ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

06 грудня 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу всіх заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Отже, прошу зареєструватись. Прошу провести реєстрацію.

 

10:02:33

Зареєстровано 340 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, 6 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон України про Збройні Сили. І сьогодні, саме в цей день ми відзначаємо свято Збройних Сил України. Символічно, що День наших Збройних Сил припадає саме на 6 грудня – день початку легендарної операції Армії УНР, Першого зимового походу 1919-1920 років. у цьому героїчному рейді по тилах трьох ворожих армій, який тривав чотири місяці, Армія УНР з честю виконала своє бойове завдання.

У 2014 році героїзм українських воїнів зламав плани російського агресора. І зараз, у ці хвилини, наше військо мужньо тримає щит Європи на сході України проти російської навали. Глибока подяка та шана нашим лицарям, які відважно і жертовно захищають наші кордони та мирне життя українців.

Слава Збройним Силам України! Вітаємо воїнів! Слава Україні! (Оплески)

Колеги, у цей символічний день ми підготували блок питань безпеки і оборони. Питання, які одночасно вшановують і пам'ять наших героїв, які боролись за українську державу, і це в першому законопроекті Шухевича 8519, і також закони з питань безпеки, які необхідні сьогодні на передовій, зокрема це проект Закону про прилеглу зону України і проект Закону про протимінну діяльність в Україні. Також, колеги, у нас є ряд надважливих ратифікацій безпекових. І я сподіваюсь, що ми сьогодні зможемо плідно і ефективно попрацювати і нашою законодавчою діяльністю допомогти нашим воїнам на передовій в обороні нашої держави, в обороні всього вільного світу.

Але перед тим, як перейти до розгляду питань порядку денного, я хочу оголосити, що в президію надійшла заява від двох фракцій: Радикальної партії і "Батьківщини". Вони готові замінити перерву на виступ від трибуни. І я запрошую до виступу Олега Ляшка. 3 хвилини. Будь ласка.

 

10:05:23

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу звернути увагу на те, що в Україні подорожчали знову ліки: вітчизняні ліки десь на 8-10 відсотків, імпортні ліки на 7 відсотків. Це означає, що ще більше українців не зможуть собі дозволити купити ліки і лікуватися, тому що чим дорожчі ліки, тим менше можливості їх купить. За статистикою і так сьогодні в Україні кожна друга людина відмовляє у лікуванні через те, що немає грошей. У ціноутворенні на ліки повний бардак. Держава абсолютно усунулась і влада від захисту прав українців, від можливості отримувати доступ до лікування і купити ці ліки. Такого безпредєла, такого хаосу, такої безвідповідальності в ціноутворенні на ліки, як є в Україні, очевидно, немає в жодній країні світу, тому що держава вважає, що вона за це не відповідає. Ми з цим категорично не згодні. Безвідповідальність, аморальність влади, яка усунулася від обов'язку захищати право українців конституційне на охорони здоров'я, на безпечне довкілля, привели до того, що сьогодні ліки в Україні в кілька разів дорожчі, ніж у сусідніх країнах. Тому більшість українців не можуть лікуватися, хворіють, помирають, тому що держава аморально усунулась від обов'язку захищати здоров'я і життя українців.

Ми вимагаємо від влади прийняти наш план, який ми запропонували, – захист життя і здоров'я українців, і який дасть можливість здешевити ліки, відновити державний контроль за цінами на ліки, обмежити рентабельності, щоб не наживались на здоров'ї українців, коли заробляють космічні гроші, купують таблетки по 5 гривень, продають по 150 гривень, наживаються на здоров'ї людей, і ніхто ні за що не відповідає. Обмежити рентабельність, не більше 10-15 процентів щоб заробляли на продажі ліків, щоб українці мали можливість купити ті ліки і щоб була можливість лікуватись. Скасувати ПДВ на ліки. Запровадити найжорсткішу кримінальну відповідальність за продаж фальшивих ліків. Наша команда зареєструвала відповідний законопроект в парламенті, тривалий час урядова більшість блокує його розгляд тут, тому що їм начхати на життя і на здоров'я людей.

Подивіться, як це робиться в сусідніх країнах. Отримують ліцензію, умови жорсткі: обмеження рентабельності, державне регулювання, руки відрубують за те, що продають фальшиві ліки. І тому в усьому світі люди лікуються, а в Україні помирають, тому що обмежені можливості для доступу до ліків, тому що копійчані зарплати і пенсії, аморальна влада, яка усунулась і не захищає здоров'я і права українців, і повний безпредєл на ринку ціноутворення. Бариги заробляють на цьому мільярди, мільйони людей хворіють, тому що немає можливості лікуватися.

Ми пропонуємо абсолютно чіткий план дій, який дасть можливість відновити справедливість і можливість українцям лікуватися в рідній країні. Вимагаємо від влади рішучих дій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, переходимо до питань порядку денного.

І я хочу нагадати, що вчора ми розпочали розгляд проекту Закону про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. Це проект закону з питань блоку аграрної політики, але також це закон необхідний для євроінтеграції, для виконання Угоди про асоціацію України - ЄС. У нас залишилась невелика кількість правок, тому я прошу всіх заходити в зал. Ми продовжуємо розгляд.

І я запрошую до трибуни голову підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Юрчишина Петра Васильовича.

Я нагадаю, що ми вчора завершили розгляд на 53 правці. І я прошу авторів правок, хто має намір відстояти свою правку, шляхом підняття рук повідомляти, щоб ми змогли швидко, ефективно завершити і перейти до прийняття рішення.

Отже, я буду зачитувати правки, які відхилені.

55-а. Не наполягає. Наполягає Колєсніков. Будь ласка.

 

10:09:44

КОЛЄСНІКОВ Д.В.

Доброго дня, шановні колеги. Дмитро Колєсніков, "Опозиційний блок". Цією правкою я мав на увазі, що кожен покупець має свідомо обирати купувати чи не купувати продукт, який має в своєму складі сполуки ГМО. Навіть якщо в продукті менше відсотка цього чи в інгредієнті, він має бути з позначкою ГМО. Тому я пропоную поставити на голосування цю поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будете коментувати? 55-а. Колеги, 55 правка.

Будь ласка, Петро Васильович.

 

10:10:29

ЮРЧИШИН П.В.

Шановний народний депутат Колєсніков, редакція, прийнята у першому, читанні відповідає вимогам Директиви Євросоюзу 2011 та є виключенням із загальних правил маркування харчового продукту позначенням, яке ідентифікує партію, до якої належить такий харчовий продукт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Але автор наполягає на голосуванні, і тому я ставлю на голосування. Хто підтримує правку 55, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Прошу взяти участь в голосуванні.

 

10:11:14

За-71

Рішення не прийнято.

56-а. Не наполягає.

60-а. Наполягає.

Будь ласка, Оксана Продан.

 

10:11:24

ПРОДАН О.П.

Шановний Олександре… Боже! Шановний Андрій Володимирович! Та я про Домбровського, про "зелені тарифи" думала.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Я не буду говорити зараз акредитовані і уповноважені лабораторії, ми їх обговорювали вчора. Разом з тим, я хочу зараз озвучити поправку, яку прошу доповідача від комітету озвучити під стенограму, визначення, саме головне, яке стосується цього законопроекту, визначення маркування.

Пункт 11 частини першої статті 1 розділу І законопроекту необхідно викласти в новій редакції. Зачитую. "Маркування – це слова, описи, знаки для товарів і послуг, графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, а за відсутності упаковки – в документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього".

Ми цю редакцію узгодили з експертами, які доопрацьовували законопроект. І я прошу Андрія Володимировича, щоб доповідач, коли буде ставитися на голосування проект до другого читання, прочитав цю редакцію під стенограму. І прошу всіх колег проголосувати за законопроект, тому що він дійсно потрібен.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Васильович. Отже, голова комітету… Пані Оксана! Під час голосування озвучить під стенограму в заключному слові і ми проголосуємо з цією формою. Я надам слово для заключного слова.

61-а. Вадим, 61-а.

 

10:12:48

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ми вчора говорили про відповідальність виробників безпосередньо перед споживачами за недостовірно надану інформацію. От вам, наприклад, Закон, який пропонується аграрним комітетом, про реєстрацію, ідентифікацію тварин, пропонує відповідальність людей за те, що вони не зареєстрували і не ідентифікували свою тварину, наприклад, фізичних осіб – 30 мінімальних заробітних плат, а в цьому законі пропонується 20. Я не розумію, чому так знижена відповідальність виробників перед споживачами в цьому законі, порівняно з Законом про реєстрацію тварин, де, наприклад, фізичні особи-підприємці мають 60-90 мінімальних заробітних плат як відповідальність, а просто фізичні особи – 30. В цьому законі пропонується значно менша відповідальність. Це 20…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ІВЧЕНКО В.Є. В цьому законі пропонується значно менша відповідальність – з 20 мінімальних заробітних плат. Я запропонував, щоби для юридичних осіб підняли і для фізичних осіб теж  підняли. Я думаю, це буде логічно порівняно з тими проектами, які підуть у нас далі. І я прошу, щоб ми підтримали цю правку і взагалі потім підтримали закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я… Одну секундочку. Ви і 61-у, і 62-у, чи ви будете окремо по 62-й? Разом, так?

Будь ласка, Петро Васильович.   

 

10:14:31

ЮРЧИШИН П.В.

З метою виконання цієї вимоги до статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" планується внесення змін, якими передбачено порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, введення споживача в оману шляхом надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт. Таке правопорушення тягнутиме за собою накладення штрафу на юридичних осіб в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, для фізичних осіб - підприємців –  в розмірі до 10 мінімальних заробітних плат.

Крім того, в одному законі ми прописуємо по суті один вид порушення, проте встановлюємо за нього різні розміри штрафів, що може привести до проблеми застосування зазначеного законопроекту після прийняття його в якості закону.

Я вважаю, що непотрібно це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви наполягаєте на голосуванні? Так.

Отже, колеги, я ставлю на голосування правку 61, комітет її відхилив, але автор наполягає на голосуванні.

Хто підтримує правку 61, прошу голосувати.   

 

10:15:55

За-75

Рішення не прийнято. 

Але якщо є згода з комітетом, комітет може в заключному слові це озвучити. Ні.

62 правка. Будь ласка, Івченко.

 

10:16:10

ІВЧЕНКО В.Є.

Шановні колеги, я ще раз  хочу сказати. У нас сьогодні порівняно з законопроектом про реєстрацію і ідентифікацію значно знижені вимоги до виробників, точніше, відповідальність виробників перед споживачем за надання достовірної інформації. І у нас немає відповідальності, якщо повторно виробник порушує законодавство про права споживачів, про надання інформації споживачам.

Тому я ще раз хочу сказати, і наступна правка говорить про наступне: збільшення відповідальності. В тому числі я запроваджую і повторну відповідальність, де ми збільшуємо, скажімо, можливість штраф для юридичних осіб до 90 мінімальних заробітних плат, а для фізичних осіб - підприємців – до 60. Що це означає? Це означає, що, якщо будуть підвищені штрафи, вони будуть думати перш ніж ввести в оману споживача. Давайте захистимо людей, які купують продукти. І я прошу, щоб ми цю правку теж підтримали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Івченко, я ще раз вам повторюю, якщо у вас є позиція, яка підтримується комітетом, нехай представник комітету скаже в заключному слові, і ми це під стенограму це включимо в текст закону. Якщо у вас є порозуміння з комітетом.

Будь ласка,  пане Петро.

 

10:17:29

ЮРЧИШИН П.В.

Шановний народний депутат Івченко, запропоновані зміни не відносяться до законодавства Євросоюзу, але ми не заперечуємо. Проте ми вважаємо, що пункт 24 дублюватиме пункт 20. Зрозуміли?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, ставлю на голосування правку 62. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати, комітет її відхилив.

 

10:18:00

За-86

Рішення не прийнято.

Отже, колеги, 68 правка. Я зараз дам.

І, колеги, увага, це буде вже заключна правка. Тому я прошу запросити всіх депутатів в зал, через кілька хвилин ми будемо переходити до прийняття рішення. І прошу голів фракцій запросити всіх депутатів в зал.

68 правка, Колєсніков, включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

10:18:29

КОЛЄСНІКОВ Д.В.

Дмитро Колєсніков, "Опозиційний блок". Шановні колеги, вчора і сьогодні у нас було дуже багато розмов про цей закон, і у мене склалося таке враження, що це закон взагалі про використання харчової некондиції, мабуть.  А зараз я кажу про саме ризиковані продукти. Додатково має вказуватися інформація про інгредієнт чи спосіб приготування, який дозволяє  забезпечити строки зберігання продукту, шановні колеги, більше року. Тому кожний інгредієнт, який використовується в продукті, який зберігається більше року, повинен бути вказаний на цьому продукті. Це не суперечить, 68-а моя поправка не суперечить Європейському Союзу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Петро Васильович.

 

10:19:35

ЮРЧИШИН П.В.

Шановний народний депутат Колєсніков! Вчора ми розглядали ваші правки, ви були відсутні. Я розумію, ви маєте право, але зобов'язані саме бути на їх розгляді.

Тому я сьогодні, в останній, 68-й хочу зазначити, що додаток 2 до законопроекту стосується вимоги до інформації про харчові продукти, які повинні містити додаткові, визначені цим додатком, дані.

Вимога щодо надання додаткової інформації про копчені, напівкопчені м'ясні продукти не міститься у Регламенті 1169. На жаль, це так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Автор наполягає на голосуванні. Я ставлю на голосування правку 68-у. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

 

10:20:36

За-96

Рішення не прийнято.

Таким чином, колеги, ми завершили розгляд правок і ми переходимо до прийняття рішення.

Зараз я запрошую для  заключного слова Юрчишина Петра Васильовича. Нагадаю, він під стенограму озвучить правки, які запропонуються до закону, і через 3 хвилини ми переходимо до прийняття рішення.

Я прошу всіх заходити в зал і займати робочі місця.

Будь ласка, Петро Васильович, 3 хвилини, заключне слово.

 

10:21:08

ЮРЧИШИН П.В.

Шановні колеги, хочу ще раз зазначити, законопроект (реєстраційний номер 8450) про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів - це один із самих важливих євроінтеграційних законодавчих актів. Його прийняття сприятиме комплексному врегулюванню усіх питань, пов'язаних із наданням споживачам інформації про харчові продукти, їх інгредієнти, склад, поживні цінності, способу споживання. Споживачі харчових продуктів, до яких належимо усі і ми, зможемо обирати для себе такі продукти, які будуть екологічно безпечні та корисні для здоров'я та матимуть захист від шахрайських і оманних практик.

Колеги, прошу прийняти в другому читанні та в цілому як закон проект Закону України про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів (реєстраційний номер 8450). Але сьогодні, я зараз хочу внести поправки до частини першої статті 1 розділу І.

Прошу підтримати поправку народного депутата України Оксани Петрівни Продан. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 розділу І законопроекту № 8450 прошу врахувати в наступній редакції. Зачитую під стенограму. "Маркування, слова, описи, знаки для товарів і послуг, торговельні марки, графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, а за відсутності упаковки – у документі чи повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця, приготуватися до голосування, будь ласка, шановні колеги. Прошу голів фракцій запросити усіх депутатів у зал. Готові, так? Отже...

Лише 30 секунд, будь ласка, Петро Васильович.

 

10:23:37

ЮРЧИШИН П.В.

Шановні колеги, шановні колеги, я прошу проголосувати за цей законопроект, бо саме ми з вами можемо споживати неякісний продукт завдяки недобросовісному товаровиробнику, а це наші діти, бо чужих дітей не буває. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже,  ставлю  на голосування проект Закону про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів (№  8450) з поправками, які озвучив під стенограму Юрчишин Петро Васильович, і за пропозицією комітету - друге читання та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо,  колеги. Підтримаємо, голосуємо.

 

10:24:32

За-223

Не встигли. Зараз ми  повернемося, колеги. Але, будь ласка,  будьте на робочих місцях. Не виходіть з залу під час голосування.

Отже, займіть робочі місця, колеги. Я ставлю перше голосування – на повернення, а потім знову поставлю закон. Прошу всіх приготуватися.

Перша пропозиція: повернутися до голосування за проект Закону 8450. І я прошу усіх уважно голосувати за повернення. Прошу проголосувати і прошу підтримати.  Уважно, колеги, кожний голос. Голосуємо. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

10:25:24

За-230

Повернулися.

І тепер я ставлю проект Закону 8450 з поправками, які озвучив Юрчишин Петро Васильович, в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати. Голосуємо.

 

10:25:55

За-231

Закон прийнятий.

Отже, колеги, наступний у нас – перший закон з блоку питань національної безпеки і оборони - це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (8519).

Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Підтримаємо, колеги. Прошу підтримати. Це дуже короткий закон і дуже важливий для наших борців за незалежність.

 

10:26:43

За-158

Рішення прийнято.

І я запрошую до виступу заступника голови Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Шухевича Юрія-Богдана Романовича. Будь ласка, пане Юрій.

 

10:26:59

ШУХЕВИЧ Ю.Р.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! В першу чергу сьогодні в День Збройних Сил України хочу привітати всіх наших вояків, всіх тих, що служили і служать сьогодні, з цим святом. (Оплески) Дякую, дякую.

Але одночасно якраз в цей день хочу звернутися до вас з наступним. Є ще ціла категорія людей, які воювали за ту Україну, які віддавали життя і деяким пощастилося вижити до сьогодні. Їх небагато, їх всього  1 тисячу 200 за нашим обліком. Це вояки Української повстанської армії і збройних формувань Організації українських націоналістів, вони є сьогодні найбільш упослідженою категорією. І тому наш законопроект 8519, комітетський, скерований на те, щоби дати врешті-решт тим воякам то, що вони заслужили, – учасника бойових дій. Цей статус їм дасть певний гарант і хоч частково відшкодує то, чого вони були позбавлені роками.

Законопроект невеликий, і тому прошу вас підтримати цей законопроект комітетський. Правда, комітет додав ще одну, прошу під стенограму одну правку: включити туди, крім Української повстанської армії, Поліської Січі Бульби-Боровця та Української національно-революційної армії, ще також учасників Української військової організації і Організації народної оборони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Це під стенограму. І прошу прийняти, так рекомендує комітет, прошу прийняти за основу і в цілому з моєю правкою під стенограму, а також з техніко-юридичними правками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, прошу провести запис: два - за, два - проти. І давайте коротко,  лаконічно обговоримо. Я думаю, всі підтримують, адже йдеться про те, щоб ми в День Збройних Сил додали до статусу учасників, ветеранів війни, вояків УПА, Поліської Січі - всіх тих, хто поклали життя за волю України.

Давайте коротко обговоримо і підтримаємо.

Помазанов, "Народний фронт", будь ласка.

 

10:30:03

ПОМАЗАНОВ А.В.

Прошу передати слово колезі Савці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Савка.

 

10:30:08

САВКА І.І.

Дякую, пане головуючий.

Щоб розпочати певні дії, я хочу привітати всіх своїх побратимів, всіх, хто воював і воює в даний час, захищаючи нашу державу Україну в ХХ столітті. Тому по поводу цього я як військовослужбовець Збройних Сил України до цього… І ми повинні відноситись до цього тільки з повагою, тому що ці люди, які в свій час віддавали своє життя, захищаючи нас, ми рівняємося на них і дивимось, будемо говорити, для того, щоб брати від них тільки хороше для того, щоб захищати нашу державу Україну.

Тому я всіх запрошую проголосувати за цей проект закону, і ми повинні… хочу висловити тільки вдячність тим людям, які роблять все можливе для того, щоб наша історія була в нашій пам'яті і продовжувалася на багато років вперед.

Дякую. Прошу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від Радикальної партії Лінько Дмитро.

 

10:31:24

ЛІНЬКО Д.В.

В першу чергу в цей день ми вітаємо всіх захисників України, захисників, які сьогодні боронять нашу країну, які боролися за незалежність впродовж всієї історії України. В цей важливий день ми тільки 5 років тому зрозуміли, що таке насправді армія, коли її немає, а коли вона дуже потрібна і ворог стоїть перед кордоном.

Тому ми повинні, по-перше, відновити історичну справедливість і дати всю допомогу і увагу необхідну захисникам, які у важкі часи Другої світової і після захищали і боронили нашу країну, і боролися за незалежність нашої України. І найголовніше – це дати соціальний захист і гарантії, і допомогу нинішнім захисникам. Тому що наша армія і наше військо – це єдина запорука нашої свободи і незалежності і запорука повернення наших окупованих територій.

Тому що тільки армія може зупинити путінську агресію. На жаль, не дипломатія, не політичні заяви, не стурбованість Заходу, а лише наші військовослужбовці. І тому ми повинні робити все, щоб вони були забезпечені.

Тут дехто говорить, що треба піднімати військовим зарплату тоді, коли буде наступ путінський на територію України. Потрібно піднімати зарплату не тоді, коли наступ іде, а сьогодні вже піднімати, коли вони сьогодні захищають! Тому що путінський наступ почався з 14-го року, а не після того, як воєнний стан у нас проголосили. Тому 4 роки триває війна і 4 роки наші військовослужбовці, на жаль, не мають того достойного рівня захисту і соціальних гарантій. І їхні сім'ї сьогодні вимушені жити на 3 копійки.

Давайте все ж таки зробимо все, щоб наша армія і наші військовослужбовці жили достойно. І щоб ми їх згадували не тільки в цей День захисника України. І ще раз зі святом! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Гусак передає слово для виступу Королевській Наталії. Будь ласка.

 

10:33:40

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, я хочу вам нагадати, що захисники Вітчизни не бувають у нас вчорашніми чи сьогоднішніми. До захисників Вітчизни в першу чергу відносяться це ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани соціальної праці, ветерани інтернаціональних війн, ветерани Чорнобиля. Всі ці люди свого часі, ні хвилини не сумніваючись, стали на захист своєї країни, і більшість з них зробила це ціною власного здоров'я, а деякі ціною власного життя.

Зараз ви хочете розширити коло ветеранів, іноді поєднуючи непоєднуване, іноді і далі поширюючи розкол, який є сьогодні у ветеранських кругах. І, на жаль, замість того, щоб вирішити питання реального соціального захисту цих людей, а це в першу чергу відмінити той злочинний закон, який прийняла коаліція 1 січня 2015 року, коли позбавили пільг учасників війни та родини загиблих ветеранів, а також осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, ви позбавили їх не лише гарантованого права на лікування та оздоровлення і права на безкоштовний проїзд до місць лікування. І сьогодні, розширюючи коло, ви тим самим не захищаєте ветеранів, а тільки ще більше їх принижуєте.

Тому фракція "Опозиційний блок" звертається до вас з вимогою прийняти законопроект 4143, який ми зареєстрували, та повернути всі законні пільги нашим дійсним ветеранам – ветеранам Великої Вітчизняної, ветеранам соціалістичної праці, ветеранам війни, які в різні роки захищали нашу Батьківщину.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Батьківщини"  Іван Крулько.

 

10:35:55

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Ну, найперше, я хотів би подякувати пану Шухевичу за внесення цього законопроекту. І насправді цей законопроект - хочу спростувати попередню виступаючу, - він не направлений на розкол, він направлений на те, щоб відновити історичну справедливість і врешті-решт об'єднати усіх тих, які ціною свого життя і здоров'я боролися за незалежну Україну. Ці люди, яких дуже небагато лишилося живих, заслуговують на те, щоб їх вшанували хоча би тими мізерними доплатами, які вони мають отримати як гарантію їхнього статусу як ветеранів війни.

Тому я, дійсно, вдячний за те, що до цього законопроекту увійшли і Українська повстанська армія, Українська повстанська армія отамана Тараса Бульби-Боровця, сотні якого створювалися на Сарненщині. Що сюди додали якраз поправкою, і я це повністю підтримую, Карпатську Січ, це 100-річчя Карпатської України ми будемо відзначати наступного року на початку січня. 

Тому я вважаю, що, дійсно, всі ті, хто боролися за українську державу, хто боролися проти окупанта, незалежно від того, він приходив із східних кордонів чи з західних кордонів, слід вшанувати.

А ще найголовніше, і це є вимога фракції "Батьківщина", нам дійсно потрібно, щоб ці допомоги від держави були достойними, щоб ветерани війни могли на цю допомогу місяць прожити, а не виживати, як це зараз. І тоді дійсно ми скажемо, що вшанування, воно перетворилося в реальну річ для тих людей, які це заслуговують.

А цей законопроект зараз треба голосувати, і фракція "Батьківщина" буде його підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз заключний виступ. Через 2 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Я прошу усіх заходити в зал.

Від "Самопомочі" Роман Семенуха, одна хвилина.

 

10:37:57

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, Україна, беззаперечно, має позбуватися радянщини в своєму законодавстві і відновити історичну справедливість. Але давайте також говорити відверто, що ця каденція Верховної Ради вже 17 раз вносить зміни в даний Закон про статус ветеранів війни. І це означає, на жаль, що немає ані комплексного підходу і розуміння, які зміни потрібні, і особливо щодо наповнення соціального захисту, соціальних дій держави по відношенню до ветеранів війни.

Сьогодні згідно цих радянських норм, закладених до цього закону, справді, пільги і статус можуть отримувати люди, які боролися з німецькими загарбниками, і законопроект відновлює історичну справедливість, розширюючи цей перелік, і він пропонує надати статус ветерана війни і тим, хто боролися із комуністичним режимом. То, беззаперечно, фракція "Об'єднання "Самопоміч" буде підтримувати цю ініціативу. Але, колеги, ми все-таки маємо перейти і до справжньої соціальної політики по відношенню до всіх ветеранів війни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Отже, колеги, прошу займати робочі місця. Цей закон важливий, я впевнений, для кожного буде за честь його проголосувати. Ми живемо в історичні часи, колеги. Сьогодні, в День Збройних Сил України, з трибуни Верховної Ради України доповідає син головного командира УПА Романа Шухевича.  (Оплески) І це демонструє, що наша боротьба і наша війна не 4 роки, наша війна більше 100 років триває – від вояків УНР, УГА, вояків УПА і до сьогодні. І це боротьба за залежність України. І сьогодні, відстоюючи нашу залежність, ми маємо віддати шану всім тим попередникам, нашим дідам, прадідам, які воювали за українську державу, які, на жаль, не змогли її втримати, але віддавали своє життя з мрією на те, що прийде день, коли Україна буде незалежна. "Зродились ми великої години" –  це гімн, який виконує сьогодні українська армія з тих етапів нашої боротьби.

Тому я прошу кожного відповідально проголосувати і підтримати даний законопроект, який надає статус воякам УПА, Поліської Січі, Карпатської України.

Отже, колеги, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (8519) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Підтримаємо борців за волю України. Кожен голос.

 

10:41:00

За-220

Я бачу, що не встигли. Я не буду навіть по фракціям зачитувати, я тільки зараз наголошу. Я прошу всіх зайти в зал, колеги. І я прошу голосувати відповідально. Будь ласка, під час голосування будьте всі на місці і голосуйте. Готові, колеги? Будь ласка, займіть робочі місця. Кожен голос. Ви не робіть цих речей, під час голосування за подібні закони треба бути на місці і голосувати. Отже, перше голосування за повернення.

Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону 8519. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, кожен голос. Прошу голосувати за повернення. Голосуємо!

 

10:42:00

За-221

Я по фракціям зачитаю. Ні, колеги.

"Блок Петра Порошенка" – 86, "Народний фронт" – 63, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 11, Радикальна партія – 16, "Батьківщина" – 11, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 2, позафракційні – 29.

 Колеги, я прошу усіх бути на місці. Зараз ще раз поставлю на голосування. І я впевнений… Я прошу, колеги, зайняти робочі місця, зайти в зал. Подивіться по фракціям, кого нема в залі. І я собі не уявляю, щоби в українському парламенті голосування по цьому питанню ставили під сумнів. Йдеться виключний перелік про вояків УПА, вояків Поліської Січі. Йдеться про вояків Карпатської України, героїв, які полягали за Україну. Тому я прошу, відставте будь-які дискусії і візьміть участь в голосуванні.

Отже, пане Юрій, ви маєте змогу голосувати, так? Я ставлю зараз ще раз на повернення. Я прошу, колеги, змобілізуватись і взяти участь в голосуванні. Отже… Не виходіть з залу, займіть місця, будь ласка. Перше голосування – за повернення.

 Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування за проект Закону 8519. І прошу кожного уважно взяти участь в голосуванні.

Прошу голосувати.  І прошу підтримати, колеги. За українських воїнів, за наших борців прошу проголосувати. За повернення. Голосуємо. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Кожен голос.

 

10:44:03

За-236

Повернулись.

Тепер я ставлю проект Закону 8519 за основу і в цілому з врахуванням пропозицій комітету.

Прошу голосувати.  І прошу підтримати, колеги.  Голосуємо. Не бавтесь цим голосуванням, підтримайте вояків УПА. Підтримайте наших героїв. Голосуємо. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

10:44:45

За-236

Закон прийнятий.

Вітаємо і шануємо пам'ять про героїв, завдяки яким ми маємо українську державу. Пане Юрій, дякую вам.

Отже, колеги, наступний наш закон - проект закону в блоці безпеки і оборони – це проект Закону про прилеглу зону (8361).  Це є друге читання, і там невелика кількість правок. Тому я прошу вас не розходитись, там зовсім невелика кількість правок.

І я запрошую до доповіді по проекту Закону про прилеглу зону (8361) секретаря Комітету з питань національної безпеки і оборони Вінника  Івана Юлійовича. Будь ласка, пане Іван.

 

10:45:34

ВІННИК І.Ю.

Доброго ранку, шановні колеги! Хотів би всіх в сесійній залі, народ України, українських воїнів привітати з Днем Збройних Сил –  головного гаранта нашої незалежності, суверенітету, територіальної цілісності. Дай Бог їм здоров'я! Хай Бог береже вас! Хай Бог береже Україну!

Стосовно законопроекту, який доповідається в другому читанні (реєстраційний номер 8361),  хочу повідомити наступне, що це надважливий проект, який посилює силові контрольні функції українського військово-морського флоту, Прикордонної служби, зокрема морської охорони, в прилеглій зоні України.

Що таке прилегла зона? Україна ратифікувала Конвенцію з морського права ще в 1999 році, в якій визначено термін "прилеглої зони". Це морська територія, яка протягається на 24 милі від узбережжя України. Зараз ми контролюємо територіальне море – це 12 миль. Але ефективних інструментів контролю протидії, запобігання правопорушенням притягнення до відповідальності осіб, які вчиняють злочини проти України в прилеглій зоні, тобто в 24 милях, Україна досі не створила, на виконання конвенції, яку ми ратифікували.

Власне, цей законопроект покликаний впорядкувати повноваження держави в прилеглій зоні: надати всі можливості контролювати, притягати до відповідальності за порушення фіскальних, митних, міграційних або санітарних правил кораблі, судна, шлюпки – це повна цитата з Конвенції з морського права – в прилеглій зоні України.

Напевно, свідомо Кремль, який тривалий період часу впливав на державні рішення України, блокував прийняття цього важливого закону. І, напевно, це символічно, що в День Збройних Сил значна частина порядку денного нашої роботи сьогодні присвячена посиленню України, розвитку Збройних Сил, з'ясування обставин, чому вони послаблювалися в попередні періоди, і сподіваюсь, що врешті-решт Верховна Рада сприятиме притягненню до відповідальності осіб, які вчиняли, фактично, злочини проти національної безпеки.

Говорячи про зміст законопроекту, хотів би повідомити наступне, що в комітет було подано 34 правки, 28 враховано, включаючи враховані частково або редакційно, 6 відхилені. Але я хотів би зазначити, що дві правки, які значаться в табличці як відхилені, а саме правка 3 народного депутата Рябчина та правка 4 від групи "Свобода", за пропозицією комітету після консультацій, які тривали фактично до ранку, ми будемо пропонувати врахувати. Тому в своєму виступі я буду пропонувати правки 3-ю і 4-у підтримати як врахованими, і, відповідно, фінальний текст буде  значитися із цими правками.

Прошу рухатися по правках. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, колеги, нагадую, правок не багато. Закон надзвичайно важливий, особливо враховуючи останні акти агресії Російської Федерації на морі. І тому я прошу всіх заходити в зал. Правок буквально кілька, і ми відразу перейдемо до голосування.

3- я правка.  Не наполягає. Наполягає. Рябчин, будь ласка.

 

10:49:03

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Я дякую комітету за те, що вони до останнього радилися стосовно цього важливого законопроекту і рекомендували цю правку врахувати.

Ця правка стосується термінологічних речей, в якому пропонується визначення терміну "прилегла зона України" замінити  "морський район" на "морський пояс". І ця термінологічна правка, яка узгоджує законопроект з Конвенцією ООН з морського права 1982 року. У Конвенції використовується саме поняття "морський пояс", а слово "район" стосується більше для означення морів та океанів. Тобто це дуже важлива правка.

Дякую комітету, що вони до кінця з цим працювали і врахували цю правку і рекомендують її врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пане Іван.

 

10:49:54

ВІННИК І.Ю.

Для стенограми: 3-я і 4-а правка - прошу вважати врахованою і проголосувати за це, а 5-а відповідно правка, яка врахована, буде врахована частково щодо її статусу з відповідними змінами у четвертій колонці, щоб текст комітет підготував відповідний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наполягають на голосуванні? Ні.

Отже, 4-а.  Не наполягає.

12-а. Наполягає. Рябчин, будь ласка.

 

10:50:23

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина". Шановні колеги, я пропоную всім проголосувати за цей законопроект, і хочу сказати, що вперше цей законопроект про прилеглу зону був поданий ще у  2009 році урядом Юлії Тимошенко, який тоді містив велику кількість положень, які не були враховані до першого читання, однак які ми разом з комітетом, разом з помічниками, разом з експертами включили. Це і правка 3-я, про  яку ми сказали, про "морський пояс".

Також я дякую комітету за те, що вони врахували правку, яка стосується дослідження археологічних та історичних об'єктів культурної спадщини в прилеглій зоні - це правка 26-а, 27-а. І цей законопроект тепер має більш комплексний характер, він посилює забезпечення національної безпеки на морі. І,якщо б ми його прийняли раніше, якщо б він був прийнятий раніше, я думаю, що це б посилило наші гарантії юридичного захисту, в тому числі при тому інциденті, який був в Керчі, коли наших хлопців захопили, на наші кораблі напали дуже підступно Російська Федерація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте.

Наступна - 19-а. Не наполягає автор.

23-я. Не... Наполягає, так?

 

СЕМЕНУХА Р.С.

Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви, будь ласка, будьте уважні під час того, як я зачитую. Будь ласка.

 

10:51:40

СЕМЕНУХА Р.С.

19 правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 19-а, Семенуха.

 

СЕМЕНУХА Р.С. Шановні колеги, правка стосується порядку проведення огляду іноземного судна. В редакції першого читання взагалі це питання жодним чином не було регламентовано. Тому я пропоную прописати такий порядок. Зокрема, запропонувати включити до такого огляду перевірку самого судна та навігаційних документів, документів членів екіпажу та пасажирів, документів на вантажі, а в необхідних випадках – і суднових приміщень. За умови, що після такого огляду підозра у порушенні законодавства не підтвердилася, судну можуть дозволити перебувати в прилеглій зоні.

Я категорично наполягаю, щоби ці норми були прописані саме в тілі закону, а не передавалися відповідні повноваження Кабінету Міністрів, оскільки сумний досвід передачі делегування таких повноважень Кабінету Міністрів свідчить про те, що такі норми мають бути прописані саме в тілі закону.

Дякую. Прошу підтримати.

 

10:52:36

ВІННИК І.Ю.

Дозвольте я прокоментую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Іван.

 

ВІННИК І.Ю. Дійсно, законопроект пройшов серйозне доопрацювання в комітеті, тому що ми надали йому відповідних дієвих функціональних рис і повноважень. Дійсно, ми написали конкретно, чим буде займатися морська охорона, зокрема і зупиненням суден, і оглядом суден, і затриманням, арешт суден або членів їх екіпажу. Під час доопрацювання виявилася цікава делікатна подробиця щодо чинного Закону про Державну прикордонну службу, де прикордонники під час несення служби  на морі були досить обмежені в можливості застосування сили, засобів, зброї, військової зброї, техніки. Тому, до речі, я хотів би звернути, колеги, на 31 правку, де ми уточнюємо, зокрема, Закон про Державну прикордонну службу, про державний кордон України, про прилеглу зону, де надаємо дієвих повноважень прикордонникам вчиняти заходи на відсіч і стримування будь-яких форм агресії, які будуть чинитися проти їхніх суден, проти їхніх військовослужбовців, які будуть  нести і виконувати відповідні повноваження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування поправку 19. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу проголосувати.

 

10:54:02

За-83

Рішення не прийнято.

Кишкар,  будь ласка. Кишкар включіть мікрофон.

 

10:54:11

КИШКАР П.М.

Дякую колегам  за, дійсно, якісну роботу над законопроектом.

Увага до 18-ї, і прохання зберегти все-таки в тілі закону повноваження. Єдине що, в деяких пунктах ми пишемо: "Морська охорона Державної прикордонної служби", а в деяких просто: "Державної прикордонної служби". Навіщо це різномовлення, не зрозуміло.

Я би залишав взагалі: "державні органи, уповноважені на здійснення заходів з захисту  державного  кордону". І все. А хто буде захищати? В воєнному стані, напевне, що й підрозділи Збройних Сил  залучаються. Чому їм не дозволяти зупиняти судна чи оглядати? Є нормальна стаття пункт четвертий, який був прописаний, Івана правка це скасовує. Я би наполягав на тому, щоби залишити такі повноваження.

І ще раз дякую, і прошу підтримати загалом закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  пане Іван.

Це, я розумію, ви вимагаєте на підтвердження. Так?

Будь ласка,  пане Іван.

 

10:55:20

ВІННИК І.Ю.

Ми для того, щоб не перевантажувати і дотримуючись принципу правової визначеності, де чітко в законі  визначено державний орган, який буде здійснювати морську охорону в прилеглій зоні, для того, щоб не вступати в конкуренцію зі змістом  конвенції, на яку ми скрізь посилаємося, зокрема, щодо змісту дій, які можуть вчиняти прикордонники під час здійснення своїх повноважень, ми виключили цю правку. Фактично всі ці речі описані в статті 3, і ви можете так само бачити в статті 2, хто цим займається. І там я не бачу жодної суперечності.

Зверніть, будь ласка, на висновок юридичного управління, який, в принципі, враховуючи досить високу критичність загалом до нашої роботи, дав доволі збалансований висновок на цей проект до другого читання. Тому погодження цього проекту тривало фактично всю ніч. Не зважаючи на те, що він досить короткий, він має досить високе змістовне навантаження, і до нього були долучені не тільки експерти, які працюють сьогодні в прикордонній службі, були долучені і науковці, які зараз працюють у наукових інститутах, академіях, які вивчають це питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні, не наполягаєте, добре.

Колеги, зараз остання, заключна правка Романа Семенухи, і після того ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти в зал, приготуватись до голосування.

23 правка, Роман Семенуха, будь ласка.

 

10:56:44

СЕМЕНУХА Р.С.

Шановні колеги, правка також стосується затримання іноземного судна-порушника, 23-я. В редакції першого читання, колеги, це взагалі питання жодним чином не було врегламентовано. Тому я пропоную, аби рішення про затримання приймалося органами Морської охорони Державної прикордонної служби спільно зі спеціальними уповноваженими органами фіскальної, міграційної сфери санітарного контролю, пропонується також прописати процедуру затримання судна-порушника. Йдеться про складання протоколу, який підписується усіма вищеперерахованими органами контролю та капітаном затриманого судна. Протокол має вкладатися двома мовами: українською і англійською, а також якщо капітан такого судна не згоден зі змістом протоколу або не згоден з діями Морської охорони, він може зробити застереження будь-якою мовою в самому протоколі або окремому документі.

Звертаю увагу, що так само категорично наполягаю, щоби ці норми про затримання іноземного судна-порушника були прописані саме в тілі закону, а не передавати відповідні повноваження на розсуд Кабінету Міністрів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Іван, будь ласка. І, колеги, за хвилину буде голосування, прошу займати робочі місця.

 

10:57:50

ВІННИК І.Ю.

Шановні колеги, ми розуміємо ваше занепокоєння, але ми, по-перше, не хотіли переобтяжувати, чим дійсно мусить займатися уповноважений державний орган, який забезпечує недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, – це з приводу вашого питання, пане Кишкар, хто буде цим займатися. Окрім того, ми передбачили можливість, можливість, підкреслюю, якщо капітан українського бойового корабля буде вважати на необхідне залучити фахівців в будь-якій сфері, зокрема фіскальній, міграційній, санітарній або митній, або інших фахівців, вони можуть їх залучити на корабель, але імперативно ставити вимогу капітану корабля, щоб він знав англійську мову або надав перекладача порушнику. Ми визначили, що це не обов'язково. Двома мовами. Вони мусять поважати український бойовий прапор на українському бойовому катері. Хай вчать українську мову. Це буде чудово. Це ж наша прилегла зона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Роман? Я звертаюся до вас. Ви наполягаєте на голосуванні?

Отже, 23 правка ставиться на голосування, комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.

 

10:59:16

За-103

Рішення не прийнято.

Отже, колеги, ми завершили обговорення усіх правок. Зараз заключне слово, 2 хвилини, Івана Вінника, і переходимо до прийняття рішення. Прошу усіх займати робочі місця.

Будь ласка, пане Іван.

 

10:59:32

ВІННИК І.Ю.

Шановний пане головуючий, прошу, будь ласка, обов'язково під стенограму поставити статус 3-ї, 4-ї, 5-ї правок: 3-я, 4-а - враховані, 5-а - частково. Перше.

Друге. Хотів би, колеги, наголосити, що це рамковий, базовий закон, який потребує зокрема в подальшому внесення змін в Кримінальний, в Кримінально-процесуальний кодекс щодо дієвості заходів примусу. Ми будемо зобов'язані збільшити бюджет, фінансування Державної прикордонної служби, тому що територія, за яку вони відповідають, буде розширена.

Якщо ми хочемо дієвого, ефективного заходу щодо контролю в цій території, нам треба буде виділяти додаткові ресурси Державній прикордонній службі, але ми розуміємо, що ми не можемо через "Прикінцеві і перехідні положення" міняти ані Закон про Державний бюджет, ані Кримінальний кодекс, ані Кримінально-процесуальний, тому поряд з іншим з цим голосуванням прошу, колеги, звернути увагу, що нам треба доручити профільним комітетам терміново вжити заходів, в порядку законотворчої функції Закону про комітети розробити відповідні законопроекти про зміни, або, можливо, Кабмін про це подбає, побачимо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, переходимо до прийняття рішення. Я поставлю на голосування з тими пропозиціями, які під стенограму озвучив секретар комітету Вінник Іван Юлійович.

Отже, колеги, я ставлю на голосування… Андрій, Андрій, будь ласка, займіть місця.

Я ставлю на голосування проект Закону про прилеглу зону України № 8361 в другому читанні та в цілому з поправками, які озвучив під стенограму секретар комітету Вінник Іван Юлійович і з техніко-юридичними правками. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, прошу підтримати.

 

11:01:37

За-217

А що робиться, колеги? Прошу по фракціям показати. "Блок Петра Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 64, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 12, Радикальна партія – 18, "Батьківщина" – 10, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 0, позафракційні – 26.

Я прошу, колеги, всіх зайняти робочі місця. І це сором, коли ми такого рівня і ваги законопроекти переголосовуємо по два рази! Будь ласка, прошу всіх запросити в зал. Перше я поставлю на голосування повернення. І прошу всіх приготуватись до голосування. Займіть робочі місця.

Отже, ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування за проект Закону про прилеглу зону України (8361). Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо за повернення.

 

11:02:54

За-220

Шість голосів… По фракціям, будь ласка. Я прошу всіх запросити в зал. Прошу Секретаріат Верховної Ради запросити всіх в зал. Шість голосів, колеги. Безпека України – це не по ефірах говорити про безпеку, а бути в залі, працювати і голосувати. Всі великі захисники України на ефірах. Будь ласка, колеги! Голови фракцій, запросіть в зал.

Отже, перше голосування – повернення. Зайдіть в зал. Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону про прилеглу зону України (8361). Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати. Кожен голос, уважно голосуємо.

 

11:04:08

За-240

Повернулись.

Тепер я ставлю на голосування проект Закону про прилеглу зону України (№ 8361) з поправками, які озвучив під стенограму Вінник Іван Юлійович, у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо!

 

11:04:40

За-244

Закон прийнятий. Вітаю!

Колеги, хочу вам нагадати, що у понеділок на Погоджувальній раді звернулася до мене голова Комітету податкової політики Южаніна Ніна Петрівна з проханням внести уточнення по 131 статті змін до Податкового кодексу. Нагадаю, що 23 листопада 18-го року Верховною Радою України був прийнятий у другому читанні та в цілому Закон України про внесення змін до Податкового кодексу. Відповідно до статті 131 Регламенту Верховної Ради України ми маємо право усунути деякі неузгодженості у певних положеннях зазначеного закону. Пропозиції щодо усунення неузгодженостей вам роздані. Але для того, щоб їх пояснити більше детально, я надаю хвилину для виступу Ніні Петрівні Южаніній, і після того поставлю на голосування. Нагадаю вам, що уточнення відбувається без обговорення. Я попросив голову комітету, щоб вона з усіма попередньо проговорили, щоб усі орієнтувались, про що йдеться.

І я зараз надаю для виступу одну хвилину, слово Южаніній Ніні Петрівні. І відразу голосуємо.

Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

11:05:57

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, при голосуванні за законопроект 9260 і після його опрацювання на підпис Голові Верховної Ради ми з'ясували декілька помилок, знайшли декілька помилок і декілька зауважень юридичного управління.

Я прошу подивитися на них.  У зв'язку з тим, що, наприклад, 1 пункт - це технічна поправка, пов'язана з тим, що зараз в діючому Податковому кодексі дві норми під пунктом 10.2. Треба обов'язково змінити нумерацію.

Друге. Враховуючи частково поправки наших колег, ми врахували таким чином, що відмінили трансфертне ціноутворення взагалі. Тому дві наступних поправки якраз стосуються того, що частково врахований текст треба відхилити.

Наступне. Ми з вами говорили про те, що у нас на сьогоднішній день діє ставка 7 відсотків ПДВ на ліки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам – хвилину? Хвилину завершити.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Знову ж таки, при перенесенні рішення комітету в таблицю, яка роздавалась під час голосування в залі, була допущена помилка і продовження дії норми 7 відсотків на ліки було відхилено, хоча було всіма підтримано. Прошу врахувати, це є обов'язок перед нами, продовжити знижену ставку 7 відсотків по ПДВ на ліки.

Крім того, коли я доповідала на трибуні, була одна нез'ясована норма щодо звільнення від ПДВ металолому і іншої вторсировини. Тоді підходив до мене наш колега, ми з'ясовували, поправка була підтримана на комітеті, а в зал була подана як відхилена, і ми її не переголосовували, тому що не зрозуміли, чому її відхилили.

І останнє - це щодо… У нас була зміна сплати акцизного податку з виробництва вина. Оскільки виробники вина отримали вже марки акцизного податку, які забезпечують їх роботу протягом січня і лютого, нам треба ввести в дію нову норму: з 1 березня 2019 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, ми переходимо до голосування. (Шум у залі) Немає обговорення. Ні, я вам наголошую, обговорення немає. Або голосуємо, або не голосуємо. (Шум у залі) Тоді ви не голосуйте. Наголошую ще раз: обговорення не передбачене.

Отже, ставлю на голосування пропозиції, які внесені про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (№ 9260). Хто підтримує уточнення по 131 статті, прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо.  Прошу підтримати.

 

11:09:21

За-198

Не підтримані є пропозиції по уточненню Податкового. Відповідно доведеться підписати.

Колеги, не передбачене обговорення. Ви мали змогу з головою комітету переговорити до того. Я в понеділок наголосив: підходіть до голови комітету, проговоріть з нею. Наголошую ще раз: ця форма не передбачає обговорення, це обговорення можемо здійснити на комітеті.

Колеги, я можу ще раз поставити, але я не бачу потенціалу. Давайте, ще раз поставлю.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду уточнення, прошу проголосувати. Хто за те, щоб повернутись до розгляду уточнення. До голови комітету, будь ласка, пропонуйте. За повернення, хто підтримує, прошу проголосувати.

 

11:10:18

За-193

Ще менша кількість голосів.

Переходимо до наступного. Проект Закону про протимінну діяльність в Україні, колеги. Надзвичайно важливий законопроект. Він більш об'ємний, він має більшу кількість правок. І я запрошую до доповіді секретаря Комітету з питань національної безпеки і оборони Вінника Івана Юлійовича доповідати проект Закону про протимінну діяльність в Україні (№ 9081). Будь ласка, Вінник Іван Юлійович, доповідайте.

 

11:10:57

ВІННИК І.Ю.

Шановні колеги, законопроект про гуманітарне розмінування був розроблений на пропозицію наших західних партнерів, які нам порадили впровадити на законодавчому рівні досвід, який мала Хорватія, по очищенню від вибухонебезпечних предметів територій внаслідок бойових дій, які були і закінчилися. Україна має 7 тисяч квадратних кілометрів наразі таких територій, які потребують такої уваги. Це мільйони або мільярди гривень коштів, які треба скерувати в цей напрямок і тому там досить складно буде суто коштом державного бюджету ці землі повернути до безпечного цивільного життя.

Цей законопроект розроблявся у співпраці з Організацією ОБСЄ в Україні, під кластером з протимінної діяльності Організації Об'єднаних Націй, Женевським міжнародним центром з гуманітарного розмінування. Нам сприяли в роботі представники Посольства Сполучених Штатів Америки, зокрема керівник військово-політичного напрямку Кіт Бін. Робота велася Севеном Макдугаллом посольства Сполучених Штатів Америки. Також з нами співпрацювало посольство Великобританії. Ну і окрему подяку я хотів би висловити окремим експертам з комітету – це Малиновській Яні Павлівні і Притулюк Наталії Миколаївні.

Ми, дійсно, отримали лист підтримки до першого читання до цього проекту від низки посольств, які ще раз наголосили на необхідності термінового впровадження. Додатково ми провели робочі зустрічі з ОБСЄ, і по результатам ми отримали напрямки доопрацювання в письмовому вигляді, які були повністю імплементовані у вигляді правок робочої групи, яку я очолював на комітеті. Додатково нам надіслав лист Червоний Хрест, який так само наголосив на необхідності врегулювання можливості, щоб окремі організації, які отримують прямі донорські надходження від наших західних партнерів, так само в загальному порядку могли здійснювати заходи по розмінуванню. Це все враховано. Фактично ми маємо збалансований проект до другого читання.

До проекту  було подано 220 пропозицій, з них 91 врахована повністю. Тому що ми намагалися  виконати проектів, які лунали з приводу того, що варто імплементувати найкращі з альтернативних в базовий,  і  це ми зробили по максимуму. 10 враховано частково, 16 враховано редакційно, 103 відхилено.

Прошу йти по правках. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:13:35

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякуємо, шановний колего.

Шановні колеги, ми переходимо до поправок. Достатньо, 200 поправок, як оголосив представник комітету, подано. Більшість  з них, до речі, враховано комітетом. Достатньо багато своїх пропозицій надали автори альтернативного законопроекту. Зокрема, і Мустафа Найєм. І з нього і почнемо.

Поправка номер 1. Наполягаєте?  

Також наступна ваша, пане Мустафа, поправка 12-а. Наполягаєте? Дякую вам.

16-а, Недава.

4-а. Я перепрошую. Будь ласка, Павло Кишкар, 4 поправка. Вона була врахована частково комітетом. Прошу.

 

11:14:14

КИШКАР П.М.

Пане Іване, колеги! Насправді нас очікує розмінування не 7 тисяч гектарів, а ще 8 тисяч гектарів на неконтрольованій території, а також будуть об'єкти, які будуть підлягати розмінуванню після деокупації Криму. І цю цифру ми також мусимо планувати і плюсувати до тих гектарів, які дійсно зараз заражені вибухонебезпечними  предметами.

Поправлю вас щодо листів підтримки. Листи  підтримки були надіслані до Верховної Ради, які стосувалися врегулювання цього питання, а не, зокрема,  до цього законопроекту, тому це трошки неправда.

Щодо 4 поправки. Наполягаю на тому, що це міжнародно визнане  визначення. І прошу підтримати колег саме ту редакцію, яка пропонувалася моїм законопроектом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу коментар комітету. Дійсно, хочу зазначити, що пан Кишкар автор одного з альтернативних законопроектів був.  

 

11:15:16

ВІННИК І.Ю.

Друже, я говорив про 7 тисяч квадратних кілометрів, які наразі стоять на порядку денному. 9 тисяч квадратних кілометрів з'являться після звільнення Донбасу. І приблизно така сама територія з'явиться, можливо, з'явиться, можливо, з'явиться після деокупації Криму. Ми поки що не знаємо, в який спосіб вона буде здійснена, можливо, в добровільний, і не буде там що очищати. Але ми розуміємо і саме у зв'язку з цим кількість грошових ресурсів, які буде потрібно Україні, вона є надзвичайно великою, і ми зобов'язані впровадити цей проект, який ліквідує наслідки війни.

Що стосується листів підтримки, то, дійсно, листи підтримки отримав законопроект, розроблений комітетом. Але я хочу вас завірити, що ваша робота теж не була марною, і досить багато ваших напрацювань були так само враховані в тексті до другого читання,  тому невипадково у нас 91 врахована правка.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, прошу визначатись по 4 поправці.

 

11:16:27

За-84

Поправка відхиляється.

Наступна поправка – 28-а… 8-а. Будь ласка, Пан Кишкар, вам слово.

 

11:16:37

КИШКАР П.М.

Дякую пане секретарю за те, що ви відзначили і наш невеликий внесок у роботу над цим законопроектом. Я, дійсно, щиро вдячний тим колегам, які в комітеті під вашим керівництвом провели роботу над основним законопроектом.

А щодо поправки 8, ще раз наголошую, що термінологія взята і пропонована на затвердження не взята з повітря. Це суто переклад тієї міжнародної бази, яка пропонується до затвердження, до діючого закону в майбутньому про протимінну діяльність. І поправка 8 саме про це і говорить, визначаючи дефініцію "розмінування (гуманітарне розмінування)". Ця термінологія міжнародно визнана. І прошу колег підтримати мою правку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, прошу визначатися по 8 поправці. Комітет її врахував частково, автор наполягає на повній версії. Будь ласка,  визначайтеся.

 

11:17:55

За-100

Поправка відхиляється.

Наступна - 20… 18-а. Будь ласка, народному депутату Кишкарю мікрофон.

 

11:18:07

КИШКАР П.М.

Ну, перепрошую, пане Найєм, якщо там є якесь… Ні, якщо є потреба раніше розглядати правки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую, ваша 12-а була, ви сказали, що ви  не наполягаєте. А 18 поправка – це поправка не ваша. (Шум у залі) Ні!

Будь ласка, мікрофон Кишкарю.

 

11:18:28

КИШКАР П.М.

Дякую, пані головуюча.

Мова йде про підтвердження поправки 18 редакції Івана Вінника заради того, щоби зберегти визначення "забезпечення якості розмінування". Вона, дійсно, узгоджується з певною термінологією в подальшому в тексті закону. Але збереження в розділі, де визначаються дефініції всього закону, теж важливо, бо саме якість проведення робіт з розмінування визначатиме подальшу долю тих земельних ділянок.

Якщо не зберегти, то до чого ми будемо прив'язувати, наслідком чого буде передача цих земельних ділянок уже до органів місцевого самоврядування? Без цього визначення закон, власне, втрачає свою суть.

Прошу колег підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я наголошую, що 18 поправка – це та поправка, яку прийняв комітет, і її голосування розбалансує законопроект, пане Кишкар.

Будь ласка, зараз мікрофон… (Шум у залі) Будь ласка, Віннику мікрофон.

 

11:19:31

ВІННИК І.Ю.

Давайте я загальний принцип щодо визначення прокоментую.

Ми під час робочої групи, яка відбулася 21.11.2018-го і на якій були представлені представники ОБСЄ, посольств, які я згадав, а також Женевського протимінного центру, другим… першим пунктом, на який вони звернули увагу, що в законопроекті занадто багато визначень. Вони запропонували їх суттєво скоротити і послатися на International Mine Action Standards. Ми, власне, виконуючи цю пропозицію, суттєво скоротили кількість визначень. Якраз це кореспондується з вашою попередньою пропозицією – завжди посилатися, а не створювати певні складнощі перекладу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановний… Дякую. Я вам дуже-дуже як автору альтернативного законопроекту, який дуже багато доклався для того, щоби в нас працював фаховий Закон про протимінну діяльність, дякую за конструктивну, розумну позицію. І те, що ми чуємо одне одного.

Ми рухаємося далі, колеги. Також я хочу наголосити, що серед авторів поправок є народний депутат Недава, який також автор законопроекту альтернативного.

Юрій Береза, 28 поправка. Не наполягає, за що ми йому дуже дякуємо.

Оксана Продан, 33 поправка. Будь ласка, мікрофон пані Оксані.

 

11:20:50

ПРОДАН О.П.

Шановна Ірина Володимирівна, шановні колеги! Я в першу чергу хочу подякувати комітету за те, що вони підтримали наші поправки в частині скасування ліцензування і усунення дублювання тих операторів, які будуть працювати в цій сфері. Це одна частина. А, з іншого боку, я хочу задекларувати і наполягати на тому, що створення додаткових органів, чотирьох додаткових органів не є необхідністю, я в цьому абсолютно переконана. Ми сьогодні маємо Міністерство оброни, ми маємо в складі Міністерства внутрішніх справ підрозділ і одночасно цим законопроектом створюємо уповноважений оперативний орган, центр протимінних операцій, Національний центр протимінних операцій і уповноважений орган протимінних операцій – чотири органи. Як вони будуть працювати, як вони будуть один одному допомагати чи заважати, як на мене, яка працювала над цим законопроектом, так воно і не стало зрозумілим. Тому я абсолютно впевнена в тому, що стільки нових органів для того, щоб працювала система протимінна і звільняти нашу землю від зброї не потрібно.

Дякую дуже. Прошу поставити цю правку на підтвердження як принцип сам...

 

ВІННИК І.Ю. Який номер?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я попрошу спочатку коментар народного депутата Вінника з приводу вашої позиції, пані Оксана.

І як автор цього законопроекту я хочу зазначити, що в Хорватії, в інших країнах, які ми брали також за основу для напрацювання цього закону, саме відповідні спеціальні органи відповідають за ці повноваження.

Будь ласка, коментар зараз пана Вінника, і потім голосуємо поправку Оксани Продан. Прошу.

 

11:22:25

ВІННИК І.Ю.

Пані Оксана, ви знаєте, я, до речі, коли ми починали працювати над цим проектом ідеологічно, я мав таку саму думку, як ви, що в Україні недоречно створювати додаткових органів, центральних органів, наділених там виконавчо-функціональними повноваженнями тощо. Але наші західні партнери нас переконали в тому, що з метою запобігання проявам будь-яких корупційних ризиків нам треба створити дійсно новий рівновіддалений центральний орган виконавчої влади, який буде здійснювати операції по розмінуванню, який буде вести відповідний реєстр акредитованих осіб, який буде здійснювати контрольні функції в процесі  розмінування та по фіналу розмінування, який буде уповноважений підписувати акти виконаних робіт тощо. Водночас цей орган операційний не буде мати жодних регуляторних повноважень. Регуляторні повноваження, хочу нагадати, що згідно Конституції це є повноваження Кабінету Міністрів. Але щоб не створювати додаткове міністерство  і знову ж таки не створювати  корупційних ризиків намагання перетягнути окремі повноваження на це міністерство, ми створили…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ВІННИК І.Ю. …рівновіддалений колегіальний орган, який створений в системі Кабінету Міністрів, який не буде потребувати жодного бюджету, який буде мати статус дорадчого органу, який буде напрацьовувати  проекти регуляторних рішень і які будуть затверджуватися постановою Кабінет Міністрів, зокрема і землі, які треба буде очищати, і статус цих земель і відповідно всі постанови, які будуть регулювати діяльність, порядку   протимінної діяльності, який буде виконувати вже центральний орган виконавчої  влади, який ми створюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний пане Іване.

Я прошу… Це дуже… Я прошу поставити на голосування зараз поправку пані Оксани Продан і прошу визначитися по ній, і також зазначити… 

Пані Оксано, поки йде голосування, логіка наших партнерів… 38 поправка, прошу визначатися. Логіка наших партнерів, які допомагали напрацьовувати цей законопроект, що потрібно розвести два органи, який виконуватиме розмінування і контролюватиме, щоб вони один  одного  не дублювали.

 

11:24:39

За-82

Поправка відхиляється.

Наступна 50 поправка. Народний депутат Кишкар.  Кишкар. Наполягаєте? 50-а.

 

11:24:47

КИШКАР П.М.

Дякую.

Шановні колеги, я, дійсно, хочу підтримати пані Оксану в тому, що закон… основною претензією  до закону є  створення  незрозумілих, дійсно, наскільки ми хотіли розібратися в їхньому функціоналі: НОПО, ЦПО, НЦПО, УПО. Ну, я думаю, що  наполягати далі на своїх правках немає сенсу. А Іван  має пояснити нам все-таки взаємодію цих чотирьох новостворюваних органів, бо основна претензія до цього закону у нас – це новостворювані посади, новостворювані органи і новостворювана взаємодія, яка, на наш суб'єктивний погляд, може не додати нашій протимінній діяльності.

Дякую. А свою правку прошу не ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу ще раз, шановний пане Іване, пояснити пані Оксані, іншим нашим колегам і, власне, суспільству, чому дійсно саме 4 створюється новостворених органи, а не два – виконуючий і контролюючий.  Дякую.

 

11:25:59

ВІННИК І.Ю.

Колеги, я ще раз хочу наголосити, не буду приховувати, що цей законопроект – результат спільної роботи з цілою низкою посольств. Я цей лист вам показував до першого читання. А оце – додаток до листа, який називається My action guidelines, якими ми керувалися. І в цьому листі якраз мова йдеться про те, що нам необхідно створити дві окремі інституції. Насправді ми створили тільки одну інституцію, а інший – дорадчий орган в системі Кабінету Міністрів. Один, який би займався регуляторною політикою, – National Mine Action Sorority, інший – National Mine Action Center. Один займається підготовкою регуляції в цій сфері, інший займається операціями в цій сфері. Дійсно, можна б доручити цю роботу будь-якому іншому центральному органу: Міністерству оборони, як було за вашою пропозицією та за пропозицією пані Оксани, або Міністерству з окупованих територій, як це містилося в альтернативному проекті пана Недави. Але вимога наших західних партнерів відкрити фінансування в цей напрямок, а ми розуміємо, що суто коштом державного бюджету ми той обсяг і масштаб робіт, який потребується, потягти зараз не зможемо, вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Автор не наполягає на голосуванні.

Наступна  - 51-а, Віктор Пинзеник, потім ваша – 53-я. Будь ласка, Віктор Михайлович, вам слово.

 

11:27:19

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, якщо ми хочемо мати результат, призначають якогось відповідального. Призначте двох відповідальних – результату не буде. Тут навіть не два відповідальні.

Шановні колеги, якщо ми вважаємо, що протимінна діяльність важлива, то відповідати за неї має міністр, який є членом уряду. Будь-який інший орган, керівництво органу не є членом уряду.

Я не буду ставити правку на голосування. Моя пропозиція буде наступною: винести норми, які стосуються управління протимінною діяльністю на третє читання, провести консультації  з урядом, бо насправді це його відповідальність, визначитись з проблемами, які виникають в ході дискусій, з управлінням протимінної діяльності. Тобто всі норми, бо навіть наші правки з Оксаною Продан не вирішують проблему, норми, які стосуються управління протимінною діяльністю, винести на третє читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар представника комітету.

 

11:28:27

ВІННИК І.Ю.

Все, що стосується гуманітарної діяльності, гуманітарного розмінування, перепрошую, стосується громадської безпеки в нашій державі.

За громадську безпеку в Україні згідно Конституції відповідальний уряд як колегіальний колективний орган, політичний орган зокрема. Окремий міністр не може нести відповідальність, тому що всі рішення урядові: постанови, розпорядження, які мають нормативно-правовий характер, вони приймаються колегіально урядом.

І я хочу наголосити, що важливі речі, які стосуються громадської безпеки: забруднені землі, очищені землі, їх статус, порядок акредитації, порядок ліцензування – це все питання нормативно-правових актів уряду і центральний орган виконавчої влади, який буде їх виконувати, буде мати керівника.

І є дві форми відповідальності в Україні: одна форма – особова, вона може бути кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, функціональна тощо, і ці всі форми відповідальності покладаються на керівника центрального органу виконавчої влади, який буде відповідати за протимінні операції, а є ще інші…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд завершити, важлива тема.

 

ВІННИК І.Ю. …політична відповідальність. В нас нема ще колективної форми кримінальної відповідальності, тому уряд за свої помилкові рішення, якщо такі будуть, в частині гуманітарного розмінування, зможе понести виключно політичну відповідальність. А фахівці, які готували проекти рішень і ставили свої особисті підписи, і якщо ці проекти рішень були сфальсифіковані або умисно злочинними, вони понесуть кримінальну відповідальність.

Тому я вважаю, що тут чітко все розмежовано і врегульовано. І, до речі, не в цьому законі, а в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, прошу… Не наполягає Віктор Михайлович на голосуванні. Це був обмін думками відносно все-таки відповідального органу уряду.

Наступна поправка – 53, Кишкаря народного депутата. Прошу, пане Павле.

 

11:30:26

КИШКАР П.М.

Я на підтримку тепер Пинзеника Віктора Михайловича. Суть в тому, що новостворювані органи так само є колективними. І мова, якщо Іван говорить про те, що ми забезпечуємо кримінальну відповідальність чи адміністративну відповідальність на людях, які не здійснюють той чи інший функціонал, то новостворювані органи так само є колективними. І знову буде колективна безвідповідальність. Це коментуючи вашу відповідь на Пинзеника пропозицію.

Щодо 53-ї, є чітке визначення міжнародно прийняте. Воно, власне, і відтворює визначення, яке затверджене, ну, подано на друге читання. Але уточнення стосується лише населення України. І я прошу колег підтримати моє визначення, пропоноване до закону до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати по 53 поправці, колеги.

 

11:31:37

За-96

Поправка відхиляється.

Наступна поправка - 66-а. Народний депутат Кишкар. Народний депутат Кишкар, 66-а, будь ласка.

 

11:31:46

КИШКАР П.М.

Дякую, пані головуюча.

Дійсно, ми говоримо, що є суб'єкти протимінної діяльності. А пропонована редакція прибирає визначення суб'єктів протимінної діяльності. І якщо ми не говоримо про те, що в кінці-кінців кінцевою метою протимінною діяльністю є очищення певної території і передача її відповідним органам місцевого самоврядування чи державним органам, якщо такі земельні ділянки належать до відання і до розпорядження відповідних міністерств і центральних органів виконавчої влади, тоді яка суб'єктивна сторона цієї діяльності? Хто цим буде займатися?

Ми конкретизуємо чітко і визначаємо: "суб'єкти протимінної діяльності – міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та державні органи, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, міжвідомчий колегіальний орган Кабінету Міністрів, Центр протимінних операцій, підприємства та організації незалежно від форм власності".

Чому це не залишити? Не зрозуміло. Навпаки, можливо, треба розширити цю суб'єктивну сторону, можливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатись по 66 поправці.

 

11:33:11

За-92

Поправка відхиляється.

Друзі, ми переходимо до вже 2 статті закону. І зараз, будь ласка, 70 поправка. Мустафа Найєм. Прошу.

 

11:33:23

НАЙЄМ М.

72 там поправка, правильно я розумію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 70-а ваша відхилена. Ви не наполягаєте?

 

НАЙЄМ М. Не наполягаю. 72-а, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді 72-а. Будь ласка.

 

НАЙЄМ М. Я вважаю, що це не предмет цієї статті, а предмет статті. яка визначає повноваження національного органу. Я хотів би повернутись все ж таки до органів, які ми зараз створюємо. Ми обговорювали це на комітеті: створення органів фактично міжвідомчих, в які будуть входити представники різних інших міністерств та центральних органів виконавчої влади призведе до того, що зараз, можливо, це буде працювати, а у майбутньому такі органи колективні не будуть працювати. Ми розуміємо, як всі інші установи ставляться до міжвідомчих органів, у тому числі міністерства і у тому числі ті служби, які ми зараз включаємо. Тому я пропоную, щоб ми все ж таки повернулись до питання до того, щоб керівні органи, які будуть визначати і реалізовувати програму, яку ми зараз визначаємо, були все ж таки винесені окремо. Давайте це обговоримо. Дійсно, це є питання. І, до речі, з урядом ніхто не радився по цьому питанню. І були наради з Міністерством оборони, були наради з Міністерством внутрішніх справ, а з урядом і з секретаріатом ніхто не говорив, як це буде працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету. І прошу особливо акцентувати увагу відносно того, які конкретно були проведені консультації з урядом, тому що насправді з урядом працювали, у тому числі з Міністерством тимчасово окупованих територій.

Будь ласка, прошу пане Вінник.

 

11:34:48

ВІННИК І.Ю.

Колеги, я ще раз хотів би повернутись до свого роз'яснення. Ми створюємо тільки один центральний орган виконавчої влади, і там буде керівник працювати. Він називається Центр протимінних операцій, як це визначено у законі. Окрім того, ми створюємо ще Національний протимінний центр. Це, дійсно, колегіальний міжвідомчий орган у системі Кабінету Міністрів, який буде пропонувати проекти рішень Кабінету Міністрів на затвердження, розробляти проекти постанови. Такі міжвідомчі органи працюють, як в системі уряду, наприклад в питаннях визначення наслідків російської агресії, збитків тощо, і довели свою ефективність. Тому що загальна сума позовів зараз перевищує в 20 мільярдів доларів Сполучених Штати Америки, які напрацювали ці органи. Такі органи, міжвідомчі, ефективно працюють в системі апарату Ради національної безпеки та оборони, наприклад, працює Комісія з питань оборонно-промислового комплексу, з питань військово-технічного співробітництва, експертного контролю. Чому вона з'явилася тут? Тому що наші колеги західні партнери просили, щоб в складі цього органу працювали зокрема цивільні особи, особи, на яких не поширюється статус державних службовців. Але як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд.

 

ВІННИК І.Ю. Але, як ми можемо цивільних осіб ввести в систему органів державного управління, тим більше з владними функціями?

Тому, дійсно, в порядку демократично-цивільного контролю, на який багато в цій залі, багато хто наполягав, ми дозволимо працювати і представникам асоціацій, які будуть здійснювати протимінну діяльність, представникам громадянського суспільства, представникам неурядових організацій, неприбуткових. І це не буде вносити розбалансування нашого законодавства і не йти всупереч Конституції. Водночас вони виконають свою функцію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу визначатися по 72 поправці.

 

11:36:45

За-87

Поправка відхиляється.

73 поправка, Рябчин. Будь ласка, мікрофон.

 

11:36:51

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Шановні колеги, це дуже важливий законопроект, який повинен бути прийнятий, і, я сподіваюсь, що дискусія щодо знайдення компромісу між створенням центрального органу виконавчої влади, відсутності там певного контролю, який є за коштами, можливими зловживаннями, вона вирішить це результативно і буде або третє читання, як наполягають колеги, або правками до другого читання це питання буде вирішено.

Коли ми сьогодні обговорювали з колегами "Батьківщини" на фракції, ми прийшли до висновку, що є певні зауваження до цього законопроекту, і, сподіваємося, вони будуть вирішені, тому що це питання… У нас немає ні в кого сумнівів, що Донбас буде повернуто, що Крим буде повернуто. І питання промінної діяльності, вони повинні готуватися вже сьогодні заздалегідь для того, щоб відповідні кошти заходили, щоб фахівці були навчені. Тому ми будемо повертати Донбас, будемо повертати людей, будемо повертати нашу інфраструктуру і навчальні заклади. Підтримуємо даний законопроект після правок. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися по 73 поправці.

 

11:38:12

За-96

96-за. Поправка відхиляється.

Наступна, 75-а. Не наполягаєте?

Будь ласка, мікрофон Найєму.

 

11:38:20

НАЙЄМ М.

Дивіться, у нас вся ця стаття 3, вона повністю є тут, Іван. Вона визначена в преамбулі. Навіщо ми ще раз повторюємо визначення протимінної діяльності в 3 статті вже всередині закону, якщо це у нас визначено в преамбулі?  Пропонується її просто виключити і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу визначатися по 75 поправці Мустафи Найєма.

 

11:38:57

За-78

Поправка відхиляється.

Наступна - 95-а, так само Мустафи Найєма.

Будь ласка, мікрофон.

 

11:39:04

НАЙЄМ М.

Дивіться, в цілому я підтримаю. Це і Ірина додавала до цієї статті, і ми додавали. Єдине, там є проблема в тому, що ми вказуємо в цій статті про середню спеціальну освіту. Оскільки до протимінної діяльності будуть залучатися в тому числі іноземні фахівці, в яких може не бути середньої спеціальної освіти, і оскільки в цій статті у нас не вказано нічого про вищу освіту, то виходить, що людина, яка матиме вищу освіту, не маючи спеціальну середню освіту, або людина, яка буде залучатися з-за кордону, яка не має спеціальної середньої освіти, вона не зможе бути залучена до підготовки документів, а в тому числі до реалізації стратегії протимінної діяльності.

Тому я пропоную просто це виключити або викласти в тій редакції, в якій ми кажемо. Тобто не вказувати про середню вищу освіту, тим більше що у нас немає такої середньої спеціальної освіти, тільки про протимінну діяльність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар.

 

11:40:05

ВІННИК І.Ю.

Ми з вами погоджуємося, пане Мустафа. І ми взагалі статтю 7 виклали в новій редакції, а стосовно цих всіх кваліфікаційних вимог написали буквально наступне: що "заходи в сфері протимінної діяльності виконуються із залученням фахівців у сфері протимінної діяльності, вимоги до яких визначаються національними стандартами". Кабінет Міністрів  затвердить середню, вищу, яку завгодно освіту. Тому тут нема ніякої колізії з вашими пропозиціями. Ми не будемо на рівні закону встановлювати такі деталі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаєте на голосуванні?

Будь ласка, 96 стаття… 96 поправка, вибачте. Комітет її врахував. Це поправка народного депутата Вінника. Тарас Пастух вимагає поставити її на підтвердження. Будь ласка, мікрофон Пастуху Тарасу.

 

11:40:47

ПАСТУХ Т.Т.

Тарас Пастух, фракція "Самопоміч". Власне, даний закон, шановні колеги, не про громадян України, не про нашу територію і не про міни. А даний закон – це про гроші, які будуть виділятися з державного бюджету, який наповнюється платниками податків, українцями, і це кошти, які надходять з відповідних донорів. І власне дуже важливе питання, власне в який спосіб ці кошти будуть витрачатися, в який спосіб буде контролюватися витрачання цих коштів, наскільки вони ефективно будуть використовуватись. І тому ми наполягали від самого початку обговорення даного законопроекту, що механізм цей повинен бути максимально прозорий і підконтрольний. І тому, коли навіть кошти, які будуть залучатися від донорів, на наше переконання, вони все-таки повинні залучатися надалі на конкурсних засадах і визначати кращого оператора, який буде реалізовувати ті завдання, які визначаються даним законом. Тому прошу дану поправку не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар автора поправки. Комітет її врахував. Будь ласка, пане Іване. Це на підтвердження. Це на підтвердження, будь ласка.

 

11:41:54

ВІННИК І.Ю.

Колеги, насправді, тут якраз досить багато зроблено, щоб воно було все прозоро. Ми пропонували всі кошти державного бюджету, спеціального фонду державного бюджету, міжнародних донорів, які скерують їх через джерела доходів в державний бюджет, визначати ще раз систему прозоро по тих об'єктах, які треба буде фінансувати, і тих роботах чи послугах, які треба буде фінансувати. І цим всім буде займатися Центр протимінних операцій і відповідальний за це, відповідальність буде нести керівник. Але в нас є декілька напрямків і декілька функціоналів, які фінансуються безпосередньо напряму урядом Фінляндії, урядом Швейцарії, урядом Сполучених Штатів Америки. І за їхнім проханням ми дописали окремі особливості, що вони мають право самостійно визначити суб'єкта і самостійно напряму дати донорські кошти окремим суб'єктам. Воно не буде йти через державний бюджет. І вони наполягають, щоб тільки питання  акредитації, ліцензування, прийняття як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ВІННИК І.Ю. Це стосується виключно прямого фінансування окремих суб'єктів. Це за наполяганням урядів Сполучених Штатів Америки, Фінляндії і Швейцарії ми це сюди включили. І ця особливість  стосується виключно окремих операцій, які не потраплять в державний бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наполягаєте на голосуванні?

Шановні колеги, прошу визначатися по 96 поправці. Секретар комітету просить її підтримати.  Вона ставиться на  підтвердження.

Прошу визначатися.

 

11:43:48

За-93

Поправка відхиляється.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:43:55

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я звертаюсь до авторів правок. В нас зараз висока концентрація в залі. Нам було би добре до 12 години закон проголосувати. Після 12:30 треба деякий час, поки буде концентрація  депутатів. І тому, якщо правки не є принциповими, не є важливими, я знаю, що  більшість  в цьому залі підтримує закон, і ми його дуже довго чекали. Тому, якщо можна, автори правок, не на кожній із них наполягати.

І прошу представника комітету Івана Вінника, можливо,  теж не кожну з них коментувати.  Давайте більш ефективно дійдемо до моменту прийняття рішення. Дякую вам. І, сподіваюсь, ви мене почуєте.

Будь ласка, пані Ірина.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:44:35

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Пане Мустафа Найєм, якщо у вас будуть поправки принципові, піднімете, дасте мені  сигнал.

Поправка 113-а, Іллєнко. Не наполягає. 

Зараз ми вже в районі 120 поправки, колеги. Це просто вам для орієнтиру говорю, для орієнтиру говорю, що в районі 120-ї.  Ми рухаємося далі, я дивлюся, там багато поправок Мустафи Найєма, він не наполягає.

Зараз, колеги, ми рухаємося… Зараз, ми ще не дійшли до 166-ї, я дивлюся, щоб нічого не пропустити.

Якщо ніхто не наполягає на своїх поправках, 166-а, прошу. Зараз 166-а, потім повернемося до 117-ої.

Будь ласка, 166 поправка, і Кишкар - мікрофон.

 

11:45:30

КИШКАР П.М.

Дякую, пані головуюча.

Дійсно, законом ми намагаємося виокремити стандартизацію протимінної діяльності в окрему якусь сферу контролю, в тому числі цим законом. Ми наполягаємо на тому, що положення статті не відповідають вимогам законів України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та "Про акредитацію органів з оцінки відповідності". Власне, про це і Головне науково-експертне наполягало. Ми, єдине, що в цій поправці конкретизуємо і чітко визначаємо управління якістю виконання заходів протимінної діяльності.

Таке визначення напряму відповідає міжнародним стандартам з протимінної діяльності. Прошу колег всіх підтримати пропоновану мною редакцію статті.

Дякую. Це 24 стаття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Прошу визначитися по 166 поправці, колеги.

 

11:46:39

За-106

Поправка відхиляється.

Ми пропустили 117 поправку, тому що вона врахована комітетом. Це поправка авторів: Геращенко, Іонова, Фріз. Народний депутат Пастух вимагає поставити її підтвердження.

Будь ласка,  пане Пастух. 117-у.

 

11:46:57

ПАСТУХ Т.Т.

Шановні народні депутати! Власне, якраз хочу звернутися до секретаря комітету. Тому що ми завжди ставили питання, і навіть коли приймали Закон про національну безпеку і оборону, ставили навіть доручення уряду розробити окремий закон, який би дозволяв Верховній Раді більш ефективно виконувати функцію парламентського контролю за сектором національної безпеки і оборони.

На жаль, прийняттям Закону про нацбезпеку цей парламентський контроль був скасований, а новий закон не напрацьований. В результаті, приймаючи Закон "Про протимінну діяльність", тут мали б бути прописані критерії, яким чином парламент буде контролювати дану діяльність. В результаті в законі немає жодної нової норми, які би давали повноваження парламенту. А саме цією поправкою переписані повноваження Конституції, переписаний Закон "Про Регламент Верховної Ради". І тому, власне, якщо тут діє якась новела, яка не прописана в іншому законодавстві, назвіть її. Або немає потреби просто переписувати одні закони в інших законах.

Тому пропоную скасувати цю поправку і визначити, що в цьому законі контроль Верховної Ради …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте. Дайте 15 секунд…

Пане Іване, ваш коментар. Можна я дозволю 30 секунд як автор поправки?

Шановні колеги, насправді пан Вінник уже зазначав наступне, що практика написання законів України, да, вона є такою, що ми фіксуємо в законі ту норму, яка стосується нового закону. І я би просила вас, пане Пастух, звернути увагу на шостий пункт цієї поправки. Верховна Рада України відповідно до Регламенту, дійсно, офіційно може запросити вимагати присутності і звітності, по суті.

Якщо ми виключаємо цю норму, то ми взагалі навпаки послаблюємо наші контрольні функції. Це  наша була логіка як авторів.

Тепер, будь ласка, секретар комітету. Я би просила вас  не наполягати на голосуванні. Будь ласка, пане Вінник.

 

11:48:56

ВІННИК І.Ю.

По-перше, щодо імплементації Закону про національну безпеку, нам дійсно прикро констатувати, що до… наразі, на зараз Кабінет Міністрів не вніс законопроект про створення наглядового комітету. І я як співголова робочої групи, створеної на комітеті, там само хотів би вас повідомити, що якщо це не трапиться до 20 січня 2019 року, відповідний  законопроект, окремий законопроект про  створення окремого наглядового Комітету Верховної Ради  за наглядом за розвідувальними правоохоронними спеціальними органами буде запропонований як депутатський. І пропонуємо фракції "Самопоміч" долучатися до його розробки.

Що стосується по суті правки, ми, до речі, в цій правці дали дещо нетипові функції у Верховній Раді за пропозицією авторів. Наприклад, зверніть увагу на пункт 4, що Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів затверджує сформовану національним органом з питань протимінної діяльності програму протимінної діяльності. Якщо ми цю правку відхилимо, ми послабимо Верховну Раду.

Я не заперечую, можливо, це правильно, але ми навпаки намагалися підняти цей рівень прийняття рішень на зовсім інший…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Іване, шановний пане Тарасе, дозвольте як автор звернутися до вас. Якби у нас була інша норма, наприклад, від вас як від автора прописана як поправка, я би погодилась з тим, що, наприклад, ваша поправка є сильнішою, і давайте ми її зафіксуємо. Зараз, на мою думку, як автора цієї поправки, співавтора разом з Іриною Фріз і Марією Іоновою, ми послабимо парламентський контроль. Ми тут фіксуємо, що парламент має право контролювати діяльність новостворених органів. І тут я не бачу, ну, чесно кажучи, жодної необхідності послабляти Верховну Раду, тут є навпаки протиріччя, мені здається.

Ще раз звертаємося до вас з проханням не ставити на підтвердження. Я дуже дякую вам за ту конструктивну розмову, яка в нас зараз з вами відбулася, дуже дякую, пане Тарасе.

Пан Тарас не наполягає на голосуванні за цю поправку, ми розібратися, що вона все-таки точно не зменшує повноваження і контрольні функції Верховної Ради, а хоч трошечки, но збільшує, трошечки, но збільшує. Да.

Рухаємося далі і дякуємо всім за конструктив.

174-а, Павло Кишкар. Будь ласка.

 

11:51:14

КИШКАР П.М.

Дякую, пані Ірина.

І підтримую вас у тому, що збереження функцій контролю за парламентом є важливою складовою цього закону. Я думаю, що пропонована 174-ю редакція 26 статті все-таки збереже цілісність законодавства України в сфері сертифікації і моніторингу. У нас ціла низка проблем з цим розбалансуванням, бо функція контролю не може виконуватися одним із складових центру протимінної діяльності. Це трошки абсурдна ситуація, коли я сам за собою буду наглядати з питань дотримання мною тих чи інших норм. Я думаю, що збереження діючого законодавства, зокрема, про центральні органи виконавчої влади, де чітко прописано якими органами здійснюється контроль за проведенням протимінної діяльності і подальша передача цих земель відповідним органам, я думаю, що це варто зберегти, а пропоновану редакцію, ну, прибрати фактично, 174-а пропоную виключити 26-у з тіла закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу визначатися по 174 поправці, колеги, дуже прошу.

 

11:52:37

За-99

Поправка відхиляється.

Наступні дві поправки - так само Павло Кишкар:  185-а і 186-а. прошу, будь ласка.

 

11:52:45

КИШКАР П.М.

Продовжуємо наполягати на тому, що сертифікація операторів протимінної діяльності може здійснюватися за діючим законодавством. Я розумію, брак часу і, власне, буду наполягати на тому, щоб голосували, підтримували або не підтримували пропоновані правки. Наша правка стосується визначення статті 29 "Сертифікація операторів  протимінної діяльності". Наполягаємо на тому, щоб таке формулювання було підтримано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, по черзі ми ставимо на голосування поправку 185 і 186-у, які стосуються оператора  протимінної діяльності. Прошу визначати. Прошу визначатися.

 

11:53:35

За-96

185-а відхиляється. 96.

30 секунд. Зараз, 30 секунд, 186-а, потім ви, потім Мустафа. Я все слідкую. Будь ласка, Кишкар зараз мікрофон.

 

11:53:44

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, мова про те, що пропонованою статтею 30 до закону передбачається порядок моніторингу операторів протимінної діяльності. Насправді, той порядок  сертифікації операторів та акредитації їх до такої діяльності передбачає, здебільшого, онлайн-моніторинг. Уже в третьому тисячолітті не треба інших форм моніторингу і контролю. Ви пройшли акредитацію, у вас є технічні засоби і люди  під це, ви прийшли й  отримали відповідну сертифікацію, значить у вас є техніка, яка може проводити цю роботу, моніторинг здійснюється онлайн. Це ваше зобов'язання за вашими акредитаційними  вимогами. Тому прошу підтримати  186-у.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу визначатися по 186 поправці.

 

11:54:49

За-98

Поправка відхиляється.

Колеги, Іван Вінник, секретар комітету, просить  нас повернутися до 183 поправки. Це його поправка, вона врахована комітетом, але є якісь технічні зауваження.

Будь ласка, пане Вінник.

 

11:55:09

ВІННИК І.Ю.

Тут технічне зауваження, технічне зауваження в четверту колонку: абзац, який врахований, попав як другий, його треба зробити як третій. Тому для стенограми для комітету, для секретаріату хотів би зачитати, що… для стенограми, звернути увагу, що правка номер 183 стосується другого абзацу. Тому перший абзац має залишатися в остаточній редакції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви просто це під стенограму говорите, і ми не голосуємо цю поправку. Правильно? Дуже дякую.

199 поправка, народний депутат Мустафа Найєм. Колеги, я хочу звернутися до всіх народних депутатів, які знаходяться в кулуарах. У нас залишилося буквально три-чотири поправки - і ми виходимо на голосування законопроекту важливого. Прошу повертатися до сесійної зали. Будь ласка, пане Мустафа.

 

11:55:57

НАЙЄМ М.

Колеги, я намагаюсь не втручатись в інші поправки, але тут дуже важлива історія, яка стосується ліцензійних видів діяльності. Послухайте, ми вводимо ще 6-7 видів діяльності, тільки треба ліцензувати. Ми пропонуємо, щоб ми дали… це поправка номер 199. Ви розумієте, ви робите таку річ: надання послуг з навчання протидії ризикам, пов'язаним з вибухонебезпечними предметами, має ліцензуватися окремий вид діяльності. Це не можна робити.

Ми пропонуємо, щоб це облегшити навпаки, щоб було легше іноземцям нам допомагати, давати дозвіл. Якщо в них є обладнання, сертифікати, що вони таку роботу роблять, давайте давати їм дозвіл. Навіщо ми створюємо ще купу видів діяльності, які треба ліцензувати? Це ж просто корупційне віконце ми відкриваємо зараз. Подивіться 199 правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пан Вінник, ваш коментар.

 

11:56:54

ВІННИК І.Ю.

По-перше, ми не втручаємося в чинні закони про ліцензування, про це є відповідні правки. По-друге, ми залишаємо Кабінету Міністрів визначити фінальний перелік. Ми просто говоримо у сфері, в яких ми пропонуємо Кабінету Міністрів на них звернути увагу. Це і не обов'язково, зокрема і проведення розмінування, – це інформування населення, це проведення заходів лікування, реабілітації поранених. Тому що так це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка…

 

ВІННИК І.Ю. …ліцензія видається не на те, що ви говорите. На фахову діяльність, на профільну діяльність є акредитація. Ліцензія просто перевіряє, ліцензія просто перевіряє, чи є реєстрація суб'єкта господарювання.

До речі, суб'єкти: неурядові організації, наприклад, неприбуткові організації, там, грантові організації – вони, які не є суб'єктами господарювання в межах нашого законодавства, вони взагалі не будуть проходити ліцензування? Тут є відповідне виключення, було зроблено для цього в законі. Тому я не бачу ніяких проблем в цьому контексті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємося по 199 поправці. Прошу визначитись, колеги.

 

11:58:09

За-98

Поправка відхиляється.

Колеги, в нас залишається 2 поправки. Я дуже прошу зараз повертатися всіх до сесійної зали.

202 поправка. Народний депутат Кишкар не наполягає на її голосуванні, але вимагає слова. Будь ласка.

 

11:58:26

КИШКАР П.М.

Я дякую, пані Ірино, за те, що надаєте можливість прокоментувати. Загалом закон потрібен і його треба підтримувати, інакше не буде системи створено. Ціла низка питань, в тому числі і корупційних, і новостворювані органи викликають бажання не голосувати і не підтримувати цей законопроект.

Я думаю, що можливість доопрацювати цей закон з другим, повторним другим читанням, надасть змогу створити цілісну систему протимінної діяльності.

Дякую, колеги, і прошу підтримати таке рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар секретаря комітету.

 

11:59:06

ВІННИК І.Ю.

Я хотів би одразу, колеги, завірити вас, що якщо навіть ми сьогодні, я сподіваюся, все ж таки приймемо відповідальне політичне рішення – приймемо цей законопроект, до речі, в День Збройних Сил, дуже важливо як фактично маркер того, що Україна починає перемагати, в нас вже є території, які треба очищати в порядку гуманітарного розмінування. Нам ще треба буде, щоб він запрацював потім, внести зміни в бюджет України на наступний рік і в Бюджетний кодекс.

І, до речі, якщо в нас виявляться якісь зауваження, коли ми вже опублікуємо його, зробимо його публічним, отримаємо якісь зауваження по тексту, це складний профіль діяльності, ми зможемо потім через "Прикінцеві і перехідні положення" законопроекту, який буде вносити зміни в бюджет чи в Бюджетний кодекс, там в нас нема жодних обмежень, підкоригувати цей.

Але зволікати з прийняттям цього акту саме сьогодні ми не можемо. Це маркерний, важливий крок, щоб він відбувся ще в цьому році.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу тільки підтвердити і приєднатись до цих слів секретаря профільного комітету, і нагадати, що зараз ми боремося не лише за те, щоб ставлення до протимінної діяльності і розмінування всіх органів влади центральних і регіональних було більш відповідальним. Але ми і боремося за те, щоб наші партнери більш активно сприяли в технічній допомозі, в тому числі і обладнанні саперному наших відповідних підрозділів.

А вимоги наших партнерів - це те, що має бути відповідне законодавство, яке відповідатиме досвіду Хорватії, досвіду європейських країн, і відповідні структури.  І це точно мають бути не Міністерство оборони і не Міністерство внутрішніх справ, які будуть відповідати за цю діяльність, за цю діяльність. І саме тому ми закладаємо тут і контроль парламентський.

Якщо Тарас Пастух, який звернув увагу на те, що потрібно посилювати парламентський контроль, внесе потім зміни до прийнятого закону, я переконана, і ми будемо бачити, що тут є необхідність, sorry, ми будемо це робити.

Остання поправка - 218-а. На підтвердження ставить її пан Пинзеник.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

12:01:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, на 15 хвилин продовжую засідання. Прошу всіх залишатися на місцях. Ми через 2 хвилини переходимо до прийняття рішення. На 15 хвилин продовжив. Через 2 хвилини буде прийняття рішення. А потім включення в порядок денний сесії.

Будь ласка, пане Віктор. Включіть мікрофон Пинзенику.

 

12:01:28

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги! У мене в руках документ, який називається законом – Регламент Верховної Ради України. Стаття 116: пропозиції та поправки до законопроекту, який готується на друге читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою за основу.

Поправка 218-а жодного відношення до тексту закону, прийнятого в першому читанні, не має. Якщо автор законопроекту вважає, що норма потребує врегулювання – хай вноситься окремим законом.

Тому я прошу дотримуватися вимог закону. Поставити цю правку на підтвердження і не підтримувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз дам пану Іванові слово. Я прошу всіх заходити в зал, приготуватись до голосування. Будь ласка, Іван Вінник.

 

12:02:20

ВІННИК І.Ю.

Ця правка стосується Закону про деокупацію і операції Об'єднаних сил, яка зараз триває в порядку заходів відсічі і стримування збройної агресії. У контингенті зведеному, який сьогодні вживає заходів для стримування агресії Російської Федерації, працюють і лікарі, військові лікарі, і не тільки військові, цивільні, і люди, які просто з лікарською професією за покликом волі там працюють. Ми зобов'язані поширити на них повноцінний соціальний захист такий самий, як поширили на військовослужбовців, волонтерів, інших осіб, які залучені. Вони зобов'язані у разі отримання поранень отримати відповідні виплати від держави. Якщо, не дай Боже, загине, родина має отримати ці виплати. Якщо трапиться - настане смерть внаслідок поранення через рік після такого поранення, так само такі виплати мають бути отримані.

Ця пропозиція була продиктована і запропонована двома депутатами: Світланою Заліщук і на ній наполягала завжди пані Корчинська. Я розумію, усвідомлюю, що це є порушення Регламенту, але я так само свідомий, що це має питання бути врегульовано саме сьогодні. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю на підтвердження правку 218. Комітет просить її підтримати. Хто підтримує правку 218, прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

12:03:47

За-123

Рішення не прийнято, колеги.

Отже, зараз заключне слово. Ми завершили обговорення правок. Через хвилину переходимо до прийняття рішення, колеги. Надважливий закон. Я прошу усіх голів фракцій запросити депутатів у зал для голосування. Прошу всіх зайняти робочі місця.

Будь ласка, заключне слово до 2 хвилин, Іван Вінник.

 

12:04:11

ВІННИК І.Ю.

Колеги, я хотів би перш за все подякувати всім залученим до напрацювання цього тексту. Це і автори, і співавтори цього законопроекту, це експерти, це наші західні партнери, це посольства, які нам допомагали, це автори правок, це громадянське суспільство – ці всі небайдужі, яким болить доля нашої країни, яка сьогодні потерпає від наслідків війни, які ми зобов'язані ліквідувати.

У порядку голосування до другого читанні в цілому я прошу підтримати повторно правки 18, 38, 96 і 218, щоб не розбалансовувати текст і щоб врахувати всі зауваження і пропозиції, зокрема і ті, які ми отримали від наших західних партнерів. Прошу проголосувати за в другому читанні та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, спочатку ми повернемось до правок: 18-ї, 38-ї, 96-ї і 218-ї.

Отже, колеги, спочатку займіть робочі місця, будь ласка. Я прошу всіх зайти в зал. Спочатку я ставлю на голосування пропозицію повернутись до правок 18-ї, 38-ї, 96-ї і 218-ї. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Голосуємо. Прошу підтримати комітет.

 

12:05:47

За-150

Не повернувся зал до правок.

І тому я ставлю, колеги, проект закону без врахування цих правок в результаті обговорення.

Я прошу зайняти робочі місця, колеги, я прошу зайти в зал, з лож повернутися в зал. Колеги, за тим законом слідкує і українське суспільство, і наші західні партнери. Він важливий перш за все для наших громадян, які живуть біля лінії розмежування, щоб ми могли провести розмінування земель і повернути їх місцевим громадам. Тому я прошу і закликаю усіх підтримати закон.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про протимінну діяльність в Україні (№ 9080-1) в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Підтримаємо наших громадян, підтримаємо українських воїнів. Голосуємо. Підтримуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

12:07:05

За-217

Колеги, не встигли. Я поставлю на повернення, тільки я не розумію логіки. Ми всі спірні речі викинули. Я прошу, колеги, зайти в зал і голів фракцій запросити депутатів в зал.

По фракціях, будь ласка.  Я бачу, заходять. По фракціях: "Блок Петра Порошенка" – 93; "Народний фронт" – 69; "Опозиційний блок" – 0; "Самопоміч" – 1; Радикальна партія – 14; "Батьківщина" – 11; "Воля народу" – 2; "Відродження" – 12; позафракційні – 15.

Колеги, більше року робоча група готувала цей проект. Більше року ми готувались до його прийняття. Я прошу всіх зайти в зал і відповідально взяти участь в голосуванні.

Колеги, отже, я поставлю спочатку повернення, а потім знову в цілому. Я прошу всіх взяти участь в голосуванні. Не жартуйте з безпековими законами. Я прошу проголосувати за повернення до проекту Закону про протимінну діяльність в Україні. Я прошу всіх взяти участь в голосуванні. Прошу проголосувати і прошу підтримати повернення, колеги. Підтримаємо українських воїнів, українських громадян, проголосуємо за повернення. Голосуємо, колеги, злагоджено, відповідально. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

12:08:37

За-220

6 голосів.

Я ще раз поставлю. Я хочу сказати ще раз, цей законопроект підтримують наші європейські партнери. Ми можемо зачитати зараз листа від посла ЄС в підтримку цього законопроекту. Колеги, і Канада, і наші всі партнери, ми завдяки цьому закону можемо отримати фінансування для наших служб і отримати підтримку закордонних служб до розмінування наших територій. Тому я прошу всіх взяти участь в голосуванні.

Колеги, зайдіть в зал. Не дискутуйте під час прийняття рішення. Отже, я прошу підтримати, колеги, повернення до проекту Закону про протимінну діяльність (9080-1). Я прошу всіх, колеги, проголосувати. Нам бракувало 6 голосів. Прошу підтримати. Західні партнери підтримають. Покажемо, що і українській парламент підтримує українських воїнів, українських громадян. Голосуємо, колеги, кожен голос. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо відповідально.

 

12:09:59

За-219

7 голосів, колеги. 7 голосів. (Шум у залі) Прошу… Будь ласка, увага! Будьте на місцях, не виходіть із залу! Не виходіть з залу. 30 секунд зараз дам.

"Блок Петра Порошенка" – 102. По фракціях покажіть. "Народний фронт" – 71, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 1, Радикальна партія – 15, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 2, "Відродження" – 4, позафракційні – 15.

Позафракційні, можна більше дати, колеги. Будь ласка, 30 секунд, пан Іване, зачитайте лист від наших європейських партнерів. Коротко. І прошу запросити депутатів в зал. 

 

12:10:37

ВІННИК І.Ю.

Я хочу інше запропонувати. Я хочу інше запропонувати, колеги. Тут багато лунає критики щодо питань ліцензування, давайте виключимо ліцензування цієї діяльності за наполяганням. І тоді підтримаємо цей закон в такому вигляді. (Шум у залі) Я зараз тільки скажу, що треба виключить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Під стенограму, будь ласка, чітко скажіть.

 

ВІННИК І.Ю. Зараз скажу, чекайте. Дайте мені 30 секунд, нехай поки фракції виступлять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даємо 30 секунд, ви дуже коротко, бо люди розійдуться.

 

ЛЯШКО О.В. Ми не будемо голосувати, якщо ви це викинете. Як можна вести розмінувальні роботи без відповідної кваліфікації і досвіду?! Це дурня повна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте краще змобілізуємося!

 

ВІННИК І.Ю. Я поясню. Олег Валерійович! Олег Валерійович!

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, підійшли народні депутати. Будь ласка. Колеги, я поставлю, перш за все, за повернення. 7 голосів, будьте на робочих місцях. Отже, колеги, я поставлю на повернення без будь-яких правок.

Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону про протимінну діяльність в Україні 9080-1. Я прошу усіх взяти участь в голосуванні і прошу підтримати пропозицію повернутись. Голосуємо, колеги! Не виходіть з залу. Тетяна, поверніться. Прошу підтримати повернення. Голосуємо! Прошу підтримати. Голосуємо.

 

12:12:28

За-219

7 голосів, колеги. Ми не можемо затягувати, у нас залишається 3 хвилини. 7 голосів. Я бачу, в зал зайшло троє  людей, троє депутатів. 7 голосів. Будь ласка, голови фракцій, змобілізуйте депутатів. 7 голосів не вистачає для прийняття надважливого закону. Колеги, займіть робочі місця, я поставлю ще раз  на  повернення.

Отже, прошу, колеги, підтримати пропозицію по повернення  до розгляду проекту Закону про протимінні діяльність (9080-1). Я прошу кожного, кожен голос має значення. Прошу підтримати і прошу проголосувати  за повернення.

Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо зараз за повернення.

 

12:13:32

За-224

Два голоси. Я бачу, два зайшло. Будь ласка, займіть робочі місця.  30 секунд, Вінник.

 

12:13:49

ВІННИК І.Ю.

Колеги, у нас є два процеси. Один – акредитація, це, дійсно, стосується  кваліфікаційних  вимог, наявності техніки тощо. А  стаття ліцензування, яку проводить МЕРТ, я пропоную її виключити. Стаття 31, в повному обсязі: ліцензування протимінної діяльності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, два депутати підійшло. Займіть робочі місця, колеги, займіть робочі місця.

Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону  9080-1. Прошу проголосувати і підтримати. Кожен голос. Прошу підтримати.  Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. Підтримуємо, колеги.

 

12:14:41

За-224

Отже, колеги, 30 секунд, завершить Іван Вінник.

 

12:14:56

ВІННИК І.Ю.

Стаття 31, яка регламентує порядок ліцензування, яке здійснює, до речі, Міністерство економічного розвитку, перевіряє КВЕДи, наявність робочої сили, директора тощо, як проходять інші суб'єкти господарювання. Ми його виключаємо і скрізь по тексту згадування про ліцензування виключаємо.

Це об'єднуюча пропозиція, прошу підтримати. Вона не розбалансує цей текст. В будь-якому випадку розмінування буде зроблено кваліфіковано…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування повернення до проекту Закону про протимінну діяльність з поправкою Вінника (9080-1). Прошу голосувати, прошу підтримати, голосуємо. Прошу підтримати,  голосуємо.

 

12:15:45

За-238

Повернулись.

Тепер я ставлю на голосування проект Закону про протимінну діяльність (9080-1) з правкою, яку озвучив Іван Вінник під стенограму, в другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, голосуємо. Кожен голос, прошу відповідально голосувати.

 

12:16:14

За-242

Закон прийнятий, колеги.

Зараз я хочу повідомити, що після обіду ми перейдемо до ратифікації, яка стосується припинення дії Договору про дружбу і співробітництво. І після цієї ратифікації буде включення в порядок денний сесії.

Зараз ще повідомлення зачитає Ірина Геращенко, будь ласка.

 

12:16:46

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги! До президії надійшло кілька заяв від наших колег народних депутатів, в яких не спрацювали картки під час тих чи інших голосувань.

Отже, народний депутат Дейдей, повідомляє, що не спрацювала його картка під час голосування за Закон про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення, він голосував "за".

Також народний депутат Голубов просить врахувати, що його картка, його голос голосували так само за законопроект про оголошення Куяльницького лиману курортом державного значення, і картка не спрацювала.

І так само надійшло від Сергія Рудика оголошення, що він голосував за законопроект 8519-д про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", картка не спрацювала.

І також звернувся народний депутат Безбах, що його картка голосувала "за" і не спрацювала під час внесення змін до Податкового кодексу, які нам не вдалося в будь-якому випадку проголосувати.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, наголошую, після перерви, яка передбачена Регламентом, буде проект Закону про припинення дії Договору про дружбу між Україною і Російською Федерацією.

Зараз я оголошую перерву до 12:45. Я прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. О 12:45 ми продовжимо нашу роботу.

 

(Після перерви)

 

12:46:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу усіх заходити у зал, приготуватися до голосування. 

Хочу вам повідомити, в нас є великий блок включення в порядок денний сесії, але ми цей блок будемо ставити після розгляду проекту Закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Тобто ми спочатку розглянемо цей проект закону, там є доповідач і два співдоповідачі, і після того буде включення в порядок денний сесії, цей блок, який зазначений в порядку денному і з яким ми мали можливість ознайомитися.

Але, колеги, в нас, хочу нагадати, є кілька важливих безпекових ратифікацій, також є проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2019 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди, яка стосується міжнародної місії захисту розслідування від 28 липня. Надзвичайно важлива ратифікація, яку ми теж сьогодні мали би прийняти, також ратифікація Угоди між Урядом Литовської Республіки, Польщі і України стосовно створення спільної військової частини. І тому було би правильним, колеги, якби ми розглядали ратифікації за скороченою процедурою. І тому прохання є до всіх підтримати таку пропозицію, бо інакше ми не встигнемо пройти ці безпекові закони, які передбачені на сьогодні.

Тому я прошу всіх заходити в залі займати робочі місця, приготуватися до голосування. Я буду просити зал підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, заходіть в зал і займайте робочі місця. Будь ласка, займайте робочі місця. Голови фракцій і Секретаріат Верховної Ради України, запросіть депутатів в зал.

Нагадую і наголошую, нам для того, щоб ми змогли пройти ефективно весь блок безпеки і оброни, бажано розглядати за  скороченою процедурою. Я наголошую, будуть надані слова всім:  і доповідачу, і співдоповідачу, будуть надані слово усім фракціям. Але нам це дозволить зекономити час з 1 години 10 на півгодини, і нам дозволить це прийняти ратифікації по Нідерландах, по Литві ще до обіду.

Тому, будь ласка,  займайте робочі місця і підтримайте пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Заходіть в зал, будь ласка.

Колеги, депутати колонами заходять в зал. Поки депутати заходять, я хочу привітати учнів Чабельської середньої школи з Рівненщини, які присутні на екскурсії у Верховній Раді.

Привітаємо діток наших! (Оплески) Вам – успіху і сили, і щастя великого! Вітаємо вас.

Отже, колеги, займайте робочі місця, і я  наголошую, що логіка розгляду безпекових питань потребує швидких і ефективних рішень, і прошу підтримати пропозицію розгляду проекту Закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією підтримати розгляд за скороченою процедурою, щоб ми змогли пройти усі безпекові питання. (Шум у залі)

Павло, ми інакше не встигнемо.  Ми не встигнемо Нідерланди, ми не встигнемо Литву пройти.

Тому, колеги, підтримайте, це буде мудро, це буде правильно. Прошу проголосувати і прошу підтримати. (Шум у залі)  Колеги, займайте робочі місця! Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.

  

12:51:04

За-104

Я ще раз поставлю. Якщо не буде голосів, підемо по повній. Заходіть в зал.

Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію розгляду проекту Закону 0206 за скороченою процедурою. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо!

 

12:52:37

За-112

Колеги, отже, ми не маємо достатньої кількості голосів для розгляду за скороченою процедурою. Тому переходимо до повної процедури розгляду.

І, шановні колеги, я запрошую до доповіді заступника міністра закордонних справ Кислицю Сергія Олеговича до доповіді. Прошу доповідачів доповідати максимально стисло, бо ми не встигнемо розглянути блок з питань безпеки.

Будь ласка, Сергій Олегович, прошу доповідати.

 

12:53:12

КИСЛИЦЯ С.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується Закон України про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією, внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради як невідкладний. Серед розданих вам матеріалів є пояснювальна записка з докладним обґрунтуванням необхідності його прийняття. Тому я зупинюся лише на кількох моментах.

Черговий 10-річний період дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, який був підписаний 31 травня 97-го року і набув чинності 1 квітня 99-го року, завершується 31 березня 2019 року. Його преамбула описує ціль як зміцнення дружніх відносин добросусідства та взаємовигідного співробітництва між Україною та Російською Федерацією. Також договором було визначено основоположні принципи співробітництва між Україною та Росією, а саме суверенної рівності, територіальної цілісності, політичної та економічної незалежності, поваги до міжнародного права.

Російська Федерація зухвало знехтувала основоположними принципами договору, в тому числі порушуючи територіальну цілісність України, вчиняючи збройну агресію проти України, застосовуючи військовий та економічний тиск, втручаючись у внутрішні справи України, порушуючи суверенну рівність та права громадян України. За цих обставин та за відсутності добросовісних намірів до мирного врегулювання спорів, пов'язаних з чисельними та грубими порушеннями договору Російською Федерацією продовження дії договору на наступний 10-річний період, 19-29-й рік, є принципово неможливим.

Російська Федерація, попри всі зусилля України та світового співтовариства, ігнорує заклики до припинення міжнародно-правових протиправних дій, які в тому числі порушують усі істотні положення договору, зокрема його статті: 1, 2, 3, 4, 6, 13, 17 та інші. Російська Федерація відмовилася виконувати інструменти мирного врегулювання спорів, які передбачені статтею 7 договору та встановлені статтею 33 Статуту ООН, попри те, що Україна дипломатичним шляхом зверталася до Російської Федерації з пропозиціями їх використання ще на початковому етапі військової агресії весною 14-го року.

Наголошую, що згідно зі статтею 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів припинення дії договору не впливає на права та обов'язки Російської Федерації та України, які виникли до його припинення в результаті виконання договору.

З урахуванням зазначеного та у відповідності до статті 40 договору від імені України Міністерство закордонних справ на виконання рішення РНБО повідомило Російську Федерацію 21 вересня цього року про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією після завершення чергового 10-річного періоду 31 березня 19-го року.

З метою реалізації положень Закону України про міжнародні договори прошу Верховну Раду України підтримати проект закону, внесений Президентом України, для остаточного завершення виконання всіх внутрішньодержавних процедур для припинення дії договору.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

3 хвилини запитання. Прошу провести запис на запитання. Іван Крулько, будь ласка, передає Тарасюку Борису Івановичу.

 

12:57:10

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Сергій Олегович, я хотів би запитати. Чому нота МЗС про припинення дії договору була направлена у вересні російській стороні, а закон такий простий, який простіший, якщо подивитися тексти ноти МЗС і тексти законопроекту, який запропонував Президент, він значно простіший. Чому чотири місяці треба було для підготовки цього простенького тексту законопроекту?

Дякую.

 

12:57:49

КИСЛИЦЯ С.О.

Тому що згідно з інформацією, яку я маю від моїх колеги, які ведуть судові справи, нам був потрібен час для того, щоб використати дію цього договору для розгляду деяких судових справ. Зокрема тих справ, які стосуються 3 мільярдів боргу президента-втікача, а також для деяких подань, які стосуються використання міжнародного морського права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Головко Михайло Йосипович, включіть мікрофон.

 

12:58:26

ГОЛОВКО М.Й.

У мене є запитання. Михайло Головко, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 164 виборчий округ. Скажіть, а що заважає зараз все-таки розірвати цей договір і не продовжувати, а чекати все ж таки до квітня 19-го року? Адже це питання піднімали ще з 14-го року, що Росія не є ніяким для України другом, а ворогом.

До речі, хочу нагадати, що багато хто тут у залі нас критикували, "Свободу", що ми говорили, що Росія це не стратегічний партнер, а є основний ворог нашої держави. Але ви тоді нас не слухали, не звертали на це увагу і казали, що це провокації. Так сьогодні багато кому ці рожеві окуляри упали з носа і вже бачать реальний стан, що це є явний ворог, який ненавидить нас і який робить все для того, щоб Україна не відбулась як держава. І тому ми сьогодні, для нас є святим обов'язком це врешті-решт вирішити питання і поставити крапку. Росія не є для нас другом, а є стратегічним ворогом. Допоки буде існувати ця імперія, доти буде існувати боротьба за наше виживання.

Дякую.

 

12:59:33

КИСЛИЦЯ С.О.

Шановний пане народний депутате, я абсолютно з вами згоден з політичною оцінкою, ймовірно правовою скоріше за все оцінкою дій Російської Федерації. Російська Федерація не є другом України. Російська Федерація є державою-агресором. Але, як я вже сказав, це питання не лише політичних оцінок і не лише питання емоційних оцінок, це також питання правової динаміки і наших дій по захисту інтересів України в міжнародних правових інституціях. Тому саме зараз настав той момент, коли, дійсно, вже неможливо терпіти те, що вчиняє Російська Федерація. І після того, як ми здійснили багато процесуальних дій і в Гаазі, і в інших інституціях, саме тому зараз вноситься цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І заключне запитання Добродомов. Включіть мікрофон.

 

13:00:29

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Я прошу передати слово Олегу Мусію, будь ласка.

 

13:00:37

МУСІЙ О.С.

Шановний доповідачу. Олег Мусій, політична партія "Народний контроль". Наша політична сила послідовно завжди виступала з моменту її створення за розрив усіх стосунків з країною-терористом, якою є Російська Федерація.

Скажіть, будь ласка, зараз тільки виникла чомусь, і ви так коментуєте довільно, що зараз, з вашої точки зору, настав час. Може все-таки український парламент буде визначати, коли настав час чи ні, а ви мали б бути ініціатором ще 4 роки тому?

Але у мене інше питання. Договір, безумовно, я переконаний, що ми розірвемо, це як би обличчя нашого парламенту. А чому ви як відповідальні за дипломатичні стосунки не подали і не розірвали дипломатичні стосунки з країною-терористом? Чи теж ви будете визначати, що коли момент настане політичний чи не настане? Подайте негайно розрив дипломатичних стосунків з Російською Федерацією.

 

13:01:35

КИСЛИЦЯ С.О.

Дякую, пане народний депутат.

Я уважно вислухав вашу політичну позицію. І я хочу вас запевнити, що вона буде врахована при вивченні питання щодо доцільності розривання дипломатичних стосунків. І, безусловно, без всякого сумніву, саме Верховна Рада України буде приймати рішення щодо розривання договору… припинення дії договору з Російською Федерацією.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:02:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Сергію, дуже дякуємо вам за ґрунтовну презентацію проекту Закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Також дякуємо вам за ґрунтовні відповіді на запитання народних депутатів України. Прошу вас повертатися на ваше робоче місце до ложі уряду.

І зараз ми маємо два альтернативних законопроекти від наших колег. Будь ласка, Андрій Іллєнко, запрошую вас до слова. І пан Андрій буде презентувати нам законопроект 0206-1.

 

13:02:35

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, "Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні українці, "Свобода" ще 1 березня 2014 року, на самому початку російської анексії Криму, вустами лідера "Свободи" і тоді голови фракції "Всеукраїнського об'єднання "Свобода" у Верховній Раді Олега Тягнибока тут, в стінах цього парламенту, з цієї трибуни оголосила про те, що необхідно вчиняти негайні і невідкладні кроки для того, щоб зупинити московську агресію та перемогти. Зокрема, ми ще тоді вимагали введення воєнного стану, ми вимагали розірвання Договору так званого про дружбу, про так звану дружбу з Російською Федерацією. Ми вимагали припинення всіх договорів з країною-агресором, ми вимагали припинення торгівлі, ми вимагали закриття кордону, знищення промосковської "п'ятої колони" та багато чого іншого, що роками не робила влада, тим самим погіршуючи становище України та, фактично, обеззброюючи нашу державу перед обличчям московської агресії.

Сьогодні ніби якісь окремі положення того, що ми говорили всі ці роки, роки війни, вони ніби починаються бути почутими владою. Але це запізнілі і, на жаль, половинчасті рішення. Безумовно, треба розривати цей ганебний договір про дружбу. І я хочу сказати, що ще зовсім нещодавно, буквально кілька місяців тому, ми чули заяви, зокрема і Президента Порошенка, про те, що не можна розривати цей договір, про те, що це буде шкода для України, про те, що ми втратимо якісь там юридичні позиції і тому подібне.

Ну, нарешті, ми зрозуміли, що вже позиція змінилася, ми були, як виявилося, завжди праві, і відповідно вся ця критика була абсолютно несуттєвою і непідтвердженою реальними аргументами. Але водночас, власне, про що наш альтернативний законопроект, який я сьогодні презентую в залі 0206-1. Він покликаний системно вирішити цю проблему. Тому що, ще раз кажу, розірвання договору про дружбу – це очевидний крок, само собою зрозумілий. Про яку дружбу може іти мова з країною, яка окупувала наші території, яка вбила більше 10 тисяч наших співгромадян і продовжує їх вбивати? Про що ми взагалі говоримо? Зрозуміло, що давно це треба робити. Але ми в нашому законопроекті пропонуємо розірвання всіх договорів з державою-агресором. Ми вважаємо, що в принципі держава-агресор не повинна мати ніяких, ми не повинні мати жодних договірних стосунків з нею. Тому що це смішно, якщо це держава-агресор, а це держава-агресор, якщо вона веде проти нас війну, то як ми при цьому можемо мати якісь стосунки з цією країною? Які договори ми можемо мати? Вони попрали всі договори. Вони порушили всі домовленості. Вони показали, як завжди було сказано, що будь-який договір, підписаний з Росією, не вартий паперу, на якому він підписаний, вони це неодноразово показують. Всі договори, які  у нас досі чинні з Російською Федерацією, з державою-агресором, вони всі порушені Росією, абсолютно всі без виключення. Тобто по суті, Україна сьогодні в односторонньому порядку виконує ці зобов'язання, що є нонсенсом, що є абсурдом. І відповідно до всіх норм, в тому числі і міжнародного права, нам необхідно ухвалити сьогодні рішення і ми закликаємо народних депутатів ухвалити рішення про розірвання всіх договорів з Російською Федерацією – з державою-агресором. Ми пропонуємо конкретний юридичний механізм, як це забезпечити.

Так само хотів би сказати, що цей законопроект він не є новий. Ми пропонували це робити ще багато років тому в цьому скликанні. Депутати від "Свободи", за моїм підписом, за підписом Юрія Левченка, за підписом Олега Осуховського, Михайла Головка, Олександра Марченка, ми подавали ці законопроекти, ми вимагали розгляду цих питань – блокувалося, не розглядалося, казалося, що не на часі, не потрібно. Зараз якісь рухи є, але вони не достатні, їх треба робити більше, їх треба робити швидше, їх треба робити повніше.

Знову ж таки, окремо хотів би сказати з приводу дипломатичних стосунків з Російською Федерацією. Немає жодного аргументу за те, щоби ці так звані дипломатичні стосунки були збережені. Це є абсолютний анахронізм і нонсенс, що вони досі існують. Після всього, що сталося: після окупації Криму, після війни на Донбасі, після вбивств тисяч українських громадян. Про які дипломатичні стосунки може іти мова? Тим більше зараз, коли введено воєнний стан, який, як ми бачимо, на жаль, є більше декларативним, ніж реальним. Але все ж  введено воєнний стан. Про які дипломатичні стосунки може йти мова? Це нонсенс.

Ми вимагаємо від уряду, ми вимагаємо від Міністерства закордонних справ, від Президента, як відповідального за зовнішню політику, ухвалити рішення. Тому що це немислимо. Як ми можемо пояснювати на зовнішній арені про те, що в нашій країні іде війна, про те, що вбивають наших громадян, про те, що грубо порушується міжнародне право, що це робить Росія, але водночас мати з цією державою, з державою-агресором, мати дипломатичні стосунки? Коли говорять про захист наших політв'язнів, точніше, я перепрошую, не політв'язнів, а наших політичних заручників і наших полонених, які знаходяться в російському полоні, тому що політв'язень – це не зовсім правильне визначення, політв'язень – це коли людина постраждала за політичні погляди в своїй країні, в даному випадку це є політичні заручники і це є військовополонені, коли мова йде  про їх захист, то ми маємо розуміти, що, на превеликий жаль, тут мало що зроблять наші дипломатичні представники, при всій  повазі до них. Тому що Росія – це не правова держава, тому що це держава, де не працюють закони, де не працює міжнародне право. І єдиний спосіб звільнити наших заручників – це  обміняти їх, в тому числі на московську "п'яту колону", яка, зокрема, сидить в цьому залі, яка, зокрема, сидить в інших органах влади, яка сьогодні із середини підриває нашу державу. Ефективна боротьба з  московською "п'ятою колоною" – це головний шлях до визволення наших заручників, як і, звичайно, ж все має бути зроблено для їх визволення. Але дипломатичні стосунки необхідно розривати. І так само це має  бути один з першочергових кроків, ще в 2014 році, як цього вимагала "Свобода".

На сьогоднішній день необхідно зрозуміти, що не можна сидіти на двох стільцях. Не можна створювати таку шизофренічну ситуацію, коли  ми розуміємо, що йде війна, йде агресія проти нашої держави, наші Збройні Сили, наші силові  підрозділи, наші добровольчі батальйони стримували і стримують агресію Російської Федерації, але водночас у нас є торгівля, водночас у нас є дипломатичні стосунки, у нас є якісь договори. Ми маємо розуміти, що ця ситуація створює ненормальний  стан в самій державі. Вона  підриває наші можливості аргументувати свою позицію на міжнародні арені, і з цим необхідно завершувати. Необхідно припиняти будь-які торговельні стосунки з Російською Федерацією, необхідно закривати повністю кордон від країни-агресора, необхідно робити всі ті кроки по боротьбі реальній боротьбі, з "п'ятою колоною", а не домовляння влади з нею, як це є всі ці роки і як це є  зараз. І для цього необхідно це робити було вже давно і необхідно робити зараз.

Тому я закликаю сьогодні голосувати за припинення всіх договорів з Російською Федерацією, як це пропонує "Всеукраїнське об'єднання "Свобода". І тоді ми будемо розуміти, що це є той крок, який заслуговує на повагу. І це є той крок, який показує, що в дійсності є український парламент, що це українська Верховна Рада, яка в воєнний час ухвалює адекватні рішення до тої ситуації, яка склалася, і робить все для того, щоб захистити національні інтереси української держави.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися на запитання до народного депутата Іллєнка.

Будь ласка,  пані Шкрум, ваше запитання.

 

13:11:35

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція  "Батьківщина". Шановний пане доповідачу, у мене таке до вас запитання. Насправді Борис Іванович Тарасюк та інші колеги з  різних фракцій пропонували припинити дію конкретних положень цього ганебного договору ще законопроектом номер 5 у цьому сесійному…  скликанні цієї Ради, і це ще було на початку 2015 року. І тоді в стенограмі  засіданні Комітету у закордонних справах можна було почути офіційну позицію МЗС, де в стенограмі від 25.03.2015 пані Зеркаль дуже-дуже чітко казала, що МЗС категорично проти скасування і конкретних положень цього закону і скасування взагалі припинення дій цієї Угоди про співробітництво, партнерство і так звану дружбу з Російською Федерацією. Тоді це пов'язувалося з тим, що це буде начебто порушенням Мінських угод, начебто порушенням забезпечення законодавчої бази між Російською Федерацією і Україною. І тоді лише два члени комітету проголосували "за".

З чим ви зараз пов'язуєте таку різку зміну, за чотири місяці до виборів, позиції МЗС, Президента України та всіх його приплічників, які нас називали "рукою Москви" з вами, чотири роки, за вимогу припинення   цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  ваша відповідь?

 

13:12:48

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Дякую за запитання.

Я повністю підтверджую ваші слова. Я дуже добре  пам'ятаю і позицію Бориса Івановича Тарасюка, який як фаховий дипломат з величезним досвідом чітко доводив про те, що немислимо мати дипломатичні стосунки з країною-агресором. І я підтверджую повністю, що це питання піднімалося ще в 14-му році, це було одне із перших питань цього скликання парламенту. Весь цей час представники влади і особисто Президент Петро Порошенко казали, що цього робити не можна, що це провокація, це зашкодить, це погано і тому подібне.

Чому змінилася точка зору, мені важко сказати. Це, напевно, треба їх питати, їхню позицію. Хоча, бачите, половинчастість: з одного боку, вони кажуть Договір про дружбу треба скасовувати, хоча це очевидно (ну, яка дружба, це ж, ну, просто маячня якась), але водночас дипломатичні стосунки не можна розривати. Уже ж була заява навіть після введення воєнного  стану. Міністерство закордонних справ: не можна розривати дипломатичні стосунки. Воєнний стан введено, а дипломатичні стосунки не можна розривати!

Тому це запізнілі і половинчасті рішення, на превеликий жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я принагідно хочу звернути увагу тих, хто задає питання, і закликати їх до політичної коректності.

Я так розумію, що в нас є члени команди лідера опозиції, одного з лідерів опозиції. Так от у Президента теж не приплічники, а члени його команди. Я прошу використовувати коректну лексику. Добре? Це весь час  стосується однієї і тієї ж фракції, яка дозволяє собі хамити собі всім абсолютно безвідповідально.  Я як член команди хочу сказати, що ми – члени команди, а не "приплічники". Зрозуміло? Дуже дякую.

Будь ласка, народний депутат Мусій, запитання ваше.

 

13:14:30

МУСІЙ О.С.

Шановний доповідачу, хочу підтвердити позицію, не тільки абсолютно правильну, яку ви задекларували у своєму законопроекті щодо розриву всіх абсолютно стосунків з країною-терористом, а також і політична партія "Народний контроль", чотири народних депутати, які тут присутні, і політична партія "УКРОП", яка присутня тут, і багато патріотичних сил, які присутні в парламенті, Народний Рух України – вони однозначно стоять на вашій позиції, в тому числі. Я знаю і позицію Радикальної партії, і "Батьківщина", і "Самопомочі". Насправді, українські патріотичні сили повністю підтримують цю ініціативу – про розрив всіх стосунків.

Але, виявляється, що існує якась окрема команда діючого Президента тепер, на моє запитання Міністерство закордонних справ про розрив дипломатичних стосунків відповідає, що ми будемо знову вивчати це питання. Зараз ця команда сповідує про те, що непотрібно, напевно, розривати дипломатичні стосунки. Де заява лідера політичної партії і де заява Президента? Де вона? Її немає! Тому український народ має бачити цю безхребетну позицію. Прокоментуйте її, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ваша відповідь, ваш коментар.

 

13:15:41

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Ця позиція ганебна, вона суперечить національним інтересам України і здоровому глузду, я з вами повністю згоден. Нема жодного аргументу на користь цієї позиції. І це, звичайно, свідчить про те, що немає цілісної і послідовної політики на захист національних інтересів з боку нинішньої влади.

Я хотів би сказати з приводу того, що ви сказали з приводу того, що ви перерахували цілий ряд політичних сил, які, зокрема, в цьому парламенті підтримують таку ж позицію, зокрема, яку підтримує і "Свобода". Це дуже добре, що є така позиція спільна. І я вважаю, що треба все зробити, щоби український парламент сьогодні показав свою рішучість відстоювати інтереси української нації, української держави. Тому що уже Україна втомилася від половинчастих рішень, необхідно ухвалювати рішення, які будуть чітко і однозначно працювати на українську перемогу, які будуть чітко і однозначно працювати на наш національний інтерес. Та половинчастість, яка всі ці роки триває, з нею необхідно завершувати, тому що вона веде нас до втрати наших позицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

І останнє запитання. Будь ласка, народний депутат Мельничук, вам слово. Народний депутат Мельничук. Будь ласка, мікрофон увімкніть. Третє запитання.

Шановні колеги, було питання народного депутата Білоцерковця, який передає не наступному, а саме Мельничуку. І я дуже прошу народному депутату Мельничуку включити мікрофон, Івану Івановичу Мельничуку. Я зрозуміла, в чому проблема.  Дуже дякую.

 

13:17:29

МЕЛЬНИЧУК І.І.

Шановні колеги, ну, дивно в залі чути "плач Ярославни" від бувшого міністра. Да, да, да... Да, від бувшого міністра охорони здоров'я, який роздає Президенту поради космічного масштабу і такої же космічної глупості. Розумієте? Не навівши порядок у медицині, вже ми начинаємо порядок наводити в зовнішньополітичних ділах і розказувати, як треба себе вести і які законопроекти треба вносити, і про що говорити, це так для ремарки.

Годі теревені правити, немає в залі ні одної людини, яка виступає за те, щоби не розірвати договір з Російською Федерацією, за той весь бедлам, що вони витворяють у світі.

Тому я вас закликаю всіх проголосувати за президентський законопроект, його підтримати, дати підтримку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будете відповідати, шановний пане Андрію? Будь ласка,  ваша ремарка.

 

13:18:45

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Я лише ще раз нагадаю, що законопроект, який ініціювала "Свобода", 0206-1, на відміну від президентського, який  стосується лише розірвання Договору про дружбу, він стосується розірвання всіх договорів з Російською Федерацією.  Ми вважаємо, що це є єдина, повноцінна і адекватна відповідь на те, щоби, дійсно, показати, що ми  послідовні, і що  країна-агресор, яка порушила всі міжнародні норми, яка порушила всі можливі домовленості і договори, вона розуміла, що України вживає адекватних кроків, реакції на це, і весь світ бачив нашу жорстку позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам за вашу презентацію, шановний пане Андрію. Повертайтесь, будь ласка,  на ваше робоче місце.

Шановні колеги, ми маємо  третій, альтернативний законопроект,  автора Ігоря Луценка. Ми запрошуємо нашого шановного колегу на  трибуну. І це законопроект 0206-2. Будь ласка,  пане Ігорю.

 

13:19:45

ЛУЦЕНКО І.В.

Друзі, я би хотів би почати з позитивної ноти. Я вважаю,  те, що  зараз Президент подав в наш парламент такий законопроект, - це наша з вами спільна перемога. Адже я переконаний, що  значна частина (можливо, і більшість) депутатів, якщо не відкрито, то в душі принаймні розуміли необхідність розірвання Договору про дружбу і співробітництво з Росією і, врешті-решт ця позиція, вистоявши стільки років, вона втілилася в тому, що є така законодавча ініціатива, і що є така нота від України до Росії.

Я впевнений, що український народ абсолютно підтримує таку ініціативу, котрий  несе  саме на собі всі тяготи війни, є якраз тою силою, котра обороняє нашу країну від Росії, ну і  за ним іде уже влада. Дуже запізно, це, дійсно, прикро. Але гарно, що хоча б таким випадком ми маємо зараз розірвання стосунків  з агресором.

Що стосується з того,  що ми вже пропонували, я хочу теж про це сказати. Ряд депутатів в цьому парламенті пропонували припинити дипломатичні стосунки з Росією. В 16-му році в березні була подана така законодавча ініціатива, зареєстрована. Натомість, на жаль, представники нинішньої коаліції на профільному комітеті проголосувати проти такої ініціативи, виступивши проти того, щоб розривати дипломатичні стосунки з країною-агресором.

Я сподіваюсь, що зараз якраз вже є всі підстави переглянути це рішення. Нехай коаліція, котра вважає себе правлячою, нехай вона все-таки візьме відповідальність і розірве дипломатичні стосунки з агресором, так як ми давно дуже це пропонували. Давайте не зупинятися. Я певний, що сьогодні ми проголосуємо за один із запропонованих законопроектів. Але хотів би сказати, що те, що чотири роки не розривався оцей Договір про дружбу і співробітництво і стратегічне партнерство з Росією, в цьому, безумовно, є склад державної зради. І треба буде, як тільки буде для цього нормальні правові умови, обов'язково вияснити, хто організував оцю чотирирічну затримку з розриванням договору про дружбу і співробітництво з Росією.

А ті аргументи, котрі ми зараз чуємо про те, що нібито цей договір не можна було розривати, тому що нібито ідуть якісь суди, так і зараз далі будуть суди продовжуватися. І договір, якщо він діяв на той момент, коли Росія порушувала ці закони, він так само може бути об'єктом апелювання наших юристів. Отож ми бачимо, що тут є всі підстави шукати винних.

І я про це, звісно, звернувся у правоохоронні органи, зареєстровано кримінальне провадження. І ми, звісно, як тільки будуть для цього можливості, ми вияснимо, чи це Міністерство закордонних справ таким чином себе повело, чи це, можливо, були інші впливи. Але в будь-якому разі винні за це мусять бути покарані.

Отож далі, я хочу сказати про ключову відмінність мого законопроекту від того, що пропонує Президент. Друзі, у нас основна боротьба насправді не в юридичній площині з Росією на сьогодні, а в пропагандистській. Ми мусимо переконати світ: і тих, хто нам допомагає, і тих, хто поки що ще нам не допомагає, в тому, що є чітко факт російської агресії. Навколо цього точиться маса дискусій у світі. Можливо, нам усім тут очевидно, що Росія – агресор, але завдяки тому, що Путін з мільярдними його асигнуваннями на пропаганду, він переконав значну кількість населення нашої планети в тому, що це є громадянська війна, і в чому, на жаль, наша країна йому в цьому допомагає. Допомагає тим, що не розриває оцей от договір, який лише, ми лише зараз розриваємо, так само не розриває дипломатичні стосунки, 4 роки не вводить воєнний стан, як це обов'язково передбачає Конституція, і так далі. Тобто є просто правовий саботаж з боку окремих чиновників. І це надзвичайно є великою допомогою нашим ворогам.

Отож, зараз нам слід не припиняти договір, нам слід сформулювати чітко і зрозуміло, що ми розриваємо договір у зв'язку з тим, що він є порушений Російською Федерацією. Натомість та формула, котра була запропонована з вулиці Банкової, вона передбачає, що немає жодного логічного зв'язку між діями Росії як агресора і нашим припиненням оцих договірних стосунків з Росією.

Тобто 4-5 років пройшло - і ми припиняємо цей договір у зв'язку з тим, що він просто призупиняє свою дію у часі, просто спливає його термін. Отож, немає потужного аргументу на користь того, що Україна правовим чином протистоїть путінській агресії. Вона просто розриває договір, нібито немає оцих-от 10 тисяч вбитих, анексованих територій, окупованих районів, колосальних шкод економіці.

Треба обов'язково усім в світі показати нашу послідовність, що ми розриваємо цей договір у зв'язку з путінською агресією, а не припиняємо у зв'язку з тим, що він припинив свою дію у часі. Це дуже важливо. Це дасть колосальний поштовх нашій дипломатичній роботі, так само роботі в судах, про яку так опікуються нібито адвокати неприпинення договору і так далі. Тому оце основне, та теза, яку я пропоную нам всім підтримати, що ми не можемо далі продовжувати оці: дружбу, співробітництво, стратегічне партнерство з Росією у зв'язку саме з її агресією.

Я закликаю всіх підтримати в будь-якому разі розірвання договору з Росією. Це є ганьбою, що ми 4 роки чекали до цього моменту. І я вважаю, що будь-який з законопроектів на сьогодні є актуальним, і прошу, наголошую, не зупинятися. Давайте розривати дипломатичні стосунки. Давайте припиняти вільний рух громадян росіян тут, щоб вони не приїжджали і тут нас не вбивали. Вводимо візовий режим або іншу форму обмеження. І, таким чином, ми будемо в очах всіх наших союзників і тих, хто думає стати нашими союзниками, притомною країною, котра реально готова боротися з російською агресією, захищати свою честь і достоїнство.

Слава Україні!

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

13:26:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Але прошу повернутися на трибуну. Тому що зараз ми будемо мати запитання до доповідача. Я прошу провести запис на запитання. Запрошую до слова народного депутата Мосійчука.

 

13:26:42

МОСІЙЧУК І.В.

Шановний пане Ігоре, скажіть, будь ласка, останні 4 роки ми чули від Президента України Петра Порошенка, від колег з фракції його імені і від МЗС, що припинення чи розрив цього Договору великого про дружбу з Російською Федерацією дасть можливість не визнавати країні-агресору Росії українські кордони. Скажіть мені, на вашу думку, після анексії Криму чи може бути взагалі якась мова про визнання з боку Росії кордонів України чи невизнання?

Дякую.

 

13:27:44

ЛУЦЕНКО І.В.

Да, пане Мосійчук, я вам вдячний за це запитання. А також дякую за вашу послідовну позицію, котра була стосовно цього договору. І врешті я думаю, що одна з цих позицій, вона спрацювала на те, що ми зараз цей договір розриваємо. Відповідаючи на ваше питання, хотів би сказати, що, дійсно, за ці 4 з лишнім роки ми не побачили жодної дії з боку Росії, яка б свідчила про те, що Росія поважає наші кордони.

Найсвіжіший приклад – це події кінця листопада минулого року, коли в територіальних водах України російська воєнщина зробила відкриту, пряму агресію проти наших суден. Отож, про яку повагу до наших кордонів може йти мова? Цей договір, котрий якраз цю повагу нібито декларативно встановлює, не має жодного змісту. І з нашого боку було блюзнірством під ним далі тримати свій підпис, враховуючи те, які агресивні дії до наших кордонів здійснює Росія.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:28:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне запитання - народний депутат Сергій Євтушок. Будь ласка, пане Сергію.

 

13:28:46

ЄВТУШОК С.М.

Євтушок, "Батьківщина". Пане Ігорю, скажіть, будь ласка, от я, розуміючи, що прописано в президентському законопроекті, що угода передбачала те, що стаття 40 говорить, що якщо є бажання припинити договір, то потрібно це робити за 6 місяців. МЗС наше таку ноту послало у вересні місяці, але у той же час у президентському законопроекті сказано, що законопроект набуває чинності з моменту його підписання.

Скажіть, будь ласка, як взагалі це розуміти: нота прописана відповідно до договору, що за 6 місяців, то єсть квітень місяць наступного року передбачає розірвання договору, президентський законопроект передбачає з моменту його вступу в дію?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь, пане Ігорю.

 

13:29:44

ЛУЦЕНКО І.В.

Дякую, шановний колего, за запитання. Річ у тім, що на моє глибоке переконання те, що зараз ми голосуємо в залі, не є юридичною історією. Це є історія піарницька і складова виборчої програми нинішнього Президента. Отож, про такі юридичні дрібниці, на які, звісно, ви звертаєте увагу як юрист, як законодавець, там піарники, котрі готували цей законопроект, ніхто не звертав уваги. Це їх не цікавить. Їм потрібен факт нібито ініціативи Президента про припинення договору. Натомість по суті це є лише неподовження договору, і не більше того. І це лише спосіб поставити оці всі лозунги на свої плакати, не більше і не менше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я перепрошую, пізніше прийшла: було два запитання чи три? Пане Ігоре, два було запитання? Ваше третє? Ваше друге.

Будь ласка, Дідич, ваше запитання третє.

 

13:30:40

ДІДИЧ В.В.

Прошу слово передати Олегу Мусію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пану Мусію слово.

 

13:30:45

МУСІЙ О.С.

Шановний доповідачу! Олег Мусій, політична партія "Народний контроль". Спільно з іншими українськими патріотами із "УКРОПу", із "Батьківщини", із Радикальної партії, Народного Руху повністю підтримую саме вашу позицію, тому що ваша позиція не безхребетна, ваша позиція є послідовна. Договір не можна призупиняти. І саме це є відповіддю оцій шістці, яка зверталася до мене як до колишнього міністра охорони здоров'я. Насправді, цей пан, якби згадати, можливо, якщо ви хочете згадати чиєсь минуле, хто ким був, я би згадав ваше рекетирське минуле і як рекетирів до себе у фракцію взяв Петро Порошенко. Як це так сталося? Тому давайте не згадувати всує те, що було колись. Ви сьогодні – діюча влада, діюча коаліція, діючий Президент, який має безхребетну абсолютно, не абсолютно проукраїнську позицію, а піарну позицію.

Тому прокоментуйте, будь ласка, чому саме так стається з…

 

13:31:52

ЛУЦЕНКО І.В.

Дякую.

Пане Олеже, пане Мусій, я хочу подякувати і вам, і вашим колегам з вашої політичної сили. Наші з вами зусилля показують, що правда перемагає. Чи могли ви уявити десь 2 роки тому, що Президент сюди буде приходити з такими законопроектами, що ми побачимо такі, знаєте, достатньо правильні, але запізнілі дії щодо Росії в частині припинення договору, в частині введення воєнного стану? Це свідченням є того, що ми з вами 4 роки тут недарма працювали і говорили весь час, повторювали, що є істиною, що є правдою, що є необхідною дією з боку України у відповідь на такі агресивні Росії. І добре, що ці слова врешті-решт стали реальністю, що стали реальною силою, котра примусила навіть тих, хто не зважає на волю народу, зважати на цю волю народу і все-таки боротися з Росією, робити хоча б мінімальні юридичні кроки на те, щоб ми виглядали в очах наших партнерів воюючою сильною країною, готовою до боротьби, а не, знаєте, клептократичною автократією.

Дякую вам особисто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Пане Ігоре, залишайтесь на трибуні. В президії немає такої можливості натиснути кнопку, задати запитання. Користуючись все одно правом своїм, я хочу вам задати запитання. Сподіваюсь, і ви мені теж подякуєте за послідовну позицію протягом цих 4 років відносно того, що МЗС і Президент України зайняли єдино вірну позицію щодо неможливості розірвання договору, по яким зараз ідуть міжнародні суди. І сьогодні мова іде, попри всі інсинуації в залі, не про розривання, а саме про припинення договору через… відповідно до положень цього договору. 

І, власне, у мене до вас наступне запитання. Чи всі 19 членів вашої фракції сьогодні будуть голосувати за будь-який законопроект?

Дякую.

 

13:33:49

ЛУЦЕНКО І.В.

Пані Ірино, по-перше, дійсно, дякую вам за те, що ви настільки цікавитеся позицією нашої фракції. І, я впевнений, що саме ця позиція нашої фракції "Батьківщини", а також, звісно, наших інших колег по парламенту вона призвела до того, що Президент фактично її підтримує нині, хоча і в обмеженому варіанті. І я дякую вам. Я думаю, що ви так само підтримуєте цю  позицію.

Що стосується фракції "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" буде підтримувати всі ініціативи щодо розірвання, припинення, зупинення договору з цими негідниками, котрі засіли в Кремлі, щоб з нас не сміялися в світі. Добре, що через 4 роки наші з вами позиції настільки зблизилися. Я сподіваюся, що далі так само буде правильно все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановний колего. Я переконана, що в стратегічних питаннях наші позиції завжди близькі. Дякую вам. Будь ласка, ви можете повертатись на робоче місце.

І слово для співдоповіді надається голові Комітету у закордонних справах Ганні Гопко. Будь ласка, пані Ганна.

 

13:34:57

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги. 5 грудня комітет розглядав проект Закону про припинення дії Договору про дружбу, партнерство і співробітництво між Україною і Російською Федерацією. Також ми розглядали альтернативний до нього проект Закону про міжнародні договори України щодо припинення міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором (зареєстрований 0206-1). І вже після ухвалення відповідних рішень комітетом народним депутатом Луценком було подано на реєстрацію ще один альтернативний законопроект, про що щойно пан ігор доповідав. 

Законопроект 0206 спрямований  на припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між України і Російською Федерацією з огляду на триваючу збройну агресію Російської Федерації проти України,  що становить істотне порушення Російською Федерацією зазначеного договору.

Колеги, члени комітету прийняли рішення рекомендувати парламенту підтримати проект Закону про припинення дії Договору про дружбу співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (реєстраційний номер 0206) від 03.12.2018 прийняти за основу і в цілому. Справді, на відміну від України Російська Федерація ніколи всерйоз не ставилася ні до цього договору, ні до інших договорів. Всі 20 років дії цього договору, ми бачили 20 років шантажу, провокацій, ми бачили 20 років політичного тиску, інформаційної агресії. Вчинивши в 2014 році збройну агресію і окупацію частини української території, яка триває досі, Росія фактично показала, що ця угода не варта паперу, на якому вона написана. І очевидно, що це вже давно необхідний перезрілий крок припинити дію цього договору. Я приєднуюсь до всіх своїх колег, до тих претензій, як у нас були до Міністерства закордонних справ, чому комітет був вимушений, починаючи з 21 вересня 2018 року тричі звертатися до МЗС, а також до Президента і до Голови уряду з метою отримання копії ноти, якою було заявлено Російською Федерацією про бажання України припинити дію Договору про дружбу співробітництво і партнерство з Російською Федерацією. Копія ноти була надіслана в комітет за півгодини до засідання, з чим члени могли ознайомитися комітету, з копією.

Колеги, я хотіла б також сказати, що цей крок, який ми сьогодні, я сподіваюсь, з вами зараз зробимо, він необхідний, але він недостатній. Ми чекаємо від Міністерства закордонних справ ревізії всієї договірно-правової бази з Російською Федерацією. Від Президента і РНБО ми чекаємо подальших кроків, які продемонструють, що ми здатні захищати інформаційний простір, рішучі санкції проти агентів російського впливу в нашій політиці і економіці, і посилення Збройних Сил України. Справді, Україна прагне миру і цивілізованих взаємин з усіма сусідами. І ми маємо чітко розуміти, що Росія не визнає самого права на вільне існування України. І ми маємо готуватися жити в постійних умовах загроз нашій небезпеці, взагалі нашому існуванню з боку Кремля.

Сьогодні, в День Збройних Сил України, хочеться привітати захисників і захисниць з Днем Збройних Сил. Ми маємо дбати про зміцнення нашої армії. І тим не менш важливо донести Європі і світу, наскільки небезпечною є російська загроза. І ефективно ми маємо протидіяти лише разом.

Я хотіла б сказати, що, дійсно, ми маємо готуватися  до повномасштабного російського вторгнення, оскільки Кремль після останнього  відкритого акту агресії на Азовському морі не зупиниться.

І тому, колеги, я хотіла би закликати МЗС не надто   розшаркуватися перед агресором у текстах дипломатичних нот на п'ятому році війни. Про жодну глибоку повагу до наших вбивць співгромадян наших не може бути мова. Національна гідність важливіша за дипломатичний протокол. Я розумію, що норми дипломатичної практики мають певну консервативність протокольних правил та звичаїв. Але ми маємо їх змінювати так, як ми це зробили під час Генеральної Асамблеї в  2015 році, коли ми встали під час виступу Путіна із розгорнутим прапором, розстріляним під Іловайськом, в знак протесту, всупереч навіть тим підходам, які є в ООН. 

Колеги, хотіла б також сказати, що припинення Договору про дружбу з Росією і  наша відсіч агресору не означає, що ми маємо забути про тих людей на території країни-агресора, які потребують захисту і підтримки. Навпаки Україна має перейти до активної  політики захисту цінностей і свободи, демократії на російському напрямку.

В зв'язку з цим хочу вас всіх запросити завтра на 14 годину, в Комітеті у закордонних справах відбудеться круглий стіл: "Порушення прав корінних народів у  Російській Федерації". Ми хочемо ще раз нагадати Хвильового: "Подалі від Кремля". Але ми водночас простягаємо руку солідарності всім людям доброї волі і поневоленим народам кремлівської імперії.

Слава Україні! Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Залишайтеся. будь ласка, на робочому місці. Колеги, я прошу записатися  на запитання до пані Гопко.

Також принагідно ми продовжуємо засідання відразу на 15 хвилин тому що, очевидно, що будуть виступи і від депутатів, і від депутатських фракцій. І було багато запитань до МЗС. Я думаю, що пан Кислиця візьме потім 2 хвилини слова, щоби відповісти на запитання і про іншу базу зараз договірну,  про яку запитували депутати, і про ноту.

Будь ласка, Борис Іванович Тарасюк, ваше запитання. Прошу.

 

13:40:28

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую.

Прошу передати слово колезі Крульку Івану.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Іван Крулько, вам слово.

 

13:40:35

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановна пані Ганно, ще 5 лютого 2015 року Борис Тарасюк і ряд інших авторів, мій колега по фракції  "Батьківщина", зареєстрував законопроект за № 0005 про припинення ряду статей Договору про дружбу і співробітництво з Російською Федерацією, зокрема виключення стратегічного партнерства. Тоді ми чулу офіційну позицію від МЗС як висновок на цей законопроект, що такий договір розривати жодного разу не можна, припиняти його дію в жодному разі не можна і навіть стратегічне партнерство з Російською Федерацією виключати не можна.

Ми чули таку ж саму позицію від Президента України, який виступав проти того, щоб розривати Договір про дружбу з Росією в той момент, коли Росія вже анексувала Крим і  продовжувала здійснювати російську агресію на Донбасі.

Скажіть, будь ласка,  як ви думаєте, з чим пов'язана така мімікрія у зміні позиції? Чи не  пов'язано це з тим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ваша відповідь, пані Ганно.

15 секунд завершити. Дайте 15 секунд завершити, хоча питання зрозуміле вже, і ваша відповідь, будь ласка.

 

13:41:46

КРУЛЬКО І.І.

Так от, питання моє полягає в тому, з чим пов'язана така зміна позиції різка? Чи не пов'язуєте ви це з тим, що через 4  місяці вибори Президента   і треба хоч щось пред'явити українському народу?

Ми як  "Батьківщина" підтримували те, що цей договір треба розривати ще тоді, в 14-му році, і підтримаємо це зараз. Але чому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, відповідь.

 

13:42:08

ГОПКО Г.М.

Шановні колеги, як позафракційна і позапартійна я б хотіла закликати цей зал об'єднатися в захисті національних інтересів. Я вже наголосила на тому, що деякі кроки ми робимо запізніло, але водночас вони є стратегічними рішеннями. І я сподіваюсь, що сьогодні сесійний зал проголосує і підтримає це рішення.

Ще раз хочу сказати, з різних даних, і не тільки українських розвідслужб, а особливо іноземних, ми розуміємо, що Кремль буде продовжувати здійснювати акти агресії проти України. І, очевидно, зважаючи на передвиборчу кампанію в Україні, він буде використовувати розбрат всередині і конкуренцію між різними політичними силами для того, щоб сварити українців. А я б хотіла закликати до єдності в умовах російської агресії для того, щоб і світ бачив, що в цій сесійній залі не було таких історій, як було під час воєнного стану, що багато речей українці домовлялися до того  і виносили в зал ті рішення, які на світ показують, що ми єдині у відсічі і ми єдині в будівництві держави. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Доєднуюся до конструктивної вашої позиції висловленої.

Будь ласка, запитання від народного депутата Мусія, який, мабуть, теж зараз доєднається до цієї мудрої позиції.

 

13:43:17

МУСІЙ О.С.

Шановна пані голово комітету! Політична партія "Народний контроль", Олег Мусій. Безумовно, ми однозначно будемо  голосувати, точніше вимушені голосувати за будь-який варіант із запропонованих. Але я хотів би запитати вас, чому саме комітет… Пані… Я прошу додати мені ці… щодо лідер Радикальної партії відволікає моє запитання, будь ласка!

Чому саме комітет рекомендує тільки 0206? Ви сказали, що комітет рекомендує 0206, і апелюєте нормами альтернативних законопроектів, дріб один, наприклад, поданий "Свободою", до МЗС. Може би ви підтримали альтернативні і сказали, що вони сильніші, вони кращі? Чомусь від комітету це не  було чути. Чому така непослідовність в діях вашого комітету і дуже хороша послідовність у словах, які ви озвучили з претензіями до МЗС?  Будь ласка, поясніть цю позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, пані Ганно.

 

13:44:23

ГОПКО Г.М.

Дуже  дякую.

Я прошу вас зайти на сайт Верховної Ради  і ознайомитися з висновком науково-експертного управління, який дав оцінку цьому законопроекту, який не мав би бути зареєстрований як альтернативний, тому що він не пропонує припинити дії, зокрема цього договору, який є предметом розгляду іншого. Він  стосується взагалі всієї договірно-правової бази. Це абсолютно інше питання. Будь ласка, фахово готуйтеся до того, щоби ставити запитання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за фахову і мудру відповідь.

І, будь ласка, народний депутат Семенуха задасть наступне запитання.  Прошу.

 

13:44:54

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановний доповідач, маю три запитання.

Власне кажучи, перше – це те, що задають люди на кожній зустрічі. Чому такий договір, зокрема, не був розірваний ще у 14-у році? Це перше, про що питають люди на кожній зустрічі в Україні.

Друге. Чому сьогодні міжнародне співробітництво Росії й України регулюється фактично чотирма сотнями різних законодавчих актів. Чому тільки один сьогодні розглядає Верховна Рада?

І третє, найголовніше, що давайте чесно скажемо людям, що у тій редакції, в якій сьогодні схвалив ваш комітет, фактично Договір про дружбу з Російською Федерацією буде діяти до 31 березня 19-го року. Тобто чому договір не розривається, а фактично припиняється, бо автоматично з 1 квітня наступного року він би пролонговувався?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваша відповідь, пані Ганна.

 

13:45:50

ГОПКО Г.М.

Дякую. Шановні колеги, оскільки було три запитання, постараюся коротко.

Перше питання. Як я вже наголосила, щодо інвентаризації українсько-російської договірно-правової бази ми заслуховували чотири рази на комітеті МЗС, останній раз це був травень цього року. На той час МЗС повідомило нас, що українською стороною було виконано всі необхідні внутрішньодержавні процедури і прийнято рішення про припинення або зупинення дії однієї міждержавної угоди, 25 міжурядових угод, з них… з Україною – 20, РФ – 5 і 18 міжвідомчих угод. Тому в нас був заклик до міністра закордонних справ перед тим, як давати обіцянки на пресу про 20 чи 40, чи скільки ще угод, які готуються вже до припинення, представити цей список, а не робити просто публічних заяв в повітря. Так само в нас була рекомендація, нарешті, призначити першого заступника Міністерства закордонних справ для того, щоб розвантажити і для того, щоби було більше можливостей швидше готувати інвентаризацію договірно-правової бази. Це перше запитання.

Друге ваше запитання. Даю відповідь. Ми йдемо по процедурі припинення, або непродовження, а не денонсації. Тому що, якщо буде денонсація, Росія може не визнати з одної і з іншої сторони. Ми використовуємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд – завершити.

 

ГОПКО Г.М.  Ми якраз, власне, звертаємося до статті 40, яка говорить про те чітко, що договір укладається терміном на 10 років, його дія буде потім автоматично продовжуватися на наступні десятиріччя, якщо жодна з високих договірних сторін не заявить іншій про своє бажання припинити його дію шляхом письмового повідомлення. Власне, ми і використовуємо цей момент, щоб вже потім не було такого, що Росія скаже, а ми не визнаємо того, що Україна припинила в односторонньому порядку. В такий спосіб міжнародна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановна пані Ганна. Прошу вас повертатися на робоче місце.

Колеги, я прошу записатися на виступи від депутатських фракцій, і потім від депутатів буде. Засідання ми продовжили на 15 хвилин, враховуючи те, що резонансне питання, і всі будуть бажати тут фракції виступити.

Будь ласка,  від "Блоку Петра Порошенка" Ірина Луценко бере слово. Пані Ірино, запрошуємо вас на трибуну.

 

13:48:21

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги, українська влада і Президент  Порошенко неодноразово, постійно проводить лінію основну: Україна вирішує питання в політико-дипломатичний спосіб, всі конфліктні питання, які виникають сьогодні на сході України, так само в Криму вирішуються в політико-дипломатичний спосіб.

 Але дуже багато від нашої опозиції звучало  сьогодні запитань: чому не розірвали договір, чому розриваємо тільки на сьогоднішній день? Відповідь дуже проста. Скажіть, будь ласка,  в 2014 році, коли втік Президент, коли не було поліції, коли не було міліції, коли не було армії, коли не було Нацгвардії, не було чим захищати українські кордони, коли зняті були при Януковичу ще відповідні бригади і відповідні війська  з українсько-російського кордону, чим було захищати Україну? Коли був анексований Крим, коли окремі кандидатки кричали про те, що жоден танк, жоден солдат не повинен вийти і із казарми, ніякого військового стану, тоді не говорили про те, що треба було розірвати, ті кандидати, Договір про дружбу і співробітництво. Тоді кричали тільки: давайте не трогати Путіна.

Що робило наше МЗС в 2014 році? 27 лютого нота про консультації зі сторони… спонукання Росії до консультацій, тому що вони починають  порушувати договір. Ми говоримо про Крим.  09.04.14 року наше МЗС направляє  наступну ноту з вимогою припинити в односторонньому порядку порушення, які вчинялися відповідно до Договору про дружбу і співробітництво. Результат – продовження   агресії, гуманітарна допомога у вигляді інструкторів, військ, зброї, танків рухається на схід України. Що, розірвання договору  допомогло б нам в припиненні агресії? Ні.

Травень 2014 року. Президент Порошенко стає Президентом України. Перша дія, яка  робиться Президентом – він створює армію.

Що робиться в  2009 році? В 2009 році - 0,8 відсотків фінансування. Будучи Прем’єр-міністром України, сьогоднішня кандидатка – 0,8 відсотків фінансування на армію! Це найнижча цифра в світі по ВВП по фінансуванню української армії. Рекордне найнижче фінансування: лише 0,80.  7 мільярдів 429 гривень до загального фонду Міноборони при ВВП 913 мільярдів – в 19-му році. На сьогоднішній час 210 мільярдів гривень при Порошенку фінансується на армію. 0,8 відсотків і більше 5 відсотків!

Президент Порошенко заявив: послідовний політико-дипломатичний шлях вирішення конфлікту. Про це говорить 33 стаття Статуту ООН: Україна, будь-яка країна вирішує в мирний спосіб ті конфліктні питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. …які виникають і можуть порушувати світовий порядок.

Що робить Президент Порошенко? Послідовно використовує цей договір через МЗС в міжнародних судах для того, щоб подати позови проти Росії, і ті позови подані. Що робить Президент Порошенко? Через РНБО своїм указом відповідно до процедури, передбаченої цим законом, подає указ. Іде нота за шість місяців до припинення дії цього договору так, як передбачено в цьому договорі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, дякуємо, шановна пані Ірина. У нас…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:52:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Волі народу" до слова запрошується Рибчинський Євген, будь ласка.

 

13:52:18

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Євген Рибчинський, місто Київ. "Воля народу" максимально буде голосувати за цей закон, і це зрозуміло. Єдине, що дозвольте сказати, що я не буду зараз говорити, як попередня спікер, ні про Тимошенко, і згадувати Президента я теж не буду. Скажу єдине, що саме 4 квітня він мав закінчитися, це договір. І за півроку згідно цього договору МЗС мало повідомити ту сторону про те, що цей договір припиняється, і вони й повідомили.

Наша функція, панове, вона є, умовно кажучи, кнопкодавча, вибачте. І ми це сьогодні зробимо, ми проголосуємо. Тут питання лише в одному, питання лише в одному: чому саме сьогодні це робиться? Чому перекладається відповідальність на Верховну Раду? Чому не прийшов сюди Клімкін? Я вже не кажу про Петра Олексійовича. По одній простій причині: підписує, підписує, підписував Президент України цей договір, не Верховна Рада. Ратифікувала Верховна Рада.

Тому бажано було б почути в такий важливий день, ми ж не з Угандою розриваємо, припиняємо договір, ми припиняємо, на секундочку, з Росією. Так може треба було б почути не замміністра, бо я його вперше бачу, як і ви, а Клімкіна принаймні почути. Міг би прийти, звичайно, і гарант.

Тому я на майбутнє хотів би сказати, що такі важливі речі треба робити в присутності всієї влади, і виконавчої також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Народний фронт" до слова запрошується голова фракції Максим Бурбак.

 

13:54:02

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, я вважаю, що український парламент в цьому питанні повинен зайняти ключову роль, не роль якихось кнопкодавів, а роль парламентарів і роль тих, кого обирав народ, щоб ми тут відстоювали незалежність  і інтереси України, європейської України.

"Народний фронт", безумовно, підтримує законопроект Президента України про припинення дії договору з Росією в зв'язку із зухвалим порушенням Москвою його принципів, норм і положень. Внесення такого рішення відбувається за нашою ініціативою і повністю відповідає національному законодавству. Хочемо бачити нашу зовнішню політику чіткою, ясною, такою, яка не містить подвійних стандартів.

Усі останні роки саме "Народний фронт" наполягав і забезпечував ключові і проривні рішення нашої зовнішньої політики. Не можна протидіяти Росії і водночас торгувати з нею, надавати можливість безперешкодного в'їзду її агентурі чи підтримувати дипломатичні відносини. Треба дотримуватись єдиних і зрозумілих принципів в боротьбі за незалежність України.

Ми виступаємо за розірвання усіх угод з Росією, які вона порушила, у тому числі Договір про спільний статус Азовського моря. Від травня Москва проводить щоденну агресію на морі. Україні належить не лише право безперешкодного проходу Керченською протокою, але й Керч. Керч – українська земля! Крим – українська земля! Якщо так званий договір про спільне використання не допомагає деокупації Керчі, деокупації Криму, не заважає блокаді Маріуполя, навіщо цей так званий договір?!

Наступні кроки для ясності від фракції "Народного фронту". Запровадження додаткових санкцій до Росії через її морську агресію та блокування азовських портів. Лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк вийшов з цією ініціативою ще наприкінці травня цього року. Росію треба не заспокоювати, а змушувати до виконання міжнародних угод! Змушувати, щоб вона полишила і залишила територію України.

Звертаємось до наших правоохоронців з вимогою нарешті притягнути до кримінальної відповідальності Медведчука і негайно позбавити Медведчука будь яких, хоча б напівформальних статусів переговорника від України! Треба покласти край цьому корупційному бізнесу Путіна, Медведчука в Україні.

Крім того, не бачимо смислу у збереженні дипломатичних відносин з агресором. Жодних підстав зберігати ці відносини немає! Події чотирьох останніх років показали, що консульський захист просто не працює в путінській імперії.

І шановні колеги, давайте, робімо відповідальні кроки і раз за разом розрізаймо останні нитки, які нібито пов'язують з так званим більшим братом. Нема у нас братів! У нас є лише на сході вороги і є наші партнери на Заході. Давайте підтримаємо. "Народний фронт" буде голосувати за законопроект, поданий Президентом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від Радикальної партії до слова запрошується Олег Ляшко.

 

13:57:20

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Після того, коли чобіт російського агресора ступив на українську кримську, донбаську землю, 17 березня 2014 року, я тоді, ще навіть не будучи лідером парламентської фракції Радикальної партії, зареєстрував проект Постанови про першочергові заходи у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації. 

Серед першочергових заходів, які я запропонував 17 березня 2014 року, було денонсувати Угоду між Україною і Росією про статус Чорноморського флоту, Угоду між урядом Росії і України про статус Чорноморського флоту, Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією. І з того часу, на превеликий жаль, влада нічого не зробила для того, щоб денонсувати ці угоди.

Архіви не горять. Ось у мене офіційний документ Міністерства закордонних справ України від 22 грудня 2014 року. Яка була позиція МЗС і Президента України на мої пропозиції? Щодо проекту Закону про денонсацію Договору про дружбу: Міністерство закордонних справ України не підтримує. Мотивація: тому що це не відповідає національним інтересам України. Наступна наша ініціатива – санкції проти Російської Федерації. Міністерство закордонних справ не підтримує зазначений законопроект. Нашу ініціативу про визнання Росії країною-агресором, Міністерство закордонних справ не підтримає зазначений законопроект. У грудня 14-го року, після Іловайська, після тисяч вбитих, після окупації Донбасу і Криму, Міністерство закордонних справ, Президент Порошенко не підтримували ініціативи про розірвання договору з Росією, про визнання Росії країною-агресором, про накладення санкцій проти Росії.

Станом на сьогоднішній день із 451 міждержавного договору з Росією денонсовано лише 44 угоди, менше 10. Найбільш шкідливі угоди про співпрацю у військовій галузі, в галузі воєнної розвідки, в організації військових міждержавних перевезень, в охороні секретної інформації – ці угоди були денонсовані у травні 2015 року за ініціативи моєї команди. Ні МЗС, ні Президент, ні уряд не були ініціаторами цих угод.

Сьогодні Президент раптом згадав про те, що угоду треба розірвати. Багато хто з вас у цьому залі задававсь питанням: чому? Я вам відповім словами Вінстона Черчилля: тому що державні діячі дбають про майбутні покоління, а політики дбають про вибори і про рейтинги. Президент Порошенко – політик, при чому поганий. Але дуже поганий державний діяч – він не дбає про національну безпеку, про збереження життя українців, він виключно дбає про власні рейтинги і намагання утриматися в кріслі. Оце цим продиктовані його дії –  виключно залишитися при владі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" до слова запрошується Семенуха Роман. Будь ласка.

 

14:00:45

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! Шановний пане Голово! Шановні українці! Насправді війна триває вже більше 4,5 років, і війна справжня, негібридна, невдавана, повноцінна війна, яка забрала вже тисячі життів українців. Немає жодної сім'ї в Україні, якої б не торкнулася ця страшна війна. І, напевно, найбільший виклик для усіх гілок влади: Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, Президента країни – дати гідну відсіч російській агресії. Але що ж відбувається насправді? Чому така неоднозначна реакція суспільства на запровадження нами з вами воєнного стану? Бо люди не вірять. На усіх зустрічах люди запитують, чому це не було зроблено ще виконуючим обов'язки Президента Турчиновим в лютому-березні запровадження воєнного стану, коли російські "зелені чоловічки" захоплювали Крим. Чому це рішення не було прийнято влітку 14-го року Президентом країни вже Порошенком, коли регулярні російські війська зайшли вглиб української території на 53 кілометра і розстрілювали українських солдат? Чому Президент України сьогодні взявся припиняти дію цього договору? Чи є щирим Президент? Бо пропонується навіть не розірвати цей договір, а припинити його дію.

Шановні українці, я звертаюся до вас, бо саме ця редакція, яка пропонується Президентом, говорить про те, що Договір про дружбу з Росією буде діяти до останнього дня цієї каденції Петра Порошенка: до 31 березня 19-го року. І це правда, яку ви маєте знати. Але якщо наміри Президента є щирими, чому сьогодні Президент мовчить, що сьогодні двосторонні відносини між Російською Федерацією і Україною регулюють близько 400 законодавчих актів? Чому сьогодні не піднімає Президент питання про комплексне вирішення цієї ситуації? Чому не стоїть мова про розрив дипломатичних стосунків?

Тому, шановні українці, ви маєте знати, на жаль, ця ініціатива Президента має вкрай мало спільного зі справжнім опором і наміром вчинити опір російській агресії.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч", безумовно, буде голосувати за цю ініціативу, бо з першого дня вимагає справжньої реакції: визнати реальність:  війну війною, Росію  агресором, припинити будь-яку торгівлю з агресором і розірвати дипломатичні стосунки. Отак має реагувати влада на справжній виклик сьогодення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, я перед тим, як надати слово наступному доповідачу, хотів би з вами порадитись. У нас лишається 10 хвилин, 10 хвилин. Колеги, є ще двоє від фракцій. І переложимо на після обід, так? І переложимо на після обід?  Ви розкажіть, будь ласка, мені, ми маємо дати від депутатів. Колеги, от як буде іти час, так і будемо голосувати.

Зараз Долженков від "Опозиційного блоку".

 

14:03:58

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Олександр Долженков, фракція "Опозиційний блок". "Опозиційний блок" буде голосувати проти цього законопроекту, оскільки "Опозиційний блок" не хоче приймати участь передвиборчій піар-кампанії Президента. Ми вважаємо, що залучення Верховної Ради України до обговорення, до реєстрації всіх законопроектів є зайвим, оскільки дуже багато доповідачів вже про це сказали, і я повторюсь.

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство автоматично припиняє свою дію, якщо будь-яка зі сторін виявить своє бажання щодо припинення цього договору. Для чого тоді ми цей цирк влаштовуємо зараз? Для того, що зараз починається передвиборча кампанія, для того, щоб знову актуалізуватись, зараз на фоні економічної катастрофи, на фоні провалу у всіх напрямках реформ хоч щось показати українським громадянам перед виборами. Зазначений договір припиняє свою дію через лист, направлений Міністерством зовнішніх справ 1 квітня 2019 року.  Це факт.

Жоден законопроект про денонсацію не потрібен, прийнятий Верховною Радою. Це факт. Тобто зараз ми вступаємо в період активної передвиборчої агітації. Президент підписав цей законопроект, зараз Верховна Рада пропіарить Президента і ми будемо робити вигляд, що припиняємо взаємовідносини з Росією, при цьому намагаючись зберегти транзит російського газу і не допустити реалізацію проекту "Північний потік-2". Це стосується "гарячих голів", які говорять про припинення торгівельно-економічних відносин з Росією.

Але, найголовніше, цим рішенням ви дієте не проти Росії зараз, а проти мільйонів українців, чиї конституційні права гарантовані на території Росії, в якій вони перебувають. Вимушено, не вимушено, на заробітках, там дуже багато правових аспектів, які гарантують їх права щодо непотрібності апостилювання правових документів, щодо підтвердження юридичних фактів – дуже багато добрих речей, які гарантують додаткові права українців. Тобто цим рішенням ви, в угоду політичних амбіцій, у вирі піар компанії передвиборчої президентської ви фактично робите гірше тим українцям, які знаходяться зараз на території Російської Федерації. Визнайте це! А всі ваші ці піар фейкові компанії пов'язані з розірванням відносин з Росією, з оголошенням воєнного стану, а тут ніби проводити вибори в ОТГ потрібно. І давайте приймати скоріше вибори, щоб провести вибори в ОТГ 23 грудня. А як же ми їх проведемо? В умовах воєнного стану неможливо. Це вже невдалі ваші спроби піарнутися перед виборами Президента.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, послухайте мене уважно. Будь ласка, зайдіть всі в зал. Я пропоную не розривати розгляд даного питання. Зараз проголосувати, що ранкове засідання до завершення даного питання, це ще 10 хвилин, це небагато. Ми маємо для депутатів дати хоча би 6 хвилин, це небагато. Це 6 хвилин буде для депутатів, після виступу від "Батьківщини".

І колеги, іще одне. І потім буквально 2-3 хвилини – включення в порядок денний сесії для прийняття рішення соцеконом. Щоб ми це зробили до обіду. Це буде ненадовго, на 10 хвилин. І тому я прошу підтримати цю пропозицію.

Будь ласка, зайдіть в зал і підтримайте, бо інакше перервемо розгляд, а в другій годині буде дуже важко зібрати депутатів.

Тільки це питання. Отже, воно звучить так. Я пропоную продовжити ранкове засідання Верховної Ради України до завершення розгляду проекту Закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво з Російською  Федерацією, а також включення в порядок денний сесії бюджетних питань, які маємо сьогодні розглянути. Приймається? Це буде правильно. Це буде мудро.

Отже, прошу підтримати продовжити до розгляду цього питання і включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Підтримайте це буде правильно. Підтримайте. Голосуємо. Нам буде дуже важко збирати в другій годині.

  

14:08:40

За-249

Дякую за підтримку.

Отже, колеги, від фракцій заключний виступ від  "Батьківщини" і потім 6 хвилин від народних депутатів. Будь ласка, Тарасюк Борис Іванович.

 

14:08:56

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово! Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливе питання, питання стратегічної ваги для нашої держави.

Законопроект, який ми розглядаємо, вніс Президент України.  Дозвольте поставити запитання: а де  Президент України? Друге. Дозвольте поставити запитання: а де міністр закордонних справ України при розгляді цього важливого, стратегічно важливого питання? Якщо ті, хто  виносить це питання на розгляд саме зараз, в цей день, коли відсутня лідерка опозиційної фракції, що це є причиною, то я пропоную, щоб наступного разу Президент поставив в порядок денний питання про розірвання дипломатичних стосунків з Росією, а ми умовимо лідерку фракції  бути невідсутньою.

Тепер по суті хочу сказати. Даний законопроект означає, що… він означає, що до 1 квітня наступного року взаємини між Україною і Російською Федерацією будуть визначатися як взаємини стратегічного   партнерства, оскільки цей закон припиняє дію 1 квітня 2019 року. Отже, ми до 2019 року будемо мати взаємини стратегічного партнерства.

Коли в лютому 2015 року представник фракції  "Батьківщина" Борис Тарасюк і колеги внесли законопроект про припинення… про зупинення дії 8 статей цього договору включно з одіозною 1 статтею, яка визначає нас як стратегічних партнерів, тоді МЗС дало відповідь за підписом заступника міністра Зеркаль, яка на п'яти сторінках доводила, чому не потрібно зупиняти дію одіозних статей договору. Зокрема, вона написала, що припинення дії 1 статті, яка говорить про стратегічне партнерство, може розглядатися як відмова України від визнання її Росією як суверенної держави. Абсурд. Це дипломатичною мовою – абсурд.

Тому, звичайно, ми виходимо з того, що договір треба припиняти. Фракція  "Батьківщина" буде голосувати за припинення дії цього договору. В той же час я хотів би скористатися цією можливістю і дати відповіді на запитання, які тут лунали.

У мене є заява лідера фракції  "Батьківщина" Юлії Тимошенко, яка посилається на те, що у зв'язку з запрошенням сенаторами і конгресменами має бути у Вашингтоні, і вона просить, що врахувати, відобразити її голос як за припинення дію цього договору.  

Такі ж самі заяви залишили члени нашої фракції: Сергій Власенко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 10 секунд.

 

ТАРАСЮК Б.І. Сергій Власенко і Григорій Немиря.

Отже, я прошу врахувати при результатах голосування голоси цих членів нашої фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, повідомляю: для того, щоб були враховані голоси, треба бути під час голосування на робочому місці і голосувати.

Колеги, отже, 6 хвилин – для народних депутатів, і переходимо до прийняття рішення. Через 6 хвилин ми переходимо до прийняття рішення.  Прошу провести запис. І нагадаю, порядок денний формує Голова Верховної Ради  України за поданням комітетів Верховної Ради  України. Сьогодні блок безпеки і оборони, який і формував цей порядок денний.

Гончаренко, будь ласка.

 

14:13:11

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Олексій Гончаренко, БПП, Одещина. Шановні друзі, зрозуміло абсолютно, що зараз ми проголосуємо і підтримаємо ініціативу Президента щодо припинення дії цього так званого "великого" Договору про дружбу, співробітництво і стратегічне партнерство з Російською Федерацією. Протягом останніх чотирьох з половиною років ми вже "наїлися" цієї дружби, відчули її по повній: в нас анексовано Крим, захоплено частину Донбасу, вбито 10 тисяч українців.

Але коли я зараз чую, чому ми не розірвали його раніше – вибачте! А хто винен і перед світом виглядає дуже і дуже негарно – Україна чи Російська Федерація? Коли ми виконували цей договір повністю, а Російська Федерація знехтувала ним і витерла об нього ноги і все інше, що має! Це що, ми були винні? Чи ми мали це використати  в міжнародному співтоваристві, демонструючи, чого вартують договори з Росією? Мали! Чи ми мали це використати для судових позовів? Мали!

А сьогодні перед нами стоїть просте питання, чи продовжувати цей договір ще на 10 років, ще 10 років подружити з Путіним чи ні? Ну, звичайно, сьогодні з Путіним може дружити тільки Башар Асад та Кім Чен Ин. Більше ніхто у світі  цього робити не хоче! А Україна це не має права робити.

Тому саме сьогодні прийшов час, показуючи всьому світові, хто знехтував  договорами, хто не виконав свої обіцянки! А там чорним по білому написано "непорушність кордонів", "повага до територіальної цілісності країни" – і  все це порушила Російська Федерація під керівництвом Путіна, а не Україна! І тому саме сьогодні час нам вийти з цього договору, демонструючи, як Україна відноситься до своїх міжнародних зобов'язань і як це робить Російська Федерація.

Остання дружба від Росії, яку ми відчули, такий "дружній лікоть Путіна", ми його відчули в Керченській протоці. І зараз наші хлопці, сьогодні, в День Збройних Сил України, знаходяться в одиночных камерах "Лефортово" и "Матроской тишины".

Тому, шановні друзі, я звертаюсь до вас. Дуже символічно, що ми маємо можливість проголосувати цю пропозицію Президента саме в День Збройних Сил України. Бо Збройні Сили України – це єдине, що нас захищає від таких друзів, як путінська Росія, це є справжній друг України і наш стовп, на якому ми стоїмо. І саме в цей день,  в День Збройних Сил України, ми приймемо дуже важливе рішення: вийти з цієї так званої дружби з Російською Федерацією пана Путіна, сказати це на весь світ і знову всім нагадати, Україна виконувала і завжди буде виконувати свої міжнародні зобов'язання, і ми будемо захищати себе.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Дейдей.

Зараз, вибачте, Бєлькова. Перепрошую, друга  Бєлькова. Перепрошую, в мене не та була включена система. Бєлькова, будь ласка, передає Білозір.

 

14:16:26

БІЛОЗІР О.В.

Шановні колеги народні депутати! Історичний момент для українського парламенту. В історію України увійде кожен народний депутат, який своєю особистою присутністю натисне сьогодні кнопку по історичному законопроекту, який ми сьогодні з вами приймемо. Я хочу вам наголосити, що законопроект 0206 внесений не просто Президентом України, законопроект внесений Головним Військовокомандувачем  військової країни, який несе особисту і персональну відповідальність перед українцями і своїми зовнішніми зобов'язаннями і ця особиста відповідальність розписується кров'ю наших солдат.

Чому зараз? Чому зараз? Чому зараз? Тому вперше була відкрита військова агресія в нейтральних водах акваторії Азовського моря, вперше цинічно під прапорами Росії відбулася ця агресія. Жодна країна не може себе опустити настільки, щоб не відреагувати. Тому ми сьогодні як мирна країна, яка честь і гідність своєї держави  відстоюємо у боротьбі за  свою територіальну   незалежність і цілісної держави, мирним, дипломатичним шляхом вирішуємо  не продовжувати, не  пролонговувати угоду. Сьогодні наш час, сьогодні  ті обставини, які зобов'язують нас відповідально відноситися. І не маніпулюйте сьогодні, не маніпулюйте висловлюваннями Президента, не вихоплюйте, тому що це    нечесно. Бо кожен українець в кожній хаті сьогодні  слухає кожного із нас. Підтримаємо даний і приймемо історичне для України рішення!

Слава Україні! Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Одна хвилина залишилася. Алексєєв, одна хвилина, і переходимо до голосування. Колеги, через одну хвилину ми переходимо до прийняття рішення.

Береза, одна хвилина.   Юрій Береза. Включіть мікрофон.

 

14:18:43

БЕРЕЗА Ю.М.

Сьогодні український парламент  має виправити помилку попереднього керівництва і парламентів України. Ми виправляємо помилку, тому що Росія ніколи не була  другом для України. Саме існування України  завжди було для росіян великою проблемою. Сумно зараз чути було… Ну звичайно, посіпаки Кремля будуть говорити про те, що це піар. Посіпаки Кремля будуть говорити про те, що це  вибори чи не вибори.

Український парламент  і фракція "Народного фронту" була послідовна в своїй боротьбі з російським агресором. Сьогодні важлива велика кількість голосів присутніх, хто проголосує  за денонсацію цього договору, за припинення цього договору. Це важливо не тільки для українського парламенту, це важливо… це важливе питання для українського народу, тому всі голосуємо "за", і геть московських катів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ми переходимо  до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця і зайти в зал. Прошу усіх з лож  зайти в зал, і хочу нагадати, що після голосування у нас ще буде шість питань включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Поміж них і бюджетне про соцеконом. Відразу після голосування не розходьтеся, ще буде 2 хвилини, одне за другим голосування включення в порядок денний сесії.

Отже, всі на місцях. І я ставлю на голосування проект Закону про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією за пропозицією комітету (0206) за основу і в цілому з техніко-юридичними правками. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо.

 

14:20:59

За-277

Закон прийнятий. Вітаю, колеги!

Всі на місцях, будь ласка. Ви всі маєте порядок денний, там 5 питань. Я буду їх зачитувати, і ми будемо голосувати.

Перше. 9285:  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку зі створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів, включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, прошу підтримати. Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Безпекове питання, і попросив комітет.

 

14:21:45

За-234

Рішення прийнято.

Наступне - теж безпекове питання. 9122: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Голосуємо, прошу підтримати.

 

14:22:16

За-190

Рішення не прийнято.

Наступний – 9275: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору. Це теж прохання Комітету з питань безпеки, включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. прошу голосувати, прошу підтримати. Це з чим звернувся Комітет з питань безпеки.

 

14:22:46

За-141

Рішення не прийнято – 141.

Наступний.  9369: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", включення в порядок денний сесії для прийняття рішення.

Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

14:23:16

За-231

Рішення прийнято.

Наступне. 9241: проект Закону про внесення… (Шум у залі) Нема часу, колеги. 9241: проект Закону про внесенні змін до додатку  3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" щодо фінансового забезпечення Конституційного Суду України. Підтримаємо Конституційний Суд. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

 

14:23:55

За-216

Рішення не прийнято.

І, колеги, тепер проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (8449) і там велика кількість альтернативних. І, колеги, як ми домовлялися, я ще раз поставлю уточнення по Податковому кодексу після цього. Ніна Петрівна, уточнення, після цього уточнення.

Отже, уважно, 8449: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії. Включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

І після цього узгодження, уточнення Податкового кодексу.

 

14:24:53

За-234

Рішення прийнято.

І останнє голосування, колеги, останнє. Це про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів. Те, що доповідала Ніна Петрівна. Давайте підтримаємо комітет, підтримаємо Ніну Петрівну.

Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Кожен голос, кожен голос голосуємо! Прошу підтримати. Прошу голосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Прошу підтримати, голосуємо.

 

14:25:39

За-248

Уточнення прийнято, Ніна Петрівна. Негайно готуйте на підпис, і ми зможемо сьогодні підписати.

І, колеги, заключний, увага! Останнє, ще один є.  9284: проект Закону  про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині. Велике прохання – включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо.

 

14:26:22

За-172

Рішення не прийнято.

Отже, колеги, ми прийняли дуже важливі безпекові закони до обіду. Я хочу привітати весь парламент з тим, що ми дуже потужно почали блок безпеки і оборони.

Але після обіду ми продовжимо розгляд питань блоку безпеки і оборони. Тому я прошу всіх о 16 годині прибути в зал для продовження нашої роботи.

Зараз для оголошення – Ірина Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги! Ми хочемо поінформувати від МФО "Рівні можливості" про наступне. Що 7-8 грудня в Україні відбудеться Другий міжнародний жіночий форум, на якому чекаємо в тому числі високих гостей, зокрема і Президента Порошенка, і Президента Литви Далю Грибаускайте. І ми запрошуємо всіх колег народних депутатів і народних депутаток-членів МФО "Рівні можливості" доєднатись до роботи форуму.

Тим більше, нам здається, що є що обговорити на цьому форумі.

Дуже дякуємо.

 

14:27:22

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16 години всіх запрошую  в зал.