ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 травня 2018 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:00:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, шановні народні депутати та гості Верховної Ради України! Я прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, прошу картки до ячеек вставити.

Шановні колеги, прошу зареєструватися.

 

10:01:12

Зареєстровано в залі 344 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з пропозиціями, заявами, повідомленнями. І я прошу всіх колег, які бажають доєднатися до дискусії, до виступів в цій рубриці, зараз записатися на виступи. Я оголошую запис.

Дякуємо всім колегам, які мають намір взяти участь в цьому блоці. І я запрошую до слова народного депутата Люшняка, якому передає право на виступ його колега Костянтин Іщейкін. Будь ласка, пане Люшняк, вас до слова запрошую.

 

10:02:26

ЛЮШНЯК М.В.

Микола Люшняк, 166 виборчий округ, Тернопільщина. Шановний український народе, головуюча, народні депутати! Вже більше 10 років українські селяни чекають, поки нарешті Академія аграрних наук дозволить розпаювати землі, які використовують часом не за призначенням. Часом не за призначенням і не проводять ніяких наукових досліджень.

Більше 20 років в Україні немає ніяких практично фундаментальних досліджень, які би виводили наш аграрний сектор на передову світової економіки. Всі здобуття фактично є сьогодні Європейського Союзу, Америки, весь насіннєвий матеріал, генетичний матеріал як в рослинництві, так і тваринництві. Питання, для чого Академії аграрних наук обробляти 250 тисяч гектарів землі, це є по її словах, а насправді по документах більше 300, які використовуються не за призначенням.

Більше трьох років люди мене просять, це Хоростківська громада, передайте землі у розпорядження громади. Більше 1600 гектарів, які сьогодні знаходяться в розпорядженні Академії аграрних наук, які знаходяться на території Гусятинського району в Хоростківській громаді, обробляється не Академією аграрних наук, а роздали різним агрохолдингам. Сьогодні більше 400 людей, які потребували розпаювання, більшість з них вже померла, так і не дочекавшись, коли академія відмовиться від своїх земель і віддасть в розпаювання тим людям, які заслужили, які віддали свої роки життя, які так і де багато з них не дочекались.

Сьогодні тому прошу Прем'єр-міністра України негайно заслухати голову Академії аграрних наук для того, щоб вирізнити цю ситуацію, тому що не може так бути далі, люди чекають, чекають справедливості. Чому у всіх навколишніх селах ми розпаювали землі і віддали людям, а Академія аграрних наук цього не може зробити і не хоче зробити.

Тому ще раз звертаюсь до Прем'єр-міністра України для того, щоб заслухати президента Академії аграрних наук, для того, щоб вона віддала ці землі громадам і громади могли розпаювати, щоб нарешті люди отримали своє конституційне право як інші мільйони громадян для того, щоб користуватись саме своєю землею, а не землею, яку сьогодні обробляють олігархи.

Слава Україні! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний колего, за ваш виступ.

І я запрошую до слова народного депутата Медуницю, якому передає слово його колега Лапін, Ігор Лапін. Дякую.

Будь ласка, пане Олеже.

 

10:05:41

МЕДУНИЦЯ О.В.

Олег Медуниця, "Народний фронт", місто Суми. Шановні колеги, ми вже другий рік розповсюдили митний експеримент на будівництво українських доріг. Кошти від перевиконання доходів регіональних митниць ми направляємо на ремонт українських доріг, майже в кожній області є таке перевиконання. І в цьому році уряд нас запевнив, що це буде рік українських доріг.

Справді, з 1 січня запустився дорожній фонд. З державного бюджету ми виділили безпрецедентно велику кількість коштів для капітального ремонту доріг. На дороги йдуть кошти від митного експерименту, але завжди в таких випадках бувають нюанси, які можуть звести нанівець наші зусилля. Ми знаємо, що уряд ввів ембарго на постачання добрив з Російської Федерації в Україну. Внаслідок цього ми маємо дві негативні проблеми, які мусимо відрегулювати. Перше. Одразу впали доходи від розмитнення цих добрив, і кошти на будівництво доріг в багатьох областях не надходять. По-друге, виросла ціна на добрива для вітчизняних аграріїв, для вітчизняних фермерів.

Тому ми вимагаємо від уряду, група народних депутатів підписала звернення, щоб ця ситуація була урядом врегульована, і ті індикативи, які розписані по місцевим митницям, були змінені в результаті введення тих митних тарифів, які ми спрямували з добрив з Російської Федерації. Тому необхідно зараз уряду змінити показники надходжень до державного бюджету.

Інше питання, що ті дороги, які ми запланували, не завжди кошти раціонального використовуються.

Так, наприклад, на дорогу Охтирка-Харків заплановано державним бюджетом 2 мільярди гривень. При тому, що проект на цю дорогу є всього на 980 мільйонів. Натомість дорога Суми-Київ не ремонтується взагалі. Через таке бездумне планування, кошти можуть бути просто не використані.

Група народних депутатів від Сумської області зареєструвала проект змін  до державного бюджету, де ми пропонуємо, щоби   кошти, які вільні і звільнились від ремонту дороги Охтирка-Харків,  були спрямовані на ремонт дороги Суми-Київ, де є вся проектна документація, проект капітального ремонту якої є в Мінекономіки і в Кабінеті Міністрів. Тому звертаємося до уряду з такою вимогою, щоби таке регулювання цих показників було здійснено.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Одеже.

І запрошуємо до слова Ігоря Шурму, якому передає право на виступ його колега пан Німченко. Просимо вас.

 

10:08:58

ШУРМА І.М.

Шановні громадяни України! Шановні колеги! Чи знаєте ви, що об'єднує і що є спільним між Центральноафриканською Республікою, Коморськими островами, Гвінеєю-Бісау та Україною. Це є чотири держави, які на протязі двох років не сплачують членські внески у Всесвітню організацію охорони здоров'я. Чим відрізняється Україна від тих трьох держав? Ті три держави попри це все мають своїх міністрів охорони здоров'я. У нас два роки поспіль  немає посади міністра охорони здоров'я.  Це означає, що кожної п'ятниці отам сидить неповноцінний уряд, тому що вони не можуть укомплектуватися.

Більше того, кожен з вас знає, якщо ви комусь винні і ви є боржники, і вас запрошують на захід, ви є там неповноцінним гостем. Чого, питається, є офіційний склад делегації із  трьох осіб, плюс два громадські активісти,  які їдуть на офіційне засідання Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я без права голосу, їдуть туди. Тут що, роботи мало? Міністерство що, сьогодні розібралося з тими отруєннями, які у нас ідуть по школах? Чи, можливо, представник міністерства нашого буде виступати там і говорити, звертатись до міжнародних організацій? Ми вам перечислили  12 мільярдів гривень, а ви нам тільки на 7 мільярдів дали ліків. Ви приїдьте, шановні експерти з цілого світу в наші лікарні і подивіться. Ви у нас забрали 5 мільярдів, не дали нам грошей, у нас немає чим лікувати, і люди у нас помирають. Ви думаєте це питання піднімають? Ні, вам будуть розказувати як боротися з глистами, як собі поводити тоді, коли у когось є, вибачте, жінки, менопаузи і як боротися зі сквозняками.

Більше того, в Тwitter, ви собі уявіть, представник виконавчої влади т.в.о. міністра повідомляє, що на Банковій о 9:30 буде проводитися акція під Адміністрацією Президента по визволенню Сенцова. Що це означає? Що Адміністрація Президента, Президент нічого не робить по звільненню цих людей, це пише т.в.о. міністра. І дали слово виступу т.в.о. міністра на Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я. Ви думаєте, вона говорила про охорону здоров'я? Про ті проблеми, які у нас є? Що немає ні концепції, ні стратегії? Вона вийшла в маєчці "Звільніть Сенцова!" і зробила політичну доповідь. І така сама доповідь була два роки тому.

У є запитання: для чого відправляють таких людей, Кабінет Міністрів, на  засідання Всесвітньої організації охорони здоров'я? Можливо, посидіти і послухати, для того освіти немає, тоді вона поїхала по ділу, але за чиї кошти?

Ми вимагаємо цю людину сюди в зал для звіту і заслуховування Постанови 5642 про відповідність займаної посади. Або Кабмін такий, як наше міністерство, або наводьте там порядок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до слова запрошується Олександр Черненко, якому передає право виступу народний депутат Лаврик. Прошу вас, пане Олександре.

 

10:12:15

ЧЕРНЕНКО О.М.

Доброго дня, шановні колеги! Зовсім незабаром, 1 червня, ми будемо святкувати, якщо це можна назвати святом, таку сумну дату: більшість членів Центральної виборчої комісії вже ввійдуть в одинадцятий рік свого перебування на посаді замість передбачених Конституцією семи років, які вони мають там бути.

Можна довго розказувати, чому ми досі не виконали свій обов'язок і не змінили  тих членів ЦВК, чиї повноваження закінчились. Але зовсім  от кілька тижнів  тому ми впритул наблизилися до цього рішення. Є відповідне  подання Президенту, є відповідне рішення комітету, але знову  в нас щось не виходить. Знову депутати, фракції і групи  находять тисячу причин, щоб не підтримати це рішення. Тим більше  дивно це чути саме  від тих фракцій, які вже кілька років послідовно вимагають давайте нарешті змінимо ЦВК, давайте нарешті  змінимо  ЦВК, а сьогодні вони  знаходять тисячу причин, щоб цього не  робити, хтось боїться дострокових виборів, мовляв, змінимо ЦВК, будуть дострокові вибори. Не бійтеся, не буде   ніяких дострокових виборів. А якщо рішення про такі вибори  буде, то, повірте, цей склад Центральної виборчої комісії проведе їх і  оком не моргне. Хтось там каже, що  не всі  інтереси фракцій  враховані. У поданні Президент врахував більшість фракцій  і груп. Комусь  не подобаються персоналії. Друзі, я відповідально вам скажу, я вивчав досвід, і багатьох запропонованих Президентом людей знаю особисто, це досить  професійні і  якісні фахівці. Навішувати вже на них ярлики, що вони там заангажовані і все, ну, не бачивши їх в роботі, я думаю, не маю сенсу. 

Тому очевидно справжні є причини інші. Хтось… когось влаштовує старий склад ЦВК, тому що він там має три, а то і більше вірних членів, а в майбутньому може бути… матиме менше. Хтось просто… для когось важливіший  процес боротьби за новий ЦВК  важливіше ніж  результат, і хтось хоче постійний привіт  для критики. Це все від лукавого.

Друзі, давайте найближчим часом зберемося тут, затвердимо і нарешті віддамо свій борг  перед суспільством, затвердимо новий склад Центральної виборчої комісії, тому що ніхто не має права  поставити під легітимність результати і тих виборів в ОТГ, які  сьогодні відбуваються, і тих майбутніх парламентських, президентських  і місцевих виборів. Друзі, закликаю до цього повернутись.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане  Олександре.   

До слова запрошується Олег Ляшко. Будь ласка, пане Олеже. Олегу Ляшку передають слово його колеги пан Рибалко і народний депутат Кириченко. Прошу шість хвилин надати для виступу.

 

10:15:37

ЛЯШКО О.В.

Шановні українці, шановні колеги! Вчора з цієї парламентської трибуни ми піднімали надзвичайно важливе питання майбутнього української землі. Я застерігаю українців, що сьогодні фактично в Україні оголошена битва за те, щоб позбавити нас землі, щоб українські селяни перестали бути господарями, і українці, на своїй рідній землі.

Транснаціональні корпорації під будь-яким приводом – через кредити Міжнародного валютного фонду, через будь-які інші рішення прагнуть одного – отримати землю. І вчорашнє рішення Європейського Суду з прав людини підтверджує, що сьогодні вже виникає ситуація, коли український народ не зможе розпоряджатися власною землею. Європейський Суд з прав людини дав оцінку нашому Закону "Про мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення". Визнають цей мораторій таким, що порушує Європейську конвенцію з прав людини і зобов'язують Україну скасувати. Тобто в один чудовий момент може виявитися так, як  колись було із фермером на Дніпропетровщині, який помер, і не встигло охолонути тіло, реєстратор в Одесі переписав його майно і його господарство на рейдерів, які через тиждень приїхали віджимати землю, віджимати майно, трактори, зерно і все інше. І люди пішли, півсела фактично на інші півсела відстоювати ту чи іншу позицію.

Отак виявиться і в нас, що ми з вами тут дискутуємо щодо мораторію, щодо змін до Конституції, щодо фермерського устрою, а якісь суди вже приймуть за нас рішення і будуть вирішувати, кому належить українська земля.

Наступна вимога, яку Міжнародний валютний фонд буде висувати після підвищення цін на газ, – це запровадження ринку землі. Сьогодні влада йде фактично на поводу Міжнародного валютного фонду, беручи зобов'язання про підвищення цін на газ. Одинадцять тисяч гривень за тисячу кубів вимагає МВФ, щоб українці платили за газ. І нам влада як ті наркомани, які на дозі сидять, каже: ми не можемо нічого зробити, ми маємо піднімати ціни на газ. А ті з вас, хто бере на себе зобов'язання підняти ціни на газ, ви вообще мозгами думаєте? Хто може заплатити такі гроші? Де людині взяти 11 тисяч гривень, щоб заплатити за тисячу кубів газу? Раніше вважалося, цивілізація – переходити на газифікацію, сьогодні люди відмовляються від газу і переходять на дрова, як у ХІХ столітті. Весь світ рухається вперед, а нам нав'язують таку політику міжнародні глитаї, що ми повертаємося назад у минуле. І українські селяни, українські громадяни сьогодні вимушені відрізати газ, купувати дрова чи вирубувати в посадках для того, щоб опалити свою хату, зігріти свою сім'ю.

Наступна вимога після підвищення цін на газ – це вимога продажу землі. Міжнародний валютний фонд хотіли впхнути цю вимогу в меморандум, який був підписаний минулого року. Тільки завдяки нашій позиції і позиції 80 відсотків українських громадян, які проти продажу землі,  влада побоялася записати це в меморандум з Міжнародним валютним фондом. Якщо зараз пройде вимога і підвищення ціни на газ – їх уже більше нічого не стримуватиме. Тому що вони побачать, що українська влада не здатна захищати національні інтереси, що українська влада може виконувати будь-які вимоги, шантажуючи українців, шантажуючи український парламент, і тому наступна буде вимога – це продаж землі. І нам знову сюди буде приходити Президент, Прем'єр, інші обслуговувачі міжнародних глитаїв і розказуватимуть, що сонце завтра не зійде, українська земля не вродить, чергового траншу кредиту нам не дадуть, якщо ми не продамо землю. І будуть змушувати оцю продажну урядову більшість приймати ці закони. Ї

Я спалю до бісової матері оцю трибуну разом із цим парламентом! Але ми не дамо продати землю і забрати в українців і української нації майбутнє.

Я закликаю всі здорові сили в парламенті і поза парламентом об'єднати зусилля і не дати роздерибанити  землі. Це битва не за владу, це битва не за президентське  крісло, це битва  не за Ляшка, за битва за Україну, битва за землю, битва за українського селянина і майбутнє Української держави.

Для того, щоб не доводити до крайнощів ми пропонуємо цивілізаційний шлях розвитку – внесення змін до Конституції (два роки тому ми їх зареєстрували). В  статті 43 Конституції  України записать: "Основою  аграрного устрою України є фермерське господарство". Забити осиновий кілок у плани міжнародних фінансових глитаїв, транснаціональних корпорацій, в їхні плани забрати нашу землю. В Конституції записати, головний господар на землі – український селянин,  український фермер, і під це приймати всі закони. А не нам будуть зовні в судах розказувати, кому належить українська земля. Українська земля належати має виключно українському народу, тому що ви сьогодні за кредит Міжнародного валютного фонду розпродаєте землю. Де українці завтра будуть  ходити, як будуть жити? На чому будуть заробляти і як будуть годувати свої сім'ї?

Ми вимагаємо  припинити політику продажу землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується народний депутат Кіт, Андрій Кіт, якому передає право на виступ його колега народний депутат Кулініч.

Будь ласка,  пане Андрію.

 

10:21:57

КІТ А.Б.

Шановні колеги! Андрій Кіт, Стрийщина, Жидачівщина. Виступаю тут, бо  хочу захистити  наших воїнів, ветеранів війни на Сході. Ми дуже багато  приймаємо тут хороших законів, які захищають наших військових, дуже багато про це говоримо і дуже багато цим хизуємося. Але, насправді, наші  дії тут в парламенті не завжди находять відображення в реальному житті, а скоріше все відбувається навпаки. Так, недавно я виступав на захист військових пенсіонерів, так, на жаль, та  постанова, яка по суті обмежила їхні пенсії і не була зроблена, вона була частково виконана, і реально пенсії військових пенсіонерів були понижені, як тепер ми маємо другу Постанову Кабінету Міністрів номер 197 від 14.03.2018 року, згідно з якою кошти, які передбачені на проїзд ветеранів війни, є перекладені на місцеві бюджети. І визначений граничний розмір таких, середньорозрахунковий розмір таких коштів в розмірі 135 гривень на місяць.

Хочу всім нагадати, що пільга на проїзд, про яку йде мова, була гарантована Законом України про статус ветеранів війни, стаття 12. Перекладання коштів на місцевий бюджет, який без перекладання відповідних на то джерел надходжень фактично означає, що навіть місцеві бюджети в розмірі того граничної розрахункової суми не мають змоги її виплатити взагалі як такої.

Але хочу звернутися до чогось інакшого. Я хочу розказати, скільки коштує проїзд для ветеранів війни. В мене, наприклад, на окрузі є багато людей, які отримали поранення. Вони раз в тиждень чи два рази в тиждень мають їздити в Винники у військовий госпіталь. Проїзд в одну сторону коштує 50 гривень, туди-назад – 100 гривень. Для того, щоб людина себе нормально почувала, вона повинна мати мінімум тисячу гривень гарантованого права на проїзд, а ми маємо всього-на-всього 135. Що це означає, що в нас в країні немає грошей, щоб забезпечити проїзд ветеранів війни? Чи це далі цинічне знущання над людьми, які кладуть свої життя за нашу країну? Цього не розумію, це є двозначне трактування, це є підміна понять.

Я вимагаю – вимагаю від бюджетного товариства, від бюджетного комітету переглянути ці статті на ту статтю Постанови Кабінету Міністрів. Ми повинні винайти джерела і забезпечити повний безоплатний проїзд наших ветеранів війни на сході в межах нашої країни. Це не є прохання, це є вимога моїх спілок ветеранів Ходорівщини Жидачівщини і Стрийщини. Я буду цього вимагати до кінця.

Слава Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо вам за ваш виступ.

Я запрошую до слова народного депутата Павла Кишкаря. Будь ласка, пане Павле.

 

10:25:07

КИШКАР П.М.

Шановні друзі! Дороги вороги! Війна продовжується і у мене буде прохання стоячи хвилиною мовчання згадати Майбороду Володимира, Маслова Андрія, Куцмая В'ячеслава, які загинули ближчим часом на сході України. Для мене це приклад і взірець тої жертовності, починаючи від 2014 року вони воювали до ближчих часів, захищаючи нашу державу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, прошу вшанувати всіх загиблих хвилиною мовчання. (Хвилина мовчання)

Прошу продовжити виступ.

 

10:25:53

КИШКАР П.М. Це люди з великої літери, які показали власним вчинком, власним життям приклад для наших нащадків.

Друге питання коротке і зовсім зрозуміле. У Вільховці Черкаської області зникло погруддя В'ячеслава Максимовича Чорновола. Дякуємо Національній поліції за швидке реагування і начальнику поліції Черкаської області, який перебуває на місці викрадення, за те, що вживають заходів. Але прошу цей виступ вважати депутатським зверненням до керівника Національної поліції Черкаської області з метою повернення погруддя на своє місце.

Останнє і зовсім зрозуміле – це короткий коментар-виступ шанованого мною міністра освіти, яка згадувала територіальний принцип розподілу і прийому в перші класи, який насправді не працює і не може працювати гіпотетично. Адже сьогодні ціла низка виключень, їх, здається, десять, передбачено чинним законодавством задля прийому в перші класи. Сьогодні це створює не лише конфлікти між батьками, а й підвищує ціну корупційної складової для директора, який здійснює прийом дітей в перший клас. Це дуже дивно, що ми до сих пір не відійшли від совкового принципу і не можемо започаткувати, наприклад, електронну чергу задля того, щоб люди, які планують навчання своїх дітей, змогли вчасно зареєструвати свою дитину і побачити її відповідно на реєстрі в переліку тих людей, які будуть прийняті до перших класів тієї чи іншої школи.

Останнє питання щодо землі. Я думаю, що ми будемо багато дискутувати в тому числі і в цьому залі, але моя історія особиста.

Моя мама, коли захворіла на рак, не змогла продати свій пай, адже те, що пропонувало їй сільськогосподарське підприємство, це було в десятки разів менше ніж ринкова її ціна. Звичайно, що за 300-500 доларів вона не змогла вилікувати тяжку хворобу і померла. Так померло мільйон 100 власників паїв, які не змогли розпоряджатися власним майбутнім, майбутнім власних онуків чи дітей, не змогли посилити себе чи свою родину.

Я впевнений, що, в мене був такий, пам'ятаєте, приносив я в залу від "Кернела" пост, який пропонував 99-річну орендну плату за свій пай наперед задля того, щоб продати свій пай. Викуп відбувається одразу. Ви приходити до "Кернела" віддаєте свій пай, і вам одразу за 99 років наперед виплачують орендну плату. Це свідчення того, що великим корпораціям вигідна та ситуація, яка склалася зараз, вигідний цей мораторій, і вони будуть вкладати мільйони доларів, щоб даром користуватися українською землею в майбутньому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, до слова запрошується народний депутат Віктор Чумак, якому передає право виступу його колега Кривохатько. Прошу.

 

10:29:12

ЧУМАК В.В.

Доброго дня, шановні громадяни України! Добро дня, шановні колеги! Віктор Чумак, 214 виборчий округ, місто Київ. Вчора була опублікована чергова соціологія, яка, як на мене, була дуже цікава, цікава не рейтингами кандидатів, не рейтингами партій, не рівнем довіри або недовіри до них, там була одна цікава таблиця. І ця цікава таблиця говорила про те, що потрібно робити міжнародному товариству, якщо заходи української влади в антикорупційній політиці будуть негативними, якщо не будуть прийняті закони про антикорупційний суд і рівень корупції не знизиться. І ви знаєте, 47 відсотків громадян України наголошують на те, що по відношенню до українських політиків, до українських чиновників, які є гальмом реформ в антикорупційній сфері, повинні бути застосовані персональні політичні та економічні санкції. Це чудово, тому що громадяни розуміють, не треба наказувати всю країну, треба наказувати персонально тих, хто хоче наживатися на політиці, хто хоче наживатися на своїх адміністративних або політичних можливостях.

Ви знаєте, це цілком можливо, тому що влада в особі Адміністрації Президента хоче мати повний контроль над всіма антикорупційними органами, які є в державі. НАЗК під контроль взяли, НАБУ стараються взяти під контроль і стараються взяти під контроль саме певними заходами.

Я сьогодні з подивом дізнався в комітеті, що у нас хворого виконуючого обов'язки голову комітету викликали на засідання комітету тільки для того, щоб сьогодні провести і призначити аудитора НАБУ. Призначити аудитора НАБУ всупереч регламенту, який був прийнятий комітетом. Всупереч тому, що навіть ніхто ще з тих людей, які пішли на аудитора НАБУ, не отримали повідомлення від комітету про те, що вони викликаються на комітет і хочуть з ними побесідувати.

Я маю листа від представника, скажемо так, або від одного з кандидатів пана Файєрстоуна зі Сполучених Штатів Америки, який вчора написав: "Жодних повідомлень з комітету про те, що будуть проводитись якісь співбесіди або щось інше, я від комітету не отримував".

Я хотів би сказати, що така ж сама ситуація склалася із Законом про антикорупційний суд, Вищий антикорупційний суд. Ми дуже добре розуміємо, що в принципі не погоджена одна, але ключова, вимога. Ключова вимога українського суспільства, українського народу, ключова вимога і міжнародних партнерів. І ця вимога називається про те, або буде цей суд незалежним і туди не попадуть судді корумповані і судді, які знаходяться на ручному управлінні Адміністрації Президента, або ні, або зроблять так, що цей суд буде призначатися знову із недоброчесних суддів.

Я хочу попередити владу, такі ігри не доводять ні до чого гарного і ні до чого доброго. Вибори розставлять все на свої місця. Іноді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд. Завершуйте.

 

ЧУМАК В.В. Іноді це буває гірко, коли ти програєш на виборах, іноді це буває дуже больно, коли  тебе пінками виганяють з країни. Тому, дивіться, не повторюйте помилок інших.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, у нас хвилина просто ще була на… Я даю останньому виступаючому зараз слово, це народний депутат Артюшенко, якому передає  право виступу його колега Горват. Прошу вас.

   

10:32:55

АРТЮШЕНКО І.А.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні українці!  Насправді, вже більше  чотирьох  років українська держава бореться на два фронти. Однією рукою ми відстрілюємось від зовнішніх зайд, від російських окупантів, намагаючись зберегти українську державність, українську незалежність. І разом з тим не менш запекла боротьба триває на внутрішньому  фронті проти минулої заскорузлої системи, проти корупції, яка роками не дає Україні нормально розвиватись, мати економічне зростання і мати бажання для людей розвиватись, жити в нашій країні.

Що зроблено за цей час? Насправді, дуже багато. Якщо згадати всі рішення, прийняті в цьому залі,  -  це і створення НАБУ, і створення НАЗК, і створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і створення електронного декларування. Разом з тим опосередковані рішення, які не менше впливають на боротьбу з корупцією: це створення електронної системи закупівель ProZorro, це прийнятий Закон про спецконфіскацію, і гроші вже минулої злочинної влади повертаються назад в український бюджет і працюють  користь українським громадянам. Це створення  тут механізму закупівлі ліків через міжнародні організації, що вже дало економію близько 40 відсотків бюджету. А по деяким позиціям ціни на ліки в міжнародних організаціях виявились дешевшими в 67 разів, ніж як ті самі ліки закуповувались  в 2011, в 2012 роках.

Без малого можу сказати, що жоден парламент, жоден Президент, жоден уряд за всі роки незалежності не зробив більше ніж наш Президент і це скликання Верховної Ради. І про це говорять і Європа, і Сполучені Штати Америки, і всі незалежні експерти.

Але чи є цього достатньо? Звичайно, ні. Звичайно, всі перелічені мною факти це більше боротьба з наслідками корупції, а не з її першопричинами. А великих причини насправді є дві, справжнє підґрунтя для корупції: це злочинний радянський мораторій на землю, який десятиліттями вже не дає країні розвиватись, не дає Україні бути справді європейською країною, а заганяє нас у співдружність із Північною Кореєю та Конго, і Венесуелою, і це відсутність прозорої приватизації. Бо державні підприємства залишаються кормушкою для всіх політичних еліт, і саме за це йде боротьба.

Але є два конкретних борги, які ми можемо вирішити вже найближчим часом. Це антикорупційний суд, і я дуже радий, що сьогодні в порядку денному вже стоїть це питання, я сподіваюсь, завтра ми вийдемо на позитивне голосування і справжній незалежний суд, який буде користуватись довірою…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

10:36:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка.

 

АРТЮШЕНКО І.А. …корупціонерів.

І обрання аудитора НАБУ від парламенту. Не дивлячись на те, що це питання блокується, не дивлячись на те, що конкурси блокуються, не дивлячись на те, що всі тільки говорять…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам дуже.

Зараз я запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради Ірину Геращенко для виступу. І ми будемо мати ще два виступу у зв'язку з заявами на перерву.

Прошу.

 

10:36:44

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги, вже на цій трибуні звучала тема політв'язнів Кремля, і я би хотіла продовжити цю проблематику. Сьогодні десятий день голодує Олег Сенцов, кримчанин, українець, який вимагає від путінського режиму звільнення всіх політв'язнів Кремля.

В російських тюрмах утримують більше 60 українців і кримських татар, до яких часто навіть не допускають консулів. За ті чотири роки до Олега жодного разу не допустили консула, так само, як до Олександра Кольченка. Тому що російський окупаційний режим всіх кримчан записав насильно в громадяни Російської Федерації. І МЗС України востаннє звернувся до російської влади 30 квітня, 16 травня з вимогою  допуску консулів, відповіді немає. 

Так само ми маємо чітку інформацію від  адвокатів, з якими  ми  на постійному контакті, від родин щодо погіршення стану здоров'я Станіслава Клиха, Гриба, Балуха Володимира, який голодує більше 60 днів. І мені здається, що  ми маємо підтримати всі ті акції, які сьогодні активісти громадські, небайдужі люди  проводять адресно, там, де  і мають вони бути, під посольства Російської Федерації і під консульствами. Тому що ключі від всіх тюрем  утримуються не на Банковій, а у Путіна в Кремлі, саме  від Путіна треба  вимагати звільнення наших заручників.

Я хочу наголосити, що в Мінську за дорученням Президента  України ми оголосили нашу  чітку позицію про  готовність України передати 23 росіянина,  які  засуджені в Україні за те, що вони  воювали на Донбасі, Росії за для  звільнення політв'язнів Кремля. І вже два місяці  ми не маємо від  російської сторони жодної відповіді, а це є  відповідь того, що Росії на своїх громадян начхати, але і українців вони катують.

І тому ми  намагаємося використати всі  механізми, всі  можливості і шляхи задля тиску  на Російську Федерацію. Ми  дякуємо пані Меркель, яка під час свого  візиту, канцлер Німеччини, до Російської Федерації піднімала питання політв'язнів. Ми знаємо і сподіваємося, що і Президент  Франції Еммануель Макрон під час свого візиту до Росії буде піднімати це питання. Але ми закликаємо весь  світ  насправді тиснути на Російську  Федерацію з  однією вимогою: звільнити українців, які незаконно більше  чотирьох років  утримуються там.

І, колеги, є одна ключова  проблема, де потрібна і  ваша  активна позиція. Скажіть, будь ласка, чому тільки  Україна вимагає від Міжнародного  Комітету Червоного Хреста допуску до тюрем в Криму, до тюрем на  окупованій  території і в Росії до наших політв'язнів.  Я дуже прошу всіх вас долучитися до цієї вимоги, Червоний Хрест має  відвідати наших громадян.    

І останнє. От тільки що Ірина Подоляк виступила з дуже  правильною ініціативою звернутися до української діаспори по всьому світу, щоб  діаспора провела пікети і мітинги під  російськими амбасадами з вимогою звільнити   політв'язнів  Кремля. 

Дорога діаспора, сьогодні нам потрібен твій голос…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  30 секунд, будь ласка.   

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дорога українська діаспора, дорогі брати і сестри! Нам потрібна сьогодні, і нашим політв'язням ваша підтримка. В усіх європейських столицях, в столиці Сполучених Штатів Америки проведіть  пікети і мітинги з однією вимогою: волю політв'язням Кремля, волю українцям і кримським татарам!

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ми маємо дві заяви, заяви від "Опозиційного блоку" та групи "Відродження".

Хто буде виступати? Народний депутат Литвин, прошу.

 

10:40:38

ЛИТВИН В.М.

Шановні народні депутати, у Володимира Соловйова є чудова фраза: "Призначення держави полягає не в тому, щоб утворити на землі рай, а в тому, щоб остаточно не перетворити людське життя на пекло".

Я гадаю і констатую, що українській владі сучасній це вдалося. Вона ніяк не може пробачити людям свої власні помилки.

Ми тут багато говоримо про реформи, і мені дивно було слухати, як нас гаряче підтримують Сполучені Штати Америки і Європа – це дуже добре, але було б ще краще, якби люди підтримувати владу і таким чином підтримували державу.

Я думаю, треба просто запитати людей, як вони себе почувають з першою проблемою – тарифи. Вони абсолютно є непідйомні людям. І чути дивно балаканину наших офіційних представників, які стверджують, що в Європі тарифи вищі. При цьому вони забувають елементарне: рівень зарплати в Європі.

Друга проблема – абсолютне бездоріжжя. Утворили об'єднані територіальні громади, між ними немає сполучення. І все перепихнули, списали на об'єднані територіальні громади. Транспорт пасажирський не обслуговує, люди опинилися в абсолютній ізоляції. І в першу чергу це стосується сільської місцевості. Як правило,  під час виборів всі біжать до людей, бо вони дисципліновано йдуть на виборчі дільниці.

Ще одна проблема – скраплений газ. У нас же значна частина населення не має ж магістральних газогонів. Сьогодні балон газу коштує 550 гривень і люди нам кажуть, їдьте на газові заправки для автомобілів і там купуйте газ. Це що газ третину коштує пенсії? Всі звернення до уряду – ноль.

Наступне питання, заробітна плата у вигляді субвенції для вчителів і медиків - недофінансовують. Принцип простий: використовуйте місцеві резерви, а цим самим зобов'язують ОТГ закрити школи і звільнити вчителів, а ми тут слинемо тему: величезні реформи. Да продивіться на життя, шановні колеги, розплющіть очі, і ви побачите, що відбувається в сільській місцевості. Люди просто катастрофічно вимирають.

І останнє. Мені вже доводилося десятки і сотні разів говорити про те що Понінківська… Понінківський картонно-паперовий комбінат вбиває річки Хомора і Случ, убиває людей. Відповідь: нуль, констатація правильна, реакції жодної. Виявляється, що у нас влади в Україні немає.

Я вимагаю, щоб влада прийняла дієві заходи.

Дозвольте я завершу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:44:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити 30 секунд.

 

ЛИТВИН В.М. Інакше люди заявляють, що вони будуть зустрічати вболівальників, які будуть з Польщі автотранспортом добиратися до України, на трасі Київ-Чоп. Якщо влада хоче цього подарунку – будь ласка. Хай підніметься бодай один керівник урядовий і з'їздить, подивиться що там відбувається, там все вбито.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в нас є ще заява від двох фракцій – від "Батьківщини" і "Самопомочі". Наші колеги готові замінити перерву на виступ і ми надаємо право виступу нашому колезі народному депутату Івану Григоровичу Кириленку.

Просимо вас, будь ласка.

 

10:44:26

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, рефреном вчора звучало і сьогодні як отголоски прийняття вчорашніх законів стосовно селянської аграрної реформи. і знову піднялося питання ринку землі. Звичайно, зовнішній вплив – річ очевидна чи управління, ясно, що в цьому залі так чи інакше Закон про антикорупційний суд буде прийнятий. І тоді наступна кардинальна вимога, якою нас будуть дожимать, дожимать, однозначно, дотискати – ринок земель.

Так от, з цієї трибуни хочу офіційно заявити і тим, хто  наполягає на ринку земель, хоча в світі поняття  ринку земель не існує вже дуже давно, є наукове поняття "обіг земель" і  "капіталізація", бо в світі продається 0,7 відсотки земель, зате 70 відсотків – заставі в банках.  Землею не торгують.

Так от, хочу офіційно заявити. Вчора ми з вами прийняли абсолютно епохальне рішення – ми розблокували для всіх опонентів, хто проти і так дальше і хто за, ми розблокували обіг земель сільськогосподарського призначення. Першим читанням в Законі про сімейну ферму ми вносимо зміни в 31-у статтю Земельного кодексу, де чорним по білому записано: 5 гектарів земель для кожного, хто бажає створити сімейну ферму. Через 7 років 2 гектара безоплатно, а ще 3 гектара – викуп з розстрочкою 20 років.

Відповідь дана однозначна в розрізі світового досвіду. В вчора тут говорив, 2,5 мільярди гектарів земель обробляють 500 мільйонів фермерських господарств сімейних, 5 гектарів на брата. Польща в перші роки, як тільки стала на шлях реформ, створила  2,6 мільйони сімейних ферм. Для Польщі не дуже притаманна сільськогосподарська діяльність, не так, як для України. До 10 гектарів  наділ. Порахуйте, скільки це. Скільки може були у наших селян землі? 4 мільйони домогосподарств, які годують нас, підсобне господарство:  82 проценти молока, понад 90 відсотків овочів, фруктів,  картоплі, левова частка м'яса свинини, яловичини. Друзі, от відповідь  на питання, вони можуть розширити своє господарство. Да, цим законом можуть.  Не на 30 сотках, на 5 гектарах. Національний інтерес? Національний. Нашим селянам? Нашим. Так в усьому світі? Так. Це спільна політика  аграрна Європейського Союзу, так і називається САП. Вона передбачає підтримку сімейного фермерства і екологічне виробництво. Що ми зробили не так?

Я закликаю цим виступом, звертаюся до уряду, до всіх переговорників з Міжнародним  валютним фондом, Світовим банком, ЄБРР, Європейським Союзом. Ми виконали вимогу. Виконали! Не тисніть нас.  

Хлопці-переговорники, вилазьте з окопів, пора демонструвати національний інтерес і українську гордість.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:47:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, виступи від депутатів завершені. Перше питання, яке стоїть в порядку денному, це проект Закону про приєднання України до Метричної конвенції (0181). І я ставлю на голосування пропозицію розгляду її за скороченою процедурою. Хто підтримує, я прошу голосувати.

 

10:48:00

За-93

Дякую вам. Є воля залу розглядати за повною процедурою.

І ми переходимо до проекту Закону про приєднання України до Метричної конвенції. І я запрошую до доповіді заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Тітарчука Михайла Івановича. Будь ласка, Михайло Іванович. Будь ласка, мікрофон включений.

 

10:48:22

ТІТАРЧУК М.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект законопроекту про приєднання України до Метричної конвенції. Законопроектом передбачається приєднання України до Метричної конвенції, учиненої 20 травня 1875 року в місті Парижі. Метрична конвенція – це міжнародна угода, спрямована на розробку та підтримку міжнародних еталонів системи одиниць вимірювання міжнародної системи одиниць. На сьогодні підписантами Метричної конвенції є 58 держав-членів, 41 країна має асоційоване членство, в тому числі і Україна 2002 року. Враховуючи термін перебування 16 років у якості асоційованого члена і внески, які були зроблені, Україна буде звільнена від сплати вступного внеску до Метричної конвенції у розмірі 50 тисяч 306 євро.

Прийняття проекту закону дасть можливість проводити звірення національних еталонів України з національними еталонами 58 держав-членів Метричної конвенції, придбати за собівартістю відкалібрований платино-іридієвий еталон кілограма. На сьогоднішній день Україна має національний еталон кілограма із нержавіючої сталі нижчого рівня. Отримати послуги з калібрування еталонів України та доступ до обмежених розділів веб-сайту Міжнародного бюро мір та ваг, що містять наукову та стратегічну інформацію, які є  недопустимі для асоційованих членів.

Шановні народні депутати! Враховуючи, що прийняття законопроекту дозволить виконати зобов'язання, взяті на себе Україною в рамках Угоди про асоціацію з ЄС щодо участі в міжнародних організаціях і законодавчої та наукової метрології та визнання метрологічної системи України на міжнародному рівні, прошу прийняти його за основу та в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, 3 хвилини запитання до доповідача.

Дякую вам.

Будь ласка, Кривенко.

 

10:50:32

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, "Народний Рух України". Шановний пане доповідачу, перше, скажіть свою позицію стосовно того, що ратифікація конвенції і як наслідок якась наша міжнародна репутація, залишки якої ще є, ставиться на середу, коли нема депутатів. І можливо, це звернення до Голови Верховної Ради, щоб опублікувати, якщо ми провалимо цю конвенцію.

А друге все-таки по коаліційній угоді. У нас Міністерство економіки систематично не виконує коаліційну угоду, ні Експортно-кредитне агентство, повністю зупинено створення. Ні створення індустріальних парків, ні роздержавлення і знищення організаційно-правової форми держпідприємств. Так і далі 3 тисячі заповідників корупції продовжують існувати. Яке ваше ставлення по цим запитанням?

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я зараз вам дам слово. Пане Вікторе, а не ставити в середу ніяких питань? У мене питання до вас. Оголосити канікули чи що в середу робити? У мене питання до вас, ви кажете: "Не ставте в середу ратифікації". А що ставити в середу? Для чого ці питання взагалі піднімати? Ми приймаємо в середу ратифікацій більшість. Я потім дам вам можливість виступити. Ви до мене звернулись. Я вам дам відповідь. Середа – робочий день. Треба ходити на роботу і працювати в середу, як і в будь-який інший робочий день – це моя загальна позиція.

Будь ласка, відповідайте.

 

10:52:00

ТІТАРЧУК М.І.

Дякую за запитання. Що стосується взагалі приєднання, я думаю, що це є важливим. По-перше, це відповідає Угоді про асоціацію з ЄС. І на сьогоднішній день дане питання, воно в принципі мало бути вже вирішене ще набагато раніше.

Що стосується, ви кажете, невиконання Міністерства економічного розвитку. Я не можу погодитись, насправді, да, є певні речі, які вони в процесі часу, і багато законодавчих актів, скажу відверто, якщо от взяти навіть інтелектуальну власність, ви знаєте, вісім законопроектів в Раді і, ну, на жаль, не завжди ми можемо це швидко прийняти. Але процес йде, і я вам скажу відверто, що ми максимально ставимо термін в цьому році якомога більше законопроектів прийняти завдяки єдності парламенту в цьому році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Кишкар Павло передає слово для запитання Кривенку Віктору. Будь ласка.

 

10:52:57

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, "Народний Рух України". Пане головуючий, я якраз використаю для репліки, щоб потім не брати слово. Я в підтримку того, що ви кажете. Можливо, міжнародні ратифікації ставити у вівторок-четвер от, беручи таку дисципліну наших колег в залі, щоб ми не ганьбились перед світом, тому наші дискусії внутрішні це наші внутрішні питання, ми неповинні виносити їх на зовні. Це як пропозиція. А я абсолютно підтримую те, що ви казали.

Все ж таки по самій ситуації в Міністерстві економіки. Нам би дуже хотілося, щоб міністр економічного розвитку і торгівлі, якого ми шануємо за україноцентричну позицію, за видання книг і за багато чого патріотичного зайняв чітку позицію по виконанню коаліційної угоди, щоб його співробітники, заступники не виступали публічно і не говорили, що треба скасовувати заборону на експорт лісу-кругляка, коли у нас побудовано більше 50 нових заводів, щоб займалися реальним створення робочих місць. Тому це як запитання і пропозиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Микола Іванович… Михайло Іванович.

 

10:53:57

ТІТАРЧУК М.І.

Дякую.

Я вас почув. Я думаю, що це питання не до мене, власне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час для запитань завершений. Дякую за доповідь, Михайло Іванович.

До співдоповіді запрошується голова Комітету у закордонних справах Гопко Ганна Миколаївна. Будь ласка.

 

10:54:18

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни, спікери! Комітет у закордонних справах 16 травня цього року розглянув внесений Президентом України проект Закону про приєднання України до Метричної конвенції і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти згаданий проект за основу і в цілому.

Хочу нагадати, що Україна бере участь у Генеральній конференції з мір та ваг з 2002 року та щорічно сплачує внесок до Міжнародного бюро з мір та ваг за рахунок коштів державного бюджету.

Але статус асоційовано учасника має ряд обмежень. Зокрема, щодо неможливості брати участь у проведенні звірень національних еталонів, відсутності права голосу на засіданнях Генеральної конференції з мір та ваг, неможливості участі у роботі консультативних комітетів тощо. Тому саме приєднання до конвенції дозволить Україні користуватися правами, які надаються державам-членам Міжнародного бюро з мір та ваг. А зараз є 58 держав, які є членами Метричної конвенції, і тому Україна шляхом приєднання до конвенції отримає право голосувати на засіданні Генеральної конференції з мір та ваг, користуватися послугами з калібрування національних еталонів, брати участь у ключових звіреннях та повірках з міжнародними прототипами, що проводяться Міжнародним комітетом з мір та ваг, одержить  доступ до обмежених розділів веб-сайту з Міжнародного бюро з мір та ваг, що містять наукову та стратегічну інформацію.

Також Україна зможе залучати фахівців наукових метрологічних центрів України до участі в програмах підвищення кваліфікацій та як наслідок підвищать метрологічний вплив і конкурентоздатність України в Євразійському регіоні. Також хотіла б зазначити, що приєднання України до метричної конвенції зумовлено виконанням Україною положень Угоди про асоціацію з ЄС, згідно з якими Україна має в повному обсязі забезпечувати участь відповідних національних органів в європейських та міжнародних організаціях зі стандартизації законодавчої та фундаментальної метрології, оцінки відповідності.

Відразу хочу сказати, що комітет рекомендує прийняти за основу і в цілому. Відразу сказати, що нам надзвичайно важливим є, оскільки саме приєднання до цієї конвенції допоможе Україні виконати також і Угоду про асоціацію. Ми маємо також, вже в бюджеті передбачено за бюджетною програмою ті внески, які Україна буде і надалі сплачувати.

Тому, шановні колеги, хотіла б закликає всіх депутатів повернутися в сесійний зал для того, щоб сьогодні ми могли плідно попрацювати, оскільки після ратифікації у нас в порядку денному також початок розгляду в другому читанні антикорупційного суду. Я думаю, що один з наших важливих обов'язків – це продовжувати працювати. І тому  закликаю колег зараз прийти і проголосувати за  цю важливу ратифікацію.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:57:30

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановна пані Ганна. Залишайтеся, будь ласка, на трибуні.

Колеги, я прошу записатися на запитання до доповідачки, голови комітету профільного. Прошу.

Будь ласка, запитання від народного депутата Павла Кишкаря.

 

10:57:54

КИШКАР П.М.

Павло Кишкар, "Народний Рух України". Насправді, більше буде пропозиція до очільника парламенту в плані того, щоб підтримати ідею розгляду великих законопроектів і  розгляду правок в середу, а конвенції перенести на вівторок, четвер, де ці конвенції будуть підтримані одразу, майже без обговорення, і швидко. І ми не будемо принижуватися в міжнародному середовищі.

А до пані керівника комітету просте питання. Що для нас конкретно як  для держави дасть приєднання до цієї конвенції? Дякую за  відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідь, будь ласка, шановна пані Ганно.

 

10:58:43

ГОПКО Г.М.

Дякую, шановний пане Павло Кишкар. Україна отримає право голосувати на засіданні Генеральної конференції з мір та ваг, користуватись послугами з калібрування національних еталонів, брати участь  в ключових звіреннях та повірках з міжнародними прототипами, що проводяться  Міжнародним  комітетом з мір  та ваг. Одержить доступ до обмежених розділів веб-сайту Міжнародного бюро з мір та ваг, що містять наукову і стратегічну інформацію.

Надзвичайно важливо, оскільки ми з 2002 року є асоційованим членом, ми так само сплачуємо внески. Але повноцінне членство розширить наші можливості, зокрема шляхом приєднання до Метричної конвенції. І Метрична конвенція, вона діє ще з 1875 року, можемо собі уявити. Тому я думаю, що надзвичайно важливо, що нарешті  ми маємо можливість зробити цей крок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступне запитання від народного депутата Олега Мусія. Прошу.

 

10:59:44

МУСІЙ О.С.

Доброго дня, шановні народні депутати! Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Львів.

Підкажіть, будь ласка, шановна пані голово комітету, безумовно, я думаю, що немає таких депутатів, які б не підтримали ратифікацію Метричної конвенції. Але ви знаєте, що є ще інша конвенція, яка місяць тому розглядалася і викликала дуже серйозні дискусії. Чи могли би ви зараз охарактеризувати, яке ставлення комітету і які шанси цього нашого скликання на ратифікацію Стамбульської конвенції, в народі яку називають гендерною конвенцією, насправді там йде завуальований захист прав жінок, дітей, там і всіх інших. Що думає комітет з приводу ратифікації теж важливої цієї конвенції Стамбульської?

Дякую.

 

11:00:40

ГОПКО Г.М.

Дуже дякую, шановний пане Олеже. У нас створено робочу групу, її очолює Ірина Степанівна Луценко, який якраз і готує після того, як парламент провалив ратифікацію Стамбульської конвенції, оскільки немає політичної волі станом на зараз в сесійному залі щодо її ратифікації, тривають узгодження із представниками різних громадських об'єднань, зокрема тривалі дискусії з Всеукраїнською радою церков і з багатьма іншими представниками громадськості. Тому, я думаю, що Україна зробила великий крок вперед,  це, зокрема, ухвалила законодавство на імплементацію важливу для захисту прав жінок, запобіганню домашньому насильству, внесення змін в правоохоронних органах, зокрема, поліції, створенню гарячих ліній, які мають вже функціонувати, навчанню наших поліцейських, як допомагати, коли у сім'ях є, зокрема, побиття і насильство над жінками.

Тобто ми зробили цей крок вперед для того, щоб захистити жінок від домашнього насильства, поки що не ратифікуючи  навіть самої конвенції, а ухваливши ті важливі законодавчі акти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякуємо.

Немає більше запитань до шановної доповідачки, і вичерпався час на запитання. Прошу вас проходити на ваше робоче місце.

Колеги, я прошу записатися, від фракцій зараз на обговорення проекту Закону про приєднання України до Метричної конвенції. Будь ласка,  прошу всіх бажаючих від фракцій, записатися.

Будь ласка, Юрій Соловей, який представить позицію "Блоку Петра Порошенка". Прошу.

 

11:02:29

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, шановне українське суспільство! Ну, при всій повазі до Метричної конвенції, яку ми сьогодні розглядаємо, але давайте скажемо відверто, чи це той один з пріоритетних економічних законів, який ми сьогодні повинні розглядати у Верховній Раді  України?

Якщо ми подивимося на сьогоднішній порядок денний і ті питання, які ми будемо розглядати завтра чи в черговий пленарний тиждень, то це питання антикорупційного суду, це питання ЦВК, але ми не бачимо жодних системних стратегічних економічних законопроектів – я в першу чергу звертаюсь до уряду – які б визначали стратегію, економічну стратегію розвитку української держави.

За чотири роки, я звертаюся до своїх колег-парламентарів, ми, на жаль, не змогли дати відповідь на питання державної власності. В нас залишається 3,5 тисячі державних підприємств, які залишаються кормушкою для політичних еліт, і ми не  бачимо жодної законодавчої ініціативи щодо того, щоб ці державні підприємства або приватизувати, або передати в управління незалежним компаніям з управління активами. За чотири роки ми так і не підійшли до питання реформування податкової системи. Ми говорили-говорили, і забули про Закон України про податок на виведений капітал, який би став колосальним локомотивом розвитку української економіки і тим джерелом залучення інвестицій, про які всі багато говорять, але на жаль, не роблять ніяких кроків.

Ми жодним кроком не наблизилися до реалізації страхової медицини в нашій державі за останні чотири роки. Ми говоримо-балакаємо, але про те, що Україна повинна бути агропромисловою житницею не тільки Європи, але й в цілому світу, але, на жаль, до цього часу в стінах парламенту немає жодного законопроекту, який би відкрив ринок землі і, на жаль, позиції уряду, яка б говорила про це питання.

Єдина реформа, до якої ми більш-менш наблизилися в економічному плані, яка дала би можливість залучити серйозні інвестиції в українську економіку, це реформа... пенсійна реформа і введення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи. Більше того, я хочу сказати, понад 60 народних депутатів виступили співавторами цього законопроекту. Але, на жаль, цей законопроект ставиться в непрохідну частину і ми, на жаль, так і не можемо його розглянути до сьогоднішнього дня в стінах парламенту, проте знаходиться час на розгляд метричних конвенцій.

Саме тому я звертаюся, в першу чергу, до уряду і до керівництва парламенту. Ми повинні сформувати економічну... економічний порядок денний серйозних структурних стратегічних економічних реформ і, в першу чергу, розпочати з обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, про яку ми дуже багато говоримо в стінах...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний пане Юрію.

Я запрошую до слова народного депутата Ігоря Мосійчука, який представить позицію фракції Радикальної партії щодо обговорюваного законопроекту.

 

11:05:59

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Мені соромно за український парламент, за те, що зараз тут відбувається. Абсолютно правий лідер нашої Радикальної партії Олег Ляшко, коли каже, що вдвічі треба скоротити кількість парламентарів. Адже, якщо на роботу в парламент приходить тільки така кількість, то, можливо, українським платникам податків і не потрібно більше утримувати людей. 

Важлива конвенція, але як її розглядають? Не менш важливе те, що відбувається і буде відбуватися далі. Наступний стоїть проект Вищого антикорупційного суду. Досить дурити людей, людям розповідають про боротьбу з корупцією, а насправді вулиця Банкова Адміністрація Президента бореться з вулицею Танковою, де посольство США, за вплив на цей суд. Чи може хтось з українців вірить, що ті, кого  звинувачують останніми роками в корупції, зараз ухвалять рішення про  справедливий суд? Досить дурити людей. Це стоїть  в одному ряду з створення цього керованого суду в одному ряду з підвищенням ціни  на газ і найголовніше – спробою продати міжнародним глитаям нашу українську землю. Тому хто голосує за цей суд, він одночасно голосує за підвищення ціни на газ,  за продаж української землі. І українці це побачать і обов'язково оцінять.

Ви, шановні колеги, наплювали на Конституцію України. Ви її повісили у відхожому місці тут в парламенті, адже медицину зробили платною, суди приймаєте в порушення Конституції і так далі. А найголовніше – ви вбиваєте українців, ви вбиваєте українське село. От щойно в селі Медині Галицького району Франківщини агрохолдинг потруїв обійстя: загинуло 16 корів, отруєна дівчинка-пастух. Я вимагаю  розслідування. Вчора в Борисполі 6 людей отруїлося, сьогодні - в Медині на Франківщині. Ви вбиваєте українців. Ви на догоду міжнародним інституціям продаєте українців. Війна зараз іде на два фронти: проти російського загарбника і міжнародних глитаїв, які хочуть купити, українську землю відібрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, все ж таки я  маю зауважити, що зараз  ми обговорюємо, можливо хтось забув, проект Закону про приєднання України до Метричної конвенції. І я прошу у виступах про це згадувати не тільки в останньому реченні, а під час всього обговорення.

Будь ласка,  до слова  запрошується народний депутат  Кодола, який представить позицію "Народного фронту" фракцію. Будь ласка. З місця буде виступати, а колег перед ним ми просимо дати можливість нам бачити народного депутата  Кодолу.

 

11:09:27

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола, Чернігівщина. 209 виборчий округ, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, ви знаєте, питання всі  важливі, які стоять сьогодні в порядку  денному, - і питання ратифікації,  і питання конвенцій, міжнародних угод – саме тому  згідно цього законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо, мова йде  про  можливість приєднання  нашої  держави до міжнародної Метричної конвенції, що дасть  змогу  набути членства України  і Міжнародного бюро з мір та  ваги. Саме тому наша фракція, звичайно,  буде підтримувати цей законопроект і голосувати "за", що стосується приєднання України  до  міжнародної Метричної  конвенції.

Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дуже дякуємо "Народному фронту" за  конструктивну позицію державницьку.

Колеги,  отже, три фракції у нас  виступили і висловили свою  позицію щодо того, як та чи інша  фракція буде голосувати  за Метричну конвенцію. Чи є бажання представників  інших фракцій – "Самопомочі", "Батьківщини", "Опозиційного блоку", груп – ще виступити. Я не маю права порушити Регламент, я запитала, фракції всі виступили і групи.

Я прошу записатись від народних депутатів. Будь ласка.

Будь ласка, Борислав Береза, вам слово.

 

11:11:05

БЕРЕЗА Б.Ю.

Пані Ірино, з великою повагою до вас і до всіх тих, хто зараз знаходиться в цьому залі, я хочу визначитися, що,  незважаючи на те, що  ні в кого немає ніяких заперечень до цього законопроекту, але голосів у залі немає саме тому, що немає народних депутатів. Питання просте і складне, одночасно я хочу сказати, що  ми можемо й далі робити вигляд, що  нічого не відбувається і намагатися проголосувати, але це буде  неможливо. В залі 100-120 людей. Незважаючи на те, зареєстровано 344 депутата.  Питання до  голів фракцій, питання до  всіх інших, їх немає. Єдине, що  ви можете   зробити, це провести зараз голосування таке, знаєте, щоб побачити, скільки людей зараз, і рейтингове голосування. І після цього закрити це засідання, щоб не ганьбитися перед суспільством і народом України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Головуючий не має права безпідставно закрити засідання, це перше.

Друге. Я сподіваюсь, що в нас є потенціал. І народні депутати, які зараз знаходяться в кулуарах, можливо, виставку відвідують, інтерв'ю роздають, в їдальні, може, хтось тут любить більше снідати, ніж вдома, – вони повернуться на голосування. У нас ще є два виступи, навіть три. І я прошу колег дослухатися до виступу запального Борислава Берези і за вісім хвилин повернутися до сесійної зали, коли відбудеться голосування за ратифікацію конвенції.

А зараз слово народному депутату Остапу Єднаку, будь ласка.

 

11:12:48

ЄДНАК О.В.

Доброго дня, шановні колеги. Я насправді вірю в український парламент, і я вважаю, що нам знайдеться голосів і потенціалу для того, щоб ухвалити цю міжнародну конвенцію. Взагалі дивно, що зараз уже 18 рік, і з 2002 року Україна все ще не приєдналася до даного важливого міжнародного документу. Тому що це важливо для нас, для наших експортерів, для того, щоб ми відповідали міжнародним стандартам по метричній справі, мені підказують колеги.

І що нам дасть цей документ? Я хочу нагадати, що Україна в першу чергу отримає право голосувати на засіданнях Генеральної конференції з мір та ваг, користуватися послугами з калібрування національних еталонів, брати участь у ключових звіреннях та повірках з міжнародними прототипами, що проводяться Міжнародним комітетом з мір та ваг, одержить доступ до обмежених розділів веб-сайту Міжнародного бюро з мір та ваг, що містять наукову та стратегічну інформацію. Україна зможе залучати фахівців наукових метрологічних центрів до участі в програмах підвищення кваліфікації, і це посилить і міжнародну співпрацю нашої держави.

Тому, шановні колеги, я просив би всіх, повністю всі фракції, всіх депутатів і депутатські групи підтримати даний важливий документ, проголосувати "за". І принагідно хочу сказати, що парламент ратифікує багато угод, в тому числі і угоди з міжнародними фінансовими інституціями, але дуже важливо, щоби парламент і український уряд ефективно використовували всі міжнародні можливості та інструменти, в тому числі фінансові ресурси для розвитку нашої держави.

В тому числі хочу нагадати, що впродовж більше ніж року наші литовські друзі просувають європейський інвестиційний план для України. І ми хочемо, щоб Уряд України мав більш активну позицію. Зокрема вчора відбувалась нарада за участю віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва з того, як Україна використовує кошти міжнародної фінансової допомоги. Варто зазначити, що іде робота в цьому напрямку по підвищенню і ефективності цієї допомоги, іде інвентаризація проектів. І нам дуже важливо до інвестиційної конференції в Копенгагені 27 червня виступити з пріоритетними національними проектами, які зможуть залучити кошти міжнародних фінансових інституцій і показати нашу спроможність в засвоєнні цих коштів і в реалізації цих проектів, ефективній реалізації, щоб не було ні зловживань, ні зволікань.

Тому, шановні колеги, парламентська робота в даному напрямку дуже важлива. По цій конвенції я прошу зал змобілізуватися і підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І доєднуюсь до вашої віри в потенціал українського парламенту. Я теж переконана, що ми ратифікуємо цю конвенцію. І будь ласка, виступ зараз народного депутата Кривенка, прошу.

 

11:15:41

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, "Народний Рух України". Оскільки все одно по Регламенту є 5 хвилин на виступи народних депутатів, то я не думаю, що всі відмовляться від виступів і ми зможемо до голосування перейти. Тому хочу з вірою в український парламент, але все ж таки перед українським народом вибачитися. Тому що 93 людини проголосували за скорочену процедуру. Безумовно, на це питання ми мали, ну, максимум 10-15 хвилин. І всі ті кошти, які витрачаються зараз на утримання Верховної Ради, на це світло, на цю трансляцію, справді ганебна ситуація. Я хотів би попросити виборців, щоб вони подивилися, хто голосував за скорочену процедуру по цьому питанню, яке не викликає дискусій ні у кого в залі.

Всі підтримують цю конвенцію. Просто з якихось міркувань не прийшли на роботу і не проголосували, і ми витрачаємо ваш дорогоцінний час неефективно.

А стосовно ситуації, ну, абсолютно зрозуміло, що на сьогодні уряд, на жаль, не хоче дбати про економіку. І ті рішення, які приймаються, з одного боку не вистачає коштів на дороги, на лікарні. А, з іншого боку, 2,3 мільярди гривень роздаються великим агрохолдингам простим рішенням уряду на дотацію, замість того, щоб поставити чіткі обмеження, щоб господарство отримувало допомогу, коли воно будує телятник, коли там свинарник будує, щоб 10 мільйонів гривень в одні руки надавалося, 5 мільйонів гривень, що є величезною підтримкою і величезним стимулом дати понад 400 компаніям підтримку замість цього прописуються свідомо умови, які фактично обмежують можливість отримати маленьким компаніям підтримку і все знову йде в агрохолдинги. 

Минулого року одна компанія отримала 1,2 мільярда гривень дотацій, ми не маємо нічого проти великих агрохолдингів. Тоді давайте напишемо, що це програма підтримки великих компаній і не будемо дурити людей.

 Ми бачимо, що далі продовжуються атаки на заборону вивозу лісу-кругляка. Ми бачимо, що митниця покриває контрабанду, ліс виїжджає. Наші однопартійці з Закарпаття, з Чернівецької області присилають відео, ми звертаємось до правоохоронних органів, коли показують як состави їдуть в бік кордону, і потім в офіційній звітності Європейський Союз показує півмільйона кубів імпорту з України. Це при тому, що у нас діє повна заборона. Вивозять під виглядом дров, вивозять просто в чорну. І, безумовно, правоохоронні органи це все бачать, це бачить митниця, це неможливо без прямої спайки з нашою податковою, яка керується паном Гройсманом фактично.

Тому всі ці питання, які відбуваються зараз в Держземагентстві, в Держгеонадрах, вони свідчать про те, що економічна політика, яка, розповідається про великі досягнення в космосі, в чому завгодно де-факто немає бачення майбутнього, немає бачення майбутньої структури економіки і з цим треба щось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Останній виступ, будь ласка, пані Наталя Веселова.

Колеги, за 3 хвилини відбудеться голосування, і ми маємо разом довести потенціал українського парламенту, що ми все-таки ходимо на роботу, щосереди. Я прошу повертатись до сесійної зали.

Прошу, пані Наталя.

 

11:19:07

ВЕСЕЛОВА Н.В.

Прошу передати слово Ганні Гопко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пані Гопко. Прошу вас до слова. І я вам даю тоді 5 хвилин, як слово від народного депутата і від… заключне слово від фракції… від комітету профільного як доповідача. Будь ласка.

 

11:19:11

ГОПКО Г.М.

Дякую, шановна головуюча.

Доброго дня, всім нашим глядачам, українцям. Дуже хотілося б в сесійному залі зараз побачити більшу кількість депутатів. Ми навіть тут зараз обговорювали, яку премію можна було би вручити тим колегам, які прийдуть сьогодні на роботу, крім того, що вони отримують офіційну зарплату. Як можна ще стимулювати присутність в залі. Одним з варіантів було це запрошення в рідне село подивитися, як тільки проросте картопля, щоб депутати попрацювали руками і трошки були ближчі до людей. Можливо, тоді вже їм працювати  в сесійній залі буде набагато більше натхнення, аніж тоді, коли б вони працювали на городі.

Але повертаючись до нашого важливого сьогодні проекту Закону, поданого Президентом України, про приєднання України до Метричної конвенції. Ще раз хочу сказати, що це надзвичайно важливо є для України скористатися тими правами, які мають держави-члени Міжнародного бюро з мір та ваг, оскільки Україна, приєднавшись, отримає право голосувати на засіданні Генеральної конференції з мір та ваг, користуватися послугами з калібрування національних еталонів, брати участь в ключових звіреннях. Тобто, я думаю, що це надзвичайно прогресивний крок з 2002 року, який ми мали би вже зробити.

Також ми прекрасно розуміємо, що приєднання України до Метричної конвенції зумовлено виконанням Україною положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, де Україна має в повному обсязі забезпечувати участь відповідних національних органів європейських та міжнародних організацій зі стандартизації, законодавчої та фундаментальної метрології, оцінки відповідності, в тому числі з акредитації відповідно до сфери і діяльності та статусу членства в цих організаціях.

Тому, шановні колеги, не буду вкотре наголошувати про важливість. Ми сьогодні вже проговорювали неодноразово, і комітет просить підтримати за основу та в цілому приєднання України до Метричної конвенції, яка набула чинності ще в 1875 році.

І, колеги, принагідно хочу підтримати свого колегу Остапа Єднака і сказати, що дійсно напередодні великої конференції з підтримкою реформ, яка відбудеться в Копенгагені, за підтримки уряду Данії, в минулому році схожа конференція була в Британії, дуже важливо, щоб український уряд, нарешті, представив план інвестицій в Україну, які відображають наші національні інтереси та ключові сфери. Також підвищив ефективність і прозорість з використання тих коштів, які Україна вже отримала після Революції Гідності, зробивши певну ревізію, значно покращивши рівень використання цих коштів, бо надзвичайно низька вибірка відповідно до звіту Рахункової палати. І також, шановні колеги, я сподіваюся, що після засідання  робочої групи, ми зможемо разом із нашими литовськими  партнерами той план інвестицій, який  є, впровадити.

Відразу хотіла сказати, що цими днями в Україну буде з візитом Комісар Хан. І моя особиста думка,  та пропозиція, яка була про 50 мільйонів євро в підтримку України, контракт в обмін на реформи, – це надзвичайно мізерна взагалі є пропозиція. Хотілося би бачити Європейський Союз більш амбітним в ставленні до України, і чітко розуміти, що ті кредити, які Україна отримала для макроекономічної стабілізації, вони не відповідають тим потребам, які є. І закликати, зокрема всі країни Європейського Союзу, сфокусувати свою допомогу на ті міста, села, особливо Донецької і Луганської областей, які прифронтові. Взяти конкретно окреме містечко чи село і показати від конкретного ремонту  підтримки, як присутня міжнародна гуманітарна технічна, щоб люди на місцях  відчули цю підтримку, яка є.

І також хотіла б сказати, колеги, що на вихідних я була, брала участь в днях Європи в Одесі, також в мегамарші в Одесі. І таке враження, яке в мене склалося, що центральна влада мала би більше докладати зусиль, зважаючи на те, що в Одеській області один з найнижчих рівнів підтримки європейського і євроатлантичного курсів України. Натомість 52 відсотки  мешканців Одеської області ностальгують за розпадом Радянського Союзу. Вина в цьому також і проросійськи налаштованих медіа, багато депутатів парламенту, на жаль, є сторонниками певного "русского мира", які представляють Одеський регіон. І тому я вважаю, що питання національної безпеки, Херсонщина, Одеська область,  південь України, які є надзвичайно чутливими, потребує додаткових зусиль. Зокрема, від наших, Рада національної  безпеки і оборони, зважаючи на непросту ситуацію і суспільні  настрої.

Тому закликаю повернутися всіх і голосувати за Метричну конвенцію на завершення.

Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:24:24

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, обговорення завершене. Я прошу зараз всіх народних депутатів зайти в зал. Колеги, будь ласка, я бачив, як виходили з залу, зайняти робочі місця, з лож уряду повернутися в зал.

Колеги, я думаю, нікому не є приємно, коли ми повертаємося потім до законів, тому я прошу, колеги, всі ж фракції підтримують. Поверніться в зал на свої місця і прошу всіх приготуватися до голосування.

Отже, голови фракцій, передзвоніть і запросіть депутатів, хто є в кулуарах. Займіть робочі місця і з лож поверніться в зал, приготуйтесь до голосування.

Отже, прошу приготуватись до голосування. Володя, скажіть хлопцям, ми встигаєте, все добре, так?

Отже, ми переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про приєднання України до Метричної конвенції (0181) в цілому. Колеги, прошу проголосувати і прошу підтримати, це наші міжнародні зобов'язання. Прошу підтримати, голосуємо. Прошу підтримати, голосуємо.

 

11:26:09

За-205

Не всі встигли. Давайте запросимо в зал, я по три рази повторюю, коли необхідно зайти в зал. І під час того, як я повідомляю, я бачу, як депутати проводять консультації в різних закутках залу. Я дуже прошу всіх змобілізуватись, зайти в зал.

Я дуже прошу, голів фракцій, членів комітету допомогти народних депутатів зібрати, зайти в зал. Усі фракції підтримують, зараз я вам повідомлю, прошу показати по фракціям: "Блок Петра Порошенка" – 62, "Народний фронт" – 51, "Опозиційний блок" – 17, "Самопоміч" – 17, Радикальна партія – 15, "Батьківщина" – 9 , "Воля народу" – 2, "Партія "Відродження" – 11. Тобто  всі фракції повністю  є змобілізовані і  на підтримку цього закону. Я  прошу зараз уважно  всіх взяти участь у голосуванні. Я поставлю на повернення, а потім ще раз  поставлю закон.  Я дуже прошу, щоб під час голосування  усі були на робочих  місцях і не вели  жодних консультацій.

Прошу приготуватись, прошу зайняти робочі місця. І я ставлю на  голосування пропозицію повернутися до  проекту Закону  про приєднання  України до Метричної конвенції.  Уважно прошу проголосувати і прошу  підтримати за повернення. Голосуємо. Кожний  голос має вагу. Прошу всіх уважно взяти участь у голосуванні. Голосуємо  "за", прошу підтримати.

 

11:27:54

За-221

Не встигли, бачу.

Будь ласка, займіть  місця я бачу, зайшли депутати в зал,  будь ласка,  приготуємося, хай ніхто, ні одна людина не виходить з залу, навпаки запросіть   у зал і не розмовляйте  по телефону під час  голосування, а беріть участь у голосуванні.  Підійшло ще кілька депутатів.

Отже, голосуємо, так, готові. П'ять голосів і зайшло більше п'яти депутатів, тому я впевнений,  зараз ми вийдемо на рішення.  Я прошу  всіх приготуватись до голосування, і я ставлю на  голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону 0181. Прошу проголосувати, прошу всіх взяти участь у голосуванні. Голосуємо,  колеги,  злагоджено кожний голос. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо. Голосуємо – "за", прошу  підтримати. Голосуємо – "за".

 

11:29:01

За-222

Чотири голоси, ще раз поставлю. Бачу, зайшло двоє депутатів, ще раз поставлю. Колеги,  чотири голоси, не виходьте з залу.  Пане Антоне, не виходьте з  залу, візьміть участь у голосуванні.

Не виходіть з залу, колеги, і будьте на місцях робочих. Я бачу, зайшов Вадатурський.

Отже, прошу приготуватися. Я бачу, так, пані Марія пішла кликати.

Отже, прошу приготуватися, і я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону про приєднання України до Метричної конвенції (0181). Я ставлю пропозицію повернутися. (Шум у залі) О-о!

І прошу підтримати. Прошу проголосувати за повернення. Уважно, кожен голос. Голосуємо за повернення. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо! Голосуємо.

 

11:30:19

За-218

Що відбувається? Я поставлю ще раз, це є наші міжнародні зобов'язання. Будь ласка, зайдіть. Я поставлю ще раз, колеги, і я прошу підтримати.

Я  бачу, хто недодає голоси. Підтримайте, колеги. Всі ж фракції підтримують. Я прошу всіх взяти участь у голосуванні і підтримати.

І я хочу нагадати, колеги, я хочу нагадати: ми домовлялися, ратифікації ми всі разом підтримуємо. Ми домовлялися, я звертаюся до усіх колег, що ратифікації – це спільна позиція всієї держави, всього парламенту.

Отже, я прошу приготуватися і  взяти участь у голосуванні. Я ставлю пропозицію повернутися до проекту Закону про приєднання України до Метричної конвенції (0181), і я прошу всіх підтримати. І прошу, нагадую, що ми про це домовлялися.

Прошу проголосувати, прошу підтримати.  Голосуємо! Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо.

 

11:31:33

За-225

Один голос. Не встигли, я бачу.

По фракціям.

Всі бачать по фракціям ситуацію. Бачу, отже, ставлю пропозицію повернутися до 0181. Нам бракувало одного голосу і я прошу усіх бути на місцях під час голосування, щоб ми цього голосу не втратили, і прошу підтримати пропозицію повернутися до проекту Закону, 0181 і прошу кожного брати участь в голосуванні.

Прошу проголосувати і прошу підтримати. Підтримайте, будь ласка. Прошу проголосувати, підтримаємо. Прошу голосувати. Голосуємо за повернення, за повернення.

 

11:32:31

За-232

Повернулися.

І тепер ставлю проект Закону 0181 в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Колеги, кожен голос, не виходіть, проголосуйте в цілому 0181. Голосуємо, прошу підтримати. Прошу підтримати, колеги. Підтримайте.

 

11:33:00

За-232

Закон прийнятий.

Колеги, по наступному проекту закону, на жаль, ми до сьогодні не маємо рішення ГНЕУ і тому не можемо ставити його на голосування. А після того стоїть проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Медична освіта в Україні...

(Шум у залі)

Отже, проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань. Є пропозиція розгляду за скороченою процедурою. Хто підтримує – я прошу голосувати.

 

11:34:14

За-114

Рішення не прийнято.

Я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань охорони Сисоєнко Ірину Володимирівну.

Пані Ірино, будь ласка.

 

11:34:42

СИСОЄНКО І.В.

Шановні колеги, зараз на розгляді у нас стоїть в порядку денному затвердження парламентських слухань на тему: "Медична освіта в Україні: погляд в майбутнє".

Парламентські слухання відбулися в цій парламентській залі за участі 450  представників з усієї України: це фахівці, ректори вищих учбових  закладів України. І це відбулося 22 березня 2017 року. Тобто майже рік як відбулися  парламентські слухання і, на жаль, лише зараз ми їх затверджуємо. Але в той же час дуже важливим є, що саме парламент має визначити основні напрямки державної політики в подальшому розвитку медичної освіти.

Всі ми знаємо про те, що нещодавно  парламент прийняв важливий закон про  вищу  освіту України. Також парламент України  прийняв ряд нових законів, які мають побудувати нову систему, систему охорони здоров'я і  питання якраз медичної освіти в  питаннях реформування медичної галузі зараз відіграє надзвичайно важливе значення в нашій державі. Тож 22 березня 2017 року на парламентських слуханнях, які відбулися в парламентській залі, були визначені основні пріоритети  розвитку медичної освіти.

Перше. Має бути чітко сформована стратегія  реформування системи медичної освіти саме Кабінетом Міністрів України. Також має бути чітко визначена концепція кадрової політики в сфері охорони здоров'я в нашій державі, створення нової системи безперервної медичної освіти та безперервного професійного  розвитку фахівців медичної галузі.

І саме тут я би хотіла зупинись. З початком реформи системи охорони здоров'я, із запровадженням розвитку первинної ланки медичної допомоги Україна має перейти на нову філософію надання медичної допомоги. 80 відсотків звернень пацієнтів до медичних закладів має відбуватись саме на перший рівень медичної допомоги. Тобто в питаннях медичної освіти держава в першу чергу має забезпечити високий рівень фахівців, які працюють на первинній ланці, а це безпосередньо сімейні лікарі, терапевти, педіатри і ті безпосередньо медичні працівники, які приймають участь у першому рівні медичної допомоги.

Також я хочу звернути увагу, що в парламенті є законопроект 6634, який найближчим чином також має бути проголосований в цій Верховній Раді, який має сформувати роботу першого рівня медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Тож роль і значення сімейної медицини все більше набуває значення в нашій державі. Питання медичної освіти, безперервного професійного розвитку мають забезпечити високий рівень відповідно фахівців цієї ланки.

З 1 липня, всі ми знаємо про те, що укладаються і будуть оплачуватися державою декларації медичним працівникам першого рівня. І тепер безпосередньо на лікарів першого рівня будуть покладатися нові обов'язки. Це супровід ведення вагітності, багато чого, що поки що сімейні лікарі не робили в достатній мірі. Тож питання освіти, безперервного професійного розвитку є новим випробуванням для нашої держави. І я вважаю, що саме уряд має забезпечити це на високому рівні для того, щоб справді медична реформа відбулась в повному форматі, як це відбувалось в усіх європейських та розвинутих державах.

Також хочу зазначити про те, що надзвичайно важливим є створення і розвиток університетських клінік. В новому Законі "Про вищу освіту" є чітке визначення про те, що в Україні мають створюватись, розвиватися медичні клініки, але, на жаль, їх розвиток відбувається дуже повільно. Тож, за результатами парламентських слухань ми визначили роботу уряду як такою, що має бути посилена безпосередньо ця робота в цьому напрямку. Тому що всі ми знаємо про те, на якому високому технологічному рівні нових медичних технологій, нових медичних досягнень знаходяться медичні клініки по всім європейським державам. Так само має відбуватись і у нас. І знову ж таки це все питання збільшення професійної медичної освіти.

Всі пропозиції тих учасників, які приймали участь в парламентських слуханнях, дуже чітко сформовані в рекомендаціях парламентських слухань. Рекомендації парламентських слухань містять ряд вимог до Кабінету Міністрів України, прийняття підзаконних актів на виконання нових законів України: і Закону "Про освіту", і Закону про державні фінансові гарантії медичного обслуговування, і Закону про автономізацію медичних закладів.

Також в тому числі учасники парламентських слухань наголошують на тому, що питання медичної освіти тепер має включати новий дуже важливий і системний блок роботи. А саме: в нашій державі повністю відсутнє розуміння менеджменту системи охорони здоров'я. І коли медичні заклади зараз по всій Україні мають ставати неприбутковими, некомерційними, але підприємствами, надзвичайно важливу роль мають відігравати керівники цих медичних закладів.

Весь цей час в Україні питання керівництва медичними закладами, на жаль, відбувалось за принципами наявності виключно медичної освіти. І дуже часто посади головних лікарів формувались за принципом просто бути корисним представникам влади, які призначають головних лікарів і жодного відношення до їх компетенції, до їхнього професіоналізму це не має.

Тож, за новими законами вже питання керівників медичних закладів будуть вирішуватись на інших умовах. В першу чергу новим законодавством передбачено проведення конкурсів на посади керівників медичних закладів і, відповідно, що нові кваліфікаційні умови мають бути затверджені постановою Кабінету Міністрів, наказами міністерства охорони здоров'я. І це також ця вимога включена в рішення парламентських слухань для того, щоб не лише медики могли очолювати і керувати медичними закладами, а в першу чергу це мають робити економісти, які мають розвивати за економічними інструментами, надавати можливість медичним закладам конкурувати один з одним, підвищувати якість медичної допомоги, закуповувати високотехнологічне медичне обладнання, ефективно використовувати кожну копійку медичного закладу. І тепер це також можуть робити економісти і це є дуже важливим. Також керівниками медичних закладів можуть бути і інші особи з іншою освітою. І це все якраз має бути сформовано дуже чітко в критеріях, в вимогах до керівників медичних закладів.

Тому надзвичайно важливим є, що парламент все ж таки нарешті через рік парламентських слухань, але ми дійшли до затвердження відповідних рекомендацій, але рекомендації Верховної Ради це є лише виключно рекомендації. Надзвичайно важливим є все ж таки виконання прийнятих законів парламентом і робота безпосередньо урядом на ефективну реалізацію цих законів незалежно від того, чи затверджуються рекомендації парламентських слухань, чи не затверджуються. Але важливу роль в питаннях рекомендацій парламентських слухань це є те, що безпосередньо нова стратегія розвитку медичної освіти формується безпосередньо фахівцями, представниками з усієї України, а не лише в тих кабінетах державної влади як це завжди відбувається.

Тому ми повністю підтримуємо, як Комітет з охорони здоров'я, всі ті пропозиції, які звучали в цьому залі від 450 учасників парламентських слухань, і просимо зал проголосувати за ці рекомендації, щоб вони стали дорожньою картою для подальшої роботи і уряду, і органів місцевого самоврядування.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:44:05

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановна пані Ірино, залишайтесь, будь ласка, на трибуні. Я прошу колег записатися на запитання до пані Сисоєнко, яка представляла проект Постанови про рекомендації парламентських слухань з теми медичної. Прошу.

Будь ласка, шановний колега Величкович. Ваше запитання.

 

11:44:30

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Прошу передати слово Тарасу Креміню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пану Креміню увімкніть мікрофон.

 

11:44:37

КРЕМІНЬ Т.Д.

Тарас Кремінь, "Народний фронт". Я би дуже хотів би подякувати комітету і безпосередньо Ірині Володимирівні Сисоєнко за величезну кількість ініціатив, які направлені на підвищення і професіоналізацію вищої медичної освіти.

Але мені здається, що як мінімум ми повинні тісніше працювати з нашими комітетами, з Комітетом освіти і науки, і як максимум ми повинні мати чітку і довготривалу стратегію, взаємодію наших комітетів і безпосередньо напрямів нашої діяльності. Мені здається, що в умовах інтернаціоналізації і освіти і підвищення кількості іноземних студентів, які здобувають вищу медичну освіту в Україні, український уряд повинен максимально приділяти увагу фінансуванню, модернізації, автономізації вищих навчальних закладів в Україні.

У мене до вас надзвичайно просте запитання. Скажіть мені, будь ласка, чи готовий сьогодні комітет приділити максимум уваги тому, щоб новий навчальний рік в системі вищої медичної освіти був максимально якісний та ефективний?

Дякую.

 

11:45:40

СИСОЄНКО І.В.

Дяку вам за запитання.

Справді, дуже важливим є спільна робота Комітету з охорони здоров'я з освітою і з Комітетом освіти. Я також хочу подякувати всьому комітету і особисто вам за ту роботу, яку ви ведете, щоб ця робота була ефективною. І я підтверджу нашу готовність в подальшій спільні роботі. І хочу зазначити, що в минулому році були введені нові спеціальності медичні, які потребують формування ефективних і якісних нових освітніх програм. Це питання ерготерапевтів, спеціалістів з фізичної реабілітації. Також є урядова ініціатива сформувати нові освітні стандарти і програми для навчання парамедиків. І це все має стати нашою разом з вами спільною подальшою роботою.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам за відповідь.

І, будь ласка, запитання шановного нашого колеги, Володимира Михайловича Литвина.

 

11:46:36

ЛИТВИН В.М.

У мене декілька запитань буде. Перше. Скажіть, будь ласка,  в процентному співвідношенні скільки випускників направляється на роботу безпосередньо в медичні заклади? Я маю на увазі ті, які отримали освіту в університетах і окремо в технікумах, точніше кажучи, в коледжах.

Друге питання. Скажіть, будь ласка,  на скільки відсотків від потреб забезпечено фінансування закладів медичної освіти?

І, нарешті, третє питання. Чим закінчилась історія боротьби МОЗ з ректором Київського медичного університету?

Дякую.

 

11:47:21

СИСОЄНКО І.В.

Ви знаєте, шановний колега, я думаю, що, мабуть, ви мене переплутали з представником Міністерства охорони здоров'я. Тому що і питання цифр, і фінансового забезпечення безпосередньо належать до їх компетенції. Я думаю, що вони вам більш нададуть цієї інформації.

Ми як Комітет охорони здоров'я, ми володіємо інформацією з приводу того, що в Україні існує 17 вищих державних закладів вищої освіти медичної. Це 12 медичних університетів, академій, фармацевтичний університет, одна стоматологічна академія, три академії післядипломної освіти. І кожен раз, кожен медичний заклад, звертаючись до Комітету з охорони здоров'я, формує самостійно ті свої безпосередньо проблеми забезпечення, які у них є. Ми не одержуємо регулярно звітність від Міністерства охорони здоров'я щодо фінансового забезпечення. Тому, я думаю, що, якщо є безпосередньо така ініціатива, то ми можемо разом з вам, як народні депутати, безпосередньо сформувати запит до представників уряду на цю тему.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Михайло Папієв, ваше питання.

 

11:48:31

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Прошу передати слово народному депутату Павленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  пану Павленку, мікрофон увімкніть.

 

11:48:37

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановна доповідач. На жаль, ми мусимо констатувати, що Кабінет Міністрів переважно ігнорує постанови Верховної Ради, якими затверджуються рекомендації парламентських слухань.

Аналіз цілої низки подібних рекомендацій показує, що на 90 відсотків вони просто не виконуються Кабінетом Міністрів. Якщо ми говоримо про дану постанову, то  парламентські  слухання відбулися достатньо давно, та й постанова  вже більше року  перебуває на розгляді у  Верховній Раді. Моє запитання. Як  ви вважає, у зв'язку  з тими численними змінами,  які на приймалися по так званій  реформі в охороні здоров'я  в цій залі, чи взагалі актуальна дана постанова і ті рекомендації, які сьогодні виносяться на  розгляд Верховної Ради, і чи МОЗ, який найбільше ігнорує  рішення Верховної Ради, здатний  їх взагалі виконати?

Дякую.

 

11:49:41

СИСОЄНКО І.В.

Дякую вам за запитання. Питання актуальності. Так, Комітет  з охорони здоров'я повністю підтверджує актуальність  тих рекомендацій, які були напрацьовані справді ще рік тому. Але, на жаль, зараз лише… зараз ця постанова  надійшла до порядку денного, і ми з вами її розглядаємо. Тобто  парламент робить все можливе, щоб робити якісну та ефективну свою роботу. Але також можу  погодитися з тим, що робота уряду і прийняття нових постанов, особливо у  форматі реалізації прийнятих законів України,  має відбуватися  в найбільш високому та  системному рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  

У нас завершилися  питання до доповідачки. Просимо вас проходити на ваше робоче місце. І згідно Регламенту немає  співдоповідача  у нас  щодо проекту постанови, тому зараз переходимо до обговорення. Я прошу представників депутатських  фракцій записатися і  висловити в цьому блоці  позицію депутатських фракцій відносно постанови нашої про  рекомендації по парламентським слуханням з теми медицини.  

Будь ласка, Руслан Сидорович буде виступати і  представляти позицію "Самопомочі". Прошу. Він передає так  само слово пані Сисоєнко. Прошу мікрофон увімкнути Ірині.

 

11:51:13

СИСОЄНКО І.В.

Ірина Сисоєнко, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Ми будемо повністю  підтримувати і голосувати за дану постанову. Хочу ще раз  наголосити, що у форматі  початку  розвитку  медичної реформи першого рівня дуже важливим є якомога швидше напрацювати уряду програми по  підвищенню кваліфікації лікарів першого рівня, сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів. Також дуже важливим є звернути увагу на освіту медичних працівників, які працюють у сільській місцевості.

І ми просимо уряд у форматі того, як зараз формується мережа медичних закладів у сільській місцевості, амбулаторій сімейної медицини по всій Україні, які мають будуватися у форматі Закону про сільську медицину, також звернути увагу, що не лише будівлі і стіні і нове медичне обладнання є важливим у форматі підвищення ефективності і якості медичної допомоги. Надзвичайно важливим є навчання, підвищення кваліфікації безпосередньо тих людей, які будуть щодня працювати в тих нових вже умовах, тих амбулаторіях, ФАПах, центрах ПМСД, тому що, як показує практика, що все ж таки недостатній рівень цієї освіти для того, щоб те величезне навантаження, яке зараз піде на медичних працівників  першого рівня, справді відбувалося на високому рівні з дотриманням безпечності і якості наданої медичної допомоги.

Тож фракція "Самопоміч" підтримує рекомендації парламентських слухань. Також ми вимагаємо прийняття нових законів, які є в парламенті – це  законопроект 6634 – про перший рівень медичної допомоги на базі сімейної медицини, який має побудувати безпосередньо взаємовідносини між медичними працівниками першого рівня та другого рівня, надати відповіді для пацієнта, як йому далі у форматі звернень до першого рівня, як далі він буде формувати свої взаємовідносини з медичними закладами другого рівня, третього рівня, з вузькопрофільними фахівцями. Також питання захисту прав і медичних працівників, і захисту прав пацієнтів – це все сформовано в цій законодавчій ініціативі.

Тож уряд має робити свою роботу ефективно і своєчасно, наголошую на цьому, а парламент має далі приймати цілу низку важливих законодавчих змін, які направлені на формування ефективної системи охорони здоров'я.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, я на 15 хвилин продовжу наше засідання для того, щоби ми до перерви змогли прийняти рішення по проекту постанови, бо як свідчить наш досвід спільної роботи, після перерви це буває трошки складніше зібратися.

І зараз, будь ласка, слово народному депутату Тарасу Креміню, який представить позицію "Народного фронту". Прошу.

 

11:54:16

КРЕМІНЬ Т.Д.

Тарас Кремінь, "Народний фронт". Я вкотре хочу подякувати своїм колегам з профільного Комітету охорони здоров'я не тільки за проведені парламентські слухання і підтримку медичної реформи, але і системну роботу і запровадження нових ініціатив, які значно розширюють можливості розвитку української медичної сфери.

Але хотів би від себе наголосити на тих важливих параметрах, які обговорювалися на парламентських слуханнях і ті, які цікавлять українське суспільство і наших міжнародних партнерів сьогодні найбільше. Однозначно Міністерство охорони здоров'я повинно приділяти максимальну увагу питанням медичної освіти в зв'язку із тим, що це входить до сфери їхньої компетенції. На превеликий жаль, тісного діалогу між нашим комітетом не відбувається, освіти і науки, але я сподіваюсь на те, що будуть зроблені відповідні висновки. Це стосується і питання моделі фінансування медичної освіти. І розмова іде не тільки про вищу освіту, але хотів би нагадати, що зараз комітет обговорює питання стосовно фахової передвищої освіти, а це питання коледжів і технікумів у системі медичної освіти, це питання якості вищої медичної освіти, яка повинна бути мірилом ефективності фінансування, інвестування та управління медичної освіти в державі. Це питання інтерналізації освіти і, за статистикою, із 68 іноземних студентів, які зараз навчаються в Україні левова частка – це студенти, які навчаються на медичних спеціальностях. І тому це для нас не тільки питання пріоритету, це не тільки важливість нашого репутаційного характеру, це і питання міжнародного іміджу. Величезна кількість випускників українських медичних університетів з числа іноземців – це наші посли світу, які пропагують нашу медичну освіту.

Важлива четверта складова – це підвищення кваліфікації та перепідготовка спеціалістів. І тут не можна зупинятися на тому, що тут недостатня увага може бути компенсована за рахунок окремої цілісної програми, яка може бути затверджена урядом.

Важлива складова – це існування таких важливих законів як "Про наукову і науково-технічну діяльність", а  також Закон "Про Вищу освіту", внесення до якого найближчим часом будуть обговорені на засіданні нашого комітету. і тут, однозначно, не обійтися  без питань медичної  освіти. Я запрошую колег до обговорення.

Важливого значення в нашій країні набула військова медицина. І тому без чіткої співпраці та взаємодії з військовими вищими навчальними закладами тут, звичайно, не обійтися.

Важливого значення в контексті розвитку інклюзивного навчання це є питання медичного забезпечення та реабілітації дітей з особливими освітніми потребами. І тому я сподіваюся, що  парламентські слухання стануть не тільки підтримані нашим парламентом, але й стануть добрим зачином справжньої освітньої реформи в Україні.

Дякую комітету і Ірині Сисоєнко за ініціативи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Будь ласка,  Сергій Соболєв від "Батьківщини" представить позицію цієї фракції  щодо обговорюваного  проекту постанови.

 

11:57:31

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, питання дуже важливе. Але, на мій погляд, є одне питання, яке обійшли увагою представники комітету. І тут я якраз хотів би порівняти, наскільки чітко працює міністерство освіти в  цьому питанні на відміну від Міністерства  охорони здоров'я.

Фактично  нас створена в державі протягом останніх 25, а якщо брати і радянські часи, то  майже 60 років, монополія підготовки післядипломної освіти лікарів. Це те, що називається інтернатурою. Ця монополія формувалася  не просто так, фактично найкращі фахівці інституцій, Академії медичних наук, фахівці, які викладають в вищих медичних навчальних закладах залучаються до  викладання в Академії  післядипломної освіти за копійки, і ця академія орендує реально за гроші (я можу привести приклади: гривня – квадратний метр) площі у  найкращих медичних установ і таким чином забезпечивши собі монопольне становище на цьому ринку, фактично викинули всі можливості для злиття науки і освіти, медичних закладів і освіти, які діють в усьому світі. Подивіться, що таке університетські установи в Сполучених Штатах Америки, які готують фахівців в медичній галузі, – це реально цілі лікарні, науково-дослідні інститути. Така сама історія і в країнах Європейського Союзу, і в багатьох інших країнах світу.

Я вважаю, що ключове питання, на яке повинен звернути і комітет, і без цього наша фракція не буде голосувати за цю постанову, – це розбити цю монополію, яка створена, на мій погляд, в порушення законодавства України, і дати змогу найкращим медичним установам, включаючи медичні установи академії медичних наук, готувати фахівців після отримання диплому. Це дасть можливість у легальний спосіб не лише одній установі заробляти кошти на цьому, а дасть можливість готувати фахівців з урахуванням практичного досвіду і створення вертикальної інтегрованої структури лікувального закладу і закладу освіти післядипломної. Я вважаю, що без цього ця постанова не має право на існування.

З такими листами звертаються до Верховної Ради такі поважні інституції як інститут Амосова, інститут Шалімова і десятки багатьох інших, хто мають таку базу, у яких за гривню, вдумайтесь в це, за квадратний метр монопольна структура академія післядипломної освіти орендує приміщення і забирає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити 30 секунд.

 

СОБОЛЄВ С.В. Я просив би автора, який представляв цю постанову, чітко вписати норму про можливість ліцензування, як це робить Міністерство освіти, установ для післядипломної освіти всіх закладів, які мають на це відповідну базу і викладацький склад.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую, пане Ігорю, не виходьте до трибуни. До нас, до президії звернулися лідери кількох фракцій, що зараз мають відбутися і вже узгоджені ради фракцій. І тому ми робимо зараз перерву. Я перепрошую, так, я перепрошую. Так, ще два виступаючих. І потім ми запишемося від депутатів на обговорення, які вже будуть після перерви. Я перепрошую, пане Ігорю. Будь ласка, запрошую вас до трибуни. Народний депутат Ігор Мосійчук зараз представить позицію Радикальної партії щодо обговорюваної постанови.

Дякую.

 

12:01:43

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Ми, безумовно, підтримуємо постанову, яка обговорюється, тому що вважаємо, що медична освіта необхідна як нашій країні для підготовки відповідних кадрів. Але, говорячи про медицину в цілому, хочеться звернути увагу як мінімум на дві концептуальні речі, які на разі турбують нашу фракцію Радикальної партії Олега Ляшка.

Перше. Вже декілька випадків в українських школах отруєння дітей невідомими речовинами. І досі ніхто не може встановити і повідомити суспільству, що ж це за речовини і що відбувалось. У зв'язку з цим наша фракція наполягає на тому, щоб в парламент прибула виконуючий міністра охорони здоров'я Уляна Супрун і пояснила. Тому що рецепти кому на чому сидіти і що кому їсти вона може роздавати, а її фахівці не можуть встановити, від чого труяться українські діти.

І друге. Наша фракція Радикальної партії і наш лідер Олег Ляшко підготували законопроект про посилення кримінальної відповідальності за виготовлення, продаж, імпортування прострочених або фальсифікованих ліків. Позиція дуже проста: якщо вчиняєш такий злочин і жертв немає – замах на вбивство, якщо є летальні випадки – умисне вбивство. І відповідне покарання.

І нарешті, зараз тут багато говорять про консультації, про те, наступним має розглядатися закон про так званий Вищий антикорупційний суд.

Я подавав особисто багато правок. Пропоную всі їх зняти і внести одну: перейменувати законопроект з законопроекту про Вищий антикорупційний суд в законопроект про передачу України в зовнішнє управління. Принаймні це буде дуже чесно і справедливо. І у випадку ухвалення в такій редакції, як пропонується, цього законопроекту наша фракція обов'язково звернеться до Конституційного Суду.

І, нарешті, шановні колеги, хто зібрався голосувати поки нам дають гроші, зброю західні партнери, я приведу слова великого ізраїльтянина, міністра оборони Ізраїлю Моше Даяна, який сказав наступну річ: "Наші друзі американці дають нам зброю, гроші і поради. Зброю і гроші ми беремо, а від порад ми відмовляємося." Давайте керуватися словами мудрих людей, які перемагали у війнах за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І останній виступ в цьому блоці від депутатських фракцій, будь ласка, Ігор Шурма з місця буде виступати. Прошу, пане Ігоре.

 

12:04:58

ШУРМА І.М.

Шановні колеги, я до всіх от небагатьох депутатів, яких тут, напевне, не більше як 150, звертаюся. Ви взагалі за що думаєте голосувати, от ви себе поважаєте чи ні? Звертаюся до керівництва Верховної Ради. Коли були парламентські слухання? Люди добрі, з квітня місяця минулого року постанова лежить в черзі для того, щоб її розглянути в сесійній залі, актуальність її пропала. А тепер, коли її внесли, то ми бачимо, що ще й президія дозволила собі грубо в черговий раз порушити Закон України "Про Регламент". Я хочу нагадати, що питанням номер два це було 0185 проект Закону про денонсацію за авторства Президента України. Це що за ігнорація? Це чому ГНЕУ не дало висновку? Чому ми перескакуємо?

Але повернуся тепер до освіти. Значить, сьогодні буде два великих "пук". Першій пук, це буде результат ваших голосувань, ви побачити, який він сильний. А другий пук, це буде відношення Міністерства охорони здоров'я до рекомендацій парламентських слухань. А знаєте, чому? Подивіться в урядову ложу. А хто тут є з Міністерства охорони здоров'я? Ну? А-у, де ви є? Міністерство охорони здоров'я, яке хоче виконувати рекомендації по реформуванню системи освіти медичної в Україні. Це перше.

А друге. А хто там її буде реформувати, якщо там медичної освіти практично ніхто немає? У нас міністр з дипломом після коледжу, немає вищої освіти. У нас заступники міністра є лінгвісти. Перед тим були історики, юристи, всі що хочеш. А радники на сьогоднішній день з бухгалтерською освітою. Хто там зацікавлений на сьогоднішній день говорити про реформу? А що стосується тих медиків, які працюють замами, то ті ж самі медики закінчили ті ж самі вузи і їм дали освіту, і вони себе вважають хорошими фахівцями. То вони ж, напевно, повинні думати, що вони реформують.

В парламентській постанові пишеться: давайте підготуємо стратегію, концепцію і стратегію кадрової політики. Вона є? Її немає. Тут хтось, перепрошую за грубий вислів, плів про первинну ланку. А ліпше би сказали, скільки у нас сьогодні сімейних лікарів, замість 26 – 17 тисяч. Це за який період часу мали би приготувати? А два роки та постанова лежить під сукном. Вона буде працювати? Не буде.

По мережі тут говорять. Ми говоримо про освіту, а нам про мережу треба заповнити. То нагадаю, що мережі ніхто не формує сьогодні, вона є сформована. І по 49 статті Конституції її не можна ні скорочувати, ні ліквідовувати. Тому, оце що відбувається, це є відношення вас, коаліції, влади, до реформи в охороні здоров'я, до її освіти. Так як ви розглядаєте рекомендації парламентських слухань, отакий буде і результат. А міністр замість того, щоб бути тут присутня, шурнула в Женеву. Тема неактуальна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення проекту постанови, яка в будь-якому випадку актуальна. Тому що це є парламентські слухання і згідно Регламенту мають бути рекомендації, які мають бути проголосовані в залі.

Тема медичної реформи і ситуація в медицині актуальна як ніколи. Тому ці рекомендації є важливими. Я доєднуюся до позиції тих народних депутатів, які вимагають присутності представників профільного міністерства в парламенті під час обговорення чи то законопроектів, чи то постанов, що стосуються тематики, яку ведуть ці міністерства. І ми звертаємося до секретаріату Верховної Ради України надати інформацію, чому зараз під  час обговорення відсутні представники Міністерства профільного з питань охорони здоров'я в парламенті. Тим більше, що ці рекомендації, дійсно, мають імплементувати потім і парламент, і міністерства.

І дуже просимо, шановний уряд, все-таки враховуючи, що у нас парламентсько-президентська республіка, не забувати про це, бути на постійному контакті з парламентом і дуже тісно співпрацювати як по напрацюванню законопроектів, так і під час їх обговорення. Ми переконані, що у нас буде результативне голосування щодо цих, проекту  постанови, але вже після перерви.

 Я прошу зараз, щоби депутати записалися на обговорення від депутатів. Але  до цього блоку ми з вами перейдемо за 30 хвилин, після перерви. Прошу записатися.  

Отже, я зараз оголошую перерву на 30 хвилин. А після перерви  я прошу всіх депутатів відповідальних зібратися в залі. І в нас будуть виступати і пан Ігор Шурма, і народний депутат Мартовицький, Медуниця, Борислав Береза. І потім ми перейдемо до голосування.

Дякую, колеги. І оголошую перерву на 30 хвилин.

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

12:43:59

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, завершений час, відведений для перерви. Я прошу всіх запросити в зал і приготуватись до продовження нашого обговорення. Будь ласка, займайте робочі місця, заходіть в зал.

Отже, ми переходимо до заключного етапу обговорення постанови – це виступи від народних депутатів. Дев'ять хвилин надається для виступів від народних депутатів, і зараз я запрошую до слова Шурму Ігоря Михайловича. Будь ласка,  включіть мікрофон.

 

12:45:10

ШУРМА І.М.

Шановні громадяни України! Я спочатку по процедурі. Андрій Володимирович, ви знаєте, що більшого лобіста наведення порядку в парламенті у вас, як Ігор Шурма, немає. Але я вам мушу сказати під стенограму. Ставлю до відома, що щойно народний депутат Папієв вам особисто вручив вимогу про припинення порушень Закону України "Про Регламент" з вимогою невідкладно виправити виявлені порушення, а саме повернутись до законопроекту розгляду 0185. В іншому випадку у нас не залишається іншого варіанту, як вважати це як зловживанням службовим положенням. Прошу зрозуміти правильно, ми діємо виключно по закону і нічого особистого.

А тепер по суті справи. Шановні колеги,  я, по-перше, хочу подякувати Ірині Геращенко за те, що вона зуміла мобілізувати Міністерство охорони здоров'я, і сьогодні тут є присутній заступник міністра. Толку присутності того заступника у мене надії  мало, тому що я був безпосереднім учасником парламентських слухань, і три години, три години, ця людина, яка приймала участь у слуханнях, не відривалася від смартфону. Те саме він робить і зараз. Тому надіятись, на те, що буде реакція, ніякої.

Але  я вам скажу ще одну таку річ. Коли в цьому сесійному залі був прийнятий  закон, який  звільнив випускників  вищих учбових закладів  від  відпрацювання трьох років, які навчалися за державним замовленням, ми тоді піднімали питання, держава викидає фактично на вітер десятки мільйонів, сотні мільйонів гривень на підготовку молодих спеціалістів, а пізніше ті  молоді фахівці не їдуть по направленнях. Фактично, ми  готуємо кадри, там для роботи в обласних центрах, в районних центрах мінімум або на виїзд за  кордон. За таких обставин  реформа медичної освіти полягала би не від завдань виключно   Міністерства охорони здоров'я, а Кабінету Міністрів  розробити систему  кредитування навчання  студентів у вищих учбових закладах. Якщо студент має право вибору професії і пошуку місця на роботу, то він повинен за це платити гроші, міністерство цього не  зробить.

Більше того, був  цілий  ряд домовлень. Знаєте, я білою завістю завидую медикам, що  у них немає свого міністра охорони здоров'я такої, як Гриневич, і немає такої синхронної роботи комітету і  Міністерства освіти. Тому що  на сьогоднішній день для того, щоб  впровадити навіть рішення  цього законопроекту  по вільному вибору   професій,  міністерством нічого  не зроблено на реалізацію цього закону. І тому сьогодні представники міністерства можуть з полегшеністю зрозуміти, що  рекомендації їм  виконувати не доведеться.  Подивіться в зал, скільки людей.  Це є  ганьба для  парламенту і це є ваше  відношення до охорони здоров'я. А  за постанову голосувати непотрібно, вона просто є неактуальною.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Мартовицький Артур Володимирович передає слово Юрію Павленку.

Будь ласка, пане Юрій.

 

12:48:31

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Дякую.

Шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні колеги! Насамперед, не зважаючи на те, що  все-таки з'явився  представник  Міністерства охорони  здоров'я, я просив би Голову Верховної Ради України Андрія Парубія звернутися до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо зауваження  керівництва  Міністерства  охорони здоров'я щодо ігнорування   роботи парламенту  вищого законодавчого органу і систематичної  зневаги з боку керівництва МОЗ до Верховної Ради  України. Переконаний, що Кабінет Міністрів повинен відреагувати на  такі дії керівників даного  міністерства.

По-друге, надзвичайно актуальним залишається питання взагалі виконання Кабінетом Міністрів парламентських постанов щодо рекомендацій парламентських слухань. Нещодавно на Комітеті сім'ї, молоді і  спорту ми аналізувати одну з таких постанов, якою надавалися рекомендації по слуханням щодо захисту і забезпечення прав дитини. Аналіз показав, що 90 відсотків пунктів цієї постанови за рік не виконано конкретними міністерствами, починаючи від Міністерства соціальної політики, який є головним органом центральної виконавчої влади за захист і забезпечення прав дитини, і включаючи інші міністерства, долучені до виконання цієї постанови.

Тому я просив би керівництво Верховної Ради  дати  доручення і детально проаналізувати кожну постанову, якою затверджувалися рекомендації щодо парламентських слухань, бо таким чином нівелюється взагалі саме поняття парламентських слухань і тих виступів, зокрема, і громадських організацій, і громадськості щодо актуальних проблем, які є в тій чи іншій сфері.

Щодо теми даної постанови, то вона, без сумніву, є надзвичайно важливою. Зокрема, мої зустрічі в Житомирській області в різних районах показують серйозну нестачу лікарів первинної ланки в сільській місцевості: на понад 13 мільйонів сільського населення маємо  близько 5 тисяч лікарів. Якщо порахувати навіть норматив 2 тисячі осіб, який пропонує Міністерство охорони здоров'я, то тут… і тут не вистачає півтори тисячі лікарів. У Житомирській області ця ситуація значно гірша, є величезна кількість населених пунктів, які сьогодні просто позбавлені елементарної медичної допомоги. Крім того, значна частина – це люди пенсійного віку.

Ще одна  актуальна і важлива тема – це підготовка лікарів-реабілітологів, в тому числі, для реабілітації дітей, які постраждали внаслідок  військових дій і збройного конфлікту. За два роки Міністерством охорони здоров'я не зроблено нічого з точки зору допомоги дітям, які постраждали від війни. Більше того, всі засідання робочих груп, які ініційовані Міністерством соціальної політики, ігнорувалися протягом цих двох років з боку Міністерства охорони здоров'я. Тому я вважаю, що треба не цю постанову...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд  завершити.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вважаю, що не цю треба постанову сьогодні розглядати і голосувати, а  постанову про відповідальність керівництва Міністерства охорони здоров'я і звільнення відповідних керівників... псевдокерівників з посади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і заключний виступ. Медуниця Олег. І прошу усіх зайти в зал, через 3 хвилини відбудеться голосування. Заключний виступ, і після того ми переходимо до голосування, прошу всіх зайти в зал.

Будь ласка, Олег. Включіть мікрофон Медуниці Олегу.

 

12:52:14

МЕДУНИЦЯ О.В.

Прошу передати слово Оксані Корчинській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від трибуни, пані Оксана.

 

12:52:26

КОРЧИНСЬКА О.А.

Слава Ісусу Христу! Народному депутату пану Медуниці дуже вдячна за передане слово.

У нас з вами в медичній освіті дуже багато білих плям, яких нам треба надолати реальною реформою, в тому числі неспівпадіння зараз або різні трактовки освіти, які відбуваються у нас в Міністерства оброни і в нашій системі загальній. Бакалавр, за новітніми нашими законами, це є вища освіта. Але, на жаль, поки за указами від 2008 року в Міністерства оброни ця освіта поки не вважається закінченою вищою. В зв'язку із цим наші срочники – хлопці, які пішли на службу, служать не один рік як бакалаври, а 1,5 року. І я прошу Міністерство охорони здоров'я, зараз заступник міністра і заступник... перші заступники міністра присутні обох міністерств, привести в одне відповіднення якраз. Тому що не може бути, що в цивільній галузі у нас бакалавр – це повна освіта, а в Міністерства оброни, у військовій – це неповна, а хлопці повинні вчитися і служити за єдиним алгоритмом.

Шановні колеги, у нас іде війна і у всіх нас депутатів-фронтовиків є мрія, щоб кожне засідання ми з вами вшановували пам'ять тих наших бійців, тих наших героїв, які віддали своє життя за  нашу Україну.

Цього місяця на лінії фронту в Авдіївці ми втратили нашого побратима Бокача Олега, це  фельдшер, йому було всього 23 роки. Ми втратили нашого побратима, який був важко поранений в свій час, з 93-ї бригади Сергія  Гундера. Ми втратили видатного командира розвідки батальйону "Донбас", потім командира розвідки  16-го батальйону 58-ї бригади, 24-ї бригади, це видатна людина Володимир Майборода, всім на фронті відомий як "Май".

І на жаль, два дні тому загинули ще два видатних героя. Командир розвідки, який змінив Володимира "Мая" на посту Андрій Маслов. До війни він був професійний футболіст, його позивний "Футболіст". Він грав в лізі, але коли напав ворог на нашу Батьківщину, він покинув все, він покинув маленьку дитину, він 10 днів… останній раз якраз бачив на мить свою родини, пішов на фронт і загинув на самому небезпечному  участку. Загинув він, і загинув  теж наш поранений в Авдіївці Куцмай Слава, який ще 7 місяців тому був в госпіталях, повернувся до своїх побратимів, і  разом вони загинули.

Я прошу вшанувати хвилиною мовчання, хвилиною пошани справжніх героїв  нашої країни, які є сьогодні…

(Хвилина мовчання)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, одна хвилина, заключне слово від комітету, Ірина Сисоєнко. І прошу усіх запросити в зал. Прошу усіх заходити в зал.

Будь ласка,  пані Ірино. Одна хвилина.

 

12:56:10

СИСОЄНКО І.В.

Шановні колеги,  медичні кадри є основним стратегічним  капіталом всієї системи охорони здоров'я. То ж питання освіти, безперервної професійної медичної освіти є запорукою високої якості медичної допомоги.

Я прошу вас підтримати постанову Верховної Ради, вона є доопрацьованою разом з представниками Міністерства охорони здоров'я. Також я хочу підтримати ініціативу, яку зазначив наш колега, і щоб ми проголосували додати до парламентських слухань пропозицію Сергія Соболєва фракції "Батьківщина", щоб це також, увійшла ця поправка до остаточного тексту рекомендацій парламентських слухань. І прошу всіх вас підтримати дану постанову.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, я поставлю з цією правкою. І хочу, колеги, всім сказати до уваги. Проекти Постанови про парламентські слухання можуть бути перенесені. Якщо навіть у нас зараз ми не найдемо компромісу і не буде голосів, згідно Регламенту можемо перенести і в будь-який день наступного тижня розглянути. Тому, якщо ми навіть зараз не знайдемо компромісу, по Регламенту ми знайдемо можливість в найближчий час розглянути. Домовились, колеги?

Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє" (6467). І я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти в цілому з поправкою, яку озвучив під стенограму Сергій Соболєв. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, прошу підтримати.

 

12:58:04

За-116

Рішення не прийнято.

Будемо шукати компроміс. Ви перенесете постанову, я думаю, це буде нескладно вам, для комітету. І ми зможемо поставити на розгляд в той час, коли ми знайдемо компроміс по всіх положеннях. Але ми змогли сьогодні проговорити про стан медицини. Я думаю, це правильний внесок в розвиток українського парламентаризму.

І ми переходимо до наступного питання порядку денного. Яке в нас питання наступне порядку денного? Наступне питання порядку денного – проект Закону про Вищий антикорупційний суд України (7440). І ми переходимо до розгляду цього законопроекту.

І я запрошую до виступу голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича.

Але, колеги, перед тим, як надати слово голові комітету, я вас проінформую про хід розгляду. Отже, під час наших консультацій зі спеціалістами Венеційської комісії ми змогли узгодити 13 з 14-ти рекомендацій. Це важливий крок вперед, але, на жаль, ми не змогли всі правки влагодити.

Яку формулу ми домовились з головою комітету. Увага! Що по тій позиції, де нема на сьогодні узгодження, комітет прийняв рішення на розсуд залу, на розсуд залу. І у мене є пропозиція до всіх народних депутатів, щоб ми ці позиції, які на розсуд залу, розглянули на завершення перед голосуванням. Щоб ми спочатку пройшли всі узгоджені позиції і мали змогу і час узгодити протягом розгляду законопроекту.

Я нагадую вам, 1925, а як мене виправив голова комітету, 27 правок. Очевидно, ми сьогодні тільки зможемо почати розгляд. Головна робота буде завтра у нас. І очевидно, дискусії у нас будуть складні. Ми будемо мати змогу проводити дискусії з нашими колегами з Венеційської комісії і сьогодні, протягом розгляду цього закону. Але головна позиція полягає в тому, щоб ті, які є неузгоджені, ми залишили на останній етап обговорення.

Теж хочу нагадати, що цілу ніж працював Апарат Верховної Ради України. Сьогодні на ранок були виготовлені таблиці і роздані народним депутатам. Зараз ви маєте змогу ці таблиці відслідковувати і по них працювати. Я тільки попрошу голову комітету називаючи правки, називати ті правки, які є узгоджені. А там, де є висновок – на розгляд Верховної Ради – залишити для заключного етапу. Фактично всі ці правки стосуються однієї теми – повноважень Громадської ради міжнародних експертів. Це буде окрема тема. І я думаю, що ми зможемо найти по ній консенсус.

Шановні колеги народні депутати, на нас дивиться вся Україна. І для багатьох українських громадян це питання стало символьним і важливим питанням. Сьогодні Верховна Рада є в епіцентрі уваги і України, і багатьох наших міжнародних партнерів. І я вірю, я переконаний, ми зможемо знайти порозуміння. Зможемо вийти на позитивне рішення, але нам треба провести фахову, професійну дискусію в залі. І я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича.

Будь ласка, пане Руслан.

 

13:01:26

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, я, в принципі, повністю підтверджую те, про що ви сказали. Я думаю, за браком часу немає сенсу мені ще раз його переповідати. Скажу тільки, що ті правки, які враховані комітетом, це спільна позиція комітету і Венеційської комісії. Ми провели з ними неодноразові раунди перемовин і домовились, це позиція нашого комітету, що ми враховуємо тільки ті правки і тільки ті позиції, які спільно узгоджені з Венеційською комісією.

Тому прошу колег не ображатися тих, чиї правки не враховані або враховані частково, оскільки будь-яке їхнє врахування означає, що ми привносимо в тіло закону норму, яка не погоджена, а, отже, нам треба тоді ще раз починати раунд перепогодження цих норм для того, щоб уникнути цю дискусію, то ми пропонуємо тільки такий вихід з ситуації. І далі по тілу закону я буду інформувати, що саме, в якій конкретно нормі, в якому формулюванні погоджена позиція відображена в цьому законопроекті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, переходимо до розгляду правок. Прошу авторів приготуватись до обговорення. І хочу нагадати, що дуже багато правок є відхиленими тільки тому, що знайдена узгоджена позиція. І хочу теж вам нагадати, сам закон не є аж таким великим –  на 19 сторінок. І тому прошу, щоб під час обговорення враховувати узгоджену позицію, яку комітет знайшов в результаті важкої роботи. Під час комітету був присутній і секретар Венеційської комісії, щоб ці речі, по яких найшли погодження, ми змогли підтримати залом як загально узгоджену позицію. 

Отже, правка 1 відхилена. Соловей, будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:03:14

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Знаєте, в Україні кажуть, як корабель назвеш, так він і попливе. Закон називається "Про Вищий антикорупційний суд", але законом передбачено, що створюється суд тільки першої апеляційної інстанції. Касація буде здійснюватись Верховним Судом, я так розумію, в рамках кримінальної палати Верховного Суду. Відповідно Закон "Про Вищий адміністративний суд" не має вищої інстанції. Тому логічно би було назвати цей закон, як і пропонується 1-ю поправкою, Закон "Про антикорупційний суд", оскільки цей закон не передбачає створення вищої інстанції. Прошу поставити на підтвердження.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:04:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це 1 поправка. Взагалі там… Так. Я ж пояснюю це залу.

Шановні колеги, дійсно, я дуже прошу народних депутатів, щоб ми йшли по регламенту. І або це мають бути ваші поправки, або якщо ви ставите на підтвердження, тоді можна будь-яку ставити поправку.

Перша поправка відхилена. Це народного депутата Власенка і Тимошенко. Вона була відхилена і вона стосується назви законопроекту. Слово взяв пан Соловей, він озвучив цю позицію, хоч він не автор.

Я зараз поставлю це на голосування. І також хочу зауважити, що дуже багато поправок, вони є ідентичними і стосуються саме назви, саме назви.

Шановний пане Князевичу, ви як голова комітету дасте вашу позицію по 1 поправці і по іншому цьому блоку, що стосується назви. Тому що, як ви знаєте, і я колегам інформую, там десяток поправок стосується назви.

Будь ласка, пане Руслан.

 

13:05:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я просив би, шановні колеги, якщо можна, не чіпати назву законопроекту, оскільки, по-перше, вона випливає з тих конституційних змін, які в 16-му році були прийняті і Закону про судоустрій, а, по-друге, вона точно погоджена. І відповідно, якщо ми зараз навіть в цій частині будемо міняти якісь елементарні дрібні зміни, то я не хотів би, що, навіть починаючи з назви, нам довелося перепогоджувати такі речі. Це немає жодного значення. Іде мова про те, що Вищий антикорупційний суд в такій назві, який відображений в тих законодавчих актах, які ми вже прийняли, має бути прийнятий. Якщо ні, то нам треба спочатку міняти ті закони, починаючи зі змін до Конституції, коли ми починали, для того, щоб зараз міняти назву закону.

Давайте на таких поправках, мені знається, навіть не зупинятися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, комітет, голова комітету дав роз'яснення, чому поправки всі, що стосуються назви закону, були відхилені.

Пане Юрію, ви не наполягаєте, ви висловили вашу позицію, яка би на вашу думку більш точно охарактеризувала назву суду. Але після роз'яснення не наполягаєте.

Відхилені всі поправки, що стосуються назв. Я просто прошу депутатів, які присутні в залі і є авторами, підняти руку, в когось є наполягання? Так, є, все. Тоді добре.

Тоді в нас от поправка, що стосується назви, 9-а. Це поправка  народного депутата Левченка, Іллєнка, Осуховського. Кому дати слово, колеги? Андрію Іллєнку. Будь ласка, пане Андрію.

Друзі, це ми на 9 поправці. Якщо до 9-ї в когось є ще якісь зауваження, потім дасте знати.

 

13:06:45

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко,  Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Ми пропонуємо цією поправкою в тексті законопроекту слова "Вища кваліфікаційна комісія", замінити на слова "конкурсна комісія". Ця правка, вона є технічна, але вона відображає загалом наше бачення, що необхідно замість ВККС використовувати і створити відповідну комісію, яка би була би, дійсно, незалежною, яка би включала представників максимально громадськості. Тому що, як ми бачили уже в відповідних конкурсах, які були раніше, ВККС показує себе не з найкращої сторони, і дуже багато одіозних фігур, які мали, наприклад, які судили майданівців, які були питання до їхньої доброчесності і так далі, вони проходили відповідні  конкурси.

Щоб не наразитися на ту саму ситуацію, ми пропонуємо підтримати нашу поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, коментар голови комітету. Прошу, пане Руслан.

 

13:07:45

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я думаю, пане Андрію, ще гірше, якщо ми одразу наразимося на неконституційність цього закону. Бо ви знаєте, що є спеціальний конституційний орган, який відповідно до Закону про судоустрій здійснює кваліфікаційні оцінювання суддів. Тобто проводити в інший спосіб кваліфікаційні оцінювання – це одразу ставити під удар сам закон. Мені здається, що це не має навіть потреби дискутувати там,  де це  очевидно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Андрію, чи задовільнили вас пояснення? Ні. І Андрій  Іллєнко, і Юрій Левченко як автори 9 поправки наполягають на голосуванні.

Колеги, прошу визначатися по 9 поправці. Комітет її відхилив, автори наполягають.

 

13:08:31

За-28

Ваша поправка відхиляється.

11 поправка Наталії Агафонової врахована редакційно. Ви не наполягаєте, пані Наталія? Добре.

Я дивлюся, хто присутній з авторів поправок у залі, і буду до вас звертатися.

25 поправка, Соболєв Єгор.

13-а? Зараз. Так. Я, якщо когось не побачила, я дуже вибачаюсь.

13 поправка, народний депутат Ляшко і Купрієнко.

Будь ласка,  пану Купрієнку мікрофон увімкніть.

 

13:09:09

КУПРІЄНКО О.В.

Дякую. Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Шановні колеги! Шановний народе України, який нас зараз дивиться і слухає. Ганьба і сором. Сором і ганьба. Оці два почуття мене зараз переповнюють.

Коли людина, яка за відсутність Президента має правити державою, я маю на увазі Голову Верховної Ради, він каже, ми там з Венеційської комісію узгодили, там ще з кимось узгодили, так ви, будь ласка,  нічого тут не робіть, бо воно не вийде.

Так може давайте розпустимо Верховну Раду чи закриємо на замок і скажемо, нам Венеційська комісія, МВФ понаписує закони, і вони будуть працювати, а ви нам тут непотрібні.

А моя поправка стосується того, і дайте 30 секунд завершити, це закон, увага, про антикорупційний суд, не про його створення. І яскравим прикладом цього є останнє речення цього закону, де сказано, закон президентський, де написано…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте, будь ласка,  30 секунд завершити.

 

 КУПРІЄНКО О.В. Де написано, що Президент сам собі радить подати ще один законопроект про утворення цього суду. То моя поправка стосується, щоб не дурити голову людям, якщо хочемо вже створювати, давайте в  цей закон допишемо слово створити, про створення цього суду, і не будемо ще раз приймати і проходити процедуру, приймати Закон про створення цього суду ще один раз.

Я наполягаю на поправці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція профільного комітету.

 

13:10:52

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, це так само, як попередня поправка, яка відверто суперечить Конституції України. Ви знаєте, що є спеціальний порядок, визначений Конституцією, щодо створення судів. Зараз відповідно до Конституції таке створення можливо окремим законом, який має внести Президент  України  за попереднім  погодженням з Вищою радою правосуддя. Це  особливий  автономний  процес, який  має бути після того, як ми приймемо відповідний закон. Зараз, якщо ми зумисно, скажімо так, одразу на  марші поставимо  під сумнів конституційність прийняття цього закону, то мені здається, що  дальше тоді сенсу його  розглядати не існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Пане Купрієнко, ви наполягаєте на вашій поправці? Добре.

Я ставлю на голосування  поправку 13 народних депутатів Купрієнка і Ляшка. Комітет роз'яснив  позицію відносно того, що буде  потребуватися ще один  закон, щоб це не суперечило, щоб ця процедура не суперечила Конституції. Прошу визначитися по поправці. Комітет її відхилив.

 

13:11:59

За-30

30 голосів проголосували за цю поправку, вона відхиляється.

Наступна знову-таки, колеги, якщо я когось не  назвала, це не мої там злі наміри,  це означає, що  я могла не помітити і просто прошу піднімати  руку, ми будемо повертатися і  рухатися по регламенту.

Наступна 25 поправка, і її буде представляти, це  авторський колектив "Самопомочі", її буде представляти шановний колега Семенуха. Будь ласка. 

 

13:12:30

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман. Фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, наша правка стосується  термінів і прискорення, власне,  запуску Вищого антикорупційного суду. Очевидно, що  це потрібно зробити якомога швидше, в тому числі  і з економічної точки зору, даби  уникнути потенційної фінансово-економічної кризи. До речі,  навіть  меморандум з МВФ, підписаний урядом в 17-му році, говорить про те, що такий  суд має бути запущений  не пізніше березня 2018 року. Проте проект закону передбачає невиправдані довгі терміни для запуску його роботи та перевантаження додатковими  процедурами.

Окрім того, що  він буде формуватися  протягом 12 місяців з дня набрання чинності цього закону, крім того, що  визначено рішення зборів цього  суду, якщо буде призначено щонайменше 35 суддів. При цьому  не встановлюються жодні терміни,  протягом яких він вноситиметься,  і дана норма фактично є  декларативною рекомендацією, та не зобов'язує  для  Президента як  ініціатора  внести  законопроект  про власне створення  Вищого  антикорупційного  суду. А, отже, питання його початку  роботи тим самим ставиться  в залежність  від волі однієї людини.

Ми ж пропонуємо нашою правкою пришвидшити процес…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

СЕМЕНУХА Р.С. Тому фракція об'єднання "Самопоміч" пропонує суттєво пришвидшити процес запуску Вищого антикорупційного суду, щоб мінімізувати повод для затягувань, зокрема, Президента країни та створити Вищий антикорупційний суд саме цим законом. Ми переконані, що це, власне, дасть змогу запровадити такий суд в найближчий час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, роз'яснення профільного комітету.

 

13:14:05

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Ну, ті самі пояснення, які щойно я вже висловив. Попередня поправка. По суті вони є аналогічними.

Якщо можна, прохання неконституційні речі в законі цьому не підтримувати для того, щоб зумисне не закласти туди міни, які потім  поставлять під сумнів створення самого суду. Це було б абсолютно великою помилкою.

Я просив би утриматися від таких поправок народних депутатів, вони розуміють, що вони роблять велику проблему. До чого це робиться, я не знаю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за роз'яснення.

Звичайно, наше  голосування з вами за законопроект максимально прискорить створення антикорупційного суду. І тому важливо, щоб ми всі були на роботі.

Ми переходимо до поправки 25 авторського колективу… (Шум у залі)

Шановні колеги, ми зараз голосуємо по поправці, яку оголосили. (Шум у залі) Пане Михайло, ви чуєте мене як головуючу? От зараз ми розглядаємо конкретну поправку 25-у. Ми її проголосуємо, потім ми йдемо на вашу, на підтвердження. Я ж не можу перервати обговорення.

Є наполягання колективу авторського, що ми голосуємо зараз поправку 25, вона відхилена. Я прошу визначитися сесійну залу по 25 поправці депутатів від групи… від фракції "Самопоміч". Комітет її відхилив.

Прошу голосувати.

 

13:15:31

За-44

Поправка відхиляється.

Пану Папієву, будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

13:15:37

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановна пані головуюча, у мене прохання, тому що я піднімаю руку, так, коли ви проходили 11 поправку, яка врахована редакційно, то я все ж таки просив би народних депутатів України звернути увагу взагалі на сутність цього закону. Це закон, який порушує норми Конституції України, це закон, який вводить зовнішнє управління нашою державою.

І я хотів би нагадати всім народним депутатам України, що ми всі складали присягу дотримуватися Конституції та законів України. Шановні, не порушуйте присягу народного депутата України і давайте все ж таки згадаємо 1 статтю Конституції, де чітко записано, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, дотримуватися закону і прошу поставити 11 поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована редакційно, ця поправка.  Будь ласка, коментар голови комітету.

 

13:16:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Ну, я розуміє, що є бажання зараз ревізувати всі домовленості, які були з Венеціанською комісією, це одна з домовленостей, тому що справді, вони звернули нашу увагу на доцільність і передбачити в преамбулі закону одразу про те, що йдеться про особливості проведення конкурсу, в тому числі і наша колега внесла схожу поправку, яку ми редакційно врахували. Якщо ви зараз поставите і вона не буде підтвердження – редакція першого читання залишиться. Ну, значить, так і буде, значить, нам доведеться ще і в цій частині повторно проводити дискусії з Венеціанською комісією.

Для чого це робиться? Ну, тут уже питання політичне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Михайло, ви знімаєте вашу вимогу? Ні, не знімає.

Я на вимогу Михайла Папієва ставлю на підтвердження 11 поправку, яка була врахована редакційно. Я нагадую, що комітет її редакційно врахував і комітет просить, щоб ми підтримали рішення комітету. Будь ласка, прошу голосувати.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Прошу підтримати.

 

13:17:46

За-71

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка не враховується.

Ми до того були на поправці 25, зараз тепер я шукаю до якої ми переходимо.

Пані Юзькова, 30 поправка. Не наполягаєте?

27-а, будь ласка, Рибалка. Будь ласка, мікрофон народному депутату Рибалке.

 

13:18:10

РИБАЛКА С.В.

Шановні колеги, ми коли голосували, наша фракція, в першому читанні за Закон про антикорупційний суд, ми сподівалися на те, що правки і позиція фракції Радикальної партії буде врахована. На жаль, на базі комітету ми не змогли захистити свої правки, я як народний депутат свої правки особисті. І дуже прикро, що ми не маємо сьогодні дискусію з цього  приводу.

Якщо стосується 27-ї правки, то тоді я пропонував, щоб антикорупційний суд створювався саме на 5 років, щоб через 5 років ми  змогли  підвести риску, що гарного зробив  цей суд і який зробив поштовх для боротьби з  корупцією, і парламент прийняв рішення, чи продовжувати термін, чи у нас всі за нашою позицією суди вже антикорупційні і всі чесні  і прозорі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла поправка.

Прошу визначатися  по 27-й поправці Рибалки народного депутата. Комітет її відхилив.

 

13:19:19

За-27

Поправка відхиляється.

Наступна 30-а. Пані Юзьковій мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

13:19:26

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Дякую.

Тетяна Юзькова, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Моя поправка стосується того, щоб зі статті 1 закону виключити частину другу, яка визначає, що "Вищий антикорупційний суд є юридичною особою і має окрему печатку зі зображенням  Державного гербу та  своїм найменуванням", про що йде мова?

Проект закону передбачав, що Вищий антикорупційний суд розглядає справи по першій інстанції і має в своєму складі апеляційну палату, яка начебто буде відокремлена і незалежна. Ми пропонували, щоб в системі Вищого антикорупційного суду існували два  суди: суд першої та суд апеляційної інстанції. Тому я прошу колег підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення. Прошу визначитися  по 30-й поправці народного депутата  Юзькової. Комітет її відхилив.

 

13:20:41

За-34

34 голоси "за", поправка відхиляється.

Наступна 50-а поправка, якщо я не помиляюся. Серед авторів, що присутні, це колектив депутатів  від "Самопомочі", і, наскільки я розумію, також буде народний депутат…

А, 50-а врахована. А ви мені сказали так, все. Помилилися, все, це наше спільне було недопрацювання.

Наголошую, 50 поправка врахована. Я перепрошую, колеги. Ми йдемо далі.

69 поправка теж врахована.

Шістдесят яка? 61-а. Зараз, я повернуся до неї. 61-а народного депутата Саврасова. Вона… пане Юрію,  це народного депутата Саврасова, а ви на підтвердження. Це поправка народного депутата Саврасова, вона врахована комітетом частково.

Народний депутат Левченко вимагає слова на підтвердження. Будь ласка.

 

13:21:47

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я, по-перше, хотів поставити дві на підтвердження – 61-у і 62-у. Вони обидві враховані частково, і вони пропонують додати, врешті-решт пропонують додати до функції суду дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Я думаю, суд і так має цим займатися, власне кажучи, і так зрозуміло, це конституційні функції суду. Я не думаю, що треба в описі Вищого антикорупційного суду говорити окремо проте, що він дуже сильно має захищати права корупціонерів, які він буде, власне кажучи, судити.

Але крім цього, я хотів би зазначити по процедурі, що є абсурдна ситуація, коли у нас розглядається Закону про боротьбу з корупцією, про Вищий антикорупційний суд, і розглядається він в порушення українського законодавства. А саме: в порушення Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", який чітко говорить, стаття 117 Регламенту, що табличка оця до другого читання має бути роздана депутатам за 10 днів до відповідного розгляду.

Так от дуже цікаво виходить, що Верховна Рада розглядаючи питання про антикорупційний суд, порушує Закон України "Про Регламент Верховної Ради України". Дуже це ми боремося сильно з корупцією, самі, власне кажучи, корупцією займаючись…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я даю слово зараз голові профільного комітету, який дасть позицію по 72, по 71 поправці. 71-й і по…

Вибачте, колеги, я обмовилася. По 61 і 62 поправці, які були враховані частково. А їх зараз депутат Левченко вимагає поставити на підтвердження. Будь ласка.

 

13:23:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Якщо це можливо, я хочу від імені комітету звернутися до нашого колеги Юрія Левченка не наполягати на цьому. Оскільки таке формулювання про захист інтересів прав людини і громадянина вимагала Венеційська комісія, оскільки це привело у відповідність цей закон до Статуту Ради Європи і Статуту Європейського суду з прав людини. Щоб потім не було проблем у тих, хто, скажімо так, вважатиме, що цей суд неналежним чином їх засудив, вони будуть звертатися у Європейський суд з прав людини. І тільки через цю формальну ознаку ви відкриваєте лазєйку для багатьох корупціонерів.

Тому я прошу вас, ви, очевидно, можливо, ви не зрозуміли суть цієї правки, але вона є надто важлива. Якщо ви свідомо це робите – це ваша позиція, просто її треба зафіксувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Юрію, ви почули роз'яснення. Ви наполягаєте? Ні, це йде обговорення. Ну, ви теж звинувачували тільки що комітет. Відповідати будете в кулуарах.

Я прошу поставити на вимогу, потім вашу, потім вашу, я зараз прошу поставити на вимогу народного депутата Левченка поправку 61-у на підтвердження. Комітет її врахував і зараз комітет просить підтримати. Бо збиття цієї поправки розбалансовує українське законодавство з міжнародним правом. Будь ласка, прошу визначитись. Комітет просить підтримати.

 

13:24:53

За-65

65 голосів, поправка поки що не підтримана. Але я думаю, що коли ми дійдемо до фінального обговорення, будемо дискутувати.

62 поправка, це авторство пані Агафонової, депутата Наталії Агафонової. Вона була частково врахована. Пані Наталії я зараз даю слово, прошу вас.

 

13:25:10

АГАФОНОВА Н.В.

Колеги, я прошу вас підтримати цю поправку. Насправді голова комітету зазначив основне положення, в зв'язку з чим було внесено, внесена ця поправка. Але я хочу звернутися до пана Левченка. До винесення. Згідно Конституції України до винесення вироку ні одна особа згідно презумпції невинуватості не вважається винуватою. Отже, відразу звинувачувати людину і відмовлятися від статусу захисту її прав і свобод – це антиконституційно.

Тому я прошу підтримати цю поправку і не ставити подібні антиконституційні поправки на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прізвище ваше згадали в контексті того, що ви звернулись до автора з вимогою цю поправку поставити на підтвердження.

І йде зараз не перепалка по прізвищам, пане Юрію, а йде зараз обговорення поправки. Я йду по регламенту.

Отже, народний депутат Левченко, який не є автором цієї поправки, попросив 62 поправку поставити на підтвердження. Комітет її врахував частково. Голова комітету і автор поправки просять врахувати зараз позицію комітету і підтримати, проголосувати за цю поправку. Я прошу залу визначатися.

 

13:26:31

За-64

64 голоси "за". Поправка відхиляється в такому поки що варіанті.

Наступна 73-я, якщо я не помиляюсь. Народний депутат Купрієнко. І потім піднімає ще руку Володимир Михайлович Литвин. Я потім дам вам слово. Будь ласка, 73 поправка, Купрієнко.

 

13:26:46

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Моя поправка стосується статті 3, де визначені завдання антикорупційного суду. Пропозиція замість слова "законом" написати "законодавством", тому що взагалі-то повноваження не тільки законами, а й Кримінально-процесуальним кодексом визначене. Це буде більш правильне формулювання.

І далі. В тексті написано: "і пов'язаних із  ними злочини". Тобто, якщо людину вбивають і кажуть, що, мабуть, вона комусь хотіла дати хабара. Це пов'язаний злочин? І для того, щоб не було такого двоєчитання, я пропоную виключити із тексту слова "і пов'язаних із ними". І тоді все буде правильно. Підсудність визначається законодавством і не має пов'язаних злочинів, не буде місця для всіляких маніпуляцій. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, народний депутат Купрієнко просить підтримати поправку 73. Комітетом вона була відхилена, автори вважають, що в такому формулюванні більш точно буде лексично викладені норми щодо законодавства. Прошу визначатися.

 

13:28:08

За-31

31 народний депутат підтримав вашу поправку. Вона відхиляється.

Будь ласка, ввімкніть мікрофон народному депутату Литвину. Прошу.

 

13:28:16

ЛИТВИН В.М.

Шановна головуюча, я формально щодо поправки 70. Але я буду просити не ставити її на голосування. Я з приводу того, що це закон є принциповий і важливий. І тут депутати правильно звертали увагу, що треба було б мати час з ним ознайомитись.

Тому давайте не будемо один одному демонструвати відданість зобов'язання України, принаймні дайте до завтрашнього дня депутатам погортати цей документ і подивитися, на що ми виходимо. Інакше з формальних обставин 45 депутатів звернуться до Конституційного Суду, і він  прийме відповідне рішення, тим більше, що прецедент вже створено. Навіщо тут 50-70 депутатів, і ми один перед одним розігруємо ігрища про те, що ми розглядаємо цей документ? Ну давайте ми його прочитаємо, хоча б побачимо, на що ми виходимо, яка позиція депутатського корпусу. Інакше він тоді очевидно непотрібен. 

Тому я пропоную, давайте ми зараз припинимо формальний процес. Хай депутати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   30 секунд, завершити дайте.

 

ЛИТВИН В.М. …щоб депутати, які зацікавлені, щоб цей документ мав відповідний рівень кондиції, мали б можливість з ним познайомитись. Я не можу за цей час переглянути всі поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. По-перше, я дякую щиро за зауваження, щодо нашої роботи. Хочу зазначити, що навпаки, ми йдемо по регламенту, що стосується поправок. Я сприймаю зауваження і звертаюся до секретаріату з проханням. Ні. Колеги, я сприймаю зауваження щодо того, що всі депутати повинні мати на руках поправки, які в цьому зацікавлені. Я звертаюся до секретаріату, зараз роздати депутатам які того бажають поправки, також вони на сайті… Ну, кому зручно в паперовому варіанті працювати, будь ласка. Вони є на сайті Верховної Ради, вони там вже давно вивішені.

Тому, будь ласка, я прошу також користуватися електронними носіями.  І цю частину, шановний Володимир Михайлович, ваших зауважень і пана Левченка я сприймаю. А не сприймаю того, що у нас іде підпункт, ми йдемо по поправкам, і я просто говорю, що в результаті цих обговорень, іноді виникає прізвище. Але ж це не є образливими історіями, а тільки в контексті обговорення.

Ми з вами далі рухаємося по поправкам. 70-у Литвин же тільки що поставив на підтвердження і сказав, що не голосуємо. Ми рухаємося далі.

Добре, Юрій Левченко наполягає, що він хоче поставити її на підтвердження. Будь ласка, колеги, я прошу визначатися і на вимогу Володимира Михайловича Литвина, і на вимогу пана Левченка Юрія, на підтвердження 70 поправки, її комітет врахував редакційно. Прошу визначатись.

 

13:31:27

За-51

51 голос "за", поки ця поправка відхиляється.

Ми рухаємося далі. Борислав Береза не наполягає. Наполягає?

89 поправка, народний депутат Береза. Прошу. 

 

13:31:52

БЕРЕЗА Б.Ю.

Шановні колеги, я хочу звернутися до вас. Вищий антикорупційний суд повинен займатися справами виключно топ-корупціонерів. Якщо ми хочемо, щоб завалити цей суд, то давайте він буде займатися будь-якою корупцією: корупцією в лікарнях, корупцією в ЖЕКах, дрібною корупцією, це теж  корупція. Тому я пропоную добавити у частину першу в статтю 4 слова "злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом" замінити на "корупційних злочинів, віднесених законом до підслідності Національного антикорупційного бюро". І саме тому розвантажити цей суд, щоби іншими справами не могли заблокувати його роботу.

Дякую. І буду вдячний за підтримку цієї правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, позицію комітету прокоментує голова. Руслан Князевич, будь ласка.

 

13:32:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу сказати, що ця позиція врахована там, де вона має бути врахована, в змінах в Кримінальний процесуальний кодекс і в Кримінальний кодекс. І зараз, дійсно, після того, якщо ми цю позицію підтримаємо, то надалі Вищий  антикорупційний суд буде підсудним йому, тільки ті справи, які є підслідні Національному антикорупційному бюро. Прописувати її там, де не треба, для того, щоб потім хтось, скажемо так, почав нас критикувати або оскаржувати цю позицію, мені здається, зайвим. Вона якраз правильно виписана в змінах в Кримінальне процесуальне законодавство і  Кримінальний кодекс.

Будь ласка,  давайте в цій частині не порушувати домовленостей. Вони досягнуті, нарешті досягнуті з Венеційською комісією, всі сторони її… є погодження щодо її підтримки. І зараз будь-яка зміна розбалансує домовленість. Давайте… В цьому законі воно враховано далі в "Перехідних положеннях", там, де воно має бути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановний пане Бориславе! Шановний пане Бориславе, комітет роз'яснив, що ваша поправка врахована просто в іншій частині. Ви наполягаєте на голосуванні. Наполягаєте чи ні? Наполягає. Будь ласка,  пан Борислав вимагає, щоб в цій частині закону була врахована його поправка.

Прошу голосувати за 89 поправку. Комітет її відхилив. Відхилив з поясненням, що ця новела врахована в "Прикінцевих положеннях".

 

13:34:12

За-27

27 голосів підтримали вашу поправку. Вона відхиляється.

Наступна 100 поправка, це авторства багатьох депутатів від "Самопомочі". Будь ласка,  мікрофон пані Остріковій увімкніть.

 

13:34:25

ОСТРІКОВА Т.Г.

Тетяна Острікова, "Самопоміч". Ця поправка також пропонує визначити саме на рівні закону, прямо в тілі закону зазначити, в яких випадках Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції в кримінальних провадженнях. Це тільки ті злочини, досудове розслідування яких по 216 статті КПК здійснюється НАБУ, це є вимогою Венеційської комісії. А також це ті злочини, які вчиняються службовими особами НАБУ, прокурорами САП і які згідно 216 статті віднесені до підслідності ДБР.

Ця поправка подана з метою дуже чітко, прямо в тілі закону, прописати і виконати вимогу Венеційської комісії. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по суті поправки. Комітет її відхилив.

 

13:35:24

За-46

Відхиляється ця поправка депутатів від "Самопомочі", бо вона набирає тільки 46 голосів.

Наступна: 101, народний депутат Юзькова. Ви наполягаєте на ній?  Будь ласка,  мікрофон пані Тетяні Юзьковій.

 

13:35:35

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Я прошу, я ще раз хочу повернутися і звернутися до колег, і підтримати мою позицію про те, що Вищий антикорупційний суд не може  існувати як  суд першої інстанції, який у своєму  складі має  апеляційну палату. Такої практики  немає у жодній країні світу, і здається, що на  Україні пробують якісь досвіди ставити.

Тому я пропоную і прошу своїх колег виключити в першій частині  статті 4 після слова "правосуддя" словосполучення "як суд першої та апеляційної інстанції".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги,  ми визначаємося по  101 поправці. Як стверджує автор, вона носить такий і технічний  характер. Комітет її відхилив, я прошу визначатися по  101 поправці.

Що?  Добре. Я перепрошую, наступного разу ми будемо… Комітет, коли  піднімає руку, що вони хочуть висловити  позицію, ми завжди даємо слово. Пане Купрієнко, я вас теж почула не нервуйте ми будемо йти і з комітетом теж.

 

13:36:41

За-25

25 голосів "за", поправка відхиляється.

Наступна 141 поправка, це також  народного депутата Юзькової.

Пані Тетяна Юзькова, 141 поправка. Зараз. Якщо  ми пропустили когось із авторів, хто  присутній в залі  до 141 поправки, звичайно, я ж відразу  вас побачу, врахую, і ми все заслухаємо.

Будь ласка, пані  Тетяно.

 

13:37:16

ЮЗЬКОВА Т.Л.

На жаль, я так розумію, що ці поправки зараз  мають виключно технічний характер, оскільки кількість  депутатів,  які знаходяться в  залі, не дають можливості довести  свою позицію. 

І 141  поправка, і  142 поправка стосуються того, щоб  ми  привели цей  закон до принципів, який існує в нашій, в українській  системі правосуддя. Коли окремо  буде суд  першої інстанції Вищого антикорупційного  суду, а окремо Апеляційний суд  Вищого  антикорупційного суду. Тому я наполягаю і прошу  колег, я знаю, що багато  з них  підтримає  цю принципову позицію, підтримати мою поправку 141.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Була вимога колеги пані Юзькової і пана  Купрієнка почути позицію  комітету. Пане Князевич, дайте  будь ласка,  коментар. І, якщо можна, зразу і по 141-й, і по 142 поправці.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я  постараюсь дати загальний коментар, тому що пані Тетяна, вона віднімає таку концептуальну проблему, яка, мені здається, вона вже просто вирішена під час голосування в першому читанні. І тому зараз комітет не зміг ми якимось чином міняти концепцію закону.

Про що йдеться?  Йде мова про те, що вона пропонує створити не один, а два суди – антикорупційний  суд і апеляційний антикорупційний суд. Ви  розумієте, що це  означає, що нам треба  було б фактично з самого початку починати цей процес і по-новій писати закон.

Ми виходили від позиції, в тому числі Венеційської комісії, яка дуже критично поставилася до ідеї будь-якої інстанційності під час діяльності антикорупційного суду, і тому  вони відмели і інстанційність всередині суду, і створення будь-яких палат чи в загальних судах, чи спеціалізованих судах. Тому от та концепція, яка була в першому читанні, вона підтримана нами і  підтримана Венеційською комісією. Якщо  зараз сесійна зала пристане на  іншу концепцію, ну, це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Роз'яснення отримано.

Будь ласка, колеги, ми голосуємо на вимогу пані Юзькової 141 поправку.  Прошу визначатись. Нагадую, що комітет її відхилив. Це 141 поправка пані Юзькової,  комітет її відхилив. Прошу визначатися.

 

13:39:43

За-28

28 голосів підтримали вашу поправку, вона відхиляється. (Шум у залі) Зараз, хвилиночку.

142 поправка. Пані Юзькова вже заторкнула її під час обговорення. Ви будете повертати?  Вам дати мікрофон зараз чи зразу голосувати?

Мікрофон. Будь ласка, пані Юзьковій увімкніть мікрофон.

 

13:39:57

ЮЗЬКОВА Т.Л.

На мою думку, не можна погодитися з думкою комітету в тій частині, що парламент вже визначився, проголосувавши за таку концепцію в першому читанні, оскільки правки не міняють суті, що створюється Вищий антикорупційний суд, який функціонує у складі: суд першої інстанції Вищого антикорупційного суду, а також  апеляційний суд Вищого антикорупційного суду.

Це більш зрозуміло, і ця  конструкція, яка, на мою думку, викличе найбільшу довіру у суспільства. Тому прошу колег підтримати мою позицію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я хочу зауважити, що голова комітету дав роз'яснення і бачення і по 142 поправці, це для пана Купрієнка, до його зауважень.

Прошу голосувати по 142 поправці, будь ласка.

Ні, я ж просто говорю, що було... Ми просто обговорюємо, в нас поки що нема ніяких реплік, шановні колеги. Я зауважила, що зараз ви вимагали слова.

 

13:41:04

За-34

Поправка відхиляється.

108 поправка, на вимогу народного депутата Левченка, я наголошую, що це поправка Наталії Агафонової. Пані Наталя, зверніть увагу, ваша 108 поправка, вона врахована редакційно. Левченко вимагає надати йому слово. Будь ласка.

 

13:41:23

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я зараз, користуючись тим, що до нас приєднався Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, так, я все ж таки звертаюся до нього і до заступника пані Ірини Геращенко. Я вас прошу все ж таки дотримайтесь Закону України про Регламент Верховної Ради України, а саме, статтю 117 Регламенту України, яка чітко пише, що треба 10 днів, що за 10 днів треба вручати народним депутатам оці таблиці. Ви цього не дотримуєтесь і наслідком цього може бути наступне, що нормальні поправки, нормальні поправки справді, які враховані або враховані частково, будуть поставлені на підтвердження і, власне кажучи, не будуть потім залом, так. Ви навмисно створюєте ситуацію, що закон буде в дуже поганому вигляді. Тобто або дотримуйтесь Регламенту і перенесіть, або я... На жаль, мене не слухає ні Голова Верховної Ради мене не слухає, ні пані Ірина мене не слухає. Ви або дотримуйтесь Регламенту і перенесіть розгляд, так, щоби не приймати важливий Закон антикорупційний приймати в корупційний спосіб, або, я дуже прошу вас тоді публічно заявити, що якщо якийсь народний депутат завтра, завтра...

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:43:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Що якщо якийсь народний депутат завтра повернеться до питання поставлення деяких поправок на підтвердження - ви не будете казати, що у вас вчора була можливість, ви вчора не скористалися і тепер вже пізно. Тому що я, наприклад, як депутат, який хоче фахово працювати, я тоді зараз не буду наполягати на деяких поправках, на яких я не впевнений, на підтвердження, так, візьму час до завтра і завтра вже тоді буду наполягати. То, будь ласка, погарантуйте цю можливість, щоб фахово опрацьовувати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хочу повідомити, що таблиці є у всіх на руках, є можливість повноцінно працювати з таблицями.

І ви маєте змогу зараз проводити повноцінну дискусію. І, колеги, я закликаю всіх до системної роботи. Очевидно, що ми сьогодні  не вийдемо на прийняття рішення, ми  сьогодні входимо в поправки. Ми  завтра продовжимо, і було би правильніше, якби ми завтра змогли вийти на прийняття рішення. Але ви справді зможете ознайомитися сьогодні з поправками. Ви сьогодні зможете попрацювати  під час комітету і ввечері з поправками, і завтра ми продовжимо розгляд. Очевидно, що сьогодні ми не вийдемо на прийняття рішення.

Ви брали слово по поправці. Пане Руслан, будете коментувати? (Шум у залі) Не наполягає.

Тоді йдемо далі. 142-а…. (Шум у залі) Пройшли  142 поправку. І я просив би авторів правок, особливо членів комітету, там, де позиція зрозуміла, не завжди наполягати на слові, якщо воно зрозуміле, щоб ми швидше змогли пройти, щоб ми сьогодні змогли пройти більшість правок.

Я засідання продовжую на 15 хвилин.

Отже, 146-а. Войціцька. Я звертаюся з проханням до депутатів. 146-а. Войціцька.

150-а, Роман Семенуха. (Шум у залі)

149, Ігор Шурма. Будь ласка.

 

13:44:27

ШУРМА І.М.

Я прошу виступаючого роз'яснити норму частини першої статті 5, яка пропонувала викласти в такій редакції, що до складу Вищого  антикорупційного суду входять не менше 50 суддів. Гранична кількість суддів антикорупційного суду визначається відповідно в межах видатків, передбачених в Державному бюджеті України на утримання цього суду. Чому враховано частково?

А одночасно я звертаюся до сьогоднішнього засідання. Андрій Володимировичу, ну от дивіться, закон, який архиважливий для України. Ну це ж є посміховисько! Ну в залі голосує постійно  "за", "утрамався", "проти" не  більше 100 людей. Ну ми йдем формальним шляхом до закону, який  є життєво важливий для нашої держави. Ну давайте проведемо рейтингове голосування, не будемо себе і виступаючого опускати. Враховуючи, що нема навіть одної третини в залі, давайте закриємо її. Ну це ж все перетворюється в шапіто. Завтра всіх зженуть як отару і заставлять кнопкодавити. Ну давайте не будем цього робити, хоч себе поважати, тих, хто в залі є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я відразу вам відповім, щоб була загально зрозуміла ситуація.

Є  1900  правок. У нас один із законів розглядався три тижні. І це право депутата кожен свою правку, на ній наголошувати. Звичайно, ми розглядали в різні дні – і у вівторок, і в середу, і в четвер, і в п'ятницю навіть розглядали. І в даному випадку, пане Ігор, треба не до мене звертатись щодо кількості депутатів, а й до колег своєї фракції в тому числі. І до колег своєї фракції в тому числі, подивіться направо-наліво. І тому треба дисципліну налагоджувати у своїй фракції.

Зараз депутати використовують своє право для обговорення правок. І моє прохання є максимально швидко їх проходити. Отаке моє прохання.

Будь ласка, пане Руслан.

 

13:46:20

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Наскільки я зрозумів, пан Ігор не наполягає поставити на підтвердження. Наполягає? Тоді я поясню, в чому суть.

Справа в тім, що в цій поправці чітко встановлена нижня і верхня межа, і передбачено, що гранична чисельність може бути відповідно розширена, і в тому числі за рахунок коштів, які мають передбачити в Державному бюджеті України. Оцю частину про те, що вона гранична може бути далі розширена, ми якраз пропонуємо врахувати. Чому? Тому що ми спільно з Венеційською комісією дійшли згоди про те, що буде мінімальна кількість, за якої суд почне свою роботу. І якщо в процесі роботи суд вважатиме за доцільне розширити таку можливість, то за рахунок коштів, які зразу будуть передбачені в бюджеті, це можна буде зробити, якщо для цього буде потреба. Якщо такої потреби не буде, то вони цього робити не будуть, але потребу з можливістю врахування одразу коштів бюджету треба закласти одразу в законі.

От суть цієї поправки. Якщо ви її зараз зіб'єте, ми таку можливість зразу не закладемо в законі. І потім обов'язково скажуть, що нема грошей, значить, не можна розширити. Давайте ми, якщо можна, і не ставимо на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає на підтвердження.

Отже, я ставлю 149 поправку, яка врахована частково, наполягають, щоб її врахувати повністю. Хто за те, щоб її врахувати повністю, прошу проголосувати.

 

13:47:50

За-36

Рішення не прийнято.

Зараз 114-а? Ми пройшли 114-у. Я ж називав всі поправки, пане Юрій.

150-а. Будь ласка, Роман Семенуха.

 

13:48:08

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".  Шановні колеги, наша правка "Самопомочі" стосується кількості суддів Вищого антикорупційного суду. Проект закону передбачає, що конкретна кількість суддів визначається у межах видатків, передбачених у державному бюджеті України на утримання цього суду Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

При цьому, відповідно до проекту закону Вищий антикорупційний суд розпочинає роботу за умови призначення за умови призначення за результатами конкурсу щонайменше 35 суддів, в тому числі щонайменш 10 з яких мають бути суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Така норма, справді, хоча би частково вирішує проблему початку роботи Вищого антикорупційного суду, проте, залишає можливість для впливу на роботу ВАС через встановлення об'єктивної недостатньої кількості таких суддів.

Тому наша пропозиція передбачає визначення фіксованої мінімальної кількості суддівських посад – 60-и, з них 15 у складі Апеляційної палати. І у разі, якщо наявної кількості буде недостатньо з огляду на завантаження суду, у складі Вищого антикорупційного суду може бути визначено більшу кількість суддівських посад.

Ця поправка виступає гарантією від того, що через недостатню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

СЕМЕНУХА Р.С. Ця правка виступає гарантією від того, що через недостатню кількість суддів, поряд з великим навантаженням робота такого новоствореного суду буде недостатньо ефективною. Тому прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Щойно голова комітету коментував вже, власне, цю позицію. Тому я ставлю на голосування 150-у правку. Комітетом вона є відхилена. Хто її підтримує, прошу проголосувати, будь ласка.

 

13:49:51

За-42

Рішення не прийнято.

114-а, Левченко.

 

13:49:56

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я хотів би все ж таки звернутися. Тому що, на жаль, Голова Верховної Ради мене просто не чує. Я тому процитую Закон України "Про Регламент Верховної Ради України". Так, стаття 117 "Строки надання народним депутатам законопроектів, підготовлених до другого читання". Частина перша: "Законопроект, підготовлений до другого чи повторного другого читання, висновок головного комітету та інші супровідні документи до нього надаються народним депутатам не пізніш як за десять днів до дня розгляду цього законопроекту на пленарному засіданні". Це чітко написано в Законі, в Законі України "Про Регламент Верховної Ради України", так. Ви зараз розглядаєте питання антикорупційного суду, річ, яка має боротися проти корупції в Україні. І ви це робите в незаконний, власне кажучи, спосіб. Ви не лишаєте… Така ситуація закінчиться тим, що ви, наприклад, мені не лишаєте іншого варіанту, як ставити на підтвердження всі враховані поправки в незалежності від того, чи вони нормальні, чи ненормальні, тому що я не маю можливості зараз оцінити, чи вони нормальні, чи не нормальні.

Тому я все ж таки прошу вас дати можливість депутатам нормально…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні, не наполягають. Дуже добре.

Наступна, буду йти, кожну називати.

51-а. 52-а. 53-я. 57-а. 59-а.  60-а. І більше я до них повертатись не буду вже потім. Яка? Номер?

160-а. Будь ласка, Різаненко.

 

13:51:29

РІЗАНЕНКО П.О.

Шановні колеги, відхиленою поправкою моєю пропонувалось зазначити, що склад суду повинен бути не менше 70 суддів з всього його складу. В іншій частині визначається, коли суд починає працювати, що 35 суддів, там, комітет врахував, що 35 першої інстанції, 10 другої. Але тут мова йде взагалі про склад суду. І дана поправка була спричинена саме дискусією і діалогом з правоохоронними органами, з тими ж НАБУ і САП, їх було побажання, щоб була така кількість суддів, інакше вони не будуть справлятися з тим об'ємом справ, який є вже зараз і буде надходити. Окреме побажання, це в іншій правці буде. Саме правоохоронні органи просили підняти планку. Ну, я підніму цю правку окремо.

Тому прохання врахувати дану поправку, і це саме побажання самого НАБУ і САП.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

160 поправка була відхилена комітетом. Хто її підтримує, я прошу проголосувати, будь ласка.

 

13:52:36

За-25

Рішення не прийнято.

161-а. 162-а.

161-а Ігор Лапін, так? Лапін, включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:52:46

ЛАПІН І.О.

Шановні колеги, пропонується викласти частину першу в такій редакції статті 5: "До складу Вищого антикорупційного суду входять судді в кількості не менше 60 осіб, з яких не менше 15 осіб входять до складу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду." Тому що у нас в самому тілі закону записано, що кількість буде формуватися згідно Закону про судоустрій і, тезово, в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду.

Тобто у нас  правка визначає мінімальну сталу кількість суддів, а ми не можемо формувати суд і дивитися на ту кількість суддів, на яку у нас є бюджет. Тому я  пропоную підтримати цю мою поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

13:53:36

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хотів би попросити членів комітету, які брали участь і підтримували цю позицію, давайте вже зараз в засіданні Верховної Ради самим не реалізувати нашу позицію.

Логіка дуже проста, і, як на мене, абсолютно вона є. Тому що достатньо буде 35, з них 10, тобто 25 фактично – нижня палата і 10 – апеляційна, щоб суд розпочав свою роботу. Повірте, це не така… Тут говорили про справи, іде мова про десятки справ, а не про тисячі, десятки справ. І правоохоронні ограни якраз на цьому не наполягають. Вони наполягають, щоб ті всі, які були до підслідності, наприклад, НАБУ віднесені, але розслідувались до них, щоб вони не передавалися, не виривали із судів і не передавалися в цей суд. І ця правка теж врахована, в тому числі Венеційська комісія на цьому наполягала.

Тому не буде проблем в перевантаженості цього суду. Ми  це питання вирішили. Буде проблема якраз, можливо,  в недовантаженості цих  судів. Тому що я вам скажу, у нас в окремих касаційних судах є десятки тисяч справ на 20 людей. А тут іде мова про 35 людей і десятки справ. Я думаю, що десятки тисяч і десятки – це різні параметри. Давайте хоч про це зараз не говорити. Життя покаже. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні, правда? Наполягаєте, так?

Отже, 161 правка була відхилена. Хто на ній… Лапін наполягає на голосуванні, хто підтримує, прошу голосувати.

 

13:55:03

За-44

Рішення не прийнято.

163-а. 164-а. 167-а. 171-а. 173-а. 176-а.

170-а.  Лапін, 170-а. А потім  дам…

 

13:55:25

ЛАПІН І.О.

Шановні друзі, пропоную в частині другій  статті  5 слова "один рік без права переобрання слідчим суддею на 2 роки поспіль" замінити словами "два роки без права переобрання слідчим суддею повторно два рази поспіль".

Скажу відверто, будучи адвокатом і маючи певний досвід роботи, слідчому судді іноді мало одного року, щоб навіть повноцінно ознайомитись і оцінити свою роботу і набратись, як то кажуть,  того досвіду. Тому пропоную один рік замінити на два і дати можливість і слідчим суддям, і суду в цілому повноцінно працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, 170 поправка була відхилена комітетом. Хто її підтримує, прошу проголосувати, будь ласка.

 

13:56:19

За-65

Рішення не прийнято.

171-а, Юзькова.

Включіть мікрофон, будь ласка.

 

13:56:23

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Я ще раз хочу повернутися. Все ж таки для того, щоби спробувати довести депутатському корпусу про те, що неможливо утворювати  суд, який розглядає справи по першій інстанції і в складі якого він сам собі утворює Апеляційну палату, тобто палату, яка буде переглядати його рішення. Тому я прошу підтримати мою правку, яка визначає, що по першій інстанції зазначену категорію  справ розглядає Вищий антикорупційний суд першої інстанції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

171 правка була відхилена комітетом. Хто її підтримує, прошу голосувати,  будь ласка.   

  

13:57:24

За-24

Рішення не прийнято. 

173-я. 174-а. 179-а.

179-а, Сидорович, будь ласка. 

 

13:57:35

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, "Об'єднання  "Самопоміч". Наша поправка до певної міри перекликається, але в інший спосіб, з поправкою депутата Лапіна.

Про що йде мова?  У частині другій статті 5 визначено, в який спосіб і на   скільки часу обираються слідчі судді. Коли ми говоримо про справи топ-корупціонерів, завершити… Що робить суддя-слідчий? Суддя-слідчий надає дозволи на прослуховування, надає дозволи на арешти-затримання, надає дозволи на проведення інших слідчих дій. Завершити складну, велику, кримінальну справу в межах одного року неможливо.

Суддя, коли веде слідство, він більш вже вникли в справу і йому легше розуміти, де потрібно давати дозволи слідству, а де їх непотрібно надавати. Тому ми пропонуємо у нашій 179 поправці дати можливість переобиратися два строки поспіль, не більше. Але щоб теоретично суддя-слідчий міг працювати два роки над однією справою. Справи такі, які будуть підсудні цьому суду, за один рік мало які будуть …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, комітет відхилив 179 правку. Хто її підтримує, прошу проголосувати, будь ласка.

 

13:59:01

За-40

Рішення не прийнято.

180-а. 183-я. 185-а. 191-а. 194-а. 199-а. 200-а.

Наполягаєте, так? 200-а, Ігор Лапін, будь ласка.

 

13:59:23

ЛАПІН І.О.

Шановні колеги, прошу підтримати дану правку так, як вона уточнює процедуру обрання слідчих суддів. Редакція, яка була запропонована в першому читанні, відсилає нас до Закону "Про судоустрій і статус суддів" і ніяк не врегульовує це питання для суддів спеціального суду, яким є антикорупційний.

Тому прошу викласти частину четверту викласти в редакції: "Слідчі судді обираються зборами суддів Вищого антикорупційного суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана. Судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не беруть участі у обранні слідчих суддів".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, 200 правка була відхилена комітетом. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати, будь ласка.

 

14:00:19

За-58

Рішення не прийнято.

Юзькова, 196-а. Або назвіть, яка.

 

14:00:25

ЮЗЬКОВА Т.Л.

188-а, на жаль,  головуючий пропустив цю правку. Я прошу підтримати мою правку, згідно з якою частину  третю статті 5 проекту  виключити як зайву, це більш технічна, оскільки  зрозуміло, що суддя Апеляційної палати не може обиратися слідчим  суддею.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вона була відхилена. Хто підтримує 188 правку народного депутата Юзькової, прошу проголосувати. Будь ласка.

 

14:01:06

За-24

Рішення не прийнято.

Колеги, нагадую, я продовжив засідання  на 15 хвилин, на це є  право. Нам треба максимально сьогодні пройти поправок, чому я просив особливо членів комітету, дискусію на комітеті завершити і знайти між собою порозуміння. Правку, якщо я якусь не назвав, ви можете мені наголосити, і я  повернусь до неї. Але ми не  будемо повертатись після всього валу правок  потім до  перших правок, бо це просто  зірве нам роботу. Я далі буду всі  правки називати, а коли я пропустив, ви  мені просто дайте знак, сигнал підняттям руки.

Отже, ми на  200-й зупинились, так.

196-а, Юзькова, напевно, так. Включіть мікрофон.

 

14:01:45

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Також чомусь я не почула, вибачте. Мова йде про те,  що при визначенні  кількості слідчих суддів у частині  четвертій статті  5 виключити словосполучення "у Вищому антикорупційному суді". Тому що, на мою думку, вона має визначатися у суді першої інстанції Вищого антикорупційного суду. Прошу підтримати  мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, я можу обидві поставити на голосування?

 

ЮЗЬКОВА Т.Л. Ні, вона трохи… Я скорочено, я буду дуже стило.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 

Тоді я першу ставлю 124-у і знову вам даю слово. 

Отже, 194 правка. Хто підтримує, я прошу  голосувати. Комітет її відхилив.

 

14:02:39

За-19

Рішення не  прийнято.

І по 195-й Юзьковій  знову включіть мікрофон, будь ласка.

 

14:02:45

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Я прошу в частині  четвертій статті 5 після слів  "виконання  обов'язків" виключити словосполучення "судді першої інстанції у Вищому…" і замінити "судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, я окремо ставлю 195 правку на голосування. Хто її підтримує, прошу голосувати. Комітет її відхилив.

 

14:03:22

За-20

Рішення не прийнято.

На шостій ви наполягаєте? Будь ласка, 196-а.

 

14:03:29

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Я повертаюся до того, що на мою думку, не може бути суд, який у своєму складі створює апеляційну палату, яка буде розглядати чи переглядати на законність і обґрунтованість власні рішення.

Тому наполягаю на задоволенні правки за номером 196, згідно якої прошу у  частині 4 статті 5 після слів "виконання обов'язків суддів у місцевих судах" доповнити реченням такого змісту: "але не більше однієї третьої частини від складу суддів антикорупційного суду першої інстанції Вищого антикорупційного суду".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, я ставлю на голосування поправку 196-у, комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу проголосувати.

 

14:04:29

За-19

Рішення не прийнято.

Отже, 202-а, 203-я, 206-а… (Шум у залі) Добре!

206-а, Ігор Лапін. Дякую за підтримку, пане Ігор, і за відгук на моє прохання.

Будь ласка, включіть мікрофон.

 

14:04:45

ЛАПІН І.О.

Я перепрошую.

Шановні колеги, я вважаю, що ця правка, вона є більш технічною, що нам потрібно доповнити частиною п'ятою статтю 5, враховуючи, що пропонується правка до частини четвертої, якою уточнюється процедура обрання слідчих суддів, а частина п'ята якраз вказує, що окрім цього,  знову ж таки, слідчий суддя виконує свої обов'язки у порядку, передбаченому Законом "Про судоустрій і статус суддів". Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування  поправку 206 Лапіна. Її відхилив комітет.

Хто підтримує, прошу голосувати.

 

14:05:34

За-30

Рішення не прийнято.

209. 211. 213. 214. 215.

Я прошу звернути увагу, я називаю кожну, кожну правку називаю. Я вертатися завтра не буду, щоб не було хаосу. Я називаю кожну правку.

215-а,  Дерев'янко. Включіть мікрофон.

 

14:05:57

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, "Рух нових сил". Шановні колеги, я хочу, щоби ми чітко зрозуміли в який спосіб, відповідно до Закону "Про державний бюджет України" буде передбачено фінансування Вищого антикорупційного суду в разі, якщо ми тільки вказуємо найменшу кількість суддів, коли він запрацює. Саме тому, як і мої колеги вже один раз говорили, моя правка пропонує, щоби було встановлено не менше 60 осіб, які до складу Вищого антикорупційного суду входять і не менше 15 осіб, які входять до складу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Навіщо? Для того, щоби Мінфін, подаючи бюджет, міг розрахувати необхідну суму коштів, закладаючи це в бюджет. Суд запрацює, маючи мінімальну кількість суддів і це дуже добре, що ця позиція погоджена. Але ми будемо розуміти, що на це заплановані видатки і на більшу кількість суддів, якщо буде також для цього необхідно. Тому прошу підтримати і мою поправку для того, щоби суд запрацював ефективно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На жаль, комітет її не підтримав. Хто підтримує правку 215, прошу голосувати, будь ласка.

 

14:07:12

За-13

Рішення не прийнято.

217-а.

218-а... 18-у – Левченко. Левченко чи Купрієнко? Будь ласка, 218-у.

 

14:07:25

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. По-перше, звертаю увагу на те, що в нас зараз, якщо говорити по духу закону, а не по букві закону, у нас зараз неповноважна сесія Верховної Ради, в нас приблизно 111 депутатів було пораховано тільки що. Я розумію, що у вас електронна реєстрація там рахується і так далі, але якщо говорити по духу закону, то у нас неповноважна Верховна Рада, ну, це так для протоколу.

Враховуючи те, що, на превеликий жаль, мої постійні зауваження щодо порушення Регламенту ігноруються, я тоді  прошу  діяти наступним чином. Я прошу, будь ласка,  голову комітету прокоментувати, що саме пропонує змінити оця врахована правка, що саме вона пропонує змінити. Для того, щоб  я як народний депутат мав можливість  хоча би приблизно оцінити, чи варто її ставити на підтвердження, чи не варто її ставити на підтвердження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  пане Руслан.

 

14:08:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Це чисто редакційна річ. Оскільки в редакції першого читання, якщо ви побачите, написано, що… стаття називається "Голова Вищого антикорупційного суду, Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду,  їх заступники". Але в голови Апеляційної палати заступника немає, про нього немає жодної згадки ні в цій статті, ні в тілі закону, його нема за визначенням. Є тільки заступник голови Вищого антикорупційного суду. Тому тут просто  технічно уточнюється про те, що ми  просто переносимо, що Голова Вищого антикорупційного суду, його заступник та Голова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.  Це чисто зміна слів в одному реченні. Це технічна річ, була опечатка в першій редакції, комітет її виправив.

Якщо ви вважаєте, що це треба ставити на підтвердження…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає.

Будь ласка,  Купрієнко.

 

14:09:10

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, Радикальна партія  Олега Ляшка. Ми всі пам'ятаємо і бачили, як цей законопроект с пафосом підписувався, як там дякували робочій групі, яка його писала. І всі розказували, що такий законопроект, такий законопроект, ну просто… ідеальний.

Я вимагаю поставити цю правку на підтвердження для того, щоб оця недолугість, яка була   написана в законі, щоб її люди побачили. Я цілком розумію, що зараз голосів не вистачить, вимагаю поставити на підтвердження, щоб вона не пройшла і хай всі бачать, як у нас  грамотно пишуться законопроекти, а насправді поспіхом і абияк. Прошу поставити на підтвердження. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження правку 218-у. Комітет просить підтримати. Прошу проголосувати.

 

14:10:08

За-39

Рішення не прийнято.

220-а.

222-а.

225-а. Яка?

223-я, Юзькова.

220-а. Включіть мікрофон Купрієнку.

 

14:10:31

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Позиція не міняється: якщо закон написали, і він ідеальний, так давайте проголосуємо його абсолютно в тексті, поданому Президентом, і не будемо там нічого міняти. І побачимо, як він запрацює. Це теж поправка, яка… народні депутати знайшли недолугість і виправили. Давайте не будемо нічого виправляти, оскільки депутатські правки, які дійсно виправляють цей закон, дійсно його узгоджують із юридичним полем, із здоровим глуздом, комітет повідхиляв, ніхто за нього не голосує. Так давайте це ми поставимо на підтвердження, ми проголосуємо, і хай він йде в тому тексті, в якому він був поданий до Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я з вашого дозволу скажу, одну хвилинку. Ми йдемо чітко по Регламенту, і кожен має право поставити на підтвердження, але крім того, я весь час закликаю, щоб у залі була і взаємоповага. Коли є технічна правка, цілковито технічна правка, і зараз ми її провалимо і будемо потім виходити на прийняття рішення, в нас просто буде недолугість у законодавстві. І я думаю, що ця повага, яку, як мені видається, я проявляю до всіх фракцій, до всіх депутатів, має проявлятися до законодавчої роботи Верховної Ради України. Якби це була принципова річ, я би зрозумів це. Коли технічну кому і річ ставити на підтвердження, мені видається, це просто, мені видається, моя думка, це не підтримує дух, який є в цьому залі.

Я ставлю на підтвердження поправку 220 на підтвердження. Комітет просить її підтримати.

 

14:12:16

За-50

Рішення не прийнято.

223-я, Юзькова. Включіть мікрофон. Перша 221-а, потім 223-я буде.

 

14:12:30

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка. Вимушений відповідати, Андрій Володимирович, щодо поваги до депутатів. Доповідаю вам: комітет, проводячи засідання, хоча я не знаю, що то було за засідання, не запросив авторів поправок до законопроекту на своє засідання і навіть не повідомив про час та місце розгляду цього законопроекту. Це до слова. Я – автор багатьох поправок. Мене навіть не повідомили. А тепер ви в залі розказуєте про взаємоповагу, про повагу один до одного, про повагу до парламенту, до українського народу, який нас обрав. А самі щойно перед розглядом сказали, Венеційська комісія погодила, МВФ погодив, так ви тут дуже не бушуйте за свої поправки, давайте проголосуємо, як вони вимагають. Бо, мабуть, говорили, гроші не дадуть уряду, черговий транш.

Так давайте, якщо про повагу говорити, так починати з голови. Я не вас маю на увазі, а українське прислів'я, з чого риба псується. І прошу поставити на підтвердження цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу повідомити на всю Україну. Кілька раз я оголосив, коли буде комітет – в понеділок о третій годині – на всю країну. Якщо хтось не почув з депутатів, я в цьому залі кілька разів повідомляв, і не прийшов на комітет, це свідчить про повну байдужість до тих правок, які він подав. Якщо він не мав змоги прийти до такого серйозного засідання, це означає, що йому байдуже до долі своїх правок і законопроекту.

Отже, 223 правка, Юзькова, будь ласка.

221 правку ставлю на під підтвердження. Прошу проголосувати. Прошу підтвердити.

 

14:14:25

За-44

Рішення не прийнято.

Тепер 223-я. Після цієї поправки ми визначимось, з якої ми починаємо завтра. Будь ласка, 223-я.

 

14:14:32

ЮЗЬКОВА Т.Л.

Тетяна Юзькова. Попередня дискусія тільки підтверджує той факт, що на даному етапі в законопроекті ми маємо голову Вищого антикорупційного суду і його заступника. Цей суд розглядає справи як суд першої інстанції. І Голову Апеляційної палати цього ж суду без заступника, який в подальшому, начебто буде перевіряти законність і обґрунтованість рішень всього суду.

Тому прошу врахувати мою правку, проголосувавши за неї, визначивши, що є Голова суду першої інстанції Вищого антикорупційного суду, є Голова Апеляційного суду Вищого антикорупційного суду і їх заступники.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування правку 223, комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу голосувати.

 

14:15:49

За-16

Рішення не прийнято.

Колеги, тепер ми визначимо, з якої правки ми почнемо. Ви зазначите мені.

 226-а.  227-а.   228-а.  230-а.  233-я.  237-а.  239-а.  240-а.  241-а. 242-а. 244-а. 246-а. Яка? Я шукаю… Роботи вже немає. Я шукаю поправку, на якій ми зупинимось. Яка?  236.

Отже, 236 правка. Це є правка 236 Юзькової. На ній ми зупиняємось. Отже, завтра ми розпочнемо роботу з 236 правки. І Юзьковій буде надано слово, я прошу бути вчасно в залі, ми завтра без обговорення відразу заходимо в роботу.

Я хочу подякувати і голові комітету за обговорення, всім авторам правок. Нагадати, завтра ми почнемо з 236-ї.

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра прошу всіх прибути в зал для активної роботи. Завтра у нас може бути шанс завершити і позитивно розглянути законопроект про Вищий антикорупційний суд.

Дякую вам. До побачення. І плідної роботи в комітетах, колеги, сьогодні.