ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

27 лютого 2018 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:02:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я прошу зайти в зал, підготуватись до реєстрації. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.

Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. І прошу зареєструватись для участі у вечірньому засіданні Верховної Ради України. Прошу зареєструватись.

 

16:04:35

Зареєстровано 358 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Хочу повідомити, що до мене надійшла заява від двох фракцій – від фракції "Народний фронт" і Радикальної партії Олега Ляшка – вони готові замінити перерву на виступ від трибуни.

Теж хочу вам нагадати, що в нас  на післяобідній порядок денний є два питання блоку фінансової політики, і блок питань транспорту, інфраструктури, і тому я розраховую на дієву і активну роботу Верховної Ради  України. Але перед тим, як перейти до першого законопроекту 7055, прошу, до речі, автора і комітет приготуватися до доповідей.

Я надаю слово для виступу від двох фракцій Іванчуку Андрію Володимировичу,  три хвилини.

І прошу авторів і комітет підготуватися до блоку питань фінансової політики.

Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

16:05:43

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я попрошу хвилинку вашої уваги, тому що це стосується всіх депутатів цього парламенту.

Я сьогодні став свідком безпрецедентних подій під стінами українського парламенту, коли працівників Національної поліції, яку ми з вами разом створили, яку ми з вами дбаємо про те, щоб вони були забезпечені всім необхідним і захищали наш громадський порядок, сьогодні під стінами українського парламенту в центрі європейської столиці невідомі люди викинули 2-3 десятки гранат в шеренги наших нацгвардійців і нацполіції, закидували їх цеглою. Хлопці отримали поранення.

І коли це все відбувається під стінами парламенту, якомога… Вимоги, які ставило це наметове містечко, вони говорили, ми вимагаємо зміни виборчого законодавства – парламент прийняв це рішення, ми вимагаємо зняття депутатської недоторканності – парламент прийняв це рішення! Сьогодні прийнято рішення включити у порядок денний законопроект про Антикорупційний суд, і це відбувається не під тиском, це відбувається з волі українського парламенту, тому що ми вважаємо, що це теж наша повістка дня.

І я вимагаю… (Оплески) І я вимагаю від правоохоронної системи дати жорстку відсіч, тому що це незаконно! Повірте мені, в мене юридична освіта, ми не можемо побудувати європейську країну, коли в працівників поліції, які повинні захищати нас, наших рідних, кидають цеглами, кидають гранати під українським парламентом.

І друге питання. Шановні друзі, ви знаєте, що відбувається під особистим помешканням Генерального прокурора України. Може комусь подобатись Луценко, може комусь не подобатися, але він – Генеральний прокурор нашої країни і коли якісь грузини вимагають від нього порушувати закон, захищати людину, яку звинувачують в державній зраді, під час того державна зрада на користь Росії, яка з нами воює, і відбувається тиск на особисте життя. Не йдуть підслідчі на Борисоглібську, де знаходяться слідчі, які порушили цю справу, не йдуть в суд, який повинен встановити справедливість і винести свій вирок, а здійснюють тиск на Генерального прокурора України. Де? Під особистим його помешканням створюють йому неможливі умови для того, щоб він виконував свої обов'язки. І що вони від нього просять? Вони хочуть, щоб він, порушуючи закон, тиснув на слідство захистити людину, яку звинувачують, вдумайтесь, в державній зраді.

Тому ми вимагаємо, щоб правоохоронці прийшли в парламент і прозвітували як вони збираються наводити цей порядок. Тому що ми не за це стояли на Майдані. Ми з вами кожен день здійснюємо реформи для того, щоби ми були європейською країною, а ми перетворюємося в країну, в якій буде правити сила, а не закон.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Я прошу усіх зайти в зал, зайняти місця. Зараз відбудеться голосування. Першим в блоці фінансової політики строїть проект Закону про ринки капіталу та регульовані ринки (№ 7055). І я, колеги, зважаючи на те, що в нас після двох питань фінансової політики стоїть важливий блок питань транспорту, закликаю підтримати пропозицію, щоб ми розглянули проект закону за скороченою процедурою. Я прошу всіх змобілізуватися максимально і прошу членів Комітету і фінансової політики, і питань транспорту підтримати цю пропозицію, щоб ми розгляд здійснили за скороченою процедурою.

Отже, прошу приготуватись до голосування. І прошу підтримати пропозицію: розгляд проекту 7055 за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Кожен голос. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

16:10:19

За-104

Прошу показати по фракціях.

"Блок Петра Порошенка" – 43, "Народний фронт" – 44, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 4, Радикальна партія – 9, "Батьківщина" – 0, "Воля народу" – 1, "Партія "Відродження" – 0.

Не встигли. Я ще раз поставлю, колеги. І я ще раз наголошую: в нас, як ми домовлялись на Погоджувальній раді, після обіду ми маємо перейти до блоку питань транспорту. До речі, і я хотів би запросити і голову Комітету з питань транспорту в зал. Пане Ярослав! Для того, щоб підтримати цю пропозицію, щоб ми змогли швидко і ефективно пройти питання фінансової політики.

Тому я ще раз переконливо прошу підтримати пропозицію розгляду першого питання з блоку фінансів 7055 за скороченою процедурою. І я наголошую: неголосування за це зриває і може нам зірвати розгляд питань транспорту.

Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо за скорочену процедуру. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.

 

16:11:55

За-122

Бачу, є переконливе бажання в залі розглядати за скороченою процедурою.

Добре. Переходимо до розгляду проекту Закону про ринки капіталу та регульовані ринки (№ 7055). І я запрошую до доповіді  заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Демчака Руслана Євгенійовича.

Прошу доповідати. У вас регламент – до 10 хвилин. 

 

16:12:27

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується  проект Закону України про ринки капіталу та регульовані ринки (№ 7055), який повністю оновлює чинні закони України "Про  цінні папери та фондовий ринок", "Про товарну біржу"  та об'єднує в одному акті регулювання  ринки капіталів товарної продукції та похідних фінансових інструментів.

Пропозиції підготовлені на основі рекомендацій Міжнародної асоціації свопів та деривативів, Директиви Європейського парламенту та Ради 2014 року "Про ринки фінансових інструментів" (MiFID II) та Регламенту Європейського парламенту та Ради 2014 року "Про ринки фінансових інструментів" (MiFIR), а також Регламенту Європейського парламенту та Ради у 2014 році про позабіржові похідні інструменти центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR).

Законопроект спрямований на забезпечення виконання вимог Угоди про асоціацію у частині імплементації більше ніж 10 директив  Європейського Союзу.

Даним законопроектом пропонується запровадження альтернативного  фондового  торговельного майданчика (скорочено БТС), трансформація  торговця цінними паперами у  повноцінну інвестиційну фірму. Це стимулюватиме використання біржових  інструментів для залучення капіталу не лише великими підприємствами, а й середнім і малим бізнесом і стартапами, запровадження інституту кваліфікованих інвесторів, що дозволить для професійних клієнтів  скоротити вимоги та дозволити проводити операції між собою без залучення професійного посередника, скорочуючи таким чином витрати. Фондові біржі можуть  без створення окремої юридичної особи здійснювати клірингову діяльність центрального контрагента щодо деривативів. Запроваджено інститут зборів власників облігацій та адміністратора за випуском корпоративних облігацій як механізми забезпечення захисту прав власників облігацій. Це стане значним кроком вперед в питанні стимулювання випуску облігацій як альтернативи банківському кредитуванню. Розбудова інфраструктури для функціонування ринку деривативів, створення торговельного репозитарію уніфікованої бази даних для… відповідно до світової практики закладає умови для прозорості ринку, сприяє здійсненню контролю за ризикованими позиціями учасників, а також виявленню і попередженню зловживань із деривативами.

Чітке розмежування та регулювання 4 видів регульованих ринків, а саме: регульованого фондового ринку – торгівля цінними паперами, регульованого товарного ринку – торгівля продукцією, регульованого грошового ринку – торгівля інструментами грошового ринку, регульованого ринку деривативів – укладання деривативів, а також створення єдиного підходу до регулювання діяльності бірж, які торгують цінними паперами, деривативами, валютними цінностями, товарами та іншими активами. Запровадження інституту оператора ринку – особи, яка отримує ліцензію на організацію торгівлі та активами на відповідному ринку, – фондова або товарна біржа. А також розвиток біржового та позабіржового ринків деривативів. Запровадження нового фінансового інструменту кредитної ноти.

Також законопроект впроваджує положення щодо остаточності розрахунків, відповідно до Директиви ЄС 98/26/ЄС, розпорядження щодо переказу коштів і цінних паперів є безвідкличним. І порушення провадження у справі про банкрутство однієї із сторін договору щодо цінних паперів, деривативу, не впливають на дійсність відповідних правочинів та розпоряджень.

Механізм захисту учасників ринку деривативів, ліквідаційний неттінг, зменшення розміру взаємних зобов'язань сторін правочинів щодо деривативів, якщо одна сторона не платоспроможна, то до єдиного підсумкового зобов'язання, тобто різниці між обсягами зобов'язань кожної із сторін.

Даним проектом закону пропонується докорінно реформувати ринок цінних паперів і ринок товарів. Наслідки прийняття: розширення можливостей для українських підприємств щодо залучення капіталу, стимулювання залучення внутрішніх інвесторів, зниження ризиків невиконання угод, розбудова біржової інфраструктури на основі уніфікованих підходів, а також підвищення прозорості виконання позабіржових деривативів. Забезпечення прозорих цін на активи, які будуть допущені до торгів на організованих ринках, а відповідно підвищення довіри іноземних інвесторів до ринків капіталів України.

Я готовий перейти до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Запитань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, 3 хвилини на запитання. Хто має бажання дати запитання, прошу взяти участь в записі і прошу записатись, будь ласка. Олена Бабак, будь ласка.

 

16:18:25

БАБАК А.В.

Прошу Остріковій передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає слово Тетяні Остріковій, будь ласка.

 

16:18:28

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, у мене наступне питання до шановного пана доповідача. Як вбачається з тексту законопроекту, пропонується, щоб Національна комісія по цінним паперам мала повноваження регулювати функціонування не лише фондового, а і товарних ринків, зокрема ринків нафти і газу.

Тому на сьогоднішній день у нас є застереження від Європейського Енергетичного Співтовариства, що це призведе до того, що до трейдерів будуть застосовуватися вимоги, які є до банків і фінансових інституцій. Прокоментуйте, будь ласка, і обґрунтуйте, для чого регулятору фондових ринків регулювати ринки газу і електрики, що однозначно призведе до здорожчання газу для населення. Тому що виконання цих регуляцій до фінансових інституцій буде коштувати грошей, які перекладуть в тариф.

 

16:19:30

ДЕМЧАК Р.Є.

Я думаю, що тут є якраз і гра двох понять: ринків і ринків як площадок. Тут мається на увазі регулювання не ринку галузевого, наприклад енергоринку, а мається на увазі ринку як біржі. Тобто Комісія по цінних паперах вона буде регулювати саме діяльність торгового майданчика. А вже заходити на цей торговий майданчик чи не заходити на цей майданчик, це буде приймати рішення профільне міністерство, у тому числі що стосовно ринку енергоресурсів. Тому це ніяким чином не буде впливати саме на енергоринок, тільки хіба що, якщо буде прийняте таке рішення, то я вважаю, що це є більш… більше буде шансів для того чи іншого ринку, не тільки енерго, для сільськогосподарського, для ринку, наприклад, металів. Це буде створення справедливої ціни на нашому внутрішньому ринку. Тому це може бути тільки додатковий плюс, але ні в якому разі не регулювання ринку в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Діденко передає слово для запитання Остріковій. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

16:20:39

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановний пане доповідачу, щойно ви, відповідаючи на моє питання, зазначили, що надання Комісії з цінних паперів та фондового ринку повноважень регулювати товарні ринки призведе до здешевлення цін на товарних ринках. Але навіть сама назва комісії – цінні папери і фондовий ринок – чітко вказує на предмет її регулювання. Тому я зараз прошу вас надати додаткове економічне обґрунтування розповсюдження повноважень цієї комісії на регуляцію товарних ринків.

 

16:21:14

ДЕМЧАК Р.Є.

Іще раз повторююсь, що тут мова не йде про ринок енергетичний чи галузь в цілому, йдеться тільки мова про торгові майданчики. І тут є, ну, саме переливання понять "ринок галузевий" і ринок як… зараз просто заміняється… Оператор регульованого ринку – це мається на увазі біржа. Читати треба тут "біржа", а не "галузь". І тому ви думаєте, що це регулювання саме галузі. Ні, ні в якому разі. Комісія регулює тільки біржові майданчики або регулює договори, типаж договорів на позабіржовому ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Час, відведений для запитань, вичерпаний. Зараз виступи від фракцій.

Нагадую, надається по 3 хвилини фракціям і груп. Хто має бажання виступити, прошу провести запис. Виступи від фракцій і груп, так. Прошу провести запис на виступи.

Від "Самопомочі" Сидорович Руслан Михайлович. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

16:22:50

СИДОРОВИЧ Р.М.

Прошу передати слово депутату Остріковій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутат Острікова.

 

16:22:57

ОСТРІКОВА Т.Г.

Дякую. Шановні колеги, на сьогоднішній день ми розглядаємо проект Закону про ринки капіталу і регульовані ринки. Дійсно українські ринки капіталу мають низку проблем, які заважають розвитку сталої економічної системи в цьому сегменті. Це і низькі стандарти щодо розкриття інформації на фондовому ринку, це і відсутність прозорого ціноутворення на активи, які допущені до торгів. Більше того, шоста частина українських товарних бірж знаходиться в стані ліквідації, відсутня система гарантій виконання деривативів та системний нагляд за ринком деривативів. Реформування регульованого ринку капіталу є першочерговим впровадженням… першочерговим завданням для впровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення. Але чи вирішує законопроект, який ми зараз розглядаємо всі озвучені мною проблеми?

Якщо уважно подивитися, що там відбувається, що пропонується цим законопроектом, то ми бачимо, що Комісії по цінним паперам і фондового ринку пропонується надати повноваження регулювати функціонування не лише фондового ринку, а й всіх без винятку товарних ринків: нафти, газу, вугілля, електроенергії, аграрної та хімічної продукції, валютного, грошового  та інших.

Тому ми вважаємо, що поєднання в регуляторі фондового ринку повноважень ще й регулятора товарних ринків це, ну, надмірне надання йому повноважень. Більше того, це безпрецедентне в світовій практиці. І це не лише наша думка, нам надійшло ряд зауважень від профільних асоціацій, від майданчиків,  які займаються біржовими торгами на товарних біржах, навіть, як я вже процитувала, від європейського Енергетичного Співтовариства.

Нас турбує те, що зосередження таких надмірних повноважень в одній комісії, в назві якої чітко вказується  предмет її регулювання – це фондовий ринок і обіг цінних паперів.  Це призведе до того, що фактично в одному органі будуть монополізовані всі функції по контролю за товарним ринком. І якщо в частині деривативів ця комісія має певні погодження проводити з Національним банком, то в частині регулювання товарних бірж вона буде єдиним і остаточним регулятором. Нас, наприклад, це не дуже влаштовує. 

Зокрема, комісія визначатиме, які ознаки вказують на фактичне створення організованого, а отже ліцензованого ринку. А такі ознаки можуть притаманні бути не лише біржам, а численним інформаційно-торгівельним платформам і Інтернет-майданчикам, як Prom.ua, OLX, ProZorro і так далі. Більше того, комісія виводить свої нормативні акти з-під необхідності бути юстованими і з-під  повного контролю реєстрації нормативного акту Міністерством юстиції України. Більше того, створюються монопольні передумови  для того, щоб всі операції з деривативами ішли  через…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

16:26:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершити.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Створюються передумови, щоб всі операції з деривативами йшли через посередника, що однозначно спричинить до здорожчання вартості таких  транзакцій.

Тому ми, враховуючи всі ці зауваження, вважаємо, що даний законопроект  потрібно відправити на доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ від  "Блоку Петра Порошенка" народний депутат Довбенко. Прошу вас.    

 

16:26:28

ДОВБЕНКО М.В.

Колеги, що ми сьогодні маємо? Ми маємо в нашій країні 620 товарних бірж, з них більше сотні знаходяться в стадії ліквідації. Ми маємо п'ять фондових бірж, доходи яких у 2,4 рази нижчі від їхніх витрат. І ми маємо ще одну ситуацію (це для колег, які задавали питання). Ми маємо торгівлю на біржах в Україні, а не   маємо жодного, хоча в нас є сировинна економіка в Україні, сировинна, ми не маємо жодного індексу товарних чи інших бірж, мусимо нашу продукцію продавати всюди, де хочемо. І я думаю, що, коли маючи такий великий потенціал сировинної економіки тут, не мати цього це є ненормально.

Тепер далі. У нас відсутні процедури справедливого і прозорого утворення на цих товарних біржах. Відсутні, раз немає цього. У нас товарообіг сировинних товарів базується на двосторонніх угодах і орієнтується на іноземні індекси, що є теж ненормально для нашої сировинної української економіки. Далі, відсутня можливість хеджувати від цінових і валютних коливань для учасників товарних бірж. У нас теж це відсутнє. Регулювання товарних ринків в Україні очевидно і близько не відповідає стандартам Європейського Союзу, якщо ми теж туди хочемо.

Тепер, що цей законопроект 7055 пропонує. Перше. Ми хочемо, щоб створився біржові і позабіржові ринки деривативів як і на енергоносії, так і на сільськогосподарську сировину. Далі, це дасть можливість надати учасникам ринків якраз і енергетичної, і аграрної продукції, інструменти для управління ціновими ризиками, чого теж у нас в Україні немає, а треба щоб було. Ми хочемо створити додаткові можливості залучення інвестування учасниками ринків енергетичної і аграрної продукції, оце те, що ми хочемо в Україні створити.

І я думаю, що економіка наша від запровадження цього законопроекту може отримати, найперше,  хочу сказати, що ми, учасники ринків енергетичної і аграрної продукції, отримають інструменти, я вже сказав, хеджування і валютних, і цінових ризиків, ринок ф'ючерсних контрактів на енергетичну і аграрну продукцію, через 5 років, за нашими оцінками, може скласти біля 20 відсотків ВВП. Як бачимо, це досить серйозний потенціал, який сьогодні не задіяний. Я думаю, що залучити у фінансову систему ресурсу якраз енергетичного і аграрного ринків дасть відчутно синергію для розвитку цих ринків. І я думаю, що саме ця можливість дасть нам, проголосувавши в першому читанні цей законопроект, до другого читання розкрити потенціал.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Від Радикальної партії Олег Ляшко, прошу.

 

16:29:48

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги! Олег Ляшко, Радикальна партія. Надзвичайно важливе питання, яке розглядається, мало кого цікавить, бо мало хто розбирається у фінансах, в економіці. Але тим не менше від того, які в Україні фінанси, яка економіка, які ринкові умови, залежить доля кожного українця.

Я вам хочу ось показати доповідь, ювілейна доповідь Римського клубу до 50-ліття від його заснування. Римський клуб об'єднує експертів, політиків, економістів, людей, які думають головою, аналізують на багато-багато років вперед. От результати аналізу ліберальної глобалізації, хто виграє в результаті ліберальної глобалізації. Що ми бачимо на цій таблиці? Виграють еліти, програє середній клас. І, ключове, виграють ті держави, які проводять політику державного дирижизму. Доходи громадян ростуть там, де держава інструментами грошово-кредитної політики, підтримки експорту і цілим рядом інших інструментів сприяє, підтримує, захищає національного виробника. Програють ті, хто загрався у ліберальну економічну політику. Навіть Сполучені Штати, якщо ми подивимося, із 1979 року реальні доходи громадян в Сполучених Штатах виросли в  реальному вимірі на 1,2 відсотки.

Середній клас в Сполучених Штатах 30 років тому був 62 відсотки, сьогодні – 49, на момент приходу Трампа – менше 50. От вам  результати цієї ліберальної політики глобалізації, але виграють еліти. Ті, хто має доступ до ресурсів, Міжнародний валютний фонд і інші, хто керує світом –  "золотий мільярд".

Нам сьогодні пропонують, Україні, політику назавжди бути жебраками, назавжди бути сировинною колонію, назавжди сидіти на голці кредитів і назавжди побиратися.

Що пропонує наша команда? Ми пропонуємо  політику економічного  націоналізму, так, як це робиться в Китаї, в Туреччині, у Південній Кореї, Сінгапурі, там, де захищають власного національного виробника, там, де його підтримують і там, де держава втручається в економічні процеси заради економічного розвитку.

Нам кажуть, нехай за це відповідає ліберальний ринок. Повинен бути не вільний ринок, а  справедливий ринок. Справедливий! Бо коли  угоди підписуються, в результаті яких українці втрачають роботу, а Україна перетворюється на експортера дешевої робочої сили і сировини, то це не справедливий ринок. А нам наші партнери кажуть, ви віддайте сировину, нехай ваші заробітчани їдуть працювати по Польщах, по Португаліях, а ви в нас далі беріть кредити, за які матір рідну продаєте!

Ми пропонуємо міняти цю політику, проводити політику захисту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд дайте, будь ласка, завершити.

 

ЛЯШКО О.В. … політику захисту національних інтересів, політику захисту робочих місць українців і політику відродження національного виробництва. В першу чергу висока додана вартість, нові наукові розробки і високі технології – от що дасть майбутнє у третьому тисячолітті у глобальному світі. А не побиратися! Замість того, щоб приводити інвесторів, ходимо, просимо кредити! Це політика бідності і жебрацтва. У нас є альтернатива! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, від фракція "Батьківщина" Олександра Кужель, прошу вас.

 

16:33:33

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую.

Фракція "Батьківщина", Олександра Кужель. Проект даний, який ми розглядаємо, дублює аналогічний, який ми з вами вже розглядали і повернули на доопрацювання – це законопроект 3498. Проект не тільки не відповідає заявленій у пояснювальній записці меті – адаптації фондового ринку, але й не відповідає Регламенту ЄС и директивам, і містить ще низку корупційних факторів.

Наприклад, він значно звужує поняття пов'язаних осіб, що суперечить законодавству України про боротьбу з корупцією.

Друге, дискримінує інтереси міноритарних акціонерів шляхом нівелювання ролі емісії, які… прилюдного документу, який замінюється внутрішнім рішенням про емісію, значно обмежує доступ до відкритою та безоплатної інформації Державного реєстру випусків цінних паперів, запроваджує обов'язок міноритаріїв продавати власні акції на вимогу власника домінуючого контрольного пакету акцій. Ну, наприклад, що він дозволяє акціонерному товариству користуватися правом голосу за викупленими акціями, що грубо суперечить законодавству ЄС та призведе виникнення нових "МММ".

Третє. Фактично пропонує приховану приватизацію, наділяючи акціонерне товариство, в тому числі і державні, і комунальні, правом випускати облігації, продавати борг з його подальшою конвертацією в кооперативні права при непогашенні такого боргу в строк. За логікою цього проекту припустимо "Нафтогаз" або військовий завод, що мають прострочений борг за облігаціями, зможуть поміняти свої акції на прострочений борг перед кредитором поза процесом приватизації.

Четверте. Даний законопроект відкриває неконтрольований допуск продавців іноземних цінних паперів на фондовий ринок України, що фактично легалізує експорт українських капіталів за кордон, при цьому іноземний емітент звільнюється від обов'язку оприлюднення проспекту емісії українською мовою. Монополізує депозитарні функції, про що говорила і пані Острікова в Нацдепозитарії України, 50 відсотків капіталу якого належить приватним особам, отже, позбавляє права на депозитарну діяльність, інші депозитарні установи і такі же, що пенсійні фонди приватні, вводить авторизацію, приховане ліцензування, наділяє Національну комісію з одного боку не властиво широкими функціями. І тому я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Я хочу поставити наголос на тому, що фракція "Батьківщина" не буде голосувати, підтримувати цей законопроект, і пропоную його повернути авторам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, обмінялися думками щодо позицій фракцій. Зараз я прошу записатися на обговорення від народних депутатів України. Потім у представника комітету буде можливість підсумувати обговорення, і будемо виходити на результат. Я прошу записатися.

Будь ласка, пан Семенуха.

 

16:37:34

СЕМЕНУХА Р.С.

Передайте. будь ласка, слово Олегу Лаврику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не почула, вибачте. Олегу… Олегу Лаврику, будь ласка, мікрофон.

 

16:37:39

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Справді, питання ринку деривативу, ринку капіталів, як називається зараз цей закон, вже зареєстрований в парламенті, ми вже з ними працюємо близько півтора року. І весь цей період часу мова йде про одну просту річ: чи ми хочемо говорити про справді розвиток ринку деривативів, чи ми справді хочемо систематизувати в Україні ринок капіталу, чи ми боремося за повноваження регулятора.

Так от, "Самопоміч" підтримувала і підтримує будь-які процеси, які стосуються розвитку саме ринку деривативів, ринку капіталів. Але, друзі мої, якщо ми дальше будемо в один закон змішувати святе і грішне, ми ніколи не досягнемо поставленої для нас мети.

Тому до тих пір, поки в цьому законі будуть… закон буде стосуватися положень регулятора, їхньої діяльності, їхнього фінансування і так далі, "Самопоміч" закон підтримувати не буде.

Що стосується ринку деривативів, ми разом з нашими колегами з ринку і дальше будемо працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, народний депутат Демчак. Я перепрошую, у вас ще є ваш зараз запис. Фракція більше не буде використовувати цей час. Будь ласка, народний депутат Демчак.

 

16:39:15

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, я хочу якраз проакцентувати по двох останніх виступах.

Дійсно, був попередній законопроект, він дуже схожий був по своєму принципу регулювання  фондового ринку (3498), і там якраз були норми по підвищенню повноважень регулятора. Зараз поданий новий законопроект, де вичленено ці всі норми.

Я хочу… в першу чергу звертаюся до фракції "Самопоміч", бо вони  на це акцентували, і фракції БЮТ. Якраз ці норми зараз у законопроекті відсутні. І ми будемо дискутувати по  іншому, можливо, законопроекту  6303, де якраз ці норми включені, по підвищенню повноважень  комісії. На сьогодні  це чисто ринковий законопроект. Тому я прошу об'єднатися і підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

І будь ласка,  пані Романова Підлісецькому. Будь ласка,  пану Підлісецькому слово.

 

16:40:19

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Лев Підлісецький, фракція "Самопоміч". Даним законопроектом в "Прикінцевих положеннях" вносяться зміни в Господарський кодекс, в якому вилучається абсолютно стаття щодо товарних бірж, зокрема в цій статті зазначається, що ринок електроенергії  регулюється Законом "Про електроенергетику". На сьогоднішній день вже дії  інший Закон про ринок електроенергії, але тим не менше воно має… це є такий галузевий, вузьконаправлений закон, який визначає діяльність на ринку електроенергії.

 На мій погляд, абсолютно беззмістовно вносити зміни і викидати можливість регулювання вузькопрофільних  ринків, зокрема ринку  електроенергії, ринок теплопостачання і передавати… чи ринок газу той же ж і передавати всі повноваження для регулювання новоствореного  регулятора. Тим більше такі профільні ринки, як ринок  електроенергії, він регулюється абсолютно іншими правилами, оскільки є ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і багато інших. Зокрема, сьогодні, власне, в  ці дні відбувається обговорення вторинного законодавства, яке буде регулювати ці ринки, зокрема  правила ринку, правила ринку "на добу наперед" і тому подібні. Я вважаю абсолютно неправильним  передавати новоствореному регулятору повноваження контролю за цими товарними ринками. І тому я абсолютно не підтримую прийняття даного законопроекту.

Дякую. І фракція "Самопоміч" не буде підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я прошу всіх повертатися до сесійної зали. Відбулося обговорення законопроекту, власне, і фракції виступили, і депутати виступили.

Я прошу пана Руслана Демчака на трибуну, він підсумує обговорення. А тим більше, звучало від колег кілька зауважень. Я думаю, що зараз представник комітету запропонує компромісний варіант, який ми зможемо з вами прийняти для того, щоби не поховати цей законопроект. Прошу, будь ласка.

 

16:42:33

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, в першу чергу, мені здається, що проблема в нерозумінні суті законопроекту. Давайте я поясню простіше, що таке дериватив. Дериватив – це відстрочений договір поставити товар через якийсь термін по якійсь конкретній ціні. Скажіть, будь ласка, чи можна гарантувати… це якраз і є дериватив, який контролює комісія по цінних паперах. Чи можемо ми гарантувати виконання цього деривативу, якщо не буде прогарантована фізична поставка або фізична оплата? Звичайно, що ні. Тому звичайно, що нам потрібно для того, щоб ринок працював, регулювати не тільки деривативи, тобто ці договори, які є наслідком, а й умови по заключенню договорів базових і умови по торгівлі на організованих площадках. Тобто це вимоги до самої площадки, вони є високими для того, щоб іноземний інвестор, коли заходить, він вірив – він вірив нашому ринку, він вірив тим умовам, які комісія по цінним паперам буде ставити високі умови для того, щоб він розумів, що сюди можна заводити гроші. І щоб він міг працювати в такій системі: фонд зарубіжний світовий зранку міг зайти на ринок, продати валюту, поторгувати на товарних ринках або поторгувати на ринку деривативів, ввечері відкупити свою валюту і вийти. Це все закладається в цей законопроект.

Друге, що дуже важливо, цей законопроект, відновлюється ринок корпоративних облігацій. Це іще один блок, який може доповнити можливі залучення інвестицій. І ринок капіталів, і ринок облігацій, він створює додатковий об'єм інвестицій, додатковий об'єм операцій на українському ринку.

І крім того, як я вже говорив, ні в якому разі в цьому законопроекті не підвищуються повноваження Комісії по цінним паперам. Ми врахували якраз в комітеті ті зауваження, що були до попереднього законопроекту і зняли їх. Тому фактично це є той законопроект, який зможе Україні залучити нові інвестиції, які десь по об'єму вони дорівнюють об'єму банківського сектору. Це дуже серйозний об'єм і дуже великий прорив для нашого ринку капіталів.

Тому я думаю, що всі ті зауваження, якщо більше в основному звучало про регулювання товарних ринків, хоча це не так. Ми все ж таки, можливо, попрацюємо з самими визначеннями, з глосарієм. І можливо, таким чином ми більш акцентуємо, що це не мається на увазі регулювання якихось галузевих підходів, тобто створення якихось цін, там "Роттердам плюс", "Роттердам мінус", ні, абсолютно ніякого відношення це не має.

Ми попрацюємо з глосарієм і я думаю, що до другого читання ми вийдемо на той законопроект, який буде влаштовувати абсолютно всі фракції. Які сьогодні зауваження звучали, ми врахуємо. Тому, шановні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Прошу підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:45:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, обговорення завершено. Я прошу всіх народних депутатів заходити в зал. І прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Обговорення продемонструвало, що немає одностайної позиції. І тому важливо буде змобілізуватись прихильникам закону. І я прошу з ложі уряду в тому числі зайти в зал і приготуватись до голосування.

Отже, колеги, голови фракцій, займіть робочі місця. Ми переходимо до прийняття рішення.

Отже, можемо голосувати? Заходять ще депутати. Ще почекаю кілька секунд. Будь ласка, займайте робочі місця.

Добре, поки депутати займають місця, будь ласка, 1 хвилину голова комісії. Голова Комісії по цінним паперам 1 хвилину про важливість цього законопроекту. І запрошуйте депутатів у зал, будь ласка. Включіть мікрофон у ложі уряду.

 

16:47:50

ХРОМАЄВ Т.З.

Добрий день. Шановні народні депутати, зазначений законопроект фактично надає нам можливість створити в Україні реальні біржі такі, які функціонують в Євросоюзі та Сполучених Штатах. Аналогами таких є чиказькі біржі, лондонські біржі. Фактично ми на сьогодні імпортуємо біржові котировки від Роттердаму, від Чикаго. Цим законопроектом ми фактично надаємо можливість нашим фермерам і користувачам, і покупцям електроенергії, природного газу забезпечити прозорий ринок в Україні. Ми вважаємо, що цей законопроект нас поставить у ту ж саму лігу, в якій зараз знаходяться розвинуті економіки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про ринки капіталу та регульовані ринки (№ 7055) за основу. Колеги, тільки за основу. Поправки можна буде внести між першим і другим читанням. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо за основу 7055. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

16:49:04

За-172

Колеги, повторне перше підтримаєте?

Повторне перше.

Наступна пропозиція, яка передбачена Регламентом це пропозиція направити до комітету для підготовки на повторне перше читання. Давайте об'єднаємося навколо цієї пропозиції, колеги, щоб ми не втратили законопроект. Я прошу підтримати проект Закону про ринки капіталу та регульовані  ринки 7055 в комітет для підготовки на повторне перше читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо, колеги, уважно.

 

16:50:09

За-208

І остання пропозиція повернути суб'єкту законодавчої ініціативи.

Отже, колеги, наступне повернути суб'єкту законодавчої ініціативи. Я прошу всіх згуртуватись, щоб ми не втратили законопроект. Я прошу усіх зайняти робочі місця і підтримати цю пропозицію. Всім згуртовано і разом. І я ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про ринки капіталу та регульовані ринки 7055 повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги, кожен голос має вагу. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

16:51:08

За-223

Три голоси. Зараз ми повернемось до цієї пропозиції.

Я прошу зайняти робочі місця, колеги, три голоси. При мені, я бачу, ходять по залу і не голосують депутати.

Отже, колеги, зараз я запропоную повернутись до голосування за повернення суб'єкту законодавчої ініціативи. Прошу показати по фракціям. І прошу зараз, колеги, об'єднатись, повернутись, а потім я поставлю ще раз суб'єкту законодавчої ініціативи.

Прошу згуртовано за повернення. Прошу підтримати, колеги. І уважно, кожен голос. Прошу повернутись до пропозиції повернути суб'єкту законодавчої ініціативи. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо.

 

16:52:09

За-233

Повернулись.

І я ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про ринки капіталу та регульовані ринки (7055) повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу всіх уважно проголосувати. Прошу підтримати. Прошу голосувати, колеги. Прошу підтримати.

 

16:52:44

За-243

Рішення прийнято. 

І наступне питання з блоку фінансового комітету –  це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій (6141). І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу підтримати.

 

16:53:23

За-182

Рішення прийнято. 

І я запрошую до доповіді голову підкомітету Різаненка Павла Олександровича. Будь ласка, пане Павло.

 

16:53:42

РІЗАНЕНКО П.О.

Доброго дня, шановні колеги!  Павло Різаненко, глава підкомітету з цінних паперів та фондового ринку Комітету фінансової політики та банківської діяльності. Сьогодні вашій увазі пропонується розглянути проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій (реєстраційний номер 6141)  (від  27.02.2017 року).

Відповідно до чинного законодавства іноземним інвесторам для купівлі цінних паперів українських емітентів необхідно відкривати прямі рахунки в цінних паперах в українських депозитарних установах, що є стримуючим фактором при здійсненні інвестицій іноземними інвесторами через відсутність довіри до українських депозитарних установ так як для багатьох інститутів взагалі. Сьогодні процедура відкриття рахунку потребує значної кількості документів і є витратною та досить довготривалою для іноземного інвестора. Законопроектом пропонується запровадити інститут фінансового іноземного посередника номінального утримувача цінних паперів іноземних інвесторів, що значно спростить процедуру іноземного інвестування в  цінні папери українських емітентів, забезпечить захист інвестицій та є одним з важливих кроків до підвищення довіри іноземних інвесторів до депозитарної системи України.

Відповідно пропонується запровадити незалежний правовий режим обліку прав власності іноземних клієнтів глобальних зберігачів або інших фінансових посередників на цінні папери в депозитарній системі України. З цією метою передбачається введення до законодавства щодо депозитарної діяльності нових правових категорій: номінальний утримувач, рахунок у цінних паперах номінального утримувача, а також відповідне унормування, пов'язаних з цим основних аспектів депозитарної діяльності.

Крім того, законопроект передбачає обмеження кола іноземних фінансових установ, що можуть відкрити рахунок в цінних паперах номінального утримувача для обліку прав на цінні папери своїх клієнтів, а саме така фінансова установа повинна бути зареєстрована в державі, що є членом ЄС або членом групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей FATF або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, додайте.

 

РІЗАНЕНКО П.О.  Або Комітету експертів ради Європи з питань взаємної оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму МОNEYVAL і відповідно додатковими вимогами, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Висновки, які отримані стосовно даного законопроекту, усі позитивні, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів, Комісія з цінних паперів, Нацдепозитарій, всі підтримали даний законопроект, наголосивши на важливості наближення регулювання депозитарної системи України до міжнародних стандартів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, завершіть 30 секунд.

 

РІЗАНЕНКО П.О. Враховуючи викладене прошу народних депутатів підтримати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій (№ 6141) в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка.

Від "Самопомочі" Лаврик Олег Васильович, будь ласка.

 

16:57:13

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Справді, в пояснюючій записці до даного законопроекту написано, що законопроект спростить процедуру іноземного інвестування та забезпечить захист інвестицій. Але давайте подивимося, чи справді цього достатньо для того, щоб іноземний інвестор йшов в Україну і був гарантований в захисті своїх інвестицій? Чи, можливо, у нас в Україні працює судова система, і ми вже скільки часу говоримо про створення Антикорупційного суду і до того часу не можемо в залі прийняти цього закону? Чи, можливо, в Україні ми вже побороли корупцію і перш за все політичну корупцію? Для того, щоб її побороти  треба прийняти новий Закон про вибори на пропорційній основі народних депутатів України.

Тому цей закон потрібен, його потрібно підтримувати, "Самопоміч" за нього буде голосувати. Але це точно не є умовою захисту іноземних інвестицій і щоб привести сюди інвестора в Україну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Заключний виступ зараз буде, за дві хвилини відбудеться голосування, і я прошу запросити всіх депутатів в зал, голів фракцій прошу запросити депутатів в зал.

Від "Батьківщини" Івченко передає слово для виступу Кужель Олександрі. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

16:58:42

КУЖЕЛЬ О.В.

 "Батьківщина", Олександра Кужель. Я хочу поставити наголос про те, що я здивована, що цей законопроект попав в зал і немає експертизи антикорупційного комітету. Тому що цим законопроектом передбачається створення в Україні "сліпих трастів".

Якщо в Америці є сліпий траст, там, де Президент зберігає свої кошти, але там існує закон на розкриття інформації, автор законопроекту пропонує в Україні іностранцям створювати компанії і продавати цінні папери України і іноземні в Україні.

Хочу ще нагадати, шановні, ви мабуть забули, що два місяці тому в цьому залі ми… ви прийняли, бо ми виступали проти, "Батьківщина", законопроект, поданий Президентом, який передбачав звільнення від оподаткування нерезидентів, які торгують цінними паперами. Дуже цікава "цепочка" для тих, хто займається боротьбою з корупцією.

Цей законопроект треба повернути автору на доопрацювання, а НАБУ прошу звернути увагу на тих, хто готує такі законопроекти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Отже, обговорення завершено, переходимо до прийняття рішення.

І я прошу народних депутатів зайняти робочі місця і приготуватися до прийняття рішення. Я переконливо прошу повернутися в зал і приготуватися до голосування.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій (№ 6141) за пропозицією комітету за основу. Поправки і пропозиції можна буде внести між першим і другим читанням. Зараз пропонується комітетом прийняти за основу.

Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Уважно голосуємо. прошу підтримати. Голосуємо!

 

17:01:17

За-220

Не встигли. Зараз поставлю на повернення. Але я прошу зайняти робочі місця. (Шум у залі) Ні, ми обговорення завершили! Я прошу приготуватися до голосування, зайти в зал. І я прошу проголосувати за повернення до голосування за проект Закону 6141. Я прошу максимальної уваги і мобілізації. Прошу проголосувати за повернення. Прошу підтримати, голосуємо уважно, колеги, голосуємо. Прошу підтримати.

 

17:02:03

За-237

Повернулися.

І я ставлю проект Закону 6141 на голосування за основу. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, за основу уважно.

 

17:02:27

За-236

Рішення прийнято.  

І, колеги, 17:00 – ми переходимо до питань транспорту, як і домовлялися на Погоджувальній раді, після обіду ми переходимо до питань транспорту.

І перше питання в порядку денному це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг (№6766). І я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:03:13

За-177

Рішення прийнято.

І я запрошую до слова народного депутата України Урбанського Олександра Ігоревича. Будь ласка, Олександр Ігоревич.

 

17:03:43

УРБАНСЬКИЙ О.І.

Шановні колеги, шановний головуючий, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, автомобільні дороги України є одними з найнебезпечніших на даний момент. Ми займаємо п'яте місце по загиблих на дорогах після таких стран, як Малайзія, Аргентина, Греція та Камбоджа. Щодня з новин ми дізнаємося, що ДТП, які забирають життя та калічать людей, стаються майже кожен день.

Окрім людського фактора, однією з причин такої високої аварійності на дорогах є якість дорожнього покриття. В цьому році бюджетом передбачено значні кошти на ремонт доріг, у той же час, розбудова нової інфраструктури потребує залучення значних фінансових ресурсів.

Одним із напрямків вирішення проблеми, пов'язаної з фінансуванням будівництва нових доріг, може бути надання державою права на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг на підставі концесійного договору. Для держави концесія вигідна тим, що привертає приватні гроші, зберігаючи власність над об'єктом за державою; може підвищити ефективність управління об'єктом, передавши його приватній особі, за рахунок цього посилити конкуренцію в галузі якості надання послуг. Концесіонер отримує доступ до раніше недоступних до нього привабливих і стратегічно важливих економічних об'єктів, розподіл ризиків. Держава гарантує повернення вкладених коштів.

За даними Всесвітнього банку, у розвивающихся странах на частку концесійних договорів в інфраструктурі припадає 70 відсотків. Ці договори вони підписуються в таких галузях, як залізничні, автомобільні дорогі, морські і аеропорти. На сьогодні концесійні договори укладаються в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, просить доповідач ще хвилину. Думаю, ніхто не буде заперечувати?

Будь ласка, хвилину ще.

 

УРБАНСЬКИЙ О.І. На сьогоднішній день в країнах, таких як Франція, Німеччина, США та Великобританія, теж укладаються концесійні договори, які спрямовані на будівництво доріг.

Законопроектом 6766 передбачається: на умовах концесій можуть передаватися для будівництва та експлуатації дороги загального користування державного значення. Після прийняття рішення щодо будівництва, експлуатації автомобільних доріг, які можуть бути надані в концесію, забороняється органам виконавчої влади вчиняти будь-які дії  щодо надання земельних ділянок, передбачених для будівництва, експлуатації цих доріг, у користування чи у власність  громадянам чи юридичним особам. Рішення щодо повернення… щодо проведення  концесійного конкурсу приймає Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України визначає  максимальний розмір  плати за  разовий проїзд автомобільними дорогами, умови, при  яких здійснюється концесійна експлуатація дороги. Концесійні платежі зараховуються до державного бюджету України. Автомобільні дороги, їх ділянки відносять до розгляду платних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

УРБАНСЬКИЙ О.І. …лише за умови їх суттєвого вдосконалення.

Я хочу наголосити, що цим законопроектом ми передбачаємо  передачу в концесії тільки тих ділянок автомобільних доріг, які будуть будуватися, а не вже збудованими.

Враховуючи вищевикладене, прошу прийняти до уваги  цей законопроект, підтримати його і підтримати за основу і в цілому в першому читанні. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань транспорту Дубневич  Ярослав Васильович.

 

17:07:59

ДУБНЕВИЧ Я.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Ваші увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг (реєстраційний номер 6766) (доопрацьований 02.10.2017 року), внесений  народними депутатами.

Метою законопроекту є вдосконалення законодавчого врегулювання будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування  державного значення на умовах концесії.

Прийняття законопроекту сприятиме створенню умов для залучення інвестицій в галузь і країну в цілому для будівництва нових доріг та їх експлуатацію. Законопроектом вносяться зміни до законів України: "Про джерела фінансування дорожнього  господарства", "Про концесії", "Про концесії на будівництво та експлуатацію  автомобільних доріг". Зокрема, передбачається уточнення поняття  концесії, зміст рішення Кабінету Міністрів України щодо будівництва доріг на умовах концесії, зміст рішення Кабінету Міністрів України про проведення концесійного конкурсу. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення максимального розміру плати за разовий проїзд автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії. Конкретизується норма щодо альтернативного проїзду, що він повинен бути безоплатним та не перевищувати більш ніж в 2 рази довжину концесійної платної автомобільної дороги.

Запроваджується норма, відповідно до якої рішення про викуп земельної ділянки для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг втрачає чинність у разі, якщо протягом 3 років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду.

Комітет з питань транспорту на своєму засіданні 8 листопада 17 року розглянув законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та… Прошу 30 секунд, хвилину, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, додайте хвилину голові комітету.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Комітет з питань транспорту на своєму засіданні 8 листопада 17 року розглянув законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг, реєстраційний номер 6766, доопрацьований 2.10.17 року, внесений народними депутатами Урбанським, Козирем та іншими, та прийняв рішення пропонувати Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому. Прошу підтримати прийняття законопроекту 6766 за основу та в цілому.

Шановні народні депутати, я знаю, що… я прошу, щоб під час виступів будуть ще зауваження і поправки від представника члена транспортного комітету, від "Батьківщини" Сергія Євтушка та від "Самопомочі", представник "Самопомочі" буде виступати, буде також, з голосу будуть визначені певні доповнення до цього законопроекту. І разом з тими доповненнями прошу проголосувати за основу та в цілому і прошу підтримати, народні депутати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу провести запис:  два – за, два – проти.

Від "Народного фронту" Бурбак Максим, лідер фракції.

 

17:11:32

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! Фракція "Народного фронту" буде підтримувати даний законопроект, тому що вважає, що концесія будівництва доріг – це додатковий інструмент залучення інвестицій. І всі інвестиції, які будуть залучатися до України від наших західних партнерів, повинні бути захищеними. Тому це інструмент захисту інвестицій. Вважаю, що концесія – це суттєво допоможе нам оновити інфраструктуру України. Адже ми знаємо, що для того, щоб відремонтувати і побудувати нові дороги, Україні понадобится 10 років і фінансування не менше 10 мільярдів гривен в рік.

Дуже добре, що ми з вами відновили функціонування дорожнього фонду і тепер весь акциз від палива направляється на будівництво та капітальний ремонт доріг. Але цього недостатньо для того, щоб суттєво і досить швидко оновити транспортну інфраструктуру.

Тому вважаю, що фракція "Народного фронту" буде підтримувати даний законопроект. Була би пропозиція до фракцій "Батьківщина" та "Самопоміч" ці правки краще б в письмовому вигляді. Тому що, щоб вони не знівелювали саму суть цього законопроекту. Тому фракція буде підтримувати даний законопроект і вважає, що всі наші колеги по сесійному залу повинні його підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Самопомочі" Бабак Олена Валеріївна. Підлісецькому передає слово.

 

17:13:01

БАБАК А.В.

Підлісецькому прошу слово передати.

 

17:13:06

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Лев Підлісецький, фракція "Самопоміч". Будівництво доріг на умовах концесії, це дійсно є світова практика і один з інструментів залучення інвесторів до створення інфраструктурних, великих інфраструктурних проектів. На жаль, за двадцять, за всі роки незалежності України не було збудовано жодної концесійної дороги. Була єдина спроба в районі "Краковця", пропускного пункту, і то, вона була безуспішна.

Звичайно, даний законопроект може створити умови для будівництва доріг на умовах концесії. Але в тому вигляді, в якому воно зараз прописано, є дуже великі ризики, що дані, що цей закон не буде використаний для будівництва нових доріг, а буде використаний для передачі доріг у нормальному стані приватному, умовно, інвестору, який буде діставати кошти і під приводом кошти як компенсація концесіонеру.

Тому фракція "Самопоміч" наполягає і пропонує внести 9 правок. Якщо це є, ми в цілому голосуємо тоді з голосу зразу і проголосувати за основу і в цілому. 9 правок, де ми чітко зазначимо, що ці всі передачі будуть стосуватися новозбудованих доріг. Тому я готовий під стенограму зазначити всі пункти, куди це треба внести. У загальному це буде 9 фраз… новозбудована дорога. Я в кінці готовий взяти слово і ще раз озвучити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ми по завершенню обговорення проведемо консультацію. І якщо комітет не буде заперечувати, то ми ці поправки зможемо внести. Проговоріть між собою, щоб узгоджену позицію… По завершенню, пане Ярославе, по завершенню. Я вам дам слово, чи вам, чи Підлісецькому, озвучите під стенограму і потім я поставлю на голосування.

Від "Батьківщини" Івченко передає слово для виступу Сергію Євтушку. Будь ласка, пане Сергій.

 

17:15:13

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пане Голово.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, мета законопроекту – це врегулювання питань будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування державного значення на умовах концесії. Звичайно, з огляду на те, який у нас стан доріг, нині нам будь-яка допомога у вигляді інвестицій, побудови нових доріг була би дуже доречною. Адже ми розуміємо, що дороги – це судини економіки, які дадуть можливість процвітати, зміцнювати всі галузі економіки.

Натомість я хочу сказати, що у даному законопроекті ми бачимо ряд зауважень. Одне із зауважень – це те, що все ж таки передбачається, що концесіонер має право на компенсацію частини недоотриманого річного доходу у вигляді не більше 30 відсотків запланованого.

Я пропоную… І фракція може підтримати даний законопроект, якщо головою комітету буде під стенограму зафіксовано, що концесіонер може отримати не більше 15 відсотків запланованого.

Також в законопроекті, шановні колеги, ми не розуміємо і не бачимо, що це стосується виключно нових новозбудованих доріг.

Хотілося б також, пане голово комітету, щоб було в законопроекті прописано, що це стосується виключно новозбудованих доріг. А так "Батьківщина" готова підтримати. Більше того, є альтернативне будівництво альтернативних тих шляхопроводів, які в разі нестачі грошей у тих чи інших суб'єктів, які будуть пересуватися чиїмось шляхами можуть скористатися безкоштовними дорогами.

В такому випадку "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Блоку Петра Порошенка" Курило Віталій Семенович.

 

17:17:16

КУРИЛО В.С.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Віталій Курило, 113 виборчий округ, Луганщина. Мені здається, що вже всім людям набридли наші розмови про дороги, дороги треба починати робити. Тому даний законопроект необхідно підтримувати. І фракція "Блоку Петра Порошенка" буде однозначно його підтримувати.

Сьогодні стан доріг в Україні, він знаходиться в жахливому стані. Гірших доріг ніж у нас немає ніде в Європі. Тому треба приймати рішення і засукувати рукава і працювати. Але в той же час є ряд застережень, які необхідно, щоб вони, дійсно, штовхали нас вперед, а не назад і, щоб у нас не було того казнокрадства на дорогах, яке в нас існувало до цього часу. Що я маю на увазі. Ми повинні однозначно визначитись, що концесії, вони стосуються тільки новозбудованих доріг. Ті дороги, які вже збудовані державою раніше, вони не повинні передаватися в концесії. Все, що стосується нових доріг, то, будь ласка, передаємо і на пільгових, на любих умовах, аби нам будували дороги.    

І ще раз закликаю всіх підтримати даний законопроект, він достатньо, він достатньо аргументовано підготовлений і є ініціативою фракції  "Блоку Петра Порошенка".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, виступили усі бажаючі представники фракцій і груп. Зараз, як  і обіцяв, я  надам  заключне слово голові комітету. Але перед тим я прошу голів фракцій і Секретаріат Верховної Ради запросити депутатів в зал, через 2 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, Ярослав Дубневич 2 хвилини.

 

17:19:27

ДУБНЕВИЧ Я.В.

Шановні народні депутати!  Я прошу підтримати даний законопроект із поправками, які зараз будуть озвучені двома народними депутатами Левом Підлісецьким від  "Самопомочі" та Сергієм Євтушком від  "Батьківщини". Це слушні поправки, які потрібно внести до цього законопроекту, щоб чітке було усвідомлення, що цей закон стосується  тільки новозбудованих  державних транспортних коридорів. Саме тому я прошу надати слово для озвучення поправок Леву Підлісецькому, а потім Сергію Євтушку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По хвилині буде достатньо? Будь ласка, Підлісецький 1 хвилина і потім Євтушок –  1 хвилина. Будь ласка.

 

17:20:12

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

В пункті 1  підпункт 1,  там є фраза "крім випадків передачі відповідної автомобільної дороги", додається перед словами "автомобільної дороги" слово "новозбудованої".

Наступний підпункт 7 в тому ж пункті. Знову ж таки "передача новозбудованої автомобільної дороги". 

Далі, в тому ж пункті ще раз є "крім випадків передачі відповідної новозбудованої дороги". В цьому пункті є три рази, "новозбудованої" додається.

В пункті 2 підпункт 2. "Концесійні платежі у випадку передачі новозбудованої автомобільної дороги".

В пункті 3 підпункт 3. "Рішення щодо будівництва та експлуатації новозбудованих автомобільних доріг".

Далі, пункт 4, де йдеться про "внести зміни в статтю 27, крім випадків будівництва та експлуатації новозбудованих доріг на умовах концесії".

Далі, через абзац:  "автомобільні дороги і їх ділянки відносяться до розряду платних лише за умови їх суттєвого вдосконалення, а також…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд додайте.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. "…а також у разі їх будівництва та експлуатації новозбудованих доріг на умовах концесії та забезпечення альтернативного проїзду" і далі по тексту.

І далі йде в статті 29 частину третю доповнити реченням "у випадку віднесення новозбудованих автомобільних доріг". І в наступному абзаці частина шоста доповнити словами в дужках:  (крім випадків передачі відповідної новозбудованої дороги).

Тобто в загальному з'являється три фрази...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви завершили вже перелік.

Будь ласка, 10 секунд.

 

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. В цілому з'являється дев'ять місць зі словами "новозбудовані дороги", дев'ять місць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Сергій Євтушок, хвилина.

 

17:22:11

ЄВТУШОК С.М.

Шановні колеги, концесійна діяльність передбачає під собою це ж підприємницька діяльність, і система підприємницької діяльності може передбачати різні ризики. Тому я просив би пункт, де концесіонер має право на компенсацію частини недоотриманого доходу, розмір якого передбачається… розмір компенсації визначається за результатами звітного року, і не може становити, у законопроекті прописано, більше 30 відсотків запланованого доходу, ми просимо поставити не може становити більше 15 відсотків запланованого доходу за відповідний рік відповідно до умов договору. Прошу врахувати.

Також підтримуємо правки, озвучені Левом Підлісецьким.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, ми завершили обговорення, переходимо до прийняття рішення. І я поставлю на голосування з поправками, які були щойно озвучені.

Отже, колеги, прошу займати робочі місця, переходимо до прийняття рішення.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері будівництва та експлуатації автомобільних доріг (№ 6766) з поправками, які були озвучені під стенограму головою комітету Ярославом Дубневичем, народним депутатом  Підлісецьким і народним депутатом Сергієм Євтушком. І пропонується, щоб ми прийняли… щоб ми прийняли з тими поправками за основу і в цілому. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо 6766 за основу і в цілому, з правками, озвученими під стенограму. Голосуємо, прошу підтримати.

 

17:24:21

За-233

Закон прийнято.

Наступний в порядку денному проект Закону про внутрішній водний транспорт 2475а і 2475а-3. І я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, будь ласка,  прошу підтримати.

 

17:24:58

За-181

Рішення прийнято.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Козира Бориса Юрійовича, приготуватись Вадатурський. Будь ласка.

 

17:25:14

КОЗИР Б.Ю.

Шановний пане Голово! Народні депутати! Громадяни України! Вашій увазі пропонується законопроект 2475а про внутрішній водний транспорт в доопрацьованій редакції.

У законопроекту є певна історія, він обговорюється і доопрацьовується вже протягом трьох років. Нагадаю, 21 березня минулого року на інфраструктурному дні ми вже розглядали цей законопроект та направили його на доопрацювання. Протягом року законопроект був ретельно доопрацьований, були проведені чисельні дискусії з залученням іноземних експертів. Ми досконало вивчили досвід європейських країн та врахували його в нашому законопроекті. Підтвердженням цього є позитивний висновок Американської торгівельної палати про підтримку нашого законопроекту.

Хотів би коротко пройтись по основним новелам законопроекту. Перше застереження було запровадження річкового збору та його розмір. Тому в доопрацьованій редакції річковий збір є обмеженим. 

Отже, це була ключова вимога бізнесу. Наголошую, річковий збір буде  не тільки джерелом фінансування водних шляхів, а й маркером обліку вантажопотоку ріками України. На жаль, на сьогодні такого обліку не існує.

Наступним застереженням було необхідність створення підприємства з обслуговування річкових водних шляхів. Однозначно, це підприємство має бути, ми не можемо допустити хаосу на річці. Тому в ході дискусії було здійснено компромісне рішення шляхом реорганізації існуючих підприємств створити підприємство з обслуговування річкових водних шляхів без права отримання прибутку. І головне, правовий статус  підприємства буде визначати Кабінет Міністрів України.

Багато дискусій точилося навколо питання щодо джерел фінансування та утримання внутрішніх водних шляхів. Відповідь проста: у  законопроекті   визначено основні джерела фінансування – це річковий збір, кошти Державного бюджету та частина коштів канального збору БДЛК та ХМК.

Також законопроектом передбачено створення аварійного фонду річкових водних шляхів. Хочу наголосити, що кошти аварійного фонду можуть використовуватися виключно для компенсації витрат на ліквідацію наслідків аварії чи загрози аварії на внутрішніх водних шляхах.

Що стосується… (Шум у залі)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, ну, от все-таки у нас обговорюється важливий законопроект – чутно лідерів фракцій, а не виступаючих. Це несправедливо. Я дуже прошу додати хвилину зараз виступаючому… (Шум у залі) Шановний пане голово фракції, не кричіть!

Будь ласка, хвилину додайте виступаючому. І поводьте себе коректно.

Прошу.

 

КОЗИР Б.Ю. Що стосується імплементації директив Європейського Союзу, запевняю вас, всі директиви повністю імплементовано в нашому законопроекті.

Колеги, наголошую: законопроект не є політичним документом, він є суто економічним. Наш законопроект направлений проти монополії та хаосу на річках України. Прийняття законопроекту дозволить створити єдині прозорі правила ведення господарської діяльності, створити справжній ринок річкових вантажоперевезень, зробити річкові вантажоперевезення конкурентоспроможними, створити умови для залучення інвестицій на річки, створити нові робочі місця, збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів.

Шановні колеги, прошу вас підтримати законопроект 2475а.

Дякую за увагу та підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Отже, ми вислухали тільки що презентацію, доповідь по законопроекту 2475а. І зараз я запрошую до слова народного депутата України Андрія Вадатурського, який представить альтернативний законопроекту 2475а-3, просимо.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я прошу там з гальорки не кричати так голосно.

 

17:28:55

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.

Шановні колеги, ми  зараз почули гарні гасла про розвиток річок, які жодним чином не відповідають суті законопроекту. Верховна Рада вже 10 років розглядає той самий законопроект, але, по суті, є, як були, так і залишилися ті самі проблеми.

Перше – вводять додаткові збори. Навіщо? Створюють ще одне державне підприємство-паразит. Навіщо? І потім відкривають для офшорів.

Ми пропонуємо іншу складову. Сьогодні нам потрібен закон, який зробить річку економічно привабливою. Тому ми пропонуємо прибрати збори. Наш законопроект ліквідовує ці збори та визначає чітке джерело стабільного фінансування, 10 відсотків від канальних зборів – це 200 мільйонів гривень на рік, це достатньо для того, щоб утримувати річки.

2475а навпаки запроваджує річковий збір – податок, що іде в кишеню державного підприємства, а не до державного бюджету, це схема. Річковий збір групує збори, які нам потрібно ліквідувати, він призводить до подорожчання перевезень в басейні, там, де немає мостів і шлюзів. Якщо сьогодні ніхто не займається бізнесом, то хто буде інвестувати після того, як будуть підвищені податки, подумайте самі. Нам пропонують річковий збір, тоді як Світовий банк каже, що потрібно зменшити портові збори на 60 відсотків, це дасть додатковий  1 відсоток ВВП росту України. Подумайте над цифрами. Ми категорично проти річкового збору, це корупційне обілєчіваніє перевізника.

Ми також проти того, щоб запускали офшорний флот. Подумайте самі, ми зруйнуємо суднобудування в країні, це буде хрест. Люди будуть торгувати тут сірим паливом, яке будуть завозити без акцизу і будуть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину дайте, одну хвилину, будь ласка, завершити.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О.  І будуть торгувати паливом без акцизу, без ПДВ.

Скажіть, будь ласка, навіщо пропонувати відмовитись від прапора України, запустити в Україну офшорні суда-бляхи для вільної економічної діяльності на воді? Просто як приклад Сполучених Штатів: закон Джонса у США забороняє внутрішні перевезення іноземним судам та дозволяє перевезення вантажів тільки судам, побудованим в США. Закон вже працює майже сто років. Це справжній захист національних інтересів, нам треба вчитись. А у нас пропонують запустити якраз офшори, щоб поставити хрест на суднобудуванні.

Ідея 2475. Що зробило міністерство чи автори 2475а для того, щоб зробити наш прапор, український прапор, привабливим? Нічого. Останні новини: я вам хочу сказати, що державне Дунайське пароходство будує новий флот під прапором Мальти, із залишку українського…

 

17:32:19

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Ні, у нас насправді всім однаково надається право продовжити презентацію свого законопроекту. Ми вам, пане Андрію, дякуємо.

Шановні колеги, зараз слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань транспорту Ярославу Дубневичу. І він представить позицію профільного комітету відносно цих двох законопроектів, які ми зараз з вами дискутуємо.

 

17:32:43

ДУБНЕВИЧ Я.В.

Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, законопроект 2475а (доопрацьований) (від 08.06.2017 року) спрямований на системне врегулювання правовідносин у галузі судноплавства на річкових внутрішніх водних шляхах. Зокрема, в законопроекті визначаються джерела фінансування інфраструктури внутрішнього водного транспорту, за рахунок в тому числі і річкового збору; правовий режим утримання судноплавних гідротехнічних споруд та водних підходів до них.

Прийняття законопроекту також сприятиме приведенню українського законодавства у галузі водного транспорту до європейських директив і регламентів.

Міністерство інфраструктури України підтримує законопроект. Свої пропозиції та зауваження до законопроекту подали Мінприроди, Мін'юст, Мінагрополітики, інші міністерства та органи центральної виконавчої влади, які можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання.

Комітетом спільно з Мінінфраструктури доопрацьовано законопроект шляхом врахування наданих зауважень та пропозицій.

Комітет з питань транспорту на своєму засіданні 08.11.2017 року розглянув законопроект  про  внутрішній водний транспорт (реєстраційний номер 2475а), доопрацьований 08.06.2017 року, внесений народним депутатом України Козирем та іншими, та прийняв рішення пропонувати Верховній Раді України у першому читанні прийняти його за основу з урахуванням таких пропозицій комітету: виключити з частини п'ятої статті 1 слова "і канального збору"; і друге – виключити  з частини один статті 69 слова "канального збору".

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися від фракцій на обговорення цих двох законопроектів. Будь ласка.

Будь ласка,  народний депутат Бриченко від "Народного фронту". Передає слово максиму Бурбаку, прошу. З місця будете, Максим, виступати.

 

17:34:58

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, фракція "Народного фронту"  буде підтримувати законопроект 2475а, адже ми розуміємо, що нам треба врешті-решт розкрити… відкрити річку, дати можливість річковим транспортом перевозити всі вантажі переважно зараз, які зараз перевозяться нашими  дорогами, і це суттєво знищує інфраструктуру дорожню.

Але хотілося би, щоб… чому 2475а? Тому що вважаємо, що це відпрацьований законопроект, який підтримано бізнесом, який підтримано бізнесовими асоціаціями. І вважаю, що треба підтримувати, щоб судноплавство на річках не було  однією монополією однієї вертикально інтегрованої  компанії, яка хоче даний законопроект ставити в заручники своїх приватних бізнес-інтересів, розказуючи нам про контрабанду палива, щодо інших держав. Дайте річці жити спокійно. Дайте їй працювати. А всі ці надходження від  річкового збору підуть на ремонти шлюзів. Про це ніхто не хоче говорити, що 25 років поспіль шлюзи не ремонтуються, і що це несе загрозу національній безпеці нашої держави, натомість лобіюють свої приватні інтереси. Тому прошу весь зал підтримати законопроект 2475а, бо він найбільш збалансований і він слугуватиме лише розвитку нашої держави, інфраструктури на річках. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, від радикальної фракції Віктор Галасюк. Прошу, пане Вікторе. Олег Валерійович у нас сьогодні в такому настрої вчителя молодшої школи від фракції Радикальної партії.

Шановний народний депутат пан Галасюк Віктор, прошу, будь ласка, від фракції Радикальної партії.

 

17:36:54

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні колеги, чи потрібен сьогодні Закон про внутрішній водний транспорт? Безумовно, потрібен. Потрібні правила гри, які дозволять відродити українську річку, які дозволять повернути славу українських корабелів. Але дуже важливо, яким має бути цей закон.

Цей закон має бути прозорим, ефективним, таким, який створить переваги для української річки, для українських корабелів і зробить її більш привабливою. Сьогодні українська річка є дискримінованою в порівнянні з іншими видами транспорту. Тому сьогодні треба зробити все, щоби зменшити на неї податкове і тарифне навантаження, щоби перевезення грузів річкою стало дешевшим, вигіднішим, щоби українська промисловість побачила, що і у залізниці є конкурент, який допомагає розвиватися українській економіці.

Тому треба сьогодні не створювати нові підприємства – державні монополісти, на які набирати нові податки. Сьогодні треба не підвищувати податкове навантаження на українську річку, а знижувати його, в тому числі розглядати дуже радикальні заходи, такі як потенційне зняття акцизного збору з палива для річки. Це дуже важливо.

Сьогодні потрібно, безумовно, визначитися, що в Україні мають ходити під українськими прапорами флот, а не під офшорними прапорами. Ми маємо дуже чіткий план відродження українського суднобудування. І ті обіцянки, які Олег Ляшко, перебуваючи в Миколаєві і в Херсоні дав, ми їх, безумовно, виконаємо. Ми приймемо законодавчий пакет реформ на підтримку української річки, українського суднобудування, дешевші кредити, допомогу і страхування, гарантування українським експортерам, комплексний підхід через індустріальні парки, умови для розвитку цього виробництва, запуск Експортно-кредитного агентства, зниження податкового навантаження. І такі правила гри, які будуть не дискримінувати, а підтримувати українських корабелів і українських транспортників під…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити. Вже? Добре.

Шановні колеги, будь ласка, від фракції "Самопоміч" пан Семенуха з трибуни буде виступати. Просимо вас.

 

17:39:15

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, шановна пані головуюча! Я думаю, що в цьому залі нікого не треба переконувати в тому, що треба негайно реанімувати річкову галузь. Проте, через три роки дискусій в цьому парламенті "віз і нині там". А цифри говорять, дуже гостро говорять про те, що сьогодні близько 75 відсотків зношення основних фондів внутрішніх водних шляхів. Я скажу більше. Якщо ми протягом трьох-п'яти років не змінимо ситуацію, процеси стануть незворотними.

Сьогодні ми знову в цьому залі розглядаємо два альтернативні законопроекти. Але вони не просто альтернативні, вони різні по світогляду. Я як співавтор законопроекту 2475а-3 хочу сказати, що наш законопроект пропонує європейські стандарти. Законопроект відповідає європейським директивам, запроваджує ринкові правила і дозволить залучити інвестора.

Я також хочу зупинитися на декількох речах, які говорять в показують суть різних світоглядних підходів. На жаль, законопроект 2475а, який підтримує Міністерство інфраструктури, запроваджує державного монополіста – адміністрацію внутрішніх водних шляхів України. Ну, невже незрозуміло, до яких наслідків призведе черговий державний монополіст.

Це здорожчання послуг, втрата привабливості для інвесторів, до чергової корупції і як наслідок до стагнації цієї галузі. На превеликий жаль, Україна вже має негативний досвід створення державних монополій у цій галузі – це Адміністрація морських портів України, яка за даними Світового банку зробила в Україні українські порти найдорожчими у світі. От до чого приводять державні монополії і що нам пропонує фактично законопроект колеги Козиря.

І наступне, дуже важливо. Законопроект, який підтримує Міністерство інфраструктури, запроваджує новий податок для бізнесу – річковий збір, який значно посилить фінансовий тиск, і без того великий, на перевізників і впливу як наслідок на кінцеву ціну товарів. Цей збір призведе до здорожчання і без того дорогих перевезень не менше ніж на 2 відсотки. Наш законопроект 2475а-3 унеможливлює створення монополіста…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, дайте завершити.

 

СЕМЕНУХА Р.С. … запроваджує цивілізовані правила і за декілька років дозволить корінним чином змінити ситуацію у галузі, приведе до європейських стандартів і залучить інвестора.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З гальорки заклики вже закінчувати роботу Верховної Ради України. Ми до 18-ї працюємо. Ми сьогодні працюємо до 18-ї, а то і до 18:15.

Будь ласка, від "Опозиційного блоку" зараз Володимир Гусак, а потім від "Батьківщини" Сергій Соболєв. І від "Блоку Петра Порошенка" не записалися. Якщо є виступ… теж Козир.

Будь ласка, пане Гусак.

 

17:42:04

ГУСАК В.Г.

Шановні українці, шановні колеги, шановна головуюча! В Україні великі проблеми з виробництвом. У 2017 році промислове виробництво в Україні порівняно з 2016 роком не збільшилося. А порівняно, скажімо, з 2014 роком виробництво менше на 10 відсотків. Це економічне лихо. І одним з факторів, який стримує розвиток виробництва в Україні, – це проблеми з транспортною інфраструктурою. Ми маємо великі проблеми з автомобільними дорогами і маємо великі проблеми з залізничними перевезеннями. Тому дуже важливо забезпечити розвиток річкових перевезень як екологічну і економічну альтернативу залізничному та автомобільному транспорту. І Україна, справді, потребує базового закону у сфері внутрішніх водних перевезень.

Цей закон має встановлювати правові, економічні та організаційні засади ринку річкових перевезень в Україні та забезпечувати розвиток послуг у внутрішніх водних перевезень внутрішнім водним транспортом, я хотів би наголосити, на конкурентних засадах.

Ми вважаємо, що найкраще цій меті відповідає законопроект 2475а. Але я хотів би звернути увагу авторів законопроекту на те чому він так важко проходить у цій залі.

У нас в українському парламенті є традиція, що під час підготовки законопроектів прикриватися добрими намірами… Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, 30 секунд. Будь ласка, прошу.

 

ГУСАК В.Г. 30 секунд. Прикриваючись добрими намірами та гарною метою, включати в законопроекти норми, які взагалі їх не стосуються. Наприклад, в цьому законопроекті чомусь включено низку норм про водний баласт, які є: а) складними; б) пов'язаними з корупційними ризиками і не мають відношення до предмету даного законопроекту. Але Україні потрібен розвиток внутрішньо водних шляхів. І тому ми  проголосуємо за законопроект 2475а у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякуємо.

Будь ласка, Сергій Соболєв. Запрошуємо вас до слова.

 

17:44:56

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Я вважаю, що при розгляді таких законопроектів треба викликати сюди НАБУ, щоб вони давали звіт про те, а як же попрацювала Адміністрація морських портів на прикладі останніх двох років. Сама  велика справа цього року –  це арешт всієї Адміністрації морських портів, які нанесли збитки при так званих днопоглиблювальних роботах в  найбільших портах України. Кошти, які були розбазарені, мільярди –  і ніяких робіт не було виконано в кінцевому варіанті.

Саме тому законопроект альтернативний колег Вадатурського, Євтушка, Одарченка – це законопроект,  який відповідає європейським стандартам, це законопроект, який не дозволить зруйнувати, як це почалося з морськими портами, ще і річкові порти.

В чому ключова вада першого законопроекту. Фактично створюється паралельна структура за прикладом Адміністрації морських портів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

 СОБОЛЄВ С.В.  …які довели ситуацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, хвилину, тому що дали вам тільки хвилину.  Ще хвилину додайте.

 

СОБОЛЄВ С.В. Які довели ситуацію в країні до рівня падіння і перевезень, і сплати податків, і рівня заробітної плати  до ситуації  найгіршої за всі части.  У нас в 2014 році, коли почалася війна, не було такої ситуації, як вона стала в 2018 році після господарювання  міністерства і створення Адміністрації морських портів. А це є ключове, за що борються автори першого законопроекту. 

Друге, що є не менш важливим. Так, дійсно, треба ремонтувати все господарство, яке забезпечує шлюзове проходження. Але, вибачте, куди ідуть ті кошти, які на сьогодні збираються?  І саме тому альтернативний законопроект дає пряму відповідь, як використати європейські ключові норми для того, щоб діяли ці норми в Україні. А норма про спроби запровадження офшорних юрисдикцій ще й в річковий транспорт остаточно загубить цю галузь. Бо саме схема мінімізації податків буде тут застосована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Так, ще 30 секунд тому що у вас не було можливості.

 

17:47:39

СОБОЛЄВ С.В.

Саме тому наша фракція  "Батьківщина" буде підтримувати законопроект зі значком 3, і це є єдина можливість навести порядок в галузі.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пану Соболєву надали виступити 1 хвилину.  Фракція  "Батьківщина" має можливість мати 2 хвилини і так само…

Шановний колега з гальорки, я вас дуже шаную, але ви, от правда, начебто ви не хочете послухати таке важливе обговорення. Мені здається, вам же цікаво, правда?

Шановні колеги, будь ласка, зараз до виступу запрошується Урбанський від фракції  "Блок Петра Порошенка" 2 хвилини. 2 хвилини, як всі інші фракції. І потім профільне міністерство, заступник міністра з питань транспорту Юрій Лавринюк також просить дві хвилини підсумувати обговорення.

Пане Урбанський, прошу.

 

17:48:26

УРБАНСЬКИЙ О.І.

Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий, я, як голова підкомітету транспортного по річковому та морському транспорту хочу наголосити, що цей законопроект є дуже важливий для нашої галузі. І ці зауваження стосовно прапору, і надходження до наших річок суден під іноземним прапором, ми можемо виправити між першим і другим читанням. І я ще хочу наголосити, що ми запровадили цю норму в цьому законопроекті лише на 5 років із обов'язковою реєстрацією компаній, які будуть оперувати цими судами, на території України, коли будуть найматися виключно українські громадяни як працівники цих суден. Цей законопроект дасть поштовх судноплавству, судноремонту та суднобудівництву. Наступний крок –  це буде розвиток нашої металургійної галузі.

Ще я хочу наголосити, що цей законопроект, він не стосується АМПУ ні в якому разі, це окрема історія. І ми говоримо, що річковий збір повинен в цьому законопроекті для того, щоб ми днопоглиблюванням річок займалися окремо від АМПУ.

Дякую за уваження. І дуже прошу підтримати цей законопроект в першому читанні.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:49:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одна хвилина заступник міністра Юрій Лавринюк і переходимо до голосування. Я прошу всіх запросити в зал і зайти народних депутатів в зал, через хвилину ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка.

 

17:50:05

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, я представляю профільне міністерство, хочу розвіяти міф, який тут був озвучений щодо створення якогось нового органу. Навпаки, прийняття законопроекту 2475а, яке підтримує Міністерство інфраструктури, передбачає об'єднання двох державних підприємств –  це "Укрводшлях", яке наразі утримує, обслуговує шлюзи по каскаду Дніпра, і Адміністрація річкових портів, яке діє, об'єднання в одне підприємства. Запровадження річкового збору для днопоглиблювання. В свою чергу ми скасуємо цим законопроектом плату за шлюзування, скасовується плата за проходження розвідних мостів, можливість приватного інвестування в стратегічні об'єкти, інфраструктури, і норму демонополізації лоцманських послуг.

І цей законопроект, він розрушить монополію певних приватних структур на річні Дніпро і допустить туди всіх бажаючих учасників ринку, що відповідно створить конкуренцію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф. Що створить відповідну конкуренцію і буде розвивати наші річки. Тому Міністерство інфраструктури підтримує законопроект 2475а. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Отже, прошу займати робочі місця, ми переходимо до прийняття рішення. Тема хоч і дискусійна, але справді надзвичайно важлива для розвитку інфраструктури в Україні. І тому я прошу всіх максимально змобілізуватись, і я ставлю на голосування проект Закону про внутрішній водний транспорт (№2475а). Комітет просить підтримати його за основу з врахуванням пропозицій комітету.

Я прошу змобілізуватись, прошу зайняти місця і уважно голосувати. І я ставлю на голосування 2475а за основу, з урахуванням пропозицій  комітету.

Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:52:38

За-216

Не встигли всі.  Колеги, запросіть в зал. Я поставлю на повернення.

Давайте поставлю другий, а потім вже на повернення.

Зараз я ставлю згідно  Регламенту другий закон – 2475а-3. Хто підтримує другий альтернативний законопроект, прошу проголосувати.

 

17:53:17

За-159

Отже, перший законопроект назбирав набагато більшу кількість голосів. І тому, колеги, зараз запропоную повернутися до голосування за перший законопроект, який нам і порекомендував комітет – 2475а, який, показало голосування, об'єднав більшу частину залу. Тому я прошу всіх об'єднатися і проголосувати за повернення до 2475а – базового законопроекту, який пропонує комітет.

Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця, змобілізуватися, і я ставлю пропозицію повернутися до 2475а.

Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо. прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

17:54:16

За-216

10 голосів, колеги, 10 голосів – це надто багато. (Шум  в залі) Колеги, давайте, два – в комітет на доопрацювання. (Шум  в залі) Колеги, яка позиція голови комітету, будь ласка? Будь ласка, голова комітету, одна хвилина.

 

17:54:38

ДУБНЕВИЧ Я.В.

Два законопроекти уже були на розгляді в комітеті. І якщо ні один законопроект не набирає голосів, то я прошу відправити ці законопроекти авторам законопроектів. Ми зберемося і зробимо на базі комітету спільний   законопроект і визначимо чітко який має бути. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я зараз пропоную взяти до уваги позицію голови комітету. Приймається така позиція? Я поставлю: спочатку – в  комітет, а потім – суб'єкту законодавчої ініціативи, як це і передбачено Регламентом.

Отже, перша пропозиція: повернути в комітет для підготовки на повторне перше читання один законопроект 2475а. Прошу проголосувати, прошу підтримати. (Шум  в залі) Це буде наступна пропозиція. Перша – ця, прошу  підтримати – в комітет на доопрацювання. Прошу підтримати.

 

17:56:11

За-207

Наступна пропозиція: два законопроекти в комітет на підготовку до повторного першого читання. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.

 

17:56:35

За-257

Рішення прийнято.

Колеги, у мене до вас є така пропозиція. Увага! Послухайте мене уважно.

У нас є один законопроект, який повністю об'єднує зал і який має всього кілька поправок. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі (3096-д). Якщо буде воля залу, я попрошу його перенести зараз на розгляд, і ми його встигнемо пройти. Він надзвичайно, неймовірно короткий. Це друге читання, там всього кілька правок. Він стоїть через кілька законопроектів. І ми єдине, що можемо встигнути, це цей законопроект.

Хто за те, щоб перенести розгляд проекту Закону 3096-д на зараз, прошу проголосувати, хто підтримує цю пропозицію.

 

17:57:52

За-203

На жаль, немає голосів на перенесення, пані Оля.

І, зрештою, в нас залишилася одна хвилина до завершення нашої роботи. Ми змогли пройти тільки два законопроекти з блоку питань транспорту, але, тим не менше, ми протягом дня сьогодні прийняли  12 рішень. З них дуже важливе, ключове рішення – включення в  порядок денний і доручення  комітетові невідкладно розглянути законопроект про Вищий антикорупційний суд. Я сподіваюся, ще раз говорю, що у нас буде шанс вже в цей четвер перейти до його розгляду в  першому читанні, якщо такою буде воля залу.

Дякую всім за  плідну, продуктивну роботу протягом дня. А зараз вечірнє засідання   Верховної Ради України я оголошую закритим. Завтра о  10 ранку запрошую всіх в зал для продовження нашої роботи. Дякую вам.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку