ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

07 лютого 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:02:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Прошу приготуватись до реєстрації. Всі готові?

Шановні колеги, прошу зареєструватись.

 

10:03:42

Зареєстровано 347 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження наших колег. День народження Ірини Степанівни Луценко. Привітаємо пані Ірину – Представника Президента України у Верховній Раді. І Юрія Олександровича Буглака привітаємо, нашого колегу, з днем народження.

У нас сьогодні ще один день народження, колеги. 7 лютого 1992 року міністри закордонних справ, економіки та фінансів країн Західної Європи підписали Договір про Європейський Союз. І це фактично сьогодні день народження Європейського Союзу. Давайте привітаємо наших європейських друзів з тим святом, адже наша мета, мета України – це повноправне членство України в Європейському Союзі. І український парламент має робити все для того, щоб чим швидше ця ціль була здійснена і парламентом, і урядом. Напрацьована дорожня карта пріоритетних законопроектів у сфері євроінтеграції, які ми повинні реалізовувати, ми вчора прийняли два важливих закони для євроінтеграції, і, я впевнений, з такою ж динамікою ми будемо йти і далі, і це буде одним з пріоритетів нашої роботи цієї сесії, як і в цілому нашої каденції. Україна повертається до родини європейських народів, де кожен українець житиме вільно і гідно.

І сьогодні у нас на порядку денному будуть стоять важливі ратифікації, як завжди у середу. Я сподіваюсь на плідну і активну роботу залу. Зараз згідно Регламенту 30 хвилин для виступів від народних депутатів, наголошую, не від фракцій, а від народних депутатів. І я прошу всіх, хто хоче виступити, хто хоче зробити заяву, приготуватись до запису виступів від народних депутатів. Прошу провести запис. Будь ласка.

Від Радикальної партії, від депутатів, Рибалка передає Віктору Галасюку. Я запрошую до трибуни Віктора Галасюка. Будь ласка, пане Вікторе.

 

10:06:49

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, сьогодні зусилля всіх гілок влади і українського парламенту передусім мають бути налаштовані на єдині цілі – це цілі створення робочих місць, це ціль підвищення реального рівня добробуту громадян, це збільшення податкових надходжень до бюджету з розвитку, а не з закордонних кредитів і позичок, це високотехнологічний експорт. Це все те, що дозволить зробити країну міцнішою економічно, бо в світі рахуються лише з сильними країнами. Лише сильна країна здатна забезпечити перспективу для власних громадян.

Для того, щоб це зробити, потрібно, по-перше, радикально змінити економічну політику. Не просто розглядати якісь економічні закони, які насправді дуже мало змінюють, а приймати саме головні закони, які запустять  українську економіку і збільшать зростання ВВП з 2-3 відсотків до 7, 8, 9 і більше відсотків на рік. Це індустріальні парки, це податкові стимули  потужні для того, щоб залучати в Україну інвестиції, це експортно-кредитне агентство. Щойно я мав розмову з Першим віце-прем'єром Степаном Івановичем Кубівим. Сьогодні уряд, нарешті, планує затвердити статутні документи експортно-кредитного агентства. Це означає в близькій перспективі здешевлення кредитів для українських виробників в рази. Це означає, що вони зможуть направляти кошти на модернізацію, направляти кошти на підвищення заробітних плат в країні.

Треба негайно приймати в другому читанні і в цілому "Купуй українське, плати українцям", бо цей закон дозволить забезпечити розумне імпортозаміщення, дозволить зняти країну з штучної голки імпорту, на якій ми сьогодні сидимо, зміцнити гривню, стабілізувати ціни в крамницях. Це реальний інструмент. А не те, що сьогодні, наприклад, робить Національний банк.

Вчора претендент на Голову Національного банку був на фракції Радикальної партії, і півтори години ми мали дуже жорстку розмову. Ми не підтримуємо його кандидатуру, адже він по суті просто пропонує продовжувати ту саму політику Гонтаревої. Що вони роблять? Піднімають облікову ставку, роблять дорожчими кредити для підприємств, для громадян. Цим вони підвищують собівартість українських товарів, цим вони по суті витісняють українських виробників з ринку, зменшують купівельну спроможність громадян, а імпортні товари, як ніж в масло, входять в український ринок.  Це треба виправляти і виправляти радикально.

Тому ми за зміну економічного курсу країни і за нову монетарну політику Національного банку, бо Нацбанк має бути незалежний від зовнішніх впливів, а не від здорового глузду і національних економічних інтересів держави.

Такою є політика фракції Радикальної партії.  І я закликаю всі політичні сили підтримати її незалежно від ваших політичних  вподобань. Бо нам  потрібна сильна, заможна і успішна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, перед тим, як дати наступний виступ, повідомлення маленьке. В Україні зараз з візитом перебуває делегація парламентської комісії лівансько-української дружби Національних зборів Ліванської Республіки. Зараз делегація знаходиться в дипломатичній ложі. Давайте привітаємо шановних гостей. (Оплески) Побажаємо їм плідного відвідування нашої держави та яскравих вражень від гостинної  української землі.  Вітаємо вас, друзі! Вітаємо вас, колеги! Успіху!

Дідич передає слово для виступу Віталію Купрію. Будь ласка.

 

10:10:46

КУПРІЙ В.М.

Шановні колеги! Я хотів  би згадати, як нещодавно Петро Олексійович Порошенко заявив нам, що нам треба розвивати земельні відносини, нам треба знімати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, і що він як гарант Конституції буде забезпечувати, щоб у нас діяв закон, щоб нічиї права не порушувались. Але хочу нагадати, що сам Петро Олексійович Порошенко є відомим земельним аферистом. Це людина, яка,  зловживаючи своїми можливостями, купуючи за хабарі, скажімо, підкуповуючи чиновників, свого часу захоплювала і продовжує захоплювати земельні  ділянки.

Перша ситуація, яку ми знаємо, щодо розслідування журналістів схем. Це коли вони разом з паном Кононенком захопили гектар землі у Царському селі в столиці.  Шахрайська схема  жодної копійки в бюджет територіальної громади Києва не потрапило.

Друга ситуація пов'язана з тим, що завод, який належить Президенту Порошенку, я його  називаю "Ленінська кузня", воно більш відповідає духу Порошенка, зараз він називається "Кузня на Рибальському", отримує 100-мільйонні пільги  по сплаті земельних податків. Територіальна  громада Києва не отримує ці кошти, хоча там ведеться баснословно прибутковий бізнес, збагачення на оборонних замовленнях.

Третя ситуація, яку я вияснив і з'ясував своїм антикорупційним розслідуванням, це  коли Петро Порошенко в той час, коли відбувалися розстріли людей на Майдані, вбивали Небесну Сотню, він за спиною киян вів перемовини про закупівлю гектарів земель в місті Києві під будівництво торговельно-розважальних комплексів і за заниженою ціною, за моїми підрахунками, також до 100 мільйонів гривень ціна була занижена, і громада міста Києва втратила.

А нещодавно, коли я відвідав місто Козин, я хотів подивитися, чи правду інформацію розповідають, що і там була земельна оборудка захоплення робітничої бази відпочинку. То я направив звернення до пана Гройсмана, Прем'єр-міністра, щоб він мені роз'яснив, на яких підставах зараз діє там і живе Президент, яким чином відбувався перехід права власності на майно робітничої турбази? Так от що я отримав, яку відповідь?

По-перше, пан Гройсман, в порушення Закону України "Про Кабінет Міністрів, не відповів мені абсолютно, я отримав відписку від іншого органу, інший орган - це геокадастр, це також його люди, повідомив, що всі справи, які стосуються маєтку Порошенка в Козині, землевпорядна документація, всі вилучені Управлінням державної охорони Гелетеєм. Це є приховання злочину, на мою думку, тому я направив вже відповідну заяву про кримінальне правопорушення щодо пана Гройсмана, 351 стаття, що невиконання закону на вимогу депутата про надання інформації і щодо пана Гелетея, який разом з Прем'єр-міністром приховують земельні оборудки афериста Президента Порошенка. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:13:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Наступний виступ, будь ласка, народний депутат Вілкул, якому передає слово його колега Мартовицький.

 

10:13:51

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний народе України! З цієї трибуни хотів би поставити одне дуже важливе питання, яке, я впевнений, сьогодні непокоїть мільйони українських сімей. Тиждень тому стало зрозуміло, що Кабмін таки готує кардинальне підвищення цін на газ для населення. Декілька місяців напівправди та намагань уникнути конкретних відповідей завершилися тим, що Прем'єр-міністр таки визнав, що за умовами співпраці з МВФ влада планує значно підвищити тарифи на газ, вони це називають таким гарним і розпливчатим формулюванням, як приведення цін на газ для населення до ринкового рівня.

Насправді, за цією фразою ховається лише одне – чергові космічні ціни у платіжках українських громадян, більшість з яких не може наразі сплачувати навіть існуючі тарифи.

Мене особисто обурює те, що Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у якості великого досягнення повідомляє нам, що він зробить все можливе, щоб анонсоване підвищення цін відбулося вже після закінчення опалювального сезону. Я хочу запитати, а що буде після опалювального сезону –  життя закінчиться?

По-перше, я дуже хочу, щоб уряд пояснив українцям, де ж ця газова незалежність, про яку ми чуємо останні три роки і від Кабміну Яценюка, і від нинішнього. Я питаю, що ж це за енергетична незалежність така, через яку ціни на газ для людей скоро в Україні будуть вищими ніж у Європі, де люди мають зовсім інший рівень доходів. Чи це українці платять знов за чергові схеми?

По-друге, я вважаю, що процес перемовин з МВФ, який сьогодні веде команда уряду і де обговорюються умови підвищення цін на газ, є абсолютно не прозорим. Ми не знаємо, якою ще часткою національних інтересів та прав наших громадян там торгують. Тому я вимагаю, щоб уряд зробив детальний та зрозумілий звіт про всі нюанси переговорів, відповів на запитання, чому заради кредиту у півтора мільярди влада готує чергове підвищення цін. У нас лише через корупцію країна щомісяця втрачає більше грошей ніж нам може дати МВФ та будь-які інші міжнародні донори разом взяті. Вважаю, що такий звіт має відбутися негайно.

Влада має взяти на себе зобов'язання, що черговий кредит не обернеться для України соціальною катастрофою. Спочатку наведіть лад в економіці, створіть робочі місця, стабілізуйте ціни та гарантуйте європейські заробітні плати, а потім вже встановлюйте європейські тарифи.

І наостанок. Вийдіть на вулицю до військових пенсіонерів, до людей, яких ви тричі обдурили. Ми подали проект постанови – його блокують, ми подали до суду – ви блокуєте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

ВІЛКУЛ О.Ю. Я вимагаю негайно внести питання щодо підвищення пенсій для військових  пенсіонерів до залу і припинити знущатися з людей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступний виступ – це Борис Іванович Тарасюк, який передає слово своєму колезі Івану Григоровичу Кириленку. Але цей виступ буде пізніше, тому що ще є заява від двох фракцій, щоб поєднати час.

Будь ласка, зараз до слова запрошується народний депутат Шурма, якому передають слово його колеги: Німченко і Мороко. Просимо, 6 хвилин ви маєте.

 

10:17:38

ШУРМА І.М.

Доброго дня, громадяни України і ті, хто залишилися сьогодні в залі Верховної Ради. Хотів би нагадати, що по інсайдерській інформації понад 40 народних депутатів зараз поїхали в Сполучені Штати  Америки на молитовний  сніданок. До речі, економістам порадив би вивчити питання, а, можливо, краще сюди  запросити Президента Сполучених Штатів. Це дешевше вийде, і люди будуть на роботі, і молитовний сніданок відбудеться.

А тепер… а тепер, по суті. Фракція "Опозиційного блоку" вимагає від  керівництва Верховної Ради, я звертаюся до пана Парубія, в даному випадку до головуючої, про негайне внесення на розгляд сесійної зали Постанови 5642, яка була зареєстрована ще  16 січня 2017 року, проект Постанови  про визнання роботи першого  заступника міністра охорони здоров'я, тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я Супрун Уляни незадовільною та звернення до Кабінету Міністрів України  щодо звільнення її з займаної посади.

У нас питань немає, і я обґрунтую, чому ми вносимо це питання на розгляд сесійної зали. Але я би вас всіх у залі попросив зараз хвилинку уваги, всіх, щоб ви почули. 11 липня 2015 року інформацією було розміщено: Президент вручив паспорти громадян України Уляни Супрун і  Марко Супрун – право  на громадянство. А ми маємо право на  сьогоднішній день цю людину заслуховувати у залі? Увійдіть на  офіційний сайт  Президента України: ні 10 числа, ні 11-го,  ні з 1 липня, ні з 1 січня… серпня указу про надання громадянства, Указу Президента  нема. Для того, щоб зараз шулери заднім числом не вставили, ми поробили скріншоти. То чи ми маємо право на сьогоднішній день слухати тут громадянина України, який не має громадянства, громадянина іншої держави? Це є питання до Петра Олексійовича. Петро Олексійович, або вас хтось підставляє з громадянством Супрун – офіційного документу нема –  або надавайте їй громадянство і нехай заходить сюди в зал. Це є перше питання.

Друге  питання. Ми звернулися в міграційну службу: хто є Уляна Супрун – громадянка України чи негромадянка України. Ми були шоковані, коли серед причин, які не дозволяють прийняти… відмовитись від другого громадянства, це є сплата за вихід з другого громадянства, яка перевищує половину мінімальної заробітної плати.

Я вам нагадаю, у 2015 року сплата орієнтовно 2 тисячі доларів, це було порядка 40 тисяч гривень, середня зарплата була 1218, це треба було розраховувати з розрахунку  609. Можна скористатися нормою, але де мораль, коли  людина не сплачує 40 тисяч гривень, яка себе називає патріотом, в той час, як в неї на депозитних рахунках більше 100 мільйонів гривень? Ну, є  бажання або бути дуже багатим і патріотом, або є лукавство. І те, що відбулося з Квіташвіші, якого сьогодні неможливо знайти, то це означає, що ця людина хоче уникнути відповідальності. А якої відповідальності вона хоче уникнути? Нагадайте мені, будь ласка, один рік за 26 років незалежності України, коли захворіло понад 3 тисячі людей і десятки померло на кір. Ви у Вікіпедії не знайдете жодної країни, коли десятки тисяч … коли десятки хворих на ботулізм, з них десятки померли, не находять відповідної реакції. І це в той час, коли ця людина несе персональну відповідальність, підписує показники бюджету, фінансування, і гарантує вивід грошей на міжнародні закупівлі.

Нагадаю: у 2016 році 4 мільярди гривень – фух на міжнародні банки. По сьогоднішній день лишень 50 відсотків за 16-й рік ліками поступило в Україну, за 17-й – нічого. І вони ще говорять, що на сьогоднішній день немає грошей.

Світовий банк нам позичив майже 6 мільярдів гривень на реорганізацію системи охорони здоров'я. І що ви думаєте? Мало того, що ми маємо сплатити мільйон 200 процентів, то ми ще умудрилися несвоєчасно використати ті кошти і сплачуємо штраф. І ось по Рахунковій... звіт по Рахунковій палаті: сплатили 700 тисяч гривень за несвоєчасний вибір грошей від Світового банку. І нам ця людина говорить про те, що нема грошей на бальзамування Пирогова. Можливо, вона через свої ідеологічні переконання вважає Пирогова однодумцем Хошиміна і Леніна, які забальзамовані, то я мушу сказати, що вона... що це є лікар. Вона може цього і не знати, тому що якщо ви подивитесь на диплом, який виданий у 89-му році, то це є термін, коли вона закінчила коледж Мічиганського університету. І думаєте, хто її диплом визнав дипломом лікаря, хоча це про середню освіту? Так званий перший заступник міністра Совсун. А ви знайдіть хто така Совсун. На офіційному сайті це є радник Уляни Супрун в Міністерстві охорони здоров'я. Сама видала – сама пішла. Але вона, до речі, написала, що може працевлаштуватися і продовжити навчання.

То хай Супрун прийде сюди, розкаже про громадянство, розкаже про своє бажання тут жити, навчатися і працювати. Прошу внести цю постанову на розгляд. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, тепер слово має Ольга Бєлькова, якій передає право виступити її колега народний депутат Мельник. Прошу.

 

10:23:55

БЄЛЬКОВА О.В.

Дякую.

Шановні колеги, тут один із виступаючих цікавився,  що відбувається з цінами на газ. А я хочу вам повідомити, що відбувається з українським газом в Криму.

Нагадаю, на момент окупації Криму народ України володів чималими запасами нафти і газу в Криму. А саме через "Чорноморнафтогаз", який тоді володів 19-ю спеціальними дозволами на користування надрами, з них 14 –  на шельфи Чорного і акваторії Азовського морів, чотири – на суші Криму і один спецдозвіл – на підземне сховище природного газу. З моменту анексії Криму Росія незаконно видобула з родовищ України біля 7,2 мільярда кубів природного газу, нафти і природного конденсату  231 тонну.

Так от куди дівається український газ сьогодні? На сьогодні 5 спецдозволів "Чорноморнафтогазу" анульовано, тому що товариство не має можливості продовжити дію спецдозволів. На зазначених родовищах веде видобуток Росія через свої підконтрольні підприємства. Товариство не має доступу ні до активів, ні до банківських рахунків, які заблоковані кредиторами, відсутність фінансових ресурсів на оплату зборів пов'язані з продовженням ліцензій. Фактично ще чотири ліцензії буде от-от призупинено.

Судова справа щодо списання безнадійного податкового боргу знаходиться на розгляді у Верховному Суді. Фактично сьогодні "Чорноморнафтогаз" у дуже скрутному становищі, і ми зобов'язані перед ними зберегти їм можливість відстояти всі свої права в усіх судах через прийняття Закону 5370.

Тим часом в Росії недарма, не витрачають час дарма і намагаються прийняттям окремих законів легалізувати незаконний видобуток нашого з вами газу. Так 31.12.17 уряд Росії схвалив зміни до так званого Закону "Об особенностях правового регулирования отношений в сфере пользования недрами в связи с принятием в Российскую Федерацию Республики Крым и образованием в составе Российской Федерации новых субъектов". Фактично цим законом сьогодні намагаються дати можливість різним приватним офшоркам видобувати наш газ для того, щоб вони все забрали, і потім не було навіть до кого позиватися.

Фактично сьогодні перед нами стоїть величезне завдання – зберегти українську компанію і надати їй можливість відстоювати свої права в міжнародних судах. Я закликаю вас, колеги, підтримати законопроект 5370, разом з тим в усіх своїх заявах об'єднатися і підтримати всі намагання українських дипломатів відстояти наші інтереси в міжнародних судах, а не займатися тим, що ділити ліцензії, які сьогодні потрібні Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за актуальну проблематику у вашому виступі.

І, будь ласка, до слова запрошується народний депутат пані Гопко. Прошу.

 

10:27:11

ГОПКО Г.М.

Дорогі українці, всім доброго дня, доброго ранку. По-перше, хотіла би сказати, що дуже важливим завданням для українського парламенту є прозорий та інклюзивний розгляд кожної кандидатури на посаду Центральної виборчої комісії на рівні профільного комітету та під час пленарного засідання. Я дуже сподіваюся, що ми будемо бачити справді, як дотримуються регламентні процедури, і не буде кулуарних домовленостей, тому що оновлений склад ЦВК працюватиме наступні 7 років, і це буде якраз дві президентські кампанії і парламентські. І для нас надзвичайно важливим після того, як ми оберемо нарешті новий склад ЦВК, це перейти до того, щоби розглядати Виборчий кодекс. І тому разом із народними депутатами як Вікторія Пташник, Остап Єднак і багатьма іншими ми звернулися до спікера парламенту для того, щоби дати доручення Комітету з питань правової політики та правосуддя нарешті створити робочу групу для того, щоби почати розгляд тих поправок, а це такий відбувається поправковий спам, до Виборчого кодексу і для того, щоби ми могли отримати якісний Виборчий кодекс, який би покривав президентські, парламентські  і місцеві вибори, а не бачили цей саботаж, який відбувається. Тому величезне звернення, щоб Комітет профільний з питань правової політики та правосуддя нарешті почав розглядати цей важливий Виборчий кодекс.

Також надзвичайно важливим, крім оновлення складу ЦВК, є оновлення Рахункової палати, яке ми провалили в минулому році, але Рахункова палата є одним із важливих інструментів контролю за публічними державними фінансами, і це одне з таких самих важливих завдань як аудитор НАБУ, надання НАБУ самостійності у прослуховуванні за рішенням суду  і також питання НАЗК, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій.

І хотіла б також сказати, що вчора весь світ спостерігав за тим, як відбувався тестовий запуск ракети Falcon Heavy SpaceX Ілона Маска. І одна з наших ідей була – це так само бачити Ілона Маска і багато інших інноваторів разом з українськими стартаперами, які працюють над тим, щоб Україна стала модерною, інноваційною і приєдналась до клубу високотехнологічних країн світу. І саме для цього багато в Україні представників від парламенту, від уряду працюють над так званим Європейським інвестиційним планом. Вже в березні Європейський Союз представить Європейський зовнішній інвестиційний фонд і ці можливості, де Україна зможе так само подаватися, щоб отримувати кошти на проекти інфраструктури та підтримку малого і середнього бізнесу.

Я думаю, що це надзвичайно важливо – не фокусуватися на кредитах, які ми отримуємо від МВФ, що важливо для макрофінансової стабілізації, виконуючи ті важливі інституційні зобов'язання. Але говорити як Україна як космічна держава може брати участь в тих наукових розробках. Що було підтверджено зокрема під час "Українського будинку" в Давосі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Будь ласка, пан Підлісецький, народний депутат Підлісецький запрошується до слова.

 

10:30:28

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Лев Підлісецький, фракція "Самопоміч". Я би хотів сьогодні підняти питання "рабського" тарифоутворення. Абсолютно нова схема в українській енергетиці. І дуже символічно, що вона починається з Вінниці. Власне, про що йде мова. 1 лютого 2018 року у Вінниці пройшли так звані громадські слухання щодо запровадження "рабського" тарифоутворення, іншими словами стимулюючого тарифоутворення.

В громадських слуханнях прийняв участь голова Вінницької облдержадміністрації, його заступник та голова Вінницької обласної ради. Також там було сказано, що жодних громадських ініціатив не було подано і ніяких заперечень немає. І як результат з 1 квітня 2018 року у Вінниці "Вінницяобленерго" запроваджується і пропонується запровадити так зване стимулююче тарифоутворення.

Щоб довго не говорити, скажу одну річ. З 1 квітня почне працювати система, яка щороку з усіх вінничан буде знімати більше ніж 1 мільярд гривень щороку. І це буде в платіжці кожного вінничанина. І це тільки початок. Розкажу, що таке стимулююче тарифоутворення і для чого воно запроваджується.

Скажу банальний приклад. "Дніпрообленерго" в серпні 2018 року було продано за ціною 750 мільйонів – 25 процентів. Купила, звичайно, компанія ДТЕК. Оцінка 25 процентів за 750 мільйонів говорить, що загальна вартість це 3 мільярди. Для даного стимулюючого тарифоутворення це ж "Дніпрообленерго" оцінено в 13,4 мільярди. Таким чином власники "Дніпрообленерго" за рік будуть діставати у повернення свої так званих інвестицій 1,6 мільярдів гривень. Таким чином новітня інвестиція ДТЕК і пана Ахметова повернеться буквально за 2 роки. Це стосується не тільки Вінниці і це стосується не тільки Дніпра, це стосується кожного українця, оскільки дана система… вже методика запровадження вона опублікована в "Урядовому кур'єрі" і з 1 квітня поступово почне впроваджуватися в кожному обленерго і фактично буде стосуватися кожного українця, оскільки кожен українець споживає електроенергію. Загальна сума в рік буде складати понад 30 мільярдів гривень. Всі знають про "Роттердам плюс". Але "Роттердам плюс" – це тільки був початок і це тільки квіточки. Рабське тарифоутворення, мабуть, і символічно має назву RAB, оскільки воно, дійсно, дуже заганяє українців у рабське положення. І не дивно, що все більше і більше українців виїжджають за кордон, оскільки жити так по-новому в Україні вже ніхто не може. Тому я вимагаю і фракція "Самопоміч" вимагає зупинити це свавілля влади і зупинити запровадження "рабського" тарифоутворення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз до слова запрошується народний депутат Антонищак, якому передає слово його колега пан Кіт.

 

10:33:49

АНТОНИЩАК А.Ф.

Доброго дня. Андрій Антонищак, Політична партія "Народний контроль". Шановний народе України, якщо вчора, до вчорашнього дня, ще хтось плекав надії на здоровий глузд польського політикуму, то після підписання Анджеєм Дудою злощасного закону сам історичний факт, що вперше в Європі у 1932 році концентраційний табір був створений у Березі-Картузькій під Львівщиною, заперечення його несе кримінальну відповідальність.

В той час, коли частина польського політикуму виступає, використовує її пам'ять, про минулий біль народів Європи у своїх політичних цілях і на законодавчому рівні намагається спотворити європейську історію, нам варто задуматися над трагічними сторінками нашого спільного історичного минулого, над встановленням історичної правди та збереженням пам'яті про злочини проти людяності колишніх тоталітарних режимів, яким досі наша держава не дала належної оцінки.

Однією з таких трагічних сторінок було тотальне примусове виселення українців 1944-51-го років з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщина, західної Бойківщини, так званого Закерзоння, внаслідок якого постраждало понад 750 тисяч українців.  Процес виселення проводився в кілька етапів. У 1944-46-х роках було примусове виселення з рідних одвічних земель з території Польщі до Української Республіки майже 500 тисяч українців за етнічною ознакою на підставі злочинної Угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським комітетом національного визволення.

Офіційною версією причини виселення була підтримка українським населенням Української повстанської армії. Масове так зване добровільне переселення, а фактично примусове виселення українців, здійснювалося під тиском агресивної пропаганди з боку обох урядів, активної терористичної діяльності підпільних польських банд, з залученням регулярних частин польського війська, всього біля 20 тисяч осіб Червоної армії та  каральних загонів НКВС.

Після примусової евакуації півмільйона українців у Польщі ще залишилися тисячі українців. У квітні-травні 47-го року в ході військово-політичної операції "Вісла" було завершено операцію з остаточного вирішення українського питання. Вигнано і розпорошено з метою асиміляції близько ще 150 тисяч українців. Підозрювані в непокорі були відправлені в концентраційний табір в Явожно, у якому під час операції "Вісла" перебувало близько 4 тисяч українських сімей. Депортації відбувалися із застосуванням методів державного терору, з брутальним порушенням прав людини та нації, цинічним нехтуванням принципів справедливості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще багато виступаючих.

Шановні колеги! Дякую вам.

15 секунд, будь ласка. Я розумію, але в нас однакові всі в залі, це  рівні можливості і права. 15 секунд.

 

10:37:14

АНТОНИЩАК А.Ф.

Тому вважаю доконечною вимогою часу та ініціюю створення  робочої групи з підготовки проекту Закону України про депортованих, з визначенням статусу примусово евакуйованих як жертв політичних репресій тоталітарного режиму та їх реабілітацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колега.

І останній виступ в рамках виступаючих… Шановний пане Сергію! Пану Івану Григоровичу буде 6 хвилин надано, зараз… У нас все під контролем, не хвилюйтеся.

Зараз, будь ласка, замість Реки слово  має Максим Бурбак. Все під контролем. І потім ми переходимо до виступів в рамках наших заяв. Дякую.

Пане Максиме, до слова.

 

10:37:58

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! Лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк перебуває з візитом в Вашингтоні,  де має зустріч із високими представниками Ради національної безпеки Сполучених Штатів і керівництва Державного департаменту та Пентагону, а також  з конгресменами  США від Республіканської та Демократичної  партій.

Ми очікуємо жорсткої реакції західних партнерів на призначення виборів російського Президента на українській території. Одним з головних  питань, яке обговорює Арсеній Яценюк під час зустрічі, є геополітичне питання, яке стоїть на порядку денному України і повинно стояти на порядку денному всього світу, в тому числі і Сполучених Штатів Америки. Має  бути висунута жорстка  позиція з боку наших західних партнерів, з боку США щодо того, що вибори на українській території можуть проводитися тільки по відношенню до Президента України, а не Президента Росії.

Ще одним питанням перемовин є стратегічний  курс  України в НАТО. Необхідно підписати з Альянсом План дій щодо членства в НАТО і дати чіткий сигнал всьому світу про мету України – членство в  Альянсі.      

"Народний фронт"  в понеділок зареєстрував постанову зі зверненням Верховної Ради до Ради безпеки та Генеральної Асамблеї ООН, ОБСЄ, Європейського Союзу, НАТО, інших міжнародних організацій, парламентських асамблей, іноземних парламентів та урядів про недопущення та невизнання виборів російського Президента в Криму.

Кремль знову планує організувати протизаконне голосування в окупованому Криму, як це вже було під час так званих виборів у Держдуму. Тоді за ініціативи Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка  український парламент визнав ці вибори нелегітимними  з відповідними правовими наслідками. Тепер ми повинні зробити те ж саме. Маємо звернутися до всього світу з вимогою запобігти так званим виборам на українській території в Криму.

Вчора ми остаточно розблокували прийняття закону про тимчасово окуповані території, ми визнали Росію країною-агресором, а Донбас і Крим окупованими територіями. Перепризначення російського царя на українській землі є незаконним, а також унеможливить визнання цього призначення легітимним.

Я звертаюся до вас, пане Голово, дати доручення профільному комітету якнайшвидше розглянути цю постанову на найближчому своєму засіданні, яке відбудеться сьогодні, і винести в зал на голосування першим питанням порядку денного наступного пленарного вівторка. Я хочу наголосити, що вже зараз процес підготовки до цих виборів супроводжується систематичними і масштабними порушеннями прав людини, репресіями проти місцевого цивільного населення. Ці злочини кремлівської верхівки треба зупинити. Я впевнений, своє слово на підтримку цієї постанови скаже і Рефат Чубаров.

І наостанок, звертаюся до всіх фракцій і депутатів, годі використовувати Регламент для затягування процесу розгляду надважливого питання про створення Антикорупційного суду. Вчора ми побачили, як деякі фракції всіляко відтягували цей процес. Хочу нагадати чітку публічну позицію "Народного фронту", що з наступного тижня законопроект все ж таки буде в порядку денному і Антикорупційний суд ми проголосуємо "за", і розпочнемо процедуру його створення. Годі зволікати, це наш обов'язок, суд має працювати, а корупціонери сидіти за ґратами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за актуальні пропозиції.

Колеги, як я і говорила, Борис Іванович Тарасюк передає зараз слово колезі Івану Григоровичу Кириленку, і плюс є ще заяви від двох фракцій: від "Самопомочі" і "Батьківщини" на виступ, тому об'єднуємо 6 хвилин. І має зараз шановний Іван Григорович 6 хвилин.

Будь ласка, пане Іван.

 

10:41:23

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, я вийшов на трибуну із цим скромним пакетом, це равіолі. В цьому пакеті виробництва "Маdе in Italy" 250 грам, середньоєвропейська ціна – близько 3 євро. Як у фокусі, як в краплині води –  наші біди, проблеми і наша могутня перспектива розвитку. Італія не експортує жодного грама сировини. Італія експортує готову продукцію. І славиться на весь світ чудовими винами, сирами, макаронними виборами і так далі, один з яких прикладів я показую.

Друзі, ми славимося на весь світ експортом сировини. Перемножте, ми звикли оперувати мегапоняттями, перемножте ці грами на тонни і врахуйте, друзі, 250 грам, де борошно і наповнювач – шпинат, основа –  борошно, ціна питання в тонні – 10-12 тисяч євро. Ми експортуємо зерно за 100 євро. З нашого зерна роблять равіолі, спагеті, макарони, піцу і таке інше, везуть в Україну. Чого бідні –  питається в задачі. Відповідь відома.

Шановні колеги, хто дав секрет Італії такого успіху? Дали сімейні фермерські господарства, в Італії їх 1 мільйон 870 тисяч. З гектара Італія земель, маючи набагато гірші землі, набагато менше в обробітку, має в десять разів більше зиску ніж Україна. Тобто перекладемо наші 17 мільярдів, які маємо від сільського господарства, від експорту доларів, перекладіть на італьянські механізми господарювання, отримаємо, як говорять в Одесі, несравнимые вещи – 170 мільярдів. Це здається фантастика? Ні, ні.

Ми вчора з вами, здається, наблизились максимально до того главного звена цепи, як казав класик, ухватившись за яке, можна вытащить всю цепь. Ми вчора обговорювали сімейне фермерство України як уклад на селі, як те, що люди просять, те, що для людей звичне. У нас це фермерське сімейне господарство є. Нас годує підсобне господарство селян, яке дає 95 процентів овочів, фруктів, картоплі, дає 82 проценти молока, більшу половину м'яса, без птиці, половину яєць. 14 відсотків земельних угідь у підсобному господарстві. Друзі, воно вже у нас природно є, давайте це узаконимо. Вчора ми намагалися це зробити. Перший блін комом. Ми вляпались в історію, а я  пропоную увійти в історію. Тому я думаю, що ми вчора  десь наблизились до цієї істини.

Пропозиція нашої фракції. Особисто Голові Верховної Ради очолити робочу групу з представників усіх фракцій,  які більше всього до цієї теми причетні, залучити науку, залучити громадські  організації, асоціації фермерів і написати пакет законів, він майже  готовий у нас є в залі.

Друзі, нам  треба юридично це оформити. Ложимо на стіл закон. Нам треба державна підтримку? Ми повинні податками сказати, що вони будуть зрозумілі, доступні і  вигідні для селян. Другий закон. Нам треба державна підтримка кредитування? Треба створювати селянський, фермерський банк, тільки державні кошти там повинні бути під 2 відсотка річних. Де взяти гроші на банк?  Друзі, а для чого ми роздали 5 мільярдів дотації мільярдерам? Вибачте, це неправильно і это дурно пахнет. Давайте ці гроші в  капіталізацію селянського  банку і кредитувати сімейну ферму. Чи багато треба для того, щоб її організувати? Спочатку на своєму підсобному господарстві – рулон  плівки і 200 кілограм  уголка. Це невеликі кошти, але сотні тисяч можуть почати свою справу.

Друзі, для цього треба закон? Пишемо. Чи рішення Національного банку. Пишемо робочій групі. Цього мало? Землю треба, землю. Землю передаємо громадам чи граємося? Передаємо громадам, передаємо землю. Без отих умов, які пишемо: глава адміністрації остаточне рішення приймає. Який глава адміністрації? Мегакорупція, тільки вид збоку. І які адміністрації будуть після об'єднання громад? Районів не буде, коли завершиться цей  процес.

Друзі, та давайте завершувати з цим рудиментом і атавізмом одночасно. Та в кінці кінців  децентралізація в дії чи ми граємося, чи ми в стойлі будемо тримати й далі їх. Та ні, давайте таки дамо право громаді розпоряджатися землями навколо населених пунктів, за межами, ціна питання – 4-7 мільйонів гектарів, які сьогодні в тіні.

Кому ця земля піде? Та хай приймає рішення громада, для кого – для сімейної ферми.

Малувато цього? Давайте подивимося, а як будемо торгувати? Мабуть, треба відновлювати  кооперацію. Кооперацію виробничу, бо "Джон Дір" на три гектари смислу нема купляти – це абсурд, виробничу, заготівельно-збутову, торгівельну кооперацію і, звичайно,  переробку, малу механізацію, органічне землеробство – тільки цим ми цікаві для багатої ситої Європи. Для цього треба  закони. Пишемо в цій робочій групі.

І нарешті, мораторій  на землю. Якщо це буде стосуватися сімейної ферми, відпаде цей мораторій, вибачте, як банний лист, але для сімейної ферми.

Я звертаюсь  від імені фракції до Голови Верховної Ради: очольте, Андрію Володимировичу. І замість того, щоб вляпаться в історію, як вчора було, увійдемо в історію. "Батьківщина" до цього готова! Запрошуємо усіх.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні колеги, маємо ще  заяви від фракцій, які готові замінити на виступ. Перша заява надійшла від Радикальної партії. Прошу вас, пане Ляшко, до виступу. І від "Народного фронту".

І друга заява – "Опозиційний блок" і група "Відродження", буде виступати народний депутат Литвин.

Будь ласка, прошу, пане Ляшко.

 

10:47:50

ЛЯШКО О.В.

Чудовий виступ Івана Григоровича Кириленка, абсолютно правильні пропозиції, і я сподіваюсь, що ми разом всі тут у парламенті, об'єднаємо зусилля, бо для розвитку сімейного  фермерства, кооперації, переробки, що треба ключове? Відповісти на питання "хто господар на землі?"

В конституції ми пропонуємо записати, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. 180 народних депутатів України підписалися під змінами до Конституції, щоб узаконити фермерів на рівні Основного Закону країни, тому що парадокс, але в Конституції України немає жодного слова ні про селянина, ні про фермера.

На жаль, серед 180 народних депутатів немає жодного підпису від шановних колег з фракції "Батьківщина". Я закликаю вас підписатися під цим законом, і прошу Голову парламенту, оскільки зміни до Конституції вже більше року лежать у парламенті, давайте нарешті винесемо їх на розгляд Верховної Ради  і раз і назавжди скажемо, що господарем на українській землі є український селянин, а не латифундист чи транснаціональні корпорації.

Але я хотів би звернути увагу на іншу, не менш важливу проблему – це зростання споживчих цін на продукти першої необхідності. Минулого літа уряд скасував державне регулювання цін на продукти першої необхідності і ми бачимо страшенний ріст. За результатами 2017 року інфляція – майже 14 відсотків і це в тому числі через рішення влади, яким відпущено всі ціни. Кажуть, вільна рука ринку має регулювати ціни – так, але не може вільна рука ринку, вона задушить малоимущих, пенсіонерів, тих, у кого низькі доходи. І тому ми вимагаємо від уряду відновлення державного регулювання цін. Минулого року: хліб пшеничний з борошна першого ґатунку здорожчання майже на 22 відсотки, хліб житній – 22 відсотки, яловичина – на 30 відсотків, свинина – 36,5, м'ясо птиці – 25, сало – 69 відсотків здорожчання, сир – 24, сметана – 24.

Тобто, хто може заплатити ці ціни, коли вони такими катастрофічними темпами зростають? Ми вимагаємо від уряду відновлення державного регулювання цін на продукти першої необхідності і захист інтересів найменш захищених категорій громадян. Тому що замість підвищення цін треба зарплати, пенсії піднімати, доходи людей піднімати. Уряд, натомість щоб взяти черговий кредит, бере на себе зобов'язання про підвищення цін на газ. У бюджеті цього року вже більше 70 мільярдів гривень на компенсацію вартості житлово-комунальних послуг. Якщо знову підняти ціну на газ, це більше 100 мільярдів треба буде з бюджету платити, щоб компенсувати вартість. І ключове – люди не здатні платити ці космічні ціни на газ, величезна криза неплатежів і як наслідок стагнація у житлово-комунальному господарстві.

Ми вимагаємо від уряду не піднімати ціни на газ, а піднімати зарплати, пенсії і доходи українців.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:51:01

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз буде заключний виступ від двох фракцій замість перерви, Володимир Литвин. Через 3 хвилини ми перейдемо до розгляду ратифікацій. І я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Будь ласка, пане Володимир.

 

10:51:16

ЛИТВИН В.М.

Шановні народні депутати! Шановні народні депутати, я виступаю від групи депутатів, не тільки від двох фракцій, які стурбовані ситуацією, яка склалася з тим, що Кабінет Міністрів цинічно ігнорує свою ж власну постанову щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям, а також особам, які проходили службу в органах внутрішніх справ. На Львівщині, на Житомирщині, в інших містах і селищах люди доведені до відчаю, вони будуть вдаватися до крайніх засобів, до яких вони не хотіли вдаватися як дисципліновані люди, а саме перекривати траси для того, щоб привернути увагу Кабінету Міністрів України і не в останню чергу Верховної Ради України, яка, по суті справи, потурає безвідповідальним діям Кабінету Міністрів України для того, щоб конституційне зобов'язання, соціальні зобов'язання держави і власні рішення Кабінету Міністрів України були виконані у повному обсязі.

Доводжу до вашого відома, що величезна група депутатів, вас, шановні колеги, є співавторами постанови про те, щоб зобов'язати Кабінет Міністрів України скасувати прийняте ним рішення і виконати попередню постанову Кабінету Міністрів щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям. На превеликий жаль, я повинен сказати, що руки не доходять у Верховної Ради України до її розгляду. Тому я прошу вашої підтримки, звертаюсь до Голови Верховної Ради України, щоб завтра ми розглянули першою цю постанову і прийняли відповідне рішення, і зобов'язали Кабінет Міністрів України виконати те, що вони мають зробити в частині перерахунку пенсій. Бо Верховна Рада зуміла, знайшла можливість встановити колосальні заробітні плати нинішнім представникам силових структур. Вона знайшла можливість встановити пенсії, тобто грошове утримання довічно для суддів, десятки і сотні тисяч гривень, але виявляється, що ті люди, які захищали країну, і приклад яких маємо ми наслідувати всі, вони сьогодні кинуті напризволяще.

Я просив би, шановний пане Голово, звертаюсь до вас, шановні народні депутати, з уклінним проханням підтримати це рішення і завтра розглянути відповідну постанову Кабінету Міністрів. Кабінет Міністрів підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України, і він має виконувати волю Верховної Ради України, тим більше, що це пряме його зобов'язання. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, зараз у нас на порядку денному стоїть чотири ратифікації. І у мене є прохання до усіх колег від усіх фракцій підтримувати розгляд за скороченою процедурою, щоби ми змогли пройти усі ратифікації. У нас насичений робочий день, і тому я прошу усіх порозумінь, відкинути політичні дискусії – міжнародні питання повинні об'єднувати зал. І я прошу усіх зайняти робочі місця. Зараз я по першій ратифікації буду пропонувати розгляд за скороченою процедурою.

І ми переходимо до проекту Закону про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд (№ 0170). Колеги, я прошу зайняти робочі місця і я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати.

 

10:55:26

За-119

Не всі встигли.

Я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця. Голови фракцій, запросіть депутатів у зал.

Я ще раз наголошую, якщо ми ввійдемо в у повну процедуру розгляду, ми не зможемо виконати той план на сьогодні по нашим міжнародним зобов'язанням, по ратифікація. Тому я дуже прошу, по-перше, щоб усі фракції взяли участь в голосуванні, і прошу підтримати дану пропозицію, і прошу усіх зайняти робочі місця.

Колеги, будь ласка, заходіть в зал; не виходіть – заходіть у зал. Моя пропозиція є логічною, я впевнений, її усі підтримують. Будь ласка, колеги, готові до голосування?

Я ставлю на голосування ще раз пропозицію розгляду Закону про ратифікацію (0170) за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Колеги, уважно голосуємо. Прошу всіх взяти участь в голосуванні. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

10:56:54

За-156

Рішення прийнято.

І я запрошую до доповіді заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Микольську Наталію Ярославівну. Пані Наталі, будь ласка.

 

10:57:16

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд. Ні для кого не таємниця, що експорт – це двигун економіки. Тому мета угоди – створення передумов для розвитку і поглиблення торговельно-економічних відносин між двома країнами – відповідає даному твердженню.

Чому дана угода важлива. Таїланд є перспективним ринком для українського експорту. Відповідно до експортної стратегії Таїланд визначений як ринок у фокусі і відтак таким, що має перспективи для зростання українського експорту. Так, за січень-вересень 2017 року обсяги нашої торгівлі з Таїландом товарами і послугами склали 342 мільйони доларів США, при цьому обсяг експорту товарів за 9 місяців склав майже 200 мільйонів доларів. То, як ми бачимо, потенціал для подальшого розвитку торговельно-економічних відносин є достатньо великий. Для цього в угоді ми передбачили наступні механізми.

Перше. Заохочення двостороннього інвестиційного і технічного співробітництва.

Друге. Активізація співпраці ділових кіл, в тому числі обмін візитами, торговельними місіями, а також зустрічі українських та підприємців Таїланду.

Третє. Проведення ярмарок та виставок, обмін інформацією.

Четверте. Створення спільних підприємств.

І найважливіше, створення спільної міжурядової комісії з питань торгівлі, яка буде опікуватися вивченням можливостей для збільшення і диверсифікації взаємних відносин.

Шановні народні депутати, прошу вас підтримати дану угоду і мобілізувати разом ресурси для зростання українського експорту і для відкриття нових ринків для українських експортерів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошую Гопко Ганну Миколаївну, голову Комітету у закордонних справах. Будь ласка.

 

10:59:34

ГОПКО Г.М.

Дорогі українці, всім доброго дня. Сьогодні на ваш розгляд ми виносимо проект Закону України про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд.

Комітет у закордонних справах на своєму засіданні ще 6 грудня 2017 року розглянув внесений Кабінетом Міністрів України цей проект закону і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону та ратифікувати угоду.

Хотіла б подякувати представнику Міністерства економіки Наталії Микольській за доповідь про те, як озвучила ті дані щодо нашого експорту в Таїланд.

І надзвичайно важливо, що ця торгівельна угода створить передумови для розвитку торгівельно-економічних відносин між двома країнами на принципах рівності та взаємної допомоги. Дуже хочеться бачити після ратифікації цієї угоди, я дуже хотіла б зараз мобілізувати присутність  депутатів у залі для того, щоб з третьої і четвертої спроби не ратифікували, тому що ця угода надзвичайно важлива для того, щоб відбувався потім обмін візитами делегацій, підприємців і також створення спільної міжурядової комісії, що є надзвичайно важливим.

І хотіла б також закликати зараз парламент за це проголосувати, бо далі у нас є не менш важливі ратифікації. І взагалі вважаю, що треба вносити зміни до Регламенту для того, щоб середа була повноцінним робочим днем.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу провести запис: два – за, два – проти. Тільки я попрошу максимально лаконічно, щоб змогли більше прийняти ратифікацій.

Галасюк Віктор Валерійович.

 

11:01:39

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановні колеги, уряд приніс нам на ратифікацію чергову торгівельну угоду. Але я  хочу нагадати вам, що торгівельні угоди підписуються заради чого –  просто заради того, щоб їх підписати? Ні. Заради того, щоб створити додаткові робочі місця, для того, щоб збільшити український експорт, причому не сировинний, а високотехнологічний, для того, щоб підвищити рівень добробуту громадян і дати українським промисловцям додаткові замовлення.

Я думаю, що ця угода є корисною, але треба вивчити додатково її наслідки. Але згадайте Угоду так звану про державні закупівлі СОТ, яку нам тут з вами ще в 16-му році презентував перший заступник міністра економіки Максим Нефьодов. І він переконував нас, що ця угода є надзвичайно корисною для нашої промисловості, економіки і так далі. Так-от я вважаю, що прийшов час нам з вами заслухати цього чиновника з цієї високої державницької трибуни, щоб він прозвітував, які є наслідки імплементації цієї угоди, на скільки зріс український високотехнологічний експорт, скільки взагалі контрактів підписано, скільки українських виробників виграли на тендерах державних закупівель інших країн, скільки це принесло валюти країні, скільки це створило робочих місць в Україні, і яке це дає взагалі право моральне, професійне і інше сьогодні цьому першому заступнику міністра критикувати "Купуй українське, плати українцям" і посилатися, що ніби ця міжнародна угода не дозволяє цього робити.

Тому або проводьте якісну економічну дипломатію, або йдіть у відставку, бо посади в уряді для того, щоб відстоювати національні економічні інтереси України, української промисловості, українських громадян, в тому числі і через торгівельну дипломатію, а не зливати ці інтереси і виступати проти державницьких законів. Тому розвиваємо власну промисловість "Купуй українське, плати українцям", а потім всі торгівельні угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Від "Самопомочі" Підлісецький Лев Теофілович.

 

11:03:50

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Фракція "Самопоміч" буде підтримувати ратифікацію даної угоди. Але  хотіла би зауважити на дуже малій кількості депутатів в Верховній… в залі Верховної Ради, що насправді бентежить і турбує, і не дає впевненості в позитивному вирішенні даного питанні. І  це насправді є кожної середи. І це говорить, власне, про безвідповідальність українських політиків в питанні участі України на міжнародних ринках і міжнародній співпраці.

Ми апелюємо до Заходу щодо санкцій, ми апелюємо до Заходу щодо допомоги нам в боротьбі з агресором. Але самі нічого не робимо тут, в Україні, не визнаємо Росію агресором адекватно і вчасно, не визнаємо, не запроваджуємо жодні санкції і мораторії до торгівлі, далі торгуємо з агресорами і не виконуємо жодні зобов'язання, чи більше  зобов'язань з міжнародними партнерами.

Тому  закликаю вас, пане Голово, все-таки мобілізувати людей, щоби ми приймали і ратифіковували дані угоди, оскільки, дійсно, вони помагають  в співпраці з міжнародною спільнотою.  "Самопоміч" буде голосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я в свою чергу закликаю вас і усіх народних депутатів, і голів фракцій  запросити усіх депутатів в зал, у нас ще два виступи,  тобто через 6 хвилин буде голосування. І я прошу усіх членів фракцій, кого нема, подивіться, передзвоніть, запросіть, хто, можливо, є в кулуарах, щоб зайшли в зал –  через 6 хвилин  відбудеться голосування.

А зараз від  "Опозиційного блоку" я запрошую до слова Долженкова Олександра Валерійовича, будь ласка.

 

11:05:31

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги! Шановні українські громадяни! Створення зони вільної торгівлі є надзвичайно важливою справою в розвитку, економічному розвитку країни. Але необхідно одночасно сказати правду: зони вільної торгівлі вигідні для економічно розвинених  країн. Адже якщо країна перебуває в досить ранніх стадіях розвитку економічного і є експортером сировини, то  їй сподіватися на те, що буде поштовх такий дуже серйозний для економічного розвитку, не варто.

Ми це бачимо на прикладі Угоди про асоціацію з ЄС. Всі говорили тут фракції, які входили до коаліції "Європейська Україна", що це є  справа українського парламенту,  це буде дуже серйозним поштовхом. Що насправді виявилося? А насправді виявилося, що зараз рівень експорту української продукції до країн-членів ЄС знизився в порівнянні з періодом з 2013 року. А чому це відбувається? А тому, що країни-члени Європейського Союзу встановили торгівельні квоти на експортно-орієнтовані галузі: на аграрну галузь, на металургійну, на хімічну галузь. Ви лише вдумайтеся, лише за декілька тижнів січня цього року ми вичерпали квоти на експорт пшениці, кукурудзи та інших продукції, товарів. І відповідно ті, хто проголосували всі законопроекти для імплементації цієї угоди і відповідно несуть всю відповідальність за те, щоб ми закрили ринки на сході, і при цьому не можемо компенсувати з західними ринками.

Що стосується цього законопроекту ратифікації? Фракція "Опозиційний блок" не голосуватиме за жодний законопроект, оскільки не ставляться в середу наші законопроекти, спрямовані на захист прав внутрішньо переміщених осіб, не ставляться соціальні законопроекти. Ми згодні з тим, що нам необхідно працювати цілий день, але не лише розглядати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Не потрібно лише обмежуватися розглядом урядових законопроектів. Раніше середа був день опозиції, розглядалися опозиційні законопроекти, зараз ці законопроекти навіть не ставляться на голосування, переважна їх більшість. Ми наполягаємо на тому, щоб в середу розглядалися законопроекти саме опозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз заключний виступ. Я ще раз звертаюся і до голів фракцій, і до апарату, запросити всіх народних депутатів в зал, через три хвилини відбудеться голосування.

Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка" Спориш Іван Дмитрович, включіть мікрофон.

 

11:08:25

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка", 15 округ Вінниччина. Як ми бачимо, всі виступаючі підтримують дану угоду і досить приємно, що все-таки ми її підтримаємо, але дуже обідно, що все-таки "Опозиційний блок", для них чим хуже в країні, тим краще. Тому я пропоную, щоб все-таки ми підписали дану угоду, зробили все, щоб вона була прийнята. І у нас ще досить багато угод, давайте згуртуємося і всі разом підтримаємо дані угоди для нашої країни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Репліка – Долженков, 1 хвилина. І прошу заходити в зал.

 

11:09:06

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановний колега з коаліційної фракції, з фракції Президента! Не "Опозиційний блок" голосував за пенсійну реформу. Не "Опозиційний блок"  голосував за освітню реформу. Не "Опозиційний блок"  голосує за земельну реформу, якою ви  пропонуєте роздерибанити землю.

Ми не намагаємося створити ситуацію, при якій було б гірше країні, ми навпаки намагаємося зробити так, щоб ті псевдореформи зовсім не завели українців до зубожіння, а країну до краху. Тому потрібно утримуватись зазначених висловлювань. Ми наполягаємо на тому, щоб розглядали, зокрема наші законопроекти. Ви нехтуєте правами опозиції, жоден законопроект не розглядався, жодний системний законопроект, внутрішньо переміщені особи.

Ви говорите про Таїланд, ви закрили східний ринок, він був 20 мільярдів доларів. Ви перекрили західним відповідним ринком Європейського Союзу, а зараз хочете говорити, що ми винні в тому, що ми розвалюємо. Да це ви своїми реформами розвалюєте країну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, прошу заходити в зал, колеги. Я ще почекаю 30 секунд, будь ласка, запросіть депутатів, щойно вийшло два депутати. Запросіть в зал всіх, хто є в кулуарах, будь ласка. Допоможіть головам фракцій запросить депутатів.

Одна хвилина,  голова групи дружби Кишкар, включіть мікрофон.

І за хвилину голосування, колеги. Заходимо в зал, будь ласка.

Павло Кишкар.

 

11:10:30

КИШКАР П.М.

Павло Кишкар, "Народний Рух України". Щиро дякую Міністерству економіки за внесення цієї пропозиції, цього договору на узгодження Верховної Ради.

Поряд з тим, хотілось би нагадати про унікальний досвід, власне, самого Таїланду, яким чином їм вдалося після війни, після Другої світової, сконцентрувати у себе на території виробництво всіх автомобільних виробників. Сформувати виробничі потужності щодо шинного виробництва, захистити ввізними митами свій ринок і спродукувати систему преміювання за робочі місця для формування власного.

Я думаю, що той унікальний досвід, який вже ми маємо в агросфері, який ми маємо у військово-технічному співробітництві, потрібно нарощувати. Для МЗС залишається декілька питань щодо безвізового режиму з Королівством Таїланд та відкриття, врешті-решт, посольства на території України і отримання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

КИШКАР П.М. ...і отримання в плані обміну приміщеннями такого ж приміщення для відкриття посольства України на території Королівства Таїланд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, переходимо до прийняття рішення, колеги. Займіть робочі місяця, колеги, відволічіться від дискусій, займіть робочі місця. Я прошу усіх зайняти робочі місця.

І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд (№ 0170) в цілому. Колеги, я ще раз прошу займіть робочі місця. Я дуже прошу переконливо усіх займіть робочі місця. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, міжнародна угода прошу підтримати, голосуємо.

 

11:12:56

За-176

Дякую.

Колеги, я прошу зайти в зал. Якщо я скажу: в комітет на повторне перше читання, ви проголосуєте? Проголосуєте. Ну, колеги, парадокс полягає в тому, що в залі є достатня кількість депутатів і нам просто треба вийти на спільну позицію. Колеги, і зараз, щоб ми не втратили законопроект, я поставлю наступну пропозицію, яка передбачена Регламентом. Спочатку я ще раз попробую повернутися. 

Якщо не буде голосів, я запропоную в комітет на повторне перше читання. Я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Я прошу продемонструвати результати голосування на табло, щоб бачили співвідношення по фракціям, маю на увазі, по фракціям.

Отже, колеги, я ставлю пропозицію повернутись до голосування за проект Закону про ратифікацію 0170, повернутись до голосування… в цілому. Якщо не буде голосів, я поставлю повернення в комітет. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Кожен голос, прошу підтримати.

 

11:14:43

За-181

Рішення не прийнято.

Я ставлю наступну пропозицію: в комітет на повторне, розгляд в комітеті. Я прошу, колеги, максимально змобілізуватись. Колеги, я прошу зараз максимально взяти участь у голосуванні. Це в комітет на доопрацювання. Це не є прийняття рішення, і тому я думаю, що весь зал підтримає. І я прошу змобілізуватись. Я ставлю пропозицію на голосування, щоб проект Закону про ратифікацію 0170 ми направили в комітет на повторний розгляд. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Колеги, будь ласка, кожен голос. Не виходіть з залу. Голосуємо, прошу підтримати! Прошу проголосувати.

 

11:15:52

За-200

Покажіть результати голосування. Давайте, колеги, запросимо колег. Прошу не виходити нікого з залу. Давайте запросимо колег в зал. Друзі, бо я не хотів би використовувати практику проведення голосування і потім публікації в газетах відсутніх народних депутатів. Тому  я прошу всіх максимально запросити колег в зал. Я прошу не виходити з залу, запрошувати депутатів у зал.

Я зачитаю. Блок "Петра Порошенка" – 78, "Народний фронт" – 54, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 17,  Радикальна партія  Олега Ляшка – 14, "Батьківщина" – 9, "Воля народу" – 3, "Партія "Відродження" – 4.

Колеги, запрошуємо в зал, зараз я  ще раз поставлю на голосування пропозицію.   Запросіть у зал депутатів, передзвоніть кого немає, я почекаю ще 30 секунд. Запросіть депутатів у зал.

Отже, займіть робочі місця, я ще раз  поставлю пропозицію, щоб проект Закону про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України  та Урядом Королівства Таїланд ми направили в комітет на доопрацювання. Прошу всіх зайняти робочі місця і взяти участь у голосуванні. Прошу проголосувати, прошу  підтримати у комітет на  доопрацювання.

Увага, кожен голос, прошу проголосувати, прошу підтримати.  Голосуємо. Прошу підтримати.  

 

11:18:22

За-206

Прошу… треба людей запрошувати в зал. Треба людей запросити в зал, колеги, обдзвонити і запросити в зал.

Я прошу зараз запросити в зал народних депутатів.

Колеги, 30 секунд. Я прошу запросити всіх у зал і не виходити із залу. Будь ласка, запрошую депутатів у зал.

Отже, колеги, будь ласка, заходіть у зал. Я почекаю ще пару хвилин.

Будь ласка, Ганна Гопко, голова комітету, одна хвилина.

Запрошуйте депутатів у зал, колеги.

 

11:19:57

ГОПКО Г.М.

Шановні колеги, особливо ті, які зараз зумисно  не дають голосів для того, щоб ця важлива ратифікація пройшла в парламенті, я дуже прошу вас зайняти державницьку позицію і проголосувати. Якщо ви не хочете ратифікувати, то хоча б, щоб не валити цю ратифікацію, відправити на повторний розгляд у комітет.

Я думаю, що не зважаючи на те, ви належите до влади, до опозиції, але ця угода – це можливість зростання експорту з Таїландом, це можливість створення робочих місць, посилення торгівлі. І я думаю, що ваші виборці, інтереси яких ви представляєте тут, мають оцінити. І особливо, ті, які присутні сьогодні  в залі, які просто не можуть натиснути на кнопку, щоб підтримати, не маючи жодних зауважень чи заперечень до цієї угоди.

Я прошу вас як позафракційна, як голова комітету, дайте, будь ласка, голоси, тому що це потрібно для розвитку нашої торгівлі. Ми сьогодні стільки часу вже… Присутні представники Міністерства економіки, навіщо марнувати час, коли можна проголосувати  і зробити для країни, якщо ви тільки що у виступах говорили, що ви за Україну. Будь ласка, давайте спробуємо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги, я ще раз поставлю на голосування, якщо не буде голосів, я змушений буду оголосити, що проект закону відхилений. Я прошу приготуватись до голосування. Я прошу зайняти робочі місця.

Отже, колеги, я ще раз ставлю на голосування пропозицію, що проект Закону про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд (№ 0170) направити в комітет на доопрацювання. Я прошу усіх зайняти місця робочі. Прошу взяти участь в голосуванні. Прошу підтримати, прошу проголосувати. (Шум у залі) Секундочку, зупиніть голосування.

Голосуємо! Прошу підтримати. Прошу проголосувати. 

 

11:22:17

За-206

Проект Закону 0170 відхилений.

Колеги, зараз у нас є постанова про відхилення голосування нашого Закону про приватизацію. І, власне, ця постанова заблоковує нам підписання Закону про приватизацію. Згідно Регламенту я її можу ставити у будь-який момент, я розумію, є готовність. Зараз мене просять поставити… Сигнальні? Чи у нас на щось є шанс? Колеги, давайте я зараз поставлю наступні закони – чи у нас по чомусь є шанс. Це є моє право, передбачене Регламентом, ставити на рейтингове голосування на предмет підтримки. Тому я поставлю зараз на рейтингове голосування на предмет підтримки наступний проект Закону про ратифікацію 0171. Це рейтингове голосування для визначення підтримки. Прошу проголосувати, взяти участь у рейтинговому голосуванні. Прошу підтримати.

 

11:23:45

За-201

Голосів нема.

Наступне. У мене була пропозиція, бачу, зайшов пан Валерій Писаренко, стоїть після цього блоку його закон, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гарантій підвищення спортивної майстерності молоді (4186). Пане Валерій, я запропоную перенести його. Якщо будуть голоси, ми в нього зможемо зайти. Змобілізуйте всіх навколо. Якщо є голоси, ми зможемо його розглянути.

Як ми і домовлялись, колеги, 4186 – рейтингове голосування на предмет підтримки. Це лишень рейтингове голосування. Прошу взяти, це підтримка молоді, 4186 – рейтингове голосування. Прошу взяти участь в голосуванні, прошу підтримати. Колеги, голосуємо. Прошу підтримати. Якщо будуть голоси, ми зможемо його перенести і ввійти в розгляд.

 

11:24:45

За-187

На жаль, немає сенсу. Ще раз? Давайте ще раз поставлю.

Отже, колеги, ще раз рейтингове голосування. Одна хвилина Писаренку, будь ласка.

 

11:25:03

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Шановні колеги і Олег Валерійович, також до вас звертаюсь. Цей законопроект був напрацьований представниками різних фракцій. Там є мова лише про наших студентів, які приймають участь у змаганнях від імені України, в міжнародних та олімпійських змаганнях. Ми надаємо їм можливість відпустки на цей період, коли вони представляють Україну під час міжнародних та олімпійських змагань.

І це дуже важливе питання. Тому що сьогодні не всі університети та інститути підтримують нашу молодь. Враховуючи те, що зараз ми напередодні олімпіади, давайте підтримаємо студентську молодь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ще раз поставлю рейтингове голосування. Це вже буде останнє рейтингове голосування. Прошу всіх взяти в голосуванні на предмет підтримки проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення гарантій підвищення спортивної майстерності молоді (4186). Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Рейтингове голосування. Прошу підтримати.

 

11:26:20

За-189

Пане Валерій, немає підтримки.

І тому ми переходимо до проекту Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18.01.2018 року про прийняття в цілому, як закону законопроекту "Про приватизацію державного майна" (7066).

Нагадаю, що цей проект постанови без внесення ставиться на порядок денний. І також хочу наголосити, що без розгляду цієї постанови я як Голова Верховної Ради України не маю права підписати Закон про приватизацію. І він відбувається за системою розгляду як скорочена процедура.

І запрошую до доповіді народного депутата України Андрія Іллєнка. Будь ласка, пане Андрій.

 

11:27:19

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Народні депутати, представники "Свободи", подали цю постанову, оскільки під час розгляду та ухвалення даного законопроекту були грубі порушення Регламенту. Перш за все це факти кнопкодавства, які фіксувалися, про які було сказано, але, на жаль, ніяким чином на ці факти не було відреаговано. По-друге, під час розгляду цього проекту в другому читанні фактично відбулося грубе порушення процедури розгляду поправок: вони зачитувалися в останній момент з голосу. І тим самим так само було грубо порушено Регламент Верховної Ради України.

Ну, і звичайно, крім формальної частини, яка не є порожньою, яка є дуже важливою, але все-таки формальної частини, є і змістовна частина, чому ми подавали, власне, цю постанову про скасування. Тому що ми вважаємо, що в нинішніх умовах під час фактичної війни, яку проти нас веде Російська Федерація, говорити про приватизацію, масову приватизацію державного майна – це просто нонсенс, це просто грабунок країни, тому що за безцінь ці підприємства будуть розпродаватися олігархам. Ми розуміємо, що якщо є збиткове підприємство, дійсно збиткове, то можливо, дійсно, є сенс його продати. Але, по-перше, треба перевірити, чи воно дійсно збиткове, а не фіктивно доведене до банкрутства, як це робилося завжди в Україні, щоб віддати своїм наближеним корупціонерам-олігархам. А, по-друге, чи воно, власне, нам потрібне. Тому що є стратегічні підприємства, є прибуткові підприємства, який взагалі сенс їх віддавати комусь, якщо вони важливі для нашої економіки? У нас і так вже майже не лишилося державної власності в економіки, у нас майже все приватне.  Але хіба це обов'язково синонім ефективності. Весь олігархічний бізнес, приватні монополії в енергетиці, в інших галузях економіки –  вони приватні. Але вони так само зловживають, вони так само корупційні і фактично приносять шкоду нашій економіці.

Тому…  Можна ще 30 секунд?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, хвилину додайте.

 

ІЛЛЄНКО А.Ю.  І тому ми прекрасно розуміємо, що в нинішніх умовах це фактично нинішня влада хоче влаштувати дембельський акорд, під вибори влаштувати великий розпродаж України. Ми також прекрасно розуміємо, що є багато міфів, які поширюються. Наприклад, що апріорі будь-яка державна власність неефективна і так далі. Ну, звичайно, якщо ставити туди корупціонерів смотрящих, то тоді дійсно, там буде корупція і неефективність. А якщо набирати людей на відкритих конкурсах публічних, якщо ставити критерії доброчесності, то чому там має бути обов'язково корупція? Найкраща в Європі система залізниці – це німецька залізниця, стовідсотково в державній власності. Найбільші енергетичні концерни  Франції – в державній власності. І це дає можливість контролювати ринок, це дає можливість впливати на ситуацію, забезпечувати стабільність, соціальну справедливість і так далі.

Зараз немає економіки абсолютно вільного ринку. Це було в ХІХ столітті. Зараз всі розвинені економіки в європейських країнах, вони мають багатоукладну систему. Нам пропонують все розпродати. Мені здається, це абсолютно хибний шлях. І саме тому ми подали відповідну постанову і пропонуємо Верховній Раді підтримати скасування даного законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, ви завершили?

 

 ІЛЛЄНКО А.Ю. Все. Я завершив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую дуже.

Отже, я запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету  з питань Регламенту Пинзеника Павла Васильовича. Будь ласка.

 

11:31:01

ПИНЗЕНИК П.В.

Пане Голово, шановні колеги! Наш комітет на засіданні 6 лютого розглянув проект Постанови (реєстраційний номер 7066-П) та заяву народних депутатів України Левченка, Іллєнка, Головка, Осуховського (від 19 січня 2018 року) про усунення порушення вимог Регламенту, допущених під час прийняття рішення Верховної Ради щодо законопроекту про приватизацію державного майна.

І згідно з частиною восьмою статті 48 Регламенту Верховної Ради, ухвалив висновок, де зазначив, що процедура, визначена 48-ю Регламенту, передбачає звернення народного депутата до головуючого на пленарному засіданні із заявою в разі порушення Регламенту при розгляді і голосуванні проекту, подання письмової заяви до Голови Верховної Ради і одночасне внесення відповідного проекту постанови. Згідно частин п'ятої і шостої 48 статті Регламенту народні депутати, автори ініціативи, після розгляду законопроекту 7066  звернулися із відповідною письмовою заявою до Голови Верховної Ради і внесли на розгляд Верховної Ради проект такої Постанови за реєстраційним номером, як уже зазначалося, 7066-П. 

Комітет постановив свій висновок, з яким ви маєте можливість ознайомитися. А також пропонує визначитися щодо прийняття, чи відхилення проекту Постанови 7066-П шляхом голосування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, прошу взяти участь в обговоренні. І прошу провести запис: два - за, два - проти. Будь ласка.

Від "Опозиційного блоку" Гусак Володимир Георгійович, будь ласка.

 

11:32:57

ГУСАК В.Г.

Шановні колеги, шановні українці, шановний Голово! "Опозиційний блок" буде голосувати за скасування результатів голосування щодо Закону України про приватизацію, бо цей закон, як і багато інших, було прийнято з грубими порушеннями Регламенту. На превеликий жаль, ігнорування норм Регламенту стало сумною традицією цього парламенту. І, мабуть, зараз простіше знайти рішення, якщо це взагалі можна, ті рішення, які були прийняті з дотриманням норм Регламенту, бо решта приймаються з повним нехтуванням цих норм. І в мене є ще інша пропозиція.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, ну давайте взагалі скасуємо ці засідання по середах, бо у вас же є коаліція. І, до речі, ця коаліція працює не лише на Мальдівах та Сейшелах. Бо, коли треба було скасувати пленарний тиждень у січні, бо, мабуть, чотирьох тижнів відпустки було замало, голоси знайшлися і цей пленарний тиждень було скасовано і дуже багато законопроектів, важливих законопроектів, не було розглянуто. Я, наприклад, працюю в Комітеті з питань транспорту, там є дуже багато законопроектів, які хоч якось дозволять полегшити роботу української інфраструктури, а відтак і роботу української економіки, вони не розглядаються, немає часу. А сьогодні в залі просто немає депутатів, ну давайте скасуємо засідання по середах. Ну навіщо це влаштовувати, коли Голова парламенту має десятки разів запрошувати депутатів, щоб проголосувати одне технічне питання. І взагалі вважаю, що депутати українського парламенту мають ходити на роботу в українському парламенті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Бондар Михайло Леонтійович, включіть мікрофон, будь ласка.

 

11:35:05

БОНДАР М.Л.

Бондар Михайло, 119 виборчий округ. Передайте, будь ласка, слово Медуниці Олегу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Медуниці Олегові.

 

11:35:15

МЕДУНИЦЯ О.В.

Олег Медуниця, "Народний фронт", місто Суми.

Шановні депутати, от зараз намагаються зупинити приватизацію в Україні, зупинити приватизацію того непотрібного гамбузу, яка держава тримає в своїх руках, цих всіх державних лісопилок, спиртозаводі і прочого надлишкового майна, де держава в жодній країні світу не може бути ефективним власником.

Вчора приватний бізнесмен Ілон Маск запустив ракету на Марс, яка успішно туди літає. А поруч, біля нас Росія запускає… державний бізнес в Росії запускає космічні кораблі, які вибухають, як мильні бульки. Про що ми говоримо? Терміново приватизувати все те, що зараз не працює, стоїть, є джерелом і розсадником корупції в Україні.

Тому "Народний фронт"  буде виступати за скасування цієї постанови, вірніше проти цієї постанови, для того, щоб відкрити шлях до прозорої і публічної приватизації державного майна, яке неефективно використовується. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч", Сотник Олена.

 

11:36:49

СОТНИК О.С.

Дякую головуючому. Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Ви просто тільки вдумайтесь в цифри: 3,5 тисяч підприємств, більше 80 мільярдів збитків на сьогоднішній день від державних підприємств.

Звичайно, ми можемо дуже довго мріяти про те, що у нас буде ефективне державне управління, але майже 30 років незалежності держави показало, що це суто розкрадання і суто використання державної власності навпаки не в інтересах громадян, а в інтересах дуже конкретних людей, яких ставлять як смотрящих або господарів конкретних державних підприємств.

Вихід один, точніше їх два. Один з них – це, звичайно, цих людей покарати, посадити і припинити корупції. Але, якщо держава за 27 років цього не спромоглася зробити, у нас залишається єдиний варіант – це зменшувати той ступінь можливості використання корупціонерами державних підприємств, державних багатств. І єдиний спосіб – це передача в приватну власність. Тому, звичайно, ми підтримували цей закон і будемо уважно слідкувати за кожним процесом приватизації. Будемо слідкувати, щоб дійсно це відбувалося в інтересах, по-перше, людей, які на цих підприємствах, а, по-друге, в інтересах самої держави.

Але тут я хочу зазначити інше. Ми досі не бачимо від Комітету з економічної політики тексту цього законопроекту. Нас турбує ключова фраза,  яку  "Самопоміч" вимагала, і вона була озвучена в законі,  що держава-агресор і  будь-яка особа або юридична, або  фізична, яка пов'язана з державою-агресором, не отримає доступів до українських капіталів, до українських активів. Ми хочемо бачити кінцеву редакцію цієї статті і попереджаємо комітет, якщо це буде якимось чином шахрайовано, ми  підемо і будемо вимагати покарання шахраїв.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від Радикальної партії Олег Валерійович Ляшко.

Ляшко Олег Валерійович, будь ласка. Пан Олег.

 

11:39:06

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я стверджую, що Міністерство економічного розвитку, яке  формально є в України, насправді не проводить економічну політику в  національних інтересах, в інтересах українських товаровиробників, в  інтересах українських трудівників. Уся політика, так звана політика, яку проводить Міністерство економіки, головне завдання вони  вважають  це дерегуляція і, фактично, захист інтересів імпортерів у нашій рідній країні. Ми вважаємо, що політика влади, політика уряду повинна бути категоричною  протилежною: це  підтримка і розвиток національного бізнесу, це створення максимально сприятливих умов для вітчизняної економіки. Мета – створення робочих місць для українців, збільшення доходів, нові можливості, освоєння нових ринків, тому що в результаті російської агресії ми втратили східний ринок. Де  робота над пошуком нових ринків? Немає.  Де пропагування інтересів  національного виробника? Немає.

У цьому парламенті за  ініціативою команди Радикальної партії було прийнято Закон про експортно-кредитне агентство. Державні інструменти – підтримка національного експорту і  проштовхування нашої продукції на зовнішні ринки. Що зробило  Міністерство економіки? Замість  того, щоб подякувати нашій команді за цю державницьку позицію, вони більше року блокують створення експортно-кредитного агентства, перешкоджаючи реалізації державної підтримки і державної  політики на підтримку національного виробника.

Ми вимагаємо від  уряду радикальної зміни економічної політики. Не механічне підвищення тарифів, не торгівля сировино, не торгівля землею і національними інтересами, а торгівля українською продукцією, просування на нові зовнішні ринки, захист національного виробника на внутрішньому ринку, підтримка Закону "купуй українське", розвиток вітчизняної  економіки. Мета одна – подолання бідності, збільшення доходів українців, створення нових робочих місць. Отакою має бути українська політика.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, обговорення завершилось, усі виступили. І зараз ми будемо мати змогу за цю постанову проголосувати. Я нагадаю, що хто підтримує підписання закону, не голосує за цю постанову.

І я скажу, на моє глибоке  переконання, що, власне, відсутність приватизації є одним з найбільших джерел корупції сьогодні в Україні. Жодна країна у світі не має таку кількість держпідприємств, як має Україна. І це не в порівнянні ні з європейськими країнами, а ми прагнемо долучитися до ЄС, ні з  нашими партнерами – Канадою і  Сполученими Штатами Америки. Це просто сором і це наше потурання корупції в Україні.

Ми повинні розблокувати процес приватизації, ми повинні приймати рішення, і це буде дозволяти нам наповнювати бюджет, а не заохочувати корупцію  і не заохочувати щорічні збитки, які несе українська держава. Тому я прошу голосувати проти цієї постанови.

І я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18.01.2018 року про прийняття в цілому як закону законопроекту про приватизацію державного майна (№ 7066-П).

Хто за закон, голосує проти постанови, хто підтримує постанову, голосує "за". Прошу голосувати, прошу визначитися.

 

11:42:56

За-11

Рішення не прийнято.

Повернемося до голосування? Постанова відхилена, і це дозволяє підписати Закон про приватизацію.

Отже, колеги, сьогодні ми шляхом рейтингового голосування спробували знайти законопроекти, які можуть знайти підтримку в залі. На жаль, жоден з них не знайшов підтримки в залі. У зв'язку з тим я закрию ракове засідання Верховної Ради України. Я бажаю усім плідної активної роботи в комітетах, сьогодні важливі комітети.

Завтра в 10 годині ранку я запрошую всіх в зал і прошу вищого рівня дисципліни і мобілізації. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку