ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

06 лютого 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:03:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго ранку! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів України підготуватись до реєстрації. Прошу увімкнути систему "Рада" і прошу народних депутатів зареєструватись.

 

10:05:06

Зареєстровано 357 народних депутатів.

Шановні колеги, гості Верховної Ради України! На засіданні Верховної Ради України присутні Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман та члени уряду. Привітаємо. (Оплески) Керівники центральних органів виконавчої влади. Керівники судової гілки влади. Присутні посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, представники громадських організацій і засобів масової інформації, глави дипломатичних представництв іноземних держав. Інші офіційні особи.

Шановні колеги, відповідно до статті 83 Конституції України восьму сесію Верховної Ради  України восьмого скликання оголошую відкритою.

 

(Лунає Державний Гімн України)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:08:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні члени уряду, гості, запрошені! До слова запрошується Голова Верховної Ради України Андрій Володимирович Парубій. Просимо, шановний пане Голово.

 

10:08:55

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні колеги, сьогодні ми розпочинаємо роботу восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. На порядку денному у нас стоїть велика кількість питань, і комітети їх готують, фракції їх пропонують. Але я хотів би визначити, на моє переконання, ключові прерогативи на цю сесію.

Для мене немає жодних сумнівів, що для українського парламенту в час, коли українська армія стримує російську агресію, має питанням номер один залишатись питання безпеки і оборони. І цей блок питань, як і на попередній сесії, коли ми прийняли Закон про деокупацію, а сьогодні зможемо його розблокувати, має залишатись ключовим. Серед блоку безпеки і оборони я би визначив Закон про національну безпеку, який важливий не тільки для реформи сектору безпеки, а вкрай важливий для інтеграції України в НАТО. А інтеграція в НАТО для нас є одним з ключових питань зовнішньої політики, і це підтвердила Верховна Рада України своїм голосуванням. Також я переконаний, що нам важливо зробити ще один крок в масштабній судовій реформі, яку ми проводимо спільно з Президентом України, з урядом. І у нас на порядку денному стоїть, можливо, останній з надважливих законів в судовій системі – це Закон про створення Антикорупційного суду. Сьогодні вже ми будемо мати змогу включити його в порядок денний. І на розгляді між першим і другим читанням, я переконаний, ми зможемо опрацювати і врахувати рекомендації Венеційської комісії.

Нагадаю, що фактично усі наші закони, які стосувалися судової реформи, отримали попередній висновок Венеційської комісії і були враховані. Я думаю, так само ми зможемо зробити і з Законом про Антикорупційний суд. Тим більше, що він є не тільки частиною української реформи, а на сьогодні він є і нашим міжнародним зобов'язанням з нашими  міжнародними партнерами.

Наступний важливий блок – це є блок питань, необхідних для євроінтеграції, для виконання Україною зобов'язань перед нашими партнерами з ЄС. Я хочу подякувати і комітету, і уряду, і Прем'єр-міністру України за підготовку спільної дорожньої карти по тих законах, які найбільш необхідні сьогодні для виконання наших зобов'язань. Це велика кількість законів. Вони є з різних сфер: і економіки, і екології, і децентралізації, кілька важливих законів. Але підготовлена дорожня карта, і ми взяли зобов'язання, щоб на кожній сесії кілька законів, важливих для євроінтеграції, були в порядку денному. І, до речі, сьогодні перших два закони, які стоять на порядку денному, вони теж входять в пакет наших зобов'язань і на нашому шляху до євроінтеграції. І тут дуже важлива робота і співпраця, яка була на попередній сесії і яка є і буде на цій сесії між парламентом і урядом.

Також блок економічних питань, які спільно напрацювали і уряд, і комітети Верховної Ради України, які були презентовані, 35 законодавчих актів. І це теж є результат нашої співпраці і спільної роботи між урядом і комітетами, і українським парламентом.

І, звичайно, надважливим питанням на цю сесію – це будуть кадрові питання. Колеги, нагадую, перед нами призначення Центральної виборчої комісії, вже є подання від  Президента.  Я подав невідкладне рішення на спецперевірку, і я переконаний, що парламент найближчим часом прийме це рішення. Це також  призначення голови Національного банку України, також призначення Уповноваженого з прав людини і Рахункової палати. Це ті зобов'язання, які є перед українським парламентом і які український парламент, я сподіваюсь і я вірю, зможе вирішити на  цій сесії.

Перед нами багато важливих питань, серед них я хотів би назвати і реформу парламенту. Ми провели дуже багато дебатів, дуже багато консультацій. На рівні робочої групи ми визначили два ключових законопроекти, які ми взяли зобов'язання прийняти тут, у Верховній Раді України. Це реформа парламенту, яка необхідна, перш за все, для українського парламенту, але це також є зобов'язаннями з нашими партнерами з Європейського парламенту.

Я впевнений, що всі ми повні енергії і сил. Я впевнений, що ми зможемо відставити будь-які політичні протистояння перед вирішенням державницьких важливих завдань, які стоять не тільки перед Верховною Радою, а перед українською державою, бо тут, у Верховній Раді, формується  порядок денний української держави. В час великих викликів, в час протистояння російському агресору, я впевнений, ми всі сповнені відповідальності, сповнені енергії для роботи, для майбутнього України, для зміцнення України, для побудови потужної могутньої європейської української держави. В добру путь!

Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Голово, за окреслені вами ті ключові перспективи, над якими працюватимемо цієї сесії.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:15:04

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, сьогодні надзвичайно насичений робочий день. І я хотів би подякувати Прем'єр-міністру України, хотів би подякувати членам уряду, представникам дипломатичних відомств, усім запрошеним за участь у відкритті сесії Верховної Ради України. (Оплески) Дякую вам. Сподіваюся на активну співпрацю і сподіваюся на плідну і конструктивну роботу.

Колеги, я хочу наголосити, сьогодні у нас день народження нашого колеги Володимира Мироновича Соляра, і давайте привітаємо разом друга "Стрілу", бійця самооборони Майдану, "Айдару" з днем народження. Вітаємо, друже Володимир. (Оплески)

І відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень.

Прошу представників фракцій та груп записатися на виступ. Прошу взяти участь в записі і реєстрації. Будь ласка.

Від "Блоку Петра Порошенка" до слова запрошується голова фракції Артур Герасимов. Будь ласка.

 

10:17:02

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановна Ірина Володимирівна, шановні колеги, шановні виборці! Фракція партії "Блок Петра Порошенка", перш за все, вітає колег по парламенту з першим пленарним засіданням восьмої сесії. Перед Верховною Радою стоять амбітні плани розвитку та зміцнення нашої країни. Маємо два головні виклики: посилення обороноздатності України та економічне зростання. Впродовж цієї сесії особливу увагу парламент повинен приділяти питанням національної безпеки та оборони, бо боротьба за відновлення територіальної цілісності України не припиняється ні на хвилину, і кожен з присутніх повинен пам'ятати про це.

Нагадаю, що цього року в бюджет закладені рекордні 165 мільярдів гривень на зміцнення безпеки та оборони, що відкриває ширші можливості у протистоянні агресору.

Минулий рік показав потенціал України до економічного зростання та розвитку. Фракція партії "Блок Петра Порошенка" переконана, що необхідно продовжувати стимулювання розвитку підприємництва, залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Зокрема, наголошую на ініціативах Президента України щодо створення служби фінансової безпеки та запровадження податку на виведений капітал. Обидва законопроекти обговорені безпосередньо з представниками бізнес-спільноти, інвесторами та фаховими експертами. 

Розвиток економіки нерозривно пов'язаний із подоланням корупції. Вже сьогодні ми повинні розблокувати роботу комітетів над законопроектами Президента України щодо створення Антикорупційного суду (7440 та 7441).  І, між іншим, нагадаю, що саме Президент України був ініціатором більшості ключових антикорупційних ініціатив: і створення НАБУ, і створення САП, і створення НАЗК.

Також хочу нагадати про президентський проект Закону про деконцентрацію у сфері земельних відносин (7363) – це ще один крок до подолання корупції у сфері земельних відносин. Прийняття такого закону дозволить територіальним громадам самостійно розпоряджатись землею, що значно знизить корупційні ризики та відкриє додаткове джерело фінансування місцевих бюджетів.

Скасування електронного декларування для громадських організацій, мова йде про законопроекти 6675 та 6674. Ці ініціативи є важливою складовою розвитку демократії, що базуються на європейському досвіді підзвітності громадських організацій, безпосередньо суспільству.

На цій сесії ми маємо розглянути і кадрові рішення, зокрема, обрання аудитора НАБУ, нового складу ЦВК та керівника Національного банку України.

Угода про асоціацію з ЄС. Позиція фракції партії "Блок Петра Порошенка"  та Президента України єдина: ми не повинні обмежуватись досягнутими успіхами, необхідно працювати над ширшою інтеграцією в економічний та безпековий простір демократичного західного світу.

І, насамкінець, від імені нашої фракції хочу нагадати про необхідність ухвалення законопроекту 6659 щодо створення Меморіального музейного комплексу Героїв Небесної Сотні. Я щиро сподіваюсь, що парламент одностайно підтримає є рішення.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:20:06

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний пане Артуре.

І зараз до слова запрошується шановний голова фракції "Народний фронт"  Максим Бурбак. Просимо, пане Максиме.

 

10:20:15

БУРБАК М.Ю.

Вітаю, колеги,  пані головуюча! Вчора "Народний фронт" зареєстрував проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв'язку з незаконною підготовкою виборів Президента Росії на тимчасово окупованій  частині території України – в  Автономній Республіці Крим та Севастополі.

Український  парламент  повинен звернутися до  світової спільноти для запобігання так званим виборам Президента Росії, а, фактично, перепризначення  Путіна, які збираються провести на українській території. Процес підготовки виборів і утвердження окупаційного режиму в Криму і на Донбасі супроводжується систематичним і масштабним порушенням прав місцевого цивільного населення, репресіями, вбивствами, тортурами. Цинізм путінських вбивств добре відстежується на даті, яку вони вибрали для голосування, щоб  підкреслити свій реваншистський та агресивний настрій. Це   18 березня – четверта річниця анексії Криму. Ми повинні заявити про  підготовку протизаконного голосування в окупованому Криму, так як   зробили це  під час так званих виборів у  Держдуму. Тоді за ініціативи  лідера "Народного фронту" Арсенія Яценюка Верховна Рада ухвалила Постанову про невизнання виборів до Держдуми в цілому з відповідними правовими наслідками. 

Сьогодні парламент має так  само звернутися до всього світу з вимогою запобігти так званим виборам Путіна на українській території. Крим і Донбас офіційно визнані окупованими територіями. Ми закликаємо парламент якнайшвидше проголосувати за цю постанову.

"Народний фронт" також наполягає на розблокуванні Закону про тимчасово окуповані території Донбасу. Ми закликаємо парламент не голосувати за постанову, якою купка прокремлівських посіпак у цьому залі намагається нашкодити українському народу. У вас нічого не вийде!  Донбас і факт окупації цих територій визнано у законодавстві України. Закон є основою для формування цілісної системи і послідовної державної політики щодо держави-агресора і створення передумов для відновлення територіальної цілісності України. Базовим принципом у цій  політиці має бути зміцнення національної безпеки, безпеки всіх українців і нашої держави. Росія буде притягнута до відповідальності як агресор, який грубо порушив основоположні принципи міжнародного права. Не може бути  жодних спроб нав'язати нам сценарій розв'язку  ситуації, який суперечить природі конфлікту. На Донбасі і в Криму – зовнішнє вторгнення, а не вигаданий кремлівськими  пропагандистами внутрішній конфлікт.

Наступне.  "Народний  фронт" виступає за створення Антикорупційного суду.

Ми  переконані, що парламент  якнайшвидше повинен розпочати розгляд відповідних законопроектів. Попереду багато тривалих дискусій, але нам потрібна справедлива, ефективна система правосуддя. На зміну суддям-колядникам мають прийти нові, обрані вже за новою системою професійні кадри. Тисячі кримінальних проваджень проти корупціонерів, розпочатих ГПУ, НАБУ, СБУ, мають бути нарешті доведені до юридичного кінця. Лише справедливий суд в антикорупційних справах гарантуватиме, що відповідні органи не займаються політичними переслідуваннями та пустопорожнім самопіаром.

Ще раз звертаюсь до народних депутатів: проявіть патріотизм та здоровий глузд при сьогоднішніх голосуваннях. Національна безпека та відсіч ворогу повинні бути…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

10:23:30

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракція "Об'єднання "Самопоміч" запрошую Єгора Соболєва. Прошу.

 

10:23:39

СОБОЛЄВ Є.В.

Які завдання парламенту ми бачимо перед усіма нами зараз? Перше – треба віддати борги. Те, що було обіцяно, те, заради чого люди стоять під парламентом: Закон про Антикорупційний суд, нові правила виборів, обмеження депутатської недоторканності і процедура імпічменту Президента. Ми маємо поставити всіх перед законом, ми маємо зробити закон над будь-яким посадовцем. І це дуже важливе завдання, без якого не буде довіри людей до багатьох інших наших рішень.

Далі: треба дати свободу бізнесу. Я думаю, багато людей зауважили, що Україна в одному з досліджень визнана найгіршою країною Європи з точки зору свободи бізнесу. Треба запровадити податок на виведений капітал, щоби дати бізнесу можливість по-чесному його сплачувати і розпоряджатися своїми прибутками. Треба створити службу фінансових розслідувань замість страшної "лякалки", яку ми зараз маємо в традиціях Податкової міліції. Треба нарешті ліквідувати всі перевіряльні, каральні інституції, які, окрім кошмару для бізнесу, нічого не приносять, починаючи зі знаменитого управління "К" – найчеснішого управління в Службі безпеки України, яке так і називається: корупція. З цим треба розстатися.

І ми вважаємо, що треба йти далі, знижуючи податок на оподаткування заробітної платні. Ті кроки, які ми зробили в цьому парламенті, показали, що це добре для бізнесу, добре для людей і добре для сплати податків. Тому треба йти далі, щоби таке поняття як зарплата в конвертах зникло ще за нашого життя.

Ну і нарешті, рішення, які важливі для оброни нашої держави. Ми далі наполягаємо на тому, що торгівля з ворогом, коли він продовжує атакувати наші землі, нападати на наших людей і за багатьма оцінками готується до широкомасштабного вторгнення до України, така торгівля є аморальною. Ми пропонуємо для того, щоби зменшити його силу для нових нападів, відмовитися від закупівлі в Росії всіх товарів і послуг, які ми можемо виробляти самі або закуповувати в дружніх країнах. Це дуже важливий, чесний і відповідальний крок, який український парламент має зробити, навіть коли український Президент разом з іншими олігархами збагачується на цій торгівлі. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Валерія Писаренка від "Партії "Відродження".

 

10:26:46

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, вітаю всіх з початком нової сесії! Дуже сподіваємося, що ця сесія буде більш продуктивною на наші рішення, за якими люди відчують, що парламент дійсно печеться за реальні проблеми людей.

Спілкуючись кожного дня з нашими виборцями, в тому числі і на моєму окрузі в місті Харкові, ми розуміємо, що на сьогодні ми дуже далеко від тих питань, які людей дійсно турбують. І, на жаль, реформи, про які ідеться, не доходять до людей, а доходять лише тарифи, збільшення цін щоденне, і люди це відчувають саме від нашої діяльності. Тому останні роки парламент... рівень довіри до парламенту впав до найнижчого рівня за всю історію нашого парламентаризму. Тому нам потрібно переглянути наше відношення до порядку денного сесії. І ми повинні піклуватися не лише про комерційні питання, ми повинні піклуватися не лише про те, яким чином ми будемо працювати з бізнесом, з тим, щоби покращувати бізнес-середовище, але в тому числі і соціальні питання.

Хочу сказати, що одним з викликів на цю сесію буде питання Антикорупційного суду. Ми зареєстрували свій проект закону і вважаємо, що він є найбільш вдалим стосовно його відповідності як Конституції України, так і іншим законам України. В рамках нашої сьогоднішньої судової системи наш законопроект 7440-1 буде повністю відповідати тим вимогам, про які говорила Венеційська комісія. Ми врахували всі вимоги, а також… Венеційської комісії, а також більшість вимог Міжнародного фонду та Світового банку.

Ця реформа конче необхідна. Нам потрібно сформувати незалежний Антикорупційний суд, адже сьогодні ми маємо тривожну ситуацію. Україна посідає перше місце в світі за рівнем хабарництва та корупції в бізнесі. Абсолютна більшість українців - це 80 відсотків, - вважають боротьбу з корупцією неуспішною. Міжнародні партнери вже нам не вірять, що ми в змозі запустити систему антикорупційного судочинства, ось.

І останнє. Всі бачили, як нещодавно навіть робот-гуманоїд зі штучним інтелектом не зміг, завис, коли його запитали, що робити з корупцією в Україні. Тому ми пропонуємо якнайшвидше переходити до цього питання і розглянути наш законопроект про створення Антикорупційного суду.

Також пропонуємо парламенту не відкладати питання призначення членів Центральної виборчої комісії, адже у нас уже фактично розпочалась передвиборча кампанія. В тому числі просимо розглянути питання щодо зміни керівника Національного банку задля того, щоби збалансувати стабільність сьогодні в фінансовій системі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова від фракції партії "Батьківщина" Сергія Соболєва. Прошу.

 

10:30:02

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, без сумніву, Антикорупційний суд – але тільки відповідно до висновків Венеційської комісії. Питання негайних змін до пенсійного законодавства для того, щоб 5 мільйонів із 12 мільйонів сільських пенсіонерів накінець-то відчули, що таке реформа пенсійна. І питання обороноздатності країни – це ті питання, які стоять на порядку денному цієї сесії.

Але дивує інше: коли в цій сесійній залі сидять власники компаній, про яких відповідні судові інстанції свідчать про прямий їх зв'язок з органами ФСБ, які завідомо знищують обороноздатність країни. Я хочу лише процитувати рішення суду, який прийняв і ухвалив рішення вилучити всю документацію у компанії, власник якої є народний депутат України і є в цій сесійній залі. Зачитую: "Клопотання мотивується тим, що за матеріалами кримінального провадження службові особи Міністерства оборони України, діючи з відома та за попередньою змовою з представниками спеціальних і розвідувальних органів Російської Федерації та суб'єктами господарювання, починаючи з 2016 року, поставляли недоброякісну оливу для танків, що привело до зупинки більше 20 танків, які на сьогоднішній день фактично можна викидати на звалку".

Хто ж поставляв цю оливу? Так звана компанія "Агрінол". А хто ж є власником цієї компанії? Олександр Пономарьов, бувший голова Партії регіонів в місті Бердянську, а сьогодні активний учасник парламенту. І це не все. Коли після того, як органи СБУ викрили цю шахрайську аферу, в якій фігурують мічені купюри, які видавалися як хабар представникам Міністерства оборони, один з найбільших складів в Слов'янську, де зберігалося 350 тонн цієї так званої оливи, згорів 27 січня цього року. Таким чином пробували приховати всі кінці, як вони сподіваються, ці авантюристи, але це вже не авантюра, це вже завідомо знищення бойової техніки. Ми по всьому світу випрошуємо зброю, "джавеліни" для знищення і захисту від російських танків, а у нас в тилу знищують наші танки.

Моє звернення прошу вважати зверненням до органів СБУ, прокуратури і НАБУ. І я хотів би отримати відповіді відповідних органів, як будуть покарані ці особи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції "Опозиційний блок" народний депутат Юрій Бойко. Прошу.

 

10:33:24

БОЙКО Ю.А.

Шановні народні депутати! Вже всім стало очевидно: влада остаточно втратила довіру як всередині країни, так і за кордоном. Всі без винятку ініціативи та реформи спрямовані не на благо українців, а на шкоду. Щоб уникнути подальшого погіршення соціально-економічної ситуації, наша політична сила наполягає на виконанні вимог, які мають практичне значення для всіх громадян України.

Перше. Нарешті заслухати звіт уряду і відправити його у відставку. Ухвалити програму виходу країни з економічної кризи. Якщо не здатні, ми готові представити свою програму. Скорегувати і прийняти бюджет. Скоротити витрати на силовий блок на користь соціальних програм. Припинити політику посилення конфлікту на Донбасі. Скасувати Закон про реінтеграцію. Всі останні ініціативи влади підривають довіру західних партнерів. Прийняти чітку програму закінчення конфлікту на сході і повернення на територію людей. З огляду на міжнародний резонанс скорегувати Закон про освіту, зберегти відносини з сусідами і забезпечити гідний рівень освіти наших дітей.

Ми вимагаємо від уряду і парламенту скасувати псевдомедичну і пенсійну реформи. Припинити обманювати пенсіонерів, особливо військових, і забезпечити їм достойну пенсію, яка належить за законом; перестати використовувати країну як полігон для медичних дослідів, знайти серед лікарів і призначити компетентного міністра охорони здоров'я.

Ми вимагаємо негайно заслухати звіт силовиків, провести спеціальне засідання парламенту і уряду щодо криміногенної ситуації в країні. Ми вимагаємо заборонити і розформувати альтернативні воєнізовані підрозділи, які міністри-силовики штампують для зміцнення особистої влади. Це руйнує основи державності. Ця влада користується тим, що вона непідконтрольна нікому в країні. Ми вимагаємо, щоб, як у нормальній європейській державі, передати опозиції функції контролю: омбудсмена, Рахункову палату, ряд комітетів Верховної Ради, представників ЦВК, що повинно знайти відображення у Законі про опозицію.

І останнє. Ми вважаємо, що у країні, в якій народ не довіряє владі, потрібні нові вибори, дострокові вибори.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І я запрошую до слова народного депутата Олега Ляшка від Радикальної партії Олега Ляшка. Прошу.

 

10:36:30

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Для нашої команди пріоритетом і в новому політичному сезоні – це подолання бідності українців. Тому що питання безпеки, національної оборони, питання економічного розвитку, вони як оті хвилі розбиваються об величезну скелю, скелю бідності, сировинної залежності, жебрацтва. Коли ми дивимося соціологію, коли 55 відсотків молоді хоче виїхати з України, бо не бачить перспективи для реалізації, тому що мізерні зарплати, тому що пенсіонери, які все життя відпрацювали, отримують копійчані пенсії. Якщо не вирішити глобальної української проблеми – проблеми бідності, ми не вирішимо  жодної іншої проблеми. Не має майбутнього країна, де люди не бачать перспективи. Не має майбутнього країна, де люди не пов'язують свою долю з рідною країною і де шукають щастя по закордонах. Тому ключове завдання для нашої команди – це радикальна зміна економічної політики. Шкода, що немає уряду, представники міжнародного корпусу, дипломати сидять слухають, уряду немає. Замість того, щоб послухати ті вимоги, які політичні сили ставлять до нинішньої влади.

Наша вимога одна – подолання бідності через зміну економічної політики, через захист національного виробника, через всі програми, які сприятимуть  створенню робочих місць для українців, підвищенню доходів українців. Торгувати не сировинною, а продукцією. Торгувати не національними інтересами, а відстоювати національні інтереси.

Яку сьогодні влада проводить політику? Нам розказують: зарплати піднімати не можна, пенсії піднімати не можна, зате треба піднімати тарифи, треба піднімати ціни, треба землю продавати і все інше робити, що робить  українців навічно залежними і сировинною колонією.

Ми проти цієї політики. Ми вимагаємо від уряду не піднімати ціни на… тарифи на житлово-комунальні послуги. Тому що ці ціни, які є, люди вже не можуть платити. Величезна криза неплатежів. Понад 70 мільярдів гривень у бюджеті передбачено субсидій на комуналку, тобто фактично консервація бідності і консервація залежності.

Ми вимагаємо не просто призначення голови Національного банку, а радикальної зміни грошово-кредитної політики, для того щоб національний бізнес отримав дешеві і довгі кредити, щоб були гроші в економіці, щоб ми протегували свої товари на зовнішніх ринках. От якою має бути політика!

На жаль, влада нас не чує. На жаль, влада живе одним днем, набирається кредитів, тому що знають, що завтра не вони будуть повертати ці кредити, а ми будемо, моя команда буде вимушена повертати ті кредити, які вони набираються. Я проводитиму таку політику, що Україна не буде нікому должна, як Турція. Ми самі кому хоч позичимо, якщо будемо себе  поважати, себе цінити і…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую народних депутатів повернутися до залу.

І ми переходимо зараз до розгляду питань порядку денного.

(Шум у залі)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:41:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку! Я попрошу вас!

Колеги! Я… Прошу? Слухайте уважно Голову Верховної Ради.

У нас, колеги, є одне надважливе питання, яке ми повинні невідкладно вирішити. Після нашого спільного відповідального Закону про деокупацію,  який потребує невідкладного підписання і прийняття рішення, був зареєстрований проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету. Для того, щоб я як Голова Верховної Ради України міг підписати  закон, необхідно розглянути дану постанову і скасувати, щоб можна було підписати цей закон. І я хотів би, щоб ми першим же питанням змогли проговорити і цю постанову, відповідно я буду рекомендувати відхилити, щоб можна було підписати цей закон. Постанова про відхилення не потребує включення в порядок денний сесії і розглядається невідкладно після рішення комітету. У нас на руках є рішення Комітету з питань Регламенту, і ми можемо перейти до розгляду цієї постанови.

Хочу нагадати, що розгляд її відбувається автоматично за процедурою скороченого розгляду, яку, як ви знаєте, розглядається виступ і потім: два – за, два – проти.

І я оголошую про перехід до розгляду проекту Постанови 7163.

І запрошую до доповіді народного депутата України Папієва Михайла Миколайовича, будь ласка.

 

10:43:43

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України, шановні телеглядачі! Зараз в розгляді постанова про те, щоб ми скасували рішення Верховної Ради України, яке приймалося 18 січня 2018 року, стосовно Закону України про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій, Луганській областях.

Чому з'явилася постанова ця? Я хотів би привернути увагу до цього Голови Верховної Ради України, тому що у нас ідуть системні порушення Регламенту Верховної Ради України. І нам необхідно все ж таки навчитися дотримуватися закону України, бо Регламент затверджений законом України, і це є основне правило, за яким ми маємо приймати закони, щоб вони потім не були піддані сумніву стосовно процедури їх прийняття. Наприклад, порівняльну таблицю, є ж чітка норма закону, що вона має бути надана народним депутатам України за десять днів до часу розгляду цього законопроекту в другому читанні. Що ми бачимо? Порівняльна таблиця на 12 січня була відсутня взагалі і появилася ввечері, тобто за чотири дні до початку розгляду цього питання.

Отже, розгляд законопроекту 16-18 січня 2018 року був абсолютно не відповідний цій нормі Регламенту – це стаття 117 Регламенту.

Далі: 116 стаття Регламенту вона говорить, що необхідно розглядати тільки ті поправки, до тих статей і норм, які були прийняті в першому читанні. В порівняльній же таблиці є аналіз, говорить про те, що при врахуванні поправок були враховані всі, навіть до тих статей, які не існували в першому читанні. Тобто це є абсолютним порушенням Регламенту Верховної Ради України.

Шановні колеги, і основне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  30 секунд.

 

ПАПІЄВ М.М. І, основне, якщо ми говоримо про європейськість, я звертаю увагу, що Парламентська асамблея Ради Європи прийняла Резолюцію №2198 від 23 січня про гуманітарні наслідки війни в Україні. І нам необхідно врахувати саме оці положення і соціальні питання, і гуманітарні питання в цьому законі.

Тому, фракція "Опозиційного блоку"   не голосувала за цей закон, голосувала проти, я просив би підтримати і скасувати прийняття цього закону як такого, який прийнято з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань Регламенту Пинзеник Павло Васильович. Будь ласка, пане Павло.

 

10:46:42

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати України! Комітет з питань Регламенту 6 лютого на своєму засіданні розглянув проект Постанови Верховної Ради про скасування рішення Верховної Ради України від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганський областях" (реєстраційний номер 7163), внесений народними депутатами України Бойком, Вілкулом, Папієвим. Реєстраційний номер цієї постанови 7163-П від 19.01.2018 року. А також письмову заяву цих народних депутатів від 19 січня 2018 року щодо скасування рішення Верховної Ради про прийняття в цілому зазначеного проекту закону. І згідно з частиною восьмою статті 48 Регламенту комітет ухвалив висновок, у якому зазначив таке: процедура скасування рішень Верховної Ради  визначена положеннями статті 48 Регламенту і, зокрема, передбачає звернення народного депутата до головуючого на пленарному засіданні із заявою в разі порушення Регламенту Верховної Ради України при розгляді і голосуванні законопроекту, а також подання письмової заяви до Голови Верховної Ради  України з одночасним внесенням відповідного проекту постанови.

Народні депутати, автори законодавчої ініціативи: Бойко, Вілкул, Папієв – згідно з положеннями 48-ї Регламенту після розгляду і голосування законопроекту 7163 виконали ці вимоги, звернулися з письмовою заявою до Голови Верховної Ради і внесли на розгляд Верховної Ради  відповідний проект постанови.

Комітет свої висновки виклав детально – ви маєте можливість з ними ознайомитися – і пропонує Верховній Раді визначитися щодо прийняття чи відхилення зазначеного проекту постанови шляхом голосування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка.

Від "Опозиційного блоку" – Бойко Юрій Анатолійович. Будь ласка, з місця.

 

10:48:56

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Наша фракція не голосувала. Голосувала проти закону, так званого Закону про реінтеграцію, тому що ми вважаємо, що цей закон протирічить всім міжнародним домовленостям, які має наша держава на шляху відновлення територіальної цілісності країни, повернення  територій і людей.

Ми вважаємо, що цей закон дав надзвичайно негативний сигнал людям, які чекають повернення в Україну на неконтрольованих територіях, і це стало для них дуже негативним сигналом, що ми не бачимо їх знову у составі нашої держави.

Крім того, ми вважаємо, що цей закон порушує конституційні основи нашої держави, тому що дає… відкриває шлях для подальшої узурпації влади Президентом України  і можливості відміни виборів у будь-якому регіоні нашої країни, використовуючи норми цього закону.

Тому наша фракція, по суті, привітає Постанову ПАРЄ, яка вимагає врахувати громадянські наслідки – наслідки конфлікту на сході і гуманітарної катастрофи. І ми вважаємо, що ми повинні враховувати цю позицію. І наша фракція буде  виступати проти цього закону і голосувати за його відміну. Ми закликаємо парламент дослухатись до цього голосу і прийняти відповідне рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції "Самопоміч" – Роман Семенуха. Будь ласка, пане Романе.

 

 

10:50:52

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".  Шановні колеги, на превеликий жаль, Верховна Рада на четвертий рік війни не зробила найголовнішого: не назвала війною війну, тобто не визнала реальність. І дискусії у  сьогоднішньому парламенті мені нагадують дискусії 100 років тому серед депутатів Центральної ради, які вагалися, чи  оголошувати війну Російській Федерації, в той час як Полтава, Харків, Гадяч вже були окуповані  більшовицькою армією. І сьогодні нам західний світ знову пропонує до проекту закону включити згадки про Мінські домовленості. Але я хочу нагадати історію, бо це вже все було.

Так  само у 1919 році Версальським  договором цивілізований європейський світ не помітив Україну, яка стікала кров'ю. Так само цивілізований європейський світ злочинно мовчав, коли  в 32-33-х роках Україна мільйонами  ховала своїх громадян. Так само цивілізований  світ у Ялті в 45-му році  поділив Європу навпіл, віддавши половину її під ярмо Кремля.

Шановні колеги, я хочу звернутися до вас, хочу звернутися до громадян України: власні території повертають не дипломати. Бо так само 100 років тому Грушевський переконував депутатів Центральної ради, Петлюру виключно рухатися дипломатичним шляхом. Але власні території повертає лише власне  військо, власні Збройні Сили.

Верховна Рада цим законопроектом визнала і зробила перший крок – визнала  Росію агресором,  але цього критично мало. Ми маємо йти далі: припинити будь-яку торгівлю з окупантом, розірвати всі  договори міжнародні, які сьогодні є з Росією, бо ми не можемо сидіти так на двох стільцях – реальність треба визнати реальністю.

Тому "Самопоміч" голосувала за цей проект закону в першому читанні і пропонує не голосувати за цю постанову.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Народного фронту" слово надається голові фракції Максиму Бурбаку. Будь ласка.

 

10:52:48

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, я закликаю до всіх відповідальних депутатів, незважаючи до якої фракції, до політичної партії вони належать, проголосувати за скасування цієї постанови. Тобто жодного голосу за постанову окупаційного блоку, яким було заблоковано підписання закону України, яким вперше визнається Росія як країна-агресор, ми не повинні в цьому залі дати.

Хочу зараз ще раз запропонувати тим колегам – авторам цієї постанови, якщо ви так піклуєтесь за соціальний захист військ окупаційного режиму Росії, то зробіть про це законопроект, не нав'язуйте нам парадигму, яку вам передають з Кремля через вашого посіпаку Медведчука з тим, що на сході України громадянський конфлікт, це відкрита агресія Росії. І Росія відповідно до чинного закону буде відповідати матеріально, кримінально, політично за всі ті злочини, які вона творить зараз на сході України і в тимчасово анексованому Криму.

Мало того, ще раз нагадую, вчора "Народним фронтом" було зареєстровано постанови, якими звертаємося до всієї світової спільноти завадити проведенню так званих виборів президента, а фактично перепризначення Путіна президентом Росії на територіях України. Ми не можемо дати провести, в разі проведення цих виборів ці вибори повинні бути нелегітимними. Ми це вже раз зробили, коли проводились так звані вибори до Держдуми і коли лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк зареєстрував дану постанову, ми всі в цьому залі проголосували і підтримали. Тому ми не допустимо реваншу п'ятої колони Кремля в цьому залі і зробимо все для того, що розблокувати підписання цього законопроекту.

Шановний пане Голово, ставте на голосування, жодного голосу не даємо, підписуємо і закон вступає в дію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Блоку Петра Порошенка" Кишкар Павло Миколайович.

 

10:54:51

КИШКАР П.М.

Павло Кишкар, Народний Рух України. Безумовно, цінність цього закону полягає і в допомозі нашим дипломатам, і у визнанні Росії агресором. Але більш цінним, напевно, буде його виконання і імплементація, і ту роботу, яку мусить провести Кабмін, яку мусять виконати потім військово-цивільні адміністрації на місцях.

Я думаю, що стане нашим урядовцям розуму наповнення цього закону конкретними діями, пошуку конкретних механізмів забезпечення на цих територіях безпеки людей, забезпечення їх соціальних гарантій, медичних послуг, якості інших послуг, які буде надавати держава на територіях, коли вони будуть деокуповані. Ми зробимо все можливе, щоби допомогти нашому урядові сформувати такі інституційні базиси, наповнити це ресурсами, людьми, наповнити це можливістю до виконання задля того, щоб люди почули нас, що ми їх не залишаємо, що ці території і цих людей ми вважаємо українцями і Україною. І зробимо все можливе, щоб вони якомога зрозуміліше ввійшли і повернулися до українського життя.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Слово надається для виступу Ірині Геращенко. Через дві хвилини відбудеться голосування. І я прошу всіх народних депутатів заходити в зал. Прошу всіх голів фракцій запросити депутатів у зал. Будь ласка, пані Ірина.

 

10:56:34

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні колеги, під час виступів народні депутати згадували останню резолюцію дуже важливу Парламентської асамблеї Ради Європи щодо гуманітарних наслідків війни на Донбасі, розв'язаної Російською Федерацією. Як член нашої делегації маю зазначити, що якраз у цій резолюції вперше визнається і український Закон про деокупацію. Більше того, важливість цього закону, який ми з вами прийняли, в тому, що вперше там фіксуються норми міжнародного права, що сьогодні на Донбасі встановлено ефективний контроль Російської Федерації. А ця юридична міжнародна норма зафіксована в десятках резолюцій і Парламентської асамблеї Ради Європи, і Парламентської асамблеї ОБСЄ, і резолюції Європейського парламенту.

Як постійний учасник Мінської гуманітарної підгрупи я хочу зазначити, що одним з ключових наших викликів, які є в Мінську, є те, що учасники від Російської Федерації роблять вигляд, що "нас там нет", і грають, знаєте, Ваньку-дурака з себе там, розігруючи ту сцену, що начебто російських військ, російських найманців, російської зброї немає на території Донбасу.

Тому цей закон, він просто констатує правду, він констатує той факт, що ця територія, так само, як і Крим, сьогодні є окупованою. Різниця тільки в тому, що окупацію Криму Росія визнала, а Донбасу не визнає. І треба їм в цьому допомогти.

В той же час я хочу звернутися до сесійної зали так само не демонструвати когнітивний дисонанс. Коли в одних питаннях ми дослухаємось до позиції наших міжнародних партнерів, як, наприклад, в питанні дуже важливому антикорупційного суду створення, а в інших ми робимо вигляд, що не існує міжнародної підтримки і не визнаємо Мінські угоди. Не Мінські угоди розв'язали війну. Вони допомагають повернути мир. І цей закон зовсім не суперечить Мінським угодам. Тому що Мінські угоди зафіксовані в іншому законодавстві: Закон про амністію, Закон про особливості місцевого самоврядування, який ми з вами проголосували. І власне, ми рухаємось для того…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми з вами рухаємося для того, щоб звільнити Донбас, поєднуючи дві парадигми: дипломатичні зусилля і посилення нашої армії, боротьбу за тих людей, за тих три мільйони громадян, які залишаються в окупації на окупованому Донбасі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, обговорення завершено. Я прошу всіх займати робочі місця. Ми переходимо до голосування, до прийняття рішення. Отже, колеги, прошу всіх зайти в зал. Після цього голосування ми будемо голосувати за порядок денний на цей тиждень. І я прошу всіх зайти в зал, і нагадати, на розгляді проект Постанови 7163. І хто підтримує підписання Закону про деокупацію, той голосує проти. Щоб в залі не розгубилися, щоб в залі було правильне розуміння цього голосування.

Отже, хто за те, щоб Закон про деокупацію не був підписаний, той голосує за цю постанову. Зрозуміло, так? Отже, я ставлю на голосування проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями (7163). Прошу голосувати, прошу визначатися. Голосуємо, колеги.

Прошу визначатися.

 

11:00:33

За-37

Постанова відхилена. Це відкриває шлях до підписання Закону про деокупацію. Вітаю, колеги.

Тепер, колеги, будь ласка, хвилинку уваги. Я оголошував це на Погоджувальній раді і в четвер, і в понеділок, що ще не усі комітети подали пропозиції щодо порядку денного на усю сесію. Ще дев'ять комітетів не подали свої пропозиції, вони подадуть тільки в середу. І тому пропонується, щоб ми затвердили тижневий порядок денний сесії. Той, який ви отримали, який ми обговорили, який у вас на руках. Для того, щоб ми могли повноцінно працювати, нам треба затвердити тижневий порядок денний. Прошу усіх заходити в зали.

Колеги, тільки хочу наголосити важливу річ. Буквально сьогодні зранку комітету доопрацював проект Постанови про заяву Верховної Ради  України у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до Закону про Інститут національної пам'яті. І пропонується, щоб ми затвердили порядок денний тижневий, але першим законом в цьому порядку денному тижневому стояв цей проект постанови. Я переконаний, що Верховна Рада України повинна швидко і ефективно відповісти на той виклик, який ми отримали протягом останнього тижня. Вважаю, що це був удар в спину воюючій Україні, яка захищає весь вільний світ, в тому числі і Польщу, і тому є пропозиція, щоб, розглядаючи порядок денний сесії тижневий, першим питанням ми поставили Постанову про заяву Верховної Ради  України стосовно рішень, ухвалених Сеймом і Сенатом Республіки Польща. Підтримаємо, колеги? Переходимо до голосування? Я прошу всіх приготуватись до голосування.

І ще одне, колеги. Підготував комітет зранку Закон про спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні (6659). І є прохання, щоб ми його теж включили в тижневий порядок денний. Це всі підтримують? Це загальнооб'єднуюче питання вшанування наших героїв.

І тому, колеги, я прошу переходити до голосування. Прошу зайняти робочі місця, щоб ми не голосували по кілька раз. Будь ласка, дисципліновано займіть робочі місця.

І я ставлю на голосування тижневий порядок денний пленарних засідань Верховної Ради України на 6-8 лютого, який вам розданий, з тим, що першим буде проект Постанови (7553) про Заяву Верховної Ради України, а також стосовно меморіального комплексу Героям Небесної Сотні (6659). Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, кожен голос… Прошу голосувати, прошу підтримати. Уважно голосуємо. Прошу підтримати. Уважно, колеги! Голосуємо!

 

11:03:50

За-186

186, колеги.

Прошу по фракціям показати.

Я прошу запросити депутатів у зал. І я, колеги, хочу ще раз наголосити на важливості прийняття цього рішення. Прошу всіх запросити у зал. Це є процедурний момент, який ми повинні прийняти. Без нього ми не зможемо перейти до питань порядку денного і в першу чергу до Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам'яті. Ми зможемо розглядати тільки питання другого читання, таким чином ми не зможемо прийняти цієї постанови.

Я прошу всіх запросити депутатів у зал. Я бачу, що недостатня кількість є депутатів, фракцій. Прошу всіх зайняти робочі місця. Прошу всіх зайти в зал.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ  За що ми голосуємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За тижневий порядок денний, щоб першим питанням була Постанова про нашу відповідь польському Сейму. (Шум у залі) Першою. Щоб почали з неї. (Шум в залі)

На тиждень, але щоб першим питанням була ця постанова. Щоб першим питанням була ця постанова.

Отже, можемо голосувати?  Будь ласка. На тиждень. (Шум в залі)

         Отже, колеги, я ще раз прошу зайняти робочі місця. Я ставлю на голосування пропозицію затвердити порядок денний на тиждень з Постановою про Заяву Верховної Ради у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польщі змін до закону про Інститут національної пам'яті. 

Прошу всіх зайняти робочі місця. Прошу проголосувати і прошу  підтримати. Колеги, я прошу всіх взяти участь в голосуванні. Прошу проголосувати і прошу підтримати.

Ярослав Москаленко, прошу голосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.  Кожен голос має вагу. Голосуємо.

 

11:06:34

За-191

А ви мені поясніть, колеги… (Шум у залі) Тобто, якщо зараз ми не проголосуємо за тижневий порядок денний, ми не зможемо розглядати ні Постанову про відповідь Верховної Ради України, ми не зможемо розглядати питання про меморіальний комплекс Героям Небесної Сотні, ми не зможемо завтра розглядати ратифікації міжнародних угод. Ви мені поясніть логіку. Логіка є в тому, щоб заблокувати роботу парламенту? В  тому є задум?

Колеги, кажу, якщо не буде голосів, ми перейдемо до питань другого читання, але це буде персональна відповідальність усіх, хто не голосував. Персональна  відповідальність. Я буду називати   буду називати не тільки фракції,  я буду називати депутатів, які не голосували, персонально, що вони не дали можливість сьогодні проголосувати парламенту у відповідь на рішення Польського Сенату і Сейму. І прошу не займатись політичними інтригами і припинити політичні ігри в перший день сесії!

Отже, колеги, я прошу усіх зайняти робочі місця. Я прошу приготуватись до голосування.

Прошу останнє голосування  показати по фракціям, будь ласка. Останнє голосування по фракціям: "Блок Петра Порошенка" – 84,  "Народний фронт" – 63, "Опозиційний блок" – 0,  "Самопоміч" – 16,  Радикальна партія Олега Ляшка – 15,  "Батьківщина" – 0, "Воля народу" – 0,  Партія "Відродження" – 4.

 В мене  питання.  Це є принципова позиція? "Воля народу", Ярослав Москаленко! Це є принципова позиція не голосувати за відповідь  Сейму і за Меморіал Героям Небесної Сотні? Колеги, це є принципова позиція? Я не розумію? Це якась є інтрига, яка мені незрозуміла.

Отже, колеги, я ставлю ще раз на голосування. Прошу зайняти  робочі місця. Прошу зайняти робочі місця, приготуватись до голосування.

Отже, я ще раз ставлю на голосування пропозицію підтримати тижневий порядок денний пленарних засідань Верховної Ради України з поправкою, що проект Постанови 7553 про Заяву Верховної Ради у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польщі змін до Закону про Інститут національної пам'яті і з проектом Закону про спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні (6659).

Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Кожен голос має вагу, колеги! Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати. Прошу проголосувати.

 

11:10:00

За-238

Рішення прийняте.

Так, я говорю дякую, я говорю дякую за розуміння усім фракціям і групам, які долучилися до голосування. Це відповідальна позиція, як і має бути в українському парламенті, який забезпечує стабільність в державі.

І, таким чином, ми переходимо до проекту Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до Закону про Інститут національної пам'яті - Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів (7553). Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати скорочену процедуру, будь ласка.

 

11:11:01

За-205

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Гопко Ганну Миколаївну. Хочу нагадати, що за моїм дорученням комітет опрацював дану постанову із залученням усіх фракцій, із залученням Міністерства закордонних справ і зараз її зможе представити Гопко Ганна Миколаївна. Будь ласка, пані Ганна Миколаївна. Автор, як автор, вона є автор.

 

ГОПКО Г.М. Ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, Ганна, я перепрошую, мені так дали в документі.

Тоді я запрошую до слова пана Тарасюка як автора, а потім вже буде голова комітету. Будь ласка, пане Борис, будь ласка.

 

11:11:52

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Знайомлячись з рішеннями польського Сейму і Сенату, мимоволі доходиш до висновку і складається враження, що польські депутати хочуть своїми рішеннями здивувати і обурити цілі народи. І мені здається, що їм це вдається. Про це свідчать протести в самій Польщі. Про це свідчить реакція України, Сполучених Штатів, Ізраїлю, Канади і Європейського Союзу. Складається враження, що польські парламентарі на державному рівні займаються антиукраїнською політикою, що має своїм наслідком шовіністичну риторику, фізичні напади на українців, руйнування і паплюження українських пам'ятників на могилах в Польщі.

Автори цієї заяви звертають увагу на необґрунтованість і юридичну нікчемність прийнятого Закону про Інститут національної пам'яті. І ми вважаємо, що лише об'єктивна, зважена і неупереджена оцінка всіх історичних обставин, спільне пізнання фактів історії, застосування персональної, а не колективної відповідальності, за злочини проти людяності і воєнні злочини, які мали місце впродовж першої половини ХХ століття, належна повага і рівна турбота з вшанування пам'яті всіх жертв на території обох наших держав та щире християнське прощення, до якого закликав Святий Іван-Павло ІІ, дозволять нам уникнути взаємних помилок минулого і будувати міцне і надійне стратегічне партнерство між Україною і Республікою Польща, що є запорукою миру і безпеки в цілій Європі і світі.

Автори цього звернення-заяви закликають Президента Польщі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, скільки треба часу? 30 секунд, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Закликають Президента Республіки Польща і спільно з Сеймом і Сенатом Польщі повернути в українсько-польські зв'язки зваженість, раціональність, доброзичливість і стратегічне партнерство. Слава Україні! Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

І запрошую до співдоповіді голову Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Гопко Ганну Миколаївну.

 

11:14:34

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги, українці! У нашій Заяві Верховної Ради у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до Закону про Інститут національної пам'яті - Комісію з розслідування злочинів проти польського народу та інших законодавчих актів ми чітко говоримо про те, що такий закон закриває шлях до відвертого діалогу, вільного обміну думками та академічної свободи. І саме тому такий закон викликав обурення не лише в Україні, а і в Сполучених Штатах, Ізраїлі та країнах Європи. Цей закон є несумісний з демократичними цінностями, а також відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукраїнських тенденцій в польському суспільстві.

Верховна Рада України категорично не сприймає та відкидає політику подвійних стандартів та нав'язування ідей колективної відповідальності українського народу, а також спроби польської сторони прирівняти дії усіх борців за незалежність України до злочинів двох тоталітарних режимів ХХ століття – нацистського та комуністичного.

Прийнявши такі зміни до Закону про Інститут національної пам'яті, якими запроваджується кримінальна відповідальність за заперечення так званих злочинів українських націоналістів і дається упереджене та суперечливе визначення цього поняття, польські депутати зробили черговий крок у бік політизації історії, нагнітання істерії і створення штучної напруги між Польщею і іншими країнами. І саме тому від імені авторів проекту нашої заяви, а це представники більшості фракцій парламенту і Комітету в закордонних справах, закликаю одностайно підтримати заяву Верховної Ради. А також хотіла б подякувати і авторам іншої заяви – 7551, яку ми хоч і відхилили, але її автори підтримали.

Тому що я вважаю, що український парламент має показувати єдність і консолідовану позицію для того, щоб дати свою оцінку абсолютно недружнім крокам польського Сейму і Сенату. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу провести запис: два – за, два – проти.

І, колеги, ми обговорюємо надважливе питання не тільки для України, а й в міжнародному аспекті, і я просив би конструктивності і стриманості під час обговорення даного питання.

Першим я до слова запрошую від "Народного фронту" Медуницю. Передає Медуниця слово Миколі Княжицькому. Будь ласка, пане Микола.

 

11:17:17

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

"Народний фронт", безумовно, підтримує  цю постанову. Ми глибоко обурені тією ганебною заявою, яка покладає відповідальність на  жахливі злочини проти людства фактично на весь український народ. Ми підтримуємо заяву Президента України, підтримуємо заяву Міністерства закордонних справ, ще раз засвідчуємо, що ніколи не дамо образити ані українську меншину в Польщі, ані пам'ять українського народу, ані тих українців, які зараз працюють у Польщі.

Разом  з тим я  хотів би подякувати від усього нашого  парламенту тим польським  парламентарям, які не  підтримали цей закон, проголосували проти. Я хотів би подякувати польській інтелігенції, я хотів би подякувати  польським політикам, які і надалі відстоюють лінію на нашу  стратегічну солідарність, підтримують нас у боротьбі з  російським агресором, і ще раз зазначити, що  ініціатори цього польського закону однозначно діють не на користь Польщі і не на користь України. Ми вже є неодноразовими свідками, як третя сторона, Російська Федерація, яка веде з нами війну, користується напруженими стосунками між нами. Ми закликаємо до мудрості польських політиків, просимо Президента Польщі заветувати цей  закон і засвідчуємо свою солідарність з усіма народами, які обстоюють право демократії в Європі. "Народний фронт" голосуватиме "за".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії до слова запрошується Ігор Мосійчук. Будь ласка, пане Ігор.

 

11:18:50

МОСІЙЧУК І.В.

"Пробачаємо і просимо вибачення" – саме на цих словах великого поляка Кароля Войтили, більш відомого як Папа Римський Йоан Павло II, мали б базуватися україно-польські відносини. Але, на жаль, до влади у  польському  парламенті і Сеймі в більшості прийшли польські шовіністи, прихильники пізнього Пілсудського, прихильники людей, які вбивали українців і які сіяли ворожнечу між українським і польським народом.

Прийняття закону, який чомусь наші журналісти назвали "антибандерівським", хоча жодної згадки про славної пам'яті Степана Бандери в ньому  немає, є насправді антиукраїнським, а не антибандерівським чи антимельниківським. Він є антиукраїнським, і реакція українського парламенту і української влади має бути не лише в постановах і пустих словах.

Ми… Фракція Радикальної партії Олега Ляшка вимагає: перше – Міністерству закордонних справ відкликати для консультацій Посла України з Республіки Польщі, так, як це пропонує зробити ізраїльський Кнесет; друге – ми вимагаємо від Президента України Петра Порошенка негайно зустрітися зі своїм польським колегою і переконати його не підписувати цей антиукраїнський закон.

І останнє. Ми вимагаємо створити у парламенті робочу групу на чолі з нашим колегою Юрієм Романовичем Шухевичем, яка розгляне законопроекти, пропозиції і постанови і надасть оцінку геноциду по відношенню до українців, який робили поляки під час операцій "Вісла" і так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

МОСІЙЧУК І.В. …і так званої "пацифікації".

Український парламент і українська влада мають поводити себе гідно і давати гідну відсіч. Якщо ми не будемо  поважати самі себе, то ніхто в світі не буде поважати нас.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Перед тим, як надати Сергієві Соболєву слово, хочу зробити маленьке оголошення.

Зараз в залі присутня албанська делегація на чолі  з головою Комітету із закордонних справ Мімі Кодхелі. Давайте привітаємо наших колег з Албанії, наших побратимів. Вітаємо вас! (Оплески)

Дякуємо вам за підтримку і сподіваємося на наступну співпрацю.

А зараз я запрошую від фракція "Батьківщина" Сергія Соболєва. Будь ласка.

 

11:21:56

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, я хочу зараз звернутися не до вас і навіть не до громадян України. Зараз іде пряма трансляція у польському Сеймі нашого засідання. Я хочу звернутися до польських парламентарів, які ухвалювали це рішення. Для українського народу Смоленська трагедія, коли загинув цвіт польської нації, - це була така сама трагедія, як для польської нації. Для нашого народу всі ті знущання комуністичного фашистського режиму, це була та сама трагедія, як і для польського народу. І тому, коли сьогодні нам кажуть, що в Польщі прокинулись радикальні сили, і на поталу їм пробують ухвалювати такі закони, у мене питання одне: а хто водить руками цих радикальних сил? Чи не той же Путін в Москві писав проект цього закону, який ви ухвалювали?

Ви знаєте, коли в Україні була трансляція відомого фільму Єжи Гоффмана, який є контраверсійний, але який закінчується ключовими словами: "Поки польська шляхта і українське козацтво зачищали один одного, великий, (в лапках) "дружній" східний партнер захопив все і зробив нас рабами". Давайте не дамо повторити ще раз історію таких складних, але в той же час таких чудових українсько-польських відносин.

Звернення одне: схаменіться, є одна можливість сьогодні виправити це і повернути той законопроект, який ви самі ухвалили, на розсуд історії. І ніхто не має права через віки оцінювати те, що сталося. А польсько-українській дружбі завжди бути. Слава Україні і слава Польщі! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від партії "Відродження" Кулініч Олег Іванович.

 

11:24:09

КУЛІНІЧ О.І.

Прошу передати слово Володимиру Литвину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Володимир.

 

11:24:25

ЛИТВИН В.М.

Шановні, шановні колеги, очевидно, реакція Верховної Ради є необхідною, але проблема полягає в тому, якою має бути ця реакція. На моє глибоке переконання як людини, яка докладала чимало зусиль разом з тут присутніми народними депутатами для розбудови українсько-польських стосунків, це має неабияке значення. На моє глибоке переконання, ми повинні приймати якщо рішення, то це рішення має бути розумним. Ми не повинні зводити в ранг державної політики емоцію і спробу словами переконати польську сторону. Для початку потрібно було, щоб депутати, очевидно, ознайомились з цим законом. Тоді було б менше у нас, мабуть, отут подразників. Це по-перше.

По-друге, не зайве було б нагадати про деякі закони, які приймала Верховна Рада України, які вносили ускладнення у міжнародні стосунки, в тому числі і з Польщею.

І нарешті щодо, власне, цього змісту закону, цієї заяви. Вона до певної міри визнає те, про що говориться в польському законі. Читаємо: "Суперечливе визначення поняття "злочини українських націоналістів". Значить, поняття є, тільки воно суперечливе. І так по тексту. Якщо вже писати, то треба писати розумний текст з точки зору логіки, з точки зору політики і з точки зору граматики.

І нарешті останнє. А де наша українсько-польська асамблея в парламенті? Мабуть, нам треба було б запропонувати і провести зустріч? Я пропоную, якщо приймати цю заяву, доопрацювати. Але в цій заяві запропонувати провести зустріч груп народних депутатів, інтелігенції, запросити експертів, послухати їхню думку і прийняти спільне зважене рішення.

Якщо ви проголосуєте за цю заяву, я гарантую, що в наступний день або в цей же день закон буде підписано. Ми просто польського Президента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ЛИТВИН В.М.  Ми просто нашою заявою польського Президента, закликаючи його не підписувати закон, змушуємо його це зробити! Я пропоную включити холодний розсудок і прийняти зважене, а не поспішне рішення. Але рішення потрібне розумне і відповідальне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" Ірина Подоляк. Дві хвилини, будь ласка.

 

11:27:08

ПОДОЛЯК І.І.

Шановні колеги! Ми всі з вами повинні винести великий урок для нашого парламенту і для нас як політиків з тих законів, які зараз знаходяться на етапі ухвалення в польському парламенті. Ми бачимо, до яких тяжких наслідків може призводити бездумна інструменталізація історичної науки в політиці. Вона призводить до криз, вона призводить до непорозуміння і вона призводить до конфліктів. Це має бути великим уроком для нас, якщо ми йдемо демократичним шляхом і якщо ми поділяємо спільні цінності з Європою.

Але найголовнішим, що має бути в полі уваги українського парламенту, це понад мільйон українських трудових мігрантів, які зараз працюють на території Республіки Польща, які зараз допомагають Республіці Польща підтримувати і підвищувати свій економічний рівень. Вони зараз в зв'язку з цими законами є загроженими. Є загроженими свобода їхнього слова і вільного обміну думками. Цих трудових мігрантів, яких зараз розбудовують Польщу, уряд Польщі називає біженцями, прикриваючись таким чином нашими громадянами від тих сотень тисяч біженців, яких вони б могли прийняти із Близького Сходу.

Польща і Україна  зараз є наріжним безпековим каменем у Європі у зв'язку з війною з Російською Федерацією.  І це має бути для майбутнього українсько-польських зв'язків визначальним. Тому ми не вимагаємо нічого ні у Сенату, ні у Президента  Польщі, ми вимагаємо лише повернути польсько-українські зв'язки  в русло конструктивної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ПОДОЛЯК І.І. Вимагаємо повернути наші зв'язки до конструктивної співпраці, прагматизму і добросусідства.

Пропонуємо підтримати цю заяву. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз Андрій Іллєнко, 2 хвилини, співавтор іншої постанови, яку відхилив комітет. І від позафракційних – Андрій Іллєнко.

 

11:29:49

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Для українських і польських політиків-патріотів було завжди аксіомою, що перед обличчям московської агресії необхідно відкладати всі історичні протиріччя і об'єднувати свої зусилля проти спільного ворога. Але сталося так, що сьогодні Україна переживає московську навалу і саме у цей момент у деяких польських політиків з'явилося нестримне бажання ятрити історичні рани і піднімати конфліктні історичні теми, роблячи це у вкрай недоречний, хамський і зверхній спосіб.

Ми не нав'язуємо полякам, кого їм вважати героями, хоч, безумовно, багато хто може нам не подобатися. Але, будь ласка, поважайте наше право мати свою ідентичність, мати свою історію і мати свою державу. І, власне, у цьому має бути суть нашої реакції.

Ми, представники "Свободи" і "Національного корпусу" в парламенті, подали наш проект Постанови 7551, в якому ми закликаємо зробити жорстку, тверду реакцію на те, що сьогодні відбувається, і звернутися до Сейму, Сенату і Президента Республіки Польща з тим, щоб вони схаменулися і припинили робити ці дії. Ми також розуміємо, що у цій ситуації ми повинні об'єднувати свої зусилля. Балто-Чорноморська вісь вона не повинна бути похована. Україна і Польща є ядром цієї вісі. І сьогодні такі дії Польщі, вони, на жаль, підважують це.

І тут я хотів би ще кілька слів сказати про українську владу, яка дуже часто в односторонньому порядку стає на коліна, стає у позицію по суті усесторонньої капітуляції, де теж дуже часто провокує таку реакцію. Тому має бути сильна позиція, має бути державницька позиція. Ми закликаємо голосувати у тому числі за цей проект, який зараз розглядається, хоч до нього можуть бути теж питання. Але саме така позиція має бути для того, щоб вийти з цієї кризи.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Опозиційного блоку" – Скорик, потім – Юринець. І це буде завершальний виступ. Через 4 хвилин відбудеться голосування. Прошу запрошувати депутатів у зал. Будь ласка.

 

11:32:09

СКОРИК М.Л.

Шановний пане головуючий, шановні колеги, шановні українські громадяни! Від фракції партії "Опозиційний блок" я хотів звернутися до всіх колег в цій залі з тим, щоб не голосувати за цю заяву. Я дуже просто поясню свою позицію.

Польща завжди була не просто другом для України, а ключовим партнером України в Європейському Союзі. Польща залишається нашим стратегічним партнером у всіх напрямках. Я вважаю, що Україна як найбільша європейська держава повинна жити в мирі зі всіма своїми сусідами. На сьогоднішній день ми маємо проблеми, і ця заява однозначно їх посилить, проблеми з Польською Республікою. Ми маємо проблеми з Угорщиною. Угорщина сьогодні заявила про те, що вона буде вимагати введення окремої місії ОБСЄ в Закарпатті. Ми маємо досить серйозні суперечки з Румунією. Тобто, якщо послухати нашу владу, то ми живемо в суцільному оточенні ворогів. Ще декілька років тому ми жили в оточенні друзів чи держав, з якими ми маємо досить нормальні відносини.

Ця заява – це продовження абсолютно недолугої зовнішньої і внутрішньої політики, яка веде тільки до розділення людей за національностями, за ідеологією, за мовою і так далі.

Я дуже прошу колег не підтримувати цей законопроект. Тому що ще раз кажу, це завдасть досить серйозного удару по нашим двостороннім україно-польським відносинам.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І заключний виступ від "Блока Петра Порошенка" Оксани Юринець. Через 2 хвилини буде  голосування. Прошу всіх запросити в зал. 

 Будь ласка, пані Оксана.

 

11:34:03

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Ми живемо не в простий час як сьогодні в Україні, так і в усій Європі. Сьогодні від саме нас, політиків, у Польщі і в Україні залежить дуже багато. Я хочу пригадати історію цього тижня, що саме заява Президента України сьогодні зупинила підписання цього законопроекту. Але це не кінець історії, яка сьогодні розпочата між нашими польсько-українськими стосунками. І Асамблея, і польсько-українська група дружби намагається вести цю дискусію.

Сьогодні я хочу звернутися до наших колег у Польщі. Наше завдання – вести наші  народи, вести  наші нації. Наше завдання сьогодні  – зробити все, аби ми будували майбутнє. Повернення в минуле нічого доброго не дає, ми маємо його пам'ятати. Як написано у заяві, "Пробачаємо і просимо вибачення" – це найкраща формула, яку міг придумати велика людина, великий  поляк Іван Павло II. Сьогодні ми стоїмо на роздоріжжі, в якому ми маємо приймати  правильні зважені рішення. Кожне наше слово, кожна наша дія і кожен наш крок - це відповідальність. Будьмо ж відповідальними політиками!

Фракція "Блоку Петра Порошенка" підтримує цю заяву і закликає весь зал об'єднатися. Сьогодні тут позиція не окремо політична кожного з нас, а позиція представників держави. Будьте державниками і тоді все в нас буде добре. В єдності наша сила, добробут і перемога!

Слава Україні і слава Польщі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, обговорення завершене. Зараз я прошу, щоб голова комітету протягом хвилини сказав, власне, ще підсумок обговорення. І я запрошую всіх в зал і прошу приготуватись до голосування.

Будь ласка, пані Ганно, 1 хвилина.

 

11:36:10

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги!

Від  Радикальної фракції  є дві поправки, які вони хочуть, щоб ми редакційно включили.

В першому абзаці "відповідальність за заперечення так званих" додаємо "злочинів українських націоналістів" і "дається упереджене та суперечливе"  замість "суперечливе антиісторичне визначення цього поняття".

Тому прошу підтримати текст цієї заяви з врахуванням цих редакційних поправок, озвучених, і ті, які були розглянуті на комітеті. Прошу зараз голосувати  і підтримати цю Заяву.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Займіть робочі місця.

І я ставлю на голосування проект Постанови про Заяву Верховної Ради України у зв'язку з ухваленням Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з розслідування злочинів  проти польського народу та інших законодавчих актів (№ 7553)  за основу і в цілому з техніко-юридичними правками, і з тими поправками, які оголосила Ганна Гопко під стенограму. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати.

 

11:37:42

За-242

Постанова прийнята.

Колеги, я вітаю вас з прийняттям рішення. Але сподіваюся, що нам більше не доведеться таких рішень приймати, сподіваюся, що польська сторона почує нас, наші великі партнери, які допомагали Україні і на Майдані, і протягом останніх років, і під час АТО. І я наголошував не раз, в той час, коли українські воїни захищають не тільки Україну, а весь вільний світ, і Польщу в тому числі, ми хочемо знати, що поруч з нами є надійні соратники і надійні побратими. Тому, я сподіваюся, буде зупинена війна заяв і війна законів, і ми будемо спільно будувати наше спільне майбутнє, в тому числі і Балто-Чорноморської дуги, і будемо спільно протистояти єдиному ворогу – російському імперіалізму.

А зараз, колеги, як ми і проголосували, наступний є проект Закону про внесення змін до "Прикінцевих положень" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні. Це ці два закони, які ми включили, а потім вже йде економічний блок і Закон про товариство з обмеженою відповідальністю.

Отже, переходимо до проекту Закону 6659. Я сподіваюся, ми його швидко розглянемо, бо він всіх підтримує, бо він всіх об'єднує. І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, будь ласка.

 

11:39:28

За-191

Рішення прийняте.

І до доповіді запрошується народний депутат України Геращенко Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

11:39:40

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні колеги! Цей закон носить… законопроект, носить технічний характер. Як ви пам'ятаєте, 16 березня минулого року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів із забезпечення вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Ми прийняли тоді цей закон за основу та в цілому, під час обговорення врахували і ті зауваження, і нюанси, які пропонували тоді, наприклад, депутати, що представляють  "Свободу", інші політичні групи і фракції.

Водночас у ході здійснення процедур щодо погодження питання відведення цієї земельної ділянки, було виявлено, що територія, яка буде охоплена будівництво під меморіально-музейний комплекс, вона складається з декількох земельних ділянок комунальної власності і також частини земельної діяльності… ділянки державної власності, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства "Готель "Україна".

І після консультацій, які були проведені з київською міською владою, до нас було звернення, що для того аби пришвидши всі ці процедури, щоб Верховна Рада просто внесла зміни до закону. І зазначила там, що вбачається за доцільне законодавчо не зазначати конкретні адреси земельних ділянок, які надаються для будівництва та розміщення всього комплексу будівель і споруд меморіально-музейного комплексу.

Дуже важливо, що цей законопроект було розглянуто на профільному Комітеті з питань запобігання корупції, в ньому не виявлено  ніякої корупційної складової.

Так само я дякую сьогодні, що профільний комітет розглянув цей законопроект і рекомендував його до голосування.

І я дуже прошу від групи авторів, а це депутати майже від всіх фракцій парламенту, прийняти його сьогодні за основу та в цілому, щоб все-таки ми пришвидшили будівництво меморіалу і щоб у нас було готове рішення до роковин загибелі, вбивства Героїв Небесної Сотні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До співдоповіді запрошується перший заступник голови Комітету з питань будівництва і містобудування, і ЖКХ Андрієвський Дмитро Йосипович. Будь ласка,  пане Дмитро.

 

11:42:03

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й.

Шановні народні депутати!  Шановний пане Голово! Комітет з  питань будівництва,  містобудування і  житлово-комунального господарства розглянув сьогодні  законопроект про внесення змін  до пункту 6-2 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону України  "Про регулювання  містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні. Комітет одностайно підтримав  цей законопроект для здійснення заходів з  будівництва в повному обсязі Національного меморіального  комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Просимо підтримати законопроект 6659 в редакції комітету та прийняти його  в першому читанні за основу з урахуванням пропозиції, які озвучені під стенограму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І в цілому, так?

 

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Так,  і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги,

Прошу провести запис: два – за, два – проти. Давайте дуже лаконічно його обговоримо, тому що там… Прошу.

Від "Блоку Петра Порошенка" – Антонищак Андрій. Будь ласка.

 

11:43:21

АНТОНИЩАК А.Ф.

Шановне товариство, я пропоную підтримати даний  законопроект за основу і в цілому. Я закликаю всіх депутатів Верховної Ради України  проголосувати "за", тому що це мінімальне, що ми можемо зробити для увіковічення пам'яті наших побратимів, які загинули на Майдані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, колеги, заключний  виступ від "Народного фронту", і через дві хвилини відбудеться голосування. Тому прошу всіх голів фракцій… Дати вам, так?  Добре.  Добре.

Прошу всіх запрошувати в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів у зал. Від "Народного фронту" – Кодола Олександр Михайлович.

 

11:44:08

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола. Фракція "Народний фронт" підтримає це важливе рішення. Голосуємо "за", просимо всіх підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Батьківщина" – Ігор Луценко. Включіть мікрофон.

 

11:44:25

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановні колеги, фракція "Батьківщина" дійсно  буде  підтримувати цю ініціативу, але слід  підкреслити два моменти. По-перше, скоро буде п'ятий рік з того моменту, коли загинула Небесна Сотня. До цих пір ні міська влада міста Києва, ні Кабінет Міністрів, ні Міністерство культури не владнало  питання ні з музеєфікацією пам'яті Небесної Сотні, ні з побудовою необхідних споруд, в котрій можна було б розмістити Музей Майдану та інші заклади.

В той же час, я нагадаю, в Києві була споруджена незаконна будова на Микільській Слобідці бізнес-партнерами Президента Микитасем і Кононенком, в тому числі було побудовано велику кількість незаконних споруд на інших ділянках. Тобто незаконне будівництво відбувається успішно, натомість про Небесну Сотню ми забуваємо весь час.

І нагадую всім, що найкращим пам'ятником Небесній Сотні були б обвинувальні вироки  по "беркутам" та по іншим злочинцям, котрі вбивали їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще одна хвилина від Радикальної партії, Ігор Мосійчук, будь ласка.

 

11:45:30

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка. Ми, звичайно, будемо підтримувати цей закон, проголосуємо "за".

Але я хотів би звернути увагу трохи на іншу річ. Вчора на виході з Лук'янівського СІЗО був дуже жорстоко побитий чоловік, який перед цим сплюндрував меморіал Героям Небесної Сотні.

Чому це трапилось?  А трапилось це тому, що наші неадекватні суди винесли йому покарання аж 4 місяці адмінарешту.

Ми вимагаємо, що будь-яке зазіхання на Україну, на українські цінності, на українських героїв має каратися адекватно. Тому що якщо не діє "закон права", починає діяти "закон сили", і тоді ми можемо втратити державу. Не допустімо цього!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, обговорення від фракцій завершилось. Зараз  одна хвилина від комітету - і голосуємо. Приготуйтесь до голосування.

Будь ласка, одна хвилина, Дмитро Андрієвський.

 

11:46:39

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й.

Шановні колеги, я щиро дякую за підтримку цього вкрай важливого  закону, який ми з вам, власне, і приймаємо для того, щоб прискорити відведення земельної ділянки і вирішити ті нагальні питання, про які казали депутати.

Я хотів би під стенограму зачитати пункт 6.2, який, в принципі, знімає всі запитання, які були до цього законопроекту: "Встановити, що дія частини третьої статі 24 цього закону не поширюється на надання земельних ділянок у місті Києві в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей  Революції Гідності для будівництва, експлуатації та обслуговування меморіального комплексу та його складових частин. Забороняється подальша зміна цільового призначення або власника-користувача земельних ділянок зазначених в абзаці першому цього пункту та передача земельних ділянок, їх частин чи приміщень меморіально-музейного комплексу в оренду або суборенду.

Таким чином ми закріпляємо тільки одну можливість побудувати там, власне, цей музейний комплекс, який вшанує пам'ять героїв, які загинули за Україну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до пункту 6–2 розділу V "Прикінцеві  положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні (№6659) за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету і з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо, прошу підтримати.

 

11:48:30

За-255

Закон прийнятий.

І ми переходимо до розділу економічної політики. І зараз першим питанням в порядку тижневому, денного, який ми затвердили, в нас буде, в нас стоїть проект Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (4666) – надзвичайно важливий законопроект. Він має близько 500 правок. Але водночас він важливий і для української економіки, він важливий і на шляху євроінтеграції.

І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича. Поки Андрій Володимирович підходить, 30 секунд для оголошення Ірини Геращенко.

 

11:49:30

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, ще раз дякую за голосування таке консолідоване за важливий Закон про пам'ятник Героям Небесної Сотні.

 І до президії надійшла заява від народного депутата Олександра Дехтярчука, який просить не враховувати його голосування за проект Постанови 7163 щодо скасування рішення по Закону про реінтеграцію. Наш колега просто… неправильно спрацювала кнопка.

Дуже дякуємо за те, що ви враховуєте цю позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, Іванчук Андрій Володимирович. Розпочинаємо процес розгляду масштабного і важливого законопроекту. Будь ласка.

 

11:50:06

ІВАНЧУК А.В.

Доброго дня, шановний пане Голово, шановні народні депутати. Вітаю всіх нас з початком чергової сесії Верховної Ради. І на ваш розгляд виноситься законопроект 4666 про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю.

Я хотів би повідомити парламентарів, що дане питання на сьогоднішній день регулюється законодавством, яке прийнято ще в далекому 91-му році. А товариство з обмеженою відповідальністю – це сама розповсюджена форма бізнесу в Україні. Більше півмільйона товариств з обмеженою відповідальністю в Україні. Тому дуже актуально нам прийняти даний законопроект, зробити цю реформу для того, щоби наш український середній бізнес отримав якісне європейське законодавство.

Шановні друзі, до законопроекту надійшло 503 поправки, 360, більше шістдесяти відсотків, яких враховано. І я дуже дякую всім авторам законодавчої ініціативи за ту увагу, яку вони приділили даному законопроекту. Під час моєї зустрічі зі всіма фракціями і групами українського парламенту ми обговорювали вже на фінальній такій лінії контраверсійні речі. І ми по всіх питаннях досягнули згоди.

Тому я, пане Голово, з вашого дозволу хотів би зачитати під стенограму те, про що ми домовилося, для того, щоб воно було враховано в тілі законопроекту.

Статтю 24 із законопроекту виключити. Проектом передбачені випадки, коли учасника може бути виключено з товариства, зокрема в разі, якщо він не вніс або не повністю вніс свій вклад (пункт 1 частина друга статті 15), якщо спадкоємець чи правонаступник учасник тривалий час (півтора роки) не з'являється (частина друга статті 23).

Водночас проектом не встановлені наслідки такого виключення. Зокрема, чи повинно товариство виплатити вартість частки виключеної. Якщо так, як обчислюється ця вартість? Коли товариство має повідомити про розрахунок вартості тощо? Тому пропонується статтю 25 проекту "Вихід учасника з товариства" доповнити частиною такого змісту.

"Пункт 13. Положення частин восьмої, одинадцятої цієї статті застосовується також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов'язане повідомити колишньому учаснику або його спадкоємцю чи правонаступнику вартість його частки. Вартість частки…."

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже масштабний законопроект. І голова комітету просить ще 3 хвилини. Я думаю, не буде заперечень, щоб він озвучив ту компромісну позицію, яка була узгоджена під час роботи комітету вчора до пізньої ночі. Будь ласка, ще 3 хвилини, завершуйте, Андрій Володимирович.

 

11:53:41

ІВАНЧУК А.В.

Дякую.

"Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства".

21 грудня 17-го року Верховна Рада прийняла Закон 6016-д "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність". Тому статтю 42 проекту щодо проведення аудиторської перевірки в частині використання термінів пропонується узгодити із новим Законом "Про аудит фінансової звітності та аудиторську службу".

У "Прикінцевих та перехідних положеннях" проекту передбачається доповнити статтю 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" новою частиною п'ять. Зокрема, у підпункті "є" пункту 2 цієї частини абзац 12 частини п'ять зазначений такий документ, як судове рішення, що набрало законної сили, про здійснення примусового викупу частки учасника. А в абзаці 22 частини п'ять міститься посилання на цей пункт "є". Водночас проектом не передбачений такий спосіб захисту, як можливість звернення до суду з позовом про здійснення примусового викупу частки учасника.

Проект передбачає можливість лише позасудового виключення у двох випадках. Тому пропонується в новій частині п'ять статті 17 Закону України "Про  державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" абзац 12 виключити (рядок 499). В абзаці 22 символи "є" виключити (рядок 507).

Нова частина статті 25 Закону України "Про  державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" слова "пов'язаних із здійсненням примусового викупу частки учасника товариства на підставі судового рішення" виключити (рядок 510).

Крім того, пропонується врахувати правку народного депутата Сидоровича від фракції "Самопоміч" номер 257 до пункту 2 частини першої статті 28. А саме: майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів  за зобов'язаннями, строк виконання яких настав або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплат".

Під час обговорення на фракції "Батьківщини" було запропоновано в "Прикінцевих положеннях" законопроекту  про державну реєстрацію заборонити реєстратору здійснювати державну реєстрацію змін до статуту товариства, якщо такі зміни прийняті без врахування голосів, які припадають на частку померлого. Пропонується зробити відповідні доповнення, а також внести відповідні техніко-юридичні правки.

І, шановний пане Голово, у зв'язку з тим, що я являюся автором даного законопроекту, було би некоректно, якщо би я не подякував всім, хто долучився до написання даного законопроекту, тому що це неправильно. Я хотів би особливо подякувати Валентині Іванівні Данішевській, яка зараз Голова Верховного Суду, тоді вона була керівником Центру комерційного права. Офісу національної інвестиційної ради, Національній комісії з цінних паперів, Міністерству економічного розвитку, Міністерству юстиції, Європейському банку реконструкції і розвитку, провідним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ІВАНЧУК А.В. Всім топовим провідним юридичним компаніям в Україні, також всім народним депутатам, які небайдужі,  які привнесли дуже великий свій внесок для того, щоб даний законопроект народився, я всім дякую. Комітет просить підтримати у другому читанні та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу подякувати ще Голові Верховної Ради, будь ласка. Включіть мікрофон.

 

11:57:20

ІВАНЧУК А.В.

Особлива подяка Голові Верховної Ради, що він почав чергову сесію нашого парламенту з такої важливої реформи.

Дякую, Андрію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Це правильно.

Отже, колеги, ми почули ґрунтовну, системну доповідь голови комітету. Нагадую, 500 правок має даний законопроект, 360 з них враховані. Була проведена дуже велика і системна робота. І я пропоную, щоб автори правок підготувались, особливо, пане голово комітету, я прошу в перерві, яка зараз буде, переговорити з пані Вікторією Пташник з приводу окремої думки і позиції. Хочу наголосити відразу, бо є лист про оголошення окремої позиції. Регламентом така норма передбачена тільки під час обговорення у першому читанні за повною процедурою. Юристи можуть вам це підтвердити. І ви проговоріть під час перерви, яким чином, чи ви будете наполягати на всіх поправках, чи дати вам виступити одноразово, але довше. Ви зможете це обговорити. Але я думаю, що всі зацікавлені у тому, щоб ми обговорення цього законопроекту зробили максимально системним, максимально гармонійним і вийшли на позитивне рішення.

Зараз згідно Регламенту у нас перерва на 30 хвилин. Я прошу авторів правок приготуватись. О 12:30 ми перейдемо до обговорення правок до проекту Закону 4666. А я прошу авторів правок, правки яких не враховані, скористатись півгодинною перервою для конструктивного діалогу з головою комітету.

Оголошую перерву на 30 хвилин. О 12:30 всіх запрошую у зал для продовження нашої роботи.

Дякую. 

 

(Після перерви)

 

12:31:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений.

Прошу всіх заходити в зал. Прошу голову комітету Іванчука Андрія Володимировича зайняти бойовий пост. І поки депутати заходять в зал, я хочу зачитати два оголошення, які надійшли в президію.

 Перше з них. Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про вихід зі складу депутатської фракції "Блок Петра Порошенка" народного депутата України Кривенка  Віктора Миколайовича.

Друге оголошення. Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" повідомляю про вихід зі складу депутатської фракції "Блок Петра Порошенка" народного депутата України Кишкаря Павла Миколайовича. 

Колеги, отже, я нагадую: ми розпочали розгляд проекту Закону про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю (№ 4666). Виступив з доповіддю голова комітету, і після перерви ми домовилися, що переходимо  до розгляду правок. (Шум у залі)

 Отже, таким чином я прошу авторів правок приготуватися до роботи. Зараз я даю 3 хвилини Вікторії Пташник. Вона підготувала близько 40 правок. Я їй даю слово для виступу. А потім ми підемо по всім правкам почергово.

Будь ласка, пані Вікторія, 3 хвилини.

 

12:34:04

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую.

Шановні народні депутати! Я хотіла повідомити вас, що як  член Комітету з економічної політики я скористалася своїм правом подачі окремої думки і відносно законопроекту про товариства з обмеженою відповідальністю, і відносно до тієї редакції, яка пропонується вам сьогодні до розгляду. Я хочу звернути вашу увагу на проблеми, які на сьогоднішній день існують в редакції, яка запропонована. І спробувати знівелювати цю проблему для того, щоби на виході ми мали, дійсно, якісний текст, який буде захищати учасників товариств з обмеженою відповідальністю, їх спадкоємців і всіх взагалі учасників відповідних відносин.

Зокрема, даним проектом передбачаються досить суттєві проблеми успадкування частки в статутному капіталі товариств. Адже відповідно до запропонованої до повторного другого читання редакції проекту, спадкоємці можуть бути позбавлені права на частку незалежно від волі спадкодавця. Тобто, уявіть  собі ситуацію, коли, наприклад, помирає учасник товариства, який має заповіт, згідно якого дружина має отримати частину його бізнесу, але згідно редакції, підготовленої до другого читання, його колишні компаньйони  можуть зібратися і позбавити дружину  права на спадщину.

Крім того, в частині спадщини не врегульовано порядок виплати вартості частки спадкоємцям померлого учасника. Проект не передбачає можливість виключення померлого учасника зі складу товариства і, зокрема, це визначено частиною другою статті 23 проекту. Але не передбачає порядок розрахунків з такими  спадкоємцями, тобто це означає, що якщо буде виключений колишній учасник, який помер, то ніякого розрахунку зі спадкоємцями не буде проведено. Більш того, редакція, яка буде вам запропонована до розгляду, також передбачає і була зачитана головою комітету, не передбачає строку проведення жодних розрахунків зі спадкоємцями померлого.

Проект передбачає обов'язковий вступ спадкоємців померлого учасника товариства. Це значить, якщо спадкоємці померлого учасника захочуть отримати хоча б якусь компенсацію зі своєї частки, вони обов'язково повинні будуть бути загнані в склад учасників товариства для того, щоб отримати хоч якусь компенсацію. Уявіть собі, що, не дай Бог, помирає молодий чоловік і мати його або малолітні діти успадковують цю частку. Для того, щоб отримати компенсацію, вони будуть змушені входити до складу учасників товариства, ставати такими собі менеджерами, заходити на загальні збори учасників для того, щоб далі вирішувати питання по отриманню компенсації.

Проект також дозволяє виходити з товариства особам, які навіть не є учасниками товариства. Крім…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ПТАШНИК В.Ю. Крім того, проектом обмежується ідея диспозитивності відносин в товаристві та можливість учасників самостійно визначати правила, за якими товариство буде здійснювати свою діяльність. Зокрема, проектом не передбачено право учасників домовитися про відмову від застосування інституту виходу учасників з товариства на рівні статуту. Проект не дає можливості учасникам домовитися між собою та встановити заборону на продаж часток третім особам, якщо вони вирішать вести бізнес в майбутньому, наприклад, в такому ж складі, що і розпочинали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити.

 

ПТАШНИК В.Ю. Тому я дуже прошу вас звернути увагу на ті проблеми, які я озвучила, і описала в своїй окремій думці, яка, на жаль, не була додана до рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І, колеги, прошу авторів правок приготуватися до плідної і конструктивної дискусії. Я, як завжди, буду називати номери правок, коли хтось хоче поставити на підтвердження, він зробить це шляхом підняття руки. Я буду називати лишень ті правки, які відхилені. Отже, розпочинаємо.

1-а. Не наполягає.

2-а. Не наполягає.

3-я. Не наполягає.

6-а, Роман Семенуха. Наполягає.

Будь ласка, включіть мікрофон.

 

12:38:43

СЕМЕНУХА Р.С.

Шановні колеги! Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Моя правка стосується наступного. Згідно з проектом закону учасники товариства, які не повністю внесли свої внески, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах вартості, не внесеної частини кожного вкладу з учасників.

Тому моєю правкою пропонується уточнити, що такі учасники несуть відповідальність лише в тих випадках невнесення вкладу після закінчення граничного строку для його внесення. За проектом закону пропонується після спливу шести місяців здати державну реєстрацію товариства. На мою точку зору, уточнення таке саме не в статуті майбутнього підприємства, а в тілі закону дасть більш чіткі відповіді на ті питання і суперечності, які виникають між учасниками товариства.

Дякую, прошу підтримати.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

12:39:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо за поправку номер 6. Шоста поправка народного депутата Семенухи, прошу.

 

12:39:51

За-50

Вибачте, будь ласка, 50 голосів підтримали вашу поправку, вона не проходить.

Наступна: 10-а, Сидоровича. Сидорович наполягає? Не наполягає. Дякую.

Одарченко, 12-а. Не наполягає.

Сотник, 15-а. Будь ласка,  мікрофон.

 

12:40:14

СОТНИК О.С.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Дякую.

П'ятнадцята поправка вона стосується обмеження товариства з обмеженою відповідальністю кількості членів, тому що на сьогоднішній день автори цього законопроекту пропонують фактично необмежену кількість – це означає, що в товках може бути і  тисячу, і дві, і три тисячі учасників, як на мене, з точки зору корпоративного управління і дотримання прав міноритарних власників це буде дуже серйозна проблема. Тому в моїй поправці пропонується обмежити все ж таки ста учасниками. В інших всіх випадках це, фактично, акціонерні вже товариства. Це перше.

А друге. Мені все ж таки хотілося дізнатися від голови комітету, при всій повазі до нього, зачитані правки і зміни до другого читання, чи оформлені вони все ж таки рішення комітету? Тобто на підставі чого ми це будемо вносити? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  коментар голови комітету.

 

12:41:14

ІВАНЧУК А.В.

По першому питанню народний депутат Сотник пропонує обмежити кількість учасників. Ми на засіданні комітету прийняли рішення, що учасники самі повинні визначитись чи потрібне їм товариство з обмеженою   відповідальністю, новостворене, де буде більше 100 учасників чи де буде більше 150 учасників, де буде менше. Тобто вони самі повинні приймати  для себе це рішення.

Тому цифра, яка би обмежувала… От, допустимо, таку ситуацію моделюємо: є  сто учасників, один помер,  а в нього  три спадкоємці. Вже буде сто два. Що робити з  цим товариство з обмеженою  відповідальністю? Тому  це таке контраверсійне зауваження і, я вважаю, що краще, коли цього обмеження не  буде і  учасники  нехай самі вирішують.

Що стосується поправок,  яких я зачитував? Я їх зачитував, вони на  підставі рішення комітету, а й за вимогою народних депутатів і парламент український буде  приймати рішення: їх враховувати чи їх не враховувати. Так само, як це стосується і поправок, які враховані чи не враховані комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голосуємо за цю поправку номер 15 народного депутата Сотник. Будь ласка.

 

12:42:40

За-59

59 голосів. Не проходить ваша поправка.

Якщо я когось не назву, то, вибачайте, піднімайте руку, і я буду оголошувати.

Левченко, 28-а. Не наполягає.

Сидорович, 67-а. Не наполягає.

Мушак, 68-а. Не наполягає.

Пташник, 95-а. Не наполягає.

98-а, Пташник. Не наполягає.

Сидорович, 104-а. Будь ласка, 104 поправка.

І до того ще  була 103-я, Пташник, подивіться, пані Вікторія, якщо наполягаєте я потім дам слово.

Будь ласка, Сидорович.

 

12:43:40

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Поправка стосується ситуації, при якій учасники можуть  не повністю сформувати статутний капітал. І в законопроекті  пропонується, що товариство в такому випадку може прийняти "одне з…", і далі йде  перелік рішень.

Пунктом 4 пропонується, що одним з варіантів рішень може бути  ліквідація товариства. Ну, я вважаю, що абсолютно нелогічно в тому випадку, якщо один з учасників недовніс свій внесок, що це має призводити навіть теоретично до ліквідації товариства. Мало того, це в певних ситуаціях може навіть призводити до певних маніпуляцій і зловживань зі сторони такого учасника. Саме тому я пропоную  частину четверту статті 14 виключити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміла позиція.

Колеги, я прошу визначатися по 104 поправці народного депутата Сидоровича.

 

12:45:02

За-59

59 голосів. Не підтримана.

106 поправка, Семенуха. Будь ласка, мікрофон пану Семенусі.

 

12:45:07

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, моя правка так само пропонує уточнити стосовно тих випадків, коли в наслідку прострочення внесення вкладу учасниками. А саме: я пропоную включити у проект норму, за якою якщо учасник товариства прострочив внесення вкладу, в тому числі не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового його терміну, товариство, учасник цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу, який повністю вніс свій вклад, може пред'явити до суду позов про примусове виконання обов'язку зі сплати вкладу учасника. До таких вимог застосовувати позовну давність в 1 рік.

Прошу підтримати, оскільки це так само зніме ймовірні маніпуляції. І більш правильно це все-таки внести саме в тіло закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, прошу визначитися по 106 поправці народного депутата Семенухи. Комітет її відхилив. Прошу визначитися.

 

12:46:17

За-66

Не вистачило необхідної кількості для підтримки.

Наступна: 118-а, Одарченко. Не наполягає.

Наступна: 150-а, Пташник.

143-я? Не побачила. Зараз, хорошо, 143-я. Врахована редакційно. Але пані Пташник – автор наполягає на повному врахування. Будь ласка, мікрофон пані Пташник. 143 поправка.

 

12:46:46

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, таблиця, що роздана вам, в ній написано, що дана поправка врахована редакційно, хоча вона абсолютно не врахована, вона є відхиленою. Поправка якраз виходить з принципу диспозитивності. Це означає, що учасники між собою на рівні статуту можуть домовлятися яким чином далі будуть відчужуватися їхні частки. Тому ми пропонуємо, що на рівні статуту учасники можуть встановити заборону на відчуження частки і відповідно одностайним голосуванням третім особам. Тобто вони на березі можуть домовитися, що далі вони нікого в свій бізнес не будуть впускати, в них обмежене коло учасників, обмежене коло компаньйонів і відповідно одностайно прийняти відповідне рішення, і закріпити це в статуті. Тому прошу підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

12:47:44

ІВАНЧУК А.В.

Я підтверджую, що все, що сказала Вікторія Пташник, є в цьому законі. Вони статутом мають право прописати, що без їхньої згоди всіх учасників нікуди ніяка частка не піде, в статуті – будь ласка, але не в законі.

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

12:48:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте. Так? Прошу голосувати.

 

12:48:19

За-60

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 150. Не наполягає.

142-а. Прошу, народний депутат Сотник.

 

12:48:33

СОТНИК О.С.

142 поправка – на підтвердження, тому що я вважаю, що її не було до першого читання, а тут пропонується поправкою голови комітету фактично ввести  можливість виключення переважного права учасника на викуп частки. Я вважаю, що це протирічить встановленій теорії цивільного права і, в принципі, Цивільному кодексу, який на сьогоднішній день діє.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу прокоментувати голову комітету.

 

12:49:06

ІВАНЧУК А.В.

Шановна пані Сироїд, ми вводимо поняття корпоративних договорів. Коли учасники підписали корпоративний договір і погодилися з цими умовами, навіщо ми тоді даємо їм цю акціонерну угоду? Навіщо ми вводимо поняття корпоративного договору, якщо тільки буде регулюватися, як зараз є, застаріле наше з 90 року законодавство, тільки статут? Тому я вимагаю і прошу всіх депутатів підтримати дану поправку. Ми на комітеті прийняли її, щоб вона була в тілі закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, на підтвердження поправка номер 142. Комітет підтримує, прошу.

 

12:49:55

За-67

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 159, народний депутат Сотник. 159-а. Ні, не наполягає.

166-а. Прошу, народний депутат Сидорович.

 

12:50:12

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Колеги, в даному випадку мова йде про доволі суттєву річ. Ми передбачили, що у тому випадку, коли частка належить боржнику, по якому проводяться виконавчі дії, вона спочатку перед тим, як бути виставленою на аукціон, пропонується учасникам. Це логічно і це правильно. Разом з тим, я пропоную добавити: перед тим, як частку виставляти на аукціон, запропонувати продати самому товариству, тому що учасники можуть фізично не мати можливості викупити дану частку, але у підприємства можуть бути обігові кошти. Для того, щоб не допускати сторонніх осіб всередину товариства з обмеженою відповідальністю підприємств, які, як правила, створюються для обмеженого кола осіб, я пропоную добавити, необхідністю запропонувати перед аукціоном самому товариству викупити таку частку, яка є під боргами одного з учасників.

Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Буде комітет коментувати? Ні?

Прошу.

 

12:51:22

ІВАНЧУК А.В.

…пані головуюча. Ми вважаємо, що якщо у підприємства є кошти, то учасники можуть від цього підприємства отримати матеріальну допомогу і викупити цю частку виконавцям. Тобто не потрібно. Ну, поставте на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Поправка номер 166.

 

12:51:50

За-69

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 169, народний депутат Сидорович, прошу.

 

12:51:57

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановні колеги! В даному випадку мова йде про ще одне питання, яке насправді на сьогоднішній день в діючій насправді застарілій редакції, але має правове регулювання. А в новому, в багатьох відношеннях прогресивному, хоча і з недоліками, законі дане питання упускається.

Про що йде мова. В тому випадку, коли товариство викупляє частку у учасника, воно зобов'язано цією часткою якимось чином розпорядитись. І неправильно буде, якщо ця частка далі залишається у власності товариства рік, два, три, п'ять, десять.

Пропонована редакція законопроекту не встановлює обмежень у часі, в межах яких товариство повинно визначитися, що ж йому робити з цією часткою. Або відчужити її або учасникам, або третім особам, або зменшити розмір статутного капіталу. Тобто я пропоную обмежити строком один рік, протягом якого учасники повинні визначитися, або вони її відчужують, або вони на відповідний розмір зменшують статутний капітал. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:53:17

За-71

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 170. Не наполягає.

Наступна:  175-а. 174, прошу, народний депутат Пташник.

 

12:53:31

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги! Моя поправка стосується інституту спадкування, яка говорить про право спадкоємця визначитися, чи він хоче вступати до складу учасників товариства, чи він хоче отримати відповідну компенсацію за частку, яку він успадковує від свого померлого учасника. Я прошу її підтримати.

І одночасно хочу звернути увагу, що мені надзвичайно прикро, що такий законопроект, який дуже необхідний всій бізнес-спільноті, стає заручником фактично одного інституту спадкування, яким хочуть скористатися, напевно, ті, хто хочуть позбавити спадкоємців якогось померлого учасника, напевно, в крупному бізнесі відповідно виплат… не проводити з ним розрахунки і не виплачувати цю частку.

Тому надзвичайно важливо удосконалити інститут спадкування на рівні цього закону і все ж таки  прийняти адекватну редакцію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу… Ви наполягаєте на врахуванні правки в цілому. Прошу голосувати.

 

12:54:49

За-63

Рішення не прийнято.

175. Не наполягають.

179. Прошу, народний депутат Пташник.

 

12:54:59

ПТАШНИК В.Ю.

Ця поправка також стосується спадкування частки в товариствах з обмеженої відповідальністю. І тут ми намагалися якраз прописати більш детальну процедуру для того, щоб не виникало ніяких спорів між учасниками, колишніми компаньйонами померлого учасника і відповідно спадкоємцями, щоб це були цивілізовані відносини, щоб менше було судових спорів, які на сьогоднішній день є.

Але редакція, яка пропонується до другого читання, на жаль, вона є навіть гіршою за чинну редакцію Цивільного кодексу. Адже Цивільний кодекс на сьогоднішній день якраз передбачає можливість проведення розрахунків із спадкоємцями померлого учасника, навіть якщо цей спадкоємець не стає учасником товариства з обмеженою відповідальністю. Його не можуть позбавити права на утримання відповідної компенсації вартості частки в бізнесі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:56:12

За-58

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 182.

181-а. Прошу, народний депутат Пташник.

 

12:56:22

ПТАШНИК В.Ю.

Я прошу поставити 181 поправку, яка стосується інституту спадкування, на підтвердження, її не підтверджувати. Адже це зміни до статті 24 закону, яка говорить про те, що частка відповідно померлого учасника може не переходити у власність відповідного спадкоємця.

Я хочу звернути увагу, що сталася якась надзвичайна помилка, коли на комітеті під час підготовки редакції до другого читання ми навіть не обговорювали можливість врахування цієї поправки, ми не голосували, …її не підтримали. Але після того, як редакція вже була випущена членами комітету і проголосована, хтось втрутився у редакцію законопроекту про товариства з обмеженою відповідальністю і включив статтю 24. Комусь дуже потрібно було зробити так, щоб частка померлого учасника не переходила до його спадкоємців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу комітет прокоментувати.

 

12:57:26

ІВАНЧУК А.В.

Шановна пані головуюча, першим реченням своєї доповіді під стенограму мною було сказано: статтю 24 із законопроекту виключити. Тому, я вважаю, більше нема про що говорити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви будете наполягати? Вона виключена. Вона вже виключена. (Шум у залі)

 Прошу голосувати.

 

12:58:03

За-43

Рішення не прийнято.

182 поправка. Не наполягають.

183-я. Не наполягають.

184-а. Не наполягають.

186-а. Народний депутат Пташник. Прошу.

 

12:58:18

ПТАШНИК В.Ю.

Знов-таки поправка 186 стосується порядку проведення розрахунків зі спадкоємцем учасника, який не став учасником товариства. Я хочу звернути увагу, що діти померлого учасника, його можливо похилі батьки не мають бути зобов'язані ставати учасниками товариства для того, щоб отримати хоч якусь компенсацію від свого померлого родича. Уявіть собі ситуацію, коли  ви отримуєте заповіт і маєте отримати якусь компенсацію, але вам кажуть: ви зайдіть спочатку, станьте спочатку учасником товариства, а потім будете продавати свою частку для того, щоб отримувати відповідно компенсацію. Діюче законодавство передбачає зовсім інший порядок. Давайте тоді зберігати  кращий порядок діючого законодавства, аніж позбавляти спадкоємців в майбутньому права на компенсацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

12:59:36

За-67

Рішення не прийняте.

190 поправка. Не наполягають.

192-а. Прошу, народний депутат Пташник.

 

12:59:47

ПТАШНИК В.Ю.

Ця поправка стосується інституту виходу учаснику з товариства і того принципу диспозитивності про який ми всі говорили, коли напрацьовували відповідний законопроект. Ця поправка говорить про те, що учасники нарівні свого статуту можуть передбачити відповідні зміни і домовитися, що такий інститут як вихід з товариства не буде взагалі застосовуватися в товариство з обмеженою відповідальністю. Це їхнє право прийняти одностайно таке рішення і розуміти, що в майбутньому, можливо, будуть певні ризики, якщо один з учасників захоче вийти зі складу учасників товариства адже процедура виходу завжди за нею слідує виплата відповідної компенсації вартості частки учасника який виходить.

Тому дайте право учасникам нарівні статуту домовитися, чи хочуть вони застосовувати інститут виходу чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу комітет прокоментувати.

 

13:00:50

ІВАНЧУК А.В.

Шановна Вікторія Юріївна, вибачте, але ви пропонуєте легалізувати рабство в українському законодавстві. Я і комітет проти цього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:01:15

За-39

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 193. Не наполягає. Прошу, народний депутат  Пташник.

 

13:01:28

ПТАШНИК В.Ю.

Ця поправка також стосується виходу учасника з товариства, якою я пропоную передбачити, що якщо інше не передбачене статутом, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 і більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Знов таки – це принцип диспозитивності, навколо якого об'єднувалися автори законопроекту.  Який говорить про те, що  статутом може бути передбачено інше, бо це не право держави втручатися в внутрішні відносини учасників товариства, особливо в приватних компаніях. У нас у формі товариств з обмеженою відповідальністю діють більшість приватного бізнесу. Дайте їм можливість на рівні статуту встановлювати  правила гри, за якими вони далі будуть жити. Я прошу підтримати цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:02:35

За-52

Рішення не прийняте. 

Наступна поправка номер 194. Не наполягають. 

196. Не наполягають. 

197. Не наполягають. 

198. Не наполягають. 

202. Прошу, народний депутат  Одарченко.

 

13:02:57

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ця правка дає відповідь на питання про те, що відбудеться, якщо учасник подав заяву про вихід зі складу товариства, а товариство не вчинило жодних дій з цього приводу. Пропонується передбачити, що учасник втрачає статус члена товариства з дня державної реєстрації його виходу із складу товариства. А в подальшому його частка вважається нерозподіленою і не бере участі у голосуваннях, у тому числі з приводу наслідків виходу учасника. Інакше  можуть виникати патові ситуації: в товаристві чотири учасники, наприклад, у кожного по 25 відсотків, якщо двоє вийдуть із складу товариства, то товариство не зможе провести збори з питання подальших дій товариства і розподілити частку учасника.

Прошу підтримати нашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:04:11

За-46

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 212. Не наполягають.

213-а. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:04:22

СОТНИК О.С.

Дякую.

Поправка 213. В першому читанні було передбачено, що правила статті щодо виходу учасників з товариства застосовуються також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника. Таким чином, ми гарантували і спадкоємцям, і правонаступникам учасника, що, зокрема, в тому числі, якщо вони виявлять бажання вийти з товариства, їм буде гарантовано виплату компенсації або виплату вартості частки. Чомусь до другого читання поправкою голови комітету це положення статті 10 було виключено. Таким чином, як здійснюватимуться розрахунки зі спадкоємцями і правонаступниками, фактично тепер не регулюються. Тому я ставлю цю поправку на підтвердження і пропоную повернутися до редакції першого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет буде коментувати?

 

13:05:17

ІВАНЧУК А.В.

Комітет підтримав дану поправку, і я прошу український парламент підтримати позицію комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу голосувати.

 

13:05:37

За-65

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 2219. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:05:52

СОТНИК О.С.

Дякую.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". 219-а, моя поправка була врахована частково. Фактично законопроект, він лише визначає коли особа має право вийти за згодою інших учасників. А коли без такої згоди? В той же час, цей законопроект, він не врегульовує порядок виходу з товариства, а відсутність такого регулювання на рівні спеціального закону може привести до порушення прав учасників.

По-перше, у нас відсутні вимоги щодо заяви про вихід, зокрема, нотаріальне посвідчення, очевидно, що нотаріальне посвідчення як запобіжник від рейдерських захоплень.

По-друге, не встановлений момент, з якого вважається, що учасник вийшов з товариства. Тобто не зрозуміло, коли учасник, фактично, втрачає право участі брати у прийнятті рішень, що також може бути зманіпульовано.

Також значні недоліки має порядок оцінки частки. Наприклад, у законопроекті пропонується визначати лише на підставі ринкової вартості. Але абсолютно несправедливо брати до уваги лише активи, якщо у товариства є значні зобов'язання, наприклад, борги. Тому має бути передбачені також метод "чистих активів", який я пропонувала у своїй поправці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, комітет прокоментувати.

 

13:07:06

ІВАНЧУК А.В.

Шановна пані Сотник, це неправда. Ми врахували і взяли вашу редакцію, а саме: учасник вважається таким, що вийшов із товариства в  останній день місяця в якому товариство отримало заяву учасника про вихід з товариства – це ваше авторство, ми це перенесли в тіло закону, за що вам дуже велике дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наполягаєте? Прошу, 119-а.

 

13:07:41

За-45

Рішення не прийняте.

218-а. Прошу, народний депутат Сидорович.

 

13:07:53

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Дана поправка до певної міри перекликається з тією проблемою, яка озвучилася моєю колегою Сотник. Вона стосується процедури виходу учасника, в першу чергу, того, який володіє більше ніж 50 відсотками у статутному капіталі. Про що йде мова?

У тому випадку, якщо учасники не дають згоди на вихід такого учасника з товариства, таке товариство не зможе продовжити нормальну  роботу. У своїй поправці, одній із частин, я пропонував наступну правову конструкцію, що в тому випадку, якщо учасники ті, які володіють менше ніж 50-а відсотками частки у статутному капіталі, не дають такої згоди на вихід учасника, який володіє  більше ніж 50 відсотками, вважається, що прийнято  рішення про ліквідацію. В іншому випадку ми будемо мати незрозумілу правову конструкцію та рано чи пізно таке  підприємство все рівно прийде до ліквідації, тому що нормальної роботи  в ньому вже не зможе бути організовано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:09:13

За-60

Рішення не прийнято.

Наступна 224 поправка. Не наполягаєте.

228-а. Не наполягають.

230-а. Не наполягають.

236-а…

234-а. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:09:38

ПТАШНИК В.Ю.

Я не знаю, чому таблиця містить посилання, що вона врахована частково. Я  прошу секретаріат звернути на це  увагу, тому що стаття взагалі такого змісту, який я пропоную, відсутня в табличці і в правій колоночці. Зокрема, мова йде про запровадження інституту промислового викупу частки учасника. Адже можливі ситуації, коли вмисна бездіяльність учасників блокує діяльність  товариства. І цією поправкою ми пропонуємо передбачити можливість промислового  викупу частки учасника, якщо його дії завдають значної шкоди товариству. Причому ми встановлюємо запобіжники для того, щоб не відбулися тут рейдерські схеми.  Зокрема, це можливо здійснювати виключно через суд і встановлюється також запобіжник по суб'єктах, які можуть звертатися до  суду з питанням про промисловий  викуп. Зокрема, мова йде про учасників з часткою якраз менше 50 відсотків. Адже блокувати діяльність бізнесу може, очевидно, що інший учасник у якого частка більше 50 відсотків.

Тому я пропоную підтримати дану поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:11:00

За-43

Рішення не прийнято.

 235-а, народний депутат Сотник.

 

13:11:08

СОТНИК О.С. Дякую.

Сотник Олена.  235 поправка – це поправка голови комітету. Я також її ставлю на підтвердження, тому що вона виключає із запропонованої редакції першого читання положення щодо обов'язкового викупу часток. Я вважаю, що це є положення необґрунтованим, тому що воно було якраз направлено на захист міноритарних учасників, власників часток. Враховуючи, що до другого читання абсолютно було видозмінено поняття правочину із заінтересованістю і також значного правочину, я вважаю, що міноритарні учасники поставлені в абсолютно неприйнятні умови, коли вони, з одного боку, будуть заручниками рішень тих учасників, які володіють більшою часткою – перше, а по-друге, навіть не зможуть вийти з товариства і отримати компенсацію у випадку, коли права їх будуть порушуватися такими правочинами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу комітет прокоментувати.

 

13:12:14

ІВАНЧУК А.В.

Шановна пані Сотник, ну, я не знаю, за стільки років, що я очолюю комітет, то можна вже сказати, Іванчук дорівнює "захисник міноритарних акціонерів", і звинувачувати мене в тому, що я чиїсь права обмежую… Це неправда. Але це Закон про товариства з обмеженою відповідальністю, і ми врахували точку зору всієї юридичної спільноти, всього бізнесу.

Будь ласка, підтримайте редакцію, запропоновану комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Прошу голосувати.

13:12:58

За-53

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 236.  Не наполягає.

237. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:13:14

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую.

Шановні колеги, я цілком погоджуюсь з позицією Олени Сотник, яка тільки що озвучила питання про примусовий викуп, адже це дійсно право, якраз захист прав міноритарних учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Враховуючи те, що 235 поправку пана Іванчука не підтримала сесійна зала, я прошу підтримати мою 237 поправку, яка стосується обов'язкового викупу учасників... частки учасника товариством і, власне, удосконалює інститут цього обов'язкового викупу частки, який запропонований в редакції першого читання.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:14:10

За-54

Рішення не прийнято.

238 поправка. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:14:18

ПТАШНИК В.Ю.

Це така ж поправка, стосується інституту обов'язкового викупу частики учасника товариством. Я так розумію, що, враховуючи те, що поправка пана Іванчука була виключена, ми все ж таки повертаємося до редакції першого читання і цей інститут буде передбачений в остаточній редакції законопроекту. Тому я пропоную підтримати мою 238 поправку, яка говорить про те, що цей інститут про обов'язковий викуп частки має бути застосований не просто у випадках вчинення товариством правочинів із заінтересованістю, а в тому числі у випадках надання згоди загальними зборами на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі при прийнятті рішення про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину. Ця редакція моєї поправки удосконалює редакцію першого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:15:26

За-46

Рішення не прийнято.

239 поправка. Народний депутат Острікова, прошу.

 

13:15:32

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, ця поправка в комплексі з поправкою 241 уточнює та доповнює перелік рішень загальних зборів товариства, які можуть давати підстави учаснику товариства вимагати обов'язкового викупу товариством належної йому частки. В проекті це стосується вчинення значного правочину. І я пропоную доповнити цей перелік також рішення про, в тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину. Це принципові рішення для товариства, ми маємо належним чином захистити інтереси усіх без виключень його учасників.

Окрім того, як правильно зазначила колега Пташник, поправка 235 народного депутата Іванчука виключена з тексту законопроекту, тому ми повернулися до редакції першого читання, де це була стаття 25.

Внаслідок виключення ще інших статей змістилася нумерація, тому дуже важко працювати з таблицею. Але я зараз говорю саме про статтю 25 "Обов'язковий викуп частки учасника товариства" в редакції, запропонованій до першого читання. Тому прошу підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, так.

239-а. Комітет, прошу коментувати. Комітет… Ні.

Прошу голосувати.

 

13:17:06

За-58

Рішення не прийняте.

Народний депутат… поправка номер 240. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:17:16

ПТАШНИК В.Ю.

Колеги, враховуючи те, що сесійна зала не підтримала виключення статті першого читання про обов'язковий викуп частки учасника, адже недостатньо голосів, і я так розумію, що сесійна зала все ж таки відстоює те, що… необхідність включення норм про обов'язковий викуп частки учасника товариства в остаточну редакцію законопроекту, я пропоную підтримати мою поправку, яка стосується випадків, коли все ж таки цей обов'язковий викуп буде здійснено. А, зокрема, це стосується тих рішень, коли учасник голосував проти рішення, що було прийнято загальними зборами учасників щодо надання згоди на вчинення товариством правочинів, щодо якого є заінтересованість. А також прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу. Це захистить права оцього міноритарного учасника, який був присутній на зборах і голосував проти відповідних рішень, і відповідно матиме право вимагати обов'язкового викупу його частки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:18:34

За-55

Рішення не прийняте.

241 поправка. Не наполягаєте.

242-а, прошу, народний… 241-а. Прошу, Тетяна Острікова.

 

13:18:43

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, ця поправка, 241, іде в комплексі з поправкою 239-ю. І фактично вона говорить про розширення підстав для обов'язкового викупу частки учасника, який проголосував на загальних зборах учасників проти надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, і проти зміни розміру статутного капіталу. Якщо є учасник, який проголосував проти таких доленосних для товариства рішень, то ми пропонуємо надати право такому учаснику продати свою частку і відповідно товариство буде зобов'язане її викупити.

Тому прошу підтримати поправку 241. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:19:42

За-59

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 242. Народний депутат Одарченко, прошу.

 

13:19:49

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина".

Шановні колеги, пропонуємо передбачити, що у випадку, якщо товариством було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу, а учасник був проти такого збільшення і не бажає вносити додатковий вклад, товариство на його вимогу зобов'язано викупити у такого учасника його частку за реальною ціною на момент цієї ситуації. Таким чином, ми уникаємо ризику того, що товариство порушить право міноритарного учасника, змушуючи його вносити додатковий капітал, який він не має можливості вчасно сплатити.

Вважаємо, що якщо ми гарантуємо учаснику викуп у ситуації, коли товариство вчинило значний правочин без його згоди, то в ситуації, коли в учасника зменшується частка, він тим більше повинен отримати право на її викуп. Прошу підтримати нашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:21:08

За-50

Рішення не прийнято.

244 поправка. Прошу, народний депутат Острікова.

 

13:21:15

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, це редакційне уточнення, яке більш чітко та коректно формулює положення проекту Закону про обов'язок товариства викупу частки учасника, який не погоджується з рішенням загальних зборів про вчинення значного правочину та правочину з заінтересованістю.

Я пропоную зазначити, що товариства у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, зобов'язане викупити належну учаснику частку.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:21:58

За-59

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 246. Не наполягають.

248. Народний депутат Пташник, прошу.

 

13:22:13

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую.

Шановні колеги, ця поправка стосується запровадження нової статті, яка регулює порядок реалізації учасниками права вимоги обов'язкового викупу товариством належної їм частки. Оскільки ми повернулися з вами до редакції першого читання, і обов'язковий викуп частки буде передбачений, я вважаю, що необхідно удосконалити редакцію першого читання і передбачити чіткий порядок. Зокрема, тут встановлюється і порядок визначення ціни за частку, і йде мова про те, що така ціна не може бути нижчою ніж за ринкову, і порядок надання учасником вимоги до товариства про викуп його частки. Я пропоную передбачити строки і порядок розрахунків з цим учасником, який вимагає обов'язкового викупу частки.

Тому я прошу підтримати цю редакцію, адже вона удосконалює редакцію першого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:23:23

За-58

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 257. Не наполягають.

260. Не наполягають.

264. Не наполягають.

265. Не наполягають.

266. Не наполягають.

276. Не наполягають.

280. Прошу 280, народний депутат Пташник.

 

13:23:51

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую.

Шановні колеги, дана поправка стосується компетенції загальних зборів учасників. І, зокрема, я прошу передбачити, що до компетенції загальних зборів учасників належить виконання товариством зобов'язання учасника, забезпеченого часткою в товаристві. Це більш коректне формулювання, якщо у порівняні з редакцією першого читання. Тому я прошу врахувати дану поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:24:38

За-56

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 297. Не наполягають.

Наступна – 306, народний депутат Пташник. Не наполягає.

308, народний депутат Острікова. Прошу.

 

13:24:58

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, поправка 308 стосується виключення з законопроекту положення про повідомлення учасників товариства про зміни до порядку денного загальних зборів за 10 днів. Фактично, якщо залишити таку норму, що про будь-які зміни у порядок денний повідомляється за 10 днів до дати проведення зборів, це унеможливить внесення змін у порядок денний. І це суперечить оперативний і операційним цілям діяльності товариства. Тому я пропоную частину дев'яту статті 33 виключити і змінити відповідно нумерацію наступних частин. Прошу підтримати поправку 308.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:25:55

За-61

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 312, народний депутат Пташник. Не наполягає.

313, народний депутат Острікова.

311-а. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:26:06

СОТНИК О.С. Дякую.

Сотник Олена, фракція "Самопоміч. 311 поправочка голови комітету, яка стосується порядку проведення загальних зборів, зокрема, водиться таке поняття, що може бути прийнято участь учасниками за допомогою інших засобів електронних комунікацій, ніж відеоконференція.

І я вважаю, що, в принципі, таке загальне визначення, яке не містить ні критерій в ідентифікації учасника, ні фактично не встановлюючи чіткого порядку, воно ставить під сумнів легітимність такої участі і проведення в такій формі якраз загальних зборів.

Тому я пропоную повернутися до редакції першого читання, де дуже чітко було визначено, що так, учасник може прийняти участь за допомогою, наприклад, відеозв'язку, але це гарантувало те, що він буде ідентифікований і чітко встановлено, хто приймає участь під час загальних зборів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу голосувати.

 

13:27:24

За-65

Рішення не прийняте.

313-а.

Прошу, народний депутат Острікова.

 

13:27:33

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, моя пропозиція, викладена в поправці 313, регламентує участь у загальних зборах товариства шляхом заочного голосування. Зокрема, в цій поправці пропонується закріпити письмову форму волевиявлення учасника товариства, а також, що його підпис на цьому документі, де зазначено про його волевиявлення має бути засвідчений нотаріально.

Тому я прошу підтримати особливо враховуючи той факт, що в законопроекті є норма про можливість участі в загальних зборах учасників в режимі відео та телеконференцій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати. 

 

13:28:28

За-51

Рішення не прийняте.

Наступна поправка 315, народний депутат Пташник. Не наполягає.

316-а. Не наполягає.  

317-а. Не наполягає. 

323-я. Не наполягає. 

327-а. Не наполягає. 

328-а. Не наполягає. 

329-а. Прошу. Ні, не наполягає.

332-а. Не наполягає. 

336-а. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:28:56

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, цією поправкою я пропоную заборонити протягом 7 місяців з дня смерті учасника товариства іншим учасникам  приймати рішення про відчуження активів товариства. А також вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю тому що тут так  само може бути недобросовісна схема компаньйонів колишнього померлого учасника. Адже поки спадкоємці будуть займатися тим, що вони  оформлюють спадщину, на що потрібно 6 місяців відповідно до закону, займатися відкриттям спадщини, недобросовісні компаньйони просто можуть злити всі активи і перевести на іншу компанію. Тому я і пропонувала, щоб протягом принаймні перших 7 місяців  з дня смерті не можна приймати подібні рішення, не можна зливати  активи і розпоряджатися ними, не можна вчиняти правочини з заінтересованістю і не можна відповідно вчиняти значні  правочини.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:30:10

За-67

Рішення не прийняте. 

Наступна поправка номер 337. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:30:16

СОТНИК О.С.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". 337 поправка. Тут насправді один з ключових, напевно, моментів, який викликав дуже багато дискусій, гарячих дискусій – це був момент спадкування. І тільки що Вікторія Пташник якраз поправку свою озвучила,  моя дуже схожа. Вона стосується забезпечення і гарантій прав спадкоємців на той період, поки  відбувається вступ в спадщину і фактично цей період не можуть вони розпоряджатися часткою і не використовуються голоси. Так от, щоб за цей період інші учасники не  прийняли рішення, не внесли змін до статуту,  не змінили фактично положення цих спадкоємців, не продали активи, не вивели їх і так далі, необхідно встановити, що є певні обмеження на прийняття рішень, які можуть порушити інтереси спадкоємців померлої особи. Тому прошу проголосувати за дану поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:31:36

За-69

Рішення не прийняте.

Наступна поправка 338. Не наполягає.

339.

338, перепрошую. Семенуха народний депутат.

 

13:31:46

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, моя правка стосується двох змін, стосовно підрахунку голосів на загальних зборах учасників товариства. Зокрема, я пропоную закріпити, щоб кількість голосів учасник, який частково прострочив внесення вкладу, тобто частково його оплатив, при визначенні результатів голосування на загальних зборах визначалося пропорційно, реально, тобто фактично, внесеному, сплаченому таким учасником вкладу.

І друге: закріпити в тілі закону норму про те, що перебування частки учасника товариства під арештом не є підставою для неврахування голосів цього учасника при визначенні результатів під час прийняття рішень із загальними зборами учасників товариства. Я переконаний, що уточнення цієї норми запобіжить, зменшить потенційні маніпуляції цими речами. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:32:51

За-65

Рішення не прийняте.

Номер 339 поправка. Не наполягає.

340. Не наполягає.

344. Не наполягають.

346. Не наполягають.

348. Не наполягають.

350-а. Не наполягають.

353-я. Не наполягають.

Прошу, 356 поправка, народний депутат Сотник.

 

13:33:22

СОТНИК О.С.

Дякую.

Я, щоб не витрачати час: 356-а та 357 поправки голови комітету, які були враховані комітетом, змінюють редакцію першого читання, зокрема, надають можливість додаткових повноважень Наглядовій раді, в тому числі визначати і обирати виконавчий орган. Я вважаю, що обрання виконавчого органу керівництва товариства має бути виключно компетенцією загальних зборів, не може відноситись до компетенції Наглядової ради.

Більше того, нагадаю, що нас є цілий ряд товариств з обмеженою відповідальністю, де є учасником, в тому числі, держава Україна і державні частки, і такі. Формулювання, можливо, були б прийнятні виключно для приватних компаній і товариств. Але, так як ви не встановлюєте жодних запобіжників для державної власності, то я вважаю вони є ризикованими і неприйнятними з точки зору управління державною власністю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу голосувати. Спочатку поставлю на підтвердження поправку номер 356, потім – номер 357. Прошу голосувати. 356 поправка – на підтвердження.

 

13:34:43

За-71

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 357 – також на підтвердження. Прошу голосувати.

 

13:35:03

За-71

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 360.Не наполягають.

361. Не наполягають.

362. Не наполягають.

369. Не наполягають.

378. Не наполягають.

373. Прошу, народний депутат Шкрум.

 

13:35:34

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, по суті, поправки в сучасній практиці ревізійна комісія, в принципі, є рудиментом і дуже часто вона створюється тільки для того, щоб формально виконати припис закону, а не для того, щоб перевірити формально господарський стан товариства, який, в принципі, довіряють професійним аудиторам, тому я і пропоную цю поправку.

А також я хотіла б сказати по суті самого закону. Я дякую за те, що врахували багато наших поправок і виключили статтю 24. І точно не треба робити цей законопроект заручником дійсно питань тільки спадкоємства. Але для того, щоб ми були точними щодо того, що немає ризиків для спадкоємців, до яких переходить частка і ризики в отій стенограмі, яку зачитав голова комітету, я прошу його  ще раз зачитати під стенограму частину тринадцяту статті 25 проекту – це вихід учасника з товариства, там, де положення частини восьмої (тире) – одинадцятої цієї статті застосовується до  відносин. Просто прошу це повторити під стенограму.  

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу  комітет.

 

13:36:35

ІВАНЧУК А.В.

Я підтверджую і під стенограму зачитую: положення частини восьмої, дев'ятої, десятої, одинадцятої цієї статті  застосовуються також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви  наполягаєте на голосуванні? Прошу голосуйте стосовно врахування повністю поправки.

 

13:37:03

За-72

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 379. Не наполягають.

389.

387. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:37:32

СОТНИК О.С. Дякую.

Сотник Олена, фракція "Самопоміч". 387 поправка. Вона стосується зміни з редакції першого читання поняття "значного правочину". Фактично виключається взагалі критерій того мінімального відсотку, коли правочин є значним. Я можу сказати, що з моєї… з попереднього  мого досвіду, адвокатського досвіду роботи з корпоративними спорами, якраз значні правочини і правочини з заінтересованістю є ключовими з точки зору порушення прав, особливо  міноритарних акціонерів.

Тому було б правильним з боку комітету і автора законопроекту, коли вони в першому  читанні визначили в першій частині цієї статті, що є значним правочином, і вже потім дозволили всі інші моменти регулювати учасникам  товариства.

Тому я пропоную повернутися до редакції першого читання, вона була більш вдала і захищала міноритарних учасників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  387-а, прошу голосувати.

 

13:38:52

За-46

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 389.  Не наполягає.

390-а. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:39:02

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, своєю поправкою я пропоную визначити, що відбувається у випадку вчинення значного правочину. Зокрема, чітко… я пропоную чітко передбачити, що значний правочин, по-перше, може бути визначений недійсним за позовом товариства або його учасника.

Крім того, я пропоную своєю поправкою передбачити коли… для того, щоби не відбулося певне зловживання, маніпуляції зі значним правочином, я пропоную визначити, в яких випадках суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним значного правочину.

Мова йде, зокрема, про три випадки, вони перелічені, тобто вичерпний перелік для того, щоби і, з одного боку, міноритарії могли захистити своє право в суді, і з іншого боку, суд не… в суді не відбулося певне зловживання, лише в трьох конкретних випадках можна було визнати вчинений значний правочин з порушенням вимог, які встановлюються законом, недійсним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:40:20

За-74

Рішення не прийнято.

Наступна – 391-а. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:40:27

СОТНИК О.С.

Дякую.

Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Правка… це моя правка, яка була відхилена комітетом і яка стосується якраз, знову ж таки, одного з критичних елементів захисту міноритарних акціонерів, зокрема, регулювання значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, завдяки якому учасники могли  б запобігти виведенню прибутків чи активів товариства особою, яка контролює виконавчий орган, тобто має більшість. І чомусь комітет відмовився від можливості такими учасниками подавати позови, якщо вони вважають, що ці значні правочини порушили їх права і були вчинені з порушенням або закону, або статуту.

Я вважаю, що, якщо вже голова комітету такий великий захисник міноритаріїв, він мав би підтримати ідею того, що вони будуть мати можливість звертатися до суду і захищати свої права у суді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І прошу голосувати.

 

13:41:45

За-66

Рішення не прийнято.

392-а, так? Сотник, прошу.

 

13:41:52

СОТНИК О.С.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". 392 поправка – на підтвердження. Також вважаю, що редакція першого читання була більш вдала. Тому що зазначена поправка, вона стосується правочину із заінтересованістю і фактично вона повністю знівельовує таке положення.

Загальний порядок надання згоди на вчинення має бути передбачений в законі і має бути в тому числі передбачено, що його схвалюють саме загальні збори. І в даному випадку в правці просто визначається, що в статуті може бути передбачений порядок. Ця правка повністю прибирає регулювання конфлікту інтересів, прибирає заборону голосувати посадовим особам, у яких якраз в першу чергу і є заінтересованість в тих або інших правочинах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:42:57

За-63

Рішення не прийнято.

Наступна, 393-я. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:43:02

ПТАШНИК В.Ю.

Колеги, я не збиралися ставити дану поправку на підтвердження, але, враховуючи те, що 392 поправку сесійна зала не підтвердила, я думаю, що тоді логічно підтвердити мою 393 поправку, яка якраз і стосується більш чіткої і прописаної процедури прийняття рішень про надання згоди на вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість. Вона є більш досконалою за перше читання, і те, що про що говорила тільки що Олена Сотник, вона якраз відображає на рівні закону ті моменти, які тільки що були озвучені.

Тому я прошу її підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:44:04

За-76

Рішення не прийняте.

Наступна поправка номер 394. Не наполягає.

395. Не наполягає.

396. Не наполягає.

397. Не наполягає.

398. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:44:20

СОТНИК О.С.

Дякую.

Поправка 398 знову ж таки стосується правочинів із заінтересованістю і розширює коло осіб, які вважаються такими, що вчиняють правочини із заінтересованістю. Зокрема це особи, які є кінцевими бенефіціарними власниками товариства, або його афілійовані особи. Я вже пояснювала попередньо, що правочини із заінтересованістю, як правило, є ключовими способами виведення прибутків на користь мажоритарних учасників, і якраз всупереч інтересам міноритарних.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і прошу голосувати.

 

13:45:18

За-72

395, 6, 7, 8-а. А, ми це вже пройшли, ми пройшли. То це 98-а, так, була. Пардон, це...

399-а. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:45:42

СОТНИК О.С.

Знову ж таки стосується розширення кола осіб, які вважаються такими, що вчинюють правочини із заінтересованістю. В даному випадку посадових осіб, які в той або інший спосіб є або бенефіціарними власниками, або фактично є афільованими. Тому також прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:46:23

За-78

Рішення не прийнято.

400 поправка. Не наполягає.

401-а. Прошу, народний депутат Пташник.

 

13:46:33

ПТАШНИК В.Ю.

Колеги, враховуючи те, що ми повернулись до редакції першого читання в частині правочинів із заінтересованістю, цілком логічно було би підтримати мою 401 поправку, яка говорить про те, хто вважається тією особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину. І зокрема, тут мова йде про те, що такою особою є сторона такого правочину або особа, що є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; або особа, яка отримає винагороду за вчинення такого правочину від товариства чи посадових осіб товариства або від особи, яка є стороною правочину; особа, що внаслідок такого правочину набуває майно або особа, що бере участь у правочині як представник або посередник.

Очевидно, що ці особи мають заінтересованість у вчиненні певних правочинів і відповідно ми маємо захистити права міноритарних учасників, які можуть бути позбавлені, їхні права порушені під час вчинення правочинів із заінтересованістю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати.

 

13:47:57

За-64

Рішення не прийнято.

402-а. Не наполягають.

403-я. Не наполягають.

404-а. Не наполягають.

405-а. Не наполягають.

406-а. Не наполягають.

407-а. Не наполягають.

408-а, не наполягають.

409-а, не наполягають.

412-а.

415-а. Прошу

 

13:48:27

СОТНИК О.С.

Дякую.

Поправка… Сотник Олена, фракція "Самопоміч". Це моя поправка, яка була відхилена комітетом. Я пропонувала доповнити статтю 46 новою частиною. Зокрема визначити, що правочини із заінтересованістю, вчинені з порушенням передбачених цією статтею вимог, вони можуть бути визнані недійсними за позовом товариства або його учасника, що є логічним. Я не думаю, що в даному випадку, якщо порушуються інтереси якраз або товариства, або учасника, ми маємо позбавляти можливості для судового звернення.

Тому прошу поставити цю поправку на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

13:49:25

За-58

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 436.

428-а. Прошу, народний депутат Сотник.

 

13:49:40

СОТНИК О.С.

Також, щоб зекономити час, 428-а і 29 поправки – на підтвердження.

Запропоновані формулювання частини першої потребують узгодження із статтею 105 Цивільного кодексу України, за якою строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Тобто відмова від чинної норми щодо доведення до відома кредиторів про припинення товариства через оприлюднення суперечить положенню Цивільного кодексу та може призвести до порушення прав кредиторів. До того ж формулювання всіх відомих кредиторів воно є дуже нечітким і допускає різне читання.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

428-а, так, поправка?

 

13:50:45

За-51

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 429. Буде комітет коментувати? Це на підтвердження. Враховані комітетом.

 

ІВАНЧУК А.В. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет просить підтримати. Прошу голосувати.

 

13:51:14

За-54

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:51:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. 54. Рішення не прийнято.

Шановні колеги, ми провели консультації. Ми намагалися зробити, щоб ми проголосували ще до обіду, але ще, як мінімум, по десяти правках є наполягання… Але не тільки ви. І тому, колеги, так виглядає, що ми не встигнемо до обіду вийти на прийняття рішення. І тому ми дамо змогу всім авторам правок висловитись, і тоді я попрошу, щоб ми, проводячи обговорення, провели його продуктивно, а вже о 4 годині максимально змобілізувалися. І ми будемо мати змогу дати всім авторам поправок виступити.

І я прошу пані Оксану продовжити обговорення.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

13:52:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

Наступна поправка номер 436, народний депутат Пташник. Не наполягає.

436-а. Прошу, народний депутат Пташник. Прошу.

 

13:52:09

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, я би хотіла скористатися своїм правом виступу і звернути увагу на те, що було зачитано головою Комітету з економічної політики перед початком розгляду даного законопроекту сьогодні. Зокрема,  голова зазначив про те, що проектом не встановлені наслідки виключення спадкоємця і не встановлено, чи повинно товариство виплатити вартість частки виключеного. Але, у той же час, він послався, запропонував (під стенограму) послатися на частини статті, яка жодним чином не вирішує дану проблему, адже вона говорить про доступ спадкоємця до документів, про зобов'язання товариства виплатити вартість частки, але не посилається на ту частину, яка встановлює конкретний строк, протягом якого мають бути проведені розрахунки із спадкоємцями такого померлого учасника. Тому я прошу звернути вашу увагу на ці питання також під час остаточної редакції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментар від комітету.

 

13:53:18

ІВАНЧУК А.В.

Шановна президія, шановні народні депутати, ну, ми ж бачимо дві редакції: одна,  яка запропонована комітетом,  і та редакція, яка запропонована народним депутатом Пташник. Вони ідентичні, але ми вважаємо, що редакція, запропонована комітетом, набагато краща. Вікторія Юріївна, дивіться: "Визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про господарські товариства" ("Відомості" такі…) із наступними змінами: у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою  відповідальністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

ІВАНЧУК А.В. 436-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 436-а. Не наполягаєте? Ні.

Прошу зупинити голосування. Не наполягає народний депутат.

441-а. Народний депутат Рябчин.

440-а. Я перепрошую. Зараз 440-а спочатку, а потім буде ваша 441-а.

440-а.

Прошу, народний депутат Сидорович.

 

13:54:21

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Нами до моменту розгляду законопроекту було насправді проведено розмову про те, що дана поправка повинна бути вилучена, але під стенограму вона повинна бути поставлена на підтвердження.

440 поправка повинна бути вилучена з тексту законопроекту, тому що даною поправкою пропонується внести норму процесуального права у  матеріальний закон. Тобто це суперечить самій логіці побудові законодавства. Не можуть норми процесуального права вноситися в норми матеріального закону. Тому що англійське прецедентне право здасться нам просто найсмішнішим і найпростішим. Саме тому, якщо такі речі необхідно вносити, це слід обговорювати в рамках підготовки змін до процесуальних кодексів.

Тому пропоную поставити 440 поправку на підтвердження і не голосувати за неї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментар від комітету буде? Прошу, голова комітету.

 

13:55:27

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пан Сидорович, ну ви погоджуєтеся зі мною, що даною поправкою якою врахував комітет, ми хотіли зробити наступні кроки: щоб позивач вносив певну суму на депозитний рахунок суду, щоб потім суд, коли прийме рішення, ці кошти або виплачувались позивачу, або поверталися за частку.

Але пан Сидорович наполягає на тому, що ми зараз будемо вносити зміни до Господарського процесуального кодексу, і щоб ми не вносили цим законом, а це саме прописали в змінах до Господарського кодексу. Ми погодилися, і, в принципі, я вважаю, що можна підтримати пропозицію пана Сидоровича  і не включати в тіло закону 440 поправку.

Тому поставте її на голосування, пане Голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сидорович не наполягає на голосуванні.

 

ІВАНЧУК А.В. Обов'язково треба поставити! Треба поставити на голосування! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Комітет підтримує позицію народного депутата  Сидоровича і просить підтримати цю поправку. Прошу підтримати.

 

ІВАНЧУК А.В. На підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження. Ставимо на підтвердження. Комітет погоджується з позицією народного депутата Сидоровича. Прошу. (Шум у залі)

 

13:57:10

За-46

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:57:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу зробити повідомлення, що ми розпочнемо після обіду-перерви з поправки народного депутата Рябчина, ми з неї почнемо. (Шум у залі)

Зараз ще два оголошення, ми їх мусимо до другої години ще повідомити.

Отже, ми розпочинаємо роботу після обіду з поправки Рябчина. Зараз одне оголошення. Оксана Сироїд, будь ласка.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

13:57:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! До президії надійшла заява від народного депутата Івана Крулька, він є співавтором законопроекту № 7553 – це проект постанови… це постанова, яку сьогодні проголосував парламент у відповідь на закон польського Сейму. На жаль, у зв'язку з проблемами в системі роботи "Рада", не спрацювала картка народного депутата. І ми оголошуємо про те, що його голос був врахований.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:58:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, колеги, будь ласка, зараз, увага! Зараз в залі роздається  Постанова про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями". Комітет з питань безпеки і оборони, провівши аналіз прийнятого законопроекту, дійшов до розуміння, що згідно статті 131 Регламенту треба внести певне уточнення. Воно стосується технічних правок, а також це уточнення стосується продовження роботи військово-цивільних адміністрацій. Ця постанова зараз роздається по залу, більшість з вас, очевидно, її мають. Я дуже прошу вас під час перерви оглянути і вивчити ці правки, щоб ми після розгляду Закону про товариство з обмеженою відповідальністю могли проголосувати уточнення в Закон про деокупацію, щоб ми ще сьогодні змогли це рішення прийняти. Я звертаюся до всіх фракцій, я знаю, наскільки важливо для всіх ретельно підготуватися, вичитати, щоб дане рішення не було несподіваним. Протягом перерви ви будете мати змогу ознайомитися. І я прошу визначити позицію фракцій, щоб ми відразу після Закону про товариство з обмеженою відповідальністю змогли швидким голосуванням, бо воно не потребує обговорення, це буде тільки голосування, уточнити положення до Закону про деокупацію, і сьогодні публічно в цьому залі я тоді зможу Закон про деокупацію підтримати.

Також хочу наголосити, що у нас після двох питань економічного блоку стоїть питання про включення в порядок денний сесії і доручення комітету розгляд Закону про Антикорупційний суд. Це дуже важливе питання, це відповідальність парламенту. І я прошу всіх після обіду бути в залі з високим рівнем дисципліни, щоб ми змогли провести позитивне голосування.

А зараз згідно Регламенту о 14 годині я оголошую перерву. Оголошую закритим ранкове засідання Верховної Ради України. Ми прийняли важливе рішення, розглянули дуже масштабний законопроект. Нагадую, що ми розпочнемо після обіду з поправки Рябчина. І прошу всіх о 16 годині прибути в зал для продовження нашої нелегкої, але такої важливої для країни роботи.

Дякую вам.