ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 січня 2018 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:18

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку. Пані і панове, прошу заходити у зал, приготуватись до реєстрації.

Готові до реєстрації? Колеги, прошу провести реєстрацію, прошу зареєструватись.

 

10:02:37

Зареєстровано 352 народних депутатів. І, таким чином, ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Отже, шановні колеги, пояснюю вам логіку, яка пропонується на сьогоднішній день. Хочу нагадати, нам залишилося розглянути 49 правок до законопроекту про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями. І я переконаний, ми зможемо їх швидко пройти. І надзвичайно важливо, щоб сьогодні ми змогли позитивно проголосувати за Закон про деокупацію, яким визначається Російська Федерація як країна-агресор. Відразу після цього буде запропоновано, щоб ми розглянути законопроект про приватизацію державного майна (7066). І, я вважаю, цей законопроект є фундаментальним для подолання корупції на державних підприємствах і розблокування процесу приватизації в нашій країні.

Також сьогодні важливо внести в порядок денний Закон про Антикорупційний суд. Ми перейдемо до цього питання відразу після Закону про приватизацію. І дуже важливо сьогодні, колеги, послухайте мене уважно, щоб ми прийняли законопроект про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2018 році для участі у багатонаціональних навчаннях. Це важливий безпековий закон, який дасть можливість проведення спільних навчань українських військових, українських нацгвардійців спільно з нашими партнерами з НАТО. І теж, я переконаний, сьогодні ми зможемо цей законопроект прийняти. Це той мінімум, який на сьогодні планується для розгляду. Також буде важливий законопроект про кримінальний проступок.

 І тому я усіх закликаю до злагодженої і системної роботи. Давайте сьогодні під час прийняття тих важливих законів відставимо політичні чвари і політичне непорозуміння. Давайте сконцентруємося навколо інтересів держави Україна. І, я впевнений, сьогодні і комітет, і депутати зможуть перейнятись відповідальністю розгляду законопроектів, які на порядку денному і таким чином ми зможемо вийти на позитивне рішення.

Отже, ми продовжуємо розгляд проекту Закону 7163. І я надаю три слова… три хвилини для виступу Івану Віннику, представнику Комітету з питань безпеки і оборони, щоб він розповів про ті консультації, які були проведені вчора після обговорення правок.

Пане Іван, будь ласка, три хвилини.

 

10:05:30

ВІННИК І.Ю.

Доброго ранку, шановні колеги! Я хотів би, перш за все, подякувати всім за плідну роботу впродовж останніх двох днів, сьогодні третій, вірю, що останній день роботи над цим проектом, вірю, що він буде позитивний.

Користуючись нагодою, я хотів би подякувати поіменно тим фракціям, які долучилися до роботи над цим проектом, який вніс Президент України Петро Порошенко в Верховну Раду як невідкладний. Ми його почали розгляд в жовтні 17-го року, після того він був відправлений в комітет, після того комітет отримав біля 700 правок від понад 100 депутатів. Правки були від фракції "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", Радикальна партія, "Батьківщина", "Самопоміч", "Опозиційний блок" і позафракційні депутати.

Переконаний, що правки від всіх наших колег, від всіх фракцій, від всіх політичних сил, незважаючи на деяку різність в політичних позиціях, вони, безумовно, покращили цей проект, посилили запропоновані Президентом норми, зробили його у повній відповідності до наших міжнародних, міждержавних зобов'язань. Безумовно, перш за все ми враховували наші  національні інтереси, тому що Україна у нас одна, Україна – це понад усе. І я переконаний, що позитивне схвалення сьогодні цього законопроекту, сподіваючись на голоси від всіх фракцій парламенту, ми таким чином зможемо показати світовій спільноті, що Україна єдина, єдина у відсічі і стримуванні російської збройної агресії проти нашої держави, проти нашої Батьківщини. Сьогодні я просив би всіх утриматися в цей день, я сподіваюся, він буде важливим, почесним днем для України, від політичних обвинувачень. Давайте знайдемо консенсус, компроміс, це надзвичайно важливо.

Щодо правок, щодо їх обговорення. Ми вчора на виконання доручення спікера Верховної Ради Парубія Андрія Володимировича робили консультації з приводу пропозицій народного депутата Віктора Пинзеника по правці № 485, є позиція. Я хотів би звернутися до спікера Верховної Ради, головуючому на цьому засіданні, щоб ми повернулися до цієї правки і прийняли рішення по  пропозиціях, які висловив під стенограму Віктор Пинзеник, а саме підтвердити цю правку.

Дякую, шановні колеги. Сподіваюся на плідну роботу, давайте працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, вчора у нас в залі відбулася дискусія з приводу правки 485, яку Віктор Пинзеник наполягав поставити на підтвердження. Він свою пропозицію відтермінував до моменту консультацій, але зараз він має свою визначену позицію по цій правці. І я прошу включити мікрофон Віктору Пинзенику для озвучення своєї позиції.

Будь ласка, пане Віктор. Включіть мікрофон.

 

10:08:46

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, я прошу поставити цю правку на підтвердження, бо нам дуже важливо зберегти норми, які в цьому є законі, в тому числі норми, які дають можливість вводити торгові санкції. Разом з тим, я вчора провів консультації з представниками кримчан, які переїхали на українську територію, вимушені були покинути. Є проблеми в цьому законі, пов'язані, наприклад, з відкриттям депозитів, рахунків в українських банках, можливість отримання кредитів, ввезення майна, є проблеми, пов'язані з тим, що деякі українські компанії обходять накладені санкції по торгівлі, їх треба врегулювати. Тому я пропоную паралельно дати доручення податковому комітету і залучення працівників Мінфіну, і Національного банку підготувати терміново зміни до законодавства для того, щоб врегулювати цей пакет законів, цей пакет проблем. Це не виключний пакет проблем, до них треба залучити громадські організації, які піднімали відповідне питання. Бо один з основних наголосів, яке вони робили, це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Це проблема контролю за тим, що не дотримуються вимоги по санкціях, накладених українським урядом. Прошу підтримати пропозиції щодо правки і, по-друге, щодо надання доручень податковому комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, автор правки, не автор правки, а, власне, автор, який озвучував цю правку, висловив свою позицію. З того приводу в дискусіях, ви пригадуєте, брав участь також Чубаров. І я прошу ще Чубарову одну хвилину, будь ласка.

 

10:10:31

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово, шановні колеги, Віктор Михайлович абсолютно правий. Які б ми зараз правки не прийняли, які стосуються Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", все одно залишиться маса, купа питань. І тому щодо того, що пропонував колега, я хочу, щоб тут були чіткості, щоб ця група з участю… робоча група з представниками громадських організацій була створена не пізніше 31 січня, щоб ви вказали термін. І розроблення законопроекту про скасування або щодо Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" надати на розгляд Верховної Ради України на початку наступної сесії, тобто у лютому 2018 року.

Я просив би це врахувати в протоколі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я думаю, що зал врахує пропозицію і Віктора Пинзеника, і Чубарова. І на пропозицію авторів я ставлю на підтвердження поправку 485. Прошу проголосувати і прошу визначитись. Голосуємо. На підтвердження 485-у.

 

10:11:56

За-101

Рішення не прийнято.

І нагадаю, ми зупинилися на 625 правці. Це правка групи народних депутатів, і зараз з неї ми продовжуємо розгляд. Чи наполягають автори на правці 625? Не наполягають.

Правка 626. Чи наполягають автори? Не наполягають.

Правка 627. Не наполягають. Наполягає?

Будь ласка,  Гаврилюк, включіть мікрофон, 627-а.

 

10:12:39

ГАВРИЛЮК М.В.

Добрий день всім. Правка 627 комітетом була відхилена. Я наполягаю на тому, щоб її поставили на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  пане Іване, 627-а.

 

10:12:54

ВІННИК І.Ю.

Мова йде про соціальні пільги, відповідні зміни до Закону про житлово-комунальні послуги, про порядок  нарахування та адміністрування субсидій особам та їх родинам, чиї члени перебувають у складі контингенту, який здійснює заходи забезпечення національної безпеки.

Ми погоджуємося з ідеологією, що тим всім військовослужбовцям і іншим особам, залученим до  здійснення відсічі збройної агресії Росії Федерації проти України, ми, безумовно, як держава зобов'язані  надавати різноманітні пільги тощо.

Водночас у погодженні  з  головою комітету паном Третьяковим ми вирішили, що всі подібні правки щодо комплексу додаткового  соціального захисту  та гарантій не тільки по відношенню до людей, які отримують статус під час проведення заходів забезпечення національної  безпеки, а й інших осіб, які сьогодні  беруть  іншу участь  у проведенні   антитерористичної операції…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:14:34

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд завершити, будь ласка, дайте.

 

ВІННИК І.Ю.  …можливо, в майбутньому будуть якісь інші правові режими і застосування Збройних Сил, використання ними всіх засобів і заходів. Ми вирішили це винести в окремий  проект, який буде об'єднуючим по відношенню  до понад десяти законодавчих актів, які сьогодні гарантують соціальний захист військовослужбовцям України.

Саме тому вона  відхилена. Водночас комітет погоджується з ідеологією і необхідністю врахування цих положень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція комітету. Тим не менш,  автори поправки вимагають, щоб  їх поставили на голосування. Я прошу залу визначитися по поправці 627. Прошу визначатися.

 

10:14:57

За-72

72 голоси. Поправка не підтримана.

Наступна –  628-а. Пане Михайле, ви наполягаєте на цій поправці? Будь ласка, я прошу пану Гаврилюку мікрофон увімкніть.

 

10:15:08

ГАВРИЛЮК М.В.

Правка 628 комітетом була  відхилена, але наполягаю, щоб її поставили на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, роз'яснення комітету, чому вона не була врахована.

 

10:15:24

ВІННИК І.Ю.

Мова йде про внесення змін  в Закон України  "Про державну реєстрацію речових прав та обтяжень" щодо знову ж таки надання  пільг, щодо сплати різноманітних державних зборів, пов'язаних з цими правочинами. Пропонується звільнити від здійснення таких плат осіб, які беруть  участь в заходах забезпечення національної безпеки під час відсічі збройної  агресії проти України. Знову ж таки з тою самою аргументацією ми цю правку відхилили, підтримуючи ідеологію, і, як  погоджено з головою вашого  комітету, винесемо в окремий законопроект, спільно підготовлений вашим комітетом і Комітетом  з питань нацбезпеки та оборони. В майбутньому буде  внесено у Верховну Раду, сподіваюсь, на загальну підтримку цих новел. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні колеги, ставлю на голосування поправку 628. Комітет її відхилив, але автори від комітету з питань ветеранів просять, щоби зала її врахувала. Я прошу визначитися.

 

10:16:39

За-87

87 голосів "за".

Рухаємося далі. Це в нас такий зараз іде блок поправок, що стосується соціальних гарантій ветеранів антитерористичної операції, учасників антитерористичної операції, і Комітет з питань ветеранів підготував блок цих поправок, які не всі враховані профільним Комітетом з питань нацбезпеки і оборони, тому ми рухаємося по цим поправкам.

І зараз 629 поправка, я надаю слово пану Гаврилюку. Будь ласка, мікрофон увімкніть. 629-а.

 

10:17:07

ГАВРИЛЮК М.В.

Правка 629 була відхилена комітетом, але я прошу її поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, коментар пана Вінника.

 

10:17:21

ВІННИК І.Ю.

Мова йде про внесення змін у Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дійсно, можуть залишитися внаслідок участі в родинах діти-сироти, і вони потребують державної підтримки і державного піклування. Тому, безумовно, комітет, підтримуючи загальну ідею додаткового соціального захисту таких категорій осіб, ще раз наголошую, що ці всі речі будуть враховані в окремому профільному проекті, підготовленому спільно нашими комітетами.

Я дякую за цю правку, дякую на наголошенні уваги на цьому питанні, і буду над цим працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

629 поправка на вимогу автора ставиться на голосування. Комітет відхилив. Я прошу залу визначитися. Стосується захисту дітей-сиріт, які залишилися сиротами внаслідок війни, яка розгорнута агресором.

Прошу голосувати.

 

10:18:35

За-103

Не підтримана.

Але ще раз, тут два комітети бачать, що в нас є необхідність напрацювати системний, комплексний закон по захисту соціальному постраждалих внаслідок агресії Російської Федерації.

Наступна поправка 630, шановні колеги. Будь ласка, слово пану Гаврилюку. Просимо.

 

10:18:56

ГАВРИЛЮК М.В.

Правка 630 тоже була відхилена комітетом. Я би хотів поставити її на голосування і всі остальні правки, які були запропоновані нашим комітетом, прошу зняти з голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це остання поправка, на якій наполягає комітет, 630-а, а далі ви враховуєте і погоджуєтеся з позицією профільного комітету – зрозуміло.

Шановні колеги, я прошу коментар пана Вінника по 630 поправці, і ми  переходимо до голосування по цій поправці, потім рухаємося далі. Прошу, будь ласка. Шановні... 630-а, шановний пане.

 

10:19:38

ВІННИК І.Ю.

Шановні колеги, держава гарантує інвалідам учасникам бойових дій всі необхідні соціальні послуги щодо медичної реабілітації, санаторно-курортної реабілітації, оздоровлення на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій, лікувально-профілактичних закладів, на підставі рішень військово-лікарських комісій. Те саме пропонується комітетом: поширити на осіб, які  беруть участь у заходах забезпечення національної безпеки як одні із засад додаткових гарантій таким категоріям військовослужбовцям та особам, які будуть брати участь в проведенні таких заходів. Водночас комітет, знову ж таки, наголошує, що це буде питання врегульоване в окремому законопроекті.

Саме тому ця правка відхилена, а комітет нацбезпеки та оборони вважає необхідним  врахувати це питання в майбутньому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я прошу, будь ласка, зараз голосувати по поправці 630. Комітет її відхилив. Автори наполягають на тому, щоби зала визначилася щодо підтримки цієї поправки. Прошу, колеги.

 

10:20:57

За-81

81 голос. Поправка не підтримана.

Я правильно розумію, що на всіх наступних поправках Комітету з питань ветеранів ви не наполягаєте?

Отже, не наполягають на поправці 631, 632, 633, 634, 635, 636, 637. Я рухаюся, зараз. Тут достатньо такі великі тексти поправок, і ми…  638-й, на ній не наполягають. Це ті поправки, які… 639 поправка, 640-а, 641 поправка,  642-а. 642-а, 643-я.  643-я. Це поправки, які напрацював Комітет з питань  ветеранів, і вони стосуються соціального  аспекту, вони були  не враховані профільним Комітетом з питань нацбезпеки і оборони з мотивацією, що це потребує  особливого спеціального комплексного закону, і з цим погоджується Комітет з питань ветеранів.

Отже, ми знаходимося вже на  644 поправці народного депутата Рябчина. Я прошу ввімкнути мікрофон пану Рябчину. Будь ласка.

 

10:22:44

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин,  "Батьківщина", Донеччина. Колеги, хвилиночку уваги! Дуже  важлива поправка. Вас потім про нею будуть запитувати у Фейсбуці і на ефірах.

В 2014 році Верховна Рада (не цього скликання, а минулого) прийняла Закон про так званий спецстатус при виключеному табло, за який партія "Батьківщина", яка входила тоді в БЮТ, на відміну від інших партій, які входили в БЮТ, не голосувала. Я пропоную цією правкою внести зміни  в Закон про спецстатус  і звільнити від можливості амністії особи, які вчинили тяжкі та  особо тяжкі злочини під час подій на території Донецької, Луганської області, які зараз там є.

Ще раз, колеги, дуже уважно, якщо ви не проголосуєте за цю правку, якщо ви не проголосуєте за правку, то ви підтримуєте амністію для тих осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини. Тому голосуйте за те, щоб особи, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, не підлягали амністії. Прошу підтримки цієї правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, пояснення профільного комітету.

 

10:23:48

ВІННИК І.Ю.

Мова йде про Закон України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької, Луганської областей". Не зважаючи, що це є закон де-юре чинний, де-факто він не виконується і не буде ніколи виконуватися, тому що він може почати свою дію щодо фактичного права застосування норм перших дев'яти статей цього проекту, якщо будуть виконані вимоги 10 статті. Вимоги 10 статті ніколи не можуть бути виконані у зв'язку з тим, що однією з статей передбачається оголошення і проведення виборів в грудні 15 року. Враховуючи те, що ми живемо сьогодні в грудні… в січні 18 року, ніколи в грудень 15-го ми не повернемося. Тому ми вважаємо, що це закон по факту нікчемний, і тому вносити в нього зміни ніякі не потрібно. Саме тому Президент, Президент, вибачаюсь, комітет відхилив цю правку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я дозволю собі, шановний колега пан Рябчин, я дозволю собі коментар відносно цієї поправки. По-перше, Верховна Рада України дійсно у вересні 14 року проголосувала Закон про амністію. І в цьому Законі про амністію, проголосованому Верховною Радою, який не вступив в дію через порушення Мінських угод Російською Федерацією, було чітко виписано умови амністії. І під амністію навіть по цьому закону не потрапляв жоден злочин, який пов'язаний з убивством, зі зґвалтуванням, з мародерством, з тероризмом, зокрема причетні до збиття "Боїнгу". Не потрапляли під цю амністію, не потраплять ті, хто мучили українських заручників, ті, хто займалися просто іншими злочинами проти людства. Тобто ці питання, які дуже важливі, які ви викладаєте у вашій поправці, очевидно, що вони будуть потребувати комплексного рішення в спеціальних законах про амністію, де має бути виписано, хто може потрапити, а хто в жодному випадку ніколи, ні за яких обставин.

Шановні колеги, пан Рябчин пояснив важливість свої поправки, вона стосується застосування амністії. Комітет так само виклав свою позицію, що це потребує іншого законодавства комплексного. Я прошу залу визначитися по поправці по амністії.

Шановні колеги, прошу визначитися.    

 

10:26:17

За-91

91 голос, він тільки показує, мені здається, ця така консолідація в даному випадку, що в залі є розуміння, що під амністію не можуть потрапити ті злочини, які пов'язані з вбивствами, ґвалтуваннями, знущаннями. І це обов'язково буде зафіксовано в наших наступних голосуваннях з приводу законів про амністію.

645 поправка народного депутата Рябчина. Мікрофон, будь ласка.

 

10:26:42

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Якщо цей закон нікчемний, навіщо його продовжували ще на рік при тих бійках, які були в цій Верховній Раді. Тому значить, напевно, він щось значить. Але Верховна Рада і ті депутати, які не проголосували, я думаю, що їх будуть питати, чому вони за амністію тих людей.

Моя ж 645 правка каже про те, що Закон України "Про освіту" повинен враховуватися при особливому порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областях. Україна… закони України гласять, що ти у себе в родині, де завгодно можеш спілкуватися будь-якою мовою: російською, угорською, англійською – будь-якою. І це саме і написано в особливому порядку місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях. Однак ми прийняли Закон України "Про освіту", де сказали, що обов'язкове вивчення української мови та викладання української мови в школах. Це не враховано в цьому Законі про спецстатус. І я прошу проголосувати за врахування в Законі про спецстатус Закону України "Про освіту".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я прошу роз'яснення комітету щодо цієї поправки.

 

10:27:57

ВІННИК І.Ю.

Дійсно, цей проект не вступив в силу. Під великим сумнівом, що він коли-небудь вступить, саме тому ми не враховували правки до цього закону. І саме тому ця правка так само відхилена.

Щодо засад державної мовної політики. Я думаю, ні в кого не викликає сумнівів, що державна мова є українська, є регіональні мови з відповідним статусом, ми прийняли Закон про освіту, де чітко визначили критерії застосування мови, державної мови, під час навчання в початковій школі, в середній школі і в подальшому в вищих навчальних закладах. Тому особливо в контексті Закону про Донецьку та Луганську областей питання мови ми очевидно не порушували. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за роз'яснення.

Також я хочу закликати все-таки всіх колег не використовувати в своїх, особливо коли ми говоримо про депутатів, в словах "нікчемний закон" до законів, які були проголосовані більшістю депутатів Верховної Ради України. Він не вступив в силу. І я думаю, що наш колега мав на увазі те, що він не вступив в силу, тобто він не реалізований не з української провини.

Будь ласка, шановні колеги, ми з вами визначаємось по поправці 645-й. Прошу, будь ласка.

 

10:29:30

За-93

Поправка ця ваша не підтримана.

Наступна – 646-а. Будь ласка, пану Рябчину мікрофон.

 

10:29:37

РЯБЧИН О.М.

Ще раз. Якщо закон не вступив навіть в силу, однак ми його продовжуємо, і є великі баталії, значить, навіщо-то він потрібен, і зміни в нього вносити треба, тому що те, що зараз в ньому записано, воно одного часу може і вступити в силу. Я сподіваюсь, що не вступить.

646-ю поправкою я пропоную виключити положення, згідно з яким в окремих районах Донецької та Луганської області може бути передбачений особливий порядок призначення працівників прокуратури та судів. Така норма є неприпустимою. В Україні як в демократичній державі має діяти єдиний порядок призначення обрання органів влади, правоохоронних органів. Потрібно краще закцентуватися на тому, як забезпечити належну неупереджену діяльність діючих прокуратури та судів. 

І ще раз. Я сам з Донецька, я бачив, за що стояли люди під різними прапорами. Жодна людина не стояли за те, щоб вони, ці органи самоврядування місцеві, мали право визначати самі собі прокурорів і поліцію та міліцію. Люди ненавидять місцевих чиновник, тому давати цим такі повноваження неприпустимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде роз'яснення комітету чи давайте зразу перейдемо до голосування? Правильно, давайте зразу перейдемо до голосування.

Ви правильно абсолютно зазначили, шановний колега, що ті норми, які стосуються особливостей місцевого самоврядування у Донецькій і Луганській областях, вони виписані в окремому законі, який зала проголосувала двічі, а потім один раз пролонгувала на рік, але поки що ми, дійсно, не бачимо жодного бажання з боку Російської Федерації і їх маріонеток щось реалізовувати з цього блоку. Тому прошу визначатись по поправці 646, яку пан Рябчин зараз нам озвучив, про що там ідеться. Прошу.

 

10:31:32

За-81

81 народний депутат підтримали цю поправку.

647-а, Рябчин. Будь ласка, мікрофон.

 

10:31:39

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Цією правкою я хочу скасувати необхідність загонів народної міліції, які передбачені Законом "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". За цим законом, за який фракція, партія "Батьківщина", яка тоді входила у фракцію БЮТ, не голосувала у 2014 році, мають створюватися не міськими радами… Тобто моя правка каже, що ці загони мають створюватися не міськими радами, а, якщо ми приймемо цей законопроект, начальником оперативного штабу Збройних Сил України. Це буде логічним продовженням законопроект, який ми зараз обговорюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Зараз ми ставимо поправку 648 на голосування. Логіка комітету тут наступна, що ця поправка взагалі не має жодного відношення до закону, який ми обговорюємо. Як ви правильно зазначили, вона має відношення до Закону про особливості місцевого самоврядування, і тоді ваша фракція, і ви можете подавати зміни до цього закону.

Я прошу визначитися по поправці 648 колеги Рябчина, він пояснив, про що вона йдеться. По суті це поправка, яка стосується іншого законодавчого акту. Будь ласка, голосуємо.

 

10:33:04

За-80

Рухаємося далі. 80 голосів підтримали цю поправку.

649-а народного депутата Рябчина. Будь ласка, пане Рябчин.

 

10:33:14

РЯБЧИН О.М.

Я перепрошую, але 648-а ще поправка, то була 647-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Будь ласка, 648-у. В жодному випадку не хотіли надати вам слово по 648 поправці.

Прошу.

 

РЯБЧИН О.М. Я хочу прокоментувати ваш виступ, що ми не повинні цим законом змінювати інші закони. Я перепрошую, але в "Прикінцевих положеннях" ми вносимо зміни в Закон про антитерористичні органи, надаємо право СБУ прослуховувати всіх, тобто є практика в "Прикінцевих положеннях" вносити зміни в інший законопроект. Тому не треба казати, що ми не можемо це зробити.

Я пропоную в 648 правці, що вибори на тих регіонах вступають не автоматично, коли ми щось там прийняли, якісь умови терористів, а вибори в Донецькій та Луганській, в окремих районах Донецької та Луганської області призначаються окремим законом. Ми не можемо говорити про жодні вибори на тій території, доки України не відновить контроль над україно-російським кордоном. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, логіка поправки зрозуміла 648-а. Просимо визначатися по її змісту. Комітет її відхилив з мотивацією, що ці норми закладені в іншому законі, і тоді туди треба вносити зміни, якщо є таке бажання у фракції і у автора.

 

10:34:30

За-83

83 голоси. Не підтримана ця поправка.

І наступна тепер 649-а. Будь ласка, пане Рябчин.

 

10:34:38

РЯБЧИН О.М.

649 правка є такою, яка вносить зміни в Цивільно-процесуальний кодекс. На комітеті минулого року вона була підтримана. Однак, ми не могли, тоді ще не був підписані цивільно-процесуальні кодекси нові, не вступили в дію, Президент ще не підписав і ми не могли їх вписати в тіло нового законодавства. Вона каже про те, що позови про захист порушених, незнаних або оскаржених прав, якщо люди подаються до Російської Федерації за втрачене майно або за пошкоджене здоров'я, можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача, а не так, як зараз тільки там, де посольство Російської Федерації, в Солом'янський суд.

Прошу з такими змінами листа прочитаю. Частину четверту статті 11 доповнити новим пунктом такого змісту: "У ЦПК України "Відомості Верховної Ради України" 2017 року № 48 стаття 636 із наступними змінами доповнити статтю 28".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ви хочете продовжити? Ви хочете продовжити? Тепер  коментар від профільного комітету.

Будь ласка, ваша позиція, чому  ця поправка не була врахована.

 

10:35:51

ВІННИК І.Ю.

По-перше, я хотів би подякувати фракції "Батьківщина", автору правки за цю правку. В чому суть і в чому важливість. Дійсно, законопроектом внесеним Президентом, Російська Федерація визначена відповідальною за нанесення будь-яких матеріальних чи нематеріальних збитків Україні, українцям, громадянам, юридичним особам, особам публічного права тощо.

В зв'язку з цим, всі майнові позови, які будуть подаватися, вони будуть подаватися, де відповідачем буде Російська Федерація. Майнові позови передбачають стягнення судового збору.  В даному випадку за  пропозицією фракції "Батьківщина", яку ми врахували в тексті в "Перехідних положеннях", такі позивачі будуть звільнятися від сплати судового збору.

Водночас хочу зазначити, що Цивільно-процесуальний кодекс змінився в період, коли ця правка подавалася, і сьогодні є чинний інший кодекс. В зв'язку з цим необхідні відповідні техніко-юридичні зміни. Тому, коли цей проект в цілому в другому читанні буде ставитися на голосування, я як доповідач від комітету буду пропонувати врахувати редакцію під стенограму, прочитану автором правки, з урахуванням в текст проекту. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:37:02

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але пан Рябчин наполягає на голосуванні. І тому я ставлю поправку 649 на… (Шум у залі) Не ставити на голосування її? Давайте…

Добре, 30 секунд, репліка – Рябчин.

 

10:37:20

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Я дякую комітету і представнику комітету за те, що він підтримав правку. Можна її не ставити  на підтвердження, тому що потім при голосуванні в цілому ця правка буде зачитана в тій редакції, яка вона є. Но вважається, що комітет її підтримає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. Я вкінці дам слово представнику комітету. Він зачитає пропозиції. Ви, будь ласка, уважно тоді почуєте і почуєте, чи є врахована ваша пропозиція, і тільки після того будемо голосувати. Домовились.

Отже, наступна – 651-а. Олена Сотник, будь ласка.

 

10:37:54

СОТНИК О.С.

Дякую. Насправді, це момент істини, тому що у мене цілий ряд правок, які стосуються ганебного, я вважаю, на сьогоднішній день становища, коли у нас досі діє договір про дружбу з Російською Федерацію.

Ви під час своїх ефірів всі розказуєте про війну, про російську агресію, Клімкін, будучи міністром наших зовнішніх справ, в будь-яких міжнародних органах також зазначає, що Росія агресор і що у нас війна. В той же час у нас діє договір, яким визначено, що ми фактично рівні, рівноправні, суверенні держави, які засновують свої відносини на взаємній повазі, які співпрацюють, відбудовують разом воєнний потенціал, економічний потенціал, кордони визнають і так далі, поважають територіальну цілісність. Тут купа статей, які на сьогоднішній день не відповідають реальності. І я вас питаю, де логіка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

10:39:05

СОТНИК О.С.

Якщо ми приймаємо закон про визнання Російської Федерації агресором, чому правка про те, що договір про дружбу і співробітництво з Російською Федерацією відхилено, поясніть мені, будь ласка. Це в першу чергу питання до комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

651 правка відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати, будь ласка.

 

10:39:44

За-84

Рішення не прийнято.

Ми пропустили правку Долженкова. Будь ласка, Долженков. Включіть мікрофон.

 

10:39:54

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую, пане головуючий. Шановні колеги і шановні українські громадяни, я прошу поставити правку 650 на підтвердження, але мені дуже прикро, що деякі представники фракцій розписуються за Донеччину, за те, що говорять люди, які живуть на Донбасі, при цьому зазначена фракція взагалі підтримку в Донецькій і Луганській областях не має. Мені дуже прикро, що зараз Верховна Рада вирішує законопроект, який вирішує долю Донбасу, при цьому представництво Донбасу в цій залі незначне через те, що вибори позачергові не проводились навіть на тих територіях, які контролювались.

А  що стосується договору з Росією, пані Сотник. Товарний оборот з Росією – найбільший, він  найбільший ніж в розгляді окремих країн ЄС. Якщо ви взагалі плюєте на економіку, чим годувати громадян своїх будете?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, мене відволікли під час виступу. Була згадана "Самопоміч", так? Кому репліку дати?

Сотник, будь ласка,  одна хвилина.

 

10:41:07

СОТНИК О.С.

Все дуже, дуже, дуже просто насправді. В момент, коли інша країна починає війну проти вас, то ви відповідно маєте обрати: ви за свою державу або ви за ворога. Якщо ви зараз тут промоцію проводите ворога Російської Федерації, то в принципі ваш вибір визначено.

Для мене в першу чергу важлива держава Україна. І, будь ласка,  апелювати до економічних відносин як до відносин дружби з Російською Федерацією, яка танками зайшла на нашу територію, ви не маєте жодного права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  прокоментуйте пане Іван.

 

10:41:49

ВІННИК І.Ю.

Ця правка стосується тих новел, які запропонував пан Рябчин щодо судового збору. Комітет підтримав ідеологію автора правки, категорично заперечує ідею її скасувати. Тому в резюмуючому виступі до цього законопроекту в другому читанні я буду наполягати і сподіваюсь на підтримку зали, що 650 правку ми так само підтвердимо. Тому що це є велика несподіванка, особисто для мене, це, напевно, несподіванка для українського народу, для будь-якої особи потерпілої або постраждалої внаслідок агресії, яка зазнала матеріальний чи не матеріальної шкоди. Які дивляться сьогоднішнє наше засідання, дивляться на те, що Верховна Рада впроваджує необхідно і абсолютно доцільні інструменти на стягнення компенсації збитків з держави-агресора Російської Федерації. І прикро, що, на жаль, виявляється є особи, які вважають, що цього робити не треба. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Немає такої позиції: як автора. Олексій, я до чого це говорю, ви подивіться, як воно зараз буде. Я  поставлю з  на підтвердження. Але потім голова комітету  перед голосування запропонує повернутись. Я просто боюсь, щоб ми зараз надто багато часу не витратили. Але якщо є  необхідність, добре?

Отже,  зараз я ставлю  650 на підтвердження, колеги, і комітет просить  усіх, її  підтримати. Підтримати її. Колеги, уважно. Комітет просить проголосувати  "за", за підтвердження.

Я прошу всіх зайняти свої місця, комітет просить 650 правку на підтвердження. Зал змобілізувався, як і має бути під час такого важливого закону. І, колеги, 450 правка… 650 поправка надзвичайно важлива для законопроекту, комітет просить її  підтвердити, представник "Опозиційного блоку" Долженков просить її поставити на підтвердження.

І я ставлю  її  на підтвердження, і комітет просить її підтримати. Голосуємо "за", колеги, прошу підтримати. Голосуємо.

 

10:44:31

За-244

Зал змобілізований, можемо переходити до прийняття закону. Рішення прийнято.

651-а.

652-а. Будь ласка, Олена Сотник.

 

10:44:44

СОТНИК О.С.

Я продовжу, тому що для  мене логіка цього залу і логіка комітету дуже важлива. Все ж таки… я прошу комітет мені відповісти, ви собі як бачите цей договорів про  дружбу і співробітництво? От 9 стаття: високі договірні сторони  підтверджують рішучість прямувати шляхом скорочення  Збройних Сил і свого озброєння і будуть неухильно дотримуватися у врегулюванні  всіх конфліктів у мирний спосіб. Це обстріли Російської Федерації, це такий мирний спосіб чи як?

Скажіть далі. Ми розвиваємо свої відносини у сфері військового і військово-технічного потенціалу і  співробітництва, це яким чином? Таким чином, що техніка Російської Федерації знаходиться на території України і обстрілює наші позиції? Я хочу, щоб комітет пояснив, з яких причин ви відхилили поправку про денонсацію Договору про дружбу і співробітництво з Російською Федерацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

652 правка комітетом відхилена.

Колеги, будете коментувати? Будь ласка.

 

10:45:59

ВІННИК І.Ю.

Що стосується Договору про дружбу та співробітництво з Російською Федерацією. Незважаючи на доволі делікатну та резонансну у контексті поточних відносин з Російською Федерацією назву, цей договір містить дуже важливу на сьогодні позицію для України – це визнання кордонів між Російською Федерацією та Україною.

Таку ж саму ідею висунув представник Держдуми Російської Федерації Затулін  з приводу денонсації цього договору, зрозуміло, з яких підстав: щоб скасувати визнання кордонів між Російською Федерацією і Україною. Зрозуміло, для чого це потрібно: для легалізації Російською Федерацією їхньої агресії проти України як у Криму, так і на Донбасі.

Комітет, підтримуючи загальну ідею  перегляду окремих договорів, укладених з Російською Федерацією, вважає недоцільним скасовувати будь-що, не відкривши відповідну дискусію, детальну дискусію і врахувавши, перш за все, національний інтерес, а не політичну складову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, я ставлю на голосування поправку 652. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати. Комітет її відхилив.

 

10:47:25

За-104

Рішення не прийнято.

653-я, Олена Сотник.

 

10:47:30

СОТНИК О.С.

Мені дуже шкода, що ви живите в якійсь своїй, напевно… у своєму вимірі реальності. Дійсно, у статті 2 зазначено, що сторони, відповідно до положень Статуту ООН поважають територіальну цілісність одна одної, підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів. Так от, ця стаття, як і всі інші цього договору, були  порушені майже вже чотири роки тому, коли Російська  Федерація вторглася в Крим. І ви, до речі, в цьому законі це визнаєте. Так виходить так, що просто в нас або шизофренія, або ми не  хочемо, продовжуємо ту саму політику, коли влада не визнає реальність, що в нас, насправді, війна з Російською Федерацією. І в цьому є от ключове в цьому законі. Насправді, в ньому дуже багато слів про агресію, про те, що ми будемо якимсь чином відбивати, але реальність залишається такою, що тут немає в жодній статті визнання Російської Федерації агресором і в жодній статті немає чіткого зазначення, що всі території, які на сьогоднішній день захопила Росія, є окупованими. Оце справжня...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  653 правка. Іване, будете коментувати? Будь ласка.

 

10:48:47

ВІННИК І.Ю.

Я хочу прокоментувати одну єдину позицію від доповідача цієї правки. Хочу процитувати статтю 2, як вона буде виглядати у разі прийняття законопроекту у другому  читанні.

"Правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях,  Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначається цим законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права".

Я думаю, що це вичерпна відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ставлю на голосування поправку 653. Комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу голосувати. Комітет відхилив.

 

10:49:45

За-101

Рішення не прийнято.

654-а. Не  наполягає.

655-а. Не  наполягає.

656-а. Не  наполягає.

657-а, Левченко.

 

10:49:59

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Моя правка ця була технічна, щодо регулювання питань переміщення осіб, якщо би все  ж  таки була  заборонена будь-яка економічна діяльність і співпраця з окупованими територіями. На превеликий жаль, попередні наші правки не були враховані, і  тому в цьому контексті вона вже втрачає сенс.

Я хотів би зараз зазначити, тому що це остання моя можливість виступити, я хотів би зараз зазначити, що Верховна Рада зараз планує голосувати. Верховна Рада планує голосувати невизнання Росії агресором, тому що Росія вже визнана агресором в січні 2015 року рішенням цього органу, і потім ще було два голосування, які це підтвердили, а потім з'явилася купа законодавства нині діючого, де Росія  називається державою-агресором.

Верховна Рада зараз планує узаконити торгівлю, тому що прописано, що Кабінет Міністрів визначає порядок  переміщення товарів. Верховна Рада пропонує написати, що наші герої на Сході зможуть використовувати зброю виключно в разі крайньої необхідності. Верховна Рада пропонує надати Президенту України неконституційні повноваження – використовувати Збройні сили України хоча… навіть в Києві, якщо він вирішить, що це пов'язано з  війною…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете коментувати?

Ви по правці будете виступати, так? По правці даній. Будь ласка,  30 секунд.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. І все це Верховна Рада  планує зробити під соусом того, що нібито тут є позитивна річ про  окупацію.

Так от, насправді, окупація тут не визнається, тому що дата окупації прописана виключно в преамбулі. І то виключно для Криму, а не для Донецької і Луганської областей. Відповідно ніяких юридичних наслідків це не матиме абсолютно. Оце правда! І ви, скільки б не маніпулювали, скільки  ви б не брехали з трибуни,  але український народ мудрий, прочитає ваш цей законопроект і побачить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  пане Іван.

 

10:51:52

ВІННИК І.Ю.

Шановний народе України! Шановні колеги! Я хотів би розвіяти будь-які міфи з цього питання, припинити цю дискусію і процитувати текст до другого читання, який набуде  статусу закону, якщо  ми його приймемо:

"Підтверджуючи Постанову Верховної Ради України від 27 січня  2015 року № 129-8 та Заяву Верховної Ради  про відсіч збройної агресії Російської Федерації та визнання Російської Федерації державою-агресором та подолання її наслідків затверджено відповідною Постановою Верховної Ради від 25… 21 квітня  2015 року".

Що це значить? Верховна Рада прийняла постанову, яка не має  статусу законодавчого акту. Ми сьогодні цим законом затверджуємо цю  постанову в повному обсязі. Припиніть говорити про це,  там Російська Федерація називається державою-агресором. Скрізь по тексту ми вживаємо термін відсіч збройної агресії Російської Федерації. Це вживається в статтях: 6-ій, 7-ій, 8-ій, 9-ій, 10-ій. Шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Автор наполягає.

658 правка, 7 правка. Комітет відхилив. Хто наполягає, прошу голосувати.

 

10:53:26

За-94

Рішення не прийнято.

658-а. Іллєнко.

 

10:53:37

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". В цій поправці "Свобода" пропонує чітко визначити, що в Україні має заборонятися імпорт товарів, які були вироблені, отримані на тимчасово окупованих територіях України та/або на території держави-агресора, транзит будь-яких товарів через тимчасово окуповану територію України.

Тобто ми наполягаємо, що Україна не повинна економічно підтримувати держави-агресора, Україна не повинна економічно підтримувати окупаційний режим на наших територіях, які сьогодні тимчасово окуповані Росією. І саме тому ми внести цю поправку, для того, щоб чітко це визначити. Тому що фактично, якщо ми зараз проголосуємо в нинішній редакції, хто би зараз що не розказував, але фактично це буде легалізація торгівлі з окупованими територіями. Більше того, Кабінету Міністрів дається можливість в ручному режимі, ще й з корупційними ризиками величезними це все потім визначати: які товари можуть, які не можуть. І ми маємо розуміти, чим це, якими наслідками це може закінчитися.

Тому ми наполягаємо на голосуванні за цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поправка 658 комітетом відхилена. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

10:54:58

За-102

Рішення не прийнято.

659-а. Не наполягає.

655-а. Недава.

 

10:55:10

НЕДАВА О.А.

Дякую, Андрій Володимирович. Я бачу, що зал може згуртуватися і проголосувати. Я просив би всіх підтримати мою правку, в якій йдеться про пропозиції, що має бути запроваджено мораторій на період проведення АТО за кредитними договорами та договорами-позики на іпотечне нерухоме майно, єдине житло боржника, розташоване на території проведення АТО. Про що йдеться? Що багато людей, які виїхали з окупованої території, знаходяться тут в Україні мають сплачувати за іпотеку і по кредитним договорам за те житло, яке залишилося на тій території, на окупованій, і не мають можливості їм користуватися.

Тому я прошу зал підтримати цю поправку, щоб ми змогли дати людям можливість вже розрахуватися, коли Донецька та Луганська області, та Крим будуть повернені під юрисдикцію України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поправка 655 відхилена.

Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати.

 

10:56:26

За-106

Рішення не прийнято.

660-у – на підтвердження. 62-у. Олена Сотник, 662-а.

 

10:56:37

СОТНИК О.С.

Дякую. 662 правка. Ми не хочемо денонсувати договір з дружбою, зате ми хочемо надати можливість фактично безконтрольно прослуховувати наших громадян, знімати інформацію з месенджерів, з фейсбуків, з соціальних мереж і з іншого, і для цього немає жодних запобіжників, щоб СБУ не порушувало фактично межі, скажімо так, цього повноваження. І на сьогоднішній день ця правка виписана таким чином, що вона не стосується тільки Донецької і Луганської окупованих територій або прилеглих територій, вона стосується – я підкреслю – кожного українця, всієї України. Це означає, що цією правкою ми фактично вводимо поліцейську державу, коли кожного громадянина можна прослуховувати, можна знімати всю інформацію, фактично можна втручатися в приватну переписку і так далі. Це є неконституційно, тому я ставлю цю поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Іван.

 

10:57:43

ВІННИК І.Ю.

Підрозділи контррозвідки України зараз мають відповідні повноваження під час упередження будь-яких терористичних актів, під час здійснення профілактичних заходів на упередження будь-яких терористичних загроз у порядку, визначеному законодавством. Так само в цій правці такий самий порядок згадується у визначений чинним законодавством. Чинний порядок в законодавстві прописаний в Кримінально-процесуальному кодексі. Він передбачає звернення у відповідному порядку до слідчого судді і отримання відповідної санкції на проведення відповідних негласних слідчих розшукових дій. Ніяких новел ми не вводимо по відношенню до повноважень служб, ми тільки їх розширюємо в частині забезпечення проведення заходів з національної безпеки та оборони. Це не може бути використане якось одноосібно без відповідної санкції суду. І тому це, на мій погляд, штучна проблема, яку зараз мої колеги роздмухують. І саме тому комітет категорично заперечує проти відхилення цієї правки, вона підсилює…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, комітет просить підтримати цю правку, підтвердити. І я ставлю на підтвердження 662 правку. І комітет просить її підтримати… Ні, 662-а була названа. 662-а. І комітет просить підтримати цю правку. Хто підтримує позицію комітету, прошу голосувати. Голосуємо.

 

10:59:29

За-143

Рішення не прийнято.

663-я.

664-а. Семенуха.

 

10:59:40

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Самопоміч". Шановні українці, я хочу звернутися саме до вас, пояснити, що ж відбувається з цим Законом про деокупацію. На превеликий жаль, на четвертий рік війни цей проект закону так і не визнає реальності і війну не називає війною. І, на жаль, він є надто критично практичним, корисним з практичної точки зору, а, можливо, навіть в деяких випадках є і шкідливим. Без врахування чотирьох суттєвих зауважень, я думаю, що дуже складно отримати користь від цього законопроекту.

Перше. Очевидно, що окупований український Крим і Севастополь так само має бути вирішений цим законом.

Друге. Український парламент зобов'язаний вписати у тіло закону дату початку війни на Донбасі, бо саме так буде наступати юридична відповідальність Росії. Я думаю, що, очевидно, у законі треба заборонити торгівлю з окупантами, за винятком особистих речей та гуманітарної допомоги.

І останнє. Треба дати право Президенту використовувати Збройні Сили України виключно після згоди національним парламентом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, поправка 664 була комітетом відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

 

11:01:04

За-106

Рішення не прийнято.

666-а. Не наполягає.

667-а. Не наполягає.

667-а. Лубінець. Включіть мікрофон.

 

11:01:29

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Доброго дня, шановні громадяни України, шановні колеги. 667 моя поправка фактично надає шлях відновлення української влади на окупованій територій. Я у цій поправці прямо прописую, що відновлюється українська влада шляхом спочатку звільнення територій, потім відновлення органів державної адміністрації і потім після цього проводяться вибори, але не раніше ніж через рік з дня відновлення державних адміністрацій України. Тому знову ж таки ми кажемо про те, що цей законопроект – закон про реінтеграцію. Так ось ця поправка чітко, покроково надає так, як ми відновимо українську владу на окупованій території.

Логіка комітету знову ж таки не зрозуміла для мене. Якщо відхилили мою поправку, то запропонуйте ваш шлях, але чітко виписаний у цьому законі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, поправка 667 комітетом була відхилена. Хто її підтримує, прошу проголосувати.

 

11:02:53

За-109

Рішення не прийнято.

668-а. Не наполягає.

669-а. Не наполягає.

670-а. Не наполягає.

671-а. Не наполягає.

І, колеги, остання правка 673. Не наполягають. А, Білецького –  зараз вернемося.

671-а, Петренко. Включіть мікрофон.

Але секундочку, колеги, це є передостання правка. Це означає, що після того ми переходимо вже до остаточного обговорення і голосування. Хвилин за п'ять відбудеться голосування. Тому я прошу усіх голів фракцій запросити депутатів в зал і секретаріат Верховної Ради повідомити, що скоро відбудеться прийняття рішення.

І, будь ласка, Петренко, включіть мікрофон.

 

11:03:47

ПЕТРЕНКО О.М.

Шановні колеги, цією правкою ми разом з Андрієм Білецьким пропонуємо статтю 11 законопроекту доповнити частиною п'ять такого змісту: "Визнати таким, що втратив чинність Закон України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Частину п'ять відповідно вважати частиною шість".

Ми погоджуємося з думкою доповідача про те, що Закон про особливий статус ОРДЛО він і зараз нікчемний, але після голосування законопроекту, який ми зараз обговорюємо і голосуємо, взагалі не бачимо логіки в одночасному існуванні в часі і просторі двох законів. Одним з них Росія визнається агресором, території окупованими, і там окупаційні адміністрації. І поряд з тим існує закон, який визначає особливості місцевого самоврядування на тих самих територіях. Прошу проголосувати і підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування поправку 671, комітет її відхилив. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

11:05:04

За-164

Рішення не прийнято.

І, таким чином, колеги, ми завершили обговорення правок. І зараз я надаю заключне слово для представника комітету. Хочу нагадати, що ми мали по кількох правках серйозну дискусію. Я дам потім по фракціям, колеги. Я дам по хвилині фракціям після виступу представника комітету.

Отже, колеги, я зараз надаю слово, щоб представник комітету зміг  дати формулювання по тих дискусійних питаннях, які ми проходили і які ми  проговорювали. Після того я дам по хвилині кожній фракції виступити, і потім  переходимо до голосування.  Приймається така позиція?

Отже, зараз Іван Вінник. Скільки вам треба хвилин?  П'ять хвилин.

Будь ласка, Іван Вінник.

 

11:06:05

ВІННИК І.Ю.

По-перше, треба поставити на голосування про підтримку поправок за номерами: 55, 162, 346, 358, 359, 380, 447, 649 - в редакції народного депутата Рябчина.

І я хотів би зазначити зауваження від депутата Князевича з приводу того, що судовий збір буде скасований по відношенню до позовів до країни-агресора - Російської Федерації.

По-друге, комітет пропонує підтримати пропозиції комітету,  підготовлені за наслідками розгляду із  зауваженнями Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради, та внести до остаточної редакції законопроекту, а саме: до преамбули законопроекту.

В абзацах 7 та 18 слова "беручи до уваги" замінити словом "підтверджуючи".

В абзаці 11 слова "яка визнає" замінити словами "№ 72/199 від 19 грудня 2017 року, які визначають".

В абзаці 15 та пункту 1 частини першої та частини другої статті 8, статті 9, пункту 2 статті 11 проекту слова "інші військові формування України" замінити словами "інші, утворені відповідно до законів України, військові формування".

У статті 1 законопроекту слова "ефективний" виключити.

До  статті 2 законопроекту частини четвертої викласти в такій редакції: "Відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до загально визнаних принципів і норм міжнародного права".

До статті 6 законопроекту у частині п'ятій слова "періодично інформує Верховну Раду України" замінити словами "в разі необхідності представляє Верховній Раді України спеціальну доповідь".

Частину шосту викласти в такій редакції: "Україна не несе відповідальність за незаконні дії Російської Федерації чи її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях в Донецькій, Луганській областях або за прийняті ними незаконні рішення".

У статті 7 законопроекту відновити частину першу в редакції автора проекту: "Для забезпечення національної безпеки, зокрема державно-економічної, інформаційної, гуманітарної та екологічної відсічі  і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій, Луганській областях органи сектору безпеки і оборони, інші державні органи і їх посадові особи здійснюють заходи для відновлення територіальної цілісності України, а також забезпечують комплексний розвиток безпекової, економічної, інформаційно-телекомунікаційної,  соціальної, гуманітарної інфраструктури на територіях, прилеглих до тимчасово окупованих територій  в Донецькій та Луганській областях, реалізують відповідно до документів стратегічного оборонного планування заходи зі зміцнення оборонних і безпекових спроможностей України". У зв'язку з тим частину першу і другу законопроекту вважати частиною другою і третьою.

У частині другій слова "зобов'язати забезпечити захист прав цивільного населення та створити необхідні умови для його життєдіяльності" замінити словами "несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення".

У статті 8 проекту у пункті 1 частини першої після слів "Національної поліції України" доповнити словами "працівники закладів з охорони здоров'я".

В пункті 2 частини першої після слів "бойових дій" виключити слова "з метою здійснення заходів забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії у Донецькій і Луганській областях".

Частину п'яту зробити окремою статтею. Після статті 9 законопроекту змінити відповідно нумерацію статей закону.

У частині третій статті 8, у частині третій статті 9 законопроекту слова "Президент України" замінити словами "Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України" у відповідних відмінках.

Частину третю статті 9 викласти в такій редакції: "Командувач об'єднаних сил реалізує свої повноваження через об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, повноваження командувача об'єднаних сил визначається положенням про об'єднаний оперативний штаб, яке розробляється Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням міністра оборони".

Доповнити законопроект після статті 9 новою статтею у такій редакції,  стаття 10: "У разі розширення збройної агресії Російської Федерації за межі Автономної Республіки Крим та місто Севастополь, Донецької і Луганської областей для відсічі її стримування у будь-який час на будь-якій території, частині України залучаються і використовуються сили та засоби, передбачені у статті 8 цього проекту, в порядку, встановленому статтею 9 цього закону". У зв'язку з цим змінити відповідно нумерацію статей законопроекту.

У статті 10 законопроекту частину другу викласти в такій редакції: "Командувач об'єднаних сил у разі реальної загрози життю за здоров'ю особам, які перетинають лінію розмежування, має право обмежити в'їзд цих осіб на тимчасово окуповані території Донецької, Луганської областей на період існування цієї загрози".

У частині четвертій слова "допускається з дозволу командувача об'єднаних сил" замінити словами "може тимчасово бути обмежено на період проведення таких заходів командувачем об'єднаних сил".

У частині шостій після слова "особи" доповнити словами "визначені статтею 8 цього закону".

До статті 11 проекту у пункті 5 по всьому тексту виключити слова "у Донецькій, Луганській областях" та у підпункту 4 виключити слова "Російська Федерація", оскільки зазначені зміни пропонуються до законів загально-регуляторної дії, норми яких розраховані на регулювання не існуючих, конкретних, а типових майбутніх ситуацій, що можуть бути пов'язані із будь-якою частиною території України чи будь-якої іноземної держави.

Підпункт 3 виключити, оскільки Закон України "Про Збройні Сили" вже містить аналогічну норму в статті 1.1.

 Підпункт 9 викласти в такій редакції:  "Частину першу статті 3 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" доповнити новим абзацом: "Антитерористична операція може здійснюватись паралельно і одночасно з відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України".

У пункті 8 слова "повноваження та" виключити.

Комітет ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді даний проект Закону України за результатами розгляду в другому читанні прийняти в другому читанні та в цілому. Наголошую, що за результатами розгляду в другому читанні та в цілому пропоную доручити Комітету з питань нацбезпеки та оборони при підготовці його на підпис Голові Верховної Ради здійснити спільного з Головним юридичним управлінням техніко-юридичне доопрацювання.

Прошу підтримати з правками під стенограму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переважно це були техніко-юридичні правки, які врегульовують. Я прошу зараз по хвилині фракціям. Починаємо –  "Блок Петра Порошенка", одна хвилина.

 

11:11:28

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я прошу зараз весь зал згуртуватися, всі проукраїнські сили згуртуватися і прийняти до уваги один дуже простий факт. Можливо, юридичні чи якісь точкові питання не до кінця і узгоджені між різними фракціями та групами в цьому парламенті. Але ми маємо зараз мати  на увазі головне: ми всі маємо об'єднатися навколо того, що ми маємо значно підвищувати ефективність нашого спротиву збройній агресії країни-агресора і Кремля.

Тому, шановні колеги,  закликаю всіх об'єднатися і підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від "Народного фронту"  Максим  Бурбак, одна хвилина.

 

11:12:16

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги!  Вкотре підтверджую позицію "Народного фронту", що сьогодні ми проходимо іспит. І впевнений, що Верховна Рада цього скликання його складе позитивно. Тому що вперше в цих стінах було створено проукраїнську, прозахідну більшість. І зараз ми маємо підтвердити, що вона є. Це більшість патріотів, які переживають за Україну, які роблять все, щоб відновити територіальну цілісність  нашої держави.

Тому ще раз звертаюся до всіх депутатів, бути політично відповідальними громадянами України, не зважаючи на  фракції, політичні партії, віддати  свій голос за цей потрібний  законопроект, яким вперше визнається Росія  країною-агресором. Це додатково дасть нам позицію у міжнародних судах.

Тому, шановні колеги, звертаюся ще раз, ми всі повинні зараз об'єднатися і проголосувати за цей такий важливий законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Опозиційного  блоку" Бойко.

 

11:13:20

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане Голово, шановні присутні!  Всі громадяни України на  перше місце по вирішенню проблем ставлять питання завершення  конфлікту на сході і повернення територій і людей в Україну.

Наша фракція вважає, що  прийняття цього  законопроекту не вирішує це питання. Більше того, його прийняття приведе до порушення всіх міжнародних угод і домовленостей, які має наша країна на шляху дипломатичного вирішення  конфлікту.

Наша фракція вважає, що тільки  виконання домовленостей, в тому  числі Мінських угод, і дипломатичний шлях поверне територіальну цілісність  державі.  Ми будемо голосувати проти  цього закону. Вважаємо його шкідливим для громадян України  і для держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Самопомочі" Олег Березюк.

 

11:14:22

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановний пане  Голово! Щойно з трибуни був зачитаний  текст швидко і незрозуміло.  По великому рахунку,  жодна людина в залі не знає, за що зараз буде голосувати, після  двох днів розмов.

Тому для того, щоб прийняти остаточне рішення, ми вимагаємо  15 хвилин перерви для тексту, який  щойно був зачитаний з трибуни. Це один  з найважливіших законів, який приймає Верховна Рада. Це фізично неможливо. Прошу текст і 15 хвилин перерви для  визначення  щодо голосування. Це вимога згідно Регламенту Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Від "Батьківщини". Хто від "Батьківщини" буде?

Радикальна партія, Олег Ляшко.

 

11:15:24

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги, минулої доби на східному фронті внаслідок обстрілу російської зброї троє наших військових загинули, п'ять поранених. А в Раді досі є депутати, які не вважають Росію окупантом і вигадують приводи, щоб не голосувати за закон, який визнає Росію агресором. Так звана "партія миру в Україні" – це пряма або таємна агентура Кремля, завдання якої – переконати українців, що треба погоджуватися на "мир від Путіна",  будь-яких принизливих для українців умовах. Це не дорога до перемоги, це  дорога до поразки. Агресор розуміє тільки мову сили, а не принизливе "блеяння загнаної вівці".

Тому треба бути сильними, і в жодному випадку не принижуватися, бо втратимо і честь, і миру не здобудемо. Ми голосуємо! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Від "Батьківщини" Соболєв.

 

11:16:32

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, наша фракція з тими правками, які були проголосовані до моменту зачитання тексту паном Вінником, схилялася за те, щоб голосувати за цей законопроект.

Будь ласка, роздайте нам ці правки, бо чому там зникло слово "Росія"? Нам розказують, що, виявляється, може бути агресія з  боку будь-якої країни. Але це закон, який визначає саме деокупацію Донбасу. Тому не вводьте нас в оману! Роздайте ці правки. Ми з фракцією "Самопоміч" попросили 15 хвилин перерви, і після цього ми проголосуємо за цей закон.

Тому наше прохання є дуже конкретне: ми повинні розуміти, за що голосує зал по тих правках, які оголошені з голосу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги, хто ще наполягає від фракцій і груп для виступів? Ніхто, так?

Будь ласка, Оксана Сироїд, одна хвилина, і потім – Ірина Геращенко, одна хвилина.

 

11:17:46

СИРОЇД О.І.

Ви знаєте, видавалося, що після двох років, двох з половиною років після того, як "Самопоміч" вимагала визнати Росію окупантом, здавалося, що ви погодилися на це. Але в цьому законі так багато махінацій, там немає дат, там багато чого такого, що невідомо до яких наслідків це приведе.

Ви думаєте, що люди не знають що відбувається? Ви думаєте, не знають... Люди вам написали: якщо вважаєте, що нема торгівлі, а є переміщення товарів, то обстріли є переміщенням снарядів. Тільки чомусь зараз імпорт для України перевищує експорт.

Знаєте що, можете голосувати. Але поки не буде рішень, законних і конституційних, рішень Президента про введення воєнного стану, про застосування Збройних Сил України, поки замість війни, замість визнання війни ви будете проводити заходи, поки ви будете проводити АТО, голосуйте, але ви наближаєте кримінальну відповідальність Президента і секретаря РНБО, колишнього презоспікера, голосуйте. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Геращенко, одна хвилина.

 

11:19:03

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, насправді,  сьогодні є два маркери цього голосування: або ми визнаємо, що Росія є країною-агресором і, насправді, є одна дата агресії проти України, і це дата стосується і Криму, і Донбасу, немає трьох різних дат, або ви займаєтесь словоблуддям.

Друге. Я хочу звернутися до наших військових. Дорогі мої, давайте  оголосимо для деяких тут флешмоб, щоб не принижували нашу армію, бо наша армія, вона воює, а не торгує. Надішліть ось  цим, будь ласка, сюди товаришам фото з окопів, фото з бліндажів, фото на кордоні, щоб вони  бачили, що це ви воюєте, а не торгуєте.

А що стосується переміщення  зброї, то воно відбувається не через наші контрольно-пропускні пункти, а через 400 кілометрів неконтрольованого кордонну з країною-агресором – з Російською Федерацією. І саме там ми маємо з вами  влаштовувати редути, а  не оці паяцні редути, які тут деякі фракції, які допомогли вкрасти Курченку нашу власність, зараз будуть влаштовувати.

І останнє. Не Мінські угоди розв'язали війну! Війну розв'язала країна-агресор! І всі ті сьогодні в країні-агресорі,  хто розв'язував цю війну, вимагають  денонсувати "велику угоду" між Росією і Україною.  Між нами немає дружби сьогодні, але ми маємо вічного сусіда – Росію, на жаль. І тому ми маємо зупинити війну сусіда – голосуємо за визнання Росії країною-агресором!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І для роз'яснень – Іван Вінник. Для пояснень. Будь ласка.

 

11:20:53

ВІННИК І.Ю.

Я прошу… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Іван Вінник.

 

ВІННИК І.Ю. Шановні колеги! Від двох фракцій парламенту, які працювали над текстом до другого читання цього законопроекту надійшла пропозиція стосовно пункту 5 "Перехідних і прикінцевих положень".

В чому зміст цього пункту. В "Перехідних і прикінцевих" положеннях ми вносимо зміни в закони загальної регуляторної дії.

Законом про особливості державної політики ми створюємо новий правовий елемент застосування зброї під час відсічі агресії. Це заходи забезпечення  національної безпеки. Ми пропонували в законах регуляторної дії виключити факт Російської Федерації, тому що Україна може зазнати агресії від будь-кого, і саме тому таким чином ми хотіли підсилити взагалі цей проект.

Але, якщо є сьогодні згода двох фракцій, що ми вбачаємо  загрози виключно з боку Російської Федерації, я знімаю пункт 5, під стенограму читаю,  наступним чином, по всьому тексту  виключити слова "у Донецькій і Луганській областях" та в підпункті 4 виключити слова "Російська Федерація", оскільки зазначені зміни пропонуються до законів загальної регуляторної дії, норми яких розраховані на регулювання не існуючих, конкретних, а типових майбутніх ситуацій, що можуть бути пов'язані з будь-якою частиною території України.

Прошу це не враховувати під час техніко-юридичного доопрацювання. Ми говоримо виключно про агресію Російської Федерації і  законодавство впроваджуємо на відсіч агресії  Російської Федерації. Крапка. Все. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, увага, я прошу зайти в зал, приготуватись до голосування.

Я хочу нагадати, колеги, три дні ми розглядаємо даний законопроект, законопроект надзвичайної ваги, принциповий для України. І я хотів би, щоб ми зараз відповідально голосували. І я вважаю, що відтягування часу голосування може призвести до завалення розгляду цього законопроекту. Це моє глибоке переконання.

Я прошу всіх змобілізуватись. І хочу нагадати, що представник комітету попросив повернутись до правок 55 - це відсилочна норма про дату окупації 20 лютого, - правки 162, 346, 358, 359, 380, 447 і 649, це правка Рябчина…

 

ВІННИК І.Ю. В редакції Рябчина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що була в редакції Рябчина.

Хто за те, щоб повернутись до цих правок, комітет просить повернутись до цих правок. Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо, колеги.

 

ВІННИК І.Ю. В редакції Рябчина з урахуванням комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повертаємось, повертаємося до правки Рябчина в тому числі.

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати повернення.

 

11:23:58

За-264

Ми повернулись. Тепер прошу, Вінник, дайте чітке роз'яснення.

 

11:24:07

ВІННИК І.Ю.

649 правка в редакції, яку зачитав народний депутат Рябчин під стенограму, з урахуванням зауваження, яке ми погодили з Князевичем, з приводу "по відношенню до позовів проти країни-агресора Російської Федерації  звільняються від судового збору". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, тепер я ставлю на підтвердження перераховані правки з тою поправкою, яку озвучив Вінник під стенограму. Прошу проголосувати, прошу підтримати, прошу підтвердити. Голосуємо, прошу підтримати. З поправкою Рябчина в тій редакції, яку озвучив Вінник.

 

11:24:43

За-264

Рішення прийнято.

Тепер, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (номер 7163) з поправками, які озвучив під стенограму представник Комітету безпеки та оборони Іван Вінник, під стенограму з трибуни Верховної Ради України, враховуючи ті правки, в тому числі і Рябчина, яка була нами щойно проголосована, з техніко-юридичними правками, доопрацюванням…

 

ВІННИК І.Ю. В Комітеті нацбезпеки і оборони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз наголошую, з тими правками, які під стенограму зачитав Іван Вінник, в другому читанні та в цілому.

Колеги, голосуємо за визнання Російської Федерації агресором і окупантом. Прошу проголосувати, прошу підтримати 7163 в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати.

 

11:26:00

За-280

Закон прийнятий. (Оплески)

Колеги, вітаю всіх, вітаю весь зал. Це рішення, яке ми давно мали зробити.

Паралельно я даю доручення робочій групі і Кабміну розробити законопроект і положення щодо вільної економічної зони. Це моє окреме доручення комітету.

Колеги, вітаю всіх з прийняттям важливого закону. Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, колеги, ми переходимо до наступного питання порядку денного, закону також надзвичайно важливого, який стосується іншої сфери, але він надважливий і для економічних питань, і для питань боротьби з корупцією, – до проекту Закону про приватизацію державного майна (номер 7066).

І я запрошую до доповіді (це друге читання) голову Комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича. Привітаємо Андрія Володимировича, колеги.

Хочу нагадати, цей законопроект має велику кількість правок, але більшість з них є узгодженими. І я сподіваюся, що ми швидко і ефективно пройдемо і цей закон і проголосуємо його ще до обіду. 

Отже, Андрію Володимировичу, вам слово.

 

11:27:14

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні друзі народні депутати! Вітаю всіх з прийняттям попереднього законопроекту. І на ваш розгляд вноситься законопроект 7066 про приватизацію державного майна.

До даного законопроекту надійшло до другого читання 733 поправки, 501 була врахована, 232 поправки відхилені. Зокрема, була відхилені поправки, які не були предметом врегулювання даного законопроекту, хотя вони слушні. Були відхилені правки, які ускладнюють та затягують процедури приватизації, тому що вони протирічать цілям і предмету даного законопроекту, навпаки, спростити і прискорити цей процес. І поправки, які носили зайві уточнення. Тобто все, що треба було врахувати, все, що робило даний законопроект кращим, прогресивнішим, все було враховано Комітетом економічної політики.

Тому, пане Андрій Володимирович, шановні народні депутати, Комітет з економічної політики і я особисто просимо парламент підтримати даний законопроект в цілому в редакції запропонованій комітетом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Може проголосуємо відразу? Але ми мусимо переходити до правок, бо так говорить закон України. І, отже, автора правок прошу приготуватись до роботи.

І я запрошую пані Ірину для зачитування правок по тій самій системі, які відхилені, ми будемо наголошувати, хто хоче поставити на підтвердження шляхом підняття руки, буде просити слово.

Отже, переходимо до обговорення. Будь ласка, пані Ірина.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:29:11

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Голово. Дякую, всім колегам за конструктивний розгляд попереднього законопроекту.

І поправка номер 10 Лапіна народного депутата. Не наполягає.

20-а, Лапін. Не наполягає.

21-а, Лапін. Не наполягає.

33-я, Лапін. Не наполягає.

50-а, Різаненко. Не наполягає.

51-а, Галасюк. Галасюк! Не наполягає.

52-а, Острікова. Острікова! Не наполягає.

53-я, Пташник. Не наполягає.

54-а, Голуб. Будь ласка, Голубу мікрофон.

 

11:29:58

ГОЛУБ В.В.

Дякую. Шановний Андрію Володимировичу, зазначеною правкою я пропоную все ж таки внести дефініцію "стартова ціна об'єкта великої приватизації". Пояснюю, чому. Бо далі по тексту в тілі законопроекту є всюди поняття "стартової ціни", а самого визначення немає. Хоча комітет написав, що правку відхилено шляхом того, що методи визначення стартової ціни містяться у статті 22. Безумовно, це так і я це підтверджую. Але самого визначення, а що ж є саме мінімальна стартова ціна немає. Тому, шановні колеги, я все ж таки просив би, щоб ми цю дефініцію включити вже у статтю, яка регулює питання визначення термінологій. Дякую щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми почули позицію автора законопроекту. Прошу визначатися по 54 поправці пана Голуба

 

11:31:02

За-61

61 голос. Не набирає необхідної кількості.

55-а, Пташник. Не наполягає.

56-а, Різаненко. Не наполягає.

57-а, Острікова. Не наполягає.

Будь ласка, пані Острікова, 57 поправка.

 

11:31:17

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, мої поправки 52 і 57 стосуються стартової ціни об'єктів відповідно малої приватизації та великої приватизації. І я вважаю вкрай важливим розділити поняття і підстави для визначення стартової ціни об'єктів малої і великої приватизації для того, щоб процес малої приватизації був більш автоматизованим, а все ж таки процес великої приватизації там, де ми говоримо фактично про 60-80 стратегічних підприємств, мав більш таку складну процедуру і щоб це була ціна за результатами вивчення аукціонних пропозицій потенційних покупців і щоб вона погоджувалась Кабінетом Міністрів України, а об'єктів комунальної власності – відповідною місцевою радою.

Тому я, шановна пані головуюча, прошу поставити на підтвердження обидві мої поправки і 52, і 57 і прошу їх підтримати, щоб стартова ціна об'єктів великої і малої приватизації визначалася в окремих поправках, в окремих нормах по-різному. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, ви вимагаєте, щоб і 52-у ми поставили, і 57-у? Я оголошувала, ви просто не почули.

Отже, на вимогу пані Острікової спочатку 52 поправку ставимо на голосування зали. Прошу визначитися.

 

11:32:49

За-60

60 голосів. Не набирає необхідної кількості.

Тепер 57-а, яку вже автор роз'яснила. Прошу визначитися.

 

11:33:07

За-53

53 голоси. Не набирає необхідної кількості.

58-а. Мірошниченко не наполягає.

59-а, Сажко. Не наполягає.

61-а, Гуляєв. Не наполягає.

Лапін, 65-а. Не наполягає.

Лубінець, 66-а. Будь ласка, мікрофон.

 

11:33:23

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Ця правка стосується земельної ділянки, оскільки в положенні даної статті обійшли це питання. Я вважаю, що слід уточнити саме в цій нормі те, що стосується земельної ділянки. Тому прошу поставити на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначаємося по 66 поправці народного депутата Лубінця. Прошу голосувати, колеги. Комітет відхилив.

(Шум у залі) Зараз подивлюся. Близько тисячі поправок.

 

11:33:58

За-59

Не врахована ваша поправка.

85-а, Левченко. Не наполягає.

Я не бачу. Колеги від "Самопомочі, я прошу вас, Левченко буде зараз наполягати на поправці. Дуже дякую.

Будь ласка, мікрофон Левченку.

 

11:34:16

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Ну, по-перше, слід зазначити, що цей закон є абсолютно в законопроекті абсолютно неприйнятним, тому що він пропонує спрощувати умови приватизації під час війни, що дозволятиме ще більший дерибан залишків стратегічного державного майна, ніж зараз відбувається.

Абсолютно неприпустимо продавати прибуткові державі підприємства, неприпустимо продавати стратегічні підприємства, а, тим більше, неприпустимо це робити під час війни. І тут, коли зараз от тільки що розглядався попередній закон, розповідали дуже багато про захист державних інтересів, а такими законами, власне кажучи,  займаються подальшим плюндруванням  держави.

Моя поправка стосується того, що цей законопроект  пропонує позбутися такого поняття, як  державна програма приватизації. Пропонується цю ідею взагалі прибрати з діючого законодавства.  Таким чином, полегшити свавільний розпродаж державних підприємств.

Я вважаю, що має бути, безперечно, ухвалена і має бути подалі залишитися норма про державну програму приватизації. Щоб чітко було розписано, що, коли і чому має бути приватизовано.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Колеги, прошу визначатися по 85 поправці пана  Левченка. Комітет відхилив. 85-а це поправка.

 

11:35:38

За-45

45 голосів. Не підтримана.

Наступна – 87-а, Романовський.

86-а? Зараз, дивлюся. 86 поправка, це Войціцька, вона врахована частково.

Будь ласка, пані Войціцькій мікрофон.

 

11:35:54

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Вікторія Войціцька, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Наша поправка передбачає, що об'єкти критичної інфраструктури, ті, які необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, українця, не мають бути приватизовані.

Наведу вам простий приклад. Приватизація обленерго. Коли фактично ці об'єкти опинилися в руках олігархів, і, як ви прекрасно пам'ятаєте, 2015 рік, коли відбувався фактично шантаж всієї країни через віялові підключення щодо підняття… необхідності підняття ціни на вугілля і відповідно ціни на електроенергію, вся країна була заручником одного олігарха –  Ахметова. Ми не маємо права особливо під час війни допустити приватизацію тих об'єктів критичної інфраструктури, які забезпечують нормальну життєдіяльність людини.

Тому я дуже прошу підтримати свою правку і врахувати  її в тексті закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановна колега.

Колеги, комітет частково врахував поправку пані Войціцької. Але автор наполягає на повному врахуванні. Я прошу залу визначитися. Позиція представлена автором. Прошу визначатися.

 

11:37:19

За-67

67 голосів. Не набирає необхідної кількості.

87-а, Романовський. Не наполягає.

Далі, 91-а. Одарченко. Не наполягає.

92-а, Левченко. Будь ласка, мікрофон пану Левченку.

 

11:37:34

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода" 223 округ. Справа в тому, що цей законопроект, один з методів його полегшення тотальної приватизації, він скорочує перелік, галузевий перелік підприємств, установ, які заборонені до приватизації. Так у нас є окремий закон, окремий перелік підприємств, які заборонені, але також в діючому законодавстві є галузевий перелік тих галузей, які абсолютно неприпустимо приватизовувати будь-що в цих галузях. Цей законопроект скорочує такий перелік. Я вважаю, що це неприпустимо.

Потрібно залишити в законодавстві заборону на приватизацію майна підприємств, установ та організацій, Національної академії наук, галузевих академій наук, що використовуються для виконання фундаментальних прикладних досліджень, об'єктів культури, що належать до майнових комплексів установ Національної академії наук України, майно підприємств, організацій Національної гідрометеорологічної служби, міжнародні аеропорти, тому що це пропонується виключити звідси. Я так підозрюю, що це перша приватизація аеропортів вже в Україні. Тому цей перелік скорочувати не можна, вимагаю підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голосуємо за поправку пана Левченка, це поправка номер 92, комітет її відхилив. Прошу визначатися.

 

11:38:58

За-47

Я хочу, просто тут був коментар голови комітету, я не дала йому слово. Пане Андрію, пане Андрію, будь ласка, пане Андрію, ви хотіли відкоментувати цю поправку 92. Будь ласка, ваша реакція, я перепрошую, що після голосування, але не побачила сигналу, прошу.

 

11:39:18

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Юрій, ви частково абсолютно правильно поправку. Але я хотів би вас повідомити, що, на жаль, на сьогоднішній день академії наук мають великий банк землі, мають великі банки нерухомості. І так сталося, на жаль, що це все працює підпільно, в чорну, тобто занижена дуже вартість, і така корупція, яка на сьогоднішній день там  відбувається, вона не дає можливості нам захищати ці непрофільні активи. А в переліку, що заборонено, там буде те, дійсно, чим галузеві академії наук, вони їм потрібні для їхнього функціонування. А всю ту корупцію, весь той чорний бізнес, який вони там розвели, ми повинні прибрати з вами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосували цю поправку.

Наступна - 93-я поправка Левченка, це просто була тільки що реакція і коментар комітету.

Будь ласка,  пан Левченко, мікрофон зараз.

 

11:40:19

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. По-перше, от знаєте, цей коментар, який тільки що був, це квінтесенція політики діючої влади. Боротися з корупцією треба шляхом призначення нормальних людей на відповідні посади і створення правової держави, коли садять злочинців, а не шляхом приватизації функцій держави, розумієте. Бо ця влада останні три роки "бореться з корупцією" (в лапках) шляхом приватизації функцій держави, так званою дерегуляцією і так званою приватизацію, а так на справді просто віддаючи повністю управління державою на поталу приватним інтересам. Це щодо логіки просто ідеологічної.

Щодо цієї поправки. Пропозиція змін, в законопроекті дозволяє суттєво розширити перелік об'єктів приватизації таким чином, що передбачена можливість придбати майно, що знаходиться у власності СБУ чи Збройних Сил України. Для цього достатньо, аби воно, цитую, "не забезпечило виконання встановлених законодавством завдань", і тоді вже можна буде його приватизовувати. Це абсолютно неприйнятна норма, і я вимагаю цю норму прибрати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо за поправку 93, Левченка. Комітет її відхилив.

 

11:41:43

За-45

45 голосів. Не набрано необхідної кількості.

94-а, Войціцької. Наполягаєте?

95-а теж пані Войціцька, будь ласка,  мікрофон.

 

11:41:50

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Вікторія Войціцька, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Правка 95 говорить про те, що ми маємо виключити з переліку об'єктів до приватизації ті об'єкти, що забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для  безпеки держави, і замінити на критичну  інфраструктуру, тобто системи та  засоби, фізичні чи  віртуальні, що забезпечать надання послуг, що є необхідними для  обороноздатності держави та підтримки нормальної життєдіяльності людини.

І про що тут йде мова. Я вам наведу дуже простий приклад. В Міністерстві оборони на деяких складах для того, щоб  складати військову, нашу  техніку, боєприпаси, не вистачає звичайних ящиків. Я сама була свідком цього. І для того, щоб було їх достатньо, необхідно, щоб  функціонували лісгоспи, необхідно, щоб функціонували  відповідні цехи, які виробляють ці  ящики, а вони не працюють. І не працюють вони в тому числі через те, що вони  взяті під контроль певними групами приватними.  Тому ми маємо забезпечити абсолютно нашу обороноздатність, і ми маємо зробити все…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, завершити.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Ми маємо зробити все, щоб  ті об'єкти,  які  необхідні для обороноздатності,  вони обов'язково залишалися  в  переліку таких, які заборонені. Хоча вони насправді і є тими, які обслуговують, надають відповідні послуги, виробляють відповідні товари. Тому дуже прошу  підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар комітету, чому вона була не врахована.

 

11:43:31

ІВАНЧУК А.В.

Шановна пані Вікторія, я підтримую вас. Але в українському законодавстві відсутнє визначення понять "критична інфраструктура" та "нормальна життєдіяльність людини". Ну, немає цього в законодавстві, Віка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначаємося, будь ласка.  Позиція  автора озвучена по 95 поправці, комітет її відхилив.

 

11:44:04

За-45

45 голосів.  Не прийнята.

96 поправка народного  депутата Войціцької. Не наполягаєте.

97-а, Левченка. Будь ласка,  мікрофон.

 

11:44:16

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую.  Моя поправка  стосується вкотре питання  державної  програми приватизації. Законопроект пропонує позбутися такого поняття взагалі. Очевидно, що такі зміни до законодавства носять корупційний характер, оскільки державні службовці, особливо сьогоднішнього державного апарату,   будуть самовільно і свавільно приймати рішення щодо  приватизації тих чи інших об'єктів. Очевидно, коли тому чи іншому олігарху або його прислузі буде вигідно прибрати до рук черговий шмат народного майна, то тоді він  буде  подаватися і на приватизацію. Без жодної якоїсь економічної стратегії, без жодної логіки  розвитку економіки загалом.

Відповідно, я все ж таки наполягаю на тому, щоби була Державна програма приватизації, щоби це поняття лишалося на рівні законодавчому – так? – а не лишалося, скажімо, на відкуп виконавчій владі.

Прошу все ж таки підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція почута. Коментар від комітету, прошу.

 

11:45:25

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Юрій, просто даний законопроект в разі, якщо він буде прийнятий в цілому, ним визначається, що Закон про Державну програму приватизації втратить чинність. Навіщо нам його…  Якщо він буде прийнятий, то закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо за поправку народного депутата Левченка, 97-у. Комітет її відхилив.

 

11:46:01

За-48

Не підтримана ваша поправка.

Наступна, 104-а, Войціцька.  Не наполягає.

106-а, Левченко. Будь ласка, мікрофон.

 

11:46:10

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Законопроект в частині полегшення  умов приватизації у воюючій країні – так? – в якій економіка не надто добре себе почуває, законопроект пропонує змінити цифру 250 на 100.

А що це за цифра? Це цифра, згідно якої визначається поняття "великого підприємства". Тобто якщо за звітний період, за останній звітний рік вартість активів перевищує 250 мільйонів гривень – так? –  то це – велике підприємство, тільки тоді вважається. Законопроект пропонує зробити саме 250. Перепрошую, я трошки не так сказав.

А я пропоную залишити це, як воно зараз є,  на рівні 100 мільйонів гривень, для того щоб не полегшувати процес приватизації під час війни, щоби не називати реально великі підприємства маленькими підприємствами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку 106, колеги.

 

11:47:31

За-42

Не підтримана.

Наступна – 115-а народного депутата Войціцької. А, Сотник, будь ласка, пані Сотник.

 

11:47:40

СОТНИК О.С.

Дуже дякую, пані головуюча. Наші спільні поправки. Олена Сотник, фракція "Самопоміч".

115 поправка, вона стосується, в принципі, дуже логічної речі, яку ми намагалися донести, в тому числі Міністерству економіки. Коли ми продаємо якийсь об'єкт, якщо ми  хочемо  забезпечити  максимальну його інвестиційну привабливість, то, звичайно, що цей об'єкт необхідно продавати разом із земельними  ділянками. Тому що в Україні, ні для кого не секрет, що  дуже часто оформлення земельної ділянки – це виглядає як окрема проблема, а іноді і перепона. І тому для іноземних інвесторів, якщо ми хочемо, щоб сюди заходили компанії, це є критично, щоб певна інфраструктура або об'єкти приватизації продавалися разом із земельними ділянками, на яких вони  знаходяться. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Визначаємося по цій спільній поправці пані Сотник і її колег. Прошу визначитися.

 

11:48:50

За-55

Не підтримується вона.

128-а, Бєлькова. Не наполягає. 128-а. Не наполягає Бєлькова.

129-а, Каплін.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я оголосила вже, 129-а, потім повернуся.

129-а, Каплін. Прошу мікрофон.

 

11:49:06

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. Я хочу нагадати мільйонам наших співвітчизників, які зараз стежать за трансляцією телеканалу "Рада", що у 1991 році в Україні було 7,5 тисяч середніх і великих промислових підприємств, залишилося за 27 років керування нашою державою новими, так званими, політичними елітами і Міжнародним валютним фондом і Світовим банком всього 300-350 підприємств. Держава була 14-ю в світі – в  світі, не в Європі –  за рівнем індустріального потенціалу, зараз знаходиться на 164 місці.

Цією правкою я пропоную аби ми повернули право трудовому колективу брати участь у приватизації підприємства. І щоб прості, звичайні громадяни, які побудували ці заводи, побудували ці фабрики, зберегли і утримували за рахунок своєї низької заробітної плати ці фабрики і заводи,  отримали право на власність цих підприємств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар від комітету, від голови комітету.

 

11:50:19

ІВАНЧУК А.В.

Шановний народний депутат, ваша поправка не відноситься до предмету цього закону. Її треба вносити до Цивільного кодексу, Господарського кодексу і  Закону про акціонерні  господарські товариства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  голосуємо за поправку  129-у. І потім я передаю слово шановному Голові. Прошу визначитися.

 

11:50:53

За-21

21 голос. Не підтримана поправка.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:50:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я на секундочку перерву нашу системну роботу. Я хочу оголосити, що на пленарному засіданні Верховної Ради України присутня офіційна делегація парламенту Грузії на чолі з головою парламенту Араклієм Кобахідзе. Давайте привітаємо наших колег, представників від усіх фракцій грузинського парламенту! (Оплески)

Шановні колеги, я хочу сказати, що ми вчора провели дуже серйозні зустрічі по співпраці між нашими  країнами. Цього року і ми, і Грузія відзначаємо 100-ліття відновлення нашої державності і 100-ліття відновлення дипломатичних відносин між  Україною і Грузією. У нас спільна історія. У нас спільні виклики. Ми пригадуємо, як у 2008 році Росія почала агресію проти  Грузії. Тоді ми не могли уявити, що через кілька років почнеться агресія і проти нас. Ми маємо спільні виклики проти Російської Федерації по захисту  нашого суверенітету, але ми маємо і спільний шлях – шлях в ЄС, шлях в НАТО, і ми тим шляхом йдемо пліч-о-пліч. І, я впевнений, незадовго буде той день, коли і Україна, і Грузія буде повноправним членом і ЄС, і НАТО. Бажаємо успіху вам, наші колеги, і бажаємо успіху нашій спільній боротьбі. Вітаємо вас! (Оплески)

І зараз надаю слово Войціцькій. Ви озвучте номер правки, включіть мікрофон. 125-а, будь ласка.

 

11:52:33

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Так, 125 правка стосується комунального майна, яке належить відповідно місцевим нашим органам влади. І тут мова йде про те, що місцеве самоврядування у межах своїх компетенцій здійснює приватизацію комунального майна згідно з принципами цього закону та виключно на електронних аукціонах. Тобто ми хочемо забезпечити абсолютну прозорість процесу проведення приватизації на рівні якраз місцевої влади, що стосується комунального майна. Вважаємо, що це абсолютно логічно, і це тільки посилить якраз довіру громад до своєї місцевої влади.

Тому прошу підтримати нашу пропозицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Андрій, прокоментуйте.

 

11:53:17

ІВАНЧУК А.В.

Шановна пані Вікторія, ваша поправка врахована по суті даним законопроектом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, 125 правка комітетом була відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати, будь ласка.

 

 

11:53:43

За-49

Рішення не прийнято.

Зараз 130 правка, Семенуха. Будь ласка, включіть мікрофон пану Роману.

 

11:53:57

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, я прошу поставити 130 правку на підтвердження, оскільки в тій редакції вона збільшує можливість участі російських компаній в приватизації українських державних об'єктів. Ми загалом вважаємо, що одне із завдань стратегічних цього закону і приватизації загалом призупинити збільшення впливу російського капіталу в українській економіці. Якщо при голосуванні в першому читанні проект забороняв участь і приватизацію тих компаній, власниками яких є резидент Росії, компаній, зареєстрованих в Росії, та російських громадян, то до другого читання після врахування поправки заборона поширюється лише на російські державні компанії та осіб, щодо яких застосовані санкції. Приватизація протягом багатьох років в Україні була шляхом головних каналів проникнення російського капіталу в українську економіку, а, відповідно, збільшення впливу.

Тому ми переконані, що мета цього закону має бути такою, щоби обмежити, зменшити вплив російського капіталу в українській економіці. Прошу поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, прошу, Андрію Володимировичу, прокоментувати.

 

11:55:05

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, прошу підтримати 130 поправку пана Різаненка, вона врахована комітетом частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Різаненко. Пане Різаненко! Одну хвилину, включіть мікрофон.

 

11:55:22

РІЗАНЕНКО П.О.

Я як автор поправки хочу зазначити, що метою даного законопроекту було саме спрощення приватизації, а не створення додаткових бар'єрів для того, щоби творилося те, що творилося 25 років. А творилося наступне, що при приватизації тих чи інших об'єктів відсікалися всі учасники. І я розумію, що звичайно, дуже красиво прикриватися боротьбою з країною-агресором і так далі, але якщо ви уважно вчитаєтесь в правку і в суть закону, то санкційні компанії, санкційні країни, об'єкти, які під санкціями, не можуть приймати участь в приватизації. Але штучні створювати перепони не варто. Тому прошу підтримати дану поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, комітет просить підтримати дану поправку. Вона ставиться на підтвердження, 130 правка. Комітет просить її підтримати.

 

11:56:26

За-53

Рішення не прийнято.

Наступна – 131-а? 132-а. Хто буде виступати? Ви, так? Пане Романе, 132 правка.

 

11:56:39

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, правка 132, яка також врахована комітетом, виключено з законопроекту принципово, на мою точку зору, важливо норму, яка забороняла участь в приватизації об'єктів державної власності покупців, що мають непрозору структуру власності або походять з офшорних юрисдикцій.

Тому, оскільки метою законопроекту є, принаймні як декларується авторами, збільшення прозорості і спрощення, ми не можемо допустити приховування певної інформації і тому, щоби реальними покупцями були компанії, які походять з офшорних юрисдикцій. Прошу поставити на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович, прокоментуйте.

 

11:57:20

ІВАНЧУК А.В.

Не хочу коментувати, ставте на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не хоче голова комітету коментувати...

Я ставлю на підтвердження поправку 131. Комітет просить її підтримати, як я розумію. Прошу проголосувати. Прошу визначатись.

 

11:57:52

За-43

Рішення не прийнято.

Отже, колеги, лишається одна хвилина до перерви, а мені необхідно ще зачитати оголошення. І я хочу наголосити і авторам правок, і голові комітету, що о 12:30 ми відразу перейдемо до розгляду правки. Давайте визначимось, яка буде наступна правка –  133-я, 134-а?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. 134-а пані Сотник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 134-а. Отже, ми почнемо з неї. Ми з 134 правки почнем о 12:30. Будь ласка, будьте в залі.

І, Андрій Володимирович, 134-а правка відразу о 12:30, ми розпочнем з неї роботу.

І хочу зробити оголошення. Шановні народні депутати, 22 січня ми будемо відзначати одну з фундаментальних подій української державності –  століття проголошення незалежності України. В цей же день ми святкуємо День соборності України. Під час перерви о 12:00 годині запрошуємо вас взяти участь у відкритті нової експозиції нашого музею українського парламентаризму, яка присвячення 100-річюю Української революції та презентації 50-томного зібрання творів голови Центральної Ради України Михайла Грушевського. І відкриття і презентація відбудеться на третьому поверсі. Теж можу вам сказати, що відучора в кулуарах парламенту портрет Грушевського відкриває нашу галерею. І хто буде мати бажання, теж може подивитись, це важливий знак для оцінки нашого минулого, для оцінки подій столітньої давності, коли наші діди стали на боротьбу за українську державність. Тому запрошую всіх на відкриття виставки на третій поверх.

А зараз згідно Регламенту я оголошую перерву у роботі Верховної Ради України на 30 хвилин. О 12:30 прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи. Дякую вам.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариство, час, відведений для перерви, завершений. І, я вважаю, що ми повинні працювати більш інтенсивно, у нас сьогодні в порядку денному є ще надзвичайно важливі закони, в тому числі і про допуск іноземних військ. Документ має кількасот правок. І я би просив авторів правок, особливо тих, які підтримують закон концептуально, можливо, не на кожній наголошувати, і більш щоб була інтенсивна дискусія.

Я хочу нагадати, що ми завершили на правці 134. І дану правку озвучить Олена Сотник. Андрій Володимирович, я прошу долучатись до нашої роботи.

І, будь ласка, Олена Сотник, включіть мікрофон.

 

12:33:25

СОТНИК О.С.

Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ця поправка стосується питань, які обговорювалися останні 30 хвилин до початку цього засідання. А саме питання, чи може Росія як вже визнаний агресор і чи може російський капітал придбати фактично наші підприємства. Категорична позиція "Самопомочі", що не можуть інтереси приватизації, не можуть стояти питання грошей попереду безпеки держави і попереду нашого суверенітету.

Тому ми принципово… для нас є принципова позиція, це головна позиція, для підтримки цього закону, що в ньому має бути прописано дуже чітка норма, яка дасть всі запобіжники для того, щоб російський капітал або кінцеві бенефіціари, якщо є з Російської Федерації, не могли приймати участь у приватизації українських підприємств. Це питання національної безпеки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

12:34:37

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я хотів би проінформувати, що пані Олена і взагалі група народних депутатів, які вносили поправки даного змісту, ми синтезували під час перерви це все, і в нас є напрацювання, і я вкінці розгляду зачитаю під стенограму, як ми домовились, досягли консенсусу. І це дасть можливість всім фракціям і групам підтримати даний законопроект в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я поставлю на голосування. Але, наскільки мені відомо, що голова комітету зустрівся з багатьма фракціями і узгодив компромісні формулювання. І я обіцяю, що ми перед голосуванням їх озвучимо, і тоді ви вже зможете дати їм оцінку, і визначитися щодо голосування.

Але я  ставлю на голосування 134 поправку. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

12:35:36

За-32

Рішення не прийнято.

Наступна – 135-а. Іллєнко, будь ласка.

 

12:35:46

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Наша поправка  стосується того, щоб не допустити навіть теоретичної  можливості, щоб наші українські підприємства опинилися в  руках московських власників або їхніх представників тут, в Україні. Тому що ми вважаємо абсолютно ненормальною нормою, що, мовляв, от якщо менше 10 відсотків юридичної особи, там, акції чи частки належать країні, а представникам  країні-агресора, то тоді проблем немає, можна продавати. Ми вважаємо, що це абсолютно неправильна логіка. Будь-які юридичні особи, які навіть на один відсоток, немає значення наскільки, мають стосунок до країни-агресора, не мають ніякого права претендувати на будь-яку власність в Україні. І це є абсолютно чітка  позиція в воюючій країні.

Тому ми наполягаємо на голосуванні за цю  поправку. І загалом давайте говорити про те, що під час війни проводити приватизацію, це все одно що продавати квартири в палаючому будинку. Це маразм, який не можна допустити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

ІВАНЧУК А.В. Ставте на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування. Дана поправка є відхилена. Хто підтримає дану правку, прошу голосувати. Вона комітетом відхилена.

 

12:37:13

За-36

Рішення не прийнято.

Отже, ще раз звернуся з проханням, щоб ми йшли більш інтенсивно.

139-а. Наполягає. Пташник.

 

12:37:26

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, поправка до статті, про яку йде мова, говорить, власне, про покупців… про суб'єктів, які не можуть виступати покупцями. Редакція закону пропонує передбачити, що працівники державних органів приватизації не можуть бути покупцями в приватизаційних процесах. І це правильно, адже в них очевидно наявний певний конфлікт інтересів.

Моя поправка пропонує додати термін "а також пов'язані з ними особи". Адже тут мається на увазі всі родичі, тобто батьки, дружина, чоловік, діти, сестра та брат, власне, цих працівників органів, приватизаційних органів. Тому що досить легко працівнику, наприклад, Фонду держмайна записати активи на свою сестру чи свою дружину, і потім, умовно кажучи, що він не бере участь у приватизації. Тому я прошу підтримати мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

139 поправка була відхилена комітетом. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

12:38:45

За-45

Рішення не прийнято.

142-а. Не наполягає.

144-а.

141-а. Кому? Івченко чи Крулько? Кому, питаюся, Івченко чи Крулько?

Крулько, будь ласка.

 

12:38:58

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні члени українського парламенту і українці, це одна з ключових поправок до цього законопроекту. В чому її суть, цієї поправки. В тому, що не можуть бути долучені до приватизації українського майна, українських об'єктів покупці, які зареєстровані на Кіпрі та інших офшорах, які є в списку МВФ і відсутні в урядовому переліку, які є в списку FATF, як такі, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Ця поправка у повній мірі має бути врахована в цьому законі, і ми не маємо допускати до приватизації тих, які через офшори корупційним шляхом фактично грабують українське майно. Тому я прошу, навіть в контексті закону, який ми проголосували про деокупацію Донбасу, підтримати цю дуже необхідну поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, я уточню, пане Іване, це 141-а? Так?  141-а була. Отже, 141 правка врахована частково, автори наполягають, щоб вона була врахована повністю. Хто підтримує цю пропозицію, прошу голосувати.

 

12:40:28

За-50

Рішення не прийнято.

Тепер, 143-я, Івченко, хоч вона врахована, написано у мене. Будь ласка, Івченко. Включіть мікрофон Івченку, будь ласка.

Може у вас щось з карточкою не так, подивіться? Є карточка? Будь ласка,  включіть мікрофон.

 

12:40:55

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги. Я хочу ще раз сказати те, що сказав мій колеги, це досить важлива правка, яка є від  "Батьківщина", і вона визначить умови, кому ми будемо продавати.

А саме, колеги, ми пропонуємо, щоб не тільки…  тому що ця правка врахована частково, ми пропонуємо, щоб не тільки можливість була продажу тим особам, точніше, неможливість була продажу тим компаніям і особам, включеним FATF до списку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також особи, зареєстровані в офшорній зоні згідно з визначеним Міжнародним валютним фондом переліком таких зон, а також з Республіці Кіпр. Я хочу нагадати, що ми хочемо це зробити, щоб це були такі країни, з якими у нас немає угоди про обмін інформацією. Це офшорні, фактично, юрисдикції.

Для нас це принципова правка. Я думаю, що для парламенту це теж має бути принципова правка, щоб у нас  не були покупцями офшорні компанії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я, щоб правильно розумів вашу пропозицію, ваша правка є врахована.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, добре.

Отже, ставиться на голосування пропозиція,  щоб 143 правка Івченка була врахована повністю. Прошу проголосувати, хто підтримує цю пропозицію, будь ласка.

 

12:42:36

За-43

Рішення не прийнято.

Колеги, дуже надзвичайно повільно ми рухаємося, і це насторожує мене.

144-а. Не наполягає.

Наполягає.  Так, будь ласка, Олена Сотник.

 

12:42:48

СОТНИК О.С.

Дякую. Олена Сотник, фракція  "Самопоміч". Насправді, у нас не  так не багато є принципових моментів, і так вже вийшло, пане  спікер, що вони на самому початку  закону, тому важливо це обговорити.

Те саме, у фракції є також зауваження, які стосуються прозорості, особливо прозорості кінцевих бенефіціарію. Для того, щоб забезпечити цю прозорість, одного лиш врахування офшорних юрисдикцій недостатньо. Ми ж з вами дуже добре знаємо, що  є низько-податкові юрисдикції, які офіційно офшорними не визнані, але, тим не менше, вони   не розкривають кінцевого бенефіціара. Тому ми абсолютно  підтримуємо тут і фракцію "Батьківщина" , і це наша теж позиція, що  кінцеві бенефіціари мають мати прозору структуру власності. Це перше.

А, друге, це в тому числі стосується попереднього принципового моменту щодо Російської Федерації. Тому що за непрозорою системою власності може бути захована та ж сама… той самий російський резидент.

Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, 144 правка комітетом є відхилена, але автор наполягає на голосуванні.

Хто підтримує правку 144, прошу  проголосувати.

 

12:44:16

За-43

Рішення не прийнято.

149-а. Не наполягає.

Наполягає. 149-а. Будь ласка.

 

12:44:26

ІВЧЕНКО В.Є.

Андрій Володимирович, досить  плохо, коли ми розглядаємо важливий закон і  пропонуємо важливі  правки, коли депутати не слухають або  їх просто немає в залі.

Дві принципові речі. Перше, прозора власність компаній, які будуть купляти українську державну або  комунальну власність. А, друге, це моя правка, в тому числі говорили колеги з  "Самопомочі", нам  надо зробити так, щоб покупцями  не були ті громадяни, або фізичні, або юридичні особи, які належать до країни-агресора.

Тому я  пропоную до статті 8, там, де покупці, фізичні особи чи пов'язані з ними особи, що мають громадянство держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або стосовно якої застосовано санкції відповідно до законодавства України. Щоб саме такі фізичні особи не мали права участі у державних, скажімо, майданчиках-аукціонах по продажу нашої власності. Це важливо. Дві речі. Ми хочемо, щоби зал розумів, за що ми голосуємо і хто в майбутньому може бути покупцями нашої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Згоден з вами. Не те, що всіх депутатів нема, навіть декого з авторів правок немає в залі.

Отже, 149 правка комітетом відхилена. Автор наполягає на голосуванні.

Хто її підтримує, я прошу проголосувати.

 

12:46:02

За-49

Рішення не прийнято.

По 150-й Іван Крулько.

 

12:46:08

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, ну, давайте врешті-решт наведемо порядок з тим, щоби громадяни країни-агресора, стосовно якої країни-агресора, ми  щойно прийняли закон, визнавши, що Росія окупувала частину території України, виглядає нелогічно, що агресор – Російська Федерація, а громадяни цієї країни можуть брати участь у приватизації українського майна.

Куди ми тоді котимося? Навіщо було приймати закони, якими ми називаємо Росію агресором, якщо потім дало їм, громадянам, право приватизовувати українське майно?

Тому ця поправка стосується того, що якщо є громадяни, які мають множинне громадянство, так само, як і громадяни Російської Федерації, якщо одне з громадянств є громадянство країни-агресора, то вони не мають права брати участі в приватизації українського майна.

Я прошу зал і патріотичну частину підтримати цю поправку, яку подала "Батьківщина". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, прокоментуйте, Андрій Володимирович.

 

12:47:14

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Іван, доповідаю: на жаль, ми вашу поправку не врахували, тому що в законодавстві не визначено, нема такого поняття "множинне громадянство". Але повідомляю вам наступне, що за вимогою фракції "Самопоміч", групи депутатів "Свободи" і фракції "Батьківщина", ви сказали, що для вас принциповим є питання неможливості приймати участь у приватизації громадянам країни-агресора. І я сказав, коли вас не було, повідомляю ще раз вам, повторюю: ми вкінці, я зачитаю поправку, яка є консенсусною, яка задовольнить вимогу фракції "Батьківщина" по фізичним особам громадянам країни-агресора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я, справді, я пропоную, щоб голова комітету зараз показав текст узгодженої поправки і, можливо, ми зекономимо величезну кількість часу тоді, коли депутати будуть бачити яка буде запропонована комітетом  кінцева редакція. Тому я прошу ознайомитися з нею і, можливо, це зробить більш ефективним розгляд законопроекту. Вже діалог відбувається, це важливо.

Отже,  наступна, 156-а. Не наполягає.

153-я. Лубінець, будь ласка.

 

12:48:30

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Лубінець, мажоритарний виборчий округ номер 60, Донецька область. Андрій Володимирович, у мене є пропозиція, у мене чотири правки підряд: 153-я... зараз, 153-я, 157-а, 159-а, 161-а. Я прошу дайте мені дві хвилини, щоб я зекономив час і за один раз розказав про що йдеться мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається. Додайте хвилину Лубінцю.

 

12:49:03

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Дякую. Я хотів би почути, щоб представник комітету пояснив. Є, це поправки стосуються статті 9. У вас є висновок Головного науково-експертного управління, де прямо зазначається... Андрій Володимирович, зараз до вас як до голови комітету. Головне науково-експертне управління прямо зазначило, що в статті 9 ви  хочете створити контрольну комісію з питань приватизації, а це не можна робити, бо це не відповідає статті 89 Конституції України.

Наш парламент може створювати тільки органи. Мої поправки і стосуються, я навпаки – допомагав вам, запишіть, що контрольні органи з питань приватизації. Бо парламент має право створювати тимчасову слідчу комісію. Це орган, це не комісія. Ви ж прямо суперечите Конституції України.

Всі мої чотири поправки і надають якраз  право вам  зробити так, щоб цей закон, безумовно, дуже потрібний і за нього потрібно голосувати, але привести у відповідність до Конституції України. Тому прошу врахувати це – всі чотири поправки. Це вам як допомога, і ми зможемо виправити і буде повністю співпадати з нормами Конституції України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Андрій Володимирович.

 

12:50:32

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати! Шановний народний депутат Лубінець! Я читав уважно заключення Головного науково-експертного управління, але хотів би вам  повідомити наступне: що в  українському парламенті  вже давно створена Спеціальна комісія по приватизації, яка виконує дуже важливу роль. І я як голова Комітету з питань економічної політики, до предмету відання якої відноситься  питання приватизації, більше всіх, напевно, був би зацікавлений, щоби ліквідувати комісію, яка працює в парламенті, щоби мати більше повноважень. Але я вважаю, що наші… наша робота, вона не дублюється. Комісія дуже  нам помагає. Чому? Тому що, коли ми працюємо над законодавством, комісія працює над практичною імплементацією цього законодавства, вона розглядає величезну масу скарг по приватизаційних всяких  процесах. І там працюють наші колеги народні депутати. От мій друг і товариш Ігор Лапін очолює цю комісію. Більше 30 чоловік з  різних депутатських фракцій  і груп вони сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  30 секунд.

 

ІВАНЧУК А.В. Там є апарат, там є все. І якщо би ми в цьому законопроекті  не згадали цей орган, який є і працює, ми його не створюємо, і ми не порушуємо Конституцію, тоді була би проблема, як вони будуть далі здійснювати свою діяльність. А вони дуже потрібні і тому, якщо хочете, я після розгляду законопроекту розкажу вам статистику, відзвітую, чим вони займаються і докажу вам не словом, а на ділі, що вони дуже потрібні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. Добре, репліка, 30 секунд, будь ласка. Хоча таке не передбачено, і намагайтесь уникати подібних діалогів.

Будь ласка, Лубінець, 30 секунд.

 

12:52:27

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Андрій Володимирович, було згадано моє прізвище, тому я маю право згідно Закону України про Регламент перервати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ображали, не ображали вас. Будь ласка, говоріть.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Але ж згадали. Я дуже швидко. Ви абсолютно праві, абсолютно, але оця Спеціальна комісія по приватизації – це орган, створений у Верховній Раді України, орган. Я, ми навпаки не наполягаємо, щоб ви її ліквідували, але згідно юридичної термінології, ця спеціальна комісія називається орган. Хай вона і працює, але коли ми в статті 9 прописуємо, що ми створюємо комісію, томи не можемо це зробити. Ми створюємо органи, а органи називаються по-різному: тимчасова слідча комісія, спеціальна комісія по приватизації. Будь-які комісії, але юридично вони називаються орган українського парламенту, ось в цьому, в чому ремарка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. На голосуванні не наполягаєте.

Колеги, я хотів би з вами порадитись, колеги, зі всіма порадитись. Напередодні, коли я мав розмову з головою комітету, він сказав, що він пройшов по всім фракціям, і знайшли компромісні позиції. І ми досить швидко пройдемося по правках. В цьому законопроекті є понад сімсот правок, ми знаходимося на 159-й. Це створює небезпеку того, що ми навіть до кінця дня можемо не дійти до його розгляду.

Тому в мене ще одне є звернення, колеги. Я не можу контролювати, хто і як ставить правки на підтвердження, але якщо будемо йти тим темпом, яким ми йдемо, ми навіть до кінця дня не зможемо закону розглянути. А на моє глибоке переконання, це один з найважливіших економічних законів, і не тільки економічних, а й антикорупційних законів. І якщо є автори правок, які є прихильниками того, щоб ми цей закон прийняли сьогодні в цілому, я прошу вас, не кожну правку не так довго, щоб ми змогли більш ефективно розглядати законопроект. Я сподіваюсь, що мене почули, і я сподіваюсь, що мене підтримують.

Йдемо далі. То була 168-а, не… 162-а, Одарченко.

 

12:54:41

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую, пане Андрій. Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, даною правкою пропонується передбачити, щоби спеціальні контрольні комісії з питань приватизації, які утворюються у відповідних радах, мали рівне представництво від кожної фракції, яка є у відповідній раді. Інакше сенсу у такій комісії не буде, тому що будуть утворені ці комісії з більшості, і вони будуть приймати відповідні рішення.

Крім того, пропонується запровадити запобіжник від порушення норми закону, якщо комісія не утворена або утворена з порушенням принципу пропорційності, приватизація проводитися взагалі не може. Тільки так можна забезпечити контроль меншості над тим, куди дівається державне чи комунальне майно. Загально відомий факт, що найкращим контролером є опозиція. Я прошу підтримати запропоновану мною правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 162 правка комітетом відхилена. Хто її підтримує, я прошу голосувати.

 

12:56:02

За-45

Рішення не прийнято.

176-а. Не наполягає.

180-а. Не наполягає.

183-я. Не наполягає.

188-а. Не наполягає.

189-а. Не наполягає.

197-а. Не наполягає. Добре пішло.

205-а. Не наполягає.

207-а. Не наполягає.

214-а. Не наполягає.

229-а. Не наполягає.

240-а. Не… (Шум у залі)

239, Одарченко. Будь ласка.

 

12:56:37

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Шановні колеги, я пропоную виключити такий неконкурентний метод приватизації як викуп. Завдяки цьому методу тисячі об'єктів вибули з державної або комунальної власності за безцінь. Приватизація мусить  проходити виключно через конкурс, який має проводитися за конкурентним принципом. Не можна дозволяти одній особі через непрозорі механізми викупати народну власність, не даючи іншим можливості запропонувати іншу ціну чи вигідніші умови закупівлі.

Я прошу виключити таку процедуру, як викуп, з тіла цього законопроекту. Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Поправка 239-а комітетом відхилена. Хто підтримує дану правку, прошу голосувати.

 

12:57:39

За-52

Рішення не прийнято.

246-а. Не наполягає.

253-я. Не наполягає.

255-а. Не наполягає.

269-а. Не наполягає. 

269-а, Рябчин. Будь ласка.

 

12:58:05

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Шановні колеги, я як член Комітету ПЕК та голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності вніс чотири важливі правки, які були враховані, про стан дотримання екологічних нормативів та стандартів якості навколишнього середовища; про необхідність енергомодернізації об'єктів приватизації, оскільки побудовані ще за радянських часів об'єкти приватизації сьогодні не є енергоефективними; їх зношений стан обладнання, технічний стан будівель,  лише негативно впливає на рівень ефективного споживання енергетичних ресурсів. Однак, правка номер 269 не була врахована, це про стан дотримання екологічних нормативів та стандартів якості навколишнього середовища. Прошу врахувати її також при приватизації. Ми маємо захищати наше навколишнє середовище.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

269-а правка була відхилена комітетом. Хто її підтримує, прошу проголосувати.

 

12:59:11

За-52

Рішення не прийнято.

274-а. 276-а.

280-а? Включіть мікрофон, ви самі скажете, тільки почніть з номера правки, будь ласка.

 

12:59:24

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Так. Я попросила слово за правкою 270-ю. Але я не буду наполягати на тому, щоби голосувати.

Я хочу звернутися до одного із найпрогресивніших голів комітету Верховної Ради пана Іванчука із проханням включити до переліку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Самого прогресивного.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. …об'єктів, які заборонені до приватизації, газорозподільчі мережі, державні газорозподільчі мережі. Це якраз ті самі мережі, які йдуть до домівок українців. Це саме ті мережі, які користувалися абсолютно безкоштовно таким олігархом як Фірташ. Я дуже прошу вас додати цей об'єкт до переліку, які заборонені до приватизації. Це є суспільно значимий актив, це якраз один із прикладів критичної інфраструктури державної, який має забезпечити якісне життя українців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка у мене є пропозиція: щоб ми не провалили поправку, давайте попросимо голову комітету, щоб він озвучив її перед голосуванням, і це буде правильніше.

Будь ласка, 30 секунд Андрій Володимирович.

 

13:00:29

ІВАНЧУК А.В.

Ну, ні у кого в цьому залі немає сумнівів, що народний депутат Войціцька дуже фахово розбирається у цих питаннях, і ми не можемо нехтувати її точкою зору. Я скажу це під стенограму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, озвучить це перед голосуванням і тоді проголосуємо.

Наступна – 274-а, 276-а, 285-а, 290-а, 294-а, 298-а. Я називаю тільки ті, які відхилені, не кожну. 314-а, 320-а, 324-а, 325-а.

Включіть Юрію Левченко мікрофон і він скаже, яка правка.

 

13:01:18

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Значить, мова іде про 353 правку. Да, дякую. Значить, пропозиція законопроекту щодо можливості зниження стартової ціни об'єкта приватизації на 25 відсотків, а далі – на 50 відсотків у зв'язку з відсутністю покупців є недопустимою з огляду на те, що у справах, що стосуються приватизації, зустрічається величезна корупційна складова. І це прямий шлях до того, щоб, власне кажучи, штучно занижувати ціни, що призведе до виведення державної власності у приватну власність, в олігархічну приватну власність за мінімальну ціну. Тобто це одна із тих складових, яка прописана у цьому законопроекті, щоб суттєво полегшити дерибан державної власності, особливо в умовах війни.

Моя поправка стосується того, щоб замінити ці цифри - це числа 25 і 50 - на 10 і 15. Тобто значно ускладнити процес зменшення ціни, а відповідно заниження вартості державних активів. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:02:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар комітету, будь ласка. Коментар комітету, будь ласка.

 

13:02:34

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Юрій, я не бачу вас просто. Шановний пане Юрій, доповідаю вам.

Мала приватизація. Перший аукціон відбувається на підвищення ціни. Якщо він не відбувся, назначається другий аукціон теж, тільки на підвищення ціни. І, якщо другий аукціон не відбувся, ми приймаємо рішення про аукціон на пониження ціни.

Третє питання. Ми проаналізували, як працює зараз Фонд гарантування вкладів, вони започаткували, в них дуже гарне програмне забезпечення. Якщо 10 відсотків понижуємо, тільки 2 відсотки здійснюється торгівля. Ми спеціально сказали, що два рази на підвищення не спрацювало, на 50 відсотків нижча ціна, і вони торгуються, вони можуть, ринок сформує реальну ціну.

Тому я дуже прошу вас, підтримайте запропоновану редакцію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Голосуємо, будь ласка, за поправку 353 народного депутата Левченка. Комітет її відхилив. 

 

13:03:40

За-47

47 голосів. Не підтримана ваша поправка.

351-а, Івченко. Не наполягає. Да?  Слава Богу.

354-а, Войціцька. Не наполягає.

356-а, Івченко. Не наполягає. Я дуже швидко працюю, дорогенькі, дуже швидко і зала швидко, гарно працює.

І 365-а, Войціцька. Не наполягає.

Івченко, 371-а. Не наполягаємо. Дякую. Комітет гарно попрацював, щоб ми рухалися швидко по поправкам.

Ми дійшли до 400 поправки Войціцької. 377-а. Зараз, я її шукаю. Одну хвилиночку. Так, перепрошую, ми пропустили поправку 377 народного депутата Одарченка. Прошу увімкнути мікрофон.

 

13:04:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, я вас прошу от бути уважними на хвилиночку. Вчитайтеся, будь ласка, що каже стаття 16 законопроекту. В ній записано, що в статуті підприємства можуть бути прописані особливі умови продажу державної частки. Не в законі, колеги, не в  постанові Кабінету  Міністрів, а просто в статуті. Виходить, що весь закон, який ми зараз приймаємо, взагалі він втратить свій сенс після його прийняття, бо Фонд державного майна завжди може змінити статут, прописати в ньому особливий порядок продажу державної частки і продати  цю частку заздалегідь зазначеній особі хоч би за одну копійку.

Пропонуємо цю норму виключити, проголосувати за нашу правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 377 поправку народного депутата Одарченка, яку комітет не схвалив.

 

13:06:07

За-46

46 голосів.  Не підтримана ваша поправка.

Наступна 400-а. Войціцька. Не наполягає.

Далі, пані Острікова. 426-а. Не наполягає.

Войціцька. 427-а. Не наполягає.

422-а. Я пропустила вашу.

Будь ласка, Івченко. 422-а.

 

13:06:35

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я б хотів, щоб ви досить уважно послухали, бо я цією правкою хочу підвищити роль парламентських комітетів. Я б хотів, і ми це запропонували, що  кандидатурою радників, обраних за результатом конкурсного відбору, підлягають погодженню з профільним  комітетом. Чому я про це кажу? Тому що не може сьогодні радник який, скажем, визначений конкурсом, ефективно продати сільськогосподарські підприємства, оскільки тваринницькі комплекси, зрозуміло, потрібно продавати з деякою землею. Чому? Тому що ВРХ потребують кормових, а кормові потрібно робити, безпосередньо садити на землі. Скільки це буде і як, це тільки може визначити профільний комітет, який займається сільським господарством. Те ж саме стосується і інших комітетів.

Я хотів, пане головуючий, щоб ви підняли роль парламентських комітетів, і таким чином ми могли запропонувати, щоб саме радники погоджувалися з профільними комітетами –  чи це ПЕК, чи це аграрна політика, чи це інші комітети Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення.

Мотивація комітету тут, що ця поправка не відповідає, вона суперечить Конституції України. Але автор наполягає. Тому прошу залу визначатися, автор поправку роз'яснив свою. Це 422-а, голосуємо.

Є мотивація у комітету, говорю, пане Івченко.

 

13:08:11

За-28

28 голосів "за". Не підтримана.

Наступна – 430-а, Голуб. Не наполягає.

Дуже багато поправок враховано від всіх фракцій, комітет добре попрацював над відповідним законопроектом. Ми ще не дійшли до неї.

Люшняк, 452-а. Не наполягає.

453-я, Войціцька. Не наполягає.

455, Пташник поправка. Так, пані Пташник є? Немає? Є. На підтвердження, її ставлять на підтвердження. Тому, будь ласка, Соловей, вам слово і потім Пташник, як автору.

Я прошу зафіксувати представника комітету 455. Прошу, Соловей.

 

13:08:49

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття.

Шановні колеги, в Україні є гарна приказка, коли бочку меду можна спортити ложкою дьогтю. Так от, 455-а, 456-а і 457-а поправки – це ложки дьогтю в, на мою думку, правильному законі. Тому що цими правками ми по суті передаємо повноваження щодо прийняття кінцевого рішення кому продати або кого відхилити антимонопольному комітету України.

Уявіть собі ситуацію, ви прийшли на конкурс, перемогли у відкритому аукціоні, заплатили гроші, а після цього вас відсилають в Антимонопольний комітет, щоб отримати так званий дозвіл на концентрацію. Якщо ви протягом трьох місяців цього дозволу не отримуєте, то ви не те, що ви просто позбавляєтесь права перемоги в цьому конкурсі, вас позбавляють права участі і в  наступних аукціонах. І автоматично визнається переможцем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   30 секунд, завершуйте.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. А переможцем визнається наступний. Це абсолютно корупційні неправильні правки:  455-а, 456-а і 457-а правки, - оскільки вони по суті своїй однакові. Прошу головуючу покласти їх на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, слово автору поправок пані Пташник.

 

13:10:20

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую. Друзі, мене дивує, що наші колеги, які працюють в Комітеті з економічної політики і мають розбиратися в антимонопольному законодавстві, не читали Закон про захист економічної конкуренції. Адже там чітко визначено перелік випадків, коли обов'язково при придбанні об'єкта Антимонопольний комітет має надавати дозвіл на таке придбання. Якщо дозволу цього немає, то це означає, що відповідне придбання буде призводити до монополізації. Саме тому ми запропонували поправку, що, якщо переможець аукціону не отримає такий дозвіл Антимонопольного комітету, а відтак це означає, що відбуватиметься монополізація на відповідному ринку, то очевидно, що право власності на об'єкт приватизації до нього не може переходити.

Я розумію приховано істину тих колеги, які намагаються збити ці поправки, адже вони відстоюють інтереси фактично п'яти осіб держави, які хочуть монополізувати ринки і не допустити конкуренції на них. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  комітет.

Ні, ні, а зараз же вимагають поставити ці поправки на…  455-а –  це Пташник, 456-а – це Різаненко, Бєлькова. 457-а – це Острікова.

Будь ласка,  Острікова, одна хвилина.

 

13:11:46

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги! Я прошу ці поправки залишити в тому вигляді, в якому вони є. Адже в них дуже чітко прописано, що в разі, якщо переможець аукціону не отримає дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію, тоді переможцем буде той, хто запропонував наступну за ним ціну. Але тільки  за тієї умови, що він сплатить таку ж саму ціну, як і переможець. Це  унеможливлює будь-яку махінації з цінами і будь-які здешевлення вартості об'єкта приватизації, але водночас пришвидшує і робить непотрібним повторне проведення  того ж самого конкурсу по тому ж самому об'єкту.

Я вважаю, що це вкрай важливо, тому що Антимонопольний комітет – це саме той орган, який покликаний перевіряти і кінцевого бенефіціарного власника, і походження з  країни-агресора, і походження коштів, і запобігати концентрації. А ви хочете зараз навпаки, спотворити конкуренцію. Тому я прошу зараз зал консолідуватися і обов'язково ці  поправки підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, профільний комітет, ваша позиція. І будемо визначатися.

 

13:12:58

ІВАНЧУК А.В.

Ми на комітеті з цих  трьох поправок прописали редакцію, яку  ми запропонували українському парламенту. І абсолютно правильно сказала народний  депутат Острікова, проходить аукціон, є  переможець, який запропонував саму високу ціну, потім він, коли  його визнали переможцем, йде в Антимонопольний комітет. І так виявилося, що він, наприклад, в санкційному списку. Антимонопольний комітет не дає йому дозвіл на покупку. Наступний… наступний має право  запропонувати саму високу ціну,  по якій переможець  став переможцем, і купити, і закінчити  цей процес. Що неправильно?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Логіка зрозуміла. Тим не менше, на вимогу народного  депутата Солов'я я ставлю  ці три поправки на підтвердження. Комітет дуже просить, щоб зала проголосувала "за" в редакції комітету. Я прошу залу  визначатися, а вам, пане Андрію, зафіксувати ці поправки, щоб при остаточному голосуванні ми розуміли, що робимо для нерозбалансування закону.

455 поправка. Комітет просить підтримати її. Комітет просить підтримати.

 

13:14:28

За-66

66 голосів.

Наступна – 456 поправка. Комітет просить підтримати. Прошу визначитися. Комітет просить підтримати.

 

13:14:49

За-86

457 поправка. Комітет просить підтримати. Комітет просить, щоби ми врахували його позицію. Прошу голосувати.

 

13:15:10

За-80

Рухаємося далі.

469-а, Войціцька.  Не наполягає.

478-а.  Не наполягає.

Хто з вас наполягає? Пані Войціцька, 478-а. Прошу.

 

13:15:27

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Дякую. Вікторія Войціцька, фракція "Об'єднання "Самопоміч". 478 поправка стосується вимог щодо аудиту об'єктів великої приватизації. Ми з вами прекрасно знаємо, що мова йде про 60 або трохи більше стратегічних об'єктів державної власності. Для того, щоби ми забезпечили якісних інвесторів, західних інвесторів, інституційних інвесторів, нам необхідно окрім всього іншого обов'язково отримати якісний аудит цих компаній. І ми прописали ті критерії, які висуваються до аудиторів, які мають відповідати цим вимогам, щоби проводити відповідний аудит.

Ці критерії відповідають, в першу чергу, компанії "великої четвірки". Але наша  правка ще й стосується того, що вводиться обов'язковість страхування відповідальності перед третіми особами з цими аудиторськими компаніями на суму не менше  50 мільйонів.

Про що йде мова? Про те, що необхідно, щоби ці аудиторська компанії підтверджували, страхувати ризики некоректного розкриття інформації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо. Голосуємо! 47…

15 секунд, прошу. Прошу.

 

13:16:45

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Саме через страхування таких ризиків професійної відповідальності ми отримуємо додаткові якраз важелі для того, щоби переконати потенційних інвесторів в якості роботи цих аудиторів. Тому дуже прошу підтримати нашу поправку 478.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Ми ставимо на голосування 478 поправку. Прошу визначитися.

 

13:17:23

За-45

Не прийнята ця поправка.

Наступна –  483-я, Острікова. Не наполягає.

Рухаємося далі. Вибачте, тут консультації продовжуються.

Острікова, 491-а. Не наполягає.

Острікова, 502-а. Не наполягає.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, я ще до неї не дійшла.

504-а, Левченко. Врахована частково. Будь ласка, мікрофон Левченко.

 

13:18:27

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Насправді, поправка не врахована. Справа в тому, що у статті 22 проекту при формуванні стартової ціни об'єкту приватизації було б доцільним врахувати положення абзацу 6 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Так, відповідно до абзацу шостого статті 7 цього закону проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом: оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також проведення цього майна на підстав рішення суду. Крім того, доцільно доповнити законопроект положеннями, які б унеможливили би випадки штучного заниження ціни об'єкта приватизації та відчуження його, власне кажучи, за безцінь.

Справа в тому, що до другого читання пропонується... запропонували автори не згідно закону діючого, де чітко все прописано, проводити оцінку, а проводити оцінку на підставі методики Кабміну. Ну, це черговий приклад ручного управління, запроваджений для того, щоби роздерибанити залишки державного майна. Тому треба залишити саме  посилання на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Позиція зрозуміла.

504 поправка. Прошу визначатися. Комітет –  проти.  Тобто він її частково врахував.  Частково врахував.

Я чую, я чую.

 

13:19:54

За-39

39 голосів. Не прийнята поправка.

507-а. народного депутата  Галасюка поправка. Вона врахована частково, але Галасюк, народний депутат, наполягає  на  повному врахуванні. Будь ласка. 507-а.

 

13:20:07

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії Олега Ляшка.  507 поправка насправді не врахована, вона є дуже принципова.

Нинішня редакція, яку пропонує уряд, передбачає визначення одноосібне радникам без жодних обмежень  стартової вартості об'єктів великої приватизації. Це категорично неприпустимо, потрібна незалежна оцінка. Прошу, під протокол, цю поправку врахувати: частину першу абзац перший статті 22 викласти в такій редакції: "Стартова ціна об'єкта великої приватизації визначається  аукціонною комісією за пропозицією радника у разі залучення сформованої з урахуванням вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки відповідно до методики оцінки, затвердженої Кабміном". Це убезпечить махінації. Адже продають не майно уряду, а майно народу України, і має бути незалежна оцінка, щоб знали скільки  насправді це майно коштує. Наполягаю на врахуванні. Дякую. 

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку, будь ласка. Комітет частково її врахував. (Шум у залі)

Я перепрошую, зупиніть голосування. (Шум у залі)

Шановний пане Валерію, ви ж пам'ятаєте, хто зараз веде  засідання парламенту. І це не ви. Олеже. Олеже Валерійовичу. Я вас почула, я прошу зараз представника комітету прокоментувати  ту позицію, яку вимагає автор.

Прошу вас, будь ласка. (Шум у залі)

Це правда. Це правда, тому ви мене не перебивайте, бо мені ж важко вести, коли ви так от оце кричите.

Прошу, будь ласка.

 

13:21:33

ІВАНЧУК А.В. 

Мене вже десять разів сьогодні назвали представником комітету. Я думав, що я ще голова  комітету.

Пане Олеже Валерійовичу, я під стенограму в кінці, перед голосуванням, я вважаю, що можна врахувати повністю, а не частково поправку народного депутата Галасюка. Перед голосуванням я під стенограму буду зачитувати всі, всі ці, що ми домовилися в залі, для того щоб забезпечити результативне голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане голово комітету, ми не голосуємо цю поправку і рухаємося далі. Ви врахуйте це в прикінцевому виступі вашому.

Наступна - поправка 513, так само народного депутата Капліна, була врахована частково. Прошу, мікрофон.

 

13:22:27

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. Я хотів би звернути увагу, першочергово звернути увагу мільйонів співгромадян, які нас зараз дивляться, на суть цього законопроекту. У цій, у цьому велику талмуді різних норм, які начебто впорядковують процес приватизації біля 50-60 нових українських підприємств, які опиняться в руках української і неукраїнської олігархії, насправді є одна головна, червона норма: норма про те, що потенційного власника будуть відправляти після купівлі підприємства до Антимонопольного комітету. І він туди, цей потенційний закордонний або український власник, буде нести "бабло", підкреслюю, нести туди "бабло", для того щоб його потім визнали в результаті, цього підприємця, законним власником цього підприємства.

Цей законопроект є  недопустимим. І я звертаюсь до всіх своїх колег: ні в якому разі не голосувати остаточну редакцію, версію цього законопроекту. А мою правку про упорядкування оцінки підприємств прошу поставити на підтвердження і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 513 поправку народного депутата Капліна, яка була врахована частково.

Я прошу також народних депутатів сленгову лексику не використовувати під час виступів. Є "гроші", а те слово, що ви сказали, не існує в природі.

Прошу голосувати.

 

13:24:03

За-45

Дякую, 45 голосів. Ваша поправка частково врахована, частково, да, не повністю.

516-а. Хто вимагає? А я ще не дійшла. Так само частково врахована. Будь ласка, пану Капліну слово, прошу.

 

13:24:17

КАПЛІН С.М.

Шановні співвітчизники, сьогодні насправді є свідками великої змови проти того, що ви будували, берегли, особливо наші дорогі співвітчизники-пенсіонери, протягом свого всього життя: фабрики; заводи; ті підприємства, які є критичними для нашої національної економіки;  підприємства інфраструктури.

Уряд разом із частиною парламентської більшості прописав у законі для себе можливість самостійно без відсилання на основний Закон про оціночну діяльність давати оцінку тим чи іншим підприємствам, а різницю будуть класти собі в кишені. Це відбувалося 27 років в нашій країні. Нагадаю: 27 років тому ви були власниками, хазяєвами держави, яка займала 16-е чи 17 місце в світі за промисловим і індустріальним потенціалом; сьогодні – 164-е. Сім з половиною тисяч підприємств роздерибанили, залишилось 100. І цей закон покликаний роздерибанити решту цих 100 підприємств. Тому закликаю не голосувати за цей закон і підтвердити цю правку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція. Будь ласка, визначаємось по поправці 516 народного депутата Капліна, яка була врахована частково.

 

13:25:46

За-27

27 голосів, не врахована.

526 поправка, Сотник. Будь ласка, пані Сотник.

 

13:25:54

СОТНИК О.С.

Дякую. 526 поправка вона стосується того, яким чином визначається ціна. І ми вважаємо, що  якраз для цілей продажу об'єктів не може бути такого, щоб включалось… враховувалася заборгованість по фінансовим зобов'язанням у разі їх наявності. Тому що в принципі заборгованість за фінансовими зобов'язаннями може бути створена штучно або надумано, або за, скажімо, спеціальною схемою, коли ці зобов'язання навмисно перед приватизацією нарощуються у державного підприємства і таким чином це зменшує його вартість. Але це абсолютно може бути штучний механізм, який ставить під  загрозу, що хороший об'єкт, привабливий з точки зору інвесторів буде проданий фактично за безцінь. Тому прошу підтримати дану принципову поправку, від цього буде залежати, яка кількість надійде в державний бюджет від продажу на приватизації державних об'єктів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначаємося по 526-й поправці. Прошу.

 

13:27:16

За-41

Не підтримана.

Наступна – 530-а. Не наполягаєте.

Наступна поправка – 547-а. Не наполягаєте.

Наступна поправка, Левченко, 563-а. Не наполягає. Дякуємо вам.

Наполягає. 563-я, Левченко.

 

13:27:36

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Справа в тому, що частина перша статті 24 встановлює, що покупцем за прострочення платежу за об'єкт приватизації сплачується неустойка, однак не встановлюється розмір неустойки, не встановлено, яким чином вона сплачується, за який період. І це дуже поширений, ситуація дуже поширена, коли обіцяють сплатити належну ціну за державне майно, а потім роками не сплачують, і за це немає жодних штрафів реальних, нічого не відбувається. Тому для уникнення такої ситуації, коли будуть можливі різні тлумачення даної норми, корупційної діяльності з боку посадових осіб Фонду держмайна, я пропоную встановити розмір неустойки для відповідних правочинів у розмірі одного десятого відсотку вартості об'єкту приватизації, визначеного відповідно до цього закону, за кожен день прострочення платежу. Тобто один день платіж прострочений - за цей один день новий власник має сплатити одну десяту вартості об'єкту приватизаційного, власне кажучи, одну десяту відсотка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Позиція зрозуміла.

Голосуємо за поправку 563-ю. Колеги, ми маємо до перерви все-таки визначитись з голосуванням по закону. Тому давайте 563 поправку голосуємо - і рухаємося далі.

 

13:29:14

За-48

Не набирає необхідної кількості.

567-а, Каплін. Наполягає. Будь ласка.

 

13:29:21

КАПЛІН С.М.

Шановні співвітчизники, Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. Цією правкою пропонується, щоб кошти, які від продажу підприємства надійдуть до Державного бюджету України, протягом 10 днів були пріоритетно використані на погашення заборгованості по заробітній платі перед трудовим колективом цього підприємства. Ця норма є традиційною, класичною, європейською у разі приватизації в усіх країнах Європи, які є нашими стратегічними партнерами і є разом з тим соціалістичними європейськими, соціал-демократичними країнами як Норвегія, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Німеччина. І я пропоную, аби ми використали і проголосували таку норму і таким чином зробили крок до міжнародних європейських стандартів приватизації, коли це доцільно і коли це в інтересах, національно-економічних інтересах України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку, колеги, будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я такого не говорила як головуюча. Ми йдемо по поправкам. (Шум у залі)

 

13:30:39

За-34

Я за те, щоб пощадити український народ.

34 голоси підтримали цю поправку.

І рухаємося далі. 592-а, Каплін. Він не хоче щадити український народ. Будь ласка, мікрофон пану Капліну.

 

13:31:04

КАПЛІН С.М.

Тут деякі присутні в Україні, по 20 років в українській політиці політики просять головуючу Верховної Ради України не ставити на голосування правки, які захищають інтереси простого українського народу, захищають їх зарплату, захищають робочі місця, захищають створення нових робочих місць. Саме про це зараз моя правка. Тут передбачено у правці, що ми зобов'язуємо потенційного власника, аби він ні за яких умови не скорочував кількості робочих місць на підприємстві після того, як стане повноцінним власником, новим власником цього підприємства. Більше того, обов'язково запропонував план і дотримався цього плану  збільшення робочих місць, збільшення зарплати.

Я вважаю, що ми при приватизації, якщо вже йдемо на цей жахливий крок, повинні відстояти інтереси людини праці. Бо потім з цієї зарплати людина платить гроші в Пенсійний фонд, і наші пенсіонери отримують додаткові нові пенсії. Це наше стратегічне завдання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо цю поправку. Прошу, колеги, 592-у. Визначайтеся.

 

13:32:29

За-22

22 голоси.

Наступна поправка 615, Каплін. Наполягає? Зараз. Ви наполягаєте? Давайте. 612 поправка, це поправка народного депутата Пташник, яка була врахована. І Соловей просить її на підтвердження.

Пане Іванчук! Пане Іванчук! Голова комітету, зараз на підтвердження ставиться 512 поправка. Зафіксуйте це, будь ласка.

Прошу Солов'ю слово. 

 

13:33:02

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89-й виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановні колеги, в першому читанні норма закону звучала наступним чином, що право власності на придбаний пакет акцій переходить до покупця після повної сплати ціни продажу за пакет акцій та з моменту зарахування акцій на рахунок у цінних паперах.

Що пропонується правкою. Що право власності на об'єкт приватизації переходить не тоді тільки, коли ти заплатив кошти, а тільки після того, як ти отримав не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету. Тобто ти заплатив гроші, після того йдеш в Антимонопольний комітет і чекаєш на дозвіл. Якщо ти його протягом трьох місяців не отримуєш, то ти втрачаєш ці кошти, ти втрачаєш право участі в аукціоні і переможцем визнається наступний претендент. Це явно незаконна і корупційна річ, яка пропонується в чинному законодавстві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пташник, це її поправка, мікрофон увімкніть.

 

13:34:07

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую. Шановні колеги, просто треба дочитувати поправки до кінця, тоді не буде виникати ніяких питань.

Мова йде про те, що є випадки передбачені Законом про захист економічної конкуренції, коли на придбання об'єктів потрібно отримувати дозвіл на концентрацію. Це запобіжник того, щоб окремі олігархи не займалися монополізацією конкретних ринків.  І саме тому в моїй поправці пропонується, що у випадках, коли отримання такого дозволу передбачено законом, право власності на об'єкт приватизації може бути передано до покупця тільки після того, як такий дозвіл  буде отриманий  покупцем. Це запобіжник від монополізації. Це запобіжник від порушення Закону про захист економічної конкуренції. Це запобіжник від того, що буде порушуватися конкуренція, і це запобіжник від багатьох чисельних судових спорів олігархів, в яких вони зацікавлені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо.  І ви в прикінцевому виступі…

Будь ласка, Андрій.  Голова комітету зараз хоче дати свою позицію.

 

13:35:22

ІВАНЧУК А.В.

Шановна президія, шановні друзі народні депутати, ви тепер зрозуміли, як мені важко працювати головою Комітету економічної політики. Це два члени  мого комітету, але я люблю однаково і пана Солов'я, і пані Пташник. Тому я вважаю, що парламент повинен більшістю вирішити дане питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за європейський підхід до питань любові.

Прошу голосувати за  цю поправку. Ні, давайте не з'ясовувати, кого більше. Однаково – це однаково.

Я прошу голосувати за 612 поправку. Радикальна фракція, не перебивайте нас, питання любові. Це однакова любов.

Голосуємо. Голосуємо за 612 поправку.

 

13:36:17

За-102

102 голоси. Не підтримана поправка.

Більше люблять Солов'я в цій залі. Віко, але ми тебе дуже  любимо.

Я передаю слово далі пану Андрію.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:36:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, наголошую, лишилося 25 хвилин до перерви. Я зараз дам. Але  я дуже звертаюся до відповідальності всіх народних депутатів, не наполягати на кожній, щоб ми змогли  до обіду вийти на голосування.

615 правка, Каплін. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

13:36:48

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії України. А ми хочемо із свого боку сказати, що наша партія любить український народ, а не народних депутатів. І тому ми внесли чергову правку із блоку правок, які захищають інтереси зарплатні, трудові інтереси простих українців, правка, яка унеможливлює зменшення кількості робочих місць на підприємстві, яке приватизується.

Ми маємо з вами тут, на парламентському майданчику, все зробити, боротися до останнього, аби прописати в цьому законі, який очевидно олігархічним спрутом тут, в парламенті, буде проголосований, прописати тут захист інтересів простих пересічних українців, людей праці, які ні в якому разі, за наслідками прийняття такого закону, не повинні втрачати свої робочі місця. Більше того, їм повинно бути гарантовано збільшення зарплати в результаті збільшення Пенсійного фонду, збільшення робочих місць, розвитку нашої промисловості, розвитку і збільшенню внутрішнього валового продукту в нашій країні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, правка 615 відхилена. Хто її підтримує, я прошу її голосувати.

13:38:08

За-28

Рішення не прийнято.

616-а, Левченко, будь ласка.

 

13:38:15

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода" 223 округ, місто Київ. Ця норма, про яку зараз буду говорити, вчергове вказує на справжню мету цього законопроекту, яка полягає в тому, щоб суто забезпечити максимізацію прибутків для олігархічного класу від їхніх послужників, абсолютно не задумуючись про більш ширше соціальне благо всього українського народу. Справа в тому, що тут прописується така норма в законопроекті, що, якщо при приватизації не прописується, якщо відбувається продаж без умов, тоді можна, власне кажучи, скорочувати працівників скільки завгодно, хоча б навіть одразу без жодного запобіжника, не шість місяців, як пишуть зараз, ні дванадцять, як ми пропонуємо, а взагалі, якщо продається без умов, то можна одразу скорочувати. Це абсолютно неприпустимо. Потрібно написати чітко, що за жодних обставин не можна проводити протягом року скорочення трудового колективу в разі приватизації, в незалежності від того, яка система продажу того чи іншого підприємства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  616 правка відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:39:39

За-43

43. Рішення не прийнято.

633-я. Не наполягає.

639-а. Не наполягає.

628-а, Голуб, будь ласка.

 

13:39:51

ГОЛУБ В.В.

Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Шановні колеги! Зазначеною правкою я пропоную прибрати дискрецію щодо вибору місця розгляду спорів, які виникають щодо договору купівлі-продажу, а саме хочу, щоб ми внесли обов'язковий імператив, якщо потенційний покупець буде вимагати на те, щоб ці спори розглядалися в міжнародному комерційному арбітражі. І ми бачимо зараз по нещодавнім рішенням і Лондонського  суду, і суду в Стокгольмі, що це є дійсно незалежні органи, які будуть, дійсно, займати позицію правову.

Саме тому я наполягаю, щоб ми прибрали дискреційний механізм, а ввели імператив розгляду у Міжнародному комерційному арбітражі на вимогу потенційного покупця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

628 правка відхилена, хто її підтримує, я прошу голосувати, будь ласка.

13:40:56

За-46

46. Рішення не прийнято.

660-а. Не наполягає.

667-а… 667-а, наполягає.

 

13:41:08

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Законопроект пропонує необґрунтовано знизити санкцію за несплату коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів, з дня укладення договору та його нотаріальне посвідчення з 20 відсотків до 5 відсотків.

Абсолютно нелогічно зменшувати санкції. Знову-таки це черговий приклад того, яким чином полегшується злочинна приватизація у воюючій країні. І, знаєте, от дуже багато  різних таких дискусій йдуть у цьому залі, дуже часто   різні особистості, які насамперед самі є представниками олігархічного класу, розповідають про те, як вони піклуються про інтереси трудящого народу. А  насправді ситуація дуже  проста.

Питання в ідеології влади сьогодні: чи влада хоче брати на себе відповідальність і займатися реальною боротьбою проти корупції, і керувати державними підприємствами, наповнювати державний бюджет і думати про українців, чи влада хоче  дати все  своїм наближеним  особам, приватникам,  представникам олігархічного класу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  667 правка відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:42:32

За-35

Рішення  не прийнято.

681-а, Каплін. Будь ласка.

 

13:42:40

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, голова  Соціалістичної партії  України. Цією правкою ми  пропонуємо зберегти за трудовим колективом право брати участь  у приватизації українських підприємств. На наше глибоке переконання, і я думаю, нашу цю позицію поділяє більшість українських громадян, саме  завдяки праці  волі  і витривалості українського  народу було  збудовано, створено індустріальний і промисловий потенціал нашої держави. Вони сьогодні, ці підприємства не працюють, а існують тільки через те, що  держава не сплачувала гідної зарплатні для наших працівників, і вони працювали в жахливих умовах.

Тому я переконаний, що  український народ має право капіталізувати ті всі свої  багаторічні зусилля в збереженні індустріального потенціалу, індустріально промислового  щита нашої держави і отримати право бути новими власниками таких  підприємств. Ця  правка реалізує це право.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 681 правка відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:44:03

За-24

Рішення не прийнято.

687-а, Голуб. Включіть мікрофон.

 

13:44:10

ГОЛУБ В.В.

Дякую. Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина. Андрій Володимирович, я зараз буду зачитувати правку щодо права, яке буде застосовуватися, знаю, що у вас там є позиція. Але під стенограму я пропоную, і це була насправді обіцянка української влади, зокрема, і на Лондонському економічному форумі, що на вимогу сторони-покупця може застосовуватися інше право.

Тому я пропоную обов'язково імператив, але обмежити в часі, в дії, "право Англії та Уельсу", що стосується регулювання правовідносин договору купівля-продажу, безумовно, окрім тих правовідносин, які імперативно регулюються українським правом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комітету перед голосуванням зачитає формулювання. Ви уважно промоніторите. І якщо воно підійде, воно буде включене в тіло закону. Домовились.

Наступна, 696-а, Левченко. (Шум у залі) Я вже надав Левченку, а потім я дам вам.

Будь ласка, по 96-й Левченко. Будь ласка.

 

13:45:05

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

В рамках полегшення процесу злочинної приватизації для правлячої олігархічної клептократії цей законопроект пропонує відв'язати цілісні майнові комплекси від ділянок, земельних ділянок, які під ними  знаходяться.

Це, по суті, призведе до того, що збільшить практику злочинного вирізання відповідних підприємств, коли підприємства будуть скуповуватися виключно на металолом, умовно кажучи, або на інші відходи – так? –  вторсировину – і все, без збереження жодного виробництва, без збереження робочих місць.

Не можна відв'язувати цілісний майновий комплекс від земельної ділянки, ділянки, на якій він знаходиться. Це одне цілісне поняття. Не можна підприємства промислові, знаєте, погрузити і кудись перевезти так, за одну хвилину. Відповідно, якщо таке хоче зробити, вона це не щиро, вона просто хоче його вирізати.

Тому пропоную прибрати цю злочинну норму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  696 правка відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:46:29

За-42

Рішення не прийнято.

692-а. Каплін, будь ласка.

 

13:46:33

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії. Це крайня наша правка, яка стосується захисту інтересів трудящих, захисту інтересів людей праці і нашої промисловості, індустріального потенціалу нашої країни. Ми категорично заявляємо про те, що не будемо голосувати за цей законопроект, перше.

Друге. Ми наголошуємо, що для порятунку української економіки треба не приватизовувати і віддавати в іноземні руки наш потенціал, наше майбутнє, а націоналізовувати, націоналізовувати нафтогазовий комплекс,  промисловість, машинобудування, формувати національні секторальні і галузеві програми розвитку національної промисловості, національної економіки, робити все для того, щоб створювати великі вертикально інтегровані компанії, боротися за серйозну нову конкурентоздатність, інноваційність національної економіки, добиватися росту валового внутрішнього продукту, зарплат, в результаті – пенсій і робити дійсно реальний амбітний прорив на міжнародні ринки, заміщати внутрішній ринок. І тут держава...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка відхилена.

Хто її підтримує, я прошу проголосувати.

І я, справді, прошу чимшвидше переходити до прийняття рішення, тому залишається зовсім мало часу до обіду, колеги.

 

13:47:58

За-24

Рішення не прийнято.

Наступна, 702-а. Не наполягає.

Будь ласка, Сотник Олена.

 

13:48:10

СОТНИК О.С.

Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ми дослухалися до спікера і насправді не піднімали більшість своїх поправок. Тому я дозволю просто собі ще раз озвучити принципові питання, які зараз будуть для "Самопомочі" вирішальними під час голосування.

Досі ми не бачимо і ми запропонували своє формулювання для того, щоб убезпечити вхід російської економіки, російського капіталу за рахунок приватизації державних підприємств, особливо це стосується підприємств  стратегічного значення, особливо – підприємств енергетики. Проте не забезпечено цим законом на даному етапі можливість не... точніше, неприватизація критичної інфраструктури, це ніяким чином в цьому законі не відображено. Є великі питання до прозорості призначення радників. Є великі питання до початкової ціни, яким чином вона визначається. Тому що це принципово для держави Україна – за який кошт, за яку ціну ми продаємо все ж таки приватизовані об'єкти, особливо об'єкти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Ну, 5 секунд, будь ласка.

 

13:49:24

СОТНИК О.С.

Дякую.  Тому фракція "Самопоміч" дуже просить комітет визначитися з цими позиціями  для того, щоб ми могли підтримувати цей важливий Закон про приватизацію в другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наскільки розумію, більшість з цих пропозицій голова комітету озвучить перед  голосуванням.  Тільки нам необхідно чимшвидше перейти вже до прийняття рішення.

Колеги, наступна  700… Будь ласка,  Іллєнко Андрій. Назвіть номер правки.

 

13:49:51

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні українці! Сьогодні ви бачите, що відбувається. Відбувається спроба фактично спростити процедуру приватизації для того, щоби зараз, під час війни, мати можливість дограбувати ті цінні об'єкти, які сьогодні є в Українській державі.

"Свобода" заявляє, що ми, звичайно, категорично проти таких законопроектів, але ми все одно  подаємо багато поправок, тому що намагаємося хоч якось  покращити цей законопроект. і, зокрема, ця поправка, вона стосується того, що ми   пропонуємо відмовитися від такої процедури як викуп для того, щоби… якщо вже щось і продається, то продавалося, дійсно, на аукціоні, де є можливість продати за найвищою ціною. А викуп – це може бути використано як такий собі корупційний інструмент, щоби зробити це за заниженими цінами і фактично сприяти подальшій… подальшому пограбунку і олігархізації нашої держави. Тому пропонуємо підтримати нашу поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

703-я правка відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:51:11

За-45

Колеги, і я прошу вже… 45, рішення не прийнято.

І я прошу вже голів фракцій запрошувати депутатів в зал, через кілька хвилин відбудеться  голосування. Зараз ще Левченко.

Якби вам було неважко назвати поправки, які у вас залишилися. Будь ласка,  Левченко.

 

13:51:25

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Ні, я зараз говорю по 707 поправці згідно Регламенту… Закону України  "Про Регламент Верховної Ради України".

Справа в тому, що чомусь законопроект пропонує, створює можливості приватизації національної… установ і організацій Національної гідрометеорологічної служби. Для чого це, кому це потрібно, ну, незрозуміло. Що там знайшли, якийсь ласий шматочок, видно, комусь щось сподобалось і тому готують навіть тут такі моменти.

Тому ми пропонуємо унеможливити таку можливість, щоб ці активи були заборонені до приватизації в законі у відповідному списку. І вчергове звертаємо увагу всього українського суспільства на те, хто буде голосувати за цей законопроект. Подивіться, шановні українці, пофракційно, поіменно, які прислужники сьогоднішньої олігархічної клептократії за це проголосують. Бо кожна людина, яка за це буде голосувати, це людина, яка насамперед ставить інтереси самозбагачення, інтереси олігархії поперед інтересу українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 707 поправка відхилена. Хто її підтримує, я прошу проголосувати.

 

13:52:43

За-45

Рішення не прийнято.

712, 714, 717-а. 714-а, Левченко. 714-а, Левченко.

 

13:52:58

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Законопроектом пропонується позбавити Фонд державного майна повноважень і забезпечити захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, якщо відповідні державні підприємства не належать до сфери управління Фонду державного майна, а також за межами України, відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень. Вважаємо, що такі значні обмеження повноважень Фонду державного майна унеможливить належний захист майновий прав держави. І відповідно просимо і пропонуємо прибрати цю норму.

Я звертаю увагу на… увагу нормальних народних депутатів, звертаю увагу суспільства на те, що зараз у світі є тенденція відкату від дикого лібералізму, від дикого ринку, а навпаки повернення до принципів потреби здорового належного державного врегулювання і державної частки на відповідних національних економіках. Ніхто не говорить про те, що, наприклад, повністю державна залізниця Німеччини "Дойчебан" є погана. Прибуткова, до речі, мільярди дає. Ніхто не говорить про те, що компанія "Areva", французька, повністю державна, енергетичний гігант міжнародний є поганий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 714 правка відхилена. Хто її підтримує, прошу голосувати.

 

13:54:23

За-47

Рішення не прийнято.

727-а.

729-а.

728-а. Будь ласка, Войціцька.

 

13:54:33

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Дякую, пане Голово. Дуже коротко: прошу поставити дану правку на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, 728 правка була комітетом підтримана. Депутат Войціцька просить її поставити на підтвердження, комітет просить її підтримати. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. На підтвердження.

 

13:55:03

За-44

Рішення не прийнято.

729-а. Не наполягає.

733-я. Не наполягає.

І, колеги, ми завершили обговорення правок і переходимо до прийняття рішення.

Я хочу, колеги, повідомити, що у Верховну Раду України я запросив Прем’єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана. Привітаємо Прем’єр-міністра. (Оплески)

І, колеги, нагадаю вам, ми домовлялися, що по завершенню голова комітету озвучить ті компромісні пропозиції, на яких наполягали автори правок, щоб перед голосуванням ми змогли їх врахувати в тіло законопроекту. Колеги, я хочу ще раз наголосити, це не тільки закон економічний, який розблоковує приватизацію, це закон перш за все антикорупційний, який знищує корупцію, і допоможе знищити корупцію у державних підприємствах. Тому я дуже прошу вас до дисципліни, зайти всіх у зал, через кілька хвилин відбудеться голосування.

Я зараз, поки Андрій Володимирович підсумує всі поправки, я надаю зараз… Іванчук, я прошу зараз коротко зачитати пропозиції. Все, ми завершили обговорення, колеги, завершили обговорення. У нас лишилося 3 хвилини. За інших умов, ви знаєте, я намагаюся максимально дати слово.

Пане Прем'єр-міністр! Володимир Борисович Гройсман, поки голова комітету готується до підсумкового слова, будь ласка, вам хвилину на виступ.

А ви, Андрій Володимирович, підсумуйте всі правки, щоб ви могли їх озвучити коректно, щоб депутати могли почути і правильно зорієнтуватись.

І прошу всіх заходити в зал для голосування. Я продовжую засідання на 15 хвилин. Прошу всіх заходити в зал.

Будь ласка. Пане Прем'єр-міністр, будь ласка.

 

13:57:05

ГРОЙСМАН В.Б.

Доброго дня, вельмишановний пане Голово Верховної Ради України! Шановні колеги народні депутати! Я думаю, що ми зараз підходимо теж до достатньо важливого питання, яке має безпосередній вплив на національну економіку. Не один раз в залі Верховної Ради України, да і взагалі в суспільстві, піднімалась тема шаленої корупції. Найбільший сектор корупції сьогодні – це державні підприємства, які із року в рік, десятиріччями, використовуються для створення корупційних хабарницьких схем.

Сьогодні у нас є надзвичайно важке законодавство, яке не дозволяє залучити в ці підприємства публічно і прозоро якісні інвестиції. І у нас зараз з вами є просто два вибори: або, перше, ми зупиняємо цю корупцію і безлад, і підприємства, які сьогодні є збитковими, які сьогодні є відсталими по технологіям, які не генерують жодних прибутків і не створюють робочі місця, або ми їх запускаємо, люди отримують роботу, Україна отримує національний продукт, це все відбувається конкурентно, прозоро, або все залишаємо, як є. Як є, ми бачимо, це є неефективно. Економіка не зможе зростати, коли тисячі підприємств не мають ефективного управління і технологій.

Уряд, парламент, фракції багато працювали над тим, щоб цей закон по-справжньому став якісним. В цьому законі є юридичні механізми, які захищають інвестиції і в тому числі застосовують англійське право. Цей закон є абсолютно відкритим і дає можливості нам створити десятки тисяч робочих місць у найближчий період в Україні, створити умови для серйозного економічного зростання, це однозначно позначиться на якості життя людей.

Я хочу всіх попросити сьогодні, щоб ми підтримали цей закон у варіанті опрацювання парламентом таким законом, який би дав нам можливість забезпечити благополуччя і розвиток нашої економіки. Дуже розраховую на підтримку кожного з вас і ваші голоси є сьогодні важливими. І хочу ще раз підкреслити, що спільно з парламентом ми будемо все робити для того як уряд, щоб утворити абсолютно дієві, відкриті, прозорі механізми реалізації цього закону. І я переконаний, нам не буде соромно за таке рішення.

Прошу вас всіх підтримати. Дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Ще хочу вам наголосити, колеги, важливу річ. Після голосування цього закону у нас йде розділ "включення у порядок денний сесії", це дуже коротко по одній хвилині. (Шум у залі) Включення у порядок денний сесії без обговорення, колеги. Там є важливе питання – це проект Закону про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. Ми маємо це прийняти. Тому я попрошу після голосування не розходитись, щоб ми ще кількома голосуваннями могли включити антикорупційний суд і навчання спільне українських військових з нашими партнерами в НАТО в Україні. Тому дуже важливо не розходитись після голосування, а ще провести кілька голосувань включення у порядок денний сесії.

Я вже продовжив на 15 хвилин, я вже продовжив, дуже важливо, щоб не розходились, щоб були до розділу "включення у порядок денний сесії", антикорупційний суд і спільні навчання українських військ з нашими військовими. Це дуже важливо і тому прошу бути уважними і залишатися у залі.

Зараз я прошу голову комітету озвучити компромісні пропозиції, про які ми говорили під час обговорення, щоб ми могли перейти до голосування.

Пане голово, я думаю, що ваш час вичерпався. Отже, колеги, консультації завершуються. Місце президії заблоковане фракцією. І я прошу розблокувати трибуну.

Розблокували трибуну. Привітаємо важливу парламентську дію. Трибуна розблокована. Тепер розблокуємо ложу уряду.

Колеги, отже, я ще раз перерахую, щоб не було в нас непорозумінь. В наступному розділі включення в порядок денний сесії, який будемо голосувати після цього закону, буде проект Закону про Вищий антикорупційний суд, лише включення в порядок денний сесії, проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. Наступне. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливостей управління державними банками, а також проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин. П'ять питань пропонується внести в порядок денний сесії, тільки сесії. Це п'ять коротких голосувань. Тому дуже важливо не розходитись, дуже важливо залишатися на місцях. І дуже важливо,  щоб після голосування за Закон про приватизацію змогли її включити  в порядок денний сесії.

Отже, колеги, я пропоную завершувати дискусію, і я пропоную переходити до голосування.

Андрій Володимирович!  Іванчук! Я прошу розблокувати президію.

Андрій Володимирович, прошу доповісти. У нас часу є обмаль. І прошу коротко і чітко дати доповідь.

Будь ласка, дамо  3 хвилини Андрію Володимировичу.

 

14:04:30

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, я попрошу дати мені більше, чим 3 хвилини, тому що всі фракції і групи по багатьох контраверсійних питаннях даного законопроекту досягнули консенсусу, який я зобов'язаний зачитати під стенограму.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте до 5 хвилин, але намагайтеся швидше озвучувати. Авторів правок прошу уважно слухати доповідь голови комітету.

Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

14:05:04

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, в зв'язку з зауваженнями Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України від  15 січня 2018 року нами до законопроекту пропонується внести наступні зміни, які врахувати в даній пропозиції.

Частину четверту статті 25 проекту закону викласти в такій редакції: "Оплата послуг радників здійснюється в порядку, визначеному частиною другою цієї статті 19 цього закону з урахуванням положень частини третьої статті 19 цього закону".

Пункт 7 частини дев'ятої розділу V "Прикінцевих та перехідних положень" доповнити новими абзацами такого змісту. Доповнити пунктом 17-3 такого змісту: "Визначає істотні умови договору, який укладається з адміністратором електронної торгової системи та оператором електронного майданчика юридичної особи, що має право використовувати електронний майданчик".

Пункт 18 доповнити підпунктами "щ", "ь" та "ю" такого змісту. "Щ": "Проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації". "Ь": "Відбору операторів електронних майданчиків для організації і проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок плати за участь у електронному аукціоні, визначення переможця за результатами електронного аукціону". Пункт "ю": "Визначення додаткових умов продажу об'єктів малої приватизації".

Абзац дев'ятий частини другої статті 19 викласти в такій редакції: "Забезпечення проведення аудиту".

Назву статті 30 викласти в такій редакції: "Особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна".

Абзац п'ятий підпункт 15 викласти в наступній редакції: "Капіталізація банків, частка держави, статутний капітал яких перевищує 75 відсотків акцій часток за участю міжнародних фінансових організацій, здійснюється без попередньої згоди Національного банку України".

Абзац двадцятий частини другої статті 4: слово "об'єкт" замінити словом "заклад".

Підпункт, пункт 7 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції, звертаю увагу народного депутата Голуба: "Установити, що до 1 січня 2022 року за результатами опрацювання коментарів та пропозицій потенційних покупців до проекту договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації у порядку, встановленому частиною дев'ятою статті 19 цього закону, орган приватизації на запит потенційного покупця має визначити в договорі купівлі-продажу об'єкту великої приватизації, що даний договір регулюється правом Англії та Уельсу з урахуванням положень Закону "Про міжнародне приватне право", крім положень, які регулюються імперативними нормами права України".

(Шум у залі)

 Я сказав, 21-а. Я вибачаюся, вибачте, пане Артур Герасимов. Я читаю, в мене написано, я не знаю, як я помилився. Перше  січня 2021 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте далі.

 

ІВАНЧУК А.В. Друге питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, у нас часу –  лічені секунди.

 

ІВАНЧУК А.В. Друге питання. За наполяганням народного депутата Войціцької від фракції "Об'єднання "Самопоміч" добавити газорозподільчі мережі.

Плюс, за вимогою фракції  "Батьківщина", за вимогою фракції "Об'єднання "Самопоміч", ми всі разом з фракцією "Народного фронту", з фракцією "Блок Петра Порошенка", з Радикальною фракцією, з групами "Відродження", "Воля народу" ми досягнули консенсусу, який я вам хочу зачитати, який буде в тілі закону. Це замість 130 поправки, яку завалили, пана Різаненка.

Частину другу статті 8: виключити слова "істотна" і доповнити абзацами шостим…  "Істотна" виключити. В абзаці п'ятому виключити слова "істотна" і доповнити абзацами шостим та сьомим наступного змісту. Андрій Володимирович, дуже уважно, це стосується країни-агресора.

Вказане положення… "Юридичні особи, бенефіціарні власники, 10 процентів і більше відсотків акцій часток яких є резидентом держави, визнаної Кабінетом Міністрів…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  завершіть. Хвилину завершіть.

 

ІВАНЧУК А.В.  "…визнаної Верховною… (я скажу все) …визнаною Верховною Радою України державою-агресором, вказане положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами до…  за переліком Кабінету Міністрів України, окрім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора". Все.

Тепер, шановний пане Голово, перед голосуванням… "…та фізичні особи громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором". Всі в цьому залі задоволені таким текстом.

Тепер, шановний пане Голово, я попрошу повернутися - я бачу, що зараз Верховна Рада зараз має потенціал, - і підтвердити поправки 612 і 728. Вони є критичними, вкрай необхідними, і Комітет економічної політики дуже просить  Верховну Раду врахувати їх в тіло закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги, дякую вам.

Переходимо до  прийняття рішення.

Я прошу всіх зайняти робочі місця, прошу відійти від президії і зайняти робочі місця.

Отже, колеги,  я ставлю, перше, на голосування пропозицію комітету  повернутися до  поправок 612 і 728. Прошу  підтримати і прошу проголосувати. Уважно голосуємо, колеги. Прошу  підтримати, прошу проголосувати – 612-а і 728-а.

 Голосуємо, колеги. Голосуємо.

 

14:12:05

За-238

Прошу  підтримати  612-у і  728-у, прошу  голосувати. Прошу підтвердити "за". Голосуємо.

 

14:12:23

За-241

І тепер, колеги, я  ставлю на голосування…

Одне слово, Андрію, ну я прошу… Включіть мікрофон, коротко.

 

14:12:38

ІВАНЧУК А.В.

Я дуже вибачаюсь, шановний  пане Голово, шановні народні депутати. Я дуже всіх перепрошую, я знаю, що  сьогодні другий  Святий вечір, завтра Водохреща, і я вам морочу голову. Але від цієї нашої дискусії закон стане тільки краще.

І останнє… останнє зауваження. В "Прикінцевих положеннях"  до закону 2210 я прошу пункти, цифри 12, 28, 36, 37, 38, 39, 46 та 53 поміняти на  один більше, тому що  змістився класифікатор. Дякую. 

Дякую всім за роботу. Всім смачної куті. Христос хрещається!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Закону про приватизацію державного майна (№ 7066) з тими правками, які були озвучені  головою комітету Іванчуком Андрієм Володимировичем з трибуни, враховуючи дату 1 січня 2021 року, з техніко-юридичними правками прийняти в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги! Підтримаємо антикорупційний економічний прогресивний закон. Голосуємо в другому читанні та в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо!

 

14:14:07

За-266

Закон прийнятий. Вітаю, колеги!

Колеги, увага! На місцях! Будь ласка, колеги, я дуже прошу всіх на місцях лишатися. Я дуже прошу всіх лишатися на місцях.

Колеги, зараз я ставлю на голосування включення у порядок денний сесії проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2018 році. Ми маємо це включити у порядок денний сесії і сьогодні розглянути.

Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу, 7428, прошу голосувати, будь ласка. Це лишень включення у порядок денний сесії. Друзі, лишайтесь на місцях! Це – кілька секунд.

 

14:14:57

За-236

Рішення прийнято.

Наступний, проект Закону про Вищий антикорупційний суд ( 7440, -1,-2, -3, -4). Прошу включити у порядок денний сесії. Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу голосувати

 

14:15:27

За-183

Рішення не прийнято.

Наступне, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (7363-1 і -2).

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Лишень включення у порядок денний сесії. Прошу голосувати, прошу підтримати.

 

14:16:02

За-174

І останній: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління державними банками (7180 і 7180-1). Лишень включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

14:16:31

За-181

Рішення не прийнято.

Таким чином, колеги, час для прийняття рішень є вичерпаний. Ми  прийняли два надзвичайно важливих закони, колеги:  Закон про деокупацію, Закон про приватизацію державного майна, один – важливий безпековий закон, другий – економічний і антикорупційний. І Верховна Рада ще раз підтвердила, що найвищий законодавчій орган держави твердо стоїть як на  обороні інтересів держави, так і у боротьбі з корупцією.

Але нагадаю вам, після обіду надзвичайно важливі законопроекти із питань сфери безпеки і оброни. Тому я прошу всіх о 16-й годині прибути в зал для нашої подальшої роботи, щоб ми змогли пройти, вичерпати весь наш порядок денний.

А зараз я оголошую ранкове засідання Верховної Ради України  закритим. Нагадую, після обіду ми перейдемо до Закону, який ми щойно включили в порядок денний сесії, про допуск іноземних військ на  територію України для спільних навчань. Тому прошу всіх о 16-й годині бути в залі.

А зараз ще раз оголошую ранкове засідання закритим. І ще раз наголошую, о 16-й годині необхідно всім прибути в зал. Дякую вам, друзі.