ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

07 грудня 2017 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:01:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу заходити у зал і приготуватись до реєстрації у вечірньому засіданні.

Отже, колеги, я хочу вам повідомити логіку нашої роботи після засідання. Зранку ми включили у порядок денний ряд питань. Як ви знаєте, згідно Регламенту ми можемо розглядати питання, якщо вони зранку включені, після обіду. Тому після обіду ми ці питання будемо розглядати. Першим буде кадрове питання, рішення комітету. Другим… Колеги, "Батьківщина"! Питання мораторію на землю. Третім буде питання енергетики. Четвертим буде питання "Купуй українське". Це всі фракції, які були вимоги, вони у такій послідовності і будуть йти, колеги. Зал буде визначатися, як голосувати, але я максимально всі пропозиції, які є, я враховую. І я прошу до того ставитися з розумінням.

І по першому питанню я прошу і Івана Мельничука, і Єгора Соболєва підійти у зал для розгляду даного питання. Я зараз прошу голів фракція і колеги повідомити і Івана Івановича Мельничука, і Єгора Соболєва зараз підійти у зал для розгляду питання.

Наступне. Я хочу вам повідомити, що ЦВК 7 грудня 17-го року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 14-го року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі Заружко Валерію Леонідівну, включену до виборчого списку Радикальної партії Ляшка. І відразу після реєстрації я її запрошу до прийняття присяги. І я прошу, щоб Валерія Леонідівна прибула в зал і приготувалася для прийняття присяги.

Отже, все зрозуміло, логіка приймається. І я прошу провести реєстрацію для участі у вечірньому засіданні Верховної Ради України. Прошу зареєструватися, шановні колеги, прошу взяти участь в реєстрації. Будь ласка.

 

16:04:29

Зареєстровано 366 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

І відповідно до статті 79 Конституції України перед виступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Чи є в залі Заружко Валерія Леонідівна? (Шум у залі)

 Добре. Ми почекаємо. Добре, ми її почекаємо і потім приймемо рішення.

Я щойно сказав логіку виразно, артикульовано і чітко, що наступним питанням буде мораторій. 

Зараз ми переходимо до проекту Постанови про відкликання Соболєва Єгора з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (№7368). І я хочу вам повідомити, що регламентний комітет дав процедуру ведення даного питання. В цій процедурі ведення передбачено, що має бути виступ ініціатора даного питання і запитання до  нього. Має бути виступ Єгора Соболєва і запитання до нього, і потім  коротко виступи від фракцій. Ця процедура не потребує спеціального голосування, вона виписана чітко Регламентом, і ми будемо діяти згідно положення,яке передбачено Регламентом.

І я надаю слово до доповіді народному депутату України Мельничуку Івану Івановичу, 3 хвилини. І я дуже прошу спокійно і гідно проходити це питання. Я звертаюсь до усіх: спокійно і гідно проходити це питання.

Послухайте Івана.

 

16:06:48

МЕЛЬНИЧУК І.І.

Доброго дня, шановні колеги. Вчора на засіданні Комітету з питань запобігання і протидії корупції більшістю голосів члени комітету прийняли рішення про висловлення недовіри голові комітету Соболєву Єгору Вікторовичу.

Шановні колеги, я думаю, що під час обговорення цього питання перед прийняттям рішення дуже багато депутатів, зокрема із нашого комітету будуть мати можливість висказатися. Я скажу свою особисту думку, чому так відбулося. Це відбулося тому, що комітет по протидії корупції перестав бути тим комітетом, який реально займається боротьбою з корупцією. Він почав за керівництва Єгора Вікторовича за останніх два роки, почав бути тим комітетом, який огульно навішує ярлики, який дозволяє виступати на комітеті тільки тим депутатам, які вигідні для виступу голові комітету. Не ставляться у порядок денний питання ті, які вносяться членами комітету народними депутатами.

Коли прибувають до нас на комітет народні депутати, які хочуть висказати свою думку по тому чи іншому питанню, чомусь, чомусь їм не дають можливості виступати. Як недавно був цей кричущий випадок із правом на виступ двох депутатів, які прибули від "Народного фронту" і просили, благали дати їм можливість виступити. Чомусь у нас все було так, ви розумієте, однобоко.

Я думаю, що в подальших виступах народні депутаті обґрунтують цю свою позицію. Я скажу свою позицію особисту. Не можна людині, яка робить з одного з основних комітетів у Верховній Раді піар-шоу, займатись керуванням комітету, який має боротися щоденно, щоденною рутинною працею займатись по викорінюванню корупції в нашій державі. Викорінювання корупції в нашій державі – це не телешоу, це не навішування ярликів без суду, без слідства, без нічого. Тому я вас прошу, шановні депутати, давайте подискутуємо і підтримаємо думку більшості членів нашого комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Іван. Залишайтесь на трибуні. Згідно Регламенту є запитання, пане Іване. Згідно Регламенту є три хвилини на запитання. І я прошу провести запис на запитання до доповідача, будь ласка. І я ще раз прошу всіх вести себе гідно під час цього обговорення.

Отже, на запитання слово надається Буглаку Юрію Олександровичу. Будь ласка.

 

16:10:12

БУГЛАК Ю.О.

Шановний Іване Івановичу, скільки засідань комітету не відбулось на цій частині сесії, починаючи з вересня місяця цього року?

 

16:10:40

МЕЛЬНИЧУК І.І.

По моїм підрахункам, не відбулося не менше десяти засідань Комітету по протидії корупції. Я вам скажу, що в офіційній статистиці ви зараз побачите зовсім інші цифри. Тому що неодноразово було так, що комітет збирається і він не має кворуму, комітет розходиться, який навіть не можна рахувати, що він відбувся. Але потім ми бачимо в офіційних джерелах, що комітет таки відбувся. Це раз. Це спаплюження результатів роботи комітету.

Вам також як члену Комітету по протидії корупції також відомо про те, що у нас завжди на комітеті, особливо на протязі останнього року було завжди два порядку денних роботи комітету. Перший порядок денний – той, який роздавався депутатам або їх помічникам у визначений законом термін. І другий порядок денний – той, який уже лежав на столі, коли мав починатися комітет. Проти цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд додайте Іванові.

 

МЕЛЬНИЧУК І.І. Проти цього ми виступали з самого першого засідання, не може так бути. У нас не тільки я, а й інші депутати завжди говорили, що давайте дотримуватися порядку денного, давайте дотримуватися регламенту роботи і давайте дотримуватися правил роботи нашого комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Іще одне запитання Левченко Юрій Володимирович. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

16:12:19

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

От ви тільки що розповідали загальні фрази про те, який поганий керівник Соболєв. Я хотів би від вас почути або краще побачити, щоб у відкритому доступі ви виклали ваші звернення офіційні за вашим підписом або ваших колег за останній рік до Голови Верховної Ради, до правоохоронних органів, бо тут взагалі ви згадували якісь прямо вже склади злочину про те, що хтось фальшував порядки денні, що два порядку денних були, інші моменти. Щоб ви показали, що ви, справді, намагалися зробити все можливе, щоб примусити Єгора працювати в рамках закону. Тому що без цього це виглядає просто-напросто дуже просто, що ви намагаєтесь зняти людину, яка блокує вашу ідею поставити ручного аудитора НАБУ для того, щоб потім повністю тиснути на НАБУ і зруйнувати єдиний орган, який хоча би трошки не підконтрольній вашій олігархічній клептократії. Ви розказуєте про те, що не можна бути голослівним, тільки що самі казали, то покажіть документи, звернення в прокуратуру, звернення Голові Верховної Ради. Де ці документи?

 

16:13:32

МЕЛЬНИЧУК І.І.

Значить, дивіться, пане Юрію, така довга ваша дифірамба, ну, на мій погляд, вона ні про що. Ви же чомусь можете у пана Єгора прочитати все, що він думає в його сторінках в соціальних мережах. Читайте у нього, що відбулося, що не відбулося.

Ви там користувач офіційний… ви там і будьте.

Про мої звернення до Голови Верховної –  ви спитайте у Голови Верховної Ради. Про мої звернення у Комітет по протидії корупції – ви спитайте у секретаріату Комітету по протидії корупції. А от ваше бажання постійно задати питання на дві секунди, а розмовляти про це дві хвилини і ні про що – це оте, що іменно відбувається на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час, відведений для запитань, вичерпаний. Прошу сідати. І запрошую до доповіді Єгора Соболєва, три хвилини.

Пане Єгор, до трибуни, я думаю, правда же ж? Будь ласка.

Я ще раз прошу всіх себе вести гідно. Це питання дуже чутливе для усіх.

 

16:14:42

СОБОЛЄВ Є.В.

По-перше, я хочу подякувати Верховній Раді України за те, що вона довірила мені очолювати Комітет з протидії корупції в цьому скликанні.

Я скажу чесно, в моєму житті не було більш важливої, більш важкої і більш відповідальної роботи. І я вдячний всім без виключення членам комітету, які ходили на роботу, які не ходили не роботу, які приймали рішення, з якими я погоджувався, які приймали рішення, з якими я не погоджувався. Це все була величезна школа.

Я думаю, що прийде час, коли кожен член нашого комітету буде пишатися тим, що він працював в цьому комітеті, в цьому скликанні, тому що ми створили законодавство, яке, я сподіваюся, матиме фундаментальні наслідки для України.

Нашим першим законопроектом, який ми разом розробили і провели в цьому парламенті, став законопроект про незалежність Антикорупційного бюро і Антикорупційної прокуратури. Саме цим законопроектом  були встановлені високі зарплати, що дало можливість набрати незалежних людей. Саме в цьому законопроекті було передбачено творення інституту детективів, знаменитих тепер детективів Антикорупційного бюро, і я дуже гордий, колеги, що ми з вами цей закон розробили, ухвалили, і тепер він діє.

Наш другий закон, який ми прийняли, це був Закон про незаконне збагачення. Ця стаття існувала у Кримінальному кодексі, але вона жодного разу не використовувалася слідчими всіх, без виключення, правоохоронних органів. І ми з вами переписали її так, що якщо посадовець, якщо політик не може пояснити своє майно, він є злочинцем. Саме це передбачає філософія незаконного збагачення у найрозвинутіших країнах світу.

І я хочу з гордістю сказати, що ми вже маємо перше провадження, переш розслідування саме за цією статтею. Прокурор зони АТО Костянтин Кулик був звинувачений у незаконному збагаченні і його справа зараз перебуває на судовому розгляді.

Наші наступні закони ви всі знаєте: Закон про відкритість власності, Закон про повноту електронних декларацій, Закон про запобігання політичній корупції, який дозволив платникам податків самим фінансувати політичні партії. Ці всі рішення, які вже сьогодні починають обертатися на нову реальність для України.

У чому причина мого звільнення? У чому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, просить додати 2 хвилини. І я прошу вас всіх... Колеги, я додаю 2 хвилини правом Голови Верховної Ради України. Будь ласка, 2 хвилини.

 

СОБОЛЄВ Є.В. Причина мого звільнення дуже проста, і я теж цим дуже пишаюся, причина мого звільнення, що ухвалені нами закони почали, можливо вперше в історії України працювати на нас, ми самі стали першими їх виконувати. Народні депутати України почали заповнювати електронні декларації. І десятки людей до мене підходили і запитували: а як це зробити? А що, справді, треба вписувати готівку, і то майно написано на інших людей, теж треба вписувати. І я відповідав так: дуже важливо, що почало працювати законодавство про Антикорупційне бюро. Ні щодо одного народного депутата почалося розслідування і тривають розслідування по тій самій статті щодо незаконного збагачення, по інших антикорупційних статтях.

Скажу більше:  наше з вами законодавство веде до того, що керівництво держави, Президент України, лідери політичних сил, ключових політичних сил більше не почувають себе недоторканними, більше не почувають себе над законом. І це головна причина мого звільнення.

А щодо порушень. Всі засідання нашого комітету були відкриті, всі стенограмами опубліковані, кожен громадянин може вивчити, що на них було.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Єгор. Три хвилини на запитання. Лишається на трибуні.

Прошу  провести запис на запитання.

Питання. Три хвилини на запитання.

Крулько Іване.

 

16:20:07

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Прошу передати слово Сергію Євтушку.

 

16:20:16

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Пане голово комітету, скажіть, будь ласка, от, на вашу думку, такий комітет як ваш Комітет з питань боротьби з корупцією і запобіганню, такий комітет як Комітет з питань Регламенту не мали би такі контролюючі, контрольні комітети по відношенню до влади відноситися до опозиції? А я знаю і розумію, що фракція "Самопоміч", до якої ви належите, якраз і є в опозиції. Натомість, якщо зараз пройде це рішення, я розумію, що саме цей комітет очолить з більшості народний депутат і буде покривати всі ці корупційні речі, які відбувалися.

Дайте, будь ласка, відповідь.

 

16:21:07

СОБОЛЄВ Є.В.

Ви повністю праві. Я впевнений, що і Комітет з Регламенту, і Комітет зі свободи слова, і Комітет з протидії корупції мають за нормальних традицій очолювати представників опозиції.

Наша з вами біда була, що коли ми прийшли до цього парламенту, в опозиції опинилася тільки одна сила, яка називалася  "Опозиційний блок". І якщо ви пам'ятаєте, ми тоді висунули вимогу,  що люди, які голосували за закони 16 січня, не можуть очолювати парламентські комітети, дайте інших людей. І так  сталося, що представники більшості очолили комітети, про які ми говорили. Але в нормальній демократії, яку  нам з вами ще треба побудувати, поза сумнівом, ці комітети мають очолювати представники опозиції, при  чому, справді незалежної, справжньої опозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Лещенко, будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

16:22:02

ЛЕЩЕНКО С.А.

Пане Єгоре, ви знаєте, те, що зараз відбувається – це на всю Україну:   змова між "Блоком Порошенка", "Народним фронтом" і "Опозиційним блоком". Коли колишні корупціонери і нинішні корупціонери, які розграбували всю країну, довели країну до нищети, зараз намагаються розправитися з вами, а через вас, з Антикорупційним бюро. І якби не дзвінки, якби Яценюк не ходив до американського посла, яка його поставила на місце, вчора вночі, то вони б сьогодні і НАБУ так само на ешафот відвели.

І тому до вас питання, пане Єгоре: скажіть, будь ласка, а чи правда, що ваше звільнення – це намагання знищити Антикорупційне бюро. І чи правда, що Президент Порошенко, який прийшов до влади  після таких драматичних подій, він вам в очі сказав, що ти маєш поставити кишенькового мого аудитора НАБУ або я тебе зніму з цієї посади для того, щоб я міг контролювати НАБУ перед виборами Президента, щоб ніхто не зважав мені обратися на другий термін зі своїми корупційними…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Єгор.

 

16:23:17

СОБОЛЄВ Є.В.

Перше. Звільненням мені почали погрожувати з березня цього року. Я сказав: "Звільняйте, я роблю те, що я маю робити – протидію корупції в цьому парламенті". 

До речі, я хочу подякувати парламенту, наш комітет знайшов корупціогенні ризики в 383 законопроектах цієї Ради, і жодна корупціогенна   норма не стала законом – це величезне досягнення цієї Ради,  і я кожному за це вдячний.

Щодо того, про що ви сказали, пане Сергію, я впевнений, план зараз такий: поламати незалежність Антикорупційного бюро і антикорупційної прокуратури, створити фейковий антикорупційний суд або взагалі його не створювати і закрити майно посадовців. Але, я впевнений, цей план не вдасться. Я впевнений, що українське суспільство доведе до кінця справу очищення влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І останнє запитання заключне – Одарченко. Дам вам, дам. Одарченко, будь ласка, останнє запитання. Наступний – Євтушок, наступний – Євтушок.

 

16:24:23

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Юрій Одарченко "Батьківщина".

Пане Єгор, всім в парламенті безумовно зрозуміло, що чиниться зараз над вами розправа, як над тією людино, під керівництвом якої комітет завжди стояв на засадах боротьби з корупцією і створював для цього реальні інструменти.

У мене просте запитання для вас, зараз більшість членів комітету, які були заведені в комітет спеціально для розправи над вами, проголосували за ваше звільнення. Скажіть, будь ласка, будь-коли хто з них офіційно звертався до регламентного комітету чи пред'являли вони вам обосновані претензії, чи це накопичилося от в останній момент і, коли їм дали вказівку, вони вилили це у вигляді зняття пропозицій по зняттю у вас документів? Чи були аргументи у них?

 

16:25:27

СОБОЛЄВ Є.В.

На мене ніхто не скаржився. Я скажу більше, всі мої колеги по комітету в приватних розмовах кажуть, ти ж розумієш, ми не проти тебе, ти хороша людина, просто так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте останнє запитання.

Немировський передає Князевичу, це буде останнє запитання, потім по хвилині від фракцій. Дам вам репліку, перестаньте махати руками. Будь ласка, Князевич одну хвилину.

 

16:25:50

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановний пане Єгоре, ви назвали низку законопроектів, які вважаєте своїй найбільшим доробком, це Закон про запобігання корупції, Закон про Національне антикорупційне бюро, про прокуратуру, це справді великий серйозний доробок українського парламенту. Але минулого скликання сьомого, де вашого духу не було, а були, я вам кажу, як Представник Президента в парламенті, я їх доповідав з трибуни парламенту, бо це були  ініціативи Президента не примазуйтесь до них, будь ласка. Дякую. Відповідайте за себе.

 

16:26:24

СОБОЛЄВ Є.В.

Одного разу голова правового комітету Руслан Князевич прислав нам листа про те, що не можна приймати закон про викривачів, тому що він антиконституційний. І в цьому листі було посилання на не існуючу статтю Конституції. Я не буду з вами сперечатися, ви правильно сказали, Закони про Антикорупційне бюро були ухвалені в минулому скликанні, так само як Закон про запобігання корупції був ухвалений взагалі за каденцією ще Віктора Януковича. Але справжня незалежність… (Шум у залі)

Я рекомендую вам заспокоїтися, вам дуже знадобиться спокій найближчим часом. У часи Віктора Януковича було запроваджене законодавство, в тому числі про декларації всіх посадовців, яке просто не виконувалися.

Після Революції Гідності, ви правильно кажете…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, завершити.

 

СОБОЛЄВ Є.В. Коли парламент стояв в оточенні громадян, такі як ви, сказав, що вони тепер за народ, проголосували за нову редакцію і нову назву цього закону. Але справжню незалежність, справжнє формулювання статей про незаконне збагачення, про повноту декларацій приніс цей парламент. І той парламент і цей мають цим пишатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Єгор.

Зараз я дам репліку "Опозиційному блоку". Дякуємо пане Єгор.

Одна хвилина Шурма.

 

16:28:08

ШУРМА І.М.

Шановні колеги! Я вам пропоную всім в черговий раз, припиніть шукати ворогів в цьому залі, тому що ви всі самі опиняєтесь в ролі тих самих ворогів.

 А тепер по суті питання, мова не йде про Соболєва, абсолютно, мова йде про те, що у вас немає морального права в бік "Опозиційного блоку" щось говорити. Коли ви коаліцією, і вас було 300, ви цю парламентську фракцію не наділили ніякими повноваженнями контролю для виконання своїх функцій. Всі посади, які ви отримали, ви отримали завдяки  своєму перебуванню в коаліції, і якщо у вас є мораль і європейські  цінності, то всі, хто  вийшов з коаліції складіть  добровільно свої посади голів, заступників голів комітету і не ставте це як розмінну монету, їде в Європу, скажіть, ми в опозиції і так, як всі фракції, відповідно до відсутності  закону не маємо таких повноважень, напишіть заяву, підіть і  не ставте парламент заручником, не ставте з себе борців. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, увага! Зараз я можу дати по хвилині репліки від фракцій, які мають бажання виступити. Скажіть, які фракції мають бажання виступити?

По дві хвилини… по дві хвилини для  виступу, колеги, я  прошу  по… хто має бажання виступити.

Олег Валерійович Ляшко, потім – Березюк. Будь ласка.

 

16:29:59

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу звернутися до тих, кого звинувачують у корупції і до тих, хто звинувачує в корупції, а головне до українців, оце все, що  ви бачите – зустрічі  і  звинувачення, немає в країні реальної боротьби з корупцією. Боротьба з корупцією  перетворилась в інструмент політичної боротьби для зведення  рахунків, от і все. І ті, хто бореться з корупцією і ті, хто начебто не борються з корупцією, всі прагнуть одного: влади. І хочуть  використовувати створені цим парламентом, за допомогою і в тому числі  нашої фракції були   проголосовані закони, без нас не було б ні одного закону, антикорупційні органи для зведення політичних рахунків. Коли голова НАБУ, коли Спеціалізований антикорупційний прокурор з Вашингтону, ігноруючи рішення парламенту,  який їх кличе для звіту, кажуть, що в них є важливіші справи і вони до 12 грудня будуть у Вашингтоні, я вважаю, що це приниження України, тому що ми парламентсько-президентська  республіка.  

І я хочу сказати всім – і директору НАБУ, і голові САП, і Генеральному прокурору, і послам, які керують у нас президентами, урядами і прем'єрами, що всім має керувати український народ, а парламент – це виразник українського народу і має бути парламентський контроль, а не знімають по дзвінку голови МВФ з розгляду закон про встановлення цього парламентського контролю. Тому не треба нам розказувати, що ви боретесь з корупцією: ви є агентами іноземного впливу і перетворюєте країну на знаряддя боротьби сильних світу цього.

Україною повинні керувати українці, а не іноземні посольства: чи московські, чи бельгійські, чи вашингтонські. Досить принижувати Україну меншовартістю!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Олег Березюк, 2 хвилини.

 

16:32:16

БЕРЕЗЮК О.Р.

Більше двох третин українського парламенту є представниками олігархату, який на більше як дві третини залежить від віковічного ворога імперії – Росії. А корупція є внутрішнім інструментом руйнації української незалежної держави.

Вперше за 25 років парламент, а вірніше, коаліція олігархів злилася в одному угарі і руйнує баланси сил в парламенті, які сама створила. Руйнує антикорупційні органи на замовлення деспотії і тиранії. Чому? Бо саме ця тиранія перестрашилася інструменту боротьби з корупцією – комітету, інструменту боротьби з корупцією – НАБУ і не хоче створювати заключного інструменту – антикорупційного суду.

І тому руйнація комітету є руйнація антикорупційної системи в Україні. Ось чому вам треба забрати Єгора Соболєва, бо він сьогодні є для України не просто Єгор Соболєв, а символ того, що антикорупція таки буде в українському суспільстві.

А дві третини цього парламенту, яка сьогодні зійшлася з БПП, "Народного фронту", "Опозиційного блоку", це представництво олігархії, тиранії, які свідомо чи несвідомо, вольно чи невольно є представниками і руйнаторами, служачи ворогу внутрішньому чи зовнішньому, українці це бачать. І тому я звертаюсь до вас, будьте мудрі розумні державники, бережіть баланси і боріться за Україну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від Групи "Відродження" – Ничипоренко з трибуни. Будь ласка, включіть мікрофон на трибуні.

 

16:34:25

НИЧИПОРЕНКО В.М.

Добрий вечір, шановні колеги! Я би хотів більше не виступити, а звернутися із запитанням до Єгора Соболєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба запитання. Не треба запитання.

 

НИЧИПОРЕНКО В.М. Ну, добре, це не запитання, тоді це будемо вважати виступом. Єгор потім до мене підійде і скаже свою думку з цього приводу.

В усіх, в усіх парламентах до цього і практично в усіх країнах все ж таки парламентські комітети наділяються також і опозиційним фракціям. (Оплески) І це робиться для, в тому числі, я вважаю, для запобігання корупції.

Чому антикорупційний комітет жодного разу не підняв це питання у Верховній Раді? Тому що це є один із механізмів щодо запобігання корупції, я не буду зараз... Це не претензія, це просто звичайне запитання. Я не буду давати оцінку вашій роботі, це просто запитання. Не треба зараз відповідати, потім поясните мені чому так відбулося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Я ще  раз хочу повідомити, що згідно... що мені регламентний комітет дав форму ведення і там – тільки від фракцій і груп.

Колеги, зараз заключне слово від "Блоку Петра Порошенка" – Артур Герасимов, дві хвилини і... Ага, не виступали, я дам, фракціям і групам я дам. Вам дві хвилини, будь ласка, Артур Герасимов.

 

16:36:02

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, боротьба з корупцією в цій державі є одним з ключових завдань всіх гілок влади і парламенту, і всіх антикорупційних органів, які, я хочу нагадати, були створені завдяки ініціативам Президента України і цього парламенту.

Всі ми з вами голосували за створення цих антикорупційних органів. І багато присутніх в цьому залі були співавторами законів відносно створення антикорупційних органів. Але однією з надважливих ланок в цій боротьбі є якраз робота Комітету з протидії корупції. Чи була вона ефективною? Після свого спілкування з членами комітету від нашої фракції я можу сказати, що, на жаль, на жаль, ні. І наведу один дуже простий приклад, який ми почули під час виступів представників правоохоронних структур, які були запрошені парламентом до цієї зали.

Чітко зрозуміло, що в Законі про НАБУ, на жаль, відсутня можливість набирати, як то кажуть, "негласных агентов", чи нештатних співробітників. Чи готові ми це виправити і додати це? Без питань, звичайно, готові. Але виникає дуже просте питання: чому це, якщо я не помиляюся, півречення за півтора роки комітет не поставив? І тут виникає питання, чому багато питань не ставилися на голосування, чому не поважали членів комітету, і дуже багато інших.

Тому, шановні колеги, я прошу підтримати цю постанову і проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Соболєв, 2 хвилини. Після того переходимо до голосування. Я прошу усіх зайти в зал і зайняти свої місця. Прошу голів фракцій повідомити депутатам: через 2 хвилини буде голосування.

Будь ласка, Сергій Соболєв.

 

16:37:44

СОБОЛЄВ С.В.

Колеги, чим відрізняється український парламент від багатьох парламентів світу? Український парламент ще 20 років тому в Законі про Регламент визначив представництво ключових фракцій в комітетах Верховної Ради. Те, що відбувається зараз, процес, ми всі розуміємо чудово: це не процес зняття Єгора Соболєва, це процес створення нової коаліції. Оскільки двом фракціям: "Народного фронту"  і БПП – не вистачає голосів, їм треба голоси "Опозиційного блоку". І саме тому, якщо ви побачите, хто вчора ініціював це питання, - це були три ключові фракції парламенту, а саме: фракція "Блоку Петра Порошенка", "Народний фронт" і "Опозиційний блок". Тому я думаю, нічого дивного немає в тому, що сьогодні збігаються інтереси тих, хто не знає жодного подання вами призначеного Генерального прокурора на ключових лідерів, які сидять в цій сесійній залі. Вам треба розправлятися з своїми, бо почався найцікавіший процес, коли домовились практично з усіма в цій сесійній залі, залишилось тепер розправитись з тими, хто  ще вчора були вашими друзями і союзниками.  Куди це заведе – це цілком очевидно. Всі чудово розуміють: ніяких претензій до роботи  комітету немає. Претензія є до одного – нам хочеться їсти, і тому все, що ми зараз робимо, це розправа і нічого іншого.

Фракція "Батьківщина" за це голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Колеги, ще не брав "Опозиційний блок". Вибачте. Отже, Вілкул від "Опозиційного блоку". Пообіцяв коротко. Будь ласка. І прошу займати робочі місця.

Будь ласка,  пане Вілкул.

 

16:40:07

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний український народе, шановні колеги, ми не маємо нічого проти  того, що представник "Самопомочі" очолює цей комітет. Але ми особисто проти Єгора Соболєва. Це аморальний тип з двойною, тройною або четверною мораллю. Тут він каже, що він  за закон. (Шум у залі) Тут він каже, що він кращий… краща у світі людина, при тому було дуже багато таких випадків, коли він особисто ізбивав наших активістів, і нічого йому за це не було. Користуючись тим, що він керівник комітету, його покривала і прокуратура, і МВС, і вся система. Коли він добивався незаконного третього туру виборів у місті Кривий Ріг. Незаконного третього туру. Ми виграли всі суди, всі суди були виграні, хоча на судах особисто  сиділа пані Сироїд, віце-спікер ради  і давила на суддів. Це найдемократичніша фракція.

Єгор Соболєв особисто пригав по етажах, особисто пригав по столу мера, якому 69 років і якого люди вибрали, 74 відсотки голосів.

Я вважаю, що це аморальний тип, який лише бореться за владу, лише за владу, і це не має нічого спільного з антикорупцією і боротьбою за демократію. Дякую.

Тому наша позиція голосувати "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу репліку, репліку 1 хвилину Єгору Соболєву. Передає Березюку репліку, і голосуємо. Репліка, 1 хвилина.

 

16:41:42

БЕРЕЗЮК О.Р.

Ось все і сталося: ось з ким ви голосуєте, дорогі БПП, "Народний фронт" і дорогі демократи. В добру путь!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, обговорення завершене.

Шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Прошу всіх зайти в зал.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та статті 83 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" ставлю на голосування проект Постанови номер 7368 про відкликання Соболєва Єгора з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції для прийняття в цілому. Прошу голосувати, прошу голосувати, голосуємо.

 

16:42:55

За-256

Рішення прийняте.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Слово надається Голові Верховної Ради України Андрію Володимировичу Парубію.

Шановні колеги, і користуючись нагодою, дозвольте привітати делегацію Кнесету Республіки Ізраїль на трибуні Верховної Ради України. (Оплески) Дозвольте подякувати нашим друзям за ті дружні взаємини, які сьогодні є між… це Кнесет Республіки…

Дякуємо. Шановні колеги, прошу до місця.

І ми надаємо слово зараз шановному нашому Голові Верховної Ради України Андрію Володимировичу Парубію. Прошу.

 

16:43:37

ПАРУБІЙ А.В.  Колеги, я прошу уваги. Я прошу заспокоїтись, і уваги, і прошу вислухати мене.

Я як Голова Верховної Ради України підтримав рішення комітету. Але вважаю, що сьогоднішнє рішення не зробило український парламент сильнішим. Чотири роки тому в ці дні більшістю присутніх разом стояли на майдані плече до плеча. І в мене інколи виникає питання, що з нами трапилось? Що з нами трапилось за тих чотири роки, колеги? (Оплески, шум у залі)

Я, колеги, хочу сказати, ми пройшли три роки нашої каденції, ми дали відповідь на величезні виклики, які стояли перед українською державою. Але, що найважливіше, два роки перед нами ще важкої роботи, коли ми маємо російського агресора, коли ми маємо зовнішню війну. Тому я хотів би, щоб ми максимально відкидали всі конфлікти, які є між нами, щоб ми відчували відповідальність і потребу єдності.

Всі ці три роки ми працювали також і з Єгором Соболєвим головою Комітету по боротьбі з корупцією. І я вважаю зараз український парламент має подякувати Єгору за ту роботу, яка була проведена ним за три роки. І я прошу подякувати Єгора. Пане Єгор, дякую! Нам ще працювати два роки, колеги. І я впевнений, що тих два роки ми зможем працювати гідно. (Шум у залі) Дякую, колеги!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І я сподіваюся, що емоції не будуть мати верху, а буде мати відповідальність і любов до України. Дякую вам!

Колеги, зараз вже прибув народний депутат України Зарушко Валерія Леонідівна. І ми можемо виконати ритуал зачитання присяги.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Заружко Валерія Леонідівна. Будь ласка, пані Валерія.

 

ЗАРУЖКО В.Л.

Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та Законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Народний депутат України Заружко Валерія Леонідівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам! Вітаю вас зі вступом на посаду! Дякую вам. Прийміть квіти. Прошу вас зайняти робоче місце і звикати до роботи народного депутата України.

Шановні колеги! Зараз ми переходимо до питань, які ми обговорювали на Погоджувальній раді. Це питання продовження мораторію на продаж землі. Цих законопроектів є кілька, це є п'ять альтернативних законопроектів. І ми будемо заслуховувати кожного автора законопроекту окремо: 7350,  -1, -2, -3, -4, -5, -6, -7.

І я прошу підтримати розгляд даного проекту закону за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Прошу проголосувати за скорочену процедуру, колеги. Будь ласка, голосуємо.

 

16:48:07

За-153

Рішення прийнято.

І я починаю запрошувати до доповіді, починаючи з першого законопроекту, який був зареєстрований. До доповіді запрошую народного депутата України Лабазюка Сергія Петровича. Будь ласка, до доповіді.

 

16:48:35

ЛАБАЗЮК С.П.

Шановні колеги, шановний головуючий! Питання мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення залишається одним із найбільш дискусійних у стінах парламенту. На цій темі спекулювали політики всіх часів. Продовжують робити це і сьогодні. А ринок в очікуванні. Аграрії хочуть знати, до чого їм готуватися, які перспективи і яке їхнє майбутнє. В свою чергу влада не проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу в цьому питанні. А коли немає інформації, зрозуміло, що виникають підозри, що ж їм готують – чи не кота у мішку.

На своєму виборчому окрузі провів десятки зустрічей і добре знаю думки людей і що вони хочуть. Тому сьогодні людям потрібно роз'яснювати, що їх очікує завтра. Люди не готові до відкриття ринку, бо їм роками вкладали в голову страхи.

Очевидно землю треба відпускати у вільне плавання. Але всі ми прекрасно розуміємо, поки вітчизняні аграрії – хоч малі, хоч великі – реально купити цю землю не зможуть, ми не маємо реального права собі дозволити відпускати ринок вже сьогодні. Тому повне відкриття ринку потрібно відкласти і відкласти потрібно на конкретно визначений термін. Чітко на всіх рівнях розпланувати дії на цей період.

Саме тому разом із колегами ми подали законопроект номер 7350, яким пропонуємо продовжити дію мораторію ще на один рік – до 1 січня 2019 року. Профільний аграрний комітет підтримав саме цей законопроект для голосування в сесійній залі.

Чому такий термін? Бо потрібно провести повномасштабну інвентаризацію земель, в максимальній співпраці з фахівцями галузі, експертами, різними профільними асоціаціями, фермерами, розібратися і запропонувати реальний план дій і, головне,  створити рівні умови гри на ринку, щоби власник землі, справді, почувався власником.

Можна, звісно, прописати мораторій і на три, і на п'ять років. Але це лише забалакування питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Тому, колеги, прошу всіх відкинути політичні амбіції на цій досить чутливій та суспільній темі, і гуртуватися навколо пошуку компромісу. Ми маємо прийняти спільне відповідальне рішення в інтересах людей. І сьогодні, вважаю, що прийшов час. Тому прошу підтримати законопроект 7350 за основу та в цілому. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

16:51:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо обговорення. І зараз альтернативний законопроект буде доповідати народний депутат Олег Барна. Просимо, пане Олеже.

Підготуватися Юлії Тимошенко. Підготуватися Капліну, а потім – Юлія Тимошенко.

Пане Олеже, ваш законопроект 7350-1. Будь ласка.

 

16:51:44

БАРНА О.С.

Слава Ісусу Христу! Шановні депутати і український народе! Земля – це багатство всієї нації, а не кожного з нас. Земля належить народу і нашій країні. За неї проливали кров наші герої всіх часів боротьби за незалежність. Тому, очевидно, ніхто не має права робити землю товаром. Ви можете торгувати вашим, що є: будинками, майном, заводами, але не землею. І, очевидно, питання стоїть у ефективному використанні землі, полягати у тому, що ринок землі потрібен, але це потрібен бути ринок оренди землі, користування землі, де ми надаємо землю своїм односельцям, фермерам для створенні робочих місць, сплати податків, підтримки інфраструктури. Але якщо вони хочуть стати власниками землі для того, щоб її перепродати чи здати в оренду, чи в суборенду, так не повинно бути.

Тому, очевидно, мій закон був направлений на те, враховуючи обставини, що ситуація із землею занадто політизована цим складом Верховної Ради, що питання землі перетворилося у маніпуляції. І отже, даний склад Верховної Ради не може об'єктивно прийняти раціональне рішення і продовження мораторію до 2026 року накладає ці повноваження на новий склад Верховної Ради, яка буде приймати рішення виважено, аргументовано, з якомога більшою вигодою і головне – ефективністю і користю саме для українського народу і нашої держави.

Отож, шановні депутати, фракція "Блоку Петра Порошенка"  перша виступила з трибуни у 15-му році щодо продовження мораторію на землю. І ми будемо зараз продовжувати цю тему і голосувати за мораторій допоки вирішення долі землі не буде в надійних правничих руках. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рухаємося далі.

Наступний законопроект Сергія Капліна 7350-2. Да, да, прошу, пане Сергію. Зараз ви.

 

16:54:00

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, голова Соціалістичної партії.

Я хотів би передусім звернутися до мільйонів українців, які зараз дивляться цей ефір. Ви маєте знати, дорогі друзі, вони не землю хочуть зробити товаром, вони хочуть зробити товаром селян, вони хочуть зробити товаром робітників, вони хочуть зробити товаром дрібних підприємців, простих пересічних українців. Ми з вами вже це проходили приватизацію 27 років тому. 27 років тому наша країна була на 18 місці в світі за рівнем індустріального потенціалу, 7,5 тисяч великих фабрик і заводів, десятки мільйонів людей, які отримували гідну зарплату, які отримували гідну пенсію прийшов Міжнародний валютний фонд, прийшли бандити до українського парламенту і забрали у вас майже 5 тисяч цих підприємств. Те саме сьогодні вони намагаються зробити з українською землею. Сьогодні тисячі громадян з усієї країни приїхали до українського парламенту, під український парламент, активісти, члени, керівники і функціонери Соціалістичної партії України, Соціал-демократичної партії, Партії пенсіонерів, Партії робітників України, ми виступили з жорстким ультиматумом, якщо тут коаліція проведе цей ганебний Закон про відкриття ринку землі, ми виступимо за відставку Гройсмана. Якщо буде прийнято сьогодні цей ганебний бюджет, ми виступимо за відставку Гройсмана. Люди прості кажуть: "Каплін, камінь точить". І ми доб'ємося, щоб земля вернулась народу, щоб надра вернулись народу, щоб Україна повернулась народу України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми продовжуємо обговорення. І зараз наступний законопроект, який  буде доповідати народний депутат Івченко. Будь ласка.

Це законопроект 7350-3, альтернативний.

 

16:56:19

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, знаєте, сьогодні не стоїть питання на скільки років ми продовжуємо мораторій. Сьогодні стоїть питання не втратити останнє. Аграрний устрій країни складається з чотирьох суб'єктів: це домогосподарства і одноосібники; це фермери, які різні, 30 гектарів і ті, які літають на гвинтокрилах навколо своїх посівів; це сільськогосподарські підприємства і великі інтегровані компанії – агрохолдингі.

Скажіть мені, будь ласка, а дотації кому даються? Скажіть мені, будь ласка, а хто працює з аграрним фондом? Скажіть мені, будь ласка, а у кого є застава, щоб отримувати у банків кредити? Ну, напевно, так створилося, що у нас є дві групи – великі агрохолдингі і маленькі малоземельні селяни.

А що держава зробила для людей, які живуть в селі? В селі сьогодні  проживає 14 мільйонів людей. 5 мільйонів одноосібників, які не мають права мати гідну пенсію. Що держава створила для них, щоб вони мали мати гідну пенсію?

Колеги, а що ми говоримо про тих, які здають за безцінь молоко? Які здають за безцінь м'ясо в живій вазі? Ну, напевно, потрібно змінити аграрну політику. Ну, напевно, потрібно зайнятися землями в кінці кінців віддати землі в розпорядження територіальних громад. Ну, напевно, потрібно зробити так, щоб ми раз і назавжди забули про рейдерство в аграрних підприємствах.

Колеги, нам багато з чим потрібно працювати. Давайте працювати, давайте зробимо так, щоб у людей була можливість виходити, можливо, в майбутньому на купівлю, щоб вони, можливо, підходили в банки, щоб вони, можливо, стали сільгоспвиробниками і щоб вони отримували гідну плату за свою продукцію.

Ми за те, щоб продовжити мораторій, поки що країна не готова. Чим відрізняється наш законопроект. Ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

Будь ласка, 30 секунд. 

Вадим, у вас…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Чим відрізняється наш законопроект? Ми внесли законопроект, заборону нотаріусом реєстрації попередніх договорів. Бо приходять до людей, заключають договори, а потім ідуть до нотаріуса і реєструють і кажуть тій бабці, що ти вже продала землю. Ми внесли заборону щодо продажу  землі ОСГ, бо сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Позиція зрозуміла.

Ми рухаємося далі і наступний альтернативний  законопроект народного депутата Юрія Левченка. Пане Юрію, ви  є в залі? Є. Законопроект номер  7350-4. Прошу.

 

16:59:25

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

Шановний  український  народе, наші телеглядачі і радіослухачі! На превеликий жаль, більшість людей, які виступають  або будуть виступати з цього приводу з  цієї трибуни, чи з зали, сьогодні говорять про те, що  зараз влада погана, не  треба торгувати землею, а от трошки пізніше буде краща влада, ми прийдемо до влади  і тоді треба торгувати землею, тоді все можна.

Чим відрізняється наш законопроект? Торгувати землею сільськогосподарського призначення неможна взагалі – це злочин проти нації і держави, це має бути заборонено. Ми зареєстрували ще у вересні 2015 року проект Закону про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення. На жаль, через фобії олігархату, навіть обговорювати  це питання, він не виноситься вже  2 роки в залу Верховної Ради. Тому ми в нашому цьому законопроекті альтернативному говоримо про те, що треба продовжити мораторій до моменту ухвалення законопроекту про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Земля сільськогосподарського призначення – це єдиний ресурс, який залишився в української нації, української держави.  Стратегічні підприємства розграбовані і роздані, абсолютно  всі монополії або роздані, або контролюються приватниками, держава не контролює свої надра, нація взагалі не контролює всі свої ресурси, тільки земля залишилася стратегічним ресурсом держави. Нормальна влада могла б на цьому побудувати економічну політику і вивести нас в світові лідери. На жаль, ця олігархічна клептократія не бажає цього робити, але прийде час, коли все ж таки в Україні буде нормальна влада і вона це зробить. Так от треба зберегти землю українців для майбутніх наших поколінь. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, наступний альтернативний законопроект Олександра Вілкула, 7350-5. Прошу вас до слова.

 

17:01:45

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний народе України! Це найважливіше питання і ми повинні не дати владі розпродати останнє, що залишилося в України і у людей, це землю. Мораторій завершується 1 січня 2018 року, один з варіантів, просто продовжити мораторій ще на рік. І хоча це половинчастий захід, але ми його підтримаємо, ми будемо голосувати за всі можливості, щоб заблокувати продаж землі. Зазначу, черговий мораторій не вирішує проблеми по суті, а лише дає чергову відстрочку. Тому я вніс законопроект 7355, який забороняє продаж землі, поки не буде проведено всеукраїнський референдум. Не депутати, а люди повинні приймати рішення хочуть цього чи ні. Нехай влада вийде і чесно скаже, ми, влада, за продаж землі, ми, опозиція, чесно вийдемо і скажемо, ми проти продажу, подивимося, яке рішення підтримають люди. Я впевнений, що підтримають нас і це зніме всі маніпуляції з цього питання в майбутньому.

Законопроектом 7355 пропонується внести зміни до "Перехідних положень" Земельного кодексу України. До проведення та встановлення результатів референдуму пропонується ввести заборону на продаж сільгоспземель, в тому числі відчуження іншими способами, емфітевзису та  внесення землі у статутний капітал. В цей же час, якщо у власника є необхідність продати землю, він може її продати державі за ринковою вартістю. Ця ціна визначається на підставі цін на сільгоспземлю в ЄС, раз Україна – це Європа, то і люди повинні за землю отримувати європейські ціни. Остаточне рішення про те, що робити із землею повинен прийняти народ України якому вона належить на Всеукраїнському референдумі.

Прошу мене підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Наступні два альтернативні законопроекти належить авторство нашого шановного колеги Олексія Мушака, тому я буду йому давати по три хвилини на презентацію кожного із цих законопроектів.

Будь ласка,  зараз 7350-6, пане Олексію запрошуємо до слова.

 

17:04:09

МУШАК О.П.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, українська громада! Олексій Мушак, "Блок Петра Порошенка". Один з народних депутатів… один з багатьох народних депутатів, які виступають за розширення економічних прав українців.

Перше і основне: сьогодні люди багато казали про те, що продовжуємо мораторій, але це не є правда, тому що мораторій у нас вічний до того моменту доки не буде прийнятий відповідний закон. Якщо навіть сьогодні не буде продовжено мораторій, то все одно ринку землі, не буде.

Саме тому, сьогоднішнє голосування за мораторій – це всього лиш символ. Символ того, що українець не має ніяких економічних прав на своїй батьківщині. Це є повторення Декрету Леніна 1917 року, це є те, що в Польщі українець може купувати і продавати землю, а в Україні він не може.

Сьогодні багато казалося проти чого виступаючі: і проти ринку землі, і ще проти чогось, але слухайте, взгляніть, що відбувається в державі? Земля вже купується і продається, направо і наліво. Якщо вам це не відомо, то ви відірвані і ізольовані від реальності, і ніколи в селі не були.

Друге: ця земля купується з нульом  податків для держави.

Третє: вона купується в два рази дешевше ніж би вона коштували, якщо б ринок був. І оце, насправді, основне, це за що ви боретеся. Тому що ви не кажете за що ви, а ви кажете проти чого. А от за що ви, я зараз скажу. Ви, за саму  низьку орендну плату, за саму найкращу в світі землю – це є правда. Ви за те, щоб орендована земля виснажувалася, бо власник землі ніколи не буде варварські поводитися на своїй землі. Ви за те, щоб в державу не сплачувалося жодних податків, ви виступаєте за те, щоб, насправді, іноземці володіли українською землею. Бо кажуть, іноземці прийдуть, якщо ринок землі відкриється. А в мене питання: хто зараз орендує українську землю? Хто зараз її вже взяв на 49, а інколи на  100 років в  оренду? Хто? Це іноземці і це іноземні компанії, в тому числі й китайці, і емфітевзис також існує. І далі – основне, от тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, цей завершити закон. І потім наступний, законопроект, вибачте.

 

МУШАК О.П. Насправді тут є напис: "Ні, продажу української землі", ні розпродажу. Так насправді їх треба правильно сказати: "Хай! Розпродажу української землі", тому що зараз земля вже розпродається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Не тікайте далеко.

Також ми сьогодні проголосували законопроект про боротьбу з насильством, пане Каплін, я дуже вас прошу, не застосовувати тут…

І наступний  законопроект, шановні колеги, наступний законопроект  альтернативний 7350-7. Я запрошу до слова  автора Олексія Мушака, прошу.

 

17:07:00

МУШАК О.П.

Дивіться, тепер з приводу того… з приводу моїх законопроектів, якщо мораторій – це святе, то давайте хай воно діє до свят, попередній мій  законопроект був про те, що мораторій  до 7 січня,  до  Різдва, якщо… якщо… (Шум у залі)

 Окей,  якщо ви  вважаєте, що це дуже  довго… дуже коротко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не кричіть.

 

МУШАК О.П. …давайте мораторій зробимо до 19 січня, до Водохреща, щоб Водохреща відбулося, і всі насправді комуністичні диявольські речі змилися з України, насправді.

Тому, шановні колеги, не треба обманювати  український народ, не треба його тримати в біднях, в злиднях і не треба в нього задешево викуповувати через різні тіньові схеми землю. Насправді давайте по-простому будемо  займатися розвитком і напрацюванням законопроектів по запуску землі, але ж проблема в тому, що ті люди, які  виступали до мене, насправді за три роки  вони не подали жодного законопроекту, який би запускав ринок землі. Цей  парламент уже  третій раз продовжує мораторій, продовжує мораторій третій вже, четвертий, я навіть заплутався, але не пропоную після  цього нічого. А знаєте, що в цей час відбувається? Відбувається дуже проста  річ, кожного року з державної власності через безкоштовну приватизацію 150 тисяч гектарів землі виходить. Воно просто… ми стаємо менше, біднішими. Саме тому, шановні  колеги, я пропоную зараз  провалювати мораторій  як такий, що нічого не вирішує, а просто є символом наруги над українським народом, і далі напрацьовувати відповідний законопроект, ринку  цього не запускає.

І наостанок. Тут багато казали про те, що земля – це національне багатство і останній наш ресурс. Я вважаю, що насправді, не земля національний ресурс, а люди – національний ресурс. Оце основне! І з цим у нас проблема, тому що люди виїжджають з України. В Польщі українець має більше прав, ніж на Україні, він може купувати і продавати землю, в Канаді він має право, у Великобританії, Німеччині. Саме… вони туди їдуть, бо там життя краще.

А продовження мораторію – це, насправді, продовження бідності, злиднів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили? 30 секунд ще. Я всім давала 30 секунд завершувати.

 

МУШАК О.П. Велике вам спасибі.

І прошу не підтримувати жоден із законопроектів, які направлені  на продовження мораторію, крім моїх двох останніх – шостого і сьомого.

Велике спасибі за увагу. Разом переможемо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Колеги, отже, ми вислухали сім альтернативних законопроектів, які стосуються однієї й тієї ж проблематики – мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

І зараз я запрошую для співдоповіді заступника голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександра Бакуменка. Я думаю, колеги, що зразу дамо 5 хвилин, тому що було сім законопроектів, ну, і це просто дуже важко – вкластися у дві хвилини, підсумовуючи важку роботу комітету.

5 хвилин, будь ласка.

 

17:10:05

БАКУМЕНКО О.Б.

Пані Ірино, мені не потрібно 5 хвилин, бо я зараз дуже коротко депутатам доповім.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 5 грудня 2017 року розглянув дев'ять законопроектів, які були на комітеті. За результатами розгляду комітетом було відзначено, що законопроектом, реєстраційний номер 7350, пропонується продовжити  дію мораторію на один рік; законопроект, реєстраційний номер 7350-1 та реєстраційний номер 7350-2, пропонується продовження мораторію  на шість – до 2024 року та п'ять років – до 2023 року; законопроектом, реєстраційний номер 7350-3, зокрема, передбачається продовжити заборону купівлі, продажу та іншим способом відчуження земельних ділянок до 1 січня 2023 року. Законопроектом номер 7354 пропонується продовжити мораторій до моменту законодавчого врегулювання заборони торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  України у своєму висновку від 4.12.2017 року не заперечує, що прийняття  законопроекту реєстраційний номер 7350 у своїх висновках від 5.12.2017 року зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні пропозиції законопроектів 7350-1, 7350-2 можуть бути враховані при розгляді законопроекту номер 7350 і остаточному визначенні терміну дії мораторію, пропозиції законопроекту реєстраційний номер 7350-3 щодо терміну дії мораторії також можуть бути враховані при розгляді законопроекту 7350. А законопроект реєстраційний номер 7350-4 за результатами розгляду в першому читанні доцільно відхилити.

За результатами обговорення комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній         Раді України законопроект реєстраційний номер 7350 від 30.11.2017 року прийняти за основу та в цілому як закон. Всі альтеративні законопроекти відхилити.

Прошу вас, враховуючи зазначене, підтримати рішення комітету і  прийняти законопроект реєстраційний номер 7350 за основу та в цілому як закон.  Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Бакуленко... Бакуменко. Колеги... Ви можете сідати на місце.

Я прошу від фракцій записатися на обговорення і, враховуючи актуальність проблематики, звичайно, всі фракції зможуть доєднатися, мати  по 2 хвилини для обговорення цих законопроектів, прошу.

Від "Волі народу" – Лабазюк.

Передають слово Володимиру Михайловичу Литвину. Просимо, пане Литвин.

 

17:13:49

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, очевидно, прийняти один із законів потрібно. Це вимушений крок, який свідчить про те, що Верховна Рада і Кабінет Міністрів України, по суті справи, своєю бездіяльністю потурали розкраданню українських земель. Очевидно, з прийняттям цього Закону про введення мораторію на один рік потрібно чітко виписати план роботи виконавчої влади, а перед реалізацією цього плану треба заборонити будь-які оборудки з землею, оскільки сьогодні до глав адміністрацій доводяться плани, скільки вони повинні акумулювати земель і передати їх в оренду. Ви прекрасно розумієте, що ці завдання приходять до них із Києва, оскільки перед тим, як буде оголошено ринок землі, потрібно всю цю землю відібрати. Отже, завдання інвентаризації земель, кому, скільки, на яких підставах, і все, що незаконно, повернути назад; друге – розібратись з земельними паями, які не запитані, і зробити оцінку земель, але не так, як визначено в проекті бюджету: що буде зроблена оцінка, а якщо органи влади, я маю на увазі громади, не погодяться з цією оцінкою, то через місяць ця оцінка вступає в силу. Ми знаємо, яка буде ця зроблена оцінка, для того щоб забрати тим, кому вона вже приписана.

Потрібно чітко визначити, що потрібно зробити. Ще 4-5 років – земля ця вже не буде нікому потрібна, її остаточно виснажать і все заберуть в людей. Потрібна чітка робота. А зараз треба прийняти рішення як вимушене. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, від "Батьківщини" – Юлія Тимошенко.

 

17:15:56

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, мова іде про продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Но я хочу сказати, що в цьому випадку, так само як і в усіх інших, бідність народу –  це є прямий наслідок продажності та тупості відвертої політичної еліти, політичного керівництва. Якщо продажні корумповані і тупі,  або продажні корумповані або  тупі, народ страждає. І тому треба вчитися у тих країн, які вміють розпоряджатися своїми ресурсами. І я щойно чула тут одного пана з "Блоку Петра Порошенка", який є прямим родичем  найбільшого власника монопольних земель (це  700 тисяч  гектарів), і він тут розпинався, плакав як крокодил на цій трибуні, споживаючи жертву і розповідав, як погано,  що платять  маленьку  оренду. Так чого ваш родич, шановний пане, сьогодні так мало оренди платить пайщикам? Тому що ви вже настільки наїлися, нажралися, що вам уже просто  з трибуни потриндіти – це  просто задоволення. І тому продавати землю  можна тільки в тому випадку, якщо є селяни, які мають гроші її придбати, а не мафія, яка  має гроші викупити все у селян. Продавати землю можна так, як у Франції: коли 9 років фермери відпрацювали на землі, а потім їм дається в оренду, а потім думають, чи продати родині. І коли вони спадкують, то дивляться: буде цей спадкоємець обробляти землю чи продавати. І якщо продавати – йому не дають цю землю,

Я хочу вам сказати: зупиніться.  Земля українська –  безцінна! А ринкова її вартість 3,5 трильйони євро. Це 40 років ВВП країни. І якщо ви зараз те, що вам не належить,  розбазарите під ваше хіхікання в залі, то судити буде вас народ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. 

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шлях зовсім інший. Не ворам, які щойно обслуговують там олігархів і на трибуні тут блеяли, а народу треба дати можливість зробити 2,6 мільйони фермерських  господарств, як в Польщі. А не 30 тисяч, як сьогодні, а потім думати про продаж земель фермерам. Категорично проти продажу землі і за продовження мораторію.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Я б все-таки просила від особистих образ і таких нехороших слів утримуватися, виступаючи з трибуни Верховної Ради України.

Березюк, будь ласка. Олег Березюк від "Самопомочі", прошу.

 

17:18:51

БЕРЕЗЮК О.Р.

Рівно сто років тому українські люди були позбавлені землі. Землю в них забрали, а тих, хто боровся, фізично винищили. Чи до сьогоднішнього дня земля повернута українському селянину? Ні. Ми як українська незалежна держава ще не виконала цього, цієї функції. Сьогодні земля не в селянських руках. Сьогодні за двадцять п'ять років виріс величезний, відновився клас тих, хто працює на землі, фермери і одноосібники. Чи вони сьогодні можуть купити землю? Ні, не можуть. Можуть купити землю агрохолдинги, олігархи, прокурори і судді.

Чи українська держава змогла створити умови вільного ринку? Ні. Чи треба продовжувати мораторій? Так, але хто буде робити умови, в яких вільний ринок буде інструментом справжнім повернення землі селянину? Хто це буде робити? Кожного року це продовжується, і кожного року олігархат не робить нічого для того, щоб цю землю повернути, бо чекає моменту, коли він її вкраде.

І тому сьогодні ми з вами над вирішенням складного питання. Перше, не можна дати олігархам вкрасти землю і треба проголосувати за продовження мораторію. Але з іншого боку, як можна заставити нас, вас, мене, уряд, щоб за цей рік створити умови  вільного ринку, єдиного інструменту розвитку української землі і українського селянина…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. … як господаря на цій землі, а не факультативного власника того, що ніби власник, а ніби не власник, бо це також форма рабства.

Тому "Самопоміч" прийняла рішення і частина людей, які конкретно голосують за мораторій, а є ті, які покажуть нам, вам, що ми нічого не зробили для того, щоби створити умови вільного ринку для вільного селянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступний від "Блоку Петра Порошенка"…

О, Боже, вибачте мене. Я… Пану Лаврику передає слово. Дуже дякую.

 

17:21:54

ЛАВРИК М.І.

Шановні колеги, я знаю, що, можливо, я з цієї трибуни зараз скажу ті слова, які викличуть у вас бурю емоцій, можливо, навіть негативних. Я не хотів би входити в історію, але попередній колега затронув цю історію. У мене дід був куркулем, він всього декілька років відчув себе власником, господарем на своїй землі і придбав багато активів своїм господарюванням своєю сім'єю, за це він був відправлений на Колиму і розстріляний по етапу. Моя мати в 16 років була відправлена на Карські Ворота і там гинула за ту землю. Сьогодні власник землі, який фактично не розпоряджається цією землею. Що то за власність, як я не можу нею розпорядитися і продати? Що це за власність? (Оплески) Ми говоримо про те, що подовження мораторію. Та скільки вже років ми його подовжуєм і топчимся на місці? Земля – це товар, товар – це земля. Давайте розкрипостимо людей, вони в нас мудрі і знають, що робити. І ми довіряємося їм.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Микола, дуже дякуємо вам за висловлену позицію. Дуже дякуємо.

І зараз, ще кілька фракцій не записались для виступу, але, звичайно, вони долучаються до виступу.

Будь ласка, Олег Ляшко від Радикальної партії. Потім ми рухаємося далі. Всі мають дві хвилини. Звичайно, звичайно.

 

17:23:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Погоджуюся із своїм шановним колегою, колишнім губернатором Чернігівщини і Сумщини Лавриком Миколою Івановичем. Да, шановний Миколо Івановичу, люди у нас мудрі, тільки бідні. Вони хочуть розпорядитися своєю землею. Тільки сьогодні вони не мають можливості цього зробити з однієї причини – у них заберуть цю землю за копійки. І та земля, яка мала б годувати їхніх дітей і онуків, і правнуків, буде годувати латифундистів і буде годувати представників влади. Буде годувати будь-який інший народ, тільки не наш.

Тому для того, щоб наші люди були мудрі, їм ще треба дати гроші. Щоб та земля коштувала гроші. Тому ми зареєстрували, і я звертаюсь і до колеги Березюка, фракція якого не підписалася під змінами до Конституції, і до своєї шановної колеги Юлії Володимирівни Тимошенко. Давайте разом об'єднаємо зусилля і приймемо зміни до Конституції. 180 народних депутатів вже підтримали нашу ініціативу. І запишемо в статті 41 Конституції, що основою аграрного устрою України є фермерське господарство. Щоб фермер, український селянин був господарем на нашій землі! Не латифундисти, представники яких отут скакають, не транснаціональні корпорації, для яких головне – технічні культури і заробіток, а фермер, який подбає про корівку, про соціальну сферу, про робочі місця. Та людина, яка живе і обробляє цю землю. А не керуватимуть десь із закордонних столиць.

І тому ми пропонуємо. Мораторій ми підтримуємо, але ми вимагаємо якнайшвидшого розгляду змін до Конституції. Щоб навічно українську землю закріпити за українськими селянами. Щоб вони були не тільки мудрі, а багаті, достойні, з роботою, з зарплатою, з коровою і з майбутнім!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наталія Королевська, так само, від "Опозиційного блоку", дві хвилини. Наталія. Так, і потім ви закінчуєте.

 

17:26:11

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги, я впевнена, всі в цьому залі розуміють: земля – це останнє, що залишилося в нашої країни. Це єдиний шанс, щоб у майбутньому наша країна встала з колін. І "Опозиційний блок" вимагає:  5 років мораторію. Не треба монополізувати, маніпулювати і щорічно людей тримати в стресі.

Також тут двох думок бути не може. Земля належить людям, і саме люди повинні на всеукраїнському референдумі відповісти: знімати чи ні мораторій на її продаж.

Тому "Опозиційний блок" пропонує першим етапом – на 5 років мораторій, через 5 років – проведення всеукраїнського референдуму. І відповідь людей: продавати землю, товар це чи це власність, яка належить Україні  і українському народу. Зараз допустити продаж української землі ні в якому разі і ні за яких умов не можна.  І це наше багатство, і воно повинно залишитися в руках людей.

Тому "Опозиційний блок" проголосує за кожен з цих законопроектів, тому що ми виключно виступаємо за продовження мораторію на продаж землі. Але на майбутнє нам це відпрацювати і продовжувати мораторій на 5 років та заборонити зараз продавати українську  землю. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:27:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги.

Тільки, з вашого дозволу,  я вам дам по хвилині. Добре? Дві хвилини, добре. Кулініч, дві хвилини. Добре.

Кулініч – дві хвилини, Головко – одна хвилина.

 

17:27:57

КУЛІНІЧ О.І.

Шановні колеги, яке б ми рішення сьогодні не прийняли, цілком очевидно, що це буде політичне рішення. Тому що в Земельному кодексі чітко написано: мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення припиняється після вступу в силу Закону України "Про обіг земель сільськогосподарського призначення". Пункт 215 "Перехідних положень" Земельного кодексу України. Тому зрозуміло, що з 1 січня 2018 року ніякого ринку земель не буде, а мораторій так і буде працювати. Ми кожного року продовжуємо мораторій і не даємо людям ніякої альтернативи. Хіба ми не знаємо, що є у нас тіньовий ринок землі? Ми це знаємо, тому що є довгострокові договори оренди на 49 років і люди на них ідуть, тому що вони змушені на цей йти. Їх заганяють у кабалу, тому що вони б хотіли отримувати орендну плату не раз у рік, не по року, а можливо на 5, на 10 років наперед. Тому, на мій погляд, треба було б сконцентруватися над підсиленням договорів оренди, щоб дати можливість людям, дійсно, мати якусь альтернативу. Ми таку альтернативу не даємо і кожного року продовжуємо мораторій.

Чи можливо відкривати ринок землі з 1 січня 18-го року, чи найближчим часом? Я думаю, що ні. Тому що у нас дуже багато питань, які є у земельному законодавстві не вирішено. Це і питання консолідації земель. У нас на кожному полі є шахматка і постійно виходить велика кількість одноосібників. Як ми можемо відкривати ринок з такою ситуацією, це просто буде не ринок, а хаос. У нас проблема із землями колективної власності, яких півтора мільйона гектарів. Тому треба якраз оці питання вирішувати, а потім говорити про цивілізований ринок земель.

Законопроект 7350 підтримав комітет. Його підтримує наша фракція. Ми пропонуємо на рік продовжити мораторій і таким чином спонукати і уряд, і ми, колеги, давайте працювати над тим, щоб змінювати земельне законодавство, і потім предметно, коли ми це зробимо, говорити про відкриття повноцінного цивілізованого ринку землі.

Дякую. Прошу підтримати 7350.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз від "Народного фронту" Головко, 1 хвилина. Потім Федорук, 1 хвилина. І через 2 хвилини ми переходимо до голосування. Я прошу голів фракцій запросити депутатів у зал.

Будь ласка, Головко, 1 хвилина.

 

17:30:19

ГОЛОВКО М.Й.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановні колеги, про що ви говорите, який ринок землі! Сьогодні 60 відсотків українців перебувають за межею бідності, вони не мають коштів собі ліки придбати і хліба купити. Хто цю землю купуватиме? Хіба олігархи і транснаціональні корпорації, які можуть завезти безліч сюди коштів, грошей і за копійки придбати цю землю. Запам'ятайте собі раз і назавжди: земля – це не товар, це життєвий простір нації.

Це не завод, який можна відбудувати і зробити новий чи дерево посадити, землі більше не буде. І тому Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – єдина фракція, яка зареєструвала Закон про заборону продажу землі. Якщо людина не хоче її обробляти, то держава має викупити в неї за допомогою з Державного земельного банку.

Ми виступаємо за довгострокову лише оренду з правом спадщини і лише в таких умовах можна тоді би створювати фермерські господарства, малий фермерський рух, який фінансувати і кредитувати.

Земля – це стратегічний капітал нації, яка має залишитися в спадок нашім дітям, не можна її розбазарбвати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз 2 хвилини від "Фронту", хвилину Федорук, хвилину Тимошенко Юрій, і ми переходимо до голосування. Будь ласкА, прошу всіх зайти в зал.

 

17:31:40

ФЕДОРУК М.Т.

Шановні колеги, "Народний фронт" буде підтримувати рішення аграрного комітету і голосувати "за".

Але я хотів би, користуючись нагодою, повернути вас до початку нашої сьогоднішньої роботи і привітати з цієї трибуни голову Асоціації міст України Віталія Кличка з Днем місцевого самоврядування і подякувати його партії "УДАР" за те, що вони успішно провалили Закон про приєднання до міст обласних саме населених пунктів і сказати, звернутись до своїх колег міських голів: "Думайте, кого вам обирають головою Асоціації міст". Дякую за увагу. Зі святом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Тимошенко, одна хвилина. І голосуємо, колеги. Не всі в залі є. Я прошу запросити депутатів в зал, колеги.

 

17:32:30

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Політичні проститутки в цьому залі, що ви іще не продали в цій державі в купі з вашими продажними душами? Я хочу, щоб мої діти і онуки народжувались на вільній землі, а не рабами, які будуть ходити вузькими тротуарами між високими парканами, на яких буде писатися: "Не чіпати, приватна власність!". Розділіть землю України між об'єднаними територіальними громадами в їхню колективну власність без права продажі і хай ці ОТГ роблять з цією землею, що хочуть, хочуть обробляють самі, хочуть здають в оренду хоч на 50 років. Ганьба зрадникам!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершене, ми переходимо до прийняття рішення. 

І я прошу всіх зайняти робочі місця, і приготуватися до голосування.

Я ставлю першим на голосування пропозицію комітету. Нагадую вам, що профільний комітет запропонував проект Закону 7350 прийняти за основу і в цілому. І першою я поставлю пропозицію комітету, як ми і домовлялися на Погоджувальній раді.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо  продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (№ 7350) за рішенням комітету за основу і в цілому. Нагадаю, комітет визначив, власне, цей законопроект, і він запропонував, щоб, власне, цей законопроект ми проголосували за основу і в цілому.

Тому я ставлю рішення комітету на голосування. Прошу голосувати, прошу визначатися, колеги. Голосуємо 7350 за основу і в цілому. Голосуємо.

 

17:34:41

За-236

236 – за.  Закон прийнятий.

Переходимо до наступного, колеги, закону, як ми домовлялися, це буде проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (7342-1). І я прошу підтримати розгляд за скороченою  процедурою.

Прошу проголосувати, і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, скорочена процедура. Будь ласка.

 

17:35:23

За-183

183 – за. Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Домбровського Олександра Георгійовича.

Будь ласка.

 

17:35:40

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановна президія. Я хотів би всім нагадати, що в минулому році цей склад українського парламенту в дуже важких професійних дискусіях прийняв Закон про незалежного регулятора, який відповідає вимогам Третього енергетичного пакету і Угоді про асоціацію з країнами Європейського Союзу. І ключовим, одним з ключових інструментів цього законопроекту – це було обрання Номінаційної  комісії, яка повинна була створити необхідний інструмент для обрання незалежних членів НКРЕКП.

Я хотів би  також нагадати, що на превеликий жаль, ця Верховна  Рада не змогла на початку квітня місяця цього року проголосувати за свою квоту в Номінаційну  комісію, на жаль і  в травні  ця Верховна Рада не змогла проголосувати за свій склад в Номінаційну комісію. І тільки в жовтні ми проголосували за своїх двох представників, після чого  уряд свого представника представив і Президент призначив двох своїх представників. Зараз Номінаційна  комісія працює, провела два засідання, але склалася така законодавча колізія, що з 26 листопада в НКРЕКП залишилися повноцінними тільки два члени НКРЕКП. Робота незалежного регулятора в період опалювального сезону, в період  необхідності прийняття дуже важливих рішень, які мають відношення до атомної енергетики, до закупівлі вугілля, до електричної енергії і до багатьох інших питань, пов'язаних з енергетичною безпекою, і я підкреслю, збалансуванням енергетичної  системи  України залишилась, стала заблокованою.  Це, на превеликий жаль, є підставою, що система, якщо не внести термінові варіанти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.    

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Тому вноситься законопроект, яким пропонується дати право Президенту України призначити тимчасово, разово, на  3 місяці, для доукомплектування  членів  НКРЕКП, до того моменту, коли Номінаційна комісія обере необхідних кандидатів і, відповідно до прийнятого нами з вами закону, внесе їх на розгляд Президенту. Прошу підтримати, тому що ситуація надзвичайно критична. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу провести запис: два – за, два – проти.

Від Радикальної фракції – Чижмарь. Будь ласка, Юрій Васильович.

 

17:38:52

ЧИЖМАРЬ Ю.В.

Юрій Чижмарь, фракція Радикальної партії Олега Ляшка.

Я думаю, ми всі знаємо, що НКРЕКП сьогодні заблокована його робота, немає кворуму, чотири людини достроково склали повноваження, а одна вже дуже тривалий час лікується і знаходиться на лікарняному, через це НКРЕКП не працює. І цю проблему сьогодні переносять в стіни нашого парламенту, парламент повинен знайти вихід як вирішити проблему з кворумом НКРЕКП в зимовий період. Хоча з другої сторони в мене просте питання, ми знаємо про штучність ситуації з НКРЕКП, ми знаємо, що це боротьба сьогодні кланів в енергетичній сфері, вплив на цю ситуацію. І тому тут мала б, в першу чергу, проявляти ініціативу Генеральна прокуратура, Служба безпеки, тому що це є паралізація державного органу, це є система деморалізації ринку і так чином вони не здійснюють свою функцію по захисту державних інтересів. І парламент сьогодні мусить приймати закон, який в принципі не вкладається в логіку, тому що ми передаємо повноваження по призначенню членів НКРЕКП, нехай навіть тимчасово, на три місяці, Президенту, тобто ми знову передаємо все Президенту. А ці три місяці, які вказані тимчасові, ми знаємо, що нема нічого більше постійного аніж тимчасове, три місяці, три, три і три. Номінаційні комісії, які сьогодні створені, вони не виконують своїх функцій, згадайте тільки ДБР, цілий рік комісія не могла зібратися, в результаті до нас занесуть новий закон про продовження повноважень Генеральній прокуратурі на два роки, тому що ми не створили ДБР, те саме створиться і по НКРЕКП. Номінаційна комісія не працює належним чином.

Тому в даному цей закон однозначно, він не вкладається в логіку того логічного закону, який ми приймали, про ротацію членів НКРЕЄКП. Але ми усвідомлюємо і розуміємо, що якщо сьогодні НКРЕКП, як мінімум, чотири місяці не буде працювати поки Номінаційна комісія, якщо ще спроможна буде провести належний конкурс, тому що ми бачили не одна Номінаційну комісію. То ми ввійдемо в ситуацію, коли в зимній період ми не можемо погодити тарифи, ми не можемо виплачувати…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

17:41:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершити.

 

ЧИЖМАРЬ Ю.В. … виплачувати енергетикам їхні кошти і в такому випадку буде заборгованість по заробітній платі у виробників електроенергії і інших паливних ресурсів. Ми  будемо мати незрозумілі тарифи і таким чином постраждає країна.

Тому це вимушений крок, але ми домовились на комітеті з головою… з виконуючим обовязки голови комітету, що після цього ми сядемо і напрацюємо систему захисту від подібних маніпуляцій з нашим регулятором. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка" передає слово депутат Шинькович Домбровському. Ви з місця будете? Будь ласка,  з місця мікрофон увімкніть.

 

17:41:42

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я хотів би також підтримати останню тезу, яку тільки що сказав народний депутат Чижмарь, що це може комусь подобатись, а комусь може не подобатись, це може бути публічно сприйнято. Але ми мусимо сьогодні вибирати між тим законопроектом, який представлений в парламенті, і дуже складною можливістю енергетичної кризи в країні.

Я хочу сказати, що цей законопроект був раніше зареєстрований, абсолютно ідентичний, іншою групою народних депутатів членів комітету. Він був знятий ними, єдина різниця між цим законопроектом і тим, який був знятий, заключається в тому, що попередній законопроект пропонував Президенту дати право призначення на шість місяців, а ми вважаємо, що  достатньо трьох місяців для того, щоб дати можливість ефективно попрацювати номінаційній комісії і виконати норму закону, і обрати незалежних членів, професійних НКРЕ, які будуть відповідати всім ключовим критеріям: професійності, об'єктивності і незалежності.

Тому я ще раз прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Від "Самопомочі" народний депутат Підвисоцький, будь ласка.   

Підлісецький, вибачте, уже до вечора трошечки, буває, збиваєшся. Пане Леве, просимо вас до  слова.

 

17:43:21

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Шановні депутати і український народе. Насправді, дійсно, ситуація з НКРЕКП і з відсутністю кворуму є критична. Так, як у нас всі ринки є абсолютно в ручному управлінні і регулюються лише НКРЕКП, то при сьогоднішній  ситуації, коли там кворуму немає, жодне рішення не може прийматися. Але я хотів би сказати про інше, чому це так сталося і хто несе відповідальність? Ви знаєте всі, що  всіх членів НКРЕКП до сьогоднішнього дня призначав Президент України. Також Президент України  підписував Закон про НКРЕКП, який  затягував два  місяці, ми чекали  кілька  місяців на підписання  указу Президента про  початок ротації, ми  чекали кілька місяців  на призначення ним членів Номінаційної комісії. Він останній хто призначив членів, делегував у конкурсну комісію, і причому це було зроблено вже тоді, коли не було кворуму. Ми знаємо, що  ми, дійсно, два рази  голосували за членів номінаційної комісії у Верховній Раді, але два рази подавалися коаліцією ті самі непрохідні кандидати, і це також було навмисне затягування   і це  все велося до того, щоб довести до повного абсурду і до повної катастрофи на ринках енергетичних.

 Разом з тим ми розуміємо,  що, власне, Президент України  повинен нести  всю політичну  відповідальність за всі бездіяльні  всі злочинні рішення, які приймає НКРЕКП. Це є жахлива формула "Роттердам плюс", це є  жахливі тарифи на підключення, це є жахливі інші речі, які  обходяться державі в мільярди гривень.

Тому давати далі йому повноваження призначати членів є дуже небезпечним, і це може бути хіба що на його велику політичну  відповідальність, і чи він з нею справиться  мені дуже тяжко судити. Тому це його відповідальність за все, що діється  і за все, що буде  далі діятися в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд дайте завершити пану Підлісецькому.

 

ПІДЛІСЕЬКИЙ Л.Т.  … у випадку прийняття даного законопроекту, який насправді розв'яже ситуацію   на ринках енергетики, воно розв'яже, але це буде повна відповідальність Президента за все, що відбувалося, і за все, що далі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, від "Батьківщини" – Олексій  Рябчин.

 

17:46:01

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Президент України  завів ситуацію з енергоринком в цугцванг: всі запропоновані політико-правові  рішення, вони тільки погіршують ситуацію, тому що вони створюють дуже  небезпечні прецеденти, які продовжуються вже  котрий рік, коли в ручному режимі керуються регулятори, коли  не продовжується дія указів і ДБР не може буде створений.

І пікантності ситуації додає  той факт, що НКРЕКП де-факто неконституційний орган, тому що він не  прописаний в Конституції, а ті повноваження, якими зараз наділяється Президент цим законопроектом, вони  також не прописані у Конституції, про що ще рік тому подала позов "Батьківщина" і Юлія Тимошенко.

Мені відомо, що Президенту України пропонувалося  стати лідером реформи енергоринку і створити реально незалежний регулятор по найкращим європейським  моделям. На жаль, він  прислухався до інших порад, і зараз намагається зняти такий собі корупційний ґешефт з енергоринку для того, щоб зняти 10-12 мільярдів на передвиборчу кампанію.

Тому, вдумайтесь просто, люди: ця ситуація була запланована для того, щоб заблокувати роботу регулятора і зняти ці корупційні гроші. Тобто кожна людина, яка зараз буде платити платіжку – за газ, за електрику, він буде платити зараз у передвиборчий фонд Президента Порошенка.

І саме гірше  від того, що… і дратує, знаєте, розуміння того, що ніхто в цій ситуації не буде покараний, що зараз ми несемо збитки, що зараз ми несемо іміджеві втрати, тому що інвестори, які повірили в Україну – інвестори з Канади, зі Швеції, з Європейського банку реконструкції та розвитку, які побудували біогазовий завод у Волновасі – 20 кілометрів від лінії фронту – і зараз вони не можуть повернути власні інвестиції.

Які б ми закони про Doing Business не приймали, оці речі, коли в ручному режимі із-за олігархічної змови заблокований важливіший енергетичний регулятор, вони не будуть  покращувати дію.

Тому "Батьківщина" не буде приймати участі у цій речі, і Президент повинен нести особисту відповідальність за заблокований регулятор.

 

17:48:02

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Серед тих фракцій…

Так, будь ласка, дві хвилини пані Кацер-Бучковській від "Народного фронту", прошу.

Будь ласка, у вас мікрофон працює вже.

 

17:48:17

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В.

Доброго дня, шановні колеги! В першу чергу, я хочу сказати, що колапс роботи НКРЕКП це є надзвичайний великий удар по інвестиційному іміджу України, оскільки багато інвесторів, які вклали свої інвестиції в "зелену" енергетику, на даний момент не можуть реалізувати своїх прав, а  також підписати договори по купівлі, продажу електричної енергії. І цей жахливий скандал далеко вийшов за межі України.

Друге, що я хочу сказати, рік тому назад ми прийняли Закон про НКРЕКП. І цей закон передбачає законний спосіб, конкурентний спосіб призначення членів комісії. На даний момент у нас є конкурсна  комісія, якій ніщо не заважає провести цей конкурс і призначити членів комісії. Для чого ми зараз видумуємо, вигадуємо якісь нові способи, передаємо відповідальність? Потрібно, щоб комісія засідала кожен день до того моменту, поки не буде обрано в законний конкурентний спосіб не буде вибрано... обрано членів комісії, комісія не запрацює, згідно із законом. Навіщо ми паплюжимо той законопроект, закон, який ми прийняли рік тому назад, який відповідає всім нормам європейського права? Для чого, хто і для чого завів ситуацію в енергетиці в таку ситуацію?

Тому я особисто не підтримаю цей законопроект. Я вважаю, що комісія повинна призначити в законний спосіб членів НКРЕКП, які будуть виконувати свої повноваження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всі бажаючі від фракцій і груп виступили.

Дві хвилини ми надаємо, будь ласка, підсумовуюче слово народному депутату Домбровському, який ще раз роз'яснить позицію відносно цього законопроекту і також, можливо, відповість на ті запитання чи репліки, які прозвучали під  час обговорення цього законопроекту.

Колеги, за дві хвилини відбудеться голосування, дуже прошу повертатися до сесійної зали всіх колег з буфету, з кулуарів, з коридорів. Дякую.

 

17:50:14

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

Шановні колеги, я хотів би поза межами політичних емоцій, а, може бути, і чиїх політичних амбіцій сказати декілька дуже ключових речей. Сьогодні із 7 членів НКРЕ залишилося легітимними тільки два. Вони не можуть працювати і приймати рішення. Робота регулятора заблокована.

Теза друга.

Ті, хто стояли на цій трибуні і дуже активно критикували цей законопроект, були авторами цього законопроекту, який потім зняли. І, я вважаю, це професійно нечесна позиція по відношенню до української енергетики і до українських енергетиків.

І третє, саме головне. Можна по-різному оцінювати різні гілки влади, але я хочу вам всім нагадати: для того, щоб почала працювати номінаційна комісія, потрібно було сформулювати мінімум чотири представники. І без Верховної Ради, без двох представників, яких ми з вами не проголосували в квітні, в травні, а проголосували тільки в жовтні, цього зробити не міг ні Президент, ні український уряд.

Тому потрібно бути чесними: це наша колективна проблема і ми колективно повинні тимчасово знайти рішення для того, щоб українську енергетику не довести до колапсу, і для того, щоб люди в період зими залишилися з електроенергією, з теплом і з освітленням. Прошу підтримати. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:51:52

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, зараз буде заключний виступ від "Батьківщини", і після того ми перейдемо до прийняття рішення. І тому я дуже прошу усіх народних депутатів зайти в зал, і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.

А, вже був виступ, так? Тобто ми вже переходимо. Ні-ні, вибачте, я не знав. Все, переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайняти місця і приготуватись до голосування. Голови фракцій, я прошу максимально зайняти робочі місця, щоб ми потім не повертались по голосуванню. Всі розуміють і знають вагу даного питання і наскільки для української енергетики може бути ударом негативне голосування. Тому я дуже прошу усіх приготуватись до голосування і зайняти робочі місця.

Я хочу спитатись, чи всі вже на місцях, чи ми можемо голосувати?

Колеги, отже прошу приготуватися до голосування.

Я просто бачу, що нема декого,  навіть з голів фракцій нема декого. Бачу, заходять. Я почекаю.

Отже я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (№ 7342-1). Пропозиція комітет – підтримати даний законопроект за  основу і в цілому. І я прошу підтримати  позицію комітету.

Я прошу підтримати позицію комітету і прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати.

 

17:54:42

За-233

Закон прийнято.

Наступний у нас законопроект, який ми проголосували зранку, щоб поставити на розгляд,  це  проект Закону "Купуй українське…" (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва).

І я прошу підтримати розгляд  за скороченою процедурою. Прошу проголосувати  за скорочену процедуру. Будь ласка,  голосуємо, колеги.

 

17:55:22

За-157

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата Галасюка Віктора  Валерійовича. Будь ласка.

 

17:55:32

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Андрій Володимировичу! Шановні народні депутати! Я прошу вашої уваги. Це один з найважливіших економічних законопроектів року – "Купуй українське, плати українцям". Навіщо він сьогодні критично потрібен нашій країні? Річний обсяг державних закупівель сягає 275 мільярдів гривень. Це кошти платників податків, це 12 відсотків української економіки, українського ВВП. За оцінками експертів 38 відсотків закупівель відбувається або імпортна продукція, або продукція з дуже великою часткою імпортної складової.

Для порівняння, в інших країнах частка імпорту при держзакупівлях в США і Японії менше 5 відсотків, в Європейському Союзі менше 8 відсотків, а у нас 38 відсотків, вдумайтесь. Купуючи за кордоном те, що Україна виробляє сама, або може виробляти сама, ми даруємо іншим країнам: робочі місця, податки, добробут і перспективу, а собі лишаємо лише кредити Міжнародного валютного фонду, закордонні вимоги, бідність і залежність від інших країн.

Це неприпустимо. Для виправлення ситуації нами з Олегом Ляшком і понад тридцятьма народними депутатами з усіх фракцій, груп парламенту без виключення, і ми дуже вдячні всім нашим співавторам, внесена ця ініціатива, яка запроваджує обов'язкове врахування місцевої складової при державних закупівлях спеціалізованих товарів. Це дозволить поставити державні закупівлі на службу українського народу, на розвиток української промисловості.

Цей законопроект відповідає міжнародним зобов'язанням України і згідно Світової організації торгівлі, і Угоді про асоціацію, отже, підпадає під дозволені виключення, які передбачені в цих документах. Крім того, відповідає кращому світовому досвіду, адже в Сполучених Штатах Америки з 1933 року діє Закон "Купуй американське", який передбачає обмеження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину, завершуйте.

 

ГАЛАСЮК В.В. … який передбачає, що на американських держзакупівлях ви можете продати продукцію тільки, якщо відсоток локалізації більше 50 відсотків. Більш того, цінова перевага 12 відсотків для американського виробника малого бізнесу. Ми пропонуємо 25 відсотків зробити в Україні цінову перевагу для українського виробника. Спробуйте продати в Європу товари, які мають локалізацію менше 50 відсотків, якщо у вас немає заводу в Європі. За оцінками експертів, "Купуй українське" додасть плюс відсоток зростання до ВВП. Уявіть, сьогодні 1,7 прогноз. Буде ще плюс один відсоток. Майже на 5 відсотків скорочення імпорту і на піввідсотка скорочення безробіття в країні. Це справжній реактивний двигун української економіки, як справедливо називає його Олег Ляшко.

Прикладів застосування аналогічної практики безліч. Ми маємо сьогодні модернізувати систему ProZorro для того, щоб поставити державні закупівлі на службу економіці, а економіку – на службу кожному громадянину України. Купуй українське, плати українцям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань економічної політики Іванчук Андрій Володимирович. Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

17:59:12

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні 15 листопада розглянув даний законопроект і прийняв відповідне рішення. Я думаю, що в цьому залі нема жодної людини, яка би не хотіла, щоб публічні фінанси, державні кошти працювали на розвиток української економіки, які би створювали, ці публічні кошти створювали робочі місця, додану вартість і наповнювали державний бюджет України.

Комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти даний законопроект в першому читанні за основу. Але слід зауважити, що депутати звернули увагу на зауваження Головного науково-експертного управління, експертного середовища і взагалі фахівців, які разом з нами, з членами комітету і з парламентом розробляли Закон "Про публічні закупівлі".

Тому до другого читання ми спілкувались з авторами даного законопроекту і з експертами, і з Головним науково-експертне управлінням. Ми повинні його доопрацювати для того, щоб механізми, які пропонуються і та мета, яку ми хочемо досягнути даним законопроектом, були правильно виписані, і щоб це не тягнуло за собою викривлення конкуренції і викривлення можливості. І саме основне, що цей законопроект в кінці, в другому читанні, ми, якщо зробимо так, щоб він давав переваги вітчизняним виробникам, але не призводив до підняття цін в тендерах і в публічних закупівлях, в публічних фінансах.

Я дуже дякую. Прошу підтримати за основу в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І прошу провести запис: два – за, два – проти.

Від Радикальної партії Амельченко, передає слово для виступу Олегу Ляшку.

 

18:01:36

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Запропонований нашою командою законопроект "Купуй українське, плати українцям!" може стати реактивним двигуном для розвитку нашої економіки. Робочі місця для українців, підвищення зарплат українцям, достойні пенсії українцям, зарплати, податки, соціальний розвиток – от яку мету переслідує Радикальна партія.

Хто виступає проти нашого законопроекту? Ті, хто звикли торгувати національними інтересами України по всьому світи. Довели країну до жебрацтва. Люди не бачать перспективи в рідній країні, виїжджають за кордон, щоб заробити гроші. Залишилися тут представники транснаціональних корпорацій, які захопили владу, манкурти без роду, племені, і вони хочуть, щоб українці купували.

Імпортне вугілля, імпортний хліб, імпортний метал, імпортне взуття, імпортний одяг, імпортні швабри, труси і носки. Зайдіть в наші магазини, подивіться, що продається. По полях їздить імпортна техніка. Імпортна хімія, імпортні матеріали – все імпортне. Я питаю, де заробити українцям? Як їм прогодувати свою сім'ю? Де їм знайти достойну роботу і зарплату? Тільки тоді, коли сплачені податки українцями, працюватимуть на рідну державу, а не по закордонах. Тільки тоді, коли наші гроші будуть працювати на свою економіку, а не підживлювати і збагачувати конкурентів з іноземних держав. Якщо не хочемо побираться, якщо хочемо бути достойними людьми, якщо хочемо, щоб нашу державу поважали, а не потакали – купуй українське, плати українцям!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Роман Семенуха, будь ласка.

 

18:03:49

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".

Шановні українці, я хочу вам пояснити, що відбувається сьогодні. Сценарій кожного року, коли розглядається бюджет України, у цьому залі з'являються дивні закони, які я сміло можу назвати "різдвяними колядками". І цей закон, на жаль, не є виключенням. Більше того, цей закон нічого не має спільного із захистом українського бізнесу.

Наш з вами парламент зробив, можливо, одну з небагатьох справжніх реформ – запустив реформу публічних державних закупівель через електронний майданчик ProZorro. І мета цього законопроекту – зруйнувати цю систему. Що ж насправді нам пропонує цей законопроект? Змінами до пункту 18 до статті 1 Закону "Про публічні закупівлі", закон передбачає, що Кабміном тепер у ручному режимі буде створено перелік товарів, робіт чи послуг, при закупівлі яких єдиним джерелом буде ціна, а коригувати такий перелік може уряд на власний розсуд.

Другий міф, який сьогодні щойно прозвучав з цієї трибуни, що буцімто у державних закупівлях велика частка імпортної продукції. Сьогодні 1 відсоток лише займають іноземні компанії, а у структурі імпорту іноземні товари лише 27 відсотків, але левова частка – це енергоносії. Тому це не відповідає дійсності.

Наступне. Нам кажуть про те, що це буде сприяти захисту українського бізнесу і сприяти українській економіці. Але співавтори пропонують збільшити кількість довідок, які необхідні для участі у тендерних процедурах, до 23. Більше того, вони пропонують ціна на 25-43 відсотки виші, ніж більш інші вигідні пропозиції.

У мене запитання: чому ж ви мовчите, в які мільярди гривень платникам податків обійдеться ваша ініціатива?

І останнє. Я глибоко переконаний, що цей закон нічого не має спільного з українським, це троянський кінь публічних державних закупівель України і окремі різдвяні колядки окремих народних депутатів України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Медуниця Олег, включіть, будь ласка, мікрофон. 

 

18:05:54

МЕДУНИЦЯ О.В.

Олег Медуниця, "Народний фронт", місто Суми.

Ви знаєте, все моє дитинство пройшло на заводах. В місті Суми в радянські часи був Всесоюзний центр машинобудування, важкого машинобудування, компресорного машинобудування. Зараз ці заводи, які є в місті Суми завантажені максимум на 20 відсотків. Слава Богу, вони не розсипались, ці бізнеси стоять, але навантаження на них дуже слабе при тому аналогічну продукцію імпортного походження, різні офшорні прокладки завозять в Україну направо і наліво. На 20 відсотків потужності працює державне підприємство "Сумихімпром", яке єдине в Україні виробляє комплексні добрива. Невже ми не можемо дати роботу нашим машинобудівникам, наших хімікам в нашій важкій індустрії? Тому необхідно приймати цей закон, не дивлячись на будь-які наслідки. І я переконаний, що наші підприємства можуть дати для вітчизняного ринку якісні продукти за дешевшою ціною імпортні аналоги. Тому я виступаю за прийняття цього закону, вважаю, що під суспільним контролем ми можемо зробити так, що не буде жодних протиріч із системою ProZorro. Але прийняття цього закону це реальне збільшення робочих місць, збільшення заробітної плати у важкій індустрії в Україні і збільшення доходів державного і місцевого бюджетів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І від "Волі народу" Мартиняк Сергій Васильович, будь ласка.

 

18:07:50

МАРТИНЯК С.В.

Шановний головуючий, прошу передати слово Анатолію Мусійовичу Гіршфельду.

 

18:07:59

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемые коллеги, я хочу сказать, что Украина сегодня занимает предпоследнее место в Европе, имея ВВП на душу населения в 2,5 тысячи долларов. Такой низкой точки в экономике Украина еще ни разу не проходила за свою историю.

Нам нужно минимум 5 – 7 лет расти темпом не менее 7 процентов для того, чтобы мы вышли из зоны риска. Как это сделать? В свое время мы беспрецедентно открыли внутренний рынок, не подумав ни о каких механизмах защиты. Весь мир защищает свои рынки механизмами локализации, преференциями отечественных производителей используя внутренний рынок как трамплин для развития своей экономики.

К сожалению, мы допустили массу ошибок на этом пути. Сегодня есть директивы Европейского Союза по гармонизации законодательства Украины с европейским законодательством. И мы имеем с вами возможность как защитить отечественного производителя и внутренний рынок для того, чтобы он мог генерировать и создавать новые рабочие места, адаптироваться и выходить на новые рынки. Так поступали абсолютно все страны: Америка, Германия, Южная Корея, Китай, Япония, развивая своих производителей на внутреннем рынке и давая им шанс конкурировать на внешних рынках. Мы сегодня берем миллиардные кредиты для того, чтобы их отдавать за товары  народного потребления.

Скажите, кто выиграл от того, что мы покупаем трамваи и троллейбусы иностранные, на две копейки дешевле в системе ProZorro, чем Львовский завод изготавливает?

 Кто от  этого выиграл, польская компания "Pesa"? О чем мы  сегодня говорим?  Это должно стать государственным приоритетом и производить на Украине должно снова стать престижно. Другого пути у нас стать богатой страной просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз буде заключний виступ від "Опозиційного блоку" Гусак, після того буде голосування.  Я дуже прошу… Я дам репліку, дам репліку.

 

18:10:12

ГУСАК В.Г.  Шановні колеги, поки тут в парламенті…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. А ще Боднар, так?  Ну тоді буде кілька виступів.

Іван Кириленко. Правильно.

Колеги, я перепрошую, виступів буде ще кілька. Фракції ще наполягають на виступі: "Опозиційний блок", "Відродження". Ні, "Відродження" виступало вже. І "Батьківщина", і БПП. Так, колеги, так. Може бути по хвилині? Скажіть. Колеги, я питаюся всіх, може бути по хвилині? Давайте по хвилині.

Отже, Гусак, 1 хвилина.

 

18:10:46

ГУСАК В.Г.

Шановні колеги, шановні українці! Поки в парламенті керівники правоохоронних органів поливають один одного брудом, в Україні продовжує падати виробництво. За 10 місяців цього року виробництво, порівняно з 10-ма місяцями попереднього року, впало, а без зростання виробництва, ми не зможемо реально підвищити зарплати і пенсії і підвищити рівень життя наших людей. І тому те, що парламент зараз розглядає законопроект "Плати українцям, купуй українське" – це добра новина. Цей законопроект можна покращити, зокрема, процедура визначення місцевої складової надто складна, але це можна зробити в другому читанні, а зараз законопроект треба підтримати в першому читанні, щоб в нас зростала промисловість,  зростало виробництво і українці жили краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Батьківщини" Іван Кириленко.

 

18:11:55

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановне товариство!

Іван Кириленко, фракція "Батьківщина".

Перші місяці нашої незалежності, хочу нагадати історію, Україна почала в двадцятці найрозвиненіших країн світу, по індексам людського життя і по промисловому потенціалу і виробництву – це правда. Зараз Україна в двадцятці, тільки в другій сотні. Свого часу таку долю пережила Бразилія, якщо  говорити по масштабам країн, 20 років тому лежала мертва в руїнах. Приймають один закон і одну програму, закон про імпортозаміщення і до нього прикладається програма імпортозаміщення. Пройшло 10 років, Бразилія в шістці найрозвиненіших країн світу, Бразилія  вийшла в космос, а ми літаємо на бразильських літках. Країна космічна, країна, яка робить літаки, стоять в ангарах наші АНи.

Доколи це буде. Друзі?! Можливо, не зовсім досконалий закон, але ідея абсолютно правильна. Друзі, в 7 разів Україна збільшила імпортозалежність за роки незалежності, в 7 разів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Сільськогосподарське машинобудування поглинало 8 мільйонів тонн металу, зараз 400 тисяч. Друзі, та що, ми не здатні, аграрна країна, робити свої сільськогосподарські машини і так далі, і так далі. Голосуємо "за" категорично. І наступне програма імпорту заміщення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від групи "Відродження" Віктор Бондар, будь ласка.

 

18:13:34

БОНДАР В.В.

Дякую. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Наша партія "Відродження" планомірно вже кілька років відстоює позицію українських виробників, ми постійно піднімаємо перед усіма урядами питання про те, що потрібна державна програма підтримки українського виробництва, українських промислових підприємств. Країна, яка є одна із найуспішніших і була, і є, і буде в галузі космічній, авіаційній, машинобудівництві, хімії, металургії і так далі, пасе задніх. Ми постійно переходимо на те, що все більше і більше імпорту заходить в Україну іноземних товарів. На вимогу МВФ, інших кредиторів губимо своє виробництво, робимо системи "ProZorro" і інші, які сьогодні конкурентно переважають іноземні виробники і заходять сюди із своїми товарами. Тому безумовно ми будемо підтримувати цей законопроект і будемо голосувати, щоб купувати українське і підтримувати вітчизняних виробників і вітчизняні виробничі підприємства. Більше того, ми вимагаємо програму по здешевленню кредитів для виробництв промислових на те, щоб закуповувати нове обладнання і виходити на перші місця у світі. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу сказати, вже виступили всі фракції, окрім "Блоку Петра Порошенка". Я не можу давати, колеги, народним депутатам, тому що у нас надзвичайно стислий час, у нас далі йдуть дуже великої ваги теж законопроекти.

І тому я зараз надаю від "Блоку Петра Порошенка" Домбровському одну хвилину, після чого ми переходимо до прийняття рішення. І я прошу всіх зайти в зал, і приготуватися до прийняття рішення. Будь ласка.

 

18:15:07

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

11 виборчий округ Вінниччина Олександр Домбровський. Шановні колеги, я можу з вами поділитися успішною формулою успішної країни це мінімум політики. На жаль, в Україні їх занадто багато і максимум економіки. Я можу з вами поділитися формулою успішної економіки, це коли мінімум імпорту, максимум експертного потенціалу. І коли максимально розвивається внутрішній ринок, споживання для українських громадян. Що ми хочемо цим законом? Ми хочемо дати нормальне дихання для всіх українських підприємств. Чи хочемо ми створити якісь преференції особливі? Ні, ми хочемо українських товаровиробників поставити в однакові умови з тими, хто імпортує техніку, обладнання і конкурентну продукцію. Чому? Да тому, що з цієї і з тої сторони є дешеві кредити, є фонди, є гранти, для українського  товаровиробника, сьогодні, немає практично нічого. І коли колосальні державні ресурси працюють на інші країни, працюють на інші корпорації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. … на інші держави – це не правильно. Ми повинні захищати нашого товаровиробника, ми повинні створювати нормальний інвестиційний клімат для української промисловості і піднімати внутрішній ринок споживання.

Це не ідеальний закон, але між першим і другим читанням ми повинні з ним попрацювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, одна хвилина, Єднак. І я прошу заходити в зал, колеги, я прошу, я бачу, що немає всіх в залі,  я дам ще одну хвилину, щоб зібрались. Будь ласка.

 

18:16:52

ЄДНАК О.В.

Шановні колеги! Для того, щоб українські підприємства і експортери мали дешеві кредити, ми мали можливість на цьому тижні, зокрема, ратифікувати Угоду між Україною та Світовим банком на 150 мільйонів доларів. І ви знаєте, які фракції в цьому парламенті не підтримали це рішення.

Для того, щоб українці купували українське, український бюджет, у нас є чудова, найкраща у світі система ProZorro, публічних закупівель. Де ми ефективно використовуємо кошти платників податків.

Що пропонує цей закон? Цей закон легалізує корупцію, він  руйнує прозору систему державних закупівель.  Я прошу не підтримувати даний закон, він буде шкодити нашим експортерам, тому що в Європейському Союзі в інших країнах світу будуть дзеркальні санкції, тому що ми займаємося протекціонізмом.

Прошу не підтримувати цей шкідливий закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І, репліка, Олег Ляшко було згадано прізвище на початку обговорення. і за хвилину голосуємо. Одна хвилина – репліка і переходимо до прийняття рішення.

 

18:17:50

ЛЯШКО О.В.

Я звертаюсь до тих, хто не хоче купувати українське і платити українцям. Ви нам розказуєте, що, якщо ми приймемо цей закон, проти нас будуть санкції,  проти нас будуть якісь зауваження і так далі. Від кого? Від кого?! Ви думаєте про іноземців, а я думаю про українців. Я думаю про українські інтереси, я думаю про те, щоб  українські хлопці і дівчата мали  роботу в рідній країні. Ви розказуєте про найпрозоріші системи, які у нас є, в результаті вашої найпрозорішої системи львів'яни втратили контракт на 2 мільярди гривень на виробництво трамваїв, забрала польська фірма. Різниця, через яку  програли львів'яни, тисяча гривень. І ви, "Самопоміч", представники Львова, проти того, щоб львів'яни мали роботу і зарплату. Семенуха з Харкова, ви проти того, щоб харківські трактори  продавали і їздили по всій країні. Ви хочете імпорту, а я хочу якісної і української продукції, і робочі місця для українців, а не для іноземців. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, тільки хочу попередити у нас… я  дам репліку. Я дам репліку, але ми надто затягуємося в кожному законопроекті, колеги. Я прошу, репліка. Хто? Семенуха, одна хвилина. І колеги, я прошу менш емоційно, у нас неймовірно складний порядок денний. Будь ласка, репліка коротко.

 

18:19:19

СЕМЕНУХА Р.С.

"Самопоміч" проти популізму і брехні, і корупції, яка закладена в цьому  законопроекті. Так, сьогоднішній діючий Закон про державні закупівлі справді не ідеальний і, можливо, він потребує доопрацювання. Але не прикривайте сьогоднішню корупцію, злочин, який ви зробили в  цій сесійній залі якісними назвами.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону "Купуй українське, плати українцям" (про внесення змін  до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промислового виробництва та малого і середнього підприємництва) (номер 7206) за основу. Колеги, тільки за основу. Прошу проголосувати за основу. Голосуємо.

 

18:20:21

За-221

Я поставлю на повернення, я поставлю на повернення, колеги, як ставлю всі законопроекти. Прошу зайняти робочі місця.

Прошу зайняти робочі місця, прошу приготуватися до голосування.

Обговорення завершено, зараз ми приймаємо рішення. І я ставлю пропозицію… Я бачу, що не встигли деякі депутати. Я ставлю пропозицію повернутися до проекту Закону 7206.

Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення 7206. Прошу проголосувати. Голосуємо! Прошу підтримати.

 

18:21:06

За-233

Повернулися, 233.

І ставлю за основу, лишень за основу 7206. Прошу голосувати, за основу. Голосуємо, колеги! Прошу голосувати.

 

18:21:27

За-241

Рішення прийнято. (Оплески)

Колеги, тепер я хочу з вами порадитись. Увага, колеги! Є в нас … зараз закінчується готуватися Податковий кодекс. В нас є законопроект, який стоїть після Податкового кодексу – це є  7280 – "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості". І є прохання, щоб ми перенесли його і розглянули зараз, колеги.

Той законопроект, ви знаєте, всі орієнтуються в ньому. Я прошу зараз підтримати пропозицію перенести його на розгляд зараз –  про розвиток літакобудівної промисловості.

Колеги, я прошу всіх проголосувати і прошу підтримати перенесення 7280 на розгляд зараз, поки готується Податковий кодекс. Прошу голосувати і прошу підтримати 7280. Голосуємо, колеги! Я прошу уважно всіх брати участь у голосуванні. Голосуємо! Прошу підтримати! Голосуємо.

 

18:22:41

За-216

Не всі встигли.

Я ще раз поставлю, колеги. До мене підходили представники трьох фракцій з приводу цього законопроекту. Я дуже прошу всіх максимально змобілізуватися. Я вношу пропозицію перенести закон, який стоїть  через два, зараз на розгляд. І я ще раз ставлю на голосування пропозицію перенести 7280 на розгляд зараз, і прошу підтримати дану пропозицію, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо, прошу підтримати. Голосуємо, прошу голосувати.

 

18:23:29

За-236

Перенесли.

І я ставлю на голосування пропозицію розглянути законопроект за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати скорочену процедуру. Будь ласка.

 

18:23:52

За-196

Рішення прийнято.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Корчик Віталія Андрійовича.

 

18:24:06

КОРЧИК В.А.

Шановний головуючий, шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо надання перехідного періоду українськими авіакомпаніями на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника (реєстраційний номер 7280).

Метою даного законопроекту є надання змоги поступового переходу  українськими авіакомпаніями з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника, що позитивно вплине на економічний розвиток країни.

Двадцятого грудня 2016 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закон України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо підтримки літакобудівної галузі (номер 1796-8), відповідно до пункту 1 розділу І якого з 1 січня 2018 року скасовується податкові пільги по сплаті митних платежів при тимчасовому ввезенні на митну територію України, за договорами оперативного лізингу, іноземних літаків. У зв'язку із цим українські авіакомпанії, на відміну від іноземних, які не підлягають під дію цього обмеження. З 1 січня 2018 року при ввезенні літаків типу Embraer E-145, 170, 190, ATR 24, 74 та Bombardier Q400 до України за договорами оперативного лізингу будуть вимушені сплачувати ставку митного платежу та податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків від вартості повітряного судна.

У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо надання перехідного періоду українським авіакомпаніям на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробництва продовжити до 1 січня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

КОРЧИК В.А. … продовжити до 1 січня 2021 року замість 1 січня 2018 року дію пункту 1 розділу І Закону номер 1796-8, згідно з яким у митний режим тимчасового ввезення за умови повного звільнення від оподаткування митними платежами поміщуються повітряні судна, що ввозяться на митну територію України.

На підставі вищевикладеного, з огляду на важливість зазначеного законопроекту пропоную Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу провести запис: два – за, два – проти.

Шановні колеги, Яценко передає Бондарю. Будь ласка. І, колеги, всього два виступи. Не виходьте з залу, буде всього два виступи. І потім голосування.

 

18:27:37

БОНДАР В.В.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Наша партія "Відродження" вже послідовно, я ще раз підкреслюю, підтримує вітчизняних виробників, особливо промислових виробників. Ще коли був міністром транспорту і зв'язку України, я збирав всі авіакомпанії України, збирав більшість іноземних авіакомпаній, які працювали на українському авіаринку, і возив по державних авіаційних підприємствах України з метою, щоб популяризувати наші літаки і залучити їх до придбання наших літаків.

Безумовно, сьогодні стоїть питання про  те, що українська авіаційна промисловість має стати на ноги, видати на-гора потужних конкурентів  для  світових авіакомпаній і надати українські літаки найвищої якості. Тому  ми підтримуємо цей  законопроект, щоб дати можливість нашим авіакомпаніям на цей перехідний період мати можливість закуповувати якісну сучасну авіаційну техніку, і в той же час щоб дати можливість нашій авіаційній промисловості стати на ноги і надати для українців і для іноземних авіакомпаній найкращі, найсучасніші літаки, які будуть конкурентоспроможні в світі.

Тому ми  просимо і підтримуємо цей законопроект і закликаємо депутатів Верховної Ради підтримати українських виробників авіаційних і дати можливість українським авіакомпаніям і іноземним авіакомпаніям користуватися українськими літаками.

Дякую. І прошу усіх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" – Максим Бурбак. Будь ласка.

 

18:29:08

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! 7 грудня в світі відзначається Міжнародний день цивільної авіації. Я вітаю всіх авіаторів з їх професійним днем і вважаю, що сьогодні ми повинні зробити подарунок як авіації, так і численним вітчизняним пасажирам. Тому що прикро, що було прийнято рік тому зміни до бюджету, якими передбачалося, що лізингові платежі на закупівлю або на лізинг літаків іноземного виробництва будуть оподатковуватися ПДВ, це на 20 відсотків збільшить витрати наших пасажирів на внутрішньодержавні  перельоти. Тому з метою захисту наших пасажирів для того, щоб в цей нелегкий час не збільшились ціни на квитки, я впевнений, що ми повинні проголосувати за даний законопроект, я впевнений, за основу і в цілому, тому що там передбачається три роки мораторій на введення ПДВ для того, щоб відповідно до листа корпорація "Антонов" вони змогли нарешті налагодити випуск вітчизняних літаків. І тоді всі компанії будуть змушені брати в лізинг наші літаки.

Впевнений, що весь зал повинен об'єднатися в захисті прав пасажирів. А по-друге, ми всі разом, прийнявши такі законопроекти як "Купуй українське, плати українцям", ми повинні відроджувати наше літакобудування. І впевнений, що три роки на це вистачить. Тому прошу вас всіх підтримати даний законопроект для того, щоб ми всі з вами, всі українці змогли користуватися внутрішніми перельотами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, велика кількість депутатів вийшла з залу. Я дуже прошу Секретаріат Верховної Ради повідомити, щоб депутати верталися в зал. І прошу голів фракцій запросити депутатів у зал.

Зараз хвилину Левченко, хвилину. Колеги, я прошу, через хвилину буде прийняття рішення. Я дуже прошу всіх заходити в зал і повертатись.

 

18:31:09

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

От що ви тут зараз розповідаєте? Ви розказуєте десять хвилин тому про підтримку української промисловості, а зараз ви знищуєте українську промисловість. Завод "Антонов" знаходиться через вулицю від межі мого 223 виборчого округу. Мені зараз протягом останніх кількох тижнів мої виборці пишуть і дзвонять, що працівників "Антонова" звільняють, відпускають на пів робочого дня, примушують писати заяви на відпустку за власний рахунок. А при цьому ви розповідаєте, що нібито він не справляється із замовленнями, і тому ви хочете закордонний непотріб завозити. Що це таке, що це за блюзнірство?

Цей законопроект ваш пропонує і далі руйнувати українську літакобудівну галузь, одну із небагатьох галузей, яка взагалі-то в Україні ще працює і може нас ще підняти, нашу економіку. Що ви робите, для чого? Для так званих нібито українських авіакомпаній, які насправді не українські, які насправді деруть в три дорога за квитки? Це блюзнірство. Не голосуйте за цей жахливий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна. Включіть мікрофон. Колеги, через дві хвилини голосування. Я прошу всіх повертатися в зал. Я знаю, важко працювати без перерви. І тому я оголошую наперед, коли голосування. Прошу всіх повернути в зал, і включіть мікрофон. Чи з трибуни, Ніна Петрівна?

Южаніна… Ніна Петрівна, будь ласка.

 

18:32:33

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановний пане головуючий, Комітет Верховної Ради України розглянув… з питань податкової та митної політики розглянув на своєму засіданні 6 грудня 2017 року даний законопроект. Враховуючи те, що ми вже дуже багато минулого разу обговорювали даний законопроект, ми швидко приймали рішення в даному випадку. І за наслідками розгляду вказаного законопроекту комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо надання перехідного періоду українськими авіакомпаніями на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника, поданий народними депутатами України Бурбаком і Корчиком за основу та в цілому як закон, врахувавши зауваження ГНЕУ. А саме: виклавши назву Закону України від 20.12.2016 року № 1796-8, до якого вносяться цим законопроектом зміни у прийнятій 20.12.2016 року редакції "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" щодо підтримки літакобудівної галузі. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Отже, колеги, обговорення завершено. Переходимо до прийняття рішення. Репліка, Іванчук від  "Фронту".  Будь ласка, одна хвилина. Одну хвилину.

 

18:34:30

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я хотів би тільки сказати на захист авторів. Не можна переводити все на фамилии. У нас в Україні є національний авіаперевізник. Він стримує конкуренцію. Уявіть собі, якщо його не буде. Ми всі з вами розумні люди. Завтра іноземні компанії що зроблять? Піднімуть ціни на квитки. Зняття ПДВ дасть можливість здешевити перевезення для українців. А ви зараз переводите все на якісь особистості! Якщо ми будемо переводити на особистості, ми ніколи не побудуємо Україну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до прийняття рішення, колеги. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до розділу  ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" (№ 7280).

І я ставлю на голосування пропозицію комітету за основу і в цілому, і з тими поправками, які оголосила голова комітету Южаніна Ніна Петрівна під стенограму під час свого виступу. Прошу проголосувати, колеги, і прошу підтримати.

Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо.

 

18:36:05

За-211

Колеги, не кричіть, я всі законопроекти ставлю на повернення, і я цей теж поставлю на повернення. Я прошу максимально змобілізуватися. Я прошу приготуватися до прийняття рішення. Ще не всі депутати повернулися. Я бачу, навіть немає голів фракцій деяких.

Колеги, я прошу повернутися на робочі місця. Я переконливо прошу повернутися на робочі місця.

І я зараз прошу приготуватися до голосування. Я ставлю пропозицію повернутися до проекту Закону 7280. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Кожен голос має вагу. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

18:37:15

За-227

Повернулися, колеги. Тепер я знову ставлю на голосування. Не виходьте, будьте на місцях, колеги. Я прошу, навпаки, заходити в зал і займати робочі місця.

Я ставлю 7280 за основу і в цілому, з поправками, які озвучила під стенограму Южаніна Ніна Петрівна. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Кожен голос. Прошу уважно голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

18:37:53

За-229

Закон прийнятий.

Колеги, наступний у нас у порядку денному проект Постанови 7172. І я прошу проголосувати за розгляд її за скороченою процедурою. Прошу проголосувати 7172. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою.

 

18:38:29

За-199

Рішення прийнято.

І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Пинзеника Павла Васильовича. Будь ласка.

 

18:38:44

ПИНЗЕНИК П.В.

 Шановний Голово, шановні колеги, відповідно до рішення Комітету з питань Регламенту від 4 жовтня 17-го року на розгляд ваш пропонується проект Постанови про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України, положеннями якого пропонується встановити посадові оклади народних депутатів України на рівні посадових окладів членів Кабінету Міністрів України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а також фонд оплати праці помічників-консультантів народних депутатів України, виходячи із розміру вказаної соціальної гарантії.

Відповідно до положень 33 статті Закону "Про статус народного депутата" народному депутату встановлюється Верховною Радою України щомісячний посадовий оклад. Надбавки до такого окладу здійснюються у розмірі, встановленому для членів Кабінету Міністрів України. Народний депутат у питаннях матеріального, соціально-побутового забезпечення прирівнюється до членів Кабінету Міністрів України. Водночас вказані вимоги Закону "Про статус народного депутата" наразі недотримуються.

Проектом пропонується: врегулювати питання фінансового забезпечення діяльності депутатів, прирівняти їх у питаннях матеріального забезпечення до членів Кабміну. Для прикладу, посадовий оклад міністра зараз становить 16 тисяч гривень. Відповідно до проекту постанови такий самий розмір посадового окладу пропонується встановити народному депутату, члену комітету.

Для реалізацій положень проекту не потрібно додаткового фінансування з державного бюджету, оскільки на це достатньо бюджетних призначень, передбачених Законом "Про Державний бюджет на 2017 рік", а також коштів, запланованих у 2018 році на фінансування діяльності Верховної Ради України.

Просимо підтримати вказаний проект постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги.

Готові підтримати?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ Да!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування проект постанови 7172, я прошу всіх зайняти свої місця робочі. Я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. Я прошу, колеги, повертатися з кулуарів. Прошу і Секретаріат Верховної Ради, і голів фракцій запросити депутатів в зал і приготуватись до прийняття рішення. І я, колеги, ставлю на голосування проект постанови 7172, який доповідав з трибуни заступник голови Комітету з питань Регламенту Пинзеник Павло Васильович і прошу підтримати висновок комітету про підтримку даної постанови. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо.

 

18:41:35

За-219

Не всі встигли, я бачу. Зараз повернемось. Але ви зайдіть в зал, колеги. Я не буду по 10 раз повертатись. Будь ласка, зайдіть в зал, колеги. Я прошу зайняти робочі місця, під час голосування, прошу бути в залі, а не по кулуарах.

Отже, колеги, я прошу позаймати робочі місця, бо ви до мене ходите, мене переконуєте, агітуєте, а потім вас в залі просто немає, розумієте? Тому я прошу, зараз я поставлю пропозицію повернутись до проекту постанови 7172. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати за повернення. А, не треба! Так, так! Не треба повернення. Так. Це постанова, вона не потребує повернення. Тому я ще раз ставлю. Прошу підтримати проект постанови 7172 прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

18:42:52

За-245

245. Колеги, увага! Ми повернулися, ми повернулися. Так, я вияснив в юристів.

Увага! На місцях. Тепер я ставлю… Прошу підтримати проект Постанови 7172. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги.  Прошу підтримати. Голосуємо.

 

18:43:22

За-235

235. Постанова прийнята.

Колеги, тепер я прошу уваги! У нас є дуже важлива постанова, яка важлива для кримськотатарського телебачення і його функціонування. Це є… Ми його зранку включили в порядок денний, щоб ми сьогодні його прийняли. Це є проект Закону про внесення зміни до пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (7345). Так, пане Чубаров, це вона – 7345?

Колеги, я прошу всіх цю  постанову обговорити і підтримати. Я ставлю на голосування пропозицію розгляду проекту Закону 7345 за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати за скороченою процедурою.

 

18:44:20

За-192

192-за. Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Герасимова Артура Володимировича.

 

18:44:34

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги. Проект Закону 7345 підготовлено з метою врегулювання і підтримки, фінансової підтримки телерадіокомпанії, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і надають інформаційні послуги.

Я хочу звернути вашу увагу, що згідно з положенням абзацу другого пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України встановлювалося, що в 2016 році як виняток з положень пункту 11 частини першої статті 87 цього кодексу Кабінет Міністрів України може визначати напрями використання бюджетних коштів та програми підтримки телерадіокомпаній, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і надають інформаційні послуги.

З урахуванням такого положення у 2016 році на зазначену мету було використано з Державного бюджету 300… 38 мільйонів 859 тисяч гривень. Відповідно цим проектом закону пропонується продовжити практику надання фінансової підтримки телерадіокомпаніям, що функціонували на  території Автономної  Республіки Крим та міста Севастополя і надають інформаційні послуги, виключивши із пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України слова і  цифри "у 2016 році". 

Надалі надання фінансової підтримки телерадіокомпаніям, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і надають інформаційні послуги, за інформацією Міністерства фінансів України здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів передбачених за бюджетною програмою КПКВК 2501120 "Розселення та облаштування депортованих кримських татар на осіб інших національностей", які були депортовані з території України". Тобто реалізація  законопроекту у разі його прийняття, не потребуватиме додаткових коштів з Державного бюджету. Таким чином, з прийняттям проекту закону, унормовуються…

30 секунд, можна?

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

18:47:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину дайте, завершити.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. З прийняттям проекту закону унормовується питання здійснення витрат державного бюджету на фінансову підтримку недержавних  телерадіокомпаній, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і надають інформаційні послуги.

Шановні колеги, я прошу зал об'єднатися, всі фракції і групи, підтримати  цей законопроект за основу і в цілому.  Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз слово для співдоповіді  надається голові підкомітету Комітету з питань  бюджету Костянтину Іщейкіну.

 

18:47:20

ІЩЕЙКІН К.Є.

Пані головуюча, шановні народні депутати  і запрошені! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 7 грудня розглянув законопроект за номером 7345. Законодавча пропозиція ініційована з метою надання за рахунок коштів державного бюджету на постійній основі фінансової підтримки телерадіокомпаніям Автономної республіки Крим, що надають інформаційні послуги. У зв'язку з цим запропоновані відповідні зміни до пункту 16 "Прикінцевих положень"  Бюджетного кодексу.

ГНЕУ Апарату Верховної Ради висловило окреме зауваження та пропозиції, зокрема, зазначала про відсутність фінансово-економічного обґрунтування і необхідність отримання висновку уряду. В свою чергу Міністерство фінансів зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету, оскільки відповідні кошти вже передбачені. З огляду на вищезазначеного, за наслідками розгляду, комітет прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді проект закону за номером 7345 прийняти за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, колеги. Зараз є у нас шанс обговорити цей законопроект, я прошу записатися. Будь ласка, Рефат Чубаров, вам слово.

 

18:49:08

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановна головуюча, шановні колеги, я достатньо коротко, в даному випадку підтримка держави телерадіокомпаній, що мовлять на Крим, означає лише те, що за ці кошти будуть покриватися витрати на супутникове мовлення на Крим, на оренду приміщень для студій, які розміщені в Києві, також на придбання деякого обладнання і особливо для виготовлення українського контенту для Криму, і що особливо важливо, бо цього контенту ніде немає, кримськотатарського контенту для цього телебачення. Я просив би підтримати цей законопроект. Як було сказано доповідачем, це не потребує додаткових коштів з бюджету, оскільки ці кошти передбачені на цей поточний рік у відповідній статті щодо розселення, облаштування кримських татар і осіб інших національностей, що були депортовані за національною ознакою і повертаються в Україну. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, більше ніхто не записався на обговорення цього законопроекту, я прошу колег повертатися до сесійної зали, буквально за хвилину відбудеться голосування щодо цього законопроекту. І я хочу тільки підтримати колегу Рефата Чубарова, поки сходяться депутати, дозволю собі хвилину взяти для виступу, вчора в парламенті відбулися урочисті заходи, присвячені століттю Курултаю кримськотатарського народу. І приїхала дуже велика делегація кримських татар, в тому числі з окупованого Криму. Чи не вперше дуже багато звучало  кримськотатарської мови в парламенті і колеги потім підходили говорили як важливо, щоб інформація доходила до Криму про ситуацію в Україні з перших вуст. Звичайно, підтримка цього законопроекту є надзвичайно важливою з точки зору нашої боротьби в гібридній війні про агресора і донесенню інформації на окуповані території.

Я думаю, що тут не буде ніяких застережень, тим більше, дійсно, важливо, що Україна, чи не єдина країна у світі, яка підтримує мовлення кримськотатарської мовою. І це також є нашою відповіддю на всі ті інсинуації деяких наших сусідів, навіть найближчих, відносно того начебто в Україні немає можливості притіснятися, розвиватися мовам нацменшин. Навпаки ми розвиваємо мови нацменшин і в тому числі в інформаційному просторі.

Колеги, я прошу займати робочі місця і зараз ми будемо голосувати за ці важливі зміни до пункту 16 розділу VІ "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України. І потім будемо рухатись далі по нашому порядку денному.

Колеги, прошу, будь ласка,  займати робочі місця. Зараз ми переходимо до голосування, ми просто чекаємо ще колег, щоб не повертатися, тому що достатньо швидко відбулося обговорення цього законопроекту і ми бачимо, що тут немає двох  точок зору, є тільки одна – підтримати.

Колеги, давайте  попробуємо так: ми ставимо  зараз на голосування цей проект Закону про внесення змін до пункту 16 розділу VI  "Прикінцеві та  перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Законопроект номер 7345 я  прошу підтримати і проголосувати "за", колеги. Голосуємо.

 

18:53:47

За-216

Колеги, не встигли я дуже прошу  повернутися на місця. Прошу, колеги,  дуже важливий  законопроект, принциповий. Всі зібралися? Всі повернулися? Колеги, я, будь ласка, зараз ставлю на повернення до  розгляду законопроект номер 7345 проект Закону про внесення змін до пункту 16 розділу VI  "Прикінцеві та  перехідні положення" Бюджетного кодексу України.  Будь ласка, колеги, ми  голосуємо зараз повернення до розгляду цього  законопроекту. Прошу підтримати, мова йде про підтримку кримськотатарського мовлення, я прошу вас з орієнтуватися і голосуємо, будь ласка. За.

 

18:54:46

За-233

Дякую, колеги.

І зараз я ставлю тепер на… звичайно це було повернення до  розгляду, а зараз ми ставимо на голосування законопроект 7345: проект Закону про внесення зміни до пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. Прошу підтримати. За основу і в цілому, звичайно. Звичайно, за основу і в цілому, щоб це було  враховано в бюджеті уже ми  голосуємо якраз. 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

18:55:18

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, шановні колеги, я прошу зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону  про внесення змін до пункту 16 розділу VI "Прикінцеві та  перехідні положення" Бюджетного  кодексу України (номер 7345) за пропозицією комітету за основу і в цілому.

Прошу проголосувати і підтримати наших побратимів – кримських татар. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати. Голосуємо!

 

18:55:54

За-244

Рішення прийнято. Вітаємо вас, колеги, рішення прийнято.

Колеги, я хочу вам нагадати, що кілька тижнів тому, коли ми були разом на "Діалогах Жана Моне", ми  домовились компромісний варіант законопроекту про реформу парламенту. Він  стоїть після Податкового кодексу. Поки Податковий кодекс друкується, я вас попрошу перенести його на розгляд зараз.

Отже, колеги, я нагадую всім, всім учасникам, і Ігорю Гриніву, який був учасником  "Діалогів Жана Моне" і прошу вернутися в зал, і також Максима Бурбака, який був, і Івана Крулька, і Олега Валерійовича Ляшка, і колег із "Самопомочі" … Березюка, який був на "Діалогах Жана Моне". Ми домовилися, що ми проголосуємо законопроект, який буде передбачати, що у наступному скликанні – наголошую: в наступному! – буде не більше 20 комітетів.

Я ще раз  хочу наголосити: позицію про співвідношення комітетів і міністерств ми забрали. Ми лишили лише одну річ, це є те, що в наступному скликанні має бути не більше 20 комітетів. І, колеги, це була спільна позиція, це було спільне консенсусне рішення усіх фракцій. І зараз я прошу, колеги, щоб цей законопроект ми перенесли і розглянули зараз. Він дуже простий.

І, колеги, я прошу всіх змобілізуватися. Це те, на чому ми повністю змогли об'єднатися.

І  я ставлю на голосування пропозицію, щоб ми перенесли і розглянули зараз проект Закону про внесення змін до законів України "Про комітети Верховної Ради України" (номер 6256). Він є у порядку денному, я прошу його перенести. І, колеги, прошу всіх об'єднатися, це компромісна позиція, я говорив з усіма. І я прошу проголосувати за цю позицію, і прошу підтримати, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Прошу голосувати. Всі фракції, які були присутні, які брали участь, голосуємо.

 

18:58:25

За-168

Нема позиції залу.

Я прошу по фракціях, прошу по фракціях. "Блок Петра Порошенка" – 71, "Народний фронт" – 61, "Опозиційний блок" – нуль, "Самопоміч" – нуль, Радикальна партія – 14, "Батьківщина" – 8, "Воля народу" – 5, "Партія "Відродження" – 2. Але ж ми, коли говорили, ми ж домовлялися всі, колеги. Я звертаюсь і до Групи "Відродження", і до "Волі народу", це була спільна компромісна позиція.  Давайте зробимо крок по реформі парламенту.

Я ще раз поставлю на голосування, колеги. Я ще раз прошу перенести, щоб розглянути зараз. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Не виходіть із залу. І прошу підтримати перенесення законопроекту по реформі парламенту. Прошу голосувати і прошу підтримати. Колеги, прошу підтримати, голосуємо. Прошу голосувати. Прошу підтримати.

 

18:59:41

За-161

Рішення не прийнято.

Отже, колеги, наступна пропозиція...

Ще раз, так? А там бракує 50 голосів, ваші голоси не будуть вирішальними, хлопці. Добре, я ще раз поставлю. Отже, я ще раз ставлю на голосування пропозицію, щоб ми перенесли розгляд проекту закону,  реформу парламенту 6256 і розглянули її зараз. Прошу проголосувати і прошу підтримати усіх, хто брали зобов'язання під час наших діалогів. Прошу проголосувати. Оксана, ми говорили з вами. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати. Голосуємо.

 

19:00:51

За-184

Рішення не прийняте.

Колеги, зараз я пропоную, щоб ми перейшли до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків. Це законопроект 7114. Він стоїть в порядку денному. Чи у вас був аналіз? Чи у вас є достатньо розуміння позиції фракції по ньому? Там всього 30 правок, давайте змобілізуємося, колеги, і давайте проголосуємо.

Я прошу зараз… Це друге читання, ми можемо перейти до його розгляду, так? Тоді я прошу переходити до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків (7114).

І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенка Михайла Володимировича. Демчак. Демчак, будь ласка. Демчак буде від комітету.

 

19:02:13

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, для підсилення росту економіки нам необхідно кредитування, а для того, щоб відновити кредитування в нашій країні, нам потрібно створити Кредитний реєстр. Тому сьогодні пропонується до вашої уваги законопроект 7114-д у другому читанні: про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків.

Я вважаю, що нам потрібно зразу перейти до правок, тому будь ласка.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

19:02:50

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ми можемо переходити до  поправок, шановні колеги, до цього  законопроекту.

1-а. Лубінець. Не наполягає.

4-а. Лубінець. Наполягає?

Продан Оксана. Оксана Продан, 8-а. Не наполягає.

Лаврик, 10-а. Не наполягає. (Шум у залі)

Ще раз. Я не чую. Наполягаєте? Я перепрошую. Зараз, зараз, зараз. Ваша поправка 10-а. 10-а поправка, Лаврик.

Оксана, я вас оголошувала. Ви, мабуть, не почули. Тому спочатку 10-а, Лаврик, потім ваша.

 

19:03:14

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, об'єднання "Самопоміч".

Справді, мета  даного законопроекту є дуже благородною, і подібні кредитні реєстри є в більшості європейських країнах світу. Проте ми, як завжди, хочемо одне, а насправді получається цілком інакше. В законопроекті зовсім не визначено мінімальної суми, з якої починають давати дані комерційні і державні банки до такого кредитного реєстру.

Суть моєї правки  стосувалася цього, щоб обмежити перелік таких даних з 100 мінімальних заробітних плат. Ми даною нормою створюємо ще одну структуру, яка буде мати чуть лі як ми вже маєм прокуратуру, ми вже маєм МВС, ми вже маємо Службу безпеки, на які виділяємо купу грошей в податків. Зараз створюється ще одна структура, яка… людина пішла в магазин, купила булочку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд. Завершуйте.

 

ЛАВРИК О.В. Карточкою розрахувалася, отримала дві гривні  кредиту на картковий рахунок і вже дані про дану кредитну операцію будуть потрапляти до кредитного реєстру. Тому визначити мінімальну суму – 100 мінімальних заробітних плат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за поправку № 10 Лаврика.

Вибачте, колега Демчак хоче прокоментувати. Будь ласка.

 

19:05:01

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановний пане Олег, ми  розглядали якраз на комітеті це питання і сьогодні банки і так дають, кожен індивідуально кожен банк Національному банку  подають інформацію. У будь-якому разі.

Суть самого законопроекту в тому, що ми даємо можливість тепер Національному банку інформувати інші банки інформацією, яку він отримав від конкретно іншого банку. Тобто тут абсолютно нічого не вноситься додатково. І для того, щоб ця інформаційно-аналітична система працювала, вона має бути повною. Тобто інформація має поступати в повному обсязі, ні в якому чині не обмежена на вхід. На вихід ми можемо обмежувати, але на вхід не маємо обмежувати.

І ще хочу, щоб не вводити в оману нікого, не створюється абсолютно ніяка додаткова структура фізично. Це інформаційна аналітична система на базі Національного банку, тобто фактично софт, який буде працювати і зводити все в одну аналітичну базу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, голосуємо, будь ласка, за 10 поправку народного депутата Лаврика.

 

19:06:13

За-103

Не підтримана ваша поправка, 103 голоси.

8 поправка народного депутата Продан. Пані Оксана, будь ласка, прошу. Ми не почули…(не чути)  

 

19:06:20

ПРОДАН О.П.

Шановні колеги, шановний пане Руслане, я прошу підтримати поправку номер 8, яка буде забезпечувати збереження банківської таємниці в разі створення і передачі інформації до реєстру. Тому що, якщо цю поправку не підтримати, прийняття цього законопроекту призведе до втрати банківської таємниці, це, по-перше; по-друге, до порушення персональних даних клієнтів банку.

Тому я вважаю, що без цієї поправки цей законопроект не може бути прийнятий. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар, коментар пана Демчака.

 

19:06:54

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановна пані Оксана, фактично це концептуальним є і моментом нашого законопроекту. Тому що якраз ту інформацію, яку дають банки зараз, а вони дають і так, я повторююсь, Національному банку, яка складає… якраз і банківську таємницю. Вони діляться цією інформацію сьогодні з Національним банком. Ми сьогодні для того, щоб створити цей реєстр, суть закону в тому, щоб ділитися цією інформацією між іншими банками. Щоб інший банк, коли заходить в цей реєстр, він розумів, що у тої чи іншої особи є накопичений кредит у різних банках.

Тому якраз, якщо ми це не підтримаємо, то це ламає всю концепцію законопроекту і ідею створення єдиного реєстру. Тому я вважаю, що цю поправку не можна підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиції зрозумілі. Колеги, прошу визначатися по 8 поправці.

 

19:07:57

За-94

94 депутати. Не підтримана поправка.

Наступна 9 поправка народного депутата Бондаря, мікрофон, будь ласка, Михайла.

 

19:08:04

БОНДАР М.Л.

Шановні колеги! 9 поправка. Пункт 4 статті 67 Закону "Про банки і банківську діяльність" прошу виключити. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку. Будь ласка, просять виключити певні пункти. Поправка номер дев'ять.

 

19:08:32

За-94

Не підтримана.

Наступна поправка 11. Будь ласка, народному депутату Лаврику мікрофон.

 

19:08:38

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Ще раз. Справді, на сьогоднішній день чітко законом визначено, яку саме інформацію ми маємо, Кредитний реєстр повинен передавати комерційним банкам по запиту. Проте, в цьому законі є відсилочна норма на отримання інформації на вхід. Якщо ми таку форму залишаємо, ми отримаємо завтра від Національного банку чуть лі не копії договорів зі всіма даними про фізичних осіб, яких ще знати не будемо. Давайте не плодити чергових баз даних, про які на сьогодні ми навіть на законодавчому рівні не визначаємо, а що ми в ці бази даних включаємо.

Якщо у нас є визначено перелік інформації, яку ми даємо на вихід, давайте зробимо такий самий дзеркальний перелік інформації, які банки повинні будуть подавати для отримання в Кредитний реєстр. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, коментар профільного комітету, пан Демчак.

 

19:09:50

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановний пане Олег, ми також це розглядали на засіданні комітету. І крім того, що в Національному банку єдиний цей реєстр, він акумулює інформацію про кредиторів, йому потрібна ця інформація ще для пруденційного нагляду за конкретним банком. Тому об'єм інформації він має визначати для себе, це і так зараз робиться. Ви пропонували, до речі, там, десь якісь відповідні конкретні додатки, Національний банк сказав, що йому навіть і цього не потрібно. Він на даний момент обмежиться тим об'ємом інформації, просто про інформацію про кредитора, про договір, і ті додатки, що пропонували, вони вже є лишніми.

Тому він запевняє, Національний банк, щоб ми не турбувалися, в даному випадку ваша правка, я вважаю, що вона є занадто перебільшеною в даному випадку. Національний банк навіть менше вимагає, чим ви зараз хотіли би.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми почали роз'яснення. 11 поправка, прошу визначитися. Це поправка Лаврика.

 

19:11:03

За-62

62 голоси, не підтримана. Це була 11 поправка, пані Оксана.

І зараз  14-а пана Лаврика. Не наполягає.

Пані Оксана, 17-а. Будь ласка, пані Продан мікрофон увімкніть.

 

19:11:15

ПРОДАН О.П.

Шановна Ірина Володимирівна, я прошу підтримати цю поправку, тому що законопроект передбачає обов'язковість доступу боржника і отримання боржником інформації з Кредитного реєстру, разом з тим визначає в цій нормі порядок, як ця інформація буде надаватися, який буде визначатися Нацбанком. І ми з вами розуміємо, що якщо Нацбанк захоче обмежити доступ боржника до цієї інформації, можуть бути всілякі нюанси. Тому я пропоную оцю норму про те, щоб порядок, визначений Нацбанком вилучити.

І ще раз хочу наполягти на тому, щоб 8 поправка, яку ми провалили тут, робить абсолютно не захищеною банківську таємницю цим законопроектом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 17 поправку народного депутата Продан. Прошу визначитися.

 

19:12:18

За-79

79 голосів, не підтримана поправка.

Я би хотіла, ми рухаємося по поправках, але, мабуть, що в кінці нам прийдеться дати слово і Нацбанку, і Мінфіну відносно 8 поправки пані Продан, щоби вони дали свій коментар.

Наступна поправка також пані Продан, це 21 поправка.

Ви наполягаєте? Пані Оксана, я не бачу вас через пана Солов'я.

Пані Оксана Продан, 21-а. Не наполягаєте.

24-а. Пані Оксана Продан, 24 поправка. Не наполягає.

Пані Оксана Продан, 28 поправка. Не наполягаєте.

31 поправка. Не наполягаєте.

Рибалка, 33 поправка. Не наполягає.

Продан, 34 поправка. Не наполягаєте.

40 поправка. Пані Продан мікрофон, будь ласка.

 

19:13:19

ПРОДАН О.П.

Шановна Ірина Володимирівна, поправка 40 передбачає все-таки обмеження тієї інформації, яка буде подаватися від банку до кредитного реєстру, абсолютно всіма нюансами, які є в кредитному договорі. І я пропоную все-таки абзац визначити, що надається інформація про кінцеву дату погашення кредиту/дії наданого фінансового зобов'язання відповідно до договору, а не всієї інформації, яка є в кредитному договорі. Тому що там є теж питання конфіденційної інформації.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка… Не коментує комітет профільний, вважає, що може бути підтримана ця поправка.

Колеги, я прошу визначатися відносно 40 поправки Оксани Продан. Прошу.

 

19:14:14

За-76

76 голосів. Не набирає необхідної кількості.

42 поправка пані Продан. Не наполягає.

43 поправка пані Продан. Не наполягає.

44 поправка пані Продан. Не наполягає.

46 поправка пані Продан. Не наполягає.

47 поправка пані Продан. Не наполягає.

48 поправка пана Лаврика. Будь ласка, мікрофон.

 

19:14:38

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Метою даного законопроекту було створити умови, при яких би унеможливлювати схеми шахрайства з боку недобросовісних позичальників банку. Тому цією правкою пропонується вести не лишень статистичний реєстр кредитних зобов'язань, кредитних договорів позичальників перед банками, а пропонується зробити його динамічним, у плані відображати інформацію по невчасно сплачених кредитних договорах. І те саме стосується по майну, яке є в заставі тих договорах, які не є вчасно сплачені відповідними позичальниками.

Тому прошу врахувати дану поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Демчака коментар зараз, народного депутата Демчака. Пане Руслане.

 

19:15:32

ДЕМЧАК Р.Є.

Справа в тому, що багато інформації, наприклад, відомості про судові позови, про процедури банкротства, вони знаходяться у відкритих реєстрах. Дублювати іще раз в ручному режимі цю інформацію не є доцільним.

Тому тут подається тільки унікальна інформація та, яка є в інших реєстрах, вона не буде подаватися, тому що той самий банк, який хоче оцінити рівень позичальника, він може це отримати в інших відкритих базах. Тому ми і не підтримали цю поправку. Прошу її відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягає народний депутат Лаврик на 48 поправці. Тому я прошу залу визначатися щодо 48 поправки. Прошу голосувати.

 

19:16:23

За-66

Не набирає вона голосів, 66 голосів.

Колеги, в нас одна поправка буквально залишалася. Оксана Продан наполягає… Зараз…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

19:16:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дуже прошу зараз зайти в зал і через 2-3 хвилини відбудеться голосування. Я переконливо прошу і голів фракцій, і Апарат Верховної Ради повідомити депутатів, що через 2-3 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. І я прошу закликати усіх в зал.

Пані Ірина, будь ласка, оголошуйте наступну поправку.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

19:16:52

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступна поправка 57 народного депутата Левченка. Там, колеги, сядьте перед, які, щоб було нам видно пана Юрія. Вона врахована частково, частково. Але пан Юрій наполягає. Будь ласка, мікрофон.

 

19:17:07

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Питання не в цій поправці, питання в іншій поправці, якої чомусь немає в таблиці. І я хотів би уточнити у доповідача, справа в тому, що в кращі традиції нашого парламенту чомусь на сайті Верховної Ради немає саме законопроекту до другого читання, всього законопроекту, не порівняльної таблиці, а всього законопроекту.

Так от у мене питання абсолютно неприйнятна норма, яка стосується права надання Бюро кредитних історій права отримувати інформацію з Єдиного державного реєстру платників єдиного внеску. Ви цю норму взагалі прибрали ще в першому читанні тоді з голосу? Чи вона  лишилася? Бо якщо вона лишається, то у мене тоді постає питання: чому немає моєї правки, щоб цю норму прибрати?

Будь ласка, дайте відповідь. Ви лишаєте норму, якою ви давали в першому читанні Бюро кредитних історій право отримувати інформацію  з Єдиного державного реєстру платників єдиного внеску? Бо ця норма неприйнятна, воно абсолютно породжує втручання в приватне життя кожного українця і буде мати непередбачувальні наслідки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана Демчака. 

 

19:18:14

ДЕМЧАК Р.Є. Я хочу звернути увагу, що правка врахована частково, і вона врахована… Ну, про цю правку, що безоплатно це буде даватися.

І що стосовно Бюро кредитних історій, то вони працюють до межі 100 мінімальних зарплат, і з 1 січня це буде 370 тисяч гривень. До цього рівня вони надають інформацію, більше цього рівня дає Єдиний реєстр Національного банку. Це для того, щоб їм бізнес ми не ламали. Тому що це вони віддають це за гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули.

Шановний пане Левченко, дивіться, ми домовилися, ви просто виходили із зали. Да, що ще. Я прошу зафіксувати це питання представників Нацбанку і Міністерство фінансів, і підсумовуючи, пане Левченко, пане Левченко, підсумовуючи вам відповість на це Міністерство фінансів і Нацбанк, коли ми завершимо обговорення. Вони зафіксували ваше запитання зараз.

Тепер поправка 58 народного депутата Продан. Вона була врахована по суті, але пані Оксана наполягає на повному врахуванні цієї поправки.

Будь ласка, мікрофон.

 

19:19:20

ПРОДАН О.П.

Шановний пане Руслане, я прошу врахувати те, що надання інформації Національним банком для банків в режимі реального часу повинно здійснюватися безоплатно, без жодної оплати. І прошу підтримати цю поправку.

Дякую дуже.

 

19:19:43

ДЕМЧАК Р.Є.

Це прийнято. Насправді, безоплатно надається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стверджує представник комітету, що ваша поправка прийнята, на безоплатно надається це. Ви не наполягаєте тоді на голосуванні. 

Колеги, ми бачимо, що було задано два питання такі принципові від Левченка народного депутата про Бюро кредитних історій і від Оксани Продан відносно 8 поправки, яка  стосується по суті таємниці банківських вкладів. Ми попросимо зараз дати по 2 хвилини представнику Міністерства фінансів і представнику Національного банку. Тим часом, просимо всіх збиратися до сесійної зали тому що закон важливий, він носить такий технічний характер і щоби в нас було 226 голосів.

Будь ласка,  пані Маркарова. І потім – ваш колега з Національного банку.

Дякуємо.

 

19:20:30

МАРКАРОВА О.С.

Дуже дякую.

Шановні колеги, велике прохання підтримати цей законопроект, який ми напрацювали спільно з профільним комітетом. Тому що насправді, дійсно, як сказав уже представник комітету, ми бачимо, що ми досягнули повернення до економічного зростання, ми бачимо, що в банках є кошти, є ліквідність, однак, ми не бачимо, що банки активно почали кредитувати. Чому? Тому що у них є багаж неповернутих кредитів, величезна кількість і  тому що вони не знають справжньої і повної інформації про своїх позичальників.

Тому ми пропонуємо сьогодні, всім разом нам створити правильну європейську модель обміну інформацією, яка буде захищеною. Створення такого реєстру в  Національному банку, куди кожен банк буде подавати інформацію та, яка в нього є, це немає ніякого навантаження додаткового на банки. І Національна асоціація банків підтримує цей законопроект в тій редакції в якій ми вам пропонуємо, і кожен банк з цього реєстру, зможе отримати також інформацію знаючи, коли позичальник до нього прийшов.  Ця інформація  захищена по найбільшим стандартам, якими захищена вся банківська таємниця, якою  банки обмінюються з Національним банком і насправді, доброчесним позичальникам нема чого боятися в цьому реєстрі. Боятись його треба тільки тим, хто свідомо і не повертає кредити банкам і таким чином не дає банкам в повній мірі відновити кредитування.

Тому те, що стосується кредитних бюро, в цьому законопроекті немає розширеної частини по кредитним бюро. Так, там треба деякі  речі покращувати, ми вважаємо, але це не предмет регулювання даного законопроекту. Цей законопроект виключно про створення та функціонування Кредитного реєстру Національного банку.

Дуже просимо  підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представнику Нацбанку ввімкніть мікрофон.

 

19:22:26

СМОЛІЙ Я.В.

Шановний пане голово, шановні народні депутати!  Національний банк просить підтримати даний законопроект, оскільки він має на меті зменшення рівня кредитного ризику, забезпечення безпеки банківських операцій, підвищення надійності і стабільності банківської системи з метою захисту інтересів вкладників, і інших кредиторів банку. Законопроект сприятиме виконанню Національним банком його, передбачених законом, функцій щодо банківського нагляду і здійснення аналізу стану фінансової системи щодо фінансової стабільності. Законом передбачається надати Національному банку повноваження щодо створення і ведення кредитного реєстру, і також передбачає для позичальників механізми контролю і оспорювання даних щодо цього, які містяться в кредитному реєстрі. Позичальнику щодо якого передана інформація до кредитного реєстру, надається право до інформації про себе, яка міститься в ньому, і право вимагати внесення змін до такої інформації в разі, якщо він не згідний з тим, що туди було передано. Для Національного банку встановлено обов'язки надавати позичальнику за його зверненням інформацію, яка міститься в кредитному реєстрі щодо нього та вживати заходів щодо виправлення банками недостовірної інформації. І визначено порядок розгляду звернень позичальників щодо внесення змін інформації про нього, яка міститься в кредитному реєстрі. Прохання підтримати даний законопроект.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

19:23:48

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, обговорення завершили. Будь ласка, ще одна хвилина і прошу всіх заходити в зал, колеги. Прошу запросити всіх депутатів в зал, через хвилину буде прийняття рішення. Будь ласка.

 

19:24:01

ДЕМЧАК Р.Є. Шановні колеги, відповідно до положень Закону України про основи національної безпеки України, однією із загроз національній безпеці України в економічній сфері визначено зростання кредитних ризиків стаття 7. А основним напрямком державної політики з питань національної безпеки України у цій сфері є забезпечення внутрішньої і зовнішньої захищеності національної валюти, її стабільність і захист інтересів вкладників стаття 8. Стаття Закону України номер 6 "Про захист персональних даних", про що ми сьогодні говорили, про комерційну таємницю, забороняє обробку даних про фізичну особу, яка є конфіденційною  інформацією без її згоди, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Тому я прошу, виходячи із зазначених положень, можна стверджувати, що ця інформація, яка містить персональні дані, яка буде подаватися банками до кредитного реєстру, обробляється в інтересах національної безпеки та економічного добробуту, а отже не потребує згоди суб'єкта цих даних.

Пропонується підтримати проект за номером 7114-д в другому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд.

 

ДЕМЧАК Р.Є. …в другому читанні та в цілому. Та доручити комітету разом із Головним юридичним управлінням здійснити техніко-юридичне узгодження тексту законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги, ми переходимо до прийняття рішення. І я прошу всіх зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення.

Колеги, будь ласка,  я дуже прошу всіх, щоб ми не поверталися               до голосування, зайти і зайняти робочі місця. Я прошу всіх приготуватись до голосування і голів фракцій максимально змобілізувати…

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення та введення кредитного реєстру Національного банку України. Та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків (номер 7114-д) в другому читанні та в цілому. І це прохання від комітету, від уряду. І я прошу всіх уважно взяти участь в голосуванні і підтримати даний законопроект. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Прошу голосувати, колеги, уважно, кожен голос.

 

19:26:45

За-188

188. Колеги, якщо я поставлю в комітет на повторне друге читання, це буде підтримано. Ще раз? Добре, поставлю ще раз. Повернення. Я прошу запросити депутатів в зал. Прошу показати по фракціям. Прошу заходити в зал.

"Блок Петра Порошенка" – 94, "Народний фронт" – 51, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 0, Радикальна партія – 16, "Батьківщина" – 0, "Воля народу" – 6, "Партія "Відродження" – 12.

Колеги,  я поставлю пропозицію зараз повернутись, я прошу  всіх зараз зайняти робочі місця… а підтримаєте це?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримаєте. Я раз поставлю на повернення, якщо не буде, на комітет. Добре?

Отже, я  ставлю, колеги, пропозицію повернутися до 7114, до голосування "за" в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Колеги, будь ласка, прошу всіх уважно голосувати, кожний голос має вагу. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Голосуємо, колеги.

 

19:28:17

За-210

16 голосів,  16 голосів… 16 голосів. Колеги, я ще раз поставлю і потім - у комітет. Колеги, я  ще раз ставлю повернення  до голосування в цілому. Прошу  підтримати, прошу проголосувати, якщо не буде голосів, я поставлю  на повторне друге читання. Прошу проголосувати, прошу підтримати повернення до голосування в цілому. Голосуємо. Прошу підтримати.

Прошу підтримати повернення. Прошу підтримати, голосуємо. Це третій і останні раз.

 

19:29:04

За-220

Колеги… колеги, ми не можемо безкінечно чекати, я бачу… Добре. На особисте прохання  голови фракції поставлю ще раз, колеги, але це буде  останній раз, Артуре, я прошу  мобілізовувати просто  людей, а не ставити безліч разів.

Отже, я прошу зайняти зараз місця, і я прошу приготуватись до  голосування. І я ставлю пропозицію повернутись до голосування за 7114 проект закону… за голосування в цілому. Хто за те, щоб повернутись до цієї пропозиції. Прошу  проголосувати, прошу підтримати. Колеги,  голосуємо, кожний голос! Уважно! Уважно, кожен голос. Голосуємо, колеги. прошу підтримати.

 

19:30:20

За-209

Ще менше, колеги. Ні, не працює.

Я ставлю пропозицію, щоб ми на повторне друге читання в комітет. Я пам'ятаю, ми домовлялись, що ви підтримаєте. Щоб ми  не втратили законопроект, я ставлю пропозицію проект Закону 7114-д на повторне друге читання.

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Уважно, колеги, щоб ми не втратили законопроект, прошу проголосувати і прошу підтримати. Прошу всіх уважно голосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо, друзі!

 

19:31:03

За-240

Рішення прийнято. На жаль, тільки повторне друге.

Колеги, я прошу не розходитися, всім мене уважно послухати. Я наголошую, вже  друкується Податковий кодекс, але в мене є до вас величезне питання з блоку безпеки і оборони, яке ми не встигли пройти у вівторок – це проект Закону про внесення змін до дозвільних Законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення АТО. Комітет працював, мав кілька виїздів. (Шум у залі)

Зараз зробимо. Зробимо зараз. Зробимо зараз.

Колеги, я прошу зараз підтримати. Якщо для вас принципова позиція – спочатку аспіранти… інтерни, а потім це, я поставлю їх разом, колеги. Послухайте мене уважно: щоб у нас було порозуміння, я поставлю їх разом.

Хто за те… Ці законопроекти є у порядку денному. Ці законопроекти є у порядку денному сесії.

Увага, колеги! Зараз я  поставлю пропозицію, щоб обидва законопроекти, які є у порядку денному, щоб ми зараз перейшли до їхнього розгляду – це 6596… (Шум у залі) … про підтримку українських аудиторів Верховної Ради, і 6565 – про  підтримку мовлення в зоні АТО.

Друзі, я прошу вас підтримати.

Ні. По одному, так, добре, по одному.

Хто за те, щоб ми перейшли зараз до інтернів? Це дуже короткий технічний законопроект – підтримка інтернів. Я прошу усіх зараз проголосувати і підтримати, щоб ми зараз перейшли до розгляду питання інтернів, колеги. Я прошу уважно всіх голосувати. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, голосуємо.

 

19:33:06

За-197

Колеги, вони і йдуть наступні в порядку денному, просто для того, щоб побачити чи є потенціал.

Тепер я прошу, колеги, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення АТО.

Колеги, це, увага, щоб у вас не  було непорозуміння. Пане Карпунцов, послухайте президію. Пане Карпунцов, зараз ми будемо розглядати... зараз ми будемо розглядати підтримку наших верховнорадівських інтернів, зараз він буде. Після того, я пропоную, щоб ми поставили цей. І тому не будьте емоційними, а підтримайте цю пропозицію. Я  пропоную, щоб після інтернів ми перейшли до закону 6565. Підтримується?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, всі змобілізуйтесь, колеги. Це підтримка, це  комітет, який працював і мав кілька виїздів, я дуже прошу, колеги, усіх підтримати. Це  підтримка українського телебачення в зоні проведення АТО. Прошу підтримати, щоб ми після інтернів перейшли до розгляду проекту 6565. Колеги, займіть свої місця. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, я прошу підтримати. Прошу проголосувати.

 

19:34:34

За-222

Чотири голоси, будь ласка, зайдіть, займіть місця, колеги. Я  ще раз, я можу повторити десятий раз, а якби ви слухали, коли я говорю, а не займалися своїми справами, ви би знали.

Я пропоную Закон 6565 Комітету свободи слова та інформаційної політики, який провів кілька виїзних засідань в зону АТО і запропонував збільшити частку українського мовлення в зоні АТО, врегулювати цим законом. Це патріотичний закон, я прошу всіх патріотів проголосувати, щоб ми після інтернів змогли перейти до його розгляду. Зрозуміло всім?

Я прошу проголосувати. І прошу підтримати уважного кожного. Кожен голос має значення. Прошу проголосувати. І прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Кожен голос, уважно.

 

19:35:36

За-238

238 – за. Рішення прийняте. Дякую вам.

Зараз інтерни, а потім законопроект Вікторії Сюмар.

Отже, перше голосування. 6596 – прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.

 

19:36:06

За-195

195 – за. Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Карпунцова Валерія Віталійовича. Будь ласка.

 

19:36:16

КАРПУНЦОВ В.В.

Шановні колеги, я радію з того, що ми перед бюджетом встигаємо начебто розглянути це питання. Немає, по-моєму, ну, більш такого питання, яке б могло об'єднати зал. Це питання нашої молоді, талановитої молоді. Це ті молоді люди, яких ви кожен день бачите в комітетах, які стажуються за програмою підтримки "Ліги інтернів". Нагадаю, що ця програма започаткована ще в 1995 році за технічної підтримки уряду Сполучених Штатів Америки. Зараз вона адмініструється USAID і "Лігою інтернів". Це дійсно талановиті молоді люди, які відбираються на потрійному конкурсі. І, ну, більшість з тих людей, які пройшли це стажування, вони велику користь приносять нашій державі, вони всі працюють на досить таких потужних позиціях, вони в більшості є науковцями. Тому, ну, що можна сказати… Ми просимо нещасних два прожиткових мінімуми на півроку, 30 стипендій встановити. У нас є можливість. У нас, от, на жаль, в минулому році були до бюджету списані з Апарату, там, мільйони гривень, а всього-на-всього 700 тисяч на інтернів ми в минулому році не знайшли, за що нас піддали обструкції і хотіли прикрити цю програму. Дякувати Богу і добрим людям, які нашкребли 300 тисяч на цей рік, вона не закрита.

Я прошу вас об'єднатися всіх, повернутися з кулуарів, з інших…  відкинути там, можливо, якусь політичну кон'юнктуру і підтримати цю постанову. Дякую всім вам. 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

19:37:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я запрошую зараз до мікрофону… Шановний пане Кириленко, моя мрія – проголосувати. Але це буде порушення Регламенту, і ваша фракція заклеймит меня позором.

Тому Пинзеник Павло, перший заступник голови Комітету з питань Регламенту запрошується доповідати як співдоповідач цю постанову.

 

19:38:10

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановна головуюча! Шановні колеги! Комітет розглянув проект Постанови, реєстраційний 6596.  Внесено його, зокрема, для забезпечення реалізації вимог частини дев'ятої  статті 48 Закону "Про  державну службу" і для визначення порядку стажування в Апараті громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби з метою ознайомлення  з функціонуванням  державної служби в нашому Апараті.

Проектом постанови поряд з іншим запропоновано заснувати стипендію учасникам стажування в Апараті Верховної Ради України і визначити кількість таких стипендіатів, термін виплати стипендій і джерела фінансування.

В процесі опрацювання проекту з урахуванням окремих вимог  Регламенту, особливостей бюджетного процесу ми надали свої пропозиції до редакції проекту постанови і  просимо їх врахувати під час голосування, тобто ставити на голосування з цими пропозиціями.

Пропонується у Преамбулі зазначити: "З метою забезпечення реалізації частини  дев'ятої  статті 48 Закону "Про  державну службу" щодо організації стажування в Апараті Верховної Ради України Верховна Рада України постановляє.

У пункті 1 проекту постанови зазначити: "Апарату Верховної Ради України з метою ознайомлення  з функціонуванням  державної служби в  Апараті Верховної Ради України громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби,   розробити і затвердити порядок проходження стажування в Апараті Верховної Ради України".

Пункт 2 викласти в такій редакції: "Заснувати з 1 січня 2018 року 30 стипендій Верховної Ради для осіб, які проходять стажування в Апараті Верховної Ради України, на умовах повного робочого часу".

Пунктом 3 проекту постанови передбачити таке: "Стипендія особі, яка проходить стажування в Апараті Верховної Ради, нараховується  в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Розмір коштів, необхідний для виплати стипендій особам, які проходять стажування в Апараті Верховної Ради, затверджується кошторисом Верховної Ради України.

Пункт 4. Кабінету Міністрів України щорічно при розробці проекту Закону України про Державний бюджет України передбачати бюджетні призначення, необхідні для виплати стипендій особам, які проходять стажування в Апараті Верховної Ради України.

І насамкінець, у пункті 5…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК П.В. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття. З урахуванням таких технічних пропозицій пропонуємо підтримати вказаний проект постанови. Дякуємо за підтримку, дякуємо за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Колеги, по великому рахунку, тут немає що обговорювати. Це технічна постанова, яка по суті регулює перебування і стажування в усіх комітетах Верховної Ради інтернів, що є дуже важливо і для комітетів, і для Верховної Ради України, і для виховання нашого кадрового потенціалу майбутніх держслужбовців, і для самих інтернів.

Є потреба обговорювати, чи ми можемо просто ставити на голосування? Немає, правда? Немає потреби обговорювати. Я от тільки переживаю за те, що всі це підтримують, а немає 226.

Я дуже прошу колег повертатися зараз до сесійної зали, щоби ми поставили на голосування цей законопроект. Колеги, будь ласка, мова йде про технічний абсолютно законопроект. І дивіться, я хочу вас поінформувати, що вже і на сайті Верховної Ради з'явилась порівняльна таблиця до проекту Закону про внесення змін до Закону України про Податковий кодекс, і вже в залі роздають таблицю. Тобто ми переходимо вже в цей важливий такий момент передбюджетного голосування за зміни до Податкового кодексу. Але ми маємо ще пройти процедуру голосування постанови по інтернам.

Колеги, я прошу повертатись до сесійного залу, будь ласка. Давайте зараз просто робимо рейтингове голосування, щоб я розуміла, чи в нас в залі є 226 голосів. Це рейтингове голосування, ми голосуємо зараз 6596, проект Постанови про деякі питання реалізації… ми дивимося, скільки в нас голосів, рейтингове голосування 48 статті Закону України "Про державну службу". Прошу, колеги, показати нам наявність депутатів в залі. Прошу голосувати.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підтримати, прошу голосувати. Колеги, підтримаємо наших інтернів. Прошу голосувати.

 

19:42:30

За-178

 

19:42:50

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз ми повертаємось. Я думаю, що не всі зрозуміли суть питання. Це питання ніби технічне, але насправді це підтримка виховання і навчання інтернів, які потім стають радниками, які потім стають спеціалістами і які потім працюють з народними депутатами і в Апараті Верховної Ради України. Це підтримка талановитої молоді, це і є "соціальні ліфти", про які ми так багато говоримо під час передач і виступів.

І тому, колеги, я дуже прошу проголосувати і підтримати. Покажіть по фракціям. Мені здається, в кожній фракції були інтерни, які працювали. І я дуже прошу всіх змобілізуватись, колеги. Я переконливо прошу всіх запросити в зал. Так, я прошу всіх і по фракціях провести дискусію, колеги. Це є підтримка молодих талановитих українських хлопців і дівчат. Я дуже прошу уважно голосувати.

Отже, готові? Всі на місцях, товариство? Я прошу всіх підтримати незалежно від фракцій і груп. Я прошу проголосувати за повернення до голосування за проект постанови 6596. І я прошу всіх проголосувати сумлінно і відповідально. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Підтримаємо українську молодь. Прошу голосувати, прошу підтримати.

 

19:44:29

За-221

Не добігли, бачу, що не добігли, колеги, я бачу. Але я прошу ще раз, щоб добігали, коли я оголошую, що зараз відбудеться голосування. Я прошу максимально змобілізуватись. Я прошу всіх взяти участь в голосуванні, колеги. Бо, напевно, майже кожен з народних депутатів мав з інтернів кадрову підтримку під час роботи.

Будь ласка. Будь ласка.

Отже, колеги, я прошу повернутися на робочі місця. Прошу приготуватися до голосування. Зараз буде перше голосування. Прошу підтримати за повернення до проекту Постанови 6596. І я прошу всіх уважно проголосувати і підтримати, колеги, повернення. Прошу проголосувати і підтримати. Уважно, кожен голос має значення. Голосуємо, колеги. Підтримаємо українських інтернів. Підтримаємо українську молодь. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

19:45:41

За-242

242, ми повернулися.

І тепер я ставлю проект Постанови 6596 за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітетів. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги, за основу і  в цілому,  з урахуванням пропозицій комітету. Голосуємо. Підтримаємо інтернів. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

19:46:12

За-244

Рішення прийнято.

І, колеги, вже Податковий кодекс роздають по залу. І ми розглядаємо фактично останній законопроект перед Податковим кодексом. Але перед тим, як розглядати цей законопроект, я хочу зачитати повідомлення.

Олег, в мене немає під руками.

Зараз ми переходимо, я зачитаю оголошення після цього закону. Зараз ми переходимо, як ми і проголосували, як і було вирішено рішенням Верховної Ради  України, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення АТО (6565), це друге читання. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сюмар Вікторія Петрівна. І після того Податковий кодекс. Будь ласка, пані Вікторія.

 

19:47:30

СЮМАР В.П.

Дякую, пане Голово. Шановні колеги, коротеньке друге читання, 22 поправки надійшло. Суть законопроекту надзвичайно проста, комітет над ним працював. Народився законопроект, дійсно, в переговорах в зоні проведення антитерористичної операції, а також в Одеській області, де сьогодні у нас мільйони українців не мають українського телебачення і радіо. Вони його не бачать і не чують. Чому? Тому що великі канали звідти пішли, вони не хочуть там оплачувати навіть електроенергію передавачів, там неможна знімати фактично рекламу, там немає ніякого ринку. А місцеві телерадіокомпанії не мають можливості там створювати фактично ці місцеві українські телерадіокомпанії, оскільки сплачувати ліцензійний збір просто дуже дорого. І у результаті ми маємо ситуацію, що там є російське телебаченні і російське радіо, або радіо так званих районі ОРДЛО, так званих "ЛНР" і "ДНР". Той, хто буває у зоні проведення АТО, дуже добре знає цю ситуацію, той, хто там не буває, вважає, що це якісь інші історії.

Ми розмовляли з величезною кількістю людей, всі члени комітетів, які там були, і інші народні депутати, і це прохання було до народних депутатів – підтримати людей, які готові мовити у цих складних територіях українською на виконанні законів України.

Суть закону зводиться до того, що вони не беруть участі у конкурсних, а якщо є бажаючі там мовити, вони подають заявку до Нацради. І Нацрада дає їм дозволи строком на 1 рік на час дії особливого періоду, тобто допоки в Україні триває війна. От така суть законопроекту. Прошу пройтися по правкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги ми переходимо до авторів правок. Я буду зачитувати тих, які правки були відхилені.

1-а, Данченко. Не наполягає.

2-а, Семенуха. Наполягає. Будь ласка, Семенуха Роман.

 

19:49:31

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".

Шановні колеги, на жаль, ті ризики, які були висловлені щодо ймовірних зловживань під час першого читання, не лише не прибрані у підготовці до другого читання. Більше того, їхнє коло ризиків навіть збільшилось. У законопроекті так і залишився незрозумілим перелік прикордонних територій, на які поширювався особливий режим мовлення. Тому немає жодних гарантій, а відповідно є великі ризики, що це стосуватиметься, зокрема, і західних областей, і відповідно в тому числі і можемо потягнути на порушення України міжнародних зобов'язань. Проектом закону не визначено зрозумілих та однозначних критеріїв обрання таких прикордонних районів.

 Тому я наполягаю на своїй правці, яка повертає до первинної редакції, щоб цей закон діяв лише на тих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями, а саме це Крим, Донецька та Луганські області. Тоді, справді, мета буде відповідати суті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прокоментуйте, будь ласка, пані Вікторія.

 

19:50:30

СЮМАР В.П.

Насправді, у вашій поправці йдеться окремих районів, що знаходяться на лінії розмежування про Крим там навіть не йдеться, але суть не в цьому. Міжнародні договори ніякі не порушуються, тому що УДЦР, насправді, видає Нацраді ті частоти, які є вільними і далі вже Нацрада… І мова йде про дозволи тільки Нацради. Якщо УДЦР каже, що ми не можемо дати цю частоту, бо це порушує міжнародні угоди, Нацрада не має права розпоряджатися цим, це абсолютно різні дозволи, про які в даному випадку йдеться. І ці міжнародні угоди ніяким чином не порушуються.

Що стосується прикордонних районів. Ми не знали як вирішити питання в інший спосіб з Одеською областю, з Бессарабією, з Придністров'ям звідки йдуть російські телеканали фактично. І тому ми говоримо про ці території.

Власне кажучи, такою була позиція комітету. Хоча я готова почути цю позицію, якщо наша пропозиція, комітетська, не набере достатню кількість голосів, я готова, зачитати іншу. Це позиція комітету, не я її одна визначаю, я перепрошую. Я, до речі, підтримувала цю позицію. Тому прошу відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні, так?

 

СЮМАР В.П. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман, наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку номер 2 народного депутата Семенухи. Хто підтримує, прошу голосувати, комітет відхилив. Будь ласка.

 

19:51:59

За-90

90.

Рішення не прийняте.

Наступна 11-а, Данченко. Не наполягає.

Наступна. 12-а. Не наполягає. 12-а, наполягає. Данченко, будь ласка.

 

19:52:11

ДАНЧЕНКО О.І.

Шановні колеги, в цих прикордонних територіях немає мовлення, тому що Україна не виконала свої зобов'язання по виключенню аналогового сигналу і до сіх пір не запровадила цифровий зв'язок. Тому саме там немає цього мовлення.

І я хочу сказати, що пані Вікторія Сюмар, під стенограму в першому читанні підтвердила мою правку. Я хочу нагадати, все це було під стенограму.

Тому ця правка чітко визначає саме ті дільниці, де буде працювати такі дозволи. А саме, це тільки прикордонні території на лінії розмежування, де проходить зона АТО на сьогоднішній момент. Все інше в чинній редакції, це вся територія України. Таким чином, безкоштовно покривається вся територія України. Особливо це цікаво зараз перед виборами буде.

Тому я прошу підтримати цю правку і дотримуватися міжнародних угод. І ще раз хочу нагадати про те, що під стенограму в першому читанні ця правка  була підтверджена, під стенограму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Вікторія.

 

19:53:23

СЮМАР В.П.

Ви знаєте, мені дивно чути про всю територію України, оскільки законопроект стосується районних центрів на кордоні. Що таке районні центри, всі розуміють? І не більше. Інших адміністративних одиниць, які не мають прикордонних територій, це не стосується. Мова іде про ті регіони, де ми маємо російське телебачення і радіо, яке іде на дуже міцних передавачах, на дуже потужних передавачах, і де люди часом навіть українською  мови не знають, і не бачать, і не чують, і живуть в чужому інформаційному просторі.  Якщо ви знаєте як вирішувати цю проблему, вирішуйте її в інший спосіб. Ми її проводимо тут в даному випадку шляхом  консультацій.

Про порушення міжнародних договорів я вже сказала, це немає жодного стосунку до міжнародних договорів України. Оскільки… При чому я абсолютно підтримаю Олександра Данченка в тому, що нам потрібно переходити на цифровий формат мовлення, відходити від аналогу, але це має зробити УДЦР, це не стосується Національної ради. Не Національна рада з цього… Ну Саша, ну не приймає Національна рада таких рішень. Ну переговори з любим фахівцем в цій сфері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, так?

Я ставлю на голосування поправку 12, народного депутата Данченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

19:54:48

За-79

79. Рішення не прийняте.

16-а. Не наполягає. Наполягає. Семенуха, будь ласка.

 

19:54:55

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання  "Самопоміч".

Колеги, ще раз звертаю вашу увагу, що даний законопроект пропонує отримання дозволів мовниками на свою діяльність поза конкурсом. Я нагадаю, райцентри райцентрами, але у нас в Україні 16 прикордонних областей і неможна допустити законопроектом, прикриваючись благими намірами, ситуації в Криму і на Донбасі, перерозподілити ринок, коли гравці телевізійного ринку могли отримувати  можливість створити новий канал без затримання ліцензій. Давайте залишатися в правовому полі і  не прикриватися благими намірами.

Я наполягаю на своїй правці, яка повертає нас до  мети, принаймні озвученої з трибуни при першому читанні, що мова іде лише про лінію розмежування  з тимчасово окупованими територіями України.

Дякую.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування  правку номер 16 народного депутата Семенухи, комітет її відхилив. Хто підтримує? Я прошу проголосувати, будь ласка. Колеги, залишилася одна правка тому  я дуже прошу, я переконливо прошу усіх  зараз запросити в зал народних депутатів і зайняти робочі місця.

 

19:56:02

За-69

Рішення не прийняте.

І остання з відхилених, 18-а.

Пане Роман, наполягаєте? Ні. Не наполягає. 

Таким чином, колеги, ми завершили обговорення  і ми можемо переходити до прийняття рішення. І я зараз ще раз звертаюсь до усіх народних депутатів з проханням повернутись в зал. Я розумію, що ми працюємо багато годин без перерви, але зараз ми вже зможемо перейти до проекту Податкового кодексу, який вже роздається в залі. І хто хоче отримати, ви зараз можете його отримати, але перед тим, ми повинні проголосувати цей закон. І тому я прошу зараз, щоб кожен подивився,   кого з колег  нема та зателефонував, попросив зайти в зал, щоб ми вийшли на позитивне голосування.

І я прошу секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів. Це питання національної безпеки і оброни і це  питання, яке забезпечить жителів окупованих районів, які окуповані російськими загарбниками, доступ до українського інформаційного поля. Це питання, яке буде відповідально оцінюватися, хто як голосував по цьому питанню. Давайте проведу спочатку рейтингове голосування, щоб подивитися чи є вже достатньо депутатів. Домовилися? Отже, колеги, я прошу зараз спочатку взяти участь в рейтинговому голосуванні на предмет підтримки і прошу зайти в зал, і зайняти робочі місця. Прошу всіх підтримати.

І я ставлю спочатку на рейтингове голосування проект закону 6565. І я прошу, колеги, дуже уважно всіх підтримати, це питання національної безпеки і оборони, і це питання опіки української держави над територіями, які сьогодні окуповані. Прошу проголосувати, прошу підтримати рейтингове голосування. Голосуємо, колеги, голосуємо.

 

19:58:26

За-205

Ще не підійшли, почекаємо.

Будь ласка. Прошу, зараз ми знайшли компромісну позицію, зараз її озвучить Вікторія Сюмар і після того ми будемо голосувати, ви послухайте її, будь ласка. Включіть мікрофон і прошу заходити в зал займати робочі місця. Будь ласка, пані Вікторія.

 

19:58:58

СЮМАР В.П.

Оскільки дана пропозиція комітетська не набирає достатньої кількості голосів, я не знаю, чи в силу відсутності людей в залі, у нас буде не вирішена проблема з Одеською областю з Придністров'ям, але, наше зобов'язання, вирішити питання принаймні з зоною АТО і Кримом. І тому на вимогу фракції "Самопоміч" я пропоную редакцію, що території з особливим режимом мовлення, це райони України, що межують з тимчасово окупованою територією України Автономною Республікою Крим, місто Севастополь, районами Донецької і Луганської областей, і відповідно далі по тексту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається? Приймається. Переходимо до прийняття рішення, колеги. Я прошу всіх зайняти робочі місця, приготуватися до голосування.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволі на мовлення в зоні проведення АТО та прикордонних районах України (номер 6565) з поправкою, яку озвучила під стенограму голова Комітету з питань свободи слова Сюмар Вікторія Петрівна, і, відповідно, з техніко-юридичними правками.

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Патріоти, голосуємо, підтримуємо. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати.

 

20:00:24

За-241

241 – за. Рішення прийняте.

Отже, колеги, 20:00 в залі, кожен хто хотів отримати, вже отримав таблиці, які розробив комітет проекту Закону до внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році. Отже, згідно нашого голосування, яке відбулося до обіду ми спочатку проходимо законопроект зміни до Податкового кодексу, а потім проект бюджету. І це буде наш  завершальний законопроект цього дня.

І я запрошую до доповіді по проекту Закону 6776-д, голову Комітету з питань податкової та митної політики… перепрошую, перепрошую. Почекайте, будь ласка,  хвилиночку, я хочу зачитати заяву.

Голові Верховної Ради України Парубію Андрію Володимировичу.

Заява.

Повідомляю про своє входження до складу депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка, у Верховній Раді восьмого скликання. З повагою народний депутат України Заружко. Вітаємо. (Оплески) 

І я запрошую до слова голову комітету Южаніну Ніну Петрівну, будь ласка. І прошу авторів правок приготуватись до важкої, але плідної роботи. Будь ласка.

 

20:02:03

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Дозвольте  доповісти позицію комітету  щодо підготовленого до  другого читання законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості  бюджетних надходжень у 2018 році.

Коротко нагадаю суть прийнятого нами 14 грудня 2017 року законопроекту, який має безпосереднє відношення до ресурсного забезпечення бюджетних надходжень до Державного бюджету України у 2018 році.

Прийнятий у першому читанні проект передбачає  індексацію ставок податків, встановлених в абсолютних значення, а саме збільшення ставок екологічного  податку з зарахуванням  індексу  споживчих цін на 11,2 відсотка, збільшення ставок рентної плати за користування  надрами в цілях, не пов'язаних   з видобуванням  корисних копалин, рентної плати за спеціальне  використання води та рентної плати за спеціальне  використання лісових ресурсів, з урахуванням індексу  цін виробників промислової продукції збільшення на  16,8 відсотка. Встановлення графіку збільшення спеціальних ставок  акцизного податку на тютюнові вироби і мінімального  акцизного податкового зобов'язання і сплати акцизного податку    з тютюнових виробів у 2018 році, з урахуванням попередньої індексації з загалом на 29,7 відсотка та у подальшому до 2025 року на 20 відсотків щорічно до досягнення мінімального стандарту ЄС 90 євро за тисячу штук.

Імперативну норму пункту 4 розділу ХIХ Податкового кодексу України щодо необхідності щорічного подання Кабінету Міністрів України  законопроекту про збільшення ставок, визначених в абсолютних величинах переводиться у доручення Кабінету Міністрів  України, такий законопроект подавати в разі необхідності.

До другого читання  надійшло 244 пропозиції. Ці пропозиції стосуються практично всіх розділів Податкового кодексу України та внесення змін  до інших законодавчих актів України.

Ми із залученням широкого загалу народних депутатів України, експертів і спеціалістів декількох комітетів досить виважено опрацювали всі пропозиції, загалом враховано в цілому, частково та по суті 178 пропозицій, відповідно  66 пропозицій відхилено.

Комітет пропонує врахувати до другого читання ряд новацій, які направлені на  удосконалення податкових норм і норм інших законів щодо окремих  податків за для стимулювання бізнесу, покращання інвестиційної привабливості держави, а також лібералізації умов ведення бізнесу.

Крім того, пропонуємо запровадити норми щодо захисту прав платників податків та посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів за порушення їх прав.

Аби не гаяти часу, ми можемо перейти на поправки, або ж далі проговорити…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

20:05:16

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пропоную переходити до поправок.

Колеги, дивіться, яка в нас ситуація: до Митного кодексу у нас подали  250 поправок… До Податкового кодексу, до проекту Податкового  кодексу у нас подали 250 поправок. Давайте будемо реалістами і будемо оголошувати тільки ті поправки, які мають зараз шанс бути підтриманими для того, щоби ми все-таки впоралися і з Податковим кодексом, і потім з проектом бюджету. Я…

Долженков  не наполягає.

Я зараз дивлюся ті поправки, які можуть бути такими, що на них наполягають. Якщо когось я не помічу, колеги, то ви піднімете руку. Добре? Зараз-зараз-зараз.

Тут дуже багато поправок, колеги, враховано. Дуже багато поправок враховано. І більшість поправок враховано, але є кілька поправок, які, можливо, колеги будуть просити озвучити.

100 поправка Сидор… (Шум у залі) Яка? 8-а? Ні, так я ж  дивлюся поправки. Дивись, ми вже йдемо по поправкам… Так, кажуть, що погано чути.

Колеги, я йду по поправках. Просто я вже можу не помітити якусь поправку, яка була відхилена.

7 поправка, Кришин.

8 поправка врахована. Южаніна. Врахована. Вимагає 8 поправку поставити на підтвердження народний депутат Журжій.

Будь ласка, 8 поправка.

Пані Ніно, я прошу вас там відзначати ті поправки, які ставляться на підтвердження. Будь ласка, пану Журжію я даю слово, звичайно, колеги. Ми йдемо по поправкам, не хвилюйтесь. 8 поправка. Да.

 

20:07:10

ЖУРЖІЙ А.В.

Правка стосується, зазначено в примітках, пропонується оновити термін "великі платники податків", виходячи із сучасних економічних реалій. Я порівнюю дві колонки, вони є ідентичними. Тому поясніть, будь ласка, суть цієї поправки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ніна.

 

20:07:33

ЮЖАНІНА Н.П.

Зверніть увагу, що пропозиції, які подані, вони стосуються збільшення обсягів усіх видів діяльності за останні 4 послідовні податкові квартали до 50 мільйонів євро, це цієї норми, якої зараз нема в Податковому кодексі. І це... ця поправка внесена на прохання, в тому числі і Офісу великих платників податків. Тому що у зв'язку із значним зростанням обсягів операцій всіх платників податків до Офісу великих платників в цьому році має перейти іще тисячу 200 платників. А суть роботи Офісу великих платників зовсім інша, вони мають займатися промислово-фінансовими групами для того, щоб, в одному органі перебуваючи на обліку, ці групи можна було б перевірити і дуже плідно контролювати сплату податків всіма суб'єктами господарської діяльності. Абсолютно тут нічого такого нового немає. Ми про прив'язку до євро говорили в минулому році. В цьому році внсели...

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна дала роз'яснення. Воно вас задовольнило? На підтвердження, ви наполягаєте? Не задовольнило роз'яснення і  народний депутат Журжій наполягає поставити восьму поправку пані Южаніної, яку комітет підтвердив і підтримав, на  підтвердження.

8 поправка, прошу "за" голосувати. Я роз'яснюю просто, що це  комітет... А чому Юрій Лещенко кричить на Першого віце-спікера, до речі, вже теж змореного? Давайте коректно іти по поправкам.

 

20:09:18

За-69

Поправка не підтримана.

Будь ласка,  9 поправка, це  поправка народного депутата Сидорчука, вона була врахована по суті. Народний депутат Журжій просить її поставити на підтвердження. Будь ласка, йому мікрофон.

 

20:09:36

ЖУРЖІЙ А.В.

Ніна Петрівна, коли ми говоримо, що в нас кількість операцій  зросла у платників податків дуже сильно, то я хочу нагадати, що ми всі критерії змінили в минулому році і підняли планку в два рази. 9 правка пропонує обсяг операцій збільшити з 1 мільярда гривень до 2 мільярдів гривень. Ще рік тому було 500 мільйонів. Якби в нас було таке значне зростання в економіці, у нас було б зростання ВВП в два рази, у нас було б зростання інших показників в два рази, можливо, інфляція у нас би зростала іншим чином. Але ці цифри у відсотках, інколи навіть не в десятих відсотка, тому говорити про те, що у нас операції платників зросли в два рази і треба з 1 мільярда робити 2, я думаю, є попереднім. Єдине, що ця норма зросить, вона виведе кількість суб'єктів, яких мав би контролювати офіс великих платників податків, які, до речі, формують близько 80 відсотків надходжень бюджету, і дасть їм змогу ухилятися і домовлятися з місцевими обласними адміністраціями.

Тому я прошу поставити на підтвердження цю правку і не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Ніна, ваше роз'яснення від комітету.

 

20:10:43

ЮЖАНІНА Н.П.

Я тільки що пояснила колезі. І пропоную вам звернутися з депутатським запитом до Державної фіскальної служби, для того щоб зрозуміти, що жоден платник, який зараз там перебуває на обліку, звідти не вийде, але ця норма не дозволить забрати з регіонів ще ту велику кількість платників, яку адмініструвати в офісі нікому, і суть роботи офісу зовсім інша. Я вам про це сказала.

Тому прошу підтримати поправку 8, бо 9-а є врахованою по суті. Я думаю, що немає необхідності навіть її переголосовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8 поправку ми тільки що провалили, шановна пані Ніна. 9-у ви наполягаєте, пане Журжій? Наполягає.

9-у, будь ласка, ставимо на підтвердження. Комітет"за" проголосував 9 поправку, і комітет просить проголосувати "за".

 

20:11:40

За-77

77 голосів. Не підтримана.

10 поправка. Будь ласка, Журжій.

 

20:11:48

ЖУРЖІЙ А.В.

Знову ж таки не зрозуміла для мене поправка, тому що в 9 поправка, яка "за", мова йде, що з 1 мільярда на 2 мільярди. Наскільки я швидко дивлюся цю зміну, тут у нас виходить знову ж таки з 1 мільярда вже не на 2, а на 1 мільярд 500 збільшується сума. І знову ж таки врахована як одна правка, так і інша. Вони взаємовиключають одна другу.

Коли ми говоримо про велику кількість платників податків, які з місцевих податкових перейдуть в великий офіс платників, то мені здається, що це є досить добра ініціатива, тому що їх адмініструвати буде легше, можна буде забезпечити кращу якість фахівців великого офісу, можливо їх трішки добрати, але зменшити кількість фахівців в обласних інспекціях, які дуже часто є ще й не настільки кваліфіковані, як фахівці в офісі великих платників податків. Тому я пропоную не підтримувати ці норми, вони протилежать одна одній як би, і прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10-у поправку, яку комітет підтримує, прошу поставити на підтвердження. Комітет "за" проголосував.

Це 10-а поправка, пані Ніно.

 

20:13:10

За-70

70 голосів. Не підтримана.

Далі, будь ласка.

Олег Ляшко не наполягає там на поправках, до сотої він зауважив. Тому у кого які є там ще зауваження по ходу?  Я шукаю відхилені поправки. А вам які потрібні? Яка? (Шум у залі)  Яка? Ми до сотих ще не дійшли. Я шукаю, де відхилені поправки, скажу, а потім ми…

Тут достатньо багато врахованих до 100-ї поправки.

Так, Герега. 98-а. Не наполягає.

 Сидарчук, 100-а. Сидорчук. 100-а. Не наполягає. 100-а.

Данченко. 101-а.

Данченко, мікрофон, будь ласка. 101 поправка,   Данченко.

 

20:14:20

ДАНЧЕНКО О.І.

Прошу підтримати мою правку 101-у: доповнити пункт "є" такого змісту: "постачання послуг міжнародного електрозв'язку та міжнародного роумінгу, які надають оператори телекомунікацій України   на користь іноземних операторів телекомунікацій". Тому що без цієї правки у нас створюється дискримінаційне відношення до однієї галузі, тому що в транспортної галузі такого оподаткування не існує. Оператори зв'язку не можуть розвивати нові сервіси, нові послуги такі як транзитні телекомунікаційні хаби, транзитний трафік.

Прошу підтримати поправку номер 101.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є коментар пані Ніни, будь ласка.

 

20:15:08

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний колего, я намагалася отримати всю інформацію щодо вашої пропозиції, але, на жаль, за такий короткий час нам не вдалося. І я галузі пообіцяла, що ми на початку року обов'язково повернемося, бо це заміна звільнення на нульову ставку. Тобто галузь буде отримувати відшкодування ПДВ, чого раніше не було.

Тому нам дуже пильно треба відпрацювати і з Міністерством фінансів дану пропозицію. Тому ми і не підтримали, хоча по суті ми повернемося на початку року до розгляду цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо зараз за 101 поправку народного депутата Данченка. Прошу, колеги.

 

20:15:59

За-47

Не підтримана. Виникла тут технічна дискусія суто, поправка Сидорчука. Я її оголошувала, вона відхилена. А не автор не може брати слова, згідно Регламенту по поправці. Зараз, ми рухаємося.

105 поправка наступна. Це також Данченка. 105-а. 104-а – це Кобцева, вона врахована. 105-а – ваша, Данченка. Будь ласка, 105 поправка.

 

20:16:18

ДАНЧЕНКО О.І.

Після пункту 1 розділу І доповнити новим пунктом 3 такого змісту. У підпункті 195.1.3. пункту 195.1 статті 195 доповнити пунктом "г" такого змісту. Постачання послуг міжнародного електрозв'язку та міжнародного роумінгу, які надають оператори телекомунікацій України на користь іноземних операторів телекомунікація.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 105 поправку народного депутата Данченка. Прошу, колеги. Це 105-а, 105 поправка.

 

20:17:03

За-54

Не набирає необхідної кількості.

Наступна поправка, це 112-а народного депутата Данченка.

Будь ласка, мікрофон. Якщо когось не помітила, будь ласка, піднімайте руку.

112, Данченко.

 

20:17:13

ДАНЧЕНКО О.І.

У пункті 198.5 статті 198 пункт а), після слів "за межами митної території України" доповнити знаком та словами: "за виключенням послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою згідно підпункту 195.1.3  пункту 195.1 статті 195 цього кодексу". Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначатися по поправці 112 народного депутата Данченка. Прошу визначатися.

 

20:17:57

За-62

Не набирає необхідної кількості.

123-я, Мусій. Не наполягає.

Зараз, я почула, я почула, я повертаюсь до неї. Не все так швидко у нас робиться. 116-а народного депутата Кришина поправка, вона врахована. Будь ласка, Журжію, мікрофон Журжію. Це 116 поправка, яка була врахована комітетом. І Журжій просить її поставити на підтвердження.

 

20:18:18

ЖУРЖІЙ А.В.

Колеги, 116 поправка пропонує порядок реєстрації, порядок реєстрації блокування фактично податкових накладних передати Кабінету Міністрів. На сьогоднішній день цю функцію здійснює Міністерство фінансів. І на мій погляд, це входить до його компетенції саме, тому що він саме здійснює політику і контроль над політикою у сфері фінансів і у сфері оподаткування. Тому передавати це питання на рівень Кабінету Міністрів, на мій погляд, є недоречним.

Прошу поставити на підтвердження. І не підтримувати. І так само пов'язана з цією правкою, ми перескочили, правка 80. Тому я прошу до неї потім повернутись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна Южаніна хоче прокоментувати. Будь ласка, мікрофон.

 

20:19:10

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Я дякую Міністерству фінансів. Нарешті ми знайшли можливість як вирішити ситуацію, яка склалась з заблокованими податковими накладними. Тому декілька поправок буде стосуватись саме цього питання. Прошу бути уважними. Починаючи з першої поправки, на яку тільки що звернули увагу, 116-а, це надважлива для всіх платників, які зараз знаходяться в заблокованому стані. Все погоджено і комітетом, і Міністерством фінансів, і дуже добре, що ми знайшли порозуміння. Тому прошу підтримати 116 поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, було дано роз'яснення абсолютно зрозуміле. Пане Журжій. Ви все-таки ставите на підтвердження.

На вимогу колеги Журжія, незважаючи на роз'яснення пані Ніни, я ставлю 116 поправку на підтвердження, яку комітет просить підтримати, проголосувати "за".

 

20:20:22

За-80

80 голосів, не підтверджена.

Колеги, дивіться, ми не можемо повертатися потім так далеко. Я не перескочувала, я йшла дуже і дуже по поправках.

Зараз, наступна поправка, от дивіться, ми зараз на 116-й, потім ми рухаємося: 121-а, не наполягають. От я…

Далі. 123-я, Мусій. Будь ласка.

Друзі, ми не можемо повертатися…

123-я. Будь ласка, Мусій.

 

20:20:53

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати, я прошу звернути увагу, що ця моя пропозиція підвищення на три пункти адвалорної ставки дає додатково в державний бюджет 2 мільярди гривень. І це доведено абсолютно попередніми підвищеннями, подібними до цього, який пропонується в цьому році зробити.

Я розумію тютюнових лобістів, які тут є в залі, які роблять все для того, щоби наш народ курив якомога більше сигарет під виглядом того, щоб буде покращений бюджет. Але насправді зменшення випуску вживання сигарет і підвищення на 3-відсоткових пункти адвалорної ставки дає додаткове надходження в бюджет на 2 мільярди гривень. Невже в нас стільки багато грошей в бюджет, що нам не потрібні додаткові кошти? Ви їх зможете використати на будь-який розвиток і іншої промисловості, а не цієї промисловості, яка нас вбиває.

Тому я прошу поставити мою правку і проголосувати за неї, за те, щоб сигарети в нас були дорожчими, а не дешевшими, як пропонує комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роз'яснення зрозуміле.

Колеги, ми ставимо поправку 123-ю на голосування. 123-я. Комітет відхилив. Прошу визначатися.

 

20:22:19

За-36

36 голосів. Не набирає відповідної кількості.

Я звертаю увагу: ми зараз на 123 поправці. Ми не будемо зараз повертатися раніше, а в кінці просто, я пам'ятаю про вашу, ну щоб не скакали туди-сюди, бо ми зовсім заплутаємося. От зараз 123-я. Ми рухаємося далі.

Дзюблик, 124-а. Я дивлюся на залу, і от де хтось у цих числах, ви мені говорите. Якщо що, ми у кінці.

Кришин, 132-а.

Кришин, 133-я. Чудово, от 133 поправка, це по тексту. Кришин, 133-я. Вона врахована. Але Журжій наполягає, щоб ми на підтвердження її поставили. Будь ласка, мікрофон Журжію. 133-я.

 

20:23:03

ЖУРЖІЙ А.В.

Шановні колеги, прохання 133-ю поставити на підтвердження. І я звертаюся до головуючого з проханням все-таки повернутись до 80 правки, щоб ми зараз всі підряд правки не ставили на підтвердження і не витратили більше часу. А 133-ю – на підтвердження і не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я ще раз повторюю, що я почула про вашу 80-у. Ну, так теж неможна працювати. У кінці ми розглянемо всі і повернемося до 80-ї, бо ще один колега підійшов, сказав, що він ще щось недочув. Ми так будемо скакати і, правда, дуже багато часу витратимо. Я в кінці повернусь до вашої 80 поправки. Правда? Так зручніше. От зараз 133-я і рухаємося далі.

133-я – на підтвердження. Комітет просить проголосувати "за".

Я зафіксувала там 80-у, 99-у, це потім. Будь ласка.

Зараз – 133-я. Комітет її підтримав. Просить проголосувати "за".

 

20:24:00

За-59

59 голосів. Ідемо далі.

80-а буде у нас в кінці.

134-а, Кришин. Не наполягає.

Яка? 135? На підтвердження 135-а. Журжію, будь ласка, мікрофон. А, просто на підтвердження…

 

20:24:14

ЖУРЖІЙ А.В.

Прохання на підтвердження 135-у.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 135-у просять поставити на підтвердження. Комітет її підтримав, колеги. Просить комітет голосувати "за". 135-а.

 

20:24:40

За-56

56 голосів. Не підтримана ця поправка.

Зараз, яка? Зараз. 137. Це теж Кришина. Вона була врахована. Вимагає Журжій поставити на підтвердження. Прошу голосувати. Комітет просить проголосувати за 137.

 

20:25:12

За-56

56 голосів. Не підтверджується ця поправка.

Зараз, рухаємося далі.

146-у комітет проголосував за… А я не побачила, що вона не підтверджена. Зараз, хвилиночку. Це поправка Мартовицького 146-а. Мартовицького. Пані Вікторія… Вона врахована по суті. Ви на підтвердження її ставите? 146-у ставлять на підтвердження. Я даю слово. Я просто пояснюю, що зараз 146 поправка на підтвердження. Войціцькій, будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

20:26:02

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Дякую, пані головуюча. Хочу звернути вашу увагу, що я попрошу поставити і 146-у і 149 правки.

Тепер хочу звернутися до залу. Мова йде про ту частину правок, які стосуються введення нових ставок ренти на нові свердловини. Я завжди була прихильником і підтримую ідею введення 12 відсотків ренти на нові свердловини. І ми про це з моєю колегою і з колегами із інших політичних сил говорили неодноразово, що нам треба стимулювати внутрішній видобуток. І я дуже вдячна пані Бєльковій за наступну правку 147, в якій вона чітко зазначає якраз ті пропозиції, які є консенсусними. Правки Мартовицького 146 відповідно і пана Ляшко 149-а вона вводить додатково 5-відсоткову ставку для свердловин, які нижче 5 кілометрів.

Ми вважаємо, що це, що це неправильно. І, я вважаю, що треба поставити і  146-у, і 149-у на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є коментар від голови комітету? Тоді ставлю на підтвердження 146 поправку. Комітет її врахував частково, по суті він не врахував з редакційної правки комітету.

Прошу визначатися.

 

20:27:39

За-51

51 голос. Не врахована вона.

І 149-а, наступна, була врахована частково.

Прошу ставити на підтвердження на вимогу пані Войціцької. 149-а.

 

20:28:00

За-48

48 голосів. Не підтверджена вона. Не підтримується.

Ми зараз нарівні 153 поправки.

154 поправка.

На вимогу народного депутата Голуба ставляться на підтвердження дві поправки: Святаша – 164-а і 165-а – Бабія. А там ще була Кулініча. Я повернуся зараз. Да, да, хорошо.

164 поправка Святаша. Врахована. Ставиться на підтвердження Голубом. Будь ласка, мікрофон.

164-а.

Голубу, Голубу мікрофон.

 

20:28:58

ГОЛУБ В.В.

Дякую, шановна пані Головуюча. Я прошу надати слово наступній  мені правці. Зазначеною правкою 164 передбачається внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України за яким сільськогосподарські виробники м'яса та їстівних суппродуктів курей свійських не зможуть бути платниками єдиного податку IV групи.

Хочу зазначити, що зазначена правка суперечить статті 42 Конституції Україн, відповідно до якої держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Також хочу зазначити, що зазначена правка суперечить статті 15 Закону України про захист економічної конкуренції, яким забороняється органом держави створювати  антиконкурентні та дискримінаційні умови діяльності суб'єктів господарювання порівняно з іншими конкурентами.

А також хочу зазначити, що зазначена правка насправді націлена на знищення бюджетоформуючої галузі економіки, яка дає щорічно приблизно 12 мільярдів гривень, а також на знищення 130 тисяч українців і також членів їх сімей, які  щоденно досить важкою працею підіймають українську економіку.

Прошу поставити 164 правку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція.

Автор поправки Святаш вимагає слова. Будь ласка, мікрофон Святашу. І потім будемо  визначатися.

 

20:30:15

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, про що йдеться? IV група єдиного податку має сплачувати підприємства, які використовують землю як основний засіб. Але птахофабрики цього не використовують і сплачують, фактично знаходяться в  офшорних умовах.

Що ми маємо? Наприклад, Вінницька птахофабрика отримує 45 гектарів, є 45 гектарів, сплачують 20 тисяч гривень податку при аудированому прибутку в півтора мільярди гривень – це в дев'ять тисяч раз менше. Фактично є підміна понять, замість єдиного фіксованого податку є офшор для олігархічних компаній.

Прохання високорентабельний бізнес виробництва м'яса перевести на  загальні умови оподаткування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми почули роз'яснення автора поправки і заперечення Влада Голуба, який вимагає поставити її на підтвердження.

Я прошу залу визначитися зараз голосуванням по поправці 164. Прошу визначитися.

 

20:31:31

За-55

Не набирає вона необхідної кількості.

Тепер наступна поправка 165 народного депутата Бабія, яка також була врахована по суті, а Влад Голуб наполягає на підтвердженні. Мікрофон, будь ласка, Владу Голубу.

 

20:31:47

ГОЛУБ В.В.

Зазначеною правкою пропонується знову ж  таки внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України, за яким сільськогосподарські виробники яєць курей свійських не зможуть бути платниками єдиного податку IV групи. Я хочу сказати, що мій попередній виступ абсолютно  релевантний був і до  цієї правки. Але знову ж таки хочу зазначити, що ми зараз, точніше автори порушують статтю 19 Конституції України, а також статтю 116 Закону України "Про Регламент України", перепрошую, "Регламент Верховної Ради України", яким заборонено внесення змін до статей, які не були предметом розгляду під час першого читання. Хочу зазначити, що стаття 291 Податкового кодексу України не була предметом розгляду під час першого читання, тому ця правка є нікчемно юридична, а також абсурдна по своїй суті. Прошу не підтримувати зазначену правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На вимогу Владислава Голуба 165 поправка народного депутата Бабія ставиться на підтвердження, прошу визначитися залу.

 

20:33:07

За-48

48 народних депутатів її підтримали.

Рухаємося далі. 163-я. Кулініч. Не наполягає. Зараз.

166-а? Ні, по шостій все гаразд.

Оксана Продан, 172-а. Не наполягає. Добре.

Левченко, 173-я. Левченко наполягає, прошу.

 

20:33:35

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко "Свобода", 223 округ, місто Київ.

По-перше, я хотів би зазначити, так само як по Бюджетному кодексу, по Податковому кодексу, по регламентним позиціям, яким чином зараз ви це все проштовхуєте. Коли нам роздали цю таблицю кілька десятків хвилин тому, вона ще була "гаряча", вона була "гаряча", бо вона тільки вийшла з-під ксероксу. Ви порушуєте норму Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", що за 10 днів мають надаватися відповідні законопроекти підготовлені, ви цього не робите. І ви перетворюєте маленький законопроект на кілька сторінок, ви перетворюєте на законопроект з 200 поправками, більшість з яких враховані, що є абсолютно неприпустимо. Проштовхуєте в поза регламентні норми туди незаконно, проштовхувати зовсім інші норми, які неможливо проаналізувати зараз, неможливо фахово по ним працювати, бо всі побачили це тільки зараз.

А тепер по суті поправки. Ви пропонуєте забрати обов'язок Кабміну індексувати відповідні платежі, які є в абсолютних цифрах. І давайте дамо тільки можливість це робити – це абсурдно. Якщо платіж, відповідний, є податковий …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  П'ятнадцять секунд, завершити.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Якщо відповідний платіж податковий зафіксований в Податковому кодексі в абсолютних цифрах, то він обов'язково має індексуватися. Тому що, якщо він не індексується, він нічого не значить – це смішно, коли інфляція рухається у відпо… як ви можете це робити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Колеги, я вас прошу зараз визначитися по поправці 173 народного депутата Левченка, прошу визначатися.

 

20:35:25

За-32

32 голоси підтримали вашу поправку, вони не враховується.

Колеги, ми вже були на 173, а 172 – це Продан поправка і вона відхилена. Це Продан… А 9-а, 9-а зараз дойдемо до неї. Зараз, зараз.

179 – це Кришина поправка, вона була врахована, будь ласка,  народному депутату Журжію мікрофон, він хоче ставити на підтвердження 179 поправку.

 

20:36:03

ЖУРЖІЙ А.В.

Колеги, 179 поправки зводиться до того, щоб повернути в тестовий режим систему блокування податкових накладних, яка в Україні діє з 1 січня цього року.

Ми передбачаємо… проти повернення цієї норми, фактично, і повернення в тестовий режим, виступили більшість бізнес-асоціацій. І це призведе до того, що буде вкинутий додатковий схемний кредит, на наш погляд, і будуть досить серйозні зловживання. Тому що ми вважаємо, що ДФС має працювати над поліпшенням блокування, щоб не страждали, дійсно, гарні платники, яких незаконно блокують. Але відкидати нас фактично на рік назад і говорити про те, що цей рік пройшов дарма і зараз схемний кредит і скрутчики можуть повернутися, на мій погляд є недоречним.

Тому це мегакорупційна поправка і у мене прохання її поставити на голосування і не підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  коментар, Ніни Южаніної по 179 поправці.

 

20:37:01

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Заблоковані податкові накладні – це зараз найбільша проблема малого і середнього бізнесу і всі про це знають. Я не знаю, чому в коментарях написали,  до тестового режиму? Ні до якого тестового  режиму ми  не повертаємося. Прошу прочитати всю поправку цілком для  того, щоб зрозуміти, що, дійсно,  для того, щоб  зараз мати час для налагодження  роботи і для програмного забезпечення ми візьмемо перерву на два місяці для того, щоб відладити систему і наведемо  лад з тими заблокованими накладними, які є.   Це був  компроміс з Міністерством фінансів, прочитайте, будь ласка, дуже корисна норма і я думаю, вона найважливіша для багатьох депутатів сьогодні в залі, найважливіша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, Журжій,  я бачила, що  ваша колега по фракції пані  Острікова підтримувала позицію пані Южаніної, ви все одно вимагає, на підтвердження, ну я уточнюю, тому що боюсь розбалансувати законопроект.

Будь ласка, 179 поправка ставиться на підтвердження, на вимогу Журжія депутата, комітет просить "за" голосувати.

 

20:38:23

За-94

Не підтримано.

Колеги, ми  достатньо оперативно  рухаємося і я хочу звернутися до  тих, хто зараз перебуває, чи в буфеті, чи кулуарах, чи в кабінетах, приблизно за 15 хвилин ми вийдемо я думаю на голосування. Тому розрахуйте ваш час, щоб всі встигли дійти до сесійної зали, приблизно за  15 хвилин ми вийдемо на голосування по кодексу.

180-а… зараз я вже далі пішла, хвилиночку. Зараз, колеги, поправка номер 180, це поправка народного  депутата Сидорчука вона була врахована,  але її вимагають поставити на підтвердження. 

Мірошниченко, народний депутат Мірошниченко, пан Іван я так розумію.

 

20:39:14

МІРОШНІЧЕНКО І.В.

Да. Звертаюсь до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко зараз 180а, Сидорчука.

 

МІРОШНИЧЕНКО І.В. Так, шановні колеги, особливо, колеги, аграрії у нас другий за величиною комітет  і я вражений, що  ці поправки 180 і 182 навіть не розглядалися нами.

Про  що йде мова? Ми з вами повертаємо дискримінаційну норму, при якій не буде повернення ПДВ при експорті технічних олійних культур – ріпаку, соняшнику та сої.

До чого це призведе? Це призведе до зниження цін на внутрішньому ринку, і за це все заплатять наші товаровиробники. Десятки тисяч товаровиробників заплатять ціну десь приблизно в 10 мільярдів гривень щороку з їхньої кишені.

Де це буде покращання? Покращання буде в переробці, у маржинальності наших заводів. Це – плюс. Але де будуть компенсатори, де буде компенсаційна підтримка, якщо ми не це підемо? Тому цю норму хочу поставити на підтримку, вважаю… на підтвердження, да. На…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміла ваша позиція.

Значить, поправка 179… (Шум у залі)

180-а вже, да! Сори! 180-а ставиться на підтвердження. Прошу визначитися. Комітет проголосував "за". 180 поправка.

 

20:40:54

За-76

Не набирає необхідної кількості голосів ця поправка.

182-а… 182 поправка, народний депутат Мірошниченко просить увімкнути йому мікрофон.  Значить, 182 поправка… 182-а, це народного депутата Бабія, вона була врахована комітетом по суті. Мірошниченко просить на підтвердження. Будь ласка.

 

20:41:10

МІРОШНІЧЕНКО І.В.

Ця поправка говорить про те ж саме. Але  хочу вам, шановні колеги, нагадати історію. Ми з вами два чи три роки не повертали і мали так ж саму дискримінаційну норму стосовно експорту зернових культур, коли ми не  повертали ПДВ.

Коли ми з країни експортуємо ручку, танк, літак, то ми повертаємо ПДВ. Тільки аграріям приміняють таку дискримінаційну норму.

Так от, ми з вами спромоглися повернути…  повернення ПДВ при експорті зернових, що дало додаткову підтримку в агросектор десь 10 мільярдів, а зараз, голосуючи такі поправки, ми забираємо з аграрного сектору товаровиробника ту ж саму суму – 10 мільярдів.

Тому я вважаю цю норму ми не можемо вводити в цьому кодексі і прошу поставити на підтримку. Дякую. На підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставимо 182 поправку на підтвердження, 182-гу. Комітет її підтримав. Прошу визначитися.

 

20:42:31

За-79

Сімдесят дев'ять голосів, вона не під... поки що не підтверджена залом, ця поправка.

Ми на рівні 185-ї, колеги.

Яка? 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Третя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третя. Хорошо, зараз я повернуся до неї, зараз, хвилиночку.

183 поправка народного депутата Ляшка і Галасюка. Вона відхилена комітетом. Будь ласка, мікрофон Галасюку. Чи Ляшку? Галасюку, Галасюку.

 

20:43:02

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії.

Шановна Ірина Володимирівна, шановна Ніна Петрівна, ми наполягаємо на врахуванні цієї поправки, якою ми пропонуємо зняти імпортний ПДВ з ввезення в Україну автівок, які обладнані виключно електричним двигуном. Згадайте, два роки тому ми зняли імпортне мито і це дозволило на сьогодні втричі збільшити ринок електротранспорту. Це принципово важливо, тому що це незалежність від пального, яке  імпортується з Росії, з Білорусії. Тому що електромобілі – це чисте повітря. Тому що електромобілі – це інновації. Електромобілі – це туди, куди іде світ, бо в Європі за 10 років вже планують критично обмежити виробництво автівок з традиційними двигунами. Тому треба сьогодні надавати стимули для інновацій, звільняти від податків електромобілі, бо жодних втрат для  бюджету не буде, аніж потім, через 10 років думати, як ми непотріб з Європи будемо якійсь ввозити і на нього робити знижки. Давайте діяти проактивно на майбутнє, а не наздоганяти потім лідерів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на поправку народних депутатів Ляшка, Галасюка. Залу прошу визначатися. 183-я, щоб було чутно за аплодисментами номер поправки. Прошу голосувати.

 

20:44:32

За-119

119. Але, да, кажуть, а як же українська, тут запитують колеги. 119 голосів підтримали цю поправку.

184-а – це поправка народного депутата Галасюка, яка була врахована. Будь ласка, Журжію мікрофон. Потім тоді Галасюк прокоментує. Віктор Галасюк, йде зараз ваша поправка, яка була врахована, 184-а, пан Журжій ставить її на підтвердження. Готуйтесь коментувати. Прошу.

 

20:45:04

ЖУРЖІЙ А.В.

У мене прохання продовжити мені час. Дякую.

Колеги, з одного боку, важлива правка. Ми завжди говорили, що нам потрібно підтримувати виробництво, і ввезення нового обладнання взагалі в виробничі процесі нам дозволить збільшити і ефективність цього. Але виникає сумнів, чи ця норма потрібна в країні, в якій відшкодовується ПДВ, тому що воно може бути відшкодоване. Якщо ми не плануємо найближчим часом відшкодовувати, то вона має сенс.

І друге питання: а як же національний виробник обладнання? Якщо ми хочемо дати розстрочення, то в цій нормі треба дописати, що на обладнання, вироблене в Україні і ввезене в Україну за такими-то кодами. Тоді ми говоримо, що ми підтримуємо виробництво і не вбиваємо виробників українського обладнання. То в мене прохання авторів поправки дослухатись, і взагалі зал, поставити на підтвердження, тому що в цій редакції ця поправка вб'є виробника українського обладнання, і вона може бути проголосована виключно за умови, що до цієї правки будуть добавлені норми, що вона розповсюджується на українських виробників обладнання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галасюку мікрофон, будь ласка.

 

20:46:11

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний пане Андрію, шановні колеги, це питання ми обговорювали з об'єднаннями роботодавців, промисловців, підприємців. Вони підтримують таку редакцію поправки, адже ми розуміємо, що, на жаль, у нас сьогодні критично мала можливість виробництва внутрішнього. З іншого боку, ця поправка – вона дозволить відкрити сьогодні, по суті, ворота для завезення модернізації українських виробництв, і ця норма буде діяти тимчасово, і вона дозволить суттєво здешевити інвестиції.

Ми розуміємо, що, на жаль, сьогодні виробники якісного обладнання, вони, на жаль, переважно закордонні. Тому це є тимчасовий, вимушений захід. Більш того, ми не знайшли механізмів, які би дозволили забезпечити прозоре адміністрування з врахуванням тих норм, які ви пропонуєте.

Тому ми обговорювали це питання із Прем’єр-міністром і пропонуємо підтвердити цю поправку.

У випадку, якщо на етапі імплементації будуть потрібні уточнення по певних кодах, я думаю, що ми з вами спільно це оперативно зробимо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  пані Ніна хоче додати коментар.

 

20:47:18

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, якщо ви прочитаєте всю цю поправку, то там містяться якраз ті запобіжники, про які ви тільки натякали. Справа в тому, що, дійсно, прозоре відшкодування ПДВ існує в країні, але ж нічим заплатити це ПДВ при ввезенні відразу всю суму. Тому й потребується розстрочення її на 24 місяці при тому під гарантію банку або під задаток. Тому… (Шум у залі)  Да. Я зараз скажу, підождіть, секундочку.

Тому це дуже правильна норма. Але я вважаю, що ми можемо редакційно добавити, пане Віктор, "в разі, якщо таке обладнання не виробляється на Україні". Для того, щоб захистити українського виробника, якщо є таке обладнання. Чи погодитесь ви з такою… (Шум у залі)  Погодитесь, да?

Тоді ми редакційно давайте  врахуємо, що всі коди назвали, але в разі, якщо таке обладнання не виробляється в Україні. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить прозвучало кілька  пропозицій. Я зараз… я підсумовую і задам потім запитання. Отже, ми почули роз'яснення цієї поправки. Голова профільного комітету пропонує, щоби там була додана норма, що  "в разі, якщо це обладнання не виробляється на Україні". В такому варіанті вас влаштовує поправка?

Ні, не влаштовує. Не влаштовує, і тому я ставлю спочатку… я спочатку ставлю вимогу пана Журжія на підтвердження поправки, а потім ви будете проводити нараду і думати, як ми виходим на узгоджений законопроект.

Будь ласка,  поправка 184 на підтвердження. Пан Журжій вимагає. Це поправка Галасюка. Прошу проголосувати, визначатися. Зараз, 184 поправка зараз.

 

20:49:18

За-91

91 народний депутат, не підтверджена вона.

Зараз у нас іде тепер  197 Левченка. (Шум у залі)  Я вже оголосила… Ну хорошо, я зараз  повернуся, я ж уже… Я знайду її. 197-а Левченка, а тим часом я шукаю 185-у.

197-а, будь ласка, Левченка, це відхилена поправка.

 

20:49:35

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

По-перше, дуже прикро, що не підтримали мою попередню поправку щодо потреби обов'язково індексувати ті податкові платежі, які зафіксовані в абсолютних значеннях. Це по суті чергова корупційна схема, яка прописується тепер в Податковий кодекс.

А тепер щодо цієї моєї поправки. В цьому законопроекті насправді є лише одне питання, по якому можна зі стовідсотковою впевненістю сказати, що воно нормальне, тому що воно попередньо приймалося в першому читанні, і зараз воно ще залишилось. Це питання підняття, власне кажучи, акцизів на тютюнові вироби. Так от, так от це одне-єдине питання нормальне: пропонують відтермінувати в цій нормі, яку я хочу прибрати, до 2024 року, по-справжньому підняти ці платежі для тютюну. Ну, що це за маячня? Ну, кого ви дурите?

Моя поправка пропонує прибрати оце відтермінування, щоб одразу були збільшені відповідні податки на тютюнові вироби. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за поправку 197, це народного депутата Левченка, яка була відхилена комітетом. Прошу визначатися. Я чую, я чую.

 

20:51:03

За-39

Не підтримана.

185 поправка. Це поправка 185 Вознюка, яка була врахована комітетом, вона була врахована комітетом. А народний депутат Журжій вимагає поставити її на підтвердження. Прошу включити йому мікрофон. Поправка номер 185.

 

20:51:22

ЖУРЖІЙ А.В.

Шановна головуюча, у мене прохання, після 185-ої іти по кожній поправці, бо там будуть правки, щоб ми їх не пропустили.

Що стосується 185-ї, фактично, знаєте, ми всі заявили, що ми хочемо ввести податок на виведений капітал. Я відверто розраховував, що хоча б ці правки будуть в цьому законопроекті, і буде сенс його підтримувати. Натомість цей законопроект зараз має безліч норм, які встановлюють ті чи інші пільги з податку на прибуток підприємств. Дана конкретна норма фактично зменшує податок на прибуток за рахунок можливості зарахування сплаченого акцизного податку за пальне. Практично встановлює пільгу і зменшує зобов'язання. Тому я прошу поставити її на підтвердження і не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна, будь ласка, ви хочете прокоментувати? Це ваша поправка? Будь ласка, автору пану Вознюку мікрофон увімкніть. Працює мікрофон вже, будь ласка.

 

20:52:24

ВОЗНЮК Ю.В.

На сьогоднішній день ми при придбанні бензину чи дизтоплива сплачуємо 5 відсотків, воно закладено в ціну саме топлива, в дорожній фонд України, з якого ми будуємо дороги. Але є такі транспортні засоби, річкові і таке інше, які не користуються дорогами, але, разом з тим, сплачують 5-відсотковий акциз. Цією правкою пропонується цих 5 відсотків сплачених акцизу зробити пільгу для таких підприємств у вигляді податку на прибуток, знімати цю суму з податку на прибуток. Я вважаю це логічним і дуже правильним. Тому прошу колег підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла? Я прошу визначитись по 185 поправці, яку комітет підтримав. Прошу визначитися. Я чую.

 

20:53:27

За-107

Не підтримана.

186-а, давайте я просто буду ставити на підтвердження. Хочете говорити? Будь ласка, Журжію мікрофон увімкніть.

 

20:53:36

ЖУРЖІЙ А.В.

186-а, ще одна правка з пільгою, якщо читати коментар. Пропонується зменшити суму податку на прибуток на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використовується дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн. А менше 75 тонн? Чому саме 75? Яке обґрунтування цьому? Ще раз, це фактично встановлення пільг, "хотєлок", "конфєток", як хочете їх називайте, за рахунок яких буде голосуватися цей законопроект.

Прохання поставити на підтвердження і не підтримувати. Якщо ми хочемо надати пільги, якщо ми хоче зменшити тиск на бізнес, давайте на весь бізнес вводити податок на виведений капітал. Є заяви Президента, є заяви депутатів. Чудово, давайте впроваджувати цей механізм і не створювати пільги для тих чи інших категорій. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, автор поправки, народний депутат Долженков, вимагає слово по 186 поправці. А я все-таки ще раз хочу звернутися до зали, що перед нами ще бюджет, і щоб ми переглянули своє ставлення до розгляду цього кодексу, так, і йшли тільки по принциповим поправкам.

186-а, Долженков. Потім – пані Ніна. Будь ласка.

 

20:54:46

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановний пане Андрію, вам же попередньо сказали, що акциз – це податок загальнодержавний, який має цільове спрямування. Відповідно, якщо він сплачується суб'єктами господарювання, які не користуються інфраструктурою, задля якого він встановлений, відповідні повинні бути пільги. Адже для курятини в нас є пільги. Чому для інших пільг не може бути? А от коли будемо розглядати податок на виведений капітал, я вас всіляко в цьому буду підтримувати. Але в зазначених умовах єдиною можливістю оновлювати основні фонди, зношені більше ніж на 70 відсотків, саме ця норма. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна, ваш коментар.

 

20:55:33

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, справді, багато би проблем, як ви сказали, тут заохочень вирішив би податок на виведений капітал.

Тому я підкреслюю, ймовірно, ці пільги чи такі інвестиційні привабливі норми будуть діяти тільки протягом року. Тому що, я впевнена, що все-таки ми проголосуємо за податок на виведений капітал, і він почне працювати з 1 січня 19-го року. Тому на 18-й рік всі ці норми тільки будуть сприяти розвитку і підняттю збитковості цих підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 186 поправку, яку комітет підтримав. Він її підтримав. Прошу визначитися.

Я чую, я все чую поки що все, так. Зараз шоста йде, а потім буде сьома. Це шоста.

 

20:56:24

За-86

86 народних депутатів її підтримали, вона не проходить на цьому етапі.

187-а народного депутата Долженкова поправка. Комітетом підтримана. Журжій вимагає поставити на підтвердження.

Будь ласка, колезі Журжію мікрофон увімкніть.

 

20:56:41

ЖУРЖІЙ А.В.

Колеги, ще раз, от просто перелік пільг, знову пільга. Пропонується звільнити від оподаткування діяльність з використання метану вугільних родовищ. Друзі, ну давайте будемо звільняти діяльність, я не знаю, прибиральниць, ще когось, ну, давайте всю діяльність звільнимо. Ще раз: єдиний вихід, щоб не переводити це до абсурду – це податок на виведений капітал. Всі погодились, що, дійсно, перед новим роком ми не можемо його запровадити, але проголосувати перед новим роком, друзі, нічого не заважає. Законопроект написаний. Да, ми дискутуємо вже 2 роки і ми всі розраховували, що він буде проголосований ще у першому півріччі цього року. На превеликий жаль, цього не сталося. І у мене є дуже погані передчуття, що так само ми можемо не встигнути і в наступному році, а нам ще треба буде підготувати підзаконні акти. Тому давайте, як і обіцялося бізнесу, у цьому році проголосуємо податок на виведений капітал і перестанемо встановлювати пільги тим чи іншим підприємствам. А цю правку на підтвердження і не підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, автору поправки я зараз даю слово 187-ї, Долженкову.

 

20:57:47

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Пане Андрію, нібито людина з доброю кваліфікацією і підготовкою у податковому законодавстві, але, на жаль, не дочиталися іншого законодавства. Ми пільгу ніяку не встановлюємо, вона вже передбачена у Законі України про газ (метан) вугільних родовищ. Ви перш, ніж критикувати, будь ласка, краще читайте чинне законодавство України. А якщо ви так піклуєтесь про захист інтересів інвесторів, то непотрібно в одному законі цю пільгу гарантувати, а потім під час проведення псевдореформи її позбавляти. Ми ж стабільне інвестиціно привабливе середовище.

Будь ласка, колеги, ця правка не є додатковою пільгою, вона спрямована на те, щоб реалізувати вже існуючі положення у Законі України, в чинній редакції про газ (метан) вугільних родових. А пана Журжія, який фактично провокативно виступає, прошу не підтримувати. Підтримайте цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми визначаємося по поправці 187. Комітет її підтримав. Прошу залу визначитися. 187-а. 187.

 

20:59:04

За-108

108 голосів. Не підтримана поправка.

Ще раз? 190-а. Ми до неї дійшли вже… 190-а, це поправка народного депутата Южаніної, яка була врахована комітетом. Будь ласка, вимагає Журжій на підтвердження. 190-а. Мікрофон, будь ласка.

 

20:59:22

ЖУРЖІЙ А.В.

Я шановному колезі з Опозиційного блоку, який щойно коментував щодо фаховості хочу сказати, що, знаєте, коментарі будуть ще більш фаховими в ситуації, коли таблиця на сотню сторінок не буде отримуватись за 10 хвилин до розгляду. Тоді буде фахово, з табличками, з аргументацією іще більше детальною. А зараз йде мова про те, що не треба встановлювати "хотелки" при голосуванні бюджету. є проблема, є комплексний законопроект, вирішуємо.

В даному випадку, коли ми говоримо про 690 правку ще одна "хотелка" в даному випадку для літакобудування. І я пропоную її не підтримувати, а все-таки зосередитись на запровадженні податку на виведений капітал і встановити нормальні умови для бізнесу в Україні і стимули для залучення іноземних інвесторів в Україну. Ми маємо виграти цю боротьбу за капітал, за інвестиції і ми на цьому ринку конкуруємо з іншими державами. Чим скоріше ми перестанемо встановлювати преференції для тих чи інших суб'єктів, а встановимо рівні привабливі правила гри для ринку, тим краще буде зростати наша економіка. Прохання не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна, ви коментуєте чи голосуємо? Да, будь ласка, коментар.

 

21:00:36

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановний колего, це діюча норма, не тільки що з'явившись, і ми уточнюємо технічно тільки одне слово, яке трактується податківцями протягом цього року по-різному. Ніяка це не "хотелка".

І щодо податку на виведений капітал. Якраз на наші зараз плечі лягла найбільша боротьба за впровадження податку на виведений капітал. Тому нас в чомусь там улічать, що ми щось не розглядаємо не варто, шановний колего, не варто. Будь ласка, заспокойтеся, податок на виведений капітал може запрацювати тільки з 1 січня 2019 року. Нам ще треба 2018 рік пережити. І ми все робимо для того, щоб його пройти достойно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 190 поправку. Колеги, комітет її підтримав. Підтримав. Будь ласка, 190. Голосуємо, будь ласка, комітет підтримав.

 

21:01:35

За-98

98 голосів за. Вона не проходить.

191-а це поправка Долженкова народного депутата, яку Журжій вимагає поставити на підтвердження. 191-а. Я дуже прошу тільки, колеги, от говоріть по поправці без шпильок в сторону один одного.

Прошу, 191-а.

 

21:01:55

ЖУРЖІЙ А.В.

Я не можу не коментувати попередні коментарі, тому що вони якраз звертаються особисто. Я звертаюся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до всіх звернулася. Я вам додам слово. Будь ласка, от не коментуйте попередні, будьте мудрим зараз, да.

 

ЖУРЖІЙ А.В. Добре,  я буду мудрим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте по поправці, а я буду всіх інших теж переривати

 

ЖУРЖІЙ А.В. Добре. Я вам дякую якби. У мене просто прохання, щоб ми були мудрі і не з'їжджали на особистості, да, а предметно обговорювали законопроекти.

В даному випадку в діючому законі існують норми, які встановлюють певні обмеження для, так званих офшорних компаній. Що написано в даному випадку. Пропонується виключити вимогу щодо необхідності дотримання не низького податкового статусу нерезидента для розміщення євробондів. Не низку оподатковано передбачається прибрати обмеження для офшорів. Правка пана Долженкова з "Опозиційного блоку".

Пробачте, для чого це робиться. Ми всі говоримо, що ми боремося з офшорами, шановні депутати, будь ласка, поборіться з ними, нарешті, і не підтримуйте дану поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Долженкову мікрофон, будь ласка.

191 поправка.

 

21:02:55

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Пане Андрію, от якраз ми і намагаємося боротися з тим свавіллям  з боку податківців, які зараз мають місце. От підіть в "Укрзалізницю", наприклад, спитайте: а з якими офшорами вони взаємодіють при розміщенні своїх євробондів. Коли їм відповідно донараховували податок на репатріацію. Що стосується суті правки.

Шановні колеги, дійсно, пропонується виключити відповідний підпункт. Але це виключення за  погодженням  з Міністерством фінансів, до речі. Для того, щоб розповсюдити режим звільнення на всі євробонди, розміщені не тільки після 2013 року, а і на ті, які розміщені до 2013 року.  Адже той перелік офшорних зон, який затверджений в трансфертному ціноутворенню, якщо ви забули пане Андрію, саме затверджений у вересні 2013 року. Тому це фактично технічна правка, яка  буде розповсюджувати зазначений режим на євробонди до 2014 року.  Це той вихід, який ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміла ваша позиція.

Колеги, я прошу визначитися по поправці 191, яку комітет підтримав.

Прошу визначатися.

Пані Ніна, це 191 поправка. Просто, щоб ви розуміли, де ми знаходимося.

 

21:04:25

За-98

Так, 197 вже була.

Тепер 198 – це теж Мусія поправка. Дійшли до вас нарешті, вітаю, ваша поправка, можете озвучувати.

 

21:04:36

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати, це також стосується  надходжень до державного бюджету. І прошу на це звернути увагу міністра фінансів, ви завжди шукаєте гроші, яких не вистачає.  Адвалерна ставка, при тому на всі сигарети, бо кажуть лобіюють одні сигарети з фільтром, інші сигарети без фільтру, якраз встановлення адвалерної ставки в плюс 3 відсотки, плюс три пункти, дасть можливість наповнити біля 2-х мільярдів гривень, яких не  вистачає в наш бюджет.

Саме тому мене абсолютно дивує  позиція як комітету так і тих депутатів,  які не голосують за реальне наповнення державного бюджету шляхом  збереження здоров'я українців. Адже я як лікар абсолютно вас запевняю, що будь-яке підвищення податків і акцизних, яке є вимогою, до речі, нашої Євро асоціації, не тільки акциз підвищувати на 20 відсотків. А також іще і адвалор зберігає життя молодого покоління, зберігає життя людей.

 Тому я вас прошу підтримати і проголосувати   цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  поправка 198 народного депутата Мусія, яку комітет відхилив.

Колеги, я прошу визначитися.

 

21:06:02

За-48

Вона не підтримана.

Я рухаюся по відхиленим поправкам, колеги.

207.

Зараз, хвилиночку, хвилиночку, хвилиночку. Повертаємося.

201-а. Відхилена. Ляшко, Галасюк. Прошу, будь ласка, Галасюк, мікрофон.   

 

21:06:29

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція  Радикальної партії.

Шановна Ірина Володимирівна, шановна Ірина  Петрівна. Ми наполягаємо на врахуванні цієї поправки, оскільки вона передбачає зняття акцизу при імпорті електромобілів в Україну. Ми вважаємо, що це  надзвичайно важливо, це треба зробити зараз. Подивіться, будь ласка, в усьому світі надають дотації на купівлю електромобілів, звільняють їх від оподаткування. Чому? Тому що це чисте повітря, це нормальна екологія країни, це незалежність від імпортного палива і дизельного, і бензину, і так далі. Це треба зробити сьогодні. Електромобілі, на жаль, дорожче сьогодні ніж традиційні автівки, але вони в 15 разів дешевше за фракцією в експлуатації. Нам треба зробити для українців електромобілі доступними і дешевшими для того, щоб вони їх могли купувати і робити країну більш сучасною, більш інноваційною і більш екологічною. Давайте знімемо акцизний податок, як ми це зробили зі зняттям імпортного мита два роки тому і побачимо такий самий позитивний результат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 201 поправка, яка була відхилена комітетом, ставиться на голосування. Я так розумію, німі запитання, оскільки ми ще рухаємося по законопроектам, по законопроекту. Колеги, моє бачення, хвилин десять, залежить все теж від того, як йдемо по поправкам.

201-а, 201 поправка. Прошу визначатися.

 

21:08:03

За-96

96 голосів не набирає достатньої кількості.

207-а. Це поправка народного депутата Долженкова 207, вона була врахована комітетом. Народний депутат Андрій Журжій вимагає поставити її на підтвердження. Будь ласка, мікрофон Андрію Журжію по 207 поправці.

 

21:08:19

ЖУРЖІЙ А.В.

Колеги, 207 поправка, відповідно до коментаря, пропонує поширити встановлення особливостей податкового обліку з ПДВ для необоротних активів, придбаних до 2014 року 14 квітня, які станом на 1 січня 2017-го знаходяться на окупованих територіях на інші податки. Тобто знову ж таки, зокрема, на податок, на прибуток, тобто йде розширення на податок, на прибуток, але тут є ще досить цікава річ. Так само поширюються ці норми, вони були проголосовані в кінці минулого року на вільну економічну зону Крим. І коли в кінці року минулого голосували, то мова йшла про те, що там війна, там не все встигли вивезти, там наші підприємства, я розумію. До чого тут зараз Крим, друзі мої, в якому ще Україна чомусь має вільну економічну зону? Хтось може пояснити? Я думаю, що це досить така вже зайва річ, тому в мене прохання поставити на підтвердження і не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Автору поправки Долженкову мікрофон увімкніть, будь ласка.

 

21:09:17

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дуже дякую, шановні колеги.

По-перше, у 207 правці я не пропоную розповсюдити режим спеціального оподаткування на вільну економічну зону Крим – це, по-перше. Уважніше читайте пропозиції, пане Андрій.

А от, по-друге, що стосується товарів. Да, дійсно, є спеціальний режим оподаткування щодо невиробничих активів та споруд. Але, якщо неможливо їх вивезти з зони АТО будівлі, то є складські запаси зберігання, які також неможливо вивезти. І тому правка є цілком логічною тому пропоную її підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, будь ласка,  207 поправку, яку комітет підтримав, ми ставимо на голосування, на визначення, комітет проголосував за. Прошу залу визначитись. 

 

21:10:17

За-106

Не підтримана поправка.

208 поправка - це народного депутата Гереги, вона була врахована частково, народний депутат Журжій вимагає поставити на підтвердження. Вам треба мікрофон? Будь ласка.

 

21:10:35

ЖУРЖІЙ А.В.

Коли пан Долженков коментує попередню поправку і говорить, що він по Криму не подавав, то я в правій колонці тут  читаю, так доповнити 38.10 "вільної економічної зони Криму". Це може говорити виключно про одне,  що якщо  людина не  подавала, то якість роботи, в якій  готувався цей комітет є досить такою  відносною якби. Я розумію чому? Тому що немає часу, але я тоді не розумію,  як зал має розібратися з  усіма тими правками.

Стосовно  208 правки вона, так само, поширює якби режим, який  запроваджений пунктом 38.11, "на вільну економічну зону Криму", на мій погляд, це є недоречним. Тому я прошу  поставити на голосування і не підтримувати, а потім дати мені слово по 209 правці. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 208 поправку Долженкова, яку комітет підтримав, прошу визначитися. Ой, вибачте, це  Гереги була поправка.

208-а, Гереги я обмовилися, колега, вибачте мене.

 

 

21:11:44

За-93 народних депутати.

Не  підтримано.

От наступна поправка  Долженкова 209, так само… так само, вона врахована, народний депутат Журжій вимагає слова. Будь ласка, мікрофон йому.

 

21:11:56

ЖУРЖІЙ А.В.

Коли ця норма голосувалася в минулому році, принциповим, категорично принциповим було саме слово "господарську діяльність". На сьогоднішній день фактично цією правкою норму і слово з цієї норми "про здійснення господарської діяльності" пропонується  вилучити, тим самим знівелювати ті норми, які голосувалися в минулому році. Тому прохання ставити на  підтвердження і не підтримувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Долженкову, автору мікрофон.

 

21:12:26

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Доброго вечора, ще раз,  шановні колеги, справа в тому, що  моя правка спрямована на те, щоб  не знівелювати те голосування, яке  було минулому році, а навпаки, удосконалити  цю норму. Адже виключення терміну "господарське"  означає розповсюдження спеціального режиму підтвердження даних податкової звітності на неприбуткові організації, які не здійснюють господарської діяльності і метою яких не є отримання прибутку.

Дякую, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, визначаємося по 209 поправці народного депутата Долженкова. Комітет її підтримав.

 

21:13:15

За-93

Не підтримана.

213 поправка, це народного депутата Кришина. Вона була врахована. 213-а. А її вимагає поставити на підтвердження Журжій. Прошу мікрофон. 213-а.

 

21:13:32

ЖУРЖІЙ А.В.

Правка, знову ж таки, є одною із системних правок, які пропонують нам систему блокування зупинити і повернутися в тестовий режим. Тому є прохання її не підтримувати і не дозволяти за цей час суб'єктам господарювання, які можуть зловживати схемним податковим кредитом, реалізувати свої наміри.

На підтвердження і не підтримувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на підтвердження поправку  213. Комітет її підтримав. Прошу залу визначатися.

Колеги, в нас залишилося дуже мало, насправді, вже поправок. Я попросила секретаріат зробити кілька оголошень, щоб люди встигли повернутися з кабінетів, кулуарів і буферу.

 

21:14:20

За-87

Вона не підтримана.

Наступна 229-а поправка, народний депутат Голуб. Ви вимагали поставити її на підтвердження. Це поправка Святаша, народного депутата, вона була частково врахована. 229-а. Прошу.

 

21:14:34

ГОЛУБ В.В.

Поновіть мені, будь ласка, час.

Шановні колеги, от ви знаєте, от ми вимагаємо в нашого суспільства неухильно дотримуватись законодавства України, неухильно сплачувати податки. Але я пропоную перед кожним з нас поставити дзеркало, бо ми маємо бути взірцем виконання законодавства України, і для нас основою є Конституція України  і Закон "Про Регламент Верховної Ради  України".

Знову ж таки, ця поправка внесена в порушення статті 116, а також ця поправка суперечить статті 7 Податкового кодексу, яка врегульовує, що будь-які питання щодо оподаткування не можуть змінюватися іншими законами, крім законів, що містять виключно положення  щодо внесення змін до цього кодексу та,або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового  законодавства.

Шановні колеги, я прошу вас не підтримувати зазначену правку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Святашу автору цієї поправки мікрофон увімкніть.

 

21:15:35

СВЯТАШ Д.В.

Шановні колеги, про що йдеться? Простою мовою, за 9 місяців єдине підприємство в Україні – це "Миронівський хлібопродукт" отримав  загальної дотації мільярд 200 мільйонів гривень. Одночасно саме це підприємство виплатили дивідендів на 80 мільйонів доларів фактично вся дотація пройшла власнику на дивіденди. Так скільки ми можемо підтримувати високодохідний бізнес за рахунок скотарства, вівчарства  і прочего тваринництва? Просьба підтримати цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми почули роз'яснення автора, заперечення Голуба Влада. І я прошу визначитися залу по поправці номер 229, яку комітет підтримав. Прошу визначитися.

 

21:16:38

За-97

Вона не підтримана.

Наступна, поправка 230 народного депутата Остріковой. Вона була врахована по суті, але народний депутат Голуб вимагає поставити її на підтвердження. Мікрофон –  Голубу.

 

21:16:55

ГОЛУБ В.В.

Дякую. Шановні колеги, от, ви знаєте, я би дуже хотів, щоби ринок і конкуренція були локомотивом нашої економіки, а не якісь стримуючі фактори, які будуть будь-яким чином робити антидискримінаційні норми в законодавстві щодо будь-якого суб'єкту підприємництва.

Зазначена норма  встановлює додаткові 20 відсотків обмеження, тому я пропоную, шановні колеги, не підтримувати зазначену правку і прошу не голосувати зазначену правку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон пані Остріковой, яка є автором цієї поправки 230. Будь ласка.

 

21:17:32

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, я хочу зараз всій Україні повідомити, чому стало можливим те, що два агрохолдинги отримали на курятину мільярди гривень дотацій?  Це сталося тому, що саме в урядовій постанові було, всупереч положенням Податкового кодексу  викривлено порядок розрахунку бази для дотацій. Тому цією правкою пропонується для курятини встановити обмеження – не більше 20 відсотків від загальної суми дотацій. А також, найважливіше, пропонується змінити порядок розрахунку бази для дотацій, щоб  ті аграрії, у яких є і  рослинництво, яке  не дотується, і тваринництво, яке  дотується, мали право нарешті подати документи на отримання квазіповернення ПДВ.

А ті, хто зараз цю правку збиває, однозначно, лобіюють інтереси тих холдингів, які вибрали в цьому році майже більшу половину суми всіх аграрних дотацій.

Дякую.  Підтримайте  правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми почули роз'яснення  автора поправки. Я наголошую, що комітет проголосував за  цю поправку, і прошу  визначитися зараза своїм голосуванням.

 

21:18:49

За-145

145 голосів, поправка не проходить.

Колеги, дивіться 141-а зараз іде поправка, всього у нас їх…

241-а. Пане Журжій,  241-а. У нас всього  248 поправок, тобто це вже остання. І потім ми до 80-ї ще повернемося на вимогу Журжія. (Шум у залі)  Зараз, не кричіть, я все чую.

Я прошу секретаріат закликати  колег повертатися до  зали, тому що за 5 хвилин буквально у нас відбудеться голосування за цей законопроект.

А зараз на вимогу народного депутата Журжія я ставлю на підтвердження поправку  № 241. Це поправка народного депутата  Сташука. Вона була врахована  по суті. Але пан Журжій вимагає  поставити її на підтвердження.  241.

Журжій, будь ласка,  мікрофон.

 

21:19:49

ЖУРЖІЙ А.В.

Колеги, даною поправкою пропонується не застосовувати до рішень органів місцевого самоврядування один з ключових принципів податкового законодавства – принцип стабільності, який… Тобто як це може бути? Тобто на сьогоднішній день на практиці дійсно є з прийняттям зміни, те, що Рада, Верховна Рада не дотримується принципу стабільності Податкового законодавства, по місцевим податкам органи місцевих рад дійсно приймають рішення після 1 липня. Але порушуючи ключовий принцип податкового законодавства, суб'єкти платники податку, малий, середній бізнес, за який ви переживаєте, мають змогу оскаржувати такі рішенні і тим самим дотримуватись принципу стабільності податкового законодавства.

Що пропонує Верховна Рада? Верховна Рада пропонує в цих рішеннях наплювати на цей принцип, наплювати на малий, середній бізнес, яким опікуємося, і сказати: "Можна не застосовувати, ми приймемо тут закон за тиждень до нового року, і ви будете платити більше податків".

Прохання не підтримувати цю норму і поставити на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми даємо зараз слово автору поправки пану Сташуку. Поправка номер 241. Просимо вас.

 

21:21:01

СТАШУК В.Ф.

Шановні колеги, насправді зміст цієї поправки стосується наступного. Будь-які зміни, які стосуються місцевих податків і спорів, можуть бути задіяні лише через півроку, а це означає, що в ситуації, коли вони прив'язані до мінімальної заробітної плати, а мінімальна заробітна плата у нас була змінена в жовтні, наприклад, останній раз, то з 1 січня ці ставки просто злетять догори. І ми дуже погану послугу надамо місцевому малому бізнесу.

Тому у мене є прохання до пана Журжія. Ще не пізно відмовитись, тому що проблеми ніякої немає. Місцеві ради відрегулюють все це. Проблема буде в тому, якщо ми цю правку не схвалимо, і ставки місцевих податків зростуть відповідно до зростання рівня мінімальної заробітної плати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 241 поправка, згідно вимоги народного депутата Журжія ставиться на підтвердження. Колеги, я хочу наголосити, що комітет проголосував за цю поправку. Я прошу залу визначатися, 241 поправка.

 

21:22:18

За-166

Не встигли. Колеги, ми точно не встигнемо ще 46 голосів знайти. Я прошу наступним чином зробити. Зробити оголошення, що в нас залишилося 2 поправки, реально 2 поправки, і ми можемо не встигнути проголосувати за кодекс. Повертайтеся, будь ласка, до зали.

Зараз передостання поправка 243 народного депутата Южаніної. Ніна Петрівна, 243 поправка, ваша поправка. Вона була прийнята комітетом. Народний депутат Журжій вимагає поставити її на підтвердження. 243-я, Журжію мікрофон, будь ласка.

 

21:22:54

ЖУРЖІЙ А.В.

Читаю коментар до поправки. Пропонується поширити дію норм щодо уточнення пільг для літакобудування на звітний період 2017 року. Тобто поширити пільгу, яку ми ще не прийняли, перепрошую, 7 грудня 2017 року і започаткувати її з 1 січня 2017 року. Друзі, це як? Про яку стабільність, про що ми говоримо? Норма голосується в грудні, а має застосовуватись з січня. Ну, на мій погляд, це є недоречним. І прохання поставити на підтвердження і не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна, ви будете коментувати? Будь ласка.

 

21:23:36

ЮЖАНІНА Н.П.

Тут така проблема. Справа в тому, що перший заступник голови комітету зовсім не ходить на засідання комітету. І вісім днів, які ми працювали по 15-16 годин, він був відсутній! І тому не в курсі жодної поправки. Бо, звісно, людина не встигла прочитати. Діюча норма про пільгу нічого не змінює. Тільки уточнює для того, щоб норма, яка застосовується податковим органом зараз, була точніше сформульована. Саме податкова попросила. Тому, вибачайте, ходіть на засідання комітету для початку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте не, будь ласка. От, як ви вважаєте, це нормально, от, вести засідання в такому галдєжі?  Ну, ми теж втомлюємось в президії, ну, шануйте нашу роботу.

Я зараз ставлю на вимогу колеги Журжія 243 поправку на підтвердження. Я прошу наголосити, що комітет проголосував – за. Це поправка Ніни Петрівни 243-я. Прошу залу визначитися.

 

21:24:51

За-205

205 голосів. Колеги, я вас дуже прошу заспокоїтись зараз. 205 голосів – за. Зараз оголошення, оголошення Голови Верховної Ради.

Потім в нас ще дві поправки, і, будь ласка, давайте…

 

21:25:08

ПАРУБІЙ А.В.

Колеги, увага. Залишилося дві поправки, таким чином через 3-4 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Я дуже прошу усіх голів фракцій і дуже прошу усіх народних депутатів зараз зайти в зал і приготуватися до голосування, через кілька хвилин ми переходимо до прийняття рішення. Я дуже прошу всіх відповідально підійти до голосування і зайти в зал.

Будь ласка, пані Ірина.

 

21:25:35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, от послухайте, по-перше, вас, пане Олеже, ніхто всує не згадував. Зараз, зараз. Дивіться, пане Олеже, не кричіть. Я чую вас. Дивіться, в мене ще одне прохання. Давайте нікого не згадувати персонально. Ми обговорюємо не один одного, а поправки.

Зараз у нас є дві поправки ще – 99-а і 80-а. Я пам'ятаю, і не кричіть, будь ласка. На яких наполягали народні депутати, ми до них повертаємося. Потім 30 секунд – репліка, потім пана Ляшка ще поправка, і переходимо до голосування.

Поправка номер 80. Це поправка, яку пан Журжій вимагає поставити на голосування, на підтвердження. Я прошу дати йому півтори хвилини, з яких 30 секунд буде його репліка, а хвилина – це його виступ по поправці номер 80. Це поправка народного депутата Кришина, яка була врахована комітетом.

А, і Ляшко по цій же поправці. Я вже оголосила пана Журжія.

А не можна. Будь ласка… Ну хто завгодно, от Журжій –  хто завгодно. А ви ж не хто завгодно, ви – Ляшко.

Ви теж не хто завгодно, це було некоректно з мого боку. Ви – Журжій, ви – Ляшко. Я перепрошую.

Будь ласка, дві хвилини вам на дві репліки і одну поправку.

 

21:26:59

ЖУРЖІЙ А.В.

Я дякую, шановні головуючі на засіданні. Жодних проблем немає, ставлення в цьому парламенті, на жаль, є рівні, є рівніші.

Що стосується 80 поправки, то це одна із системних правок, яка стосується блокування податкових накладних, і я прошу її не підтримувати.

Що стосується репліки голови комітету, я хочу їй нагадати, що, пані Ніна Южаніна, за три роки можна зрозуміти, що ви не базарі. Тут немає рабів, які мають вам підпорядковуватися. І перший заступник голови комітету почне ходити на засідання комітету, коли комітет перестане розглядати сміття, а почне розглядати важливі речі, виконувати доручення Президента про боротьбу з офшорними компаніями, яке було дано рік тому назад, над яким комітет працював, розробив законопроект про боротьбу з офшорними компаніями, розробив законопроект разом з Національним банком про контрольовані іноземні компанії. Хочеться спитати: де це? А це нікому не потрібно.

Заступник буде ходити на засідання, коли комітет не буде рік чи півтора валити законопроект про фінансову поліцію і потім відправляти через півтора року його на інший правоохоронний комітет. А зараз ходити по .….. і обіцяти бізнесу, що вона внесе якийсь законопроект. Пробачте, що було півтора року? Чому ви цього не робили? Є безліч важливих системних речей, які комітет може зробити, якби цього хотіли голова і ті, хто керують головою комітету.

Тому у мене прохання дуже велике, як свого часу було прохання не писати есемес, пишіть, будь ласка, їх своїм підлеглим, – працювати професійно, не переходити на особистості, фахово. І я буду ходити на комітет, коли цей комітет буде розглядати фахові законопроекти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу ще раз все-таки повернутись до прохання: не ображати одне одного. Ну, от, колеги, ми розглядаємо такі важливі законопроекти, а ви неправі у цьому.

Будь ласка, я зараз ставлю на вимогу двох народних депутатів Ляшка і Журжія поправку номер 80 народного депутата ……… на підтвердження. Комітет її підтримав. Я прошу залу визначитися. Будь ласка. І давайте не обмінюватися люб'язностями, тому що воно тільки затягує. 80-а, да, і потім Кучер. 80-а.

Ви не говорили її. Андрій. Ні, Андрій, ну так теж нечесно.

 

21:29:30

За-164

164 голоси. Вона не підтримана поправка.

Дивіться, зараз народний депутат Кучер, поправка номер 99-а. Я чесно всі поправки пройшла.

99-а, народний депутат Кучер. Це поправка 99-а. Знаєте, про що там ідеться? Там ідеться… Це народного депутата Курячого, і вона була врахована комітетом. Прошу Кучеру мікрофон увімкнути. 99-а. (Шум у залі)

 

21:29:53

КУЧЕР М.І.

Народний депутат Кучер. Прошу поставити на підтвердження правку 99. Нормою цієї правки є створення єдиної бази даних звітів та оцінку. Порядок ведення цієї бази затверджується Фондом державного майна, авторизований майданчик авторизується Фондом державного майна, здійснена авторизація затверджується спільним рішення Фонду державного майна. І в наступному році буде проведена нормативна грошова оцінка земель і всі аграрники дружним ходом підуть в Фонд державного майна, перед цим в Держгеокадастр.

Я пропоную на підтвердження і не голосувати за цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зараз автору поправки 99, Максима Курячого. Будь ласка, мікрофон. Просто, щоб всі розуміли, про що йдеться, бо вже заплутались.

 

21:30:47

КУРЯЧИЙ М.П.

Шановні колеги народні депутати, я хочу зняти побоювання, які щойно тільки в залі пролунали. Справа в тому, що ця правка абсолютно не торкається аграріїв, абсолютно. Ця правка направлена і спрямована проти так званих "чорних" ріелторів, які занижують ринкову вартість на нерухомість. А, що стосується оцінки саме земельних ділянок. Так воно регулюється це питання окремим галузевим законодавством. Є відповідний Закон про оцінку земель і ця правка не розповсюджується на аграріїв і власників земельних ділянок. Питання надумане і, я думаю, що і пан Кучер і дехто просто не розібралися в цьому питанні. Правку треба залишати, вона проти "чорних" ріелторів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Кучер, ви наполягаєте чи вас задовольнило роз'яснення? Я вас не бачу просто. Пане Кучер?

 

21:31:47

КУЧЕР М.І.

Да, я наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте?

За наполяганням пана Кучера ми ставимо на підтвердження поправку 99, яку комітет підтримав. Я прошу визначитися, 99 поправка. Прошу визначитися. Так, колеги, дивіться, ми зараз будемо безкінечно повертатись до поправок, це несправедливо і нечесно до проведеної роботи. Тому…

 

21:32:12

За-112

112 зараз за 99 поправку. Я обіцяла дати по всім поправкам, які Олег Ляшко не почув і там не встиг озвучити, дати йому хвилину слово Ляшку зараз Олегу мікрофон. І потім 44 поправка, яку вимагає народний депутат Журжій. 44 поправка, він вимагає… А, 244-а, вибачте. Все.

Зараз – Ляшко, потім – ви. Все.

 

21:32:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я звертаюся до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Для нашої команди ключове – це економічний розвиток, енергетична незалежність країни, підвищення добробуту українців.

Я прошу вас як керівника уряду підтримати наші пропозиції, щоб на нові скважини для того, щоб більше видобувати газу глибиною більше 5 тисяч метрів ставка рентної плати була 6 відсотків.

Я  прошу вас підтримати нашу пропозицію про скасування імпортного ПДВ та імпортного акцизу на електромобілі для того, щоб українці могли більше купувати дешевших електромобілів. Я звертаюся до вас, пане Прем'єр-міністр, підтримати пропозицію команди Радикальної партії про розстрочку на три роки імпортного ПДВ на нове технологічне обладнання для модернізації, для підвищення продуктивності праці, для зниження енергозатратності, щоб платили більше зарплати і менше платили за енергоносії.

Наше завдання – енергонезалежність, модернізація, нові ринки, робота, зарплата для українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це таке було, узагальнюючий виступ. Прем'єр-міністр візьме потім слово і дасть відповідь на ваше запитання.

Колеги,  я просто не зорієнтувалася, пан  Журжій говорив не про 44-у, а 240… Так, а куди ви пішли? Колега Журжій говорив про 244 поправку. Це поправка 244, остання. Остання поправка нашого кодексу народного депутата Кришина, вона була врахована, а Журжій, народний депутат, вимагає поставити на підтвердження Кришина, 244, остання поправка.

Я ставлю на голосування цю поправку. Комітет її підтримав. Прошу залу визначитися. Ніна,  244-а, прошу визначитися.

Олег. Шановний пане Олеже.

 

21:34:53

За-183

183 голосу. Не підтримана.

Я прошу зараз…  Колеги, ми закінчили розглядати поправки до Податкового кодексу. Зараз ми попросимо голову комітету підсумувати розгляд. І потім – підсумувати  Прем'єр-міністра. І перейдемо на  голосування.

Пане Олеже, будь ласка, не заважайте уже розглядати законопроект.

Будь ласка, пані Ніна, 244 ще поправка. Пані Ніна, 244, вона була провалена теж.  Просимо вас до слова.

 

                                Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

 21:35:34

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ніна, я дуже прошу зараз паузу. 

Колеги, я вам нагадаю, що після кожного довгого законопроекту, так було і по освітній, і по медичній, і по пенсійній реформі, голова комітету  підсумовує і говорить, до яких поправок треба повернутись, щоб  законопроект не був розбалансований. А особливо, це важливо, коли це стосується головного фінансового документу країни.

Тому, пані Ніна, я прошу зараз, коли ви будете говорити підсумкове слово, назвати перелік тих правок, до яких, на ваше переконання, треба  повернутись для того, щоб був збалансований законопроект. І я надаю слово для виступу Ніні Петрівні Южаніній. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

21:36:14

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я розпочала з того, що насправді зміни, які,  і пропозиції, подавалися народними депутатами, лише стимулюють виробництво в Україні. Нарешті, ми звернули увагу на ті необхідні речі, які просили  навіть в минулому році врахувати і у нас не було змоги. Зараз поправок, які стосуються адміністрування, було набагато менше тому ми справді розглядали досить кропітливо,  з усіма  експертами, які були залучені в комітеті, всі поправки, які надавали.

Тому задля збалансування даного  проекту закону, прошу вас проголосувати і підтримати наступні поправки: 8, 80, 99, 116, 133, 135, 137, 179, 180, 184, 185, 187, 190, 191, 207, 208, 209, 213, 230, 243 і 244.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, прошу заходити в зал і займати  робочі місця.           

Прошу заходити в зал, займати робочі місця. Колеги, проконсультуйтеся.

Отже, Ніна Петрівна, прошу озвучити. Прошу завершити доповідь, Ніна Петрівна.

 

21:38:43

ЮЖАНІНА Н.П.

Дивіться, 230 поправка, яка регулює нову систему визначення сільськогосподарських дотацій. Якщо там не буде ресурсу, то не буде ця система працювати. Добре, якщо ви так реагуєте, це правильна норма, але ви реагуєте абсолютно неправильно. Знімаємо 230 поправку, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, доповідь завершена. Переходимо до голосування. Ми можемо голосувати? Колеги, ми ж не зможемо проголосувати поки ви тут є. Я прошу всіх повернутися до робочі місця, прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця.

Поки депутати довиясняють. Пинзеник є в залі, Павло Пинзеник? Будь ласка, одна хвилина Пинзеник. Зараз дам прем'єру, дам прем'єру. Будь ласка, Павло Пинзеник.

 

21:39:54

ПИНЗЕНИК П.В. (Не чути)

 (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, у вас дуже емоційна дискусія. 

Отже, народні депутати, народні депутати вимагають, щоб Ніна Петрівна прочитали ще раз, щоб всі виразно і чітко почути.

 

21:40:52

ЮЖАНІНА Н.П.

Я… Ні, Володимир Борисович… Я …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Павло Пинзеник, прошу підійти до мене. Павло! Ніна Петрівна, я дуже вас прошу, припиніть ці емоційні перепалки між собою. Прошу зараз взяти і назвати, Ніна Петрівна, перелік поправок, будь ласка.

 

21:41:35

ЮЖАНІНА Н.П.

Зараз переголосовуємо. Не до мене питання.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Шановні колеги, будь ласка,  займіть робочі місця. Будь ласка,  залиште за трибуною тільки голову комітету. Шановні колеги, будь ласка,  розблокуйте трибуну, будь ласка,  колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги, я прошу… дискусія була перед тим під час обговорення законопроекту. Я прошу зараз зупинитися і прошу дати можливість голові комітету завершити свій виступ. Я прошу дати можливість голові комітету завершити виступ. І прошу зайняти робочі місця, Ніна Петрівна, будь ласка.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, перелічить ще раз поправки? 8, 80, 99, 116, 133, 135, 137, 179, 180, 184, 185, 187, 190, 191 207, 208, 209, 213, 241, 243 і 244.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, будь ласка, я прошу…

 

ЮЖАНІНА Н.П. Я прошу підтримати ці поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу повернутись на робочі місця. Я прошу не стояти біля трибуни. Будь ласка,  прошу всіх сісти і не займати… не зривати засідання.

 

21:42:26

ГРОЙСМАН В.Б.

Я прошу по електромобілям дати мені слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І прошу, одна хвилина, Прем'єр-міністр, і прошу сісти на робочі місця.

 

ГРОЙСМАН В.Б. Шановні колеги, народні депутати!  

Шановний пане Голово! Дивіться ми внесли  ці закони не один  місяць назад у парламент, серйозно працювали над тим, щоб знайти правильне рішення, для чого? Для розвитку національної економіки, і в тому контексті я хотів би підкреслити, що ми повністю  підтримуємо і аграрний сектор. Ми підтримуємо сьогодні  добування українського газу, ви тільки вдумайтесь,   ми сьогодні закуповуємо газ за кордоном за  валюту, в той час, коли Україна має най…  один з найбільших в Європі… одні з найбільших в Європі   покладів газу. Кожну зиму український уряд сидів у Москві для того, щоб визначати ціну газу на поточний  рік, ми ніколи не маємо більше сидіти і просити  в когось ціну на газ, ми маємо добути свій  український газ, тому норма 12 і норма 6 є абсолютно прийнятною. Ми маємо стати  країною експортером, а це залучить інвестиції.

Окрім того, я  би хотів підкреслити, і те, що важливо сьогодні забезпечити модернізацію національної економіки, нам потрібно оновлювати основі фонди підприємств, обладнання, і тому  ми вводимо  розстрочення на 24 місяці. Це позиція абсолютно всіх фракцій, сьогодні  Олег Ляшко про це говорив і  вносив неодноразово,  такі пропозиції вони  можуть бути і правильно, що  підтримані.

І ще одна річ, колеги,  в чому проблема, ми що  виробляємо сьогодні електромобілі в країні? Вони є екологічні, вони є більш безпечні, і тому я пропоную повернутись і додати  до того, що  сказала Ніна Петрівна, ще 201 і 183 поправку. Давайте голосуємо за її пропозиції (оплески) і те, що я вніс і йдемо далі, ухвалюємо національний бюджет. Економіка  буде розвиватися, хто, щоб не казав і не треба шукати  штучних причин для того, щоб  зірвати цей процес. Дякую і прошу всіх підтримати. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до голосування, прошу зайняти робочі місця. Прошу зайняти робочі місця.

І я ставлю на  голосування пропозицію повернутись до  поправок, які були озвучені  під стенограму головою комітету Южаніною Ніною Петрівною, а також поправку 183 і  201. Хто підтримує дану пропозицію повернутись до  тих поправок, прошу проголосувати, прошу підтримати.

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати.

 

21:45:14

За-233

Ми повернулися.

Тепер я ставлю на голосування підтримку всіх поправок, які були  названі під стенограму, а також  201-а і 183-я. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосуватию Голосуємо.

 

21:45:39

За-234

Рішення прийнято.

І тепер я ставлю проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (6776-д) у другому читанні та в цілому з техніко-юридичними правками.

Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги! Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо! Кожен голос має вагу. Голосуємо!

 

21:46:14

За-252

Закон прийнятий.

І, колеги, таким чином, ми можемо перейти до ключового на сьогодні  закону – до проекту Закону про Державний бюджет України. Отже, колеги, проект Закону про Державний бюджет України на 2018 рік (номер 7000) розглядається за спеціальною процедурою, яка передбачена українським Регламентом.

І я хочу наголосити, що це є не останній закон, в нас ще є кошторис Верховної Ради, бо передбачено законом, що він має розглядатися разом з бюджетом. Тому після бюджету ми будемо розглядати теж і кошторис. І я буду просити, щоб Апарат роздав кошторис до початку його розгляду.

Зараз ми заходимо у  розгляд проекту Закону про Державний бюджет, і   я запрошую до доповіді міністра фінансів Данилюка Олександра Олександровича. І йому на виступ я прошу визначити 5 хвилин. Достатньо 5 хвилин?

Сім, просить міністр фінансів 7 хвилин. І я надаю для виступу  міністра фінансів 7 хвилин.  Будь ласка.

 

21:47:42

ДАНИЛЮК О.О.

Шановні народні депутати, шановні присутні! Уже другий рік підряд ми вчасно вносимо на розгляд уряду і парламенту проект державного бюджету. Це не просто, бо ми не тільки хотіли дотриматися всіх законодавчо визначених термінів, але і розробити якісний ефективний і максимально реалістичний документ, який буде дороговказом розвитку країни. Але дотримання термінів – наша принципова позиція, оскільки своєчасне подання бюджету 2018 року додає прозорості бюджетному процесу і підвищує рівень довіри, а учасникам процесу посилює відповідальність за якість прийнятого документу. Ми дали всім бажаючим достатньо часу для ознайомлення з документом і, в першу чергу, вам, шановні народні депутати.

Цього року ми розробили бюджет на основі середньострокової бюджетної резолюції. Вважаю це значним проривом, бо такого в Україні до цього часу ніколи не було. Ми запровадили нову модель бюджетної політики – середньострокове бюджетне планування. Цим самим ми закладаємо план розвитку економіки країни на перспективу, тобто орієнтуємося на майбутнє, створюючи основу для проведення системних глибоких реформ. Цим самим ми посилюємо бюджетну дисципліну, яка сприяє скороченню дефіциту до 2,5 відсотки у 2018 році. Обсяг дефіциту відповідає маяку спільної програми з Міжнародним валютним фондом. Зараз бюджет, проект Держбюджету на 2018 рік вже доопрацьовано з урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради  і було схвалено урядом 1 грудня 2017 року.

 Ми опрацювали всі правки і пропозиції народних депутатів та намагалися врахувати більшість з них, виходячи з пріоритетності видатків та можливостей дохідної частини бюджету. Головне, чого ми прагнули при розробці бюджету – це збалансованість і нам цього вдалося досягти. Дохідних джерел бюджету достатньо для фінансування всіх пріоритетних потреб держави. Бюджетні доходи відображають те, які надходження  реально зможе забезпечити наступного року економіка без тотального підвищення податків. Перш за все, зазначу, що в наступному році відбудеться зростання  доходів зведеного бюджету на  19 відсотків, і вони становитимуть понад 1 трильйон гривень.

При підготовці проекту Закону про Державний бюджет на 2018 рік до другого читання урядом збережені пріоритети, які були  закладені в проекті бюджету на перше читання. Це, зокрема, прискорення економічного зростання шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату, утримання макроекономічної стабільності та продовження фіскальної консолідації, проведення реформ системи охорони здоров'я та освіти, поліпшення надання державної соціальної підтримки, реалізація пенсійної реформи, розвиток дорожньої структури, боротьба з корупцією тощо.

Ми заклали в бюджет фінансування  всіх основних реформ, які мають принести користь людям і економіці країни. Поряд з цим ми при підготовці бюджету до другого читання додатково  фінансово підсилили наші пріоритети та врахували додаткові видатки для вирішення ряду пріоритетних та нагальних питань. Ми підвищили соціальних захист населення, виділено пільги та житлові субсидії населенню майже додатково 16 мільярдів гривень.

Разом з тим, ми з народними депутатами та головою профільного комітету паном Співаковським дійшли згоди, що ВНЗ І-ІІ рівня акредитації державної та комунальної власності, які є структурними підрозділами  ВНЗ ІІІ-ІV рівня, будуть фінансуватися з Державного бюджету. На оновлення матеріально-технічної бази  ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації МОН передбачили ще 375… гривень.

На підтримку галузі тваринництва ми збільшили видатки загального фонду Держбюджету на 1,7 мільярди гривень.

Бюджет 2018 року також надає підтримку місцевим громадам, зокрема обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2018 рік за результатами доопрацювання проекту бюджету до другого читання збільшився на більше, ніж 35 мільярдів гривень та складає більше 556  мільярдів гривень. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів збільшено майже на 3 мільярди гривень. Обсяг трансфертів, які надаються… Державного бюджету збільшився більше,  ніж на 29 мільярдів гривень.

Хочу зазначити, що  бюджет є збалансованим, є реалістичним, додаткові видатки передбачено забезпечити за рахунок збільшення дохідної частини бюджету.

І головне – цей бюджет дозволяє ефективно використовувати кошти платників податків. Це бюджет розвитку і зростання, який розрахований на перспективу.

Я дякую команді Мінфіну за пророблену професійну роботу, дякую вам, народні депутати, за відкритість і конструктивний діалог. Вдячний Прем’єр-міністру і членам уряду за співпрацю і підтримку проекту. А також дякую експертам за об'єктивну критику і надані пропозиції.

Прошу підтримати проект Закону про Державний бюджет на 18 рік, бо від цього залежить, як буде жити країна в наступному році. Адже прийнятий бюджет – це запорука стабільності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, пане Олександр, в нас є такий розділ, який називається "Відповіді міністра фінансів на запитання". І тому вам доведеться перед парламентом за все відповісти.

Я прошу депутатів записатись на запитання до міністра фінансів. До 3 хвилин, це 2-3 запитання. Будь ласка, прошу. А, він хоче з місця. Будь ласка, будь ласка, прошу. Прошу провести запис, 3 хвилини на запитання.

Будь ласка, Андрій Помазанов.

 

21:53:47

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт".

У мене є питання до міністра фінансів і до Прем’єр-міністра. Оскільки я подавав також свої правки до бюджету, на жаль, вони взагалі не були майже враховані. І питання дуже короткі.

Чому ми сьогодні передбачаємо так багато видатків на пам'ятки архітектур, на будівництво якихось культурних споруд і так далі, і в той же час ми не передбачаємо, відмовляємо у моїх правках, не передбачаємо абсолютно грошей на реабілітацію дітей-інвалідів, на лікування людей за кордоном, відмовляємо у надважливих правках? Оскільки ми зараз розуміємо, що люди просто вмирають під Міністерством охорони здоров'я. Діти, які не отримують необхідної реабілітації, просто ведуть незрозумілий образ жизни, і їхні батьки просто вимушені жебракувати і побиратися, власне, по благодійним фондам і так далі. Дайте мені відповідь, що в нас важливіше, будівництво чи діти, які зараз просто вмирають?

 

21:54:54

ДАНИЛЮК О.О.

Дякую, дякую за запитання.

Я просто відповім мовою цифр. Ми заклали на 2018 рік фінансування лікування дітей за кордоном на рівні цього року. Звичайно, при можливості, а ми будемо бачити вже після І кварталу, ми будемо шукати можливість для того, щоб збільшити додатково фінансування на ці важливі потреби. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Королевська передає слово для запитання народному депутату Гусаку. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

21:55:26

ГУСАК В.Г.

Шановний міністр фінансів! Однією з проблем сучасної України є постійна заборгованість по заробітній платі на державних шахтах. Зараз вона знову перевищує 500 мільйонів гривень. У проекті бюджету не було статті державної підтримки на собівартість вугільної продукції. У мене питання, чи з'явилась вона у цій версії бюджету? Яка сума передбачена на виплату заробітних плат, на погашення заборгованості по зарплаті на державних шахтах? І як уряд збирається забезпечити виплату заробітної плати на державних шахтах в 2018 році?

 

21:56:20

ДАНИЛЮК О.О.

Дійсно. Дякую за запитання. Дійсно, така проблема існувала багато років і була заборгованість по зарплатах. Тому що гроші, які виділялись на зарплати, чомусь перекидали на інші сфери, витрачали. Після цього фактично, коли вже гроші були витрачені, грошей на зарплати не вистачало. І ми були вимушені шукати новий ресурс.

На наступний рік ми заклали мільярд триста на реформування галузі вугільної. І це є комплексна програма, яка вирішить нам всі проблеми в цій сфері при правильному управлінні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє запитання від Сидоровича.

 

21:56:58

СИДОРОВИЧ Р.М.

Прошу передати слово депутату Остріковій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутат Острікова.

 

21:57:03

ОСТРІКОВА Т.Г.

Пане міністр фінансів, скажіть, будь ласка, що конкретно очолюване вами міністерство зробило протягом 2017 року для того, щоб закрити ті дірки, які на сьогоднішній день є на митниці, де діють цілі синдикати  контрабандистів, митних площадок, мінімізаторів, про що вже в усіх засобах масової інформації показують фільми. І чому надходження від детінізації на митниці  не враховані вами в доходах Державного бюджету 2018 року? Ви що, не збираєтеся займатися закриттям тих контрабандних схем, які сьогодні діють на митниці, за якою повинно здійснювати контроль очолюване вами міністерство?

 

21:57:53

ДАНИЛЮК О.О.

Дякую, шановний народний депутат пані Острікова, за запитання.

У нас загальний принцип при плануванні бюджету – планувати те, що ми можемо гарантувати. Звичайно, ми будемо боротися з тінню. І все, що буде виведено з тіні, це будуть додаткові доходи  бюджету, які, я впевнений, будуть ефективно використані. І також при зміні бюджету на наступний рік ви, депутати, будете мати додатковий ресурс, який зможете ефективно розподілити.

Що ж було зроблено? Зроблено було немало. Це є ініціатива як і "відкрите вікно", і інші. Але, як ви знаєте, проблема зараз не тільки в одній митниці, а також і в правоохоронних органах, які, на жаль, займаються інколи не своєю справою. І врешті-решт у нас з'являються дірки, якісь інші проблеми на кордоні. Це комплексне питання, яке треба вирішувати також комплексно – як митниця, так і правоохоронні органи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, час, відведений для запитань, завершений.

І зараз я запрошую до доповіді заступника голови Комітету Верховної Ради  України з питань бюджету Сергія Івановича Мельника щодо врахування бюджетних висновків Верховної Ради  у підготовленому до другого читання проекті бюджету.

Вам достатньо буде 5 хвилин, Сергій Іванович? Достатньо. Будь ласка, до 5 хвилин, включіть мікрофон.

 

21:59:25

МЕЛЬНИК С.І.

Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати, запрошені! Комітетом з питань бюджету розглянуто доопрацьований Кабінетом Міністрів до другого читання законопроект про Державний бюджет на 2018 рік.

Насамперед було проаналізовано стан врахування в ньому урядом бюджетних висновків Верховної Ради у доопрацьованому законопроекті. Зокрема, щодо І розділу Бюджетних висновків варто зазначити, що з 59 пропозицій враховано 47, враховано частково 6 і не враховано 6 пропозицій. Щодо ІІ розділу Бюджетних висновків з 79 доручень враховано 26, враховано частково 12 і не враховано 41 доручення. Зокрема враховано найбільш болючі питання щодо місцевих бюджетів, це: залишення фінансового забезпечення пільг громадян на житлово-комунальні послуги за рахунок коштів державного бюджету. І ви бачите, що збільшено асигнування на 15 мільярдів і на пільги, і додатково на субсидії для оплати житлово-комунальних послуг.

Наступне. Реверсну дотацію визначено на основі чинного механізму горизонтального вирівнювання, податкоспроможності відповідних місцевих бюджетів. Більше того, при розрахунку базової дотації і індексу податкоспроможності враховано населення, яке знаходиться тимчасово переселеним. Це також дало можливість збільшити базову дотацію.

Збільшено обсяг освітньої субвенції для оплати праці педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації у частині повної загальної середньої освіти. Також дещо збільшено субвенцію медичну.

Встановлено прямі міжбюджетні відносини додатково для 277 нових об'єднаних територіальних громад.

Водночас враховано пропозиції Верховної Ради щодо передбачення у проекті Державного бюджету на 2018 рік видатків для реалізації програми "Питна вода", забезпечення житлом інвалідів війни, внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в АТО та є інвалідами війни або учасниками бойових дій, на підтримку доступного житла для захисту прав заручників країни-агресора.

Також вчора додатково ще дві позиції – це різниця у тарифах і, як було вже зазначено, кошти для шахтарів для погашення, мільярд 300 – погашення заборгованості.

При цьому враховано більшість запропонованих бюджетних комітетом пропозицій щодо додаткових джерел доходів для збільшення видатків бюджету в доопрацьованому законопроекті, зокрема, плата на видачу ліцензій 4G мобільного зв'язку, кошти, що перераховуються Національним банком перевищення доходів над видатками, конфісковані кошти, частина прибутку державних підприємств.

За підсумками розгляду доопрацьованого законопроекту комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді доопрацьований законопроект 7000 тисяч прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету з питань бюджету щодо змін до цього законопроекту погоджених з Міністерством фінансів, що наведені у листі-висновку комітету.

Разом з цим, враховуючи, що при розгляді змін до Бюджетного кодексу було зачитано нову редакцію статті 24, я би просив би надати слово голові комітету з освіту Співаковському Олександру Володимировичу, щоб уточнити нову редакцію статті 24, оскільки вона була зачитана неповністю. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лишилась ваша хвилина до виступу. І я цією хвилиною скористаюсь для зачитання Співаковським уточнення позицій. Будь ласка. Ви лишайтеся на трибуні, будуть ще запитання. Зараз будуть. Хвилину Співаковський, а ви лишайтесь на трибуні. Будь ласка, для уточнення.

 

22:03:44

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги, ми проголосували правку в Бюджетному кодексі і повинні були проголосувати її зараз. Я ще раз під стенограму, Андрій Володимирович, зачитаю те, що ми узгодили текст з Міністерством фінансів України для того, щоб все було збалансовано.

Перше. Статтю 24 законопроекту викласти в такій редакції "установити, що видатки на оплату послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб визначених у додатку 10 до цього закону, починаючи з 1 січня 2018 року, здійснюються з обласних бюджетів та бюджету міста Києва.

У разі прийняття міською радою міст обласного значення, обласного центру рішення про здійснення видатків на оплату послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб визначених у додатку 10 до цього закону, які розташовані на території зазначеного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. …такі видатки здійснюються з бюджету зазначеного міста.  Кабінету Міністрів України забезпечити в установленому порядку передачу з державної комунальну власність вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб  визначених у додатку 10 до цього закону. Вжити заходів щодо недопущення закриття чи перепрофілювання впродовж 2018 – 21-го років, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації державної  власності, що мають статус окремих юридичних осіб визначених у додатку 10 до цього закону. Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство культури України разом з вищими навчальними закладами І-ІІ та ІІІ-IV рівня акредитації державної власності до  1 червня 2018 року прийняти рішення щодо доцільності входження вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, що мають статус окремих юридичних осіб, до складу вищих навчальних закладів ІІІ- IV рівнів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, я просив.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. …як структурних підрозділів, рішення проходження вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб, до складу вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів в акредитації державної власності, приймається трудовими колективами таких закладів та їх засновниками та затверджуються Кабінетом Міністрів України у місячний термі. Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство культури України разом з вищими навчальними закладами ІІІ-IV рівнів в акредитації державної власності, до складу яких входять вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб. Забезпечити як виняток з положень підпункту (в) пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України здійснення за рахунок та в межах коштів передбачених у кошторисах вищих навчальних закладах ІІІ- IV рівнів акредитації видатків на оплату послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб з 1 січня 2018 року, а у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації державної власності, що увійшли до складу вищих навчальних закладів ІІІ- IV рівнів акредитації державної власності з 1 вересня 2018 року обласним  радам, Київській міській раді, обласним та Київським міським державним адміністраціям при формуванні,  затвердженні  та виконанні відповідних бюджетів. Забезпечити пріоритетне спрямування коштів на оплату послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах першого і другого  рівнів акредитації  державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб визначених у додатку 10 до цього закону.

Друге. У зв'язку з прийняттям рішення про нову редакцію статті 24 проекту Закону   про Державний бюджет на 2018 рік,  Кабінету Міністрів України здійснити коригування обсягу освітніх субвенцій на 2018 рік шляхом зменшення видатків, які передбачались  на здобуття загальної і середньої освіти  в УНЗ першого і другого рівнів акредитації, що є структурними підрозділами  ВНЗ третього і четвертого рівнів акредитації, та відповідним збільшенням видатків за програмами КПКВК 1801060, 2201160, 2301070.

Третє. З додатку 10 до проекту закону, а саме перелік закладів освіти, що передаються, які передаються на фінансування  з місцевих бюджетів, виключити вищі навчальні заклади першого і другого рівнів акредитації без статусу окремих юридичних осіб, які входять до складу вищих навчальних закладів третього і  четвертого рівня акредитації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.   Ми вже голосували за це, але необхідно, щоб це проголосувати і в бюджеті.   І тому дуже вам дякую, що ви зачитали, що я зможу під стенограму озвучити вашу поправку і я думаю, цей зал як завжди підтримає освіту.

А зараз 3 хвилини запитань до заступника голови комітету Сергія Івановича Мельника. Будь ласка, прошу провести запис на запитання.

Гусак,  "Опозиційний блок". Будь ласка, включіть мікрофон.

  

22:09:22

ГУСАК В.Г.

Шановні колеги, шановний голово!  Я хотів би  все-таки повернутися до питання заробітної плати шахтарів. По-перше, заборгованість по зарплаті  в Україні перед шахтарями не мала місце  протягом 10 років, з 2004 по 2014 рік і повернулася з приходом уряду Яценюка.

Я все-таки хотів би спитати, мене не переконала відповідь міністра фінансів, хотів би спитати вас. Ці кошти, вони закладені саме на погашення заборгованості по зарплаті чи на якусь міфічну реструктуризацію вугільної галузі, через яку вони до шахтарів не доходять? І чи побачать зрештою шахтарі свої гроші, чи є у вас впевненість в цьому?

 

22:10:27

МЕЛЬНИК С.І.

Дякую. Ці кошти передбачені по програмі 1101590 здійснення заходів і забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості 1 мільярд 300 і за рахунок зменшення було здешевлення кредитів, це 1101580 здешевлення кредитів на будівництво та технічне переоснащення для державних підприємств. Всього 1 мільярд 300 гривень 300 мільйонів гривень, 1 мільярд 300 мільйонів гривень, що дасть можливість їх використати на зазначені цілі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Березюк Олег Романович, будь ласка.

 

22:11:07

БЕРЕЗЮК О.Р.

Прошу передати слово пані Тетяні Остріковій.

 

22:11:18

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановний пане доповідачу, цей бюджет, поданий урядом, містив дуже багато ризиків і загроз для місцевих бюджетів, і для коштів місцевих мешканців. Я б хотіла уточнити, саме завдяки зусиллям "Самопомочі", до другого читання уряд виправив власні помилки щодо реверсної дотації, щодо пільг та заборгованості за житлово-комунальні послуги. Я б хотіла уточнити у вас, як у представника комітету, які ще там є ризики для коштів місцевих громад, зокрема, як вирішується питання фінансування медичної субвенції і коштів, зарплат нашим медикам, про що бореться моя колега Ірина Сисоєнко протягом всього 2017 року? Які ще там є ризики для місцевих громад, для коштів місцевих мешканців і для збереження здобутків фінансової децентралізації?

 

22:12:13

МЕЛЬНИК С.І.

Дякую. Дійсно, по пільгах я сказав враховано. Реверсну дотацію також повернуто до діючого механізму. Але у зв'язку з тим, що 277 нових об'єднаних територіальних громад увійшли на прямі міжбюджетні стосунки, то тепер, коли вони будуть порівнювати перший варіант і остаточний варіант, буде в окремих мінуси із-за цього, що індекс податкової спроможності вплинув. І те, що ми добавили внутрішньо переміщених осіб, враховано.

Я вважаю, що залишається, і у нас була пропозиція, що все-таки з метою стимулювання, подальшого об'єднання громад, щоб ми базову дотацію, не 80 відсотків до коефіцієнту 0,9 індексу граничного відшкодовували, а хоча би сто. Я вважаю, це буде серйозна підтримка.

Наступне питання також нам вдалося… уряд розділив по первинно медико-санітарній допомозі, щоб працював і діючий механізм і можна було поетапно переходити на новий механізм фінансування. Але там є певна диспропорція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І заключне запитання, включіть мікрофон, Зубачу Любомиру Львовичу, будь ласка.

 

22:13:28

ЗУБАЧ Л.Л.

Передайте, будь ласка,  слово Ірині Сисоєнко.

 

22:13:34

СИСОЄНКО І.В.

У мене запитання, скажіть, будь ласка, чим перед урядом та парламентом України завинили українські медичні працівники? Чому саме в цьому році і Україна є єдиною державою, де і прибиральниця, і сторож, і лікар одержує мінімальну заробітну плату. Такого немає в жодній державі.

В цьому році ви довели медиків до того, що вони регулярно з протягнутою рукою виходили під стінки уряду та парламенту. Як результат – величезна кількість найкращих висококваліфікованих лікарів та медсестер залишили медичні заклади України.

В цьому році, який відбувся так і не підняли медичні тарифні розряди, "Самопоміч" протягом року вимагала додаткові 4 мільярди гривень, саме на оплату праці медичним працівникам. В бюджеті 2018 року така сама біда, і ви продовжуєте робити злочин по відношенню до тих, хто рятує щогодини життя українців…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

22:14:43

МЕЛЬНИК С.І.

Дійсно, якщо по освіті  все-таки нам вдалося хоча би на один тарифний розряд зменшити, зрушити це  співвідношення, то в охороні здоров'я... Так, в охороні здоров'я, на жаль,  ситуація залишилася без змін. І я вважаю, що за результатами I кварталу наступного року це одне з основних питань, на яке буде  необхідно звернути увагу, щоб хоча би  змінити співвідношення і зробити так, щоб не було  цієї несправедливості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час, відведений для запитань, завершений, і зараз ми переходимо до наступного розділу – це  виступи від фракцій і груп, а потім буде  від народних депутатів.

Зараз я прошу представників фракцій і груп провести запис на виступи від  фракцій і груп. Нагадаю, потім будуть від народних депутатів і а ж потім заключне слово. Прошу провести запис. Прошу взяти участь  у записі на  виступи від фракцій.

Отже, колеги, зараз першому слово надається представнику від "Народного фронту" , від "Народного фронту" буде мати слово…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Пашинський, Пашинський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Пашинський  буде від "Народного фронту".

Будь ласка, три  хвилини.

 

22:16:31

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні друзі, фракція "Народного фронту" буде підтримувати  бюджет. Ми проробили з  вами колосальну роботу, ми маємо бюджет зростання, ми дякуємо Прем'єр-міністру, ми дякуємо коаліції за те, що ми можемо зафіксувати ріст ВВП і можемо прийняти бюджет зростання.

 Зі своєї сторони як голова Комітету з питань оборони і безпеки, я звертаю увагу, щоб ми як коаліція взяли зобов'язання 5 відсотків ВВП направляти на оборону і безпеку з метою відбиття агресії Російської Федерації. Я прошу під стенограму і прошу міністра фінансів послухати уважно. Я зачитаю правки Комітету з питань оборони і безпеки. Я  надіюсь, Міністерство фінансів мене підтримає, і включити їх до другого читання до голосування:

Здійснити перерозподіл обсягу збільшення видатків загального спеціального фонду Державного бюджету на Міністерство економічного розвитку в сумі 700 мільйонів гривень з бюджету Національного космічного агентства;

здійснити перерозподіл видатків між Міністерством інфраструктури України та Міністерством оборони, передавши останньому видатки, передбачені  на забезпечення фінансування Державної спеціальної служби транспорту за напрямком 3105010;

передбачити в межах статті 6 проекту Положення про збільшення обсягу державних гарантій суб'єктів господарювання резидентів України за кредитними позиками, що залучаються для фінансування програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави в частині забезпечення Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України захищеними засобами зв’язку і спецзасобами у сумі 3 мільярда гривень;

суб'єктів господарювання резидентів України, які залучаються для створення виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення, в тому числі, для виробництва боєприпасів за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування будівництва житла для військовослужбовців, за проектами державної іпотечної установи, в цьому випадку альтернативним до надання державних гарантій варіантом є виділення прямого бюджетного асигнування у вигляді збільшення статутного капіталу державної іпотечної установи на фінансування іпотеки військовослужбовців в обсязі мільярд гривень, які будуть спрямовані на реалізацію проектів будівництва житла для військовослужбовців.

У "Прикінцевих положеннях", які стосуються – пункт 6 – які стосуються виконання програми, пов'язаної із підвищенням  обороноздатності і безпеки держави та містяться у Законі України "Про Державний бюджет України", а саме Кабінету Міністрів України передбачити у Державному бюджеті необхідні видатки Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державному космічному агентству, які здійснюють оплату закупівлі товарів, робіт і посуг для виконання програм, пов'язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави протягом строку дій відповідних господарських договорів, включаючи щомісячну плату відсотків за користування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу додати... Колеги,  я прошу  вас уваги. Це є правка до... під стенограму яка має бути зачитана. Тому тут повинно бути дуже детально озвучено під стенограму. Тому я додаю ще дві хвилини для завершення, так само, як я дав Співаковському. Будь ласка, це одночасно є позиція і Комітету з питань безпеки і оброни. Додайте 2 хвилини Сергію Пашинському.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами, позиками, залучені під державні гарантії суб'єктам господарювання резидентам України.

Міністерству оборони, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній Гвардії України, Національній Гвардії України, Державній прикордонній службі, Національній поліції України, Службі зовнішньої розвідки, Службі з надзвичайних питань, Державне космічне агентство беруть бюджетні зобов'язання за Програмою підвищення обороноздатності  і безпеки держави, що реалізується із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб'єктами господарювання резидентами України та Державна казначейська служба реєструє такі бюджетні зобов'язання у межах відповідних господарських договорів та надає на цю мету державні гарантії.

Питання, які стосуються спрощення процедур, що застосовуються під час будівництва об'єктів військової інфраструктури на території військових містечок та виробничої інфраструктури підприємств оборонно-промислового  комплексу, а саме: установити, що тимчасово до завершення особливого періоду проектування робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів на тер... благоустрою, що виконуються на території військових частин, установ, організацій Збройних Сил та інших утворених, відповідно до законів, військових формувань, а також проектування робіт з будівництва, реконструкції з якими укладено державний контракт з оборонного замовлення на виконання робіт оборонного призначення, здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Роботи з будівництва, реконструкції, реставрації, з якими укладено державний контракт з оборонного замовлення та виконання робіт оборонного призначення, відносяться до об'єктів, що за  класом наслідків відповідальності належать до СС1 та  середні  .......... СС2 не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Виконання будівельних робіт повинно здійснюватися відповідно до завершення проектної документації.

Кабінету Міністрів забезпечення внесення змін до актів Кабміну та Міністерства регіонального розвитку України, будівництва, житлово-комунального господарства щодо спрощення до завершення особливого періоду проекту проектування та виконання будівельних робіт на таких об'єктах, які виконуються безпосередньо на земельних ділянках, що перебувають у користуванні або належать на праві власності діючим державним підприємствам, з якими укладено державний контракт з оборонного замовлення  на виконання робіт з оборонного призначення.

Дякую всім. І прошу вас, ми голосуємо не за державний бюджет, ми голосуємо за бюджет...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергій, будь ласка, ви з Вінником проконсультуйтесь секундочку, будь ласка.

Я додаю 30 секунд завершити.

Зараз, колеги, перед тим, як я зачитаю наступного  доповідача,  я зроблю одне повідомлення, яке мене попросив  народний депутат. Секундочку! Народний депутат Домбровський попросив мене зачитати, що він просить врахувати його голос "за" в голосуванні за проект Закону про внесення змін до  Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році  (в другому  читанні та в цілому). Я обіцяв публічно оголосити, і я оголосив.

30 секунд. Завершіть, пане Сергій.

 

22:22:56

ПАШИНСЬКИЙ С.В. У межах статті 6 проекту бюджету прибрати суми, мною озвучені, в сумі 3 мільярди гривень, мільярд  гривень, які я озвучував на розсуд Міністерства фінансів. То єсть ми статтю оставляємо, перелік оставляємо, суми  знімаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Опозиційного блоку"  слово надається Наталії Королевській. Будь ласка.

 

22:23:12

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановні колеги! Бюджет 2018 – це велика афера. Сьогодні ми побачили, що остаточно пропонує уряд: це пенсія – 50 доларів, це мінімальна заробітна плата – 120 доларів,  це прожитковий мінімум – 60 доларів.  Ваші соціальні стандарти  дає можливість людям пити воду, нюхати продукти в магазині, дивитися на ліки в аптеці і все.

Сьогодні ви дали бюджет до другого читання. Ну це просто шок. Ви пропонуєте 40 мільярдів гривень додатково зібрати з місцевих бюджетів,  надрукувати,  зібрати з державних підприємств. Але  при цьому ви ні копійки не додаєте до  пенсій, заробітних плат та прожиткового мінімуму. Це нонсенс, коли в умовах війни, тотальної бідності піднімають не пенсії та заробітні плати, а друкують гроші,  піднімають тарифи та піднімають ціни.

Ви кажете, що у нас немає грошей? Але уважно подивитися на бюджет, то гроші є. Ну наприклад, ви знайшли 500 мільйонів гривень на виробництво фільмів, ви знайшли 200 мільйонів гривень на власний самопіар на телеканалах, ви знайшли 1 мільярд 200 мільйонів гривень на ветеринарні лікарні, 175 мільйонів гривень ви додатково надаєте на медицинські заклади Державного управління справами та інше. Але при цьому ви не знайшли жодної копійки, щоб підтримати наших пенсіонерів, щоб підтримати сьогодні військових пенсіонерів, щоб підтримати переселенців.

Але третє питання, це взагалі нонсенс. Ви 7 мільярдів гривень вперше в Україні пропонуєте розподіляти в ручному режимі. Це порушує Конституцію, це створює великі корупційні ризики.

Тому "Опозиційний блок" буде голосувати проти цього бюджету. "Опозиційний блок" буде звертатися до Конституційного Суду, щоб признати цей бюджет неконституційним, тому що це бюджет війни та бідності. Це не бюджет миру та майбутнього нашої країни.

Ми вам надавали пропозиції, ми чітко вам запропонували проект бюджету, як повернути країну до миру та розвитку, але ви не хочете цього. Ми голосуємо проти.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

22:26:23

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від "Батьківщини" Олександрі Кужель слово надається.

 

22:26:27

КУЖЕЛЬ О.В.

Я розумію, що багато громадян України зараз слухає, яким чином ми приймаємо бюджет. І я в більшості звертаюся до вас, бо всі інші, які сьогодні, я побачила за ці часи прийняття бюджету розуміння тих слів, які ви пишете в Фейсбуці: у корыта, распил бюджета. Оце демонстрація того, що ми побачили.

Як, ми дивимось, приймають бюджет в демократичних країнах? Кожне міністерство в парламентсько-президентській країні повинен прийти в профільний комітет і доповісти всі програми, які ми повинні проглянути і затвердити до бюджету. Чи то дипломатичне утримання, чи промислова політика, чи охорона здоров'я. У нас це робиться під столом. Ніхто не бачить. І це є не демократія, це є грубочайшая корупція.

Друге. На вимогу Європейського Парламенту ми тут прийняли дуже важливий законопроект, поставили птичку на адаптацию, називається: "Про державні програми". Нагадаю, що згідно цього законопроекту ви не маєте права відкривати нові програми підтримки держави з коштів державного бюджету, якщо ви не закінчили старі програми.

Скажіть, будь ласка, якщо Дніпропетровськ скільки років будує метро?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Дніпро. Дніпро.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Дніпро, Дніпро! І ніяк не закінчать. А Запоріжжя, міст? І ви знову повідкривали нові програми, щоб порозсувати по різним регіонам якісь кошти. Це сором. Ви однією рукою приймаєте європейський закон, а другою його порушуєте.

Третє. Я ставила до Прем'єра це питання. Ви ж обіцяли, децентралізація, об'єднуйте громади, при тому, перспективний план передбачав тільки спроможні фінансові громади. А що ви зробили? Вы завели "слона", сказали, что отберем 80 процентов. А потом, коли відстояли ми, знову 50, як є сьогодні, все выдохнули и сказали: "Господи! Слава Богу!" Так це ж було і до об'єднаних громад! І що зараз? Громада об'єдналась. Ви на них переклали всі комунальні послуги, всі плати і даже передали на них борги за теплопостачання і комунальні платежі, і льготы за дітей війни і чорнобильців. І ви забираєте у них горизонтальное вирівнювання. Це є сором!

Щодо медичної реформи. Дорогі, ви подивіться, як вони кричали, що потрібна ця реформа. А я говорила, що ця "команда боевых пингвинов" …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити дайте, будь ласка.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Вона нічого не зробить, і вони зараз не готові її впроваджувати.

Ми приїхали з Копенгагена, я хочу, щоб ви знали, програма ЮНІСЕФ нам показала: на рахунку України 23,8 мільйона доларів. Це 9 мільярдів. 9 мільярдів, лежать гроші, які бюджет не використовує для громадян, і не мають ліки.

Коли я до вас звернулася у вересні місяці, для пограничников, не на откат дороги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановна пані Олександра… У нас же є регламент.

Хорошо. Пані Олександра, я тільки прошу вже не кричати, тому що це і бюджет, але це є коректність…

 

КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так я, хорошо, я вам ще хвилину додам.

 

КУЖЕЛЬ О.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Пані Олександра, я прошу тільки не кричати. Позиція зрозуміла. Дякуємо за висловлену позицію.

Зараз від "Самопомочі" пані Тетяна Острікова. Будь ласка, пані Тетяна.

 

22:30:51

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, шановні українці! Бюджет на 2018 рік затверджено на недостовірних макроекономічних показниках. Бо ці показники затверджувалися в травні, і про подачі у вересні бюджету до першого читання уряд навіть не удосужився переглянути їх. Внаслідок цього за місяць до другого читання в бюджеті знайшлося 35 додаткових мільярдів гривень доходів. Це в той час, коли нам говорять, що зараз не можна скасувати податок на прибуток і запровадити податок на виведений капітал як стимул пожвавлення економіки, бо в нас, виявляється, немає компенсаторів. Уряд за місяць між першим і другим читанням абсолютно легко, шляхом зміни макроекономічних показників, знайшов 35 додаткових мільярдів доходів бюджету. Давайте тепер подивимося, на що уряд пропонує нам їх поділити. Тому що окремо з доходами в нас з'явилося 40 мільярдів додаткових витрат. На що вони йдуть?

Шановні колеги, в 2017 році на ГПУ було закладено 4,6 мільярда, зараз на ГПУ в цьому році додатково 2,1 мільярда гривень.  На СБУ в цьому році додатково 1,6 мільярда гривень. На МВС, шановні українці, додатково в цьому році плюс 19 мільярдів гривень, плюс 19 мільярдів. Це у той час, коли ми на фракції говорили з міністром оборони і армія, потреби армії у воюючій країні під час війни профінансовані у цьому бюджеті лише на 46 відсотків. Тобто армія недофінансована, а уряд пропонує нам будувати поліцейську силову державу, кошти платників податків перерозподіляти на правоохоронців, які потім тут стоять навколо Ради, охороняють тисячу протестуючих, народних депутатів не пускають до Верховної Ради. А потім ці ж правоохоронці прибігають до платників податків з обшуками маски-шоу, і ті платники, хто платить у бюджет, утримують цю гвардію силовиків при недофінансуванні тотальному армії.

Давайте подивимося далі. Бюджетна децентралізації. Завдяки зусиллям "Самопомочі", інших фракцій і партій уряд, нарешті у ньому між першим і другим читанням трошки інстинкт самозбереження включився. Завдяки цьому хоча б реверсну дотацію і пільги, і заборгованості по ЖКП залишили на тому рівні, на якому вони у 17-му році. Але ж у нас далі системно руйнуються здобутки децентралізації.

Мені зараз колега Сисоєнко говорить, що медична субвенція недофінансована на 4 мільярди, це зарплати медичних працівників. У той час знаходяться кошти у бюджеті додаткові між першим і другим читанням 16 мільярдів на субсидії. Ми задали міністру фінансів питання: де верифікація субсидій, де верифікація отримувачів? Ці кошти з бюджету прямо викачуються на облгази. Де монетизація субсидій, щоб ці кошти йшли прямо людям? На субсидії – 71 мільярда, а на заходи енергоефективності по програмі "Теплі кредити" – 400 мільйонів. А на якісь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Будь ласка, завершуйте.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. А на якісь незрозумілі програми, які розподіляються між своїми, додатково 2 мільярди по енергоефективності.

Тому "Самопоміч" не може підтримати це здирницький бюджет силової поліцейської держави. Ми вимагаємо запровадити парламентський контроль за коштами, які витрачаються на правоохоронців, і за коштами, які витрачаються на оборону. Тому що так не може бути: на поліцейського, а не на армію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступаючий лідер фракція Радикальної партії Олег Ляшко. Будь ласка.

 

22:34:43

ЛЯШКО О.В.

 Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановний колего з "УКРОП" Олександр Шевченко, коли я ось зараз йшов до трибуни в слід мені каже: "Проси ще щось". Пане Олександре, і вам, і всім іншим колегам скажу, все, що ми просимо, все для українців. Зарплата, пенсія, робочі місця, відновлення економіки і, я сподіваюсь, що ви разом з нами будете у цій боротьбі за підвищення рівня життя українців. Це те чого ми не просимо, а вимагаємо в Прем'єр-міністра Гройсмана. Володимире Борисовичу, я хочу вам подякувати за те, що за останні півроку ми, можливо, разів 20 не менше з вами зустрічались і обговорювали, знаєте, яке питання, шановні колеги, хтось із вас обговорює з Прем'єром скважини, хтось із вас обговорює якісь, там, пільги, якісь преференції, а я з Прем'єром обговорював одне питання – підвищення зарплат, підвищення зарплат для українців, підвищення зарплат, тому що це ключове для подолання бідності в країні.

Володимире Борисовичу, проект бюджету ,який ви подали 3700 мінімальна зарплата з нового року – мало. Безумовно, це краще ніж 1400, що було до нинішнього року. Але це не дає можливості українцям жити достойно. Тому команда Радикальної партії ставила вимогу 5 тисяч гривень мінімальна зарплата з нового року. на жаль, я хочу повідомити українцям, що в результаті тривалих дискусій ми намагаємося знайти компроміс. Можливості бюджету, які проаналізували дохідну частину бюджету і, ми вважаємо, що є всі можливості з ІІ кварталу встановити мінімальну зарплату на рівні 4200-4300 гривень на місяць. Безумовно, це менше ніж 5, але це краще ніж 4200. Якщо ми щороку хоча б на тисячу гривень для мільйонів людей підніматимемо зарплату це буде супер, тому що підвищення зарплат тягне за собою підвищення пенсій. Мільйони людей, особливо   пенсіонерів в колгоспі, які пропрацювали все життя, отримають мізерні пенсії, бо вони працювали за трудодні. Підвищення зарплат дасть можливість підняти пенсії.

Тому фракція Радикальна партія звертається до Прем'єр-міністра з вимогою підтримати нашу пропозицію і мінімальну зарплату з ІІ кварталу 2018 року 4 тисячі 300 гривень на місяць. Це та компромісна пропозиція, на яку ми можемо погодитися. Наступне підвищення – з 1 вересня 2018 року, і це дасть можливість подолати бідність, нові робочі місця, нова економіка, достойне життя українців у рідній країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є ще у нас бажаючі виступити від політичних груп, представлених в Верховній Раді України. "Відродження"? "Воля народу"?

Заключний виступ від фракцій, потім у нас будуть виступи від народних депутатів України.

Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка", "Солідарність".

Будь ласка, Ольга Червакова.  Прошу вас.

 

22:38:20

ЧЕРВАКОВА О.В.

А скільки часу?  Доброго дня, шановні колеги. 1 травня 2013 року було  підписано Указ Президента про надання статусу Національного парку "Біличанському лісу". Це місто Київ. Таким чином, 4 тисячі гектарів рекреаційної зони було приєднано до НПП "Голосіївський" і надано цьому лісу найвищий природоохоронних статус – це Національний парк. Згідно Указу Президента до кінця 2016 року Мінприроди мало здійснити природоохоронні заходи, тобто це розроблення проекту створення, лісовпорядкування, винесення меж в натурі.

Я хочу сказати, що зараз ми  маємо вже кінець 17-го року. Можемо святкувати (в лапках) "сумний ювілей", коли вже рік не виконано Указ  Президента. Це притому, що тільки в цьому році Мінприроди на природоохоронні заходи мало 360 мільйонів гривень.

 Я протягом останніх двох років надсилала в різні абсолютно відомства запити і звернення з цього питання. Остання відповідь Мінекології мене вразила своєю  такою, чесно кажучи, відвертістю.

"Враховуючи зазначене, Мінприроди позбавлене фінансових можливостей підтримки виконання всіх природоохоронних заходів, оскільки загальний обсяг видатків перевищує відведений обсяг на цей рік майже в п'ять разів", – пише мені  Міністерство екології.  Це при тому,  що такі бюджетні запити до Мінекології надходили в 2015 році, в 2016 році і в 2017 році також.

Шановні колеги, я розумію, що,  можливо,  говорити про екологію з цієї трибуни не популярно, але це питання  нашого майбутнього, це питання майбутнього наших дітей, це питання того, чим  ми будемо дихати. І я хочу сказати, що зволікання подальше з винесенням меж в натурі Біличанського лісу, призведе до тотального дерибану і знищення 4 тисяч гектарів рекреаційної зони.  Це не просто рекреаційна зона, це заповідний ліс, який досі долає наслідки Чорнобильської катастрофи.

Шановний Володимире Борисовичу! Я дуже прошу вас взяти це питання під особистий контроль тому що всі ті відповіді на запити і звернення, вони фактично є відписками. А виконання Указу Президента про Біличанський ліс уявляє собою такий собі італійський страйк – це безвідповідально. Я дуже-дуже прошу  в цьому році поставити  в цьому питанні  крапку і винести межі  в натурі Біличанського лісу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Бюджет, звичайно, не зводиться тільки до проблематики Біличанського лісу, а  я так розумію, що, Ольго, ваша фракція підтримує бюджет. Правильно?  Слава Богу. Щоб ми зрозуміли з виступу, про що йдеться в контексті бюджету.

Колеги,  я би попросила записатися зараз на обговорення від народних  депутатів України. У нас 9 хвилин буде на виступи народних депутатів України. І можна по-тихеньку повертатись до сесійної зали тому що зараз виступи від народних депутатів, потім у нас буквально два-три  там підсумовуючих таких, консолідуючих і ми голосуємо.

Пан Сугоняко передає слово, 6 хвилин виступає Каплін, це Сугоняко і Каплін,  6 хвилин. Налаштуйтеся. 

Будь ласка, пане Каплін.

Будь ласка, будь ласка, шість хвилин. Будь ласка, пану Капліну увімкніть мікрофон з місця, він буде виступати шість хвилин, використовуючи час Сугоняко і Капліна.

 

22:42:23

КАПЛІН С.М.

Так, пані Ірино, я буду виступати 6 хвилин і буду говорити про те, і про тих, хто тут, на жаль, сьогодні весь день бюджетного процесу не говорив. Буду говорити про півмільйона ветеранів Міністерства внутрішніх справ, які протягом року провели під Кабінетом Міністрів України майже 20 мітингів. Люди приїжджали з усієї держави, люди свого часу своєю спиною закривали вас з вами, зокрема народних депутатів, від беззаконня. Кожен день йшли на роботу, а їх дружини чекали чи повернеться ця проста людина живою із своєї роботи. Сьогодні вони отримують пенсію на рівні 1 тисяча 400, 1 тисяча 500 гривень і це є неприпустимо в цивілізованій розвиненій начебто, як наша, державі, це неприпустимо є по відношенню до півмільйонної армії людей, які ризикували своїм життям протягом багатьох років.

Я від імені армії цих людей хочу звернутися тут до Прем'єр-міністра України, до профільного віце-прем'єра Розенка, до міністра соціальної політики, до народних депутатів України, ми не маємо морального права  більше зволікати і перекладати на майбутнє вирішення цього питання. Ми провели низку консультацій з віце-прем'єром Кубівим, на жаль, виявилося, що нас просто водили за носа, ніхто не хоче вирішувати питання цих людей.

Друге. Я тут буду говорити про простих громадян, про селян, про робітників, які не можуть вижити на зарплату ні 3 тисячі 200, ні 4 тисячі 200, ні 5 тисяч 200, бо ви, на відміну від них, не ходите в українські базари, не ходите в українські аптеки, ви не купуєте українських речей, ви по десять, п'ятнадцять, по двадцять раз їздите відпочивати за кордон протягом року і тут розказуєте про закон "Купуй українське, плати українцям". Ви б самі купували українське, а не їздили на мерседесах та гелікоптерах, не літали, на свої зустрічі з виборцями, а потім пересаджуєтесь у дев'ятки і шістки, вітчизняного, радянського ще виробництва, щоб замилювати простим людям очі, про начебто відсутність свого багатства. Декларуєте мільйони, десятки мільйонів доларів і тут розпинаєтесь, бризкаєте жовчу з трибуни Верховної Ради, начебто захищаючи простих людей.

Я буду говорити про цих людей і про необхідність, і, головне, можливість збільшити для них пенсію мінімум до 5 тисяч гривень, на першому етапі, мінімальну пенсію, і мінімальну зарплату до 10 тисяч гривень. І це сьогодні є абсолютно реально.

Наша політична сила Соціалістична партія України, Соціал-демократична партія, Робітнича партія при підтримці Партії пенсіонерів і інші лівоцентристські сили, і профспілки, сьогодні надіслали до уряду надзвичайно детальне обґрунтування того, як це можна зробити. Ви маєте, якщо треба тут, змінювати не Податковий кодекс, а взагалі Конституцію, зменшувати кількість народних депутатів України, заощаджувати на уряду, на Президенті, на адміністраціях, на районних, на обласних адміністраціях. На утриманні всіх цих неймовірно коштовних і розкішних споруд, де ви працюєте, і ці гроші направляти на підтримку простих, пересічних українців. Ось, на чому має бути зосереджена ваша увагу, замість цього ви сьогодні ганебно, підкилимно, без обговорення, на очах усієї країни, в день, коли приймається бюджет, піднімаєте собі вдвічі заробітну платню. І ви хочете відновлення довіри до парламенту? Відновлення довіри до влади, в цій країні? Ви хочете, щоб люди продовжували затягувати свої паски? Та не буде цього ніколи, люди повстануть, вони вийдуть сюди, боротися за своє краще, заслужене життя. Бо ці нещасні пенсіонери і пенсіонерки збудували ці фабрики, збудували ці заводи, збудували ці дороги, збудували і захищали всю нашу Україну, нашу країну. Сьогодні ви їм плюєте в душу, ви їм плюєте їм в обличчя. Ви залишаєте їх один на один із злиднями, з бідністю.

Цей бюджет, який сьогодні обговорюється, є насправді коритом. І ви, як біля корита, біля трибуни Верховної Ради під президією тут, в останні хвилини перед голосуванням фактично "дерибанили" цей  бюджет.

Ви сьогодні зробили нуль відсотків ПДВ на імпортні електромобілі! Послухайте, середня вартість імпортного електромобіля складає 20 тисяч доларів. Людина, яка має 20 тисяч доларів на електромобіль, точно має ще 4, щоб заплатити за ПДВ. А чому ви не скасуєте ПДВ на гречку, на цукор, на крупи, на хліб врешті-решт для того, щоб облегшити життя простих українців? Чому ви йдете  шляхом обслуговування олігархії?

Наступне, я хотів би, щоб сьогодні підтримати свою колеги із "Самопомочі" Ірину Сисоєнко: ви обрікли на ганебне, жалюгідне існування тих, хто рятує щодня – щодня рятує! –  життя ваших дітей, ваших онуків, тих, хто стоїть сьогодні на цьому "медичному фронті", наче в окопі. Ті люди, які сьогодні отримують мінімальну зарплату і які благають вас під урядом, під адміністраціями звернути уваги на їх потреби.

Ви сьогодні влаштували черговий дерибан бюджету. Вся країна… (Шум у залі) Вся країна… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я прошу тиші в залі!

Шановний пане Каплін, це була майже поема. Майже поема, але ми обговорюємо бюджет. 15 секунд завершити. 15 секунд – крапка! Всі вже прокинулися, готові голосувати. 15 секунд завершити. (Шум у залі)

 

КАПЛІН С.М. І останнє, я хочу, щоб ви, якщо, українці, зараз сидите чи стоїте, щоб ви, дорогі українці, сіли, бо ви зараз впадете: у цьому бюджеті знову є пожежні машини, у цьому бюджеті є новела – "пожежні гелікоптери". Ми з вами дожилися "до ручки"!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Колеги, зараз із такою ж увагою я прошу вас вислухати останнього депутата, який буде виступати в рубриці "від депутатів", народного депутата Німченка від "Опозиційного блоку", прошу, будь ласка.

 

22:49:36

НІМЧЕНКО В.І.

Народний депутат Німченко, "Опозиційний блок" передає слово Скорику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули, почули. Скорик буде виступати, не Німченко, а Скорик. Будь ласка.

 

22:49:51

СКОРИК М.Л.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Я, в першу чергу, звертаюсь до громадян України, тому що я розумію, що в цьому залі вже знайдені голоси за бюджет 2018. Я ще раз мушу наголосити, що Політична партія "Опозиційний блок",  фракція Політичної партії "Опозиційний блок" ні в якому разі не  буде підтримувати даний бюджет.

Я  хочу наголосити на деяких питаннях, які не  торкнулися мої колеги, які щойно виступали в цій залі і, я вважаю, справедливо критикували цей бюджет. Можу сказати, що  є позитивна новела в цьому бюджеті – це те, що ми приймаємо цей бюджет 7 грудня, а не 29-го, як завжди, під ялинку вночі і так далі і маємо можливість хоч якось його розглянути. Він був розглянутий більш-менш згідно процедури, я за це вдячний прем'єр-міністру і Кабінету Міністрів.

Але цей бюджет – це бюджет поліцейської держави, бюджет абсолютно бідних громадян, бюджет, який не дає можливості нашій державі розвиватися. Я маю наголосити на одному питанні, яке... якого практично ніхто не  торкався сьогодні в обговоренні, це питання державного боргу. Ми фіксуємо державний борг на рівні більше двох трильйонів гривень в цьому бюджеті. Я мушу нагадати присутнім в залі представникам коаліції, що коли вони прийшли до влади, держаний борг складав 564 мільярди гривень, зараз  - більше двох трильйонів.

Наша фракція пропонувала направити більше 7 мільярдів гривень тих коштів, які ви начебто вилучаєте, згідно рішенням судів і так далі, і конфісковані кошти на те, щоб зменшувати державний борг. Я вважаю, що це було б справедливо по відношенню до майбутніх поколінь наших громадян.  Крім того, ви даєте можливість в цьому бюджеті і в інших документах Міністерству фінансів без погодження з бюджетним комітетом, з Верховною Радою здійснювати випуски державної позики, позики державного займу, не погоджуючись з будь-якими державними органами. Я вважаю, що це шлях до збільшення державного боргу понад той рівень, який наданий Державним бюджетом.

Ще  раз кажу, цей бюджет ні в якому разі не можна підтримувати, і можна дуже довго критикувати питання стосовно того, що недофінансовані питання медицини, недофінансовані питання  соціального захисту. Взагалі сказати щось позитивне про цей бюджет, крім того, що  він приймається більш-менш в свій термін, не  можна.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тут просто… Да, дивіться.  В принципі ми маємо вже завершити обговорення,  але тут були згадки одне одного, і тому зараз, будь ласка,  30 секунд пані Сисоєнко. Прошу вас. Репліка. Не згадуйте одне одного заради бюджету. 

 

22:53:05

СИСОЄНКО І.В.

Я хочу зазначити… хочу зазначити про те, що  в Державному бюджеті на наступний рік катастрофічно  низька цифра є додатком до медичної субвенції в  порівнянні з цим роком. Лише на 780 мільйонів дофінансовується медична субвенція  до фонд оплати праці. В цьому році заборгованість склала 4 мільярди гривень. І ці  780 мільйонів є краплею в морі по відношенню до тих сум, які заборгував уряд нашої держави до медичних працівників. То ж ми вимагаємо, і я дуже рада те, що вимога підняття заробітних плат для медичних працівників є спільною позицією багатьох фракцій цього парламенту, багатьох народних депутатів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.  Дякуємо за репліку.

Зараз народний депутат  Бондар, будь ласка,  від "Народного фронту". Там були згадки,  будь ласка,  хвилину так само.  

 

22:53:57

БОНДАР М.Л.

Дякую. Бондар Михайло, 119 виборчий. Я хочу подякувати уряду, який дослухався до  пропозицій підкомітету вугільної промисловості і  додатково виділив мільярд фактично на зарплати для шахтарів державних вуглевидобувних підприємств. І  300 мільйонів, які є на модернізацію шахт, цього замало. Я хочу звернутися  до членів уряду, щоб  в подальшому все-таки знайшлися кошти, добавилися до тієї статті, яка є на  модернізацію і на переоснащення шахт. І в такий спосіб, розробивши нові лави, закупивши нове обладнання, дати можливість вийти нашим шахтам державним на беззбитковість і в подальшому не заложувати кошти на дофінансування цієї галузі на заробітну платню. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Бондар.

Тепер, шановний пан Давиденко, який озвучує так само ту позицію, яка тут звучала тільки що в консультаціях з урядом і з бюджетним комітетом, і з представниками фракцій коаліції.

Прошу, будь ласка, шановний пане Давиденко, ваша хвилина, прошу. Мікрофон увімкніть на трибуні, на трибуні увімкніть мікрофон. (Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …відіграються на аграріях. Просто з понеділка опустять рівно на… І не важно, чи фермер, чи великий, чи малий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Давиденко, будь ласка, ваше слово.

 

22:55:19

ДАВИДЕНКО В.М.

Шановні…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …не працює, що ти…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Все працює.

 

ДАВИДЕНКО В.М. А чого? Шановні колеги, я хотів би, щоб ми все-таки повернулися трошки назад. Тільки що в залі ми ставили на підтвердження 2 поправки: 99-у і 180-у. 180-а, вона касається повернення ПДВ при експорті таких сільськогосподарських культур як рапс, соя і соняшник. Якщо не буде цього повернення, то аграрії втратять по нашим підрахункам порядка 9 мільярдів гривень. Тобто ми в них забрали спецрежим, але обіцяли, що вони будуть отримувати повноцінне відшкодування ПДВ.

На сьогоднішній день іде перекос в сторону якихось ділків. 99 поправка говорить про те, що нормативно-грошову оцінку, яку сьогодні затверджують на сесіях районних рад, буде, буде затверджувати Фонд держмайна. Я вважаю, що це неприпустимо, ми повинні іще раз поставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте.

 

ДАВИДЕНКО В.М. …відхилили. Прошу поставити і ці 2 поправки до Податкового кодексу не включати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, а, шановні колеги, послухайте, що відбувається. Колеги, я прошу вас іти з трибуни. Вас почув керівник уряду, і потім він підсумує все, що зараз звучить, от як підсумовуючи виступи в контексті обговорення бюджету.

Колеги, я прошу вас вийти з трибуни. І зараз слово надається, тут дуже багато говорилось про децентралізацію, в контексті децентралізації надається слово представнику голови Асоціації міст України, нашій колежанці пані Оксані Продан. Будь ласка, пані Продан включіть мікрофон. Будь ласка.

 

22:57:29

ПРОДАН О.П.

Шановні колеги! Шановний Володимире Борисовичу! Я зараз до вас звертаюсь не як керівник групи "УДАР", а як представник голови Асоціації міст України в парламенті, Віталія Кличка, яка працювала разом з мерами, разом з урядом над проектом бюджету, над проектом змін до Бюджетного кодексу, починаючи з вересня.

І хочу сказати, що було проведено дуже багато зустрічей і дуже багато дискусій. Ми багато мали пропозицій, претензій, зауважень до першої редакції змін до Бюджетного кодексу. Так само мери мали багато застережень і мають багато застережень до бюджету вісімнадцятого року.

Разом з тим, для мене було відкриттям те, як відбувалась сьогодні ця процедура узгодження між Асоціацією міст України і урядом, і парламентом. І зараз я хочу подякувати за те, що вперше з Революції Гідності. Володимир Борисович, можна, я закінчу? Вперше з Революції Гідності ми маємо дійсно узгоджену позицію і дійсно відкритий діалог між мерами, між тими людьми, які працюють в громадах, і урядом.

Хочу подякувати бюджетному комітету, який багато часу провів саме з головами різних місцевих рад для того, щоб відпрацювати ту позицію, яка потрібна місцевим громадам. Хочу звернути увагу на декількох моментах, які прийняті, яких не було раніше ніколи. Це прямі міжбюджетні відносини 299 об'єднаних територіальних громад. Це те, що багато разів обіцяли і що, нарешті, зроблено. Ми провели в цих змінах, які сьогодні голосуються, можливість для об'єднаних територіальних громад самостійно встановлювати місцеві податки і збори.

Те питання, яке ставили мери, яке дуже турбувало всіх стосовно   реверсів, стосовно пільг на житлово-комунальні послуги, освіти, охорони здоров'я,  середньострокові позики. Ці питання враховані в бюджеті 2018 року.

Так, у нас є питання, і ми далі будемо працювати над зміною формули реверсу. Ми все зробимо для того, щоб  рента на воду була такою, як вона потрібна місцевим громадам, і всі інші питання.

Але я хочу сказати, що цей процес підготовки бюджету став першим кроком у дійсно повній співпраці між урядом, парламентом і Асоціацією міст України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Зараз, хвилину. Хвилину.

Колеги, тепер у нас залишається ще виступ Представника Президента в парламенті Ірини Луценко. І потім – Максим Курячий, який зачитає ті позиції, які так само напрацювали фракції коаліції, перед фінальним голосуванням по бюджету. І також коментар від Ніни Петрівни і коментар від уряду щодо озвученої позиції по Давиденку.

Пані Ірина, будь ласка, вам слово зараз.

 

23:00:43

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги, вперше, мабуть, за останні роки після плідної конструктивної роботи коаліції, всіх депутатських фракцій і груп, разом з Кабінетом Міністрів України ми напрацювали достатньо збалансований і ґрунтовний бюджет.

За наполяганням Президента України як головнокомандувача і як гаранта соціальних гарантій громадян України, за наполяганням нашої фракції ББП в цьому бюджеті змінилися наступні показники. Фінансування сільської медицини збільшилося від 4 до 6 мільярдів. До 164 мільярдів зросла національна безпека і оборона. Збільшилося фінансування на будівництво і відновлення доріг – до 40 мільярдів. Збільшився фонд енергоефективності. Зменшилися ставки ренти на нові скважини. Таким чином ми стимулюємо виробництво національної нафти і газу. Ми збільшили ДФРР з 2 мільярдів до 6 мільярдів, що дасть можливість підтримати місцеве самоврядування і об'єднані територіальні громади. Збільшилося фінансування на сільську інфраструктуру, на освітлення, на питну воду, на скважини, на водогони, на дороги. Збільшилося фінансування на патріотичні фільми, що так необхідно сьогодні для української держави. Ми повернули фінансування через державний бюджет коледжів і технікумів, які знаходяться у структурі університетів. Це 371 учбовий заклад, це більше 200 тисяч працюючих. Це освіта, яка дає нам надію на відродження української молоді і України як індустріальної і високорозвинутої держави.

Я вдячна всім фракціям, які прийняли в цьому участь. І прошу депутатів з поправкою, яку зараз зачитаю Артур Герасимов, підтримати цей бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз Артур Герасимов і Максим Курячий, потім підсумовує Прем'єр-міністр. Прем'єр-міністр підсумовує сьогоднішнє обговорення.

Будь ласка, пане Артуре.

 

23:03:05

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги, шановний головуючий! Хочу сказати, що, дійсно, цей бюджет є найбільшим в історії країни. Хочу ще раз наголосити, що у ньому значно збільшені витрати на підвищення ефективності нашої армії, на підвищення ефективності нашої оборонної промисловості, на підвищення ефективності нашої обороноздатності. У ньому завдяки фракції "Блоку Петра Порошенка", ще раз хочу повторити, збережений експеримент, започаткований Президентом України, який стосується ремонту доріг. Крім цього, у ньому закладені значні кошти на соціальні потреби українського населення, закладені значні кошти на програму впровадження сільської медицини, започаткованої Президентом України.

Прошу підтримати цей бюджет з врахуванням наступної технічної правки. "Прикінцеві положення" проекту Закону про бюджет доповнити пунктом такого змісту: "Установити, що норми і положення пункту номер 13 підрозділу 2 та пункту 15 підрозділу 5 розділу ХХ "Прикінцевих положень" Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним збором операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, діють до 01 січня 2019 року".

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, останній виступ у нас від Максима Курячого, який озвучить поправки і ті норми, які були узгоджені представниками фракції коаліції в консультаціях з бюджетним комітетом і в консультаціях з профільними міністерствами і урядом в цілому. Прошу, будь ласка. Це все йде під стенограму.

 

23:04:45

КУРЯЧИЙ М.П.

Шановний пане Прем'єр-міністр! Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Ну, насправді, градус дискусії в цій залі сьогодні зашкалює. І є з чого приводу піклуватися, оскільки ми приймаємо, ну, мабуть, фінансову Конституцію на наступний рік і відповідальність дуже велика. Ми щойно провели і закінчили останню таку нашу нараду з цілою низкою, групою величезною народних депутатів і ми просимо також врахувати під час голосування наступні наші пропозиції, а саме з урахуванням нового Закону про державну службу в 2018 році існуватиме незабезпечена потреба у видатках на оплату праці. Цього допустити неможливо. Положення, схвалених Верховною Радою, бюджетних висновків з цього питання урядом, на жаль, не враховано і не міститься у висновках бюджетного комітету за наслідками розгляду законопроекту щодо проекту про державний бюджет.

За таких обставин для працівників відсутня мотивація для професійного росту, підвищення результативності ефективної та ініціативної роботи також, на жаль, продовжується відтік висококваліфікованих кадрів. Цього допустити неможливо, ситуацію треба виправляти. І саме тому, зважаючи на пропозицію уряду щодо застосування єдиних підходів до визначення рівня оплати праці в органах державної влади, ми просимо підтримати необхідність збільшення видатків на оплату праці працівників вищих органів влади Адміністрації Президента, Верховної Ради, уряду та Мінфіну і простих людей там.

Суть пропозиції полягає в наступному. Внести такі зміни до додатку 3 за загальним фондом щодо видатків споживання, а саме: збільшити Апарату Верховної Ради за кодом 0111020 на 59 мільйонів 990,8 тисяч гривень, з них оплата праці на 49 мільйонів 172,8 тисяч гривень. Збільшити Державному управлінню справами за кодом 0301010 на 26 мільйонів 088, (з комою) 5 тисяч гривень, з них оплата праці на 21 мільйон 384 тисячі гривень. Збільшити уряду за кодом 0411010 на 28 мільйонів 460, (через кому) і дві десятих тисяч гривень, з  них оплата праці на 23 мільйони 328 тисяч гривень.

Збільшити Мінфіну за кодом 3501010 на 31 мільйон 446,7 тисяч гривень, з них оплата праці на 25 мільйонів 776 тисяч гривень.

Збільшити Генпрокуратурі за кодом 0901010 на 400 мільйонів гривень, з них оплата праці на 327,8 мільйонів гривень. Збільшити Національній академії медичних наук України по коду 6561060 на 3 мільйони гривень…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. 

 

 КУРЯЧИЙ М.П. Це дуже важливо, прошу уваги. У назві бюджетної програми за кодом 2201870 слова "реконструкція з перепрофілюванням" замінити словом "перепрофілювання" (крапка).

Далі. Технічні, але дуже важливі зауваження. По коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2511120 по коду функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0180. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилих приміщень для сімей загиблих осіб визначених абзацами 5 – 8 пункту 1 статті 10 Закону України  про статус ветеранів війни гарантій їх соціального заходу після цих слів крапку з комою замінити просто на кому. Це дуже важливо, оскільки, щоб не виникало двочтений, оскільки така редакція, якщо її залишити, буде  стосуватися лише до осіб з інвалідністю І-ІІ групи і не розповсюджується на сім'ї загиблих. Ми не можемо цього допустити з цієї же історії, з цієї же теми: за кодом програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету 2511200 за кодом функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету 0180. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам  на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав визначених у абзаці першому пункту  першому статті  10 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" аналогічно як і в попередній раз, замість крапка з комою, поставити просто кому. Така редакція дозволить і стосуватиметься лише не тільки осіб з  інвалідністю  першої і другої  групи і не розповсюджується на сім'ї загиблих. Отже, це потрібно обов'язково виправити.

Крім того щодо моїх попередніх пропозицій у  збільшенні фінансування і Апарату Верховної Ради,  і Державному управлінню справами, і уряду,  і Мінфіну, і Генпрокуратурі, і Національній академії  медичних  наук України. Ми пропонуємо  джерелом покриття таких  додаткових видатків збільшити  надходження за кодом  21010000 щодо частини  чистого прибутку державних підприємств  і дивідендів на державну частку на 548 мільйонів 986,2 тисяч гривень.

Крім того, дуже велике прохання у пункті 21.6 розданих "Висновків  комітету", слова "у тому числі придбання, модернізація та ремонт авіаційної  техніки" замінити словами "у тому    числі на придбання, модернізацію та ремонт  вертолітної техніки".

Наступне. Назву бюджетної програми 2401270 викласти в такій редакції: "Здійснення природоохоронних заходів з внесенням відповідних уточнень до тексту і до Додатку номер  3 до цього  законопроекту".

Крім того пропонується  статтю  34  законопроекту, яка стосується використання нерозподіленого  в 2017 році залишку конфіскованих  коштів, доповнити  після слів   "реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості" доповнити словами і цифрами, зокрема, "350 мільйонів гривень на закупівлю автомобілів, оснащених пересувними рентген-апаратами", це справжня підтримка, це справжня підтримка для сільської медицини.

Крім того, за бюджетною програмою 1801560, забезпечення діяльності українського інституту книги, збільшити видатки загального фонду на заробітну плату за бюджетною програмою на 7 мільйонів 521 тисячу гривень. У разі відсутності додаткових джерел для такого збільшення, це джерело можна передбачити і цей ресурс можна віднайти за рахунок внутрішнього перерозподілу коштів у межах загальної суми 144 мільйона 347,3 тисяч гривень, передбачений проектом на програму 1801560.

Крім того, пропонується збільшити доходи загального фонду проекту Державного бюджету на 2018 рік за кодом 21080000, інші надходження, на 1 мільярд 200 мільйонів гривень у зв'язку з можливим надходженням коштів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном, а також плати за експлуатацію газорозподільних систем або їх складових та одночасно зменшити на цю суму надходження від приватизації державного майна та дефіцит загального фонду державного бюджету з внесенням відповідних змін до статті 1 та додатків один та другий законопроекту. У зв'язку з прийняттям нещодавно урядом рішення щодо утворення державного центру олімпійської підготовки із зимових видів спорту, просимо підтримати необхідність збільшення видатків Міністерству молоді та спорту за кодом 3401220 на 45 мільйонів 610,4 тисяч гривень, з них видатки споживання 37 мільйонів 421,(з комою) і три десятих тисяч гривень видатки розвитку 8 мільйонів 189,1 тисяч гривень за рахунок збільшення надходжень на вказану суму за кодом 21010000 щодо частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів на державну частку.

Для Державної міграційної служби у спеціальному фонді державного бюджету встановити видатки розвитку у сумі 170 мільйонів гривень за кодом 1004010, зменшивши на цю суму видатки розвитку за кодом 1004020.

Прошу найменування бюджетної програми за кодом 0411190, залишити в редакції поданій урядом, вона більш обґрунтована.

Прошу збільшити Міністерству культури за загальним фондом видатки споживання за кодом 1801110 на 40 мільйонів гривень за рахунок збільшення надходжень за кодом 21010000 на таку суму.

А також доповнити "Прикінцеві положення" законопроекту 7000 новим пунктом такого наступного змісту: "Кабінету Міністрів  України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого унормування питання зарахування з 1 січня 2019 року п'ять відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин".

Наразі, у мене все, я дуже прошу наше остання напрацювання обов'язково врахувати при голосуванні і дати відповідні доручення опрацювати їх при техніко-юридичному опрацюванні. Дякую.

 

23:16:35

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, це була позиція бюджетного комітету і ці правки, які озвучив Курячий, це врегулювання тих неточностей, які були в бюджеті. І тому я, колеги, зараз вам скажу, прошу заходити в зал, хочу вам повідомити кілька речей. Ставлячи на голосування я озвучу, що ми ставимо на голосування  з пропозиціями, які озвучив Співаковський під стенограму, які озвучив Пашинський від Комітету оборони під стенограму. Які озвучив Герасимов і які озвучив Курячий, так я поставлю на голосування.

Колеги, ще раз повідомлю вам… (Шум у залі) Я дам слово!

Колеги, ще повідомлю вам: після голосування я поставлю пропозицію, щоб завтра наше пленарне засідання ми перевели в роботу в комітетах. (Шум у залі) Після голосування.

Я наголошую… Я поставлю цю пропозицію, а зал визначиться.

Наступне, в нас ще є одне бюджетне питання – це кошторис Верховної Ради України, його роздали по залу, я його теж   поставлю на голосування після бюджету.

І, шановні колеги, ми маємо велику амбітну ціль – до півночі прийняти бюджет. Ми нарешті завершили його обговорення. Я прошу запросити  усіх депутатів у зал. І я запрошую до заключного слова Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана.

 

23:17:53

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую, вельмишановний пане Голово Верховної Ради!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перепрошую, репліка Дубневич. Володимир Борисович, репліка Дубневич, і потім вам.

 

23:18:16

ДУБНЕВИЧ Б.В.

Шановні колеги, з метою належного оформлення і однозначного трактування положень прийнятого сьогодні на ранковому засідання законопроекту 7116 (щодо змін до Бюджетного кодексу), наголошую до стенограми, що поправки за номерами 34, 35 і 285, які ставилися на підтвердження, були підтримані в редакції, запропонованій Комітетом з питань бюджету.

(Шум у залі)

Прошу, Володимир Борисович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я надаю слово для заключного  слова  Прем'єр-міністру України Володимиру Борисовичу Гройсману.

 

23:18:50

ГРОЙСМАН В.Б.

Шановний пане Голово  Верховної Ради  України, шановні колеги народні депутати! Я думаю, що сьогодні ми всій країні покажемо, наскільки ми є консолідовані, що ми змінюємо стандарти нашої роботи. Ми заздалегідь з вами працювали декілька місяців над тим, щоби сформувати якісний, збалансований бюджет країни. Я хочу подякувати всім за вашу позицію, за ваші зауваження, за ті остаточні рішення, які були ухвалені в українському парламенті.

Хочу також підкреслити, що 2018 рік має стати роком економічного зростання і маємо  досягти реальних змін в соціальній ситуації в країні.

Шановні колеги, я хочу підкреслити, що та поправку, яку сказав Артур Герасимов, ми дійсно її не зрозуміли при голосуванні і тому у нас вийшло некоректне голосування, але зараз ми її врегулюємо, що стосується електроавтомобілів.

І ще одне питання є дуже важливим, в проекті  бюджету є передбачена норма про коригування мінімальної заробітної плати в залежності від національної економіки. Я надіюсь на те, що мінімальна заробітна плата буде збільшена, і також хочу підкреслити, що є з цієї нагоди і з цього питання звернення Президента України, ви знаєте. Ми обговорювали це у фракції "Блоку Петра Порошенка", в "Народному фронті". Сьогодні Олег Ляшко  з трибуни оголосив про те, що це теж є позиція, яка їх хвилює і ми можемо її врегулювати вже за результатами роботи там першого кварталу або другого кварталу національної економіки. І ми можемо вийти на цифру, яку оголошував Президент, чотири 100, чотири тисячі 200, я думаю, що це те, над цим ми маємо працювати, але наголошую, це все в залежності від роботи національної економіки. І після першого кварталу ми з вами сідаємо і обговорюємо це питання з метою прийняття рішення необхідного.

Шановні друзі, ще раз, хочу вам подякувати і попросити підтримати Державний бюджет 7 грудня в День місцевого самоврядування і не під ялинку, і не вночі, а практично в напружений, але звичайний робочій день. Дуже дякую вам за підтримку і головне – у нас немає вже ніяких вимог між собою, у нас є  робочій процес. Від мене як Прем'єр-міністра не треба нічого ні одній фракції, яка створює, яка працює на  будівництво  держави, нічого вимагати. Все, що ви запропонуєте і це буде слугувати державі краще і  набагато ефективніше, я завжди це підтримую і колеги по уряду – теж. Дякую. І голосуємо. Дякую, шановні колеги. Прошу підтримки. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця. Обговорення у другому читанні проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" завершено. Переходимо до прийняття рішення. 

І я, відповідно до статті 158 Регламенту Верховної Ради  України, ставлю на голосування  для прийняття в другому читанні проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (№ 7000) з поправками, які озвучив під стенограму представник  комітету Сергій Іванович Мельник, а також які озвучив представник Комітету з питань безпеки Пашинський і Вінник, з поправками, які озвучив Співаковський під стенограму, і ми всі їх підтримуємо, з поправками, які озвучив Герасимов і з поправками, які озвучив Курячий для впорядкування всіх поправок і також Дубневич, які були озвучені, і зарплата… (Шум у залі)   4200 зарплата після першого кварталу. (Шум у залі) Що ми розглянемо можливість 4200 з першого  кварталу.

І я прошу проголосувати за друге читання бюджету – бюджету безпеки, бюджету оборони, бюджету воюючої країни. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. (Шум у залі)

Це два голосування. Спочатку друге читання. Потім в цілому.

Перше - друге читання. Прошу підтримати. Прошу голосувати.  Прошу підтримати, прошу голосувати. Голосуєм.

 

23:23:34

За-267

Рішення прийняте.

І відповідно до статті 158 Регламенту Верховної Ради ставлю на голосування проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" (№ 7000) для прийняття в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати.  Голосуємо, колеги. Ми приймаємо бюджет, прошу загальної підтримки.

 

23:24:08

За-273

Бюджет прийнято.

Прошу всіх залишатися на місцях, колеги. Я переконливо прошу. Згідно 35… статті 85… Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить затвердження кошторису Верховної Ради України. Згідно статтею 7 Регламенту Верховної Ради України кошторис Верховної Ради України затверджується під час прийняття проекту Закону про Державний бюджет України на наступний рік у другому читанні.

З огляду на викладене ставлю на голосування проект Постанови, номер 7380, про кошторис Верховної Ради України на 18 рік для прийняття в цілому. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Регламентний комітет підготував збалансований документ. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, голосуємо.

 

За-259

Рішення прийнято.

І тепер, колеги, пропозиція змінити календарний план. Це останнє голосування на сьогодні. Я пропоную, шановні колеги, відповідно до частини другої статті 19 Регламенту пропоную внести зміни до календарного плану нашої роботи. І завтра не проводити пленарне засідання Верховної Ради, а передбачити роботу народних депутатів в комітетах та фракціях.

Прошу підтримати цю пропозицію, прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги, щоб завтра була робота в комітетах і фракціях. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, голосуємо. Я прошу уважно кожен голос.

 

23:26:06

За-231

Рішення прийняте.

Календарний план змінений.

Колеги, в нас був надзвичайно важливий день. Ми прийняли значну кількість важливих законопроектів. Але головніше, ми змогли 7 грудня ще до півночі розглянути бюджет країни. Вперше відбувся такий прецедент в історії українського парламенту.

Я усіх вітаю, шановні колеги, з тим важливим історичним рішенням, з тими рішеннями, які ми прийняли, і які ми не прийняли, і в тому теж є успіх. Колеги, дякую всім вам.

Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.