УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ
присвячене 100-річчю проведення першого Курултаю кримськотатарського народу
Сесійний зал Верховної Ради України
06 грудня 2017 року, 15 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
15:13:19
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати України, шановні гості Верховної Ради України! В урочистому засіданні Верховної Ради України беруть участь народні депутати України, президенти України Леонід Макарович Кравчук і Віктор Андрійович Ющенко. (Оплески) Члени Кабінету Міністрів України, народні депутати попередніх скликань Верховної Ради України, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу, голова та члени Меджлісу кримськотатарського народу, представники дипломатичного корпусу, а також представники засобів масової інформації.
Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради України, урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди відзначення 100-річчя проведення першого Курултаю кримськотатарського народу оголошую відкритим.
(Лунає Державний Гімн України)
(Лунає Національний кримськотатарський гімн)
(Оплески)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні гості, шановні присутні, шановні народні депутати України! Зараз до слова запрошується Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.
Просимо, пане Андрію, вас до слова. (Оплески)
15:19:45
ПАРУБІЙ А.В.
Вельмишановні учасники урочистого засідання Верховної Ради України, високодостойні панове президенти, високодостойні лідери кримськотатарського народу, шановні народні депутати України, високоповажні муфтії, шановні представники дипломатичного корпусу та міжнародних організацій, шановні співвітчизники! "Ніде по всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями і з таким захопленням, як робило це населення Сімферополя, всі вулиці були прикрашені квітами і переповнені публікою". Це цитата зі спогадів сотника армії УНР Бориса Монкевича про вступ українського війська на чолі з полковником Болбочаном у Сімферополь, який завершив звільнення Криму від російських окупантів 24 квітня 1918 року.
У січні 1918 року Кримська Народна Республіка, проголошена Курултаєм у грудні 1917-го, була знищена, а Крим окупований російсько-більшовицькими агресорами. У Криму почався жахливий терор, російські окупанти розстріляли лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, який намагався домовитися з ними про припинення бойових дій. Але вже у квітні 1918 року українська армія повернула на Кримський півострів мир та спокій, повернула волю усім корінним народам. Вражають паралелі між подіями столітньої давнини і сучасними подіями.
Російська окупація Криму у 1918 році і сучасна окупація нічим не відрізняються. Тодішня і сучасна окупація – це страх, терор і залякування. Переслідуються українці і кримські татари. Тоді окупанти відразу жорстоко розігнали кримськотатарський Курултай, а у сучасному Криму Меджліс кримськотатарського народу проголошений російськими окупантами екстремістською організацією і заборонений. І тоді, і зараз російський агресор у Криму забороняє діяльність українських патріотичних організацій, татарських національних об'єднань, під утиском перебувають віряни і українських християнських церков, і мусульмани. Але, я переконаний, як українські воїни звільнили Крим тоді, у квітні 1918 року, так ми звільнимо Крим і зараз. (Оплески)
Також ми пам'ятаємо, що наша Верховна Рада 12 травня 2016 року провела декомунізацію також і в Криму. 75 населеним пунктам і районам півострова були повернуті історичні назви. І я знаю, як ви пишаєтесь цим рішенням, і я пишаюсь цим важливим державницьким рішенням українського парламенту. Декомунізація Криму – це також і крок до його деокупації.
Дорогі кримчани! Ми з вами, ми не забуваємо про нас, і я впевнений, Крим повернеться додому – у велику українську родину, бо Крим – це Україна. (Оплески)
Історичні долі українського та кримськотатарського народів нерозривно пов'язані та багато в чому схожі між собою. Наші народи єднає споконвічна жага свободи, незламна воля зберігати та розвивати власну національну самобутність, а також виснажлива боротьба за право жити вільно та гідно на власній землі.
17 березня цього ж року в цьому ж залі відбулося Урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 100-річчя Української революції 1917-1921 років і створення першого українського парламенту – Української Центральної Ради. Саме під час Української революції було продемонстровано можливість цивілізованого демократичного об'єднання території в єдину суверенну державу, проголошено незалежність України. Ця доба стала вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації та одним з найбільш складних періодів української історії, історії українського народу в ХХ столітті. І ми пам'ятаємо про ще одні історичні події, які також відбувалися сто років тому, у 1917 році, коли в межах сучасних кордонів України – це національне відродження кримськотатарського народу. У квітні 1917 року в Сімферополі було скликано Всекримський мусульманський з'їзд, який обрав Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет. Українську Раду відвідала делегація мусульман, яка звернулася з проханням підтримати їхнє прагнення до встановлення автономії Криму. "Мусульмани висловлюють побажання про територіальне приєднання Криму до України". Це цитата з газети "Голос татар" за 2 липня 1917 рік.
Курултай, столітнє скликання якого ми сьогодні урочисто відзначаємо, розпочав своє перше засідання 9 грудня 1917 року о 14 годині в залі суду ханського палацу в Бахчисараї, після здійснення делегатами намазу. А перший український парламент – Українська Центральна Рада – привітала початок роботи курултаю телеграмою.
За підсумками першого Курултаю кримськотатарського народу було проголошено кримськотатарську… Кримську Народну Республіку, було сформовано її уряд, затверджено символіку та ухвалено кримськотатарські основні закони, першу Конституцію Криму.
Мало хто знає, але кримські татари стали найпершою мусульманською нацією, яка надала виборчі права жінкам, ще до того, як це зробили багато країн Європи. (Оплески)
Перший Курултай, обравши кримськотатарський уряд, директорію, підкреслив при цьому, що не зазіхає на права інших народів, які заселяють Крим. Я хочу нагадати слова одного з організаторів першого Курултаю, першого голови кримськотатарського національного уряду Номана Челебіджіхана: "На Кримському півострові ростуть різнокольорові троянди, лілії, тюльпани, і в кожного з них … витончених квітів є своя особлива краса, свій особливий ніжний аромат. Ці троянди, ці квіти – це народи, що живуть у Криму.
Мета Курултаю – зібравши їх разом, скласти з них красивий і витончений букет, заснувати на прекрасному острові Крим справжню цивілізовану Швейцарію. Курултай думає не тільки про кримських татар, але про всі народи, які протягом століть по-братські живуть разом з ними. Курултай запрошує їх працювати разом і буде йти з ними пліч-о-пліч".
Кримська народна республіка стала першою у світі тюркською республікою. Всі інші тюркські республіки, навіть сучасна Туреччина, були засновані вже після того, як була проголошена Кримська народна республіка. Але наприкінці січня 1918 року більшовики захопили весь Крим, оголосивши про розпуск Курултаю і Ради народних представників, та влаштували на півострові масовий терор, який супроводжувався погромами татарських селищ. Однак Кримська Народна Республіка, проіснувавши всього декілька тижнів, залишалася в історії як свідчення того, що кримськотатарський народ усвідомлює себе суб'єктом історії, корінним народом півострова, а Крим – невід'ємною частиною України. (Оплески)
Розпочатий російськими окупантами у 1918 році терор продовжився у 1944-му, тоді у хворій уяві кривавого диктатора Сталіна з'явилася ідея депортації цілого народу. Українці, які пережили Голодомор, розстріли, репресії, депортації, глибоко розуміють та поділяють біль кримських татар. Протягом кількох днів у травні 1944 року з Криму було депортовано близько 200 тисяч невинних кримських татар. І повернення на Батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Але насправді волю на власній землі кримські татари отримали лише із проголошенням незалежності України у 1991 році.
Здавалося, що нарешті можна вільно та гідно жити на рідній землі, однак у 2014 році кримська земля знову стала об'єктом зазіхань російського загарбника, знову кримськотатарський народ поряд з українцями зазнає переслідувань та дискримінації на рідній землі.
Попри всі нещастя та важкі випробування, що випали на долю кримськотатарського народу, він зміг не тільки вистояти, а й проніс через усі роки поневірянь та депортації свою щиру любов до рідної землі, зберіг свої прекрасні традиції, свою рідну мову, зберіг свій власний, неповторний шлях миру, добра та розвитку, яким йшли його предки.
Як я вже зазначив на початку свого виступу, складна та багато в чому трагічна історія двох народів – українців та кримських татар – має дуже багато спільного. В обох народів відбирали державність та рідну землю, культуру і мову. Але наші народи вистояли. Спільно. Ми єдині, ми – єдиний український народ, ми – громадяни єдиної незалежної і неподільної України. (Оплески)
І зараз, в цей скрутний для нас усіх час, попри всі внутрішні та зовнішні виклики, які стоять перед нашою країною, саме зараз надзвичайно важливим є зміцнення нашої єдності, внутрішньої єдності нашого народу, єдності, яка є запорукою нашої перемоги і майбутнього процвітання України – могутньої, демократичної, правової, європейської держави.
Вітаю вас всіх, друзі, із 100-річчям першого Курултаю кримськотатарського народу. Слава кримськотатарському народу! (Оплески)
Слава Україні! (Оплески)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо шановному Голові Верховної Ради України за ґрунтовний в історичний виступ, і такі важливі паралелі в сучасній історії України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Представнику Президента України у Верховній Раді, народному депутату України Ірині Степанівні Луценко для оголошення привітання глави української держави.
Будь ласка, пані Ірино. (Оплески)
15:35:31
ЛУЦЕНКО І.С.
"Шановні співвітчизники, сьогодні ми відзначаємо пам'ятну подію – 100-річчя від часу проведення першого Курултаю, національного зібрання кримськотатарського народу.
"У цей день наше політичне життя, яке обірвалося півтора століття тому, знаходить воістину нове народження", – такими історичними словами муфтій Криму Номан Челебіджіхан у 1917 році відкрив перший Курултай кримськотатарського народу. За його підсумками було проголошено Кримську Народу Республіку, сформовано уряд, укладено Конституцію, яка відмінила станові привілеї та проголосила основоположні демократичні права і свободи, що полягали передусім у рівноправності всіх мешканців Криму, наданні прав жінкам на рівні з чоловіками.
Знаменним є те, що у церемонії відкриття зібрання взяла участь делегація Української Центральної Ради. І хоча мрія розбудувати проголошену республіку була розтоптана більшовиками, які розпочали кривавий терор, перший Курултай став вагомою віхою в історії Криму і всієї України.
Нинішня анексія Криму Росією, що марить імперськими амбіціями, знову принесла на півострів ворожнечу і страх, утиски та репресії проти кримських татар, українців, представників інших національностей, усіх, хто залишається вірними українській державі. Україна докладає значних зусиль для відновлення суверенітету і територіальної цілісності, захисту своїх громадян на загарбаних Російською Федерацією територіях. Ми наполегливо діємо політичними методами, передусім на міжнародному рівні, звертаючись до Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного кримінального суду, інших міжнародних та європейських інституцій з метою справедливого покарання агресора. Розпочато роботу над створенням у Криму Національної автономії кримських татар у складі суверенної і незалежної Української держави. Очікую ближчим часом від робочої групи конституційної комісії напрацьованих та узгоджених змін та доповнень до розділу Х Конституції України, що мають законодавчо закріпити статус такої автономії, у якій будуть забезпечені рівні права і свободи як кримських татар, так і представників інших етносів, що проживають на півострові. А в подальшому сподіваюсь на мудре і зважене рішення народних депутатів України у цьому надзвичайно важливому питанні.
Переконаний, що досвід героїчної боротьби кримськотатарського народу за свої права і за свою рідну землю, його висока організованість та єдність з українською нацією у розбудові української держави стануть переконливими чинниками відновлення державного суверенітету у Криму, успішного розвитку України в сім'ї розвинених, демократичних, європейських держав. Слава Україні!" (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!
ЛУЦЕНКО І.С. "Петро Порошенко". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні учасники урочистого засідання, я передаю слово для ведення урочистого засідання Першому заступнику Голови Верховної Ради України Ірині Геращенко.
Будь ласка, пані Ірина.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
15:39:30
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Голово.
Просто інформуємо, що у нашого шановного Голови сьогодні дуже багато дипломатичних зустрічей. І, повірте, немає жодної зустрічі ані Голови Верховної Ради, ані його заступників, ані, звичайно, Президента чи голови уряду, де б не піднімалося питання неприпустимості анексії Криму, повзучої анексії Донбасу і того, що питання повернення Криму стоїть на порядку денному.
Ми продовжуємо наше засідання. І зараз слово надається нашому шановному колезі, народному депутату України, Уповноваженому Президента України у справах кримськотатарського народу, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, нашому безсумнівному, найавторитетнішому депутату українського парламенту. (Оплески)
15:40:37
МУСТАФА ДЖЕМІЛЄВ.
Вельмишановний головуючий Верховної Ради, вельмишановний Президенте України, народні депутати, запрошені, гості та телеглядачі, зокрема наші співвітчизники і співгромадяни…
Сьогодні дуже важлива подія в житті кримськотатарського народу. Я знаю, що зараз в Криму тисячі і тисячі наших громадян бачать наше засідання через онлайн-трансляцію телеканалу "АТР". Тому, з вашого дозволу, шановний головуючий, я хотів би свій виступ сделать на кримськотатарській мові. Оскільки не всі в цьому залі достатньо володіють кримськотатарською мовою, мовою іншого корінного народу України, то прошу вас взяти навушники, по яких можна вислухати синхронний перевод українською. Щоб не створювати труднощі для нашого перекладача, я постараюсь строго придерживаться текста, не делать якихось експромтів.
Вельмишановні народні депутати України і делегати другого Курултаю кримськотатарського народу! Поважні гості! Рівно сто років тому, коли після 135-річної окупації Росією Криму і повалення царського режиму народи імперії, що розпались, отримали право вільно висловлювати свою волю і думки, кримські татари здійснили відчайдушну спробу реалізувати своє законне право на самовизначення на своїй землі. Вони у першу чергу відродили свій традиційний представницький орган – Курултай, тобто національний парламент, який оголосив Кримську Народну Республіку.
У першій же статті Конституції республіки мовилось, що всі етноси у Криму мають право на самовизначення в рамках єдиної республіки. Також чітко визначалося і те, що форма управління республіки і склад її керівництва мають бути визначені крайовим засновницьким зібранням, куди запрошувалися представники всіх національних організацій півострова. Лідер Курултаю і глава республіки Номан Челебіджіхан у своїх виступах говорив про те, що розглядає етноси, які проживають у Криму, як різноманітні квіти, поєднані разом, складають чудовий букет і забезпечать процвітання Криму.
Кримські татари в особи свого представницького органу перед загрозою більшовицької навали, що насувалась, марно намагались консолідувати всі сили півострова для запобігання цій загрозі. Проте їх зусилля не були успішними. Виховані у дусі імперської зневаги і ворожості до будь-якого інородця, російські політичні сили в Криму не могли змиритися з тим, що у них мають бути рівні права з представниками корінного народу, і вони продовжували торочити про неделимость матушки России. Деякою мірою їх заколисували чутки, що розповсюджувалися більшовицькими матросами у Севастополі, про те, що ті в Криму нікого не чіпатимуть, а воюватимуть лише з татарами. Правда, була ще певна підтримка з боку нечисленних в Криму сил українських націоналістів. Тому військові формування кримських татар стали практично єдиною силою, що здійснювали якийсь спротив просуванню більшовицьких сил на початку січня 1918 року. Але сили були геть нерівними. Під час кровопролитних боїв під Бахчисараєм тривалістю півтора дні 12-13 січня 1918 року кримськотатарський ескадрон було знищено силами більшовиків переважаючою в 10 разів кількістю. В Криму запанував червоний терор, обіцянки не чіпали нікого, крім кримських татар, звісно теж були швидко забуті.
Було розстріляно або заживо втоплено у Чорному морі тисячі і тисячі людей, в тому числі палких прихильників неделимой матушки России. Був арештований, запроторений до севастопольської в'язниці, а потім 23 лютого розстріляний та кинутий у море, і голова кримськотатарського Курултаю, голова уряду кримськотатарської… Кримської Народної Республіки, поет, автор Гімну кримськотатарського народу - Номан Челебіджіхан.
Після остаточного повалення радянської влади в Криму у 1920 році більшовики з пропагандистською метою, а саме з метою привернення симпатій тюркського та ісламського світу, створили 18 жовтня 1921 року національну територіальну республіку – Кримську АРСР, з державною кримськотатарською мовою поряд із російською.
Деякі діячі Курултаю, які залишилися живими, навіть отримали високі посади в цій республіці, але це тривало зовсім недовго. Вже наприкінці 20-х років, після розстрілу глави Республіки Велі Ібраїмова почався масовий відстріл або відправлення у винищувальні радянські табори майже всієї національної інтелігенції та передовсім колишніх делегатів Курултаю. Тому можна сказати, що сьогодні ми відзначаємо 100-річчя розстріляного кримськотатарського Курултаю.
Пройшли роки. 1991 року, тобто через 70 років після встановлення радянської влади в Криму і 47 років після геноциду і тотальної депортації 1944 року, кримські татари, переважна більшість яких знаходилася в місцях заслання, скориставшись свободами горбачовської перебудови, зуміли провести демократичні вибори своїх делегатів і скликати в Сімферополі другий Курултай кримськотатарського народу. Серед інших документів другий Курултай ухвалив Декларацію про суверенітет кримськотатарського народу на своїй історичній Батьківщині.
На цьому Курултаї був обраний вищий представницько-виконавчий орган – Меджліс кримськотатарського народу, а потім вже у всіх місцях проживання кримських татар були обрані місцеві і регіональні меджліси. Як і слід було очікувати, радянська влада моментально оголосила Курултай та Меджліс антирадянськими та антиекстремістськими організаціями. Правда, розгорнути репресії поти Курултаю радянська влада вже не була… вже їй було не сила, вона сама вже перебувала на порозі власної смерті.
Вже після розпаду Радянського Союзу нова влада Російської Федерації висловила готовність визнати Курултай у якості єдиного вищого представницького органу, обіцяли навіть суттєву допомогу у вирішенні соціальних проблем народу, але за умови, що кримські татари у свою чергу підтримають указ про денонсацію Указу 1954 року Верховної Ради СРСР про передачу Криму до складу України, що на той час готувався. Безумовно, ми не могли погодитись на таку домовленість, і ця домовленість не була досягнута. Тому всі наступні роки російські спецслужби і пропагандистський апарат працювали на дискредитацію системи національного самоврядування кримськотатарського народу, на внесення розколу у середовище кримських татар. Надаючи потужну підтримку проросійським силам у Криму, російські засоби масової інформації постійно намагалися залякати мешканців Криму і всієї України сепаратизмом кримських татар, звинувачуючи їх то у планах відокремитися від України і приєднатися до Туреччини, а то і у спробах створити в Криму другу Чечню, а то навіть у намірах наслідувати приклад Косово.
Всупереч очікуванням кримських татар, Курултай не був визнаний і Україною, хоча Україна з перших днів своєї незалежності оголосила курс на повернення кримськотатарського народу і відновлення всіх його прав. Причини висувалися різні, але в основному було небажання викликати невдоволення проросійської частини населення Криму і самої Росії. В результаті деякі керівники держави не приховували своїх побоювань по відношенню до кримських татар, що посилено поширювала російська пропаганда. Багато соціальних, земельних, освітніх, культурних і правових проблем корінного народу, проблеми повного їх повернення на свою історичну Батьківщину десятиліттями не вирішувалося. На жаль, на той час це була реальна ситуація, з якою стикалися. І хоча якісь проблеми на той час і були вирішені, то в основному завдяки єдності і консолідації народу, який в умовах відносної демократії повною мірою міг відстоювати свої права.
Достатньо сказати, що більше двох десятків років кримські татари не могли добитися ухвалення Верховною Радою Закону про відновлення прав депортованих. Цей закон ухвалили лише після Революції Гідності і окупації Криму російськими військами.
Зараз більшість експертів схиляється до думки, що якби Україна вела в Криму виважену і системну політику, якби статус Криму відповідав правам корінного народу на самовизначення, а не був якоюсь аморфною республікою-гуртожитком, то його окупація в 2014 році була, якщо б не повністю виключена, то в усякому разі вкрай ускладнена.
Революція Гідності багато змінила в нашій країні, значно змінився погляд на Крим і проблеми корінного народу як в цілому в суспільстві, так і у вищих ешелонах влади України. Виступаючи на вечорі-реквіємі у зв'язку з 72-ю річницею депортації Президент держави мовив: "Ми хоч із запізненням, але усвідомили необхідність створення в Криму національної автономії кримських татар з повним гарантуванням рівних прав і свобод етнічних українців, росіян та інших етносів півострова".
Ми ж дуже сподіваємось, що зміни, розроблені робочою групою Конституційної комісії до 10 статті Конституції України про статус Криму, будуть ухвалені Верховною Радою України, і справедливість по відношенню до корінного народу Криму восторжествує.
Вічна пам'ять полеглим делегатам першого кримськотатарського Курултаю 100 років тому.
Слава кримськотатарському народу! Слава Україні! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Мустафа-ага і дуже дякуємо вам за цю можливість почути кримськотатарську мову в стінах українського парламенту, це чудово.
Шановні колеги, друзі, ми продовжуємо наше урочисте засідання. І зараз для вашого огляду буде демонструватися відеосюжет, присвячений 100-річчю першого Курултаю кримськотатарського народу. Прошу вашої увагу.
(Перегляд видеоматеріалу)
(Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я запрошую до слова голову Меджлісу кримськотатарського народу, президента Всесвітнього конгресу кримських татар, народного депутата України, нашого шановного колегу Рефата Чубарова.
Прошу вас. (Оплески)
16:09:29
РЕФАТ ЧУБАРОВ.
Вельмишановна пані голово, вельмишановні панове президенти України, прем’єр-міністри України, віце-прем'єри, члени уряду України, …………….., високодостойні муфтії, духовні отці, вчителі! Пані та панове, проведення урочистого засідання у Верховній Раді України з нагоди 100-річчя першого Курултаю кримськотатарського народу за участю провідних українських політиків, народних депутатів України, членів уряду України, делегатів чинного шостого скликання Курултаю кримськотатарського народу, членів Меджлісу кримськотатарського народу, представників кримськотатарської діаспори з Литви, Польщі, Румунії, Туреччини, шановних іноземних дипломатів свідчить про кардинальне змінення в розумінні ролі і місця кримськотатарського народу у сьогоденні та у майбутньому Української незалежної держави.
Але, скажете ви, чому це сталося лише тоді, коли рідна земля наша – Крим – потрапив під тимчасову російську окупацію? Так, це правда. Але впевнений, що кримськотатарський народ за підтримки української нації, української держави, складовою частиною якої є Крим, пройде і через це випробування.
У багатьох кримськотатарських оселях по всьому світові, а думаю, що по всіх домівках в рідному Криму, через пряме мовлення українських телеканалів, в тому числі "АТР", уся увага зараз прикута до нашого засідання, і не лише кримських татар, але етнічних українців, багатьох інших, хто не сприйняв і ніколи не сприйме російську окупацію, всіх, хто залишається в Криму вірними своїй рідній землі, своїй українській державі.
Я хочу від усіх нас привітати наших співвітчизників та співгромадян, які в умовах російської окупації, постійних гонінь та репресій зберігають рідну землю, охороняють Крим і чекають на нас, на Україну, разом з поверненням якої в Криму відновляться справедливість і правда.
Я хочу, щоб ми привітали весь наш народ, який зараз в окупованому Криму, на рідній землі, чекає на нас. І той час, в який ми повернемося, він буде найщасливішим для нас, повернемося на землю, свободну від окупантів, де відновиться суверенітет української держави. Я хочу, щоб вони це бачили. (Оплески)
Дякую. На самому початку нашого урочистого засідання разом з нами були наші герої, заступники Голови Меджлісу Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров. Зараз їх немає, бо вони вже поїхали, полетіли. Завтра вранці у Відні буде зустріч міністрів іноземних справ країн-членів ОБСЄ. І там вони мають з ними зустріч, де будуть говорити про те, як нам скоро повернути український суверенітет, суверенітет над кримською землею.
Я це говорю про те, щоб ще раз з цієї трибуни сказати, що всі, хто там, в Криму зберігає гідність, і той, хто не схиляє голову, то всі вони в Криму є справжніми героями! І хочу, щоб ми їм поаплодували. (Оплески)
Я дозволю собі попросити вас перенестися в думках на 100 років назад. На початку 1917 року розпадається велика за розмірами Російська імперія, у складі якої перебували десятки і десятки поневолених народів. І зрозуміло, що народи тієї імперії, які відчували себе самодостатніми, ті народи, які зберігали історичну пам'ять про своє гідне майбутнє, не могли не спробувати скористатися цим розпадом як наданим їм історичним шансом на своє відновлення.
Українці і кримські татари не були виключенням, тим більше, що у багатьох кримських татар зберігалася пам'ять, яка передавалася із покоління в покоління про втрату ними своєї багатовікової державності – Кримського ханства, що сталося внаслідок завоювання Росією Криму у 1783 році. І хоча з моменту першої анексії Криму до подій 1917 року, що передували першому Курултаю кримськотатарського народу, пройшло лише 134 роки, Криму були нанесені катастрофічні удари, практично моноетнічний склад населення Криму був штучно змінений російською колоніальною владою шляхом агресивного витіснення корінного народу за межі півострову.
Тим не менше, на початку 1917 року кримські татари, об'єднавшись навколо впливової групи молодих представників народу, послідовників реформаторських ідей, які пропагував великий кримськотатарський просвітник Ісмаїл Гаспринський, заявили впевнено на весь світ: кримські татари мають право і спроможні вирішувати власну долю. Очолив ці процеси високоосвічений 32-річний юрист і богослов муфтій Криму Номан Челебіджіхан.
Будучи добре обізнаними в революційному підйомі українського народу, а також те, що українці так само перебували під гнітом Росії, очільники кримських татар намагалися знайти порозуміння і з українською Центральною Радою в Києві, що стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила Національну демократичну революцію в Україні. Але особливих успіхів в цьому напрямку не відбулося, зокрема через те, що не домовилися щодо можливого територіального приєднання Криму за умови збереження ним певної автономії, яка би виходила з наявності його корінного народу.
Отже, тоді, 100 років тому рішення щодо об'єднання зусиль для подальшої спільної боротьби, в тому числі проти зовнішніх ворогів, не було досягнуто. В результаті, як засвідчила історія, на довгі десятиліття програли як українці, так і кримські татари.
Якщо виходити з того, що історія вчить тому, що нічому нікого ніколи не вчить, то доводиться погодитися, що це стосується і нашого покоління. Відновлення в лютому 1991 року кримської автономії на умовах Москви і в інтересах лише російської етнічної спільноти, при повному ігноруванні інтересів етнічних українців, які проживають на півострові, при абсолютному ігноруванні прав кримськотатарського народу, який тільки-тільки почав повертатися на свою Батьківщину з міст вигнання, стала катастрофічною помилкою незалежної України.
Ми зобов'язані як можна терміново виправити цю ганебну помилку. І ми розпочали цю роботу. Частиною Конституційної комісії України за прямої участі членів Меджлісу кримськотатарського народу щойно розроблений проект змін до розділу Х Конституції України "Автономна Республіка Крим".
Безумовно, через лічені дні цей проект буде публічно обговорюватися серед різних верств українського суспільства, і особливо в кримськотатарському середовищі, на засіданнях Меджлісу кримськотатарського народу.
Я знаю, що сьогодні тут буде мати виступ заступник голови Конституційної комісії України і голова робочої групи, яка підготувала ці зміни, професор Буткевич. І, можливо, він зупиниться на цих моментах. Я не хочу це передворяти. Хочу сказати про те, що якомога скоріше, хотілось би щоб вже в цьому, на цій сесії ми, або Президент України, за нашим поданням, за поданням Конституційної комісії вніс цей проект до розгляду Верховної Ради, а Верховна Рада України в більшості 226 і більше голосів відправила би на розгляд Конституційного Суду України, аби потім повернути на наступній сесії.
Ми переконані в тому, що переформатування кримської автономії, що надання йому змісту який би виходив з безумовного правила кримськотатарського народу на самовизначення на власній землі і у складі української держави, є найкоротшим шляхом до деокупації Криму і відновлення державного суверенітету України над кримським півостровом.
Я хотів би з цієї трибуни урочистого нашого зібрання ще раз подякувати всіх тих в Криму, хто зберігає власну гідність, хто не схиляє голову перед російськими окупантами, хто надає підтримку один одному. Сьогодні у нас більше 50 людей, які в ув'язненнях. Ми хочемо висловити підтримку їхнім сім'ям, більше 110 дітей в цих родинах, які потребують на нашу допомогу, і ми будемо об'єднувати зусилля всіх наших друзів для того, щоб ця допомога своєчасно до них доходила.
Ми робимо і будемо надалі робити все для того, щоб ті цілі і завдання, які були поставлені першим Курултаєм кримськотатарського народу, нарешті були виконані діючим складом Курултаю, шостого Курултаю, якомога скоріше, ми всі, разом з нашими достойними товаришами, з достойними очільниками України, зібралися на наше свято в Бахчисараї, і де би поставили би вже останню точку щодо реалізації всіх тих планів і всіх тих напрацювань, які тут зараз здійснюються. Це буде обов'язково, і це буде в такий короткі терміни, що ми всі будемо не лише і не тільки свідками цього, як це проходить, ми будемо конкретно тими, хто це буде реалізовувати.
Хочу поздоровити весь кримськотатарський народ, всіх наших сусідів в Криму, тимчасово окупованому Росією, все українське суспільство з такою дуже пам'ятною і знаменною подією в житті Україні, з 100-річчям Курултаю кримськотатарського народу. Ми обов'язково повернемося. Підвалини, закладені першим Курултаєм кримськотатарського народу, дають нам міцні підстави для життя, для майбутнього, майбутнього у вільному Криму, в складі незалежної Української держави.
Слава кримськотатарському народові! Слава Україні! (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Рефате.
Я запрошую до слова заступника голови Конституційної комісії України, доктора юридичних наук, професора Володимира Буткевича. Вам надається до 10 хвилин для виступу. І я прошу вже всіх виступаючих дотримуватися регламенту. Дякую.
16:24:46
БУТКЕВИЧ В.Г.
Шановна пані головуюча! Шановні учасники урочистого засідання! Сторіччя в житті народу – це як річниця в житті людини. Вона пам'ятає її всю до деталей: як прожила, що доброго зробила собі і людям, яких поганих звичок не змогла позбутися. Хіба що рахунки на рівні народу в цілому підводяться більш вимогливо, більш відповідально.
Правда, як свідчить історія, не кожен народ здатний нести відповідальність за скоєне по відношенню до інших народів. Сторіччя перемоги першого Курултаю кримськотатарського народу невимушено асоціюється з історією трьох народів: кримськотатарського як корінного народу Криму, українського і російського. 100 років тому вони були практично в однакових умовах, звільнялися від ярма царизму і феодального гніту, але виношували, як виявилося, різні плани щодо інших двох народів. Україна, словами Грушевського, пропонувала кримським татарам тісніше з'єднатися, оскільки російська революція призведе до розпаду імперії, вона направила делегацію Української Центральної Ради для участі в церемонії відкриття першого Курултаю кримськотатарського народу.
Окрім направленої делегації на перший Курултай Українська Центральна Рада оголосила спеціальне звернення до делегатів Курултаю. Цитую за засвідченням кримськотатарських істориків: "Одним из самых политически весомых оказалось послание Украинской Рады. От имени населения всей Украины приветствуем татар Крыма, которые являлись нашими старыми славными союзниками еще во времена Крымского ханства. Отныне татары – законные хозяева Крымского полуострова, по признанию киевского съезда народов".
Виступаючи після з'їзду народів в Києві, на другому Всекримському з'їзді кримськотатарських громадських організацій, Номан Челебіджіхан так оцінив його результати: "Наш комітет вважав своїм обов'язком принести свої вітання також і Українській Раді. Цим самим ми підписувались під демократичним федеративним республіканським устроєм в країні. Само собою зрозуміло, що нас має цікавити питання про вигідність чи невигідність із погляду наших інтересів автономного управління в Україні. Комітет наш знайшов, що такий устрій цілком відповідає нашим інтересам". Але в цьому взаєморозумінні українських і кримських татар, українців і кримських татар почала чинити рішучий опір Росія. Спочатку Тимчасового уряду, а потім більшовики. Різниця тільки в тому, що тимчасовий уряд хоч трохи звертав увагу на реакцію світової спільноти, а більшовики віддавали перевагу крайнім заходам: вирізати, розстріляти, закатувати. Це стосувалось як українців, так і кримських татар. Хіба що перших було більше, а тому і вирізати приходилось більше. Проти українців були кинуті банди Муравйова, а проти кримських татар – Бела Куна, який в крові топили будь-який опір.
Кримським татарам про це зайве говорити. Вони добре відчували на собі російську іудину ласку майже два з половиною останніх століття. Саме російська окупація Кримського півострова відкинула кримськотатарський народ від його всім відомих досягнень кінця ХVІІІ століття. Цей народ більше тоді знали в європейських столицях, не кажучи вже про мусульманський світ, ніж Росію. Не лише… Росія тоді не лише налагоджувала свої міжнародні відносини з допомогою кримських татар, а й часто зверталась до них, щоб вони їй в цьому сприяли.
Кримськотатарська матеріальна і духовна культура ХVІІІ століття була об'єктом захоплень багатьох народів тодішньої Європи і мусульманського світу. І сьогодні витоки кримськотатарської архітектури і дизайну можна побачити на півдні Європи, в Середземномор'ї, у народів Північної Африки і Азії. Це стосується як міської, сільської, так і садово-паркової архітектури.
Елементи кримськотатарського костюма, ремісництво, культури, харчування, медицини і гігієни досить часто ставали об'єктами наслідуванню в європейських і мусульманських народів. Кримськотатарський епос, поезію, прозу намагались придбати європейські і мусульманські правителі. І сьогодні вони збереглись в центрах культури Німеччини, Франції, Англії, Нідерландах, Ізраїлі, Болгарії, країнах Арабського світу і далеко за межами тодішніх держав Європи, Азії і Африки.
Своє вагоме слово в розвитку світової цивілізації сказала і кримськотатарська наука. Але особливими симпатіями користувався кримськотатарський народ серед європейських і не тільки європейських народів. У 1774 році, тобто майже за 10 років до анексії півострова Росією, у Німеччині вийшла робота "Великий опис землі Бюшинга", в якому так характеризувався кримськотатарський народ: "Кримські татари – привітливі і благородні, гостинні і мужні, чесні і добродушні, вони люблять справедливість, володіють живим, здатним до сприйняття, розумом" .
Після анексії Катериною II наступає темний період російського мракобісся, аж до революції 1917 року. Але навіть ці роки в історії кримськотатарского народу були світліші, ніж то було запроваджено більшовиками в ХХ століття. Як на випаленій землі в пустині де-не-де появлялись окремі рослини, так і в цей період кримськотатарський народ давав про себе знати, що його не знищили, що він бореться.
Кримськотатарські світські школи з 1881 року були першими серед мусульман Росії, як і перша газета мусульман Росії, яка почала виходити з 1883 року, за редакцією всесвітньовідомого просвітителя Ісмаїла-бей Гаспринського. Взагалі поголовну грамотність свого народу кримські татари підтримували до революції 1917 року. Політика щодо кримських татар в радянський період, вже після появи більшовиків у Криму, не піддається сприйняттю нормальних людей, а тому називаю лише деякі із фактів. Я говорю, лише деякі з фактів, тому що злочинів, які вчинила російська влада проти кримськотатарського народу, вистачить на десять Нюрнберзьких процесів.
12 січня 1918 року – арешт кримськотатарського уряду разом з Челебіджіханом, понад 600 політичних діячів кримськотатарського народу разом з 125 очільниками кримськотатарських ескадронів, катування, відрізання вух, носа, рук чи статевих органів, розстрілювання і викидання в море, щоб позбавити народ можливості поховання.
Катування Челебіджіхана і вбивство по-звірячому в ніч з 22 по 23 лютого, тіло також викинули в море, бо ж боялись навіть мертвим лідера кримськотатарського народу.
17-18 січня 1918 року забороняється більшовиками "Міллєт", "Голос татар" і газета, про яку я вже говорив, яка видавалася Гаспринським з 1883 року.
Російська радянська політична м’ясорубка діяла до примітивного одноманітно, лякаючи в першу чергу своїх ідеологів і агітаторів кримськотатарським буржуазним націоналізмом. Вони ледь встигали придумувати імена все новим і новим репресивним заходам: "султангаліївщина", "………………", "контрреволюція Міллі Фірка", "кримськотатарська нацдемовщина", "кримськотатарський колабораціонізм" і тому подібне. За цими усіма божевільними "ізмами" і "ївщинами" десятки тисяч закатованих, розстріляних, вивезених в "табори смертників"
Продовжувати цей перелік можна до безкінечності. Хочу тільки одного, про одне нагадати, що Нюрнберзький процес ще чекає нинішніх очільників російської влади. І хай вони не думають, що вони зможуть пояснити тоді – не знали, не чули, не бачили. Вони понесуть такі ж покарання, які понесли фашистські злочинці після Другої світової війни. Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Володимире. І сподіваємося, що ваш прогноз обов'язково збудеться.
І зараз я з радістю передаю слово наступному нашому учаснику, заступнику голови Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим муфтію Айдеру Рустемову. Запрошуємо вас до слова. (Оплески)
16:35:23
АЙДЕР РУСТЕМОВ.
Шановний пане головуючий! (Привітання кримськотатарською мовою) Шановні члени уряду і народні депутати! (Привітання кримськотатарською мовою) Я вітаю всіх вас, як тому нас учить наша традиція, салам алейкум.
Багато було сказано про політику Росії, я не буду повторюватися, тільки підкреслю, що Росія ніколи не бажала бачити Україну вільною і незалежною. Росія ніколи не бажала бачити кримськотатарський народ вільним на своїй землі. Вона піддавала геноциду як українців у минулому, наприклад, Голодомор 1931-1933 років, так і кримських татар. І ця політика не зміниться. Як гласить наша народна пословица: не опирайся на воду… не доверяй врагу так, как не опираешься на воду.
Але кримськотатарський народ щораз витримував, виживав і відроджувався.
Вбивали його еліту, інтелігенцію, але він поставав знову і знову. Завдяки чому? На моє бачення, завдяки вірі в Бога, в Божу справедливість, завдяки молитвам і надії на того, хто ніколи не залишить без відповіді благання пригнобленого. Адже Він є тим, Бог є тим, хто все знає, все чує і все бачить. І він справедливий, він лагідний – і він, неодмінно, звеличує того, кого побажає, і принижує того, кого побажає; дарує владу тому, кому побажає, і лишає влади того, кого побажає. Як це сказано в Корані.
Сьогодні ми відзначаємо 100-річчя Курултаю, і знаковим є те, що засідання першого Курултаю почалося в залі ханського палацу після совершенія намазу, як і сьогодні, ми совершили намаз і почали це засідання.
Відомо, що скликанню першої організації першого Курултаю передувала низка інших подій, а саме – перший Всеукраїнський мусульманський з'їзд, на якому було засновано тимчасовий Кримський мусульманський виконавчий – я підкреслюю, мусульманський виконавчий – комітет, главою якого було обрано Номана Челебіджіхана. Одночасно він був обраний першим муфтієм мусульман Криму.
Пізніше Номан Челебіджіхан очолив і уряд проголошеної Кримської Народної Республіки. Доля Челебіджіхана трагічна, але його слова закарбувались навіки. Він казав: "Вони можуть піддати вогню весь наш край і зруйнувати все наше майно, але їм не вдасться знищити віру киримли кримських татар". І сьогодні, як і 100 років тому, українці і кримські татари виборюють разом свої права на власну землю, разом протистоять агресії північного сусіда. Сьогодні, як і сто років тому, керманичі кримськотатарського народу, муфтії кримських татар разом з українцями шукають шляхи розбудови майбутнього наших народів.
Немає сумніву, що історія циклічна, і ця подія знакова. Кримськотатарський народ, як і українці, завдяки вірі у Всевишнього і допомоги один одному подолали багато випробувань у цій тернистій боротьбі за свою свободу, справедливість і незалежність. Волею Всевишнього українці і кримські татари були, є і будуть одним-єдиним цілим, бо Крим – це Україна, і наша боротьба триває і буде тривати до самої перемоги. Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякуємо, шановний пане Айдере.
І я запрошую до слова останнього на сьогодні заявленого виступаючого з високої трибуни. Слово надається віце-президенту Всесвітнього конгресу кримських татар Мюкреміну Шахіну. Прошу вас, пане, до слова. (Оплески)
16:40:54
МЮКРЕМІН ШАХІН.
Від імені мільйонів кримських татар, які проживають в усьому світі та в Туреччині, вітаю гордий український народ та обраних ним представників українського парламенту, а також вельмишановних панів президентів, прем’єр-міністрів, віце-прем'єр-міністрів, дипломатів та усіх гостей цього заходу! Складно висловити ту радість, яку ми відчуваємо у зв'язку із заходами, що проводяться сьогодні у Верховній Раді України на честь першого Курултаю та Кримської демократичної республіки, які втілюють ідеали кримськотатарського народу. Дуже дякуємо.
Після Революції Гідності весь український народ протистоїть значним викликам, а ми, кримські татари, зіткнулися із найстрашнішим сном – втратою Батьківщини. Ми, кримські татари, які проживають в Криму і в діаспорі, незважаючи на всі труднощі завжди працюємо згідно своїх можливостей.
Ми знаємо, що відстоїмо Україну і Крим, якщо будемо спільно працювати, наполегливо та відважно боротися пліч-о-пліч зі "своїми" (в лапках) друзями, захищаючи загальні цінності людства на основі принципів, які нам заповідали Ісмаїл-бей Гаспринський та Номан Челебіджіхан.
Тому ми, кримські татари, чітко усвідомлюємо важливість дружніх відносин між Україною та Туреччиною. Ми піклуємось про розвиток дружби між двома країнами, а також про те, щоб два народи краще пізнали один одного та йшли у майбутнє разом. Дружба та співробітництво між двома народами і двома державами не є кон'єктурним тимчасовим союзом, ми вбачаємо в них стратегічне зобов'язання, яке потребують соціологія, історія, географія та виклики сьогодення. Співробітництво між Україною та Туреччиною започатковує консолідацію демократії, закону та прав людини в нашому регіоні. Це співробітництво є обов'язковим для забезпечення безпеки Чорноморського та Східноєвропейського регіонів, а також для процвітання та щастя народів, які в них проживають. Для того, щоб розвивати цю дружбу та співпрацю, кримські татари, які проживають у Туреччині, вкладають свої щирі зусилля і будуть продовжувати їх у подальшому із прискоренням.
Нам всюди ставлять одне і те саме запитання. Чому ви не визнаєте окупацію, яка різниця, адже що Україна, що Росія – все одно? Ми даємо таку відповідь. Ми не вороги російському народу. Ми обираємо демократичне, цивілізоване та вільне життя, на відміну від агресивної, колонізаційної та олігархічної диктатури. Тому наша відповідь однозначна – Україна.
Кримськотатарський народ на своїй Батьківщині воліє бути невід'ємною складовою України, отримати права національної автономії, підтримувати розвиток рідної мови, яка внесена до списку зникаючих мов ООН та ЮНЕСКО, зберігати культуру, традиції, створити національні установи, загоїти разом з друзями рани, нанесені історією. А також йти у майбутнє в цивілізованій країні як миролюбний народ.
Сто років тому Номан Челебіджіхан порівняв народи, які проживають у Криму, з квітами, а єдність цих народів – з красивим букетом. Мета Курултаю, Головою якого він був, - зберігати красу цього букету і зробити Крим таким же цивілізованим, як і Швейцарія. Цей народ протягом ста років слідував вказаною світлою дорогою та зберігав його ідеали. Ми і сьогодні слідуємо цим ідеалам.
Ми, звісно, віримо, що одного дня Крим повернеться у вільний світ, в Україну. І тоді ми стримаємо слово, яке дали століття тому. Як сказав Челебіджіхан, ми будемо працювати для того, щоб витерти сльози нашого народу та братів наших, які живуть в цій країні. І саме тоді в кримськотатарській автономії Крим не буде місцем, де панують репресії та несправедливість, де правлять злодії та звідки тікають люди, а стане Батьківщиною, яка зробить свій внесок у яскраве майбутнє України, де народи житимуть у братерстві, де шануватимуться культура та традиції.
Слава дружбі між Україною та Туреччиною! Слава кримськотатарському народу! Слава Україні!
16:47:00
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо вам за надихаючий виступ.
Вельмишановні учасники урочистого зібрання, мені здається, що, по-перше, ми маємо подякувати ініціатором сьогоднішнього надзвичайно важливого історичного заходу. І від імені українського парламенту хочу подякувати і Мустафі Джемілєву, і Рефату Чубарову за цю прекрасну, правильну ініціативу. (Оплески)
По-друге, хочу запевнити вас, всіх присутніх, що український парламент чудово усвідомлює свою відповідальність за повернення Криму. І ми розуміємо, що ця боротьба має відбуватись не тільки на рівні риторики і законодавства, не тільки під час участі всіх наших делегацій парламентських на всіх міжнародних, міжпарламентських майданчиках, а і також у конкретній допомозі родинам українців, кримських татар, які сьогодні залишаються на окупованій території і мають серйозні проблеми з тим, щоб колись заарештовані, затримані їх представники родин з підтримкою.
Тому я хочу поінформувати вас, що у бюджеті на 2018 рік, завдячуючи нашій спільній ініціативі з Мустафой Джемілєвим, з Рефатом Чубаровим,буде підтримана позиція, що у Міністерстві закордонних справ, а також у Міністерстві з тимчасово окупованих територій буде закладена спеціальна стрічка для створення такого фонду юридично-правової підтримки тих родин, чиї представники сьогодні утримують окупаційним режимом. Також ми, звичайно, будемо робити все для того, щоб у рамках змін до Конституції відбувалися ті важливі речі, на які сьогодні у своїх виступах акцентували увагу наші шановні колеги.
Ще раз дозвольте подякувати всім вам за це зібрання, за вашу участь, за ваш героїзм, за незламність, подякувати лідерам кримськотатарського народу, подякувати Туреччині за ту важливу роботу посередницьку, яка була зроблена задля звільнення лідерів кримських татар Ільмі Умерова, Ахтема Чийгоза, попросити не припиняти цю роботу до звільнення всіх політв'язнів Кремля і кримських татар, і українців, і висловити впевнення, що ми всі з вами обов'язково зустрінемося на наступному зібранні в Криму, в прекрасному, чудовому, українському, де ми обов'язково будемо. (Оплески)
Я дякую всім, хто брав участь в урочистому засіданні. І урочисте засідання з нагоди відзначення 100-річчя проведення першого Курултаю кримськотатарського народу оголошую закритим. (Оплески)
(Лунає Державний Гімн України)
(Лунає Національний кримськотатарський гімн)
(Оплески)