ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

08 листопада 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:30

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал і приготуватися до реєстрації.

Колеги, поки депутати заходять в зал, вам в двох словах логіку сьогоднішнього дня. Я прошу уважно послухати. У нас є чотири ратифікації, і я сподіваюсь, що ми їх зможемо спільно разом підтримати. І це обговорення не займе багато часу. Також Закон про фізичну культуру і спорт, і я теж сподіваюся, що буде загальне об'єднання залу навколо цього законопроекту. А потім ми увійдемо в проект Закону про житлово-комунальні послуги, ЖКГ. Цей проект закону має велику кількість правок. І я думаю, по часу, що ми сьогодні зможемо розпочати розгляд правок, а завтра завершити їхній розгляд і завтра вже перейти до голосування. І я дуже розраховую, що ми зможемо ефективно провести ратифікації, і вчасно перейти до об'ємного, масштабного Закону про житлово-комунальні послуги.

Я прошу займати робочі місця і прошу провести реєстрацію.

Пізно.

10:03:25

Зареєстровано 346 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження нашого колеги, народного депутата України Максима Павловича Курячого. Привітаємо Максима. Вітаємо, друже! (Оплески) З днем народження.

Згідно Регламенту на початку сьогоднішнього засідання ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів, з внесенням пропозицій, заяв, повідомлення. І я прошу усіх народних депутатів, в яких є пропозиції, заяви, повідомлення, приготуватися до запису. Прошу всіх приготуватися.

Готові? Пішли. Прошу провести запис.

Скорик Микола Леонідович.

 

10:04:43

СКОРИК М.Л.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Я хотів би з цієї високої трибуни ще раз акцентувати увагу суспільства на тому найважливішому за рік законопроекті, який ми будемо приймати незабаром, це проект державного бюджету на наступний рік.

Я ще раз маю підкреслити, від імені нашої політичної сили, політичної партії "Опозиційний блок", що ми вважаємо цей бюджет бюджетом поліцейської держави і бюджетом абсолютно антисоціальним. Ми направили понад 200 поправок до цього бюджету, депутати від нашої фракції, і ми будемо наполягати, що якщо ці поправки не будуть  прийняті, ми ні в якому разі не підтримаємо цей грабіжницький бюджет.

Чому? Є декілька моментів. Перший момент, це макроекономічні показники. Ми вважаємо, що ті макроекономічні показники, які закладені в цьому бюджеті, а це 7 відсотків інфляції і 3 відсотки росту валового внутрішнього продукту, це абсолютно нереальні і цифри, які дійсно потребують корекції.

По-перше, щодо інфляції ми добре розуміємо - і я думаю, що це бачать всі громадяни України, - що 7 відсотків інфляції – це абсолютно нереальна цифра, і інфляція значно перевищить ці цифри. А тому ми вважаємо, що додаткові доходи від цієї інфляції уряд мав би спланувати на соціальні заходи.

Друге питання – це рост ВВП. 3 відсотки – це теж, на жаль, згідно тим діям і тим крокам, які робить на сьогоднішній день уряд України, це абсолютно нереальні цифри. І я думаю, що на сьогоднішній день, і про це кажуть всі експерти, реальний рост валового внутрішнього продукти не перевищить 1,5 відсотки.

Друге питання – це нарощування боргової бази нашої держави. І на сьогоднішній день всупереч Бюджетному кодексу борги держави, зовнішній борг держави перевищить майже 90 відсотків від валового внутрішнього продукту, це суперечить Бюджетному кодексу і це суперечить здоровому глузду. 78 мільярдів дефіциту бюджету будуть спрямовані виключно майже на поліцейські потреби, на підвищення видатків різних силових органів, натомість, щоб ми дійсно мали займатися питаннями медицини, питаннями освіти. І всі такі балачки, які йдуть на сьогоднішній день з екранів телевізорів для громадян України про те, що у нас є начебто якась реформа медичної сфери, про те, що у нас дуже така серйозна реформа освітньої сфери, це абсолютно…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

10:08:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, 10, тому що багато депутатів.

 

СКОРИК М.Л. Ще раз підкреслюю, якщо уряд не зробить акцент на соціальних сферах натомість, щоб підтримувати силовиків, ми ні в якому разі не підтримаємо цей бюджет. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу до слова народного депутата Шурму. Йому передали слово двоє колег, тому регламент 6 хвилин. Прошу.

 

10:08:33

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма. Шановні колеги, шановні громадяни України, я зараз буду намагатися вам надати певні факти і певне бачення того, що сьогодні відбувається з системою охорони здоров'я і як на сьогоднішній день намагається впровадити так звані реформи Міністерства охорони здоров'я. Ми маємо екстерну медичну допомогу. Це є та служба, яка гарантує безпеку життєдіяльності громадян. Хто нею займається в міністерстві? Керівником відділу є людина за освітою бухгалтер. Відповідно, якщо бухгалтер займається проблемою охорони здоров'я, ми маємо наступні непрофесійні рішення, які приймають посадові особи, що приводить до того, що десятки тисяч медичних працівників дуже швидко залишаться без роботи. До чого приводить це все? Вслухайтеся, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі, який набрав чинності з 1 листопада 2017 року, за рішенням Міністерства охорони здоров'я була скасована посада фельдшера з медицини невідкладних станів. Її просто немає. І замість неї вводиться посада парамедик.

Таким чином, посади фельдшер з медицини невідкладних станів більше не існує, і з 1 листопада має починатися процес скорочення працівників та звільнення їх у порядку пункту 1 статті 40 Кодексу законів України про  працю. Відповідно до законодавства треба скласти і затвердити новий штатний розпис, який, до речі,  як зрозуміло ніхто не зробив і його  немає. Не пізніше ніж за два місяці персонально попередити працівників посади яких скорочуються, та повідомити про скорочення Державну службу зайнятості. Це все повинні почути ті люди, які сьогодні працюють на бригадах екстреної медичної допомоги. Одночасно з попередженням про звільнення, роботодавець зобов'язаний запропонувати іншу роботу на тому ж підприємстві, тобто переводити посаду парамедик. Але відповідно до затверджених Міністерством охорони здоров'я змін до довідника професій це є неможливо, бо  їхні кваліфікаційні характеристики суттєво відрізняються.

В Україні на сьогоднішній день не існує спеціальності парамедик як і програм підготовки таких фахівців. Якщо МОЗ своїми рішеннями вводить парамедиків на заміну фельдшерів, то постоїть  закономірне запитання. А хто їх буде навчати? А таких фахівців, таких спеціалістів в Україні немає, їх не існує.

Всього в Україні працює 19 тисяч лікарів, медиків з медичною освітою на екстрених допомогах. Що їм робити з 1 листопада, щоб стати парамедиком, отримати кваліфікацію парамедик, якої не існує взагалі? Наказ взагалі суперечить здоровому глузду, його виконання є неможливим та таким, що призведе до скорочення  медпрацівників і до реального збільшення соціальної напруги у суспільстві. Цим всім, ми бачимо, за цим всім стоїть одна річ,  не провести якісні зміни, які будуть іти на користь людям, а питання стоїть  скорочення видатків на охорону здоров'я. Це хіба є реформа, коли говорять, видатків стало більше, ніж в 2014 році, але всі чомусь люблять прив'язуватися до валюти.  Якщо ми подивимося  на видатки у валюті 2014 року і 2017 року, то сьогодні на охорону здоров'я є зменшені видатки у три рази, за таких обставин є відповідно зрозуміло, яка буде якість медичного обслуговування. Запровадження бригад до складу яких входитимуть парамедик і водій або навіть бригада з одного працівника, щоб виконувати обидві функції, значно  зменшить витрату з держбюджету.

Ще раз говорю про економію коштів, а не поліпшення надання якості. Ми звертаємося безпосередньо до  Прем'єр-міністра України втрутитись в ту ситуацію, коли проблемами охорони здоров'я на сьогоднішній день займаються бухгалтери, економісти, люди без вищої освіти, немає очільника, накази про ліквідацію професій приймаються Міністерством економіки і торгівлі. Якщо сьогодні категорія людей, яка сидить у цьому залі і несуть  політичну відповідальність за те, що робиться в Міністерстві охорони здоров'я, а це так звана коаліція, якої сьогодні немає і всі примкнувшіся з ними, в мене є до вас запитання, в тому числі і до пана Андрія, якого зараз немає, головуючого. Чому ви не ставите постанову про скасування рішень, законопроекту, фінансові гарантії надання медичної допомоги і лікарських засобів? Це те, що називається медреформою, а ніякого відношення до медичної реформи не має. Поставте цю постанову в залі на голосування, нехай люди або скасують рішення, або її підтвердять. І після цього ми будемо говорити про персональну відповідальність кожного депутата, який проголосував за те, що буде знищувати нашу систему охорони  здоров'я з впровадженням законопроекту 6327.

І, в кінці кінців, пане Прем'єр-міністр, якщо цей законопроект, який буде введений в дію, ви не маєте ні морального, ні юридичного права не вносити кандидатуру на посаду міністрів у цей зал. Внесіть, хочете, Уляну Супрун, хочете, когось інакшого, але нехай появиться людина, яка буде нести відповідальність, в тому числі і карну, за відсутність медичної допомоги в закладах, за відсутність ліків і за ті смерті, які у нас сьогодні є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Вілкула, прошу.

 

10:14:54

ВІЛКУЛ О.Ю.

Шановний народе України! Я постійно зустрічаюся з людьми, з трудовим колективами і що вони говорять? Що результат вашої медичної реформи це те, що люди бояться захворіти, тому що без грошей, лікарень і ліків це прямий шлях на той світ. Результат вашої пенсійної реформи, а це все багато хто на собі вже відчув, те, що люди розлючені від цих мізерних підвищень пенсій, хоча їм обіцяли "золоті гори", а багато хто не отримав навіть нічого, причому вже в цьому році інфляція з'їсть і ці додані суми.

Результат освітньої реформи. Ті, у кого є хоч якась можливість, хочуть відправити своїх дітей вчитися за кордон; а ті, у кого такої можливості немає, бояться того, що їх діти добиратимуться до шкіл тепер 20 майже і 50 кілометрів від дому, тому що влада закриває школи. Лише за останні три роки більше ніж тисяча шкіл було закрито, а система опорних шкіл, те, що вводиться новим Законом про освіту, на який ми подали подання до Конституційного Суду, це подальше закриття шкіл.

Сьогодні 8 листопада, і я хочу сказати, що в результаті вашої комунальної реформи - а ваша комунальна реформа - це лише підвищення тарифів, нічого більшого, - з'явився ще один страх – це страх залишитись в холодній квартирі. В десятках міст та сотнях селищ ви вчасно не почали опалювальний сезон. І ще мільйони людей, у яких немає грошей платити по таких високих тарифах, бояться, що їх викинуть з квартири за борги з комуналки, і цей страх посилюється. Тарифи будуть продовжувати рости, про це уряд вже веде переговори з МВФ.

З опалювальним сезоном великі проблеми, і уряд це вже визнав, але намагаються звалити провину на місцеві органи влади, замовчуючи, що в тих немає відповідного фінансування через борги людей і через те, що держава не виділяє вчасно в необхідній кількості кошти на покриття різниці в тарифах.

Якщо десять років тому вся країна обговорювала надзвичайно подію в Алчевську, то зараз ви перетворюєте всю країну на Алчевськ. Півтора роки тому я вніс до Верховної Ради законопроекти 2342 та 2347, які встановлюють мораторій заборону на підвищення тарифів і забороняють викидати людей з житла за борги за комунальні послуги. Такі випадки вже є по всій країні і це питання стає все більш гострішим та болючим.

На початок жовтня 2017 року заборгованість з комунальних послуг складала вже 27 мільярдів гривень - це понад 1 мільярда доларів. Також в бюджеті зараз не вистачає 10 мільярдів на субсидії.

Я нагадаю, що з 2010-го по …

 

Веде засідання Заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:18:32

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд дайте, будь ласка,  завершити.

 

ВІЛКУЛ О.Ю. З 2010-го по 2014-й роки не підвищувались тарифи взагалі. Я був віце-прем'єром з комунальних питань, добре пам'ятаю і добре володію цим питанням. І я гарантую, що після перемоги на виборах ми знизимо тарифи на газ та на опалення відразу в два рази. Тисячу 700 собівартість українського газу, по сім тисяч його продають людям. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  до слова запрошується Олег Ляшко, будь ласка. 

 

10:18:43

ЛЯШКО О.В.

Доброго дня. Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці, завтра в парламенті буде розглядатися проект бюджету на  2018 рік – ключовий фінансовий документ, по якому буде жити країна. Я хочу, щоб ви знали вимоги і команди  Радикальної партії до  Закону про  бюджет на наступний рік.

Перше - і  ключове -  це підвищення соціальних стандартів, підвищення  доходів і  підвищення заробітної плати. Тому ми наполягаємо на тому, щоб мінімальна заробітна плата  з Нового року була не 3 тисячі 700, як це пропонує уряд,   а хоча б 5 тисяч гривень на місяць. Підвищення заробітної плати - це єдина можливість  вирвати українців з  бідності, не субсидії їм давати, не  подачки перед виборами давати, а дати людям нормальну  роботу і нормальну зарплату за цю роботу, і тоді не треба давати  ніяких подачок. Але водночас ми розуміємо, що  бізнес повинен мати можливість платити ці зарплати.

Тому команда Радикальної  партії пропонує пакет законопроектів, який дасть можливість  нашому бізнесу розвиватися. Досить перетворювати країну нашу рідну в жебрачку, яка торгує  сировиною, замість того щоб торгувати готовою продукцією. За ініціативою команди Радикальної партії в цьому парламенті було  прийнято закон, який заборонив вивозити необроблений ліс з України, для того щоб  відновити в  Україні деревообробну галузь і сьогодні десятки тисяч українців отримали нові робочі місця.

За ініціативою  Радикальної партії був прийнятий Закон про збільшення втричі вивізного мита  на металолом, щоб наші металурги маріупольські, дніпровські, запорізькі, працювали, а не закордонні їхні конкуренти. Що зробила натомість Єврокомісія? Вони запровадили мита, щоб витіснити нашу  металургійну  продукцію з європейського ринку. Це втрати для  кожного українця, тому що це втрати  валюти, це нестабільні ціни і нестабільна гривня.  Ми вимагаємо від уряду захищати національного виробника на зовнішніх ринках, пробивати нові ринки, тому  що ми втратили  45 відсотків російського ринку. Переважна більшість підприємств сходу, півдня країни орієнтували свою продукцію на російський ринок. Сьогодні завдання влади – пошук нових ринків, для того щоб  люди мали роботу і зарплату.

Третя ключова вимога наша до бюджету – увага до переселенців.  Два мільйони людей втратили свій дім, втратили можливість працювати. Ми вимагаємо передбачити в державному бюджеті кошти на вирішення житлових проблем переселенців і їхнє працевлаштування.

І, нарешті, ключове – село, відновлення тваринництва. Для того, щоб було життя на селі, треба, щоб у кожному сільському дворі була корова. Ми вимагаємо від уряду передбачити дотації, державну підтримку на відновлення тваринницької галузі, на відновлення поголів'я корів у селі. Ми вимагаємо від влади повернутися до корови обличчям і до українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз слово бере лідер фракції "Народний фронт" Максим Бурбак. Будь ласка, пане Максиме.

 

10:22:00

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, вітаю всіх вас! Вітаю з тим, що вчора 7 листопада ми проголосували в першому читанні Виборчій кодекс і, врешті-решт, розпочали професійну дискусію стосовно змін виборчого законодавства. Нагадую, що у розробниках цього законопроекту – це спікер Верховної Ради Андрій Парубій і Леонід Ємець – це  представники "Народного фронту" і вони активно долучилися до розробки цих дуже важливих документів.

Нагадую, що політична партія "Народний фронт" послідовно підтримує запровадження системи виборів за відкритими виборчими списками. Це було в наших передвиборчих обіцянках, це ми підписували, коли всі разом голосували за створення  коаліції, це записано в Коаліційній угоді, те, що наступні вибори у парламент повинні проходити за відкритими виборчими списками і деталі цього законопроекту, вони дуже важливі. В ньому, цим законопроектом планується врегулювати також питання діяльності Центральної виборчої комісії, яку, до речі, треба, врешті-решт, переобирати, тому що повноваження її давно скінчилися. Це питання  ведення реєстру виборців, це питання виборів Президента і проведення місцевих виборів, які зараз проходять також по всіх об'єднаних територіальних громадах.

І ще раз нагадую, що цей документ дуже важливий і дуже важливо, що ми вчора  проголосували в першому читанні і направили його на майданчик, професійний майданчик профільного комітету, де кожен з нас, кожен депутат – і мажоритарник, і той, що обирався за виборчими списками, може внести свої пропозиції і професійно обґрунтовано їх захищати у профільному комітеті. Це не те, що ходити, водити корову по  вулицях Києва і інших обласних центрів і годуючи людей численними фейками стосовно  вимог так званих  нових революціонерів.

 Хочу нагадати, і прикро, що вчора  за цей законопроект не проголосували ні Дерев'янко, ні Семенченко, які так з цієї площі вчора агітували за проведення відкритих виборчих списків і  проведення на наступних якнайшвидшого обрання наступних депутатів. Хочу нагадати їм, що наступні вибори будуть проходити в 2019 році, і вони будуть проходити завдячуючи нашій роботі в профільному комітеті, будуть  проходити за відкритими списками і за цим законодавством, яке ми приймемо разом з вами. Хочу нагадати цим горе-депутатам, що ваш головний обов'язок – це працювати в  профільних комітетах, розробляти якісні законопроекти і захищати їх на цій трибуні. Так, можливо, вам зручніше це робити в палаці, але  я нагадую, що голосування за законопроекти в сесійній залі – це прямий ваш обов'язок.

І ще раз звертаюся до всіх депутатів: якнайактивніше долучитися до якісної розробки  цього законопроекту і підготовки до другого  читання, і тоді він отримає схвальну підтримку в цьому залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Спочатку - виступаючі, потім - репліка. Я прошу виступаючих не згадувати прізвищ, щоб у нас  не йшов час на репліки. В той же час, система  голосування вона, дійсно, свідчить про те, хто голосував, а хто  не голосував за Закон про вибори. Тому це коментуйте вашим виборцям, будь ласка, хто де був в цей час.

Будь ласка,  зараз Максим Курячий. Курячий. Прошу, будь ласка,  пане Андрію.

 

10:25:19

КУРЯЧИЙ М.П.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! На порядку денному українського парламенту перебуває дуже велика кількість питань: соціально-економічного розвитку держави; підняття пенсій, заробітних плат і створення робочих місць. Але на порядку денному українського парламенту також має перебувати і питання моралі.

Я вимушений до вас звернутися сьогодні з великим жалем на серці в зв'язку з тим, що останнім часом в українському суспільстві, в українських масових засобах інформації з'явилася така  негативна тенденція – навішування ярликів.  Цього робити не можна. цей український парламент завжди і вже давним-давно засудив злочинну співпрацю з "сєпарами", бандитами і тими терористами, які захопили нашу, частину нашої країни. Цей український парламент багато чого повидав в цій залі. Тут велика кількість бізнесменів в минулому, які своєю працею створювали робочі місця і продовжують розвивати економіку України. І мені дуже прикро чути із засобів масової інформації, із матеріалів розслідування правоохоронних органів, що деяких наших колег звинувачують в тому, що вони продовжують співпрацю з терористами і з "сєпарами". Я закликаю не вішати ярлики. Кожен має право захищати себе. Мені прикро було чути подібну інформацію, подібне звинувачення щодо нашого колеги, мого земляка Сергія Рибалка. Я знаю його як патріота, я знаю його як відповідального бізнесмена. Але те, що відбувається останнім часом, має бути розслідувано. Я переконаний, що наш український парламент, який більше ніж конституційною більшістю проголосував за зняття депутатської недоторканності, не стане приховувати і виступати політичним дахом або "кришуванням", як то кажуть в народі. Я переконаний, що кожен має право на чесне ім'я. Я переконаний, що точку має поставити суд в цій справі. Я переконаний, що істина завжди перемагає.

Саме тому, шановні колеги, я прошу і закликаю ще раз Верховну Раду України засудити будь-яку співпрацю, економічну співпрацю, торгівлю з "сєпарами", з окупованими територіями, надати політичну оцінку перш за все. А щодо відповідальності, то кожен має відповідати. А для того, щоб не було ніяких зловживань з цього приводу, я думаю, буде чесно, коли наш колега Сергій Рибалка не стане прикриватись ні політичною депутатською недоторканністю, ні званням високого звання посади глава Комітету з питань банківської діяльності.

Колеги, єднаймося і політично засуджуємо будь-яку співпрацю з "сєпарами" і терористами. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, зараз виступає пан Галасюк. Пане Вікторе, прошу.

 

10:28:35

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги народні депутати, у нас з вами є вибір: або дозволити продовжити ту економічну політику, яка сьогодні відбувається, і це призведе нашу з вами країну на узбіччя європейської цивілізації; або докорінно міняти економічну і монетарну політику. Якщо ми з вами готові задовольнитися двома-трьома відсотками економічного зростання, то треба робити те, що робить влада сьогодні: брати нові кредити МВФ, експортувати за кордон сировину і експортувати українців, які не знаходять собі роботи вдома.

Якщо ми хочемо стати дійсно європейською країною не тільки географічно, не тільки цивілізаційно, а й економічно, за рівнем життя, за рівнем добробуту, за рівнем перспективи для нашого суспільства, то нам потрібно обирати інший шлях. Нам потрібно збільшити економіку в два-три рази. І це реально зробити за ті ж десять років, як це робили інші країни. Але для цього потрібні інструменти абсолютного іншого ґатунку. Потрібна справжня промислова проукраїнська політика.

Ми з вами вже почали, ми з вами вже заклали фундамент такої політики в цьому парламенті. Закон про заборону експорту лісу-кругляка з України, про який вже сьогодні говорив Олег Валерійович Ляшко, цей закон, він вже створив тисячі робочих місць! Він вже привів в країну мільярди інвестицій в цю галузь. Він захищає українські інтереси, українську екологію, створює робочі місця.

Чи металургійний закон про підвищення втричі вивізного мита на металобрухт. Українські металургійні заводи з сировиною, не скорочені десятки тисяч людей, слава Богу, не втратили ми в експортному балансі понад мільярд доларів США на рік. Це дуже важливо!

Ще один приклад. Згадайте, Україна колись імпортувала соняшникову олію. Після того, як були введені протекціоністські заходи на експорт соняшника понад 20 відсотків, Україна стала поступово номер один сьогодні в світі експортер соняшникової олії. Ми контролюємо 55 відсотків глобального світового ринку! Це чотири мільярди доларів США експортної виручки приносить нашій з вами країні. Так оце та політика, яку потрібно проводити у всіх галузях нашої економіки. Щоб Україна перестала бути суто сировинним експортером і додатком до успішних економік інших країн. Ми маємо для цього всі можливості.

Я звертаюся до Голови Верховної Ради Андрія Володимировича Парубія. Давайте наступного тижня проведемо в парламенті, нарешті, день промислового розвитку, давайте, нарешті, приймемо закони про індустріальні парки, "Купуй українське – плати українцям" (нова формула державних закупівель), про безкоштовне приєднання до інженерних мереж. Через ці закони ми змінимо країну, збільшимо економіку в рази і станемо справжнім європейським успіхом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Тепер ще від Радикальної партії пані Юзькова буде виступати? А, вже передали. Лазовий.

Будь ласка, пан Лазовий, вам слово. І потім останній виступаючий – Іван Спориш.

Репліку, я все пам'ятаю, пане Дерев'янко, я все пам'ятаю.

 

10:31:59

ЛОЗОВОЙ А.С.

Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Шановні українські громадяни! Ми повинні усі абсолютно чітко усвідомити: війна вже тут. Війна у мирному, здавалося б, нашому Києві, де російські терористи вбивають людей, чинять вибухи та інші теракти. Війна в моєму рідному Рівному, серці Західної України, де місяць тому співробітники Національної поліції змогли, за що їм низький уклін, запобігти теракту, планувався вибух міни на центральному автовокзалі міста, внаслідок чого могли загинути десятки людей. Дякувати Богу, це минулося.

Всі ви бачили про те, наскільки агресивно, наскільки безбожно, наскільки цинічно працює тут всякого роду російська агентура. Громадяни не мають зараз можливості відчувати себе в безпеці. А головне завдання держави, головне завдання в тому числі нас усіх – це безпека громадян. Ми, український парламент, повинні зробити все для того, щоб українці відчували себе в безпеці, а не так, як сьогодні.

Всі бачили зухвалий терористичний акт, внаслідок якого постраждав наш колега Ігор Мосійчук, і внаслідок якого загинуло двоє співробітників Міністерства внутрішніх справ Михайло Морміль, який був у відставці, випадковий прохожий, і Руслан Кушнір, якого я мав честь знати, боєць спецпідрозділу Національної поліції, щоб подвиг цих людей, які віддають своє життя, до останнього виконуючи службовий обов'язок, щоб подвиг тих людей кращих з кращих, які кожен день ризикують своїм життям на фронті і гинуть, не був марним, щоб подвиг понад 60 прикордонників, які, охороняючи священний український кордон, віддали Богові душу за нашу соборність, щоб все це не було марним, ми усі повинні сьогодні проявити, бути справжніми державниками, бути справжніми соборниками, допомагати правоохоронним органам, допомагати силовим структурам боротися з тероризмом. Ми усі повинні жити інакше. Ми маємо гарний приклад держави Ізраїль, яка понад 60 років тому навчилася так жити, і, незважаючи на терористичні загрози, у цій державі зроблено все, аби кожен громадянин відчував себе захищеним.

І, більше того, не меншу небезпеку становить розгул криміналітету в Україні. І наш зовнішній ворог Москва цим користається. Одна з причин такого зростання злочинності, як сьогодні в Україні, – це тотальна бідність. Багато людей опускаються до відвертого бандитизму тільки тому, що вони не мають роботи, вони не знають, як прогодувати своїх дітей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто залишилась 1 хвилина, і я обіцяла, що останній виступаючий… Дуже дякую, дуже дякую, пане Андрію.

Будь ласка, останній виступаючий пан Шинькович, якому передає слово пан Спориш. Дуже дякуємо, ми… щоб дотрималися регламенту і щоб всі змогли виступити.

 

10:35:15

ШИНЬКОВИЧ А.В.

Шановні колеги, шановний український народе! Верховна Рада увійшла в активну фазу бюджетного процесу. У зв'язку з цим фракція Партії "Блок Петра Порошенка" звертає особливу увагу не необхідність фінансового забезпечення реконструкції житлово-комунальних об'єктів та систем водопостачання у прифронтових містах "сірої зони".

Нагадаю, минулого тижня відбулося виїзне засідання Комітету з питань будівництва, містобудування та ЖКГ у Торецьку. Завдяки спільній роботі народних депутатів, очільника профільного міністерства, керівника військово-цивільної адміністрації та представників комунальних підприємств вдалося виділити основні проблеми, які потребують нашого з вами, шановні колеги, спільного вирішення. Найуразливішим у прифронтових зонах залишається водопостачання. Наприклад, подача води до Торецька здійснюється з тимчасово окупованої Горлівської фільтрувальної станції. А у Авдіївці відповідна інфраструктура не реконструювалася понад півстоліття, а тепер  потерпає від постійних обстрілів терористів та проросійських найманців. Це  ставить міста із тисячами українців перед територіальною загрозою припинення водопостачання, що може обернутися гуманітарною катастрофою. Необхідно забезпечити фінансування ремонтних робіт, відновлення об'єктів критичної інфраструктури, аби вберегти жителів від кризи. Ніхто з нас не хоче повторення подібного гуманітарного лиха, яке пережили авдіївчани минулої зими через активні терористичні обстріли міста із градів. З іншого боку, через розташування інфраструктури на лінії зіткнення та на тимчасово непідконтрольних територіях ремонтні роботи супроводжуються високим ризиком для життя будівельників. На жаль, вже загинуло 9 робітників одного  з підприємств, що вели ремонтні роботи. Тому все більш актуальним стає розробка альтернативних шляхів водозабезпечення цих міст, Торецька, Авдіївки, Волновахи та інших. Аби жителі не залишилися протягом тижнів без води в домівках в наслідок бойових дій.

Наступною проблемою стало несвоєчасне погашення з держбюджету житлових субсидій та велика заборгованість водопостачальних підприємств за електроенергію. Нагадаю, що водогінні підприємства змушенні споживати  значно більше електроенергії, щоб забезпечити маловодні регіони ресурсом. На початку опалювального сезону мусимо захистити вразливі верства населення виділивши субсидії для оплати комунальних послуг. Це дозволить і жителям і  надавачам послуг спокійно та комфортно пройти опалювальний сезон. Так само не можна ігнорувати борг водопостачальників аби вони не зупинили у лютому морози взимку.

Частково вирішити ці проблеми ми можемо вже найближчим часом, підтримавши зміни до бюджету на поточний рік, де пропонується розподілити 13 мільярдів. У відповідному законопроекті 7258 передбачається виділити понад половину  коштів 7,6 мільярда на субсидії, ще 1,8 мільярдів гривень мають погасити заборгованість за електроенергію водопостачальників на Донбасі. Таким чином, вирішення житлово-комунальних проблем у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Нікому не додаємо. І так вже вибилися із графіку.

 30 секунд, Дерев'янко, з місця для репліки. У нас репліки даються з місця, а не з трибуни. Шановний пане, ви ж закликаєте весь час до дотримання Регламенту. Дуже дякуємо вам.

 

10:38:31

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, "Рух нових сил".

Шановні українці, шановні колеги! Вчора я голосував практично двічі за закон, який стосується виборчого законодавства. Перший раз коли система на яку витрачена величезна кількість грошей не спрацювала, другий раз  письмово, спрямовуючи до пана Парубія звернення і заяву про те, щоби голос був зарахований. І дуже важливо, що пан Андрій Парубій блокує можливість відображення на сайті саме заяв, які стосуються голосу.

Але дуже нам важливо, щоби ви, шановні, які там кричите і ваш представник, який  говорив, щоб люди всі бачили,  що ви голосували так, щоби закон не був вчора прийнятий.  Так от для  того, щоби не було "рюкзаків Авакова", для того, щоби не було планшетів в міністерстві, де крадуть у два, в три рази, для того, щоби не  було різних бронетранспортерів і палива, яке також крадуть, нам дуже важливо змінити це законодавство тому ми всі будемо  уважно стежити за тим як ви будете голосувати  в цілому і це є вимога людей, які є на майдані.  Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:39:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хочу  проінформувати усіх народних депутатів, що немає в Верховній Раді  голосування  письмово заявами. Можна бути на Канарах і голосувати заявою,  а не в залі. І це є, знаєте, особливий цинізм, особливий цинізм, зривати засідання президії Верховної Ради України, а потім не голосувати за реформу, за яку проголосували всі ми, які є в цьому залі. Це повна персоніфікація цинізму, цинізму і подвійних стандартів, яку ми бачимо. Бити в спину українських прикордонників, зривати засідання Погоджувальної ради, а  потім цинічно не голосувати за закон, за який нібито вони виступають, нібито вони виступають. Зупинимо цей цинізм в Верховній Раді, дамо оцінку політичну цим людям. Дякую вам, колеги.

Зараз є звернення від двох фракцій про прохання за перерву, але  дві фракції готові замінити її на виступ від трибуни – цей фракції  "Самопоміч" і  "Батьківщина". І я хотів би спитати, а хто буде виступати?

Будь ласка, Семенуха Роман.     

 

10:40:52

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання  "Самопоміч".

Шановні колеги, шановний пане Голово, шановний український  народе! 

Я хочу подякувати українському парламенту за вчорашнє, без перебільшення, революційне рішення про ухвалення Виборчого кодексу в першому читанні, який запроваджує відкриті партійні списки. Я також хочу подякувати людям, завдяки мирному протесту яких таке голосування вчора стало можливим. Безперечно, Верховна Рада, роблячи такий позитивний крок вперед, водночас уряд своїм проектом бюджету на 2018 рік, пропонує країну відкинути на декілька років назад. Що я маю на увазі? Це фактично тотальна пропозиція уряду пограбувати бюджети громад. Проектом бюджету на міста і громади перекладаються додаткові, невластиві видатки, водночас жодним чином не збільшуючи податкову базу для збору таких податків.

Я хочу колегам навести конкретні цифри, в що ж обійдеться така ініціатива уряду. 8 мільярдів гривень покриття загальної заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, 7 мільярдів гривень органи місцевого самоврядування повинні додатково витратити на оплату пільг житлово-комунальних послуг для окремих категорій громадян, 2 мільярда гривень треба виплатити по заборгованості заробітної плати медичним працівникам, близько 7 мільярдів гривень треба дофінансувати на покриття медичної субвенції, близько 4 мільярдів гривень має ще доплатити в місцеві бюджети за освітню субвенцію. Кожне місто, кожна територіальна громада фактично по-своєму переживе цей бюджетний терор, який запропонований урядом. Для прикладу, Харків буде вимушений знайти додатково 2 мільярда гривень, Дніпро - 700 мільйонів гривень, Львів - півмільярда гривень, Запоріжжя - майже мільярд гривень, Одеса - 670 мільйонів гривень, Миколаїв - майже півмільярда гривень, Житомир - 300 мільйонів гривень, Біла Церква -350 мільйонів гривень. Колеги, це тотальне пограбування бюджетів громад, так не має бути.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч" звернулася із сотнями листів до міських голів, селищних голів України. Я хочу показати вам вже сотні, вибачте, десятки відповідей мерів великих і малих міст, які говорять, що вони не переживуть такої ініціативи уряду. Беззаперечно, ця Верховна Рада дуже часто об'єктивно справедливо критикована, але ми з вами разом, разом з урядом зробили можливо чи не найголовнішу реформу – фінансову децентралізацію наприкінці 2014 року. Тому ми маємо з вами зробити все, щоб не допустити тотального пограбування, бо не може бути, як за Гоголем у Тараса Бульби: "Я тебе породив, я тебе і вб'ю!".

Я звертаюся до уряду. Цей бюджет, який запропонований з  тотальним пограбуванням місцевих бюджетів, не має права на існування, він має бути повернутий і суттєво переглянутий. Я звертаюсь ще раз до уряду: будь-яка практика пограбування українських людей, громад центральною владою завжди закінчувалася бідою.

Тому я переконаний, що будуть сильні міста, сильні громади – буде Україна. Тому ми звертаємося до всіх, насамперед парламентарів, які спілкуються з органами місцевого самоврядування і знають, в яку копійку вийде таке пограбування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка. Тільки ви завершуйте.

 

СЕМЕНУХА Р.С.

Тому, просимо підтримати і не допустити пограбування бюджетів громад. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги, виступи завершились. Я прошу тепер всіх зайти в зал, зайняти робочі місця, і давайте, колеги, ми швидко пройдемо ратифікації.

Якщо ми змобілізуємося, будемо ефективними і лаконічними, ми зможемо швидко пройти ратифікації, які є нашими міжнародними зобов'язаннями. Я прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця.

І ми переходимо до першого проекту закону на сьогоднішньому порядку денному - це проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (номер 0160).

Колеги, я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. За скорочену процедуру, колеги, підтримайте. Голосуємо.

 

10:45:13

За-136

Не всі встигли, колеги, давайте займаємо місця робочі. Це ж логіка дуже проста: якщо ми входимо в повну процедуру, це буде тільки один законопроект до перерви. Я, будь ласка,  прошу всіх зайняти робочі місця. Міжнародна політика завжди об'єднувала наш зал, тому, будь ласка,  приготуйтесь до голосування. І я ще раз ставлю пропозицію розгляду проекту Закону 0160 за скороченою процедурою. Прошу підтримати, Андрій Володимирович, я прошу підтримати, прошу проголосувати. Іванчук, голосуємо!

 

10:46:08

За-156

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді заступника міністра освіти і науки Стріха Максима Віталійовича. Будь ласка.

 

10:46:22

СТРІХА М.В.

Вельмишановний  Голово Верховної Ради! Вельмишановні народні депутати України!  Всім вам відомий, на жаль,  критичний стан  з енергоефективністю більшості наших університетів: старі, холодні лабораторні корпуси, аудиторні, гуртожитки тощо.  Проект "Вища освіта", який  передбачається Фінансовою угодою між    Міністерством  освіти України і Європейським інвестиційним банком, передбачає, на першому етапі  кошторис якого складатиме  81 мільйон євро, здійснення повномасштабних  заходів енергоефективності на 147 спорудах семи українських університетів, які представляють географічно  всю смугу півночі  України, де кліматичні умови  щодо цього найнесприятливіші.

На другому етапі передбачається здійснення таких самих заходів  на конкурсній  базі, добравши інші університети. Сумарний кошторис  проекту передбачає, як я вже сказав, 160 мільйонів євро. З них джерелом для  120 мільйонів  євро є кредит Європейського  інвестиційного банку,  для 10 мільйонів  євро  - інвестиційний  грант Фонду Східноєвропейського партнерства з  енергоефективності та  довкілля і  30 мільйонів  євро - власні кошти позичальника, які передбачаються… зараз ведуться переговори про залучення  коштів Північної екологічної фінансової корпорації. Кошти залучаються на  20 років. Зараз за аналогічними  кредитами відсоток річний - це  близько одного відсотка по кредитах Європейського  інвестиційного банку.

Прошу підтримати  цей проект, критично важливий для  того, щоб наші  університети стали енергоефективними і змогли надавати  якісні послуги на  європейському рівні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова комітету Гопко Ганна Миколаївна.

 

10:48:35

ГОПКО Г.М.

Всім доброго дня, шановні українці! Комітет у закордонних справах рекомендує, щоб, внесений Президентом України, проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди (проект "Вища освіта") між Україною та Європейським інвестиційним банком був ратифікований парламентом. Можу також підтримати наше Міністерство освіти і сказати, що це надзвичайно важливим є залучення коштів для здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель університетів та інших інвестицій, пов'язаних  з освітнім процесом. Проект охоплює ремонті роботи на існуючих освітніх, дослідних та допоміжних об'єктах низки державних вищих навчальних закладів України задля підвищення їхньої енергоефективності та здійснення інших інвестицій в освітнє обладнання, також непов'язане з компонентом енергоефективності.

І дуже важливо, що Європейський інвестиційний банк, який надає кредит в сумі 120 мільйонів євро, також передбачається співфінансування проекту, зокрема податкових та митних платежів, за рахунок коштів державних вищих навчальних закладів – учасників проекту або з інших джерел, не заборонених законодавством. Загальний період погашення позики - до 20 років з дати надання відповідного траншу кредиту МВФ.

І зараз  я хотіла би закликати наші контролюючі органи, зокрема, після того, як ми ратифікуємо цю важливу угоду, щоби ми могли дійсно ці кошти ефективно використати. Оскільки нещодавно Рахункова палата оприлюднила Звіт про результати аналізу стану залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій і є дуже багато проблемних питань, які негативно впливають на стан вибірки коштів міжнародної фінансової  допомоги, яка йде від міжнародних фінансових організацій. Має бути чітка стратегія реформування відповідного сектору економіки чи освіти, енергетики. І тому я дуже хотіла, щоб ці коти були ефективно і вчасно потім освоєні, після ратифікації. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, є потреба обговорювати чи можемо голосувати? Так є чи нема? От, каже Роман, що є. Добре.

Прошу провести запис: два – за, два – проти.

Олена Бабак.

 

10:51:10

БАБАК А.В.

Прошу передати слово Романовій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:51:20

РОМАНОВА А.А.

Шановні колеги, зараз хочу звернутися до всієї зали, фактично до всіх фракцій, які  представлені. Будь ласка,  мобілізуйте своїх колег для того, щоб нарешті проголосували за цю важливу постанову, тому що наші вищі навчальні заклади чекають на неї вже три роки. Вже пройшов аудит семи дуже потужних  вищих навчальних закладів, це такі як Харківська політехніка, Львівська політехніка, Полтавський технічний університет, Вінницький технічний університет, педагогічний університет імені Драгоманова, Сумський державний університет, Чернігівський  національний технологічний університет, Івано-Франківський національний  університет нафти і газу. Тобто в цій постанові  закладена підтримка до цих вищих навчальних закладів, які географічно  всю Україну. Вже пройшов аудит  всіх цих проектів. Три роки  чекають  і студенти, і колективи, і  керівництво  цих  закладів. Будь ласка,  підтримайте цю дуже важливу постанову, мобілізуйте своїх колег. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яриніч Костянтин Володимирович, "Блок Петра Порошенка".

 

10:52:34

ЯРИНІЧ К.В.

Прошу передати слово Олександру Співаковському.

 

10:52:41

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Доброго дня, шановні колеги. фракція партії "Блок Петра Порошенка" підтримає ратифікацію вказаної Фінансової угоди у Законі 0160.

Як людина, яка пропрацювала  39 років  в університеті, хочу сказати, що це велика проблема для всіх вищих навчальних закладів України. Тим  більше, що Україна фактично вже відмовилася від російського газу, тому проблема енергоефективності для вищих навчальних  закладів України є  дуже нагальною. Велетенські споруди, в яких навчаються наші студенти, повинні бути  забезпечені теплом, інакше дуже  велика кількість наших університетів або закривається на період грудня - лютого, або фактично не виконує навчальні плани. Тому це проблема не тільки енергоефективності, це ще проблема ефективності якості навчання наших студентів.

Але хочу звернути увагу на те, на майбутнє, звертаючись до профільного міністерства, Максим Віталійович Стріха, звертаюсь до вас, сподіваюсь, що ви мене чуєте зараз. Хочу сказати, що дуже важливо було б врахувати інтереси навчальних закладів, які евакуйовані з територій, де проходить АТО. Це є нормальним, бо ці університети перейшли на нашу територію і фактично не мають змоги ефективно організувати навчальний процес.

Тому фракція "Блока Петра Порошенка", підтримуючи цю пропозицію проголосувати повністю "за", закликаємо "за", але в майбутньому дуже просимо враховувати інтереси тих університетів, які представляють Донеччину, Крим і так далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Від "Опозиційного блоку" Долженков Олександр Валерійович.

 

10:54:32

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Зараз розглядається законопроект щодо ратифікації Міжнародної правової угоди, в рамках якої будуть виділятися певні кредитні ресурси фінансові на забезпечення енергоефективності вищих навчальних закладів. Питання енергоефективності є дуже актуальним для країни через те, що дуже високий ступень деградації транспортної, енергетичної інфраструктури. Це призводить до суттєвих витрат на енергоносії. Згідно експертних оцінок, за рахунок енергоефективності ми можемо збільшити вдвічі ВВП без додаткового збільшення виробництва товарів та надання послуг. Але, поряд з цим, дуже лякає тенденція: зазначені кошти видаються в рамках кредиту, відповідно міжнародні фінансові організації можуть видати зазначені кошти тільки під державні гарантії. Але тенденція лякає в наступному: зараз державний борг і гарантований державою борг складає 77 мільярдів доларів. Це безпрецедентна сума за всі роки незалежності країни.

У відповідності до державного бюджету, проекту 7000, який буде розглядатися на наступному пленарному тижні, пропонується встановити граничний рівень заборгованості державного боргу на рівні - ви тільки вдумайтесь! - 100 мільярдів доларів. Ми живемо в борг. Зазначені суми нам необхідно буде віддавати. Натомість залучення додаткових кредитних ресурсів під державні гарантії, ми вбачаємо більш обґрунтованим та економічно виправданим не збільшувати видатки на Адміністрацію Президента, на Кабінет Міністрів, на Міністерство внутрішніх справ зокрема. Це приблизно 11 мільярдів гривень. Ось той резерв, який можна витратити на не тільки підвищення енергоефективності вищих навчальних закладів, а й на підвищення енергоефективності житлово-комунальної сфери та промисловості. Але фракція "Опозиційний блок"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додайте, будь ласка, 10 секунд.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Але ми підтримуємо цей законопроект і закликаємо більше уваги приділяти енергоефективності, а не збільшенню видатків на Адміністрацію Президента чи Верховну Раду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, буде Сергій Євтушок від "Батьківщини" з місця. Включіть мікрофон.

 

10:57:06

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект, оскільки він насправді передбачає залучення кредитних коштів до наших вищих навчальних закладів. Я хочу сказати, що представник міністерства зараз говорив про жалюгідний стан всіх тих навчальних закладів, лабораторій, гуртожитків. Ми це все знаємо.

Але у мене друге прохання. Напевно, ви, оскільки тут позичальником ресурсів є Європейський інвестиційний банк і виступає Україна в особі Міністерства фінансів, а відповідальним виконавцем визначено Міністерство освіти, так, можливо, ви створіть дійсно в контексті контролю за цими грошима, за їхньою реалізацією. Або залучіть учнівське, студентське самоврядування, представників парламенту, Рахункової зрештою палати, аби дані кошти не були використані і зрештою не були вкрадені. Тому що, я ще раз кажу, нам дуже добре відомо, в якому стані зараз перебувають будівлі, навчальні заклади, лабораторії, гуртожитки і все інше вищих навчальних закладів.

Я також хочу звернути увагу на зауваження Головного науково-експертного управління, який вважає, що було б доцільно надати більш докладну інформацію щодо механізмів застосування організаційно-фінансових принципів формування відсоткових ставок за кредитом.

Скажу, що "Батьківщина" буде підтримувати дану ратифікацію, але ще раз прошу представника, який доповідав даний законопроект від уряду, звернути на наші зауваження увагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, обговорення завершено. Переходимо до прийняття рішення, я прошу усіх заходити в зал. Усі фракції підтримали. І, до речі, колеги, я вам скажу надалі, у нас є чотири ратифікації, є Закон про підтримку молоді і спорту. Коли всі підтримують в залі, чи там вже важливо, щоб цю позицію обов'язково озвучити? Це займає 15-20 хвилин,  і таким чином ми не встигаємо проходити всі ратифікації і всі закони. Давайте це врахуємо під час наступних законів про ратифікації.

А зараз прошу зайти в зал. Прошу приготуватися до голосування.

Я переконливо прошу, встигають. А наш молодий єврооптиміст встигне?

І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною  та Європейським інвестиційним банком (№ 0160) за пропозицією комітету в цілому. Заходіть в зал, не виходіть, а заходіть в зал.

Будь ласка, в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:00:26

За-194

Не встигли проголосувати. Я прошу запросити усіх депутатів в зал. Прошу голів фракцій і Апарат Верховної Ради, секретаріат, запросити депутатів в зал.

Я прошу на табло показати результати голосування. По фракціях, так. "Блок Петра Порошенка" – 77, "Народний фронт" – 71, "Опозиційний блок" – 17, "Самопоміч" – 15, Радикальна партія Олега Ляшка – 12, "Батьківщина" – 5, "Воля народу" – 1, "Відродження" – 2.

Є потенціал у всіх фракціях змобілізувати особовий склад. І я прошу всіх зайти у зал, зайняти робочі місця. Будь ласка, запросіть депутатів у зал. І я зараз ставлю пропозицію повернутись до ратифікації. Будь ласка, заходимо.

Отже, прошу приготуватись до голосування. Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування за проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Уважно, кожен голос має значення. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Сергій!

 

11:02:12

За-208

Ще не зібрались депутати. Будь ласка, запрошую у зал, не виходіть із залу зараз, навпаки запрошуйте депутатів у зал. Зараз поставлю ще раз, депутати заходять колонами буквально.

Будь ласка, запросіть тих, хто є у кулуарах. Голосуємо. Готові, так? Я просто побачив, недостатня кількість зайшла колег. Давайте ще 10 секунд. Отже, можемо голосувати? По фракціях високий рівень мобілізації?

Отже, прошу приготуватись, і дуже уважно, бо кожен голос має значення і має вагу.

Будь ласка, колеги, прошу підготуватися до голосування. Це питання повністю об'єднує зал. Усі, хто виступав, усі фракції, висловились за підтримку даної  ратифікації. Питання тільки в тому, щоб ми уважно провели голосування. Будь ласка, зареєструйтесь.

Отже, переходимо до голосування. Прошу зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування пропозицію повернутися до голосування за проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (№ 0160).

Колеги, кожен голос… Дуже уважно прошу проголосувати, прошу підтримати. Кожен голос має вагу. Дуже уважно голосуйте. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:04:28

За-226

226-за.

Прошу зайти в зал. Не виходьте. Не виходьте, колеги. А що у вас робиться в голові, коли ви виходите, коли бачите, що на табло 226 - і виходите з залу?

Отже, прошу всіх приготуватися. І я ставлю на голосування проект Закону (0160) за пропозицією комітету в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Уважно, кожен голос! Прошу підтримати. Голосуємо. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

 

11:05:11

За-231

231-за. Рішення прийняте.

Тепер, колеги, я вас дуже попрошу уваги! По фракціям. Прошу показати.

Давайте наступні ратифікації менше обговорювати, а приймати рішення, бо потім доводиться принижуватись всім залом, збираючи депутатів в зал.  Тому я прошу залишатися на місцях.

Ми переходимо до наступного питання блоку ратифікацій. Це проект Закону про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і (0167). І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою.

Будь ласка, прошу підтримати.

 

11:06:05

За-170

Рішення прийняте. 

І я запрошую до доповіді заступника міністра економічного розвитку і торгівлі  Микольську Наталію Ярославівну. Наталія Ярославівна, у неї було позавчора день народження, тому ми Верховною Радою долучаємося до привітань і вітаємо вас. (Оплески) І запрошую до доповіді. 

 

11:06:30

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Насправді ми сьогодні розглядаємо дуже важливий законопроект для українського експорту. Ми вносимо на розгляд проект  Закону про приєднання України до Регіональної конвенції про  пан-євро-середземноморські преференційні правила погодження. Проект розроблено з метою  приєднання України до цієї конвенції і важливим є те, що ця конвенція є не просто документом, який не має жодного практичного значення, ця конвенція важлива для української економіки, бо вона відкриває нові можливості для   українських експортерів. Експорт – це можливість заробити для себе і для країни. І ми розуміємо, що це є економічна незалежність України.    

Що ж таке конвенція пан-євро-мед? Країни учасниці цієї конвенції можуть використовувати сировину і матеріали, які виробляються  на території однієї країни для виробничого процесу на території другої країни без втрати правила походження, тобто  діє принцип: "те, що твоє, є моїм, а моє – є твоїм". Як це виглядає на практиці? При виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину і матеріали в країнах - учасницях конвенції, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, а вже готову продукцію експортувати до третіх країн. Те саме стосується і українських матеріалів  і сировини. Тому конвенція, дійсно, важлива для українського бізнесу. Вона дасть можливість диверсифікувати наш експорт як з точки зору географії, так з точки зору споживчого кошику, і можливість участі українських компаній в регіональних ланцюжках доданої вартості.

Дуже важливо завершити, прийняти сьогодні цей законопроект для завершення внутрішньодержавних ратифікаційних процедур для приєднання до цієї конвенції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Я хочу, щоб сьогодні ми разом творили українську експортну амбіцію, і прошу підтримати, прийняти законопроект за основу і в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошую голову комітету Гопко Ганну Миколаївну. Максимально лаконічно, якщо можна. І прошу усіх заходити в зал, колеги, прошу запросити депутатів в зал.

 

11:09:02

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги! Насправді чому Україні дуже важливо приєднатися до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження? Тому що після того, як у нас є Угода про вільну торгівлю з Європейським Союзом, запрацювала з 1 серпня цього року Угода про вільну торгівлю з Канадою, зараз уряд, і, зокрема, пані Наталя Микольська, дуже активно працюють над тим, щоб ми підписали Угоду про вільну торгівлю з Ізраїлем. Після російської військової агресії ми також побачили економічну агресію, блокаду українських товарів і тому для нас дуже важливо в нашій експертній стратегії завоювати нові ринки і саме завдяки цій ратифікації потенційне розширення доступу товарів вітчизняного виробництва на ринки 42 країн та територій. І вона якраз допоможе українським товарам через двосторонні Угоди про вільну торгівлю розширити наше представництво на балканських країнах, Туреччина, держави барселонського процесу це близький Схід та Північна Африка. І тому надзвичайно важливим є більше використання виробничого потенціалу країни, сприяння торгівлі товарами між сторонами Угод про вільну торгівлю, використовуючи єдині уніфіковані правила походження товарів. Тому хотілося подякувати пані Наталі, уряду за розробку експертної стратегії, якої ми дуже довго чекали, адже економізація зовнішньої політики і просування наших товарів є надзвичайно важливим.

І також хотіла б сказати, що сьогодні о 19.30 в Комітеті у закордонних справах відбудеться зустріч з нашими литовськими друзями, колишнім прем'єр-міністром паном Кубілюсом. Запрошені всі депутати фракцій, а також різних комітетів для проговорення нового інвестиційного європейського плану в Україну, для того щоб ми спільно напрацювали те суб'єктне бачення, які стратегічні галузі економіки ми хочемо розвивати і залучати інвестиції. Також всіх запрошуємо, і прошу голосувати за цю важливу ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Можемо переходити до голосування? Обговорення, так? Добре. Прошу записатись: два – за, два – проти. І я переконаний, що виступи будуть виключно по даній конвенції і більше ні по чому, раз є така необхідність проговорювати.

Будь ласка,  Ляшко Олег Валерійович.

 

11:11:38

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Представники Міністерства економіки  говорять про експортні амбіції нашої країни про підтримку національного виробника. На превеликий жаль, ваші слова розходяться,  радикально розходяться з вашими справами. Півтора роки тому в парламенті проголосували Закон про створення експортно-кредитного агентства для підтримки нашого національного виробника на зовнішніх ринках. У мене запитання, чому воно досі не працює? Тому що його блокує Міністерство економіки, тому що вам байдуже інтереси національного виробника. Ви насідаєте на парламент, щоб скасувати мораторій на вивезення лісу, тому що вам треба кредит від Єврокомісії і ви за це хочете далі вивозити ліс. Замість того, щоб агітувати їх приводити сюди обладнання, створювати робочі місця тут в Україні, а не перетворювати Україну на сировинний придаток сильних світу цього. Я не чув вашого слова на захист національного виробника, я не бачу ваших справ на захист національного виробника. Місяць тому Європейська комісія встановила підвищення мита на нашу металургійну продукцію, витісняють нас із європейського ринку. Це помста за рішення про те, щоб ми обмежили вивіз металолому з України, щоб українські металурги мали можливість працювати, а не їхні закордонні конкуренти. Де позиція Міністерства економіки? Де позиція уряду? Де, врешті, захист національного виробника і українських металургів? Його немає. Ви говорите про Угоду з Євросоюзом, а ви квоти ті мізерні коли будете переглядати? Щоб український сільгоспвиробник міг більше продавати, щоб українські промисловці  могли більше  продавати. Ви загралися в дерегуляцію, ви вважаєте, що  ваша головна мета - це дерегуляція, дерегуляція і дерегуляція. А  я вам скажу інше: ваша головна мета – це протекціонізм щодо  національного виробника на зовнішніх ринках. Що роблять  ваші торгпреди? Крім того, що водку п'ють, коли вони нарешті почнуть захищати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  30 секунд завершити.

 

ЛЯШКО О.В. … коли вони почнуть захищати наших виробників? коли  ви почнете "пахати" нові ринки: іранські, азіатські і всі інші? Тому треба менше  говорити, а йдіть і пахайте, і прорубайте вікно в Європу,  і весь світ на підтримку національного виробника, щоб  українці  працювали і заробляли, а не наші  закордонні конкуренти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Юринець передає Віктору Пинзенику слово.

Будь ласка, пане Віктор. 

 

11:14:23

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, давайте  відділимо "мухи" від "котлет", а ліс від того проекту закону, який нам  пропонують ратифікувати. Це дуже хороший проект закону. Що він передбачає? Для того, щоб визнати товар походженням з України, він має містити певну частку вартості, створеної в Україні. І тоді Україна отримає преференції, які вона має на певних ринках. Що  дозволяє  цей закон, ратифікація, приєднання до цієї угоди? Вона дозволяє використати продукти, створені  в інших країнах, імпортні продукти, і додаючи невелику  частину вартості в Україні,  продавати їх як  українські. Тоді товар визнається походженням з України. Раніше, до приєднання до  цієї угоди, такі товари ми не  могли експортувати як українські, після ратифікації цієї угоди  ми можемо експортувати ці товари.

Тому ця угода розширює можливості  українського експорту. Ця угода підтримує українських виробників. І тому всіх, хто  дбає про підтримку національного виробника, розширення  його експортних можливостей я прошу  підтримати дану ратифікацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, обговорення завершено. Я прошу всіх заходити в зал і зайняти робочі місця, і приготуватись до  голосування. 

Я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Усі фракції підтримують законопроект, потрібно лишень мобілізація. І я прошу запросити усіх депутатів в зал і прошу займати робочі місця.

Ще 30 секунд почекаємо, будь ласка. Готові, так?  Можемо переходити до прийняття рішення. Будь ласка, прошу зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські... правила походження (номер 0167), за пропозицією комітету, в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Уважно прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:17:17

За-208

Не встигли, я бачу, що не встигли. Давайте запросимо в зал колег, які не встигли. Не виходіть із залу, будь ласка, навпаки заходіть в зал. Я прошу голів фракцій допомогти зараз мобілізувати депутатів. Це питання міжнародного авторитету і відповідальності  нашої країни, я прошу всіх запросити в зал, через повідомлення, через смс запросіть депутатів в зал, будь ласка.

Прошу показати по фракціям, щоб побачили, де захований наш потенціал. Іменник є – будуть голоси.

Отже, колеги, прошу   приготуватися до голосування, я поставлю  пропозицію  повернутися до проекту Закону 0167. Будь ласка,  займіть робочі місця. Я переконливо прошу зайняти робочі місця. Близько, так?

І я ставлю на голосування пропозицію  повернутися до розгляду проекту Закону 0167. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо.  Голосуємо.

 

11:19:06

За-219

Не встигли. Бачу, не … (Шум у залі)  Іван Крулько не встиг. Іване!

Вже на місця всі, так? Колеги, будь ласка,  займіть свої місця робочі. Я не хочу по прізвищах звертатися, але… дійдіть до своїх робочих місць просто.

Отже прошу приготуватися до голосування. Прошу, колеги, усіх приготуватися до голосування.  Прошу зайти в зал. І я ставлю на голосування пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону, до голосування за нього (0167), і прошу проголосувати. Прошу підтримати. Колеги, кожен голос…  Почекаємо, поки  зареєструється депутат. Ми почекаєм. Готові, так? Будь ласка, Марія, чимшвидше. Готова? Можемо?

Голосуємо, колеги, повернення до 0167. Голосуємо, колеги. підтримуємо злагоджено і відповідально.

 

11:20:43

За-234

Повернулися.

І тепер я ставлю на голосування проект Закону 0167 за пропозицією комітету, в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. В цілому. Голосуємо.

 

11:21:08

За-231

Закон прийнятий. Вітаю вас. Вітаю народних депутатів.

І ми переходимо до наступного проекту: Закону про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК (0161).

Але перед, тим як перейти, розуміючи ситуацію в залі, усі фракції підтримують? Усі підтримують, так? Тоді переходимо.

І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

11:21:55

За-174

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Нефьодова Максима Євгеновича. Будь ласка, пане Максим.

 

11:22:12

НЕФЬОДОВ М.Є.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК. Даним законопроектом ратифікується угода, підписана в Відні між Україною і Фондом ОПЕК 26 травня 2017 року.

Ця угода направлена на міжнародне правове забезпечення фінансової підтримки та інвестиційного співробітництва фонду з Україною на додаток до існуючих двосторонніх і багатосторонніх угод, відповідно до яких держава і члени ОПЕК надають таку підтримку. Угодою передбачаються традиційні пункти: надання інвестиціям фонду режиму найбільшого сприяння;закріплення гарантій від незаконної експропріації та націоналізації інвестицій; звільнення від оподаткування транзакцій фонду пов'язаних із здійсненням інвестицій; міжнародно визнані процедури врегулювання інвестиційних спорів.

Що важливо, також обмежуються дії угоди в Криму і місті Севастополь до відновлення повної юрисдикції над ними, та території окремих районів Донецької та  Луганської областей, оскільки Україна не може гарантувати повний та ефективний захист інвестицій на цих територіях.

Реалізація положень угоди сприятиме ефективному використанню економічних ресурсів, зокрема підтримці малих і середніх підприємств у сфері інфраструктури, енергетики та агропромислового комплексу, що в свою чергу сприятиме поліпшенню рівня життя населення.

Шановні народні депутати, прошу підтримати і прийняти законопроект за основу та в цілому. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:23:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за вичерпну презентацію законопроекту. Я запрошую, слово для співдоповіді голові профільного Комітету у закордонних справах Ганні Гопко. Пані Ганно, просимо.

 

11:23:52

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги! Оскільки дуже хочеться ще до перерви проголосувати і ратифікувати одну важливу угоду в сфері ратифікації, енергоефективності, тому хочу сказати, що Комітет у закордонних справах 4 жовтня розглянув внесений Урядом України проект Закону про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти вказаний законопроект за основу та в цілому. І ратифікувати цю угоду.

Дуже прошу її ратифікувати і прошу голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Колеги, чи є потреба обговорювати? Є потреба обговорювати. Прошу записатися на обговорення. Будь ласка, Олег Ляшко від Радикальної партії.

 

11:24:54

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Захист інвестицій – ключове для економічного розвитку країни. Тому що жодний інвестор не прийде, не принесе свої гроші, а значить, не буде робочих місць для українців, коли інвестор буде невпевнений у тому, що його гроші надійно захищені.

Але мене дивує, чому ми тут, у парламенті, весь час захищаємо й кличемо зовнішнього інвестора? Я переконаний, що локомотив розвитку країни – це внутрішній інвестор, наші громадяни, наші підприємці і наш бізнес. То ми приймаємо закони, які дають закордонному інвестору можливість придбати без оподаткування цінні папери України. А чому тоді наші українські інвестори повинні платити податки?! Де рівність по Конституції? Де рівність для закордонного інвестора і для внутрішнього інвестора?

Ми чекаємо панацеї із-за кордону. То маленька братня Литва "план Маршалла" пропонує, і всі вже обговорюють "план Маршалла" від Литви. З усією повагою до братньої Литви, але "план Маршалла" неможливий без участі Сполучених Штатів. Чи готові Сполучені Штати так, як 70 років тому запропонували "план Маршалла" для Німеччини, запропонувати його сьогодні для України. Трамп, який вийшов з кліматичної Паризької угоди, Трамп, який розірвав торгову угоду з Мексикою, Трамп, який скасовує Obama Care для власних американців. Чи готові вони дати 50, 100 мільярдів доларів для розвитку країни? Безумовно, ні. Чи Євросоюз може дасть нам "план Маршалла"? Той Євросоюз, який в обмін на кредити вимагає ліс, вимагає металолом, вимагає сировину. "План Маршалла" – це не лише інвестиції, а в першу чергу нові ринку. І тому "план Маршалла" має бути один – український план, ставка на власного інвестора, на власні інвестиції, на власні сили. Радикальна зміна економічної політики.  Не шукати по закордонах панацею, а протерти очі і побачити, що сили України – в самій Україні, в самих українцях, у власному інвесторі і у вірі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, Олексій Порошенко. З місця буде виступати, прошу мікрофон.

 

11:27:07

ПОРОШЕНКО О.П.

Фракція партії "Блок Петра Порошенка" підтримуватиме ратифікацію угоди. І дуже важливо, щоб ми розуміли, що закордонні інвестиції, вони ніяким чином… вони тільки додають до внутрішніх інвестицій, які відбуваються всередині країни.

Зараз ми обговорюємо угоду із ОПЕК, яка прописує чіткі кроки співпраці та взаємодію інвестиційних проектів в Україні. Це дозволить залучати більшу кількість іноземних інвестицій до найважливіших економічних галузей нашої держави.

Зокрема, це станеться через створення прозорих та зрозумілих правил інвестування, надійного захисту інвесторів міжнародними правовими механізмами та запровадження сприятливих адміністративних умов. Така співпраця дозволить створити в Україні  додаткові робочі місця та дасть ширші можливості для населення реалізовувати власний потенціал.

Зважаючи на це, підтримуючи внутрішнього інвестора, також підтримуємо закордонні інвестиції і голосуємо "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію фракції.

Будь ласка, від "Опозиційного блоку", я так розумію, Ігор Шурма буде виступати. 

Будь ласка, мікрофон.

 

11:28:16

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

Шановні колеги, будь-яка ратифікація, проголосована у цьому залі, – це є підтвердження міжнародного іміджу України. Я вважаю, що винесення у сьогоднішній зал голосування по тій ратифікації є безвідповідальність тих, хто виносить цю постанову, і той, хто буде тут голосувати. Поясню, чому.

Мова іде про заохочення та захист інвестицій між Україною і між Фондом міжнародного розвитку ОПЕК. Це дуже добре, але давайте подивимося, що ми маємо на сьогоднішній день в реалії. Автономна Республіка Крим і місто Севастополь, які є невід'ємною частиною України, є тимчасово окупованими і положення угоди не поширюється на ці тимчасово окуповані території, поки ними не буде відновлено повну юрисдикцію приймаючої сторони. Натомість ми маємо на сьогоднішній день декілька регіонів, районів Луганської та Донецької областей де-факто, які на сьогоднішній день не контролюються українською владою. І сьогодні приймаюча сторона України не в змозі забезпечити ефективний контроль та захист інвестицій на цих територіях. Підтвердження – це те, що є злочинне рішення про невиплату пенсій у тих регіонах, про перерозподіл субвенцій на медицину, на освіту, на культуру, у них там забирають гроші, передають іншим територіям. Тобто сама Україна свої бюджетні кошти не контролює,  і вона це визнає, а розходиться про міжнародні інвестиції. Якщо тут є хтось хитро зроблений і вважає, що залучення інвестицій буде проходити тільки в інші регіони і території, за винятком Луганської і Донецької областей, то вибачте, це не є патріотизм. Або ми даємо інвестиції і залучаємо кошти на всю територію України і ставимося по-рівному до всіх громадян України, які проживають, у тому числі у Луганській і Донецькій області, ми повинні гарантувати і захист тих інвестицій.

Ми завжди підтримуємо ратифікації і подивіться на попередні голосування, без нас позитивного голосування нема. Тому я думаю, що доля цього голосування є негативною. Дякую. Ми не підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу всіх повертатися до сесійної зали, зараз буде останні виступ від фракція "Народного фронту". Експерт у цій темі пані Наталія Кацер-Бучковська. Будь ласка, з місця вона буде виступати. Колеги, я прошу до зали повертатися, за 2 хвилини голосування.

Прошу, пані Наталя.

 

11:30:43

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В.

Доброго дня, шановні колеги. Я б хотіла ще раз наголосити на надважливості цієї ратифікації угоди з Фондом міжнародного розвитку ОПЕК.

 Для тих хто не знає, що таке ОПЕК і як вони працюють. В принципі, це організація, яка покриває строкові ризики країн, де є великі кредитні ризики для інвесторів.  Тобто фактично вони будуть покривати  нашій країні ризики і давати можливість знизити кошти, які залучаються в державу Україна. Це є дуже важливий сигнал для західного інвестора, для американських інвесторів, які зможуть прийти в Україну. Не варто порівнювати це  з іншими інструментами. І ця угода дає специфічний інструмент. Цей механізм і на сьогоднішній день працює, а ця угода лише полегшить залучення інвестицій, які так необхідні нашій економіці.

Тому прошу підтримати її в повному  обсязі дану важливу ратифікацію. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:31:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, обговорення завершене. Я прошу запросити народних депутатів в зал, і прошу зайняти робочі місця.

Будь ласка, заходимо в зал, переходимо до прийняття рішення. Обговорення завершено. Порошу всіх запросити в зал. Можемо голосувати? Прошу всіх приготуватись до голосування. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. Бо щось немає у мене впевненості, що ми  з першого разу вийдемо на голосування.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК (№ 0161) за пропозицією комітету в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Кожен голос. Колеги, кожен голос прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:33:13

За-184

Я ж питався перед розглядом, чи всі в залі підтримують. Сказав, якщо в залі є хтось проти, нехай підніметься і скаже. Ну навіщо так робити? Прошу по фракціям включити.

Прошу зайняти робочі місця, я поставлю ще раз на повернення. Будь ласка, запрошуйте депутатів в зал, я ще почекаю 30 секунд. Не виходьте з залу!

Отже, колеги, зараз я поставлю на повернення. Не виходьте з залу, я ще раз прошу. І я спитаюся в народних депутатів: якщо не пройде, на  комітет на доопрацювання підтримаєте? Щоб ми законопроект не відхиляли. Хлопці! Колеги, я поставлю на голосування повернення, якщо не пройде, я буду пропонувати в  комітет на доопрацювання, щоб ми просто не завалили міжнародний документ.

Отже, займіть робочі місця. Я спочатку поставлю на повернення, запропоную ще раз підтримати пропозицію комітету, якщо вона не пройде, тоді повернення в комітет. Згода? Тоді прошу приготуватися до голосування.

І я зараз ставлю на голосування пропозицію повернутися до розгляду і голосування за пропозицією комітету проекту закону 0161. Прошу проголосувати, прошу підтримати, прошу голосувати.

 

11:36:29

За-195

Нема.

Тепер, колеги, я поставлю наступну пропозицію: повернути в комітет на повторне перше питання. І я дуже прошу, давайте ми цю пропозицію гуртом підтримаємо, не виходьте з залу. Ну, колеги, як так можна?! Ми ж збираємо голос до голосу. Будь ласка, я прошу всіх зайняти робочі місця. І я прошу підтримати компромісну пропозицію, повернути в комітет на повторне перше читання, щоб ми не відхиляли законопроект. Я прошу зайти в зал, приготуватися до голосування. Будь ласка, заходьте в зал і я прошу всіх підтримати.

Отже, ця пропозиція підтримується? Я ставлю на голосування пропозицію повернути проект закону 0161 в комітет на повторне перше читання. Колеги, прошу всіх проголосувати і взяти участь в голосуванні. Прошу проголосувати, прошу підтримати, це компромісна пропозиція. Підтримайте, колеги, голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:37:55

За-199

Наступна пропозиція суб'єкту законодавчої ініціативи. Я прошу всіх зайти в зал. Зараз Пинзенику хвилину для роз'яснень регламентних, як нам діяти. І прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.

Будь ласка,  Віктору Пинзенику, одну хвилину.

 

11:38:13

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, мова йде не про звичайний закон, а про ратифікацію угоди, яка підписана Україною. Ми сьогодні не можемо дуже тішитись ні внутрішніми, ні зовнішніми інвестиціями, бо немає відповідного інвестиційного клімату. Тому ми повинні вітати будь-який крок, який дає можливість відкрити дорогу інвестиціям. Ця угода дозволяє відкрити доступ до кредитів і інвестицій до відповідного фонду країн ОПЕК. Це надзвичайно важливе все-таки для України рішення і я просив би колег підтримати це рішення. Мова не йде про конкретні проекти, мова йде про перспективу отримання можливості фінансування і кредитування України. Тому ми мусимо визначитись, чи повторний розгляд закону, чи  якийсь інший варіант, але не можемо відхилити угоду, яка подана для ратифікації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я з вами згоден, і тому прошу всіх зайти в зал. І я поставлю пропозицію повернути суб'єкту законодавчої ініціативи. Це буде фактично міністерству, але це пропозиція не конфліктна. Я прошу її підтримати, колеги.

Колеги, будь ласка,  зайдіть в зал, і підтримати, це цілковито компромісна пропозиція.

Будь ласка,  Долженков одна хвилини. І прошу заходити в зал, я почекаю ще 30 секунд, поки буде виступати представник "Опозиційного блоку". Будь ласка.   

 

11:39:54

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую. Шановні колеги! Я б хотів би ще раз наголосити позицію нашої фракції, яка не підтримує зазначений законопроект. Звичайно, ми підтримуємо ідею взаємного захисту інвестицій, ми цілком підтримуємо ідею залучення інвестицій, чи то внутрішніх, чи то зовнішніх, спору в цьому немає. Але  в самому тексті договору зазначається, що інвестиції на вищезазначених територіях, а саме, деяких районів Луганської, Донецької області не дозволяються у  відповідно до цієї угоди. Де-факто, звичайно, вони не будуть надходити інвестиції на вказані території, а ми наголошуємо на тому, що, у випадку, якщо ви   хочете реінтегрувати зазначені території, не потрібно зазначити ці виключення, бо в самому тексті  міжнародного договору зазначаєте про взаємний захист інвестицій  на територію України без будь-яких виключень: Крим, неконтрольовані території Донецької і Луганської області. І ми підтримуємо цей текст.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу звернутися до  тих депутатів, які не голосують. Ви  розумієте,  що таке пропозиція повернути в комітет? Це не прийняти навіть  у першому читанні, це можливість не завалити саму ідею. Всі ж грамотні  люди, ви розумієте, що повернення в комітет дає шанс ці правки, які є в залі, там виправити і знову внести. Це є цілковито компромісна пропозиція. І якщо ви підтримуєте саму ідею, то ви мали би підтримати ідею повернути в комітет для повторного першого  читання, і комітет врахує ці пропозиції, які були  озвучені, іншого шляху немає. Це ж  зрозуміла пропозиція, і вона має бути  підтримана всім залом.

І я прошу всіх зараз приготуватись  до голосування. Я ще раз поставлю  цю пропозицію. В  прошу максимально  підтримати її. Зараз, поки депутати  збираються, ще Максим Нефьодов, одна хвилина, будь ласка. І заходіть в зал,    голови фракцій допоможіть, запросіть депутатів у зал.

Нефьодов, одна хвилина. Крокоментуйте застереження  депутатів.

 

11:42:04

НЕФЬОДОВ М.Є.

Шановні колеги, я б хотів прокоментувати   слова стосовно того, що  ми не гарантуємо захист інвестицій  в Криму і окремих районах. Це стандартна поправка  до всіх угод для захисту  інвестиції. Якщо їх не буде, то будь-хто, в кого  Російська Федерація націоналізує будь-який актив або не забезпечує йому право на справедливий  розгляд судів, буде звертатися за судовими позовами про відшкодування  збитків не до Російської Федерації як до країни-агресора, а до  України. Тобто, якщо  ми не включимо цю оговорку,  ми приймемо на себе  відповідальність за незаконні дії Російської Федерації. Це абсолютно недопустимо, і всі країни, які стикаються  з такими випадками, такі, наприклад, як  Хорватія, вони включають такі оговорки у відповідні  угоди. Це нормальна ситуація до  відновлення повного контролю за  цими територіями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зрозуміла позиція. Я ще раз наголошую,  це  компромісний варіант: повернути в комітет на доопрацювання.  

Я прошу усіх максимально змобілізуватися і прошу цю пропозицію підтримати. Отже, колеги, займіть робочі місця.

Я ставлю на голосування ще раз пропозицію, щоб проект закону 0161 повернути в комітет на доопрацювання. Я прошу усіх взяти участь в голосуванні і я прошу підтримати, колеги, кожного прошу мене зараз почути і взяти участь в голосуванні. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу голосувати. Прошу усіх підтримати в комітет на потворне перше читання 0161.

 

11:43:51

За-193

В залі є люди, в залі нема політичної волі голосувати.

Будь ласка, Ірина Луценко, одна хвилина.

 

11:44:11

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги, тільки що наші представники, шановні представники "Опозиційного блоку" говорили про Закон про реінтеграцію Донбасу, про захист інвестицій. Що дає можливість, власне, оця конвенція, цей Фонд міжнародного розвитку ОПЕК? Коли ця угода спрямована на збільшення обсягів іноземних інвестицій в ключових галузях економіки, увага, на підтримку малих і середніх підприємств в різних сферах, що дасть ця угода? Надання інвесторам режиму найбільшого сприяння розпорядження, закріплення гарантій від незаконної експропріації і націоналізації інвестицій. Те, що відбувається зараз у нас на сході, де сепаратисти і представники Російської Федерації експропріюють, забирають місцевий бізнес, не дають людям можливості працювати. Крім того, держава бере на себе зобов'язання щодо надання гарантій справедливої своєчасної компенсації витрат і інвестицій, які зазначають втрат на території України. Це додаткова гарантія...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Це додаткова гарантія тим територіям, тим підприємцям і тим підприємствам, сигнал про те, що держава гарантує і бере на себе додаткові зобов'язання. Власне, це і є ота частина реінтеграції, про яку ми говорили. Це частина стратегії через приєднання  до цієї міжнародної організації і до цього Статуту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю  останню пропозицію на голосування, це… Будь ласка,  Шурма. Одна хвилина.  Включіть мікрофон Шурмі.

 

11:46:03

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма. Моя  відповідь це є на репліку стосовно  "Опозиційного блоку".  Дивіться, сьогодні розглядали  перед тим дві ратифікації. Без голосів "Опозиційного блоку" не ратифікована була би Угода  між Україною та Європейським інвестиційним банком, не була би ратифікована  Угода щодо Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Ми чітко говорили, що ми за міжнародний імідж України. Сьогодні ми маємо чітку свою позицію, і ми маємо право на те, щоби міжнародна угода пізніше не була приводом для посміховиська України, не захистимо ми іноземні інвестиції на тих територіях.  Це є перше.

А друге, саме основне. Ну шановні колеги, ну ви вічно говорите, що коаліція, ну у вас повинно бути сьогодні 226 голосів без "Опозиційного блоку". Ми маємо свою  тверду позицію, і ми її озвучуємо публічно. Ну прийдіть в зал і не  підводьте головуючого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я   даю слово, сподіваючись, що є зміна позиції, а не для обговорення. Давайте колеги, зараз я знаю, йде мобілізація в залі, депутатів закликають і, поки депутати заходять в зал, є ще хвилина. Пинзеник.

Будь ласка,  Віктор Пинзеник. Одна хвилина.

 

11:47:28

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, з приводу чого йде дискусія? Чи брати Україні зобов'язання  гарантій по інвестиціях в Криму  і на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

У мене є наступна  пропозиція. Давайте повернемо в комітет і зробимо застереження наступного порядку, що відповідні норми втрачають  чинність після відновлення  контролю України над окупованими  територіями і повернення Криму в склад України. І я думаю, ми знімемо питання, які хвилюють деяких наших колег.

Давайте… Пропозиція: повернемо в комітет для підготовки на нове подання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щойно Віктор Пинзеник озвучив пропозицію. Мене цікавить одне питання. Якщо я поставлю з пропозицією, яку озвучив Пинзеник, в комітет з тими нормами, буде підтримано чи ні? Колеги, зараз у нас завдання вийти на рішення. Оце завдання, вийти на рішення. Тому ще раз перепитаю в тих, хто голосували "проти". З цією пропозицією буде проголосовано?

Ну, тоді для чого продовжувати обговорення? У нас є ще одна ратифікація, яку ми можемо зараз проголосувати. Якщо ми не маємо голосів, то для чого?

Колеги, чи з вас хтось має пропозицію, як вийти на результативне голосування? В мене є підозра, що немає. Ми зараз ще одну ратифікацію можемо провести або не проводити. Ви запропонуєте як вийти на рішення, так? Давайте ще два виступи по хвилині - і переходимо до голосування.

Ляшко, хвилина. Домбровський, хвилина. Будь ласка.

 

11:49:36

ЛЯШКО О.В.

Шановний пане Голово, не знаєте, як діяти, дійте по закону, є відомий вислів.

Рішення одне. Зараз в парламенті голосів немає. Це Закон про ратифікацію. Якщо сьогодні голосів немає, значить, відкладається розгляд цього питання, коли будуть голоси. Розглянем завтра, післязавтра і так далі. Закон не відхиляється, тому що це Закон про ратифікацію.

А тепер щодо рішення загалом. От, шановний колега Шурма каже, "де там ваша коаліція", "ми опозиція" і так далі. Радикальна партія теж в опозиції. Але, коли ідеться про захист інвестицій, про створення робочих місць в Україні, про те, щоб сильна була Україна, байдуже, ти в опозиції чи в коаліції. Ти повинен голосувати для того, щоб у українців була робота і зарплата і щоб наша країна була сильна.

І тому наша команда, перебуваючи в опозиції, голосує за ті рішення які дадуть можливість українцям отримати роботу, зарплату, зробити сильною країною. Опозиція, коаліція - це в політиці. Якщо підняти людям зарплати і пенсії, якщо створювати робочі місця…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тільки хочу вас проінформувати. Олег Валерійович, хочу проінформувати. Немає в законі такого механізму перенести голосування на інший день, не існує. Я і намагаюсь діяти по закону. По закону така форма не передбачена.

Будь ласка, Домбровський, виступ, хвилина. І ми переходимо до прийняття рішення. Не ображали вас, не ображали. Будь ласка.

 

11:51:01

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Я звертаюсь до всіх народних депутатів, які є присутні у цій залі сьогодні. Ми з вами не маємо морального права, щоб український парламент сьогодні просто знехтував дуже важливим міждержавним документом, який ми з вами повинні ратифікувати.

Якщо сьогодні, зараз у цій залі не з точки зору того, що це є політичне якесь протистояння, а з точки зору того, на жаль, що немає просто простої трудової дисципліни, недостатня кількість народних депутатів у залі, то я би просив все-таки сконцентруватись. І якщо не підтримати, проголосувати, то повернути в комітет. І для того, щоб ми все-таки не були, ну, вибачте, але ганьбою. Тому що це виглядає просто як ганьба українського парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, я ставлю останню пропозицію на голосування. Проект Закону 0161 повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Прошу підтримати, прошу проголосувати.

 

11:52:34

За-198

Ця пропозиція теж, як і попередня, не набрала голосів. Я буду радитись з юристами, як нам діяти в даній ситуації, щоб знову той законопроект могли винести і могли розглянути. Я його не відхиляю. Я тільки наголошую на тому, що не набрав необхідної кількості голосів. І ми з юристами виробимо механізм, як ми зможемо його поставити і розглянути в залі.

Колеги, я, таким чином, наступну ратифікацію навіть не бачу підстав… Ганно, я остерігаюся, що ми зараз знову зайдемо в довготривалу, таку, напівкомедійну ситуацію.

Добре. Я перед тим, як поставити по наступній ратифікації, я зроблю як вчора. Я проведу попереднє голосування, рейтингове.

Отже, ми маємо наступний проект постанови, який залишився в блоці ратифікацій. Це є проект Закону про приєднання України до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (0164).

Зараз я проводжу рейтингове голосування на предмет підтримки. Якщо підтримки не буде, ми відразу перейдемо до проекту Закону про ЖКГ. Отже, я прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні.

(Шум у залі)

 Я не чую, що ви кричете, хоч кричете ви голосно. Я наголошую, чітко передбачене Регламентом право головуючого проводити рейтингове голосування напередодні питання, щоб визначити рівень його підтримки в залі.

І я зараз ставлю на рейтингове голосування питання на предмет підтримки проекту Закону 0164. Хто підтримує входження в дану ратифікацію, прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:54:42

За-208

208 –  можемо пройти. Правда ж? Змобілізуємо.

Тоді, будь ласка, колеги,  в нас… Прошу? Максим, я ж нечую звідси, якщо можна, підійти і сказати. Максим, я ж не чую. Якщо можна, підійти мені і сказати.

Отже, голосів недостатньо для виходу на позитивне рішення. І ми переходимо до проекту Закону про житлово-комунальні послуги (1581). Це є повторне друге читання. Він не передбачає спеціальної процедури. Ну, третє читання. Повторне читання. Не зазначається в Регламенті, друге чи третє воно.

І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Бабак Олену Валеріївну. Прошу до трибуни, прошу до доповіді.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перерва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перерва через 5 хвилин.

 

11:56:02

БАБАК А.В.

Доброго дня, шановні пані і панове. Проект Закону про житлово-комунальні послуги був прийнятий 2 лютого минулого року Верховною Радою України за основу. 16 травня цього року передано до комітету на повторне друге читання. Тобто має законопроект вже довгу історію, але при цьому є абсолютно необхідним як для споживачів, так і для виконавців житлово-комунальних послуг.

Законопроект підтримується сьогодні Асоціацією міст України, галузевими асоціаціями, про що свідчать численні звернення та листи на адресу комітету і напевно на поштовий скриньки кожного з вас.

За час опрацювання законопроекту до повторного другого читання надійшло 103 правки. Всього на сьогодні у законопроекті 543 правки, 343 з яких враховано, 194 правки відхилено як такі, що суперечать концепції та завданням проекту.

Комітет доопрацював законопроект і схвалена комітетом таблиця 12.04.2017 року, і вона викладена… Вибачте, це правки народного депутата були розглянуті у другому читанні, обговорювалась редакція і викладена у порівняльній таблиці, що розміщена на сайті Верховної Ради 15.05.17 року.

Звертаю увагу, що 30 правок внесено групою народних депутатів (Андрієвським, Бабак, Сташуком, Кодолою, Шиньковичем, Гальченком) як структурні.

Комітет прийняв рішення відповідно до частини третьої статті 119 Регламенту Верховної Ради внести на розгляд парламенту пропозицію щодо скороченої процедури обговорення та голосування за структурні частини законопроекту, які містять основні, вирішальні, зумовлюючі положення.

Головне юридичне управління завізувало законопроект із зауваженнями. З метою врегулювання відносин в сфері житлово-комунального господарства та зважаючи на довгоочікувану надзвичайну необхідність прийняття проекту, за результатами розгляду на своєму засіданні 21 червня 2017 року порівняльної таблиці до законопроекту 1581-д комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у повторному другому читанні та в цілому, є закон у редакції затвердженій комітетом.

Прошу, шановні колеги, підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. А, ви ще не завершили, так?

Будь ласка.

 

11:58:44

БАБАК А.В.

Да. Я хочу сказати, що законопроект сьогодні є надзвичайно, має вирішальне значення для того, щоб не гальмувався процес реформування сфери житлово-комунальних  послуг, і щоб в кінці кінців ті ЖЕКі, яких люди вже хочуть замінити на своїх управителів, з якими вони зможуть домовлятися по вартості надання  житлово-комунальних послуг, щоб  в кінці кінців цей процес розпочався. Тому що законопроектом ми запроваджуємо всі засади, договірні роботи споживача з управителями і з усіма надавачами комунальних послуг, водоканалами, теплоенерго, компанії з поводження з відходами, електроенергетиками, газовиками. Тобто весь комплекс житлово-комунальних послуг та договірні засади відносин споживача з надавачами цих послуг, представлені в  проекті закону. Тому він є надзвичайно важливим і абсолютно актуальним сьогодні для кожного українського споживача.

Тому велике прохання пройтись по правкам конструктивно, ефективно і проголосувати за  законопроект в редакції комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам. Хочу повідомити всіх народних депутатів, що 543 правки було внесено в даний законопроект. Значна частина з них була відхилена. І після перерви, я прошу всіх авторів правок приготуватися до конструктивної, системної роботи по обговоренню даного законопроекту.

Зараз, пані Олена. Згідно Регламенту я змушений оголосити перерву на 30 хвилин, а в 12:30 ми перейдемо до розгляду правок. І я прошу всіх авторів правок приготуватись до плідної, конструктивної дискусії.

Дякую. В 12:30 усіх запрошую в зал.

 

(Після перерви)

 

12:30:26

ГОЛОВУЮЧИЙ  Шановні колеги, готові до праці? Час для перерви вичерпаний, я прошу народних депутатів заходити в зал і приготуватись до конструктивної, системної роботи по поправкам   до законопроекту. Я прошу усіх запросити в зал.

Так, депутати заходять в  зал активно, кількість депутатів більшає і більшає. Я авторів правок не дуже бачу.

Отже, переходимо до правок, прошу авторів приготуватися до обговорення. Відхилені, я буду називати тільки ті, що відхилені. Якщо хтось захоче поставити на підтвердження, він просто має підняти руку і шляхом підняття руки попросити слово.

5-а. Шпенов. Не наполягає.

6-а. Кужель. Не наполягає.

8-а. Кудлаєнко. Не наполягає.

9-а. Не наполягає.

10-а. Дерев'янко. Наполягає. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

12:33:56

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Доброго дня! Юрій Дерев'янко, "Рух нових сил". Правка номер 10 відхилено. Я пропонував частину першу статті 1 доповнити новим пунктом наступного змісту, щоб виробник комунальних послуг, це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює комунальні послуги. Я вважаю, що виробник може бути стороною договірних відносин у наданні житлово-комунальних послуг, зокрема, наприклад, і вивезення сміття, і не потрібно нав'язувати споживачеві тільки посередників або монополістів. Тим паче, що це тільки може призводити до здороження власних комунальних послуг. Тому я прошу проголосувати цю правку, а також прошу взагалі по суті цього законопроекту там, де мова йде про нав'язування виключно колективних договорів, поставити на підтвердження правку номер 4, тому що це є дуже принципово важливо, щоб була можливість людям обирати: або індивідуальні договори, або колективні договори. І щоб колективні договори не підписувалися за тих людей, які, власне, не хочуть брати участь у колективних договорах. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я прошу прокоментувати, будь ласка.

 

12:35:09

БАБАК А.В.

Щодо правки 10. Шановний колего, ви пропонуєте включити в систему договірних відносин  стороною виробника. Насправді мова йде про надання комунальних послуг і, відповідно до цивільного законодавства, коли мова йде про послуги, то, з однієї  сторони, у нас є виконавець послуги, а, з другої  сторони, у нас є споживач. Це усталена термінологія цивільного законодавства в договорах, які укладаються з метою отримання послуг. Тому виробник не є стороною договору надання послуг з точки зору цивільного законодавства. Тому, ми говоримо про те, що виробник, який виробляє в момент укладення договору він виступає в ролі виконавця послуги. Тому ми відійшли від цього терміну, який існує в діючому Законі про житлово-комунальні від цього визначення "виробник" і залишили лише виконавця. Хоча всі виробники комунальних послуг, вони в рамках цього закону…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

12:36:21

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо за роз'яснення.

Ставимо на голосування поправку номер 10 народного депутата Дерев'янка, прошу. Комітет її відхилив, да. Ми зараз ставимо тільки ті, які відхилив комітет, а якщо хтось буде наполягати на іншому, я буду акцентувати на цьому увагу.

 

12:36:38

За-17

17 голосів,  не встигли інші 200 депутатів, не встигли.

Рухаємося далі, Кудлаєнко, 14 поправка. Не наполягає.

Дерев'янко, 23-я, будь ласка,  мікрофон.

 

12:36:53

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Шановні колеги! Поправка номер 23. Власне, мова йде про колективний договір, про надання комунальних послуг – це договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем, виробником комунальних послуг за рішенням співвласників. На умовах визначених у рішенні співвласників, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. І тут важливо, зараз акцентую вашу увагу, прийнятому на підставі особистої письмової заяви кожного із співвласників багатоквартирного будинку.

Ця поправка направлена на захист прав споживачів комунальних послуг, бо колективні договори в редакції запропонованій комітетом призведуть до того, що добросовісні споживачі будуть змушені платити за не добросовісних. І як результат весь будинок буде позбавлений можливості отримувати житло-комунальні послуги. І сьогодні монополісти зможуть примушувати укладати договори тільки виключно колективні договори, не укладаючи при цьому індивідуальні.

Тому прошу поставити на голосування .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, короткий  коментар комітету.

 

12:37:56

БАБАК А.В.

Шановні колеги, ми пропонуємо  не вводити  жодних  інших механізмів прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку, окрім механізмів, які  описані в Законі про особливості права  власності в багатоквартирному будинку. Там детально  визначено механізми прийняття рішень в  багатоквартирному будинку. Якщо ми почнемо створювати нові механізми, підписи такі, підписи сякі, більшість, меншість і так  далі, у  нас виникає колізія  з тим, як приймаються  рішення у багатоквартирному  будинку співвласниками.   А оскільки споживачем у нас є   завжди власник, який  своє майно може  здати в оренду і так далі, тобто завжди у нас  є на стороні  споживача власник і він приймає рішення, якого роду договори будуть у будинку, тому прийняття  рішень про вибори моделі  відносин з  монополістами приймаються у будинку  відповідно до процедур Закону про особливості права власності  в багатоквартирному будинку. І тому комітет  відхилив пропозицію шановного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція  комітету.

Шановні колеги, зараз зала сесійна має визначитись відносно поправки  номер 23, Дерев'янка народного депутата, яку  комітет відхилив. Прошу визначатися.

 

12:39:28

За-21

Інші не встигли, як завжди,  коли ми розглядаємо правки.

А зараз ми йдемо далі, у вас же будуть далі  поправки.  Юрій, я буду вам давати слово по поправках.

Наступна поправка  номер… ні, там ще  у нас є  і… колеги, зараз, будь ласка… Тут у нас була  23-я… Тепер 33  поправка… Я чую, 32-а - це поправка, яка… 32-а врахована редакційно. Бабак.

Будь ласка, Дерев'янко.

 

12:40:14

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Шановні колеги, прошу поставити  на підтвердження поправку номер  32. Цією поправкою пропонується запровадити плату за абонентське обслуговування, що може призвести до значного здорожчання житлово-комунальних послуг. Автором пропонується та, яка зараз правка пройшла, що плата за абонентське обслуговування – це  платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку, крім послуг з природнього газу і електричної енергії для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладанням договору про надання комунальної послуги, здійснення розподіл обсяг спожитих послуг між споживачами та стягненням оплати за спожиті комунальні послуги, а також витрати на повірку, обслуговування та ремонт. Для того, щоби не було зловживань ніяких стосовно цих так званих абонентського обслуговування і розрахунку цих абонентських обслуговувань, прошу поставити цю поправку на підтвердження.

І взагалі я вважаю, що якщо ми маємо скрізь по кожній послузі зрозумілі стосунки прямі з виконавцем послуг, то...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, коментар комітету. І я прошу комітет фіксувати потім ті поправки, які  будуть ставитися на підтвердження в контексті можливого розбалансування закону.

Будь ласка, пан Бабак, 32-а – це ваша поправка.

 

12:41:27

БАБАК А.В.

Шановні колеги,  законопроект передбачає чотири варіанти, чотири моделі відносин споживачів багатоквартирного будинку з монополістами – це індивідуальні договори, у разі яких, укладення яких, стягується ця абонентська плата за абонентське обслуговування, договори, які укладає, може укладати ОСББ як колективний споживач від свого імені, колективні договори, коли індивідуально кожен споживач і має уповноважену особу, що від їх імені укладає договори, і сьогоднішня ситуація індивідуальних договорі без визначення того, хто ж відповідає за якість, тобто чотири  варіанти. Абонентське обслуговування застосовується лише у разі, коли включаються індивідуальні договори: квартира – монополіст.

Сьогодні, до вашого відома, я хочу просто на прикладі міста Києва, але прошу Київ мене вибачити, просто на вашому прикладі я покажу, що вода і водовідведення до  будинку коштують 14 гривень 2...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Будь ласка, на вимогу депутата Дерев'янка, ставимо на підтвердження поправку 32, яку комітет врахував.

Комітет просить підтримати її.

 

12:42:57

За-57

Не підтримана ця поправка.

Наступна 35-а. Але ні.

36-а народного депутата Кужель. 36-а Крулька. Будь ласка, Івану Крульку.

 

12:43:14

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

От, я зараз хотів би всім глядачам, українцям, які слухають цей ефір і трансляцію "Ради", звернути увагу. От, дивіться, що пропонує вам весь той комітет. Плату за клієнтське обслуговування. Що це таке? Це тепер кожен, хто вам поставляє газ, електроенергію, інші послуги, тепло, буде додатково ще нараховувати плату за так зване клієнтське обслуговування.

Хоча, я хотів би сказати, що уже плата за абонентське обслуговування, вона включається і розраховується в самому тарифі. І це додаткові побори до тих "драконівських" тарифів, які сьогодні сплачують люди, пропонують зробити цим законом.

Тому ми пропонуємо як "Батьківщина", щоб виключити взагалі цей пункт і не збирати з людей додаткову плату за клієнтське обслуговування, враховуючи при цьому, що введена додаткова послуга з управління багатоквартирного будинку. То скільки додаткових платежів сьогодні повинен сплачувати громадянин України, щоб отримати цю послугу, комунальну послугу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар від комітету.

 

12:44:25

БАБАК А.В.

Я дуже прошу час, щоб це пояснити. По-перше, коли ви сказали, плата за абонентське обслуговування нараховується по електриці і по газу, ні, тут прямо написано: "за виключенням". Тобто, у разі укладення договорів на газ і електрику, які виключно прямі, виключно індивідуальні, виключно за індивідуальними лічильниками в квартирах, там ця плата не включається.

Що стосується води і тепла. Вона тільки для цих послуг буде застосовуватись. Я почала приклад Києва. До будинку вода і водовідведення коштують 14 гривень 208, до квартири – 15,792. Гривня п'ятдесят вісім – є різниця на кожному кубі води між вартістю води до будинку і до квартири. Це сьогодні.

Тобто на десяти кубах ми з вами платимо 15 гривень вже сьогодні. І за що ви платите, хто знає? Написано, що це з урахуванням обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Ні. Не включено в цю 1 гривню 58 обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Вони є в тарифі на утримання будинків, в так званій квартплаті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І зараз ми голосуємо цю поправку номер 36. Прошу визначитися.

 

12:45:52

За-28

28 голосів тільки це підтримали, не набирає вона необхідної кількості.

Будь ласка, мікрофон, яку ви хочете на підтвердження? Там перед 39-ю 38-а Дерев'янка. Ви наполягаєте на 38-й? Не наполягаєте.

Будь ласка, Кужель наполягає на підтвердженні 39 поправки, їй мікрофон.

 

12:46:24

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую. Я звертаюся до громадян України, які проживають в багатоквартирному будинку. Цей закон розглядається вже в четвертий раз. Але хочу сказати, від останнього повторного другого читання до цього читання кардинально практично нічого не змінилося. Треба писати, що це не закон народних депутатів, а це закон Альони Бабак і членів комітету, які займаються цими питаннями. Бо тільки їх правки пройшли.

Цим законопроектом пропонується заплутана структура плати виконання комунальних послуг. У нас є плата за послугу, що розраховується, виходячи з тарифів. У нас є плата за абонентське обслуговування, додатковий платіж, де граничний розмір затверджується Кабінетом Міністрів. У нас є, споживач сплачує управителю невизначену заробітну плату і не має права впливати, якщо він поганий і його звільнити. У нас є плата за обслуговування, поточний ремонт.

Більше як 50 відсотків статей від першого читання до другого внесені нові, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде роз'яснення комітету. Будь ласка.

Включіть, будь ласка, ще пані Кужель мікрофон.

 

12:47:45

КУЖЕЛЬ О.В.

Я чекаю. Дякую. Пропоную правки 39, 40, 41 поставити на підтвердження. Написано, що вони враховані частково. Що вони врахували? Послугу з управління багатоквартирним будинком. Все, оцю норму вони взяли у закон, те, що їм було вигідно. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але тепер я даю слово для коментаря представнику профільного комітету. Пані Альона, будь ласка, і потім будемо голосувати.

 

12:48:18

БАБАК А.В.

Всі ці правки, це правка народного депутата Кудлаєнка, Мартовицького, Сажко, враховані частково, взяти редакційні елементи із цих визначень, тому що це стосується термінів і визначень. Комітет розглянув усі запропоновані редакції, які були надані депутатами, визначив єдине формулювання, і сьогодні ви у проекті закону уже бачите остаточну редакцію тих визначень, які були запропоновані народними депутатами, що таке "компослуги", "послуги з управління", хто такий "споживач". Зараз я, відверто кажучи, не зовсім розумію, для чого їх ставити на підтвердження, але це… Тому що тут якраз немає абонентського, це комунпослуги, послуга з управління, споживач, це управитель, ну тобто депутати давали свої пропозиції до визначень. Тому, шановні колеги, я не знаю, вони враховані частково комітетом, тому що узагальнені і зведені в єдине формулювання, яке всіх влаштовувало. Я зараз не зовсім навіть розумію, що ми з вами маємо з цим зробити, тому що вони враховані частково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Кужель, будь ласка, роз'ясніть сесійній залі, ви наполягаєте на тому, щоб зала голосувала за те (зараз, зараз), щоб оці поправки не враховувалися взагалі, чи щоб вони були враховані у повному обсязі?

 

12:49:44

КУЖЕЛЬ О.В. Не враховувати взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Кужель вимагає поставити на підтвердження поправки, які частково враховані комітетом, бо вона вважає, що вони мають бути не враховані взагалі. Така позиція є депутата, який вимагає поставити на підтвердження.

І ми ставимо на голосування 39, 40, 41 поправки. Наголошую, що комітет їх підтримав, і вони стосуються визначень, визначень тих норм, про які йдеться у відповідній статті законопроекту.

Будь ласка, 39 стаття. Комітет просить підтримати.

 

12:50:31

За-72

72 депутати підтримали. Рухаємося далі.

40 поправка, яка стосується так само термінології, і комітет просить підтримати, проголосувати "за". Прошу визначатися.

 

12:50:54

За-78

78 голосів "за". Не проходить ця поправка.

І 41 поправка так само стосується термінології. Прошу голосувати. Зараз. Ми ж тільки рухаємося ще по 41-й, а ви вже про 62-у говорите.

 

12:51:15

За-77

77. Не підтримана.

48-а, Кужель. Наполягає на 48-й? Не наполягає.

Далі. Мартовицький, 51-а. Не наполягає.

Мартовицький наполягає, да?  На якій, 62-ій? 52-ій. Все, я бачу.

Так. 46 на підтвердження, і 52-а. Потім 46-а. 46, да, і 48. Я оголошувала, пані Кужель, ви, мабуть, не почули. Ну, значить, ви мене не почули. 46-а на підтвердження вимагає пані  Кужель.

Будь ласка, мікрофон пані Кужель.

 

12:52:06

КУЖЕЛЬ О.В.

Я хочу, щоб ви звернули увагу на статтю 2, яка з'явилась після першого читання. Тут предметом регулювання цього закону є відносини, які виникають, і ми далі думаємо, що з вами ще все це торкається багатоквартирними будинками. Але тут виникає так же відносинами, що  виникають в процесі надання послуг з постачання і розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових і дачних будинків. Зверніть на це увагу.

Тобто цей закон торкався тільки багатоквартирних будинків, тепер його розширяють поправкою комітетською на споживачів житлових, садибних, садових і дачних будинків. Прошу не підтримувати 46 правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я ставлю на голосування поправку 46. І я прошу проголосувати – за. Комітет просить "за" голосувати. просимо.

 

12:53:22

За-74

Не підтверджена.

Наступна. 48-а. Я бачу, і я оголошувала її, ви просто не почули.

Мікрофон пані Кужель, будь ласка. 48 поправка.

 

12:53:32

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги, ви пам'ятаєте, що 2 роки тому шановна пані Бабак провела в цьому залі  законопроект про ОСББ, ви знаєте, що  практично цей процес запрацював тільки в новобудовах. Ви чули останній випадок в Дніпродзержинську, коли плита убила 17-річного хлопця, в якому  уже був управитель, згідно законопроекту. Але коли до нього населення звернулося, що треба відремонтувати цей будинок, їм сказали: за власні кошти. Тобто 60 відсотків населення, яке знаходиться за межею бідності, розподілятися будуть оці додаткові абонентські плати.

Але моєю правкою я говорю про це, що пані Бабак зробила. Для своїх, хто зробив  ОСББ, всі ці додаткові абонентські плати не торкаються, пишеться, що цей  закон не має дії на ті дома, де діє ОСББ. Перепрошую, це порушує Конституцію, всі  повинні бути в рівних умовах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Коментар, будь ласка, від комітету пані Бабак.

 

12:54:38

БАБАК А.В.

Шановні колеги,  прошу звернути увагу, що цей закон про послуги, він регулює процес надання і споживання послуг, тобто, все, що відбувається за договором. Водночас,  відносини співвласників зі своїм об'єднанням співвласників – це статутні відносини. Жодним чином  один одному договір послуги не надає - це  відносини власників з об'єднанням, яке створено цими власниками. Тому абсолютно не може, навіть юридично, цей закон поширюватись  на відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднаннями співвласників при забезпеченні потреб відповідно до статті 22 Закону про об'єднання співвласників. Тобто мова йде про самозабезпечення, люди зібралися, проголосували, вибрали якісь речі, зробили внески в ОСББ і обслуговують будинок самостійно. Тут немає відносин надавача і споживача послуг, це інші юридичні категорії, шановні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Колеги, ми маємо переходити на визначення в сесійній залі щодо поправки пані Кужель, комітет її відхилив. Я прошу визначитися залу, поправка номер 48, пані Кужель.

 

12:56:04

За-30

30 голосів. Не набирає вона необхідної кількості підтримки.

Наступна – 52, народного депутата Сажко. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

12:56:14

САЖКО С.М.

Сергій Сажко, 59 виборчий округ, Донеччина. Я прошу поставити 52 поправку на голосування в частині третій статті 2 законопроекту слово "визначених" замінити словами "визначеним". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По суті, це така стилістична поправка на вимогу народного депутата Сажко.

Я ставлю 52 поправку на голосування. Прошу залу визначитися.

 

12:56:53

За-50

Рухаємось далі. Перед 67 ще є… Ми ж йдемо, йдемо, пані Кужель. 57 поправка, потім 62, я все пам'ятаю, склерозу ще немає.

52-а. Будь ласка, пані Кужель мікрофон. 57-а. Вам мікрофон.

 

12:57:18

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую. Дана правка торкається державної політики у сфері житлово-комунальних послуг. Вона в більшості врахована, крім одного пункту. Зверніть увагу, колеги, який пункт не враховано: що державна політика не торкається забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.

Тобто, ми говоримо, що коли ми вирішуємо по комунальним услугам, по будь-яким… допомозі малозабезпеченим громадянам, яких 60 відсотків в Україні, то ми це не враховуємо, це не входить в соціальний захист малозабезпечених до державної політики.

Прошу сьомий пункт цього розділу статті 3 підтримати, щоб в державну політику входила відповідальність за забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян України, яких завдяки вашій політиці сьогодні більше 60 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  короткий коментар від комітету і будемо голосувати по 57 поправці, яка частково врахована.

 

12:58:30

БАБАК А.В.

Шановні колеги! Це просто для того, щоб не дублювати положення в цьому положенні, з положеннями в інших законах, коли мова йде про соціальний захист населення. Натомість, в цьому законі є статті 11, яка говорить саме про застосування соціальних нормативів і стандартів житлово-комунальних послугах. Але сам закон він не регулює відносини соціального захисту населення, це прерогатива інших законів України, тому для виключення дублювання це вилучено. Але стаття про застосування соціальних нормативів, субсидій, пільг і так далі, обовязково тут є як гарантія держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Кужель наполягає на тому, щоб голосування зараз за цю поправку відбувалося в частині врахування в повному обсязі запропонованого нею пункт сьомого. Тільки сьомого, голосуємо, будь ласка,  зала визначається, а комітет відхилив, він частково врахував, без цієї ремарки щодо пункту 7.

 

12:59:43

За-36

36 голосів, не набрала необхідну кількість.

Далі Оксана Сироїд, шановний заступник Голови Верховної Ради, продовжує працювати по поправкам. І якщо не наполягають,  пані Оксана, ні на яких інших, то 62-га, Євтушок хоче поставити на підтвердження, народний депутат.

 

13:00:01

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". В 62 поправці йдеться… стаття 4 викласти в такій редакції: "Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних  послуг". Я привертаю увагу, що комітет ухвалив… підтримав цю поправку щодо встановлення граничного  розміру плати за  абонентське обслуговування  в  розрахунку на  одного абонента для  комунальних послуг.

Пропозиція  поставити дану поправку на підтвердження, і прошу  зал не підтримувати дану поправку.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

13:00:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, від комітету прокоментуйте.

 

13:00:47

БАБАК А.В.

Шановні колеги, це повністю стаття 4: "Повноваження органів державної влади та місцевого  самоврядування". Мова йде про повноваження  Кабміну. Тобто вся правка говорить про  повноваження. Ви говорите про те, щоб ми взагалі зараз  завалили повноваження Кабміну, чи лише пункт 6, чи параграф 6 пункту 1 статті  4? Розумієте, правка то стосується  повноважень  всіх органів влади: і  Кабміну, і місцевого самоврядування. Ну, як нам зараз голосувати: про один пункт чи що? Правка то… ми викинемо зараз ці повноваження… Ви ж наполягали, щоб повноваження включили в законопроект. Про що зараз голосування?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте  на  підтвердженні  всієї поправки 62?

 

БАБАК А.В. Так у нас не буде  повноважень Кабміну тоді. Повноважень центральних  органів влади, органів місцевого самоврядування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на  підтвердження.

Шановні  депутати, прошу.

 

БАБАК А.В. Прошу  підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет просить  підтримати поправку 62. Прошу  голосувати.

 

13:02:04

За-72

Рішення не прийнято.

Наступна поправка  номер 60, прошу. Перепрошую, Іван Крулько. Прошу.

 

13:02:18

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько,  фракція "Батьківщина".

Що пропонує фракція "Батьківщина" в  60 поправці? Вона врахована частково,  але не врахували ключову річ. Ми пропонуємо  встановити парламентський контроль за додержанням  прав споживачів  житлово-комунальних послуг, сформувати спеціального уповноваженого  Верховної Ради з захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг. Уявіть собі, наскільки важливо, щоби людина мала можливість звернутися і отримати захист від парламенту, коли їй нараховують несправедливо житлово-комунальні послуги. До кого їй зараз звертатися? До НКРЕКП, до цього Вовка, який захищає права олігархів? Людина не може туди вернутися, не може захистити права. Люди не може захистити права в суді. І той суд, коли "Батьківщина" подала проти заоблачних тарифів до суду, до цього часу заблокували розгляд.

Тому ми вважаємо, що парламентський контроль має бути і мене дивує, чому профільний комітет цю поправку не врахував. Дякую. Прошу врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу комітет, прокоментуйте.

 

13:03:28

БАБАК А.В.

Шановні колеги, створення будь-якого органу на базі Верховної Ради України... в Верховній Раді України, напевно, як мінімум, вимагає зміни до Регламенту Верховної Ради і багатьох інших речей, тобто вносити в Закон про житлово-комунальні послуги цілий орган, який повинен функціонувати повноцінно, ну, це є абсолютно не предмет цього закону.

Але це питання розглядалося на комітеті, були представники шановної фракції і ми говорили про те, що буде підготуватися Закон про омбудсмена енергетичного, ви навіть говорили про комунальних послуг для того, щоби дійсно в нас була людина уповноважена в державі, яка би відстоювала споживачів енергетичних послуг і так далі. Ну, точно не через норму в одну статтю Закону про житлово-комунальні послуги можна... нормою в закон можна пояснити всю компетенцію парламентського контролю за захистом прав споживачів в житлово-комунальній сфері, ну, це виконавча функція, шановні. Ну, для чого ви це намагаєтесь...?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу голосувати шановних депутатів, поправка номер 60. Комітет не підтримує.

 

13:04:55

За-32

Рішення не прийнято.

Наступна – 63. Народний  депутат Дерев'янко не наполягає.

66. Народний депутат Дерев'янко. Не наполягає.

71.

76 поправка. Не наполягають.

77. Не наполягають.

78. Прошу. Народний депутат Кужель.

 

13:05:46

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги,  зверніть, будь ласка,  увагу, ми зараз розглядаємо з вами розділ "Учасники правовідносин у сфері ненадання житло-комунальних послуг".

Наша команда говорить… Як можна не считати учасниками правовідносин те, що ми пропонуємо в частині… додати "органи державної влади і місцевого самоврядування".

Скажіть, будь ласка,  ми що, не видим с вами ці наради,  где кричат  всем мэрам и головам  администраций: "Тільки не включіть тепло". Сьогодні пів-Києва сидить  без опалення, у тому числі і комітети Верховної Ради. До кого  звертаються? До мера. А в статтю відносин… правовідносини, що вони  входять туди як учасники, ми їх вилучили. Я вважаю, що це  невірно, ми повинні проголовувати і додати: "органи державної влади і місцевого самоврядування". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу комітет прокоментувати.

 

13:06:52

БАБАК А.В.

Ці учасники - вони не мають… вони, якщо є споживачами, то на них поширюються всі положення цього закону як на споживачів. Але це органи, які здійснюють, переважно, регулювання відносин,  які визначені  в цьому законі.  Але вони не є  учасниками правовідносин в процесі надання і споживання комунальних послуг, тому… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

78-а поправка. Ви  наполягаєте? Прошу голосувати. 78-а поправка.

 

13:07:35

За-34

Поправка номер 80. Не наполягає.

86-а. Не наполягає.

88-а. Не наполягає.

90-а поправка. Не наполягає.

93-я. Не наполягає.

94-а. Не наполягає.

95-а. Не наполягає.

97-а. Прошу, народний депутат Кужель.

 

13:08:09

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую.

Я хочу звернути, що взагалі ми вважаємо, що цей законопроект просто не є професійним і непридатним для голосування. Я можу сказати, що в ньому страшенна кількість відсилочних норм. В тексті використано слово "законодавство" 40 раз. І 30 нормативних актів, які ще треба прийняти, щоб цей запрацював нормативний документ. От, звертаю увагу, стаття номер 5, що споживач має право, тобто ми з вами, одержувати своєчасно та належної якості житло-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами укладених договорів. Тепер  всі ми з вами, споживачі, скажіть, будь ласка, хто може сьогодні доказать і відстоять, що дають газ неякісний, дають малого тиску, що ви його використовуєте більше, що батареї холодні? Запросіть когось і покажіть, що у вас це є, щоб приїхала комісія. На сьогоднішній день ця редакція не була в першому читанні, це є поправка Альони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу комітет прокоментувати.

 

13:09:24

БАБАК А.В.

Шановні колеги, житлово-комунальна сфера є багатогалузевим комплексом, і тому ми не могли інакше посилатися на закони України, ніж говорити "законодавство", оскільки тут мова іде і про закони, і про питну воду, і питне водопостачання, і про теплопостачання, і про ринок природного газу, і про ринок електроенергії, і про відходи, і про багато інших речей. Тому, безумовно, ніхто не переписує кожну норму іншого закону в одному цьому законі. Тому, безумовно, тут іде посилання на законодавство. І мова іде на закони переважно, а не просто на законодавство. Більше того, коли…

Про питання якості. Ну, це взагалі дивно. Тут цілий розділ є по питаннях якості. І, більше того, всі відносини регулюються типовими договорами між надавачами послуг і споживачами. А типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України. Тому говорити про те, що ми віддаємо все незрозуміло як і споживача кидаємо сам-на-сам, це повний нонсенс. Тому що форми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Прошу на підтвердження. Прошу голосувати. Поправка номер 97, комітет підтримує, на підтвердження.

 

13:11:02

За-66

Рішення не прийнято.

Поправка номер 98. Не наполягає.

Поправка номер 99. Не наполягає.

Номер 103. Не наполягає.

104. Не наполягає.

105. Не наполягає.

106. Не наполягає.

107. Не наполягає.

110. Не наполягає.

111. Не наполягає. 111-а. Прошу, народний депутат Мартовицький.

 

13:11:39

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую. Артур Мартовицький, 36 виборчий округ, "Опозиційний блок".

Дійсно, це дуже важливий законопроект як для споживачів, як для громадян. Але шкода, що на його обговоренні бракує, на мій погляд, народних депутатів.

Але, що стосується поправки. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" я пропоную пункт 7 частини І статті 5 законопроекту викласти в новій редакції: "Отримувати від виконавців комунальних послуг, в разі наявності їх вини, компенсацію в розмірі, визначеному договорами про надання комунальних послуг, рішенням суду або законодавством за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновлювальних робіт, або отримувати таку компенсацію від інших винних осіб".

Дякую. Прошу поставити на підтримання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу визначитися голосуванням, поправка номер 111. Комітет не підтримує.

 

13:12:54

За-34

Рішення не прийнято.

Наступна поправка - номер 112. Не наполягає.

124. Не наполягає.

Ще раз скажіть яку. 112-а? Я оголошувала 112-у.

Прошу, народний депутат Сажко.

 

13:13:23

САЖКО С.М.

Я прошу поставити правку не голосування. Виконавець послуг законодавчо, технічно, з точки зору розмежування балансової належності не має жодного відношення до роботи внутрішньобудинкових мереж, за які несе відповідальність у даний час балансоутримувач будинку, у майбутньому в цілях законопроекту управитель будинку, обраний співвласниками. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначитися шляхом голосування, поправка номер 112. Комітет не підтримує.

 

13:14:17

За-36

Рішення не прийнято.

Прошу, 114 поправка, народний депутат Кужель.

 

13:14:25

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні виборці, шановний народ України! На жаль, зараз приймається законопроект, який нав'язує нам з вами додаткові сплати, і нас з вами як споживачів тут не існує.

Подивіться, як убрали таку позицію, яку ви всі скаржитеся до народних депутатів, перевірка кількості, то якості житла комунальних послуг. Що повинно бути в законі? Чітко виписана процедура і мої права споживачів. Написано, що встановлено в законодательному порядку. Все. Ви даже убрали з першого читання, що цей порядок повинен розробити хоча б Кабінет Міністрів. Ви даже це убрали, просто залишивши у законодавчому порядку пункт номер 8. Крім того, ви зараз не підтримали правку Сажко, який говорив, що якщо у вас розірвало трубу і у вас нет тепла, то той поставщик-монополіст повинен сплатити це і відновити. І цього нема. І так по всім нашим правам у нас виписано взагалі, але прав нема. Є права у монополіста і у правителя, которых…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу комітет прокоментувати.

 

13:15:41

БАБАК А.В.

Шановні колеги, я мушу це прокоментувати. Колеги, у цьому законі прямі норми щодо порядку перевірки якості наданих послуг споживачами. Більше того, безпрецедентна запроваджується норма про можливість здійснення забору проб гарячої води, холодної води, газу для перевірки їх якості. Тому ми не написали, що Кабмін, Кабмін робить постановами перерахунок за неякісно надані послуги. Але сама якість вона, по-перше, до кожної послуги окремо встановлюється галузевими законами – раз.

По-друге, тут написано особливості, як це здійснюється, прямі норми щодо перевірки якості. Тому ми і сказали, не просто Кабмін це робить, це робить закон і цим законом є Закон про житлово-комунальні послуги. І написано, в якій спосіб і як робиться те, чого насправді сьогодні взагалі немає. Жодна людина не може взяти забор проб газу, ми говоримо про те, як це буде робитись, і у законі це написано і по гарячій, і по холодній воді такі речі, яких взагалі в Україні ще не було до цього часу, але зараз вони запроваджуються проектом цього закону. Тому, шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначатися шляхом голосування. Поправка номер 114 на підтвердження. Комітет підтримує.

 

13:17:10

За-71

Рішення не прийнято.

Наступна поправка номер 124. Не наполягають.

Номер 130. Не наполягають.

Номер 131. Народний депутат…

 

13:17:23

КУЖЕЛЬ О.В.

129. Я дуже прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 129-а, народний депутат Кужель. Прошу.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Я ще раз хочу використати можливість і сказати, що, на жаль, ті, хто слухають закон, його не читали.

Але тут сидять народні депутати, які, може, ви так не робите, але ми спілкуємося з людьми. Я зараз маю з собою протоколи по десяти районах Дніпропетровської області, де ми самі робили з громадянами заміряли скільки годин закипає 1 літр води, щоб показати, що монополіст зранку і у вечері робить малий тиск газу. Але дальше, кнопочка, послухайте, має право це перевірити і прийняти рішення. Хто ви, думаєте, згідно закону? Той самий монополіст. Та берите вы пробы себе, меряйте скільки завгодно, але в вашому законопроекті крім монополіста прийняти рішення і покарати ніхто не може. Тобто ми щуку кинули у річку, і так по всьому законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу комітет прокоментувати. 

 

13:18:36

БАБАК А.В.

На жаль, шановна народний депутат, ваша правка просто буде  загублена через те, що ви зробили цю тезу абсолютно недоречну до вашої  правки. У вашій правці було абсолютно нормальне посилання про ціни і тарифи, затверджені у встановленому законодавством порядку. Тепер зараз, оскільки ваша правка була врахована частково, ви зараз просто її завалите, і не буде цієї норми. Тобто ви… А, це ви на підтвердження. Все.

Тоді, шановні колеги, я думаю, що є ще інші депутати в цій залі, які читали законопроект і  аналізували кожне положення, яке стосується, зокрема, якості  послуг. Тому що кожен з нас також є споживачем, і було б дуже сумно вважати, що люди не думають про споживача, яким є самі  хоча б, якщо вже не думати  про всю Україну, Олександра Володимирівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу визначатися шляхом голосування.

Поправка номер…

 

БАБАК А.В. Ні, ви не поставили на голосування. Вона не поставила на голосування 129-у.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не треба. О?кей.

126-а. Прошу, народний депутат Каплін.

 

13:19:47

КАПЛІН С.М.

Народний депутат Каплін. Прошу поставити 126 правку на підтвердження. В цілому хотів би висловитися щодо цього законопроекту, що Соцпартія і інші структури, зокрема профспілки, занепокоєні наявністю норм про тарифи у відповідному… про пеню у відповідному законопроекті.

І окремо, користуючись нагодою, я хотів би звернути увагу громадськості, Президента країни, Голову Верховної Ради України на сьогоднішній вранішній виступ шановного народного депутата Курячого, який  заявив про підозру до діяльності пана Рибалка народного депутата від  Радикальної партії, ми не маємо  права до рішення суду сумніватися в його доброчесності. Але вважаю, що зараз ми  маємо поставити питання про припинення його повноважень як голови відповідного банківського комітету до  моменту, коли ми отримаємо  відповідні рішення правоохоронних органів і суду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу комітет прокоментувати.

 

13:20:51

БАБАК А.В.

Шановні колеги, шкода, що зараз, через політичні гасла, ми губимо нормальні правки, які враховані по суті комітетом і подані народними депутатами.

Щодо профспілок, то в комітеті є офіційний лист від профспілок тому що  профспілки брали активну участь в робочій групі по напрацюванню  законопроекту. І зараз  ви ставите  і губите правку, яка нормальна, яка уточнює положення законопроекту, і вона   була подана народним депутатом Івченком, а ви її просто "валите" через ваші політичні гасла. Шкода!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую.

На жаль, я вимушена поставити на голосування.

Поправка 126 ка підтвердження. Комітет… Ви не наполягаєте? Добре. Комітет переконав, не наполягає.

131-а. Народний депутат Кужель.

 

13:21:44

КУЖЕЛЬ О.В.

Наша правка з Іваном Крулько торкається того, кого може людина допускати в своє житло. Я думаю, що до багатьох народних депутатів зверталися виборці особисто, мешканці сіл, що якщо вони на роботу приходять, а у них відключений газ, бо просто через забор работники "Днепрогаза"  залазять до їх хат і відключають, і написано: "была утечка".

Я просила вас доповнити цю норму, що, це 131 правка,  що можуть зайти у двір,  у хату, якщо є договір на надання житлово-комунальних послуг.

Я можу сказати, зараз мені телефонувала виборець з Нікополя, вона є інвалід працюючий. Їй сказали, що вони хочуть перевірити лічильники, вони були півроку тому. Вона, каже, суботу, неділю я працюю. Вони кажуть, якщо не на неділі, ми вам його відключимо у вашу відсутність. От, як ви виписуєте цей законопроект. Прошу включити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні?

Прошу поставити на голосування, визначитися з поправкою номер 131, комітет не підтримав. Дякую.

 

13:23:16

За-36

Рішення не прийняте.

Наступна поправка - номер 134. Не наполягають.

136. Не наполягають.

138-а. Не наполягають.

141. Не наполягають.

142. Не наполягають.

144. Народний депутат Кужель, прошу.

 

13:23:41

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги, в цій правці 144 я прошу виключити з закону пункт 10, в якому написано "в разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачують пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг". Оце є ловушка, ви подивіться, вони в більшості, подивіться, які борги має держава, вони себе не беруть, вони виносять вам законопроекти, щоб списати ці борги, а на громадян, які сьогодні 60 відсотків за межами бідності, ви зараз голосуєте накладання пені, які виживають і не можуть сплатити навіть ту частку, яку не покриває субсидія. Я прошу зняти цей пункт 10 з законопроекту і убрати пеню, і давати право встановлювати цю пеню договорами монополістам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу визначитися шляхом голосування. Поправка номер 141, комітет не підтримує, я прошу голосувати.

 

13:25:03

За-37

Рішення не прийняте.

Поправка номер 145. Не наполягають.

146. Не наполягають.

147. Не наполягають.

154. Не наполягають.

156. Не наполягають.

158, 159, 163. Не наполягають.

169. Не наполягають.

172. Не наполягають.

173. Не наполягають.

176. Не наполягають.

177. Не наполягають.

177. Прошу, народний депутат Кудлаєнко.

 

13:25:59

КУДЛАЄНКО С.В.

Поправка 177 стосується обов'язку виконавця комунальної послуги надавати інформацію про послуги, а саме про його ціни та тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством.

На мою думку, цей перелік є повним, і тому доцільним є вилучити слова "іншу інформацію". Прошу поставити на голосування, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу визначитись шляхом голосування. Прошу голосувати.

 

13:26:46

За-38

Рішення не прийняте.

178. Не наполягають.

179. Не наполягають.

180. Не наполягають.

184. Прошу, народний депутат Мартовицький.

 

13:26:58

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую. Артур Мартовицький, 36 виборчий округ, "Опозиційний блок". Я пропоную встановити норми щодо прав та обов'язків правителя та виконавця в різних статтях законопроекту. Зазначені особи виконують різні абсолютно функції щодо споживачів та можуть не мати відповідних договірних відносин, у зв'язку з чим виникне низка спорів з приводу, зокрема, того, що з цих осіб вимагає від споживача дотримання вимог і правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкових територій. Тому я пропоную  184 правка, пункт 7 частини другої статті 6 законопроекту після слів "сплачувати споживачу компенсацію" доповнити словами " у разі наявності  його вини".

Дякую. Прошу поставити  на голосування.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:27:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо я правильно розумію, ваша пропозиція полягає в тому, щоб правку, яка відхилена, прийняти. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати. Комітет проти, прошу голосувати.

І, колеги, поки йде  голосування, у  мене є прохання… прошу голосувати.

 

13:28:20

За-42

Рішення не прийняте.

Прохання  полягає в тому, ми маємо  500 правок, і якщо ми не пройдемо їхню значну частину  сьогодні, ми завтра просто знищимо  наш робочий  день. А у нас надзвичайно важливі законопроекти, в тому числі і зміни до бюджету. В мене велике  прохання, я не можу інакше звертатися, як з проханням до авторів правок не наполягати на кожній. У мене велике прохання є, щоб ми максимально  пройшли. У мене є прохання, і  я сподіваюсь, що  конструктивні депутати почули  моє прохання.

Отже, йдемо дальше. Ти ж казав, що  не будеш наполягати.

190. Левченко.

 

13:29:03

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода" 223 округ, місто Київ.

Я пропоную частину другу статті 6 розділу I законопроекту доповнити пунктом, в якому  врегулювати   питання підзвітності  управителя  - виконавця комунальної послуги, оскільки законопроектом не  передбачено  порядку звітування  щодо використаних коштів  управителем – виконавцем комунальних послуг.

Ми вже бачимо зараз ситуації дуже схожі, коли абсолютно…жодної звітності немає, люди не знають, власне кажучи, куди  гроші витрачаються. І тому я  пропоную дописати 10 пункт у цю частину, який буде  звучати наступним чином: "кожні  півроку або на першу вимогу  звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та  виносити на  погодження споживачів кошторис витрат  на поточних півроку. Це для того, щоб збільшити прозорість  і підзвітність управителя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на  голосування поправку 190, Левченка. Комітет її відхилив.  Прошу голосувати.

 

13:30:11

За-30

Рішення не прийняте.

Будь ласка, Кужель, 189-а.

 

13:30:15

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні слухачі, бо я розумію, крім вас, нікого сьогодні не цікавить, що ми будемо сплачувати, то нашої правкою з Іваном Крулько ми пропонуємо, щоб ті гроші, з яких нас в чотири вже більше беруть на утримання будинку і прибудинкових територій і те, що ми будемо сплачувати управляючій, ми б з вами мали кожен рік чути їх звіт і погоджувати на наступний рік расходы по утриманню нашої же прибудинкової території і нашим же управителям управление нашим домом. Це не врегу... не прийнято, просто інформувати про намір зміни цін, це є про те, що ми з вами  просто, ще раз підтвердження, не існуємо як споживачі тут в цьому законопроекті. Тому їм не потрібен уповноважений з нашого захисту, ми не маємо права погодити зарплату управителя, ми не можемо його зняти через місяць, якщо побачили, що це є воровіта або лінива людина. Крім того, ми з вами стаємо з цієї хвилини...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  дуже коротко.

 

13:31:28

БАБАК А.В.

Шановні колеги, цей закон про звільнення від рабства тих, ціну роботи яких нам сьогодні нав'язують. Це вперше, в кінці кінців, ми людям дамо право самостійно собі обрати того управителя, узгодити з ним на загальних зборах кошторис по утриманню будинків, споруд, отримувати від нього  звітування, мати доступ до його бухгалтерії по цьому будинку конкретно, звичайно, не до всієї, а до доходів і витрат і по фактичному обсягу послуг по цьому будинку. Да, такого де зараз є? Про що ви говорите?

Це колосальний прорив в реформі до людини, до людини, до споживача. Ми управителя наймаємо, ми йому платимо, ми з ним узгоджуємо і ніякі мери, і ніякі Мінрегіони, і президенти тут не беруть участі – люди конкретного будинку з конкретним управителем.

Шановні колеги, це повне заведення в оману всієї ідеї реформи, коли споживач як власник розпоряджається своїм майном, наймає того, хто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Олено.

Я сформулюю пропозицію. Отже, ваша пропозиція полягає в тому, щоб 189 поправка була прийнята в цілому… повністю.

Отже, хто підтримує пропозицію Кужель, щоб  189-у правку врахувати в цілому, бо комітет врахував частково, прошу проголосувати. Будь ласка. Хто підтримує пропозицію Кужель, прошу проголосувати.

 

БАБАК А.В. Правка і так врахована частково. Воно в інших розділах!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

13:33:07

За-45

Рішення не прийняте.

197-а. Дерев'янко.

 

13:33:13

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Дякую.  Юрій Дерев'янко, Рух нових сил".  Я  прошу 197-у поправку поставити на підтвердження. Цією поправкою  пропонується запровадити  плату  за клієнтське обслуговування і саме за що?  За те, щоби додатково відшкодовувати додаткові витрати, пов'язані з укладанням  договорів,  додатково відшкодовувати  адміністрування цих договорів, додатково відшкодовувати абонентський облік, який буде вестись і таке інше. Тобто  ці такі  так звані  абонентські… не абонентські, а в даному випадку клієнтське обслуговування і плата за клієнтське обслуговування воно буде значно  далі здорожчувати комунальні послуги. Тому прошу вас поставити цю правку 197-у на підтвердження і 198-у також. Але це наступний крок, тому прошу спочатку 197-у поставити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я обидві поставлю в послідовності, кожну окремо.

Я ставлю на підтвердження правку 197-у.  Комітет її підтримує. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.  Голосуємо.

 

13:34:22

За-63

Рішення не прийняте.

І ставлю на підтвердження 198-у поправку. Комітет її підтримує. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. 

 

13:34:43

За-66

Рішення не прийняте.

202-а, 205-а. Кужель включіть мікрофон.

 

13:34:52

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги, мабуть, хто працює підприємцями, да, мабуть, і вам, депутатам, скаржились на те, що, наприклад, всі обленерго, особисто пана Ахметова, нікому не підписують договори, якщо ти не сплачуєш электрическую энергию авансом. Так ось, шановна, автори цього законопроекту, нам з вами вставили, дивіться сторінку 68, що споживач як би може сам обирати, але дальше там написано: "якщо не визнана іншим договором". І ці дві правки мої говорять, що не можна ставити, даже в договорі, умови, що споживач, ми з вами, громадяни України, сплачуємо монополістам авансом за отримані послуги.

Прошу 202 і 205 підтримати, щоб ми не були прив'язані до тої, мелкими буквами в договоре, где написано "обов'язковість авансових платежів".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

202-а підтримана комітетом. Я ставлю на голосування 205-ту. Отже, хто підтримує 205-ту поправку, прошу проголосувати. Комітет проти. Голосуємо.

 

13:36:18

За-34

Рішення не прийняте.

Наступна. 214-а. Не наполягає.

223-я. Не наполягає.

227-а. Не наполягає.

231-а. Не наполягає.

235-а. Не наполягає.

227-а. Будь ласка, Кужель, мікрофон.

 

13:36:38

КУЖЕЛЬ О.В.

На сторінці 73, дуже прошу вас подивитися, тут говориться, як же формується ціна за послугу по управлінню в багатоквартирному будинку. Це в тому разі, коли ви його самі запросите, а не буде вам формувати райадміністрація, як потім в прикінцевих положеннях вам запропоновано. Тут пишеться, що визначається на рівні ціни, яку встановлює конкурсная комиссия переможцю конкурсу. Нас з вами громадян нема.

Я пропоную в нашій правці з Іваном Крулько писати: "але в обов'язковому порядку узгодженою з споживачем". Бо, перепрошую, голова райадміністрації всех своих родственников в ваши дома устроит управителями с зарплатой по 50 тысяч, а мы с вами будем скидываться им и оплачивать их услуги. Дуже прошу 227 поправку підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко, Олена Бабак.

 

13:37:39

БАБАК А.В.

Шановні колеги, немає такої ситуації, коли люди будуть бездумно кимось управлятися. Якщо навіть на конкурс дом  іде органом місцевого самоврядування для вибору управителя, це якраз в "Прикінцевих положеннях", дякувати фракції "УДАР" в  БПП, ми внесли зміну про те, що навіть до органів місцевого самоврядування на конкурс іде управитель тільки відповідно до протоколу загальних зборів людей.

І більше того, у нас є норма в іншому законі, де навіть, якщо вибрані по конкурсу, по протоколу загальних зборів люди можуть розірвати протягом двох місяців договір передчасно, якщо обирається їм органом місцевого самоврядування. Тому, шановні колеги, це все, ну, то, що зараз говориться, це просто підірвати нормальний рух до реформ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ставлю на голосування поправку 227 народного депутата Кужель. Комітет відхилив. Прошу визначатись.

 

13:38:43

За-25

Рішення не прийнято.

235-а. Не наполягає.

245-а. Не наполягає.

247-а. Не наполягає.

249-а. Не наполягає.

252-а. Не наполягає.

257-а.

251-а. Включіть мікрофон. Я не бачу, 251-а, так, Мартовицький, є така. Відхилена. Будь ласка, Мартовицькому включіть мікрофон.

 

13:39:15

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую, Андрій Володимирович. Артур Мартовицький, 36 виборчий округ. Я, шановні колеги, хочу вам нагадати, що соціальні нормативи використовуються при розрахунку пільг та субсидій. Тому я пропоную 251 поправкою частину першу статті 9 законопроекту після слів "при наданні" доповнити словами "пільг". Дякую. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування поправку 251. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу проголосувати.

 

13:40:04

За-29

259-а. Не наполягає.

261-а. Не наполягає.

264-а. Не наполягає.

265-а. Не наполягає.

269-а. Не наполягає.

265-а. 60 чи 75-а?  65-а, Мартовицький. Будь ласка.

 

13:40:29

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую. Артур Мартовицький, 36-й виборчий округ.

Шановні колеги, я пропоную частину п'яту статті 10 законопроекту  викласти в новій редакції. Тобто споживачу, фізичній особі, яка не є суб'єктом господарювання, у житловому приміщенні комунальні послуги надаються згідно з договором про надання комунальної послуги, що укладається на основі типового договору, який є договором приєднання іншому споживачу, крім зазначеного у абзаці першому цієї частини, комунальні послуги надаються згідно з договором про надання комунальної послуги, що укладається на основі типового договору. Договори та договори приєднання укладаються у письмовій формі або в іншій формі за згодою сторін, зокрема в електронному вигляді за допомогою засобів телекомунікацій. До укладення договору приєднання споживач, зазначений у абзаці першому цієї частини, зобов'язаний оплачувати виконавцю комунальні послуги, фактично надані послуги за тарифами, встановленими установленим органом.

Прошу поставити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я ставлю на голосування поправку 265 Мартовицького, комітет її відхилив. Прошу визначатися.

 

13:41:56

За-31

Рішення не прийнято.

262. Чи 72? Сажко.  62, Сажко. Будь ласка.

 

13:42:11

САЖКО С.М.

Сергій Сажко, 59-й виборчий округ, Донеччина. В частині три статті 10 законопроекту  слова "якщо інше не передбачає законом" замінити словами "за умов дотримання схожим споживачем усіх вимог цього закону та інших нормативно-правових актів у сфері надання житлово-комунальних послуг". У зв'язку з цим виконавець не має права відмовляти споживачу, який має право отримувати ці послуги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я ставлю на голосування поправку 262. Комітет її відхилив. Прошу визначатись.

 

13:43:03

За-33

Рішення не прийнято.

299-а. Будь ласка, Кужель. 299-а.

 

13:43:10

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги, у правці 299 разом з Іваном Крулько ми пропонуємо убрати слова "а споживачі сплачують відповідним виконавцям комунальних послуг плату за клієнтське обслуговування".

Ви пам'ятаєте скандал, коли хотів всім відомий пан Вовк поставить абонентскую плату на газ? Тогда Президент и все закричали – цього не може бути – і замовкли. Тепер через цей законопроект вони будуть включати абонентську плату в кожну отриману нами комунальну послугу. Як вони нам пояснюють, чому вони відхили? Протирічить концепції проекту. 100 процентів протирічить – вашій концепції, концепції, де нема споживача, где гулять будут коммунальные предприятия и монополисты. Вітаю! Оцей законопроект, який ви сьогодні  приймаєте у цьому залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 299. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.

 

13:44:27

За-26

Рішення не прийнято.

292-а. Дерев'янко включіть мікрофон.

 

13:44:34

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Шановні українці, шановні колеги! Я прошу поставити на підтвердження дві поправки 292 і наступну 293. Значить, ці дві поправки регулюють, впроваджують не тільки абонентське обслуговування і клієнтське обслуговування, вони також впроваджують колективні договори. І власне, ці колективні договори є основним інструментом, який дуже вигідний для монополіста, для того щоб всі сплачували і не було індивідуальних договорів, а щоб  була максимальна кількість колективних договорів, щоб ті  навіть споживачі комунальних послуг, які платять, вони практично платили в тому числі за тих, хто не платить, або не отримували, власне, комунальної послуги.

Тому, будь ласка, 292 і 293 поставте на підтвердження, дві правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на підтвердження поправку 292. Комітет її підтримує. І прошу проголосувати, прошу підтримати. Це позиція комітету. Голосуємо.

 

 13:45:41

За-62

62. Рішення не прийняте.

І так само поправка 293. Комітет просить підтримати на підтвердження. Прошу підтримати, прошу проголосувати, 293.

 

13:46:01

За-63

Рішення не прийняте.

311. Не наполягає.

312. Не наполягає.

313. 

312-а.

Перепрошую, 312-а. Мартовицький. Включіть мікрофон.

 

13:46:10

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую. Артур Мартовицький, 36 виборчий округ, Павлоградщина.

Шановні колеги, виходячи з норм розглядуваної статті, управитель фактично з колективним споживачем, оскільки вкладає договір з виконавцем за дорученням комітента, комісіонер вчиняє правочин від свого імені, але за рахунок комітента. Така обставина повністю відповідає нормам статті 619 "субсидіарна відповідальність", "договір комісії" Цивільного кодексу України.

Тому поправку 312 я пропоную: абзац перший частини другої статті 13 законопроекту після слів "та таким управителем" доповнити словами "як колективним споживачем".

Дякую. Прошу поставити на  голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування поправку 312. Комітет  її відхилив. Хто підтримує, прошу проголосувати.

 

13:47:17

За-36

36. Рішення не прийняте.

310-а. Крулько Іван.

Включіть мікрофон, будь ласка.

 

13:47:26

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Про що йдеться  в статті 13-й. В статті 13, в "особливостях укладання зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг" передбачається, що "споживачі сплачують  відповідним виконавцям комунальних послуг плату за клієнтське обслуговування". Ми ще раз наголошуємо як  "Батьківщина", і це поправка наша спільно з пані Олександрою Кужель, ми категорично проти того, щоби абонентська  плата у вигляді так званої "плати за клієнтське обслуговування", взагалі згадувалася в цьому законі. Тому ми пропонуємо цей абзац, який  стосується того, що вводиться плата за клієнтське обслуговування  для споживачів, вилучити, досить накладати додаткові тягаря на українських громадян, які не можуть сплатити ці комунальні послуги. А цим законом передбачаються додаткові комунальні    послуги у вигляді,  зокрема, і плати на клієнтське обслуговування,  яке є абсолютно безглуздою і її треба вилучати з цього закону.

Просимо підтримати нашу поправку.         

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування поправку 310, Кулька. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати, комітет її відхилив.

 

13:48:45

За-32

Рішення не прийняте. 

Зараз 311-а. Левченко.

Потім буде 327-а.

311-а. Левченко.

 

13:48:55

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода",  223-й округ, місто Київ.  311 поправка стосується того самого,  оцієї злощасної плати за клієнтське обслуговування, яке пропонується прописати в цьому законопроекті,  ця річ є абсолютно неприпустима, у нас і так українці зараз ледь зводять кінці з кінцями з цими захмарними тарифами. Всі рішення, які ця Верховна Рада  приймала в контексті житлово-комунальних послуг і житлово-комунального господарства, лише погіршують ситуацію, а не покращують ситуацію. Ці хвальоні реформи  про перехід на управителів, про так званий "вихід з рабства" і так далі,  закінчились лише тим,  що житлово-комунальне господарство, саме той фонд, саме той фонд, який був в комунальній власності, а це є переважна більшість житлового фонду, розвалюється з більшими   темпами, ніж раніше. І тільки тепер місцева влада умиває руки і каже "ми тут ні до чого", хоча насправді по закону вони "до чого", бо вони балансоутримувачі. А тепер пропонують і далі продовжити цю  історію, додавати ще плату за клієнтське обслуговування, яка насправді жодним чином не зменшить той інший тариф, тому що, як і асоціації з газом, все одно той тариф лишиться такий самий, тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко, Бабак.

 

13:50:10

БАБАК А.В.

Шановні колеги, якщо дозволите, я потім, коли ми пройдемо всі ці правки, я поясню дуже-дуже детально цю ідею з абонентським обслуговуванням за одним типом договірних відносин, за індивідуальними договорами. Є ще три види варіантів відносин, але саме за цим я поясню трішки тоді пізніше одноразово все, щоб не затримувати час. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це мудро.

І я ставлю на голосування поправку 311, комітет її відхилив, прошу її голосувати.

 

13:50:50

За-30

Рішення не прийняте.

327-а. Кужель включіть мікрофон.

 

13:50:56

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні виборці, ви так дуже хотіли багато молодих політиків. Ну от ми маємо зараз доповідь, де вам доповідають закон, але сказали, що після закону вам дадуть пояснення. Тобто ми з вами розуміємо, що закон не має прямої дії. Третій раз я звертаю увагу на найголовніше питання споживача, якість наданих послуг, це газ, який вдвічі більше використовується, тому що дається або розбавлений, або низького тиску, це тепла, якого сьогодні нема. Пані Бабак двічі тут вже сказала, що виписано в законі. Подивіться, що виписано, обов'язок про забезпечення якості покладається на управителя багатоквартирного будинку. Что вы с него возьмете? Она вам скажет, давайте утеплим дом, сдавайте деньги, а вы говорите "так денег нет". А что же вы хотели? Всі проконтролюйте, що у вас малий тиск газу. До кого повинен йти управитель? До монополіста. Только он имеет право это проверить и все остальные…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше не будете, так? Домовляємось, пані Олександра. Будь ласка, 30 секунд.

 

13:52:19

КУЖЕЛЬ О.В. Я вам даю слово. Питання виникає в тому… Я пропоную, щоб у нас закон був прямої дії, і тому ми і виписали омбудсмена від Верховної Ради, ми повинні мати можливість контролювати. У нас отдельно волк гуляет, отдельно Днепропетровск рыдает от  "облгаза" и "облэнерго". І так кожен регіон є свої монополісти, которые издеваются над людьми, а мы как депутаты с вами потім не знаємо, як же врегулювати це питання. Закон повинен бути прямої дії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Переходимо до наступної поправки. 362 поправка. Не наполягають.

375-а. Не наполягає.

337-а. 337-а, секундочку я зараз знайду її в переліку, так, є Мартовицький, включіть мікрофон, 337-а.

 

13:53:16

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую. Артур Мартовицький, 36 виборчий округ, Павлоградщина.

Шановні колеги, проектом закону прописано, що точкою комерційного обліку комунальних послуг, крім послуги з поводження з побутовими відходами. Є комплект засобів вимірювальної техніки індивідуального вузла комерційного обліку, а в разі відсутності такого вузла інженерний …..

Я своєю поправкою пропоную частини першу та другу, статті  15 законопроекту замінити місцями. Дякую, прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ставлю на голосування поправку  337, комітет її відхилив. Прошу визначатись.

 

13:54:11

За-26

Рішення не прийняте. 26.

378-а. Не наполягає.

379-а. Не наполягає.

Триста… триста? Будь ласка,  Кужель включіть мікрофон, колеги, я повідомляю, що продовжую засідання на 15 хвилин.

Отже, Олександра Кужель.

 

13:54:23

КУЖЕЛЬ О.В.

Це дуже важливе питання, з яким до вас, народні депутати, звертаються громадяни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Номер, номер скажіть, пані …

 

КУЖЕЛЬ О.В. 339. Звертаються всі ваші виборці, бо, на жаль, сейчас, монополісти отримуючи десятками років гроші на інвестиційні програми, не хочуть встановлювати окремі індивідуальні лічильники, а встановлюють  їх на дома, і тому ми говоримо в  статті 15 "комерційний облік комунальних послуг", додаємо такою поправкою: "точкою комерційного обліку комунальних послуг,  крім  відходів, у встановлених законом випадках може бути  комплект  засобів вимірної  техніки індивідуального  вузла комерційного обліку, який є у споживача". Тобто, будь ласка, кожному споживачу ставте лічильник, а не ставте один на  дома, а потім  списуєте все, що завгодно виконуйте  інвестиційні програми, на яких 10 років набивали собі  кармани. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 339 поправка. Хто підтримує, прошу голосувати.

Комітет відхилив. Будь ласка.

 

13:55:52

За-27

Рішення не прийнято.

385-а. Не наполягає.

388-а. Не наполягає.

402-а. Не наполягає.

411-а. Не наполягає.

422-а. Не наполягає.

427-а. Не наполягає.

440-а. Не наполягає.

444-а. Не наполягає.

451-а. Не наполягає.

Будь ласка, який номер? Мартовицький, чи кому дати? Я окулярів не взяв, я не бачу просто.  Мартовицький, так.

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. Так-так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, Мартовицький.

 

13:56:29

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую.

Артур Мартовицький, 36 виборчий округ, Павлоградщина.

Я пропоную, що необхідно  встановити норми щодо прав та обов'язків  управителя та  виконавця в різних статтях законопроекту. Тому зазначені особи виконують різні абсолютно функції, що  споживачі там можуть не  мати відповідних договірних відносин, у зв'язку з чим  виникне низка спорів з приводу, зокрема, наприклад, хто з цих осіб  вимагає від споживача дотримання  умова та  правил  експлуатації жилих приміщень  та  прибудовка територій.

Тому я пропоную абзац перший частини  другої статті 24 доповнити словами: "а в разі відсутності вини виконавця комунальної  послуги стягнути з винної особи суму, на яку проведено перерахунки або сплачено споживачу неустойку, штраф, пеню в установленому законодавством порядку". Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Яка правка? Скажіть, будь ласка, номер правки?

 

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В. 450.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 450 правка, Мартовицький. Ставлю на голосування. Хто підтримує, прошу голосувати. Комітет відхилив.

 

13:57:57

За-35

Рішення не прийнято.

Отже, 379-а, Кужель. 379-а, Кужель.

 

13:58:03

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги, я дуже прошу звернути на 379 правку, яку ми з Іваном Крулько внесли, яким говоримо, ну, ви не обрали собі управителя, прислала вам райадміністрація. І ми просили, що, якщо ця людина є непорядна, нефахова, не займається так управлінням дому, на яке ви розраховували, щоб ви мали право дострокового припинення договору, цього договору з цією управляючою людиною або компанією.

Відхилили цю правку і написали: дострокове припинення договору має відбутися за рішенням суду. Ви зрозумійте, нам посадять з вами блатных и мы будем с вами рабами этой компашки, которая сегодня при власти, які будуть з нас тільки збирати гроші.

 

ГОЛОВУЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 379. Комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу проголосувати.

 

13:59:11

За-24

Рішення не прийняте.

Колеги, я називав кожну поправку. Пані Олександра, ви просто будьте уважні. Я всі поправки називав, і мушу ще раз називати їх.

385-а.

449-а. Кужель. Будь ласка.

 

13:59:27

КУЖЕЛЬ О.В.

У другому читанні був законопроект, яким передбачали автори, що пеня в разі несвоєчасної плати може бути 0,1 відсоток за кожен день прострочення. Це вони з одного в першому читанні перейшли в другому до 0,1.  Но потім, поговорив с монополистами,  они вирішили просто убрать цю норму і написали згідно кожного договору, який ми будемо підписувати з монополістами.

Я вважаю, що не можна вилучати, і нам треба, щоб у нас була виписана стаття. Це буде 0,01. Це в залежності комісія розглядає, но віддати на рішення монополіста неможливо просто. Прошу 449 правку підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Олена Бабак, прошу прокоментувати.

 

14:00:27

БАБАК А.В. Шановні колеги, законом регулюється питання нарахування пені, і тому ми не стали відносити  ні на які інші законодавчі акти. Тобто чітко закон говорить, з якого моменту, коли нараховується пеня. Але я прошу звернути всіх увагу, що  рішенням комітету було запропоновано, щоби пеня не нараховувалася в сфері житлово-комунального господарства до 1 січня 2019 року.

Окрім того, є зараз інші пропозиції, можливо, ще розглянуть, і ми будемо повертатися до цього, написати норму  про те, щоби за наявності справки  про невиплату  зарплати також пеня не нараховується. Але всі просто розуміють, що це кримінал роботодавцю, він такої справки просто не дасть. Тому в принципі законом прямо  описано, як це робиться. Ніякі монополісти  самовільно нічого не можуть зробити, норма іде пряма законодавча.

Також я хочу сказати коротко про  договори, про їх дострокове припинення. Шановні, договори на  управління, договір управління. Строк…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ще одну хвилину, бо Олена не коментувала попередню.

 

БАБАК А.В. Просто я не коментувала, да.

Договори на управління.  Вони терміном лише на один рік. На один рік. Його розірвати можна достроково по Закону про особливості права власності в багатоквартирних будинках у разі, коли орган місцевого самоврядування  провів конкурс, і вас щось не влаштувало як споживачів. Тобто від  вашого імені після того, як ви  попросили провести цей конкурс,  його провели, вас не влаштувало, ви маєте два місяці  попередити сторону і розірвати. Це один раз ви це можете  зробити. Далі, якщо ви цього не зробили, то ви рік працюєте з цим управителем, і, якщо вас щось не влаштовує, ви актуєте скарги, це нормальні відносини. Якщо ви хочете змінити управителя, ви просто його змінюєте своїми загальними зборами і доводите, що неякісно виконувались умови договору, і змінюєте управителя, обиратимете його самостійно. Тобто мова про конкурси лише йдеться, коли люди скажуть, що ми самі не можемо вибрати управителя і просим це зробити орган місцевого самоврядування.

По якості. Шановні, була зачитана правка абсолютно дивна. У нас написано в законі, що обов'язок за дотримання і забезпечення якості, яка передбачена договором, на стороні виконавця послуги і управителя. Коли тут щось пояснювали, я, взагалі, не можу зрозуміти, що ще треба написати, що виконавець за якість відповідає, управитель за якість відповідає. Що ще треба писати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Колеги, отже, я ставлю на голосування поправку 449, народного депутата Кужель. Хто її підтримує прошу голосувати. Комітет відхилив. Прошу визначатись.

 

14:03:34

За-22

Рішення не прийняте.

473 правка, Олександра Кужель.

 

14:03:44

КУЖЕЛЬ О.В.

 

Прошу звернути увагу ведучого, що ви нам даєте по хвилинці, а по три хвилини відповідає представник закону.

Я хочу сказати, пані доповідачу, что на заборе тоже написано. І від того, що написано в законе, що повинна бути висока якість і не виписана як відповідальність, то це нічого не написано. Так от, в правці 473 ми говоримо, які же ми вимагаємо, як ми оформлюємо претензії споживачів. І моя правка торкалась, що в разі систематичного, більше двох раз, ненадання в повному обсязі комунальних послуг виконавець зобов'язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної вартості ненаданих, або не наданих в повному обсязі, або неналежної якості послуг. Эта правка наша не сприйнята. Тобто, якщо ми не сплатили – зразу пеня, а якщо вони не сплачують, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перед тим, як дати можливість відреагувати давати їй не кожного разу можливість виступати, але потім зможе цей час вона використати в своєму виступі. Тому я дію згідно Регламенту і прошу Олену Бабак прокоментувати.

 

14:05:14

БАБАК А.В.

Шановні колеги, безумовно, в законі є відповідальність за невиконання зобов'язань за договором як істотна умова будь-якого договору як сторони споживача так і сторони виконавця. І ми пишемо тут, що, якщо виконавець неналежним чином надає послуги, в нього неякісно або не в повному обсязі, Кабінет Міністрів України робить постанову про перерахування вартості.

Окрім того, за неналежне виконання умов договорів з управління, надання комунальних послуг передбачена система штрафів. І про це записано. У нас ідеться про те, що будуть штрафи за неналежні, за неналежне виконання. Про це йшлося в попередніх статтях.

Тому, шановні колеги, дійсно, ми можемо сказати, що нехай втричі, вдвічі, в п'ять разів більше заплатять. Але, шановні, хто за це, в кінці-кінців, заплатить? За всі ці штрафи і пені? Ті, хто за платив, а з їхнього карману віддадуть комусь компенсацію якогось штрафу в п'ять разів більшого.

Тому система штрафів передбачена в законопроекті. Зобов'язання по дотриманню умов договору передбачені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми переходимо до голосування. Якщо можна, ви скажіть, яка ваша правка? Колеги, стоп, зараз ми визначимось. Отже, 473-я, Кужель. Комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу голосувати.

 

14:06:52

За-19

Рішення не прийнято. Я не зовсім чую, але, по-моєму, Мартовицький, так? Будь ласка, включіть мікрофон, Мартовицький.

 

14:06:59

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Дякую. Депутат Мартовицький, 36 виборчий округ, Павлоградщина.

Це стосується 464 правки. Я пропоную, якщо виконавець комунальної послуги або управитель щодо послуги з управління багатоквартирним будинком прибув на виклик споживача з затримкою після збігу двох діб з моменту отримання за період кількох повних діб затримки вартість послуг не підлягає сплаті.

Я звертаюся до шановного народного депутата Олени Бабак з проханням прокоментувати, чому комітет відхилив і не врахував мою поправку.

Дякую. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олена Бабак.

 

 

14:07:50

БАБАК А.В.

Ситуація така, що у нас взагалі правилами надання послуг зазначається, в якому разі здійснюється і за який період ненадання послуги зменшується плата або вона взагалі не нараховується. Це тому я і почала вам говорити, що є постанова Кабінету Міністрів, до речі вона і сьогодні діє, № 151, де мова йде про перерахування за неякісні або надані не в повному обсязі послуги. Тобто, якщо є перерва в наданні послуги, про яку ви говорите, і декілька днів немає її надання, то по постанові буде здійснюватися перерахування, і взагалі після певної кількості годин ненадання на послугу взагалі не відбувається нарахування. Це є і по сфері водопостачання, і по сфері теплопостачання. Йде певна градація: 3 години, 5 годин і так далі, і так далі. Тобто є певна шкала того, в який час фізично не усунена проблема, і тоді відповідно відбувається перерахування послуг.

Тому у нас передбачено це як порядок перерахування вартості послуг за ненадані або…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви наполягаєте на голосуванні, так же ж?

І тому я ставлю на голосування поправку 464 народного депутата Мартовицького. Хто підтримує, я прошу голосувати. Комітет її відхилив.

 

14:09:20

За-20

Рішення не прийнято.

Я чую, пані Олександра. Я чую. Але якщо я не помиляюся, є поправки до того, тільки їхні номери не знаю. Ви можете сказати з голосу?

75-а. А, 65-а. 65-а. Так, це ми трошки вертаємося. Сажко.

Сажко, 65-а, будь ласка.

 

14:09:40

САЖКО С.М.

Сажко, 559 виборчий округ.

Моя поправка збігається з поправкою Мартовицького. Я теж настоюю, щоб за неї проголосували. Прошу врахувати цю поправку в частині відповідності управителя за ігнорування викликів споживача більше ніж на 2 доби. Відповідно, якщо ми це приймемо, підвищимо рівень обслуговування споживачів та забезпечить належне та своєчасне реагування управителів на виклики, скарги та заяви. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я ставлю на голосування поправку 465. Пані Олена вже прокоментувала позицію комітету. Хто її підтримує, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

14:10:38

За-23

Рішення не прийнято.

І наступна яка: Гальченко чи Мельник? Номер? 66-а. Добре, Гальченко включіть мікрофон.

 

14:10:56

ГАЛЬЧЕНКО А.В.

Андрій Гальченко, 32 виборчий округ, місто Кривий Ріг.

Я пропоную поставити на голосування мою поправку.

І хочу, щоб пункт 5 статті 25 викласти в наступній редакції: "Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов'язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені у договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання повідомлення споживача. Якщо виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) прибув на виклик споживача з затримкою, за період затримки вартість послуг не підлягає сплаті".

Прошу поставити мою поправку на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я ставлю на голосування 466 поправку, народного депутата Гальченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу проголосувати. Прошу визначатись.

 

14:12:09

За-26

Рішення не прийняте. 

І остання на сьогодні поправка, яку ми встигнемо розглянути, це 474-а.

Я прошу, Іван Крулько, завершіть на позитивній ноті наше сьогоднішнє обговорення. Будь ласка, пане Іване.

 

14:12:23

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, подивіться, яку  правильно абсолютно статтю додаткову ми  пропонуємо з пані Олександрою Кужель доповнити до цього законопроекту. Доведення до споживачів інформація про житлово-комунальні послуги. Що це мається на увазі. Що виконавець зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про перелік послуг, структуру цін тарифів, зміну таких цін тарифів з обґрунтуванням їх необхідності, а також  про якість послуг.

І, більше того, ми вимагаємо, щоб пропозиції суб'єктів природних монополій стосовно змін цін, а вони ідуть тільки у верх, а не вниз, обов'язково публічно обговорювалося на засіданні НКРЕКП. Це абсолютно правильна стаття. І ми просимо, щоб зала підтримала це. Тому що люди повинні знати, за що вони платять, як вони платять і чому такі тарифи вони повинні платити. Давайте, щоб цей процес  був абсолютно прозорим. Тоді ми зможемо сказати, що людина буде чітко розуміти саме який тариф він сплачує. На сьогодні такого немає. Тому ми пропонуємо, щоб народні депутати підтримали  цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Олена.

        

14:13:35

БАБАК А.В.

Абсолютно слушна правка, і звичайно, комітет її підтримав, але в іншій статті, в статті 8 пункті 3 частині другій. Тобто доведення інформації до споживача абсолютно є частиною цього закону, але що стосується регуляції НКРЕКП, то це регулюється окремим законом, і тому тут  не дублювалося. Більше того, ви пам'ятаєте, ми приймали з вами вже закон, він, здається, був президентський поданий щодо інформації про ціни, зміни цін і так далі, в комунальних послугах. І тому у нас є цілий закон по питанню доведення інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви наполягаєте на голосуванні, пане Іван? Наполягає на голосуванні.

Тоді я ставлю на голосування поправку 474. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

14:14:37

За-19

19. Рішення не прийняте.

Треба мегафони запровадити, щоб було всім чути  в залі.

Колеги, ми більше не маємо часу розглядати поправки. Зауваження є, часу нема, розумієте? Через 1 хвилину, ми більше не маємо права працювати тому ми завершили на сьогодні розгляд на 474 поправці, завтра, відразу після  виступів від фракцій, ми продовжимо обговорення і я сподіваюся, близько 11-ї, зможемо вийти на голосування. Так-так, тоді не буде виступів, ми продовжимо нашу роботу буквально відразу, з продовження правок.

Я хочу подякувати представнику комітету і всім авторам правок за активну і плідну роботу, закликаю завтра о 10-й ранку вчасно прийти і  авторам правок, і представнику  комітету, щоб ми могли завершити обговорення по даному законопроекту.

Також хочу зачитати оголошення, яке надійшло в президію.

Відповідно до статті 60-ї Регламенту Верховної Ради України, а також згідно з протоколом засідання  депутатської групи "Партія "Відродження" у Верховній Раді України восьмого скликання від 7 листопада 2017 року, повідомляю про зміну її керівного складу. Після складення повноважень голови депутатської групи та заступника голови депутатської групи народними депутатами, відповідно Бондарем Віктором Васильовичем та Ільюком Артемом Олександровичем, співголовами депутатської групи "Партія "Відродження" у  Верховній Раді  восьмого скликання обрано народних   депутатів  України  Хомутинніка Віталія Юрійовича і Бондаря Віктора Васильовича.

Привітаємо співголів, наших колег.

Колеги, я змушений закрити ранкове засідання Верховної Ради України, сьогодні комітети, я знаю, дуже важливі комітети і я  бажаю вам плідної, системної і активної роботи. І завтра о 10-й ранку чекаю всіх в залі для продовження нашої непростої, але такої потрібної для країни роботи.

Дякую. Гарної роботи в комітетах.