ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ
Сесійний зал Верховної Ради України
07 листопада 2017 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
10:02:16
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні колеги! Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації.
Готові до реєстрації? Отже, колеги, прошу провести реєстрацію.
10:03:26
Зареєструвалось 338 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
І сьогодні згідно 25 статті Регламенту ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп. І я прошу всіх представників фракцій та груп провести запис для участі у виступах. Колеги, прошу, уважно. Якщо хтось не встиг записатись, я проведу ще раз запис.
Прошу приготуватись всіх представників фракцій і груп. Готові? Прошу провести запис.
"Блок Петра Порошенка", Севрюков Владислав Володимирович передає слово для виступу Артуру Герасимову. Будь ласка.
10:04:51
ГЕРАСИМОВ А.В.
Шановний пане Голово, шановні колеги. На жаль, виступ маю вимушений починати з сумної новини. Як ви знаєте, минулого тижня "Блок Петра Порошенка" зазнав страшної втрати. Через жорстокі вбивства не стало нашого колеги та соратника, депутата і лідера фракції "Солідарність" у Сєверодонецькій міськраді Сергія Самарського. Багато народних депутатів не лише з нашої фракції, а також громадських активістів, волонтерів України були особисто знайомі з Сергієм. Беззаперечно, з життя пішла непересічна людина, справжній патріот та поборник цілісності, суверенності України.
Сергій Самарський активно відстоював проукраїнську позицію і протидіяв режиму часів Януковича ще задовго до Революції Гідності. Він на собі відчув весь шаг гібридної війни Росії, переживши полон терористів, однак не зламався і продовжив боротьбу за Україну. Після звільнення активно допомагав переселенцям, став ініціатором визнання Росії агресором на міському рівні. Зараз не можна допустити, аби вбивство політика і патріота залишилося безкарним для ворогів України.
Тому закликаємо правоохоронні органи притягнути винних у вбивстві Сергія Самарського до відповідальності перед законом. Вороги України повинні знати, що кожен злочин і акт тероризму матиме ніщевні наслідки для виконавців і замовників. Напад на таких патріотів, як Сергій Самарський, Аміна Окуєва, це ще один виклик до незалежної України з боку агресора.
Також хочу нагадати, що на минулому тижні відбулися вибори голів та депутатів у більш ніж 200 об'єднаних територіальних громадах. І хочу ще раз наголосити, що "Блок Петра Порошенка "Солідарність" на цих виборах отримав переконливу перемогу. Це визнало не тільки наші підрахунки, а підрахунки різних громадських організацій. Наприклад, 114 з 201 обраних голів об'єднаних територіальних громад – це голови, яких висунула або підтримувала партія "Блока Петра Порошенка "Солідарність". Це засвідчує, що українське суспільство зробило вибір на користь реальних реформ, а не критиканства і популізму. Водночас довіра виборців для нас – це потужний сигнал і надалі продовжувати зміни, які заклав Президент України разом зі своєю командою. Зокрема, вже зараз децентралізація – одна з найрезультативніших змін і найрезультативніших реформ. А завдяки виборам ще понад 200 громад зможуть ефективно і незалежно використовувати власні кошти для розвитку своїх населених пунктів.
І на завершення. Ви знаєте, вчора, під час Погоджувальної ради, було дуже цікаво чути багато волань зрадофілів про початок впровадження пенсійної реформи. Але один дуже цікавий момент. Усі ці волання починалися з однієї тези: пенсію підняли всім. І хочу повідомити, що підняття пенсій цього місяця – це далеко не вся пенсійна реформа. Підняття пенсій цього місяця – це лише перший крок, і ми будемо йти далі. Тому непотрібно шукати зразу там, де її немає. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від "Самопомочі" Олег Березюк.
10:08:09
БЕРЕЗЮК О.Р.
Вельмишановні пані і панове! Держава як інституція створена суспільством для того, щоб створювати обставини і умови, в яких людина могла б якісно жити і реалізовувати свої можливості. Але точно, демократична держава не створена для того, щоб охороняти тих, хто управляє державою, це деспотична держава. Створювати ілюзію, що ми якісно управляємо державою для людей, піднімаючи пенсію для тих, хто вже мав добру пенсію, і залишаючи з нуль або з декількома сотнями гривень підйому тим, хто ніколи її не мав, це ілюзія. Тому що це ілюзія, яка прийшла через непрофесіоналізм і бажання показати бажане за дійсне.
Але "швидкі" в Україні недофінансовані, доїзд "швидкої" в високогірних районах може мати півтори-дві години. Це діяльність заради якості чи це просто невігластво?
Наступна річ. Справді, чи не єдина реформа – це реформа децентралізації, яка розпочала свою ходу Україною. Але тільки внаслідок двох років цієї успішної реформи з'являються якісні управлінці, які перестають їздити до Києва і перестають бути прохачами центрального уряду, а починають якісно використовувати бюджет із своїх громад, з'являється опір центральної влади, влади деспотії і олігархів, як політичний так і економічний. Політичний полягає в переслідуванні якісних мерів і прикладом цього є абсолютно бандитське знецінення та скинення мера Миколаєва Олександра Сєнкевича для того, щоб деспотія торжествувала на цій території, де люди, більше як 50 відсотків, підтримують цього мера, який прийшов з демократичним інструментом використання їхніх коштів і показав свою роботу за два роки. Але є потужний економічний наступ на місцеве самоврядування у бюджеті 2018 року. На міста перекладають функціональні обов'язки, які не підкріплені фінансовими ресурсами, більше того, відрахування з міських бюджетів стають настільки драконівськими, що міста абсолютно не мають мотивації заробляти гроші.
Сьогодні реформа децентралізації показала, що Магдебурзьке право повертається на терени європейської України. Але сьогодні це також показує, що деспотія не хоче відступати і не буде відступати. Тому мерам і містам потрібно захищати свої бюджети перед деспотичним центральним урядом тільки для того, щоб створювати якісні умови проживання людей на територіях і це дуже важливо, і ця боротьба ще попереду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Партії "Відродження" Яценко Антон Володимирович передає Писаренку слово для виступу.
10:11:26
ПИСАРЕНКО В.В.
Шановні колеги, у мене до вас питання, як часто вас обдурюють, як часто обвішують, говорять не те, що ви хотіли почути, це так званий "кіт в мішку"? Це стандартний подарунок, який отримує кожен українець під час виборів, які відбуваються кожного разу. І я вам скажу, що за 26 років люди вже втомилися за вибори без правил. Люди хочуть отримати законне право обирати і голосувати за тих, кого знають і кому довіряють. Тому виборче законодавство – це вже не просто вибір окремих людей, це вимога всіх українців. Давайте цю вимогу не ігнорувати.
То, шановні народні депутати, сьогодні день може стати історичним не тільки для парламенту, але і для всієї України. Ми маємо можливість і унікальний шанс розпочати виборчу реформу. Ми маємо можливість попрощатися із застарілою корупційною системою, раз і назавжди запровадити прозорі, цивілізовані і, головне, ефективні, з точки зору селекцій правила гри на виборах. І ми повинні знайти політичну волю і проголосувати за Виборчий кодекс. Це чесно і відповідально перед людьми. Тому що ми обіцяли всі. Це кінець корупції на виборах, це кінець оптовому бізнесу з продажу місць у виборчих списках. Це кінець виборам під себе і це кінець фальсифікаціям та можливості використовувати адміністративний ресурс.
Я не ідеалізую відкриті списки, вони не змінять все одного дня. Але відкриті списки допоможуть з часом сформувати здорову виборчу систему.
Ми також закликаємо парламент врахувати зміни до державного бюджету та Бюджетного кодексу. За нашими розрахунками тільки Харків сьогодні потребує близько 2 мільярдів гривень цільових субвенцій з держбюджету на наступний рік. Це велика сума, і місто просто може не витримати такого фінансового тягаря. І щоб не допустити бюджетного колапсу, ми внесли відповідні поправки до держбюджету. Просимо їх врахувати.
Також є проблеми з медициною. Всі наші поправки, які стосувалися на покращення і підтримку здоров'я українців і харків'ян, відхилені. В Кабінеті Міністрів вважають бюджет чесним і реалістичним. Але хіба це чесно залишити без необхідного фінансування програми лікування на цукровий і нецукровий діабет? Це справедливо, зовсім не враховувати необхідність санаторного лікування хворих на туберкульоз для дітей та підлітків з соматичними захворюваннями? Ми просимо Кабінет Міністрів звернути увагу на наші пропозиції, адже це забезпечить здоров'я наших громадян. Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
10:14:25
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, наступний – це лідер фракції "Народний фронт" Максим Бурбак. Будь ласка, пане лідере "Народного фронту", фракції.
10:14:33
БУРБАК М.Ю.
Шановний український народе! Шановний головуючий, колеги! Фракція "Народний фронт" наполягає на відкладному ухваленні законопроекту 7163 про відновлення територіальної цілісності України. Вже минув місяць з прийняття в першому читанні, затягувати розгляд цього питання ми не маємо права.
Фракція "Народний фронт" заявляє, ми не дозволимо затягувати розгляд законопроекту про відновлення територіальної цілісності України. Наші дії будуть жорсткі і однозначні. Цей парламент прийме Закон про тимчасово окуповані території, де Росія, нарешті, буде визнана агресором. Росія повинна понести відповідальність за ті злочини, які вчиняє на Донбасі. Ми вимагаємо як найшвидшого розгляду законопроекту на засіданні комітету і винесення його в зал. Маємо два пленарних тижні, і за цей час законопроект повинен бути ухвалений в цілому.
Голосування за нього, нарешті, покаже, хто бореться за український інтерес, а хто займається злочинним саботажем і підіграє ворогу. На вимогу "Народного фронту" з законопроекту вилучена згадка про "мінські домовленості", і це принципова позиція "Народного фронту". Позиція "Народного фронту" чітка: ми за визнання Росії агресором, закріплення за Кримом і ОРДЛО статусу тимчасово окупованих територій, за покладання повної відповідальності на Росію за все, що відбувається на окупованих територіях. Але легалізації "мінських домовленостей" в законодавстві не буде.
Після ухвалення цього закону ми повинні прийняти постанову про введення візового режиму з Росією, країною-агресором. Це важлива політична передумова продовження і розширення західних санкцій проти Росії. Ми не відступимось від цього і обов'язково доб'ємося запровадження візового режиму з Росією, розширення персональних секторальних санкцій, заборони подвійного громадянства для держслужбовців і правоохоронців, подальшого збільшення видатків на оборону і національну безпеку, завершення інженерного облаштування державного кордону та інше.
Наступне. Вчора ми зареєстрували законопроект про зміну до бюджету 2017 року, який передбачає перерозподіл 13 мільярдів гривень з метою забезпечення вирішення найнагальніших, в тому числі і соціальних питань. Зокрема, пропонується 7,5 мільярдів гривень виділити на фінансування програми субсидій, і це, наголошую, в цьому році, 238 мільйонів гривень - на лікування громадян за кордоном. Сьогодні під стінами Верховної Ради збираються люди, які вимагають про фінансування лікування наших дітей за кордоном, і ми повинні прийняти цю програму.
Я підкреслю, що таке збільшення видатків стало можливим завдяки реформам та економічним змінам, які три роки тому розпочав уряд Арсенія Яценюка.
Наступне, сьогодні в порядку денному стоїть розгляд постанови про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Цей проект – ще один прояв тривалої кампанії проти "Народного фронту". "Народний фронт" сидить декому поперек горла після того, як в 2014 році виграв вибори, після того, як Яценюк став Прем'єром і почав швидкі позитивні зміни в країні, цим... ці безпрецедентно швидкі перетворення в умовах війни дали високу оцінку провідні західні політики та експерти. Але це багато кого сильно дратує, це не подобається тим, хто нічого не зробив для України, але найдужче горланить. Можна завершити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.
БУРБАК М.Ю. Це не подобається тим, хто нічого не зробив для України. Це не подобається ворогу, якому потрібна слабка, залежна і відстала Україна. Наша команда – міцна основа України, наша єдність – це запобіжник від розбалансування і розвалу. Вибивши нас, Україну хочуть зіштовхнути у провалля безкінечної політичної кризи, нестабільності і дочасних виборів, на які заплановано реванш прокремлівських сил і демагогів. Але цей план їм не вдасться зреалізувати. Сьогоднішнє голосування покаже, хто за які зміни в правоохоронній системі, а хто просто працює російським найманцем.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул. Просимо.
10:18:24
ВІЛКУЛ О.Ю.
Шановний народе України, щойно на вході до парламенту мені нагадали, що сьогодні століття Октябрської революції. І проводячи паралелі, люди кажуть, що не так багато вже і змінилося. Багато красивих лозунгів, причому гучно їх вигукують дуже часто ті люди, ці лозунги, і ультра патріотичні, і націоналістичні, ті, хто вчора ще сповідував, публічно сповідував зовсім інші ідеали. Різкий ріст злочинності – це, насправді, признак анархії. Економіка падає як тоді, так і зараз, та й обіцяне світле майбутнє, тоді це був комуністичний рай, сьогодні – така ж маніпуляція, коли нам кажуть, що завтра тут буде Європа і зарплати по дві тисячі євро, замість того, щоб будувати європейські стандарти, європейські зарплатні, робітничі місця тут, у нашій державі.
Йде війна, і ніхто її не хоче закінчувати, бо краде на ній і підвищує свої, вже дуже маленькі, електоральні рейтинги. Був такий фільм: "Человек с ружьем". З рушницею як з головним аргументом в будь-якому спорі, будь-де. І сьогодні, на жаль, це повторюється в кожному селі, в кожному місці.
Я хочу звернутися до парламенту: давайте вже починайте працювати на людей. Не на себе, не на Міжнародний валютний фонд, не на вузькопартійні інтереси, а навіть із-за інстинкта самосохранения працювати на людей. І першим кроком має бути відновлення миру. Це найголовніше питання від Львова до Луганська.
Друге: зниження комунальних тарифів. Ми гарантуємо, що після перемоги на виборах в два рази знизимо тарифи на газ та на тепло. 1 тисяча 700 собівартість українського газу - 7 тисяч людям його продають. Та і є механізми контролю уряду цін на продукти харчування.
Третє: реальна підтримка промисловості, економіки та робочі місця. 8 мільйонів людей, які сьогодні працюють за кордоном, вони туди поїхали не із-за того, що можуть тут заробити і не з-за хорошого життя. Прийміть наші закони про підтримку економіки та промисловості, поверніть пільги аграріям.
Сьогодні мав розглядатися Держбюджет. перенесли на тиждень, але ніхто не чув ні звіту Кабміну, ні стратегії. Що ж розглядати, якщо стратегії немає? Ну, не може ж бути закриття шкіл, лікарень, підвищення комунальних тарифів і продовження війни стратегією. Ми подали наші пропозиції щодо бюджету на наступний рік. Через зростання економіки, через те, щоб скоротити витрати на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.
ВІЛКУЛ О.Ю. Через те, щоб скоротити витрати на силовий блок, ми чітко показуємо, як можна підвищити середні зарплати: мінімальні заробітні плати – 5 тисяч, мінімальна пенсія – 3,5.
І це зробити за рахунок економіки і за рахунок того, щоб не підвищувати в три рази фінансування силовиків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний від "Волі народу" народний депутат Лабазюк. Будь ласка.
До речі, "самосохранение" буде "самозбереження".
10:22:16
ЛАБАЗЮК С.П.
Шановні колеги, Андрій Володимировичу, депутатська група "Воля народу" наполягає, що вже цього тижня парламент активно включився до опрацювання бюджету на наступний рік, бо практично в кожен новий рік ми входимо турбулентно. При підготовці проекту Держбюджету до першого читання народні депутати подали 2289 поправок. Пропонуємо підійти до їх розгляду тверезо і прагматично. Що маю на увазі? Ми не можемо роздувати видатки частину майже 2,5 рази, тобто на 1,4 трильйони. Де візьмемо в стільки ж разів більше доходів? Наші пропозиції мають ґрунтуватися на реальних проектах, що сприятимуть розвитку та посилять нещодавно прийняті та вже запущені реформи. Особливо це стосується реформи децентралізації. І саме тут всі фракції та групи мають проявити консолідовану позицію. Значною мірою саме від держбюджету на наступний рік залежатиме, чи буде продовження децентралізації і чи будуть закріплені досягнення останній років у проведенні реформ.
Мінфін продовжує скидати з плечей відповідальність і збільшує навантаження на місцеві бюджети. Зі складу субвенцій на оплату житло-комунальних послуг вилучено компенсацію пільг для окремих категорій громадян. У грошовому еквіваленті це складе близько 7 мільярдів гривень.
Живий приклад. Волочиська об'єднана територіальна громада на Хмельниччині – одна з найуспішніших в Україні. Її бюджет на наступний рік складатиме 120 мільйонів гривень. Тепер десяту частину цих грошей прийдеться віддати на компенсацію пільг. Це не мало-не багато, а близько 10 мільйонів гривень, які об'єднана територіальна громада могла би направити на розвиток своєї інфраструктури. Таким рішенням ми знову ставимо громади на розтяжки.
Також незрозуміло, чим пояснити пропозицію збільшити відсоток вилучення коштів з місцевих бюджетів, реверсна дотація, з 50 відсотків до 80 відсотків. Хіба не очевидно, до яких наслідків це призведе. Яка ж це тоді фінансова децентралізація?
Колеги, хочу наголосити, саме з нас, з парламенту, люди будуть питати. Не з Кабінету Міністрів, а саме з нас. Тому що нам приймати рішення по держбюджету, нам за нього голосувати. Тому що від нашого голосування залежатиме стан наступного року, фінансова підготовка. Тому депутатська група "Воля народу" закликає всі парламентські фракції підійти без політиканства до розгляду бюджету на 2018 рік. Ми маємо приймати рішення, які сприятимуть збільшенню державних та місцевих доходів, розвитку економіки. Люди мають побачити світло в кінці тунелю, бо вже зачекались від нас цього чекати. Дякую за увагу.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
До слова запрошується Олег Валерійович Ляшко, який передає слово для виступу Ігорю Мосійчуку.
Будь ласка, пане Ігор.
10:25:46
МОСІЙЧУК І.В.
Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка.
Шановний український народе! Шановний український парламент! Я сьогодні приїхав сюди з лікарні для того, щоб закликати всіх вас зосередити свою увагу не просто на замах, який відбувся стосовно мене. а на тому безладі, який панує в українських містах і селах. На тому, щоб закликати вас захистити кожного українця. Тому що, вмикаючи новини, українцю стає страшно: того вбили, того підірвали, там в поліцейських гранату кинули, там перестрілка між озброєними громадянами. Треба покласти цьому край.
Я кличу український парламент як найефективніше втрутитись в правоохоронну систему країни з метою відлагодження захисту кожного українця, захисту українських громадян.
Питання безпеки є ключовим питанням. Адже на сході йде війна. І в той час, коли йде війна і кращі з кращих захищають країну, на мирній території вільно діють російські терористичні банди, кримінальні угрупування. І на жаль, на превеликий жаль, спецслужби, прикордонні війська, інші правоохоронні органи не в змозі їх опанувати. Парламент має сьогодні протягнути руку правоохоронній системі України. Мусимо вчитись жити так, як живе Держава Ізраїль з моменту свого створення. Тому що ця війна надовго. І тероризм, на жаль, постукав у наші вікна також надовго.
Коротко говорячи про замах на себе, розглядається багато версій, багато хто з вас знає, скільки у мене було недоброзичливців. Це я виступав заявником у справі про незаконне збагачення Сергія Льовочкіна. Це я піднімав питання незаконного забудовника в Одесі Ківана. Це я кинув виклик Кадирову. І отримав відповідну відповідь. Я вважаю, що слідство розбереться з версіями. А наше завдання – захистити українців, кожного українця.
І наостанок, я просив би український парламент вшанувати хвилиною мовчання пам'ять моєї загиблої помічниці Аміни Окуєвої, мого охоронця, спецпризначенця…
10:29:12
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
МОСІЙЧУК І.В. …Руслана Кушніра, випадково загиблого підполковника Михайла Морміля і кожного, жертву російського кримінального терору в Україні. Слава Україні! І слава загиблим героям!
(Хвилина мовчання)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І заключний виступ від "Батьківщини" – Сергій Соболєв. Будь ласка.
10:29:46
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, на жаль, цей тиждень не стане тижнем, коли ми можемо приступити до розгляду проекту бюджету на 18-й рік. А я думаю, що ця тема є ключовою, бо без цієї теми ми ніколи не підійдемо до питання, яке сотрясає вже другий рік весь світ, всі парламенти, включаючи Європейський парламент, а саме питання уникнення від оподаткування через офшорні схеми. Чергове розслідування, яке передало Асоціація журналістів міжнародних свідчих, що фактично ще один бюджет найбільшої і найпотужнішої країни світу – Сполучених Штатів Америки – ховається в офшорних юрисдикціях. Вісім трильйонів євро на сьогоднішній день є тіньовий бюджет тих, хто, використовуючи офшорні юрисдикції, не хоче сплачувати податки своїм власним країнам, не хоче сплачувати податки для того, щоб були достойні заробітні плати, пенсії в своїх власних країнах, а пробує це робити в десятках невеликих острівних державах, де фактично уникають реального оподаткування. На жаль, в одному списку знаходяться і перші посадові особи української держави, включаючи Президента України Петра Порошенка.
Саме тому наша фракція вимагає при розгляді бюджету на 2018 рік врегулювати питання офшорних юрисдикцій. Ми запропонували ще рік назад два законопроекти, які враховують світову практику сплати податків до того, як ці гроші вивозяться в офшори. На жаль, ні відповідний економічний комітет, ні парламент не хоче приступати до розгляду цього питання, яке дозволяє вивести з тіні десятки мільярдів доларів, не гривень, а десятки мільярдів доларів, які сьогодні ховаються в офшорах через різноманітні схеми, і саме тому найбагатші люди України знаходяться лише в кінці першої сотні платників податків в Україні. Це питання, яке дозволяє сьогодні вирішити і питання бюджету на 2018 рік, і питання наступних бюджетів.
Друге. Наша фракція наполягає на тому, щоб була створена негайно робоча група за участі уряду, профільного комітету і всіх зацікавлених груп парламенту по перегляду Закону про пенсії, який був щойно ухвалений.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд
СОБОЛЄВ С.В. Півтора мільйони пенсіонерів на окупованих територіях не можуть перерахувати собі пенсії, мільйони пенсіонерів не розуміють принцип, по якому одним пенсія нараховується така, а іншим не перераховується. Ми вважаємо, що це питання є безпеки держави, ці питання, ми наполягаємо на тому, щоб були включені в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, виступи від фракцій завершені. Але ми в президію отримали заявку від двох груп з проханням на перерву, яку вони замінюють виступом від трибуни. І я надаю слово для виступу Олегу Кулінічу. Будь ласка.
10:33:39
КУЛІНІЧ О.І.
Олег Кулініч, депутатська група "Відродження", Полтавщина.
Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці! Хотів би привернути увагу до резонансної події, яка відбулася в ніч з суботи на неділю на Полтавщині, а саме спроба рейдерського захоплення агрофірми "Оржицької". Два тижні тому, щодо цього підприємства, була спроба зміни власників на підставі підробних документів, але державний реєстратор тоді відмовив у реєстраційних діях учасників підприємства. Завдяки оперативним діям правоохоронних органів Полтавської області на майно агропідприємства був накладений арешт і винесена заборона на здійснення реєстраційних дій.
Тоді ситуацію вдалося врегулювати, але було зрозуміло, що вона повториться. Тому я звернувся з особистим зверненням, запитом до міністра юстиції Павла Петренка з проханням взяти цю ситуацію на особистий контроль. Минулої суботи приватний нотаріус з Дніпра, всупереч рішення суду про заборону на реєстраційні дії, реєструє нових учасників агрофірми "Оржицька". Цього ж дня десятки людей спортивної статури, деякі озброєні, намагалися здійснити рейдерське захоплення підприємства, більше ста чоловік. Завдяки оперативним та злагодженим діям прокуратури Полтавської області та Національної поліції Полтавської області, вдалося зупинити це свавілля. Велику роль у цьому зіграли саме мешканці населеного пункту, які вийшли на захист підприємства. Слава богу, обійшлося без постраждалих і не прогнозованих наслідків. Вчора той же приватний нотаріус з Дніпра скасовує свої дії щодо реєстрації. І в мене виникає запитання, яким чином нотаріус здійснював реєстрацію, коли була заборона і чи це єдиний випадок з цим приватним нотаріусом?
Тому я ще раз звертаюся до міністра юстиції Павла Петренка, я прошу розібратися з цим випадком і зробити відповідні висновки. Цілком очевидно, що маємо справу із спланованою схемою рейдерського захоплення підприємства. Тому депутатська група "Відродження" звертається до Генеральної прокуратури, до Міністерства внутрішніх справ з проханням терміново провести слідчі дії та встановити винних. Цей випадок свідчить про те, що аграрне рейдерство у нас в державі процвітає і з ним треба боротися.
Групою народних депутатів, спільно з урядом, вже напрацьовано комплексний, ще раз повторюю комплексний, антирейдерський законопроект, найближчим часом ми його зареєструємо. Тому я хочу звернутися як до керівництва парламенту так до лідерів всіх депутатських фракцій та груп, до позафракційних депутатів, давайте об'єднаємо свої зусилля, тому що нам треба діяти дуже оперативно, щоб покласти кінець аграрному рейдерству в нашій державі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, переходимо до питань порядку денного. я дуже коротко вам викладу логіку сьогоднішнього дня. Отже, розпочинаємо ми з другого етапу виборчої реформи, з виборчих кодексів, і потім у нас буде цілий ряд важливих питань в другому читанні, які вже накопились протягом декількох тижнів. Це і підтримка кінематографу, це і Закон, про який ми вчора багато дискутували на Погоджувальній раді, про стратегічну екологічну оцінку. Це також Закон про гарантії безпеки дітей. Це законопроекти, які мають невелику кількість поправок, але потребують невідкладного рішення.
Також нам сьогодні треба розглянути блок питань торгівлі людьми, протидії торгівлі людьми, там блок з трьох питань, і ми теж зобов'язані сьогодні ці питання розглянути. Тому у мене прохання до всіх народних депутатів сьогодні працювати ефективно, у нас накопилась велика кількість людей.
Окрім того, я запропоную включити в порядок денний проект Закону про Державний бюджет України на 2017 рік. Ви знаєте, що сьогодні відключена вода в наших районах Донецької, Луганської областей, і вкрай важливо, щоб ми включили в порядок денний це законопроект, в середу пройшов комітет і в четвер ми його могли розглянути. Тому закликаю всіх до ефективної і плідної роботи.
І, зараз ми переходимо до першого питання порядку денного – це проект Виборчого кодексу України (3112 і 3112-1). Вони є масштабні, і тому скорочена процедура по них не передбачається. Ми їх будемо розглядати згідно закону по повній процедурі.
І першого я запрошую до доповіді народного депутата України Писаренка Валерія Володимировича, будь ласка.
10:38:18
ПИСАРЕНКО В.В.
Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги, доброго ранку! Хочу відразу перепросити присутні ЗМІ та телеглядачів, мій виступ більше для народних депутатів, а особливо для тих хто підписував коаліційну угоду, яку ніхто сьогодні не скасовував. Сподіваюсь, що ви пам'ятаєте, що реформа виборчого законодавства була однією з головних обіцянок коаліції у Верховній Раді. І запровадження пропорційної виборчої системи мала відбутися ще до кінця березня 2015 року. П'ять парламентських фракцій підписалося під цим. Але понад два роки – і жодного прогресу на шляху виборчої реформи. Практично без руху лежить у парламенті Виборчий кодекс, який розроблений нашою командою. Ми працювали над ним більше року. І це без перебільшення найсерйозніший документ, який, на мій погляд, був розроблений в цьому парламенті за останній час. А саме головне, він нарешті зробить вибори в Україні чесними. Ми можемо подолати корупцію, яку павутинням огорнула виборчий процес. Ми знищимо будь-яку можливість використовувати адміністративний ресурс для спотворення результатів виборів. Ми припинимо ганебну практику торгівлі в місцях… місцями в списках. Це стане неможливим і не матиме жодного сенсу. Більше не будуть підкуповувати членів виборчих комісій. В Україні кожен виборець знатиме свого депутата в обличчя. Імена кандидатів, які потраплять до Верховної Ради від тієї чи іншої партії, визначатиме не партійне керівництво, а рядовий виборець. Партії будуть змушені шукати для регіонів реальних авторитетів суспільної думки і людей з бездоганною репутацією. У Верховній Раді не буде "тушок", а замість партійних спонсорів прийдуть лідери партій.
А тепер поясню вам все детально та по кроках, сподіваюсь, що вам добре видно презентацію на екрані. Отже, я пропоную пропорційну систему виборів з відкритими списками. Це дасть можливість побороти політичну корупцію, маніпуляції та зловживання. З'явиться реальна конкуренція між політичними партіями. Люди, нарешті, зможуть обирати якість, а не кількість.
Друге. Суб'єктами висування кандидатів у депутати є політичні партії без можливості об'єднання в блоки.
Третє. За нашою системою єдиний загальнодержавний виборчий округ включає в себе всю територію України та закордонний виборчий округ і поділяється на 450 відносно рівних за кількістю виборців виборчих округів.
Четверте. Далі все дуже просто. Кожна політична партія має право висунути по одному кандидату в депутати в кожному з виборчих округів.
П'яте. Відповідно кожен з виборчих округів матиме свій бюлетень. Бюлетень буде надзвичайно зрозумілим і простим, дуже схожий на мажоритарний.
Шосте. Так, депутатами стають найбільш рейтингові кандидати від політичних партій, що подолали прохідний бар'єр. У питанні щодо виборчого бар'єру універсальних рецептів немає. Є країни, де є одновідсотковий поріг, а є - із 10 відсотками, це є темою для дискусії.
Наступне, сьоме. Результати виборів встановлюються Центральною виборчою комісією у чотири кроки. Спочатку ЦВК встановлює сумарну кількість голосів виборців, що отримали кандидати від кожної з політичних партій. Потім в середині кожної партії встановлюється персональний рейтинг кожного з висунутих нею кандидатів в залежності від кількості отриманих в окрузі голосів. Лише в цей момент з'являються порядкові номери у виборчих списках, але, як бачите, їх визначає лише виборець шляхом голосування. Тобто купити номер у виборчому партійному списку вже не вийде. І вкінці визначається всеукраїнський рейтинг кандидатів від усіх партій, це такий загальний для всіх порівняльний показник.
Десяте. Мене часто просять пояснити як цей рейтинг вираховується загальноукраїнський. Це, власне, і є суть запропонованої виборчої системи, розказую, перший рейтинговий кандидат у внутрішньопартійному списку отримує усі голоси, що отримала його партія. Кожен наступний за рейтингом в межах партії кандидат, отримує частину голосів виборців, який визначається діленням сумарної кількості голосів політичної партії на його рейтинговий номер, тобто номер у партійному списку. Для зручності це буде ось така проста формула, де всі голоси партії будуть ділитися на персональний рейтинговий номер кандидата і його всеукраїнський рейтинг. Далі, ЦВК формує загальний список кандидатів в залежності від всеукраїнських рейтингових показників від більшого до меншого. Таким чином, народними депутатами стають перші 450 кандидатів від усіх партій. Зрозуміло, що у випадку вибуття когось з кандидатів чи у подальшому припинення повноваження депутата доукомплектування парламенту здійснюється залежно від підтримки виборців кандидата та партії, що його висунула.
Якщо коротко, то пропозиції наші такі. Ми відсіюємо всі партії, що не подолали прохідний бар'єр. Ми визначаємо внутрішньопартійний рейтинг усіх кандидатів. Ми встановлюємо їх всеукраїнську позицію і визначаємо 450 переможців, які і стануть народними депутатами.
Чому наша система має право на життя, і ми вважаємо, що вона є оптимальною для країни. По-перше, вона забезпечує простоту сприйняття виборцем, як, власне, і простоту голосування: одна позначка в одному квадратику за одного кандидата від однієї партії. По-друге, не буде жодного вакантного місця у парламенті і відпаде потреба проведення проміжних виборів, тому що постійно буде загальноукраїнський виборчий список підтягувати нових кандидатів. Третє: голос виборця буде віддаватись безпосередньо за конкретного кандидата, а не за "кота в мішку". Це ж саме свого рекомендувала нам і Венеційська комісія.
Наступне. Окружні виборчі комісії будуть складатися лише з професійно підготовлених спеціалістів.
Наступне. Парламент буде повністю сформований, навіть враховуючи те, що частина території України є тимчасово окупованою.
Ще однією з найважливіших переваг кодексу є те, що жоден голос виборця не втрачається, бо, на відміну від мажоритарної системи, партія, що подолала прохідний бар'єр, вибирає все до останнього, відданого за її кандидатів, голосу. Це також важливо. Кандидати від однієї партії не будуть грати один проти одного.
Що багатьом може не сподобатися, але ми нівелюємо явище вождизму та усувається можливість диктату партійних лідерів. Відтак партії стають більш демократичними. Лідер партії як перший серед рівних також балотується на одному з виборчих округів і надалі підтверджує свій авторитет та здатність принести максимальну кількість голосів членам партії, яка обрала його лідером.
І нарешті дві найголовніші переваги кодексу – це відсутність корупції. Немає нумерації в партійних списках, немає чого купувати. Кожен отримає те, що заслужить під час виборів.
Друге. Це відсутність можливості висунути технічних кандидатів, оскільки в цьому випадку не буде можливості висунути справжніх у цьому ж окрузі. До того будь-який технічний кандидат, не маючи підтримку виборців, завдасть лише суттєвої шкоди загальноукраїнському рейтингу партій.
Отже, шановні колеги, Виборчий кодекс раз і назавжди запровадить сталі та прозорі правила гри на виборах. І хоча в Україні "раз і назавжди" не буває, ухвалення уніфікованого виборчого законодавства стовідсотково допоможе запобігти різній інтерпретації виборчих законів під час будь-якої виборчої кампанії.
Хочу зазначити, що ми об'єднали в кодексі вибори, звичайно, всі. які відбуваються в Україні: це і вибори Президента, і вибори в органи місцевого самоврядування, і вибори в парламент. Ми уніфікували багато правил та зробили професійним підбір кандидатів до виборчих комісій, тобто більше ніхто, хто прийде до влади, не зможе ось так от змінити правила гри під себе.
І головне. Давайте залишимо романтичні мрії про те, що є можливість зберегти існуючу виборчу систему. Нам треба її вдосконалювати, треба зробити такий Виборчий кодекс, щоби ми могли і через 10-20 років бачити нормальну партійну і виборчу систему в Україні. Нещодавні місцеві вибори продемонстрували: вони, вибори на України сьогодні не є ідеальними, а виборча система сьогодні потребує вдосконалення. Тому сьогодні потрібно проголосувати Виборчий кодекс.
Шановний Андрій Володимировичу! Шановні депутати!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.
ПИСАРЕНКО В.В. У мене є ще одна пропозиція до вас. Якщо…
Якщо сьогодні ми не знайдемо голоси на жоден з виборчих кодексів, я пропоную направити обидва до Венеційської комісії для отримання їх рекомендацій. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
До доповіді… Зараз 3 хвилини – на запитання. Прошу провести запис на запитання до доповідача.
Марченко, будь ласка.
10:49:12
МАРЧЕНКО О.О.
Прошу передати слово Іллєнку.
10:49:17
ІЛЛЄНКО А.Ю.
Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Безумовно, нарешті має бути виконана обіцянка і Президента Порошенко, яка була в його передвиборчій програмі, і коаліційної угоди, що ще в першому кварталі 2015 року був дедлайн, зміни виборчого законодавства. І, безумовно, нарешті Верховна Рада повинна виконати ті зобов'язання, які давала перед українським народом, і ухвалити нарешті нові виборчі правила.
По конкретно цьому Виборчому кодексу у мене питання до доповідача. Загалом ваша система зрозуміла, яку ви пропонуєте. В ній є певна логіка, але є одна велика небезпека. Чи не виникне у нас внаслідок того, що розподіл мандатів відбувається в усій Україні, чи не виникне у нас фактично регіоналізація політики, регіоналізація політичних партій, тому що ті області, де певна партія має більшу підтримку, всі депутати будуть тільки з цих областей? Чи не доцільніше зробити розподіл в кожній області окремо, тоді взагалі не буде ніякого…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд.
ІЛЛЄНКО А.Ю. Набрала партія в якійсь області там три мандати – отримала. Якщо загалом по Україні – перейшла бар'єр. Бо, якщо по всій Україні поділ мандатів, є ризик регіоналізації. Дякую.
10:50:37
ПИСАРЕНКО В.В.
Дякую, Андрій, за запитання. Ви знаєте, на мій погляд, у нас немає таких ризиків. Навпаки, ми даємо можливість тим партіям, які мають суттєву підтримку в різних регіонах, але, можливо, вони не мають підтримки по усій Україні, пройти до парламенту, якщо вони подолають загальноукраїнський бар'єр. Це стосується багатьох партій, які сьогодні демонструють суттєву підтримку в тому чи іншому регіоні. Давайте не забувати, що Україна достатньо різна, і ми маємо різні політичні і ментальні погляди в різних частинах країни. Тому нам саме потрібно забезпечити представництво депутатів з усіх областей України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Попов Ігор Володимирович. Будь ласка.
10:51:22
ПОПОВ І.В.
Шановний Валерій Володимирович, дійсно, у вашій виборчій системі, у вашому кодексі є ряд позитивних позицій, вони знімають частину тих проблем, які ми зараз бачимо на виборах. Проте, наша фракція не зможе його підтримати. Тому що, на нашу думку, це занадто маленький крок від повністю мажоритарної системи до відкритих списків. Радикальна ж партія вимагає прийняття системи відкритих списків, яка буде більш близька до пропорційної системи.
Але ми вітаємо вашу готовність до компромісу, до діалогу. Тому що ми розуміємо, що і ви обрані на мажоритарному окрузі і представляєте депутатську групу, яка складається з депутатів, обраних на мажоритарних округах.
Питання полягає в тому, чи готові ви до подальшого діалогу в рамках парламенту. І яким, на вашу думку, має бути цей діалог, якщо жоден із законопроектів сьогодні не буде підтриманий? І крім відсилання до Венеційської комісії, чи бачите ви перспективу в такому діалозі між представниками груп, фракцій для того, щоб знайти ще подальший компроміс і щоб ми все-таки змінили виборчу систему?
10:52:30
ПИСАРЕНКО В.В.
Шановний пане Ігорю, дякую вам за коментар. Вважаю, що ви один із найбільших професіоналів у виборчих питаннях в парламенті. Тому я переконаний, що нам потрібно далі працювати над цими питаннями. Звичайно, що кожен з кодексів має свої переваги і свої недоліки. Я переконаний, що нам потрібно зупинитися на одному з проектів і доопрацьовувати його, щоб виборчий кодекс з'явився.
Я поважаю своїх колег, які розробили інший кодекс. Але вважаю, що він занадто складний для його трансформування і те, що сьогодні потребує країна. І виборчі списки, і наступний крок від того, що я сьогодні запропонував, це знову перейти в пропорційну систему, де людина не може знати свого кандидата, а лідери партій, вожді будуть проводити по списках того, кого вони захочуть. І знову будуть секретарши, водії і так далі, які будуть просто виконувати функцію кнопкодавства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, час для запитань завершився. Дякую, пане Валерій. Є час, нема кількості питань. Це повна процедура. Буде можливість виступати по всіх. Ні, де таке написано, три питання? Написано, три хвилини.
Отже, до доповіді запрошується голова підкомітету Комітету з питань правової політики та правосуддя Черненко Олександр Миколайович. Спочатку як співавтор, а потім від комітету. Будь ласка, пане Олександр.
10:54:09
ЧЕРНЕНКО О.М.
Доброго дня, шановні колеги! Хочу представити до вашої уваги проект альтернативного Виборчого кодексу за № 3112-1, який був зареєстрований в цьому скликанні Верховної Ради авторами Андрієм Парубієм, Леонідом Ємцем і Олександром Черненком.
Цей проект не новий, він розроблений на основі проекту Виборчого кодексу, який ще в 2010 році, в позаминулому скликанні зареєструвала група депутатів на чолі з Юрієм Богдановичем Ключковським. Над цим проектом тоді працювала робоча група за підтримки ОБСЄ. В тій робочій групі були зосереджені кращі фахівці України з виборчого права, як політики, депутати, так і громадські експерти, члени Центральної виборчої комісії, і вони близько року працювали над цим кодексом. Він був зареєстрований в позаминулому, в минулому скликанні, але, на жаль, не був підтриманий. Зазначу також, що він отримав вже позитивний висновок Венеціанської комісії ще в той час. Зараз перед реєстрацією ми певним чином його осучаснили, зробили висновки з тих виборчих процесів, які відбувалися протягом 10-15-го років, і залишивши концептуально той варіант 10-го року, ми безперечно внесли низку нововведень.
Проект Виборчого кодексу не об'єднує п'ять існуючих на сьогодні законів: це Закон про вибори народних депутатів, Закон про місцеві вибори, президентські вибори, Закон про Центральну виборчу комісію і про Єдиний державний реєстр виборців. Тут ми їх зібрали всі під одною палітуркою з метою уніфікувати процедури, голосування, формування комісії, списків виборців. Вони всі практично ідентичні для різних типів виборів, а самі типи виборів відрізняються лише виборчою системою.
Так, на парламентських виборах ми пропонуємо систему регіональних відкритих списків. Це та система, яку буквально минулого пленарного тижня доповідав Віктор Чумак в своєму законопроекті 1068-2. Це коли Україна ділиться на 27 виборчих регіонів, в кожному з цих регіонів партії висувають свої списки, виборець обов'язково голосує за одну з цих партій і за бажанням, це його вже добра воля, за когось з кандидатів, кого партія висунула саме в цьому регіоні, саме в цьому регіональному списку, таким чином рейтингуючи цих кандидатів. І це те, що казав мій колега Писаренко, коли керівник партії не може вплинути на місце кандидата в списку, на шанс його проходження, а на це впливає виключно виборець.
Пропонується в проекті цього кодексу чотиривідсотковий виборчий бар'єр, тобто, до розподілу мандатів допускаються ті політичні партії, які подолали 4 відсотки голосів. Ми прийняли і вже як в попередніх виборчих процесах блоки, висувати кандидатів можуть лише політичні партії, Україна вже до цього перейшла і нормально з цим працює. Відповідно, довго розказувати не буду, але саме принцип відкритих списків подібний до польської, до балтійської моделі пропонується в проекті цього кодексу, в розділі "Парламентські вибори".
В розділі "Місцеві вибори" на виборах до сільських, селищних, районних, районних в містах і міських рад маленьких міст (до 90 тисяч виборців) пропонується мажоритарна система, але теж багатомандатна мажоритарна система. Це коли на окрузі перемагає не один кандидат як є сьогодні, а від двох до чотирьох кандидатів, в залежності від кількості виборців в даному окрузі. Це зніме гостроту політичної боротьби, а відтак і боротьбу порушень і зловживань на виборах, коли переможець на окрузі є не один, а два або три, або чотири, відповідно не буде така висока ставка, не буде така висока ціна питання, і вибори будуть проходити спокійніше.
Щодо виборів до обласних рад і міських рад великих міст, а великі міста – це від 90 тисяч виборців, це всі обласні центри і ще низка інших міст. Пропонується система відкритих списків, подібна до тієї, яка пропонується в частині парламентській. Це відповідно область або велике місто ділиться на великі округи, і в кожному з цих округів партія висуває партійні списки, і виборець сам їх рейтингує по тій схемі, як я щойно розповів, коли говорив про парламентські вибори. Так само, на виборах міських голів великих міст від 90 тисяч виборців пропонується двотурова виборча система при виборах міських голів, в принципі, це те саме, що є в діючому законі про місцеві вибори. Ми за такою схемою проводили вибори у 2015 році і, в принципі, вона себе виправдала, тому двотурова система на виборах міських голів залишається.
Далі, президентські вибори. Особливих новел немає, є новели щодо висування кандидатів, тобто кандидат має право проживати не менше десяти років в Україні. І традиційна процедура збору підписів громадян на підтримку кандидатів у Президента, пропонується замінити збором підписів осіб, які мають представницький мандат. Тобто, щоб бути зареєстрованим кандидатом у Президенти, потрібно зібрати не менше 300 підписів, але не просто громадян, а депутатів Верховної Ради, депутатів місцевих рад і не менше як двох третинах регіонів України. Тобто таким чином ці фальсифікації і підписи громадян ми прибираємо.
Так само щодо виборчих питань, регулюються в цьому законопроекті питання передвиборчої агітації, тобто розділяється інформування виборців і що таке агітація. Пропонується навчання обов'язкове членів виборчих комісій, членами комісій можуть стати лише ті особи, які мають відповідний сертифікат, і на місцевих, і парламентських виборах, коли формується загальнонаціональний список, там передбачені гендерні квоти. Тобто в кожній п'ятірці загальнонаціонального списку має бути не менше двох осіб протилежної статі. Тобто в кожній п'ятірці або три чоловіки, дві жінки, або три жінки, два чоловіки, тобто такі гендерні квоти, що теж відповідають всім рекомендаціям.
Дякую за увагу. Готовий відповісти на питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна вважати, що ви доповіли і від комітету?
ЧЕРНЕНКО О.М. Ще не доповів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді 30 секунд, повідомте, що комітет…
11:01:36
ЧЕРНЕНКО О.М.
В принципі як і у питаннях законопроектів про вибори, як і комітет запропонував Верховній Раді визначитись шляхом голосування по проектах обох кодексів. І той, що доповів мій колега, і той, що доповів я. Оскільки там пропонуються революційні зміни, то, власне, Верховна Рада має прийняти політичне рішення, визначившись шляхом голосування. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу провести запис на запитання. Хто хоче поставити запитання, прошу провести запис.
Помазанов Андрій.
11:02:22
ПОМАЗАНОВ А.В.
Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт", прошу передати слово Леоніду Ємцю.
11:02:29
ЄМЕЦЬ Л.О.
Леонід Ємець, фракція "Народний фронт".
У мене питання до доповідача, питання саме з політичної площини. Як ви думаєте, яка має бути відповідальність народних депутатів, які обираються до парламенту, обіцяючи у своїх передвиборних програмах чи то від політичної сили, чи то від кандидата самовисуванця зробити одні речі, наприклад, прийняти Закон про відкриті виборчі списки, а потім, приходячи до парламенту, відмовляються виконувати обіцяне. Дякую.
11:03:04
ЧЕРНЕНКО О.М.
Дуже проста відповідь, за політичні рішення має бути політична відповідальність. Відповідно обіцяв, не виконав, йдеш на наступні вибори і виборець дає тобі оцінку. Більш ніякої іншої відповідальності, на жаль, українське законодавство не передбачає. Тобто так є в усьому світі, обіцяв, не виконав, знову йди до виборця і він хай оцінює твої дії. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Гузь Ігор Володимирович.
11:03:29
ГУЗЬ І.В.
Олександр Миколайович, таке питання. Я два тижні провів в окрузі, спілкувався з своїми виборцями. Задають питання з приводу зміни виборчої системи. І ключове питання моїх виборців наступне.
От у нас маленька область Волинська, зараз п'ять мажоритарників, стовідсотково за цією системою, яка є, ну і там списочники. Люди хвилюються, що в певні моменти, так, як це є і на місцевих виборах зараз, Волинська область, території можуть не мати своїх представників. Ну, скажімо там, якісь партії популярні, але не набирає 4 відсотки, немає. Або людина бере достатньо багато, але менше, ніж в інших регіонах і так далі. Тобто чи є в цьому законі запобіжники, аби кожна область була представлена мінімум певною кількістю народних депутатів в незалежності від проходження тих чи інших партій? Це дуже важливо. Дякую.
11:04:38
ЧЕРНЕНКО О.М.
Дякую. Абсолютно безпідставні ваші побоювання. Система, яка пропонується у проекті даного кодексу, вона не така, яка була на останніх місцевих виборах і яка є діюча, яка дійсно передбачала можливість округів, у яких не буде представника. Сьогодні кожна область буде представлена в парламенті і не одним кандидатом, не одним депутатом і не п'ятьма мажоритарниками, як у вашому випадку Волинської області, а набагато більше. Тобто в кожній області кілька партій як мінімум отримають мандати і в кожній з цих партій буде кілька мандатів. Я… ну, залежно від результатів виборів. Але я скажу, що навіть, якщо в Волинській області три, чотири партії візьмуть участь у розподілі мандатів, це по 3-4 депутати буде від кожної партії, ну, 24. Тобто буде більше десяти депутатів від різних партій, які представлятимуть ваш регіон у вищому законодавчому органу за даною виборчою системою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І останнє запитання, ще є час, Кишкар Павло Миколайович.
11:05:48
КИШКАР П.М.
Вікторії Пташник прошу передати.
11:05:53
ПТАШНИК В.Ю.
Дякую. Моє запитання буде стосуватися політичної реклами, зокрема телевізійної реклами. Адже, напевно, ви знаєте, що як тільки починаються політичні змагання, доступ до телевізійних ефірів мають ті політичні сили, які товаришують з власниками відповідних телевізійних каналів. І відповідно ті політичні партії, які не вставляють в свої списки представників, власне, цих власників телевізійних каналів, вони не отримають ефірний час або отримають його абсолютно в іншому обсязі.
Як ви плануєте вирішити цю проблему, і чи готові ви, якщо не обмежити політичну реклам, то суттєво, передбачити суттєві обмеження для політичної реклами на телевізійних каналах для того, щоби люди ознайомилися з реальними кандидатами, з реальними програмами, а не дивилися політичні ролики із 15 секунд, які є досить маніпулятивними?
11:07:00
ЧЕРНЕНКО О.М.
Абсолютно погоджуюсь. Дивіться, даний проект Виборчого кодексу найкраще з усіх існуючих законів і проектів, я це кажу з повною відповідальністю, регулює цю систему. Але я погоджуюсь з вами, він регулює це недостатньо. Ми тут розмежовуємо і інформування від агітації. Ми дуже серйозні санкції і відповідальність накладаємо на ЗМІ, які порушують даний процес. Але з вами згоден, цього недостатньо, тому я був автором подібних законопроектів і готовий вдосконалити і цей виборчій кодекс у разі його прийняття щодо серйозного обмеження політичної реклами. Давайте будемо реалістами, повну заборону ми сьогодні не зможемо провести, але жорстке регулювання, жорсткі вимоги до цієї реклами, це все провести можна, відповідні напрацювання є. Але і, повторююсь, в цьому кодексі дуже добре це прописано, але є що вдосконалювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Час для запитань вичерпаний і зараз ми переходимо до наступного розділу - виступи від фракцій. Отже, я прошу тих представників фракцій, які хочуть взяти участь в обговорені, провести запис. Будь ласка.
Будь ласка, Бурбак передає слово співавтору прогресивного законопроекту Леоніду Ємцю. Будь ласка, пане Леоніде.
11:08:49
ЄМЕЦЬ Л.О.
Дякую. Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, власне, не стоїть питання, чи приймати нам Закон про відкриті виборчі списки, чи ні. Адже усі політичні сили, представлені в цьому парламенті в кількості більше ніж 300 голосів конституційної більшості, в своїх програмних засадах, йдучи до цього парламенту, обіцяли українському народу, що те, що вони зроблять в цьому парламенті, - це буде в тому числі і голосування за відкриті виборчі списки.
Сьогодні, власне, стоїть питання, чи виконувати обіцяне українському народу, чи здурити його, не проголосувавши за Закон про відкриті виборчі списки. Тому відповідь буде дана дуже швидко і кожен український громадянин матиме можливість пересвідчитись на власні очі, хто і як виконує обіцянки.
Власне, той законопроект, який ми запропонували з Головою парламенту і Олександром Черненко, повністю відповідає вимогам виборчих відкритих списків, прибираючи ті складові, які є сьогодні негативні в виборчому законодавстві, а саме: можливість купувати голоси на мажоритарці через гречку, через лавочки, через дорогу; або прибирає можливість купувати місця в парламенті через домовленість з керівництвом політичних сил про купівлю місця в закритому партійному списку. Власне, вимога українського народу була – брати безпосередню участь у визначенні того, який кандидат має бути переможцем від політичної сили. І саме цю можливість ми пропонуємо сьогодні нашим Законом про відкриті виборчі списки.
Тому, шановні колеги народні депутати, ви обіцяли українському народу дати йому можливість власним голосом обирати, хто має бути представником в українському парламенті. Ви маєте зараз можливість продемонструвати те, наскільки ви відповідально ставитесь до обіцянок, які ви давали в передвиборчих програмах.
Тому законопроект нами розроблений, законопроект повністю відповідає вимогам відкритих виборчих списків, законопроект внесений до парламенту, пройшов комітет, отримав підтримку і пропонується зараз парламенту для визначення. Сьогодні той момент, коли кожен український громадянин побачить, наскільки народні депутати відповідально ставляться до своїх обов'язків, а Українська держава нарешті має можливість отримати систему відкритих виборчих списків, яка якісно змінить підхід до формування і роботи наступного парламенту, коли у нас не буде полупустої зали, коли у нас не буде депутатів, які будуть казати, що вони не мають ніякого стосунку до зобов'язань, бо вже розрахувалися з виборцями на стадії виборчого процесу, а в парламенті буде знаходитися стабільна більшість – 400 з чимось народних депутатів, які будуть відповідально голосувати за закони необхідні нашій державі, і ми не будемо з-під палки заганяти народних депутатів до виконання їх обов'язків.
Пропоную цю красиву картину перспективи майбутнього українського парламенту зараз…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
11:12:00
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Я нагадую, що йдуть виступі від фракцій, де ми просимо висловлювати позицію політичних наших груп і фракцій щодо обговорюваних кодексів. Потім будуть виступи від народних депутатів.
Зараз, будь ласка, від "Самопомочі" народний депутат Семенуха. Будь ласка.
11:12:20
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, об'єднання "Самопоміч".
В першу чергу хочу звернутися до наших українських громадян. Три роки назад п'ять політичних сил підписалися під тим, що ми повинні реформувати політичну систему і подарувати нашим українським громадянам можливість вибирати не лише політичні сили, а і тих, хто від цих політичних сил представлятиме їхні інтереси у парламенті.
Зараз відбувається той історичний момент, коли ми можемо зробити це. Ми пообіцяли це українським громадянам. Ми пообіцяли це у Ради Європи. Може, накінець прийшов час виконувати свої обіцянки. Тому я прошу усіх українських громадян прослідувати, хто як зараз буде голосувати, підтримувати той чи інший закон, і наскільки він послідовно буде у свої кроках, і як вони будуть корелюватися з його обіцянками.
Наступне. Я хочу звернутися до мажоритарників, які присутні у цій сесійні залі. Шановні колеги, я вас не розумію! Чому ви не підтримуєте цей законопроект? Ви мали би бути першими, хто встоює, ті мажоритарники, які не є гречкосіями, а які дбають про людей у своєму окрузі, ви отримаєте найбільшу підтримку серед своїх виборців.
І нарешті, я хочу все ж таки достукатися до наших громадян. Недосконалість судової системи, корупція в енергетиці, корупція в інших сферах – усе це є наслідки недосконалої, корумпованої, клептократичної політичної системи. Не змінивши виборчу систему, ми не зможемо зломити хід історії. Тільки змінивши виборче законодавство, змінивши правила, по яким люди ставатимуть народними депутатами, ми отримаємо шанс, хоча би шанс змінити нашу країну, за 5 і за 10 років отримати ту якість життя, на яку заслуговує кожен з нас. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, від фракції "Батьківщина" Іван Крулько.
11:14:43
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина".
Яке головне завдання українського парламенту, який повинен приймати закони? Щоб ці закони працювали. Якщо ми говоримо про Закон про вибори народних депутатів, який покликаний виконати ключове завдання – надати можливість українському народу на вільних і чесних виборах сформувати діючий і працюючий парламент, який буде сформований без політичної корупції, який буде сформований без гречки на виборах, який буде сформований без хабарів, який буде сформований без купівлі округів. Така виборча система має бути цим парламентом сформована, яка забезпечить дійсне волевиявлення українського народу.
Фракція "Батьківщина" вважає, що мажоритарна складова виборів в повній мірі себе дискредитувала, мажоритарна складова призводить до того, що вибір українського народу в парламенті абсолютно деформується. Деформується через те, що це дає можливість за рахунок адміністративного ресурсу, різного роду впливів формувати не природні союзи, які потім не представляють той вибір, який люди висловили на голосуванні.
Тому фракція "Батьківщина" на своєму засіданні прийняла рішення, що ми будемо голосувати за ті законопроекти, які виключають мажоритарну складову і встановлюють в Україні пропорційні вибори. Законопроект, який ми зараз обговорюємо, він якраз і покликаний сформувати таку модель. Це модель пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Чи є він досконалий, ні, він не є досконалий. Бо ми на місцевих виборах вже "наїлися" так званої квазіпропорційної системи з відкритими списками, яка в результаті стала ще гіршою, ніж мажоритарка.
Тому ми вважаємо, що дійсно, має бути сформована така пропорційна система, яка буде надавати можливість дійсно обирати тих кандидатів у депутати і щоб був вплив українського народу. І в той же час, щоб політичні партії могли дуже чітко на своїх з'їздах визначати список кандидатів у депутати Верховної Ради.
Фракція "Батьківщина" буде в першому читанні голосувати за цей законопроект, який представляв народний депутат Черненко. І ми вважаємо, що його треба брати за основу і далі доопрацьовувати до другого читання. Давайте вже, врешті-решт, виконаємо обіцянку, яку всі політичні сили, які йшли на вибори, давали українському народу стосовно того, що буде змінений Закон про вибори і буде викинута мажоритарна складова, яка тільки продукує на місцях корупцію.
Тому давайте голосувати в першому читанні. А готувати якісний законопроект до другого читання, щоб дійсно, вибір українського народу на виборах був встановлений. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, Валерій Писаренко від групи "Відродження".
11:17:56
ПИСАРЕНКО В.В.
Шановні колеги! Шановні українці! Хочу ще раз зазначити. Я думаю, що ні у кого немає сумнівів, що потрібно ухвалювати Виборчий кодекс. Це нам дозволить сьогодні уніфікувати всі закони щодо виборів. Це нам дозволить в єдине звести всі правила, які в подальшому врегульовуватимуть вибори в Україні.
Ми зможемо, нарешті, прибрати ті проблеми, про які тут всі говорять. Ви бачите, що після ухвалення останнього Закону про вибори в органи місцевого самоврядування ми отримали колапс. Нам потрібно срочно з цим боротися. Адже сьогодні виборець, голосуючи за кандидата, навіть якщо він набрав більшу кількість голосів, ніж інший, не отримує представника у владі. В кінці кінців є, діє система, за якою меншість обирає собі представника, а більшість не отримає такого представника.
Потім у нас на черзі вибори Президента. А що, там не потрібно вдосконалювати законодавство? Потім у нас після президентських виборів парламентські вибори. У нас дуже багато питань, які нам треба розробити. І якщо ми сьогодні розпочнемо займатися виборчим законодавством, то можливо, через декілька місяців ми прийдемо реально до нового Виборчого кодексу. Тому нам сьогодні потрібно обрати один з Виборчих кодексів, щоб проголосувати його в першому читанні.
Ще раз хочу сказати. Якщо не буде голосів за жоден з них, давайте довіримося експертам Венеційської комісії і попросимо Голову Верховної Ради направити на висновок Венеційської комісії обидва кодекси. Ми побачимо, що нам будуть рекомендувати експерти Венеційської комісії.
Крім того, я хочу зазначити, що той кодекс, який був розроблений нашою командою, він є сьогодні оптимальним задля того, щоб саме на його базі зробити зміни та прийти до нормальної виборчої системи, збалансувати всі проблеми, вирішити їх, і прийти до нормального виборчого законодавства.
Давайте не будемо ідеалістами. Кожна влада перед виборами буде дивитися на свої рейтинги, на ситуацію в країні, на виборчі правила та змінювати правила під себе. Тому всі зацікавлені в слабкій виборчій системі. І тільки люди, які нас сюди обирали, саме вони зацікавлені в тому, щоб виборча система була сильною і щоб вона не давала можливості меншості отримувати своїх кандидатів, а більшості чекати наступних виборів.
Тому голосуємо за чесну виборчу систему, і на базі цього будемо розробляти новий Виборчий кодекс. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Шановні колеги, від "Блоку Петра Порошенка" буде виступати Руслан Князевич з місця.
Я прошу колег, народного депутата Дубневича, зокрема, сісти, будь ласка, не видно нам Князевича. Колеги!
Будь ласка.
11:21:12
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Дякую, шановна пані головуюча. Шановні колеги, от відверто кажучи, послухав всіх виступаючих і зрозумів, що переважна більшість з них навіть не читала виборчі кодекси. І я думаю, що і народні депутати, які сидять в залі, зараз не знайомі зі змістом. Тому що там не йдеться про вибори народних депутатів, точніше, там ідеться про вибори народних депутатів десь відсотків на 10. А якщо б ви прочитали ці виборці кодекси, ви б зрозуміли, що виборчі кодекси – це фактично компіляція всього виборчого законодавства і намагання його переписати по-новому.
Але оскільки це виборчі кодекси, ми ж то розуміємо, що це не сьогоднішній доробок, це доробок, який належить іншим авторам, просто в теперішньому складі парламенту воно було перевнесено. Так от, вони писалися в 2007, в 2008 році на основі іншої конституційної бази і на основі іншого виборчого законодавства. За 10 років ми пішли набагато вперед. А зараз, якщо ми будемо розглядати ці кодекси і приймати, ми повертаємося в десятирічне минуле.
Про що йдеться. По-перше, друзі, по виборах народних депутатів, я не хочу зупинятись, народні депутати, які про це піклуються і про це розповідають. Але там фактично міняється модель виборів Президента, уявіть собі, менше, ніж за рік до виборів, ми започатковуємо нову модель і реалізовувати її треба буквально починаючи за кілька місяців. Більш того, вводиться поняття фактично професійних виборчих комісій і для того, щоб стати членом комісії, недостатньо висуванців від партій чи від кандидатів, треба щоб ці люди пройшли відповідне навчання в вузах, яке визначить Центральна виборча комісія і отримають спеціальні ліцензії. Вдумайтесь просто про це.
В виборах Президента виявляється підписні листи, від яких ми відмовились давним-давно. Ми пам'ятаємо ці тонни мотлоху, які приносилися і до чого доводила ця профанація. Міняється взагалі система адміністрування виборів, регіональна, територіальна основа – повністю все. Модель місцевих виборів повністю переписується. Зараз в процесі місцевих виборів у нас одні вибори об'єднаних територіальних громад, зараз ми в процесі інших виборів, і ми фактично маємо це зупинити, бо члени комісії не можуть працювати і перейти на іншу модель, уявіть собі, зовсім іншу, ніж та, що зараз відбувається.
Надалі, ми ліквідовуємо, вдумайтеся, Закон про Центральну виборчу комісію. Далі такого закону нема. Ми хочемо комісію переформатовувати і не буде на основі чого, не буде підстав її переформатовувати. Взагалі ліквідовується поняття "ЦВК" на законодавчому рівні.
І останнє, просто за браком часу. Ми знівельовуємо чинну редакцію Закону про державний реєстр виборців і повертаємося в його первинну модель, яка існувала ще 15 років тому. Друзі, з нас будуть сміятися всі в світі. Це напрацювання, які потрібні, як, скажімо, основа для подальшої роботи над виборчим законодавством. Але це не може бути підставою для того, щоб ми зараз його приймали, не на часі нас повертатися на 10 років назад, треба йти вперед і вдосконалювати виборче законодавство до кращих європейських стандартів. Треба подякувати авторам, але залучити їх до роботи над подальшими розробками. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Будь ласка, від Радикальної партії Ігор Попов, знаний фахівець у виборчому законодавстві. Будь ласка, пане Ігорю.
11:24:31
ПОПОВ І.В.
Шановні колеги, нинішня виборча система для виборів до Верховної Ради не відповідає інтересам суспільства. На жаль, якщо провести нові вибори, то вони будуть сприяти корупції як під час виборчого процесу так і потім, після перемоги нового складу Верховної Ради.
І останні вибори до об'єднаних територіальних громад лише підтвердили цю тенденцію, чим далі від Києва тим більше було підкупу гречки та адміністративного ресурсу. І в наших силах провести хоча б вибори до Верховної Ради, зменшивши ці ключові проблеми сучасних українських виборів. Звичайно, я розумію аргументи, які лунали з цієї трибуни, про те, що пропорційна виборча система відриває депутата від виборців, і ми з цим погоджуємося. Навіть зараз існує механізм закріплення депутатів за територіями, областями, округами і в Радикальній партій, ми у фракції дуже чітко, жорстко контролюємо роботу наших депутатів на територіях і закликаємо всіх працювати так само, але ми повинні вирішити це системно. І саме тому модель відкритих списків до парламенту, з одного боку, запровадить відповідальність конкретного депутата перед конкретними виборцями на цій території і ми це повинні прямо говорити нашим виборцям.
З іншого боку, модель відкритих списків підтвердить політичну відповідальність політичних партій.
Щоб виборець чітко розумів, хто в країні відповідає за те, що відбувається, хто є в опозиції, хто пропонує альтернативні варіанти рішень? І хто, якщо влада не справляється, стане наступною владою на наступних виборах.
Ми бачимо, що найбільшу підтримку експертів має система відкритих списків, про яку говорили на минулому пленарному тижні, зареєстрована за № 1068-2. На жаль, вона тоді не набрала достатньої підтримки, хоча фракція Радикальної партії голосувала за цю виборчу систему. Я можу прогнозувати, що саме вона повинна стати основою для подальшої дискусії, тому що вона є найбільш сучасною і вона відповідає тим потребам, які на сьогодні має суспільство.
Я не думаю, що ми зможемо потягнути виборчі кодекси в цілому, особливо зважаючи на те, що ми зробили величезні реформи в галузі децентралізації і треба, щоб Виборчий кодекс враховував ситуацію з виборами в об'єднаних територіальних громадах. Та ліквідацію районних рад, до якої ми досить скоро підійдемо в нашій діяльності.
Я впевнений, що ми повинні продовжити діяльність робочої групи на міжфракційному рівні для того, щоб провести діалог, якщо жоден із законопроектів не буде прийнятий за основу. Я хочу подякувати Голові Верховної Ради, який протягом минулого року особисто очолював діяльність робочої групи, особисто модерував діалог і саме багато с чому, завдяки його персональним зусиллям ми сьогодні говоримо про ці важливі питання з цієї трибуни.
Закликаю всіх голосувати за відкриті списки виборів до парламенту, таким чином ми зробимо кращий парламент наступного скликання.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
11:27:39
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Від "Опозиційного блоку" Вілкул.
11:27:54
ВІЛКУЛ О.Ю.
Шановний народе України! На минулому тижні ми розглядали п'ять законопроектів стосовно виборчої системи. Ми по всіх законопроектах голосували "за". Ми вважаємо, що найбільш кращим і найбільш компромісним законопроектом був законопроект нашого колеги Мірошниченка. Але жоден з п'яти цих законопроектів не набрав необхідної кількості голосів, 226.
Незважаючи на те, що нова пропорційна система з відкритими списками, це була обіцянка всіх партій, що йдуть на вибори. Це підписано навіть у коаліційній угоді, в тій коаліції, в якій ми не беремо участі. І зараз влада задля того, щоб надалі фальсифікувати вибори, не хоче змінювати систему. Та система, що існує сьогодні, вона не в інтересах українців, і весь світ сміється з гречки, яка у нас роздається, весь світ сміється з підкупу виборців, з грошей, які є на виборця. Я хочу сказати, що існуюча система – це консервація сьогодення, це консервація бідності, це консервація війни, це консервація всього найгіршого, що існує в нашій політиці. Хто хоче зайти на п'ять років ще і п'ять років знущатись над країною, лише той за цю систему.
Сьогодні будуть розглядатися два вже кодекси виборчі. Так, я вважаю, що жоден з них недосконалий. Жоден… кожен з них треба буде доопрацьовувати на другому читанні. Але ми є послідовні, ми будемо голосувати, незважаючи на авторства, і за перший, і за другий кодекс, тому що треба змінювати систему. Якщо ми хочемо змінити країну, якщо ми хочемо жити в нормальній країні, хоча б отримати шанс, щоб це було, нам треба змінити виборчу систему і уйти від підкупу, уйти від адмінресурсу, і уйти від гречки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Колеги, виступи від фракцій завершились. Зараз 10 хвилин – виступи від народних депутатів, по 2 хвилини. З народних депутатів, хто має бажання виступити, прошу приготуватись до запису і прошу записатись. Виступи від народних депутатів – 10 хвилин, по 2 хвилини. Це орієнтовно 5 депутатів може виступити.
Кобцев Михайло.
11:30:50
КОБЦЕВ М.В.
Прошу передати слово Шиньковичу.
11:30:56
ШИНЬКОВИЧ А.В.
Шановні колеги, шановний український народе, який слухає розгляд надзвичайно важливої справи – зміна виборчого законодавства. Друзі, ну давайте по-чесному, сьогодні у партії стільки повноважень, скільки наша країна витримати не може. Сьогодні партії мають право висувати, відкликати мандат в парламенті, сьогодні партії мають 50 відсотків списків. Але на прикладі виборів в об'єднану територіальну громаду, які пройшли на Хмельниччині, зокрема, на моєму окрузі дві ОТГ, ми бачимо, що люди голосують за голову – представника однієї партії, за депутата – представника іншої. Сьогодні, на жаль, в Україні відсутня політична культура, коли партії можуть і відповідальність взяти на себе за свого кандидата, врешті-решт, за його дії. Ми знаємо сьогодні приклад, коли від різних партій, топових партій приходять до влади депутати і за їхню діяльність не просто соромно, це просто криміналітет чистої води і партія не може взяти, на жаль, відповідальність і відхрещується від таких депутатів.
Тому сьогодні іншого шляху, ніж залишити ту систему, яку маємо сьогодні – зміну, коли і люди мають депутата від мажоритарки, від свого округу, і водночас партія готується до майбутнього України, коли вже партія стане справжнім інструментом демократії, сьогодні, на жаль, цього немає. Тому я особисто утримаюся за обидві концепції, за обидва кодекси. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Юрій.
11:32:42
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, "Опозиційний блок".
Я хотів би нагадати зараз, в першу чергу, тим громадянам, які спостерігають за засіданням Верховної Ради, той факт, що дійсно ми в складі робочої групи, яка була представлена всіма фракціями Верховної Ради, тривалий час працювали над вирішенням головного виклику, який постав перед українською виборчою системою: яким чином нам забезпечити справедливе представництво як політичних сил, так і територіальних громад, в парламенті України. Яка виборча система зможе поєднати переваги як мажоритарної, як і пропорційної системи? І всі одноголосно, незалежно від тих авторств законопроектів, які були представлені, які були розглянуті минулого тижня, які сьогодні розглядаються, ми дійшли висновку, що оптимальною для України, для того історичного етапу, на якому знаходиться наша країна, є пропорційна виборча система з відкритими регіональними списками. Саме тому в різних варіаціях ця ідея була представлена авторами законопроектів.
На жаль, більшості ми не зібрали минулого тижня, але зараз у нас є такий шанс. І ці два законопроекти, які фактично пропонують українському парламенту і українському суспільству кодифікувати законодавство виборче. А що таке кодекс? Це той документ, який уніфікує правила проведення виборів, починаючи від президентських, закінчуючи виборами до місцевих територіальних органів самоврядування, і, звичайно, це і вибори до Верховної Ради. Звичайно, це серйозний виклик. І кодифікувати в такому пожежному режимі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Але, шановні колеги, якщо ми зараз з вами тут, в залі, не проголосуємо, то фактично ті виклики, які постали перед всіма нами, вони залишаться в повітрі.
Я закликаю вас усіх голосувати за ці законопроекти. Особисто я вважаю, що більш досконалим є той законопроект, який підписаний спікером і підготовлений групою експертів, яку очолював Юрій Богданович Ключковський. Ви, напевно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Рибалка Сергій від… Ляшко Олег Валерійович.
11:35:57
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги і шановні українці! Питання виборчої системи – це питання настільки важливе, що, подивіться, в залі он навіть з'явилися наші колеги Жеваго і Хомутиннік. Чому вони з'явилися в цьому залі? Тому що, очевидно, як і більшість з вас, вони хочуть змін в країні.
Ми зараз стоїмо із Костянтином Жевагою, і я йому розказую, що вчора зустрічався із Прем’єром Гройсманом і домовилися про те, що 15 відсотків від підвищення тарифів на залізничні перевезення підуть на те, щоб купувати український метал у наших металургів і потім робити українські електрички, а не імпортні б\у-електрички переводити в Україну. Тому реальна боротьба з корупцією – це не по вершках скакати, антикорупційні суди чи ще що-небудь, а це подолання бідності, створення нових робочих місць. Більше роботи – більше зарплати! Щоб і на підприємствах Жеваго і Хомутинніка, і Ахметова, і Коломойського, і на всіх підприємствах в Україні українці отримали достойну зарплату, щоб держава давала дешеві кредити, продавала продукцію українського виробництва за кордон, щоб за бюджетні гроші купувалася українська, а не імпортна продукція. І тому ми не лобіюєм інтереси чи Жеваго, чи когось іншого, ми лобіюємо інтереси українців. Ми хочемо, щоб українські люди, які працюють на наших українських підприємствах, отримали достойну зарплату, годували свою сім'ю. Тому ми пробиваємо тут закон, і я звертаюся до всіх підтримати наш закон. Купуй українське, плати українцям для того, щоб українські люди мали роботу, достойну зарплату, щоб платили податки до місцевих бюджетів. Оце і є справжня боротьба з корупцією. Усе інше – брехня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Левченко передає слово для виступу Андрію Іллєнкові.
Будь ласка, пане Андрій.
11:38:12
ІЛЛЄНКО А.Ю.
Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні українці, сьогодні один із тих днів, коли відбувається іспит на політичну відповідальність в українському парламенті. Тому що я хотів би нагадати, що вимога змінити виборчу систему, змінити правила, за якими формується влада в Україні, запровадити пропорційну систему за відкритими списками це була вимога передвиборчої програми кандидата в Президенти Порошенка. Це була вимога записана в коаліційній угоді, яку підтримали конституційна більшість депутатів, більше 300 чоловік, підписавши коаліційну угоду, де був цей пункт, і був навіть дедлайн: перший квартал 2015 року мало бути це зроблено. Вже завершується 2017 рік – не зроблено. І зараз парламент має можливість виправити цю ситуацію, хоча би зробивши перший крок, проголосувавши в першому читанні відповідні виборчі зміни.
Ці виборчі кодекси вони неідеальні. Там є багато зауважень, зокрема у нас, "свободівців", ми будемо обов'язково брати участь у підготовці до другого читання. Ці система, кожна з них має свої плюси і мінуси, і наше завдання – знайти оптимальне. Але ми мусимо це зробити, бо, якщо ми не змінимо правила, за якими формується парламент, за якими формується влада в країні, ми не отримаємо нову якість влади. Це дуже важлива реформа, яка має бути здійснена.
І плюс, треба один важливий момент не забувати. Крім того, як рахуються голоси, як формуються списки і так далі, що є теж дуже важливим, треба не забувати про політичну рекламу, про платну політичну рекламу, про те, що дуже часто вибори в Україні перетворюються на змагання гаманців олігархів. Тільки заборона платної політичної реклами, тільки коли вибори будуть конкуренцією програм, ідей, особистостей, а не гаманців олігархів, можна буде отримати в дійсності якісний проукраїнський парламент, який буде працювати на благо українців. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І заключний виступ. Осуховський передає слово Віктору Чумаку. Будь ласка, пане Віктор.
11:40:21
ЧУМАК В.В.
Віктор Чумак, 214 виборчий округ, мажоритарний, місто Київ Дніпровський район.
Я хочу звернутися до всіх міліонерів, мільярдерів, які сидять у цьому залі, які знаходяться поза його межами. Нещодавно в своїй доповіді один з в принципі найбагатших людей світу Білл Гейтс сказав такі дуже цікаві слова: "В 2035 році не залишиться практично бідних країн, але будуть деякі країни, які будуть виключенням, і вони залишаться бідними." До речі, із цих семи країн, про які сказав Білл Гейтс, в цей список, на жаль, попала і Україна. І ви знаєте, чому вона попала?
Він дуже чітко визначив, що проблемою бідності є не погана освіта, проблемою бідності є не погана система охорони здоров'я. Проблемою бідності є невдала політична система або погана політична система. Це є основою бідності. Не можна говорити про пенсії, зарплати, тарифи і все таке інше, коли існує та політична система, яка повністю виснажує країну. Ми з вами за 26 років побудували клептократичну олігархічну систему, яка базується на олігархічній власності, на олігархічних партіях, які в принципі, і в мажоритарній системі, яка в принципі дозволяє завжди тримати владу в купці олігархічних кланів.
Я хочу вам сказати, що вимоги щодо зміни виборчої системи як основи політичної системи країни, це була основна з вимог Майдану. Ви всі давали обіцянку поміняти цю виборчу систему на систему з відкритими списками. Петро Олексійович Порошенко в своїй програмі "Жити по-новому" записав, що зробить все, щоб була нова система виборів з відкритими списками. Будь ласка, виконайте свої обіцянки.
Отам люди, вони стоять не проти вас, вони стоять – "за", за то, щоб ви виконали свої обіцянки разом з Президентом. Виконайте це, поміняйте виборчу систему і проголосуйте за закон…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершено. Ми переходимо до прийняття рішення. Я прошу всіх зайти в зал. Отже, хочу вам повідомити, система голосування буде така сама, як в попередній раз. Спочатку я поставлю на голосування проект Виборчого кодексу 3112 авторства Писаренка, який доповідав, Писаренко.
Потім поставлю на голосування другий проект Закону 3112-1 авторства Парубія, Черненка, Ємця.
Прошу всі фракції визначитись щодо голосування. У нас відбувалось протягом минулого року дуже довга і дуже системна дискусія, було проведено сім робочих нарад як зазначали доповідачі, дякую їм, під моїм головуванням. Я хочу подякувати всім членам робочої групи, які брали участь: і Сидоровичу, і Попову, і Ємцю, і Чумаку, і Писаренкові, і Черненкові, які провели дуже масштабну роботу. Хочу подякувати всім експертам, і Ключковському в першу чергу, які брали участь в цій роботі. І Михайлу Папієву хочу подякувати за активну роботу. Справді, всім учасникам робочої групи. Мірошниченкові Юрію, який брав дуже активну участь в роботі.
Зараз ми маємо змогу прийняти рішення. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю першим на голосування проект Виборчого кодексу України (№ 3112), який доповідав народний депутат України Писаренко Валерій Володимирович. Хто підтримує даний проект, прошу проголосувати.
11:44:35
За-102
Рішення не прийняте.
І тепер я ставлю на голосування проект Виборчого кодексу України (№ 3112-1) авторства: Парубій, Черненко, Ємець. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги.
11:45:07
За-226
Рішення прийнято. Проект Виборчого кодексу України 3112-1 прийнятий в першому читанні.
Колеги, у нас наступний проект закону – це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеві вибори" щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партій про участь її місцевої організації у відповідних місцевих виборах (4843). І я продовжую роботу на 15 хвилин, до 12:15 продовжую роботу.
Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати, голосуємо. Прошу підтримати скорочену процедуру.
11:46:02
За-145
Колеги, не всі зорієнтувались.
Пане Сергій! Пане Сергій Соболєв, підтримайте скорочену процедуру, це ж законопроект!
Колеги, я ще раз прошу зорієнтуватись, це простий законопроект, який підтримують всі фракції. Я прошу проголосувати за скорочену процедуру. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Голосуємо. Прошу підтримати.
11:46:37а
За-190
Рішення прийнято.
І я запрошую до доповіді народного депутата України Соболєва Сергія Владиславовича. Будь ласка.
11:46:55
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, вашій увазі пропонуються зміни до Закону про місцеві вибори, який передбачає, що в разі, якщо проводяться позачергові місцеві вибори, процедура висунення і затвердження кандидатів залишається та сама, а процедура ухвалення рішення безпосередньо з'їздами партій скасовується.
Про що йде мова. В разі, якщо оголошуються позачергові місцеві вибори в зв'язку з об'єднанням громад, і ці вибори, наприклад, проходять так, як це буде буквально 24 грудня, лише в 53 громадах, то в такому випадку не треба проводити з'їзди всеукраїнських партій для того, щоб ухвалювати рішення, що партія приймає участь в виборах.
Це є відволікання сил, коштів, можливості ведення агітації. Замість цього пропонується процедура, по якій ці рішення ухвалюють відповідні центральні органи місцевих організацій. Це дозволить ухвалювати рішення дуже швидко і оперативно, не вносячи ніяких рішень і не скликаючи окремі з'їзди партій. Цей проект був підтриманий всіма фракціями парламенту для того, щоб спростити процедуру, я підкреслюю, виключно тільки для позачергових виборів. Якщо вибори ідуть загальні місцеві, залишається та сама процедура. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, це об'єднуючий, дуже простий закон, який підтримується всіма фракціями. Будь ласка, дуже коротко від комітету Черненко. Олександр, будь ласка.
11:49:18
ЧЕРНЕНКО О.М.
Шановні колеги, Комітет з питань правової політики і правосуддя на своєму засіданні 16 листопада розглянув даний законопроект. Дійсно, ви почули його суть, тут немає жодних політичних речей, він просто спрощує життя всім політичним партіям під час участі у різних довиборах. Тому комітет рекомендує підтримати за основу даний законопроект. І я б тут застеріг, щоб ми не спішили голосувати в цілому, тому що там треба деякі технічні зміни внести до другого читання. Дякую. А за основу можна голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення комітету тільки за основу і тому інакшого голосування і бути не може в залі. Колеги, всі знають. Ми можемо голосувати? Можемо. Колеги, я прошу приготуватися до голосування, я прошу підтримати. Колеги, я прошу вас підтримати і я ставлю тільки за основу, як пропонував комітет, проект Закону про внесення змін до Закону України про місцеві вибори щодо врегулювання процедури ухвалення рішення партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах (№ 4843)… Прошу підтримати, лишень за основу, колеги, всі підтримують фракції. Прошу у голосуванні підтримати. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги, прошу підтримати. Голосуємо.
11:51:08
За-217
Не всі зорієнтувались. Колеги, займіть робочі місця. Я вас дуже прошу, я прошу всіх зайняти робочі місця, це була вимога всіх фракцій. Це компромісний законопроект, який посилює завдання і роль фракцій на місцях і роль політичних партій. Колеги, я прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Колеги, я прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Колеги, будь ласка, займіть робочі місця.
Світлана, я прошу вас, кожен голос має вагу. Будь ласка, займіть робочі місця.
Отже, колеги, я ставлю пропозицію повернутись до Закону 4843, я прошу всіх уважно взяти участь у голосуванні і проголосувати повернення до 4843. Прошу проголосувати, прошу підтримати.
11:52:13
За-237
Дякую.
І тепер я ставлю на голосування проект Закону 4843 за основу, лишень за основу. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Колеги, уважно, голосуємо, кожен голос має значення, прошу підтримати.
11:52:39
За-249
Рішення прийнято.
Тепер, колеги, я прошу підтримати наступний пункт порядку денного – це включення… Ні, не можна, комітет має тільки за основу. Я перепрошую. Я прошу вас не закликати мене порушувати Регламент, я прошу припинити тиск на Голову Верховної Ради з вимогою порушити Регламент. Я не потерплю такого.
Отже, колеги, я прошу… (Шум у залі)
Добре, скорочена до другого. Колеги, давайте скорочена процедура до другого читання, це я підтримую і це можливо, 4843. Скорочена процедура підготовки до другого читання. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо за скорочену підготовку до другого читання. Прошу проголосувати.
11:53:36
За-188
Немає голосів.
Колеги, зараз нам вкрай важливо включити в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік". Я хочу нагадати, там передбачений законопроект 7140, про який вчора говорили на Погоджувальній раді. Цей законопроект дозволить нам вирішити ці проблеми, які сьогодні є в Донецькій, Луганській областях з водопостачанням, щоб підтримати наших громадян на лінії розмежування. Я прошу вас підтримати включення у порядок денний сесії проекту Закону 7258, лишень включення у порядок денний сесії. Я прошу всіх змобілізуватись. Це питання важливе для уряду, для парламенту, для наших громадян. Я прошу приготуватись до голосування і взяти участь у голосуванні.
Колеги, я прошу зайняті робочі місця. Віктор! Я прошу змобілізуватися і підтримати включення у порядок денний сесії проект закону 7258. Це той, на який ми вчора наполягали на Погоджувальній раді. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, включення у порядок денний сесії, не сьогодні, просто включення. Голосуємо, колеги, прошу підтримати.
11:55:02
За-246
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
І наступний проект постанови, який є у нас на порядку денному, це є проект Постанови про звільнення Авакова з посади міністра внутрішніх справ України (5041).
Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Артур! Прошу голосувати. Прошу підтримати за скорочену процедуру.
Я вже продовжив на 15 хвилин, колеги.
11:55:36
За-167
Рішення не прийнято.
І я запрошую до доповіді від авторського колективу Немировського. І приготуватися голова комітету Кожем'якін.
11:55:58
НЕМИРОВСЬКИЙ А.В.
Шановні колеги, у Верховній Раді зареєстрована Постанова про звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Прошу визначитися своїм голосуванням з приводу усіх питань, які заявлені в даній постанові. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
До співдоповіді запрошується голова комітету Кожем'якін Андрій Анатолійович. Будь ласка,
11:56:21
КОЖЕМ’ЯКІН А.А.
Шановні колеги, Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто на своєму засіданні ще в березні 2017 року проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Авакова з посади... Арсена Борисовича з посади міністра внутрішніх справ України (номер 5041), зареєстрований ще в 2016 році. Тоді необхідність звільнення з посади міністра автори пояснювали наступними, наступною мотивацією. Перше. Органи внутрішніх справ України під керівництвом Авакова продемонстрували неспроможність забезпечення безпеки громадян. І друге. Це показники рівня злочинності по найбільш поширеним злочинам зросли до 30 відсотків.
Під час обговорення проект постанови членами комітету було зазначено, що в Конституції України закріплено різні підстави припинення повноважень членів Кабінету Міністрів, але усі вони пов'язані з процедурою відставки. Водночас, відповідно до статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів" член Кабміну може бути звільнений з посади України, перше, шляхом прийняття відставки члена Кабміну за поданою ним заявою – раз, за поданням Прем'єр-міністра України і за власною ініціативою.
З урахуванням цього комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України на пленарному засіданні визначитись шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення проекту Постанови Верховної Ради № 5041 у зв'язку із тим, що сьогодні немає чіткого визначення ні в одному законодавчому акті України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу провести запис: два – за, два – проти. Перепрошую, я подивлюсь…
Крулько Іван Іванович, будь ласка.
11:58:38
КРУЛЬКО І.І.
Іван Крулько, фракція "Батьківщина".
Шановні колеги народні депутати, але, найголовніше, шановні українці! Що зараз відбувається в сесійній залі? Група депутатів, які представляють президентську фракцію БПП, подали проект постанови про звільнення міністра цього ж уряду, за якого вони недавно голосували, пана Авакова, який представляє фракцію "Народного фронту". Що відбувається насправді? Відбуваються розборки, причому розборки персональні. Не йде мова про очищення країни, не йде мова про те, щоб країна ставала демократичною. Не йде мова про те, що в нас, дійсно, буде закон один для всіх і правоохоронні органи будуть виконувати якісно свою роботу. Мова йде про персональні міжфракційні розборки двох фракцій, які називають себе коаліцією, якої насправді не існує ні фактично, ні юридично.
Ми, фракція, "Батьківщина", не збираємося брати участь у тому, щоб підігрувати цим розборкам. Розбирайтеся самі. Ви формували уряд, ви формували коаліцію, ви брали відповідальність на себе – тепер розбирайтеся самі в своїх розборках. А фракція "Батьківщина" вимагає очищення повного влади. Ми вважаємо, що ця влада не здатна реалізовувати ту політику і виконувати ті обіцянки, які брали на себе, коли приходили до влади.
Тому фракція "Батьківщина" вважає, що тільки повне перезавантаження влади може призвести до того, що ситуація в країні буде мінятися. Хочете розборки – робіть їх, але без нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію.
Ляшко Олег Валерійович, голова Радикальної партії Олега Ляшка. Будь ласка.
12:00:29
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія.
Шановні українці! Те, що відбувається зараз в парламенті, це абсолютно далеке від боротьби з корупцією, від відновлення законності, від захисту ваших прав. Більшість людей сьогодні не можуть пройти спокійно по вулиці, тому що їх грабують. Більшість людей сьогодні вночі не може спокійно спати, тому що злодії в масках із зброєю можуть залізти в хату, в квартиру пограбувати і забрати останні гроші. Але парламентська більшість вона не збирається захищати вас, дорогі українці. Вони змагаються за владу, за впливи на правоохоронні органи.
Історія з Аваковим, історія із затриманням його сина, звинувачення проти сина міністра внутрішніх справ – усе це вигадки з однією метою: зняти з посади міністра внутрішніх справ Авакова. Хто це робить? Ініціатора цієї історії ми можемо назвати відкрито. Це Президент України Петро Порошенко. Тому що єдина можливість у Президента Порошенка виграти вибори в 2019 році – це підпорядкувати собі всі силові структури, які будуть покривати фальсифікації, зловживання на виборах, адмінресурс і які покриватимуть злочини для того, щоб Порошенка обрати Президентом. Петро Порошенко може виграти в мене в 2019 році вибори за однієї умови: коли вони будуть сфальсифіковані. Тому він намагається узурпувати вплив на силові. Сьогодні він керує СБУ, Генпрокуратурою, спецслужбами, йому треба вплив на Міністерство внутрішніх справ. Монополія веде до зловживань, тому ми не дамо Президенту Порошенку монополію на силові структури.
Команда Радикальної партії не голосуватиме за відставку Авакова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мудро.
Від "Самопомочі" Данченко Олександр Іванович. (Шум у залі)
Так не кричіть! Візьміть мікрофон і скажіть просто. Соболєв! (Шум у залі)
12:03:05
СОБОЛЄВ Є.В.
"Самопоміч" буде голосувати за цей проект рішення. Я нагадаю, що ми ще в 2015 році запропонували відставку міністра внутрішніх справ, який не зміг подолати корупцію всередині Міністерства внутрішніх справ, чию кадрову службу досі очолюють люди Захарченка, який зі своїм оточенням сам спійманий за руку в ТОП-корупції.
Я хочу сказати, шановним колегам, з "Народного фронту", як і самому Арсену Авакову. Після того, що сталося минулого тижня, в будь-якій європейській країні міністр сам би подав у відставку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" ще не було виступу. Хвилину. Дві хвилин, так? Дві хвилини.
Я бачу, бачу, "Опозиційний блок". Добре. Після того.
Будь ласка, Максим Бурбак.
12:04:07
БУРБАК М.Ю.
Шановні колеги, давайте стишим емоції і об'єктивно оцінимо діяльність Арсена Авакова на посту міністра МВС.
В 2014 році більшість з вас була в цьому залі, коли Арсен Аваков став міністром міліції, яку ненавиділа вся країна, а їх співробітників не було ні в селі, ні на вулицях, в нікого вообще не було мотивації виконувати службові обов'язки. Країна зазнала військові агресії, а сепаратисти намагалися розірвати Україну на окремі бандитські князівства. Правоохоронної системи практично не було.
Що зробив Аваков? По-перше, він врятував Харків, друге за величиною в Україні місто від долі так званих "ДНР", "ЛНР". Він прийняв рішення про штурм захопленої будівлі ОДА Харкова і цим зупинив розповсюдження "руської весни" в 14-му році. Може хтось це забув? Так хочу це нагадати.
По-друге. При порожньому бюджеті, розбалансованій економіці разом з командою очолив країну. Аваков організовував добробати, створив Національну гвардію. Ці дві сили захищали Україну від втрати незалежності.
З перших днів на посту міністра він розпочав величезну і системну реформу Міністерства внутрішніх справ. Вперше реформа МВС від самого початку проводилась відкрито та прозоро за участі громадських організацій і після аналізу найуспішного світового досвіду.
Сьогодні під стратегічним керівництвом міністра Авакова успішно функціонують і розвиваються Держприкордонслужба, Державна міграційна служба, Нацгвардія, Державна служба з надзвичайних ситуацій і Національна поліція.
Про успішність реформ говорить і довіра населення. За даними соціології, рівень довіри до Нацгвардії понад 52 відсотка, Служби з надзвичайних ситуацій – 50 відсотків, Нацполіції і патрульної служби – майже 40 відсотків. "Народний фронт" не виключає, що справжні політичні покровителі зараз цих протестних у залі сидять далеко в Кремлі. І ми сьогодні почули, як одна фракція ностальгує, святкуючи 100-річчя революції.
І це ж показово, що один з розробників цієї постанови є політичний клоун, який відпрацьовує подачки, які роздає колишній голова Адміністрації Президента часів Януковича Сергій Льовочкін і вони щиро приправлені психотропними…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.
БУРБАК М.Ю. "Народний фронт" підтримує міністра внутрішніх справ. Це найефективніший, найуспішніший міністр внутрішніх справ в історії України. Наша фракція голосуватиме "проти" цієї постанови! І коварний задум "п'ятої колони Кремля" провалиться в цьому залі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
"Опозиційний блок", дві хвилини. Ігор Шурма, включіть слово Ігорю Шурмі, будь ласка, мікрофон тобто.
12:06:41
ШУРМА І.М.
Ігор Шурма. Шановні громадяни України! Історія вчить одного: революція поїдає своїх дітей. Сьогодні мало розглядати відставку Арсена Авакова. Сьогодні треба говорити про політичну відповідальність тих людей, які взяли на себе закадрову політику.
Що ми сьогодні маємо в уряді? Ми сьогодні маємо не уряд, ми сьогодні маємо недоуряд. Де є Мінагрополітики? Кутовий подав у відставку. Де є Мінінформполітики? Стець подав у відставку. Де є керівник Міністерства охорони здоров'я? Є тимчасово виконуючий обов'язки вже півтора року. Відповідальності – нуль.
Сьогодні є спроба зробити ще один крок до диктатури в Україні, до авторитарної форми влади. І це хочуть зробити ті люди, які мали 300 голосів. Сьогодні ви не перекидайте в бік там "Народного фронту" чи БПП. Всі, хто були в коаліції після Революції Гідності, всі фракції, ви несете політичну відповідальність за той безлад у нашій державі.
"Опозиційний блок" не буде підтримувати точковий розбір ваших внутрішніх протистоянь. У нас є дуже багато претензій до Міністерства внутрішніх справ, але ми говоримо про те, що кредит довіри до цього уряду є вичерпаний. Цей уряд повинен піти у відставку весь. А то залишиться, що у нас один Гройсман при посаді і всі т.в.о. або буде нікому відповідати за їхні міністерства.
Ми виступаємо і ми піднімаємо питання за те, що на сьогоднішній день потрібно розглядати питання недовіри до уряду, а не до когось одного конкретного. І не забувайте, революція поїдає своїх героїв. Ви були героями, і ви самі себе з'їдаєте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Шановні колеги, я хочу сказати, одну хвилину. Тому що три роки тому… Увага, колеги! Говорить Голова Верховної Ради. Три роки тому в цей зал Верховної Ради, власне, я подав за своїм авторством постанову з пропозицією призначити Арсена Авакова міністром внутрішніх справ. І хочу вам нагадати той період. На вулицях Києва не було жодного міліціонера. Жодного! Три роки тому, коли країна стояла на краю прірви, не так багато було тих, хто здатний був взяти на себе відповідальність, хто здатний був взяти на себе відповідальність за те, щоб країну вивести з цієї кризи. І Арсен Аваков був один з тих, хто взяв на себе відповідальність.
І тому я ані на йоту не шкодую, що три роки тому своєю постановою запропонував Арсена Авакова на пост міністра внутрішніх справ. Потім була війна, потім було створення Національної гвардії, потім був захист України від російського агресора, і Арсен Аваков був на передовій разом зі своїми бійцями. Сьогодні і реформована Національна поліція, і реформована Національна гвардія – вони мають бути впевнені і знати, що Арсен Аваков має достатній авторитет і має розуміння в сесійному залі українського парламенту.
І тому я вважаю, голосуючи, ми повинні продемонструвати підтримку міністрові внутрішніх справ, щоб він і надалі міг виконувати свій обов'язок перед українською державою.
Колеги, обговорення завершене. І я ставлю на голосування проект Постанови про звільнення Авакова з посади міністра внутрішніх справ України (№ 5041). Прошу визначатись шляхом голосування. Голосуємо.
12:11:01
За-31
Постанова відхилена, колеги.
У нас ще є 2 хвилини часу, і я даю слово Ірині Геращенко для оголошення повідомлення.
12:11:24
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, як вам відомо, на сьогодні вже більше 40 громадян України є політв'язнями Кремля, 16 утримуються в російських тюрмах, кілька десятків кримських татар. І ми щасливі від того, що завдяки посередницькій ролі Президента Туреччини пана Ердогана, лідерській ролі пана Президента Порошенка було звільнено лідерів кримських татар Умерова і Чийгоза. Але, на жаль, звільнення заручників іде дуже важко.
І сьогодні на першому поверсі Верховної Ради України в кулуарах відкривається виставка, яку організовують самі родини бранців Кремля: "Бранці Кремля або випробування Росією". Я дуже прошу зараз, о 12-й годині 15 хвилин, долучитися всіх вас до відкриття цієї виставки. І також завтра, о 18-й годині в приміщенні "Pizza Veterano" буде відбуватися аукціон на користь родин заручників. Ми маємо в цих родинах дуже багато неповнолітніх дітей, особливо в родинах кримських татар, які потребують особливої уваги і підтримки. І так само, звичайно, мова йде про 152 заручники, які утримуються на окупованих територіях.
Я прошу, я хочу подякувати, до речі, всім народним депутатам, які долучаються до збору коштів на підтримку родин, до збору коштів на адвокатів, до збору коштів на те, щоби купити квитки родинам, які захищають їх в Росії. Сьогодні, до речі, іде у нас суд над викраденим ФСБ студентом Павлом Грибом в Росії. І прошу зараз, у кого є можливість, долучитися і до виставки, і до збору коштів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановні колеги.
Згідно Регламенту, зараз я оголошую перерву на 30 хвилин. Але хочу повідомити, після перерви будуть проекти закону по підтримці українського кінематографа. Вони мають дуже невеличку кількість правок. І тому я прошу, колеги, усіх дисципліновано прибути в зал відразу після завершення перерви. Я прошу всіх максимально дисципліновано прибути в зал, бо обговорення буде нетривким, і ми дуже швидко будемо переходити до прийняття рішення. Зараз оголошую перерву на 30 хвилин, до 12:44. І ще раз наголошую, що необхідно прибути в зал вчасно, о 12:44. До зустрічі, друзі.
(Після перерви)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, вичерпаний. І я переконливо прошу всіх народних депутатів заходити в зал. Прошу і голів фракцій запросити депутатів в зал, і прошу секретаріат Верховної Ради закликати депутатів зайти в зал.
Колеги, прошу всіх заходити в зал, прошу займати робочі місця для продовження нашої роботи. Отже, зараз у нас три законопроекти, які стосуються кінематографії в Україні.
Хочу нагадати, що ми прийняли ряд законопроектів, які зробили законодавство з підтримки українського кінематографу одним з найбільш прогресивних. Для того, щоб ми змогли цей процес завершити, нам необхідно внесення змін до Податкового кодексу, до Митного кодексу і до Бюджетного кодексу. І зараз на нашому розгляді будуть стояти три законопроекти, але вони мають один нюанс: вони мають дуже маленьку кількість правок. Тому дуже швидко завершиться розгляд. Тому я прошу всіх заходити в зал, тому що обговорення буде недовгим.
Отже, колеги, депутати колонами в зал, і ми можемо переходити до розгляду першого законопроекту, який стоїть наступним у порядку денному. це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3238-депутатський). Це є друге читання, воно не потребує окремої процедури. І запрошую до доповіді голову Комітету з питань податкової та митної політики Южаніну Ніну Петрівну.
Будь ласка, Ніна Петрівна.
12:53:27
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, шановний пане головуючий! Нагадаю, що Верховною Радою України було прийнято Закон України від 23.03.2017 року "Про державну підтримку кінематографії в Україні", яким визначено, що держава підтримує кінематографію, створюючи сприятливі умови в сферах податкового, митного, валютного та інших видів регулювання. Саме з цією метою і був підготовлений законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстраційний номер 3238-д). Яким пропонується надати пільги в оподаткуванні в кінематографічній галузі при сплаті податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, по операціям на митній території України та при ввезенні товарів на митну територію України.
При підготовці законопроекту до розгляду в другому читанні до нього надійшло 19 пропозицій народних депутатів, з яких 6 пропозицій враховано і 13 пропозицій відхилено. Враховані пропозиції стосуються перенесення терміну набрання чинності норм щодо оподаткування податком на прибуток підприємств на 1 січня 2018 року, тобто за результатами уже 2018, а не цього; виключення пільг при оподаткуванні ПДВ-послуг з демонстрування, розповсюдження або публічного сповіщення іноземних фільмів дубльованих, озвучених державною мовою на території України та надання такої пільги тільки для національних фільмів; уточнення редакція визначення суб'єкта кінематографії, який корегує фінансовий результат у разі сплати роялті нерезиденту по авторських правах, які виникли в Україні.
Відхилено пропозиції: щодо зміни назви законопроекту; виключення особливостей визначення бенефіціарного власника для суб'єктів кінематографії при здійсненні ним операцій з дистриб'юторами, що продають авторські права на окремих територіях; щодо розширення переліку суб'єктів та об'єктів при визначенні особливостей бенефіціарного власника для суб'єктів кінематографії при здійсненні ним операцій з дистриб'юторами, що продають авторські права на окремих територіях, щодо виключення пільги при оподаткуванні податком на доходи податком на доходи фізичних осіб та зі сплати ПДВ при ввезені товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності. Я трохи буду говорити, да?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Додайте, будь ласка, ще одну хвилину. Прошу.
ЮЖАНІНА Н.П. Надання пільги з ПДВ при ввезенні товарів тільки для виробництва національних фільмів, а не в цілому для використання в кінематографічної діяльності; виключення окремих кодів УКТ ЗЕД товарів при ввезенні без сплати ПДВ, на які зауважували народні депутати; обмеження трьома роками терміну цільового використання для ввезених без спати ПДВ товарів, тому що їх термін використання значно буде більше, чим три роки. Поправки до визна... Можемо перейти до...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо перейти до поправок.
Переходимо до поправок. І перша ж поправка, перша ж поправка, яка була відхилена, це поправка народного депутата Острікової. Прошу включити їй мікрофон. Будь ласка.
12:56:50
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, дана поправка стосується зміни назви закону. Оскільки він на сьогодні має назву "Про державну підтримку кінематографії в Україні".
Тут багато говорили про підтримку і відродження українського кіно і того, щоб фільми, передачі і так далі знімалися в Україні. Натомість в цьому законі дуже багато норм, які не стосуються виробництва кінопродукції в Україні, а стосуються придбання прав на телепередачі в нерезидентів.
Тому я пропоную ці речі виключити, а назву змінити, щоб це, дійсно, мало підтримку кінематографії в Україні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніна Петрівна, будете коментувати чи ставлю на голосування? Ставлю на голосування.
Отже, я ставлю на голосування поправку народного депутата Острікової. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати.
12:57:56
За-46
Рішення не прийнято.
2-а поправка. Знову ж таки депутат Острікова. Будь ласка, пані Тетяна.
12:58:04
ОСТРІКОВА Т.Г.
Дана поправка стосується того, щоб виключити з законопроекту положення, відповідно до яких у разі, якщо українська компанія придбаває права на телепередачі чи на фільми в нерезидента, то вважається одразу, що нерезидент є бенефіціарним власником таких прав. Фактично це означатиме, що можна в будь-якого нерезидента придбати ці права, перекинути гроші за кордон, і такий нерезидент буде вважатися бенефіціарним власником. Це те, що пропонують зараз узаконити в Податковому кодексі. Цього категорично робити не можна. Якщо маються на увазі дистриб'ютори, то так треба було і записати, що дистриб'ютори прав на передачі і фільми вважаються їх бенефіціарними власниками, а не будь-які нерезиденти, в тому числі з офшорних юрисдикцій. Це категорично треба виключити з Податкового кодексу, те, що зараз пропонується.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування поправку номер 2, народного депутата Тетяни Острікової. Прошу проголосувати. Прошу визначатись.
12:59:16
За-51
Рішення не прийнято.
4-а поправка. Народний депутат Острікова.
12:59:27
ОСТРІКОВА Т.Г.
Не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає.
5-а. Мороко. Не наполягає.
7-а. Яценко. Не наполягає.
10-а. Тетяна, 10-а.
Будь ласка, включіть мікрофон Остріковій.
12:59:50
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, 10 поправка стосується надання пільг і звільнення від оподаткування податком на додану вартість певної імпортної продукції. І я би хотіла звернути вашу увагу на ті коди, які потрапили в цей перелік, яким надається звільнення. Це й апаратура передавальна, це й апаратура радіотелефонна, радіотелеграфна, цифрові камери, записувальні камери і багато інших речей, які взагалі не мають стосунку до кінематографії. І я вважаю, що надання такої необґрунтованої пільги широкому переліку продукції сприятиме тому, що вона завозитиметься до України без сплати податку на додану вартість і не використовуватиметься в подальшому для виробництва українських фільмів. Це імпортна продукція. Я не розумію, для чого надавати пільгу імпортній продукції і зазнавати втрат Державного бюджету України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування поправку № 10 Острікової. Прошу визначатися. Прошу проголосувати.
13:01:12
За-57
Рішення не прийнято.
Будь ласка, Ігорю Гриніву включіть мікрофон. Гринів.
13:01:20
ГРИНІВ І.О.
Добрий день! Пане Голово, вибачте, я вас просив в перерві поправку № 8 і № 9 поставити на підтвердження, тому що ми дбаємо про всіх, а насправді повинні дбати про доступність до кінематографу. І пропоную залишити цю статтю, 8-у і 9-у, в редакції першого читання, а не після поправок, які були зроблені між першим і другим читанням і прийняті комітетом. Тобто пропозиція поставити на підтвердження 8 і 9 статтю, поправки до 8 і 9 статей, і залишити в редакції першого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Будь ласка, Ніна Петрівна, прокоментуйте.
13:02:06
ЮЖАНІНА Н.П.
Шановні колеги, чого стосується сказане зараз шановним колегою. Справа в тому, що ми спочатку хотіли встановити пільгу з податку на додану вартість на операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою. Але під час подання поправок народні депутати виключили іноземні фільми, тобто дубльовані і озвучені державної мовою, стосовно їх розповсюдження на території, ну, в наших залах, кінозалах. Ми врахували цю поправку, тому що в цьому питанні, ну, переговорили і з галуззю, і вони, ну, пішли на поступки з тим, щоби врахувати такі зауваження щодо саме, ну, якраз розповсюдження іноземного фільму, навіть дубльованого на українську мову, не стосується виробництва, національного виробництва. Тому врахували дані поправки.
Прошу врахувати, як є в редакції комітету, оскільки з галуззю всі поправки були…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте.
Колеги, зараз я поставлю на голосування, спочатку 8-му потім 9-ту поправку. Я прошу максимально змобілізуватись. Хочу наголосити, комітет їх підтримав і комітет просить підтримати ці поправки. Підтвердження, це хто підтримує позицію комітету, треба набрати 226.
Отже, колеги, я ставлю на голосування першу поправку 8-у на підтвердження, комітет просить її підтримати. Прошу проголосувати за поправку № 8, на підтвердження. Прошу голосувати. Комітет просить підтримати.
13:04:07
За-94
Рішення не прийнято.
9 поправка на підтвердження. Хто підтримує комітет, той голосує "за". Прошу проголосувати підтвердження 9 поправки. Будь ласка.
13:04:35
За-92
Рішення не прийнято.
Наступна. 11-а, Олена Сотник. Будь ласка.
13:04:42
СОТНИК О.С.
Дуже дякую за можливість висловитись. Моя 11 поправка стосується того, що знову ж таки за логікою 8-ї, 9-ї, яку тільки що провалив цей зал, цей закон має стосуватись тільки підтримки національної кінематографії. Те, що я пропоную, я пропоную товари, які стосуються оподаткувань, тобто зменшення оподаткування, звільнення і надання пільг, тільки ті, які використовуються під час виробництва наших національних фільмів. Таким чином, ми їх дійсно підтримаємо.
У всіх інших випадках, як тільки що сталося з поправками 8 і 9, фактично ми підтримуємо за рахунок бюджету, за рахунок платників податків іноземні фільми. В цьому немає жодної логіки і це не є метою даного законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування поправку 11 Олени Сотник. Комітет її відхилив. Тому прошу визначатись.
13:06:03
За-51
Рішення не прийнято.
12-а, Сотник. 13-а. 14-а, ні. Опам'ятайтесь.
15-а, Пинзеник. Є, будь ласка, Віктор Пинзеник.
13:06:23
ПИНЗЕНИК В.М.
Шановні народні депутати! Хочу нагадати всім, що податком на додану вартість оподатковується товар, а не суб'єкт господарювання. Не може один і той же товар одному продаватися з ПДВ, а другому без ПДВ. А саме така норма передбачена чинним проектом закону. Бо це створює нерівні умови для різних суб'єктів і дає можливість для зловживань.
Але дискримінація є ще в одному ракурсі. Справа в тому, що за технологією не можна звільнити український товар від ПДВ. Тим самим ми створюємо переваги для імпортного товару, і ми не даємо можливості інвестиції у відповідні сектори економіки.
Крім того, хочу нагадати, що ранком я чув рішуче засудження деяких офшорних схем. Ця норма, яка є в законі, - це ніщо інше, як запровадження офшорів в Україні, не за кордоном, а в Україні.
Тому прошу проголосувати відповідну правку про вилучення даної норми з проекту закону.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, пояснення голови комітету.
13:07:29
ЮЖАНІНА Н.П.
Хочу заперечити вам повністю з наступних підстав.
По-перше. Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених товарів, яких стосується пільга по ПДВ, визначається Кабінетом Міністрів України. Без цієї пільги ніякого розвитку кінематографії взагалі не може бути. Це головне. Обладнання і все, що їм необхідно для створення українських, національних фільмів.
Друге. Ви сказали, що не можна звільнювати товари, бо інший платник буде завозити зі сплатою податків. Можна, бо нецільове використання прирівнюється до продажу товарів з нарахуванням всіх пільг, які були надані при ввезенні. Це друге.
І третє. Обов'язково ми надаємо ще і пільгу по ПДВ на розповсюдження національних фільмів, що означає якраз баланс між ввезеними і наданими послугами населенню при створенні національних фільмів.
От всі позиції, які ви тільки що назвали. Вони абсолютно не обґрунтовані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але Віктор Пинзеник наполягає на голосуванні. І тому я ставлю на голосування 15 поправку Віктора Пинзеника. Комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.
13:08:55
За-52
Рішення не прийнято.
Колеги, зараз остання поправка. Тому я переконливо прошу зараз голів фракцій запросити депутатів в зал і зайняти робочі місця. Прошу секретаріат повідомити теж, що ми через 2 хвилини перейдемо до прийняття рішення. Я прошу усіх заходити в зал і займати робочі місця.
І зараз 16 поправка. Як і першу, я надаю слово для виступу Тетяні Остріковій, будь ласка.
13:09:22
ОСТРІКОВА Т.Г.
Дякую, шановний пане Голово. "Самопоміч" підтримує те, щоб в Україні вироблялося і збільшувалося виробництво національних фільмів, знімалися в Україні передачі. І ми переконані, що робити це потрібно наданням прямих дотацій з державного бюджету. Не силовиків там збільшувати на десятки мільярдів фінансування, а дати на розвиток українського кіно і українських телепередач.
Що робиться в цьому законопроекті. Власники, будь-які нерезиденти, прирівнюються до бенефіціарних власників, це відкриття офшорних дверей. Надається необґрунтована пільга для імпортної продукції. І я хочу зачитати, наприклад: "Лампи, світильники та освітлювальне обладнання". Тобто на що пільга, для чого лампи потрібні, щоб кіно знімати, ті, які вішаються на стелю? Це відкриття дверей для офшорних схем і відкриття дверей для контрабанди.
Цей законопроект голосувати не можна. І ми закликаємо підтримку українському кіно і українському кіновиробнику передбачити в Державному бюджеті України на 2018 рік прямим фінансуванням. Подавали…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.
13:10:36
ЮЖАНІНА Н.П.
Чергова неправда, яка тільки що пролунала.
По-перше, виписана максимальна кількість знаків в кодах УКТ ЗЕД для того, щоб унеможливити зловживання і ввозились товари тільки ті, які використовуються даною індустрією. Ще раз: перелік цих товарів встановлюється Кабінетом Міністрів. Якщо це просто лампа, яку можна підвісити в житловому будинку, вона не буде ввозитися з наданням пільги. Це, по-перше.
По-друге, щодо надання субсидій галузі. Ми проголосували базовий законопроект. Але їх буде недостатньо для того, щоби запустити розвиток індустрії в цілому, і ми про це говорили на комітеті.
Насправді, зараз законопроект готовий до того, щоби за нього проголосувати, і до того, щоб за ним здійснювати контроль щодо цільового використання. В любому випадку цільове використання, як і національним регулятором буде контролюватися, так і податковим органом. Тому, будь ласка, все, що можна було зробити, все враховано. Ніякої підміни корупції, тим більше якихось…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, обговорення поправок завершено. Дякую, Ніна Петрівна. Через хвилину ми переходимо до прийняття рішення. Я ще раз запрошую всіх в зал, і в нас у засіданні Верховної Ради бере участь Державне агентство з питань кіно, і я надаю йому ще хвилину слово, Іллєнку Пилипу Юрійовичу. Включіть мікрофон. Через хвилину буде прийняття рішення. Прошу займати місця.
Пилип Юрійович, будь ласка, з місця. Включіть мікрофон.
13:12:13
ІЛЛЄНКО П.Ю.
Доброго дня! Я прошу підтримати цей законопроект в редакції, яка запропонована комітетом, оскільки його мета є підтримка не тільки виробництва саме національних фільмів, але і інтеграція України в світовий кінопростір для того, щоб наша країна змогла стати місцем зйомок фільмів іноземними кіновиробниками, йдеться, в першу чергу, про Америку і західну Європу. Дякую. Сподіваюся на вашу підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Таким чином, колеги, ми переходимо до прийняття рішення, я прошу всіх зайняти місця. Ніна Петрівна, ви будете з місця голосувати, так? Будь ласка. Прошу зайняти робочі місця, зайти в зал. Колеги, я переконливо прошу в тому куточку. Іване Крулько, ваша фракція закликає вас вернутись. Прошу, займаємо робочі місця. Отже, Іване, ми будемо зараз, як Діда Мороза, кликати вас всі гуртом. Давайте разом всі.
Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3238, депутатський), комітет пропонує прийняти в другому читанні та в цілому.
Колеги, підтримаємо українське кіно, підтримаємо законопроект, прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Голосуємо. Голосуємо.
13:14:32
За-221
Не встигли, я бачу, що не встигли. Зараз я поставлю на повернення, тільки вас прошу, колеги, ви під час голосування не стійте по куточках, не ведіть дискусії, а вертайтесь на свої робочі місця. Я кілька раз попереджаю через скільки відбудеться голосування, я прошу всіх зайняти робочі місця.
Прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. Будь ласка, змобілізуйтесь, я прошу. Готові, так? Колег, всі зайняли робочі місця? Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону 3238-д про підтримку українського кіно. Прошу проголосувати і прошу повернутись до Закону про підтримку українського кіно. Голосуємо, колеги, прошу підтримати, голосуємо. Прошу голосувати.
13:15:49
За-225
Не встигли. Бачу, бачу, не встигли. Колеги, будь ласка, я ще раз поставлю, але будьте, будь ласка, на місцях. Колеги, будь ласка, Марія, покличте.
Колеги, ми за цей рік змогли зробити рекордну кількість фільмів. Хто не ходив в кінотеатр на "Сторожову заставу", підіть з дітьми і подивіться. Подивіться, які українські фільми сьогодні робить український кінематограф. І в наших руках сьогодні дати поштовх, дати їм підтримку. І я прошу всіх відповідально підійти до цього голосування. Це питання не тільки кіно, це питання розвитку і української ідентичності, і розвитку гуманітарного. Прошу підтримати повернення до проекту Закону 3238. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу голосувати, колеги, дисципліновано і злагоджено, і відповідально голосуємо за повернення.
13:17:15
За-231
Повернулись.
Тепер ставлю на голосування проект Закону 3238 в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Уважно, кожний голос має вагу, прошу підтримати українське кіно, прошу голосувати. Голосуємо, колеги, 3228 в цілому.
13:17:45
За-228
Закон прийнятий.
Наступний проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (3239). Суміжний законопроект, тут всього кілька правок. Я прошу не розходитись, а всім лишатись на своїх місцях, щоб ми потім не змушені були повертатись.
Будь ласка, Ніна Петрівна. Якщо можна, лаконічно.
13:18:08
ЮЖАНІНА Н.П.
Так. Шановні колеги, я не буду вам довго представляти даний законопроект, бо він дуже пов'язаний і стосується тільки звільнення відповідно до Митного кодексу України.
До другого читання надійшло сім пропозицій, всі сім пропозицій відхилено. На своєму засіданні 11 ще липня розглянув цей законопроект комітет і рекомендує Верховній Раді прийняти його в другому читанні та в цілому з урахуванням техніко-економічних правок. Можемо йти по поправках.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Давайте ми динамічно пройдемося по поправках, і я дуже прошу всіх лишатися на робочих місцях.
1-а, Острікова. Не наполягає.
2-а. Не наполягає.
13:18:52
ОСТРІКОВА Т.Г.
Наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 2 поправка, депутат Острікова.
13:18:59
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, я довго не буду займати наш час. Хочу просто щоб ви розуміли, яку продукцію імпортного виробництва ви звільняєте від сплати мита при розмитненні, прикриваючись тим, що начебто це підтримка кінематографії в Україні. Це йдеться про люстри та інші електричні освітлювальні прилади, які підвішуються або закріплюються на стелі чи на стіні, лампи, світильники, освітлювальне обладнання, тобто ось, наприклад, такі речі ви цим законопроектом звільняєте від мита, а попереднім звільнили від ПДВ. Ми – за пільги кінематографії для виробництва національних фільмів в Україні, тут національному виробнику, а не імпортній продукції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування поправку номер 2. Хто підтримує, я прошу голосувати. Комітет її відхилив.
13:20:07
За-98
Рішення не прийнято.
3-я. Не наполягає.
4-а. Наполягає. Пинзеник, будь ласка.
13:20:17
ПИНЗЕНИК В.М.
Шановні депутати, уявіть собі ситуацію, ви перетинаєте митний кордон України, везете певний товар і вас змушують платити податок, мито. Поруч з вами везуть такий самий товар, але інша компанія і вона мита не платить на той самий товар. І це відбувається не тому, що в другій компанії кум, зять чи сват на митниці працює, а тому що таке рішення хоче прийняти талановитий український парламент. Не може бути посуб'єктно звільнення від мита, це неправильно з економічної точки зору. Але я нагадаю, Конституція каже, що не допускається дискримінація суб'єктів господарювання, а це пряма норма дискримінації.
Моя правка стосується наступного. Якщо ви хочете звільняти від мита, то звільняйте від мита всіх, тому що всі суб'єкти мають бути в рівних умовах. Прошу поставити правку на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування правку номер 4 народного депутата Пинзеника. Комітет її відхилив. Хто підтримує, я прошу голосувати.
13:21:33
За-92
Рішення не прийнято.
6-а. Не наполягає.
7-а. Не наполягає.
Колеги, ми пройшли всі правки… 6-а, остання правка, колеги. Через хвилину відбудеться голосування. Я прошу усіх заходити в зал і займати робочі місця. Запросіть усіх в зал.
Остання поправка. Народний депутат Тетяна Острікова. Будь ласка.
13:21:55
ОСТРІКОВА Т.Г.
Шановні колеги, 6 поправка стосується того, щоб це й закон почав діяти - у разі, якщо ви за це проголосуєте, - хоча би з 1 січня 2018 року, як це передбачено чинним Бюджетним кодексом. Якщо ви надаєте пільги, вони не можуть починати діяти посеред року, тому що в Державному бюджеті не передбачено компенсаторів, чим перекрити збитки, які будуть заподіяні Державному бюджету, і фіскальні втрати від надання цих необґрунтованих пільг на імпорт при ПДВ і при миті, розмитненні імпортного обладнання.
Тому я прошу мою правку підтримати. Якщо ви за це вже голосуєте, то щоб хоча би це почало діяти з 1 січня 2018 року у відповідності з Бюджетним кодексом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.
І прошу усіх заходити в зал.
13:22:43
ЮЖАНІНА Н.П.
Хочу розчарувати галузь, бо насправді ці норми почнуть діяти тільки приведення всіх нормативних документів у відповідність Кабінетом Міністрів, а для цього їм надано строк 3 місяці. Тобто таким чином всі ці пільги і почнуть уже діяти, тільки починаючи з січня 2018 року. Якби це ми його в липні розглянули. то була би інша ситуація.
Тому норми насправді дієвими будуть, я так думаю, хоча би, в кращому випадку, з січня 2018 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Таким чином, колеги, ми завершили обговорення. І переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця. Колеги, припиніть дискусії, приготуйтесь до голосування, щоб в нас не було повернень, щоб ми проголосували з першого разу. Отже, готові, так?
І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3239) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Кожен голос має вагу. Голосуємо. Прошу підтримати 3239 в цілому.
13:24:16
За-220
Ну та ж сама історія, колеги. Ну зайдіть, будь ласка, в зал! Ну я ж не буду закликати безконечно. Це ж ми затягуємо розгляд інших законопроектів – стратегічну екологічну оцінку. Будь ласка, зайдіть в зал і займіть робочі місця. Це ж не дитячий садочок.
Будь ласка, займіть робочі місця.
Отже, будь ласка, зайшли депутати в зал, і я ставлю на голосування пропозицію повернутися до проекту Закону про підтримку українського кіно (3239). Прошу проголосувати, колеги, і прошу підтримати українське кіно. Кожен голос має вагу. Я прошу уважно, дисципліновано і відповідально голосувати.
Прошу проголосувати. Прошу підтримати. За повернення 3239. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.
13:25:47
За-223
Три голоси. (Шум у залі) Три голоси!
Я бачу. Я бачу, ви не встигли. Я ще раз поставлю, але, колеги, я прошу усіх зайти в зал (нам бракує три голоси для прийняття рішення) і прошу приготуватися до голосування. Отже, я прошу усіх зайти в зал, прошу не виходити з залу. Прошу приготуватись до голосування і голосувати відповідально.
Готові, колеги? Андрій Іллєнко! На місці, так?
Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію повернутись, 3239. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Кожен голос, дуже уважно. Голосуємо за повернення. Підтримаємо українське кіно. Дивно, що доводиться в залі за таке агітувати. Прошу підтримати українське кіно, проголосувати за повернення. Голосуємо, колеги. Голосуємо.
13:27:09
За-235
І я ставлю проект Закону 3239 в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо. В цілому 3239. Голосуємо, колеги!
13:27:33
За-228
Закон прийнятий.
І останній із цього блоку закон, це проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (№ 3240). Я запрошую до доповіді Іщейкіна Костянтина. Тут теж дуже мало поправок. Прошу лишатись всіх на робочих місцях. Будь ласка.
13:28:01
ІЩЕЙКІН К.Є.
Шановний Андрій Володимирович! Шановні колеги! Відповідно до рішення Верховної Ради Комітет з питань бюджету ще 5 жовтня 16-го року розглянув законопроект 3240, доопрацьований у другому читанні, та рекомендував Верховній Раді України такий проект закону прийняти в цілому як закон в остаточній редакції.
Проте, підготовка комітетом законопроекту до другого читання здійснювалась відповідно до системно пов'язаного з ним законопроекту 3081-д про державну підтримку кінематографії в Україні, який було прийнято Верховною Радою України як закон 22 вересня 2016 року, але щодо якого Президентом України було застосовано право вето для доопрацювання з метою проведення його положень у відповідність з вимогами Конституції України та Бюджетного кодексу України. Відтак, редакція законопроекту 3240 доопрацьований, запропонована Комітетом з питань бюджету за наслідками його розгляду 5 жовтня 2016 року, потребує доопрацювання та узгодження з чинною редакцією Закону про державну підтримку кінематографії в Україні.
Для врегулювання зазначеного Комітет з питань бюджету 21 червня цього року ухвалив наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді проект Закону України за номером 3240 доопрацьований повернути Комітету з питань бюджету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, комітет просить повернути на повторне друге читання. Я думаю, це взагалі є компромісна позиція. Я думаю, що ми її всім залом підтримаємо без дискусій. До речі, всі правки, які були подані, враховані. Тому тут навіть нема чого обговорювати. Треба тільки зібратись і проголосувати.
Я прошу всіх зайняти робочі місця і підтримати позицію комітету. Будь ласка, зайдіть в зал і приготуйтесь до голосування. Комітет просить повернути на повторне друге читання. Я прошу всіх підтримати позицію комітету. Прошу всіх приготуватись до голосування.
І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні 3240 за пропозицію комітету повернути на повторне друге читання. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Підтримаємо, голосуємо. Прошу підтримати. Комітет просить всіх підтримати.
13:30:45
За-224
Два голоси, я бачу. Я бачив, я бачив, як ви працюєте в залі. Це безвідповідально, це не по-європейські, це антиєвропейська поведінка.
Отже, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до 3240. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати позицію комітету. Голосуємо.
13:31:22
За-215
Я не розумію, колеги. Це пропозиція повернутися на повторне друге. Що відбулося в залі? Я прошу зайняти робочі місця і підтримати позицію комітету. Я прошу.
Отже, я ще раз… Ми навіть можемо не повертатися. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію комітету. Колеги, це компромісна позиція, повернути в комітет на повторне друге читання. Я прошу всіх змобілізуватися і підтримати позицію комітету. Готові?
Я ставлю на голосування пропозицію комітету проект Закону (3240) повернути на повторне друге читання. Я прошу всіх підтримати і прошу проголосувати. Підтримайте. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, на повторне друге читання. Голосуємо, прошу підтримати.
13:32:39
За-225
Один голос. Ну як так? Ну як так?
Добре. Колеги, я ставлю на голосування пропозицію проект Закону 3240 повернути на повторне друге читання. Прошу підтримати пропозицію комітету. Прошу голосувати і прошу підтримати пропозицію комітету. Голосуємо, колеги, уважно, кожен голос має значення. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу підтримати.
13:33:20
За-228
Рішення прийнято.
(Шум у залі)
Ні. Я вияснив в Апараті, ми могли не повертатися, ми могли зразу ставити.
Отже, три закони з підтримки кінематографії підтримані. Наступний буде проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (6106). Великої ваги законопроект, який є одним з важливих наших зобов'язань співпраці з Європейським Союзом.
Але перед тим як перейти до нього, я хочу оголосити, що в президію надійшла вимога, я б навіть сказав, вимога від двох фракцій оголосити перерву, але дві фракції готові замінити її на виступ від трибуни, революційний виступ народного депутата Олексія Мушака. І я запрошую його до головної трибуни країни.
Будь ласка, пане Олексію.
13:34:12
МУШАК О.П.
Доброго дня, шановні колеги, шановний головуючий! Сьогодні 7 листопада 2017 року. Рівно 100 років тому більшовики прийшли до влади. Вони назвали це Жовтневою революцією. В країні-агресорі, в Московії, навіть є святкування 100-річчя.
Але насправді, для України це не є 100-річчя Жовтневої революції, це є 100-річчя земельного рабства. Першим рішенням, яке прийняли більшовики, було рішення забрати землю, а не віддати, як хтось вважає. Далі цитата з Декрету про землю, який був прийнятий о 2-й годині ночі, зразу ж після взяття влади. Він звучав так. "Самое справедливое решение земельного вопроса должно быть таково. Частная собственность на землю отменяется. Земля не может быть ни продаваема, ни покупаема, ни сдаваема в аренду…". Насправді, Ленін не говорив українською, на жаль, я хотів би б зрозуміти, що в декреті про Леніна… в декреті Леніна там якраз російська мова.
Так от, 100 років Україна перебуває в земельному рабстві. Почали з того, що забирали землю, потім забирали худобу, хліб, організовували голодомор і переламували хребет української нації. Чому це комуністи робили, зрозуміло – тому що комуністи ненавиділи Україну і ненавиділи її свободу. Але питання, чому вже нова українська влада, в тому числі постмайданна влада, боїться дати економічну земельну свободу українцям. І відповідь, насправді, проста. В цьому залі вже немає Симоненка, в цьому залі вже немає комуністів по факту, але є комуністи по ментальності. Просто раніше нам показували серп і молот, а зараз нам показують косу і вила. Але суті це не міняє. Ці політики бояться економічної свободи українців. Насправді, не треба цього боятися тому що там, де українець має можливість вільно купувати та продавати землю, нічого поганого не відбувається. Навпаки, в Канаді українець є досить таким заможним, поважною людино. В Аргентині, наприклад, нащадок українців Габріель Гробокопатель є найбільш успішним аграрієм. Тому, мені здається, що на 26 році незалежності України ми, нарешті, повинні дати економічну свободу українцеві, ми, нарешті, повинні дати йому, в тому числі земельну свободу. Цього не треба боятися.
І наостанок. Земельний мораторій має бути скасований. Українець повинен отримати земельну свободу, а українська земля – волю. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
І ми переходимо до наступного питання порядку денного, це проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (6106). І я запрошую до доповіді секретаря Комітету з питань екологічної політики Єднака Остапа Володимировича. Будь ласка, пане Остап.
13:37:29
ЄДНАК О.В.
Шановні колеги, шановний пане Голово, шановні народні депутати, на розгляд Верховної Ради України у другому читання вноситься проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (реєстраційний номер 6106).
Законопроект розроблено з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині встановлення сфери застосування та порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки відповідно до підходу, закріпленого у Директиві Європейського парламенту, Ради ЄС від 27 червня 2001 року, а також з метою реалізації положень Протоколу про стратегічну екологічну оцінку та Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Завданням законопроекту є визначення сфери застосування стратегічної екологічної оцінки, встановлення порядку її здійснення, механізму проведення транскордонних консультацій, інформування про прийняте рішення та проведення моніторингу виконання стратегій, планів, загальнодержавних програм, державних цільових програм та програмних документів, включаючи будь-які зміни до них.
Дія цього законопроекту поширюється на документи державного планування, які будуть мати вплив на довкілля та здоров'я населення, і не поширюється на документи державного планування, яке стосується національної безпеки, що важливо, та надзвичайних ситуацій, бюджети, бюджетні програми та фінансові плани, а також програми економічного і соціального розвитку областей, районів та міст, сіл та селищ на короткостроковий період.
При підготовці до другого читання до законопроекту внесено 40 зауважень і пропозицій народних депутатів. 20 пропозицій враховано і 20 відхилено. При доопрацюванні було вдосконалено термінологію, сферу дій законопроекту, уточнення і етапи здійснення стратегічної екологічної оцінки, структура звіту тощо. Комітет пропонує Верховній Раді України проект Закону про стратегічну екологічну оцінку за результатами розгляду прийняти в другому читанні та в цілому як закон.
Шановні колеги, я хочу нагадати, що ми з вами в минулому році вже приймали в цілому цей Закон про стратегічну екологічну оцінку, провівши всі процедури його розгляду. Президент України повернув його в парламент з своїми пропозиціями та зауваженнями, які, власне, впродовж останніх півроку ми врахували разом з Адміністрацією Президента, з експертним середовищем. Тому законопроект є зважений, збалансований, якісно виписаний і надзвичайно важливий для держави. Це є євроінтеграційний законопроект, у нас, на жаль, не багато таких приймається останнім часом, тому дуже важливо не схибити і прийняти його в цілому як закон. Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
13:40:06
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.
Ми переходимо до поправок, колеги, їх не багато, тому я прошу не розходитися.
Народний депутат Левченко, 6 поправка, будь ласка, мікрофон.
13:40:16
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Із змісту запропонованого в законопроекті визначення терміну "замовник" в статті 1 не зовсім зрозуміло, що слід розуміти під терміном "інший, визначений законодавством, замовник документів державного планування". Це створює передумови для включення до кола замовників будь-яких суб'єктів підприємницької діяльності, визначених не тільки на законодавчому, а і на підзаконному рівні. Адже термін "законодавство" у широкому розумінні включає в себе як законодавчі акти, так і підзаконні нормативно-правові акти. З огляду на те я пропоную виключити з цього пункту слова "або інший, визначений законодавством, замовник документів державного планування".
Загалом хотів би сказати, що законопроект попри суттєві позитиви, основний його недолік полягає в дуже низькому рівні конкретизації в багатьох статтях, про які я зараз буду говорити, що дозволяє трактувати законодавство відповідно двояко і створює систему правової невизначеності. На жаль, ці поправки не були враховані комітетом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні за вашу поправку? Будь ласка, голосуємо поправку № 6 народного депутата Левченка.
13:41:37
За-88
Не набрала необхідної підтримки.
Наступна поправка № 8 народного депутата Рябчина. Будь ласка, мікрофон.
13:41:45
РЯБЧИН О.М.
Олексій Рябчин, фракція "Батьківщина", Донеччина. Фракція "Батьківщина" буде підтримувати голосування за цей законопроект, ми є серед співавторів, також подавали правки. Дякуємо за врахування.
І вважаємо, що прийняття цього законопроекту в той час, коли весь світ у місті Бонн зараз займається проблематикою змін клімату, одною з найбільш важливих проблем в екології, в енергетиці, в економіці, мені здається, що Верховна Рада повинна приймати цей законопроект та підтримати тренд на екологізацію нашої державної політики.
І я хочу звернутися до всіх політичних партій, щоб на майбутніх виборах у Верховну Раду, на виборах у громади приділяли набагато більше уваги саме сфері екології, тому що, якщо проаналізувати програми політичних партій, ця сфера, на жаль, або взагалі не представлена, або вона займає там останні місця. Мені здається, тренд на екологізацію, на зелений розвиток повинен бути підтриманий той світовий тренд, який є, і в тому числі в Україні. Закликаємо голосуємо за цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Ми голосуємо вашу 8 поправку чи вона не… Не наполягаєте.
Йдемо далі 10 поправка, народний депутата Левченко. Будь ласка, мікрофон.
13:42:51
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода" 223 округ, місто Київ. Неприйнятим є також положення абзацу четвертого частини другої статті 2 проекту, відповідно до якого його дія, дія цього закону не поширюватиметься на, цитую, "програму економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на короткостровий період". Справа в тому, що саме прийняття та практична реалізація таких документів і може мати негативні наслідки до довкілля, І тому нелогічно, чому дія закону на них не буде розповсюджуватись.
Окрім того, незрозуміло, чому це положення у проекті є постійною нормою, оскільки в пункті 3 розділу VI "Прикінцеві" та "Перехідні положення" проекту передбачено, що абзац четвертий частини другої статті 2 цього закону втрачає чинність з 1 січня 2020 року. Тому прошу виключити із законопроекту цього це нелогічне, на мою думку, абсолютно виключення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, поправку № 10.
13:44:00
За-59
Добре, рухаємося далі. Поправка не підтримана, 59 голосів тільки віддали свої за неї.
Наступна, поправка 15 народного депутата Левченка. Мікрофон, будь ласка.
13:44:13
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Пункт другій частини першої статті 4 не дає чіткого уявлення про склад суб'єктів стратегічної екологічної оцінки. У ньому, зокрема, не враховано, що перелік центральних органів виконавчої влади, які можуть брати участь у різних спосіб у СЕО є значно ширшим, аніж той, що наведений у статті 4 проекту. Зокрема, до таких органів можуть бути віднесені не тільки центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а й усі інші центральні органи виконавчої влади, на які покладено реалізацію державної політики в окремих сферах природокористування, наприклад, Державне агентство лісових ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів, Державна служба України з питань геодезії, картографії, кадастру, Державне агентство рибного господарства, тощо.
Тому я пропоную доповнити цю норму словами: "та інші центральні органи виконавчої влади" для того, щоб можна було більш широку використовувати і повно використовувати норму відповідного закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова... представник комітету профільного пан Остап Єднак хоче прокоментувати цю вашу поправку, шановний Левченко, народний депутат, пане Левченко.
Будь ласка, мікрофон пану Остапу Єднаку.
13:45:26
ЄДНАК О.В.
Шановні колеги, ну, власне, ми визначили чітко, хто є замовники по виконанню стратегічної екологічної оцінки. І ми думаємо, що недоречно буде їх розширювати, згідно інших центральних органів виконавчої влади. Хоча ми розуміємо, що міністерство також, розробляючи підзаконні акти, зможе виписати вичерпний перелік підрядників.
Тому прошу проголо... тим більше, що в розділі... в частині третій цієї статті і четвертій ми пишемо: "органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування", що, в принципі, є і є розширення переліку замовників, виконавців стратегічної екологічної оцінки. Тому відповідно комітет не врахував зауваження народного депутата Левченка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.
Шановні колеги, голосуємо за цю поправку номер 15.
13:46:28
За-44
Наступна поправка 27-а, народного депутата Левченка. А 15-у… Наступна поправка… 15 поправку не підтримали, і за неї проголосували тільки 44 народних депутати. Поправка номер… Зараз, хвилиночку, я шукаю 22 поправку, але, мені здається… 22-а – вона врахована.
Наполягає пан Левченко, що вона не врахована. Будь ласка, мікрофон пану Левченку.
13:46:57
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Дякую. Написано, що вона врахована частково. Насправді вона взагалі не врахована. Мова йде про деталізацію питання слухань, власне кажучи, громадських. Пропозиція законопроекту щодо повідомлення про оприлюднення проекту документу державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку потребує доповнення положеннями, які б забезпечили ефективний механізм повідомлення громадськості про початок громадських слухань, зокрема і шляхом додаткового розміщення інформаційних стендів у громадських місцях: зупинках, інформаційних дошках, дошках оголошень, на будинках тощо, - на території, для якої розробляється містобудівна документація, та на території навколо об'єкта будівництва. Адже наразі повідомлення розміщуються лише в засобах масової інформації, прослідкувати які дуже важко для громадськості. І так громадськість зазвичай довідується про розробку проекту відповідної документації, коли формально громадські слухання вже проведені. Забезпечення реального інформування громадськості сприятиме зменшенню конфліктних ситуацій, адже громадськість, дійсно, буде мати можливість вчасно отримати інформацію про проведення громадських слухань.
Я хотів би тут наголосити, я постійно стикаюся зі схожими питаннями і по діючому містобудівному законодавству, коли нібито у нас є, наприклад, громадські слухання… Прошу дати 10 секунд, будь ласка, головуюча, 10 секунд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу просто… У нас залишилось 25 хвилин, і ще серед них 10 ваших поправок, щоб ми встигли проголосувати.
Голосуємо, шановні колеги, за 22 поправку, народного депутата Левченка. Щоб ми просто встигнули розглянути до перерви законопроект. Колеги, будь ласка, голосуємо.
13:48:33
За-77
77 голосів. Не набирає ваша поправка необхідної кількості.
Наступна 27-а народного депутата Левченка. Будь ласка, мікрофон.
13:48:41
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Дякую. Ну ця поправка стосується іншого. Я не буду зараз наполягати. Враховуючи просто, що не дали можливості завершити по минулій, я хотів би наголосити, що проблема громадських слухань в цьому законопроекті належним чином не опрацьована. Насправді, так як зараз це все прописано, воно все відбувається… буде відбуватися декларативно абсолютно, без жодної реальної можливості впливати громадськості на процес. Так само як ми бачимо в діючому містобудівному законодавстві, коли нібито є громадські слухання про детальні плани територій, а насправді люди про ці слухання дізнаються вже після того, як відповідні міські ради ці ДПТ прийняли. Треба людям реально давати можливість цю інформацію отримати. Не просто десь написати в місцевій газеті, наприклад, в Києві написати десь оголошення в газеті "Хрещатик", що відбуваються слухання, а реально донести це до людей. Тоді це будуть справжні слухання.
І тому, власне кажучи, це була моя попередня поправка. На жаль, вона не пройшла.
На 27-й поправці я не наполягаю, тому що це попередня норма, яка вже була не підтримана залою, так що прошу 28-у поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 28-а поправка. Хвилину пану Левченку дайте мікрофон.
13:49:46
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Знов-таки зазначена пропозиція запроваджує процедуру громадських слухань не лише містобудівної документації, а й окремого об'єкта будівництва, де й виникають основні конфлікти та протистояння громадськості і забудовників.
Я пропоную надати можливість громадськості взяти участь в громадських слуханнях та надати свої пропозиції до проекту окремого об'єкта будівництва ще на стадії його розробки, а не після затвердження. І це сприятиме розробці проектів, які враховують інтереси не лише забудовника, а й місцевих мешканців. Допоможе ще на стадії розробки проекту виявити усі проблемні моменти та дасть можливість їх усунути, а також загалом зменшити напругу в суспільстві стосовно нового будівництва. Тобто пропозиція проста: доповнити відповідні норми законопроекту словами "та проекти окремих об'єктів будівництва (проектна документація)".
Якщо вже є таке поняття, як стратегічна екологічна оцінка, давайте максимально маємо можливість використати це для окремих будівництв для того, щоб захищати інтереси громадськості також в контексті екології. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Голосуємо за 28-у поправку. Колеги, залишилося десять поправок народного депутата Левченка і потім голосування. Цей законопроект належить до виконання Україною частини Угоди про асоціацію нашу, тому я прошу повертатись до сесійної зали, за 10 хвилин голосування.
28-а поправка. Прошу визначатися.
13:51:18
За-64
64 народні депутати підтримали вашу поправку, вона не набирає.
29-а поправка, Левченко. Будь ласка, мікрофон.
13:51:25
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Моя 29 поправка стосується знову-таки питання того, щоби можна було використовувати відповідні норми закону щодо оцінки нових об'єктів будівництва і взагалі містобудівельної діяльності.
Я пропоную доповнити абзац 10 підпункт 5 пункт 4 розділу VI законопроекту після слів "містобудівної" додати слова "та проектної документації". Власне кажучи, це стосується того пункту, який зараз звучить "затвердження містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється". Тобто, щоб не тільки стосувалося це містобудівної документації, а також проектної документації.
Прошу, будь ласка, все ж таки наповнювати законопроекти реальним змістом, а не лише декларативними нормами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 29 поправку, шановні колеги.
13:52:29
За-62
62 голоси, не набирає необхідної підтримки.
Наступна, 30-а поправка народного депутата Левченко. Мікрофон, будь ласка.
13:52:35
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Законопроект цей пропонує таку цікаву річ, що громадські слухання необов'язково проводити при відчуженні земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, питань відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Ця пропозиція є недоцільною абсолютно. Тому що громадські слухання є обов'язковою умовою для досягнення прозорості і законності у питаннях містобудівної діяльності. Тобто у нас громадські слухання і так, на жаль, не часто дають позитивні наслідки, тому що їх реально влада виконавча не дозволяє нормально провести. Тут вони довоіл прописуються доволі бутафорно. А ту ви ще пропонуєте, власне кажучи, під певні категорії справ прибрати громадські слухання як такі. Ну, це абсолютно неприпустимо і це якраз не в'яжеться з логікою про європейськість, так звану європейськість законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 30 поправку, колеги. І ми продовжуємо роботу сесії на 5 хвилин ранкового засідання для того, щоб встигнути розглянути в цілому законопроект. Голосуємо 30 поправку.
13:54:05
За-72
Не підтримана поправка. Наступна 32-а, 33-я. Ви не хочете поєднати, пане Левченко? Ми тільки що 31-у, ми проголосували 31-у. 32-а вже йде, 32-а. 31-у ми вже розглянули і проголосували.
Мікрофон, будь ласка. 32-а.
13:54:13
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Ми працювали по 30 поправці тільки що. А зараз 31-у, прошу, поставте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка, значить, це я наплутала.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так, це ми працювали по 30-й.
Зараз прошу щодо 31-ї. 31-а стосується знову-таки, щоб доповнити питання, яка документація оприлюднюється під час громадських слухань, доповнити не тільки з містобудівної документації, а також проектної документації. Тому що це теж, власне кажучи, дуже важлива складова містобудівної діяльності. І дуже важлива складова якраз захисту довкілля. Прошу голосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємось по 31 поправці.
13:55:12
За-62
Не набирає необхідної кількості голосів, 62.
32 поправка. Левченко.
13:55:16
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Дякую. 32 поправка стосується того ж самого питання. Я, власне кажучи, хотів би використати цей момент, щоб звернути увагу, коли говорять про західноєвропейські норми, я звертаю увагу колег в залі, так, які слухають все-таки, що ми обговорюємо, що в переважній більшості країн Західної Європи питання будівництва нових об'єктів, навіть найменших об'єктів є настільки деталізовано і передано громаді в контексті також, пане Остапе, екологічних норм, екологічних норм, є настільки передано вниз безпосередньо громаді, коли люди можуть зупинити будь-яке будівництво, якщо вони зібрались на слуханнях і вирішили, що вони відповідають потребам відповідного мікрорайону або навіть взагалі із сусідніх будинків, що це варто було переймати в наше законодавство, зокрема, шляхом внесення відповідних питань і в цьому законопроекті.
Ну, ця моя поправка стосується того ж самого питання, стосується опублікування проектної документації і оцінки її на предмет екологічних норм, але, на жаль, я бачу, що ці моменти не підтримуються залом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Коментар представника комітету. Пане Левченко, розходяться депутати, можливо, ми прискоримо процес розгляду для того, щоб все-таки ми над цим багатостраждальним документом не втратили його і проголосували, я вас дуже прошу.
Будь ласка, пане Остапе, слово. І потім, можливо, все-таки пан Левченко скоротить поправки.
13:56:34
ЄДНАК О.В.
Шановні колеги народні депутати, я просто хочу прокоментувати, що сфера регулювання даного закону – це документи державного планування та планування по органах місцевого самоврядування. Проекти по об'єктах будівництва – це сфера регулювання Закону про оцінку впливу на довкілля, яку ми з вами прийняли півроку тому, і в грудні місяці він вступає в силу. І відповідно проекти по конкретних об'єктах будівництва будуть розглядатися через прозору процедуру і громадські слухання, і це вже врегульовано іншим законом. Тому я прошу не вводити в оману зал. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку 32-у на вимогу пана Левченка.
Я вже продовжила.
13:57:27
За-62
62 депутати, не підтримана.
Наступна 35-а. Це майже передостання. 35-а.
Я бачу все. 35-а.
13:57:31
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223 округ місто Київ.
Ну, по-перше, я звернув увагу все ж таки, пане Остапе, що ви самі собі суперечите. Тому що рішення органів місцевого самоврядування і, зокрема, стосуються таких речей, як деталі плану територій, це рішенням органів місцевого самоврядування. І це речі, які регулюють взагалі життя десятки тисяч українців, і вони мають якраз в цей законопроект попадати, а не тільки про той, що ви згадали, та законодавство. Але менше з тим.
Якщо говорити про цю поправку, в абзаці 16 підпункту 5 пункту 4 розділу VI законопроекту доцільні слова "через погоджувальну комісію" замінити на слова "аналіз та розроблення пропозиції з урегулюванням нерозв'язаних спірних питань з метою більш ефективного методу вирішення спірних питань", власне кажучи. Тому що зараз так, як прописано в цьому законопроекті, тут спірні питання, вирішення спірних питань, на жаль, належним чином не врегульовано. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 35 поправку. Визначаємося, прошу.
Колеги, чотири залишилось поправки, просимо повертатися до зали, тому що скоро буде голосування.
13:58:42
За-62
Не набирає необхідної кількості.
36-а.
37-а.
Яка? 39-а, це передостання майже.
39-а, Левченко.
13:58:49
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Так. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.
Власне кажучи, в мене є низка поправок по тим питанням, які ми вже обговорювали, тому я на них не наполягаю, намагаюся знаходити питання, власне кажучи, які ми ще не обговорювали.
39 поправка стосується наступного. Пропозиція абзаців 21-33 підпункту 5 пункту 4 розділу VІ законопроекту доцільно замінити на абзаци, в яких визначити більш детальну інформацію щодо громадських слухань. А саме, що повинно містити повідомлення про громадські слухання, дати їх проведення, місце, час, хто може брати в них участь, оприлюднення розгляду пропозицій громадськості та результати громадських слухань. На жаль, зараз діюча редакція законопроекту робить знову-таки питання розгляду пропозицій громадськості абсолютно декларативними і такими, що не будуть давати можливість громадянам України, які не є у владі будь-якого рівня, належним чином впливати на процес.
Прошу підтримати, будь ласка, поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.
Голосуємо, будь ласка, 39 поправку, шановні колеги.
14:00:03
За-58
Не набирає необхідної кількості.
На останній поправці, 40-й, ви наполягаєте? Будь ласка, мікрофон Левченка.
14:00:10
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.
Я хотів би в кінці зазначити, що на превеликий жаль, попри позитивні норми цього законопроекту, напевно, багато позитивних норм, на жаль, є дуже багато норм щодо правової невизначеності, які не дозволяють належним чином виконувати ті позитивні аспекти законопроекту. На жаль, не врегульовано участь громадськості належним чином, як мало би бути врегульовано. На жаль, сфера дії цього законопроекту не розповсюджується так, як би вона мала розповсюджуватися для максимального захисту довкілля.
Тому попри позитивні речі, ці речі, на жаль, недопрацьовані, до речі, хоча це все було, власне кажучи, повторне друге читання. Шкода, шкода, що належним чином не долучають громадськість до роботи по боротьбі за чисте довкілля. Дякую.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
14:01:05
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, колеги, зараз я поставлю на голосування поправку, але це є остання поправка. Через одну хвилину ми переходимо до прийняття рішення, тому я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця. Це наше зобов'язання співпраці з ЄС і тому я прошу дуже відповідально підійти до голосування за цей закон. Я прошу запросити усіх в зал і голів фракцій, і секретаріат Верховної Ради, і прошу всіх зайняти робочі місця.
Зараз я ставлю на голосування поправку номер 40 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати, комітет її відхилив. Прошу визначатися і прошу займати робочі місця, будь ласка.
14:01:56
За-73
Рішення не прийнято.
Таким чином, колеги, ми завершили обговорення усіх поправок і можемо переходити до прийняття рішення. Будь ласка, заходьте всі в зал і займайте робочі місця, займаємо робочі місця. Будь ласка, ще хвилину міністру з питань екології Семераку. За цю хвилину прошу всіх зайти в зал і запросити всіх в зал, і зайняти робочі місця.
Будь ласка, Семерак одна хвилина.
14:02:27
СЕМЕРАК О.М.
Дякую. Шановний Голово, шановні народні депутати, користуючись нагодою, я хотів подякувати комітету з тісну співпрацю між Верховною Радою, урядом і Адміністрацією Президента в підготовці цього законопроекту. Хотів би наголосити на двох речах.
Перше, що цей законопроект скерований на виконання Угоди про асоціацію, тієї дорожньої карти, яка підтримана всім українським суспільством, щодо адаптації нашого законодавства до європейського.
І друге, що цей законопроект поширює свою дію на документи державного планування, які мають вплив на екологію та здоров'я і життя людини, і не поширюється на державні документи, які стосуються національної безпеки, оборони, боротьби з наслідками аварії чи катастроф і не поширюється на соціально-економічні програми місцевого самоврядування.
Тому дуже прошу підтримати цей законопроект, який розроблений народними депутатами і підтриманий українським урядом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця. І я ставлю на голосування проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (№ 6106) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.
14:04:17
За-197
197.
Колеги, я поставлю на повернення. Будь ласка, зайдіть в зал. Покажіть по фракціям.
Колеги, це буде дуже поганий сигнал для наших західних партнерів. Я дуже вас прошу змобілізуватись, я зараз поставлю на повернення. Займіть робочі місця, не виходьте з залу, колеги, не виходьте. Це буде дуже поганий сигнал, я прошу всіх… Переговоріть зараз.
Колеги, я прошу зараз приготуватись до голосування, я поставлю на повернення. Готові? Я прошу поставити і підтримати пропозицію повернутись до 6106 про стратегічну екологічну оцінку. Прошу підтримати, прошу проголосувати за повернення. Прошу підтримати, колеги, прошу проголосувати. Прошу підтримати.
14:05:53
За-203
Колеги, я… Увага, займіть місця. Я звернусь до тих, хто не голосував.
Увага! На повторне друге ви готові проголосувати? Повторне друге готові. Повторне друге готові? Готові повторне друге?
Колеги, зараз я поставлю повторне друге читання, ми не маємо права його завалити цей законопроект. Я прошу всіх змобілізуватись, я поставлю зараз повторне друге читання. Я прошу всіх зайняти робочі місця і підтримати, колеги. Не ставте під удар авторитет парламенту і нашу співпрацю з ЄС.
Отже, я ставлю наступну пропозицію на голосування. Прошу всіх підтримати. Я ставлю пропозицію проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (6106) на повторне друге читання. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Будь ласка, дисципліновано кожен голос, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, повторне друге читання. Прошу підтримати. Прошу підтримати.
14:07:16
За-211
Колеги, я ще раз поставлю. Я прошу тих, хто… По фракціях включіть.
Колеги, я прошу всіх змобілізуватися, я прошу підтримати повторне друге читання. Обговорення вже завершене, я прошу підтримати, колеги. Я просто прошу підтримати усі фракції, які утримались, займіть місця робочі. Я прошу всіх підтримати. Будь ласка, підтримайте.
Я прошу всіх зайняти робочі місця і підтримати. Я ще раз ставлю пропозицію на голосування… Я скажу групі "Відродження. Антон, я дам вам в іншому аспекті слово для виступу. Підтримайте, колеги, не ганьбіть український парламент. Прошу підтримати, колеги.
Отже, я ставлю пропозицію вона компромісна, я прошу весь зал її підтримати. Проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (6106) на повторне друге читання. Я прошу усіх підтримати, колеги. Я прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, кожен голос, кожен голос має значення, голосуємо. Прошу підтримати.
14:08:41
За-220
Шість голосів. Колеги, не йдіть із залу, будь ласка, займіть місця, не виходіть із залу. Я дуже вас прошу, колеги. Це авторитет і всього парламенту, і кожного депутата.
Я іще раз звертаюсь, я прошу усіх, колеги, 6 голосів і авторитет парламенту, і нашої співпраці з ЄС. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Я прошу кожен голос, колеги. Я прошу зараз зайняти всіх робочі місця. Прошу дуже дисципліновано перейти до голосування.
Ми зараз... Добре. Яценко, 30 секунд, будь ласка. І прошу... тридцять секунд і голосуємо.
Антон Яценко, 30 секунд. Ви підтримуєте...
14:09:22
ЯЦЕНКО А.В.
Шановні колеги, велике прохання все-таки підтримати. Але зараз немає просто фізично людей в залі, от подивіться – пустий зал.
Тому є пропозиція, щоб... пропозиція, щоб перенести це голосування на четвер, це буде правильно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу підтримати, а, вибачте, не давати свої пропозиції.
Прошу, колеги, всіх сконцентруватися, кожен голос, 6 голосів. Я прошу всіх мене почути, кожен голос має значення. Я прошу сконцентруватися.
Я ставлю на голосування проект Закону про стратегічну екологічну оцінку (6106) на повторне друге читання. Я прошу дуже сумлінно кожного проголосувати. Отже, колеги, прошу підтримати, прошу проголосувати. Кожен голос, прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, повторне друге читання 6106. Голосуємо, колеги. Прошу голосувати. Зараз йде голосування, займіть свої місця. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.
14:10:39
За-225
Один голос. Я ще раз поставлю, один голос.
Це безвідповідальність. Колеги, займіть кожен своє робоче місце, не виходьте в залу. Кожен займіть робоче місце. Один голос. Я прошу всіх зайняти робочі місця. Друзі, не виходьте, вже голосування! Будь ласка! Валера, я дуже прошу, одна секунда, один голос! Один голос, я дуже прошу! Я прошу зараз приготуватись. Хлопці, 10 секунд – і ми завершимо.
Я зараз ставлю на голосування проект Закону про стратегічну екологічну оцінку, 6106, на повторне друге читання. Я прошу кожного проголосувати. Я прошу уважно підійти. Допоможіть, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Прошу всіх, кожного проголосувати. Голосуємо! Повторне друге читання 6106. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Кожен голос… Будьте уважними!
14:11:49
За-227
Рішення прийняте.
Це було важко, колеги, але насправді закликання депутатів в зал – це не є правильний підхід до роботи. У нас було важке ранкове засідання, але, разом з тим, воно було успішним. Зараз час, передбачений Регламентом, вичерпується. І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
Хочу повідомити, що після обіду ми перейдемо до дуже важливого закону, це проект про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій безпеки дітей (3579). І я прошу всіх дисципліновано прийти на роботу о 16-й годині. І я сподіваюсь, що після обіду наше засідання буде таким же успішним, як і до обіду. До зустрічі.