Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 11

Опубліковано 22. 09. 2017

ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 вересня 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

10:00:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації. Готові зареєструватись?

Прошу провести реєстрацію.

10:01:19

Зареєстровано 308 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження наших колег: Павла Кишкаря, привітаємо пана Павла (Оплески), Юрія Петровича Савчука, привітаємо пана Юрія (Оплески) і в Рефата Чубарова, привітаємо пана Чубарова з днем народження (Оплески). Вітаємо вас, пане Рефат, від всієї Верховної Ради України.

Сьогодні у нас згідно Регламенту "година запитань до Уряду". Пропонується, щоб в цій годині відбулось представлення бюджету. І, колеги, пропонується виступ Данилюку, міністру фінансів, 10 хвилин. 5 хвилин - першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України Василю Васильовичу Омельченку. І збільшити кількість часу для запитань, 40 хвилин для запитань. Щоб народні депутати могли більше задати запитань.

Є згода? Нема заперечень? Тоді менше виступ, більше запитань даємо. Тоді, колеги, працюємо в межах цієї ж самої години, але збільшуємо кількість запитань до уряду. В залі присутній Кабінет Міністрів України на чолі з Прем'єр-міністром України Володимиром Борисовичем Гройсманом. Прошу привітати. (Оплески)

І я запрошую до виступу міністра фінансів України Олександра Олександровича Данилюка. Будь ласка.

Добре. Просить міністр фінансів 15 хвилин. Я думаю, що не будемо заперечувати, хай буде 15 хвилин.

10:03:18

ДАНИЛЮК О.О.

Вітаю всіх! Шановні народні депутати, шановні присутні, уже другий рік поспіль ми вчасно виносимо на розгляд уряду і парламенту проект державного бюджету. Це не просто, бо ми не тільки хотіли дотриматися всіх законодавчо визначених термінів, але і розробити якісний, ефективний і максимально реалістичний документ, який буде дороговказом розвитку України. Але дотримання термінів – наша принципова позиція, оскільки своєчасне надання бюджету на 2018 рік додає прозорості бюджетному процесу і підвищення рівня довіри, а учасникам процесу – відповідальності за якість прийнятого документу. Це дає всім бажаючим достатньо часу для ознайомлення з документом, в першу чергу вам, шановні народні депутати.

Обговорення й активні дискусії вже розпочато як у комітетах, так і в експертному середовищі. І це є надзвичайно важливо. Ми сподіваємось на конструктивній діалог з членами парламенту.

Сьогодні хочу представити вам ключові параметри держбюджету на 2018 рік, а також розповісти про філософію, що була закладена у цей важливий для країни документ.

Цього року ми зробили ще один важливий крок на шляху прозорого, передбачуваного та ефективного бюджетного процесу. Вперше за всю історію бюджетування ми розпочали реальне запровадження середньострокового бюджетного планування, його ключовим елементом стала Бюджетна резолюція на 3 роки, яка була схвалена влітку цього року. Це революційний крок, адже перехід від однорічної до трьохрічної перспективи бюджетного планування – це системна зміна бюджетної політику, яка забезпечує стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та ефективний розподіл ресурсів. Це послідовна та передбачувана бюджетна політика, яка дозволить забезпечити фінансову стабільність. Це прогнозованість та ефективність державних видатків, що спрямоване на підвищення якості державних послуг. Це посилення бюджетної дисципліни і встановлення чітких правил роботи, яких будуть дотримуватись всі учасники бюджетного процесу заради спільного результату – розвитку країни. Це також контроль та ефективне управління державним боргом. Важливо, що вже з наступного року практика розрахунку бюджету на середньострокову перспективу стане обов'язковою. Тому логічно і закономірно, що проект бюджету на 2018 рік розроблений на основі середньострокової Бюджетної резолюції. Уже другий рік поспіль це не просто бухгалтерський кошторис, а інструмент розвитку і зростання, що закладає фінансування всіх основних реформ та інвестує в майбутні покоління. Цей бюджет є реалістичним, збалансованим, прозорим, розрахованим на перспективу і таким, який містить чіткі пріоритети та дозволяє ефективно використовувати бюджетні кошти.

Давайте зараз поглянемо на стан української економіки.

Нам вдалося повернутися до економічного зростання. За нашими прогнозами, сукупне зростання ВВП за 3 наступні роки збільшується на більш ніж 11 відсотків. Також зменшується інфляція до 5 відсотків. Це результат серйозних структурних реформ, які ми проводили за останні 3 роки, незважаючи на складні зовнішні умови.

Ще одним важливим результатом цих реформ став наш вихід на зовнішні ринки капіталу. Це означає, що інвестори довіряють Україні і готові інвестувати. Операція, яка була здійснена Мінфіном на початку цього тижня, дозволила вперше з 2010 року випустити євробонди, розмістити 3 мільярдів доларів на 15 років. 15 років – це рекордний термін в історії України і це ознака довіри з боку інвесторів. Це результат наших спільних зусиль, і тому я вдячний всім, хто долучився до цього процесу.

Переваги цього кроку отримає не тільки держава, але й приватний бізнес, який тепер зможе простіше та дешевше залучати зовнішнє фінансування для свого розвитку.

Водночас, незважаючи на позитивну динаміку, ми не можемо собі дозволити зупинитись на досягнутому, ми не в тій ситуації, щоб зупинятись, в сучасному глобалізованому світі потрібно постійно рухатись вперед, щоб не втратити позиції в жорсткій конкуренції.

Фінансово-економічна ситуація в країні залишається доволі хиткою. Тому наш обов'язок продовжити впровадження змін для посилення економіки країни, для досягнення кінцевих цілей адже багато наших ініціатив ще не до кінця реалізовані, і головне, для покращення життя наших громадян, бо люди досі не відчули на собі позитивних змін. Саме тому ми продовжуємо фінансувати ті пріоритети, які були визначені урядом минулого року.

Рік тому ми принципово відмовилися від хибної практики розпорошування бюджетних коштів на сотні програм, коли жодна не отримувала належного фінансування, не виконувалася і не приносила користь людям і економіці. Гроші платників податків мають використовуватись ефективно та відповідально. Тож ми визначили конкретні сфери, які отримали пріоритетну увагу та фінансування. Це медицина, освіта, соціальна сфера, оборона, підтримка фермерів, дороги, децентралізація та енергоефективність. Коротко зупинюся на кожному з пріоритетів.

Оборона та безпека. Видатки на оборонну і безпеку в проекті бюджету визначені з урахуванням вимог стратегічних документів на рівні 5 відсотків ВВП, і становлять біля 165 мільярдів гривень. Хочу підкреслити, що, незалежно від розвитку економічної ситуації в країні та ситуації на сході, фінансування розбудови української армії – це першочергове завдання уряду. Тут важливим є не тільки належний рівень її фінансування, а саме реформа армії, яка буде здатна захищати територіальну цілісність, забезпечити безпеку громадян та врятувати життя як цивільних, так і військових, життя яких безцінне.

Дипломатія. Роль дипломатії стає надважливою в умовах гібридного виду агресії та завдань щодо переорієнтації нашої економіки на нові ринки. Тому на наступний рік ми виділяємо майже 4.5 мільярди гривень на підвищення захисту інтересів громадян України закордоном. Кошти підуть на реалізацію евроінтеграційного та євроатлантичного курсів, підвищення позитивного іміджу України, просування національних інтересів України в світі, і захист інтересів і прав українських громадян за кордоном.

Соціальний захист. В проекті бюджету передбачено 123 мільярди гривень на соціальний захист та субсидії, допомогу тим, хто цього дійсно потребує. Ці видатки будуть спрямовані, зокрема, на адресні субсидії, на оплату комунальних послуг. Це біля 55 мільярдів гривень.

Пенсійна реформа. Показники проекту Держбюджету на наступний рік сформовані з урахуванням проведення пенсійної реформи, яку ми закликаємо вас прийняти найближчим часом. Обсяг асигнувань, що спрямовується до Пенсійного фонду, збережено нарівні 2017 року - 141 мільярд гривень.

Заробітна плата і прожитковий мінімум. Розміри прожиткового мінімуму у 2018 році у порівняні з 2017 роком зростуть на 9 відсотків. Передбачено також підняття мінімальної заробітної плати з 1 січня до 3-х тисяч 723 гривень.

На 2018 рік видатки зведеного бюджету на освіту заплановано в розмірі 218 мільярдів, що на 18 відсотків більше, ніж в минулому році. Також в 2018 році планується подальше збільшення заробітної плати вчителям на 25 відсотків на що враховано додатково 6,7 мільярдів гривень – це важливо і має бути невід'ємною частиною реформи освіти. Але ефекту самим лише підняттям зарплати не досягнути, першочерговим є якісне впровадження закону, що був прийнятий в перший пленарний тиждень сесії.

Наука. На підвищення наукового потенціалу ми виділили на 2018 рік майже 8 мільярдів, що на 24 відсотки більше, ніж цього року, ці кошти підуть на підготовку наукових кадрів, зокрема молодих вчених, фундаментальні та прикладні дослідження, розвиток інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності.

Ще один пріоритет бюджету – це культура. Уряд відійшов від залишкового принципу фінансування цієї сфери, ми зробили акцент на зміні механізму фінансування, що дозволить не лише раціонально використовувати бюджетні кошти, а й спрямувати їх на реалізацію найбільш важливіших проектів, зокрема, розвиток національного кінематографу, а також будівництво об'єктів загальнодержавного значення в сфері культури, зокрема, пантеону героїв.

Охорона здоров'я. Видатки на цю сферу збільшуються на 11 відсотків і становлять майже 114 мільярдів гривень. В бюджеті передбачені фінансові ресурси для запровадження медичної реформи, яку ми закликаємо вас остаточно схвалити та відкрити можливості для кардинального підвищення якості медичного обслуговування громадян. Зокрема, з метою проведення медичної реформи, враховано видатки на первинну медичну допомогу в сумі 13 мільярдів гривень, на централізоване придбання медикаментів та медичних виробів близько 6 мільярдів гривень і на створення та фінансування та фінансування Національної служби здоров'я як єдиного національного змовника медичних послуг, передбачено 211 мільйонів гривень.

В 2018 році на підтримку розвитку агропромислового розвитку та фермерства перебачається спрямувати 7,3 мільярди гривень. Кошти планується спрямувати на розвиток фермерських господарств, підтримки сільгоспвиробників та розвиток тваринництва тощо.

Дорожня інфраструктура. У 2018 році на розвиток дорожньої інфраструктури передбачається спрямувати 44 мільярди гривень. Це видатки загального фонду держбюджету та спеціального фонду в межах створеного Державного дорожнього фонду, також очікується залучення коштів міжнародних донорів у розмірі 5,4 мільярди гривень. Ми розглядаємо розвиток мережі доріг як один із найефективніших, найважливіших стимулів розвитку економіки країни. Врешті-решт спільними зусиллями ми запускаємо важливий інструмент енергоефективності, над яким ми працювали два роки. До фонду енергоефективності передбачається спрямувати з державного бюджету 800 мільйонів гривень та додатково отримати 800 мільйонів гривень від міжнародних донорів. Ці кошти дозволять вивести роботу з впровадження заходів з енергоефективності, розпочату в попередні роки, на якісно новий рівень.

Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2018 рік визначено в сумі 521 мільярд гривень, що майже на 10 відсотків більше у порівнянні з 2017 роком. Обсяг державної фінансової підтримки на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку на наступний рік зберігається на рівні 2017 року 10 мільярдів гривень. Водночас, щоб реформи були успішними, виділені на них кошти мають бути ефективно використані та націлені на результат. Тому ми змінюємо фокус бюджетного фінансування від отримання бюджетних установ до фінансування послуг. Якісні державні послуги мають стати основним критерієм оцінки ефективності бюджетних програм. Таким чином, ми вже фінансуємо деякі послуги в системі охорони здоров'я та освіти. Для прикладу, у 2018 році ми будемо продовжувати реалізацію пілотного проекту зі зміни фінансування окремих закладів Національної академії медичних наук, який передбачає перехід від їх кошторисного утримання на оплати послуг з надання медичної допомоги. Пропонується розширити перелік послуг, які будуть оплачуватися з державного бюджету, близько 9 тисяч послуг, на що буде спрямовано 600 мільйонів гривень. Зараз "пілот" просувається повільно, і багато хто звинувачують з в цьому корупцію в системі. Але нам не потрібно шукати винних, а дати можливість працювати прозоро та отримувати гідну зарплату лікарям.

Також в рамках сторіччя Національної академії наук, починаючи з 2018 року, буде запроваджено пілотний проект фінансування науки. Так, пропонуємо перейти від звичайного утримання наукових установ до замовлення державою пріоритетних для суспільства наукових досліджень. На це буде спрямовано 500 мільйонів гривень. Ми виділяємо ці кошти не на оплату комуналки, а на сучасні, важливі для держави наукові дослідження, від яких ми очікуємо чітких результатів. Знову ж таки, це буде непросто, але наука має давати результат.

Незважаючи на складність реалізації цих пілотних проектів, ми будемо продовжувати їх впровадження, бо за цим майбутнє, а для цього необхідно впроваджувати принципово нові підходи.

Принципово важливим елементом стабільності фінансової системи є поступове зниження дефіциту, що дозволить в тому числі зменшити боргове навантаження. В борговій політиці наше завдання - зниження протягом 2018-2020 років рівня державного боргу з 66,8 відсотків до 55 відсотків в 2020 році. Один із шляхів реалізації такої амбітної задачі є поступове зменшення дефіциту державного бюджету до 2 відсотків у 2020 році.

Ми формували бюджет не від видатків та побажань, а від доходів та реальних можливостей. Тому всі видатки підтверджені доходами. В бюджеті 2018 року немає місця…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини додамо міністру? Будь ласка, дві хвилини.

ДАНИЛЮК О.О. Бюджетні доходи відображають те, які надходження реально зможе забезпечити наступного року економіка без підвищення податків. Уряд однозначно проти підвищення податків, бо ми зацікавлені в розвитку сприятливого бізнес-середовища. Звісно, і вам, і моїм колегам в уряді хотілось би фінансувати більше видатків, однак треба виходити з того, що у нас обмежений ресурс, витрачати завжди простіше і приємніше ніж заробляти, особливо, коли заробляють одні, а витрачають інші.

Водночас, щоб люди відчули зміни, а країна успішно розвивалася, необхідно розвивати економіку, і тут все в наших руках. Цього можна досягнути шляхом прозорої приватизації, залучення інвестицій, детінізації, знищення схем та боротьби з корупцією. Деякі кроки в цьому напрямку ми вже зреалізували. Ми запустили автоматичний реєстр відшкодування ПДВ, а також працює автоматична система моніторингу ризиків ПДВ, яка унеможливлює розкрадання бюджету та неправомірне відшкодування ПДВ. Раніше таким чином бюджет втрачав мільярди, ми це припинили. Це певна революція у податковій сфері, і ми не маємо права допустити повернення в минуле. Я звертаюся до всіх депутатів цього не допустити і не підтримувати відповідні ініціативи.

Серед першочергових напрямків у нас є інституційна реформа і масштабна реформа Державної фіскальної служби, яка дозволить повністю перезавантажити систему і підвищити довіру з боку платників податків.

Крім того, ми маємо взяти на себе відповідальність і направити до Верховної Ради урядовий законопроект про Службу фінансових розслідувань. Створення СФР - це уже давно перезріле питання, яке я намагаюся вирішити з першого дня свого призначення, і ми не можемо відкладати це питання ще на місяці. Я буду переконувати вас, шановні депутати, Президента і Прем'єр-міністра підтримати саме законопроект Мінфіну, який був підтриманий також урядом. Я акцентую на цьому увагу, бо всі ці рішення мають вплив на якість бюджету, ефективність використання бюджетних коштів та розвиток економіки в цілому. Це наша спільна відповідальність, ми з вами самі повинні рухати процес та ініціювати позитивні зміни. Бюджет на наступний рік є реалістичним, збалансованим, розрахованим на перспективу. Це бюджет розвитку і зростання, це інвестиція в майбутні покоління. Я дякую команді Мінфіну за якісну і злагоджену роботу. Дякую Прем'єр-міністру та всім членам уряду за активну участь і підтримку та єдність урядової команди, членом якої я пишаюсь бути. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу подякувати Голові Верховної Ради.

Дякую.

П'ять хвилин, Амельченко Василь Васильович, від трибуни, будь ласка. (Шум у залі)

Колеги, як я пропоную, послухайте мене: буквально 2-3 хвилинки, а потім 40 хвилин… (Шум у залі) Я пропоную… Все одно я потім Амельченку маю дати слово. Я пропоную, хай він 3 хвилини виступить, і ми будемо мати 40 хвилин на запитання. (Шум у залі)

А в чому є проблема? Нема! Хай виступить, а потім 40 хвилин на запитання. Скільки вам треба часу на виступ? 3 хвилини. Будь ласка, пану Амельченку 3 хвилини, а потім будемо мати довше на запитання.

Будь ласка, Василь Васильович.

10:22:47

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.

Давайте домовимося, що у вас буде трошки більше часу на підготовку запитань до міністра фінансів.

Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати і шановний Прем'єр-міністре і члени українського уряду! Сьогоднішнє представлення законопроекту про Державний бюджет на 2018 рік відбувається у визначений законодавством термін, який дає можливість нам своєчасно розглянути цей бюджет згідно повної процедури, визначеної Регламентом.

У середу на засіданні Комітету з питань бюджету за участю керівництва Міністерства фінансів було попередньо презентовано основні пріоритети проекту Державного бюджету на 2018 рік та відбулася жвава і професійна розмова.

У процесі обговорення традиційно найбільш вразливим виявилося питання запропонованих у законопроекті показників міжбюджетних відносин. Насамперед, мова йде про пропозицію уряду – я прошу уваги! – щодо безпідставної передачі місцевим бюджетам повноважень на фінансування пільг з оплати житлово-комунальних послуг без джерел компенсації таких коштів та законодавчого унормування права місцевих органів влади впливати на надання вказаних пільг.

Слід нагадати, що за ініціативою уряду з минулого року аналогічним чином передані місцевим бюджетам видатки на пільговий проїзд і це питання до сьогодні залишається дуже вразливим для соціально незахищеного населення.

Багато питань виникло і щодо забезпечення фінансовими ресурсами передачі коледжів та технікумів на місцевий рівень. Також дискусійними були питання щодо обґрунтованості передбачення в загальному фонді державного бюджету значних коштів на дороги окремих територій, при тому, що з 2018 року запроваджується Державний дорожній фонд і мають застосовуватися уніфіковані підходи до розподілу таких коштів. Водночас обговорювалося питання щодо доцільності продовження на наступний рік митного експерименту для розвитку доріг, виходячи з позитивної і дворічної практики цього застосування та накопичених роками проблем у дорожній галузі.

Серед особливостей проекту є передбачення видатків державного бюджету на надання первинної медичної допомоги і відповідне зменшення місцевим бюджетам медичної субвенції порівняно з поточним роком. Наразі такий крок вбачається ризикованим, оскільки ще не прийнято в цілому базовий законопроект щодо медичної реформи і відповідно немає юридичного підґрунтя для її реалізації.

Остаточно рішення Верховної Ради щодо пенсійної реформи також може потребувати уточнення показників проекту державного бюджету. Крім того, виникає питання щодо достатності фінансового забезпечення реалізації у наступному році нещодавно прийнятого...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. ...закону. Крім того, виникає питання щодо достатності фінансового забезпечення реалізації в наступному році нещодавно прийнятого Закону про освіту.

Окремо доцільно відмітити, що дохідна частина проекту державного бюджету сформована з формуванням урядових податкових ініціатив, а саме, щодо індексації ставок окремих податків та наближення акцизу на тютюнові вироби до рівня ЄС. Тому слід звернути увагу, що реалістичність надходжень до бюджету в значній мірі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершіть.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.

Тому слід звернути увагу, що реалістичність надходжень бюджету в значній мірі залежить від прийняття таких законопроектів. Я сподіваюся, що Верховна Рада буде мати можливість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, Данилюк трішки перебрав свій час, тому у нас 35 хвилин на запитання. Колеги, 35 хвилин на запитання від народних депутатів. Я прошу всіх приготуватись до запису, хто хоче задати запитання до уряду. Можемо проводити запис? Всі на місці? Прошу записатися на запитання до уряду, 35 хвилин, будь ласка.

Рибак Іван Петрович, будь ласка.

10:27:55

РИБАК І.П.

Іван Рибак, Чернівецька область, 202 виборчий округ. Я, у мене запитання до міністра інфраструктури. Пане Володимире, скажіть, будь ласка, от у нас в 2008 році на території от Карпатського регіону: Вижницький, Путильський, Старожинецький район Чернівецької області відбулися страшенні повені. Тоді частково відновили дорожню інфраструктуру, але на сьогоднішній день десятки тисяч людей залишаються, як вони її називають, з одною дорогою життя, абсолютно без дорожнього покриття вузенька стежка, яку в будь-який момент просто змити водою під час настання повені.

Чи планується в цьому році в наступному бюджеті 2018 року виділення коштів саме якраз на ліквідацію от наслідків повеней в Західній Україні? Дякую.

10:28:51

ОМЕЛЯН В.В.

Дякую за ваше запитання, вельмишановний народний депутат.

Як ви знаєте, завдяки підтримки парламенту України, пропозиції уряду ми маємо нарешті Дорожній фонд, який в повну силу повинен зафункціонувати з 1 січня 2018 року. І вперше всі регіони України отримають належне фінансування і відповідальність за місцеві обласні дороги. Ми очікуємо, що це буде близько 25, можливо, більше, мільярдів які будуть безпосередньо в підпорядкуванні областей. І тоді вже кожна область зможе самостійно вирішувати, на які саме дороги, в якому саме обсязі виділяти ці кошти і проводити тендерні процедури. Я щиро переконаний, що Карпатський регіон, який був в пріоритеті і минулого, і цього року, буде мати можливість далі розвиватися і дорожня інфраструктура буде покращуватися.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

10:29:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, наступне запитання пан Яценко задає. Просимо мікрофон.

10:29:57

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний уряд! Я хочу звернутися безпосередньо до пана Прем'єр-міністра Володимира Борисовича Гройсмана. Ми утворили ще влітку робочу групу, яка має профінансувати повністю все дитинство, яке сьогодні хворіє, тобто мається на увазі лікування всіх хвороб дітям має забезпечити держава фінансування. На жаль, група працює, але нічого немає. Тому дуже просив би, щоб Прем'єр-міністр особисто провів нараду з цього питання і ми це питання вирішили.

І друге питання, найважливіше. Сьогодні 113 людей,які чекають на лікування за кордоном, не вистачає коштів. Якщо до 2018 року ми це не зробимо, не дамо їм гроші, то вони помруть. Тому велике прохання забезпечити фінансування 300 мільйонів гривень вже в цьому році, щоб ці люди могли жити. Дякую за увагу.

Там особливо діти є, багато дітей. Дуже прошу особисто взяти це питання під контроль Прем'єр-міністра України особисто. Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

10:31:10

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання, шановний народний депутат. Відповідно до бюджету, проекту бюджету, який ми подали до Верховної Ради, ми передбачили 382, по моєму, мільйона на те, щоби лікувати людей за кордоном, це майже вдвічі більше ніж в цьому році. Але під час опрацювання остаточного варіанту документу ми будемо з вами дискутувати, зокрема, і цю тему, і тему, яку ви порушували не один раз: лікування дітей в країні, що є дуже важливим. Тому ми сьогодні в діалозі, цей діалог буде вестись декілька місяців в стінах парламенту. І я глибоко переконаний в тому, що ми знайдемо правильні рішення для того, щоб забезпечити фінансування хворих за кордоном. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Суслова, якій передає слово пан Ткачук.

10:32:02

СУСЛОВА І.М.

Шановний Олександр Олександрович, у мене аналогічне запитання до вас, тільки більш конкретне, з цифрами. В 2017 році на програму лікування дітей, людей за кордоном важкохворих було передбачено 203 мільйони. Згодом додатково бюджетом було внесення змін до бюджету ще 186 мільйонів. Наразі є потреба 336 мільйонів, це 73 людини, які потребують лікування.

Проектом "Державного бюджету на 2018 рік" передбачено більш ніж 380 мільйонів. Але ми бачимо тенденцію і загальну суму, яка потрібна, це більше 700 мільйонів, яку необхідно закласти в проекті бюджету на 2018 рік. Ми просимо врахувати цю пропозицію і не робити з МОЗ і онкохворих людей жебраків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данилюку включіть мікрофон.

10:32:53

ДАНИЛЮК О.О.

Це навіть не питання. Це як коментар, який ми підтримуємо. І звичайно, як ви знаєте, уряд і минулого року значно збільшив фінансування сфери медичної, охорони здоров'я, а також в цьому році фінансування збільшено.

Звичайно, на лікування за кордоном під час підготовки бюджету до другого читання ми будемо шукати додаткові ресурси і можливості того, щоб це профінансувати. Ми розуміємо, це є дуже актуально, і від цього залежить життя людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Остапчук передає мікрофон, право на запитання Антону Кіссе. Прошу.

10:33:31

КІССЕ А.І.

Уважаемый Владимир Борисович! Владимир Борисович, я прошу минутку внимания. Прежде всего, хочу поблагодарить вас и Вице-премьера Кистиона за выделение денег на Тарутинский район по дорожному покрытию, которое связывает Тарутино с Арцизом. Думаю, в ближайшее время и 66 миллионов поступят для того, чтобы связать Арциз, Сарату дорогой "Одесса – Рени".

Но у меня вопрос в следующем. Вы знаете, что к концу года заканчивается эксперимент по выделению денег от таможенных сверхплановых надходжень.

Скажите, пожалуйста, какова позиция, если позиция у вас – поддержать с тем, чтобы в 2018 году этот эксперимент работал. Потому что по его эффективности можно увидеть, не только услышать. Если говорить по Одесской области, только у нас в Одесской области к концу года мы освоим около 3 миллиардов гривен. Это просьба избирателей, руководителей области и народных депутатов.

10:34:41

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Я пам'ятаю 2016 рік, коли в цій залі, бувши кандидатом в Прем'єр-міністри, тоді я сказав і пообіцяв в цій залі, що ми розпочнемо масштабне будівництво доріг в Україні. Фактично, ми це розпочали, і ні в якому разі ми не будемо зупинятися.

І я хочу підкреслити, що, так, з 1 січня 18-го року буде запроваджено дорожній фонд державний як новий інструмент фінансування. Але від того фінансування на дороги тільки збільшиться. Мова йде про те, що в цьому році ми маємо приблизно 30 мільярдів доступного ресурсу на дороги, а в наступному році це буде більше ніж 42 мільярди коштів на дороги.

Ми будемо з вами радитися про те, щоби правильно, системно розподілити ці ресурси, щоби коштів було достатньо або стільки ж, або більше на наступний рік для будівництва відповідних доріг. Дорожній фонд визначить абсолютно чітко джерела, і, повірте мені, завдання стоїть не зменшувати обсяг виконання робіт, а збільшувати. Нам треба пришвидшувати темпи капітального ремонту.

Окрім того, шановні друзі, і це стосується в тому числі і півдня країни. Ми будуємо нову… ми оновлюємо дорогу Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Умань-Одеса-Миколаїв і Херсон. І додатково до цих 42 мільярда ми добавляємо 4 мільярди і саме на те, щоби ця дорога була повністю відремонтована капітально і відновлено. Окрім того, ми передбачаємо ще одну дорогу, це Київ-Харків-Довжанський, це на схід, яка теж була ініційована Президентом для її відновлення. Тобто ми передбачили ще додатково 2 мільярди гривень на таке будівництво. Тобто загальний ресурс буде приблизно 46-48 мільярдів гривень на наступний рік. Це достатньо серйозний інструмент для відновлення українських доріг. І ми будемо продовжувати цю роботу. Про механізми, про справедливість розподілу, це дуже важливо.

А от ви зараз говорите про митний експеримент. І я хочу привернути увагу до одного питання, яке важливе для всієї країни. Ми маємо з вами побороти контрабанду на митниці? Маємо. Я теж з цієї трибуни говорив, що у нас там тіньових коштів на митниці від 25 до 50 мільярдів гривень. Саме в цьому році, шановні друзі, зусиллями ДФС, треба відзначити зусилля керівника ДФС Продана Мирослава Васильовича, нам вдасться мобілізувати від цих платежів плюс додатково 50 мільярдів у бюджет України. Але це все треба зробити системно, тобто нам потрібне нове обладнання на митницях, нам потрібні сканери на митницях і так далі. Так от українська ДФС об'явила тендер на проведення закупівель таких сканерів. Ми маємо зробити рентген на всіх кордонах нашої держави, щоб зрозуміти, які товари, по яким цінам потрапляють в країну. Так вдумайтесь, Антимонопольний комітет вчора або позавчора скасував взагалі цей тендер. Це не можна назвати інше, як злочин проти держави, проти надходжень до державного бюджету, це злочин, який прикриває контрабанду в країні, який не дає нам ефективно боротися.

Я буду розбиратися з Антимонопольним комітетом, і якщо я побачу зговір, про який сьогодні говорить вся країна, що Антимонопольний комітет став другої тендерною палатою в країні, я буду ставити питання про звільнення керівника Антимонопольного комітету і з усіма його там прихлебателями для того, щоб навести лад у закупівлях державних. Ми з вами зробили, ми з вами зробили систему ProZorro дуже якісну, а тепер нам створюють дубль тендерної палати, яка є абсолютним зловживанням і корупцією у нашій країні. Я буду просити публічно вашої підтримки, шановні друзі, і треба побороти це зло раз і назавжди.

Дякую за ваше запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступне запитання від народного депутата Ігоря Гузя. Прошу мікрофон увімкнути.

10:38:43

ГУЗЬ І.В.

Ігор Гузь, 19 виборчий округ.

Володимире Борисовичу, питання до вас. Я не знаю, чи ви бачили американський фільм "День бабака", там головний герой прокидається все у тому самому дні і так підряд. Так само я як депутат шахтарського Нововолинська, що підготовка бюджету, стоїть питання про закриття 10-ї шахти. В цьому бюджеті 10 мільйонів всього-на-всього на наступний рік. Це закрити єдину шахту, яка будується. Міністр Насалик розказує, що немає в країні газоносного вугілля, будемо вести з ПАР, з США і Російської Федерації.

Володимир Борисович, яка принципова позиція уряду з цього питання? Нам потрібна 10-а шахта, 30 мільйонів тонн, чи ми її закриваємо. Дайте відповідь, щоб я знав, що робити. Я сьогодні їду в округ, є два питання або ми ведемо діалог, або жовтень місяць мирний похід, страйк шахтарів до Києва. Дякую.

10:39:50

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую, шановний колего народний депутат. Чесно кажучи, в мене немає часу дивитись кіно. Але я радий тому, що українських фільмів в цьому році стало набагато більше, ніж в минулому, і в тому числі завдячуючи нашій підтримці, для створення українського кінематографу, в тому числі і в цьому бюджеті на 500 мільйонів гривень ми будемо робити таку підтримку. Але якби були ви уважні і дивились засідання уряду, коли ми презентували бюджет, і я сказав там абсолютно чітко, у нас є стратегія затверджена урядом, підготовлена в тому числі профспілками шахтарів, яку треба реалізувати. І насправді, ви тут праві абсолютно, ми вважаємо, що таку дискусію треба провести в стінах українського парламенту для того, щоб визначити скільки коштів на 2018 рік нам треба передбачити для впровадження цієї стратегії, які ми будемо надавати цьому пріоритети. Але я точно можу вам сказати, ми зацікавлені, я це підтверджую, в збільшенні кількості добування українського вугілля, саме українського вугілля, тому що імпортоване вугілля нам порушує баланс міжнародної торгівлі. Ми маємо виробляти в країні вугілля. Але умова є єдина - це надзвичайно серйозна безпека українських шахтарів. Тому тут я на вашій стороні і готовий до пошуку правильних рішень в рамках парламенту для фінансування модернізації вугільної галузі.

Зокрема, хочу сказати, вважаю, що в державному секторі вугільної галузі є теж багато зловживань, і ми маємо там теж навести порядок, порядок, тому що сьогодні з ранку до смерканку працюють українські шахтарі, добувають вугілля - і вони мають право отримати гідну заробітну плату і ефективне управління на рівні шахт, шахтоуправлінь, і взагалі галузі в країні.

Тому саме ця стратегія і дає відповідь на те, якою буде наша вугледобувна галузь в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Долучайтесь, пропонуйте, працюємо. І я підтримаю всі самі ефективні рішення щодо підтримки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Наступне запитання Ігор Шурма передає право задати своєму колезі пану Володимиру Гусаку. Будь ласка.

10:41:57

ГУСАК В.Г.

У мене питання до Прем'єр-міністра, Міністерства інфраструктури та Міністерства економіки стосовно діяльності "Укрзалізниці".

Нещодавно зрештою пішов з посади генерального директора "Укрзалізниці" поляк Войцех Балчун. І це, мабуть, добре, бо Балчун не пов'язував своє життя з Україною. Але ситуація на "Укрзалізниці" дуже важка. Володимир Борисович, 1 червня ви відкрили реконструйовану ділянку Комиш-Зоря, Волноваха-Маріуполь, але відтоді кількість поїздів до Маріуполя не збільшилася, а зменшилася, а нове керівництво "Укрзалізниці" розпочинає свою роботу зі спроб підвищити тарифи на 22,5 відсотки. Навіть Балчун починав з пошуку внутрішніх резервів. За останні кілька років "Укрзалізниця" мала великі підвищення тарифів і додатково отримала понад 20 мільярдів гривень. Зараз щотижня говорять про затримання корупціонерів на Укрзалізниці.

У мене питання. Чи буде покращена якість роботи "Укрзалізниці", подолано корупцію і коли?

10:43:06

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Хочу підкреслити, що наше завдання сьогодні провести в цьому і наступному році корпоратизацію, створити незалежну наглядову раду для покращення якості управління, провести незаангажований конкурс, для того щоб ми залучили незалежний, якісний, професійний менеджмент. Але я згоден з тим, що фактично там десятиріччями "Укрзалізниця" формувалася як закрите товариство, об'єднання корупціонерів. І тому сьогоднішні затримання - вони не сьогодні, вони відбуваються вже останніх як принаймні декілька років. Коли час від часу затримують корупціонерів, які працюють в системі Укрзалізниці.

Укрзалізниця – це сотні тисяч людей, які працюють, в тому числі і управлінці, які є нечистими на руку. Їх треба тільки приводити до відповідальності і садити у в'язницю, з цим я абсолютно згоден.

Що стосується проблем залізниці. Проблеми залізниці виникли не вчора і не позавчора, і говорити, що в цьому винен абсолютно Балчун – це було би абсолютно несправедливо. Я вважаю, що за час його перебування на посаді були і негативні і позитивні тенденції.

Те, що сьогодні відбувається, тимчасовий керівник, виконуючий обов'язки керівника "Укрзалізниці", значить, мова йде про те, щоби зробити тарифи економічно обґрунтованими – це ринок. З іншого боку все те, що може бути направлено на підвищення як ви сказали, це має бути направлено все на спеціальний рахунок, з нього робити оновлення флоту, рухомого складу української залізниці. Я знаю, що сьогодні виробники ведуть серйозну дискусію професійну з керівництвом "Укрзалізниці" і я розраховую на те, що буде знайдений компроміс для того, щоби підтримувати, в тому числі і вітчизняних виробників. Тут я говорю про розумний баланс і розумний баланс інтересів як перевізника так і виробників. Окремо хочу сказати, що на іншу інфраструктуру ми зменшуємо видатки, в тому числі і для галузей, які експортноорієнтовані, з 1 січня 2018 року на 20 відсотків будуть зменшені портові збори в українських портах, тобто, ми працюємо над тим, щоб створити конкурентні умови для нарощування потенціалу нашого внутрішнього виробництва і в тому числі експорту. Ми наведемо порядок в "Укрзалізниці" і зробимо це, в тому числі з українським парламентом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякуємо.

Будь ласка, тепер слово пану Мепарішвілі. Ваше запитання.

10:45:31

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н.

Добрый день.

"Народный фронт". Мепаришвили Хвича Надарович. Передаю слово Максиму Юрьевичу Бурбаку.

10:45:43

БУРБАК М.Ю.

Шановний Володимир Борисович, доброго дня.

Ми ретельно пропрацювали проект Держбюджету на наступний рік і можемо відзначити, що там передбачені всі вимоги, які неодноразово наполягав "Народний фронт". По-перше – це фінансування нашої національної безпеки і оборони на рівні не менше 5 відсотків валового внутрішньо продукту. По-друге – це підтримка диверсифікації постачання енергоносіїв. Третє – це підтримка всіх тих реформ, які ми приймаємо в цьому залі: пенсійна, освітня, реформа охорони здоров'я. Наступне – продовження ремонту доріг.

Хотів би зауважити, Володимир Борисович, те, щоби фінансування національної безпеки і оборони на рівні 5 відсотків валового внутрішнього продукту, що було започатковано урядом Арсенія Яценюка, було профінансовано з загального фонду держбюджету, не спецфондів, щоб ми знали, що ці гроші на нашу армію і нашу оборону…

10:46:45

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую, Максим Юрійович, за ваше запитання. Що стосується безпеки і оборони, ми ретельно працювали над формуванням бюджету і, як ви бачили, з презентації більше 160 мільярдів, 164 мільярди гривень в цьому році буде, в наступному році буде бюджет оборони. Причому вперше ми досягли показника 3 відсотки якраз на українське військо, в тому числі 11 мільярдів плюс на забезпечення для наших українських військових і, головне, що ми передбачаємо ще плюс 6,5 мільярдів, порівняно з цим роком, це на 65 відсотків більше, тобто 16,5 мільярдів на модернізацію озброєння оновлення військової техніки і так далі. Тобто фактично на сьогоднішній день, я по пам'яті пам'ятаю, 164, це все стосується видатків на армію. І саме головне, що ми все передбачили максимальні видатки за рахунок загального фонду державного бюджету.

Чому я так реагую сьогодні на такі происки Антимонопольного комітету і так далі? Колеги, коли ми мобілізуємо все, щоб кожна копійка потрапила на служіння державі і людям, хтось дозволяє собі своїми недолугими рішеннями просто руйнувати системну боротьбу з такими тіньовими потоками і тому я говорю про те, що для нас важливо сьогодні мобілізувати кошти в бюджет. І, до речі, хочу підкреслити, що цей проект бюджету є проектом бюджету, який стимулює економічне зростання. Хоча нам треба буде ще з вами прийняти ряд важливих змін, в тому числі щодо індустріальних парків, в тому числі щодо запровадження інших інструментів, стимулювання виробництва в країні і підтримки експорту, до речі, експорт в Україні зростає. Ми сьогодні вже маємо питому вагу більше 40 відсотків експорту до європейських країн. У нас є два стратегічних завдання, це поглиблення, переробка, тобто створення доданої вартості всередині і, як ви бачили, 2,2 відсотка в цьому місяці, порівняно з минулим, серпень, до липня є промислове виробництво, зокрема, і в тому числі у меблевій сфері. Це означає, що ми маємо серйозний потенціал росту промислового виробництва, нам треба тільки це підсилювати. Акцент 2018 року бюджету – це підтримка, безпрецедентна, підтримка аграрних виробників, причому малих і середніх, що дуже є важливим. Ми будемо запроваджувати з вами реальну підтримку чи не вперше, українського фермерства, ми будемо відновлювати тваринницький комплекс країни. І ви побачите, що ми можемо з вами спільно туди залучити більше 20 мільярдів гривень вже в наступному році. Дякую за ваше запитання.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

10:49:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Замість Пташник - Хлань Сергій. Будь ласка, включіть мікрофон.

10:49:36

ХЛАНЬ С.В.

У мене до Прем'єр-міністра. Шановний Володимир Борисович, перебуваючи на Херсонщині з робочою поїздкою, ми піднімали питання ціни вугілля. Завдяки діям так званих блокадників українці отримали ціну вугілля на рівні 6,5-7 тисяч гривень. На сьогоднішній день половина Херсонської області не має газопостачання, і ви давали термінове розпорядження до міністра соціальної політики щодо перерахунку субсидій. Скажіть, будь ласка, чи вирішено щось в цьому напрямку?

І друге питання, яке піднімалось, так само в Херсонській області це щодо керівництва Державного фіскальної служби. В рейтингу ведення бізнесу Херсонщина зайняла останнє місце і за останній час вже відбулось два корупційні скандали за участю керівників ДФС Херсонської області. І ви чули скарги від підприємців, коли зустрічалися з ними. Скажіть, будь ласка, чи в цьому напрямі щось зроблено?

10:50:42

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую. Можу сказати тільки те, що ми в проекті бюджету на 2018 рік передбачали на тверде-рідке паливо 2,7 мільярди гривень – це якраз ті субсидії для саме таких домогосподарств.

А що стосується ДФС, знаєте, я думаю, що є інформація різна з точки зору утисків бізнесу і так далі, а ви дайте конкретні приклади, де вони були здійснені ці тиски, тому що я сьогодні отримую достатньо позитивні сигнали від бізнесу про те, що робота ДФС вже є ознаки нормальної, цивілізованої взаємодії. Це говорить бізнес, це говорю не я, це говорить Бізнес-омбудсмен, це говорить Асоціації бізнесу як українські так і міжнародні.

Тому, я вважаю, що ДФС зараз як ніколи стає абсолютно цивілізованою структурою. Більше того, я заборонив проведення "маски-шоу". Ви знаєте, що є відповідний мій лист на керівника ДФС і також на керівника МВС, для того щоб, якщо немає ніякої реальної загрози життю і здоров'ю співробітників служб, немає чого туди в масках з автоматами. Це є принципово важливим для мене, і ми будемо з такими випадками боротися. А все інше - це господарська діяльність, в якій треба абсолютно чітко визначатись, чи, можливо, були в бізнесу зловживання, або ні. Я хочу сказати єдине: я завжди буду на стороні легального бізнесу, легального. Крапка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Галасюк Віктор Валерійович.

10:52:12

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, Радикальна партія. У мене питання передусім до міністра фінансів і міністра економіки. Вкотре ми чуємо, що кожен рік ми чуємо, що це бюджет розвитку, тільки щось не бачимо розвитку.

У мене питання, чому закладені такі системні дисбаланси у бік проїдання. Наприклад, на енергомодернізацію, на "теплі" кредити - 800 мільйонів гривень, а на субсидії понад - 50 мільярдів гривень. Це на консервацію існуючої системи, це на проїдання, це просто кошти сировинним олігархам.

Чому на стимулювання експорту, на експортно-кредитну діяльність закладено 200 мільйонів гривень? А ви скажіть, скільки закладено на імпорт закордонних товарів, коли один тільки Київ купує польські товари ………, коли міністр інфраструктури каже, що вживані електрички німецькі - це добре для України. Коли ви припините цю ганебну політику і коли ми розпочнемо по-справжньому розвивати промисловість?

10:53:21

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Дякую за ваше запитання. Але хочу сказати наступне. Наше завдання спільне, щоб ми добилися стійкого економічного зростання. Так от, у наступному році ми передбачаємо, що зростання економіки буде дорівнювати трьом відсоткам. Я згоден з тим, і я про це говорив у минулому своєму виступі, тільки що, про те, що ми маємо локалізувати виробництво. І я хочу підкреслити, що є надзвичайно важливим, наприклад, ми 1 мільярд у наступному році - це один із прикладів, - передбачаємо на те, щоб компенсувати 20 відсотків вартості сільгоспвиробництва, сільгосптехніка, яка виробляється з відповідною локалізацією більше 50 відсотків, а це робочі місця українців, значить, для виробництва української техніки. Це тільки один приклад. Я можу говорити про фермерство, можу говорити про аграрний сектор, можу говорити про інші сфери, де ми сьогодні залучаємо нові інвестиції. Я думаю, що ви будете бачити, що ми будемо заключати мільярдні контракти на такі речі. Більше того, ми сьогодні через систему ProZorro готові абсолютно повністю сприймати саме внутрішнього виробника.

Що стосується субсидій. Значить, субсидія – це підтримка якраз українських громадян з невисокими доходами. І наше завдання сьогодні – боротися за підвищення рівня соціальних стандартів у країні, а це можливо зробити тільки тоді, коли буде зростати економіка.

Тому я закликаю всіх нас вжити необхідних заходів, щоби в наступному році ми пришвидшили економічне зростання, і тут є ряд важливих інструментів, які ми спільно можемо зробити, зокрема, і тих ініціатив, які напрацьовані і вашою фракцією.

Тепер що стосується ЕКА. ЕКА передбачає 200 мільйонів для створення для створення, це не для його діяльності. Тобто ми його утворимо, і ми маємо зробити ТО. Скільки нам потрібно фінансів для того, щоб ця система почала працювати? Це питання підтримки українського експорту, про який я сьогодні сказав, і ми будемо його створювати. Більше того, ми будемо вас залучати персонально до роботи експертно-кредитної агенції, що є дуже важливим.

Тому не треба ставити нам штамп, а треба сказати тільки одне: я не менше, ніж люди, присутні в цій залі, розумію важливість створення національного конкурентного продукту, достатньо інноваційного і конкурентного, і я за те, щоб в Україні створювались високооплачувані робочі місця.

Це шлях, але цей шлях ми маємо пройти з вами разом. І я глибоко переконаний, що за цих два роки до наступних чергових виборів цей парламент ще може зробити стільки багато правильних рішень, що дасть можливість забезпечити незворотність економічного зростання і незворотність підвищення якості життя людей і їхніх соціальних стандартів.

Дякую.

Закликаю працювати разом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Палатний Артур передає слово Білоцерковцю. Включіть мікрофон. Будь ласка, Білоцерковець.

10:56:16

БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ Д.О.

Шановний Володимир Борисович, питання до вас по проекту бюджету на 2018 рік, питання по освітній субвенції.

Якщо брати до уваги, виходячи з освітньої реформи, що планується ріст зарплатні вчителів у рамках 25 відсотків на 2018 рік, але ріст субвенцій в державному бюджеті лише на рівні 16,5 відсотків. Чому так? А якщо брати місто Київ загалом, то є фактичне зменшення субвенції з 3,1 мільярда до 2,7. Скажіть, будь ласка, що має робити місто Київ? Понижати зарплатню вчителів?

Також друге питання по Дорожньому фонду: чому по дорожньому фонду в проекті на бюджет 2018 року нема міста Києва, є всі області, а є така дискримінація, що міста Києва нема? Дякую.

10:57:03

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую. Хочу підкреслити, що питання підвищення заробітної плати українському вчителю є одним з пріоритетів для нашого уряду. В цьому 2017 році ми підвищили заробітну плату на 50 відсотків, ще на 25 відсотків ми плануємо підвищення в 2018 році. Це все повністю, це повністю, це все повністю розраховано і ми маємо необхідних... необхідні розрахунки і фінансування. Ви говорите про загальне збільшення в структурі видатків на освіту, а ми говоримо в частині заробітних плат, тому і цифри можуть різнитися: 25 відсотків і 16 відсотків загального зростання самого бюджету.

Але що стосується, що робити місту Київ? Місто Київ – це наша перлина і наша столиця. Я як Прем'єр-міністр завжди приділяю місту Києву особливу увагу, тому що тут сконцентровано, ну, це наша столиця, да, кожне місто в Україні має відношення до столиці. Тому хочу підкреслити, що фінансова децентралізація дала можливість Києву чи не вперше за історію його, незалежну історію Києва акумулювати мільярди коштів на розвиток Києва, мільярди.

Я можу вам сказати, от у мене є цифра, навіть на сьогодні, на 1.09. таких коштів в різних містах по-різному і областях, от в місті Києві – тільки 11 мільярдів. Тобто мова іде про що? Ми будемо підтримувати Київ і далі. Я вважаю, що в Києві є достатньо фінансових інструментів для того, щоби забезпечити фінансування всіх необхідних статей і, більше того, забезпечити розвиток, але згоден з тим, що треба грошей більше інвестувати, але це час. Тому що є економічне зростання від якого ми продукуємо і фінанси. Дякую за ваше запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рибалка Сергій Вікторович передає слово для виступу Ляшку Олегу Валерійовичу.

10:58:53

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко.

Шановний пане Прем'єр-міністр, ви говорите про те, що ви забезпечите людей субсидіями. Українцям не треба субсидій, українцям треба робота і достойна зарплата, щоб люди отримували таку зарплату, щоб не потребували субсидій. Запропонований вами рівень зарплати мінімальний на наступний рік, – 4 мільйони людей живуть на мінімальну зарплату, – ви пропонуєте 3 700, це абсолютно недостатньо, це не задовольняє елементарні потреби людей.

Тому ми вимагаємо встановлення мінімальної зарплати 5 тисяч гривень на місяць для того, щоб у людей була нормальна пенсія. (Оплески) Тому що від підвищення пенсійного віку, від підвищення страхового стажу пенсія не підніметься. Запорука високої пенсії – це висока зарплата.

І нарешті, пане Прем’єр-міністр, ми з вами опоненти, тому що ви говорите: "Стійке економічне зростання". Стійке економічне зростання країни можливе за однієї умови: розвиток, модернізація і підтримка національного виробництва, а не імпорту. Геть імпорт з України!

11:00:05

ГРОЙСМАН В.Б.

Шановний Олег Валерійович, по-перше, хочу сказати, я не думаю, що в підвищенні соціальних стандартів людей ми з вами опоненти. Я думаю, що ми тут з вами однодумці. І я глибоко переконаний у тому, що ті кроки, які робить сьогодні уряд, незалежно від того, чи ви в опозиції, чи ви у владі, оцінити зростання вдвічі мінімальної заробітної плати в минулому році, що стало можливим завдячуючи прийняттю рішень в цьому парламенті, зокрема і вашої фракції, – це правда. Це дало можливість нам зростати, і ми зробили заробітну плату 3 тисячі 200 в країні мінімальною. Але ми відкрили ще одну важливу можливість, і ми про неї просто тоді не говорили. Ми відкрили шлях до підвищення пенсій українським громадянам.

І коли я чую, шановні колеги, коли говорять про те, що в пенсійній системі можна і зараз підвищити пенсії, ви знаєте, так можуть говорити або ті, хто нічого не розуміється, або ті, хто просто спеціально грають на болі українських громадян і пенсіонерів. У нас сьогодні пенсійна система є дотаційною, і її на сьогоднішній день дефіцит дорівнює 141 мільярд. Якщо сьогодні зробити хоть будь-який крок без системної побудови справедливої пенсійної системи для підвищення, цей дефіцит буде 200 мільярдів або 250. Це катастрофа, це абсолютна непрофесійність, і цього робити не можна. Натомість те, що уряд запропонував пенсійну реформу, ця реформа є комплексною, системною. Я наголошую на тому, саме приведе до збільшення пенсійних виплат, пенсій, збільшення розміру пенсій для українських пенсіонерів. Я наголошую, що з 12 мільйонів, тільки на першому етапі, 9 мільйонів українських пенсіонерів вже в жовтні… Друзі, і нам потрібно буде 3-го числа проголосувати про це, бо ми не встигнемо нарахувати пенсії, якщо ви не проголосуєте. Я хочу сьогодні подякувати 219 народних депутатів України. "Блок Петра Порошенка", друзі, щиро вам дяку. "Народний фронт", Максим Юрійович, колеги з "Народного фронту", дуже вам дякую. (Оплески) Олег Валерійович, вам дякую за те, що ви вчора проявили державницьку вкотре позицію і підтримали розгляд цього питання. Окремим народним депутатам. Шановні друзі, кожного. Я вважаю, що після голосування за цю важливу реформу, яку люди очікують. кожний український пенсіонер має знати, хто персонально підтримав саме це безпрецедентне зростання українських пенсій.

Тому, шановні друзі, ми маємо бути об'єднані і боротися за підвищення соціальних стандартів для українських громадян, це наш з вами обов'язок і це, якщо хочете, це наш моральний обов'язок перед кожним українським громадянином.

І те, що ви сказали про субсидії. Субсидії - це тимчасовий захід захистити українських громадян. Ми маємо боротися за підвищення їхніх доходів, а не за підвищення їхніх субсидій. І ми над цим сьогодні працюємо.

І, до речі, хотів би підкреслити, що Державний фонд з енергоефективності, який ми утворили спільно з вами в цьому залі, буде працювати з наступного року. І ми акумулюємо туди, в тому числі за підтримки наших європейських партнерів, увага, 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Це тільки початок системної платформи для впровадження якісної енергоефективності в нашій країні. Я хотів би, щоби ви це зауважили. Це тільки початок. Тільки ми будемо нарощувати ресурси для того, щоби Україна стала енергоефективною, люди отримали тепло і затишок у своїх оселях і притому вони зробили помірну плату за ці послуги. Це наша ціль. Але за один місяць ми не можемо це з вами зробити, жоден закон цього не може зробити за один місяць. Це шлях, але ми стали з вами на цей шлях і ми маємо цей шлях пройти. Я глибоко переконаний у тому, що ми будем разом і об'єднані, ми покажемо успіх, успіх, який відчують всі громадяни України. Дякую за ваше запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, у нас залишилось буквально менше 5 хвилин. Я думаю, ми зможемо максимум два, максимум три запитання. Але я дуже прошу лаконічними. Давайте, зараз хто тут є? Барна, зараз дам. Бєлькова, "БПП". Костенко. Троє людей, дуже короткі запитання і на тому будемо завершувати. У нас сьогодні ще є розгляд поправок. Будь ласка, Барна.

11:04:28

БАРНА О.С.

Дякую. Доброго дня! У своїй діяльності чи бездіяльності Голова Антимонопольного комітету очолив фактично монополістів України. Але інше є питання від виборців. Якщо наймаються приватні колектори для дебошу з вибивання боргів у людей, то навіщо тоді видаються премії державним судовим виконавцям і навіщо виконавча служба взагалі?

І друге питання. Я звертаюсь до Володимира Борисовича. Врегулювати діяльність Національного банку щодо встановлення банками України розмірів мінімальних послуг. Тому що виходить, що за послугу банку 5 гривень люди проводять платежі тільки 2 гривні. Або за плату 1 євро на кордоні "Укрсіббанком" за транспорті послуги по транзиту банк бере послугу теж 1 євро або 30 гривень. Дякую.

11:05:39

ГРОЙСМАН В.Б.

Врахуємо цю інформацію обов'язково, да. Я тільки хотів сказати, тут було сказано про електрички. Ми зараз працюємо над тим, щоб створити умови для замовлень саме з локалізації в Україні рухомого складу "Укрзалізниці" як вантажних вагонів, це 100 відсотків локалізації в Україні, так і пасажирського рухомого складу.

Ми над цим працюємо в тому числі в кооперації з міжнародними виробниками. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бєлькова. І прошу лаконічно.

11:06:11

БЄЛЬКОВА О.В.

Дуже дякую. Шановний пане Прем'єр, шановний пане міністр фінансів, почну з подяки. Дякую за те, що відобразили в проекті бюджету розділення ренти на місця в частині газовидобутку. Це дуже важливо для всіх регіонів. І я дуже шкодую, що сьогодні в Полтавській області місцеві політикани фактично блокують видачу і державним, і приватним компаніям і тим самим лишають своїх людей, громадян, мільйонів гривень, які б вони могли отримати в 2018 році.

Разом з тим я би хотіла знати, які плани уряду щодо впровадження стимулюючої ставки ренти по газовидобутку на 2018 рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

11:06:58

ДАНИЛЮК О.О.

Дякую. Стосовно планів щодо стимулювання видобутку газу. Як вже казав Прем'єр-міністр і дав нам доручення, ми зараз опрацьовуємо механізм стимулювання видобутку з нових свердловин. Я думаю, що ми будемо готові вже до… коли будуть розглядатися зміни до другого читання, у нас уже буде позиція, я сподіваюся, зможемо інтегрувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І останнє запитання. Костенко Павло Петрович, передає Роману Семенусі.

Останнє запитання і переходимо до правок, колеги, автори правок, я попереджаю.

11:07:35

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".

У мене запитання в контексті бюджету до міністра фінансів.

Пане міністр, перше, щодо боргової політики. На 2019 рік припадає рекордна сума повернення боргів 7,5 мільярдів доларів. Я думаю, що саме сьогодні вже треба про це думати. Ми хочемо почути, за рахунок чого будуть повернуті ці кошти.

Друге. Викликає сумнів в дохідній частині бюджету. Зокрема, щодо приватизації надходжень. Попередні уряди планували з 2014 по 2017 рік суму від надходжень близько 17 мільярдів гривень. Навіть близько жодна з цих цифр не була виконана. Але на 2018 рік ви вже плануєте 22,5 мільярда гривень. Навіть профільний закон ще й досі не прийнятий. За рахунок чого буде виконана ця цифра?

Наступне. Виникає сумнів надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Адже ви пропонуєте підняти справедливо мінімальну заробітну плату на 16 відсотків, доходи від ПДФО на 17 відсотків. Але навіть факт надходжень в поточному році перевищує. Що це означає – неправильний розрахунок чи ми не плануємо створювати робочі місця в наступному році? Дякую.

11:08:44

ДАНИЛЮК О.О.

Дякую за запитання. Стосовно боргової політики і піків виплат в 2019-2020 році, ви нам пропонуєте про це думати. Ми про це думаємо вже не перший рік, насправді, і приймаємо рішення для того, щоб зменшити це навантаження.

І ще раз хочу привернути вашу увагу. На початку цього тижня ми розмістили на 3 мільярди доларів єврооблігацій терміном 15 років. Значна сума з цих 3 мільярдів іде на те, щоб згладити виплати у 19-му, 20-му роках. 1,6 мільярдів доларів ідуть саме на це: це зменшує навантаження, зменшує не тільки витрати бюджету по боргу, це також зменшує ризики фінансової системи, це вплине позитивно на наші рейтинги і зменшить також вартість запозичення для приватного бізнесу. Це по-перше.

По-друге, ми скорочуємо дефіцит. Це вивільняє ресурс для зменшення боргового навантаження. Це ще один механізм. І також за рахунок зростання економіки, до 20-го року економіка буде зростати біля 4 відсотків, це передбачено в Бюджетній резолюції.

Стосовно приватизації. Вибачте, але на наступний рік у нас також заложена медична, пенсійна реформа, які ще не проголосовані, але ці реформи важливі для країни. Так само важливою є і приватизація, без приватизації економіка зростати не буде. Тому закон, який зараз є в парламенті щодо спрощення умови приватизації, є важливим, і який забезпечить необхідні надходження у наступному. Дякую.

11:10:45

ГРОЙСМАН В.Б.

Я тільки можу додати одну річ, ви сказали про приватизацію. Шановні друзі, я розглядаю приватизацію не тільки як доходи до державного бюджету, а ми новий Закон про приватизацію внесли, він є абсолютно якісним, європейським, прозорим законом, який забезпечить якісну приватизацію і конкурентну в країні ринкову. Так от це дуже міцний буде антикорупційний крок, це дуже міцний буде економічний крок, тому що через інвестиції і економічне зростання ми може позбутися цих клятих боргів, які лежать тягарем на нашій країні, тільки через економічне зростання. І нам важливо, щоб ми з вами проголосували у цій залі в цьому році цей закон, що дасть можливість залучити весь світ інвестувати в Україну, в нові робочі місця. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, будь ласка, заключне слово - Володимир Борисович Гройсман, Прем'єр-міністр. І ми будемо завершувати. Будь ласка.

11:11:32

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую, Вельмишановний пане Голово Верховної Ради України. Я, до речі, ще одну річ згадав, у нас же є Комітет промисловості, який працює над відновленням української промисловості і підтримці. Так, вот, в комітеті є сьогодні інформація про заблоковані по тій же самій причині Антимонопольним комітетом, заблоковані на десятки мільярдів тендери для виробництва української конкурентної продукції, друзі. Я вважаю, що це теж диверсія по відношенню до економічного росту і нових робочих місць в країні. Ми з цим будемо боротись з вами і, я переконаний переможемо.

Шановні колеги, хочу вам подякувати за сьогоднішню дискусію щодо бюджету. Ми внесли в абсолютно визначені законом терміни 15 вересня бюджет для відкритої, професійної і якісної дискусії. Ми маємо з вами абсолютно публічно, відкрито провести декілька місяців в роботі і дискусіях з експертним середовищем для того, щоб вийти на якісний документ економічного зростання 2018 року. Цей бюджет є дуже пріоритезований і ми про це говорили сьогодні. Це і безпека, і оборона, це і освіта, і охорона здоров'я, і соціальний захист, і модернізація, і капітальний ремонт української інфраструктури, багато інших речей, які впливають на якість життя українських громадян. Я закликаю всіх нас бути відповідальними в цьому процесі і максимально швидко і якісно провести ці дискусії.

Окремо ще раз хочу підтвердити, шановні друзі, абсолютно важливим є те, щоб ми з вами на наступному пленарному тижні не пізніше наступного вівторка пленарного зробили все для того, щоб розглянути і схвалити пенсійну реформу України. Це дасть можливість нам ще, хоча і в останні дні, але встигнути в жовтні підняти українцям пенсії. Ми це зробимо, зробить це Міністерство соцполітики і Пенсійний фонд. Ми будемо працювати 24 години на добу, щоб кожен український пенсіонер із 9 мільйонів отримав перерахунок і підвищення пенсій. Я от дуже розраховую, що в наступний вівторок у нас буде максимальна явка, максимальна згуртованість, і ми це рішення приймемо.

Ну і також бажаю всім нам, шановні друзі, використовуючи процедури, які передбачені Регламентом, не затягувати штучно розгляд судової реформи. Тому що затягування штучно судової реформи призводить відтермінування проведення самої пенсійної реформи. А ті, хто сьогодні пенсійну реформу критикують, я прошу всіх почекати. Друзі, в жовтні місяці, коли ми почнемо її впроваджувати, всім тим, хто її критикує, буде соромно дивитися в очі своїм виборцям, буде соромно дивитися в очі українським пенсіонерам. А всім, хто об'єднаний, я думаю, нам буде чим пишатися.

Дякую, шановні друзі, і бажаю нам якісної і плідної співпраці. Дякую за цю дискусію. І уряд завжди відкритий до професійного, якісного діалогу з народними депутатами України.

Дякую, шановний пан Голово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо уряду і Прем'єр-міністру за представлення проекту Закону України про Державний бюджет, і відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України Державний бюджет переходить на майданчик комітету.

Я сподіваюся, що ми зможемо пройти всі необхідні процедури по бюджету, як і минулого року, згідно передбаченого закону терміном. І бажаю плідної роботи над Державним бюджетом України на 2018 рік.

Колеги, тепер прошу послухати наш на сьогодні план. Ми будемо мати годину виступів від депутатів, але депутатські запити я пропоную зачитувати з 12:30 до 13:00, а не зараз. А зараз, щоб ви використали цю годину для продовження нашої роботи по законопроекту про зміни до кодексів. Але перед тим, як перейти до правок, у мене є заява від двох фракцій на перерву. Це від фракції Радикальної партії і "Самопоміч".

І я надаю слово для виступу, будь ласка, пані Тетяна Острікова. Будь ласка, пані Тетяна. І потім переходимо до розгляду законопроекту.

11:15:57

ОСТРІКОВА Т.Г.

Тетяна Острікова, фракція "Самопоміч.

Шановні колеги, шановні українці. Щойно парламенту суспільству був представлений проект бюджету на 2018 рік, і ми повинні були з вами визначити, чи є він обґрунтований, чи є він реалістичним, чи відповідає він принципам Бюджетного кодексу щодо справедливості, ефективності, публічності і прозорості.

По-перше, у нас є величезне питання по макроекономічних показниках. До бюджету не надані макроекономічні розрахунки, нас просто уряд цим зневажає, коли він нам в "Пояснювальній записці" пише: "подивіться, десь там, в по станові травневій, хоча з травня вже ці всі показники дано змінилися. По-друге, бюджет не відповідає Бюджетному кодексу тому що він порахований на не чинних ще нормах законодавства і бюджетного і податкового. По-третє, уряд мав би нам зараз пояснити девальвацію гривні з 26 до 30,1 гривень за долар – ця цифра викликає питання у парламентарів і викликає паніку у людей. Але ми не можемо це перевірити, тому що уряд не надав нам звіту про виконання бюджету в 2017 році.

Тепер подивимось на доходи. Теза, яка була озвучена тут міністром фінансів про те, що ми не підвищуємо податки, просто не витримує жодної критики тому що в самій "Пояснювальній записці" до Державного бюджету зазначено 6 мільярдів гривень додаткових находжень за рахунок підвищення ставок акцизу через індексацію, 7,3 мільярда гривень на тютюнові вироби через підвищення ставок акцизів саме по приведенню їх до законодавства рівня ЄС, але зарплата в нас лишається українська і не в євро як міністр фінансів подав законопроект про перерахунок акцизів. Те ж саме стосується рентної плати на радіочастотний ресурс – це мобільні оператори перекладуть в тариф. Тому і акцизи і мобільні тарифи одразу вдарять по кишенях населення і це прямо спростовує тезу міністра фінансів про те, що не підвищуються податки.

Зростання мінімальної заробітної плати. Фракція "Самопоміч" це вітає, це дуже добре, але якщо це поєднується зі стимулами для створення нових робочих місць, модернізації, розвитку економіки. А бюджеті ми таких стимулів взагалі не спостерігаємо, але є від цього два наслідки: збільшиться ПДФО сплата для малого і середнього бізнесу податковий тягар і ЄСВ збільшиться для них, в першу чергу, це вдарить по спрощенцям.

Зростання ПДВ на ввезені товари плюс 32 відсотки, вдумайтесь в цю цифру, ця цифра здобудеться не за рахунок боротьби з контрабандою як нам тут розказував Прем'єр-міністр, а за рахунок інфляції та зростання імпорту, а не зростання власного виробництва. Тому як видно, дохідна частина виросте за рахунок інфляції і підвищення податкового навантаження, а не за рахунок розвитку і зростання економіки і жодних стимулів, навіть податку на виведений капітал, який би став тим стимулом розвитку економіки, ми в цьому бюджеті не побачили.

І найголовніше, що я хочу сказати – це про витрати. Нам уряд просто пропонує зараз всліпу поділити гроші людей. Ми взагалі не розуміємо, чому Міністерству внутрішніх справ треба виділити на 12,9 мільярдів гривень більше, ніж було виділено у 2017 році. Що воно таке зробило, як воно служило людям у 2017 році? Чому на 13 мільярдів ми зараз повинні виділити більше і по 1 мільярду Генеральній прокуратурі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

ОСТРІКОВА Т.Г. І 1 мільярду Генеральній прокуратурі і Служби безпеки підвищення, в той час, коли на державні програми по закупівлі ліків підвищення нуль, оце зміст цього бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до проекту закону 6232. Я хочу нагадати, вчора ми завершили на поправці 942. І я прошу автора поправки Долженкова приготуватися, а голову комітету Князевича зайняти свій бойовий пост. Запити в 12.30. Так, запити в 12.30, в 13.30 у нас виступи, все буде згідно передбаченого плану. А зараз ми маємо годину на правки.

Будь ласка, пане Долженков.