ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
19 вересня 2017 року, 16 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:00:43
ГОЛОВУЮЧИЙ. 16:00. Час, відведений для перерви, завершений. Я прошу всіх заходити в зал і приготуватися до реєстрації. Прошу голову комітету зайняти бойовий пост, і пропоную швидше починати, поки не підійшли автори правок. Вони нікуди не йшли, да?
Прошу провести реєстрацію.
16:01:34
Зареєстровано 354 депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
І нагадую, що ми зупинилися на поправці 1111. Автор - Сидорович, він наполягав на виступі.
Олена Сотник буде виступати. Включіть мікрофон, будь ласка.
16:01:53
СОТНИК О.С.
Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ми пропонуємо даною поправкою додати статтю до Господарського процесуального кодексу щодо касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. На превеликий жаль, коли розроблявся цей проект його авторами і втому числі під час розгляду до другого читання в комітеті, чомусь не було надано належної уваги до такої форми розгляду як в письмовому проваджені. Хоча всім відомо, що і в перших інстанціях така форма існує. Відповідно це набагато спрощує і робить більш ефективним судовий розгляд, скорочує строки судового розгляду, і якщо сторона не заперечує, і таким чином, призводить до того, що розгляди справ вони не йдуть роками, а в принципі можуть бути судом розглянуті достатньо швидко і оперативно без порушень жодних процесуальних моментів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 1111.
Хто підтримує, я прошу проголосувати.
16:03:14
За-27
Рішення не прийняте.
1112. Власенко. Включіть мікрофон.
16:03:20
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрію Володимировичу.
Давайте декілька речей спростуємо, які звучали сьогодні в першій половині нашого пленарного засідання. По-перше, хто спричинив ситуацію, яка є зараз? Цю ситуацію спричинив такий собі громадянин Петро Порошенко, який всупереч закону вніс об'єднано всі кодексі в одному законопроекті, ще й додатково закон. Навіщо він це зробив? Він це зробив для того, щоб було одне голосування, а не чотири, чи п’ять тому що йому кожен раз треба докуповувати голоси і йому дешевше купити це один раз, ніж купувати це п’ять разів.
Що стосується поправки 1112, мова йде про те, що одним із завдань реформи була б уніфікація судової практики і саме цю функцію було б покладено на Верховний Суд. Але що нам пропонують? Нам пропонують абсолютно заплутану процедуру створення єдиної судової практики у Верховному Суді, тобто, спочатку колегія передає на палату, потім палата передає на об'єднану палату, а потім об’єднана палата передає на велику палату і оце все процедура створення нібито єдиної судової практики. Ми пропонуємо зробити це просто і зрозуміло. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1112. Хто підтримує, прошу голосувати.
16:04:44
За-32
Рішення не прийняте.
1113. Сидорович.
16:04:50
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги і шановні наші українські громадяни! Якщо хтось думає, що зараз у сесійній залі відбувається просто якийсь фарс, то, я хочу сказати, ні, ми наполегливо хочемо добитися повернення до тих принципово важливих речей, які стосуються моделі розгляду усіх справ, але в першу чергу в Верховному Суді. Чи знаєте ви, з тих присутні, які зараз є присутні в залі і не присутні у залі, скільки справ розглядається щороку українськими судами? 3 мільйони 700.
Це зараз, це з анексією східних, територій Криму, раніше було до 5 мільйонів. Помножте це на кількість учасників судового процесу - ви отримаєте цифру близько 10, 15 мільйонів українських громадян, підприємців, інших учасників судового процесу, які кожного року знаходяться в судах.
В мене риторичне запитання. Шановні громадяни, вам потрібно кодекси, які не будуть ефективно захищати ваші права?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1113. Прошу проголосувати, хто підтримує.
16:06:16
За-40
Рішення не прийняте.
І я роблю зауваження, пане Руслан, я прошу виступати по правці, по змісту правки, це пряма норма Регламенту. Я звертаю увагу до всіх авторів правок, особливо тих, які вимагають дотримання Регламенту, виступати виключно по темі і тексту своєї правки. Дякую.
1114. Не наполягає. Наполягає. Так, будь ласка, 1114.
16:06:41
СИДОРОВИЧ Р.М.
Даний виступ стосується, Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч", правки 1114, 1115 і 1116. Продовження мого попереднього виступу. Дякую за зауваження. Але я намагаюся все ж таки добитися того, щоб ми почали не просто розглядати дані поправки, а їх голосувати, тому що це насправді важливо.
Що таке ліквідація Об'єднаної палати? Чому це настільки важливо? Якщо хтось знає, як будується казино, то воно будується по такому принципу, щоб людина ніколи не бачила виходу з нього. Це заплутана система, яка не дає можливості знайти вихід з цієї ситуації. Структура сьогоднішнього Верховного Суду, колегія, палата, Об'єднана палата і Велика палата нагадує казино, в яке, попадаючи український громадянин, ніколи не зможе вибратися назовні. Тому я прошу підтримати мої поправки і вилучити таку інституцію, як Об'єднана палата.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кожну поправку поставлю окремо.
Хто підтримує поправку 1114, прошу проголосувати.
16:07:59
За-40
40 – за. Рішення не прийняте.
1115. Хто підтримує, прошу проголосувати.
16:08:20
За-40
40.
І 1116. Прошу проголосувати, хто підтримує.
16:08:36
За-40
40 – за. Рішення не прийняте.
1117. Не наполягає.
1118. Не наполягає… 1118, так? 17? Будь ласка, мікрофон включений.
16:08:48
СИДОРОВИЧ Р.М.
Правка 1117 пов'язана з моделлю роботи Верховного Суду. Шановні колеги, хочу нагадати, що задача Великої палати, яку ми передбачали, за яку голосувала більшість присутня у сесійній залі, вона створювала Велику палату для того, щоб повертати єдність судової практики. Наявність введення плюс палати, плюс об'єднаної палати, замість Великої палати вже навіть не на дорозі до Великої палати, а замість цієї інституції такої як Велика палата, нівелює просто роль такого інституту.
Шановні колеги, якщо ви не хочете бачити таку інституцію як Велику палату у Верховному Суді, давайте ми ї тоді вже повністю заберемо. Я вас дуже прошу підтримайте правку 1117 і замість палати, об'єднаної палати, іншого касаційного суду замінити словами "Великої палати". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1117. Хто підтримує, я прошу проголосувати. Зараз ми голосуємо 17, так же ж Руслан, пане Руслан?
16:10:05
За-48
48. Рішення не прийняте.
1119. Не наполягає.
1120. Не наполягає.
1122. Не наполягає.
1123. Не наполягає.
1126. Не наполягає.
1128. Не наполягає.
11… Ну, включіть мікрофон, скаже, яку правку наполягає. Будь ласка, пане Руслан.
16:10:25
СИДОРОВИЧ Р.М.
Я вже боюся загубитися, на якій поправці ми загубилися. 1124. Стаття 304. Ми пропонуємо в частині другій слова "об'єднаної палати, або Великої палати Верховного Суду" замінити словами "Великої валати". Та ж сама позиція стосується правок 1123 і 1125. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я кожну поставлю окремо правку. Я ставлю на голосування спочатку 1123. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
16:11:10
За-40
1124. Прошу проголосувати, хто підтримує.
16:11:26
За-36
Рішення не прийнято.
І 1125. Прошу проголосувати, хто підтримує.
16:11:43
За-38
Рішення не прийнято.
1127,1128, 1129. Будь ласка.
16:11:50
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, якщо вже є відхилені наші поправки, які стосуються вилучення такої інституції, як об'єднана палата, я би вас дуже хотів підтримати іншу нашу пропозицію, щоб ми все-таки посилили роль Великої палати у роботі Верховного Суду. Якщо ми вводимо таку інституцію, якщо ми все ж таки довіряємо цій інституції розглядати відповідні категорії справ, я би наполягав, що у виключних випадках, які детально описані у моїй правці до статті 304, дозволити Великій палаті витребовувати справи у колегії, палати або об'єднаної палати за власною ініціативою, що дозволить хоча би бодай мінімально дозволити Великій палаті формувати єдину практику Верховного Суду і в такий спосіб забезпечувати правову визначеність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1129. Хто підтримує, прошу проголосувати.
16:13:09
За-46
Рішення не прийнято.
1131. Не наполягає.
1132. Не наполягає.
1132, так? 33. Сидорович.
16:13:29
СИДОРОВИЧ Р.М.
Дана правка стосується роботи великої палати і формату прийняття рішення. У даній поправці йдеться про механізм відступу від раніше висловленої позиції великої палати.
Життя не є константою. Більше того, якщо ми подивимося на англосаксонську систему права, яка прив'язується, власне, до звичаю, який є більш динамічнішим, то ми побачимо і зрозуміємо, в чому основна є суть таких правових систем. Консервуючи помилки, ми не дамо можливість у майбутньому самому Верховному Суду виправляти свої ж помилки, а це буде дуже великою помилкою.
Тому у статті 34 ми пропонуємо доповнити частиною дев'ятою наступного змісту: "Рішення про розгляд справ великою палатою з підстав, встановлених частиною п'ятою статті 303 цього кодексу приймається у форматі ухвали більшості від її складу. Така ухвала приймається до прийняття колегією або палатою рішення у справі. Велика палата… "
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 1133. Хто її підтримує, прошу проголосувати.
16:14:55
За-51
Рішення не прийнято.
1135. Не наполягає.
1137. Не наполягає.
1139. Не наполягає.
1140. Включіть мікрофон Сидоровичу.
16:15:09
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановний головуючий, я просто не встигаю за темпом проходження поправок, тому просив би давати можливість висловлюватися.
Стаття 308. Це є відмова позивача від позову та мирова угода сторін. В даному випадку, знову ж таки, ми говоримо про юридичну чистоту самого тексту та його змістовне наповнення. Ми вважаємо, що той текст, який пропонується, він не є достатньо якісний. Стаття говорить про відмову позивача від позову та укладання між сторонами угоди про примирення, акцентую, не мирової угоди. Виглядати вона повинна наступним чином. Незалежно від того, за касаційною скаргою кого із учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою угоду про примирення з додержанням правил цього кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій у будь-який час до закінчення касаційного розгляду. Якщо заява про відмову від позову чи угода про примирення відповідають вимогам статей 120...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я уточню тільки. Пане Руслан, 1140, так, зараз? 1140.
Я ставлю на голосування поправку 1140. Хто підтримує, прошу проголосувати.
16:16:49
За-51
Рішення не прийнято.
1141. Не наполягає.
1142. Ну, включіть мікрофон.
16:16:58
СИДОРОВИЧ Р.М.
Правки 1142 та 1143, це є повноваження суду касаційної інстанції, хоча у попередній правці я пропонував інакшу назву, це повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги.
Але що ми бачимо у тексті самої статті? Пропонується наступне, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляції без змін, а скаргу без задоволення. Разом із тим, замість слова "та" повинно бути іще додатково слово "або". Тому що може залишатися без змін або рішення суду першої інстанції, або рішення апеляції, або рішення суду і першої інстанції, і апеляції. Тому дане формування є неконкретне, якщо ми не добавимо слово "або", то ми обмежимо повноваження суду касаційної інстанції по частковому скасуванню судових рішень, які виносилися перед тим.
Друзі мої, люди добрі, та подумайте, що ми робимо!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 1142. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
16:18:14
За-52
Рішення не прийняте.
І 1143. Хто підтримує, я прошу голосувати.
16:18:33
За-50
Рішення не прийняте.
1144. Не наполягає.
1146. Не наполягає.
1148. Наполягає. Сидорович.
16:18:42
СИДОРОВИЧ Р.М.
У статті 309 частині першій пункту 6 ми пропонуємо слово "передбачених" замінити словом "визначених". Таким чином, стаття виглядатиме наступним чином: "У визначених цих кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, закрити провадження у справі". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1148. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
16:19:23
За-50
Рішення не прийняте.
Колеги, я зараз зроблю одне повідомлення, а потім я буду надалі надавати поправки в тій послідовності. Колеги, увага!
Ми зараз уже можемо бачити, що динаміка розгляду правок є низькою. І це важко передбачити, але ми бачимо, що дуже повільно йде розгляд. І я розумію, що в тому залі є дуже багато депутатів, які усвідомлюють, що цього тижня ми повинні розглянути також і пенсійну реформу. Час, який нам є відведений, на зараз ми не встигаємо.
Тому, колеги, в мене є прохання до фракцій, щоб зараз ви провели між собою консультації. Близько п'ятої години я поставлю на голосування пропозицію, щоб завтра ми не завершували робочий день о 2 годині, а продовжили наше засідання до завершення розгляду всіх правок. Це дасть нам змогу в середу завершити всі правки і в четвер перейти до пенсійної реформи, до кібербезпеки. Бо я хочу наголосити, колеги, що не буде чекати ворог, поки ми пройдем всі правки і будемо розглядати кібербезпеку. Це питання, яке стоїть нагальне перед воюючою країною. Тому я прошу відповідально розглянути цю пропозицію. Близько п'ятої години я запропоную її на розгляд Верховної Ради України. Ми маємо право… Сьогодні ми вже немає права продовжити, але маєм право продовжити завтра. Ми маємо теж право, під час проведення засідання, проводити і комітети. Це теж передбачено у формі Регламенту і воно теж потребує окремого рішення, що комітети можуть проходити під час сесійного засідання.
Я прошу всі політичні фракції провести, за цей час, з цього приводу консультації. І дуже прошу усіх відповідальних народних депутатів підтримати цю пропозицію, щоб завтра ми працювали до розгляду всіх правок які є в Законі про судоустрій. Я дуже сподіваюсь і розраховую на підтримку всього залу, що ми покажемо всій країні, що можемо працювати і працювати стільки скільки є необхідно для того, щоб пройти усі реформи які стоять на порядку денному. Дякую вам. О п'ятій годині ми вернемось до цієї дискусії.
1149. Не наполягає.
1151. Не наполягає.
1153. Не наполягає.
1156. Сидорович.
16:21:51
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, на жаль, була відхилена моя поправка, яка стосувалася випадків скасування направлення на новий розгляд справ у апеляційні інстанції. Але давайте хоча би припинемо цю карусель для учасників судового процесу хоча би на рівні касацій. В нас у цьому скликанні близько 20 народних депутатів які вийшли з адвокатури. Я зараз до них в першу чергу звертаюся. Ви забули про те як ви роками не могли вийти з судового процесу?
Шановні українські громадяни, це є критично необхідно і критично важливо дати відповідний механізм за яких рішення будуть направлятися на новий розгляд, з порушеннями правил територіальної підсудності, лише у двох випадках, тільки тоді, коли це призвело до неправильного застосування норм матеріального права і якщо таке рішення, винесене з порушенням правил територіальної підсудності, призвело до неможливості стороною чи учасником процесу захисту своїх прав. У всіх інших випадках …
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1156. Хто підтримує, прошу голосувати.
16:23:19
За-67
Рішення не прийнято.
1157. Не наполягає.
1158.
16:23:32
СИДОРОВИЧ Р.М.
Поправка 1158 стосується того самого питання, яке мною озвучилося перед цим. Я буду коротко. Судове рішення повинно бути скасовано, направлено на новий розгляд тільки в тому випадку, якщо це призвело до неправильного застосування норм матеріального права. Основне, це є відновлення порушеного права в судах.
Процес судовий не повинен бути заради судового процесу. Він повинен бути заради відновлення порушеного права. Це те, за чим люди звертаються до суду. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1158. Хто підтримує, прошу голосувати.
16:24:23
За-57
Рішення не прийнято.
1164.
1160.
16:24:31
СИДОРОВИЧ Р.М.
Поправка 1160. Я вважаю, є критично важливим, і аналогічна пропозиція у мене міститься і до інших процесуальних кодексів, доповнити частиною сьомою статтю наступного змісту: "Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи".
Це є дуже важливе уточнення до повноваження суду касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд. Це є дуже важливо для того, щоб не відбувалося зловживання на етапі суддів касаційної інстанції і не запрограмовувалося наперед, а суддя, виносячи рішення у першій чи апеляційній інстанції, був вільний у застосуванні і трактуванні відповідного норм права. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 1160. Хто підтримує, прошу голосувати.
16:25:54
За-53
Рішення не прийнято.
1164. Не наполягає.
1166.
64, 1164.
16:26:04
СИДОРОВИЧ Р.М.
Я дуже прошу зрозуміти, про що йдеться. Кожна дефініція, кожне визначення, про яке ми зараз дискутуємо, воно потім буде застосовуватися українськими судами.
Про що говоримо ми у даній поправці. Пропонована ініціаторами редакція статті, частини виглядає наступним чином. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. Однак, слово "постанову" необхідно замінити словами "судове рішення". Ми взагалі насправді повинні зрозуміти, і це є трактування зрештою навіть в кримінальному процесі, в кримінальному праві, що і постанови суду, і ухвали суду, і судові рішення – усі ці речі називаються "судове рішення".
Тому використання фрази як визначення "постанова суду" є некоректною, її потрібно замінити на судове рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1164. Хто підтримує, я прошу голосувати.
66, ми голосуємо 66. Це різко змінило розклад голосування.
16:27:27
За-62
Рішення не прийнято.
1167. Не наполягає.
1168. Не наполягає.
1170. Не наполягає.
1172. Не наполягає.
1170-у, включіть мікрофон Сидоровича.
16:27:47
СИДОРОВИЧ Р.М.
Зараз ми далі продовжуємо дискутувати про модель розгляду справ у касаційному суді в порядку господарського процесу. Ми говоримо про підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду. Частина перша даної статті вона некоректно визначає, на нашу точку зору, в яких випадках судове рішення скасовується із закриттям провадження.
Ми пропонуємо викласти дану статтю, дану частину у наступній редакції: "Суд касаційної інстанції скасовує судові рішенні в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, визначених відповідно статтями 227 та 232 цього кодексу".
Відсутність цієї бланкетної норми визначає невизначену дискрецію господарського касаційного суду щодо закриття такого провадження. Я думаю, що судові практики-юристи дуже добре розуміють, про що я говорю зараз у даному випадку. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1170. Хто підтримує, прошу голосувати.
16:29:11
За-68
Рішення не прийнято.
Отже, 1172. Не наполягає.
1173. Не наполягає.
1174. Не наполягає.
1175. Яка?
Включіть мікрофон Сидоровичу.
16:29:25
СИДОРОВИЧ Р.М.
Ні-ні, чекайте. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, яка наступна ваша, ви наполягаєте, і ми не помилимось, бо всі правки, бо всі суцільно ідуть ваші правки. Я пропоную 11 якусь 85-у, 90-у пропоную. Ну, йдемо, йдемо, будемо розбиратись.
1182. Не наполягає.
1183. Не наполягає.
1184. Будь ласка, Сидорович.
16:29:57
СИДОРОВИЧ Р.М.
Поправка 1177. Це є 316 стаття "Постанова суду касаційної інстанції". Ще раз, я дуже прошу сконцентруватися всіх, хто розуміє, про що у даному випадку іде, про що іде мова. Коли ми говоримо про межі повноваження суду касаційної інстанції, коли ми говоримо про зміст постанови, то ми повинні коректно викладати як назву самої статті, яка повинна звучати: "зміст постанови суду касаційної інстанції", - так само її зміст повинен чітко корелювати з тим, в якій спосіб викладаються вимоги до постанови суду касаційної інстанції у цивільному процесі і адміністративному процесі. Не може бути трьох різних вимог до постанов суду касаційної інстанції у господарському, цивільному і адміністративному процесі.
Саме тому ми пропонуємо у нашій поправці уніфікувати цей текст і викласти статтю 316 "Зміст постанови суду касаційної інстанції…"
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1177. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
16:31:22
За-74
74.
Рішення не прийняте.
1182. Наполягає. Будь ласка.
16:31:27
СИДОРОВИЧ Р.М.
Поправка 1180. Ну, шановні колеги правники, ну, друзі, ну, так не може бути. Ми завершуємо розгляд справи у касації, для прикладу. Але у відповідній статті, а саме 318-ій, немає визначення моменту, з якого набуває сили рішення у касаційній інстанції. Навіть студент юридичного факультету знає, що рішення суду касаційної інстанції набуває з моменту його проголошення. Але чому ми цього не записуємо у Процесуальному кодексі? Ну, в нас далі залишаються правові і я тоді розумію чому ми закладаємо поняття аналогії закону, аналогії звичаю. Тільки я хочу нагадати, що у судових процесах не допускається аналогія. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1180. Хто наполягає, я прошу… Хто підтримує, я прошу голосувати.
16:32:36
За-75
75 – за. Рішення не прийняте.
1183. Наполягає.
16:32:42
СИДОРОВИЧ Р.М.
Скажіть, будь ласка, в мене нериторичне запитання. В тому випадку, якщо на етапі розгляду у касаційній санкції виявляються певні факти, певні обставини, внаслідок яких суд касаційної інстанції зобов'язаний офіційно якось прореагувати, суд не може реагувати на якісь обставини листами, дзвінками, телефонограмами чи іншими речами, в нього є єдина форма реакції на факти - це є відповідне судове рішення.
Саме тому ми пропонуємо доповнити Господарський процесуальний кодекс статтею 318 зі значком 1, окрема ухвала суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку встановлених статтею 263 цього кодексу може постановити окрему ухвалу. Відсутність такої норми зв'яже руки Касаційному суду господарському до офіційної реакції по відповідних обставинах.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 1180, так?
1183. Хто підтримує, прошу проголосувати.
16:34:07
За-66
66-за. Рішення не прийняте.
1184. 1186.
СИДОРОВИЧ Р.М. 86.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
16:34:13
СИДОРОВИЧ Р.М.
Дана поправка стосується питань публічності і доступу осіб до тої інформації, яка міститься у нас в судах. От дивіться: за заявою, пропонується за заявою учасника справи копії судових рішень суду касаційної інстанції повторно видаються судом, який розглядав таку справу як суд першої інстанції.
Скажіть, будь ласка, для чого в даному випадку писати за заявою учасника справи? В даному випадку це може стосуватися не тільки учасника справи, сторони і інших осіб.
Тому юридичне формулювання тут викладено некоректно. І слова "за заявою учасника справи" необхідно виключити.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 1186. Хто підтримує, прошу проголосувати.
16:35:16
За-70
Рішення не прийняте.
1187. Одарченку включіть мікрофон.
16:35:24
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина". Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що закони мають відповідати стандарту встановленому Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Кодекс не дає відповіді на важливе питання, що робити у випадку, коли колегії Верховного Суду почнуть виносити суперечливі рішення, за кодексом рішення колегії Верховного Суду не підлягає оскарженню. Тому пропонується перейняти досвід наших західних колег, рішення колегії Верховного Суду може бути переглянуте з мотивів того, що воно суперечить рішенням інших колегій та великої палати, для перегляду. З цих підстав сторона подає клопотання, як е направляється всім членам великої палати, якщо 7 суддів з 21-го проголосують за перегляд справи, вона розглядається у великій палаті, в іншому випадку клопотання залишається без задоволення. Якщо ми не запровадимо такий механізм, то…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 1187. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
16:36:50
За-53
Рішення не прийняте.
Колеги, я ще раз закликаю, хто підійшов, провести консультації з приводу пропозиції завтрашній засідання Верховної Ради України продовжити до завершення розгляду усіх правок. Я дуже прошу усі фракції провести консультації і підтримати цю пропозицію, щоб ми могли цього тижня розглянути і прийняти рішення по пенсійній реформі. В 5-й годині я буду пропонувати в залі це питання проголосувати тому прошу усіх зайняти відповідальну, виважену позицію. Дякую вам.
1188. Олена Сотник.
16:37:29
СОТНИК О.С.
Сотник Олена, фракція "Самопоміч". 1188 поправка стосується фактично впровадження в дію теорії все ж таки онлайн-судів, онлайн-судочинства, тому що в цій статті, в частині першій, іде мова про передання матеріалів. Але мова йде про передання матеріалів в першу інстанцію, які є в письмовому вигляді, тобто вони є в документарній формі. Якщо ж форма цих документів є електронна, є логічним, що вони залишаються зберігатися, принаймні їх копії залишаються зберігатися в касаційній інстанції. Тому ми уточнюємо частину першу, крім тих, що зберігаються виключно в електронній формі. Дякую.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
16:38:12
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу голосувати.
16:38:29
За-61
Рішення не прийняте.
1189 на підтвердження. Олена Сотник, прошу.
16:38:36
СОТНИК О.С.
Дякую. 1189 це поправка, яка була врахована комітетом. Але мене дивує насправді, що комітет з правових питань дав можливість цьому формулюванню фактично бути в законі. Тому що там іде про те, що буде встановлювати Конституційним Судом не конституційність або конституційність законів. Цього бути не може, тому що насправді Конституційний Суд України встановлює тільки не конституційність. Конституційний закон є конституційним, якщо іншого не визнав Конституційний Суд України. Тому з юридичної точки зору, з правової точки зору, в принципі, з боку комітету це трішки було неправильно, я б сказала, навіть безграмотно. Тому я пропоную залишити ту редакцію, яка була в першому читанні, вона є більш точною і більш правильною. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу хвилину комітет.
16:39:28
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Я просто вам рекомендую відкрити будь-яке рішення Конституційного Суду, резолютивну частину, ви там побачите, такі-то положення є конституційними, такі-то не конституційними. Вони дають відповідно рішення, точніше, на відповідність Конституції всіх положень, окремі можуть визнати конституційними, а окремі не конституційними і в цьому полягає якраз конституційна юрисдикція. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати.
16:40:04
За-51
Дякую.
Наступна поправка - 1190.
Не наполягає.
1202. Прошу, Руслан Сидорович.
16:40:26
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Про що йде мова в даній поправці? На превеликий жаль, на превеликий жаль, в пропонованих кодексах, так само і в цивільному процесі, Кодексі адміністративного судочинства, в пропонованих строках по розгляду заяв за виключними обставинами закладається передумова порушення принципу правової визначеності. Про що йде мова? Що таке виключні обставини? Це два випадки: це перегляд судового рішення за результатами розгляду справи у Європейському суді з прав людини. І другий випадок: за результатом розгляду у Конституційному Суді.
Ми пропонуємо встановити строк по розгляду справ за результатами розгляду в Конституційному… в Європейському суді з прав людини так, як і пропонувалося, десять років, але за результатами розгляду у Конституційному Суді, тобто там у нас міститься бланкетна норма: виключно три роки не повинна люди, яка…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
16:41:50
За-67
За – 67. Рішення не прийняте.
Наступна - 1225. Прошу, народний депутат Сидорович.
16:41:59
СИДОРОВИЧ Р.М.
До уваги всіх присутніх тут членів Комітету з питань правової політики і правосуддя, інших правників: поправка 1225. Дана норма стосується оскарження дій виконавця на етапі виконавчого провадження. Якщо ми залишимо існуючу норму, то оскаржити, відповідно, дії виконавця, чи державного, чи приватного зможуть лише сторони виконавчого провадження. А я вам пропоную уявити наступну ситуацію, виконавець приходить, я не говорю навіть умисно, помилково описує майно не сторони виконавчого провадження. В такому випадку така третя особа буде позбавлена можливості оскаржити такі дії до суду. Тому критично важливо підтримати поправку 1225. Її не підтримання усуває від судового процесу тих осіб, права чиїх можуть бути порушені в той час, коли вони не будуть сторонами виконавчого провадження. Дуже прошу, підтримайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. І прошу голосувати.
16:43:22
За-67
Рішення не прийняте.
Поправка номер 1243. Наполягаєте? Прошу, Руслан Сидорович.
16:43:26
СИДОРОВИЧ Р.М.
Поправка 1243 і поправка 1244 - вони є пов'язані між собою і стосуються питання набрання законної сили ухвали про відмову видачі наказу, коли спір може бути вирішений у третейському суді в загальному порядку.
Коли ми говоримо про необхідність розвантаження судової влади, розвантаження судів і застосування альтернативних способів вирішення судових спорів, наша задача як законодавця - створити достатньо дієві і ефективні механізми. Саме тому ми пропонуємо частину четверту статті 357 викласти в наступній редакції: "ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду набирає законної сили з моменту підписання суддею". І немає чого таких людей водити сіма колами пекла. У зв'язку з цим частину п'яту і шосту…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
16:44:50
За-62
Рішення не прийняте.
Прошу, поправка номер 1251 на підтвердження.
Народний депутат Власенко.
16:45:11
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую.
Оксана Іванівна, а ви знаєте, нам тут багато в кулуарах розказують, що цей закон не має ніякого відношення до того, що творив з нами Янукович. Але я хочу звернути увагу на наступне. Отут нам пропонують деякі люди в поправці 1251, щоб цей закон вступав у силу на наступний день після опублікування головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності, там чогось у газеті "Голос України".
Я хочу нагадати, що ніколи таких механізмів не було, але цей механізм вперше запропонував такий собі Пшонка, коли обговорювався законопроект про амністію учасникам подій на Майдані. Оцю шизофренічну конструкцію, що, виявляється, закон вступає в силу від дій якоїсь посадової особи, було запропоновано Януковичем і Пшонкою. Тому діти Януковича і Пшонки, які зараз і запропонували у поправці 1251, напевно, повинні зараз за цю поправочку проголосувати. Тому я прошу тих, хто вважає себе дітьми Януковича і Пшонки, підтримати цю поправку, а ми за це голосувати не будемо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу хвилину комітет.
16:46:17
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановні колеги, прошу уваги! Це, я вважаю, дуже ключова поправка взагалі під час розгляду Господарського процесуального кодексу. 1251-а.
Під час розгляду у першому читанні цього законопроекту рішенням Верховної Ради комітетом було доручено оформити відповідно до другого читання кожен кодекс як окремий розділ законопроекту зі своїми перехідними і прикінцевими положеннями. Тепер же ставляться на підтвердження якраз перехідні і прикінцеві положення цього кодексу.
Якщо ми не підтверджуємо цю поправку, це означає, що ми вертаємося до редакції першого читання. І всі ті розмови про те, щоби було належним чином подано і треба було виправляти, це все розмови, як каже пан Власенко, для бідних. Насправді ця ситуація відкриває справжній намір тих, хто зараз тут доводить до абсурду ситуацію.
Дякую. Прошу підтримати. Це ключова поправка під час розгляду кодексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Власенко, репліка. І голосуємо.
16:47:18
ВЛАСЕНКО С.В.
Я вдячний за надання можливості відповісти у репліці.
Я ще раз підкреслюю: запроваджені механізми у поправці 1251 – це повністю механізми Януковича-Пшонки. Нічого нового ці хлопці, нові хлопці видумати не змогли. Розказки про те, що хтось щось виправляв чи не виправляв – це все, знаєте, такі розмови ні про що.
Я ще раз підкреслюю, цю ситуацію створив особисто Петро Порошенко, який вніс в незаконний спосіб п'ять законопроектів в одному, не розділивши їх, як того вимагає закон. Тому насправді все, що зараз відбувається, - це наслідки незаконних дій Порошенка і його оточення. Я ще раз закликаю поставити на підтвердження поправку 1251 і не голосувати за неї. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати. (Шум в залі)
16:48:28
За-75
Рішення не прийняте.
І ми переходимо до наступного кодексу, розгляду поправок до наступного кодексу - це Цивільного процесуального кодексу України. Прошу підготуватися до поправок.
Прошу, 1 поправка, народний депутат Олена Сотник.
16:48:54
СОТНИК О.С.
Дякую. Сотник Олена, "Самопоміч".
Ну от якраз, до речі, ми зараз маємо прекрасний доказ того, що все ж таки Регламент при розгляді цього документу порушувався, бо у нас в одному законопроекті при розгляді до другого читання друга 1 поправка.
Але тепер безпосередньо переходимо до наших пропозицій. Перші 12, навіть 17 поправок, вони у нас стосуються саме використання русизмів в даному проекті, а також використання неточностей в даному проекті. Зокрема, цією поправкою ми пропонуємо виправити слово "доход" по всьому тексту на "дохід", як це має вживатися українською мовою. Дякую. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
16:49:54
За-87
Рішення не прийнято.
Я як автор цих поправок, я також дозволю собі прокоментувати до шановних колег, які зараз не підтримують ці поправки. Ви залишаєте в кодексах такі русизми, як "розстрочка", "явка", "відстрочка". Тобто якщо всіх влаштовують ці російська слова, кальки з російської мови в українських законах, то можна далі це не підтримувати. І будемо дальше, в нас буде явка, і… Всюди треба було міняти, в кожному кодексі… То питання до комітету…
Прошу, поправка номер 2. Олена Сотник.
16:50:43
СОТНИК О.С.
Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч".
2 поправка стосується фактично іншого слова. Точніше це 3 поправка, вона стосується слова "явка", яке тільки що зазначалося в попередньому виступі. І ми пропонуємо виключно російське слово замінити українським словом "прибуття". Якщо ж говорити з приводу зауважень колег про те, що треба було в комітеті це розглядати, то я змушена нагадати вам норми Регламенту, що у другому читанні розглядаються всі поправки саме для того, які були відхилені комітетом, саме для того, щоб ви стали, ви є відповідальними. Коли будете голосувати за цей закон, що ви ще раз передивилися те, що, можливо, не доопрацював комітет, бо ви є відповідальними, ми є з вами як народні депутати відповідальними за кінцеву редакцію.
Тому на даному етапі прошу не знімати з себе відповідальність за розгляд цих законопроектів і пам'ятати, що низька якість законопроекту, це буде відповідальність не тільки комітету, а кожного з вас, хто не голосував за ці поправки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, правка номер 2, голосуємо.
16:52:01
За-77
Я перепрошую, це була 3 поправка, так.
Наступна - 4-а. Прошу, Олена Сотник.
16:52:07
СОТНИК О.С.
Дякую. 4 поправка стосується знову ж таки, по всьому тексту пропонуємо замінити слово "неявка" в усіх відмінках словом "неприбуття" у відповідних відмінках, також змінюючи русизм на українське слово. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І прошу голосувати.
16:52:40
За-83
Рішення не прийняте.
Прошу, наступна поправка, номер 5. Олена Сотник.
16:52:47
СОТНИК О.С.
Дякую. Олена Сотник, "Самопоміч". Я одразу озвучу і 5, і 6 поправки, тому що вони, в принципі, стосуються одного і того самого терміну, який тут є: "пред'явлення позову" або "пред'являти позов".
У 5 поправці ми пропонуємо "пред'явлення позову" по всьому тексту і у всіх відмінках замінити словами "подання позову". А в 6 поправці слова "пред'являти позов" у всіх відмінках змінити словами "подавати позов" відповідно по всьому тексту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Спочатку 5-а, голосуємо. Прошу.
16:53:39
За-76
Рішення не прийняте.
Поправка номер 6. Прошу голосувати.
16:53:56
За-70
Рішення не прийняте.
Поправка номер 7. Прошу, Олена Сотник.
16:54:02
СОТНИК О.С.
Дякую. Фракція "Самопоміч", Олена Сотник. 7 поправка стосується заміни по всьому тексту законопроекту слова "приймати участь" у всіх відмінках на слова "брати участь" у відповідних відмінках. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу, голосуємо.
16:54:35
За-83
Рішення не прийняте.
Поправканомер 8. Прошу, Олена Сотник.
16:54:40
СОТНИК О.С.
Дякую. Олена Сотник, "Самопоміч". В даному випадку ми пропонуємо по всьому тексту законопроекту замінити слово "вправі". Ну, думаю, що багато з вас розуміє, що це більше кудись туди до вправ спортивних, напевно. Ми ж пропонуємо "належним чином" замінити словами або "має право", або "мають право" у відповідних відмінках по всьому тексту. Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
16:55:21
За-80
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 9. Прошу, Олена Сотник.
16:55:26
СОТНИК О.С.
Дякую. Олена Сотник, "Самопоміч". Також стосується заміни термінології на відповідну українській мові. По всьому тексту пропонуємо слово "правомочний" у всіх відмінках замінити словами "уповноважений". Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати.
16:56:00
За-88
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 10. Прошу, Олена Сотник.
16:56:08
СОТНИК О.С.
Дякую. Олена Сотник, "Самопоміч". Я прошу також розглянути цю поправку, де ми пропонуємо в тексті законопроекту, по всьому тексту слово "подача" у всіх відмінках замінити словом "подання".
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати.
16:56:40
За-88
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 11. Прошу, Олена Сотник.
16:56:46
СОТНИК О.С.
Дякую. Фракція "Самопоміч", Олена Сотник. Я насправді, друзі, звертаю вашу увагу. Будь ласка, колеги, громадяни, це дуже важливо! Тому що навіть я, будучу юристом, правником і адвокатом, багато разів допускала ці помилки, в тому числі і під час безпосередньо судових процесів, і навіть зараз, коли ми з вами розмовляємо, ми продовжуємо допускати ці помилки.
І це є хороший шанс змінити погану практику, коли русизми були фактично узаконені до цього в кодексах, змінити цю практику і замінити на українські, на нормальну грамотну українську мову.
Тому прошу в цьому тексті законопроекту слова "розстрочка" у всіх відмінках замінити словом "розтермінування" у відповідних відмінках. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати.
16:57:53
За-96
Рішення не прийнято.
Поправка номер 13. Прошу, Олена Сотник.
16:58:04
СОТНИК О.С.
Дякую. От, наприклад, знову ж таки наступна поправка, яка стосується заміни по всьому тексту законопроекту слова "відзив", який є також загальновживаним. Я сама пам'ятаю, тисячі разів, коли писали ці процесуальні документи для подання в суд, фактично це шапка завжди, яка помітна, її всі бачать. Знову ж таки русизм, який ми пропонуємо замінити українською мовою словом "відповідь". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це навіть ще гірше, це просто калька з російської.
Прошу голосувати.
16:58:54
За-98
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 14. Олена Сотник, прошу.
16:59:00
СОТНИК О.С.
Дякую. Слово також по всьому кодексу, по всьому тексту законопроекту пропонуємо слово "зал" у всіх відмінках замінити словом "зала" у відповідних відмінках. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
16:59:33
За-85
Рішення не прийнято.
Поправка номер 15. Прошу, Олена Сотник.
16:59:38
СОТНИК О.С.
Олена Сотник, "Самопоміч". У всьому тексті законопроекту слова "за виключенням" у всіх відмінках пропонуємо замінити словом "крім" у відповідних відмінках. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати.
17:00:05
За-89
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 16. Прошу, Олена Сотник.
17:00:10
СОТНИК О.С.
Дякую. Також поправка номер 16. Русизм, який пішов від слова "обжалованный" відповідно ми використовували у попередніх кодексах, і тут це повторюється слово "оскаржуваний". Ми ж пропонуємо у всіх відмінках замінити словом "оскаржений" відповідно по всьому тексту проекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:00:47
За-87
Рішення не прийнято.
Поправка номер 17, народний депутат Олена Сотник. Прошу.
17:00:52
СОТНИК О.С.
Дякую. Ну, тут взагалі у нас анекдот, знаєте, слово "ніякий" ми часто використовуємо у побутовому вжитку і напевно у зв'язку з цим колеги запропонували його залишити. Але слово "ніякий доказ" аж точно не можна назвати грамотним і ми пропонуємо у всіх відмінках замінити словами "жоден доказ" по всьому тексту проекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати. (Шум у залі) Але докази реально ніякі.
17:01:34
За-91
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 18. Народний депутат Сидорович.
17:01:43
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги, тут вже більшість присутніх у залі університети закінчили давно і, напевно, може в когось вже діти вчаться, і, можливо, знають, що зараз в усіх університетах на першому курсі викладають українську мову, а на юридичних факультетах, крім того, ще й викладають юридичну термінологію. Отут, коли ми дивимося на ті терміни, які пропонуються нам до голосування, ото напевно такі курси нам би абсолютно були би незайвими.
Скажіть, будь ласка, а що таке "фактичні обставини"? А є обставини нефактичні? Є слово "обставини", ми це розуміємо, що це таке. А на які фактичні і нефактичні обставини може ділитися? Тому ми пропонуємо виключити слово "фактичні" і залишити у всіх відмінках слово "обставини" по кодексу по усьому тексту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:03:00
За-85
За – 85. Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 19. Прошу, народний депутат Одарченко.
17:03:08
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, ви зараз можете мати уявлення взагалі про якість цього документу. Якщо навіть такі прості речі, як відповідність українській мові, не вивірене, написано абсолютно неграмотно, що вже казати про юридичні норми, які закладаються в тіло цього законопроекту? Неправильно писати: "Встановлюється порядок судочинства". Тут необхідно дієслово "встановлюється порядок здійснення судочинства".
Пропоную не починати кодекс з таких мовних помилок і виправити це речення також.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:04:07
За-82
За – 82. Рішення не прийняте.
Наступна поправка- номер 31. Не наполягають.
36? Прошу, народний депутат Левченко. Поправка номер 36.
17:04:18
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Як і в попередніх… в попередній таблиці, в попередньому томі поправок, там, де стосувалося Господарсько-процесуального кодексу, так і в Цивільно-процесуальному кодексі, цей божевільний законопроект пропоную, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизначеного або оспореного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася суду, суд відповідно до викладених позовів і вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тобто, власне кажучи, суд може абсолютно на свою власну думку плювати на законодавство, плювати на відповідний договір, і сказати, що, ну бачите, те що написано в законі, - це неефективно, або те, що написано в договорі, - це неефективно, а я, суддя, такий розумний, вважаю, що ефективніше має бути оттак. Таким чином, відкривається абсолютно шлях до неправових рішень, які не будуть мати нічого абсолютно тотожного зі справедливістю. Таку річ треба виключити з цього законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 36. Хто підтримує прошу голосувати.
17:05:42
За-70
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:07:34
ГОЛОВУЮЧИЙ. 70. Рішення не прийняте.
Шановні колеги! 17:05. Я сподіваюся, що усі фракції провели між собою консультації. І хочу сказати важливу річ. У нас на порядку денному стоять, пенсійна реформа, кібербезпека, медична реформа. Величезна кількість депутатів на ефірах говорять про те, як важливо їх розглянути. Зараз я запропоную той варіант, який дозволить нам рухатися швидше. І цей варіант буде наступним чином виглядати, щоб ми завтра продовжили нашу роботу до розгляду всіх правок до закону, який ми розглядаємо. І, шановні колеги, комітети можуть проводитися під час засідання. Ми маємо показати суспільству, що парламент здатний працювати ефективно.
І колеги, я дуже прошу, всі фракції, незалежно від того, чи в коаліції, чи в опозиції, підтримати цю ідею. Ми йдемо по найбільшому закону в історії українського парламенту. 4 тисячі 383 правки. Це безпрецедентна кількість правок. Я як Голова парламенту хочу, щоб ви пройшли цей шлях гідно. І я переконаний, всі би хотіли, щоб ви пройшли його гідно, щоб ви пройшли його по регламенту і ми пройшли його по всім існуючим правилам. Тому я переконаний, що всі цю ідею підтримають, щоб завтра ми продовжили нашу роботу.
Колеги, я прошу всіх заходити в зал, приготуватися до голосування, через кілька хвилин я поставлю це на голосування. І закликаю всіх, колеги, кібербезпека не буде чекати, медицина не буде чекати, пенсіонери не будуть чекати. Давайте працювати, поки ми не пройдемо всі поправки. Я прошу заходити в зал і приготуватися до голосування.
Наступна правка - 38-а. Наполягає Власенко. Будь ласка.
Прошу заходити в зал, приготуватись до голосування.
17:07:38
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович.
Перше, що я би хоті в зазначити. Якби Порошенко вносив цей законопроект законом, ми би вже один кодекс пройшли і проголосували би його. А так, оскільки внесено сумнівно це все, разом об'єднавши всі кодекси, то ми сидимо і обговорюємо решту поправок. А так би вже один Господарський процесуальний ми б проголосували. Тому я думаю, що треба зі всіма цими зауваженнями, які ви справедливо зазначили, Андрій Володимирович, треба звернутись до Петра Порошенка. Це перше.
Що стосується 38 правки, то мені здається, що можливість у суду приймати такі абсолютно суб'єктивно орієнтовані рішення, як визначати наявність або відсутність не просто способу захисту, а ефективного способу захисту, є достатньо сумнівними в тій якості судової системи, яку ми маємо сьогодні і яка точно у нас не покращується, а мені здається, що дещо навіть і погіршується, незважаючи на чергові переможні реляції про нібито гарний конкурс до Верховного Суду. Верховний Суд обговоримо через рік. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 38 поправка. Хто підтримує, я прошу голосувати. І прошу усіх заходити в зал і приготуватись до голосування.
17:09:02
За-102
Рішення не прийняте.
40-а. Не наполягає.
41-а? 41-а. Наполягає. Будь ласка.
17:09:11
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую.
Шановні колеги, зазначена правка стосується ключової речі6 вона стосується повного звуження гласності судового процесу. Ми обговорювали аналогічну ситуацію, обговорюючи Господарський процесуальний кодекс. В Цивільний процесуальний кодекс теж внесена норма, яка дозволяє на резонансні справи приходити і приймати участь лише відповідно до кількості вільних місць. Я можу зазначити як це буде виходячи із практики, яку ми маємо і досвіду, який ми маємо як "Батьківщина", я розумію, що у Петра Олексійовича такого досвіду нема, він працював в цей час міністром економіки у Януковича, а нас тягали по судах і по тюрмах. Так от судді проводять судове засідання в найменшому судовому залі, говорять про те, що немає вільних місць і нікого "зайвого" (в лапках) не допускають в ці судові зали. А, не дай боже, якщо ти зайво туди зайшов, то на тебе накладають штраф і разом з "Беркутом" тебе викидають, за допомогою "Беркуту", пробачте, тебе викидають із цієї судової зали. Це є неприпустимо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 40 правка. Хто підтримує, я прошу голосувати. 41-а, 41-а. Хто підтримує, я прошу голосувати.
17:10:34
За-93
Рішення не прийняте.
Колеги, я ще раз наголошую, прошу усіх заходити в зал і займати робочі місця. Прошу секретаріат Верховної Ради попередити депутатів, що зараз відбудеться голосування. І прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.
42-а. Так? Власенко.
17:10:54
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович. Ця поправка теж стосується обмеження прав осіб, які приймають участь в судовому засіданні.
Я просто хочу нагадати деяким нашим колегам, які зараз перебувають в різних фракціях, як їх викидали із судових засідань і про це ніде не зазначали потім, це не надавало можливості щось оскаржувати, це не надавало можливості в будь-який законний спосіб себе захищати, нам це пропонують зробити нормою. В цивільному процесі, в цивільному процесі вас будуть викидати із судової зали, говорячи, що немає вільних місць, про це не буде і ви будете, умовно кажучи, суддя буде визначати, що ви нібито порушуєте порядок, на думку такого свавільного судді. І про це навіть не буде зазначатися в протоколі судового засідання, це не буде зазначатися ніде, ви не будете мати можливості оскаржити це і так це буде стосуватися кожного громадянина, оскільки цивільний процес – це процес про майно між громадянами. Тобто жоден громадянин не зможе захиститися від свавільних рішень суду. Прошу підтримати 42 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 42 поправка. Хто підтримує, я прошу голосувати.
17:12:16
За-81
Рішення не прийняте.
І я прошу заходити в зал, займати робочі місця, колеги. Я прошу всіх займати робочі місця, приготуватися до голосування.
44-а. Не наполягає.
45-а. Не наполягає.
47-а. Наполягає. 47-а.
17:12:34
ВЛАСЕНКО С.В.
Колеги, гласність судового процесу в будь-якому процесі: в господарському, в цивільному, в адміністративному - є одною із засадничих речей створення довіри до суду в будь-якому суспільстві. На жаль, на жаль, є низка статей в цьому кодексі, які обмежують, обмежують інститут гласності в судовому процесі. На сьогоднішній день зазначена правка стосується трансляції судового засідання, яка відповідно до редакції, яку пропонує комітет здійснюється лише з дозволу суду. Ми вважаємо, що якщо ми проводимо реформу ми повинні не звужувати гласність судового процесу. Ми повинні розширювати гласність судового процесу, а від так, якщо відео-фіксація можлива без будь-яких обмежень, ми про це будемо говорити трошки далі. Якщо фотофіксація можлива без будь-яких обмежень, то і трансляція судового засідання, принаймні, в мережі Інтернет, повинна бути… повинна здійснюватись без будь-яких обмежень. А відтак, перше речення частини п'ятої статті 7 треба виключити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 47 правка. Хто підтримує, прошу проголосувати.
17:13:58
За-92
92 – за. Рішення не прийняте.
49-а. Не наполягає.
50-а, не… Власенко, 50-а.
17:14:04
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрію Володимировичу. Знову питання гласності судового процесу. Всі ці питання ми обговорювали під час розгляду Господарського процесуального кодексу. Всі ці самі питання перенесені в Цивільний і Процесуальний кодекс. Знов виявляється суддя може визначити місце в залі судового засідання з якого мають проводитись фотозйомка і відеозапис. Вам, шановні громадяни, виділять 20 сантиметрів на 20 сантиметрів в залі судового засідання, поставлять вас всіх в куточок і скажуть, що лише звідти ви можете знімати судовий процес. Не поміщаєтеся ви на це місце, будь ласка, значить, не будете знімати, але це питання ідеологічне, гласність судового процесу – це питання ідеологічне. Цей кодекс Порошенко направляє на згортання гласності судового процесу. Тому прошу підтримат 50 поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 50 поправку. І прошу всіх займати робочі місця. Хто підтримує 50 поправку, прошу голосувати.
17:15:21
За-85
Рішення не прийняте.
Колеги, ми можемо переходити до голосування? Будь ласка, я прошу всіх зайти робочі місця. Прошу заходити в зал. Давайте, ще одна поправка - і голосуємо. Добре. Запросіть у зал, кого немає. Ще одна поправка - і голосуємо.
Зараз наступна, 51-а. Не наполягає.
52-а, не … Наполягає. 52-а, Одарченко.
17:15:49
ОДАРЧЕНКО Ю.В. Шановні колеги, шановні телеглядачі, зараз Верховна Рада розглядає сьому статтю ЦПК, де йде про гласність, це дуже… судового процесу, це дуже важливий розділ. У проекті Цивільно-процесуального кодексу зараз провладна більшість робить крок назад не лише від здобутків Майдану, але навіть від законодавства часів Януковича. Ви пропонуєте, щоб суд міг заборонити фото- та відеозйомку просто так, без пояснення причин, і така ухвала суду не може бути оскаржена.
Таким чином, справи, що мають велике суспільне значення, можуть бути вилучені з сфери народного контролю, люди будуть позбавлені можливості спостерігати за ходом засідання. Пропонуємо, щоб забороняти зйомку можна було лише в одному випадку: якщо проводиться закрите судове засідання. Якщо громадянин може прийти в суд і побачити хід засідання, то він так само має право і подивитися на це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 52 поправка ставиться на голосування. Хто підтримує, прошу голосувати. Прошу заходити в зал.
17:17:14
За-87
Рішення не прийняте.
І, колеги, отже, я хочу вам повідомити, що це процедурне питання, яке допускається голосування під час розгляду законопроекту. Але дане питання передбачає можливість, щоб ми цього тижня могли розглянути пенсійну реформу - і з 1 жовтня підвищити пенсії для наших пенсіонерів. Воно передбачає перехід швидший до медичної реформи.
І, колеги, я не бачу жодної логіки, чому його не підтримати. Я пропоную, щоб завтра ми працювали до завершення розгляду всіх правок, я пропоную, щоб ми мали відповідальність гідно пройти весь шлях розгляду у другому читанні. Я сподіваюся, що це питання буде підтримано незалежно від політичних позицій.
Я думаю, усі усвідомлюють – і коаліція, і опозиція – що парламент має пройти це випробування пройти гідно. І, колеги, я дуже розраховую на вашу підтримку. Апарат мені чітко написав, як має звучати дана пропозиція. Зараз я її зачитаю і запропоную її підтримати.
Отже, шановні народні депутати, враховуючи важливість питання, яке стоїть перед нами, у середу його значний обсяг та необхідність ґрунтовного розгляду відповідно частини другої статті 19 Регламенту Верховної Ради вношу пропозицію внести зміни до завтрашнього порядку роботи Верховної Ради України та працювати у середу до завершення розгляду поправок і пропозицій до законопроекту 6232.
Прошу народних депутатів підтримати цю пропозицію, прошу народних депутатів голосувати. Прошу голосувати і прошу підтримати. Колеги, кожен голос має значення, кожен голос має вагу. Прошу голосувати і прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати. Прошу голосувати.
17:19:21
За-171
Я ще раз поставлю, але це надто великий розрив є.
Колеги, прошу! Йшли по залу, і це було видно.
Я ще раз ставлю пропозицію, мною озвучену під стенограму, прошу проголосувати і прошу підтримати пропозицію, яку я озвучив під стенограму.
Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати. Кожен голос має значення, прошу підтримати.
17:19:56
За-179
Рішення не прийняте.
До наступної поправки. 53-я. Не наполягає.
54-а. Не наполягає.
55-а.
17:20:11
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую. Дякую, Андрій Володимирович.
Знову-таки, ми розглядаємо цілий блок поправок, пов'язаний з гласністю судового процесу. Я погоджуюсь з колегами, які говорять про те, що цей кодекс Порошенка в десять разів гірший, ніж кодекс Януковича, з усіх питань, в тому числі з питання гласності судового процесу. Порошенко хоче, щоб всі резонансні справи слухалися в маленьких кімнатках,без будь-яких можливостей трансляції. Тому вони і пропонують, щоб суддя мав можливість свавільно практично, свавільно забороняти фото-, кіно-, теле- і відеозйомку.
Ми вимагаємо і говоримо про те, що це абсолютно неправильно в нормальному, демократичному суспільстві, тим більше, після того, що відбувалося в Україні в 2014 році.
Тому, якщо це буде проголосоване і підтримано всією більшістю у Верховній Раді, я пропоную забути їм про ідеали Майдану. Я пропоную їм не згадувати більше нічого. Я пропоную, що їм треба говорити лише про свої гріхи і їх спокутувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 55 поправка. Хто підтримує, прошу голосувати.
17:21:33
За-96
Рішення не прийняте.
56-а. Євтушок.
17:21:41
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Стаття 7. Частину восьму я пропоную викласти у такій редакції: "Розгляд справ у закритому судовому засіданні проводиться у виняткових випадках та лише за клопотанням одного з учасників справи, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення інформації, яка віднесена законом до інформації з обмеженим доступом конференційна, таємна та службова інформація, а також у разі необхідності захисту особистого та сімейного життя людини.
Прошу, пані головуюча, поставити дану поправку на голосування.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
17:22:20
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:22:35
За-76
Рішення не прийняте.
Прошу, наступна поправка. Номер 58. Наполягаєте? Ні.
Наступна - 59-а. Прошу, народний депутат Власенко.
17:22:49
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Що нам пропонують? Нам пропонують чергове звуження прав громадян, запровадивши письмову форму в цивільному процесі як основну форму розгляду справ. Тобто насправді, насправді цю тенденцію заклав той самий Віктор Янукович, якого ми сьогодні часто згадуємо, з яким ми порівнюємо Петра Порошенка і не бачимо жодних відмінностей, тобто… крім англійської мови, звичайно.
Тобто письмова форма, це коли розгляд справи відбувається без участі сторін, це коли людей не викликають, це коли суд за закритими дверима сам вирішує спір, нічого не говорячи, нічого не допускаючи. Потім виходить, оголошує якесь судове рішення, яке абсолютно незрозуміло як породжується.
Це відкатав Порошенко разом з Януковичем на Конституційному Суді, вони це відкатують зараз на інших кодексах. Така сама норма залишилась в Господарському процесуальному, і така сама норма є в Цивільно-процесуальному кодексі.
Прошу не підтримувати цю норму і проголосувати за 59 поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:24:12
За-70
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 61-а. Прошу, народний депутат Власенко.
17:24:16
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. На сьогоднішній день, на сьогоднішній день з невідомих причин чомусь із цивільного процесу зникає така форма, така форма фіксації процесу, як письмова стенограма. Немає жодних проблем виробляти письмові стенограми, тому що саме письмова стенограма може бути письмовим доказом в іншому судовому процесі. У нас є низка технічних можливостей і програм, зокрема така програма застосовується у Верховній Раді, коли аудіостенограма потім ретранслюється в письмовий документ. І немає з цим жодних проблем, але це додаткова можливість для учасників процесу. Тим більше, що ми пропонуємо це зробити лише за їх клопотанням, тобто, якщо є клопотання то тоді за допомогою відповідної програми можна трансформувати аудіостенограму в письмову стенограму. Не зрозуміло, чому це викидається. Прошу підтримати 61 правку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:25:33
За-74
Рішення не прийняте.
Наступна поправка номер 62. Прошу, народний депутат Власенко.
17:25:40
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Оксана Іванівна.
Ця поправка теж стосується, це теж стосується додаткового оформлення ходу судового процесу у вигляді письмової стенограми, яка може застосовуватися лише за клопотанням сторін, якщо стороні потрібні письмові докази, припустимо взять її стенограми, я не бачу проблем чому б не застосувати, не дати стороні таку можливість. Тим більше, що за станом на сьогоднішній день такі стенограми є. І такі стенограми використовуються. По факту ми звужуємо можливості учасників процесу, в тому числі щодо отримання доказів для інших судових процесів. Я ще раз підкреслюю, мова іде лише у ситуації, коли сторона про це клопоче, раз. І мова іде про трансформування за допомогою програми, комп'ютерної програми, аудіозапису, який і так, і так, відбувається, в письмовий текст. Так, як це відбувається, зокрема, у Верховній Раді України. Жодних проблем технічних з цим не існує. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:27:02
За-68
Рішення не прийняте.
Наступна поправка номер 68. Депутат Одарченко.
17:27:11
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні українці, зараз в парламенті розглядається стаття 8 ЦПК, вона стосується відкритості інформації судового процесу. І я хочу зараз зачитати висновки Головного юридичного управління, яке чітко каже про те, що, якщо, у разі, якщо суд дійде до висновку, що фото-, відео-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо, телебаченню, мережі Інтернет заважають ходу судового засідання, суд може заборонити, обмежити їх проведення, про що встановлює вмотивовану ухвалу.
Зазначене положення, в зв'язку з повною дискрецією повноважень суду може призвести до порушення такої засади судочинства як гласність судового процесу. Сьогодні ви порушуєте всі основоположні принципи судочинства, такі як гласність судового процесу. Прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:28:32
За-64
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 69. Народний депутат Власенко.
17:28:38
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Про що йдеться мова в 69 правці. Насправді особам, які не брали участь у справі, дійсно, надається право і ознайомитися з матеріалами, і отримати копії, і так далі, і так далі. Але при цьому не зазначається граничний строк, в який суд повинен надати можливість доступу до матеріалів справи або надати копію.
Хтось може вважати цю правку технічною. Можливо, так воно і є. Але на практиці дуже часто порушуються права людей, яким говорять: "Так, ви маєте право. Але ви його реалізуєте через тиждень, через два чи через три".
Тому я пропоную тут чітко записати, що такі права реалізовуються сторонами, які не брали участь у справі, але, якщо суд вирішив питання про їх права, не пізніше 5 днів з моменту отримання судом клопотання від таких осіб. Тобто це певний технічний момент, який більш гарантує права осіб, чиї права були порушені судовим рішенням. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:29:56
За-71
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 71. Народний депутат Власенко. Прошу.
17:30:01
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Знову мова йде про те, що стає, що є публічною інформацією, що не є публічною інформацією. Знову-таки сумнівним виглядає пропозиція комітету про те, щоб інформацію про учасників справи зробити публічною і такою, що повинна публікуватися на відповідних порталах, з одного боку. Але, з другого боку, якщо ми говоримо про те, що ми би запровадили можливість отримання стенограм судового засідання, то цей документ точно повинен був би бути публічним.
А відтак, моя 71 поправка якраз вирішує всі питання. Я думаю, що інформація про учасників справи не буде точно корелювати із Законом про доступ до публічної інформації. І тут буде певне протиріччя. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:31:08
За-59
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 73. Народний депутат Власенко. Не наполягаєте?
17:31:15
ВЛАСЕНКО С.В.
73 у мене немає поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є… А, це не те… Ну, о'кей.
75. Прошу, народний депутат Сотник.
17:31:30
СОТНИК О.С.
Дякую. Народний депутат Сотник, фракція "Самопоміч". 75 поправку ІІ розділу я прошу поставити на підтвердження. Вона була врахована комітетом. І після врахування цієї поправка Європейська конвенція по правам людини, а також протоколи до неї, які ратифіковані Україною, були виключені з переліку фактично джерела права. А в той же час була залишена лише практика суду, Європейського суду по правам людини. Це є нелогічним, тому що європейська практика по правам… суду по правам людини вона і ґрунтується якраз на застосуванні, і повністю вона обґрунтовується якраз Конвенцією по правам людини.
Тому я прошу залишити в тій редакції, яка була в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, одна хвилина від комітету.
17:32:23
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Оскільки мова про підтвердження, то, справді, в першій редакції було передбачено і Конвенцією 1950 року, і відповідні рішення Європейського суду з прав людини. Але Юридичне управління підказало комітету, що конвенція може виключно в рішеннях Європейського суду з прав людини розцінюватися як джерело права. І, зважаючи на це, ми і передбачили відповідні зміни до кодексів. А раз ми вже в ГПК це питання не поставили на підтвердження, я так розумію, що тут поставлять на підтвердження. Ми повернемося до першої редакції. Але тут як би на розсуд залу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:33:11
За-54
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 82. Не наполягають.
86. Прошу, народний депутат Власенко.
17:33:26
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Оце знову поправка, яку ми вже розглядали, яку ми розглядали вже, розглядаючи Господарський процесуальний кодекс. Цією поправкою ми створюємо, із кожного судді ми створюємо Конституційний Суд. Тому що комітет пропонує, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечать Конституції, суд не застосовує такий закон. Так давайте розпустимо Верховну Раду, не будемо приймати закони, бо кожен суддя може його не застосовувати. Це якійсь, знаєте, це якійсь черговий абсурд в цьому законопроекті.
У нас є єдиний орган конституційної юрисдикції – це Конституційний Суд, який визначає, які закони конституційні, які закони неконституційні та тлумачить закони офіційно. А відтак лише конституційний закон, Конституційний Суд, пробачте, може визначити, чи може суд застосовувати цей закон чи не може. Якщо цей закон не визнано неконституційним, то суд зобов'язаний його застосовувати. Зобов'язаний! А відтак треба цю норму прибрати і дати можливість суду, якщо він сумнівається в конституційності, звернутися до судової інституції, щоб та звернулася до Конституційного…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:34:50
За-63
Рішення не прийняте.
88 поправка. Прошу, народний депутат Одарченко. 81-а. Прошу, народний депутат Левченко. Спочатку Левченко, перепрошую, 81-а.
17:35:01
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Отут дуже геніальна норма прописується в цьому божевільному законопроекті, геніальна для діючої олігархічної клептократії. А для чого взагалі діяти згідно законів? Для чого взагалі ця Верховна Рада? Для чого приймати якісь закони, якщо будь-якому рядовому судді будь-якого рівня дозволяється, власне кажучи, ігнорувати будь-яке законодавство на тій підставі, що він сам вирішив і сам собі подумав в нарадчій кімнаті, у себе в кабінеті і вирішив, що якийсь певний закон є неконституційним? Ну що це за маячня?
Тобто виходить так, що можна будь-який закон, насправді, в Україні ігнорувати. Ну, вони і так ігноруються, звісно. Але сьогодні це пропонують офіційно прописати у відповідних кодексах.
Більше того, далі по тексту написано, що підставою для перегляду якогось рішення може бути тільки, якщо закон визнаний неконституційним. А тут же ж потрібно його визнавати конституційним, щоб переглядати божевільне рішення. Тобто навіть переглянути таке рішення не можна буде, тому що немає такої можливості в цьому законодавстві, яке пропонується. Безперечно таке божевілля треба прибрати з цього проекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І прошу голосувати.
17:36:24
За-61
За – 61. Рішення не прийняте.
Тепер 88 поправка. Народний депутат Одарченко, прошу.
17:36:28
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, ми записали до функції Верховного Суду забезпечення єдності судової практики. Але таку єдність неможливо забезпечити, якщо суди не повинні будуть дотримуватись позиції Верховного Суду по аналогічних справах. Так, по суті, це обмежений судовий прецедент. Але ми вже самі записали його до Конституції України.
Саме Верховний Суд тепер тлумачить закони, а тому його позицій суди повинні дотримуватись. Всі суди в Україні повинні дотримуватись його позицій, інакше правова система України ніколи не стане розвинутою, кожен суд тлумачитиме закон так як йому заманеться, а громадяни не зможуть передбачити, що конкретна норма закону буде значити.
Прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:37:43
За-56
Дякую. За-56. Рішення не прийняте.
Наступна поправка – номер 93 Народний депутат Одарченко. Будете? Наполягаєте?
17:37:52
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, позбавляючи суд права за власною ініціативою витребувати докази, ви ставити суддю в дуже неприємну ситуацію. Уявіть собі, що сторони умисно не подають судді певні докази, оскільки змовилися з метою отримання певного рішення. Суддя позбавлений права витребувати певний доказ, виявляється безсилим безсилим проти змови сторін, і може бути змушений виносити неправосудні рішення, тобто рішення, які не ґрунтуються на повноті доказів.
Тому пропонується дати право суду самостійно збирати докази у випадку, коли сторони умисно приховують від суду певні обставини, які мають значення для справи. Прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу голосувати.
17:39:02
За-45
За-45. Рішення не прийняте.
Наступна поправка- номер 95. Прошу, народний депутат Сидорович.
17:39:07
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Насправді комусь може здатися, що ця правка є технічною, але вона є дуже важливою. Який стан речей ми маємо на сьогоднішній день? З одного боку, всі знають і ніби тримаються цієї позиції, що у цивільному процесі права сторін носить диспозитивний характер. Хочуть користуються цими правами, хочуть ні. І суд не виконує ті обов'язки замість сторін. Але, якщо ми залишаємо нечітке формулювання, чи має самостійно збирати докази чи ні, ми залишаємо ту проблему, яка існує на сьогоднішній день, що суди касаційної інстанції скасовують рішення, направляють їх на повний, на новий розгляд, мотивуючи це так званою неповнотою, бо якісь докази начебто не зібрані. З метою уникнення такої ситуації, необхідно заборонити просто суду збирати докази за власної ініціативи крім окремих випадків, які є спеціально передбачені.
ГОЛОВУЮЧИЙ Прошу голосувати. Дякую вам.
17:40:31
За-63
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - 97. Прошу, народний депутат Власенко.
17:40:36
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна.
Знову таки, у нас запроваджується єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, абсолютно зрозуміло, що в країні, в якій відсотків 10-15 людей користуються Інтернетом, напевно, я не знаю, чи це є позитивно, чи це є негативно, але при цьому у нас під цю єдину судову систему запроваджується величезна кількість обмежень для учасників процесу. Я пропоную 97 правкою чітко вказати з якою метою запроваджується ця система, які функції вона виконує, щоб у нас не було різнотлумачень, щоб у нас не було спокуси і можливостей обмежувати права учасників процесу, використовуючи цю систему в не зовсім коректний, або не зовсім законний спосіб. Своєю правкою я пропоную чітко визначити функції, які буде виконувати ця система. Прошу підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:41:50
За-65
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 99. Народний депутат Власенко, прошу.
17:41:56
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую.
Можливо, ця поправка більш технічна, але мені здається, що вона, вона значно краще з законотворчої точки зору, з точки зору законодавчої техніки, надає перелік документів, які подаються і які повинні бути зареєстровані от в цій єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Мені не зовсім зрозуміла конкретизація цього переліку, який зазначається в редакції, затвердженій комітетом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:42:46
За-60
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 116. Народний депутат Власенко, прошу.
17:42:51
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Насправді оце якраз те, про що я і говорив. Комітет пропонує на сьогоднішній день, якщо ви в цивільному процесі один раз з якихось причин обрали електронний спосіб листування, то ви не маєте права і можливості в жодний спосіб від цього відмовитися.
Хочу нагадати, що судовий процес, якщо ми говоримо про початок справи в суді першої інстанції і закінчені в касаційній інстанції, може тривати роками. Якщо у вас за ці роки змінилися можливості, якщо ви не можете оплачувати Інтернет, якщо ви не зможете собі дозволити в подальшому придбати комп'ютер і так далі, то ви не будете мати можливість вже отримувати документи в паперовій формі. Я пропоную не обмежувати права учасників процесу і сказати, що якщо навіть один раз ви обрали електронну форму листування, то в подальшому за вашою заявою вам повинні надавати паперові копії документів.
Дякую. І прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Дякую вам.
17:44:11
За-60
Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 129. Народний депутат Власенко, прошу.
17:44:17
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Знову ж таки ми не обмежуємо строк зберігання матеріалів справи в жодний спосіб, ми пропонуємо визначити строк такого зберігання, коли мова йде про зберігання документів у паперовій формі. Це покращить можливості процесу і покращить можливості ознайомлення громадян з матеріалами справи впродовж декількох років після закінчення розгляду цієї справи. Дякую, прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:45:10
За-62
За – 62. Рішення не прийняте.
Наступна поправка - номер 135. Народний депутат Власенко, прошу.
17:45:16
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Знову ми повертаємося до порядку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Комітет пропонує, щоб положення про цю систему затверджувалося Вищою радою правосуддя. Але я хочу нагадати ситуацію з Єдиним реєстром декларацій, який у нас затверджувався Національним агентством запобігання корупції, а потім тижнями люди не могли туди зайти. Люди тижнями не могли внести дані в електронні декларації і як-то кажуть, Бог з ними, з депутатами, але рядові чиновники не могли це зробити. І тому, в поправці 135 ми наполягаємо на тому, що положення про цю систему повинно бути затверджено Верховної Ради України за поданням Кабміну після консультацій з Вищою радою правосуддя та Державною судовою адміністрацією. Мені здається, що в нинішніх умовах це буде правильно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:46:26
За-54
За – 54. Рішення не прийняте.
Наступна поправка – 138. Народний депутат Одарченко, ви наполягаєте? Ні.
Наступна поправка - номер 148. Народний депутат Власенко. Не наполягає.
Наступна поправка - номер 153. Народний депутат Власенко, прошу.
17:46:46
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна, ми це питання також обговорювали під час розгляду поправок до Господарського-процесуального кодексу. Ви знаєте, у мене таке враження, що ці документи писали люди, які не зовсім розуміють, що таке правова допомога, в яких формах і як вона здійснюється. Чомусь ці люди вважають, що лише адвокати надають правову допомогу під час розгляду справ у суді. Хочу зазначити, що представництво в суді це лише один із елементів правової допомоги під час розгляду справ. Можуть бути інші види правової допомоги, зокрема, можуть бути консультації, роз'яснення, пояснення, висновки і так далі, і так далі, які в подальшому будуть використовуватися адвокатами під час представництва в судах, але мова йде про складання певних документів. Тому ми говоримо в цій поправці про те, що не лише адвокат здійснює правову допомогу. Так, він виключно здійснює представництво в судах, бо таку монопольку йому пропхали через Конституційний Суд хлопчики із оточення Льоши Філатова, бо він сам колишній адвокат і хоче повернутися в адвокатуру. Але це неправильно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.
17:48:07
За-53
Рішення не прийнято.
Наступна - 154 поправка. Народний депутат Власенко.
17:48:12
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую.
Шановна Оксана Іванівна, але знаєте, коли пишуть, що порушені права повинні бути поновлені, але при цьому не зазначають строки такого поновлення, то це означає, що або автори законопроекту взагалі не розуміють процедури поновлення прав, або вони це роблять свідомо, щоб права ніколи не поновлювалися.
Тому ми хочемо уточнити і зазначити, що особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб зобов'язані невідкладно поновити їх не чекаючи пред'явлення претензій чи позову, що буде правильно і зрозуміло. І зазначене формулювання зруйнує можливості посилатися на те у порушників прав, що "ой, а ми ще не поновили" ми через декілька днів поновимо ваші права, тому у вас не виникло право звернення до суду.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:49:16
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна поправка номер – 172. Народний депутат Власенко, прошу.
17:49:23
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Оксана Іванівна.
Знову ми повертаємося до питання можливих третейських оговорок у контрактах. Ви знаєте, на моє глибоке переконання суд не повинен – суд, саме суд, який розглядає спір, – державний суд не повинен тлумачити третейські оговорки, якщо вони є у тексті договору. Це прерогатива сторін і це прерогатива третейського суду, до якого сторони звертаються. Тому, мені здається, що треба внести поправку 172 і прибрати ту неточність, яка закладається формулюванням, яке підтримано комітетом. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:50:23
За-57
Рішення не прийнято.
Наступна поправка - номер 184. Сидорович, прошу.
17:50:31
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги! Руслан Сидорович, об'єднання "Самопоміч". Ми далі продовжуємо дискутувати про питання альтернативних способів вирішення спорів, тобто про третейські суди. Або ми хочемо це розвивати, або ми хочемо похоронити третейські суди. Якщо ми хочемо їх похоронити, давайте ми приймемо закон, заборонимо третейські суди і поставимо на тому крапку. Якщо ми хочемо це розвивати, то ми не повинні давати суду можливість доходити висновку про те, що під час укладання сторони мали очевидні наміри чи не мали таких намірів передавати це на розгляд третейському суду, тому цю дескрецію суду потрібно забрати.
Але у мене інше так само запитання по даній поправці. Чому моя, наша поправка 184 відхилена, а поправка номер 175 нашого колеги Лапіна, яка є абсолютно повністю ідентична по своєму змісту, написано, що вона врахована. Так все ж таки наша поправка є відхилена чи врахована комітетом? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Дискримінація якась від комітету. Прошу, комітет, одна хвилина.
17:51:45
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Комітет визначився, і на нас поправка Лапіна поглинає, в тому числі ті поправки, які ви запропонували, немає сенсу їх уточнювати окремою поправкою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні? Наполягає.
Прошу голосувати.
17:52:18
За-64
Рішення не прийняте.
Наступна – 190… Поправка номер… а, 188-а, перепрошую. Народний депутат Власенко.
17:52:29
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, шановна Оксана Іванівна. Абсолютно не зрозуміло, чому технічна правка не була врахована. От дивіться, як звучить норма, яку запропонував комітет: "Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів при видачі виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядається апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом". А куди дівся міжнародний комерційний арбітраж? Тобто це абсолютно технічна річ, я не розумію, чому такі технічні речі не потрапили. Тобто про третейський суд ми говоримо і зверху, і знизу в статті, а про міжнародний комерційний арбітраж зверху говоримо, знизу не говоримо. В статті, я маю на увазі, в тексті статті. Це технічна річ, треба її підтримати і виправити ситуацію. Бо в нас випадають міжнародні комерційні арбітражі, випадають із системи і оскарження, і отримання відповідних наказів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:53:43
За-65
Рішення не прийняте.
Тепер поправка номер 190. Народний депутат Власенко, прошу.
17:53:47
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, дякую, шановна Оксана Іванівна. Тут знову треба уточнити ситуацію і зазначити, що справи про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядається, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, апеляційними, загальними судами, як судами першої інстанції. Тобто треба чітко визначити інстанційність. Ми не заперечуємо, що це повинні бути апеляційні суди, але як суд першої інстанції. Це треба чітко зазначити, мені здається. Це технічна річ. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу голосувати.
17:54:36
За-64
Рішення не прийняте.
Наступна поправка – номер 195. Народний депутат Сидорович. Прошу.
17:54:43
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, "Об'єднання "Самопоміч". Перш за все, я хочу зараз звернутися до колег, які не приймають участі у голосуванні або відсутні зараз в залі або не голосують. Протягом сьогоднішнього дня я вже отримав чимало есемесок від практикуючих юристів, які висловлюють свою думку, я думаю ви здогадуєтеся яку, з приводу того, що ми робимо з процесуальним законодавством України. Я зараз не жартую.
Стосовно безпосередньо поправки. Пропонується замінити правило визначення територіальної підсудності з альтернативної… з вартості, яка є найвищою, якщо є кілька об'єктів, щодо яких подається позов, до площі, яка є найбільша. Тому що, коли подається позов до відповідача, який має різні об'єкти в різних місцях, як ви собі уявляєте, процедурно він визначить вартість такого майна, не маючи доступу до нього? Тому "визначення вартості" потрібно замінити до "визначення площі". Тому що в іншому випадку це призведе до…
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
17:55:55
ГОЛОВУЮЧИЙ. 195-а. Хто підтримує, прошу голосувати.
17:56:11
За-59
Рішення не прийнято.
198. Не наполягає.
199. Не наполягає.
194-а. Левченко, 194-а.
17:56:27
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. У низці випадків чинне законодавство передбачає вирішення колективних трудових спорів у судовому порядку, відповідно до статтей 23 і 25 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також статтей двадцятих Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
У більшості випадків позивачем у такому трудовому спорі виступає профспілка. Доцільно закріпити за профспілками право вибору підсудності у трудових спорах нарівно з працівниками, яких вони представляють. Власне кажучи, цього стосується, власне кажучи, моя поправка.
Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 194 поправка. Хто підтримує, прошу голосувати. 194.
Ні, це поправка народного депутата Левченка.
17:57:19
За-59
Рішення не прийняте.
Я продовжую засідання на 15 хвилин, хочу повідомити. І ми йдемо далі по поправках.
158-у ми вже пройшли, я перепрошую.
199-а, 200-а.
201-а. Не наполягає. Наполягає, 201-а.
17:57:52
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Дуже важлива насправді поправка. Ми вже говорили про ці речі.
Про що йдеться. Відповідною статтею саме 34-ю Цивільного процесуального кодексу зазначено, що суддя або у разі, якщо справа розглядається колегіально, суддя-доповідач визначається єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Все гаразд, все здавалося би добре. Але скажіть, будь ласка, в якій спосіб буде визначатися при колегіальному розгляді інших два судді? Суддя-доповідач буде вибирати: цей мені подобається, цей мені не подобається? З якого списку він буде вибирати? З яких засад він буде виходити, формуючи? За умови відсутності такої норми, що ця система добору буде автоматизована, ми ризикуємо створити систему, яка буде мати корупційний чинник. Тому систему вибору автоматизовано за допомогою єдиної телекомунікаційної системи необхідно поширити на усю колегію суддів за умови колегіального розгляду справ. Прошу підтримати. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. 202-а, так, Руслан? (Шум у залі) Руслан, яка поправка? 201-а.
201 поправка. Ставлю на голосування. Хто підтримує, прошу голосувати.
17:59:26
За-61
Рішення не прийняте.
200-а, Одарченко.
17:59:34
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, це технічна правка, яка передбачає, що у ситуаціях, коли голова суду повинен скерувати справу до іншого суду, і він вже перебуває у відводі у цій справі, він все одно має право підписати супровідний лист і відправити справу, оскільки це адміністративна, технічна функція. Також пропонується зазначити, що у разі відсутності голови суду це право належить особі, яка його замінює.
Прийняття такої норми прискорить розгляд багатьох справ. Прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 200 правка. Хто підтримує, прошу голосувати.
18:00:29
За-59
Рішення не прийняте.
202-а. Не наполягає.
203-я. Власенко.
18:00:37
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович. Щодо розподілу. Що нам пропонує Порошенко? Порошенко нам пропонує відмовитися від електронного розподілу справ.
Відповідаючи на запитання колеги Сидоровича, зазначу, закон передбачає, що на загальних зборах складу суду вони утворюють постійно діючі колегії, і лише коли розподіляється справа, інформаційна система визначає лише головуючого суддю, бо колегії ж уже сформовані, вони сформували колегії так, як вони захотіли, в ручному режимі. Це не можна оскаржити, вони самі собі, там, позбивалися в трійки і далі слухають справи уже з цементованою трієчкою. Насправді таке було в період десь середини 90-х - початку 2000-х років, коли корупція в судах була запредельна.
Тому, на жаль, оце все відновлює Порошенко цим законом. Ми пропонуємо інше, що автоматизована система повинна обирати всіх суддів в трійці, щоб вони не знали, хто буде слухати справу, щоб це було обрано автоматично. Прошу підтримати поправку 203. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 203 правка. Хто підтримує, я прошу голосувати.
18:02:00
За-64
64.Рішення не прийняте.
204-а. Власенко.
18:02:18
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович. Поправка 204 якраз стосується другої частини того, що я говорив. Комітет пропонує персональний склад постійних колегій і суддів визначається зборами суддів відповідного суду. Це неправильно. Якщо ви вже залишаєтеся на ідеологічно хибному концепті постійних колегій, то тоді, напевно, ці колегії повинні створюватися оцією єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, вибірково і випадково. А не так, що судді самі призначають ці постійно діючі колегії. Якщо вже ви залишаєтеся на цій, я підкреслю, ідеологічно хибній концепції.
Прошу підтримати правку 204, яка все-таки відновлює можливість реально автоматичного розподілу судових справ. Не лише на головуючого, а на всіх членів колегії. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Правка 204. Хто підтримує, прошу проголосувати.
18:03:28
За-62
62. Рішення не прийняте.
205-а. Власенко.
18:03:33
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович. Знову ми обговорюємо всі ці колегії, які нам пропонують постійно діючі колегії, які нам пропонують створювати. Я ще раз хочу зазначити, що на наше глибоке переконання на моє глибоке переконання як автора цієї поправки, визначення членів колегії повинно відбуватися не за рішенням загальних зборів суддів відповідного суду, а за випадковою системою розподілу, яку буде здійснювати єдина судово-інформаційна телекомунікаційна система. Відтак, прошу підтримати 205 поправочку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 205-а. Хто підтримує, прошу проголосувати.
18:04:25
За-63
Рішення не прийняте.
207-а. Власенко.
18:04:30
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую. Дякую, Андрію Володимировичу.
Знову ми говоримо про автоматичний розподіл справ або автоматичний перерозподіл справ, невирішених судових справ, у випадках, коли суддя доповідач не може розглядати справу більше 14 днів. Я вважаю, що якщо будь-який суддя із складу колегії не може приймати участь в розгляді справи, то справа повинна бути перерозподілена єдиною судово-інформаційно-телекомунікаційною системою в автоматичному режимі, без будь яких заздалегідь відомих трійок і так далі, і так далі. Тобто, це одна із гарантій незалежності, неупередженості суддів і я вважаю, що ми цю гарантію повинні зберегти, а не руйнувати її цим законом, хоча, ще раз підкреслюю – це моя ідеологія. Ідеологія Петра Порошенка, яку він вкладає в цей законопроект, зруйнувати ці гарантії незалежності суддів і зробити все, щоб вони були більш ручними, більш керованими і так далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 207-а. Хто підтримує, я прошу голосувати.
18:05:50
За-53
Рішення не прийняте.
212-а. Власенко.
18:05:55
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрію Володимировичу. Знову ж таки ми обговорюємо ситуацію, коли єдина ця інформаційна телекомунікаційна система не може працювати. От у нас, виявляється, розподіл здійснюється не автоматично, розподіл здійснюється лише суддями цього суду, а лише Порошенко в цей законопроект вклав ситуацію, щоб взагалі в ручному режимі керувати судом і розподілом справ. Це ситуація, коли ця єдина судова інформаційна телекомунікаційна система не працює більше ніж п'ять днів, то тоді вони взагалі в ручному режимі будуть впроваджувати. Я думаю, що якщо ця система не працює, то треба її терміново ремонтувати, а не розподіляти справи в ручному режимі. А відтак, прошу підтримати 212 правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 212 правка. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
18:06:56
За-56
Рішення не прийняте.
214-а. Сидорович.
18:07:01
СИДОРОВИЧ Р.М.
214 та 215 поправки, вони стосуються одного і того ж самого. Добре, ми відмовили бізнесу в господарському процесі, можливості процедури звернення у випадку виграші справи в Конституційному Суді, чи в єеспелі. Не треба нам бізнесу, не треба нам інвестиційної привабливості, правда за рахунок чого будемо формувати бюджет, де будемо брати податки, то вже інше питання? Але давайте ми хоча би для українських громадян в рамках цивільного процесу дамо можливість, дамо відповідну процедуру звертатись за винятковими, перепрошую, за виключними обставинами для перегляду судового рішення. Тому що ми визначаємо статтею 34 частиною тринадцятою процедуру розгляду за ново-виявленими обставинами, але не передбачаємо, який склад суду і по якій процедурі буде розглядати в тому випадку, якщо буде винесене рішення Конституційним Судом України, або Європейським Судом з прав людини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 214-а, хто підтримує, прошу проголосувати.
18:08:17
За-54
54. Рішення не прийняте.
215-а, хто підтримую, прошу проголосувати.
18:08:35
За-52
52. Рішення не прийняте.
217, не наполягає.
218, не наполягає. 218, Одарченко.
18:08:45
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, авторозподіл це дуже важлива річ, от, коли відбувалися суди над Юрієм Віталійовичем Луценком, над Юлією Володимирівною Тимошенко були саме зловживання авторозподілом, коли суддями були призначені Вовк і Кирєєв зараз Порошенко пропонує закрити всі відомості авторозподілу. Він пропонує, взагалі, не показувати протокол авторозподілу, а це дуже необхідно, щоб ми бачили відомості про те, які саме фактори вплинули на ймовірності визначення конкретних суддів для розгляду справи. Наприклад, чи цікаво вам буде дізнатися, що в розподілі брали п'ять суддів, але чотири з них було виставлено коефіцієнт навантаження одна сота, зменшення шансу отримати справу в 99 разів. Тільки маючи доступ до всієї технічної інформації по авторозподілу можна ловити не чистих на руку голів судів, якщо ви відокремлює…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 218-у, хто підтримує я прошу проголосувати.
18:10:09
За-53
Рішення не прийнято.
219-а, Одарченко.
18:10:13
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, і якщо ви за відкритість судів, то збережіть оприлюднення цих відомостей, які Рада суддів зараз вирішила опублікувати за власної ініціативи без будь-якого закону. Зараз ви законом це хочете закрити.
А що стосується правки 219. Право сторони ознайомитися з протоколом авторозподілу нічого не дає, дає лише можливість ознайомлення з усіма протоколами.
Наприклад, існує такий метод фальсифікації, коли керівник апарату змінює складність певних справ, в результаті чого при одному розподілі суддя має низьке навантаження і високий шанс отримання справи, а при іншому суддя отримує таке навантаження, що точно не отримає нової справи. Розпізнати таку фальсифікацію можливо лише порівнюючи протоколи у кількох справах. Зараз всі протоколи оприлюднюються на сайті судової влади. Ми просимо зберегти цю практику і надалі, і не знищувати відкритість судів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 219-а, хто підтримує, прошу проголосувати.
18:11:37
За-49
Рішення не прийнято.
220-а, Власенко.
18:11:41
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович.
Незалежний, неупереджений автоматичний розподіл справ є важливою гарантією вибору неупередженого судді.
Я розумію, що Петро Порошенко як автор цього законопроекту, не розуміє, що таке "неупереджений суддя", бо він ніколи неупереджено не судився. Він все життя "кришував" власний бізнес із політики і тис на суди, до речі, як про це публічно заявляють деякі судді.
Так от, я хочу нагадати основне звинувачення, яке було висунуто такому собі судді Татькову, якщо пам'ятаєте, це маніпуляції під час визначення саме автоматичного визначення суддів. А нам пропонують зараз не готувати і не видавати у письмовій формі відповідні протоколи. Тому що нам говорять, що цей протокол буде або в електронній, або "чи" паперовій формі. І, знову таки Татькови будуть визначати, в якій формі будуть протоколи видаватися, і знову нас всіх будуть водити по колу і говорити, що немає ради на це. Ніхто не може з'ясувати яким чином ця справа розподілилася саме на цього суддю.
Я ще раз підкреслюю, розумію, що Порошенко цього не розуміє. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 220. Хто підтримує, прошу проголосувати.
18:13:04
За-52
Рішення не прийнято.
221-а. Не наполягає. Наполягає, так? Будь ласка.
18:13:08
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, шановні українці, авторозподіл – це дуже важлива річ, яка дає можливість людям розраховувати на неупереджений суд. І зараз, ну, дуже прикро, що під гаслами начебто відкритості судів робиться все, щоб зруйнувати цей авторозподіл, щоб не показувати протоколи, щоб зробити можливість в ставляти суддів під гаслом начебто авторозподілу тих, які потрібні. Це взагалі ганьба. Навіть при Януковичу це використовувалося дуже в обмежених якихось там моментах. Зараз ви пропонуєте в тілі закону зруйнувати відкритість авторозподілу і зробити все, щоб в потрібний для вас момент ви призначали тих суддів, які будуть приймати для вас потрібне рішення. Це ганьба для України, скасування таких моментів, як відкритість авторозподілу. Прошу проголосувати за мою правку 221.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 221, хто підтримує, я прошу проголосувати.
18:14:27
За-49
Рішення не прийняте.
222-а. Не наполягає.
223-я. Не наполягає. На якій наполягаєте?
18:14:33
СИДОРОВИЧ Р.М.
223-я, 224-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, це останні 2 правки, 223-я, 224-а. Будь ласка.
СИДОРОВИЧ Р.М.
Руслан Сидорович, фракція "Об'єднання "Самопоміч".
Поправка 223 та 224, вони є тотожними за своїм змістом і стосуються об'єднаних палат. Ну, давайте, якщо ми не забрали в господарському процесі, давайте ми хоча би в цивільному процесі заберемо об'єднані палати. Давайте ми хоча би наших громадян, які… тому що це є суд, куди не ходить бізнес, туди ходять звичайні українські громадяни: бабці, дідусі і так далі. Це сімейні справи, це житлові справи. Давайте ми хоча би там заберемо існування цих об'єднаних палат. В нас на сьогоднішній день немає такої складної структури у касації, яка пропонується цими кодексами. Ми зробили позитивний крок, відмовившись від чотирьохланкової судової системи, замінивши її трьохланковою. І в цій третій ланці ми створили всередині чотири окремих інституції, чотири окремих! Для чого?
Давайте хоч…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 223-ю хто підтримує, прошу проголосувати. У нас ще 30 секунд.
18:15:58
За-55
Рішення не прийнято.
І 224-а. Хто підтримує, прошу проголосувати.
18:16:14
За-51
Рішення не прийнято. Отже, ми зупинились на 225 поправці. Колеги, запам'ятайте, 225 поправка, ми на ній зупинились. Вже 16 хвилин. Час минув немилосердно швидко. Хотілося довше, хотілось ґрунтовніше, але час минає. І ми змушені, і ми змушені розійтися. Хоч я розумію, наскільки важко голові комітету розходитись, і авторам правок.
Шановні колеги! Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим.
Завтра о 10 годині ми продовжимо розгляд правок. Прошу завтра о 10 годині прибути в зал для продовження нашої роботи.
Всім дякую. До побачення.