ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
07 вересня 2017 року, 16 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
16:00:56
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Прошу всіх заходити в зал, приготуватися до реєстрації. Прошу доповідача приготуватися до подальшого обговорення. Прошу заходити в зал, зараз розпочнеться реєстрація. Будь ласка.
Отже, колеги, прошу підготуватися до реєстрації. І прошу зареєструватися. Будь ласка. Прошу зареєструватися.
16:03:30
356 зареєстровано.
Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Отже, колеги, ми зупинилися на 190 поправці. Правильно? 190-а.
191 правка. Яніцький і Алєксєєв. Врахована. На підтвердження.
Будь ласка, Власенко. Включіть мікрофон.
16:04:04
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрію Володимировичу.
По-перше, я хочу звернути увагу, що ніяких 356 депутатів немає в сесійній залі Верховної Ради. Це повна профанація. 356 карток є. Але це все відбувається чисто в стилі Віктора Януковича. В залі менше 200 людей знаходиться, а відтак точно не можна проводити це засідання Верховної Ради. Тому що в Конституції мова іде про кількість депутатів, а не про кількість карток у сесійній залі Верховної Ради. Тому я звертаю на це вашу увагу як головуючого.
Що стосується 191 поправки, це яскравий приклад отієї законотворчості, яку застосовує цей комітет. Вслухайтеся у визначення: "Для цілей цього кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визначені судом малозначними". Це що за абракадабра? Це що таке? "Малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними". Тобто це набір слів, який абсолютно точно не може бути підтриманий.
Тому я прошу поставити на підтвердження поправку 191 і не підтримувати її. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження поправку 191-у, яка була комітетом врахована, і комітет просить її підтримати. Прошу голосувати.
16:05:34
За-32
Рішення не прийняте.
192-а. Не наполягає.
195-а. Не наполягає.
196-а. Не наполягає.
197-а. Не наполягає.
Яка? 197-а. Автор – Сидорович.
Включіть, будь ласка, мікрофон Сидоровичу.
16:05:52
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, якщо хочемо дійсно запровадити принцип диспозитивності у судовому процесі і покласти більшу відповідальність на тих юристів, які приймають участь, що відповідає європейському духу права, що відповідає позиції неодноразово висловленої Верховному Суду, що відповідає раніше прийнятим численним змінам спочатку до цивільного процесу, потім до господарського. То потрібно вже завершувати цей процес.
Тому саме по цій причині я пропоную у статті 15 частині першій слова "збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим законом" замінити словами "суд не може збирати докази у господарських справах за власною ініціативою".
Поясню чому. Тому що потім в результаті, коли є розмите поняття обов'язку ще непідсудності такого суду по збиранню цих доказів вищі суди, тобто касація, скасовують рішення і відправляють їх на новий розгляд через так звану неповноту, і люди роками не…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Так.
Отже, я ставлю на голосування поправку 197. Комітет її відхилив. Хто підтримує поправку 197-у депутата Сидоровича, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.
16:07:26
За-63
Рішення не прийнято.
199-а. Не наполягає.
200-а. Не наполягає.
201-а. Не наполягає.
204-а. Не наполягає.
205-а. Не наполягає.
207-а. Не наполягає.
205-а. Власенко. Включіть мікрофон.
16:07:47
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрію Володимировичу.
Насправді дійсно питання представництва в суді у нас вирішено в рамках так званої конституційної реформи в частині правосуддя, яка крім погіршення доступу до правосуддя нічого людям не принесла поки що.
Але, насправді нереформована адвокатура сьогодні, ну, реально не може ефективно представляти, забезпечувати повний спектр надання правової допомоги. А відтак треба надати можливість підприємствам хоча би не мати можливість представництва в суді, бо це заборонено Конституцією сьогодні.
Але, хоча би надати можливість залучати юристів, не адвокатів, і юридичні компанії для консультування в тому числі і під час розгляду справи в господарському процесі. Не в суді, але під час розгляду справи.
Тому я прошу підтримати правку 205. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування правку 205. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати.
16:09:08
За-56
Рішення не прийнято.
Отже, наступна. 111-а, не наполягає.
112-а? 112-а, Власенко.
16:09:21
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, пане Голово. Хочеться зазначити, знову-таки у нас багато технічні речей, які не виписані достатньо ґрунтовно. Я вже не буду згадувати названу мною раніше 191 поправку. Але тут, мені здається, що треба забезпечити обов'язок невідкладного поновлення прав і інтересів осіб, а не чекати не відомо якого, невизначеного часу.
Тому що, якщо правильно застосовувати, якщо застосовувати ту норму, яка пропонується в остаточній редакції, час такого застосування не визначений. Дякую. Прошу підтримати 112-у.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Ставлю на підтвердження поправку, ставлю 112 поправку на голосування. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. Будь ласка.
16:10:28
За-56
Рішення не прийнято.
213-а. Не наполягає.
214-а. Не наполягає.
217-а. Не наполягає.
219-а. Не наполягає.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не так емоційно, спокійніше.
219-а. Сидорович, будь ласка.
16:10:52
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, ми, готуючи ці процесуальні кодекси, працюючи в рамках Ради з питань судової реформи, прийняли правильне рішення: для того, щоб ми відійшли від визначення підсудності судових справ в контексті суб'єктного складу учасників, ідучи до предмету, що за своєю суттю є абсолютно вірно. Але у ряді категорій ми не дали достатньо точних визначень і дефініцій, в результаті чого може виникати спір щодо підсудності, вірніше поширення юрисдикції того чи іншого суду на ті чи інші спори.
Тому необхідно у статті 21 частині першій, у пункті третьому після слів "справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі" додати "у спорах між юридичною особою та органами її управління". Тому що повним абсурдом є, коли такі спори потрапляють, які за своєю суттю є корпоративними, потрапляють в суди загальної юрисдикції, що в свою чергу так само є додатковим захистом від можливого рейдерства. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування поправку 219. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Комітет її відхилив.
Хоча ідея перейти на 2000-у була правильна.
16:12:18
За-51
Рішення не прийнято.
220-а. Не наполягає.
221-а. Не наполягає.
223-я. Не наполягає. (Шум у залі)
220-а, так? Будь ласка, 220-а.
16:12:33
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, знову ж таки ми говоримо про юрисдикцію конкретних судів на відповідні спори. Якщо у нас вже є створені адміністративні суди, ну насправді, є дуже важливо, щоб ті спори, які носять публічний характер, вони знаходилися в судах адміністративної юрисдикції. Мені дуже шкода, що зараз немає достатньої кількості народних депутатів для того, щоб вирішити це, дійсно, важливе запитання. Не можуть у господарських судах розглядатися справи стосовно векселів, які використовуються в податкових і митних правовідносинах. Воно неправильне за своєю суттю, оскільки усі податкові митні справи розглядаються в адміністративних судах. Для чого ми роздираємо цей тим спорів?
Тому я наполягаю, щоб у частині першій пункті 5 статті 21 після слів "фізична особа, що не є підприємцем" виключити слова "та векселів, які використовуються в податкових та митних правовідносинах". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування поправку 220. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу голосувати. Будь ласка.
16:13:46
За-63
Рішення не прийнято.
222-а. Не наполягає.
223-а. Вже зачитував. Не наполягає.
225-а. Не наполягає.
227-а. Не наполягає.
225-а, так?
Будь ласка, 225-а.
16:14:06
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, ще одна, насправді, дуже важлива річ, яка стосується справ, які розглядаються в процесі банкрутства. Велика кількість проблем, які виникають, і в тому числі затягування самих справ по розгляду про банкрутство, про необхідність скорочення строків якого неодноразово нам звертав увагу Міжнародний валютних фонд. Для того, щоб досягнути ефективності розгляду справ про банкрутство, необхідно, щоб всі спори, які виникають стосовно боржника, розглядалися тим суддею, який слухає справи про банкрутство, розпорошення цих справ веде до правової невизначеності і багатьох проблем. Саме тому необхідно добавити в частині восьмій статті 21 після слів "провадження у справі про банкрутство" додати слова "або боржника до третіх осіб", оскільки такого роду спори мають абсолютно пряме відношення до тих справ, які розглядаються в процесі банкрутства.
Дякую. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Я ставлю на голосування 225 поправку. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати.
16:15:25
За-69
Рішення не прийнято.
Наступна. 232-а, Власенко. Наполягає. Будь ласка.
16:15:34
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович.
Ми знову повертаємося до абсурдної логіки, коли у нас по різних "хотєлках" одні вищі суди ліквідовуються, а другі вищі суди утворюються. Тут в перерві я отримав інформацію, що це відбувається з однієї простої причини: виявляється, заступник голови Адміністрації Президента, який курує юридичні питання, просто створив свою фірмочку, яка займається в тому числі інтелектуальними спорами, і йому потрібен кишеньковий суд з інтелектуальних спорів. Тому у нас Вищий господарський суд ліквідовується, Вищий адміністративний суд ліквідовується, а Вищий суд з інтелектуальної власності створюється. От і все. От і вся логіка, на жаль, от така дрібна логіка всіх цих змін, які запроваджуються в це законодавство. А насправді це логіка таких знаєте дрібних бізнесменів-шахраїв.
Нам тут Петро Порошенко до перерви розказував, як він бореться з корупцією, то хай він побореться в своїй адміністрації проти прямої корупції, коли заступник з юридичних питань впливає на суди з зацікавлених питань. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправаку 232 Власенка, комітет її відхилив. Хто підтримує, прошу голосувати.
16:17:00
За-55
Рішення не прийняте.
234-а. Наполягає. Будь ласка, Тимошенко мікрофон.
16:17:06
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Зараз я хочу звернутися до громадян України, які нас слухають. Зараз розглядається одне з найсуттєвіших питань України – це створення правосудних судів. Але це все перетворилося в дуже лобістську систему, яка зараз працює для прийняття законопроекту, який робить суди кишеньковими у Президента, у його оточення, для оточення навіть створюються спеціалізовані суди, і це вже переходить всі межі.
Але обман розпочався з початку сесії зараз, коли сказали зареєструйтесь депутати і на табло висвітилося 356 зареєстрованих депутатів. Це брехня, обман, які покриваються керівництвом парламенту. В парламенті зараз сидить десь біля 100 людей. От так йде законотворча діяльність і так розглядається найважливіший закон країни про реформу правосуддя, яка є фейковою, на жаль, і яку правосуддя треба захищати від таких реформ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Поскільки було звинувачено мене, я зреагую. З вашого дозволу, я кожного разу, коли деякі фракції запихають зранку картку, а вони відсутні і вважаються зареєстрованими, буду про це оголошувати на всю країну, що зареєстровані такі-то люди насправді відсутні, а присутні тільки їхні карточки. Я скажу свою позицію, і не треба подвійних стандартів, і не треба тут когось звинувачувати в обмані, бо кожен день, коли є зареєстрована особа, а насправді її немає в залі і часто немає, цим вона обманює всю Україну. Дякую вам.
Я ставлю на голосування поправку 234. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати.
16:19:11
За-50
Рішення не прийнято.
236-а. Не наполягає.
237-а. Не наполягає.
238-а. Наполягає. Будь ласка, Власенко.
16:19:20
ВЛАСЕНКО С.В.
Я би хотів все-таки звернути увагу Голови Верховної Ради на те, що сесія вважається правомочною, якщо в залі присутньо більше 226 депутатів, а не карток. Тому, шановний пане Голова, в будь-який момент – сьогодні, вчора, позавчора, завтра, післязавтра немає 226 – не маєте права відкривати засідання Верховної Ради.
Тому, будь ласка, не треба маніпулювати. Зараз вам треба протягти цей закон, і ви розказуєте казки, а ззаду там підгавкують якісь хлопчики, хай продовжують підгавкувати. Я ще раз підкреслюю, ви не мали права відкривати сьогоднішнє вечірнє засідання, в залі немає 226 народних депутатів.
А я прошу поставити на голосування мою поправку 238.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хочу повідомити, що відкриття сесії відбувається за рахунок електронної реєстрації, що і роблю. І уникайте слів до колег депутатів, які ви вживаєте. Я дію згідно закону, згідно Регламенту. І, коли комусь хочеться зірвати розгляд Верховної Ради чи зірвати розгляд нашої роботи, я хочу повідомити: не вдасться, не вдасться.
Я хочу вам сказати у нас попереду стоїть, колеги, величезна кількість питань: по кібербезпеці, пенсійна, медична реформа, які чекають наших рішень – а тут робиться спроба перетворити обговорення у політичний фарс, не обговорюючи питання, а говорячи політичні гасла. Ми не дозволимо зупинити роботу сесії, ми будемо приймати рішення. Ми приймемо всі закони, і нікому не вдасться зірвати нашу роботу. Дякую.
240-а. Не наполягає.
242-а. Не наполягає.
242-я. Наполягає. Одарченко, будь ласка.
16:21:18
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Пане Андрію! Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Абсолютно правильно було сказано про те, що засідання Верховної Ради правомочне, якщо є 226 депутатів.
Хіба не нагальний, не наочним є приклад Олеся Довгого, по якому подав Генеральний прокурор подання на зняття його недоторканності за порушення Регламенту? Але в міській раді Київській це не закон, ви зараз порушуєте Закон про Регламент України. Особливо прикро, що це відбувається в той період, коли голосуються закони, які мусять стати основою справедливого судочинства в Україні. Це взагалі попирання усіх основ української державності. Ви мусите зараз припинити розгляд цього питання, тому що в залі відсутня необхідна кількість депутатів для прийняття рішень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?
ОДАРЧЕНКО Ю.В. Наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 243 поправку народного депутата Тимошенко і Одарченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати.
16:22:40
За-43
Рішення не прийнято.
246-а, Яніцький. Не наполягає.
248-а. Не наполягає.
250-а. Не наполягає.
252-а. Не наполягає.
253-я. Не наполягає.
254-а. Не наполягає.
263-я. Не наполягає.
264-а. Не наполягає.
266-а, Долженков. Не наполягає.
267-а. Не наполягає.
269-а. Не наполягає.
270-а. Не наполягає.
271-а. Не наполягає.
272-а. Не наполягає.
273-я. Не наполягає.
270... 268-а, Власенко. Будь ласка.
16:23:28
ВЛАСЕНКО С.В.
Шановний Андрій Володимирович, ви знаєте, я думаю, що треба припинити маніпуляції і розказками про боротьбу з кіберзлочинністю в той час, коли ви повністю згортаєте прозорість і гласність судового процесу – раз, позбавляєте прав учасників судового процесу цим законом – два, створюєте штучні суди тоді, коли вам треба – три і ліквідовуєте суди, які вам не потрібні – чотири. І не треба це прикривати турботою про громадян України.
Повертаюсь до 268 поправки, зазначаю ще раз, вона говорить процедури і порядок розгляду справ з інтелектуальної... з питань інтелектуальної власності. Я ще раз підкреслюю, за моєю інформацією, ці норми внесені в закон з єдино метою. Тому що фірмочка заступника голови Адміністрації Президента Філатова займається спорами з інтелектуальної власності, їм потрібен кишеньковий суд, де у нас буде монополічка своя, так, як це все, на жаль, відбувається в українській державі останні три роки.
Тому треба запровадити нормальну стандартну процедуру розгляду справ з інтелектуальної власності, як це передбачено моєю поправкою 268.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 268. Комітет її відхилив. Хто її підтримує, прошу проголосувати.
16:24:54
За-64
Рішення не прийнято.
271-а, Власенко.
16:25:02
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрій Володимирович.
Насправді, насправді, що нам пропонують? Нам пропонують усувати учасників судового процесу від величезної кількості процедурних питань. Одне із таких питань – це визначення підсудності справ, коли одним із учасників спірних правовідносин є Господарський суд. Нам пропонується робити без участі сторін, без виклику сторін. Тобто самостійно там якийсь суд визначить, яка підсудність, і буде, і далі буде процес розвиватися таким чином, що сторона учасник судового процесу на це питання впливати не може.
Я вважаю, що якщо хтось говорить про справжню реформу, то треба забезпечити участь всіх учасників судового процесу в максимальній кількості, у вирішенні максимальної кількості питань, пов'язаних з провадженням у цьому судовому процесі. А відтак і це питання необхідно розглядати за участі сторін. Якщо одна із сторін, тим більше скаржиться на те, що підсудність визначена неправильно, то звичайно ж треба робити з повідомленням і за участі сторін.
Прошу підтримати 271 правку.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
ГЕРАЩЕНКО І.В.
16:26:10
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка.
16:26:25
За-66
272-а, Івченко, Євтушок.
Євтушок, Євтушок, будь ласка, мікрофон.
16:26:30
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Я зараз звертаюсь до вас, пані Ірина, з пропозицією від фракції "Батьківщина" провести рейтингове голосування, аби український народ пересвідчився, а скільки ж насправді присутніх у сесійній залі народних депутатів.
Стосовно поправки скажу, що у частині п'ятій статті 30 слова "можуть пред'являтися також за місцем виконання" замінити на слова "або в яких міститься визначення територіальної підсудності розгляду спору, можуть пред'являтися також за місцем виконання чи за місцем визначення". Одну і другу пропозицію прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рейтингове голосування 272 поправки. Прошу, будь ласка. Голосуйте. Хорошо.
16:27:40
За-54
Будь ласка, Сидорович. Олена Сотник. Да-да-да, я бачу, я бачу.
276-а, Олена Сотник. Будь ласка.
16:27:52
СОТНИК О.С.
Дуже дякую, пані головуюча. Дана поправка є технічною, тому я використаю цей виступ саме з процедурних питань.
Я б хотіла все ж таки повернутись до питання участі доповідача, так сьогодні у нас визначено зокрема в цій роздруківці з приводу порядку денного, доповідачем є якраз шановний голова комітету. Якщо повертатися до Регламенту, то дійсно у нас в Регламенті не визначено порядок обговорення поправок. Але в Регламенті є стаття 36, частина четверта, де чітко визначено порядок обговорення питань в Верховній Раді. І так чітко зазначено, що народні депутати України мають право ставити запитання чітко, коротко і ясно. І так чітко написано, що доповідач повинен відповідати на ці питання.
Тому я дуже прошу далі процедурно, якщо у народних депутатів під час доповіді їх поправок є питання до головуючого комітету, все ж таки щоб головуючі не порушували Регламент і щоб голова комітету як доповідач на наші питання відповідав. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не голосуємо 276-у. Ідемо далі.
277-а поправка, пан Одарченко.
16:29:12
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина". Шановні колеги, пані Сотник підняла тут дуже правильне питання: доповідач німий. Але, шановні друзі, ми можемо зрозуміти Руслана Князевича, він просто не хоче, щоб його слова були записані на стенограму. Бо по суті це для історії, бо по суті це ганебне дійство! Тому, ви знаєте, я навіть маю певне співчуття, що людина має совість і не бажає фіксувати себе в цьому ганебному процесі.
А що стосується правки, то попередня редакція ГПК містила архаїчну норму, яку запровадив ще Леонід Кучма для збільшення контролю над судовою владою: всі спори, в яких стороною є обласні ради, розглядаються в господарському суді міста Києва. Зараз я пропоную цією правкою, щоб вони розглядались по місту знаходження обласної ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 277 поправку, колеги.
Я також попросила секретаріат дати розтлумачення 36 статті Регламенту, на яку посилалася попередня виступаюча. І є дуже чітке роз'яснення, що воно не стосується другого читання.
16:30:25
За-48
Ідемо далі тоді. Я просто попросила, щоб нам роз'яснили.
Ще раз. Підійдіть сюди ближче, бо погано чутно.
Поправка номер 280. Пані Тимошенко і Одарченка.
Будь ласка, Одарченко, вам мікрофон.
16:30:52
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, Батьківщина.
Шановні колеги, я ще раз хочу звернути вашу увагу на те, що це тут незаконно все відбувається, і Руслан Князевич правильно робить, що він рота не відкриває. Шановні колеги, в кодексі ви заборонили передавати справу до іншого суду у випадках, коли під час розгляду справи вона стала підсудна іншому суду крім випадків, коли в справі була заміна сторін. Але ви не врахували таку ситуацію, коли спори, пов'язані з державною таємницею. Ці спори можуть розглядатися лише в господарському суді міста Києва, який має секретний відділ і суддів із допускам до державної таємниці. Якщо справу розглядає інший суд і в ході розгляду встановить, що один з доказів має статус державної таємниці, то судовий розгляд просто зупиниться – суддя не зможе розглядати цей доказ, але і направити справу до господарського суду міста Києва не зможе через заборону здійснювати підсудність.
Тому прошу додати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 280 стаття. Будь ласка, голосуємо, колеги.
Це не стаття була, а поправка, бо ми тут вели суперечки з колегою. Я перепрошую, поправка 280.
16:32:19
За-51
281-а наступна. Так само Одарченко, будь ласка.
16:32:23
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, кодекс містить важливу позитивну норму. Якщо справу неможливо розглянути в певному суді через брак суддів, вона може передатися головою суду до найближчого суду, але необхідно уточнення, що робити, якщо голова суду не обраний.
Крім того, виникають ситуації, коли голова суду у відводі щодо конкретної справи.
Тому пропоную зазначити, що правом направляти справи до іншого суду користується також особа, яка виконує обов'язки голови суду, а також що для такої відправки немає значення, чи знаходиться цей суддя у відводі, направлення справи здійснює голова суду як посадова особа, а не як суддя по конкретній справі. Прошу поставити мою правку на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 281 правка голосується.
16:33:34
За-50
283-я. Не наполягають.
284-а, Власенка.
3-я. Повертаємося. Будь ласка, Сидорович, 283-я. Прошу.
16:33:45
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, якщо ми говоримо про те, що ми повинні забезпечити справедливий суд, то порядок формування цих суддів, які розглядатимуть справи, є надзвичайно важливий.
В частині першій іде процес, визначається процедура визначення складу господарського суду. І цікаво, що визначення судді у разі колегіального розгляду в суді доповідача, розгляду конкретної справи, здійснюється єдиною судово-інформаційною телекомунікаційною системою. Моя позиція, наша позиція, полягає в тому, що суддю доповідача необхідно замінити на колегію суддів, тому що в який спосіб формується колегія суддів в даному випадку не визначено, а суддя доповідач це є, власне, той суддя, на якого розписується справа і який приймає рішення про уже формування колегії, яка повинна формуватися відповідно єдиною автоматизованою системою. І це забезпечить не втручання в формування таких колегій в суді. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 283 правку голосуємо, колеги.
16:35:06
За-53
284-а, Власенко. Будь ласка.
16:35:11
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна.
Я би хотів погодитися з паном Русланом Сидоровичем і зазначити, що те, що пропонується в цьому законопроекті, це пропонується лише суддю-доповідача визначати автоматично Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. А інші судді будуть визначатися згідно з тим розподілом, як це буде відбуватись в суді.
Тобто по факту лише одного суддю буде визначати автоматично, а інші судді будуть визначатись не автоматично. І це призведе до абсолютного, повного суб'єктивізму при утворенні судових колегій, а відтак при розгляді судових справ, що в принципі є повністю неприпустимим.
На сьогоднішній день більше всього звинувачують голів судів в тому, що вони якраз втручаються в автоматичний розподіл, впливаючи на автоматичну систему при розподілі суддів. Тут же пропонують взагалі автоматичну систему прибрати, залишивши на її розсуд лише одного суддю із трьох або із п'яти, що є повністю неприпустимо. Тому я прошу підтримати 284 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 284 поправку.
16:36:33
За-54
285-а, будь ласка, Олена Сотник.
16:36:41
СОТНИК О.С.
Дякую, пані Головуюча. От, я бачу, що голова комітету, доповідач до другого читання дуже хоче пояснити все ж таки логіку комітету, чому вони відхилили наші поправки, які стосуються того, що насправді автоматизованою системою обирається лише суддя-доповідач, а не вся колегія суддів.
Тому у мене питання. Керуючись частиною четвертою статті 36 Регламенту Верховної Ради України, доповідач, будь ласка, поясніть, чому, відхиляючи наші поправки, якою логікою ви керувались? І чому тільки суддя-доповідач має обиратись автоматизованою системою, а постійна колегія суддів в який спосіб, на вашу думку, за вашою редакцією, запропонованою до другого читання, вони мають обиратись для розгляду відповідних справ? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 285-у голосуємо, будь ласка. Як роз'яснює секретаріат, 36 стаття не стосується другого читання.
16:37:46
За-49
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо потім провести із секретаріатом дискусії.
Будь ласка, Власенко, 285 поправка. Сорі, 286-а.
16:37:57
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна. Шановні колеги, що нам пропонується цим законопроектом і що підтримується комітетом? Вони хочуть, щоб збори суддів розподілили всіх суддів по колегіям, і ці колегії були постійними. Тобто сам суд визначає, в якому складі по суті судді будуть слухати справу. Вони собі там по дружніх якихось зв'язках будуть призначені, як це у нас буває практично. І далі уже автоматична система буде визначати лише суддю доповідача, що є, в принципі, абсурдом, тому що у них буде спаєна троєчка, яка буде слухати справи так як треба, так, як це відбувалося у нас років 10 уже так точно останніх. Це є абсолютно неприпустимим. Кожен раз автоматизована система повинна обирати довільно із всього складу суду формувати колегію, яка буде слухати справу з врахування навантаження, з врахуванням суддівського досвіду, а не так, що вони вже сформують колегію і автоматичний розподіл буле лише формальною профанацією так само, як наш сьогоднішній розгляд законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 286 поправку. Прошу.
16:39:22
За-58
287-а, Сидорович. Прошу, будь ласка.
16:39:27
СИДОРОВИЧ Р.М.
Я повністю погоджуюсь зі своїм колегою Власенком, але я пропоную піти все ж таки трошки далі. Я, чесно кажучи, не зрозумів сенсу в створенні цих постійних колегій. Більше того, коли я задавав запитання розробникам цих законопроектів, я адекватної відповіді не отримав. У нас передбачається створення автоматизованої системи розподілу справ, це одна з небагатьох, дійсно, позитивних речей, які ми запровадили в судовій системі. Існування цих постійних колегій є корупціогенним ризиком, з одного боку. З іншого боку, життя є надзвичайно дуже таке flexible.
І сьогодні для розгляду однієї категорії справ потрібно одну кількість людей, післязавтра інакше. Фактично, суд, створюючи таку постійну колегію, сам собі створює бюрократичні, адміністративні перешкоди, які в подальшому буде долати.
Повірте мені, я як в минулому практик-адвокат з великим досвідом розумію, про що я говорю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 287 поправку.
16:40:53
За-63
288-а. Не наполягаєте.
289-а, Власенка.
Наполягаєте? Повернемося потім.
289-а.
16:41:04
ВЛАСЕНКО С.В.
Так, шановні колеги, знову мова іде про одне і те саме. Це група поправок, яка пов'язана із тим, що всюди по кодексу запроваджена абсолютно хибна, абсолютно штучна, абсолютно недемократична система, коли суд працює в режимі так званих постійних колегій. Тут деякі колеги не пам'ятають, але я пам'ятаю добре, як в Апеляційному суді міста Києва, я розумію, що це не господарський процес тоді був, да, але буде така сама схема. Коли в Апеляційному суді міста Києва створили спеціальну колегію, яка в апеляції розглядала апеляції на вироки Печерського суду. І таких людей було всього шість, і справи розписувалися лише між ними. І було абсолютно очевидно хто буде розглядати апеляцію на, припустимо, вирок Луценка, або на вирок Тимошенко. І в цю шістку суддів потрапило абсолютно лояльні до голови суду судді, лояльні до режиму судді. Абсолютно така система закладається і зараз в систему господарського судочинства, коли пропонується слухати справи постійними колегіями. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 289 поправку.
16:42:28
За-63
288-а, 290-а, Сидорович.
В одну хвилину вкладетесь? Будь ласка, Сидорович.
16:42:36
СИДОРОВИЧ Р.М.
288-й і по 290-й відразу, оскільки ці правки, вони є абсолютно повністю поєднаними. Це стосується створення так званих, так званих об'єднаних палат. Існування так званих об'єднаних палат у господарських судах, воно взагалі є абсолютно повністю позбавлено сенсу. Більше того, коли ми будемо рухатися далі на етапі касаційного розгляду, власне, існування об'єднаних палат загрожує появі єдності судової практики. Саме тому частину четверту і часину п'яту статті 33 конче необхідно виключити. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, спочатку 288 поправка, прошу голосувати.
16:43:37
За-60
Тепер 290 поправка депутата Сидоровича, прошу голосувати.
16:43:53
За-55
291-а, Власенко. Прошу, будь ласка.
16:43:57
ВЛАСЕНКО С.В.
Шановні колеги, я ще раз хочу звернутися до всіх і зазначити, що концептуально те, що пропонується цим законопроектом і що зараз відстоює комітет, і що зараз відстоює голова комітету, спілкуючись з депутатами без мікрофона. Так, це все абсолютно концептуально, на мій погляд, неправильно, функціонування Господарського суду в рамках постійних колегій є принципово неправильним, неправильним тому що в даному випадку запрограмовано по суті склад суду, який визначається не автоматизованою системою, а самими зборами суддів цього суду, що збільшує суб'єктивний фактор, а відтак, збільшує корупційні ризики.
Тому нам треба змінити цей концептуальний підхід і низка поправок, в тому числі 290-а, направлені на те, щоб цей корупційно-ризикований підхід змінити.
Прошу підтримати 291 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ Голосуємо, будь ласка.
16:45:17
За-58
292-а і 3-я, 293-я, будь ласка, поправки народного депутата Сидоровича.
16:45:23
СИДОРОВИЧ Р.М.
Дивіться, 292 поправка, частина сьома статті 33 говорить, вона вірніше регулює можливість розгляду в колегіальному порядку справи в тому випадку, якщо на цьому наполягають учасники. Той текст, який запропонований ініціаторами, він є настільки заплутаний, що мені приходять хіба на розум слова Жванецького: "Мы хорошо все придумали, чтобы запутать противника и сбить с толку остальных". Текст, який пропонується, він абсолютно в незрозумілий спосіб регулює, в який спосіб і в яких випадках буде призначатися колегіальний розгляд справи. Я у своїй поправці виклав це більш зрозуміло, чіткіше і послідовніше.
Те саме, в принципі, стосується і пункту 8, де говориться про питання, про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів, вирішується колегією суддів визначеною в порядку, встановленому частиною першою цієї статті до початку розгляду справи з врахуванням категорії складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.
Дякую. Прошу підтримати 292…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуємо, будь ласка, 292-у і потім 293-ю голосуємо, прошу. 292 спочатку.
16:46:50
За-56
Наступна 293-я, голосуємо, будь ласка.
16:47:05
За-59
294-а, Власенка, поправка, прошу.
16:47:09
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна. Насправді, що нам пропонують, нам говорять про те, що автоматичний перерозподіл буде відбуватись лише у випадку, якщо суддя, який слухає справу одноособово, або суддя доповідач з якихось причин не може приймати участь у розгляді справи. Але при цьому ця норма нічого не говорить про те, що буде відбуватись, якщо не суддя доповідач, а суддя із колегії не може приймати участь у розгляді справи. Вони там далі запровадили… запровадили інститут запасних суддів. А що буде, якщо не буде запасних суддів? А якщо треба змінювати колегіальний склад, як це буде визначатися? Це чергова прогалина в цьому законопроектів. Пропоную її вирішити. Але знову-таки це пов'язано із тим концептуальним підходом, про який я вже неодноразово говорив, це створення постійнодіючих колегій для розгляду господарських справ, що є, на мій погляд, абсолютно не правильним підходом для розгляду господарських справ. Дякую
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 294-у.
16:48:29
За-55
292-а, будь ласка, Власенко.
16:48:33
ВЛАСЕНКО С.В.
Я можу лише повторити свої аргументи і зазначити, що це призведе… розгляд справ постійними колегіями призведе до збільшення корупційних факторів під час розгляду господарських спорів. Спаяні колегії суддів, які працюють постійно пліч-о-пліч на сьогоднішній день в сьогоднішніх умовах, скільки б мені не розказували про європейський досвід в Україні, це додатковий корупційний ризик і можливість не зовсім коректного виконання своїх обов'язків суддями. Це лише полегшить можливість суддям приймати некоректні рішення, тим більше ґрунтуючись на тих попередніх… на тих попередніх новаціях, які ми вже, по суті, проголосували в цій сесійній залі таких, як: обмеження участі громадськості в розгляді судових справ такі, як зменшення прав учасників процесу. Це просто додатковий механізм. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку.
16:49:53
За-53
Наступна 296-а і 299-а, Сидорович. Потім – Власенко. Сорі, 296-а, Сидорович.
16:50:03
СИДОРОВИЧ Р.М.
296-а і 299 поправки стосуються існування постійних колегій. Не хочу повторюватися додатково, але все ж таки прийдеться. Існування постійних колегій є абсолютно непотрібним і дуже загрозливим явищем. Відповідно, якщо ми заберемо постійні... існування постійних колегій, то ми і не будемо формувати так званих резервістів-суддів.
Існування інституції як такої для мене взагалі є абсолютно незрозумілим і безсенсовно. Тому прошу підтримати 296 і 299 поправку, які виключають існування... виключають десяту і одинадцяту частину відповідної, тобто 33 статті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо спочатку 296 поправку.
16:51:08
За-60
Тепер 299 поправку голосуємо.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз буде. Не кричіть, будь ласка. 299-у.
16:51:25
За-53
298-а, будь ласка, Власенко. Власенко, Власенко, 298-а. Прошу.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я почула вас, ми повернемося. Не кричіть, спокійно.
16:51:30
ВЛАСЕНКО С.В.
298-а, 298 поправка говорить про те, що у кожної постійної колегії суддів збори суду визначають резервних суддів. Знову ми говоримо про те, що самі судді обирають тих, хто буде резервними для тих колегій. Тобто судді, по суті, самі консервуються в своїй системі, самі собі обирають, ну, так би мовити, можливих теоретичних наступників у випадку, якщо хтось із суддів не зможе приймати участь у розгляді справи. Це є абсолютно неприпустимим, тому що це взагалі знімає, ну, це повний відхід, відкат від принципу незалежного вибору суддів для розгляду тої чи іншої конкретної справи. Це є неприпустимим, недемократичним і незрозумілим, а разом із обмеженням гласності судового процесу, разом із обмеженням прав учасників судового процесу це є дуже загрозливим. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за поправку 298-у.
16:52:49
За-62
297-а врахована. На підтвердження…
Я чую, я чую. Ви ж так не кричите в ПАРЄ, правда, в Страсбурзі? Бориславу Березі, будь ласка, мікрофон увімкніть.
16:53:01
БЕРЕЗА Б.Ю.
Дякую вам, пані Ірино. Я звертаюсь до вас з великою повагою не тільки як до віце-спікера, а ще як до члена української делегації Парламентської асамблеї Ради Європи. Саме тому я хочу сказати вам. Коли ми разом з вами та Сергієм Власенком, та пані Оленою Сотник їздимо на сесії, то ми бачимо, з якою великою повагою до Регламенту там відносяться. Більш того, ми не один раз чули з вами, що Регламент – це священна корова демократичних інституцій.
Тому хочу звернутися до вас, щоб ви побачили, як зараз в цій сесійній залі немає 226 голосів для будь-якого голосування, що є порушенням Регламенту. Тому прошу вас провести зараз рейтингове голосування, щоби ви побачили, що неможливо далі проводити голосування з приводу того, що 226 людей немає в залі. А це, ну, це порушення, якого взагалі не може бути в залі. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З великою повагою теж до Регламенту, ми рухаємося по ньому, ми ставимо на вашу вимогу на голосування на підтвердження поправку 297. Колеги, комітет "за" проголосував. Тому, будь ласка, 297-а, комітет просить підтримати. Голосуємо. Не сваріться. У нас ще скільки поправок попереду, нам треба любити одне одного, розглядаючи їх.
16:54:32
За-57
З любов'ю 301 поправку до автора оголошую. Власенко, будь ласка, мікрофон.
16:54:38
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірино Володимирівно. Виключно з любов'ю, але ще раз підкреслю. Той підхід, який застосований по формуванню постійних колегій для розгляду справ господарськими судами, це повна консервація, суб'єктивізація у виборі судді, який буде розглядати ту чи іншу справу. Це є абсолютно неприпустимим. Це не можна нічим сьогодні прикрити. Не можна це прикрити спеціалізацією чи якимись іншими речами, тому що до цього це не має жодного відношення. А відтак це питання повинно бути переголосовано в цій сесійній залі. Занадто великі корупціоногенні ризики з'являються, коли судді самі визначають, хто із них буде слухати справу. А те, що пропонується, воно по суті дозволяє самим суддям визначати, хто із них буде слухати ту чи іншу справу. І нам це пропонують підмінити фіктивним механізмом, коли єдина система буде обирати лише головуючого, а не буде обирати весь склад суду, який слухає справу. Прошу підтримати поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 301 поправку.
16:56:03
За-60
ГОЛОВУЮЧИЙ. 302 поправка, будь ласка, Євтушок мікрофон.
16:56:07
ЄВТУШОК С.М.
Дякую, пані Ірино. Бачите, скільки вам люб'язностей наговорили, а було б краще, якби ви дійсно ще раз дотримались Регламенту і зафіксували, що немає в залі 226 голосів і припинили цей безлад.
А моїми колегами Сергієм Власенко, Оленою Сотник, Русланом Сидоровичем чимало було присвячено роботи у вигляді поправок стосовно появи так званої Єдиної судової інформаційної телекомунікаційної системи. І вони фіксували саме в цій системі масу корупційних порушень стосовно призначення суддів або колегії суддів.
Так і я в своїй поправці прошу частину дванадцяту статті 33 даного нормативно-правового акту вилучити, адже ця Єдина судова інформаційна телекомунікаційної системи не застосовується для визначення судді, складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад 5 робочих днів. Це ще одна лазейка або корупційна складова. Прошу голосувати дану поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 302 поправку, колеги.
16:57:32
За-62
Наступні 305-а і 306-а. Будь ласка, Сидорович, вам мікрофон.
16:57:36
СИДОРОВИЧ Р.М.
305-а і 306 поправки. Я прошу зараз трішки уваги. Насправді, це є дуже важлива річ. В процесі підготовки цих кодексів чомусь забули визначити порядок розгляду справ за так званими виключними обставинами. Що таке виключні обставини? Це є перегляд справи в тому разі, якщо або Європейський суд з прав людини визнає порушення в діях судів, або Конституційний Суд приймає рішення про визнання неконституційним закону, на підставі якого виносилося рішення. І в даному випадку в кодексі забули прописати процедуру, відповідно до якої особа матиме право звернутися для перегляду відповідного судового рішення.
Тому я прошу всіх об'єднатися зараз і дати можливість нашим українським громадянам, у разі виграшу їхньої справи у Європейському суді з прав людини або в Конституційному Суді, відновити своє порушене право. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо спочатку 305-у, потім 306-у. Прошу, 305-а.
16:59:01
За-77
306-у, будь ласка, голосуємо.
16:59:17
За-71
Далі. 309-а, 310-а. Пані Шкрум.
Будь ласка, Олено.
16:59:24
ШКРУМ А.І.
Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Дякую.
Колеги, це важлива поправка, тому що ця поправка регулює так звану процедуру примирення за участі судді, і процедуру, як розподілити, який суддя може долучатися до цієї процедури.
Ця поправка написана насправді не Альоною Шкрум, ця поправка написана спільнотою медіаторів, які знаються на процесі медіації, або на процедурі примирення, які подавали поправки до цього кодексу і до інших, і яка говорить про те, що не може кожен суддя бути ефективним у проведенні процедури примирення. Цього немає ніде у світі, і насправді така система має визначає тільки щодо того судді, який є спеціалізованим це робити, який вміє проводити процедуру примирення, і який пройшов, як мінімум, якесь навчання щодо цього. Плюс враховуючи його кількість спорів, враховуючи його завантаження та таке інше, тому ця поправка та наступна є важливі саме для проведення процедури примирення суддею, яка в цьому кодексі є, але врегульована, ну, дуже вже недосконало. І це буде складати проблему нам у майбутньому. Прошу підтримати, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 309-у поправку.
17:00:44
За-86
Тепер 310-у голосуємо, будь ласка.
Ви хочете ще говорити. Мікрофон пані Шкрум, будь ласка.
17:00:52
ШКРУМ А.І.
Дякую, колеги. Я просто поясню, чому ми піднімаємо таку велику кількість поправок на підтвердження, і це робимо. Колеги, тому що це є найдовший зараз законопроект в історії українського парламенту. В першому читанні він складав 794 сторінки, а цей законопроект величезний, який нам подала Адміністрація Президента та пан Президент, він вносить зміни в 8 кодексів України, створює 3 нових кодекси та змінює ще 18 законів.
І замість того, щоб розділити ці питання і обговорювати кожне окремо, і ставити на підтвердження поправки до кожного кодексу окремо і потім окремо до Прикінцевих положень, ми змушені обговорювати все в одному засіданні. Звісно, засідання Верховної Ради на це не вистачає. Звісно, нас поставили в такі рамки, коли ми не можемо ставити на підтвердження разом з "Самопоміччю" та іншими колегами необхідні важливі речі, які хоч трошки виправляють цю ганебну ситуацію, і ми будемо вимагати, щоб нам давали таке право до кінця робочого дня: продовжувати робочий день, але оскільки це найдовший законопроект в історії, він мусить розглядатися поправка за поправкою так, як цього вимагає Регламент. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 310 поправку.
17:02:14
За-73
311-а. Будь ласка, Юліє Володимирівно.
Мікрофон пані Тимошенко.
17:02:17
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Я звертаюся зараз до країни. Ми розглядаємо найважливішу реформу в країні – це реформу системи судочинства. І можу сказати, що та частина, яка вже зараз пройдена в поправках, в підтвердженні правок, говорить про те, що це не реформа правосуддя, а що це створення із системи правосуддя маріонеточної, ручної системи для однієї людини в країні – для Президента, тобто це тотальна узурпація влади.
Поправка 311, про що вона говорить. Вона говорить про те, що автоматичний розподіл справ між суддями це є великий запобіжник неправосудності і корумпованості суддів і судів. І сьогодні існує позиція в законодавстві, яка передбачає публікування всіх технічних звітів про автоматичний розподіл прав, які містять важливі відомості, коефіцієнти навантаження суддів і так далі. Все це прибирається. Поновіть це негайно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Це 311-а поправка. Голосуємо, будь ласка.
17:03:46
За-69
312-а. Юлія Володимирівна, продовжує. Будь ласка.
17:03:49
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Я хочу якраз продовжити. Що вагомою складовою запобігання корупції і неправосудності судів є автоматичний розподіл. І, якщо в 311 правці практично вони анулювали публічність щодо автоматичного розподілу справ і даних про них, які містять важливі відомості, коефіцієнти навантаження суддів, інтервали та відносини, відносні показники навантаження і так далі. То 312 правка, вони практично засекречують протоколи автоматичного розподілу справ як такі для громадського суспільства, для людей. І ми просимо в цій 312 правці поновити це, тому що вони утаємничують всю статистику щодо автоматичного розподілу справ між суддями.
І зараз я задаю питання Руслану Князевичу. Навіщо ви утаємничуєте всі дані про автоматичний розподіл? Навіть в судах Януковича це публікували.
Навіщо ви ховаєте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
312 поправку голосуємо, будь ласка, шановні колеги.
17:05:13
За-67
Будь ласка, Власенко, 313 поправка.
17:05:17
ВЛАСЕНКО С.В.
Шановна Ірина Володимирівна, у мене теж є питання до голови профільного комітету. Я би хотів зрозуміти, що ж ви створили цим законопроектом? Ви спочатку сказали, що судді самі визначають склад колегій. Тобто судді самі по факту визначають, в якому складі вони будуть слухати справу.
А тепер ви ще й пропонуєте не застосовувати Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, якщо вона з якихось причин не працює 5 днів! Тобто взагалі в ручному режимі повний розподіл справ, якщо не буде світла в судовому приміщенні і не буде працювати ця система? Чи з якихось інших причин?
Тобто це повний абсурд. Ви віддаєте знову можливість в ручному режимі проти того, проти чого ви, Руслане Петровичу, боролись в попередніх складах Верховної Ради, вимагаючи повного автоматичного розподілу всіх справ у всіх юрисдикціях: в кримінальних, в адміністративних, в тому числі і в господарських! А тепер ви робите повний відкат назад. Це навіть не Янукович! Це навіть не Янукович! Тому що Янукович хотів гарно виглядати в очах європейської спільноти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 313-а поправка. Голосуємо.
17:06:43
За-66
Наступна 314 поправка пані Тимошенко, будь ласка. А, я перепрошую, пана Одарченка мікрофон увімкніть.
17:06:51
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, от зараз руйнується система відкритого відбору суддів, закривається питання публічного авторозподілу. Шановні друзі, я хочу, щоб ви згадали, як засуджували Тимошенко, коли саме завдяки закритості цієї процедури знайшовся один негідник в країні Кірєєв. Як засуджували Юрія Луценка, коли знайшли, ще двох знайшли, Вовка, які провели оці суди і засудили і Юлію Тимошенко, і Юрія Віталійовича до в'язниці.
Хіба ви вважаєте, що кожен з вас при такому прийнятті закону не буде під такою небезпекою, якщо він буде політично незгодний з владою, політично небезпечний, що йому не оберуть суддю, який завідомо винесе неправосудний вирок. Сьогодні депутати по суті приймають закон, на який можуть самі попасти і відповідати не уже…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, будь ласка, це у нас поправка номер 314. Голосуємо її зараз.
17:08:19
За-60
316-а наступна депутата Власенка.
17:08:23
ВЛАСЕНКО С.В.
Ви знаєте, сьогодні багато говорилося про аналогію з режимом Януковича. Я згадую літо 10-го року, коли приймалися зміни до Закону "Про судоустрій і статус суддів", тоді запропонований Януковичем, і була абсолютно така сама ситуація: сиділо декілька опозиційних депутатів, які тоді робили спробу проголосити свої поправки, але тоді теж це нікого не цікавило, і ми отримали таку судову систему, як ми отримали при Вікторі Федоровичі. На жаль, сьогодні нічого не змінилося, а стало, на жаль, іще гірше. Єдине, що Петро Олексійович трошки краще говорить, ніж Віктор Федорович англійською мовою, але він гідний син свого батька, президента Януковича, в уряді його він неодноразово працював міністром економіки.
А 316 поправка знову стосується створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Ще раз зазначаю, це корупційна річ, яку проводить Олексій Філатов для своєї власної юридичної компанії, не більше того. Прошу підтримати 316-у. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо цю поправку номер 316.
17:09:50
За-66
Ідемо далі. Будь ласка, Сидорович, 317-а і 319-а. 317, 319.
17:09:54
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, прошу вашої уваги до одного важливого моменту. Коли ми приймали Закон про судоустрій, ми визначали в цьому законі склад Верховного Суду і порядок розгляду ним справ. Відповідно до чинного Закону про судоустрій, статус суддів у Верховному Суді, справи розглядаються Колегією і Великою Палатою. Але при розробці процесуальних кодексів появилося поняття палати і Об'єднаної палати. Чим це є небезпечно? Наслідком цього… Для чого існує, вірніше Об'єднана палата? Для того, щоб справи приводилися до єдиного спільного знаменника, щоб була єдина правова позиція. Передача справ на розгляд до Об'єднаної палати призведе до консервації різних правових підходів у різних судах – господарських, адміністративних, цивільних. І в кінцевому результаті це буде зашкоджувати принципу верховенства права такому принципу, як правова визначеність. Оскільки далі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 317-у спочатку, а потім 319-у.
Будь ласка, 317-а.
17:11:22
За-61
Да, ще залишилося рівно 4 тисячі поправок.
319 поправка. Голосуємо. Потім, да, потім ви Сергію. Я пам'ятаю, що ваші поправки у нас ідуть всі.
319-а.
17:11:48
За-56
318-а, Власенко.
17:11:51
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую пані Ірина, за гарну пам'ять. Насправді, якщо вже концептуально приймається рішення, що у Верховному Суді справи розглядаються палатами, то я не розумію, чому кворум для розгляду справи половина складу палати. Якщо ви вже вирішуєте що розглядає палата, то напевно, нетреба дозволяти суддям прогулювати і не виконувати свої функції судді.
Треба вводити значно більш жорсткий кворум для розгляду цієї, для розгляду справи. Я розумію, що необхідно чим менше суддів розглядають, тим легше контролювати ситуацію з Адміністрації Президента, але я пропоную кворум дві третини, якщо вже справа слухається палатою.
Дякую і прошу підтримати 318-у.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за 318 поправку.
17:12:57
За-54
Ідемо далі. Будь ласка, 320-а, 321-а народного депутата Сидоровича. 320-а, 321-а і 324 – три зразу.
17:13:04
СИДОРОВИЧ Р.М.
320-а і 321-а. 324-а, вона стосується іншого. 320-а і 321-а правка вирішує проблему з розглядом справ за винятковими, за виключними, перепрошую, обставинами, тобто повторюється далі. Мова йде про ту саму проблему. Виключні справи, ще раз нагадую, це є справи, які переглядаються за наслідками рішень або Європейського Суду з прав людини, або Конституційного Суду. Саме тому необхідно у частині восьмій після слів "за ново виявленими" додати слова "та виключними обставинами". 321 правка ліквідовує дев'яту частину, яка встановлює абсолютно непрозорий і незрозумілий до кінця порядок розгляду справ і формування колегії на рівні Верховного Суду.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це голосуємо 319 поправку, будь ласка. 319 поправку голосуємо, будь ласка. Я прошу швидше виводити голосування.
17:14:34
За-60
320 поправка.
17:14:54
За-63
І рухаємося далі. 318-а, Власенко, будь ласка. Я перепрошую, ми вже її проголосували 318-у.
Зараз… ні не треба ще раз, я тебе благаю. У нас ще там твоїх поправок стільки там… 320-а, 321-а, Сидорович. Не наполягає. Я дякую вам.
322-а, Івченко чи Євтушок. Не наполягають.
324-а, Сидорович. Не наполягає.
Івченко, Євтушок, 327-а. Не наполягає.
Не наполягає, 330-а, 331-а, Івченко, Євтушок.
Не наполягає… 335-а, Одарченко, будь ласка.
17:15:42
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, от дивіться, з прийняттям цього закону ми обмежуємо доступ людей до європейського судочинства. При позитивному рішенні Європейського суду на користь людини після прийняття цього закону вона не зможе в певних випадках його реалізувати. Стаття 37 містить положення, які здатні заблокувати розгляд окремих справ. Уявіть собі, що певну справу в касаційній інстанції розглянула Велика Палата Верховного Суду, а кодекс містить випадки, коли такий розгляд можливий. Якщо в подальшому людина звернеться до Європейського суду і отримає позитивне рішення, то отримає право на повторний розгляд справи. Але за кодексом, який здійснює перегляд цієї справи Велика Палата Верховного Суду, яка його буде розглядати, стаття 37 забороняє суддям, які брали участь у касаційному розгляді брати участь у перегляді за виключними обставинами, тобто всі члени Великої Палати будуть у відводі і …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за цю поправку номер 335.
17:17:07
За-51
Рухаємося далі. 337-а, будь ласка, Власенко.
17:17:11
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна.
Насправді, от ті самі слова, які ви тільки що сказали перед цим, коментуючи мій виступ, мені говорив у 2010 році Перший віце-спікер Адам Мартинюк. Один в один ті самі слова. Тому в мене все більше і більше асоціацій з літом 2010 року, і за законом Януковича про судочинство… про судоустрій і статус суддів.
Але, повертаючись до 337 поправки, 337 поправка вона стосується питань, пов'язаних із самовідводом. Мало того, що учасників процесу та інших громадян позбавляють можливості гласного судочинства, мало того, що їх обмежують у правах та ще хочуть обмежити, як і право самовідводу суддів, так і право відводу суддів, про що ми поговоримо в поправках нижче.
Поправка 337 стосується можливостей самовідводу, який повинен звучати в суду від судді негайно на будь-якій стадії процесу, якщо з'явилися обставини, передбачені законом. Тому я прошу підтримати 337 поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо за поправку номер 337 народного депутата Власенка.
Ми йдемо по Регламенту, я не зрозуміла вашої критики на адресу Першого віце-спікера.
17:18:35
За-55
338-а тепер поправка. Йдемо далі, будь ласка.
338 поправка, Власенко. Будь ласка.
17:18:39
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірино Володимирівно. Але я ще раз повертаюся до ситуації, пов'язаної з обмеженням прав громадян інших учасників процесу, який відбувається з прийняттям цього законопроекту, якщо він, не дай Боже, буде прийнятий.
Ще раз підкреслю, відводи, самовідводи – це така знаєте процедура достатньо чутлива, і вона повинна застосовуватися на будь-якій стадії процесу тільки одразу в момент після того, як стало зрозуміло, що з'явилися обставини, які дають сумнів в безпристрасності суду або безпристрасності судді. На жаль, нас обмежують низкою норм, учасників процесу обмежують низкою норм в можливості заявляти відводи, про що я скажу нижче, а також у можливості заявляти самовідводи суддями. Відтак, прошу підтримати 339 поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за поправку 337.
8-а. Голосуємо, будь ласка. Голосуємо, 338-а, голосуємо.
Тепер, да, зараз буде...
17:19:58
За-52
Зараз буде 340-а, 340-а. Ні. Це була 340-а? Зараз 340-а, от ви мене плутаєте спеціально,
340-а. Будь ласка, Власенко.
17:20:10
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна.
От, 340-а – це абсолютно принципова поправка. Що нам пропонують? Нам пропонують, що виявляється, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим, увага, протягом 10 днів з дня отримання учасником ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання, тобто це повний абсурд. Якщо під час судового розгляду представник сторони отримає докази упередженості судді, він не буде мати можливості заявити відвід, тому що це йому заборонено законом. Відвід може бути заявлено на будь-якій стадії судового процесу, як тільки сторона дізналася про те, що суддя є упередженим або є інші підстави, які дають право на оголошення відводу.
Я ще раз підкреслюю, спочатку закрили суд від громадськості, потім позбавили можливості проводити відео-фіксацію, тепер заборонили заявляти відводи. Далі у нас будуть інші питання, пов'язані з так званими зловживаннями правами, і так далі, тобто це повністю тоталітарне судочинство, нічого...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за вашу принципову поправку номер 340.
17:21:36
За-72
342-га, Євтушок. Прошу.
А, Івченко, я перепрошую, Івченко.
17:21:42
ІВЧЕНКО В.Є.
Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, дана правка теж стосується питання відводу суддів. Ми її прописали саме в такій редакції, просимо, щоб ви її підтримали, що відвід повинен бути вмотивованим і може бути заявленим на підготовчому засіданні або на початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеному позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений до відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку наказного, але спрощеного позовного провадження.
Чомусь комітет цю правку відхилив. Я б із задоволенням подебатував з приводу цієї правки на комітеті, але ми не були запрошені навіть на підкомітет щодо цих правок. А наразі я хочу почути відповідь від голови комітету саме щодо моєї правки про відвід суддів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зараз. Наступна. Голосуємо, голосуємо поправку 342. Я ж не можу силувати голову комітету. Ні, я – демократ.
17:23:01
За-52
Триста… Тепер у нас іде 45 поправка Власенка. Прошу.
17:23:06
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна. Знов-таки безмовний голова комітету, який спілкується з депутатами з виключеним мікрофоном, це точно не демократія, Ірина Володимирівна.
По поправці 345-й хочеться зазначити, що от, що нам пропонують знов-таки. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду. Ви знаєте, суду достатньо просто написати, не аналізуючи підстав відводу, написати, що за аналогічних підстав відвід вже розглядався, і тому суд не розглядає цього. Так робив суддя Кірєєв під час справи Тимошенко. Так робили судді в справі Луценка.
Я розумію, що там кримінальне провадження, але яка різниця. Ми зараз говоримо, ми зараз говоримо про процедурні речі, які є загальні для всіх процесів. Заявляти відвід – це не є зловживання правом, заявляти відвід можна на будь-якій стадії процесу. Це демократичні норми. А те, що відбувається зараз, це узурпація влади. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за цю поправку, 345-у.
17:24:31
За-55
346-а. 346-а.
Не наполягають.
348-а, Одарченко.
17:24:45
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Шановні колеги, автори законопроекту пропонують передбачити відповідальність за зловживання правом на відвід. Але взагалі абсолютно не регламентують, що таке "безпідставний відвід". Нема визначення такого терміну "безпідставний відвід"!
Тобто, якщо суд відмовить стороні у задоволенні заяві про відвід, вона є вже правопорушником. Сьогодні ви створюєте умови для того, щоб, мабуть, залякувати сторони в процесі розгляду судової справи, унеможливити їм реалізувати свої права!
Я прошу замітини визначення і зазначити, що зловживання правом на відвід є подання відводу з тієї самої причини повторно, а також подання кількох послідовних відводів з різних підстав, якщо ніщо не заважало всі ці підстави викласти в єдиній заяві. Тоді ми дотримаємося балансу між правом на неупереджений суд і боротьбою і зловживанням на затягування. Прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за поправку, яку комітет виключив, цієї норми не існує в природі. Голосуємо, будь ласка, це поправка, шановні колеги.
17:26:13
За-50
Рухаємося далі. Наступна Власенка, 349-а.
17:26:21
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірино Володимирівно.
Я ще раз повернуся до концептуальних питань пов'язаних з відводами і самовідводами. Я вважаю, що право відводу – це невід'ємне право учасника процесу, яке він може реалізовувати на будь-якій стадії судового процесу, як тільки йому стане відомо про обставини, що свідчать про упередженість судді. На будь-якій стадії! Не до початку провадження заявляти, не через 10 днів після отримання ухвали про відкриття, а в будь-який момент – це перша позиція.
Позиція друга. Звичайно, абсолютно абсурдним є твердження про те, що заявлення заяви про відвід є зловживанням правами. Це абсолютно безпідставне твердження. Це у нас прокуратура кожного разу використовує цю не зовсім коректну тезу, розказуючи, що, дивіться, захист зловживає правами, заявляючи про відвід. Це абсолютно не правильно. Тому я вперше можу сказати, що комітет поступив правильно, знявши цю норму при підготовці до другого читання.
Відтак прошу не голосувати 349-у поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 349-у…
Добре. Ідемо далі.
351-а поправка. Не наполягають.
353-я. Не наполягають.
354-а. Наполягають.
Я вже оголосила. Будете наполягати після 354-ї. Давайте.
Будь ласка, Власенко.
17:27:49
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірино Володимирівно.
Ще раз можу з наполегливістю повторювати, тому що це принципове питання з точки зору будь-якого процесу. І це питання є загальним для всіх, які існують, - і для господарського, і для цивільного, і для кримінального, і для адміністративного. Тому що право на відвід забезпечує неупереджений розгляд справи. Як тільки сторона дізналася про те, що справу розглядає упереджений суддя, сторона має право заявити про відвід. А відтак суддя, отримавши таку заяву, негайно повинен її розглянути, негайно! Не відклавши її на потім, не розглянувши її на якійсь окремій стадії, а це повинно відбуватися одразу після того, як така заява надійшла. Суддя, якому заявлено відвід, не повинен і не має права слухати і розглядати справу. Ця заява повинна розглядатися теж негайно.
А відтак прошу підтримати 354-у поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку, 354-у.
17:29:10
За-57
Ми повертаємося на вимогу депутата Євтушка до 353-ї. Так?
353-я.
17:29:16
ЄВТУШОК С.М.
Дякую, пані Ірино. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Абсолютно підтверджую і підтримую всі поправки, які стосуються порядку вирішення заявленого відводу та самовідводу. Скажу, що в будь-якому процесі, напевно, дуже часто ми бачимо клопотання, які заявляються тією чи іншою стороною або відводи суддів. І в даній поправці ми в 11 пунктах прописали повністю порядок, як потрібно це робити. І дуже сумно, що комітет не підтримав, відхилив нашу поправку. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста – все це описано в поправці.
Прошу поставити на голосування дану поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку, шановні колеги, 353-ю.
17:30:19
За-60
358-а, будь ласка, Власенку мікрофон.
17:30:22
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірино Володимирівно.
358 поправка якраз стосується не затягування розгляду судового процесу. Що пропонує у нас комітет? Комітет пропонує, що якщо питання про відвід судді не може вирішитися в суді, який розглядає справу, то треба передавати в суд аналогічної інстанції найбільш наближений. Але припустімо, якщо ми говоримо про апеляційний господарський суд міста Києва, то треба передавати в апеляційний господарський суд міста Житомира на сьогоднішній день, якщо я не помиляюся, або якийсь інший суд. Треба перевозити справу з одного суду до іншого, і оце і є якраз затягування справи. Тому ми пропонуємо, щоб розглядав найближчий суд першої інстанції, і щоб тут не було жодних проблем з точки зору перевезення справ з одного міста в інший і так далі, щоб не було штучного затягування судового процесу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 358 поправку.
17:31:41
За-55
359-а. Левченко.
17:31:47
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.
В першій серії "марлезонського балету" перед обідом ми бачили, як позбавили права громадян знімати на відео судовий процес.
Ми бачили, як дали право суддям визначити, першої інстанції суддям визначити, який закон є конституційній, який не конституційний. Бачили, як дали правосуддям писати закони на колінах. А тепер ми побачили, як забирають право громадян відводити, заявляти відводи суддів. І подовження, власне кажучи, оцієї політики відкидання правосуддя від народу, щоб правосуддям могло користуватися виключно, щоб судами могли користуватися виключно 1 відсоток найбагатших людей в країні і наближених до них осіб.
Так само ми зараз побачили, в цій другій серії скасування автоматичного розподілу справ між суддям, для того щоб зробити суддів ще більш корумпованими.
Моя поправка стосується того, щоб якраз хоч трошки прибрати негативні зміни в розподілі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за поправку Левченка. 359-а.
17:33:12
За-53
Рухаємося далі.
Поправка номер 361, Власенко.
17:33:16
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую. Шановні колеги, ми дійсно вже бачили, що людей позбавили можливості фіксувати судовий процес, повністю закрили гласність судового процесу, обмежили учасників процесу в заявлені відводу. Але зараз ще більше нам пропонують, нам пропонують, щоб суд вирішував питання про відвід без повідомлення учасників процесу, тобто взагалі повний абсурд. Повний абсурд відбувається.
Мало того, що позбавляють права заявляти відводи, так ще і говорять, що розгляд цього питання буде без повідомлення сторін. Тобто ніхто не буде знати, коли розглядається питання відводу, хто розглядає питання відводу, як розглядає питання відводу. Мало того, що ви не будете мати права заявляти цей відвід, так ви ще не будете мати права приймати участь в справі про розгляд питання про відвід, що є повним абсурдом. Тобто суд буде залежним, суд буде упередженим, і ви не зможете жодним чином добитися того, щоб цей упереджений суддя припинив розгляд вашої справи. От, що нам пропонує Порошенко в цій так званій судовій реформі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 361 поправку.
17:34:39
За-64
362-а, Одарченко.
17:34:47
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Юрій Одарченко, "Батьківщина".
Коли в цьому залі приймалась судова реформа, то було заявлено з цієї високої трибуни про те, що вона буде забезпечувати доступ людей до суду.
Шановні колеги, подивіться, що відбувається. Хіба це доступ до суду? Коли ми робимо все, щоб людина не могла знати нічого про розподіл суддів, закриваємо цю, ви закриваєте цю інформацію, забороняючи її публікувати.
Коли ви робите можливим розгляд справи по начебто малозначущих справах, обсяг цієї малозначущої визначає суддя в закритому режимі, без виклику сторін. Тобто людина може вже отримати якийсь вирок, не розуміючи, про що йде мова.
Коли ви робите відсутність доступу журналістів, зйомок процесу суду, то це що, доступ людини до судової гілки влади? Ви формуєте упереджені суди для виконання політич…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку.
17:36:12
За-48
363-я, будь ласка, Євтушок.
17:36:17
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Ну, пані Ірино, можливо, вже, я бачу, трішечки підійшли народні депутати. Все-таки давайте рейтингове голосування. Можливо, вже з'явилось 226?
А в поправці хочу сказати, що статтю 41 доповнити частину четверту: "У разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям палати Верховного суду, яка розглядає справу, справа розглядається тією ж палатою Верховного суду. Якщо вона залишається правомочною, відповідно до частини шостої і сьомої статті 34 цього Кодексу, у разі якщо відвід судді призвів до відсутності правомочності палати Верховного Суду, здійснюється заміна відведеного судді або суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього кодексу.
Комітет відхилив дану поправку, тому я прошу поставити її на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 363-ю.
17:37:26
За-57
Далі, будь ласка, поправка номер 371.
Я вже оголосила, ви не… 64-а, да? Зараз. Я вибачаюсь, 364-а, Власенко.
17:37:42
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую. Дякую, пані Ірина. Ви знаєте, у нас, коли тут формувався, у вас, коли формувався склад учасників процесу, кудись у нас зникли представники, законні представники. Я розумію, що, можливо, цей проект ГПК писали люди, які не часто бували в судах по господарських справах. Звичайно, є у нас сторони процесу, стороною є юридична особа, але юридична особа представлена через свого представника, а відтак права представника повинні бути визначені. І не завжди цей представник є штатним співробітником юридичної особи, це, так як ви тут написали, це можуть бути і адвокати, а відтак повинні бути окремі процесуальні права цих осіб виписані. Це чергова демонстрація того, що цей законопроект є абсолютно неякісним, абсолютно некоректним з точки зору його написання.
Прошу підтримати 364 статтю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, цю поправку 364.
17:38:53
За-53
371-а. Не наполягають колеги.
372-а. Не наполягають.
373-я. Власенко.
17:39:03
ВЛАСЕНКО С.В.
Шановні колеги, що нам знов-таки пропонують? Нам пропонують електронний суд і відправку документів за якимись електронними адресами, який буде здійснюватися судом. При чому це робиться безальтернативно, тому що навіть якщо сторона буде вимагати документи у паперовому вигляді, там попередні статті у нас говорять про те, що це є неможливо, якщо справа розглядається в електронному провадженні.
Я пропоную додати хоча би якийсь мінімальний, такий страховочний механізм, щоб учасники процесу були зобов'язані надсилати електронною поштою підтвердження отримання документів, а відтак для суду це було б зобов'язуючим і підтверджуючим те, що той факт, ту обставину, що сторона таки реально отримала той документ, який в електронному вигляді тій стороні було направлено. Бо інакше, це все перетворюється в профанацію. Відправили електронного листа на електрону якусь невідому адресу, радісно в матеріалах справи зазначили, що всі повідомлені, і рухаємося далі. От так це буде виглядати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 373-ю, голосуємо поправку.
17:40:29
За-56
Будь ласка, зараз у нас зміна доповідача. Ні.
374-а, Юлія Володимирівна Тимошенко.
17:40:40
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Юлія Тимошенко, партія "Батьківщина". Ну, зараз ви пройшли тільки невелику частину цього законопроекту, який Президент назвав реформою судової системи. Але вже абсолютно, очевидно, що те, що пропонується, набагато-набагато гірше для людини ніж те, що є сьогодні. І тут проти людини вводяться просто, яка звернулася до суду, вводяться просто драконівські засоби. Наприклад, пропонується вперше вводити відповідальність за введення суду в оману для людини, яка прийшла в суд. Скажіть, будь ласка, це суд буде визначати омана чи не омана? Людина подала докази, і вона хоче на них спиратися. І це означає, що, якщо суду щось не сподобається, то в плоть до кримінальної відповідальності людина буде притягнута.
Ми пропонуємо скасувати зараз цю норму, і це поправка 374. Неможна людину карати за те, що вона пішла…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 374-у.
17:42:06
За-54
Наступна 375-а. Пані Тимошенко.
17:42:11
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Ще раз хочу підкреслити, що цим законопроектом вводиться ціла низка, в тому числі кримінальної відповідальності людини, яка пішла до суду з позовом і 375 правка про те, що кодекс передбачає, що особа повинна повідомляти суду лише правду. А скажіть, будь ласка, адвокат, який знає певні конфіденційні речі про особу, яка звернулися до суду, він що, мусить таємницю клієнта здавати, а якщо він її не здає, то давайте його притягувати до кримінальної відповідальності. Ви просто робите судову систему репресивною по відношенню до людини, коли вона буде боятися звернутися з позовом до суду, такого немає навіть в цих законах, які сьогодні називають "правосуддям Януковича". Я прошу виключити з цього, зі збірки кодексів все, о передбачає відповідальність людини перед судом невідомо за що. І тому.
ГОЛОВУЮЧИЙ Голосуємо, будь ласка, 374 поправку. 5-у, 5-у! Дуже дякую, Юлія Володимирівна. 375-а. Це вже увага розсіює трохи в мене, я вже сконцентрувалася, ти не уявляєш як.
17:43:37
За-51
376-а, Євтушок.
17:43:41
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Щойно лідер партії "Батьківщина" дуже чітко розкрила суть питання щодо введення суду в оману. І давайте ми уявимо, що люди, і так приходячи в суд, особливо ті, котрі ідуть в перший раз, вони і так налякані, злякані, можуть несвідомо помилитися і за це…
Несвідомо помилитися, несвідомо, пане голова комітету!
Тому в своїй поправці я, розуміючи, що люди перебувають у стані стресу в судових застінках, можуть несвідомо помилятися, і пропоную частину четверту цієї статті виключити. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, винні особи несуть відповідальність у встановленому законом. Юлія Тимошенко дуже чітко розтлумачила тут дане положення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 376 поправка, голосуємо, будь ласка.
17:44:49
За-56
377-а, мені Левченка не видно просто, ви наполягаєте? 377-а? Наполягаєте.
Будь ласка, мікрофон.
17:44:56
ЛЕВЧЕНКО Ю.В.
Так, наполягаю. Чекайте, а що ви сказали, пані Ірино, набридло вам щось?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сказала, що мені вас не було видно, бо перед вами стояв депутат, і я не знала, наполягаєте ви чи ні.
Будь ласка, вам мікрофон.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Я хотів би звернутися зараз до наших слухачів і телеглядачів, зокрема, тому що, я бачу, звертатися до народних депутатів в залі не багато є сенсу.
Я просто звертаю увагу вашу на те, шановні українці, подивіться, будь ласка, хто як голосує за ці поправки, по-перше, хто як буде голосувати за сам закон. Цей законопроект, на жаль, напевно, він стане законом, є продовження діяльності цієї Верховної Ради, як і минулої і позаминулої, щодо віддалення суддів від українців. Навіть цих корумпованих судів, навіть цього корумпованого судочинства щодо віддалення його від переважної більшості населення, щодо неможливості отримання взагалі справедливого або навіть шансу справедливого рішення в судах. Ми бачимо через скасування відеофіксації, ми бачимо це через підняття судових зборів, ми бачимо це через скасування автоматичного розподілу суддів, все робиться для того, щоб олігархічна клептократія і далі контролювала судову систему. Подивіться хто за цим…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.
Голосуємо, 377-а, прошу, поправку.
17:46:21
За-44
379-а, Власенко. Прошу, мікрофон.
17:46:25
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна. Ми знову впираємося в достатньо концептуальну проблему існування електронного суду і обов'язку учасника процесу, якщо він один раз зареєструвався в єдиній системі, далі все отримувати в електронному вигляді і ні в якому іншому, навіть якщо у юридичної особи щось змінилося, я маю на увазі, нам неможливо підтримувати електронну адресу, або щось сталося, все одно необхідно буде отримувати документи в електронному вигляді. Я вважаю, це неправильно. І 379 правка скерована на те, щоб якщо б особа або учасник процесу вимагає, то він повинен отримувати документи і в письмовому вигляді, не лише в електронному. Тому прошу підтримати 379 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 379 поправку.
17:47:30
За-52
380-а, будь ласка, поправка Власенка наступна.
17:47:33
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую. 380 поправка стосується концептуально цього самого питання, я ще раз зазначу, так, дійсно, в особи є право на початку судового розгляду вибрати, чи це буде електронна, умовно кажучи, провадження чи письмове. Але якщо один раз з якихось обставин учасник процесу обрав електронне провадження, то він дальше не може його змінити, не може, і в цьому є певна проблема. Це раз.
По-друге, на жаль, законопроект не містить жодних механізмів, які би убезпечували від фальсифікацій, в тому числі в електронному вигляді, не передбачає жодних підтверджень отримання навіть в електронному вигляді листів. Моя поправка говорить про те, що такі механізми треба запроваджувати. І, якщо впродовж трьох днів немає підтвердження в електронному вигляді, що документи отримані, то треба документи такій особі направляти в паперовому вигляді, щоб з розуміти чітко, що особа проінформована в належний спосіб, що вона отримала копії в належний спосіб, що вона зможе нормально, якісно і професійно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за цю поправку, шановні колеги.
17:48:57
За-55
А наступні поправки 382 і 383. Сидорович, прошу.
17:49:06
СИДОРОВИЧ Р.М.
Шановні колеги, цього тижня у вівторок ми прийняли у цій сесійній залі Закон про освіту. Я розумію, що, на жаль, мабуть, ще прийдеться почекати, поки рівень освіти достатньо підніметься і питання української мови достатньо імплементується. Але, може, би ми починали вже? Дивіться, в статті 43 викладений текст наступним чином: якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасником справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом.
Друзі мої, документи скріплюватися можуть хіба що степлером, а якщо мова іде про підпис, то вони посвідчуються. Тому в абзаці першому і абзаці другому частини восьмої статті 43 документ... слово "скріплюється" необхідно замінити на слово "посвідчується". Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 382 поправка.
17:50:22
За-65
383-я, Сидоровича. Голосуємо.
17:50:38
За-61
384-а, Власенко. Мікрофон, будь ласка.
17:50:41
ВЛАСЕНКО С.В.
В чергове зазначаю, колеги, що нам пропонують? Якщо особа – учасник процесу, юридична чи фізична, принаймні фізична особа підприємець обрали один раз з якихось невідомих причин електронну форму, то закон зобов'язує в подальшому подавати всі докази в електронній формі, всі докази і жодної можливості подати ці докази в письмовому вигляді або у вигляді речових доказів немає.
Тому це неправильно з точки зору... з точки зору зібрання доказів. Тому що суду важливо не отримати електронні докази, суду важливо встановити істину у справі. Якщо є речові докази, якщо є письмовий доказ, чому сторона за власною заявою не може його подати навіть, якщо ця сторона колись рік назад обрала електронну форму, електронну форму розгляду її справи? Це виглядає абсурдним, це звужує можливість сторін подавати докази. Це обмежує, штучно обмежує сторону в поданні доказів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, поправку номер 384.
17:52:05
За-61
Шановні колеги, ми ж з вами можемо згідно Регламенту продовжити роботу до повного розгляду цього питання. Нам залишилось лише 4 тисячі поправок. Для нашого парламенту потужного це взагалі… Є потенціал, є потенціал розглянути. Маємо порадитись. Ми продовжуємо роботу до повного розгляду? (Шум у залі) Зараз ми дочекаємося нашого шановного спікера.
І поки я оголошую поправку номер 386 народного депутата Євтушка.
17:52:38
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, "Батьківщина". У своїй поправці я пропоную виключити статтю 44, в якій йдеться щодо учасників… ага, неприпустимість зловживання процесуальними правами, в якій розписано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Тобто тут прописано: на розгляд суду і подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася, вичерпана, подання клопотання і все інше. Я пропоную дану статтю номер 44 виключити. Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка.
17:53:42
За-54
ГОЛОВУЮЧИЙ. 389-а, Власенка і Тимошенко.
Прошу, Юлія Володимирівно.
17:53:47
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Хочу зараз звернутися до суспільства, до громадян України, що зараз відбувається в цьому залі? В цьому залі зараз українську систему правосуддя загортають в обгортки цукерок "Рошен", узурповують і позбавляють людей прав, які захочуть звернутися до суду. Причому фундаментальних прав!
Зараз я хочу говорити про те, що партія "Самопоміч", "Свобода" і "Батьківщина" зробили велику роботу для того, щоби почистити цей жахливий закон і повернути його на основи демократії і на основи реального правосуддя в державі. Але за всі правки голосує всього 50-60 депутатів! Це означає, що волі взагалі в парламенті немає робити справжню реформу правосуддя і що погоджуються з тим, щоб була влада в судах узурпована однією людиною – Президентом.
Я прошу поставити 389 правку на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
389-а поправка ставиться на голосування.
Голова комітету не хоче категорично іти з трибуни і вимагає, щоб ми все-таки розглядали питання до повного розгляду і до прийняття рішення.
Наступна. 391-а. Юлія Тимошенко, прошу, мікрофон.
17:55:18
ТИМОШЕНКО Ю.В.
А тепер я хочу сказати вам, чому справді я це стверджую. 389-а і 391 правки, вони по суті перетворюють людину, яка в суді бореться за право отримати справедливість і правосуддя, перетворюють її в злочинця. Тому що поправка 389, вона говорить про те, що якщо людина декілька разів подала відвод судді, то цей же суддя, якому вона подає відвід, може визнати людину винною в тому, що вона завідомо безпідставно вимагає відвід, і вважати це зловживанням процесуальними правами.
І поправка 391-а, те саме, якщо людина подала той позов, який не подобається судді, то визнати її злочинцем за те, що вона вчинила дії, які пов'язані з вчиненням… Перепрошую. Тобто позов необґрунтований. І необґрунтований позов – це теж злочин.
Я прошу скасувати ці позиції статті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за цю поправку.
Народний депутат Найєм наполягає, щоб ми теж розглядали ще 4 тисячі поправок. Тисне на трибуну.
Будь ласка, 393 поправка.
17:56:47
За-52
Продовжуємо роботу ще на 15 хвилин, як мінімум, а потім, можливо, до повного розгляду питання.
395-а поправка.
Будь ласка, Власенко.
Ні, на 15 хвилин ми продовжуємо роботу.
395-а поправка.
Власенко, будь ласка.
17:57:03
ВЛАСЕНКО С.В.
Єдине зауваження. Для того, щоб вам продовжити роботу на 15 хвилин, вам треба було про це заявити на ранковому пленарному засіданні, а не зараз.
Повертаючись до 395 поправки, ви знаєте, хочу зазначити, що оці мантри про зловживання процесуальними правами, які у нас здійснює весь час правоохоронна система, і розказує, що захист чи хтось зловживає правами, і це зловживання полягає в поданні якихось документів, які не дуже подобаються суду. Ви знаєте, в моїй практиці було декілька випадків, коли суддя виносив ухвалу і знизу писав: "ухвала оскарженню не підлягає", але це повністю протирічило кодексу. Ми її оскаржували, апеляційний суд приймав до провадження і скасовував в подальшому як незаконну. А це пропонується зараз визнати зловживанням правами. Тобто зловживання правами з боку суддів ніхто не розглядає, а зловживання умовне якимись нібито міфічними правами з боку учасників процесу у нас є об'єктом в тому числі відповідальності деколи кримінальної. Це пряма ознака тоталітарної держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми голосуємо за цю поправку, 395-у, але я дозволю собі вам, як знавцю Регламенту, нагадати, що ми можемо продовжувати засідання на 15 хвилин під час будь-якого засідання. А от продовжувати саме засідання більше, за це треба було голосувати у першій половині дня.
Будь ласка, голосуємо за 395 поправку.
17:58:43
За-58
398 поправка. Будь ласка, Юлія Тимошенко чи пан Одарченко. Хто?
Одарченко, прошу.
17:58:51
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, ця поправка іде про таку ситуацію. Практикуючі юристи знають практику, коли одна і та сама позивна заява подається 5, 6 разів, щоб обрати зручного суддю. Пропоную припинити таку практику. Якщо сторона виявить, що одна і та ж сама позовна заява подавалася кілька разів, то вона має право подавати клопотання про передачу справи судді, якому була розподілена перша з таких заяв. І все дуже просто та ефективно, такий механізм працює в багатьох країнах світу і легко поборює таку маніпуляцію.
Прошу підтримати мою правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за цю поправку.
17:59:52
За-51
399-а, Власенка.
Тимошенко. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
17:59:58
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Правкою 399 ми пропонуємо виключити частину четверту статті 44, яка говорить, що у випадку зловживання людиною процесуальними правами учасником судового процесу, суд застосовує до нього заходи визначені цим кодексом, тобто знову репресивна машина запускається проти людини, яка пішла з позовом. Але в той же час цим кодексом не визначено, що є зловживанням процесуальними правами, відсутній виключний перелік цих зловживань. І формула, зокрема, дає суду розширені можливості розправитися з тим позивачем, який буде суду неугодний. Що ви робите? Ви робите практично тиранію в судах проти людей, проти позивачів.
І тому я наполягаю поставити 399 правку на голосування і скасувати частину четверту статті 44.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку.
18:01:18
За-53
405 поправка, не наполягає.
406-а, Власенко, будь ласка.
18:01:24
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую. Колеги, це черговий приклад обмеження прав сторін. Спочатку, я ж кажу, спочатку обмежено гласність судового процесу. Потім обмежили можливість заявляти відводи. Потім сказали, що все, що ви робите в судовому засіданні, це зловживання правами і вам за це в тому числі до кримінальної відповідальності, може настати.
А тепер нам ще кажуть, що не можна змінювати, збільшувати або зменшувати предмет позову. Ви знаєте, якщо в ході судового процесу я як позивач бачу, що не достатньо аргументів на весь обсяг моїх вимог, але є аргументи на частину, то я не маю права, виявляється, зменшити свої позовні вимоги. Я повинен, вибачте, як ідіот, навіть розуміючи, що заявлені вимоги трошки завищені, але я це зрозумів під час судового процесу, я повинен іти по цим по суті завищеним позовним вимогам. Це повний абсурд!
Збільшення або зменшення розміру позовних вимог повинно бути дозволено на будь-якій стадії судового процесу, як тільки сторона зрозуміє, що її вимоги завищені або занижені. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за цю поправку 406.
18:02:49
За-58
407-а. Одарченко чи Юлія Володимирівна, хто? Сори, правильно, да, дякую, дякую.
411-а, 411-а Власенка.
18:03:04
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна. Я ще раз зазначу, що звуження прав учасників процесу є абсолютно неприпустимим. На жаль, тренд цього законопроекту, основне завдання цього законопроекту: максимально обмежити права учасників процесу, максимально обмежити гласність судового процесу, не забезпечити жодного механізму відновлення довіри до судової системи, створити механізм, яким судді будуть самі себе призначати на розгляд тих чи інших справ. Судді будуть замінятися за власним бажанням, тобто буде внутрішня домовленість в середині суду, хто кого буде заміняти. Тому все це направлено на єдине – на зменшення можливостей і прав учасників судового процесу.
На це саме і направлені вимоги, передбачені частиною п'ятою статті 47. Я прошу її викласти у редакції 411 поправки і підтримати її. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 411 поправка. Будь ласка, голосуємо.
Колеги, у нас залишилось менше 4 тисяч поправок, ми дуже гарно рухаємося сьогодні.
18:04:21
За-50
413-я, Власенко.
18:04:27
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Ірина Володимирівна. Ну, чергове зменшення і обмеження прав учасників процесу. Завжди були треті особи, які рано чи пізно дізнавалися про те, що існує спір між двома іншими особами, але цей спір зачіпає їх права і обов'язки. І ці треті особи, як тільки дізнавалися про те, що є такий спір, вони мали можливість і право вступити у такий судовий процес, подавши відповідну заяву. Нам же зараз кажуть: ні, вони не завжди можуть це зробити, вони можуть вступити у цю справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання. Тобто повний абсурд і маразм. Особа може не знати, що слухається справа, яка торкається її прав і обов'язків. Як тільки вона про це дізнається, вона вже буде позбавлена права прийняти участь в цьому судовому розгляді в якості третьої особи.
Це призведе до свавілля повного по відношенню до прав і обов'язків третіх осіб. А відтак це є повністю неприпустимим. Це є повний правовий хаос з одного боку, повний правове свавілля з другого боку, повна корупція з третього…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 413 поправку.
18:05:51
За-55
417 поправка, Власенка.
Це Власенка поправка, Юлія Володимирівна, 417.
417-а, це Власенко, а наступна ваша. А, не наполягає. Власенко не наполягає на поправці вперше за цей день. Ми… (Оплески)
418-а, Юлії Тимошенко поправка.
18:06:21
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Я хочу продовжити, власне кажучи, пояснювати ситуацію, яка виникає з залученням третіх осіб судовий процес. І хочу запитати зараз у керівника комітету пана Князевича. Що має робити суд, якщо вже під час дослідження доказів буде виявлено таку третю особу з абсолютно справедливими її правами щодо залучення її як третьої особи? Що має робити суд, якщо третя особа з'явиться і суд розгляне цю справу. А далі це є підставою для скасування цього судового рішення, якщо третю особу не залучать. Так що ви робите? Ви просто судову систему ставите в тупик.
І тому я прошу 418 правку поставити на голосування. Тому що в принципі те, що ви не даєте права залучити третю особу, ви нівелюєте судовий процес як справедливий в принципі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, за 418 поправку.
18:07:44
За-60
421-а. Не наполягає. Євтушок наполягає, будь ласка.
18:07:50
ЄВТУШОК С.М.
Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".
Я своєю поправкою намагався внести в частину першу статті 53 даного нормативно-правового акту зміни в процесуальне правонаступництво, в частині першій доповнити такими словами, значить, перед словами "залучає до участі" доповнити слова "за заявою одного з учасників або за власною ініціативою". Прошу поставити дану поправку на голосування.
Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.
18:08:25
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, ставлю на голосування поправку 421-у. Хто підтримує, прошу проголосувати.
18:08:45
За-63
Рішення не прийняте.
Ну що, шановні колеги, продовжимо роботу по правках?
Наступна правка 425-а народного депутата Сидоровича. Не наполягає.
426-а. Не наполягає.
427-а. Не наполягає.
420… на 28-й, так? Добре, включіть Сидоровичу, він скаже, на якій наполягає.
18:09:03
СИДОРОВИЧ Р.М.
425-а і 426 поправки, вони говорять про одні, і 427-а, вони говорять про одні речі. Якщо ми прийняли зміни до Конституції, якщо ми в цій сесійній залі, проводячи реформу прокуратури, зійшлися на тому, що в прокуратурі повинно залишитися дві функції, це і представництво обвинувачення в суді, і це є процесуальний нагляд. Скажіть мені, будь ласка, що прокуратура повинна робити у господарських судах? Кошмарити бізнес, забирати майно? Вона є абсолютно там зайва, саме по цій причині потрібно забрати участь прокуратури і виключити частину третю, частину четверту і абзац 2 частини п'ятої у статті 54. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Отже, хто підтримує поправки Сидорович Руслана, прошу проголосувати, комітет їх відхилив. Голосуємо.
18:10:31
За-73
73. Рішення не прийняте.
429-а. Не наполягає.
430-а. Не наполягає.
432-а. Не наполягає.
438-а. Не наполягає.
443-я. Не наполягає.
447-а. Не наполягає.
400… 447-а, депутат Власенко. Будь ласка.
18:10:58
ВЛАСЕНКО С.В.
Дякую, Андрію Володимировичу.
Ми знову стикаємося з тим так званими малозначними справами, малозначними справами, і нам тут у першому читанні пропонували законопроект, яким одна стаття говорить про те, що малозначні справи – це двадцять розмірів прожиткового мінімуму, а в іншій статті говорять, що це сто розмірів прожиткового мінімуму. З одного боку, комітету вистачило здорового глузду цю частину скасувати, але у нас залишилися у визначенні малозначних справ оця трошки така странна конструкція, коли малозначними справами є справи незначної складності, визначені судом малозначними. Тобто все одно залишається дискреція для суду, і суд буде визначати, які справи малозначні, а які малозначні, що є в принципі повним абсурдом. Але, оскільки іншою поправкою ця поправка знята, я прошу не голосувати 447 поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо далі.
449-а. Не наполягає.
457-а. Не наполягає.
461-а. Не наполягає.
463-я. Не наполягає.
464-а. Не наполягає.
467-а. Не наполягає.
468-а. Не наполягає.
471-а. Не наполягає.
475-я. Не наполягає.
478-а? Наполягає.
Власенко, будь ласка.
18:12:28
ВЛАСЕНКО С.В.
Так, шановні колеги, знову-таки, тут питання пов'язане із способами фіксації судового процесу. Жодних проблем немає в тому, що окрім проведення фіксації технічними засобами, необхідно за наслідками судового засідання створювати письмові стенограми. Є мільйон програм, зокрема така програма існує у Верховній Раді, яка стенограму потім роздруковує. Але це буде письмовий документ, який може використовуватися, зокрема в якості письмового доказу в інших судових провадженнях. Тому прошу підтримати 478 поправку, яка запроваджує механізм письмових стенограм. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування поправку 478. Хто підтримує, прошу проголосувати.
18:13:31
За-57
Рішення не прийнято.
480-а. Наполягає. Будь ласка, Юлія Володимирівна.
18:13:38
ТИМОШЕНКО Ю.В.
Хотілося би просто зазначити, що крім того, що система правосуддя, якщо цей закон буде прийнятий, буде повністю узурпована Президентом та його оточенням, що вона буде корумпованою і репресивною проти людини, проти позивача, проти всіх учасників процесу та крім того, ще і сіється хаос взагалі в те, хто за що відповідає, руйнується навіть той порядок, який існує сьогодні. Сьогодні кодекс передбачає, що за виклики, судові виклики і повідомлення несе відповідальність секретар суду. І якщо людина не повідомлена або юридична особа, то секретар за це буде відповідати. Зараз все це знімається, робиться безліким, ніхто абсолютно не буде відповідати за те, що людина не повідомлена і що виклик не здійснений. Це означає, що будуть розглядати справи без участі якоїсь сторони, а це пряма корупція.
Я прошу поставити на голосування 480 правку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 480 правку. Хто підтримує, я прошу проголосувати.
18:15:04
За-60
Рішення не прийняте.
Колеги, на табло 18:15. Ми не можемо на довше продовжити час, хоча можемо кілька раз по 15 хвилин продовжувати. Колеги, я до вас всіх звернуся зараз з повідомленням.
Отже, ще раз наголошую, безпрецедентна кількість правок. Таких не було масштабних законів в історії українського парламенту. Це може піти і день, і два, і три. Ми маємо право згідно Регламенту продовжувати розгляд питання на наступних засіданнях. Тому ми продовжимо і завтра, і в наступний вівторок по правках. Ми не можемо в жодне інше питання ввійти, поки ми не завершили розгляд цього питання.
У мене одне є прохання, колеги, до всіх і до авторів правок. Всі з вас знають, який в нас є порядок денний. Багато голів комітетів наголошують на невідкладності прийняття цілого ряду законів. Ми не можемо цілу сесію розглядати один законопроект. І тому, шануючи право кожного депутата на правку, я хочу звернутись, щоб була і повага до парламенту, і до важливості тих рішень, які стоять на порядку денному нашої сесії.
Тому я прошу тільки на принципових поправках надалі наполягати.
Обговорити між собою. Не робити політичного шоу із законодавчої і законотворчої діяльності. Я дуже сподіваюсь і розраховую на ваше розуміння. І, колеги, ми будемо розглядати проект, поки не прийдемо до завершення розгляду.
Я дякую всім за сьогоднішній важкий, насичений день. І вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. Завтра о 10-й годині я запрошую всіх в сесійний зал для продовження нашої роботи. Дякую вам.