ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 вересня 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації.

Товариство, прошу заходити, займати робочі місця. Можемо реєструватись? Всі фракції зайняли бойові позиції? Отже, шановні колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Увімкніть систему "Рада" і прошу народних депутатів зареєструватись, будь ласка.

 

10:03:54

Зареєстровано 365 народних депутатів.

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради  України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати та гості Верховної Ради  України, сьогодні у засіданні Верховної Ради  України бере участь Президент України Петро Олексійович Порошенко. (Оплески) Також на засіданні Верховної Ради  присутні Прем'єр-міністр України Володимир Борисович Гройсман та члени уряду. (Оплески)  Керівники органів центральної виконавчої влади, керівники судової гілки влади. Присутні  посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, представники громадських організацій і засобів масової інформації, глави дипломатичних представництв іноземних держав та інші офіційні особи.

Давайте привітаємо всіх запрошених. (Оплески)

 Сьогодні відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Конституції України Президент України звертається із Щорічним посланням до Верховної Ради  України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Шановні народні депутати і гості,  для проголошення щорічного послання на трибуну запрошується Президент України Петро Олексійович Порошенко. (Оплески)

 

10:06:08

ПОРОШЕНКО П.О.

Дорогий український народе! Шановний пане Голово! Шановний пане Прем'єр-міністр, високодостойні члени українського уряду! Шановні народні депутати! Ми з вами вибралися із глибокої і смертельно небезпечної прірви, і це є очевидне наше досягнення. Ясно і чітко бачимо далеко поки що вершину, яку ми з вами спільно маємо підкорити. Це – наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища і можемо схибити і оступитися. Лише один неправильний крок і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда, це небезпечна і, на жаль, дуже довготривала загроза.

Наші здобутки і прорахунки, можливості і виклики, сильні і слабкі місця – це є предмет Щорічного послання про внутрішнє та зовнішнє становище. На його базі я підготував так званий "long read" - письмове звернення, яке вам має бути роздано, воно більш насичено цифрами, фактами, деталями. Також до вашої уваги аналітична доповідь Національного інституту стратегічних досліджень, вона віддзеркалює точку зору його експертів і доповнює загальну картину.

Дорогі друзі, днями набрала чинності Угода про асоціацію. Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішиться такими попередніми її підсумками як зростання нашого експорту до Євросоюзу, зокрема в першому півріччі 2017 року цей експорт зріс на 23 відсотки, а частка Європейського Союзу в зовнішній торгівлі України нарешті досягла 40 відсотків. Хочу нагадати, що в 2012 році ця частка складала 30 відсотків, а в 2009 році ця частка складала 25 відсотків. І це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку Євросоюзу. Разом з безвізом про кардинальну зміну наших геополітичних і цивілізаційних координат. Запровадження безвізових поїздок на даний момент головний підсумок трирічної нашої спільної реформаторської роботи,  роботи всіх гілок влади і суспільства.  (Оплески)

 Насправді, я дуже дякую за це і Верховній Раді, і уряду, і українському народу.  (Оплески)

 Чому це так важливо? Всі ми маємо розуміти, що воно стало можливим в наслідок виконання майже 150 пунктів плану з візової лібералізації. Кому цікаво, може ознайомитися з кожним з них. І наголошую, що Верховна Рада була безпосередньою учасницею реалізації цього плану. Коли йшлося навіть про ухвалення  відверто некомфортних для депутатів, як і для інших чиновників рішень, як то публічне електронне декларування  статків і доходів, де ви шановні народні депутати, проявили здатність приносити власні інтереси в жертву загальнонаціонально.

Ще раз хочу подякувати вам, шановні народні депутати, за спільну боротьбу за безвіз, за високий рівень патріотизму, високий рівень відповідальності. Дуже дякую за це.  (Оплески)

 Хоча на всяк випадок я хотів би застерегти окремих народних обранців від намірів ревізувати ті закони, які стали основою для ухвалення нашими  партнерами рішення про надання нам безвізового режиму. Чи то спроби скасувати або зробити непублічним електронне декларування, чи то намагання підчистити антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу, чи то зменшення, звуження повноважень антикорупційних органів, чи будь-що інше, що ставитиме під загрозу безвіз як одне з наших досягнень. Хочу наголосити, що я без вагань буду ветуватиме такі ініціативи. В посланні чи мало уваги приділяється позитивним зрушенням. Не для того, щоб похвалитися, хоча в звіті нічого поганого немає.

Хотілося б, щоб кожна людина, яка нас дивиться, чи слухає, мала нагоду переконатися: країна, яку ще три роки тому сподівалися наші вороги стерти з політичної карти світу, не просто захистила себе, не просто вистояла, а знайшла в собі сили мінятися і рухатися вперед, народ, який всьому світові продемонстрував таку дивовижну силу волі, має право пишатися собою.

Але проблеми потребують більшої уваги, ніж досягнення і факт залишається фактом - суспільство не задоволене життям і владою. І в умовах зовнішньої агресії та економічної кризи, гірких втрат і чималих матеріальних збитків, відчуття справедливості зараз загострено як ніколи, люди неначе оголеним нервом реагують на щонайменшу неправду. Внаслідок війти три роки тому в Україні різко впав рівень життя, люди вважають, що тим, що вони все це витримали, поставилися так до труднощів, поставилися з розумінням, народ цим фактом сумлінно виконує свою частину суспільного договору, чого не скажеш про верхи, які згідно поширеної думки на олтар спільної перемоги поклали надто мали і не забезпечили зримих змін.

Недовіра до державних інститутів нових і старих, політиків владних і опозиційних, переростає в глибоку зневіру, апатію і депресію. І щоби зараз усунути цю небезпеку, ми з вами повинні діяти  негайно, швидко, дати друге дихання і боротьбі з корупцією, і економічним перетворенням, і прибрати щонайменше підґрунтя для розмов щодо нібито відкочування реформ, нібито наступ контрреволюції. В історії бували випадки, коли відсутність, чи повільність реформ просто консервувала відсталість країн, залишала їх на узбіччі світового прогресу. Є ще гірші перспективи: без завершення реформ, ми маємо ризик  втратити державність і нас просто не стане. Але це песимістичний сценарій,   я не вірю в нього і не допущу. Наш сценарій з вами оптимістичний і назва цьому сценарію: "Успішна країна – успішних українців". Перемога залежить, серед іншого, і від того чи зможемо ми з вами правильно діагностувати голосні виклики і дати на них зараз адекватні відповіді.

Які виклики я маю на увазі?

Перше. Приблизно за рік країна зануриться у виборчу кампанію, навесні 2019 року – президентські вибори, восени того ж року – вибори парламентські. Це означає, що у нас залишився лише рік для того, щоб активно попрацювати над реформами.

Друге. Чим далі країна рухається дорогою змін, тим активніший спротив з боку різних груп впливу, ресурсозабезпеченої меншості у вигляді корумпованої бюрократії і послабленої, але все ще доволі сильної олігархії, з дуже великою кількістю залежних від цієї системи людей.

Дедалі частіше з'являються реваншистські ініціативи під гаслом "Воно не спрацювало", пропонується скасувати реформи і нововведення аби стриножити або взяти під контроль новостворені інституції.

Три роки тому, мені особисто і більшості з вас думалося, що реформ хочуть всі, насправді це не так, противники змін є повсюди. Чимало їх розсілося і в різних гілках влади, і у фешенебельних бізнес-офісах, але  не тільки, в кожній системі: правоохоронній, освітній, медичній тощо. Зверху і донизу є великі і впливові групи, яких точно зараз влаштовує статус-кво, раз йдеться про системи, наголошую, і спротив, у них теж система.

Третє. Одним з найбільших небезпечних є виклик популізму. Популісти наче справжні кухарі збивають вершки на хвилі об'єктивного невдоволення людей. Декомунізація не знищила попиту на комуністичну ідеологію класової ненависті. Більше того, цей попит об'єктивно посилився внаслідок соціально-економічної кризи і поглиблення розшарування між багатими і бідними. Електоральна ніша, звільнена комуністами, пустувала недовго,  її дуже швидко засвоїли кілька партій  з кола нещодавніх учасників проєвропейської коаліції. Над їхніми штабами  прапори синьо-жовті, а от соціальні  гасла запозичені з  архів комуністів та прогресивно-соціалістичної партії, і в ролі захисників народу вони виглядають доволі переконливо поки не зазирнеш в їхні електронні декларації. (Оплески) 

Четверте. В найсвіжішому звіті Freedom House популісти названі подвійною загрозою глобальної демократії разом автократами. Наша специфіка навпаки – виклик  анархії і отаманщині, спроби окремих маргінальних груп заперечувати монопольне право держави на застосування  сили, особливо  небезпечних розмірів ця проблема набула минулого та на початку цього  року. Наразі ми зняли  її гостроту, але  повністю усунути з порядку денного її ще не вдалося тим більше, що саме на цьому напрямку країна-агресор відчула для себе  можливість розкачувати ситуацію в середині України. Але перед зовнішнім світом позиціонувати нас зараз, їхні спроби, як "Failed state" -  країна, що не відбулася. Авторитарна Росія ще з тих часів, коли вона була відносно невеликою Московію навчилася вправно використовувати у своїх інтересах механізми демократії.  Інформаційна  війна – поширення фейкових новин, сіяння паніки, зневіри стимуляція та симуляцію рухів протесту маніпуляція в своїх інтересах деякими праворадикальними угрупуваннями, засилання в Україну диверсійних груп, підготовка терористичних актів, - ось далеко не повний інструментарій Кремля і маємо  з цим ефективно боротися.

Кілька тижнів тому в одному із обласних центрів сходу України СБУ викрило ціле кубло – резидентуру російської розвідки з 18 осіб, їхню підривну діяльність координував куратор з Білгорода. Але головна загроза з боку Росії – все ж таки військова. Нема поки що жодних ознак аби Москва готова була би відступити з Донбасу чи піти з Криму. А от доказів її підготовки до наступальної війни континентального масштабу, на жаль, дедалі більше, як от, наприклад, російсько-білоруські навчання "Захід-2017", хоча, на мою думку, доречніше було б назвати їх "Анти-Захід". Природно, що саме через це, а не з якихось інших причин ми  посилили контроль на всіх ділянках державного кордону. І під виглядом стратегічних командно-штабних навчань не виключається створення нових ударних угрупувань російських військ для вторгнення на територію України. Сім тисяч платформ із солдатами та технікою наблизилися чи наближаються до наших кордонів. І, на жаль, жодних гарантій, що по завершенню маневрів це все повернеться з Білорусії до дому до їхнього в Росію, в нас немає.

В 2014 році під при прикриттям нібито забезпечення безпеки Олімпіади в Сочі Росія розгорнула угрупування для проведення спецоперації із захоплення Криму. В другій половині липня 2008 року проходили навчання "Кавказ-2008" і  тоді російські війська, що залучалися до маневрів, замість того, щоб з полігонів повернутися до пунктів постійної дислокації, напали на Грузію. До речі, 2 вересня виповнилося 9 років, як ваші попередники саме в цій залі, виявивши абсолютну політичну короткозорість, безвідповідальність, провалили Постанову про визнання Росії країною, яка здійснила військову агресію проти  суверенної, незалежної Грузії.

Теперішні навчання, які триватимуть аж 2 місяці, набагато значно масштабніші і тільки уявіть, контроль зараз за залізничним рухом на напрямках перекидання військ від акціонерного товариства "Российские железные дороги" передається управлінню військових сполучень департаменту транспортного забезпечення російського Міністерства оборони. Очевидно, Кремль перевіряє, наскільки готові до великої війни із Заходом не лише російські збройні сили, але вся російська держава. Як тут не процитувати слова великого мого друга, великого друга України американського сенатора Джона Маккейна: "Росія є більшою загрозою, ніж терористичні угрупування "Ісламська держава". У тих немає військових можливостей, технологій та прагнення правити світом, а в Росії є. І вона не є другом для вільного світу".

Політико-дипломатична підтримка України з боку заходу поєднані з Мінськими домовленостями, на аналізі яких я зупинюся далі. Важливий фактор, ця політико-дипломатична допомога, який дає нам змогу відбити російську агресію. Але головна заслуга в тому, що лінія зіткнення проходить по річці Сіверського Донця, а не по Дніпру. Зараз ця заслуга належить Збройним Силами України, справжнім гарантом нашої незалежності. (Оплески)

Дякую. Ці оплески Верховна Ради України, українського Уряду, українського Президента в повній мірі відносяться і до Національної гвардії України, до інших силових підрозділів. Хочу подякувати і структурам оборонно-безпекового сектору.

Сьогодні, 7 вересня відзначає своє 25-річчя героїчна військова розвідка України. (Оплески) І дозвольте ваші оплески вважати нашим спільним привітанням наших розвідників з цим святом.

Хочу сказати, що про те, що зробив для України генерал-майор Максим Шаповал, командир спецрезерву Головного управління розвідки, на жаль, розповідати можна буде ще не скоро. Можу тільки сказати про його участь безпосередньо в плануванні розвідувальних рейдів в глибокий тил противника, там він документував докази присутності російських військ, звідти попереджав про небезпеку на конкретних напрямках для конкретних підрозділів. І робив дуже багато корисних справ для захисту України.

Підписав сьогодні Указ про присвоєння Максиму Шаповалу звання Героя України. (Оплески)

 І оце є ставлення українського народу, українського парламенту до наших героїв.

До речі, одразу ж після виступу в Верховній Ради поїду в Головне управління розвідки для того, щоби проголосити про присвоєння звання Максима Шаповала, імені Максима Шаповала спецрезерву Головного управління розвідки. (Оплески)

 Дуже добре, що зараз вся країна і весь світ знає про його загибель внаслідок терористичного акту.

Дорогі друзі! Я просив би хвилиною мовчання вшанувати пам'ять всіх тих, хто віддав своє життя за Україну.

(Хвилина мовчання)

Дуже дякую.

Прошу сідати.

Друзі, за три роки Збройні Сили України не просто відновили боєздатність, вони були заново створені. Вони наростили оперативні спроможності і покращили технічну оснащеність, вони виросли кількісно і якісно. І це той випадок, ще раз наголошую, про який кажуть: "Заново народились".

Прошу не забувати, що влітку 2014 року більшу частину Донбасу вдалось повернути під суверенітет України. І лише пряма інтервенція російських військ  з використанням сучасної техніки і озброєння, на жаль, припинила процес звільнення і зірвали швидке завершення АТО, яке до того виглядало цілком реальним.

Зараз Варшавський інститут східних досліджень оприлюднив доповідь про зміни в наших Збройних Силах, видав її під назвою: "The best army Ukraine has ever had", "Найкраща армія, яку Україна коли-небудь мала". Подібні експертні оцінки з вуст іноземних військових аналітиків ми чуємо постійно. А західні інструктори з країн-членів НАТО, які зараз тренують наших військових, не тільки нас вчать, але вже і переймають наш бойовий досвід.

В 2014-2015 роках ми провели шість хвиль мобілізації, через які пройшли більше 200 тисяч громадян. Минулого року я прийняв дуже непросте, небезпечне, але правильне рішення про відхід від мобілізації і повний перехід на контрактну армію. Основу зараз нашого війська складають військовослужбовці, які добровільно пішли в армію по контракту.

І протягом 2016 року на службу в Збройні Сили України було прийнято 70 тисяч осіб. Цього року, станом на вчора, ще додатково – 25 тисяч. Наступного року ми з вами будемо підвищувати грошові виплати для них залежно від ступеня ризику і складності завдань. Витрати на закупівлю озброєнь у порівнянні з 13-м роком ми з вами наростили в 10 разів. За три роки оборонпром передав українській армії більше 16 тисяч одиниць озброєння і військової техніки. Попервах ми ремонтували те, що вже побуло у вжитку, що було пошкоджено. Спускали з конвеєрів фізично хоча й нові, але технічно застарілі види, прийняті на озброєння ще за радянських часів. Мусили швидко задовольнити тоді першочергові потреби.

Зараз розпочинаємо програму збройного технічного осучаснення армії. Маємо виводити українське озброєння на рівень ХХІ століття, бо зараз ми воюємо зброєю ХХ століття. Росія в модернізації військової техніки та зброї, на жаль, значно випереджає нас.

Перед нами постають важливі завдання з розробки та налагодження виробництва нового ракетного озброєння, комплексів крилатих ракет, сучасних високоточних зразків артилерійських систем, високоточних боєприпасів, безпілотних летальних апаратів ударного типу, засобів космічної розвідки. Всього цього у нас не було. Хоча можливості для цього мали, і підтверджую це, що ми за 2-3 роки налагодили їх виробництво. Так само, як освоєно серійне виробництво танків "Оплот", бронетранспортерів "БТР-4" і "БТР-3", тактичної бойової колісної машини "Дозор - Б", безпілотників "Spectator". Сподіваємося, успішно завершимо переговори з нашими західними партнерами про постачання нам оборонної зброї.

Дорогі українці! Досягнення проміжних цілей, як то отримання безвізу та вступ в дію Угоди про асоціацію, породили в суспільстві питання про те, а яким чином ми збираємося рухати далі до кінцевої мети – до вступу до Європейського Союзу, до НАТО.

По-перше, зараз ми з вами що маємо зробити? В повному обсязі виконати Угоду про асоціацію. Але я наголошую, цим зараз обмежуватися не можна. І нові кроки слід планувати вже зараз. У липні на саміті Україна-ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це є і асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, приєднання до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на вже східні кордони Європейського Союзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до Євросоюзу. Внаслідок такої стратегії ми максимально маємо наблизитись до критеріїв членства в Євросоюзі. Україна буде секторально інтегрована з ЄС майже як будь-яка інша країна Євросоюзу. І тоді питання про членство стане лише формальним питанням часом.

Не менш важливим ніж членство в Євросоюзі для всіх нас є участь в НАТО. Російська агресія продемонструвала повне банкрутство міфу про позаблоковість. Скажіть мені, де зараз його апологети, які, сидячи в цьому залі, запевняли нас, що саме позаблоковий статус є гарантією безпеки України? (Оплески) Нас переконували, що ми у безпеці, аби тільки не роздратувати Росію. Яку ціну було заплачено за це? Росія ж напала на позаблокову Україну, окупувала наші території і головне – Росія вбила понад 10 тисяч українських громадян. А ті, хто запевняв нас, що фігові листки найкращий захист, де вони зараз? Знайшли притулок у Москві та під Москвою і в інших містах. Судити їх можливість є, поки що, на жаль, заочно. Але я впевнений, що правда буде доведена.

Разом з північноатлантичними партнерами ми спільно розбудовуємо українську армію відповідно до стандартів НАТО, яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 року.

Я впевнений, що саме армія стане першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі. Без формального схвалення плану дій щодо членства, ми тим неменше виконуємо його в односторонньому порядку. Опитування громадської думки показують, що більшість українців підтримують і вступ до Євросоюзу, і приєднання до НАТО. І я не виключаю, що в належний час я ініціюю відповідний референдум, щоб продемонструвати волю українського народу всім: і нашим друзям, і агресивній сусідці, і, до речі, всім українським політикам. Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло знову ревізувати цей курс і звернути на манівці. До того, як  Росія розпочала бойові дії проти України, головною її зброєю була зброя енергетична. До 2014 року Москва утримувала нас на своїй орбіті газової залежності. Здавалося б тієї непереборної сили тяжіння не здолати нам ніколи. В листопаді ж, друзі, хочу привітати, виповнюється два роки як ми не купуємо газ в Росії.  (Оплески)

 Це свідчить лише про одне, епоха газового шантажу безповоротно залишилася в минулому. І непросто не купуємо, а це дало нам можливість подати і виграти Стокгольмський арбітраж. Ми очікуємо на рішення цього арбітражу за позовом "Нафтогазу" до "Газпрому" і з питань транзиту. І  в зв'язку з тим, що контракт завершується в 2019 році, наші завдання за допомогою Євросоюзу добитися революційної зміни в організації транзиту. Якою? Саме щоб російський газ європейці  купували на західному, а не на східному кордоні України спільно з нами. А Україна, якісні транзитні послуги надавала не Росії, а Євросоюзу. І в атомній енергетиці ми теж поступово скорочуємо частку Росії, натомість до 40 відсотків зростає вже частка компаній "Вестін Хаус", і ця компанія вже забезпечує паливом 6 реакторів з 15-ти.

І під час мого візити до Сполучених Штатів йшлося в тому числі і про співпрацю в атомній енергетиці, і в вугільній галузі, і у всій енергетичній сфері, ви це бачите і перша партія американського транзиту, що замінить російський, очікується вже днями, загалом поки що в Штатах законтрактовано більше 700 тисяч тонн. І жоден з панічних прогнозів, які лунали, пам’ятаєте, після минулорічних президентських виборів в Сполучених Штатах Америки, не здійснився, що нібито Штати одразу ж скасують санкції. Пам’ятаєте як нас лякали? Санкції не лише не зняті, не лише не послаблені, а посилені, поглиблені і ми вітаємо цю позицію наших партнерів Сполучені Штати Америки. (Оплески)

По-друге, теоретичні розмови про гіпотетичну залежність або можливість надання Україні оборонної зброї  в Сполучених Штатах Америки нарешті перейшли в практичну площину переговорів.

По-третє, Київ і Вашингтон інтенсифікували діалог на найвищому рівні і підвищили рівень українсько-американського партнерства – це попри те, що після минулорічних виборів десятки, на жаль, українських депутатів навідалися на береги Потомака, частина візитерів намагалася добитися абсолютно зворотного результату, а саме охолодження стосунків України і США. Створення міжнародної коаліції на підтримку України в боротьбі проти Російської агресії, утримання цієї коаліції в активному стані – це повсякденна робота всієї української дипломатії. Звичайно, режим санкцій, який триває вже четвертий рік, для Росії не є смертельним, але це, наголошую на цьому, дуже ефективний інструмент для її стримування, для спонукання її сісти за стіл переговорів, саме тому ми продовжимо боротися з будь-якими спробами їх зняти чи навіть послабити. Навпаки, добиватиметеся їх продовження, поглиблення і посилення.

Шановні народні депутати!  Найболючіше і найскладніше питання – це боротьба з корупцією. Якщо говорити мовою Інтернету та соціальних мереж, тут важко поставити хештег "перемога", але і клеймити питання зараз хештегом "зрада", теж не вірно, ми маємо продемонструвати рішучі подальші дії. Зараз на конкурсній основі під пильним контролем громадськості, за її участю ми створили Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне  агентство з питань запобігання корупції. Кардинальні зміни відбуваються в Генеральній прокуратурі, Службі безпеки, Національній поліції, там теж практикуються конкурси та атестаційні процедури, залучаються кадри з поза системи, створюються нові управління внутрішнього контролю на кшталт Генеральної інспекції в ГПУ. Визнаючи критерії оцінки роботи правоохоронних  органів принципово відмовився від поділу: нові і старі. У кожного є свої плюси, у кожного є свої мінуси, є хвороби росту, але всі вони роблять важливу спільну справу. Загалом же, доволі щільна мережа відбудована так, що сьогодні жоден з високопосадовців не має гарантій безкарності. Ніхто, нікому, ніколи не може гарантувати політичний дах, чи прикриття.

Так, відчуваю питання в повітрі, це повною мірою, на цьому наголошую стосується і так званих "друзів Президента". Ні в кого з своєї команди, в разі об'єктивних претензій з боку правоохоронців адвокатом працювати не збираюся і таким взагалі не місце в моїй команді.

Друзі до кінця поточної каденції ще більше двох років, а Верховна Рада цього скликання вже встановила абсолютний рекорд з результативних голосувань, з позбавлення депутатської недоторканності. Вперше подання надходять не лише на опозиціонерів, чи так званих нічиїх позафракційних, але і на депутатів, які є  членами правлячих партій та владної коаліції закликаю, як ви напевно і очікували, внести і узгодити, нарешті, зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканність. (Оплески)   Щоб полегшити для вас прийняття цього рішення, щоб у вас не було відчуття, що  воно якимось чином спрямовано проти вас, я маю дуже  просту пропозицію, давайте ухвалимо це рішення з введенням його  в дію з 1 січня 2020 року для депутатів вже нової Верховної Ради. Можливо, це буде  ефективніше. Отже, список фігурантів кримінальних справ, дуже дякую за  підтримку. (Оплески) Список фігурантів кримінальних справ виблискує гучними прізвищами і посадами, масштабність яких  у нещодавні, буквально, часи були на кшталт була індульгенцій від будь-якого переслідування та чого в цій антикорупційній  історії бракує, на жаль, це happy end. Щасливий кінець  у цьому випадку лише той, який завершується звинувачувальним вироком і ув'язненням корупціонерів. Тільки за таких умов суспільство повірить в серйозність наших намірів приборкати корупцію. І протягом  2016-2017 років ГПУ, НАБУ, СБУ, МВС передало до  судів більше  5 тисяч антикорупційних корупційний кримінальних проваджень і всі вони  скаржаться на те, що суди відкладають у той  довгий ящик, а то і взагалі кладуть  під сукно справи проти високопоставлених корупціонерів. Правильні принципи в боротьбі за очищення суддівських рядів виявився серйозний  побічний  ефект, кілька тисяч суддів з різних причин просто звільнилися і кадровий дефіцит в судах став новою  загрозою прав громадян на справедливе судочинство. Для приклад, весь вал справ проти високопосадовців, який йде до  Печерського суду мають розглядати лише декілька суддів у нас є близько десятка  судів, де суддів, взагалі немає. 

Навантаження на суддю може становити понад тисячу справ на рік, але  ж по мірі відновлення довіри, очевидно, що тільки звернень до судів дедалі  зростатиме і нам треба бути готовими до збільшення кількості судів і працівників апарату.

Влітку завершився безпроцентний конкурс з формування нового Верховного Суду, склад  вищої суддівської інстанції формувався за активною участю суспільства. Як показує рейтинг переможців конкурсу, у 80 відсотках випадків Вища кваліфікаційна комісія суддів погодилася з Громадською радою доброчесності. І кандидати, до яких рада мала претензії, не потрапили до фінального списку. Дев'яносто відсотків переможців конкурсу раніше не працювали у Верховному Суді і близько 30 відсотків є адвокати і науковці. Це і є та свіжа кров, якої потребує система заради свого оновлення. Невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. Цей орган має бути сформований на конкурсній основі із суддів з бездоганною репутацією. Він має бути залежним лише від закону, але вільним від будь-яких сторонніх впливів, мого, вашого, шановні народні депутати, політичних партій, правоохоронних органів, прогресивної громадськості. Він має відповідає стандартам Ради Європи, стандартам Венеціанської комісії і головне – бути ефективним, а не створеним для галочки. Формувати його потрібно швидко, дедалі опрацювати модель і, врахувавши помилки інших країн, де спеціально організовані антикорупційні суди, виявилися з дуже низьким коефіцієнтом корисної дії.

І вже кілька разів переносився запис Державного бюро розслідування. Ми знову постали перед необхідністю вносити зміни до закону і посувати dead-line 20 листопада. До названої дати слід, як мінімум, обрати керівника ДБР, який зможе за додатковий перехідний період швидко сформувати і запустити бюро.

Питання назріле і перезріле – питання Служби  фінансових розслідувань. Цей принципово новий орган не повинен мати права переслідувати окремих підприємців, представників малого та середнього, навіть і великого бізнесу, якщо тільки вони не є організаторами і учасниками схем системного розкрадання бюджетних коштів чи недоплати податків. Головним в діяльності служби має стати аналітична робота, спрямована на виявлення злочинних схем, їх експертне вивчення. Звичайно, що нова служба повинна мати увесь спектр повноважень для протидії економічної злочинності. Як правоохоронний орган демократичного суспільства, Служба фінансових розслідувань буде повністю незалежною в своїй діяльності, але перебуватиме під повним парламентським контролем. (Оплески) 

Друзі, правоохоронці повинні взагалі забути про контроль за малим бізнесом, крім тих випадків, коли є аргументована підозра, а не конкуренти нашептали, що певний підприємець задіяний в конкретній шахрайській схемі. І до речі, хоча б при підготовці бюджету 2018 року пропонував би утриматися від чергових пропозицій скасувати або вихолостити єдиний податок. (Оплески) В мене прохання, треба дати хоч трохи людям, які називаються середнім класом, попрацювати в режимі кількарічного планування. А то вже стало традицією, що доля малого бізнесу в новому році стає відомою лише за декілька навіть не місяців чи тижнів, а годин до святкового привітання Президента.

І хочу наголосити, що середній клас – це той, на плечі якого лягло найбільше навантаження за ці три роки. Він платить повні енергетичні тарифи, не маючи права на субсидії. Він за ці три роки позбавлений права, правильно позбавлений оптимізації податків. Він відчув скорочення платежеспроможного попиту і витримав це, і сьогодні потребує нашої з вами підтримки. Саме цей середній клас від айтішника за комп'ютером до фермера в полі потребує часу для реабілітації. Середній клас без субсидій, ще раз наголошую, пережив девальвацію, пережив інфляцію, зростання тарифів, проблеми з кредитами і багато інших проблем. Наголошую! Свою ціну він сплатив сам. Весь тягар виніс сам без жодної підтримки і допомоги з боку держави. Відновлення і розширення середнього класу - це інтерес не лише людей, які належать до цієї соціальної групи. Чим потужнішим він є, тим заможнішим є суспільство, тим більше успішних і ініціативних людей, тим стійкіше демократія, тим сильніша країна.

Я просив би всіх нас і Верховну Раду, і уряд, це політика, соціальне завдання, точно врахувати при плануванні і податкових інновацій, і бюджетних новацій, і законотворчої активності, врахувати як пріоритет.

Зараз хочу повернутися до теми антикорупційної стратегії. І хотів би ще раз наголосити, вона не зводиться лише до каральних технологій. На 90 відсотків успішна боротьба з корупцією складається з усунення джерел корупції таких як надмірна зарегульованість, непрозоре розпорядження коштами, можливість з боку чиновників, чи політиків, втручатися в роботу держпідприємств, нечітко сформульоване законодавство, яке дає підстави для зловживання його трактуванням, тощо. Сучасні технології, переваги електронного урядування та різноманіття програмного забезпечення створюють для цього, на жаль, унікальні можливості. Система Prozorro на порядок підвищила змагальність в сфері державних закупівель, вона забезпечила багатомільярдну економію для бюджету і оптимізувала ціни закупівель. І не дивно, що час від часу виникають ініціативи обмежити систему і вивести з під її дії якісь тендери, тощо. Але система була, є і буде під моїм захистом. Я її запускав, і я її буду захищати. І ми нікому Міністерство економіки, і уряд, і Верховна Рада, які це дозволили, це наша спільне досягнення. Ще раз наголошую. І ми спільно маємо забезпечити її захист. Сподіваюся, що незабаром в електронному режимі будуть контролюватися всі етапи закупівель від бюджетування до укладання угод. І цього року запущена система, ще одне величезне досягнення, яке було проголосовано в цій залі, яке було впроваджено урядом, це Система електронного адміністрування ПДВ та Єдиного публічного реєстру заяв на його відшкодування, що, безумовно, руйнує одну з найбільш корупційних схем, які всі роки існували в Україні. І бізнес зараз відчув ефективність цих змін.

На митниці до 30 відсотків митних декларацій вже оформлюються через єдине вікно. Але цього недостатньо. І потрібно в найкоротші терміни налагодити систему обміну митною інформацією з країнами Європейського Союзу. Вимагаю запровадження якнайшвидше спільного контролю на пунктах пропуску з митними та прикордонниками органів країн Європейського Союзу.

І переконаний, що просто звірка даних розмитнення в Україні з нашими сусідами – країнами Європейського Союзу – стане дієвим антикорупційним заходом. Скасовані сотні нормативних актів, які ускладнювали роботу бізнесу, створювали можливості для зловживань з боку чиновників. Регулярно створюються нові електронні сервіси для надання державних послуг. Відкрито доступ до більшості існуючих в країні електронних реєстрів, в тому числі нещодавно – дані про бенефіціарів всіх компаній. Я підтримую ідею і прошу уряд найсерйознішим чином її опрацювати.

Замовити, прошу уваги, в поважній міжнародній структурі незалежний аудит української антикорупційної політики за останні три роки. Оцінити її вплив на зменшення і корупційних потоків, і корупційних ризиків, і перекриття різноманітних схем, які процвітали десятиліттями, але були зруйновані за останні роки.

Боротьба з корупцією, це не лише питання справедливості і торжества закону. Від її успішності чи навпаки залежить інвестиційний клімат, економічна ситуація, прогрес у вирішенні соціальних питань. Питання економіки, звичайно, це здебільшого компетенція уряду. Тож, зупинюсь лише на кількох проблемних питаннях стратегічного порядку.

Навчені гірким досвідом, ніколи більше не допустимо такої залежності від російського ринку, в якій ми перебували протягом перших двох десятків років нашої незалежності. Негативний ефект від російської економічної агресії був посилений карколомним падінням світових цін на ключові статті нашого експорту, розбалансованості фінансової і банківської системи станом на 2014 рік. А також загальної нереформованості нашої економіки з купою застарілих проблем. Проблем, які президенти, уряди та парламенти раз у раз передавали наступникам замість того, щоб вирішувати. Уряди: два кабміни Арсенія Яценюка і третій Володимира Гройсмана – не мали іншого вибору, ніж іти на дуже жорсткі, принципові і непопулярні кроки. (Оплески) І хоча ці кроки були, на жаль, надзвичайно важкими для людей, але наголошую, без них була би ситуація в країні набагато гірша. Я повністю підтримую ці кроки. І кожна копійка, яку Україна  отримала від МВФ, хочу розвіяти ще один міф, кожна копійка дбайливо зберігається в золотовалютних резервах держави. Сьогодні ці резерви перевищують 18 мільярдів доларів. І це при тому, що півмільярда в цьому місяці ми виплатили відсотків по запозиченню. Нагадаю, що лютий 15-го року резерви скоротилися до 5 мільярдів. І за ці трохи більш як два роки ми  поповнили державну скарбницю більш як на 13 мільярдів доларів.

І курс гривні після карколомного падіння в 14-15-му роках тримається відносно незмінним протягом вже майже двох років. Практично завершений болісних і масштабний процес очищення системи від хворих та небезпечних до всієї фінансової і банківської системи України хворих банків. НБУ поступово знімає тимчасові адміністративні обмеження. І нова концепція валютного регулювання, запропонована Нацбанком, виходить із ліберального принципу: дозволено все, що прямо не заборонено. І вона орієнтується на ринкові інструменти, і повністю відповідає статті 145 Угоди про асоціацію та Директиви ЄС про вільний рух капіталу. Це і є приклад нашої секторальної інтеграції.

Жорсткі антикризові кроки, макрофінансова стабілізація, зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляція, відкриття нових зовнішніх ринків та інші заходи, все це відкрило шлях до економічного пожвавлення. ВВП зростає вже 6 кварталів поспіль після 14 кварталів падіння. І це я наголошую при тому, що основна частина промислового потенціалу України, який був розташований на Донбасі, окупована, виключена з економічного обігу. Ми і цього року прогнозуємо зростання 1,8 відсотки. Очікуємо прискорення зростання економіки до 4 відсотків у 2020 році.

Минулого тижня агентство Moody`s підвищило кредитний рейтинг України. Воно не перше і не єдине, яке приходить до такого висновку, бо два інших найбільш авторитетних агентства у світі зробили це дещо раніше. Прогноз з "негативного", який твердий був у березні 15-го року, поступово крок за кроком зараз впевнено "позитивний", який був задекларований в серпні 17-го.

Регулярні опитування керівників підприємств, які щоквартально проводить Національний банк, фіксують зростання оптимістичних очікувань, як щодо розвитку макроекономічної ситуації, так і фінансового стану самих підприємств. Директори впевнено говорять про прогнозоване зростання обсягів виробництва товарів і послуг.

Відповідно до дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією, Індекс інвестиційної привабливості України покинув нарешті негативну площину і став найвищим за останні 6 років.

Вже на початку цього року було ухвалено рішення про збільшення мінімальної заробітної платні до 3200 гривень. Пам'ятаєте, скільки було критики. Зараз ми можемо впевнено стверджувати: воно повністю себе виправдало зростанням показників легальної заробітної плати і збільшенням надходжень до Пенсійного фонду на додаткових 11 мільярдів. Уряд зробив перші кроки з підняття зарплат вчителям і лікарям.

Я сподіваюся, що наступного тижня Верховна Рада України прийме наш спільний проект пенсійної реформи, який був розроблений урядом, затверджений і доопрацьований Національною радою реформ при Президенті України. Дуже великий внесок зробили ви. Я дуже сподіваюся, що це дасть можливість восени для значної частини пенсіонерів збільшити пенсії. Це, як я вже неодноразово казав, головна і принципова реформа, позиція, яка дасть можливість і оздоровити ситуацію з виплатами пенсій, і підтримати підвищення пенсій.

Я ще раз наголошую, я є учасником цього процесу, і повністю це підтримаю. Це, звичайно, що підвищення не такі великі. Не такі, щоб влада могла постійно хвалитися ними, а люди постійно дякувати. Але я хочу наголосити, що в даному випадку, мова йде не про кількісні показники, а  про якісну зміну тенденцій. Ми непросто за рахунок коштів державного бюджету виплачуємо перед виборами додаткові декілька гривень, а ми кардинально змінюємо ситуацію в Пенсійному фонді, збільшуємо надходження і робимо ці тенденції сталими.

Уряд також має знайти можливості сьогоднішнє пожвавлення ВВП трансформувати в його прискорений і впевнений підйом, в те, що зветься сталим розвитком.

Тому крім таких важливих реформ, як пенсійна, як охорони здоров'я. До речі, хотів би подякувати цю залу за таку потужну підтримку освітньої реформи, це величезний крок, який є інвестицією України в майбутнє. Велике вам спасибі за це.  (Оплески)

 Я впевнений, що і медична, і пенсійна, і освітня реформи будуть  сприяти залученню інвестицій та економічному зростанню темпами, які дадуть змогу нам скорочувати відставання від більш розвинутих країн. Але як передумову слід отримати макроекономічну стабільність. Виконувати програму МВФ, без якої Україна  виявила себе вкрай вразливою, особливо з урахуванням того, що на 19-й рік припадає пік виплат по зовнішнім зобов'язанням. І закон, який я сподіваюся, ви проголосуєте одразу же після мого виступу, і судова реформа, яка, також сподіваюся, вами буде підтримана, це і продемонструє дуже якісну зміну ситуації з реформами в Україні. Якісну зміну і з інвестиційним кліматом. Бо кількість безробітних за методологією Міжнародної організації праці складає менше 10 відсотків економічно активного працездатного населення. Зменшення безробіття, створення нових робочих місць, ще раз наголошую, зростання доходів людей – це те, що люди очікують від уряду, від влади в цілому, не надто вдаючись в нюанси конституційного розподілу повноважень. Легалізація зайнятості і трудових доходів є одним з головних завдань не тільки  влади, а всього суспільства, держава зробила великий крок назустріч працедавцям у вигляді зниження Єдиного соціального внеску до 22-х відсотків і відтак має  юридичне і моральне право розраховувати на виведення зарплат з тіні. І дивують втім пропозиції законодавців істотно послабити, а фактично скасувати відповідальність за неоформлення працівників на роботу.

Дорогі українці, шановні народні депутати! Не так давно Європейський банк реконструкцій та розвитку уклав рейтинг успішності реформ в країнах Центральної Європи та Азії. На жаль, радіти нема чому, з 30-ти країн, які досліджувалися, ми посіли 20-те місце поруч з Грузією та Боснією, результат очевидно виглядав би  кращим, якби більша частина того, що ми зробили за останні 3 роки, була б реалізована в попередні 23. Перша десятка – це ті, хто  стартував і левову частину реформ зробив ще в 90-х, очолюють рейтинг Естонія, Польща, Словаччина. І от чому я дослухаюся до думок Лєшека Бальцеровича свого радника, а Прем'єр-міністра консультує Іван Міклош колишній урядовець Словаччини і це є справжні реформатори, які не соціальною демагогією і "шапіто" в Україні займалися, а реально допомагали нам своїм досвідом. (Оплески)

 Так от, якщо ви візьмете цей досвід: в Естонії в приватні руки віддали все: порт, телекомунікації, авіацію і навіть залізницю, в Польщі із восьми з половиною тисяч державних підприємств в руках держави зараз залишилося 41-не, до речі і землю у них не скупили іноземці. Попри те, що мешканці цих країн можуть легко купувати, чи продавати чи продавати сільськогосподарські угіддя. Українці зараз цього права позбавлені і мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно не конституційний мораторій.

Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може всі скупити. І як державний діяч при ухваленні рішень я маю зважувати на громадську думку. І, наразі, на жаль, її сформували популісти.

І я не збираюся витискувати з Верховної Ради земельну реформу, не буду цього робити. Але прошу ухвалити хоча б усно, в умі, хоча б в серці політичне рішення на її користь. Прийняти такі закони, які хоча б знімуть фобії, наявні на цю тему у суспільстві і серед народних депутатів, які врахують всі застереження: виставлять всі запобіжники, встановлять мінімальну ціну, захистять селянина, зроблять прозору позицію в реєстрі для реєстрації, але дадуть свободу українському селянину.

І прошу назвати, точніше, ви самі визначитесь, назвіть чітку дату старту, нехай це буде навіть не сьогодні: земельний ринок і приватизація, дорогі мої, це не те, що просить, або тисне Президент, цього не буде. Земельний ринок – це два найшвидших і найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій.

І це не є… друзі, це не інвестори кажуть, впевнений в тому, що це спільна позиція світу. Така приватизація завжди була, я розумію, дорогі мої, завжди була багатостороннім конфліктом інтересів. Хтось купував фабрики і заводи, вкладав у модернізацію та розвиток, інші прагнули приватизувати прибуток не витрачаючи грошей на придбання активів, перешкоджали приватизації найбільших підприємств, і зараз, до речі, перешкоджають.

У нас є можливість продавати активи відкрито, конкурентно за новими прозорими і зрозумілими правилами на основі нового закону наповнення якого  у ваших, шановні народні депутати, руках і було б концептуально неправильно вдаватися у  посланні до галузевих оглядів. Однак, коли я вже  згадав Естонію,  то саме ця країна дала ще один гідний приклад наслідування в електронному врядуванні та IT-секторі у нас теж є  можливість схопити за  хвіст свою жар-птицю. IT-сфера   одна з ключових для економіки України. 13 українських IT-компаній увійшли до топ-сто найкращих аутсорсингових  компаній світу, уявіть собі це, експорт IT-послуг в 2016 році вже склав три відсотки нашого  українського ВВП (оплески) і  в Україні налічується понад сто тисяч IT-фахівців і з нами готові активно співпрацювати ключові світові виробники великі, венчурні фонди, тому що наша держава це місце, де народжуються нові ідеї. 

Хотів би звернути увагу парламенті і на прискорення  прийняття законів про електронні комунікації, що  стосуються перспектив впровадження зв'язку четвертого та п'ятого поколінь, про надання електронних послуг, про вдосконалення захисту  інтелектуального права, про хмарні технології, слід перетворити інноваційний потенціал країни на  переваги держави в конкурентній боротьбі на світовому ринку. І в цьому контексті особливо важливою є, ще раз наголошую, освітня реформа я не просто вітаю її, я просто дякую за голосування, яке  відбулося 5  вересня, це  крок – важливий крок до нової української школи, яка і є передумовою нашого інноваційного розвитку системної підготовки українців до  успіху в  конкурентному світі. І не можна відділяти інформаційні технології від інших сфер життя.  Адже найкращі для суспільства проекти це  ті, що  виникають на  зіткненні галузі: IT та сільського господарства, медицини.

Минулого тижня я дав завдання, врахувати при  підготовці Закону про розвиток сільської медицини, запровадження телемедицини, щоб ми на сьогоднішній день забезпечили доступ до медицини всіх 14 мільйонів, які зараз проживають в українському селі. Це теж буде одним з важливих складових елементів медичної реформи. В бюджеті цього року, я хотів подякувати вам, вже передбачено 4 мільярди гривень на реанімацію системи охорони здоров'я на селі. І я часто буваю в регіонах, і цього року графіки таких поїздок були наповнені приємними подіями. Мені пощастило брати участь у відкритті відремонтованих мостів і доріг, які стали можливими, дякуючи пріоритету, який визначили Верховна Рада, уряд і Президент щодо дорожнього будівництва. Внаслідок експерименту, який мав можливість продемонструвати і антикорупційні кроки, детінізацію, яка забезпечила перевищення надходжень від митниці, яка залишалася в регіонах і була спрямована на дорожнє будівництво, будівництво модернізованих лікарень, сучасних шкіл, театрів, спортивних закладів, головне – фабрик, заводів, яких за ці три роки відкрили більше 80.

В 2014 році, хочу нагадати, в Україні, у всій Україні було відремонтовано 102 кілометри доріг. Цього року план на дорожній ремонт складає три тисячі 300 кілометрів, порівняйте ці дві цифри. Але одночасно я хочу всі наші правоохоронні органи скоординувати на зусилля з дуже прискіпливого контролю за кожною гривнею, яка витрачається на дорожнє будівництво. Безпрецедентне збільшення асигнувань може загрожувати так само багаторазовим, багатократним зростанням масштабів розкрадання. 

Зміни на місцях навряд чи могли б стати можливими без однієї з ключових з наших реформ, важливою частиною моєї ще передвиборчої кампанії – децентралізації. Місцеві бюджети зростають в два з половиною рази, з 69 мільярдів  в 2014 році до 170 мільярдів,  запланованих на поточний рік, який вже перевиконується. Друзі мої, я хотів би привернути вашу вагу до  однієї дуже важливої цифри. Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни стрімко наближається до 50 відсотків і, скоріше за все, подолає цей рубіж. Уявіть собі, місцевим бюджетам залишається зараз більше грошей, ніж бюджету держави, це не просто гроші, а це є і відповідальність, і принципова політична позиція. За місцевими бюджетами, крім трансфертів, законодавчо закріплені зараз і стабільні джерела доходів, чого ніколи не було. Частки загальнодержавних податків і зборів, місцеві податки і збори, і реформа дала нові можливості для розвитку міст та сіл. І якщо раніше місцеві бюджети були касами по виплаті заробітної платні, то сьогодні місцеві бюджети мають можливість будувати дороги, школи, дитячі садки, центри надання адміністративних послуг, освітлення кардинально змінювати там, де керівник на місці, особливо там, де створені об'єднані територіальні громади, мають можливість реально проводити свою політику.

Не всі, правда, зорієнтувалися, як дати раду грошам. І станом на 1 вересня тринадцять з половиною мільярдів гривень лежать на депозитах у комерційних банках, замість того, щоб працювати на людей, забезпечувати розвиток територіальних громад. Наразі йдеться зокрема про передачу громадам права розпоряджатися земельними ресурсами, які перебувають в межах і поза межами населених пунктів. (Оплески)

Дуже важливо забезпечити і передачу повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю, наданні адміністративних послуг. Нема чого туди лізти центральній владі. Отже, ця децентралізація працює, є дієвим щепленням від федералізації, міцною запорукою унітарності нашої соборної України.

Водночас дивують і обурюють дії окремих політичних сил. Так, наприклад, минулого року ними було інспіровано рішення низки обласних рад щодо встановлення так званих договірних відносин у розподілі повноважень між державою і відповідними регіонами. Ви чого?! Як Президент, уряд і Верховна Рада має розцінити таку ініціативу? Непродуманість, недалекоглядність, помилка? На чий млин ви намагаєтеся лити воду? І я звертаюся до депутатського корпусу місцевих рад з проханням дуже уважно дивитися, за що ви голосуєте, в які авантюри інколи вас втягують центральні партійні органи, засліплені боротьбою за владу. Так і до федералізму вони вас доведуть.

Протягом цих років, друзі, ми ухвалили і вже реалізували низку надзвичайно важливих рішень в сфері гуманітарної політики і національної пам'яті. І я теж вам хотів за це подякувати. Ми творимо власну ідентичність, захищаючи свій культурно-гуманітарний простір.

За три роки ми провели декомунізацію. Нарешті, на 26 році незалежності. Було перейменовано 32 міста, 25 районів, загалом майже тисяча населених пунктів. Друзі, лише пам'ятників Леніну було прибрано понад 1300. Уявіть собі. (Оплески)

 Ще одна важлива позиція. Держава офіційно визнала і вшанувала Український національний визвольний рух включно з Українською повстанською армією. Нарешті, на 26 році. (Оплески)

  І хотів наголосити, що і День захисника Вітчизни ми більше не святкуємо 23 лютого. Наше свято - 14 жовтня,  День Українських Збройних Сил. (Оплески)

 Внаслідок запроваджених, поточного року, санкцій проти компаній які адмініструють російські пошукові системи та соціальні мережі…  Також була величезна критика свого часу. Але зараз результат. Російські пропагандистські сайти випали з десятки найбільших відвідуваних веб-ресурсів в Україні. Російські мережі, на жаль, були і залишаються інструментами спецоперацій російських спецслужб в неоголошеній війні проти України. Тому ми будемо і надалі пильно стежити і скорочувати їхню присутність.

Впорядкували ввезення книжок з Російської Федерації, бо разом з, безумовно, достойними взірцями художньої і наукової літератури, на жаль, в Україну вливався дуже потужний потік українофобської писанини і пропагандистського мотлоху. Таке рішення стало непоганим стимулом для вітчизняного книговидання, яке має зараз всі шанси задовольнити попит українців на якісну літературу. І я просив би уряд наступного року підтримати національне книговидання збільшивши видатки на закупівлю літератури для бібліотек. І, крім того, знайти дієвий механізм, щоб контрабанда книжок не зводила нанівець зусилля, ефект від стратегічно правильних рішень.

Зарано говорити про ренесанс українського кіно. Але, те, що процес його відродження розпочато, як на мене, очевидно. Минулого року на екрани вийшло 30 українських фільмів. Я наголошую, це також рекорд за всі роки незалежності і також це відбувається під час війни. Пройшло чи очікується 39 кінопрем'єр, з яких 19 фільмів створені за державної підтримки.

В першу чергу, я на цьому також хотів би наголосити, ми маємо підтримувати кінострічки патріотичного спрямування, а не фільми жахів. (Оплески) І я впевнений, що буде організована робота саме так.

Послідовно наповнюємо конкретним змістом державний статус української мови. Перші результати квотування української мови на радіо, теж дуже дякую вам за підтримку, ми вже чуємо ці результати. Як це спрацює на телебаченні, також невдовзі побачимо.

На черзі проект, який гарантує українській мові повноправну присутність у сфері послуг. Він має встановити баланс між державною мовою і принципом: "Клієнт завжди правий". Дбаючи про українську, яку імперія століттями намагалась знищити, ми як європейська держава постійно залишаємо широкий простір для культурного та інформаційного продукту кримськотатарською, російською та іншими мовами. І в сферу приватного мовного спілкування держава взагалі не має втручатися і втручатися ніколи не буде.

Верховна Рада Ухвалила історичне звернення до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефалію Православній Церкві України. (Оплески) Дуже дякую вам за це, за це рішення.

Хочу вас також проінформувати, що я в свою чергу написав відповідного листа до Варфоломія І. І цей фрагмент послання, дорогі мої, адресований не лише українському парламенту, саме цей проект, і не лише українському народу. Нехай нас почує і керівництво Вселенського Патріархату. Хочу ще раз звернутися, звернути увагу Його Всесвятості на дуже велику серйозність наших намірів, на наявність в українського керівництва твердої політичної волі розв'язати цю проблему, яка, на жаль, стоїть на порядку денному ще з 1991 року. Україна  має право на Помісну Церкву. І ми маємо це право захистити. (Оплески)

 Дуже дякую. Це більш ніж переконлива позиція і голосування. І очікування нами визнання української автокефалії Вселенським Патріархом, наголошую, жодним чином не означатиме ані появи державної церкви, ані заборони діяльності в Україні  інших православних конфесій. Але ніхто не має права позбавити українців права на власну церкву. Кожен громадянин України сам і лише сам обирав, обирає і обиратиме віру і церкву. І українська держава, віддалена від церкви, але вона не може пасивно споглядати, як інші держави і інші державні органи використовують залежні від них церковні інституції для досягнення своїх геополітичних цілей. (Оплески)

 Хоча окремо я хотів би наголосити: я не підпишу законопроект, в якому пропонується погоджувати кандидатуру єпископів та священників з державними органами. Це не справа держави. А щодо інших законодавчих ініціатив я готовий обговорювати, розглядати з розумінням. З розумінням того, що це все-таки занадто чутлива справа.

Дорогі мої! Незважаючи на російську агресію, ми не пішли на обмеження демократичних прав і свобод, не запровадили воєнного стану тоді, коли для цього були всі підстави. Забезпечили значно якісніше функціонування парламентсько-президентської моделі співпраці парламенту, уряду і Президента якісніше, ніж це було в 2006-2010 роках. Жодного разу я не скористався правом на припинення актів Кабінету Міністрів України з одночасним оскарженням в Конституційному Суді та і право вето вдавався не дуже часто. Але тоді різні гілки влади займалися, на жаль, лише взаємним поборюванням і не спромоглися провести жодної, ані однісінької принципової реформи. Звичайно, чинна модель неідеальна, тому час від часу до мене приходять з пропозиціями щось змінити: повернути Президенту обсяг повноважень з Конституції 96-го року, або навпаки – перетворити Президента у церемоніймейстером. Хтось пропонує тюнінг: чіткіше виписати ті статті, які трактуються неоднозначно.

У демократичному суспільстві немає тем, закритих до дискусії. Вступаючи на посаду, в інавгураційній промові я наголосив на своїй відданості саме ідеї парламентсько-президентської республіки. Згодом сам поступився певними повноваженнями глави держави при голосуванні за поправки з питань правосуддя та децентралізації. Але я хотів чітко наголосити: я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати Президента і передати це право парламенту. Наголошую на тому, що обсяг повноважень глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій Верховного Головнокомандувача. (Оплески) Очевидно, що внесення кардинальних змін до Конституції вже майже у виборчому циклі навряд чи буде позитивно сприйнято суспільством. І наближення планових голосувань за Президента та Верховну Раду робить ще більш нераціональною ідею дочасних виборів. Моя позиція незмінна – все має відбутися у визначений Конституцією термін. (Оплески)

Це необхідно абсолютно для того, щоб забезпечити вільну, прозору, конкурентну та чесну кампанію. А я налаштований саме так, до неї треба готуватися вже сьогодні. І прошу, шановні народні депутати, протягом найближчих тижнів, може, навіть днів, завершити консультації, і подати мені пропозиції щодо кандидатур до нових членів Центральної Виборчої Комісії.  (Оплески)

 Шановні народні депутати! Російська військова загроза, позиційна війна на Донбасі, є  ключовими факторами невизначеності і щодо політичної ситуації, і щодо економічних та соціальних перспектив. Тому насамкінець про головне. Про мир і перспективи повернення Донбасу. Перспективи повернення Криму. Протягом останнього року, від різних політичних сил, в тому числі зі стін парламенту, лунає нищівна критика на адресу Мінських домовленостей. Так, вони є неідеальні. Вони ухвалювалися в дуже складних  для України військово-політичних умовах. Вони не принесли сталого миру, але залишаються беззаперечним фактом. Що саме завдяки Мінським домовленостям, нам вдалося суттєво знизити рівень бойових дій, та відповідно людських втрат на Донбасі.

Друзі, хочу пригорнути вашу увагу! З 25 серпня з дати, коли вступило "хлібне перемир'я",  Україна  не має, станом на зараз, жодного загиблого, жодних бойових втрат. І це, в тому числі результати імплементації Мінських домовленостей.

Завдяки Мінським домовленостям, нам вдалося сформувати міцну міжнародну коаліцію на підтримку України. Завдяки Мінським домовленостям, нам вдалося зберегти дієвий механізм міжнародних санкцій проти російського агресора. Нарешті, Росію почали називати агресором. Згадайте, в 14-му році, всі намагалися уникнути, називаючи це конфлікт на сході України. Ми, що дуже важливо, отримали дорогоцінний час аби побудувати якісну нову українську армію і запустити двигун реформ. Будь-які нові угоди, якби їх не називали, по суті будуть відтворювати нинішні та починати з головного, повного та всеохоплюючого припинення вогню. Головна причини відсутності прогресу у вирішенні ситуації на Донбасі – це повний брак політичної волі Кремля виконувати власні зобов’язання. Неефективність мінських домовленостей – це є відсутність волі Кремля їх виконувати як би хтось не хотів перекласти це на когось іншого. Але не зважаючи на це, ми разом з усім світом повинні продовжувати тиск на агресора з метою примусити його до миру шляхом виконання мінську та пропорційно підвищувати ціну за невиконання взятих зобов’язань. Росія продовжує здійснювати провокації, перешкоджати ефективній діяльності спостерігачів моніторингової місії ОБСЄ, постачати зброю на українську територію і найманців і за таких умов розміщення на всій окупованій території Донбасу "блакитних шоломів" Організації Об'єднаних Націй  стала б реальним проривом в процесі мирного врегулювання, потужним фактором деескалації. Це, безумовно, створило б сприятливі умови для досягання прогресу на політичному треку мирного врегулювання на Донбасі, саме в цьому колючі я вбачаю позитив в дискусії з цього питання.

Хочу окремо наголосити, Україна розпочала цю дискусію ще в 2015 році в березні якого я надіслав до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй та Голови Ради  Безпеки ООН звернення щодо розгортання на території нашої держави миротворчої операції під егідою Організації Об'єднаних Націй, ця ініціатива спиралася на підтримку Верховної Ради та Ради національної безпеки і оборони  України. Українська сторона передала нашим партнерам в Радбезі ООН, проект відповідної резолюції, однак досі Росія 2 роки повністю відкидала навіть таку можливість та і всі наші партнери, чесно кажучи, не дуже активно це підтримували.

Сьогодні ми добилися дуже важливого результату, ми маємо спільний голос партнерів, які підтримують українську ініціативу, ми почули нарешті і певну реакцію по той бік фронту, хоча ми чітко розуміємо, що "диявол криється  в деталях". Безумовно пропозиція РФ щодо розгортання місії ООН виключно для цілей охорони спеціально моніторингової місії ОБСЄ – є щонайменш дивними. Тим більше, що саме російські бойовики і є головною загрозою для безпеки міжнародних спостерігачів. Українська сторона готова до предметної розмови з членами Ради безпеки і Організації Об'єднаних Націй, я вважаю, що ця дискусія має включати такі принципові елементи.

І, по-перше, ми виступаємо за розгортання повноцінної миротворчої місії Організації Об'єднаних Націй на всьому Донбасі. Вона повинна мати на меті не консервацію російської окупації, не легалізацію російської військової присутності, а забезпечення тривалого миру в окремих районах Донецької, Луганської областей України та повне відновлення територіальної цілісності нашої держави.

По-друге, майбутня місія ООН повинна бути розміщена на всій тимчасово-окупованій території, включаючи не контрольовану ділянку україно-російського кордону.

По-третє, згадана місія повинна відповідати керівним принципам здійснення міжнародних операцій ООН, що апріорі виключає участь в ній представників країни-агресора, чи сторін конфлікту. (Оплески)

 І, по-четверте, ніякого узгодження з російськими бойовиками параметри, участі, майбутньої місії ООН йти не може. (Оплески)

 По-п'яте, робота над згаданою ініціативою жодним чином не є підставою для скасування існуючих міжнародних санкцій проти Російської Федерації. Вони мають залишатися чинними до повного відновлення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави через виконання Мінських домовленостей.

І зрозуміло, що домовитись стосовно параметрів миротворчої місії буде надзвичайно складно, за півтора тижня я вирушаю до Нью-Йорка на Генасамблею ООН і впевнений, що спільними зусиллями, за допомогою міжнародних партнерів, передусім: Німеччини, Франції та Сполучених Штатів Америки, ми обов'язково встановимо мир, ми обов'язково повернемо окуповані території, відновимо суверенітет України.

І чому саме політика, дипломатичний шлях, для нас є пріоритетним? По-перше, ворог укріпився на урбанізованій території з мегаполісами з великим ….. населенням, там живуть громадяни України  ми не можемо і не будемо нищити своїх громад так холоднокровно, як російське керівництво вчинило в Чечні, інших випадків такої жорсткої  пацифікації я навіть не пригадати не можуть.

По-друге,  свій  військовий потенціал слід порівнювати не лише з тим, що є  на окупованих територіях, а з усім, що є в розпорядженні Росії. Її армія друга у світі за потужністю, військовий бюджет, я наголошую, з 2000 року  в 16-20 разів перевищував військовий бюджет України, російська армія в п'ять разів більша за нашу. Більше порівнянь можна знайти в письмовому тексті: кількість танків, літаків, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби  та інше.

По-третє, повернення конфлікту в гарячу фазу поставить хрест на всіх реформах і на  відновлення рівня життя українців, в той час, як  суспільство втомилося від війни. І ознакою такої втоми є той факт, що  11 відсотків українців, частина з них є і в  цьому залі, пропонують, взагалі, відмовитися від будь-яких спроб повернути окуповані території Донбасу,  відрізати  їх і подарувати ворогу, чекаючи, що  воно  само собою повернеться. 14 відсотків виступають за те, щоб конфлікт заморозити, території ізолювати ці проекти  є навіть у Верховній Раді. Я наводжу цифри з опитування, яке провели на початку літа, 13 відсотків ратують за  військовий наступ, але я наголошую,  майже  60 відсотків підтримують  курс на  повернення окупованих територій виключно політико-дипломатичним шляхом.

І завершується робота над законопроектом про особливості державної політики з відновлення суверенітету державного  над окупованою  територією Донецької і Луганської областей України найближчим часом він буде оприлюднений і  винесений на обговорення в  Україні і серед наших  партнерів, українська громадськість буде мати можливість повністю і ретельно його  обговорювати. Вирішальне слово буде  за вами, шановні народні депутати, і впевнений, що ви будете мати можливість абсолютно  повноцінної дискусії.

Тепер щодо Криму. Чи можемо ми відбити  Крим у Росії силою?     Реалістично? Ні. Чи піде вона звідти сама? На жаль, ні. Але ми можемо з вами створити умови, коли Крим стане для Москви не підйомним тягарем, так злодій іноді викидає вкрадене, коли воно починає йому пекти і ми маємо створити всі умови, щоб воно йому запекло. Ми використовуємо інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди, арбітражі, різноманітні міжнародні платформи, моніторингові механізми, починаючи від Організації Об'єднаних Націй і закінчуючи ЮНЕСКО. І притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності з довго... на жаль, є довготривалим, але, я вірю, є ефективним процесом. Так, ми змусимо Росію відповідати мовою права за свої дії на території України. І перше слухання в Міжнародному суді Організації Об'єднаних Націй продемонстрували, що справи є надзвичайно важкими, комплексними. Україна є піонером і ніколи до цього практики такої не було, але ми її започаткували, Росія буде відповідати. Ми на правильному шляху, суд вже наказав Росії припинити порушення прав людини в Криму та політику расової дискримінації на півострові, зафіксувавши цей факт.

Шановні народні депутати, ми з вами позбавлені мук вибору, якими протягом двох десятиліть страждали наші попередники. Якщо раніше влада сама не знала куди іти, як вона могла повести за собою народ? Якщо еліта сама заблукала в трьох соснах, тобто в двох векторах, як вона могла показати дорогу українському народу? Народ взяв ініціативу до рук і сам визначив європейський курс під час Революції Гідності. І цей вибір було підтверджено голосуванням на президентських та парламентських виборах за ті політичні сили, які майбутнє України бачать в єдиній родині європейських народів. Курс на ЄС, на НАТО є очевидний і незворотній. Що нам треба, так це  обрати найкоротшій маршрут, засоби пересування і оптимальну швидкість. Я з цього приводу готовий до будь-якої дискусії з політиками, експертами, міжнародними партнерами і всім суспільством, і послання – лише початок такої розмови.

Вступ до НАТО, до Євросоюзу нам потрібні не заради членства в престижних клубах. Це питання цивілізаційної належності, гарантія незалежності України. НАТО – це після російської агресії, коли була зруйнована повоєнна світова система безпеки, є єдиним органом, який продемонстрував свою ефективність, надійна система колективної безпеки. Євросоюз – політична культура прав і свобод, стандарти, рівень життя достойного і гідного, якого прагнуть українці. І головне, не лише Україна йде до Європи, наше з вами завдання – Європа має бути привнесена до України. І все в Україні має бути приведено у відповідність з європейськими стандартами, в тому числі, окремо на цьому наголошую, і рівень матеріального благополуччя громадян. Українець має відчувати Європу, навіть якщо він не покидає меж своєї країни.

Неймовірно багато ще треба зробити для досягнення цієї цілі. І важко змінювати ситуацію в країні, але найважче змінюватися самим. І вже не розібратися, кому належить вислів: "Щоб ти жив в епоху змін". Хтось приписує його Конфуцію, хтось каже, що це просто якесь давнє східне застереження. Але для багатьох з-посеред нас така доля – щасливий шанс не просто існувати в часи змін, але ще й творити їх. І ті, хто хоче і прагне змін, і ті, хто готовий сам в цьому брати участь, все-таки більше, ніж тих, хто страшиться змін чи просто бачить вигоду в тому, щоби зберегти статус-кво, залишити все як є. Вони і є наша позиція, яку треба змінити. А рушійна сила, український народ є справжня політична опора реформ. В Україні вже сформувався, ми це продемонстрували, креативний постіндустріальний клас носіїв європейських цінностей: свободи, відповідальності, активності. Український парламент цього скликання довів, що в ньому є реформаторська більшість, і її контури не завжди співпадають з межею між владою та опозицією. Але це не мінус, а плюс, коли реформи здатні об'єднувати полюси, особливо української політичної системи, яка вигідно відрізняє нас від сусідів по пострадянському простору, це відмінність і наявність сильного громадянського суспільства, воно активний та і ініціативний союзник влади в проведенні реформ. І в липні я вніс до Верховної Ради, як невідкладний, законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів. Просив би підтримати його, щоб справа не виглядала так нібито Президент - хороший, а депутати - не дуже. Я готовий визнати, що запровадження декларування для цієї групи було нашою спільною помилкою, а помилки треба виправляти. (Шум у залі)

Цього року відзначаємо століття Української національної революції…

Вам не подобається? Це свідомо. Це свідчення наявності опозиції.

Друзі мої! Цього року ми відзначаємо століття Української національної революції 1917-21 років. Україна тоді не змогла заручитися достатнім рівнем міжнародної підтримки і залишилася сам на сам з агресором. Ось чому таку увагу ми зараз приділяємо партнерству з зовнішнім світом. Недалекоглядний, короткозорий пацифізм завадив вчасно створити справжнє українське військо, підготуватися до зовнішньої агресії, що з боку "білих", що з боку "червоних". І ось чому ми таку увагу приділяємо армії. Але головне, що не дало тоді постати незалежній державі, це брак внутрішньої єдності, політичні чвари. За ті чотири роки влада в Києві змінювалася як мінімум 14 разів, поки врешті-решт не дісталася Кремлю. Чого прагнуть і окремі наші опозиціонери. В нас українців є така молитва: "В єдності сила народу. Боже, нам єдність подай". Її слова я часто повторюю. Але є ще і така приказка: "На Бога надійся, а сам помагай". Тому і надалі я буду протидіяти всім тим, хто намагається насаджувати в Україні безлад та анархію. Протидіяти і переконанням, і словом, і ділом.

І ще раз закликаю всі партії, які представлені у Верховній Раді, позапарламентські партії, у жорсткій внутрішньополітичній боротьбі, властивій будь-якій демократії, зважувати на ті надзвичайно складні зовнішні обставини, в яких ми з вами спільно будуємо європейську Україну.

Хочете боротись проти Президента чи уряду, чи більшості? Ви на те і опозиція. Прошу дуже, але прошу, не розхитуйте Україну. Ми з вами спільно бережемо її. Заради неї ми всі маємо об'єднатись. І так стовідсотково разом переможемо! Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Давайте подякуємо Президенту України і уряду на чолі з Прем'єр-міністром, і всім запрошеним, хто брав участь в засіданні Верховної Ради України.

 

11:42:03

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги! Ми продовжуємо нашу роботу. Я прошу не виходити з зали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Ми переходимо до розгляду порядку денного. Я прошу колег залишатись на місці і ми зараз переходимо до розгляду першого питання порядку денного.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми зараз переходимо до першого питання порядку денного, це законопроект урядовий 7052, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери.

І я прошу, будь ласка, проголосувати за розгляд цього законопроекту за скороченою процедурою. Будь ласка, шановні колеги, я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Голосуємо. Шановні колеги, прошу. Колеги, я прошу підтримати, щоб ми встигли впоратися з порядком денним.

 

11:43:01

За-123

Шановні колеги! Я прошу повернутись всіх до своїх робочих місць. І для того, щоб ми встигли розглянути весь порядок денний, я ще раз ставлю на голосування розгляд законопроекту 7052 за скороченою процедурою.

Я прошу, будь ласка, проголосувати. Міністр фінансів також просить  розгляд за скороченою процедурою цього досить технічного закону. Прошу проголосувати "за". Шановні колеги, підтримайте, будь ласка.

Скорочену процедуру голосуємо. Прошу.

 

11:43:44

За-153

Дуже дякую за конструктивну позицію. Так, і я передаю Голові…

Я прошу до доповіді міністра фінансів України Олександра Данилюка. Прошу, пане Олександре.

 

11:44:05

ДАНИЛЮК О.О.

Шановні народні депутати, суттєве зростання обсягу державного боргу та виплат за ним є викликом для фінансової системи України. В результаті соціально-економічної та фінансової нестабільності, підсиленої окупацією Криму та озброєною агресією проти України, державний борг України за 14-16-й роки зріс  більш ніж у три рази та на кінець 16-го року становив 69,3 відсотка від ВВП.

Незважаючи на проведені у минулі роки реструктуризації державного та гарантованого державою зовнішнього боргу, значний борговий тягар, накопичений в попередні роки, продовжує створювати навантаження на державний бюджет. Значне навантаження за борговими платежами припадає на 2018 та 2021 роки, в тому числі через необхідність погашення  значної частки внутрішніх запозичень, що були здійснені у зв'язку з необхідністю капіталізації НАК "Нафтогаз", а також державних банків.

Відповідно до світової практики, з метою уникнення пікових навантажень на державний бюджет пов'язаних з ними платежами за державним боргом використовуються активні операції з управління державним боргом. Такі операції є повністю добровільними і значно покращують зацікавленість інвесторів та позитивно впливають на ринок. А це все в свою чергу збільшує ліквідність державних  цінних паперів. Нещодавній приклад це вихід Греції на зовнішні ринки з проведенням активних операцій. Цей законопроект вносить зміни до Податкового кодексу щодо уточнення оподаткування доходів нерезидентів, які можуть виникнути внаслідок здійснення активного управління державним боргом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. Вкладіться в 30 секунд. Прошу.

 

ДАНИЛЮК О.О. … у повній відповідності до міжнародної практики. Прийняття цього закону дозволить покращити інвестиційну привабливість державних цінних паперів України для іноземних інвесторів, стимулюватиме залучення фінансування державного бюджету за рахунок державних запозичень від іноземних інвесторів.

Під час свого звернення Президент наголосив на важливості прийняття цього закону. Прохання підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

Слово для співдоповіді надається голові профільного Комітету з питань податкової та митної політики Ніні Южаніній. Пані Ніна, просимо вас до слова.

 

11:46:59

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 5 вересня розглянув проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери (реєстраційний номер 7052), поданий Кабінетом Міністрів.

Суть законопроекту вам тільки що представив міністр фінансів. Зазначений законопроект має важливе значення для залучення іноземних інвесторів у державні цінні папери.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з врахуванням висловлених зауважень. Зауваження стосується податку на прибуток, якого немає у даному випадку, або, якщо вірніше сказати, нерезидентами не є платниками податку на прибуток у даному випадку.

Тому комітет за результатами розгляду вирішив: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери (реєстраційний номер 7052), внесений Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати таке рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Шановні колеги, ми маємо зараз записатися на обговорення законопроекту (7052). Я прошу записатися від фракцій.

Будь ласка, Павло Різаненко від "Блоку Петра Порошенка". Просимо. 

 

11:48:43

РІЗАНЕНКО П.О.

Доброго дня. Вітаю, шановні колеги. Даним законопроектом розширюються доходи нерезидентів від інвестувань, які не оподатковуються від інвестування в державні та муніципальні цінні  папери.

Діючим законодавством і так передбачено, що відсотки та дисконт не оподатковуються, але світ цінних паперів змінюється. Бувають ситуації, коли є інші доходи, які незазначені напряму в законі. Тому даним законопроектом розширюється можливість неоподаткування на і інші види доходів від  інвестування нерезидентів у виданні цінні папери.

Фракція "Блок Петра Порошенка" буде підтримувати. Я розумію, що Міністерство фінансів, такий інструмент потрібен для того, щоб здійснювати операції на ринках капіталів щодо рефінансування існуючого боргу. Навантаження велике, нам, звичайно, його потрібно розтягувати в часі.

Тому пропоную, і пропоную всім іншим також підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію. І тепер слово надається пану Журжію від "Самопомочі".

Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

11:49:45

ЖУРЖІЙ А.В.

Андрій Журжій, фракція "Самопоміч".

Колеги, на сьогоднішній день в Україні існує модель, відповідно до якої доходи, які виплачуються за державними цінними паперами, звільненні від оподаткування. Тобто, як сказав колега, відсотки, дисконти зараз звільняються від оподаткування. Можна довго дискутувати, чи це правильна модель, чи її потрібно корегувати, я думаю, що тут в рамках  комітету можна  провести дискусію, але зараз така модель існує, і норми, які запропоновані Міністерством фінансів, вони фактично уточнюють діючу модель, і говорять про те, що поряд зі звільненнями оподаткування дисконтів і відсотків, будуть звільнені і інші доходи. Наскільки ми зрозуміли з дискусії з Міністерством фінансів, фактично це потрібно для отримання позитивних юридичних висновків і проведення переговорів якісних з міжнародними інвесторами, з якими планується здійснити обмін старих облігацій державних цінних паперів, які, до речі, припадають погашенню на 2019 рік на цінні папери нового випуску. Тому, колеги, правка технічна, прохання підтримати.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякуємо за позицію.

Будь ласка, Олексій Рябчин від фракції "Батьківщина" передає слово пані Олександрі Кужель, з трибуни вона буде виступати. Прошу.

 

11:51:13

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги! Зауваження до цього закону стосується в першу чергу пункту 141, яким встановлюються особливості оподаткування нерезидентів. Пропонується звільнити від сплати податків від всіх доходів, поширення звільнення одержання для нерезидентів, які отримують операції з державними місцевими цінними паперами не тільки в вигляді процентів дисконту з них, але і від інших операцій за ними – це і перепродаж державних цінних паперів на вторинному ринку, обмін і багато іншого, і всі спекулятивні операції.

Пропозиція Кабінету Міністрів суперечить вимогам Регламенту Європейського парламенту Ради ЄС (номер 2365), яка де-юре забороняє проведення будь-яких спекулятивних з суверенними боргами  держави операцій з приватними боргами гарантованими державою. Нагадуємо, що з 1 вересня 2017 року розпочався відлік граничних строків адаптації законодавства України до Європейського Союзу. Як буде це розцінене, прийняття такого законопроекту, небажанням адаптувати або  невмінням діючої влади інтегрувати закон України до законодавства ЄС. По суті Кабінет Міністрів  пропонує звільнити від оподаткування спекулятивні доходи юросіб нерезидентів з якими Україна не уклала договір.

Нагадую, будь-які доходи, які мають українське джерело походження, отримані нерезидентами юридичними особами підлягають оподаткуванню за правилами країни. Фракція "Батьківщина" не буде голосувати законопроект, який є корупційний і поданий інцест-банкірами з оточення Президента України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Наступний виступаючий від "Опозиційного блоку" пан Долженков. Будь ласка.

 

11:53:09

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги! По-перше, я хотів би розвіяти деякі міфи щодо державного боргу .  

Якщо  в  2013 році розмір державного боргу та гарантованого державного боргу було 500-600 мільярдів гривень, зараз 1,8 мільярдів гривень і це не внаслідок конфлікту, це внаслідок поганої та недалекоглядної політики Національного банку та чинної влади – це, по-перше.

По-друге, хочу, шановні українці, зазначити, що згідно Законом України "Про Держбюджет на 2017" дохідна частина складає 770 мільярдів гривень. При цьому кошти, що виділяються в цьому році на обслуговування державного боргу складають 242 мільярди гривень, це 31 відсоток, ви уявіть, яке навантаження на державу Україна. Про що цей законопроект? А цей законопроект я можу дуже в більш простих формулюваннях вам сказати, щоб було більш вам зрозуміліше, він заточений на державні деривативи. В 2015 році було прийнято чинною владою певні законодавчі зміни, які дозволяють сплачувати за деякими специфічними цінними паперами відповідно до показників валового внутрішнього продукту. Відповідно ці сплати вони не підпадають під звільнення від оподаткування і цією законодавчою ініціативою вони пропонують звільнити іноземних інвесторів, які вже є держателями, державних деривативів на суму 3 мільярди доларів, це ті три мільярди про які Яценюк говорив їх нібито списали, щоб вони не сплачували податки до бюджету. Де тут економія? Де тут підвищення інвестиційної привабливості?

Я вважаю, що за рахунок українських громадян та України, фактично, а це більше 3,5 мільярдів гривень пороку, якщо сплата до державного деривативу буде до 2040 року це близько 66 мільярдів гривень, які не надійдуть до бюджету і які залишаться у іноземних інвесторів. Тому ми пропонуємо і закликаємо не підтримувати цю законодавчу ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я хочу попросити всіх повернутися до сесійної зали, бо перерва офіційна в парламенті тільки за п'ять хвилин. У нас зараз відбудеться голосування ще кілька фракцій не змогли виступити в обговоренні, чи є бажання у "Народного фронту", в Радикальної партії долучитися? Будь ласка,  Радикальна партія, Олег Ляшко. Колеги, просимо, будь ласка,  повертайтесь до сесійної зали, за хвилину голосування по важливому законопроекту, по якому звертався  до зали і уряд, і Президент. Будь ласка, Олегу Ляшку.

 

11:55:51

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Захист іноземних інвесторів, безумовно, важливе питання, але головне завдання української влади мало б бути створення сприятливого інвестклімату в середині  країни і захист власних інвесторів, коли бабусі і дідусі  несуть свої заощадження до банків і отримують доходи, вони сплачують податки з отриманого  доходу, з отриманих відсотків, іноземних інвесторів пропонується звільнити.

Я вважаю, що не зовсім справедливо, тому що виходить так, що  власних не захищаємо, а захищаємо  іноземних.

Переді мною виступав Президент, розказував, яке велике досягнення, звалили тисячу 300 пам'ятників Леніна, безумовно, важливе досягнення. Але хотілося б від Президента почути, скільки робочих місць створили для українців і скільки людей отримали нові робочі місця і достойну зарплату для того, щоб жити  в рідній країні? Хотілось би почути скільки за кордон поїхало українців, шукаючи там роботу, замість того, щоб працювати тут в рідній країні, от про що треба говорити.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:57:06

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Я прошу всіх заходити в зал, я прошу  секретаріат Верховної Ради і всіх голів фракцій  максимально змобілізувати депутатів у зал приготуватись до  голосування.

Колеги, я хочу вас проінформувати, що я буду пропонувати свою давню ідею працювати без перерви.  У нас на порядку денному питання кодексів, яке має, я хочу наголосити, більше ніж три тисячі поправок, ми змогли у вівторок  тисячу 700 поправок освітньої реформи, сьогодні у  нас документ, який має більшу кількість поправок, тому я буду закликати, після цього закону проголосувати за скасування перерв сьогодні і сподіваюсь, що  всі депутати з розумінням підійдуть до цієї пропозиції.

Отже, зараз одна хвилина Левченко і через хвилину ми переходимо до голосування, прошу всіх заходити в зал. Будь ласка.

 

11:58:04

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода" 223 округ, місто Київ.

Міністр фінансів і уряд більшість пропонують зараз  у Верховній Раді ухвалити закон, який дозволить не оподатковувати певні доходи від цінних паперів держави, власне кажучи, і відповідно зменшить надходження до державного бюджету, а комусь дозволить отримати додаткові прибутки. Мотивує уряд це тим, що без цього  нібито не хочуть купувати наші цінні папери так звані іноземні інвестори.

Для того, щоби за такий потенційно корупційний законопроект голосувати, нормальний народний депутат мав би спочатку побачити докази того, що є певні інвестори справжні, справжні іноземні інвестори, які готові купувати українські цінні папери післязавтра, так, і єдине, що їм заважає – це от відсутність відповідної норми в законодавстві. От тоді можна було б гіпотетично за це голосувати, а без жодних таких доказів вірити олігархічному уряду, який, напевно, сам на себе хоче направити  відповідні доходи, на своїх...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, обговорення завершено, переходимо   до прийняття рішення. Я ще раз прошу усіх народних депутатів зайти в зал. Я прошу запросити усіх народних депутатів в зал і приготуватися до голосування.

Я хочу уточнити, що закон, який продовжує судову реформу, має чотири тисячі 383 поправки, відхилених є більше трьох тисяч, три тисячі 579. Тому перед нами сьогодні важка, напружена робота, тому я закликаю усіх після  цього закону підтримати пропозицію голосувати без.... працювати без перерв. Прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування. Прошу. (Шум  в залі)

Зараз я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери (номер 7052). Першою я ставлю пропозицію комітету: прийняти за основу і в цілому. Якщо не пройде, поставлю за основу. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати, голосуємо.

 

12:01:02

За-180

Пропозиція комітету не набрала голосів.

Ставлю наступну пропозицію прийняти проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери, номер 7052, за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати за основу.

 

12:01:35

За-208

Я почув, що не спрацювала картка. Зараз я поставлю на повернення. Будь ласка, прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Я поставлю пропозицію на повернення. Я продовжую на 15 хвилин правом, наданим мені Регламентом. Я прошу всіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування.

Отже, колеги, я ставлю на голосування пропозицію повернутись до проекту Закону 7052. В ряду депутатів не спрацювала картка, це було очевидно, це було видно. І я прошу підтримати повернення до голосування за проект Закону 7052. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

12:02:52

За-209

(Шум у залі)

Колеги, і ще раз поставлю. Прошу приготуватись до голосування.

 (Шум у залі)

 Колеги! Я ставлю ще раз пропозицію повернутись до розгляду проекту Закону (7052).  Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

12:03:42

За-218

(Шум у залі)

Я бачу.

Колеги, я три рази ставив закони всі, які є, я ставив три рази на повернення.

Колеги, увага! Будь ласка, зніміть емоції.

Питання великої ваги фінансової відповідальності. Я дуже прошу вас зараз набратися терпіння. Те, що люди заходять в зал на наших очах… Чубаров щойно зайшов. Ну, це ж має бути повага один до одного. Це ж просто має бути розуміння один одного. Надважливий закон.

Я прошу, колеги, одну хвилину Прем'єр-міністру. Включіть мікрофон. Поясніть, Володимир Борисович, важливість даного законопроекту.

 

12:04:25

ГРОЙСМАН В.Б. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть мікрофон Гройсману.

 

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую, вельмишановний пане Голово, шановні колеги народні депутати.

Це питання, яке насправді має надзвичайно серйозну державну вагу, для того, щоб ми змогли зробити перезапозичення і економити кошти державного бюджету. Це кошти державного бюджету, які працюють на весь реальний сектор економіки, на освіту, на охорону здоров'я і так далі. Не голосуючи за це, просто ми починаємо говорити про те, що чим гірше, тим краще. Це абсолютно системний, правильний закон, по суті своїй технічний. Тому я дуже прошу народних депутатів України і вас, вельмишановний пане Голово, повернутися, сьогодні його проголосувати за основу і в цілому для того, щоби вже у вересні місяці ми змогли зробити перезапозичення і головне, щоб ми змогли зекономити кошти державного бюджету на обслуговування державного боргу.

Друзі, це не питання уряду або парламенту, це наше спільне питання, питання держави. Я дуже прошу "Самопоміч", позафракційних народних депутатів, "Батьківщину", "Опозиційний блок", шановні колеги, групу "Відродження", групу "Воля народу", будь ласка, проголосуйте спільно з коаліційними фракціями. Будь ласка, шановні колеги! Розраховую на вашу підтримку, будь ласка. Підтримайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую! Отже, колеги, прошу зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Я прошу, колеги, приготуватись до голосування. Прем'єр-міністр України звернувся до парламенту з проханням підтримати. Наскільки мені відомо, більшість фракцій підтримують цей законопроект. Не всі були в залі, не всі були готові до голосування.

І зараз я поставлю пропозицію повернутись. Прошу всіх приготуватись до голосування. І я ставлю на голосування пропозицію повернутись до голосування за проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери (№ 7052). Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Кожен голос має вагу. Прошу уважно проголосувати за повернення, спочатку за повернення. Голосуємо. Прошу підтримати.

 

12:07:14

За-240

Ми повернулись. І я ставлю пропозицію комітету на голосування. Я ставлю на голосування проект Закону 7052 за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги! Кожен голос, голосуємо, колеги! Прошу підтримати, прошу підтримати.

 

12:07:44

За-236

Закон прийнято.

Колеги, увага! Тепер я ставлю на голосування пропозиції свої. Не виходьте з залу. Не виходьте з залу, я вас прошу. Ми маємо ще 5 хвилин роботи. Я ставлю пропозицію, враховуючи важливість та великий обсяг питань, які стоять перед нами сьогодні, відповідно частини другої статті 19 Регламенту Верховної Ради вношу пропозицію працювати сьогодні без перерви 12-12:30 та без перерви з 2-ї до 4-ї години. Прошу народних депутатів підтримати цю пропозицію. Прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Без перерви. Покажемо здатність працювати, колеги.

 

12:08:36

За-182

Колеги, ще раз. Я ще раз поставлю пропозицію працювати без перерви. Колеги, підтримайте. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, покажемо, що український парламент налаштований на роботу. Прошу проголосувати за роботу без перерви. Будь ласка.

 

12:09:08

За-194

Рішення не прийнято.

Що ж, колеги, будемо працювати тоді без перерв… З перервами, перепрошую, з перервами, передбаченими Регламентом.

І я хочу вам наголосити, що зараз буде оголошена згідно Регламенту перерва на 30 хвилин, а після перерви відразу ми перейдемо до розгляду проекту Закону про внесення змін до кодексів. І я прошу голову комітету приготуватися до довгої і виснажливої роботи.

А зараз я оголошую перерву на 30 хвилин. І я прошу всіх, запрошую усіх о 12:40 в зал, через півгодини ми продовжимо нашу не легку, але таку потрібну для країни, роботу. Дякую вам.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заходити в зал. Час, відведений для перерви, завершений.

І, колеги, я хочу, щоб ви мене зараз уважно послухали. Перед нами, як я говорив на початку сесії, цілий ряд реформ, поміж них освітня, яку ми змогли прийняти у вівторок, поміж них і пенсійна, і медична реформа. Я хотів би, щоб по всіх тих реформах ми поводили себе в залі один до одного чесно. У вівторок, коли ми розглядали поправки до освітньої, ми ледь встигли пройти їх до 18:15. Голосування відбувалось фактично у межевий час. Тому я запропонував, на мою думку, добру конструктивну пропозицію – працювати без перерви. Я просив би народних депутатів підтримати цю пропозицію.

Я хочу вас проінформувати, що буде розгляд правок, коли комусь буде вкрай необхідно вийти із залу, і якщо він не є автором правки, він зможе вийти із залу і повернутися. Під час розгляду правок атмосфера у залі буде робочою, але коле автор правок побачить, що найближчі 10-15 хвилин немає його правки, він зможе вийти із залу. Для того, щоб ми могли працювати системно, я прошу всіх підтримати пропозицію працювати без перерви, колеги.

Я прошу всіх зайти зараз в зал. Я прошу всіх зараз приготуватись до розгляду питання. Голова комітету готовий до важкої праці. Голова комітету готовий без перерви працювати у залі, даючи приклад працездатності і відповідальності, без сну. І він буде голосувати за скасування перерви. Я прошу всіх перейнятися цією відповідальністю, щоб ми не входили у ситуацію, коли залишиться невелика кількість правок, а робочий день завершиться. Я тому дуже прошу всіх підтримати цю пропозицію не політичну, а пропозицію для більш ефективно організації роботи парламенту.

І тому я прошу зараз Апарат Верховної Ради запросити депутатів у зал. Я прошу голів фракцій запросити депутатів у зал. Я ще раз поставлю цю пропозицію, я сподіваюся, що всі фракції парламенту з зрозумінням підійдуть до цього голосування. Я обіцяю, від мене як від Голови Верховної Ради, буде повне сприяння усім реформам: і медичній, і пенсійній, так як ви бачили, було повне сприяння по реформі освітній. Коли ми тут в залі змогли головні контроверзійні моменти вияснити, найти компромісну позицію і проголосувати в залі. Але давайте ви один до одного відноситися чесно, щоб  кожна з тих реформ, дати шанс їм, в тому залі пройти обговорення і прийняття рішення.

Хочу наголосити вам, я наполіг на тому, щоб кожна з реформ розглядалися за повною процедурою. Безпрецедентний випадок, коли така кількість поправок є на розгляді. Безпрецедентний для Верховної Ради  України. Але ми повинні навчитися проходити такі випробування. Навчитися разом  демонструючи високу політичну культуру.

Прошу приготуватися до голосування і зайти в зал. Будь ласка, голови фракцій, запросіть депутатів в зал.

Отже, колеги, я зараз ще раз поставлю, як депутати зайдуть в зал, пропозицію працювати без перерви, і після того ми перейдемо до розгляду. Нагадаю, що проект Закону про внесення змін до кодексів, це є друге читання, це рішення не потребує окремої процедури, буде голова комітету, і будуть автори правок, і відповідно, таким чином, буде відбуватися розгляд. Але, я сподіваюся, щоб усі народні депутати перейнялися відповідальністю, і всі зараз підтримують гуртом, всім залом, пропозицію працювати без перерви, і показати приклад працездатного парламенту.

Будь ласка, займаємо робочі місця. Колеги, готові до прийняття рішення? Нема людей, запрошуйте людей, будь ласка, допоможіть, кого нема поруч з вами, наберіть по телефону, будь ласка, запросіть в зал, будь ласка, прошу всіх зайти в зал.

Отже, колеги, я хочу ще раз сформулювати пропозицію, яку я зачитаю. Я поставлю на голосування пропозицію працювати без перерви з другої до четвертої години. Ще раз хочу наголосити, що під час сьогоднішнього дня, ми будемо розглядати поправки і тому буде можливість в кожного з народних депутатів вийти з залу коли буде необхідність, зайти в зал, робота від того буде продовжуватись. Отже, я прошу усіх приготуватись до голосування, хочу нагадати, що правок до даного проекту закону 4 тисячі 383, з них відхилено 3 тисячі 579 і перед нами дуже системна і відповідальна робота. І тому я сталю на голосування пропозицію голосувати без перерви. Прошу приготуватись до голосування, прошу зайняти робочі місця.

Отже, шановні народні депутати, враховуючи важливість та великий обсяг питань, які стоять перед нами сьогодні, відповідно частини другої статті 19-ї Регламенту Верховної Ради України вношу пропозицію працювати сьогодні без перерви з 14-ї години до 16-ї години, тобто продовжити наше засідання до 18-ї години. Прошу народних депутатів підтримати нашу цю пропозицію, прошу представників усіх фракцій, незалежно від політичних вподобань, допомогти організувати роботу Верховної Ради  України. Колеги, прошу голосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги, прошу всіх підтримати! Прошу голосувати, голосуємо! Прошу підтримати.

 

12:49:43

За-183

Я ще раз поставлю, колеги. Я ще раз ставлю на голосування пропозицію щойно мною озвучену, працювати без перерви з другої до четвертої години. Я прошу, хто не встиг зайти в зал, зайти в зал і проголосувати. Прошу проголосувати, прошу підтримати роботу без перерви з другої до четвертої години. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Прошу всі фракції підтримати.

 

12:50:23

За-188

Рішення, на жаль, не прийняте.

І ми переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (номер 6232).

І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича, будь ласка.

 

12:51:04

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово! Шановні колеги! Дозвольте мені, насамперед, від імені Комітету з питань правової політики та правосуддя доповісти вам ситуацію, яка трапилася в той період, коли був прийнятий в першому читанні зазначений законопроект, до цього моменту, коли ми маємо можливість розглянути його в другому читанні.

Якщо ви пригадуєте, то у своїй постанові про прийняття за основу зазначеного законопроекту, Верховна Рада прийняла безпрецедентне рішення і першим пунктом доручила комітету, зважаючи на те, що це по суті це законопроект, який містить в собі низку інших глобальних кодексів і законів підготувати до  другого читання всі  кодекси і відповідно закони, які випливають  з кодексів, а також окремо Закон про внесення змін до Закону про судоустрій і статус суддів. Оскільки ви знаєте, що  4 стаття Закону про судоустрій і статус суддів говорить про те, що будь-які зміни до  нього, можливо, вносити виключно окремим законом, виписати  окремими розділами зазначеного законопроекту зі своїми перехідними та прикінцевими положенням. І тепер ми маємо відповідно… мали певне, як на мене, не ординарне завдання з яким ми протягом  кількох місяців працювали і дуже сподіваюсь,  що впорались з  ним, як на мене, досить непогано. Що ми маємо в результаті такої роботи?

По-перше, так як і було домовлено, під час розгляду питання в першому  читанні в комітеті була  створена робоча група на чолі з головою комітету, до складу якої ввійшли всі без винятку бажаючі члени комітету, представники суб'єкта права законодавчої ініціативи, представники судової влади, суміжних судових інститутів,  представники  Ради з питань судової реформи, представники уряду, представники Міністерства юстиції, безпосереднє, яке   було  зацікавлене в  певних положеннях процесуальних кодексів,  представники Апарату Верховної Ради України, представники громадськості, представники експертного середовища, представники юридичної наукової спільноти і ціла низка інших відомих фахівців. Зокрема,  представник Міжнародного арбітражного суду і інших судових інституцій, Державної судової адміністрації. Я просто боюсь весь перелік, можливо, не варто оголошувати, щоб когось не пропустити, але повірте мені, що  це було надзвичайно представницьке зібрання, яке впродовж майже місяця досить активно в щоденному режимі працювало над самим текстом законопроекту, який  був  у першому читанні  прийнятий, і безпосередньо над тією безпрецедентною кількістю правок, які були внесені суб'єктами права законодавчої ініціатива, а це в кінцевому  рахунку 4 тисячі 384 правки, це унікальний  рекорд для українського  парламентаризму за всю  історію української незалежності. І, як на мене, нам вдалося…

         

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, не зважаючи на важливість даного проекту закону, є потреба додати голові комітету 2 хвилини, доповнити, щоб він міг зачитати і рішення комітету, і пропозиції комітету. Будь ласка, пане Руслан, продовжуйте.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я хочу сконцентруватися на тих принципових положеннях, які вирішені в тексті законопроекту і які були найбільш, скажімо так, дискусійними під час розгляду законопроекту в першому читанні. Ну, насамперед, ми прибрали принцип законності і засад принципів судочинства. Пригадуєте, скільки дискусій були довкола цього? Ми вилучили інститут автоматичного арешту коштів, який теж збурив тут і суспільство, і сесійну залу. І ми переконали всіх, хто був причетний до напрацювання закону, на недоцільності запровадження принаймні на цьому історичному етапі цього інституту, оскільки воно не сприймається і потрібно додатковий час для того, щоби і суспільство, і спільнота юридична змогла зрозуміти і напрацювати відповідний алгоритм.

Надалі, було надзвичайно дискусійне питання щодо доцільності збільшення ставок судового  збору. Всі без винятку фракції наполягали на тому, що на даному етапі в цих умовах – в умовах соціально-економічної кризи, напевно, недоцільно збільшувати відповідні ставки і відповідно комітет дослухався  до такої позиції і ми прийняли рішення залишити все як є, не збільшувати ставки судового збору.

Наступне питання, яке теж було надзвичайно дискутивне – це вдосконалення питання електронного судочинства, регулювання питання відводу суддів, питання зловживання процесуальними правами. Більше того, ми вирішили ввести  інститут електронного суду тільки після рік... через рік після того, як буде... набуде чинності даний законопроект, щоб дати час і підготувати відповідні програми, їх убезпечити, зважаючи на ті виклики, які ми маємо, в тому числі, в царині вірусів, які панують, і так далі для того, щоби, знову ж таки, дати можливість спільноті підготуватися належним чином до впровадження цього інституту. Інші речі, яких дуже багато, не хотів би на всіх зупинятися, але це і адаптація Закону про  державну службу, на якій наполягала, наприклад, фракція чи представник фракції "Батьківщина".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Крім того, я хочу вам сказати, що певні речі треба уточнити, зважаючи на наступні речі. Після того, як був прийнятий в першому читанні, цей законопроект. Пам'ятаєте, ми поміняли Закон про закупівлі, і замість слів "державних" треба проводити в тексті законопроекту слова "публічні". Так само що стосується ухвали по 1168, правки, яку треба надсилати з цього приводу скаржнику і учасникам справи, яким додається копія конституційної скарги та доданих до неї документів. Ця фраза обов'язково мусить бути врахована.

Іще один важливий момент. Після того, як був прийнятий у першому читанні цей закон, ми прийняли в цілому Закон "Про Конституційний Суд", а в першому читанні ми посилались ще на старий закон. І в нас стаття, що стосується, містилася в змінах до старого закону 96 року. Ми пропонуємо від імені комітету зараз відновити її і послатися вже на новий закон. Зокрема в наступній редакції викласти: "У статті 44 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року, номер 2136…" – дальше той текст, який був, але я мушу його ще раз переуточнити.

Перше, друге речення частини третьої викласти в такій редакції: "Кандидат на посаду керівника секретаріату повинен мати вищу юридичну освіту та відповідати кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом "Про державну службу". Для осіб які претендують на заняття посади державної служби категорії А". І пункт 2 у частині сьомій слова "секретаріату Кабінету Міністрів" замінити словами "апарату Верховного Суду". Це буде правильно, бо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги автори правок, переходимо до розгляду. Я, як це було і завжди, буду оголошувати в послідовності ті правки, які були відхилені. Хто буде наполягати, хто буде наполягати, відповідно шляхом підняття руки я буду надавати йому слово. І ми переходимо до розгляду правок.

Отже, 1 правка. Сидорович. Не наполягає.

2-а, Сидорович. Не наполягає.

3-я. Не наполягає.

4-а. Не наполягає.

5-а. Не наполягає.

6-а. Не наполягає.

7-а. Не наполягає.

8-а. Не наполягає.

13-а. Не наполягає.

15-а. Не наполягає.

18-а. Не наполягає.

19-а. 19-а, так? 19 правка. Тимошенко і Одарченко. Слово буде мати Одарченко. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

12:59:13

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, нещодавно була прийнята нова редакція Закону про Конституційний Суд, де під гаслами начебто конституційної реформи, доступу людей до конституційного правосуддя, фактично відбулася така узурпація влади, узурпація впливу Президентом на Конституційний Суд. Була зроблена відповідна конкурсна система, де Президент має домінуючий вплив на призначення суддів. Зроблена процедура розгляду справ, де Президент також на все, 100 відсотків, впливає. Нинішня редакція закона, яка запропонована, вона завершує так звану цю конституційну реформу, де буде сформований стовідсотковий вплив Президента, в тому числі на Верховний Суд. Зараз будуть звільнені всі судді Конституційного суду. Президент призначить зручних йому суддей. І крім того він організовує окрему палату, яка буде розглядати виборчі спори. Я переконаний, що будь-які спори по виборам зараз будуть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Будь ласка, 30 секунд.

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Будь-які справи, які будуть розглядатися по виборчим спорам, вони зараз будуть розглядатися виключно на користь Президента. І в цьому є велика небезпека. І я прошу усіх депутатів уважно до цього ставитися і не голосувати за цей закон.

Моя правка номер 19 технічна, вона у всіх перед очима, прошу проголосувати за неї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І відразу хочу зробити повідомлення. Користуючись своїм правом і зважаючи на безпрецедентну кількість правок, я прошу усіх в своїх виступах не виходити за межі однієї хвилини. У виняткових випадках, коли є потреба завершити думку, я чи головуючий на засіданні, будемо додавати максимум 10 секунд. Я прошу врахувати це і Апарат. І прошу це врахувати усіх народних депутатів. Не більше 10 секунд у виняткових випадках.

І наступне прохання, говорити по суті правок, по суті запропонованої правки і тільки з цією ціллю можна брати слово.

Отже, я ставлю на голосування поправку 19, народного депутата Тимошенко і Одарченка, прошу проголосувати. Хто підтримає дану правку, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

13:02:01

За-78

Рішення не прийнято.

20-а, не наполягає.

21-а, не наполягає.

22-а, не наполягає.

24-а, не наполягає.

26-а, не наполягає.

33-я, не наполягає.

34-а, не наполягає.

35-а, не наполягає.

36-а, не наполягає. Наполягає. 36-а, Власенко. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:02:29

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Андрій Володимирович. Я просто хочу нам всім нагадати, що рівно два роки назад тут у нас за трибуною стояв Порошенко і тут сидів Льоша Філатов, і вони нам розказували, що буде нам всім щастя,  якщо ми проголосуємо закон про справедливий суд.

Два роки пройшло, нічого не відбулось, крім збільшення контролю Порошенка над судовою системою. На жаль, цей законопроект чекає така сама доля і у нього така сама мета. Лише збільшення контролю з боку Президента за судовою гілкою влади. Але, на жаль, в цей закон понапхали цілу купу таких достатньо спірних питань.

Зокрема ця поправка чого стосується? Тут, виявляється, написано, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії. Тобто, уявіть собі, справа слухається рік, закон буде мінятися три чи чотири, п'ять разів, і це буде означати, що справа буде слухатись з різним процесуальним законом!

Тобто це є повним абсурдом і це треба виправляти. Не може діяти під час розгляду однієї справи різний процесуальний закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні? Я ставлю на голосування поправку 36 народного депутата Власенка. Комітетом вона відхилена. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, визначаємось.

 

13:04:00

За-83

Рішення не прийнято.

38-а, не наполягає.

39-а, не наполягає.

40-а, наполягає. Будь ласка, Власенко.

 

13:04:10

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Шановні колеги, оце черговий приклад спроби посилення впливу Порошенка над судовою системою.

Що нам пропонують? Нам пропонують, знаєте, у нас загальна тенденція так: ми Господарський суд вищий ліквідовуємо, Адміністративний ліквідовуємо, ну, бо Порошенко частково там лише впливає, але при цьому ми створюємо Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Тобто повний абсурд. У нас загальна стратегія на ліквідацію вищих спеціалізованих судів, а тут, коли нам треба, ми пропонуємо створити Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності. Навіщо це робиться? Для того, щоб знову-таки провести такий самий конкурс, як було проведено до Верховного Суду, повністю підконтрольний Адміністрації Президента, знову Філатов буде викликати кандидатів до себе, знову будуть створювати ручний суд, яким будуть керувати, але тепер з питань інтелектуальної власності.  Ну, і, напевно, Петру Олексійовичу треба захищати торгову марку "Рошен". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 40 народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо, визначаємося.

 

13:05:34

За-69

Рішення не прийнято.

41-а, не наполягає.

42-а, не наполягає.

Колеги, я не буду називати всіх прізвищ, кожний має поправки перед собою.

44-а, не наполягає.

45-а, не наполягає.

Яка? 45-а, це Ківалов. Я боюся сказати вголос, це Ківалов. А 44-а, Шкрум. Шкрум – автор. Ну так в мене написано: 44-а, Шкрум.

Колеги, справді, в мене написано Шкрум. Можливо, у вас була група авторів, я… Прошу? Там група авторів.

Добре, будь ласка, Євтушок, одна хвилина.

 

13:06:24

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, я зараз хочу звернутися до голови комітету. Ви знаєте, така складається, таке враження, що подані 129 правок мною і моїми колегами, так от були просто відфутболені.

Десь напевно ви там за принципом у владі, в опозиції дієте. Ага, ви опозиційні депутати, але нате вам відхилені правки.

Я хочу сказати, що ми сьогодні чули промову, яка направлялася, як сказав Президент, іншим лідерам, у тому числі і духовним, де зафіксовано, що триває система правосуддя. Але насправді відбувається монтування цієї системи, монтування під певного суб'єкта владних повноважень. Мені здається, що, проголосувавши сьогодні без змін все те, що напрацьовано було в першому читанні, а саме так виглядає, бо суттєвих змін до другого читання абсолютно не підготовлено, ви просто змонтуєте під себе і під свою владу систему устрою. А правка говорить про те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 44 групи народних депутатів… (Шум у залі) Ні, тримайте себе в руках, голово комітету.

Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

13:08:03

За-67

Рішення не прийнято.

Наступна 45-а. Не наполягає.

46-а. Не наполягає.

47-а. Не наполягає.

48-а. Наполягає.

Будь ласка, Власенко, 1 хвилина.

 

13:08:15

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Шановні колеги, ну, з одного боку, здавалося б, що викладена достатньо правильна норма про те, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу, то тоді суд повинен визначити спосіб захисту такого права. Це абсолютно правильна концепція, але, колеги, вона правильна, але точно не в наших українських реаліях. От я вам скажу, як буде використовуватися ця норма. Дуже просто: суд буде вирішувати все, як він хоче, він не буде зважати на закон, тому що навіть якщо буде законом визначений спосіб захисту порушеного права, суд напише: а це неефективний спосіб, я застосовую інший і так далі. Тому, на жаль, в нашій на сьогоднішній день нереформованій системі, система, яка сьогодні повністю знаходиться під політичним впливом Порошенка, на жаль, такий правильний, мікрохірургічний інструмент, напевно надавати поки що передчасно. Тому, говорячи про те, що це правильна ідея, але зараз її, зараз, в нинішніх умовах, її застосовувати неможна.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:09:26

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставимо на голосування поправку 48 депутата Власенка.

Прошу визначитися.

 

13:09:43

За-63

63. Рухаємося далі. Поправка номер 52, Левченка.

Будь ласка, мікрофон.

 

13:09:50

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

Ви знаєте, одна із основних логік, цієї так званої реформи, є по суті  приведення нашої судової системи, ну, в дуже схожий механізм роботи як англосаксонська судова система у Великобританії і Сполучених Штатів Америки. Нібито є прецедентне право і так далі. Хоча у нас цього всього немає. І, зокрема,  це стосується також цього моменту, коли суду надається право визначання способу захисту,  непередбаченого законом або договором. І це означає, що суд буде приймати рішення поза межами законодавчого регулювання, яким регламентовано захист цивільних прав та інтересів особи. Це означає, фактично, надання суду повноважень нормотворчого органу, що не узгоджується з правовою природою суду, який органом застосуванням права, а саме здійснює правосуддя відповідно частини першої статті 124 Конституції України.  Відповідно ця норма порушує Конституцію України. Це норма дає можливість судам по суті писати на коліні закони.  Це абсолютно неприйнятно. Це далі посилення судової системи, яка контролюється повністю виконавчою гілки влади в Україні. Це треба прибрати.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо за поправку 56 Левченка.

 

13:11:17

За-62

Колеги, я обмовилася, це була 52 поправка. Вибачте, будь ласка. Це була 52 поправка.

Наступна, 53-а, Шкрум. Не наполягає.

56-а, Левченка. От тепер 56-а. Я перепрошую.

 

13:11:29

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

Пропозиція законопроекту щодо створення, так званого електронного суду, є недоцільною.  Оскільки значна частина громадян України позбавлена можливості користуватися новітніми інформаційними технологіями, на превеликий жаль, та не має доступу до мережі Інтернету, більшість громадян буде вимушена звертатися до суду у паперовій формі, а отже спрощувати повну ставку судового збору за таке звернення. Крім того така нерівність із одночасним суттєвим підвищенням ставок судового збору, хоча тут в принципі кажуть, що нібито їх не будуть підвищувати, ну зараз подивимось, фактично неможливий доступ до правосуддя значної кількості громадян, що є порушенням конституційного права особи на судовий захист гарантований статтею 55 Основного Закону України. Також слід зазначити, що по суду електронного правосуддя не відповідає гласності та відкритості судового процесу як основним засадам  судочинства.

Відповідно прошу, будь ласка, врахувати мою поправку і прибрати відповідні норми з діючого законопроекту, з цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер голосуємо 56 поправку Левченка, прошу.

 

13:12:41

За-61

Наступна 57-а, Тимошенко. Будь ласка, мікрофон. Карточку, будь ласка, картку в пульт, ще раз, вставте просто ще раз картку, там могла система просто трошки дати збій. 

 

13:13:06

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Партія "Батьківщина", Юлія Тимошенко.

Шановні колеги! Так як суспільство чекає справжню не фейкову реформу правосуддя, можливо, вони так не чекають навіть підвищення заробітної плати тому що неправосудність судів, корумпованість судів, політична залежність судів в Україні просто досягла вже таких меж, що помітно для всього світу. І можу сказати, що на жаль ця реформа не тільки не вирішує питання створення справедливої системи судочинства, вона реально заплутує так всі процедури, вона робить людей ще більш безправними, ніж вони були до сьогодення, вона повністю дає можливість політичним лідерам управляти системою в ручному порядку, вона позбавляє людей рівності, вона закриває для бідних людей  доступ до правосуддя. Тому голосувати за це категорично не можна – це хаос…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви наполягаєте на голосуванні, 57-а, голосування, поправка, просто її не озвучили.

 

13:14:34

За-66

66.

Наступна, 59-а, Тимошенко. Будь ласка, мікрофон.

59-а…

 

13:14:40

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Я хотіла би продовжити. Справа в тому, що вже сьогодні найбідніші люди відокремлені від судової системи тими внесками, платежами, які потрібно робити. Цей законопроект ще посилює відокремленість людей від системи правосуддя в залежності від того заможні вони чи ні.

Я говорю про низьку кваліфікацію цих законопроектів, тому що навіть сьогодні до них внесено більше полутори тисяч правок. Тому що різні частини цього законопроекту розбалансовані, не стикуються між собою і вони вносять той хаос, який, по-перше, обмежить права людей, можливість доступу до правосудних судів, правосудність самого суду. І, як наслідок, це буде означати, що люди не отримають бажаної справедливості від української судової системи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 59 поправка, голосуємо.

Ні, це ваша поправка, ми її голосуємо, це не підтвердження – це голосування.

 

13:15:59

За-55

55 голосів, не підтримана.

Рухаємося далі: 64 поправка, Тимошенко, будь ласка,  мікрофон.

 

13:16:09

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Я хотіла би продовжити аналіз цього законопроекту і хочу послатися на зауваження до проекту Закону, який ми зараз розглядаємо, яку зробили відповідні управління Верховної Ради. Так я можу сказати, що зауважень тільки від одного управління, яке у мене зараз в руках, на 54 сторінки і кожна сторінка присвячена тому, що ці закони звужують конституційні права людей, що цей закон, який ми зараз розглядаємо, по суті, протирічить базовим принципам Конституції, порушує свободу людей, права людей. І я думаю, якщо проігнорували такі заключення фахових людей, які очолюють і  працюють в управліннях Верховної Ради говорить про те, що  хочуть будь-яким  чином протиснути цей законопроект і таким чином, по суті, остаточно відмежувати систему правосуддя від людей. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо  64 поправку.

 

13:17:31

За-66

Рухаємося далі.

Поправка 74, Тимошенко. Будь ласка.

Я вже оголосила 74-у, потім повернемося.

74-а…

 

ВЛАСЕНКО С.В. Тимошенко, Власенко поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, твоя. Будь ласка, Власенку мікрофон я не почула. Я прошу. Власенко буде доповідати.

 

13:17:48

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна.

Ну, насправді ця група поправок  пов'язана якраз із звуженням прав громадян. Що нам пропонують? Нам пропонують в режимі електронного суду, якщо людина один раз зареєструвалася в єдиній системі далі всі документи відправляти лише електронною поштою, не дублюючи їх в паперовому вигляді, навіть, якщо учасник процесу наполягає, що  він хоче ці документи отримувати в паперовому вигляді. Це призведе до дуже простих речей, ми сьогодні  говоримо про те, що найбільшим зловживанням в судовій системі є втручання в  електронні системи. Вони просто зараз почнуть відправляти судові документи, вибачте, за такий сленговий вираз "на деревню  дедушке" на електронні якісь невідомі адреси будь підкладати документи, що вони нібито всіх повідомили і слухати справи навіть, коли учасник процесу вимагає отримання документів первинну в паперовій формі. Я погоджуюся з попередніми колегами, які ще й згадували нашу ситуацію українську з доступом до мережі Інтернет, який сьогодні працює, завтра не працює, сьогодні я можу відкрити електронну пошту, завтра не можу це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  74 поправка, прошу визначитися.

 

13:19:13

За-69

69 голосів. Наступна, 87 поправка, Тимошенко, Одарченко. Мікрофон депутату Одарченко, будь ласка.

 

13:19:24

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, партія "Батьківщина".

Шановні колеги, певний час тому Президент з цієї трибуни палко нам об'явив про те, що конституційна реформа, яка буде забезпечувати доступ  людей до суду, започаткована і він береться її реалізувати.

В цьому законі ми бачимо його щирі бажання реалізувати. Ми бачимо, що доступ до суду, до правосуддя людей серйозно обмежений. Я не хочу зараз піднімати питання, пов'язані з матеріальними витратами людей, які  змушені звертатися до суду, чого вартує один судовий збір вартий  тисячу 600 гривень. Зараз  по цьому закону витребування будь-якого паперу, розгляд будь-який матеріалів, воно буде потребувати відшкодування людиною цих витрат. Процедура розгляд справ, вона так заорганізована, щоб не дати людині можливості розглянуті її справу, якщо вона не цікава владі. Я прошу поставити мою поправку на голосування, вона саме стосується цих проблем і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 87 поправка, голосуємо.

 

13:20:49

За-64

64 голоси. Наступна, 93-я, Тимошенко, Власенко.

 

13:20:55

ВЛАСЕНКО С.В.

89-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вже оголосила 93-ю, потім повернемося. 93-я, будь ласка, Тимошенко, Власенко. 80... Вибачте, да, 89-а, я перепрошую, 89-а. Народний депутат Власенко, мікрофон.

 

13:21:11

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна.

Ситуація наступна, знову таки, дрібними неточностями, якими просто переповнений цей закон, нівелюється можливість людей або отримати справедливе, чесне  справедливе, законне рішення, або отримати будь-який доступ до матеріалів справи. Стаття абсолютно формальна про те, що документи зберігаються в паперовій формі. Єдине, що не зрозуміло, де вони зберігаються, як вони зберігаються, який період вони зберігаються, і що з ними потім, і чи це довічне зберігання. Чи через один день після оголошення рішення, вірніше, після того, як рішення пройшло остаточну інстанцію, ці документи можуть бути знищені, чи вони знищуються після закінчення пересічних строків на оскарження, чи вони не знищуються ніколи. Зазначене не вирішується цією статтею, і це призведе до певного, до певних проблем в отриманні копій для певних можливостей в ознайомленні з матеріалами справи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 89 поправка голосується.

 

13:22:29

За-60

Наступна 93-а, народний депутат Власенко. Мікрофон, будь ласка.

 

13:22:33

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Ну, знову-таки нам пропонують, нам пропонують Єдину судову інформаційну телекомунікаційну систему, положення про неї затверджувати Вищою радою правосуддя. Я хочу нагадати, що на сьогоднішній день, можливо, це була би правильна норма в демократичному нормальному цивілізованому суспільстві. Але на сьогоднішній день Вища рада правосуддя повністю приватизована Петром Порошенком. Там сидять хлопчики, які не просто носять портфель за Петром Олексійовичем, а які носять портфель за тими, хто носить портфель за Петром Олексійовичем, але вони гарно виконують всі вказівки, які вони отримують. Повністю був скандал з обранням делегатів від тих суб'єктів, які, які сьогодні представляють когось у Вищій раді правосуддя, а насправді представляють Петра Олексійовича Порошенка.

Тому під виглядом деполітизації судової системи нам пропонують повний контроль з боку Порошенка і його оточення над Вищою радою правосуддя, а через неї – за всією судовою системою.

Тому Верховна Рада повинна затверджувати такі стратегічні для держави речі, як положення про Єдину судову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 93 поправка, голосуємо.

 

13:23:58

За-61

Наступна 99 поправка. Власенко, мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

13:24:04

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні колеги, знов-таки, от ми повертаємося до глибинного стратегічного питання, яке точно буде торкатися кожного українця або теоретично може торкатися кожного українця. Мова іде про можливість арешту коштів. На жаль, механізми, які запропоновані в цьому законі, незважаючи на те, що вони були трошечки змінені під час підготовки до другого читання, але вони не дають безпеку громадянам України в тому, що їхні кошти зненацька не можуть бути арештовані за рішенням суду навіть без повідомлення їх. Тому що ми б дивилися попередні правки, де у нас усе виявляється буде електронне, де у нас не треба буде людям паперові виклики посилати і так далі, і так далі. І всі ці обмеження призведуть до того, що люди потраплять в низку пасток, за результатами яких їхнє майно просто буде арештовано без їхнього відома.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 99-а поправка голосується.

 

13:25:18

За-56

Наступна, 108-а, Євтушок, Івченко. Хто з вас? Євтушок. Будь ласка.

 

13:25:27

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Я в чергове хочу звернутися до голови комітету до пана Руслана Князевича. Скажіть, будь ласка, чому, по-перше, ви не коментуєте наші правки? Ну, звичайний процес, який ви намагаєтесь звузити і не пустити окремі категорії, ми спеціально прописали у своїх правках. У 108-й правці чітко, в частині першій статті 8, прописуємо, що після слів "рівності всіх фізичних осіб" доповнити пропонували словами "у тому числі фізичних осіб підприємців". В чому суть, що комітетом було відхилено дану правку? Прокоментуйте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 108-му поправку, шановні колеги.

І звичайно ми хочемо подякувати колегам, що вони бездоганно абсолютно дають інформацію щодо своїх поправок, що залу все зрозуміло.

Будь ласка, 108-а поправка.

Це його право, але ж не обов'язок.

Ми все зрозуміли.

 

13:26:32

За-48

Наступна поправка, будь ласка, 110 пана Власенка. Прошу.

 

13:26:36

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Єдине, що я би не хотів, щоб прийняття такого важливого для українського суспільства закону перетворилось на профанацію. Я розумію, що більшість, порошенківська більшість в комітеті провела, провела те, що вона хотіла. Зараз голові комітету не дають можливість коментувати. Це неправильно, коли ми обговорюємо такі важливі закони.

Я розумію, що ми зараз обговорюємо Господарський процесуальний кодекс, але ціла група поправок подальших буде пов'язана із обмеженням присутності громадян і обмеженням прозорості судового процесу. Но, зокрема, цією статтею нам пропонують, що особи, які бажають бути присутніми в судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань лише, увага, за наявності вільних місць!

Тобто зараз суди почнуть слухати справи в коморках по 3 квадратних метри і скажуть, дивіться, немає вільних місць, тому нікого не можна допускати до зали судових засідань. Я розумію, коли нас, опозиційних депутатів, не пускали у справі Тимошенко, мотивуючи тим самим, Порошенко сидів в уряді Януковича і його це не дуже хвилювало, він це не дуже розуміє. І хлопчики, які йому готували цей проект, займались тим самим. Але це дуже важ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 110 поправка. Голосуємо, будь ласка. Ми йдемо по регламенту і ретельно обговорюємо кожну поправку. Кожен автор має право її оголосити.

 

13:28:01

За-58

Будь ласка, наступна 111-а, Євтушок.

 

13:28:05

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Тепер, пані Ірина, ви зараз головуюча, я звертаюсь персонально до вас. Скажіть, будь ласка, ми з вами були в тій Росії в судах, де під видом якихось там активістів заводили тітушок, переповнювали залу судову і нам не було можливості зайти на той відомий суд, не буду називати, який. Як в Басманний, так і в Ростові-на-Дону.

Але, скажіть, будь ласка. От, ми зараз прописуємо поправку. Частину третю викласти в такій редакції: "Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, безперешкодно допускаються судовим розпорядником до зали судових засідань за наявності вільних місць до початку судового засідання або під час перерви. У разі, якщо бажаючих бути присутніми у судовому засіданні значно більше, ніж по можливості зали, де проводиться судове засідання, судовий розпорядник доповідає про це головуючому в засіданні. Суд, з метою забезпечення принципу гласності процесу, приймає ухвалу про здійснення трансляції".

Чи не може бути у нашій країні такий прецедент, коли ми бачимо абсолютно узурповану систему від і комітету, від інших суб'єктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми зараз голосуємо за поправку 111 і визначаємося голосуванням після такого важливого роз'яснення. Прошу, будь ласка, 111 поправка.

Я голосуванням визначаюся щодо свого ставлення до поправки.

 

13:29:31

За-54

112 поправка, пані Шкрум. Будь ласка, пані Олена.

 

13:29:37

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

По-перше, я хочу повернутися до питання, чому важливо, щоб голова комітету коментував поправки. Тому що, як ви пам'ятаєте, в першому читанні ті поправки, які ми зараз пройшли, щодо автоматичного арешту коштів на рахунках осіб, вони були в першому читанні подані Адміністрацією Президента  та Президентом   особисто, і вони передбачали можливість автоматичного арешту коштів на рахунках за борги, наприклад, за несплату електроенергії, за борги за несплату тих тарифів на газ, які є  абсолютно корупціогенними. І протягом важких дебатів ми ці поправки знімали і на комітеті ці поправки знімали.

Тому дуже важливо, щоб голова комітету підтверджував в своїх коментарях, що ніде протягом 2 тисяч сторінок і 1500 правок наступних не буде автоматичного кошту на рахунках. Чому ми і просимо ці коментарі чути і в стенограми засідань.

А з приводу моєї правки 112-ї, дійсно, говориться про те, що лише за наявності вільних місць будуть допускати людей на відкрите судове засідання. Я вважаю, що це є абсолютно не демократичною річчю, тому що ми знаємо випадки, коли під час резонансних справ, і політичних, і не лише політичних, на жаль…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 112 поправку, яку комітет відхилив. У нас дуже багато поправок, я хочу, щоб ми всі встигли.

Будь ласка, 112 поправка. Голосуємо.

 

13:31:08

За-50

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це право, але не обов'язок голови комітету. Комітет відхилив це рішення. Будь ласка. Ну немає такого в Регламенті. Немає такого в Регламенті.

Будь ласка, наступна поправка 113-а, Власенко. Будь ласка.

 

13:31:13

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Шановні колеги, відновити довіру до судової системи можливо лише чесними, законними, справедливими правосудними рішеннями, з одного боку, а, з другого боку, максимальною прозорістю і контролем з боку суспільства і громадськості. По-інакшому, на жаль, нічого не буде. Але у нас є низка статей, яка обмежує можливість. От ми вже обговорювали статтю, якою запроваджується  можливість лише на вільні місця заходити. Я сказав, як це буде, будуть слухати в комірках по 3 метри і говорити, що немає місць.

Але є інший момент, коли суддя видаляє особу із залу судових засідань, то така особа не отримує жодного документу, і це практично ніколи не відображується в протоколах, і особа не знає, як це оскаржити, як це боротися. Мої колеги з "Батьківщини" можуть розказати багато про це Петру Олексійовичу Порошенку, який не знає цих нюансів, який сидів у теплому кріслі міністра економіки і збільшував власні статки, коли нас по тюрмах кидали. Ми знаємо, що таке заходити в політично мотивовані процеси. Ми знаємо, як нас викидали звідти, як не давали протоколів. Тому ми не хочемо, щоб зараз так кожного громадянина можна було…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 113 поправка. Голосуємо.

 

13:32:38

За-64

115-а, Шкрум. Будь ласка, мікрофон.

 

13:32:44

ШКРУМ А.І.

Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

Я повернуся в тому числі до того, що я говорила попередньо. Друзі, коли ми забороняємо тим, хто хоче прийняти участь у справі, і тим, хто хоче бути дійсно присутнім на відкритому судовому засіданні, і забороняємо там бути і говоримо, що лише за наявності вільних місць це може відбуватися, то це мені нагадує, на жаль, мій дуже неприємний досвід перебування і відвідування судів у Російській Федерації, коли абсолютно фейкові особи спеціально заповнювали зал судового засідання, щоб не допустити, щоб дійсно зацікавлені особи це засідання відвідали. І нам точно не треба брати приклад і не має чого брати приклад у Російської Федерації, то я пропоную "за наявності вільних місць" взагалі вилучити з цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 115 поправку.

 

13:33:47

За-73

118 поправка, народний депутат Шкрум. Прошу, будь ласка.

 

13:33:52

ШКРУМ А.І.

Я не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 118-а, не наполягає. Дякую.

120-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон.

 

13:33:59

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Я наполягаю і на всіх своїх поправках.

Ну, ви знаєте,  знов-таки, цей блок поправок пов'язаний і з гласністю,  і прозорістю, і відкритістю судових процесів. Я ще раз підкреслюю, неможливо відновити довіру до судової системи в тій ситуації, в якій вона зараз перебуває, без відкритого, гласного, судового процесу. Тому будь-які спроби ущемити, звузити можливість  судового  процесу бути публічним і прозорим, є абсолютно неприйнятними. В певних своїх коментарях усних, з трибуни Верховної Ради… От ви, Ірина Володимирівна, кажете, що не хоче коментувати голова комітету. Голова комітету коментує, але для тих депутатів, які в перших рядах сидять і це чують. Тому така ситуація. Він каже, що аналогічні норми є в діючому законі. Але, шановний пане голова комітету,  ну,  ми ж  навіть за вашими словами займаємося тут реформою, а не консервуємо те, що є в діючому законі.

Тому у мене є величезне прохання підтримати 120 поправку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо 120 поправку.  Будь ласка, шановні колеги.

Ми ставимо всі поправки пана Власенка, і навіть без акцентації на цьому уваги автора.

 

13:35:22

За-67

Голова комітету спілкується, а не коментує. Рухаємося далі.

121-а, Євтушок.  Просимо, мікрофон.

 

13:35:28

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Пані Ірина, ну, будь ласка, мені здається, що голова комітету, ну просто бажає прокоментувати ті правки, а ви як узурпували президію зараз, і не даєте йому це зробити. Ну, вибачте, будь ласка. Дайте, нехай прокоментує правки, тим більше Власенко є дуже фаховим юристом.  Невже ви думаєте, що він працював там годинами і неділями над тим, щоб ви зараз не надавали навіть голові комітету прокоментувати.

Свою правку прошу поставити на голосування за номером 121.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Згідно Регламенту ми ставимо поправку 121 на голосування.

Прошу, будь ласка. 

Я несхожа на узурпатора, от повірте, будь ласка. 

 

13:36:17

За-62

Голова комітету береже голос для заключного слова.

123 поправка, народний депутат Шкрум.

 

13:36:22

ШКРУМ А.І.

Я не наполягаю. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не наполягає.

Власенко, 124-а. Наполягає на своїй поправці.

 

13:36:30

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна.

Я ще раз кажу, в мене таке враження склалося, що ми знаєте в такому, в такому дещо штучному режимі розглядаємо цей законопроект. Знаєте, була така Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи "Про поєднання політичної і кримінальної відповідальності", де доповідач Ради Європи Пітер Омциг зазначив, що українська влада використовує процеси, які зовні подібні на демократичні, але такими не є - це стосувалося суду над Тимошенко. Але я хочу зараз сказати, що в мене таке саме враження зараз відбувається.

Що стосується 124-ї поправки, тут виявляється, що у нас суд може визначити в залі місце, де люди збираються, які проводять фотозйомку і відеозапис. Я ще раз підкреслюю, ви знаєте, ми на своїй шкурі в політично мотивованих процесах, не лише політично мотивованому процесі Тимошенко, а до речі і в політично мотивованому процесі Юри Луценка, який вже забув про це напевно, боролися  за те, щоб ми могли фіксувати з усіх місць залі судового засідання перебіг цього знущання над правосуддям. А зараз ви йдете шляхом Януковича і обмежуєте можливість для фіксації судового процесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Голосуємо за поправку 124-у. Прошу, колеги, голосуванням визначитися за роз'яснення яке тільки що прозвучало. Прошу.

 

13:37:59

За-75

125-а, Івченко.

Будь ласка, мікрофон народному депутату Євтушку. Так, Євтушок, Івченко і Крулько.

Євтушок, будь ласка. 

 

13:38:09

ЄВТУШОК С.М.

Я от зараз розумію, що ви знову не дасте прокоментувати, насправді правочка така малесенька і така, яка не склала великого, скажемо праці великої, щоби її написати. Просто-на-просто у частині сьомій перед словом "трансляція", ми додали слово "пряма трансляція", але комітет і цю правку навіть відхилив, що ми просимо просто додати слово "пряма трансляція". Ну чим керувався комітет, от мені дуже незрозуміло.

Я хотів би просто, щоб зараз весь український народ розумів, що відбувається в цій залі.

Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо,  будь ласка, поправку 125.

Головуючий, до речі, не може ж примушувати стоячого на трибуні шановного голову комітету. А це його обов'язок, це його право, а не обов'язок, комітет визначився, він проти.

 

13:39:00

За-64

126 поправка, Тимошенко, будь ласка,  мікрофон.

 

13:39:06

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Я зараз хочу звернутися до громадян України, от дивіться законопроект, який ми зараз обговорюємо стосується ключової, життєво-важливої теми, реформування судів. Дивіться, будь ласка, от партія "Батьківщина" відпрацювала цей законопроект і надала всі поправки, які з цього мотлоху, який є цим законопроектом, роблять реально захист прав людей, правосудні суди, відкриті суди і суди, які дадуть людям справедливість і правосуддя. Так от поправки, які знімають абсолютно недопустимість в цьому законі порушення прав людей голосує зараз в парламенті 60-70 депутатів за ці поправки, пустий зал, депутатам взагалі не цікаво це. Тому що є договорняк, коли всі поправки пройдуть, зійдеться знову "сіра маса" і кнопкодави цей закон протягнуть, який практично ще гіршими роблять суди, які вони є сьогодні. Отак це відбувається зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 126 поправка, прошу голосувати.

 

13:40:30

За-67

128-а, Власенко, будь ласка, мікрофон.

 

13:40:34

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Колеги, дивіться, що нам пропонують, в разі, якщо суд дійде висновку, що фото, кіно, теле- чи відео-зйомка, а також транслювання перебігу судового процесу по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити її проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу. Люди, за що ми голосуємо? Що це таке? Це повне обмеження гласності судового процесу, такі судді… такі судді як Чаус, які сьогодні працюють на Петра Порошенка, порушуючи закон, заплющуючи очі на права людини, то ви їм надаєте право в будь-який момент прийняти умовно вмотивовану  ухвалу, умовно, я підкреслюю, вмотивовану ухвалу і дозволити припиняти або забороняти відео-фіксацію судового процесу учасниками судового процесу. То ми повертаємося в 37-й рік або пробачте,  у фашистську Німеччину 33-го року, що це таке? Що це таке? І знову не буде  обговорення, знову голова комітету нічого не скаже і знову, Ірино Володимирівно, проголосує це і скаже, я не узурпатор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 128 поправку голосуємо після роз'яснення, прошу.

 

13:42:00

За-82

130 поправка, Євтушок.

 

13:42:03

ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Пані головуюча, дайте якогось стільця чи що голові комітету, йому ноги вже болять.  Я зараз хочу сказати, що сьогодні також у промові і зверненні Президент України  жодним чином не сказав про те, що в цій  судовій реформі системи судоустрою залишаються деякі ті судді, які працюють з тих часів, які узурпували владу на користь Януковича, коли перейменували. Ми  бачили подання Генеральної прокуратури на… там на суб'єктів  інших, коли були там міністрами Лавриновича і інших, але не бачимо, знову ж таки, подання на цих суддів, які до  сьогоднішнього дня працюють. Ми розуміємо, що скоріше всього, що ті ж самі судді будуть працювати і далі в цих судах і будуть служити і далі Президенту Порошенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за 130 правку.

 

13:43:14

За-74

А, 131 поправка, Шкрум. Прошу, будь ласка.

 

13:43:18

ШКРУМ А.І. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

Колеги, дивіться, що відбудеться, якщо ви не підтримаєте мою поправку, яку не підтримав, на жаль, комітет. У нас залишиться стаття 9 частина восьма в такій редакції: "В разі, якщо суд дійде висновку, що   фото, кіно, теле-, відеозайомка транслювання перебігу судового засідання по радіо чи телебаченню, чи в мережі Інтернет порушують права  та законні інтереси учасників справи і  заважають ходу  судового процесу, то суд може  заборонити та обмежити їх проведення". Що таке заважають ходу судового процесу? Колеги,  це є дуже оціночне поняття на сьогодні у нас довіра до судової системи на  нулі. У нас, за статистикою, на 9 відсотків більше громадян України вірить в життя на Марсі, ніж у чесний український суд. Ну, так що ми з вами робимо? Як ми можемо говорити, що ті судді, які сьогодні  ще залишаються з часів Януковича працювати, які мають електронні декларації на мільйони статків, вони будуть вважати, що щось  заважає ходу судового процесу і обмежити відео-трансляцію, фото-трансляцію, трансляцію в мережі Інтернет, ну, колеги, після Майдану про це точно не можна говорити без ганьби. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 131 поправка, будь ласка.

 

13:44:40

За-82

132 поправка Івченка. Так, ви берете слово? Ні. Дякую.

Далі рухаємося. Шкрум, 134-а. Ні.

Власенко, 135-а. Будь ласка, будь ласка.

 

13:44:54

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна.

Що нам пропонують? Насправді, ніколи в господарському процесі  не було так званого письмового провадження. Що таке письмо провадження? Письмове провадження – це коли без людей, без участі сторін суддя, нікого не заслухавши, лише, умовно кажучи, за наявними документами приймає рішення невідомо коли, в закритому режимі, умовно кажучи, в закритому режимі, бо воно – письмове провадження. Він не оголошує про слухання справи, він щось сам собі робить. І от зараз нам говорять, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. А...

 

ВЛАСЕНКО С.В. Ні, я ще не закінчив.

І зараз нам говорять, що таку норму треба ще застосувати в господарському процесі. Ми бачимо яких наслідків має письмове провадження в конституційному процесі, коли зараз 90 відсотків справ заслуховується без участі сторін в тисячі кабінетів. А потім лишень виходять якісь люди в мантіях, які чомусь думають, що вони – судді, оголошують якісь, якусь беліберду на кшталт того, що наступна, чергова наступна сесія – це кожна наступна сесія і вони думають, що судове рішення і що це правопорядок в державі. Нам такий самий механізм пропонують в госп...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 135 поправка, голосуємо.

 

13:46:19

За-65

Рухаємося далі.

136-а, Івченко. Не наполягає.

Шкрум, 137-а. Не наполягає.

Власенко, 138-а. Мікрофон, будь ласка.

 

13:46:30

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна, що навіть не піднімаючи голови, ви знаєте, що я буду оголошувати свою поправку. Я хочу зазначити, що насправді, насправді 138 поправка стосується… Вона така, з одного боку дуже хитра, тому що в цій, в остаточній редакції комітет нам пропонує наступне, що суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування його перебігу. Це нібито правильно, але далі йде кома і написано: "Крім випадків, передбачених цим кодексом". Вони знов-таки, коли суддя за вмотивованою ухвалою вважає, що цього не треба робити, типу це може бути зроблено. Тобто це знов зменшення гласності судового процесу або можливість для такого зменшення. Це зменшення можливості фіксування судового процесу, це можливість зменшення публічності судового процесу.

Мені здавалося б, що це неприпустимим є в Україні після 2014 року. Але нам сьогодні Президент розказував про можливі реванші. Які, до біса, можливі реванші регіоналів! У нас Президент – це міністр економіки уряду Януковича, міністр фінансів – це колишній головний фінансист Ахметова. Про що ми говоримо? Реванш вже відбувся…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 138 поправка, будь ласка, голосуємо.

 

13:47:54

За-57

Наступна 140 поправка народного депутата Власенка. Мікрофон, будь ласка.

 

13:47:58

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, дякую, колеги. Знов-знов нас обмежують, нас як громадян України, як можливих споживачів оцих судових послуг, оцих судових новацій. Нас знову обмежують в отриманні, в отриманні захисту і в отриманні матеріалів кримінального провадження. Навіть не дають можливість, навіть не дають можливість учасникам процесу заявляти клопотання з питання технічного захисту. Я маю на увазі додаткові клопотання, пов'язані з технічним записом.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Це кримінальний процес, це ж… (не чути)

 

ВЛАСЕНКО С.В. Я кажу клопотання. Який кримінальний? Ніхто не говорить про кримінальний процес, пане Руслан. Ви щось, щось недочули, напевно. Але я ще раз кажу, нас позбавляють можливості фіксувати судовий процес, пробачте, якщо я сказав кримінальний. Судовий процес, звичайно. Господарський процесуальний… господарський процес, звичайно. Нас заганяють в письмове провадження, обмежують в участі громадян під час розгляду судової справи, не дають можливість видавати паперові документи, не дають можливість вимагати додаткових технічних фіксацій, тобто це пряме обмеження свободи слова, це чергова тенденція в наступу на свободу слова.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо поправку номер 146.

 

13:49:26

За-60

Наступна 147-а, народного депутата Власенка. Прошу мікрофон.

Ми тільки що проголосували 146-у. А тепер ми голосуємо 147-у.

Ага! Я перепрошую. Колеги, ми проголосували тільки що, відхилили вірніше, 140-у поправку. І зараз 146-а і 147-а, народного депутата Власенко. Будь ласка.

 

13:49:51

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.

Шановні колеги, знову таки, відбувається обмеження прав осіб, права яких були розглянуті в тому чи іншому судовому рішенні, в тому чи іншому судовому рішенні. Якщо суд вирішив спір щодо прав і обов'язків тої чи іншої особи або торкнувся прав та обов'язків тої чи іншої особи, яка не приймала участь в судовому засіданні, то ця особа повинна мати весь набір прав учасника процесу, а не лише обмежений їх перелік, невідомо ким встановлений і невідомо як встановлений. Якщо суд вирішив питання щодо мого колеги Руслана Князевича, не запросивши його в суд, то він повинен мати всі права зазначені для відповідної сторони. А відтак треба норму запропоновану комітетом до другого читання викласти в інший спосіб.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  146-а поправка. Голосуємо.

 

13:51:04

За-57

147-а поправка. Будь ласка. Власенко теж її оголошує.

 

13:51:08

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.

Знову таки, колеги, я ще раз підкреслюю, на жаль, весь цей законопроект скерований на обмеження, звуження прав учасників процесу на створення процедур, які є не чітко висловленими, не чітко встановленими, з обмеженими переліками, які точно не дозволять людям захищати свої права, (людям і юридичним особам, як мене зараз може поправити голова комітету, бо це господарський процес), і юридичним особам захищати свої права у відповідних, у відповідних судових процедурах.

Я ще раз звертаю увагу, що цей закон скерований на одне, точно не на створення реальної ефективної системи судового захисту порушених прав. Він скерований на щось інше, на створення якоїсь закритої касти, яка дозволить виносити будь-яке рішення, в тому числі і на догоду діючому Президенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 147 поправка. Голосуємо.

 

13:52:17

За-62

Я продовжую ранкове засідання на 15 хвилин, враховуючи, що у нас багато поправок народного депутата Власенка.

І 151 поправка, Одарченко, будь ласка.

 

13:52:29

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, партія "Батьківщина".

Шановні колеги! Взагалі незрозуміло, навіщо цим законом із судових рішень, доступних публічно, відомості про реєстраційні номери транспортних засобів виключені. Навіщо це робити? Зараз така кількість ДТП, які за собою повлекли велику кількість смертних випадків. Навпаки треба цю інформацію відкривати для того, щоб запобігти, робити профілактику для тих людей, які порушують правила дорожнього руху, не робити цього.

Автори чомусь закривають цю інформацію. В цьому навіть немає сенсу. Тому що, якщо люди присутні на відкритому судовому процесі, вони можуть цю інформацію отримати там. Навіщо ви це робите? Наша правка робить цю інформацію відкритою. Ми наполягаємо, щоб за неї проголосували і інформація про номери транспортних засобів була відкрита.

Це необхідно також при куплі і продажі автомобілів. Це допоможе людям знати, чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 151 поправка. Голосуємо.

 

13:53:55

За-58

Далі, 153-я, Власенко. Мікрофон, будь ласка.

 

13:53:59

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Насправді, ця поправка носить технічний характер, але це абсолютно не скасовує загальної тенденції, яка притаманна цьому закону, який, я ще раз підкреслюю, скерований і приймається з єдиною метою. От я, до речі, хочу запропонувати всім рівно через рік після прийняття цього закону провести парламентські слухання і подивитися, як цей закон. Бо в мене є таке враження, я знаю точно, що є домовленості по голосуванню за цей закон, і цей закон буде прийнятий саме в тій редакції, яку пропонує комітет. Але давайте через рік зустрінемося і поговоримо про те, чи відновлена довіра до судової системи, чи відбулися якісь кардинальні якісні зміни, чи відбувається так само, як у нас було із Законом про справедливий суд, коли Порошенко лише сформував Вищу раду юстиції під себе, і нічого більше для простих людей в нашій країні у відношенні судової системи не змінилося.

А цю поправку прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 153 поправка. Голосуємо.

 

13:55:12

За-63

Наступна – 158-а, Левченко. Будь ласка, ваш мікрофон.

Олена, ви ж не наполягаєте на…

 

13:55:17

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

Знаєте, от Верховна Рада України зараз, ну, не Верховна Рада України, а десь третина Верховної Ради  України зараз розглядає півтори години цей жахливий законопроект. І хоча ще буде розглядати цілий день, можна вже підвести певні підсумки от що зараз вже понаголосовували.

Наголосували те, що суддям дали можливість писати на коліні закони. Наголосували те, що дозволили забороняти відео і аудіозйомку в судах і по суті закрили суди від громадськості. Наголосували те, що запровадили так зване електронне судочинство, через яке можна буде послати всі документи, як то кажуть, невідомо куди – в космос, і з того вони не будуть їх належним чином отримувати, а потім будуть казати, що вже рішення прийнято. Так? От такі цікаві речі, власне кажучи, вже наголосовано Верховною Радою. І це тільки початок. Це тільки початок. Це тільки розглянули 150 поправок із кількох тисяч.

Тому я звертаюся до притомних народних депутатів. Подумайте все ж таки перед тим, як голосувати в цілому за цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 158 поправка голосується. Будь ласка. Голосується 158 поправка.

 

13:56:42

За-56

164-а Власенка. Мікрофон, будь ласка. (Шум у залі)

Я вже оголосила, потім я повернуся, Олена, після цього.

164-а Власенка, будь ласка.

 

13:56:48

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Але дивіться, що нам пропонують, колеги? Нам пропонує комітет, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. Це означає, що завтра в Україні з'явиться 9 тисяч конституційних судів, які будуть встановлювати, які закони конституційні, які закони неконституційні і так далі. Тобто по суті судам передається абсолютно, ну не те що непритаманна, а функція, яка їм не належить взагалі. Для цього є Конституційний Суд як єдиний суд  конституційної юрисдикції, який єдиний згідно з українською Конституцією наділений повноваженнями офіційно визнавати ті чи інші акти неконституційними. Тобто нам пропонують прямо антиконституційну норму і зараз ми за неї будемо… ви за неї будете голосувати. Тобто це повний абсурд і невігластво, передаються судам абсолютно невластиві їм функції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 164 поправка. Голосуємо.

 

13:58:07

За-62

Пані Олено, про яку йшлася мова?

 

13:58:11

СОТНИК О.С.

Підтвердження. 160 поправка на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилиночку. Хвилиночку, зараз.

160 поправка. Мікрофон – Сотник. Це на підтвердження. Це поправка Яніцького, яку комітет врахував. Прошу.

 

13:58:23

СОТНИК О.С.

Фракція "Самопоміч", Олена Сотник.

На превеликий жаль, я погоджуюся з всіма попередніми колегами: голосувати за поправки в цьому залі, коли слухає десь може 30 людей, а голосує максимум 50, це абсолютно безсенсовно і це знущання, насправді, над законодавчим процесом і, в принципі, над суттю парламентаризму. Тому я буду зосереджувати свою увагу більше на тих поправках, які принаймні можна якимось чином відмінити, бо вони остаточно нівелюють все хороше, що навіть сьогодні є в процесі.

Я  хочу вам сказати те, що ви закриваєте гласність суддів, це найгірше, що можна було зробити. До речі, Порошенко продавав всім судову реформу, в першу чергу під принципом гласності і відкритості судових процесів.  Ви це знищили цими законами. Ви це нищили цим законопроектом.

В даному випадку, я прошу поставити на підтвердження поправку, тому що вона відміняє, як джерело права, Конвенцію з прав людини.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо на  підтвердження 160 поправку, яку комітет  підтримав.

Прошу визначитися. Комітет просить її підтримати. Прошу.

 

13:59:49

За-47

Я вже продовжила на 15 хвилин.

166 поправка, народний депутат Євтушок.

Прошу.

 

13:59:55

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Ви знаєте, у мене така уява, що, напевно, щоби мало би бути, при розгляді от таких законопроектів? Це мало би бути свято, повний зал людей, мали би всі працювати. Де народні депутати? Невже зголодніли, і вже немає над такої фундаментальної реформи, кому працювати.

Я хочу сказати, що як би там не було, але закривати суди від громадськості, ставити побори за судові збори для людей, які просто неспівмірні з їхніми статками, це  просто нереально.

Прошу поставити дану правку на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо 166 поправку.

 

14:00:52

За-59

168-а, народний депутат Левченко.

 

14:00:56

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

Знаєте, я не знаю, чи в будинку Януковича зараз іде пряма трансляція Верховної Ради, де він там живе, чи в Москві чи в Ростові, але, думаю, якщо він його дивиться, то він дивується, чому ж я такого всього не придумав. Ну, власне кажучи, тут нічого дивного немає, його ж люди, Портнов і всі інші, причетні до написання цих документів, так званих. От тут, вдумайтесь, що тут придумали. Придумали те, що будь-який суд може на підставі того, що вони вирішили, що якийсь закон нібито не відповідає Конституції, без рішення Конституційного Суду, без рішення Конституційного Суду, суд вирішує, що закон не відповідає Конституції і виносить відповідне рішення, отак просто вигадав, не цікаві йому закони.

Більше того, в цьому ж, в нормах цих прописано, що підставою для перегляду такого рішення може бути тільки якщо Конституційний Суд визнав закон неконституційним, а не конституційним, відповідно переглянути це рішення буде неможливо. Ну просто надаються судам такі божевільні повноваження, що я ж кажу, напевно Янукович плаче зараз там в Ростові, чи в Москві.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за емоційний виступ.

168 поправка голосується, будь ласка.

 

14:02:24

За-60

169 поправка,  народний депутат Шкрум,  будь ласка.

 

14:02:29

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція  "Батьківщина".

Колеги, те, про що говорили тільки що мої колеги і пан Левченко, і пан Власенко, і пан Євтушок - це, дійсно, є дуже-дуже важлива історія. І це дуже важливо, я хочу ще раз пояснити глядачам і тим, хто нас слухає та дивиться. Зараз, якщо суд, будь-який суд, Господарський, інший, визначить, що він вважає, що цей закон порушує Конституцію України, він зможе не використовувати цей закон при прийнятті рішення. При цьому, це повністю нівелює принцип  верховенства права, коли тільки  Конституційний Суд може прийняти рішення щодо того, чи є цей закон конституційним, чи порушує він Конституцію, чи ні, яким чином це буде відбуватися, це абсолютно правовий нігілізм. І тому я пропоную і вимагаю цю норму виключити з цього закону.

А ще до того, ми мусимо згадати як приймався Закон про Конституційний Суд в абсолютно неконституційний спосіб, на жаль, і як зараз надаються узурпаторські повноваження Порошенку призначати суддів Конституційного Суду. І як закон був підписаний, на жаль, паном спікером на другий день після голосування, хоча була зареєстрована моя постанова про визнання голосування недійсним і це також є порушенням, і це також, на жаль, є ганьбою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 169 поправка голосується, будь ласка. 

 

14:03:54

За-57

177 поправка, народний депутат Одарченко.

 

14:03:59

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, партія "Батьківщина".

Шановні колеги, роль Верховного Суду після судової реформи, це забезпечення єдності судової практики і це дуже важливо, ми часто посилаємося на американську судову систему, яка саме тримається, саме тому добре працює, що там є єдність судової практики. Цей закон руйнує такі підходи, він дає можливість різним судам приймати діаметрально протилежні рішення. Мабуть це робиться навмисно для того, щоб, якщо потрібно якесь рішення воно було прийняте не дивлячись на те, що який час приймалося рішення протилежне.

Шановні колеги, даною правкою пропоную доповнити статтю 12 Кодексу положенням відповідно до яких суди зобов'язані застосовувати, саме застосовувати, а не враховувати позицію Великої Палати Верховного Суду, а також касаційних судів у складі Верховного Суду. Це дасть можливість сформувати єдину судову практику, яка буде поступово робити нашу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  177 поправка, будь ласка. Голосуємо, 177 поправка.

 

14:05:26

За-62

174 поправка, Сидорович, ми повертаємося, просто тут погано видно з трибуни перші ряди "Самопомочі", будь ласка,  я прошу Сидорович, 174-а.

 

14:05:37

СИДОРОВИЧ Р.М.

Дякую за надане слово. Я відразу виступлю по трьох поправках: 174-а, 175-а і 176-а, тому що вони є абсолютно повністю взаємопов'язані. На превеликий жаль, в цьому законопроекті внаслідок швидкості його підготовки певний ряд правильних понять, є розміщені абсолютно не в правильній послідовності, що може призвести в майбутньому до абсолютно не коректного застосування. Про що в даному випадку йдеться? Суд повинен застосовувати аналогію звичаю тільки після того, якщо немає можливості застосувати аналогію права. Крім того, питання пов'язане з формулюваннями, оскільки  юридична чистота викладення відповідних дефініцій є так само дуже важлива для  того, щоб мати можливість отримати  справедливе рішення по фінішу.

Тому  в даному випадку необхідно  викласти частину дев'яту, частину  десяту і частину одинадцяту статті 12  в тій редакції, яка  запропонована представниками нашої фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю просто по черзі 174 поправку, голосуємо, будь ласка. Я дякую вам  за конструктивну позицію, що ви озвучили всі разом.

Голосуємо, 174-у.

Голосуємо. Будь ласка.

Голосуємо і дякую, що  пан Сидорович пояснив зразу три поправки ми голосуємо по черзі.

 

14:07:10

За-67

Наступна 175-а. Будь ласка, просимо проголосувати. Вона відхилена була комітетом.

 

14:07:27

За-69

І наступна 176-а. Будь ласка.

Якщо хтось захоче так само, як пан Сидорович пояснити в одній хвилині кілька поправок, не  соромтесь, будь ласка. Ми по Регламенту йдемо ми нічого не ждем, ми йдемо по Регламенту.

 

14:07:43

За-66

Наступна поправка по  Регламенту в нас народного депутата Власенка 179-а. Просимо вас. Юлія Володимирівна, будь ласка.

У Юлії Володимирівни мікрофон 179-а.

 

14:07:54

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Я зараз  хотіла би звернути увагу українського суспільства, як демократи проєвропейці, які прийшли на  вищі посади держави після Революції Гідності як знищили тотально парламентаризм, я  такого будучи в парламенті не перший  рік ніколи не бачила, коли абсолютно нівельоване обговорення законопроектів, стоїть на трибуні  голова комітету, який  зобов'язаний на кожну  правку давати пояснення йому вимкнули мікрофон і він просто стоїть і посміхається не приймаючи  участь у процесі, а за кулісами повністю договорняк, де  окремим фракціям понадали грошей з бюджету за  те, що в кінця просто  прийдуть і натиснуть кнопку за оцей  мотлох, який сьогодні стане Законом про реформу правосуддя.

А що стосується правки, наказне провадження, я хочу звернути вашу увагу на частину два статті 13. Мова іде про спрощену процедуру судочинства, де немає ніякої конкре...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 179 поправку.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас немає... Десять секунд. Десять секунд, будь ласка, десять секунд. Ну, я іду по Регламенту, одна хвилина в нас іде на обговорення поправки, я ж не можу порушувати Регламент.

Будь ласка, голосуємо, 179 поправка.

Десять секунд, будь ласка.

 

14:09:16

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Я прошу звернути увагу на те, що це є фундаментальна корупція для судової системи в цьому законі. Тому що сказано, що наказне провадження може проводитися відносно стягнення незначних сум гро...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я  хочу сказати, що одна хвилина давалася на роз'яснення поправки. Ви її присвятили на політичні теж заяви. Я  перепрошую, звичайно.

 Голосуємо зараз 179 поправку. Якщо оголошувати саму поправку, то хвилини вистачить. Прошу, будь ласка.

 

14:09:30

ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно Регламенту, ідеться обговорення поправки, поправки, а не режиму і таке інше, це політичні заяви.

 

14:10:16

За-54

180-а. Будь ласка, Євтушок... Івченко, прошу.

 

14:10:21

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина".

Пані головуюча, я хочу вам нагадати норму Регламенту, що ви не маєте права коментувати виступи депутатів, це перше.

Друге. Я вам ще нагадую норму Регламенту, статтю 120, яка говорить, про наступне. За наполяганням ініціатора з внесення суб'єкта права законодавчої ініціативи проводиться обговорення відхилених головним  комітетом пропозицій. Я  хочу зрозуміти, чи фаховий у нас сьогодні комітет, який із 329 моїх особисто правок прийняв тільки 8, інші відхилив. Якщо є фаховість, вступіть, будь ласка, в дискусію з тими депутатами, особливо це "Батьківщина", фракція "Самопоміч" і позафракційні народні депутати зі "Свободи", які сьогодні готували ці правки, вони підготували більше тисячі пропозицій. Будь ласка, доведіть, що ви не просто працювали в комітеті або вам цей, оцей законопроект, ці папери принесли з іншої вулиці. Тому, будь ласка, коментуйте кожну правку і дайте відповідь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 180 поправку. Прошу, будь ласка. Це є право, а не обов'язок. Будь ласка, голосуємо 180 поправку.

У нас іде обговорення, ми йдемо по Регламенту. Це гріх, це гріх зараз нарікати на те, що ми голосуємо кожну поправку.

 

14:11:47

За-53

Наступна поправка 183-я. Пані Тимошенко, мікрофон, будь ласка, я прошу.

 

14:11:56

ТИМОШЕНКО Ю.В.

На жаль, мене перервали просто на півслові. Це ще говорить про повагу до депутатів. Але в той же час я хочу продовжити, що статтею 13 передбачається спрощений судовий процес. Це наказне провадження і спрощене позивне провадження.

Так от я хочу просто звернути увагу, що це фундаментальна основа для корупції, тому що не визначено в цьому законі, що таке "грошові суми незначного розміру", немає конкретики. І кожен суддя буде визначати, що для мільярдера незначна сума – це одна сума, а для простої людини – інша. І на свій розсуд суддя буде без запрошення сторін, без судового процесу, навіть без рішення суду приймати наказом свої рішення. І тому тут мусить бути визначена конкретика, що таке є ці незначні розміри, незначні суми.

Я прошу поставити на голосування правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

183 поправка, будь ласка, голосуємо. Шановні колеги, голосуємо.

 

14:13:14

За-54

184 поправка. Євтушок чи Івченко? І, будь ласка, Івченко, просимо.

 

14:13:23

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Я зараз хочу звернутися до всіх колег народних депутатів. Я пам'ятаю вівторок, коли ми працювали з освітньою реформою. Ви пам'ятаєте, що, коли "Батьківщина" саме піднімала питання і правки на відхилення, ми змогли відстояти все те, що просили від нас профспілки, освітяни і педагоги, це 600 тисяч людей і в тому числі малозабезпечені. І в кінці-кінців, ми відхили правку і з вами настояли на тому, щоб зарплати вчителів були 9 600. Я прошу кожного з вас, хто сьогодні готувався, будь ласка, це фундаментальні зміни в судовому устрої країни, це фундаментальні закони, давайте зробимо таким, щоб ми не погіршили стан судової системи, а дійсно зробили таким, щоб ми гордилися нашим законотворчим процесом і безпосередньо судовою системою в Україні.

Тому я ставлю цю правку на підтвердження, вона стосується наказного провадження і визначення як суддя має діяти щодо якого прожиткового мінімуму він має визначати чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, 190-у поправку. Ой! Вибачте. 184-у поправку, да. 184-у. Прошу.

 

14:14:49

За-54

184-а, це була поправка для фіксації…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Підходить до завершення час, який ми можемо продовжити.

Я кілька слів скажу, колеги. На початку роботи пленарного засідання я спеціально назвав кількість поправок в кожній з запропонованих реформ. Ця кількість поправок є безпрецедентна. Це правда. Написало одне видання, підсумувало, разом 10 тисяч поправок. І я хочу вам сказати важливу річ. Різні фракції підтримують різні реформи, чому важливо, щоб ми один до одного відносились чесно. Я є прихильником того, щоб в залі було обговорення. Але давайте теж визнаємо, що інколи поправки вносяться не для того, щоб удосконалити закон, а тільки для того, щоб затягнути час, щоб довести до колапсу, щоб не було прийняте рішення. (Шум у залі).

Це право ніхто не забирає і не заперечує. Я говорю про те, що може бути бажання вдосконалити реформу, а може бути питання просто затягувати час. І це теж є несправедливим. І це теж є нечесним по відношенню один до одного в залі. Ми йдем по безпрецедентній кількості поправок по кожній поправці. Кожен, хто має бажання виступити піднімає руку і виступає.

Голова підкомітету може коментувати або не коментувати, це його право. І це його право коментувати чи не коментувати.

Тому давайте під час обговорень знімати емоційну напругу, а професійно і чесно готувати закон. І тому я закликаю всіх надалі до професійної розмови, без політичних гасел, а дискусія стосовно даного законодавства. І ми в 16 годині продовжимо розгляд правок. Я вас закликаю до політичної культури, до відсутності маніпуляцій і до конструктивної роботи.

Отже, 14:15, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

В 16 годині ми продовжимо нашу роботу, і я запрошую всіх в зал для продовження роботи по поправках. Дякую вам.