Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 57

Опубліковано 22. 06. 2017

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 червня 2017 року, 10 година 03 хвилини

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

10:03:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу народних депутатів заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Будь ласка, заходимо в зал, займаємо робочі місця. Зараз розпочнеться реєстрація.

Отже, переходимо до питань порядку денного. Але перед тим зареєструємося.

Прошу приготуватися до реєстрації і прошу зареєструватися. Реєструємося, колеги.

10:06:24

356 народних депутатів зареєструвалося. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Хочу нагадати, що сьогодні в нас на розгляді стоїть першим питання про Конституційний Суд. Першим стоїть про парковки, а потім Конституційний Суд. І два головні блоки, які сьогодні будемо розглядати, це блок податкової та митної політики, і блок питань енергоефективності. У нас багато важливих питань сьогодні, і я сподіваюся, що ми зможемо ефективно і дієво пропрацювати. І я прошу приготуватися авторів до розгляду законопроектів.

А зараз до мене в президію надійшла заява від двох фракцій – "Самопомочі" і Радикальної партії – про перерву. Але ми готові замінити перерву трихвилинним виступом від трибуни. І я надаю слово для виступу, кому? Андрію Лозовому. Будь ласка.

10:07:31

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка.

Я вирішив внести зміни до своєї електронної декларації і задекларувати унікальну ексклюзивну колекцію. Колекцію подань Генеральної прокуратури на притягнення мене до кримінальної відповідальності і арешту. Це вже третє подання на мене на менше трьох років депутатства. Одне було від Шокіна, і знаєте, чим закінчилося, це вже друге від Луценка.

Я думаю, цілком очевидно для всіх, що подання Генерального прокурора Луценка на притягнення мене до кримінальної відповідальності – це зведення рахунків, це помста нашій команді Радикальної партії Ляшка. І це робиться постійно. Згадайте, як рік тому на день народження мами пана Олега до нього в 7 рамку ввалилися додому, нібито помилилися. Зараз ми бачимо уже друге від Луценка подання на притягнення мене.

Зверніть увагу, вчора на зустрічі з Крістін Лагард Президент Порошенко обіцяв їй назбирати голоси для проведення так званих реформ земельної, пенсійної, медичної, які є антинародними і проти яких Радикальна партія рішуче виступає. Таким чином Порошенко руками Генерального прокурора, свого кума Луценка, чинить тиск на нашу команду, змушуючи нас переступити через свої моральні цінності і підтримати ці антинародні реформи. Я хотів попередити, що ніякий тиск, ніякі репресії проти реальної української опозиції, проти нашої Радикальної партії не змусять нас відступитися і підтримати знищення медицини, підтримати підняття пенсійного тиску, підтримати продаж найдорожчого, що ми маємо, – української землі. Ми рішуче будемо і далі стояти на своїх позиціях.

Більше того, Генеральний прокурор Луценко таким чином мстить нашій команді за те, що фракція Радикальної партії не голосувала ні за закон, який дозволяє особі без юридичної освіти працювати Генеральним прокурором, бо це те саме, що піти до хірурга, який не має медичної освіти. І цей закон дозволив якраз Луценку стати Генеральним прокурором. Ми не голосували за призначення Луценка, ми не голосували за драконівські зміни до Кримінального процесуального кодексу, ініційовані Луценком, які забирають можливості у захисту, у адвокатів і дають тиранічні повноваження прокуратурі. І ніколи не будемо голосувати всупереч своїй волі, ніколи не будемо голосувати всупереч своїй совісті, який тиск на нас не був би.

Повним складом фракція Радикальної партії Ляшка підписалася вже давно за відставку Генерального прокурора Юрія Луценка. Цей порошенківський троянський кінь, який продовжує політику тотальної корупції і політичних репресій в Генпрокуратурі, має піти геть і має нести відповідальність за свої злочини. Бо поданням на мене Луценко перевищив свої службові обов'язки, він постійно використовує Генеральну прокуратуру як спосіб тиску на політично неугодних, як спосіб особистого збагачення і просто компрометує прокуратуру.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, переходимо до питань порядку денного. Першим в нас стоїть на розгляді проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю (номер 5629). Вчора ми буквально не дійшли одну хвилину до цього законопроекту, тому він був перенесений на сьогоднішній день. Це друге читання, воно не потребує спеціально визначеної процедури. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем'якіна Андрія Анатолійовича. Будь ласка.

10:11:20

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Дякую, Андрій Володимирович. Шановні колеги! Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлений для розгляду в другому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, запинки, стоянки транспортних засобів на місцях призначених для осіб з інвалідністю (номер 5629).

Нагадаю, що проектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення Закону України про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, які дозволять законодавчо захистити права осіб з інвалідністю або водіїв, які перевозять інвалідів на безоплатне паркування на спеціально обладнаних місцях з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Зокрема, в Адміністративному кодексі пропонується встановити відповідальність: перше – за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що призначені відповідними дорожніми знаками, де дозволено зупинку лише водіям з інвалідністю; друге - за паркування транспортного засобу на місцях призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії-інваліди.

Права складати протоколи про вчинення вищеназваних адміністративних правопорушень пропонується надати уповноваженим посадовим особам Національної поліції та членам громадських організаці1й і осіб з інвалідністю уповноваженим на те виконання… на те виконкомами сільських, селищних, міських рад.

В процесі підготовки законопроекту до розгляду в другому читанні до нього надійшло 24 поправки, 12 з яких пропонується врахувати комітетом, а 12 відхилити. Обґрунтування наведені в порівняльній таблиці.

Таким чином, ми отримали узгоджений текст, і пропонується ухвалити рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект в другому читанні та в цілому як закон. Прошу підтримати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу авторів поправок приготуватися. І я буду зачитувати ті поправки, які були відхилені.

1-а, народний депутат Тетерук. Не наполягає.

5-а, Каплін. Не наполягає.

7-а, Мисик. Не наполягає.

8-а, Мисик. Не наполягає.

12-а, Тетерук. Не наполягає.

14-а, Каплін. Не наполягає.

15-а, Каплін. Не наполягає.

17-а, Тетерук. Не наполягає.

19-а, Тетерук. Не наполягає.

Комітет провів якісну роботу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Євтушок, 24-а.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 24-а, Євтушок. Євтушок наполягає.

Будь ласка.

10:14:16

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок фракція "Батьківщина".

Шановний пане Голово, шановні колеги. Насправді, я хотів би подякувати і авторам законопроекту і комітету. Оскільки ми бачимо часто, коли на паркувальних місцях для інвалідів, навіть тих, які розміщені відповідною розміткою, що це зупинка або стоянка для інвалідів, паркуються різні Мерседеси, Лінкольни і всякі різні автомобілі, які абсолютно не мають жодного відношення до статусу інвалідів.

Поправка моя стосувалася того, що я хотів передбачити в "Перехідних положеннях" перехідний період в розмірі трьох місяців, аби дати можливість органам місцевої влади, органам місцевого самоврядування, облаштувати додатково такі місця, виділити їх через призму проведення пленарних засідань сесій, намалювати розмітку і обов'язково передбачити ці місця. Але натомість, я скажу, що комітет зайняв більш жорсткішу позицію, і закон вступає прямо з дня підписання, опублікування.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Андрій.

10:15:27

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні колеги. Я вдячний пану Євтушку за те, що він, скажем, правильно оцінює необхідність прийняття цього законопроекту і його поправка, як ми вже з ним спілкувались, вона якраз стосується внесення змін до "Перехідних положень" цього законопроекту. Але комітет із автором вже до того визначились, ще під час голосування в першому читанні, ми вводимо норму щодо введення після вступу в дію його закону 3 місяці для Кабінету Міністрів, який повинен всі нормативні акти привести до вимог цього законопроекту. І це якраз ті 3 місяці, які пропонував мій колега пан Сергій.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, ми завершили обговорення і я прошу запросити депутатів в зал. Я прошу заходити в зал і приготуватись до голосування. Я прошу і секретаріат Верховної Ради, і голів фракцій змобілізувати особовий склад, законопроект підтримується усіма фракціями і має знайти одностайну підтримку в залі. Отже, можемо переходити до голосування? Можемо.

Колеги, увага! Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю (номер 5699) за пропозицією… 5629, я так і сказав 5629 за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Колеги, голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати.

10:18:13

За-244

Закон прийнято.

Переходимо, по поправкам ми вже проходилися. Переходимо до наступного питання порядку денного, це проект Закону про Конституційний Суд України (номер 6427-д). Я говорив з головою комітету напередодні розгляду, він сказав, що тут є 98 статей і тому ми можемо розглядати його за скороченою процедурою. І тому я пропозицію комітету поставлю на голосування.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію Комітету з питань правової політики та правосуддя, щоб проект Закону про Конституційний Суд ми розглянули за скороченою процедурою. Хто підтримує таку пропозицію комітету, прошу проголосувати. Прошу підтримати.

10:19:16

За-128

Не встигли. Я вам щойно говорив, 98 статей, 98 статей. Колеги, я ще раз поставлю, якщо не буде голосів, підемо по повній процедурі, для мене це не є жодною проблемою. Голова комітету дав пропозицію, він мав право дати цю пропозицію, ми в залі визначимося. Хто підтримує цю пропозицію за скороченою процедурою, прошу проголосувати. Прошу проголосувати, хто підтримує розгляд 6427 за скороченою процедурою. Голосуємо, хто підтримує, голосуємо.

10:20:09

За-140

Входимо в повну процедуру, колеги. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича. Будь ласка, пане Руслан.

10:20:25

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановні колеги, шановний пане Голово, шановні виборці! Сьогодні від імені комітету я хочу доповісти пропозицію Верховній Раді щодо повторного першого читання Закону України "Про Конституційний Суд України" за реєстраційним номером 6427-д. Я коротенько нагадаю його історію, бо це вже далеко не перша спроба і розгляду за повною процедурою, і прийняття рішення щодо законопроекту про Конституційний Суд України.

Пригадуєте, що на минулому сесійному тижні парламент після тривалої дискусії, на превеликий жаль, не прийняв позитивного рішення про те, щоб прийняти цей законопроект за основу в першому читанні. І, натомість, знайшлася достатня кількість голосів, щоб направити його до комітету для повторного першого читання.

Разом з тим, під час прийняття постанови про направлення до комітету на повторне перше читання, комітету було доручено підготувати його на повторне перше читання саме з врахуванням тієї дискусії, яка тривала в залі і в першу чергу це стосується, безумовно, виступів від представників депутатських фракцій та груп, більшість з яких зупинялась на… як на думку комітету, на однаковому колі питань, що потребує додаткової дискусії. І, відповідно, комітет отримав доручення саме сконцентруватися під час підготовки законопроекту до повторного першого читання на вирішенні цих дискусійних питань.

Комітет зі свого боку впродовж двох тижнів проводив активну роботу щодо підготовки зазначеного законопроекту до першого читання, повторного. Я хочу просто нагадати, що історія довкола прийняття Закону про Конституційний Суд вона триває вже більше ніж півроку. Одразу після того як набули чинності зміни до Конституції в частині судочинства, ми отримали відповідні законопроекти і впродовж багатьох місяців в комітеті працює робоча група, яка утворена рішенням комітету, цю робочу групу очолюю я, за посадою як голова комітету. А до складу цієї робочої групи входять окрім всіх членів комітету, які виявляють бажання брати участь в тому чи іншому засіданні, а це і керівництво комітету, і члени… і голови підкомітетів, і члени комітету, також присутні на таких зібраннях обов'язково, представники Апарату Верховної Ради, представники Конституційного Суду інших зацікавлених суміжних інституцій судових. Тому можу вам сказати, що триває досить плідна дискусія і, врешті-решт, так само ми саме в такому форматі готували для розгляду на комітеті і той законопроект, який на ваш розгляд подається у вигляді повторного першого читання.

Дозвольте мені коротенько від імені комітету озвучити ті речі, які ми пропрацювали і щодо яких в комітеті знайдено консенсус і відповідно ми хочемо поділитися з вами тією інформацією щодо цих…

Я дуже тоді коротко, тезово на них зупинюся, в першу чергу удосконалено конкурсні засади відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду як загальні, так в частині діяльності Конституційного Суду. Ви напевно отримавши законопроект можете побачити наскільки якісно він змінився в цій частині.

Друге, теж питання, яке було предметом дискусії щодо можливості відкликання підпису народного депутата після, як відповідне подання зареєстровано в секретаріаті Конституційного Суду. Ми прийняли консенсусну позицію довкола того, що народний депутат може відкликати свій підпис під конституційним поданням до того моменту, коли відповідне подання зареєстровано в Секретаріаті Конституційного Суду. Це він може робити ще під час перевірки підписів в Апараті Верховної Ради під час відповідної передачі документів до Конституційного Суду, але в тому випадку, якщо вже зареєстровано в секретаріаті відповідне конституційне подання. Щоб не трапилось так, що в якийсь спосіб, на депутата може чинитися, скажімо так, прямий чи опосередкований тиск щодо відкликання підпису. Ми пропонуємо вважати нікчемною його заяву про його відкликання такого підпису і відповідно цей підпис буде дійсним.

Наступне ми виключили норму про сплату збору за подання конституційної скарги. Тобто ще раз, судовий збір за сплату подання конституційної скарги не буде стягуватися.

Ми вилучили цілий розділ з приводу цього, бо це теж викликало жваву дискусію під час ще попереднього розгляду законопроекту і під час минулого розгляду в сесійній залі. Таким чином всі розмови про те, що це ставало на заваді до доступу до правосуддя, конституційного правосуддя наших громадян втратило предмет дискусії, надалі цей законопроект не міститиме взагалі такого інституту. Що стосується того, в який спосіб знайти фінансові компенсатори на, скажімо, технічного забезпечення роботи щодо опрацювання скарг, я думаю, що Конституційний Суд повинен мати такі компенсатори безпосередньо в стрічці бюджету, яка передбачається для нього як головного розпорядника коштів на свою діяльність.

Дуже цікава важлива дискусія, в нас відбулася довкола тих конституційних скарг, які були подані після набуття чинності Конституції, але до моменту, відповідно коли буде прийнятий закон. Тут є, справді, правова дилема, ви знаєте в чому проблема. Справа в тім, що в Конституції чітко написано, що конституційна скарга може бути тільки подана в порядку, визначеному Законом про Конституційний Суд. А оскільки закону немає, тим не менше, ціла низка наших громадян, а це вже більше сотні, скористалася своїм конституційним правом і направляла такі скарги. Було заперечення від Радикальної партії справедливе, на нашу думку. І я минулого разу з трибуни про це сказав, що ми точно найдемо компроміс, ми такий компроміс знайшли. В який спосіб цей компроміс виглядатиме? Ми вважаємо, що після набуття чинності цього закону, тим громадянам, які відповідно подали свої конституційні скарги, секретаріатом Конституційного Суду має бути поінформовано щодо них встановлюється строк, ми пропонуємо тримісячний строк для можливості дооформити відповідні конституційні скарги без того, щоб їх назад повертати громадянам.

Тут була проблема, бо раніше був інститут судового збору і треба було повертати, щоб вони сплатили судовий збір. Оскільки ми прибираємо цей інститут, це набагато спрощує можливість роботи подальшої над цими скаргами, тобто людина зможе просто формально, в разі потреби, дооформити такі конституційні скарги протягом трьох місяців. Якщо протягом трьох місяців громадянин не вважатиме за доцільне приводити їх у відповідність до цього закону, тільки після того секретаріат зможе повернути таку скаргу і попросити повторно її подати. Тобто я думаю, що це компроміс, який заслуговує на підтримку.

Що стосується тих конституційних скарг, які подані щодо рішень, які набули чинності… до набуття чинності Конституції в частині судочинства, то за консенсусним рішенням на пропозицію фракції "Самопоміч" і фракції Радикальної партії ми прийняли рішення, що такі скарги не можуть бути предметом розгляду Конституційного Суду, бо вони перебувають за конституційним регулюванням, а отже їх треба повертати одразу суб'єкту звернення.

Дуже коротко з приводу пункту, який теж викликав дискусію щодо так званого скасування законів і породження нового законодавства. Ми відмовились і від тої процедури, яка була в законі, і від строків, які встановлювали, ми просто зійшлись консенсусно на позиції, що ми можемо відтворити виключно 152 статтю Конституції слово в слово, щоб було чітко зрозуміло, що ми не виходимо за межі конституційного регулювання, а чітко дотримуємося тих правових норм, які вже містяться в Конституції України. Нарешті уточнено положення про зміни юридичної позиції Конституційного Суду та її конкретизацію.

Це ті питання, які, так би мовити, щодо яких ми знайшли консенсус. Єдине питання, довкола якого ми не змогли знайти консенсус на комітеті, на превеликий жаль, це призвело до того, що комітет не зміг прийняти жодне з рішень, передбачене Законом "Про Регламент Верховної Ради", опосередковано стосується самого Конституційного Суду, його правового статусу і процедури розгляду конституційних скарг,а стосується "Перехідних положень" і конкретно стосується процедури порядку, точніше розгляду в парламенті і прийняття рішення щодо призначення і звільнення Уповноваженого з прав людини. Оскільки довкола цього немає жодного рішення комітету, і комітет не здатний найти консенсус, ми прийняли рішення звернутися до парламенту, щоб парламент сам шляхом висловлення політичної волі прийняв рішення на користь… за чи проти цієї норми. Бо ми не бачимо інших перешкод для того, щоб цей закон був прийнятий. Тому дуже просили би вас підтримати закон в разі, якщо ця норма буде знята і, так би мовити, в одному чи іншому вигляді ми дійдемо згоди, комітет рекомендував би взагалі парламенту прийняти цей закон в повторному першому читанні та в цілому. Якщо ж цього не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 10 хвилин додати, Руслан Петрович? Може, все-таки 10? Питання, лишайтесь на трибуні, Руслан.

Отже, колеги, я прошу провести запис на запитання до доповідача. 3 хвилини надається. І прошу записатись. Зубач Любомир Львович, "Самопоміч".

10:31:18

ЗУБАЧ Л.Л.

Будь ласка, Олені Сотник слово.

10:31:23

СОТНИК О.С.

Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч". У мене два дуже коротких питання. Враховуючи, що цей законопроект був направлений на доопрацювання, над ним працював комітет, чув всі зауваження, які були оголошені під час попереднього засідання, під час попереднього розгляду.

У мене дуже просте питання перше. На якій підставі знову в положення цього закону включені, законопроекту включені положення про обрання Уповноваженого з прав людини, які зовсім не стосуються Конституційного Суду України і порядку його діяльності?

А друге питання стосується пенсійного забезпечення, тобто довічного утримання суддів. У зв'язку з чим там знову з'являється стаття щодо 50 відсотків забезпечення? Чому знову ми вводимо преференційовані пенсії, якщо ми говорили про те, що не має бути подібних речей? Що все ж таки має бути якась єдина політика в державі відносно пенсійного забезпечення. Дякую.

10:32:27

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Давайте, я з другого почну. Так буде простіше. Справа в тому, що скорочення до 50 відсотків, це якраз була первинна редакція, все рівно вдвічі порівняно з тим, що було в першій редакції. Ви просто порівняйте два законопроекти і тоді все стане зрозуміло.

Що стосується питання про повноваження, я про нього сказав. Але я хотів би спростувати з приводу те, що комітет чи автори і комітет штучно привнесли цю норму в "Перехідні положення". Справа в тому, що безпосередньо Закон про Уповноваженого з прав людини ми змушені в будь-якому випадку коригувати через те, що зараз Уповноважений з прав людини відповідно до профільного свого закону наділений повноваженням звертатися з конституційним зверненням щодо тлумачення законів до Конституційного Суду. Після того як ми внесли зміни в Конституцію таке право в Конституційного Суду ми забрали і передали його Верховному Суду, а Закон про уповноваженого, на жаль, не поміняли.

Щодо стосується порядку обрання, то ми не можемо не чіпати цей порядок, бо обрання суддів Конституційного Суду і уповноваженого – це одна стрічка Закону про Регламент Верховної Ради, і ми змушені звідти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ми змушені, звідти вилучаючи суддів Конституційного Суду, і коригувати цю норму.

Тому ми, безумовно, природно, мусили попрацювати над цією редакцією. Інша справа, як вона має виглядати кінцево з точки зору процедури голосування. Але не чіпати її ми просто не можемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для запитання – Лозовий. Передає Купрієнкові. Включіть мікрофон Купрієнка, мікрофон.

10:34:07

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, Радикальна партія Олега Ляшка.

Апріорі Закон про Конституційний Суд не може містити антиконституційні норми. В Конституції сказано, що діяльність і регламент роботи суду визначається Конституцією та законом. В даному законопроекті вказано про те, що регламент роботи суду приймається судом, а не визначається законом, що про прямо протирічить нормі Конституції. Це перше запитання.

Друге запитання щодо засідань суду. Який… записано про те, що, як правило, письмове провадження. Таким чином 45 народних депутатів звернуться до суду. Суд скаже, ми не хочемо вас слухати, ми не будемо чути вашої позиції. Вийдуть в письмове провадження, і що вони там вирішать? Суб'єкт звернення не може навіть публічно оголосити свою позицію і здійснити захист своєї правової позиції в суді.

Тому пропозиція. Якщо письмове провадження, то за згодою суб'єкта подання або звернення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан.

10:35:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

По черзі. Я з приводу регламенту хочу вам сказати, що відмінність регламенту Конституційного Суду від Регламенту Верховної Ради є суттєвою. Бо, справді, в Конституції Регламент Верховної Ради передбачений як закон.

Ви знаєте, що 92 стаття чітко говорить, що виключно законом встановлюється процедура розгляду питань у Верховній Раді і низка рішень Конституційного Суду з цього приводу. Що стосується безпосередньо Регламенту Конституційного Суду, це не має бути закон, це не передбачено Конституцією. І відповідно сам Конституційний Суд, як це є у всіх країнах світу, де існують суди чи трибунали конституційні, затверджує своїм рішенням регламент.

Щодо того, про що ви кажете, то в основному письмова процедура передбачена для розгляду конституційних скарг. У всьому світі саме конституційні скарги розглядаються за письмовою закритою процедурою. Це нормально, тому що таких скарг Конституційний Суд може розглядати в день кілька, якщо не кілька десятків. Ми не знаємо, скільки таких скарг буде. Інша справа щодо конституційних звернень і конституційних подань щодо визнання такими, що суперечать положенням Конституції, певних законів чи законів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час для запитань завершений.

І зараз ми переходимо до наступного розділу – це виступи від фракцій. Я прошу провести запис на виступи від фракцій.

Від Радикальної партії – Олег Валерійович Ляшко.

10:37:14

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Питання функціонування в Україні незалежного Конституційного Суду надзвичайно важливе, бо інакше, якщо це буде філіал Адміністрації Президента, у мене питання: для чого тратити космічні гроші на утримання суддів, щоб вони виконували волю Адміністрації Президента? Тому команда Радикальної партії подала свої пропозиції до відповідного законопроекту і ми хочемо бачити, чи враховані ці пропозиції.

У першу чергу порядок обрання суддів. Пропонується зробити, що конкурсна комісія, яка обиратиме нових суддів Конституційного Суду, базувалась на основі Комітету з питань правової політики. З усією повагою до цього комітету, але із 34 членів там 17 від фракції БПП. Тобто фактично Президент отримує монопольний вплив на обрання нових суддів. Ми категорично проти цього заперечуємо. І ми пропонуємо вилучити цю норму із законопроекту.

Наступне. Якщо суддя виявляється, що має інше громадянство, ми вважаємо, що будь-які державні чиновники і судді Конституційного Суду так само не мають права мати жодного іншого громадянства, крім українського. Процедура позбавлення статусу судді за умови наявності іншого громадянства не прописана.

Також добавлено норму в "Прикінцеві положення" про зміну порядку обрання Уповноваженого з прав людини. Ми категорично проти цього заперечуємо, тому що це хочуть в ручний режим, щоб кнопкодави в залі обирали Уповноваженого з прав людини.

В мене питання до нашого шановного Президента Порошенка: "Ну, нащо воно вам усе треба? Вплив на Конституційний Суд – ваш, Генеральний прокурор – ваш, СБУ – ваш, Уповноважений з прав людини – ваш". Це мені нагадує фільм "Свадьба в Малиновке", як той Попандопало казав: "Це моє, це моє, це мені і це мені, а оце труси неношені тобі".

Тому я пропоную, щоб Президент діяв виключно відповідно до вимог статті 106 Конституції України, де виключний перелік повноважень. А наш Президент хоче керувати всім: "ROSHEN" керувати, НКРЕКП керувати, правоохоронними органами керувати, судами керувати і парламентом керувати. Янукович уже докерувався! Теж встановлював монополію і диктатуру.

Ми пропонуємо зупинитися на цьому шляху. І фракція Радикальної партії не дасть можливості Президенту Порошенку узурпувати владу в нашій рідній країні. Вплив на суди – це перший і прямий шлях до узурпації влади. Хочемо мати незалежні суди, незалежну прокуратуру, треба не свого троянського коня Луценка ставити Генеральним прокурором, який виконує політичні замовлення, переслідуючи наших депутатів, в проводити реальні реформи судової системи, прокурорської системи, всіх до одного дармоїдів звільнити і набрати абсолютно нових людей, де українці матимуть можливість знайти правду і справедливість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракція "Батьківщина" Кужель передає слово Сергію Власенкові.

Будь ласка.

10:40:31

ВЛАСЕНКО С.В.

Добрий день, шановні колеги. Ви знаєте, слухаючи сьогоднішню доповідь, весь час згадую вислів безсмертного класика нашого парламентаризму про спроби впихнути невпихуєме. Ви знаєте, вже третій раз нам виносять цей законопроект, абсолютно недолугий, абсолютно незрозумілий, абсолютно посилюючий вплив Президента Україна на Конституційний Суд, і роблять спробу під виглядом благих речей пропхати оце все через сесійну залу Верховної Ради, і як зазначив сьогодні голова комітету, ще і в першому читанні і в цілому.

Шановний Андрій Володимирович Парубій, звертаюся до вас. У мене є правки до цього закону, тому ніякого в цілому бути не може. Це перше.

Друге. Колеги, ну, я вже не кажу про те, що цей законопроект вноситься з повним, тотальним порушенням Регламенту, і члени комітету побачили його текст лише вчора, а в сесійній залі ми його не змогли проаналізувати. Мої колеги із комітету мене повідомили, що виявляється в цьому законопроекті є дуже цікава норма. Виявляється, за окремих обставин Конституційний Суд може повертатися до перегляду раніше прийнятих рішень. Люди, до чого ми дійдемо з таким цим? Я розумію, що Петрові Олексійовичу зараз треба ламати ту судову практику, яка є в Конституційному Суді, і яка не дозволяє йому формально узурпувати владу, але на сьогоднішній день вони роблять спробу це змінити, пропхати цю норму в закон і надати можливість продовжувати приймати рішення Конституційному Суду, так як вони вже приймали рішення про те, що наступна чергова сесія є будь-яка чергова сесія. Але це є неприпустимим в нормальному суспільстві. Ми не можемо цього допустити за жодних обставин.

Повертаюся ще раз до ключових позицій цього законопроекту. Цей законопроект консервує, посилює, збільшує вплив Президента на формування Конституційного Суду. Він не говорить про те, про головне, що про що треба говорити зараз. Про повернення довіри до Конституційного Суду, про створення реального механізму Конституційної юстиції, яка би дозволила балансувати гілки влади і захищати громадян України від свавілля Президента, від свавілля Прем'єр-міністра, від свавілля, деколи, Верховної Ради. Але, на жаль, всі ці запобіжники прибираються.

Я розумію, що Петро Олексійович звик керувати "Рошеном", де одна думка на всіх і він головний.

То, Петро Олексійович, повертайтесь, керуйте "Рошеном", у вас це добре входить, ви заробляєте там добрі гроші, ви продовжуєте там заробляти добрі гроші. Керуйте "Рошеном", не руйнуйте українську державу, не руйнуйте залишки конституційності, які ще залилися в Конституційному Суді в особі тих суддів, яких обрала ця Верховна Рада.

До речі, хочу звернути увагу, що Порошенко не зробив жодного кроку по звільненню тих суддів, які допомагали Януковичу узурпувати владу. Чому? Йому потрібні ручні судді, йому потрібні ті, хто буде виконувати його забаганки і на додаток до цього він іще…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 30 секунд.

ВЛАСЕНКО С.В. І на догоду до цього він іще посилює їхні повноваження згідно з цим законом.

І абсолютно невпихуєма річ в цей закон – це повноваження по омбудсмену. До речі, є законопроект 6426, який вирішує всі питання, але який чомусь не розглядається цією залою, напевно, тому що його внесли опозиційні депутати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" Сидорович Руслан Михайлович.

10:44:12

СИДОРОВИЧ Р.М.

Руслан Сидорович, фракція "Самопоміч".

Колеги, давайте ми перестанемо перетворювати парламент на театр абсурду. Для чого існує процедура першого і другого читання? Вона є необхідна для того, щоби той законопроект, який парламент і народ отримає на виході був, дійсно, якісним, був направленим на захист інтересів людей, а не якихось окремих осіб. Тому абсолютно категорично неприпустимим є голосування Закону про Конституційний Суд, справжнього органу, який мав би охороняти Конституцію, за основу і в цілому.

Друге. Ми домовилися голосуючи, направляючи законопроект на повторне перше читання, що у законі не буде ніяких "хвостів". Але чому ми не можемо обійтися без "хвостиків", чому ми не можемо врегулювати питання обрання Уповноваженого з прав людини в нормальний конституційний і законний спосіб. Фракція "Об'єднання "Самопоміч" розділяє позицію щодо необхідності приведення вимог до Конституції і процедури обрання Уповноваженого з прав людини, але не в Законі про Конституційний Суд. Давайте знову, що, повернемося до вирішення питань пенітенціарної служби, нотаріату, виконавчого провадження і так далі, і тому подібне.

Наступне. Стаття 91 Закону про Конституційний Суд. Ми втрачаємо, забирається від парламенту фактично частково право законодавця, тому що вже Конституційний Суд, а не парламент, визнаватиме закони такими, що втратив чинність. Ми вдячні, що була прийнята позиція щодо процедури обрання суддів Конституційного Суду у парламенті. Але для нас абсолютно не зрозуміло, чому процедура формування конкурсної комісії, яку формує Президент, абсолютно ніяким чином фактично не регламентується? Тому що загальне поняття "фахівці", визнані фахівці у галузі права, воно абсолютно є не конкретне. Наша позиція була, щоб там були люди, на яких не поширюється позиція Закону про запобігання корупції і щоб там не було представників Адміністрації Президента, і щоб конкурсна комісія не була ручною, а мала можливість вибрати дійсно тих найдостойніших.

Ну і нарешті, найголовніше, органи місцевого самоврядування – це ті сироти, які обділені увагою з будь-якої влади, виконавчої, законодавчої і іншої. Далі органи місцевого самоврядування не наділяються правом на звернення до Конституційного Суду, це право має парламент, це право має Президент, це право має Кабінет Міністрів, це право мають звичайні громадяни, які судяться в судах, але лише не органи місцевого самоврядування. То чому українська держава так боїться місцевого самоврядування?

Таким чином фракція "Самопоміч" не може підтримувати цей законопроект, оскільки він не направлений на відновлення довіри до Конституційного Суду і він не направлений на формування того органу, який зможе захистити Конституцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Опозиційного блоку" – Долженков Олександр Валерійович.

10:47:24

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні українські громадяни, шановні колеги! Тут вкотре розглядається законопроект, який покликаний для того, щоб унормувати діяльність Конституційного Суду. Але, на жаль, самі концептуальні принципи, які покладені в основу діяльності цього єдиного органу конституційної юрисдикції, є хибними. Оскільки ті зміни, які були проголосовані в залі пленарного засідання, зміни до Конституції, вони не усувають того конфлікту інтересів, який завжди буде присутній в діяльності цього конституційного органу. Справа в тім, що краєугольним стрижнем в діяльності цього органу є принцип формування складу цього органу. Саме участь Верховної Ради України та Президента України визначає основну боротьбу за вплив на цей конституційний орган. Цим законом зазначені концептуальні принципи ми не змінимо, який би закон ми не розглядали зараз, в період повторного першого читання чи то закон опозиції, про який говорилося в цій залі, необхідно виходити зі змін в Конституцію, а саме: віддаляти порядок призначення Конституційного Суду України від Верховної Ради України, яка є політично вмотивованою. Оскільки особи, які рекомендуються на посаду судді Конституційного Суду за квотою Верховної Ради України основною вимогою до кандидата є політична лояльність. Чому Президент повинен відрізнятися від Верховної Ради України? Він також добирає осіб за особистою, мабуть, і політичною лояльністю. Але наслідок цієї процедури є жахливим, на жаль, немає в Україні зараз незалежного Конституційного Суду України, можливо, певний вплив, який був раніше, але він зберігся і зараз, чому? Ще раз, основна проблема це порядок призначення суддів Конституційного Суду України.

Фракція "Опозиційний блок" звертається до Конституційного Суду України не тільки усно, а вже і письмово, через те, що ми подали більше 15 конституційних подань, через визнання не конституційними як законів в цілому так і окремих їх частин, які фактично порушують конституційні права громадян України, які є антисоціальними. Які порушують право конституційне на належне державне забезпечення, пенсійне забезпечення, на скасування підвищених розмірів державного забезпечення при народженні дитини, щодо оподаткування пенсій, ми також подали конституційне подання. Жодного рішення, окрім негативних рішень не було винесено Конституційним Судом. Ми закликаємо невідкладно розглянути їх і скасувати ту велику частину законодавчих ініціатив, які були прийняті цією Верховною Радою, цією коаліцією, які не відповідають інтересам громадян України та суспільству. Тому, будь ласка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Ми закликаємо Конституційний Суд діяти в межах Конституції для того, щоб він, дійсно, довів, що цей орган, який є рівновіддаленим від Верховної Ради України, від Президента України, і його діяльність саме спрямована на забезпечення інтересів громадян. Зокрема, за тими конституційними поданнями, які внесла опозиційна фракція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від… Писаренко, 3 хвилин, від фракції… від групи "Відродження", будь ласка.

10:51:09

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, Шановний Андрію Володимировичу!

Шановні колеги! Що ми сьогодні розглядаємо? Розглядаємо продовження нашої конституційної реформи в частині судоустрою. Хочу нагадати, рік тому ми з вами ухвалили зміни до Конституції. І вже рік ми з вами не можемо прийняти основні закони, які будуть регулювати як діяльність і, взагалі, судової системи, так і діяльність Конституційного Суду.

Чи потрібно ухвалювати цей закон? Звичайно, потрібно. Ми до сьогодні не маємо конституційних механізмів реалізації тих положень, які ми з вами заклали в Конституцію рік потому. Там є, дійсно, дуже добрі речі, сьогодні громадяни отримують більше прав для захисту своїх інтересів в нашій країні. Але ми завжди підходили з однією ціллю до законопроектів, щоб у нас все було почесному і в рамках діючої Конституції, щоб ми не напихували в конституційні законопроекти те, що не стосується предмету таких законопроектів. От навіщо в цей законопроект знову внесли питання Уповноваженого з прав людини? Не треба обтяжувати законопроекти тим, що сюди не відходить до предмету діяльності. Сьогодні в цьому є проблема.

Я хочу вам сказати один цікавий факт, ми з вами проголосували здесь у першому читанні процесуальні кодекси і сьогодні є голосування по Закону про Конституційний Суд, так обидва ці законопроекти не отримали рішення профільного комітету.

Ми не змогли в межах комітету домовитись за те, щоби проголосувати рекомендацію як голосувати в сесійному залі. Це говорить про те, що навіть в професійному комітеті, який опікується цим питанням, немає єдності в тому, що робити з цим законопроектом. Тому ми завжди говорили про те, що нам потрібно професійно підходити до таких надважливих законопроектів. Ми говоримо про те, що потрібно викинути те, що взагалі не стосується законопроекту, те, що говорив тут мій колега Сергій Власенко, я хочу повторити, дійсно в законопроекті з'явилися якісь норми, про які ми навіть не обговорювали і вчора дискутували на комітеті, що їх тут не повинно бути. Коли Конституційний Суд може змінювати свою юридичну позицію в разі суттєвої зміни нормативорегулювання або наявності об'єктивних підстав для покращення захисту конституційних прав і свобод, і так далі, і так далі. Не може Конституційний Суд вести себе під якусь... вказівки з інших органів і змінювати свої позиції без зміни Конституції.

Тому, шановні колеги, якщо ми з вами прийдемо консенсусу до того, щоб робити незалежний професійний конституційний орган, то ми вас підтримаємо, а поки що в першому читанні ще треба багато попрацювати до другого. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, чи всі фракції і групи, представники виступили, хто мав бажання? Усі виступили.

Переходимо до наступного розділу – це виступи від народних депутатів. І я прошу провести запис на виступи від народних депутатів. Надається 15 хвилин, я нагадую.

Кривохатько Вадим Вікторович, "Блок Петра Порошенка".

10:55:03

КРИВОХАТЬКО В.В.

Я передаю слово Голубу.

10:55:09

ГОЛУБ В.В.

Дякую. Владислав Голуб, 197-й виборчий округ, Черкащина.

11 квітня, 8 червня, 22 червня. Це є тими датами шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання, коли розглядався цей законопроект.

Але є Закон України "Про Регламент Верховної Ради України", який безпосередньо (стаття… частина друга статті 107) говорить про те, що під час однієї і тої ж самої сесії Верховна Рада не може розглядати законопроект, які повністю або по суті повторюють раніше відхилений. А нагадаю, 11 квітня був відхилений зазначений законопроект. Але менше з тим, чи потрібно приймати закон, який стосується конституційного судочинства? Так, безумовно, потрібно. Але давайте не закладати бомбу вповільненої дії, коли ми зараз приймемо такий законопроект, який процедурно буде повністю не відповідати нормам діючого законодавства, дозволить в майбутньому Конституційному Суду відмінити зазначений закон, визнати його неконституційним в зв'язку з порушенням процедури прийняття, і ми отримаємо правовий колапс, коли не буде ні попереднього Закону про Конституційний Суд, ні нового Закону про Конституційний Суд.

Що стосується забезпечення права громадян на конституційну скаргу. Шановні колеги, так є, насправді, зареєстрований законопроект моїх колег Ємця, Власенка і Сотник. Давайте приймемо цей законопроект, врегулюємо це питання і, дійсно, запустимо реформу конституційного судочинства.

А до вас, Андрій Володимирович, у мене до вас прохання. Я не знаю, як це сказати. Ви от опікуєтесь реформою парламентаризму і реформою процедурних моментів в парламенті. Ну якщо ми можемо дозволяти собі порушувати Закон України "Про Регламент Верховної Ради", який містить імперативні норми щодо неможливості розглядання цього законопроекту, то давайте будемо чесні і відверто скажемо, що якщо ми дозволяємо собі цинічно нехтувати нормами імперативу, який не дозволяє жодний ad hoc процедури і відступлення від цієї процедури, давайте повністю скасуємо цей Закон "Про Регламент Верховної Ради" і будемо працювати в тому звичаєвому режимі, як ми працюємо зараз.

Тому, шановні колеги, давайте будемо з вами до кінця відвертими. Закликаю колег все ж таки повернутися до Закону про конституційну скаргу, прийняти його за основу, запустити реформу конституційного судочинства. А до Закону про Конституційний Суд повернутись тоді, коли нам буде дозволяти діюче законодавство, тобто на наступній черговій сесії.

Щиро дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Войціцька Вікторія Михайлівна.

10:58:05

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Прошу передати слово Олені Сотник.

10:58:08

СОТНИК О.С.

Олена Сотник, фракція "Самопоміч". Ну, колеги, ну, неможливо так продовжувати, з разу в раз порушувати регламент і особливо в таких важливих законах, які стосуються в тому числі Конституції і Конституційного Суду України.

Повторюсь ще раз. Народні депутати, ми не є володарями світу. Ми маємо діяти в рамках закону. І основний для нас насправді закон після Конституції це Регламент Верховної Ради України. І виходить так, що важливий системний закон фактично вже зараз приймається повністю з порушенням діючого законодавства.

Що це буде означати? На сьогоднішній день мінімальна довіра до Конституційного Суду. Мінімальна довіра до суддів Конституційного Суду України. Коли парламентарі приймають закон з порушенням основного для себе процедурного закону – Регламенту, яка може бути мова про відновлення довіри?

Тепер відносно норм цього законопроекту. Ну, по-перше, я звертаюсь до коаліції. Будь ласка,не треба через системні важливі, фундаментальні закони вирішувати проблеми недовіри один до одного. Чому там з'явилось питання обрання Уповноваженого з прав людини? Я поясню. Пан Князевич цього не сказав. Так воно з'явилось тому, що ви не хочете таємного голосування, бо немає довіри один до одного.

Бо ви хочете бачити, що не підведе вас "Блок Петра Порошенка" під час голосування за кандидатуру Уповноваженого з прав людини "Народного фронту". От, в чому питання. Це не питання врегулювання цих моментів і необхідності врегулювання у зв'язку з конституційним, у зв'язку з новими нормами в Конституції про Конституційний Суд України

І останнє. Оця норма, яка з'явилась, я не знаю, з чиєї реформаторської руки або ініціативи, відносно того, що, виявляється, Конституційний Суд України буде слідувати не Конституції, яка має бути основним для них фактично вказівником як приймати ті або інші рішення. Тому що для людей це буде остання інстанція, коли буде повне беззаконня, вони будуть посилатися на Конституцію і звертатися з конституційною скаргою до Конституційного Суду.

Так от, коли ви вносите норму, що Конституційний Суд може у зв'язку з зміною законодавства якимось чином змінювати свої позиції, то це виключно інструмент для влади, щоб впливати фактично і давати можливість собі виправдовувати свої незаконні дії. Тому, будь ласка, не треба використовувати і ще більше нищити ту довіру, якої на сьогоднішній день до Конституційного Суду немає, не треба порушувати Регламент. І, будь ласка, відновіть довіру до парламенту. Не знищуйте її остаточно у людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткачук Геннадій Віталійович, "Блок Петра Порошенка".

11:01:11

ТКАЧУК Г.В.

Прошу передати слово Сусловій Ірині Миколаївні.

11:01:15

СУСЛОВА І.М.

Шановні колеги, в пункті 9.8 "Перехідних положень" даного законопроекту присутні норми, які змінюють процедуру обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Там сказано, що омбудсмен буде обиратися не таємним голосуванням, а відкритим. Вважаю, що ми зобов'язані виключити цю норму, інакше можемо цілковито дискредитувати посаду омбудсмена.

Нагадую, що порядок таємного голосування за Уповноваженого з прав людини існує понад 20 років з початку його діяльності. Процедура вивчалася на відповідність міжнародним стандартам Верховним комісаром ООН з прав людини, який схвально її оцінив. Таким чином скасування цього положення призведе до гучного міжнародного скандалу та до публічних претензій до України з боку ООН, Комісара Ради Європи з прав людини.

Таємне голосування є запорукою призначення на посаду омбудсмена незаангажованої особи, яка відповідатиме не лише за формальними критеріями, а і духу закону. Відкрите голосування перетворить уповноваженого на виключно політичну фігуру, зробить цю інституцію іграшкою у руках політиків.

Як член Комітету із захисту прав людини звертаюся до всіх колег з проханням проявити принциповість, як це вчора зробив комітет профільний, і професійність та виключити дану норму із законопроекту 6427-д, норму про вибори омбудсмена. Це дозволить, нарешті, реалізувати реформу Конституційного Суду та збереже незалежний та авторитетний статус Уповноваженого з прав людини. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Костенко Павло Петрович, "Самопоміч".

11:02:59

КОСТЕНКО П.П.

Прошу передати слово Олені Сотник.

11:03:04

СОТНИК О.С.

Дякую. Олена Сотник, фракція "Самопоміч".

Тепер щодо того, що пропонує конкретно "Самопоміч" у даному випадку.

Дійсно, для нас зараз ключовим є, що у змінах до Конституції була надана можливість громадянам подавати конституційну скаргу. І в цій частині ми не можемо заблокувати можливість громадянина звертатися до Конституційного Суду України і захищати свої права, особливо враховуючи те, що на сьогоднішній день судова реформа ще не відбулася і суди фактично не діють за призначенням, тобто не захищають права людей.

Відповідно ми вважаємо, що наш законопроект, який був поданий і зареєстрований раніше даного, який розглядається, 6426, ми його подали ще в травні місяці. Будь ласка, ми пропонували це колегам, він повністю відповідає Регламенту, необхідно… Він включений до порядку денного, необхідно його проголосувати в цьому залі за основу, розглянути і ще до того, як ми підемо фактично на канікули, дати людям можливість, практичний інструмент звертатися із конституційною скаргою до Конституційного Суду України. Більше того, цей законопроект він повністю передбачає всі необхідні моменти. Він встановлює і підстави звернення, і фактично підстави відмови, і наслідки юридичні, і чітко врегульовує формат і письмового провадження, і усного провадження, тобто прописує всі необхідні регламентні в тому числі норми, які в тому числі визначені Конституцією як вимога. Це основне, що мають робити парламентарі, – захищати людей, давати їм можливість, давати їм інструмент для захисту їх власних прав.

Тому, будь ласка, колеги, ще раз закликаю вас не порушувати Регламент, розглянути зараз існуючий законопроект, який стосується конституційної скарги, 6426. А цей законопроект після обговорень, після виключення звідти, дійсно руйнівних норм, виключення, зокрема, тієї норми, про яку я сказала, щодо можливості зміни позицій Конституційного Суду України розглядати як це передбачено Регламентом на осінній сесії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найєм Мустафа, будь ласка.

11:05:34

НАЙЄМ М.

Олені Шкрум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Шкрум.

11:05:38

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

По-перше, я хочу подякувати Голові Верховної Ради за повну процедуру. Я знаю, що цей закон намагалися в тому числі зробити за скороченою процедурою, він дуже важливий і важливо його розглядати по повній. Дякую вам.

Тепер, по суті, колеги. Чому цей закон ми розглядає вже втретє попри те, що норма Регламенту цього не дозволяє, попри те, що Верховна Рада втретє його має не підтримувати і двічі його не підтримала і повертала в комітет? Тому що Президент хоче зробити "ручний" Конституційний Суд. Це перша причина. І в тому числі для таких питань, як наприклад, скасування мораторію на землю в ручний спосіб через Конституційний Суд це намагається зробити.

А, по-друге, тому що дійсно в поліції немає довіри один до одного і тут, на жаль, неіснування цієї коаліції зробило так, що коаліція сама стала заручником свого ж неіснування і вимушена торгувати посадами, і домовлятися. І звідси виникла абсолютно ганебна норма в Законі про Конституційний Суд, яка змінює порядок обрання омбудсмена або Уповноваженого з прав людини в абсолютно неприродній і нездоровий спосіб.

Колеги, так вже сталося, що у нас немає довіри до політиків, але принаймні ми мусимо зберігати і відновлювати довіру до інститутів влади. Тому що, якщо ми втратимо довіру до будь-якої інституції влади, до омбудсмена, до ЦВК, до Рахункової палати, до комітетів Верховної Ради, до новостворених НАЗК чи НАБУ, то тоді ми фактично втратимо державу, а держава будується на здорових та ефективних інститутах влади.

Наразі коаліція так звана через свої забаганки і домовленості поставити людини з "Народного фронту" на омбудсмена і поставити людину з БПП на Рахункову палату, через інші домовленості руйнують фактично процедуру обрання неполітичних, незалежних інститутів влади на всі віки вперед, тому що таємне голосування за омбудсмена, яке передбачене в усіх цивілізованих країнах, воно якраз і говорить про те, що є гарантією омбудсмена бути незалежною аполітичною людиною та не представником політичної фракції і взагалі не політиком.

І тут, колеги, мене це бентежить навіть більше ніж Закон окремий про Конституційний Суд, який, насправді, ми розглядаємо за процедурою, за порушенням Регламенту.

Я вам проведу тільки декілька прикладів. Наприклад, в Європейському Союзі згідно положень Маастрихтського договору, омбудсмена обирає шляхом таємного голосування парламент. В більшості європейських країн омбудсмена обирає шляхом таємного голосування парламент. У Скандинавії та Швеції, де виникло слово омбудсмен, і він був придуманий в 1700 ще році, в 772 році, обирається омбудсмен не з політиків, а з юристів та правозахисників, які ніколи не були депутатами, і так уже 300 років.

Я також хочу сказати і громадянам України, що 12 травня 2017 року Європейська мережа національних інститутів з прав людини, яка об'єднує 40 омбудсменів Європи, звернулася до Комітету з прав людини і до парламенту, і сказала про те, що зараз, на жаль, процес відбору і призначення омбудсмена вразливий до політизації і є непрозорим в Україні. І саме через таємне голосування ми маємо поновити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

ШКРУМ А.І. … а не вбивати, взагалі, інститут омбудсмена вбивати репутацію держави, вбивати довіру до цієї інституції, і вбивати будь-яку довіру від наших європейських партнерів до України.

Тому, будь ласка, повертаємо закон на доопрацювання знову, а краще його відхилити, і прийняти інший Закон про конституційну скаргу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. І заключний виступ Рябчин Олексій Михайлович.

11:09:11

РЯБЧИН О.М.

Передаю дальше. Я прошу передати слово моєму колезі Одарченко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

11:09:25

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, зміни до Конституції, які приймалися в цьому залі, передбачали основний пункт: забезпечити доступ громадян до Конституційного Суду з такою річчю, інструментом, як конституційна скарга.

Але, на жаль, мені дуже прикро, що законопроект, який має стати основою для захисту конституційного права громадян, використали, насправді, виключно заради вирішення питання про узурпацію влади в Конституційному Суді, зосередження впливу Президента на Конституційний Суд, для вирішення питань, які є сьогодні цікавими для влади. І в тому числі, питання продажу землі сільгосппризначення. Я переконаний, що після прийняття цього закону першим рішенням Конституційного Суду буде рішення, яке відмінить мораторій на продаж землі сільгосппризначення і визнає конституційним продаж землі сільгосппризначення. Це буде перше рішення, яке він прийме. І основна справжня мета цього закону – легітимізувати саме це рішення, тому що Президент бачить, що через парламент воно не пройде тому він створює відповідні інструменти.

Велика робота людей, які, дійсно, прагнули вдосконалити законопроект і виправити велику кількість недоліків змарнована, оскільки неможливо підтримувати законопроект, мета якого продаж землі. Я говорю про статтю 36 законопроекту, яка встановлює: "конституційні скарги розглядаються сенатами". Увага, шановні колеги! При цьому сенат є повноважним за умови присутності в ньому всього-на-всього 6 суддів Конституційного Суду, так само 6 суддів зможуть прийняти будь-яке рішення. Завдяки цій нормі Президент України зможе домогтися скасування положень Земельного кодексу України щодо мораторію на продаж землі без реальної підтримки більшості суддів, 6 суддів приймуть рішення замість 18-ти, при цьому переглянути рішення сенату буде неможливо в принципі, тобто, навіть якщо більшість Конституційного Суду будуть проти продажу землі, вони не зможуть скасувати рішення 6 членів сенату, які будуть повністю підконтрольні владі.

Крім того, знову не вирішене питання про порядок розгляду заяв про відвід, передбачено, що відвід розглядається в порядку визначеному регламентом, який як саме існування цього регламенту, суперечить Конституції.

Шановні друзі, тому не зважаючи на те, що комітет врахував значну частину поправок, які виправили частину технічних недоліків законопроекту, я змушений закликати своїх колег не підтримувати зазначений законопроект, голос "за" – це голос за продаж землі сільгоспгпризначення. Вибори повинні бути свідомими, будь-який депутат, який, виборці повинні бути свідомими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Будь-який депутат, який підтримує цей законопроект, підтримує те, щоб до кінця року земля України сільгосппризначення стала товаром.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Отже, час, відведений для виступів від народних депутатів, вичерпаний.

І зараз заключне слово голова комітету Князевич Руслан Петрович. Краще від трибуни, Руслан Петрович.

11:13:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я спробую резюмувати, принаймні, від імені комітету дискусію і, якщо буде в моїх силах, розставити певні акценти, які можливо допоможуть нам уникнути під час голосування певних заперечень з боку депутатів і з боку окремих фракцій, і груп.

З приводу, ще раз, тут було звинувачення Олени Сотник, що я ввів в оману і не сказав правду з приводу уповноваженого. Я ще раз наполягаю на тому, я, звичайно, ціную досвід скандинавських країн, ціную досвід інших європейських країн, але я так само ціную Конституцію України і рішення Конституційного Суду. Рішення Конституційного Суду чітко говорить, що Верховна Рада України може приймати будь-які рішення тільки в залі, де вона проводить пленарні засідання. Це рішення спричинило до того, що нам довелося в цій частині Регламенту вивести з-під дії цієї норми щодо обрання бюлетенями Голову Верховної Ради, я нагадую, що колись така норма існувала, заступників Голови Верховної Ради. Пригадуєте, там "веселі" кінець 90-х і 2000-й, коли у нас була спікеріада у зв'язку з таким голосуванням і в нас місяцями парламент не міг приступити до роботи, може просто хтось забув? З молодих депутатів, напевно, вони ще в школі вчилися, вони не знають цю історію, думаю, що досвідчені їм можуть розповісти.

А от що стосується того, як комітет, фактично конституційно-правовий, мав вчинити? Він не міг по-іншому вчинити ніж вимогу Конституції дотримуватися. Це питання сесійної зали, як вона політично буде вирішувати це питання? Але профільний комітет професійно був би нікчемний, якщо б він допустив можливість тлумачення чіткої норми Конституції і чіткого припису рішення Конституційного Суду.

Питання, як на мене, політичне і давайте не політизувати комітет, а політизувати, відповідно, сесійну залу, вона для того і створена. Наш комітет все ж таки правовий і, дякувати Богу, у нас немає політичних дискусій в межах комітету, у нас тільки правовою мовою є можливість вирішувати правові питання.

Наступне питання: з приводу… тут було заперечення від Радикальної партії щодо того, що комітет не повинен виконувати повноваження конкурсної комісії. Справа в тім, що ця норма існувала в первинній редакції, але тоді було заперечення, ви знаєте, і Головного юридичного управління, і багатьох інших експертів, що не може комітет не виконувати це повноваження заважаючи на те, що є чітка вимога Конституції, що всі без винятку питання, які розглядаються в парламенті мають отримати відповідну оцінку комітету.

Я розумію тривогу довкола того, що комітет може політизувати цю проблему, і комітет не сильно хотів би, так би мовити, отримати такі повноваження, бо розуміє, що за будь-яких умов такі звинувачення лунатимуть. Але ми в цьому законопроекті прийшли, мені здається, до розумного, спільного знаменника наступного чину, ми запропонували…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я продовжу, пане Руслан, зараз дам вам час.

Колеги, хочу повідомити, що через дві-три хвилини відбудеться голосування за законопроект, тому прошу запросити всіх в зал і секретаріат Верховної Ради прошу зробити повідомлення і голів фракцій, прошу повідомити депутатів, щоб вони прибули в зал і зайняли робочі місця.

Будь ласка, пане Руслан, ще дві хвилини.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ми дійшли згоди, з приводу того, що комітет не буде конкурсною комісією, а по суті, конкурсною комісією буде сесійна зала, комітет же має отримати виключно технічні повноваження. Зібрати ті документи, які до нього надійдуть і надіслати до сесійної зали для прийняття відповідних політичних рішень. Ніяких інших рішень щодо допуску чи не допуску, відповідних кандидатів-висуванців партійних із сесійної зали комітет не може приймати. Його повноваження виключно, так би мовити, як органу, який має здійснити технічну перевірку відповідності поданих кандидатур вимогам Конституції і Закону про Конституційний Суд. Про що йдеться? Ну, до приклад, якщо вік недостатній людини. Це означає, що ми маємо одразу зупинити своїм рішенням подальший рух цієї люди в конкурсі. Чи, наприклад, він не має відповідної фахової освіти, чи не має відповідного стажу роботи – це на поверхні речі, які ми можемо зробити.

Однак, зважаючи на те, що це вже будуть висуванці фракційні, я особисто не допускаю, що якась фракція не побачить тих речей в себе, безумовно, вона це побачить і на первинному рівні це вже буде відсіяно. Тому комітету не залишиться, взагалі, ніяких повноважень як зібрати все, що він отримав від фракцій і групі і просто автоматично передати на розсуд парламенту. Тут можна дискутувати довкола прізвищ голови комітету, членів комітету, але вони хотіли б безвідносно, і назви комітету і прізвища людей, які тут працюють, зараз будуть працювати на перспективу, унеможливити будь-який політичний вплив більшості комітету щодо висуванців фракцій, які, наприклад, не належать до більшості чи не належатимуть в майбутньому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Отже…

Будь ласка, дайте ще можливість одну хвилину, було багато питань, завершити.

11:19:06

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Оскільки до мене звертався Олег Валерійович Ляшко, то я відповідаю, Олег Валерійович, я якраз тільки що пояснив чому ми наполягаємо на тому, щоб все ж таки залишити комітет. Бо якщо ми усуваємо комітет ми даємо можливість на перспективу вважати процедуру, яку ми закладаємо таку, що суперечить Конституції, щоб не давати комусь зайві, так би мовити, аргументи. Я би просив залишити такий порядок як є, разом з тим, взагалі, спростити будь-яке проходження через комітет документів. Комітет має їх отримати і рекомендувати парламенту розглянути, а вже парламент шляхом рейтингового голосування розставить все на свої місця. Дуже дякую, прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, ми пройшли за повною процедурою розгляд проекту Закону про Конституційний Суд і зараз я прошу запросити всіх у зал і зайняти робочі місця.

Під час обговорення фактично всі найбільш гострі проблеми законопроекту були обговоренні, але їх можна буде доопрацювати між першим і другим читанням. Всі, які були поправки, всі, які були застереження, можна буде внести між першим і другим читанням до даного законопроекту. Тому я прошу усіх зайняти робочі місця, прошу голів фракцій запросити депутатів в зал і ми переходимо до прийняття рішення.

Отже, я сталю на голосування проект Закону про Конституційний Суд України (номер 6427-д) за основу. Прошу проголосувати. Прошу підтримати за основу 6427-д. Прошу голосувати, прошу підтримати.

11:21:21

За-231

Рішення прийнято.

Не треба скороченою до другого читання? (Шум в залі) Не треба скороченої? (Шум в залі) Добре.

Колеги, зараз ми переходимо до наступного пункту порядку денного – це включення в порядок денний сесії. Я прошу, колеги, в нас мобілізація висока, усім залишатися на місцях.

Отже, перший ставиться включення в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (номер 6489). Колеги, це пропозиція включення лишень в порядок денний сесії. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Прошу проголосувати включення в порядок денний сесії.

11:22:32

За-250

Рішення прийняте.

Наступний, колеги, пропонується включити в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" (№ 6600). Отже, прошу підтримати включення в порядок денний сесії проект Закону 6600. Прошу проголосувати. Прошу підтримати.

11:23:11

За-243

Рішення прийняте.

Колеги, я хотів спитатись, чи є в залі підтримка, щоб ми сьогодні його і розглянули. (Шум у залі) Давайте я поставлю.

Хто підтримує пропозицію, щоб ми сьогодні його і розглянули, проект Закону 6600, прошу проголосувати. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати. Прошу підтримати.

11:23:45

За-161

Рішення не прийняте.

Колеги, я ще раз… Якщо буде необхідність, я ще раз поставлю. Йдемо далі. Колеги, увага! Увага! Далі.

Наступний. Проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо 19 статті Регламенту (№ 6281).

Я нагадаю. Це про скасування перерви 12:00-12:30. І ми провели попереднє узгодження, що ми зможемо це зробити тільки в четвер. І це лишень включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати і прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Тільки включення. Прошу проголосувати.

Прошу підтримати.