ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 червня 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку! Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Колеги, можемо проводити реєстрацію? Прошу займати робочі місця. Прошу провести реєстрацію.

 

10:03:42

Зареєстровано 369 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні у нас день народження народного депутата Тараса Івановича Батенка. Тарасе Івановичу, вітаємо з днем народження. (Оплески)

Колеги, хочу вас проінформувати, що 12-17 червня я та народні депутати перебували у Вашингтоні з робочим візитом. Під час візиту відбулось підписання Меморандуму про співробітництво між парламентом України та Конгресом Сполучених Штатів Америки. Я хочу подякувати усім народним депутатам, а особливо членам групи дружби із Сполученими Штатами Америки, членам Комітету у закордонних справах за підготовку меморандуму. І я впевнений, що цей меморандум виведе на новий рівень співробітництво між українським парламентом і конгресом. Дуже важливо, що в меморандумі зазначається, що Україна є форпостом західної цивілізації у захисті Європи від Російської Федерації. Це цей меморандум, колеги, і я всіх вас вітаю з важливим кроком міжпарламентської співпраці між Україною і Сполученими Штатами Америки, колеги. (Оплески)

 Також хочу повідомити, що в президію надійшла заява на перерву від двох фракцій "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту". Але обидві фракції згодились, що замість перерви вони погоджуються на виступ від трибуни. Хто буде виступати? Юринець, так.

Будь ласка, до трибуни запрошується Оксана Юринець. Доброго дня, пані Оксана.

 

10:05:55

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні українці, але насамперед мої рідні львів'яни, не хотілося б, щоб з цієї високої трибуни волав голос пустелі, з найвищого органу України заяви, що сьогодні Львів фактично гине. З центральноєвропейського міста він перетворюється на смердюче сміттєзвалище, а ще гірше, в екологічно загрозливе місце. Бо, коли температура повітря перестає… пересікає позначки найвищої, це стає загрозою для здоров'я мешканців нашого міста.

Насамперед хотіла б звернутися до представників фракції "Самопоміч". Я вкотре повторюю, в єдності наша сила. І нам потрібно рятувати не Андрія Івановича, а мешканців і гостей Львова від сміття.

Пане Садовий, ви протягом трьох каденцій мали можливість вирішити цю сміттєву проблему. Але навіть трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі, коли минулого року загинули люди, не підштовхнула вас до цього. І це при тому, що прибирання сміття було однією з головних ваших передвиборчих обіцянок, не кажучи вже про те, що саме ваш безпосередній обов'язок як очільника міста і як 30 стаття Закону про місцеве самоврядування. Коли я в себе вдома господар і маю всі для цього можливості, прибираю і своє сміття сам. Мені як більшості свідомих людей вважаю, декілька цифр дуже голослівними.

За рік від часу трагедії на Грибовичах Львівська міська рада витратила 350 мільйонів на транспортування сміття, куди тільки можна, по всій Україні. Це при тому, що уряд виділив 14 майданчиків для цього саме в Львівській області. Проте львівська влада чомусь вибрала ними не скористатися.

Можна було б опилювати і до відсутності грошей. Але лише за останній місяць покладено на депозитні рахунки 150 мільйонів. І водночас непростий борг, нарощений за один рік, це 10 мільйонів про утилізацію. Ось це ви називаєте вирішенням проблеми. Піар на  сміттєвій темі ні до чого не призведе. Є епізоди в політиці, коли партійність і програми не важливі, а важливі відчуття гідності за себе, за своє місто.

Мені прикро, що зараз перша асоціація з моїм  рідним містом Львовом – це сміття, це неприємний запах, це безгосподарність, бездіяльність і безкарність. До того ж, якщо цю ситуацію не вирішувати зараз, то Львів швидко втратить свою привабливість для відвідувачів як України, так і закордону. А ці відвідувачі є далеко не останнім джерелом поповнення місцевого бюджету.

Мені боляче за львів'ян, за саму себе, за представника цього округу, за моїх дітей, друзів, колег, які опинилися заручниками цієї ситуації.

Як депутат, як жінка, як мама, зрештою як просто львів'янка, я по людські звертаюся до вас, до влади міста, з проханням припинити переслідування власні інтереси…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд.

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. ... і  повернути місту той європейський статус, який він здобував впродовж багатьох століть.

Андрій Іванович, негайно вирішуйте проблему зі сміттям або добровільно ідіть у відставку.  Так, ідіть у  відставку, бо ви не можете це зробити.

А Олегу Романовичу… Я хочу припинити акції у Києві і їхати у Миколаїв, там де його фракція не підтримує вивіз сміття до Миколаєва.

Дякую. Не втрачайте ніколи, ані часу, ані можливості, ані слова, які ви даєте своєму виборцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, згідно 25 статті  Регламенту, у вівторок ми маємо 30 хвилин для  виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп.

Я хочу нагадати усім,  що послідовність виступів визначається шляхом запису. І я прошу представників фракцій, груп, підготуватися до запису на виступи, і  я прошу всі фракції взяти участь у записі на виступ.

Готові? Отже, колеги, прошу провести запис на виступ від трибуни представників фракцій і груп. Будь ласка.

Від групи "Відродження" Писаренко Валерій Володимирович передає Віктору Бондару.  Будь ласка.

 

10:11:04

БОНДАР В.В.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги. Останні місяці багато розмов ідеться про чергові, так званні, надзвичайно важливі, популярні і успішні реформи, які нам пропонує влада. Мова іде про медичну реформу, яку вони передбачають зробити так, щоби з наступного дня після впровадження цієї реформи вся країна  пішла з гаманцями по лікарнях і за будь-яку послугу вимушені були платити кошти, яких сьогодні практично нема в родинах  України. Пенсійна реформа, яка насправді має мету єдину – це скорочення  дефіциту Пенсійного фонду і підвищення пенсійного віку, і підвищення пенсійного стажу, трудового стажу для того, щоб отримати пенсію. Це значить, що  практично більша частина населення  України не доживе до цієї пенсії. Земельна реформа,  яку вони пропонують запровадити, а по суті розпродати землю України, судова реформа  недороблена  і так далі. Скажіть, кому це подобається? Та нікому це не подобається і такий підхід не подобається.

В той же час  наша "Партія "Відродження"  десятки разів говорила, що на першому плані має бути економіка. Якщо буде зростати  економіка, виробництво, промисловість, то тоді будуть кошти, і тоді ми зможемо вирішувати ці питання не за рахунок  населення, не за  рахунок економії  коштів, не за рахунок соціальних скорочень, а за рахунок того, що ми будемо створювати робочі місця і давати людям достойну заробітну плату і достойні  пенсії. То чому ми мали підтримувати ці реформи? У нас не було жодного мотиву  підтримувати ці  реформи, і ми категорично виступили проти цих реформ, наша "Партія "Відродження" і група "Відродження" в парламенті.

В той же час  що ми отримали? Ми отримали ситуацію, коли останній місяць  фактично по всіх  депутатах наших партійцях  "Партії "Відродження", по всій території  України розпочався шалений тиск.  Зокрема на прикладі міста Харкова і Харківської області тиск почався на главу обласної ради Сергія Чернова, якому надходять погрози  як адміністрації, як від обласної влади, так і від кримінальних елементів, які сьогодні по суті почали зростатися з владою, надходять відео, надходять погрози. Ми звертаємося  до правоохоронних органів, а реакції практично немає, розслідувань немає. Іде тиск на депутатів всіх рівнів, іде тиск на депутатів Верховної Ради, яким дзвонять, погрожують і вимагають голосувань за ці псевдо реформи.

Тому ми вимушені заявити з цієї трибуни, якщо й далі буде продовжуватися ця тенденція, ми будемо з трибуни оголошувати прізвища всіх, хто здійснює тиск  на депутатів наших по всій території України і у Верховній Раді. Ми попереджаємо, що ми не дамо в обіду жодного депутата і візьмемо під контроль кожен випадок тиску, який сьогодні відбувається. Тому вимагаємо зупинити цей тиск і ми не будемо голосувати за такі псевдореформи. Це ситуація, яка повторюється і ми вже її бачили, нічим добрим вона не закінчиться. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Опанасенко Олександр передає слово для виступу Ірині Подоляк від "Самопомочі". Будь ласка.

 

10:14:25

ПОДОЛЯК І.І.

Шановні колеги, дорогі українці! Моя мама має 73 роки і живе в невеликому містечку неподалік від Львова. І кожного тижня, коли моя мама у справах приїздить до мене, вона везе у мене з хати торбину із сміттям в своє місто. І я питаю, мамо, для чого ти це робиш? І моя мама мені відповідає, тому що так виглядає, що вам ніхто не допоможе.

Я хочу звернутися до представників малих міст, містечок, сіл, які тут зараз є у Верховній Раді. У вас ніколи може не бути таких проблем, які зараз є у Львові, доки вам держава не закриє ваші діючі полігони. Ми вимагаємо від уряду, Президента, РНБО виділення резервного полігону на час побудови сміттєпереробного заводу невідкладно, а також ми вимагаємо виділення земельної ділянки, яка б відповідала державним будівельним нормам для нового полігону, а не ці, так звані, пропозиції, які не вартують навіть паперу, на якому вони написані.

Минулого тижня я говорила з головою Львівської обласної адміністрації і питала, як дають собі раду ті районні центри, які довозили своє сміття на закрите Грибовицьке сміттєзвалище? І голова ЛОДА відповів, нормально укладають угоди і в них приймають їхні сміття. Це ще один доказ, що є політична маніпуляція і політичний тиск не приймати тверді побутові відходи тільки зі Львова. Політика упокорення опонентів має два наслідки: протест і рабство.

Львів'яни, як і всі українці, рабами не будуть більше ніколи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина" Соболєв Сергій Владиславович. Будь ласка.

 

10:16:35

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Такого рівня політичного безумства, коли готові утопити в смітті цілі міста, включаючи пам'ятку ЮНЕСКО Львів, я не пам'ятаю за жоден рік представницької і законодавчої влади парламенту. Вам розказати, як вирішувались ці питання при Тимошенко, коли у Львові не було води і вода подавалась по графіку?  За рік була створена урядова комісія, і тепер Львів має воду постійно, тому що була пряма співпраця Прем'єра Тимошенко і мера того міста.

А чим зараз займається Прем'єр Гройсман і Президент Порошенко? Як можна назвати це блюзнірство, з яким тут виступили представники двох фракцій, хоча одна навіть посоромилась вийти до трибуни. Замість того, щоб негайно створити урядову і президентську комісію і реально оголосити Львів зоною стихійного лиха, замість того, щоб негайно виділити спеціальні полігони, а не виділяти ці полігони, а потім їхати до представників місцевої ради і заставляти їх припиняти ці угоди. Не відкривати кримінальні справи проти тих, хто вивозить реально сміття у Львові, а робити все можливе для того, щоб вирішити це питання.

Зараз у нас у декого голова кружиться від опитувань. Не тим ви займаєтесь! Я думаю, що час політичних репресій, який почався в Україні, це гарна споминка для тих, хто не зрозумів уроки Януковича. Хоча що їм розуміти? Вони тоді працювали в урядах Януковича, вони тоді співпрацювали з усією бандою Януковича, а сьогодні вони нам будуть розказувати, як треба працювати?

Я думаю, що політичні репресії, які почалися проти представників реальної опозиції в Україні, проти Тимошенко, проти інших, це є приклад того, як нинішня влада продовжує політику Януковича. Покажіть мені хоч одну справу проти тих, хто реально закликав "русскую весну" на сході і на півдні. Покажіть мені хоч одну справу проти реальних сепаратистів. Де зараз гуляє Юра Єнакієвський завдяки тому, що Генеральна прокуратура закрила всі справи проти нього, спеціально  закрила, вмисно закрила? Де зараз гуляє Колобов? Сьогодні в уряді сидить заступник  керівника служби Колобова . Ви вдумайтесь в це, на посаді міністра. А ви Колобова шукаєте по всьому світу?

Я думаю, ви нічому не навчились. Ті, хто служили Януковичу, перефарбувалися і сьогодні служать Порошенку. Ви дуже швидко  зрозумієте, що це  шлях на "Титанік". Де сьогодні  Янукович, там буде і  ваша команда так звана. Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Волі народу" Петьовка Василь передає слово Лабазюку.

 

10:19:44

ЛАБАЗЮК С.П.

Шановний пане Голово, дорогі колеги! У минулу неділю вся України вітала наших медиків з професійним святом. Країною покотилася хвиля заходів, де було сказано багато хороших слів. Але не слів  навіть правильних чекають наші  медики, вони чекають рішучих дій та змін на  краще.

Напередодні в  моєму рідному Волочиську районна центральна лікарня відкрила ще одне  оновлене пологове  відділення. Ці всі добрі справи відбуваються не завдяки  державному фінансуванню, а завдяки  меценатам, благодійникам, які  стоять не осторонь проблем свого рідного міста, а відбудовують місто, відбудовують  інфраструктуру для розвитку своєї держави. Державна політика  у сфері охорони здоров'я до недавнього часу  не витримувала жодної критики. Всі ми знаємо, до чого призвело відношення влади до медицини: розбиті лікарні, медики на колінах жебрачать, відсутність препаратів і сотні  тисяч людей  гинуть, не дочекавшись допомоги.

Депутатська група  "Воля народу" підтримує твердість, з якою  уряд і профільне міністерство  підходить сьогодні до  проведення медичної реформи. Це той віз, який потрібно було давно  зсунути з місця. Саме тому наша група дала свої голоси за основу запропонованих законопроектів. Хоча ці голоси  ми дали  авансом. Ми абсолютно не сприймаємо низький рівень підготовки документу до першого читання. У зв'язку із цим наша група розробила ряд змін і пропозицій та вважаємо прийняття критично необхідним для дієздатності всієї реформи загалом. Ми вимагаємо, щоб наші поправки та пропозиції були враховані. Ми бачимо оптимізм уряду, який на 2018 рік налаштований збільшити фінансування на 67 мільярдів. Хотілось би бачити відповідні розрахунки саме в цьому проекті.

Разом з тим, ми підтримуємо пропозицію профільного Комітету з питань  охорони здоров'я і вимагаємо від уряду терміново вирішити питання із так званою зрівнялівкою заробітних плат у галузі. Неприпустимо, коли 3200 отримують сьогодні… з розрахунку 3200 отримують хірург і санітарка. Несправедливо не лише в зарплатах лікарів, таку саму зрівнялівку в нас уже багато років відчуває ледве не кожен пенсіонер.

Саме тому ми вимагаємо провести осучаснення пенсій. Не може мінімальна зарплата складати дві з половиною мінімальних пенсії, як сьогодні. Днями Нацрада реформ підтримала  проект пенсійної реформи. На жаль, попри обіцянки  уряду, так законопроекті не був внесений та зареєстрований у Верховній Раді. Наполягаємо якнайшвидше внести пенсійну реформу до парламенту для того, аби ми могли ознайомитися з даною і підготуватися до розгляду, бо від проведення цих реформ напряму залежить майбутнє нашої держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Опозиційного блоку" Дунаєв передає сово бойкові.

 

10:23:03

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Поспілкувавшись на цьому тижні з виборцями Полтавської, Миколаївської та Луганської областей, можу вам заявити, у людей склалася чітке відчуття, що влада хоче їх або знищити, або виштовхати з країни. благо для цього вже немає ніяких перешкод.

Оцінюючи роботу парламенту і уряду, треба виходити із загальносвітових критеріїв, до яких відносяться: валовий продукт країни, макроекономічна стабільність, інвестиції в національну економіку, соціальний розвиток, інфляція. І в цьому відношенні всі ці показники свідчать про глибоку кризу економіки. При цьому ми так і не побачили ані звіту уряду, ані програми по виходу з кризи, ні економічних законів. Велика частина розглянутих законопроектів другорядні і ведуть до ще більшого протистояння в суспільстві. Прийняте парламентом рішення про курс НАТО не більше, ніж декларація, і є спробою відволікти  увагу громадян  від нагальних соціально-економічних проблем. Чого тільки варта відсутність вакцин від ботулізму і пов'язані з цим смерті. Ще кілька років тому про це ніхто не замислювався, але тільки з тієї простої причини, що всі вакцини, у тому числі і дитяче щеплення, були в наявності. Зараз відсутній елементарний захист населення від епідемій, ніхто вирішенням цих проблем не займається. Зате всі активно включились в обговорення медичної та пенсійної реформ, покликаних добити здорових і остаточно загнати  в убогість пенсіонерів. Вся концепція даних документів зводиться до двох простих постулатів: як виконати зобов'язання перед МВФ, і скільки українці за це заплатять. При цьому готується продаж головного активу  Української держави – його землі, що є абсолютно неприйнятним і антинародним рішенням.

І останнє. Ми категорично проти кулуарних спроб переглянути  Мінські угоди. Суспільство повинно знати про рішення, яке готується. Ми вимагаємо, щоб парламент  приймав безпосередньо участь в розробці рішень, що стосуються життя і безпеки українських громадян. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Від Радикальної партії Ігор Мосійчук передає слово  Олегу Валерійовичу Ляшку. Будь ласка.

 

10:25:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Минулого тижня наша команда працювала по всій Україні. У мене відбулися важливі зустрічі в трудових колективах з людьми на Житомирщині, Рівненщині, Волині і Львівщині. І скрізь на кожних зустрічах: чи це деревообробне підприємство, чи ферма, чи бронетанковий завод – скрізь люди піднімали ключові питання, як їм виживати, як їм годувати свою сім'ю. Це я до того, що уряд на наступний рік запланував підвищення мінімальної зарплати аж на 500 гривень. Сьогодні вона 3200, а у 18-му році планується 3700. Хай на 500 гривень підуть в аптеку куплять пачку памперсів, думаю, що не вистачить.

 Саме тому наша команда наполягає: єдина реальна можливість подолати бідність, вирватись із кризи, із цього болота законсервованого, гнилого, вонючого сировинного придатку – це створення робочих місць для українців, це радикальне підвищення зарплат і пенсій для людей. Що натомість пропонує влада? Так звані реформи: медична, пенсійна, земельні реформи. Прочитайте меморандум з Міжнародним валютним фондом, який був оприлюднений виключно після того, коли команда Радикальної партії взяла владу за жабра. Бо до цього вони в таємному режимі готували цей меморандум. Усі ці реформи прописані в меморандумі, це реформи не для українців, а для виконання меморандуму, щоби взяти черговий мільярдний кредит і залатати ним дірки в бюджеті.  Тому що якби ці так звані реформи робилися для українців, то в першу чергу спитали б у лікарів, як проводити медичну реформу; зібрали б профспілки, роботодавців і найманих працівників і спитали, як проводити пенсійну реформу, для того, щоб люди отримали велику пенсію, а не мали великий трудовий стаж і мінімальну пенсію. А якби хотіли реальної земельної реформи, то зібрали б фермерів і підтримали б наш законопроект про те, що господарем на українській землі повинен бути український фермер, а не транснаціональні корпорації-латифундії,  для яких не важно чи є тваринництво в селі, чи є робочі місця, чи є соціальна сфера,  для них ключове завдання – це заробіток, швидкий заробіток за рахунок виснаження української землі і знищення українського села.

Тому я хочу запевнити українців, наша команда, яка є в до нинішньої влади, ми залізним форпостом стоятимемо на сторожі інтересів українських громадян. Ми не дамо провести так звані реформи, в результаті яких Україна втратить землю, мільйони людей не матимуть пенсій і можливості отримувати медичне обслуговування.

Дорогі українці, ви можете стовідсотково покладатись на мене і на мою "залізну" команду!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Лубінець Дмитро передає слово Ірині Луценко. Будь ласка, пані Ірино.

 

10:29:24

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги! Сьогодні дуже дивна ситуація склалась в країні, коли тема сміття, яке один дуже відомий з історичного міста мер розвозить по всій Україні. Так от, ця тема сміття сьогодні показала момент істини. В чому полягає цей момент істини?

Шановні колеги! Коли ми починали свою каденцію, однією з перших реформ, яку ми започаткували, це була реформа децентралізації. Про що говорить ця реформа. Звичайнісінька форма, центральна влада виконує одні функції, всі повноваження і 80 відсотків коштів загальних зібраних в Україні ідуть на місцеві бюджети. А відтак і відповідальність під ці кошти також лягає на місцеві бюджети.

Що ми бачимо? На Львівщині громада на демократичних виборах обрала собі мера. 700 мільйонів гривень протягом 2016 року лежать на депозитах! Питається питання від громади, чому пан Садовий ці гроші не використовує для того, щоб робити сміттєспалювальні заводи, відновлювати інфраструктуру, закуповувати міський транспорт, ремонтувати дороги?!

Чому він заставляє свого заступника лягати і голодувати саме в той момент, коли Президент виїхав з країни? Це називається безвідповідальність! Це називається розписатись в своїй некомпетентності. Це означає, що людина не може виконувати свої обов'язки!

Тому на комітет профільний – Садового. Хай прозвітує, які видатки він зробив для громади, з залученням телебачення хай покаже, до кого звертався, скільки разів приїжджала комісія з Кабінету Міністрів, скільки разів вивозилося сміття по полігонах, які громади де знаходяться. Представники "Самопомочі" не проголосували за те, щоб сміття з міста Львова знаходилося в інших містах.

Повірте, шановні колеги, коштів у місті Львові достатньо для того, щоб привести це історичне місто з екологічної катастрофи у процвітаючий туристичний центр. Але 10 років своєї роботи Садовий робив лише одне – піарився, моралізаторствовав і нічого не зробив для громади. І маємо результат. Він каже, що це має робити Президент. Можна. Але якби Президент займався цими питанням, не була б створена армія, якби Президента займався вивезенням сміття, не був би безвіз, не було б асоціації з ЄС, не було б міжнародної коаліції, яка тримає санкції і стримує Росію. Якби Президент і центральна влада в мішках виносили сміття зі Львова, а не сам пан Садовий, не було б розпочато…  по боротьбі з корупцією, не було б розпочато реформи освіти, не була б започаткована реформа медицини, не було б децентралізації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Тому, шановні колеги, давайте кожен повинен нести відповідальність на своєму робочому місці, для того ми тут і збиралися. Ми дали повноваження, ви дали кошти, Президент свою роботу робить. Пане Садовий, будьте добрі, до роботи!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Народного фронту" Корчик Віталій передає слово керівнику фракції Максиму Бурбаку.

 

10:33:04

БУРБАК М.Ю.

Вітаю, шановні колеги. Минулого тижня Комітет з питань національної безпеки і оборони разом з пресою оглядали облаштовану інженерно-технічними спорудами ділянку кордону в Харківській області.

Прошу включити відео, будь ласка.

Так от, висновок єдиний – проект "Європейський вал" виконується і на високому технічному рівні.

Усім депутатам, хто не може чи не хоче поїхати і переконатися в цьому на власні очі, можете побачити це просто зараз і переконатися в цьому, і з м'якого крісла в сесійній залі. А особливо я звертаюсь до тих, хто розпускав численну брехню, закликав не будувати кордони. Дивіться, що вже зроблено і на якому рівні.

Таке облаштування держкордону лише початок. Всього треба так обладнати 3 тисячі кілометрів, середня вартість повного облаштування одного кілометру за проектом складає 2,7 мільйона гривень. Це, до слова, майже в 37 разів дешевше вартості стіни на кордоні США з Мексикою. Але будівництво кордону усі ці роки не фінансується в повноцінно.

Тому фракція "Народний фронт" звертається до уряду виділити на будівництво усі заплановані в державному бюджеті кошти. З 200 мільйонів гривень фактично цього року виділено лише 30 мільйонів гривень. Окрім того, ми вимагаємо в цьому році спрямувати на облаштування кордону ще 500 мільйонів гривень з коштів, які були конфісковані в оточенні Януковича і повернуті до держбюджету.

Необхідність інженерного облаштування українсько-російського кордону ні в кого не викликає сумніву, а цілеспрямована і тривала дискредитація лідерів "Народного фронту" та нашої політичної сили лише підтверджує, що зміцнення кордон це важливий проект у протидії агресивним планам Кремля.

І сьогодні слідом за Україною з аналогічним проектом "Інженерно-технічне облаштування кордону з Росією" розпочали наші сусіди з НАТО, Балтійські держави і Норвегія. Імперські амбіції Путіна повинні вмерти на кордоні з Україною.

"Народний фронт" вкотре наголошує на своїй позиції - запровадження візового режиму з Росією. Тепер, коли ми маємо безвізовий режим з Євросоюзом, введення віз не просто актуальне, воно вкрай необхідне і жодних перешкод для цього немає. Розмови, що Росія у відповідь запровадить візу для громадян України - це маніпуляція. Будь-який громадянин України зараз ризикує бути незаконно ув'язненим в Росії та закатований на території. Будь-який іноземець, який захоче поїхати з Росії мусить тепер отримати так звану виїзну візу. Тому не треба маніпуляцій ні ілюзій, вводимо візу з країною-агресором і крапка.

Наступне. 23 серпня ми відзначатимемо День Українського Прапора. І традиційно цей день буде багато урочистий і присвячений цього святу.

"Народний фронт" пропонує протягом цих двох останніх пленарних тижнів, які залишилися, прийняти Закон про Державний Прапор. Відповідний законопроект був внесений Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком ще в 15-му році. Парламент розглянув в першому читанні 2 лютого 16-го року,   і вже понад рік він пилиться у відповідному комітеті.

Тому, пане Голово, прошу вас протягом цих останніх двох тижнів винести цей законопроект на  розгляд залу, і давайте приймати його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

БУРБАК М.Ю. І наостанок. "Народний фронт" звертається до парламенту підтримати законопроект 5670-д про забезпечене функціонування української мови як державної. Серед авторів законопроекту майже 80 народних депутатів, зокрема і представники "Народного фронту". Ухвалення цього законопроекту вимагає також і суспільство, і громадські діячі. Українська мова, як і український прапор, є символом державності і фактором  національної  безпеки. Мова є не лише засобом спілкування, вона захищає на в політичний, інформаційний і культурний простір, і захищати сьогодні наші символи і наші кордони ми повинні разом з максимальними зусиллями.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям Слава!  Колеги, заключний виступ.

Я запрошую до слова заступника Голови Верховної Ради Оксану Сироїд, і через 3 хвилини ми переходимо до розгляду питань порядку денного.

Прошу запросити депутатів в зал.

 

10:37:08

СИРОЇД О.І.

Шановні колеги, я хочу звернутися до Президента, до Прем'єра,  до депутатів коаліції, до тих, хто сьогодні знецінює вчинок Олега Березюка.

Ви знецінюєте його тому що вам важко оцінити поступок гідності, оскільки вам бракує власної гідності. Ви знецінюєте від страху і від безпорадності, тому що ви знаєте, що ви брешете, але ви не можете зізнатися про це людям. Ви брешете з того моменту, коли ви сказали, що будете жити по-новому, а насправді, просто осідлали старі схеми. Ви брехали тоді, коли обіцяли скасувати і змінити Закон про вибори, який дозволив Януковичу сконцентрувати владу, тому що цей закон сьогодні служить вам. Ви брехали 25 років, коли обіцяли обмежити депутатську недоторканність. Це ви так гуляєтеся 25 років, тут, в цьому залі. Ви обіцяли розслідувати злочини Майдану, але ви боїтеся вийти на  самих себе.  Ви обіцяли сліпий траст, але народ прозрів, коли побачив ваші декларації. За реформами, які ви обіцяєте, ховаються просто перерозподіли потоків. Ви крадете з оборонного бюджету народу, який воює, і ваш корупційний "Укроборонпром"  відомий на цілий світ. Ви продали Конституцію, коли ви запропонували особливий статус  в обмін на додаткові повноваження для Президента. Сьогодні ви маєте  намір обговорювати деокупацію української території  з окупантом. Може це нова  мода в стратегії ведення війни? Але мені цікаво, за яку фабрику ви продасте державу цього разу.

Ви знаєте, Львів – це лише приклад опору цій брехні і вашому свавіллю, один маленький приклад. Я хочу сьогодні підтримати Олега Березюка,  і я приєднаюся до нього. Я буду поруч з ним, я буду голодувати для того, щоби спробувати захистити людей від вашого свавілля.  Це мій вчинок також, це мій вибір як людини.

А львів'янам  я раджу об'єднати свої зусилля і звернуться до Президента з вимогою звільнити очільника обласної адміністрації, який виконував і видавав злочинні накази, принижуючи гідність львів'ян.

А вибір свій стосовно Президента  і наступної коаліції і  наступного уряду ви зробите, українці, наступного разу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, переходимо до питань порядку денного.

Першим на розгляді у нас стоїть проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (номер 6232 і 6232-1).   Поскільки даний  проект  закону має  більше як 100 статей, ми не маємо права розглядати його за скороченою процедурою. І тому ми переходимо до його розгляду за повною процедурою.

І я нагадаю, що спочатку виступають співавтори, потім  комітет з питаннями від депутатів, а потім уже   буде обговорення від депутатів і фракцій.

Олексій Валерійович Філатов є? Є, так? Зараз підійде, так? Давайте почнемо з Альони Шкрум. Ні. Тоді будемо чекати, тоді будемо чекати. І я запрошую до доповіді… Увага! Щойно був в залі Філатов, зараз ми його знайдемо.

Я запрошую до доповіді заступника голови Адміністрації Президента України Філатова Олексія Валерійовича. Будь ласка, пане Олексій.

 

10:42:47

ФІЛАТОВ О.В.

Доброго дня, шановні народні депутати! Прошу вибачення за затримку.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, сьогодні вашого рішення чекає наступне важливе питання в рамках судової реформи, саме внесення змін до процесуального законодавства. Ми маємо три складові судової реформи: інституційну, процедурну і кадрову. За останні два роки Верховна Рада України суттєво просунулася з впорядкуванням інституційної складової: ухвалені зміни до Конституції України, Закон про судоустрій і статус суддів, Закон про Вищу раду правосуддя. Органи суддівського врядування, Вища кваліфікаційна комісія та Вища рада правосуддя розпочали роботу з кадрової складової. Зараз наша спільна задача впорядкувати судовий процес, встановивши нові стандарти та правила у судочинстві, які б відповідали кращим світовим практикам.

Цей законопроект розроблявся в рамках Ради з питань судової реформи впродовж двох років за участю провідних українських та міжнародних науковців в галузі судового процесу, практикуючих юристів, за участі також депутатів різних фракцій парламенту. Законопроект пройшов декілька раундів обговорення і отримав підтримку правничої спільноти.

Законопроект передбачає низку суттєвих новацій в судовому процесі. По-перше, це ефективний захист прав як преволююче завдання судочинства. Завданням судочинства має бути справедливе, не упереджене та своєчасне вирішення спорів з метою ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, що звертаються до суду.

Друге, це розширення способів судового захисту та засобів доказування. Мова йде про захист прав не тільки у спосіб, визначений законом або договором, а і у інший спосіб, який ефективно захищає правом.

Третє, це дієвий механізм забезпечення позову та доказів.

Четверте,  це максимальна змагальність сторін та пропорційність як засади судочинства. Суд має виконувати виключно роль арбітра і ніколи слідчого, коли мова йде про господарський та цивільний процес.

П'яте, це нові правила юрисдикції та підсудності. Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати в залежності від предмету, а не сторін спору.

Шосте,  це спрощення та прискорення розгляду нескладних та менш значних справ, стягнення незначних і безспірних сум в порядку наказного провадження, переважно в електронній формі.

Сьоме, це забезпечення ґрунтовної підготовки та розгляду складних справ. Мова йде про правила загального позовного провадження, який забезпечує ретельну підготовку справи як гарантію забезпечення її правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду по суті.

Восьме, це забезпечення своєчасності розгляду справи та правової визначеності.

Дев'яте, механізми запобігання зловживанню процесуальними правами.

Десяте,  ефективна компенсація судових витрат, гармонізація  правил цивільного та господарського судочинства  із одночасним збереженням специфіки  кожного з цих процесів.

Нарешті, не менш важливе, це впровадження  електронного суду, який забезпечує спрощення доступу до  правосуддя, максимального  застосування інформаційних технологій, можливості вчинення  всіх процесуальних  дій через засоби електронного зв'язку з  відповідними  механізмами ідентифікації та безпеки учасників процесу.

Крім цього, підтримка судом альтернативних способів вирішення спорів  міжнародного комерційного арбітражу та третейського суду. Ухвалення цього  законопроекту також дозволить Україні перейти до триланкової судової системи, чим виконати  багаторічні рекомендації Ради Європи спросити доступ громадян до суду. Мова йде про виключно  юридичні питання, які чекають  на вирішення вже  багато років. Тож сподіваюся, що  ви знайдете можливість  знайти в  цьому спільний  інтерес в  питанні побудови якісної системи  правосуддя, і цей інтерес стане вище  фракційних чи політичних інтересів.

Цей  законопроект дозволить побудувати судовий процес, який  відповідатиме  кращим європейським стандартам та практикам. Прошу прийняти це важливе відповідальне  рішення та підтримати сьогодні законопроекту 6232 в першому  читанні. Дякую вам за увагу.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

10:47:19

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу підготуватися до  запису для  запитань.  Прошу провести  запис для запитань доповідачу.

Запрошую до слова  народного депутата Сидоровича.

 

10:48:01

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановні колеги! Даний законопроект, який пропонується розглядати  сьогодні в сесійні залі, є одним з найважливіших законопроектів, які складають загальну частину всієї  судової реформи.

Разом з тим, дуже важливо, коли ми говоримо про зміст цих законопроектів, про які вже оголошувалося з трибуни, дуже важливо розуміти їхню форму. В даному випадку, коли ми обговорюємо ці законопроекти, які містять три процесуальних нових кодекси і велику кількість змін у інші дуже важливі закони, без яких функціонування всієї судової системи неможливе, коли воно є об'єднано в одному єдиному документі, забезпечити прийняття якісного фінального результату неможливо.

Тому фракція "Самопоміч" наполягає, щоби кожен кодекс приймався як окремий документ з тим, щоби потім можна було забезпечити реальне використання їх у судовій практиці, а не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд – завершуйте, 10 секунд.

 

СИДОРОВИЧ Р.М.  …щоби їх можна було за результатами прийняття реально застосовувати у судовій практиці, а не лише мати одним великим незрозумілим документом, з яким практики-юристи не зможуть захищати права наших громадян у судах. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу. Ви будете відповідь давати чи коментувати?

 

10:49:33

ФІЛАТОВ О.В.

Якщо це було питання, то я би хотів прокоментувати наступне. Це не випадково цей законопроект поданий в якості єдиного, який передбачає внесення змін до трьох кодексів. Є ціла низка питань, зміни, в яких неможливо внести, ухваливши один кодекс і одночасно не ухваливши  інший  кодекс. Наприклад, розподіл правил юрисдикції, якщо певні справи переходять, виходять з юрисдикції одного суду, наприклад, загального, вони входять до юрисдикції іншого суду – господарського чи адміністративного.

Другий приклад, це функціонування Верховного Суду. Ці правила можна запровадити лише одночасно. Третій приклад, функціонування електронного суду, який можна запровадити лише одночасно для всіх видів судового процесу. Четвертий приклад, це судовий контроль за виконанням судових рішень, за виконанням судових рівень, і це можна... ці приклади можна продовжувати. Саме тому невипадково була запропонована саме така форма розгляду цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, десять секунд. Пане Олексій, ви завершили, так? Дякую.

Наступне запитання, народний депутат Альона Шкрум.

 

10:50:49

ШКРУМ А.І.

Шкрум Алона, фракція "Батьківщина".

Пане представник Президента України або пане представник Адміністрації Президента! Ви на сьогодні, на жаль,  відзначились тим, що подали найдовший законопроект в історії України. Це найдовший законопроект в історії України   сьогодні на  794 сторінки. Ви навіть зараз говорите неправду, що він передбачає зміни до трьох кодексів, ви тільки що відповідали на питання, при цьому він передбачає три нових процесуальних кодекси, зміни до восьми інших кодексів України і зміни до  18 інших законів України. Такого  не робив навіть пан Портнов в цій Верховній Раді, і такого тут не було ніколи.

Скажіть мені, будь ласка,  чи вважаєте ви, що можна починати  реформу судової системи, судоустрою і  процесу процесуального в Україні  з порушення  закону? Наприклад, статті 4 Закону "Про судоустрій і статус суддів", де сказано, що зміни до цього закону подаються лише окремими законами України і не можуть об'єднуватися з іншими 18 законами, редакцією трьох кодексів нових та змінами до інших восьми кодексів. Також є правила процесуальні фактично в Верховній Раді, як подаються та як робиться нормотворчість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.10 секунд.

 

ШКРУМ А.І. Де теж все це має подаватися окремими кодексами і окремими змінами. І я прошу поважати закон України, парламент і, дійсно, розділити це, як мінімум, на  чотири, на п'ять різних законопроектів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу.

 

10:52:17

ФІЛАТОВ О.В.

Дякую за запитання.  Я хотів би зауважити, що, по-перше,  ретельний аналіз Регламенту Верховної Ради не дасть вам можливості послатися на  будь-яку норму Верховної Ради, яка була би порушена внесенням цього проекту. Дійсно, Регламент Верховної Ради передбачає щодо певних кодексів можливість вносити зміни    лише окремим законом. Щодо кодексів. Це Митний кодекс, це Бюджетний кодекс і це Податковий кодекс. І це є виключний перелік. Інших будь-яких обмежень щодо внесення змін до кодексів не передбачається.

Коли я казав про три кодекси, я мав на увазі, що вносяться зміни до  трьох основних кодексів шляхом викладення їх в новій редакції. Так, є інші пов'язані з цим зміни. Наприклад, зрозуміло, що Верховний Суд за тими самими правилами з певними відмінностями, які зумовлені специфікою процесу, має працювати і для розгляду  кримінальних справ, тому до кримінального, процесуального законодавства… до Кримінально-процесуального кодексу також вносяться зміни в частині  функціонування Верховного Суду.

Якщо мова йде про виконання судових рішень, також чи розгляду певних категорій справ, зрозуміло, що також можуть бути внесені зміни і до інших…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд.

 

ФІЛАТОВ О.В. Але те, що це комплексний і складний законопроект, не  означає, що такий законопроект не може бути прийнятий. Порушень Регламенту в цьому немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ми завершили відповіді на запитання. Я прошу доповідача зайняти… Ще одне питання. Ну, давайте.

Прошу, Сергій Соболєв. 

 

10:53:49

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина".

Визначення того, що відповідає, а що не відповідає порушенню Регламенту, робить відповідний комітет як пропозицію, а далі це фактично висновки Верховної Ради. Те, що очевидно, що не може розглядатися законопроект, який одночасно містить зміни до інших законів, це очевидно. Про це є відповідні висновки Конституційного Суду, про це є чіткий розділ Регламенту.

Чому ви не йдете на те, що пропонує науково-експертне управління, розділити ці законодавчі акти згідно зі сферою їх регулювання і тільки після цього розглядати їх по процедурі, яка передбачає процедуру першого читання? Всі інші варіанти – це є порушення Регламенту, закону України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу прокоментуйте.

 

10:54:52

ФІЛАТОВ О.В.

Дякую вам за запитання. Я, напевно, повторюся, але тим не менше скажу, що порушень Регламенту тут немає. Жодне положення Регламенту, і ніхто з виступаючих не послався на жодну статтю Регламенту, яка була порушена.

І, по-друге, як я вже пояснив, саме комплексний характер цього питання – внесення змін до процесуального законодавства – диктує необхідність одночасної зміни великої низки законодавчих актів, зокрема, декількох процесуальних кодексів. Це, ще раз: функціонування Верховного Суду за тими самими правилами, розподіл юрисдикції за тими самими правилами, функціонування електронного суду, контроль за виконанням судових рішень – як основні питання, які неможливо окремо вирішити одним чином в одному кодексі і чекати прийняття інших кодексів. Тоді вони дійсно на практиці не будуть працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми завершили цього разу запитання. Прошу доповідача зайняти своє місце.

І я запрошую до співдоповіді автора альтернативного законопроекту народного депутата Альону Шкрум, прошу.

 

10:56:12

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

Колеги, більшість українців вважає, що у нас в Україні взагалі немає парламентаризму. Довіра до парламенту надзвичайно низька. Парламент вважають цирком. Ви бачите те, що тут відбувається. Об парламент кожен Президент чомусь "витирає ноги", "переломлює парламент через коліно".

І, на жаль, цей законопроект зараз, який поданий Адміністрацією Президента України і Президентом України, він ще глибше поглиблює фактично цю проблему з парламентаризмом в Україні і ще більше ослаблює державні інституції.

Президент думає, що, "переломивши" парламент і змусивши його приймати в одному законопроекті величезну кількість різних норм, які не можуть бути в одному законопроекті, один раз, і домовляючись про такі голосування один раз, щоб не витрачати зайвий кошт, щоб не витрачати зайвий час, таким чином, він наче допомагає реформувати країну і лише ослаблює парламент, а не себе.

Але проблема в тому, що, ослабивши таким чином парламент, він ослаблює всі державні інституції, які у нас і так абсолютно розхитані. І це абсолютно неприпустима історія в країні під час війни. Цей законопроект є найдовшим законопроектом в історії України. Такого не робив і таке не снилось ні пану Януковичу, ні пану Портнову, колеги.

Висновок науково-юридичного управління, науково-експертного управління Верховної Ради однозначний: такого ніколи не було, це не може бути, кодекси мають подаватись окремо, зміни до законів щодо цих кодексів мають подаватись окремо, зміни до Закону про судоустрій та статус суддів, за статтею 4 самого Закону про судоустрій та статус суддів мають подаватись окремо. І процедури в цьому питанні дуже-дуже важливі.

Тут же пан Філатов та Адміністрація Президента України пропонує, я ще раз нагадаю, внести в новій редакції три процесуальні кодекси: це Господарський, Цивільний процесуальний та Кодекс адміністративного судочинства.

Одночасно в цьому самому законопроекті вони пропонують внести зміни до 8 інших кодексів України і до 18 інших законів України. При цьому, якщо говорити по суті цих змін, колеги, там багато правильних речей, але через те, що зміни такі величезні, вони намішали туди все, там, як говорить класик, змішалися і коні, і люди. Там є автоматичний арешт коштів на рахунках за борги для українських громадян, і українські громадяни мають це знати і чути. Там є виклик у суд відповідача через Інтернет, якщо неможливо встановити його місце перебування. Як це буде відбуватися в тих реаліях України, які зараз є, і з цією довірою до суддівської системи я не знаю. Там є чомусь зміни до міжнародного комерційного арбітражу і взагалі виключається Положення про арбітражних суд, тобто зміни, які абсолютно недоречні в цьому сенсі до процесуальних кодексів. Там прибирається так звана банківська таємниця, тому що є зміни до Закону "Про банки та банківську діяльність". І це лише маленька частина змін, яку ми там змогли побачити за той короткий час, поки цей законопроект був у парламенті.

Колеги, я в своєму альтернативному законопроекті всі ці ганебні речі, які я зараз перерахувала, викреслювала. Я вас запевняю, що там є ще дуже багато речей, які не стосуються змін до процесуальних кодексів, до процесу України, до судочинства, а лише показують якісь лобістські інтереси, корупційні інтереси Адміністрації Президента та її, на жаль, представників.

Науково-експертне управління, проаналізувавши окремо законопроект Президента та мій альтернативний законопроект, підтримало майже всі ті зміни, які я туди внесла: підтримало виключення автоматичного арешту коштів на рахунках за борги, підтримало виключення виклику в суд відповідача через Інтернет в Україні, підтримало виключення взагалі змін до Регламенту міжнародного комерційного арбітражу та арбітражного суду, підтримало інші речі. Крім того, зауваження Науково-експертного управління Верховної Ради говорять дуже чітко: не треба принижувати парламент, не треба принижувати всіх депутатів України, треба розділити ці речі на 4 різних законопроекти, приймати їх окремо, проводити кожний по повній процедурі, тому що кожен окремо має більше 100 статей і стосується величезної реформи судоустрою в Україні і процесуального судочинства. Кожен має мати конкретний період для введення в дію, коли ми зможемо прийняти зміни для інших законопроектів і для інших процесуальних кодексів, після чого вони мають бути ретельно вивчені для того, щоб їх можна взагалі було використовувати тими суддями, які це будуть робити. Така кількість змін, вона повністю унеможливлює так звану судову реформу, тому що жоден суддя і жоден юрист, навіть пан Філатов не зможе їх одразу вивчити і зрозуміти, як мають прийматися рішення в судах і як можна буде це все використовувати.

Колеги, ви знаєте, чому таке робиться? Я мушу пояснити чому це подається сьогодні у Верховну Раду саме в такому вигляді, саме як найдовший законопроект в історії України. Тому що у коаліції абсолютно відсутня довіра один до одного. Тому що шановні члени коаліції так званої не довіряють один одному на стільки, що вони, не довіряючи, якщо будуть проголосовані зміни до одного процесуального кодексу, то це відбудеться і щодо іншого. Тому що за кожне голосування доводиться платити або домовлятися з"Волею народу", з "Відродженням", з "Опозиційним блоком", з тими олігархами, які мають своїх депутатів тут у парламенті. І саме тому подається це в одному законопроекті на 794 сторінки. І саме тому розділити це неможливо, тому що недовіра страшна. Саме тому домовлятися приходиться з головою Рахункової палати за те як змінювати ЦВК, за омбудсмена і за всі інші питання, на жаль. Це все пов'язано і ми маємо розуміти цей причинно-наслідковий зв'язок.

Коли я пропонувала не один раз розділити ці законопроекти, мені якраз говорили, що треба протиснути все й одразу, інакше воно може не пройти і це буде коштувати дуже дорого. Але от, на жаль, таке протиснення цих речей за один раз воно коштує дуже дорого для України і воно коштує дуже дорого для кожного з нас і для кожного громадянина України.

Подібні законодавчі махінації, еквілібристика не снилися дійсно навіть Януковичу і навіть пану Портнову. І в цьому, на жаль, Адміністрація Президента їх дуже ганебно і дуже сумно перевершує.

Тому, колеги, я прошу не підтримувати законопроект внесений Президентом України. Я прошу змусити Адміністрацію Президента України вносити його за порядком передбаченим Регламентом України, передбаченим правилами цього залу, передбаченим взагалі здоровим глуздом, передбаченим Законом про судоустрій та статус суддів. І я прошу не принижувати парламент, не применшувати парламент, не руйнувати парламентаризм, який тут залишився.

Я також звертаюся до Голови Верховної Ради, я дякую йому за те, що ми розглядаємо цей законопроект за повною процедурою, і Слава Богу, але я б хотіла звернутися до нього з проханням дати доручення регламентному комітету розглянути ще раз процедуру внесення цього законопроекту, і  розглянути її відповідно до норм нормотворчості Верховної Ради, які  у нас є. І тоді вже тільки розглядати цей законопроект.

Жодна реформа парламентаризму і реформа парламенту, за яку тут б'ється, насправді, Голова Верховної Ради, вона неможлива, якщо об парламент витирає ноги Адміністрація Президента або будь-які інші юристи від Адміністрації Президента чи не від Адміністрації Президента. Якщо ви  вважаєте, що парламент не місто для дискусій, де мають бути окремі дискусії по кожному великому законопроекту, то вибачте, тоді ви  переплутали країну,  і  тоді вам треба іти кудись туди до пана Гризлова, який був колишнім спікером російської Думи і сказав цю відому фразу.

Я вважаю, що український парламент – це місце для дискусій, це місце для нормальної нормотворчості, це місце для поваги принаймні тих правил законодавчої техніки які у нас є. І тому я вимагаю дати доручення регламентному комітету перевірити процедуру внесення цього  законопроекту і лише після цього його розглядати, або відхиляти цей законопроект, повертати його  на доопрацювання, і розглядати його за нормальною  процедурою розділивши його на  чотири або на  п'ять інших законопроектів, розглядати тоді його по суті, розглядати його ретельно через Комітет Верховної Ради профільний, розглядати його з величезною кількістю поправок і вилучати з відти лобіські корупційні речі, які не стосуються реформи процесу в Україні.  Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:04:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Залишайтесь на трибуні, зараз будуть запитання.

Прошу провести запис на запитання до доповідача. Три хвилини дається на запитання.  Прошу провести запис.

Мустафа Найєм передає слово Голубу. Будь ласка.

 

11:05:02

ГОЛУБ В.В.

Дякую. Владислав Голуб 197 виборчий округ Черкащина.

Шановна Альона Іванівна, ну, ви абсолютно вірно зазначили ті порушення в юридичних нормах, зокрема і порушення Закону про Регламент  Верховної Ради. Ті норми, про які вже наголошувало науково-експертне управління, а також, безумовно, ті політичні мотиви, чому цей законопроект вноситься в тій формі, в якій він внісся. Але в мене  до вас запитання як до молодої людини, яка має вищу юридичну освіту західного вузу.

Скажіть мені, будь ласка, чи відомо, можливо, вам і практика інших країн, коли приймалися такі об'ємні документи. А також, можливо, чи порекомендували ви попередньому вашому доповідачу, враховуючи таку практику, яка вже вноситься до Верховної Ради, внести Закон про Закон  України де врегулювати абсолютно  всі правовідносини і забути  взагалі про нормотворчість як таку рису українського парламентаризму.

Щиро дякую за відповідь.

 

11:06:01

ШКРУМ А.І.

Дякую. Дякую за запитання, колеги, дійсно, ми вивчали приклади інших країн, які проводили процесуальну реформу, таких країн було багато і дуже багато наших сусідів проводили процесуальну реформу і навіть  Україна вже намагалася реформувати процес не один раз, ніколи не було такого, щоб всі кодекси були в одному законопроекті і приймалися одночасно, і вступали в дію приблизно одночасно. Насправді, це не треба вигадувати велосипед, тут все дуже однозначно прописано в регламенті  України, прописано в нормах нормотворчої техніки в  Україні. Треба вносити, розділяти цей законопроект на п'ять різних, вносити її п'ять, розглядати їх п'ять, і кожен з них буде вступати в дію як мінімум, наприклад,  з 1 січня наступного року або можливо навіть з 1 травня наступного року для того, щоб зрозуміти як це тлумачити і як це використовувати в дії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Івченко Вадим Одарченкові передає,  будь ласка.

 

11:06:52

ІВЧЕНКО В.Є.

Прошу передати слово колезі Одарченку.

 

11:06:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко,  фракція "Батьківщина".

Пані Альона, я особисто буду голосувати за ваш законопроект, він мені видається більш досконалим. Але у мене питання, яке стосується проекту 6232, хочу, щоб ви прокоментували. З моєї точки зору, він абсолютно недосконалий, і  в ньому не передбачено великої кількості можливих ситуацій, які виникнуть, перш ніж… застосування, якщо проголосують за провладний закон.

Прошу  відповісти на таке питання. Уявіть собі,  судова колегія касаційного цивільного суду винесла судове рішення, яке прямо суперечить рішенню з аналогічного спору, який  розглянув касаційний господарський суд, рішення вже винесено, оприлюднено і направлено сторонам. Яким чином Верховний суд в такій ситуації зможе усунути суперечності як це можна усунути спираюсь на той закон, який пропонує Президент, як це буде працювати. Будь ласка.           

 

11:08:00

ШКРУМ А.І.

Я дякую пану Одарченку за запитання.  Дійсно, якщо ви подивитесь висновки  науково-експертного управління і зауваження до законопроекту пана Президента, то вони складають 33 сторінки. Там багато і велика кількість є неузгодженостей і неточностей, і зайвих норм, які я, наприклад, у своєму альтернативному проекті вилучала. Це є зрозуміло, тому що законопроект величезний, законопроект має величезну кількість змін до різних кодексів і законів, і нові редакції в кодексі. Саме тому, я вважаю, що розглядати треба ці зміни окремо, розглядати кожен законопроект окремо на профільному комітеті, розглядати кожен окремо під час другого читання поправками, вичищати звідти речі, які є неузгоджені, вичищати звідти лобістські речі, які я теж тут перелічила, і робити механізм впровадження, і використання цих нормальним для будь-якого судді чи це буде новий суддя, обраний зараз за конкурсом, дай боже, чи це буде той суддя, який вже працював. Але ніхто не буде знати, як використовувати ці зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Німченко Василь Іванович.

 

11:09:02

НІМЧЕНКО В.І.

Я хочу запитати шановного доповідача по альтернативному закону. Я дуже вам вдячний за ту оцінку, яку ви надали, дійсним обставинам підготовки цього законопроекту. Я хотів би вас запитати, чи не вбачаєте ви зговір, сумісну дію з прийняттям закону про електронні декларації з введенням спрощеного електронного судочинства, яке дає можливість, так сказать, безакцептно стягувати ті вклади, забирати у громадян України? Це перше. Чи не вбачаєте ви в цьому взагалі антиконституційні дії всупереч інтересам держави, я маю в виду дії авторів законопроектів, які йдуть з Банкової? Це перше.

І друге. Скажіть, будь ласка, як ви вбачаєте, що на сьогоднішній день винесені законопроекти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

11:10:18

НІМЧЕНКО В.І.

Чи не вбачаєте ви в тому, що вони в основі своїй антиконституційній всі ті процесуальні норми регулювання, які вносять тим більше прецедентний спосіб розгляду справ і форму прецедентну і на сьогоднішній день в такому вигляді. Спасибі.

 

11:10:48

ШКРУМ А.І.

Дякую за запитання. Ви знаєте, я вбачаю оцю так звану оригінальну практику, яка народилася вперше в Адміністрації Президента, пана Порошенка зараз, подачі законопроекту на 794 сторінках і протискання його через парламент, я вбачаю її такою, яка руйнує і парламентаризм, і державу, і Президента особисто. І має вона дуже просту, фактично, підставу – це страх перед тим, що не буде прийнято ніщо і небажання домовлятися за декілька голосувань одночасно.

А щодо вашого запитання по електронному суду, наскільки я його зрозуміла, то якраз науково-експертне управління робить дуже велику кількість зауважень саме по електронному так званому суду  і в тому числі по виклику через Інтернет, наприклад, і запровадженню механізму взагалі виклику відповідача через Інтернет.

Електронний суд він фактично має полягати в налагодженні процесу обміну інформацією між різними сторонами судового засідання і полегшувати для них життя і для них, фактично, ситуацію в Україні з судочинством, а не бути підставою для потенційного зловживання, корупції та взагалі нівелюванням конституційними прав громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Час для запитань вичерпаний. Дякую, Олена Іванівна.

І до співдоповіді я запрошую голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича, будь ласка.

 

11:12:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги! Оскільки часу обмаль, а мені як голові комітету в межах п'яти хвилин доведеться проговорити довкола двох законопроектів я почну з основного. Знаєте, я слухаю дискусію і таке враження, що у нас штатна ситуація, до того часу поки парламент прийме зміни в Конституцію і до того часу поки розпочнеться конкурс Верховного Суду начебто величезний лах і ми нікуди не поспішаємо тільки прогнозуємо, якою може бути конструкція судової влади на перспективу?

Шановні колеги, ми рік тому прийняли відповідні зміни, і майже рік тому вони набули чинності, і ми вже майже півроку в сесійній залі не можемо спромогтися на виконання наших з вами рішень розглянути чи не найважливішу частину судової реформи в частині процесуального законодавства. Ви знаєте, мені просто дивно слухати, що ми знову починаємо дискусію щодо форми, подачі наскільки вона відповідає Регламенту, наскільки не  відповідає.

Друзі, я хочу сказати,  особливо, Альона Іванівна, вам, під час подачі вами альтернативного  законопроекту дискусія мала б припинитися, тому що  своїм законопроектом, який по  формі ідентичний до того, який подав Президент, ви фактично  легітимізували подачу його  законопроекту і свого, підтвердивши, що вони відповідають  Регламенту Верховної Ради. А після того як 250 голосами парламент включив ці законопроект до порядку денного  цієї сесії ця дискусія взагалі мала  б зупинитися. Ми зараз на  іншому етапі, на етапі першого читання, коли нам  треба приймати надзвичайно доленосні і  швидкі рішення, бо, друзі, на завершальній фазі фактично перебуває конкурс до нового Верховного Суду, який не може  запрацювати до того часу, поки не  буде в новій редакції прийняте  нове процесуальне законодавство. 

Всі розмови про те, що давайте  ми один кодекс швидше приймемо, інший  пізніше, а потім подивимося по  ситуації, може  їх якось змішувати або поміняти  місцями, це розмови для  людей, які трішечки не розуміються в предметі. Не може якийсь  з касаційних судів розпочати роботу   раніше, якийсь пізніше. А є один конституційний орган – Верховний Суд, який відповідно до Конституції має розпочати свою  роботу з пленарного засідання всіх суддів  всіх касаційних судів, які одразу на другий день мають повноцінно здійснювати в тому числі процесуальні  дії відповідно до нових  процесуальних кодексів.  Це по формі.

Тепер по суті. Справді, проблема є. І проблема вона  радше, скажімо так, дискусійна, ніж така фатальна, через яку не можна  переступити. Я думаю, що зараз настав  час, коли цю проблеми ми від  імені комітету пропонуємо вирішити і вирішити в той  спосіб, який є  можливим… єдино можливим на  цьому етапі.

Рішенням комітету  і робочою групою, яка впродовж кількох місяців працювала на процесуальними кодексами, ми пропонуємо в разі, якщо законопроект під реєстраційним  номером 6232 буде  прийнятий, а саме його пропонує  підтримати за основу комітет,  зважаючи на те, що по суті інший законопроект є його копією з певними новелами, а цей законопроект є фундаментальний, більш ширший, і той, який започатковує, справді, нові якісні інститути в процесуальному законодавстві. Тут можна скільки завгодно дискутувати довкола наказного провадження, електронного суду, але це новели, з якими нас змушує жити життя. Повірте, ми не можемо стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в світі і в Європі, коли електронний суд – це основна форма судочинства, а ми тільки думаємо, можемо ми досягти того рівня, коли запроваджувати чи ні. Ми повинні це були робити ще позавчорашнього дня.

Але за будь-яких умов ми  вважаємо за доцільне і зараз уповноважений від імені комітету запропонувати ту модель, яка має бути від імені комітету, скажімо, покладена в основу роботи над цими... над цим процесуальним законодавством до другого питання. А саме, комітет Верховної Ради пропонує у Постанові про прийняття за основу відповідного Закону України про внесення  змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільно-процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, інших законодавчих актів (за номером 6032) доручити  Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, увага, виокремити у структурі законопроекту окремими розділами проект Господарського  процесуального кодексу, проект Цивільного процесуального кодексу, проект Кодексу адміністративного судочинства, проект Закону про внесення  змін до деяких законодавчих актів в зв'язку з прийняттям Господарського процесуального, Цивільно-процесуального кодексу України і Кодексу адміністративного судочинства та проекту Закону про внесення  змін до Закону України про судоустрій і статус суддів та, увага, доповнити зазначені розділами відповідними окремими прикінцевими та перехідними положеннями. Це дасть можливість в разі прийняття...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще хвилину.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …дасть можливість прийняття в такому вигляді в другому читанні законопроектів, фактично прийняти п'ять окремих законодавчих актів.

І наостанок. Є низка речей, які є дискутивними з точки зору доцільності підняття ставок судового збору, з точки зору, скажімо, запровадження інституту автоматичного арешту коштів, хоча я звертаю увагу, що передбачається запровадження такого інституту тільки з 2019 року, але, на жаль, не всі читають законопроект, бо він дуже великий фоліант, який, напевно, важко прочитати одразу. Але я думаю, що над цими питаннями  ми обов'язково попрацюємо до другого читання і найдем прийнятну форму, яка дасть можливість проголосувати нарешті ці закони в цілому і дати шлях до повноцінного здійснення правосуддя Верховним Судом та новими апеляційними і місцевими судами.

Дуже дякую.  Прошу підтримати за основу з урахуванням  пропозицій, висловлених головою  комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Руслан,  залишайтесь на трибуні. Три хвилини – запитання до співдоповідача. Я прошу провести запис.

Павло Кишкар передає слово Пташник.

 

11:18:45

ПТАШНИК В.Ю.

Шановний Руслане Петровичу, маю до вас два запитання.

Перше запитання і побажання, щоби все ж таки на рівні вашого комітету ви прослідкували, щоби у нас не сталося такої ситуації, коли одні і ті самі спори будуть належати до  юрисдикції різного судочинства. Ви знаєте, що даними процесуальними змінами визначається юрисдикція повністю заново, новий підхід. І, власне, нам потрібно зробити так, щоби не було тієї ситуації, коли Господарсько-процесуальний кодекс, скажімо, буде прийнятий, а Цивільно-процесуальний кодекс залишиться старим.

І друге питання моє стосується, власне, тієї практики, коли при підготовці до другого  читання, на жаль, в законопроектах  з'являються норми, які повністю не стосуються, власне, цього  законопроекту, який ми  обговорюємо. Ви знаєте, так було з законопроектом про Конституційний Суд. Туди… з'явилася там норма змін до Закону про нотаріат, про  адвокатуру, про  Уповноваженого з прав людини.  Моє до вас звернення як народного депутата все-таки унеможливити таку практику…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ПТАШНИК В.Ю. І щоби ми при доопрацюванні і роботи над даним  процесуальним законодавством на рівні поправок народних депутатів на базі вашого комітету не ухвалили рішення і не підтримували ті норми, які не стосуються взагалі, власне, даного процесуального законодавства. Дякую.

 

11:20:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я коротенько по першому питанню. Якраз та пропозиція, яка висловлена від імені комітету, мені здається, дає можливість зреалізувати вашу ідею, щоб не трапилось так, що один касаційний суд розпочне свою роботу, бо матиме для цього всі процесуальні підстави, а інший – не зможе, і тоді ми побачимо серйозну спробу зайти на іншу територію, тому що створиться процесуальний вакуум, який якимось чином треба буде заповнювати. От якраз для того, щоби цього не допустити, ми пропонуємо цей вихід.

І друге. З приводу так званих інших, таких, які не відносяться до цього законодавства речей, я мушу вам сказати, що таких майже немає, я би сказав. Я б сказав, що їх немає, але можна дискутувати, тому що в основному це речі, які суміжні з процесуальними законами. Якщо ви маєте, наприклад, Міжнародний комерційний арбітраж на увазі, бо саме довкола цього зараз починається дискусія, то я тут вас підтримую. І є попередня дискусія довкола цього на комітеті під час розгляду цього питання в другому читанні за участі представників Міжнародного комерційного арбітражу України. Ми зможемо найти прийнятну формулу, яка, мені здається, буде підтримана залом. Я розумію цю проблему, я про неї…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І останнє запитання – Олександр Долженков.  

 

11:21:32

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую. Шановний Руслане Петровичу, от ви сказали, що ці законопроекти не є такими потенційно конфліктними, і немає причин, у відповідності до яких немає причин їх неприйняття, всі дискусійні питання можна подолати. У мене особисте питання до вас як до голови комітету: чи відчуваєте ви, що комітет буде підтримувати пропозиції щодо зниження ставок судового збору, по-перше, адже вони підвищені, і відповідно це не сприяє доступності правосуддя до звичайних громадян.

І, по-друге, до доступності щодо розгляду судових спорів в порядку касаційного провадження. Адже чинна редакції і запропоновані законопроекти принципово не змінюють ситуацію, у відповідності до якої суд касаційної інстанції при розгляді тієї чи іншої касаційної скарги, яка була подана з затриманням визначених процесуальним законодавством строків щодо її відповідності норм процесуального законодавства, але через підставу її необґрунтованості просто не буде  розглядати зазначену касаційну скаргу, тим самим порушуючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершити…

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую.

Тим самим порушуючи один з основних принципів судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, щодо обов'язковості перегляду судових рішень в порядку апеляційного та касаційного провадження. Але, через зміни в Конституції зазначено, що в касаційному порядку лише у випадках, передбачених законом. У мене дуже велике занепокоєння щодо обмеженості зазначених випадків. Дякую.

 

11:23:18

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Що стосується, я почну з другого, то це запитання виключно професійне. Я думаю, що цю дискусію можна перенести на площадку комітету і тут обговорити в професійному колі довкола тих речей, які ви висловили як занепокоєння.

Щодо першого питання, я про нього вже говорив з самого початку. Справді, ціла низка фракцій висловлює позицію довкола того, що не доцільно піднімати ставки судового збору. Ну, тут питання дискусійне. Я думаю, що ми можемо його розв'язати. Щодо недоцільності підняття. Не зниження тих, що існують, а щодо недоцільності підняття.

Але тут Олексій Валерійович проговорив ідею. Справа в тому, що ми, запроваджуючи інститут наказного провадження, фактично запропонували альтернативу нашим позивачам. Вони можуть визначитись, чи вони готові йти за загальною процедурою, де відповідну кількість коштів треба сплатити в якості судового збору, чи вони хочуть, наприклад, іншу спрощену нову процедуру у вигляді наказного провадження, яка в рази буде дешевше. І забезпечимо таки можливість доступу до правосуддя.

Це питання на рівні комітету. Ми точно, я думаю, проговоримо і найдемо ту базу для компромісу, яка буде достатня для прийняття законів в цілому. Я бачу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Петрович. Час для запитань є вичерпаний. Ні, не три питання, а три хвилини, Іване. Час вичерпаний. Але зараз, я нагадаю, будуть виступи від фракцій, будуть виступи від депутатів. Зараз всі бажаючі зможуть виступити. Іване, ну, друзі, колеги, згідно Регламенту надається 3 хвилин. Відповідь і питання можуть бути по хвилині і по дві. І тому це визначається від того, які довгі питання, які довгі відповіді. Зараз усі будуть мати змогу виступити.

І я прошу провести запис на виступи від фракцій. Будь ласка.

Від "Блоку Петра Порошенка" Кишкар Павло Миколайович. Передає слово Алєксєєву. Алєксєєву, будь ласка. Алєксєєв, включіть мікрофон.

 

11:26:02

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Шановні колеги, ми майже рік назад прийняли зміни до Конституції в частині змін до правосуддя. Відповідно до цих змін зараз триває і вже закінчується конкурс на посади суддів Верховного Суду. Вперше за всю історію України проводиться конкурс, публічний конкурс, відкритий конкурс на заміщення посад суддів Верховного Суду. Він закінчується вже за два тижні. Але Верховний Суд, новий сформований Верховний Суд запрацювати не зможе. Складеться така ситуація, що будуть призначені судді, 120 нових суддів Верховного Суду, серед яких науковці, адвокати, кращі з кращих, які пройшли публічний конкурс, але в них не буде повноважень, якщо ми не приймемо сьогодні в першому читанні і на наступному пленарному тижні, який залишився до парламентських канікул, у другому читанні процесуальні кодекси в новій редакції. Просто у Верховного Суду не буде повноважень, щоб запрацювати, щоб запрацював Верховний Суд, щоб запрацювала нова система правосуддя. Тобто якщо ми сьогодні не підтримуємо цей законопроект, до осені Верховний Суд  не запрацює.

Прохання сьогодні підтримати у першому читанні, між першим і другим читанням комітет доопрацює ці процесуальні кодекси, і на наступному пленарному тижні, я сподіваюсь, в другому читанні ці процесуальні кодекси будуть проголосовані. І вже в такому випадку, вже за місяць, новітній Верховний Суд зможе запрацювати і це буде реальна реформа в судовій системі України. Прошу підтримати.

Фракція "Блоку Петра Порошенка" буде голосувати за зміни до процесуальних кодексів. Прошу підтримати цей законопроект і вас закликаю. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Павло Петрович.

 

11:28:03

КОСТЕНКО П.П.

Прошу передати слово Руслану Сидоровичу.

 

11:28:10

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановні колеги, коли ми зараз дискутуємо про усі процесуальні кодекси, ми повинні розуміти, що зараз найважливішим є питання не тільки змісту, хоча, безумовно, що це важливо, ми багато про це вже в цій залі сьогодні говорили, але це є питання форми. Форми, в якому вигляді чи ми отримуємо окремі процесуальні кодекси, чи ми отримуємо один величезний і незрозумілий документ.

Що стосується змісту. Безумовно, що є багато запитань до запропонованих кодексів, це є і модель Верховного Суду, яка була суттєво змінена порівняно з тим Законом про судоустрій, який був уже прийнятий парламентом, це і питання, в принципі, засада судочинства, оскільки ми в змінах до Конституції ввели принцип верховенства права, відійшли від принципу законності, який занадто вузько дозволяє судам вирішувати спори, а ввели верховенство права, яке є визначальним для захисту прав і інтересів громадян. А тут він чомусь знову з'являється у процесуальних кодексах. Є інші питання, які викликають дискусії і які потребують дуже серйозно обговорення. Але усі ці речі, вони не матимуть абсолютно жодного змісту, тому що вони не зможуть бути зреалізовані в тому випадку, якщо законопроекти не будуть розділені і не будуть проголосовані як окремі кодекси, як окремі закони.

Тому в даному випадку питання є визначальним, яким чином цей законопроект був поданий? Чому стільки часу пішло для того, щоб це питання обговорити і в кінцевому результаті не отримано було тих рішень, про які наголошувало і Головне юридичне управління? І в такий спосіб ми, дискутуючи про дані законопроекти, не можемо бути переконані, що в кінцевому результаті ми отримуємо саме ті процесуальні кодекси, які дозволятимуть захищати  права українських громадян у судах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від партії "Відродження" Писаренко Валерій.

Будь ласка.

 

11:30:28

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, шановний пане Голово. Хочу вам сказати, що, на жаль, дуже шкода, що ми зараз підійшли до ухвалення цього важливого законопроекту в такий спосіб і в такий час. 

Хочу вам нагади, що рік тому ми з вами ухвалили зміни до Конституції, які, дійсно, мають багато достатньо революційних і позитивних норм, які сьогодні імплементовані в вищий Закон України. Ці норми  розроблялися багато років за участі з фахівцями Венеційської комісії, фахівцями USAID, багато спеціалістів працювали, два скликання парламенту працювали. І ось рік тому ми з вами ухвалили, і майже рік ми з вами не отримали змін  до Процесуальних кодексів, і лише сьогодні нам говорять про те: "У нас немає часу, нам  потрібно запустити судову систему до роботи".

Я, вибачаюся, що рік робили? Де були процесуальні кодекси, що неможна було рік їх внести до парламенту?

Друге. Дійсно, я хочу підтримати всіх колег, які говорили про процесуальні проблеми внесення. Кодекси внесені з порушенням законів. Ми говорили про те, що такий документ потрібно відізвати, внести заново,  зробити нормальні процедурні моменти. Нас не почули. Добре. Закладайте бомбу під  свої законопроекти. Ви  отримаєте потім велику проблему.

Я впевнений, що ви отримаєте підтримку в першому  читанні, після цього буде витрачено місяці на те, щоб його доопрацювати. Навіть те, що сьогодні науково-експертне управління знайшло для вас вихід, це також подарунок, який теж може залишити велику проблему. Адже сьогодні ви робите ноу-хау, так попрацювавши над законопроектом.

Хочу ще зазначити. Фахової дискусії немає. Те, що сьогодні йде дискусія в парламенті, напевно, це завдяки дипломатичності керівника парламентського Комітету з питань правової політики. Адже до цього на всіх зібраннях фракції не хотіли навіть розмовляти про те, щоб цей законопроект розглядався  в парламенті.

Що ми сьогодні пропонуємо? Ми пропонуємо нарешті підійти з фахової точки  зору до всіх законопроектів, що стосуються судової реформи: і до Процесуального кодексу, і до Закону про  Конституційний Суд. Якщо ми не повернемось до фахової дискусії, ви побачите, що у нас буде велика проблема, як ви її зараз маєте з питанням формування Верховного Суду  України, який також вже формується з проблемою процесуального характеру.

Я хочу  сказати, що…  Можна 10 секунд ще?  Я хочу сказати, що наша…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд і надалі будемо надавати лишень 10 секунд.  Будь ласка, Валерій, 10 секунд.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Я хочу сказати, що наша депутатська група  підтримує те,  щоб у нас була   нормальна незалежна судова система.Іі ми будемо підтримувати всі фахові дискусії і голосування….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Я вже давав 10. Добре, 10 секунд, завершіть.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Ми сьогодні дамо можливість комітету попрацювати над цим законопроектом до другого читання. Але, якщо ви нас не почуєте, він не буде ухвалений. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я ще раз наголошую, я буду додавати лишень  10 секунд, тому намагайтесь виступ формулювати таким чином, щоб  ввійти ввійти в час, передбачений Регламентом.

Зараз до слова запрошую Вознюка Юрія. Передає слово Леоніду Ємцю.  Будь ласка, пане Леонід, від  "Народного фронту".   

 

11:34:35

ЄМЕЦЬ Л.О.

Леонід Ємець,  "Народний фронт", місто Київ.

Шановні колеги, запам’ятайте цей момент. Сьогодні ми стоїмо на роздоріжжі: одна дорога веде до чесного і справедливого суду, а інша дорога одразу повертає і веде назад в болото корупції, в болото  примусових рішень, в болото несправедливості. Сьогодні надзвичайно важливий ключовий момент, я зацитую, чому. Закон про судоустрій і статус суддів прямо говорить, що до моменту, поки не будуть прийняті зміни до Процесуального законодавства, залишається працювати старий Верховний Суд, залишаються працювати старі вищі спеціалізовані суди. Це означає, що саме прийняття цих змін до процесуального законодавства є  тим моментом, який є необхідний і обов'язковий, і це вже визначено діючим законодавством для того, щоб конкурс до Верховного Суду, після того як він завершиться, мав свій результат формування нового Верховного Суду, а вищі спеціалізовані суди були ліквідовані. Не прийнявши цей закон, ми ставимо хрест на всій судовій реформі, ми ставимо хрест на змінах до Конституції в частині проведення конкурсу до нового Верховного Суду, в частині ліквідації чотирьохрівневої системи судів, ліквідації вищих спеціалізованих судів. Сьогодні це є ключовий момент і сьогодні кожен народний депутат має визначитися, він за те, щоб країна мала чесні і справедливі суди чи він за те, щоб залишити стару корумповану систему, сформовані ще за часів режиму Януковича.

Дозвольте декілька технологічних моментів. Звучало про те, що недосконало, з процесуальної точки зору, є внесення змін до чотирьох процесуальних кодексів одним законом. Дійсно, є невеличкі питання з цього приводу, але погляньте на іншу сторону. Уявимо ситуацію, де ми маємо прийняти чотири різних законопроекти і не факт, що всі вони будуть прийняті одномоментно. Що ми матимемо тоді в результаті? Ми матимемо два кодекси, які почали працювати, а два, які не почали. Це означатиме, що частина Верховного Суду, дві палати, наприклад, отримали можливість працювати, а дві ні. І це ми говоримо виключно популярною мовою, мовою юридичною, це поставить легітимність без нового Верховного Суду, легітимність його створення, заснування початку роботи і однозначно його рішень поставить під величезний сумнів. Тому, на жаль, іншого варіанту, як приймати ці законопроекти, зміни до кодексів одним законом, на жаль, не існує, бо це надзвичайно високі ризики.

Тому комітет і юридичне управління запропонувало процедуру, яка дозволить чітко  встановити, в які зміни, до яких кодексів ми вносимо, яким розділом, і ми таким чином до другого читання абсолютно свідомо і абсолютно в рамках законодавства сформуємо чіткі зміни до процесуальних кодексів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд, будь ласка.

 

ЄМЕЦЬ Л.О. Які дозволять запустити новий Верховний Суд, ліквідувати вищі спеціалізовані суди і запустити реформу до апеляційних судів. Це те, чого вимагає український народ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Опозиційного блоку" Німченко Василь Іванович, будь ласка.

   

11:38:01

НІМЧЕНКО В.І.

Спасибо. Уважаемые коллеги! Представляю "Оппозиционный блок", Нимченко Василий Иванович.

Я скажу, что, действительно, у нас есть необходимость в изменении процессуального законодательства во всех отраслях права, включая и гражданское, и административное.

Вместе с тем  я хочу акцентировать внимание на следующем, что наш парламент в направлении судебной реформы особенно уже два года напрочь игнорирует конституционный постулат. Друзья, а где же судебная власть? Где же судебная власть? Она независимая, где ее слово здесь? Я хотел бы, чтобы на этот счет мы как-то определились: надо менять нормы, надо менять процедуры – будьте добры, действуйте в соответствие с нормами Конституции.

Если 55-я Конституции дает право гражданам, вернее, закрепляет право защищать свои интересы в судах, то скажите, на каком основании придумываются и вводятся принципы  сужения объемов прав на судебную защиту? На каком основании кто-то сказал и вводит институт судейского усмотрения или усмотрения клерка  в этой системе по поводу того, сложные - не сложные, необходимый процесс, необходимо объективное  рассмотрение и выносят вердикт и взыскивают деньги с граждан, снимают деньги безакцентно с лицевых счетов в банках. Вот то, о чем идет речь. Разве что, непонятно, что здесь зарыта не собака, в этих изменениях зарыта  и спецконфискация, которую никто никак не  может к ней подобраться в антиконституционный способ. И здесь оно гарантировано. Поэтому,  когда мы  говорим о процессе, мы должны  всегда исходить, что  зеркалом процесса являются нормы Процессуального кодекса. Их соблюдение дает  основание на объективное всестороннее рассмотрения дела, с учетом, с учетом  внутреннего   убеждения. 

Тут уже  заговорили об Иване Сусанине, что кто-то чего-то  поворачивает в  болото. Та вы в болото уже сели, уважаемые авторы реформы судебной. Вы загнали эту судебную реформу ниже плинтуса, у нас правосудия  не  существует, у нас, по сути, узурпирована судебная власть, и это надо признать. И такие кодексы, которые сейчас  уготовлены, конечно, не имеют права на  существование. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Батьківщина" Шкрум Олена Іванівна, будь ласка.

 

11:41:20

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

Колеги, знаєте, є такий  вираз: "гарними намірами вимощена дорога до  пекла". От, на жаль, тут це може   бути та сама історія. Тому що за рахунок непоганих процесуальних реформаторських ідей, за рахунок тих речей, які були напрацьовані в змінах до процесуальних кодексів, юридичною спільнотою фактично, наразі намагаються протиснути рішення, де зможе так звана коаліція  регламентувати  інші питання, які  не відносяться зовсім до процесуальних кодексів, і робити це за тією прецедентною процедурою,  яка повністю руйнує, взагалі, і процедуру парламентаризму і парламентаризм в цій державі як інституцію.

Я тут погоджуюсь насправді з колегою  Владиславом Голубом, який сказав, що та форма, в який поданий цей законопроект,  в який його намагаються  зараз просто пропхати через залу домовленостями, в тому числі  з депутатськими групами і "Опозиційним  блоком" та іншими, це фактично прецедент для країни для одного законопроекту, який буде і може бути  поданий потім адміністрацією пана Петра Порошенка, який може називатися, наприклад, законопроект або  Закон про державу Україна, де будуть внесені всі 20,30,40, 50 необхідних змін необхідних законопроектів, необхідних призначень: призначення  омбудсмена, призначення голови Рахункової палати, призначення НКРЕКП –  всі, всі, що завгодно питання, всі лобістські речі в один законопроект запхати, винести сюди і змусити так звану коаліцію проголосувати. От до цього фактично ця практика іде. І це дуже сумно, тому що це руйнує повністю і ослаблює всі державні інституції, і ослаблює кожного громадянина України. І ми мусимо розуміти, що цей прецедент є страшенно небезпечним для держави, де інституції вже є слабкі, де не працює нормально державна служба, де не працює зараз професіоналізм, на жаль, навіть в цій залі.

А тепер по суті того, що було сказано головою профільного комітету. Якщо я вас правильно зрозуміла, ви намагаєтесь зараз дійсно законодавчу цю еквілібристику якось поправити, ви нас почули і ви готові, якщо я вірно  зрозуміла, розділити цей законопроект на п'ять інших законопроектів, відповідно до норм юридичної техніки. Якщо це так, то фракція "Батьківщина" це дуже вітає. На жаль, цього не було в рішенні вашого комітету. І також я мушу зазначити, що комітет розглядав цей  законопроект до того, як з'явилися офіційні висновки і зауваження науково-експертного управління, це також було неприпустимо. І я буду просити голову комітету запрошувати кожну фракцію і мене особисто як співавтор... як автора альтернативного на всі робочі групи для того, щоб ми могли відпрацювати цей механізм.

І також, колеги, ті речі, які є неприпустимими і які не властиві для  фактично процесуальних кодексів і реформи процесуального законодавства, вони мусять звідти зникнути, а не з'явитися в ще більшому обсязі, як то зазвичай буває з лобістськими такими законопроектами. Також ми маємо нарешті відновлювати довіру до інституцій держаних, до державної влади, до парламенту і до судової системи. А, на жаль, автоматичний арешт коштів на рахунках боржників за борги там по газу і електроенергії...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд, завершити.

 

ШКРУМ А.І. Так само як руйнування банківської таємниці в цих змінах до Закону  про банки і банківську діяльність не відновлює цієї довіри. Тому  припиняйте цю законодавчу еквілібристику і давайте переходимо в режим нормальної роботи над важливими...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І заключний виступ від фракцій і груп, Лозовий Андрій і потім будуть виступи від народних депутатів. Будь ласка.

 

11:44:50

ЛОЗОВОЙ А.С.

Я ж сказав, Купрієнко, я ж сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так є ж мікрофон!

Купрієнко, будь ласка.

 

11:45:13

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко, Радикальна партія  Олега Ляшка.

Радикальна партія  Олега Ляшка виступала і виступає за послідовну судову реформу, за те. щоб всіх продажних суддів вигнати, познімати з них мантії, щоб вони не позорили українське правосуддя і набрати нових  чесних, порядних людей.

Чи вирішує це питання законопроект, який зараз ми обговорюємо? Однозначно, ні. Що він вирішує? Під гаслами змінити слова "Верховний Суд України" на "Верховний Суд" без "України" ми можемо залишитися не тільки без України, без правосуддя в Україні. Під гарними словами. Під гарними лозунгами що робиться?  А туди заклали такі  норми, як автоматичне списання  заборгованостей, причому без відома клієнта. Згадаймо, як ми приймали законопроекти, і як ми наказним провадженням дозволили стягувати, вірніше отримувати судові накази по стягненню заборгованості, а зараз ми ще давайте приймемо, що це автоматично (читай – таємно) буде робитися.   

Чи хочуть це люди побачити?  Мабуть, хочуть. Але не всі, а ті олігархи, які мають у власності обленерго, теплові генеруючі станції і таке інше.

Чи дасть це більше захисту судовій системі влади? Мабуть, ні.

Нащо в цей закон було прописувати фактично, якщо хтось не дочитався, ми фактично цим законопроектом вводимо прецедентне право. У нас в юридичному полі був такий, вибачте, дядько Пленум Верховний Суд, який всім судам розказував, що треба робити. Так зараз це прецедентне право вводиться в букву закону, і вже Пленум Верховного Суду буде узагальнювати і на законних підставах розказувати судам (читай – суддям, які не довчилися в інститутах і не знають української мови), як застосовувати норми права. Тобто фактично функції Конституційного Суду з тлумачення законів має тепер Пленум Верховного Суду, тобто прецедентне право у нас уже буде, а до цього не було. Крім того, підвищуються ставки судового збору. Згадайте, які дебати в цьому залі викликала тема і законопроект по підвищенню судового збору. Перекрили багатьом людям шлях до правосуддя, підвищивши судовий збір, тут знову за рибу гроші.

Так, шановна коаліція, яка нібито і не існує, ми хочемо зробити судову реформу чи під гаслами судової реформи хочемо погіршити доступ правосуддя до людей. Дайте, будь ласка, відповідь. І якщо берете на себе відповідальність, так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І, колеги, зараз 15 хвилин для виступів від народних депутатів. Прошу провести запис.

Тимошенко Юлія Володимирівна. Її немає? Перепрошую. Одарченко. Одарченко.

 

11:49:17

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Шановні колеги! Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Багато хто з вас пам'ятає, як у 2010 році була проведена реформа, яку тоді підтримав Портнов, мета якою була підпорядкувати судову владу Президенту України. Тоді Верховний Суд був позбавлений повноважень, а всі його функції були передані вищим спеціалізованим судам. Це спричинило роки суперечностей у судовій практиці, неможливість людині добитися справедливості, якщо проти неї виступає представник влади.

У 14-му році ми змінили цю ситуацію. Верховний Суд став органом, який слідкує виключно за єдністю судової практики, що дозволило почати вибудовувати правову державу.

На жаль, цей законопроект повністю знищує існуючу систему судочинства. При цьому під знищенням я маю на увазі не перемогу над корупцією, а втрату можливості громадянам захищати свої права у суді.

Я не буду зупинятись на тому, як проштовхується цей законопроект, який має майже 800 сторінок і нема практично часу на його обговорення. Але є питання, на якому слід особливо зосередити увагу. Ми створюємо перешкоди для доступу людей до правосуддя.

Так, для подання позову людина повинна буде сплатити не лише надзвичайно завищений судовий збір, але й авансувати витрати на судовий розгляд. При цьому платити доведеться навіть за таку елементарну річ як витребування доказів. Тобто суд перетворюється на платну послугу, доступну лише для багатих.

Слідуюче. Ви пропонуєте знищити єдність судової практики. Пам'ятаєте, як раніше було, коли при минулій владі можна було звертатись до Верховного Суду лише з дозволу Вищого спеціалізованого суду? Тут те саме, але ще гірше. Колегія суддів касаційного суду лише за власною ініціативою може дозволити розгляд справи у Великій палаті Верховного суду.

Тобто, якщо колегія просто винесе незаконне рішення всупереч судовій практиці, лише сама ця колегія зможе дозволити перегляд її рішень.

Сам проект неймовірно ускладнює процедуру розгляду справи. У господарському судочинстві знищується швидкість судового розгляду. В цілому розгляд справ буде значно тривалішим, ніж зараз у всіх судових юрисдикціях.

Крім того, оскільки замість змін в існуючі проекти приймаються нові та ліквідовується вся напрацьована майже 15 років практика застосування процесуального права. Це означає знову "набивання гуль" та відповідно сотні тисяч доль людей, справи яких будуть розглянуті неправильно лише через нестабільність судової практики.

Мною підготовлено законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. … 6448, який дозволяє розпочати роботу нового Верховного Суду, але не знищує існуючу судову практику, дає змогу оновити суду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Самопомочі" Семенуха Роман Сергійович. Передає Тетяні Остріковій. Будь ласка.

 

11:52:53

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, доброго дня. Фракція "Самопоміч" виступає за зміни в судовій влади, за впорядкування кодексів, яке, дійсно, необхідне. Ми виступає за неупереджений, чесний, справедливий і ефективний судовий процес. Давайте розберемося, чи є ці речі в тому законопроекті, який ми сьогодні розглядаємо.

Якщо ми говоримо про електронний суд, чи можна його вводити вже зараз і одночасно? Адже ми знаємо, що в нашій державі є величезна проблема з відсутністю необхідної інформаційно-технічної інфраструктури. Ми це спостерігаємо скрізь, з усіма реєстрами, навіть з реєстром декларацій, з реєстрами, які веде податкова і митниця, в якій є постійно ручне втручання. Давайте ще зробимо електронний суд, куди будуть також в ручному режимі втручатися зловмисники. Можливо, спочатку треба впорядкувати інформаційну частину: прийняти Закон "Про електронні довірчі послуги", визначитися із способами захисту, з електронним цифровим підписом і так далі.

Щодо способів захисту права, там суду в цьому законопроекті надається право захистити права людини в будь-який спосіб не тільки в той, який передбачений законами або договором. Але, колеги, суд – це правозастосовчий орган, а не нормотворчий, він не може створювати норми права, принаймні в українській правовій системі. Що це за правовий нонсенс!

Ідемо далі. Верховний Суд, касаційна інстанція. Що ми там бачимо? Обмеження кола справ, які підлягатимуть касаційному розгляду. Ми всі з вами знаємо, принаймні ті, хто практикуючі юристи, ту практику ганебну відмовних ухвал, коли фактично помічник одноосібно від імені судді виносив відмовну ухвалу за гроші. І що ми зараз узаконимо цю практику? Що звузиться право на касаційного оскарження для наших громадян.

Виклик в суд через портал судової влади. Чи всі люди в нас зараз мають доступ на сьогоднішній день до Інтернету і є користувачами цього порталу? Чи це дуже обмежене коло осіб?

Я також хочу сказати по формі цього законопроекту, колеги. Добрі речі не робляться в протиправний, протизаконний спосіб. Що буде наступне від Адміністрації Президента? Закон про внесення змін в усі закони України один? Для чого нам тоді парламент?

Тому ми дуже просимо Адміністрацію Президента внести ці законопроекти окремо, врахувати ті думки, які сьогодні лунали в парламенті, припинити нищити парламент принижувати його, нищити парламентаризм. Ми з вами тут є для того, щоб захистити права людей на справедливий і ефективний суд. І потрібно раз і назавжди зав'язати з цими пакетами, то нам кодекси вносять в пакетах. Наступне, що нам внесуть це буде пакетне голосування за Голову НБУ, Фонд держмайна, Рахункову палату, ЦВК і так далі. Припиніть вносити пакети, вносьте кодекси окремо і ми по суті їх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Одарченко передає слово для виступу Юрію Левченку. Будь ласка. Включіть мікрофон Левченку.

 

11:56:16

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

По-перше, дякую за надане слово, за можливість виступити.

По-друге, я хотів би, власне кажучи, зазначити по суті даного законопроекту. Знаєте, протягом останніх два з половиною роки ця каденція Верховної Ради, як і минула каденція, як і позаминула каденція, робила і робить все можливе для того, щоб віддалити суд від звичайного українця, від переважної більшості українського народу.  І це проявляється в багатьох речах. Це проявляється в тій портновській реформі, яку проштовхнув Янукович, це проявляється в збільшення судового збору, яке відбулося вже в цій каденції. І судовий збір пропонують ще більше збільшити цим законопроектом. Це проявляється в абсолютно фіктивному і бутафорному нібито конкурсі до Верховного Суду, де насправді 40 відсотків балів про призначення нових суддів вирішуються суб'єктивно на підставі психологічного конкурсу, на підставі психологічної оцінки, і, по суті, проштовхуються свої власні особи, наближені люди, які проходять цензуру на Банковій, проходять цензуру в найвищих коридорах влади. І цей законопроект продовжує цю тенденцію.

Як я вже сказав, збільшується судовий збір, що  ще більше віддаляє українців від суду. Навіть від цього корупційного, цього недолугого суду, все одно до нього взагалі не буде можливості потрапити. Запроваджується така дуже цікава система, автоматизована система арешту коштів, яка по суті дозволяє арештувати всі фінанси, готівку, безготівку людей, навіть вони про це не будуть знати, навіть їх не повідомлять про судове засідання, а суд вже прийме рішення  про арешт  їхніх рахунків. І в контексті того, що сьогодні збільшуються тарифи, продовжуються збільшуватися, в контексті того, що  українці не можуть сплачувати всю цю кабалу тарифну, то очевидна така автоматизована система арешту коштів буде працювати на те, щоб  вибивати у людей останні копійки за тими боргами, які сьогодні  створюються.

І знаєте, коли ми говоримо про цей законопроект дуже важливо, власне кажучи, зазначити як він проходить у Верховну Раду. Як і більшість негативних законопроектів, як і більшість антинародних законопроектів, які проштовхується ще з Верховною Радою, він проштовхується абсолютно  з порушенням Регламенту Верховної Ради України.

І я зараз передбачаю, що зараз будуть кнопкодавство, зараз будуть люди з "Партії регіонів" кнопкодавити як вони завжди кнопкодавили, чужими картками будуть голосувати, і на це будуть закриватися очі, як воно раніше, власне кажучи, відбувалося.

Тому я зараз звертаюся до всіх нормальних народних депутатів, звертаюся до мажоритарників, яким потім пояснювати своїм виборцям чому вони до суду не можуть потрапити. Не голосуйте за цей злочинний законопроект. Це абсолютно неприпустимо. Подавайте окремо зміни до кожного кодексу і давайте фахово їх опрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спориш. 10 секунд.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Тому що, коли кажуть про те, що нібито це терміново треба вирішити, люди добрі, це ми приймаємо закони основоположні, які будуть працювати десятки років, які впливають на життя кожного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. 

Спориш Іван Дмитрович, будь ласка.

 

11:59:46

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка".

Я закликаю, щоб ми все-таки проголосували за нове Процесуальне законодавства  і  передаю слово Василю Яніцькому.

 

12:00:01

ЯНІЦЬКИЙ В.П.

"Блок Петра Порошенка"  буде підтримувати законопроект  6232 і закликає народних депутатів до консолідації з цього важливого питання.

Колеги, дані зміни – це основа тої судової системи, тої реформи, яку очікує українське суспільство. Запропоновані зміни, які розроблені радою судової реформи при Президенті  України, це в першу чергу  зміни, які покликані змінити і спрямувати реформу на вдосконалення  законодавства в режимі змін процесуальних і саме головне – закінчення створення і формування Верховного Суду  України.

Так, дійсно,  сьогоднішні зміни і новелами в цих змінах є електронний суд, впровадження  електронного суду. Відповідно  громадянин  України може спокійно звернутись до суду, сплатити судовий збір, отримати інформацію і іншу довідку через Інтернет. Учасники  судового спору можуть прийняти участь  у засіданні   через режим відеоконференції, тобто відстань не може стати перешкодою для прийняття законного рішення. Крім того, дані зміни можуть розмежувати юрисдикції, розмежовують юрисдикції загального адміністративного і господарського судів.

Так, в Україні довіра до судової  системи близька до нулю. І сьогоднішнє голосування має показати, хто, дійсно, хоче перезавантаження судової системи в  Україні, а хто  використовує цю тему виключно для популізму. Кожен громадянин  України має змогу і право звернутися до чесного сосуд і стояти перед достойними суддями.

Фракція "Блоку Петра Порошенка" буде підтримувати законопроект 6232, а альтернативний ми просимо зняти. Відповідно прошу всіх підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги хочу повідомити, що я продовжую засідання на 15 хвилин. Зараз буде заключний виступ. Після того заключне слово авторів, і хвилин за п'ять, сім ми перейдемо до прийняття рішення, до голосування.  Тому прошу секретаріат Верховної Ради Верховної Ради України запрошувати депутатів в зал і прошу голів фракцій запросити депутатів в зал, за п'ять, сім хвилин відбудеться голосування.

Зараз я надаю слово Рябчину Олексію Михайловичу. Будь ласка.

 

12:02:50

РЯБЧИН О.М.

Прошу передати Крульку слово.

 

12:03:00

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". 

Шановні народні депутати, я хотів би звернути увагу нас усіх і я про це весь час намагаюся донести цю позицію в сесійній залі, що процедура прийняття будь-якого законопроекту є не менш важлива ніж його суть. Тому що, якщо ми порушуємо процедуру під час внесення законопроекту, то ми обов'язково потім приймемо закон, який буде погано працювати. І саме тому я хотів би звернути увагу на те, що, дійсно, ми маємо яскравий приклад того, як законопроект, який ми зараз розглядаємо, був внесений не відповідно до діючого законодавства, до Регламенту Верховної Ради, який передбачає, що кодекси повинні вноситися як окремі законопроекти на розгляд Верховної Ради України. Що далі відбудеться? Помилка, яка була допущена при реєстрації цього законопроекту, його внесення, призводить до наступної помилки. А наступна груба помилка буде, коли комітет, який, до речі, я дякую голові комітету, який визнав те, що було порушено Регламент Верховної Ради при внесенні цього законопроекту, там от комітет зараз випустить із свого на друге читання одразу п'ять законодавчих актів.

Скажіть, будь ласка, як з одного законопроекту в першому читанні може виникнути п'ять на друге читання, може хтось пояснити? Які це будуть номери законопроектів? Хто буде авторами цих законопроектів, які прийдуть на друге читання? Ну, в нас ще не було практики в парламенті, щоб на друге читання зразу вносилися законопроекти, де автором є не той, хто є первісним автором законопроекту.

Тому  насправді я вважаю, що нам потрібно не пробувати вже, знаєте, з чогось неправильного зліпити щось хороше, бо воно з нього не вийде. А я не розумію, що заважало, якщо в другому читанні комітет розуміє, що кожен законопроект буде розглядатися окремо, і голова комітету про це сказав, то що заважало на минуло тижні, на позаминулому тижні внести ініціатором, суб'єктом законодавчої ініціативи Президентом, п'ять окремих законопроектів і зняти проблему, коли під час внесення законопроектів у нас порушується Регламент Верховної Ради.

Тому, безумовно, я би хотів закликати, щоб ми припинили порушення Регламенту Верховної Ради. Щоб був внесений, окремо, як це передбачає Регламент Верховної Ради, кожен кодекс. Щоб профільний комітет дав висновок. Щоб були висновки науково-експертного управління. І щоб ми, дійсно, такі важливі законопроекти приймали свідомо і відповідно до чинного законодавства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Отже, зараз від доповідачів, співдоповідачів заключні слова. Я, напевно, спочатку надам слово для заключного виступу Філатову Олексію. Тільки, колеги, я вас прошу, щоб виступи були максимально лаконічними, щоб ми змогли перейти до голосування за п'ять хвилин, я маю право тільки на 15 хвилин продовжити сесію.

Будь ласка,  Філатов Олексій Валерійович.

 

12:06:21

ФІЛАТОВ О.В.

Дякую, шановний пане Голово. Шановні народні депутати!  Дискусія, що відбувається сьогодні в цьому залі, є насправді дуже корисною, і ми можемо наочно побачити, що є в цьому залі багато фахових юристів, які при цьому зацікавлені в тому, щоб відбувався прогрес в питаннях судової реформи, і є не менш, напевно, фахові юристи, які можуть мати інший інтерес.

Але я хотів би звернути вашу увагу на наступне, те, що зараз запропоновано на ваш розгляд, це результат спільної праці дуже великої команди фахівців, які не керуються політичними, чи особистими інтересами, які пропонують вирішити велику кількість питань, які вже десятиліттями чекають на вирішення в українському судочинстві, які пропонують наблизити українське судочинство до тих стандартів, які давно вже  використовуються в інших країнах  Європи, зробити його сучасним. Тому, коли ми чуємо зауваження про те,  що країна ще не готова до  електронного суду  або що ми не готові до різних типів провадження, або що ми не готові до диференціації ставок  судового збору за різними типами справ чи різними особливостями  різних процедур, мене це, чесно кажучи,  дуже дивує. Я думаю, що до фахової дискусії юристи, які присутні в цьому залі, дійсно, готові. Головне, щоб  фахом, який будуть обирати учасники цієї дискусії чи які вже обрали учасники цієї дискусії, не був популізм і не було бажання саботувати  будь-який прогрес  на  шляху судової реформи. І  я впевнений, що  ця фахова дискусія має відбутися і до  другого читання, якщо будуть підтримані ці законопроекти, я дуже прошу вас  це зробити сьогодні в цьому залі. До другого читання будь-яке  фахове питання будуть належним чином  обговорені, і буде прийнято спільно  консенсусне рішення.

Дякую вам за увагу і прошу підтримати законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Шкрум Альона.

 

12:08:33

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

Колеги, я спробую висловитися коротко, хоча мушу зазначити, якби пан Філатов не запізнився на розгляд цього законопроект у парламент, не довелося б продовжувати засідання зараз.

Колеги, ви знаєте, я вдячна за повну процедуру. Я вважаю, що  відбулася непогана дискусія і по процедурі, і по формі, і по суті запропонованих тих речей, з якими ми тут не можемо погодитися.  І я вдячна, дійсно, профільному комітету за те, що під  час цієї дискусії, яка  відбувалася насправді в стінах парламенту сьогодні і на трибуні сьогодні,  а насправді відбувалася декілька тижнів поза цією трибуною, в кулуарах, нас все-таки  почули, і буде спроба врегулювати нехай в не дуже природній законодавчий спосіб, але врегулювати це питання і розділити, дійсно, законопроект на  п'ять інших. І це може якось  вирішити ті проблеми процедурні, які  будуть з'являтися.

Але важливо, колеги, щоб ми розуміли, що подібне протискання  з Адміністрації Президента цих законопроектів в абсолютно в неприродний   спосіб воно не відновлює довіри і воно фактично руйнує державу. От цей законодавчій шквал, законодавча еквілібристика вже не вперше фактично руйнує державні інституції. І тому таку процедуру не можна кожен раз приймати. Треба повертати ці законопроекти і вносити їх правильно, як сьогодні комітет і зазначав.

Ну, а тепер по суті, колеги, я ще раз поясню ті проблемні речі для громадян України, які ми будемо тут вилучати і за які... проти яких ми будемо боротися. Ну, от, наприклад, автоматичний арешт коштів на рахунках за борги по газу та  електроенергії – це неприйнятна норма зараз для того стану судової влади і для того стану громадян України, їх зубожіння, в якому вони є.

Так само абсолютно неприйнятна норма, і так вважаю і я, і юридичне управління Верховної Ради, щодо виклику в суд відповідача третьої особи свідка за допомогою зазначення цього на електронному порталі, веб-порталі судової влади України, якщо, наприклад, його місце роботи невідомо або місце знаходження невідомо. Колеги, да скільки з вас зараз  може зазначити взагалі адресу веб-порталу судової влади України? Ми, ну, не те, що не готові до таких речей, ці речі, на жаль, будуть зловживанням з боку судової влади, до якої поки що довіра не відновлена. Тому треба рухатися в цьому напрямку, треба безперечно говорити про зміну процесуального законодавства в Україні, але треба це робити у нормальний законний спосіб, треба це робити фахово, треба проводити фахові дискусії, а не протискати через парламент речі, які не протискаються і тільки  через брак голосів у так званій коаліції і через брак довіри у коаліціантів один до одного. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз буде заключний виступ. І тому через 2 хвилини ми перейдемо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайти в зал і зайняти робочі місця.

Зараз слово надається Князевичу Руслану Петровичу, після цього – голосування. Запросіть всіх в зал. Будь ласка, пане Руслан.

 

12:11:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово.  Шановні колеги, дозвольте мені дещо резюмувати дискусію, яка, мені здається, була, справді, плідною, цікавою і потрібною, наступним чином. Ну, по-перше, що стосується дискусії про форму, мені здається, вона має бути завершена, бо єдино можливий варіант виходу із ситуації, запропонований комітетом, вирішує ті питання, які дискутувалися у виступах практично кожного з доповідачів.

Про що йдеться?

Ми справді дещо, так би мовити, обмежені в розгляді процесуальних кодексів Законом "Про Регламент Верховної Ради", який в разі включення цього законопроект цілісного до порядку денного передбачає, як правильно заявив наш колега Крулько, що й на виході має бути один законопроект.

Тут зараз дискусія не про те, скільки по факту має вийти законопроектів, а дискусія про те, скільки їх буде по суті. Ми пропонуємо варіант, який, дійсно, є дещо такий креативний з точки зору регламентних процедур, але він в межах Регламенту, тому на цьому етапі інших пропозицій просто не може бути висловлено, бо всі решта нами, на жаль, відкинуті як такі, не можна зреалізувати. Так от суть цих пропозицій проста: ми пропонуємо до другого читання в цьому законі окремими розділами відповідно виписувати нові процесуальні кодекси з  окремими перехідними і прикінцевими положеннями. Тобто це буде кілька законів в одному законопроекті. І один-єдиний законопроект  матиме перехідні положення тільки в частині набуття чинності цих законопроектів і процесуального введення їх в дію. Таким чином, ми матимемо таку новелу, яка передбачить ну такий своєрідний ракетоносій у вигляді цього  законопроекту, який після його прийняття дасть  можливість окремого життя  кожному з тих  законів, які будуть прийняті всередині цього закону. А це буде, відповідно, п'ять  законів, а не тільки  чотири, про які було сказано, бо це ще відповідно Закон про внесення змін до Закону "Про судоустрій і статус суддів". І тут я хочу підтримати Альону Шкрум, що, справді, 4 стаття Закону "Про судоустрій і статус суддів" унеможливлює внесення змін до Закону про статус суддів і судоустрій, крім  як Законом  про внесення змін до статусу суддів і правосуддя, і тому, окрім законів, процесуальних кодексів і  інших законів, з ними пов'язаних, це ще будуть зміни до спеціального Закону про судоустрій і статус суддів.

Що стосується тих питань, які є дискусійними з точки зору ставок судового збору, щодо автоматичного арешту коштів, статусу міжнародного  комерційного арбітражу, я не бачу перепон для того, щоб під час розгляду його в комітеті і підготовки до другого читання ми не найшли компромісне формулювання і компромісне вирішення цього питання, яке  уможливить прийняття в цілому законодавства, без якого ми не можемо в повній мірі запустити судову реформу в Україні.

Давайте сьогодні підтримаємо, відповідно, це в першому читанні, а далі будемо поступово рухатися, і комітет, з свого боку, готовий розгорнути таку дискусію на платформі комітету з залученням всіх зацікавлених сторін для того, щоби вже на наступний, наприклад, сесійний тиждень можна було запропонувати ту модель, яка буде прийнятна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення, колеги. Прошу зайняти робочі місця. Прошу повернутися на робочі місця і підготуватися до голосування, до прийняття рішення. Колеги, хто є ложах! Ми провели ґрунтовне професійне обговорення, комітет пропонує прийняти за основу законопроект, і зараз я цю пропозицію поставлю на голосування.

Прошу ще раз переконливо усіх зайняти робочі місця і зайти в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (№ 6232) за основу. За основу. Прошу проголосувати з урахуванням пропозицій, які озвучив голова комітету Князевич під стенограму. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. 6232 – за основу, голосуємо! Підтримаємо судову реформу, голосуєм.

 

12:16:34

За-253

Рішення прийняте. Бажаю плідної роботи до другого читання.

І я оголошую перерву згідно Регламенту на 30 хвилин. О 12:45 прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи.

 

(Після перерви)

 

12:51:08

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений для перерви, вичерпаний. Переходимо до наступних питань порядку денного. І хочу наголосити, зараз у нас блок питань фінансової політики. Цих питань є небагато, їх є п'ять. Але треба, колеги, спробувати і розглянути до обіду, щоб ми змогли повноцінно перейти до блоку питань інформатизації. Тому я закликаю всіх до дисциплінованої і системної роботи.

І ми переходимо до першого питання фінансової політики, блоку фінансової політики. Це є проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (№ 2456-д). Це є друге читання. Воно не потребує голосування за окрему спеціальну процедуру.

І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Демчака Руслана Євгеновича.

 Хочу наголосити, це повторне друге читання. Прошу приготуватись авторів поправок до обговорення. Будь ласка, прошу запросити всіх депутатів в зал.

Колеги, автор ще не підійшов. Наступне у нас питання. Колеги, поки немає автора, він підійде буквально за 5 хвилин, підійде Руслан Євгенович. Поки немає автора, пропозиція від комітету, щоб ми розглянули наступний проект Закону, це 5361-д (депутатський).

Будь ласка, заходьте в зал. Зараз або автор підійде, або ми перейдемо до наступного законопроекту, поки автора нема. (Шум у залі)

 Це від комітету, доповідати має заступник голови комітету Демчак Руслан Євгенійович. Не кричіть, грошей не буде.

Отже, запрошую депутатів в зал. (Шум у залі)

Отже, запрошую до доповіді Демчака Руслана Євгенійовича. Будь ласка.

 

12:56:00

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, доброго дня. Вашій увазі пропонується законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг  (№ 2456).

Хотів би зразу сказати, що цей законопроект, він є супутнім до вже нами проголосованого законопроекту про захист прав споживачів фінансових послуг, і він уже вступив в свою дію.

Тому прийняття цього законопроекту в другому читанні, він трошки запізнився,  являється дуже важливим для того, щоб основний законопроект про захист прав споживачів фінансових послуг міг ефективно бути впроваджений і інтегрований в господарське життя наших фінансових установ і нашого населення.

Додатково до законопроекту було… надійшло 108 пропозицій народних депутатів України. Майже всі пропозиції були враховані. Я сподіваюсь, що сьогодні там на підтвердження буде поставлена мінімальна кількість правок, тому що відхилено всього лиш 17 правок.

Тому ми можемо безпосередньо зараз перейти до самої таблиці і піти по правкам законопроекту 2456-д для того, щоб потім перейти до його голосування в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу авторів правок приготуватись до обговорення. Я буду зачитувати лишень ті правки, які відхилені, будь ласка. Але по будь-якій правці будь-хто з депутатів може підняти руку і відповідно по ній виступити.

Перша з відхилених правок це є правка номер 13 народного депутата Левченка. Наполягає пан Юрій, так? Включіть мікрофон.

 

12:57:37

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

Пропонуємо додати до законопроекту положення про доповнення Цивільно-процесуального кодексу України нормами, що запроваджують інститут подання позову в інтересах невизначеного кола осіб, так звані колективні позови.

Колективний позов – це процедура процесуальної співучасті спрямована на об'єднання однорідних вимог чисельної групи осіб з правовими наслідками для них в єдине провадження. Позивач представляє інтереси чисельної групи осіб, які не є сторонами справи, але мають однорідні вимоги. І чисельність таких осіб заздалегідь визначити неможливо, а, наприклад, банк або інша фінансова установа вводить рекламою так званих безпроцентних кредитів в оману невизначене коло споживачів фінансових послуг. І такий підхід забезпечить більш ефективний захист прав споживачів фінансових послуг.

Мова йде про те, що здебільшого всі порушення,  якими займаються, власне кажучи, фінансові установи, стосується величезного кола осіб. І набагато правильніше і логічніше, цей інститут є у всьому прогресивному світі, коли  великі  кола осіб могли би подавати колективні позови, і краще таким чином захищатися, краще таким чином захищати свої права від недобросовісних фінансових інституцій.

 

ДЕМЧАК Р.Є.  Можна я відповім?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

 

12:58:50

ДЕМЧАК Р.Є.

Дійсно, комітетом була  розглянута ця поправка, і інститут суспільних позовів він в деяких країнах існує. На жаль, в Україні на сьогоднішній момент це є неможливим, і це аргументовано і Господарським кодексом і Цивільним кодексом,  тому що у цій групі може бути коло осіб, у яких  будуть індивідуальні умови договорів, і які можуть суперечити спільній позиції.

На жаль, комітетом була відхилена ця поправка. Думаю, що автор хоче поставити на підтвердження. Ми готові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, так? Я ставлю на голосування поправку 13 народного депутата Левченка. Хто підтримує дану поправку прошу проголосувати?  Комітет її відхилив.

Будь ласка.

 

12:59:50

За-52

Рішення не прийнято.

 Наступна відхилена поправка - це є 25 народного депутата Кужель. Наполягає.

Включіть мікрофон, будь ласка.

 

13:00:01

КУЖЕЛЬ О.В.

Ну, по-перше, я хочу звернути увагу, що від  того законопроекту, який ми відправили на доопрацювання, цей законопроект не став кращим. Порушені вимоги статті 16 Регламенту при підготовці закону до другого читанні. Крім того, для нас з вами як споживачів, ми там  існуємо в одному випадку - як клієнт, другому - як фізособа, споживач фінансової послуги, що не дає зрозуміння для людей, хто в якому вигляді знаходиться. Але конкретно по 25 поправці.

Я хочу звернути увагу, що в цій поправці автори законопроекту дають право, це є комітет, який очолює пан Рибалко Радикальної партії, вони дають право органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових  послуг в межах своєї  компетенції встановлюють додаткові обов’язкові вимоги до договорів про надання фінансових послуг. Тобто людина заключає договір, є типовий, але додаткові  обов’язкові вимоги,  це  погіршує умови для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

13:01:15

ДЕМЧАК Р.Є.

У самій промові є невідповідність того, що додаткові вимоги погіршуються. Є типовий договір  для клієнта, до якого можна, може клієнт погодитись і не погодитись, а регулятор, якщо він вважає, що потрібно  іще додаткові вимоги до кредитної установи, то він, ми даємо йому право іще додаткові вимоги до кредитної установи, то він, ми даємо йому право і ще  додаткові вимоги до кредитних установ, до банків, до кредитних  союзів висловити. Тому ми даємо можливість додатково захистити, не зменшити, а додатково захистити, тому я вважаю, що ми повинні залишити цю правку  в тій редакції, яка і була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра, ви наполягаєте на голосуванні? Так.

Отже, хто підтримує поправку 25 народного депутата Кужель, прошу проголосувати, комітет її відхилив.  Будь ласка. 

    

13:02:24

За-56

Рішення не прийнято. 

Наступна, 29-а,  народного депутата Івченка. Наполягає.  Будь ласка.

 

13:02:33

ІВЧЕНКО В.Є.

Дякую, шановний головуючий. Вадим Івченко,  фракція "Батьківщина".

Моя правка стосується конкретно умов договору і говориться про те, що умови договору про надання споживачеві пропозицій про зміну  умов договору, що дає можливість встановити дату відправлення та отримання повідомлень, а також про збільшення відсоткової ставки, досить важливо, щоб споживач чітко знав, що в нього не змінюється відсоткова ставка протягом усієї дії договору. І даною  правкою  я пропоную, що будь-які зміни є нікчемними і такими, що порушують і Цивільний кодекс, і саме даний законопроект. Тому я прошу цю  правку  підтримати і підтримати споживача від того, щоб  необосновано піднімали відсоткову  ставку банківські установи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

13:03:28

ДЕМЧАК Р.Є.

Ми відхилили цю правку тільки із-за того, що ця норма вже врахована у Цивільному кодексі в статті 1056-1. Тому це дуже добре, що шановний народний депутат звернув на це увагу, але це вже врегульовано, працює і всі підвищення ставки в односторонньому порядку кредитною установою для фізичної особи, вони є нікчемними і це вже працююча норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні?

Отже, ставлю на голосування 29 поправку народного депутата Івченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати "за", комітет її відхилив, будь ласка.

 

13:04:19

За-48

Рішення не прийнято.

32 поправка, Недава. Не наполягає.

48-а, Івченко. Наполягає, так? Будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:04:33

ІВЧЕНКО В.Є.

Дякую. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина".

Я дякую, що попередні дві правки мої були враховані комітетом, але, разом з тим, ще раз хочу наголосити, порушення статті 116 Регламенту. Цей закон був значно доповнений, це раз. Друге, погіршуються умови інформування клієнтів про фінпослуги, порівняно з редакцією першого читання. І взагалі редакція першого читання, вона була набагато краще підготовлена ніж редакція до другого читання. Замість обов'язкової письмової форми фінустанови, зможуть повідомляти клієнта, так собі, на веб-сайті. Крім того, фінустанова не застерігатиме клієнта чи фінансова послуга може передбачати ризик втрати інвестованих коштів.

Колеги, я пропоную все ж таки даний законопроект відправити на ще одне доопрацювання, оскільки воно значно погіршує те, що було в першому читанні. А дану правку мою прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будете коментувати?

 

13:05:41

ДЕМЧАК Р.Є.

Да, буду коментувати. Насправді правка знову ж таки стосувалася групових позовів і нікчемності, якщо підвищується  відсоткова ставка. Знову ж таки це врегульовано у Господарському кодексі і Цивільним кодексом врегульовано у статті 1056-1. Що стосовно погіршення ми не згодні, і у нас працювала робоча група, яка вислухала всі побажання ринку в тому числі.

Тому законопроект дуже потрібний, який дає можливість врегулювати ринок споживчих послуг. Тому я дуже прошу не звертати на такі висловлювання уваги і апелювати до суті законопроекту і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, я ставлю на голосування поправку 48 народного депутата Івченка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив.

 

13:06:45

За-56

Рішення не прийнято.

Наступне: відхилена правка 54, Левченка, наполягає, будь ласка.

 

13:06:54

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

Законопроект доповнює Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" нормами, які надають органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг,  перелік повноважень для реалізації завдання захисту прав споживачів фінансових послуг. А це призведе, насправді, до фіктивного  або формального, а не реального, неупередженого контролю зі сторони регуляторів ринку фінансових послуг щодо захисту прав споживачів.

Справа в тому, що пропонується по суті надати регуляторам, які регулюють банки, банки саме, тобто Національному банку, Нацкомфінпослуг, Національній комісії з цінних паперів, тобто банки і фінансові інституції, пропонується їм надати повноваження захищати права споживачів. Це маячня. Тому що це конфлікт інтересів, тому що вони працюють на пряму з банками, і вони банки захищають, і роблять все можливе, щоб банкам було краще, а не будуть робити, щоб споживачам була краще.

Тому це абсурдна річ, і я пропоную в своїй поправці, щоб це завдання покладалося не на ці органи, а на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.  …щоб це завдання покладалось на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Тому що тут якраз питання захисту прав споживачів. Не можуть  органи, в функції яких є працювати з фінансовими інституціями, захищати належним чином права споживачів,  це  конфлікт інтересів прямий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

13:08:31

ДЕМЧАК Р.Є.

На даний момент якраз так і є,  захищає  спілка захисту справ споживачів. І що ми бачимо? Ми бачимо, що борди по нуль відсотків за  кредит, ми бачимо мілким шрифтом там якісь  дописки в рекламі, ми бачимо  неефективність роботи спілки захисту  прав споживачів.

Тому основна концепція нашого законопроекту в тому, що  ми якраз вивели під Національну комісію, що регулює фінансові ринки, це кредитні союзи і  кредитні установи небанківські,  і банки, це Національний банк, які тепер зобов'язані будуть контролювати. Національний банк навпаки він каже, що  не  завалять скаргами, він навпаки навіть  супротивляється. Ми концептуально  поставили задачу і в цьому законопроекті і  ми її вирішили.

Тому я вважаю, що  потрібно міняти ситуацію для того,  щоб  вони якісно помінялись  на краще. А для регуляторів важливо захистити інвесторів, в тому числі  з цих постачальників, тому що  тоді буде прозорий ринок. І не треба думати, що Національний банк, Нацфінпослуг захищають тільки банки і фінансові установи вони зацікавлені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.  

 

ДЕМЧАК Р.Є.  Вони зацікавлені захищати в тому числі споживачів, тому що тоді дві сторони, це  дві сторони, які заключають угоду, і ринок працює.

Тому я вважаю, що  цю правку підтримувати не можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але автор наполягає на голосуванні, і я ставлю на голосування правку 54 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

13:10:19

За-51

Рішення не  прийнято.

Наступна відхилена правка 70 народного депутата Івченка. Наполягаєте так, будь ласка.

 

13:10:27

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

Івченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, закон називається "Про  удосконалення захисту прав споживачів". Але на відміну від прийнятої за основу редакції фінансова установа, наприклад, не буде зобов'язана  розкривати клієнтам інформацію про будь-які комісії, збори, платежі, що  стягуються  з послуги. Не змінюється черговість погашення вимог за споживчими кредитами, спочатку це відсотків, потім – це тіло, хоча "Батьківщина" пропонувала зовсім інше. Збережено право регуляторів встановлювати додаткові обов'язкові вимоги до договорів про надання фінансових послуг.

Я не бачу в цьому законі захисту прав споживачів. Зробіть, будь ласка, що це захист банківських установ і захист кредиторів, тоді це буде зрозуміло і не обманюйте суспільство. Я пропоную правку підтримати, а за закон утриматися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

13:11:27

ДЕМЧАК Р.Є.

Ну, коментар не по суті правки, якщо автор наголошує на тому, щоб поставити на підтвердження, я вважаю, що її не потрібно підтримувати і рухаємося далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, я ставлю на голосування 70 правку народного депутата Івченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

13:11:58

За-59

Рішення не прийнято.

Наступна, 71 правка, Левченко. Включіть мікрофон.

 

13:12:04

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

Абзац четвертий підпункту 12 пункту другого розділу першого законопроекту потребує поправок в частині збільшення нижньої межі санкцій за ненадання за запитом споживача проекту договору про фінансові послуги, якщо такий обов'язок передбачений законодавством з метою посилення відповідальності банків. Сьогодні в цьому законопроекті в першому читанні пропонується запровадити штрафи у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок такого ненадання. Я вважаю, що 200 неоподатковуваних мінімумів для банку – це взагалі ніщо, в принципі, і 500 – ніщо, за великим рахунком, ну, але пропонуємо підняти межу нижню хоча  би до 300, щоби було від 300 і до 500, щоб трошки наповнити більш реальним змістом цю норму. Прошу підтримати поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете коментувати? Будь ласка, пане Руслан.

 

13:13:02

ДЕМЧАК Р.Є.

Да, я хочу просто пану Юрію сказати, що і ці, і інші відхилені поправки, вони враховані, тому що і пункт другий, і третій, вони включені до пункту першого, який  передбачає неознайомлення клієнта із  договором. І якщо в договорі відсутні якісь пункти, то тоді є штраф. Тому вони фактично по-суті враховані.

Що стосовно розміру штрафу, пане Юрій,  ми підняли в першому пункті, якщо ви звернете увагу,  до 300 неоподаткованих мінімумів, так як ви хотіли. Мало того, ми прибрали "вилку". Для того, щоб  прибрати корупційну складову, щоб не було так – від 200 до 500,  а поставили конкретно 300 неоподаткованих мінімумів. Щоб не було суб'єктивного підходу і  вибору у контролюючих органів комусь менший штраф, комусь більший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю   на голосування поправку 71 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати. Комітет висловився проти неї. Будь ласка.

 

13:14:14

За-39

Рішення не прийнято.

73-я поправка. Івченко. Наполягає.

 

13:14:20

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, "Батьківщина".

Колеги, я ще раз хочу наголосити, ще в цьому законі не передбачена можливість   подання колективних позовів з метою  захисту прав споживачів. Адже в фінансовій сфері чи не найбільше притаманні саме колективні порушення їх прав. І до речі, я хочу сказати, що  не передбачається також припису фінустанови щодо  приведення вже укладених договорів у відповідність до чинного законодавства або до цього проголосованого  закону.

Колеги, я ще раз хочу сказати, що закон не відповідає назві. Він не захищає сьогодні інтереси споживачів. Він захищає  інтереси банків і банківських установ.

Прошу  правку підтримати, а за закон утриматись або відправити на  повторне друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  пане Руслан.

 

13:15:13

ДЕМЧАК Р.Є.

Знову ж коментар загального характеру. Що стосовно групових позовів, я вже відповідав, що зараз це не передбачено  Цивільним і Господарським кодексом не тільки по цим видам договорів, а й по іншим. Тому проти цього Мін'юст і Кабінет Міністрів, тому ми не підтримували цю позицію.

Що стосовно даної правки, яку  ви ставите на підтвердження, то ще раз кажу, що ми  підняли штрафи до  300 неоподаткованих мінімумів.

Пропоную правку відхилити, закон підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І я ставлю на голосування правку 73 народного депутата Івченка. Хто підтримує цю правку, прошу проголосувати. Комітет її  відхилив. Будь ласка.

 

13:16:02

За-53

Рішення не прийнято.

72 правка, Левченко. Будь ласка.

 

ДЕМЧАК Р.Є. 73-я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, він 72-у на підтвердження хоче поставити.

 

13:16:08

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223-й округ, місто Київ.

Я хочу поставити, будь ласка, 72 поправку на підтвердження і закликаю зал не  підтримувати цю поправку, тому що ця поправка пропонує прибрати з законопроекту поняття "проведення оцінки кредитоспроможності споживача" і відповідно штрафування за непроведення такої оцінки кредитоспроможності споживача. Насправді непроведення оцінки кредитоспроможності споживача є однією із основних причин фінансової кризи 2008-2009 років, яка почалася у Сполучених Штатах Америки, а потім розвинулася на весь світ, коли іпотечні установи видавали іпотечні кредити споживачам без перевірки жодної на предмет того, чи можуть вони цю іпотеку повернути, сплатити, власне кажучи, а потім завалилася вся фінансова система Штатів і весь світ за ними пішов. І це стосується не тільки Штатів, це стосується будь-якої фінансової системи. Треба перевіряти, кому видається кредит, щоб потім цей кредит повертався. У зворотному випадку створюється мильна бульбашка, коли… Будь ласка, додайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У зворотному випадку створюється просто мильна бульбашка, коли видаються-видаються-видаються кредити людям, які не можуть їх повертати, а врешті-решт ця піраміда завалюється, тому цю річ неможна прибрати з законопроекту. Тому прошу поставити цю поправку на підтвердження і закликаю зал за неї не голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

13:17:38

ДЕМЧАК Р.Є.

Якби зал би не проголосував, тут можна сказати, ми просто ще намастимо ще  масла зверху. У будь-якому разі законопроект буде працюючий. Але що стосовно перевірки кредитоспроможності, організації, саморегулівні організації по кредитуванню, вони висловили таке бажання і сказали, що неможливо, фізично неможливо виконати цю норму, вона буде виконуватися формально. Але у будь-якому разі – чи ми приймемо, чи не приймемо – це не  поміняє законопроект. 

Тому прошу правку все-таки підтвердити. Але будемо дивитись на кількість голосів, закон працюючий в будь-якому разі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, я ставлю на підтвердження правку 72, і комітет просить цю правку підтримати. Прошу проголосувати на підтвердження 72 правки. Голосуємо, колеги. Комітет просить підтримати.

 

13:18:42

За-109

Рішення не прийнято.

74-а, Левченко. Наполягає? Будь ласка.

 

13:18:51

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. 74 правка моя тепер має, власне кажучи, сенс. Тому що вона стосувалась підняття штрафів щодо непроведення оцінки спроможності споживача. Якраз ту річ, яку комітет виключив. А тепер, після того, як відповідна правка була, не була підтверджена, ця оцінка була повернута. І відповідно моя поправка пропонує збільшити розмір штрафів від 300 до 500 неоподаткованих мінімум.

В контексті того, що було сказано доповідачем кілька хвилин тому, що насправді штрафи підняли, але забрали "вилку", то ви не підняли штрафи. Забравши "вилку" від 200 до 500, ви штрафи зменшили.

Тому що замість того, щоб міг би бути максимальний штраф 400-500 неоподаткованих мінімумів, ви зробили тільки один 300. А порушення можуть бути різні. Може бути різний ступінь, власне кажучи, умисності в тому порушенні зі сторони фінансової установи. Тому "вилка" якраз доречна.

А, на превеликий жаль, ви, прибравши цю "вилку", ви зменшили по суті штрафи. Якщо б прибрали, то треба було 500 лишати, а не лишати 300. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:20:00

ДЕМЧАК Р.Є.

Ну, ми маємо враховувати дві сторони. Ми маємо враховувати, і ви ж говорили сьогодні і за клієнтів, так? І ставити максимальні штрафи? Тому, якщо говорити про підхід, то ми за те, щоб все-таки це був один-єдиний штраф, а не від і до.

Що стосовно вашої правки. Було від 200 до 500, ви пропонуєте від 300 до 600. Я думаю, що це не кардинальні зміни. І вони знову ж таки не змінять законопроект по своїй суті. Якщо ви вважаєте, що це щось міняє, давайте попробуємо проголосувати за вашу правку. Комітет не підтримав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування правку 74 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати.

Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо.

 

13:20:52

За-64

Рішення не прийнято.

Колеги, залишилося п'ять правок, тобто через 5-7 хвилин ми будемо переходити до прийняття рішення і я прошу запрошувати депутатів у зал.

76-а, Івченко. Наполягає? Будь ласка.

 

13:21:07

ІВЧЕНКО В.Є.

Шановні колеги, Івченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, ось мене дивують деякі наші фракції, які так турбуються за народ, а їхній комітет, який очолюється їхнім представником, виносить такі фактично лобістські і антилюдські закони, які ніяк не захищають права споживачів.

Ще раз, перше. Порушення вимог Регламенту, 116, де включені статті, які не розглядалися у першому читанні.

Друге. Погіршуються умови інформування клієнтів про фінпослуги.

Третє. На відміну від прийнятої за основу редакції фінансова установа не буде зобов'язана розкривати клієнтам інформацію про комісії, збори і так далі.

Четверте. Не змінюється черговість погашення кредиту.

П'яте. Додаткові обов'язкові вимоги до договорів про надання фінпослуг, буде надаватися можливість це робити.

І шосте. Не передбачена можливість подання колективних договорів.

Колеги, про який захист прав споживачів йдеться мова? А ті фракції, хочу сказати, ви не турбуйтесь про людей, а працюйте над законами, щоб вони дійсно були щодо захисту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершіть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. … щоб закони, дійсно, відповідали захисту кожного громадянина, щоб вони відчували себе захищеними. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан.

 

13:22:29

ДЕМЧАК Р.Є.

Тут відчувається якась перепалка між фракцією "Батьківщина" і Радикальною партією. Ви знаєте, давайте на суті сконцентруємося законопроекту і ці перекидування винесіть десь в політичну  площину. Цей законопроект розробляли за участю USAID, авторами являються всі члени нашого комітету, в тому числі з різних фракцій. Будь ласка, давайте заберемо цю політику і будемо професійно підходити до фінансових законів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування правку 76 народного депутата Івченка. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. Будь ласка.

 

13:23:20

За-69

Добре. Добре.

Рішення не прийнято.

77-а, Левченко. Наполягає. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:23:29

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Я хотів би спочатку, будь ласка, пане головуючий поставити на підтвердження 75 поправку.

Справа в тому, що 75 поправка пропонує виключити з законопроекту наступний абзац: "укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі тягне за особою штраф у розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян". І мотивується тим, що нібито в договорі про надання фінансових послуг в неписьмовій формі є нікчемними і так, а тому наслідком є визнаття договору неукладеним. Але за такі речі треба не просто визнавати, що договір неукладений, а треба штрафувати за намагання такі речі провести навіть.

Тому я вважаю, що для того, щоб посилити контроль над фінансовим сектором, над банківським сектором цю поправку не можна враховувати. Тому прошу, будь ласка, поставити 75 поправку на підтвердження і не підтримувати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

13:24:28

ДЕМЧАК Р.Є.

Як я вже говорив, що у нас вище була така норма, що є штраф за неправильне укладання договору, яка поглинає в тому числі письмово, неписьмово всі види, форми порушень в цьому напрямку.

Тому, враховуючи це, що це якийсь приватний випадок, який виходить з першого, я хочу сказати, що це вже враховано, штраф затверджений і будуть при заключенні договори відповідно до нормативів цього закону будуть такі фінансові установи оштрафовані. Правку можна не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження правку 75. Комітет все-таки… Пане Руслан, ви її пропонуєте підтримувати чи не підтримувати?

 

ДЕМЧАК Р.Є. Ми пропонуємо не підтримувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 75 правка на підтвердження. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет каже, що необов'язково підтримувати. Голосуємо.

 

13:25:34

За-53

Рішення не прийнято.

77-а, Левченко.

 

13:25:42

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Дякую за не підтримку цієї неправильної поправки. Враховуючи, що  це положення тепер повернуте в законопроект, прошу, будь ласка, підтримати мою правку, яка пропонує збільшити штрафи і поставити, власне кажучи, розмір штрафів від  300 до 500 неоподаткованих мінімумів для укладання договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставити на голосування?

Тоді я ставлю на голосування поправку 77 народного депутата Левченка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Голосуємо.

 

13:26:31

За-57

Рішення не прийнято.

86-а, Лаврик. Не наполягає.

Яку?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  85-у на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 85-у на підтвердження. Пане Руслан, будете виступати чи ставити відразу на підтвердження.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Ставте на підтвердження зразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження правку 85 народного  депутата Довбенка. Комітет її підтримує і просить зал підтримати. Так?

Прошу проголосувати і підтримати 85 правку.

 

13:27:16

За-106

Рішення не прийнято.

87-а, Івченко. Не наполягає.

88-а, Левченко. Наполягає, так.

Будь ласка, наполягає.

 

13:27:29

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Левченко "Свобода" 223 округ місто Київ.

По-перше, дякую за не підтримку 85 поправки, шкода, що не дали можливість обґрунтувати, чому її неможна підтримати, тому що… Але мова йшла про те, що пропонувалося виключити із законопроекту штраф за не повідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення зобов'язання за договором про надання фінансової послуги, в разі, коли обов'язковість такого повідомлення встановлена законом.

Враховуючи, що ця правка була відхилена. Тепер доцільно наполягати на моїй поправці номер 88, яка пропонує за це порушення збільшити штрафи і встановити розмір від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів. Прошу підтримати поправку. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування поправку… Нагадайте, 88-у, так? 88-у народного депутата Левченка. Хто її підтримує, я прошу проголосувати, комітет проти, будь ласка, голосуємо.    

 

13:28:40

За-68

Рішення не прийнято. 

І, колеги,  остання  поправка 90  народного депутата Івченка. Наполягаєте? Ні, не наполягає на 90 правці.

І зараз 91-а. Почекайте.

89-а на підтвердження. Ставлю на підтвердження поправку 89, комітет її підтримує і просить підтримати. Прошу проголосувати за 89 поправку, будь ласка. 

 

13:29:30

За-85

Рішення не прийнято. 

І зараз Яценкові включіть мікрофон.

І, колеги, через дві хвилини ми переходимо до голосування, я прошу  запросити усіх депутатів в зал і прошу голів  фракцій запросити  депутатів в зал.

Будь ласка, Яценко.

 

13:29:45

ЯЦЕНКО А.В.

Шановний голова,  шановні колеги! Цей закон можна підтримати, але за умови того, що там не буде двох правок 26 і 27. Я прошу їх поставити на підтвердження, бо правка 26 підразуміває, що передбачено такі письмові формули укладання договору про надання фінпослуг у паперовому вигляді, у вигляді електронного документу та шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документу на офіційному веб-сайті, веб-сторінці фінансової установи. Тобто, якщо установа  доведе, що договір відправлено клієнту, такий договір буде свідчити про його укладання, і це може призвести  до великих зловживань.

І по правці  27. То тут варто зазначити, що одним із пунктів законопроекту регламентована обов'язковість оповіщення про зміни відсоткових ставок за депозитами, комісій, різних зборів, за допомогою розсилання смс-повідомлень чи оповіщення електронною поштою на особисту скриньку клієнта. Ці положення призведуть також до масштабних порушень. Тому прошу поставити правку 26 і 27 на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, 26 і 27 правка на підтвердження. Так? Я їх поставлю окремим голосуванням.

Будь ласка, пане Руслан, поясніть суть тих правок.

 

13:31:31

ДЕМЧАК Р.Є.

Все ж таки я хотів би попросити підтримати і цю правку залишити, це дає можливість зараз більш прогресивно підходити, зараз інформаційні технології ідуть вперед і ми не можемо від цього відставати. І, в даному випадку, 26 і 27 правка вона дає можливість заключати договір, він буде в письмовій формі, але підписуватися не тільки підписом класичним, а за допомогою електронного цифрового підпису. Він генерується і потім пересилається по електронній пошті клієнту, і він його може роздрукувати. Це дає можливість значно збільшити комунікацію і бути більш сучасними у таких договорах, як споживче кредитування.

Тому я просив би зал все-таки проголосувати "за" і першу 26-у, і 27-у.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю зараз ці дві правки на підтвердження і переходимо до прийняття рішення. Тому я ще раз переконливо прошу всіх зайти в зал і зайняти робочі місця.

Я ставлю на підтвердження спочатку правку 26. Комітет просить її підтримати, комітет на своєму засіданні її підтримав. Прошу проголосувати за підтримку правки 26, прошу проголосувати. Комітет просить підтримати, прошу проголосувати. Це правка Демчака.

 

13:32:57

За-166

164 – за, рішення не… 166, рішення не прийнято.

Наступна 27 правка, Демчака, комітет її підтримав і комітет просить її підтримати. Я ставлю на голосування 27 правку на підтвердження. Прошу проголосувати, прошу її підтримати.

 

13:33:29

За-166

Рішення не прийнято.

Колеги, таким чином ми переходимо до прийняття рішення. Я надаю слово для заключного виступу Руслану Євгенійовичу і прошу всіх заходити в зал, зараз ми будемо приймати рішення.

Будь ласка,  Руслан Євгенійович.

 

13:33:44

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги! Незалежно від тих політичних баталій, які були на такому начебто професійному, чисто фінансовому законопроекті, я хочу всіх надихнути і сказати, що це законопроект, який інтегрує європейські директиви. Це перше.

Друге, він був розроблений за допомогою USAID, міжнародної організації, і був пройдений через сито нашого ринку саморегулівних організацій, які дали свої конкретні правки. Крім того, разом з тим законопроектом йшов 2455, який вже давно прийнятий нами, це Закон про споживче кредитування і підписаний Президентом. І без цього законопроекту він не може працювати в повну силу, бо цей законопроект, перший нами прийнятий законопроект 2455, він його інтегрує в інші нормативно-законодавчі акти, в інші закони, які з ним стикуються.

Тому я прошу відкинути всі політичні свої зараз претензії, сконцентруватись на професіоналізмі, на конструктивізмі і проголосувати. Наскільки ми провели консультації попередньо з кожною фракцією, всі підтримують. Тому  давайте проголосуємо і підтримаємо фінансовий ринок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, переходимо до прийняття рішення.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Десять секунд, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, десять секунд, будь ласка.

 

 13:35:05

ДЕМЧАК Р.Є.

Це дасть можливість відновити кредитування. Кредитування, починаючи від кредитування товарів широко вжитку, до кредитування квартир. Зверніть увагу, не відносьтесь до цього дуже поверхнево, тому що люди чекають врегулювання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо удосконалення захисту прав  споживачів фінансових послуг (№  2456 - депутатський). Згідно рішення комітету я ставлю його в повторному  другому читанні та в цілому. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати. Так видається, ми вийшли на  компромісний варіант, який мав би знайти  підтримку в залі. Прошу проголосувати і прошу підтримати.

Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

13:36:21

За-198

Колеги, у нас є  повторний другий варіант, давайте порадимося.

Колеги, ну пропонували цей законопроект, і ми годину  часу в нього інвестували. Ми годину часу  в нього інвестували. Прошу, тому що  Комітет з питань фінансової політики, який очолює Сергій Рибалка, член вашої фракції поставив його  першим на  розгляд у своєму блоці.

(Шум у залі)

 Колеги, давайте подумаємо, чи мені порадьте, Руслан, чи поставити на повторне друге зараз ще раз, чи ще раз повернемося. Давайте я поставлю на повернення раз, якщо ми побачимо, якщо голосів немає, тоді я поставлю повторне друге. Але тоді буду просити підтримати повторне друге.

Колеги! Колеги, Івченко, ви підтримаєте повторне друге? Ви підтримуєте повторне друге? Підтримаєте. Зараз я поставлю раз на повернення голосування за пропозицію  комітету, якщо голосів не буде,  я поставлю повторне друге. Отже, прошу приготуватись до голосування.

Я ставлю пропозицію повернутись до  голосування за 2456, щоб проголосувати в цілому, повернутися до пропозиції голосувати в цілому. Хто підтримує цю пропозицію, прошу проголосувати, колеги. Підтримуємо комітет? Прошу проголосувати, голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати.

 

13:38:18

За-196

Нема голосів, колеги, нема.

Тоді я зараз прошу всіх сконцентруватися і підтримати пропозицію: на повторне друге читання, щоб ми не втратили законопроект, в мене прохання до всіх фракцій підтримати на повторне друге читання.

Готові до голосування? Я ставлю на голосування пропозицію проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (2456) повернути в комітет на повторне друге читання.

 

ЛЯШКО О.В. Це вже зараз повторне друге...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може бути два рази, Олег Валерійович, два рази може бути.

Отже, звучить воно отак: повернути комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Отак Регламентом озвучена норма єдина, я її щойно зачитав: повернути комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Прошу підтримати і прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Давайте підтримаємо, щоб ми не втратили законопроект.

 

13:39:44

За-218

Давайте ми… Колеги, я ще раз поставлю на повторне друге, давайте, щоб ми не втратили законопроект. Ми ж обіцяли голосувати, обіцяли це підтримати разом. Це фактично і є до першого читання, це фактично і є повернення до першого читання. Колеги, я прошу, я не дам слово, в мене є єдина норма, передбачена Регламентом. В мене іншої норми немає, передбаченої Регламентом, є тільки така норма, ніякої іншої я на голосування не можу поставити.

Прошу, займіть робочі місця, колеги. Нам  не вистачило кілька голосів буквально. Не виходіть з залу! Навпаки, зайдіть в зал.

Колеги, я ставлю ще раз пропозицію: 2456 повернути в комітет на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Давайте підтримаєм, колеги. Прошу підтримати. Прошу проголосувати.

Прошу підтримати, колеги. Давайте проголосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо. Кожен голос має вагу і має значення. Будь ласка.

 

13:41:00

За-218

Колеги! Колеги, давайте, будь ласка,  зайдем ще всі в зал. (Шум у залі)

Дивіться, переконали, що можна два рази повторне друге, колеги. Ми можемо. Були непорозуміння з Регламентом. Дехто вважав, що не можна  повторне друге читання.  Можна!  І я вважаю це правильним, щоб доопрацювати. Будь ласка,  давайте займем місця, проголосуєм.

Колеги, я прошу всіх сконцентруватись. Це буде правильним, це повага до комітету, до наших колег.

Я поставлю, перше, повернутись, а потім – повторне друге. Добре? Давайте, колеги, гуртом. Я ставлю на голосування першу пропозицію повернутися до голосування  за проект Закону 2456-д. Прошу підтримати. Прошу повернутись. Колеги, кожен голос. Голосуємо. Прошу підтримати.

Прошу підтримати. А потім я поставлю на повторне.

 

13:42:44

За-226

Повернулись.

Тепер на повторне друге. І я нагадаю, що ви обіцяли  голосувати. Я себе повожу чесно, давайте спільно чесно поводити.

Я ставлю проект Закону 2456-д повернути комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. Прошу підтримати і прошу проголосувати. Голосуємо, колеги! Прошу підтримати, прошу проголосувати.  Кожен голос! Будь ласка.

 

13:43:22

За-227

Рішення прийнято. Чесно, все правильно, хлопці. Так має бути у залі.

Колеги, подивіться, я вам пояснюю логіку наступного законопроекту. Колеги, будь ласка, увага! У нас є законопроект щодо регульованих ринків та деривативів. До нього є величезна кількість правок, але і комітет, і всі співавтори згодні, що необхідно його направити на повторне друге читання. І комітет запропонував постанову, щоб ми не йшли на розгляд усіх правок, запропонував постанову про направлення на повторне друге читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів.

Що дає нам ця постанова? Вона дає можливість комітетові перейти до розгляду повторного другого читання без втрати години-півтори у залі на розгляд цих поправок, а може й більше. Давайте ми його підтримаємо, це буде правильним. І давайте, колеги, давайте я… ми переходимо до його розгляду, він є наступним по порядку денному, ми його обговоримо, звичайно. Звичайно, як і кожен законопроект. У мене тільки є прохання, щоб ми його обговорили за скороченою процедурою.

І я ставлю на голосування пропозицію обговорити проект постанови 3498/П1 за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу підтримати скорочену процедуру.

 

13:45:04

За-178

Рішення прийнято.

І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань фінансової політики Демчака Руслана Євгенійовича. Будь ласка.

 

13:45:18

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги! Ми тільки потратили годину і вийшли на повторне друге читання. Тут пропонується не тратити, мабуть, пів нашого робочого дня. Тому що тут, в цьому законопроекті, 748 правок. І уявіть, скільки могло, може бути всяких висловлень про політичні свої вподобання.

Тому, враховуючий те, що був прийнятий нами законопроект 2302-д від 28.04-го, велика кількість важливих положень якого дублюється із законопроектом 3498. Тому нашим комітетом згідно Регламенту статті 123 до пункту 5 частини першої прошу підтримати рекомендацію комітету повернути законопроект на доопрацювання 3498 з наступним поданням на повторне друге читання.

Дана процедура надасть можливість внести необхідні уточнення до редакції законопроекту під час підготовки законопроекту до повторного другого читання з метою його вдосконалення. Зокрема вилучити частини тексту, що вже діють, а також розглянути інші пропозиції від народних депутатів України. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу провести запис: два – за, два – проти. Лаврик Олег Васильович, "Самопоміч".

 

13:46:49

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч".

Шановні колеги! В цій постанові ми якраз вертаємось до тих питань, про які ми вже в законопроекті 3498 кілька разів обговорювали в залі. Щоб не було такої практики, коли в закон, який регулює, законопроект, який намагається регулювати ринкові механізми деривативів фондового ринку, ми вписували питання щодо регулятора.

Тому давайте підтримаємо постанову. Відправляємо законопроект на повторне друге читання. В комітеті виключаємо всі положення, які стосуються питань регулятора. А питання регулятора оформляємо в окремий законопроект. І тоді спілкуємось з комісією, спілкуємось з асоціаціями, спілкуємось з ринком. Визначаємо питання, що стосуються діяльності самого регулятора.

"Самопоміч" буде підтримувати дану постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Різаненко Павло Олександрович.

 

13:47:53

РІЗАНЕНКО П.О.

Народний депутат Різаненко, голова підкомітету з питань цінних паперів та фондового ринку. Даний законопроект стосується врегулювання обігу і торгівлі цінними паперами, типом цінних паперів такі як деривативи. Також у даному законопроекті є положення, які регулюють діяльність товарних бірж. Але, як слушно було зазначено колегами під час засідання комітету і при обговоренні, то до другого читання було подано дуже багато правок і не всі з них стосувались виключно врегулювання питання деривативів та товарних бірж.

Саме рішення комітету було запропонувати Верховній Раді відправити закон на повторне друге читання для того, щоб внормувати ці розбіжності, які виникли у нас в комітеті, ті врахувати пропозиції слушні, які стосуються саме деривативів і товарних бірж. Тому пропонується підтримати дану постанову.

Фракція "Солідарність" буде підтримувати дану постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Опозиційного блоку" Гусак Володимир Георгійович, з трибуни, будь ласка.

 

13:48:54

ГУСАК В.Г.

Шановні колеги, шановні українці, шановний Голово! Підвищення життєвого рівня українців неможливе без економічного зростання. А економічне зростання неможливе без інвестицій. А для інвестицій потрібні розвинені фінансові ринки. Розвинені фінансові ринки повинні мати максимально широкий вибір фінансових інструментів. І одним з таких інструментів є деривативи (похідні фінансові інструменти), тобто інструменти, вартість яких залежить від вартості інших активів або інших фінансових інструментів. До речі, у світі саме обсяг деривативів є найбільшим, він оцінюється десь в 600-700 трильйонів доларів США. Для порівняння, загальна вартість акцій в світі оцінюється десь в 70 трильйонів доларів США, а загальна вартість усього золота в світі – десь в 7 трильйонів.

На жаль, в Україні досі немає комплексного регулювання ринку деривативів, відсутня відповідна термінологія, і важливо – немає механізму гарантування зобов'язань. І цей законопроект намагається принаймні частково адресувати ці проблеми. На жаль, цей законопроект є черговим свідченням неефективної організації роботи парламенту. Шановні колеги, річ не у великої кількості правок. Законопроект був прийнятий в першому читанні 31 березня 2016 року і 14 червня комітет підготував подання на друге читання. Але понад рік законопроект не розглядався, а тому, звичайно, прийняли інші законопроекти, які містять суперечливі норми і їх дійсно потрібно усунути. Але питання доступу української економіки до фінансових ринків за… Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ГУСАК В.Г. Але питання доступу української економіки, українських підприємств до фінансових ринків залишається актуальним. І тому ми підтримуємо направлення цього законопроекту на повторне друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І. колеги, зараз буде заключний виступ Олександри Кужель. Після чого ми переходимо до голосування. Тому прошу усіх запросити в зал і приготуватись до прийняття рішення. Будь ласка, пані Олександра.

 

13:51:30

КУЖЕЛЬ О.В.

Я хочу звернутись до регламентного комітету для того, щоб він проаналізував роботу комісії Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності. Подивіться, за два з половиною роки скільки вони виносять законопроектів, які ми постійно повертаємо на повторне друге читання. А знаєте чому? Тому що там інтереси тільки банківських і фінансових установ. Там в кожному законопроекті немає нас, немає громадян України.

Я хочу привести приклад, що, коли фракція "Батьківщина" рік тому внесла законопроект, яким заборонила банкам і "Укрпошті" брати додатково гроші з громадян за перерахування комунальних послуг, я була на цьому комітеті, він не підтримав це, бо це їх гроші, вони власники банків.

Хочу сказати, що і даний законопроект, який ми розглядаємо, але наш законопроект вони не вносять. Цей законопроект є не просто на друге читання, його треба не голосувати цю постанову і відправляти, і хай вносять нормальний законопроект. Бо, на жаль, Демчак зараз відправили на повторне друге читання, він знову внесе на повторне друге читання таку ж саму редакцію. Це є погана практика, і тому "Батьківщина" не буде голосувати за цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ми переходимо до прийняття рішення.

Я прошу всіх  зайняти робочі місця. Зайти в зал.  І я ставлю на  голосування проект Постанови про направлення на повторне друге читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів (№ 3498/П1) повернути на повторне друге  читання.

Колеги, всі зрозуміли суть? Це економія часу, щоб комітет міг доопрацювати Закон про деривативи. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

Голосуємо, колеги, 3498/П1 повернути на повторне друге читання. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати.

 

13:53:53

За-200

Ну, колеги, це означає, що нам треба буде півдня або день витратити на правки. Я, колеги, я зараз поставлю на повернення, якщо по голосах не зміниться, тоді буде відхилена постанова.

Я прошу всіх приготуватися до голосування. Я поставлю зараз на повернення. Отже…   Я нічого не чую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так закликав, я закликав багато раз, Володя.

Колеги, прошу зайти в зал і зайняти робочі місця. І я ставлю  на голосування пропозицію повернутись до проекту Постанови (3498). Прошу  проголосувати, прошу підтримати. Колеги, прошу підтримати.  Голосуємо.

 

13:55:02

За-207

207. Немає достатньої кількості голосів. Проект Постанови 3498/П1 відхилено.

Колеги, тепер у нас ще є 5 хвилин, я пропоную, у нас є блок включення в порядок денний сесії, хоча б кілька законів включити.

Колеги, увага, увага, будьте на місцях! Ми можемо їх після обіду ще раз поставити. Давайте ми подивимося як піде голосування, якщо не піде, ми зможемо після обіду її поставити. "Включення в порядок денний сесії" можна включати однакову  кількість разів. Давайте, колеги, у нас ще 5 хвилин робочих.

І я переходжу, і я першим оголошую  до включення в порядок денний сесії проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників (номер 6149). Хто підтримує включення в порядок денний сесії, прошу проголосувати, прошу підтримати. Це лишень включення в порядок денний сесії, прошу підтримати, колеги.

 

13:56:35

За-193

Я поставлю ще раз після обіду.

Колеги, зараз всі підтримають. Увага! Увага, в нас робочий час, колеги! Зараз я ставлю на голосування включення в порядок денний  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей. Я думаю, весь зал це підтримує, і я думаю, це голосування буде важливе  і знакове для всіх. Будь ласка, займіть робочі  місця, це лишень включення в порядок денний сесії щодо діяльності вищих навчальних закладів на території Донецької та Луганської областей (6548).

Отже, прошу приготуватись до голосування. І я ставлю пропозицію включити в порядок денний сесії, я ще раз оголошу назву проекту Закону про внесення змін  Закону    України  "Про вищу освіту" щодо діяльності вищих навчальних закладів на території  Донецької та Луганської областей (номер 6548). Прошу проголосувати, прошу підтримати лишень включення в порядок денний сесії, але, щоб ми змогли його ще цього тижня розглянути. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати всі згуртовано цей закон, який підтримують всі фракції, будь ласка.

 

13:58:05

За-204

Не всі фракції підтримують, не всі.

Отже, колеги, час ранкового засідання вичерпується, я ще маю прочитати оголошення, яке надійшло в президію Верховної Ради України.

Отже, відповідно до статті 60 Закону України про Регламент Верховної Ради України  повідомляю про створення у Верховній Раді України восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За розвиток річок України". Головою цього об'єднання обрано народного депутата України Вадатурського Андрія Олексійовича. Привітаємо нашого колегу.

І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16-й годині запрошую всіх в зал для продовження роботи. Ми будемо продовжувати розгляд питань фінансового блоку. Дякую.