ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 квітня 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:01:50

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, товариство! Прошу займати робочі місця, приготуватись до реєстрації.

 

10:02:14

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо реєструватись?

Отже, колеги, прошу приготуватись до реєстрації. І прошу зареєструватись, будь ласка.

 

10:03:57

Зареєстровано 366 депутатів. І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народних депутатів України – Сергія Івановича Березенка. Привітаємо. (Оплески) А також в Андрія Олексійовича Вадатурського. Привітаємо колегу. (Оплески)

Хочу нагадати, що у вівторок ми маємо 30 хвилини для виступів уповноважених представників депутатських фракцій і груп. Наголошую, депутатських фракцій і груп. І виступи будуть у тій послідовності, в якій пройде запис. І, колеги, я прошу провести запис, приготуватись до запису. Отже, я прошу провести запис на виступи від фракцій і груп. Прошу записатись.

Від Радикальної партії слово має Олег Валерійович Ляшко.

 

10:05:43

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні українці, вчора ми всі з вами, мільйони людей, які повстали проти грабіжницької політики влади, вчора ми з вами отримали значну перемогу. Національна комісія з питань регулювання ринку комунальних послуг скасувала своє грабіжницьке драконівське рішення про встановлення абонплати на лічильники. Якби це рішення з 1 квітня було введено в дію, українці кожен з нас, кожен із людей, які користуються газовими лічильники, незалежно від кількості спожитого газу кожен би заплатив по року 24 мільярди гривень. Куди ішли б ці кошти: на оновлення мереж, на підвищення рівня життя людей, на підвищення зарплат і пенсій. Ні! Ці кошти пішли  б у кишені олігархів Фірташа  і його компанії тут, в  Україні, зокрема і тих, хто сидять у цьому залі, і ці кошти пішли б на збагачення  влади. Тому що  саме корупційна змова між Фірташем і Льовочкіним, Президентом Порошенком і нинішньою владою привела до того, що НКРЕКП прийняла рішення про черговий по грабунок українців.

Ми з вами добилися, що це рішення скасовано. Але цього абсолютно  недостатньо для відновлення справедливості, для зниження ціни на газ. Наступне, чого добивається фракція Радикальної партії – це повернення під державне управління державних газорозподільчих мереж і народної власності. Адже по селах люди будували газопроводи за свої гроші, потім безплатно облгази викрутили їм руки, забрали собі побудовані за людські кошти газопроводи, собі на баланс, і сьогодні користуються безплатно для себе, а українці за це повинні платить гроші.

Тому ми вимагаємо від уряду прийняти рішення і повернути під державне управління газорозподільчі мережі, якими сьогодні безплатно користується банда Фірташа під прикриттям влади.

Третя наша вимога – це відповідальність НКРЕКП. Ці "вовки рошенівські" в овечих шкурах, яких туди поставив Президент Порошенко, щоб  грабувати українців, вони приймають корупційні рішення, за які кожен українець платить з власної кишені.  Фракція  Радикальної партії вимагає від Президента України зустрічі з нашою фракцією,  і ми ставимо вимогу про відставку голови НКРЕКП Вовка і про відставку всього складу НКРЕКП. Мають бути обрані нові люди на прозорому конкурсі, які не будуть приймати рішення в інтересах Президента Порошенка і олігархів, які  сьогодні окопувалися в НКРЕКП.

І останнє. Ми вимагаємо прийняти рішення про зниження ціни на газ. Сім тисяч гривень за газ – це абсолютно не підйомна ціна, це плата за корупцію влади кожного українця.  Тому ми вимагаємо зниження цін на газ і тарифів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

 

10:09:02

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановний пане головуючий, вельмишановні пані і панове! Офіційна заява політичної фракції "Самопоміч" у Верховній Раді України.

Останніми тижнями спостерігається тенденція до непропорційного застосування сили органами правопорядку, використання для операцій людей без розпізнавальних знаків та втручання поліцейських в роботу законодавчого органу влади. Серія подій в різних місцях України формує картину терору проти власного народу, порушення прав людей на мирні зібрання з одночасним використанням органів правопорядку для захисту проросійських зібрань, а також рейдерських схем, що дестабілізує ситуацію в країні і людей.

15 березня до зали засідань Верховної Ради депутати коаліції з "Народного фронту" незаконно завели чотири поліцейських. Майже миттєво з'явилася інформація про причетність поліцейського до окупаційних військ Російської Федерації та його участь у війні з Україною. Це викликало обурення людей і спричинило мітинги під МВС з вимогами розслідування, відсторонення його від посади та покарання винних. У відповідь вчора Національна поліція затримала учасників акцій, демонстративно застосувавши непропорційну силу проти мирного зібрання. Одночасно невідомі люди у формі, без розпізнавальних знаків, затримали та відвезли у відділок поліції чотирьох спостерігачів на редуті в Луганській області, який раніше забезпечував блокаду торгівлі з окупованими територіями. Важко собі уявити іншу мету в цьому непропорційному застосуванні сили органами правопорядку, окрім залякування людей та дестабілізації ситуації в країні.

В той самий день, 10 квітня, в Одесі відбулася подія протилежна за суттю, але, яка, так само, обурила людей. Фактично проросійський мітинг в Одесі Національна поліція охороняла, натомість застосовувала силу проти людей, які висловлювали обурення з цього приводу  та захищала проросійських активістів. Також влада замовчує подію в Полтаві 6 квітня, де внаслідок рейдерського захоплення виник конфлікт між мешканцями будинку, які чинили опір незаконному захопленню. Минулого тижня у конфлікт рейдерів та громадськості втрутилися "тітушки". Внаслідок втручання два учасники війни з  Росією отримали ножові поранення, поліція в протистояння громадськості та "тітушок" не втручалася.

На цьому тлі тривають репресії проти членів партії "Самопоміч". У різних областях України відкриваються кримінальні провадження та  проводяться обшуки  з надуманими приводами: Львів залишається в облозі, народні депутати від "Самопомочі" цькуються на підвладних засобах масової інформації.

Кожен згаданий інцидент міг би бути випадковим, проте їх  кількість  та демонстративний  характер викликають тривогу. Органи правопорядку, які мають захищати права людей, натомість використовують невідомих осіб  для чорної роботи, стають на боці рейдерських схем та проросійських сценаріїв і дестабілізують ситуацію, піднімають людей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Фракція "Самопоміч" звертається до  Прем'єр-міністра України з вимогою оприлюднити імена поліціянтів  та солдатів Національної гвардії, які віддавали накази та брали участь у цих подіях, звільнити відповідальних за терор проти власного народу та  дестабілізацію в країні, підняття людей, надати фракції звіт про мотиви та наміри уряду під час ухвалення цих рішень.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч" наполегливо запрошує Прем'єр-міністра України якнайшвидше цього тижня зустрітися з фракцією для вияснення причин та наслідків ситуації, яка  змінюється в Україні.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Опозиційно блоку" Павленко Юрій Олексійович. Передає Юрію Бойку виступ. Будь ласка.

 

10:13:13

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Події останніх тижнів наочно показали, що країна продовжує скочуватись в прірву політичної соціально-економічної кризи.

На зустрічах з виборцями мене  часто запитують, чим займається  цей парламент і правляча коаліція, покажіть програму розвитку держави і пакет законів, який повинен розглянути парламент для її реалізації.     

Більшість країн проходили кризові періоди, але в схожих ситуаціях уряди завжди розробляли програми, під які готувалися закони. Досить згадати новий курс Рузвельта під час Великої депресії, програму для Німеччини, Сінгапура. Як виходити з кризи у нас – залишається загадкою не тільки для простих громадян, а й для  правлячої коаліції. В Україні триває розвал державних інститутів, і головне – соціально-економічного захисту громадян. Під кожний з цих напрямків потрібна програма відновлення, підкріплена законом.

Ми запропонували свою програму по захисту наших громадян – вимушених переселенців. Для того, щоб її підтримати, біженців, необхідно прийняти 14 законопроектів, і ми вимагаємо їх розгляду найближчим часом.

Соціально-економічна криза стала благодатним ґрунтом для зростання злочинності у державі. Гучні резонансні вбивства у центрі Києва, погроми банків, обстріли з гранатометів дипломатичних установ стають буденністю і свідчать про повну деградацію правоохоронної системи, яка не в змозі стримати зростаючу хвилю криміналу і радикалізму. Жоден з резонансних злочинів останнього часу не розкритий, не зважаючи на гучні заяви чиновників і політиків.

Нарешті суспільство дізналось про умови отримання траншу  МВФ, які погіршують життя більшості українців. Ми вимагаємо перегляду умов співпраці і прозорості переговорів з представниками фонду. За три роки повністю знищений соціальний захист пенсіонерів. Тому ми наполягаємо на перегляді параметрів  Держбюджету у частині підвищення пенсій.

Ми вимагаємо звіту уряду за ключовими галузями діяльності, а також представлення парламенту реалістичної програми по виходу із соціально-економічної кризи. В іншому випадку парламент повинен йти на дострокові вибори з метою запобігання масштабної політичної кризи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Москаленко Ярослав Миколайович, група "Воля народу".

 

10:16:21

МОСКАЛЕНКО Я.М.

Шановний український народе, шановний пане Голово, колеги! Через  два тижні настане 31-а річниця аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної станції. Зазвичай до таких дат прийнято владі звітувати перед суспільством про те,  що вона зробила для постраждалих та для подолання наслідків трагедії. Я спробую це  зробити за владу.  Скасовано бездумно четверту зону посиленого радіологічного контролю. Вже потерпілі IV категорії не можуть оформити інвалідність, яким МСЕК встановив причинний зв'язок з аварією. Обмежено безкоштовне харчування дітей на територіях радіоактивного забруднення, звужено безоплатне лікування, не вирішено забезпечення чорнобильців доступним житлом, знято доплату а харчування на забруднених територіях. Якщо минулого року в державному бюджеті було передбачено 63 мільйони... 61 мільйон гривень на комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкології у постраждалих від Чорнобиля, то нині це нуль. Хоча в прикінцевих положеннях бюджету 2017 року це записано, а що зроблено на сьогоднішній день? Абсолютно нічого.

Минулого року закон 2093 був проголосований в цілому в цьому залі в 261 голос. Він єдиний міг комплексно полегшити проблеми чорнобильців. Але був заветований Президентом і на подолання вето Президента не хватило голосів. До повного в лапках щастя для людей, які проживають на територіях, що межують із Зоною відчуження спочатку мер Львова Садовий, а потім заступник мера Києва Пантелєєв заявили, що було б непогано зробити із Зони відчуження сміттєзвалище і могильник для твердих побутових відходів. Мені важко підібрати слова, щоб визначити що це – безпорадність, некомпетентність чи взагалі втрата здорового глузду.

Натомість я хочу навести приклад як в цивілізованому світі вирішуються проблеми території після техногенних катастроф. Наприклад, Японія в 2011 році після аварії на Фукусімі забезпечила всіх евакуйованих житлом, надала щомісячну компенсацію за психологічні страждання. Ці кошти звільнені від оподаткування, це компенсація за втрачену нерухомість, втрачену заробітну плату. Також запроваджено безкоштовне медичне обслуговування безстроково. У них навіть думки не виникає у Фукусімі створити сміттєвий полігон.

Шановні колеги, на цьому тижні в порядку денному ми маємо два дуже важливих урядових законопроекти. Це законопроект 5594 і 5297. Перший пропонує призначити дружині або чоловіку пенсію у зв'язку з втратою годувальника-ліквідатора незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Другий – поновити право дітей, які втратили внаслідок Чорнобиля одного з батьків, а також дітей евакуйованих, на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

Закликаю всі депутатські фракції і групи підтримати відповідні ініціативи та забезпечити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

МОСКАЛЕНКО Я.М. Та прошу забезпечити явку депутатів на голосування і підтримати ці законопроекти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Батьківщини" буде виступати Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

10:19:56

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Сьогодні на засіданні фракції "Батьківщина" вранці ми громадянину Литви Альгісу Шиманютісу вручали Почесну грамоту Верховної Ради України за те, що ця людина, будучи литовцем, працює віддано, для того щоб допомогти нашому фронту. Він збирає по всьому світу гуманітарну допомогу, і зібрав вже 170 тонн найцінніших вантажів: ліків, систем захисту, 50 машин високої якості поставив на фронт. Він присвятив цьому життя, допомагає дітям, вагітним жінкам.

А на фоні цього, коли тисячі волонтерів в Україні роблять ту саму справу, наша влада вирішила провести мегакорупційну оборудку на приблизно мільярд доларів, що називається "абонплатою". Так от, ця абонплата до приєднання до мереж по газу є такою корупційною оборудкою, якої Україна ще не бачила. І саме тому, що піднявся народ проти Президента, проти кланів, які його оточують, 106 місцевих рад  провели спеціальні позачергові засідання і наполягли на тому, щоб Президент відмінив це рішення, і стало очевидним, що керівник  НКРЕКП Вовк – просто маріонетка. Йому Президент дав вказівку, і він це рішення корупційне відмінив. Це перемога  українського народу, і це означає – це можна зупиняти. І тому ми вважаємо, що зараз треба передати всі документи в НАБУ  стосовно цієї оборутки і подивитися, наскільки вони, дійсно, у нас є органом   по боротьбі з корупцією.

Але друга велика афера, яка намічається, це розпродаж сільськогосподарської землі, ви це добре знаєте. І тому наша команда "Батьківщина" об'єдналася з Всеукраїнським об'єднанням фермерів України, і ми розпочали всі процедури по проведенню всеукраїнського референдуму  по забороні продажу сільськогосподарської землі, треба у народу запитати, чи хоче він продавати землю. Ми вже 19 квітня  проводимо  великі збори ініціативної групи для того, щоб забезпечити зібрання 3 мільйонів підписів громадян України. Ми будемо мати ініціативну групу по чисельності в тисячі людей, які будуть займатися цією важливою для України справою. І так як ми зупинили разом всі  оборутку по  абонплаті за газ, так само  на базі всеукраїнського референдуму треба зупинити мегакорупційну оборуткупо  розпродажу сільськогосподарської землі. Народ має силу, має вплив і може…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. І може зупиняти і Президента, і його мафіозне кланове корупційне оточення. Сили є, будемо боротися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від "Народного фронту" Максим Бурбак. Будь ласка.

 

10:23:25

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, ми вийшли на фінішну пряму в набутті безвізового режиму з Європейським Союзом. Це, безумовно, заслуга всіх українців, які своєю наполегливою боротьбою за гідність і свободу отримали визнання Європи.

Водночас хочу повернутися на три роки назад, коли після перемоги Революції Гідності уряд Арсенія Яценюка поставив собі амбітну мету. Паралельно з підписанням Угоди про асоціацію Україна розпочала дуже складний шлях виконання плану з лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Цей об'єднаний план містив понад 140 вимог. Багато хто сприймав це як ілюзію і непідйомне завдання для розграбованої Януковичем до останньої нитки країни – країни, яка гідна прийняла виклик збройної агресії Кремля. Рутинною і наполегливою працею, часом з гострими дебатами у цій залі ми разом з урядом одне за одним ухвалили важливі, але інколи дуже непрості рішення.

Антикорупційна реформа, реформа юстиції і поліції, системні зміни в енергетичному секторі, зміцнення обороноздатності, відновлення української армії, система ProZorro, покращення макроекономічних показників і скорочення державного боргу, – все це лягало у загальну скарбничку результату з безвізовим режимом. Навіть найбільші скептики мали визнати: у надкороткі терміни Україна виконала всі до однієї вимоги Європейського Союзу. Сьогодні ми повинні достойно підготуватися до зустрічі безвізового режиму, який Україна остаточно набуде після рішень Ради ЄС і Європейської Ради.

Станом на 7 квітня Державна міграційна служба МВС видала понад 3 мільйони біометричних паспортів, щодня видається від 9 до 12 тисяч. "Народний фронт" звертається до Служби безпеки України і Держспецзв'язку забезпечити безперебійне функціонування електронної системи оформлення і видачі біометричних документів громадянам. Ми звертаємося до уряду України, що треба додатково виділити понад 200 мільйонів гривень на створення нових сервісних центрів для видачі паспортів та інших документів. Це для того, щоб попередити можливі черги для отримання біометричних паспортів.

З впровадженням безвізового режиму з Європейським Союзом гостро постає питання запровадження візового режиму з Російською Федерацією як країною-агресором. "Народний фронт" послідовно вимагає цього важливого рішення. Стосунки з Російською Федерацією повинні відбуватися в санкційному режимі. Окрім того, візовий режим… перетин кордону з державою-агресором – це питання національної безпеки і захисту української держави.

Питання національної безпеки є і удосконалення роботи органів державного управління. Саме для цього ми відновлюємо функцію парламентського контролю. Минулої середи ми заслуховували так званий звіт керівництва НАЗК, і у мене не залишилось жодних сумнівів, треба кардинально змінювати роботу цього органу.

Шановний пане Голово, звертаюсь до вас, щоб цього тижня ми розглянули урядову ініціативу, яка допоможе впорядкувати роботу НАЗК і виправити численні помилки. І щоб три тисячі заручників, держслужбовців, які хотіли подати декларації і не встигли із-за безвідповідальності керівництва, змогли це зробити. Можна 30 секунд?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд.

 

БУРБАК М.Ю. Чекаємо також цього тижня звіт в парламенті керівників НКРЕКП, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна. Я хочу почути аргументовану відповідь на питання, в чиїх інтересах НКРЕКП вводила абонплату на газ, а фактично податок на користь Фірташа, Льовочкіна? Чому з 1 січня збільшили в 5 разів вартість вуличного освітлення і тепер села вночі в повній темряві?

Антимонопольний комітет нехай відповість, чому не протидіяв тютюновій монополії в Україні на користь російських олігархів, які фінансують терористів в ОРДЛО…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчіть, 10 секунд.

 

БУРБАК М.Ю. Чому надали згоду на монополізацію чи не всі обленерго на користь російських олігархів, які голосували за незаконну анексію Криму? Фонд держмайна має відповісти на питання, чому зібрали план приватизації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Блоку Петра Порошенка" Артур Герасимов.

 

10:27:44

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми розпочинаємо сесійний тиждень, який продовжить докорінні зміни судової системи в Україні. Йдеться про впровадження однієї з найбільш важливих реформ держави – побудови незалежної судової гілки влади.

Сьогодні, як ви знаєте, в порядку денному стоять надважливі законопроекти, які безпосередньо регламентують роботу Конституційного Суду. Зокрема мова йде про законопроект 5336-1, який створює реальний механізм виборів суддів Конституційного Суду на незалежній, прозорій основі.

І вперше у вітчизняній історії судочинства ми створюємо інститут конституційної скарги. Ми запроваджуємо інструмент, який створить умови для кожного громадянина України відстоювати свої права у тому випадку, коли рішення судів їх порушило або обмежило.

Така практика запроваджена в усіх демократичних країнах світу. Не менш важливим для успішного завершення судової реформи в Україні є і законопроект 5425, який впроваджує механізм фінансової незалежності Конституційного Суду від державних органів виконавчої влади. Таким чином ми створюємо головні підвалини незалежності судової системи в Україні і прибираємо будь-які підстави для зовнішнього впливу на діяльність Конституційного Суду та його членів. І це стане головною запорукою неупередженості та прозорості роботи КСУ.

Ще одним фундаментальним законопроектом у ставленні верховенства права в Україні є проект закону 6232. Запропоновані зміни, розроблені спільно з громадськістю, зокрема з Радою з питань судової реформи, перш за все спрямовані на удосконалення процесуальних механізмів та завершення формування нового Верховного Суду. Одне із сучасних нововведень цього законопроекту впровадження електронного суду.

Разом з тим не можу не оминути і питання Національного банку України. Прошу пам'ятати, Валерія Гонтарева очолила головний фінансовий інститут держави у той час, коли в країні йшла війна. Україна втратила дуже багато своїх підприємств, які забезпечували валютні надходження. І давайте згадаємо, що нам вдалося зупинити інфляція, нам вдалося значно підвищити золотовалютні резерви країни, нам вдалося очистити банківську систему. І сьогодні ми маємо подякувати цій людині за її працю на цій посаді. І я вам хочу сказати, що сьогодні доказом того, що Національний банк України зробив неперевершену роботу, є дуже багато процесів, які сьогодні вийшли на позитивні тенденції.

Крім цього, шановні колеги, у четвер, як ви знаєте, нам конче необхідно прийняти Закон про ринок електроенергії (4493). Я хочу підкреслити, що цього від нас очікує весь український енергоринок, цього від нас очікують наші закордонні партнери, тому прошу всіх згуртуватись у четвер і прийняти цей закон.

І що стосується НКРЕКП. Хочу нагадати, що рішення про призупинку рішення НКРЕКП було прийняте після звернення Президента України і після того, як пішли звернення від фракції "Блоку Петра Порошенка". Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кулініч Олег Іванович від Партії "Відродження".

 

10:31:01

КУЛІНІЧ О.І.

Шановний пане Голово,  шановні колеги, шановні виборці! У нас залишився останній пленарний тиждень перед тривалою перервою в роботі Верховної Ради, і тому хотілося б, щоб дійсно, він був продуктивний. Для цього ми повинні розглянути  ряд важливих ініціатив.

Перше, на чому я хотів би зосередити увагу вашу, шановні колеги, 26 квітня виповнюється 31 рік з дня Чорнобильської катастрофи. І ми повинні  не просто вшанувати ліквідаторів, а ще й законодавчо захистити їх права. Тому депутатська група "Відродження" внесла на розгляд парламенту законопроект 6292, який відновлює соціальні гарантії чорнобильців. Перш за все це пенсійне забезпечення, це медичне обслуговування. Запропоновані зміни торкнуться майже 2 мільйонів  постраждалих  від цієї катастрофи, з них понад 108 тисяч – інваліді. Тому вкрай важливо, щоб  цей законопроект ми могли розглянути на цьому пленарному тижні, наприклад, у четвер.

І ще одне вкрай важливе питання, яке стоїть в порядку денному на сьогодні,  це законопроект 4355. Мова йде про розпорядження державними землями за межами населених пунктів. У 2002 році ці повноваження були забрані в місцевих громад і на  сьогодні вони позбавлені права розпоряджатися такими  землями.

Абсурдно, коли питання сінокосів, питання пасовищ, навіть питання кладовищ вирішують не люди, які живуть в селі, а чиновники, які призначаються в обласному центрі, які призначаються в Києві. В цій ситуації страждають всі: страждають перш за все  місцеві бюджети, тому що громади не впливають на їх наповнення, страждають люди тому що  вони не можуть вирішити безпосередньо питання в себе  в селі, вони не можуть вирішити питання землі. І тому вкрай важливо, щоб цей законопроект був проголосований в другому  читанні і в цілому. І ми повинні повернути людям право розпоряджатися землею.

Його,  дійсно, чекають на місцях, його чекає місцеве самоврядування. І земельне питання – це реальний крок до  потужних і самодостатніх громад. Лише після вирішення, ще раз повторюю, земельного питання можна говорити  про реальну децентралізацію. 

І ще один важливий момент. Виповнюється рік, як працює нинішній  Кабінет Міністрів. У депутатської групи "Відродження" є дуже багато питань до міністерств і відомств. В першу чергу до Міністерства охорони здоров'я, яке до цього часу не має  керівника. Коли  ми спілкуємося з виборцями, у них виникає дуже багато питань до цього міністерства. Наприклад, важлива дуже ситуація, закінчилися кошти на лікування наших дітей за кордоном, це онкохворі та діти, які хворіють на хвороби, які не лікуються в Україні. В минулому році на ці цілі було виділено 380 мільйонів гривень, а в цьому році у два з половиною рази менше і це питання треба негайно, і терміново вирішувати. Тому депутатська група "Відродження" хотіла б заслухати звіт уряду про проведену роботу та почути, які стратегічні напрямки роботи визначені Кабінетом Міністрів на цей поточний рік? Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Таким чином виступи від фракцій і груп завершені, і ми переходимо до розгляду порядку денного.

Колеги, я хочу ще раз пояснити логіку сьогоднішнього дня. Ми маємо спочатку питання блоку правової політики і з них головний це проект Закону про Конституційний Суд України. 747 поправок на відхилення, дуже ґрунтовний, об'ємний законопроект. Потім блок включення до порядку денного сесії, де буде пропонуватися питання по реформі парламенту, після того блок аграрних питань. І я, колеги, буду вас просити, щоб ми сьогодні теж працювали без перерви, можливо, після розгляду даного законопроекту або під час його розгляду.

Найголовніше, 747 правок це дуже велика і об'ємна робота. І я просив би, щоб ці автори правок, які особливо наполягають на своїх правках, брали слово, бо інакше ми не зможемо пройти всіх тих питань, які на сьогодні були заплановані в порядку денному сесії. Тому закликаю колег до ефективної роботи.

І переходжу до розгляду першого питання порядку денного, це проект Закону про Конституційний Суд України 5336-1, це друге читання. І запрошую до доповіді голову Комітету з питань правової політики та правосуддя Князевича Руслана Петровича. Будь ласка, пане Руслан.

 

10:35:44

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, відверто кажучи, проведена величезна робота, яка проведена комітетом спільно з апаратом парламенту, спільно з представниками суб'єктів права законодавчої ініціативи, спільно з представниками Ради  з питань судової реформи при Президентові України, спільно разом з  представниками громадянського суспільства. Я просто нагадаю, що після того, як  було в другому читанні… в першому читанні прийнято за  основу  9 лютого 2017 року цей законопроект, у комітеті була  створена робоча група, до складу якої входили всі перелічені мною особи. А також відповідно ті  члени комітету, які  вважали за доцільне взяти участь, у  нас був абсолютно вільний доступ. І ми протягом двох місяців надзвичайно активно  працювали. Дуже сподіваюся, що  ця робота не буде марною. І 22 березня на засіданні  комітету ми розглянули відповідні пропозиції  від імені робочої групи, яку очолював голова  комітету, входили все керівництво комітету,  входило з 33 членів комітету 22 члени комітету, це була велика представницька  робоча група.

Відповідно комітет підтримав ті пропозиції, які оформлені у вигляді порівняльної таблиці. Вона є у вас на розгляді. Якщо дуже  коротко, то мушу вам сказати, що  основне, з чим ми погоджувались у вигляді правок, це були ті правки, які були направлені на підтвердження позиції Венеційської комісії. Ви знаєте, що цей законопроект після прийняття за основу  був предметом розгляду Венеційської комісії, яка висунула цілу низку концептуальних зауважень. І ті правки, які  відображали основну  фабулу тих застережень  Венеційської комісії, беззастережно відповідно нашим комітетом були  враховані.

Додатково комітет крім цієї таблиці ще розглянув і просить Верховну Раду  врахувати наступне. Ми пропонуємо, щоб цей законопроект набував чинності  не через  місяць з дня опублікування, як було в першій редакції, оскільки це тоді розраховувалось, що законопроект буде прийнятий до  набуття чинності змін до Конституції, і щоб синхронізувати його набуття чинності разом з жовтня місяця 2016 року, разом зі змінами до  Конституції була   запропонована така  норма. Оскільки ця  норма не є актуальною на цей момент, більш того, ми  вже майже більше як на півроку перетягнули цей строк, то комітет просить… підтримує і просить  парламент підтримати правку про те, щоб одразу після того, як цей закон буде опублікований, набував чинності.

Крім того, ми ще наголошуємо і підтвердили ще раз комітету, що коли йде мова про  конкурс на зайняття вакантних посад судді Конституційного Суду, то він здійснюється в межах загального строку проведення конкурсу, передбаченого частиною 6 цієї статті, тобто в межах 2 місяців. І це по тексту дуже чітко відображено, щоб всі це прекрасно розуміли.

Шановний пане Голово, я довго не хочу зупинятися на всіх нюансах, які комітет розглядав. Я думаю, що заради економії часу було б справедливо, якщо б ми йшли по поправках і в разі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я готовий кожну з низ прокоментувати. А там, де комітет вважає просто не погодитися, на розсуд сесійної зали, я також буду говорити, що це – позиція комітету, і хай сесійна зала визначається, бо ціла низка поправок мають радше політико-правовий характер, і тут потрібно рішення саме парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, переходимо до поправок. Прошу авторів приготуватися.

2-а, Король. Не наполягає.

3-я, Одарченко. Наполягає. Включіть мікрофон.

 

10:39:22

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, цей Закон про Конституційний Суд, на моє переконання, це така "ширма", яка за красивими гаслами, за гарними новими словами погіршує умови судочинства в Україні. І… То оце правка – яскравий приклад.

Правова традиція України та багатьох країн світу полягає у  тому, що суди мають у своєму складі палати, а у складі палат утворюються колегії. Сенатом назвався найвищий суд в один історичний період України за часів гетьманату Скоропадського, який проіснував близько 9 місяців і закінчився, на жаль, обіцянкою Скоропадського об'єднати Україну з Росією. Ми на цей період рівняємося?

В інших країнах сенат – це верхня палата парламенту. Давайте не робити  плутанини, у нас в суді вже є велика палата, то давайте підрозділи суду будуть називатися просто "судовими палатами".

Прошу проголосувати за мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

10:40:29

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я тільки можу прокоментувати, що саме через те, що у нас є велика палата, щоб не плутати термінологічно поняття "великої палати" і "малих палат" так  званих, ми підтримали ідею, яку висловила Венеційська комісія, щоб запропонувати в українських реаліях  новий інститут "сенату" в межах Конституційного Суду.

Я вважаю, що це є стала  європейська практика. Саме у всіх, схожих на українських, конституційних судах, трибуналах діють сенати, а не палати. Тому я просив би не підтримувати від імені комітету цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Ставиться на голосування поправка номер 3 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

10:41:19

За-81

Рішення не прийняте.

4-а, Новак. Не наполягає.

5-а, Чумак. Не наполягає.

7-а, Новак. Не наполягає.

8-а, Алексєєв. Не наполягає.

9-а, Чумак. Не наполягає.

10-а, Власенко. Наполягає. Будь ласка.

 

10:41:39

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний Андрій Володимирович. Ну, насправді, весь, весь цей законопроект, він скерований на те, щоб перетворити Конституційний Суд із незалежного органу юстиції, по суті, в таку собі річ в собі, яка буде приймати рішення сама щодо себе здебільшого. А відтак... а також буде  контрольована, по суті, різними чинниками ззовні, а не в середині. А відтак абсолютно по Фрейду... абсолютно по Фрейду комітет відхилив мою правку, яка пропонує назвати Конституційний Суд колегіальним незалежним постійно діючим і самостійним органом, тобто комітет вважає, що цей орган не є колегіальним, є залежним, не є постійно діючим і точно не є самостійним. А відтак я пропоную цей абсурд виправити і цю поправку підтримати.  Дякую.

 

10:42:36

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я абсолютно спростовую цю, як на мене, хибну логіку. Комітет вважає, що в Законі про Конституційний Суд має бути відтворена норма Конституції. І саме норма Конституції слово в слово там відтворена.

Що стосується колегіальності, незалежності, то розгляд питання будь-якого в колегіальному порядку, далі йдеться про колегіальність і  незалежність і суду, і  суддів. Треба читати закон в цілому, а не тільки першу статтю. Мені здається, що цього замало для того, щоб зрозуміти його логіку. Прошу не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування поправку 10 народного депутата Власенка, комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

10:43:23

За-94

Рішення не прийняте.

11-а, Алексєєв. Не наполягає.

12-а, Яніцький. Не наполягає.

13-а, Добродомов. Не наполягає.

14-а, Писаренко. Не наполягає.

15-а, Чижмарь. Не наполягає.

16-а, Сольвар. Не наполягає.

18-а, Німченко. Не наполягає.

19-а, Розенблат. Не наполягає.

22-а, Шпенов. Не наполягає.

32-а, Власенко. Не наполягає… Яка? 22-а, так?

Включіть, будь ласка, мікрофон. Шпенов, 22 поправка. 18-а, так? Включіть мікрофон. 18 правка.

 

10:44:00

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, эта поправка была направлена на то, что Конституционный Суд должен обеспечить не только верховенство Конституции, но и верховенство права, как это закреплено в статье 8 Конституции Украины. Но о каком верховенстве права можно говорить, если в этот законопроект в нарушение статьи 116 Регламента внесли всевозможные политические просьбы и пожелания? Например, изменения в Закон "О нотариате", "О государственной регистрации прав на недвижимое имущество", в Закон "О высшем образовании", в Уголовно-исполнительный кодекс, "Об органах и лицах, которые осуществляют принудительное исполнение судебных решений". При чем данные поправки к Конституционному Суду? Будем Закон о Конституционном Суде принимать неконституционным образом?

Спасибо. Прошу поддержать мою поправку, номер 22.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан.

 

10:44:55

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Справ в тім, що комітет не підтримав цю поправку з наступних міркувань. В Конституції йдеться про те, що діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, тобто сам суд здійснює свою діяльність на цих принципах, а не надає оцінку щодо відповідності принципу… Це основний принцип, базовий для того, щоб він взагалі діяв. А він відповідно повинен  забезпечувати верховенство Конституції шляхом здійснення конституційної юрисдикції. А ви хочете навпаки змінити сутність цих базових принципів, що, на думку комітету, не зовсім вірно. Просимо не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування поправку 18, народного депутата Німченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. 22-а, перепрошую. 22 поправка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу  проголосувати, будь ласка.

 

10:46:04

За-64

Рішення не прийняте.

32-а. Власенко. (Шум у залі)

18-а. 18-а, Німченко, так?

Включіть мікрофон. 18-а поправка, Німченко.

 

10:46:22

НІМЧЕНКО В.І.

Шановні колеги! Німченко, "Опозиційний блок".

Запропонована мною  поправка стосувалася єдиного, що хтось з якоїсь руки чи з якогось боку встав і виключив те, що  Конституційний Суд не є органом конституційного правосуддя. Це ганебне рішення і зміст цієї статті, а тому пропонується всього-на-всього признати, що  Конституційний Суд є органом правосуддя конституційної юрисдикції, дасть можливість  захищати громадянам інтереси не тільки в Україні, а і в Європейському Суді. Тому дуже прошу підтримати цю поправку і  поставити її на голосування. Спасибі.

 

10:47:26

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я просто дуже не хотів би тут сильно заглиблюватися  в питання теоретичної дискусії, чи Конституційний Суд є органом правосуддя, чи це все ж таки орган спеціальний конституційний, який здійснює  конституційну юрисдикцію, і це не зовсім суд. Це радше якийсь квазісуд і, точніше, конституційний орган, наділений окремими повноваженнями квазісуду.

Я не  хотів би, щоб ми переносили цю ситуацію в сесійну залу, бо не до кінця всі розберуться. Це дилема між  конституціалістами, але, як на мене,  зміни до Конституції поставили крапку в цій дискусії, чітко визначили, що це виключно  орган конституційної юрисдикції. Крапка. Тому давайте дотримуватися цієї конституційної логіки, яку ми разом з Опоблоком сприйняли, коли разом голосували за зміни в Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

18-а поправка народного депутата Німченко. Хто підтримує дану поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати.

 

10:48:31

За-70

Рішення не прийняте.

32-а, Власенко. Не наполягає? Наполягає. 32-а.

 

10:48:39

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Андрію Володимировичу. Насправді 32 поправка ставить порядок фінансування Конституційного Суду в загальну систему фінансування органів державної влади. Ми абсолютно чітко розуміємо, що механізм і способи фінансування – це один із засобів впливу на Конституційний Суд або можливого впливу на Конституційний Суд. А відтак, по-перше, сам Конституційний Суд не може визначати свого фінансування, це по-перше. А, по-друге, ці джерела повинні бути абсолютно чіткими, прозорими і незалежними.

Тому ця поправка говорить про те, що треба забирати будь-який вплив Кабінету Міністрів на формування бюджету Конституційного Суду, самого Конституційного Суду на бюджет його фінансування, а фінансувати його в загальному порядку, як будь-які державні органи в Україні фінансуються окремим рядком державного бюджету. І тут немає жодних проблем, так відбувається в багатьох країнах світу. Тому прошу підтримати, не застосовувати механізму фінансового впливу на Конституційний Суд. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:49:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ваш коментар, пане голово.

 

10:49:50

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу сказати, що по суті комітет підтримує ідею, яку щойно висловив автор поправки. Більш того, на комітеті ми мали дискусію з цього питання на робочій групі, але ми її залишили без врахування, зважаючи на те, що паралельно парламент після цього буде розглядати законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу державного бюджету, де мають бути враховані ці питання по суті. І ми готові запропонувати автору перенести ту логіку, яку він щойно висловив, саме в тому законі для того, щоб його в другому читанні врахувати з цією позицією, яка би унеможливлювала будь-який, в тому числі бюджетно-фінансовий тиск на Конституційний Суд. Ми не заперечуємо, просто вважаємо, що це не предмет цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми ставимо на голосування поправку номер 32 народного депутата Власенка. Прошу визначитися.

 

10:50:49

За-113

Будь ласка, наступна поправка номер  33 народного депутата Власенка. Прошу, народний депутат Власенко.

 

10:50:59

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Ну, щодо попередньої поправки, мені не зовсім зрозуміла позиція комітету, коли вони підтримують поправку, а на комітеті її відхиляють. Ну, напевно, це така логічна логіка, яка може бути застосована.

Що стосується 33 поправки, вона носить технічний характер. Але вона говорить про те, що якщо коментуючи попередні поправки голова комітету говорив, що треба посилатись напрямку на Конституцію, в цій поправці ми й посилаємось напряму на Конституцію, не тлумачачи ті принципи, на яких ґрунтується діяльність Конституційного Суду.

Але я ще раз підкреслюю. Насправді весь закон, який пропонується зараз прийняти, він точно не вирішує основного завдання, яке би стояло перед цим законом. Він не відновлює довіри до Конституційного Суду як до інституції. Ця довіра сьогодні повністю зруйнована. І цю довіру, на жаль, цим законом ми не відновимо. Ми лише зафіксуємо той стан впливу, який є на Конституційний Суд, і ті можливості впливати на його рішення, які є до сьогоднішнього дня. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар пана голови комітету.

 

10:52:09

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу спростувати те, що було щойно озвучено з приводу принципів, визначених в Конституції. Якраз комітет наполягає на тому, щоб ті принципи, які містяться в частині другій 147 статті Конституції, повірте, я напам'ять дуже добре знаю, були відтворені чітко в Законі про Конституційний Суд.

А ви вважаєте, що треба зробити загальну бланкетну норму. Це де просто принципи, визначені в Конституції. А ці принципи, якраз це принципи, про що ви казали. Колегіальності, незалежності. Тобто ви там підтримували, а тут не підтримуєте. А ми там не підтримали тому, що воно міститься тут.

І тут абсолютно логічно. Тобто ніяких проблем нема, це технічна річ, яка, як на мене, в цьому випадку є зайвою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, давайте визначатися по поправці номер  33 народного депутата Власенка.

 

10:53:08

За-91

91 народний депутат, не проходить ваша поправка.

34-а, народний депутат Чижмарь. Наполягає? Я не бачу. Не наполягаєте.

35-а, Яніцький, народний депутат. Не наполягає.

36-а, Яніцький. Не наполягає.

37-а, Чижмарь. Не наполягає.

38-а, Мураєв. Не наполягає.

39-а, Добродомов. Не наполягає.

40-а, Мураєв. Не наполягає.

41-а, Чумак. Не наполягає.

42-а, Власенко.

Будь ласка, мікрофон Власенку.

 

10:53:46

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Насправді, ця поправка стосується статусу Регламенту Конституційного Суду. Можливість самими Конституційним Судом визначати величезну кількість питань власним регламентом, не завжди користуючись або використовуючи вимоги закону, якраз і є елементом тих механізмів, про які я говорив. Ми створюємо із Конституційного Суду річ в собі, коли вони самі встановлюють процедури розгляду справ, коли вони самі встановлюють обмеження по розгляду справ, коли вони собі не встановлюють згідно з законом етичних вимог до своєї поведінки. Це все свідчить про те, що ми ці питання віддаємо на відкуп Конституційному Суду. Тому Конституційному Суду в тому складі, в якому він є сьогодні, включаючи тих суддів, які приймали рішення щодо узурпації Януковичем влади, ми їм даємо ці повноваження. Я вважаю це неприпустимим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, шановні колеги.

Будь ласка, голосуємо за поправку номер 42 народного депутата Власенка. Просимо голосувати.

 

10:55:13

За-116

43-я, Помазанов. Не наполягає. Наполягає. Дуже добре.

Будь ласка, мікрофон народному депутату Помазанову.

 

10:55:24

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт".

По-перше, шановні колеги, я хотів би подякувати голові комітету Руслану Князевичу за ту ґрунтовну роботу, яка була організована на базі комітету і в якій я особисто і наші колеги з "Народного фронту" брали участь і, дійсно, працювали не один тиждень.

Але, менше з тим, ми подавали немало поправок, і оця поправка, яка як на мене, все ж таки є принциповою, яка дуже схожа за змістом з попередньою поправкою попереднього виступаючого, вона все ж таки встановлює, що регламент Конституційного Суду повинен регулювати виключно внутрішні норми. У нас відповідно до положень Конституції  України органи державної влади  та органи місцевого самоврядування і їх посадові особи зобов'язані діяти лише  на підставі в межах  повноважень визначених Конституцією та законами тому зараз давати  можливість Конституційному суду в регламенті встановлювати порядок  розгляду справ, я вважаю, недоречним. Тому хочу поставити цю правку на голосування і прошу зал  підтримати її. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ  Шановні колеги, будь ласка, голосуємо за поправку номер 3 народного депутата Помазанова. Прошу, прошу підтримати, колеги.

 

10:56:55

За-120

Будь ласка, наступна поправка, народний депутат Новак. Наполягаєте? Ні  Народний депутат, 45-а, Одарченко.  Будь ласка, мікрофон.

 

10:57:04

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція  "Батьківщина".

Пане Руслан, ви  дуже влучно назвали Конституційний Суд,  після прийняття  цього закону, квазі-судом. Це дуже доречне формулювання, яке підходить до того, що зараз ви збираєтесь прийняти.

Не може діяльність Конституційного Суду регулюватись внутрішнім документом – регламентом. Закон України "Про внесення змін до Конституції  України", який набув чинності 30 вересня 2016 року, встановив нову редакцію  статті 153   Конституції  України. Відповідно до цієї редакції  порядок організації та діяльності Конституційного Суду, статус суддів,  підстави і порядок звернення до суду,  процедура розгляду справ, виконання рішень визначаються Конституцією та законом, виключно Конституція  і закон. Тому  жодних регламентів існувати не може. Чому судді України працюють відповідно до процесуальних кодексів, які ухвалює Верховна Рада, а  Конституційний Суд  сам собі вставляє правила. Це неправильно, прошу підтримати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голові комітету слово.

 

10:58:17

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я вам мушу дати пояснення, бо ціла низка речей стосувалася регламенту Конституційного Суду. Друзі, це знову ж таки питання дискусії. Може я для когось зроблю зараз велике відкриття, тому що сказано було, що Конституційний Суд не може діяти на основі регламенту. Так от я вам скажу, що в переважній більшості країн світу не існує законів про Конституційний Суд. Левова частка конституційних судів Європи, до прикладу, я це вам абсолютно відповідально, діє на підставі внутрішнього регламенту, який прирівнюється, вдумайтеся, після рішень Конституційного Суду до норм Конституції України. Те саме частково у нас, в українських реаліях, теж було, ви знаєте, що регламент Конституційного Суду, який відповідно був прийнятий попереднім складом суду після прийняття закону у 1996 році, теж після рішення Конституційного Суду отримав відповідне конституційне підтвердження. І ціла низка процесуальних речей теж в цьому регламенті до сих пір зберігається, на основі якого Конституційний Суд приймає своє рішення. Звичайно, це питання теоретичної дискусії, доцільно чи не доцільно мати і закон, і регламент. Але ми маємо ситуацію, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, голосуємо за поправку народного депутата Помазанова номер 43, прошу. Вибачте, Одарченка, це в нас суперечка йде. 45 поправка народного депутата Одарченка. Більше не відволікаємося, вибачте, будь ласка.

 

10:59:56

За-75

75 голосів, не підтримана.

Рухаємося далі. 46-а, народний депутат Яніцький. Не наполягає.

47-а, Одарченко. Не наполягає. Дякуємо.

48-а, Мураєв. Не наполягає.

49-а, Крулько. Наполягає. Будь ласка, мікрофон народному депутату Крулько.

 

11:00:15

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Шановні народні депутати, зверніть увагу, в частині третій статті 3 пропонується включити пункт, що суд ухвалює інші акти, що регламентують організацію його роботи у відповідності з законом та регламентом. В той же час, в частині першій і другій не зазначено, що суд ухвалює які-небудь акти інші.

Тому словосполучення "інші акти" не є логічним і зрозумілим, і може призвести до виникнення  неточностей і непорозумінь.

Тому моя пропозиція:  виключити частину третю, щоб  не створювати умови, коли суд може ухвалювати якісь інші акти, ніж це передбачено законом.

 І більше того, я хотів би також колеги сказати, що я дуже шкодую, що при підготовці до другого читання комітет включив до цього закону в "Прикінцевих положення" внесення змін до ряду  інших законів, які не мають ніякого відношення  до Конституційного Суду  і які створять проблеми при  ухваленні цього  закону в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, ставимо на голосування поправку народного депутата Одарченка, голосуємо шановні колеги. (Шум у залі) Крулька, вибачте, шановні колеги.

Ми готуємося до, вибачте, до  прийняття закону цього. Давайте, 49 поправка народного депутата Крулька.

 

11:01:47

За-113

113 народних депутатів не підтримали.

Рухаємося  далі, шановні колеги.  50-а, Чижмарь. Не наполягає.

51-а, Чижмарь. Не наполягає.

54-а, Мураєв. Не наполягає.

55-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон народного депутата Власенка.

 

11:02:06

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую.

Дякую, пані головуюча. Ця поправка носить технічний характер. І в тій ситуації, коли ми говоримо, що в залі засідань суду є можливість встановлювати Державний Герб та Державний Прапор, напевно, треба чітко  зазначити, що будь-які… використовувати будь-які інші атрибути і  символіку, напевно, не можна. Тому що ми знаємо, в якій  ситуації відбувається, яка ситуація йде, коли відбувається навіть у сесійній залі Верховної Ради. Тому, я думаю, що можна було б доповнити цю статтю такою забороною на використання будь-якої іншої  символіки в сесійній залі Конституційного Суду, окрім  Державного Герба України  та  Державного Прапора.

Можливо, хтось не хоче цього  для того, щоб мати можливість заносити символи інших держав на територію Конституційного Суду і  в залу Конституційного Суду. Я думаю, що це  треба було б обмежити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, ми голосуємо  за 55 поправку народного депутата Власенка. Прошу підтримати.

 

11:03:25

За-99

Поправка не підтримана.

Ми рухаємося далі. Шановний голово комітету якщо принципові у вас такі є зауваження, ви піднімайте руку.

Будь ласка, 56-а, народний депутат Шпенов. Прошу увімкнути мікрофон.

 

11:03:38

ШПЕНОВ Д.Ю.

Шановні колеги, поправка спрямована, щоб уникнути некоректного формулювання. Державний Герб України та Державний Прапор України є державними символами і не можуть бути визначатися як атрибути. Давайте поважати свою державу.

І прошу зал підтримати дану поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, ставимо на голосування поправку 56 народного депутата Шпенова.

 

11:04:16

За-71

Будь ласка, рухаємося далі. 71 голос, не підтримана поправка.

Чижмарь, 57-а.  Не наполягає.

Добродомов, 58-а.  Не наполягає.

Одарченко, 60-а. Наполягає. Будь ласка.

 

11:04:30

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Пане Руслан, ну, ви багато років боролись за те, щоб було чесне  і справедливе судочинство. Воно пов'язано з тим, що всі громадяни і засоби масової інформації мусять мати доступ до розгляду справ. Але цим законом ви його обмежуєте.

Ми всі боролися за відкритість судів, коли приймався Закон "Про судоустрій та статус суддів" ключовим питанням була можливість громадян вільно приходити на відкриті засідання, записувати їх та знімати. Але цей закон просто повертає, пане Руслан, нас до часів Кучми. Це – ганьба! Суд сам буде визначати, кого пускати на засідання, а кого не пускати, і буде абсолютно вільний у своєму рішенні.

Я пропоную встановити ті самі правила, що і для судів загальної юрисдикції: всі можуть бути присутні за наявності вільних місць. Це – ганьба, що комітет підтримує, обмежує доступ засобів масової інформації і громадян до роз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голові комітету репліка.

 

11:05:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу від імені комітету навпаки сказати, що ваша поправка звужує можливість доступу. Ви пропонуєте допускати тільки в тому випадку, якщо буде наявність вільних місць. Повірте, за таке формування їх ніколи не  буде. А комітет вважає, що є місця чи нема місць, вони повинні мати право знаходитися на засіданні суду. Прошу не підтримувати поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування 60 поправку народного депутата Одарченка.

 

11:06:19

За-57

57 депутатів, не підтримано.

61-ша, Власенко. Не наполягає.

62-га, Власенко.

61-ша... Я просто не побачила вас. Будь ласка, Власенко наполягає на всіх поправках. 61-ша, прошу пане Власенко.

 

11:06:33

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Дякую, шановна пані головуюча. Я хочу підтримати свого колегу Юрія Одарченка однопартійця і зазначити, що моя поправка 61 теж скерована на те, щоб якомога більш відкритими були засідання Конституційного Суду. До речі, цього буде стосуватися і 62 поправка, про яку ми поговоримо окремо. Але я говорив на початку презентації своїх поправок, що цей закон робить Конституційний Суд абсолютно закритою інституцією. Мало того, мало того, що на сьогоднішній день, так само як парламент, 99 відсотків рішень приймають за прискореною процедурою, за скороченою процедурою, так само і Конституційний Суд, напевно, відсотків 90 своїх рішень приймає в письмовому провадженні з невеличкою відкритою частиною, не допускаючи суспільство до спостерігання за роботою, для спостереження  за  роботою Конституційного Суду, не допускаючи нікого до таємниці оцієї нібито прийняття рішень. Тобто вони роблять Конституційний Суд абсолютно закритою установою.

 Тому 61 поправка скерована на те, щоб від...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку народного депутата Власенка 61.

 

11:07:59

За-85

85 депутатів. Не підтримана.

Будь ласка, знову мікрофон народному депутату Власенку для 62 поправки.

 

11:08:03

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, колеги. Що встановили під час другого читання цим законом? Цим законом встановили, що, виявляється, відео-, фото- і аудіофіксація, навіть не стаціонарною апаратурою, а просто диктофоном, здійснюється в Конституційному Суді лише в порядку, встановленому Регламентом Конституційного Суду, який приймає сам Конституційний Суд. Так от, завтра ті самі судді, які відновлювали Конституцію для Януковича, вони вам завтра в Регламенті напишуть, що ви можете використовувати диктофон для аудіозапису лише за умови, якщо ви за 10 днів перед судовим засіданням до них письмово звернетесь. Тобто ця норма є тотально дискримінаційною, вона позбавляє можливості учасників процесу проводити аудіо- і відеофіксацію, журналістів позбавляє можливості проводити аудіо- і відеофіксацію, ну, вірніше, не в пряму позбавляє, а дозволяє в Конституційному Суді, в Регламенті, встановлювати такі обмеження. Для того, щоб це зняти, треба просто підтримати поправку 62. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку номер 62, народного депутата Власенка. Будь ласка, голосуємо.

Це тиск Президії на трибуну.

 

11:09:26

За-116

Рухаємося далі. 116 народних депутатів підтримали народного депутата Власенка.

63 поправка, народного депутата Одарченка. Прошу мікрофон.

 

11:09:37

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Пане Руслан, ви абсолютно нещирі, коли кажете, що доступ до суду розширений. Мене дивує позиція авторів законопроекту. Замість того, щоб надавати доступ до правосуддя, ми хочемо зробити Конституційний Суд якимось таємним органом. Вчитайтесь в редакцію першого читання: знімати на відео, записувати на аудіо- та транслювати засідання суду можна буде виключно у порядку, визначеному самим судом.

Ми з 2014 року прийняли більше десяти законів про доступ представників ЗМІ до органів влади, а зараз відкидаємо себе на десятиріччя назад, у радянські часи. Я прошу закріпити у законі право вільно вести запис відкритих засідань суду присутніми на засіданні.

Пане Руслан,  дуже дивна трансформація. З 2004 року ви перетворилась з людини, яка відстоювала демократію, в людину, яка є ретроградом і сьогодні звужує права засобів масової інформації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наполягає голова комітету на коментарі. Будь ласка.

 

11:10:52

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Оскільки мене особисто звинуватили,я хочу просто пояснити  народному депутату, про що йдеться. Йде мова про  те, що порядок акредитації і, відповідно, використання техніки має бути  передбачено Регламентом. А народний депутат Власенко взагалі пропонує  просто  написати: "Регламент… порядок акредитації та діяльність засобів масової інформації має бути визначено Регламентом". Про це йдеться, а  не  про те, що ви кажете. Мусить бути якийсь документ, який визначає порядок акредитації і, відповідно, роботи засобів масової інформації. Він є в парламенті, я вам відкрию таємницю, і в будь-якому державному органі.  Без нього засоби масової інформації не можуть здійснювати свої повноваження. От про що йде мова, а не про що ви кажете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ставлю  на голосування поправку народного депутата  Одарченка, номер 63-я. Прошу підтримати.

 

11:11:58

За-87

87 голосів "за". Не проходить.

64-а. Народний депутат  Чумак. Наполягає. Будь ласка,  мікрофон.

 

11:12:07

ЧУМАК В.В.

Шановні народні депутати! Я прошу поставити на підтвердження поправку 64-у. Наполягаю, так як вважаю, що в редакції, яка  викладена, 6-ї статті в даному випадку в тій редакції, якою вона є, більш чітко визначений порядок діяльності суду щодо  акредитації і засобів масової інформації, висвітлення діяльності суду, присутності громадян і таке інше.

Я хотів би сказати, що  зменшує це можливості дискредитаційних повноважень самого суду щодо допуску громадян в зали суду і на проведення розгляду на всіх засіданнях, включаючи і засідання палат, і засідання сенату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, будь ласка, поправку народного депутата Чумака 64-у.

 

11:13:04

За-113

Не підтримана поправка.

65-а, Новак. Не наполягає.

Тимошенко Юрій, 67-а. Не наполягає.

Мураєв, 68-а. Не наполягає.

Мураєв, 69-а Не наполягає.

Мураєв, 70-а. Не наполягає.

Яніцький, 71-а. Не наполягає.

Мельник, 72-а. Не наполягає.

Яніцький, 73-я. Не наполягає.

Шпенов. Наполягає. Будь ласка, мікрофон. 75 поправка, народний депутат Шпенов.

 

11:13:36

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, если акт потерял силу, то как он может применяться? Данная формулировка открывает ящик Пандоры, потому что в такой формулировке могут быть обжалованы любые правовые последствия, которые наступили по законам, которые утратили силу. Например, и право собственности, приобретенное в результате приватизации. Прошу поддержать мою поправку и обосновать, почему ее отклонили. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, народний депутат Шпенов 75 поправку просить поставити на підтвердження.

Короткий коментар глави комітету. Я бачу, що ви наполягаєте.

 

11:14:11

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу сказати, що це позиція якраз наших партнерів з Венеційської комісії. І мова йде про те, що справді в тих країнах, де інститут конституційної скарги існує, існує можливість поставити під сумнів конституційність того акту, який вже не діє, а на основі якого були якісь судові рішення, які набули законної сили. Вдумайтесь, наприклад, Кримінальний кодекс в якійсь редакції в якомусь році припинив дію, а людина до сих пір продовжує перебувати в місцях позбавлення волі, отримавши вирок на основі закону процесуального, наприклад, який визнаний не конституційним.

І тому нам треба спробувати і цю практику, як на мене, абсолютно справедливо на наших теренах впроваджувати поступово. І побачимо, на що ми вийдемо, дуже сподіваюсь на успішність такої практики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 75 поправка. Голосуємо, прошу визначитися.

 

11:15:09

За-44

Не підтримана поправка.

Далі, Сольвар, 76 поправка. Не наполягає.

Чижмарь, 77-а. Не наполягає.

Євтушок наполягає. Будь ласка, мікрофон Євтушку. 78 поправка.

 

11:15:20

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, що ми маємо робити, ухваливши цей законопроект? Звичайно, відновити довіру до такого інституту як Конституційний Суд. Але у мене таке враження, що, пане голово комітету, що повз вашої уваги, уваги членів вашого комітету залишається той факт, що більше шести суддів на сьогоднішній день Конституційного Суду залишається тих, які голосували і повертали узурповану владу Януковичу.

Більше того, ви не тільки їх ставите на забезпечення фінансове, ви ще їм безбідну пенсію даним законом пропонуєте. Тому я прошу врахувати цю історію. А статтю 8 частину другу прошу вилучити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хочу, щоб ми встигли сьогодні прийняти. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:16:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу сказати, що стаття 8, взагалі про інше йдеться. Тобто щоб ми мали на увазі, за що голосуємо.

З приводу тих суддів, які, як ви сказали, в 2010 році прийняли рішення. Таких суддів залишилось четверо. У двох з них закінчуються повноваження через місяць. У інших двох – ще через кілька місяців. Тому будьте уважні.

А цей закон якраз дає можливість пришвидшити їхню долю. Почитайте цей закон, він відкриває всі можливості.

А що стосується цієї правки, прошу не підтримувати. Я її щойно коментував, під час коментаря правки Шпенова. Вона аналогічна за змістом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо поправку номер 78 народного депутата Євтушка.

 

11:17:07

За-58

Поправка не підтримана. Рухаємося далі.

79-а, Писаренко не наполягає.

80-а, Одарченка. Мікрофон, будь ласка.

 

11:17:16

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, це технічне питання. Конституційний Суд України приймає до розгляду конституційні скарги виключно після закінчення розгляду справи у судах загальної юрисдикції. Це може зайняти декілька років.

Часто буває, що закон, який був застосований у рішенні суду, вже давно скасований Верховною Радою, і можливість подання скарги. Але рішення прийнято на його підставі.

Шановні колеги, необхідно гарантувати можливість подання скарги у зв'язку з тим, що суд застосував неконституційний закон, навіть якщо він вже втратив чинність і рішення суду було виконане. Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування цю поправку. Прошу залу визначитися щодо 80 поправки.

 

11:18:22

За-70

Поправка не підтримана.

Якщо голова комітету не прокоментував якісь поправки, то ви зможете підсумувати розгляд законопроекту в кінці, шановний колего.

81-а, народний депутат Розенблат. Не наполягає.

82-а, народний депутат Яніцький. Не наполягає.

83-я, Мураєв. Не наполягає.

84-а, Мураєв. Не наполягає.

85-а, Мельник. Не наполягає.

86-а, Алексєєв. Не наполягає.

87-а, Мельник. Не наполягає.

88-а, Добродомов. Не наполягає.

89-а, Мураєв.

Вибачте, Добродомов наполягає. 88-а. Будь ласка, мікрофон народного депутата Добродомова.

 

11:19:05

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Дмитро Добродомов, "Народний контроль". У редакції комітету суд є повноважним, якщо призначено 12 із 18 його членів. Тобто ми розуміємо, що 3 суб'єкти подання Президент, з'їзд суддів, а також Верховна Рада – це по 6 людей. У такому випадку може статися ситуація, коли від Президента буде призначено шестеро людей, від з'їзду суддів буде призначено, а у Верховній Раді з певних моментів цього може не відбутися. Для того, щоб зберегти баланс і принцип паритетності у роботі Конституційного Суду, є пропозиція, що серед цих 12 членів має бути призначено щонайменше по 3 судді кожним суб'єктом призначення, тобто від Верховної Ради, від Президента і від з'їзду суддів. Так буде правильно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування цю поправку 88. Прошу визначатися.

 

11:20:16

За-72

Не підтримана.

Рухаємося далі. 89-а, Мураєв. Не наполягає.

90-а.  Будь ласка, мікрофон  Власенку увімкніть.

 

11:20:24

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Ви знаєте, нам пропонують, я мільйони раз повторюю, нам пропонують законсервувати  Конституційний Суд  цим законом. Нам пропонують абсолютно неконкретні критерії щодо того, хто може бути суддею  Конституційного Суду. Оця формула, що суддею Конституційного Суду може бути правник з визнаним рівнем  компетенції, вона вже застосовувалась при обранні Верховною Радою членів Вищої ради юстиції, коли попризначали до Вищої ради юстиції якихось хлопчиків, які навіть не носили портфель за Порошенком, а які носили портфель за тим, хто носив портфель за Порошенком, назвавши їх визнаними фахівцями в галузі права.

Я пропоную розширити перелік критеріїв і обмежень  щодо тих кандидатів, які можуть або не можуть бути суддями   Конституційного Суду, і зазначити, зокрема, що суддею  Конституційного Суду не може бути особа, яка, припустимо, притягувалася до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, а також низка інших критеріїв. Тому я прошу цю правочку підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

       

11:21:36

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я з приводу "правника з визнаним рівнем компетентності" хочу сказати шановному колезі, що це формулювання не комітету і не суб'єктів права законодавчої ініціативи. Це формулювання, яке в жовтні 2016 року стало частиною Конституції України. І за це  вам особлива дяка, фракції  "Батьківщина", що ви підтримали ці конституційні зміни і цю правильну формулу, як на мене, з цього часу, ми будемо застосовувати не тільки по відношенню до суддів, а й до всіх правників України. Дякую вам за підтримку конституційних змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення залу поправку  народного депутата Власенка, номер  90. Прошу голосувати, визначитися.

 

11:22:28

За-86

Не підтримано.

Рухаємося далі. 91-а, Юрій Тимошенко. Не наполягає. 

Шпенов, 94-а. Не наполягає. 

Сольвар, 99-а. Не наполягає. 

Крулько, 100-а. Будь ласка, мікрофон Крульку.

 

11:22:43

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько,  фракція "Батьківщина". Шановні колеги, уважно подивіться, що написано в частині третій статті 11. Що суддя Конституційного Суду не може належати до політичних партій чи професійних спілок, це правильно. Але далі: виявляти прихильність до них. На моє переконання, виявляти прихильність є дуже суб'єктивним у його практичному застосуванні. Адже суддя, як громадянин України, має право на волевиявлення і теж можна у певному контексті таке вважати, як прихильність до тієї чи іншої політичної сили. Тому я пропоную прибрати таку суб'єктивну категорію, як виявляти прихильність до будь-чого.

І ще раз звертаю увагу шановного голову комітету, і весь комітет, приберіть з цього закону з "Прикінцевих положень" будь-які згадки про внесення змін до інших законів, які не мають відношення до Конституційного Суду. Це є Закон про нотаріат, це є Закон про судоустрій і статус суддів, це є ряд інших законів, Кримінально-виконавчий кодекс.  Яке це має відношення до Конституційного Суду? Прибирайте весь непотріб, а мою поправку підтримайте. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 100 поправку народного депутата Крулька.

 

11:24:06

За-74

Шановні колеги, народний депутат Юрій Тимошенко, ця поправка не підтримана, який не почув, як ми оголошували його 91 поправку, вимагає до неї повернутися. Будь ласка, Тимошенко.

 

11:24:20

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Пане Руслане, скажіть, будь ласка, що поганого є в тезі про те, щоб суддя Конституційного Суду на момент призначення проживав в Україні протягом останніх 5 років? Адже зрозумійте, навіть китайця можна навчити, до прикладу, розмовляти українською мовою. Може нарешті зупинимо цю ситуацію, коли ми призначаємо на найвищі посади якихось варягів, які з'явилися невідомо звідки, в останній день перед призначеннями? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 91 поправка ставиться на визначення.

 

11:25:15

За-78

78, рухаємося далі.

Ми йдемо далі по поправках, шановні колеги.

104-а, Кацер-Букчовська. Не наполягає.

Чумак, 106-а. Не наполягає.

Новак, 107-а. Не наполягає.

Мельник 108-а, вибачте. Не наполягає.

Шпенов. Наполягає Шпенов. Будь ласка.

 

11:25:42

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги! Во-первых, как бы пропустили мою поправку номер 101, которая так же отклонена. Я хотел бы в ней в первую очередь сказать, что и поддержать коллегу, который выступал от  "Батьківщини", что проявлять приверженность  к политическим  партиям, это исключительные… исключительные субъективные позиции, которые могут привести к коррупционным  составляющим.

Так же хотел сказать, что Венецианская комиссия однозначно конкретно в своем  заключении давала рекомендации, которые предлагала не использовать  оценочные  понятия.

А что касается поправки 109, которая отклонена, установленные дополнительные и слишком жестокие правила политической нейтральности,  которые были так же  критиками Венецианской комиссии.

Прошу поставить данную поправку  на голосование. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:26:34

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу шановному депутату сказати, що ми відхилили вашу поправку не через те, що  ми не погоджуємося з таким підходом. Ми просто виписали нову  редакцію, де  прибрали, як на нас, теж дискримінаційні норми, на які звернула увагу Венеційська комісія.  Мова йде про два роки відповідно до  дня призначення, певні обмеження, які передбачалися в першому читанні. Ми прибрали цей  строк, і якщо ви  подивитесь  праву колонку, ви побачите, що йде мова зараз: на момент призначення. Тобто ми забрали можливість  ретроспективних обмежень, як це відповідно чітко вказала Венеційська комісія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення залу 109 поправку.

11:27:25

За-52

Не підтримана вона залом.

Рухаємося далі. Народний депутат Власенко, 110 поправка.

 

11:27:33

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірино Володимирівно. Моєю поправкою  пропонується виправити ту ситуацію, яка є в остаточній редакції тих обмежень, які  застосовуються до кандидата, по суті, в судді Конституційного Суду, тому що ця норма говорить про те, хто не може бути суддею Конституційного Суду. Зокрема, суддею Конституційного Суду, за думкою  комітету, не може бути особа, яка бере участь в … на день свого призначення бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності. Що таке "особа на день призначення бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності" – абсолютно не зрозуміло, є широким критерієм, який може бути витлумачений або в один, або в інший бік. Таким чином можна штучно обмежувати людей в зайнятті посад судді Конституційного Суду.

Тому я запропонував іншу редакцію цієї норми і пропоную підтримати поправку 110.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставимо на визначення залу поправку 110 Власенка.

 

11:28:58

За-72

Наступна поправка. Ця не підтримана залом.

111-а, Паламарчук. Не наполягає.

112-а, Яніцький.  не наполягає.

113-а, Крулько. Будь ласка, мікрофон Крулько.

 

11:29:11

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Ну, якраз тут я хотів би сказати, що якби секретаріат редакційно написав, що всі ці поправки враховані, то не було би питань.

Дійсно, комітет виправив помилку, прибрав те, що два  роки перед тим суддя не може бути членом політичної партії перед тим, як стати суддею. Звідки він може знати, стане він через два роки кимось чи не стане. Тому абсолютно правильно, що це вправили, але треба було в таблиці відповідним чином відобразити, що ці поправки депутатів враховані. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:29:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. 113 поправка, Крулько.  Не наполягає на голосуванні.

Колеги, якщо ми будемо йти у такому темпі, ми закінчимо даний закон якраз до кінця робочого дня. (Шум у залі) Тому, колеги, я прошу тих, хто наполягає дуже жорстко на поправках, щоб ми змогли до інших поправок  дійти. Я звертаюсь до депутатів, до їхньої доброї волі, пане Віктор. До доброї волі звертаюсь.

Наступна, 114-а, Євтушок, будь ласка.

 

11:30:16

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина". Мені дуже дивно, коли поправку Тимошенка не підтримують про те, що кандидат до складу  Конституційного Суду мав би проживати п'ять  років в Україні, зате ми бачимо там інші додаткові, скажімо так, вимоги до осіб, щодо займають посаду судді Конституційного Суду, не передбачені Конституцією. Тому я просив би  поправку 114 підтримати, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто підтримує поправку 114 народний, депутат Євтушок, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

 

11:31:06

За-79

Рішення не прийнято.

115-а, Чумак.

116-а, Німченко.

117-а, Помазанов.

Хто? Німченко, 116-а. Включіть мікрофон.

 

11:31:16

НІМЧЕНКО В.І.

Німченко, "Оппозиционный блок".

Шановні колеги, ви подивіться на цю статтю, з самого початку і до кінця вона є дискримінаційною в отношении громадян, які можуть претендувати чи кандидувати на суддю. Що це таке, коли собиралась, почитайте, це посміховисько, а не норма. Я хотів би звернутися до авторів, хто таку норму взагалі вносить. Це буде посміховисько на всю Україну і на Європу. Подивіться, написано: була кандидатом на представницьке... на вибори в представницький орган. Так що, що була? Це що судимість чи злочин? Ну як можна вносити це в поправки? Тоді виправляти, тоді виправте, будь ласка, і ту. Не можна знущатися з людей у такий спосіб. Спасибі.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, ставимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує 116-у поправку народного депутата Німченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Прошу проголосувати.

 

11:32:38

За-72

Рішення не прийнято.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:32:46

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 117-а, Помазанов. Не наполягає.

118-а, Розенблат. Не наполягає.

119-а, Новак. Не наполягає.

120-а, Власенко. Наполягає. Ввімкніть мікрофон.

 

11:32:54

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Ну, насправді інститут політичної неупередженості, дійсно, комітет виправив свою помилку – і прибрав два роки перед тим, але інститут політичної неупередженості повинен працювати після того, як суддя Конституційного Суду уже пішов у відставку. Так, як це відбувається, в принципі, в усьому світі, що певний період часу після виконання повноважень суддя Конституційного Суду не може повертатися, або приєднуватися, або починати політичну діяльність. А відтак пропонується встановити трирічний строк, що впродовж трьох років після завершення своїх повноважень судді Конституційного Суду він не може займатися політичною діяльністю. Це є абсолютно нормально і цілковито прийнятно. І це буде точно гарантувати принцип політичної неупередженості. А не так, що суддя 9 років каденції буде займатися прихованою політичною діяльністю, тільки вийде у відставку – приєднається до політичної партії і буде, по суті, продовжувати свою політичну діяльність. Я думаю, що це треба обмежити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначаємося, шановні колеги. Поправка номер 120, народного депутата Власенка.

 

11:34:19

За-90

Не підтримана вона залом.

Будь ласка, рухаємося далі. 121-а, Мураєв. Не наполягає.

122-а, Крулько. Не наполягає.

123-я, Власенко. Будь ласка, мікрофон.

 

11:34:39

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Єдине що, от у мене викликає, знаєте, певний дисонанс норма, яку сформулював комітет. Ну, зокрема, комітет заборонив судді Конституційного Суду приймати участь в роботі органів професійного, правничого самоврядування, але, поряд із тим, дозволив їм приймати, бути в керівних органах осіб, які отримують прибуток, вірніше, які не отримують  прибуток, що є невеличким таким абсурдом. Я пропоную заборонити суддям Конституційного Суду, треба припинити оці практики  паралельної роботи, паралельних представництв суддів Конституційного Суду, треба заборонити їм приймати участь в керівних органах будь-яких юридичних осіб, в тому числі і тих, які не мають на меті отримання прибутку, якщо ми вже забороняємо їм працювати, зокрема, в органах правничого самоврядування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на  визначення зали поправку номер 120 народного депутата… 123 народного депутата  Власенка. Прошу визначитися. 123-я це поправка.

 

11:35:59

За-54

Немає підтримки зали. Рухаємося далі.

124-а, Добродомов. Не наполягає.

125-а, Чумак. Не наполягає.

127-а, Новак. Не наполягає.

130-а, Соболєв Єгор.  Не наполягає.

131-а, Чумак. Не наполягає.

132-а, Новак. Не наполягає.

Чижмарь, 133-а. Не наполягає.

Помазанов, 134-а. Не наполягає.

Алексєєв, 135-а. Не наполягає.

Мураєв, 136-а. Не наполягає.

Власенко, 137-а. Наполягає категорично. Будь ласка.

 

11:36:33

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Поправкою 137 більш чітко регламентується процедура  конкурсного відбору судді… кандидата на посаду судді Конституційного Суду, зокрема встановлюється чітка… чіткі критерії до комісії, її склад і так далі, і встановлюється одна комісія для обрання всіх кандидатів. Нам не треба комісії при Президенті, яку він сформує від… із пана Філатова, який і так узурпував свій вплив на судову гілку влади, або із інших лояльних до Порошенка людей, які мають юридичний диплом і розказують всім, що вони незалежні правники з визнаною фаховою репутацією. Тому та норма, яку пропонує комітет, вона посилює механізми зовнішнього впливу на формування кандидатського складу суддів Конституційного Суду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  коментар голови комітету.

 

11:37:38

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Оскільки знову звинувачується комітет, я хочу пояснити сесійній залі. Справа в тім, що в Раді судової реформи первинно пропонувалась саме одна комісія для добору суддів Конституційного Суду. Але після того, як цей законопроект був предметом розгляду Венеційської комісії, Венеційська комісія сказала абсолютно чітко, що з'їзд суддів – це окрема інституція, який не може користуватися результатами чиїхось доборів і чиїхось доробків. Він повинен сам всередині визначати власний порядок добору таких суддів. І тоді стала дилема: чи залишати дві комісії: одну – для Президента і парламенту, і одну – для суддів, чи все ж таки, оскільки в них конституційна рівність суб'єктів, передбачити і залишити три комісії.

Ось насправді чому з'явилось три комісії. Це рекомендація наших європейських партнерів, а не комітету. Прошу бути уважними і читати чіткіше висновки Венеційської комісії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємось відносно поправки народного депутата Власенка, 137-ї. Прошу, колеги

 

11:38:47

За-56

Рухаємося далі. Ця поправка не набрала голосів.

138-а, Мураєв. 139-а, Мураєв. Не наполягає.

140-а, Мураєв. Не наполягає.

141-а. Не наполягає Мураєв.

Крулько, 142-а. Не наполягає.

Алєксєєв, 143-я. Не наполягає.

Паламарчук, 144-а. Не наполягає.

Мельник, 145-а. Не наполягає.

Одарченко, 146-а. Будь ласка, мікрофон.

 

11:39:14

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, утворення конкурсних комісій – це запорука неупередженого обрання суддів Конституційного Суду. І тут мусить бути абсолютно чітко все визначено. Зараз стаття 12 нечітко визначає склад конкурсної комісії. Записано, що в комісію має входити не менше одного представника від фракції, але не зрозуміло, чи від кожної фракції, чи досить одного від будь-якої фракції.

Тому я пропоную записати, що в комісію входить по одному представнику від кожної фракції, щоб ми гарантували участь у доборі суддів Конституційного Суду представниками усіх партій. Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення залу поправку народного депутата Одарченка. Це поправка номер 146. Прошу визначитись.

 

11:40:25

За-54

Не підтримана поправка. Будь ласка, мікрофон народному депутату Власенку. Поправка номер 147.

 

11:40:32

ВЛАСЕНКО С.В.

Ви знаєте, я дуже уважно читаю висновки Венеційської комісії. Але я би при цьому закликав голову комітету не спекулювати висновками Венеційської комісії. Тому що, знаєте, використовуємо, ми використовуємо висновки, вірніше, дехто використовує висновки Венеційської комісії, які їм вигідно. Вони їх використовують. А які не вигідно, то вони їх не використовують. Це по-перше.

По-друге, висновки Венеційської комісії, дуже шанованого нами консультативного органу, є дуже поважними і ми їх поважаємо. Але деколи українські реалії ідуть всупереч всім висновками Венеційської комісії.

А моя поправка 147 стосується більш чітких критеріїв формування кандидатів до комісії по відбору кандидатів до складу Конституційного Суду. Зокрема я пропоную не включати в комісії тих осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення, а також тих, хто попадає під люстраційні процедури. Прошу підтримати.

Але при цьому я ще раз звертаю увагу на те, що весь закон сформульовано в такий спосіб, що Конституційний Суд стає більш керованим і більш ручним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування поправку 147 народного депутата Власенка. Прошу залу визначитись.

 

11:41:56

За-92

Немає підтримки. Рухаємося далі.

148-а, Шпенова. Будь ласка, мікрофон Шпенову.

 

11:42:01

ШПЕНОВ Д.Ю.

Спасибо, Ирина Владимировна, за предоставленное слово. Касательно этой поправки. Она концептуальная и я настаиваю на ней. Она направлена на выполнение рекомендаций Венецианской комиссии и установление четких требований к профессиональным качествам для члена комиссии по отбору судей, и принципы формирования самой комиссии.

Такой критерий, как юрист с признанным уровнем компетенции, слишком оценочное понятие, которое может привести к злоупотреблениям. Поэтому я предлагаю четкие критерии по образованию, стажу работы и по опыту. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення зали 148 поправку Шпенова. Голова комітету рекомендує читати Конституцію всім. Дослухаємося, шановний пане голово.

 

11:42:53

За-52

Поправка не підтримана.

Рухаємося далі. 149-а, народний депутат Левченко. Не наполягає.

150-а, Мураєв. Не наполягає.

151-а, Мисик. Не наполягає.

Пташник. Будь ласка, 152-а, народний депутат Пташник. Мікрофон.

 

11:43:06

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую. Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що судді Конституційного Суду будуть обиратися конкурсною комісією. Моя поправка стосується, власне, прозорості діяльності членів конкурсної комісії, адже передбачає, хто не може бути членами конкурсної комісії. Зокрема я пропоную передбачити, що це, наприклад, особи, на яких протягом останніх 5 років накладалося адміністративне стягнення за вчинення порушення, пов'язаного з корупцією, або не може бути членом конкурсної комісії особа, яку було раніше звільнено з посади судді за порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження свого майна, і подібні поправки.

Я вважаю, що для забезпечення прозорого відбору суддів Конституційного Суду ми маємо передбачити ці вимоги до членів конкурсної комісії, які впливатимуть на відбір. Тому я прошу підтримати цю поправку, а пана Руслана Петровича прокоментувати, чому вона була відхилена комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на визначення зали поправка 152 народного депутата Пташник. Будь ласка, на підтвердження зали цю поправку ставимо. Комітет її відхилив – це є позиція Руслана Петровича шановного і комітету.

 

11:44:27

За-72

Бачиш, зала підтримала рішення комітету, от шановний пане Руслане.

І ми рухаємося далі.

153 поправка, народний депутат Чижмарь. Не наполягає.

Мураєв, 154-а. Не наполягає.

Мураєв, 155-а. Не наполягає.

156-а, Кацер-Бучковська Наталія. Не наполягає.

157-а, Яніцький. Не наполягає.

158-а, Мураєв. Не наполягає.

159-а. Мікрофон народного депутата Власенка.

 

11:44:52

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Я пропоную підсилити процедуру обрання кандидатів і оцінки кандидатів у Конституційний Суд шляхом проведення спеціальної перевірки, яку повинні проводити антикорупційні органи на підставі тих  декларацій, які подаються цими суб'єктами, і встановити  чіткий обов'язок проведення такої перевірки, регламентувати строки проведення такої  перевірки і отримати чітке розуміння, що жоден кандидат не пройде повз антикорупційну перевірку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету.

 

11:45:40

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я просто хочу сказати, що це питання вирішено  в Законі про запобігання корупції:  будь-які особи, які претендують на заняття посади, в тому числі  і судді  Конституційного  Суду,  проходять спецперевірку, частина якої є в тому числі перевірка щодо відповідності заборонам,  передбаченим Законом про очищення влади. Тут немає жодних проблем, ми просто не хотіли переобтяжувати цей закон нормами, які вже вирішені в інших законах, бо тоді треба було би і по всіх інших категоріях і державних службовців, і прирівняних до них осіб в спеціальних законах передбачати норми законів про запобігання корупції, а цього не зроблено, бо так вирішила сесійна зала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на  визначення залу  159 поправку.

 

11:46:35

За-76

Не підтримана.

Рухаємося далі. 160-а, Мураєв. Не наполягає. 

162-а. Мураєв. Не наполягає. 

163-я, Мураєв. Не наполягає.   

Одарченко наполягає. 164-а. Мікрофон, будь ласка, народного депутата Одарченка.

 

11:46:45

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко,  фракція  "Батьківщина".

Шановні колеги, взагалі це не конкурс, а якась пародія  на конкурс, яка не дає можливість чесного вибору суддів. Невідомо з кого сформована комісія, за невідомо якими критеріями проводить співбесіду і визначає кандидатів. На моє переконання, це робиться свідомо для того, щоб натиснути на суддів  Конституційного Суду, щоб вони приймали рішення, які зараз  необхідні Президенту і провладній більшості.

Зараз багато депутатів з "Блоку Петра Порошенка"  звернулися до  Конституційного  Суду  про зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Я переконаний, що така методика формування конкурсних комісій, вона направлена на тиск для того, щоб тиснути на суддів Конституційного Суду, щоб вони у своєму рішенні відмінили мораторій. Я прошу прийняти мою правку, яка дає можливість розгляду неупередженого, чесного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, на визначення зали 164 поправка депутата Одарченка.

 

11:48:13

За-50

Не підтримана.

Будь ласка, мікрофон Власенка увімкніть, 165 поправка.

 

11:48:18

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Моя поправка про одне просте, що насправді цей закон робить Конституційний Суд абсолютно закритою, абсолютно не прозорою інституцією. Я пропоную, щоб результати, результати вивчення документів, наданих кандидатами, висвітлювалися, стали публічними і висвітлювалися на сайті Конституційного Суду для того, щоб суспільство бачило, хто пройшов співбесіду, хто не пройшов співбесіду. Таку саму ситуацію ми зараз маємо під час проведення конкурсу у Верховний Суд, коли всі дії відображаються на відповідному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це буде сприяти відкритості підбору кандидатів і тут я не бачу жодних проблем, абсолютно, ідеологічних проблем нема, це питання, мені здається, технічне. Але,  от я бачу, голова комітету тягне руку, щоб сказати, що ні, нам треба закрити і суд, нам треба мати повністю непрозору процедуру. І в мене складається таке враження, що пан голова комітету підтримує закритість суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка голови комітету, який категорично не згоден ані з поправкою, ані з висунутими обвинуваченнями.

 

11:49:30

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Справа в тім, що ми відхилили вашу правку в доцільності однієї комісії, якщо б була одна комісія, ваша логіка щодо опублікування її висновків і рішень на сайті суду нами підтримувалася. А оскільки зараз передбачено три комісії, то ми передбачили, що всі висновки і всі рішення будуть публікуватися на сайті парламенту, Президента і Ради суддів, яка діє відповідно від імені з'їзду суддів в період між її роботами.

Тому давайте цю логіку  будемо продовжувати до  закінчення нашої роботи. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за прекрасні роз'яснення. І ставимо на голосування  поправку на визначення зали.

Так, підказують, що прекрасні роз'яснення до прекрасної поправки.

 

11:50:19

За-71

71 депутат її підтримали. Тому поправка не дуже прекрасна.

Рухаємося далі.  166-а, Мисик. Мисик, народний депутат, не наполягає.

167-а, Чижмарь. Не наполягає.

168 поправка народного депутата Крулька. Не наполягає.

169-а, Мисик. Не наполягає.

Пташник, будь ласка, 170 поправка.

 

11:50:45

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, ця поправка знову-таки стосується діяльності роботи конкурсної комісії і взагалі забезпечує додаткові  гарантії діяльності конкурсної комісії, яка братиме важливу участь… роль  у формуванні  Конституційного Суду.

Зокрема, моя поправка передбачає, що засідання конкурсної комісії мають бути відкритими для представників засобів масової інформації, підлягають відео і  аудіофіксації.

Моя поправка також передбачає, яким чином комісія прийматиме  рішення і який  кворум для прийняття рішень комісією  потрібен. І, можливо, автори законопроекту і, власне, члени  комітету, відхиляючи цю  поправку, вважали, що це, можливо, закріпити на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Але, мені здається, для забезпечення якраз  демократичності і  прозорості процедури відбору суддів Конституційного Суду бажано було би це закріпити на рівні  закону. Тому я прошу  підтримати дану поправку і проголосувати за неї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ремарка голови комітету.

 

11:51:51

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Оскільки пані Вікторія сказала, що автори законопроекту не погодилися з її логікою, підтримують інше бачення. То  я скажу, що серед авторів законопроекту є Пташник  Вікторія Юріївна, яка теж , напевно, була долучена в  цій частині… І тому я  просив би не комітет звинувачувати, бо ви звинувачуєте постійно  комітет, а відповідно авторів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас не передбачено  реплік, тому що ми так будемо обговорювати три дні законопроект важливий.

Будь ласка, ставимо на визначення залу 170 поправку. 170 поправка одного з авторів законопроекту, пані Пташник.

 

11:52:31

За-71

Не підтримано.

Рухаємося далі.  171-а, Мураєв.  Не наполягає.

172-а, Чумак.  Не наполягає.

173-я, Новак.  не наполягає.

Помазанов, 174-а. Не наполягає. Я не бачу, принаймні.

175-а, Добродомов. Будь ласка, мікрофон.

 

11:53:01

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Дмитро Добродомов, "Народний контроль".

Якраз, власне, стосується ця правка системи трьох конкурсних комісій, ну, від кожного суб'єкта призначення. Ну, по-перше, там не прописано процедуру проведення цих конкурсних відборів, і це дає можливість регулювати їх самостійно суб'єктами призначення, ну, умовно кажучи, під себе. І це несе багато ризиків.

Наприклад, якщо один кандидат опиниться і в президентському, і в суддівському списку, в одному його схвалять, в іншому негативно. Як діяти в цьому питанні?

Тут згадували висновки Венеціанської комісії, вона якраз вказує на необхідність вдосконалення положення про конкурс. Тому є пропозиція створити одну конкурсну комісію, яка буде діяти на постійній основі. А в ту конкурсну комісію кожний суб'єкт би від трьох делегував би по 6 представників. І таким чином ми би вирішити це питання.

Я прошу підтримати цю поправку.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, зал, прошу голосувати за 175-у поправку, визначитися.

 

11:54:16

За-79

Немає підтримки.

176-а, Алексєєв.  Не наполягає. А, наполягає. Я перепрошую. Будь ласка, мікрофон народного депутата Алексєєва.

 

11:54:27

АЛЕКСЄЄВ І.С.

Дякую, пані головуюча. Ігор Алексєєв, фракція "Народний фронт". Хочу визнати, що однією з важливих ключових новацій даного законопроекту є формування суддівського корпусу суддів Конституційного Суду на конкурсних засадах. Передбачається створення відповідних конкурсних комісій. Це правильно, і в цілому, ми підтримуємо таку концепцію.

В той же час багато положень щодо функціонування конкурсної комісії, щодо її формування, вимог до персонального складу цих комісій залишається неврегульованим і, врешті-решт, це може призвести до зловживань під час формування персонального складу, це перше.

Друге, можуть виникнути ризики щодо оскарження конкурсних процедур кандидатами, які подаються на відповідні посади. Моя правка 176 якраз врегульовує ці питання і прошу її поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставимо на визначення залу 176 поправку народного депутата Алексєєва.

 

11:55:44

За-111

Не набирає необхідної кількості голосів.

177-а, Добродомов. Не наполягає.

178-а. Мікрофон  Добродомову.

 

11:55:53

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Дмитро Добродомов, "Народний  контроль". Ця поправка визначає порядок складання кваліфікаційного іспиту, якраз там треба це все систематизувати. Тобто пропонується письмово тригодинне тестування, оцінка від нуля до 100 балів. Якщо менше, претендент отримує не 75 балів, особа далі не проходить. Тобто це чіткість критерії кваліфікаційного іспиту. Вважаю важливою цю поправку, прошу зал її підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на визначення залу 178 поправку, шановні колеги.

 

11:56:41

За-81

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:56:44

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

179-а, Добродомов. Не наполягає.

180-а. Не наполягає.

181-а, Чумак. Не наполягає.

182-а, Новак. Не наполягає.

183-я, Яніцький. Не наполягає.

191-а, Чумак. Не наполягає.

192-а, Новак. Не наполягає.

(Шум у залі) 185-а  Князевича.

Будь ласка, Власенко.

 

11:57:14

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пане головуючий. Що нам пропонує 185 поправкою? В первинні редакції цього законопроекту пропонувалося, що конкурсний відбір кандидата Верховна Рада… вірніше, що відбір кандидата Верховна Рада, ну, по-перше, здійснює на конкурсних засадах, раз, і призначає суддю Конституційного Суду на посаду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Замість цього у нас з'являється, що порядок призначення судді Конституційного Суду встановлюється Регламентом Верховної Ради.

Я вважаю, що такі два важливих критерії, як конкурсність і голосування бюлетенями, повинні залишитися в тілі цього закону. А відтак прошу поставити на підтвердження 185 правку низки народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан Князевич.

 

11:58:06

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Ну, насамперед з приводу того, чому ми зробили відсилочну норму на Регламент. Тому що якраз в Законі про Регламент зараз має бути виписана процедура, порядок обрання суддів Конституційного Суду за квотою парламенту. Тут нічого страшного, якщо буде бланкетна норма.

Тепер з приводу порядку голосування. Шановні колеги… Бо піднялась вже дискусія довкола уповноваженого, тут не розібрався і голова комітету, і всі решта. Я просто поясню логіку.

Колись в Регламенті Верховної Ради, коли він ще був навіть тимчасовим Регламентом, потім просто Регламентом, і не був законом, містилась норма, де всі без винятку інституції і посадові особи, яких призначав український парламент, призначались або обирались шляхом таємного голосування бюлетенями. Але 11 липня 2012 року Конституційний Суд України, розглядаючи питання про обрання Голови Верховної Ради - і така посадова особа теж раніше обиралася бюлетенями, - визначив, що відповідно до Конституції України будь-які рішення парламенту можуть відбуватися відкрито і тільки в стінах, де відбувається засідання парламенту: в сесійній залі Верховної Ради України. Після того ми почали по одному вилучати з цієї…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Починаючи з Голови Верховної Ради, членів Центральної виборчої комісії, Рахункову палату, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, нещодавно Вищу раду правосуддя, зараз ми маємо це зробити з Конституційним Судом, щоб у відповідність до Конституції і рішення Конституційного Суду провести обрання судді Конституційного Суду. І залишиться один інститут, який відповідно… це Уповноважений з прав людини, який залишається, якщо ми прибираємо Конституційний Суд. І якщо ми хочемо залишити там норму, яка є неконституційна, і далі в такому самому порядку його обирати, зумисно закладаючи норму…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, отже, комітет просить підтримати дану поправку, і я  прошу змобілізуватися, зайняти  робочі місця. Колеги, комітет просить, щоб ця поправка була залом підтримана. Власенко ставить її ні підтвердження.

Отже, я ставлю на підтвердження правку  185, і комітет просить, щоб ми всі в залі її  підтримали. Прошу проголосувати. Прошу підтримати 185-у правку. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

 

12:00:34

За-145

Рішення не прийняте.

193-я, Добродомов. Не наполягає.

 194-а, Одарченко.

Колеги, це зараз буде остання поправка перед перервою. Потім буде 30-хвилинна перерва.

Будь ласка,  Одарченко, 194.

 

12:00:49

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Фракція "Батьківщина", Юрій Одарченко.

Шановні колеги, це абсолютно технічна правка. Правильним буде створити систему, за якою ми будемо обирати нового суддю раніше, ніж закінчаться повноваження діючого. Таким чином, момент, коли діючий суддя звільниться, новий суддя вступить на посаду і буде  забезпечувати безперервність роботи суду. На подібну систему і направлена моя  правка. Я прошу її підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, я ставлю на голосування правку 194 народного депутата Одарченко. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Комітет – проти.

 

12:01:43

За-53

Рішення не прийняте.

Таким чином, шановні колеги, наступна правка 195  буде після перерви. Зараз згідно Регламенту я оголошую перерву на  30 хвилин.

Хочу нагадати, сьогодні буде включення в порядок денний сесії законопроекту, який  передбачає  ліквідацію цієї перерви, і я дуже прошу всіх підтримати сьогодні включення в порядок денний цього закону.

А зараз оголошується перерва до 12:30. О 12:30 прошу всіх прибути в зал для продовження нашої роботи.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час, відведений для перерви, завершений. Переходимо до наступних правок.

Наступна правка була 195-а Крулька. Він наполягає на виступі. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

12:35:23

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги, я особливо звертаюся до голови комітету. Зверніть увагу, що написано в частині четвертій цієї статті. Тут ідеться про те, що Голова Верховної Ради за результатами голосування підписує постанову Верховної Ради про призначення. Так він і так підписує, постанови Верховної Ради підписуються Головою. Це формулювання, яке запропоновано в моїй поправці, більш коректне з точки зору зазначення конкретного документа, яким призначаються судді на посаду. А саме: призначення на посаду судді Конституційного Суду затверджується відповідною постановою Верховної Ради.

Тому я прошу комітет все-таки врахувати цю поправку, оскільки вона є логічною і більш коректною з точки зору законодавчої техніки і того документа, який приймає Верховна Рада України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Руслан, захистіть Голову Верховної Ради.

 

12:36:21

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дуже коротко хочу сказати народному депутату, що, якщо ви подивитесь в 196 поправку, то ви якраз побачите, що комітет врахував вилучення цієї норми. Але щойно проголосована 185 поправка фактично нівелює логіку закону в цій частині. Ви фактично проголосували норму, яка передбачала процедуру проведення конкурсу. Зараз для Верховної Ради не буде конкурсу, і це правда. І тут не треба зараз підмінювати поняття. Ніяких проблем для постанови і для Голови Верховної Ради немає, тому що це передбачено Законом про Регламент. Чітко буде виконуватись і Конституція, і Закон про Регламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні, пане Іване? Ні не наполягаємо.

202-а, Добродомов не наполягає.

204-а, Одарченка. 204-а.

 

12:37:06

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, збирати з'їзд суддів досить складно організаційно. Він готується кілька місяців. Тому я пропоную встановити, що вибори судді можуть проводитися раніше ніж виникне вакансія. З тим, щоб новообраний суддя вступив на посаду, як тільки у діючого судді сплине строк повноважень.

Так ми мінімізуємо ризик ситуації, як кілька років тому, коли суд працював на грані легітимності і мав шість вакансій. Шановні колеги! Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування правку 204 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

 

12:38:06

За-26

Рішення не прийнято.

207-а, Кацер-Бучковська не наполягає.

209-а, Одарченко не наполягає. Наполягає.

211-а? 209-а, будь ласка.

 

12:38:16

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко. Шановні колеги! Частина друга статті 16 законопроекту є абсолютно неконституційною. Стаття 148 Конституції України визначила строк повноважень судді 9 років без права повторного призначення.

А ви в статті 16 пишете, що його можна ще продовжити на 3 місяці. Колеги, пункт 1 частини першої статті 149-1 вказує, що повноваження судді припиняються у разі закінчення строку його повноважень автоматично, без прийняття про це рішення будь-яким органом. Тому ніякі продовження повноважень просто неможливі!

Прошу вилучити цю норму. Проблему вакансій у суді треба вирішувати завчасним проведенням конкурсів, а не неконституційним продовженням повноважень діючих судів. Нам мало Центральної виборчої комісії, яка вже три роки уже працює без повноважень. Ви повторюєте подібну помилку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування поправку 209 народного депутата Одарченка. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, будь ласка.

 

12:39:43

За-22

Рішення не прийнято.

215-а, Розенблат. Не наполягає

216-а, Власенко. Не наполягає. 216-а наполягає, так.

 

12:39:52

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Андрію Володимировичу, я наполягаю на всіх своїх поправках, а відтак прошу давати мені слово, коли буде моя поправочка. Просто я Ірину Володимирівну про це повідомив і вас про це повідомляю. Дякую. Дякую. Ні, це просто інформую вас.

Шановні колеги, насправді, нам запропонували певний корупційний механізм, що буде відбуватися, якщо конкурсна комісія під час голосування надасть однакову кількість голосів кандидату. Нам пропонують, знаєте, як за традицією у нас у Верховній Раді, а давайте ми переголосуємо, а давайте потім ще раз проголосуємо. Я пропоную інший об'єктивний критерій: якщо суддя набрав однакову кількість голосів у конкурсній комісії, то переможцем вважається той, хто отримав більше балів за результатами письмового іспиту. Це абсолютно нормальний, абсолютно об'єктивний критерій, який не буде потребувати у кандидата після рівного голосування шукати підтримки і так далі, і так далі. Тому прошу підтримати, вона є технічною, вона, насправді, з точки зору ідеології, недолугої ідеології цього закону нічого не міняє, але принаймні виправить, зніме певні корупціогенні ризики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримую поправку 216 народного депутата Власенка, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. Будь ласка, голосуємо.

 

12:41:17

За-44

Рішення не прийнято.

218-а, Крулько. Наполягає. 210-а. Будь ласка.

 

12:41:23

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Я хотів би, по-перше, підтримати мого колегу Юрія Одарченка, який абсолютно справедливо зазначив, що Конституція України, норми якої мають пряму дію, передбачає, що судді Конституційного Суду, повноваження судді Конституційного Суду, припиняються у разі закінчення строку його повноважень або  досягнення ним 70 років. Тому у жодному законі не можуть бути жодні виключення  з конституційних норм, адже вони можуть визначені бути тільки Конституцією України.

Тому я  пропоную підтримати мою поправку і прибрати  другу частину статті 16, відповідно до якої суддя  Конституційного Суду продовжує  перебувати  на посаді до дня призначення нового судді, але не більше трьох місяців, ця норма є неконституційною. Прошу зал і народних депутатів підтримати поправку і виключити неконституційну норму.Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка. Руслан Князевич.

 

12:42:25

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, я хотів би, щоб ми, коли  коментуємо,  не підміняли  слова  ті, які написані в редакції першого читання. Мова йде про те, що ви говорите, що він не може здійснювати  повноваження, якщо в нього закінчився строк. Я з вами згоден, повноваження  він здійснювати  не може, але перебувати на посаді він може. Тобто він не може тільки бути відповідно суддею і здійснювати правосуддя, а на час конкурсу він перебуває на посаді для того, щоб відповідно підготувати ґрунт для проведення конкурсу, оскільки в законі виписано, що там обов'язково мають бути відповідні рішення суду. Давайте чітко читати те, що написано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, хто підтримує поправку 210 народного депутата Крулька, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

12:43:19

За-35

Рішення не прийняте. 

218-а. Ви теж наполягаєте, так?  Будь ласка, Крулько, 218-а. 

 

12:43:24

КРУЛЬКО І.І.

Шановні колеги, а це надзвичайно важлива поправка, яка далі буде  ще зустрічатися по тексту, і я тут  прошу якраз комітет прокоментувати. Що я пропоную? Я пропоную, щоби складення присяги суддями Конституційного Суду відбувалося на урочистому, а не спеціальному засіданні  Конституційного Суду. Чому? Тому що для засідання  Конституційного Суду потрібен  кворум. Уявіть собі, що закінчилися повноваження у суддів Конституційного Суду і кворум зібрати  неможливо, якщо це буде спеціальне засідання Конституційного Суду, тоді можна блокувати, технічно блокувати можливість складення присяги суддями  Конституційного Суду. Саме  тому є пропозиція, я прошу дослухатися зал, саме ввести нове поняття "урочисте засідання Конституційного Суду", яке не передбачає спеціальної процедури кворуму, на яке запрошується усі судді Конституційного Суду, які прибудуть. І таким чином ми не створимо тупикову ситуацію, коли робота Конституційного Суду буде заблокованою. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 218 народного депутата Крулька. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив, будь ласка.

 

12:44:54

За-52

Рішення не прийняте.

Наступна 224-а, Власенко. Перепрошую, 217-а, Добродомов. Будь ласка, Дмитро.

 

12:45:06

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Дмитро Добродомов, "Народний контроль".

Перше, шкода, що з понад 900 поправок жодна не приходить і в принципі це паплюжить хорошу ідею цього закону, і в остаточному варіанті взагалі, в принципі, за нього голосувати не можна, але поправками треба йти, шкода, що немає депутатів.

Що пропонується 217 поправкою? Якщо суддя був звільнений з посади або його повноваження були припинені, він не має право повторно призначатися на посаду судді Конституційного Суду. Це логічна норма, яка випливає, що людина призначається суддею один раз без права бути призначеною повторно. Ще раз наголошую, абсолютно логічна і слушна пропозиція, і тому я прошу тих депутатів, які ще залишилися в залі під час робочого сесійного дня, проголосувати і підтримати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто підтримує поправку 217 народного депутата Добродомова, прошу проголосувати, комітет її відхилив, будь ласка.

 

12:46:20

За-46

Рішення не прийняте.

224-а, Власенко.

 

12:46:27

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Андрій Володимирович, я, по-перше, попросив надавати можливість голові комітету коментувати поправки депутатів, якщо він на цьому наполягає. Бо, дійсно, попередня поправка колеги  Крулька виглядала логічною, але нам тут на мигах  голова комітету показує, що  в нього є логічні  заперечення, і їх би хотілося почути  для власного розуміння.

А щодо  поправки 224,  абсолютно технічна річ, на жаль, в законі не зазначено,  як саме складається присяга чи лише шляхом підпису, чи лише, чи її оголошенням і так далі.  Я вважаю, що принаймні в Конституції, коли ми говоримо про присягу народних депутатів, там чітко зазначено, що  присягу зачитує найстаріший депутат, а потім інші депутати скріплюють її своїми підписами.

Тому я тут пропоную, щоб присяга судді Конституційного Суду виголошувалася гласно і була проголошена, так би мовити, суддею. Це технічна річ, я не бачу, чому, і не розумію, чому ця поправка була відхилена. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю  на голосування поправку 224  народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу   голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

12:47:44

За-63

Рішення не прийнято.

225-а, не наполягає.

227-а… Наполягає, так? Значить, 225-а, Крулько,  потім – Одарченко 227-а.  Будь ласка.

 

12:47:57

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Я продовжую нашу  дискусію з комітетом і я хотів би, щоб зараз якраз був коментар комітету.

Так, дійсно, в остаточній редакції в частині третій передбачено, що  складення присяги на спеціальному  пленарному засіданні відбувається.  Але пленарне засідання передбачає вимогу кворуму.  Чому я, власне, пропоную і цією поправкою підтримати ідею ведення спеціальних урочистих засідань для  однієї функції – складення присяги суддями Конституційного Суду. Щоб ми потім не опинилися в ситуації, коли навмисно частина  суддів Конституційного Суду не буде приходити на такі засіданні,  буде їх зривати для того, щоб не дати можливості скласти присягу новообраним  або новопризначеним суддям  Конституційного Суду, які  будуть призначатися або обиратися від одної з трьох складових. Для того, щоб виключити таку недобросовісну можливість я прошу… я прошу комітет підтримати і зал підтримати… 

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

12:49:11

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ставимо  на голосування поправку 225 Крулька. 

Ви завершили вже. Я прошу ставити на голосування цю поправку. Одна хвилина на це надається. Прошу, будь ласка, голосуємо.

Ми йдемо по Регламенту, Іване, не порушуємо.

 

12:49:28

За-46

46 підтримало вашу поправку.

227-а, Одарченко. Будь ласка, мікрофон.

 

12:49:33

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, всупереч Конституції ми продовжуємо, ви хочете продовжити повноваження суддів Конституційного Суду. І головуючий, вірніше, доповідач нам каже, нічого страшного, вони судочинство не будуть чинити, але вони будуть присутні в суді.

Я хочу всім телеглядачам, радіослухачам нагадати, що заробітна плата, яку встановлює комітет сьогодні, 180 тисяч гривень. І люди, які не будуть чинити судочинство, будуть отримувати 180 тисяч гривень.

А моя правка стосується того, що знову ми порушуємо вимоги статті 153 Конституції. Не може, пане Руслан, регламент, який затверджує сам суд, визначати порядок організації роботи суду, в тому числі, порядок принесення суддею присяги. Порушення порядку вступу судді на посаду ставить під сумнів всі його подальші дії. Навіщо створювати сумніви у конституційності такого рішення суду? Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 227-а ставиться поправка на визначення залу. Прошу визначитися.

 

12:50:59

За-40

Сорок підтримало вашу поправку.

229-а, Власенко. Будь ласка, мікрофон.

 

12:51:05

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірина Володимирівна.  Але ми знову створюємо цим законом колізію, розриваючи набуття статусу судді і набуття повноважень, так само, як і звільнення і… по суті, припинення виконання повноважень і звільнення. Ми розриваємо повністю ці речі, отримуючи якісь "сірі зони". Ну, умовно кажучи, суддя обраний з'їздом суддів, але не склав присягу, тобто він нібито вже суддя Конституційного  Суду, але правосуддя відправляти не може, робити нічого не може. Єдине, що він може, він може отримувати заробітню плату і все. І імунітет, як мені підказує голова комітету, я з ним... і я з ним погоджуюсь.

Тому треба було б, можливо, якось від... відрихтувати цю ситуацію і зазначити, що набуття повноважень повинно відбутися одночасно із прийняттям присяги. Я розумію, що є певні конституційні застереження, але я переконаний, що можна було б знайти формулу, яка зменшувала... зменшувала оці сірі зони і не плодила ситуацію, коли ми платимо гроші невідомо кому і невідомо за що.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зала, будь ласка, визначайтеся щодо 229 поправки голосуванням.

 

12:52:30

За-46

46 депутатів підтримало.

230-а, Одарченко. Наполягає. Будь ласка, мікрофон.

 

12:52:36

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, це технічна правка у нас можуть виникати ситуації, коли людина, яку затверджено сюди Конституційного Суду не може негайно припинити зайняття несумісної посади. Наприклад, якщо вона є депутатом і Рада має проголосувати за зняття з неї мандату або якщо вона є суддею іншого суду і Вища рада правосуддя має її зняти.

Тому пропоную, щоб повноваження судді Конституційного Суду України починалися з дня принесення присяги, і з цього моменту починалася дев'ятирічний відлік строку його повноважень. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу залу визначитися. Поправка номер 230.

 

12:53:35

За-54

Поправка не підтримана

Рухаємося далі. 231-ша, Помазанов. Не наполягає.

232-га, Чижмарь. Не наполягає.

233-я, Чумак. Не наполягає.

234-а, Новак. Не наполягає.

235-а, Добродомов. Не наполягає.

240-а, Одарченко. Не наполягає... Наполягає. Будь ласка, мікрофон.

 

12:53:53

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я пропоную заборонити суддям Конституційного Суду проводити приватні зустрічі з усіма вищими посадовими особами держави, а також з їхніми помічниками та радниками. Не може бути в демократичній державі закритих нарад Президента із суддями Конституційного Суду чи викликів судді на килим до міністрів чи інших високопосадовців. Те саме має стосуватися зустрічей з депутатами. Всі такі зустрічі мають бути офіційними, у присутності представників ЗМІ та з повною аудіофіксацією. Тільки так ми можемо забезпечити справді незалежний суд. Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на визначення зали 240 поправка.

 

12:54:54

За-48

Немає підтримки.

241-а, Чижмарь. Не наполягає.

242-а, Помазанов. Не наполягає.

243-я, Добродомов. Не наполягає.

Одарченко, 244-а. Не наполягає.

Власенко, 245-а. Я думала, щось змінилося. Будь ласка, мікрофон Власенка.

 

12:55:09

ВЛАСЕНКО С.В.

Це може змінитися в політичних силах, які, як флюгери. У нас все добре, у нас не змінюється нічого.

Повертаючись до 245 поправки, ця поправка теж торкається питання вирішення оцих прогалин, про які ми говорили: коли людина спочатку отримує статут судді, а потім отримує повноважень. Тобто я вважаю, що трудові відносини судді повинні починатися з дня складання ним присяги, тобто з моменту, коли він зможе виконувати свою функцію судді. Тобто ми як платники податків платимо кошти на утримання Конституційного Суду для того, щоб він відправляв правосуддя, а не для того, щоб він ходив зі статусом і отримував зарплату. А відтак, його трудові відносини повинні співпадати з тим, що він відправляє правосуддя. І, звичайно ж, з цим буде співпадати і момент нарахування зарплати і так далі, і так далі.

Тому я прошу підтримати цю правку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на визначення зали 245 поправка, народного депутата Власенка. Прошу визначитись голосуванням.

 

12:56:31

За-52

Рухаємося далі.

246-а, Крулько. Будь ласка,  мікрофон.

 

12:56:36

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, от подивіться, що пропонується  в 21 статті пункті першому частині першій. Про те, що підставою для звільнення судді Конституційного Суду є неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я. Але звертатися за медичною довідкою пропонується, щоб робив одноосібно  голова суду, а у випадку неможливості – заступник голови чи той, хто виконує обов'язки голови суду.

От уявіть собі ситуацію, коли за принципову позицію судді голова суду одноособово попросив медичну довідку про те, що суддя за станом здоров'я не може виконувати обов'язки. Тому моя пропозиція, яку я пропоную: замінити одноосібність голови суду словом "суду", щоб питання про звернення до комісії про отримання медичної довідки здійснював суд, а не одноособово голова суду або той, хто виконує обов'язки голови суду. Бо тоді це може викликати певні такі от  маніпуляції в самому складі Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 246-у поправку Крулька. Прошу визначитися.

 

12:57:59

За-51

Рухаємося далі.

247-а. Не наполягає.

 248-а. Не наполягає.

 249-а. Не наполягає.

 250-а. Не наполягає.

 251-а. Не наполягає.

 252-а. Не наполягає.

 253-я. Власенка мікрофон.

 

12:58:12

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірино Володимирівно. Насправді, процедура звільнення з посади судді у випадку, якщо будуть знайдені  підстави для його відставки, прописана дещо, ну скажемо так м'яко, нелогічно. Тому що  для того, щоб, маючи всі підстави для відставки, передбачені законом, при цьому треба, щоб за це ще проголосувало дві третини складу Конституційного Суду. Це такий є якийсь ну зовсім… Це те… як яскрава ілюстрація того, що я казав: ми робимо суд річчю в собі. Тобто навіть маючи підстави і для відставки, дві третини не проголосувало – суддя далі працює.

Ситуація повністю абсурдна. Але я пропоную ну хоча би обмежити  Конституційний Суд, уже якщо залишається така норма, то обмежити Конституційний Суд хоча би 15 днями для розгляду цього питання. Тому що в законі сьогодні не написано, в продовж якого строку повинен зібратися Конституційний Суд і двома третинами за це проголосувати. Я пропоную хоча би це обмежити 15 днями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування 253 поправку.

 

12:59:34

За-58

Немає підтримки.

254-а, Одарченко. Не наполягає.

Крулько, 255-а. Не наполягає.

Одарченко, 256-а. Не наполягає.

Крулько, 257-а. Не наполягає. Далі, шановні колеги.

Одарченко, 271-а. Не наполягає.

Власенко, 277-а. Мікрофон, будь ласка.

 

13:00:04

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пані головуюча. Ви знаєте, я вважаю, що нам треба припиняти з позасудовою діяльністю суддів Конституційного Суду. Ви знаєте, вони пишуть дисертації, вони викладають, вони працюють в різних наукових установах і пишуть статті. Це дуже корисна справа, але в першу чергу вони повинні відправляти правосуддя і відновлювати довіру до єдиного в Україні органу конституційної юстиції. Але якщо вже в нас Конституцією передбачена можливість для них (отримувати) здійснювати якусь іншу діяльність, то як мінімум давайте обмежимо їх в джерелах оплати за таку діяльність. Тому що, я ще раз підкреслюю, це абсолютно може бути використано як корупційна складова.

І я ще раз підкреслюю, коли от у нас був період, коли Конституційний Суд розглядав в рік 2-3 справи, але при цьому вони всі всюди викладали, вони всі там друкували собі статті замість того, щоб у відкритих судових засіданнях без письмового провадження проводити розгляд справ конституційної юрисдикції. Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

13:01:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, голова комітету.

 

13:01:18

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Судді Конституційного Суду можуть займатися викладацькою діяльністю, бо це передбачено Конституцією. Але комітет не підтримує логіку, що це може бути тільки за рахунок державного бюджету. Тобто в державних вузах він може викладати, а в приватних ні. Я думаю, що таке надмірне навантаження на державний бюджет не додає нам як законодавцям. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

278-а.

А, прошу, так, 277-а, ставлю на голосування.

 

13:01:59

За-45

Рішення не прийнято.

278-а, Мураєв не наполягає.

279-а, Одарченка. Прошу включити мікрофон.

 

13:02:06

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Шановні Українці! Зараз цим законом встановлюється заробітна плата судді Конституційного Суду, це без надбавок, 180 тисяч гривень! Увага! 180. І крім того, їм надається можливість отримувати додаткові якісь заробітки без повідомлення громадськості.

Моя правка зобов'язує, якщо людина має наукову діяльність чи пише книжку, як Янукович свого часу писав. Пам'ятаєте, у нього це було основним джерелом його статків, написання якоїсь книжки, яку активно розкуповували. Він мусить таку діяльність зафіксувати на сайті для того, щоб люди зрозуміли джерела його доходів. Прошу підтримати мою правку.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:03:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування поправку номер 279 народного депутата Одарченка. Голова комітету підказує, що на сайті електронних декларацій все це є. Але ми визначаємось по поправці.

 

13:03:21

За-49

Не набирає вона. Рухаємось далі.

284-а, Власенка народного депутата поправка.

 

13:03:28

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна! Ви дуже гарно ретранслюєте думки голови комітету. Але деколи хотілося б почути і самого голову комітету хоча би мінімально. Бо він сьогодні більше мовчить.

Колеги, 284 правка говорить про те, що суддя зобов'язаний невідкладно повідомити голову суду та суб'єкта, який його призначив, якщо відчуває на собі будь-який вплив. І це треба зробити обов'язком судді.

А не так, що вони спочатку, знаєте, на них вчиняється тиск, а вони потім розказують, що на них цей тиск був. Я думаю, що треба це запровадити як обов'язок судді не лише Конституційного Суду, а обов'язок будь-якого судді. Як тільки на суддю вчиняється тиск, суддя повинен бути зобов'язаний повідомити про це і голову свого суду, а також суб'єкта, який його призначив. Це абсолютно нормальна, коректна, прозора процедура зменшення тиску на суддів, включаючи суддів Конституційного Суду. Так, у нас є така загальна норма, що вплив на суддю заборонений, але ми знаємо, що вплив на суддів лише підсилюється. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету, за голосом якого скучив автор чисельних поправок Власенко.

 

13:04:43

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

У нас в Кримінальному кодексі є відповідна стаття, що передбачає якраз диспозицію вплив на суддю будь-якого суду, у тому числі конституційного, з відповідними санкціями цієї статті. Тому тут просто ми відтворили загальну норму і не вважаємо за доцільне відтворювати відповідну норму Кримінального кодексу. Вони і так діють незалежно від того, чи ми тут пропишемо це чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування 284 поправку на вимогу народного депутата Власенка.

 

13:05:22

За-48

Не набирає вона необхідної кількості голосів.

Шановні колеги, якщо я когось випадково… (Шум у залі) 288-а на підтримку. Зафіксуйте, будь ласка. Я вас почула. Я звертаюсь до голови комітету. Голова комітету, зафіксуйте, що народний депутат Одарченко 288 поправку Князевича ставить на підтвердження.

Будь ласка, слово Одарченко.

 

13:05:50

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, зараз суспільство вимагає від нас зняття всіх привілей таких як недоторканність народних депутатів, суддів, з Президента. А зараз комітет утворює якийсь особливий режим унеможливлення притягнення до відповідальності суддів Конституційного Суду. Він утворює особливі умови, коли ці судді зможуть робити все, що завгодно. Я хочу підкреслити свою логіку: це робиться, мабуть, для того, щоб їх "оградить" від можливих претензій від суспільства, коли вони проголосують, наприклад, за зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково. Руслане!

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Сьогодні комітет разом з більшістю створює умови для того, щоб ці люди приймали будь-які рішення не на користь суспільства і не несли за це покарання. Не треба кришувати в тому числі суддів  Конституційного Суду, пане Руслан, ми вимагаємо рівних підходів до всіх.

Прошу поставити цю правку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон автору поправки  і голові комітету Руслану Князевичу.

 

13:07:00

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу ще раз від імені комітету подякувати   фракції  "Батьківщина" за підтримку конституційних змін, які в тому числі в цій частині за допомогою ваших голосів стали частиною Конституції. І хочу сказати, що ми від імені комітету просто процитували слово в слово статтю 149, яка вашими голосами стала частиною Конституції. І очевидно нам треба навчитися жити  в інших реаліях, коли сам Конституційний Суд відповідно до цієї норми Конституції буде приймати рішення щодо затримання і арешту суддів. Це наша з вами політична воля, щоб позбавити Конституційний Суд будь-якого політичного тиску  з боку парламенту. Я вам дуже дякую за підтримку змін до Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  на підтвердження 288 стаття, яку комітет просить підтримати. Це конституційна норма, просить підтримати голова комітету і комітет. Просимо голосувати на підтримку, на підтримку. 

Шановні колеги,  будь ласка,  підтримайте позицію голови комітету.

 

13:08:05

За-107

Рухаємося далі:

315 поправка народного депутата Власенка. 

311-а, це поправка народного депутата Князевича, яку на підтвердження просить поставити народний депутат Власенко.  Будь ласка, мікрофон Власенку. 

 

13:08:30

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Ви знаєте, я ще раз кажу,  що основним завданням цього закону мало би бути відновлення довіри до Конституційного Суду України. Абсолютно очевидно, що суддя  Конституційного Суду України повинен отримувати і нормальну зарплату, і повинен отримувати нормальне забезпечення, з цим немає жодних дискусій. Але ми говоримо  про конкретний склад конкретного Конституційного Суду. Замість того, щоб знаходити можливості відновити довіру до цього Конституційного Суду, ми виплачуємо, ми цим законом застосовуємо шалені зарплати суддям Конституційного Суду, включаючи тих, які приймали рішення по Януковичу, які вже приймали рішення над угоду Порошенко. Тобто замість того, щоб відновлювати довіру до суду, ми платимо цим суддям законом, по суті, по суті своїй хабар для того, щоб вони продовжували витворяти і з Конституцією, і з законами те, що вони витворяли. Даючи такі роз'яснення, як вони давали, наприклад, про те, що наступна чергова сесія це будь-яка наступна чергова сесія, коли це треба було Порошенкові. Тому я прошу поставити цю поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар голови комітету і автора поправки.

 

13:09:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я хочу просто, по-перше, я один з авторів, а всі решта це члени комітету, які підтримали цю поправку, хочу просто нагадати вам ситуацію, що автори права суб'єкту законодавчої ініціативи, коли вносили цей закон, а він вносився ще у вересні 2016 року, передбачали відповідно розрахунок заробітної плати, відштовхуватися від базової одиниці мінімальної заробітної плати. Оскільки в кінці минулого року під час прийняття, так званого, бюджетного пакету, парламент відмовився від обрахунку заробітної плати на основі мінімальної зарплати, а ввів інший базовий елемент, прожитковий мінімум. Ми вже під час голосування в першому читанні з вами домовилися застосувати той принцип в оплаті праці суддів Конституційного Суду, який передбачений "Перехідними положеннями" Закону про внесення змін до Конституції і вже відображений в Законі про судоустрій, і статус суддів, де прирівняли так, як це передбачено змінами до Конституції, в заробітній платі суддів Конституційного Суду до суддів Верховного Суду з відповідними коефіцієнтами. Ось все, що передбачено в остаточній редакції правої колонки, не більше і не менше. І таким чином…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за роз'яснення.

Будь ласка, на підтвердження 311 поправка ставиться. Прохання комітету, позиція комітету підтримати. Прошу визначатися.

 

13:11:16

За-77

Рухаємося далі.

313-а, Каплін, будь ласка, народний депутат. Мікрофон увімкніть.

 

13:11:24

КАПЛІН С.М.

Виходячи зі змісту  статті 8 Закону України "Про  державний бюджет", з 1 січня 2017 року мінімальна  зарплатня становитиме… становить  3 тисячі 200. Отже, суддя Конституційного Суду України  пропонує встановити йому  зарплату в розмірі 240 тисяч гривень.

Я наголошую, що в таких країнах, як Польща, Латвія, Литва, Естонія,  в низці Європейських країн розмір заробітної платні судді такого рівня складає не вище 120 тисяч гривень. На ці гроші можна було  утримати протягом місяця біля двохсот пенсіонерів і біля ста працюючих. Це неприпустимо  в умовах нашої економічної кризи. Більше скажу, нам треба принципово підкреслюю, принципово відмовитися від надвисоких заробітних плат керівникам державних підприємств, суддям, прокурорам і таке  інше.  В умовах війни є  злочинно і антиконституційно платити мільйонні  заробітні платні і не піднімати пенсії для простих громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати поправку народного депутата Капліна.

 

13:12:51

За-65

Далі рухаємося. Народний депутат Власенко, 315 поправка.

 

13:12:56

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні… Дякую, Ірино Володимирівно. Шановні колеги, моя поправка теж  стосується питання заробітних плат суддям.  Я ще раз підкреслюю, так, суддя повинен відчувати себе захищеним, з одного боку, але в  ситуації, коли звичайний вчитель отримує 3 тисячі 600, коли люди,  медичні працівники, отримують 3 тисячі 600, сьогодні абсолютно  скомпрометовані інституції, без будь-якого  відновлення довіри до них ми ставимо зарплати, передбачені  законом в  цифрах, які  вимірюються сотнями тисяч гривень. Я думаю, що треба припинити, дійсно, цю практику, коли  у нас керівники державних підприємств самі собі ставляють зарплати мільйони, коли у нас керівниця НАЗК виписує собі премію у 200 тисяч гривень, не роблячи ніякої роботи.

Тому я кажу, спочатку відновити довіру, спочатку створити інституцію, спочатку забезпечити, щоб  Конституційний Суд був дійсно незалежним, об'єктивним арбітром в питаннях конституційної юстиції, а після цього  розглядати питання підвищення заробітних плат і якихось пакетів. Сьогодні це не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо  поправку номер 315 народного депутата Власенка.

 

13:14:21

За-93

Далі рухаємося.

Добродомов, 319-а.  Не наполягає.

Євтушок, 323-я. Мікрофон, будь ласка.

 

13:14:30

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, пані головуюча. Шановний пане голово комітету, я вже сьогодні привертав вашу увагу до тих суддів Конституційного Суду, які є в складі Конституційного Суду, і цим законом ви намагаєтесь ще й продовжити їхнє "добре життя", більше того, навіть добру прекрасну пенсію.

Я би хотів, щоби заміст 75 мінімальних заробітних плат, яку ви ставите у законі, ми поставили хоча би 30, і це приблизно буде  замість 240 тисяч гривень, це буде принцип соціальної справедливості, приблизно 96.

Більше того, судді можуть брати додаткові гроші за науковий ступінь, за відповідні нагороди там, все інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставимо  на голосування 323 поправку.

 

13:15:34

За-73

328 поправка народного депутата Власенка, будь ласка.

 

13:15:43

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Ну, я ж кажу ще раз, напевно, матеріальне утримання судді Конституційного Суду повинно бути достатньо високим. Але якщо у нас виходить абсолютно незрозумілий розмір  заробітної плати, а нам ще пропонують доплату за вислугу років: за  два роки ще 20 відсотків, за чотири роки ще 30 відсотків, а більше семи років – ще 40 відсотків посадового окладу! Тобто що це за таке? Що це таке? В нашій ситуації економічній, коли під час доповіді по бюджету нам тут розказують, що збирають крихти і копійки, то 40 відсотків доплати? Це є абсолютно неприпустимим в тих цифрах, які у нас існують. Я пропоную, ну, принаймні, залишивши доплату за вислугу років, зробити її в якихось адекватних цифрах, а не в таких шалених, абсурдних, які є. Тому що ці цифри сьогодні використовуються лише для одного, це пряник для суддів Конституційного Суду, щоб вони продовжували служити режиму Порошенка. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:16:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка 328 народного депутата Власенка. Хто її підтримує, прошу проголосувати. Комітет відхилив її. Будь ласка, голосуємо.

 

13:17:07

За-91

Рішення не прийнято.

339-а, Власенко.

Яка? 336-а? Тридцята. 330-а, Добродомов. Потім – Власенко. Включіть мікрофон.

 

13:17:23

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Дмитро Добродомов, "Народний контроль".

Підтримуючи пропозицію попереднього виступаючого Сергія Власенка, в поправці номер 330 пропонуємо зменшити все ж таки розмір доплат. Нагадую ще раз, хто не почув, 180 тисяч гривень зарплата, плюс доплати. Я пропоную наступні доплати, якщо більше  двох років, всього 5 відсотків, а не 20, так, як є зараз.  Якщо понад 4 роки – давати 10 відсотків, а  не 30 як зараз. І якщо понад 7 років – давати 15 відсотків, а не 40. В редакції комітету, розмір цих надбавок відповідно складає 36, 54 і 72 тисячі. Вдумайтесь в ці цифри до зарплати в 180 тисяч. Я пропоную, щоб це була пропорція наступна: 9,18, 27, це є нормально, це є адекватно як доплата, а не як друга  зарплата, яка, врешті-решт, потім може скластися з тих доплат. Пропоную підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Cтавлю на голосування поправку 330 Добродомова. Комітет її відхилив. Хто підтримує ану поправку, прошу проголосувати. Голосуємо.

 

13:18:46

За-87

Рішення не прийняте.

329-а, Помазанов. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

13:18:56

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт".

Шановні колеги, моя правка, яка під номером 329, вона майже ідентична до тих попередніх двох правок, які ми розглядали. І знову ж таки, повертаючись до того, що ми на робочій групі на базі комітету їх обговорювали, але все ж таки не прийшли до консенсусного рішення з цього питання, і зважаючи на те, що зараз, якщо закон буде ухвалено саме в цій редакції, то відсоткові співвідношення в запропонованому проекті розміри приведуть до того, що заробітна плата судді Конституційного Суду майже у сто разів перевищуватиме рівень мінімальної заробітної плати громадян. І таким чином ми, власне, настільки підвищуємо заробітну плату суддям Конституційного Суду, що вони будуть отримувати найбільшу заробітну плату в нашій державі.

Тому я думаю, що, зважаючи на те, що багато правок з цього напрямку, зважаючи на те, що ми зараз живемо в не настільки гарних умовах, щоб таким чином робити надбавки суддям Конституційного Суду, я вважаю, що все ж таки парламент повинен підтримати мою правку, проголосувати "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я ставлю на голосування поправку 329, народного депутата Помазанова. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

 

13:20:23

За-132

Рішення не прийняте.

Тепер 339-а, Власенко.

 

13:20:29

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Андрію Володимировичу. Ну, насправді я ще раз підкреслюю: ідеологія цього закону полягає в тому, щоб надати суддям Конституційного Суду пряників стільки, щоб вони вже не думали більше ні про що, щоб вони думали тільки про свої зарплати, про свої доплати, про свої переплати і так далі.

Дивіться, попередня правка була, що за вислугу років можна отримати 40 відсотків доплати. Тепер нам пропонують ще якісь відсотки доплати за посаду, тобто ще 15 відсотків буде отримувати голова Верховного Суду. Це при тих шалених зарплатах, які і так є. Потім нам запропонують, там далі ще будуть поправки по доплатах за кандидатську, за докторську  і так далі. Тобто я погоджуюся з усіма колегами, які виступали до мене, про те, що це є неприпустимим такі шалені цифри, які вони отримують за ту абсолютно неякісну, не фахову роботу, яку вони виконують. А відтак, я ще раз підкреслюю, основна ідеологія цих доплат – від Порошенка надавати суддям Конституційного Суду різних пряників і  коврижок, щоб вони мовчали і далі приймали рішення на кшталт того, що наступна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Князевич.

 

13:21:43

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я насамперед хочу  просто спростувати. Тут уже стільки разів звинувачувались… звинувачення лунали на користь  Президента України, я просто не розумію, до чого Президент до цього законопроекту. Ви подивіться, хто автори законопроекту! Наші колеги народні депутати: Ємець, Сидорович, Пташник і інші. Я ж не думаю, що вони на користь саме однієї політичної сили намагалися писати. Вони намагались писати  об'єктивний і справедливий закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставиться   на голосування поправка 339 народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Комітет –  проти.

 

13:22:25

За-83

Рішення не прийняте.

340-а, Помазанов.

335-а,  Алексєєв. Будь ласка.

 

13:22:41

АЛЕКСЄЄВ І.С.

Ігор Алексєєв, фракція "Народний фронт". Шановні колеги, ну ми бачимо, яка точиться жвава дискусія про те, що  ті розміри винагород і ті доплати, які є  для суддів Конституційного Суду, є абсолютно  неприйнятними.

Хочу нагадати, що  посадовий оклад судді Конституційного Суду відповідно до тих встановлених меж, які є зараз, а саме:  75 прожиткових мінімумів. Це 120 тисяч гривень, це абсолютно нормальний фонд заробітної плати. І ті ініціативи, які пропонуються щодо ще доплат у вигляді "за вислугу років" до 40 відсотків, я вважаю, що це є абсолютно неприйнятними і в своїй правці  я хотів зменшити ці розміри. Я не кажу про те, що цих доплат взагалі не повинно бути, але в тих розмірах, які запропоновані в першому читанні, їх не можна підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю  на голосування поправку 335 народного депутата Алексєєва. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

13:23:55

За-117

Рішення не прийняте.

Так, 339-а Власенка вже була? Вже була 339-а?

Так, наступна 340-а, Помазанов. Будь ласка, Помазанов, 340-а.

 

13:24:11

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт".

Колеги, ви знаєте, ми вже тут півгодини розглядаємо питання премій, заробітних плат, якихось заохочень для майбутніх суддів Конституційного Суду. І моя правка ця 340-а стосується того, щоб ми все ж таки не робили ще додаткових. Ви тільки вслухайтесь: суддям, які обіймають посади секретаря колегії, виплачується 5 відсотків, заступнику – 10 відсотків, голові – 15 відсотків. Це від тих шалених сум, що ми вже встановили.

Тому, шановні колеги, моя правка стосується одного. Дійсно є голова суду, є заступник, це адміністративна робота, але не треба диференціювати їх 10, 15, 20 відсотків. Давайте їм зробимо просто обом ще 10 відсотків надбавки, це і так буде дуже багато.

Тому, колеги, я прошу підтримати мою правку і проголосувати "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування правку 340-у  народного депутата Помазанова. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати.

 

13:25:21

За-122

Рішення не прийняте.

Наступна 343-я, Власенко.

 

13:25:30

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Андрію Володимировичу. По-перше, я погоджуюся з усіма колегами, які виступали проти, що це є абсолютно неприпустимо при таких розмірах заробітних плат встановлювати такі надбавки за такі речі. Зараз ми розглядаємо надбавки за те, що вони мають ступінь доктора філософії або доктора наук. Тобто ситуація сюрреалістична: коли ми обговорюємо бюджет, ми не можемо знайти коштів для того, щоб трошечки підняти зарплати і трошечки підняти пенсії, але замість цього ми обговорюємо шалений розмір надбавок суддям Конституційного Суду. Але при цьому, шановні колеги, зверніть увагу, жодна із цих поправок не підтримана. Жодна! Тобто на сьогоднішній день проводиться через цей зал ідеологія про те, що судді Конституційного Суду повинні кататися, як сир в маслі  в той період, коли весь народ отримує 3600 в кращому випадку.

Тому я закликаю залишити, я ж кажу ще раз, зменшувати ці надбавки до мінімуму, зменшувати суму заробітної плати і розв'язати це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування поправку 343 народного депутата Власенка. Хто підтримує, прошу проголосувати. Комітет відхилив її.

 

13:26:54

За-127

Рішення не прийнято. Шановні колеги! Я хочу звернутись з проханням. Ми пройшли 244 поправки. Третину. Ну, трошки більше третини. Якщо будемо йти в такому ритмі, ми сьогодні пізніше шостої завершимо розгляд. У мене є велике прохання наполягати тоді, коли це є дійсно принципово, колеги. Я не знаю, в чому є задум.

Далі є дуже важливі законопроекти. Аграрний блок, яких чекали, тих законопроектів протягом двох місяців! Далі є важливі питання, які стосуються гуманітарної і соціальної сфери. Я просто звертаюсь до вас з проханням наполягати лишень тоді, коли це справді надзвичайно важлива річ. Це все дуже просто. Ми інакше просто не розглянемо сьогодні жодного іншого законопроекту!

Це просто моє прохання і моє звернення до колег народних депутатів, колеги. Я йду далі.

344-а, Помазанова. Наполягає, 344-а.

 

13:27:57

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Шановні колеги! Ви знаєте, я схиляюсь до тієї думки, що в принципі ми можемо сьогодні якісно підготувати цей законопроект. Лише один за день, але все ж таки ухвалити його, оскільки він дійсно потрібен для Конституційного Суду.

Але моя правка 344 стосується знову ж таки зменшення рівня певних доплат за науковий ступінь. Коли у нас в діючій редакції проекту передбачено 15 і 20 відсотків для суддів, які мають науковий ступінь, то я пропоную все ж таки їх зменшити до 5 і 10. Це і так надвеликі кошти.

І ми знаємо, що зараз більшість правок, які оголошуються, і в тому числі стосовно надбавок суддям Конституційного Суду, вони оголошуються народними депутатами, які мають юридичну освіту, які знають, що таке суди, які знають, що таке судочинство, які знають, що таке судова заробітна плата. І я на робочих групах також наполягав на своїх правках, але, на жаль, комітет мене не підтримав. Тому я пропоную зараз у залі поставити цю правку на голосування і підтримати її. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування правку 344 народного депутата Помазанова. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати. Голосуємо.

 

13:29:22

За-129

Рішення не прийнято. (Шум у залі)

Не встигли? Змобілізуємося? Але тільки три рази буде ставити.

Колеги, наступна – 346-а, Алексєєв. Не наполягає.

351-а, Пинзеник. Наполягає. 351-а, будь ласка, Пинзеник.

 

13:29:46

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, я голосував проти цього закону у першому читанні. Причина? Цей закон передбачає розміри заробітної плати, які недопустимі ні з економічної, ні моральної точки зору. Більше того, вони виглядають непристойними. У першому читанні була прийнята заробітна плата 400 тисяч гривень на місяць. Що змінив законопроект у другому читанні? Ситуація нібито поліпшилась – 300 тисяч гривень. Ви правильно порахуйте і не говоріть, не оперуйте окладами, який порівняно із суддями Верховного Суду збільшений у півтора рази. Додайте всі надбавки і вийдете на 300 тисяч гривень, враховуючи допомогу на оздоровлення.

Тому моя пропозиція дуже проста. Ми не маємо права не враховувати, що це в 100 разів більше ніж мінімальна заробітна плата і в 50 разів вище середньої заробітної плати. Моя пропозиція: встановити суддям Конституційного Суду зарплату у фіксованому розмірі без будь-яких доплат і…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:30:59

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставимо на голосування 351 поправку народного депутата Пинзеника: у фіксованому розмірі встановити зарплату суддям. Будь ласка,  351 поправка. Голосуємо.

 

13:31:18

За-116

Рухаємося далі. 352-а, Одарченко. Мікрофон,  будь ласка.

 

13:31:27

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко,  "Батьківщина".

Шановні колеги, багато хто пам’ятає, як Янукович, коли хотів отримати рішення Конституційного Суду про те, що "тушки" є членами коаліції, роздавав хабарі суддям, на жаль, це не розслідувано. Але  зараз Порошенко йде далі,  він хоче ці хабарі  роздавати за рахунок бюджету, встановлюючи такі заробітні плати. Я переконаний, що це робиться для того, щоб зламати мораторій на продаж землі. Я пропоную, щоб ми прирівняли  заробітну плату судді  Конституційного Суду  до заробітної плати народного депутата, і це буде чесно, зрозуміло, це буде така формула, яка буде зрозуміла всьому суспільству: заробітна плата судді  Конституційного Суду тотожна заробітній платі народного депутата України. А не так: 300 тисяч – заради того, щоб  вони голосували так, як вам потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставиться на голосування поправка 352-а народного депутата Одарченка.

 

13:32:45

За-150

Будь ласка, рухаємося далі.

353 поправка народного депутата Пташник. Якщо не спрацювала картка, вже все, йде далі поправка 353-я.

Прошу, пані Пташник.

 

13:33:02

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, моя поправка стосується також більш адекватної винагороди судді  Конституційного Суду, і я прошу її підтримати.

В той же час, я хотіла би зауважити, що я би могла би пояснити свою позицію більш детально по всіх моїх поправках, але  свого часу, Комітет з правової політики, щось ньому пішло  не так. І, шановний  Руслане Петровичу, ви зібралися робочою групою закритою, не запросили туди  ні авторів поправок, ні мене, як одного із співавторів цього законопроекту, на жаль. І в мене є підозра, чому ви так зробили. В "Перехідні положення", на жаль, були засунені зараз певні зміни до різних законодавчих актів, які не стосуються, власне, Конституційного Суду. Це Закон про нотаріат, це Кримінально-виконавчий кодекс, це чомусь регулювання, що окремі державні підприємства мають стати підвідомчими Міністерству юстиції. Мені незрозуміла така позиція. І чому робочою групою ви прийняли ці зміни, і пропонуєте вносити туди зміни, в ті закони, які не стосуються діяльності конституційних судів взагалі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 353 поправка ставиться на голосування.

 

13:34:26

За-125

Далі рухаємося. 354-а. Дивіться, зараз, по-перше, 354 вже поправка, а далі рухаємось далі.

Будь ласка, пан Власенко.

 

13:34:38

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Моя поправка говорить про одне єдине, ви знаєте, ми придумали для суддів, ми чомусь назвали їх пенсію щорічним довічним грошовим утриманням. Давайте ми назвемо їх чесно пенсія, а відтак стаття 27 повинна називатися не щомісячне довічне грошове утримання суддів Конституційного Суду у відставці, а пенсійне забезпечення судді Конституційного Суду у відставці. Тому що ні про яке грошове утримання ми не говоримо, а ми говоримо реально про пенсії, які по суті вони отримують. Тому прошу підтримати мою поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 354 поправка ставиться на голосування.

 

13:35:29

За-127

355-а на підтвердження, це народного депутата Князевича поправка. Будь ласка, Одарченко мікрофон.

 

13:35:36

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Юрій Одарченко, "Батьківщина".

Міжнародний валютний фонд начебто вимагає від України, і це підтвердив підпис Президента, зменшення пенсій для простих людей. З 1 тисячі 200 гривень люди ще платять 15 відсотків, ви тільки вдумайтеся. А цією правкою Руслан Князевич хоче встановити людям  пенсію, суддям на рівні  80 відсотків їхнього окладу.

Володимир Михайлович Пинзеник озвучив цю цифру –  300 тисяч. Шановні громадяни України,  чи це не хабар, чи не ганьба, чи це не підкуп суддів Конституційного Суду заради того, щоб вони лизали п'ятки Президенту? Це ганьба для всього парламенту! Якщо  ми встановимо такі пенсії суддям, недивлячись на те, що для простих громадян ми ще… ви обклали їх податком. Ганьба!  Не треба голосувати за цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо,  коментар тепер голови комітету. 355 поправка, пане Князевич.

 

13:36:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, тепер я скажу, що  насправді хочуть зробити. Значить,  у першому читанні була проголосована норма, відповідно до якої довічне утримання виплачується тому судді, який подав у  відставку незалежно від того, скільки років він пропрацював на посаді судді. Комітет каже, що  він хоча би половину  строку повинен пропрацювати, а потім подавати у відставку і отримувати відповідне отримання. А Одарченко хоче, щоб  він один день попрацював, пішов  у відставку, і держава йому довічно  платила гроші. Оце правда, а не те, що ви тут говорите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Одарченко, ви отримали роз'яснення. Ви наполягаєте на тому, щоб на підтвердження ставили? Ви почули тільки що роз'яснення комітету, що  це погіршить навпаки...

Будь  ласка, ставимо на підтвердження  355 поправку.

 

13:37:42

За-87

Рухаємося далі, будь ласка. 357-а, Добродомов. Не наполягає.

Я перепрошу, 356-а, Помазанов.

Будь ласка, пане  Помазанов.

 

13:37:56

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт".

Колеги, на жаль, я вимушений  констатувати, що попереднім  голосуванням ми, дійсно, зробили гірше і набагато гірше. Оскільки ми  сьогодні матимемо таку норму, коли суддя Конституційного Суду прийшов на роботу, один день попрацював суддею і уходить назавтра у відставку, і отримує 80 відсотків грошового забезпечення.

Я вважаю, що таку правку не треба взагалі було  ставити. І якщо треба пояснити детальніше, я готовий. Але  все ж таки  моя правка  стосується того, щоб ми ці 80 відсотків поміняли на 50. Але я все ж таки пропоную колегам до попереднього голосування також повернутися, оскільки воно є надважливим.

Прошу мою правку підтримати і повернутися до попереднього, оскільки ми повинні  назбирати на нього  226 голосів.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дя.

Я зараз згідно Регламенту маю ставити 356 поправку вашу, шановний пане Помазанов, на голосування. А що стосується всіх інших норм, які, на думку членів комітету, погіршують якість закону, це вже, коли пройдемо всі поправки, ви будете звертатися до залу.

А голова комітету і члени комітету, будь ласка, 356 поправка.

 

13:39:18

За-114

Немає достатньої кількості голосів.

358-а, Євтушок, будь ласка, мікрофон.

 

13:39:25

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція "Батьківщина".

Я хочу підтримати свого колегу Сергія Власенка, який вносив своєю поправкою зміну у статтю 27 – про щомісячне довічне грошове утримання судді, а насправді, пенсійне забезпечення.

Дійсно, тут питання 80 відсотків винагороди викликає дуже  суперечливі такі, соціально несправедливі запитання. Тому ми пропонуємо замість 80 відсотків поставити 40 відсотків винагороди судді Конституційного Суду.

Але хотів би сказати, пане голово комітету, напевно, припиняйте цей фарс. Закон абсолютно, який ви у Прикінцеві положення позаносили всякі різні недобрі речі, зміни до інших нормативно-правових актів, абсолютно нівелює всю законодавчу, скажімо так, процедуру в цьому парламенті. Знімайте його, і тому це буде можливість піти до розгляду інших законів, які є теж, дійсно, вкрай важливі  на сьогоднішній день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зараз маю на голосування поставити, потім вам дам слово.

По цій поправці  я маю зараз ставити на голосування. Будь ласка, 358 поправка, голосуємо.

 

13:40:50

За-89

Далі, 359-а, Власенко.

Я зараз дам вам слово.

 

13:41:03

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна Ірина Володимирівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз... Шановний пане Ляшко, я бачу вашу руку. Я дам вам потім слово.

359-а, будь ласка, Власенко.

 

ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, шановна Ірина Володимирівна. Щоб уникнути будь-яких спекуляцій і інсинуацій, я зачитаю, що вимагає партія "Батьківщина". Суддя Конституційного Суду отримує пенсію на загальних підставах, визначених пенсійним законодавством. Оце вимагає партія "Батьківщина". Ніяких 80 відсотків від зарплати, ніяких 50 відсотків від зарплати, а суддя Конституційного суду отримує пенсію на загальних підставах. Буде пенсія тисячу 400 – пішов і получив тисячу 400. Буде пенсія дві тисячі – пішов і получив дві тисячі, а не 80 і не 50 тисяч гривень.

Тому для того, щоб припинити будь-які спекуляції і закрити дірку, і, до речі, чи він звільнився через один день і чи через два, і через 4 роки, він повинен отримати  пенсію на  загальних підставах, як це передбачено, ніяких відсотків від посадового окладу. Прошу це підтримати і ми знімемо всі питання, ми знімемо спецпенсії, ми знімемо все, що тільки можна зняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 359 поправку.

Я просто не зрозуміла, Олег Ляшко вимагає слово з приводу якої поправки? Я не зрозуміла. З цієї? З цієї поправки. (Шум в залі) Не кричить, будь ласка. Я ж не чую, з якої поправки просить слово Олег Ляшко.

Зараз голосуємо 359 поправку, будь ласка.

 

13:42:46

За-108

З приводу 360-ї, будь ласка, Ляшко, прошу.

 

13:42:50

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановна пані головуюча, шановні колеги, всі в залі розуміють, що за закон голосів не буде. Ми пройшли тільки половину поправок. В мене  питання, я думаю, що багато людей. Які  нас слухають, задають питання. В день розглядати родин законопроект, щоб у підсумку його не прийняти, коли в порядку денному маса інших надзвичайно важливих законів для переселенців, соціальних тощо.

Тому я пропоную, оскільки ми бачимо, що голосів під закон немає, давайте ми припинимо цю процедуру обговорення, яка вечором закінчиться тим, що закон не буде прийнятий, ми втратимо день. Давайте зараз тільки по тих поправках, хто наполягає, приймаємо рішення, голосуєм чи не голосуєм, і переходимо до розгляду інших питань: переселенці, діти-сироти, діти, на навчання які не мають можливості, з окупованих територій; аграрні питання; питання захисту землі, підвищення пенсій, підвищення зарплат. От, які ми маємо розглядать питання. А день ні про що говоримо, щоб у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановний голово фракції, насправді Регламент зараз вимагає від нас пройти цей ґрунтовний законопроект по тих поправках, на які наполягають автори. І я як головуючий ставлю на вимогу авторів тільки ті поправки, на яких наполягають.

У мене є наступна пропозиція, я вважаю, що вона є конструктивна. Вам видніше, головам фракцій, чи є, чи немає зараз на це голосів. Ми не маємо права переривати законопроект. Підійшли тільки що автори поправок до закону, і вони говорять, що якщо буде прийнято рішення повторне друге читання, вони готові знімати поправки. Але це має бути політичне рішення. Будь ласка, в перерві проведіть нараду у Голови Верховної Ради відносно того, яка є доля цього законопроекту. А поки ми йдемо по поправках. І підказують мені фракції коаліції, що в них голоси є.

Рухаємося далі. Поправка номер… 366-а, народного депутата Власенка.

 

13:45:05

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Я розумію, що, можливо, для когось є абсолютно неважливим, як було зазначено, встановлення оцих шалених зарплат і пенсій суддям Конституційного Суду, невідомо чого, невідомо за що, вірніше, відомо, чого, і відомо, за що, і відомо, для чого. Для мене це є важливим, оскільки встановлення цих пенсій, очевидно, є інструментом маніпуляцій з боку Президента Порошенка і способом контролю за суддями Конституційного Суду, які спочатку слугували Януковичу, а тепер продовжують слугувати Порошенку, виносячи абсолютно абсурдні, некоректні, нефахові судові рішення в галузі конституційної юстиції. Моя поправка 366-а вчергове стосується питання  пенсійного забезпечення, і вона пропонує повиключати оці всі шалені так звані щомісячні виплати суддям Конституційного Суду у відставці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ми ставимо на голосування  366 поправку депутата Власенка.

 

13:46:25

За-103

Рухаємося далі, шановні колеги.

371-а народного депутата Пинзеника. Будь ласка.

 

13:46:31

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати! Чого можна очікувати від органу, діяльність якого буде регулюватись законами,  прийнятого з нормами несправедливими.

Перша несправедлива норма. Пенсія за цим законом судді Конституційного Суду – 230 тисяч гривень! Це в 200 разів вище мінімального  розміру пенсії.

Несправедливість друга. Спеціальний режим призначення пенсій. Норма Конституції каже: "Всі громадяни рівні перед законом". Цей закон стверджує: є рівні громадяни, а є рівніші, це судді Конституційного Суду.  Більшості громадян України пенсія встановлюється у розмірі 1,35 відсотка за кожен рік роботи. Суддям Конституційного Суду  пенсія встановлюється в розмірі 80 відсотків заробітку.

Тому моя пропозиція. Всім громадянам, включаючи суддів, пенсія має призначатися за єдиним пенсійним законом. Відповідна правка внесена в закон.  Прошу підтримати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ставимо  на голосування поправку номер 371 народного депутата Пинзеника.

 

13:48:00

За-121

Рухаємося далі. Народний депутат Пташник наполягає? 375-а. Не наполягає.

Я ставлю тільки ті поправки, на яких автор наполягає.

378-а. Будь ласка,  Пинзеник.

Зараз… я вже оголосила 378-у, будь ласка.

 

13:48:23

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, зверніть увагу, що, крім заробітку майже в 300 тисяч гривень, суддям до відпустки виплачується ще одна місячна заробітна плата, це 288 тисяч гривень. Для порівняння: ця сума дорівнює пенсії, яку отримує пересічний громадянин України за все своє життя. Для більш зручного порівняння, ця сума дорівнює річній заробітній платі народного депутата України. Та не може бути ніяких доплат до відпустки, ми їх скасували навіть для депутатів.

Тому пропозиція, внесена до тексту закону: вилучити цю норму з проекту Закону. Прошу поставити на голосування відповідну правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голосуємо 378 правку.

 

13:49:22

За-141

Далі 377 поправка. Це поправка членів комітету, на вимогу Власенка ставиться на підтвердження. Будь ласка, Власенко, мікрофон.

 

13:49:34

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні колеги, я хочу поставити 377 поправку на підтвердження. Незважаючи на те, що голова комітету говорить, що це погіршення, але я би радив голові комітету розглядати правки в комплексі. Є 383 моя поправка, яка точно не погіршує перше читання, а робить ситуацію правильною і коректною.

Я не ставлю під сумнів питання відпустки, але я погоджуюся з попереднім виступаючим, з Віктором Михайловичем Пинзеником, що разом із оплатою, по суті, відпустки вони іще отримують допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Тому це виглядає абсурдним. Вони отримують надбавку за стаж, вони отримують надбавку за науковий ступінь, вони отримують надбавку за заняття посад, і ще й, ідучи у відпустку, вони отримують ще одну оплату на оздоровлення.

Тому я прошу поставити 377-у на підтвердження. А щоб не погіршувати ситуацію, в подальшому підтримати мою 382 поправку, і ми вирішимо ситуацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментар глави комітету.

 

13:50:42

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Якраз із точністю до навпаки. Справа в тім, що автори запропонували, і парламент підтримав в першому читанні, що треба під час відпустки виплачувати ще винагороду судді. Комітет категорично проти цього, щоб платити йому ще одну заробітну плату. Що говорили тут всі відповідно члени парламенту. Бо вони дивляться на редакцію першого читання, а не дивляться на те, що прийняв комітет за результатами розгляду підготовки до другого читання.

Якщо ми її не підтвердимо, то якраз під час виходу у відпустку йому подвійну заробітну плату буде виплачувати держава. Бо це передбачає норма першого читання. А ви самі, коли будете голосувати, визначайтесь, що ви підтримуєте, чи те, чи те. А то ми голосуємо, і те підтримуємо, і те підтримуємо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на підтвердження поправку, яку комітет просить підтримати. Просимо визначитися. Комітет просить підтримати.

 

13:51:46

За-111

Рухаємось далі. Я ставлю тільки поправки, на яких наполягають.

382-а, Власенка.

 

13:51:54

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую. Це якраз поправка, яка вирішує ситуацію і немає жодних проблем. Я пропоную прибрати слова, оцю допомогу на оздоровлення. І ми вирішуємо ситуацію, немає жодних проблем. Немає жодних проблем. Повинна бути у судді оплачувана відпустка, як у будь-якого громадянина згідно з Трудовим кодексом і з правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Оплачувана відпустка – 30 днів. Нема питань. Але без будь-яких оздоровлень! Прибираємо оздоровлення і маємо чистий спокій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, визначаємось по поправці, колеги. Поправка номер 382.

 

13:52:43

За-116

Далі. 390-а, Власенка. А, я перепрошую! Я перепрошую.

Шановні колеги, Помазанов наполягає. Зараз. Народний депутат Помазанов, 387 і 388 поправки, будь ласка.

 

13:53:03

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Моя поправка 387 і 388. Можу просто не брати додаткової хвилини, а розкажу в одній. Скажу, що за результатами наших голосувань, підтверджень, голосувань і так далі, ну, ми вже розбалансовуємо закон. Але менше з тим в цьому законі в першій редакції передбачається, що суддя Конституційного Суду має ще додаткових 15 днів на те, щоб бути у відпустці, незважаючи на ті доплати, які виплачуються йому при відпустці. Я пропоную, щоб суддя Конституційного Суду мав таке право тільки після отримання 5 років, не менше 5 років стажу на посаді судді, тільки тоді він буде мати таке право.

Більше того, у 388 правці він забезпечується усім, і крім цього, ще й транспортом службовим, і квартирами, усім. Я пропоную позбавити його права користуватися транспортом, оскільки ми зараз бачимо, що суддя Конституційного Суду приходить на роботу тільки для того, щоб отримати надвеликі кошти, отримати безкоштовну квартиру, машину і поїхати у відпустку на додаткові 15 днів.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, спочатку 387 ставимо поправку на голосування.

 

13:54:27

За-116

На жаль, немає голосів.

388 на голосування поправку.

 

13:54:46

За-113

Немає підтримки.

390 поправка Власенка. Мікрофон, будь ласка.

 

13:54:52

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Ірина Володимирівна. Я не наполягаю на 390-й, але прошу поставити на підтвердження 391 поправку, яка передбачає, що на час здійснення повноважень суддя, який не проживає у місті Києві, має право на отримання службового житла. Я думаю, що при такому рівні заробітних плат, доплат, оздоровчих, пенсійних і так далі суддя Конституційного Суду буде в стані і в змозі придбати житло за власні кошти. Ніяких додаткових прав на службове житло не треба йому надавати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Руслан.

 

13:55:29

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, прошу уваги. Якщо ми не підтримаємо цю поправку, суддя зможе, вдумайтесь, отримати компенсацію за винаймання житла самого дорогого, держава змушена буде платити. Витрати, пов'язані з  переїздом, не я писав, а автори прописали в першому читанні. Витрати, пов'язані з переїздом з іншого міста, держава, всі його книжечки, сім'я і все решта мають відповідно караваном перевозити за рахунок держави. І використовувати будь-який особистий транспорт на власний розсуд з подальшою компенсацією використання. Це абсурд, якого не можна  допускати.

Ми пропонуємо  на час його повноважень надавати йому службове житло, яке  для всіх суддів, тим більше в  Конституційного Суду це житло вже є, воно просто переходить відповідно від одного судді до іншого, про жодне інше не йдеться. Вибирайте: або ви витрачатимете   мільйони для того, щоб вони своїх собачок перевозили, або відповідно по совісті голосуйте. Хто хоче, голосуємо.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:56:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на підтвердження 391 поправку. Просить комітет її підтримати, прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу проголосувати.

 

13:57:02

За-103

Рішення не прийняте.

Колеги! Яка?  392-а,  Помазанов. Так?

397-а, Алексєєв.

Увага: 2-а, Пинзеник, а потім – 7-а, Алексєєв. 

2-а, Пинзеник. Включіть мікрофон Віктору Пинзенику. 

 

13:57:29

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати! Якщо додати  всі виплати, які  отримує звичайний  суддя  Конституційного Суду в рік,  це 3,6 мільйона гривень. За ці кошти можна купити квартиру, про яку службову квартиру ми говоримо в цьому законі,  що ми ще маємо суддям з бюджету  платити?

Коли доповідач говорить про те, що ця норма була колись, то це некоректне порівняння. Чому? Бо не було ніколи й близько таких заробітних плат, які передбачає цей закон. То якщо ви робите вже зарплату, припиніть роздавати і ще й безплатні квартири.     

Відповідна норма пропонується мною: вилучити з тексту закону поправкою 392 право на службове житло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан, ставити на голосування?

 

13:58:27

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Та ставте. Я просто хочу сказати, мова йде не про виділення або про існування, по факту, колись вже уряд дав за погодженням з Мінфіном Конституційний Суд вже отримав ці квартири. Про що ми говоримо? Ви хоч подивіться про що йде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 392 народного депутата Пинзеника. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

13:58:57

За-114

Рішення не прийняте.

І, колеги, все-таки автори поправок, я прошу вас, поясніть стратегічний задум.  Ми можемо дійти до восьмої вечора таким темпом. Я справді, в мене, колеги, є, я дам всім авторам, тільки я прошу все-таки по тих поправкам, які принципові і які важливі для законопроекту ставити.

95-а. 395-а, Власенко, будь ласка.

 

13:59:21

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Андрію Володимировичу. Це важливі поправки, ми обговорюємо якісь абсолютно невідомі зарплати для якоїсь касти, яку тут формують, для виконання в подальшому політичних замовлень. Це абсолютно серйозні речі. Віктор Федорович робив це саме. Він формував касту, давав їм пряники, і вони потім йому служили, і відновлювали Конституцію.

Повертаючись до поправки. Є у Конституційного Суду службове житло – віддайте атошникам. Атошникам віддайте службове житло з тими зарплатами, які у них є.

А коли голова комітету каже, що в перше читання вони напхали багатомільйонні оплати за винаймання житла, то я своєю поправкою 395 пропоную вилучити це з першого читання. Ми вилучаємо пункт 2 статті 29, і не буде у нас виплат за винаймання житла. Тому що зарплата, яку отримує суддя Конституційного Суду, буде достатня для того, щоб він міг це робити сам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 395 народного депутата Власенка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив.

 

14:00:42

За-114

Рішення не прийнято.

Тепер 394-а, Помазанов. А,  397-а, Алексєєв. На якій наполягаєте?

397-а… 394-а, Помазанов. 394-а, Помазанов.

 

14:00:59

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт".  Шановні колеги, хочу повідомити, що, дійсно, коли ми не підтримали 391 поправку, яка була врахована комітетом, ми зробили тільки гірше, дійсно, зважаючи на те, яка редакція була  запропонована в першому читанні.

Але, зважаючи на те, що зараз ми маємо таку редакцію першого читання, оскільки не підтримана правка, і маємо правки 392-400, які є ідентичними, вони пропонують, дійсно, виключити взагалі частину другу статті 29. Тому, колеги, я прошу вас всіх вдуматися взагалі, що ми зараз, якщо не проголосуємо одну з цих правок восьми, будь-яку правку, то ми отримаємо, дійсно, додаткові компенсації цим суддям Конституційного Суду. У них і так є надвисока заробітна  плата. Або ми повертаємося  до 391 і її все ж таки підтримуємо, або  повністю вилучаємо цю частину другу статті 29, про що говорить в тому числі і моя правка 394.

Тому, колеги, подумайте ще раз, займіть місця, або голосуємо 394, або 391 на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, хто підтримує 394 поправку народного депутата Помазанова, прошу  проголосувати.

 

14:02:26

За-118

Рішення не прийнято.

Колеги, я продовжую засідання на 15 хвилин, як і передбачено Регламентом. 

Наступна 97-а. Наполягаєте чи ні Алексєєв? Ні, не наполягає.

Так, 415-а, Помазанов. Не наполягає.

417-а, Чижмарь. Не наполягає.

418-а, Власенко. Будь ласка, 418-а.

 

14:03:00

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні колеги, законом не регламентується  фонд оплати праці радників і помічників судді Конституційного Суду в тій редакції, в якій я це пропоную зробити. Я пропоную щорічно – так, як це робиться для помічників депутатів – щорічно визначати у Державному бюджеті фонд оплати праці на помічників, на помічників і радників. Я думаю, що це буде коректно, це відпрацьована ситуація, і, принаймні, на рівні парламенту тут не повинно бути жодних проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, хто підтримує поправку 418 народного депутата Власенка, прошу проголосувати. Комітет проти.

Будь ласка, голосуємо.

 

14:03:51

За-81

Рішення не прийнято.

421-а, Одарченко.

 

14:03:58

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, що це за  нову "касту недоторканих" ми створюємо в державі? Законопроект передбачає, що – увага! – колишній суддя Конституційного Суду – не діючий, а колишній! – не може бути затриманий чи заарештований без дозволу Конституційного Суду України! Його не можна обшукати чи вчиняти щодо нього аналогічні слідчі дії.

Недоторканість судді, колеги, має виключно функціональний характер. Він повинен здійснювати правосуддя неупереджено, не бути під загрозою тиску з боку правоохоронних органів через свою позицію. Але не треба недоторканості у колишнього судді!

Шановні друзі, навіщо ми це робимо? Навіщо автори пропонують недоторканість для колишніх суддів? Мабуть, тоді, коли вони можуть проголосувати за відміну мораторію на землю, щоб їх не виловлювали за незаконність їх дій і не притягували до відповідальності.

Прошу проголосувати за мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто підтримує поправку  421 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив.

Голосуємо.

 

14:05:19

За-79

Рішення не прийнято.

435-а, Одарченко.  Не наполягає.

 

14:05:25

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Нет! Наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Пане Андрію, я наполягаю на всіх своїх правках.

Колеги, я не розумію мотивів відхилення цієї правки, вона суто технічна. Пропонується, що при виборах голови Конституційного Суду України до складу лічильного... лічильної комісії не могли входити кандидати на посаду голови. Це абсолютно логічно, але комітет чомусь цю пропозицію відхилив. Ви вважаєте нормальним, коли кандидат буде рахувати бюлетені за себе? Я вже не кажу, що це, в принципі, корупція. Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 435 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет – проти.

 

14:06:16

За-76

Рішення не прийнято.

438-а, 439-а, Крулько. Можна по двох правках відразу?

 

14:06:24

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

По 438 поправці, чому я пропоную включити дев'яту частину додатково? Уявіть собі  ситуацію, що голова суду подає особисту заяву про його дострокове звільнення з посади, але  така заява не задовольняється Конституційним Судом, що ж тоді робити в такому.... фактично тупиковій ситуації? Тому я пропоную, добавити додаткову частину дев'ять, відповідно до якого він має право припинити виконання посадових обов'язків голови суду через 15 днів після дня розгляду цього питання Конституційним Судом на випадок, якщо його заява не буде задоволена.

Прошу сесійну залу підтримати цю абсолютно логічну і правильну поправку для того, щоби не створювати додаткові тупикові ситуації в діяльності Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 438, прошу проголосувати, комітет – проти.

 

14:07:34

За-74

Рішення не прийнято.

439-а.

442-а.

447-а.

Тимошенко, 448-а, Юрій Тимошенко. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

14:07:56

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Панове депутати, що передбачає моя поправка.

Вона передбачає, щоб пункт 4 частини другої статті 35 виключити. Озвучу, що в цьому пункті говориться: "Велика палата розглядає питання щодо (вслухайтесь!) відповідності Конституції України питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою". Цей пункт суперечить Конституції України. Носієм найвищої влади в Україні є народ. Цей пункт підриває основи народовладдя, основи демократії. Демократія – влада народу. Це перший пункт. З цим положенням - це є повернення сталінізму, - цей закон голосувати не можна. Перше питання.

Друге питання. Зупинімо нарешті цей фарс! В залі не присутньо навіть половини кворуму. Всі наші голосування є незаконними. Не може працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 448 поправка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

14:09:27

За-67

Рішення не прийняте.

Наступна: 453-я. Наполягає Одарченко.

 

14:09:37

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я думаю, всі тут пам'ятають сумнозвісного суддю Кірєєва, який за вказівкою Януковича засудив Юлію Тимошенко до ув'язнення, коли вона боролася з газовими монополістами. Але тут пропонується у тексті законі такі ж самі схеми, коли визначені там палати чи сенат працювали по одним і тим же справам.

Я пропоную, щоб склад сенатів періодично змінювався, щоб забезпечити більшу випадковість у їх складі. Тому пропоную, щоб жеребкування щодо складу сенату відбувалися кожні три роки. Суди загальної юрисдикції періодично змінюють склади своїх колегій. Це необхідно для того, щоб вносити нові погляди в дискусію, а також уникнення підтримки рішень виключно через певне дружнє ставлення суддів одне до одного. Якщо ми вже не ділимо  суд на частини, то нехай хоча б склад їх не буде постійним.

Я прошу, щоб ми не продовжували практику Януковича, коли він визначав суддів, які мусили приймати заздалегідь вигідні  для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 453 Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив.

 

14:11:04

За-59

Рішення не прийняте.

455-а. Одарченко.

 

14:11:09

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 458-а, Одарченко.

467-а. Не наполягає.

 (Шум у залі)

Яка? Шоста? Сьома.  467-а, Одарченка. Потім дам Пташник. Перший – Одарченко,  467-а.

 

14:11:21

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одарченко, "Батьківщина".

Шановні колеги, я вважаю, що досвід апеляційних та касаційних судів щодо зміни суддів у колегіях  має бути використаний і в Конституційному Суді.

У судах загальної юрисдикції визначаються так звані взаємозамінні колегії, які не засідають одночасно. Якщо в одній колегії вбуває суддя, то випадковим чином його замінює суддя з іншої взаємозамінної колегії. Оскільки ці колегії одночасно не  засідають, то цей суддя може відразу ж з'явитися на засідання, що дозволяє не зривати процес  розгляду  справи. Пропоную відповідну процедуру запровадити в Конституційному Суді. Прошу підтримати мою правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує правку 467 народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка.

 

14:12:31

За-59

Рішення не прийняте.

466-а, Пташник.  Включіть, будь ласка,  мікрофон.

 

14:12:36

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги, моя поправка стосується урегулювання діяльності суду за відсутності його  повного складу. Я пропоную передбачити, що якщо кількість  суддів Конституційного Суду є меншою,  ніж 18, то колегія відповідна є повноважною за участі у ній, щонайменше, двох суддів Конституційного Суду.

Це направлено на те, щоб якщо кількість суддів є меншою фактично за 18, то проблематично буде забезпечити діяльність колегії за участі 3 членів. Тому для цих випадків саме і пропонується встановити, що колегія є повноваженою за участю як мінімум 2 суддів, якщо загальна кількість суддів менша за 18.

Тобто моя поправка спрямована якраз на унеможливлення виникнення таких провалів чи зупинок в діяльності Конституційного Суду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 466, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо.

 

14:13:43

За-68

Рішення не прийняте.

Наступна 481-а. Не наполягає.

482-а. Не наполягає.

484-а. Не наполягає.

490-а. Не наполягає.

88-а, Одарченко. 488-а. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

14:14:04

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я вчергове наголошую, що порядок роботи суду не може визначатися Регламентом. Прошу телеглядачів вдуматись тільки, не за законом буде працювати Конституційний Суд. Процедура розгляду справ не встановлена законом, а якийсь внутрішній регламент, який буде працювати на користь суддів.

Ми повинні записати порядок розгляду справ тут, у законопроекті. Законопроект, який мною вносився і, на жаль, не був підтриманий, містив повну процедуру розгляду справ Конституційним Судом. Там не було політики, там була чиста процедура. На жаль, замість того, щоб доопрацювати законопроект, розроблений в Адміністрації Президента, і додати до нього хоча б мінімальні питання процедури, їх усіх віддали на відкуп суддям. Як ви думаєте, на кого буде працювати ця процедура? Вона буде захищати суддів чи учасників процесу?

Я ще раз прошу, приберіть норми про Регламент Конституційного Суду. Моя поправка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підтримує поправку 488-у народного депутата Одарченка, прошу проголосувати. Комітет не підтримує.

 

14:15:29

За-49

Рішення не прийнято. Колеги, прошу зафіксувати, на якій наступній правці. Так, восьма, закінчили.

Наступна, 90-а. Не наполягають. Щоб я знав, з кого почати, колеги. Вже перерва.

З 504-ї. Колеги? З 500-ї? Ми вже проскочили її. Колеги, щоб я собі орієнтувався. 81-ї? Колеги, ні-ні, час вже завершився. Я питаю, з якої почнемо після перерви? Але ми її вже пройшли, пане Іван, вас не було. Я її оголошував. Вас не було.

Отже, з 503-ї  Крулька. Підходить так? 503-я, Крулько, після перерви.

В 16:00 ми заходимо в зал і розпочинаємо з 503-ї Івана Крулька. І, колеги, я прошу провести консультації і дозволити більш інтенсивно йти по поправкам, колеги. Пане Руслан, залишіться на трибуні до перерви, ні, документи можете лишити. Я думаю, що нічого з ними не станеться.

Колеги, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16:00 ми продовжимо нашу роботу. І сподіваюсь на більш інтенсивну роботу після перерви у вечірньому засіданні Верховної Ради України. Дякую вам.