ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 березня 2017 року, 16 година 03 хвилини

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

16:03:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайти в зал і приготуватися до участі у вечірньому засідання Верховної Ради України.

Колеги, хочу вас проінформувати, поки депутати заходять, що таблиця до проекту Закону про культурний фонд ще додруковується, хвилин 10-15. Як тільки вона появиться, таблиця, в залі, ми зразу його поставимо. Про культурний фонд. Він був у нас четвертий, але ми не могли його поставити, бо не було ще таблиць. Як тільки таблиці будуть роздані в залі, ми до нього перейдемо.

Зараз у нас наступний проект по порядку денному 2302а (депутатський), колеги. (Шум у залі)  Його зняв комітет. Комітет письмово зняв його. Комітет письмово звернувся  про його зняття. І таким чином, колеги… і таким чином, колеги, я прошу вас зараз працювати дуже інтенсивно. Я прошу дуже інтенсивно працювати, щоб ми змогли пройти питання, які стоять в наступному, вони важливими є. Я знаю, багато хто чекає "Південмаш", і я тому прошу зараз приготуватися до реєстрації і зареєструватись для участі у вечірньому засіданні, колеги. 

Будь ласка, займіть робочі місця, і я прошу народних депутатів зареєструватися для участі у вечірньому засіданні. Будь ласка,  реєструємося.

 

16:05:33

Зареєстровано 358 народних депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Отже, наступний наш закон, по поряду денному, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, №2302а (депутатський). Я нагадую, ми продовжуємо блок другого читання. Цей законопроект другого читання і тому нема необхідності змінювати процедури. І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича. Будь ласка, Андрій Володимирович. Привітаємо Андрія Володимировича.

 

16:06:21

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд виноситься законопроект 2302а (доопрацьований) в другому читанні. 

22 лютого 17-го року Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні розглянув даний законопроект. До нього надійшло 120 поправок, більшість з яких комітет врахував до другого читання.

Даний проект закону вносить зміни до законодавчих актів, які регулюють питання управління акціонерних товариств. Законопроект направлений на підвищення рівня ефективності корпоративного управління, а саме: запроваджується механізм удосконалення придбання акцій приватного акціонерного товариства за наслідком придбання контрольного пакету акцій, запроваджується механізм придбання акцій публічного акціонерного товариства за наслідком придбаного контрольного та значного контрольного пакету акцій, також запроваджується механізм придбання акцій, акціонером якого знаходиться у володінні більше 95 процентів акцій даного товариства і навпаки акціонери, які мають менше 95 процентів акцій в даному товаристві, теж отримують механізм продажу своїх акцій.

Шановні друзі!

Даний законопроект направлений на приведення у відповідність з європейськими стандартами законодавства українського, яке регулює корпоративне управління.

Тому я дуже прошу підтримати даний законопроект в другому читанні та в цілому в редакції, запропонованій комітетом, з врахуванням техніко-юридичних правок. Тому що Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради надало свої рекомендації, які ми врахуємо в підготовці законопроекту на підпис Голові парламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за ґрунтовну доповідь, Андрій Володимирович. Я прошу авторів поправок приготуватись зараз до роботи. Будь ласка, колеги, я буду називати відхилені поправки.

1-а, Чижмарь. Не наполягає.

2-а, Острікова. Наполягає. Будь ласка, Острікова.

 

16:08:59

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги! Справді, розглядаємо дуже важливий законопроект, який трошки нам допоможе внормувати діяльність акціонерних товариств, в яких уже фактично контрольний домінуючий пакет акцій сконцентрований в руках або однієї людини, або групи людей, які пов'язані певними відносинами і здійснюють спільні погоджені дії. Тому дуже важливо нам його сьогодні проголосувати. І все ж таки, ідучи по поправках всі поправки ці розглянути.

Щодо другої поправки. От, у мене виникає питання до останнього речення: "Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяжень, але можуть встановлювати розумну винагороду". Винагороду на що? На обмеження прав клієнта? Тобто тут виникають якісь певні технічні неузгодженості, саме зміст поправки був виправити технічні неузгодженості цієї норми. Тому, шановний пане Голово, прошу поставити її на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба? Андрій Володимирович, будь ласка.

 

16:10:02

ІВАНЧУК А.В.

Ну, потреба у нас, ми повинні поставити. Але я хотів би прокоментувати. Ми відхилили на комітеті поправку народного депутата Острікової в зв'язку з тим, що запропонована редакція була узгоджена робочою групою за участю і Національного банку України, і найбільших банків України, Асоціації банків України, і народних депутатів.

Тому ми в тексті правої колонки врахували.

Я вважаю консенсусною і компромісною редакцію даної норми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте.

Я ставлю на голосування поправку номер 2 народного депутата  Острікової. Комітет її відхилив. Хто підтримує цю поправку, прошу проголосувати. Будь ласка.

 

16:11:01

За-96

Рішення не прийнято.

3-я, Острікова.  Чи наполягає  по 3 поправці? Не наполягає.

4-а, Острікова.  Не наполягає.

На якій? На 5-й. Будь ласка. Остріковій включіть мікрофон.

 

16:11:20

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги,  щодо 5 поправки. Нею передбачається згода обтяжувача  про те, що вона може бути  виражена  в загальній формі або містити умови, за яких така згода вважається наданою. Однак, даною поправкою, точніше даною пропонованою нормою не передбачений строк, протягом  якого обтяжувач повинен надати свою  згоду на те, щоб були здійснені певні операції  по рахунку. І це може призвести до зловживання, так би мовити,  процесуальними  правами обтяжувача, він може  просто не давати згоду. І тому, власне, пропонується встановити,  що,  в який  строк він  повинен надати  свою згоду на здійснення операцій по рахунку. У разі неотримання банком згоди або відмови обтяжувача у вказаний строк, вважається, що обтяжувачем надано так звану мовчазну згоду  на списання коштів. Тому прошу обов'язково її поставити на підтвердження і підтримати  для унеможливлення зловживання процесуальними правами  обтяжувачів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Андрій  Володимирович, будь ласка, роз'ясніть.

 

16:12:31

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Шановна пані Острікова, ми дуже дякуємо вам за поправки, які ви внесли до другого читання. І хотів би  вам повідомити, що ми на робочій групі, де були присутні  представники Національного банку, всіх великих банків України, асоціацій, народні депутати,  я особисто вам гарантую, ми дуже вам вдячні і дуже  уважно  відносились до ваших поправок, але ми на робочій групі редакційно  їх враховували для того, щоб  вони і були в тексті закону. І це те, що там написано в табличці, що перша поправка відхилена, це не так. Ми її редакційно на робочій групі ми враховували. І в правій колонці, коли ви подивитеся в тексті законопроекту, який ми рекомендуємо парламенту прийняти, дуже багато ваших зауважень враховано і дійсно ми об'єктивно підходили. Ви, вибачте, що ми не враховували поправку, ну, в цілому в тіло, але ми їх переносили в праву колонку за результатами узгоджених консультацій на робочій групі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви приймаєте вибачення Андрія Володимировича? Наполягаєте на голосуванні? Добре.

Отже, ставиться на голосування 5 поправка народного депутата Острікової. Хто підтримує дану поправку, комітет її відхилив, прошу проголосувати. Будь ласка.

 

16:14:03

За-83

83 – за.

Рішення не прийняте.

Наступна. 7 поправка, Острікова. Наполягає. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

16:14:11

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, ця поправка говорить нам про те, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час, але, якщо цей договір банківського рахунку і кошти на ньому обтяжені відповідними правами… відповідними обтяженнями і є обтяжувач, то повинна бути згода такого обтяжувача протягом строку, коли майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку є предметом обтяження.

Натомість, в редакції законопроекту зазначено, що у разі, якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку є предметом обтяження і знову ж таки не визначено протягом якого строку це обтяження і ці обмеження по операціях по рахунку діють.

Щодо вибачень пана Іванчука. Я їх беззастережно приймаю, але на майбутнє прошу пана Іванчука мене запрошувати на робочі групи, на яких розглядаються мої поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що скажете, Андрій Володимирович?

 

16:15:19

ІВАНЧУК А.В.

Я хотів би звернути… Ви знаєте, що я завжди вас радий бачити. А, що стосується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман прямо якийсь.

 

ІВАНЧУК А.В. Що стосується тексту запропонованої редакції, я хотів би сказати, що ми написали іншу, не "строки", а "виносяться виключно за умови надання попередньої згоди – попередньої згоди! – і письмове на такі зміни з  самим обтяжувачем".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

7-а поправка. Ви наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування поправку номер 7 народного депутата Острікової. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати, комітет її відхилив. Будь ласка.

 

16:16:12

За-83

Рішення не прийняте. 

8-а, Острікова. Не наполягає. 

10-а, Острікова. Не наполягає.   

17-а, Острікова. Не наполягає. 

18-а.  Не наполягає.

23-я.  Не наполягає. 

24-а, Пташник. Наполягає. Будь ласка. Включіть мікрофон Пташник.

    

16:16:40

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги! Перш за все,  я би  хотіла подякувати  всім членам Комітету з економічної політики за надзвичайно конструктивну роботу над цим законопроектом, більшість з моїх поправок була врахована і я не буду наполягати на голосуванні за цю поправку. Я хочу скористатися цією можливістю і закликати всіх народних депутатів підтримати даний закон, тому що він підвищить рівень корпоративного правління в акціонерних товариствах, він надасть нам можливість подолати негативні наслідки приватизації масової 90-х років. Він  захистить, з одного боку, права мажоритарія, з іншого боку, є абсолютно збалансованим і захищає права міноритаріїв, які на сьогоднішній день усунені від можливості управляти в товаристві, не отримують дивіденди і в той же час  не можуть отримати адекватну ціну за свої акції. Давайте всі разом  згуртуємося і підтримаємо даний закон. На поправці не наполягаю.       

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякую вам.

31-а, Воропаєв. Не наполягає. 

Наступна – Острікова, 38-а.  Не наполягає. 

46-а, Острікова. Не наполягає. Добре.

47-а, Семенуха. Наполягає, будь ласка.

 

16:18:12

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч". Шановні колеги! Шановний пане Голово! Хочу подякувати колективу авторів, представникам уряду за дуже важливий законопроект, який впорядковує рівень корпоративного управління, а також суттєво захищає, підвищує рівень захищеності міноритаріїв.

Моя правка пропонує уточнити кого вважати саме власником домінуючого пакету акцій. Це питання є важливим в контексті того, що саме придбання домінуючого пакету є точкою відліку до застосування процедури обов'язкового викупу та обов'язкового продажу акцій. Законопроект сьогодні пропонує 90 відсотків… 95 відсотків акцій, але Директива ЄС чітко вказує на саме 90 відсотків, хоча справді в Європі є країни, де застосовується і 95.

Пояснюється це дуже просто, суть процедур з squeeze-out і sell-out у викупі акцій тих акціонерів, які володіють настільки малим відсотком акцій, який не дає їм реальної можливості впливати на управлінські рішення в компанії. Наприклад, вимагати проведення аудиторської перевірки може лише акціонер, який є власником більше, ніж 10 відсотків акцій товариства. Тому, пропоную підтримати правку 47 та закріпити домінуючий контрольний пакет акцій саме у розмірі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка, додайте.  

 

СЕМЕНУХА Р.С. Тому пропоную, саме правка пропонує закріпити 90 відсотків, що буде вимагати… що буде відповідати Директиві ЄС, а не 95 відсотків, як пропонують автори. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Андрій Володимирович.

 

16:19:39

ІВАНЧУК А.В.

Шановний народний депутат Семенуха, дуже дякуємо також вам за таку кількість поправок, які були враховані, і однозначно законопроект з вашою допомогою став кращим. Але я хотів би повідомити і автора поправки, і всіх народних депутатів, що Директива 2004/25 Європейського Союзу про пропозиції поглинання передбачена можливість застосування пакету у розмірі до 95 процентів. До 95 процентів. І це являється цифра, 95 процентів, самою поширеною практикою в світі, тому ми взяли її за основу.

Я не вважаю, що 90 чи 95 процентів це принципово, але ми хотіли показати, що все-таки 90 залишається 10 відсотків міноритарних акціонерів. І були питання, і були дискусії на робочій групі, ми взяли за основу 95, як саму поширену норму в Європейському Союзі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування поправку номер 47 народного депутата Семенухи. Комітет її відхили. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка.

 

16:20:57

За-104

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Хочу звернутись до вас з проханням, пані Острікова, далі  переважно є ваші поправки. Колеги, я  хочу вас повідомити, всі бачать порядок денний, є ряд важливих питань, які очікують свого  розгляду, давайте просто я звернуся, на яких ви наполягаєте можна так.

Отже, пані Тетяно, будь ласка, скажіть на яких ви поправках наполягаєте, щоб ми даремно і я не листав всі ці стоси паперів.

Будь ласка.

 

16:21:24

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановний пане Голово! Я  скористаюся  наданою вами хвилиною для того, щоб, дійсно, подякувати голові і членам комісії по цінних паперах,  уряду, який робить кроки для унормування тої ситуації, яка сталася, коли фактично люди-міноритарії нічого не отримують і володіють якимсь дуже-дуже маленьким  відсотком акцій в акціонерному товаристві.

І також окремо хочу подякувати панові Іванчукові, завдяки зусилля якого, під головуванням якого робоча  група стала на захист  прав міноритаріїв і, дійсно, прописала такі застережники, які беззастережно дозволять, щоб  міноритарії не втратили їх акції без того, щоб було гарантовано наявність  коштів на ескроу рахунках, і що вони стануть бенефіціарами цих рахунків.

Тому  всім дякую. І, колеги,   закликаю вас підтримати цей надважливий для  корпоративної сфери законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, таким чином ми завершили  обговорення. Ми переходимо до прийняття рішення і я прошу  зараз усіх голів фракцій  запросити депутатів у  зал, секретаріат Верховної Ради  запросити депутатів у зал для прийняття рішення.

Андрій Володимирович, є потреба ще  сказати полум'яне слово перед голосуванням? Будь ласка, одна хвилина, Андрій Володимирович Іванчук.

Прошу заходити в зал.

 

16:22:43

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я дякую всім фракціям і групам, які були  долучені до розробки  даного законопроекту.  Я також дякую представникам комісії це була наша спільна робота, і я вважаю, що  за цей законопроект бізнес-середовище, бізнес-суспільство скаже нам "дякую".

Дуже прошу всіх підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, переходимо  до прийняття рішення. І я прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування. І я ставлю на голосування… будь ласка, колеги, в зал… проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах (номер 2302а), депутатський,  за пропозицією комітету у другому читанні та в цілому.

Усі виступаючі підтримали, уряд підтримує і просить. І я прошу підтримати і проголосувати 2302а, депутатський, у другому читанні та в цілому.

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

16:24:11

За-260

(Оплески)

Закон прийнятий. Шановні колеги, це – важливий крок для реформування.

Колеги, вже є на руках культурний фонд. Чи нам другий законопроект, чи Іванчука, а потім культурний фонд. Підходить так? Так! (Шум у залі) Там мало правок.

Отже, зараз ще один законопроект, поки Іванчук на трибуні, і потім культурний фонд, дороздають правки.

Отже, переходимо до наступного проекту Закону порядку денного (4470)  – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів.

І я запрошую до доповіді голову комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича. Андрій Володимирович, скажіть слово правди.

 

16:25:02

ІВАНЧУК А.В.

Шановні… Шановний пане Голово, президія, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується законопроект номер 4470. Ми його між собою називаємо "про корпоративні договори".

Це дуже революційний законопроект, і ми, дійсно, запроваджуємо   в Україні світову практику, якої раніше не було і що спонукало український бізнес формувати свої корпоративні стосунки за кордоном, де в них була така можливість укладати корпоративні договори.

Ми більше року дискутували з цього питання. І, як на мене, і представників комісії, народних депутатів, які були залучені в робочу групу, ми отримали дуже гарний, якісний документ.

На нашому засіданні 22 лютого Комітет з питань економічної політики прийняв рішення одноголосно рекомендувати парламенту прийняти запропоновану комітетом редакцію в другому читанні та в цілому. До  законопроекту надійшло 52 поправки народних депутатів, майже всі були враховані редакційно, частково чи повністю і ми всім дуже дякуємо за цю плідну роботу.

Що мається на увазі? Ми вводимо поняття, вносимо зміни до Цивільного кодексу  і ми вводимо поняття договору, який буде направлений на реалізацію прав між акціонерами та учасниками товариства. Це світова практика, яка відкидала нас в минуле, тому що в нас не було передбачено в законодавстві можливість для акціонерів і учасників домовлятися про щось і ми в законодавчих змінах вносимо диспозитивність цих норм, щоби акціонери і учасники товариства могли самі вирішувати як їм жити, як їм працювати, як їм розвивати цей бізнес. Я дуже дякую всім за підтримку даного законопроекту.

Давайте пройдемося, пане Голово, по поправках. І в заключному слові я зроблю таки від Мінекономіки маленьку редакційну правочку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились.

Я прошу голів правок, але, щоб ми інтенсивно теж проходили, я буду перераховувати.

Отже, 4-а, Голубов. Не наполягає.

7-а, Голубов. Не наполягає.

11-а, Острікова. Наполягає. Будь ласка, пані Тетяна.

 

16:27:25

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановний пане Голово, шановні колеги, 11 правка Острікової говорить про унормування відносин за опціонним договором і стоїть позначка в таблиці, що вона відхилена. Натомість в правій колонці таблиці зазначена редакція статті 658 прим. Цивільного кодексу "Розірвання договору купівлі-продажу в односторонньому порядку". Але зазначу, що і сама поправка, і стаття, до якої вносилася поправка, мають номер 1143 з позначкою 1 і називається "опціонний договір". І якщо подивитися, то фактично ця поправка має бути врахована, а не відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

16:28:10

ІВАНЧУК А.В.

Абсолютно правильно, пані Острікова, ми, дійсно, ваша поправка – вона слушна і врахована. Але ми якраз оці питання, пов'язані з укладенням опціонного договору, врахували в інший спосіб дальше в законопроекті. І тому вона іменно в цьому місці була відхилена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні, пані Тетяна? Ні, не наполягає.

Йдемо далі, колеги. 13-а, Семенуха. 13-а, так. Семенуха, будь ласка.

 

16:28:34

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція "Об'єднання "Самопоміч".

Шановні колеги, моя правка 13 пропонує доповнити законопроект нормою про те, що корпоративний договір може бути виключно безвідплатний. Це означає, що учасник товариства не матиме права отримувати від іншого учасника товариства гроші чи іншу винагороду, в разі чого він погодився бути стороною корпоративного договору. Закріплення вимоги безвідплатності корпоративного договору спрямоване на недопущення фактичного продажу своїх голосів одних учасників іншим.

Таким чином, врахування правки дозволить знизити ризики використання корпоративного договору як інструменту для змови окремих груп проти інших для захоплення контролю над товариством однією групою. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

16:29:19

ІВАНЧУК А.В.

Дякую також, пане народний депутат Семенуха, за ваші поправки і за те, що, дійсно, багато було враховано. Але робоча група і комітет стосовно 13 поправки, ми вважаємо, що редакція не відповідає вимогам щодо юридичної техніки і на практиці може тягнути за собою двояке тлумачення. Тому ми її відхилили. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

Я ставлю на голосування 13 поправку народного депутата Семенухи. Хто підтримує дану поправку, прошу голосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, прошу голосувати.

 

16:30:10

За-93

93 – за. Рішення не прийняте.

16-а, Семенуха. Не наполягає.

19-а. Наполягаєте? А скажіть, ви на всіх будете наполягати?

І на всіх будете наполягати, так? По семи, так?  Будь ласка,  добре.

16-а. Семенуха.

 

16:30:28

СЕМЕНУХА Р.С.

Правка 16 базується на європейських, зокрема німецький, стандартах регулювання сфери корпоративних договорів. Поправка спрямована а імплементацію в українське законодавство європейських концепцій вірності учасників товариства, відповідно до якої учасники при здійсненні своїх прав зобов'язані враховувати інтереси товариства та інших учасників товариства. Саме тому правкою запропоновано включити в проект закону норму, якою прямо визначено, що учасники товариства при укладенні корпоративного договору повинні діяти виключно в  інтересах всього товариства.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, будь ласка, коротко.

 

16:31:06

ІВАНЧУК А.В. Шановний пане Голово, тут декілька таких поправок певного змісту. Я прокоментую першу, а потом не буду коментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ІВАНЧУК А.В. Наша логіка була, щоби корпоративний договір  регулював тільки права і інтереси  учасників, а не товариства, тому ми не враховували. Я знаю, що в Німеччині існує така практика, но ми відійшли, і ми принципово прийняли рішення, що корпоративний договір тільки для учасників і тільки для акціонерів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягають на голосуванні? Ні, не  наполягає.

Якщо можна, по наступних поправках більш лаконічніше, бо я розумію, вони перегукуються.

19-а, Острікова. Наполягає, так? Будь ласка,  19-а, Острікова. 

 

16:31:45

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, це дуже важлива поправка, яка врегульовує важливе питання. У разі, якщо  стороною корпоративного договору в порушення такого договору буде укладено якийсь договір, то я пропоную в поправці визначити, що він може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони корпоративного договору. Натомість в редакції, пропонованій законопроектом визначається ряд обмежень. Наприклад, зазначено, що такий позов можна подавати і задовольняти лише у випадках, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені корпоративним договором, що фактично унеможливлює оскарження договорів, які можуть укладатися сторонами корпоративного договору на порушення положень  такого договору.

Прошу підтримати і поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку № 19 народного депутата Острікової. Комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.  

 

16:33:01

За-124

Рішення не прийняте.

20-а, Семенуха. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

16:33:07

СЕМЕНУХА Р.С.

Корпоративний договір буде лише тоді затребуваний на практиці, коли законом будуть запроваджені такі дієві гарантії, які забезпечують його належне виконання. З зазначених вище причин не можна погодитися з тим, що порушення корпоративного договору однією зі сторін та голосування на загальних зборах всупереч взятих на себе зобов'язань є недостатньої підставою для визнання недійсним такого рішення загальних зборів.

Тому в правці пропоную визначити виключні умови, за яких може бути визнано недійсним у судовому порядку, рішення загальних зборів, прийняте внаслідок порушення одним із учасників своїх зобов'язань за корпоративним договором.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович вже прокоментував цю поправку. І я ставлю її на голосування. 20-а поправка Семенухи. Хто підтримує, прошу проголосувати. Комітет її відхилив. Будь ласка, голосуємо.

 

16:34:08

За-108

Рішення не прийняте.

21-а, Острікова. Не наполягає.

25-а, Семенуха. Наполягає. Включіть мікрофон.

 

16:34:17

СЕМЕНУХА Р.С.

Законопроект передбачає можливість укладення корпоративного договору одним або кількома учасниками товариства з кредитором цього товариства. Не заперечуючи проти допустимості таких договорів, водночас слід особливо наголосити на тому, що можливість укладення корпоративних договорів з третіми особами вимагає асиметричних норм, спрямованих на забезпечення захисту від потенційних зловживань як інтересів самого товариства, так і інтересів тих учасників, які не є сторонами такого корпоративного договору.

Тому пропоную в правці 25 розширити той обсяг інформації, які учасники, які не є сторонами корпоративних договорів з кредитором, повинні отримати від уповноваженої сторони корпоративного договору, а саме: дані про кредитора, зміст договору, у тому числі зміст інтересу кредитора, для забезпечення якого укладено договір, та строк дії такого договору.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проговорена ця вже правка головою комітету. І я ставлю на підтвердження поправку №25, Семенухи. Хто її підтримує прошу проголосувати. 

Комітет відхилив. Будь ласка.

 

16:35:34

За-101

Рішення не прийнято.

26-а, Семенуха не наполягає.

27-а? Наполягає, 27-а, будь ласка.

 

16:35:42

СЕМЕНУХА Р.С.

Укладення учасниками товариства корпоративного договору з кредитором цього товариства потенційно може тягнути негативні наслідки як для товариства, так і для його учасників. Тому фактично кредитор на підставі корпоративного договору отримує легальну можливість впливати на ключові рішення такого товариства.

Тому правка спрямована на захист інтересів учасників товариства при укладенні корпоративного договору з кредитором. Правка передбачає доповнення законопроекту нормою, відповідно до якої корпоративний договір може бути визнаний судом недійсний за позовом учасника товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу.

Це ми так само говорили вже в попередньому законопроекті про насправді забезпечення прав міноритаріїв. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування поправку 26, автор – Семенуха. Комітетом відхилена. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Це 27 правка, так. Хто її підтримує, 27 правку, прошу проголосувати.

 

16:36:44

За-87

27 правка не підтримана.

28-а, не наполягає.

29-а, не наполягає.

35-а, не наполягає.

37-а, не наполягає.

39-а, не наполягає.

На якій наполягаєте? 45-а. 45-а, включіть мікрофон, депутат Семенуха.

 

16:37:09

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман. Цінність будь-якої угоди полягає в її належному та повному виконанні. Це твердження повною мірою відноситься і до корпоративного договору. Але запропоновані законопроектом гарантії належного виконання корпоративного договору у вигляді відшкодування порушником договору збитків є явно недостатні.

Тому правка пропонує передбачити у разі порушення акціонерного договору, яким передбачено обов'язок сторони одного договору придбати або відчужити належні їй акції з заздалегідь визначеною ціною. Або у разі настання визначених у договорі обставин, інша заінтересована сторона договору може пред'явити до суду позов про примусове виконання обов'язку в натурі та зобов'язати порушника придбати або, відповідно, продати акції, як це було передбачено акціонерним договором. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 45, депутат Семенуха, комітетом відхилена. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

16:38:14

За-93

Рішення не прийняте.

Колеги, зараз я надам… Через 2 хвилини відбудеться голосування, прошу запросити депутатів у зал і приготуватись до прийняття рішення. По 34-й Пташник.

 

16:38:33

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую. Шановні колеги, я хотіла би вашу увагу звернути на те, що юридична спільнота ще мінімум 10 років тому обговорювала необхідність саме запровадження інституту корпоративних договорів як в акціонерних товариствах, так і в товариствах з обмеженою відповідальністю. Ми розуміємо, що держава не має диктувати бізнесам і акціонерам чи учасникам у товариствах, як їм жити у власних компаніях і як їм врегульовувати їхні відносини. Тому ми наразі маємо з вами унікальну можливість нарешті запровадити інститут укладання корпоративних договорів, повернути багато угод із-за кордону і врегульовувати корпоративні договори не за англійським правом, не за правом якихось інших іноземних країн, а саме за українським законодавством. Тому я не наполягаю на цій поправці, але я дуже прошу всіх підтримати наш законопроект, бо це реальна реформа корпоративного законодавства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Шкрум, будь ласка. Включіть мікрофон, Олена Шкрум.

 

16:39:50

ШКРУМ А.І.

Дякую. Шкрум Альона, фракція "Батьківщина".

Колеги, я хотіла поставити на підтвердження поправку 47 і 52, але я зараз говорю тільки про 47, я знімаю тоді 52-у.

Колеги, у мене, насправді, є декілька застережень саме щодо змін про управління об'єктами державної власності, але не дивлячись на це, я вважаю, що законопроект досить збалансований, я вважаю, що він досить правильний. І просто, щоб трошки пояснити, це не є така, знаєте, класна цікава тема для українців, але вона є дуже важливою для бізнесу, вона є дуже важливою для того, щоб ми сюди завели практики нормальні іноземні, коли укладаються корпоративні договори, коли вони є публічними, коли вони є відкритими і укладаються за нашим законодавством, а не як зараз 99 відсотків, мабуть, таких договорів укладаються законодавством Кіпру, Великобританії та інших країн. Тому, яд умаю, що законопроект є позитивний, він є відпрацьований і є питання дійсно по тому як укладати корпоративні договори, якщо 25 відсотків належить державі. Але, я думаю, що ми маємо розпочати цю практику і будемо дивитися як вона піде. Прошу всіх підтримати, колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте на голосуванні? Ні.

Отже, колеги, остання зараз правка, прошу зайти в зал і приготуватись до голосування. Я кажу, зараз буде остання правка. Прошу зайти в зал і приготуватись до голосування.

По 52 правці Семенуха чи Сидорович? Сидорович 52 правка, будь ласка, включіть мікрофон. Остання правка, колеги.

 

16:41:16

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановні колеги, я прошу зараз хвильку уваги, оскільки фракція "Самопоміч" підтримувала даний законопроект у першому читанні з чітким застереженням, що сфера дії цього закону не буде розповсюджуватися на підприємствах, де держава володіє прямо або опосередковано 25 відсотками.

У зв'язку з цим замість правки 52 ми пропонуємо внести в текст законопроекту наступну правку, яку може зачитати голова комітету, вона узгоджена і з комітетом, і з Національною комісією з цінних паперів фондового ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитайте,  Андрій Володимирович.

 

СИДОРОВИЧ Р.М. І 52-у прошу відповідно поставити на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, автор поправки – Соловей. Хвилину, будь ласка, Соловей.

 

16:42:10

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Шановні колеги, це моя поправка. Я хочу сказати, що це взагалі дуже прогресивний закон, який врегульовує багато відносин в галузі корпоративного права.

Але поряд з тим я хочу звернутись до колег з "Самопомочі", бо я пригадую як ще буквально рік тому ми робили спільно кроки про те, щоби унезалежнити державні підприємства через механізм створення наглядових рад. І, власне, моя поправка стосувалась того, щоб додатково підсилити повноваження наглядових рад щодо погодження таких корпоративних угод. Бо не можна  однією рукою робити наглядові ради незалежними, а іншою рукою забирати у наглядових рад повноваження щодо погодження цих корпоративних угод. Але, наскільки я розумію, є збалансована погоджена позиція фракції "Самопоміч" з комітетом, яку зараз оголосить голова комітету тому,  будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проголосіть збалансовану позицію, Андрій Володимирович.

 

16:43:17

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане голово, шановні народні депутати, ми закінчили обговорення поправок. І я під стенограму хочу зачитати наступне. В строку 70 замість другого абзацу рекомендується включити наступний текст: "Порядок та умови укладання корпоративних договорів, в якому однією із сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави становить 100 відсотків та (або) юридичні особи, в яких в державі або таким господарським товариством прямо або опосередковано належить більше 25 відсотків статутного капіталу, визначаються окремим законом". 

Дякую.

І також я хотів би, пане Голово, сказати вам, що Головне юридичне управління надало нам пропозиції, юридичні правки, техніко-юридичні правки і до підготовки вам на підпис. Ми врахуємо також заключення Юридичного управляння Апарату Верховної Ради.

Дякую.

Дуже прошу, шановні народні депутати, підтримати дуже прогресивний і революційний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, є тільки одне питання:  Сидорович все-таки наполягає на підтвердженні 52-ї? Ставить на  підтвердження, так? Отже, я ставлю на підтвердження поправку номер 52. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати.  Голосуємо, колеги.

 

16:44:56

За-118

Рішення не прийняте. 

І ми переходимо до прийняття рішення.

Отже, колеги, я поставлю на голосування з тою правкою,  яку озвучив під стенограму Іванчук, він зараз уточнить, і так я поставлю на голосування.  Будь ласка, Андрій Володимирович.

 

16:45:14

ІВАНЧУК А.В.

Шановні друзі, шановний пане Голово!  

Я в поправці зачитав фразу "державі належить більше 25 відсотків" – да. Пропонується, щоб це було не 25 відсотків плюс одна акція, а щоб вже 25 відсотків діяла дана норма. Тому я поправлю (під стенограму), в тексті закону я напишу "від 25 відсотків". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Приймається.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів (номер 4470) в другому читанні та в цілому з поправкою, яку озвучив під стенограму Андрій Володимирович Іванчук, з техніко-юридичними правками. Прошу проголосувати, прошу підтримати 4470 в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Прошу проголосувати, голосуємо.

 

16:46:33

За-279

279 – за.

Ви об'єднали зал, закон прийнятий, колеги.

І переходимо тепер, нарешті, до проекту Закону про Український культурний фонд (номер 5491). Прошу всіх динамічно працювати і прошу… зараз це теж друге читання, немає іншої процедури, прошу тільки  дуже інтенсивно працювати.

Запрошую до доповіді голову Комітету з питань культури і духовності Княжицького Миколу Леонідовича, будь ласка.

 

16:47:06

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Шановні колеги! Комітет з питань культури і духовності на своєму засіданні 22 березня 2017 року розглянув прийнятий Верховною Радою України 9 лютого 2017 року проект Закону про Український культурний фонд (реєстраційний номер 5491). Участь в розгляді комітету  взяли представники громадськості, експерти та представники Адміністрації Президента України.

До законопроекту було подано 97 поправок від народних депутатів України, з них 63 поправки відхилено, 6 – враховано редакційно, 28 – враховано.

Щодо відхилених поправок. Більшість поправок – поправки народних депутатів Силантьєва, Рибчинського – спрямовані на розширення сфери діяльності фонду на  всю гуманітарну сферу, зокрема, молодіжну політику, фізичну культуру, спорт тощо. Водночас, така позиція не відповідає самій назві законопроекту.

Народні депутати, члени комітету, не заперечують проти необхідності залучення додаткових коштів і в інші гуманітарні сфери, окрім культури, вважають, що наданому етапі такий фонд не зможе нормально функціонувати та фінансувати відповідні проекти. Проте підтримують ідею розширення сфери діяльності фонду  в майбутньому, якщо  він ефективно працюватиме.

Колеги, про що йде мова? Ви  знаєте, що у  нас було дуже багато  розмов про те, що, наприклад, у Великобританії нібито існує Фонд гуманітарного розвитку, який фінансується з лотерей. Це не зовсім так.  У Великобританії, дійсно,  є так званий "Big Lottery Fund",  який  фінансується з лотерей, але його кошти витрачаються  на охорону здоров'я, освіту  і охорону навколишнього  середовища. Так само окремий є Фонд національної спадщини в Великобританії, який  фінансується з лотереї існує "Art Council England" - це культурний фонд, аналог якого пропонується прийняти  зараз, який теж фінансується  як з лотереї, так  із інших надходжень.

Також існують окремі  фонди, як "Sport England", який підтримує спорт, "Innovation UK", який підтримує  інновації, "Economic and Social Research Council", який підтримує наукові дослідження. 

Таким чином у Великобританії існує ціла низка фондів так само, як в будь-якій  іншій європейській країні, які намагаємося  запровадити ми. Але в даному випадку ми говоримо  лише про фонд, який має  підтримувати українську культуру.

Були й інші поправки, наприклад, народного депутата Бригинця, які доповнювали текст законопроекту новими нормами, що не відповідає Регламенту і по змісту регулюють питання, які мали б бути вирішені у підзаконних актах. Це пов'язано з тим, що  в першому читанні не було певних положень поправки Бригинця всупереч Регламенту розширюють ті пункти, які мали бути  в першому читанні, тому вони  були відхилені.

Зважаючи на це комітет прийняв рішення  рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та  в цілому. І доручити комітету спільно  з Головним юридичним  управлінням здійснити його техніко-юридичне доопрацювання  з урахуванням  вимог юридичної техніки та правил нормо-творчості, зокрема…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Зокрема, наприклад, існує невелике уточнення, оскільки змінилась нумерація статей. У статті 16 "Прикінцеві і перехідні положення" у частині першій слова "статті 16" потрібно змінити на "статтю 15". Ось такі технічні уточнення нам потрібно було б внести.

Дякую, пане співавтор, за те, що ви знайшли це разом ще із однією пані-співавтором Подоляк.

Отже, прошу вас підтримати цей законопроект у тому формулюванні комітету, яке я озвучив.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, майже всі поправки є враховані. Хто наполягає? Рибчинський, скажіть, яка поправка.

 

16:50:51

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Я наразі не буду говорити про поправки, я в цілому про закон.

Цим законом, фактично, приватизується культура України. І приводиться до того, що дублюються функції культурного фонду і Міністерства культури. Призначатиметься  рада  Міністерством культури і громадськість не буде брати участі. Я би не рекомендував залу голосувати за приватизацію. Банкова може приватизувати усе геть, а культуру – ніколи!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви  не наполягаєте на голосуванні, так?

Будь ласка, пане Миколо.

 

16:51:32

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Як я вже говорив, колеги Рибчинський і Силантьєв подали цілу низку  поправок, які лише розширяли діяльність фонду і на спорт, і на інші галузі, вкрай важливі для розвитку нашого суспільства. І ніхто вам не заважає прийняти і зробити відповідні фонди, які би підтримували ці галузі.

Що стосується так званої приватизації, очевидно, я не погоджуюся з колегою Рибчинським, тому що громадськість буде пропонувати, і на підставі цих пропозицій громадськості, які будуть відбуватися через Інтернет, відкрито,  Міністерство культури буде обирати тих, кого рекомендуватиме громадськість для призначення в раду фонду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто ще наполягає на поправках? Кондратюк, будь ласка.

 

16:52:12

КОНДРАТЮК О.К.

Шановні колеги, беззаперечно підтримуючи даний законопроект, я все ж би хотіла зосередитися на моїй поправці номер 82, яка стосується розміру фінансування Українського культурного фонду з Державного бюджету України. І вона, зокрема, буде звучати так за моєю пропозицією, що "розмір фінансування Українського культурного фонду з Державного бюджету щорічно визначається у Законі "Про Державний бюджет України" окремим рядком та не може бути більшим, ніж утричі від розміру витрат на державну підтримку кінематографії та книговидавничої справи, передбачених у Державному бюджеті України. Тобто щоб ми розуміли, що на культурологічний фонд, на культурний фонд буде якась певна сума з державного бюджету, вона не має перевищувати втричі, ніж сума, яка повинна витрачатися на книговидавництво і на  кінематографію в Україні. Прошу підтримати цю правку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

 

КОНДРАТЮК О.К. Я наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 82 народного депутата Кондратюк, комітет її відхилив. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати.

 

16:53:33

За-104

Рішення не прийнято.

Більше нема наполягань на поправках, колеги. І ми переходимо до прийняття рішення, колеги. Я прошу запросити усіх народних депутатів  в зал. Я  прошу голів фракцій організувати депутатів для голосування. Я прошу Секретаріат Верховної Ради запросити депутатів. І надаю слово міністру культури Євгену Нищуку. Одну хвилину, будь ласка.

 

16:54:04

НИЩУК Є.М.

Дякую, шановний пане Голово. Шановний пане Микола, шановні народні депутати! Справді, я сьогодні казав, коли ми приймали Закон про  кіно, що сьогодні може бути культурний четвер. Для нас це дуже важливо.

Шановні колеги, я б хотів зауважити, що цей закон, він є об'єднавчим для всіх фракцій і для всієї України. Тому що це до певної міри дерегуляція або ж позбавлення тих непритаманних функцій, які брало на себе тривалий час, починаючи, успадковуючи від радянської, Міністерство культури. Не можуть чиновники визначати на свій розсуд по різним напрямкам ті чи інші проекти, які мають підтримуватися. Це має робити експертне середовище, це мають робити фахівці. І ми, власне, даємо руку до експертного мистецького середовища.

І закликав би шановних наших друзів, шановних депутатів Силантьєва, Рибчинського, які мають великий досвід, і я думаю, що ми в процесі функціонування цього фонду знайдемо момент дотику і порозуміння в тому, що і ваші проекти ми зможемо підтримати. Насправді, там ціла низка є речей, які дадуть цю можливість. Я абсолютно розумію момент потреби підтримки спорту в цілому гуманітарної сфери, але ми, справді, хочемо зосередити і сфокусувати цю ситуацію на культурі. Зараз є експерти Європейської комісії, які визначають індикатори впливу культури взагалі в суспільстві. І там основоположні, які є, - це вплив культури на тривалість життя, на настрій в країні. Додайте позитиву і настрою в країні, підтримайте цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (№ 5491) за пропозицією комітету в другому читанні та в цілому, колеги. Підтримали усі фракції, підтримує уряд, підтримує комітет. І я прошу проголосувати і підтримати 5491 в другому читанні та в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

16:56:44

За-236

236 – за. Закон прийнятий. Колеги, це важливий крок. І, пане Микола, вітаю вас.

Переходимо до останнього законопроекту з блоку другого читання. Це проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (№ 6010). І я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенка Михайла Володимировича.

Михайло Володимирович, будь ласка.

 

16:57:22

ДОВБЕНКО М.В.

Шановний пане Голово, шановні депутати, в результаті проведення Національним банком так званої програми очищення банківської системи ми в державі получили цілий ряд негативних тенденцій і негативних результатів і серед них, найперше, це серйозні посилення монопольної ролі держави на банківському ринку. Зокрема, 52 відсотки  активів сьогодні контролює держава, 60 відсотків депозитів фізичних осіб, а також 74 відсотки активних платіжних карток, що обслуговується в  державних банках, це теж підтвердження тої ролі монополій, яку має держава на банківському ринку.

Хочу сказати, що разом із посиленням монопольного впливу, ми маємо цілу низку негативів,  зокрема ріст збитковості банків на банківському ринку, у тому числі і за минулий рік 2016-й 169 мільярдів, з них 135 мільярдів – "Приватбанку".

Також ми маємо ще одну дуже негативну тенденцію, яку ми сьогодні бачимо на  ринку, це спотворення об'єктивних ринкових показників, що також  негативно  впливає на ситуацію  в банківській системі. Хочу сказати, що сьогодні 92 банки працюють на ринку в нашій державі. З них, треба сказати, 61 – це  банки з національним українським капіталом.  На сьогодні ті вимоги, які  поставлені нашим мегарегулятором до 11 липня 2017 року,  нашим банкам потрібно наростити статутні капітали до 200 мільйонів. Із 61 банку, які мають національний український капітал, 37 банків   потребують нарощення свого капіталу. Для того, щоби дати їм можливість сьогодні в цих складних ринкових умовах вижити, запропонований законопроект 6010.

Хочу сказати, що в результаті роботи всіх, хто причетний – депутатів, експертів і так далі – у нас було внесено  на розгляд комітету 92 правки. З них  75 пропозицій прийнято.

Хочу сказати, що… законопроект є тимчасовий, він… його дія поширюється   на три роки. А зараз пропоную, пане Голово, перейти до правок. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

17:00:16

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний колего. Переходимо до поправок. І пропоную дуже нам оперативно працювати.

3-я поправка, Лаврика. Не наполягає.

5-а, Гуляєв. Не наполягає.

10-а, Гуляєв. Не наполягає.

Зараз, колеги, ідемо далі.

15-а, Лаврик. Не наполягає.

Різаненко, 19-а. Не наполягає. Дякуємо.

Гуляєв, 30-а. Не наполягає.

31-а, Гуляєв. Не наполягає.

33-я, Різаненко. Павло Різаненко, 33-я? Не наполягаєте. Дякуємо.

39-а, Різаненко. Не наполягає.

42-а, Івченка. Не наполягає.

44-а, Лаврик. Не наполягає.

45-а, Івченко. Не наполягає.

47-а, Різаненко. Не наполягає. Добре.

57-а, Івченко. Не наполягає.

Ще раз, будь ласка. Ви хочете на підтвердження, да?

Ви ставите на підтвердження 55-ту правку? 55-ту? Другу.

52-а правка. Шановні колеги! Отже, 52-а правка, це правка Різаненка, вона була врахована, але народний депутат Македон ставить її на підтвердження. Я прошу увімкнути мікрофон, будь ласка. І потім автору дамо. Дамо потім Різаненку. Будь ласка, прошу.

 

17:02:28

МАКЕДОН Ю.М.

Шановні колеги, пропоную залишити редакцію першого читання, оскільки 52-а поправка передбачає узгодження із власником субординованого боргу, що зменшує можливість банків, що припиняються, цивілізовано вийти з ринку і перекваліфікуватись у фінансову установу. Прошу поставити цю поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу автору поправки, яка була врахована комітетом, народному депутату Різаненку надати. Ні, я прошу доповідачу надати слово. Будь ласка.

 

17:03:03

ДОВБЕНКО М.В.

Шановні колеги! Ми мали можливість досить серйозно продискутувати над цією правкою. Хочемо сказати, що ціла низка фахових, досить аргументованих було вжито аргументацій. І ми в комітеті прийняли одностайно рішення підтримати пропозицію Різаненка. Тому, шановні колеги, я прошу підтримати поправку 52 Різаненка. Вона врахована комітетом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу зосередитись зараз. Увага! Я прошу всіх повернутися на робочі місця і проголосувати правку, на якій наполягає комітет, на підтвердження. Проголосувати за 52 правку народного депутата Різаненка, яка врахована комітетом, і на підтвердженні якої наполягає народний депутат. Будь ласка, я прошу проголосувати "за". Позиція комітету – "за". Голосуємо.

 

17:04:13

За-148

Не набрала ця правка.

Рухаємось далі, шановні колеги. 57-а, Івченко не наполягає.

58-а, Лаврик не наполягає.

Вибачте, а ще й 55-а. Я просто не звернула увагу. Я перепрошую. 55-а, це правка народного депутата, поправка народного депутата Різаненка. Вона була врахована комітетом, але народний депутат Македон наполягає на тому, щоб її поставили на підтвердження. Будь ласка, мікрофон Македону.

 

17:04:49

МАКЕДОН Ю.М.

Дорогі колеги! Пропоную залишити редакцію першого читання, оскільки ця поправка пропонує передавати активи та пасиви банків, що припиняються, у визначений банк. Однак, принцип визначеного банку не є зрозумілим і чітко визначеним.

Тим більше, вже існує і прописана в Цивільному кодексі процедура перерахування невитребованих коштів на депозитний рахунок нотаріальної контори. Тому прошу поставити цю правку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет наполягає на тому, щоб поправка номер 55, яка була врахована при розгляді законопроекту в комітеті, це поправка народного депутата Різаненка, була підтверджена. Колеги, я прошу повернутися на робочі місця, почути тут позицію комітету і проголосувати. Правка номер 55 на підтвердження. За, будь ласка.

 

17:05:52

За-146

146 народних депутатів. Не проходить ця поправка.

Рухаємося далі. Я прошу уважно слухати. Яка? 6-а. (Шум у залі) Ні, це не ваша правка.

56 поправка на підтвердження. Це поправка народного депутата Довбенка (вона була врахована комітетом) і Рибалки. Це поправка народних депутатів Довбенка і Рибалки. Вона була врахована комітетом, але народний депутат Івченко просить на підтвердження.

Будь ласка, мікрофон Івченку.

 

17:06:29

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановний доповідач, я хотів би розуміти і хочу поставити дану правку на підтвердження. Коли відбувається план припинення, дається ще 5 робочих днів для того, щоб скасувати банківську ліцензію. Ми можемо це розглядати як певні корупційні дії, коли банк буде виводити, маючи банківську ліцензію, буде виводити кошти, буде комусь повертати. І у нас такі приклади були... 82 банками, коли за ніч пропадали кошти або перераховувалися на інші банківські рахунки. На наше велике переконання, це досить великий строк. Після плану припинення на протязі одного дня можна лишити ліцензії, а потім вже займатися подальшою реорганізацією банку. Мені здається, строк дещо завищений, тому я хочу поставити дану правку на підтвердження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, зосередимося. 56 поправка, яку підтримав комітет, на вимогу депутата Івченка ставиться на підтвердження. Комітет просить залу проголосувати "за". Голосування, будь ласка.

 

17:07:53

За-177

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

17:07:55

ГОЛОВУЮЧИЙ.  177 – за. Рішення не прийняте.

Колеги, я хочу до вас звернутися з одним проханням і, пане Івченко, і, пані Острікова. Дивіться, ви ж бачите порядок денний, дальше в нас стоїть і "Південмаш", і 6099. Чи можу я звернутись, щоб ви назвали ті правки, дві правки Острікова… 3 лишилось, так? Так. Дві правки Острікова. Будь ласка, називайте.

 

17:08:21

ОСТРІКОВА Т.Г.

73, 85, будь ласка. 73 і 85.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтвердження?

 

ОСТРІКОВА Т.Г. На підтвердження.

Івченко, будь ласка.

 

17:08:33

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я своїй правкою запропонував виключні, ну, якими Національний банк відмовляє банку у задоволенні клопотання виключно у разі: а)виявлення ознак віднесення банку до категорії неплатіжоспроможного.

Два. Не виконання чи не своєчасне виконання банком плану припинення.

І три. Наявності у поданих документах недостовірної інформації або невідповідності вимогам і законів України нормативно-правових актів Національного банку.

Здається, коли ми будемо мати виключні повноваження Національного банку щодо припинення або забирання ліцензії це не дасть можливості корупційних дій Національному банку, коли будуть забирати ліцензії або реорганізовувати банки.

Давайте чітко пропишемо, які можуть бути задоволені клопотання Національним банком і виключити ці повноваження. Я запропонував ці 3 пункти. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які поправки ви… колеги, я зараз перерахую, а ви мене підкоректуєте. 

На підтвердження пропонується поставити 68-у, так? 73-ю. Так. 85-у. Так. Три поправки, так? 75-а. 68-а, 73-я, 75-а і 85-а. Чи будете ви коментувати? Ні. Ні. Будь ласка, Острікова, одна хвилина.

 

17:10:07

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги! Правка 73 стосується надважливого питання, вона говорить нам про те, що можна робити докапіталізацію статутного капіталу банку коштами, які не пройшли належну процедуру підтвердження і визначення законності їх  походження, яка визначена Національним банком  України. Тому ми категорично наполягаємо на тому, щоб ця правка  була поставлена на підтвердження, тому що фактично вона встановлює такі виключення, які дозволять уникати власникам істотної участі банків підтвердження законності походження  коштів і невідомо з яких коштів банки будуть докапіталізовані. Ми  готові  підтримати цей закон виключно, якщо ця правка буде відхилена. Наразі  вона є підтверджена, ми просимо її відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 73-я. Так? Я ставлю на підтвердження поправку…

Автор 1 хвилина, Різаненко.

 

17:11:13

РІЗАНЕНКО П.О.

Народний депутат Різаненко, автор правки.

Я хочу поінформувати всіх присутніх на що спрямований цей  закон. Цей закон спрямований на те, щоб дати можливість 40 невеликим українським банкам, малим приватним вижити. Цим законом передбачається як процедура спрощеного об'єднання цих банків, бо до 1 липня цього року вони повинні збільшити свій капітал до 200 мільйонів 120-ти, який  від них вимагається. У більшості з них грошей немає, у ниє ж три шляхи: або ліквідуватись, або  об'єднатись і цей закон, одна половина його спрямована на те, щоб спросити процедуру об'єднання, або  поповнити капітал. 

Я хочу нагадати, що великі банки проходили процедуру поповнення капіталу по спрощеній процедурі, для цього навмисно в 2014 році був прийнятий закон, який діяв до 1 січня цього року,  а до малих банків пробують, хочуть застосувати більш жорсткі норми - так цим законом пропонується застосувати ті ж норми до малих банків, які застосовувались до великих. Тому не дамо дискримінувати малі банки в порівняні з великими…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви виступаєте, щоб її підтвердили, так?

Отже, я ставлю на підтвердження поправку 83, автор поправки Різаненко просить підтримати дану правку 73 і комітет її підтримує. Хто підтримує дану правку, прошу проголосувати, підтвердження 73-у. І автор, і комітет просять її підтримати. Голосуємо, колеги.

 

17:12:54

За-169

169 – за. Не підтверджена

68-а, Демчак. Просто ставить на підтвердження. Будь ласка,  Демчач, 68.

 

17:13:05

ДЕМЧАК Р.Є.

68 поправка, вона аналогічна 73-й вони йдуть в комплексі і тут вона вносить значні переліки умов, про які банк, що проводить капіталізацію має отримати спрощену процедуру. Це вносить значні ризики та вибірковість у застосуванні цих норм закону по прощенню капіталізації. Тому прошу поставити поправку на підтвердження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на підтвердження поправку 68, але автор хоче сказати слово, Різаненко, будь ласка,  одна хвилина.

 

17:13:35

РІЗАНЕНКО П.О.

Так само ця правка спрямована на те, щоб дати малим банкам докапітазуватись. По таким же вимогам, як це зробили великі банки. Так, звичайно в цій Верховній Раді є багато власників банків, які по спрощеній процедурі скористувались, деякі з них сьогодні виступали навіть саме для того, щоб завалити ці правки, тому що їм конкуренція не потрібна. Робіть висновки і голосуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, автор правки 68 просить зал її підтримати і комітет її підтримав. І я ставлю на підтвердження 68 правку і комітет, і автор просять її підтримати. Прошу проголосувати, колеги. 68 правка, на підтвердження.

 

17:14:30

За-174

174 – за. Рішення не прийняте.

75 правка, Демчак.

 

17:14:42

ДЕМЧАК Р.Є.

Пропоную залишити редакцію першого читання правка 75 надає можливість не проходити процедуру отримання дозволу на істотну участь не тільки чинним акціонерам-учасникам, а і іншим особам, новим учасникам, що створює ризики для непрозорості банківської системи.  Тому прошу поставити пропозицію на підтвердження.

Отже, колеги, я ставлю правку 75 народного депутата Різаненка на підтвердження, і  автор і  комітет просить її підтримати, колеги. Прошу  проголосувати.

На підтвердження 75 правку комітет і автор просять підтримати. Голосуємо, колеги.

 

17:15:34

За-169

Рішення не прийнято.

І, шановне товариство,  у нас є остання правка 85. Тому я прошу  зараз усіх голів фракцій  запросити депутатів у зал, секретаріат  Верховної Ради я прошу  запросити в зал усіх народних депутатів і надаю слово по останній правці 85 народному депутату Демчуку. Будь ласка.

Відмовився, так.

Таким чином колеги, обговорення…

85-а, так. Острікова, будь ласка.

 

17:16:08

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, ми вже з вами підтримали ту редакцію закону, яка  буде визначати необхідним підтверджувати джерело походження коштів. Ця правка,   85-а, вона якраз системно пов'язана з нашою позицією, тому що вона дає право комерційним банкам визначати джерела походження коштів і, фактично, це  привласнення частини функцій регулятора. Національний банк України цю поправку не  підтримує, це саме ті кошти, за рахунок яких власники банків будуть здійснювати докапіталізацію. Я точно не є власником банків і  завжди виступаю за чесну конкуренцію в усіх сферах підприємницької діяльності. Але кошти, які будуть вноситися в статутні капітали банків повинні мати доказ того, що вони є  законними і що джерело їх походження перевірене. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви пропонуєте на  підтвердження поставити 85-у.

У вас інша пропозиція  чи та ж сама? 85 правка, будь ласка, Івченко.

 

17:17:12

ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, я хочу зауважити, що  в редакції до другого читання  допускається припинення банку, якщо він припиняється і  передав свої зобов'язання не в інтересах вкладників або кредиторів. Проект розширює надані  Нацбанку профільним законом повноваження при реорганізації та капіталізації банків. При цьому зазначені  процедури  не є достатньо відкритими, і на їх перебіг Нацбанк матиме вирішальний вплив.

Тому фракція "Батьківщина" за цей закон голосувати в цілому не буде.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І автор правки Різаненко. 85 правка, автор Різаненко, і перед голосуванням він має свою позицію пояснити.

І після того переходимо до прийняття рішення. Заходимо усі в зал.

 

17:17:55

РІЗАНЕНКО П.О.

Я ще раз хотів сказати, що закон був спрямований на те, щоб спасти і дати можливість вижити сорока маленьким банками. Цими правками, які поставили на підтвердження у версії комітету підтриманими і провалили більшість, я впевнений, що зараз ще одну провалять.

Із усіх сорока банків зможуть вижити чотири чи шість, які, дійсно, мають плани на об'єднання, отримали якісь домовленості. Всі ті ж банки, які планували збільшити статутний капітал за тими  ж… за тими ж правилами, за якими з 2014 року по 1 січня 2017 року великі банки докапіталізовуватися і збільшували капітал, тепер їх цієї можливості позбавляють. І, по суті, дискримінаційні правила на користь великих банків за рахунок малих, ну, будуть затверджені в разі прийняття цього закону. Але іншого закону теж немає, і вже не буде розроблений новий закон.

Тому коли вас будуть питати, чому вмерли малі українські банки, ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отже, колеги, я ставлю на голосування поправку 85, яку просять поставити на підтвердження. Вона була врахована і підтримана комітетом, і автор просить її підтримати.

Отже, правка 85, просить комітет і автор її підтримати. Прошу проголосувати, 85 правка. Це остання правка, після того переходимо до прийняття рішення.

 

17:19:38

За-163

Рішення не прийнято.

І, колеги, обговорення завершене. Я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця і приготувати до голосування. Зараз ще одна хвилина, заключне слово. Сергій Рибалка, голова комітету. Одна хвилина – і до  голосування переходимо. Запросіть усіх в зал.

Будь ласка, пане Сергій.

 

17:20:04

РИБАЛКА С.В.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Законопроект про спрощення реорганізації та капіталізації банків є надзвичайно важливим. Сьогодні в країні в економічній кризі, коли ми втратили більше, ніж 50 відсотків банківської системи, я вважаю, що ми зобов'язані дати можливість банкам третьої, четвертої групи вижити, бо це малі і середні банки, в яких теж працюють люди.  А головне наше як держави і політиків – це зберегти кошти громадян та підприємств, а також зробити все, щоби українські банки на ринку мали можливість розвиватися. Тому я вважаю, що надзвичайно важливо дати цьому законопроекту... підтримати і дати їм можливість об'єднуватися в разі невиконання... неможливості виконання цих драконівських нормативів, які встановив Національний банк України.

Тому наш комітет просить вас підтримати, шановні колеги, цей законопроект. І фракція Радикальної партії буде теж за нього голосувати. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

 

РИБАЛКА С.В. Я хочу під стенограму. Андрій Володимирович, 30 секунд, під стенограму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд.

 

РИБАЛКА С.В. Да, під стенограму. У зв'язку із тим, що відхилення з метою комплексного врегулювання відповідних питань з повного врегулювання законопроектів відповідних правовідносин необхідно повністю врахувати у наступні правки, які наразі є враховані по суті або частково, номер 66, 70, 74, 78, 79, 80 в абзаці другому читанні 4 статті першого законопроекту словами "пункт 1 частини шостої" змінювати словами "пунтк 1 частини третьої".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків (номер 6010) з правками, які озвучив під стенограму голова комітету Сергій Рибалка, в другому читанні та в цілому. Це підтримано комітетом, підтримано урядом, підтримано Національним банком. Прошу проголосувати і підтримати 6010 в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги, прошу підтримати. Голосуємо.

 

17:22:26

За-253

Закон прийнятий.

Переходимо до наступного проекту закону. І я прошу дуже інтенсивно працювати. В порядку денному наступний закон – 5265. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" (щодо вдосконалення регулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України).

Це блок першого читання, і тому прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

17:23:13

За-174

174 – за. Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюка Віктора Валерійовича. Будь ласка.

 

17:23:28

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановні колеги, метою цього законопроекту є законодавче врегулювання прогалин в діючому законодавстві, яка створює різні умови для суб'єктів підприємницької діяльності в питаннях користування державним та комунальним майном на території, де тимчасово не діють органи державної влади України та на території на лінії зіткнення.

Задля вирішення цієї проблеми законопроектом пропонується внесення доповнень до статті 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО", якими за аналогією з орендою державного та комунального майна буде тимчасово скасовано концесійний платіж за право створення, будівництво або управління, експлуатацію державним та комунальним майном, розташованих в населених пунктах на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та на територіях, які розташовані на лінії зіткнення.

Шановні колеги, Головне науково-експертне управління підтримує законопроект за основу. Висновок антикорупційного комітету є позитивний. Комітет з питань промислової політики та підприємництва підтримав цей законопроект і пропонує прийняти його в першому читанні за основу та в цілому як закон з техніко-юридичним опрацюванням.

Шановні колеги, якщо не буде заперечень, я попрошу прийняти його без обговорення для прискорення нашого руху по …… дню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу провести дуже лаконічне обговорення. Прошу провести запис: два – за, два – проти.

Лозовий, дуже лаконічно.

 

17:25:09

ЛОЗОВОЙ А.С.

Передаю  Юрію Васильовичу Чижмарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

17:25:16

ЧИЖМАРЬ Ю.В.

Шановні колеги, законопроект, який ми зараз розглядаємо, є доказом того, наскільки непрофесійні кадри у нас працюють в органах місцевого самоврядування і в органах державної влади. Тому що якщо відбуваються події, про які ми говоримо, тоді загальна норма Цивільного або Господарського кодексу про форс-мажорні обставини і тільки через те, що на місцях чиновники, які управляють державним комунальним майном, недосвідчені і не можуть застосовувати діючі норми права, Верховна Рада повинна замість них  працювати і  вносити законопроект. Із-за того, щоб ми розглядали  дійсні законопроекти, які сьогодні потребують  в держави, ми  просто на масло накладаємо ще одне масло, щоби наші чиновники… прямо ткнути носом їх   в те, що якщо підприємство знаходиться або об'єкт в межах окупованої території і не може здійснювати діяльності, то це є форс-мажорна обставина і орендна плата не стягується.

Тому я би дуже просив все ж таки звернути Кабінет Міністрів на те, що  багато речей, які ми тут приймаємо вирішуються на рівні Кабінету Міністрів і роз'яснень органам  місцевого самоврядування і органам влади , як і коли треба застосовувати закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кужель Олександра Володимирівна.

 

17:26:22

КУЖЕЛЬ О.В.

Олександра Кужель, "Батьківщина". Хочу зауважити попередньому виступаючому, що згідно діючого законодавства документи щодо форс-мажору видає Торгово-промислова палата.

Попередній закон ми прийняли…  в попередньому  в Верховній Раді, але на жаль,  що Торгово-промислова палата в цьому  напряму видачі форс-мажорних справок не виконує  закон, я вже третій рік з ними  суджусь. І чому, дійсно, Кабінет Міністрів не вбачає в  цьому злочин, не знаю. Зараз ми повинні  без обговорення прийняти цей законопроект, щоб захистити сьогодні можливість… ті підприємства комунальні, на які на сьогодні у нас  нема адміністрації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за лаконічність.

Долженков Олександр.

 

17:27:13

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, зазначений законопроект, дійсно, є технічним. Він спрямований на врегулювання цієї колізійної  ситуації, яка була… яка існує… існувала під час прийняття  Закону України про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, тому фракція "Опозиційний блок" підтримає пропозицію комітету щодо голосування його за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, останній виступ і переходимо до голосування. Прошу голів фракцій запросити депутатів в зал. І прошу секретаріат повідомити депутатам, що зараз буде прийняття рішення.

Кривенко Віктор Миколайович.

 

17:27:46

КРИВЕНКО В.М.

 Прошу підтримати. Правильний закон. Дякую профільному комітету, який відпрацював його швидко. Прошу ставити на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу зайняти робочі місця. Прошу зайти в зал. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" (щодо вдосконалення врегулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України (№5265)) за основу і в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

17:28:44

За-238

Закон прийнято.

Колеги, переходимо до наступного проекту закону порядку денного, це теж з блоку промислової політики, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені Макарова" (5113). І до доповіді запрошується Олександра Кужель. Будь ласка.

Перепрошую. Спочатку прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати розгляд за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

17:29:32

За-189

Рішення прийняте.

І, будь ласка, Олександра Кужель, доповідь.

 

17:29:40

КУЖЕЛЬ О.В.

Дуже дякую. Постараюсь дуже коротко.

По-перше, дякую, пане Голово, що ви його винесли, вже півтора року вимагають декілька депутатських груп. Цей закон підготовлений депутатами фракцій "Батьківщина" та Радикальної партії в зв'язку з дуже тяжким становищем. Але до його підтримки і доробки підключилися і мажоритарники  пан Курячий Максим, і депутат Кривенко. Я вам дуже дякую за підтримку цього законопроекту. Але хочу звернутися, дати чітко пояснення, що ми зараз повинні зробити.

Ми сьогодні повинні прийняти цей законопроект і законопроект по закриттю заборгованості на цьому підприємстві. І ми виходимо на нульову точку підтримки підприємства і закриття його заборгованості. У них зараз є чотири контракти, які дають можливість розпочати роботу. І ми повинні, це відповідь фракції "Самопоміч", не втручатись і не давати більше жодної копійки з бюджету.

А Кабінету Міністрів зробити нормальний фінансовий план і створити нормальні умови і держзамовлення на підприємстві "Південмаш". В даному випадку, в нашому законопроекті ми жодної копійки не беремо з бюджету. Ми просто допомагаємо Кабінету Міністрів зробити право реструктуризації виплати по кредиту на "Морской старт" не 2017 року, в зв'язку з тим, що из-за войны в России у них скоротився в чотири рази випуск, а з 2020-го. І це є погоджено з Мінфіном і урядом, і це є державницька позиція.

А наступний законопроект, який треба розглянути зараз тоже, закриття заборгованості по заробітній платі. Ми дали і закрили заборгованість по електроенергії. Ми виводимо підприємство на нульову точку. І вимагаємо від уряду дати умови і держзамовлення працювати національному державному виробнику. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги! У нас справді через два законопроекти є законопроект 5693, який є суміжний з цим законопроектом, він вирішує бюджетну тему. Якщо ми його приймемо, то тоді я перенесу 5693. І ми зразу приймемо другий, оскільки вони є суміжні. Приймається так?

Колеги, прошу коротко: два – за, два – проти. А ще від комітету. Голова комітету Галасюк Віктор Валерійович, співдоповідь. Дуже коротко, будь ласка.

 

17:32:05

ГАЛАСЮК В.В.

Шановні колеги! Комітет звертається щодо підтримки цього законопроекту за основу і в цілому з техніко-юридичним опрацюванням. Цей законопроект дозволить по суті врятувати дніпропетровський "Південмаш", дозволить реструктуризувати основну суму державного боргу, розтягнувши його сплату з 2020 року на 10 років.

А також списати штрафні санкції в сумі близько 82 мільйонів гривень. Це дозволить підприємству нормально забезпечити свою діяльність, але, безумовно, наступне завдання Кабінету Міністрів – стратегія розвитку підприємства. І ми тут у парламенті також будемо цьому сприяти.

Законопроект фаховий, відпрацьований з Мінфіном. Антикорупційний висновок позитивний. Тому пропоную прийняти за основу і в цілому як закон з техніко-юридичними правками. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я зараз дам обговорення, але, як і у попередньому, прошу лаконічно максимально під час обговорення брати участь. Прошу провести запис: два – за, два – проти. Будь ласка.

Кривошея, "Народний фронт". Включіть мікрофон.

 

17:33:18

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Геннадій Кривошея, фракція "Народного фронту".

Фракція "Народного фронту" підтримує даний законопроект. І я як член профільного комітету хотів би попросити всіх депутатів знову ж таки не виходити із залу і проголосувати.

І хотів би ще звернути увагу пана Віктора Галасюка на наступне, там редакційне, у нас в законопроекті, якщо не помиляюся, прописано доручення Кабінету Міністрів, починаючи з 2016 року, на сьогоднішній день у нас уже 2017 рік, тому потрібно це редакційно, щоб враховано було в любому випадку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Опанасенко, "Самопоміч".

 

17:33:54

ОПАНАСЕНКО О.В.

Передайте слово Вікторії Войціцькій, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Вікторія, будь ласка.

 

17:33:59

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Позиція "Об'єднання "Самопоміч", що держава має ставитися до своїх підприємств по-державницькі. І відповідно ми маємо перед тим, як приймати будь-які рішення, бачити якраз фінансовий план і розуміти, чому в чергове відбувається пропозиція реструктуризації боргів іще на декілька років наперед. Як зазначено було попереднім доповідачем, таке завдання поставлено перед Кабінетом Міністрів. Так чому ви намагаєтесь нас переконати, що ми маємо купити знову кота в мішку. Це абсолютно є неприпустимо і антигосподарські.

Тому спочатку цифри, відповідальність менеджменту, який довів компанію до такого стану, а після того ми будемо виносити відповідні рішення на рівні парламенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Спориш Іван Дмитрович. Прошу лаконічно.

 

17:34:52

СПОРИШ І.Д.

Я прошу передати слово Максиму Курячому.

 

17:35:01

КУРЯЧИЙ М.П.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Андрій Володимирович! Я дуже дякую за ту допомогу всього сесійного залу по підтримці тих наших законопроектів. Сьогодні на порядку денному питання стоїть виживання "Південмаш". Я переконаний, що завдяки нашій спільній такій співпраці ми зможемо зробити всі передумови для того, щоб в цьому в 2017 році завод став на ноги.

Я прошу підтримки всіх колег. Є питання до менеджменту, але є Рахункова палата, є правоохоронні органи, потрібно підвищувати ефективність діяльності заводу, але не можна втрачати нашу ракетокосмічну галузь. Прошу всіх проголосувати категорично "за".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло. Будь ласка.

 

17:35:50

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Прошу передати слово справжньому машинобудівнику Сергію Матвієнкову.

 

17:35:58

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвієнков, 57-1  округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги, закон, конечно, нужен, и поддерживать его нужно без сомнения. Но, вы знаете, вот, когда мы рассматриваем подобные законопроекты, к сожалению, приходится констатировать, что основной недостаток нынешней власти, нынешнего правительства это верхоглядство.

Мантра о том, что необходимо… нельзя влазить в работу вот таких крупных промышленных предприятий и о том, что рынок все выровняет, она ни к чему хорошему не приведет. Но мы, с другой  стороны, понимаем, что  сама реструктуризация на сегодняшний день – это не самоцель, это не идея и не итог того, что должно быть для  того, чтобы это предприятие заработало.  Мы понимаем,  что реструктуризация – это механизм, который даст толчок войти в рынки, даст толчок к техперевооружению, модернизации, к привлечению инвестиций, нахождения конкретных комплексных программ для развития этого предприятия, для повышения его потенциала, мощности  и так далее, и  так далее. И вот здесь мы, к сожалению, констатируем, что   кто-то бьётся, может быть, где-то, как рыба об лед, а со стороны правительства, со стороны Кабинета Министров, мы не видим протянутой руки, мы не видим механизмов, которые бы позволили эти программы решать и выходить из этого замкнутого круга.

Поэтому, как первый шаг – "за", мы принимаем, мы  говорим о том, что да, нужно поддерживать, нужно списывать, нужно помогать нашим и машиностроителям, и металлургам, и химикам, и горнякам – всем нужно помогать. Но мы должны понимать одну вещь, что есть становой хребет экономики – это промышленность, есть становой хребет бюджета и бюджет пополняется именно такими структурами. И мы сегодня должны получить комплексную программу развития нашей экономики, которую мы, к сожалению, до сегодняшнего дня не видим в упор и это самый большой недостаток  нашего правительства, еще раз подчеркиваю.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, 1 хвилина.

 

17:37:48

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, хочу звернутися до всього залу, бо є тривога, що закон може не пройти. Я розумію принципову позицію деяких  фракцій і деяких депутатів, які  справедливо говорять, що є  зауваження, вони, дійсно, мають сенс. Але друзі, ми рятуємо не "Южмаш", ми рятуємо науково ємку продукцію, якої обмаль в  Україні, продукція, яка визначає науково-технічний прогрес не тільки  України, а всього світу – це ракетно-космічна галузь. Це не проблема підприємства, це проблема держави виходити на світові ринки з  такою продукцією, там страшна конкуренція за космос. Друзі, не підтримуйте це вбити хоч те єдине, що живе, що визначає нашу перспективу. Я дуже прошу змирити амбіції, дійсно, якщо подивитися в питання так як пише книжка, то дійсно важко підтримати. Але, якщо подивитися в суть глибше, треба однозначно підтримати друзі, бо є тривога, що може закон не пройти. Прошу всіх підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Останній виступ, Радикальна партія, одна хвилина.

 

17:38:56

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Хтось із відомих казав: закінчується робота – закінчується життя. Наше завдання створювати роботу для українців, долати бідність масову в України ми можемо лише за рахунок підвищення зарплат, доходів українців. Коли знищується національне виробництва внаслідок недолугої політики влади – це означає, що українці втрачають роботу, це означає, що закінчується життя.

Тому, фракція Радикальної партії підтримує "Південмаш", підтримує Харківський "Турбоатом", підтримує Херсонський, Миколаївський суднобудівні заводи, підтримує Харківський тракторний завод і сотні тисяч підприємств по всій країні для того, щоб українці мали роботу, для того, щоб ми мали потужну економіку, для того, щоб наша країна була сильна, ми маємо не побиратись, а ми маємо заробляти. Для цього треба змінити радикально економічну і грошово-кредитну політику нинішньої  влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайти всіх в зал, будь ласка,  30 секунд голова комітету, заходіть в зал, займайте робочі місця. 30 секунд, Віктор.

 

17:40:15

ГАЛАСЮК В.В.

Шановні колеги, особливо ті, хто висловлював застереження до законопроекту, звертаюсь до вас. Дійсно, це тактичний антикризовий крок, але ним ми прокладаємо шлях до стратегії. Подивіться: підприємство погашає заборгованість перед державою, що кварталу рівними частинами протягом десяти років, починаючи з 20-го року відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів плану розвитку підприємства. Оце є відповідь на ваше питання і я прошу  проявити  всіх державницьку позицію підтримати цей тактичний антикризовий крок.

І останнє (під протокол) у новій статті  2 прим 1 "2016 рік" замінити на "2017", бо цей законопроект вже давно  готовий знаходився у Комітеті промполітики і підприє…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішення.  І я ставлю на голосування  проект Закону про внесення змін до Закону України "Про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод" (номер 5113) з поправкою про зміну  року, яку оголосив під стенограму голова комітету Галасюк, за основу і в цілому, з техніко-юридичними правками.  Прошу проголосувати, прошу підтримати.

Прошу підтримати.

 

17:41:44

За-232

Рішення прийнято.

Колеги, як я і обіцяв, є суміжний законопроект 5693, але працюємо дуже  інтенсивно зараз його перенести на розгляд він стоїть через два. Він стоїть через два, це суміжний законопроект, я прошу підтримати зараз  перенесення, розглянути зараз  5693 це на ту ж саму тему тільки внесення зміни в бюджет для того, щоб ми його зараз розглянули дуже швидко і дуже коротко включити його в порядок  денний і розглянути зараз  5693.

Прошу проголосувати, прошу підтримати.

Прошу підтримати.

Перенести той, що через два.

 

17:42:33

За-204

Нема підтримки.

Потім ще раз поставлю, колеги. Це – суміжний  законопроект. Я, може, ще раз поясню. Отже, це суміжний законопроект, який згідно попереднього рішення вносить зміни в бюджет.

Може, я ще раз поставлю. Зрозуміло чи ні? 5693.

Я ще раз ставлю, щоб ми зараз розглянули 5693. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, включити його у порядок денний і зараз розглянули.

Прошу підтримати.

 

17:43:21

За-221

Колеги, останній раз третій, я пояснюю цей суміжний закон. Попередній не буде працювати, якщо ми не введемо зміни до Закону про бюджет. Я ще раз ставлю пропозицію 5693 поставити зараз, перенести, включення у порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Прошу  проголосувати прошу підтримати.

 

17:44:00

За-224

Колеги, поставлю ще раз. (Шум у залі) Потім…

Отже, колеги, переходимо до наступного проекту Закону – 6099. Це проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника (номер 6099). Прошу підтримати розгляд  за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка.

 

17:44:49

За-211

Рішення прийнято.

І  я запрошую до доповіді народного депутата України Кришина  Олега Юрійовича. Будь ласка, максимально лаконічно.

 

17:44:58

КРИШИН О.Ю.

Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати України, вищеназваним законопроектом пропонується забезпечення реалізації законних прав сільськогосподарських підприємств, відновлення рівності таких платників податків перед законом та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Законопроектом пропонується у період до 31 грудня 2017 року збільшити значення суми податку на додану вартість, на яку платник може зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму коштів, що були перераховані ним у січні 2017 року з поточних рахунків на спеціальні рахунки у розмірі не більше суми, задекларованої до сплати на спеціальні сільськогосподарчі рахунки у декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

 У межах суми такого збільшення надати право платнику податку  подати до органу Державної фіскальної служби заяву щодо перерахування таких коштів з рахунку системи електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника, податку на його поточний рахунок, відповідно до пункту 200.1.6 статті 200.1 Податкового кодексу України.

Метою прийняття даного законопроекту є те, що на початку 2017 року Державна казначейська служба України заблокувала рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських виробників. Казначейство послалось на відповідні листи ДФС. Таким чином, значна кількість агропідприємств не змогла скористатися законним правом на пільговий режим сплати ПДВ за 2016 рік. Це стосується тих підприємств, які реалізували свою продукцію у другій половині грудня минулого року.

Блокування призвело до того, що агропідприємства не змогли зареєструвати податкові накладні, як це було передбачено по спецрежиму. Вони були змушені, аби уникнути штрафів, реєструвати такі накладні у загальному порядку. Хоча таких проблем не повинно було виникнути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

КРИШИН О.Ю. … адже казначейські спецрахунки повинні були працювати до 30 січня 2017 року. А для підприємств, які обрали квартальний податковий період, до 19 лютого 2017 року.

Прийняття та реалізація положень законопроекту не потребує жодних додаткових матеріальних чи будь-яких інших витрати державного або місцевих бюджетів України, оскільки його реалізація буде здійснюватись за рахунок коштів суб'єкта відповідної господарської діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань податкової та митної політики Южаніна Ніна Петрівна. Будь ласка. І лаконічно прошу.

 

17:47:52

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, шановний головуючий, на засіданні комітету 15 березня 2017 року ми розглянули даний законопроект. Всі знають, що законопроект спрямований на вирішення проблеми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яка виникла по аграріям у зв'язку з відміною спецрежиму ПДВ саме в січні місяці. Як було сказано, пропонується тим аграріям, які були на спецрежимі, дати можливість зареєструвати податкові накладні на ті суми,  які були кинуті на спецрахунки і які не були розблоковані своєчасно Державною фіскальною службою.

За результатами розгляду на комітеті комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України  проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу прийняти за основу. Дякую за увагу і прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу провести запис: два – за, два – проти, будь ласка. Не тисніть на Голову Верховної Ради.

Будь ласка,  Геращенко Антон Юрійович. Максимально лаконічно.

Дякую, що відмовились.  Це скоротить нам час.

Ільюк Артем Олександрович.

 

17:49:17

ІЛЬЮК А.О.

Прошу передати слово Кулінічу, народному депутату.

 

17:49:23

КУЛІНІЧ О.І.

Дякую.  Шановні колеги, дійсно, важливий законопроект. Справа в тому, що багато агропідприємств, які свою продукцію реалізовували у другій  половині грудня, не змогли скористатися своїм правом зареєструвати податкові накладні, тому що спецрахунки  були  заблоковані майже весь січень, а хоча вони  були… мали працювати до 30 січня. І тільки на один день 13 січня вони були розблоковані і не всі підприємства змогли скористатися цим правом. За рахунок цього для того, щоб уникнути штрафних санкцій, агропідприємства перерахували ці кошти не на спеціальні казначейські рахунки, а на загальні і таким чином ці суми зависли.

Законопроект технічний, ми даєм можливість цю проблему врегулювати.

І враховуючи, в якій ситуації зараз знаходяться аграрії наші, це проблема з мінеральними добривами, це проблема з відміною спеціального режиму, не працюють і дотації, тому що є проблема. Я просив би і комітет, і колег, проголосувати цей законопроект за основу і в цілому, тому що він абсолютно технічний і там нема чого робити до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Євлахов Анатолій Сергійович. І прошу лаконічно.

 

17:50:34

ЄВЛАХОВ А.С.

Прошу передати слово Оксані Продан.

 

17:50:43

ПРОДАН О.П.

Шановні колеги, цим законопроектом ми вирішуємо проблеми, яку самі створили, коли ліквідовували спецрежим по ПДВ для сільського господарства для фермерів, і відносили їх на загальну систему оподаткування. В період переходу з однієї системи на іншу кошти, які сплатили аграрії, які вони мали би право отримати на відшкодування, зависли і сьогодні вони їх не можуть отримати. На носі у нас уже є весна, у них посівна, у них немає коштів. Їм дійсно сьогодні край потрібні кошти. В обов'язковому порядку перед отриманням цього відшкодування по ПДВ буде проходити перевірка податкової, там немає можливості зловживань.

Тому я дуже прошу вас всіх підтримати цей законопроект і проголосувати за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтушок просить передати слово Іванові Кириленкові. Будь ласка.

 

17:51:36

КИРИЛЕНКО І.Г.

Дякую.

Шановні колеги! Звертаюсь до всього залу. Звертаюсь до голови комітету, що на трибуні. Друзі, негайно прийняти треба і в першому, і в другому читанні. Розпочались весняно-польові роботи. Заблоковані рахунки в 40 тисяч фермерських господарств, це стосується дрібних і середніх. Питання не просто 2 мільярдів заблокованих, питання заблокованих весняно-польових робіт.

Друзі! Перше і друге читання одночасно, бо, якщо ми зараз тільки перше проголосуємо, друге це травень місяць, підписаний закон буде в черні. Кому він буде потрібен в червні, друзі? Прошу негайно проголосувати в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тому моє прохання – максимально лаконічно проводити обговорення. Через 5-6 хвилин ми втратимо голоси. І тому всіх прихильників цього законопроекту я прошу мінімально говорити. Ні, ще одна хвилина, Олег Березюк. Острікова, перепрошую, одна хвилина. І переходимо до голосування. Щоб ми ще другий могли розглянути закон. Будь ласка, Острікова.

 

17:52:37

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги! Дійсно, важливий законопроект, який потрібно приймати. Тому що не передбачений був перехідний період від скасування спецрежиму до повного оподаткування ПДВ аграрної продукції. І дійсно, через вину ДФС, листи якої 28 грудня і 30 грудня заблокували можливість реєстрації податкових накладних за грудень, спричинили до цієї проблеми.

Але є одне але щодо голосування в цілому. Цим законопроектом пропонується дозволити поповнювати формулу за грудневий період до 31 грудня 2017 року. Чи не занадто великий цей період? Це застереження звучало і на комітеті. Для чого ми даємо цілий рік, щоб могли підприємства зареєструвати грудневі податкові накладні? І чи не зробить це можливість для зловживання? Як ми знаємо, аграрії до цього схильні. З податком на додану вартість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, зараз 30 секунд – голова комітету і голосуємо. 30 секунд.

 

17:53:48

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Чому на комітеті було рішення прийняти тільки за основу? Бо там є така фраза, після надання ДФС всіх платіжних доручень вони мають повернути ці гроші зі спецрахунку на основний. Але є такі підприємства сільськогосподарські, які і не перераховували. Вони знали, що там заблокують і "ганяли" тільки своїх 50 відсотків.

Тому, якщо тут через техніко-юридичні правки можна через кому поставити: "лише у тих, у кого ці кошти є на рахунках". Щоб бюджет не відшкодовував зайві свої кошти, так, тоді можна і в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника (№6099) з правкою, яку озвучила з трибуни під стенограму Южаніна Ніна Петрівна, за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу і в цілому. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

17:55:00

За-274

Закон прийнятий.

Колеги, є ще один закон податкового комітету.

Я продовжую на 15 хвилин засідання Ради, це моє право регламентне.

І я переходжу до наступного проекту закону. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (№6210).

Він наступний по порядку денному. Я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою. Прошу проголосувати, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

17:55:54

За-213

213 – за.

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань податкової та митної політики Южаніну Ніну Петрівну.

 

17:56:03

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги! Шановний головуючий! Ми ще раз повертаємося до можливості виправити технічну помилку і помилку по суті, яка стосується оподаткування суб'єктів господарської діяльності, які працюють на окупованих територіях і на лінії зіткнення.

Саме в даному законопроекті для уникнення дисбалансу в місцевих бюджетах Донецької та Луганської областей внесена норма щодо заборони повернення нарахованих та сплачених за період проведення антитерористичної операції сум податку на нерухоме майно за об'єкти житлової  та нежитлової нерухомості, а також суми плати за землю, за земельні ділянки розташовані на тимчасово окупованій території, на території населених пунктів на лінії зіткнення та (або) на території проведення антитерористичної операції.

Ми з вами розбирали, що в нас є велика кількість звернення міста Маріуполь і міста Торез, де зараз за рішеннями судів, вони мають повернути із бюджетів значні суми оплат, які сплачувалися підприємцями, починаючи з квітня 2014 року. І це є зараз великою загрозою для бюджету.

Тому… Крім того,  до моменту опрацювання цих норм Державна фіскальна служба і Міністерство фінансів підтвердили, що саме на лінії  зіткнення у них є можливість контролювати суб'єктів господарської діяльності, тому ці пільги в подальшому, які йдуть пронизуючими по всім підпунктам даного пункту "Перехідних положень" зняті в частині оподаткування суб'єктів господарської діяльності на лінії зіткнення. Вони  підпорядковуються загальним правилам. Крім того, ми уточнили останнім  пунктом щодо  набуття чинності прийнятої нами норми в грудні місяці половинної ставки для дивідендів, що виплачуються платниками на іншій системі оподаткування, чим загальна система оподаткування.                                    

Комітет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ЮЖАНІНА Н.П. При розгляді даного законопроекту на комітеті було прийнято  рішення, щоби я зачитала  з голосу, саме викласти абзац 11 пункту 38.11 пункту 38 розділу І законопроекту в такі й редакції: "Зазначені  в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків, податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження,  місце проживання з тимчасово окупованої території та (або) території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим кодексом".

З врахуванням пропозицій комітету до підпункту 38.1.11. рішення комітету рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроект і прийняти його за основу та в цілому як закон. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

Прошу провести запис: два – за, два – проти і лаконічно виступити. Будь ласка. Лубінець.

 

17:59:30

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Доброго дня! Шановні колеги, я звертаюсь до вас – це закон стосується Донецької, Луганської області, я як мажоритарник на моєму виборчому окрузі номер 60 якраз і знаходяться такі населені пункти. Зараз вони за рішенням суду повинні повертати підприємствам податки, а це величезні для цих місцевих бюджетів величезні кошти. Ми просто створили колізію, за якою безліч якраз на лінії зіткнення населених пунктів залишаться без фінансування. Я прошу вас зрозуміти це і проголосувати, ось попередній закон об'єднав цей зал, цей же закон так само потрібний, щоб об'єднав весь зал. Я звертаюсь до вас від імені всіх людей, які живуть саме на лінії зіткнення, це Гранітне,  Новотроїцьке, Авдіївка, якраз ці населені пункти і потерпають  від того, що повинні по  рішеннях суду повертати ці кошти.

Друзі, зрозумійте цю ситуацію і проголосуйте, будь ласка, за цей закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Батьківщини" Івченко передає Кужель і я справді прошу лаконічно, бо ми втратимо просто голоси. Будь ласка.

 

18:00:48

КУЖЕЛЬ О.В.

Ми практично, на  90 відсотків підтримуємо законопроекти, які  доклала пані Южаніна, і я підтримую попереднього  колегу, що він дуже важливий. Але  на бочку меду тут є ложка дьогтю, яка не дає права "Батьківщині" підтримати цей законопроект. Це  відновлення дії пункт 3 підпункту 3 пункту 76  вказаного закону,  згідно з яким проценти на дивіденди, які були  прийняті на розмірі ПДФО 18 відсотків зменшуються у двічі. Це позиція партії ми вважаємо, що не можна так  робити, або виключіть і ми  даємо голоси стовідсотково без цього пункту на редакцію, необхідну для  АТО і не  підключайте  такі пункти з покращення дивідендів, ані для людей такі важливі законопроекти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Опозиційний блок, Балицький Євген Віталійович.

 

18:01:44

БАЛИЦЬКИЙ Є.В.

Прошу передать слово Долженкову.

 

18:01:46

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, зазначений законопроект є надзвичайно важливим з точки зору захисту інтересів органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей. Адже згідно чинного законодавства податкового  склалася ситуація, у відповідності до якої вони вимушені сплачувати  зазначені місцеві податки, раніше сплачені платниками податків. Але відповідного фінансового ресурсу в них немає.

Якщо ми не приймемо цей законопроект зараз, в залі пленарного засідання, буде дисбаланс у місцевих бюджетів. Я прошу врятувати місцеві бюджети і збалансувати їх дохідну частину Донецької і Луганської областей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Самопомочі" Острікова Тетяна, будь ласка.

 

18:02:29

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, безумовно, є в цьому законопроекті дуже позитивні речі, і в тій частині, яка говорить про дисбаланс місцевих бюджетів на лінії зіткнення, фракція "Самопоміч" категорично підтримує, що лінія зіткнення не повинна постраждати, тому що тільки за інформацією Авдієвської ВЦА бюджет Авдіївки внаслідок цих змін постраждав на 60 мільйонів гривень, які зараз потребують поверненню.

Але цим законопроектом, фактично, в нас на сьогоднішній день Податковий кодекс – це єдине місце, де міститься визначення окупованої території на рівні закону. Зараз ми сюди ще вводимо зону АТО, яка є значно ширшою, ніж поняття окупованої території. І ті речі, які хочуть врегулювати щодо пільг по податку на землю і податку на нерухоме майно в зоні АТО, вони виписані неправильно. Тому цей законопроект потребує деякого доопрацювання між першим і другим читанням саме щодо зони АТО і щодо окупованих територій.

А також зовсім не зрозуміло з яких причин з пункту 38.4 видаляється речення про те, що у період проведення АТО структурний підрозділ, який знаходиться на окупованій території, а юридична особа знаходиться на контрольованій території України, то такий структурний підрозділ повинен зараз по чинному законодавству сплачувати податки, подавати податкові декларації за основним місцем обліку юридичної особи, тобто на території України, щоб ми тут дійсно могли це контролювати і отримувати податки від структурного підрозділу. Тому цей законопроект потребує доопрацювання між першим і другим читанням і ми готові це зробити. Але голосувати за такі речі за основу і в цілому –  ми вже це зробили перед новим роком, а тепер виправляємо технічні неузгодженості. Давайте попрацюємо і зробимо якісний, дійсно якісний текст.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, від Радикальної партії Олег Ляшко.

 

18:04:22

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Ви  знаєте, я в колі друзів жартую, що в Маріуполі я був уже, очевидно, частіше, ніж у своєму рідному Чернігові. Із 2014 року, коли ми звільнили це чудове місто, ми дуже часто туди їздимо і знаємо його проблеми. Одна із проблем, наприклад, наслідок того, що російські окупанти віджали Єнакіївський металургійний комбінат, який був перереєстрований в Маріуполі, Маріуполь втратив доходів місцевого бюджету 80 мільйонів гривень. При тому, що сьогодні в Маріуполі зареєстровані десятки тисяч вимушених переселенців.

Тому фракція Радикальної партії буде підтримувати закон, який збереже кошти місцевого бюджету, адже мер міста Маріуполя, один з найкращих в Україні, Вадим Бойченко витрачає всі кошти на ремонт міста, на ремонт житла для переселенців, на ремонт інфраструктури соціальної.

І, користуючись нагодою, я звертаюся до уряду: передбачити кошти на ремонт дороги до міста Маріуполя, замінити поїзди і вагони, тому що люди їдуть із Маріуполя до Львова більше суток, як свині, у теплушках. Ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, колеги, зараз Ніна Петрівна Южаніна, одна хвилина. І переходимо до голосування. Прошу запросити усіх депутатів в зал. Я бачу, багато хто вийшов. І голів фракцій прошу змобілізувати депутатів для прийняття рішення.

Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.

 

18:05:47

ЮЖАНІНА Н.П.

Дуже коротко поясню. Саме включили в дію даного закону територія проведення антитерористичної операції, але в частині контрольованій, для того щоб відобразити оцю норму, щоб повернення не стосувалось Маріуполя. Це зона антитерористичної операції, але вона контрольована, і там платники податків сплачують податки, а ми їх зобов'язали, Маріупольську місцеву раду, повернути таким платникам податків всі податки. Як можна по-іншому назвати цю територію, як це територія в зоні антитерористичної операції, але вона контрольована.

І так  тепер щодо  дивідендів..  (Шум у залі) Абсолютно вірно, ми вже це пройшли. Дивіденди – це дві технічні… Я минулого разу пропонувала в 0940 виправити чотири технічні помилки. Ви не підтримали, що стосується податкової міліції, там дві норми. Залишились дві. Тому вони йдуть від  мене як від голови комітету, саме дві технічні помилки, які ми допустили при прийнятті. Ніякого спеціального поєднання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  ще 30 секунд.

 

ЮЖАНІНА Н.П.  …цих норм не відбувається.

Прошу, проголосуйте. Половинну ставку по дивідендам ми прийняли ще в грудні минулого року, це ж не нове. Не нове.

Я знаю, що ви були проти. я дуже прошу прийняти законопроект за основу і в цілому як закон. Немає чого доопрацьовувати, всі норми вивірені і    чітко виписані. Тим більше для фізичних осіб-підприємців ми зробили величезне послаблення проти тієї норми, яка зараз діє. В чому ще незадоволення?  Я думаю, що цей  законопроект має об'єднати зал. (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до прийняття рішення. я прошу зайти в зал зайняти  робочі місця. Під час обговорення я бачу, депутати виходять.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року (№6210) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Голосуємо колеги! (Шум у залі)

 

18:08:23

За-240

З поправками, які озвучила Ніна Петрівна під стенограму, з технічно-юридичними правками, колеги, закон прийнятий.

         І на цьому колеги вечірнє засідання…

         Колеги, давайте хоча би проголосуємо за включення в порядок денний сесії 5693. Хоча би включення. Колеги, хоча би включення, я прошу. Колеги, я прошу зараз лишень включення в порядок денний сесії 5693, він   наступний стоїть. Він стоїть наступний, це 30 секунд. Це лишень включення в порядок денний сесії. Це той суміжний до "Південмашу". Лишень включення, не розгляд.

І я ставлю на голосування пропозицію включити до порядку денного сесії Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі, прошу проголосувати, прошу підтримати 5693. Лишень включення порядок денний сесії, не розгляд.

Прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо.

 

18:09:52

За-216

Я ще раз поставлю, колеги. Я ще раз ставлю, хто не встиг, 5693 включення в порядок денний сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

 

18:10:18

За-222

Нема голосів, колеги.

Колеги! Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. У нас було напружене, але дуже продуктивне вечірнє засідання.

Завтра о 10 годині ми продовжимо нашу роботу  у пленарному режимі. І о 10 годині я прошу всіх прийти у зал  для  участі в засіданні  і "годині запитань до Уряду".

Дякую. До побачення.


Повернутись до публікацій

Версія для друку