ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

09 лютого 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:02:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги. Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації.

Колеги,  можемо проводити реєстрацію?  (Шум у залі)

Колеги, прошу приготуватись до реєстрації і прошу зареєструватись. Будь ласка, включіть систему реєстрації.

 

10:06:01

Зареєстровано 357 депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, вчора я, як і ви, з глибоким сумом дізнався про смерть народного депутата  восьмого скликання, фракція "Народний фронт", Петра Михайловича Ваната.

Від імені Верховної Ради України висловлюю щире співчуття родині, близьким та друзям, соратникам по фракції. Петро Михайлович завжди залишиться у пам'яті всіх, хто його знав, як відданий патріот, як людина високих принципів та слова. Петро Михайлович все життя невтомно працював у промисловості та енергетиці. Працював віддано для України як свідомий громадянин, який любить свою Батьківщину. Його надзвичайна громадська  активність, невтомність та наполеглива діяльність в ім'я України залишиться прикладом для усіх нас. Вічна пам'ять.

Шановні колеги, прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять Петра Михайловича. Будь ласка.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Вічна пам'ять.

Шановні колеги, також сьогодні день народження нашого колеги  Сергія Олеговича Алєксєєва. Привітаємо нашого колегу з днем народження. (Оплески)

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Я хочу вам нагадати, що ми можемо розглядати проекти постанов про рекомендації парламентських слухань, ми можемо розглядати закони в другому читанні. Але разом з тим на сьогоднішній день планувалися  питання, які стосуються правової політики, це про Конституційний  Суд  України  і також про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу. Ці питання важливі, вони потребують невідкладного вирішення, і я буду  пропонувати їх поставити в порядок денний для прийняття рішення. Якщо буде воля залу, ми ці питання розглянемо. Але ключовими блоками на сьогодні  це є блок  питань місцевого самоврядування, які є надзвичайно важливі. Ми провели  дуже довготривалі  політичні консультації, і, я сподіваюсь, вийдемо сьогодні  на позитивне рішення. А також питання аграрної політики теж в другому читанні, і теж сподіваюся на позитивне рішення. Для того, щоб пройти весь порядок денний, нам буде важливо працювати активно, дієво, без конфліктів. І я запрошую всіх колег до активної роботи.

І   оголошую до переходу, оголошую перехід до першого питання. Це є проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи". І я прошу, колеги, підтримати пропозицію розгляду даного питання за скороченою процедурою. Прошу приготуватись до голосування, зайняти робочі місця, зараз я поставлю цю пропозицію на голосування. Готові?

Отже, ставлю на голосування пропозицію розгляд проекту Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи", розгляд за скороченою процедурою. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги, голосуємо, прошу підтримати.

10:10:56

За-170

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді голову Комітету у справах, представника Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій Максима Бурбака. Будь ласка, пане Максим.

 

10:11:18

БУРБАК М.Ю.

Шановні народні депутати, 19 жовтня 2016 року у Верховній Раді Україні відбулися парламентські слухання на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи". У слуханнях взяли участь понад 500 осіб, був повний зал, і більшість з цих учасників це були учасники антитерористичної операції і Революції Гідності, і члени сімей загиблих героїв. Учасники слухань обговорили найбільш гострі питання. Зокрема, про низький рівень і формування, про державні гарантії, на які вони мають право, про проблеми практичної реалізації своїх прав, на реабілітацію, зокрема психологічну, на професійну адаптацію та працевлаштування, на безкоштовне медичне забезпечення, на забезпечення житлом та земельними ділянками, на пільговий проїзд.

Учасники слухань одностайні у необхідності створення державного органу, координатора в питаннях соціального захисту та інших державних гарантій, міністерство ветеранів України. Всі пропозиції, зауваження, висловлені на парламентських слухань, відпрацьовані і максимально враховані в проекті рекомендацій слухань. Проект рекомендацій слухань також узгоджений з громадськістю, рішення комітету одностайне, прийняти проект постанови 5712 в цілому. Прошу народних депутатів підтримати рішення комітету. І, до речі, народні депутати, зараз ми обговорюємо питання соціальних гарантій і пільг наших учасників АТО. І просив би більше уваги приділяти цьому, не ходити по залу і проголосувати за це більшістю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, колеги.

Прошу провести запис: два – за, два – проти, будь ласка.

Мосійчук Ігор Володимирович, будь ласка. 

 

10:13:31

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка.

Звичайно, наша фракція одностайно підтримує постанову, яка спрямована на підтримку гарантій героям, які захищають країну на сході, тим героя Небесної Сотні, завдяки яким змінилася наша країна. В той же час хотів би звернути увагу на декілька надважливих моментів: перше – ми дуже багато говоримо про соціальні гарантії, в тому числі про наділення учасників війни, національно-визвольної на сході земельними ділянками, а на місцях цим спекулюють. Тому звертаюсь до уряду взяти під жорсткий контроль виділення земельних наділів учасникам національно-визвольної війни на сході.

І ще одне. Ми, українські парламентарі, плюс я сьогодні зранку спілкувався з бійцями полку "Київ", який в Авдіївці захищає країну, вимагаємо від колег, шановних колеги з фракції "Блоку Петра Порошенка",  дати роз'яснення тій дипломатичній диверсії, яку вчора під посольством Німеччини вчинив народний депутат Олексій Гончаренко. Дати оцінку і ставити питання про відкликання Гончаренка з ПАРЄ, тому що ця "кремлівська консерва", на яку порушена кримінальна справа Службою безпеки України за сепаратизм, підриває національну безпеку країни.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Блоку Петра Порошенка" Кишкар Павло Миколайович.

 

10:15:38

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, я розпочну з подяки керівнику відповідного комітету Третьякову за те, що опікується дійсно проблемами людей, які захищають нас на сході і мають відповідний статус. Але дуже хотілось би, щоби те обговорення, яке відбудеться на парламентських слуханнях і відбулося, все-таки писали про реальність тих соціальних гарантій, які держава надає. Бо зазвичай ми гарантуємо багато і пишемо багато, а виконуємо дуже-дуже мало. Тому просимо, щоби всі побажання, які ми, у тому числі, надсилаємо на комітет, були враховані, і такі гарантії, які держава все-таки гарантує, були про гарантовані. Бо переливання згаданого права на земельну ділянку з пустого в порожнє не забезпечує учасників бойових дій жодними преференціями, у тому числі, і земельними ділянками. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Оксана Корчинська, одна хвилина.

Колеги, більше нема бажаючих виступати. Ми через дві хвилини перейдемо… Буде так, Мельничук, Ігор Луценко. 

 

10:16:50

КОРЧИНСЬКА О.А.

Слава Ісусу Христу! Постанова надзвичайно важлива і ці слухання важливі. Але ні нашим бійцям, ні нашим ветеранам, на жаль, просто від слухань допомоги мало.

У нас вчора було нагородження наших видатних бійців 72-ї бригади. На жаль, до Президента на нагородження не приїхали медики-військові, не приїхали медики-волонтери, котрі… зараз потрібно їм дати. І наша ініціатива з депутатами: ми повинні нагородити видатних медиків фронту, ми повинні їх живими нагороджувати.

Минулого тижня загинула, вивозячи поранених, наша колега фельдшер Наталка Хоружа. Єдиний її подвиг, котрий зараз вже нагороджений, але вона перед тим вивозила зі Світлодарської дуги протягом місяця поранених, вона не дочекалася нагороди при житті.

Я вас дуже прошу, давайте навчимо владу  і Президента нагороджувати живих наших медиків, наших військових медиків, наших волонтерів, наші евакуаційно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від "Батьківщини"  Ігор Луценко, будь ласка,

 

10:18:12

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановні колеги, звісно, фракція "Батьківщина" буде голосувати за проект даної постанови. Але слід сказати наступне, що в цьому документі, в тих документах, котрі докладаються до цієї постанови, ми не бачимо жодної конкретики. Дуже багато було обіцяно учасникам так званої антитерористичної операції, обіцяно, наприклад, землю, жодного законопроекту тут не згадано, яким чином право на землю, яке, до речі, дуже багатьох хвилює, може бути реалізоване.

А зараз ми всі знаємо, що колосальні труднощі з тим, щоби отримати, власне, те, що обіцяно від держави – власне, ці земельні ділянки. Постійні маніпуляції, в Києві під це питання намагаються розкрадати забудовники землю, оце треба врегулювати, це треба гарантувати, так само питання освіти, так само інші соціальні пільги. Але навіть не в соціальних пільгах справа. Давайте називати все-таки не учасниками антитерористичної операції, а війни за Незалежність. Давайте все-таки сім'ям Небесної Сотні  погарантуємо чесне розслідування і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ЛУЦЕНКО І.В.  ...і звітність Генеральної прокуратури, яка зараз веде це розслідування. Оце те, що їх хвилює, вони, звісно, виходили не за соціальні гарантії, вони, звісно, воюють не за соціальні гарантії, а за справедливість, за нашу незалежність.

Слава Україні! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Мельничук. Включіть мікрофон.

 

10:19:44

МЕЛЬНИЧУК С.П.

Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни України! Сергій Мельничук.

Я хочу зачитати один і одну із есемес, яку прислав мені один з бійців.

"Сергій Петрович, я дуже прошу, допоможіть мені. Я на даний час не маю  де жити. Коли я знаходився в інтернаті, у мене держава забрала житло, одна надія на вас. З повагою Мартишевич Микола". Це один з бійців, із тих 400 бійців, які пішли на фронт, які воювали в батальйоні, а зараз, після того як частину з політичних мотивів розформували, їх подали в розшук. Так само, як Ігоря Лапіна і багатьох, багатьох інших.

Так от, треба вирішити питання з цими бійцями, тому що комітет Дерев'янка відмовляє в наданні учасника бойових дій тим, хто воювали на сході, аргументуючи це політичними мотивами. На війні політичних мотивів немає, є агресор…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчили чи додати? Дякую.

Ще від "Народного фронту" Михайло Бондар, одна хвилина. І переходимо до прийняття рішення.

Пане Михайле, секундочку. Прошу усіх запросити зал, через хвилину ми переходимо до прийняття рішення. А зараз включіть мікрофон: Михайло Бондар, "Народний фронт".

 

10:21:12

БОНДАР М.Л.

Дякую, Михайло Бондар, 119 виборчий округ.

"Народний фронт" однозначно буде голосувати за проект цієї постанови, щоб провести парламентські слухання. І скажу, що буквально вчора о другій годині ми вже зустрічалися з бійцями, які приходили – це з "кіборгами", - які пропонували свої пропозиції, надали проекти законів, які вони бачать, що треба зробити.

Андрій Володимирович, дякую вам за цю зустріч, яку ви організували. Дякую всім колегам, міністрам, які долучилися до тієї зустрічі. Тому кажу: робота вже робиться, зустрічі проводяться, і є напрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу усіх зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Будь ласка, колеги.

Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Державні гарантії соціального захисту учасників АТО, Революції Гідності та членів їх родин: стан і перспективи" (№ 5712). За пропозицією комітету ставлю на голосування пропозицію прийняти за  основу і в цілому.

Колеги, прошу підтримати за основу і в цілому 5712. Прошу проголосувати. Голосуємо. Підтримаємо учасників АТО.

 

10:23:21

За-239

Постанова прийнята.

По фракціях, будь ласка. "Блок Петра Порошенка" – 102, "Народний фронт" – 60, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 18, Радикальна партія Олега Ляшка – 14, "Батьківщина" – 18, "Воля народу" – 4, Партія "Відродження" – 5.

Колеги, переходимо до наступного питання, воно не потребує включення в порядок денний сесії, це кадрове питання.  Це  проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидата у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 5418). І я теж пропоную проголосувати розгляд даного питання за скороченою процедурою, колеги.

Прошу підтримати. Прошу проголосувати. 5418, скорочена процедура. Прошу підтримати, колеги.

 

10:24:24

За-168

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Чумака Віктора Васильовича. Будь ласка,  пане Віктор.

 

10:24:40

ЧУМАК В.В.

Доброго дня, шановні колеги! Комітетом Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції при проведенні  конкурсу була визначена одна кандидатура, це кандидатура пана Марцеляка, який є професором кафедри конституційного права Національного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. Прошу підтримати цю кандидатуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу провести запис: два – за, два – проти.

Будь ласка, Князевич Руслан Петрович, включіть мікрофон.

 

10:25:32

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово, шановні колеги. Відверто кажучи, це дуже добре, що ми продовжуємо практику пропонувати від імені Верховної Ради до складу конкурсної комісії з підбору кандидатів в НАЗК саме науковців. І після пана Сущенка, який з певних причин відмовився від подальшого перебування у складі цієї комісії, зараз комітет пропонує кандидатуру Олега Марцеляка, відомого юриста, правника, доктора юридичних наук. Людина працює в університеті імені Шевченка. Він серйозний фахівець саме з антикорупційного права і між іншим є головою Антикорупційного комітету Асоціації українських правників. І відверто, я думаю, що кращого вибору, напевно, на даний момент і придумати було важко. Я вітаю такого роду підхід комітету і думаю, що на перспективу будь-якого роду такого в номінаційні комітети саме варто пропонувати не політиків, а фахівців, які здатні об'єктивно і неупереджено прийняти відповідні рішення, зважаючи на професійний рівень людей в першу чергу.

Тому від імені нашої фракції закликаю одностайно підтримати цю прокуратуру і розблокувати шлях до того, щоб конкурсна комісія могла дообрати ще одного члена Національного агентства з запобігання корупції, яке, на превеликий жаль, саме за відсутності одного з членів не може ефективно, як на мене, зараз здійснювати свою політику. Ви бачите ті публічні скандали, які виникають, ви бачите ті неприємні конфлікти між різного рівня посадовцями, які вже стали надзвичайно публічними і очевидними, для того, щоб їх зняти і для того, щоб перевести цю професійну площину, треба негайно свій борг, який парламент заборгував з точки зору кандидата до конкурсної комісії, негайно виконати і дати можливість конкурсній комісії продовжити свою роботу. Далі цю ситуацію не можна відкладати в довгий ящик, оскільки, ви знаєте, ми зараз перебуваємо на стадії подачі другої хвилі декларантів. І та кількість людей, яка планується подати, а вдумайтесь, це близько двох…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тому прошу вас одностайно, не зважаючи на політичну окраску, проголосувати за це рішення, бо воно є поза політикою і надзвичайно професійно вмотивовано. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Радикальної партії Попов Ігор Володимирович, будь ласка.

 

10:28:06

ПОПОВ І.В.

Шановні колеги, Радикальна партія закликає вас посилити роботу Національного агентства по запобіганню корупції. Вже майже рік як ми сформували Національне агентство. За цей час вже кілька місяців тому більше 100 тисяч українських посадових осіб подали свої електронні декларації. Громадяни України вимагають, щоб агентство налагодило роботу по перевірці цих декларацій. На жаль, до цього часу НАЗК не змогло навіть затвердити порядок перевірки електронних декларацій. Навіщо ж їх було подавати?

Більше того, зараз почалася хвиля, друга хвиля подачі декларацій за 16 рік. Їх можуть подати 2 мільйони чоловік. Чи здатне НАЗК переварити весь цей обсяг, чи здатне воно організувати технічну роботу? На жаль, запитань дуже багато. Більше того, останнім часом ми бачимо упереджене ставлення Національного агентства запобігання корупції до окремих політиків, перш за все, опозиційних політиків, коли замість того, щоб перевіряти декларації тих осіб, яких звинувачують у корупції, тих осіб, яких призначають на найвищі посади, в роботі НАЗК все більше бачимо політизації.

На сьогодні сформовано НАЗК із чотирьох членів, п'ятого повинна обрати конкурсна комісія. Але конкурсна комісія не може нормально працювати без уповноваженого представника від Верховної Ради України. Ми затягнули це питання вже надовго, ми сьогодні повинні доукомплектувати конкурсну комісію, щоб вона обрала п'ятого члена НАЗК, і щоб НАЗК виконував всі ті повноваження, які їм доручили, і щоб НАЗК відпрацьовував ті високі зарплати, які держава їм платить з коштів платників податків. Щоб НАЗК славен був не тими високими преміями, які вони собі призначають, а тими конкретними результатами у перевірці електронних декларацій, у перевірці звіту політичних партій, у запобіганні корупції, у запобіганні конфлікту інтересів. Це їх головне завдання, наше завдання – їм у цьому допомогти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, зараз буде заключний виступ. Тому я прошу всіх депутатів… Хто? Добре, дам ще Мельничуку. Але все одно прошу всіх депутатів заходити у зал. Секретаріат Верховної Ради прошу запрошувати депутатів у зал.

Будь ласка, від "Самопомочі" Лаврик Олег Васильович.

 

10:30:34

ЛАВРИК О.В.

Прошу передати слово Єгору Соболєву.

 

10:30:40

СОБОЛЄВ Є.В.

"Самопоміч" не буде підтримувати цю кандидатуру. Я голосував проти на засіданні нашого Комітету з протидії корупції . Я взагалі вважаю, що конкурс з обрання членів Агенції із запобігання корупції був фарсом, ідеї відкритої процедури були сфальшовані. Ми і сьогодні маємо наслідки цього. Агенція із запобігання корупції, якій ми дали добре фінансування, добрі повноваження, досі не перевірила жодної декларації, жодної декларації із тих, що були подані у вересня-жовтні минулого року. Небажання працювати членів цієї агенції є прямим наслідком сфабрикованого, сфальшованого відкритого конкурсу. Розроблений законопроект, який змінює порядок підбору, у тому числі і виборної комісії для агенції, і нам треба там все чистити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключний виступ, Іван Мельничук.

Колеги, будь ласка, заходимо у зал. Я вас прошу, колеги, за хвилину буде голосування. (Шум у залі) А, ще ви, так? Вибачте, ще "Батьківщина" не виступала. А хто буде?

Іван Мельничук, будь ласка, одна хвилина.

 

10:31:48

МЕЛЬНИЧУК І.І.

Шановні колеги, я вас закликаю підтримати кандидатуру пана Марцеляка як професійну людину, як людину, яка відповідає всім критеріям і за яку подавляющою більшістю проголосував Комітет по протидії корупції. А те, що говорив попередній виступаючий, я вам скажу, попередній виступаючий давно вже перетворив комітет на площадку для свого власного піару. І, якщо його особисті дружбани не проходять у якісь комітети, тому він допускає собі виступати так у залі Верховної Ради. Це не друг, видно, пана Соболєва і це не друг, видно, тих людей, які зараз не будуть голосувати за цю кандидатуру. Я не вважаю за потрібне надавати слово, тому що у нас є два прізвища таких, то, значить, два мають виступати.

Я просто ще раз закликаю голову Комітету по протидії корупції не перетворювати комітет на площадку для політичного піару, як він мені колись сказав, що, Іван Іванович, у нас різні політичні задачі, і тому я буду вести комітет так, як я захочу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

МЕЛЬНИЧУК І.І. Комітет, на погляд багатьох членів комітету, має розглядати законопроекти на їх відповідність корупційним діянням чи іншим, а не влаштовувати перед журналістами своє власне піар-шоу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Іване, але, ви знаєте, що, коли згадане прізвище, я згідно Регламенту маю дати репліку. Будь ласка, одна хвилина, Єгор Соболєв. Потім – Ігор Луценко.

 

10:33:35

СОБОЛЄВ Є.В.

Перше. В даному випадку я представляю позицію фракції "Самопоміч".

Друге. Комітет з протидії корупції ніколи не був і не буде майданчиком, як ви сказали, для політичного піару. Він був і є місцем розробки революційного антикорупційного законодавства, в тому числі і про декларації. І я вдячний всім членам комітету, в тому числі і від "Блоку Петра Порошенка", які брали в цьому участь.

І третє. Я прошу членів "Блоку Петра Порошенка" повернутися до участі в засіданнях комітету. Я не думаю, що вам треба брати приклад з "Опозиційного блоку", який давно припинив ходити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І заключний виступ від "Батьківщини", Ігор Луценко. Переходимо після того до прийняття рішення. Заходимо в зал, запрошуємо депутатів в зал.

Будь ласка, пане Ігор.

 

10:34:24

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановні колеги, фракція "Батьківщина" утримуватиметься від підтримки даної кандидатури з наступних міркувань.

Ну, мабуть, всім уже очевидно, що ідея з НАЗК перетворилася у свою повну протилежність. Національне агентство з запобігання корупції стало такою собі, таким собі політичним кийком для  того, щоби просто бити конкурентів нинішньої влади. Замість того, щоб аналізувати декларації автоматичним прозорим чином, відбуваються незрозумілі рухи,  відбувається просто дискредитація тих, хто не подобається Банковій, не подобається там комусь на Грушевського. І, на жаль, сама вся історія з Національним агентством із запобігання корупції є вже не запобіганням корупції, а її сприянням на сьогодні. І законодавчо, і персонально цей орган  перетворився на такий  собі, знаєте, агенцію з дискредитації   неугодних політиків.

Тому,  звісно, ми не будемо підтримувати  цей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ЛУЦЕНКО І.В. Ми вважаємо, що потрібно повернутися до законодавчого перегляду основ функціонування даної інституції і, звісно, до  перегляду тих персоналій, котрі цю агенцію очолюють. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, обговорення завершене. Переходимо до прийняття рішення. Хотів би нагадати,  це обов'язок Верховної Ради ці питання поставити, по них визначитись. Це представник від Верховної Ради  України, і я переконаний, що Верховна Рада з цього приводу повинна  прийняти  своє рішення. Прошу усіх зайняти робочі місця, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. 

Колеги, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидата у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№ 5418) в  цілому. В цілому, колеги.  Прошу проголосувати, прошу підтримати  5418 в цілому. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати.

 

10:37:16

За-210

Колеги, запросіть в зал, я поставлю раз на повернення, прошу. Запросіть депутатів в зал. Це постанова, тут не треба повертатися, я ще раз поставлю на голосування, не всі депутати є в залі. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Колеги, ми можемо переходити до голосування?

І я ставлю на голосування проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидата у члени Національного агентства  з питань запобігання корупції (№ 5418) в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати.

 

10:38:54

За-217

Я ще раз поставлю на голосування. Я розумію, не всі ще є, якщо не буде… Я почекаю 30 секунд, я бачу.

Будь ласка, Віктор Чумак одна хвилина, порадить нам, що робити в цій ситуації. Будь ласка, пане Віктор.

 

10:39:44

ЧУМАК В.В.

Шановні колеги, ми з вами не вибираємо сьогодні члена НАЗК, ми вибираємо члена комісії, який буде вибирати члена НАЗК. На сьогоднішній день дія комісії або діяльність комісії зовсім заблокована, тому що в принципі без вибору цього ще одного члена не можна проводити додатковий вибір. Ми з вами бачимо, що сьогодні в НАЗК є достатньо складнощів з прийняттям рішень, тому що і професійний склад НАЗК, на жаль, бажає відповідати кращому. І, скажемо так, їхні не тільки професійні, людські якості також бажають на краще.

Але що я хотів би сказати, що ця людина, яку представляли на комітеті, в принципі, користується достатньо серйозною повагою в юридичному середовищі, за нього дуже хороші відгуки давали бувший Голова Конституційному Суду, вірніше, член Конституційного Суду Петро Богданович Стецюк. За нього давали дуже хороші відгуки інші юристи, які вважали, що це порядна,  нормальна людина і, головне, юридично фахова.

Тому, я думаю, що нам треба проголосувати для того, щоб розблокувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ЧУМАК В.В. Я думаю, треба проголосувати, підтримати цю кандидатуру і розблокувати діяльність комісії по вибору членів НАЗК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Послухаємо представника комітету, я ще раз поставлю це голосування.

Прошу, ще Олег Ляшко по…

 

10:41:24

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Як вірно зазначив наш надійний друг і колега Ігор Попов, сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції фактично перетворюється владою в орган політичної інквізиції, коли беруть і переслідують на рівному місці. Наприклад, мені пред'являють претензію за те, що я вів телепрограму на каналі "NewsOne", і мовляв, це корупція. Хоча закон чітко передбачає можливість народних депутатів займатися творчою діяльністю. Трамп теж в Америці вів програму і став Президентом, а ви не Ляшку не даєте можливості вести програму на телебаченні, тому що ви боїтеся, що ми переможемо. Але ви нас не зупините.

А що стосується кандидата, якого ви подаєте, це кандидат від влади. Якщо ми хочемо реальної боротьби з корупцією, вона має бути неупереджений орган, а не роздерибанили влада і виконують політичні замовлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я ще раз нагадую: ми обираємо  кандидатуру до складу  конкурсної комісії з відбору кандидатів. Це квота Верховної Ради  України, де Верховна Рада може або реалізувати свою волю, або бути неспроможною реалізовувати свою волю.

 Тому, колеги, я прошу всіх зайняти робочі місця, я прошу всіх приготуватися до голосування. Просить  представник комітету Чумак, щоб я ще раз поставив це питання. Я ще раз його поставлю. Прошу зайняти робочі місця і приготуватися до голосування, колеги, будь ласка.

Нагадую, я не повинен  повертатися, це постанова кадрова, я можу ставити її на голосування ще раз. І я ставлю проект Постанови про визначення кандидатури до складу конкурсної комісії з відбору кандидатів у члени Національного агентства з питань запобігання корупції (№5418) в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо! Прошу підтримати.

 

10:44:08

За-226

Рішення прийнято, постанова прийнята.

Колеги, я хочу зараз  звернутися з проханням. Колеги, увага! Я прошу  звернутися. Колеги, ми у вівторок не затвердили порядку денного. Таким чином, ми не можемо поставити у порядок денний питання першого читання без спеціального рішення Верховної Ради. Але сьогодні ми планували питання, які попереднього разу ми  не встигли дійти.

Це питання Конституційного Суду, це питання внесення змін до Цивільно-процесуального кодексу України, де є автором Оксана Сироїд.

Колеги, зараз я запропоную вам, щоб ви їх включили в порядок  денний для прийняття рішення і я прошу уваги. Ці питання давно були анонсовані, ці питання давно готувалися комітетом. По тих питаннях є загальна згода фракції, але ми їх повинні проголосувати зараз для включення в порядок денний сесії, для прийняття рішення, щоб ми могли їх розглядати.

Колеги, я прошу не виходити із залу, це 4 голосування, це буде швидко. Я дуже прошу не виходити із залу. І я ставлю їх почергово, ті, які були в порядку денному, але  ми повинні по них провести голосування.

Отже, перше, проект Закону про Український культурний фонд (5491) я прошу включити в порядок денний для прийняття рішення і прошу  підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо про Український культурний фонд включення в порядок денний для прийняття рішення, голосуємо, колеги. Прошу проголосувати.

 

10:45:54

За-203

Рішення не прийнято.

Наступне, колеги, проект закону... ще раз, не зорієнтувалися. Отже, я ще раз ставлю проект Закону про Український культурний фонд (5491) включення в порядок денний сесії для прийняття рішення, щоб ми сьогодні могли розглянути. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги.

 

10:46:38

За-221

Наступне, колеги, проект Закону про Конституційний Суд України (5336 і 5336-1). Я прошу, колеги, підтримати про Конституційний Суд, я прошу сконцентруватися. У мене є прохання до тих, хто мене закликає, щойно під час голосування кілька депутатів уходило із залу. Треба стати просто вартою на дверях, не випускати їх з залу, колеги. Поставлю, потім поставлю. Ви депутатів просто закличте в зал – і це буде правильна дія.

Отже, проект Закону про Конституційний Суд (5336, 5336-1). Він був анонсований, до нього були готові і комітети, і всі фракції. І я прошу включити його в порядок денний сесії для прийняття рішення, колеги. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо.

 

10:47:48

За-219

219, колеги.

Я поставлю ще раз, колеги, я поставлю ще раз. Це один з найважливіших законопроектів, які ми відтягували, по якому, як мені доповіли, є згода всіх фракцій, колеги. Я прошу сконцентруватися, я ще раз поставлю на голосування. Колеги, будь ласка, зайдіть в зал. Я сказав, кілька голосувань. Будь ласка.

Я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про Конституційний Суд України (5336 і 5336-1). Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо.

 

10:48:53

За-231

Рішення прийняте.

Колеги, наступний: проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (5271). Теж правовий блок, теж підтримано всіма фракціями і комітетом. Прошу проголосувати за включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу голосувати, прошу підтримати. 5271, будь ласка.

 

10:49:30

За-248

Рішення прийняте.

Колеги, наступне, 5610. Наполягав комітет на Погоджувальній раді. Проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Колеги, законопроект, який стосується заочного правосуддя, який має дати можливість прокуратурі почати суд над Януковичем і його режимом.

Я прошу всіх сконцентруватися. На пропозицію комітету є прохання його включити в порядок денний сесії для прийняття рішення. Колеги, прошу сконцентруватися.

Отже ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) (№ 5610) включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати.  Прошу підтримати.

До культурного фонду ще вернемося.

Будь ласка,  прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

10:50:57

За-195

Колеги, я ще раз поставлю. Прошу запросити депутатів в зал. Отже, колеги, я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Після того я поставлю ще раз культурний фонд, колеги, як і обіцяв. У нас нема регламентації, я можу ці питання ставити по кілька раз. Я поставлю культурний фонд, але зараз ще раз поставлю 5610.

Отже я ставлю  на  голосування пропозиції включити в порядок денний сесії для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) (5610). Про заочне правосуддя закон, який дозволить розпочати суд над режимом  Януковича, включити в порядок денний сесії для прийняття  рішення. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо.

 

10:52:19

За-207

Немає голосів.

Колеги, як і обіцяв, ще раз культурний фонд, не всі зорієнтувалися. Давайте, Олег, я ще раз поставлю. Колеги… Давайте ми поставимо на голосування, Олег. Проголосуєте, якщо буде пропозиція, добре.

Одну хвилину, будь ласка, Олег Ляшко.

 

10:52:56

ЛЯШКО О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, наша фракція підтримає включення до порядку денного законопроект 5491 про Український культурний фонд за умови, коли ми одночасно включаємо до порядку денного законопроект 3597 про Державний фонд гуманітарного розвитку. Це аналогічний, це фактично однотипні законопроекти, але законопроект про Державний фонд гуманітарного розвитку був зареєстрований рік тому і він відповідає на всі ті питання, які піднімаються в законопроекті про Український культурний фонд. Ми пропонуємо два ці законопроекти: 5491 і 3597 включити до порядку денного і розглядати, а потім який вже із них підтримає зал, оце буде чесно і справедливо. За що українці і борються, за чесність і справедливість, а не за обман і шахрайство навіть у культурі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, в мене цього законопроекту зараз просто немає, щоб я міг його запропонувати, я не знаю стан його проходження, колеги. Це те, що підготовлено Апаратом, той законопроект, який є готовий. Я ще раз поставлю цю пропозицію включення в порядок денний сесії для прийняття рішення.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію включити проект Закону про Український культурний фонд (5491), включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

10:54:38

За-221

Отже, колеги…

Колеги, ми з чотирьох законопроектів тільки два включили в порядок денний сесії для прийняття рішення. Але це, власне, ті законопроекти, які стосуються правового блоку. І я пропоную, як ми і планували, як і було заплановано, зараз пройти правовий блок.

І я ставлю на розгляд проект Закону про Конституційний Суд України, 5336, 5336-1. І прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Розгляд за скороченою процедурою.

 

10:56:01

За-188

Мені роблять зауваження, але вже рішення прийняте, пане Одарченко. Це зал вирішує, вибачте.

Я запрошую до доповіді народного депутата України Одарченка Юрія Віталійовича, будь ласка.

 

10:56:27

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хочу наголосити, що зараз Голова Верховної Ради грубо порушує законодавство України, Регламент. Тому що згідно Регламенту, якщо в законі більше ста статей, він розглядається по повній процедурі. Це Закон про Конституційний Суд. І, Андрій Володимирович, це дуже поганий приклад, коли ви такий важливий закон, який лежить в руслі конституційної реформи, хочете провести з порушенням законодавства. Ганьба Парубію, тому що він систематично порушує законодавство. Це ганьба, свідчення його непрофесіоналізму і упередженого підходу. Ставте по повній процедурі. (Шум у залі)

У законі… Я для Андрія Парубія проводжу лікбез: якщо у законі більше 100 статей, він розглядається однозначно по повній процедурі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я уточнив з нашими юристами, це справді так і є, коли в законі більше 100 статей, ми розглядаємо за повною процедурою. Тільки для того, пане Одарченко, для того достатньо вести професійну дискусію, бо коли я буду у вигляді дискусії говорити про вас і про ваших колег те, що у мене є аргументи і підстави по багатьом моментах – від голосування за Грузію, коли ви тут мовчали, коли окупаційні війська йшли на Грузію, а ви тихенько нас агітували, що не можна голосувати; коли ви з Путіним проводили… Я стараюсь не давати емоційних оцінок, я веду професійну дискусію. Юристи дали оцінку, я поступаю справедливо. Тому я прошу, є зауваження, ви будь ласка, зауваження скажіть. Я послухав юристів, порадився і прийняв правове рішення. Будуть емоційні оцінки, будуть і з моєї сторони оцінки емоційні вашої діяльності і діяльності ваших колег. Дякую. (Шум у залі) Так, як сьогодні зранку почали розставляти карточки тут, я не оголошував це з трибуни, коли молоді депутати, я тихенько змовчав, маючи повагу до вас. Будуть емоційні оцінки, будуть і мої у відповідь емоційні оцінки. Будь ласка, доповідайте по повній процедурі.

Дякую, колеги. Дякую за підтримку, колеги.

 

10:58:53

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, 30 вересня 2016 року вступили зміни до Конституції України, яку суттєво змінили роль Конституційного Суду України у системі судочинства. Якщо раніше цей суд існував в основному для спорів між вищими органами влади, а людини домогтися розгляду своєї справи було майже неможливо, тепер цей суд має зайняти місце у судовій системі на рівні з іншими судами. Тепер він має стати доступним для людей. Саме тому нами було розроблено редакцію Закону про Конституційний Суд України. Основою для цього закону є наша думка про те, що, оскільки Конституційний Суд тепер відкритий для людей, порядок ведення судочинства має бути врегульований не гірше ніж у інших судах і видах судочинства.

Більш того, нова редакція Конституції чітко вимагає врегулювання процесу в цьому суді лише нормами закону. Тобто ніякі регламенти, які суд затверджує самостійно, використовуватись більше не можуть.

Закон умовно можна поділити на три основні блоки.

Перший блок – структура суду та порядок його формування. Ми пропонуємо запровадити жорстко врегульовану систему конкурсного відбору. Протягом кількаетапного конкурсу, який полягатиме у загальній перевірці кандидатів, в письмовому іспиті та усній співбесіді кандидати будуть отримувати бали. Орган, який здійснює призначення зможе обрати лише серед кандидатів, які посіли І та ІІ місце на відповідну посаду. Таким чином, незалежно від політичних моментів суддею уже стане тільки професійна людина, а не якийсь друг чи кум.

Структура суду досить проста. Пленарні засідання з 18 суддів, які вирішують конституційні подання та звернення, а також у дуже обмежених випадках здійснюють перегляд рішень колегій суддів. Великі колегії із 5 суддів, які розглядають конституційні скарги та малі колегії з 3 суддів, які вирішують лише процесуальні питання та питання відкриття провадження. Судді одноособово вирішують виключно процесуальні питання, які стосуються руху справи.

Кожна справа починається з звернення до суду. Передбачається, що не менше 45 народних депутатів можуть звернутися до суду, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради з прав людини звертається до суду з конституційними поданнями щодо визнання неконституційними законів та інших нормативно-правових актів, а також щодо тлумачення Конституції України.

При цьому, ці найвищі органи влади також завжди можуть брати участь у будь-якому конституційному провадженні.

Конституційному Суду  України забороняється відмовляти у відкритті провадження  з мотивів, які зараз  дуже широко приміняються, начебто  відсутності підстав для розгляду або нечіткості правового регулювання. Такі відмови стали справжньою пошестю у роботі нинішнього  Конституційного Суду, коли замість відповідей на важливі конституційні питання ми отримуємо ухвали, де загальними фразами стверджується,  що суд не вбачає  достатнього обґрунтування для  розгляду справи. Відповідно  до нашого законопроекту, якщо є подання, має бути розгляд цього подання, за наслідком якого суд зобов’язаний прийняти рішення.

Конституційні звернення особливі і дуже нечасті документи. Вони стосуються надання висновків щодо змін Конституції  України, імпічменту чи формування питань всеукраїнського референдуму, а також щодо перевірки на відповідність Конституції України, чи нератифікованих міжнародних договорів.

Конституційна скарга – це механізм доступу людини до конституційного правосуддя. Подавати її можна  лише після вичерпання всіх механізмів захисту у судах загальної юрисдикції з мотивів неконституційності суду, який  був застосований у справі. Пропонується, що таким вичерпанням вважався розгляд у касаційній інстанції, а якщо у провадженні немає касації, найвищий можливий суд по такій справі.  Колегія із трьох суддів лише буде перевіряти скаргу на предмет двох важливих аспектів: чи дійсно є остаточне рішення суду найвищого рівня та чи дійсно скарга стосується саме неконституційності закону, а не просто висловлює незгоду з прийнятими судами рішеннями. Прийняті конституційні скарги  розглядаються великими колегіями у складі 5 суддів, які визначаються за принципом автоматизованого розподілу.

Ще один важливий  аспект. Оскільки кожна справа у Конституційному Суді України має вплив не  лише на її сторони,  але й на всіх громадян  України, запроваджується  вже понад півтисячу років існуючий на заході механізм друзів суду. Це особи, організації, наукові установи, які не є сторонами по справі, але мають бажання звернути увагу суду на певний аспект у справі на можливий вплив рішення поза межами справи. Розглянувши пояснення цих осіб, суд може, наприклад, може більш вузько виписати своє рішення або взагалі звернути увагу на аргументи, які сторони не надали і які мали значення для справи.

Сама процедура розгляду справ виписана чітко, і по суті створений мініатюрний Процесуальний кодекс. В ній визначені всі етапи розгляду, при якому максимально детально, усуваючи, ми усунули довільні тлумачення. Рішення колегії за наслідками розгляду скарги вступає в силу лише через місяць. У цей час сторони можуть подати заяву про його перегляд.

З метою процесуальної економії застосовується запозичений у Сполучених Штатах Америки механізм перегляду. Заява направляється всім суддям, кожен з них може вимагати голосування по ній. Якщо хоч один суддя вимагає голосувати, судді протягом місяця подають свої голоси на розгляд справи. Якщо більшість висловилася за новий розгляд, то рішення колегії скасовується, а справа призначається до розгляду на пленарному засіданні суду, де беруть участь в тому числі судді цієї колегії. Якщо ніхто з суддів не вимагав голосування або більшість не підтримала перегляд, рішення колегії вступає в силу, таким чином значно економиться процесуальний час суддів.

Також відзначу норми, які стосуються, власне, підстави неконституційності законів. Формалізує  в яких випадках закон визначається не чинним в цілому, а в якому лише в частині. Встановлюються строки для оскарження порушень конституційної процедури розгляду законів, щоб уникнути ситуації на кшталт скасування конституційної реформи через 5 років після її прийняття за формальних підстав, як це було в недалекому минулому.

Третім елементом є дисциплінарна відповідальність суддів. Конституція передбачає, що Конституційний Суд сам має карати своїх членів. Ми запропонували передбачати повноцінний механізм розгляду дисциплінарних порушень судді через дисциплінарну комісію, яка утворюється у суді. При цьому найтяжчим покаранням може стати звільнення судді з посади, але виключно, якщо цей суддя систематично порушує вимоги законодавства, та лише за рішенням двох третин суддів Конституційного Суду. Таким чином  судді не будуть над законом, але в той же час будуть незалежні від суб'єктів, які їх призначили.

Також звертаю увагу на передбачені в законопроекті жорсткі строки розгляду, за порушення яких слідує покарання, в тому числі і зниження оплати праці всіх суддів. Не є нормальним, коли деякі справи в суді не розглядаються по кілька років, чекаючи поки вони втратять актуальність і не доведеться давати відповіді на складні питання. Чому адміністративний суд повинен вирішити справу у двомісячний строк, хоча там питання часто  більш складні, а Конституційний Суд може дозволити собі кілька років бездіяльності та рішення без відповіді на поставлене питання? Подібних випадків більше не має бути.

Вважаю, що наш законопроект є більш повним ніж альтернативний, оскільки він чітко регулює всі аспекти конституційного судочинства. Альтернативний проект, на жаль, містить дуже багато прогалин, нечітких норм та узагальнень, не регулює всі аспекти конституційного судочинства та залишає багато простору для креативності суддів. Тому прошу підтримати внесений нами законопроект.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:08:40

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, пане Юрій.

Згідно Регламенту зараз у нас час для запитань до автора законопроекту, прошу записатися на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Амельченко, народний депутат, ваше запитання.

 

11:09:12

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.

Слово передаю лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку.

 

11:09:17

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

У мене запитання до шановного доповідача. Які заробітні плати  передбачається встановити суддям Конституційного Суду відповідно до проекту закону, який ви доповідаєте? Це  перше запитання.

І друге запитання. Яка передбачена відповідальність членів нинішнього складу Конституційного Суду за, зокрема, у сприяння Януковичу в  узурпації і захопленні влади, коли  нинішній  склад суду у 2010 році, фактично, скасував українську Конституцію, надавши Януковичу диктаторські повноваження, що в підсумку призвело і до Революції гідності, і сьогодні до війни на сході нашої рідної країни і до анексії нашого чарівного і рідного Криму. Я хочу, щоби громадяни чули, що ви хочете для суддів зробити, в якому маслі вони мають купатися і яка відповідальність за те, що вони порушують…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, відповідайте.

 

11:10:24

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую, пане Олеже. Півроку тому були прийняті зміни до Конституції, які приймали необхідність прийняття, у тому числі, Закону "Про Конституційний Суд". Питання заробітної плати суддів буде розглядатися додатково і воно буде прийняте при розгляді бюджету, в якому, в тому числі, будуть приймати участь і депутати.

Що стосується прийняття скасування тут рішень, прийнятих по процедурним питанням, то наш законопроект регулює от термін давності – рік.  Та зміна Конституції, яку запровадив Янукович, вона була впроваджена з процедурних питань через п'ять років після прийняття відповідної процедури. В нашому законі встановлені чіткі терміни, які не дають зловживати питаннями начебто порушення процедури  у встановлений термін оскарження таких рішень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, запитання від народного депутата Івана Крулька від "Батьківщини".

 

11:11:29

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Шановний Юрію Віталійовичу, ну, я з вами абсолютно згоден, що питання Конституційного Суду потребує врегулювання і не тільки у зв'язку із внесенням змін до Конституції, але і у зв'язку з тими рішеннями, які Конституційний Суд приймав і які абсолютно дискредитують цей орган, єдиний орган конституційної юрисдикції.

Моє питання до вас стосується наступного. Ми будемо розглядати сьогодні два законопроекти, наступний буде йти альтернативний. Могли би ви сказати, які принципові різниці між цими двома законопроектами для того, щоби депутати в залі могли остаточно визначитися у підтримку якраз вашого законопроекту? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

11:12:16

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Дякую, пане Іване.

Ну, перш за все, в нашому законі більш детально прописана процедура обрання суддів. Ми передбачаємо утворення комісій в руслі тих суб'єктів, які висувають суддів Конституційного Суду, тобто по визначенню кандидатур, які висуває Президент, він утворює свою комісію, Верховна Рада утворює свою комісію і так далі.

Ми в цьому... в альтернативному законопроекті передбачена єдина комісія, яка розглядає питання висунення суддів Конституційного Суду. В нашому випадку ми вважаємо, що наш законопроект дасть більш неупереджений... можливість обрання судді.

Крім того, наш законопроект передбачає відсутність таких речей як регламент роботи Верховного Суду, тому що процесуально всі речі врегульовані в тілі закону і ми вважаємо, що це дуже корисна річ, яка нас  убезпечить від довільних тлумачень суддями, якихось положень судочинства в Конституційному Суді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Вичерпався час для ваших запитань. Я прошу вас пройти на місце, шановний колега.

І зараз я запрошую для доповіді по законопроекту  5336-1 народного депутата України Сергія Алєксєєва. Пане Сергію. (Шум  в залі) А зараз же ще один, зараз у нас альтернативний законопроект, а  після цього – виступи. Да, да.

 

ГОЛОС  ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію Алєксєєв, пане Сергій Алєксєєв, ми ще раз вас із днем народження вітаємо і запрошуємо виступити з доповіддю по альтернативному законопроекту. Просимо до трибуни.

Передає слово Алєксєєв народному депутату Ємцю виступати з цього законопроекту. Отже, народний депутат Леонід Ємець зараз презентує законопроект 5336-1.

Пане Сергію, ще раз вас з днем народження вітаємо. Не запізнюйтесь, будь ласка, на доповідь вашого законопроекту. Будь ласка. 10 хвилин для доповіді, по повній процедурі.

 

11:15:04

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Дякую, колеги. Шановний головуючий, шановні колеги, на ваш виноситься проект Закону України про Конституційний Суд за номером 5336-1 від 17.11.2016 року, який розроблений групою найкращих вчених-конституціоналістів України, таких як Волков, Козюбра, Головатий, Онищук, Лемак, Куйбіда, та надалі схвалений Радою з питань судової реформи.

Спільно з народними депутатами, які входять до Ради з питань судової реформи на Конституційній комісії ми зареєстрували даний законопроект, який визначено Президентом України як невідкладний.

Венеціанська комісія 9 грудня підтримала даний проект як зазначений крок вперед у впровадженні європейських стандартів у конституційній юстиції. Проект приводить у відповідність до нової редакції конституційне законодавство, що регулює правовідносини у сфері здійснення конституційного контролю. Конституційний Суд виокреслено як самостійну, на відміну від судів, інституцію – орган конституційної юрисдикції. Метою його прийняття є врегулювання на законодавчому рівні правовідносин щодо порядку, організації та діяльності Конституційного Суду України, статусу суддів КСУ, підстав і порядку звернення до КСУ, процедури розгляду ним справ і виконання рішень КСУ, а також ефективне функціонування інституту конституційної скарги. Проектом передбачений конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. Кожний з трьох суб'єктів призначення: Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів – формуватимуть конкурсні комісії у складі учасників в конкурсному відборі на  посаду судді Конституційного Суду України.

До складу конкурсної комісії від Верховної Ради входитиме щонайменше один представник депутатської фракції. Кожна конкурсна комісія за результатами  аналізу кандидатів та проведення співбесід надаватиме рекомендації, на підставі яких відповідні суб'єкти ухвалюватимуть рішення про призначення. Кількість рекомендованих кандидатур має щонайменше втричі перевищувати кількість вакансій на посаду судді Конституційного Суду України. Така система дасть змогу призначити  нових високопрофесійних, незалежних суддів, якісно оновити існуючий склад Конституційного Суду України.

Проектом передбачені підвищені вимоги до особи для призначення на посаду судді Конституційного Суду України: стаж  професійної діяльності у сфері права – не менше, ніж 15 років; високі моральні якості. І кандидат повинен бути правником з високим рівнем компетентності.

Розширення повноважень  Конституційного Суду України, зокрема КСУ розглядатиме конституційні скарги (це нове повноваження Конституційного Суду України), надаватиме висновок щодо відповідності Конституції України  питань, які пропонуються для внесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою (це також нове повноваження  Конституційного Суду).

Водночас  із повноважень Конституційного Суду вилучені непритаманні йому функції, це тлумачення законів. Закони тлумачить судова практика.

Водночас змінено організаційну структуру Конституційного Суду. У складі суду діють: Велика палата (це усі 18 суддів), 2 сенати (по 9 суддів у кожному сенаті), і 6 колегій (по 3 судді в кожній колегії), які наділені, зокрема, такими повноваженнями:

Велика палата Конституційного Суду розглядає питання по суті в межах повноважень Конституційного Суду, визначених Конституцією;

Сенат Конституційного Суду розглядає питання щодо  відповідності Конституції, законів України за конституційною скаргою особи;

Колегія Конституційного Суду – вирішення питань щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою.

Посилення  на незалежність суддів КСУ як фінансово, так і щодо можливого  політичного впливу. Судді КСУ складатимуть присягу в Конституційному Суді України.

В Конституційний Суд України передаються повноваження щодо звільнення суддів, тобто ……… призначення  і звільнення  суддів Конституційного Суду розділено. Венеціанська комісія вітає такі запобіжники від політичного впливу на даний орган.

Відповідає напрямку деполітизації також норма про те, що згоду на затримання, тримання  під вартою чи арешт судді Конституційного Суду ухвалює безпосередньо Конституційний Суд України. Відповідна згода Конституційного Суду… вимагається, якщо суддю затримали під час безпосередньо скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину. Розмежовано підстава припинення повноважень судді Конституційного Суду і підстава для звільнення його з посади.

Із переліку підстав для припинення повноважень виключено таку підставу, як порушення суддею Конституційного Суду України присяги. Повноваження судді Конституційного Суду припиняються автоматично у разі досягнення ним 70 років. Новою підставою для звільнення судді Конституційного Суду є вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду або виявили його невідповідність займаній посаді. На законодавчому рівні створюється умова для реалізації права на конституційну скаргу нового засобу юридичного захисту прав особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі Закон України суперечить Конституції України. Розгляд конституційних скарг Конституційним Судом України призведе до скорочення потоку скарг громадян України до Європейського суду з прав люди і відповідно знизить рівень виплат компенсації за його рішенням з Державного бюджету України.

Таким чином, прийняття даного проекту створить законодавчу базу для ефективного функціонування Конституційного Суду України як незалежного та самостійного державного органу, на який, згідно з Конституцією України, покладено здійснення конституційного контролю.

Шановні колеги, прошу вас проголосувати за основу закон 5336-1. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію, залишайтесь на трибуні, будь ласка.

Зараз, згідно регламенту, є можливість задати запитання автору законопроекту. Запишіться, будь ласка, на запитання, колеги.

Будь ласка, пані Олена Сотник. Пані Олена Сотник, ваше запитання.

 

11:21:07

СОТНИК О.С.

Дуже дякую. Перше питання. Скажіть, будь ласка, на підставі чого ви обмежили право звернення із конституційною скаргою суб'єктів публічного права, зокрема, органи місцевого самоврядування всупереч нормам Конституції? Тому що нова редакція Конституції чітко встановлює таке право, а ви в своєму законі обмежуєте, відповідно закон містить неконституційні норми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь.

 

11:21:37

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Так, дійсно, з конституційною скаргою можуть звертатись лише фізичні особи або юридичні особи, які є суб'єктом приватного права. Справа в тому, що суб'єкт публічного права  це є державні органи, органи держави. І таким чином звертатись держава проти держави до Конституційного Суду України не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лаврик від "Самопомочі". Так само передає слово пані Олені Сотник.

 

11:22:09

СОТНИК О.С.

Дуже дякую. В мене наступне питання. Стаття 27 цього законопроекту встановлює довічне утримання для суддів Конституційного Суду за непрецедентно високим розміром. Назвіть, будь ласка, українцям цей розмір і обґрунтуйте підстави такого фактично грошового утримання пожиттєво судді Конституційного Суду. Дякую.

 

11:22:39

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Дякую вам за питання. Це питання вже обговорювалось між першим та другим. Справа в тому, коли готувався законопроект про Конституційний Суд, були інші стандарти відповідно до прожиткового мінімуму, відповідно до бюджету. Зараз між першим і другим читанням ми приведемо це у відповідність. І як суддівська зарплата, так і суддівське утримання після закінчення ними строку перебування, терміну перебування на посаді, будуть відповідати суддям Верховного Суду. Менше чим судді Верховного Суду бути не може, це загальноєвропейська практика і підтримано Венеціанською комісію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Журжій також передає слово пані Сотник. Будь ласка, пані Олена, ваше запитання.

 

11:23:18

СОТНИК О.С.

Так, я дуже дякую. Скажіть, будь ласка, а щодо конкурсу на відбір суддів. В законі фактично не встановлено порядок проведення даного конкурсу, і немає обмеження для суб'єктів призначення, тобто для Президента, для Верховної Ради і так далі. Немає обмеження, що результати такого конкурсу і кандидатури, які обрані на цьому конкурсі, мають бути в будь-якому випадку призначені. Тобто це означає, що свавільно і Президент, і хто завгодно може призначити того, кого він захоче.

Поясніть, будь ласка, чому, чим ви, на чому ви ґрунтували свою ідею, не визначали цього чітко в законі? Для чого це було створено, ця прогалина, з якою метою, яким чином ви собі бачите, буде в подальшому це питання врегульовано? Дякую.

 

11:24:09

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Дякую. Хочу сказати, ви помиляєтесь. Законом чітко встановлений порядок. Наприклад, від Верховної Ради України створюється конкурсна комісія, до якої входить не менше одного представника від кожної фракції, після цього конкурсна комісія надає рекомендацію щодо не менше 3 осіб і потім таємним голосуванням Верховна Рада, наприклад, визначається з своїм кандидатом. Також встановлюється подібний порядок у інших суб'єктів призначень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Сергію. Ви можете іти на ваше робоче місце, запитання закінчилися.

І зараз згідно Регламенту слово для співдоповіді з приводу двох представлених законопроектів голові профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслану Князевичу, який представить позицію комітету щодо законопроекту 5336 і 5336-1.

Будь ласка, пане Руслане.

 

11:25:14

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановна пані головуюча. Шановні колеги, ну насамперед дозвольте мені дещо, можливо, прояснити з точки зору комітету з приводу того, що сталося сьогодні під час обговорення доцільності застосування процедури повного розгляду законопроекту. Ми, безумовно, вітаємо те, що такі фундаментальні законопроекти повинні розглядатися за повною процедурою.

Разом з тим хочу вам сказати, що на превеликий жаль існує певна прогалина у Законі України "Про Регламент Верховної Ради", що робити у тому випадку, якщо включено до порядку денного і підлягають одночасному обговоренню два законопроекти, один з яких перевищує 100 статей, а інший не перевищує 100 статей. Тоді виходить, що ми можемо застосувати різні процедури щодо їх обговорення, чим дискримінувавши авторів одного із законопроектів, який, наприклад, ми маємо у цьому випадку – налічує 98 статей. Тому я би тут не звинувачував Голову Верховної Ради, скільки звинувачував самих себе народних депутатів, що у цій царині ми недопрацювали. І сьогоднішній прецедент має бути для нас, як на мене, добрим поштовхом якраз шукати правильний правовий вихід із цієї ситуації. Тому що таких ситуацій на перспективу може бути багато.

З приводу законопроектів, які розглядаються. Шановні колеги, безумовно, я вже не хочу повторюватися, і дякую авторам обох законопроектів, що вони фундаментально пояснили і сутність своїх законопроектів, і основне – мету, з якою вони відповідно здійснили своє право конституційне як суб'єкти права законодавчої ініціативи.

Мова йде про те, що після 30 вересня ми опинилися в іншій правовій реальності після того як набули зміни в Конституцію України в частині судочинства своєї чинності.

 Безумовно, питання, які ми приймаємо на виконання конституційних змін, це приймаючи цілу низку конституційних законів, є надважливими, і ми з вами вже зробили великий поступ в цьому плані, не тільки прийнявши цілу низку процедурних речей, низку змін до законодавства України, а навіть створивши новий орган. Пам'ятаєте, нещодавно перед новим роком ми проголосували за створення Вищої ради правосуддя. І сьогодні ми на цьому шляху робимо черговий поступ, розглядаючи Закон про Конституційний Суд України.

Багато з народних депутатів, в тому числі на комітеті, питали, яка потреба приймати новий закон, якщо у нас існує Закон про Конституційний Суд, і такий орган існує ще з 1996 року, з часу створення Конституційного Суду відповідно до прийнятої 28 червня 1996 року Конституції. Але справа в тім, що змінами до Конституції 2016 року в 20-у річницю, так би мовити, діяльності Конституційного Суду ми суттєво змінили цю низку підходів до формування Конституційного Суду, до звільнення чи припинення повноважень членів Конституційного Суду і щодо строку їх перебування на посаді збільшився цей строк з граничного 65-го віку до 70-го віку, а також, безумовно, в царині повноважень Конституційного Суду.

Що з фундаментальних речей змінилося. Таких фундаментальних змін є кілька. Ну, насамперед, змінилися суб'єкти, відповідно до…, які наділені Конституцією і правом звертатися до Конституційного Суду щодо визнання неконституційними положень тих чи інших законів України.

З іншого боку Конституційний Суд позбавлений змінами до Конституції повноважень тлумачити закони України. Я хочу звернутися до народних депутатів, які надалі, я знаю навіть є такі ініціативи, зараз по залу збирають ініціативи, щоб звернутися до Конституційного Суду щодо тлумачення певних законів України, проясняють цю ситуацію, сказавши однозначно про те, що, на превеликий жаль, зараз ви цим  скористатися не можете, а мусите дочекатися, коли буде сформований  і розпочне свою діяльність  Верховний Суд України, Верховний Суд, вибачте, який зараз відповідно до змін до Конституції має саме  формувати єдину судову практику. І по суті в кожному судовому рішенні  відбуватиметься тлумачення законів  України, це буде квазі, фактично, прецедентне право, і ми змушені будемо жити в цій іншій правовій реальності і потрошку до неї звикати.

Крім того, цими законодавчими актами пропонується                        започаткувати взагалі новий інститут для  України – Інститут конституційної скарги.   Цей інститут, який  Україна,  вдумайтесь, зобов'язувалась  ввести ще в 1995 році, приєднавшись до Ради Європи.  не після того як була прийнята Конституція, а до її прийняття, це було за рік до прийняття.  Одна з  вимог Статуту Ради Європи передбачала створення Інституту конституційної скарги. Але, на превеликий жаль, тоді напевно були  якісь інші обставини, які унеможливили  започаткувати цей механізм. І це спричинило дуже неприємну практику:  за 20 років  Україна стала   абсолютним рекордсменом щодо звернень до Європейського суду з прав людини. І вже тепер, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, дайте завершити, одну хвилину.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …обговорювалися, вони обговорювалися за активної участі наших  європейських партнерів:- Ради Європи, Венеціанської комісії. І вони дуже категорично  наполягали,  що ми мусимо започаткувати цей механізм  як один з способів розвантажити відповідні звернення українських  громадян до Європейського суду  з прав людини.

Якщо завершувати свою промову, хочу сказати,  що комітет прийняв рішення більшістю голосів підтримати інший альтернативний законопроект  за номером 5336-1  за основу, базуючись на наступних міркуваннях. Ну насамперед, безумовно, через те, що цей законопроект готувався  довгий час в Раді суддівської реформи за участю всією правової громадськості, науковців, міжнародних  експертів. І що дуже важливо, він був предметом  розгляду Венеціанської комісії, яка  чи не вперше в історії відносин  України з   Венеціанською комісією надала фактично  стовідсотковий позитивний висновок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний колего. Зараз буде можливість вам відповісти на запитання народних депутатів.

Додайте, будь ласка, тоді ще чотири хвилини, тому що він виступає, Руслан, зараз по двом законам, і це буде справедливо, по двом законопроектам. Додайте, щоб була рівність у нас тоді по Регламенту, яку вказав у вступному слові пан голова профільного комітету.

 

11:32:04

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дуже дякую, шановна пані головуюча. Я хотів просто сказати, що висновок Венеціанської комісії обов'язково буде нами врахований, як профільним комітетом, під час доопрацювання цього законопроекту до другого читання. Там є низка речей, які потрібно  врахувати, вони радше технічного характеру. Але, я думаю, що ми цього разу маємо шанс отримати той законопроект, який буде абсолютно відповідати європейським практикам. Дуже дякую. Прошу від імені комітету підтримати за основу 5336-1. Дякую. Готовий надати відповіді на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться на запитання до голови профільного комітету по двом законопроектам.

Будь ласка, пані Новак, ваше запитання.

 

11:32:48

НОВАК Н.В.

Шановний Руслане Петровичу, скажіть, будь ласка, а чи не вважаєте ви процедуру конкурсного відбору занадто обтяжливою, оскільки буде діяти декілька конкурсних комісій і це призведе просто до плутанину у відборі тих самих кадрів, які можуть претендувати на посаду конституційного судді?

 

11:33:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Наталія Василівна. Я не суб'єкт права законодавчої ініціативи, я не можу коментувати їхню позицію, я тільки можу висловити свою позицію, оскільки це питання дуже довго і тривало дискутувалося в Раді судової реформи, і саме за наполяганням наших європейських партнерів було запроваджено саме такий підхід, оскільки це звична практика для переважної більшості країн континентального права, де діє система конституційного судочинства. Тому що не в усіх країнах, ви знаєте, є континентальне право і взагалі Конституційний Суд. Навіть в тих країнах, де є континентальне право, а немає Конституційного Суду, де діють, наприклад, Конституційні ради, там дещо інший спосіб. Наприклад, у Франції голову Конституційної ради призначає

Президент за погодженням з парламентом одразу і нікого не питає без жодних конкурсів.

Тут ми пропонуємо модель, яка є в Німеччині, яка є в інших країнах, Бенілюксу, наприклад. Мені здається, що вона дієва і спробувати її варто, а далі життя покаже, принаймні вона на багато ефективніша, ніж  та, яка зараз застосовувалася до підбору суддів Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  наступне запитання від народного депутата Німченка, прошу вас пане Німченко.

 

11:34:28

НІМЧЕНКО В.І.

"Оппозиционный блок", Нимченко Василий Иванович.

Я хотел бы докладчика спросить о следующем, не считаете ли вы необходимым… Вы слышите меня, пан Князевич? Необходимым в имеющийся срок объединить два законодательных проекты, в один. Насколько я вижу, насколько я знаю половина из них там находиться из Комитета правовой политики.

Второе. Не считаете ли вы необходимым признать то, что Конституционный Суд должен быть органом правосудия? Это надо указать обязательно, поскольку в теории практики идут разношерстные подходы.

И, третье. Не считаете ли вы, что идет дискредитация судебного корпуса такими заработными платами, которые там выписаны? Дискредитируют судей и дискриминируют рабочих и пенсионеров, у которых тысяча гривен зарплаты, вы понимаете…

 

11:35:40

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Василь Іванович. Якщо дозволите я дуже коротко на ваші питання відповім. Що стосується того, чи можна поєднати ці законопроекти до другого читання? якщо ви хочете мою позицію, я вважаю, що у них взагалі один прабатько – це чинний Закон про Конституційний Суд і ті повноваження, які є в змінених нормах до Конституції, тобто все можливо. Я б навіть сказав, що у великій мірі вони пересікаються. Інша справа, що законопроект зі значком 1 в "Перехідних положеннях" носить зміни у велику кількість законодавчих актів, які потреба буде внести, відповідно, якщо ми приймемо законопроект. Перший законопроект не передбачає таких змін, але вони все-рівно потребуватимуться, якщо ми його приймемо.

Тому, якщо буде прийнятий за основу перший законопроект, я думаю, що ми люб'язно можемо просити автора першого законопроекту у вигляді поправок свої пропозиції внести. І ми, безумовно, під час процедури другого читання за участі всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи і зацікавлених народних депутатів у комітеті, де ми разом з вами працюємо, думаю, знайдемо правильне рішення.

Що стосується заробітних плат. Шановні колеги, справа в тім, що розрахунковою мірою для заробітних плат в нас до прийняття Закону 5130, який ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний Руслане.

Так, 30 секунд дайте завершити.

 

11:36:57

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Це дуже важлива річ. Була мінімальна заробітна плата, і коли ці законопроекти вносились, вони вносились до тієї правової бази, яка існувала  на той момент. Після того ми прийняли 5130, розрахунковою мірою зараз є прожитковий мінімум, а не мінімальна заробітна плата. Тому комітет, безумовно, під час процедури до другого читання  обов'язково приведе відповідні норми у відповідність до того законодавства, яке вже діє на момент, відповідно, після прийняття закону і набуття його чинності 5130. Тут проблем жодних не буде, друзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний пане Руслане.

Будь ласка, проходьте на робоче місце.

Ми переходимо до обговорення законопроектів двох. І зараз згідно Регламенту, колеги, є виступи від депутатських фракцій і груп. Я прошу вас  записатися, а потім в нас буде загальне обговорення від депутатів.

Зараз – від фракцій. Записуйтесь, будь ласка.

Будь ласка, від "Опозиційного блоку" народний депутат Долженков з місця буде виступати. Там колеги, сядьте, будь ласка, бо  не видно народного депутата Долженкова.

 

11:38:17

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Большое спасибо, уважаемая председательствующая. Фракция "Оппозиционный блок" настаивает на том, чтобы, действительно, данные законопроекты были очень детально проработаны ко второму чтению, и очень много принципиальных положений, которые там закреплены, при решении вопроса о принятии его в первом чтении необходимо менять.

Нас очень волнует  то, что Конституционный Суд является предметом политических дрязг, интриг, и это обуславливается тем, что процедура принятия этого органа правосудия, единственного органа конституционного правосудия, зависит от  нескольких ветвей власти, а именно, формирования Конституционного Суда на две трети осуществляется Верховной Радой и Президентом Украины. Эти политические моменты необходимо убирать, если мы хотим действительно непредвзятое принятие Конституционным Судом соответствующих решений и судьбоносных решений для страны. Поскольку Конституционный Суд не только дает официальное толкование относительно положений Конституции Украины и законов Украины, Конституционный Суд принимает решение о конституционности правовых актов практически всех центральных органов ветвей власти, как законодательного органа власти, так и исполнительного.

Также очень волнующим моментом является то, что этими законопроектами предусматривается создание коллегии судей большой палаты Конституционного Суда, которые будут принимать решения. Каким образом именно эти решения будут приниматься, в форме выводов, в форме решений Конституционного Суда по делу о неконституционности того, либо иного правового акта. Общий состав Конституционного Суда, как всем известно – 18 человек. Но будут ли эти решения приниматься простым большинством, либо некоторые  особые виды конституционных производств будут перенесены на рассмотрение отдельных коллегий, где входит лишь в состав три человека. Этим мы можем именно подорвать непредвзятость данного суда, поскольку определенная часть, как я говорил, формируется именно политическими органами – Верховной Радой и Президентом Украины.

Нам необходимо формировать Конституционный Суд именно непредвзятый, равноудаленный как от законодательной, так и от исполнительной власти. Необходимо вносить нормы, которые бы закрепили принцип формирования персонального состава преимущественным большинством именно за счет представителей съезда судей Украины, то есть были  избраны те лица, которые имеют действительно  судейский  стаж работы. При рассмотрении многих вопросов понимания процедуры, процедуры рассмотрения конституционного представления очень важно, именно понимание процессуальной нормы необходимо для человека, который является кандидатом на должность судьи, именно опыт судейской работы необходим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, від "Народного фронту" народний депутат Леонід Ємець буде представляти позицію фракції.

 

11:41:37

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую. Фракція "Народний фронт".

Шановні колеги, ну, я радий бачити, що і наявність альтернативних законопроектів підтверджує, що, дійсно, проблема прийняття Закону про Конституційний Суд, ну, вона вже однозначно назріла, якщо не перезріла. Я хочу подякувати всім тим, хто долучився до цієї важливої справи, і впевнений, що незалежно від того, який законопроект буде прийнятий Верховною Радою за основу, кінець-кінцем ми маємо отримати синергію. Юрій Віталійович, я впевнений, що якщо це буде ваш законопроект, ви підтримаєте наші слушні пропозиції, як, я гарантую, буде з точністю до навпаки, якщо підтримають наш, ті слушні пропозиції, які є у вашому законопроекті, мають лягти в основу єдиного, об'єднаного законопроекту про Конституційний Суд, який разом з правками парламентарів Верховної Ради має вирішити ряд надзвичайно важливих питань. І, якщо дозволите, я дуже коротко просто пройду по самих кричущих.

Наприклад, однозначно має бути врегульовано в питанні регламенту строки і наслідки розгляду відповідних конституційних проваджень. Тому що на сьогодні ми маємо вже, ну, абсолютно пропущені строки, наприклад, розгляду надважливого закону, мовного закону, так званого Закону Колесніченка-Ківалова, який мав би бути розглянутий за один місяць, а вже пройшло більше року, як цей закон не розглянуто Конституційним Судом, і до сих пір ми не маємо висновку щодо конституційності або неконституційності цього Закону Ківалова-Колесніченка. А кричущі факти, докази, які стверджують про те, що цей закон прийнятий в неконституційний спосіб, підтверджені минулими рішеннями Конституційного Суду. Ну, нагадаю хоча б, що 20 з чимось народних депутатів, які голосували за той закон, офіційно були відсутні на території України, про що є посвідка прикордонної служби.

Тому Конституційний Суд сьогодні грубо порушує покладені на нього функції і обов'язки. Він не дає висновку щодо звернення народних депутатів щодо конституційності такого надважливого для нашої країни, особливо в ці скрутні часи питання. І такий Конституційний Суд, однозначно, має бути реформований. На жаль, змінами до закону звільнити суддів Конституційного Суду, в тому числі тих, які свого часу дали дозвіл Януковичу на отримання додаткових прав, якими він скористався, і що призвело до  Революції Гідності, до Майдану, до війни сьогодні з Росією, сьогодні ми не можемо звільнити суддів  цих Конституційного Суду за законом, тому що процедура їх призначення і звільнення  визначена Конституцію. Але що ми можемо? Ми можемо впорядкувати їх діяльність, впорядкувати через Регламент, через закон, щоб не дозволити їм затягувати  строки, щоб український народ мав  відповідь на те, чи є конституційними закони, щоб конституційна скарга діяла, і кожен, кожен громадянин, і це надважлива новація,  нашої держави після закінчення судового оскарження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЄМЕЦЬ Л.О. …мав гарантоване Конституцією і законом право на висновок Конституційного Суду щодо законності і конституційності використання того закону для прийняття висновку щодо його спору.

Тому, шановні колеги, закликаю підтримати дані законопроекти в даному випадку за основу, тому що  ми маємо з обох цих законопроектів дістати найкраще і втілити в єдиний.

Рішення фракції "Народний фронт" – підтримати альтернативний законопроект, там, де є автори саме від нашої фракції.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. Позиція фракції зрозуміла.

Від "Блоку Петра Порошенка" народний депутат Яніцький. Будь ласка,  запрошуємо до слова.  

Передає слово…

 

11:45:29

ЯНІЦЬКИЙ В.П. 

Колеги, дякую.  Фракція "Блоку Петра Порошенка" закликає до єдності і  розуміння з цього питання.

Зараз нам, дійсно, необхідно прийняти Закон про Конституційний Суд,  адже зміни до Конституції, які ми прийняли влітку минулого року, вже з кінця вересня вступили і набрали своєї чинності. Законом про Конституційний Суд ми повинні зробити цей орган незаконним…. законним, неупередженим і прозорим у роботі, і допомогти, щоб кожен українець мав механізми доступу  до конституційного судочинства.

Наразі ми сьогодні маємо  два альтернативних законопроекти. 5336, на мій погляд, мені здається, що не до кінця продуманий авторами стосовно безпосередньої функції закону… повторюється. Тому є, крім цього, ще і експертне середовище, в тому числі міжнародні експерти знайшли в даній редакції просто безліч суперечливих та неповністю сформованих пунктів, що не дозволяють втілити судову реформу, заради яких ми і приймали зміни до Конституції.

Тому від імені фракції "Блоку Петра Порошенка", враховуючи рішення Комітету правової політики і правосуддя, вважаючи, що даний законопроект визнаний невідкладним Президентом, я просив би підтримати альтернативний законопроект 5336-1 і прийняти його за основу в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колега.

Будь ласка, Олена Сотник від "Самопомочі" зараз представить позицію фракції.

 

11:47:12

СОТНИК О.С.

Вітаю, колеги. Тут дуже багато вже з трибуни прозвучало закликів до того, що ми маємо реформувати не нинішній Конституційний Суд, про те, що абсолютно обґрунтовано, я думаю, ми звинувачуємо нинішній Конституційний Суд в тому, що колись вони підтримали узурпацію Януковича і до сьогоднішнього дня ніхто не поніс відповідальність. Але в той же час, обговорюючи ці законопроекти, і очевидно, що коаліція буде підтримувати альтернативний законопроект, тому я буду більше про нього говорити. Ми маємо сказати людям правду, що ці законопроекти жодним чином не ведуть до реформування суду.

Альтернативний законопроект містить декілька ключових загроз, які повністю нівелюють насправді реформу Конституційного Суду. Перша і ключова – немає там жодного конкурсу, це псевдоконкурс, в цьому законопроекті закладені засади для проведення конкурсного відбору, але там немає порядку цього конкурсного відбору, це означає, що він може бути фактично повністю керованим, він може бути повністю зманіпульованим і він може бути повністю захвачений тим органом влади, який буде в той момент при владі. Це є недопустимим, тому що ключовим, про що говорили експерти, це те, що судді Конституційного Суду мають бути призначені як мінімум на незалежному конкурсі, як мінімум.

Друге питання. Це питання все ж таки неконституційності альтернативного законопроекту. В статті 151 прим. 1 Конституції України, за яку ми проголосували нещодавно, чітко вказано, що суб'єктами конституційних скарг можуть бути всі, в тому числі і представники публічного права, тобто, наприклад, органи місцевого самоврядування. Я не розумію, чому автори законопроекту огульно вирішили обмежити органи місцевого самоврядування, тобто територіальні громади позбавити цього права.

Третє. Ніхто тут з цієї трибуни не зазначив, а яке ж пожиттєве буде утримання суддів Конституційного Суду за цим законом. На сьогоднішній день як мінімум суддя вищого… голова цього суду буде отримувати 336 тисяч гривень пожиттєвого утримання. Я думаю, пан Пинзеник з фракції "Блоку Петра Порошенка" може вам ще дуже багато розказати інших преференцій, які будуть отримувати судді Конституційного Суду, якщо ми приймемо цей законопроект.

І останнє. Цей законопроект пропонує нам фактично повний ручник, тому що ведення Регламенту для цього суду і не зазначення ключових запобіжників в законі щодо, наприклад, строків прийняття до провадження конституційних скарг призведе до того, що вони там деякі будуть лежати роками, а деякі будуть розглядатися через місяць після подання.

Тому я дуже прошу колег, це є ключовим, це судова реформа цієї країни. Необхідно розібратися з цими зауваженнями…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

СОТНИК О.С. Необхідно розібратися з цими дуже важливими зауваженнями, які нівелюють всі позитивні моменти цих законопроектів і внести на розгляд цієї Верховної Ради законопроект, який дійсно гарантує нам реформу Конституційного Суду України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, від Радикальної партії Олег Ляшко.

 

11:50:49

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українці, зараз в парламенті розглядається важливий закон про Конституційний Суд України. Міняється процедура, міняється порядок розгляду, цілий ряд інших технічних моментів вноситься, але не дається відповідь на ключові запитання, які є в суспільства до конституційних суддів і до суддів загалом. Це питання відповідальності.

Коли створюється новий склад Конституційного Суду? Чому не відповідає нинішній склад Конституційного Суду за свої рішення? Чому сьогоднішні судді, які при Януковичі узурпували, допомогли йому узурпувати владу, змінили Конституцію, сьогодні ці судді замість того, щоб сидіти в тюрмі, замість того, щоб відповідати за свої злочини, вони продовжують відправляти так зване правосуддя? Вони штампують рішення про визнання і відповідність Конституції особливого статусу для Донбасу. Вони штампують рішення, яким фактично Регламентом міняється процедура внесення змін до Конституції і фактично у цій частині ліквідовується діюча вже Конституція при Президенті Порошенко. У мене є відповіді на ці питання. Тому що нинішня влада, нинішній Президент Порошенко так само використовує Конституційний Суд України, як це робив його попередник диктатор Янукович. А ці судді, які за рахунок коштів державного бюджету непогано…. Як казала Маргарет Тетчер: немає коштів державного бюджету, є кошти платників податків. Тобто судді за рахунок українців непогано себе почувають і за гроші українців освячують злочини влади.

Тому Радикальна партія вимагає, щойно у мене відбулася зустріч з Генеральним прокурором Юрієм Луценком. Я публічно з цієї парламентської трибуни звертаюсь до Генерального прокурора: направити до суду справу по суддях Конституційного Суду як співучасників злочинного угрупування Януковича, які допомагали йому узурпувати владу, змінивши Конституцію.

Ну, і наступне питання, яке хвилює кожного українця. Шановні колеги депутати, що хвилює кожного українця, крім ваших електронних декларацій? Не знаєте. Я вам скажу. Гроші! Гроші! Українці хочуть, щоб ви їм дали зарплату, роботу і гідне життя. Натомість ви даєте ці зарплати суддям. 400 тисяч на місяць зарплата судді, потім ще 320 тисяч на місяць пенсія. Я питаю: ви чого колгоспнику, шахтарю, лікарю і вчителю не дасте хоча б 20 тисяч зарплати в місяць.

Тому ми за цей закон не голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наступний буде виступати від фракції "Батьківщина" народний депутат Власенко.

І у зв'язку з тим, що у нас продовжується обговорення, ми продовжуємо роботу парламенту ще на 15 хвилин після 12-ї.

 

11:54:12

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановні колеги, добрий день! Цей закон і один, і другий, на жаль, не вирішують ключової проблеми. Це проблема відновлення довіри до Конституційного Суду як до інституції.

На жаль, за останні роки фундаментальна для держави інституція Конституційний Суд була практично зруйнована тими діями, які відбувалися в середині Конституційного Суду і навколо Конституційного Суду.

На жаль, жоден прийнятий закон цю проблему не вирішить, не зможемо ми законом відновити довіру до Конституційного Суду.

До тих пір, поки будуть прийматися рішення накшталт того, що наступна чергова сесія, це будь-яка наступна чергова сесія, нічого не буде відбуватися.

До тих пір, поки будуть прийматися рішення про зміни до Конституції, поки будуть прийматися інші абсолютно, очевидно, некоректні, з точки зору юриспруденції, рішення, жодним законом ми не поправимо цю ситуацію.

Теж погоджуюся із тим, що питання фактичного складу Конституційного Суду, сьогоднішнього складу не дозволить за будь-яких змін до закону відновити довіру до Конституційного Суду як до інституції.

На жаль, той закон, який пропонується, який буде, скоріш за все, який пропонується залу як кращий, 5336-1. Ну при всій повазі до авторського складу, але давайте скажемо чесно, це законопроект не тих моїх колег, чиї імена стоять, це законопроект Президента України. І, на жаль, цей законопроект робить  Конституційний Суд  не річчю   для людей, а залишає  Конституційний Суд  річчю  в собі, тобто  Конституційний Суд –  ради  Конституційного Суду.  Я думаю, що така конструкція точно нікому не  потрібна.

Нам потрібна реальна, глибинна, серйозна реформа конституційної юстиції, яка зробить  Конституційний Суд  таким інструментом, яким він повинен бути  з точки зору поділу влад, з точки зору існування  нормальної держави. Це  повинен бути останній арбітр, якому вірить кожен українець.  А цього можна добитися лише єдиним –  прийняттям коректних, зважених рішень, винесенням навіть в тих питаннях, які є надто контраверсійними.

І одна коротка річ. До тих пір, поки будуть прийматися дев’яносто  відсотків рішень в письмовому закритому провадженні, теж нічого  не буде. Треба відкривати  Конституційний Суд, робити його прозорим, робити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд,  будь ласка,  дайте завершити.

 

ВЛАСЕНКО С.В.  Робити його  роботу прозорою, робити його роботу публічною, так,  щоб кожен зміг  оцінити для себе і відновити  довіру до цієї інституції. На  жаль, без відновлення довіри, який би закон ми не  прийняли, нічого не буде відбуватись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Сергію.

Шановні колеги, зараз ми переходимо до загального  обговорення законопроектів, на це ми маємо 15 хвилин згідно Регламенту. Я прошу народних депутатів, які хочуть взяти участь в обговоренні зараз, записатися. Будь ласка.   

Будь ласка, Михайло Головко, вам слово. Передає слово Юрію Левченку.

Просимо, пане  Юрію.

 

11:58:19

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ.

По-перше,  я звісно хотів би наголосити,  вчергове в цьому зал вже неодноразово  сьогодні наголошувалось про ті абсурдні норми фінансового забезпечення, які прописуються в обох законопроектах.

Коли у нас тотальна соціально-економічна криза, коли, об'єктивно кажучи, переважна більшість наших громадян, особливо соціально не захищених верств населення, банально просто не можуть знайти копійки для їжі, не те, що комунальні послуги, то ставити до півмільйона фінансування Конституційного Суду, вибачте, будь ласка, це не те, що, знаєте, це не те, що аморально, неправильно, це знущання просто. Тому навіть, якщо ви з більшості і думаєте якось доопрацьовувати, ви цю норму маєте прибрати вже в першому читанні, в першому читанні. Бо розповідати про поправки між першим і другим читанням це відверте блюзнірство, бо ми з вами дуже добре знаємо в цій залі, що насправді жодна не угодна поправка, я по собі знаю, бо я їх сотні подають, так от жодна не угодна в більшості поправка не проходить. Тому, будь ласка, приберіть цю норму вже в першому читанні, щоб просто не знущатися над українським народом остаточно, це по-перше.

А тепер давайте подивимося, крім фінансового забезпечення, на взагалі суть проблеми. Насправді ні цей закон, ні зміни до Конституції, ні взагалі ці пропозиції, те, що ми бачимо останні два роки в цій залі по, так званій, судовій реформі насправді жодним чином позитивно не змінюють нашу судову систему.

Справа в тому, що Конституційного Суду як такого взагалі немає бути. У нас має бути трирівнева система судова, починаючи з виборних місцевих суддів, які обираються народом, громадою, ці місцеві, обрані громадою, судді мають обирати апеляційні суди, а апеляційні суди мають обирати Верховний Суд України, який і буде, умовно назвемо, це за американською моделлю, мати в собі функції не тільки виносити рішення по конкретним спорам, а так само трактувати Конституцію, от яка у нас має бути система судочинства.

Система судочинства має бути така, що в підґрунті цієї системи, в базі, у фундаменті є саме, обрані народом, судді, не призначені чи Верховною Радою, чи Президентом, чи сьогоднішньою Вищою радою правосуддя, як це насправді, так само, є політичним органом, хоча всі розповідають, що це не політичний, це так само політичний орган. Це мають бути не призначені кимось судді, це мають бути обрані народом судді. От тільки в такому випадку ми справді зможемо хоча  би наблизитись трошки до боротьби з корупцією в судовій системі. Все інше – це просто окозамилювання, все інше – це ширма для того, щоб вчергове робити вигляд реформа, а насправді все лишається так само.

Тому такі моменти ми не можемо, за такі моменти голосувати, бо це просто окозамилювання. Особливо, враховуючи таке фінансування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за  висловлену позицію.

Будь ласка,  Остап Єднак від позафракційних.

 

12:01:37

ЄДНАК О.В.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я впевнений, що нам сьогодні потрібно приймати рішення. Це рішення має бути свідоме і відповідальне. Тому що Закон про Конституційний Суд – це фактично продовження судової реформи, конституційної реформи в частині судової гілки влади. І ми повинні це зробити, оскільки крім того, що довіра до судової гілки влади є абсолютно низька, ми повинні ще мати реанімований і фактично реально діючий, ефективний Конституційний Суд, який би був гарантом виконання або, власне, відповідності рішень і законів України, рішень місцевих органів влади до Конституції України.

Стосовно винагороди суддів. Звичайно, що суд повинен бути професійним, високопрофесійний фаховий і фінансово незалежний. Яка ця винагорода має бути? Я пропоную, щоб ми ці дискусії перенесли в комітет. Але зробили це максимально відкрито, зрозуміло і прокомунікували суспільству, чому ми… чому суспільство, народ України повинен платити суддям за ті чи інші кошти, за фактично цю незалежність. І  що народ України отримає, чи він отримає об'єктивні професійні рішення, які будуть слугувати народу України? Тому що діяльність, чи бездіяльність, чи не якісність, чи упередженість рішень Конституційного Суду може призвести до розвитку, як до розвитку демократії та розвитку суспільства, так і до революцій, в тому числі кривавих революцій та згортання демократичних процесів.

Шановні колеги, я закликаю нас усіх до відповідального голосування, до того, щоб прийняли рішення зараз, прийняти за основу, дані, один з проектів закону. І далі перенесли дискусії, без популізму, без гасел, але змістовно і якісно в профільні комітети, для того щоб до другого читання у нас була збалансована і дуже якісна версія закону. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

12:03:39

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, в мене прохання: максимально лаконічно, бо час дуже обмежений.

І прошу Марченку Олександру Олександровичу включіть мікрофон.

 

12:03:46

МАРЧЕНКО О.О.

Прошу передати слово депутату Іллєнку.

 

12:03:52

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ.

Шановні колеги, проблема полягає не в тому, що нам необхідно зробити реформу Конституційного Суду, проблема в тому, що нам необхідно, в принципі, створити в Україні конституційне правосуддя, якого ніколи не було. Тому що те, чим у нас займався і продовжує займатися Конституційний Суд, це все, що завгодно, а не конституційне правосуддя: це обслуговування тимчасових інтересів правлячого істеблішменту, конкретної Адміністрації Президента чи інших установ; це різного роду політична кон'юнктура, але це в жодному разі не конституційне правосуддя. І пік цього маразму був за часів Януковича, коли Конституційний Суд навіть вже не виглядав, ну, взагалі навіть таким, який намагався зберегти хоча б якусь формальну пристойність. І фактично саме руками Конституційного суду у 2010 році Янукович здійснив державний переворот, фактично узурпувавши ті повноваження, які не були йому дані на виборах.

Але в результаті після перемоги Майдану ми побачили, що у Конституційному Суді глобально нічого не змінилося: сидять ті ж самі судді, які приводили диктатуру Януковича до влади, сидять ті ж самі люди, які весь час обслуговували і  продовжують обслуговувати будь-яку владу. І зараз нам необхідно, напевно, з цього почати – з відновлення довіри.

З того, що  ми зараз піднімемо цим суддям зарплату до захмарного рівня чи від того, що ми пропишемо нюанси якихось процедур, глобально нічого не зміниться. Необхідно в країні відновлювати реальне правосуддя, необхідно переходити до виборності суддів першої інстанції, необхідно створити атмосферу,  коли є довіра до судової системи загалом. І, звичайно, в цьому плані треба і говорити про конституційне правосуддя.  І нам видається, що у даному випадку ці законопроекти цих питань не вирішують. Тому це – звичайне окозамилювання. І особливо, звичайно, цинічно виглядають ці захмарні зарплати і довічне утримання суддям Конституційного Суду на фоні колосального зубожіння українців, що, в принципі, сьогодні просто дратує людей і ніяких позитивних результатів не дає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ткачук Геннадій передає слово Віктору Пинзенику. Будь ласка, пане Віктор.

 

12:06:26

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати, я, власне, хочу підняти не ті питання, які стосуються діяльності Конституційного Суду, а ті питання, які б не мали мати відношення до даного закону, але вони там є, це  питання оплати праці і пенсійного забезпечення Конституційного Суду.

Проект закону передбачає нові, небачені досі в Україні стандарти оплати праці. Оплата праці судді Конституційного Суду складатиме 384 тисячі гривень на місяць, а голови Конституційного Суду – 420 тисяч. Додайте до цього виплату при виходу відпустку 240 тисяч гривень, це 20 тисяч гривень на місяць. До речі, ті виплати парламент попереднього  скликання скасував навіть для народних депутатів України. Виходимо на зарплату, яка перевищує 400 тисяч гривень.

Я не закликаю платити суддям мінімальну заробітну плату чи прожитковий мінімум, але має бути розумне, допустиме співвідношення в оплаті праці. До вашого відома минулого року середня заробітна плата по Україні складала 5 тисяч 200 гривень на місяць. Не може бути зарплата жодного держаного чиновника у 85 разів перевищувати середню заробітну плату по Україні. Ви не найдете такого співвідношення ніде в світі. Не може заробітна плата бути відірвана від стану економіки. Минулого року обсяг ВВП, за попередніми оцінками, обсяг виробництва на душу населення складав 55 тисяч гривень, це 5,6 тисяч гривень на місяць. Якщо одним  платити 400 тисяч гривень, що залишиться решті громадян України? 

Але питання не обмежується цим, питання ще в пенсійному забезпеченні. Багато з нас обіцяло громадянам, що в Україні припиниться поділ пенсіонерів на сорти: одним пенсія за одними правилами, а іншим – за іншими. Тут закріплюється спеціальні режими пенсіонного забезпечення, правда, сором'язливо вони  названі довічне грошове утримання, яке виплачується в розмірі 80 відсотків заробітків і підлягає автоматичній індексації.

Згадаймо ще, що суддям передбачається компенсація за найм житла, компенсація за використання службового транспорту для службових цілей. Невідомо, хто як проконтролює це використання. Якщо хтось думає, що це інструмент боротьби з корупцією, то я хотів поінформувати вас, що румунський суддя, який садив в тюрми за корупцію, отримує 3 тисячі євро на місяць. І це не заважало приймати справедливі рішення.

І останнє. Прийняття цього закону є несправедливим по відношенню до українського вчителя, до українського лікаря, українського пенсіонера. розумним виходом з цієї ситуації було б повернутись повторно до розгляду норм соціального характеру, щоб автори внесли допустимі в ньому норми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, в нас є час ще тільки для одного виступу. Тому заключний виступ буде… Зараз Євтушок передасть. І тому я прошу запросити депутатів в зал. Через кілька хвилин ми перейдемо до прийняття рішення.

Євтушок Сергій Миколайович передає слово Іванову Крульку. Будь ласка, пане Іван.

 

12:09:46

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, сьогодні ми, дійсно, розглядаємо важливі два законопроекти, які стосуються діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції в країні. Але давайте проаналізуємо, на що в нас перетворився Конституційний Суд в сучасних умовах.

Конституційний Суд фактично перестав бути незалежним органом конституційної юрисдикції, який здатен критично оцінити акти, які видає Президент, акти, які видає Верховна Рада, акти, які видає Кабінет Міністрів. Конституційний Суд став прислугою, який час від часу вступає в свою роботу для того, щоб обслужити чиїсь інтереси, але не стояти на сторожі Конституції і закону.

Я проаналізував сьогодні діяльність Конституційного Суду стосовно того, які подання Конституційний Суд розглядає. Хочу нагадати, що 1 грудня 2014 року 57 народних депутатів звернулися до Конституційного Суду стосовно конституційності Закону "Про всеукраїнський референдум", закону, написаного Януковичем, закону, який є неконституційним.

Два роки і півтора місяці Конституційний Суд  не може дати відповіді на питання стосовно конституційності цього  закону.  Скажіть, будь ласка,  за що тоді судді Конституційного Суду отримують свою заробітну плату? Два роки ми не можемо отримати відповіді.

Наступне питання. Якщо Конституційний Суд у своїх же власних документах, Регламенті діяльності прописав, що після відкриття провадження у справі 3 місяці дається на те, щоби цю справу розглянути по суті і дати рішення, і не виконує власних регламентних норм, який сам для себе написав і прийняв. То навіщо нам потрібен  такий Конституційний  Суд, який не здатен виконувати навіть власні рішення?

Окремого, безумовно, питання набуває проблематика оплати праці. Дійсно, є несправедливо, коли існують перекоси. Бо я, наприклад, не до кінця розумію, як можна порівняти, чи більш кваліфікованим є суддя Конституційного Суду від, наприклад, державного службовця, який працює в інших органах влади, або від учителя, який також має вищу освіту.

Я вважаю, що для того, щоби зняти спекуляції стосовно оплати праці державних службовців, членів уряду, народних депутатів, суддів, суддів Конституційного Суду треба прийняти один закон – про оплату праці в Українській державі, де визначити, скільки має отримувати Президент, член уряду, народний депутат і судді. Щоби не було перекосів. І в цьому ж самому законі має бути визначена проблематика оплати праці тих людей, які працюють на місцях: учителів, лікарів і державних службовців, робота яких у органах  місцевого самоврядування є не менш важлива, ніж суддів Конституційного Суду. Тому я вважаю, давайте знімемо спекуляції, і це є завдання цього парламенту – вирішити проблему оплати праці   в країні. А ці закони, безумовно, що їх треба  розглядати,  їх треба розглядати в першому читанні і ті всі несправедливості, які в ньому містяться в тому числі по оплаті праці, треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у нас лишається буквально кілька хвилин. Я дам по хвилині на заключне слово. Нема заперечень?  по хвилині.

Будь ласка, хвилину – Одарченко Юрій Віталійович. Потім Алєксєєв Сергій Олегович. І прошу всіх заходити… (Шум у залі)

Дам. Я всім дам, тільки по хвилині, пане Руслан.

Будь ласка,  Юрій Віталійович.

 

12:13:20

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую, пане Андрію. Шановні колеги, я півроку тому був прийнятий, були прийняті зміни до конституції. Три місяці тому ми мусили прийняти Закон "Про Конституційний Суд". Дуже нагально стоїть питання про розгляд цього закону. Я пропоную прийняти наш законопроект в першому читанні, виключивши питання утримання суддів, виключивши статтю про утримання суддів. Це питання треба окремо розглянути і прийняти по ньому окреме рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Будь ласка, Алєксєєв, включіть мікрофон, одна хвилина. Алєксєєв Сергій Олегович не бере слово. Тоді Князевич.

Бере, так? Будь ласка. Дуже коротко, якщо можна, лаконічно.

 

12:14:31

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Шановні колеги, ми майже півроку тому прийняли зміну до Конституції в частині правосуддя. Прийняття Закону "Про Конституційний Суд", це довершення судової реформи. Закон "Про Конституційний Суд", саме наш альтернативний, який був внесений членами Ради з питань судової реформи, саме він підтриманий Венеціанською комісією. І одне питання, яке розділяє зал, це питання лише стосовно заробітних плат. Справа в тому, коли розроблявся цей законопроект, у нас не було таких мінімальних заробітних плат, які існують зараз. І ми пропонуємо внести поправку з голосу, змінити по тексту закону "мінімальна заробітна плата" на "мінімальний прожитковий мінімум". Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І, будь ласка, Князевич. І, колеги, заходимо в зал, зараз ми перейдемо до прийняття рішення. Будь ласка, прошу усіх запросити в зал, колеги, важливе питання.

Будь ласка, Руслан Князевич.

 

12:15:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотів би на двох аспектах зупинитися, з вашого дозволу, які були найбільш чутливими під час обговорення цього питання.

З приводу тих суддів, які в 2010 році приймали рішення про повернення дії Конституції відповідно 96-го року і які, як було сказано, зараз засідають тотально в Конституційному Суді і не дають можливість належним чином здійснювати конституційне судочинство.

Хочу вас проінформувати від імені комітету, що з 15 суддів Конституційного Суду таких, які брали участь у розгляді і голосуванні рішення 2010 року, працює четверо суддів. Двоє з них: одному закінчуються повноваження в лютому місяці, тобто буквально через кілька днів, іншого закінчуються повноваження через два місяці, в решти – найближчі місяці. Тому це питання природним чином буде в найближчий час вирішене.

І останнє, з приводу заробітних плат. Шановні колеги, я вам хочу розказати один секрет, тільки нікому про це не кажіть. Рішення про розмір заробітної плати було прийнято в сесійній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. 30 секунд, дуже коротко.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …вами в червні 2016 року як засіб унезалежнення суддівської гілки влади шляхом прийняття змін до Конституції і конституційного Закону про судоустрій з приводу суддів. Там чітко написано, що розмір заробітної плати суддів Конституційного Суду прирівнюється до розміру заробітної плати суддів Верховного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, будь ласка, сядьте на місця. Зараз ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, прошу зайняти місця. Ми переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, закінчуйте, пане Руслан.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Колеги, я дуже прошу зараз не збурювати ситуацію перед таким важливим голосуванням.

Так от, ми зараз, друзі, виконуємо нашу з вами норму змін до Конституції і конституційного закону. Але зважаючи на резонанс, я від імені комітету підтримую щойно запропоновану пропозицію автором альтернативного законопроекту, який комітет рекомендує проголосувати за основу. Щоб в тексті законопроекту слова "мінімальна заробітна плата" поміняти на слова "прожитковий мінімум" і привести відповідно зазначений закон до того законодавства, який діє на час прийняття цього закону. Дуже дякую і прошу проголосувати альтернативний закон за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, не зривайте засідання! Колеги…

Переходимо до прийняття рішення, колеги. Колеги, переходимо до розгляду.

І я прошу зараз приготуватись до голосування. Колеги, я не дозволю зірвати судову реформу. Ми потім розберемося в регламентному комітеті, в чому відбулась проблема. Ми за… (Шум у залі) Проголосуємо, а потім, колеги… Я ставлю на голосування дві пропозиції. (Шум у залі)

 Я доручаю регламентному комітету вирішити цей конфлікт і доповісти. Я не знаю причини цього конфлікту. Зараз ми переходимо до прийняття рішення.

Колеги, ми маємо два законопроекти: 5336, який комітет запропонував відхилити і 5336-1, який запропонували прийняти за основу, комітет. І я по одному поставлю їх на голосування.

Отже, першим я ставлю на голосування проект Закону 5336, який комітет пропонував відхилити. Хто підтримує цей законопроект, прошу проголосувати, колеги. Голосуємо.

 

12:19:49

За-29

Рішення не прийняте.

Наступне –  5336-1. Комітет рекомендував прийняти його за основу з поправками, які озвучив Князевич, Алєксєєв з трибуни. 5336-1 прийняти за основу. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати проект Закону про Конституційний Суд України 5336-1 за основу з поправками Алєксєєва і Князевича. Прошу голосувати, прошу підтримати. Прошу проголосувати.

 

12:20:34

За-223

Я поставлю на повернення. Прошу зібратись, колеги.

Я ставлю на повернення до голосування за проект закону 5336-1. Прошу проголосувати, прошу зібратись, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. 

 

12:21:05

За-234

І я ставлю на голосування проект Закону про  Конституційний Суд  5336-1 за  основу. Прошу проголосувати за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу 5336-1 про  Конституційний Суд. 

 

12:21:28

За-239

Рішення прийняте. 

Згідно Регламенту я оголошую перерву до 12.50.

І прошу зараз до мене підійти Мустафу, Заліщук, Сергій Мельничука, прошу до мене підійти.

 

(Після перерви)

 

12:51:31

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, прохання повертатися до сесійної зали, буквально за хвилину розпочнеться засідання.  Будь ласка, прохання повертатися до сесійної зали.

 

12:54:24

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити у зал для продовження роботи. Час, відведений для перерви, вичерпаний.

Колеги, хочу повідомити, що зараз з офіційним візитом в Україні перебуває великий друг України, міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс. Зараз він у Верховній Раді, давайте привітаємо, колеги. (Оплески) Подякуємо за підтримку. Розраховуємо на подальшу підтримку у важкий для України час. Дякуємо вам.

Шановні колеги, у нас…

Колеги, поки депутати заходять в зал, я даю хвилину  для виступу групі депутатів.

Оксана Білозір, будь ласка, одна хвилина.

 

12:57:30

БІЛОЗІР О.В.

Шановні колеги народні депутати! Ви бачите ваших колег, які стоять біля цієї трибуни. Це депутати, які позбавлені права працювати в комітетах. Щойно ми зібрали підписи всіх депутатів, які не приділені по комітетах, передали Голові Верховної Ради для того, щоб постанова про закріплення нас по комітетах була внесена і проголосована.

Я хочу звернутися до керівників фракцій в парламенті, будь ласка, прийміть відповідні рішення. Я хочу звернутися до голів комітетів, які так само блокують прийняття, внесенні і прийняття даної постанови. Прошу врахувати нашу позицію і визначатися залу Верховної Ради.

 

КАРПУНЦОВ В.В. Ми закликаємо перестати нищити парламент, парламентаризм, порушувати Регламент. З 2015 року депутати не входять до складу жодного комітету. Правомірність зарплати, правомірність взагалі нарахування трудового стажу народному депутату. Прошу вас, сконцентруйтеся, наберіться мужності і проголосуйте сьогодні постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, колеги, дякую.

Ви знаєте, я ставив це питання кілька разів на голосування і буду ще ставити, і будемо шукати голоси. Моє глибоке переконання, депутати мають працювати в комітетах, мають мати можливість виконувати свої депутатські зобов'язання, це моє тверде переконання.

І, колеги, зараз… Зараз у мене є заява від двох фракцій на перерву: від фракції "Самопоміч" і Радикальної партії. 

Колеги, отже, я перепрошую, заява на перерву є від "Самопомочі" і "Батьківщини", від двох фракцій. І слово надається для виступу Мустафі з трибуни Верховної Ради. Будь ласка,  текст заяви і підписи.

Мустафа Найєм.

 

13:01:16

НАЙЄМ М.

Шановні колеги, шановні виборці! Ми хочемо зараз звернутися до вас з інциденту, який стався у парламенті, але насправді це не просто інцидент.

Справа в тому, що під час засідання до нашого колеги Сергія Лещенка  підійшов народний депутат "Блоку Петра Порошенка" пан Мельничук і, з'ясовуючи стосунки за пост у "Фейсбуці", вдався до фізичних дій. Він, фактично, вдарив нашого колегу. 

Справа в тому… (Шум у залі) Дякую вам. Я хочу пояснити, будь ласка, ситуацію, з-за чого це сталося. Справа в тому, що мій колега Сергій Лещенко  написав пост про те, що, дійсно, Комітет  з питань боротьби з  корупцією зривається кворум якраз голосами цих депутатів, тобто не проводяться засідання.

Але насправді, цей інцидент – це лише один випадок. Я хочу зараз скористатися цим приводом, щоб звернутися до всіх, хто зараз підтримує нас, і тих, хто прийшли в цей парламент вперше три роки тому. Насправді, за весь цей час жодного дня ці сили, які в цьому парламенті боролися з корупцією, з тими схемами, які були під час Майдану, перед Майданом, які досі діють, ми жодного дня не отримували підтримки від тих людей, які сиділи в цьому парламенті. Ці люди намагалися зробити все, що завгодно, щоб дискредитувати молодих політиків.

Те, що зробив пан Мельничук, це лише сигнал. В нашій фракції, в інших фракціях є депутати, які системно займаються  інформаційною дискредитацією людей, які займаються боротьбою проти корупції. Системно працюють медіа, системно працюють інформаційні війни. Вони не воюють проти тих людей, які стояли проти нас на Майдані, жодна людина, яка працювала по схемах під час Майдану, не сидить. Цим людям не вистачає сил піти і бити тих людей, які боролися проти нас за часів Януковича, не вистачає сил піти до Адміністрації Президента, бити Президента, який сидить разом з олігархами і крадуть гроші, не вистачає сил іти до  міністерств, які дерибанять досі, так, як дерибанили раніше.

Не вистачає сил вийти до людей і висказати, чому так відбувається досі. Чому досі торгують з тими територіями, на яких зараз, ви знаєте, купується вугілля за ціною вдвічі меншою, а закладається в тариф вдвічі більшою ціною. Ці гроші осідають в карманах конкретних людей, конкретних чиновників. Від цього страждають всі, молоде покоління в цьому залі зараз піддаються тортурам, фізичним і моральним...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити.

 

НАЙЄМ М. Якщо з цим не справитись, якщо не визнати, що в цих людей є право висловлюватися, якщо  їм не дозволяти висловлюватися, говорити. Ми з нову прийдемо до майданів, це не завершиться просто так –  три, п'ять років. Ті, що зараз посміхаються, так само починав Янукович. Це в його фракції били  людей за позицію, це його депутати били людей за те, що вони не так висловлювалися. І зараз ми маємо таку саму ситуацію. Якщо це  не зупинити, ми опинимося знову на майданах всі разом і ви разом з нами, але ви будете вже не зовсім друзями тих людей, які стояли на Майдані. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дам репліку, як це і передбачено Регламентом.

Перед тим хочу сказати також, вважаю неприйнятним бійки в залі. Вважаю, це дискредитує і тих, хто бере участь в цих бійках і дискредитує весь парламент. А окрім того, колеги, це просто зриває голосування по надважливих законопроектах, зокрема по судовій реформі, що стояло в нас до перерви. І тому я як Голова Верховної Ради згідно Регламенту звертаюсь до регламентного комітету для того, щоб регламентний комітет виніс це питання на свій розгляд і дав пропозиції щодо вжиття відповідних заходів з приводу даного інциденту.

І зараз я надаю для репліки слово Івану Мельничуку. Будь ласка, одну хвилину.

 

13:05:55

МЕЛЬНИЧУК І.І.

Шановні колеги,  все набагато простіше: мене вчила мама ніколи не брехати,  і у дворі завжди я бачив, як б'ють морду тим, хто старається брехати і говорити неправду. На жаль, в нашому парламенті з уст парламентаря, який виявився ображеним зараз, порваним і потерпевшим, який виступає на всю Україну, прозвучала цинічна брехня. Він  цим займається уже декілька років. Оббріхує всіх, починаючи з Президента, закінчуючи народними депутатами. Все набагато простіше. Він у "Фейсбуку" опублікував пост про те, що народні депутати від "Блоку Петра Порошенка", члени цього комітету, ходили на Банкову, де отримали вказівку не ходити на засідання Комітету по протидії корупції. Я як член цього комітету і члени фракції "Блоку Петра Порошенка", які з цього комітету, підійшли до нього і сказали: "Ми стоїмо перед тобою. Скажи, будь ласка…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

МЕЛЬНИЧУК І.І. "Скажи, будь ласка, від кого з нас ти почув те, що опублікував? І бажано при цьому подивитися в очі". Получилось те, що получилось. він, звичайно, сказав, що "я можу писати все, що я захочу, де захочу, тим більше що це моя сторінка в "Фейсбуку".

Я ще раз вам кажу: дорогенькі хлопці і дорогенькі мужчини, кожен з нас у своєму житті має відповідати за свої слова, навіть ціною розірваного рота і синцями під очима…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Я нагадую, в нас на розгляді питання судової реформи. І я прошу всіх сконцентруватись до роботи.

І зараз ми переходимо до розгляду наступного проекту Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (№5271). І, колеги, я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги. Прошу проголосувати. І прошу підтримати, колеги. Це нескладний законопроект, це одне слово, але, тим не менше, він є принциповий. І я прошу всіх підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги.

Прошу проголосувати і прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо  5271,  скорочена процедура.

 

13:08:36

За-189

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді Сироїд Оксану Іванівну, заступника Голови Верховної Ради України.

 

13:08:51

СИРОЇД О.І.

Дякую. Шановні колеги, це є, з одного боку, технічний, а, з іншого боку, дуже важливий законопроект, тому що він пов'язаний  із приведенням наших законів із змінами до  Конституції України, які були проголосовані раніше.

В змінах до Конституції уже немає рудименту радянської системи народних засідателів, натомість закладена ідея повноцінної роботи присяжних, що є правильно. На жаль, поки що ми не маємо готових змін до  процесуальних кодексів, де будуть визначені процедури, за якими повинні працювати присяжні. Але вже сьогодні  ми маємо  блокування цілої низки судових справ, розгляду цих справ, де були раніше передбачені народні засідателі. Це є такі справи, які стосуються дуже близько прав саме вразливих верств  людей.  Це є обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи безвісно відсутньою, усиновлення, надання психіатричної допомоги в примусовому порядку. І якраз метою цього  законопроекту є врегулювати, що в таких справах саме не народні засідателі, а тепер уже присяжні будуть  виконувати ту функцію.

І я в зв'язку з цим звертаюся до народних депутатів  підтримати цей  проект закону і  дозволити суддям розглядати ці справи в належний спосіб. Дякую вам дуже за увагу, за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Алєксєєва Сергія Олеговича.

 

13:10:27

АЛЄКСЄЄВ С.О.

Дякую, шановний головуючий. Шановний головуючий! Шановні колеги! За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань правової політики та правосуддя розглянув на своєму засіданні 2 листопада 2016 року проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо розгляду справ за участю присяжних) (№ 5271 від 13 жовтня  2016 року).

Цей законопроект… суть цього законопроекту дуже  проста. В діючій Конституції України  в частині "Правосуддя", зміни до якої ми прийняли півроку тому, введено новий термін – це  "присяжні". А в чинному Цивільному процесуальному кодексі є справи  окремого провадження, які можливо  розглядати  лише за участі народних засідателів. Це обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи безвісно  відсутньої або померлої, усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку і  госпіталізацію до туберкульозного закладу.

Справа в тому, що ці справи блокуються зараз, не можуть бути розглянуті через те, що в діючому Цивільному процесуальному кодексі є поняття "народний засідатель". Ми своїм законопроектом дуже просто просимо змінити поняття "народний засідатель" на "присяжний". Це розблокує сотні справ по Україні, і вони можуть бути розглянуті.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку (від 16.11.2016 року) підтримує прийняття даного законопроекту у першому читанні за основу. І на підставі викладеного вище  Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендує Верховній Раді України прийняти проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу (щодо розгляду справ за участю присяжних) (за реєстровим номером 5271, від 13 жовтня 2016 року), поданий народними депутатами України Сироїд та іншими за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу провести запис: два – за, два – проти, будь ласка.

Кириченко Олексій передає слово Ляшку Олегу Валерійовичу. Будь ласка.

 

13:12:49

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні українські громадяни, я звертаюся до вас. До колег депутатів, видно, марно звертатися, тому що вони заклопотані, хто бійками, хто власними піарами, хто рейтингами. Мало хто думає насправді про людей праці, мало хто думає про ветеранів, про інвалідів, про пенсіонерів, про дітей-сиріт, про всіх тих нужденних, які потребують допомоги, уваги і підтримки держави.

Сьогодні більшість із вас, хто ходить по судах, бачить на скільки реальна ситуація в судах відрізняється від розмов про те, що у нас ідуть реформи в правосудді. Як і раніше, проста нормальна людина, в якої немає "волохатої руки", в якої немає мішка грошей, в якої немає папи, мами судді чи прокурора, не може захистити свої права. І тому всі розмови про те, що відбувається судова реформа, це ширма, за якою ховається перерозподіл впливу на судову гілку влади. Про українця, про того, хто мав би, в першу чергу, бути захищеним судом, забули, і ніхто не пам'ятає. Який інвестор прийде в Україну, коли віджимають бізнес, коли забирають майно, коли забирають будь-які можливості законного захисту? А коли в Україні не буде інвестора, це означає, що наші українці не матимуть роботи і зарплати.

Тому Радикальна партія пропонує не оці собачі бої, які ви бачите в парламенті, принизливі для кожного українця бої. Радикальна партія пропонує українцям стратегію подолання бідності. Щоб українці мали роботу, гідну зарплату, підтримка національного виробництва, захист нашої рідної країни, – от що треба людям. І ми знаємо, як це зробити, щоб кожному українцю дати роботу, зарплату і гідне життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Самопомочі" Семенуха Роман Сергійович.

 

13:15:00

СЕМЕНУХА Р.С.

Прошу передати слово Руслану Сидоровичу.

 

13:15:11

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановний Голово, шановні головуючі, я прошу хвильку уваги. Ми щодня розглядаємо масу законів, які стосуються багатьох якихось глобальних речей. Але зараз ми розглядаємо один малесенький законопроект, який стосується величезної кількості людей. Із-за того, що Конституційна комісія, готуючи судову реформу, не продумала до кінця усі нюанси, не врахувала цілий ряд моментів, там, де стосується участі присяжних у цивільному процесі, тисячі українських громадян на сьогоднішній день позбавлені доступу до цивільного правосуддя. Тому що у Цивільному процесуальному кодексі на сьогоднішній день відсутній інститут присяжних. І якщо ми на сьогоднішній день зараз не проголосуємо цей законопроект, який вносить буквально декілька слів у три статті Цивільно-процесуального кодексу, ми проявимо свою крайню ступінь безвідповідальності стосовно тих тисяч українських громадян, які вже більше півроку з моменту вступу в силу Конституції України і Закону про судоустрій чекають на відправлення судочинства у цивільному процесі, де необхідна участь присяжних. Тому дуже вас прошу, зайдіть до зали, займіть свої робочі місця і підтримайте даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Мельничук Іван Іванович.

 

13:16:35

МЕЛЬНИЧУК І.І.

Прошу передати слово Владиславу Голубу, "Блок Петра Порошенка".

 

13:16:42

ГОЛУБ В.В.

Владислав Голуб, 197 виборчий округ, Черкащина.

Шановні колеги, фракція "Блоку Петра Порошенка" буде підтримувати цей законопроект. Попри те, що він насправді носить таку достатньо технічну складову, але це надважливий законопроект, бо це обов'язкова частина тої судової реформи, яку ми започаткували у минулому році ще, підтримавши зміни, відповідні зміни до Конституції в частині правосуддя. Так от відповідно до змін, які були ухвалені у Конституції, тепер не існує такого поняття як "народні засідателі", а є поняття "присяжні", що відповідає прагненню створити чесний і прозорий суд присяжних за прикладом передових країн світу.

Але зараз виникла ситуація, що низка категорій судових справ не може розглядатися, бо в Цивільному процесуальному кодексі передбачається участь у засіданнях саме народних засідателів, а не присяжних, як зараз передбачає Конституція України. Зокрема надважливими судовими такими справами є справи щодо примусової госпіталізації хворих на заразну форму туберкульозу. Тобто фактично в країні, де ми майже вже два десятки років боремося з епідемією туберкульозу, наразі немає дійсно дієвого механізму, як от захистити населення від потенційних переносників хвороби.

Але це тільки одна з тих категорій справ, про яку вже до цього казали мої колеги. Нам необхідно узгодити положення Цивільного процесуального кодексу відповідно до вимог вже діючої редакції Конституції і закрити цю шпарину у законодавстві в найкоротший термін. Тому від себе особисто і від фракції "Блоку Петра Порошенка" я закликаю колег підтримати зазначений законопроект у цілому як закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перед тим, як дати… Зараз я дам слово. Коротке повідомлення, колеги. Це заключний виступ. Через 3 хвилин відбудеться голосування. Я дуже прошу, колеги, усіх зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення.

Окрім того, до мене було багато питань з приводу Українського культурного фонду. Я найшов той законопроект, який ви озвучували, 3597. І я поставлю на голосування і культурний фонд, і цей законопроект.

І, якщо навіть не буде заперечень залу, я їх поставлю разом включно в порядок денний для прийняття рішення, і я сподіваюсь, ми зможемо вийти на позитивне рішення. Тому прошу усіх зайти в зал.

А зараз надаю слово для виступу Власенку Сергію Володимировичу від "Батьківщини". Будь ласка.

 

13:19:04

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий. Ну, колеги, цей закон – це свідчення абсолютної недолугості тієї судової реформи, яку пропхали через цей зал, і непідготовленості цієї судової реформи.

Скажіть, будь ласка, кого взагалі цікавить судова реформа сьогодні? Де процесуальні кодекси відповідно до тих змін? Де інше законодавство, яке необхідно для того, щоб суди реально запрацювали?

Президента цікавило одне – отримати контроль над судовою системою. І він це отримав, прийнявши зміни до… пропхавши через цей парламент зміни до Конституції і крапка. Це перше.

Друге. Звичайно, ми зараз стали на такій розтяжці, тому що, з одного боку, дійсно є зміни до Конституції, які говорять про необхідність Інституту присяжних в цивільному процесі. Але, люди, що ми робимо? Ми формально міняємо назви абсолютно різних інститутів, бо народні засідателі мають абсолютно іншу природу ніж присяжні. Так, давайте замість прокурора запишемо "адвокат" в цих кодексах, замість адвоката запишемо "прокурор", замість позивача запишемо "відповідач". Ну, так не робиться реформа судова. Так не робиться судова реформа. Я ще раз підкреслюю, це два інститути абсолютно різних народні засідателі, у них інша природа, у них інші функції в процесі, у них інші повноваження в процесі ніж у присяжних. Тому механічна заміна, незважаючи на те, що, колеги правильно говорили, що багато справ в судах зараз заторможені, але механічна заміна це є абсурд, пробачте, юридичний абсурд. Я ж кажу, давайте підемо далі, замість прокурора в усіх кодексах запишемо "адвокат", замість позивача запишемо "відповідач" і скажемо, що це судова реформа.

Але, я ще раз підкреслюю, питання не лише в цьому, необхідні процесуальні кодекси, які будуть точно відображати ті зміни, які є, яких теж в парламенті немає. Без цього це все, знаєте, більше імітація ніж реальні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєте, так?

Колеги, у виступах всі політичні сили підтримали даний законопроект. Він є простий  і короткий, і важливий для судової реформи. Тому прошу усіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування. Нагадаю, після того, я поставлю на вимогу депутатів  культурний фонд і інший законопроект.  Прошу усіх заходи в зал,  приготуватись до голосування,  колеги,  будь ласка. Прошу заходити в зал.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу  України (щодо розгляду справ за участю присяжних)  (№5271) за основу і в цілому.  Прошу підтримати, прошу  проголосувати, голосуємо колеги, прошу підтримати.

 

13:22:29

За-248

Рішення прийняте. 

Колеги, як я й обіцяв, зараз я прошу вас сконцентруватись. В нас виникли дискусії по питаннях включення в порядок денний сесії. Як і були вимоги з залу від двох фракцій, знайшли,  Апарат запропонував  проект Закону про державний фонд  гуманітарного розвитку  України (3597). Отже, і ми будемо ставити включення в порядок денний для прийняття рішення  і 5491  проект Закону про  культурний фонд, і 3597. Якщо не буде заперечень, я поставлю навіть їх разом  включення в порядок денний для прийняття рішення. Нема заперечень  в залі? Є? Окремішньо? А чому?

Колеги, товариство, давайте по  одному, я думаю, всі підтримають.

Отже,  перший я ставлю проект Закону про Український культурний фонд  (5491). Прошу включити  в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати, колеги.  Голосуємо, колеги, прошу підтримати.   

 

13:23:47

За-235

І наступний 3597: проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України. Включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Це була загальна домовленість, будь ласка, прошу проголосувати.

 

13:24:16

За-208

Колеги, це нечесно. Буде заперечення залу, колеги, це нечесно. Я прошу підтримати, ми домовлялися, що ми підтримаємо. Колеги, це включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Це була загальна домовленість, що ми включаємо обидва.

Колеги, я ще раз поставлю і прошу підтримати 3597: проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Прошу підтримати, щоб було справедливо і по-чесному в залі, прошу підтримати. Це включення в порядок денний сесії для прийняття рішення. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо, прошу проголосувати.

 

13:25:15

За-227

Рішення прийняте.

І, колеги, у нас лишився ще один законопроект, який ми не включили із-за дискусій, це 5610 проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Колеги, це механізм заочного правосуддя, щоб прокуратура могла розпочати заочне правосуддя проти Януковича і його оточення. Очевидно не всі розібралися перед тим як ми його ставили. Підходили до мене представники фракцій і сказали розібралися, будуть підтримувати. Я дуже прошу всіх підтримати даний законопроект, щоб ми змогли провести кримінальне провадження проти Януковича і його оточення, колеги. Я прошу зайти в зал і я прошу проголосувати.

Отже, я прошу включити в порядок денний для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Включити в порядок денний, щоб ми зараз перейшли до його розгляду.

Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати, щоб ми зараз негайно могли його розглянути. Будь ласка, прошу проголосувати.

 

13:26:40

За-219

Колеги, я зараз поставлю ще раз, але я вас дуже прошу дисципліни. Колеги, товариство, я прошу приготуватись до голосування. Я прошу, зараз я поставлю ще раз на голосування. Я розумію, це просто якесь непорозуміння вийшло. Колеги, я прошу зайняти робочі місця, приготуватись до голосування. Це питання справедливості, це питання покарання злочинів Майдану. І я прошу підтримати включення в порядок денний для прийняття рішення 5610: проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження). Прошу підтримати, прошу проголосувати включення в порядок денний для прийняття рішення. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги. Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

13:27:52

За-222

Три голоси, колеги. Я вас дуже прошу, будьте на місцях. Ну, колеги, ну так не може бути, коли ми говоримо про необхідність покарання Януковича і його оточення, а в залі ми не можемо дати голосів. Колеги, я ще раз поставлю на голосування. Прошу зайти в зал. Я ще раз поставлю на голосування. Колеги, будь ласка, я прошу зайняти робочі місця.

Я ставлю на голосування включення в порядок денний для прийняття рішення 5610, включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу проголосувати. Прошу підтримати, колеги.

Голосуємо, прошу підтримати, прошу проголосувати. Прошу підтримати.

 

13:28:54

За-217

Немає голосів.

Колеги, переходимо до питання про культурний фонд, яке ми включили в порядок денний. Переходимо до розгляду питання 5491: проект Закону про Український культурний фонд. 5491.

Прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, колеги.  Будь ласка,  прошу проголосувати, прошу підтримати.

 

13:29:33

За-189

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата України Геращенко Ірину Володимирівну,будь ласка. 

 

13:29:48

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, дозвольте спочатку подякувати сесійній залі, що ми включили сьогодні до розгляду два законопроекти, дійсно, які ми будемо обговорювати. Це означає увагу сесійної зали до питань розвитку української культури та ключове її інтеграції в світовій культурний простір.

Фонди фінансування культури і мистецтва існують в багатьох європейських країнах, зокрема в Естонії, Латвії, Литві, країнах Скандинавії, Великобританії. І тому дуже важливо, що до законопроекту, який ми зараз обговорюємо про створення Українського культурного фонду, доєдналися не лише лідери великих парламентських фракцій, а в першу чергу ті народні депутати, які є спеціалістами в  цій темі. Я дуже хочу подякувати в першу чергу пані Ірині Подоляк, а також тим громадським діячам, експертам, які працювали над цією тематикою, зокрема і Юрію Макарову, і нашому шановному пану Проскурні, Олесі Островській-Лютій, іншим шановним колегам.

Головна мета цього законопроекту – це створення належних умов для реалізації програми проектів у сфері культури і мистецтва. І дуже важливо, щоб фонд сприяв забезпеченню умов для розвитку інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, більш широкого доступу громадян до національного культурного надбання і підтримці культурного розмаїття.

Дуже багато дискусій, шановні колеги, точиться відносно того, як саме буде формуватися цей фонд, його наглядова рада і за рахунок чого він буде фінансуватися. Згідно законопроекту, над яким, ще раз я хочу наголосити, працювали експерти, а також представники і Адміністрації Президента, які працюють в цій царині, мова йде не тільки про бюджетне фінансування, а також про спонсорів, тобто ті механізми, які дозволені українським законодавством.

Є критичні зауваження відносно формування наглядової ради, які вельми можуть бути виправлені або враховані тут зауваження до другого читання, що ми і обов'язково зробимо.

І, власне, мені здається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  …надзвичайно важливим, щоб ми пам'ятали про те, що війну ми зможемо закінчити тоді, коли насправді війна закінчиться в головах. А для цього ми маємо більше уваги приділяти освіті і українській культурі, і цьому буде сприяти і створення Українського культурного фонду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До співдоповіді запрошується перший заступний голови Комітету з питань культури і духовності Подоляк Ірина Ігорівна. Будь ласка.

 

13:32:31

ПОДОЛЯК І.І.

Шановні колеги, добрий день! 21 грудня 2016 року Комітет з питань культури і духовності розглянув проект Закону про Український культурний фонд (номер 5491), внесений народними депутатами України Геращенко, Луценко, Бурбаком, Ляшком, Княжицьким, Фріз, Подоляк, Кондратюк, Герасимовим, Іоновою, Гопко і Сюмар. І комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді  України прийняти проект Закону 5491 за основу.

До нас, дійсно, надходять деякі пропозиції щодо уточнення деяких положень законопроекту, щодо поправок. Мушу вам сказати, що це не Закон про внесення змін до вже існуючих законодавчих актів, це є зовсім новий закон. Тому запрошую вас, шановні колеги, шановні народні депутати, брати участь в обговоренні цього законопроекту і при підготовці його до другого читання. Тому що ви знаєте, що за таких обставин, коли розглядається абсолютно новий системний законопроект, який фокусується на підтримці культури і мистецтв, який фокусується на тому, щоб кожен мав рівний доступ до фінансування своїх проектів як фізична особа, так і юридична особа, як незалежні організації від держави, так і бюджетні установи, що ви маєте можливість внести навіть цілі сегменти у законопроект, якщо він, власне, є новим, а він таким і є.

Тому просимо зал підтримати цей  законопроект у першому читанні і запрошуємо до роботи над ним. Дякую сердечно.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

13:34:20

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую так само, пані Ірина.

Шановні колеги, зараз, згідно Регламенту, ми можемо обговорити цей законопроект. Я прошу записатися: два – за, два – проти. Звичайно, всі фракції і групи зможуть доєднатися.

А другий законопроект не іде тут як альтернативний, він потім буде іти окремо, почитайте, дорогий колега, Регламент і ви зрозумієте, що ми рухаємося в правильному напрямку. Дякую.

Будь ласка, Ігор Мосійчук передає слово пану Рибчинському. Будь ласка.

 

13:35:15

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Дуже цікава, панове, складається ситуація у нас. Вона в нас в культурі завжди цікава, тому що культура у нас наостанок залишається, ви знаєте. Але в  даному випадку я хочу наголосити на тому, що в грудні 2015 року, тобто вважайте вже більше року тому, був поданий  Закон про гуманітарний фонд (під номером 3597). Цілий рік він проходив  слухання в комітетах і так далі, громадськість його обговорювала, зрештою він був доведений до квінтесенції, я б сказав, до того стану, в якому можна приймати.

По-перше, ми з'ясували, що у держави нема грошей на... окремих грошей на культуру. Тому ми вирішили подати як джерело фінансування шкідливі бізнеси – тютюновий, алкогольний – для того, щоб вони через  акцизи фінансували культуру. Так само і через раду. Рада фонду має бути… має належати  громадськості, а не Міністерству культури і не тим механізмом, які крадуть гроші. Ви прекрасно знаєте, що у нас більшість міністерств, на превеликий жаль, це фактично  фірми по обналу грошей.

Тим законом, який пропонується, пропонується із бюджету  виводити гроші, бо спонсорів… культури до прийняття Закону про меценатство нема і не буде. Тому я пропоную залу утриматися при  голосуванні за цей культурний фонд. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Наступний, будь ласка, шановні колеги. Оксана Білозір. Запрошуємо вас до слова. Ви будете з місця, да?

З місця, будь ласка,  мікрофон увімкніть. 

 

13:37:05

БІЛОЗІР О.В.

Дякую. Я хочу, навпаки, привітати авторів даного законопроекту. І від імені мистецької еліти я хочу попросити зал голосувати за даний системний новий концептуальний законопроект.

Ми говоримо з вами сьогодні, що ми програємо інформаційну, у тому числі, війну, головна частина якої є мистецтво і культура. Тому наявність такого фонду забезпечить додаткові можливості для фінансування всіх мистецький проектів.

І я глибоко переконана, що ми будемо  фінансувати і розвивати не тільки культурні і мистецькі проекти всередині країни, а за рахунок тих коштів, які будуть надходити в тому числі і до цього фонду, ми  зможемо мати можливість і презентувати на достойному рівні наші українські досягнення, культурні і мистецькі, за межами нашої держави. І наша українська діаспора, яка сьогодні на своїх плечах виносить ідентичність держави  світу, буде мати нарешті від   Української держави велику підтримку. І я запрошую всіх голосувати і наголошую, що закон… законопроект голосується тільки  у першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна колего.  Саме так, тільки у першому читанні сьогодні розглядаємо.

До слова запрошується від фракції "Самопоміч"  пані Ірина Подоляк. Будь ласка,  пані Ірино.

 

13:38:30

ПОДОЛЯК І.І.

Шановні колеги! Шановні пані і панове!

Ми маємо можливість зараз дуже добру і дуже правильну, і дуже чесну перейти від декларацій і від опису ситуації, які ми часто використовуємо, пов'язані з нашою культурою, перейти до запровадження реальних механізмів для того, аби культура перестала бути обслуговуючим державу елементом, а стала самодостатнім засобом і стала такою, що була б потрібною і могла б бути чутливою кожному громадянину цієї держави.

Тому прошу вас так само консолідовано, як ви підписували з різних фракцій, з різних груп цей законопроект, в першому читанні його підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна колега.

Записалися лише троє депутатів на обговорення цього законопроекту. Будь ласка, від вашої фракції, шановна пані Оксана, передали право на виступ колезі Рибчинському. Я не можу згідно Регламенту надати вам слово.

Чи є від інших фракцій чи груп бажання виступити щодо цього законопроекту? Я нагадую, що представили позицію "Блок Петра Порошенка", "Самопоміч" і по суті Радикальна партія Ляшка. Ще є бажаючі?

Шановні колеги, ми зараз, да, переходимо до голосування. Я би попросила, щоб народні депутати України повернулися до сесійної зали, тому що зараз ми переходимо до голосування, щоб ми не втратили законопроект. Потім ми будемо обговорювати законопроект 3597. Законопроект зараз буде прийматися в першому читанні.

Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали. Автор законопроекту прийшов, повернувся так само, шановний Максим. Будь ласка, шановні колеги, зараз ми переходимо до голосування.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, заходьте в зал.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, повертаємося, будь ласка, до зали. Підтримаємо українську культуру, це зараз необхідно.

 

13:40:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, можемо переходити до голосування, колеги?

Отже, колеги…

Я бачу, не всі ще в залі є, ще заходять. Давайте ще 30 секунд, будь ласка. Секретаріат Верховної Ради, будь ласка, повідомте, що ми переходимо до прийняття рішення.

Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (№ 5491) за основу. Колеги, лишень за основу. Прошу підтримати, прошу проголосувати за основу. Будь ласка, голосуємо, колеги, за основу 5491. Прошу підтримати.

 

13:42:19

За-215

Не встигли. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Я поставлю на повернення. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Наскільки я розумію, у виступах усі підтримували даний законопроект. Я розумію, просто бракує дисципліни в залі. Запросіть депутатів в зал, будь ласка.

Колеги, отже, прошу зайти в зал, приготуватись до голосування. Автори, будь ласка, допоможіть зібрати депутатів.

Отже, можемо голосувати, колеги?

Я ставлю пропозиції повернутись до голосування за проект Закону про Український культурний фонд (5491). Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати.

Колеги, є міністр культури, дамо йому хвилину, щоб він… Чи голосуємо? (Шум у залі)

 Голосуємо! Отже, повернення 5491, проект Закону про Український культурний фонд. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Голосуємо, будь ласка. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Голосуємо повернення. Прошу підтримати. Прийшов міністр культури переконати нас. Прошу проголосувати. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

13:44:41

За-227

Повернулися, колеги. Рішення прийняте.

Прошу всіх залишатися на місцях. Прошу зайти в зал. Я прошу повернутися на місце для голосування.

І я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (№5491) за основу, колеги, лишень за основу. Прошу підтримати. Прошу проголосувати, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо, колеги.

 

13:45:22

За-225

Колеги, як нам бути? Колеги, давайте я дам ще хвилину міністру культури. Будь ласка, пане Євген. Пане Євген, хвилину, поясніть нам.

 

13:45:42

НИЩУК Є.М.

Шановні колеги, не так багато питань, які стосуються питань культури. Насправді, шановні колеги, я не хочу, щоб ми дебатували відносно фондів. Це питання є практичним, тому що в бюджеті вже є кошти, які в нас в Міністерстві культури. Ми не хочемо продовжувати комуністичні методи, коли чиновник визначав, які мистецькі проекти підтримувати чи ні. Це ситуація доброї руки до недержавного сектору для того, щоб ми підтримали молодих виконавців, мистецькі проекти, рятували культурні об'єкти.

Так, наступним кроком має бути Закон про меценацтво. Але перший крок на… до шляху декомунізації у сфері культури це буде зараз, якщо всі прийдуть до цієї зали. Я прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте не робити політики, де її немає, колеги.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дайте слово!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зараз закінчилось обговорення, пане Олег. Пане Євген, обговорення завершилось. Зараз ми голосуванням визначимо. Якщо… Я зараз поставлю ще раз на повернення, я знаю, що не проголосували. Не проголосували.

Отже, колеги, я ставлю ще раз на голосування пропозицію повернутися до розгляду проекту Закону про Український культурний фонд. Я прошу підтримати і прошу проголосувати, колеги. Займіть місця, колеги, я вас прошу.

Прошу проголосувати і підтримати повернення до проекту Закону про Український культурний фонд. Будь ласка, прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо. Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Це є довіра до нашого міністра, колеги.

 

13:47:37

За-227

Повернулись, 227.

Колеги, я ставлю на голосування проект Закону про Український культурний фонд (номер 5491  лишень за основу, колеги, лишень за основу. Прошу проголосувати, прошу підтримати 5491 за  основу.

Колеги, голосуємо, підтримуємо культуру, підтримуємо молодих виконавців, голосуємо колеги. Прошу підтримати, голосуємо.

 

13:48:42

За-231

Рішення прийняте.     

Колеги, як я і обіцяв, наступний ставиться проект Закону  про державний фонд гуманітарного розвитку   України (№ 3597). І я прошу  підтримати його розгляд за скороченою процедурою, колеги.

Прошу підтримати за скороченою процедурою,   будь ласка.

 

13:49:22

За-193

Рішення прийняте. 

І я запрошую до доповіді голову Комітету з питань молодіжної політики, спорту та туризму Палатного Артура Леонідовича.

Силантьєв. Силантьєв, так?  Прошу до слова Силантьєва.

 

13:49:52

СИЛАНТЬЄВ Д.О.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет на своєму засіданні розглянув законопроект України про державний фонд гуманітарного  розвитку  України і  зазначив наступне. Як вже було сказано, метою даного  проекту закону є сприяння розвитку гуманітарної сфери нашої держави шляхом  створення правових умов  для заснування державного фонду гуманітарного розвитку  України, робота якого  буде спрямована на реалізацію державних та громадських, соціальних, культурних і гуманітарних  проектів та їх  підтримка, направлених   на стимулювання та розвиток фізичної культури та спорту, культури та мистецтва, освіти та науки,  охорони здоров'я, вітчизняного туризму.

Комітет провів  ретельне  обговорення  законопроекту, заслухавши аргументи як авторів законопроекту  та прихильників його прийняття, так   і опонентів цього законопроекту. Під час обговорення було зазначено, що суттєвою перевагою законопроекту є пропозиція щодо комплексної підтримки всієї гуманітарної сфери, а не однієї  її складової. Мова йде не лише про соціальні питання, а про питання національної безпеки України, оскільки багато сучасних нагальних проблем, насамперед колабораціонізм та сепаратизм, що викликані недостатньою увагою держави до соціальної сфери. Тому, на думку членів комітету, проблеми гуманітарної сфери необхідно вирішувати комплексно, шляхом підтримки сфери фізичної культури та спорту, сфери охорони здоров'я, посилення національного захисту дітей, популізації та примноження національного культурного надбання, модернізації та створення інфраструктури для фізичної культури і спорту, освітньої та наукової інфраструктури, об'єктів формування здорового способу життя, розвитку дитячого та юнацького спорту, підтримки талановитої молоді та формування нової української еліти, промоції та популізації українських туристичних маршрутів. У зв'язку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. У зв'язку із зазначеним, комітет прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу. Прошу підтримати, шановні колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Прошу провести запис: два - за, два – проти.

Курило Віталій Семенович, будь ласка.

 

13:52:57

КУРИЛО В.С.

Шановні народні депутати, усі законопроекти, які пов'язані на підтримку культури, освіти, спорту, я вважаю, необхідно підтримувати, тому що це наше майбутнє.

Те, що ми на сьогоднішній день маємо величезні проблеми, пов'язані з територіальною цілісності  України, з війною, вони багато в чому закладені, тому що ми, починаючи з 90-х років, приділяли досить мало уваги нашим гуманітарним проблемам. Ми думаємо про економіку, і це правильно, але коли ми не думаємо про гуманітарні проблеми, коли ми не думаємо про освіту, коли ми не думаємо про виховання нашої молоді, то ми маємо те, що на сьогоднішній день маємо.

Тому я всіляко готовий підтримувати даний законопроект, підтримувати дані ініціативи. Я думаю, що комітет зможе звести до купи різні законопроекти. І закликаю вас також підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вас.

Будь ласка,  Бандуров Володимир Володимирович.

 

13:54:18

БАНДУРОВ В.В.

Передаю слово Литвину Володимиру Михайловичу.

 

13:54:26

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово! Шановні колеги! Це добре, що у нас так зацікавлено обговорюється це питання, отже проблема є і проблема дуже болюча.

Я лише назву деякі цифри. У нас на першому місці ми в світі за рівнем дитячого алкоголізму, на п'ятому – за обсягами вживання алкоголю всім населенням, на другому місці у світу – за кількістю смертей від алкоголю. У нас третина дітей починає курити у 10-літньому віці. Саме цим і пояснена пропозиція створити відповідний фонд. Іі я не розумію колег, які підписалися під цим документом, а потім не голосують. Значить, ви заради галочки це  робите, щоб показати вашу успішну роботу.

А тепер по суті. Треба вітати два підходи, дві пропозиції. Але я думаю, що президія і комітет повинні поступити були б мирно: сказати, в чому перевага одного документу, а в чому перевага другого, створити робочу групу і зробити документ для країни, а не під себе. Я так інколи дивлюся, краще робили щось під себе, тоді, думаю, користь була б країні.

Різниця в цих документах полягає в тому, що пропонується не допускати державу до цього фонду, у другому законопроекті, який ми обговорюємо, бо інакше, якщо буде держава керувати, толку не буде.

І наступний момент. Кошти брати не з державного бюджету, і через кому "від громадських організацій і меценатів". У нас вже були меценати, я не хочу наводити сумні приклади. А пропонується ввести "податок на гріх" – на алкоголь і табак. І я розумію, чому ви, шановні колеги, чините спротив.

Пропозиція. Треба прийняти два законопроекти за основу. Створити робочу групу і опрацювати один  документ. Інакше, я вам гарантую, рішення прийнято не буде. І не треба хитрити. Треба поступати, принаймні, чесно у даному питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Івченко Вадим Євгенович.

 

13:56:45

ІВЧЕНКО В.Є.

Прошу передати слово колезі Рибчинському. Дякую.

 

13:57:04

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Дорогі мої колеги, ви пам'ятаєте голосування за квоти, коли ми голосували за обидва закони, аби хоч один пройшов?

Я хочу сказати дуже важливу річ, ну, дуже важливу річ. Справа в тому, що в нас вийшов казус, і казус полягає в тому, що кожен хоче бути автором ініціативи.

По факту, ми раніше подали закон. Цей закон винесений задля того, щоб це… щоб така культурна ініціатива належала Президенту, його команді і так далі. Я не бачу в цьому нічого поганого, але я вибачаюсь, треба тоді  долучатися до громадських слухань, і тоді все буде.

Я пропоную проголосувати у першому читанні, як казав Володимир Михайлович, і не робити з культури, так би мовити, базар. Тому що, насправді, нам дуже потрібна культура. Черчіль сказав, що "ми воюємо для того, щоб була культура, тому жодної копійки з культурного фонду ми не виймемо". Тому я дуже би хотів, щоб ви підтримали і свідомо проголосували. Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще є заключний виступ, Подоляк Ірина Ігорівна. Після того переходимо до голосування.

Я прошу всіх зайти в зал, прошу всіх запросити в зал, щоби ми встигли проголосувати до другої години.

Будь ласка, пані Ірина.

 

13:58:15

ПОДОЛЯК І.І.

Шановні пані і панове, я б не хотіла, щоб ми дійсно конфліктували з приводу, де немає зовсім жодних підстав для будь-якого конфлікту. Я лише хочу вам сказати одне. Ми повинні, кінець кінцем, покласти коли-небудь край, по-перше, для брехні, друге, для маніпуляцій, тим більше в гуманітарній сфері, яка є чи не найважливішою в нашій державі. На превеликий жаль, вона не є найголовнішою в наших з вами мізках.

І, коли я чую про те, що... Прошу не викрикати із залу, це жалюгідно  виглядає. Коли я чую про те, що будь-який фонд, який створюється за рахунок акцизів з будь-яких видів діяльності, шкідливих в тому числі, це не є кошти державного бюджету, то я зараз не розумію. Тому що станом на сьогоднішній день будь-які види податків і акциз в тому числі, власне, формують державний бюджет.

Тому, якщо ми з вами плануємо сказати, що кошти... податок, частина податку з сільського господарств йде на спорт, частина з алкоголю йде на культуру, частина з податку з малого підприємництва йде, я не знаю, на молодіжну політику, тоді чи має така держава бюджетну політику, тоді чи має така держава податкову політику? Нема проблем,  давайте тоді будемо міняти підходи. Моделей функціонування культури в світі є багато. Британська – лише одна з них.

Тому, будь ласка, приймайте рішення, чи створюємо ми монструозну структуру, яка забиратиме повноваження від багатьох вже існуючих  центральних органів виконавчої влади, чи ми фокусуємося на тому, про що ми говоримо – на культурі і на мистецтвах. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу запросити депутатів в зал.

Так, поки депутати заходять, ще хвилина від міжфракційних. Головко, одна хвилина. За хвилину голосування, будь ласка, колеги.

 

14:00:20

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановні колеги, дійсно, без культури нація існувати не може. І правильне рішення сьогодні, що такі види діяльності, як алкоголь і тютюнопаління, їх потрібно ще збільшити оподаткування, адже за рахунок них ми просто знищуємо нашу націю. Ці види діяльності є надприбутковими. Але, на жаль, натомість ми бачимо, що кожна зароблена  гривня з алкоголю  наносить державі не менше 50 гривень  збитків. Це половина відсотків ДТП, це 80 відсотків ув'язнених,  це 700 тисяч алкоголіків, які витрачає мільйони, мільярди наша держава з бюджету. І тому ми повинні робити всі кроки для того, щоб обмежувати спивання  нації, спивання молоді, а змушувати їх більше платити і щоб алкоголь не був доступним. А ті кошти так само частина можуть іти на розвиток  культури, тому що культура сьогодні наша, дійсно, в жалюгідному стані, і потрібно цей закон підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги,  ставлю на голосування проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України (№ 3597) за основу. Колеги, за основу. Прошу проголосувати.

 

14:01:49

За-193

Колеги, я поставлю раз на повернення, щоб… чи є голоси. Я ставлю, колеги, пропозицію повернутись до розгляду 3597 до проекту  Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України. Прошу проголосувати, будь ласка.

 

14:02:20

За-195

Нема голосів. Тут надто великий відрив. Проект Закону про державний фонд гуманітарного розвитку України (3597) оголошую відхиленим і згідно…

Я звертаюся до комітету. Щоб ми попередній прийняли закон, щоб врахували ці поправки, які є в цьому законі, як говорив Володимир Литвин, щоб змогли до другого читання ідеї і ініціативи, які є в двох законах, щоб змогли їх об'єднати, щоб в другому читанні ми змогли об'єднати зал при розгляді цих законопроектів.

Шановні колеги, ранкове засідання завершується. Я хочу наголосити, що після обіду ми переходимо до питань місцевого самоврядування. Шановні колеги, надзвичайно важливі закони. Їх чекають в багатьох територіальних громадах, які об'єднуються. Я дуже прошу усіх о 16 годині прибути в зал для того, щоб ми могли блок місцевого самоврядування розглянути ефективно і дієво.

А зараз ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. І запрошую усіх о 16  годині прибути в зал для продовження нашої роботи. Дякую вам.


Повернутись до публікацій

Версія для друку