ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 січня 2017 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:03:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації.

Колеги, готові для реєстрації? Прошу провести  реєстрацію.

 

10:05:16

Зареєстровано 330 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, в неділю ми будемо відзначати святий для всіх українців день – День соборності України. Це свято, яке на рівні з Днем незалежності, скроплене потом і кров'ю багатьох поколінь українців за волю нашої держави.

Дуже символічно, що 22 січня 18-го року був проголошений Четвертий універсал Центральної Ради, яким було проголошено незалежність нашої країни, а вже через рік, 22 січня 19-го року, було об'єднання УНР і Західно-Української Народної Республіки, які об'єднались в одну неподільну соборну державу. Сьогодні в час, коли російський окупант на наших землях проводить агресію, нам важливо пам'ятати цей символічний акт єдності наших земель. І ми маємо нашим побратимам, які зараз на окупованій території, сказати, що ми зробимо все можливе, щоб вигнати російського окупанта, відновити територіальну цілісність і продемонструвати, що соборність і єдність України є для нас найвищою цінністю. То ж вітаю вас із святом, яке відбудеться в неділю. (Оплески)

Колеги, сьогодні згідно Регламенту у нас "година запитань до Уряду".

Колеги, давайте ми разом привітаємо сьогодні з днем народження Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана, сьогодні у нього день народження. (Оплески) І привітаємо віце-прем'єр-міністра України Степана Івановича Кубіва і весь уряд, який прибув сьогодні на "годину запитань до Уряду". Вітаємо, колеги. (Оплески)

 І згідно наших положень Регламенту ми спочатку будемо мати виступи від уряду, а потім – запитання від депутатів до наших урядовців.

І першим я запрошую до виступу Першого віце-прем'єр-міністра, міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Івановича Кубіва. Степан Іванович, будь ласка.

 

10:07:56

КУБІВ С.І.

Всім доброго дня. Христос народився! Христос хрещається!

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Шановні присутні! 2016 рік для нас був непростим, Російська Федерація продовжила торговельну війну проти України і вигадала новий спосіб економічної агресії, обмеження транзиту українських товарів. Світові ціни на ключових для нас товарних ринках на фоні жорсткої світової конкуренції впали, але ми вистояли.

Завдяки виваженим крокам уряду, Прем'єр-міністра України, єдності уряду, Президента і Верховної Ради України в поступовому оновленні зруйнованих фінансових виробничих зв'язків, формування нових акцентів у напрямках економічної діяльності вдалося досягти макроекономічної стабільності та відновити економічне зростання.

При цьому ми бачимо позитивну динаміку. За підсумками 9 місяців 2016 року зростання реального ВВП становило 1,3 відсотка з зарахуванням зростання на 0,1 в І кварталі до відповідного кварталу попереднього, 1,4 – у ІІ-му, 2 відсотки – у ІІІ кварталі 2016 року.

На відміну від попередніх років джерелами росту виступали не зовнішні чинники, а внутрішні, інвестиційний та споживчий попит.  Разом з тим, негативний вплив зовнішніх чинників вдалось практично нівелювати. Суттєвим фактором покращення економічної динаміки виступили і започатковані структурні зміни, які проводив уряд, Верховна Рада, Президент України.

Важливу роль у цих досягненнях зіграли дії нашого уряду на чолі з Володимиром Гройсманом, спрямовані на дерегуляцію підприємницької діяльності, поліпшення бізнес-клімату, підвищення ефективності управління державними інвестиціями та державним сектором економіки.

Ми почали успішно реалізовувати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема, в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Ми також активізували діяльність уряду у сфері зовнішньоторговельної політики, які дозволили більшості економічних агентів успішно пройти адаптаційний період і просуватися до нових форм функціонування економіки. Одне з головних досягнень 2016 року – ми підписали Угоду про зону вільної торгівлі з Канадою. Економічні реформи показують реальні результати. Україна піднялася в рейтингу ведення легкості бізнесу на 80 позицію. Ми продовжуємо полегшувати життя бізнесу, в результаті дерегуляційного дня, на уряді скасовано 367 застарілих та протизаконних регуляторних актів. Ми перетворюємо контролюючі органи на сервісні. Близько 21 тисячі 30 відсотків від загальної кількості планових перевірок, включених до плану комплексних планових перевірок на 2016 рік, проведено органами державного нагляду, контролю комплексно. Крім того, ми продовжили мораторій на позачергові перевірки до грудня 2017 року.

З 1 серпня 2016 року відбувся повний перехід на електронні закупівлі "ProZorro", яке вже заощадило більше 10 мільярдів платників податків у гривнях. Сьогодні вже також підбили підсумки українського експорту за 11 місяців 2016 року. Ми вже бачимо збільшення експорту продукції агропромислового комплексу та харчової промисловості на 537,4 мільйона доларів або на 4,1 відсотка, продукцію легкової промисловості на 57,7 мільйона доларів або 7,1 відсотка, різних промислових товарів на 16,3 мільйона доларів або на 1,7 відсотка. Уряд послідовно та наполегливо продовжує реформи, які покращують життя пересічних громадян.

Ми знаємо, що люди відчувають результати нашої роботи. Нам вдалося відновити довіру громадян до української економіки. Спостерігається зниження рівня тіньової економіки на п'ять пунктів, що є найбільшим за роки спостережень.

Вперше з 2012 року почало зростати машинобудування, в умовах значної втрати ринків збуту, зокрема Російської Федерації, відбувається часткова їх диверсифікація, зокрема, обсяги експорту вантажних вагонів за 11 місяців 2016 року зросли 1,3 рази з найбільшими поставками в Туркменістан, та зміна напрямків виробництва підвидів машинобудівної продукції. Найбільше зростання обсягів спостерігається у виробництві інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації.

2016 рік став роком, коли промисловість та промислова політика знову з'явилися серед пріоритетів уряду, адже потенціал української промисловості надзвичайний. 25 років тому промисловість становила 44 відсотки ВВП, хоча в Європі нормальним показником вважається 20 відсотків. І в Україні є всі передумови відновити свою індустріальну велич, яка дозволить забезпечити робочі місця, гідну оплату праці, виробництво товарів з високою доданою вартістю, які користуються попитом в Європі та світі. Але для цього треба об'єднати зусилля і сконцентрувати їх на найбільш ефективних напрямках розвитку.

Для створення стратегії відродження промисловості у 2016 році ми створили національний комітет промислового розвитку. Національний комітет промисловості об'єднав провідних українських науковців та промисловців під головуванням Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

У 2017 році вже створюється стратегія промислового розвитку, яка дозволить зосередити зусилля промисловості, науки та влади та спрямувати їх на відновлення великих промислових виробництв, розвинути та підсилити існуючі, покращити та вдосконалити товари, які виробляються в Україні.

Це дозволить відійти від сировино орієнтованого виробництва та збільшити виробництво товарів з високою доданою вартістю у транспортну, сільськогосподарську, аерокосмічному, енергетичному машинобудуванні, переробній промисловості, виробництві озброєння, військової та  спеціальної техніки. Це дозволить створити більш технологічні виробництва, покращити умови роботи завдяки впровадженню сучасних технологій, створити  нові робочі місця із гідним рівнем оплати праці в різних регіонах України. Українська продукція стане більш конкурентоспроможною на світових ринках, Україна стане більш інвестиційно привабливою для інвесторів, існуючі  виробництва будуть більш ефективними за рахунок підвищення рівня енергоефективності та ресурсозбереження.

У 2016 році у країні вже зросли усі без виключання види економічної діяльності реального сектору економіки, зокрема, за 11 місяців, промислове виробництво збільшилося на 2,1 відсотки, сільськогосподарське виробництво на 6,1 відсотки, будівництво на 14,1, торгівля на 4,3, транспорт на 2,2. За таких умов, а також під впливом змін, внесених у податкове законодавство, спрямованих на покращання адміністрування платежів, створення більш рівних та справедливих умов оподаткування, а також підвищення наповнюваності бюджету надходження доходів до Держбюджету за 2016 рік проти 2015-го збільшилося на 15,2 відсотка, до 616,2 мільярди гривень; річний розпис доходів Державного бюджету зі змінами було перевиконано на 1,2 або на 7,1 мільярди гривень; вперше, за останні два роки зросла реальна заробітна плата на 8,8 відсотки. Поряд з тим номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників у  січні-листопаді 2016 року збільшилася на 23,8 відсотки. Сьогодні це 5тисяч 70 гривень.

Прогноз на 2017 рік досить оптимістичний. Ми змінюємо модель розвитку економіки. Якщо попередня модель базувалася на розширення споживчого попиту, який переважно задовольнявся імпортом через відставання вітчизняного виробництва, то наразі стійке економічне зростання, формування на інвестиційно-інноваційній основі основними чинниками розвитку України стануть експорт та інвестиційний попит. Це позиція міністрів, це позиція уряду, це позиція Прем'єр-міністра України.

Активне розширення інвестиційної діяльності, з одного боку, покликане змінити якість виробництва, а з іншого – вимагає підвищення довіри всіх суб'єктів ринку. Покращення умов ведення бізнесу, вдосконалення конкуренції, приватизація в умовах збереження макроекономічної стабільності, стимулюють зростання інвестицій як внутрішніх, так і зовнішніх. В той же час реалізація інвестиційних проектів з переоснащення більшості основних фондів підвищить якісний рівень вітчизняного виробництва та сприятиме наближення його параметрів до рівня  розвинутих економік. Наслідком цього стане розширення та відкриття нових ринків збуту для українських експортерів, зокрема, країни Азії, Африки. Поглиблення співпраці з Європейським Союзом також сприятиме збільшенню обсягу експорту, а відповідно – і українського виробництва.

В свою чергу можливості економіки стануть підґрунтям для поступового покращення рівня життя населення, збільшення оплати праці, в тому числі завдяки діям уряду, єдності, співпраці з парламентом України, спрямованим на підвищення рівня державних соціальних стандартів, розвиток підприємницької ініціативи, удосконалення механізму регулювання трудової еміграції і самоадаптації. Із цим сценарієм, як вже зазначалося раніше, ми прогнозуємо зростання ВВП на рівні 3 відсотки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Степан Іванович, за доповідь.

І я запрошую до виступу віце-прем'єр-міністра, міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Григоровича Зубка. Пане Геннадій, будь ласка, 15 хвилин.

 

10:20:55

ЗУБКО Г.Г.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановні колеги-урядовці, я хотів би сьогодні почати свою доповідь з дуже простого питання. Республіка Крим, Автономна Республіка Крим – це один із найважливіших регіонів України, і питання децентралізації, питання взагалі передачі повноважень на місцеве самоврядування сьогодні, дійсно, у зв'язку з анексією не охоплює таку величезну частину і таку велику кількість українців, які сьогодні там проживають.

Я тому я хотів би ще раз з цієї трибуни підтримати кожного українця, який зараз знаходиться на території Автономної Республіки Крим, який вірить в нашу державу, яка бореться за те, щоб його повернути в склад України.

 На жаль, на жаль, ті реформи і саме те підсилення місцевого самоврядування сьогодні, дійсно, не може бути здійснене на території Криму або на частині окупованої території Донецької і Луганської області. Але нам дуже важливо, щоб реформа, яка сьогодні проходить в Україні по зміні системи управління, по декомунізації, не тільки назв або зняттям тих символів тоталітаризму, яке проходить на Україні, проходило саме безпосередньо в системі управління.

Я хотів би в першу чергу повідомити народних депутатів про те, як пройшла реформа в 2016 році і на якому етапі ми сьогодні знаходимося. Сьогодні є 366 об'єднаних територіальних громад, які взяли на себе відповідальність, які мають прямі бюджетні відносити, які беруть на себе повноваження і які впроваджують сьогодні безпосередньо зміни в якості управління, зміни в інфраструктурі, зміни в якості послуг, в освіті, в охороні здоров'я, а також в адміністративних послугах. І я би хотів би зазначити, що саме ці  366 об'єднаних територіальних громад, саме вони показують символи змін, які є сьогодні в Україні. Саме завдяки їм ми побачили вже більше, ніж 3 тисячі проектів, які за два роки – 2015-й і 2016-й – були впроваджені безпосередньо в цих громадах.

Безпосередньо в цих громадах були реалізовані не тільки  ремонт місцевих доріг або вулиць, утеплення дитячих садків, шкіл, модернізація, перевід на альтернативні джерела енергії, подання нової якості  адміністративних послуг, а й саме головне – перехід  на те, щоби саме ті реформи, які стосуються реформи галузі освіти, розпочато реформи в галузях охорони здоров'я  безпосередньо впроваджені були  в об'єднаних територіальних громадах. І скажу відверто, мені не зрозуміло, чому сьогодні  те місцеве самоврядування, яке не йде на об'єднання, практично краде гроші в своїх громадах. Я просто наведу цифри.

 Сьогодні об'єднані територіальні громади мають бюджети в 7 разів більші,  ніж до об'єднання. Це ті кошти, які залишаються в громадах, які можуть бути використані саме безпосередньо в громадах на інфраструктуру, на освіту, на охорону здоров'я. І сьогодні за два роки ті, хто не розпочав цей процес, практично крадуть в своїх дітей, в свого майбутнього  ті кошти, які могли би бути вже  реалізовані. І саме головне – вони сьогодні не отримують тої державної підтримки, яку сьогодні отримують саме місцеві громади, які таку… взагалі вже об'єднання.

Я хотів би, щоб ви подивилися цей слайд.  Можна повернути на попередній слайд?

Це державна допомога громадам на розбудову  інфраструктури. Ви бачите, що саме  в 2016-му році було спрямовано 1, 3, 2 і 9, і 2 мільярда  гривень безпосередньо на місцеве самоврядування. Додатково місцеві бюджети отримали ще  43,7 мільярди гривень. Практично в 2017-ому році  закладено 9 мільярдів на підтримку місцевого самоврядування. 

Я би хотів би просто звернутися до українців, які сьогодні ще не дотиснули своїх, так сказати, місцевих чиновників до того, щоб іти в об'єднання і скористатися такою державною підтримкою. А це ті кошти, які дійсно будують практично нову систему управління і нову якість життя безпосередньо на місцях.

Що саме я б хотів би показати додатково, давайте наступний слайд. 1383 проекти, це було реалізовано тільки в тих 159 громадах, які безпосередньо вже були об'єднані в 15-му році. Це ті проекти, які безпосередньо… Ну от я вам скажу так, в Одесі ми проводили нараду, вийшов голова з Херсонської області і розказує про те, що 25 років, практично з того часу, коли був ліквідований колгосп, не було освітлення в тих населених пунктах, в яких, так сказати, зараз пройшло об'єднання. Зараз за два роки відновлена інфраструктура доріг, відновлена інфраструктура освітлення і сьогодні відчуваються ті зміни, які люди сприймають саме через реалізацію проектів.

Друге питання. Що ми будемо саме впроваджувати і що ми починали впроваджувати в 16-му році. Це безпосередньо реформа освіти і саме реформа галузі освіти, яка була презентована Лілією Гриневич з точки зору створення нової української школи. Вона розпочалася вже в 19 об'єднаних територіальних громадах через впровадження тих базових шкіл, які, так сказати, вже працюють і реалізуються в 12 областях. Безпосередньо 62 мільйони гривень було спрямовано на інфраструктуру шкіл безпосередньо в об'єднаних територіальних громадах. В цьому році, ми вважаємо, що ми повинні підійти скоординовано там, де є опорна школа, там повинні будуватися місцеві дороги, там повинен бути запущений шкільний автобус і там діти повинні отримати якість, яка їм дозволить конкурувати потім зі своїми підлітками не тільки з обласного центру, а і з Києва або з сусідньої європейської країни.

Наступне питання. Адміністративні послуги. На сьогодні це саме те обличчя влади, яке чекають на місцях, саме безпосередньо просту, швидку, доступну послугу, яка може надати не тільки центр адміністративних послуг, а також староста, який в межах своєї компетенції може дати ту чи іншу   послугу безпосередньо в своєму населеному пункті.

Дуже важливе питання, яким чином сьогодні ми можемо розвивати додатково цю послугу. Ви знаєте, що на минулому тижні уряд, ще додатково Міністерство юстиції передало реєстрацію шлюбу безпосередньо на місцях. І це також той крок по децентралізації, який всі чекають. Це саме те, що сьогодні може виконувати місцеве самоврядування безпосередньо, наближаючи таку послугу до людини.

Нам дуже важливо, щоб саме до сільської місцевості, крім того, щоб адміністративна послуга надавалась, ми хочемо приєднати соціальну послугу, яка повинна бути поряд. І такий адміністративний центр повинен надавати не тільки адміністративні послуги, а додатково і соціальні.

Наступне питання. Дорожня інфраструктура. Це найважливіше питання. І тут я хотів би подякувати народним депутатам за дуже серйозне прийняте рішення з приводу створення фонду, Дорожнього фонду, який запрацює з 2018 року. Але ми чітко розуміємо, що на сьогоднішній день для того, щоб ефективно управляти дорожньою інфраструктурою, розвивати, ремонтувати, нам потрібно також передавати інструменти на місцеве самоврядування. Гроші, інструменти і відповідальність.

І тому я думаю, що саме безпосередня децентралізація системи управління в управлінні дорожньої інфраструктури, вона є складовою успіху розвитку територіальних громад.

Я можу тільки сказати по цифрам. Сьогодні 49 тисяч практично кілометрів, це магістральні державні дороги. Але 120 тисяч кілометрів, це місцева інфраструктура, яку ми сьогодні повинні практично відновити. І я хотів би звернутися до всіх депутатів, які тут присутні в залі, які переживають за свої округа, за своїх українців, які живуть в громадах. І подивитися дуже важливе питання, яке стосується і фінансування соціально-економічного розвитку, і Фонду регіонального розвитку, і субвенцій на об'єднані територіальні громади.

Давайте починати відновлювати інфраструктуру. 400 тисяч гривень практично коштує дорога центральна, яка проходить через населений пункт. Достатньо її відремонтувати, достатньо її освітити і це взагалі побачить кожна громада, яка проживає в такому населеному пункті. Це саме ті кошти, які потім дозволять надати якісну послугу як по ургентній медицині, так і по освіті. Тому дорожня інфраструктура, я думаю, що в цьому році вона буде найактуальніша. 30 мільярдів гривень, які передбачаються саме на дорожню галузь, я вважаю, що велика частина повинна йти на місцеві дороги.

Наступне питання – планування територій. Планування територій, воно стає однин із основних факторів сьогодні розвитку територій. І коли ми кажемо про те, що сьогодні терміново потрібно приймати Закон про передачу повноважень по розпорядженню земельних ресурсів, і це вже, так сказати, борг, який залишився із 16-го року, то я думаю, що поряд з ним потрібно прийняти той закон, який стосується і дає можливість планувати територію. Чому? Тому що, коли ми віддаємо ресурс, ми повинні дати інструмент, яким чином можна спланувати територію, залучити інвестиції і показати, яким чином буде розвиватися та чи інша громада.

Наступна питання – управління земельних ресурсів. Це те, що я вже говорив, на сьогоднішній день це, мабуть, один із важливих інструментів, коли не тільки збір податків, не тільки управління саме цими ресурсами для того, щоб наповнити бюджет, а і саме головне – можливість залучення інвестицій. І тут, я думаю, що це питання потрібно терміново вирішувати, приймати і давати можливість кожній громаді не тільки планувати, а і приймати рішення, яким чином, так сказать, створювати той чи інший інфраструктурний проект.

Я би хотів просто навести приклад з 2016 року, яким чином може бути реалізований комплексний підхід до розвитку інфраструктури громади. Дніпропетровська область. 16 об'єднаних територіальних громад. Скоординовано декілька напрямків використання коштів місцевих і державних бюджетів. І якщо подивитися, яким чином на соціальну інфраструктуру були спрямовані субвенції, то ми побачимо, що безпосередньо 102 мільйона гривень були направлені на розвиток інфраструктури, 225 мільйонів – освіта, охорона здоров'я і 630 мільйонів (увага!) – з обласного і місцевого бюджету, плюс 11,3 – в Фонд регіонального розвитку. Практично 1 мільярд гривень був направлений з різних бюджетів на те, щоб підсилити інфраструктуру.

Оце те питання, щоб показувати саме концентрацію ресурсу в тих точках зростання, які має сьогодні Україна. Звідси росте економіка, звідси росте малий і середній бізнес, звідси ростуть надходження як до місцевого, так і до державного бюджету. І тому, я думаю, що безпосередньо в наступному році ми будемо акцентувати увагу як місцевої влади, так і центральних органів виконавчої влади, для того, щоб концентрувати проекти, ресурси саме в тих точках зростання, де є відповідальність, де є активні люди, і саме головне –  де є лідери змін в Україні.

Ще додатково я б хотів би навести приклад Солонянської об'єднаної територіальної громади, яка зробила дуже прості кроки, на які не потрібно дуже багато коштів,  це планування практично витрат на 5 років. І, коли громада, прийнявши свою стратегію розвитку, коли вона бачить державну підтримку, коли вона бачить зростання в 7 разів місцевого бюджету, вона конкретно може планувати свої витрати спочатку на соціальну інфраструктуру, на інфраструктуру культури, спорту, на інфраструктуру, яка стосується безпосередньо центрів надання адміністративних послуг або створення, або поліпшення практично тих ФАПів і тих центрів, які є на місцях.

Тому, я думаю, що от саме такий приклад планування, він дозволить взагалі спланувати не тільки короткострокову, а й середньострокову перспективу розвитку місцевого самоврядування і безпосередньо інфраструктури об'єднаних територіальних громад.

Тому планів… Я ще не сказав про галузь охорони здоров'я. Це дуже важливий рік в напрямку саме підсилення якості надання послуги з охорони здоров'я.

Сьогодні, ви знаєте, і багато мажоритарщиків, от до мене підходило, почалося формування госпітальних округів. Це саме та основна послуга, за якою звертається людина. Це саме та послуга, яка практично впливає не тільки на якість, а й на життя кожного українця.

І сьогодні нам дуже важливо, щоб ми чітко розуміли, що сьогодні саме ця реформа повинна наблизити послугу до людини, підсилити її якість  і, безпосередньо, щоб кошти пішли за людиною, до лікаря, до якого вона звертається.

Я хотів би закцентувати увагу, що уряд прийняв безпрецедентне рішення. Сьогодні 40 відсотків від фінансування медицини іде на первинний рівень. Це означає, що країна для себе приймає рішення фінансувати діагностику попередження захворювань, а не просто лікування або оперативного втручання. І я думаю, що безпосередньо в цьому році ми повинні показати, яким чином сьогодні людина, звертаючись до первинної ланки, може вчасно бути відправлена до вторинної ланки на те, щоб попередити саму велику загрозу сьогодні життя українців, це серцево-судинні захворювання. І я думаю, що безпосередньо з народними депутатами ми зможемо взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просить пан Геннадій три хвилини, я думаю, що тут ніхто не буде заперечувати, важлива інформація про місцеве самоврядування. Будь ласка, три хвилини, пане Геннадій.

 

ЗУБКО Г.Г. І тому я хотів би, щоб ми все-таки активно допомагали сьогодні впровадженню саме тих реформ, про які я говорив: освіти, охорони здоров'я, адміністративних послуг, дорожньої інфраструктури, планування територій і безпосередньо передачі розпоряджень земельними ресурсами на місцях.

Я б хотів сьогодні з цієї трибуни звернутися до шановних наших колег і попросити про підтримку наступного пакету законопроектів, які ми очікуємо на наступному пленарному тижні розгляду саме в залі в другому читанні. Це безпосередньо ті закони, які дають можливість, в першу чергу, дати можливість добровільного приєднання громад до вже існуючих. Це дає простий крок для того, щоб підсилити їх спроможність, можливості і, саме головне, дати сьогодні можливість формування ще додаткової інфраструктури це закон 4772 і закон 4773.

Другий закон 5520, я розумію, що дуже багато виникало, так сказать, різних ініціатив, різних запитань, але цей закон також дуже потрібний для того, щоб дати можливість сьогодні об'єднатися тим громадам, які вже прийняли про це рішення. Але вони, знаходячись в суміжних районах, сьогодні не мають згідно законодавства такої можливості. І це також я думаю, що одне із питань декомунізації. Чому? Тому що це питання те, що дає сьогодні відновити історичну практично пам'ять цих громад. Тому що саме в радянській Україні райони ділилися чиновником в Києві, який олівцем ділив сильні громади для того, щоб, їх розділивши, мати на них більший вплив. Сьогодні потрібно дати можливість таким громадам ще раз відновити історичну пам'ять і дати можливість об'єднатися.

Наступний закон 4742 і 4110. Це те, що стосується можливості підсилення повноважень старост. Це безпосередньо та людина, яка сьогодні обрана, яка бере на себе відповідальність і яка повинна мати можливості виконати свої обов'язки перед своєю громадою.

Наступне питання, воно вкрай важливе, це Закон 2489. Це закон, який стосується служби органів місцевого самоврядування. Ми з минулого року розпочали реформування державної служби, з 1 травня 2015 року практично запроваджений закон. Він працює, він дає сьогодні можливість конкурсного відбору, відбору по компетенціям, виплати заробітної плати. І також це, ми вважаємо, що повинно йти до місцевого самоврядування.  Тому цей закон дає можливість підсилити ще додатково кадрами органи місцевого самоврядування.

Я думаю, що безпосередньо прийнявши ці закони, ми будемо говорити вже про галузеві закони, які безпосередньо впливають на життя громад, які підсилюють якість послуг, які наближають послуги до людини і які дають можливість побачити обличчя влади безпосередньо на місцях тим, яким воно повинно бути: близькою, відповідальною і абсолютно підтриманою місцевими громадами.

Тому, шановні народні депутати, ще раз хочу вас привітати з Днем Автономної Республіки Крим. Ми не забуваємо про наш регіон, який на сьогоднішній день, на жаль, залишився без тих реформ, які проводяться в Україні. І підтримати кожного українця, який зараз виборює практично єдність і незалежність України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Геннадій Григорович.

Шановні колеги, зараз будуть запитання до уряду. Нагадую, запитання будуть не від фракцій і груп, а від народних депутатів шляхом запису. Тому кожен, хто має бажання задати запитання представникам нашого уряду, прошу підготуватися до запису.

Шановні колеги, готові? Прошу провести запис на запитання до уряду. Це не по фракціях, від депутатів, хто як попаде, додаватися слово нікому не буде. Будь ласка, проводиться запис. 

Нечаєв Олександр Ігоревич передає Ігорю Шурмі слово.

 

10:41:15

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". 

Я звертаюся до очільників Кабінету Міністрів. Передусім, "Опозиційний блок" вам щиро вдячний за те, що ви на  дев'ятому місяці накінець  приступили до обговорення  кандидатури на посаду  міністра охорони здоров'я. Надіюсь, що коли ви обговорите цю кандидатуру, ви проголосуєте. Є велике прохання опублікувати в "Урядовому кур'єрі" списки членів Кабінету Міністрів, які підтримують цю кандидатуру.

Питання номер один: скажіть, будь ласка – дуже коротке – коли ви внесете у Верховну Раду кандидатуру на посаду Міністра охорони здоров'я?

Питання номер два: хто понесе персональну відповідальність за те, що зірвані всі тендери і міжнародні закупівлі у 2016 році? Не закуплений жоден препарат, який мав би бути закуплений. Хто понесе відповідальність за смерть тих людей, які сьогодні вмирають через те, що нема медикаментів і розхідних матеріалів? Прошу відповісти на дане запитання. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, відповідь.

 

10:42:36

КУБІВ С.І.

Шановний пане Шурма, хочу сказати, що уряд має чітку програму дій і реформування. Ми повинні розуміти, що коли ми проводимо реформування Міністерства охорони здоров'я не як організації, а як систему якості здоров'я людини, вона тягне за собою зміни, які не всім подобаються.

Друге, відносно кандидатури, яку ви говорили обговорення на уряді, хочу сказати чітко, що Уляна Супрун, яка виконує обов'язки, працює із громадськістю, вона відкрита до дискусії, вона відкрита до визнання сильних і слабих сторін і вона готова змінити сьогодні реформування, це чесна людина, яка виконує обов'язки міністра.

І третє, і третє, і третє, пане Шурма. Відносно відкритості... відносно відкритості проведення тендерів. Найкращій тендер, який проходить, коли він проходить прозоро, відкрито і публічно. Це те, з чим  боремося і не могли побороти 25 років. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Ви завершили відповідь, так?

Надаю  слово для запитання Чумаку Віктору Васильовичу.

 

10:44:02

ЧУМАК В.В.

Прошу передати слово народному депутату Соловей.

 

10:44:07

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчій округ, Гуцульщина і Покуття.

В мене запитання до, знову ж таки, міністра охорони здоров'я. Я перепрошую, в мене запитання до міністра охорони здоров'я пані Уляни Супрун. Я представляю гірський  округ високогірний, найвисокогірніший в Україні, направив понад 10 звернень, було проведено 5 спільних нарад за участю облдержадміністрацій і було підготовлено і направлено відповідне звернення до Міністерства охорони здоров'я, щоб передбачити на території Івано-Франківщини єдиний високогірний госпітальний округ із центром у місті Косові. Проте, за моєю інформацією, Міністерством охорони здоров'я вносяться якісь корективи до можливого плану, який подала обласна державна адміністрація.

Шановна пані міністр, я прошу дуже зважено підійти до цього питання, врахувати специфіку гірських населених пунктів та зберегти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Та зберегти високогірний госпітальний округ з центром в місті Косові. Дякую.

 

10:45:26

КУБІВ С.І.

Я би попросив віце-прем'єр-міністра пана Розенка прокоментувати, і відповідно отримати доручення, щоб взяти дане питання на контроль. Дякую.

 

10:45:35

РОЗЕНКО П.В.

Шановний пане Юрію, справді, всі реформи, які сьогодні проходять, в тому числі в системі охорони здоров'я, несуть лише одну мету: зробити послугу, в тому числі соціальну, медичну, більш якісною і більш доступною до кожної людини. Мета реформи не є скоротити, обрізати, закрити і так далі. Мета реформи – наблизити послугу до кожної людини.

Безумовно, високогірні райони Франківщини мають свою специфіку. Безумовно, без участі громадськості, без участі глав обласних адміністрацій жодних рухів, що суперечать логіці, ну, скажем так, місцевої специфіки, я переконаний, зроблено не буде. Тому всі пропозиції будуть враховані. І сподіваємось, що ми знайдемо оптимальний варіант проведення реформ, знов-таки кажу, передбачаючи лише одну мету: реформи робляться не заради реформ, не заради того, щоб поставити галочку і оголосити себе великими реформаторами, реформи в цій країні уряд проводить для людини. І відчуття реформ, відчуття того, що життя в країні змінюється на краще має стати якраз і результатом проведення цих реформ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хочу наголосити тільки, що високогірні райони мають свою специфіку і на Франківщині, і на Львівщині, і в Чернівецькій області, і на Закарпатті. І ми проводили недавно нараду з головами районних рад, підготували пропозиції спільно зробити програму допомоги тим регіонам, враховуючи, власне, цю специфіку, гірських районів. Я думаю, це спільне завдання і парламенту, і уряду. Можливо, ми зробимо якусь робочу групу  спільно парламентарів, і ви порадите, хто буде від уряду, щоб ми розробили, враховуючи  специфіку, і в питанні допомоги  і в туризмі рекреації, і в питанні допомоги по розвитку тваринництва, і в питанні інфраструктури  тих  регіонів, а особливо в концепції "Європа Карпат", і залучення інвестицій.  Бо ці регіони одночасно є  неймовірно інвестиційно привабливими за рахунок туризму. Нам треба зробити так, як це робилося і в Альпах, коли ми спільно з нашими сусідами зробимо одну програму, розробимо інфраструктуру для того, щоб ці регіони з регіонів дотаційних стали регіонами,  які будуть наповнювати бюджет, де будуть наші громадяни жити і гідно, і достойно, і будуть там створюватися робочі місця.

Будь ласка,  Степане Івановичу.

 

10:48:26

КУБІВ С.І.

Я хочу подякувати  народному депутату пану Юрію Соловею. Це дуже є важливе питання.

Друге. Те, що запропонував Голова Верховної Ради,  і те, що говорив віце-прем'єр Розенко, може сказати про принципову згоду уряду на базі комітету Верховної Ради  представників від фракцій сформувати дану проблему у  вирішений реальний план дій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пі час виступу було названо прізвище народного депутата Шурми. Одна хвилина для репліки. Підготуватися Подоляк. Включіть Шурма, одна хвилина.

 

10:49:01

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

Я звертаюся до пана Степана Кубіва. Ніхто не ставить поза сумнів чесність і порядність як людини кандидата на посаду міністра   Супрун. Якщо ви її підтримуєте, питань нема – внесіть її в зал. Нехай люди проголосують, нехай депутати проголосують. Нехай підтримають або висловлять зауваження, но внесіть  в зал. Нема в світі уряду, який 9 місяців працює без очільника Міністерства охорони здоров'я. це перше.

А друге. Я вас дуже прошу, не говоріть людям неправду, що є Концепція розвитку національної системи охорони здоров'я. Вам підсунули реформу фінансування закладів охорони здоров'я. це не є системний підхід  реформування. І друге, це реформування  громадського здоров'я. Це  як складові. Це є такі, знаєте, маленькі кроки.

А для того, щоб вам не підсовували непрофесійні рішення і висновки, будь ласка, внесіть в зал. І я запитую, коли  ви внесете в зал кандидатуру для голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, до запитання запрошується Подоляк Ірина Ігорівна.

 

10:50:15

ПОДОЛЯК І.І.

Прошу передати слово Семену Семенченку. Дякую.

 

10:50:22

СЕМЕНЧЕНКО С.І.

Дякую. У меня вопрос к Премьер-министру Украины. Но в его отсутствие прошу ответить Первого вице-премьера.

В начале января была опубликована в средствах массовой информации материалы расследования Службы безопасности Украины, которые изложены в решении Северодонецкого городского суда. Там четко изложен вывод Службы безопасности, что с полученных денег от закупки антрацита на оккупированных территориях, которые осуществляет государственная компания "Центрэнерго", около 47 процентов налогов от суммы, так называемых налогов, идут на финансирование террористов так называемой ЛНР и сделано вывод, что эти денежные средства в дальнейшем направляются на выплату зарплаты членам террористических группировок, закупки амуниций и формы, это официальные данные. Более 100 тысяч разрешений было выдано Службой безопасности на торговлю с оккупированными территориями.

Какая общая сумма бюджетных средств государства Украина идет на финансирование террористов?

 

10:51:30

КУБІВ С.І.

Я хочу шановному депутату на провокативне питання сказати: ні копійки не іде.

І друге хочу сказати, і друге хочу сказати, і друге хочу сказати. Все, що відбувається для забезпечення енергетичної галузі, проходить згідно законів України, які, коли я був в цій залі і зараз ми разом з вами прийняли.

Також окремі нормативні документи, які зв'язані з процедурою і контролем Служби безпеки України, проходять відповідно до дій і діяльності Служби безпеки України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мусій Олег Степанович.

 

10:52:16

МУСІЙ О.С.

Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград.

В мене запитання до і прохання навіть до віце-прем'єр-міністра пана Геннадія Зубка якраз в контексті, який вже задавали, щодо формування госпітальних округів.

Безумовно, формування госпітальних округів – вкрай необхідна і хороша штука. І її потрібно робити. Звісно, мета ж – адміністративно-територіальна реформа, всі це розуміють, і формування повітів. Так от, до мене звернулися уже як мінімум з п'яти областей: Львівської, Івано-Франківської, Одеської, Волинської – про незрозумілість і непрозорість, і усунення органів місцевої влади і мажоритарних народних депутатів від цього процесу.

Я так розумію, ви ж перебуваєте, і ми з вами перебуваємо в парламентсько-президентській республіці. Я вас прошу дати доручення і залучити обов'язково органи місцевого самоврядування і народних депутатів-мажоритарників в цю групу, яка буде кінцево приймати рішення. Щоб це не було адміністративне рішення Адміністрації Президента і виключно уряду. Я дуже вас прошу забезпечити мож…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили, так? Будь ласка.

 

10:53:34

ЗУБКО Г.Г.

Я хотів би надати коротку відповідь всім народним депутатам. Сьогодні дуже важлива безпосередня участь народних депутатів, особливо тих мажоритарщиків, які сьогодні працюють в округах, безпосередньо в підготовці всіх рішень, які стосуються реформування місцевого самоврядування.

Безпосередньо на всіх рівнях сьогодні залучені обласні депутати поряд з обласною державною адміністрацією, які працюють над тими пропозиціями, які стосуються в першу чергу методики формування перспективних планів. Також згідно тієї методики, яка була прийнята Міністерством охорони здоров'я і подана на уряд по формуванню госпітальних округів, а також всіх інших питань.

І зараз ми підготували закон, який стосується засад адміністративно-територіального устрою. На жаль, новий закон про адміністративно-територіальний устрій ми зможемо прийняти тільки після того, як будуть прийняті зміни до Конституції. Але сьогодні абсолютно та річ, яка стосується безпосередньої участі народних депутатів, не тільки участі на регіональному рівні підготовки як перспективних планів, так і пропозицій по госпітальним округам, а також тих питань, які виникають, як казав пан Юрій Соловей, як казав Максим Юрійович Бурбак, як казав Владислав Севрюков з приводу Чернівецької області, або наші народні депутати, які підходили сьогодні по Чернігівській області, які абсолютно долучаються до пропозиції як люди, які проживають на цій території, які розуміють особливості цієї території, не тільки гірських районів, а всіх інших.

Ну, і користуючись нагодою, я хотів би привітати Мустафу-ага Джемілєва, пана Рефата Чубарова з Днем Автономної Республіки Крим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бухарєв Владислав передає слово Олександрі Кужель. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

10:55:26

КУЖЕЛЬ О.В.

Степан Іванович, по-перше, я хочу особисто вам подякувати за вашу принципову позицію щодо збереження космічної галузі. Я розумію, що ви робите багато кроків. Але 17-й рік розпочався з того, що в порушення законодавства не поновлений генеральний конструктор пан Дегтярьов і "Південмаш" і КБ "Южное" не мають державного військового замовлення. Я дуже прошу, щоб уряд прийняв рішення і дав можливість працювати космічній галузі.

І друге. Я хотіла б запитати у вас, чи робились розрахунки наслідків того, що зараз зроблено з підприємництвом, з малим і середнім бізнесом, що закривається… очікування до 300 тисяч малого бізнесу. Як ви збираєтесь створювати робочі місця і поновлювати демократію в Україні через створення малого і середнього бізнесу? Дякую.

 

10:56:33

КУБІВ С.І.

Шановна Олександра Володимирівна, це абсолютно два правильних питання, на які суспільство очікує відповідь.

Теза перша. Ті консультації, які ми проводили з вами, і проведені відповідні засідання щодо кадрової політики, даю відповідь те, що уряд вважає космічну галузь пріоритетною у своїй   діяльності. І цю галузь повинні очолювати професіонали, які повинні бути обрані на відкритому конкурсі згідно діючого закону. І ми це, що я вам обіцяв на засіданні, ви є свідком процесу, який абсолютно крок по кроку рухається швидше. Те, що ми хочемо швидко закрити питання, це зв'язано напевно з періодом кінець грудня і січня і багато святкових днів.

Прем'єр-міністр України відповідно поставив переді мною і завдання, де ми повинні це питання до кінця поставити в площину виконання.

Відносно малого і середнього бізнесу. Я хочу передати слово Андрію Реві, який давав відповідь на це питання, але хочу сказати наступне. Процес, який проходить на сьогоднішній день на ринку, дає практичну відповідь ефективної діяльності даного підприємства і видів, які сьогодні ставлять перед собою завдання використання неповністю прозорої схеми функціонування. Дякую. Прошу, Андрій Рева.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Андрій.

 

10:58:18

РЕВА А.О.

Шановна Олександра Володимирівна! Шановні народні депутати! Відповідно до прийнятого закону України у нас, дійсно, ті підприємці, які не ведуть господарської діяльності з 1 січня зобов'язанні сплачувати єдиний соціальний внесок.

Відповідно ті люди, які не здійснювали господарської діяльності, не сплачували податки і не мали прибутку, вони на сьогоднішній день лише числились як зайняті. Це був подібний процес до того, як в 90-х роках люди, не працюючи на виробництві, мали трудову книжку і формально числилися такими, що працюють, а насправді не працювали. І якщо в 90-х роках, на початку 2000-х ми це питання вирішили через введення персоніфікованого обліку внесків до Пенсійного фонду, і тримати трудову книжку на виробництві стало просто-напросто невигідно, тому що воно втрачало сенс. Так і сьогодні, коли підприємцям запропонували або сплачувати внески, або закритися, ті, хто дійсно не здійснювали такої діяльності, вони закрились.У нас погіршилась статистика. Да, тепер стало більше людей, які стали фактично… які не тільки фактично, а й юридично стали такими, що не зайняті. Але з точки зору інтересів і країни, і їх особисто нічого принципово не змінилося.

Що стосується того, хто створює робочі місця. Робочі місця створює не держава. Держава створює умови для створення робочих місць, а підприємницьку діяльність здійснюють люди. І наше завдання з вами разомстворити умови для того, щоб вони могли не на папері, а на ділі здійснювати свою підприємницьку діяльність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Медуниця Олег В'ячеславович.

 

11:00:06

МЕДУНИЦЯ О.В.

Шановний Андрій Володимирович, перш ніж задати питання до уряду, я хотів би сьогодні, шановні колеги, я б хотів, щоб ми сьогодні згадали, що сьогодні у нас надзвичайно трагічний день, сьогодні виповнилося два роки з моменту підриву нового терміналу Донецького аеропорту і фактично закінчилась героїчно 242-денна оборона Донецького аеропорту. Хотів би, щоб ми зараз всі встали і хвилиною мовчанки згадали всіх хлопців, які героїчно його захищали і тих, які загинули при обороні Донецького аеропорту. (Хвилина мовчання)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Включіть мікрофон для питання Медуниці.

 

11:01:16

МЕДУНИЦЯ О.В.

Степан Іванович, коли ви говорили сьогодні з трибуни про зростання, яке справді відбулося у минулому році, ви торкалися і того зростання, яке відбулося у машинобудівному секторі. На жаль, у нас в Україні на деяких підприємствах таке зростання є, а на деяких нема. Зокрема, на Сумському машинобудівному науковому виробничому об'єднані, яке попри те, що виграло тендер на реконструкцію газотранспортної вітчизняної системи, тендер був скасований, залишаються зараз без роботи і 8 тисяч людей залишаються без роботи. Я наполегливо прошу вас, щоб уряд в найближчий час зібрав провідні машинобудівні підприємства України, зібрав тих, хто цієї продукції машинобудівної потребує, "Енергоатом", ГТС, українську оборонку. І ми зробили все для того, щоб українські машинобудівні підприємства були завантажені вітчизняним замовленням, не тільки оборонним. Бо саме цього зараз чекають українці, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Щоб уряд, нарешті, розпочав розробку і реалізацію програми імпортозаміщення. Посадіть всіх за один стіл: тих, хто споживає машинобудівну продукцію, тих, хто її виробляє і дайте людям роботу, ту роботу, яка зараз, на жаль, у нас дуже часто йде за кордон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Степан Іванович.

 

11:02:51

КУБІВ С.І.

Це дуже добре запитання, і в своїй доповіді було чітко сказано, що розвиток вітчизняної промисловості є пріоритетом. І було сказано ряд принципів, на базі якої аналітики і фактів відповідно прийнято дане рішення.

Прем'єр-міністр України декілька днів тому провів робочу нараду з віце-прем'єрами і міністрами, які мають відношення до принципів промисловості, машинобудування відповідно як пріоритет на 2017 рік.

Друге. Є  чітке дане доручення мені особисто як Першому віце-прем'єру, міністру економіки щодо визначення відповідної програми.

І третя позиція. Планується провести засідання Національного комітету промислового розвитку, де чітко буде визначена операційна програма дій промисловості на 2017 рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Кремінь Тарас, передає слово Олегу Ляшку. Будь ласка.

 

11:04:01

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

У мене запитання до представників уряду. Чи знаєте ви, що сьогодні люди отримують космічні, абсолютно непідйомні платіжки за опалення. Ви тут гарантували, що кожна українська сім'я не платитиме більше 15 відсотків від сукупного доходу за комуналку. Чи бачили ви ці платіжки, я питаю вас. Чи знаєте ви, що сьогодні приходить чотири, п'ять, сім тисяч гривень за опалення? Я вже не кажу про те, що сім'ю якось годувати нада і дітей утримувати.

У зв'язку з цим я вимагаю від уряду підтримати наші ініціативи, повернути соціальну норму споживання газу – 1200 кубів на опалювальний сезон.

Ми вимагаємо від уряду переглянути тарифи на  комуналку і ціни на газ в частині їхнього зниження, тому що люди не мають можливості їх оплачувати. Ми вимагаємо від уряду переглянути нормативи, які ви штучно прийняли, і таким чином, мінімум два мільйони українців відрізали від можливості отримувати… 

 

11:05:34

РЕВА А.О.

Шановний Олеже Валерійовичу! Сьогодні 7 мільйонів 100 тисяч домогосподарств із  15 мільйонів отримують житлову субсидію, субсидію на житлово-комунальні послуги. І ми, дійсно, дивимося на ті платіжки, які люди отримують. Так от, 7 мільйонів 100 тисяч домогосподарств, які сьогодні отримують субсидії, жодна з них подібні  "космічні" платіжки не отримує. Тобто всі ті люди, які попали під програму житлових субсидій, таких вражаючих рахунків не отримують. Це – перше.

Стосовно тих, хто отримує  такі вражаючі рахунки. Більша частина, і ми аналізували цю ситуацію, належить до міста Києва. Якщо в середньому по Україні близько 50 відсотків домогосподарств користуються субсидією, то в місті Києві з приводу певних об'єктивних причин, ну, рівень доходів трошки вищий, тут субсидією користується лише 20 відсотків домогосподарств, і тому такі випадки, про які ви  кажете, є.

Крім цього… До речі, вчора в засобах масової інформації пройшли досить такі вражаючі ситуації з платіжками по 7 і більше тисяч. Як ви пам'ятаєте, там, виявляється, є будинок, в якому ще є приватна  фірма, яка не допускає представників "Київенерго" подивитися, як же вони опалюють і чому такі великі показники на лічильнику. Тобто складається враження – оце ще треба перевірити, що, фактично, громадяни оплачують не тільки своє власне опалення в помешканнях, а ще й цю комерційну фірму. І такі випадки, на жаль, мають місце. По кожному з них розбираються і наші урядовці, Міністерство регіонального розвитку ЖКГ, відповідно, київська адміністрація, "Київенерго" і усі інші зацікавлені структури.

Тому ці випадки є.

Кожний з них є предметом реального розгляду. І ми  будемо завжди реагувати гостро на такі факти. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Гринів Ігор Олексійович.

 

11:07:28

ГРИНІВ І.О.

Прошу передати слово Голубу. Голубу ще раз прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голубу включіть мікрофон, будь ласка.

 

11:07:42

ГОЛУБ В.В.

Дякую, Андрій Володимирович.

Шановний Степан Іванович, я вже вкотре буду звертатися до вас щодо ситуації, яка відбувається на державних підприємствах, зокрема на підприємстві "Укрхімтрансаміак". Попри те, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України щодо відсторонення і звільнення бувшого директора підприємства пана Полозова громадянина країни-агресора Російської Федерації, він і надалі займає посаду заступника директора з загальних питань цього підприємства і доводить, на догоду своїм власникам в Кремлі, підприємство до банкрутства. Це  підприємство з 23 грудня вже не працює.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі на цю ситуацію дивиться з широко заплющеними очима. Був проведений конкурс на посаду директора цього підприємства, але жодних кроків не робиться щодо призначення директора цього підприємства і наведення ладу в цьому підприємстві...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Я дам.

 

ГОЛУБ В.В. Скажіть, будь ласка, що ще має статися на цьому  підприємстві, окрім того, коли Російська Федерація нам там виставляє пеню на майже 12 мільйонів доларів, для того, щоб уряд і  Міністерство економічного  розвитку і торгівлі зайняв жорстку проукраїнську позицію щодо цього підприємства? Можливо, ми як народні депутати можемо вам чимось допомогти навести лад в цьому підприємстві? Ми готові на це і будь-які кроки здійснювати для того, щоб  уряд зайняв проукраїнську позицію. Дякую. 

 

11:09:14

КУБІВ С.І.

Шановний народний депутате пане Голуб шановний пане колего, я все своє життя займав українську позицію і буду займати, і в найгірші часи визначення людської позиції, яку я займав, це перше.

Друге, відносно ситуації на Тольяті, ви знаєте, деколи в житті, вам особисто раджу, не підмінювати поняття особистого  і  загальнодержавного. Відносно конкурсу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 року є прийняті положення "три сімки", і 05.09.2016 року було оголошено конкурс на посаду керівника "Укрхімтрансаміаку". У конкурсі взяло участь 32 чоловіки. 32 чоловіки прослухати і вибрати найсильнішого – це вимагається час.

Окрім того, хочу сказати, учасниками переможця конкурсу визначалося 8 плюс 8, де приймає 8 міжнародних експертів-учасників і 8 представників уряду. Відповідно визначений кандидат Павел Шебеста на посаду керівника "Укрхімтрансаміаку". Для прискорення даного рішення є процедура, з якою звернулося Міністерство економіки, щодо пришвидшення проходження процедури щодо допуску відповідного і обрання, враховуючи, що ця людина не є і не працювала в Україні. І для того внесене положення, згідно Положення Кабінету Міністрів дана кандидатура внесена в Секретаріат Кабінету Міністрів, де буде внесено на затвердження найближчого засідання Кабінету Міністрів України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Гальченко Андрій Володимирович. Долженкову передає слово. Будь ласка.

 

11:11:25

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дуже дякую. Шановні громадяни, отут представники уряду говорили про якесь зростання реального ВВП. Але по факту можна, на жаль, констатувати, що український ВВП станом на 2017 рік не досяг навіть рівня 2013 року. Падіння експорту з 70 мільярдів до 50 мільярдів, падіння переробної промисловості з 20 відсотків питомої ваги до 12 відсотків.

А тепер, що стосується питання. Уряд постійно живе політикою: взяти новий кредит для того, щоб дотягнути до чергового траншу МВФ. Зараз, в 2017 році, згідно Додатку другого фінансування державного бюджету, а саме його дефіциту, ви берете 190 мільярдів – повертаєте 129 мільярдів, тобто живете в борг. Більше 120 мільярдів ви щорічно погашаєте державні зовнішні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд.

 

11:12:27

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Реструктуризація, яка була проведена в 15-му році, спрямована на виплату по державним деривативам, саме ця частка валового внутрішнього продукту, яка планується до зростання. Яким чином забезпечується зростання, коли частина ВВП буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка.

 

11:12:49

КУБІВ С.І.

Шановні народні депутати, ці факти і цифри, які ми сьогодні представляли на засіданні, носять об'єктивну і реальну працю, яка вкладена спільно уряду, парламенту і Президента. Ситуація до 2013 року, про яку ви говорите, коштувала для держави і для людей 25 мільярдів втрачених золотовалютних запасів. Ситуація, яка є сьогодні, вона стабілізувалася і має всі підстави разом нам сформувати і продовжити такі зміни, які дозволять зробити підйом економіки і саме головне – рівень життя людини. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, і останнє запитання. Севрюков Владислав Володимирович, будь ласка, включіть мікрофон.

 

11:13:36

СЕВРЮКОВ В.В.

Прошу передати слово Олегові Барні.

 

11:13:43

БАРНА О.С.

Христос Хрещається. Подвиг захисників Донецького і Луганського аеропортів став взірцем доблесті, військової доблесті і повинен бути прикладом для нас всіх.

Я звертаюся до міністра енергетики пана Ігоря Насалика. Керівництво "Укргідроенерго" оголосило 8 грудня тендер на підготовку техніко-технічного обґрунтування на суму 155 мільйонів гривень для будівництва каскаду ГЕС на Дністрі за кошти міжнародних інвесторів. Поряд з тим, якщо до даного часу немає ще відповідних висновків природоохоронних органів, як і державних, комунальних і громадських, дані проведення тендеру є викидом на вітер 155 мільйонів, тому що якщо не буде такого погодження, то ніхто не допустить будівництво даного каскаду ГЕС.

Просимо ці кошти направити краще на відновлення роботи і  відбудови малих ГЕС на річках того ж самого Дністровського басейну або…

 

11:14:51

НАСАЛИК І.С.

Дякую, пане Сергію. У річці Йордані! Повинен вам сказати, що "Укргідроенерго" фінансується виключно за кошти Європейського банку реконструкції і розвитку і Світового банку. Так от доводжу до вашого відома і до відома всіх народних депутатів: жодні проекти по "Укргідроенерго" не будуть реалізовані, поки не пройде повна екологічна перевірка, екологічний аналіз цими банками. і тільки після цих перевірок можуть бути виділені кошти європейським структурами для будівництва, і інших варіанті немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки був короткий виступ, колеги, зараз я вам поясню логіку. Отже, зараз ще встигає наступний Жолобецький, потім (я знаю), потім попросили від представництва кримських татар, сьогодні їхній день, 1 хвилина Чубарову. І на тому ми закінчуємо годину, на цьому закінчуємо "годину запитань до Уряду". Після того буде закриття сесії. І я прошу всіх колег народних депутатів зайти в зал, всіх, хто є в кулуарах. Прошу запросити депутатів у залі, через 5 хвилин буде закриття сесії, і я прошу всіх голів фракцій запросити депутатів у зал.

Отже, Розенблат, будь ласка, одна хвилина, включіть мікрофон.

 

11:16:13

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Доброго дня, шановні колеги. Перш за все я хочу висловити свою подяку Степану Івановичу Кубіву за те, що вчора 1740 підприємств агрокомплексу отримали дотації за грудень. Це було заблоковане питання, тому дуже щира подяка вам, Степан Іванович.

Але питання у мене інше, що стосується подій, жахливих подій на Поліссі по питанню видобутку бурштину. Ви знаєте, що Старе Село Рокитнівського району, в неділю Олеськ, де автоматична зброя і гранати. І питання стоїть на сьогоднішній день політичної волі. Я хочу звернутись перш за все до керівників наших фракція, Андрій Володимирович, до вас і хочу звернутися до уряду. Невже ми не здатні сьогодні найти цю політичну волю і нарешті вирішити це питання раз і назавжди. Скільки ще треба втратити  наших життів, скільки треба втратити ще лісового фонду і втратити бюджетні кошти, щоб ми, нарешті, зрозуміли, що бурштин належить народу України, а не тільки кримінальним структурам, які сьогодні грабують нашу країну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, Степанович Іванович, не будете… Це виступ. І я запрошую до слова, даю одну хвилину, Чубарову. І, напевно, буде краще від трибуни, сьогодні День кримськотатарської автономії. І я запрошую для виголошення заяви, одну хвилину Чубаров.

 

11:17:43

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово, шановні колеги, члени уряду! Дякую членам уряду України за те, що вони згадали про День Автономної Республіки Крим.

26 років тому саме в цей день, 20 січня, відбувся загальнокримський референдум щодо відновлення автономії Криму, яка була ліквідована в 1945 році у зв'язку з депортацією кримськотатарського народу.

Але хочу нагадати і про те, що згаданий референдум відбувся на самому початку масового повернення кримських татар на свою Батьківщину, ще був СРСР і був комуністичний режим. Москва була дуже занепокоєна тим, що доведеться відновлювати кримськотатарську автономію у зв'язку з поверненням депортованого кримськотатарського народу на свою землю. Окрім того, Москва, намагаючись зупинити боротьбу українців щодо відновлення незалежної держави, хотіло мати потужний важіль, щоб утримувати Україну в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини, будь ласка.

 

ЧУБАРОВ Р.А. Я закінчую. Кримські татари тоді вимагали, щоб референдум відбувся після того як повернеться з вигнання весь народ, аби… Але Москва дуже поспішала, їй потрібний був такий інструмент тиску на Україну, щоб Україна не стала незалежною.

Отже, з нагоди Дня автономії маємо зробити відповідні уроки з минулого. Тому я знову закликаю Президента України і уряд України як можна скоріше скликати конституційну комісію, аби розпочати роботу по внесенню змін до розділу Х Конституції України "Автономна Республіка Крим". Маємо перетворити Автономну Республіку Крим в Кримськотатарську Автономну Республіку як невід'ємну складову частину України.  Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Але я прошу уряд залишатися з нами на закритті сесії.

Я прошу усіх народних депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця. Прошу секретаріат Верховної Ради України  запросити  усіх депутатів в зал.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:20:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, до слова запрошується Голова  Верховної Ради України Андрій Парубій.

Андріє Володимировичу, просимо вас до слова.

 

11:20:32

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні колеги! Наш Апарат підготував детальний звіт про цю сесію, де вся статистика, де вся кількість законів. Я не буду їх повторювати, кожен  це має, і це є у вільному доступі.

Я хотів би сказати кілька слів на завершення, підсумовуючи цю сесію, адже сьогодні завершується п'ята сесія Верховної Ради України восьмого скликання.

Перш за все  я хотів би подякувати усім народним депутатам за роботу під час цієї сесії. Це був дуже важкий, але водночас дуже відповідальний час для України. Я хотів би теж подякувати і  представникам уряду, які сьогодні є, за ту співпрацю і злагоджену роботу між парламентом і урядом.

Під час цієї сесії  протягом п'яти місяців роботи ми ухвалили 106 законів в цілому, з них 16 – ратифікації,  60 законопроектів були ухвалені в першому читанні. Але це лишень статистика.  Ми змогли пройти шляхом  реформ в багатьох сферах. Були ухвалені надзвичайно важливі закони  щодо реформування сфери енергетики та комунальних послуг. Ми продовжили судову реформу, і Закон "Про Вищу раду правосуддя" став символом того, що ми рішуче налаштовані на реформування судової системи. Ми прийняли бюджет, подали його вчасно в парламент, пройшли по повній процедурі всі етапи. І ми змогли спільно прийняти бюджет, бюджет воюючої країни.

І дуже важливо, колеги, пам'ятати те, про що я говорив у своєму вступному слові. Ми – парламент воюючої країни. І про це треба пам'ятати, кожен раз обговорюючи і приймаючи рішення в цьому залі. У нас величезна відповідальність перед нашими хлопцями на передовій, які кожного дня і кожної ночі захищають мир і спокій нашої країни.

Ми на цій сесії змогли захистити українську мову квотами на українську пісню на радіо. Ми змогли захистити українську книжку. Але, я вважаю, найголовніше – ми не дозволили дестабілізувати український парламент і не дозволили дестабілізувати українську державу. Бо я переконаний, в цій війні, яку веде проти нас Путін, не менші кошти, як на фронт, кидаються в те, щоб дестабілізувати ситуацію зсередини.

І тут нам цього року, згадуючи столітньої давності історію, а 22 січня ми будемо згадувати 1917-1918 рік, коли у великій мірі ми втратили державність не із-за того, що була більш мілітарна потуга, не із-за економіки, а тільки із-за того, що, на жаль, тодішні керівники держави, ці люди визначні, ці люди з великої літери, і Винниченко, і Грушевський, і Петлюра, і Скоропадський, і Болбочан, але, не було порозуміння між собою. І тому була втрачена держава.

А це не просто символізм і не просто формальність. Втративши державу, це призвело до Голодомору, коли мільйони українців гинули і не було кому їх захистити. І тому слово відповідальність є ключовим для нашого парламенту, для нашого уряду і для всіх депутатів.

І те, що ми не дозволили спровокувати протистояння і дестабілізацію, це заслуга всіх, колеги. Кожного, хто перш за все є державним, а потім вже член тієї чи іншої політичної партії.

Ми зробили багато. Але перед нами стоять ще дуже важливі і великі завдання.

Завдання, які мають призвести до української перемоги, до звільнення українських земель від російського окупанта. Працюємо, переможемо!

Слава Україні! (Оплески)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:24:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до статті 83 Конституції України  чергова шоста сесія Верховної Ради України восьмого скликання розпочне свою роботу у вівторок, 7 лютого 2017 року. Дякую всім за плідну роботу. 

П'яту сесію Верховної Ради України восьмого скликання оголошую закритою.

(Лунає Державний Гімн України)

Слава Україні!

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку