ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

03 листопада 2016 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу заходити в зал і приготуватися до реєстрації.

Колеги, я ще раз запрошую всіх народних депутатів в зал для продовження нашої роботи.

Шановні колеги, я пропоную наступну логіку розгляду. Альона Бабак в залі? Альона Бабак. Запросіть доповідача Альону Бабак в зал.

Колеги, я ще раз хочу нагадати, що один з фундаментальних законопроектів, який стоїть на сьогодні,  це є проект Закону про Вищу раду правосуддя. Ми мали би його включити до сьогоднішнього порядку денного для розгляду, але зараз я цього робити не буду, розуміючи, який є з голосами стан. Колеги, тому ми будемо йти далі по порядку денному. В той момент в той момент, коли в залі буде і загальне порозуміння, і загальна логіка про включенні того порядку, питання в порядок денний, тоді я це питання поставлю.

Зараз у нас наступні по порядку денному це є ті законопроекти, які у нас лишилися боргом від дня житлово-комунального господарства, це є проект Закону, 5273, про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Це є друге читання, я сподіваюсь, що під час обговорення депутати підійдуть в зал як це було і перед тим.

Колеги, отже, ми переходимо до розгляду 5273. І я запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Бабак Альону Валеріївну. Пані Альона, я запрошую до доповіді.

Поки доповідач йде до трибуни, шановні колеги, я бачу вже зібралася достатня кількість депутатів, я прошу провести реєстрацію для участі в вечірньому засіданні. Прошу зареєструватись, будь ласка.

 

16:09:57

Зареєструвалося -360

360 зареєструвались депутатів.

Вечірнє засідання Верховної Ради України я оголошую відкритим.

Будь ласка, Бабак Альона Валеріївна. Проект закону 5273 оголошується на розгляд. Будь ласка, доповідайте.

 

16:10:16

БАБАК А.В.

Шановні народні депутати, до вашого розгляду пропонується законопроект номер 5273, поданий урядом України і підготовлений комітетом до другого читання. З метою узгодження остаточної редакції проекту Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті послуги… енергоносії, комітет 25 жовтня 2016 року провів розширену нараду, в якій взяли участь представники Мінрегіону, Міненерговугілля, Мінфіну, НАК "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок", ПАТ "Київенерго", ПАТ "Київводоканал", Всеукраїнських профільних асоціацій "Укртеплокомуненерго", "Укрводоканалекологія" та "Питна вода України", а також Асоціації міст України.

За час опрацювання проекту до нього надійшло 80 поправок від 9 народних депутатів, 45 з яких враховано, 35 відхилено як такі, що суперечать концепції та завданням проекту.

Головне юридичне управління завізувало законопроект із зауваженнями.

За результатами розгляду порівняльної таблиці до законопроекту №5273 комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в другому читанні та в цілому як закон.

Шановний пане Голово, готові до розгляду законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Альона.

Переходимо до розгляду. Авторів поправок я прошу приготуватись до роботи.

1-а, Івченко. Чи наполягає? Ні.

2-а, Сотник. Не наполягає.

4-а, Сотник. Не наполягає.

9-а. Так, перепрошую, 5-а, Сотник.

9-а, Сотник. Не наполягає.

12-а, Сотник. Не наполягає.

15-а, Левченко. Не наполягає.

16-а, Бабак. Не наполягає.

17-а, Сотник. Не наполягає.

18-а, Сотник. Не наполягає.

19-а, Сотник. Не наполягає.

20-а, Сотник. Не наполягає.

Продан, 32-а. Не наполягає.

33-я, Бабак. Не наполягає.

36-а, Сотник. Не наполягає.

38-а… 38-а включена.

Прошу по 38-й. Павло Пинзеник, прошу слово по 38-й.

 

16:12:51

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановний Голово, я прошу поставити на підтвердження поправку номер 38. Поправка… Зрозуміло, про що там йдеться, але виписана вона на даному етапі настільки некоректно, що практичної реалізації мати навряд чи буде. Йдеться про кредиторську заборгованість енергоринку за спожиту для виробництва послуг водопостачання, водовідведення… холодної води та водовідведення, електричної енергії. Справа в тому, що енергоринок такої  кредиторської заборгованості на своєму балансі не має.

А без цієї правки закон буде працювати так само, ідея збережеться. Єдине, що не буде необхідність в якому  доопрацюванні, чи поверненні до розгляду  цього законопроекту для виправлення технічних недоліків. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу прокоментувати.  Це ваша поправка? Я дам вам слово.

Тоді, Альона,  будь ласка, прокоментуйте.

 

16:13:44

БАБАК А.В.

Шановний народний депутате! Я прошу звернути вашу  увагу на те, в якому розділі знаходиться зазначена поправка. Вона знаходиться в статті 4 і стосується взаєморозрахунків, які будуть проводитись щодо  врегулювання  заборгованості з різниці в тарифах для погашення цієї кредиторської заборгованості. Тобто, мова йде  про те, що водоканал, який заборгував обленерго  за електричну енергію, отримує з державного бюджету різницю  на компенсацію  різниці в тарифах. Ці кошти підуть на обленерго.  Обленерго повинно буде зарахувати ці  борги з ДП "Енергоринок".  ДП "Енергоринок" з генерацією. Генерація з "Нафтогазом України".  Тому, якщо ми вилучимо цей  розділ, то фактично  розірветься  ланцюг відносин для проведення взаєморозрахунків для водоканалу і з Державним бюджетом  України.

Тому це була як обов'язкова правка внесена, і я дуже прошу всіх підтримати її. Інакше не спрацює механізм…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Пане Павло, я звернусь до вашого розуміння. Ми розуміємо, що люди в залі ще збираються, я цю   правку поставлю напередодні голосування на підтвердження.

39-а, Сотник.   Не наполягає. 

Наполягає.  39-а, Сотник, наполягає.  Будь ласка.

 

16:15:10

СОТНИК О.С.

Шановні колеги!  Насправді, у нас тут плутаниця повна з поправками, тому що на сайті остаточна таблиця не відповідає, яка була в понеділок. Але тим не менше, я хочу поставити на голосування свою поправку 36-у, яка стосується того, щоб виключити з усіх зобов'язань, які реструктуризуються, згідно статті 4 по проведенням взаєморозрахунків. А, вона 40-а йде, на сайті вона зараз йде 40-ю. Щоб виключити з цих зобов'язань зобов'язання учасників процедури врегулювання заборгованості перед державним бюджетом або пояснити чому виникає в даному законопроекті, який не стосується, точніше стосується різниці тарифів, чому виникає питання зобов'язань перед державним бюджетом, зокрема, податкових зобов'язань? Я пропоную це виключити взагалі із закону так як це не стосується предмету регулювання закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу прокоментувати, пані Альона.

 

16:16:17

БАБАК А.В.

Шановний народний депутат, ситуація така, що це, як і аналогічно було звернення, стосується статті 4, в якій мова йде про врегулювання різниці в тарифах. Механізм врегулювання різниці в тарифах фактично відбувається таким чином, що кошти з державного бюджету ідуть підприємству і в кінцевому випадку вони зараховуються по зобов'язаннях "Нафтогазу України" перед бюджетом. Тому, якщо ми вилучаємо, то ми не дозволяємо всьому ланцюгу відносин відбутися. "Нафтогаз України" зараховує свої зобов'язання з ренти і ПДВ в рахунок різниці в тарифах стаття 200 прім Податкового кодексу України. Власне, цей механізм завжди існував і саме він описаний тут, ви його просто не бачили раніше, тому що він був описаний на рівні постанов Кабінету Міністрів України. А тут, оскільки це йде закон комплексного врегулювання, то ви бачите це посилання на рівні закону в розділі IV  статті 4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можна я втручусь у вашу дискусію? Ви наполягаєте ставити на голосування, пані Олена? Наполягає. 40 поправка. Я ставлю на голосування поправку номер 40 народного депутата Сотник.

Хто підтримує дану поправку, комітет її просить відхилити, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

16:17:54

За-98

41-а, Сотник. Не наполягає.

42-а. Не наполягає.

49-а. Не наполягає.

50-а, Левченко. Він ще 15-у  пропустив. Можливо, по двох. Зараз 50-а, але ви  пропустили 15-у ще. Говоріть  по обох, якщо  можливо. Тоді добре,   по кожній окремо.

Будь ласка, 15-у.

 

16:18:52

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую.  Я, по-перше, перепрошую публічно за пропущення. Просто тут, на превеликий жаль, багато депутатів замість того, щоб працювати, ходять по залу, відволікаються, тому я вас не почув, пане  Голово. 

Щодо моєї 15 поправки. Багато було розмов  під час прийняття цього законопроекту в першому читанні, що він дуже  правильний законопроект, тому що він працює нібито виключно на підприємствах комунальної та державної власності. І тому логічно для них реструктуризувати  заборгованість. Це справді було б логічно, але єдине "але", цей  законопроект насправді стосується всіх підприємств усіх форм власності. Наприклад, у Києві "Київенерго" є власністю  пана Рената Леонідовича Ахметова, і от пропонують йому реструктуризувати  багатомільярдні борги, що є  абсолютно маячнею повною.

Тому моя ця  поправка стосується  того, щоб цей закон стосувався виключно тих підприємств, де  громада або держава мають  більше 50 відсотків контролю. Тобто це по суті є комунальні або державні підприємства. Тоді це буде справді правильний закон. Прошу  підтримати мою поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Альона, будь ласка.

 

16:20:03

БАБАК А.В.

Шановний народний депутате! Справа в тому, що державному регулюванню тарифів сьогодні  підлягають підприємства теплопостачання  всіх форм власності, незалежно від того, чи вони комунальні, чи вони державні, як державні ТЕЦ сьогодні, чи вони є приватними. Держава регулює шляхом встановлення цін і тарифів цих підприємств і усіх суб'єктів ринку, усіх, хто мають ліцензії і постачання теплової енергії. Якщо ми вилучимо з цього переліку суб'єктів приватної форми власності або державної форми власності, ми фактично створимо дискримінаційні  умови, що є неприпустимим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні?

15 поправка народного депутата Левченка, хто підтримує, я прошу проголосувати, будь ласка.

 

16:21:04

За-86

Рішення не прийнято.

А, 50-у, будь ласка, Левченко. 50-а.

 

16:21:13

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

На превеликий жаль, уже шкодую, що попередня поправка не була прийнята. Тепер мільярдні статки пана Ахметова і іже с ними будуть ще збільшуватися. Справа в тому, що не важливо, чи вони мають відповідні навантаження, чи не мають навантаження, важливо в тому, що вони мегарентабельні і вони могли б самі покрити відповідну нестачу, без жодної допомоги і реструктуризації боргів. Ну, але, на превеликий жаль, ця Верховна Рада і далі працює на олігархат.

Моя  ця поправка 50 стосується того, щоби прибрати положення про навантаження на місцеві бюджети щодо того, що місцеві бюджети, щодо того, що місцеві бюджети будуть брати на себе зобов'язання давати гарантії по цій реструктуризації. Це не є функція місцевих бюджетів, особливо якщо це є приватні компанії, а тепер ви лишили приватні компанії. Якщо ви хочете, щоб хтось давав відповідні гарантії – хай відповідні гарантії дає центральний бюджет, хай держава як загалом дає відповідні гарантії, але ніяк не місцеві громади. Тому що це буде пряме... прямий шлях до збанкрутіння окремих населених пунктів. Тому прошу цю норму виключити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Альона.

 

16:22:23

БАБАК А.В.

Шановний народний депутате, справа в тому, що ми внесли правки 46 і 47, якими врегулювали це питання, що лише до підприємств комунальної форми власності будуть поширюватися забезпечення зобов'язань з боку  органів місцевого самоврядування.

Щодо підприємств державної форми власності або приватної форми власності, то відповідні установи, організації, підприємства будуть... які здійснюють управління такими підприємствами, будуть забезпечувати виконання зобов'язань або самі безпосередньо суб'єкти господарювання, кредиторська яких буде підлягати реструктуризації.

Також хочу зазначити всім, що в цьому законі не списуються борги ні Ахметова, нікого, ні комунальних громад. Вони реструктуризуються на 5 років, списуються штрафні санкції виключно, якщо буде виконано в повному обсязі договір реструктуризації і відбуватись погашення поточних боргів.

Тому, шановні, це просто елемент зупинення сьогодні виконавчих рішень, які є, ну, неможливо інакше зупинити, ніж дією закону. І на стару…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте на голосуванні, Левченко? Наполягає.

Хто підтримує поправку 50, народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Будь ласка.

 

16:23:56

За-100

100 – "за". Рішення не прийняте.

53-я, Івченко. Не наполягає.

62-а, Івченко. Не наполягає.

63-я, Сотник. Не наполягає.

66-а, Сотник. Не наполягає.

68-а, Сотник. Не наполягає.

69-а, Продан. Не наполягає. (Шум у залі)

50? 53-я. 53-я, наполягає Івченко. Ну, я ж питався, ну, будьте уважними! Я ж називаю. Ну, просто слухайте мене, а не між собою ведіть світські бесіди.

Будь ласка, 53-я, Івченко.

 

16:24:40

ІВЧЕНКО В.Є.

Андрій Володимирович, ми сидимо з документами, які нам тільки що роздали. І зранку на сайті таблиці не було. Тому ми вивчаємо зараз таблицю, для того щоб запропонувати правку.

А насправді правка стосується населення. Ми сьогодні що робимо, колеги? Робимо реструктуризацію боргів теплогенеруючих компаній, або ті, що дають тепло людям. Але ми не говоримо про реструктуризацію боргів населення, які виникли на 1 липня 2016 року.

"Батьківщина" наполягає, щоб наша правка була проголосована. І давайте дзеркально, якщо ми робимо реструктуризацію теплогенеруючих компаній, зробимо реструктуризацію за заявою звернення побутових споживачів. Я саме ця правка, хочу зачитати, звучить наступним чином: "Теплопостачальні і теплогенеруючі організації, які уклали договір про реструктуризацію  заборгованості за спожитий природний газ, зобов'язані укласти аналогічний договір з побутовими споживачами на  реструктуризацію заборгованість, яка виникла станом на  1 липня… "

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  30 секунд. Завершуйте.

 

16:25:52

ІВЧЕНКО В.Є.

Умови реструктуризації заборгованості  побутових споживачів згідно з такими договорами не можуть бути гіршими, ніж  умови реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбаченими письменними… підписаними з ними  договорами.

Шановні колеги, давайте, дійсно, будемо депутатами від людей, від населення. Давайте, якщо  ми допомагаємо  наших організаціям, які дають тепло, і комунальним, і приватним давайте продумаємо  про людей, про населення і зробимо дзеркальну реструктуризацію.

"Батьківщина"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування поправку… Ага, прошу, прокоментуйте, пані Альна, будь ласка.

 

16:26:36

БАБАК А.В.

Шановні народні депутати, правка 53-я народного депутата Івченка вона, на жаль, була подана, я так зрозуміла, з технічною помилкою, тому що пропонувалось реструктуризувати борги "Теплоенерго" за газ боргами населення за газ. Але ж населення винне "Теплоенерго" за теплову енергію, тому ми, власне, відхилили.

Водночас ми провели короткі консультації тут  серед депутатів  комітету вже сьогодні після того, як  нам уточнили, про що йшлася мова, і  ми підтримуємо як комітет, але в редакції комітету. Дозвольте мені, будь ласка,  зачитати правку в тій редакції, яка  прийнятна  для членів комітету.

"За зверненням побутових споживачів теплопостачальні та теплогенеруючі організації, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, зобов'язані укласти з такими споживачами договори про реструктуризацію  заборгованості побутових споживачів станом на 1  липня 2016 року  за умови здійснення ними  поточних розрахунків  за відповідні спожиті послуги. Умови реструктуризації  заборгованості побутових…"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Завершуйте, будь ласка.

 

БАБАК А.В. Умови реструктуризації заборгованості  побутових споживачів згідно з такими договорами не можуть бути гіршими, ніж умови реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбачені підписаними ними договорами.

Тому саме в такій редакції прошу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Кужель.

 

16:28:12

КУЖЕЛЬ О.В.

Пані Бабак, ваша помилка в вашій поправці є в тому, що ви написали "при умові, що вони зараз проводять платежі".

Я хочу сказати, точно также, як і для ваших підприємств, про яких ви зараз лобуєте цю реструктуризацію, а также і для населення, коли він починає платити, йому не зараховують на поточне, а закривають спочатку відсотки і той борг. Іі тому слова "якщо ідуть поточні платежі" надо убрать, тому що зараз вони їх не зараховують їм.

 

16:28:53

БАБАК А.В.

Ситуація наступна. Поточні, у населення немає зараз ні пені, ні штрафних санкцій для того, щоб зараховувати якісь штрафні санкції, а поточні платежі здійснюються до 20-го або до 25-го числа місяця, наступного за звітним по населенню. Справа в тому, що ми врахували правку народного депутата Мартовицького номер 57, в якій вимагається, щоб, наприклад, водоканали, яким реструктуризується заборгованість за електричну енергію, також сплачували поточну заборгованість в обсязі не меншому, ніж 95 відсотків, тобто вся реструктуризація відбувається виключно за умови здійснення поточних платежів. Тому по всьому ланцюгу відносин має бути дотримана дисципліна фінансова з розрахунками за поточні нарахування.

Тому ми просимо саме в редакції комітету для забезпечення балансу відносин проголосувати правку народного депутата Івченка, яка фактично з голосу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви просите її проголосувати, так?

 

БАБАК А.В. Да, я прошу її проголосувати в редакції комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, Івченко озвучив поправку, комітет просить її підтримати, колеги. І тому, очевидно… В редакції комітету. І я прошу від комітету, щоб ми цю правку підтримали, колеги.

А може, пані Альона, ви просто оголосите під час остаточного голосування цю правку?

Да, ви оголосите цю правку отак? Задовольняє так? Підходить, все, зняли.

 

16:31:24

БАБАК А.В.

Це гарна соціальна норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна.

62-а, Івченко. Наполягаєте? 62-а поправка. Нема.

63-я, Сотник. Не наполягає.

66-а, Сотник. Не наполягає.

68-а. Не наполягає.

69-а, Продан. Не наполягає.

71-а, Сотник. Не наполягає.

72-а, Сотник. Не наполягає.

73-я, Голубов. Не наполягає.

74-а, Продан. Не наполягає.

76-а, Голубов. Не наполягає.

79-а, Сотник. Не наполягає.

Колеги, ми пройшли всі поправки. Я дуже прошу всіх заходити в зал. Зараз поставлю. Була ще 36 поправка на підтвердження. Пане Павло, 36-а, я не помилився? 36-а, так? 38-а, так. 38-а була на підтвердження. Я прошу ще раз пані Альону прокоментувати, зараз я її поставлю на підтвердження, 38 поправку. І прошу заходити в зал, колеги.

Через дві хвилини відбудеться голосування. Прошу і секретаріат, і голів фракцій запросити депутатів в зал. Зараз я поставлю спочатку на підтвердження 38 поправку, а потім поставлю закон в цілому. Як наголошував комітет, цей закон є надзвичайно важливий, потребує швидкого прийняття рішення. Якщо буде воля залу, ми зможемо його сьогодні прийняти.

Пані Альона, чекати вашого коментарю, чи ставити на голосування 38-у? Будь ласка, одну хвилину, Альона Бабак.

 

16:32:07

БАБАК А.В.

Шановний народний депутате Пинзеник, ситуація наступна. Ви говорите про те, що сформульована 38 правка не зовсім коректно, що звучить начебто, що це кредиторська заборгованість оптового постачальника за спожиту електричну енергію для виробництва води. Якщо це питання викликає деякі, технічну проблему, можливо, прошу проголосувати за цю правку з техніко-правовими правками при вже підготовці законопроекту. Справа в тому, що без цієї кредиторської заборгованості водоканалів закон не буде працювати. Тому я дуже прошу прийняти цю правку, всіх підтримати її, і, можливо… (Шум у залі)

Я вам дякую дуже.  Тобто, якщо раптом щось тут виникає я готова запропонувати, щоб було якесь врегулювання, але без неї просто закон не запрацює.

Ну, народний депутат зняв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую колеги, ми завершити обговорення.

Я дуже прошу зайти усіх в зал, приготуватись до прийняття рішення. Наскільки мені відомо, як доповів Апарат, усі фракції парламенту підтримують даний законопроект. І уряд дуже переконливо просив нас прийняти його чим швидше. Якщо є така загальна позиція і фракцій, і уряду, давайте просто будемо більш дисциплінованими. Я прошу усіх зайти в зал, зайняти робочі місця.

Поки заходять депутати, Альона зачитає, Бабак, зачитає остаточну правку, яка буде проголосована. Будь ласка, одну хвилину.

І запрошую депутатів в зал.

Бабак, одна хвилина.

 

16:34:10

БАБАК А.В.

Прошу статтю 5 проекту доповнити пунктом 9 такого змісту: "За зверненнями побутових споживачів теплопостачальні та теплогенеруючі організації, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, зобов'язані укласти с такими споживачами договори про реструктуризацію заборгованості побутових споживачів станом на 1 липня 16-го року за умови здійснення ними поточних розрахунків за відповідні спожиті послуги. Умови реструктуризації заборгованості побутових споживачів згідно з такими договорами не можуть бути гіршими, ніж умови реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, передбачені підписаними ними договорами".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно, коректно сформульовано, так? Коректно.

Добре, колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування проект Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (номре 5273) з правками, які оголосила голова комітету Бабак Альона Валеріївна під стенограму, у другому читанні та в цілому.

Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги, 5273 в другому читанні та в цілому.

 

16:36:00

За-245

Рішення прийняте. 

Вітаю, пані Альона, з цим рішенням.

Шановні колеги, наступний у нас стоїть в порядку денному проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ), які були переміщені з тимчасово окупованих територій та з населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У нас на балконі знаходиться цілий ряд ректорів. І ми маємо не тільки внутрішніх переселенців, ми маємо і цілі вузи, які були змушені покинути окуповану ворогом територію, і ми повинні це впорядкувати. Даний законопроект має повне порозуміння, нам просто необхідно вийти на швидке прийняття рішення. Номер 4718, це теж друге читання, спеціальна процедура, тобто без скороченої. Ми лишень маємо доповідь голови комітету, а потім швидке обговорення правок, їх є зовсім небагато. Тому не виходьте із залу, голосування відбудеться буквально за 5 хвилин.

Я запрошую до доповіді першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Співаковського Олександра Володимировича.

 

16:37:14

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Доброго дня, шановний Голово, шановні колеги народні депутати. Ще раз хочеться привітати справжніх патріотів нашої України – ректорів вищих навчальних закладів Донецької і Луганської областей. (Оплески)

 Шановні колеги, тепер... Шановні колеги, під час доопрацювання законопроекту до другого читання всього надійшло  17 поправок  та пропозицій, з яких пропонується  врахувати 15 і 2  відхилити. 

Закон доопрацьований у частині, що стосується статусу тимчасово переміщеного вищого навчального закладу. Наступне. Продовження строку дії акредитаційних сертифікатів. Наступне. Встановлення нормативів  чисельності осіб, які навчаються, тобто  штатного розпису на одну посаду науково-педагогічного працівника, особливості і  виконання   окремих договірних зобов'язань, переміщених  вищими навчальними закладами на період проведення антитерористичної операції, та врегулювання  окремих питань  трудових відносин.

Ми пропонуємо відхилити 12  і 14 поправки про те, що зобов’язання з надання освітніх послуг мають виконуватись належним чином, оскільки це є загальноприйнятою нормою у Законі  України "Про вищу освіту". Цьому присвячено цілий розділ V, який так  і називається: "Забезпечення якості вищої освіти".

На підставі зазначеного вище  пропоную підтримати пропозицію  щодо врахування та відхилення наданих пропозицій, викладених у порівняльній таблиці,  та  рекомендувати Верховній Раді  України за результатами розгляду в другому читанні прийняти цей законопроект в цілому як  закон з урахуванням техніко-юридичних  правок. Прошу підтримати.  

Хочу зауважити, що є деякі зауваження від Головного науково-технічного управління. Вони пов'язані з тим, що  ми повинні взяти дозвіл від  сепаратистів, які там знаходяться, щоб вони завізували нам заяви про те, що вони погоджуються з тим,  що ми їх звільнюємо. Я думаю, що ми не будемо проходити цю процедуру, ми приймемо зараз цей закон і таким чином остаточно врегулюємо питання функціонування вищих навчальних закладів, які тимчасово переміщені на території  України,  і будемо вітати їх з цим рішенням. Дякую.

Слава Україні!     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Дякуємо.

Шановні колеги, фактично всі правки є  враховані, всі, які були подані, це  гарна, якісна робота комітету. Тільки по 10 правці є зауваження.

І я прошу  включити мікрофон автору 10  правки  Рябчину.  Будь ласка, мікрофон Рябчину.

 

16:40:07

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина.

Шановні колеги, в нас є не тільки люди переселенці, а й виші переселенці. 11 наукових установ і 18 вишів з Донбасу та Криму перемістилися до України фактично з голими руками і спочатку розпочинають свою діяльність, це патріоти, які у дуже скрутних умовах патріотично навчають нашу молодь. Одна з головних проблем це надмірна бюрократія, вони можуть змагатися в ринкових умовах, вони можуть розвиватися, однак ми просимо надати їм шанс дебюрократизувати їх активність для того, щоб вони розвивалися. І я прошу тих ректорів, які тут є, і працівників  студентського самоврядування, які сюди приїхали, подивитися на Верховну Раду. І вони вдячні, і роботі комітету, і всім співавторам з усіх абсолютно фракцій, і просимо підтримати цей даний законопроект для того, щоб вони могли розвиватися, і підтримуємо майбутнє освітян Донбасу та Криму, голосуємо, друзі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Я прошу всіх зайняти робочі місця, підтримати наших науковців, які змушені сьогодні виїхати з окупованих, російськими окупантами, територій, щоб вони могли повноцінно проводити науковий процес, навчати студентів, для цього необхідно наше рішення. Я прошу заходити в зал, приготуватися до голосування. Отже, будь ласка, заходимо.

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, які були переміщені з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, номер 4718 в другому читанні та в цілому, колеги. Прошу проголосувати і прошу підтримати колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу проголосувати.

 

16:42:34

За-266

Закон прийнятий. Рішення прийнято.  Вітаємо вас колеги. (Оплески)

 Держава Україна докладе усіх зусиль, щоб ви як науковці могли діяти на території, вільній від окупанта. Вітаємо вас. Вам творчого успіху і гарної наукової роботи.  Дякую вам.

Шановні колеги, як я і попереджав, що я поставлю пропозицію,  щоб ми розглянули сьогодні один з ключових законів, які необхідні для  проведення судової реформи в Україні, це проект Закону про Вищу раду правосуддя, колеги. Я прошу всіх зайти  в зал і  зайняти робочі  місця.

Я буду пропонувати включити  в порядок денний для  прийняття зараз рішення закон України, який був поданий Президентом України як невідкладний. Він поданий Президентом України як  невідкладний, і це є достатньою підставою, щоб ми  розпочали зараз розгляд, колеги. Є порядок денний сесії і дня, щоб ми зараз почали його розгляд. Я ставлю на голосування  пропозицію зараз почати його розгляд, Руслан.

Колеги, наголошую, він зазначений як невідкладний  Президентом України. Я прошу проголосувати, щоб ми зараз почали його  розгляд. Я прошу всіх зайти, зайняти робочі місця і прошу підтримати  цю пропозицію. Згідно Регламенту, якщо  ми отримаємо законопроект, який передбачений як невідкладний, ми повинні  відразу знайти рішення, щоб включити його в порядок денний. Я прошу приготуватись, і я прошу взяти  участь у голосуванні.

 Отже,  я ставлю на голосування почати зараз розгляд проекту Закону про Вищу раду правосуддя (5180), (5180-1). Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, колеги, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо, колеги.  

Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

16:45:20

За-226

І ми починаємо розгляд проекту Закону про Вищу раду правосуддя, який визначений... Да, перепрошую, перепрошую, я зробив технологічну помилку. Але ми вже почали розгляд, ми проголосували.

Але перед тим як перейти до його розгляду, мені в президію надійшла вимога від  двох фракцій на перерву. Я надаю слово для виступу від двох фракцій. А потім ми відразу переходимо до розгляду 5180, три хвилини і ми переходимо до розгляду. Ми щойно проголосували, що почали розгляд, перейдемо через 3 хвилини.

Хто  буде виступати? Ляшко, будь ласка. Три хвилини від двох фракцій: "Самопоміч" і Радикальна партія. Будь ласка.

 

16:46:10

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я хочу озвучити позицію фракції Радикальної партії і позицію наших колег із шановної фракції "Самопомочі". Сподіваюся, що цю позицію розділять всі депутати, присутні в цьому залі. Хто з вас ходить, купує в магазин молочні продукти, якщо у вас є можливість подивитися склад цих молочних продуктів, ви побачите, що у всіх українських молочних продуктах присутня пальмова олія.

Що таке пальмова олія? Я розумію, що олігархи не їдять молочні продукти з пальмової олії. А мільйони українців їдять цю продукцію, внаслідок цього виникають ракові захворювання і найголовніше – завозять в Україну мільйони тонн пальмової олії, внаслідок цього  українські селяни не мають можливості продавати молока, тому що замість молока в молочних продуктах пальмова олія. Тому, коли ми хочемо, щоб селяни мали можливість продавати свою продукцію, щоб була нормальна ціна на молоко, а не ті копійчани – 2,50 за літр молока, коли літр води 15 гривень стоїть, ми пропонуємо заборонити використовувати пальмову олію у всіх молочних продуктах, які продаються в Україні. Заборона використання пальмової олії дасть можливість наростити додатково мільйони тонн молока. Це можливість годувати українським селянам свої сім'ї і своїх дітей.

На жаль, учора законопроект, який очолює представник Андрій Кожем'якін з фракції "Батьківщина", на жаль, не підтримали наш законопроект номер 3871 від 02.02.2016 року про заборону використання пальмової олії в молочних продуктах. Чому не підтримали, я думаю, що вони пояснять. Але я звертаюся до шановних колег з фракції "Батьківщина". Я сьогодні говорив вранці з вашим лідером Юлією Тимошенко, вона висловила повну підтримку нашої ідеї заборони використання пальмової олії. І я переконаний, що цей законопроект має об'єднати увесь наш зал.

Я прошу голову парламенту на наступний вівторок невідкладно поставити до розгляду цей закон, розглянути його – і припинити травити українців пальмовою олією. Українці повинні пити натуральне молоко, їсти натуральні молочні продукти. Це здоров'я нації, це доходи наших шановних селян, це їхня можливість годувати свої сім'ї. Коли ми бачимо лобіські зусилля завалити закон, наш закон, який забороняє використання пальмової олії, ті, хто хоче їсти пальмову олію, їжте хоч вдавіться, а народу дайте можливість їсти якісні, доступні, дешеві молочні продукти.

Тому я прошу весь парламент об'єднатись навколо ідеї захисту здоров'я українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду… (Шум у залі)

Колеги, я перепрошую. Чи була ображена фракція? Бо я не почув виступу. Сергій Соболєв, одна хвилина. І переходимо до розгляду закону.

 

16:49:39

СОБОЛЄВ С.В.

Коли у нас уже комітети з правоохоронної діяльності займаються пальмовою олією, я думаю, що це вже остання крапля цього парламенту і треба готуватися до виборів, шановні.

Тому, звертаючись до цього залу, я хотів би звернути вашу увагу, що законопроект, який безпосередньо пов'язаний з пальмовою олією, ну, принаймні повинен розглядатися аграрним комітетом.

Якщо аграрний комітет не має можливості розглянути цей законопроект, то тоді доручить його розглядати Комітету з питань Регламенту, з питань рівних можливостей або з захисту прав людини. Так парламент дійде до ручки.

Тому я звертаю увагу шановних колег. Якщо вас цікавить питання пальмової олії, будь ласка,  звертайтесь до профільного  комітету ту, який повинен дати висновки, який  по винен дати повний аналіз того, де використовується пальмова олія. І я думаю, що перше, що треба зробити, так, як ми зробили по ГМО, це принаймні на кожному…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

СОБОЛЄВ С.В. Це принаймні на кожному продукті внормувати питання, щоб той, хто споживає, знав, що це продукт ГМО, це продукт пальмової олії або будь-який інший.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до  розгляду проекту закону… 

П'ять секунд.

 

СОБОЛЄВ С.В.  Будь ласка,  звертайтесь до профільного комітету, яким є аграрний. Дуже вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви це вже четвертий раз сказали.

Переходимо до розгляду проекту  Закону  про Вищу раду правосуддя (5180 і 5181). Шановні колеги, це один з найбільш  фундаментальних законів, і я переговорив з авторами, вони не просять  скороченої процедури, вони вважають, що маємо провести  ґрунтовне і серйозне  обговорення, тому я навіть такої  пропозиції не ставлю на  голосування, а запрошую до доповіді. Ми  йдемо  по повній процедурі, і я запрошую до доповіді заступника глави Адміністрації Президента України Філатова Олексія Валерійовича до доповіді. Будь ласка,  починаєм працювати.

 

16:52:01

ФІЛАТОВ О.В.

Доброго дня!  Шановний пане Голово, шановні народні депутати, сьогодні перед вами стоїть  вчергове важливе питання в рамках впровадження судової реформи.

Як ви пам'ятаєте, 2 червня  цього  року парламент  конституційною більшістю підтримав внесенні змін  до Конституції  в частині правосуддя. Також був прийнятий спеціальний закон, який вирішив багато інституційних питань та імплементував частину конституційних положень, це Закон про судоустрій та статус суддів. Ці два законодавчих акти забезпечують деполітизацію, незалежність та ефективну відповідальність судової влади, а також механізми перезавантаження суддівського корпусу.

30 вересня зміни до Конституції та Закон про судоустрій та статус суддів набули чинності.

Ми бачимо, що по тих подіях, які відбуваються в нашій країні, ми бачимо, що не всі в цій країні зацікавлені в тому, щоб ці зміни були повноцінно імплементовані і повноцінно працювали. І перша проблема на цьому шляху, це відсутність профільного Закону про Вищу раду правосуддя, який би дозволив запустити повноцінну роботу цього конституційного органу.

Саме тому 23 вересня цього року цей закон був внесений Президентом на ваш розгляд як невідкладний.

Відповідно до Конституції і відповідно до положень цього законопроекту Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування, який складається з політично нейтральних професіоналів, це головний орган в питаннях суддівської кар'єри, який приймає рішення щодо призначення, звільнення, переведення суддів і відповідає за формування високопрофесійного та доброчесного корпусу суддів. Це також єдиний дисциплінарний орган щодо суддів, який контролює додержання закону та етики в їх діяльності, розглядає скарги щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і приймає відповідні рішення.  Законопроектом передбачена швидка, зрозуміла і прозора процедура дисциплінарного провадження.

Вища рада правосуддя також відіграє значну роль в процедурі притягнення судді до кримінальної відповідальності, зокрема надає згоду на затримання судді і утримання його під вартою, також ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Ці повноваження дають реальну можливість забезпечити роботу цього органу відповідно до міжнародних стандартів і потреб самої судової системи та вимог українського суспільства. Проте реалізувати ці функції, а точніше більшість з них, Вища рада правосуддя буде здатна тільки за умови наявності профільного закону.

Наразі за відсутності такого профільного закону не працює механізм притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, і нема чіткого механізму надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, чи арешт.

Цей проект закону підготовлений українськими та міжнародними експертами за участю депутатів різних фракцій парламенту, пройшов декілька кіл експертних обговорень та отримав схвальні висновки експертів Ради Європи та ОБСЄ. Зокрема експерти, які рецензували цей законопроект, зазначають, що, цитую: "Проект Закону України про Вищу раду правосуддя в наданій редакції є позитивним, його положення належним чином сформульованими. Його прийняття стане важливим кроком на шляху імплементації змін до Конституції України в частині правосуддя та створення справді незалежної судової системи. Роль Вищої ради правосуддя є ключовою для забезпечення незалежності, безсторонності, доброчесності та професіоналізму суддів. Проект є значним кроком уперед в питанні забезпечення незалежності і відповідальності судової влади".

Тож прошу підтримати сьогодні цей законопроект у першому читанні. І дякую вам за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

16:56:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

Шановні колеги, зараз у нас є співдоповідь. Зараз запитання, будь ласка. Ми на 3 хвилини, у нас є для запитань до нашого шановного доповідача. Прошу записатися.

Будь ласка, народний депутат Кишкар, ваше запитання.

 

16:56:38

КИШКАР П.М.

Прошу передати Вікторії Пташник.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пані Пташник.

 

16:56:44

ПТАШНИК В.Ю.

Дякую. Я цілком погоджуюся з необхідністю прийняття Закону про Вищу раду правосуддя, адже у нас зокрема і 112 статтею передбачено, що рішення про звільнення суддів приймається в порядку, який встановлений Законом про Вищу раду правосуддя. Очевидно, що він нам потрібен.

Але в той же час до мене надійшли запитання від "Асоціації правників України", які пропонують зміни в частині надання права ознайомлюватися з матеріалами справи суддею і скаржником. Власне, я би хотіла запитати, чи, якою є позиція ваша щодо можливості відображення даних змін.

Більш того, члени Асоціації правників України також просили мене подавати поправку в частині публікацій окремої думки членів Вищої ради правосуддя. Я хотіла би почути вашу думку стосовно цього. Дякую.

 

16:57:44

ФІЛАТОВ О.В.

Дякую за запитання. Щодо останнього. В законопроекті вже була врахована така пропозиція, що окрема думка члена Вищої ради правосуддя публікується разом із рішенням, щодо якого стосується окрема думка.

Щодо вашого першого питання про відкритість всіх матеріалів справи і надання можливості ознайомитися. Я вважаю, що це є питання справедливе, і воно може бути таким чином вирішене. Єдине що, має бути при цьому захищена інформація, яка стосується персональних даних, оскільки справа, дисциплінарна справа буде включати також матеріали суддівського досьє, по-перше. І, по-друге, використання цієї інформації має бути обмежене саме метою участі скаржника у дисциплінарному проваджені, а не будь-якими іншими цілями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще є час для запитання Антона Геращенка. Будь ласка.

 

16:58:35

ГЕРАЩЕНКО А.Ю.

Уважаемый заместитель главы Администрации Президента! В проекте закона предусмотрено, что судья может быть отстранен от выполнения обязанностей, в случае подозрения о правонарушении всего лишь на 4 месяца. В то же время бывают случаи, когда расследование в отношении судей могут длиться дольше. Как быть в такой ситуации? Ведь может оказаться так, что судья, совершивший тяжкое правонарушение, на 4 месяца будет отстранен, следствие будет не закончено, он буде возвращен к исполнению обязанностей. Не стоит ли увеличить срок отстранения судьи хотя бы до года?

 

16:59:15

ФІЛАТОВ О.В.

Дякую за запитання. Я хочу звернути увагу на те, що чинне кримінально-процесуальне законодавство встановлює двомісячний строк для досудового розслідування справи і передачі її до суду. Тому за загальним правилом два місяці має вистачити відповідним органам правопорядку для розслідування цієї справи.

І хочу також звернути увагу, що законопроектом передбачено, що, якщо протягом 4 місяців справа передається до суду, то подальше продовження відсторонення цього судді від здійснення правосуддя відбувається автоматично без будь-якого рішення, тобто в цьому питанні необхідно дотримати балансу між, з одного боку, оперативністю досудового розслідування справи, з іншого боку, правами судді і практичної ситуації. Ми бачимо на практичних прикладах, що, на жаль, по деяких суддях органи правопорядку через Генерального прокурора 8 разів звертаються за підтвердженням і відстороненням судді від посади. Це однозначно не стимулює їх до швидкого розслідування справ, передачі їх до суду і доведення справи до обвинувального вироку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити 15 секунд.

 

ФІЛАТОВ О.В. Але такий стимул має бути. І саме на це спрямована ця норма. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Олексію.

Ми запрошуємо зараз до трибуни автора альтернативного законопроекту…

Просить третє запитання Іван Крулько. Будь ласка, пане Іване, будь ласка, ваше запитання. У нас уже 3 хвилин вичерпано, але, будь ласка…

 

17:00:49

КРУЛЬКО І.І.

Крулько, фракція "Батьківщина".

Шановний Олексію Валерійовичу, фракція "Батьківщина" на сьогоднішньому засіданні уважно розглядала цей законопроект. І найголовніша претензія, яка була у фракції "Батьківщина" і занепокоєння стосовно законопроекту, стосується порядку формування Вищої ради правосуддя. Є таке побоювання, що фактично ця Вища рада правосуддя для того, щоб запрацювала, мусить бути 15 обрано членів з 21. Вони буде повністю контрольована Президентом України, главою держави.

Чи можемо ми в першому читанні уточнити порядок формування Вищої ради правосуддя або принаймні кворум для її початку роботи з тим, щоб не було занепокоєння у народних депутатів з тим, що фактично Президент України може повністю контролювати сьогодні порядок обрання, звільнення, призначення суддів? Дякую за відповідь.

 

17:01:49

ФІЛАТОВ О.В.

Дякую, пане Іване за питання. Я думаю, що це помилковий висновок. І може він спричинений тим, що не так багато часу було приділено для уважного вивчення цього законопроекту. Хочу звернути увагу на те, що порядок формування цього конституційного органу визначений Конституцією. І Президент так само, як і Верховна Рада, так само, як і ряд інших суб'єктів, призначає лише двох членів Вищої ради правосуддя, і він призначає їх за результатами відкритого конкурсу. Тому будь-якої  загрози щодо надмірного   впливу з боку  будь-якого органу,  чи то Президента, чи то Верховної Ради, які поставили під сумнів незалежність цього органу, не вбачається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, пане Олексію.

А я запрошую зараз до трибуни автора альтернативного законопроекту (номер 5180-1)  Євгенія Мураєва.  Євгеній Мураєв є в залі?

Шановні колеги, немає автора альтернативного  законопроекту.

І тоді я запрошую, слово для співдоповіді голову профільного Комітету з питань  правової політики та правосуддя Руслана Князевича.  Будь ласка, пане Руслане.

 

17:03:08

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановна пані головуюча! Шановні колеги! Незважаючи на те, що одного з авторів законопроекту немає і його позиція не представлена, я сподіваюся, що все ж таки комітет дав чітку правову оцінку двом законопроектам і об'єктивно прийняв рішення, яке я маю честь сьогодні доповісти.

Насамперед,  не буду  відволіктись  в історію, все ж таки нагадаю,  що справді, після того як 30 вересня набули чинності зміни до Конституції  в частині правосуддя і відповідно імплементаційні зміни,  передбачені Законом  про статус суддів і   судоустрій, безумовно, ціла низка законодавчих актів, які передбачені змінами до Конституції, потребує невідкладної імплементації на рівнях законодавчих рішень Верховної Ради. Серед перших пропонується, щоб таким законом був саме Закон про вищу раду правосуддя. 

Заради справедливості мушу все ж таки нагадати, що в "Перехідних положеннях" Конституції не йдеться про те, що ми створюємо сьогодні новий орган, оскільки ми уповноважили, на час  до того періоду, коли формуватиметься новий орган, чинних членів Вищої ради юстиції на те, щоб вони здійснювали повноваження відповідно членів Вищої ради  правосуддя. А Вища    рада правосуддя буде створюватись  саме шляхом реорганізації  Вищої ради юстиції, і цей процес не може тривати довше, ніж  кінець квітня  2010 року.

Тим не менше, Президент України, як суб'єкт права законодавчої ініціативи, ще 23 вересня, скориставшись своїм правом, передбаченим Конституцією, звернувся до парламенту з відповідною законодавчою ініціативою, подавши, як невідкладний проект Закону про вищу раду правосуддя, впродовж 14 днів, які відведені Законом "Про Регламент Верховної Ради", такого роду правом скористався один з наших колег, а конкретніше колега Мураєв. І ці два законопроекти були надіслані до Комітету з питань правової політики та правосуддя, як до профільного, для того, щоб могли відповідно дати правову оцінку, склавши зазначений у законі висновок для того, щоб Верховна Рада могла прийняти усвідомлене і правильне рішення.

Разом з тим, комітет, зважаючи на 108 статтю Закону "Про Регламент" не міг розглядати ці два законопроекти до того часу, коли 1 тільки листопада рішенням парламенту було прийнято, точніше у парламенті було прийнято рішення про затвердження порядку денного нашої сесії. І до нього серед іншого було включено і Закон про вищу раду правосуддя, внесений Президентом України, і автоматично альтернативний законопроект за авторством нашого колеги Мураєва.

За дорученням Голови Верховної Ради невідкладно ці два законопроекти були предметом розгляду нашого комітету. Вчора на своєму засіданні ми присвятили цьому дуже, як на мене, прискіпливу увагу, досить детально розглянувши два законопроекти, члени комітету прийшли до наступних висновків. Основне, про що можна одразу сказати, що ці два законопроекти за своєю структурою є досить схожі і президентський, і колеги Мураєва складається, так би мовити, з двох основних частин, особливої частини, яка врегульовує вирішення питання статусу Вищої ради правосуддя, її повноважень, порядку обрання, призначення членів Вищої ради правосуддя, їх статус, права, обов'язки, гарантії, діяльність, порядок звільнення, припинення діяльності, структури Вищої ради правосуддя, а також процесуальних питань, здійснення повноважень Вищої ради правосуддя та її органами.

Також з метою проведення у відповідність з новими конституційними положеннями норм законодавства з питань правосуддя законопроектами пропонується внести відповідні зміни  до цілої низки законодавчих актів, зокрема стосовно невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя,  її органу або члена щодо  надання інформації тимчасового  відсторонення судді від здійснення правосуддя в зв'язку з  притягненням  до кримінальної відповідальності, порядку затримання судді чи  утримання його під вартою (арештом), порядку  обранням членів Вищої ради і правосуддя тощо.

При цьому слід зазначити, що законодавчі зміни розроблено з урахуванням, безумовно, і це обов'язково слід врахувати під час прийняття рішення тих висновків і рекомендацій, які неодноразово висловлювалися дорадчим  органом Ради Європи, Венеціанською  комісією, та у відповідності до тих європейських стандартів, які давно функціонують  на теренах країн  Європейського Союзу.

Разом з тим законопроект за реєстраційним номером…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину, завершити дайте, будь ласка.

 

17:08:32

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я прошу дати мені додатково 5 хвилин, оскільки я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додатково дати 5 хвилин, будь ласка. 

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …від імені комітету здійснюю доповідь щодо двох законопроектів. Дякую.

Містить VП розділів, якими визначається  порядок утворення організації роботи Вищої ради правосуддя, порядок вирішення питань, що належить до її компетенції, організація та  інформаційне забезпечення діяльності Вищої ради, "Перехідні положення", "Прикінцеві положення".

У самому розділі  "Прикінцевих положень" в  альтернативному законопроекті вносяться зміни до  великої низки законодавчих актів, зокрема  адміністративного Кодексу, адміністративного судочинства, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуального  кодексу, Законів про адвокатуру і адвокатську діяльність, про виконавчі  провадження, державну службу, запобігання корупції, прокуратуру,  Рахункову палату, Регламент  Верховної Ради, судоустрій та  статус суддів тощо.

Розглядаючи два альтернативні законопроекти, Комітет з питань правової політики та правосуддя вийшов з того,  що, беручи до уваги статусне  місце Вищої ради правосуддя    як конституційного  органу судової влади  в системі стримування і противаг державної влади за  Конституцією України, члени комітету підтримують доцільність  чіткого  й детального  законодавчого визначення Вищої ради правосуддя, її функції та  повноважень.

Разом з тим, члени комітету звернули увагу, що задля забезпечення цілісного правового регулювання суспільних відносин у сфері правосуддя та, враховуючи необхідність своєчасного усунення виявлених в ході судової реформи правозастосовуючої практики прогалин та колізій, законопроект (за  реєстраційним номером 5180) забезпечує більш системний підхід до вирішення питань законодавчого  закріплення правового статусу  Вищої ради правосуддя, порядку її створення та діяльності, а тому підтримує саме його прийняття за основу в сесійній залі.

Однак вважаємо, що цей законопроект потребуватиме доопрацювання у комітет під час його підготовки на розгляд парламенту у другому читанні. Зокрема, в ньому містяться положення, які прямо чи опосередковано не узгоджуються з чинним законодавством. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 законопроекту, Вища рада правосуддя погоджує в установленому порядку перерозподіл бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду. При цьому, відповідно до частини третьої статті 148 Закону про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року, функції головного розпорядника коштів залишаються за державною судовою адміністрацією.

Також пропозиція законопроекту щодо формування оплати праці працівників секретаріату Вищої ради правосуддя за рахунок коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу, уряду  іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не зовсім кореспондується з чинним спеціальним законодавством. Оскільки відповідно до вимог частини другої Закону про джерела фінансування органів державної влади, органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування, крім випадків, визначених законом, в межах, передбачених Законом про державний бюджет на відповідний рік.

Слід сказати, що ряд пропозицій суперечить основоположним галузевим принципам права, зокрема інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя з організаційних питань, проект порядку денного такого засідання оприлюдненню не підлягають, а також можливість проведення розгляду дисциплінарних справ щодо суддів в закритому засіданні не відповідає принципам відкритості і публічності.

Запропонована процедура, згідно із якою скаржник має право оскаржити рішення дисциплінарної палати дисциплінарної справи до Вищої ради правосуддя лише за наявності дозволу дисциплінарної палати на таке оскарження, не відповідає загальному принципу оскарження, відповідно до якого скаржник має право оскаржити рішення адміністративного органу без отримання будь-якого дозволу.

Я не хочу повністю зараз, за браком часу, зупинятися на всіх без винятку пропозиціях, які висловлені в ході розгляду на комітеті. Скажу тільки, що це серйозний документ на шести сторінках, в тому числі він ґрунтується і на висновках Головного науково-експертного управління, які, як на нашу точку зору, є досить обґрунтованими і фаховими. Але зверну вашу увагу, що особливо члени комітету закцентували увагу, що запропоновані зміни цим законопроектом до Регламенту Верховної Ради України і Закону "Про прокуратуру" є досить фрагментарними, містять неоднозначні і концептуально неправильні формулювання, а тому потребують значного змістового редакційного і техніко-юридичного доопрацювання.

Зважаючи на висловлені всі зауваження та беручи до уваги всі аргументи, висловлені в пояснювальних записках до відповідних законопроектів, на підставі викладених вище позицій, Комітет з питань правової політики та правосуддя вирішив: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про Вищу раду правосуддя за номером 5180 прийняти за основу в першому читанні, разом з тим, інший законопроект відхилити, але звернутися до автора законопроекту Мураєва, у разі якщо у нього є таке бажання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  …в якості поправок до другого читання оформити відповідні пропозиції, і комітет обов'язково за його участю зможе їх розглянути і дати їм відповідну оцінку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего, за ґрунтовну доповідь по двох законопроектах.

Шановні колеги, будь ласка, запишіться на запитання - ми маємо 3 хвилини, - до нашого шановного співдоповідача.

Будь ласка, Юрій Соловей, ваше запитання.

 

17:14:24

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. Шановний пане доповідачу, у мене питання наступного змісту. По суті, проголосувавши судову реформу, ми повністю автономізували судову гілку влади, надавши Вищій раді правосуддя  право приймати рішення щодо притягнення до дисциплінарної і кримінальної відповідальності суддів.

По суті такий механізм в принципі діяв… згодом до Верховної Ради і до цього часу.

В мене питання до вас. Скільки за 2015 рік було притягнуто  Вищою  кваліфікаційною комісією суддів до відповідальності і по скільком суддям були реально прийняті кримінальні рішення, чи притягнуто їх до відповідальності?  Дякую.

 

17:15:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Ну, я думаю, що треба нам спочатку нагадати історію, і я вам скажу, що до тих змін, які відбулися і набули чинності  30 вересня, надавати згоду на затримання і арешт суддів могла тільки Верховна Рада України, а не Вища рада юстиції чи Вища кваліфкомісія суддів. Всі без винятку звернення, які надходили до Верховної Ради  нами з вами були підтримані. Інша справа – як, в який спосіб. Надалі після того, як відповідні правоохоронні органи зверталися до  судів щодо  обрання міри запобіжного  заходу, суди реагували на такі запити – це вже питання, так би мовити, не до парламенту. Але я звертаю вашу увагу, що зі свого боку парламент  добросовісно виконував ті обов'язки, як на мене, які були передбачені Конституцією на той момент. Тому тут  статистика є досить  позитивною.

Що стосується Вищої кваліфкомісії, у мене зараз немає  точної  інформації за 2015  рік. Скажу тільки, що, безумовно, Вища кваліфкомісія була переобтяжена тими дисциплінарними скаргами, які  в неї знаходились на  розгляді.  Ви знаєте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд. Завершуйте.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ви  знаєте, що зараз після того, вступили в силу відповідні зміни, надалі всі дисциплінарні справи будуть розглядатися  Вищою радою правосуддя, і я знаю, у мене є точна статистика, що йде мова  про  приблизно 12 тисяч справ, які ще не розглянуті, які  будуть розглянуті. І для цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Просто хочеться, щоб ми сьогодні  дійшли до голосування, шановний доповідачу.

Будь ласка,  Віктор Кривенко, "Блок Петра Порошенка". Ваше запитання. 

 

17:16:55

КРИВЕНКО В.М.

Прошу слово Вікторії Пташник, члену  Конституційної комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Пташник, будь ласка.

 

17:17:02

ПТАШНИК В.Ю.

Шановний Руслане  Петровичу, вчора я була присутня на  засіданні вашого  комітету, де ви озвучили, що  в разі прийняття даного законопроекту за основу комітетом буде проведена ґрунтовна робота і доопрацьовано там, відповідні поправки внесені і так далі.

Я хотіла вас зі свого боку попросити повідомити всіх народних депутатів, особливо авторів поправок, які будуть подані, про розгляд цих поправок на засіданні вашого комітету і вибрати такий час, бажано, щоб він не співпадав з засіданнями наших комітетів, членами яких ми є, для того, щоб ми мали змогу також взяти участь в засіданні Комітету з правової політики та правосуддя, та відповідне обґрунтування наших поправок надати вам для того, щоб вони були враховані. Дякую.

 

17:17:59

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Я можу пообіцяти, що ми зробимо все можливе для того, щоб запросити всіх без винятку суб'єктів права законодавчої ініціативи, які скористаються своїм правом на внесення поправок. Але чомусь у мене є таке передчуття, що цих суб'єктів буде дуже багато і поправок буде дуже багато, тому я не знаю чим ми зможемо вдовольнити всіх і знайти такий час, це хіба буде позаробочий час, можливо, для того, щоб розглянути всі ці поправки за їх участю. Але я обіцяю, що як тільки закінчиться строк на подання поправок, ми оголосимо час їх попереднього розгляду. Можливо ми створимо на базі підкомітету якусь робочу групу для того, щоб ці поправки, скажімо так, рекомендувати на розгляд комітету вже з урахуванням тієї позиції, яка є в суб'єктів. Ну побачимо, тут залежатиме від того, як багато і в які строки будуть подані поправки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Світлана Заліщук від "Блоку Петра Порошенка". Передає слово Юрію Дерев'янко.

Будь ласка, пане Юрію.

 

17:18:57

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Шановний доповідачу, шановна головуюча, шановний Голово Верховної Ради. Я пропоную і дуже вас прошу, щоб ми сьогодні перенесли розгляд законопроекту 5318, це щодо розширення кола осіб, яких стосується електронне декларування, для того, щоб ми могли використати цей час, щоб ретельно обговорити все із нашими громадськими організаціями і виправити всі необхідні речі, які можуть використовуватися як спекуляція, підкреслюю, стосовно хорошої ідеї, але як спекуляція і зняти повністю всі ці питання, щоб ми могли на наступний парламентський тиждень ретельно це розглянути і проголосувати цей важливий для України законопроект. Дякуємо за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми вичерпали час на запитання для співдоповідача. Прошу вас іти до вашого місця, шановний пане Руслане.

Зараз ми маємо виступи від фракцій. Будь ласка, запишіться від фракцій на виступи. І просимо у ваших виступах давати позицію відносно того, чи підтримує, чи не підтримує фракція відповідний закон. Дякую.

Будь ласка, фракція "Батьківщина". Іван Кириленко передає знаному юристу слово, пану Власенку. Будь ласка, пане Власенко.

 

17:20:29

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановна пані головуюча. Ви знаєте, я, слухаючи виступи осіб, які презентували зазначені законопроекти, я заплющив очі і відчув абсолютне дежавю. Дежавю 2010 року, коли з цієї трибуни Віктор Янукович так само розказував, що зміни до законодавства про судоустрій, статус суддів є найкращими в Європі, що під цей Закон "Про судоустрій і статус суддів" отримані висновки ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, – кого завгодно. І всі ці хто завгодно говорили, що то були найкращі законопроекти. З цієї трибуни Віктор Янукович розказував про те, що Президент відмовляється від повноважень по контролю за судовою системою, тільки ж підтримайте цей законопроект про судоустрій і статус суддів! І лише декілька опозиційних депутатів, і я мав честь тоді це робити, заявляли про те, що це профанація судової реформи, що вона не має нічого спільного із реальним реформуванням судової системи.

На жаль, все це саме відбувається і зараз. На жаль, ми вчергове чуємо фарисейські заяви. Ви знаєте, я багато читаю ЗМІ з проблематики судової реформи, і ці ЗМІ абсолютно прямо говорять про те, що пан Олексій Філатов займається ручним управлінням судовою системою, що судді заявляють про те, що пан Філатов на них особисто тисне, вимагає судові рішення в користь Президента України Петра Порошенка по віджиму бізнесу. Ви знаєте, і після цього чути заяви про те, що хтось тут бореться за верховенство права, ви знаєте, всі боряться за контроль над судовою системою. Абсолютно…

Друге дежавю у мене було, коли я заплющив очі, це дежавю 14-го року. Коли той самий пан Філатов з цієї трибуни розказував, прийміть закон про справедливий суд і буде вам щастя, і на завтра ви отримаєте реформовану судову систему, і на завтра ви отримаєте правосуддя. А єдина мета була переформатувати під себе Вищу раду юстиції.

Я надіслав депутатський запит на Вищу раду юстиції і запитав їх, скільки за два роки вони притягли до відповідальності суддів за порушення присяги. І я отримав відповідь: 51 суддю. Не 1051, не 2051 –  а 51 суддю. Решта – це судді з Автономної Республіки Крим і решта – це судді, яких вони рекомендували звільнити за загальними підставами.

На жаль, я ще раз підкреслюю, ми не бачимо жодної реформи правосуддя, ми бачимо абсолютну профанацію реформи правосуддя і нічого кращого. Нам кажуть, будуть обирати суддів на конкурсі. Ми бачимо, як Комісія з вищого корпусу державної служби зараз на конкурсі обирає губернаторів. За тиждень ідуть заяви в пресі, хто буде губернатором, а потім Комісія з вищого корпусу по факту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, завершити.

 

ВЛАСЕНКО  С.В. А потім Комісія з вищого корпусу державної служби по факту легалізує тих, кого хочуть бачить із Адміністрації Президента. Все те саме ми бачимо і в цьому законі, за нього не можна голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, пане Сергію.

Будь ласка, від фракції "Народного фронту" народний депутат Сташук. Передає слово юристу знаному пану Ємцю. Будь ласка.

 

17:24:03

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую. Шановні колеги! Леонід Ємець, фракція "Народний фронт".

Ну, я думаю ні для кого я не відкрию великий секрет, що боротьба з корупцією і судова реформа це є нерозривні процеси. Неможливо говорити про ефективність боротьби з корупцією, якщо ми маємо корупційний суд, щоб не зробив чесний прокурор або слідчий, все це буде знищено, знівельовано за гроші в нашому, на жаль, сьогодні корупційному суді. Тому судова реформа це є необхідна складова розвитку нашої держави. 

І сьогодні вона як ніколи знаходиться під загрозою. Частина суддів, а саме: судді Верховного Суду через звернення до Конституційного Суду хочуть скасувати цю започатковану судову реформу, скасувати конкурси, на яких будуть обиратися нові судді Верховного Суду, а значить довічно залишитися працювати суддями Верховного Суду. Це є така їх мета. Довіри, на жаль, до складу Конституційного Суду, який буде розглядати питання, ні у нас, ні у суспільства немає. Нагадаю, що шестеро суддів Конституційного Суду – це є люди, які призначались Януковичем, які сприяли захопленню і узурпації влади Януковичем, про що сьогодні ведеться справа кримінальна Генеральною прокуратурою. Хотілось би, звичайно, бачити результати цієї справи.

Тому у нас є, насправді, сьогодні лише один вихід: ми маємо терміново впроваджувати судову реформу, терміново забезпечувати проведення конкурсу до Верховного Суду України, забезпечити роботою Громадську раду доброчесності. Слава Богу, ми вже бачимо, що громадські організації подали свої заявки на конкурс, там уже сформований достатньо поважний у суспільному розумінні склад в частині довіри до цих осіб. Ми бачимо, що процес рухається, але ми точно не маємо стояти на тому, щоб цей процес рухався повільніше.

Тому позиція фракції "Народний фронт" – закон, який запропонував Комітет з питань правосуддя приймати за основу, ми сьогодні підтримуємо, будемо голосувати повним складом. А також вимагаємо прискореного розгляду за скороченою процедурою для того, щоб за цей час ми могли доопрацювати усі правки, але не затягуючи процес. Буквально наступного сесійного тижня прийняти відповідальне рішення, яке є необхідною складовою судової реформи в нашій країні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію "Народного фронту".

Зараз позицію "Блоку Петра Порошенка" озвучить народний депутат Руслан Князевич. Будь ласка.

 

17:26:35

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановні колеги. Я хотів би до пана Сергія звернутися, ми з вами тоді були в одній фракції і теж разом відстоювали ту позицію. Я дуже сподіваюся, що вона в нас не змінилася за всі ці роки, і ми є однодумці у цьому питанні.

Безумовно, є багато кількість недоліків, які ми однаково негативно сприймаємо. Але я сподіваюся, що ми однаково позитивно сприймаємо те, що зроблено в царині судової реформи, принаймні за останні кілька місяців.

Можна по-різному оцінювати всі ті законодавчі акти, які були прийняті  в цій царині, починаючи з постмайданної ситуації. Це і Закон про відновлення довіри до суддівської влади, це і Закон  про забезпечення   права на справедливий суд, конституційні зміни, які, нагадаю, проходили  досить непросто, і це майже більш ніж півроку тривав процес, Закон про статус суддів в новій редакції, цей закон, який ми зараз розглядаємо. Безумовно,  можна по-різному оцінювати цей процес, але  це безумовно прогрес, і безумовно він  матиме якісь наслідки. Ніхто  не говорить  однозначно, що ці наслідки будуть позитивні. Як і будь-який процес, він може мати наслідки такі, які він буде мати. Але справа полягає в тому, що нічого не робити – це найгірше, що  можна зараз собі дозволити.

Уявіть собі, ми  буквально з наступного тижня хочемо розпочинати  процедуру подання документів на посади суддів Верховного Суду. Але до цього часу ми не розуміємо,  в який спосіб  Вища рада правосуддя буде  надалі приймати відповідні рішення і як їй  реагувати  на ті виклики, які вона вже зараз, з якими  зіткнулася. Незважаючи на  те, що немає закону,  Вища рада юстиції здійснює фактично  повноваження  членів Вищої  ради правосуддя. І вже вчора-позавчора  у них відбувалася низка засідань, де вони обговорювали питання щодо надання згоди на притягнення до відповідальності  затримання і арешт  низки суддів, які здійснюють так би мовити правосуддя  умовно на окупованих територіях і в самопроголошених  сепаратиських республіках.

Тому  зараз втрачати темп в змінах до законодавства, що стосується  відповідно правосуддя, а в першу чергу в частині Закону про Вищу раду правосуддя, не можна. Оскільки на нас з вами далі будуть відповідно лягати і доля відповідальності, яку ми несемо з того часу, коли парламент на себе взяв відповідальність в царині  змін до Конституції, і відповідно ми будемо далі  заручниками   тієї ситуації,  тому що громадськість при будь-якій нагоді обов'язково буде згадувати парламенту, що він неналежним чином виконував свої конституційні повноваження на той момент, коли вони в нього обули, і неналежним чином  зараз реагує на  ті законодавчі зміни, які потребує  суспільство і час для того, щоби  надалі цей процес був більш ефективним і дієвим.

Я пропоную від імені нашої фракції прийняти цей закон, і на базі комітету ми зможемо, в тому числі, за участю тих критиків, які сьогодні виступають, сподіваюся, ті неузгодженості і дискусійні моменти, які лунали, обов'язково зняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний пане Руслане.

Зараз позицію фракції "Самопомочі" озвучить народний депутат Вікторія Войціцька. Вона передає слово Руслану Сидоровичу.

 

17:30:00

СИДОРОВИЧ Р.М.

Шановні колеги, я зараз не буду критикувати чи хвалити прийняті зміни до Конституції в частині блоку правосуддя, але це є факт, який відбувся. Відповідно до прийнятих змін до Конституції, ми запровадили новий орган, замість Вищої ради юстиції, а саме Вищу раду правосуддя.

Що означає на сьогоднішній день ситуація у відсутності цього закону? Вища рада правосуддя, як орган державної влади, зобов'язаний діяти в межах,  порядок і в спосіб, передбачених законом, але його немає. Це означає, що будь-які зміни, будь-який подальший рух у напрямку судової реформи без закону про вищу правосуддя є апріорій неможливим. Разом з тим, запропонована редакція законопроекту про Вищу раду правосуддя має ряд моментів, які, на нашу точку зору, потрібно доопрацювати. Що саме?

Перше. Після прийняття цього закону нові представники судового корпусу влади однозначно повинні набиратися виключно з тих суддів, які пройшли кваліфоцінювання в такий спосіб, щоб ми змогли забезпечити прихід, дійсно, нових людей, які пройдуть необхідну перевірку. Ми в рамках Ради з питань судової реформи довго дискутували з приводу того чи потрібно обмежувати представників судової влади десятирічним судовим досвідом? І визначилися, що ні, адже на цьому етапі неможливо забезпечити прихід нових людей для того, щоб отримати нову якість роботи цього органу.

Наступне питання. Це питання прозорості дисциплінарної процедури, це є ключове. Адже яких би якісних людей ми не набирали все рівно будуть факти порушень і саме процедура дисциплінарного провадження повинна стати запорукою перманентного, підкреслюю, постійного очищення судової влади. Для цього  потрібно забезпечити доступ сторін до матеріалів дисциплінарного  провадження, в такий спосіб забезпечити рівність сторін з тим, щоб  суддя і дії якого перевіряються, не  мав переважного статусу.

Крім того, новий орган, який запроваджується, а саме Громадська рада доброчесності, повинен володіти достатнім інструментарієм для  того, щоб  забезпечувати активну  участь громадськості в роботі по контролю над судовою гілкою влади.

Наступний момент. Судді, які на  сьогоднішній день  ще залишилися в резерві, які  набиралися за часів Януковича, категорично  вони повинні пройти процедуру кваліфоцінювання перш ніж вони зможуть опинитися у складі судового корпусу. Є ряд інших  дрібних зауважень, але вони  вже не  є  настільки суттєвими, вірю, що вдасться доопрацювати. Але хочу наголосити на необхідності  також найшвидшого прийняття інших законопроектів, що стосуються в першу чергу змін до процесуальних кодексів. Адже з моменту  прийняття Закону про Вищу раду правосуддя формування нового Верховного Суду при  умовах діючих сьогодні процесуальних кодексів ми отримаємо процесуальний колапс. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд  завершити дайте, будь ласка.

 

СИДОРОВИЧ Р.М. Тому я закликаю якомога швидше забезпечити до підготовку змін до  процесуального законодавства, подати його  до стін парламенту та  прийняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пане Руслане.

Будь ласка, від  групи "Воля народу" народний депутат Володимир Литвин.

 

17:33:32

ЛИТВИН В.М.

Шановна президія! Шановні колеги! Зрозуміло, що це  надзвичайно відповідальний  закон. Ми маємо сформувати такі позиції, які б дозволили працювати у Вищій раді  правосуддя абсолютно  бездоганним людям, бо вони будуть відповідно формувати суддівський корпус, і щоб ми не сформували в  черговий раз суддівський корпус, який буде вчитися на людях. І мені бачиться, що  цей закон потребує істотного доопрацювання до другого читання.

Насамперед, судячи із закону, це не може бути суддівське самоврядування, по суті справи ми можемо говорити про Вищу раду правосуддя як  орган державної влади, і це  витікає, власне, із цього закону. У мене викликає сумнів у питанні про  регламент Вищої ради правосуддя, оскільки вона має  визначати свою діяльність відповідно до  Конституції  і законів, або в іншому випадку потрібно  приймати Закон  про регламент, як це у Верховній Раді України.

Я думаю, що не можна передавати  Вищій раді правосуддя визначати бюджетне фінансування судів. Тоді вона буде і впливати на діяльність судів. Для цього є Державна судова адміністрація. І, на мій погляд, взагалі неприйнятною є позиція про те, що Вища рада правосуддя може бути бенефіціаром міжнародної фінансової допомоги, бо хто виплачує гроші, той буде вимагати відповідних звітів, має фінансуватися виключно з  державного бюджету. Мені, наприклад, що консультативні висновки до законів... щодо законопроектів обов'язкові для розгляду, я маю на увазі Вищої ради правосуддя. Обов'язкові до розгляду ким, Кабінетом Міністрів, Верховною Радою України чи іншою інституцією?

І ще один момент, мені бачиться, що оціночні судження і  погодження не можуть бути присутні в цьому законі, як то "визнаний фахівець у сфері права" і "бездоганна професійна репутація", ну, це загальні слова, а не правові норми.

І ще один момент, про який варто сказати, не можна виводити з-під  сфери контролю Національним антикорупційним бюро керівний склад Вищої ради правосуддя. Чому інспектори, члени вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вони підконтрольні НАБУ, а керівний склад абсолютно не підконтрольний?

І останнє, мене турбує, що цим законом пропонується внести зміни  істотні до Регламенту Верховної Ради України, я думаю, це аж ніяк не буде   сприяти покращенню цього документу. Отже, до другого читання цей документ потребує істотного доопрацювання. Одну хвилинку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

ЛИТВИН В.М. І я думаю, якщо ми кажемо, що це документ, який зачіпає інтереси всього суспільства і повинен викликати довіру, то не треба гарячкувати і пропонувати прискорену підготовку до другого читання. Не поспішайте, давайте зробимо якісний документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, від "Опозиційного блоку" Дмитро Шпенов.

 

17:37:02

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, наша фракция всегда заявляет о том, что реформы должны быть взвешенными, качественными и продуманными. Во-первых, законопроект 5180 противоречит Конституции, поскольку расширяет перечень оснований для увольнения судьи, установленных четко в статье 126. Во-вторых, противоречит международным стандартам в сфере правосудия. Речь идет о нарушении принципов открытости и публичности, о нарушении права обжаловать решение административного органа без получения какого-либо разрешения. Законопроект предусматривает, что решение дисциплинарной палаты можно обжаловать только по разрешению самой дисциплинарной палаты. Это какой-то нонсенс. А также положение, что дисциплинарная палата может по собственной инициативе открыть дисциплинарное дело, противоречит пункту 26 Киевских  рекомендаций ОБСЕ о независимости судебной системы.

В-третьих, судебную реформу проводили, чтобы повысить независимость судейской ветви власти и выполнить рекомендации Венецианской комиссии, а не сосредоточить все полномочия в одном органе – и сделать судебную систему подконтрольной. Данный законопроект закладывает именно подконтрольность судебной системы. Об этом ясно свидетельствуют такие положения законопроекта, как перебирание Высшим советом правосудия функции ДСА и Совета судей. Кроме того, решение всех финансовых вопросов по распределению бюджетных средств и международной финансовой помощи создает риск для значительных коррупционных злоупотреблений со стороны руководства советом. Также полностью нивелируется демократическая норма о выборности должности главы суда и создается механизм для назначения глав судов Высшим советом правосудия. Право обжалования решения совета ограничено лишь мелкими техническими моментами, такими, как  не подписание решения одним из членов или  отсутствие ссылки на статью, что лишает  возможности обжаловать решение  по сути и является механизмом для злоупотребления.

В-четвертых, законопроект не соответствует  рекомендациям  Венецианской комиссии. Введено очень много оценочных понятий, например: быть признанным специалистом в области  права, имеет безупречную профессиональную  репутацию. Венецианская комиссия настойчиво указывала, что оценочные понятия приводят к манипуляциям и злоупотреблениям. По сути, вместо судебной реформы и  соответствия международным  стандартам просто хотят  подчинить судебную систему  одному органу,  это издевательство над судебной системой.

Также, зная печальный опыт, в нарушение когда Регламента был принят Закон о судоустройстве и статусе судей в целом, я хотел бы сказать, что согласно статьи  121 части 5 Закона "О Регламенте" я категорически против, чтобы он  принимался. Имейте это в виду. Спасибо большое за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам спасибо, шановний колего. Будь ласка…

Шановні колеги, фракції вичерпали список тих, хто записався. Не виступила Радикальна партія ще і група "Відродження". Чи будуть від вас виступаючі щодо цього закону?    Нема. Олег Ляшко, будь ласка.

 

17:40:14

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Фракція Радикальної партії  дуже уважно  вислухала всі аргументи противників цього закону, апологетів цього закону, представника Президента пана Філатова, і ми, консолідовано щойно провівши засідання фракції, прийняли рішення утриматися  від підтримки цього законопроекту в першому читанні. Ми голосували за його включення до порядку денного для того, щоб суспільство, юристи, громадськість, громадяни почули всі аргументи "за" і "проти".

Ми вважаємо, що законопроект має бути суттєво доопрацьований, фракція Радикальної партії не голосувала за зміни до Конституції, які фактично дають можливість узурпувати вплив на судову гілку влади і ми бачимо, що законопроект про формування Вищої ради правосуддя, це фактично продовження плану монополізації впливу на судову гілку влади. Судді фактично стають залежними, від формування Вищої ради правосуддя усуваються учасники процесу, адвокати, науковці, усуваються громадські організації, натомість ми бачимо, що це спроба монополізувати вплив.

Тому ми звертаємося до шановного Президента України Петра Порошенка з проханням доопрацювати вказаний законопроект і дати його в тій редакції, яка дасть можливість об'єднати зал і головне – продемонструвати суспільству прагнення влади реально створити умови для формування незалежного суду, тому що коли ми говоримо про те, що прибрати Верховну Раду і, мовляв, буде незалежний суд, то Верховну Раду прибрали, а отримали Адміністрацію Президента, де сидять представники, яких ми тут маємо в парламенті, і по телефону роздають вказівки як приймати рішення у тій чи іншій справі. Хіба це незалежне правосуддя? А згадайте коли тут з цієї трибуни я від імені фракції Радикальної партії казав вам, що дурять народ, коли розказують: "Приймемо Закон про справедливий суд і справедливий суд завтра впаде нам на голову". Ми не голосували за цей закон. Чому? Тому що це було очевидно з самого початку, що за розмовами про справедливий суд ідеться про просте: про узурпацію влади,  про вплив на суддів, про виконання політичних замовлень. Чи може потужна фракція Радикальної партії дозволити комусь із влади узурпувати вплив на суддів? Ні. Чому? Тому що без незалежного суду в Україні не буде інвестора. Це значить, в українців не буде робочих місць. Коли українці не можуть знайти правди в суді, коли в них немає блату і "волохатої руки", то незалежного суду не буде, і як наслідок, не буде України.

Тому фракція Радикальної партії, захищаючи українців…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, зараз у нас час для виступів народних депутатів. Прошу записатися. Від народних депутатів маємо 15 хвилин для виступів, і потім нас підсумовуємо і голосуємо.

Будь ласка, Надія Савченко від "Батьківщини". Кириленко, да? Івану Григоровичу Кириленку, будь ласка, слово передає пані Надія.

Ні. Івченко, народному депутату Івченку, будь ласка.

 

17:44:13

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина".

Шановні колеги, ви знаєте, ми уважно вивчаємо закони і намагаємося кожну статтю уважно вивчити і проаналізувати. Сьогодні ми дійсно бачимо, що на даний момент Закон про суд і судоустрій, він все ж таки узурпує одну гілку влади, президентську гілку влади. Ми не хочемо бути співучасниками того, що у нас не буде незалежної судової системи. Але разом з тим, хочу сказати для тих, у кого сьогодні виникає питання про пальмову олію.

Колеги, аграрний комітет – це профільний комітет. Аграрний комітет –  саме той комітет, який розглянув законопроект і не допустив сьогодні використання ГМО-сої, яке не буде тепер розглянуте Верховною Радою. Наші сільгосптоваровиробники не будуть використовувати сою-ГМО тепер при своїх посівах. Я хочу сказати, що аграрний комітет сьогодні не допустив такого поняття, як "молоковмісні продукти", і на наших полицях тепер буде чисте молоко.

І головне. Якщо хтось не розуміє, що таке профільний комітет і з якими питання потрібно до профільного комітету звертатися, будь ласка, читайте, як в школі, буквар –  Регламент Верховної Ради. Аграрний комітет по пальмовій олії є профільним. А якщо не хочете до аграрного комітету, яке очолює "Блок Петра Порошенка", звертайтесь тоді до Комітету охорони здоров'я, тоді вам там роз'яснять, яка має бути відповідальність і який вплив на здоров'я.

Ми завжди підтримували село, ми завжди були послідовними. Я ще раз хочу сказати, коли голосували за Податковий кодекс і бюджет 15-16 років, єдина "Батьківщина" не забрали пільги з аграріїв і в тому числі не забрали податки з сіл і селищ. Тому ми послідовні. І хочемо до людей, які не читають Регламент, просто закликати, читайте, будь ласка, уважніше Регламент і звертайтеся до Комітету охорони здоров'я, якщо ви думаєте, що вони профільні. А аграрний комітет вже своє рішення прийняв, тому що там сидять спеціалісти і розуміються, що таке пальмова олія для наших виробників і споживачів.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тепер пан Івченко передає слово пану Власенку. Будь ласка. І потім від…

 

17:46:36

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, пані Головуюча. Від пальмової олії до судової реформи, якщо дозволите.

Ви знаєте, голова профільного комітету, мій колега, сказав, що треба дотримуватись одних і тих самих принципів. І він абсолютно правий. І тоді, і зараз я категорично виступаю проти узурпації впливу Президента, яке б його не було прізвище, на судову гілку влади. І тоді, і зараз я говорив, що неприпустимим є формування Вищої ради юстиції під конкретного Президента з метою тотального контролю судової системи.

Невже ми не знаємо, як виглядає сьогодні політичний розклад і політичні впливи на Вищу раду юстиції? Називати вам прізвища членів Вищої ради юстиції, яких туди особисто лобіював пан Олексій Філатов? Які у нього зв'язки там і кого він контролює в цій Вищій раді юстиції? Назву, будь ласка, немає з цим жодних проблем. Я просто достатньо довго в юридичному цеху працюю. Це по-перше.

По-друге, і тоді, і зараз я вважав, що руйнація судової системи є найгіршим, що може відбутися в українській державі. І тоді, і зараз я вважав, що руйнація Верховного Суду – це найгірше, що може відбутися в цій державі.

Оскільки зараз виступи від депутатів, а не від фракцій, я не торкався цього питання у виступі від фракцій, скажу свою особисту приватну позицію народного депутата України Сергія Власенка: я вважаю категоричною і стратегічною помилкою парламенту – дозвіл на те, що люди, які не мають суддівського стажу, будуть мати можливість приходити до Верховного Суду. Це така сама профанація, як і профанація реформи поліції. Це така сама профанація, як і профанація реформи державної служби. Це така сама профанація, як і профанація конкурсів по вибору губернаторів. Це руйнація судової системи, яку ми побачимо через 1,5-2-3 роки, через 2-3 роки. Профанація полягає не в прийнятті закону, а в його виконанні або неналежному виконанні. Саме тому і саме зараз я закликаю вас не підтримувати цей закон. Сьогодні звучала уже ціла  низка зауважень, один із депутатів  чесно і чистосердечно      признався і сказав: "Да, можливі наслідки, і ці наслідки не завжди будуть позитивними". Так це очевидно. Цей закон налаштований  на одне – на консервацію впливу  Президента  України на Вищу раду юстиції, яку тепер перейменували в Вищу раду правосуддя.  Нічого іншого   цей законопроект  не несе.

Абсолютно нормальним і правильним буде повернути цей законопроект автору законодавчої ініціативи на доопрацювання, створення нормального закону. Щоб у нас не повторилося так, як у нас відбувалося з  Законом про справедливий суд, коли   всім обіцяли, що будуть поправки, а  потім ніяких поправок ніхто не розглядав, винесли в зал, і одним голосуванням  замість обговорення 4 тисяч поправок проголосували закон, який віддав в руки  Президента  тотальний контроль над судовою системою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Вадим Денисенко від  "Блоку Петра Порошенка". Передає слово  Олексію Гончаренку.

 

17:49:49

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Дякую. Шановні колеги,  насправді, ми  зараз маємо можливість проголосувати ключовий, один  з ключових  законів. Так, зараз ми його розглядаємо лише за основу, але це є перший крок до того,  щоб найближчим часом прийняти в цілому Закон про Вищу раду правосуддя  і нарешті  почати  здійснювати судову реформу. Бо  що таке сьогодні суддівська система? Це найбільший  виклик національній  безпеці  України.

Хочу навести вам один приклад з моєї рідної Одеси. Суддя  господарського суду міста Одеси Зеленов  (таке дуже прізвище, яке багато про що каже) приймає рішення про те, що пан Курченко фактично отримує сьогодні, через 3 роки після революції, після всього. Отримує контроль над Одеським нафтопереробним заводом одним суддівським рішенням. Бо він приймає рішення, що 600 мільйонів доларів боргу, 600 мільйонів доларів боргу має Одеський НПЗ перед компаніями Курченка. Це один приклад. І ми вже багато місяців боремося з цим, в суди ходимо, ходимо, направляємо звернення, все, що можемо, робимо. Де є результат? Нема результату. Бо тільки суддівська реформа може змінити систему. А чому ж ми тут зараз чуємо такі палки речі проти? А дуже все просто, один тут представник однієї з фракцій, щоб не казати прізвища, депутат якої був спійманий на гарячому, як він пакетами бере гроші і ми всі тут сиділи в цьому залі, і дивилися на цей непотріб, і цю ганьбу, як він пакетами бере гроші на всю країну, а потім Верховному Суду, вищому суду отримує рішення, не так зняли депутатську недоторканість, не так, повертайся, друже, в зал, нам же без тебе ніяк не можна, ти ж лише взяв гроші на всю країну, ти лише на всю країну сказав скільки коштує депутатський запит, депутатське звернення. Зараз чесно все це показав, є в декларації свої колекції, антикваріат, гроші, все інше і кажемо молодець. Та звичайно їм потрібні такі судді, в яких вони відкупляться завжди, бо вони набрали достатньо, щоб зняти один свій швейцарський годинник і віддати йому назад, відкупляться завжди і будуть знову сидіти в залі Верховної Ради, і ще повчати нас, як нам жити і що робити.

Колеги, цей закон підтримує Рада Європи, цей закон підтримує всі експерти, я прошу вас підтримати його, зробити перший крок для того, щоб здійснити справжню реформу правосуддя. Без цього у нас не буде ні перемоги над зовнішнім ворогом, ні над внутрішнім. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Макар'ян передає слово Юрію Солов'ю.

 

17:52:40

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей,  89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття.

Шановні колеги, я хочу привернути увагу до одного питання. Пригадуєте, як ми півроку тому успішно провели  пакет законодавства щодо вдосконалення управління державною власністю, де передбачили конкурсний  відбір на посади всіх керівників державних підприємств. Унікальні закони прийняли. Ви думаєте, ці закони сьогодні працюють? Абсолютно ні. Сьогодні судова система повністю заблокувала процес призначення  директорів на ключові стратегічні  державні підприємства, такі, як "Укренерго", для прикладу, чи  "Центренерго". Чи може… Не перебивайте, будь ласка, вийдете і будете  говорити.

Що це означає? Що сьогоднішня  судова система в тому вигляді, яка вона існує, вона приречена. І тому ми як  парламент  зобов'язані здійснити    абсолютно чіткі і радикальні  зміни. І тому цей закон, який сьогодні розглядається, це є системний і стратегічний закон, який  визначатиме долю судової системи на  майбутнє.

Нагадаю, що ми автономізували судову систему. Але я вважаю, що парламент  України  має забезпечити парламентський  контроль за Вищою радою  правосуддя. Саме тому я вважаю, що між  першим і другим читанням  ми зобов'язані внести зміни, якими зобов'язати голову Вищої ради правосуддя щорічно звітувати перед парламентом за результати  роботи  Вищої ради правосуддя. Я вважаю, що ми повинні удосконалити норми щодо того, хто може звертатися зі скаргами і  хто повинен звертатися зі скарги на дії судді. Ми повинні чітко прописати часові терміни, в яких Вища рада правосуддя повинна відреагувати на кожне звернення, і ми повинні прописати чітко відповідальність кожного судді і за прийняті ним неправомірні рішення, і за прийняті Вищою радою правосуддя рішення щодо дисциплінарних суддів.

Саме тому я вважаю, що даний закон сьогодні потрібний, цей закон дозволяє розв'язати руки. Але цей закон повинен бути дуже серйозно доопрацьований, зокрема, в частині збереження парламентського контролю за діяльністю Вищої ради правосуддя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Власенко передає слово для виступу Ігорю Луценко. Будь ласка, пане Ігорю,

 

17:55:20

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановні колеги, знаєте, коли я записувався на питання до доповідача цього законопроекту, я хотів задати лише одне питання: чому цей законопроект доповідає пан Філатов, а не пан Портнов? Дійсно дивно, тому що це абсолютно, ця псевдо-реформа вкладається абсолютно в канву цих злочинних кроків по руйнуванню нашої правової системи, яке зараз планомірно здійснюється за завітами великого оцього генія.

Найкращім, мабуть, подарунком до річниці Майдану Януковичу буде саме увіковічення цих законодавчих ініціатив Портнова саме оцим сьогоднішнім голосуванням.

Я нагадаю, що по завітам Портнова було знищено функцію прокуратури по нагляду за законністю у діях суб'єктів публічного права – чиновників і депутатів. Зараз не можна громадянам і нам з вами, до речі, поскаржитися в прокуратуру, щоб та провела перевірку і примусила чиновників виконувати закон. І зараз оця вся ганьба з так званим НАЗК – агентство по запобіганню корупції, котре не змогло виконати закон, котре не змогло забезпечити нормальний процес електронного декларування зараз. Це, зокрема, проблема відсутності у прокуратури повноважень примусити чиновників виконувати закон.

Так само зараз було введено за портновськими заветами оцим от складом, зокрема, парламенту мито на позови. Зараз, щоб повертати, в Києві вкрадені Черновецьким землі, треба сплачувати колосальні кошти громадянам. Зараз для того, щоб будь-яке рішення, котре попередня влада реалізувала, неможливо без грошей відмотати назад.

І ще одна "чудова" новація (в лапках) – це введення адвокатської монополії, яка також утруднює доступ громадян до правосуддя. Все зроблено так, щоб прості люди не могли використовувати суд як механізм захисту їхніх прав та охоронних законом інтересів. Все зроблено так, щоб це було привілегією феодалів, котрі засіли на Банковій. Слухайте, ну, невже досвід, кривавий досвід Майдану нас нічого не навчив? Що розділення гілок влади є запобіжником проти тої катастрофи, котра у нас сталася в 2014 році, проти того, що може ще раз і ще раз ставатися, як свідчить досвід людства. Має бути розділення влад: має бути судова незалежна гілка влади, має бути виконавча влада. Натомість у нас один цар намагається керувати усім. Скільки суддів Майдану він покарав, маючи всі можливості впливу на прокуратуру, на Вищу раду юстиції? Практично нуль, бо 50 – це ніщо.

Тому фракція "Батьківщина" не голосуватиме за це, як і не голосуватиме за цю злочинну так звану судову реформу конституційну. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

Будь ласка, Ольга Червакова від "Блоку Петра Порошенка". І на цьому завершуються виступи.

 

17:58:25

ЧЕРВАКОВА О.В.

Доброго дня, шановні колеги. Дійсно, це дуже важливо – приймати ті закони, які забезпечать чесний і справедливий суд.

Я хочу вас поінформувати, що сьогодні сталася фактично безпрецедентна подія в  місті Ірпені, яка характеризує те, що… говорить про те,  що реформі, які започатковані парламентом, нарешті дійшли до  районних судів, і нарешті районні судді приходять у свідомість і починають приймати нормальні рішення.

Сьогодні Ірпінський міський суд скасував рішення Коцюбинської селищної ради, яким було абсолютно в незаконний спосіб усунено селищного голову Ольгу Матюшину від виконання займаної посади. Суд визнав це рішення абсолютно незаконним і таким чином  селищна голова зараз повернулася на свою посаду.

Я хочу нагадати, що наслідком цього рішення Коцюбинської селищної ради став  силовий переворот і захоплення влади отим "гкчп", через яке  фактично  Верховна Рада 14 квітня розпустила Коцюбинську селищну раду. призначила позачергові вибори, наслідком  яких стало те, що  громадські активісти, які борються  проти земельної дерибанної  мафії в регіоні Приірпінні на Київщині здобули в 2,5 рази більше депутатських мандатів, і тепер вони керують  селищем,  а не оці мафіозі, які прийшли до влади,  щоби грабувати громаду.

Я дякую всім 260 народним депутатам, які проголосували 14  квітня за цю постанову. Я дякую за принципову позицію  профільного парламентського комітету і особисто Сергію Власенко за те, що він проявив принципову позицію.

На жаль, тоді Верховна Рада була змушена відновлювати  справедливість набагато швидше, ніж це міг зробити суд. Я хочу нагадати, що 8 місяців  пройшло, поки суд прийняв бодай якесь  рішення. всі ці 8 місяців селище знаходилося на Київщині, це 4 кілометри від Києва знаходилося фактично в безвладді і в умовах от такого от хаосу, коли постійно відбувається шат, коли не можуть прийматися рішення, тому що не зрозуміло хто селищний голова, тому що кожна самопроголошена, висловлюючись словами одного з наших парламентських лідерів, скотиняка, говорить, що вона голова в селищі.

Я хочу ще раз подякувати всім, хто проявив принципову позицію і я думаю, що закони, які спрямовані на судову реформу, ми маємо обов'язково приймати і це сприятиме тому, що в Україні буде чесний суд, що в Україні будуть притомні судді.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, ми продовжимо наше засідання на 20 хвилин.

І зараз підсумкове слово надається віце-спікеру українського парламенту Оксані Сироїд. Потім згідно Регламенту ми маємо по 3 хвилини співдоповідачів, це пан Філатов і пан Князевич, і повертаємося до голосування. Просимо колег заходити до сесійної зали.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оксана, секундочку, я…

Колеги, через 5 хвилин відбудеться голосування, я прошу секретаріат Верховної Ради і всіх голів фракцій запросити депутатів в зал, за 5 хвилин ми перейдемо до прийняття рішення.

Будь ласка, пані Оксана.

 

18:01:51

СИРОЇД О.І.

Дякую. Шановні колеги, незалежного і справедливого суду справді не буде, якщо ми не будемо нічого робити. Так, Вища рада правосуддя чи Вища рада юстиції сьогодні була і залишається залежною, залежною від Президента в тому числі. Але треба пам'ятати, що більшість у складі Вищої ради юстиції, це є судді, при чому судді обрані суддями. І сьогодні те, що вони є раби, це був їхній вибір, вони вирішили стати рабами, вони захотіли стати залежними.

Але це сталося не сьогодні. Це рабство почалося щонайменше десять років назад, навіть більше. Але багато людей, які були причетні до того, щоби ввести суддів у рабство, сидять сьогодні в цьому залі і навіть дуже активно виступають проти того, щоб щось змінювати.

Так, Вища рада правосуддя мусить стати незалежною, але вона стане незалежною не тоді, коли ми щось зробимо чи не зробимо з Президентом, а коли ті судді, які є більшістю у складі Вищої ради правосуддя, перестануть бути залежними. І це залежить тільки від того, хто будуть нові судді замість тих, які вже сьогодні склали свої повноваження, хто будуть судді у новообраному, новоствореному Верховному Суді України, хто будуть судді ті, які прийдуть за новим конкурсом. Тільки тоді ми можемо сказати, що ми можемо отримати нову і незалежну Вищу раду правосуддя.

Але сьогодні не робити нічого ми не маємо права, тому що ми просто тоді згоджуємося, що так має бути завжди. Закон про Вищу раду правосуддя треба сьогодні голосувати в першому читанні. І ті всі вади, які є сьогодні, зокрема в дисциплінарній процедурі, зокрема в новому конкурсі, їх треба всі поправити до другого читання. Але рішення про прийняття в першому читанні має бути прийнято сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Хто наполягає на заключному слові? Князевич, Філатов? Не наполягають, не наполягають.

Я прошу всіх… Князевич наполягає. Включіть мікрофон Князевичу, і прошу заходити в зал, займати робочі місця. Заключне слово, голова комітету Князевич, будь ласка.

 

18:04:10

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане голово, шановні колеги. Дуже важливо, щоб ми сьогодні мали результативне голосування. Ми не повинні загубити цю законодавчу ініціативу. Я вам скажу відверто, тут називалися прізвища тих людей, які делегували начебто своїх представників до Вищої ради  юстиції і контролюють їхню діяльність. Я готовий перевірити і з вами публічно, що там нема жодного представника від Князевича, хоча було сказано, що там представники від комітету.

І я вам скажу відверто, мені не все подобається в діяльності Вищої ради юстиції. Я більше навіть скажу, вважаю, що за останній час та навіть критика, яка лунала з боку Вищої ради юстиції на адресу парламенту, не завжди була об'єктивна. Мені не все зрозуміло в тій ситуації, коли Вища рада юстиції виявила певну бездіяльність, і ми змушені були проводити позачергове засідання. Я до сих пір не розумію їхню позицію. Але це не означає, що я маю давати якусь їхню об'єктивну зараз оцінку, тому що це не передбачено Конституцією і чинним законодавством.

Тут не було сказано один важливий момент. Зараз Вища рада правосуддя, якщо ми за неї проголосуємо, буде поповнена за рахунок нових членів, які будуть формуватися за рахунок відповідно квоти з'їзду суддів. Цей орган з кожним днем ставатиме все більш і більш суддівським. І, слава Богу, що нарешті судді візьмуть на себе всю повноту відповідальності і вже ніколи не будуть дорікати, що хтось начебто ззовні в якийсь політичний спосіб здійснює тиск на їхню діяльність. І вони в повній мірі не будуть уникати цієї відповідальності, а будуть так само нести, як і ті порушники, які зараз несуть відповідальність і щодо яких об'єктивно визначалася Верховна Рада. 

Але в будь-якому випадку я переконую вас, що розгляд цього законопроекту у другому читанні буде відкритим, буде із залученням всіх зацікавлених осіб, буде з правовою оцінкою кожної пропозиції, яка надійде в основному порядку до комітету.

Знаєте, я тут… до мене підходять колеги, і я чув з трибуни парламенту, що вони не хочуть голосувати за цей законопроект, оскільки комітет пропонує підготовку його до другого читання за скороченою процедурою. Це не відповідає дійсності, ні в своєму виступі я такого не говорив і такого рішення не приймав комітет. Я думаю, що це не той випадок, коли ми повинні наполягати на такому. Ми готові йти за повною процедурою, але просимо вас натомість і проголосувати сьогодні цей законопроект. Це не має бути перешкодою для неголосування за законопроект. І скористатися своїм конституційним правом: надіслати відповідні поправки до комітету. І давайте разом спільно проведемо фахову серйозну дискусію для того, щоб невдовзі вийти, справді, на той проект закону, який влаштує всіх в залі. І те, що авторами законопроекту є з одного боку – Президент, а з другого боку – представник опозиції, це якраз добра ознака того, що ми здатні знайти спільний знаменник для того, щоб прийняти абсолютно, мені здається, виправдане, розумне і ефективне рішення.

Дякую і закликаю всіх до спільної праці над цим законопроектом.

 

18:07:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до прийняття рішення, колеги. Прошу сконцентруватись. Прошу зайняти робочі місця, з лож повернутися на робочі місця,  будь ласка, колеги.

Я наголошую, закон рекомендується прийняти комітетом лишень за основу. Тобто всі недоопрацювання, які є, ми зможемо скоригувати між першим і другим читанням. Але я глибоко переконаний, що судова реформа, одна з наших найбільш глобальних реформ, не має зупинятись.   І тому  закликаю усіх відповідально підійти до  голосування  і взяти участь в голосуванні, колеги.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону  про Вищу раду правосуддя (номер 5180) згідно рішення комітету за основу.  Колеги, прошу проголосувати  і прошу підтримати, колеги. Голосуємо,  будь ласка. 

 

18:08:35

За-232

Рішення прийняте. 

Увага, колеги! Увага! Ми маємо шанс зараз, ми зараз маємо шанс за одну хвилину  розподілити нових депутатів по комітетах, це об'єднає всіх в залі.

Регламентний комітет має готове рішення, однією постановою, це всі зацікавлені в тому, колеги, не розходіться. Це дві хвилини, воно не потребує спеціального включення в порядок денний, не потребує.

Я запрошую до доповіді голову регламентного комітету Павла Пинзеника. Воно не потребує включення в порядок денний. Прошу доповісти, і під час доповіді він оголосить всі компромісні позиції, і ми зможемо працевлаштувати всіх наших нових депутатів.

Павло Пинзеник, будь ласка.

 

18:09:23

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановні колеги, комітет розглянув цілий ряд заяв народних депутатів України, які не входять до складу будь-якого комітету, і пропонує вирішити наступні питання, і доручити Комітету з питань Регламенту у разі позитивного голосування доручити оформити це рішення відповіднім проектом постанови.

Отже, заява народного депутата Севрюкова Владислава Володимировича від депутатської фракції "Блоку Петра Порошенка" про обрання його членом Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Шверка Григорія Ароновича про обрання його членом Комітету з питань свободи слова, інформаційної політики.

Мельничука Сергія Петровича про обрання його членом Комітету з питань охорони здоров'я.

Підберезняка Вадима Івановича про обрання його членом Комітету з питань транспорту.

Бригинця Олександра Михайловича про обрання його  членом Комітету  з питань  національної безпеки і оборони.

Карпунцова  Валерія  Віталійович  про обрання його членом Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Білоцерковця Дмитра Олександровича про  обрання його членом  Комітету з  питань запобігання і протидії корупції.

Білозір Оксани Володимирівни  про обрання її членом Комітету з питань європейської інтеграції.

Мепарішвілі Хвича Нодаровича про обрання його членом Комітету з питань екологічної політики, природокористування  та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Єдакова  Ярослава Юрійовича про обрання його  членом Комітету з питань аграрної політики  та земельних відносин.

Немировського Андрія Валентиновича про обрання його членом Комітету  з питань запобігання і протидії корупції.

Богдана Руслана Дмитровича про обрання його членом Комітету  з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики,  ядерної безпеки.

Велікіна Олега Марковича  про обрання його членом Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Даніліна Владислава Юрійовича про обрання його членом Комітету з питань свободи слова.

Дубіля Валерія Олександровича про обрання його членом Комітету з питань бюджету.

Одарченка Юрія Віталійовича про  обрання його членом Комітету з питань будівництва, містобудування житлово-комунального господарства.

Ричкової Тетяни Борисівни про обрання її членом Комітету з питань запобігання і  протидії корупції.

Саврасова Максима Віталійовича про обрання його членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Позафракційні. Констанкевич Ірина Мирославівна про обрання її членом Комітету з питань науки і освіти.

І Шевченко Віктор Леонідович –  членом Комітету з питань бюджету.

Також пропонується цим голосуванням, в разі підтримки, прийняти рішення про перехід народного депутата Лозового з Комітету з питань правового забезпечення... правової політики до комітету агарного. І про обрання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершити.

 

18:12:55

ПИНЗЕНИК П.В.

Про обрання народного депутат Юзькової секретарем Комітету з питань правової політики. 

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми дуже довго шукали узгоджені рішення. Прошу закінчить, Павло, 30 секунд.

 

ПИНЗЕНИК П.В. Також народний депутат Шахов, який не є членом жодного комітету, подав заяву про обрання його членом Комітету з питань Регламенту. Дякую за увагу. Пропоную підтримати в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, узгоджене спільне рішення, я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця, колеги. І я прошу підтримати  рішення регламентного комітету про розподіл наших нових депутатів по комітетах, колеги. Прошу підтримати наших колег. Прошу спільно, всім разом проголосувати. Прошу підтримати, колеги. Прошу голосувати. Голосуємо, колеги. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги.

 

18:13:36

За-185

Нема волі.

Колеги, ще одна пропозиція є: за скороченою процедурою розгляд до другого читання проекту Закону про Вищу раду правосуддя. За скороченою. Нема такої позиції в залі.

Колеги, дякую вам. Це був дуже важкий робочий день. Ми не змогли перейти до другого блоку: правоохоронної діяльності. Це від того, що ми розглядали за повною процедурою важливі закони. Ми перенесемо його на наступний тиждень. Це був непростий, важкий день, але дякую всім за плідну і сумлінну роботу. Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра о 10 годині ми продовжимо нашу роботу.

Всього вам найкращого. До побачення.