ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 жовтня 2016 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:03:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, панове депутати! Прошу заходити в зал і приготуватись до реєстрації.

Шановні колеги! Поки народні депутати заходять в зал, я хотів би сказати логіку сьогоднішніх дій. Логіка полягає в тому, що вчора після засідання комітетів ряд комітетів надали мені як Голові Верховної Ради ряд законопроектів, які потребують невідкладного розгляду на сесії Верховної Ради України. Це і Комітет з питань культури, це і Комітет з питань бюджету.

І тому сьогодні мною був ініційований і включений розділ про включення до порядку денного для прийняття рішення. Ряд тих законопроектів не є суперечливими, не є конфліктними, але вони мають ту відмінність, що вони потребують негайного включення. Тому прошу з розумінням віднестись до цього пункту і відповідно зал вже буде визначатись, які з тих законопроектів включати в порядок денний, які ми розглянемо, а які лишень включимо в порядок денний.

Мене всі уважно послухали. Це просто перемога. Просто перемога. Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця, готуємось до реєстрації. Усі на місцях?

Шановні колеги! Прошу провести реєстрацію. Будь ласка.

 

10:05:51

Зареєстровано 340 народних депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні  у нас день народження нашого колеги Руслана Михайловича Сидоровича. Давайте всі гуртом  привітаємо його з днем народження.  (Оплески)  Руслан, є?  Вітаємо!

На початку роботи  сесії в президію надійшла ультимативна вимога від двох фракцій – "Самопоміч" і Радикальної партії  з вимогою надати перерву. Але вони готові замінити перерву на виступ  від трибуни. Хто буде мати виступ, колеги?

Олег Березюк. Я надаю 3 хвилини виступу  від трибуни  голові фракції "Самопоміч" Олегу Березюку і примкнувшим до нього  членам фракції "Самопоміч".

 

10:06:51

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановний пане Голово, вельмишановні народні депутати,  вельмишановні громадяни України!  Саме в ці тижні, місяці і дні Україна стоїть на межі  визначення захисту своєї суверенності. Зустрічі "нормандських четвірок", наради в Адміністрації Президента, дискусії в парламенті – сьогодні Україна визначається, як захищати свою суверенність.

Протягом  декількох днів  Партія "Самопоміч"  разом з фракціями "Самопомочі" по містах  і селах дуже швидко зібрали більше  30 тисяч голосів, щоб допомогти Президенту України, уряду і парламенту захистити суверенність України  і сказати дуже чітке народне "ні" – "ні" особливому статусу Донбасу, який зруйнує українську суверенність, у цій формі, в якій пропонується в  Мінських угодах. "Ні" виборам на Донбасі! Це політична  атомна зброя, бомба, яка розірветься  і знищить українську суверенність.

Так, треба визнати окупацію, яка є Росією  української території. Так, треба визнати, що це є війна  і агресія  Російської Федерації проти України. Треба визнати  і прийняти в парламенті Закон про окуповані території, який не тільки визначить це, але, який намалює шлях деокупації і звільнення тимчасово окупованих територій. А поки вони тимчасово окуповані, а ми з вами не спроможні через те, що ця держава була розвалена економічно і мілітарно протягом минулих 4-5 років, ми повинні будувати свою потугу економічну і військову. Саме це, ці люди, які підписалися і осмислили це сьогодні допомагають нам з вами боротися за суверенність. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже переходимо до питань порядку денного. Я ще раз вам нагадую, що в нас буде після першого питання блок питань включення в порядок денний сесії. Сесія буде визначатися, які з тих питань включити. Але це ці питання, на яких наполягали профільні комітети, більшість яких потребує невідкладного рішення.

Шановні колеги, а першим питанням в нашій добрій ще весняній традиції я запропонував питання, на якому наполягав уряд України на Погоджувальній раді, на якому також наполягав і комітет, це проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту.

Це питання, яке нам важливе не тільки в питанні культури, а в питанні безпеки, в питанні відбиття елементів гібридної війни Російської Федерації, яка полягає і впливі на українського читача, на українську культуру. Тому я переконаний, це питання об'єднає весь зал і я впевнений, що ми зможемо по ньому вийти на позитивне рішення.

Перш за все, я попрошу колег, щоб ми проголосували за розгляд даного питання за скороченою процедурою. Воно пропонується лишень за основу і в нас дуже насичений порядок денний.

І я прошу підтримати пропозицію розгляд проекту закону 5114 за скороченою процедурою. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати, будь ласка.

 

10:10:48

За-124

Колеги, я бачу, що не встигли. Я ще, власне,  хочу наголосити, це питання врегулювання інформаційного простору  України, щоб кількість книжкової продукції, яка часто  несе загрозу національній безпеці, яка проходить  з Російської Федерації – не могла попадати до наших читачів і на територію нашої країни. Щоб ми могли  заповнити простір  українською книжкою   і щоб ми створили обмеження в попаданні пропаганди російської на територію нашої країни. Ми можемо піти в повне читання, колеги, але це буде година часу і ми не зможемо  розглянути усі питання, які ми маємо на розгляді нашому. Ще раз хочу наголосити: пропонується комітетом лишень за основу. І тому я ще раз вас попрошу підтримати скорочену процедуру заради того,  щоб ми змогли наш порядок денний пройти максимально повно. Я бачу, що депутати підходять і я зараз ще раз поставлю на голосування, і буду просити, колеги, підтримки.

До нас прибув віце-прем'єр  України Кириленко В'ячеслав Анатолійович, який буде особисто доповідати  даний  законопроект. Хочу йому за це подякувати.

І хочу попросити колег підтримати розгляд  за скороченою процедурою, колеги. Я можу поставити ще раз на голосування? Всі на місцях є?  тоді я ставлю ще раз на голосування  пропозицію розгляду за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до деяких законів  України щодо обмеження  доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту номер 5114. Прошу проголосувати, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, колеги.  Будь ласка, прошу проголосувати.

 

10:12:57

За-164

Дякую за розуміння,  колеги.

І запрошую до доповіді віце-прем'єр-міністра  України Кириленка В'ячеслава Анатолійовича.  Будь ласка, пане В'ячеславе.

 

10:13:12

КИРИЛЕНКО В.А.

Шановний пане Голово, пане Андрій Парубій, шановні народні депутати! На території України протягом багатьох років не контрольовано завозилося і до цього часу завозиться тони антиукраїнської літератури, що фактично безперешкодно пропонується читачам, особливо у південній та східній Україні. У зв'язку з цим 8 вересня уряд схвалив розроблений Держкомтелерадіо проект закону України, який вам зараз пропонується до розгляду.

Необхідність підготовки цього законопроекту продиктовано загрозою національній безпеці України з боку Росії, через введення проти нашої країни інформаційно-психологічної війни, складовою якої є поширення в Україні друкованої продукції антиукраїнського змісту. Законопроектом пропонується запровадити дозвільний принцип для поширення усієї книжкової продукції, походженням із країни-агресора лише. І надати відповідному органу центральної виконавчої влади повноваження щодо прийняття рішення про заборону продукції, що містить антиукраїнський зміст, пропагує силові структури країни-агресора, зазіхає на територіальну цілісність і державний суверенітет України.  При цьому дозвіл не потребуватиме та видавнича продукція, яка буде завозиться в ручній поклажі або в супроводженому багажі, якщо її кількість не перевищує десять примірників.

Громадська експертна рада, яка буде, у випадку прийняття закону, створена при Держкомтелерадіо, протягом десяти днів надаватиме відповідні дозволи для таких книг за умови підтвердження авторських прав та наявності ліцензії. В підготовці законопроекту передувало широке громадське обговорення, у дискусії взяли участь депутати, представники влади, видавці, експерти, абсолютна більшість учасників обговорення підтримало запровадження таких законодавчих механізмів, унеможливлення потрапляння на територію України антиукраїнської пропагандистської…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? Ще, будь ласка, одну хвилину завершити.

 

КИРИЛЕНКО В.А. Неможливість потрапляння на територію України українофобської та пропагандистської російської літератури.

Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів Украйни на своєму засіданні консолідовано одностайно схвалив підтримку цього законопроекту. 

Він пройшов погодження в усіх міністерствах, включно з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, митницею, СБУ і в інших відповідальних структурах. Профільний комітет під головуванням Вікторії Сюмар підтримав одностайно ухвалення цього законопроекту в першому читанні. Громадське обговорення пройшло успішно, більшість видавців підтримують запровадження такої норми як тимчасової, по-перше. А, по-друге, яка стосується лише продукції походженням із країни-агресора. Інтереси українського книжкового ринку при цьому не постраждають. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

10:16:26

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, пане віце-прем'єре.

Запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної  політики народного депутата Ольгу Червакову.

 

10:16:34

ЧЕРВАКОВА О.В.

Шановна пані головуюча! Шановні колеги, доброго дня! Комітет на своєму засіданні 5 жовтня розглянув даний законопроект, його метою є запровадження механізму обмеження друкованої продукції на український ринок, друкованої продукції, яка має походження з держави-агресора або з окупованої території. Законопроектом забороняється… пропонується створити механізм заборони використання поліграфічної продукції, використання друкованих засобів масової інформації, зокрема, для пропаганди органів влади держави-агресора, для пропаганди насильницького повалення державної влади, для пропаганди комуністичної або націонал-соціалістичної ідеології і тому подібних речей.

Головне науково-експертне управління має низку зауважень до цього законопроекту і це правда. Але ми на засіданні комітету розглянувши законопроект прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. І цей законопроект такий, в якому можна вичистити всі неточності такого техніко-юридичного характеру між першим і другим читанням. Я закликаю всіх колеги проголосувати за цей законопроект і підтримати обмеження впливу Російської Федерації на гуманітарну сферу України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Переходимо до обговорення, шановні народні депутати, прошу  провести запис два –"за", два – "проти".

Запрошу до  слова народного депутата Андрія Реку, "Народний фронт".

 

10:18:45

РЕКА А.О.

Прошу передати слово колезі Княжицькому.

 

10:18:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

По-перше,  хочу сказати, що наша фракція підтримуватиме цей законопроект у першому читанні. Але хотів би наголосити на тих недоліках, які в  ньому існують.

По-перше, відсутні  визначення, яка саме продукція визначається такою, що походить з держави-агресора. Якщо критерій має бути перетин кордону з Росією як можна припустити, виходячи з  першої частини статті 28 Закону про видавничу  справу, то ця продукція  може постачатися через  інші країни: через Білорусію, через Європейський Союз. І цей закон абсолютно не захищає від постачання  продукції через ці  країни. Очевидно, є певні суперечності з  підписаною Угодою про СОТ, очевидно, що   дозволами не  регламентується  перетин  кордону. Перетин кордону  регламентується ліцензією і тому для того, щоб  ефективно вести ліцензування  цього  ввезення необхідно ввести додаткові  зміни до  інших законів і відповідає за це  Міністерство економіки.

Таким чином, мені здається,  що надзвичайно важливо, щоб цей закон не перетворився на порожню балаканину, щоб зараз не почали  нас критикувати  всюди за обмеження  свободи слова і цензури. Натомість, російська пропагандистська  і антиукраїнська  книжка, як раніше потрапляла до нас в Україну, так і  продовжуватиме потрапляти. Тому закликаю підтримати його в першому читанні і дуже ретельно доопрацювати до другого. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова народного депутата Надію Савченко.

 

10:20:22

САВЧЕНКО Н.В.

В першому  читанні, так підтримати. І не дати  цьому закону такої долі, щоб не трапилось  з цим законом, такої долі як з Законом про українську пісню, який не виконується  в кожному кабаку, де лунає російська попса, російський шансон, російська пропаганда. Дійсно, російського агресора треба зупиняти, і в першу чергу, треба зупиняти в нашій свідомості. Тому літературу вичистити  в першу чергу, і це треба було зробити давно.

В першому читанні прийняти і виписати його так, щоб він запрацював, а не так, як "закон про українську пісню". Це дуже важливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую  до слова народного депутата Борислава Розенблата.

 

10:21:02

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Прошу слово передати Олегу Мусію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Мусій, народний… Прошу, позафракційні.

 

10:21:14

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати! Олег Мусій, 124 виборчий округ, Червоноградщина, Сокальщина, "Народний контроль".

Можна подякувати Кабінету Міністрів за те, що він відреагував на неодноразову дискусію в цьому залі щодо друкованої продукції за  походженням з країни-агресора. Але ви знаєте, те, що я вже задавав вам, шановні пани віце-прем'єри, питання про те, що у наших церквах, наприклад, Московського патріархату, і в монастирях, які знаходяться на території Києво-Печерської Лаври, які знаходяться на території Почаївської Лаври, є маса друкованої продукції власного виробництва. І тому, якщо мова тільки йде про країну-агресора, це є абсолютно недостатнім. Ви знаєте, що зараз за комерційним замовленням будь-яка… непотріб, яка ненавидить Україну, в тому числі із названих мною церков, може надрукувати будь-де будь-яку продукцію.

Тому, я думаю, до другого читання  треба  дуже серйозно його доопрацювати і внести правки, що не тільки з країни-агресора. Тому що завтра надрукують в Азербайджані чи надрукують… чи в якісь там… Білорусії – не країна-агресор. І що? Таку ж саму антиукраїнську продукцію. Подивіться на розкладки з восхвалянням російських царей, з восхвалянням ДНРів-ЛНРів всіляких терористичних в цих церквах.

Люди добрі, давайте серйозніше ставитися до цього і серйозно доопрацювати. Ми готові надати від "Народного контролю" суттєві доповнення і пропозиції до вказаного проекту. Але в першому читанні обов'язково всіх закликаю проголосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Ігоря Мосійчука, Радикальна партія.

 

10:23:03

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка.

Вчора відбулася презентація книги відомого українського політолога Миколи Давидюка "Як працює путінська пропаганда". Власне, під час презентації журналісти, політологи, учасники піднімали питання і зверталися до присутніх народних депутатів щодо необхідності задіяння того рецепту, який би протистояв путінській пропаганді.

Насправді, ми вважаємо, що цей законопроект є одним із елементів цього рецепту і ми готові його підтримати в першому читанні. Але його дійсно необхідно доопрацювати, тому що в інших країнах, а не тільки в країні агресора може друкуватися антиукраїнська література і підривна діяльність через неї відбуватися на території України.

Цей закон, він мав бути прийнятий, насправді, ще в 2014 році, зразу після початку російської агресії. Тому що, насправді, те, що ми вчора спостерігали в Донецьку під час похорон Моторили, земля йому бетоном, то це як раз наслідок того, що антиукраїнська книга, антиукраїнські передачі  мали і мають місце. Але що про це говорити, якщо навіть деякі українські журналісти дозволяють собі називати того ж Моторилу видатним бойовиком.

Тому підтримаємо цей закон в першому читанні і на детальне доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Роман Семенуха від "Об'єднання "Самопоміч".

 

10:25:10

СЕМЕНУХА Р.С.

Шановні колеги, фракція "Об'єднання "Самопоміч", безумовно, буде підтримувати цей законопроект в першому читанні. Але я ще раз хочу звернути увагу всього залу, всього українського народу, що, на жаль, цей закон є лише імітацією по захисту інформаційного простору нашої держави.  Звертаю вашу увагу, що книга антиукраїнського змісту, яка виготовлена в Росії, може бути безперешкодно, згідно редакції, яка пропонується цим законопроектом, завезена до України. Тобто, на жаль, цей закон нічого спільного з захистом інформаційного простору не має спільного.

Друге. Викликає запитання низка термінів, які пропонується запровадити цим законом, наприклад, що таке позитивний образ працівника держави-агресора, і низка інших суттєвих зауважень.

Тому ми будемо підтримувати в першому читанні, але наполягаємо на суттєвому доопрацюванні предмету цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Рибчинський, "Воля народу".

 

10:26:10

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю.

Закон, безперечно, є в низці тих законів, які зупиняють агресію, зупиняють пропаганду російську. Але я не можу не зауважити наступне: нас досі залишаються "московські" площі, "московські" вулиці, причому Московська вулиця в Києві знаходиться поруч з Верховною Радою України.

Я думаю, що цей закон ми, безперечно, в першому читанні проголосуємо, але він є, так би мовити, краплею в морі сліз українського народу по відношенню до тої пропаганди, яка ведеться щоденно проти нашої держави. Мені здається, що ми маємо в другому читанні додати дві третини до тої краплі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Іллєнко, позафракційні.

 

10:26:56

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Війна, найголовніше, вона ведеться за свідомість людей. Саме після того, як змінюється свідомість людини, потім вона може брати автомат, починати стріляти, стріляти в українців в даному випадку.

Тому, звичайно, цей закон необхідний, його давним-давно треба було прийняти. Верховна Рада мусить його прийняти. Але треба розуміти, що цей закон, я так розумію, це наслідок оцих так званих компромісів у Верховній Раді, він є надто м'який. Тому що насправді ми взагалі маємо ставити питання, я вважаю, що якщо у нас йде сьогодні російська агресія, якщо Росія ставить собі за мету знищення нашої держави, то взагалі, про які в даному випадку друковані видання з країни агресора в принципі може йти мова, поки вони стріляють в нас, поки вони окуповують наші території? І плюс має бути реальна відповідальність тих, хто порушує в даному випадку цей закон, навіть в цій, м'якій редакції. Тільки тоді це буде працювати. Інакше може бути, як зараз з радіо: ми закон прийняли – і далі крутиться російська попса, відповідальності ніхто не несе. Має бути відповідальність…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:28:08

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрій.

Шановні колеги! Ми завершили обговорення. Ми зараз переходимо до прийняття рішення. Я дуже прошу усіх колег народних депутатів зайти в зал, приготуватись до прийняття рішення. Поки народні депутати заходять в зал, я надаю слово для виступу заключного віце-прем'єр-міністру України Кириленкові В'ячеславу Анатолійовичу. Будь ласка, пане В'ячеслав.

 

10:28:34

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую, пане Андрію. Шановні народні депутати! Ми реагуємо на всі ті вимоги, які ви ставите перед нами тут, у цьому залі. Так, перед нами тисячі завдань. І цей закон лише один із напрямків, який б'є по російській пропаганді. І його треба ухвалювати хоча б тому, що вся ця друкована пропаганда офіційно і легально дотепер надходить до України. Ви пригадуєте, в травні "Книжковий Арсенал" у Києві, у центрі міста? Що там продавалося? Книга Дугіна, російського Гебельса, який прямо закликав і закликає вбивати українських бійців на фронті!

Тому ми згодні, що треба доопрацювати в другому читанні. Причому, я так розумію, що більшість депутатів схиляється до того, що його треба посилювати, норми цього закону треба посилювати. І ми з цим згодні.

Я не згоден з тим, що можна завезти буде з Білорусі чи з Азербайджану, закон чітко передбачає, що книга походженням із країни-агресора. Тобто, якщо це написано в Росії, то це означає, що навіть через Білорусь чи Азербайджан, якщо вони ще цього заходять, вона сюди легально не зайде!

Вперше за багато років ми порушуємо це питання і маємо можливість вирішити. Пан Мосійчук виступав, я з ним згоден. 2014-го треба було приймати, а, можливо, ще 1992-го. Тільки тоді не було такої кількості в залі парламенту патріотично налаштованих людей, які можуть натиснути кнопку "за". Зараз є. Хоча я розумію, що можуть бути доповнення нормативного чи технічного характеру.

І те ж саме я хочу сказати про передній наш акт, який ми прийняли щодо радіо. Він взагалі набуває чинності з 8 листопада, тому що ми таку норму записали. Три місяці – перехідний період від моменту підписання Президентом. І це був компроміс, який ми шукали в цьому залі. Наша редакція перша була значно сильнішою. І тепер поступово 25, 30, 35 відсотків почне виконуватись квота на українськомовну пісню. Радійники вчора чи вчора підписали меморандум про виконання, тобто зміни будуть, але ми не повинні ні на секунду зупинятися. Прошу підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу  заходити в зал. Шановні колеги, ми,  справді, повинні йти крок за кроком, і декомунізація, яку ми прийняли в цьому залі, і квоти на радіо,  і інші закони є продовженням однієї  загальної стратегії і політики українського парламенту на захист інформаційного  простору, на захист безпеки держави.

Є дискусія, можливо, в певних положеннях.  Тому пропонується лишень в першому читанні прийняти, розпочати цей шлях. Найгірше, що ми можемо зробити, це не звертати уваги на ці проблеми, які існують. Тому прошу всіх підтримати, пропозиція лишень першого читання. І я ставлю на голосування…

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін  до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту (№5114), за пропозицією комітету, за основу. Фактично всі виступаючі підтримали дану пропозицію. Голосування є знакове. Прошу займати  робочі місця і прошу підтримати  проект Закону 5114 за основу.  Прошу голосувати, колеги. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

10:32:31

За-250

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціям. "Блок Петра Порошенка" – 94, "Народний фронт" – 68, "Опозиційний блок" – 0, "Самопоміч" – 21, "Батьківщина" – 17,  Радикальна партія – 16, Партія "Відродження" – 4,  "Воля народу" – 6.

Дякую, колеги, за підтримку. Вітаю з ініціативою  і з підтримкою вашої ініціативи,  В'ячеславе Анатолійовичу. Бажаю вам гарної плідної роботи до  другого читання. Дякую вам.

Шановні колеги,  на початку сесії я поясню вам логіку включення питань порядку денного сесії. У нас, справді, вийшла проблема, якої, я думаю, більше не повториться, що в нас не був затверджений порядок денний всієї сесії.

Вчора після комітетів ряд голів комітетів і фракцій звернулись до мене з проханням включити в порядок денний сесії ті питанні, які були на комітетах розглянуті і, які потребують невідкладного рішення. Багато з них є дуже простими. Такі як: 200-ліття Національного університету "Львівська політехніка", як 200-ліття Харківського національного аграрного університету. Але це ті питання, які потребують швидкого рішення, бо урочистості будуть відбуватися вже наступного тижня.

Це також прохання Закону про реструктуризацію заборгованості державним підприємством "АНТОНОВ". Закони, які необхідні для прийняття бюджету.

І тому я вчора включив розділ для включення до порядку денного, деякі з них ми зможемо перейти і на прийняття рішення. Звичайно, по кожному з тих законів визначиться зал. Звичайно,  по кожному з тих законів зал дасть свою позицію: включати чи не включати. Ми будемо не обговорювати зараз, а тільки голосувати. І тому в мене прохання є, щоб усі депутати зараз зайшли в зал, в нас відбудеться 10 голосувань по включенню в порядок денний сесії без обговорень. Це буде тривати швидко і воно дасть нам розуміння, які з тих законів мають шанс бути розглянутими сьогодні, а які не мають. Дякую.

Можемо переходити до голосувань, колеги? Колеги, можемо, так? Я одне боюсь, що нас достатньо в залі є, колеги. Тому я дочікуюсь. Ну, я бачу вже ніби мобілізація високого рівня.

Отже, це буде короткий блок, але важливо, щоб ми по ньому могли мати достатню кількість голосів.

Отже, перше, законопроекти, які попросив включити в порядок денний сесії Комітет культури.

Перший. Це постанова, проект Постанови про відзначення 200-річчя Національного університету "Львівська політехніка" (4989). Хто підтримує пропозицію включити дану, проект постанови в порядок денний і розглянути, прошу проголосувати, колеги, і прошу підтримати. Львів'яни, прошу змобілізуватись.

 

10:35:47

За-267

Дякую вам. Дякую, це  воно займе мало часу, але дуже  важливо для колективів. 

Наступне: 4990 – проект Постанови про відзначення 200-ліття Львівського торговельно-економічного  університету.  Прошу проголосувати, прошу підтримати.

 

10:36:16

За-271

Рішення прийняте. 

Дякую вам, колеги.

Наступне: 5230 - проект Постанови про відзначення 200-ліття з дня заснування Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Найдавніший ВУЗ подібного профіль у всій Східній Європі і ми маємо дати знак  поваги. Прошу підтримати і  прошу проголосувати 5230.  Будь ласка,  колеги, включення в порядок денний для  прийняття рішення,  потім ми розглянемо.  

 

10:36:50

За-282

Рішення прийняте. 

Дякую.

Наступне: дуже наполягає комітет – це є проект Постанови про вшанування  70-ї річниці   ліквідації Вірмено-католицької церкви в західній  Україні.  В них 20 жовтня  мають відбутися  заходи і вони чекають - чекають рішення парламенту з цього приводу. Проект постанови  5255. Прошу проголосувати,  прошу підтримати,  будь ласка, чотири проекти постанов від Комітету  культури.  Будь ласка, прошу голосувати     5255, прошу підтримати,  будь ласка.

 

10:37:36

За-249

Рішення прийняте. 

І я в даному випадку вітаю Комітет культури, і я думаю, ми швидко розглянемо відразу після цього блоку.

Отже, колеги,  наступний блок – це прохання від Комітету з питань промислової політики та підприємництва два законопроекти, які  теж, на думку комітету потребує невідкладного розгляду. Це проект Закону про реструктуризацію заборгованості державного підприємства "АНТОНОВ", яке відмовилося від співпраці з Росією і потребує підтримки держави. Хто підтримує включення в порядок денний для прийняття рішення 5244, прошу проголосувати, будь ласка.

 

10:38:36

За-277

Рішення прийняте.

Наступний це є проект Закону про внесення змін до пункту 3-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства "АНТОНОВ". Суміжний законопроект, який іде наступним і вони пов'язані, 5245. Прошу проголосувати, прошу підтримати, будь ласка.

 

10:39:12

За-269

Рішення прийняте.

Колеги, це блок Комітету підприємництва і промисловості.

Отже, шановні колеги, наступний є блок, який пропонували усі голови фракцій, це є проект Закону  про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо статусу працівників секретаріатів депутатських фракцій і груп. Щоб ви правильно зорієнтувалися, це є законопроект Сергія Соболєва Владиславовича, його мені дали на підпис усі голови фракцій, представники, і там є логіка, і ідея, з якою згодні всі фракції, щоб ви не спутали Закон про держслужбу і оцей закон 5263, колеги. Зорієнтувалися по ньому? Він є.

Отже, хто підтримує включення в порядок денний сесії для прийняття рішення, бо воно потребує швидкого прийняття рішення, 5263, прошу проголосувати, прошу підтримати.

 

10:40:26

За-279

Рішення прийняте.

Дякую за підтримку.

Дякую вам.

Колеги, наступне, у мене є прохання по тій ініціативі, яку я давно вже озвучував це проект Постанови про Декларацію Пам'яті і Солідарності Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України щодо подій, які відбувались на наших землях в ХХ столітті. Це той проект Постанови, який ми узгоджували близько двох місяців спільно і з Литовським парламентом і з Сеймом Республіки Польща і домовились, що наші парламенти в цей день приймуть цю постанову з оцінкою наших історичних подій, спільну постанову. Я дуже прошу вас, підтримати – це ініціатива України, це шлях на краю… на шляху зміцнення антипутінської коаліції. 5280. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Це також прохання від комітету, будь ласка,  5280. Прошу підтримати.

 

10:41:53

За-256

256 – "за". Рішення прийняте. Дякую колеги.

Наступні: ми досить позитивно рухаємося… Наступне: колеги, я хотів би вас всіх сконцентруватись, наступне є прохання, яке ми вчора близько говорили на регламентному комітеті з проханням включити в порядок денний для прийняття рішення проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України. Це питання реформи парламенту, колеги. І це питання, яке викликало багато дискусій в залі. Хочу вам повідомити, що наприкінці місяця ми їдемо в Європарламент всі голови фракцій і голова регламентного комітету, щоб, власне, там проаналізувати реформу парламенту. Я знаю, що в деяких депутатів були застереження, але вчора я озвучив пропозицію і на регламентному комітеті, і для голів фракцій, яка може нам дати пом'якшуючу ситуацію щодо цього закону. Особливо по тому положенню про змішані тижні, колеги. Я дуже хотів би, щоб ми дали знак нашим європейським  партнерам для  яких реформа  парламенту дуже важлива. Я ставлю тільки включення в порядок денний для  прийняття рішення, колеги. Я просив  би усіх і колег мажоритарників, і всіх фракцій, адже там  підписантами є Ігор Гринів, Максим Бурбак, Олег Березюк, Олег Ляшко.

Колеги,  ми двічі  це провалили це був дуже поганий знак для Європарламенту. Я дуже прошу внесемо включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу підтримати колеги, прошу проголосувати. Я можу розраховувати  на вас всіх, хто говорить, що не обхідна реформа парламенту.

Колеги, я ставлю на  голосування включення в порядок денний для прийняття рішення  4696, 4696-1, 4696-2, 4696-3, 4696-4.  Будь ласка, колеги, прошу підтримати. Прошу голосувати, прошу підтримки колеги. Лишень включення в порядок денний для прийняття рішення. 

 

10:44:09

За-207

Колеги, це знаєте аплодують  ті, які мені кожну Погоджувальну раду  говорять, що треба проводити  реформу Регламенту. Це ті говорять, зараз і аплодують. Тут поставлені всі законопроекти, я маю на увазі не вас. Тут поставлені всі законопроекти колеги, я ще раз  поставлю, всі і альтернативні, всі, які є і не обхідні, які  були зареєстровані  для реформи парламенту.

Колеги,  я дуже вас прошу ще раз  з орієнтуватися, я ще раз поставлю і дуже прошу вашої підтримки. Це є пропозиція усі законопроекти, щоб  ми розглянули. Колеги, я прошу зайняти робочі місця. Я прошу не виходити з залу. Ми дамо поганий знак, колеги.

Я прошу ще раз підтримати проект Закону 4696 і усі чотири альтернативних лишень  для включення в порядок денний сесії, колеги, не для  розгляду, не для першого читання. А лишень для включення в порядок денний сесії всі альтернативні законопроекти також. Колеги, підтримайте, будь ласка. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Будь ласка, Олег, друже. Прошу голосувати, прошу  підтримати колеги    

 прошу підтримати, колеги, будь ласка. Прошу підтримати.

 

10:45:44

За-207

Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Наступний… Наступний законопроект, з яким звернувся до нас Кабінет Міністрів України, віце-прем'єр-міністр України, необхідний для того, щоб ми могли повноцінно розглядати проект бюджету. Це проект Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Отже, це законопроект, який має об'єднати усі фракції. І впевнений, що ви з ним ознайомилися. Вчора Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман виступив із цією пропозицією, і всі її, фактично, підтримали.

Я тому прошу включити у порядок денний для прийняття рішення. Думаю, має бути позитивна реакція усіх фракцій.

Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги,  5273. Прошу голосувати. Включення  у порядок денний сесії для прийняття рішення.

 

10:47:12

За-247

Включили.

Наступний 5044, це Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо перегляду ставок деяких податків). Це теж законопроект, який важливий для того, щоб ми могли повноцінно розглядати бюджет, колеги. І я теж прошу вас  включити його у порядок денний для прийняття рішення.

Хто підтримує, я прошу проголосувати. Будь ласка.

 

10:47:48

За-207

Рішення не прийнято.

Наступний, так само з блоку Бюджетного кодексу, 5131 – проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України, текст прохання міністра фінансів і Комітету з питань бюджету, щоб ми могли його розглянути. Хто за те, щоб включити в порядок денний 5131, прошу проголосувати. Будь ласка, колеги, прошу голосувати.

 

10:48:33

За-180

Рішення не прийнято. Гірше в нас пішло.

Колеги, тепер я  хочу ще раз попросити вас підтримати проект Закону про додаткове фінансування програм соціального захисту населення і обороноздатності країни за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих і спрямованих до державного бюджету від реалізації майна за рішення суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення (5088). Це вже законопроект, який став знаковий - спецконфіскації. Але законопроект, який отримав одобрення міжнародних структур і про це міністр юстиції Петренко дуже детально розповів на останніх ефірах. Проект Закону, який підтримують більшість фракцій в парламенті, колеги, але чомусь ми кожного разу не можемо його навіть включити в порядок денний сесії. Це знакове, важливе питання, колеги, я прошу сконцентруватися. Це питання, яке має дати зрозуміти суспільству: чи ми готові кошти Януковича, вкрадені в українців, повернути в  український бюджет, чи не готові. Я прошу вас, колеги, проголосувати і підтримати 5088. Я прошу підтримати в порядок денний сесії, колеги, лишень включення.  Колеги, фракції, ми з вами про це говорили вчора, давайте підтримаємо гуртом. Я закликаю всіх: давайте проголосуємо, колеги. Підтримаємо  колеги? Лишень включення в порядок денний, добре? Я можу ставити на голосування, колеги? Я ставлю на голосування лишень включення в порядок денний сесії 5088. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо, колеги.

 

10:50:34

За-205

Ну, колеги, ну, ми ж щойно домовлялись, що буде лише включення в порядок денний, колеги! На дискусії ви ж пообіцяли…

Колеги, друзі, я ще раз поставлю. Ну, очевидно, не зорієнтувались. Ми говорили, ми мали довгі дискусії. Я звертаюсь, фракція "Самопоміч", лише включення в порядок денний сесії. Радикальна партія, лише включення в порядок денний сесії. Колеги, я ще раз поставлю, і я дуже розраховую на те… Ми можемо опинитися перед ситуацією, коли одна з найбільших фракцій перестане голосувати, колеги. Це неправильно, це прохання лише включення, це фактично є формально-символічна дія. Ми не будемо його сьогодні розглядати, колеги. Давайте станемо, тут займемо позицію солідарності. Я ще раз прошу, колеги, я прошу усіх представників фракцій. Я ще раз поставлю це.

Я ще раз ставлю на голосування пропозицію лише включити в порядок денний сесії 5088, колеги. Прошу проголосувати, і прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати, колеги.

 

10:52:19

За-205

205. Не встигли?

Ми до обговорення будемо переходити, колеги. Колеги, позиція нічия не зміниться? Я бачу по підписах. Не зміниться ваша позиція? (Шум у залі)

 Колеги, він вже пройшов дискусії. Урядовий законопроект, який обговорювався на всіх рівнях, на всіх комітетах, навіть на фракціях, колеги. Давайте я ще раз поставлю, колеги. Як не буде голосів, підемо  далі. Але я би дуже просив би, переконливо просив би. Це символічна дія.

Добре, наступне голосуємо, добре. Колеги, добре, домовились. Приймається.

Наступний  5142. Наступний, це є законопроект 5142, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів. Колеги, за це і голосуємо. Вони йдуть в парі, правда. Але, якщо цей ми пройдемо, і це буде добре, так же ж? Отже, колеги, лишень включення в порядок денний 5142. Якщо за це голосуєте, ми вийдемо на позитивне голосування. Я прошу змобілізуватись.

5142, спецконфіскація, підготовлений урядом, обговорений з усіма фракціями. Лишень в порядок денний сесії прошу проголосувати. Прошу підтримати включення в порядок денний сесії 5142. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

10:54:24

За-190

А чому? Колеги, я ще раз поставлю на голосування. А потім ми вже перейдемо до розгляду питань порядку денного. Ви знаєте, безліч відбулось дискусій. І було загальне погодження, лишень в порядок денний сесії, колеги. Я ще раз поставлю, я дуже прошу усіх зайняти робочі місця, хто не встиг. Колеги, я ставлю на голосування включення в порядок денний сесії, лишень включення в порядок денний сесії 5142, колеги. Я дуже прошу всіх підтримати, колеги.

Це швидше є знак солідарності і доброї волі парламенту. Ми не будемо його сьогодні розглядати, колеги, не будемо. Лишень включення в порядок денний сесії. Я прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги, 5142, повернення коштів  Януковича в бюджет України. Прошу підтримати включення  в порядок денний сесії. Будь ласка, голосуємо, колеги.

 

10:55:45

За-199

Це поганий знак для початку нашої роботи, колеги.

Це був останній законопроект серед тих, які були рекомендовані. Але я, з вашого дозволу, зважаючи на те, що  повна мобілізація залу, ще раз попрошу підтримати  4696 – реформа парламенту, лишень включення  в порядок денний сесії. Щоб ви розуміли, колеги реформа  парламенту – одна з  тих реформ, по якій дається оцінка  роботи всім реформам в Україні. Це ми до того ставимося  трошки так, скажемо, як до другорядних  питань. Це  одне  з ключових питань – підвищення спроможності роботи Верховної Ради України.  В тих  законопроектах, це 5 законопроектів, від всіх  народних депутатів є ряд ідей, які базовані на плану реформи парламенту. Я дуже прошу підтримати лишень включення в порядок  денний сесії.

Я ще раз поставлю і попрошу усіх, і скептиків, і тих, хто проти, проголосувати. Ми їдемо наступного тижня усі голови фракцій, голова регламентного комітету, ми їдемо на дискусію з того приводу з керівництвом Європарламенту. Я прошу вас підтримати лишень включення в порядок денний сесії.   Я прошу всіх проголосувати  4696. Прошу підтримати, колеги. Будь ласка, прошу проголосувати. Колеги, я прошу вас проголосувати  всіх гуртом.

 

10:57:19

За-188

Немає голосів – 188.

Колеги, ми завершили, це зайняло у нас, дійсно, не багато часу, 15 хвилин. І я, колеги, буду вас просити, щоб ми відразу ці питання, які є короткими, які нескладними,  відразу  перейшли до їхнього розгляду, це зокрема:  4989 про 200-ліття, це дуже прості питання, ми їх швидко пройдемо.

Я дуже прошу, колеги, зараз я буду їх оголошувати один по одному. Я навіть би рекомендував би, можливо, не дуже  їх багато обговорювати, вони, справді є простими. Я, пане Віктор, я говорив лаконічно говорити, можна говорити 2 хвилини, а можна 2 секунди. Я закликаю просто депутатів і прошу максимально бути лаконічними.

Отже, перший проект Постанови (4989) про відзначення 200-річчя Національного університету "Львівська політехніка". Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, колеги, будь ласка.

 

10:58:35

За-189

189 – "за".

Я запрошую до доповіді Юринець Оксану Василівну, будь ласка.

 

10:58:47

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Доброго дня, шановний пане Голово, шановна президія, шановні народні депутати! Довгий час вважалося, що "Львівська політехніка" була заснована у 1844 році. Але, коли у 2005 році Україна приєдналася до Болонського процесу вищі навчальні заклади почали глибше вивчати свою історію. З'ясувалося, що його витоки сягають 1816 року. Про це свідчать документи, над якими 8 років працювали в архівах України та Австрії.

Відтак, вчена рада університету ухвалила рішення, що точкою відліку історії "Львівської політехніки" є 1816 рік. А тому цього року їй виповнилося 200 років.

Оскільки "Львівська політехніка" є найдавнішим технічним вищим навчальним закладом України і входить до десятки найстаріших технічних університетів Європи і світу, прошу прийняти постанову, щоб заклад встиг сьогодні ще цього року відзначити своє 200-річчя. Це виш, який має понад 45 тисяч студентів, він сьогодні потрапив і до рейтингу визначних вишів світу. Прошу підтримати цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань культури і духовності Княжицький Микола Леонідович, будь ласка.

Дуже коротко, пане Миколо.

 

11:00:35

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дуже коротко. Очевидно, що комітет рекомендує проект Постанови про відзначення  200-річчя Національного університету "Львівська  політехніка"  прийняти за основу  і в цілому як і інші наступні  постанови, які підтримуватимуть українські вищі навчальні заклади.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Прошу провести запис: два - "за",  два - "проти".    І я нагадую за лаконічність виступів.  Будь ласка, два - "за",  два - "проти".   

Курячий,  будь ласка. Включіть мікрофон.

 

11:01:14

КУРЯЧИЙ М.П.

Я прошу передати слово Ірині Луценко.

 

11:01:21

ЛУЦЕНКО І.С.

Шановні колеги, прошу  звернути увагу  на те, що "Львівська політехніка"  входить в 800 вузів світових  з найвищим рейтингом. "Львівська політехніка" – це  є потужний науковий і освітній заклад. В "Львівській політехніці" відбуваються фундаментальні дослідження з фізики, електроніки, хімії, математичних наук, приладобудування. Більше  500 зразків складних  унікальних  електронних  вимірювальних приладів розроблені з високою системою точності,  розроблені  науковцями і студентами "Львівської політехніки", які за своїми якісними   характеристиками перевищують світові аналоги. "Львівська політехніка"  підготувала  і з їх стін  вийшли такі видатні вчені як: Марія Склодовська-Кюрі, Франке, Медведський, Август Вітковський та багато-багато інших - це  плеяда  відомих професорів технічних і математичних наук.

Ми вас дуже просимо приєднатися   і проголосувати за цю постанову, і відзначити один із  800 вузів, який відноситься по рейтингу  до   найвищих і найкращих учбових закладів світу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Рибалка Сергій Вікторович.

 

11:02:43

РИБАЛКА С.В.

Прошу підтримати даний законопроект 4989. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Олег Березюк, будь ласка.

 

11:03:09

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановний пане Голово! Протягом останніх десятиліть вищі навчальні заклади України захопилися випуском юристів і економістів, ні права в цій державі, ні економіки. "Львівська політехніка", один з не багатьох закладів, який тримав і є флагманом підготовки інженерної думки в Україні, яка практично зчизає. І сьогодні, святкуючи 200 річчя, ми маємо підтвердити, що ми не тільки будемо любити ці вузи, які виховують інженерну думку в Україні, яка потім чомусь їде за кордон зразу працювати, бо держава її не цінує, ми будемо цінувати ці заклади грошима, як держава. І я взагалі пропоную, щоб Верховна Рада до постанов про відзначення важливих дат, технічних вузів і вузів, які заслуговують на увагу, докладала не менше мільйона або два гривень для того, щоб нагородити найкращих, найкращих викладачів, які там ще зберігають себе у цьому закладі, це дуже важлива річ. Тому пропозиція, додати два мільйони гривень до постанов, які ми сьогодні голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федорук, будь ласка, Микола.

 

11:04:27

ФЕДОРУК М.Т.

Увага! Шановні колеги, як випускник у минулому Львівського політехнічного інституту, а сьогодні "Львівської політехніки", буду голосувати за цю постанову і закликаю всіх депутатів проголосувати за її. Прошу голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, обговорення завершене, ми переходимо до прийняття рішення. Ще Ігор Шурма зараз буде мати.

 

11:05:06

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

Фракція "Опозиційного блоку" буде підтримувати даний проект постанови про відзначення заснування Національного університету "Львівська політехніка", але не по тій причині, що це є один з найстаріших  вишів. А через те, що сьогодні Національний університет "Львівська політехніка" є сьогодні візитною карткою України – це є один з найкращих вузів на освітянському полі взагалі у Європі. Сьогодні в знак пошани до професорсько-викладацького складу, який передає свої знання студентам, до тих студентів, які завжди наповнюють цей вуз, ми будемо підтримувати цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, шановні колеги.

Ми переходимо до прийняття рішення, я прошу… Вам важливо виступити? Дуже важлива позиція, так? Будь ласка,  Іван Крулько від "Батьківщини".

 

11:06:06

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Безперечно фракція "Батьківщина" буде підтримувати цю постанову  щодо відзначення річниці славного вищого навчального закладу "Львівської політехніки". Але мені здається, що нам краще показати, дійсно, нашу любов і прихильність взагалі до освітян і до вищої освіти, зокрема, коли під час розгляду бюджету ми піднімемо реальні заробітні плати представників освіти і надамо студентам стипендії на рівні прожиткового мінімуму. Оце буде реальна підтримка і відзначення їхнього вкладу і річниць всіх вищих навчальних закладів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Я просто вам скажу, вищі навчальні заклади і їхнє керівництво вони теж розуміють, що для них важливо є – це їх прохання. Значить для них це важливо, колеги, і треба просто мати повагу до тієї їхньої позиції. Ще 30 секунд, Олег Ляшко і переходимо до голосування, заходимо в зал.

 

11:07:07

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, фракція Радикальної партії підтримує відзначення на державному рівні 200-літнього ювілею "Львівської політехніки", славного українського світового рівня вузі. Бажаємо довголіття, успіхів у роботі колективу і досягнень студентам "Львівської політехніки". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, переходимо до прийняття рішення. Проект Постанови про відзначення 200-ліття Національного університету "Львівська політехніка" номер 4989 за основу і в цілому. Я там був аспірантом у мене особливе зацікавлення, прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги.

Прошу підтримати.

 

11:08:05

За-264

Рішення прийнято.

Вітаю і комітет, і вітаю "Львівську  політехніку". Вітаю вас колеги.

Наступний проект Постанови 4999 про відзначення 200-річчя Львівського торговельно-економічного університету, 4990. Прошу спочатку  підтримати позицію розгляду за скороченою процедурою, прошу проголосувати.

 

11:08:41

За-200

Рішення прийнято.

Запрошую до доповіді народного депутата України Юринець Оксану  Василівну. Будь ласка.

 

11:08:51

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми  говорили дуже багато слів про Львівську політехніку. А лише один виш, який займається торгово-економічними зв'язками, який є у місті Львові, який також вийшов  з колиски Львівської політехніки має свою давню історію. Тут не прийнято говорити,  що старий, але йому також  200 років. Чи можемо ми говорити про  інші стосунки між країнами як торгово-економічні?  Вони найважливіші, бо вони визначають правдиву любов тої  держави до іншої держави. Ці стосунки і розвиток всіх цивілізацій пов'язаний з  торгівлею.

Я прошу вас підтримати і цю постанову, в зв'язку з тим, що ці виші дали дуже багато людей, які сьогодні є  відомими по світу, які дали можливість нам  спілкуватися, провадити міжнародний  дипломатичний парламентаризм.

Я сподіваюся, що саме  відзначення їхньої роботи тут пошана в цьому  залі і підтримка їхнього святкування 200 років дасть їм ще більший поштовх до роботи. І я сподіваюся, що в рейтингах світових  будуть саме  наші українські виші, і  саме наші українські працівники в  майбутньому в нашій державі завдяки нам і прийняттю необхідних далі  економічних законів зможуть працевлаштовуватися. Тому  прошу підтримати постанову Львівського торгівельно-економічного університету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу провести  запис два - "за", два - "проти", будь ласка.

Березюк Олег Романович.

 

11:10:45

БЕРЕЗЮК О.Р.

Львів – це один з небагатьох центрів  української науки,  стоячи поруч з Києвом, Харковом, який сьогодні також згадується. І, зокрема, цей вуз колись в часи ще радянської окупації, він насправді не тільки вчив комерції, управління тих, хто живе в Україні. Там вчилися і виховувалися в любові до людей і до нашої держави люди зі всього Радянського Союзу. Вони пам'ятають Україну по цьому вузу, достойному і чесному.

Тому ми вітаємо його і підтримуємо цю постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Ще по  фракціям. Одна хвилина…

Ага, вибачте! Медуниця, "Народний фронт". Потім хвилина –  Радикальна партія, і переходимо до голосування.

Будь ласка, пан Олег.

 

11:11:33

МЕДУНИЦЯ О.В.

Шановний Голово, шановні колеги! В нас сьогодні четвер, важливий день для голосувань. Ми сьогодні розглядаємо у першому читанні Державний бюджет. І в той же час один одному розказуємо оповідання про важливість підготовки торгівельних кадрів і про новітні архівні дослідження.

Давайте ми ці постанови приймати без обговорень і не будемо витрачати зайвий час для того, щоб розглянути більш важливі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Останній виступ – від Радикальної партії. Хто буде? Олег Ляшко. Дуже коротко, і переходимо до прийняття рішення. Будь ласка.

 

11:12:12

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Фракція Радикальної партії вітає колектив і студентів Львівського торговельно-економічного університету з 200-літтям. Ми голосуємо за відзначення на державному рівні цієї славетної дати.

Водночас, користуючись нагодою, хочу привітати колектив викладачів і студентів Київського торгівельно-економічного  університету, який сьогодні відзначає 70-річчя від дня заснування. Бажаю цьому славному закладу історії потужної, майбутнього успішного, студентам  хороших знань, лише червоних дипломів, викладачам – підвищення заробітних плат і державної уваги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, переходимо до прийняття  рішення. Я прошу всіх зайняти робочі місця. І ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 200-річчя Львівського торгово-економічного університету (номер 4990), за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу проголосувати і прошу підтримати, колеги.

 

11:13:37

За-252

Постанова прийнята. Вітаю наш Львівський торгово-економічний університет і вітаю автора законопроекту Оксану Юринець.

Отже, колеги, наступний є ідентичний: проект Постанови про відзначення 200-річчя з дня заснування Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва. Колеги, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою.

 

11:14:15

За-180

Рішення прийнято.

Я запрошую до доповіді народного депутата України Марченка Олександра Олександровича.

 

11:14:29

МАРЧЕНКО О.О.

Доброго дня, шановна президія! Доброго дня, шановні колеги! В жовтні 2016 року відзначає своє 200-річчя Харківський національний аграрний університет імені Докучаєва.

Сьогодні в Україні аграрна галузь відіграє одну з провідних ролей і в цьому є немала заслуга  Харківського національного аграрного університету. Я від себе особисто хочу привітати колектив славною датою. Цей колектив є сьогодні одним з найстарших не тільки в Україні, а й найстаршим в Європі. Шановні колеги, прошу підтримати дану постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу провести запис: два – "за", два – "проти".

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, слово надається представнику "Самопомочі" пану… З трибуни… А, Семенусі передає слово. Дуже дякую.

 

11:15:40

СЕМЕНУХА Р.С.

Семенуха Роман, фракція об'єднання "Самопоміч".

Ми будемо підтримувати цю постанову, тому що Харків справді є одним з центрів науки, центром вищої освіти. Але, користуючись нагодою, я хочу сказати, що держава, зокрема Верховна Рада, має любити вищу освіту не тільки постановами, а насамперед грошима і діями. І от дії, напевно, це найважливіше, що характеризує нас з вами, владу.

Я хочу, користуючись нагодою, привернути увагу всього суспільства. зокрема, і вкотре Міністерства освіти, щодо цієї ситуації, яка склалася з виборами ректора у Харківському національному університеті радіоелектроніки. Це в тому вищому навчальному закладі, який є одним зі стовпів навчання, виховання айтішників, нашої нації.

Прошу Міністерству освіти звернути увагу, оскільки з порушенням усіх норм законодавства сьогодні фактично зриваються вибори в цьому вищому навчальному закладі, виконуючий обов'язки ректора Едуард Рубін не допущений до виборів в цьому вузі, що є грубим порушенням закону, тому я дуже прошу Міністерство освіти втрутитися в ситуацію – та дати рівні права і можливості, щоб справді панувала демократія і врядування в цьому вищому навчальному закладі. І в цьому і буде підтримка вищої освіти. Дякую.

 

11:16:57

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний колего.

Будь ласка, від "Народного фронту" народний депутат Леонід Ємець.

 

11:17:01

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую. Народний депутат Леонід Ємець, фракція "Народний фронт", місто Київ.

Шановні колеги, питання якісної освіти – воно є ключовим для розвитку будь-якої держави, а для України воно є абсолютно визначальним. Я вам наведу просто приклад трішки з іншої сфери. Наприклад, в юридичній освіті ми кожен рік ми випускаємо близько 12-14 тисяч юристів, і на сьогодні десь їх в нашій країні назбиралося близько 350 тисяч, тобто майже кожен десятий в нашій країні – це є нібито фаховий юрист. І, на жаль, ми постійно відчуваємо кадровий голод і під час судової реформи, і під час реформи прокуратури, і якісна робота адвокатів та інших правозахисників викликає іноді надзвичайні питання. Тому це стосується як і юристів, так і аграріїв. Наша держава має бути надзвичайно зацікавлена в якісній вищий освіті. Тому ми однозначно підтримуємо відзначення такої визначної дати Харківського аграрного університету. І наша фракція буде голосувати "за". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо. Будь ласка, від "Опозиційного блоку" Ігор Шурма. Увімкніть мікрофон.

 

11:18:11

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

Шановні громадяни України! Звертаюсь, "Опозиційний блок" передусім звертається до вас. Зверніть увагу, сьогодні при оцінці освіти в Україні всі наголошують на одному: замало уваги від держави, замало фінансування, науковий потенціал, професорсько-викладацький склад потерпають від хронічного недофінансування.

І тим не менше, випускники вузів на сьогоднішній день є витребуваними за кордоном – і у в Європейському Союзі, і за океаном. Процедури нострифікації сьогодні робляться таким чином, щоб максимально спростити. Наголошую увагу на цьому моменті по тій причині, що 200 років тому, 200 років тому як у Львові, так і у Харкові люди розуміли, що без освічених людей в технічній галузі, для ведення сільського господарства, для торгово-економічної діяльності майбутнього на цих територіях бути не може.

Не просто так Україна стала житницею на європейській, на європейських теренах. Це все завдяки тому, що появлялися освічені люди. І мені дуже хотілося б від "Опозиційного блоку" побажати новому уряду, аби вони максимум уваги приділяли освіті.

Сьогодні фракція "Опозиційного блоку" однозначно буде підтримувати святкування цього ювілею. Але він не став би так, як і свято дня жінки або Дня матері. Коли ми згадуємо про жінок і про матерів лишень у цей день, коли потрібно подарувати квіти. Щоденна увага. Оце буде і подарунок освітянам України. Фракція підтримує цей проект постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, від "Блоку Петра Порошенка" Віктор Кривенко. Прошу, пане Вікторе.

 

11:20:13

КРИВЕНКО В.М.

Прошу слово Олегу Ляшку  передати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Олегу Ляшку.

 

11:20:26

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні колеги, я прошу вашої уваги,  дуже важлива інформація.

Минулого тижня я був у Харкові і мав честь спілкуватися із колективом Харківського національного аграрного університету. Як правильно наголосив Голова парламенту, найстаріший аграрний вуз Східної Європи. І я дякую Голові Верховної Ради Андрію Парубію за те, що він на моє прохання, інших колег депутатів сьогодні  поставив це питання  до розгляду у залі парламенту. 200-ліття університет відзначив 5 жовтня. Навчаються тисячі студентів: майбутні агрономи, землевпорядники, лісоводи. Профільне Міністерство аграрно-промислової політики  навіть не привітало  зі святом, з ювілеєм.  Отаке ставлення до  аграрної науки, до  викладачів, до студентів.

Більше того, сьогодні цей університет фактично  хочуть знищити. У перелік об'єктів на приватизацію включено два навчально-дослідні  господарства цього університету. Чому їх хочуть приватизувати? Бо там більше 8 тисяч гектарів лісу. А цей університет навчає лісоводів. І якщо позбавити їх цієї бази, на кого  сільські  діти будуть навчатися, адже ми розуміємо, хто в селі буде  працювати. Тому найкраще  відзначення ювілейної дати університету – це не просто постанова Верховної Ради, а допомога цьому університету.

Тому я прошу проголосувати Постанову про відзначення 200-ліття Харківського національного  аграрного університету  з моєю поправкою. "З метою збереження цілісного майнового комплексу університету доручити Кабінету Міністрів України виключити з Постанови №271 від 12 травня 15-го року, якою передбачено перелік об'єктів на приватизацію, виключити з цього переліку Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Докучаєвське" та "Скрипаївське  навчально-дослідне лісове господарство Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва".

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я хочу звернутись зараз до авторів постанови. Будь ласка, панство: Марченко, Іллєнко, Головко, Левченко.

Шановні колеги… Прозвучала тільки, що поправка пана Ляшка. І я хочу запитати, немає заперечень у інших співавторів? Тоді… Я не… І просить ще виступ від групи пан Литвин. Звичайно, будь ласка, пане Литвин і переходимо до голосування.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це буде останній виступ. Прошу всіх заходити в зал і приготуватись до прийняття рішення, колеги. Будь ласка, пане Володимир.

 

11:23:21

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово! Шановні колеги! Очевидно, ці документи щодо святкування ювілею визначних вузів треба прийняти. Але я хочу привернути вашу увагу до одного факту, коли ми святкуємо ювілейні дати цих вузів, нам треба одночасно оголосити панахиду щодо навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Вони підвішені в повітря, не знають, що робити.

Ми розробили проект закону за номером 5240. Пропонуємо його прийняти. Комітет відпрацював, Головне юридичне управління відпрацювало. Однак, немає бажання розглянути цей законопроект.

Я прошу, звертаючись до Голово Верховної Ради, до вас, давайте ми зараз розглянемо це питання і дамо їм можливість хоча би мати період для адаптації до 2020 року, інакше вони зникнуть як зникають фактично професійно-технічні навчальні заклади.

Я прошу підтримати цю пропозицію і прийняти це рішення до бюджету.

 

11:24:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановні колеги. Ми переходимо до прийняття рішення, прошу займати робочі місця. Ага, ще. Так, будь ласка, Іван Кириленко від "Батьківщини". Будь ласка, пане Іване.

 

11:24:41

КИРИЛЕНКО І.Г.

Іван Кириленко, "Батьківщина". Що не сказав Володимир Михайлович Литвин, що було вчора сказано на засіданні комітету. Шановні колеги, вузи І-ІІ рівня акредитації, сотні тисяч молодих людей залишаються підвішеними, залюбки цим користуються поляки. Тільки за минулий рік за 2 роки 100 тисяч наших юнаків і дівчат поїхало на навчання в Польщу. А в Чернігові мені повідомили приголомшливі цифри:  смертність  над народжуваністю  в чотири рази, і молодь покидає країну – геноцид це називається. Це демографічна катастрофа -  молоді люди покидають країну! Що ми робимо?!

Підтримаємо те, що  сказав попередній виступаючий.

Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, переходимо до прийняття рішення. І  я ставлю на голосування  проект Постанови про відзначення 200-річчя  з дня заснування Харківського   Національного університету імені Докучаєва з поправками,  які оголосив з трибуни один з авторів проекту Олег Ляшко і який підтримують інші автори проекту. І прошу вас проголосувати за основу і в цілому, колеги,  будь ласка, голосуємо.

 

11:26:12

За-291

Вітаємо Харківський університет,  вітаємо авторів і ініціаторів  законопроекту - постанова прийнята.

Наступна в нас  Постанова про вшанування  про вшанування 70-ї річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні (5225). Перше голосування. Скорочена процедура, колеги. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою,  будь ласка, колеги.

 

11:26:52

За-189

До доповіді запрошується голова Комітету з питань культури і духовності Княжицький Микола Леонідович,  будь ласка.

 

11:27:02

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дорогі друзі! Якщо ви поїдете в Західну  Україну, у Львів, чи в Карпати, ви побачте  красиві вірменські церкви, які довгий час стояли порожніми. В будь-якому карпатському  музеї, ви побачите   одяг, який  виглядає як гуцульський, але  який вишитий  темно синіми і помаранчевими нитками, які колись носили вірмени, яких зараз там не має. Ці люди фактично насильно в 1939, а потім  1946 році були виселені з території  України, багато з них насильно були  переведені в католицизм і їхня релігія була знищена тому  наша історична пам'ять повинна нам завжди про це нагадувати.

Для утвердження гарантованих Конституцією  України   прав і свобод з урахуванням європейського вектору розвитку нашої держави, важливо пам'ятати і про події 1945-1946 років в західній Україні. Зокрема, проведені заходи з метою повної ліквідації східно-католицьких церков в західній Україні. Віруючі української Греко-католицької і Вірмено-католицької церков зазнали численних переслідувань з боку радянських державних органів. Священики висилалися у виправно-трудові табори, а самі церкви були поза законом. Вірмено-католицька церква була серед церков східно-католицького обряду, яка зазнала утисків і була ліквідована як діюча. За даними історичних джерел, Вірмено-католицькі церкви закривалися, їх майно знищувалося, а сама етнорелігійна група вірмен, що жила тут ще за часів галицького князівства, підлягала виселенню із західної України до Польщі. Внаслідок цілеспрямованих дій проти Вірмено-католицької церкви з боку радянських державних органів, 8-9 березня 1946 року відбувся військовий трибунал НКВС, який ліквідовував церкви, а священників засудив до тюремних ув'язнень.

25 жовтня 1946 року в Ватикані було видано документ, яким дано вказівку не робити перешкод для переходу віруючих Вірмено-католицької церкви на латинський обряд. Історики вважають цей день остаточним днем ліквідації Вірмено-католицької церкви в західній Україні. В перші роки незалежності України засуджені вірмено-католицькі священики були реабілітовані.

Комітет підтримав постанову за основу і в цілому. Закликаю вас теж її підтримати. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:29:13

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колега.

Шановні колеги, мені здається, тут у нас є повне порозуміння зали. Якщо ми без обговорення поставимо цю постанову на голосування, тому що далі йдуть два дуже важливих законопроекти, що стосується реструктуризації боргу заводу "АНТОНОВа", їх дуже важливо нам розглянути до 12 години. Немає заперечення, щоб постанову ми проголосували без обговорення?

Отже, я ставлю на голосування, прошу зосередитися, проект Постанови про вшанування 70-річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні. Прошу підтримати, шановні колеги, голосуємо.

 

11:30:00

За-218

Шановні колеги, я бачу, що не встигли, я прошу повернутися до голосування зараз цього питання. Шановні колеги, я прошу всіх повернутися на свої місця. Одну хвилину, Олегу Ляшку, 30 секунд, давайте 30 секунд, одну хвилину. Давайте, будь ласка,  я прошу всіх на робочі місця.

 

11:30:25

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги! По-перше, щодо тексту, з усією повагою до автора, але як можна вшановувати трагедію? Відзначати, жалоба, а вшановувати трагедію, мені видається, стилістично не правильно.

І найголовніше, з усією повагою до наших братів вірменів, але Вірменія - це та країна, яка визнала анексію Криму, яка визнала російську окупацію Криму і не підтримали, не підтримала територіальної цілісності, і суверенітету України, і я прошу про це колег депутатів пам'ятати.

І  користуючись нагодою я звертаюсь до вірменів, до вірменської влади, засудити російську агресію в Криму, визнати територіальну цілісність України і підтримати нашу боротьбу проти російської агресії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Отже, з конструктиву, який прозвучав, а там був один конструктив, я пропоную внести під стенограму зміну назви постанови не вшанування, а відзначення тоді, 70-річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в західній Україні. Правильно? І також давайте ми будемо розділяти справи державні і церковні, і зараз разом підтримаємо цю постанову.

Ще раз прошу всіх повернутися до робочих місць і ми ставимо на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 5255) про відзначення 70-річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в західній Україні, де також люди, по суті страждали, віруючі від репресій.  Не треба це пов'язувати з тим, що сьогодні відбувається в сучасній Вірменії. Прошу підтримати, будь ласка.

 

11:32:24

За-217

Шановні колеги, ми повернулися до голосування. Я бачу, що депутати повертаються до сесійної зали. Голова комітету, голова комітету пан Княжицький. Пан Княжицький. Дайте, будь ласка, одну  хвилину голові комітету він зараз спокійно роз'яснить ще раз зміст постанови і ми повернемося до  голосування. Да ми не повернулись до голосування.

 

11:32:52

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Шановні колеги, от мені дуже не приємно, коли ми вдаємося до політичних  спекуляцій. Очевидно, вірмени, які  загинули від рук НКВС в 1946 році до  сучасної Вірменської держави не мають жодного відношення. Очевидно, в постанові  є те, що ці люди були  виселені в  основному в Польщу і в інші європейські  країни з території України. Очевидно, ми маємо вшанувати пам'ять кожного, хто загинув від рук НКВС  на території України. І звичайно, є люди, які   може хтось не зрозумів, я вірю, що  Олег Ляшко не зрозумів і зараз нас підтримає. Але є люди, які навмисно не хочуть  вшановувати жертв НКВС і  радянського режиму.

Я дуже прошу, щоб  ми об'єдналися і показали, що  ми  здорова, нормальна, сучасна європейська нація. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже дякую, пану Княжицькому за конструктивний виступ і абсолютне правильне  розставлення акценту.

Шановні колеги, ще раз під стенограму я пропоную, щоб ми… проект постанови у нас звучав наступним чином:  проект Постанови про 70-річницю ліквідації Вірмено-католицької церкви в  Західній Україні, тому що  дійсно це є  трагедія і тут його не можна  відзначати, там, чи вшановувати .   Це потрібно просто  нам зараз вшанувати  пам'ять всіх жертв цієї  енкаведешної чистки.

Я бачу, що шановний колега наполягає на репліці. Олег, може ми перейдемо все-таки  потім до  "АНТОНОВа".

30 секунд.

 

11:34:39

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, міжконфесійний мир і злагода запорука розвитку  країни. Ми з великою  повагою ставимося до наших братів вірменів,  які живуть в  Україні, які збагачують Україну, і які є  окрасою українського народу. Але  ми не можемо уникнути і не  звертати уваги на той  факт, що Вірменія як  держава на державному рівні визнала  російську агресію проти України, визнала анексію Криму. Ми готові підтримати цей проект Постанови, якщо ми там додамо другим  пунктом: звернутися до вірменського  Президента, вірменського парламенту з вимогою засудити російську  агресію, підтримати боротьбу  українців за територіальну цілісність нашої країни. Вірменія так само потерпає від агресії, як потерпає Україна. І ми маємо об'єднувати свої зусилля, а не розпорошувати їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, от, на жаль, ми зайшли в обговорення. Тепер "Блок Петра Порошенка" вимагає свою хвилину часу.

Будь ласка, Рефат Чубаров.

 

11:35:41

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановні колеги! Я би просив би підтримати цю постанову про відзначення 70-ї річниці ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні і просив би підтримати без якихось додаткових, можливо, пропозицій. І ось чому: ця подія відбувалася… ці події відбувалися на нашій території, на території сучасної української держави, вони мають пряме відношення виключно до нашої історії. Ми не пов'язуємо це із Вірменією і сьогоднішньою позицією вірменської держави. Але пан Ляшко, народний депутат шановний, він абсолютно  правий у тому, що ми з цієї нагоди маємо  згадати про те, що сучасна вірменська держава і її керівники займають виключно антиукраїнську позицію (оплески), і ми маємо це нагадати у зв'язку з окупацією Криму, у зв'язку із війною з Росією.

І тому я все-таки прошу, це – наша історія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я хочу підтримати на правах головуючої, з вашого дозволу. Давайте ми підтримаємо цю постанову без внесення додаткових змін, тому що, дійсно, це – різні речі, історична подія і інша історія – це те, що сьогодні відбувається у сучасній Вірменії.

Шановні колеги, ми маємо поставити спочатку на підтвердження повернення до цієї постанови. І я ставлю на голосування про повернення до постанови, реєстраційний номер 5255, про 70-у річницю ліквідації Вірмено-католицької церкви в Західній Україні.

Ми звертаємося до Радикальної партії, будь ласка, підтримайте це – повернення до голосування.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Прошу підтримати, колеги, будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:37:58

За-231

Тепер ми ставимо на голосування...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякуємо. І тепер, будь ласка...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... постанову 5255, за пропозицією комітету в цілому. Колеги, прошу зайти в зал. Прошу підтримати, колеги, будь ласка, 5255 за основу і в цілому, колеги. Будь ласка, голосуємо, прошу підтримати.

 

11:38:32

За-240

Рішення прийнято, колеги.

Вітаю! Ми пройшли блок питань, на яких наполягав Комітет культури.

Зараз ми переходимо до двох питань, на яких наполягав Комітет з питань промислової політики та підприємництва. Перше з них: 5244 – це проект Закону про реструктуризацію заборгованості державного підприємства "АНТОНОВ". Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, колеги.

 

11:39:13

За-196

Рішення прийнято.

І запрошую до доповіді народного депутата України Кривенка Віктора Миколайовича, будь ласка.

 

11:39:23

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, Народний рук України.

Шановні колеги, Україна все ще є авіакосмічною державою. І сьогоднішній закон 5244, я дуже дякую колегам фактично з усіх фракцій, які  долучилися до його співавторства, є вкрай важливим законом, щоб ми  залишилися авіаційною державою. В 2009 році до "АНТОНОВа" було приєднано підприємство "Авіант" і це було правильно рішення, тому що на той момент підприємство розграбовувалося, мало під два мільярди заборгованості, але там працювало 3,5 тисячі людей, які вміли і до сих пір вміють збирати літаки. І дуже важливо, що те рішення тоді було прийнято і ці люди збережені, і на сьогодні вони теж працюють. І наше рішення сьогодні, яке покликане списати лише пені і заборгованості, лише штрафні санкції з ДП "АНТОНОВ", яке тоді взяло на себе цю заборгованість, тоді держава підтримала. Є заборгованість перед державою, яка не списується, яка розстрочується на 10 років.

Тому я дуже прошу вас підтримати це рішення, яке підтримано Міністерством фінансів. Цей той рідкісний випадок, коли Міністерство економіки, Міністерство фінансів, профільні комітети: наш, бюджетний і комітет, який очолює пан Галасюк, - всі в унісон працюють і підтримали це рішення, бо це державницьке рішення.

Ми з вами наголошували на тому, що як важлива "Львівська політехніка" і інші наші технічні вузи, що вони випускають інженерів, і як погано, що вони виїжджають. Хочу вам сказати, що понад 300 працівників "АНТОНОВа" вже зараз, в цих умовах, коли підприємство ще живе, сплачує нормальну зарплату, вже працює в офісах "Боїнга", в офісах "Прогрестех". Це теж українці, але нам треба, щоб українці працювали все ж таки на наші підприємства, які виробляють кінцеву продукцію, а не є лише аутсорсорами.

Тому, товариство, до всіх голів фракцій, до Голови Верховної Ради, шановний Андрію Володимировичу, звернувся колектив підприємства. Тут є підписи і керівника профспілки, і керівників фактично всіх підрозділів: цехів, головних конструкторів, керівників програм. Нагадаю, це 12 тисяч…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд завершити.

 

КРИВЕНКО В.М.  12 тисяч людей, які працюють в Києві. Але нагадаю, що це є головник… це є головне підприємство, він нього залежить кооперація по всій Україні. Від сьогоднішнього рішення, враховуючи ту ситуацію, в якій є підприємство у зв'язку зі знищенням російського напрямку, залежить майбутнє "АНТОНОВа".

Прошу всіх підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово для співдоповіді надається голові Комітету з питань промполітики і підприємництва Віктору Галасюку. Будь ласка, пане Вікторе.

 

11:42:04

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановна пані Ірина, шановні колеги народні депутати! В світі насправді менше дюжини країн, які мають такий цикл авіавиробництва, як маємо ми. Тому цей закон є надзвичайно важливим. Коли до "АНТОНОВа" був приєднаний завод "Авіант", разом з ним "АНТОНОВу" досталися шалені борги, які це підприємство не здатне обслуговувати в тому режимі, який сьогодні існує.

Тому цей законопроект пропонує суму боргу 706 мільйонів розстрочити сплату на 10 років перед державним бюджетом. І списати ті штучно накопичені пені і штрафні санкції в обсязі 565 мільйонів гривень, які сьогодні лежать на плечах цього підприємства і по суті загрожують його банкрутством.

Я хочу наголосити, що такий підхід повністю підтримується Комітетом з питань промислової політики і підприємництва. Він є слушним, бо це є антикризовий захід по порятунку українського літакобудування, по порятунку флагману українського літакобудування – Державного підприємства "АНТОНОВ".

Тому я буду пропонувати від імені комітету, щоб ми підтримали цей законопроект в першому читанні за основу та в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними опрацюваннями, згідно рішення нашого комітету.

Окрім цього я хочу наголосити, що комітет подавав Голові Верховної Ради, ми наполягаємо на розгляді наступного тижня, причому, це наполягання не тільки комітету, а і фракції Радикальної партії, розгляду аналогічного законопроекту щодо "Південмашу" № 5113. Щодо реструктуризації боргів "Південмашу". Бо український космос нічим не гірший за український "Авіапром". І сьогодні ми так само маємо врятувати це стратегічне підприємство. Це є принциповим наполяганням і фракції Радикальної партії, і Комітету з питань промислової політики і підприємництва. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу повертатися до сесійної зали. Чи є потреба в обговоренні? Є потреба в обговоренні. Будь ласка, запишіться від фракцій зараз два – "за", два – "проти". За 8 хвилин у нас розпочинається голосування. Дуже прошу колег повернутися до сесійної зали. Це надзвичайно важливі законопроекти зараз ідуть, постанови, вірніше.

Будь ласка, від "Батьківщини" Іван Крулько.

 

11:44:34

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Фракція "Батьківщина" на своєму засіданні прийняла рішення одностайно підтримувати законопроект, який стосується реструктуризації заборгованості Державного підприємства "АНТОНОВ". Безумовно, ми повинні підтримувати ті стратегічні підприємства, які є унікальними для України і для світу і які вводять Україну в число країн, невелике число, які мають своє власне авіабудування, які мають космічну галузь.

У той же час я хотів би сказати, що такий самий законопроект, який зареєстрований з ініціативи  "Батьківщини", це законопроект 5113, який стосується фінансового оздоровлення Державного підприємств  "Виробничого об'єднання "Південний машинобудівний завод" ("Південмаш"). Це також стратегічне підприємство для України, і парламент мусить негайно прийняти відповідні законодавчі міри для того, щоб ці підприємства: і  "АНТОНОВа", і  "Південмаш" мали можливість функціонувати. Якщо ми втратимо ці унікальні підприємства для нашої країни, відновити  їх буде уже неможливо. Тому я закликаю сесійну залу не тільки підтримати цей законопроект, який стосується "АНТОНОВа", але також  розглянути у найближчий час, можливо, навіть сьогодні, законопроект 5113, який стосується "Південмашу". Давайте не губити те унікальне, що ми маємо.

І ще одне, що треба сказати. Давайте не просто давати їм якісь преференції, але давайте надавати з боку держави державне замовлення для цих підприємств. Тоді ми не будемо мати необхідність приймати тут рішення про їхнє  фінансове оздоровлення, про реструктуризацію їхніх боргів. Вони повинні будувати літаки для України, для держави Україна, відбудовувати нашу космічну галузь. І Україна мусить ставати успішною країною.

Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка,  від "Блоку Петра Порошенка"  Максим Єфімов.

 

11:46:51

ЄФІМОВ М.В.

Максим Ефимов, "Блок Петра Порошенка", город Краматорск.

Это уникальный случай, когда мы все вместе поддерживаем национального производителя. И я прошу весь зал на этом объединится и сделать все возможное для того, чтобы один из локомотивов нашей промышленности, не дать ему умереть, а сделать все возможное для того, чтобы его развить. Поэтому  поддержим  авиастроительное предприятие, поддержим нашего  внутреннего производителя. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка,  від  "Самопомочі" Сергій  Кіраль

 

11:47:30

КІРАЛЬ С.І.

Дякую.

Шановні колеги, ну, під словами підтримки національного виробника ми дуже часто бачимо приховані схеми і величезну корупцію. А чому ми, наприклад, не задаємо собі запитання, чому не списуємо пені, штрафи теплокомуненерго сьогодні, які постачають тепло і гарячу воду мільйонам наших мешканців? Чому, наприклад, вчора на фракції, питаючи в керівництва підприємства, ми не отримали жодної відповіді про структуру цих боргів, жодної відповіді стосовно програми їхнього розвитку? Чому ці борги були… Чи були звернення до Генеральної прокуратури? Чи проводяться якісь розслідування? Що відбувається взагалі на підприємстві?

І сьогодні нам колеги показують оці списки з підписами працівників. Очевидно, багато часу потративши на це. А чому не потратить час, сісти і напрацювати елементарний бізнес-план, щоб підприємство показало як воно буде дальше працювати, як воно буде ці борги повертати. Можливо, ми ще додамо їм грошей, давайте ще додамо їм мільярд або два, якщо буде програма, яка продемонструє, що вона буде повертати не тільки борги, але й поверне нам ці пені, тому що цим законом ми просто йдемо в чистий збиток - мінус півмільярда гривень наших з вами грошей, людських грошей. Ми просто втрачаємо ці гроші, які могли би відпрацювати, якщо би мали чітке бачення розвитку цього підприємства. Це стосується і "АНТОНОВа", це стосується "Південмашу", і це стосується і багатьох інших десятків державних підприємств, які, до речі, відносяться до системи "Укроборонпрому", яких Президент своїм вето взагалі виключив з системи державного управління, якісної системи державного управління підприємствами. Коли ми з вами проголосували закон 3062, де мають бути незалежні і наглядові ради, де має бути аудит підприємств, має бути контроль за їхнім розвитком. Ці підприємства сьогодні, це є діра, темна діра. Я думаю, за цей закон не можна голосувати. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

11:49:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще дві фракції не мали слово. Я надам зараз 2 слова… Ви вже мали слово, колеги. Вже БПП мало слово. Дві фракції не мало. Через 2 хвилини буде голосування. Я прошу усіх народних депутатів зайти в зал, зараз 1 хвилина Долженков і потім 1 хвилина Галасюк. Будь ласка. Долженков. Включіть мікрофон.

 

11:50:00

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Андрію Володимировичу, Матвієнков Сергій Анатолійович записався, система його записала. Дайте 2 хвилини нашій фракції,   будь ласка,  звертайте увагу на запис системи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не будьте таким напруженими, видихніть глибоко, сказали мені і я дам вам 2 хвилини як передбачено.

Будь ласка, Матвієнков 2 хвилини.

Я, з своєї сторони, попрошу вас  запхати  карточку і мати … 

 

11:50:37

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо.

Матвиенков, 57-й округ, "Оппозиционный блок".

К сожалению,  те депутаты, которые работали в реальном секторе экономики, сегодня констатируют, что у нас страна живет с  протянутой рукой.  И мы видим, что долговая яма, в которую мы все сегодня падаем, она  растет с каждым   днем, мы до конца этого года будем иметь 2 триллиона  долгов в нашем бюджете. Следующий год нам планируют где-то  порядка 2,3 триллиона долгов, мы будем иметь в нашем бюджете. 

Целые отрасли на сегодняшний день лежат, не работают  крупнейшие  предприятия и это не может не настораживать. Такие отрасли как автомобилестроение, судостроение, машиностроение - они сегодня не имеют  четкой программы развития, они не имеют перспектив.  А такие предприятия как завод "АНТОНОВ" – это основа, костяк, когда-то   составляющий нашу экономику.  И мы прекрасно понимаем, что такие  предприятия должны работать, они должны  пополнять доходную часть бюджета, создавать рабочие места, платить налоги.

К сожалению, банковский сектор экономики сегодня оторван  от реального сектора экономики, сегодня предприятия  не в состоянии пополнить свою оборотку, они  не могут брать    кредиты под те варварские проценты, которые сегодня мы имеем в стране.

Но, кроме того, следует еще констатировать и следующий факт. Я вот согласен с предыдущими выступающими, о том, что нужно  иметь государственную комплексную программу поддержки промышленности,    то, что сегодня у нас нет – это однозначно, нужно иметь сегодня поддержку через бюджет.   То, что мы сегодня видим, вот берем бюджетную, допустим, программу:  ни оной комплексной  программы в бюджете нет для  поддержки базовых  отраслей экономики, прибыль увеличиваем на  28 процентов  для промышленных предприятий. Где брать, какую прибыль сегодня, как выживать этим промышленным предприятиям, за счет чего им пополнять оборотные средства, как им бороться на ринках?

Поэтому, мы, однозначно, поддерживаем  этот законопроект, но  мы понимаем, что это точечные, разовые меры, которые могут каким-то образом быть переходным этапом к созданию комплексной государственной программы развития экономики. И, в конце концов, правительство должно "зачесаться" в этом направлении, иначе мы все будем ходить с протянутой рукой.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Галасюк одна хвилина і переходимо до голосування. Прошу всіх зайти в зал.

 

11:52:52

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії. Я хочу звернутися до всіх демократичних і мудрих політичних сил в парламенті, в тому числі і до фракції "Самопоміч". Я хочу наголосити на тому, що прийняття цього закону дозволить не просто забезпечити функціонування підприємства "АНТОНОВ", а воно дасть шанс на розвиток літакобудівній галузі. Ми з вами дозволили міжнародну кооперацію, не можна однією рукою будувати, а іншою рукою руйнувати.

Разом з тим, погоджуючи з вашими застереженнями і комітет їх підтримує, що це є робота, яку має виконувати Міністерство економіки, вони мають розробити комплексу програму розвитку технологічних галузей. Вони мають підтримувати літакобудування, кораблебудування, будування вагонів і так далі, а ми маємо в залі імплементувати це в дію. Тому, безумовно, ми маємо підтримати цей законопроект, а на майбутнє вимагати від Кабінету Міністрів, від Міністерства економіки, від "Оборонпрому" комплексного підходу до реформування і розвитку таких підприємств. Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я хочу вам нагадати, виступаючим, те, що вже неодноразово нагадував, називаючи прізвища або фракцію, ви автоматично їм передаєте слово, автоматично. І виступаючі, якщо мають такий намір, нехай це роблять надалі, просто я про це нагадую і попереджаю. Одна хвилина репліка Олег Березюк.

 

11:54:24

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановні пані і панове! Фракція "Самопоміч" підтримує українське авіабудування тільки тому, що санітарний літак, який возить хлопців зі сходу на захід, має 35 років і вже два роки літає, 35 років, тому ми підтримуємо. Але зараз ми віддаємо з людських грошей півмільярда гривень. Де є структура боргів? Де є бізнес-план їх використання? Мінфін каже: ви проголосуйте, а потім ми подумаємо і вивчимо чи їм дати гарантії.

Так ось парламент України говорить, дайте, будь ласка,  нас сьогодні бізнес-план, для цього є час і можливості. І вчора керівництво "АНТОНОВа" було на фракції дві години часу, дві години часу і жодних доказів реальної бізнес-активності в сучасному бізнес-середовищі ХХІ століття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я ставлю на голосування, колеги, будь ласка,  займіть робочі місця, колеги, будь ласка. Будь ласка,  заходьте в зал,   займаємо  робочі місця, щоб потім не довелося кілька раз повертатись, колеги. Я тричі повідомляв, що відбудеться зараз голосування, прошу зайняти робочі місця. Я ставлю на голосування проект Закону про реструктуризацію заборгованості державного підприємства "АНТОНОВ", номер 5244, за пропозицією комітету за основу та в цілому, з необхідним техніко-юридичним опрацюванням. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, колеги, будь ласка,  голосуємо. Будь ласка.

 

11:56:26

За-285

285 – "за". Проект закону прийнятий.

Колеги, у нас є ще п'ять хвилин і є суміжний наступний закон, ми встигнемо його розглянути – це проект Закону про внесення змін до пункту 3-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства "АНТОНОВ", 5245. Тільки прошу вас бути лаконічними, щоб не розійшлися депутати на перерву. Перше голосування, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою, будь ласка,  прошу проголосувати.

 

11:57:10

За-194

Я повідомляю, що я продовжую засідання до закінчення розгляду даного законопроекту. І запрошую до доповіді народного депутата України Кривенка Віктора Миколайовича, будь ласка.

 

11:57:20

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, "Народний Рух України". Шановні колеги, дякую вам, що майже конституційною більшістю проявили свідомість і хочу всім нагадати, що  коли постає питання по шахтарям ми так само голосуємо. Але так само, там є не прозорість, так само, ми розуміємо, які там керівники на цих шахтах і як вони маніпулюють цими всіма речами. Але там, мабуть, більше популістичного якогось  ефекту. Тому треба, мабуть, голосувати. І коли ми говоримо про санітарні літаки, якраз не голосування цих законів дозволяє продовжуватися майже  рік триваючому судовому розгляду, де є санкції і Міноборони не може заключити договір на поставку трьох літаків. Саме Міністерство оборони, один із яких санітарний літак,  який нам вкрай потрібний.

Тому колеги, я закликаю вас підтримати пов'язаний законопроект, тим більше це відображення попереднього закону в Бюджетному кодексі. Підтримую колег, що треба максимально швидко голосувати 5113 закон, який стосується  "Південмашу". Ми досягли нонсенсу з фракціями, що винесемо його  в найстисліші терміни, тому що треба  це підтримувати. Прошу підтримати. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, я… від комітет. Є потреба від комітету? Будь ласка.

Перепрошую, два – "за",  два – "проти". Просто будьте  лаконічними запишіться, будь ласка, два – "за", два – "проти".

Лубінець, будь ласка, "Блок Петра Порошенка".

 

11:58:57

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Прошу передати слово Курячому Максиму.

 

11:59:07

КУРЯЧИЙ М.П.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Шановний Андрій Володимирович!  Я переконаний, що зараз ми проголосуємо цей вкрай важливий і актуальний законопроект , який має об'єднати цей сесійний зал.

Я звертаюся до наших колег із "Самопомочі", друзі, не робіть, будь ласка, "солянку змішану", "не путайте солому і сіно". Я хочу нагадати всім, що позавчора у вівторок  18 жовтня Україна продемонструвала усьому світу, що не  словом, а ділом, а ми можемо  рахуватися як космічна держава. І ніхто не буде нам в цьому  перешкоджати.

18 жовтня відбувся успішний запуск ракетоносія "Антарес" з першою ступенню ракетоносія, який  виготовлений на  "Південмаші" даний законопроект   дозволяє  у Бюджетному кодексі України не тільки списати ці питання для "АНТОНОВа", а ще й подбати про "Південмаш".

Друзі, я дуже прошу, ми маємо  підтримувати нашого вітчизняного виробника – "АНТОНОВ", "Південмаш", а потім будемо голосувати законопроект  5113, який щойно говорили колеги з "Батьківщини".

Голосуємо всі одностайно і відбудемося як держава.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам.

Дзюблик Павло Володимирович від "Народного фронту".

 

12:00:28

ДЗЮБЛИК П.В.

Прошу передати слово Максиму Бурбаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пане Бурбак.

 

12:00:33

БУРБАК М.Ю.

Доброго дня, шановні колеги! Фракція "Народного фронту" буде підтримувати даний законопроект, тому що нам треба зробити все для того, щоб наше авіабудування все ж таки існувало.

По-друге, треба створювати нові робочі місця, а не припиняти роботу на діючих підприємствах. Тому ми нашою фракцією будемо підтримувати даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Гусак від "Опозиційного блоку".

 

12:01:03

ГУСАК В.Г.

Шановні колеги, шановні українці, шановний Голово! Нещодавно уряд відзвітував про своє велике досягнення, що в нас за підсумками  дев'яти місяців сталося зростання промислового виробництва на 2 відсотки.

Але, по-перше, це зростання сталося після падіння промислового виробництва за останні два роки на 20 відсотків. І по-друге, ще за підсумками  першого кварталу Україна мала зростання промислового виробництва на 4 відсотки. Тобто в другому і третьому кварталі ми, в кращому разі, маємо нульове зростання.

В липні було падіння промислового виробництва, падіння промислового виробництва було і в серпні, і, скоріше за все, ми будемо мати падіння промислового виробництва у вересні.

Дуже погано працюють базові галузі. Наприклад, у вересні була величезна проблема із залізничними перевезеннями. Ця тема вже широко обговорюється, і, дійсно, кажуть, що там деякі проблеми в "Укрзалізниці" накопичувалися роками і десятиліттями, і їх не можна вирішити за кілька місяців.

Це можна обговорювати. Але "Укрзалізниця" мала шалені проблеми із закупівлями палива, маючи мільярди гривень на рахунках. Шановні колеги, паливо купується за два тижні, якщо хтось хоче чимсь займатися і  забезпечити хоч якусь роботу промисловості в країні.

Фракція "Опозиційного блоку" підтримує і цей законопроект, щоб якось підтримати вітчизняне літакобудування, але цього недостатньо. І  уряд, і парламент має послідовно працювати над відновленням роботи промисловості країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І заключний виступ Соболєв Єгор Вікторович. І через дві хвилини буде голосування. Будь ласка, пане Єгор.

 

12:03:11

СОБОЛЄВ Є.В.

Для допомоги авіабудуванню, зокрема, "АНТОНОВу", треба почати замовляти в них літаки, включати ці витрати в Державний бюджет України, зокрема, ті самі літаки для евакуації поранених військових. Не треба плутати дерибан і підтримку авіабудування. Коли керівництво заводу, яке зробило ці півмільярда гривень боргів, буде у в'язниці, коли нинішнє керівництво буде мати ясний план, як не закінчити з таким самим результатом, тому ми із задоволенням підтримаємо такі кроки. А зараз нам просто пропонують всліпу пробачити бюджету, тобто платникам податків, півмільярда гривень боргів перед ними одним рішення, "Самопоміч" на це не піде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Батьківщини" Юлія Володимирівна Тимошенко. І, колеги, заходимо зал.

 

12:04:15

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, для того, щоб розуміти, наскільки важливий цей закон для нашої галузі літакобудування, треба просто знати цю галузь, треба знати кожну цифру, треба розуміти потенціал галузі. І мене дивує, що молоді депутати, які не володіють досконало всією ситуацією на цих заводах, в цих КБ, вони сьогодні так, знаєте, поверхностно ставляться до цих законів.

Я закликаю зал підтримати законопроект 5244-дякую обов'язково. Тому що якщо піднімати нашу промисловість, піднімати наш інтелектуальний потенціал, то, починаючи з "АНТОНОВа", з "Південмашу", з КБ "Південне" і так далі. Але, в той же час, я прошу, пане спікер, я прошу вас на наступні сесійні дні поставити на голосування законопроект 5113: про оздоровлення "Південмашу". Тому що це ще один стратегічний напрямок нашого життя. І тому прошу всіх проголосувати за цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, заходимо в зал, на місця робочі, до своїх карточок максимально наближаємось.

І я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до пункту 3-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства "АНТОНОВ" (№ 5245) за пропозицією комітету за основу і в цілому. Прошу голосувати, прошу підтримати. Уряд створив спеціальне підприємство за наглядом над цією галуззю. Це буде нам забезпечувати контроль. Прошу підтримати 5245. Будь ласка, голосуємо, колеги.

 

12:06:18

За-281

281 – "за". Рішення прийняте.

І я хочу подякувати і авторам законопроекту, і привітати наше державне підприємство, яке розірвало угоду з Російською Федерацією в складний для України час, дало приклад патріотизму. І, я думаю, це було правильне і гідне рішення.

Шановні колеги, в 12:35 ми будемо продовжувати нашу роботу. Я нагадаю, що ми відразу перейдемо потім ще до трьох законопроектів, які ми включили в порядок денний. Пане Сергій, першим буде 5263, він об'єднує весь зал. Я думаю, що ми зможемо об'єднати весь зал ним. Потім буде 5273. Мені здається, він теж є об'єднуючий. І потім буде проект Постанови по солідарності з сеймами Литви і Польщі. А потім 3 законопроекти друге читання, як це і передбачено порядком денним.

В 12:35, колеги, ми повертаємося в зал і продовжуємо нашу непросту, але таку потрібну для країни роботу. Дякую вам. Оголошую перерву на 30 хвилин.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для перерви вичерпаний. Я прошу заходити в зал.

Шановні колеги, я прошу всіх заходити в зал, у нас ліміт часу є обмежений. Ми зараз перейдемо в обговорення, але нам було би важливо проголосувати за скорочену процедуру. Я не бачу потенціалу поки що для цього.

Я прошу заходити в зал, приготуватися до голосування. Колеги, я ще почекаю хвилину-півтори. І дуже прошу народних депутатів, я знаю, що відбуваються засідання фракцій, організовано, колонами заходити в зал, займати робочі місця.

Хочу, колеги, вас повідомити, що у нас наступними стоять три законопроекти, які були включені в порядок денний сесії. Це першим буде 5263 щодо статусу працівників секретаріатів депутатських фракцій, підписано усіма фракціями і всіма підтримується. Просто треба, щоб була в залі необхідна кількість депутатів.

Потім 5273, це ініціатива Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Але теж підтримується усіма фракціями. Проект Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

І потім 5280 проект Постанови про Декларацію Пам'яті і Солідарності Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України. Це наших три законопроекти, які були включені в порядок денний. По яких є рішення комітетів і по яких є повністю узгоджена позиція усіх фракцій.

Для того, щоб ми почали розгляд, нам необхідно хоча б голоси за скорочену процедуру, колеги. І тому я прошу голів фракцій запрошувати депутатів в зал. І прошу Секретаріат Верховної Ради України теж запрошувати депутатів в зал. Будь ласка.

Шановні колеги, поки ми чекаємо народних депутатів для голосування, я хотів би надати слово голові Комітету охорони здоров'я Ользі Богомолець, яка розповість про акцію, яка сьогодні  символізується на лацканах багатьох народних депутатів  певним символом. І я просив би, щоб просто пані Оля протягом хвилини, власне, пояснила суть і зміст цього дня, цієї акції для України і для світу.

Будь ласка,  пані Оля. Включіть мікрофон.

 

12:43:57

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Дякую, пане Андрію. Шановні колеги,  я дуже дякую всім тим нашим чоловікам депутатам і жінкам депутатам, які  мають сьогодні таку рожеву стрічку на вашому одязі. Власне, ця стрічка символізує 20 жовтня – день, який відповідно до наказу Президента  визнано Днем профілактики і ранньої діагностики раку молочної залози. Чому цей день такий важливий? Тому що тільки у 2015 році за статистикою Міністерства охорони здоров'я було діагностовано  13 тисяч 200  нових випадків раку молочної залози, з них у минулому році 5,5 тисяч жінок померли в наслідок того, що рак молочної залози було діагностовано запізно. Я хотіла би наголосити на тому, що проблема раку молочної залози є абсолютно виліковною. І ця проблема може бути вирішена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще хвилину. Будь ласка.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. І надзвичайно важливо, щоб кожен ніс за це відповідальність. Це відповідальність не тільки системи охорони здоров'я, це відповідальність кожного чоловіка присутнього тут в цій залі привернути увагу своєї дружини  до, власне, здорової молочної залози. Це відповідальність кожної української жінки пропальпувати свою молочну залозу, якщо є якісь мінімальні зміни, звернутися до лікаря. В цьому випадку хочу також сказати, що 123 випадки раку молочної залози були діагностовані у чоловіків. 

Тому ця проблема може бути вирішена в Україні і так само як нам вдалось за останні 5 років зменшити смертність від меланоми, від родимок, які перероджуються на 18 відсотків, що є феноменально доброю цифрою. Так само, якщо всі разом ми візьмемо відповідальність на себе, на кожного громадянина, а не будемо перекладати її тільки на систему охорони здоров'я. В цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. … В тому випадку і рак молочної залози можна буде подолати.

Також звертаю увагу Міністерства охорони здоров'я на те, що фінансування лікування онкології…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Оля, ну, справді, 30 секунд, завершіть, будь ласка, вже.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. … фінансування лікування онкології, з яким погодилось Міністерство охорони здоров'я лише на 14,8 відсотків у дорослих є надзвичайно низьким, ми з цим категорично не погоджуємось.

Так само відсутність фінансування Інституту раку і закладів Академії медичних наук є абсолютно неприємним і ми не будемо голосувати за такий бюджет, який проти здоров'я українців. Тож прошу всіх чоловіків, всіх жінок привернути увагу до ранньої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, я ще раз хочу сказати, що я зараз поставлю на голосування. В нас наступний проект закону, який ми включили в порядок денний для прийняття рішення це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо статусу працівників секретаріатів депутатських фракцій і груп). Це законопроект, який підтримують усі фракції і  групи парламенту.

Наступні  у  нас йдуть не менш важливі 5273 і 5280 і тому я просив би підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Я прошу усі депутатські фракції, нас є в залі   не так багато, які підтримують  розгляд цього законопроекту, підтримати також і його розгляд за скороченою процедурою, колеги. Я хотів би побачити підтримку, прошу депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця, зараз я поставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги.  Будь ласка, підходимо до робочих місць, зараз відбудеться голосування. Отже, я ставлю на голосування пропозицію  розгляду за скороченою процедурою проекту Закону 5263. Прошу усіх підтримати, прошу усіх проголосувати,  будь ласка, колеги, голосуємо. Прошу підтримати, скорочена процедура.

 

12:48:48

За-122

Колеги, друзі, ну нема проблеми  по повній,  але ми маємо ще ряд законопроектів, ми їх просто не встигнемо  розглянути. Колеги, я прошу переосмислити, ми просто законопроекти, які є, є пропозиції від різних політичних сил і фракцій і йдеться про те, щоб ми працювали   більш ефективніше,  є загальна позиція і  є загальна згода. Ми зараз, якщо ввійдемо в годинне обговорення, ми до обіду більше нічого не приймемо. Вже 20 хвилин як мала бути розпочата наша робота, колеги. Я хочу зробити зауваження, колеги, в нас знову відновлюється практика, коли депутати можуть не йти на робочі місця, або приходять через півгодини.  Ми вже вийшли на позитивний результат, коли в нас середа є робочим днем повноцінним, але я хотів би, щоб депутати відновили відповідальне відношення до сесії. Це ж не прийнятно 20 хвилин, а депутатів нема в залі. Я говорю до тих, що гуляють, багато з них є в кулуарах і в їдальні, і чують мене. І це питання до фракцій, щоб підняти на своїх засідання це питання.

Колеги, я прошу зараз ще раз, поставлю на голосування і прошу підтримати цю пропозицію, підтримати розгляд за скороченою процедурою, колеги. Будь ласка, всі фракції, які підтримують даний законопроект, прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Колеги, які зайшли в зал, якщо можна, до робочих місць. Пане Іване, якщо можна, до робочих місць, зараз голосування буде.

Колеги, я ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою проекту Закону щодо статусу працівників секретаріатів депутатських фракцій і груп 5263. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо.

 

12:51:17

За-167

Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді народного депутата  України Соболєва Сергія Владиславовича. Будь ласка, пане Сергій.

 

12:51:28

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, це один з п'яти законопроектів про внесення змін і доповнень до Закону про державну службу, який сьогодні стоїть, цей законопроект врегульовує дуже просте питання, яким чином підбираються секретаріати фракцій і груп в парламенті. Цей законопроект виводить працівників секретаріатів груп і фракцій із державної служби переводить в статус патронатної служби з відповідними внесенням змін, які відбуваються в закони, де врегульовано це питання. Прохання підтримати, це погоджено, дійсно, всіма групами і фракціями, це правка, яка дозволяє абсолютно нормально набирати секретаріати груп і фракцій для роботи, забезпечення роботи депутатського корпусу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошую голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва і регіональної політики та місцевого самоврядування Шкрум Альону Іванівну, будь ласка.

 

12:52:26

ШКРУМ А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги,  дійсно Комітет з державного будівництва самоврядування та регіональної політики розглянув на своєму засіданні 18 жовтня цей законопроект. Законопроект 5263, поданий представниками  фактично всіх груп та фракцій, які є зараз у Верховній Раді. Законопроект дуже технічний, дуже простий і дуже короткий, тому комітет одноголосно прийняв рішення порекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому.

Що цей законопроект робить? Ми з вами фактично реформою державної служби вже вивели робітників секретаріатів наших фракцій з державної служби. Тому що, нагадаю, вони не відбираються за конкурсом, вони не проходять спеціальні кваліфікаційні вимоги, вони звільняються, коли фракція розпадається. Тобто вони не підпадають під ознаки конкурсної державної служби і кар'єрної державної служби, але вони зараз застрягли, тому що вони не відносяться і до патронатної, в цьому законі. Тому дуже короткими, технічними правками пропонується передати їх до патронатної служби – це правильно, логічно. І комітет одноголосно прийняв таке рішення.

Також Головне науково-експертне управління вважає, що віднесення секретаріатів депутатських фракцій, груп до патронатної служби є питанням доцільності, реформи державної служби і може бути позитивне вирішене парламентом.

В разі також прийняття цього законопроекту, колеги, я попрошу дати доручення Комітету з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування при підготовці тексту законопроекту на підпис, доручити спільно… доручити комітету спільно з Головним юридичним управлінням Апарату ВР, зробити його техніко-юридичне доопрацювання, оскільки це буде за основу і в цілому.

І дуже прошу підтримати, колеги це технічне, коротке питання, але важливе. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Прошу провести запис: два – "за". два – "проти". Сугоняко Олександр передає слово Солов'ю, будь ласка,  пане Соловей.  

 

12:54:35

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття.

Шановний Андрій Володимирович, цей, до речі, законопроект, який ми розглядаємо – це яскравий приклад того, що нам конче необхідно включити до порядку денного зміни до Регламенту, які рекомендовані місією Кокса і в кінці кінців, оптимізувати роботу  Верховної Ради. Бо що ми бачимо на практиці? Оцей конкретний  законопроект, півроку тому ми приймали Закон України "Про державну службу" із за того, що  цей закон був неякісно виписаний і цей закон потребує купу доопрацювань. Що  ми змушені робити? Знову повертатися до  цього закону через буквально півроку і  вносити зміни до  цього закону. Ми займаємося садомазохізмом у великій мірі  у Верховній Раді України через те, що ми приймаємо неякісні закони, через те, що ці закони у  співавторстві йдуть одним народним депутатом.    Тому я закликаю і вас, і весь зал,  все-таки вернутись  до законів змін до Регламенту Верховної Ради України, щоб оптимізувати роботу Верховної Ради, щоб  розглядати один закон, але його обговорювати якісно з усіх сторін і по повній процедурі, а не ганятися за кількістю і в результаті втрачати якість і розглядати те, що  ми робимо сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую  за підтримку.

Цілковито з вами згодний, що інколи поспіх під час  прийняття законів призводить потім, що  ми його правимо і правимо цілий час і це  загальна проблема. І тому це одна з  рекомендацій, біла книга попереднього  обговорення, попередній прохід, аж потім вихід в зал.  

 Колеги, я  прислухаючись до  вашої пропозиції, після обіду, якщо  буде змога ще раз попрошу вас, щоб ми хоча б включили в порядок денний. Я буду розраховувати, що  збереться більше депутатів на  передодні бюджету, це не суперечить Регламенту. .Я ще раз поставлю пропозицію включення у порядок денний після обіду  всіх пропозицій до зміни Регламенту Верховної Ради України  і оптимізації нашої роботи. Дякую вам.

І я надаю слово  Власенку Сергію Володимировичу. Будь ласка, пане Сергій.

 

12:56:43

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, Андрій Володимировичу.

Я би хотів  погодитися із  багатьом, що  сказав попередній виступаючий, єдина маленька невеличка  ремарка, Закон про державну службу – це  був урядовий закон, а не закон депутатський. І комітет зробив все для  того, щоб виправити всі ті недолугості, які від початку  були в цьому законопроекті. І комітет розглянув більше тисячі  поправок  до цього законопроекту для того, щоб привести його хоча би до якоїсь відповідності міжнародним стандартам. А те, що  залишилися технічні питання, так вони дійсно залишилися.

Одним із таких технічних питань і  є той законопроект, який зараз  розглядається.

Абсолютно очевидно, що секретаріати комітетів – це не державна служба в класичному розумінні, її треба відносити до патронатної служби, що і було зроблено законом. Але для того, щоб врегулювати всі можливі колізії, приймається абсолютно технічний закон, який я закликаю всіх підтримати, 5263, за основу і в цілому згідно із пропозицією комітету.

Але   при цьому я звертаю увагу головуючого, що у нас  сьогодні у порядку денному стоїть ще декілька законів, пов'язаних із імплементацією Закону "Про державну службу", а саме  4388 (щодо особливості проходження дипломатичної служби), яка взагалі не була врахована урядом, коли уряд подавав законопроект "Про державну службу". І Закон 4526-д, який теж є, в принципі, узгодженим, і носить абсолютно технічний характер, який комітет не міг виправити на етапі підготовки до другого читання, оскільки це було неможливо, виходячи з того тексту, який було, недолугого тексту, який було подано урядом до Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні колеги, обговорення завершене. Я дуже прошу усіх депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця. Ми зараз переходимо до прийняття рішення. І прошу всіх зайти в зал і приготуватися до голосування.

Якщо не помиляюсь, усі політичні сили, фракції і групи підтримують даний законопроект. Питання тільки в тому, щоб в залі була максимальна кількість людей.

Колеги, заходять депутати, так? Якщо буде одностайна позиція, ми зараз вийдемо на позитивне голосування. Будь ласка, заходьте в зал.

Можемо переходити до прийняття рішення? Отже, колеги… Так, заходять депутати в зал. Це є технічний законопроект, який врегульовує  роботу секретаріатів депутатських фракцій і груп. В тому зацікавлений і Апарат, і Верховна Рада України щоб могли ефективно працювати робочі органи секретаріату і фракцій. І я, шановні колеги, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо статусу працівників секретаріатів депутатських фракцій і груп) (номер 5263) за основу і в цілому як закон з необхідним технічно-юридичним опрацюванням. Прошу проголосувати, прошу підтримати, 5263. Прошу голосувати, колеги, прошу підтримати, колеги. Прошу всіх уважно голосувати і підтримати, голосуємо, колеги.

 

13:00:51

За-241

Закон прийнятий.

Вітаю авторів, вітаю комітет і ініціаторів. (Шум в залі) З техніко-юридичними правками. Я зачитав так, як було записано. Я дослівно так зачитав і так було, і є прийнято. Закон прийнятий з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням комітету.

Шановні колеги, наступний законопроект, який ми включили до... в порядок денний для прийняття рішення, це проект Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Вчора я мав нараду з Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом, який зініціював і наголосив на принциповій важливості цього проекту. Законопроект допоможе уникнути банкрутства критично важливих для населення підприємств теплоенергетики, водопостачання і водовідведення України, він допоможе закріпити механізми реструктуризації їх боргів за спожиті енергоносії та підвищити їх інвестиційну привабливість. Я впевнений, що це гарне продовження нашого вчорашнього дня по житлово-комунальному господарству і теж розраховую на підтримку залу. І, перш за все, ставлю на пропозицію розгляду за скороченою процедурою 5273. Колеги, прошу проголосувати і прошу підтримати скорочену процедуру, будь ласка.

 

13:02:30

За-188

188 – "за". Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді віце-прем'єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального Зубка Геннадія Григоровича. Будь ласка, пане Геннадій.

 

13:02:49

ЗУБКО Г.Г.

Шановний пане Голово, шановний пане віце-спікер, шановні колеги! Я хотів би в першу чергу подякувати всьому корпусу народних депутатів, які активно долучилися до співпраці над цим законопроектом. Ви пам'ятаєте голосування по 2706 в цьому залі 4 липня, і саме завдяки спільній праці ми відпрацювали цей законопроект, який дозволяє зробити перший крок по оздоровленню галузі теплопостачання.

Я хотів би сьогодні закликати народних депутатів: якщо можливо, включіть, будь ласка, такий короткий слайд, який покаже принципові питання, які вирішуються цим законопроектом.

В першу чергу ми повинні зробити можливість реструктуризації тих боргів, і, скажу відверто, в цьому ми просунулись набагато краще, ніж навіть 2706, тому що ми практично реструктуризуємо всі борги, які були створені на 01.01.2016 року. По-друге, 5 років дається на реструктуризацію боргу, дається можливість після реструктуризації боргу скасувати всі штрафи і пені, які були нараховані. І, саме головне, на той час, поки діє договір реструктуризації, припиняється нарахування штрафів і пені в подальшому.

Скажу відверто, кожен день прийняття цього закону, підписання і відпрацювання нормативних актів над цим законом має дуже серйозну ціну. Тому я дуже хотів би попросити весь корпус наших народних депутатів. Я знаю, що комітет вчора розглядав цей законопроект і вносить пропозицію, щоб прийняти його за основу, а потім в другому читанні. Але я хотів би попросити, щоб ми сьогодні його проголосували в цілому. Чому, тому що, в першу чергу, я розумію, що можна удосконалювати будь-який законопроект, але, скажу відверто, цей законопроект дуже важко ми погоджували і з теплопостачальними підприємствами, і з народними депутатами, і з нашими міжнародними партнерами, для того щоб, в першу чергу, зробити перший крок можливості не тільки прийняття цього законопроекту, а ще й можливості розв'язання низки проблем, які стосуються…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ЗУБКО Г.Г. …які дозволять вирішити низку проблем серед взаєморозрахунків саме на цьому ринку.

Ну, і ще хотів би додати, що саме голосування в цілому дасть можливість нам швидко прийняти рішення. І ви знаєте, що вчора було прийнято рішення додатково по 630 Постанові уряду, яке дозволяє можливість 50 відсотків плати в опалювальний період, а також розстрочки. Тому нам потрібно ці всі моменти розрахувати для того, щоб не впливати на фінансову стабільність цих підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви закінчили, пане? 15 секунд ще, будь ласка, дайте.

 

ЗУБКО Г.Г.  Ще раз хочу закликати всіх народних депутатів все-таки проголосувати сьогодні цей законопроект і цілому. Дякую за увагу.

 

13:05:53

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, почули позицію уряду. Будь ласка, слово для співдоповіді надається заступнику голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства пані Альоні Бабак. Просимо.

 

13:06:05

БАБАК А.В.

Шановна пані головуюча, шановні народні депутати! Комітет вчора на своєму засіданні розглянув зазначений законопроект, поданий урядом. Головне науково-експертне управління підтримує проект та надає конкретні зауваження до його частин, які можуть бути враховані при доопрацюванні закону до другого читання.

Враховуючи актуальність та соціальну значущість питання сталого проходження опалювального сезону 2016-2017 років, необхідність забезпечення безперервності надання комунальних послуг, таких як теплопостачання, водопостачання і водовідведення, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект № 5273 прийняти в першому читанні за основу. З врахуванням пропозицій комітету щодо включення до редакції проекту нової статті, спрямованої на врегулювання питань щодо реструктуризації заборгованості підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію за аналогією з теплопостачальними підприємствами.

А саме: після статті 5 ми просимо доповнити статтю 6 в такій редакції: "Стаття 6. Реструктуризація заборгованості підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну  енергію. 

Я не буду  зачитувати весь текст  цієї статті. Повний її текст наведений в проекті постанови, поданої комітетом. 

І надалі доопрацювати зазначений законопроект за скороченою процедурою та внести його на розгляд Верховної Ради  в другому читанні.

На сьогодні  надто важливо і негайно необхідно комплексно та  всебічно розв'язати проблему виникнення у підприємств тепло-, водопостачання, водовідведення заборгованостей за  енергетичні носії, що виникли внаслідок причин, що не дозволяли  їм своєчасно  і в повному обсязі  виконувати свої договірні зобов'язання.

Ми просимо як комітет підтримати законопроект  в першому читанні, тому що є питання, які потребують доопрацювання  до другого, і підготувати його за скороченою процедурою.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за позицію комітету.

Будь ласка, шановні колеги, запишіться для обговорення  законопроекту: два – "за", два – "проти" від фракцій.

Будь ласка, від "Народного фронту"  лідер фракції Максим Бурбак.

 

13:08:35

БУРБАК М.Ю.

Передаю слово моєму колезі Кодолі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

13:08:41

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола, Чернігівщина, 209 виборчий округ.

Шановні колеги,  дуже важливий законопроект, минулого тижня  у нас розпочався опалювальний  сезон. На жаль, опалення вчасно подалося не у всі міста, зокрема місто Ніжин, яке я представляю у Верховній Раді, розпочало опалювальний сезон з тижневим запізненням.  І тільки після втручання мене  особисто, Кабінету Міністрів, я дякую  Геннадію  Зубку, який також долучився,  все-таки  ми спільними зусиллями запустили опалювальний сезон.  Але дуже  важливо, щоб таких помилок не було в жодному місті України. На жаль, такі прикрі випадки є і в інших містах, і в інших областях. Дуже важливо, щоб опалювальний сезон проходив, не тільки вчасно  розпочався, але проходив стало, стабільно і було так само безперебійне його  забезпечення.

Тому фракція "Народний фронт" підтримує законопроект, буде голосувати "за" і закликає весь зал підтримати його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колега.

Будь ласка, від  фракції "Блок Петра Порошенка" Мельник народний депутат.

 

13:09:52

МЕЛЬНИК С.І.

Мельник Сергій Іванович, 187-й округ, місто Хмельницький.

Я хочу сказати, що цим законопроектом ми робимо перший крок до врегулювання багатьох питань.

На жаль, на сьогоднішній день одне з основних питань це різниця у тарифах, яка склалася, невідшкодована, біля 8 мільярдів гривень.

Також по тих підприємствах теплокомуненерго, які справно сплачували за газ "Нафтогаз" нарахував пеню, яка на сьогоднішній день також становить за 2015 рік тільки біля 5 мільярдів. І ще не нараховано. І далі, враховуючи, що тарифи неповністю покривають собівартість, заборгованість продовжує зростати. Тому ми мусимо комплексно підійти до цього питання і саме головне зупинити зростання заборгованості.

На робочій групі було визначено, що питання врегулювання різниці у тарифах, питання реструктуризації пені штрафів нарахованих, питання приведення тарифів, а якщо нацрегулятор не може привести тарифи, то ми повинні передати їх назад ці тарифи, щоб місцеві органи влади, тому що ми стараємося сьогодні все передати на місцях, пільги, різницю в тарифах, хай вони тоді встановлюють тарифи і самі відповідають.

Тому я, фракція "Блоку Петра Порошенка" підтримує цей законопроект і ми повинні далі рухатись комплексно у цьому питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, від "Батьківщини" лідер фракції Юлія Тимошенко з трибуни буде виступати.

 

13:11:41

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні друзі, незважаючи на те, що я на лікарняному і з температурою, я прийшла виключно заради цього закону.

Я знаю, що багато депутатів, які сидять в цьому залі не знають історію питання списання заборгованостей багаторічних з теплокомуненерго обленерго, облгазів. Це Янукович forever, щоб ви просто це розуміли, за що ми голосуємо.

Я абсолютно свідома того, що недосвідчені депутати не знають глибини питання. Але, я сподіваюся, що пан Пинзеник, я зараз називаю його прізвище, щоб дати йому репліку,  він просто пояснить для тих,  хто далекі від реальності.

Справа в тому,  що теплокомуненерго і будь-які обленерго, облгази – це  "велика фінансова  труба", туди заганяють гроші споживачі. А потім, ці гроші  не доходять до енергетичних компаній, до НАК "Нафтогазу", до  генерацій, до шахтарів, ні до кого. Тому що на цьому "фінансовому трубопроводі" сидять люди, які мільярдами відмивають гроші і потім накопичується ця заборгованість структура якої  вам сьогодні невідома.   

По-друге, якщо іде реструктуризація  абсолютно корумпованим структурам сьогодні 11 мільярдів гривень, хто пояснить, чому ці гроші не дійдуть до НАК "Нафтогазу" і бюджету. І хто пояснить чому, якщо на 5 років реструктуризуються  борги теплокомуненерго, обленерго, облгазів, кого завгодно, чому людям,  бюджетним установам, які заборгували, наприклад за  тепло і заводу, теж на 5 років  не реструктуризують, а  з них беруть повною копійкою.

Я можу вам сказати і сподіваюся, що пан Пинзеник, це підтвердить:   більш  корупційного закону, який видавав Янукович практично кожен рік – не існує. Не підтримуйте це, спочатку треба розібратися, звідки заборгованість, яка її структура. При…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд,  будь ласка, завершуйте.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. При наявності субсидій, чому виникла ця дірка нехай пояснять,  покладуть розрахунки. А поки – це прикриття величезної корупції відмивання грошей.

Фракція буде голосувати проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Будь ласка, від  "Самопомочі" народний депутат Зубач. І потім  репліка, після виступу, я пам’ятаю.

 

13:14:13

ЗУБАЧ Л.Л.

Будь ласка, передайте слово Альоні Бабак.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ще раз,  пані Альоні Бабак, увімкніть мікрофон.

 

13:14:19

БАБАК А.В.

Шановні народні депутати! На відміну Закону по "АНТОНОВУ", який  фракція "Об'єднання " "Самопоміч" відмовилась голосувати, ми абсолютно підтримуємо зазначений законопроект тому що цим  законом встановлюється     прозора процедура формування реєстру заборгованостей підприємств тепло і водопостачання.  Саме  на рівні  державного органу виконавчої влади, Міністерства регіонального розвитку буде створений такий реєстр, до якого буде подаватися вичерпний перелік інформації, який зазначений в законі для підтвердження цієї заборгованості. Щоб всі розуміли, що та заборгованість, про яку йдеться мова і буде створений реєстр, вже є рішення судів. 18 мільярдів боргів з 2010 року до сьогоднішнього дня, які є у "Теплоенерго" по відношенню до "Нафтогазу". 1 мільярд штрафних санкцій, які були нараховані на ці борги лише в цьому році, загальна їх сума становить 4,6 мільярда, причина виникнення боргів чітко відома.

У 2010 році національна комісія взяла повноваження встановлення тарифів у органів місцевого самоврядування і дуже тривалий час ці тарифи не переглядалися, і накопичувалася різниця в тарифах. Окрім того, всі знають, що населення України не сплачує пеню за житлово-комунальні послуги і є постійне відставання в оплаті за житлово-комунальні послуги. На цю суму "Нафтогаз України" нараховує 33 відсотка штрафних санкцій, це в цьому році в договорах, які сьогодні укладають підприємства. Кожного дня, як сніговий ком, ці борги накопичуються.

Цим законом ми зупиняємо процес нарахування боргів на старі, пені на старі борги, ми їх реструктуризуємо, погашаємо державою те, що вона заборгувала підприємствам, але кладемо на підприємство зобов'язання вчасного, повного погашення поточної заборгованості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити.

 

БАБАК А.В. Звичайно складно, тому що комунальні підприємства в основному надають послуги населенню, але, ми розуміємо, що саме це є вимогою для реструктуризації.

Тому, шановні народні депутати, ми мусимо зупинити накопичення штрафних санкцій, яке…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла думка, що ви підтримуєте цей законопроект. Дуже дякуємо, пані Олена. Будь ласка, з трибуни одна хвилина Віктор Михайлович Пинзеник, якого згадали під час виступів.

 

13:16:53

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, я хотів би, щоб ні в кого не було ілюзій, що мова не йде про списання заборгованості для населення, населення тут ні до чого. Звідки може бути у теплопостачання і організацій заборгованість за спожитий газ, який вона використовує для виробництва тепла? Перше, населення не платить. Але це не правда.

Оплата населенням комунальних платежів складає 95 відсотків, тобто майже сто відсоткова оплата заборгованості.

Друга причина з якої може виникнути заборгованість – це так звана різниця в цінах тарифів, але недавно ж підняли тарифи до рівня, який дозволяє говорити про рентабельну роботу. Можна говорити про заборгованість попередніх років і тоді треба вивести це бюджетна заборгованість і тоді, будь ласка,  включайте це в бюджет. Що ми голосуємо, яку заборгованість? Це заборгованість виникла з минулих років, чи це просто, вибачте, заборгованість приватних компаній, які вони використовують у власних інтересах? В даному варіанті закон приймати неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Профільний міністр і віце-прем'єр, просив слово підсумувати, я бачу, що "Опозиційний блок"  вони не записались на виступи їм одна хвилина, будь ласка. Народному депутату Павлову, будь ласка,  включіть мікрофон і потім профільний міністр підсумує і відповість на запитання.

 

13:18:17

ПАВЛОВ К.Ю.

"Оппозиционный блок", Константин Павлов, Кривой Рог.

Безусловно, этот законопроект не решает всех проблем, которые накапливались десятилетиями, но, безусловно, его нужно принимать, это хоть какая-то маленькая отдушина для того, чтобы наши предприятия могли хоть как-то нормально пройти отопительный сезон без срыва. Все эти долги накапливались десятилетиями из-за того, что никогда не были соотношения заработка людей к тем тарифам, которые они должны были платить.

Более того, сегодня ситуация усугубляется еще и губительной политикой нынешнего Кабинета Министров, когда замораживаются пенсии и заработные платы, а тарифы растут до небес – это  невозможно в нынешней ситуации относиться так к собственному населению. Этот закон нужно принимать и защищать интересы украинцев.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз попросив профільний віце-прем'єр підсумувати обговорення, будь ласка,  одна хвилина і будемо голосувати.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:19:15

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Геннадій, секундочку, це буде останній заключний виступ, тому я прошу всіх народних депутатів зайти в зал, зайняти робочі місця, через хвилину буде прийняття рішення. Будь ласка,  пане Геннадію включіть мікрофон.

 

13:19:25

ЗУБКО Г.Г.

Шановні колеги! Я хотів би подякувати всім тим депутатам, які вникли в суть законопроекту і побажати тим хто не читав, або хоче, щоб в країні було гірше  ніж зараз є, побажати одного чітко зрозуміти суть цього законопроекту. Не йде мова про списання боргів, йде мова  про те, щоб ці борги можна було  виплатити на протязі  п'яти років. Йде мова про списання тих штрафів, які нараховувались на  теплопостачальні підприємства, коли з  населення пеню і  штраф не можна було  брати. Йде мова про те, щоб оздоровити галузь і  зробити перший крок по теплопостачанню і  водопостачанню,  не йде мова не про облгази, не йде мова про приватні  компанії, йде мова про ті комунальні підприємства, які сьогодні належать безпосередньо громадам. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до прийняття рішення я наголошую, це  прийняття рішення  за основу з урахуванням пропозицій комітету. Я прошу усіх зайняти робочі місця, зайти в зал і я ставлю на голосування проект Закону про  заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та тепло-генеруючий організацій  та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за  спожиті енергоносії номер 5273 за основу з  урахуванням пропозицій  комітету, прошу голосувати, прошу підтримати. Колеги, голосуємо.  Прошу проголосувати.

 

13:21:18

За-265

Рішення прийнято.

Ініціатива Прем'єр-міністра  підтримана і я вітаю, і авторів і комітет за якісну роботу.

В цілому. Є заперечення. Вибачте, є заперечення. Заперечення є якби зал був об'єднаний ми б проголосували в цілому.

Колеги, вам треба по фракціям.

Колеги, наступний проект постанови 5280. Це проект Постанови про Декларацію Пам'яті і Солідарності Сеймасу Литовської Республіки, Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України. Дякую вам за те, що включили його сьогодні в порядок денний, це важливий  символічний акт і  сьогодні Сейм Республіки Польща буде його приймати  паралельно з Україною.

Я вважаю, це важлива дія, щоб зняти ці напруги і непорозуміння, які появилися штучно між нашими народами влітку цього року.

Шановні колеги, я прошу підтримати розгляд його за скороченою процедурою, 5280. Прошу проголосувати. Будь ласка, за скорочену процедуру.

 

13:22:42

За-173

 

13:22:48

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, я вважаю, дуже символічно, що доповідати проект цієї постанови буде шановний наш спікер – Андрій Парубій, і запрошуємо його на трибуну. Будь ласка, пане Андрію.

 

13:23:04

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні колеги, сьогодні цією декларацією твориться нова реальність. Сьогодні ми можемо сказати, ми добре вивчили уроки історії. Уроки, які були трагічні для нашої спільної історії – українців і поляків. Коли ми були разом, ми перемагали проти  одного і того ж ворога – проти орди. Я хочу нагадати, що саме об'єднане військо українців, поляків і  литовців на чолі із князем Костянтином Острозьким у вересні 1514 року під Оршею вщент розбило московське військо. Коли ми були разом, українсько-польське військо під проводом нашого  українського полководця, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного у 1618 році здобуло блискучу перемогу під Москвою, у 1920 році українське і польське військо спільно під Варшавою врятувало Європу від червоної комуністичної чуми. Коли ми були разом, ми перемагали.

Але уроки історії добре засвоїли не тільки українці і поляки, уроки історії  добре пам'ятає і наш споконвічний ворог. Тому його головна мета – зруйнувати антипутінську коаліцію, коаліцію, ініціатором якої стала Україна. І я як секретар РНБО тоді закликав весь світ об'єднатися в антипутінську  коаліцію. Сьогодні перед нами знову ті самі виклики і той самий ворог, що і століття тому. Великі поляки в часи, коли наші країни окупувала російська орда стверджували: без незалежної України не може бути незалежної Польщі і без незалежної Польщі не може бути незалежної України.

Нині Україна знову захищає вільний світ від імперської путінської навали. Сьогодні Україна – щит для всієї Європи. Саме українські воїни стримують орду на східних кордонах Європи і на фронті проливають кров кращі сини. Наша спільна Декларація пам'яті і солідарності  - документ, що має глибокий зміст, адже кризові ситуації відносин між нашими народами виникали тоді, коли одна із сторін давала односторонню оцінку нашої історії, як це було влітку. Коли я перебував після того в Польщі, я закликав керівників Польщі повернутися до тієї традиції, яку проповідувала наша українська дипломатична школа – давати спільну оцінку історії.

І ця декларація – це приклад нашої спільної оцінки історії наших народів, коли ми наголошуємо не на наслідках, а на причині тих трагедій, які відбувалися на наших землях в минулому столітті. Наша декларація – це відповідь на неоімперську російську атаку – атаки проти України, атаки проти Польщі, атаки проти всього цивілізованого світу.

Колеги, це важливий крок, коли сьогодні і парламент Польщі буде приймати ідентичну заяву. Ця заява була узгоджена і підтримана всіма комітетами – комітетом Сеймасу Литовської Республіки, комітетом Сейму республіки Польща і комітетом Верховної Ради України. Сьогодні в двох парламентах буде прийматися ідентична заява, в якій буде наголошено, що трагедії на наших землях відбулися внаслідок імперської політики Росії і імперської політики нацизму. І буде зазначатися в цій заяві, що сьогодні стоять ті ж самі виклики перед нами.

Сьогодні ми разом, Польща і Україна. І, колеги, якщо ви не будете заперечувати, я зачитаю повністю цю заяву. Я трішки час скористаю, але зачитаю, щоб ще раз наголосити, які важливі моменти є.

Отже, Декларація Пам'яті і Солідарності Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України:

"Керуючись духом солідарності між народами Польщі і України.

Діючи в руслі стратегічного партнерства між Республікою Польща і Україною.

Наголошуючи на нашій непорушній відданості фундаментальним принципам міжнародного права і спільному захисту національного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів кожної з наших держав.

Нагадуючи про велику історичну жертву наших народів, привнесену на захист свободи і незалежності.

Дбаючи про захист свободи і досягнення гідного життя наших народів в об'єднаній Європі.

Ми, представники Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, спільно і одночасно приймаємо цю Декларацію Пам'яті і Солідарності, аби віддати шану мільйонам жертв, яких зазнали наші народи під час Другої світової війни, та засудити зовнішніх агресорів, що намагались знищити нашу незалежність.

Ми привертаємо увагу до того факту, що пакт Ріббентропа-Молотова від 23 серпня 1939 року, укладений між двома тоталітарними режимами: комуністичним Радянським Союзом і нацистською Німеччиною, - призвів до вибуху 1 вересня Другої світової війни, спричиненої агресією Німеччини, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Наслідком тих подій була окупація Польщі Німеччиною і Радянським Союзом та масові репресії проти наших обох народів. Ті події призвели також до ухвалення в Ялті в 1945 році рішень, які розпочали новий етап поневолення всієї Східної і Центральної Європи, що тривав півстоліття.

Ми пам'ятаємо, що кволість міжнародної реакції на ескалацію перед Другою світовою війною тоталітарних і шовіністичних ідеологій, відсутність належної реакції на порушення з боку агресорів міжнародного права, а також політика поступок заохотили комуністичний і нацистський режим до агресії, а в результаті до розподілу Європи.

Ми віддаємо шану мільйонам жертв агресії і окупації наших країн у ХХ столітті.

Ми пам'ятаємо про боротьбу польських і українських національних сил антикомуністичного, антинацистського руху опору, які створили моральну основу для повернення незалежності наших держав.

Ми віримо у необхідність активізації неупереджених історичних досліджень та необхідність стримування сил, які ведуть до суперечок в наших державах.

Звертаємо увагу на те, що здійснення Російською Федерацією агресивної зовнішньої політики: окупації Криму, підтримка і здійснення збройної інтервенції на сході України, порушення основних норм міжнародного права та договорів, підписаних з Україною, невиконання Кремлем домовленостей та ведення гібридної інформаційної війни становлять загрозу для миру і безпеки всієї Європи.

Ми висловлюємо нашу солідарність з усім українським народом, в тому числі з кримськими татарами у період цього великого випробування. Підкреслюємо нашу заангажованість у заходах на користь мирного розв'язання на сході України та повернення її територіальної цілісності.

Наголошуємо на необхідності згуртованості дій в рамках Організації Північноатлантичного договору проти нових загроз. І висловлюємо підтримку поглибленню співпраці альянсу з Україною та її стратегічній меті набуття членства в НАТО.

Ми закликаємо всіх європейських партнерів показати єдність і міжнародну солідарність та захищати об'єднану Європу від зовнішньої агресії.

Закликаємо народи всієї Європи пам'ятати про причини і наслідки Другої світової війни. А також докласти спільних зусиль з метою захисту безпеки і свободи".

Вчора ця декларація була прийнята на комітеті України, Польщі і Литви. В комітеті Польщі лишень двоє людей виступили проти неї. Я не буду називати, з якої політичної сили.  Всі інші  гуртом її підтримали. І сьогодні  Сейм Республіки Польща так само  проголосує таку постанову.

Я переконаний, ми маємо не дозволити знищити антипутінську  коаліцію. Ми маємо стояти  пліч-о-пліч з нашими братами проти окупації Росії, як  це було, друзі,  на Майдані. І я переконаний, разом переможемо!

Слава Україні! Закликаю підтримати декларацію.  (Оплески)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо Голові Верховної Ради  за представлення цієї важливої декларації.

І слово для співдоповіді надається  голові Комітету у закордонних справах  Ганні Гопко. (Шум у залі)

 Звучать голоси: голосуємо! Є готовність зали? Пане Андрію, приймайте рішення.

 

13:33:14

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  якщо є потреба обговорювати, ми, звичайно, включимо обговорення.  Якщо  можемо голосувати – голосуємо. Голосуємо, колеги? (Шум у залі)   Є потреба обговорювати. Вибачте.  Я прошу включити  два – "за", два – "проти". Вибачте.  Гопко –  співдоповідь, а потім  два – "за", два – "проти".

Будь ласка, до співдоповіді  запрошується  голова комітету Ганна Гопко. Будь ласка.

 

13:33:38

ГОПКО Г.М.

Шановні українці, дорогий пане Голово, дякуємо  вам за ініціативу, за представлення України в розбудові наших взаємовідносин із найближчими  сусідами і тими,  хто нам надає підтримку.

Комітет у  закордонних справах на своєму засіданні  19 жовтня  2016 року  розглянув внесений народними депутатами проект Постанови Верховної Ради України про Декларацію Пам'яті і Солідарності Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України і ухвалив рішення  рекомендувати Верховній Раді  України прийняти згаданий проект постанови  за основу та в цілому із внесенням ряду змін до її тексту –  текст, який був зачитаний щойно Головою парламенту України.

Метою згаданого проекту постанови є затвердження  Декларації Пам'яті і Солідарності Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, яка  засвідчує солідарну позицію парламентів вказаних країн стосовно оцінки  причин Другої світової війни, прагнення їх недопущення  у майбутньому, вшанування  пам'яті  мільйонів жертв агресії і окупації наших країн у 20-у столітті.

Висловлення підтримки Україні у боротьбі із збройною агресією Російської Федерації, внесення змін пов'язано з тим, що в Литовській Республіці триває виборча кампанія до Сеймасу і сьогоднішній склад парламенту більше не матиме пленарних засідань.

Новий склад Сеймасу має повноцінно запрацювати лише в другій половині грудня цього року. Тому ми разом із польськими колегами прийняли рішення на разі прийняти Декларацію Верховної Ради України та Сейму Республіка Польща, до якої пізніше зможе приєднатися і Сеймас Литовської Республіки.

Прошу підтримати цю важливу заяву, зважаючи на те, що сьогодні в Брюсселі буде розглядатися стратегії ЄС щодо Росії, то якраз наша солідарність і ухвалення цієї заяви допоможе чітко нашим західним партнерам розуміти причини другої світової війни, наслідки і як допомогти Україні забезпечити мир у нас без жодних компромісів з агресором. Слава Україні! Дякуємо. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ганна.

Прошу провести запис два – "за", два – "проти". Будь ласка. Від Радикальної партії слово має Ляшко Олег Валерійович. Будь ласка.

 

13:36:06

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні колеги депутати, в нас у перерві відбулося засідання фракції, де ми обговорювали цей проект постанови.

Сьогодні ситуація, на превеликий жаль, між стосунками України і Польщі, на наше переконання, ми хотіли, щоб вона була значно краще. На превеликий жаль, сьогодні у Польщі шовіністичні сили намагаються зробити все для того, щоб посварити наші дві країни. Я переконаний, що ці сили фінансуються в тому числі російськими спецслужбами, бо це їхня "блакитна мрія" зробити так, щоб Україна, Польща, інші європейські країни не стояли в одному фронті проти російської гегемонії і проти російської агресії.

І тому наше державницьке завдання як патріотів, як людей, які дбають про благо Вітчизни, які розуміють, що лише спільно ми зможемо зупинити Путіна, кремлівську навалу і відбити російську агресію. Наше   завдання не піддаватись на провокації, не робити вчинків, які будуть поглиблювати протистояння, а навпаки - завдання українського парламенту докладати зусиль, щоб не дати Росії досягнути результату.

Стосунки  з Польщею  для нас надзвичайно  важливі. І я  сподіваюся, що шовіністичні сили у Польщі, які створили фільм "Волинь" в якому, до речі,  брали участь і    українські актори зі Львова і Тернополя. Хто їх туди потягнув, до того фільму, нехай спитають жителі Львова  і Тернополя.   Я сподіваюсь, що ці шовіністичні сили не візьмуть гору в Польщі і що керівництво Польщі пам’ятатиме слова їхнього великого поляка Єжи Гедройца, що незалежність Польщі залежить від незалежності  України.

Тому ми голосуватимемо за цю постанову і ми протягуємо  руку співпраці Польщі, і сподіваємось на аналогічну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Антонищак Андрій Федорович.

 

13:38:22

АНТОНИЩАК А.Ф.

Прошу передати слово Олегу Мусію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

13:38:32

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати!

Олег Мусій, 124-й виборчий округ, Сокальщина, Червоноград.

Шановний пане Голово, я хочу вам нагадати, що Постанова зареєстрована за мого авторства, за номером 5012 про  визнання протягом     32 років геноциду українців з боку польської держави. Натомість, ми бачимо вже третю спробу і третю постанову, яка йде в обхід регламенту і в обхід думки народних  депутатів, які мають також право розглянути внесену мною постанову  про здійснення геноциду з боку польської держави проти  українців. Тому я би вас попросив звернути на це увагу і поставити   перш перед тим як голосувати цю постанову - постанову 5012 про визнання  геноциду  саме   здійсненого польською  державою проти українців.

Ми маємо 2 мільйони знищених українців і переселених, а зараз, ми намагаємося, звісно, побудувати партнерські стосунки. Тому для того, щоб ми стали з польським Сеймом і з польським сенатом рівними партнерами, ми просто зобов'язані проголосувати, внесену мною постанову, якщо ми поважаємо українців і український народ. І, безумовно, після цього проголосувати і підтримати цю внесену постанову. Адже виходить, що ми знову шукаємо і стаємо меншим братом чи що? Чи нам мало прикладів Російської Федерації? Не голосування за постанову 5012, яка визнає геноцид, здійсненний польською державою, призвела до того, що консул Мазур, який знаходиться у Львові і хоче бути в Луцьку, робить заяви проти України, а ми не реагуємо. Це призвело до того, що Президент Ізраїлю, виступаючи у нашому парламенті, принижує український народ, а ми далі не реагуємо на це. Скільки ми можемо ховати голову в пісок? Ми поважаємо себе чи ні? Давайте станемо партнерами з нашими друзями теперішніми, Польщею і Литвою, безумовно, а потім проголосуємо цю постанову, яку ви, 5280.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу сказати, що жодних порушень Регламенту не було. Ця постанова ні в якій мірі не може бути альтернативною і до вашої, яка пройшла комітет. І хочу вам сказати, мене не треба агітувати, було  до мене звернення. Моя родина була переселена, три години дали на час виїхати з-під Любачува, три години дали на час, а потім мою родину комуністичні імперіалісти вислали в Сибір, де поляки прийняли її і така історія багатьох наших родин. Я дивлюся з точки зору історичної перспективи і минулого, і майбутнього, я вважаю, найбільша загроза є від російського імперіалізму. І ми маємо стати плече до плеча з усіма нашими побратимами, як це було під час Майдану. І тільки в тому є моральна сила нашої позиції, вибачте, не входити в провокаційні перепалки, а великою моральною силою демонструвати, простягати руку дружби і плеча. І, я думаю, цією політикою ми показуємо, що Україна займає не другорядні, а лідерські позиції регіонів, бо займає сильну, потужну, а не історичну позицію. І тому прошу вас підтримати цю постанову, це дуже потужний, сильний хід українського парламенту, це моя ініціатива, яку я просив би вас підтримати. Дякую вам, будь ласка.

Від "Батьківщини", Рябчин передає слово Борису Тарасюку.

Пане Борис, важливий ваш виступ, важлива ваша думка, будь ласка.

 

13:42:12

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Шановні колеги! Я хочу зразу від самого початку заявити, що фракція "Батьківщина", однозначно буде підтримувати дану Постанову і Декларацію Пам'яті і Солідарності. Хочу також закликати від імені фракції "Батьківщина" всіх українських підтримати цю Декларацію і Постанову. Чому ця Постанова і Декларація є дуже важливим? Тому що вона фактично нейтралізує ті антиукраїнські постанови, які прийняли липня цього  року Сенат і Сейм Польської Республіки. І я думаю, що якраз повернувшись на нормальне русло українсько-польських взаємин ця Декларація закликає нас до правильної оцінки спільної історії, вона закликає нас до того, щоб ми проводили не упереджені історичні дослідження та необхідні стимулювання сил, … і стримування сил, які ведуть до суперечок наших держав. Саме ця постанова нейтралізує негативні рішення Сенату і Сейму Республіки Польща. І я думаю, що правильно ми всі зробимо, якщо підтримаємо цю Постанову і Декларацію Пам'яті і Солідарності, яка об'єднує поляків і українців, а не роз'єднує їх як це було в липні цього року рішеннями польського Сенату і Сейму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Від "Народного фронту"  Медуниця передає слово Юрію Тимошенко, будь ласка.

 

13:44:05

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Друзі, в цьому залі прошу вас не вестися на ці діалоги – діалоги в стилі "дурак – сам дурак" у нас не буде і, "ура, патріоти", хай залишать всі свої бажання при собі.

Я хочу звернутись в першу чергу до братського польського народу, литовському народу   дякую за дружбу, вона завжди у нас була. Брате, польський народе, ми мов два дерева, що виросли впритул одне до одного і переплелися коренями так, що їх не розірвати. Так і  наших два братніх народи за свою багато вікову історію сплилися  настільки, що ми вже назавжди разом, нас не роз'єднати було в нашій історії всяке: було  багато славних перемог і не тільки ті, що  згадував пан Андрій Парубій. І не так давно під Монте-Кассіно це була наша спільна  перемога і на могилах польських вояків другого корпусу  генерала  Андерса є дуже багато і українських імен. У нас з вами було різне: бували  й  суперечки, були і  сутички одне між одним, куди, коли, то один, то другий отримував перемогу. Але було одна братовбивча  війна. Війна, спровокована третьою стороною, війна, в якій програли обидва наших народи, це та війна, яку ви називаєте "Волинською різнею", а ми українці називаємо "Волинською трагедією".

 Я прошу вас, давайте  зробимо все, щоб помилка наших батьків ніколи не повторилися, якщо мій дідусь  убив когось з вашого, брати-поляки, пробачте, мені, якщо ваш дідусь  убив мого, я теж вам пробачаю. Разом тільки в нашій єдності ми можемо  подолати того спільного ворога, який вам зробив Хатинь першу в 1939 році, а другу – підбивши ваш літак разом з вашим  Президентом із усією вашою елітою. Разом і до кінця…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз буде заключний виступ. Від "Самопомочі", Олег Березюк. І переходимо до голосування. Колеги,  я прошу зайти  в зал, бо деякі фракції, всім складно і покинули зал чомусь. Ми зараз подивимося хто.

Прошу.

 

13:46:30

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановний пане голово! Вельмишановні панове колеги депутати! Сьогодні на території України, а це означає й  на території Європи йдуть активні бойові дії третьої світової війни, гібридної й страшної. Світової війни, яка розв'язана східною деспотією   Російською  імперією. Навіть сьогодні ми  бачимо яловість і  гедоністичність старої Європи, яка завжди  заграє з тою Східною деспотією, не хотячи мати з нею справу.

І тому хребет цієї Європи є в Естонії, Латвії, Литві, Польщі і Україні, Чехії, Словаччині, Румунії. Це ті країни і народи, які знають, що таке "східна деспотія" мільйонами, мільйонами жертв.

Об'єднані разом проти східної деспотії, ми збережемо цінності Європи, яка сьогодні ялова, гедоністична, і ми збережемо наші держави і наші народи.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Я прошу зайти в зал усіх народних депутатів, приготуватися до прийняття рішення.

І я ставлю на голосування проект Постанови про Декларацію пам'яті і солідарності Сейму Республіки Польща та Верховної Ради України, до якої долучиться Сеймас Литовської Республіки, а сьогодні це буде заява і рішення двох парламентів, 5280 за основу і в цілому, колеги.

Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги. Голосуємо! Прошу підтримати.

 

13:48:38

За-243

Рішення прийнято.

Вітаю всіх, колеги! І вважаю, це дуже потужний і сильний крок. Крок лідерський. Крок, який показує політичне лідерство України.

Бажаємо польським парламентарям прийняти таке ж саме рішення. І  дякую за прийняття постанови за основу і в цілому, колеги.

Я хочу вам звернутися з проханням, щоб ми проект Постанови, яку… проект Закону, який вже прийняли за основу, поставили на розгляд скороченої процедури до другого  читання. Це велике прохання від уряду, бо інакше воно не буде мати значення і сенсу, якщо ми не розглянемо скороченою процедурою до другого читання.

І тому я дуже прошу, колеги, зараз підтримати пропозицію уряду, щоб ми прийняли скорочену процедуру до другого читання проект закону 5273. Я прошу підтримати цю пропозицію.

Отже, скорочений строк подання пропозицій і поправок до другого читання – 5273, за який проголосувало за основу більшість фракцій і я не поставив на голосування в другому читанні, бо було заперечення. Скорочена процедура дуже важлива, колеги. Прошу проголосувати, прошу підтримати 5273, розгляд за скороченою процедурою до другого читання. Будь ласка, прошу підтримати.

 

13:50:19

За-208

Колеги, мені здається, не всі зорієнтувалися. Дивіться, це я нагадую, це йдеться про проект Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за споживання енергоносіїв, це важливий соціальний закон, який отримав дуже серйозну підтримку в залі. Зараз є прохання: його не ставити в другому читанні, бо було заперечення. Прохання є скороченою процедурою розгляду до другого читання, колеги. Я думаю, це всі зацікавлені в тому, щоб це підтримати, мені здається, не всі зорієнтувалися просто. Я ще раз поставлю і дуже прошу підтримки, колеги, всіх народних депутатів.

Отже, колеги, я ще раз ставлю на голосування пропозицію розгляду скороченого строку подання пропозицій і поправок до другого читання проекту Закону про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, прошу голосувати, колеги, голосуємо.

 

13:51:46

За-225

Один голос, я бачу не встигли, я бачу не встигли, один голос, колеги. (Шум в залі) Я бачу, колеги, зараз я поставлю. Один голос – я поставлю. Отже, колеги, я не буду повторювати вже всього, я повторю тільки назву законопроекту: 5273, включення в порядок… Скорочена процедура на розгляд до другого читання.

Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Будь ласка, колеги, голосуємо. Прошу підтримати. Скорочена процедура до другого читання. Колеги, я поступив коректно, не поставивши в цілому. Підтримайте і ви до другого читання скорочену процедуру. Голосуємо, колеги. Будь ласка, підтримаємо 5273, скорочена процедура.

 

13:52:41

За-231

231 – "за". Рішення прийняте. Дякую за доповідь.

Шановні колеги, зараз в нас йдуть проекти… Ми завершили всі постанови, які приймались до другого читання. (Шум у залі)

 Колеги, увага! Є застереження, що були факти кнопкодавства, колеги. Я поставлю зараз на переголосування. Я прошу всіх вернутися на місця. Я попереджав і говорю: коли мені в Президію Верховної Ради буде поступати інформація про факти кнопкодавства, а зараз застерігають, що цією ганебною практикою займався "Опозиційний блок", я буду ставити на переголосування, колеги.

Я прошу всіх зайняти робочі місця. Я поставлю на переголосування, колеги. Це позиція нашого Регламенту… (Шум у залі)

 Отже, колеги, прошу приготуватись. Я ставлю ще раз на голосування пропозицію розгляду другого читання за скороченою процедурою. Прошу підтримати, прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати. Прошу підтримати, колеги.

 

13:54:18

За-220

220, колеги.

Ми знайдемо ще 6 голосів, колеги? Ми запросимо когось в зал? (Шум у залі) Немає.

Шановні колеги! Я хочу підтвердити, що на тому крилі перебуває три народних депутати. П'ять перебуває, так? П'ять і є, подивіться. Колеги, давайте ми заспокоїмося зараз, давайте заспокоїмося. Я ще раз поставлю. Пане Геннадій, є голоси – буде рішення, нема голосів – не буде рішення. Але запросіть, хто може, є, в зал зараз.

Колеги! Колеги, давайте, увага в залі, колеги, я чітко реагую на сигнали залу. Давайте ми в принципі порадимось. Бо зараз у нас ще є закони до другого читання. Я просив би, щоб і комітет порадив, як нам бути? Чи ми маємо зараз голоси?

Якщо ви не будете заперечувати, я ще раз поставлю цю пропозицію. Якщо вона не набере голосів, вона буде відхилена. Приймається, що ще раз поставлю, колеги? Приймається. Тоді, колеги, прошу зайти в зал всіх, хто підтримує цю пропозицію. Я ще раз поставлю її на голосування. Йдеться про кілька голосів. І тому я собі можу дозволити ще раз поставити. Нам бракувало кілька голосів буквально.

Я ще раз поставлю пропозицію розгляду про скорочення строку подання пропозицій і поправок до другого читання, 5273. Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка, колеги, голосуємо. Прошу проголосувати.

 

13:56:31

За-228

Рішення прийнято. Колеги, я прошу у вас уваги. Будь ласка, у нас ще є 3 хвилини роботи, колеги! У нас зараз є друге читання. Пане Віктор, як ви відчуваєте? Як відчуваєте, ми можемо його провалити? Колеги, дивіться, 3 хвилини часу, увага на місці! Є одне питання, яке об'єднує весь зал, яке є в порядку денному наступним. Це питання  про вихід Верховної Ради із співзаснування  журналу "Віче", про який просить Апарат, просить вся Верховна Рада. Проект Постанови про вихід Верховної Ради України із засновників редакції журналу "Віче". Можна  поставити чи краще не ставимо?

Колеги, хто за те,  щоб ми зараз розглянули цю постанову, вона дуже коротка. Вона дуже коротка! Якщо буде воля залу – я поставлю, якщо ні –  йдемо на перерву.

Хто за те, щоб розглянути зараз Постанову 4009, яка є наступною в порядку денному, прошу проголосувати.  Прошу підтримати.  Якщо є загальна позиція –  ми зараз розглянемо, якщо ні – буде перерва.

 

13:57:47

За-194

Колеги, немає такої позиції зараз.  Пані Оля,  немає голосів.

Зрештою, це могло бути під ризиком, бо надійшов час, яким передбачено згідно Регламенту перерва двогодинна.

Шановні колеги, я оголошую перерву до  16 години. У нас о 16 годині  передбачений розгляд бюджету, рішення комітету. Я прошу всіх вчасно прибути в зал. Дякую всім за  плідну і активну роботу.

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим. О 16:00  розраховую на те, що  всі депутати будуть на  своїх робочих місцях. Дякую.