ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 вересня 2016 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:02:01

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку, шановні колеги!

Доброго ранку! Хто зранку переміг?

Прошу заходити в зал, приготуватись до реєстрації. Через одну хвилину відбудеться реєстрація. Будь ласка, колеги, заходимо в зал, готуємося.

Готові, колеги? Шановні колеги, прошу провести реєстрацію. Прошу зареєструватись, будь ласка.

 

10:03:14

Зареєстровано 335 депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження в нашого колеги Андрія Валентиновича Немировського. Привітаємо його. (Оплески) Вітаємо з днем народження.

І хочу повідомити, що в пленарному засіданні Верховної Ради України беруть участь члени уряду на чолі з Прем’єр-міністром України Володимиром Борисовичем Гройсманом. Привітаємо Володимира Борисовича. (Оплески)

Сьогодні в нас згідно Регламенту і плану нашої роботи є "година запитань до Уряду". Порядок проведення "Години запитань до Уряду" визначений частиною четвертою  статті 229 Регламенту. І я нагадую, що перші півгодини будуть доповіді віце-прем'єр-міністра В'ячеслава Анатолійовича Кириленка і віце-прем'єр-міністра Іванни Орестівни Климпуш-Цинцадзе. А потім півгодини – запитання від депутатів, колеги. Приймається така форма роботи? Можемо розпочинати "годину запитань до Уряду", колеги?

Тоді я запрошую до трибуни віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Анатолійовича Кириленка. Будь ласка, пане В'ячеславе.

 

10:04:43

КИРИЛЕНКО В.А.

Шановний пане Голово пане Андрій Парубій! Шановні народні депутати! Шановні виборці! У мене є запитання від фракції "Народний фронт" щодо захисту інформаційного простору. Я не буде все його зачитувати, бо воно розлоге, але тільки суть.

Час від часу в інформаційному просторі з'являється повідомлення про поширення на території України російських книжок та друкованих видань, що містять антиукраїнську пропаганду. З огляду на це просимо надати відповідь на запитання, які кроки вживає уряд для захисту українського ринку від російської друкованої продукції антиукраїнського змісту, яка є одним з інструментів російської інформаційної агресії проти України і загрожує національній безпеці.

Дякую за запитання. І доповідаю. Ми разом з вами, починаючи з 2014 року, минулого скликання і вже цього скликання, обмежили інформаційні можливості країни-агресора в нашому інформаційному просторі. Ви пам'ятаєте, що в 14-му році значна кількість російських каналів підпала під заборону їхньої ретрансляції. Після того парламент ухвалив рішення про захист інформпростору, і агресивна антиукраїнська кіно телепродукція також підпала під заборону, виготовлена після 1 січня 14-го року, і взагалі вся продукція із країни-агресора, яка пропагує їхні силові структури і розпалює ненависть і міжнаціональну ворожнечу.

Також  значна частина діячів мистецтва і культури, а також інших діячів із Російської Федерації, ті, що активно посідають позицію невизнання державного суверенітету та територіальної цілісності України,  потрапили під режим санкцій, а відповідно твори і продукція, яка пов'язана з ними,   також потрапляють під суттєві обмеження в Україні.  Ці рішення парламенту та уряду  значною мірою захистили теле- і радіопростір України. Але залишилася  прогалина в друкованій продукції, як  в друкованих  засобах масової інформації, так і в книжковій продукції.

І от напевно останньою краплею, яка переповнила чашу, було поширення прямо в центрі  Києва   на весні цього року на найбільшому в Києві книжковому ярмарку "Книжковою Арсенал" останньої книги путінського пропагандиста, а по суті  "путінського Геббельса", інакше його назвати не можна, Дугіна. Це фашиствующий публіцист, який взагалі не визнає існування українського народу, який у своїй творах прямо закликає вбивати українців. І от його книга, так гарно виготовлена,  в такій добрій  обкладинці,  поширювалась цілком легально на території України, можна було купити прямо на найпрестижнішому книжковому ярмарку. З'ясувалося,  і це було, правда, відомо і до того, що  такого роду продукція безперешкодно, без жодних обмежень надходить на територію України. І такі випадки непоодинокі.

Ми знали про цю проблему, але шукали розв'язання цієї проблеми. Ми забрали велику групу видавців, авторів, письменників, публіцистів і пройшли декілька етапів. Перший етап, який розглядався, це було ліцензування для російської книги, відхилили, бо дуже багато регуляторних ускладнень. Другий етап був пов'язаний із запровадженням загороджувальних мит, також  відхилили з огляду  на деякі міжнародні зобов'язання України. І ось третій етап, і на якому ми  вирішили зупинитися як на результативному  рішенні, – запровадження дозвільної системи, але для книжкової продукції винятково походженням із країни-агресора. Це рішення було обговорене на всіх урядових рівнях, відбулася громадська дискусія, потім відбулося  засідання  Кабінету Міністрів,  одностайно  члени уряду  підтримали законопроект. Тепер він зареєстрований уже у вас, у Верховній   Раді  України, під номером  5114  і має назву  "Законопроект  про внесення змін до деяких законів  України щодо  обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського  змісту".

До речі,  з приводу стану книжкового ринку на цю тему. Офіційна статистика, і це дуже цікаво, показує стабільне   падіння імпорту  російських книжок в  Україну. От  2012 рік:  імпортовано  на 33 мільйони доларів. В 2013  році – 23 мільйони,  2014 рік: початок російської агресії,  на 12 мільйонів доларів імпорт із Росії книжок. 2015: рік уже 3,7 мільйона  доларів. Зараз  за оцінками Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів за 8 місяців цього року не більше  ніж на 2 мільйони доларів завезено книжок в  Україну із Росії, але це офіційно. А велика проблема є в тому, що завозиться "в чорну", "в чорну" уже   менше, бо митні органи і  Служба  безпеки виявляє  такі факти і припиняє їх. А от "в сіру", коли по суті приватні  особи, здійснюючи насправді підприємницьку  діяльність, завозять по  півтонни книжок в  одному мікроавтобусі,  оцей "сірий імпорт" продовжує процвітати, і саме тут ховається ця антиукраїнська продукція, яка розпалює міжнаціональну ворожнечу, не визнає права на існування  України, паплюжить наших  бійців і добровольців і так далі.

За опитуваннями одного інтернет-поширювача книжок, але  авторитетного, і данним якого  є всі підстави довіряти, якщо взяти структуру споживання, то дотепер  до 70 відсотків книжок, які поширюються в  Україні,   походженням із Росії по факту, а не по офіційній   статистиці завезення. При цьому, 1243 видавництва минулого року здійснювали  діяльність на території  України, і з них лише 300 – українських, 300, тобто 25, грубо кажучи, відсотків.  На одну книгу українську пропонується 2,5, навіть трохи більше книжки російські. Ось такий фактичний стан книжкового ринку  і пропозиції на ньому.

Це відбувається також і тому, що кожен, по суті, підприємець може покласти у валізу 50 кілограмів книжок із Росії, сісти в мікроавтобус, а там таких 10 підприємців, і завезти півтонни, в тому числі, антиукраїнських книжок, півтонни, на Петрівку чи на Барабашова  до Харкова.  А особливо на півдні і на сході спроби агентури поширювати оцю українську продукцію найбільші. Тобто фактичний стан книжкового ринку каже, що ми повинні ввести регуляторні обмеження і запровадити прозорі регуляторні процедури для захисту нашого українського книжкового ринку.

У який спосіб це пропонується зробити? Зрозуміло, що дозвільний принцип, як я вже повідомив, але цей принцип стосується тільки книжок походженням із Росії та тих, які завозяться із тимчасово окупованої території. При цьому це стосується юридичних осіб і фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності), це не стосується приватно людей, які завозять книжки. Але ми зменшуємо обмеження і кажемо, якщо ти везеш книжку із Росії, в цьому  випадку для себе, 10 примірників книжки достатньо. Якщо ти везеш 50 кілограмів і товариш твій ще 50 кілограмів, і подруга ще 50 кілограмів, то це вже явно для підприємницької діяльності. Тобто оцей сірий імпорт, сіре завезення цим законопроектом ми обмежимо.

При Держкомтелерадіо як центральному органі виконавчої влади, який відповідає за книговидання і книгорозповсюдження, буде створено громадську експертну раду. Ця громадська експертна рада буде складатися із видавців, авторів, книжкових критиків, психологів, спеціалістів всіх профілів, яка буде за заявками імпортерів перевіряти всю продукцію походженням із Російської Федерації. Але при цьому імпортер повинен надати підтвердження авторського права, якого часто-густо немає в Україні на книжки, які із Росії поширюються тут у нас, а також надати рецензію про основний короткий виклад змісту цієї книжки. Десять днів по закону надається громадській експертній раді, щоб надати дозвіл, або обґрунтовано відмовити у наданні дозволу.  Тобто якогось там свавілля місяцями, тижнями, роками на дозвіл заявки лежать не будуть, строго ми пропонуємо обмежити це у десять днів. При цьому ми приблизно знаємо, головне, експерти знають, перелік авторів видавництв і  видавців, які  спеціалізуються на  антиукраїнських виданнях і які намагаються  закинути це сюди в Україну. Тому з огляду на це та нормальна література, яка  може  імпортуватися із  Російської Федерації, ну якщо  така є взагалі, припустимо, наукова, науково-технічна, якась художня , вона аж ніяк не постраждає і  вона буде отримувати дозволи в установленому порядку. Разом з тим,  ми таким підходом також і будемо стимулювати наші видавництва і наших видавців, бо не секрет, що дуже багато перекладів здійснюється із західних іноземних мов у  Росії, і потім останні твори завозяться у перекладі, припустимо, з англійської, французької, німецької на російську сюди, до України, і пропонується нашим споживач. Такі підходи, які  ми пропонуємо в цьому законопроекті, вони також стимулюватимуть працювати наших видавців напряму із авторами із західного  світу, здійснювати переклади. А ви ухвалили Закон про створення інституту книги, який має належне  бюджетне фінансування, який уже ось-ось запускається, і одним із  основних завдань для якого є якраз фінансування перекладів, останніх сучасних перекладів, з іноземних мов на українську і з української на мови західного світу, на мови цивілізованих народів. Тобто ось ці обмеження, які для… антиукраїнської літератури будуть запроваджені, вони також стимулюватимуть і виробництво видань  нашими видавця, поширення нових книг і розширення асортименту та  пропозиції.

Безумно, що ті, хто не будуть дотримуватися у випадку  ухвалення цього законопроекту норм, які пропонуються,  будуть потрапляти від штрафні санкції. Але законопроект передбачає перехідний  період у три місяці, щоб ті книгорозповсюджувачі, які  зараз мають, бо і такі є і до тепер, у своєму асортименті ті книги, які мають антиукраїнську спрямованість, вони ще  раз інвентаризували свій асортимент, свою пропозицію   і  вилучили із продажу всі ті видання, в яких, бодай, щонайменший натяк на антиукраїнський зміст, антиукраїнську спрямованість чи розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Я хочу сказати, що цей законопроект, 5114, який скерований на захист українського книжкового ринку, він затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, тобто це консолідована позиція українського  уряду.

Але перед тим законопроект і взагалі ця ідея пройшли багаторівневі обговорення на всіх необхідних  рівнях серед видавців, видавництв, авторів, книжкових критиків, і цей підхід має підтримку громадськості.

Ось був нещодавно львівський форум видавців, ця тема там жваво обговорювалася. Ясно, що є її противники, які вважають, що ось цю лавину книжок, серед яких, у тому числі, і ця путінська антиукраїнська пропаганда, її зупиняти не потрібно. Хай, мовляв, і надалі імпортують, що хотять. Але більшість видавців, причому, різного профілю, різної спрямованості, які спеціалізуються, в тому числі, і на російськомовній книжці в Україні, в один голос заявляють, що така урядова ініціатива потребує підтримки.

Тому я пропоную якнайшвидше розглянути цей законопроект у парламенті. Він уже зареєстрований і розписаний як на профільний комітет до комітету Вікторії Сюмар. Ми готові до усіх необхідних обговорень і дискусій на засіданні профільного комітету. І я вважаю, що немає жодних підстав думати, що до кінця вже цього, 2016 року, український парламент може ухвалити цей законопроект, і таким чином зробити дуже вагомий крок, аби захистити український книжковий ринок від продукції антиукраїнського  змісту, а по суті, від путінської пропаганди, яка буйним  цвітом до цих пір квітне на деяких книжкових розкладках і базарах, яка продовжує промивати мізки українцям з  тим, щоби напруга на сході і на півдні продовжувала мати місце, і щоби сіяти  в душах і серцях українців знову недовіру, ненависть, розбрат між нами, між собою і творити свою "чорну справу".

Українська влада, якщо вона українська, а зараз саме така влада в Україні, повинна виконувати свою роботу. І серед першочергових завдань, які стоять перед урядом, це завдання забезпечення гуманітарної безпеки. Тому що всі питання, в тому числі які ми нещодавно розглядали: квота для українськомовної пісні на радіо, захист телепростору і так далі, і тепер захист книжкового ринку –  це не є питання мови окремо взяті, це не є питання книжкового ринку чи радіо. окремо взятих, це питання національної безпеки України, невід'ємною складовою якої є питання гуманітарної безпеки. І саме неувага до цих питань всі минулі роки нашої новітньої Незалежності спричинило до того, що частина людей піддалися під вплив ворожої антиукраїнської путінської пропаганди.

Висновки зроблені, допускати цього надалі неможливо, ми будемо і надалі вдаватися до всіх необхідних заходів або захистити український гуманітарний простір. Дякую за увагу. Слава Україні!  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава! Дякую, В'ячеслав Анатолійович.

Хочу вам сказати, що наступного тижня серед тих блоків, які ми запланували, це буде блок, нагадую, екології, блок по підприємництву, пане Галасюк, блок по ЖКГ, але також буде блок по культурі. І я дуже прошу, щоб ви спільно з комітетом підготували ці законопроекти, які є прерогативними і важливими, щоб ми могли їх розглянути і прийняти по них рішення. Дякую дуже вам.

Зараз до слова запрошується віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Пані Іванна, будь ласка.

Пропустіть віце-прем'єра, народні депутати. Будь ласка, пані Іванна

 

10:20:44

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати, мені надзвичайно приємно сьогодні мати можливість звернутися до вас і поспілкуватися з вами стосовно стану  наших євроінтеграційних устремлінь.

Саме зараз для нас настає етап, коли ми маємо і можемо підвести перші підсумки стосовно виконання Україною Угоди про асоціацію. Хочу нагадати, що це не просто міжнародний договір, а це той символ змін, який дає нам трамплін для всіх чотирьох свобод, для інтеграції України, для всіх чотирьох свобод Європейського Союзу: до свободи руху людей, свободи руху капіталу, товарів і послуг.

Український народ, і точно багато хто з вас, дуже серйозно боровся за те, щоб в нас була можливість цього вибору. І тому насправді хотіла би підкреслити, що метою угоди є відкриття зазначених цих чотирьох свобод. Але це все виражено в документі, який налічує більше 3 тисяч сторінок, налічує більше 300 актів Європейського Союзу, актів права Європейського Союзу, які ми маємо впровадити в життя у більш ніж 25 сферах правовідносин.

Угода з Україною є точно наймасштабнішою з усіх аналогічних угоди, коли-небудь підписаних Європейським Союзом. Це одночасно для нас є як викликом, так і серйозною платформою для можливостей, для того щоб Україна могла вийти на ринки Європейського Союзу, для нашого внутрішнього підвищення якості послуг через гармонізацію відповідних стандартів, для підвищення якості товарів і для створення здорового конкурентного середовища.

1 листопада 2016 року спливає 2 роки з початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію, і відповідно спливає час на впровадження в дію, впровадження в українське законодавство і практику 48 актів права ЄС, тобто 48 директив і регламентів, та 2 конвенцій.

Уряд, зі свого боку, мобілізував максимально всі свої ресурси, для того щоб ми виконали ці зобов'язання. І сподіваємося, що ми зможемо разом з вашою допомогою гідно представити свій прогрес у грудні цього року на черговому засіданні Ради асоціації Україна – ЄС.

До першої декади жовтня уряд планує розглянути, схвалити і направити на розгляд Верховної Ради додаткові необхідні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання зобов'язань щодо наближення законодавства України та ЄС відповідно до вимог про асоціацію.

Але, разом з тим, хочу зазначити, що ми зі стурбованістю можемо констатувати, що значна частина євроінтеграційних проектів, законодавчих актів перебуває на розгляді у Верховній Раді. А саме на даний момент на розгляді у Верховній Раді перебуває 56 законопроектів, які би гарантували нам виконання зобов'язань і наближення до права Європейського Союзу.

Найближчими днями я планую звернутися до Голови Верховної Ради з офіційним листом, в якому буде визначено чіткий перелік законодавчих актів, які ми маємо ухвалити до сплину дворічного терміну виконання і застосування угоди.

Ми започаткували регулярний секторальний діалог від Офісу віце-прем'єр-міністра з європейської і євроатлантичної інтеграції з заступниками міністрів з питань європейської інтеграції щодо виконання угоди.

Буквально вчора відбулася чергова нарада в такому форматі. І одне з доручень, яке отримали заступники міністрів, це забезпечення максимальної взаємодії з Верховною Радою, з профільними комітетами Верховної Ради для того, щоб просувати відповідні законопроекти.

Я також прошу, закликаю членів комітетів Верховної Ради до конструктивного діалогу і до пошуку реальних рішень. Особливо хотілося б звернутися до комітетів Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з питань охорони здоров'я і з питань транспорту. На розгляді цих комітетів перебуває основна частина відповідних законодавчих актів, які нам важливо прийняти до 1 листопада 2016 року.

Я щиро вітаю всіх нас з учорашнім схваленням Закону України "Про Національну комісію з питань регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг". І переконана, що це є нашою можливістю до євроінтеграційного поступу, і крім виконання міжнародних зобов'язань, це відкриє можливість для отримання Україною наступного траншу макрофінансової допомоги з боку Європейського Союзу.

Ми також серйозно розраховуємо на адвокацію і просування розгляду відповідних законодавчих ініціатив і з боку Комітету Верховної Ради з європейської інтеграції.

На сьогодні в цілому сформувалася нагальна потреба у чіткій регламентації взаємодій парламенту та уряду саме в контексті виконання угоди. З боку уряду ми в цьому напрямку зробили низку кроків, щоб забезпечити системність роботи щодо виконання угоди, невід'ємність цього процесу від галузевих реформ, інституційну спроможність щодо моніторингу та контролю цього процесу.

Урядом вже прийняте рішення про суттєве збільшення штату Урядового офісу з європейської євроатлантичної інтеграції. Під моїм головуванням створюється група з підтримки реформ по євроінтеграційному напрямку. Триває процес формування електронної системи моніторингу виконання угоди, і ми до кінця року зможемо представити її на розгляд громадськості, на розгляд вас, шановні колеги парламентарі. Ця система моніторингу дасть нам можливість як в уряді, як міністерствам і центральним органам виконавчої влади відслідковувати поступ у виконанні наших зобов'язань, так і для вас та громадянського суспільства стане чітким індикатором того, де, в якій галузі ми знаходимося зараз стосовно виконання своїх зобов'язань відповідно до Угоди про асоціацію.

Водночас багато стратегічних питань на сьогодні залишається відкритими. Зокрема питання парламентського механізму виконання угоди. Тому я ще раз закликаю Комітет з європейської інтеграції до того, щоб ми найближчим часом виробили цей механізм разом, а в разі необхідності оперативно встановили відповідні правові засади для такої роботи за підтримки всього парламенту України, всієї Верховної Ради.

Я розумію, що вимоги актів права Європейського Союзу подекуди можуть бути контраверсійними і непритаманними українській практиці, а подекуди, можливо, і не зовсім своєчасними. Але я впевнена в можливості віднайдення консенсусу, віднайдення компромісів з будь-яких питань шляхом діалогу та консультацій. Заступники міністрів з європейської інтеграції та Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції є тим інституційним ресурсом, який може забезпечити експертну підтримку з точки зору права ЄС у процесі розгляду Верховною Радою проектів законодавчих актів. Тому в діалозі з нашими партнерами… Нагадаю, що ми є в діалозі з нашими партнерами. І нагадаю, що ми з вами разом представляємо Україну, а не представляємо окремі органи або окремі політичні сили. Тому, переконана, що мобілізувавши спільні зусилля, ми можемо досягнути серйозних і показових результатів.  Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

10:29:14

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані віце-прем'єр.

Шановні колеги, приготуйтеся, будь ласка, зараз у нас розпочинається час запитань до уряду. Я прошу займати місця депутатів.

Шановні колеги, будь ласка. Я бачу, що всі вже бажають записатися на запитання, поряд зі своїми робочими місцями. Будь ласка, запишіться на запитання до нашого шановного уряду.

Депутати, які знаходяться поблизу трибуни уряду, я прошу вас не в індивідуальному порядку все-таки записуватись на запитання, а повернутися на свої робочі місця.

Будь ласка, пані Кошелєва від Радикальної партії Ляшка. Ваше запитання. Олегу Ляшку передає слово. Будь ласка.

 

10:30:13

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. В мене питання до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Шановний пане Прем'єр-міністр! 20 вересня голова "Укрзалізниці" Балчун зробив заяву про те, що в чергове збирається піднімати тарифи на залізничні перевезення. Хочу нагадати, що впродовж останнього року двічі піднімалися тарифи на вантажні перевезення залізниці. Водночас ми знаємо, що Мінінфраструктури видало наказ, яким зробили майже 50 відсотків знижки на транзитні вантажі, у тому числі для росіян. У мене питання. Чому національному виробнику тарифи на грузові вантажні перевезення піднімають, а росіянам знижують? Чому національний виробник дискримінується порівняно із транзистерами?

Крім того, треба розуміти, що будь-які підвищення тарифів лягатимуть  у  кінцевому на витрати  споживачів, на збільшення цін. Я вимагаю від вас  руки  геть від національного…

 

10:31:23

ГРОЙСМАН В.Б.

Шановний Олегу Валерійовичу,  дякую  за ваше запитання. Що стосується національного виробника.  Хочу підкреслити, що  для уряду надзвичайно важливим пріоритетом   створити абсолютно нормальні  конкурентні умови, в яких національний виробник, який  формує національний продукт, мав можливості робити  це конкуренто на внутрішньому ринку  і на зовнішніх ринках. Тому сьогодні ми  працюємо над тим, щоб сформувати абсолютно правильний підхід щодо не тільки тарифів на перевезення для національного виробника залізницею, а і  портові збори, і рентні платежі. Ми маємо  подивитись по всім сферам, по всім секторам економіки, де ми знаходимося сьогодні по відношенню до наших конкурентів у світі.

От нещодавно була  у мене зустріч з українському  металургами. Ви знаєте, є питання, які потрібно вирішити на рівні уряду  і можливо на рівні парламенту, і ми будемо звертатись до парламенту з тим, щоб  створити нормальні умови: і оплата  на перевезення, тариф на перевезення залізницею, і портові збори, і рентні платежі, і можливість незалежного постачання виробникам енергоресурсів. Ці всі питання дадуть можливість національному виробнику   стати конкурентоздатним. Тому це  один із наших пріоритетів. Я думаю, що ми найближчим часом вийдемо на відповідні  рішення.

Що стосується транзитних платежів,  згоден з тим, що треба подивитися  на те,  яким чином ми зараз виглядаємо по  відношенню до інших країн, але,  безумовно, що давати переваги, будь-які переваги для країни-агресора є неприпустимим.

Я передам слово міністру інфраструктури, він прокоментує рішення  міністерства. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:33:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Німченко  Василь Іванович передає  слово  Шурмі. Включіть мікрофон, будь ласка, з місця.

 

10:33:40

ОМЕЛЯН В.В.

Дякую. Дякую, пане Прем'єр-міністр.

Вельмишановний Олеже  Валерійовичу, я хотів  вам коротко доповісти, що насправді єдине завдання, яке стоїть перед паном Балчуном як керівником "Укрзалізниці",  – це очищення від корупції і ефективність роботи самої "Укрзалізниці". Про  підвищення тарифів мова точно не йде, я думаю, що це просто були труднощі перекладу насправді.

По ситуації з 50-відсотковою знижкою  на портові збори. Україна зараз  є вкрай неконкурентною. Кожного року ми втрачаємо транзит  на 50 відсотків і більше. Саме тому урядом було прийнято рішення ще в минулому році, а в цьому році воно продовжене, про встановлення 50-відсокової  знижки на транзит для всіх, для того,  щоб повернути інвестиції в інфраструктурну галузь  України.  Україна зараз послідовно здійснює   кроки  по "Шовковому шляху", по напрямку транзиту  вантажів з ЄС в Китай, в країни Перської затоки. Без конкурентної ціни ми нічого не зможемо зробити.

Водночас задля захисту    національного товаровиробника ми  спільно з Міжнародною  фінансовою корпорацією  і Світовим   банком розробляємо нову методику нарахування портових тарифів і зборів, щоб українські порти були конкурентоздатні на Чорноморському басейні. Це передбачає рівень константи або  менше.   Таким чином, я думаю, що до кінця року ми цю ситуацію врегулюємо, і жодні інтереси не будуть зачіплені.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Тепер включіть Шурмі мікрофон для питання,  будь ласка.

 

10:34:46

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма  "Опозиційний блок". В мене запитання до Володимира Борисовича.

На минулій зустрічі для вас була повною несподіванкою інформація про те, що в  Україну не поставлені  ліки в повному об'ємі, якими мали би  лікуватися  хворі в 2015 році.  Закінчується 2016 рік, Володимир Борисович, ліків в повному об’ємі нема. Але я навіть не про те. Ви дали   доручення, а   це свідчить про те, що ви цього не знали, виправити ситуацію. На сьогоднішній день реакції – нуль.

А моє запитання наступне. А чи ви знаєте, що на 2016 рік не закуплено жодного медикаменту, міністерство не провело жодного  тендеру. Рік закінчується, а ліків не закупили. Я не  кажу того, що вже повинна бути готовність до 2017  року. В мене до вас є прохання. Дайте чергове доручення  міністерств виправити ситуацію, але одночасно дайте доручення  відповідним службам, силовикам,  нехай провірять, хто є винний в підриві національної безпеки.

 

10:35:57

ГРОЙСМАН В.Б.

Дуже дякую за ваше запитання. Хотів би підкреслити,  що питання закупівлі ліків  є одним із наших  пріоритетів. Насправді,  на минулому тижні спільно з комітетом профільним нам вдалось розблокувати постачання ліків для онкохворих, і цей процес розпочався, доставлення цих ліків.

Що стосується врегулювання питання щодо закупівлі цих ліків,  то ви знаєте, що є ряд постанов Кабміну, які ми прийняли, в тому числі і абсолютно нещодавно, для того, щоб розблокувати цей процес. Так, в 2015 році було відставання закупівель. Наше завдання сьогодні – реалізувати план закупівель на цей рік і закласти необхідний ресурс на наступний.

Хочу підкреслити, що для уряду це є пріоритетами, це відображено в проектів Закону про Державний бюджет на 2017 рік, закупівлі ліків на 5,9 мільярди гривень. Це означає, що ми будемо наближатись до, в тому числі використовуючи кошти донорів, міжнародних організацій, до цієї цифри 5,9 мільярдів, надіюсь, парламент це підтримає. І через міжнародні закупівлі, ефективні закупівлі, які дозволяють економити, а не фінансувати фармацевтичну мафію із року в рік, дати можливість закупити більше якісних ліків, ніж це було будь-коли.

Тому ми цим питанням займаємося. Якщо у вас є практичні поради, яким чином це пришвидшити, будь ласка. Але хочу сказати, що це питання не є поза увагою роботи уряду і міністерства. І міністерство, і виконуючий обов'язки міністра докладають достатньо сьогодні зусиль, щоб розблокувати цей процес і забезпечити ліками в тих обсягах, які були заплановані на 2016 рік. Дякую за ваше запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Найєм Мустафа. Передає слово Тетяні Ричковій для виступу. Будь ласка,  пані Тетяна.

 

10:37:46

РИЧКОВА Т.Б.

Доброго дня, шановні! Тетяна Ричкова. У мене запитання до Уляни Супрун. У нас в місті Дніпро існує заклад Медична академія. При ній 23 роки існує медичний ліцей. Цей ліцей має статус асоційованої школи ЮНЕСКО і експериментальний заклад. З 1 вересня 2015 року не підписаний договір між медичною академією і цим ліцеєм. Діти з 1 жовтня більше не будуть там навчатись, діти навчаються з області, зараз вони не розташовані у гуртожитках.

Цей заклад перестає існувати. В мене запитання:  коли буде підписаний цей договір. Коли,скажіть, будь ласка, дату.

 

10:38:45

СУПРУН  У.Н.

Дякую за запитання.

Ми маємо під контроль це питання. Ми просили, щоб продовжити на  місяць, щоб як розпочався навчальний процес, щоб студенти могли вже почати своє навчання. Ми продовжили на місяць, щоб були далі переговори, щоб ліцей із університетом могли разом прийти до якогось висновку. Бачимо, що до кінця цього місяця воно знову не було  вирішене. Ми будемо з ними  працювати, щоб ліцей мав місце на своє існування. Це є вибір від університету, чи вони будуть далі надавати приміщення. Ми з ними розмовляємо, переговори з ними  маємо, ми спілкуємося з  адміністрацією в Дніпрі і будемо далі співпрацювати з ними. Але ми від Міністерства не можемо наказувати університету, чи вони  можуть вирішити на оренду, ми можемо лише їм надавати наші поради, і ми з ними про це  спілкуємося.

Запитаємося, чи можемо продовжити переговори на наступний місяць, щоб вирішити проблему, але маємо підконтроль. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Пташник Вікторія Юріївна.

 

10:40:14

ПТАШНИК В.Ю.

Добрий день, шановні колеги! У мене запитання до  міністра екології, яке стосується діяльності Національного природного парку  "Білобережжя Святослава". Це парк частина, території якого розміщена на Кінбурнській косі, який територіально заходиться в межах Очаківського та Березанського районів Миколаївської області.

Це абсолютно унікальний парк за своєю флорою і фауною, який було створено 7 років тому. Але, на превеликий жаль, до цього керівництво парку  не спромоглося визначити його чітких меж. І відповідно це призводить до того, що територія парку поступово захоплюється окремими  маєтками,  на яких будуть свої  будинки судді, прокурори, народні депутати.

У мене є фото з кадастрової карти, де видно, що навіть  територія тут острівця вже поділена на відповідні шматочки земель.

Тому я звертаюся до міністра екології вирішити цю  ситуацію, нарешті встановити межі цього національного парку. І прошу вважати це моїм депутатським запитом і повідомити мене про виконання  депутатського  запиту і…

 

10:41:25

СЕМЕРАК О.М.

Дякую, пані Вікторія.

Насправді, надзвичайно важлива проблема, яка стосується, на жаль, не тільки цього парку, і корені цієї проблеми знаходяться, на жаль, у законодавстві.

Проблема існує по багатьох парках, Міністерство екології і природних ресурсів цим займається. Впродовж цього літа я робив декілька виїздів до Карпат, де вирішував саме питання встановлення меж карпатських парків.

На жаль, склалась така ситуація, коли під час процесу проходження землевпорядної документації органи місцевого самоврядування видають земельні ділянки іншим особам. І пройшовши всі кола погодження, ми повинні піти на друге коло. Тому я би дуже просив вас просити як члена парламенту разом з фахівцями міністерства долучитися до роботи над зміною законодавства, яку ми зараз ведемо і презентувати спільно парламенту закон, який би гарантував під час проходження погоджень границь національних парків, щоби ці території були зарезервовані, і органи місцевого самоврядування на прилеглих суміжних територіях не могли видавати земельні ділянки іншим юридичним чи фізичним особам. Це би дало нам можливість зберегти національні парки. Не тільки той, про який ви говорите, але і всі.

Дуже дякую за співпрацю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Береза Борислав передає слово Богдану. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

10:43:10

БОГДАН Р.Д.

Доброго дня. Володимир Борисович, це звернення до вас і до міністра екології. Богдан, фракція "Батьківщина", 151 округ, від Полтавщини обраний.

Питання полягає в наступному. До вас як до Прем'єр-міністра питання, пов'язане з діяльністю губернатора чи бездіяльністю губернатора з двох питань. До міністра екології з тих же питань, тільки професійних.

Два райони Сенча і Білики. В Сенчі іде видобуток нафти і газу, в Біликах – свинокомплекс. Там катастрофічна екологічна ситуація. Люди, які стоять зараз під стінами Верховної Ради, це та частина людей, які делеговані сюди і хочуть, щоб ми дослухалися до їх проблем. Я дуже вас прошу, навіть при інспектуванні вами доріг був відсутній губернатор Полтавщини, тому, будь ласка, зверніть на це увагу. І, можливо, це пов'язане з його саботуванням в зв'язку із тим, що він...

 

10:44:23

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Будь ласка, сформулюйте більш чітко, в чому є проблему і я дам доручення відповідному міністру або віце-прем'єру спільно з вами і з губернатором... з головою адміністрації визначити, що ми можемо зробити, чим допомогти людям. Домовились? Я обіцяю, тільки єдине, що ми з вами опрацюємо, подивимося на ситуацію відкрито. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Біловол передає слово Віктору Остапчуку, будь ласка.

 

10:44:57

ОСТАПЧУК В.М.

Уважаемые коллеги! У меня вопрос к министру спорта Жданову Игорю Александровичу. И вопрос, наверно, больше не как народного депутата, а как президента Федерации синхронного плавания Украины.

Мы все видели, как выступили на Олимпиаде наши девочки и до победы, до пьедестала не хватило всего полбала при шкале 200 балов. И вопрос простой, я понимаю, что все призеры получили свои премиальные, я бы хотел от вас, Игорь Александрович, услышать, что вот эти наши спортсмены, которые тоже герои этой Олимпиады, которые заняли и четвертые места, хотелось бы услышать, а будут ли они как-то отмечены? Поверьте, мы с вами понимаем, что синхронное плавание – это субъективный вид спорта, и здесь многое зависит от разных субъективных причин. Я просто хочу сказать, что мы к четвертому этому месту шли почти 20 лет. Поэтому хотелось бы услышать…

 

10:46:09

ЖДАНОВ І.О.

Дякую за надане запитання. Дійсно, у нас дуже багато спортсменів, які виступали на Олімпіаді, вони зайняли четверте, п'яте, шосте місця. Зупинилися буквально за крок до олімпійських нагород, і в тому числі і в синхронному плаванні. І вам дійсно як президенту федерації дуже вдячний за те, що ви підтримуєте цей вид спорту в Україні, розвиваєте його. І, дійсно, ну, я вдячний, і в тому числі синхроністкам, за їх виступ. Ми бачили, як засудили їх, двічі витягнули японок.

Міністерством підготовлена відповідна Постанова Кабінету Міністрів України про преміювання і виплату невеликих призових тим спортсменам, які зайняли четверте-шосте місця. Зараз вона знаходиться в зацікавлених органах виконавчої влади. Я думаю, що ми таким чином відзначимо наших спортсменів. Вдячний вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Мепарішвілі Хвича Нодарович. Включіть мікрофон.

 

10:47:20

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н.

Доброго дня. Передаю слово господину Сюмару… Виктории Сюмар.

 

10:47:29

СЮМАР В.П.

Добрий день, пане Прем'єре. Володимир Борисович, до вас питання від "Народного фронту".

Ви знаєте, що попередній уряд Арсенія Яценюка заарештував півтора мільярда коштів колишнього Президента Віктора Януковича. Ці кошти, очевидно, отримані корупційним шляхом, і ці кошти, очевидно, не доведені, там, ніякими деклараціями Януковича і його родини. Це досить серйозна сума – це біля 40 мільярдів гривень, які наша фракція пропонує дуже чітко і конкретно передати у державний бюджет України, аби уряд України прозоро міг розподілити їх на потреби армії, а також на соціальні видатки. Але сьогодні ми не бачимо ні особливих зусиль уряду, даруйте, ні особливих зусиль цієї зали з приводу того, щоб вкрадені Януковичем гроші змогли нарешті працювати на українську армію і на український народ. Замість цього ми чуємо про якісь корупціогенні ризики…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершити, 30 секунд.

 

СЮМАР В.П. Ніби ці кошти можна якось там, хтось збирається вкрасти і щось тому подібне.

Чи бачите ви в тому проекті Закону, який вчора був провалений внесення його до порядку денного, корупційні ризики і які? Скажіть, будь ласка. Чи потрібні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, 30 секунд.

 

СЮМАР В.П.  Чи потрібні українському уряду і українському народу ці кошти? І дайте оцінку політичну, чому Верховна Рада України сьогодні гальмує це питання. Там є корупційні ризики, дуже чітко вкажіть на них, або все ж таки це лобізм інтересів Януковича з тим, щоб ці гроші повернути його родині. Дякую.

 

10:49:13

ГРОЙСМАН В.Б.

Вікторія Петрівна, дякую за ваше запитання.

Хотів би одразу сказати, що уряд і я особисто неодноразово висловлювали свою позицію щодо коштів, які були вкрадені у українського народу в розмірі 1,5 мільярда доларів.  Хочу підкреслити, що уряд абсолютно чітко висловив свою позицію, проголосувавши і внісши проект Закону щодо спецконфіскації в стінах українського парламенту, ми це зробили у вівторок.

Я вважаю, що невключення в порядок денний, це питання, яке можна виправити абсолютно спокійно. Я звертаюсь в чергове до українського парламенту з тим, щоб цей закон був внесений в порядок денний і був проголосований задля того, щоб кошти, які були вкрадені у українського народу, були повернені в національний бюджет. Більше того, уряд ні в якому разі не може одноосібно розпоряджатися цими ресурсами, ці кошти будуть публічно зараховані на рахунки держави, а далі український парламент прийме рішення про те, про пріоритетність. Уряд висловлював свої позиції, я теж, що і питання розвитку національної економіки, і безпека, і оборона, і соціальні стандарти входять в пріоритет використання цих ресурсів, які належать українському народу.

Тому, я вважаю, що корупційні ризики якраз є там, де говорять про те, що не приймати цей закон. Нам треба повернути ці ресурси, зробити це в законодавчий спосіб, зробити це відповідно до практики європейських країн і я не бачу жодних порушень в тому, що ми внесли   проект закону.

Я просив би вчергове народних депутатів України, зберіться, проведіть робочу нараду, знайдіть ті компромісні речі, які дозволять відновити справедливість. Я вважаю, що це завдання – пріоритет номер один. Тому дуже просив би всіх над цим питання попрацювати для того, щоб на наступному пленарному тижні або у вівторок, або у четвер проголосувати остаточно цей закон і дати можливість правоохоронній системі відновити справедливість по відношенню до українського народу.

Дякую. І уряд підтримував, і буде підтримувати це питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шипко Андрій Федорович. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

10:51:27

ШИПКО А.Ф.

Андрій Шипко, Дніпропетровщина, місто Нікополь, Нікопольський район, місто Покров.

Шановний Володимир Борисович, питання до вас. Через високі тарифи та низький рівень платоспроможності населення, ізношеність теплових мереж, низьку якість послуг у малих містах люди масово переходять на індивідуальне опалення. І я приведу вам приклад. Місто Покров, 42 тисячі населення. Більше 70 відсотків вже перейшли на індивідуальне опалення. Залишається 4800 приміщень, які треба реконструювати. З них 2700 – це квартири учасників АТО, чорнобильців та малозабезпечених верств населення, багатодітні сім'ї, інваліди. І цим громадянам потрібна підтримка держави. Місцеві бюджети не мають таких коштів. Якщо зараз уряд не прийме вольове рішення, то взимку більше 3 тисяч людей залишаться мерзнути в своїх квартирах.

Я піднімав це питання перед віце-прем'єром Зубко, але жодних кроків не зроблено. Вони рекомендують людям брати кредити. Які кредити можуть брати малозабезпечені верстви населення? Володимир Борисович, візьміть під особисте питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

10:52:41

ШИПКО А.Ф.

Володимир Борисович, ви – людина відповідальна, і візьміть це питання під особистий контроль. Інакше 3 тисячі мешканців будуть мерзнути узимку в малих містах. І це не тільки проблема міста Покрова, а й проблема інших малих міст нашої держави.

 

10:53:00

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Я опрацюю це питання, дам відповідь. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Кишкар Павло Миколайович.

 

10:53:07

КИШКАР П.М.

Передаю Кривенку Вікторові.

 

10:53:14

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановний Прем’єр-міністр, декілька запитань.

Перше, це "Південмаш". І весь наш бюджетний комітет звернувся до вас з проханням протягом тижня визначити джерело для підтримки цього заводу, щоб ми його не втратили, на енергоресурси і на заробітну плату. Ми поважаємо працю шахтарів. Але просимо також, щоб ми не загубили ракетно-космічну галузь. Закон 5030.

Друге питання. Прошу вас створити антирейдерську групу. Тому що у нас захоплюється земля, село Кодаки, люди приходили під Верховну Раду. Захоплюються підприємства. Вчора в Дніпрі захопили підприємство. Під вашим головуванням… В Броварах такі проблеми є.

Третє. Узин, аеропорт. Сім років Фонд держмайна не передає Узинський аеропорт… Я був там –  повна руїна. Є інвестори, готові вкласти понад мільярд доларів. Виграли конкурс. 70 судів,  7 років не підписують жодного документу, і ми просто втрачаємо можливість зробити там нормальний хаб.

І останнє. Я прошу головуючого 5 секунд додати.  Це компанія "ABBYY"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

КРИВЕНКО В.М. Компанія "ABBYY Україна", 200 айтішніків, яких ми три роки дуримо. Попросили зробити без грошей програмний комплекс, і три роки, як ми не передбачаємо оплачення цієї заборгованості. Ми сьогодні домовилися з міністром фінансів провести нараду. Прохання вашого доручення Міністерству економіки, Міністерству фінансів знайти механізми, тому що ми втрачаємо обличчя. І це підтримка нашої ІТ-галузі.

Дякую. Прошу вашої відповіді.

 

10:54:46

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую.  По першому питанню. Дійсно ми піднімали, порушували це питання, і перший віце-прем'єр-міністр сьогодні займається. Я не зовсім підтримую підхід, коли треба одним окремим законом підтримувати одне окреме підприємство. Нам треба знайти системне рішення для того, щоби не треба було приймати закон по кожному підприємству. І це є дуже важливим питанням. Тому, я думаю, що спільно ми зможемо напрацювати кроки, які дозволять нам зрозуміти реальний стан справ і що робити далі.

Що стосується антирейдерства. Кабмін постійно займається цим, уряд. І зараз міністр юстиції поінформує про ті, навіть недавні рішення, які ми прийняли щодо ефективної боротьби з рейдерськими захопленнями. Я вважаю, що це той самий бандитизм, про який я казав. Коли я був на одному із телеканалів, зміна сільської ради, голови сільської ради, відбувається, там є рішення сільської ради про те, що обрати секретарем ради іншу людину і так далі. Приходять спортсмени і починають поводити себе як просто дикуни, ну ми розуміємо, а-ля "тітушки", які намагаються силою  захоплювати там якісь речі, є абсолютно неприпустимо. Я вважаю, що тут Національна поліція і весь силовий блок має дуже швидко і якісно реагувати. Я вважаю, що вони мають розуміти, що порушувати  закон – це  дуже боляче, боляче, бо правоохоронна система дуже  серйозно на це питання реагує. Я сказав про те, що спортсмени мають займатись  спортом, а не повертатись у дикі 90-і, де розгул от таких речей і таких проявів. Тому наше  завдання сьогодні  з вами  в тому числі  і посилити відповідальність за певні правопорушення, які дадуть можливість правоохоронній системі дуже швидко реагувати. А то починається накопичення людей, захоплюють підприємства або якісь ще речі. Пішов на захоплення підприємства – зразу в тюрму, що одна сторона, що інша, і тоді  тільки правоохоронна система буде ефективною. Іншого варіанту я просто не бачу. Потрібна буде ваша підтримка. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Семенченко Семен Ігорович.   

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Андрій Володимирович, Андрій Володимирович Парубій, дозвольте відкоментувати  по антирейдерському закону?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчать відповідь, а потім я передам  Семенченкові.

Будь ласка, пане Павло. 

 

10:57:08

ПЕТРЕНКО П.Д.

Шановні народні депутати,  дійсно, питання рейдерства в Україні – це  проблема, якій вже  20 років.  Протягом літа депутати і експерти розробили  спільно з Міністерством юстиції і урядом пакет  законів, це 5067, який передбачає введення  реальної відповідальності за рейдерство. Володимир Борисович, правильно сказав, що зараз  спортсмени і нечисті на руку  ділки використовують відповідно те, що немає нормальної відповідальності і приходять на підприємства. І Національна поліція це фактично констатує це як тільки як хуліганство згідно  законодавства. Ми пропонуємо ввести жорстку  кримінальну відповідальність і спецконфіскацію  всього майна всіх  осіб, які будуть причетні до рейдерства.  Цей законопроект  уже  в парламенті. І наскільки нам відомо, вже активізувались певні сили і рейдерські групи, щоб все зробити, щоб він  не потрапив до сесійної зали.

Я принагідно звертаюся зараз  до керівництва Верховної Ради, прошу вас на наступному сесійному тижні поставити цей законопроект… Закон  про спецконфіскацію, тому що ми бачимо  і по цьому, і по іншому   законопроекту  є шалений спротив тих сил, які хочуть, щоб залишилося все  по-старому і щоб працювали старі схеми, і щоб ми його проголосували в цілому і закрили ці можливості  для відповідних рейдерів і бандитів.

Що ми  робимо зі свого боку. Тільки з початку   року український уряд не дав вкрасти рейдерам  майна  наших підприємств на 100 мільярдів. Ми  закрили  можливість  використання фіктивних рішень суду  при реєстрації бізнесу і перереєстрації  бізнесу. Але  без реальної кримінальної відповідальності всіх фігурантів  таких справ ми не зможемо його побороти повністю. Тому  я прошу  всіх проголосувати на наступному сесійному  тижні  за два закони: Закон про конфіскацію і антирейдерський закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Будь ласка, Семенченко Семен  Ігоревич. Це буде вже останнє запитання. І потім ще – Ірина Геращенко.  Будь ласка.

 

10:58:50

СЕМЕНЧЕНКО С.І.

Передаю слово Алене Бабак.

 

10:58:58

БАБАК А.В.

Володимир Борисович, фракція   "Об'єднання  "Самопоміч" сьогодні передала вам звернення щодо  факторів створення  фінансової кризи в сфері теплоенергетики та заходів щодо її  подолання. Ми дуже очікуємо на те, що уряд буде готовий  відреагувати на це  звернення, тому що у нас  під загрозою початок опалювального сезону, а також  потребують негайного рішення  на рівні бюджету.

Що мається на увазі. До 1 жовтня теплоенергетичні підприємства мають укласти    два договори:  на поставку газу для населення і на поставку газу для бюджетних організацій. Для бюджетних організацій  сьогодні продається  газ на 700 гривень дорожче,  ніж для  населення. Це  не працює та система, про яку говорили, що діє єдина ціна. Бюджетним організаціям в теплоенерго не  передбачено НКРЕКП в тарифах  на теплову енергію це збільшення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, 30 секунд.

 

БАБАК А.В. Справа в тому, що підприємства не можуть укладати такий договір, знаючи, що з кожної гігакалорії  проданої бюджету  вони будуть втрачати гроші. Також по населенню йде надзвичайно велика проблема з штрафними  санкціями за пільги і субсидії.

Володимир Борисович, "Об'єднання  "Самопоміч"  готове працювати з усім вашим урядом для того, щоби ці питання врегулювати, бо  буде біда з фінансами на…

 

11:00:37

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую. Дякую за ваше запитання.

Ми займаємося цим питанням і підготовкою до зими, я хотів би зараз, щоб мене почули всі на місцях, сьогодні жодних об'єктивних причин зриву опалювального сезону немає. І за підготовку до опалювального сезону несуть відповідальність мери міст, голови адміністрацій. І, якщо хтось не здатний якісно і вчасно підготувати, не дивлячись на проблеми,  які є свої міста або райони, або області до опалювального сезону, він просто  буде покараний за це. Тому що об'єктивних причин непідготовки немає. І тут не треба списувати на проблеми, є проблеми, які треба вирішувати, але я вважаю, що не треба говорити про те, що буде зрив опалювального сезону.

Ми знаємо про проблеми, які народжені не сьогодні, які хронічно є проблемою всього комплексу комунального теплоенергетики. І ми зараз працюємо над цим, щоб ці питання розв'язати системно. Потрібно буде в тому числі і підтримка депутатського корпусу. Зробити систему, яка не дасть можливості заганяти в борги комунальні підприємства, з іншого боку, підвищити їхню відповідальність за розрахунки, тому що… до теплокомуненерго є питання сьогодні щодо отримання платежів від населення, щодо перерахунків коштів. І ми це знаємо, і можемо довести це. Щодо роботи їх, щодо модернізації і понаднормативних втрат, які вони повинні врешті-решт зробити середньострокову програму і припинити витоки і того, щоб гріли повітря і так далі.

Тобто це комплекс питань. Уряд абсолютно відкритий, будемо працювати з усіма фракціями, з вашою фракцією, з вами особисто, для того щоб вирішити питання.

Що стосується єдиної ціни. Я говорю про єдину ціну для населення, а не пільгові якісь куби, на яких заробляли мільярди, а не якісь різність цін, що списували на населення, а потім продавали комерційним організаціям. Оце є надважливе питання, яке ми вирішили.

Що стосується пільг і субсидій, вони будуть вчасно проведені, і по ним всім буде проведені взаєморозрахунки, і проблем не буде. Дуже дякую вам за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні колеги, час для запитань завершився. Зараз… Буквально, 30 секунд, будь ласка,  Матвієнков. 30 секунд, останнє запитання і потім – Ірина Геращенко.

 

11:03:00

МАТВІЄНКОВ С.А.

Спасибо. Матвиенков, 57  округ. У меня вопрос к Министерству социальной политики. 24 июня этого года было принято постановление 461, в котором убрали ряд профессий из списка номер один, в том числе ремонтники металлургических предприятий, ремонтники горно-металлургического  комплекса. Первая ситуация. Почему, если это делали, почему делали таким крамольным  методом. Сегодня люди, которые всю жизнь отработали, пришли оформлять себе  пенсии, их просто оттуда отправляют. Распространяют эти действия  на вновь принимаемых так сказать на работу Это  первая часть вопроса.

И второй вопрос. Какие деньги вы нашли, ссылаясь на то, что в Пенсионном фонде   нет денег, если с 2012 года  список номер один и список номер два платит работодатель. Он проводит аттестацию рабочего места. Это деньги работодателя. Кого мы обманываем, я не понимаю, вы отчитываетесь перед кем – перед Международным валютным фондом? На таких серьезных работах, где люди  работали, дышат гарью, вы их оставили практически без льгот.  Это ненормальное явление, которое может привести к  социальному взрыву.

Владимир Борисович, я убедительно прошу вас как Премьер-министра, вмешайтесь в эту ситуацию, отмените это никому не нужное…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І слово, будь ласка, Володимир…

 

11:04:14

РЕВА А.О.

Шановний народний депутат Матвієнков, дійсно, за достроковий  вихід на пенсію платять підприємства Пенсійному фонду. На сьогоднішній день загальна заборгованість  підприємств перед Пенсійним фондом за тих людей, які достроково вийшли на пенсію, складає 8 мільярдів гривень. І це дійсно створює серйозні проблеми, в тому числі для  Пенсійного фонду.

Стосовно того, що були прийняті зміни до  списків один і списків два, то вони були прийняті у відповідності з  чинним законодавством України. І я не  можу погодитися з тим, що вони були прийняті у кримінальний характер. Якщо у вас є  інша позиція, ви можете  звернутися до правоохоронних органів.

Позиція номер три. Із цих списків були прибрані багато спеціальностей. А по умовах пенсійного забезпечення право  на достроковий вихід на  пенсію мають особи, які не менше 80 відсотків свого робочого часу працюють у шкідливих умовах.  Я не можу зрозуміти, яким чином директор шахти чи інші керівні працівники, які були в цьому списку, виконували цю умову. Да, можливо, є допущені певні  перегини і  перекоси, про які ви говорите. І ми сьогодні з Федерацією профспілок України створюємо  робочу групу для вивчення ситуації для того, щоб виправити ті помилки, які були допущені.

Але якщо у вас є бажання долучитися до цієї  роботи, ми вас запрошуємо і готові вислухати також ваші пропозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І останнє запитання, Першому заступнику Голови Верховної Ради  України Геращенко Ірині. Будь ласка, останнє запитання.

 

11:06:08

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Дякую, пане Андрію.

У мене запитання до віце-прем'єра з питань європейської євроатлантичної інтеграції. Вчора прийшла інформація від Нідерландів, що парламент цієї країни прийняв звернення до уряду Нідерландів з проханням до 1 листопада визначитися з позицією нідерландського уряду і цієї країни щодо референдуму відносно ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС попри те, що цей референдум мав рекомендаційний характер. І ми почули так само заяви від прем'єра цієї країни, що вони будуть враховувати його  результати.

Яка є позиція  і тактика уряду України відносно того, що ми вимагаємо повну ратифікацію референдуму асоціації про … Угоду про асоціацію, повну ратифікацію і без змін, не враховуючи результати референдуму? Дякую.

 

11:07:04

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дякую за ваше запитання.

Насправді… насамперед хотіла би сказати, що прикро чути таку позицію прем’єр-міністра Нідерландів, яку він озвучив вчора, що це означає, що на даний момент уряд Нідерландів не готовий  взяти  відповідальність за своє попереднє рішення, яке було прийнято у липні 2015 року разом з парламентом Нідерландів, коли були закінчені повністю ратифікаційні процедури в Нідерландах стосовно Угоди про  асоціацію. А зараз береться до уваги дорадчий референдум, і, по суті, береться до уваги думка 20-и відсотків населення Нідерландів, які зараз впливають на те, що Україна може стати заручником такого голосування нідерландських громадян.

Ми продовжуємо працювати  з усіма країнами-членами Європейського Союзу, з керівництвом усіх країн-членів Європейського Союзу. Стосовно того, що  ми вважаємо неприйнятним таку позицію Нідерландів і вважаємо, що нам необхідно отримати ратифікацію від Нідерландів, можливо, із зазначенням особливої позиції стосовно того, що двосторонні норми, які стосуються тільки виключно окремих країн в Угоді про асоціацію, окремих країн-членів, вони, можливо, не будуть застосовуватися Нідерландами. Але, насправді, це є в інтересах як  українського народу, так і голландського народу – ратифікація цієї Угоди про асоціацію. Тому продовжуємо працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо за дискусію і за участь в засіданні уряду і Прем'єр-міністру особисто і дамо йому заключне слово. 

Володимир Борисович Гройсман, будь ласка.

 

11:09:05

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую. Вельмишановний пане Голово. Шановні колеги народні депутати, хочу вам подякувати за ваші запитання. Ми їх всі зафіксували, беремо в роботу. І все те, що можливо швидко вирішити, обов'язково це  зробимо. Дуже дякую і  бажаю успіхів. Дякую, колеги.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Успіху вам, плідної роботи.

А в нас надійшла в президію заявка від двох фракцій: Радикальної партії, "Самопомочі" – про оголошення перерви, але згодні замінити її виступом від трибуни. І я запрошую до слова Віктора Галасюка.

Будь ласка, пане Віктор.

 

11:09:40

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановний пане Голово, шановний пане Прем'єр-міністр! Шановний Володимире Борисовичу, я прошу вашої уваги.

Надзвичайно важливе питання. Це просто шокуюча інформація. На сьогодні в Україні 478 тисяч громадян людей з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи. Пенсіонерів, які не мають належного трудового стажу, жінок, які достроково вийшли на пенсію, живуть сьогодні на пенсію та соціальну допомогу менше тисячі гривень. При тому, що сьогодні офіційний прожитковий рівень становить   тисячу 130 гривень, а реальний прожитковий мінімум, за даними Мінсоцполітики, становить 2 тисячі 269 гривень.

Більше того, Володимир Борисович, сьогодні для цих людей відсутня індексація. Сьогодні постановою Кабінету Міністрів, минулого Кабінету Міністрів встановлена фіксована сума – 949 гривень. Як людина в Україні може прожити на 949 гривень?

Тому фракція Радикальної партії наполягає на відкладному прийнятті законопроекту 4998: щодо захисту конституційних прав громад, забезпечення мінімальних, принаймні життєвих потреб. І просимо уряд прийняти зміни до Постанови Кабінету Міністрів, відновити індексацію відповідних соціальних мінімальних доходів громадян. Для того, щоб це зробити, безумовно, потрібно додатково передбачене фінансування в бюджеті. Ми хочемо розуміти, чи воно вже передбачено. Якщо ні, треба це терміново зробити, адже не може бути жодної дискусії, чи виконувати конституційні зобов'язання держави перед людьми з інвалідністю, перед пенсіонерами, перед жінками, які вийшли раніше на пенсію, бо не могли знайти роботу.

Для того, щоб були кошти в бюджеті, ми запропонували конкретні законопроекти промислові: про експортно-кредитне агентство, про індустріальні парки, про розвиток деревообробної промисловості, про розвиток металургії. Є дохідна база, але не може бути жодної дискусії: вирішувати цю проблему чи ні.

Тому я від фракції Радикальної партії звертаюся до вас з проханням, з пропозицією, з наполяганням невідкладно вирішити це питання. Ми в парламенті зробимо те, що залежить від нас.

Також ми пропонуємо невідкладно прийняти такі соціальні законопроекти, які потребують мінімального фінансування, але вони дадуть можливість літнім людям хоча б більш нормально, більш-менш нормально жити: щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами, базовими громадян похилого віку (4491), 4329 – щодо проведення безплатного щорічного обстеження медичного громадян похилого віку. Це копійки в порівнянні з тим, що в бюджеті закладається на ті статті, де можна зекономити, можна оптимізувати. Бюджет має виконувати дві функції: функцію економічного розвитку країни і функцію соціального захисту населення. Це є принципова позиція фракції Радикальної партії. Почуйте, будь ласка. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Не можемо ми зупинити дискусію. І я надаю слово Володимиру Борисовичу Гройсману. Будь ласка. На репліку.

 

11:12:49

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Я хочу зі всією відповідальністю заявити про те, що питання підвищення соціальних стандартів, як і питання розвитку національної економіки, яке дасть можливість підвищити ці стандарти, є основним пріоритетом діяльності уряду.

У нас є, по великому рахунку, два завдання: забезпечити економічне зростання і це економічне зростання інвестувати в якість життя українців. Я згоден з тим, що 949 гривень –  це абсолютно низька сума, яка призначена не сьогодні, не вчора, навіть не позавчора. Але я хотів би підкреслити, що дуже важливо не тільки писати закони, а дуже важливо робити соціально-економічний розрахунок і в таких законах враховувати джерело, тобто суму коштів, яка необхідна для того, щоб провести ці виплати, тоді це буде нас відрізняти від популістів і буде нас робити справжніми державними діячами, які пропонують не просто пусті слова, а рішення, рішення, які дадуть можливість це зробити.

Тому ще раз. Питання підвищення соцстандартів, мінімальних заробітних плат і заробітних плат в цілому, це пріоритет нашої діяльності. В проекті бюджету на 2017 рік ми передбачили такі зростання. Що стосується соціальних стандартів, передбачили на рівні 10 відсотків і я розумію, що це є зараз недостатньо, але ми маємо це співвідношення до росту національної економіки, з іншого боку ми визначити пріоритизацію щодо інвестицій в розвиток інфраструктури і національної економіки, і з іншого боку ми визначили пріоритет – заробітна плата вчителю, лікарю, забезпечення ліками українців. І ми обов'язково знайдемо рішення і запропонуємо українському парламенту щодо і цих мінімальних соціальних стандартів, про які було сказано.

Тому я дуже би просив, зробіть свою справу, прийміть рішення про спецконфіскацію. 40 мільярдів, ми можемо взяти і це зробити одразу. Прийміть рішення, які дозволять нам наповнювати бюджет, не збільшуючи тиск на український бізнес, ми будемо мати джерела і ми будемо це робити обов'язково. Жодних питань.

Я просив би керівництво Верховної Ради України, будь ласка, коли народні депутати вносять пропозиції по законам, особливо соціального характеру, ви ж розумієте, що ви іноді вносите, я не говорю це до пана Галасюка, це не стосується, ви ж розумієте, що є народні депутати, які вносять закони, які не мають під собою жодного розрахунку, я таких законів можу писати 100 в день, коли всім дати все і це буде коштувати сотні мільярдів. Я тут закликаю до відповідальної позиції. Є закон, є розрахунок, написано: з якого джерела забираємо, в таке направляємо. Тоді це наша з вами політика, а все інше – це пустословіє.

То у мене прохання до керівництва парламенту. Коли такі закони надходять, будь ласка, так як передбачено Регламентом,  нехай народний депутат робить всі розрахунки, показує джерело погашення, і тоді ми будемо розуміти.

Перед тим як ви пішли на перерву в своїй роботі був зареєстрований ряд "соціальних ініціатив" так званих (в лапках) на 59 додаткових мільярдів гривень. То в мене питання: де взяти цих 59 мільярдів в бюджеті. А в цьому законі жодного слова про це не було сказано, жодного погашення. І ви знаєте, я хотів би, щоби ми до цього ставилися абсолютно відповідально.

Що стосується Закону про закупівлі ліків. Найближчим часом уряд прийме всі необхідні постанови, які дадуть можливість з 1 січня 2017 року забезпечити систему публічну, відкриту так звану реімбурсації. Мова йде про забезпечення ліків за рецептами безкоштовно, на рівні цін мінімальних, ті, які будуть на той момент для генериків.

Крім того, ми з 1 січня впроваджуємо систему реального референтного ціноутворення. Мова про що йде? Про те, що ліки в 3, 5, 7 країнах, які навколо України, вони будуть, вони коштують сьогодні дешевше. Тому ми наші ціни в середині країни прив'яжемо до цін в цих країнах і отримаємо референт по діючій речовині, що дасть можливість знизити ціни на ліки, і це буде. Я розумію, що нам будуть протистояти особливо ті, хто заробляє на цих речах, але нам до цього абсолютно байдуже. Ми робимо свою справу, і люди будуть відчувати, що ситуація змінюється.

Дякую і прошу відповідальної політики. До побачення, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Прем’єр-міністру.

Шановні колеги, в нас згідно Регламенту Верховної Ради в п'ятницю маємо 30 хвилин для оголошення депутатських запитів. Їх накопичилась велика кількість. І я для зачитання депутатських запитів запрошую до слова Першого заступника Голови Верховної Ради України Ірину Геращенко.

Будь ласка, пані Ірина.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

11:17:51

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний пане Андрію.

Шановні колеги, на сьогодні в нас зареєстровано 268 запитів. Я сподіваюсь, всі встигну їх зачитати.

Але спочатку запит від народного депутата України Юрія-Богдана Шухевича, який потребує вашої підтримки І голосування, тому прошу не розходитися. І я зараз…

Це запит до Президента України стосовно зняття грифу "опублікуванню не підлягає" та скасування усіх засекречених нормативно-правових актів Президента України, якими встановлені незаконні пенсійні привілеї для колишніх народних депутатів УРСР і СРСР, колишніх перших секретарів обкомів Компартії України тощо та членів їх сімей, котрим обчислюють пенсії, виходячи з посадового окладу Міністра Кабінету Міністрів України та припинення виплати пенсій цим особам.

Я ставлю на підтримку цього запиту зараз голосуванням. Прошу голосувати.

 

11:18:59

За-92

92 народних депутати. На жаль, не вистачає голосів для того, щоби направити цей запит.

І я переходжу до зачитування інших запитів народних депутатів до інших органів влади.

Віктора Развадовського до голови Житомирської обласної ради, тимчасово виконуючого обов'язки голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо ремонту дороги Гринівці-Любар та відкриття автобусного маршруту з районного центру Любар до села Гринівці Любарського району, Житомирської області.

Віктора Развадовського до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів на придбання синтетичного покриття для спортивного майданчика на території Печанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Романівського району, Житомирської області.

Оксани Юринець до Прем'єр-міністра України щодо нагальної необхідності виділення коштів для здійснення ремонту Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Оксани Юринець до тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо ситуації вакцинації населення в Україні.

Євгена Балицького до Міністерства внутрішніх справ України, директора Національного антикорупційного бюро України, Голови СБУ, Генерального прокурора України щодо розслідування фактів причетності до посягання на територіальну цілісність України (сепаратизму) Мелітопольського міського голови та невиконання рішення суду окремими посадовими особами Мелітопольської міської ради Запорізької області.

Станіслава Березкіна до Генерального прокурора України щодо перевірки законності зміни засновників приватного сільськогосподарського підприємства імені Димитрова в селі Добре та селянського фермерського господарства "Роксана" в селі Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області.

Михайла Гаврилюка до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо критичного стану полігону твердих побутових відходів Києво-Святошинської районної ради та можливого бойкотування проведення "Євробачення-2017" громадськістю Київщини.

Ігоря Артюшенка до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо ознак дисциплінарних правопорушень в діях судді Токмацького районного суду Запорізької області Гавілей.

Тетяни Ричкової до міністра освіти і науки України щодо забезпечення студентів та викладачів Таврійського національного університету імені Вернадського, що відновив свою діяльність в місті Києві, учбовими приміщеннями та приміщеннями для проживання.

Ігоря Шурми до секретаря Ради національної безпеки і оборони України, голови Служби безпеки України щодо необхідності проведення розслідування стосовно осіб, винних у саботажі та затягуванні державних закупівель ліків та виробів медичного призначення на 16-й рік.

Ігоря Шурми до директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального прокурора України щодо перевірки діяльності Центру медичних інновацій "NOVO", що у Львові, на предмет відповідності вимогам законодавства.

Сергія Матвієнкова до Прем'єр-міністра України щодо повернення до переліку виробництв, професій, посад, що дають право на пільгову пенсію за списом №1, посади ремонтних служб, що здійснюють ремонт обладнання та устаткування на підприємствах чорної металургії.

Юрія Бублика до міністра внутрішніх справ України, голови Нацбанку України, Генпрокурора України щодо протиправної діяльності товариства "Інвестиційно-розрахунковий центр" на ринку фінансових послуг, вчинення ним шахрайських дій та заволодіння коштами вкладників за поручительства ПАТ "Банк Михайлівський", не вжиття правоохоронними органами і Національним банком України заходів по припиненню таких дій та захисту порушених прав громадян.

Івана Мельничука до міністра охорони здоров'я щодо… до  Міністерства охорони здоров'я України щодо забезпечення належним лікуванням громадянина Петра Поліщука.

Івана Мельничука  до Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України щодо забезпечення конституційних прав громадян України на соціальний захист.

Ігоря Луценка до міністра соцполітики України про надання копій документів до переліку транспортних засобів, поданих до Міністерства соціальної політики України для визнання транспортних засобів гуманітарною допомогою протягом 2015 року та першого півріччя 2016 року.

Ігоря Луценка до виконуючого обов'язки директора Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про надання інформації щодо державної реєстрації транспортних засобів, визнаних Міністерством соціальної політики України гуманітарною допомогою протягом 2015 року та першого півріччя 2016 року.

Михайла Гаврилюка до голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо надання копій документів Києво-Святошинської районної державної адміністрації про переведення у приватну власність деяких земельних ділянок.

Групи народних депутатів (Геращенко, Іонової та інших. Всього 4 депутатів) до міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, до голови Луганської обласної державно-цивільної адміністрації,  Донецької обласної державно-цивільної адміністрації щодо використання та механізмів громадського контролю коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Сергія Дунаєва до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, Міністра енергетики і вугільної промисловості, прокурора Луганської області, начальника Управління СБУ  в Луганській області щодо критичної ситуації в комунальному підприємстві "Лисичанськводоканал" Луганській області.

Сергія Дунаєва  до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку,  будівництва та ЖКГ, міністра енергетики та вугільної промисловості щодо відновлення енергопостачання до комунального підприємства "Лисичанськтепломережа" Луганської області напередодні опалювального сезону.

Ігоря Гузя  до Прем'єр-міністра України щодо необхідності внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів  від 24 червня 2016 року №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Андрія Деркача  до Прем'єр-міністра України щодо недопущення зменшення повноважень обласних рад у сфері надання дозволів на надрокористування.

Андрія Деркача до міністра інфраструктури України щодо відновлення зупинки "Кролевець" на маршруті поїзду 061/062 "Миколаїв-Москва".

Андрія Шиньковича до міністра освіти і науки України щодо необхідності фінансування Веселівської загальноосвітньої школи.

Михайла Бондаря до міністра екології та природних ресурсів України, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державного агентства водних ресурсів України, голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, голови Львівської обласної державної адміністрації, начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо термінового створення екологічної комісії по вивченню екологічної ситуації басейну річки Західний Буг, причин забруднення та розв'язання питання приведення стану басейну Західного Бугу у відповідність до санітарних норм.

Групи народних депутатів (Бондаря, Єднака та інших, всього 9 депутатів) до міністра культури України, голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, голови Львівської обласної державної адміністрації, президента Корпорації "Корпорація будівельних підприємств "Львівінвестбуд" щодо невідкладних заходів по залученню вітчизняних та зарубіжних фахівців для дослідження та вивчення проблеми зсуву ґрунту під Підгорецьким монастирем Бродівського району Львівської області та розв'язання цього питання в найкоротші терміни.

Олега Кулініча до Кабінету Міністрів України щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни.

Олега Кулініча до Кабінету Міністрів України щодо вирішення проблеми доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії.

Тараса Пастуха до міністра оборони України щодо передачі в комунальну власність міста Тернополя відомчого гуртожитку Міністерства оборони України, що знаходиться за адресою місто Тернопіль вулиця Лозовецька, 34.

Василя Яніцького до міністра юстиції України щодо відновлення роботи державної нотаріальної контори в Дубровицькому районі Рівненської області.

Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України, голови Центральної виборчої комісії про сприяння в реалізації державної політики у сфері територіальної організації влади.

Максима Курячого до Генерального прокурора України щодо ненадання відповіді.

Андрія Шиньковича до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо погашення заборгованості та врегулювання конфлікту навколо Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт".

Дмитра Шпенова до Прем'єр-міністра України щодо недопустимості порушення права на пільгову пенсію для працівників, які працюють на шкідливих виробництвах.

Олега Мусія до СБУ, Генеральної прокуратури України щодо геноциду українського населення в окупованих районах Донецької та Луганської областей України, здійснюваного режимом Захарченка - Плотницького - Путіна.

Андрія Шипка до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ щодо уникнення катастрофи з настанням холодів у місті Покров Дніпропетровської області.

Андрія Шипка до міністра освіти і науки України, голови Дніпропетровської обласної ради щодо вирішення питання розташування Комунального закладу освіти "Дніпропетровський обласний медичний ліцей - інтернат "Дніпро".

Миколи Скорика до міністра внутрішніх справ України, Генпрокурора  України щодо розслідування загибелі людей в Будинку Профспілок 2 травня 2014 року в місті Одесі.

Юрія Бойка та Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України, глави Адміністрації Президента України про порушення вимог Закону України "Про державну службу" головою Романівської районної державної адміністрації Житомирської області.

Дмитра Колєснікова до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася навколо будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Групи народних депутатів (Колєснікова, Павлова, Гальченка) до міністра внутрішніх справ України, Генпрокурора України, начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо можливих неправомірних дій з боку керівництва Головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України про звернення депутатів Сумської обласної ради та Сумської міської ради щодо встановлення економічно обґрунтованих тарифів на ЖКХ для населення.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України про невідкладне вирішення проблемних питань щодо функціонування Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені Харитоненка в місті Суми.

Віктора Галасюка до першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економічного розвитку і торгівлі України щодо умов отримання другого траншу мікрафінансової допомоги ЄС.

Групи народних депутатів (Бриченка, Креміня, Медуниці) до Прем'єр-міністра України щодо недопущення втрати державою доходу понад 700 млн. грн. через невчасний продаж цукру-піску.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо поліпшення стану перевезень вантажів залізницею.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо усунення перепон у проведенні об'єднання територіальних громад.

Леоніда Ємця до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, голови Київської міської державної адміністрації щодо грубого порушення власником нежитлового приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Івана Кудрі, 20-Б норм чинного законодавства України та бездіяльності посадових осіб органів місцевого самоврядування та Державної архітектурної будівельної інспекції України у захисті житлових прав мешканців будинку.

Ігоря Гузя до Генерального прокурора України щодо взяття на контроль розслідування факту можливих протиправних дій при виконанні угоди в рамках державних закупівель обладнання для будівництва шахти у Волинській області.

Андрія Лопушанського до заступника голови Львівської обласної державної адміністрації - керівника апарату, Самбірського міського голови Львівської області щодо створення належних умов функціонування історико-етнографічного музею "Бойківщина" у місті Самборі Львівської області.

Андрія Лопушанського до Прем'єр-міністра України щодо фінансування проектів та проведення робіт з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури, облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону за кошти кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов'язаної допомоги.

Сергія Власенка до Прем'єр-міністра України щодо негайного оприлюднення Меморандуму про співпрацю України із Міжнародним валютним фондом з метою ознайомлення громадян України з таємними домовленостями та умовами, на яких український уряд домовився про отримання Україною третього кредитного траншу фінансової допомоги у рамках Програми розширеного фінансування.

Сергія Власенка до тимчасово виконуючого обов'язки Голови Служби зовнішньої розвідки України, Голови Служби безпеки України щодо надання інформації.

Олексія Ленського до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування для збереження міжнародного контролю якості дорожніх робіт та забезпечення українців дорожнім покриттям належної якості й недопущення оборудок з нецільовим використанням коштів державного бюджету України.

Олексія Ленського до міністра внутрішніх справ України, голови Державної фіскальної служби України щодо вжиття заходів реагування на протиправну діяльність адміністрації Лук'янівського ринку, яка порушує законодавство України, нефіксовано та необґрунтовано збирає кошти за торгові місця з підприємців в обхід державного бюджету України, а також вдається до фізичної розправи по відношенню до підприємців.

Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася у поточному році з безкоштовною реабілітацією дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів та дітей з малозабезпечених і багатодітних сімей, хворих на дитячий церебральний параліч.

Олександра Супруненка до Київського міського голови щодо проведення капітального ремонту доріг у Дарницькому районі міста Києва.

Віктора Вовка до Першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економічного розвитку і торгівлі України про надання інформації щодо впливу Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною на економічні, фінансові та зовнішньоторговельні показники України.

Ольги Богомолець до Прем'єр-міністра України про недопущення зменшення належного фінансування закладів охорони здоров'я МОЗ України, що виконують загальнодержавні функції.

Ольги Богомолець до Кабінету Міністрів України про необхідність невідкладного запровадження референтних цін та цін в референтних країнах  на лікарські засоби, як одного з головних кроків в процесі реформування медичної системи України.

Юрія Тимошенка до голови Коломийської міської ради Івано-Франківської області  щодо забезпечення членів сімей загиблих учасників АТО передбаченими законом пільгами.

Олександра Нечаєва до Прем'єр-міністра України щодо перевищення повноважень Миколаївським міським головою Сєнкевичем.

Олександра Нечаєва до Прем'єр-міністра України щодо фактів бездіяльності працівників Національної поліції у Миколаївській області під час подій 30 серпня 2016 року та 15 вересня 2016 року.

Олександра Абдулліна до голови Національної поліції України, голови Рівненської обласної державної адміністрації про використання Дубровицьким відділенням поліції земельної ділянки, яка належить церкві, під штраф-майданчик.

Олександра Абдулліна до тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України, міністра фінансів України  про неприпустимість знищення шляхом припинення фінансування, Державного закладу "Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення Міністерства охорони здоров'я України".

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України про внесення змін до Постанови №106 від 23 липня 1991 року у зв'язку з перейменуванням населених пунктів України, що передбачено Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України про врегулювання питання авансових платежів за постачання бюджетним установам природного газу.

Тетяни Бахтеєвої до Прем'єр-міністра України щодо закупівель високовартісного та високотехнологічного медичного обладнання та транспортних засобів закладами охорони здоров'я, підпорядкованим обласним та міським радам.

Олександра Бригинця до голови Чернігівської обласної державної адміністрації стосовно стану розробки плану заходів щодо запобігання погіршенню стану водойм області.

Валентина Ничипоренка Прем'єр-міністра України щодо сприяння виконанню постанов суду по громадянці Лабзі С.Ф.

Валентина Ничипоренка до Прем'єр-міністра України щодо затягування розслідування фактів захоронення хімічних речовин у селі Охматів, Жашківського району, Черкаської області.

Олександра Бригинця до першого заступника начальника Служби автомобільних доріг у Київській області, голови Миронівської районної державної адміністрації Київської області щодо критичного стану єдиної дороги місцевого значення О-101509 Великий Букрин - Маслівка через Пиї, Потік, Миронівського району Київської області.

Василя Яніцького до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо сприяння у збільшенні видатків на оплату праці на 2016 рік для реалізації Закону України "Про державну службу" у Рівненській області.

Сергія Євтушка до міністра освіти і науки України, міністра фінансів України щодо забезпечення виконання статті 57 Закону України "Про освіту" у частині державного гарантування надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для науково-педагогічних та педагогічних працівників та внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету України.

Сергія Євтушка до міністра екології та природних ресурсів України, тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України стосовно забруднення довкілля технологічними відходами цеху гарячого цинкування металевих виробів ТОВ "Завод металевих виробів" міста Сарни, та безумовного виконання відповідних вимог статей Конституції України щодо гарантування права вільного доступу до інформації про стан довкілля та обов'язку держави по забезпеченню екологічної безпеки на території України.

Юрія Бублика до Прем'єр-міністра України щодо вивільнення структурами владних органів приміщень дошкільних навчальних закладів для використання за призначенням з метою забезпечення належного рівня обов'язкової дошкільної освіти.

Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра України щодо фінансування заміни вікон на енергозберігаючі в обласному дитячому санаторії "Пролісок" Ніжинського району Чернігівської області.

Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра України щодо фінансування реконструкції системи водопостачання в селі Калиновиця Варвинського району Чернігівської області.

Павла Кишкаря до Генерального прокурора України щодо бездіяльності слідчого Слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області у питанні розслідування шахрайських дій під час приватизації землі.

Владислава Голуба до міністра внутрішніх справ України, Генпрокурора України про стан розслідування кримінального провадження про розкрадання коштів виділених для придбання квартир для сімей військовослужбовців загиблих в АТО та кримінального провадження про розкрадання коштів виділених на реконструкцію очисних споруд в місті Золотоноша, Черкаської області.

Владислава Голуба до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, голови Черкаської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів з Державного бюджету України на проведення ремонтних робіт автомобільних доріг загального користування Черкаської області.

Романа Мацоли до Прем'єр-міністра України стосовно вжиття заходів реагування, спрямованих на захист конституційних прав населення Хмельниччини на безпечне життя і здоров'я, та вжиття заходів щодо ліквідації екологічної небезпеки від сміттєзвалища, яке давно вичерпало термін експлуатації та наносить негативний вплив на навколишнє природне середовище та здоров'ю населення, а також виділення коштів на будівництво сміттєпереробного заводу на території Хмельницької області.

Романа Мацоли до тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України  щодо забезпечення спеціальним лікувальним харчуванням дітей, хворих на фенілкетонурію, зокрема в Хмельницькій області.

Якова Безбаха до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ,  Державної фінансової інспекції щодо стану використання коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Якова Безбаха до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Ради суддів України, Генеральної прокуратури України стосовно забезпечення неухильного дотримування гарантій діяльності судді.

Олександра Долженкова до Кабінету Міністрів України щодо відшкодування шкоди та компенсації вартості зруйнованого або пошкодженого майна на території проведення антитерористичної операції.

Сергія Рудика до міністра фінансів України щодо врегулювання питання з відшкодуванням різниці в тарифах Комунального підприємства "ВодГео" Смілянської міської ради Черкаської області.

Сергія Рудика до міністра соціальної політики України, міністра фінансів України щодо врегулювання питання заборгованості з виплати заробітних плат державних службовців Черкаської районної державної адміністрації.

Віталія Купрія до Прем'єр-міністра України щодо протиправного блокування Міністром енергетики та вугільної промисловості України Ігорем Насаликом призначення керівника державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", обраного на відкритому конкурсі.

Віталія Купрія до Прем'єр-міністра України щодо розкрадання 280 мільйонів гривень бюджетних коштів на підприємствах оборонного комплексу, що входять до Державного концерну "Укроборонпром".

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо нового механізму відшкодування витрат на оплату пільгових пенсій.

Олександра Гереги до Прем'єр-міністра України щодо відшкодування витрат транспортним перевізникам.

Олександра Вілкула до голови Національного банку України, міністра фінансів України щодо забезпечення виконання окремих статей проекту Закону про Держбюджет України на 17 рік.

Ганни Гопко до Київського міського голови про необхідність розірвання договору оренди з ТОВ "Авеста-Буд", яке цілеспрямовано знищує Національний природний парк "Голосіївський", та бездіяльність київської міської влади, що ігнорує екологічні вимоги та стійкий громадський спротив забудові зеленої зони.

Ярослава Маркевича до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області, до голови Державного агентства рибного господарства України щодо порушення прав громадян України на Червонооскільському водосховищі.

Андрія Іллєнка до голови Київської міської державної адміністрації, виконуючого обов'язки голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо внесення до Програми соціально-економічного розвитку міста Києва на 2017 рік питання ремонтних робіт асфальтного покриття на території житлового масиву "Лісовий".

Групи народних депутатів (Іллєнка, Головка та інших. Всього 4 депутатів) до Голови Конституційного Суду України щодо порушення строків провадження за конституційним поданням 57 народних депутатів України про визнання неконституційним Закону України "Про засади державної мовної політики".

Юрія-Богдана Шухевича до міністра культури України стосовно надання письмової інформації про те, у яких театрах працюють українські актори, котрі брали участь у зйомках польського фільму "Волинь".

Івана Рибака до Прем'єр-міністра України, тимчасово виконуючого обов'язки Міністра охорони здоров'я України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації, голови Путильської районної державної адміністрації Чернівецької області щодо збільшення коштів медичної субвенції та її резерву для розв'язання нагальних проблем заходів охорони здоров'я Путильського району Чернівецької області.

Івана Рибака до віце-прем'єр-міністра України Павла Розенка, міністра соціальної політики України, голови Чернівецької обласної державної адміністрації, голови Вижницької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо надання допомоги багатодітній родині на відновлення житла, яке було знищено внаслідок пожежі.

Анатолія Денисенка до Прем'єр-міністра України щодо стану розробки та затвердження нових нормативно-правових актів санітарного законодавства України.

Анатолія Денисенка до Прем'єр-міністра України щодо державної політики в сфері реформування медичної галузі України.

Віталія Гудзенка до голови правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" щодо газифікації села Людвинівка Білоцерківського району Київської області.

Віталія Гудзенка до виконуючого обов'язки голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Генерального прокурора України щодо встановлення фактів зловживань посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області в питанні виділення земельних ділянок в Білоцерківському, Володарському, Сквирському, Ставищеньському, Таращанському та Тетіївському районах учасникам антитерористичної операції.

Дмитра Добродомова до Прем'єр-міністра України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо надання державної субвенції на розвиток соціально-економічної інфраструктури для міста Винники Львівської області.

Дмитра Добродомова до Прем'єр-міністра України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо забезпечення належного фінансування та функціонування Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ".

Групи народних депутатів (Воропаєва, Папієва та інших. Всього 8 депутатів) до Генерального прокурора України щодо забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого розслідування терористичного акту, вчиненого проти телеканалу "Інтер" та його співробітників.

Дмитра Лубінця до Національного агентства України з питань державної служби щодо надання копії протоколу Національного агентства України з питань державної служби від 13 вересня 16-го року, яким оформлено рішення про визнання переможцем конкурсу на заміщення посади голови Волноваської районної державної адміністрації Баранника Олександра Леонідовича.

Антона Кіссе до голови Вищої ради юстиції, голови Державної судової адміністрації України, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо виникнення критичної ситуації зі здійсненням правосуддя в окремих судах Одеської області.

Романа Семенухи до міністра соціальної політики України щодо порядку застосування розміру сукупних доходів при призначенні житлових субсидій населенню.

Романа Семенухи до заступника голови Національної поліції України - начальника Головного управління Нацполіції у місті Києві щодо незадовільного досудового розслідування кримінального провадження.

Руслана Сольвара до Прем'єр-міністра України, міністра екології та природних ресурсів України, тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України, Київської обласної державної адміністрації, Фастівського міського голови, начальника комунального підприємства Фастівської міської ради "Фастівводоканал" щодо неналежного стану питної водопровідної води у місті Фастів Київської області.

Руслана Сольвара до Прем'єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, голови СБУ України, Київської обласної державної адміністрації щодо незаконного відключення жителів міста Фастів від постачання електроенергії ПАТ "Київобленерго".

Тараса Батенка до Генерального прокурора України з приводу перевищення своїх повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у частині надання дозволу на встановлення операторам газорозподільної системи загальнобудинкових лічильників газу, всупереч Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", що призведе до ще  більшого зубожіння українців.

Тараса Батенка до міністра оборони України, заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Військового прокурора Західного регіону України, заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора щодо дотримання чинного законодавства України при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого майна між Міністерством оборони України та контрагентами для забезпечення житлом військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (учасників АТО).

Михайла Головка до міністра фінансів України, голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо розгляду звернення працівників Головного управління статистики у Тернопільській області.

Михайла Головка до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України щодо проведення капітального ремонту автомобільної дороги Дубно - Тернопіль (через Кременець).

Олега Осуховського  до голови Національного банку України, Директора — розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Генерального прокурора України щодо вирішення питання повернення грошових коштів вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".

Олега Осуховського до Генерального прокурора України щодо порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" посадовими особами Рівненської міської ради.

Ярослава Дубневича до міністра оборони України щодо вручення Бойового Прапора 12-й окремій бригаді армійської авіації.

Ярослава Дубневича до міністра оборони України щодо оформлення житлових приміщень гуртожитку як службового житла військових частин Самбірського гарнізону.

Леоніда Ємця до міністра внутрішніх справ України, голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, голови Київської міської державної адміністрації стосовно невиконання ухвали суду Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦ ДІАМАНТ ХОЛ" у спорі щодо забудови за адресою: місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 2/1.

Групи народних депутатів (Опанасенка, Острікової  та інших. Всього 19 депутатів) до міністра фінансів України щодо врегулювання питання розміру ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями для виробників пива.

Андрія Гальченка  та Костянтина Павлова  до Уповноваженого Президента України з мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях щодо звільнення з полону військовополонених.

Володимира Ар'єва  до тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо необхідності закупівлі Міністерством охорони здоров'я трикамерних кардіостимуляторів за кошти державного бюджету.

Сергія Ківалова  до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів, необхідних для вирішення екологічних проблем в місті Одесі.

Юрія Берези  до міністра фінансів України щодо строків виділення коштів на виконання бюджетної програми КПКВК 2301360 "лікування громадян за кордоном".

Руслана Демчака до Прем'єр-міністра України щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації" №1535 від 12 жовтня 2002 року у відповідність до статті 118 Повітряного кодексу України.

Руслана Демчака до тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо необхідності забезпечити хворих на цукровий діабет жителів Іллінецького району Вінницької області препаратом інсуліну.

Юрія Дерев'янка до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" реєстраційний №5000 від 15 вересня 2016 року та проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" реєстраційний №5131 від 15 вересня 2016 року, що стосуються фінансування діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема об'єднаних територіальних громад.

Юрія Дерев'янка до прокурора Івано-Франківської області щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження №12016090190000270 від 22 липня 2016 року та продовження досудового розслідування за фактом незаконної порубки дерев на території Національного природного парку "Гуцульщина".

Віктора Кривенка до Генерального прокурора України щодо безпідставного, штучно створеного боргу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГ-ГАММА" та захисту державного інтересу під час процедури банкрутства Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "ОКЕАН".

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра України, президента Академії медичних наук України, тимчасово виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я України щодо організації належного медичного обстеження учасників АТО на інфікування гепатитом С та забезпечення їм необхідного лікування.

Едуарда Матвійчука до Міністерства інфраструктури України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ України, Одеської міської ради, Одеської обласної державної адміністрації стосовно необхідності повторного розгляду та вжиття дієвих заходів реагування на колективне звернення мешканців будинків по проспекту Маршала Жукова, 19, 21, 23, 31, 41, 43, Київського району міста Одеса, загалом більше сотні домогосподарств, щодо комплексного облаштування з питань безпеки, інфраструктури та дотримання санітарних норм, а також здійснення інших заходів з благоустрою та забезпечення безпеки життєдіяльності як дітей, так і мешканців вказаних будинків в міжквартальному проїзді вздовж лінії 13-го трамваю між вулицею Академіка Корольова та проспектом Маршала Жукова, де розташовані загальноосвітня школа №63 та дитячий садок №211, а також проведення заходів з метою інформування зазначеної громади про терміни проведення та закінчення виконання робіт.

Едуарда Матвійчука до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства соціальної політики України, Одеської обласної державної адміністрації, Одеської міської ради стосовно необхідності всебічного розгляду звернення мешканки Київського району міста Одеси Каташинської Олександри Сергіївні щодо недопущення зниження рівня соціального забезпечення та обслуговування із побутових питань у сфері ЖКХ та відновлення громадянських прав.

Павла Дзюблика до міністра освіти і науки України щодо виділення додаткового цільового фінансування Житомирському національному агроекологічному університету.

Павла Дзюблика міністра екології та природних ресурсів України щодо проведення комплексної перевірки Природного заповідника "Древлянський" Народницького району Житомирської області.

Григорія Тіміша до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування з недопущення призупинення реформи децентралізації в Чернівецькій області.

Григорія Тіміша до голови Чернівецької обласної ради, голови Чернівецької обласної державної адміністрації щодо виконання пункту Плану заходів з реалізації у 2015 - 2017 роках Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2020 року про будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Тисовець Сторожинецького району.

Олександра Домбровського до Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України Павла Розенка, міністра соціальної політики України щодо призначення субсидій непрацюючим працездатним громадянам, які втратили роботу в поточному році.

Олександра Домбровського до міністра юстиції України, голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ректора Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, голови Апеляційного суду міста Києва, Голови Верховного Суду України, директора Інституту держави і права імені Корецького Національної академії наук України, Генерального прокурора України, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Донецького національного університету, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ректора Національного університету "Одеська юридична академія", голови Апеляційного суду Вінницької області стосовно доцільності внесення змін до Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" №838-VIII.

Групи народних депутатів (Дубневича, Молотка та інших. Всього 6 шановних колег) до Прем'єр-міністра України щодо вирішення проблем правового регулювання порядку проведення оцінки запасів корисних копалин.

Віктора Романюка до Генерального прокурора України щодо неправомірного відшкодування ПДВ на суму 100 мільйонів доларів США та сплати хабарів українським високопосадовцям на суму 22 мільйони доларів США.

Олександра Вілкула до Прем'єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра України - міністра економічного розвитку і торгівлі України щодо ситуації, яка склалась навколо Державного конструкторського бюро "Південне" імені Янгеля стосовно непрозорості та вибірковості проведення конкурсу на заміщення посади керівника Державного підприємства, захисту працівників цього Державного підприємства: кількамісячної заборгованості із заробітної плати, неприпустимості переходу на одноденний робочий тиждень і масового звільнення працівників.

Павла Різаненка до голови Національного банку України щодо захисту інтересів вкладників банків та відокремлених підрозділів банків, що були розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Павла Різаненка до Прем'єр-міністра України, міністра екології та природних ресурсів України щодо неналежного реагування Державною екологічною службою України на депутатський запит про проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства при виконанні будівельних робіт у другому житловому кварталі міста Бровари.

Оксани Білозір до Прем'єр-міністра України щодо вироблення єдиного підходу до встановлення розмірів заробітної плати міністрам, народним депутатам України, суддям, працівникам прокуратури, поліції, державним службовцям, керівникам та працівникам державних підприємств, працівникам установ та організацій, які фінансуються з державного чи місцевих бюджетів.

Юрія Павленка до секретаря Ради національної безпеки і оборони України про накопичення негативних тенденцій в сфері захисту прав дитини, що несуть загрозу національній безпеці України.

Юрія Павленка до секретаря Ради національної безпеки і оборони України про критичний стан у сфері інформаційної безпеки та свободи слова в Україні.

Єгора Соболєва до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Київського міського голови  щодо зупинення будівництва торгово-розважального комплексу на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра в Оболонському районі міста Києва.

Миколи Кучера до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо незаконних дій директора ТОВ "Теплик-Агро" Анченка Василя в Теплицькому районі Вінницької області.

Юрія Берези до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національній поліції в Дніпропетровській області щодо захисту конституційних прав громадянина України  Андрія Дяченка.

Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України щодо проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" в частині збільшення видатків на Національну академію наук України і НАМНУ.

Андрія Білецького та Олега Петренка до голови Київської міської державної адміністрації щодо врахування інтересів територіальної громади при проведенні будівельних робіт на території міста Києва.

Роберта Говарта... Горвата, вибачте, до Генерального прокурора України щодо виявлення та протидії кримінальним правопорушенням на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату.

Сергія Соболєва до Прем'єр-міністра України щодо розблокування поставки бронематеріалу для виготовлення бронежилетів та кулезахисних шоломів товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "ТЕМП-3000" та обґрунтованості й законності зміни Київською міською митницею ДФС України класифікації відповідного товару.

Шановні колеги, на цьому завершено зачитування 268 запитів народних депутатів України.

Я оголошую перерву на 30 хвилин згідно нашого Регламенту. І рівно о 12.30 розпочнеться запис бажаючих виступити у рубриці "Різне", тому що, на жаль, ми не можемо йти по порядку денному, де в нас сьогодні стоїть низка законопроектів в першому читанні,  через відсутність колег.

І тому о 12.30 ми перейдемо з вами до рубрики "Різне". Всі, хто бажають виступити в цій рубриці, я прошу рівно о 12.30 повернутися до сесійної зали, аби записатися. Оголошую перерву. Дякую.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні народні депутати, я прошу заходити всіх до сесійної зали, тому що за хвилину ми розпочнемо запис для виступів у рубриці "Різне". Тому, будь ласка, всі бажаючі скористатися вашим законним правом взяти участь у цих виступах, я прошу повернутись до сесійної зали.

Будь ласка, починаємо запис. Дякуємо.

Будь ласка, слово для виступу першому надається представнику фракції "Самопоміч" пану Сидоровичу. Передає слово Єгору Соболєву.

Будь ласка, пане Єгоре.

 

12:32:24

СОБОЛЄВ Є.В.

Я вже ділився з колегами по керівництву комітетами, з лідерами парламентських фракцій, з керівництвом парламенту. У нас є проблема: після літніх канікул наш парламент припинив ухвалювати антикорупційні закони. До цього ми були молодці і створили дуже вимогливе законодавство, в тому числі про відкритість декларацій посадовців. Я закликаю всіх народних депутатів його ретельно виконати. Будь-яка брехня в деклараціях, будь-яке приховування буде об'єктом розслідування Агентства з запобігання корупції і Антикорупційного бюро.

Один з законів, який ніяк не вдається нам не те що ухвалити, а почати розглядати,  це Закон про право Антикорупційного бюро прослуховувати корупціонерів. Я не розумію, хто у Верховній Раді проти цього виступає публічно. Але спікер парламенту говорить, що немає 226 голосів, немає людей, які готові своїм голосуванням зробити цю ідею закону.

Насправді це дуже важливо, бо Антикорупційне бюро, якому ми дали велику незалежність, великі повноваження, добрі зарплати, має одну проблему: воно може прослуховувати корупціонерів тільки за допомогою Служби безпеки. Що таке прослуховування Службою безпеки, я думаю, в цьому залі знає дуже багато людей. Найбільша проблема – ніхто з нас не може гарантувати, що люди, які цим займаються, не зливають інформацію тим самим корупціонерам.

Я хочу розповісти членам парламенту про страшну новину, яку я дізнався за ініціативи адвокатів Небесної Сотні. Вони підозрювали, що беркутівці, яких мали арештувати за розстріл людей на Майдані, втекли тому, що дружина одного з них працює в підрозділі, який займається прослуховуванням в СБУ. Я написав про це звернення депутатське і отримав відповідь від тоді виконуючого обов'язки Голови СБУ Малікова про те, що так, справді ця людина працює, але ми не виявили ніяких фактів, які би свідчили, що вона могла поділитися такою інформацією.

Я буду обговорювати це з Головою СБУ, і я прошу весь парламент набратися мужності і проголосувати за надання Антикорупційному бюро право прослуховувати корупціонерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

До слова запрошується представник "Народного фронту" пан Данілін. Він передає слово Гузю, да? Я не чую. (Шум у залі)

Вибачте, у мене, значить, збилася система. Я перепрошую, шановні колеги. Слово передається пану Розенблату з "Блоку Петра Порошенка".

Дуже дякую. Вибачте, я зараз перегружу комп'юте.

 

12:35:56

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Доброго дня, шановні колеги!  Мій виступ присвячений заяві понеділку нашого Генерального прокурора про те, що бурштинова мафія кожного дня кладе собі в карман мільйон доларів наших з вами грошей. Ви знаєте, тема бурштину, вона вже, мабуть, уже всім проїла наші мізки, але вона по сьогоднішній день актуальна. Актуальна тому, що до сьогоднішнього дня ми ніяким чином не можемо законодавчо врегулювати цей злочин. Я кажу про злочин, тому що кожного дня, коли вирубають сотні гектарів лісу, коли знищують наш природній шар землі, і ми обкрадаємо нашу землю і нашу українську державу,  це дійсно злочин.

Тому сьогодні я хотів би звернутися перше за все до керівників наших фракцій, до керівного складу нашого парламенту для того, щоб все-таки, якщо ми бажаємо і маємо політичну волю, для того, щоб все-таки законодавчо вирішити раз і назавжди цю проблему, ми повинні поставити закон в першу частину прохідної порядку денного. Коли він стає 90-им, от вдумайтесь, 90-им по порядку денному, ми ніколи в житті до нього не дійдемо. Тому я ще раз просто хочу звернутися до своїх колег, до всіх тих, хто дійсно вірить в те, що ми здатні самостійно без всякої помочі там інших країн вирішувати свої загальні соціальні потреби, наповнювати бюджет за рахунок власної держави, за рахунок створення справжніх робочих місць, ми повинні всі долучитись до цього процесу.

Тому ще раз хочу подякувати і запросити всіх до співпраці. І на слідуючий тиждень, сесійний тиждень все-таки цей закон, він повинен бути на порядку денному в першій частині. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую, шановні колеги.

Я запрошую до слова представника "Народного фронту" пана Медуницю. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

 

12:38:09

МЕДУНИЦЯ О.В.

Добрий день, шановні колеги. Олег Медуниця, "Народний фронт", місто Суми.

Сьогодні на дні уряду Прем’єр-міністру Гройсману було задане питання стосовно рейдерського захоплення одного з підприємств з іноземними інвестиціями в місті Дніпро. На жаль, за останні декілька місяців такі рейдерські атака проходять по всій Україні. Зловмисники використовують ті можливості, які у них з'явились після того, як ми прийняли пакет євроінтеграційних законів і дозволили нотаріусам вчиняти реєстраційні дії. Схема дуже подібна була використана в Дніпрі, як і в інших регіонах. Бізнес було переписано на людину, яка 16 років відсиділа в тюрмі. Яка нібито позичила власникам бізнесу велику суму грошей. Суддя Індустріального суду міста Дніпропетровськ Мороз, проти якого вже було кримінальне провадження, заочно прийняв рішення. Приватний нотаріус Верба, як тільки рішення вступило в законну силу, в той же день, 21 вересня, переписав цей бізнес на цю особу, яка раніше була судима за важкі злочини. А ця особа моментально продала його третім особам. Які вже тепер можна трактувати як добропорядних вигодонабувачів, що, звичайно, не так.

Зараз група народних депутатів прийняла звернення до Президента України, до Генерального прокурора, до Міністерства внутрішніх справ, до Національного антикорупційного бюро, по факту здійснення цього злочину. Підприємство з іноземними азербайджанськими інвестиціями. Вже по дипломатичним каналам Азербайджанські дипломати вказали українській стороні на неприпустимість таких явищ. Ми на порозі міжнародного, фактично, скандалу. Як ми можемо далі розвивати нашу економіку, якщо такі рейдерські захоплення діють по відношенню іноземного бізнесу. Яка грандіозна шкода такими явищами надається міжнародному іміджу України, бізнес клімату в Україні. Ми вимагаємо, щоби Прем'єр-міністр створив міжвідомчу групу по фактам рейдерства, які почастішали зараз в нашій країні. Щоб в цю міжвідомчу групу ввійшли силові структури. І також вимагаємо якнайшвидшого розгляду цієї ситуації і  повернення бізнесу його законним власникам. Група народних депутатів  бере цю ситуацію під свій контроль, і ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. І ми обов'язково зробимо все, щоб таких ситуацій не було, а бізнес був повернутий законним власникам. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего.

Будь ласка,  до мікрофону запрошується представник "Народного фронту"  народний депутат  Данілін. Передає слово Гузю. Будь ласка.

 

12:41:42

ГУЗЬ І.В.

Доброго дня, шановні друзі. У своєму виступі я хочу звернутися  до Прем'єр-міністра  України Володимира  Гройсмана з такого приводу.  Я прошу його в проекті бюджету 17-го року і звертаюсь до  вас, колеги депутати, аби ви  підтримали так званий законопроект  і взагалі проект, який дозволяє  з перевиконання митних надходжень фінансувати окремі проекти, які відбуваються у  тих чи інших областях. 

Чому я вважаю, що цей проект корисний. Тому що у нас є два  варіанти: надходження і так  ідуть до держбюджету, а будуть іти перевиконання, і тоді зверху  з центральних структур будуть перерозподілятися кошти. А так ми  точно знаємо,  що ресурс буде йти на вирішення проблем  у регіоні. Зокрема у Волинській області 15-16 рік фактично профінансували на  75 відсотків дорогу Львів-Радехів-Луцьк, яку  зробили на 75 відсотків нове дорожнє покриття. Ця дорога була як під  час війни, а для нашої області  це важливе сполучення до Львова.  І я реально їжджу тудою і бачу результат, що ця дорога реально зроблена з нуля, не латали дірок і в принципі люди задоволені. Інше питання, скільки  вона проіснує, скільки вона буде  у належному стані, це ми подивимося, але в цілому це великий плюс. Тому я вчора зустрічався з керівником Державної фіскальної служби паном Насіровим, він  не заперечує, аби  цей проект продовжувався в 17-му році.  Тому я дуже  прошу і Володимира Борисовича, і вас колеги депутати, аби ми підтримали цю пропозицію. 

І наступне. Я особисто звертаюсь до вас,  Володимир Борисович, аби в наступному році, в 2017, ми взяли за основу ще  одну дорогу. Це дорога, якою українці в'їжджають до, вірніше, Європи, а   європейці до  України, це митний перехід  Устилуг,  через місто Володимир  до Луцька, і далі Рівне, і до Києва. Тому я дуже прошу включити, власне, саме в перелік, саме цю дорогу тому що це буде справедливо, тому що ця дорога йде  через українську митницю. І, повірте, вона в дуже складному, в жахливому стані. Люди, які, це мій округ, зокрема, та й не тільки, ця важлива магістраль  власне у Волинській області. Інша магістраль – через Ягодин, все-таки в більш кращому вигляді, тому що вона будувалася капітально  до 2012 року, до Євро-2012.

Тому прошу продовжити експеримент на 2017 рік і врахувати мою пропозицію, це дорога  Устилуг-Володимир-Луцьк. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Ольга Бєлькова передає  слово своїй колежанці пані Богомолець. 

Будь ласка, запрошуємо вас, пані Ольго.

     

12:44:56

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні колеги! В своєму виступі хотіла би торкнутись трьох дуже  болісних питань медичної галузі. Питання перше – це бюджет охорони здоров'я, який на погляд Комітету охорони  здоров'я,  є абсолютно незадовільним, і, на жаль, він є підписаним Міністерством охорони  здоров'я. В цьому бюджеті  дитячий гемодіаліз профінансований лише на 30 відсотків, доросла онкологія профінансована лише на 14 відсотків від потреб, а насправді ті потреби, які називаються, вони не є достовірними, тому що  потреба насправді значно вища. Тому хочу сказати, що Комітет охорони здоров'я на своєму засіданні одноголосно проголосував визнати  бюджет в частині фінансування закладів охорони здоров'я  незадовільним. 

Друге. Критична ситуація  склалась внаслідок того, що попередня каденція, міністр і його заступники, не розрахували правильно бюджет охорони здоров'я на цей рік. Тому всі заклади практично охорони здоров'я в регіонах,  а також  центральні наші інституції і науково-дослідницькі інститути залишились без  заробітної платні на два останні місяці цього року. Тобто на листопад і грудень заробітної платні немає чим людям виплачувати, і це є звернення до Прем'єр-міністра негайно втрутитись в цю ситуацію і прийняти відповідні рішення.

І третє питання, на якому я би хотіла акцентувати вашу увагу, нерозуміння депутатського корпусу, що таке Академія медичних наук. Академія медичних наук – це не тільки наукові заклади, це наші головні клінічні інституції. І Академія медичних наук в складі Інституту раку, Інституту серцево-судинної хірургії, Інституту серця і 36 клінічних медичних закладів четвертого рівня акредитації залишені практично без фінансування. Їх потреба на медикаменти складає 2 мільярди, їм надано на всіх лише 400 мільйонів. Тому я прошу і звертаюсь до всіх депутатів підтримати вимоги Комітету охорони здоров'я щодо збільшення фінансування галузі, це звернення до Кабінету Міністрів, щодо вирішення проблеми з заборгованістю і відсутністю заробітної плати і також окремо фінансування Академії медичних наук як найвищого з закладів найвищого рівня акредитації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановна пані Ольга.

І запрошується до слова… і народний депутат Лук'янчук передає слово своєму колезі  народного депутату Кишкарю Павлу, будь ласка.

А Кишкар передає Кривенку. Будь ласка, народний депутат Кривенко.

 

12:47:37

КРИВЕНКО В.М.

Доброго дня! Віктор Кривенко, "Народний Рух України". Пані головуюча, колеги! Хотів би свій виступ побудувати на заклику до того, щоб ми всі, українські депутати, поважали основоположні наші права: права громадян і нашу Конституцію.

Право на мирне зібрання є основою будь-якої держави. Те, що  двічі розганявся в Одесі "Антитруханівський майдан", майдан проти громадянина іншої держави, який очолює міську владу, те, що не дають встановити мобільні палатки, байдуже, що  на них написано –  чи це приймальна народного депутата, як там написано, чи це просто палатка громадян, які хочуть протестувати. Коли на Майдані встановлювалися палатки народних депутатів, то чомусь тоді всі підтримували під час Революції Гідності. Тепер у нас я інколи чую заклики, що встановити палатку  в центрі міста, попередньо повідомивши, що  це якимось  чином незаконно.

Я хочу подякувати  всім колегам українським депутатам, а їх уже понад сто, які  підписалися під проектом постанови про дострокові вибори в Херсонській області, і тим представникам політичних партій, і Юрію Дерев'янку, партія "Воля", і Олегу Мусію, Дмитру Добродомову з "Громадського контролю" і Радикальної партії Лозовому, Мусійчуку, Корчинській, Кишкарю з Народного руху, які готові встановлювати свої палатки і вже рухаються в цьому напрямку. І закликаю решту народних депутатів не боятися ставити свої палатки, і нехай… і приймати від людей  звернення, помічників свої там саджати і працювати.

Тепер стосовно економічних питань. Я сьогодні звернувся до Прем'єр-міністра стосовно того, що необхідно провести нараду з Фондом державного майна по двом кричущим випадкам. Перший –  це Херсонський бавовняний комбінат. Є санатор, замість цього наш Фонд держмайна подає лист на суд, що  давайте йти в ліквідацію, коли підприємство можна зберегти. Кредитори погоджуються зберегти підприємство, "Укрексімбанк" погоджується. Позиція ФДМУ якась дивна. Є комплекс в Узині, де сім років тому відбувся конкурс, компанія виграла право забудовувати, створювати транспортний хаб величезний, понад 1 мільярд доларів – інвестиція. Сім років Фонд держмайна нічого  не підписує. Сім років ми бачимо, як постійно викручують руки цим інвесторам, 70 судових позовів виграно. Так далі нічого й не робиться.

Наступне. Я звернувся  до  Голови уряду і я дякую першому віце-прем'єру  Кубіву за підтримку в збереженні "Південмашу". Я сам особисто пропрацював п'ять років, і з них чотири – заступником генерального директора "Південмашу", я знаю, наскільки це унікальне  підприємство. І, безумовно, його  треба кардинально реформувати. Коли у 2009 році я працював  заступником голови Космічного  агентства, ми затвердили програму реформування  "Южмаша" і "КБЮ". Потім помінялася влада, палець об палець не було вдарено. На сьогодні я  вітаю зміну керівництва  Космічного агентства і закликаю підтримати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд завершити дайте, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Закликаю підтримати на сьогодні і зберегти "Южмаш", зберегти наше майбутнє космічне. І уряд, що підтримав той  законопроект 5030,          яким передбачається допомога "Півдемашу" на енергоресурси і погашення заробітної плати.  Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До слова, будь ласка, запрошується народний депутат Ігор Луценко від "Батьківщини".

 

12:51:21

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановна депутатська громада, будь ласка, послухайте декілька цифр: 5 мільйонів постраждалих вкладників, більше ніж 82 банки стали банкрутами, більше  ніж 400 мільярдів гривень активів, котрі зараз перетворюються на ніщо. І де реакція правоохоронних органів?

Я хочу спитати, де обвинувачувальне рішення судів проти власників банків?  Де кримінальні провадження проти керівництва НБУ? (Оплески) Де, врешті-решт, активність НАБУ проти співробітників у Фонді гарантування вкладів? Нема нічого.

Я хочу звернутися до Юрія Віталійовича Луценка, нині Генерального прокурора України: пан Луценко, скажіть, будь ласка, а ви, дійсно, вважаєте, що от, наприклад, пан Лагом, співвласник "Дельта-банку", він ні в чому не винний?

Я хочу звернутися до Ситника, голови Національного антикорупційного бюро України: пане Ситник, ви, дійсно, вважаєте, що у Національному банку в управлінні сидять святі і непорочні люді? У Фонді гарантування вкладів що, так само?

Я хочу анонсувати свою заяву, зокрема, щодо одного кричущого випадку: 700 мільйонів гривень нерухомості на Хрещатику було програно в суді лише через те, що від Фонду гарантування вкладів не з'являлися люди у суд. От, будь ласка, склад злочину.

Я закликаю депутатський корпус: шановні колеги, давайте об'єднаємося з постраждалими вкладниками, давайте врешті-решт допоможемо їм, разом натиснемо на правоохоронні органи, бо тут уже кримінальна стадія пішла, щоб добитися обвинувальних висновків проти шахраїв, щоб шахраї сіли за грати. Я вважаю, що нам потрібно користуватися нашими повноваженнями.

Я вважаю, що нам потрібно допомагати людям. І, крім того, нам потрібно приймати зміни в законодавство, звісно, як один із етапів нашої роботи. І одна з найважливіших речей, потрібно повернення нагляду за дотриманням законності суб'єктами публічного права – чиновниками, держслужбовцями. Зараз у фонді гарантування вкладів відверто сміються...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятнадцять секунд.

 

ЛУЧЕНКО І.В. ...сміються вкладникам в обличчя, кажуть: "Да, ми приймаємо незаконні рішення, ми приймаємо незаконні нормативно-правові акти, але ви нам нічого не зробите, ідіть, судіться". Хіба це є нормою роботи державного механізму? В будь-якій державі є механізм контролю за діями подібних осіб. В нас його немає, в нас ми його ми ліквідували в 2014 році. Тому це наша з вами частина  законодавчої роботи.

Шановна правляча верхівка, замовчати цю проблему...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятнадцять секунд дайте, тому що це ж ще не закінчився виступ.

 

ЛУЦЕНКО І.В. Дякую. Цю проблему замовчати не вдасться, це  соціальний вибух, котрий може перерости у великий соціальний вибух, робіть висновки. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего.

Народний депутат Ігор Попов від Радикальної партії передає слово народному депутатові пану Шухевичу. Будь ласка, пане Шухевич.

 

12:55:05

ШУХЕВИЧ Ю.Р.

Український народе, склалася ситуація так, що на сході нашої країни йде війна, є вбиті, є важко поранені, але їх розділяють на два сорти: білих і чорних.

Я про що хочу сказати? Учасники бойових дій, згідно з цією постановою вони мають право на певні привілеї: мають право раніше виходити на пенсію. Але коли важко поранений, але родина загиблого приходить в Пенсійний фонд, їм кажуть: "Дайте посвідчення з воєнкомату, що ви були на війні, що ви є дійсно учасником бойових дій, а воєнкомат не дає. "В нас є АТО, а немає війни", - так пояснюють в воєнкоматі.

у той же самий час, учасники Другої світової війни, а також постановою міністрів 19.... року прирівняний до них, дістають такі права. Ті, які воювали в Іраку, Мозамбіку, В'єтнамі, Афганістані,  бозна-де –   вони всі учасники бойових дій. А ці, які захищають Україну сьогодні,  не мають відповідної можливості піти раніше на пенсію, а також і сім'ї, батьки і вдови загиблих. Вдумайтеся в це.

Ми звернулися до Прем'єр-міністра, бо це ж постанова уряду, про яку згадував, і просили внести ще одною стрічкою: "Учасники АТО з квітня 2014 року". Ні, нам відмовили, сказали, що це можливо лише шляхом законодавчого акту. Вдумайтеся, в той же самий час, там є така строчка, що учасниками бойових дій вважаються ті, які на території України, Литви, Латвії, Естонії з 1944-го по 19651 рік воювали з терористичними бандами. Це значить, що ті, які воювали з національно-визвольними рухами. Війни не було, але вони учасники бойових дій, в той же час як захисники України не є учасниками бойових дій.

Я вніс відповідний законопроект, підтриманий соціальним комітетом, ще в жовтні минулого року. Він був прийнятий в першому читанні, але до другого його не вносять, а якщо вносять, то в такий час, коли він не може бути проголосований: просто не вистачає часу.

Я звертаюся до керівництва Верховної Ради і прошу внести його якнайшвидше в належний час, для того щоб Верховна Рада могла розглянути його, прийняти як закон і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 10 секунд закінчити.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. …щоб могла дійсно Верховна Рада розглянути цей закон і відновити справедливість

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, пане Шухевич.

До слова запрошується народний депутат Ігор Васюник, якому передає слово його колега пан Бондар.

Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

12:58:35

ВАСЮНИК І.В.

Дякую. Доброго дня, шановні колеги! Ігор Васюник, Львів, "Народний фронт".

Своїм виступом я хотів би привернути увагу як політиків, так і владу в цілому до тієї ситуації, яка зараз є в місті Львові.

Справа в тому, що в місті Львові є сміттєвий колапс. У всіх мікрорайонах гори сміття, в окремих місцях –  повна антисанітарія. Вояжі львівського сміття сотнями кілометрів територією України доходять до абсурду. На жаль, це стало наслідком повної безвідповідальності і бездіяльності мера Львова Андрія Садового. На жаль, Львів і львів'яни, і майже мільйонне місто Львів стало заручником 10-річної, я би сказав, цинічної  брехливої корупційної політики мера Садового. На жаль, так є. Але львів'яни не можуть бути заручником цієї ситуації. Шкода, що влада до сьогоднішнього дня, недивлячись на ту трагічну ситуацію, яка сталася на Грибовичах, не розробила ні чіткого плану, ні комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами, ні навіть не оголосила відкритого прозорого інвестиційного конкурсу.

Ви знаєте, у мене складається враження, що міська влада і дальше хоче заробляти на цій "чорній сміттєвій касі". Так дальше тривати не може. Жодна громада не дає дозволу місту Львову на нову територію під сміттєпереробний завод. Чому? Тому що вона не вірить більше меру Садовому, тому що їм надоїла ця цинічна брехлива гра і політика.

Знаєте, я хочу звернутися до Прем'єр-міністра України, який має багаторічний досвід управління міською господаркою, з проханням створити робочу групу, розробити чіткий і дієвий пал реалізації і виходу з цієї кризи, провести публічний прозорий інвестиційний конкурс, тому що місто Львів ніколи не проводить прозорих і публічних конкурсів, тому що мер Садовий проводить тільки конкурси для своїх.

В цьому залі багато львів'ян,  та й взагалі у владі теж багато львів'ян. Та й взагалі Львів голосував не тільки за "Самопоміч", Львів голосував і за "Народний фронт", і за БПП, і за "Батьківщину", і за багато інших політичних сил. Я прошу Прем’єр-міністра взяти це питання на контроль для того, щоб вирішити це питання.

10 секунд, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд дайте.

 

ВАСЮНИК І.В. Якщо люди побачать, що є конкретний план дій, якщо люди почують відкритий прозорий конкурс, який буде оголошений, якщо люди побачать опіку держави, вони підуть назустріч, виділять ділянку. І прийде інвестор, який побудує цей завод. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

Будь ласка, від Радикальної партії Ляшка народний депутат Лінько, якому слово передає пан Силантьєв. Будь ласка.

 

13:02:00

ЛІНЬКО Д.В.

Дмитро Лінько, Радикальна партія Олега Ляшка.

Шановні українці, шановні колеги, хотілось би привернути вашу увагу до важливих подій, які сталися на цьому тижні, а саме зустріч тристоронньої групи в Мінську, за результатами якої нібито домовилися про перемир'я.

Насправді за два роки ведення війни з Росією український парламент жодного разу не заслуховував і не приймав ніяких ………. рішень щодо перемовин у Мінську. Тобто всі ці домовленості, які відбуваються, підтверджують лише ті слова відомі, що всі домовленості з Росією не вартують навіть папірця, на якому вони написані. Ми бачимо, що немає жодного просування в тому, щоби зупинити вогонь, і щоби відбулося реальне відведення військ з окупованих території Донбасу і Луганської області.

Парламент на цьому тижні прийняв за результатами парламентських слухань план реінтеграції по Криму. Насправді нам потрібно приймати не план реінтеграції, а план по деокупації Криму і окремих районів Донецької, Луганської областей. Тому що до того часу, поки реінтегрувати, нам потрібно їх звільнити від російських військ. І в цьому плані з цієї найвищої трибуни української держави має вирішуватися це питання. Тому що український парламент – найвищий орган в країні, який сьогодні усунутий взагалі від вирішення долі наших територій і наших українців на сході і на півдні країни.

Останні візити міністрів закордонних справ Франції, Німеччини показали, що світ дедалі більше втягує нас в той Путінський план капітуляції під назвою "Мінські домовленості". Ніяких домовленостей щодо відведення… виведення російських військ не відбувається і не буде, апріорі це неможливо. Тому ми повинні зрозуміти, що цей шлях веде нас в нікуди, і нам потрібно шукати реальні виходи з цієї кризової ситуації. Для цього парламент має прийняти стратегію, і ми повинні на міжнародному рівні заявляти про, більш жорстко заявляти про гарантії безпеки щодо Будапештського меморандуму.

Виступи Порошенка, нашого Президента, щодо того, ніби світ не склав іспит по безпеці, це насправді дуже толерантний виступ ще. Тому що світ не просто не склав іспит, світ поставив під загрозу взагалі безпекові всі домовленості, і ядерні країни, які гарантували нам безпеку, показали всьому світові, що ці гарантії не коштують нічого, і це ставить під загрозу всю безпеку у світі. Тому питання України сьогодні у світі має звучати більш серйозно. І для цього український парламент має тут в Україні ставити питання більш серйозно, тому що ми бачимо, що чим далі триває більше ця війна, тим менше ми приділяємо цьому уваги і тим менше ми згадуємо про те, що відбувається на сході.

Єдине, що можна сказати, який є прогрес, хоч трошки трапляється під час Мінських домовленостей, і що є результатом перемир'я, це обмін полоненими, хоча ми бачимо, що і в цьому дуже великі проблеми є. Більше того, ми бачимо, що на окупованих територіях українців затримують і заарештовують ті терористи і російські війська. І сьогодні ми повісили плакат і закликаємо увесь світ і всю Україну звернути увагу і більш активно підтримувати молодих хлопців, яких заарештували за те, що вони просто підтримували Україну. І хотів би оголосити їх імена, і щоби ці люди були також включені в план по обміну полоненими. Цих хлопців, це Ковальчук, Балавін, Лазушко, Хмеленко, Солодовніков, Воронов, Коваль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте, будь ласка, 15 секунд завершити.

 

ЛІНЬКО Д.В.  Свободу українським політв'язням, всім заручникам, яких утримують російські війська, окупанти, на території окупованих Донецької і Луганської області і в Криму. Ми маємо вимагати звільнення до останнього кожного нашого українського громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я собі дозволю просто маленьку реакцію, тому що тема стосується безпосередньо моєї роботи.

Перше. Користуючись нагодою, я хочу звернутися до шановної Радикальної партії Ляшка і вашої фракції і зауважити наступне. Ми створили в Верховній Раді  України спеціальний майданчик такий інформаційний, дискусійний, де обговорюємо  взагалі  питання реінтеграції Донбасу і інформуємо про хід мінських переговорів. Вже відбулося три засідання цієї групи. І вчора якраз було третє засідання, де  був присутній представник  української сторони у безпековій групі Євген Марчук. І от єдина фракція, яка не  делегувала  поки що туди своїх представників, це Радикальна партія. Мені здається, що,  насправді, це корисний майданчик, де можна в тому числі  і задавати запитання, і  мати більше інформації для того, щоб  і у вас, можливо, було  або менше запитань, або  і більше запитань, але основаних на об'єктивній інформації. Це перше. І тому запрошуємо вас  доєднатися.

Друге, що стосується заручників і дітей, про яких ви сказали. От я єдине, що   хочу вас закликати, щоб ми були дуже делікатні у певних речах, тому що  позиція української тут влади, що ці хлопці ні до яких диверсій, ні до яких речей не причетні.  І ми взагалі не розуміємо, що за провокація відбулася, розцінюємо це як провокацію і вважаємо за необхідне, щоб ці діти повернулись до своїх родин.  І якщо ми в публічній риториці щось таке іноді говоримо, що може  зашкодити дітям, будь ласка, враховуйте це. І давайте будемо максимально делікатними, щоб врятувати  дітей. Я дуже дякую.

Я перепрошую,  і повірте, що ми боремося за кожного українця, чи це цивільний, чи це військовий, але це не до вашої зараз,  от я сказала, этого, дуже важлива наша делікатність у публічних висловлюваннях.  Повірте, я  дуже вас прошу. Дякую.

Наступне слово, народний депутат  Корчик. Він передає пану   Дерев'янкові право виступу.      

 

13:07:31

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля".  Шановна головуюча, шановні колеги, дорогі українці! Вчора у Верховній  Раді України  відбулася велика зрада очікувань мільйонів українців стосовно справедливих тарифів, стосовно  формування органу,  регулятора, який встановлює такі справедливі тарифи,  адже вчора був шанс дійсно зробити  реформу  у цій сфері.  Натомість  ми отримали велику зраду шляхом  ухвалення законопроекту, який був підтриманий більшістю, який був підтриманий "Опозиційним блоком", всіма фракціями олігархів, які тут присутні у парламенті, я маю на увазі  групи депутатські "Воля народу" і "Відродження". І саме той орган, який сьогодні є неконституційний, який був створений  Президентом, –  Національна    комісія  з регулювання  електроенергії і комунальних послуг, головою якої є  Дмитро Вовк, який раніше працював у корпорації "Рошен"  Петра Порошенка. Борис Циганенко, який там працює також, це є бізнесмен Григоришина, який працював у нього та у Ахметова в  "Київенерго". Володимир Євдокимов, який є бізнес-партнером і соратником Арсенія Яценюка. Юрій Голяк, який пов'язаний з Дмитром Фірташем, з олігархом. Вікторія Морозова  пов'язана  зі структурами Григоришина. Усі ці "милі люди" до цього часу  розпоряджалися бюджетом в понад 500 мільярдів гривень, а в цьому році  і в наступному році будуть  розпоряджатися коштами і тарифами, які регулюють суми в понад 700 мільярдів гривень. Це кожна платіжка, шановні українці, які будете отримувати ви, будуть вирішувати саме ці люди.

Партія "Воля" як ліберальна партія  категорично проти узурпації  влади Президентом,  а вчора, власне, і відбувалася фактична узурпація, тому що контроль за цією комісією тепер буде здійснювати і мати Президент разом зі своїми партнерами-олігархами і  "Опозиційним блоком".  Тому Політична партія "Воля" вимагала, щоби ця інституція була максимально незалежною. І ми пропонували, щоби 300 народних депутатів голосували за призначення  членів цієї  комісії.  Ми голосували за те,  щоб від кожної фракції  такий був представник фаховий  відповідно  до  критеріїв,  визначених      законом, і, на превеликий жаль, парламент цього не підтримав.

Я персонально  хочу подякувати кожному із ста народних депутатів, який підтримав цю пропозицію, адже тільки такий формат, коли 300 депутатів призначають, і 300 депутатів, очевидно, не зможуть зняти кожного, чи окремо кожного члена національної  комісії,  забезпечує цій  комісії  незалежність.                               

Справа в тому, що сьогодні немає політичної волі для того, щоби тарифи  були менші, немає політичної волі для того, щоб                                                                                                                  не обирати ні українців, ні український бізнес, і ця політика діючої влади є абсолютно руйнівною і нищівною.

Шановні колеги, політична партія "Воля" вимагає, щоб Президент зараз, якщо він не хоче підтвердити цю узурпацію, якщо він не хоче підтвердити курс на обирання  українців,  наклав вето на цей закон, повернув його назад, адже ці норми є антиконституційні, немає передбачено в Конституції повноважень  Президента призначати членів  НКРЕКП…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд,  будь ласка. 

 

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Також як і немає повноважень в Апарату Верховної Ради здійснювати ті дії, які передбачені цим законом. Якщо гарант Конституції дійсно є гарантом Конституції, а Конституція обов'язково і для Президента, і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Дякуємо, шановний колега.

До слова запрошується народний депутат Галасюк, якому передають слово його колеги  Кириченко, Шухевич. Але, якщо ви не шість, а хоч трошки менше хвилин виступатимете, то встигне більше ваших колег. Дякую, пане.

 

13:11:17

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановна пані Ірина! Шановні колеги! Шановний народе України! Є дві моделі економічної політики. Одна модель, яку, на жаль, ми досі бачимо, це наповнювати бюджет за рахунок інфляції, за рахунок штучного роздування доходів, це тримання курсу гривні штучно за рахунок кредитів МВФ, жити від траншу  до траншу – це просто як склянка горілки для п'яниці.

Другий варіант економічної політики, який пропонує фракція Радикальної партії. Наповнювати бюджет, тримати стабільність гривні та тримати стабільність цін за рахунок зростання інвестицій, виробництва та експорту. Бюджет України має відповідати двом головним вимогам: забезпечувати прискорене економічне зростання, щоб це не був не 1-2 відсотки на рік, а щоб це було мінімум 7-8 відсотків на рік. Це визнають навіть наші закордонні партнери, що це абсолютно можливо, при нормальній державній політиці, якщо не будуть красти, якщо ми будемо проводити українську економічну політику. Це є базова засада формування бюджету.

І друга функція бюджету – це забезпечення соціального захисту населення. Це забезпечення життєвих стандартів, які дозволяють людям нормально жити, нормально харчуватись, лікуватись, навчати дітей і не мріяти про еміграцію, як сьогодні, на жаль, мріють дуже багато українців. Це є абсолютна ганьба і визнання провалу реформ влади.

Нам кажуть, що це успіх, а ви попитайте людей на вулиці, який це є успіх. Тому для того, щоб це виправити, фракція Радикальної партії запропонувала антикризовий план розвитку економіки, який містить абсолютно чіткі пріоритети та законопроекти, які дозволять суттєво прискорити розвиток економіки, підвищити соціальні стандарти, пенсії та заробітну платню. При чому підвищити їх таким чином, щоби вони не були зжерті інфляцією. Бо, коли сьогодні  уряд каже, що на 10 відсотків піднімають соціальні стандарти, інфляцію обіцяють 8 відсотків, а ми розуміємо, що вона не буде 8 відсотків, вона буде більшою, про це кажуть всі економічні показники. Так тоді це підвищення мізерне і без того мізерне, воно буде зжерте інфляцією.

Фракція Радикальної партії пропонує конкретні механізми як підвищити добробут громадян, щоби громадяни це відчули, щоб вони могли на свої доходи купувати більше, ніж купують сьогодні і дивитися з оптимізмом в майбутнє, а не думати про те, як прогодувати свою родину.

Для того, щоби це практично втілити в життя, ми з Олегом Ляшком,  з фракцією Радикальної партії запропонували 15 законодавчих ініціатив, які передбачають, зокрема, захист конституційних інтересів людей з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи, пенсіонерів, які не мають належного трудового стажу, жінок, які достроково вийшли на пенсію. Сьогодні 500 тисяч українців живуть на соціальну допомогу та пенсію менше тисячі гривень на місяць, ви собі уявіть, при реальному прожитковому мінімумі понад дві тисячі гривень, вони мають, більшість з них мають 949 гривень. Сьогодні ми поставили це питання перед Прем'єр-міністром, його треба негайно вирішити.

Ми пропонуємо законопроекти щодо забезпечення безоплатними лікарськими засобами людей похилого віку, базові ліки ми маємо дати пенсіонерам безкоштовно. Це абсолютно реально, ми показуємо, де взяти  для цього кошти. Для того, щоб взяти для цього кошти, треба розвивати власну промисловість, власну економіку. Ми пропонуємо пакет промислових законопроектів. Законопроект 2142а про експортно-кредитне агентство, для того, щоб ми за рахунок коштів Світового банку, за рахунок державних гарантій, за рахунок резервів, які ми показуємо в бюджеті нашим виробникам надавали дешевші кредити – тим, хто продає продукцію на експорт, так роблять всі країни в Європі, окрім України, окрім Молдови і окрім Албанії. Так час нам вже полишити цей клуб трьох країн, в яких немає експортно-кредитної агенції.

Другий... пропозиція, законопроекти про індустріальні парки, це створення стимулів для залучення інвестицій в Україну, для того, щоб ми хоч трішечки вирівнялися в умовах конкуренції з такими сильними країнами, як  Польща, Туреччина та інші.

Ще 25 років тому ми їх випереджали. Сьогодні ми відстали в 2-3 рази. Індустріальні парки – це той реальний механізм, який дозволить нам наздогнати ці країни і побудувати гідне життя в нашій країні.

Це законопроекти про підтримку деревообробної галузі. Я наголошую, що ми не дамо уряду відмінити мораторій на експорт лісу-кругляку, який ми тут з вами вибороли і який сьогодні діє, дає  плюс до бюджету, по робочих місцях, по експорту, по виробництву. Так треба робити в кожній галузі української промисловості. Зробили так з соняшниковою олією колись – і сьогодні Україна номер один в світі, 55 відсотків глобального ринку тримає. І що, уряд хоче тепер віддати цілу галузь української промисловості за закордонний кредит, який через 10 років повертати? Ми не дамо цього зробити.

Низка важливих галузевих законопроектів. Щодо підтримки металургійної галузі (3873), щоб зняти обмеження на металобрухт, щоб без імпортного мита ввозити металобрухт в Україну, тут з нього робити метал, тут з нього робити літаки і вагони, станки і кораблі і продавати в інші країні, а не сировиною торгувати, як сьогодні. Прийняти законопроект про заборону приватизації "Турбоатому". Такі стратегічні підприємства треба плекати як зіницю ока. Реструктуризація заборгованості "Південмашу". Прийняття пакету антирейдерських законопроектів. Прийняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Треба продавати продукти, а не сировину, і не людей відправляти емігрантами в інші країни.

Це принципова позиція фракції Радикальної партії. Ми пропонуємо всім українським силам підтримати таку економічну політику. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего.

І, будь ласка, до слова наступний в списку виступаючих – Ігор Васюник. Він використав своє право.

Так, йдемо далі. Наступний – пан Шухевич. Він передає слово… Він також використав своє право. Далі – Констанкевич, народний депутат, позафракційний. Я вас запрошую перший раз на нашу трибуну з радістю, пані Ірина, будь ласка.

 

13:17:48

КОНСТАНКЕВИЧ І.М.

Доброго дня, шановні народні депутати. Я, дійсно, вперше виступаю у цій іпостасі. І хочу до вас звернутися із повноваженнями, які мені дали мої колеги із партії "Українське об'єднання патріотів", із тією турботою про критичний стан, який склався у нас з недофінансування медичної галузі і освіти.

Отже, дві проблеми, які я хочу окреслити у своєму виступі. Перше, це те, що сьогодні на Волині уже кілька останніх місяців медичні працівника не отримують зарплату. І ця ситуація пов'язана із тим, що, по-перше, медична галузь традиційно уже недофінансовується, і недивлячись на те, що медичних працівників змусили піти на великі скорочення і ліжко-місць, і працівників цієї галузі, також не виплачуються чергові, не виплачуються відрадні, взагалі медична галузь стала маргінесною у нашому суспільному житті.

Тому ми звертаємося до українського уряду з проханням, щоб звернули увагу на критичний стан, який спостерігається у медичній галузі, і про те, що в 17-му році, якщо буде така ситуація, ми прогнозуємо соціальну дестабілізацію суспільного життя.

І друга проблема, яку я хотіла порушити у своєму виступі, пов'язана із освітою і, зокрема, із Таврійським національним університетом імені Вернадського. І у зв'язку з тим, що цей навчальний заклад в 14-му році переїхав до Києва, у зв'язку з анексією Криму, але досі не впорядковані ні фінансові, ні освітні проблеми цього закладу. Сьогодні працівники і студенти цього університету хотіли вийти до Кабінету Міністрів України і стояти уже в такий нецивілізований спосіб, відстоюючи свої права. Студенти не мають по сьогоднішній день гуртожитку, студенти не мають по сьогоднішній день стипендії, проблемним лишається питання щодо фінансування на 17-й рік.

Я прошу український уряд звернути увагу і на цей університет, який є разом з тим, що освітньою установою, також символом української незалежності і підтримкою Криму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановна пані Ірина.

І зараз народний депутат Галасюк і Лінько від Радикальної партії Олега Ляшка передають слово своєму колезі пану Артеменку. Будь ласка.

Колеги, ми працюємо до другої години, так що всі, хто записані, думаю, встигнуть виступити.

Будь ласка, пане Артеменко.

 

13:20:51

АРТЕМЕНКО А.В.

Шановний народ України, шановні народні депутати, шановні присутні! Ситуація, яка склалася на Одеському припортовому заводі, визиває велике занепокоєння. Чому саме? Одеський припортовий завод є найбільшим підприємством хімічної галузі України та має важливе значення для держави, для державного сектору економіки.

Як ми знаємо, останні три місяці відбувались події, пов'язані з приватизацією Одеського припортового заводу, пов'язані з тими подіями, які відбувалися в НАБУ, які відбувалися в Генеральній прокуратурі. За два дні до початку конкурсу, до припинення подачі заявок на корпус на Одеський припортовий два керівника НАКу та Одеського припортового наглядовою радою були заарештовані. Звичайно ніякий інвестор в таких умовах, в таких обставинах до України не піде.

Тому з незрозумілих причин після затримання цих людей роботу заводу було паралізовано, потім припинено постачання газу, припинено постачання газу на Одеський припортовий завод. Зараз уряд приймає рішення, розглядає рішення про суттєве зменшення вартості Одеського припортового заводу. І буде об'явлено, оголошено новий конкурс.

Такі події, які відбулися, не находять підтримки ні в народі України, і, звичайно, у іноземних інвесторів. Тому я звертаюсь до уряду, я звертаюсь до Генерального прокурора негайно втрутитись в ситуацію і з'ясувати, чому саме постачання газу було припинено, і термінового подати газ на це підприємство. Для чого? Для того, щоб робочі місця, які існують в місті Одеса, робочі місця, які, зрозуміло, кормлять ці сім'ї, були нагодовані, люди мали роботу. І головне, щоб ми мали флагмана хімічної отраслі України –  Одеський припортовий завод – працюючим державним підприємством. Це перше.

Друге. Проблема, которую я хочу підняти зараз, це, звичайно, ситуація в атомно-промисловому комплексі України. Багато останнього часу я і мої колеги з Радикальної партії, інші друзі по парламенту, піднімають це питання і спрямовують всю увагу суспільства, всю увагу уряду і Президента до тої ситуації, яка існує в атомно-енергетичному комплексі. На жаль, нічого не змінюється. На жаль, люди, які довели цю важливу атомну промисловість до того стану, який є, все залишаючи на своїх посадах. На жаль, пан Недашковський ще керує цим атомно-паливно-енергетичним комплексом. Тому я звертаюсь і звернувся і до уряду, звертався і звернувся до Президента. І за підтримки Радикальної партії ми вимагаємо, перше, терміново звільнити пана Недашковського з займаної посади. Провести незалежний аудит всіх тих речей, які за останні 15 років відбулися  в "Енергоатомі", в атомно-енергетичному комплексі України, і, зрозуміло, результати цієї аудиторської провірки направити всі матеріали в прокуратуру.

З іншого боку, Радикальна партія, інші депутати, розробили разом з фахівцями Мінпаливенерго програму порятунку атомно-енергетичної галузі. Ця програма була моїм власним підписом направлена як ініціатива до уряду. І мені дуже приємно, що нарешті Прем'єр, міністр, віце-прем'єр керуючий, дослухались до наших постійних вимог звернути увагу на ситуацію, і ця програма наша зараз знаходиться на розгляді у міністра палива і енергетики Насалика. Я впевнений, що ситуація, яка зараз існує в атомно-енергетичному комплексі, не може існувати так надалі.

І останнє питання. Я хочу звернутися до пані Ірини, до моєї колеги, яка проінформувала суспільство те, що до площадки, яка відкрита в Верховній Раді. На жаль, єдина Радикальна партія не надала свого представника. Якщо б ми отримали офіційне запрошення або інформацію не за 5 хвилин до початку, а, ну, за день чи за два, якщо ми, власне, ми спілкуємося дуже часто, якщо звернулися сказали, що там буде ця нарада в такій-то кімнаті, обов'язково представники Радикальної партії були б там. Це, по-переш.

По-друге. Рік тому ми направили листа, офіційного листа за підписом нашого керівника Олега Валерійовича Ляшка, де ми повністю проінформували і Голову Верховної Ради, і голову профільного комітету щодо ставлення Радикальної партії саме до Мінських угод. Повний юридичний і фаховий аналіз, що таке Мінські угоди і як  ми вважаємо,  вони можуть допомогти ситуації, яка склалася у нас на сході.

Тому я  ще раз наголошую на те, що представники   Радикальної партії готові в будь-який момент,  в   будь-який час приймати  будь-яку роботу,  в будь-яких площадках, які зупинять війну, в будь-яких площадках,  в групах, які існують в цьому процесі. І головне,  ми  всі з вами в одній лодці. Якщо щось трапиться, то трапиться з усіма нами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

В мене немає сумніву, що ми всі  налаштовані на виключно мирне вирішення  конфлікту на Донбасі. Ми надсилали за день це запрошення, його отримала  Радикальна партія. І делегували Ігоря Попова, на жаль, я думаю, що це технічні  якісь  питання,  що він не прийшов. І тому будемо підходити ще і    особливо запрошувати. І в нас є така домовленість, що десь раз на два тижні ми цим майданчиком будемо зустрічатися. І я рада вашій  зацікавленості до нього долучитися,  шановні колеги.

І зараз  до слова запрошуємо пана Іллєнка, який також матиме 6 хвилин, тому що йому надає слово ще його колега Головко. Будь ласка.

 

13:26:42

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко,  Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ.

Шановні українці, шановні колеги! Багато є надзвичайно актуальних тем, які сьогодні турбують мільйони, десятки мільйонів наших співгромадян.

Але сьогоднішній  свій  виступ я  хотів би присвятити важливій темі роботи нашого парламенту і одного важливого законопроекту, який                ми, "Свободівці", зареєстрували ще на самому початку роботи парламенту  цього скликання. Це законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо забезпечення доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального користування номер 1107.

Цей законопроект, він був проголосований  в першому читанні ще 4 лютого 2015 року, тобто півтора роки тому. 280 депутатів  тоді проголосували   "за".  Трошки більше, ніж через місяць, 18 березня того ж таки 2015 року профільний комітет його уже направив на розгляд на друге читання і рекомендував парламенту його  прийняти, уже ухвалити в цілому,  є відповідне                                                                                                                                                                                                                         рішення комітету.  І з тих пір взагалі ніяких рухів не відбувається, цей законопроект на голосування не виноситься.

І хотів би сказати, в чому суть цього законопроекту. Суть цього законопроекту дуже проста, що він дає абсолютно реальні юридичні механізми нарешті реалізувати право людей на вільний доступ до водних об'єктів загального користування. Те, чого сьогодні дуже багато ми бачимо на нашій землі, коли українці не можуть підійти до Дніпра, вони не можуть підійти до узбережжя моря, вони не можуть підійти до озера.  Тому що якісь там багатії побудували там палаци на накрадені у людей гроші, поставили там величезні паркани, поставили там озброєну охорону і не пускають людей  і це незаконно. Власне, цей закон дає механізм абсолютно легально демонтувати ці паркани,  давати можливість  людям йти до води, штрафувати і карати тих хто ставить ці паркани, обмежує доступ і так далі.

І, власне, мені здається, що ця проблема сьогодні дуже важлива і парламент мав би нарешті прийняти рішення по цьому питанню, тим більше в першому читанні всі були одноголосно "за", всі підтримували і так далі. І, власне, якщо ми вже подивимося, що робиться навколо Києва, можна подивитися 50 кілометрів вниз по течії від міста, взагалі неможливо вийти до Дніпра, просто все заставлене парканами, все заставлено якимись приватними причалами, величезні ці маєтки, якісь там незрозуміло які. І абсолютно там немає можливості людям відпочивати, ловити  рибу, просто війти до води.

Я вважаю, що цей законопроект нарешті має бути проголосований, це питання має бути вирішено. І я закликаю керівництво Верховної Ради так само звернути на це увагу і наш цей законопроект свободівський поставити на голосування і проголосувати.

Наступне питання, яке я хотів теж підняти у зв'язку з тим, що уже зачепив частково цю тему, це екологічна ситуація з річкою Дніпро. Ви знаєте, що вже про це почали багато говорити в засобах масової інформації, що це є просто… ми знаходимося по суті на грані екологічної катастрофи. Що наша головна річка, вона знаходиться в катастрофічно забрудненому стані, і ми маємо для цього цілий ряд передумов,. Перш за все це забруднення різними промисловими викидами, забрудненнями, які йдуть від великих міст. І, на жаль, зараз абсолютно не ведеться ніякий контроль над якістю води, а не забуваємо, що від цієї води потім мільйони людей  отримують її в каналізації і так далі, і від цього напряму залежить їхнє здоров'я. Плюс напряму залежить взагалі екологічний  стан величезного регіону, який по всій Україні знаходиться. І ми розуміємо, що з цим теж треба вживати якихось заходів, щоб це припинити.

Нарешті, треба заборонити використання в Україні, як це є в усіх цивілізованих країнах, пральних порошків з  фосфатами, тому що це один із основних джерел забруднення вод. І нам необхідно як  парламенту розробити відповідні рішення і прийняти їх, для того щоб якось припинити цю екологічну катастрофу. Нам треба, нарешті, почати контролювати всі забруднення, викиди, які йдуть в річки, перш за все в  Дніпро, те, що сьогодні,  взагалі, не відбувається. Тому що  ще 2.5 роки було заборонено проводити перевірки, контролювати промислові об'єкти. І  фактично на сьогоднішній день  ця робота взагалі не ведеться, вона запущена,  і треба відновлювати цей контроль і відновлювати якісь штрафи для того, щоб це припинилося.

І нам необхідно, я  вважаю, так само, стягувати спеціальний екологічний податок із тих, хто забудовує береги річок своїми палацами. От хай… крім того, що  паркани ці  знесуться,  і люди можуть до  води підійти, треба ще, щоб вони платили  податок спеціальний, який би  потім використовувався на  очищення вод, очищення навколишнього середовища від забруднення.

Я розумію, що багато є питань, які необхідно  обговорити. Але, оскільки сьогодні  є можливість виступити в "Різному" із загальних питань, я прошу звернути на ці питання увагу. Перш за все, ще раз  нагадую, законопроект 1107, який давно вже виносити в зал і голосувати в другому читанні. Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Андрію.

Наступний у нас у списку  виступаючих, пан Шверк. Немає його. Далі, Іллєнко використав своє  право. Пан Осуховський далі, він передає право на виступ своєму колезі народному депутату Супруненку.

Будь ласка, пане Супруненко.

 

13:32:37

СУПРУНЕНКО О.І.

Олександр Супруненко, мажоритарний виборчий  округ 216, місто Київ.

Шановна  головуюча! Шановні колеги! Шановні кияни! Змушений офіційно  звернутися з цієї високої трибуни до Київського міського  голови Віталія Кличка щодо незадовільної роботи каналізаційної  мережі та відновлення благоустрою приватного сектору мікрорайону ДВРЗ у місті Києві. Так, у 2006 році розпочато роботи з реконструкції мереж каналізування та водопостачання приватного сектору ДВРЗ у місті Києві, де замовником робіт виступало КП "Дніпробудтехсервіс", а генпідрядкнком був ТОВ СУ-630.

Через відсутність належного фінансування у попередні роки програм економічного та соціального розвитку міста Києва зазначені роботи не були завершені, а саме: не підключені водопровідні мережі до їх колодязів, не встановлена запірна арматура та не з'єднані мережі з міським водопродовом, каналізаційні мережі не введені в  експлуатацію та не передані на баланс ПАТ "Київводоканал".

Хочу наголосити, що роботи з реконструкції мереж проводяться вже більше 10-и років. Даний факт є неприпустимим. Так 20 липня поточного року під час чергового затоплення вулиць каналізаційними стоками з метою звернення уваги на значимість проблеми мешканцями було перекрито вулицю Довбуша, на якій знаходиться вантажний митний комплекс.

Враховуючи вищевикладене, прошу вас, Віталію Володимировичу, дане питання взяти під особистий контроль. Терміново здійснити невідкладних організаційно-правових заходів, спрямованих на фінансування робіт з реконструкції мереж каналізування та водопостачання приватного сектору ДВРЗ у місті Києві з подальшим введенням їх в експлуатацію та передачі на баланс ПАТ "Київводоканал".

Прошу мій виступ вважати офіційним депутатським запитом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Наступний депутат у списках – пан Ігор Гудзь. Він використав своє право.

Олексій Мушак. Немає.

Арешонков, народний депутат. Будь ласка.

 

13:35:16

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Володимир Арешонков, 64 виборчий округ, Житомирщина.

Шановні колеги, шановна пані головуюча, шановні глядачі! Хочу звернути зараз до всіх від цілої групи народних депутатів, які нещодавно створили Чорнобильську асоціацію народних депутатів, до складу якої увійшли 18 депутатів восьмого скликання і велика група депутатів попередніх скликань.

Мета створення цієї асоціації як би зрозуміла з самої назви, це координація зусиль і депутатського корпусу, нашого українського уряду, громадських організацій, урядових різних груп з тим, щоб розробити нарешті новий комплексний план подолання наслідків аварії Чорнобильської катастрофи на період  принаймні 17 - 20-го років. Старий план, він на сьогодні вже не діє, ті заходи, які вживає уряд, ми вважаємо, не є достатньо ефективними, тому на сьогоднішній день це надзвичайно важливе питання. Ми в цьому плані виступаємо в якості тих, хто готовий допомогти сьогодні уряду в організації цієї діяльності.

Але днями ми ознайомились з проектом бюджету на наступний рік. Хочу сказати, що є у нас ціла низка питань. Ті цифри, які озвучені, вони виглядають таким чином, що видатки озвучені на рівні минулого року. Але де ті питання, які накопичились борги за невиплачене житло, де ціла низка питань пов'язаних з дітьми, харчування, оздоровлення і нарешті наш борг перед ліквідаторами.

Тому на сьогоднішній день ми пропонуємо, щоб уряд спільно з нами зосередити все-таки зусилля на тому, щоб разом розробити цей план і подолати наслідки тієї страшної катастрофи, яку ми відчуваємо сьогодні.

Ну і на завершення. Ви знаєте, днями ми вітали працівників нашої служби рятівників із професійним святом і говорили про те, що ну, слава Богу, завершився рік, не було великої кількості пожеж  лісових, але  сьогодні   на території Рівненської, Житомирської, Київської областей, Чернігівської уже горять торфяники. Подивіться, у якому стані  знаходяться пожежні наші служби, частини: застаріла техніка, заробітна плата абсолютно не відповідає  тому рівню, який сьогодні  є в системі навіть  МВС, поліції нинішньої. Тому я хотів би теж звернути увагу уряду і запланувати  в бюджеті на наступний рік збільшення видатків на утримання Служби надзвичайних ситуація. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам  дякуємо, шановний  колего.

Наступна в  списку виступаючих пані Богомолець використала своє право.  Потім –  народний депутат  Семенченко від "Самопомочі". Пане Семенченко, ви будете виступати? Будь ласка, мікрофон.

 

13:38:45

СЕМЕНЧЕНКО С.І.

Хочу сделать заявление от  тех людей, которые за два года после начала российской агрессии на Донбассе, после того, когда они выбрали Украину и покинули  свои дома,  пытаются интегрироваться  в нашу  жизнь на западе, на востоке, в центре Украины, они  наблюдают  за тем процессом, который идет в Минске, который сопровождается  постоянными переговорами, обменом пленных, и задают постоянно вопросы: когда они могут вернуться в свои дома?  Сейчас после долгих переговоров была озвучена новая  инициатива о разведении войск так называемых вооруженных сил "ДНР", "ЛНР" и  украинских Вооруженных Сил.

Хочу высказаться также не только от себя, но и от всей фракции  "Самопоміч", мы считаем, что подобные процессы сейчас идут  не  в  тот способ, который отвечает   национальным интересам Украины. Во-первых, благодаря разведению войск образуется  вся та же самая  так называемая "серая зона", в ходе создания которой мы потеряли несколько тысяч квадратных  километров территории, потому что все эти зоны были тут же захвачены российскими войсками.

Второе. Мы неоднократно были в "серой  зоне", и далеко не все люди  сочувствуют там оккупантам. Многие смотрят и спрашивают, когда государство выполнит свои обязательства и защит их. Оставляя их в новой  "серой зоне",  мы по сути их  обрекаем на  зависимость от агрессора, мы бросаем их.

Третье. Вызывает возмущение  и недоумение тот факт, что в документе есть подписи представителей вооруженных сил так называемых "ДНР", "ЛНР". То есть мы  выводим по сути Россию с позиции агрессора, она там теперь уже в позиции  миротворца. Мы даем им возможность доказывать во всем мире,  потрясая  этим документом, что нас там нет. И  мы сейчас тем самым легализуем фактически гражданскую войну  в нашей  стране. Потому что, несмотря на все  усилия Президента Украины, который рассказывает в ООН о том, что героическая борьба ведется украинским народом  против агрессора, наши юридические шаги, политические шаги этому противоречат.

Фракция "Самопоміч" требует, первое, прокуратуру провести расследование и выяснить, какие полномочия есть у людей, которые от имени  Украины выступают в Минске на переговорах.

Второе, необходимо, и  мы обращаемся  к руководству парламента, вынести на обсуждение Верховной Рады наш законопроект, который поддержали депутаты от БПП, от "Народного фронта" и от ряда других фракций, о признании территорий, оккупированных на  Донбассе, оккупированными. Мы должны сейчас предложить все  усилия, чтобы объединиться всем партиям вокруг защиты страны. А для этого давайте  ставить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 Будь ласка, наступний в списку  виступаючих народний депутат Супруненко. Він використав своє  право виступу.  Народний депутат Єгор Соболєв. Використав своє право. І передає   народному депутатові… пану Сергію Кіралю.

 

13:42:17

КІРАЛЬ С.І.

Дякую. Я насправді не планував  виступати, але побачив, почув, деякі колеги депутати зі Львова,  власне, дуже переймаються проблемою… переймаються проблемою, невирішеною проблемою сміття у Львові. І вирішив все-таки кілька зауваг загальних зробити. 

Ну, по-перше, я думаю, що сьогодні в Україні мало хто має сумніви, звідки ця проблема виникла, і чому вона набула настільки великого політичного  резонансу. 

Сьогодні у нас абсолютно немає жодних сумнівів, що Львів перебуває в штучно створеній сміттєвій блокаді  через жорстку позицію по багатьох питаннях політичної сили, лідером якої є, власне, сьогодні міський голова Львова. Сьогодні навіть на сході і на заході мешканці-українці це дуже чітко бачать.

Натомість проблема, її вирішення, проблема у Львові – не проблема вчорашнього дня. З 1958 року сміттєзвалище знаходиться в експлуатації,  щоб ви розуміли, займає територію 40 гектарів, і таких сміттєзвалищ є в кожному регіоні, в кожній області України.

Така проблема є вже дуже давно, і за 25 років, на жаль, Україна –  уряд, держава – не спромоглася розробити чітку політику вирішення цієї проблеми, як це зробив, до речі, Європейський Союз, прийнявши всі необхідні європейські  директиви. А Львів, залишаючись один на один з проблемою, почав вирішувати її ще 5-6 років тому, коли ми спільно із Світовим банком напрацювали відповідні техніко-економічні обґрунтування для залучення приватних інвесторів, але враховуючи і глобальні світові кризи і уряди, одні корумповані, які мінялися іншими корумпованими, відповідно, низький інвестиційний клімат приватних інвесторів, бажаючих вкладати сотні мільйонів євро в закриття сміттєзвалищ і будівництво нових сміттєпереробних, сучасних сміттєпереробних комплексів, немає. а ті пропозиції, які є, передбачають підвищення тарифів в десятки, а то і в сотні разів. Говорити про сміттєспалення сьогодні, наприклад,  неможливо, ніхто не буде.

Дуже дивним теж вдається те, що напередодні підпалу, а саме підпал, і це є офіційна версія Міністерства внутрішніх справ, відбувся і привів до цієї трагедії, вже були  на завершенні переговори з громадою про виділення земельної ділянки для будівництва нового сучасного сміттєобробного комплексу. Дуже це дивно.

Так само дивно, що сьогодні ніхто не допомагає, а лише дальше блокує, і такі вказівки йдуть з самої гори, в тому числі з Адміністрації Президента, вирішення сміття, блокує виділення… погодження давно вже поданого проекту будівництва сучасного сміттєпереробного комплексу із закриттям  сміттєзвалища, проекту, який має фінансуватися за кошти Європейського, Світового банку і рішення по якому досі  на рівні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колего.

Будь ласка, до слова знову запрошується пан Галасюк, він сьогодні хоче побити рекорди всі, бере 6 хвилин, тому що йому наддають право виступу його колеги – пан  Рибалка і пан Вовк. Будь ласка.

 

13:45:42

ГАЛАСЮК В.В.

Шановна пані Ірина, шановні колеги народні депутати, шановний народе України! Я хочу навести вам один дуже показовий приклад промислової політики України. Згадайте, ще 20 років тому Україна імпортувала соняшникову олію, бо нам її в країні не вистачало. І тоді були введені підвищені експортні мита на ці товари до 23 відсотків, потім до 17 трошки знизили. І за рахунок цього ми створили дуже потужну національну індустрію і сьогодні Україна експортує соняшникову олію в світу майже на 4 мільярди доларів, 4 мільярди доларів в нашому експортному балансі, наш сукупний товарний експорт всього лише 38 мільярдів. Сьогодні Україна завдяки такі промисловій політиці стала номер один в галузі і сьогодні ми контролюємо 55 відсотків світового ринку соняшникової олії. А якщо б тоді не були введені такі протекціоністські заходи на користь українських виробників, то сьогодні ми би продовжували жити за рахунок імпорту соняшникової олії і купували, я вас запевняю, за рахунок тих самих закордонних кредитів, які сьогодні уряд  набирає.

А тепер переходимо до сьогоднішнього дня. Ми з вами минулого року в цьому парламенті, я вдячний всім колегам, хто підтримав наполегливість фракції Радикальної партії в цьому питанні, вибороли мораторій на експорт лісу-кругляку з України, щоб необроблена деревина не вивозилася за кордон. Бо сьогодні, подивіться, лисі Карпати, екологічна катастрофа, люди з того не мають жодної копійки, в країні немає роботи, наповнення бюджету немає. В мене на столі в кабінеті стоять шахи, які зроблені з української деревини, які зроблені українцями, але українцями-заробітчанами в Польщі і потім ці шахи, вони продані за євро, а євро ці ми позичаємо в Євросоюзі. Так от це є приклад абсолютно ганебної політики, яку досі продовжує наш уряд і яку фракція Радикальної партії вимагає змінити. І я дуже вдячний всім колегам в цьому парламенті, незалежно від політичних поглядів, хто підтримує саме таку проукраїнську економічну політику. Сьогодні уряд виношує ганебні плани відмінити мораторій на експорт лісу-кругляку. У мене є інформація, що навіть будуть намагатися вносити це не законом уряду, а буде шукати когось з народних депутатів, щоб погодився внести цю ганебну ініціативу в парламент, або навіть намагатися подавати поправку якусь технічну до іншого закону.

Я хочу ще раз звернутися до першого віце-прем'єра, міністра економіки Степана Івановича Кубіва. Степан Іванович, цей фокус не пройде. Цей парламент – український, він ніколи не дасть відмінити мораторій на експорт лісу-кругляка.

Кілька днів тому ми проводили широку загальнонаціональну галузеву нараду з усіма найбільшими виробниками меблів, паперу, деревообробними асоціаціями України. І я хочу подякувати всім колегам, Віктору Івановичу Вовку, який тут присутній, колегам з різних фракцій, Олександру Борисовичу Бакуменку, всім українським патріотам, хто прийняв участь в цій нараді. І ми дали абсолютно чітке розуміння уряду, що жодних шансів немає на відміну мораторію. Ми повторимо цей економічний успіх, який був з соняшниковою олією – і Україна буде продавати за кордон не кругляк за безцінь, не будемо плодити цю бідність в Україні, а будемо продавати меблі, папір, енергетичні пелети будемо в Україні використовувати, для того щоб заміняти залежність від закордонного газу. Це є приклад національної економічної політики. Більш того, наші позиції є надзвичайно потужними і обґрунтованими офіційною економічною статистикою.

Я звернувся до Державної фіскальної служби з офіційним запитом, отримав результати, і ми ці результати оприлюднили. Вони свідчать про те, що сьогодні завдяки мораторію маємо позитивні показники по обсягах виробництва готової продукції, по експорту за кордон готової продукції, по надходженнях до державного бюджету, причому в доларах. Коли вся промисловість сьогодні наша падає через бездіяльність уряду, сьогодні деревообробна паперова галузь показали плюс 18 відсотків в доларах наповнення державного бюджету завдяки мораторію. Сьогодні інвестиції в деревообробку, ввезення деревообробного обладнання в Україну зросли в 3,5 рази. Ви вдумайтесь, в 3,5 рази завдяки цьому мораторію! Так от що нам уряд пропонує зробити? Пропонує, щоб за 600 мільйонів доларів європейського кредиту продали майбутнє української промисловості, продали українську екологію, продали гідне життя українців у власній країні.

Набирають закордонні кредити. Слухайте, у нас що, мало багатства в країні? В нас що, мало, може, землі чорноземів, чи мало в нас лісів своїх, чи мало в нас державних підприємств стратегічних, які здатні наповнювати бюджет? Ні. Я скажу, чого мало. У цієї влади немає бачення, у цієї влади немає стратегії, у цієї влади немає політичної волі для того, щоб втілювати економічні інтереси України. І наша з вами історична місія, наша з вами мета як українського парламенту – змусити цю недолугу владу діяти в інтересах України, навіть якщо вони цього сьогодні не розуміють, навіть якщо вони не поділяють сьогодні цих цінностей. Повірте мені, що історія цього не забуде, і цей приклад з забороною експорту лісу-кругляку, він безумовно ввійде в підручники економіки і підручники історії України як економічний успіх. І завдяки йому, в тому числі, ми піднімемо цілу галузь української промисловості.

В Україні ця галузь трошки більше 2 мільярдів доларів, в Польщі при ідентичній площі лісів – 25 мільярдів. Тому ми підемо шляхом Європи, і будемо робити так, як Європа робить, робила для того, щоб бути економічно потужною. Дякую за підтримку, українському парламенту. Збережемо мораторій на експорт лісу-кругляку, як пропонує фракція Радикальної партії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, зараз я запрошую до слова позафракційного Мусія. І потім ще тут залишилися в залі колеги, яким передали слово народні депутати. Потім у нас буде такий порядок виступів, і на цьому ми завершимо наше засідання. Народний депутат Парасюк, народний депутат Ігор Шурма і від "Батьківщини" народний депутат Євтушок разом з Івченко. Дякую.

Пане Мусій, запрошую вас до слова.

 

13:52:21

МУСІЙ О.С.

Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня, шановний український народе. Олег Мусій, 124 виборчий округ, Сокальщина, Червоноград, Галичина, політична партія "Народний контроль".

Хотів би привернути вашу уваги у своєму виступі до декількох питань.

Перше. Це принципи формування бюджету, який зараз нам подали, Богу дякувати, хоча би ми маємо можливість обговорити, на наступний рік. Такий самий принцип і розмови про децентралізацію, про необхідність передачі місцевим бюджетам багато фінансування, а також разом з тим і багато податків, був закладений ще минулого року. Але чомусь в минулому бюджеті, і це прослідковується і в цьому бюджеті, забули за одні адміністративні утворення, які існують в Україні, це міста обласного значення. Так от, районним бюджетам і обласним бюджетам передали субвенцію на охорону здоров'я, районним бюджетам і обласним бюджетам передали субвенцію на освіту і на профтехосвіту. Ви знаєте, що ми протягом десь вже півроку ледь-ледь відвоювали професійно-технічне фінансування для профтехучилищ. Так от, в бюджеті наступного року знову та сама колізія. Ну невже ті чиновники, які були в абсолютно недолугому антиукраїнському уряді Арсенія Яценюка, знову перейшли до теперішнього здавалося би кращого уряду Гройсмана.

Я хочу звернутися з цієї трибуни до Прем'єр-міністра. Пане Прем'єр-міністр, подивіться, хто там в Міністерстві фінансів не розуміється на адміністративному устрою України. Адже в бюджеті - 17, в тому проекті, який ми розглядаємо, 17-го року, знову є проблема з фінансуванням професійно-технічної освіти і тих училищ, які знаходяться в містах обласного значення. В мене на окрузі таке місто Червоноград. Три професійно-технічних училища не мають фінансування минулого року, цього, точніше, і не мають фінансування наступного року. Мало того, ви, окрім Закону про бюджет - 5000, є ще таких цікавих три закони, які поки що, напевно, не дійшли у народних депутатів, це зміни до Бюджетного кодексу, 5131. Богу дякувати, Комітет з питань охорони здоров'я одноголосно запропонував відхилити цей закон. Тому що там закладено дві катастрофічних норми в тому числі і для місцевих бюджетів. Перша норма, це передати, вдумайтеся, при епідемії туберкульозу в Україні, всі санаторії і дитячі в тому числі на фінансування місцевих бюджетів. Які місцеві бюджети їх зможуть фінансувати? Люди добрі, отямтеся!

Далі, друге питання. Це 89 стаття, внесення до 103 статті про  передачу комунальної, фінансування комуналки на місцеві  бюджети і прорахували навіть цю цифру. Насправді, все прорахували, крім знову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд. Будь ласка, завершуйте.

 

МУСІЙ О.С. …крім  міст обласного значення. Я прошу негайно переглянути ці цифри і внести відповідні корективи.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам,  шановний колего.

Будь ласка,  до слова запрошується   депутат Парасюк і підготуватися пану Шурмі.

 

13:55:49

ПАРАСЮК В.З.

Дякую. В першу чергу  хотів би прокоментувати те, що  вчора відбулося на  телеканалі "112".  Мені багато хто  закидає, що це з якоїсь сторони неправильно. Можливо, так, але якщо б у нашій країні не було війни, якщо б ми кожного дня  не втрачали наших побратимів на війні. І тут  один у  мене  є осуд  по відношенню до всіх генеральних прокурорів, які були після майдану, до всіх голів СБУ, які були після Майдану, взагалі до всіх керівників силових структур, які  не покарали таких як Вілкул, таких як Бойко. Так, вони в один  період часу приземлились, побоялись, вони  вже готували літаки, щоб втікати, але потім вони відновили свої позиції. Зараз у теперішній час вони мало  того, що  знову ллють, знову як би своєю пропагандою промивають мозги  людям,  вони ще  і у відкритій формі  зневажають те, що  для нас  є святе – Майдан і війна на  Сході. Вони паплюжать знову наших героїв. Їм дозволяє тільки одне –  те, що  Президент  з ними просто зараз домовляється, те, що він просто їм потиснув руку.

Ви знаєте, наша критика різна. Я  Президента критикую, тому що я хочу, щоб   моя країна змінилась, щоб  Порошенко виконував свої конституційні права, захищав свій народ  і дружив із своїм народом. А Вілкул  все робить для того, щоб знову ж здобути владу в Україні і здати нашу державу Росії.

От різниця  нашої критики. Але я знаю, що ми переможемо, бо на нашій стороні правда. Ми провели декомунізацію, ми їх всіх помножили на нуль. З  їхньої ідеології  лишився пшик, а ми стоїмо на місці.

І сьогодні його в залі нема,  бо тому що він сюди не прийде, бо тому що під стінами парламенту  стоять хлопці, які хочуть  йому теж  задати запитання, і він їх  боїться. І я переконаний, що ми колись Вілкула заженемо за сині гори, де йому є місце, і він серед таких самих, як він, психопатів буде вести свою пропаганду. Оце моя мрія і я знаю, що вона колись відбудеться.

До Генерального прокурора,  що Служби безпеки  України, прошу    проаналізувати його вчорашній виступ. І я переконаний, що ви знайдете там буде багато висловлювань, які суперечать державним інтересам   України.

Стосовно від себе. Я є чоловіком, я є учасником бойових  дій, я є бійцем батальйону "Дніпро-1", я є майданівцем, і я не дозволю, щоб мене обзивали недоробленим імбецилом і що я нічого не роблю,   тільки майданю. Тому кожен    раз буду так відповідати на такі слова.

І можете мене любити, можете мене не любити, в мене є правда, і я нею дорожу, у мене є гордість, я нею дорожу, і в мене є гідність, я також нею дорожу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І все ж таки закликаю всіх колег до політичної культури і етики.

Я прошу пана Шурму до мікрофона.

Дякую.

 

13:59:03

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма  "Опозиційний блок". Я сьогодні, недивлячись, що ми переживаємо дуже складні часи не тільки  економічні, але і політичні, я переконаний, що  проблеми, які існують сьогодні в медицині, спроможні об'єднати політичні еліти. Чому? Тому що медицина – це життя і смерть.  І сьогодні  незалежно від політичних переконань, від релігії в яку людина вірить, від свого економічного стану, всі хворіють, всі хочуть бути живими і здоровими, і не хочуть вмирати.

Що ми маємо на сьогоднішній день. Складається дуже   дивна ситуація: коли йдуть якісь позитиви, то чомусь відповідає за ті всі позитиви і здобутки не цілий парламент, а відповідають ті, хто  називають себе більшістю. Але я би тоді попросив послідовності, щоби та сама більшість  брала  не тільки  на себе всі позитиви, але й  ті всі негаразди, які на сьогоднішній  день існують реаліях. Негаразди сьогодні існують і в охороні здоров'я. Ви подивіться, що відбувається. Уряд реформаторів. 

Прекрасний спеціаліст до нас приїхав з Сполучених Штатів Америки за освітою історик, грузин по національності і став громадянином України –  Квіташвілі. Всі говорили про реформи, що ми маємо на сьогоднішній день? Виявляється, коли реформатори формували бюджет на 2016 рік вони не прорахували ріст тарифів. І сьогодні в кожній області не вистачає від 100 до 150 мільйонів. І сьогоднішній уряд для того, щоб повинен думати про перспективу він не знає, де знайти ті гроші. Конкретні приклади, от подивіться у Львові був один з найкращих перинатальних центрів, його потрібно добудувати. Попередній уряд говорив, що видасть гроші і цей  говорив, що видасть гроші, сьогодні грошей немає, перинатального центру немає і сьогодні в заручниках обласна державна адміністрація, яка не може вирішити цього питання, але ніхто не хоче вирішити зміни і доповнення до бюджету.

Сьогодні комітет проголосував про перерозподіл 147 мільйонів, які були виділені на ОХМАТДИТ, а що це за планова робота? А що це за реформа охорони здоров'я, коли 150 мільйонів на клініку в якій лікуються діти всієї України не використовує 150 мільйонів. І зараз перерозподіляють на кожну область по 15 мільйонів, гроші будуть не використані і знову зроблять винними місцевих адміністраторів.

Ліків, я вже втомився говорити – це питання до Служби безпеки і прокуратури, ліків за 2015 рік по сьогоднішній день немає. Прем'єр-міністр дав доручення, ви думаєте, щось виконано? Нуль. Я вам скажу ще про один нуль, в цьому році не закуплено жодного медикаменту, в 2016 році жодного медикаменту, на виділених 5 мільярдів, а на носі 2017 рік. Питається, ще раз, де гроші зберігаються і де є ліки? Ліків  немає. На сьогоднішній день потрібно зрозуміти одне, для того, щоб  мати … знати проблеми потрібно їздити в регіони, але не те як виконуючи обов'язки міністра. Приїде втіхаря, коли ніхто не знає, подивиться і їде назад, так було у Львівській області.

Хочете знати проблеми, декларуйте свої візити, зустрічайтесь з людьми і вирішуйте проблеми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний колега.

Будь ласка,  Євтушок, чи  Івченко, хто від вас буде виступати? Пан Івченко виступає, будь ласка. Захопили трибуну вдвох, але виступає тільки…

 

14:02:23

ІВЧЕНКО В.Є.

Дякую. Шановні колеги! Шановні українці!

Знаєте, взяти це слово та зробити заяву нас змусили такі обставини.

Всі ми є свідками, що останніми тижнями проти партії "Батьківщина" розгорнуто безпрецедентну брудну боротьбу. Переважно наші підпільні явні опоненти ведуть їх засобами брехні і фальсифікації. Ми співчуваємо їхньому інтелекту. Політтехнологи деяких політичних сил не мають аргументів щодо послідовної і відповідальної позиції партії "Батьківщина" у питаннях боротьби за справедливі тарифи та доступні людям ціни за енергоносії. А тому в інформаційному просторі з'являються, ну наприклад, грубі фальшивки від партії "Батьківщини", якими начебто ідеться про зрив опалювального сезону, це сміх і гріх, як казав класик: "Були часи цінніші, но таких ще не було". І все це автори фальшивок пов'язують з дискредитацією уряду і Президента. Ми категорично спростовуємо такі фальшивки і засуджуємо такі методи боротьби.

Шановні панове, як кажуть в народі "не тратьте, куме, сили", не займайтеся дурницями, бо всі гілки влади дискредитовані до і так непереборної межі, краще давайте спільно попрацюємо над державним бюджетом з максимальним збереженням соціальних видатків і за подолання тарифного геноциду громадян.

 

14:04:13

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина".

Шановні колеги, шановний український народ. Насправді зовсім недавно відбулися вибори до місцевих органів влади. Я хочу сказати, що автори цього пасквілю, які розповсюджуються вже областями України, не врахували одну річ: більше 100 суб'єктів владних повноважень на виборах до місцевих органів влади таких, як міські голови, секретарі обрані від Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина", а це значить, що в тих територіальних громадах, де вони обрані, вони несуть повну відповідальність за опалювальний сезон. Як міський голова і керівник місцевої державної адміністрації ще до недавнього часу я чітко розумію ці повноваження, бо саме на виконкомах затверджується і починається початок опалювального сезону, персонально міській голова і склад виконкому, і депутатський склад несуть відповідальність за опалювальний сезон. Тому цей пасквіль, написаний абсолютно нерозумними людьми, свідчить лише про те, що вони не врахували цю річ, оскільки і велика армія депутатів місцевих рад, і міські голови, обрані від "Батьківщини", і секретарі, які є також виконавцями в територіальних громадах, несуть відповідальність за опалювальний сезон. Ми чітко говоримо, що це спланована акція проти "Батьківщини". Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги.

Я продовжую засідання нашого парламенту ще на дві хвилини. І, будь ласка, останній виступаючий одну хвилину, тому що ми вже перебільшили і так нашу дискусію і виступи. Це пан Лещенко. Одна хвилина, будь ласка. Да, будь ласка, пану Лещенку.

Пан Лещенко, будь ласка, мікрофон увімкніть.

 

14:06:08

ЛЕЩЕНКО С.А.

Я хочу скористатися цією нагодою, щоб прорекламувати на всю країну матеріал "Радіо Свобода", який вийшов вчора в ефірі Першого національного, і також він доступний в Інтернеті: матеріал про те, як українські депутати-корупціонери повертаються з відпочинку своїми приватними літаками до Києва. Цей матеріал про те, як українські корупціонери не декларують своє майно і як паралельно в цей час народжується ініціатива вбити електронне декларування шляхом запровадження так званої нульової декларації, декларації, яка дозволить всім корупціонерам свої награбовані гроші одноразово задекларувати – і таким чином легалізувати все те, що вони багато років виймали з української економіки, з кишень українських громадян. Будь ласка, слідкуйте за руками, слідкуйте за Регламентом Верховної Ради, слідкуйте за комітетами Верховної Ради. Цю ініціативу будуть штовхати найближчим часом для того, щоб була нульова декларація, яка дозволить легалізувати тіньові кошти – гроші, які були зароблені нечесним шляхом і потім інвестовані в українську політику. Це перспектива найближчого часу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.

 

ЛЕЩЕНКО С.А.

Це перспектива найближчого часу, і цей план народжений в Адміністрації Президента.

Адміністрації Президента, яка не хоче боротися з корупцією, а яка має на меті лише одне –  подальше самозбагачення на українському народові, на українській економіці, з метою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги.

Всі, хто записався сьогодні на виступи, мали можливість скористатися парламентською трибуною.  Дякую всім, хто взяв участь в сьогоднішньому засіданні.

Шановні колеги, дозвольте нагадати всім вам, що наступного тижня народні депутати працюють з виборцями. Я сподіваюсь, що всі активно будуть працювати в своїх округах, відвідають регіони України.

І до виборців звертаюсь. Знайте, що наступного тижня депутати мають працювати в регіонах. Там їх можна буде знайти.

Шановні колеги, 27 вересня у нас надзвичайно важливий парламентський захід. У вівторок о 15-й годині в сесійній залі Верховної Ради відбудуться спеціальні парламентські слухання на тему: "75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність". Будь ласка, запрошуємо представників всіх фракцій взяти участь у цьому заході. І я хочу нагади, що ми будемо зустрічати і високі парламентські, міжнародні урядові делегації з інших країн світу.

Чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у вівторок, 4 жовтня, о 10-й годині.

А ранкове засідання Верховної Ради України, сьогоднішнє, я оголошую  закритим. До побачення.