ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 вересня 2016 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:00:10

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку. Шановні колеги,  прошу заходити в зал  і приготуватись до реєстрації, будь ласка.

Колеги, готові до реєстрації, усі взяли карточки? 

Шановні колеги, прошу приготуватись до реєстрації. Прошу зареєструватись. Будь ласка.

 

10:02:19

Зареєстровано 325 депутатів. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Хочу привітати, в нашого колеги сьогодні день народження, народного депутата України Ігоря Андрійовича Артюшенка. Привітаємо його з днем народження. (Оплески) Бійця "Самооборони Майдану", великого патріота, українця. Вітаю, друже.

Шановні колеги, традиційно 21 вересня щороку в усьому світі відзначається День миру, встановлений Резолюцією Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй.

Ще 1982 року асамблея встановила, що День миру буде відзначатись як день глобального припинення вогню і відмови від насильства та запропонувала усім державам і народам дотримуватись режиму припинення воєнних дій протягом цього дня. Але сьогодні замість припинення вогню ми бачимо на окупованому Росією Донбасі щоденні обстріли, там гинуть наші українські воїни та мирне населення. Незважаючи на Мінські домовленості, російські загарбники обстрілюють українські позиції із зброї забороненого калібру та "Градів". Ми, українці, хочемо миру, але мир в рабстві ми не приймаємо. Наш мир – це гідність і воля.

У День миру закликаю українців згадати тих, хто зараз перебуває в окупації, згадати усіх наших захисників, які ціною власного життя бережуть мир для України і замислитись, що кожен з нас зробив для перемоги нашого війська і миру в рідному домі.

Колеги, в середу відповідно до статті 25 Регламенту ми маємо 30 хвилин для виступу народних депутатів. Хочу наголосити, народних депутатів, а не фракцій. Зараз буде проведений запис і згідно показників буде 30 хвилин для виступів. І тому прошу усі фракції, усіх депутатів, хто має бажання виступити, дуже уважно підійти до запису і приготуватись до запису на виступи.

Отже, колеги, прошу записатися на виступ. Будь ласка.

Отже, до слова запрошується Федорук Микола Трохимович. Федорук Микола Трохимович передає слово для виступу Березі – Юрію Березі.  Будь ласка.

 

10:05:55

БЕРЕЗА Ю.М.

Шановний український народе! Шановні колеги! Я хочу звернуться до вас з таким проханням. От вчора ми досить добре попрацювали і з'явилася наша заява з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання. Це досить потужний знак, в першу чергу нашим окупованим територіям, в першу чергу нашим побратимам, які залишились зараз під чоботом Москви в Криму, це також сингал нашим  західним партнерам.

Але, на жаль, до цих пір в цьому залі не був прийнятий Закон про спецконфіскацію. На жаль,  в цьому залі ми не дійшли до згоди і не прийняли закон, який би в подальшому, в першу чергу, унеможливив вивезення і спокійне існування коштів, які вкрадені в української держави, в українського народу. Тому я наголошую, закликаю, прошу всіх колег народних депутатів завтра, коли цей закон буде внесений в цю залу,         проголосувати. Проголосувати! Проголосувати – наголошую ще раз! –  проголосувати! Тому що вже стає соромно перед нашими західними партнерами. Вони арештовують кошти, вони дають ними скористатися нашим втікачам-чиновникам, а ми нічого не зробили для того, щоб повернути ці кошти. Ці кошти повинні бути повернені в український бюджет! Ці кошти повинні використані бути для вдосконалення української армії. Ці кошти повинні бути використані для підвищення соціальних стандартів для тієї групи населення, яка не може за себе платити.

Тому я прошу, завтра в цій залі проголосувати все ж таки за цей надважливий закон для України. А всім крикунам, які говорять, що цей закон не потрібний, ви знаєте, я хочу побажати тільки одного, дай, Боже, вам розуму. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Помазанов Андрій Віталійович, передає Масоріній Олені, будь ласка. 

 

10:08:59

МАСОРІНА О.С.

Доброго ранку, шановні колеги!  Від імені фракції "Народний фронт" я би хотіла звернути увагу на одну дуже важливу річ – підняти  питання організації роботи Верховної Ради України. Ми на сьогоднішній день, на жаль, маємо дуже ганебну і сумну історію, і стосується вона того, що більше двох десятків депутатів, більше двох десятків, на сьогоднішній день не є членами жодного комітету Верховної Ради України. І фактично ми позбавляємо цих людей права голосу в комітетах, позбавляємо їх можливості виконувати свої прямі обов'язки. Таким чином комітет, який я представляю, Комітет європейської інтеграції на порозі отримання Україною безвізового режиму з весни цього року цього року  немає голови і  немає першого заступника. Взагалі, про що ми  можемо говорити, про яку повагу людей до нас ми можемо говорити, про яку відповідальність, ми – парламент європейської країни, ми – парламент воюючої країни. І врешті-решт цю ганебну практику треба припинити, припинити цей абсурд і перестати займатися взамопоборюваннями і вгамувати свої амбіції і вирішити це питання.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Бурбак Максим Юрійович.

 

10:10:44

БУРБАК М.Ю.

Прошу передати слово Кодолі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кодола, будь ласка.

 

10:10:54

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола, Чернігівщина 209 виборчий округ. Шановні колеги! Вчора за ініціативою нашої політичної команди "Народний фронт" ми ухвалили важливу постанову і заяву Верховної Ради щодо невизнання виборів, проведених до Державної Думи Російської Федерації. Це ініціатива Арсенія Яценюка, нашої політичної сили, ми не визнаємо той політичний  фарс, який відбувся в Криму, на окупованій українській території, і закликає весь світ так само не визнавати ці вибори, які відбулися в Росії.

У той же час місцеві проблеми у нас не завершуються, і я хотів би звернути увагу на ……. свого виборчого округа міста Ніжин, оскільки Ніжин – одна із туристичних перлин Лівобережної України, яка славиться своїм неповторним архітектурним ансамблем і цікавими історичними пам'ятками.

Сьогодні наше місто Ніжин претендує на перемогу в конкурсі "Сім чудес України" історичні міста і містечка. Однак до цього часу Ніжин не має власного історико-архітектурного заповідника, хоча громада Ніжина та науковці понад 20 років працювали над тим, щоб створити державний історико-архітектурний заповідник "Древній Ніжин". Зокрема, вже був  підготовлений повний пакет документів, яким передбачається проведення комплексу  заходів щодо  охорони та відновлення історичної частини  міста, створення додаткових музеїв, розроблення  історичних маршрутів тощо.

Міністерством культури ще  в 2013 році був схвалений науково…  була схвалена науково-проектна документація, і, власне, обґрунтування самої необхідності створення такого заповідника. Але сьогодні питання заблоковане на рівні Кабінету Міністрів.

Протягом двох років я вже неодноразово звертався з цієї трибуни з депутатськими зверненнями і запитами. З цього приводу і сьогодні так само звертаю увагу на важливості вирішення цього питання. В своїх відповідях Кабмін посилається на Постанову номер 65 від 2014 року, яким забороняється збільшення чисельності працівників державних установ. Але на думку громади, на думку наукових співробітників, враховуючи виняткову архітектурну, містобудівну, історичну та мистецьку цінність комплексу пам'яток в місті Ніжині, з метою їх збереження і подальшого раціонального використання ми все-таки звертаємося переглянути зміни до цієї постанови, які все-таки дозволять створити в місті Ніжині історико-архітектурний заповідник державного значення. Саме за це сьогодні виступають жителі міста Ніжина, саме за це сьогодні виступають представники пам'яткоохоронних організацій та науковці. Тому ми ставимо завдання зберегти древній Ніжин для нащадків, і давайте спільними зусиллями доведемо це питання до логічного завершення і дамо шанс Ніжину зберегти свою історію.

Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

10:13:43

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Тараса Батенка, позафракційні.

 

10:13:52

БАТЕНКО Т.І.

Шановна пані голово, шановні колеги народні депутати, шановні виборці! Українське об'єднання патріотів "УКРОП" хоче висловити свою позицію щодо початку бюджетного процесу в Україні, тим більше, ми не знаємо, чи будемо мати нагоду сьогодні ще скористатися такою можливістю.

Ми розуміємо, що кошторис України на наступний рік урядовці намагаються презентувати як реалістичний, чесний та прозорий. Однак аналіз проекту бюджету свідчить, що це далеко, напевно, не так. Проект документу містить численні соціальні перекоси, що може призвести до збільшення напруги в суспільстві, а проблеми з фінансуванням окремих галузей, які можуть виникнути в разі ухвалення бюджету на  2017 рік у запропонованому варіанті, стануть бомбою повільної дії, закладеної під майбутнє України.

Зокрема, передбачається радикальне підвищення заробітних плат суддів, внаслідок чого виплати для служителів Феміди будуть у 50 разів вищими, ніж середня заробітна плата по країні. Зрозуміло, що цей крок необхідний в рамках судової реформи. Однак він виглядає цинічним на фоні того, що соціальні стандарти наступного року зростуть на смішні 10 відсотків. Буде збережене оподаткування пенсій для пенсіонерів, які працюють, призупинені законодавчі норми про пільги на лікування та житло для військових. Навряд чи суспільство позитивно сприйме і збільшення фінансування Генпрокуратури, яка отримає на 41 процент більше та МВС – плюс 11 процентів. У той час, коли на житло для військовослужбовців, захисників України, передбачено всього на 0,6 процента більше, ніж торік.

Звертаємо також увагу, шановні колеги, що фінансування освіти і  медицини наступного року частково покладається на місцеві бюджети, з них оплачуватиметься  комунальні послуги та робота адміністративно-технічного персоналу. Чи впораються місцеві бюджети з таким навантаженням – велике питання, особливо якщо врахувати, що з ним вже... що з нього, з цих бюджетів вже фінансується професійно-технічна освіта. Ми реально втрачаємо малі села. Якщо на автоматі будемо закривати початкові школи, то я вважаю, що реально ми загубимо багато населених пунктів. Крім того, пропонується призупинити дію Закону про наукову та науково-технічну діяльність. Усе це може підірвати науковий потенціал нашої країни та зірвати навчальний про це в багатьох населених пунктах, особливо в незаможних селах та селищах.

Під питання фінансування фонду енергоефективності та дорожнього фонду. Це може стати і заслугою влади, звичайно, але ми повинні пам'ятати, що це невеликі кошти, які зараз так само ми отримуємо. Ми наголошуємо на тому, що проект бюджету зверстаний завищен на десятки мільйонів гривень очікуваннями щодо доходів. Деякі експерти  вважають, що це порядку ста мільярдів перевищених очікувань. Так як уряд планує отримати кошти  зі спецконфіскації та видобутку бурштину при неіснуючих ще законопроектах, як це можна до кінця враховувати в цьому проекті бюджету? Тому ми, шановні колеги, звертаємо увагу на те, що ми переходимо крайню межу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

БАТЕНКО Т.І. …і наголошуємо на тому, шановні колеги, що треба серйозно попрацювати над тим державним бюджетом, який з великого амбітного документу, що не став великим авантюрним проектом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова народного депутата Віталія Корчика, фракція "Народний фронт".

Народний депутат Гузь. Прошу, "Народний фронт".

 

10:17:22

ГУЗЬ І.В.

Добрий день, шановні друзі. Мій виступ присвячений, як і вже, напевно, з десяток та більше виступів за ці останні два роки, проблемам волинських шахтарів.

Що маємо зараз, на даний момент? Маємо, на жаль, я мушу сказати з цієї трибуни, бездарного політика і бездарного міністра вугільної промисловості і енергетики пана Насалика, який не вміє тримати слово, який пообіцяв мені як народному депутату, який представляє Нововолинськ, відвідати це місто волинських шахтарів до 15 липня і дати відповіді на питання: який план, який розвиток нововолинських шахт – раз; призначити керівництво державного підприємства "Волиньвугілля" – два; розповісти відверто, як він збирається вирішувати питання.

На жаль, слова пан Насалик не дотримав. Сьогодні маємо 21 вересня. Ця людина боїться приїхати до Нововолинська. Проблем – ось так! У нас у Нововолинську зараз близько 4 тисяч шахтарів, закривається перша, дев'ята шахта, шахта "Бужанка" виставлена на продаж, фактично на приватизацію, але немає тих бізнесменів, які готові брати її в роботу. І головне: 10 шахта – єдина шахта в Україні, яка будується, - в бюджеті 2017 року отримала 20 мільйонів гривень на добудову. Це просто плювок! Зараз сто шахтарів приїхали з Нововолинська. Це плювок!

Ми прийняли вчора рішення, що ми не визнаємо Держдуму Російської Федерації. Але, разом з тим, все рівно міністерство шукає можливості купувати вугілля в Росії, в зоні "ЛНР/ДНР". Устаткування купує так само на окупованій частині Донбасу і так далі. Це хіба енергетична незалежність?

Я звертаюся до пана Гройсмана. Володимир Борисович, приведіть в почуття пана Насалика. Дайте йому зрозумілі ЦУ, як він має поступати, тому що має бути принципова позиція українського уряду. Ми добудовуємо 10 шахту чи ні? Це єдина шахта, яка будується.

Найближчим часом ми не почнемо будувати будь-якої іншої шахти. Тому, будь ласка, моє прохання, прохання депутатів волинян, прохання усіх тих, хто входить в групу "Захистимо вугільну галузь", дайте гроші на добудови 10-ї шахти, дайте грамотних керівників на Волинь, які будуть цим займатися, тому що в іншому випадку споконвіку будемо використовувати вугілля Росії,  "ЛНР/ДНР" або Південно-Африканської Республіки. Прошу звернути увагу.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Юрія Павленко, "Опозиційний блок".

 

10:20:33

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановні громадяни, шановні колеги! Сьогодні Міжнародний день миру, день глобального припинення вогню і відмови від насильства, і ми закликаємо всі сторони до цього. Конфлікт на сході України, який триває вже два з половиною роки, постійно існує небезпека відновлення масштабного протистояння. На жаль, політичний процес, який є невід'ємною частиною врегулювання, зайшов в глухий кут, а це нові жертви, нові руйнування. Люди, що опинилися на територій військових дій, зараз змушені виживати і часто відчувають себе покинутими Україною. В зоні конфлікту росте ризик гуманітарної катастрофи, бідність, безробіття, загроза голоду та техногенних аварій несуть загрози для життя людей. Якщо ми вважаємо себе цивілізованою європейською державою, ми мусимо на це реагувати. Діюча влада зайняла войовничу, але свідомо бездіяльну позицію, двосторонніх контактів з Росією немає на жодному рівні, зараз українські проблеми обговорюють з Москвою Вашингтон, Берлін, Париж, але не Київ.

"Опозиційний блок" підтримує зусилля і підходи країн Європейського Союзу, вони перекликаються з ініціативами нашої політичної сили. Щоб стимулювати діалог в парламенті, ми готові ще раз презентувати свій погляд на план врегулювання, його ключові ідеї. Перше і головне – складні політичні рішення мають бути ухвалені, вони почнуть діяти після припинення вогню та виконання зобов'язань з боку Росії. Насамперед, необхідно визначити і закріпити в Конституції системне розв'язання проблем децентралізації як для Донбасу, так і для інших регіонів України.

Друге. Необхідно терміново організувати широкий суспільний діалог, обговорити всі гострі проблеми, що розділяють сьогодні українське суспільство. Ключову роль в цьому процесі має відігравати Верховна Рада України.

Третє. Відмовитися від політики, що зводить питання реінтеграції Донбасу виключно до повернення території. Там, як і в Києві, Одесі чи Житомирі, живуть громадяни України, наші співвітчизники. Стратегія реінтеграції Донбасу та Криму має виходити саме з захисту і забезпечення потреб людей, наших співвітчизників. Ми наполягаємо на включенні Верховної Ради в процес врегулювання. Зокрема пропонуємо створити міжфракційну робочу групу з організації національного діалогу та підготовки пакету відповідних законопроектів з реінтеграції. Делеговані представники парламентської робочої групи також мають бути залучені до роботи в контактних групах у Мінську. Це дасть змогу краще донести позицію та підходи українського парламенту до врегулювання ситуації, а представництво всіх фракцій дасть гарантії підтримки в сесійній залі рішень політичного врегулювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Руслана Богдана.

Народний депутат Івченко, "Батьківщина".

 

10:23:47

БОГДАН Р.Д.

Доброго дня всім. Руслан Богдан, фракція "Батьківщина". Вадим Івченко переконав мене, що краще освітить проблему, тому прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, мікрофон включіть.

 

10:24:04

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, сьогодні влада все більше і більше приділяє уваги аграрному комплексу. Насправді це одна з небагатьох галузей, яка сьогодні демонструє зростання. І це не завдяки тому, що хтось гарно працює, це завдяки погоді і нашим аграріям. Дуже багато політиків борються за сільський електорат, постійно виходять на мітинги, які вже зачастую часто проходять біля Верховної Ради і Кабінету Міністрів України. Також неодноразово доводилось бачити, коли виходять так звані "святі" і говорять, що саме ми є лояльні і захисниками села. А насправді вони підписують закони чи голосують за реально антиселянські речі.

Хочу нагадати вам, що в Україні склалася така система після прийняття  в 98-му році Закону про оренду землі, коли, з однієї сторони, велика латифундисти, які сьогодні накопичили великі банки земель, займаються рейдерством, займаються руйнацією екосистем, сільських екосистем, займаються спекуляціями правами  оренди, а з іншої сторони, це одноосібні селянські господарства, які не можуть за частую дати більшу орендну плату і вони зажаті у своєму розвитку. А що відбувається насправді? А насправді, колеги, ті захисники голосують за те оподаткування, яке сьогодні мають аграрії. А з наступного року хочуть повністю знищити пільгове оподаткування для малих.

Хочу нагадати вам, що чесний бюджет пропонує  5,5 мільярдів. Але подивіться  внутрь, з  цих 5,5 мільярдів закладені кошти на утримання  штатів Міністерства аграрної політики, на утримання  штатів  Державного лісового агентства, на утримання штатів Держрибохорони і Держспоживпродслужби, а на реальну пряму підтримку іде тільки 1,5 мільярди. 1,5 мільярди, але з галузі  забирають 25 мільярдів гривень. Я вам приведу статистику, про яку ще вчора говорив. З 51 тисячі суб'єктів господарювання у сільському господарстві 44,5 це ті маленькі, які обробляють до 500 гектарів, це 86 відсотків, це ті люди, які виходять на площі, це ті люди, які голосують, це ті люди, яким  ми обіцяли покращення. Ми в них забираємо останні кошти, натомість пропонуємо великим аграрним холдингам відшкодування. А деякі з них вже відшкодували наперед ще в минулому році. Це так ми з вами говоримо про покращення аграрного сектору і селян. А що відбувається з мораторієм? Ми сьогодні  пропонуємо повністю дорожню карту забезпечення земельної реформи. У нас сьогодні є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  10 секунд, завершуйте. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. У "Батьківщини" є законопроекти, які реально показують фінансову децентралізацію. Ми не дамо пройти законам, які йдуть в обхід мораторію. І прошу всіх депутатів відкликати свої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Олександра Долженкова. Прошу, "Опозиційний блок".

 

10:27:39

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Олександр Долженков, фракція "Опозиційний блок".

Сьогодні будуть представляти нам проект Закону України про державний бюджет на наступний рік. Говорили про те, що процедура прийняття цього законопроекту є прозорою. Насправді, анонсуючи цей законопроект на минулому тижні, з ним можна було фактично ознайомитись лише в понеділок цього тижня. Що нам пропонує чинна влада. З яким фінансовим звітом, з яким фінансовим планом ми будемо йти на наступний рік. 

На жаль, розмір соціальних підвищень не відповідає темпу інфляційних процесів в нашій країні. Коли підвищуються соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші види соціальних виплат на 10 відсотків при темпі інфляції в 20-30 відсотків.

Чинна влада в проекті Закону про державний бюджет на наступний рік пропонує зупинити виплати, такі види соціальних виплат: для військовослужбовців, працівників науки, культури і поставити в залежність ці виплати від рішення Кабінету Міністрів України відповідно до наявних фінансових ресурсів, як зазначено в законопроекті про державний бюджет. Рівень дефіциту державного бюджету також є значним, десь на рівні 77 мільярдів гривень.

Яка політика чинної влади? Політика чинної влади приводить фактично до дефолту країни. Чому так? Розмір державного боргу та гарантованого державного боргу відповідно до законопроекту номер 5000 складає 2,2 трильйони гривень. При цьому розмір номінального ВВП складає станом на кінець 2015 року 1,9 трильйони гривень.

Що це означає? Ми фактично в дефолтному стані, про це ніхто не говорить, говорить лише про оборону, про залишкове фінансування соціальних виплат, але, виявляється, не держава для людини, а людина для держави. Чому так?

При цьому обґрунтовують підвищення розміру державного боргу проведенням антитерористичної операції. Як в Бюджетному кодексі України, так в Законі України, проекті Закону  України про Держбюджет на 2017 рік встановлено зупинення частини другої статті 18 Бюджетного кодексу України, у відповідності до якої встановлено максимальний розмір допустимий державного боргу до ВВП – це 60  відсотків. А зараз 100  відсотків, я вже це говорив.

Тут хтось із депутатів говорив, що соромно перед західними  партнерами за неприйняття антиконституційного Закону про спецконфіскацію. Дуже шкода, що спецконфіскація розглядається як законопроект як стратегічний наповнювач дохідної частини державного бюджету – це нонсенс. А не соромно заморожувати соціальні виплати? А не соромно утримувати 15 відсотків з пенсій працюючих пенсіонерів? Законопроектом про держбюджет це також передбачено. А не соромно зменшувати розмір соціальних дотацій, субсидій на пільговий проїзд, медичних субвенцій, освітніх субвенцій? Я вважаю, що хто буде голосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, 10 секунд, завершуйте.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Хто буде голосувати за цей варіант Закону про держбюджет, повинно бути соромно не перед західними партнерами, а перед громадянами  України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    

Запрошую до слова народного депутата Рефата Чубарова,  "Блок Петра Порошенка".

  

10:31:09

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово, шановні колеги! Рік тому було розпочато акцію "Громадянська блокада Криму". Сотні, а потім тисячі патріотів країни стали поруч з ініціаторами  цієї акції – кримськотатарськими активістами. Завдяки акції українська держава нарешті приєдналася тоді хоча би до частини міжнародних санкцій проти Росії, але найголовне – завдяки акції тему деокупації Криму було повернуто до порядку денного міжнародної політики. Варто сказати і про те, що учасники акції примусили Росію, яка окупувала Крим, у десятки разів збільшити свої витрати щодо утримання Криму.

24 вересня у суботу на Чонгарі відбудуться урочисті збори учасників  акції "Громадянська блокада Криму". Запрошуємо всіх учасників акції.

Дуже символічно, що  саме вчора, на річницю   громадянської блокади Криму Верховною Радою України було схвалено постанову щодо невизнання легітимними вибори депутатів Державної Думи Росії саме через проведення ними незаконних виборів на території тимчасово окупованого Криму. Отже, вчора ми зробили абсолютно справедливий і вірний крок, тепер маємо зробити все, аби спонукати наших партнерів також прийняти подібне рішення. Росія – країна-агресор – має бути негайно викинута за межі Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї Організації… Організації безпеки і співробітництва в Європі, Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва.

Шановні колеги! Хочу ще додати про те, що на сьогодні в Криму 17 заручників кримських татар знаходяться за ґратами. 17 патріотів України переслідуються окупантами за свою вірність українській державі, за свою вірність своїй релігії, за гідну і достойну свою поведінку в окупованому Криму. Отже, тема звільнення політичних в'язнів, політичних заручників Криму має також бути на передньому плані діяльності і Президента України, і всіх наших державних органів. Щиро дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Вілкула, "Опозиційний блок".

 

10:34:15

ВІЛКУЛ О.Ю.

Уважаемый народ Украины! Уважаемые коллеги! Народ Украины должен знать правду, в какие обязательства вгоняет действующая власть, действующее правительство нашу страну беря кредиты у МВФ.

Вчера мы вместе с коллегами из "Оппозиционного блока" зарегистрировали постановление номер 5152, в котором требуем, чтобы все договоренности, все меморандумы с Международным валютным фондом были опубликованы на сайте правительства и в газете "Урядовий кур'єр". Также мы требуем, чтобы правительство Украины пришло в парламент и отчиталось по этим обязательствам.

Сегодня в своих выступлениях, которые не являются официальными документами, правительство говорит, что повышать пенсионный возраст оно не намерено, в тоже время в том варианте меморандума, который читали мы все, написано, что будет корректировка пенсионного возраста. Кто-то верит, что возраст будет снижен? Никто не верит. Это может быть только повышение, и мы хотим услышать, что именно означает эта корректировка, которую  они записали в меморандуме.

Следующий вопрос. Правительство говорит, что тот термин, который применяется в меморандуме "обіг сільськогосподарських земель" – это не продажа. А что такое "обіг", если это не продажа. Пусть нам тогда объяснят, что это такое? И так многие другие вопросы.

Тот бюджет, который сегодня нам представляется, на самом деле это результат кулуарных договоренностей с Международным валютным фондом  и мы, и народ Украины имеет право знать, что это за договоренности.

Второй вопрос. Я хотел бы обратить внимание на вопиющий факт:  вчера спикер Верховной Рады зарегистрировал проект постановления 5060 о   порядке денном этой сессии.  Таким образом, этим постановлением он хочет исключить главные законопроекты "Оппозиционного  блока", которые мы внесли, в первую очередь это  законопроект о моратории на закрытие школ и законопроект о моратории на повышение коммунальных тарифов. Ни в коем случае нельзя голосовать порядок денный в том виде, в котором  внес спикер и это, кстати, будет лакмусовой бумажкой для всех фракций  парламента, действительно, думают ли они о народе Украины или это все результаты кулуарных  договорняков.

Я  еще раз заявляю, что "Оппозиционный блок" в том виде, в котором этот  бюджет сегодня есть, голосовать за него не будет, он не реалистичный и по доходной части: там надутая просто инфляционная составляющая, там не решены вопросы повышения социальных стандартов, там ни слова не сказано про снижение коммунальных тарифов. Мы будем вместе бороться  за то, чтобы Украина была  нормальной страной, и наш бюджет…  это был бюджетом развития.

Спасибо.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

10:37:21

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для виступів, завершений. І я прошу всіх депутатів заходити в зал. Зараз ми переходимо до голосувань. Я прошу Секретаріат Верховної Ради  запросити депутатів в зал. В нас кілька важливих ратифікацій, і я розраховую, що народні депутати максимально відповідально підійдуть до прийняття ратифікацій.

Будь ласка, прошу заходити в зал, приготуватися до голосування.

До мене надійшло у президію прохання від двох фракцій, яких –   Радикальної партії і "Батьківщини" – з вимогою оголосити перерву, але  перерву заміняють на виступ від трибуни. Виступ буде тривати 3 хвилини, і я прошу в той час депутатів заходити в зал. Як я розумію, від обох фракцій буде виступати з заявою Галасюк.

Пане Віктор, будь ласка.

 

10:38:23

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги народні депутати! Розпочався бюджетний процес. Бюджет є одним з ключових документів держави, адже це – продовження філософії економічної політики уряду.

Можна дуже багато говорити про видатки Державного бюджету, який ми нарешті отримали, але навіть неозброєним оком видно, і ми, я думаю, почуємо це сьогодні, що там є низка  системних структурних недоліків. Наприклад, на енергомодернізацію, тобто на вирішення проблеми енергозалежності України спрямовується 0,8 мільярди гривень, а на субсидії, тобто на консервацію бідності і енергозалежності, які йдуть напряму ці кошти в кишені олігархам, іде 53 мільярди гривень. Це не вирішення проблеми.

Суттєво зменшена підтримка аграріїв. Абсолютно неприпустимим є відмінити спец-режим і натомість дати  лише 5 мільярдів на підтримку аграріїв. Треба давати ті ж 20 мільярдів на підтримку українського тваринництва, фермерів, на відродження села. Ми жодної копійки не бачимо на стимулювання експорту. За рахунок чого ми збираємося взагалі піднімати економіку, за рахунок чого тримати гривню?

На цьому фоні  111 мільярдів гривень – тільки відсотки по державному боргу. Ви вдумайтесь: 111 мільярдів гривень! Цього року – це 100 мільярдів, це просто чорна діра, в яку уходять наші кошти налогоплатил.... платників податків.

Я хочу наголосити вашу увагу, що ще важливішим є формування  дохідної частини. Адже є дві філософії наповнення бюджету. Одна філософія, вона тимчасова, вона недолуга – це наповнення бюджету за рахунок інфляції, за рахунок, в тому числі, кредитів МВФ. На жаль, ми дуже часто стикаємося саме з цим підходом. Другий фундаментальний довгостроковий підхід, який пропонує фракція Радикальної партії, – це наповнення  бюджету за рахунок інвестицій, виробництва та експорту, це зміна економічної моделі країни. Можна скільки завгодно говорити про перерозподіл видатків між обороною, освітою, наукою, культурою, але якщо ми з вами не наповнимо бюджет, не створимо механізмів, які принесуть додаткові бюджетні надходження з середини країни, щоб не вбивати бізнес, а  за рахунок розвитку наповнити бюджет, то нічого не зміниться, це є принципова позиція.

Для того, щоб іти цим другим шляхом ми з вами зобов'язані прийняти низку промислових законів. Це закони: про експортно-кредитне агентство, про індустріальні парки, про заморозку податку на землю на 2 роки, щоб не вбити українських машинобудівників, це зняття імпортного мита на металобрухт, це здешевлення деревообробного обладнання – 2617, 2618, це  заборона приватизації "Турбоатому" і це реструктуризація заборгованості Південмашу.

Тому фракція Радикальної партії закликає наповнювати бюджет за рахунок розвитку економіки, це є проукраїнська економічна політика, якої нам не вистачає 25 років.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, шановні колеги, переходимо до питань порядку денного. Першим стоїть питання, це є проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль щодо працевлаштування членів сім'ї співробітника дипломатичного представництва або консульської установи.

Шановні колеги, я сподіваюся, що ми ратифікації зможемо пройти швидко і ефективно. І прошу вас підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою, колеги. Я, справді, прошу усіх підтримати цю пропозицію. Отже, я ставлю на голосування пропозицію розгляду проекту закону  0103 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. І прошу підтримати. Будь ласка, колеги, голосуємо.

 

10:42:31

За-126

Колеги, ми можемо ввійти в повну процедуру ратифікації, годинне обговорення. Але, я думаю, буде більш ефективніше, якщо ми в той час зможемо прийняти кілька ратифікацій, які насправді аж такої великої дискусії не викликають. Я прошу усіх сконцентруватись, зосередитись. Я ще раз поставлю на голосування цю пропозицію. І, колеги, прошу підтримати. "Батьківщина", Радикальна партія, "Самопоміч", ну, це ж … Не розібрались, не вчиталися в тіло законопроекту. Колеги, я зараз поставлю ще раз. І дуже прошу уваги і зосередженості. 

Отже, я ще раз ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою 0103. І прошу підтримати. Колеги, прошу підтримати. Будь ласка, прошу проголосувати. Скорочена процедура.

 

10:43:51

За-150

150 -  "за". Рішення прийняте. Це перемога.

Я запрошую до доповіді заступника міністра закордонних справ Кислицю Сергію Олеговича. Пане Олег, будь ласка.

 

10:44:23

КИСЛИЦЯ С.О.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Угоди про працевлаштування членів родин дипломатичних та консульських установ України в Ізраїлі та Ізраїлю в Україні. Ця угода була укладена 22 грудня минулого року між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, ця угода дозволить членам родин українських громадян, які знаходяться на роботі в дипустановах в Ізраїлі, реалізувати своє право на працю, що дозволить їм підтримати свою кваліфікацію, а також до певної міри вирішувати соціальні проблеми.

До вашого відома, це не перша угода, такі угоди існують і з іншими іноземними державами, і вони ратифіковані вже Верховною Радою. Також хочу повідомити, що ізраїльська сторона повідомила дипломатичними каналами про завершення на своєму боці ратифікації цієї угоди.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова Комітету у закордонних справах Гопко Ганна Миколаївна, будь ласка.

 

10:45:34

ГОПКО Г.М.

Шановний пане спікер, шановні громадяни України! Комітет у закордонних справах розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль щодо працевлаштування сім'ї співробітника дипломатичного представництва або консульської установи і одноголосно рекомендує Верховній Раді України підтримати цей законопроект в цілому.

Пунктом "б" частини другої статті 9 Закону України "Про міжнародні договори" визначено, що ратифікації підлягають міжнародні договори, що стосуються прав, свобод та обов'язків люди і громадянина. Тому з метою виконання внутрішньодержавних процедур для набуття угодою чинності законопроект 0103 був внесений на розгляд Верховної Ради.

Прошу підтримати рішення Комітету у закордонних справах та прийняти цей законопроект в цілому.

Також хочу сказати, що в парламенті відбудуться парламентські слухання присвячені трагедії Бабиного Яру, 75-річчю. Запрошуємо всіх експертів, істориків, міжнародну громадськість активно долучитися. Також ми чекаємо на візит Президента Ізраїлю до України.

І також ми дуже сподіваємося, що ми зможемо посилити нашу співпрацю в рамках підготовки також і Угоди про зону вільної торгівлі з Ізраїлем. Після того, як ми підписали Угоду про зону вільної торгівлі з Канадою, готується ще також з Туреччиною і з іншими країнами. Тому в рамках цієї угоди хотілося б дивитися ширше на співпрацю з різними країнами і посилення нашого дипломатичного фронту.

Дякую. І закликаю всіх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу провести запис: два – "за", два – "проти". 

Кошелєва Альона Володимирівна передає Галасюку. Будь ласка.

 

10:47:43

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.

Шановний Андрій Володимирович, шановні колеги! Ми підтримуємо, безумовно, цю ратифікацію. Я хочу поділитись з вами історією дуже важливою про Ізраїль. На днях я зустрівся з мером міста Маале-Адумім Бені Кашріелєм і його заступником Борисом Гройсманом. І мене просто вразила історія, як вони створили в своєму місті економічне диво, і як цього мера вже 24 роки обирають на цю посаду. А зробив він це таким чином: коли він прийшов, він подивився, якими мають бути його пріоритети. І він обрав пріоритетом промисловість і створив в місті індустріальний парк, який сьогодні є номер один за розмірами в Ізраїлі. А знаєте, чому це цікаво? А тому що населення цього містечка лише 42 тисячі людей, тому що знаходиться на західному березі ріки Йордан, там, де спірна територія, там, де немає спокою.

Показова ця історія, тому що середня заробітна платня там 2200 доларів США, а в сусідній Палестині – 200 доларів. І тисячі палестинців приїжджають працювати в цей ізраїльський індустріальний парк, і вони там заробляють. 25 відсотків населення – вихідні з наших з вами країни і сусідніх країн. Сьогодні це місто скеровує 42 відсотки свого бюджету на освіту. Вони практично не залежать від центрального бюджету. А починали вони з нуля, починали вони з нічого!

Тому я хочу сказати, що оцей аргумент всім тим, хто каже, що: "Покажи, де країна в умовах тероризму, в умовах людської загрози може розвиватися". Так от спитайте цього мера, як може розвиватися. І згадаймо з вами, що Ізраїль з 19 травня 48 року, з 4 дня свого народження живе в режимі надзвичайного стану, який продовжується кнесетом кожні півроку.

Тому, як каже мер Маале-Адумім Бені Кашріель: "Все починається з віри". Тому я закликаю вас до віри в промислове інноваційне майбутнє України і прийняття відповідних законопроектів у Верховній Раді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рибак Іван Петрович, будь ласка.

        

10:49:49

РИБАК І.П.

Іван Рибак, 202 виборчий округ, Чернівецька область.  Шановні друзі, на сьогоднішній день дипломатія не в легкому становищі. Ми повинні допомогти членам сімей співробітників дипломатичних установ, дати можливість не втрачати свою  кваліфікацію, коли їхні другі половинки перебувають в відрядженні в Ізраїлі в наших дипустановах, дати можливість їм заробляти гідну заробітну плату там на час перебування їх з місією.  Тому я закликаю всіх сьогодні підтримати  проект Закону про ратифікацію  Угоди між Україною та Урядом  Держави Ізраїль щодо  працевлаштування членів сімей співробітників  дипломатичних представництв або консульських служб і  зараз проголосувати  за це. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Кужель Олександра Володимирівна.

 

10:50:48

КУЖЕЛЬ О.В.

Прошу передати слово дуже відомому  фаховому дипломату  Тарасюку Борису Івановичу.

 

10:50:58

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую, Олександро Володимирівно. Шановні колеги, маючи за плечима більше, ніж 40-літній досвід роботи у дипломатичній службі України, я хочу сказати, що,  на  жаль, інколи зусиллями масової інформації   у суспільстві створюється неправильний образ дипломата і дипломатичної служби. І хочу сказати, що особливо це стосується дипломатичних працівників, які виїздять  на роботу за кордоном в дипломатичні або консульські установи нашої держави.  І  дуже часто дружина або чоловік дипломата, українського дипломата позбавлені можливості  продовжити свою професійну, наукову діяльність, відриваються від сім'ї, від рідних, від друзів, від звичного середовища, і, звичайно, що  це покладає певні психологічні  у тому числі навантаження на членів родин дипломатів. Тому я хочу сказати, що необхідно підтримати цю типову угоду про  працевлаштування членів сім'ї дипломатичних представництв. І фракція "Батьківщина" однозначно буде підтримувати ратифікацію цієї угоди. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Зараз ми переходимо до голосування. Я прошу усіх зайти в зал і приготуватись до голосування. Секретаріат Верховної Ради, прошу депутатів запросити в зал.

Колеги, в ході обговорення ми побачили загальну взаємну підтримку даної ратифікації. І, я думаю, ми можемо переходити до голосування. І прошу усіх зайняти робочі місця і приготуватись до голосування, будь ласка. 

Готові до прийняття рішення? Колеги? Депутат Осуховський, займіть робоче місце.

Отже, колеги, я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль щодо працевлаштування членів сім'ї співробітника дипломатичного представництва або консульської установи. Пропонується проект закону прийняти в цілому. Будь ласка, прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги, 0103 в цілому. Голосуємо.

 

10:54:11

За-222

Не встигли. Не встигли зайти в зал. Не встигли, я бачу.

Колеги, прошу сконцентруватись. Це питання ратифікації і питання, яке не викликає жодних дискусій. Я прошу зайти в зал і приготуватись до голосування. Колеги, зараз я поставлю на повернення і потім ще раз на голосування.

Прошу  уваги народних  депутатів. Я ставлю пропозицію повернутись  до розгляду проекту Закону 0103, ратифікації. Хто підтримує повернення до розгляду, прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо. 

 

10:55:07

За-243

Рішення прийняте. 

Тепер я знов ставлю  на  голосування проект  Закону 0103 в цілому. Хто підтримує 0103 в цілому, прошу проголосувати, колеги,  будь ласка, голосуємо. 

 

10:55:32

За-239

Рішення прийняте. Вітаю авторів постанови.

І переходимо до наступного питання порядку денного – це ратифікації. Я прошу їх враховувати більш ефективніше.

0107 – це проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом. І я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою,  будь ласка, колеги. Хто підтримує розгляд за скороченою процедурою, прошу голосувати,  будь ласка.

 

10:56:16

За-182

Рішення прийняте. 

І я запрошую до доповіді заступника  міністра закордонних справ Кислицю Сергія Олеговича. Пане Олег,  будь ласка.

 

10:56:32

КИСЛИЦЯ С.О.

Шановні народні депутати, дякую за попереднє позитивне голосування.

На разі, я хочу представити вам проект закону, який має відношення до зміцнення національної безпеки, адже мова йдеться про те, щоб упорядкувати і захистити обмін інформацією між країнами НАТО і ЄС, а саме Республікою Польщею. Угода була підписана  27 серпня минулого року, 4 липня цього року Польща завершила національний процес ратифікації  цього документу.  Відтак, прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді я запрошую члена Комітету з питань європейської інтеграції Масоріну Олену Сергіївну, будь ласка.

 

10:57:21

МАСОРІНА О.С.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!  Комітет з питань європейської інтеграції розглянув проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом, внесений Кабінетом Міністрів України, і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Приймаючи таке рішення, народні депутати члени комітету, виходили з того, що  ратифікація дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання Угодою чинності. Угоду вчинено 27 серпня 2015 року, підписання та ратифікація Угоди обумовлені необхідністю створення правових засад для захисту інформації з обмеженим доступом, обмін якою буде здійснюватись між сторонами в ході співробітництва. Угода забезпечує рівноправний партнерський характер взаємовідносин в процесі інформаційного обміну та зобов'язує сторони вживати всі необхідні заходи для охорони інформації, отриманої під час співробітництва. За змістом Угода відповідає міжнародній практиці, так само вона узгоджується з Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України і пройшла Комітет з питань запобігання і протидії корупції. Просимо підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, скажіть, будь ласка, чи є бажаючі обговорювати? Чи можемо голосувати? Можемо голосувати, правда же ж? Я прошу всіх заходити в зал і зайняти робочі місця, колеги. Ми в середу маємо ратифікації, які є узгоджені з усіма фракціями, політичними партіями, нам треба лише, щоб ми змогли бути на робочих місцях і голосувати. Я прошу, колеги, заходити, займати робочі місця, підготуватись до голосування. Колеги, заходимо.

Є бажання одного виступаючого, щоб було обговорення, ми даємо одну хвилину. І я прошу заходити в зал за цю одну хвилину.

Будь ласка, Галасюк, одна хвилина виступ, і прошу займати робочі місця.

 

10:59:48

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.

Фракція Радикальної партії підтримує цю ратифікацію. Я хочу наголосити на польському досвіді, нам треба в поляків вчитися, обсяг деревообробної галузі лісової і меблевої в Польщі становить майже 25 мільярдів доларів, в Україні  це трохи більше  2 мільярдів доларів. Причому у нас  це – сировина, яка  за безцінь їде за кордон, а в них – готова продукція. Ви можете це уявити, що лісова галузь і деревообробна меблева Польщі, це половина усього українського експорту. Так от тому нам треба зберегти мораторій на експорт лісу-кругляку, який ми з вами тут в парламенті вибороли, ми не віддамо його за жодні європейські кредити, бо ми з вами не папуаси. Ми з вами маємо побудувати сильну економіку, як побудували її поляки, для того, щоб у нас ВВП на  душу населення був, як в Польщі, а жебраками працювати, щоб наші люди з нашої сировини готову продукцію в інших країнах робили. Треба національна економічна політика і  перший інтерес такий має бути  в зовнішній політиці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, колеги, обговорення завершене. Переходимо до прийняття рішення.

Я прошу  заходити, збиратись, кучкуватись, і я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України  та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати. 0107 – в цілому.

Будь ласка, колеги, голосуємо.  Прошу підтримати.

 

11:01:38

За-208

Бачу, не всі встигли. Прошу показати по фракціях: "Блок Порошенка" – 84, "Народний фронт" – 54, "Опозицій блоку" – 0, "Самопоміч" – 18, "Батьківщина" – 10 , Радикальна партія – 12, "Відродження" – 8, "Воля народу" – 4. Фактично майже усі фракції підтримують. Я прошу колег зайти в зал,   зайняти робочі місця. Я один раз поставлю на повернення. Прошу голів фракцій запросити депутатів у зал.

Шановні колеги, я... Можливо, у когось є застереження щодо цієї ратифікації? Я готовий дати слово, якщо є в когось застереження. Якщо нема, прошу зайти і зайняти робочі місця, бракує кількох голосів. Отже, колеги, приготувалися, і я ставлю на голосування пропозицію повернутися до ратифікації. І хочу наголосити, це – міжнародний  авторитет нашої держави. Дуже би не хотілось відхиляти ратифікацію, колеги.

Я прошу сконцентруватися, і я ставлю на голосування пропозицію повернутися до розгляду 0107. Колеги, будь ласка, прошу підтримати повернення до 0107. Прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо повернення до 0107 – ратифікації Угоди. Прошу підтримати.

 

11:03:57

За-219

Колеги, п'ять голосів не встигли проголосувати. Андрій Іванчук, проведіть організаційні заходи. Колеги, будь ласка, не виходьте із залу. Запросіть депутатів в зал.

Колеги, будь ласка!

"Народний фронт", всі зібралися? Можна голосувати? Можна. "Блок Петра Порошенка"? Всі готові. Колеги, будь ласка, уважно, я ще раз ставлю пропозицію повернутися до голосування за проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом. Прошу підтримати дану пропозицію. 0107 – ратифікація. Колеги, будь ласка, прошу проголосувати, прошу підтримати. Голосуємо. Колеги, повернення.

 

11:05:29

За-219

П'ять голосів, колеги. П'ять голосів, ратифікація і міжнародний авторитет України. Я прошу зараз запросити тих депутатів, які знаходяться в залі. Секретаріат, нам бракує п'ять голосів для ратифікації міжнародної угоди, будь ласка, запросіть депутатів в зал.

Я з вашого дозволу, ще раз поставлю, тому що я переконаний, що це  є питання авторитету нашої держави і було би дуже поганим знаком, якби ми відхилили ратифікацію. Тому давайте, 30 секунд, я прошу голів фракцій запросити депутатів в зал.

Один є – Ар'єв, так копієчка до копієчки, другий є – Мушак, це перемога. Ще троє, треба призовий фонд для того, хто забезпечить ще одного депутата. Колеги, будь ласка, готові? Я прошу зайняти робочі місця. Пане Мосійчук, будь ласка, сядьте на місце, перепрошую за каламбур.

Колеги, отже, у нас є достатня кількість голосів. Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду 0107: проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща. Є голоси. Отже, колеги, голосуємо повернення 0107. Будь ласка, колеги, прошу проголосувати. Голосуємо, колеги, повернення 0107.

 

11:07:54

За-231

231 – "за". Рішення прийняте. Дякую, колеги.

Тепер ставлю проект Закону 0107 в цілому. Прошу проголосувати. Прошу підтримати. 0107 в цілому. Будь ласка, голосуємо, колеги. Прошу підтримати.

 

11:08:20

За-230

230 - "за". Рішення прийняте. Дякую, колеги, за злагоджену позицію, за дисципліну.

І ми переходимо до наступного питання порядку денного. Дві ратифікації ми прийняли. Наступним у нас йде рекомендації до парламентських слухань. Я теж прошу поваги до наших колег і спільної позиції.

І я переходжу до розгляду проекту Постанови 5090 про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів України". І я прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, колеги, розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу підтримати.

 

11:09:15

За-181

180 – "за". Рішення прийняте.

І я запрошую до доповіді голову підкомітету Юринець Оксану Василівну. Будь ласка, пані Оксана.

 

11:09:28

ЮРИНЕЦЬ О.В.

Доброго дня, шановні колеги, шановні телеглядачі.

8 червня Комітет з питань європейської інтеграції провів парламентські слухання на тему: "Транскордонне співробітництво як чинних євроінтеграційних процесів України". Участь у заході, окрім представників центральної регіональної влади, взяли також науковці, громадські організації, які фахово займаються питанням транскордонного співробітництва.

У результаті слухань було зібрано численні рекомендації щодо вдосконалення політики у сфері транскордонної діяльності, важливість якої, до речі, була, залишається недооціненою, особливо в контексті інтеграції нашої держави до Європи.

Одним з пунктів документу є ухвалення Кабінетом Міністрів Державної програми транскордонного співробітництва, але поки рекомендації проходили висновки, сесії, зали, уряди і так далі, фактично за цей час уряд прийняв цю програму. Відповідно прошу внести зміну до пункту 2.2 рекомендації, який звучить так: "Затвердити Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки та забезпечити фінансування включених до неї заходів і проектів, а також відповідну підтримку діяльності української частини єврорегіонів у рамках програми". На формулювання, прошу уважно до стенограми: "Забезпечити фінансування заходів і проектів включених до Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.082016 року (номер 554), а також відповідну підтримку діяльності українських частин єврорегіонів у рамках цієї програми".

Прошу колег підтримати проект постанови 5090 з відповідними змінами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Парламентські слухання, чи є потреба, чи є бажаючі обговорювати, чи можемо голосувати? Є бажаючі, добре.

Будь ласка, прошу провести запис: два – "за", два – "проти", будь ласка.

Паламарчук Микола Петрович.

 

11:11:55

ПАЛАМАРЧУК М.П.

Прошу передати слово депутату Солов'ю.

 

11:12:02

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ, Гуцульщина і Покуття. І, до речі, я представляю регіон, який сумежить, прямо сумежить, для прикладу, з країною Румунія, і який, в першу чергу, зацікавлений в проектах транскордонного співробітництва.

Шановні колеги, я хочу навести декілька прикладів. Зокрема в рамках Європейського Союзу за рахунок коштів, виділених на програми транскордонного співробітництва реалізовується до 30 відсотків інфраструктурних проектів. Доля таких проектів в Україні сьогодні близька до нуля. І тому питання транскордонного співробітництва надзвичайно важливе. Це можливість отримати додатковий фінансовий ресурс на вирішення тих проблем суміжних територій, які сьогодні є в Україні. І тому дані слухання і рекомендації слухань носять надзвичайно важливий характер.

Проте є одне "але". Шановні колеги, ми сьогодні наближаємося до бюджетного процесу і будемо слухати і готувати пропозиції до бюджету. То для того, щоби слухання і рекомендації слухань були реально втілені в життя, нам необхідно забезпечити необхідний фінансовий стимул в українському бюджеті на наступний рік.

Я хочу заявити, що кожна 1 гривня, яку ми закладаємо в українському бюджеті для реалізації проектів транскордонного співробітництва, означає 10 гривень залучених коштів від Європейського Союзу. Тому, шановний Андрій Володимирович, шановні колеги народні депутати, я хочу вас всіх закликати дуже серйозно поставитись до цього питання і в майбутньому при бюджетному процесі підтримувати програми транскордонного співробітництва. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ще буде один виступ. Через дві хвилини відбудеться голосування. Прошу запросити всіх депутатів в зал. І я надаю слово Данченкові Олександру Івановичу, будь ласка.

 

11:14:01

ДАНЧЕНКО О.І.

Підлісецькому передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підлісецький. Оголосіть. Підлісецький, будь ласка.

 

11:14:07

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Лев Підлісецький, фракція "Самопоміч".

Однозначно треба підтримувати рекомендації щодо прийняття і затвердження громадських слухань. Але треба розуміти одну річ, що співпраця транскордонна – це є і туризм, і бізнес-контакти, і культурний обмін. І, власне, тут виникає велика проблема по комунікації людей і перетину кордону і також доїзду від одного місця до іншого. Оскільки  ми  знаємо величезна проблема, яка є кожен день, з якою стикаються тисячі людей на кордонах, то це є довгі черги, які треба, питання треба вирішувати.  При чому я вважаю, що вирішення має бути комплексне і для того і є  міністр європейської  інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка би мала взяти безпосередньо під свій контроль і свою особисту відповідальність напрацювати усі механізми щодо  власне вирішення цього питання. Це є питання проблема малого прикордонного руху, це є проблема перетину кордону  машин з іноземною реєстрацією, яка здебільшого є це  іноземна реєстрація на п'ятиденний так званий тимчасовий  в'їзд на  5 днів.

Також тут  виникає питання  щодо співпраці і налагодження авіаційного сполучення, оскільки тут у нас немає надії  ще "відкрите небо", і тому держава  має  робити, прикладати  всі зусилля, щоб у нас зменшувалася відстань, якщо не в кілометражах, то в часі контактів між людьми. Нам треба добиватися прийняття програми "відкрите небо" для збільшення авіасполучення, для того, щоб співпраця між Україною і Польщею,  дійсно, була ефективною, швидкою  і продуктивною.

Дякую.  А постанову треба підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ще від фракції вимагають виступи. Одна хвилина, Іван Крулько. Колеги, заходимо в зал, займаємо робочі місця.  Будь ласка,  Крулько включіть мікрофон,  1 хвилина. 

 

11:16:15

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина".

Наша фракція  буде голосувати за підтримку рекомендацій парламентських слухань. Але, шановні колеги, я хотів би зараз підняти проблему, яка не з сторони наших європейських… не проблема стосується наших європейських сусідів, а яка лежить тут  у вирішенні питань, які  стосуються наших органів влади. Мова йде про пішохідний перехід між Україною і Словаччиною у Вишнє Нємецьке біля містечка Ужгород у Закарпатті. Проблема полягає у тому, що словацька сторона зробила  все зі свого боку для того, щоб оцей пішохідний перехід був відкритий.

Але через бюрократичні перепони з української вини неможливо запустити цей перехід, який дуже потрібний для українських громадян, які проживають поблизу кордону, які проживають в прикордонній зоні. Ось це і є справжнє транскордонне співробітництво. Оце і є справжня європейська інтеграція. Давайте відкривати кордони стільки скільки ми можемо і самі сприяти тому, щоб Україна ближче…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до прийняття рішень. Зараз ще 30 секунд Острікова, включіть мікрофон, для технічної правки і голосуємо, колеги. Будь ласка, Острікова 30 секунд.

 

11:17:33

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги, дійсно потрібно проект цієї постанови підтримувати. Але в пункті 3.12 додатку, де, власне, і містяться рекомендації парламентських слухань зазначено, що у взаємодії з Мінрегіоном, Мінінфраструктури, МЕРТот, ДФС, Держмитслужбою і Держприкордонслужбою потрібно узгодити пріоритетність і можливості фінансування відповідними структурами ЄС реконструкції діючих і створення нових пунктів прописку. І тут є посилання на Державну митну службу. Дійсно, зараз такого органу немає, зараз є Державна фіскальна служба. Ця помилка тут закралася невипадково, тому що дійсно для того, щоб налагодити якісне транскордонне співробітництво нам потрібно з Державною фіскальною служби виокремити окремо митну складу, Державну митну службу, яка буде дійсно займатися транскордонним співробітництвом і економічною безпекою держави на належному рівні. А з пункту 3.12 не існуючий на сьогодні орган потрібно виключити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається?

Отже, колеги, я ставлю на голосування з пропозицією, яку озвучила Тетяна Острікова для стенограми і з цією пропозицією я ставлю на голосування.

Отже, переходимо до прийняття рішення. І я ставлю на голосування проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів України" (номер 5090) з поправкою, яка була озвучена Тетяною Остріковою в цілому, за основу і в цілому, колеги. Прошу підтримати, прошу проголосувати 5090 за основу і в цілому. Голосуємо.

 

11:19:21

За-207

Колеги, прошу заходити в зал і займати свої місця. Зараз поставлю ще раз, але прошу запросити депутатів в зал по фракціях.

Прошу запросити депутатів в зал, кілька голосів не вистачає, прошу зараз запросити депутатів в зал.

Колеги, можна ставити? Я поставлю пропозицію на повернення до проекту Постанови 5090 – постанова про парламентські слухання, вона безконфліктна, вона усіма підтримується. Колеги, я прошу проголосувати, прошу підтримати пропозицію  повернутись до 5090. Прошу проголосувати, колеги. Будь ласка, голосуємо повернення до 5090, прошу проголосувати.

 

11:20:59

За-222

Два голоси, колеги,  два голоси.

Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Я попрошу по фракціям запросити депутатів в зал. Голосуємо? Можемо голосувати, так? Я просто бачив, щойно двоє депутатів вийшло. Так, будь ласка, колеги,  приготувались до голосування. Колеги,  будь ласка,  не виходьте  з залу. І я ставлю ще раз пропозицію  на голосування повернутись до розгляду 5090 – проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів України". Хто підтримує пропозицію повернутись до розгляду, прошу голосувати.

Колеги, будь ласка,  голосуємо.  Прошу підтримати.

 

11:22:25

За-222

Не встигли, бачу, що не встигли.

Колеги! Це і повага до наших народних депутатів, завтра буде ваша постанова так само ж стояти і буде відхилена. Це ж крім відповідальності є питання етики. Будь ласка,  колеги. Всі хто не встиг вже є на місці? Колеги я ще раз поставлю на голосування пропозицію повернутись до 5090, колеги. Я прошу всіх підійти до робочих місць і прошу підтримати пропозицію повернутись до розгляду проекту постанови 5090. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. Будь ласка, голосуємо, прошу підтримати. Прошу підтримати.

 

11:23:46

За-228

228 – "за". Ми повернулись, колеги, увага, тепер я ставлю на голосування проект постанови 5090 за основу і в цілому, колеги. Будь ласка,  за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги,будь ласка,  за основу і в цілому. Голосуємо!

 

11:24:17

За-224

Колеги, ми ще раз зробимо той маневр непростий я поставлю на голосування на повернення, а потім – ще раз на голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію повернутися до 5090. Я ставлю на голосування пропозицію повернутися до  5090 і прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:25:27

За-224

Колеги, будь ласка, заходимо в зал. Ну, щойно зайшло депутатів сім-вісім. І колеги, будь ласка, давайте сконцентруємося ще на цьому голосуванні. Колеги, можемо голосувати?

Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до 5090. Прошу проголосувати, прошу підтримати, колеги. 5090 – повернутись до розгляду, прошу голосувати 5090.

 

11:26:29

За-229

Повернулись.

Тепер, товариство, я ще раз ставлю на голосування 5090 за основу і в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати за основу в цілому. Прошу проголосувати, будь ласка.

 

11:26:56

За-231

231 – "за". Рішення прийняте.

Колеги, я тепер хочу з вами порадитися: в нас є ще одна постанова про парламентські слухання, ми зараз можемо її проголосувати? (Шум у залі) Колеги, я вам кажу, справді, якщо ми увійдемо, в довгу систему, ми не проголосуємо.

Колеги, я ставлю на розгляд 5092. Перше прошу рішення проголосувати за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу підтримати. Скорочену процедуру 5092. Будь ласка. Прошу підтримати.

 

11:27:41

За-194

Запрошую до доповіді Гопко Ганну Миколаївну, голову Комітету у закордонних справах.

 

11:27:52

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги, шановні громадяни! На ваш розгляд проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему "Актуальні питання зовнішньої  політики України". Комітет схвалив. Оскільки  16  листопада Верховною Радою вже затверджено проведення парламентських слухань з питань фінансування освіти, прошу під стенограму запланувати іншу дату проведення наших парламентських слухань з питань зовнішньої політики та призначити їх на 7 грудня.

Колеги, це надзвичайно важливі  слухання, оскільки зовнішня політика в часи зовнішньої агресії – це одна з ключових сфер. Це поруч з армією і внутрішньополітичною єдністю один з трьох китів, на яких  тримається наша з вами незалежність і на яких базується  наша відсіч агресії.

Зовнішня політика без ефективної внутрішньої, вона не може ефективно формуватися, і тому нам дуже важливо, щоб парламент як представницький  орган міг формувати відповідно до Конституції України, статті 85, де передбачено визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, належить саме до повноважень Верховної Ради  України. І тому ми хотіли би, щоб парламент не лише визначав засади зовнішньої політики, а також контролював реалізацію цієї політики.

І крім тих складних питань із призначенням послів, які ми неодноразово обговорювали, реформою дипломатичної служби, я хотіла подякувати комітетам парламентським, зокрема, з питань прав людини, Комітету з питань енергетики, Комітету з питань розвитку промислової політики, оскільки ми неодноразово проводили різні комітетські слухання з питань енергетичної дипломатії, економізації зовнішньої політики, культурної дипломатії, нам дуже важливо на цих слуханнях продемонструвати наші зовнішньополітичні пріоритети, куди ми рухаємося, яка наша стратегія повернення Донбасу, встановлення миру... повернення  Донбасу та Криму, встановлення миру. І тому прошу вас підтримати проведення 7 грудня парламентських слухань на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажаючі обговорювати? Можемо переходити до прийняття рішення? Є бажаючі, так? Тоді давайте проведемо запис: два – "за", два – "проти". Будь ласка. Будь ласка, Єгор Соболєв. Включіть мікрофон.

 

11:30:29

СОБОЛЄВ Є.В.

Велике прохання всіх колег: не просто проголосувати за цю постанову, а потім прийти на ці слухання. Будемо чесними, у парламенту немає свого бачення зовнішньої політики, немає, не було і від нас залежить, чи буде.

Два роки Україна живе за написаними в Мінську сценаріями. Ми не один раз говорили не тільки тут, в усіх провідних столицях світу, ми як "Самопоміч", що це є пастка. Зараз, слава Богу, все більше людей, в тому числі Президент України, починають підтримувати це рішення. Я думаю, дуже важливо, щоби ці слухання стали, справді, першою спробою для парламенту виробити, допомогти Президенту виробити міжнародну політику України. Бо він  тільки тоді буде сильний, коли за ним буде парламент, а ще важливіше – коли буде суспільство, яке буде бачити, що зовнішня політика реалістична, що вона дає більше шансів на безпеку, більше шансів на розвиток. Розповідати про антипутінську коаліцію, яка існує тільки в уяві тих, хто про це розповідає, не реагувати на величезну підривну роботу Росії в Вашингтоні, в Лондоні, в Брюсселі, ми маємо завершити з таким безвідповідальним ставленням. Давайте проголосуємо за ці слухання, давайте прийдемо на них. Я особисто піду з власного Комітету з протидії корупції і попрошу колег мене замінити. Я думаю, що дуже важливо, щоб всі парламентарі в цей день були разом. І давайте відверто поговоримо про те, чому Мінськ не працює, що можна зробити натомість. І разом з Президентом будемо проводити політику, яка дасть нашим людям цю саму безпеку і цей самий розвиток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Тільки хочу нагадати, пане Єгор, що, власне, Верховна Рада і встановлює ключові позиції зовнішньої і внутрішньої політики. Завдяки рішенню Верховної Ради було прийнято рішення про стратегічний напрямок і ЄС, і НАТО. І цим парламентом воно буде повернуто, і всі чиновники в державі в своїх діях опираються і діють лише в тих рамках, які є задані Верховною Радою України. Не треба применшувати, як каже Олег Березюк, знецінювати значення найвищого законодавчого органу в нашій державі, а, навпаки, треба його посилювати і спрямовувати. Дякую, шановні колеги.

Я запрошую до слова Ар'єва Володимира Ігоровича. Будь ласка.

 

11:33:11

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, напрями зовнішньої політики мають бути обговорені, причому негайно, оскільки, дійсно, ми бачимо, що певна втома світу не від України, але від санкцій щодо Росії, існує, особливо це стосується Європи. Якщо наші американські, канадійські колеги більш так, чітко стоять на цій позиції, то ми бачимо зараз певне розчарування в Європейському Союзі через те, що багато хто хоче використовувати там свої певні бізнес-зв'язки. Ми бачимо намагання політично повернути Російську Федерацію до Парламентської асамблеї Ради Європи. І, в принципі, це бажання виходить часто не з, скажімо так, необхідності, скільки із того, що стиль "ікорної дипломатії", на жаль, дуже зараз присутній в стінах Парламентської асамблеї Ради Європи. І він діє, і продовжує діяти. Ми маємо створити систему протидії таким загрозам. Систему протидії російським емісарам, які працюють сьогодні на території Євросоюзу і в країнах Європи. Кожна можливість важлива, і я думаю, що на ці слухання ми повинні запросити, в тому числі і представників іноземних посольств в Україні, які є особливо нашими друзями.

Шановні колеги, ми маємо так само зрозуміти, що інформаційна політика України на західному напрямку на сьогоднішній день є доволі слабкою, і я розумію, що Росія вкидає набагато більше коштів, ніж може Україна, але у нас є можливість постійно працювати з нашими колегами і доносити нашу позицію, позицію України, а узгодити цю позицію ми зможемо якраз на цих слуханнях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми маємо заключний виступ Мосійчука Ігоря Володимировича, через три хвилини ми будемо переходити до прийняття рішення.

Я прошу усіх колег депутатів зайти в зал і приготуватись до прийняття рішення.

Будь ласка, Мосійчук Ігор Володимирович.

 

11:35:35

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія Олега Ляшка.

Звичайно наша фракція підтримує проведення даних парламентських слухань, вважає, більше того, їх необхідними.

Але хочу наголосити на те, що в цьому залі лунало, що саме парламент виробляє і спрямовує аспекти зовнішньої політики – це абсолютна неправда. Чому? Тому що 16 квітня 2014 року за ініціативою лідера Радикальної партії Олега Ляшка прийнята постанова Верховної Ради України, яка прямо забороняє проведення міжнародних переговорів, які б передбачали зміни до Конституції, що, власне, відбувається зараз в Мінську, прямо забороняє. Тому нехтуючи постанову парламенту, ці перемовини продовжуються, продовжуються вони абсолютно в антиконституційний спосіб, тому що Верховна Рада не ратифіковувала ніяких Мінських угод, не бачила їх офіційно. І зараз, власне, говорити про їхнє виконання, про їхнє дотримання немає абсолютно жодного сенсу. Але слухання дійсно необхідні, необхідно дійсно визначити аспекти зовнішньої політики. І на наше тверде переконання, аспект має бути один – це україноцентризм, києвоцентризм. Інтереси української держави і нації мають бути понад усе: понад інтереси Москви, Брюсселя чи Вашингтона, виключно інтереси української нації, держави. На цьому ми стоїмо і будемо стояти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершене. Я прошу всіх зайти в зал, зайняти робочі місця. Секретаріат Верховної Ради прошу запросити депутатів в зал. Нам справді потрібен майданчик для обговорення, для визначення більш подетальної стратегії. І парламентські слухання – це є ідеальний формат для такого обговорення. І тому я прошу всіх підтримати даний проект постанови.

Колеги, готові до голосування? Я ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України" (номер 5092) за основу і в цілому, колеги. 5092 – за основу і в цілому. Прошу голосувати. Будь ласка, колеги, голосуємо.

 

11:38:59

За-208

Бачу, що не встигли. Будь ласка, запросіть депутатів в зал. Колеги, я прошу і по фракціям запросити депутатів в зал, хто є в кулуарах.

Будь ласка,  колеги,  можемо переходити до прийняття рішення?

Я ставлю пропозицію повернутись до розгляду проект Постанови  5092, про проведення парламентських слухань на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України". Хто підтримує дану постанову, дану пропозицію повернутись, прошу проголосувати. 

Секундочку, зупиніть, ще підходять депутати, зупиніть. Хай усі займуть робочі місця. Прошу  поставте на голосування  на повернення  5092.  Прошу підтримати 5092.  Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

 

11:40:44

За-209

Немає волі залу повернутись до даної постанови. Нема бажання у народних депутатів проводити парламентські слухання  на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України".

Я ще раз поставлю, якщо не буде голосів, постанова буде відхилена.   (Шум у залі) Немає механізму перенесення. Вам може  Віктор Пинзеник подетально розповісти всю цю історію.  Є механізм –  запросити депутатів, є механізм – на усіх фракціях підняти серйозно питання  про дисципліну у фракціях, є механізм –  вибрати, хто у фракціях найгірше приходить і з ними провести персональні розмови. Такі механізми існують, їх треба використовувати. Механізму прийняття рішення після обговорення, перенесення не існує. Ми хочемо йти найкоротшим шляхом, а всі інші механізми не  застосовувати, ніби їх не існує. Хай задумаються усі голови фракцій, усі автори  постанов і законопроектів і працюють там, де є підстави і де є сенс працювати, спитати своїх колег: "А чому тебе не було, коли була ця постанова? А де ти був в той день?".

Колеги, давайте зараз зробимо одну хорошу річ. Давайте ми зараз опублікуємо в "Голосі України" присутність-відсутність депутатів. Це буде правильно? Мудро буде? Мудро, колеги.

Я пропоную зараз провести рейтингове голосування на предмет наявності депутатів в залі і опублікувати в "Голосі України". Приймається всіма, колеги? Приймається. Прошу заходити в зал. Я обіцяв на початку, що, коли ми побачимо, що по важливих законопроектах ми не можемо прийняти рішення не від дискусії політичної, а від відсутності депутатів, я дам вказівку опублікувати на сайті Верховної Ради і в газеті "Голос України" Верховної Ради.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ Голосуємо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, такий день прийшов, правда? Правда, колеги.

Я зараз спочатку ще раз поставлю на повернення, а потім проведу рейтингове голосування, щоб ми прийняли постанову, а потім будемо голосувати рейтинговим голосуванням.

Отже, я ставлю пропозицію повернутись до розгляду 5092 – проекту постанови "Актуальні питання зовнішньої політики України". Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати 5092. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.

 

11:43:21

За-217

217. Якщо є механізм ще залучити кількох депутатів, я ще почекаю. Давайте ми проведемо зараз рейтингове, його опублікуємо, а за той час запросіть депутатів, які є.

Отже, колеги, зараз я провожу рейтингове голосування на предмет наявності депутатів в залі. Не прийняття рішення, наголошую вам, а наявності депутатів в залі. І результат цього голосування я вже зараз даю вказівку опублікувати на сайті Верховної Ради і в "Голосі України", і хай ті, які не є на цьому засіданні, вони пояснюють чому їх не було в момент, коли ми обговорювали ключові питання для проведення зовнішньої політики.

Отже, колеги, прошу взяти участь в рейтинговому голосуванні. Прошу голосувати за, це буде не за закон, а просто участь в рейтинговому голосуванні. Будь ласка. голосуємо, колеги.  

Рейтингове голосування  за свою участь в сесії, що ви є.

 

11:44:27

За-249

Я прошу  цей   результат опублікувати.

І, колеги, я ставлю на голосування  повернення 5092,  повернення до розгляду 5092. Прошу проголосувати повернення 5092. Прошу проголосувати.

 

11:44:57

За-219

Нема голосів.

Будь ласка, 30 секунд Ганна Гопко.

 

11:45:10

ГОПКО Г.М.

Шановні колеги! Мені здається, це не смішно, тому що в нас парламентсько-президентська республіка. І мені здається, що     обговорювати питання зовнішньої політики відповідно до Конституції  України має парламент, визначати засади. І тому ті, хто не голосує зараз з БПП, чи з  "Народного фронту", або це зумисна позиція, або я не розумію, що відбувається.

Я вас  прошу: проголосуйте тому що якщо ви хочете жити в нормальній країні, яка визначає, куди ми рухаємося. Зовнішня політика – це не лише питання сходу, безпеки Криму, це значно ширше. І тому весь цей цирк, який ви влаштовуєте зараз, прийдіть, проголосуйте тому що в парламенті має бути це обговорення. Я закликаю: зробіть цей крок і давайте обговорювати. Питання не лише в коаліції,  питання в тому, що в зовнішній політиці мають брати участь і коаліція, і опозиція, ми маємо визначати, куди ми рухаємося, який ми суб’єкт в міжнародних перемовинах і  яка наша держава, обличчя, яке ми хочемо бачити.

Тому я вас прошу: проголосуйте! І не намагайтеся саботувати це рішення на користь, я не хочу казати, кому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я не раз наголошував: це не є питання коаліції чи опозиції, це є питання спроможності або неспроможності парламенту. Можна сто раз говорити про те, що парламент не реалізовує  свою візію в зовнішній політиці, бо він або спроможний, або неспроможний. Я вірю і переконаний, що парламент спроможний і потужний орган, який здатний формувати зовнішню політику, який може працювати. Для того треба показати політичну волю.

Колеги, я ще раз поставлю на повернення, прошу зайти в зал приготуватись до голосування. Я прошу зайти в зал, приготуватись до голосування, колеги.

Я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду проекту постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України". Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка,  прошу проголосувати, голосуємо, колеги.

 

11:47:37

За-225

Будь ласка, займіть робочі місця, колеги! Будь ласка, увага! Колеги, займіть робочі місця я ставлю на голосування пропозицію повернутись до розгляду 5092, прошу проголосувати, прошу підтримати повернення до 5092, будь ласка,  прошу проголосувати. Будь ласка.

 

11:48:16

За-227

Ми повернулись.

Тепер я ставлю на голосування проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Актуальні питання зовнішньої політики України" (5092) в цілому. Колеги в цілому. Прошу проголосувати, прошу підтримати, 5092 – в цілому, прошу підтримати, прошу проголосувати, будь ласка.

 

11:48:52

За-232

232 – "за". Рішення прийняте.

Шановні колеги! До мене звернулись ряд голів фракцій, щоб ми на 5-7 хвилин швидше закінчили роботу, бо багато хто їде на поховання, на прощання з Андрієм Тарановим, багато делегацій просять на 12 годину, щоб я на 5 хвилин швидше завершив. Я з повагою відношусь до цієї пропозиції,  тому я на 5 хвилин швидше завершую нашу роботу і нагадую, що о 12.30 ми переходимо до питання бюджету.

В 12.30 ми будемо мати змогу провести професійну дискусію з  урядом, і я запрошую усіх народних депутатів бути активними, взяти участь у цьому обговоренні. І в 12.30 в цьому залі буде представлення проекту Закону про Державний бюджет України на 2017 рік.

Я прошу всіх о 12.30 дисципліновано прибути до залу для продовження нашої роботи. До зустрічі. Дякую. 

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я хочу вам повідомити, що згідно Регламенту сьогодні ми переходимо до розгляду питання про представлення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".

До нас у стіни Верховної Ради  України прибув уряд на чолі з Прем'єр-міністром України Володимиром Борисовичем Гройсманом. Прошу привітати наших урядовців, колеги. (Оплески)

Колеги, я хочу наперед озвучити регламент, який передбачений для розгляду даного питання. Отже, спочатку коротке слово Прем'єр-міністру, потім буде представлення Державного бюджету на 2017 рік міністром фінансів України Олександром Олександровичем Данилюком, на це відводиться 15 хвилин; потім голова бюджетного комітету Андрій Васильович Павелко – 5 хвилин, пан Андрій, 5 хвилин; потім питання-відповіді – дається сумарно 15 хвилин і для  міністра і для голови комітету; після того будуть виступи усіх представників фракцій і груп, і потім будуть виступи народних депутатів – до 10-и хвилин; заключне слово буде голови комітету і заключне слово буде Прем'єр-міністра.

Загальний розгляд даного питання, по регламенту, буде відбуватися годину 20 – це є достатній час, щоб ми змогли до другої години пройти весь розгляд.

Шановні колеги, прошу бути уважними під час записів, є окремо час для фракцій і груп, є окремо час для народних депутатів, щоб в нас не було дискусій під час розгляду. Приймається?

Колеги, я надаю слово для виступу Прем'єр-міністру України Володимиру Борисовичу Гройсману. Будь ласка, прошу включити мікрофон. (Оплески)

 

12:36:27

ГРОЙСМАН В.Б.

Доброго дня! Дуже дякую, шановні колеги народні депутати. Вельмишановний пане Голово Верховної Ради України! Сьогодні ми представимо, відповідно до Регламенту Верховної Ради України проект бюджету на 2017 рік. Уряд вчасно, 15 вересня, вніс цей фінансовий основний документ. Ми би дуже хотіли, щоби ми провели з вами в стінах українського парламенту дуже якісну дискусію щодо того, яка буде остаточна редакція цього бюджету. Але важливо є те, що ми внесли цей бюджет абсолютно чесно, відкрито, в якому є абсолютно збалансовані як доходи, так і видатки і в якому є дуже чіткі пріоритети, пріоритети, які опираються на економічне зростання, пріоритети, які дадуть можливість не тільки забезпечити певний розвиток нашої країни, а також почати відновлення соціальної справедливості і підвищення соціальних стандартів, і підвищення заробітних плат, зокрема, для освітян і лікарів.

Хотів би декілька слів сказати про пріоритети.

Перший пріоритет – це безпека і оборона. Цей пріоритет знайшов своє відображення і зростання відповідних видатків, про це скаже міністр фінансів.

Окремий пріоритет: ми будемо масштабно будувати українські дороги, ми будемо розвивати економіку і будемо розвивати наші транспортні можливості і логістичні пріоритети.

Окреме питання: хотів торкнутися питань децентралізації. В цьому проекті повністю збережено вся фінансова децентралізація і підвищення відповідальності місцевих органів влади. Ми передбачаємо збільшення заробітних плат для українського вчителя в наступному році на 30 відсотків, для українського лікаря – порядку 20 відсотків. Ми зберігаємо усю систему стипендій для наших студентів. Ми робимо абсолютно чіткий крок для повноцінного забезпечення ліками українських громадян по всім наявним програмам, які, на превеликий жаль, не виконувалися. Ми намагаємося в цьому році… в наступному році максимально дотримати цю... витримати цю потребу.

Окремо хотів би підкреслити, що там знайшли свою підтримку і питання національної культури.

Ми знайшли варіант підтримки наших фермерів, фермерських господарств у розмірі 5,5 мільярдів гривень. Ми забезпечуємо збільшення видатків на загальну, я скажу, на регіональну політику, регіональний розвиток до 9 мільярдів гривень, це мова йде про державний фонд регіонального розвитку, про субвенції на соціально-економічний розвиток, а також підтримку об'єднаних територіальних громад.

Хотів би розраховувати на те, що сьогоднішня презентація буде тільки початком нашої плідної взаємодії, нашого конструктивного діалогу з метою вийти на якомога кращий фінансовий документ і зробити це спільно. Тому що люди, напевно, вже зморились чекати тих дій, які дозволять реально відчути і розвиток нашої країни, і зростання заробітних плат. Але це все має відповідати стану нашої національної економіки.

Дякую. І будемо вдячні від імені уряду, хотів би підкреслити, за ваші конструктивні пропозиції і за конструктивний, професійний діалог. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я запрошую до представлення Державного бюджету на 2017 рік міністра фінансів України Олександра Олександровича Данилюка. Прошу до трибуни. Будь ласка. Доповідь – до 15 хвилин, пане Олександр. Будь ласка.

 

12:40:27

ДАНИЛЮК О.О.

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! Це велика честь для мене – представляти вам бюджет України на 2017 рік, підготовлений нашою урядовою командою. Працюючи над розробкою бюджету на 2017 рік, ми врахували недоліки планування та реалізації бюджету цього року. Тому цей бюджет сформований на наступних принципах: реалістичність, перспективність, пріоритизація та прозорість.

Реалістичність. Бюджет реалістичний як по доходах, так і по видатках. Бюджет побудований на чинній законодавчій базі, крім тих законодавчих змін, які були подані разом із бюджетом.

Перспективність. Враховані плани розвитку економіки на середньостроковий період та плани з реформування ключових сфер, пріоритетних сфер.

При тому сама пріоритизація сфер є ще однією виразною рисою бюджету. Чітко визначені 10 сфер, які отримають пріоритетну увагу та фінансування – це обороноздатність, дипломатія, соціальні стандарти, освіта, охорона здоров'я, АПК, дорожній фонд, енергоефективність, культура, децентралізація.

Прозорість. Відкритість була як під час розробки бюджету, так і під час його розгляду в парламенті, для цього уряд вніс бюджет до парламенту своєчасно і готовий до якісного діалогу з народними депутатами, а також і з експертним середовищем. Цей конструктивний діалог вже розпочався під час проведених зустрічей з деякими парламентськими фракціями, з іншими фракціями ми зустрінемося найближчим часом.

Ще раз хочу наголосити, що іде відкрита дискусія, вчора був проведений… засідання комітету, бюджетного комітету Верховної Ради в прямому ефірі, де у нас був відкритий діалог, за що я дуже вдячний всім членам комітету, а також всім тим, хто прийняли участь у зустрічі з урядовою командою, з фракціями, з якими ми зустрічалися.

Бюджет на 2017 рік базується на реалістичних доходах та наявних можливостях.

Доходи – це такі доходи, які ми справді можемо отримати та дефіциту, який ми можемо покрити. Ми очікуємо, що надходження в бюджет від податків та зборів зростуть, при чому не на наслідок посилення податкового тиску на бізнес. Ми не закладаємо збільшення податків, законопроект винятком деяких ставок акцизів та упорядкування рент на частотний ресурс та транспорт аміаку. Ми очікуємо, що зростуть надходження практично від усіх основних податків і зростуть вони саме завдяки економічному зростанню, а також завдяки заходам, які ми вживаємо по упорядкуванню ситуації з адмініструванням податків, боротьбі із зловживаннями в податковій та митних сферах.

Важливо, що параметри та розрахунок дохідної частини бюджету були обговорені та верифіковані з незалежними експертами. Для бюджетних видатків чітко визначена стеля: вона обрахована як доходи плюс граничний дефіцит, визначений в розмірі 3 процентів від ВВП, або в абсолютних цифрах – це 77 з половиною мільярдів гривень. І дефіцит в розмірі 3 відсотків – це на 0,7 відсотка менше, ніж в 16 році, і це є планом уряду. Скорочувати наш дефіцит – це не тільки є наші зобов'язання міжнародні, але насправді це є правильна прагматична політика, яка дозволяє країні жити за власний рахунок. Така політика дозволить збалансувати державні фінанси і надасть поштовху економіці країни.

Видатки в бюджет розраховані, як уже казав, з реалістичних доходів та дефіциту. І стеля на рівні семисот… визначена на рівні 790 мільярдів гривень. Для їх використання, ефективного використання бюджет чітко структурований та орієнтований на фінансове забезпечення першочергових пріоритетів. Їх десять – це оборона і безпека; збільшення фінансування на міжнародну діяльність, а саме збільшення фінансування наших дипломатичних представництв, в тому числі і з урахуванням необхідності створення повноцінних торговельних представництв; соціальна підтримка населення; на освіту, зокрема, підвищення зарплати вчителям; охорона здоров'я; розвиток дорожньої інфраструктури; створення фонду енергоефективності; забезпечення підтримки в агропромисловому комплексі; підтримка культури та підтримка місцевих та регіональних бюджетів в рамках реформи децентралізації.

Зупинюсь детальніше на пріоритетах. Оборона. Найперший з пріоритетів в умовах значних зовнішніх викликів – це безперечне забезпечення обороноздатності держави та безпеки наших громадян. Ми збільшимо витрати бюджету на оборону на 14 з половиною мільярдів гривень і забезпечимо фінансування сектору безпеки та оборони у розмірі 5 відсотків від ВВП. Таким чином, у 2017 році Міністерство оборони отримає 64 мільярда гривень, МВС – 46, СБУ – 6 мільярдів. Також ми збільшуємо зарплати військовослужбовцям та вирівнюємо рівень зарплат між різними силовими структурами. Загалом грошове забезпечення збільшується на 8,4 мільярди гривень, що майже 50… і буде до майже  55 мільярдів гривень, це більше ніж   удвічі ніж було  у  14-му році.

Важливим також є підсилення наших позицій на дипломатичному фронті. Витрати державного бюджету на захист державних інтересів за кордоном або дипломатію збільшено на 1 мільярд гривень, це плюс 33  відсотки  до цього року. Крім посилення захисту національних  інтересів та  прав громадян за кордоном, а також підвищення позитивного іміджу України,  важливим завданням є просування  економічних  інтересів України. Розраховуємо  на ефективну спільну роботу диппредставництв  з інститутами підтримки розвитку бізнесу, які ми створюємо, офісом підтримки   інвесторів і структурами підтримки українського експорту. 

Державну підтримку соціально незахищених громадян  збільшено на  23 відсотки. Ключовим аспектом соцзахисту є адресність. Для надання  допомоги найуразливішим верстам населення в оплаті на послуги ЖКГ в проекті Закону України про Державний бюджет загальний обсяг пільг та  житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг визначений в сумі 51 мільярд, що на 10,4 мільярди більше, ніж у цьому році. У той же час ми прогнозуємо, що за рахунок зростання заробітних плат, а також заходів з енергоефективності, які ми також  визначаємо як пріоритет, число родин, які потребуватимуть субсидій в опалювальному сезоні, з 17-18  років почне знижуватись.

Пріоритетом уряду є підняття соціальних стандартів. Тому прожитковий мінімум пропонується збільшувати підвищеними темпами на  10 відсотків до кінця року, наступного року, 17-го року. Щонайменше ніж на 2 відсоткових пункти більше, ніж рівень інфляції. У 2017 році прожитковий мінімум становитиме  в середньому на одну особу з 1 січня – 1 тисячу 544 гривні, з 1 травня – 1 тисяча 624 гривні і з 1 грудня – 1 тисяча  700 гривень.

Освіта. Надзвичайно важливим є підвищення якості освіти. Уряд визначив пріоритетним розвиток середньої освіти. На наше переконання, вчитель, який навчає наших дітей, повинен отримувати достойну зарплату. Тому наступного року її розмір збільшиться в середньому на 33,5 відсотки.

Вирішена проблема фінансування ПТУ, зокрема, вперше в освітній субвенції враховані видатки на здобуття повної загальної середньої освіти у професійно-технічних навчальних закладах. На це передбачено 1,6 мільярда гривень.

Вперше враховано цільові видатки надання державної підтримки учасникам бойових дій та їх дітям для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.

Більш детально по зарплатам. Зараз більш детально по зарплатам. Середня заробітна плата педагогічних працівників навчальних закладів зросте. Наступного року ми передбачаємо в бюджеті підвищення окладів викладачів зразу на 2 тарифних розряди з 12 до 14 розряду. Таким чином, як я вже казав, збільшення буде на 33,5 відсотка і, наприклад, приріст зарплати вчителя без категорії буде плюс 1 тисяча 29 гривень на місяць, а вчителя І категорії це буде півтори тисячі гривень, 1 тисяча 531 гривня на місяць.

Також враховано зміни підходів до виплати академічних та соціальних стипендій. На 2016 рік враховано нові підходи. Стипендіальний фонд збільшено на 576 мільйонів гривень, тобто фонд збільшено. А збільшення ефективності використання коштів досягається за рахунок змін і підходів до виплат: академічні стипендії виплачуються за рейтингом успішності, а соціальні – за рівнем доходів сім'ї.

Охорона здоров'я. Загальні видатки на охорону здоров'я наступного року збільшується на 8,2 мільярда гривень. Основними  компонентами є: збільшення видатків на централізовану закупівлю ліків до 5,9 мільярдів гривень, загалом ці видатки вперше передбачені в обсязі, достатньому для покриття стовідсоткової  потреби в ліках для тяжкохворих – це, зокрема, стосується онкохворих, інфікованих на ВІЛ/СНІД, а також тих, хто страждає діабетом. Збільшення видатків з державного бюджету забезпечить додатково 120 мільярдів доларів від глобального фонду, таким чином, ми разом консолідуємо ресурс майже в 9 мільярдів гривень на закупівлю ліків – це перший раз в історії. Збільшення зарплати медпрацівників: зарплата лікаря-терапевта на кінець року буде складати 7 тисяч 910  гривень – це зарплата в пілотних регіонах, не у всіх,  а там,  де зараз відбуваються реформи, і це наочний приклад переваг реформування   охорони здоров'я. При плануванні видатків на охорону здоров'я ми використовували підходи  щодо фінансування виключно медичної послуги.

Наступний – це економічний блок. Звичайно,  ми передбачили стимули для розвитку ключових сфер економіки, яка є головним інвестором бюджету. При цьому для максимізації ресурсу і підвищення ефективності інвестицій, ми також долучаємо кошти міжнародних партнерів.

У 2017 році на підтримку сільгосптоваровиробників передбачено  спрямувати 5,5 мільярдів гривень. Ми плануємо ці кошти спрямувати, в першу чергу, на підтримку малих фермерських господарств.

Фінансування дорожньої інфраструктури буде здійснюватись через Дорожній фонд,  в нього закладається  14,2 мільярда гривень – це з держбюджету. А також ми плануємо залучити додатково 27,2 мільярди гривень від міжнародних фінансових інституцій, в першу чергу, від Світового банку. 

Аналогічний принцип діє також і при створенні Фонду з енергоефективності, де з бюджету закладається 800 мільйонів гривень, а від міжнародних партнерів ми плануємо залучити до 3 мільярдів гривень вже в наступному році. Таким чином направляємо державні кошти в ті сфери, де ми не тільки можемо підвищити якість послуг для населення, а і забезпечити створення додаткових робочих  місць.

Культура. Наступного року культура не буде фінансуватися за залишковим принципом, видатки на культуру збільшені на 1 мільярд гривень, зокрема, на підготовку та проведення в Україні пісенного конкурсу "Євробачення" – 455 мільйонів гривень. Частина цих коштів буде повернуто Києвом, тому що ви знаєте, що вони взяли на себе зобов'язання частину коштів профінансувати.

Створення та розповсюдження національних фільмів – 500 мільйонів гривень. Будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" – 14 мільйонів гривень. Ремонтно-реставраційні роботи на об'єктах культурної спадщини, в тому числі на об'єктах Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" та облаштування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – 60 мільйонів гривень.

Реформи міжнародних відносин… міжбюджетних відносин…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки додати, пане Олександр? Подивіться. Три хвилини, так? Додаємо три хвилини? Будь ласка,  три хвилини додаємо.

 

ДАНИЛЮК О.О. Процес децентралізації в 2017 році продовжиться, фінансове забезпечення місцевих громад продовжує зростати, так, обсяг доходів місцевих бюджетів в 2017 році зросте на 25 мільярдів гривень або на 16 відсотків і становитиме 175 мільярдів гривень.

Прогнозний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2017 рік буде становити 395 мільярдів, що на 59 мільярдів більше, ніж в цьому році або 17 відсотків. Для недопущення ситуації поточного року щодо недостатності фінансових ресурсів районним та обласним бюджетам на видатки з отримання закладів освіти та охорони здоров'я у державному бюджеті передбачено додаткову дотацію в сумі 14,9 мільярдів гривень. Держава продовжує давати підтримку місцевим бюджетам для реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, а також проектів співробітництва та добровільного об'єднання територіальних громад за рахунок коштів  Державного фонду регіонального розвитку та  субвенцій на  формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад.

Трансфертна політика  2017 році залишиться незмінною і для місцевих бюджетів  у державному бюджеті передбачено трансферти на суму 219,1 мільярд гривень.

Висновок. Хотів би наголосити, що уряд перейшов на середньострокове публічне планування бюджету. Основні бюджетні параметри розраховані на найближчі три роки з прогнозом на відновлення і зростання економіки, бюджет збалансований та  справедливий. Спираючись на економічні зростання і продовження структурних реформ, ми розраховуємо одночасно забезпечити підвищення доходів і якості послуг для  громадян. Це відповідає меті, яку визначив уряд через стале економічне зростання до підвищення рівня та якості життя громадян.

Уряд повністю відкритий та готовий до співпраці з Верховною Радою. Для реалізації бюджету 2017 року необхідні узгоджені дії законодавчої та виконавчої гілок влади.

Дякую за увагу. Прошу прийняти бюджет до розгляду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Олександр Олександрович зараз до  співдоповіді запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Андрій Васильович Павелко. Будь ласка, пане Андрій.

Пан Олександр, будь ласка, в ложу уряду. Нагадую: регламент – 5 хвилин.

 

12:58:26

ПАВЕЛКО А.В.

Шановний Андрій Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні Прем'єр-міністри та члени уряду! Щойно урядом було  представлено законопроект про Державний бюджет на 2017 рік. Головний позитив – це вперше за останні роки своєчасне подання законопроекту до парламенту. Разом з тим, подання урядом законопроекту у встановлені строки  дозволяє… іменно у парламенті достатньо часу для його подальшого розгляду та конструктивного доопрацювання. На мій погляд, завдання Верховної Ради полягає, в тому щоб спільно з урядом зробити бюджет з реалістичними показниками бюджет, який стане одним із головних інструментів для   розвитку економіки України у наступному році.

Вчора на засіданні Комітету з питань бюджету за участю Першого віце-прем'єр-міністра Кубіва Степана Івановича та міністра фінансів було презентовано основні пріоритетні проекти Державного бюджету на 2017 рік та відбулася професійна дискусія щодо цього.

В процесі обговорення вразливими виявилися питання по  запропонованих у законопроекті показників міжбюджетних відносин, насамперед, щодо, по-перше, недостатнього забезпечення ресурсами і передачі нових видаткових повноважень на місцевий рівень, включаючи застосування  інших підходів до фінансування і забезпечення закладів освіти та охорони здоров'я; по-друге, безпідставної передачі на фінансування з місцевих бюджетів окремих, визначених законодавством пільг громадянам та компенсації за пільговий проїзд.

Також дискусійними були й питання щодо адекватності обсягу надання у 2017 році прямої бюджетної підтримки АПК у зв'язку із завершенням спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв.

Активно обговорювалося питання щодо важливості державної підтримки промисловості, а також створення дорожнього фонду з одночасним посиленням контролю за ефективністю використання відповідних бюджетних коштів.

Окремо доцільно відмітити, що доходна частина проекту державного бюджету сформована з урахуванням урядових ініціатив з податкового законодавства. Тому слід звернути увагу, що реалістичність бюджетних надходжень в значній мірі залежить від прийнятих відповідних законопроектів за номерами 5044 і 5032.

Крім того, одночасно  з проектом бюджету урядом подано інші системні пов'язані з ним законопроекти, а саме  5131 – щодо змін до Бюджетного кодексу, та 5130 – щодо змін до іншого законодавства. Отже, такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено з метою дотримання збалансованості бюджетних показників.

Комітет вже розпочав активне опрацювання законопроекту та на перше читання має підготувати висновки і пропозиції, розглянувши пропозиції суб'єктів законодавчої ініціативи.

Тому звертаємо увагу депутатів комітетів щодо формування своїх пропозицій відповідно до вимог статті 156 Регламенту Верховної Ради. Основне, всі пропозиції повинні бути подані Комітету з питань бюджету не пізніше 1 жовтня. При цьому пропозиції щодо збільшення витрат або зменшення надходжень Державного бюджету мають визначити джерела їх покриття, тобто бути збалансованим. Як правило, всі хочуть збільшити видатки бюджету, проте не  треба забувати, що для цього необхідно знайти реальні, а не вигадані джерела доходів. Безумовно, для кожного з нас пріоритетом є зростання зарплати і соціальних виплат, але необхідно спиратися на дійсний стан справ в економіці.

Тому  закликаю колег об'єктивно підійти до оцінки проекту бюджету, не спекулювати на цій темі, не забезпечу... а забезпечити фахове опрацювання проекту державного бюджету.

Дякую за увагу і запрошую всіх до співпраці.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрій. Але я прошу залишатися на трибуні.

Колеги, ми маємо 15 хвилин на відповіді і запитання до обох доповідачів. Давайте, пане Андрій, ми спочатку з вас. Чи з міністра? З міністра. Добре. Дивіться, давайте ми таким чином зробимо, є 15 хвилин, давайте не будемо регламентувати кому питання, а кому буде надане питання – той буде відповідати. Приймається так? Тоді ми не розділяємо 15 хвилин, а даємо їм одним блоком, а вже кому буде виступаючий давати питання, той буде відповідати. Домовились, колеги.

Я прошу підготуватися до запису, колеги.

І я прошу провести запис на запитання до доповідача і співдоповідача. Будь ласка, прошу провести запис.

Будь ласка, Драюк Сергій. Включіть мікрофон.

 

13:03:14

ДРАЮК С.Є.

Прошу передати слово Бурбаку Максиму.

 

13:03:20

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги, доброго дня! Дякую за змістовну презентацію Закону про бюджет на 2017 рік. Всі позиції, які відстоював "Народний фронт", я почув, вони підтверджуються. Перше – це те, що не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту це іде на оборону та національну безпеку. Друге – це те, що підтримана ініціатива міністра науки і освіти Лілії Гриневич стосовно підняття зарплати педагогічним працівникам на 33,5 відсотки.

А запитання: скажіть, будь ласка, чи вдасться вам ще в цьому році збільшити фінансування на національну безпеку, тобто на Міністерство внутрішніх  справ та ДСНС, для того щоб реформа Національної поліції була продовжена. Дякую.

 

13:04:17

ГРОЙСМАН В.Б.

Дозвольте відповісти.

Шановний Максиме Юрійовичу, шановні колеги народні депутати, дякую за підтримку цього проекту бюджету. І ми розраховуємо на подальшу дискусію професійну. Хотів би сказати про ті кроки, які робить уряд в цьому році. Ми нещодавно розглядали питання щодо забезпечення ритмічного фінансування національної безпеки і оборони, а саме: Міністерства оборони і матеріального забезпечення наших військових, працівників Національної поліції, Прикордонної служби, Національної гвардії. І у зв'язку з цим уряд винайшов можливості зорієнтувати 6 мільярдів гривень на те, щоб до кінця року через зміни до державного бюджету, які ми направимо до українського парламенту, забезпечити ритмічне фінансування цієї сфери.

Окремо хотів би привернути вашу увагу. Уряд визначив для себе як дуже важливий пріоритет – це ефективну боротьбу з бандитизмом, з пограбуваннями, з галтуваннями, з крадіжками, угонами. У нас сьогодні є з цим величезні проблеми з причин нам всім відомих: конфлікт дає про себе знати і всередині країни. Тому спільно з міністром внутрішніх справ, керівником Національної поліції ми розробили комплекс заходів, який дозволить нам підсилити карний розшук України, для того щоб ми могли, по-перше, дати цим хлопцям, звичайним операм, нормальну заробітну плату – і вони об'єктивно почали працювати по боротьбі зі злочинністю.

Інше питання, яке потрібно нам від Верховної Ради України. Нам треба підвищити відповідальність за пограбування, крадіжки, розбійні напади і інші важкі злочини по відношенню до людини. Ми будемо розраховувати на те, що український парламент підтримає ці ініціативи – і ми зможемо в найближчі часи змінити це законодавство. Тому що той, хто вбиває, той, хто насилує, той, хто грабить, має сидіти в тюрмі, а не ходити на волі. Очевидно, що і законодавство відповідне буде потребувати змін, яке нещодавно було прийняте парламентом. Я вважаю, що це є помилка, яку потрібно нам усім спільно виправити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Шкрум Альона Іванівна.

 

13:06:39

ШКРУМ А.І.

Я прошу передати слово Вадиму Івченко.

 

13:06:46

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановний Володимир Борисовичу, з того бюджету, який ви подали, ви сьогодні покладаєте непомірні видатки органів місцевого самоврядування –  це оплата за енергоносії, оплата за комунальні послуги, оплата за адмітехперсонал та медичні установи. По нашим розрахункам і за тими тарифами, які ви підняли, це близько 16 з половиною мільярдів гривень, дві третіх тих надходжень, які отримали місцеві громади. Мені здається, що вони мають розвиватися, а не проїдати ці кошти. Це перше.

Друге – по аграрному комплексу. Більшість коштів, Володимир Борисович, від спецфондів, це спецконфіскація або продаж майна. Я прошу вас змінити джерела надходження безпосередньо по цим статтям для підтримки маленьких фермерів. Тому якщо ви не дасте ці кошти фермерам, вони відчують обман. Прошу змінити це і окремо…

 

13:07:52

ГРОЙСМАН В.Б.

Дуже дякую за ваше запитання.

Перше – по децентралізації. Я є тією людиною, яка стоїть у витоків децентралізації в країні і, в тому числі модель фінансової децентралізації була розроблена ще першим урядом, в якому я обіймав, першим урядом після Революції Гідності, який очолював Арсеній Петрович Яценюк, я обіймав посаду профільного віце-прем'єр-міністра. І ви знаєте, присутні тут, що боровся і борюся за те, щоб фінансова децентралізація відбулася, хоча не всі політичні сили, треба сказати правду, підтримують це, і це є величезним гальмом для продовження подальшої децентралізації.

Хочу звернути вашу увагу в наступному. Що для бюджетної сфери країни, ні для освіти, ні для охорони здоров'я ніякі ціни і тарифи в цьому році не змінювались, ви сказали щойно невірну інформацію, тому що бюджетна сфера мала завжди ціни відповідно ринкові.

Що стосується… Тому це ніяк не вплине на величину виплат.

Що стосується фінансувань. То, як ви помітили з презентації міністра фінансів, зростання місцевих бюджетів в цьому році відбудеться на рівні плюс 25 мільярдів гривень. Це чергове зростання бюджетів, достатньо суттєве. І можу вам сказати, що нам потрібно не тільки дати на місця фінанси, нам треба підвищити відповідальність. Ця відповідальність і полягає у тому, що власники, які володіють будинками шкіл, будинками лікарень, мають зробити ці лікарні і школи енергоефективними. І в них є на це абсолютно повні можливості фінансові.

Я можу кожному меру спільно з вами, за вашої участі показати, де ці є гроші, як їх можливо було б, на мій погляд, використати для того, щоб не тримати їх на депозиті, а заставити ці кошти працювати на національну економіку, на енергоефективність і на нашу енергонезалежність. Тому хочу запевнити вас, що в бюджеті, в державному бюджеті на наступний рік зберігається повноцінна децентралізація з одночасною реальною відповідальністю місцевих органів влади.

Хочу підкреслити, що, якщо на рівні, наприклад, району або якоїсь області буде відповідна проблема в наступному році для того, що треба буде збалансувати і підтримати, то ми заклали 14,9 мільярдів гривень ресурсу, який можна буде направити на таку підтримку. Жодних загроз, жодних зривів фінансування, жодних надмірних втрат місцевих бюджетів в цій системі не передбачено і не буде. Навпаки це ресурси, це відповідальність, це ефективність, ефективність місцевої влади, яка має бути підзвітна і підконтрольна місцевим громадам, щоби кожен громадянин того чи іншого міста знав, куди і як витрачаються кошти. Бо якщо ми даємо з вами в субвенції енергоносії, жодного стимулу енергоефективності немає. Дали мільйон – мільйон витратили, дали 10 – 10 витратили, а зараз кожен буде рахувати свою копієчку. І я переконаний в тому, що від цього Україна стане сильніше, і сильніше стане місцеве самоврядування. Дякую за ваше запитання.

А тепер що стосується аграрного… підтримки аграріїв. Хочу, щоб ви це просто зафіксували і зрозуміли. П'ять з половиною мільярдів гривень будуть дорівнювати одному відсотку валової продукції агропромислового комплексу. Це означає, що п'ять з половиною мільярдів гривень, незалежно від будь-якого джерела, будуть наповнені реальним ресурсом і будуть профінансовані. Я прошу, щоб ви це просто зафіксували і потім з мене кожний квартал запитували, а я відповідально ставлюсь до своїх слів. Тому кожна копійка на аграрний сектор буде профінансована в повному обсязі.

Окремо хотів би сказати, що ми розраховуємо, шановні друзі,  ми розраховуємо, шановні друзі, на те, що український парламент  допоможе нашій правоохоронній системі, системі правосуддя в абсолютно цивілізований спосіб повернути у державний бюджет кошти, які  були вкрадені злочинними режимами чи злочинним режимом, бо там є  дуже багато авторів цих коштів, які були вкрадені у держави, а це означає у громадян України. Тому наш з вами обов'язок ці кошти повернути. Блокування  цього процесу призведе до того, що ці кошти будуть виведені поза межі України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  дайте можливість завершити.

 

13:11:00

ГРОЙСМАН В.Б. Вибачте, трошки… Я би хотів, щоб кожен це усвідомлював, що  півтора  мільярда доларів, які украли в українців, мають бути повернуті на місце в бюджет, а бюджет має використовуватися абсолютно прозоро. Це означає, що державні  закупівлі є прозорими. Ви знаєте, що є сьогодні  сайт data, на якому розписані абсолютно всі до  кожної копійки видатки  державного бюджету. Ми відкриті, ми публічні і саме головне, що  ми будемо ефективні. 

Дякую за підтримку ініціатив і дякую за підтримку у майбутньому бюджету на  2017 рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Будь ласка,  Тимошенко Юрій Володимирович. Включіть мікрофон.

 

13:12:51

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Від себе особисто  хочу подякувати всьому уряду за якісну роботу. Особлива подяка пані Лілії Гриневич. І прошу передати мікрофон депутату Помазанову, "Народний фронт".

Дякую.

 

13:13:08

ПОМАЗАНОВ А.В.

Андрій Помазанов, фракція "Народний фронт". Шановний Прем'єр-міністр, шановні урядовці, у мене є  доволі просте до вас запитання, яке у той же час викликало бурхливі дискусії у парламенті протягом цього року і на яке ви вже, в принципі, почали відповідати.

Всі ми  знаємо, що до парламенту внесена  зараз нова, остання  редакція законопроекту про спецконфіскацію. Всі ми чули, що  Президент у своєму щорічному  посланні  наголосив на необхідності ухвалення цього законопроекту в будь-якій редакції. Всі ми розуміємо, що зараз  є необхідність у підтримці нашої армії,  обороноздатності нашої держави. Я б  хотів би почути від уряду, чи  підтримує уряд  ініціативу фракції "Народний фронт"  щодо необхідності ухвалення цього законопроекту? Чи  планує  уряд кошти… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 1 хвилина.

 

ПОМАЗАНОВ А.В. І чи планує уряд у разі ухвалення цього законопроекту, а я переконаний, що він повинен бути ухвалений в цьому парламенті, розподілити ці грошові кошти, як пропонує "Народний фронт":  50 відсотків – на забезпечення обороноздатності, підвищення заробітних плат новим, пройшовшим тести поліціантам, збільшення заробітних плат військовослужбовцям, забезпечення їм виплат, а інші 50 відсотків направити на підвищення соціальних стандартів.

Дуже дякую.

 

13:14:37

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання.

Насправді, уряд вчора вніс в український парламент останню версію Закону про спецконфіскацію. Ми підтримуємо те, що кошти, які були вкрадені, мають бути повернуті, і це наш обов'язок. Я просто собі не уявляю, просто не уявляю, хто візьме на себе відповідальність, якщо, не дай Бог, ці кошти зникнуть. Я вважаю, кожен той, хто не проголосує за те, щоб ми в цивілізований спосіб – це ні в якому разі не шантаж – відновили справедливість, тут будуть величезні питання. Ми заклали в бюджет надходження від спецконфіскацій на наступний рік 10,5 мільярдів гривень. Колеги, загальна сума спецконфіскацій – 40 мільярдів гривень. І, якщо хтось скаже, що ми взяли неймовірні доходи і поклали їх в доходи бюджету, це неправда, тому що я навів вам цифру. І ми, звісно, підтримуємо, що ці ресурси в розмірі 40 мільярдів гривень повинні бути витрачені на розвиток національної економіки, на підтримку нашої обороноздатності і, як наслідок, на підвищення соціальних стандартів для українців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Кудлаєнко Сергій Володимирович, будь ласка.

 

13:15:50

КУДЛАЄНКО С.В.

Шановний Володимир Борисович! Шановні представники уряду! Хотів би задати питання стосовно того, що ми в цьому році мали проблему щодо утримання закладів охорони здоров'я, профтехучилищ та інші. Уже місцеві бюджети, на жаль, не витримують цього навантаження. І я хотів би вас запитати чи має уряд підстави сподіватися, що наступного року ми не матимемо таких скандалів щодо ПТУ та закладів охорони здоров'я? І яким чином ми будемо спільно цю проблему вирішувати? Дякую.

 

13:16:24

ГРОЙСМАН В.Б.

Дякую за ваше запитання. Насправді, ці питання потребували врегулювання в бюджеті.

В проекті бюджету на наступний рік передбачено 1,6 мільярда  гривень, які будуть направлені на підтримку роботи ПТУ. Більше  того, ми вважаємо, що профтехосвіта має бути повністю модернізована, оскільки тих дітей, тих молодих  людей, яких ми навчаємо сьогодні,  вони є відірвані  в більшості своїй від сучасних технологічних процесів в реальному секторі економіки. Тому наше завдання, з одного боку, ми передаємо їх на рівень областей, ми забезпечуємо підтримку ресурсу, але, з іншого боку,  ми маємо забезпечити модернізацію навчальних програм і інтеграцію профтехосвіти в реальний сектор економіки. І тут є гарні міжнародні моделі, над якими ми будемо працювати для того, щоби і замовлення на підготовку кадрів різного  рівня були абсолютно повністю адекватними тому запиту, який є на ринку праці. Тут потрібно, відповідно, і реальне прогнозування, що ми будемо мати, яке зростання, в яких секторах через три, через п’ять і більше років.

Дякую за ваше запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги! Останнє запитання Добродомов і переходимо до виступів від фракцій, колеги. Будь ласка.

 

13:17:43

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Доброго дня!

Я прошу передати  слово Олегу Мусію.

 

13:17:51

МУСІЙ О.С.

Доброго дня!

Олег Мусій. Шановний Володимире Борисовичу,  хочу подякувати  вам  за можливість нарешті народним депутатам обговорити бюджет на відміну від "попєрєдніков" і попередніх урядів. І погодитися з вашою оцінкою попередніх  бюджетів, назвавши свій бюджет чесним, відповідно ви, напевно, вважаєте і, як більшість народу України, що попередні бюджети були нечесні,  що відповідає думці народу  України.

Щодо охорони здоров'я хотів би вас запитати.  В бюджеті передбачено на Академію наук тільки 400 мільйонів гривень, а де ще один мільярд, бо  минулого року був 1 мільярд 400. Як будуть фінансуватися ці заклади охорони здоров'я Академії наук?

І  питання було від Івченка щодо передачі на місцеві бюджети. Це було правильне питання, тому що є законопроект, який супроводжує уряд, урядовий  бюджет – 5131 – зміни до бюджетного кодексу. І саме там передбачено передачу на місцеві…

 

13:18:58

ГРОЙСМАН В.Б.

Я розпочну з другого питання.  Я про це і  сказав, що насправді той хто володіє майном, має його утримувати і робити його енергоефективним. Тому що, якщо ми даємо субвенцію заплатити за енергоносії, вони просто беруть і витрачають, у них немає мотивації на проведення модернізації, а нам модернізація дуже потрібна.

Тому сьогодні у місцевих бюджетах є кошти, я можу вам показати залишки і ви побачите, що цих коштів є не так достатньо, а отак – для того, щоб робити якісно свою справу. І це дуже добре, що ми передали справедливо зарахування в місцеві бюджети. Є проблемні громади, які є дуже мілкими, які є неспроможними, ми їм допомагаємо через інші механізми, але разом з тим це питання абсолютно  об'єктивне.

Я вважаю, що наше завдання з вами забезпечити достатньо субвенцій на освітній процес, і тут ми закладаємо, наприклад, підвищення заробітної плати від 1 тисячу 300 гривень вчителю, ми маємо зараз підвищити престижність роботи українського вчителя. Тому що, які у нас будуть всі інші професії, всі інші представники залежить від того, в якому стані буде наша національна освіта. І тут важливо цей пріоритет визначити як окремий і рухатись дуже швидко.

Що стосується… а заробітна плата вчителів, тут має дуже вагоме значення. Що стосується Академії наук, я хотів би, щоб ви  зрозуміли мою позицію особисту, я тут готовий до дискусії, я хочу підтримувати ініціативи не фінансування Академії наук, я хочу підтримати ініціативу фінансування української науки. І мені здається, що в цих двох підходах є величезна різниця, ми хочемо підтримувати науку, і на це ми маємо з вами інвестувати і забезпечити розвиток нашої крани. А якщо ми будемо фінансувати Академію, то це буде означати, що ми будемо фінансувати: будівлі, ремонти, реконструкції, гарні кабінети, а це є не прийнятним, такий метод в минулому періоді себе вже показав.

І те, що ви сказали по минулому уряду, я хотів би відреагувати на це і вважаю це своїм обов'язком. Насправді, якщо ви пам'ятаєте в минулому році, і у вересні, і в жовтні, і в листопаді до кінця грудня була дискусія: буде податкова система нова чи не буде? Будуть зміни до Податкового кодексу, чи не будуть? І, в принципі варіанти бюджетів були різні: і ті, і ті, але вносити потрібно було тільки тоді, коли був консенсус на новій податковій основі. Оскільки це не було прийнято, тому і уряд минулий не  вносив цю пропозицію. Тому вони вимушені були зареєструвати і відкликати.

 З нашого боку ми  сьогодні не змінюємо систему оподаткування, і  для мене є пріоритетом, як і для нашого уряду, це питання чесного бюджету через чесний діалог, через абсолютно професійний підхід, а не той підхід, який ми чуємо від деяких політиканів, які намагаються перетворити чесний бюджет, чесний підхід, можливості до дискусії на шоу покемонов. Цього не буде. Ми будемо робити все для  того, щоб вийти на завершення бюджетного процесу в варіанті народного бюджету, який забезпечить: а) зростання національної економіки і макроекономічну стабільність і б) підвищення соціальних стандартів. Ми маємо забезпечувати з кожним роком і місяцем  соціальну справедливість і це наше з вами завдання. Ми будемо вдячні кожній політичній силі,  а я вчора зустрічався чи позавчора  зустрічався з "Блоком Петра  Порошенка", з фракцією "Народного фронту" , з фракцією "Самопомочі" і буду зустрічатися з іншими групами і фракціями. Я дуже хочу попросити вас про конструктивний діалог. Чи не вперше  ми можемо продемонструвати, що ми є справжніми державними діячами, а не дешевими, пригніченими, злими, реваншистськими  політиканами.

Дякую. (Оплески)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимире Борисовичу.

І я зараз оголошую запис на виступи від депутатських фракцій  і груп, колеги, а потім будуть виступи від  депутатів окремим блоком, я наперед це фіксую, але кожна група і фракція, яка буде мати  бажання виступи, зможе виступити в тому блоці.

Прошу провести запис. Прошу записатись, будь ласка.

Першим має виступити Радикальна партія, і слово надається Віктору Галасюку. Будь ласка, пане Віктор.

 

13:24:02

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати, шановний пане Прем'єр-міністр та уряд! Фракція Радикальної партії аналізує  поданий проект бюджету, ми надамо наші системні пропозиції до нього, але вже з самого початку очевидні дуже серйозні питання, які виникають вже на цьому етапі попереднього розгляду.

Ви кажете, що цей бюджет є чесним, що ті доходи, які в ньому передбачені, є абсолютно надійними. В нас виникають щодо  цього серйозні сумніви. Так якщо ми з вами подивимося на податок, на прибуток підприємств, передбачене його зростання на 19 відсотків. Якщо ми з вами побачимо, наприклад, внутрішні  податки на товари та послуги – зростання на 24 відсотки. При цьому я хочу звернути увагу, що ви прогнозуєте зростання ВВП на 3 відсотки і інфляцію 8,1 відсотки. Три відсотки і вісім відсотків в сумі дають 12, але ніяк не 19 і ніяк не 24. Тому питання: а чи немає в доходній базі бюджету прихованого розрахунку на інфляцію, яка насправді буде не 8 відсотків. Чи немає такої передумови?

Більш того, міністр фінансів каже, що не буде підвищення податкового тиску. То у мене питання: а звідки при 3-відсотковому зростанні економіки та 8-відсотковій інфляції береться таке суттєво випереджаюче зростання надходження податків, в тому числі, податку на прибуток, який падає вже поспіль понад три роки? Дуже серйозне питання.

Інші статті, беремо, наприклад,  таку статтю велику і серйозну, як конфісковані кошти, отримані від реалізації майна за вчинення корупційних правопорушень, ви передбачаєте 10,5 мільярдів – да? В цьому році передбачено 7,8 мільярдів. Ви ж знаєте, скільки реально отримали до бюджету? Я нагадаю: 80 тисяч гривень. Чи  не є ці доходи абсолютно надутими та такими, які не дозволять виконати бюджет?

Щодо видаткової частини, серйозні дуже питання. Подивіться, енергомодернізація. Інвестиції в енергомодернізацію, енергоощадність – це 0,8 мільярдів гривень, при цьому субсидії – 53 мільярди.

Тобто мова іде про консервацію бідності, консервацію енергозалежності, про те, що в цьому прийдешньому році ми не виправимо ситуацію.

Жодної копійки на стимулювання експорту, не зважаючи на те, що вже на другому читанні, на виході законопроект про Експортно-кредитне агентство. Це один з чотирьох найбільш вагомих факторів, за рахунок яких формується ВВП. Якщо ми сьогодні не стимулюємо експорт української промисловості, за рахунок чого ми будемо з вами жити? За рахунок кредитів МВФ і за рахунок прихованої інфляції? Це не той шлях, з яким погоджується фракція Радикальної партії. Тому ми будемо надавати наші пропозиції щодо підтримки тваринництва, щодо енергоощадних технологій, щодо стимулювання експорту і пропонуємо уряду їх врахувати, адже без їх врахування не буде можливим прийняття бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від "Опозиційного блоку" Воропаєв  Юрій Миколайович передає слово Юрію Бойку.

 

13:27:23

БОЙКО Ю.А.

Шановні народні депутати, пане Прем'єр-міністр, уряд України! Перше: хочу сказати, що позиція нашої фракції: розгляд бюджету повинен бути публічним і відкритим, на відміну від тої кулуарщини, яка була попередні два роки. Це було ганебним явищем для нашої країни.

І ми вважаємо, що бюджет повинен відповідати двом критеріям і давати суспільству відповідь на два основних запитання. Перше – це соціальне забезпечення людей в країні і підвищення добробуту громадян. Друге – розвиток економіки і як результат – збільшення ВВП країни та досягнення інших позитивних макропоказників. Проаналізувавши перший блок питань, ми бачимо, що при прийнятті та реалізації цього проекту бюджету люди в країні будуть жити гірше, тому що показники індексації зарплат та пенсій будуть відставати від реальної інфляції та зростання цін. Відповідно протягом року населення буде бідніти, особливо це можна очікувати як результат підняття тарифів на комунальні послуги, як це вже сталося цього року. Всім зрозуміло, що анонсованих урядом  субсидій не вистачить для повної компенсації зростання комунальних тарифів.

Друге.

Чи дає цей бюджет можливість зростання ВВП за рахунок реального сектору економіки? З нашої точки зору, ні. Прогнозоване зростання наповнення бюджету складає 17 відсотків за рахунок інфляції, яка офіційно прийнята урядом на рівні 8 відсотків, але всі міжнародні експерти очікують зростання інфляції на 11 відсотків, та подальша девальвація гривні на 15 відсотків. Тобто реальних заходів, а саме: зменшення податків, доступного кредитування, секторальної підтримки галузей економіки, - в проекті бюджету немає. Відповідним чином, виникають сумніви у 3-відсотковому зростанні ВВП та наповненні бюджету в обсягах, анонсованих урядом.

Окрім того, є ще один, дуже небезпечний, фактор по виконанню бюджету, який напряму не пов'язаний з показниками, - це масштабна корупція на митниці і суцільний потік контрабанди, який йде в країну, з одного боку, а з іншого, назустріч йому йде суцільний вивіз природних ресурсів, починаючи з бурштину і завершуючи лісовою деревиною.

Наша фракція готова до дискусії з урядом. Ми підготуємо свої пропозиції до бюджету 2017 року, але ми не проголосуємо за бюджет, якщо він буде погіршувати умови життя людей. Ми повинні бачити заходи з підтримки реального сектору економіки і досягнення позитивних показників економічного…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

СИРОЇД О.І.

 

13:30:38

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Вікторію Войціцьку, фракція "Самопоміч".

 

13:30:44

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Доброго дня, колеги. Доброго дня, Кабінет Міністрів, вельмишановний Прем'єр-міністре і народе України! Бюджет 2017 року має бути не тільки чесним, реалістичним, а ще й справедливим по відношенню до людей. Щодо його реалістичності. Якщо ми подивимося з вами на дохідну частину, то тут виникають великі сумніви.

Перше. Надходження в бюджет від Національного банку – більше 40 мільярдів. Тільки в цьому році, 2016-му, 38 мільярдів ми так ще і не отримали від Національного банку, тому що не сформована Наглядова рада. Чи ми отримаємо 41 в наступному році – великий знак питання.

В надходження від рентних платежів закладена відповідно сума більше 40 мільярдів. "Укрнафта" компанія, яка є напівдержавною, заборгувала державі більше десяти з половиною мільярдів і Державна фіскальна служба нічого не робить для того, щоб отримати ці гроші. Чи ми отримаємо закладені відповідні доходи в наступному році?

Питання по спецконфіскації – тут взагалі є дуже дивна ситуація. В державному бюджеті закладено в проекті 10 з половиною мільярдів, ми чуємо суму півтора мільярда доларів. А де ж тоді різниця? Беззастережно необхідно підтримувати спецконфіскацію, але давайте будемо розбиратися а де ж і решта сум.

Ну, а тепер перейдемо до чесності. Чи чесно говорити про те, що стимул економіки має відбуватися через інфраструктурні проекти і безпосередньо 14 мільярдів, які запропоновані для того, щоб направити на будівництво доріг – беззастережно. Але при цьому при всьому, якщо ми з вами порівняємо їх і суму, яка направляється на енергоефективність, лише 800 мільйонів. Чи це чесно? Сьогодні ми фактично людей штовхаємо в шокову терапію, встановлюючи ринкові ціни на енергоресурси. А чи держава підставляє плече людям, чи вона надає їм можливості для того, щоб здійснювати необхідні заходи по енергозбереженню, чи 800 мільйонів плюс 100 мільйонів євро, які, можливо, ми отримаємо у міжнародної допомоги, чи цього достатньо? Давайте сідати, будемо робити розрахунки і дивитися, але людям ми маємо сьогодні допомогти.

І останнє. Коли ми говоримо про те, що необхідно забрати гроші з місцевих бюджетів і вони, вірніше сказати, мають оплачувати самі рахунки по енергоресурсам, давайте знову ж таки задамося питання. З одного боку ми кажемо: "В них достатньо грошей для того, щоб за це заплатити", а з другого боку ми кажемо: "Це має стимулювати енергоефективність". Так, можливо, тоді давайте перенаправимо гроші, які направлялися на енергетичні ресурси, на те, щоб стимулювати заходи по енергозбереженні. Окрім міст-мільйонників, є маленькі містечка, в яких є величезні проблеми з наповненням місцевих бюджетів, тому давайте будемо справедливі по відношенню до людей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Антона Кіссе, "Партія "Відродження".

Віталій Хомутиннік, прошу. "Партія "Відродження".

 

13:33:55

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую.

Шановні колеги, шановні представники засобів масової інформації! Щойно ми отримали інформацію про то, який буде бюджет у нас в наступному році. Безумовно, позитивним можна відмітити те, що дійсно вперше, як сказав уряд, ми отримали своєчасно бюджет. І уряд не пішов на ті кроки, які робились попередніми роками: не став відкликати цей документ, а пішов працювати з комітетами, пішов працювати з фракціями. І це дійсно можна відмітити, що це зроблено вперше.

Останні часи по презентації бюджету ми завжди чули одне й те ж слово: вперше, вперше, вперше. Так само і в цей раз ми почули багато чого, що зробиться, але ми не почули ті відповіді, про які нас запитують на наших округах. Ми не почули, що насправді буде з українським селом. Після того, як з 1 січня наступного року буде повністю змінена система оподаткування і заберуть спеціальний режим оподаткування для селянина, ті гроші, які закладаються на рівні п'яти з половиною мільярдів, великий сумнів, що вони дійдуть до тих, яким вони дійсно потрібні. Наша позиція буде полягати в тому, щоб залишити спеціальний режим для малих підприємств, визначити певні критерії для цих підприємств.

Також ми не почули жодного слова про те, що буде з пенсіями та на скільки зростуть пенсії та соціальні виплати. Жодного слова від міністра фінансів, жодного слова від Прем’єр-міністра.

Наша позиція полягає в тому, що соціальні виплати мають бути збільшені на рівень інфляції та на рівень зростання споживчих цін за останні два роки. Це ніяк не 5 відсотків, не 10 відсотків, те, що запропоновано. Соціальні виплати мають бути підвищені мінімум на 50 відсотків. І мінімальний прожитковий мінімум, який зараз має становити навіть по розрахункам Міністерства труда і соціальної політики, має бути 2 тисячі 709 гривень, а не 1 тисячу 600 гривень, як це пропонується на  кінець наступного року.

Також, що стосується місцевих бюджетів. Децентралізація, яка була почата ще в минулому році, ми бачимо, що крок за кроком результати цієї децентралізації повністю перекреслюються тим, що кожен рік перекладається все більше і більше видатків на місцеві бюджети. І зараз можна сказати, що в наступному році ми остаточно поставимо  хрест на децентралізації, тому що ті видатки вже будуть непомірними.

Також є  великі сумніви у тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд. Завершуйте.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. …великі сумніви в тих оптимістичних прогнозах по зростанню  доходної бази на розрахунках збільшення макроекономічних показників. 3 відсотки  зростання ВВП на фоні того, що ніхто в уряді не займається економікою, я думаю, що це достатньо оптимістичні прогнози і наше побоювання  в тому, що  ці  130 мільярдів, які додатково порахували в бюджеті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, останні  10 секунд.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. …їх не буде. І це ми вимушені будемо  переглядати цей  бюджет в наступному, в середині року чи  наприкінці року. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую  до слова народного депутата Володимира Бандурова, група "Воля народу".  Володимир Литвин, група "Воля народу".

 

13:38:17

ЛИТВИН В.М.

Шановний Прем'єр-міністра, члени уряду,  шановні колеги! У філософа Володимира Соловйова є прекрасна фраза: "Держава існує не для того, щоб  перетворити земне життя на рай, а для того, щоб завадити остаточно перетворитися йому на пекло".

Я  думаю, що треба нам констатувати, що уряду доводиться, новому уряду працювати в  абсолютно складних умовах. Ну, по-перше, Україна – найбідніша країна Європи.

Її економіка – це економіка колоніальної країни. ВВП України складає 57 відсотків від рівня 1990 року тоді, коли всі пострадянські країни цей показник перевищили на 15-30 відсотків. І, мені бачиться, що уряд виходив із тих реальних можливостей і це дає підстави говорити про те, що, справді, бюджет є відкритим і чесним. Але, разом з тим, ми маємо враховувати і ту обставину, що у людей вичерпана абсолютно надія і вони не хочуть слухати слова про реальну ситуацію в країні. У людей фактично залишилась лише одна надія, кажучи словами Лесі України: "Ні долі, ні волі в мене немає, залишилась лише надія одна".

І в той же час, якщо дивитися на бюджет, то ми, на превеликий жаль, не можемо вирішити проблеми найбідніших верств населення з огляду на прожитковий мінімум, мінімальну заробітну плату. Але, разом з тим, я думаю, що ми втрачаємо і підтримку тих кого можна віднести до середнього класу. Якщо в нас не буде сталого, потужного середнього класу, стабільності і передбаченості в країні не буде. І, я думаю, це можна вважати як перший позитивний крок уряду у напрямку підвищення заробітної плати педагогам і медикам, які, по ідеї, повинні складати кістяк середнього класу.

Я думаю, позитив полягає ще в тому, що уряд нам не пропонує законів щастя: призупинення, відміну соціальних законів. Але, разом з тим, нам треба визначитись, а як бути з дванадцятьма законами, які пропонується в Прикінцевих положеннях призупинити або фінансувати, виходячи з реальних можливостей уряду.

І в цьому плану, шановний Прем'єр-міністре, Закон про науку і науково-технічну діяльність. Я з вами абсолютно згоден, що нам потрібно фінансувати науку, а не наукові установи. Але, разом з тим, не можна знімати з Академії медичних наук фінансування інститутів, в яких, по ідеї, повинна надаватись високоспеціалізована медична допомога. Це ж абсурд. Вони, то собі зароблять ці інститути, але люди не будуть мати абсолютно можливості отримати доступ до медицини.

Я просив би врахувати це рівно ж як і пункт, де міститься забрати в академії, Національної академії наук поліклініку". Ну нетреба  їх обдирати вже до останнього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Сергія Соболєва, партія  "Батьківщина".

 

13:41:39

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановний  Прем'єр-міністр, представники уряду! Я думаю, що сьогоднішнє обговорення повинно завершитись достатнім, чітким рішенням. В чому воно  полягає?   

Я не буду повторювати ті тези, які звучали стосовно нереалістичності  дохідної частини бюджету в частині так званої спецконфіскації, ніхто не каже про нереалістичність доходів бюджету в частині приватизації, де закладена сума, яка приблизно в триста разів більша, ніж те, що ми отримали  за попередній рік. Але, я думаю, що не це навіть саме страшне.

Давайте почнемо з суми від спецконфіскації. Всі ж чудово знають, що 85 відсотків із півторамільярдних заарештованих цінних паперів і коштів – це саме цінні папери. І отут виникає питання. Те, що уряд врахував порядок розгляду в цивільному процесі – це плюс. А що буде з цими цінними паперами, вони й далі, як в попередніх варіантах законів, будуть з дисконтом  продаватися? І на цю суму не буде списуватись внутрішній  борг держави, який сягає вже 2,3 трильйона  гривень. Якщо це так, вибачте, яка це тоді  спецконфіскація?

Друге питання – це питання того, що ви не вносите зміни і не підвищуєте тягар податковий. Давайте подивимось це на прикладі села і фермерських господарств. Так, дійсно, ви не вносите ніяких змін, а їх не треба вносити, тому що норма спеціального режиму оподаткування для фермерів була пролонгована на рік. І оскільки в цьому бюджеті ми її не пролонгуємо, вона автоматично переходить в єдиний режим оподаткування, як це є для великих агрохолдингів, і фермерські господарства втратять майже 25-27 мільярдів гривень, натомість їм обіцяють 5 мільярдів і то із фондів, які, як ми розуміємо, не гарантовані для фінансування.

Третє питання – стратегія.  Ну якщо планується: збільшити кількість тих, хто будуть отримувати субсидії з 4,5 мільйонів родин до 9 мільйон роди на кінець наступного року – це із 13 мільйонів загальних родин, вибачте, а де тоді підвищення заробітної плати? Якщо заробітна плата для вчителів піднімається на 30 відсотків, як ви тоді плануєте вдвічі збільшення кількості родин, які будуть отримувати субсидії?

Ще один момент, який є дуже принциповий. За рахунок чого Янукович і компанія змогли вивести кошти? Володимир Борисович, зверніть увагу на проект, який сьогодні, слава Богу, зняли з розгляду – це додаткові зміни до Угоди з Кіпром. Це фактично додаткові зміни, які узаконюють і далі режим офшоризації країни. Натомість закон про введення, про який ми вже не раз кажемо, а саме індикативне ціноутворення, так і не вноситься в парламент в частині тих …

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

13:45:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  30 секунд.

 

СОБОЛЄВ С.В. …які виведені фактично із спеціального режиму, який так важко ухвалювався, в тому числі і завдяки підтримці Міжнародного валютного фонду ще в 2013 році.

Я думаю все це заставляє суттєво переглянути не лише макропоказники бюджету, бо від них далі все йде, але і саму стратегію формування бюджету.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Помазанов Андрій Віталійович від "Народного фронту"  передає слово лідеру фракції "Народного фронту" Максиму Бурбаку. Будь ласка.

 

13:45:26

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! Шановний Прем'єр-міністр, шановні міністри! Дякую вам за презентацію Закону України про бюджет на наступний рік і щиро вдячний – це подяка від всієї фракції – про те, що всі основні позиції вимоги "Народного фронту"  були враховані при його розробці.

Почнемо з того, що, вважаю, що даний бюджет повинен бути бюджетом зростання економіки. І три відсотки зросту ВВП – це також позитивний сигнал і результат роботи попереднього уряду, який 2,5 роки впроваджував реформи, які 23 роки ніхто не робив. І кредит, який був  наданий МВФ, і кредитні гарантії, які вчора були надані урядом США також підтверджують, що стабілізація української економіки відбулася незважаючи на крики і на зойки, що всьо пропало і що буде у нас дефолт, цього не сталося. Але тепер треба передбачити в  бюджеті і видатки на необхідні статті, видатки.

Перше. Це позиція "Народного фронту", стосовно підтримки видатків у бюджеті на рівні не менше 5 відсотків на  підвищення обороноздатності  та національної безпеки нашої країни. Там це враховано – це 129 мільярдів гривень.

Друга позиція. Це підтримана ініціатива міністром освіти й науки  стосовно підняття зарплатні вчителям на 30 відсотків. Це також враховано.

Третє. Це  продовження   ремонту доріг по всій Україні і виділення  14 мільярдів гривень на цю галузь. Є ініціатива "Народного фронту" щодо продовження експерименту щодо розподілу 50 відсотків від перевиконання бюджетів митниць, щоб ці гроші лишалися в областях і йшли  на ремонти доріг.

Далі. Ми повинні підтримати і виплату стипендій нашим учням і  врешті-решт запровадити експеримент щодо розподілу стипендій на соціальні і на академічні,  чим стимулювати наших дітей для того, щоб вони вчилися краще.

Саме головне, що ви збільшили фінансування наших дипломатичних установ за кордоном. Це дуже потрібне. З огляду на історичне вчора рішення нашого парламенту, в якому  ми засудили вибори і політичний фарс, який відбувся в Росії. Це була ініціатива "Народного фронту" і нашого лідера Арсенія Яценюка. І тепер наші диппредставництва повинні захищати наші інтереси більш ефективно на зовнішніх ринках.

І саме головне – позиція "Народного фронту" – те, щоб ви передбачили в цьому бюджеті збільшене фінансування будівництва "Європейського валу", тому що вперше було розпочато роботу по демаркації кордону з Росією, з країною-агресором ми повинні захищатися і будувати оборонні споруди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І заключний виступ від "Блоку Петра Порошенка", Соловей Юрій Ігорович, будь ласка.

 

13:48:25

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Шановний Володимире Борисовичу! Шановні члени уряду! Шановні колеги народні депутати! Перш за все, приємно сьогодні спостерігати той факт, що бюджет України на наступний рік внесений у відповідності до чинного законодавства, і це дає впевненість в тому,  що   народні депутати добре відпрацюють даний проект закону і дає впевненість говорити про те, що Україна починає рухатися на шляху до стабільного розвитку.

Якщо говорити про сам проект бюджету, то я б його назвав абсолютно реальним і тим проектом бюджету, який відповідає, в першу чергу, макроекономічним показникам, які не тільки формуються Міністерством економіки, але і які підтверджуються міжнародними інституціями, такими як Світовий банк і Міжнародний банк… Європейський банк реконструкції і розвитку.

Так от, проект бюджету розрахований з росту ВВП в розмірі 3 відсотки, з розміру інфляції в розмірі 9 відсотків з обмінного курсу в розмірі 27 гривень за один американський долар. Мова йде про те, що даний проект бюджету є абсолютно реальним, даний проект бюджету не є популістичним і даний проект бюджету є тим фактором, який дозволяє говорити про можливість росту української економіки у 2017 році.

Окремим фактором, який би я хотів відмітити, це те, що проект бюджету має чіткі пріоритети, і я дякую уряду за те, що такі питання, як безпека, такі питання, як наша освіта, такі питання, як будівництво доріг і такі питання, як децентралізація української влади є пріоритетом роботи  українського уряду і українського парламенту у 2017 році.

Поряд з тим, я хотів зауважити, що даний бюджет дозволяє нам у 2017 році говорити про вирішення тих питань, які давно не вирішувалися, але які потребують сьогодні вирішення. І я б, шановний Володимир Борисович, хотів звернути вашу увагу на питанні субсидій. Це абсолютно правильна система підтримки соціально незахищених верств населення, але існуючий механізм отримання субсидій в умовах тіньової економіки, він, як на мене, є недосконалим. І я вважаю, що одним з найближчих пріоритетів має бути монетизація субсидій і переведення цих субсидій у грошову форму.

Поряд з тим, я вважаю, що не менш важливими ми бачили видатки на медицину у розмірі 50 мільярдів. Я вважаю, що час у 2017 році говорити про поступове запровадження страхової медицини, я вважаю, що ця реформа повинна бути однією з ключових в 2017 році. Ми чітко розуміємо, що у нас в зв'язку із зниженням єдиного соціального внеску дуже серйозно зріс дефіцит Пенсійного фонду. Я вважаю, що в 2017....

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. Я вважаю, що в 2017 році ми повинні також спільно з урядом завершити реформу... пенсійну реформу в Україні.

І, завершуючи, я хочу відмітити одне, що Україна сьогодні на поступовому шляху, сьогоднішній бюджет є абсолютно реальним, в народних депутатів є достатньо часу, щоб його опрацювати і з ним ознайомитися. Давайте разом зробимо бюджет на 2017 рік таким, яким його хочуть бачити українське суспільство і українські громадяни.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановні колеги.

Зараз 10 хвилин для виступів від народних депутатів, від народних депутатів. Хто бажає взяти участь в обговоренні, прошу провести запис на виступи від народних депутатів, потім – заключне слово Прем'єр-міністра і будемо завершувати обговорення. Будь ласка, прошу провести запис.

Рибак Іван Петрович, будь ласка.

 

13:52:47

РИБАК І.П.

202 виборчій округ, Чернівецька область, Іван Рибак.

Шановні колеги, цей проект бюджету, який був внесений Кабінетом Міністрів до парламентської зали в цьому році, дійсно є реальним і має можливість бути виконаний на 100 відсотків у наступному 2017 році. Але прошу всіх не забувати, що дуже багато залежить і від нас самих, зокрема, і надходження до бюджету в залежності від того, які закони ми будемо приймати, як ми з вами тут будемо працювати. І абсолютно є неприпустимим те, що на сьогоднішній день от так, як середа показує, дуже мало наших колег у залі.  На нас дивиться українське суспільство, люди вимагають від наших збільшення пенсій, зарплат, соціальних видатків, але ми не можемо цього зробити, тому що ми з вами як український парламент дуже слабо працюємо.

Шановні колеги, давайте покращимо свою дисципліну, і від цього буде залежати якість нашої роботи, якість тих документів, які ми готуємо і приймаємо в цьому залі. А потім будемо вже вимагати більшого від Кабінету Міністрів.

Тому я бажаю успіхів Кабінету Міністрів. Я думаю, що ми приймемо, підтримаємо, і буде бюджет на 2017 рік дійсно для українських, дійсно для українського народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зубач Любомир Львович. Передає слово депутату Остріковій. Будь ласка.

 

13:54:17

ЗУБАЧ Л.Л.

Будь ласка, Тетяні Остріковій.

 

13:54:23

ОСТРІКОВА Т.Г.

Дякую. Шановний пане Прем'єр-міністр, шановні члени уряду, у мене буде виступ, присвячений двом питанням, і обидва цих питання стосуються, власне, доходів Державного бюджету.

Перше питання стосується податку на додану вартість і аграріїв. Мінфін спрогнозував доходи від ПДВ в 2017 році на рівні 280 мільярдів гривень з урахуванням ліквідації пільг для сільськогосподарських підприємств. Якщо порахувати, то це 11 відсотків ВВП.

Якщо ми подивимося, скільки ж збирається податку на додану вартість в європейських країнах з урахуванням того, що в них є практика використання понижених ставок з ПДВ за 112 Директивою ЄС і в них є пільгові ставки, то це буде в середньому показник по ЄС – 7 відсотків збирається ПДВ.

Шановний пане Прем'єр-міністр, відповідно виникає питання, за рахунок чого в Україні, за рахунок яких таких інноваційних інструментів в Україні будуть збирати на 4 відсотки від ВВП по податку на додану вартість більше, ніж в середньому збирається по країнах ЄС? Щоб тут ми не збирали за рахунок видушування з бізнесу, за рахунок переплат і так далі, і так далі.

Тепер про підтримку аграріїв. На пряму підтримку аграріїв у вашому бюджеті закладено 5 з половиною мільярдів. Водночас ми знаємо, що за підрахунками Мінфіну ресурс від спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграрної галузі – 28 мільярдів. За рахунками ДФС ця сума нижча. Це той ресурс, який вивільниться за умови скасування спецрежиму. Я хочу спитати, на що потрачена різниця між 28 і п'ять з половиною мільярдів. Це фактично означає, на мою думку, податкове збільшення… збільшення податкового навантаження на економіку.

Наступна річ, які хочеться також від вас почути, ми вчора це мали можливість задати вам при зустрічі з фракцією, але не почули відповіді. Який ефект від верифікації отримувачів соціальних виплат? Ви сказали – працює робоча група, але ця група працює вже давно, що вона напрацювала і який ефект від верифікації, від того, щоб повикидати з усіх реєстрів "мертвих душ", закладений в цей бюджет. І який ефект від ProZorro? На жаль, ця інформація нам на сьогоднішній день не надана.

Я прошу сказати, який ресурс від скасування спецрежиму і чому така мала підтримка, і який ефект від верифікації пільг, отримувачів пільг і від застосування системи ProZorro?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Слово для виступу надається Кишкарю Павлу Миколайовичу. Він передає слово Кривенкові, будь ласка.

 

13:57:16

КРИВЕНКО В.М.

Віктор Кривенко, Народний Рух України. Шановний Прем'єр-міністр, шановні колеги, є декілька запитань.

Перше – по обороні. Добре, що 5 відсотків, перший раз в житті ми виконуємо цю норму. Але хто сказав, що 5 відсотків має бути під час війни. Ми з вами не виконуємо норму, де 3 відсотки має іти, власне, на Міністерство оборони, бо 5, це на всі силові відомства. У нас іде близько двох з половиною відсотків і це треба буде відрегульовувати.

Наступне питання, шановний Прем'єр-міністр. Ми розуміємо, що добре, коли є бюджет реалістичний, але, з іншого боку, треба ставити собі амбітні цілі. Всі говорять: і внутрішні експерти, і ви наголошували, і іноземні експерти, – що у нас на митниці мінімум лежить 100 мільярдів, тому ті речі, які у нас потребують додаткових видатків, а це в першу чергу видатки розвитку, це видатки створення, на створення робочих місць, це на Експертно-кредитне агентство, їх треба знаходити джерела фінансування. Я пропоную вам брати амбітну мету і ставити собі в плани по збиранню акцизів і ПДВ імпортних, ставити собі збільшені зобов'язання і не хвалити наших податківців, що вони постійно щось перевиконують, а ними займатися, щоб вони виконували реальні плани.

Наступне питання. Кошти від грального бізнесу. Знову-таки, шановний пане Прем'єр-міністр, нам треба легалізовувати гральний бізнес, бо на сьогодні це бізнес прокурорів, есбеушників і міліціонерів. Ті закони, які на сьогодні знаходяться в Верховній Раді, ми знаємо, як і кому роздаються гроші, щоб вони не голосувалися. Тому що зараз казіно діють в кожному місті, тільки це все не йде в карман держави. Це 5-7 мільярдів гривень, якщо ви на себе візьмете правильно легалізовувати цю сферу.

Наступне питання таке вузьке: академія аграрних наук. Спецфонд – 340 мільйонів гривень, це по тисячі з одного гектара. Та нема жодного фермера в Україні найгіршого, хто б так погано господарював. Він має бути мінімум в 10 разів більшим. Коли такий шалений земельний банк приносить всього-на-всього 340 мільйонів гривень доходу, ми розуміємо, що на кожному гектарі сидять постійні прокладки. (Оплески)

Наступне питання – це, в першу чергу, видатки розвитку. Ми з вами не маємо шансів ухвалити цей бюджет, якщо він не дасть людям відчуття, де будуть робочі місця. Ми повинні з вами виконувати Коаліційну угоду, і це одна з тих умов, на яких ми зобов'язалися вас особисто підтримати як Прем’єр-міністра. І ви заявляли і про індустріальні парки, що будете займатися інженерно-транспортною інфраструктурою, і про Експортно-кредитне агентство, і про інші інструменти розвитку. Я вас дуже прошу, Володимире Борисовичу, знайдіть 2-3 дні в своєму щільному графіку, поїдьте в Польщу, в Литву, в Угорщину, Туреччину, скопіюйте їхні інструменти і дайте перші гроші в наступному році, щоб ми відпрацювали. Залучіть іноземних партнерів як наглядові ради, щоб ці інструменти прозоро використовувалися, і енергозбереження, і всі інші, – і тоді ми цей бюджет підтримаємо. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І заключний виступ – Мусій Олег Степанович. Після того заключне слово Прем’єр-міністра України. Будь ласка, пане Олег.

 

14:00:29

МУСІЙ О.С.

Шановні колеги, шановний пане Прем’єр-міністре, я все-таки хотів би дати також відповідь і вам розуміння щодо того… Академії медичних наук, про яку ви казали, про фінансування науки. Насправді академія медичних наук – унікальне таке утворення, де є 35 науково-дослідних інститутів, але в тих науково-дослідних інститутах надають високоспеціалізовану медичну допомогу. І це не фінансування науки, а фінансування медичної допомоги людям. В системі МОЗ інших закладів, які надають високоспеціалізовану допомогу, не існує. Тому, якщо ви зараз зменшити на цей мільярд гривень, це буде просто неможливо надати населенню України високоспеціалізовану допомогу. Тому ці кошти необхідно не тільки залишити, а можливо ще і збільшити для  її розвитку.

Далі. Що стосується субвенції медичної, про яку ви згадували, на оплату енергоносіїв. На сьогодні  медична субвенція складає  46 мільярдів гривень.  Ви залишаєте в наступний рік знову  46 мільярдів гривень. Але загально відомо, що на листопад і на грудень місяць заробітної плати в більшій половині закладів охорони здоров'я на місцях немає. Така ситуація саме у  мене на окрузі:  на зарплату не вистачає цієї медичної субвенції, яка існує зараз. І якщо ми не збільшимо медичну субвенцію, а дамо додаткове навантаження на ту  медичну субвенцію  у вигляді енергоносіїв  ще оплати, так як комунальні заклади місцевого  підпорядкування, то це буде виглядати просто як крахом і катастрофою закладів охорони здоров'я  на місцях. Зверніть, будь ласка,  на це увагу також. Я  думаю, при доопрацюванні  бюджету це можна буде врахувати.

Окрім того,  я би запропонував вам розглянути не тільки підвищення на  10 відсотків заробітної плати бюджетникам, а також розглянути таке унікальне явище, яке можна запровадити в Україні, як галузева оплата праці працівників тих галузей, які здійснюють експорт. Насправді, у нас на енергоносії ціни європейські, на газ ціни європейські,  на багато що ціни європейські. У нас  експорт здійснюють галузь металургійна і аграрна. Олігархи, які   утримують цю галузь, вони отримують наддоходи. Тому, чому б не запровадити галузеві стандарти по оплаті праці, наприклад, мінімум в  2 рази більше ніж  середня зарплата  по металургійній галузі, по енергетиці чи по аграрній галузі. Вони ж  отримують ті кошти від продажі на світових ринках своєї продукції, тому абсолютно логічним було б  як мінімум  5 мільярдів грошей можна було б отримати саме  через запровадження галузевої оплати праці. Тому, будь ласка,  при доопрацюванні  бюджету маю велику надію, що  ви врахуєте побажання народних депутатів  в тому числі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

І обговорення фракцій і депутатів є завершене.

І я до заключного слова,  3 хвилини, а зрештою, ми не будемо зупиняти Прем'єр-міністра України. Ми запрошуємо до слова Прем'єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана. Будь ласка.

І я продовжую на 15 хвилин засідання.

 

14:03:59

ГРОЙСМАН В.Б.

Дуже дякую, вельмишановний пане Голово Верховної Ради України. Дуже дякую народним депутатам України за конструктивний розгляд представлення бюджету. Я думаю, що в цій залі сьогодні лунали багато добрих думок, які потрібно було би використати для нашої подальшої спільної роботи. І я хочу підкреслити, що всі професійні пропозиції, які не є популістичними, які не будуть підштовхувати нашу країну в економічну прірву, а будуть забезпечувати економічне зростання, ми будемо їх підтримувати і тут уряд абсолютно відкритий.

Очевидно, що те зростання, яке ми закладаємо порядка 17 відсотків в дохідній частині наступного бюджету, це є, очевидно, абсолютно реальний показник. І жодних завищених цифр, які говорили про те, що їх неможливо виконати в бюджеті немає. Тому він є реалістичним, він є чесним і він є бюджетом, на базі якого ми можемо вести з вами дискусії. Беззаперечно, я дуже би хотів, щоб в стінах парламенту він став кращим. І ми будемо все робити для цього.

Декілька речей я би хотів сказати. Олег Степанович дещо сказав про лікування. Насправді, є високотехнологічна медична допомога, яка надається високоспеціалізованими закладами Академії наук медичних навіть є певні регіональні програми і розподіл цих послуг, коли людині треба зробити високотехнологічну операцію, а її можуть зробити тільки в Києві, тільки в інституті. Тому це питання потребує врегулювання і, я думаю, що ми з вами його врегулюємо до другого читання і це є абсолютно об'єктивна ситуація.

Що стосується.. Ви знаєте, я, вот, чую про субсидії, про ціни, про тарифи, а не здається чи нам з вами, що треба, вот, просто припинити спекулювати на цих речах? Чи не здається нам з вами, що нам потрібно просто перестати людей лякати тим чого немає? Ми визначили те, що у нас є імпортний паритет на ціну газу. Імпортний паритет для того, щоб, там, не крали всі оборудчики, схемщики і "газові королі", і "королеви" на цьому  ресурсі,  який належить всій державі. Ми прийняли рішення:  з 1 травня ми ліквідували цю дірку. Ця дірка коштувала мільярди доларів щороку, на них заробляли колосальні кошти навіть ті, хто сидів в цьому   залі. Крім того, ці кошти витрачались на підтримку певних невеликих фракцій українського парламенту. 

Я тільки про те, що ми маємо встановити врешті-решт справедливість. Ми маємо сказати про те, що багатий має заплатити стільки, скільки це коштує, а людина з невисокими, тимчасово невисокими доходами, буде   повністю захищена державою, для того є механізм субсидій. 

Ви цю пластинку почали грати ще в минулому році: "караул", "все пропало", "армагедон". Та не трапилось армагедону, тільки ви про це говорили. І в цьому році все буде абсолютно нормально: кожна родина отримає захист, кожна родина отримає підтримку, кожна родина отримає компенсацію адресно в залежності від доходу і це є принципово важливим. А олігархи будуть платити повну ціну. Ті, хто їздять на дорогих мерседесах, тут, я думаю, що виставку  можна подивитися автомобілів перед Верховною   Радою, ті будуть платити  повну ціну.

Ми не будемо компенсувати марнотратство  в "Теплокомуненерго", ми не будемо фінансувати там різні водоканали або все інше, там, де стосується різниці в тарифах, енергетики і так далі. Ми не маємо це з вами робити, ми маємо все відати людям, конкретному українцю, якому сьогодні потрібна допомога. Чому ви не говорите про те, що ми з трьох до чотирьох тисяч збільшили виплати на тверде паливо, чому ви про це мовчите, для сільської місцевості. Тобто я хочу сказати наступне: ця істерія пройде тоді, коли ми проведемо перші розрахунки по житлово-комунальним послугам. Це відбудеться 15 листопада. От 15 листопада ситуація просто зникне  з порядку денного, бо кожен українець подивиться і зрозуміє, що держава саме його захистила. Тому я розумію, комусь не терпиться, йому треба розкрутити ситуацію до 15 листопада, що "все  пропало".

Наступна  позиція, яку би я хотів сказати – про спецконфіскацію.  От ви сказали про те, що 10 мільярдів гривень не зараховуються в бюджет. Правильно, ми не хотіли брати надочікування від надходження від        спецконфіскації. 10 з половиною відсотків… 10 з половиною мільярдів будуть направлені в бюджет запланований, а решта буде направлена в бюджет країни. І ви будете як парламент України визначати пріоритети використання цього ресурсу, тому ми вам це залишили для того, щоб ви це зробили.

Більше того, про який дисконт, ви говорите? Якщо мова йде про  те, що це реальні, живі кошти, які будуть потрапляти в державний бюджет, там немає цінних паперів, там всі кошти будуть потрапляти в державний бюджет. Тому жодного дисконту, ну, це просто нісенітниця, я просив би це не говорити, а більше, напевно, розібратись в предметі.

Що стосується інфраструктури і доріг, і енергоефективність. Хочу вам підкреслити, що ми маємо абсолютно чітке бачення того, як будувати дороги, як використовувати ці можливості і ресурси, але в поєднанні з нашими партнерами з міжнародних фінансових організацій. Це було забезпечено і прозорість, і контроль якості, і ефективність використання цього ресурсу. Те ж саме ми говоримо про енергоефективність: 800 мільйонів і 3 мільярди – 3,8 мільярди гривень ми витратимо на енергоефективність. Енергоефективність – це те, що зробить нас енергонезалежними. Це означає тільки єдине, що 3,8 мільярди плюс Державний фонд регіонального розвитку в усіх його проявах, я маю на увазі соцекономія і так далі, теж буде доінвестовувати в енергоефективність. Плюс місцеві бюджети, які підуть на умовах співфінансування фінансувати цей напрямок. Плюс міжнародні фінансові організації, які сьогодні мають безліч проектів по енергоефективності, це будуть десятки мільярдів, які ми в наступному році направимо на енергоефективність.

Окремо хотів би сказати про аграріїв, ми забезпечимо фінансування аграріїв. Звідки ви берете цифри 28 мільярдів? Ви маєте зрозуміти, що ті, хто вирощують сільгосппродукцію, вони роблять її експорт, тобто вони не сплачують ПДВ, а потім його отримують. Невже це не зрозуміло? Вистачить. Треба припинити схему вимивання грошей з державного бюджету, зокрема із ПДВ, і це наше з вами завдання.

 Припинити вимивання, з одного боку, а, з іншого боку, дати тим, хто потребує і визначена цифра 5,5 мільярдів гривень, які ми направимо на мале фермерство, на тих кого ми маємо підтримувати і розвивати. Це абсолютно чесна позиція по відношенню до тих аграріїв, які власними руками працюють над власним добробутом і над розвитком нашої країни.

Тепер я хотів би сказати про те, які ж у нас стоять пріоритети. Абсолютно вірно, колеги, нам потрібно стимулювати залучення інвестицій в національну економіку і для цього, ми в цьому місяці створимо офіси супроводження інвестицій. Точка входу, з якої ми будемо взаємодіяти з кожним великим інвестором на початку. І ви побачите, ми відгонимо від них всяку нечисть, яка заважає працювати інвестиціям, всіх цих силовиків, які бігають, ті, хто дають дозволи, ті, хто починають робити непланові перевірки, ми їх автоматично відгонимо. Але нам буде потрібна підтримка українського парламенту, тому що нам потрібно на рівні закону зробити так, щоб дерегуляція набула реального змісту, щоб там служби, які націлені захищати безпеку країни, економіку країни, не всунули те, щоб її знищувати через тиск, надмірний тиск на реальний сектор економіки. Це перша позиція.

Друга позиція. Ми зробимо Національний комітет відновлення української промисловості. Я нещодавно зустрічався з металургами, в них є безліч проблем, які ми можемо вирішити і в уряді, і в парламенті, і ці проблеми… і вирішення цих проблем дасть це економічне зростання, про яке ми сьогодні говоримо. Так, ми можемо говорити з іншими секторами  національної економіки і ми побачимо, що наша професійна… наш професійний підхід зробить їх конкурентними на внутрішніх і на зовнішніх ринках.

І наступна позиція – нам треба якісніше представляти нашу продукцію за кордоном. Я вважаю, що питання Експертно-кредитної, Експертно-страхової агенції це питання сьогоднішнього дня. І я із задоволенням як  Прем'єр-Міністр країни підтримую цю ініціативу. І ми з вами створимо таке агентство, яке дозволить нам бути ефективними (оплески) на міжнародних ринках і забезпечувати конкурентність. Тому я вважаю, що економічне зростання – це от самий головний пріоритет розвитку нашої країни в наступному році. Але ж ви розумієте, що економічні зростання, правильні закони, стимулювання національного виробника, розвиток внутрішнього ринку, створення робочих місць немає нічого спільного з оголтілим популізмом. Тому я говорю, що настав час відповідальної політики – політики, яка дозволить нашій країні, врешті-решт, вирватись з тих кайданів, в яких тримали їх десятиріччями популісти і малоефективні… ви кожний сам скаже, хто малоефективний.

Тому я хочу ще раз вас закликати до спільної роботи, до об'єднання зусиль во славу нашої України.

Слава Україні! І дякую вам, колеги (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстраційний номер 5000) завершено.

Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради Державний бюджет України на 2017 рік вважається прийнятим Верховною Радою для подальшої роботи.

Дякую за важливу відверту і чесну дискусію. Дякую Прем'єр-міністру і урядовцям за участь в нашому засіданні. Приємно, що ми отримали бюджет в передбачений законом час, і всіх закликаю до професійного обговорення положень бюджету.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую закритим. Завтра о 10.00 зустрічаємося у залі для продовження нашої нелегкої, але такої потрібної для країни роботи.

Дякую. До побачення!