ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 березня 2016 року, 10 година 02 хвилини

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

10:02:49

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги народні депутати! Будь ласка, прошу всіх, заходьте до зали Верховної Ради України, готуйтесь до реєстрації. Ми розпочинаємо нашу роботу. У нас насичений порядок денний.

Але перед, я думаю, із засобів масової інформації ви знаєте про інцидент, який трапився і злочин по відношенню до народного депутата Володимира Парасюка. Ну, як ми знаємо, правоохоронні органи сьогодні займаються розслідуванням. В рамках цього розслідування, я думаю, що ми маємо почути інформацію про те, що саме відбулось. І, з іншого боку, нам треба, щоб правоохоронна система сьогодні забезпечила охорону народного депутата.

Тому я звертаюсь до правоохоронних органів з тим, щоб це питання було вирішено. Так, як ми вирішили це питання з народним депутатом Вікторією Войціцькою, - слідство триває сьогодні, охорона забезпечена. Те ж саме потрібно і по відношенню зробити Володимира Парасюка.

Але абсолютно є ненормальним, що люди з бойовою зброєю, гранатами ходять по вулицям. І не важливо, кого це стосується: народного депутата або рядового громадянина без особливого статусу, так би мовити.

І я вважаю, що на це має  дуже адекватно реагувати правоохоронна система. Вчора я отримав інформацію із Служби  безпеки України  щодо злочинів, які були по відношенню до народних депутатів. Зараз ми її проаналізуємо і надамо цю інформацію безпосередньо у фракції для народних депутатів  України. 

Хотів би сконцентрувати вашу увагу, шановні колеги, на порядку денному. Так як ми і домовлялись, сьогодні у нас є фінансовий день, фактично є ряд  важливих фінансових інструментів, які  ми можемо  сьогодні  розглянути у вигляді проектів законів, це: новий Закон "Про страхування", це запровадження нових фінансових інструментів –  деривативів, захист прав споживачів фінансових послуг.

Окремо хотів би зазначити, що декілька тижнів назад я зустрічався з нашими шахтарями, спільно з народними депутатами, комітетом, ми провели зустріч. Слухайте, у шахтарів сьогодні  є проблеми із заробітною платою, з модернізацією  державних  шахт, з підтримкою. І я вважаю, що  ми півтори години з ними попрацювали і знайшли варіанти вирішення. 

Перше. Сьогодні  ми  маємо з вами проголосувати і погасити заборгованість у визначених межах перед шахтарями за їхню роботу нелегку.

І друга позиція. Ми маємо забезпечити фінансування добудови   10-ї шахти, яка  забезпечить роботою  3000   шахтарів.  Вважаю, що в наступному року   ця шахта повинна бути збудована і здана під ключ. Це є принципово важливим  і більше того, така можливість, я вважаю, що у держави  є. І ми як народні депутати України  і парламент  маємо це підтримати.

Окреме питання –  підтримка сімейних фермерських господарств. Теж звертаю вашу увагу, шановні колеги. Маємо підтримати фермерський рух в Україні. Це  саме той  фундамент, який дозволить, саме фермерство, з новою  інтенсивністю розвивати аграрний сектор, створювати на селі  робочі місця і розширювати як  і перелік, так і підвищувати якість сільгосппродукції, яка може вироблятись  в різних  сферах, да, це  і тваринництво,  овочівництво. Дуже багато  є сфер, які сьогодні  у нас недорозвинуті.  Тому я вважаю, що цей закон теж є надзвичайно важливим. 

А окреме питання, колеги, – увага! –  проект Закону про персональну відповідальність посадових осіб за зловживання в ході перевірок. Треба поставити крапку в зловживанні тих, хто ходить перевіряє, тероризує бізнес, виписують мільйонні штрафи, а потім отримують за це хабарі і списують протоколи і акти. Вважаю, що це питання також потребує підтримки депутатів Верховної Ради України. Цей закон розроблений народним депутатом Оксаною Продан.

Вчора ще було одне важливе питання. За результатами взаємодії з представниками сфери інформаційних технологій ми прийняли рішення  підтримати рекомендацію парламентських слухань, де є чіткий план розвитку ІТ-галузі в Україні. Сьогодні ІТ-галузь продукує 5 мільярдів гривень. 5 мільярдів доларів, вибачте. До 2020 року ці показники можуть бути збільшені в три рази – це 15 мільярдів доларів. І це нові робочі місця для українців, високотехнологічні, і з відповідною високою заробітною платою. В ІТ-галузі сьогодні середня заробітна плата майже півтори тисячі доларів.      Тому я би просив теж сьогодні підійти дуже зважено і підтримати ці рекомендації.

Ну і нарешті, колеги. Ми бачили нещодавно, як працювало Національне антикорупційне бюро щодо затримання судді-хабарника. Маємо сьогодні розглянути ряд питань, пов'язаних щодо згоди на затримання та арешт суддів. Розраховую на те, що під час розгляду цього питання народні депутати будуть знаходитись у залі і персонально нададуть можливість і дадуть згоду на затримання і арешт суддів, які чинили злочини. Тому я просив би всіх і керівників фракцій, і лідерів груп забезпечити присутність народних депутатів, а також присутність позафракційних народних депутатів під час розгляду цих важливих питань.

Ітак, шановні колеги, будь ласка, готуємося до реєстрації, і прошу реєструватись. Включіть систему "Рада" для реєстрації.

 

10:08:47

Шановні колеги, 334 народних депутати зареєстровані у залі Верховної Ради  України. 

Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України відкритим.

Шановні колеги народні депутати, за доброю традицією давайте привітаємо наших колег народних депутатів України з днем народження. (Оплески) Я ще не сказав кого. Ітак, Володимир Ар'єв. Вітаємо, Володя, з днем народження. (Оплески) Леонід Михайлович Клімов. Вітаємо, вельмишановний колега, з днем народження. (Оплески) Олександра Романовича Онищенка теж вітаємо, колего, з днем народження, вітаємо. (Оплески)

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Просив би всіх сконцентруватися на роботі. Першим питанням – проект Закону про страхування. Автор законопроекту – народний депутат України Поляков Максим Анатолійович. Підготовлений відповідно Комітетом з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Шановні колеги народні депутати, займаємо свої місця. 1791-1 проект Закону про страхування.

Є пропозиція розглянути його, пропозиція автора, за скороченою процедурою. Але зрозуміло, що будемо обговорювати його стільки скільки потрібно, якщо буде в цьому необхідність. Домовилися? Будь ласка, визначайтеся, колеги, – увага! – (1797-1) Закон про страхування. Є пропозиція автора Максима Полякова розглядати цей проект закону за скороченою процедурою. Будь ласка, визначаємось.

Щодо розгляду за скороченою процедурою.

 

10:11:44

За-125

Добре, пропозиція народного депутата Полякова розглядати цей проект Закону за скороченою процедурою. Але ця пропозиція не набрала необхідної кількості голосів, тому, будь ласка, повна процедура.

Максим Поляков, доповідайте.

 

10:12:36

ПОЛЯКОВ М.А.

Доброго ранку! На ваш розсуд виноситься законопроект про страхування в новій редакції. Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Активи сектору станом на 31.12.2015 року склали 62,5 мільярдів гривень. Страхові резерви – 17 мільярдів гривень, страхові платежі – 29,7 мільярдів гривень, страхові виплати – 8,14 мільярдів гривень. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.12.2015 року становила 361 страхову компанію.

Кризовий стан української економіки, з огляду на події, що відбуваються протягом останніх двох років також проявився негативними тенденціями у страховій сфері. Про це свідчить загальне зниження вартості активів сектору, зменшення їх ліквідності, особливі активи розміщених в банківських установах, НБУ визнано не платоспроможними понад 70 банків та на фондовому ринку. Витрати на забезпечення виконання страховиками страхових зобов'язань також істотно зросли у зв'язку із значною девальвацією національної валюти. Такі фактори істотно підвищили ризики здійснення компаніями страхової діяльності.

 Однією з головних проблем розвитку страхового ринку є також застаріле в багатьох аспектах законодавче поле. Чинний Закон України "Про страхування" було прийнято у 2001 році. На момент прийняття цей закон відображав стан страхового ринку в Україні. Але сучасний стан економіки  України, розвиток страхування зокрема, вимагає зміни підходів у регулюванні у цьому  секторі. Тому доцільним є викладення закону у новій редакції, яка відображала б реальний стан речей і стала б основою подальшого розвитку та інтеграції українського страхового ринку до світового.  

Прийняття даного законопроекту залишалося надзвичайно актуальним  через необхідність виконання українською стороною умов вступу до СОТ та Угоди про асоціацію між України та Європейським Союзом. Це вимагає уніфікації стандартів державного страхового нагляду та  регулювання в Україні та приведення їх у відповідність до положень, розроблених Міжнародною організацією у сфері нагляду за страховою діяльністю та директив Європейського Союзу.

Нова редакція Закону України "Про страхування" враховує базові рекомендації директив ЄС, Європейського парламенту та Ради від 21 листопада 2009 року про початок  і ведення діяльності у сфері страхування  і перестрахування, включаючи Платоспроможність ІІ.

Проектом пропонується забезпечення розв'язання таких проблем: реєстрація страховиків, виключно у формі акціонерного товариства та  введення  нового порядку  їх реєстрації;

визначення  класифікації галузей та  видів страхування  відповідно до  рекомендацій Першої директиви Ради ЄС;

установлення порядку розкриття інформації страховиками для забезпечення надійного захисту страхувальників та введення  пруденційного нагляду  за страховою діяльністю;

установлення вимог платоспроможності, що враховують якість активів страховика;

установлення вимог до власників, істотної участі та порядку набуття істотної участі у страховика;

чітке врегулювання діяльності посередників та осіб, які здійснюють обслуговування клієнтів та компаній у сфері страхування;

установлення вимог до систем корпоративного управління страховика;

визначення порядку регулювання посередницької діяльності на  території України, у відповідності до законодавства ЄС.

Законопроект допоможе вирішити також багато інших проблем              нашого страхового ринку, з якими щоденно стикаються учасники.

Законопроект готувався із залученням науковців, представників страхового ринку, асоціаціями захисту прав споживачів на фінансовому ринку, міжнародних донорів. Він неодноразово перед внесенням обговорювався з народними депутатами членами Комітету фінансової політики, банківської діяльності. Співавторами законопроекту є представники більшості фракцій парламенту. Основі ідеї закону були підтримані представниками Світового банку і Єврокомісії.

Крім того, у висновках уряду та Головного науково-експертного управління пропонується прийняти законопроект за основу з подальшим врахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Проведений попередній аналіз пропозицій відображає можливість врахування значної їх більшості, враховуючи, що вони не впливають на основні положення та підходи законопроекту.

Комітет фінансової політики та банківської діяльності також підтримав рекомендувати прийняття законопроекту за основу. Прошу і вас підтримати, шановні депутати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую доповідачу автору законопроекту.

Будь ласка, колеги, запишіться, 3 хвилини, на запитання, будь ласка, 3 запитання, будь ласка.

Будь ласка, Єгор Соболєв, "Самопоміч".

 

10:17:57

СОБОЛЄВ Є.В.

Ми вже висловлювали колегам із банківського комітету свої зауваження. Ми розуміємо, що цей закон покликаний по-новому врегулювати страхову діяльність і там є багато добрих ідей. Але частина формулювань, які стосуються ліцензування і позбавлення ліцензій, які стосуються регулювання, містить те, що ми називаємо дискреційні повноваження, коли можна по-одному прочитати норму або по-іншому. Ми не вбачаємо в цьому бажання цілеспрямованої корупції, але, за нашою класифікацією, це корупціогенні ризики.

Тому ми дуже просимо взяти наші зауваження і до другого читання сформулювати кожну норму чітко, щоби жоден посадовець не міг нею зловживати. Тоді ми не будемо блокувати  ухвалення закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це було не запитання.

Будь ласка, Остап Семерак.

 

10:18:58

СЕМЕРАК О.М.

Шановні колеги, насправді питання є… законопроект є надзвичайно важливий. Мені дивно, чому немає Міністерства фінансів. Володимир Борисович, дивно, чому немає… Володимир Борисович, дивно, чому немає Міністерства фінансів. Я думаю, що вони мали би висловити свою позицію.

Стосовно позиції Комітету з питань європейської інтеграції. На жаль, цей законопроект не відповідає стандартам і нашим зобов'язанням згідно імплементації директив. В першу чергу це стосується реєстрації і скасування реєстрації – це є самоврядних організацій і страховиків і їхніх повноважень та ряд інших. Насправді запитувати, коли комітет буде планувати доімплементовувати чи догармонізовувати цей закон, сьогодні, напевно, є досить неумісно. Хотілось би почути Міністерство фінансів. Але, мені видається, цей треба законопроект повернути на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, можете відповідати. Якщо уряд не направив міністра фінансів до розгляду цього питання? Це запитання до уряду. Будь ласка.

Сергій Іванович Кіраль. А потім ви відповісте уже зразу на всі питання. Будь ласка.

 

10:20:20

ПОЛЯКОВ М.А.

Пане Соболєв, щодо ваших зауважень, ми обов'язково їх врахуємо при другому читанні.

Щодо пропозицій пана Семерака, то хочу сказати, що уряд у нас надав, підтримав даний законопроект. І щодо ЄС, якраз ми врахували туди всі пропозиції, директиви ЄС щодо Платоспроможності ІІ, і разом з фахівцями працювали. Просто я думаю, що ви його трохи неуважно читали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Кіраль. Хвилину, останнє запитання. Останнє запитання. Будь ласка.

 

10:21:05

КІРАЛЬ С.І.

Дякую. У мене одне запитання, яке стосується зміни до статті 95, в якій з'явився новий абзац, де говориться, що законом можуть бути встановлені вимоги до положення про створення в Україні філії іноземної юридичної особи. Тобто яка доцільність цієї норми, оскільки вона, ну… що принаймні звучить досить дискримінаційно і… чи не можуть у нас виникнути проблеми з нашими міжнародними партнерами чи міжнародними договорами? Дякую.

 

10:21:46

ПОЛЯКОВ М.А. На сьогоднішній день абсолютна більшість, якщо проходить набуття якоїсь при реєстрації чи набуття істотної участі, більше 20 відсотків, так, вони проходять там і Антимонопольний комітет, і всі інші. Якщо ви бачите якісь можуть бути дискримінаційні… зараз, ну на сьогоднішній день працює, але це якраз ми відпрацьовували з європейськими донорами цю частину, можемо змінити її тоді на друге читання, жодних проблем я в цьому не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  займайте своє місце, вельмишановний пане народний депутат.

Будь ласка,  Сергій Рибалка. Будь ласка,  Сергій Рибалка.

 

10:22:27

РИБАЛКА С.В.

Шановний головуючий! шановні колеги! Нарешті у парламенту дійшли руки до цього системного законопроекту.

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності  розглянув його ще 19 травня 2015 року,  тобто 10 місяців тому. Як сказав мій колега, законодавче поле у галузі страхування є надзвичайно застарілим, тому  страховий ринок та споживачі страхових послуг чекають оновлений базовий закон вже не один рік. Ухвалення цього  документу  є необхідним з огляду виконання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Важливо, що документ передбачає істотне підвищення рівня захисту справ споживачів страхових послуг.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу  з наступним урахуванням висловлених зауважень  і пропозицій.

Кабінет Міністрів також підтримує прийняття законопроекту за основу з подальшим врахуванням зауважень.

На думку комітету, багато з пропозицій є слушними і заслуговують на увагу. Але всі ці пропозиції можна розглянути під час доопрацювання законопроекту до другого читання.  Законопроект на має політичного забарвлення, його співавторами стали представники більшості парламентських фракцій та груп. Тому комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді  проект Закону України "Про страхування" (№ 1797-1) взяти за основу. Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання до співдоповідача.

Будь ласка, три запитання. Запишіться.

Руслан Демчак, "Блок Петра Порошенка".

 

10:24:21

ДЕМЧАК Р.Є.

Сергій Вікторович, як відомо уже більше півроку відкладається закон, два законопроекти, так звані, про спліт, тобто передачу повноважень комісії, яка регулює ринок фінансових послуг, Національному банку України. Чи не буде цей закон, який ми зараз розглядаємо, конфліктувати? І нові повноваження, в тому числі, які прописані в цьому законі для комісії, яка регулює ринки фінансових послуг, не буде конфліктувати із тим новим проектом по передачі функцій Національному банку України?

 

10:25:04

РИБАЛКА С.В.

Дякую, Руслан Євгенійович, за запитання. Я думаю, що він не буде конфліктувати. Ми знаємо, що є такий законопроект про передачу з Нацфінпослуг функцій до Національного банку. Але давайте, я вважаю, вирішувати проблеми по мірі їх постачання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Заболотний Григорій Михайлович.

 

10:25:22

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

Дякую за можливість задати запитання. (Ось я, ось.)

Я хочу вас попросити, щоб ви до другого читання обов'язково врахували, що споживачі скаржаться дуже часто на те, що страхові компанії занижують рівень гарантованих відшкодувань, які є страховими в разі банкрутства страхових компаній. Це перше.

І друге. Чи є, передбачено, що держава теж виступає контролером за страховими компаніями і гарантує, ну, коли банкрутують страхові компанії, повернення гарантованих вкладів населенню.

 

10:26:14

РИБАЛКА С.В.

Дякую за запитання. Ми візьмемо до уваги, наш комітет, вашу пропозицію. Дійсно багато пропозицій, які треба врахувати після першого читання. І ми пропонуємо створити робочу групу, і всі ці пропозиції напрацювати. Дякую вам за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за відповіді.

Будь ласка, займайте своє місце народний депутат. Виступи від фракцій. Шановні колеги, будь ласка, підготуйтесь до запису. Виступи від фракцій. Будь ласка, записуємося від фракцій.

Семерак Остап Михайлович, "Народний фронт".

 

10:27:14

СЕМЕРАК О.М.

Шановні колеги! Згідно Угоди про асоціацію і Плану імплементації, які уряд затвердив, ми повинні гармонізувати наше законодавство. І є чотири директиви. Для авторів законопроекту я би хотів сказати, що я детально подивився законопроект, можливо, навіть відміну від деяких авторів, і хотів би сказати, що він віддаляє наше законодавство і не виконує наші зобов'язання.

Користуючись можливістю я хотів би сказати, що в законопроекті враховані лише базові положення Директиви-2009/138/ЄС. В той час, як значна кількість закріплених у директиві згаданій вимог щодо діяльності у сфері страхування в законопроекті не відображені.

В частині встановлення умови для отримання ліцензій в законопроекті не враховані вимоги статті 18 цієї директиви, якою передбачено, що держава-член повинна вимагати від усіх страхових підприємств, які мають намір отримати ліцензію, обмежити свою діяльність страховою та супутньою діяльністю, виключивши будь-яку комерційну діяльність, а від перестрахових підприємств обмежити свою діяльність перестрахуванням та супутньою діяльністю.

Крім того, статтею 11 законопроекту обов'язковою вимогою для здійснення страхової діяльності визначається участь у якихось саморегулівних організаціях страховиків. В той час, як в умовах отримання ліцензій згідно з Директивою згаданою 2009/138/ЄС не передбачено обов'язкової участі у певному об'єднанні з метою представлення інтересів. Це є додатковий  тиск, який  ми не повинні імплементувати  в наше  законодавство.

Також стаття 4 Директиви 2009/138/ЄС містить положення щодо виключення із сфери застосування дії директиви страхових підприємств  за критерієм обсягів страхової діяльності,  а саме: за  критерієм прибутку від щорічного загального обсягу підписаних премій  загального обсягу технічних  резервів та інше. Наявність такого підходу зумовлено намаганням не покладати надмірного регулятивного тягаря на малі підприємства, загальний щорічний обсяг страхової діяльності яких  не перевищує  встановленого  мінімуму.

Оскільки директивою встановлено суворі вимоги щодо нагляду за діяльністю та платоспроможністю страхових підприємств, необхідно розглянути доцільність  встановлення більше однієї категорії страхових підприємств  залежно від обсягу страхової діяльності та застосування  до них  диверсифікованого регулятивного   підходу.

Бачу, що у мене закінчується час, у мене  ще є дві сторінки  зауважень. Хотів би  просити, щоб ми не поспішали з прийняттям  цього законопроекту, оскільки  нам прийдеться, як завжди, потім реагувати на зауваження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Альона Бабак, "Самопоміч".

 

10:30:31

БАБАК А.В.

Прошу передати слово  Олегу Березюку.

 

10:30:45

БЕРЕЗЮК О.Р.

Довіра до фінансових інструментів розвитку в нашій країні, на превеликий жаль,  підірвана.  Підірвана  і вона  до  страхування. Банкрутство  страхових  компаній і пряме обдурення людей  в  90-х  роках, на початку  2000-х років абсолютно викликало недовіру до страхування в Україні. Без страхування неможливо на сьогоднішній день в сучасному світі  вижити і розвивати своє житло, своє життя і свою роботу. Тому  цей закон на сьогоднішній день дуже потрібний. Але і в сьогоденні неможливість отримування  страхових  відшкодувань, - це також ознака недовіри до страхової системи.

Ми будемо сподіватися і сподіваємося, що розробники цього закону,  в тому числі і наші колеги, тут закладуть запобіжники, які б дозволили відновити довіру до страхування і покращити якість життя людей. Але в цьому законі, як вказує  Єгор Соболєв, є  серйозні корупціогенні  фактори.  Якщо ці фактори до другого читання не будуть відкинуті, цей дуже потрібний закон для розвитку нашого суспільства і якості життя людей буде неможливо прийняти у другому читанні.     

Тому ми сьогодні підтримуємо цей закон у першому читанні для того, щоб наступного разу цей закон став кращим і довіра до страхування в  Україні і розвитку якості  життя людини  була вищою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Оксана Корчинська,  Радикальна партія.

 

10:32:26

КОРЧИНСЬКА О.А.

Вітаємо, колеги! Вітаємо, український нарід! Звичайно, питання надзвичайно важливе для нашої країни. Фракція Радикальної партії підтримує в першому  читанні цей законопроект, але там є суттєві недоліки, котрі обов'язково треба виправити  до другого читання.

І я  хочу вас інформувати, що вчора відбулася історична подія: Комітет  закордонних справ більшістю голосів  вчора проголосував за постанову про припинення дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Від імені авторів хочу особливо подякувати за державницьку позицію Віктора Івановича Вовка, Бориса Тарасюка, Ігоря Гузя. Якщо би не позиція цих трьох державних мужів, в даному разі, у нас би не вистачило політичної волі. На даний момент – це перший крок, перший достойний крок, котрий ми вчинюємо  проти країни-агресора.

Слава Україні!

Україна forever!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яценко Антон.

 

10:33:52

ЯЦЕНКО А.В.

Шановні колеги! Дійсно, цей Закон про страхування вже 2 роки, майже 3 роки, знаходиться в комітеті, і минулого ще скликання Верховної Ради працювала робоча група, і я сам був автором 1797 і зняв на прохання членів комітету, щоб якраз потім створити єдиний узгоджений законопроект. Можна багато критикувати, але сьогодні страховий ринок фактично в занепаді і це єдина складова фінансової системи, банки і страховий ринок, який, як кажуть, тримаючи на плаву цю країну. І тому, звичайно, треба реформувати, і треба розширювати цей ринок, і вводити цивілізовані форми такі як, наприклад, медичне страхування, яке є у всіх країнах. Тому група "Відродження" буде підтримувати цей закон в першому читанні і пропонує після прийняття його в першому читанні утворити робочу групу, яка його доопрацює, і винести на цій сесії у зал, щоб його прийняти як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександра Кужель, будь ласка, "Батьківщина".  Олександра Володимирівна, будь ласка.

 

10:35:08

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні колеги, я підтримую свого колегу пана Семерака в тому, що я здивована, що не присутня міністр фінансів при розгляданні питання про страхування. Що таке страхування для держави? Для держави це є перший запобіжник відносин з громадянами в частині, коли є якісь серйозні перешкоди або здоров'ю, або іншим питанням. В кожній країні для страхування держава вкладає той пояс необхідної безпеки людини, але знімає фінансове навантаження з держави. Наприклад, коли у Дніпропетровську рухнув дім, то чомусь держава взяла на себе сплачувати людям отримання нового житла. У всіх країнах світу це є застраховане житло і виплачує страхова компанія, а контроль за страхуванням ведуть страхові компанії, бо вони тоді знають, що вони це будуть сплачувати.

Ми хочемо перейти до реформування охорони здоров'я. Якщо нема прозорого документу і механізму страхування, і виплат, ми ніколи не перейдемо до цього. Цей законопроект є неприйнятним, бо він не фаховий і виписаний з однієї умови: максимально передати функції уповноваженому органу, а не розвити конкурентний ринок страхування. І всі інші зауваження, які говорили мої колеги, тільки це підтверджують, що в частині і ліцензування, і інших моментів, і резервування.

Окрема стаття частини 12 статті 106 – це питання актуаріїв. Я би хотіла зосередити увагу, що Комітету по фінансам і банківській діяльності крім закону про колекторів, які терміново треба винести на розгляд Верховної Ради, для захисту наших громадян. Нам треба розглянути і виписати порядок працювання актуаріїв, бо, якщо ми говоримо про реформування пенсійної системи і страхування, без реформування і виписання порядку проведення роботу актуаріїв це буде не дійсним. І тому ми вважаємо, фракція "Батьківщина", цей закон є не прийнятний, не фаховий і треба його повернути на доробку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні народні депутати, виступи завершені від фракцій.

Будь ласка, три виступи від народних депутатів України запишіться, будь ласка. Три виступи від народних депутатів України.

Народний депутат Опанасенко.

 

10:37:54

ОПАНАСЕНКО О.В.

Передайте слово Олегу Лаврику, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Лаврик, будь ласка. Олег Лаврик, будь ласка. 

 

10:38:18

ЛАВРИК О.В.

Олег Лаврик, "Об'єднання "Самопоміч". Справді вимога про необхідність такого закону давно вже назріла. Я взагалі подивований, що цей закон, який зареєстрований був  в парламенті ще в лютому минулого року, більше 14 місяців пролежав тут у нас без розгляду. Але на сьогоднішній день на ринку повністю відсутнє системне врегулювання законодавчого… законодавче врегулювання саме ринку страхових посередників, які  працюють на ринку, і зовсім немає довіри людей до страхування, як до  окремого інструменту.

Звичайно, що закон приводить у відповідність основні  класи і категорії страхування до вимог директиви ЄС. Зараз у законі визначено, що  стосується ринку страхування страхових посередників, три посередники: це є страхові агенти, страхові агентства та брокери. І ту вимогу нам потрібно буде до другого  читання привести у відповідності до директиви, бо саме у відповідність до директиви має бути лише два види  страхових посередників.

Нам потрібно буде прописати порядок утримання адміністративних послуг від уповноваженого  органу.  Потрібно  буде ще доопрацювати ринок для більш жорсткої регуляції зі сторони регулятора. Вже неодноразово говориться про те, що регулятор, який зараз здійснює регуляторну діяльність  на ринку страхових послуг не відповідає сьогоднішньому часу. І передача функцій  регулятора Національному банку, я думаю, зараз на часі для того, щоб і навести порядок на страховому  ринку, і почистити страховий  ринок, який є зараз, від не зовсім тих страхових компаній, які не зовсім професійно здійснюють свою діяльність.

На ринку є необхідність ведення електронного полісу страхування. Тобто зараз ми  працюємо над ще одним законодавчим  документом,  який  зареєстрований в парламенті, для того, щоб не було  зловживань і був єдиний  реєстр електронних полюсів.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч" пропонує підтримати даний законопроект у першому читанні і до другого  читання по повній процедурі пройти, внести всі зміни і доповнення, які є в  колег з  інших фракцій із тим, щоб  ми прийняли єдиний системний документ у другому читанні. Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олег Степанович Мусій, прошу.

 

10:41:20

МУСІЙ О.С.

Шановні народні депутати, безумовно, законопроект необхідний і вкрай, нова редакція Закону про страхування давно очікується українським суспільством. Я би привернув вашу увагу  до того, що подані законопроекти, вони не повинні відсувати українське законодавство назад в минуле століття, а йти в ногу з вимогами європейського законодавства. Натомість ми вже сьогодні чули в зауваженнях від наших шановних народних депутатів і, в тому числі, від комітету з європейської інтеграції, що вказаний законопроект, він не враховує сучасні реалії ринку страхування в контексті європейської інтеграції України.

Я хотів би привернути увагу саме на медичне страхування і про ті норми, які абсолютно не розкриті щодо медичного страхування в Україні. Однозначно зрозуміло, мені здається, всьому залу, що медичне страхування є одним із методів реанімації системи охорони здоров'я. Натомість медичне страхування в розумінні загальнодержавному, в розумінні загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, натомість ми бачимо спробу в цьому законопроекті протягнути  інтереси приватних страхових фірм для того, щоби медичне страхування в Україні побудувати виключно на приватному медичному страхуванні, це є абсолютно недопустимим. Окрім того, ті зауваження, які вносили інші народні депутати, не дають можливості між першим і другим читанням змінити статті, тому що зараз такий Регламент Верховної Ради.

Тому в мене абсолютно конструктивна пропозиція: якщо погодяться автори законопроекту, відправити його на доопрацювання і подати його сучасним європейським для того, щоб ми потім не виправляли, як завжди це буває, ті норми, прийняті впопыхах. Дякую. Пропоную його відправити на доопрацювання. Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Альона Бабак, "Самопоміч" і будемо завершувати обговорення. Будь ласка, заходьте до зали, народні депутати.

 

10:43:20

БАБАК А.В.

Я не буду виступати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракцій і груп я не надав слово. Олесь Довгий, "Воля народу" – хвилина, і переходимо до голосування.

 

10:43:47

ДОВГИЙ О.С.

Довгий, фракція "Воля народу". Шановні колеги, ми теж мали дискусію з приводу цього законопроекту на фракції, але прийняли рішення підтримувати його в першому читанні. Чому? Тому що це дійсно великий і системний закон, і можна довго дискутувати на тему того, чи він готовий, чи ні. Але якщо не почнемо його приймати і розглядати і вносити правки до другого читання, віз буде і нині там. Нагадую, що на сьогоднішній день немає в принципі ніякого закону про страхування і діють ще радянські норми. В кінці кінців, 25 років незалежності достойні того, щоб ми вже почали регулювати цей ринок, тим більше що на ньому є дуже багато зловживань.

Тому ми підтримуємо цей законопроект за основу. І просимо всіх бути уважними в підготовці його до другого читання. Автори нас запевнили в тому, що вони будуть уважно розглядати всі правки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Максим Поляков, заключне слово автора. Займайте місця.

 

10:44:54

ПОЛЯКОВ М.А.

Шановні колеги, велике прохання підтримати його в першому читанні. Насправді ми працюємо по закону, який був прийнятий в 2001 році. Ми переговорили щодо директив ЄС із Остапом Семераком і врахуємо обов'язково позицію пані Кужель. Але прохання: якщо ми його не приймемо, ви розумієте, що зараз майже страховий ринок знищується, немає жодного регламенту, немає, по чому працювати, і ми втрачаємо просто дуже дорогоцінний час для нашого розвитку. Всі пропозиції ми врахуємо обов'язково до другого читання.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Заключне слово автора ми почули.

Системний закон, ми розглянули його за повною процедурою, обмінялися думками. Я думаю, що є необхідність формування нового законодавства, сучасного. Зрозуміло, що може бути багато дискусій, але це питання про прийняття цього закону за основу, а це означає, що між першим і другим читанням ми зможемо на базі комітету попрацювати і якісно врахувати ті пропозиції, зокрема, які лунали в залі Верховної Ради України. Краще розпочати процес роботи над законом, ніж його провалити.

Тому, будь ласка, колеги, займаємо свої місця і готуємося до голосування.

Будь ласка.

Шановні колеги, для голосування внесено, розгляду і голосування,   проект Закону (реєстраційний номер 1797-1), проект Закону про страхування. Проект народного депутата Полякова.

В результаті обговорення за повною процедурою ми обмінялися думками. Відповідно до висновку комітету є пропозиція прийняти його за основу. І те ж саме і у висновку Головного науково-експертного управління. Будь ласка.

Готові до голосування? 1797-1, за основу. Прошу підтримати.  Голосуємо. За основу.  За основу голосуємо.

 

10:47:32

За-223

Шановні колеги, у мене є… от дивіться. (Шум у залі)  От дивіться, нормальний закон про страхування: системний, фундаментальний закон. За основу. Є розуміння  фракцій, але неуважність народних депутатів щойно поставила під загрозу  Закон України. Фундаментальний. А тепер скажіть мені, треба повернутися до нього чи хай буде проваленим? (Шум у залі)

Треба? Ні, я просто до тих, хто критикує, що ми декілька разів переголосовуємо. Будь ласка,  колеги, давайте. Є пропозиція повернутися до закону. Коли критикуємо з телебачення, то треба говорити  об'єктивно. Будь ласка, повертаємося. Прошу підтримати за пропозицією народних депутатів повернення до голосування.

 

10:48:35

За-246

246, у нас було 223  голоси. Із-за неуважності закон мав бути провалений. Зараз ми повернулися, 246 голосів. Прошу бути всіх уважними, шановні колеги.

Будь ласка, за основу 1797-1. За основу.

 

10:49:07

За-242

242 голоси. Закон за основу ухвалено. А далі йдемо в комітети і між першим другим читанням, багато мудрих думок тут лунало, працюємо над якісним європейським законом. Дякую.

Ідемо далі. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів. Доповідає народний депутат України Руслан Демчак.

Є пропозиція автора розглядати цей проект закону за скороченою процедурою. Будь ласка, визначайтесь щодо скороченої процедури.

 

10:49:55

За-180

Ухвалено рішення.

Будь ласка, Руслан Демчак, доповідайте.

 

10:50:05

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні народні депутати, прошу вашої уваги. Ми тільки, що говорили про Закон про страхування і говорили про ринки фінансові. Так ринок капіталів він, взагалі, порівняно із банківським і ринком страхування, він фактично знаходиться в занепаді. Сьогодні пропонується законопроект вашій увазі 3498, який концептуально переглядає систему регулювання українського ринку капіталів.

Ітак, Закон (3498) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів), авторами якого є Демчак, Довбенко, Різаненко, Рибалка, Кутовий, Третьяков, Продан, Галасюк, Кацер-Бучковська, Поляков, Фурсін, Козаченко, Шверк, Івченко. Як ви бачите представники всіх фракцій і груп увійшли до авторів цього законопроекту.

Метою та завданням законопроекту є створення передумов для підвищення ефективності та функціонування ринків капіталів та інших регульованих ринків України, в першу чергу шляхом комплексного врегулювання питань функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів, законодавчого врегулювання інфраструктури  регульованих ринків, що є вкрай важливим та відповідальним завданням на сучасному етапі розвитку української економіки. Зважаючи на важливість її інтегрування у європейську та світову економічну спільному, інтеграцію європейських директив, в результаті внесених змін передбачається створення правового поля для врегулювання відносин, пов'язаних з біржовими і позабіржовими деривативами.

Врегулювання питання розбудови інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів. Передбачається запровадження інституту кваліфікованих інвесторів, уніфікуються підходи до регулювання діяльності бірж, які здійснюють торгівлю цінними паперами, деривативами, валютними цінностями, товарами та іншими активами шляхом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Вперше вводиться поняття "ескроу-рахунків".

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує даний законопроект.

Національна комісія з цінних паперів, фондового ринку, Міністерство фінансів України, Міністерство економіки, розвитку і торгівлі України також підтримують. Головний Комітет фінансової політики і банківської діяльності рекомендує прийняти даний законопроект за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання.

Прошу консолідуватися і продемонструвати, що Верховна Рада може об'єднуватись навколо важливих для країни законів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Довбенко Михайло Володимирович, співдоповідь комітету.

Будь ласка, Сергій Рибалка.

 

10:53:19

РИБАЛКА С.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Законопроект є по суті новою концепцією регулювання українських ринків цінних паперів та інших фінансових інструментів. Наголошую, це довгоочікуваний проект комплексних змін задля регулювання системи похідних фінансових інструментів, деривативів.

Комітет ретельно працював над цим проектом. 26 листопада 2015 року ми провели відповідні комітетські слухання та почули думку державних органів Європейського банку реконструкції та розвитку, а також представників ринкової інфраструктури. Усі зауваження дозволили зробити висновок:  цей документ можна прийняти за основу, щоб далі відпрацювати його з урахуванням усіх конструктивних пропозицій. Нами прийняте принципове рішення, що після схвалення проекту у першому читанні у комітеті буде утворена розширена робоча група, яка доопрацює його до  другого читання.

Шановні колеги, як будь-яку комплексну законодавчу ініціативу цей документ можна і треба вдосконалювати. Тому давайте його приймемо за основу і далі попрацюємо з урахуванням максимально широкого кола зауважень від ринку, представників  міжнародних організацій те експертів, які зможуть надати фахові поради щодо запровадження у нас  найкращих  зразків міжнародного досвіду. Звертаю увагу на  невід'ємність пов'язання з основним законопроектом ще   трьох  документів стосовно  деривативів, а саме: на проект Закону  України щодо  внесення до Податкового, Бюджетного та Митного кодексів (3499, 3500 та 3516).

Наш комітет також просить підтримати ці всі документи, а цей законопроект  проголосувати за основу. Дякую  за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка,  запишіться  два – "за",  два – "проти". 

Олег Лаврик, будь ласка, "Самопоміч".

 

10:55:22

ЛАВРИК О.В.

Даний законопроект, справді, проходив непросту процедуру обговорення у комітеті. І потім, я знаю, ще були великі дебати    на фракціях по цьому законопроекту. Законопроект має ряд неузгодженостей, які потрібно однозначно змінювати і допрацьовувати, а саме: він значно розширює повноваження Національної комісії  з цінних паперів та фондового ринку, зокрема  надає їй повноваження щодо регулювання товарного та грошового ринку, що не відповідає назві самого регулятора.

Даний законопроект і зміни, які у ньому передбачені щодо здійснення ліквідаційного неттінгу, зарахування зустрічних вимог за деривативами  з неплатоспроможними  банками  та особами, що знаходяться  на стадії банкрутства, ставлять кредиторів, власників таких деривативів у привілейоване становище в порівнянні з іншими кредиторами. Також потребують  належного обґрунтування положення  даного законопроекту, яким встановлюються особливості застави  прав грошових вимог і коштів на  рахунках у банку.

Але всі ті правки ми на комітеті проговорювали і домовилися, що вони будуть внесені у період читань між першим і другим читанням. Тому  фракція  "Самопоміч" закликає підтримати даний законопроект в першому читанні і по повній процедурі до другого читання підготувати даний законопроект для прийняття його в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій  Іванович Мельник.

 

10:57:14

МЕЛЬНИК С.І.

Прошу передати слово Руслану Демчаку.

 

10:57:20

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги!  Я хотів би   простими словами  донести, бо дуже багато специфічних тут визначень в цьому законопроекті, що буде  результатом прийняття цього законопроекту. Ми фактично відновлюємо роботу ринку капіталів. Ринок капіталів по своєму об'єму він може бути співізмеримий із ринком банківським. Фактично ми даємо можливість, в тому числі кваліфікуючи і іноземних інвесторів, зайти на наш український ринок і це буде пряма інвестиція в нашу економіку. В результаті цього буде більш справедлива ціна на базові товари, які будуть основою для деривативів, а в першу чергу, це і сільськогосподарська  продукція. Тобто сільськогосподарські товаровиробники уже в Україні, а не за кордоном, можуть отримати світову більш справедливу ціну на свої товари. Тому,   створюючи і  зараз підтримуючи основні засади, ми створюємо основу для інвестування в економіку України.

Я сподіваюся, що ми підтримуємо цей законопроекті, і я би хотів би  сказати від  фракції "Блок Петра Порошенка", що на засіданні своєму сьогодні ми одноголосно підтримали цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від фракцій, які не брали участь в обговоренні, Віктор Галасюк, хвилина.

 

10:59:10

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.

Шановний Володимире Борисовичу, шановні колеги народні депутати, цей законопроект, він є системним, він є на перспективу, він є таким, який сприяє розвитку фондового ринку і передбачає створення нової інфраструктури, яка буде передбачати похідні фінансові інструменти. Простою мовою, що це означає? Це означає один з інструментів поглиблення фінансової глибини економіки. Тобто нам треба забезпечувати грошима реальний сектор, а для того потрібно, щоб нормально працював фінансовий ринок. Тому, безумовно, цей законопроект не є панацеєю і він не є вирішенням всіх проблем, які існують. Адже ми повинні створити експортно-кредитне агентство, ми повинні забезпечити акумуляцію міжнародної фінансової допомоги для цілей кредитування малого і середнього бізнесу. Але цей законопроект, він є корисним, він може бути удосконалений до другого читання і всі інші країни, які робили потужний економічний стрибок, однією із складових мали таке поглиблення фінансової складової своєї економіки. Тому прошу підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, хвилина, Тарас Кутовий. Будь ласка, хвилина. І переходимо до голосування, будь ласка, колеги.

 

11:00:26

КУТОВИЙ Т.В.

Шановні колеги, з повагою до всіх зауважень сьогодні сказаних, але так само хочу підтвердити, що дуже багато роботи було проведено з цим законопроектом, я один є із співавторів цього законопроекту. Прошу вас дуже підтримати в першому читанні і ще скажу чому. Ми дуже багато сьогодні говоримо про наближення сільгоспвиробника до ресурсів, говоримо про те, що є дуже багато перепон до цих ресурсів. І, якщо ми говоримо про малого сільськогосподарського виробника, то він точно не може працювати з тими фінансовими інструментами, які сьогодні використовуються великими компаніями, безпосередньо інструменти, які сьогодні в Чикаго торгуються і так далі. Тому, якщо ми сьогодні хочемо дати інструмент, який дасть можливість сьогодні фермерам, малим господарствам наблизитися до капіталу, ми повинні підтримати цей законопроект.

Прошу його підтримати в першому читанні.

І ще хотів додати, що нарешті ми додаємо інтелектуальної складової до нашого, в тому числі сільського господарства, приймаючи такі закони. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, колеги, займаємо місця, готуємо до голосування.

Будь ласка, хвилина Наталія Кацер-Бучковська, прошу. Готуємося до голосування. 

 

11:01:43

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В.

Колеги, доброго дня! Фракція "Народного фронту" прийняла рішення підтримувати даний законопроект, а також законопроекти 3516, 3500 і 3499 – про внесення змін до Митного кодексу, Бюджетного кодексу, Податкового кодексу (щодо регулювання ринків та деривативів).

Я скажу, що ці законопроекти є надзвичайно важливими для реанімації фондового ринку, залучення інвестицій та відновлення української економіки.

Законопроектами передбачений концептуальний перегляд українських ринків, капіталів, цінних паперів, створення біржової інфраструктури.

Також визначається вперше поняття деривативів та класифікація та основні механізми укладення деривативів на регульованих ринках та поза ними. Адаптація норми для фондового ринку з нормами Європейського Союзу та багато інших норм, які дадуть можливість реанімувати ринок капіталів, залучати інвестиції та відновлювати українську економіку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, можемо переходити до голосування, шановні колеги,  займайте свої місця. 3498 – проект Закону, пропозиція голосувати його за основу. За основу. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів. Прошу бути уважними, за основу, 3498. Голосуємо, 3498. Голосуємо.

 

11:03:39

За-224

Може і провалимо цей закон? Ні?

Шановні колеги, народні депутати, для того, щоб не провалити  закон важливий, я сприймаю пропозицію народних депутатів і ставлю на голосування повернутись до розгляду даного проекту закону, який набрав щойно 224 голоси.

Голосуємо, за повернення на вимогу народних депутатів. Повернення. 

 

11:04:30

За-227

Проголосували за повернення до цього проекту  закону.

3498 – за основу. Прошу голосувати. 3498.

 

11:04:57

За-237

Будь ласка, 237 голосів. Закон ухвалено за  основу, а міг бути провалений.

Йдемо далі. 3516 – проект Закону про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів). Будь ласка, 3516, пропозиція автора за скороченою процедурою розглядати, прошу визначатись.  Щодо розгляду за скороченою процедурою.

 

11:05:39

За-188

Прийнято рішення.

Будь ласка, Руслан Демчак. Руслан Демчак, доповідайте.

 

11:05:58

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується законопроект за номером  3516 від 24.11.2015 року про внесення змін до Митного  кодексу України  (щодо регульованих ринків та деривативів). Інформую вас, що даний законопроект системно пов'язаний з проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо регульованих ринків та деривативів), який ми тільки що прийняли (3498) і є похідним від нього, що забезпечить можливість надання учасникам ринку капіталу більше року… інспектор фінансових послуг. Враховуючи те, що зміни до Митного кодексу приймаються окремим законопроектом, там є всього лише зміна до одного пункту 8 частини третьої статті 53 Митного кодексу України, де пропонується встановити, що у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів зазначених в частині другій цієї частини містять розбіжності, наявні ознаки, то необхідно змінити саме визначення. І, враховуючи це, профільний комітет підтримав даний законопроект про внесення змін Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів).

І також прошу сьогодні для того, щоб ми комплексно прийняли, і ще будуть, до речі, зміни і до Податкового кодексу, і до Бюджетного кодексу аналогічного характеру, сьогодні прийняли і законопроект, який супутній, (номер 3516) зміни до Митного кодексу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.

 

11:07:51

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні народні депутати, шановний Голово! Даний законопроект, як ви уже зрозуміли, має суто технічний характер і спрямований виключно на узгодження термінології Митного кодексу України з термінологією до закону, який ми щойно з вами проголосували. Ніяких змін до процедур митного оформлення та митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, проектом не передбачено.

Враховуючи викладене, Комітет на своєму засіданні 16 березня також  вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів) (реєстраційний номер 3516) від 24.11.2015, внесений народними депутатами України Демчаком та іншими, прийняти  за основу та в цілому. Дякую за увагу, дякую за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться: два – "за", два – "проти". Олег Купрієнко, Радикальна партія.

Віктор Галасюк.

 

11:09:18

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Володимир Борисович, шановні колеги, цей законопроект треба підтримати, оскільки він є технічним, він є частиною пакету цього законодавства щодо розвитку фондового ринку. Це потрібно робити. Це майбутнє фінансового сектору України.

Але, разом з тим, я хочу наголосити на сьогоденні фінансового сектору України. Жодна країна світу не забезпечувала стрімкий економічний розвиток без нормального фінансування реального сектору економіки. Чи в нас сьогодні це відбувається? Ні. Сьогодні Національний банк України через свою грошово-кредитну політику фактично душить українську промисловість. Це є контрпродуктивна політика.

Нам кажуть, що таким чином хочуть стримати інфляцію. Скажіть, будь ласка: вони хочуть стримати інфляцію, а ціни постійно зростають, чому? Та тому що ми сидимо на голці залежності від імпортних товарів, ми імпортуємо, подивіться, у вас на столі що є українського? Практично все є імпортне. Тому ми імпортуємо переважно товари з-за кордону, які купуємо за долари, за євро, за іншу валюту. І Національний банк не може втримати курс гривні. Відповідно це автоматично дає удар по інфляції. Розірвати це коло можна тільки одним шляхом: шляхом розвитку вітчизняної промисловості, шляхом нарощення експорту продукції українського виробництва, вирівнювання торговельного балансу. А для того потрібні кредити, а для того потрібно прийняти закон найближчим часом про експортно-кредитне агентство, для того щоб українських малих, середніх виробників-експортерів підтримати. Будь ласка, занотуйте це собі, це дуже важливо! Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Руслан Демчак.

 

11:10:56

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, ну, як вже всі зрозуміли, що дані зміни до Митного кодексу не міняють якихось принципових підходів до митного контролю, всього лише це заміна визначень, і цей закон суто технічного характеру є. Я прошу підтримати цей  законопроект.

Єдине, що виступала керівник Комітету по податковій та митній політиці, вона сказала, щоб проголосувати його в цілому. Ми поки що не можемо його в цілому проголосувати, поки ми не доопрацюємо до другого читання, не проголосуємо в другому читанні базовий законопроект 3498. Тому я пропоную його сьогодні проголосувати аналогічно у першому читанні і потім паралельно із базовим законом 3498, ми його проголосуємо  в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Олександр Данченко, "Самопоміч".

 

11:12:00

ДАНЧЕНКО О.І.

Доброго дня, колеги! Ми дуже  багато з вами кажемо про те, що технічний законопроект, технічна правка і так розглядаємо десятки  законопроектів, де маленька технічна правка. В чому є проблема для всієї держави? Замість того, щоб розробити інвестиційну стратегію розвитку держави і вже після неї робити похідні з цього, ми знову займаємося латанням дірочок, технічні прийоми і так буде до  нескінченності.

Законопроект, звичайно, правильний, його потрібно підтримувати. Але ми хочемо звернути увагу на те, що країні потрібні системні зміни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми обговорили даний проект Закону 3516. Зрозуміло, що це проект Закону про внесення зміни до Митного кодексу України. У зв'язку з тим, що ми прийняли з вами  3498, і я вважаю, що є абсолютно справедливим розглядати 3516 за основу. І далі спільно так, як вони сьогодні викладені, ми тоді можемо їх приймати як пакет законодавства для врегулювання  цього важливого питання.

Ітак, 3516. Будь ласка, підходьте, займайте свої місця, будемо зараз голосувати.

Будь ласка.

Готові?

3516, шановні колеги народні депутати, за основу голосуємо. Будьте уважні, будь ласка, 3516 за основу, голосуємо.

 

11:14:15

За-220

Будемо працювати чи будемо вдавати вигляд, що ми працюємо? Відповідально прошу ставитись до цього питання.

Будь ласка, повернемося до голосування 3516 за пропозицією народних депутатів. Повертаємося.

 

11:15:06

За-229

Прошу всіх залишатися на своїх місцях. Голосуємо за…

Будь ласка, за основу 3516. Голосуємо.

 

11:15:38

За-235

Закон ухвалено за основу. 

Ідемо далі, шановні колеги. 3500. Пропозиція автора розглядати… Це ті ж самі зміни… (Шум у залі)

Шановні колеги! Перед тим як ми будемо розглядати 3500... Є заява двох фракцій – Радикальна партія і "Самопоміч" – на перерву. Заміна – виступ з трибуни. Будь ласка, Андрій Лозовий. Три хвилини регламент.

 

11:16:15

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Вчора в спокійний весняний вечір в самому центрі Києва пролунав вибух. Коли ми з колегами, Олегом Ляшком, Ігорем Мосійчуком, Ігорем Луценком, Сергієм Євтушком приїхали туди, то найстрашніше було бачити перелякані очі людей з навколишніх будинків.

Вчора, як всі ви знаєте, було скоєно замах на нашого колегу славного уродженця села Майдан Жовківського району Львівської області Володимира Парасюка. Була кинута граната. Чудом не постраждав наш колега. Чудом не постраждала абсолютно випадкова людина, простий чоловік з цього будинку, який просто ввечері гуляв зі своєю собакою, і потім, схопивши її під мишку, мусив бігти.

Починаючи з нового року це вже третій замах на присутніх в цьому залі народних депутатів. Ми всі пам'ятаємо кинуті гирі в Сергія Рибалку, ми всі пам'ятаємо спалений автомобіль Вікторії Войціцької. А вчора в центрі Києва почали зриватись гранати. І лише чудом, лише божим промислом наш колега лишився живий.

Це не "ДНР", не "ЛНР", не Крим, не прифронтова зона. Це Київ. Скажіть, будь ласка, а що ж буде далі, якщо ми не будемо посилювати заходи безпеки у нашій столиці і скрізь у своїй країні? Що буде далі, якщо замахи на народних депутатів ніхто не розслідує? Що буде далі, якщо сьогодні справу на замах на Володимира Парасюка розслідує Служба безпеки України? Хоча Генеральна прокуратура повинна, і я до цього закликаю, в силу того, що у депутата Парасюка є конфлікт інтересів зі Службою безпеки України, конкретно через ситуацію із заступником відділу, заступником начальника відділу "К" генералом Пісним, то Генеральна прокуратура повинна передати звітність справи замаху на Володимира Парасюка із Служби безпеки України в Національну поліцію. І саме Національна поліція має розслідувати цей кричущий злочин, аби уникнути конфлікту інтересів.

І найголовніше. Шановні колеги, дуже правильно писав Мартин Німьоллер, що, коли вони прийшли за соціал-демократами, я лишився байдужий, бо я не був  соціал-демократом,  а коли прийшли за мною, мене  не було  захистити. Це сором тут  присутнім те, що одиниці з вас не лишилися байдужими, не лишаються, коли в наших колег кидають гранати, коли їм палять  автомобілі, коли їм кидають гирю в машину, коли їхньому життю загрожує небезпека. Якщо суспільство, починаючи з  Верховної Ради, буде ковтати такі ситуації, ми самі провокуємо подальший терор…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  шановні колеги,  3500: проект Закону  про внесення змін до Бюджетного кодексу, теж питання щодо регульованих  ринків та деривативів.   Будь ласка, прошу… Є пропозиція автора  за скороченою  процедурою розглянути даний проект закону, прошу  визначатись щодо розгляду за скороченою процедурою. Скорочена процедура. 

 

11:20:07

За-162

Рішення  ухвалене.

Будь ласка,  доповідайте.

 

11:20:27

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, прошу вашої уваги, ще трошки вас помучимо. Як  я вже говорив, крім змін до Митного кодексу, у нас  є ще зміни до Бюджетного і  до Податкового, і ми маємо  їх також проголосувати пакетно.

Вашій увазі пропонується законопроект  3500 від  20.11.15 року  про внесення змін до Бюджетного кодексу України  (щодо регульованих ринків та деривативів). Зазначеним законопроектом для комплексного врегулювання діяльності  на ринках капіталу пропонується  внести зміни до статті 16 Бюджетного кодексу України з метою узгодження термінології, яка запроваджується  проектом Закону  України про внесення змін  до деяких законодавчих актів  України (щодо регульованих ринків та деривативів).  

Інформую вас, що даний законопроект системно пов'язаний з проектом Закону України який ми вже сьогодні проголосували – 3498. І  є похідним від нього, що забезпечить можливість надання учасникам ринків капіталу більше року спектру фінансових послуг. Зазначена зміна знову ж таки всього лише редакційна і не вносить    ніяких змін до принципів фінансування із бюджету України.

У законопроекті  пропонується в абзаці першому частини дев'ятої статті 16 Бюджетного кодексу  України, згідно з яким умови випуску та обігу  державних цінних паперів і цінних паперів, емітованих відповідними    міськими радами і державними органами, визначається з урахуванням Закону про ринок  цінних паперів та фондовий ринок. Слова "про цінні папери та фондовий ринок" замінити словами "про ринки капіталів і інші регульовані ринки".

Профільний комітет підтримав даний законопроект про внесення змін  до Бюджетного кодексу України. Прошу і вас підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Костянтин  Іщейкін – голова підкомітету з питань бюджету.

 

11:22:53

ІЩЕЙКІН К.Є.

Шановний Володимире Борисовичу,  шановні колеги! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 16 березня розглянув законопроект 3500 про внесення зміни до Бюджетного кодексу (щодо регульованих ринків та деривативів). Зважаючи на  те, що  законопроектом пропонується у статті  16 Бюджетного кодексу назву Закону "Про цінні папери та фоновий ринок" змінити на "Про ринки капіталу та інші регульовані ринки" було прийнято рішення, що законопроект є технічним, він є похідним    від законопроекту  3498 в якому безпосередньо запропоновані комплексні зміни до вказаного закону та уточнення його назви. Тому для забезпечення узгодженості правових норм було прийнято рішення щодо підтримки законопроекту 3500.

Міністерство фінансів та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підтримують зазначений законопроект і за підсумками розгляду рекомендувати Верховній Раді законопроект 3500, прийняти за основу та в цілому, як закон, з внесенням необхідних техніко-юридичних правок після прийняття в цілому законопроекту 3498, який ми з вами тільки що прийняли і проголосували. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, запишіться два – "за", два – "проти". Руслан Демчак.

 

11:24:30

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, аналогічно, як і по попередньому законопроекту змін до Митного кодексу, 3516 так і 3500 все ж таки пропоную прийняти за основу цей законопроект, і потім прийняти його в цілому після доопрацювання основного закону 3498, який є базовим і він буде швидше за все опрацьовуватися по повній процедурі. Тому є пропозиція проголосувати цей законопроект все ж таки тільки за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Віктор Галасюк, Радикальна партія.

 

11:25:17

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Володимире Борисович, шановні колеги, фракція Радикальної партії підтримує цей законопроект, бо це, як я вже казав, це майбутнє фінансового сектору України. Але головне, що ми маємо пам'ятати, це те, що фінансовий сектор економіки має сенс і має користь для суспільства тільки в тому випадку, коли воно обслуговує реальний сектор економіки, коли він обслуговує виробництво готових товарів і послуг.

Шановні колеги, що відбувається в цій сфері? А в цій сфері відбувається, що українські сьогодні заводи, в тому числі і машинобудівні, закриваються, скорочують свої обсяги діяльності і це відбувається на фоні того, що в світі існують величезні ринки. Подивіться на ринок Ірану, він сьогодні для України є просто колосальним.

Що сьогодні Україна зробила, щоб вийти на ринок Ірану з нашою машинобудівною продукцією?

Тільки один приклад. Мало того, що не скасували постанову Кабміну по санкціях до Ірану, які вже скасовані давно вже Резолюцією Ради безпеки ООН. Окрім того, не створили експертно-кредитне агентство. Де ініціатива Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку?  Немає цієї ініціативи. А в цей час, я вам скажу, що "Внєшекономбанк" Російської Федерації виділяє 150 мільйонів доларів США, кредиту, "Уралмашвагону" для будівництва і поставки 5 тисяч вагонів російського виробництва в Іран. Вони займають ті ринки, які ми б могли зайняти і маємо зайняти.

Індія дає, "Ексімбанк" Індії виділяє 150 мільйонів доларів США кредиту для індійської промисловості на поставки до Ірану 150 тисяч тонн залізничних шляхів.

Шановні колеги, а що у нас відбувається? А на уряд каже, "хай воно йде як йде", а наш Національний банк каже, "ми будемо робити макрофінансову стабілізацію", а наш Мінфін каже, "ми будемо набирати нові кредити МВФ". Та треба ті кредити набирати не на золотовалютні резерви, яких не вистачать, коли дірявий абсолютно у нас експорт. А треба їх набирати на стимулювання експорту готової продукції, машинобудування, літакобудування інші галузі з високою доданою вартістю. Цей законо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги,  обговорення завершено.

Будь ласка, займаємо свої місця. Готові?

Увага всіх народних депутатів, 3500, за основу. Це те ж саме питання, тільки вже з внесення змін до Бюджетного кодексу, будь ласка. Прошу голосувати, 3500, за основу, голосуємо.

За основу.

 

11:28:41

За-221

Хто не встиг? Я зараз перейду знову на сигнальне голосування, щоб теж не критикували, так.

Будь ласка, за повернення пропозицій народних депутатів – 3500. За повернення голосуємо. Повернення. Голосуємо, прошу  підтримати.

 

11:29:23

За-231

Повернулись – 231, прошу уважно.

Голосуємо за  основу  3500. За основу. 3500.

 

11:29:41

За-229

Закон ухвалено за основу. Прошу бути  уважними, вельмишановні колеги, народні депутати.

3499 – проект Закону про внесення змін… теж саме питання до Податкового кодексу за скороченою процедурою, прошу голосувати.

Скорочена процедура розгляду. Скорочена процедура розгляду, прошу  голосувати.

 

11:30:13

За-180

Будь ласка, Руслан Демчак.

 

11:30:26

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, прошу уваги, останній четвертий з пакету законопроект – зміни до Податкового кодексу. Аналогічно попереднім законопроектом, який ми розглядали 3516 і 3500, законопроект 3499, це зміни суто редакційного характеру до Податкового кодексу. Ніякі ні  показники, ні цифри, ні ступень податкового навантаження не змінюється абсолютно. 

Зазначеним законопроектом для комплексного регулювання діяльності на ринках капіталу пропонується внести зміни до статей: 14, 39, 70, 95, 141, 170, 173 і 196 Податкового кодексу України з метою узгодження термінології, яка запроваджується проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів).

І хочу зазначити, що навіть ці формулювання, вони будуть уже по стандартам Європейського Союзу – такі, які прийняті в Європейському Союзі. Усі висновки до законопроекту позитивні.

Прошу підтримати законопроект за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз хочу підкреслити, що це законопроект, пов'язаний із Законом 3498 (щодо регулювання ринків та деривативів), тобто вони всі пов'язані і зараз це ми розглядаємо, зараз технічні закони. Чи є необхідність його ще обговорювати?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. У висновку комітету визначено, щоб його прийняти за основу.

У висновку Головного науково-експертного управління зазначено, що він має розглядатися з 34... відповідно 98. Для того, щоб не втрачати час, технічний закон, пропоную його зараз голосувати за основу. Чи немає заперечень у колег народних депутатів? Немає.

Добре, давайте сигнальне голосування 3498, вибачте, 3499 – похідні зміни до Податкового кодексу, 3499. Займайте місця, голосуємо сигнальне голосування. Голосуємо, прошу всіх підтримати.

 

11:32:57

За-214

Будь ласка, уважніше, колеги. Займайте місця. Будь ласка, сигнальне голосування, 3499, прошу голосувати. Прошу підтримати. 3499, голосуємо. Голосуємо!

 

11:33:48

За-225

Все, прошу всіх залишатися на своїх місцях і голосувати. Готові? 3499 – за основу. Ми з вами ухвалили 3498 за основу. Це в розвиток цього закону всі інші закони.

Голосуємо. Прошу підтримати. 3499 за основу. Голосуємо!

 

11:34:20

За-233

Закон ухвалено. Дякую, шановні колеги.

Наступний проект закону: 3555. Ви знаєте, у мене є прохання: ми би зараз цих два закони – 3555, 2300 – розглянули, і 3813 (підтримку шахтарів). Давайте швидко попрацюємо, якісно – і підтримаємо наших шахтарів. 3555, будь ласка: проект Закону про фінансову реструктуризацію. Руслан Демчак. Ні, доповідає заступник міністра фінансів Шевальов.

Чи є пропозиція у вас за скороченою процедурою розглядати? За скороченою процедурою розглядаємо? Є пропозиція автора: за скороченою процедурою розглядати.

Будь ласка, щодо розгляду за скороченою процедурою 3555 голосуємо. Скорочена процедура розгляду 3555.

 

11:35:24

За-176

Рішення ухвалено. Дякую.

Доповідайте, будь ласка, Артем Валентинович.

 

11:35:41

ШЕВАЛЬОВ А.В.

Щиро дякую, шановний Володимире Борисовичу.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про фінансову реструктуризацію. Цей законопроект розроблено з метою подолання негативних наслідків у фінансовому та реальному секторах економіки, які були спричинені кризовими процесами як в глобальній, так і  в національній економіці. Та також він має на меті сприяння відновленню економічного зростання.

Положення законопроекту направлені на створення  ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів життєздатних підприємств України та їх досудової санації.

Законопроект розроблено  за участю світових експертів з урахуванням найкращих міжнародних стандартів та світового досвіду проведення фінансової реструктуризації.

Реалізація положень законопроекту матиме  незаперечний позитивний соціально-економічний ефект, оскільки допоможе зберегти існуючі та створити нові робочі місця. Позитив від цієї ініціативи відчують підприємства, які знаходяться у складному фінансовому становищі. Підхід закладених законопроектів дасть можливість підприємствам, які мають ефективну і потенційно успішну бізнес-модель, вирішити  проблему платоспроможності та уникнути ризику банкрутства і таким чином повернутися  до зростання. Завдяки проведенню фінансової реструктуризації буде зменшена кількість  проблемних кредитів, що, в свою чергу, сприятиме відновленню кредитування населення та реального сектору економіки.

Даний законопроект слід розглядати як важливу складову національного законодавства, спрямованого на вжиття заходів до відновлення економічного зростання. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  шановні колеги, Руслан Демчак, співдоповідь комітету.

 

11:37:30

ДЕМЧАК Р.Є.

Шановні колеги, вашій увазі представлено закон 3555. Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності  на своєму засіданні 26 січня 2016 року розглянув проект  Закону України про фінансову реструктуризацію, внесений Кабінетом Міністрів України.  

Проект  Закону України  про фінансову реструктуризацію розроблено з метою подолання  негативних наслідків у фінансовому секторі, спричинених фінансовими кризовими процесами в економіці України та невиконання  зобов'язань  української сторони  перед міжнародними  фінансовими  організаціями.

Проектом передбачена повна позасудова  процедура, і вона не має ніякого порушення  самої процедури банкрутства, були зауваження на рахунок цього.

Законопроект розроблено за участю експертів Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку з  урахуванням міжнародних стандартів та світового досвіду проведення фінансової   реструктуризації, що був успішно зареєстрований… застосований в інших країнах таких як Туреччина, Південна Корея, Сербія, що ґрунтується на лондонському підході, описаному в настановах щодо фінансової реструктуризації банка Англії.

Метою законопроекту є створення ефективного та дієвого механізму добровільної фінансової реструктуризації боргів підприємств України та їх досудової санації.

Законопроектом, зокрема, визначено умови участі боржника та кредиторів в процесі фінансової реструктуризації, основні засади співробітництва між кредиторами під час проведення фінансової реструктуризації, зобов'язання боржника щодо надання інформації та проведення огляду його господарської діяльності і так далі.

Результатами, саме головне, реструктуризації можуть бути: перегляд строків погашення розміру процентних, а також розміру процентних ставок чи інших умов кредитного договору та інших зобов'язань; надання нової фінансової підтримки боржнику, що дуже важливо; списання частини боргу; зміна структури корпоративного управління боржника; вжиття інших заходів погодженими сторонами.

Дайте 10 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

ДЕМЧАК Р.Є. Виходячи із вище зазначеного комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону України "Про фінансову реструктуризацію" (№3555) від 30.11.2015 року, внесеним Кабінетом Міністрів України, за основу. Створити в комітеті робочу групу із залученням представників Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України та Асоціації банківського ринку, для доопрацювання законопроекту до другого читання.

Прошу підтримати, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, будь ласка, запишіться два – "за", два – "проти".

Народний депутат Сугоняко.

Народний депутат України Сергій Каплін.  

 

11:40:33

КАПЛІН С.М.

Шановні колеги! Володимире Борисовичу, я буду зараз до вас зараз звертатися передусім. На цю тему вже говорили надзвичайно багато. Ми звичайно дамо свої необхідні для прийняття рішення голоси. Але хочу звернути вашу увагу, це не єдина проблема сьогодні в країні. Зараз перед Кабінетом Міністрів України страйкує біля 500 автодорожників, представників галузі, профспілок з усієї України, з усієї. І з Вінницької області, до речі, теж і з Вінниці теж. І вони просили звернутися особисто до вас як майбутнього Прем'єр-міністра України. Щоб ви допомогли налагодити діалог між Кабміном і цими підприємствами і їх нарешті повернули гроші.

Якщо цього не буде зроблено протягом доби, ми прийняли там рішення, буде перекрито всі магістральні автодороги по всій країні. І ці люди, і ці люди будуть добиватися справедливості. Повернення грошей, які їм не повертає український уряд. Вони залишилися з копійками, їм нема чим годувати своїх дітей. І я перепрошую українських громадян, які стануть заручниками цих проблем. Ми робимо це передусім для вас.

Тому що завтра після цього фінансового майдану, після шахтарів, після автодорожників будуть вчителі, лікарі і представники інших галузей, яких туди приведуть профспілки. Для того, щоб ми навчилися шукати порозуміння, навчилися шукати рішення, ми сьогодні повинні протягнути руку до профспілок і протягнути руку до співпраці з тими людьми і пошуку реального вирішення проблеми.

Не треба робити вигляд, що людей там немає, не треба робити вигляд, що нам байдуже проблеми цих людей. Дякую дуже, Володимире Борисовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваш коментар. Но, оскільки ви звернулись до мене, то я хотів би, напевно, ще раз підкреслити. Зараз не йде дискусія про те, хто буде Прем'єр-міністром. Зараз скоріше йде дискусія про те, що буде з Україною.

Тому як Голова парламенту, як Голова Верховної Ради України сьогодні подумаю, що я міг би зробити для того, щоб допомогти людям, у яких є проблеми. Спільно з Кабінетом Міністрів України, спільно з депутатським корпусом. Зрозуміло, що кожна проблема потребує уваги і вирішення.

Будь ласка, Юрій Соловей. А, вибачте, вибачте, Антон Геращенко. Антон Геращенко.

 

11:43:15

ГЕРАЩЕНКО А.Ю.

Уважаемые коллеги, сейчас мы обсуждаем Закон про финансовую реструктуризацию № 3555. И я не понимаю, о чем выступал мой предыдущий коллега депутат Каплин. Его выступление вообще никак не относилось к этому закону.

Закон о финансовой реструктуризации  необходим нашей стране для того, чтобы улучшить порядок проведения процедуры добровольной финансовой реструктуризации долгов предприятий Украины, для того, чтобы наши должники и кредиторы научились договариваться между собой перед тем, как подавать множество  судебных исков друг против друга. Это цивилизованный европейский законопроект, разработанный министерством финансов, поэтому фракция  "Народный  Фронт" поддержит данный законопроект и призывает другие фракции парламента и нефракционных  депутатов его также поддержать. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Юрій Соловей, хвилина. Потім…

 

11:44:02

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ. Шановні колеги, я хочу пригадати всім нам, що в 2008 році, коли виникла фінансова криза, то однією з причин цієї фінансової кризи якраз була недосконалість нашого українського  законодавства, яке дозволяло  його  двозначно  трактувати як кредиторам, так і позичальникам. Даний законопроект є абсолютно на часі і він потрібний нам для того, щоб у майбутньому уникнути подібного  роду речей. Більше того, щоб не дозволяти як кредиторам, так і позичальникам у більшості випадків доводити ситуацію до суду, яка затягується просто в часовому  терміні. І тому я однозначно закликаю усіх своїх колег підтримати за основу даний законопроект.

Поряд  з тим, шановний Володимире Борисовичу, я вважаю, що також нам потрібно прийняти і законопроект  у найближчому майбутньому про банкрутство і фізичних осіб. Це надзвичайно серйозне питання, яке вже не один місяць обговорюється у стінах парламенту, який обов'язково потрібно при…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Борислав Розенблат, хвилина. Будь ласка, заходимо до зали, шановні колеги народні депутати.

 

11:45:17

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Шановні колеги, дуже важливий законопроект, особливо в умовах відсутності кредитного фінансового обігу в нашій країні. Ви знаєте, що  багато підприємств, які сьогодні бажають мати реструктуризацію, але вони не можуть зробити, тому що немає тих чи інших механізмів. І банки не завжди як кредитори ідуть на якесь поліпшення тих чи інших умов. Тому   для того, щоб зростання економіки впроваджувалось у нас не тільки на словах, але і насправді, треба  прийняти цей законопроект   і дати можливість людям найти своє порозуміння  з кредиторами і почати свій шлях до відродження своїх виробництв. Це дуже важливий законопроект. Дякую за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Іван Рибак.

Колеги, займаємо  свої місця.

 

11:46:05

РИБАК І.П. 

202-й виборчий округ, Чернівецька область, Іван Рибак. Законопроект про фінансову реструктуризацію дуже важливий і однозначно ми його сьогодні будемо підтримувати, так як це один з небагатьох законопроектів,  який дійсно потрібен сьогодні українському суспільству, українському бізнесу.  В  той же час хотів би  принагідно звернутись до Кабінету Міністрів  з того приводу, що в Чернівецькій області районні управління служби автомобільних доріг, райавтодори вже понад 4 місяці не отримують заробітну плату. І тому з цим теж  треба щось  робити.  А цей законопроект треба сьогодні підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, готуємося до голосування. Будь ласка, колеги, займаємо свої місця.  

Ітак, шановні колеги, переходимо до голосування. 3555 проект   Закону про фінансову реструктуризацію за основу. Готові голосувати? Давайте, сигнальне голосування. Прошу підтримати даний проект закону важливий. Будь ласка, сигнальне голосування, голосуємо про фінансову реструктуризацію за основу.

Прошу підтримати.

 

11:48:30

За-218

Будь ласка, займаємо місця. Будь ласка, шановні колеги, готові? Закон про фінансову реструктуризацію 3555 – за основу. Голосуємо за основу. Голосуємо за основу, прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:49:12

За-229

Закон ухвалено за основу.

2300а – проект Закону про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України 2300а. Є пропозиція автора розглядати за скороченою процедурою. Максим Нефьодов.

Шановні колеги, є пропозиція уряду відкликати цей проект закону. Будь ласка, Максим Нефьодов дві хвилини, прошу, повідомте.

 

11:50:10

НЕФЬОДОВ М.Є.

Шановні колеги, даним законопроектом 2300 пропонується виключити тільки Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку з переліку контролюючих органів, на який поширюється мораторій, це є одна із вимог МВФ. Ми знаємо, що у деяких фракцій є зауваження до цього законопроекту, ми почули ці зауваження. Ми спільно з групою народних депутатів, членів Комітету підприємництва та промисловості внесли новий, набагато більш комплексний та системний законопроект 3153 і до другого читання, він, в тому числі, враховує положення цього законопроекту. Тому ми просимо цей законопроект зняти з розгляду і підтримати законопроект 3153.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Немає заперечень, колеги? Якщо немає заперечень, йдемо далі.

3813 – проект Закону про внесення змін до додатку 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств. Проект Михайла Бондара.

Я говорив вам про те, що ми маємо ряд законів про підтримку шахтарів і галузі в цілому, просив би зараз сконцентруватись на їх розгляді. Будь ласка,  3813, за скороченою процедурою, прошу підтримати. Голосуємо.

Скорочена процедура, прошу підтримати.

 

11:51:40

За-175

Рішення ухвалено.

Будь ласка, Михайло Бондар, доповідайте.

 

11:52:04

БОНДАР М.Л.

Шановні народні депутати! 3 лютого 2016 року на засіданні Комітету з питань палива і енергетики був розглянутий законопроект 3813 і прийнято було рішення рекомендувати Комітету з питань бюджету внести зазначений законопроект на розгляд у Верховній Раді для прийняття його за основу та в цілому. 3813,  законопроектом пропонується зробити внутрішню перекидку з реструктуризації, перекинути якраз на держпітримку, тобто на зарплату шахтарям 250 мільйонів і якраз на 10-у "Нововолинську" ще 100 мільйонів.

Тому буду дуже просити підтримати цей законопроект і проголосувати в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги!

Будь ласка, співдоповідь – Олександр Горбунов, голова підкомітету з питань бюджету. Але хотів би наголосити, що я збирав на минулому тижні зустріч – народні депутати України, представники Кабінету Міністрів, шахтарі –  і ми прийняли ряд узгоджених позицій, які можуть бути ухвалені.

Будь ласка, комітет, співдоповідь.

 

11:53:23

ГОРБУНОВ О.В.

Шановний Володимире Борисовичу! Шановні колеги! Комітет з питань  бюджету на засіданні 17 лютого розглянув законопроект за номером 3813. Законодавча пропозиція полягає у перерозподілі  видатків розвитку в межах загального обсягу бюджетних призначень Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Запропоновано встановити видатки за новими бюджетними програмами щодо державної підтримки вугледобувних підприємств на покриття витрат із собівартості  вугільної продукції в обсязі 250 мільйонів гривень, будівництво шахти № 10 "Нововолинська" в обсязі 100 мільйонів гривень за рахунок зменшення на 350 мільйонів гривень видатків на реструктуризацію вугільних підприємств. Тобто законопроект не змінює загальний обсяг видатків державного  бюджету.

Головне Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради зазначає, що для  прийняття виваженого рішення щодо даного законопроекту необхідно отримати відповідний експертний висновок уряду.

Міністерство фінансів та Міністерство енергетики та вугільної промисловості висловило позицію щодо непідтримки  даного законопроекту, зауваживши про те, що така законодавча пропозиція має ризики щодо  уповільнення виконання заходів з реструктуризації вугільних підприємств і не вирішує проблеми галузі, яка потребує системного  реформування.

Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки за наслідками розгляду даного законопроекту прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу та  в цілому як закон.

Поряд з тим слід зазначити, що враховуючи, виходячи із вимог нормативної техніки щодо оформлення законопроектів про внесення змін до  Закону про державний бюджет, текст законопроекту та додаток до нього  містять ряд неточностей і помилок, які належить усунути. Відповідні пропозиції наведені в листі  висновку комітету.

За наслідками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив рішення:  рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 3813 прийняти за основу  та в цілому як закон з урахування  пропозицій комітету, викладених у листі висновку і пов'язаних із усуненням неточності і необхідністю внесення до зако…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ГОРБУНОВ О.В. … техніко-юридичних уточнень. Відтак,  Комітету  з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні такого закону належить внести необхідні редакційні та  техніко-юридичні уточнення до законопроекту.

Поряд з тим, хочу проінформувати, що, розуміючи необхідність вирішення існуючих проблем у вугільній галузі, Комітет з питань бюджету звернувся до уряду, наголосивши на необхідності реалізації завдань щодо реформування вугільної галузі, в тому числі з реструктуризації вугледобувних підприємств, як це визначено Коаліційною угодою та стратегією сталого розвитку "Україна 2020". Дякую і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, два – "за", два – "проти" запишіться.

Юлія... Юрій Володимирович Тимошенко, "Народний фронт".

 

11:56:39

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Ігор Гузь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Гузь, "Народний фронт", будь ласка.

 

11:56:53

ГУЗЬ І.В.

Слава Україні! Шановні парламентарі, я дуже прошу не розходитися і підтримати цей законопроект. Насправді, на сьогоднішній день українські шахтарі не мають ні копійки на державну підтримку. І 10-а шахта, я представляю цей виборчий округ номер 19, шахтарський Нововолинськ, яка єдина будується в країні, сьогодні не має ні копійки.

Тому я дуже прошу, в незалежності на політичні тут розборки, всі, щоб ви підтримали все-таки, щоб дати поштовх українській шахтарській галузі все-таки йти крок за кроком. Далі ми будемо бачити ситуацію кращу економічну і шахтарі зараз підставляють плече, лікоть для української держави в боротьбі за енергетичну незалежність. А 10-а шахта – це 30 мільйонів покладів вугілля на перспективу, які будуть працювати для української економіки. Тому я дуже прошу підтримати цей законопроект, в ньому немає політики, це боротьба за інтереси української держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Лев Підлісецький, "Самопоміч".

 

11:58:12

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

Шановні колеги, поява даного законопроекту вже не перший раз є… типового, такого законопроекту не перший раз є у Верховній Раді. І фактично поява такого законопроекту – це оцінка двійка для діяльності Міністерства палива та енергетики, оскільки це показує про абсолютну відсутність стратегії і правильної діяльності в реформуванні вугільної галузі.

На жаль, ми знову змушені проголосувати за даний законопроект, оскільки це є єдина можливість допомогти шахтарям. Шахтарі кинуті напризволяще, не мають можливості отримувати вчасно заробітну плату і бути ефективними, а це основне для будь-якого працівника: бути ефективними на роботі.

Тому я закликаю все ж таки проголосувати за даний законопроект. І ще хотів би звернути увагу, що казав колега Гузь: щодо шахти 10 "Нововолинська". Дійсно, це є надзвичайно важливий проект, який Україна має закінчити в будь-який спосіб, але щоб ми розуміли, що шахта 10 "Нововолинська" вимагає вкладення, щоб закінчити, більше мільярда. От 100 тисяч гривень – це є… 100 мільйонів гривень – це є мінімальна сума коштів для того, щоб цю шахту просто не втратити і не згубити до наступного року. Тому давайте підтримаємо, але все ж таки для майбутнього уряду і, я особливо зацікавлений, для майбутнього ефективного міністра енергетики це має бути наука, і не доводити до такої ситуації шахтарську галузь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я мушу прокоментувати.

Якраз під час зустрічі, робочої наради, яку я проводив, я теж звернув увагу про те, що нам потрібна стратегія. І ми домовились про те, що уряд презентує, зокрема і парламенту, у місячний термін стратегію розвитку галузі і вирішення проблем, які сьогодні накопичились. Це правда, що цей зараз законопроект – він локально вирішує питання.

Але, що стосується 10-ї шахти. 10-а шахта коштує, наскільки я розібрався в цьому питанні, менше ніж мільярд гривень. Але, якщо ми розпочнемо… Це приблизно біля 700 мільйонів. Якщо ми розпочнемо… А для будівництва її потрібно 14 місяців, за оцінками фахівців. І, я вважаю, якщо ми б розпочали безперервний процес будівництва, наприклад, в жовтні місяці, то ми могли би в наступному році завершити це будівництво взагалі. Тому ці 100 мільйонів якраз і початок  от декількох місяців. Але не можна починати  шахту будувати чи  завершувати і зупинятись. Це треба зробити:  розпочати і завершити. Тому і прийнято рішення, що ці 100 мільйонів будуть направлені саме на те, щоби вже підготувати  роботи  для завершення. І очевидно, що її треба завершити і запустити в дію. Дякую.

Будь ласка,  Наталія Королевська.

 

12:01:25

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Безусловно, это важный законопроект, но, к сожалению, он не решает  комплексно проблемы угольной промышленности. Сегодня необходима стратегия государственной поддержки и государственная программа. Что мы считаем сделать сегодня  нужно в первую очередь? Это мораторий на закрытие шахт, в которых есть разведанные запасы. Сегодня такая неадекватная политика правительства привела к тому, что шахты банкротят, и шахты закрывают. Конечно,  нужно поддержать "Нововолынскую шахту", но я хочу напомнить, что есть еще "Лисичанскуголь" (шахта Мельникова), есть "Первомайскуголь" (шахта "Горская"), где колоссальные запасы, сумасшедший потенциал. Но сегодня эти шахты  выброшены из внимания государства, и люди лишены какой-либо поддержки.

Мы вернулись в 90-е, когда долги по зарплатам шахтерам превышают уже  800 миллионов гривен, и решение вопроса в 250 миллионов – это только сиюминутная подачка. Мы настаиваем на том, чтобы долги по зарплате шахтеров были ликвидированы срочно. И необходимо к второму чтению увеличивать объем финансирования.

Также мы понимаем, может кому-то и выгодно в Африке уголь покупать и из-за этого добыча сегодня падает в Украине. Но государственная цена угля должна соответствовать  рыночной цене и уголь мы должны в первую очередь  покупать украинский.

Я также хочу напомнить этому парламенту, еще 5 лет назад зал объединился, принимаю Закон о престижности шахтерского труда. Сегодня этот закон, можно сказать, ликвидирован и сегодня люди –  герои, которые спускаются в шахту и обеспечивают энергетическую безопасность Украины, лишены любой поддержки и защиты. Поэтому мы настаиваем, чтобы государственная программа и поддержки угольной промышленности стали приоритетом нашего государства.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Олексій…  Олексій Мушак?  Будь ласка, Олексій Мушак, "Блок Петра Порошенка".

І підготуйтесь до голосування за підтримку шахтарів.

Олексій Мушак. Будь ласка, Олексій Мушак.

 

12:04:20

МУШАК О.П.

Шановні колеги! Безумовно, законопроект треба підтримувати. Разом з тим у мене є дві позиції.

Перша позиція стосується того, що наша вугільна промисловість рано чи пізно вона повинна бути прибуткова, а не збиткова. Це означає, в тому числі, що ми рано чи пізно повинні будемо прийняти непрості рішення про закриття збиткових шахт.

Друга позиція з приводу цього законопроекту полягає в тому, що, мені здається, що без деяких норм він не зможе повноцінно задіяти, оскільки мені здається, що є також і інші представники та захисники вугільної галузі, які в цьому законопроекті не взанчені.

Саме тому пропоную доповнити "Прикінцеві положення" цього законопроекту нормою про те, що вважати такою, що втратила чинність статтю 32 Закону "Про Державний бюджет на 2014 рік".

Дякую за увагу. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Будь ласка, прошу зайняти свої місця. Проект закону (реєстраційний номер 3813) про Державний бюджет на 16-й рік, з поправкою Олексія Мушака. (Шум у залі)  Давайте, давайте, будь ласка. 

Шановні колеги, готові підтримувати? Готові голосувати? Будь ласка, шановні колеги, займаємо свої місця. Готуйтесь до голосування 3813. Готові, шановні колеги?

Будь ласка, 3813 в цілому з поправкою Олексія Мушака. Голосуємо. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

12:07:01

За-280

Закон ухвалено.

Шановні колеги! Я пропоную на 10, на 15 хвилин продовжити засідання. Стоп, колеги! У нас ще залишився один Закон по шахтарям – 0929. Розпочнемо з нього? Добре, шановні колеги, добре. Ми не маємо права провалити цей закон.

Тому я відповідно до Регламенту Верховної Ради зараз оголошую перерву. Але прошу всіх прибути вчасно. У нас 0929 – Закон "Про підвищення престижності шахтарської праці" в другому читанні. І 1599 – це питання стимулювання створення і діяльності сімейних ферм. Тому ми з цього розпочнемо нашу роботу.

Будь ласка, оголошую перерву до 12 години 45 хвилин. Прошу всіх вчасно прибути до Верховної Ради. Дякую.

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

12:47:30

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу усіх народних депутатів заходити в зал, займати робочі місця.

Секретаріат Верховної Ради України, прошу повідомити депутатів про початок нашої непростої роботи, продовження нашої роботи. Будь ласка,  заходимо в зал,  займаємо робочі місця.

Шановні колеги! Я ще раз переконливо закликаю депутатів заходити в зал. Ми не можемо розпочати роботу, нас недостатньо в залі. Я прошу депутатів заходити в зал.

Шановні колеги, я хотів би з вами порадитися по такому питанню. Зараз ще відбуваються засідання фракцій деяких, так. у нас стоять законопроекти в другому читанні зараз. Але я звертаюсь до авторів, що просто може не бути голосів зараз для того. І в мене є пропозиція перейти закони по другому читанню, і перейти до розділу "перше читання", це закон про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури. Це проект народного депутата Ляшка і розпочати роботу з цього законопроекту. Чи немає заперечень, колеги? Немає.

Колеги, тому розпочинаємо розгляд, Олег Валерійович, законопроекту в першому читанні, який стоїть перший, 3868, проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури.

Хто підтримує пропозицію розглянути його за скороченою процедурою, прошу проголосувати. Будь ласка,  голосуємо. Хто за скорочену процедуру, прошу проголосувати, будь ласка, 

 

12:56:08

За-63

Оскільки законопроект надзвичайно важливий, зал має політичну волю розглядати його за повною процедурою.

І тому я запрошую до доповіді голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва Галасюка Віктора Валерійовича. Віктор Валерійович, будь ласка.

 

12:56:47

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Представляю вашій увазі проект Закону 3868 – про внесення змін до деяких Законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури.

Метою законопроекту є забезпечення нормального режиму функціонування вітчизняного гірничо-металургійного комплексу і забезпечення металургійних підприємств сировиною.

Шановні колеги! Я дуже просто поясню вам в чому  полягає проблема і в чому полягають шляхи вирішення,  запропоновані законопроектом.

Українська металургія – це понад чверть української промисловості і понад чверть українського експорту. Це соті і сотні тисяч робочих місць, які забезпечені заробітною платнею на 40 відсотків вище, ніж в середньому по Україні.

На сьогоднішній день металургія – це є основа, це є фундамент української промисловості. Безумовно, ми маємо розвивати і потужну  надбудову над українським гірничо-металургійним комплексом, розвивати вітчизняне машинобудування і інші високотехнологічні галузі, але якщо немає фундаменту, то немає на чому будувати  сильну економіку.

Що сьогодні відбувається в гірничо-металургійному комплексі? Не секрет, що сьогодні дуже сильно на зовнішніх ринках нас затискають конкуренти, передусім Китай. Не секрет, що ціни на продукцію, в тому числі гірничо-металургійного комплексу дуже серйозно падають, це створює несприятливу цінову кон'юнктуру, це призводить до критичного падіння українського  експорту.

На жаль, багато в чому  падіння обсягів українського експорту на   декілька десятків мільярдів доларів за останні роки багато в чому, це за рахунок української металургії, бо нас  витискають, з одного боку, з зовнішніх ринків. З іншого боку, на жаль, наш уряд досі не спромігся створити нормальну дієву програму розвитку внутрішнього ринку споживання металургійної продукції, будівельних проектів, масштабних  інфраструктурних проектів за моделлю державного приватного партнерства і так далі.

На сьогоднішній день можливості внутрішнього ринку є вкрай обмеженими. По суті, вітчизняний гірничо-металургійний комплекс практично на 80 відсотків орієнтований на зовнішні ринки. На цих зовнішніх ринках нас не чекають з розпростертими обіймами, навпаки, тільки шукають як нас звідти вибити, як нас звідти витиснути. Це стосується не тільки української металургії, це стосується інших галузей нашої промисловості.

Що відбувається в цей час? У цей час, коли ми беремо одне з головних питань для українських металургів – питання забезпечення сировиною. Що ми бачимо тут?  Металобрухт,  це є сировина для усіх українських  металургійних підприємств, в тому чи іншому обсязі, деякі повністю працюють на металобрухті. Адже виплавка металу з металобрухту, вона є значно більш ефективною, в тому числі, екологічна. Саме тому сьогодні український металобрухт, наприклад, його 80 відсотків експорту постачається в Туреччину, адже в Туреччині проводиться надзвичайно потужна турецька національна промислова політика. Вони роблять все, щоб забезпечити своїх металургів сировиною. Цю сировину вони знаходять в Україні.

Що ж відбувається на ринку сировини для гірничо-металургійного комплексу? Я не буду йти у великі деталі, наведу вам тільки декілька прикладів. Заготівля  лому чорних металів дуже суттєво скорочується. Якщо в 2011 році це було 7,5 мільйонів тонн, то прогноз на 2016 рік - 3,6 мільйона тонн, факт 2015 року – 4,2 мільйони тонн. В цей же час, коли суттєво скорочується заготівля металобрухту, експорт металобрухту останні роки критично зростає. Якщо в 2013 році експорт металобрухту складав з України 300 тисяч тонн, то до 2015 року він зріс в 4 рази і склав понад один мільйон... 1,2 мільйони тонн експорту. На сьогоднішній день, з одного боку, скорочується заготівля металобрухту, з іншого боку, держава своєю неефективною політикою торгівельною, по суті, сприяє вивезенню необробленого цього металобрухту за кордон, де потім він стає продукцією металургійної галузі, де потім він стає продукцією машинобудівної галузі і в'їжджає до нас, в Україну, в вигляді готових товарів, які коштують в 3-5, а то іще більше разів дорожче за сировину – та сама ситуація, яку маємо з лісом-кругляком.

Я хочу сказати вам, що існує декілька напрямів вирішення цієї проблеми. Є дві крайнощі: одна крайність – це те, що до нещодавно ще, на жаль,  сповідувало Міністерство економіки, намагалися через нас – комітет провести поправку, якою взагалі відмінити ліцензування зовнішньоекономічних операцій, тобто таким чином взагалі зняти квотування будь-яких товарів, в тому числі металобрухту, таким чином повністю лібералізувати ринок, щоб український металобрухт виїжджав без будь-яких бар'єрів за кордон. Це одна крайня позиція.

Друга крайня позиція, яка також існує в цьому залі. Є народні депутати, які пропонують повністю заборонити експорт металобрухту з України, так само, як це ми зробили з експортом лісу-кругляку на 10 років.

Але ми – і фракція Радикальної партії як фракція, яка ініціювала цей законопроект, і Комітет з питань промислової політики і підприємства – в цьому питанні зайняли більш виважену позицію. Ця більш виважена позиція полягає в тому, що, не забороняючи адміністративно вивезення металобрухту за кордон, не вводячи жорстких квотних обмежень… обмежених законом для експорту металобрухту, ми натомість через законопроект 3868 після щільного діалогу з українськими металургами, з українськими експортерами металобрухту у напрацюванні спільно з Міністерством економіки запропонували таку модель: на 3 роки підвищити вивізне мито на металобрухт з України з 10 євро до 35 євро за тонну.

Хочу наголосити, що ця пропозиція – вона повністю узгоджується з нашими зобов'язаннями перед Світовою організацією торгівлі. Адже хоча, з одного боку, в нас існують певні зобов'язання, з іншого боку, я хочу зазначити, що на сьогоднішній день тимчасове підвищення ставки експортного мита є припустимим і обґрунтованим з посиланням на конкретні винятки, передбачені Генеральною угодою про тарифи і торгівлю. Зокрема, стаття 21 "Винятки з міркувань безпеки" передбачає право держави застосовувати обмежувальні заходи з метою захисту своєї національної безпеки. Держава самостійно визначає ті питання, які відносяться до питань суттєвих інтересів національної безпеки, а також ті заходи, які необхідно застосувати для відповідної ситуації.

Ми розуміємо, що на сьогоднішній день під час проведення антитерористичної операції, ми розуміємо, що на сьогоднішній день в умовах критичного скорочення заготівлі металобрухту і зростання одночасного його експорту, зупинка на досить тривалий час низки заводів і поточна забезпеченість металургійної галузі металобрухтом менш, ніж на 80 відсотків від потреби, це є критичним, оскільки це безпосередньо загрожує національній безпеці України.

Наш підхід в цьому законопроекті ні чим не відрізняється від тієї  послідовної політики на розвиток промисловості, яку провадить Радикальна партія і Комітет з питань промислової  політики і підприємництва.

Ми наголошуємо на тому, що при вирішенні подібних питань ми маємо виходити, передусім з державних інтересів, з інтересів країни, ми маємо виходити з того, що експорт готової продукції замість  сировини дає значно більшу додану вартість, значно більше надходження до державного бюджету, забезпечує наших співгромадян робочими місцями, дозволяє вирішувати  соціальні проблеми, дозволяє Україні підніматися догори в ланцюгах створення доданої вартості.

Я хочу наголосити, що цей законопроект (3868) є одним з двох  законопроектів, які ми подали до парламенту пакетом, другий законопроект (3973) щодо зниження імпортного ввізного мита на металобрухт з 5 відсотків до нуля відсотків вчора був розглянутий Комітет з податкової і митної політики і, за пропозицією автора Олега Ляшка, була підтримана пропозиція розглянути його і підтримати в цілому як закон. Тому це є комплексний підхід до регулювання галузі.

Окрім того, я хочу наголосити, що комітет пропонує приймати цей законопроект у першому читанні за основу з тим, щоб доопрацювати його до другого читання, провести додаткові консультації, прозорі, відкриті столи з галузевими  експертами, з виробниками металургійної галузі, а також з експортерами металобрухту для фінального узгодження ставки експортного мита, яка буде діяти протягом оцього 3-річного перехідного періоду.

Я хочу наголосити,  що окрім  підвищення ставки з  10-и до 30-и…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки?  Хвилину.  Будь ласка,  одну хвилину. Завершуйте.

 

ГАЛАСЮК В.В. Я хочу наголосити на тому, що цей законопроект також передбачає на ці 3 роки відміну механізму квотування металобрухту,  що дозволяє уникнути…  що дозволяє уникнути корупційних процедур ручного розподілу квот на експорт металобрухту, корупціогенних механізмів, які існують на сьогоднішній день. Тобто цим законопроектом ми одночасно забезпечуємо нормальне функціонування гірничо-металургійного комплексу.

Цим законопроектом ми одночасно вирішуємо питання збільшення надходжень до державного бюджету і забезпечуємо усунення корупціогенного фактору розподілу, ручного, квот на металобрухт.

Шановні колеги! Я прошу підтримати ваш цей законопроект, спрямований на розвиток української промисловості, в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Будь ласка, залишайтесь на трибуні.

Зараз ми маємо запитання до доповідача.

Шановні колеги! Прошу провести запис, 3 хвилини, на запитання. Будь ласка.

Курячий Максим Павлович, будь ласка.

 

13:08:20

КУРЯЧИЙ М.П.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Я розумію, що дуже багато обурень викликає цей законопроект. Але я хочу наголосити, що брухт і відходи чорних металів мають стратегічне значення для металургійної галузі України. Безперебійна нормальна робота галузі – це, безумовно, входить в межу і в коло національних інтересів держави.

В Україні в останні роки системно створювався саме штучний дефіцит металобрухту. Всім відомі багато зловживань під час видачі квот в Міністерстві економіки України. Півкраїни вивезли. Сьогодні 7 відсотків території України знаходиться на тимчасово окупованій території або непідконтрольні українській владі, і це створює перешкоду для безперешкодної роботи. Кому – війна, а кому – мать родная.

Саме тому, я вважаю, задля того, щоб поставити на місце спекулянтів, які наживаються на війні, необхідно прийняти цей закон в першому читанні, а потім щодо саме розміру конкретної ставки експортного мита, ми в комітеті дійдемо конкретної згоди.

Дякую за увагу. Голосуємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це запитання чи виступ? Є потреба відповідати? Якщо нема потреби відповідати, я надаю слово Головку Михайлу Йосиповичу.

 

13:09:39

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". У мене запитання до автора. В принципі хочу розказати, що цей законопроект дійсно є досить потрібний, тому що ця ситуація, яка склалася на ринку з металобрухтом, вона говорить про те, що дійсно ми зазнаємо великих збитків і втрат, втрачаємо робочі місця, надходження до бюджету.

Але у мене є запитання наступного змісту. Скажіть, будь ласка, а чи не було б логічно і доцільніше все ж таки позбавити ПДВ нашим експортерам металобрухту? Адже вони таким чином встають, маючи конкурентні переваги. І наші підприємства, які працюють в Україні і купують металобрухт, автоматично не можуть пропонувати ту ціну, за яку вивозять експортери за кордон, в Туреччину чи в Молдову. Адже їм держава компенсує ще 20 відсотків ПДВ.

І таким чином, є цікавіше вивозити металобрухт за кордон, ніж переробляти його в Україні, в державі і таким чином створювати робочі місця, і виробляти готову продукцію. Не сировину, а готову продукцію. І скажіть, будь ласка, чи ви підтримуєте таку пропозицію і таку ідею? Дякую.

 

13:10:50

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний пане Головко, дякую за вашу пропозицію, за ваше запитання. Я хочу сказати, що паралельно з цим пакетом законів, який ми розглядаємо сьогодні, в тому числі напрацьовується пакет законів щодо змін до Податкового кодексу, який може охоплювати також ті питання, які ви підняли. Тому я вас запрошую до складу авторського колективу.

І ми спільно з Комітетом з питань податкової і митної політики будемо врегульовувати ці і інші питання, в тому числі щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб тих, хто збирає металобрухт. Для того, щоб ми цю галузь легалізували і забезпечили нормальні умови роботи для українського гірничо-металургійного комплексу, який сьогодні є "дійною коровою" для української економіки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Юрій Тимошенко, "Народний фронт". Будь ласка.

 

13:11:37

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Надто багато людей зараз прикриваються високим ім'ям бізнесмена. Хоча по суті такими не є. Хіба може називатися бізнесменом барига і спекулянт, який тупо набиває свої кишені, наносячи непоправної шкоди національним інтересам держави? Ви кажете про корупцію під час розподілу квот.

А якщо би, от, подумайте, якщо би просто не було ніяких квот, а просто заборонити вивіз металобрухту, то, може, і корупції ніякої би не було?

 

13:12:20

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний пане Тимошенко, дякую вам за ваше питання і за вашу ідею. Як я вже наголосив, це був один з варіантів вирішення проблеми, але після проведення відповідних консультацій з Міністерством економіки, з профільними об'єднаннями підприємств, а також проведення консультацій з Женевою щодо того, який варіант буде сприйнятий Світовою  організацією торгівлі, ми все-таки схиляємося до цього економічного варіанту, не адміністративної жорсткої заборони, а до економічного спонукання експортерів металобрухту до нормального забезпечення вітчизняних підприємств сировиною в економічний спосіб. Такий варіант одночасно є прийнятним для галузі, вигідним для держави, а також таким, який має всі підстави бути  сприйнятий нашими міжнародними  партнерами, Світовою організацією торгівлі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Віктор Валерійович, час для запитань вичерпаний. 

Зараз будуть виступи від фракцій. І я прошу провести запис на виступи від фракцій українського парламенту. Будь ласка,  проводимо запис.

Дунаєв Сергій Володимирович від  фракції "Опозиційний блок".

 

13:13:50

ДУНАЄВ С.В.

Прошу передать слово  Матвиенкову.

 

13:14:04

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, при рассмотрении этого вопроса невольно возникает мысль, к сожалению, такая, которая вот навевает ни на хорошее, будем говорить так, настроение. В стране, к сожалению, у нас отсутствует  четкая нормальная программная система поддержки  базовых отраслей экономки. И, к сожалению, последнее время мы начали терять такие экспортно-ориентированные отрасли как металлургия, машиностроение, химическая промышленность и ряд других моментов.  Я вам скажу, когда в свое время мы имели экспорт металлолома в пределах 5 миллионов тонн, в этом  же зале парламент забил  тревогу. И тогда была добрая воля и Кабинета  Министров, и депутатов для того, чтобы немножко эту систему поправить и исправить. Тогда была добрая воля Кабинета Министров, который понимал, что нужно поддерживать базовые отрасли экономики. И мы приняли тогда эксперимент в горно-металлургическом комплексе, который создали приоритеты для развития металлургии. И все понимали тогда, что металлургия как локомотив, как базовая отрасль вытащит за собой и рударей, и химиков, и шахтеров, и ремонтников и так далее. И такие направления в экономике были, и они поддерживались совместно и Кабинетом Министров, и парламентом, и тогда это  дало свой позитивный результат.

Сегодня, когда мы говорим в отношении того, что нужно принять эти меры,  однозначно, мы поддерживаем эти меры, мы прекрасно понимаем, что металлургию нужно поддержать на сегодняшний день. Тем более, что     является сегодня очень серьезной проблемой на экспорте. Мы сегодня сталкиваемся с колоссальным вызовом по себестоимости, по качеству выпускаемой продукции  и многих-многих моментов. Мы теряем внешние рынки. Понимаем, что металлургия – это базовая отрасль, пополняющая бюджет. Нужно принимать эти меры и нужно поддерживать этот закон. Но здесь хотелось бы сказать одно маленькое "но". Закон этот не нов. Мы в 2002 году  принимали точно такое же решение и 35 евро мы накладывали на вывоз тогда экспортной продукции на металлолом, но тогда это была продуманная взвешенная  система.

Важно помнить одну вещь. Первое. Мы работаем в системе СОТ и нужно понимать, что мы работаем в законодательном поле и здесь мы должны действовать на основании норм и действующих законов – это первый  момент.

И второй момент, который нужно понимать: металлозаготовка – это тоже отрасль. Это тоже рабочие места, это тоже новая техника и оборудование, которые привлекаются к добыче металлолома, переработка металлолома.  И это нужно брать под государственную систему контроля, и здесь должна работать именно государственная позиция, государственная   линия. Действительно металлолом – это сегодня стратегическое сырье. И нужно выработать и выписать его, таким образом, эту законодательную норму, чтобы и тут не навредить, и дать возможность приоритетно работать металлургам.

Поэтому мы за то, чтобы принять этот законопроект в первом чтении, провести, действительно, круглые столы, пригласить всех товаропроизводителей, имеется в виду  и металлургов, и ломозаготовителей. Мы делали неоднократно в свое время, проводили дискуссии, находили компромиссные решения с тем, чтобы как-то здесь сохранить и нашу базовую отрасль и найти  нормальное решение для металлозаготовителей.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Івченко передає слово Кривенкові,  будь ласка.

 

13:17:23

КРИВЕНКО В.М.

Шановні колеги!

Надважливий законопроект. Я хочу, щоб ми всі зупинилися на секундочку і я хотів поговорити з фракцією БПП про те, щоб ви змінили своє рішення і проголосували за цей проект всупереч рішенню, яке прийняли зранку, що не голосуэте. Тому що я починав свою кар'єру у 19 років помічником директора найбільшого проектного металургійного інституту в Україні Укрдіпромез у Дніпропетровську. І саме правильно казав попередній доповідач, що саме завдяки експерименту фактично якісь активні дії держави, ми врятували металургійну галузь тоді, яку просто хотіли так само вивезти всю на металобрухт. І зараз ми повинні так само зрозуміти дуже чітко, що весь світ воює за сировину. Тут, мені здається, вже мало людей, хто цього не розуміє, залишилося в цій залі. В усьому світі немає чесної і вільної торгівлі.

Подивіться на Угоду про зону вільної торгівлі. Коли ми рік тому говорили, що в ній купа проблем, дивилися, як на не сповна розуму, що ви розказуєте, це прекрасна угода. Вже два місяці позакінчувалися квоти, зверху цих квот загороджувальні мита в 100, 200, 300 відсотків. Всі торгують, де залишиться додана вартість і використовують в цьому, як свідомих своїх агентів, кому виплачується фінансування на постійній основі, так і так званих корисних ідіотів, люди, які вірять в утопію, неіснуючої моделі. Коли товариш Рікардо у 1918 році випустив свою роботу про вільну торгівлю, це означало лише одне: англійські компанії заморилися возити у своєму складі військові флотилії для того, щоб ринки вскривати, бо всі побудовані на контролі доданої вартості. Раніше контролювались генерал-губернатор з гарнізоном і метрополія з колонією вивозила сировину, а в себе переробляла, зараз воно контролюється святістю права приватної власності. І та ж Англія 100 років більше всіх збирала податки митних.

У нас з вами є живий приклад інший в нашій історії. Гарно, що в нас є олійна промисловість. Я думаю, що це не погано і коли у всіх запитуєш – прекрасно, мільярди податків залишаються, додана вартість, якісь робочі місця. Яким чином вона збереглася? Ввели загороджувальне мито на експорт семочки, яке просто вивозилося постійно. Ми дозавантажили існуючі наші заводи маслоекстракційні, і побудовано десятки нових. От зараз компанія "Bunge" закінчила в Миколаєві будувати на 2,5 мільйона тонн нове підприємство, новий завод. Вся державна політика має спрямовуватися на створення умов, щоб сировина перероблялася всередині держави.

І тому дуже прошу вас підтримати цей законопроект, це справді проривна річ і показує, що ми стаємо суб'єктами, а не об'єктами.

І наостанок, я попрошу вас зрозуміти, що це додана вартість і не важливо, хто в ній власник, давайте наших олігархів трансфертним ціноутворенням, контролем, контролювати, врешті його впроваджувати, і  податкова бездіє в цьому напрямку. Давайте рентні платежі піднімати, але залишати сировину тут, щоб додана вартість залишалась в Україні. Дякую вам.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

13:20:29

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Фролов, "Блок Петра Порошенка".

 

13:20:36

ФРОЛОВ М.О.

Шановні колеги! Я представляю в парламенті металургійне Запоріжжя, тому мені добре відома та проблема, яка віддзеркалена в цьому законопроекті. Я зразу скажу, що фракція "Блоку Петра Порошенка" на своєму засіданні детально обговорила цей законопроект, ми його будемо підтримувати, підтримувати в першому читанні, тому що сьогодні це одна із гострих проблем, яка пов'язана з базовою галуззю нашої економіки – металургією.

Але цей закон повинен бути дуже ретельно доопрацьований. Викликає дискусію у багатьох питання, пов'язані з вивізним мито, яке означене в законі як за одну тонну 35 євро. Це, безумовно, треба продискутувати з фахівцями, і продискутувати в першу чергу для того, щоб зберегти виробництво тих хто займається збиранням металолому. Тобто закон, безумовно, потрібний, закон, безумовно, важливий, нам треба більше розглядати законів пов'язаних із забезпеченням діяльності і розвитку нашої економіки. Але він повинен врахувати умови існування, функціонування всіх людей, які працюють в цій галузі. Тому закликаю вас підтримати цей закон в першому читанні і детально його доопрацювати після цього. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Максим Єфімов, хвилину.

 

13:22:23

ЄФІМОВ М.В.

Уважаемые коллеги, вы  знаете, многие говорят сегодня, "лоббистский закон", "закон лоббируют металлурги". Другие говорят, "закон лоббируют переработчики лома". На самом деле мы должны… это должен быть закон лоббистский закон для Украины, а именно, что экспорт не возобновляемого сырья,  он должен быть либо запрещен, либо введены ограничения по его… по экспорту. 

И я считаю, что  этот закон нужно однозначно поддерживать и для того, чтобы не было манипуляций с размером этой  пошлины, принимать его  сегодня за основу і в цілому. Предлагаю поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, будь ласка, хвилину.

 

13:23:12

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Ключове для  економічного  зростання в країні – це створення робочих місць. Галузь металургії – працює 300 тисяч українських громадян, чим більше вони виробляють металу, експортують за  кордон, використовують для масштабних внутрішніх інфраструктурних проектів, тим більша в них заробітна плата, тим більше забезпечені сім'ї.

На жаль, сьогодні дефіцит металобрухту майже мільйон тонн за результатами минулого року. Це означає, що українські металурги втрачають робочі місця, втрачають заробітні плати. Саме тому депутати від  Радикальної партії разом із колегами з інших фракцій ми пропонуємо прийняти закон, який встановить вивізне мито  на металолом 35 євро за тонну. Сьогодні – 10 євро за тонну. Це дасть можливість припинити  варварський  вивіз металолому, дасть можливість завантажити вітчизняні металургійні підприємства роботою, захистити право українських металургів на робочі місця, на заробітну плату, на можливість бачити  перспективу.

Тому Радикальна партія закликає підтримати українську металургію як становий хребет української економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Соловей, хвилина і потім – народний депутат Безбах.

 

13:24:33

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ. Шановні колеги, я хочу ще звернути увагу ще на один момент, тому що сьогодні це… відсутність цього закону, це  серйозна корупційна складова щодо так званих експортних квот, які ми розуміємо, в який спосіб  отримують ті чи інші підприємства, які 25 років через те, що вони мають доступ до Міністерства економіки і до певних чиновників, отримуючи ці експортні квоти, за 25 років вивезли останні остатки тих великих потужних заводів, які знаходилися в Україні.

Раз і назавжди Україна повинна прийняти рішення про перехід від сировинної економіки до економіки, яка виробляє кінцевий продукт. Бо сьогодні ми маємо ситуацію, коли 60, а то деколи 70 відсотків експорту, який експортується з України, складає сировина і натомість тільки 20-30 відсотків – це кінцевий продукт.

Коли говорять деякі народні депутати про нібито обмеження з боку Світової організації торгівлі чи з боку Європейського Союзу, то, шановні колеги, я вам хочу відкрити очі і сказати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, завершуйте.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. …більших загороджувальних речей як сьогодні у своїй економічній політиці, які має Європейський Союз чи Світова організація торгівлі, немає ніде. Для прикладу, якщо ви переоснащуєте своє виробництво в Європейському Союзі, то 80 відсотків ви отримуєте безповоротної дотації. Закликаю всіх підтримати за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займаємо свої місця для голосування.

Народний депутат Безбах, хвилину.

 

13:26:21

БЕЗБАХ Я.Я.

Спасибо большое за возможность выступить. Я хочу поддержать вас, уважаемые коллеги за то, что вы поддерживаете этот законопроект, он очень нужен. Я просто хочу сказать буквально несколько слов. В первом полугодии 2015 года предприятиями нашей Украины для нормальной работы не хватило 600 тысяч тонн металлолома в то время, когда из Украины было экспортировано около 800 тонн этого же самого металлолома. То есть свои производители стоят, свои люди сокращаются, не работают, мы просто летим в пропасть. Я вас очень прошу, поддержите, пожалуйста.

То, что там говорят, что квоты, я хочу сказать, что некоторые страны – Индонезия, Аргентина, Саудовская Аравия, они защитили свои рынки, не вывозят металлолом вообще из Украины. Мы сегодня поддерживаем  рабочие места для Турции и Приднепровья. Там один-единственный завод, а металлолома прут со всех сторон!

И хочу цифры последние сказать. С одной тонны экспортируемого лома бюджет получает всего 10 евро пошлины…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, прошу завершити.

 

БЕЗБАХ Я.Я. А металлурги с одной тонны лома, переплавленного в сталь, платят около двух с половиной тысяч гривен, то есть это в 9 раз больше!

Я очень благодарен Радикальной партии за поддержку закона, что внесли его. Очень вас прошу: поддержите, пожалуйста, его. И БПП, да, да, да. Спасибо. Да, да, да, да…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте! Яків Якович, давайте всім подякуємо, щоб було справедливо. Дайте ще 30 секунд. "Блоку Петра Порошенка" ви подякували. Тепер треба "Народному фронту" подякувати.

 

13:28:09

БЕЗБАХ Я.Я.

Действительно, я ради принципиальности хочу поблагодарить: Радикальную партию, БПП, те блоки и партии, которые поддерживают. Наконец-то мы коснулись сегодня нашего национального товаропроизводителя – того, кто дает товарную продукцию!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. А тепер так же гучно я просив би всіх запропонувати проголосувати за цей закон. Я прошу депутатів зайняти свої місця у залі, займаємо свої місця у залі.

Сергій Каплін ще хвилину. Будь ласка. Заходьте до залу.

 

13:29:08

КАПЛІН С.М.

Дякую за можливість висловитися.

Я б хотів сказати позицію свою і свого колеги Сугоняко. Ми категорично будемо голосувати проти цього законопроекту, тому що це є ганебне, цинічне, абсолютно звіряче обслуговування, дійсно, українських металургів, але в них є два прізвища: Ренат Ахметов і Віктор Пінчук. Нехай не купують яхт, нехай не купують футбольних клубів, а фінансують, а платять нормальну ціну простим людям, які здають їм металолом.

І тільки за таких умов  ми будемо підтримувати відповідні ініціативи.

Я вважаю, що вирішення проблем в українській металургії дуже просте: забрати і повернути українським громадянам… (шум у залі) …те, що олігархи  награбували. Націоналізація є єдиним способом вирішення цієї кризи.

І Партія простих людей прийде до влади і відбере у олігархів і віддасть простим людям те, що награбоване.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх заспокоїтися, шановні колеги. Слухайте, у мене питання. В галузі металургійній працює 300 тисяч українців. 300 тисяч українців отримують  заробітну плату. 

Ми врешті-решт повинні поставити крапку в тому, що ми є сировинним придатком та ще й яким. Той цукровий завод вирізали – вивезли, люки в містах ворують для того, щоби зробити цей металобрухт і вивезти його за кордон. Вивозимо за кордон металолом,  отримуємо автомобілі. Треба тут створювати додану вартість, треба тут створювати національний продукт, треба тут дати людям можливість заробляти нормальний ресурс. І це, я вважаю, завдання кожного народного депутата України. Тому я вважаю, це нас має об'єднати. Не треба говорити те, що не відповідає, насправді, дійсності. А хто… Я думаю, що це дуже важливо.

Шановні колеги, сигнальне голосування. Будь ласка,  сигнальне. В цілому? (Шум у залі)

Сигнальне. Сигнальне і в цілому. Добре. сигнальне голосування в цілому. Сигнальне! Прошу визначатися і прошу голосувати. Сигнальне. Голосуємо, сигнальне в цілому. Будуть голоси…  (Шум у залі)  Да, сигнальне в цілому.

 

13:31:53

За-200

Не набрали.

За основу сигнальне. Прошу за основу.  За основу.  За основу сигнальне голосування.

 

13:32:15

За-239

Голосуємо за основу проект закону, реєстраційний №3868. Голосуємо.

 

13:32:37

За-245

Шановні, 245 – закон ухвалений за основу.

І є пропозиція, за скороченою процедурою його до другого читання. За скороченою процедурою. Голосуємо. За скороченою процедурою до другого читання. Скорочена до другого. Голосуємо. Скорочена процедура до другого читання.

 

13:33:05

За-213

Не набрала необхідної кількості. За основу закон ухвалений. Дякую, шановні колеги.

Ідемо далі. Я пропоную, щоб ми зараз перейшли до проекту закону (реєстраційний №0929), до другого читання. Я прошу всіх народних депутатів бути у залі. Питання іде в законі про підвищення престижності шахтарської праці.

І перед тим, я хочу зараз зачитати оголошення. Згідно з поданими заявами та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народних депутатів України Кишкаря Павла Миколайовича і Кривенка Віктора Миколайовича до складу депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка". Вітаю, шановні колеги! Дякую.

Ідемо далі.

0929. Ігор Насалик. Друге читання. Я прошу всіх залишитися на своїх місцях і підтримати шахтарів.

 

13:33:59

НАСАЛИК І.С.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Вашій увазі представлена порівняльна таблиця до перехідного проекту, законопроекту про внесення змін до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" щодо працівників калійно-магнієвих копалень, реєстраційний №0929. Комітет розглядував цю таблицю двічі, рік потому та вчора. Адже момент його розгляду парламентом пройшов дуже великий час і виникла потреба актуалізувати і уточнити деякі його положення. Зокрема, до тексту розглянули поправки, одна з яких стосується термінів. Термін 1 січня 2016 року не актуальний, тому ми змінюємо на 1 січня 2017 року. І включаємо сюди 44 особи шахтарів озокеритичних копалень, їх всього 44.

Друзі, законопроект є дуже простим та невеликим за змістом. Проте, від нього залежить доля людей, які десятки років працювали на шахтах з видобутку калійно-магнієвих руд і озокериту. Тобто на підземних роботах з особливо шкідливими для здоров'я умовах праці.

Вказана категорія пенсіонерів, на яких пропонується поширити положення Закону України про підвищення престижності шахтарської праці, є зовсім незначною, складає всього-на-всього 400 чоловік. Таким чином, мова йде про зовсім мізерне збільшення витрат з державного бюджету. А справедливості в цьому житті стане набагато більше. Несправедливість породжує ненависть. І хотілося, щоб ненависті в нашому суспільстві було б не так, скільки є на сьогоднішній день.

Даний законопроект підтримав Комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики, ядерної безпеки і підтримав комітет, підтримало Міністерство з палива і енергетики. Всіх колег прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, роздана до вас таблиця до другого читання. Я пропоную, щоб ми зараз ухвалили в цілому даний проект закону за результатами розгляду у другому читанні. Прошу, шановні колеги, 0929 – проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

Будь ласка, колеги, є пропозиція в другому читанні і в цілому. Але у мене є прохання. Ми не можемо провалити цей закон. Я просив би всіх зараз відповідально проголосувати за цей закон. Готові?

Ну, давайте сигнальне 0929 в другому читанні і в цілому. Прошу всіх підтримати шахтарів. Давайте, голосуємо сигнальне. Прошу всіх підтримати. Голосуємо.

 

13:37:08

За-247

Єсть. Будь ласка, в другому читанні і в цілому. Будь ласка.

З техніко-юридичними правками прошу голосувати. Голосуємо. Прошу всіх підтримати. 0929. Голосуємо.

 

13:37:29

За-256

Закон ухвалено. Дякую, шановні колеги.

Наступний проект закону, не менш важливий, у другому читання  проект Закону щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (1599). Вадим Івченко. Будь ласка.

 

13:37:53

ІВЧЕНКО В.Є.

Шановні колеги народні депутати,   хочу нагадати кожному, що  у нас в Україні існують три види господарств, які займаються сільським господарством. Це – одноосібні селянські господарства, їх  4,5 мільйони, але вони не мають статусу сільгосптоваровиробника. Це – фермерські господарства  середні, дрібні, а також  сільськогосподарські підприємства, які відразу займаються і рослинництвом, і тваринництвом, а також первинною переробкою  сільськогосподарської продукції. Також великі – це  холдингові   інтегровані, вертикально інтегровані підприємств.

Колеги, цей закон, він допомагає сьогодні ввести  в організований  ринок продажу  сільськогосподарської продукції  ті одноосібні  селянські господарства, які  в період трансформації показали, що вони можуть створювати продукцію не тільки для власного  споживання, а можуть створювати продукцію вже товарну і виходити торгувати на організованому ринку продажу  сільськогосподарської продукції.   

Інший мотиваційний механізм. Ми  цим законом законодавчо закріплюємо за ними статус сільгосптоваровиробника, даємо  можливість центральним органам виконавчої влади прийняти певну програму про  підтримку і стимулювання таких  господарств.  Ми маємо їм  дати право залучати кредити, залучати донорські кошти.

Шановні колеги,  цей закон дуже важливий, адже він змінює всю теорію аграрного  устрою країни. Ми найпотужніші одноосібні  селянські господарства  залучаємо в організований ринок. Ніхто з вас не задавав питання, коли купляв продукти  харчування  на полицях наших магазинів, а як вони туди попали, коли  50 відсотків цієї продукції створюється саме в домогосподарствах. Колеги, наш експорт показує, що 11,1 мільярд, які ми отримуємо валютної виручки, ми отримуємо  від великих інтегрованих холдингових компаній або зернотрейдерів і їх 200, колеги. А Польща, яка менша за розмірами, вона отримує 18 мільярдів від 1 мільйона 600 сімейних ферм. Давайте  розвивати саме цю сьогодні галузь.

Колеги, на ваш розгляд пропонується до другого читання, до повторного другого читання закон. До законопроекту було подано 69 пропозицій: 40 поправок комітет врахував, а  29 поправок комітет відхилив. 

  І я окремо хотів подякувати комітету, і окремим депутатам: Кутовому,  Бакуменку, депутату Давиденко і позафракційному депутату зі "Свободи" Левченку, які активно долучилися до створення такого потужного законопроекту.  Також нашим  колегам USAID, "Агроінвест", які на протязі   2-х років проводили круглі столи і роз’яснювання щодо даного законопроекту. І, звичайно,  автору даного законопроекту Івану Кириленко,  фракція  "Батьківщина".

Я прошу законопроект прийняти вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вадим Івченко, 30 секунд і завершуйте.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я прошу, колеги, прийняти даний законопроект вже в цілому і остаточно закріпити на законодавчому рівні сімейні ферми.

Хочу нагадати вам, коли збиралися фермери, і у вас висіли плакати в залі, і нагадували про ті кричущі законопроекти, яких сьогодні потребує  аграрний комплекс. Є підтримка наймаленької, але найчисельнішої, найпотужнішої – Асоціації фермерів і приватних землевласників  України.

Колеги, просимо прийняти даний законопроект і далі будемо намагатися стимулювати створення сімейних ферм подальшими законодавчими ініціативами з парламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція ухвалити його в цілому, даний проект закону. Всі підтримують?    

Давайте, це важливо.

1599 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. Є пропозиція прийняти в другому читанні та в цілому за результатами підготовки комітетом. Будь ласка, займаємо місця. Давайте підтримаємо фермерів, це важливо. Сигнальним голосуванням зараз ми. Колеги, прошу всі, всі фракції і групи, підтримати фермерів. Готові? Будь ласка, 1599 сигнальне голосування в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

13:43:08

За-251

В другому читанні і в цілому голосуємо. 1599 в цілому, в цілому, в другому читанні та в цілому, прошу підтримати всіх.

 

13:43:27

За-262

Закон ухвалено.

Те ж саме, зустріч з фермерами, ми визначили порядок денний спільно з депутатами парламенту і профільним комітетом, опрацювали, от вам прийняте рішення на підтримку фермерських господарств сімейних. Ідемо далі. Дякую.

Шановні колеги, є два питання, які потребують включення до порядку денного 4288  Закон про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони і 4210 проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб. Мова йде, щоб включити ці питання в порядок денний для прийняття рішення. І, увага, колеги. А після того, ми зможемо працювати над двома постановами.

Я їх назву трошки пізніше.

Шановні колеги! Ще дві постанови, які потребують теж включення в порядок денний. Це постанова 4247 – про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського парламенту, парламенту Асамблеї Ради Європи в частині… світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу в частині заборони окупаційною владою РФ на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим та міста Севастополя Меджлісу та визнання його екстремістською організацією.

І друга постанова (4060) – Максим Єфімов, комітет Миколи Княжицького – про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв щодо звільнення міст Краматорська та Слов'янська від проросійських терористів. От ці чотири я пропоную зараз розглянути включити в порядок денний для прийняття рішень.

Чи можемо ми голосувати включення в порядок денний цих чотирьох питань і прийняття рішень? Я просив би всіх шановні колеги, народних депутатів зайняти свої місця, будь ласка.

  Будь ласка,  два закони і дві постанови включення в порядок денний для обговорення та прийняття рішень. Готові голосувати?

Голосуємо мою пропозицію, будь ласка, сигнальне голосування.

 

13:47:35

За-191

Окремо, будь ласка, колеги, окремо включення до порядку денного та прийняття рішення 4288 – проект Закону про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони, народний депутат Іванчук.

Готові? Прошу голосувати включення в порядок денний, прийняття рішення. Голосуємо.

 

13:48:15

За-187

Не набрав необхідної кількості.

Проект Закону щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб, народний депутат Чорновол Тетяна, (4210). Голосуємо включення для прийняття рішення.

 

13:48:47

За-179

Немає.

Далі, колеги, дві постанови. Увага! 4247, Георгій Логвинський, Комітет Ганни Гопко, щодо Меджлісу і свободи кримськотатарського народу. Прошу підтримати 4247 – по Криму включення в порядок денний для прийняття рішення. Прошу всіх підтримати.

 

13:49:28

За-215

Да, да, ми зараз зорієнтуєм.

Людей фізично немає в залі.

Давайте ще раз: 4247. По Криму. 4257, для включення до порядку денного та прийняття рішення. Готові? Ні?

Прошу голосувати, прошу підтримати включення в порядок денний для прийняття рішення. Голосуємо.

 

13:50:20

За-228

4060 – щодо відзначення пам'ятних дат (звільнення Краматорська і Слов'янська від проросійських терористів). Включення в порядок денний для прийняття рішення. Голосуємо.

 

13:50:50

За-228

Шановні колеги, я можу зараз сигнальне поставити, і ту, і ту постанову в цілому, якщо ви не будете заперечувати. Але ви бачите, що фізично не так багато людей в залі.

Ну, будь ласка, є пропозиція, давайте сигнальним голосуванням визначимось. І підемо далі.

4247... а, Георгій Логвинський. Давайте хоча би їх обговоримо.

Будь ласка, 4247 за скороченою процедурою і 4060 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Розгляд двох постанов за скороченою процедурою. Обговоримо їх.

 

13:52:02

За-187

Рішення ухвалено.

Будь ласка, Георгій Логвинський. Доповідайте постанову.

Ганна Гопко, будь ласка,  доповідайте.

 

13:52:38

ГОПКО Г.М.

Доброго дня, шановні колеги! До вашої уваги вноситься  проект Звернення до міжнародних організацій та світової спільноти, до підготовки якого нас спонукали події в  тимчасово окупованому Криму.

Про жахливе погіршення прав людини на українському півострові вже другий рік поспіль говорить увесь світ. І от нещодавно окупаційна влада зазіхнула на меджліс, заборонивши його діяльність на території півострова. За цих обставин ми не можемо  мовчати. Тому у проекті звернення  ми закликаємо всіх світових лідерів та визнаних суспільних діячів покласти край цьому і  докласти необхідних зусиль для захисту кримських татар від дискримінації та переслідувань з боку Російської Федерації.

До тексту документу ми також включили вимогу до Російської Федерації  негайно припинити політику, спрямовану на порушення прав людини і свобод громадянина в Криму як невід'ємній частині суверенної території України, в тому числі і прав кримських татар як корінного народу України.

Окрім того, у проекті звернення  міжнародне співтовариство також закликає здійснити всі необхідні кроки  для недопущення заборони окупаційною владою Криму діяльності представницьких органів кримськотатарського народу,  курултаю та меджлісу, що обрані відповідно до Декларації ООН про права корінних народів. Тому прошу вас, шановні колеги, прийти в зал і також підтримати згадане Звернення та використовувати його під час усіх ваших  контактів з міжнародними  партнерами.

Хотіла б подякувати тим депутатам, які  представляють тут Крим, також тим депутатам, які активно працюють в різних парламентських асамблеях Ради Європи, НАТО, ОБСЄ і які активно відстоюють позицію, і я не маю сумнівів, що Крим ми повернемо назад до України, тому прошу проголосувати.

Комітет з закордонних справах одноголосно підтримав це  Звернення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення два – "за", два – "проти"? Будь ласка.

Володимир Ар'єв.

 

13:55:00

АР’ЄВ В.І.

Дякую. Передаю слово Рефату Чубарову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рефат Чубаров, будь ласка.

 

13:55:15

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Я просив би тих, хто ще, можливо, там за межами пленарного залу, теж дійти до нас, щоб проголосувати.

Російські окупанти нарощують свої репресії в окупованому Криму. І зараз вони дібралися до Меджлісу кримськотатарського народу – вищого виконавчого представницького органу кримських татар. До того, що зараз за гратами в Криму 11 наших товаришів, зокрема, Артем Чийгоз заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, ще 8 співвітчизників. Вони тепер проводять так звані суди, щоб заборонити Меджліс кримськотатарського народу. Це не просто 33 людини члени Меджлісу, це більше ніж 250 місцевих меджлісів, сільських, міських, селищних, це 22 регіональних меджлісів – це вся конструкція органів кримськотатарського національного самоврядування, це близько двох з половиною тисячі людей. Вони хочуть їх оголосити екстремістами і засудити.

Шановні народні депутати! Весь світ став на захист Меджлісу кримськотатарського народу. Це обговорювалося під час виступу пана Мустафи Джемілєва, лідера кримськотатарського народу на засіданні Ради безпеки, шо проводилося, Ради безпеки ООН, що проводилося 18 травня 2016 року. Це обговорювалося після мого виступу в Раді ООН з питань прав людини 22 березня в Женеві. Я думаю є тепер вже час долучитися парламенту України   на захист Меджлісу кримськотатарського народу, на захист кримськотатарського народу, на захист всіх громадян України, які живуть в тимчасово окупованому Криму. Прошу всіх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Андрій Лозовий. Потім Георгій Логвинський.

 

13:57:29

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Знаєте, колеги, все-таки соромно, коли виступає Рефат-бей, а багато з вас шумлять, граються і роблять вигляд, що не чують. Соромно, коли в залі Мустафа-ага і ви розумієте, наскільки це важливе питання. І по-справжньому соромно буде, якщо, не приведи, Господь, Рада не підтримає цю постанову. Бо, зрозумійте по-людськи, і наші колеги, і багато кримських татар, які в час війни, повномасштабної війни, довели, що вони – частина українського народу.

А ми всі добре бачимо, що в сучасному світі справжні сильні політичні нації з'являються, коли патріотизм об'єднує людей різної крові, різної віри, коли ми доводимо, що Україна різна, але єдина і сильна. Коли ми доводимо, що плече-в-плече готові за неї боротися. То велика ганьба буде, якщо Рада не прийме цієї постанови.

Крим був національним проектом сучасної російської імперії і є ним нині. І в кримськотатарського народу був вибір: продатися москалям чи лишитися вірними собі і лишитися вірними великому українському народу, частиною якого вони є.

Я прошу вас підтримати цей документ, який допоможе особливо в майбутньому засудити те відверте знущання над кримськотатарськими українцями, які довели свій патріотизм. "Крым – tatarlar! Україна… (говорить кримськотатарською мовою)

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Логвинський.

 

13:59:29

ЛОГВИНСЬКИЙ Г.В.

Шановні друзі! Шановні колеги!

Я сподіваюсь, що всі  дуже уважно мене зараз чують. Може не всі розуміють, що відбувається, так я хотів би пояснити. На даний час в Криму триває так званий судовий процес, за яким усіх причетних до Меджлісу кримськотатарського народу, тобто  це весь народ, це не виключно  33 члени Меджлісу, кожен, хто обирає,  починається  співучасником злочину. Тобто ви всі тут  присутні  так само  є злочинцями відповідно до зазначеного вироку. А окремі наші колеги народні депутати як Рефат Чубаров, Мустафа Джемілєв, вони  безпосередньо фігурують в заяві так званої Поклонської.

Тобто мова іде: або ми зараз захищаємо себе, або завтра ви так само будете за ґратами, як і ми. Ми надали можливість для того, щоб захищатись, незважаючи на те, що на даний час кримськотатарський народ в Криму не може захистити жодна державна установа, але ми працюємо, ми захищаємо нашу  державу. Саме  тому я прошу вашої підтримки, підтримки міжнародної спільноти як автор зазначеної постанови, щоб надалі ми мали пишатися тими людьми, які зараз є героями, залишаються в Криму та воюють за всіх присутніх  в нашій державі. Дякую.

Я хотів би нагадати, що Крим був, є та буде українським! Ми  втратили тільки контроль. Я хотів би  попросити, як кажуть в Ізраїлі: "Лешана абаа бирушалаим!" (в наступному року – в Єрусалимі!), то ми повинні казати: "(говорить кримськотатарською мовою)" (в цьому році –  в Бахчисараї!) Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення  проекту Постанови 4247. Зміст, я думаю, що всім зрозумілий. Я просив всіх підтримати даний проект постанови в цілому. 

Народні депутати, будь ласка, 4247, постанова, сигнальне голосування за основу та в цілому. Якщо зараз  не буде фізично голосів, ми  на вечірньому засіданні проголосуємо. Сигнальне,  4247. Будь ласка, депутати.

Голосуємо. Прошу всіх,  підтримати.

 

14:02:15

За-225

Я бачу, є. Я бачу-бачу-бачу.

І так, давайте сигнальне, 4247. Всіх бачу, заходьте. (Шум у залі) Хорошо, Александра Владимировна, рейтингове персональне голосування для вас.

Голосуємо в цілому 4247. Сигнальне голосування. Прошу підтримати. Голосуємо,  будь ласка.     

 

14:02:56

За-232

А тепер в цілому голосуємо. Голосуємо. Голосуємо 4247  Постанову в цілому. Голосуємо. Голосуємо в цілому. Прошу всіх підтримати.

 

14:03:15

За-233

Постанову ухвалено. Дякую, шановні колеги.

Слов'янськ і Краматорськ розглядаємо? Слов'янськ і Краматорськ розглядаємо зараз, чи о 16-й годині?

Я ставлю на голосування пропозицію продовжити розгляд на 15 хвилин і розглянути Краматорськ і Слов'янськ. Будь ласка, нам треба 226, я хочу подивитись, чи є у нас в залі голоси. Прошу, голосуємо за розгляд зараз   Слов'янська і Краматорська.

 

14:04:00

За-197

Дякую.

Шановні колеги, ми о 16-й годині розпочнемо розгляд цієї постанови.

Ранкове засідання Верховної Ради  України закрите. Дякую  всім за роботу.

О 16-й годині розпочинаємо вечірнє засідання Верховної Ради.