ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

05 лютого 2016 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

10:00:21

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добрий  ранок,  шановні колеги народні депутати. Прошу підготуватися до реєстрації. 

Хочу поінформувати вас, що вчора  ми провели зустріч  з членами коаліції, керівниками фракцій, обговорювали питання, яке  склалося  у нашій країні з точки зору  тих процесів, які відбуваються. Знаєте, я думаю, що  навіть після вчорашньої розмови є  три базових речі, які дозволять нам застабілізувати ситуацію. Хто би що не сказав, нам потрібно: перше  і головне – не допустити дестабілізації  ситуації в країні. Це перша позиція. 

Також не менш важливо, щоб не зупинилися реформи.  Сьогодні багато речей  говорять про, що зроблено і які є недоліки. Я думаю, що нам потрібна відверта розмова з точку зору того, які досягнення були, що було зроблено позитивно, які були недоліки. І ця робота над  помилками  повинна нам дуже чітко дати відповідь на те, що ми маємо робити далі.

Ну і третя позиція, я просто вчора казав, нам потрібен дуже чіткий план дій, який дозволить нам вирвати  з цієї ситуації і прірви, де знаходиться сьогодні країна, Україну, щоб це відчули люди.  Я думаю, що ми здатні це зробити. Сьогодні у нас відбудеться розмова за участю  Прем'єр-міністра в рамках керівників фракцій коаліції. Я думаю, що  абсолютно  справедливо, коли уряд був сформований саме в цьому парламенті і саме цей парламент знайде  вихід із цієї ситуації. Тому всіх  закликаю до серйозної якісної роботи в цьому напрямку.

А зараз ми розпочинаємо нашу роботу, шановні колеги. Будь ласка, прошу  зареєструватись.

 

10:02:46

Зареєструвалося -294

Шановні колеги, 294 народних депутата зареєстровано у залі Верховної Ради України. Ми можемо розпочинати нашу роботу. Оголошую засідання Верховної Ради України ранкове відкритим. Як завжди, ми розпочинаємо п'ятницю з "години запитань до Уряду". І відповідно я запрошую на трибуну Верховної Ради України міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Михайловича Павленка. Регламент 15 хвилин. Але перед тим давайте привітаємо Прем'єр-міністра. Вітаємо, Арсеній Петрович, у залі Верховної Ради України, і членів Кабінету Міністрів.

Будь ласка, Олексій Михайлович.

 

10:03:41

ПАВЛЕНКО О.М.

Шановні депутати, я сьогодні хочу з вами поспілкуватися про ваше питання, що було… про торговельну війну Росії проти України, яка була розпочата ще в 2012 році. Систематично, всеосяжно ця війна набула після Революції Гідності, і паралельно з агресією Російської Федерації до Криму і до Донбасу.

Росія використовує політико-економічного тиску як методу гібридної війни. Найбільші зусилля Москва спрямувала на пригнічення стратегічної галузі національного господарства аграрного сектору, який гарантує продовольчу безпеку країни та приносять державі третину доходів від експорту. Але всі зусилля Росії виявилися марним. Протягом року урядом проводилась системна робота щодо протидії російській економічній агресії.

Як результат, у 2015 рік товарообіг агропродукції склав 18,5 мільярдів доларів США, з яких експорт склав 14,8 мільярдів доларів. Рекордне за роки незалежності позитивне сальдо зовнішньої торгівлі від агроексопрту на рівні 11,1 мільярдів доларів.

Якщо ми порівняємо з вами дану цифру, наприклад, з нашими валютними резервами на даний момент, ми зрозуміємо, що дана цифра в тому числі є суттєвою, в тому числі і для валютної безпеки, і для фінансової стабільності країни.

Таким чином, ми досягли диверсифікації ринку, зокрема, через збільшення експертних потоків до країн Азії і Європейського Союзу. Довідково хочу вам сказати, що  географія структури експорту суттєво змінилася, і якщо подивитися, на даний момент  є суттєва переорієнтація на країни Азії, наприклад, у 2015 році складала майже 45 відсотків від загального експорту. Збереження основних позицій в торгівлі країн ЄС, частка 28,2 відсотка, та африканських країн, де часка складає 13,6 відсотків, що  складає даже більше, ніж загальний експорт до країн СНД, на рівні 10 відсотків всього.

Ми допомогли українським підприємствам вийти на  нові ринки збуту, майже 250 підприємств отримали дозвіл постачати продукцію на ринок ЄС.  Також відкрили 9 країн для понад 80 підприємств м'ясо-молочної галузі. До країн найбільших за часткою  аграрного обігу увійшли: Китай,  Індія, Єгипет, Туреччина, Іспанія, Польща, Італія та Франція. 

З 1 січня 2016 року  Російська Федерація в односторонньому порядку  вийшла з режиму вільної торгівлі з Україною і ввела заборону на поставки деяких українських продовольчих  товарів. Внаслідок  деструктивної  поведінки російської сторони товарообіг  аграрної продукції між  Україною та Російською Федерацією лише за минулий рік  зменшився на майже                 65 відсотків, або більше  1 мільярда доларів, порівняно з 2014 роком, і склав майже 575 мільйонів доларів США.

Обсяг експорту української сільськогосподарської продукції  зменшився на 68 відсотків  в Російську Федерацію, до рівня  300 мільйонів доларів США. Частка Російської Федерації в загальному експорті  України скоротилася з 6 відсотків  в 2014 році до  2 відсотків в 2015 році. Диверсифікація ринків   завдяки розширенню географії експорту дозволила агроекспорту України безболісно  перенести втрату ринку  Росії, що повністю поламало "канву" російського економічного агресора.

Зменшення експорту відбулося майже по всіх товарних позиціях, повністю припинилися експортні поставки: молока згущеного,  яєць птиці,  зернових, злаків, насіння олійних культур (переважно сої та насіння соняшника), кондитерських виробів, цукру, готових та консервованих продуктів з риби та   ракоподібних.

До мінімального рівня скоротилися поставки масла тваринного, пива та соків. Відбулося падіння імпорту товарів з Російської Федерації на 58 відсотків, на 366 мільйонів доларів США, до цифри 264 мільйонів доларів США, порівняно з обсягом 12 місяців 2014 року. Попри намагання Росії завдати непоправної шкоди українським виробникам, недружній план Москви виявився провальний. Міністерство, завдяки з Міністерством економіки, завдало максимальних зусиль, аби допомогти вітчизняним аграріям освоїти нові ринки збуту своєї продукції та адаптуватися до нових умов. Створено всі необхідні передумови, щоб сільськогосподарська продукція з Російської Федерації заміщалася за рахунок товарів вітчизняного виробництва та товарами походження з інших країн. Відтепер один з найбільших споживачів української агропродукції став Європейський Союз.

Хочу нагадати, що з 1 січня ми ввійшли в зону всеосяжної вільної торгівлі з країнами Євросоюзу і на даний момент все більше, і більше наших українських підприємств зацікавлюються і відкривають саме європейський ринок. Тільки за минулі три тижня цього року більше тисячі підприємств ДФС отримали дозвіл на експорт країни Євросоюзу. Кол-центр, який працює в Європі, зараз перевантажений саме питаннями від українських компаній. І це визначають, і на рівні єврокомісії, і наші, в тому числі, міжнародні партнери. Тому я можу певно стверджувати, що завдяки продуманим оперативним і адекватним ситуаціям, діям Україна змогла ефективно протистояти Росії у продовольчій війні. Мін. АПК зіграло в цьому році спрямовуючу роль, за короткий час налагодивши мережу контактів з міжнародними партнерами та забезпечивши наших виробників максимально легкими і прозорими механізмами експертної діяльності. Сьогодні можна відповідально стверджувати, що економічна залежність України від Росії в аграрному секторі майже повністю подолана. Насамкінець доцільно зауважити, що наша ціль абсолютно конструктивна, ми не бажаємо руйнувати будь-який потенціал чи завдавати комусь збитки. Єдине, що ми прагнемо, - це процвітання сільськогосподарської галузі України, що автоматично стане кращою перемогою в економічній війні з Російською Федерацією.

Окремо хочу зазначити, що були також відповіді на запитання від колег-депутатів з Верховної Ради, одне з них було питання стосовно дерегуляції. Хочу окремо зазначити по нашим крокам, що ми спільно зробили за минулий рік.

Перше. Хочу відмітити, що основне питання, з яким звертається до нас бізнес: щоб держава не заважала розвитку підприємництва в Україні. Ви знаєте, що кажуть наші фермери: не чіпайте бізнес, створіть стабільні  податки, створіть зрозумілі умови для ведення бізнесу. Саме тому було розпочато комплексну реформу у дерегуляції галузі.

Дуже коротко хочу відповісти на питання, що було спрощено 56 видів дозвільних документів, рецензій, послуг, процедур під час здійснення господарської діяльності.

Ми отримали спільно з вами величезний зараз потенціал для покращання наших експортних можливостей, коли, знаєте, кажуть, що бізнес зараз від поля до порту перестали брати гроші. Тому скасована "Форма 2", скасовані карантинні свідоцтва.

Також важливим кроком у напрямі дерегуляції стало визнання європейської системи контролю, еквівалентної українській. Це відкрило шлях для імпорту товарів, затверджених Єврокомісією, та включення до відповідних реєстрів. Тому хотілось би відмітити, що цей шлях тільки починається.

Хочу подякувати колегам із аграрного комітету за прийняття великого пакету дерегуляційних наших законів, починаючи від ліцензування товарів господарської діяльності. Це окремо дуже великий, гарний пакет про дерегуляцію в агропромисловому комплексі: більше 20 дозволів нам вдалося спільно скасувати, - та актів Кабінету Міністрів по спрощенню діяльності, починаючи як з племінними тваринами, закінчуючи в тому числі документами дозвільного характеру на ветеринарні препарати, на кормові добавки та інше.

Зараз в рамках стратегії-2020, розроблено комплексну стратегію на цей рік по продовженню дерегуляції. Тому на порядку денному зараз буде стояти у нас окрема дерегуляція в тваринництві, окрема дерегуляція в рибогосподарській  діяльності, і в тому числі окремі зараз пакети спільно з нашими  колегами з Євросоюзу і спільно зараз комітетами по продовженню дерегуляції і спрощенню бізнесу саме  в нашій агродіяльності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, займайте своєї місце, пане міністр.

Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський, будь ласка.

 

10:13:21

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, доброго ранку всім! Сьогодні в мене є декілька запитань від вас, а в більшості своїй вони  стосуються реформування "Укрзалізниці" та системи  залізничного  транспорту, в принципі, в Україні.

Одне з питань – це питання, що дає корпоратизація "Укрзалізниці", яка відбулася у  2015 році? Варто нагадати, що весь минулий рік Міністерство інфраструктури та керівництво "Укрзалізниці"  працювали над тим, для того щоб завершити одну з… одне з найважливіших корпоративних перетворень, однієї з найбільших компаній України - "Укрзалізниця":   створити  публічне акціонерне товариство з державного підприємства "Укрзалізниця".

Утворення ПАТ "Укрзалізниця" є одним з двох базових  кроків для проведення реформи в галузі. Наразі в середині товариства вже проведено низку структурних реформ, утворено 29 філій, з  яких 23 вже функціональні. Тобто  за видами бізнесу ми перетворюємо "Укрзалізницю" на бізнес, який… На найкращу форму бізнесу, яка  застосовується в найкращих холдингових компаніях світу. Це дозволить забезпечити  прозорість фінансових потоків, підвищити ефективність діяльності кожного окремого виду  бізнесу та  ввести відповідальність керівників "Укрзалізниці" та кожного окремо виду бізнесу, що дозволить робити адекватну  оцінку їх ролі у покращанні бізнесу, чи непокращанні, що дозволить робити адекватні висновки щодо того, чи на своєму місці люди знаходяться, чи ні.

У 2016 році структурну реформу буде  продовжено, з регіональних залізниць  буде виділено всі види бізнесу, окрім інфраструктури. При цьому в "Укрзалізниці" будуть  повністю розділені фінансові рахунки оператора, інфраструктури та перевізної діяльності, як це передбачає директива ЄС. Це основна умова забезпечення рівноправного доступу до залізничної інфраструктури. Варто зауважити…

Друге питання, яке ви мені задали, стосується нового законопроекту – проекту Закону про залізничний транспорт, що він зробить для галузі. І варто зазначити, що прийняття нового Закону про залізничний транспорт та про створення незалежного органу з тарифоутворення буде другим кроком в реформі "Укрзалізниці" та залізничної галузі загалом.

Законопроект закладає фундамент для діяльності "Укрзалізниці" та галузі на багато років вперед, він змінить повністю організаційну структуру ринку залізничних перевезень, переведе галузь на рейки конкурентного ринку. Ми нарешті за 24 роки відійдемо від радянської, пострадянської моделі управління галуззю і перейдемо на ринкові  рейки.

Фактично, законопроект презентує нову модель ринку залізничних перевезень, аналогічну до тієї, яка є в Європейському Союзі. У законопроекті виділяється в окрему діяльність оператор залізничної інфраструктури, який є відповідальним за її експлуатацію, модернізацію та розвиток. Він надаватиме послуги з доступу до інфраструктури для всіх перевізників на недискримінаційній основі. Контроль  справедливого розподілу доступу до інфраструктури стане функцією держави.

Тариф на послуги залізничної інфраструктури буде регульований  державою. Ці функції передають незалежному регулятору – Національній комісії з регулювання у сфері транспорту. Відповідний законопроект також погоджений Кабінетом Міністрів та направлений до Верховної Ради  на погодження. До такого тарифу обов'язково сходитиме інвестиційна складова, яка може бути використана лише на реалізацію затверджених інвестиційних  проектів у розвитку інфраструктури.

Щодо інших складових залізничного тарифі законопроектом передбачено встановлення економічно обґрунтованих, ринкових тарифів. При цьому організація перевезень пасажирів у соціальному сегменті залізничним транспортом, у тому числі тарифи на такі перевезення, відбуватимуться через договори між державою та перевізниками, в яких, з однієї сторони – будуть виписані жорсткі критерії якості таких перевезень, з іншої – чітке зобов'язання органів державної влади сплачувати різницю між цінами на квитки та економічно обґрунтованим рівнем тарифів. Така модель абсолютно відповідає директивам ЄС, імплементація яких передбачена Угодою про асоціацію.

Важливо зазначити, що прийняття законопроекту і  розроблення більше 50 підзаконних актів для його реалізації та проведення структурних перетворень в середині "Укрзалізниці" повинні проходити паралельно в найближчі 2 роки. Все, що залежить від міністерства та "Укрзалізниці" – це структурна  реформа, розроблення підзаконних актів виконується.

Дуже прошу, шановні колеги, підтримати нас та допомогти нам з прийняттям Закону про залізничний транспорт та про НКРТ. Без цих двох базових законів ми не зможемо перетворити нашу галузь і закінчити реформування  "Укрзалізниці", це просто неможливо.

Наступне питання. Після відкриття транспортного коридору новий "шовковий шлях", які перспективи є його розвитку? Шановні колеги, цього року, на початку року ми завершили, майже, дванадцятимісячний робочій процес по створення  альтернативних шляхів доставки українських вантажів, вантажів з Центральної Азії, з Китаю до Європи в обхід Російської Федерації. Розуміючи, що у нас є неконструктивний сусід, який в будь-який момент може перестати виконувати міжнародні зобов'язання, ми вимушені були шукати альтернативи. Таку альтернативу для доставки українських вантажів до Центральної Азії, до Китаю та в зворотному напрямку - до Європи, ми  знайшли. Експериментальний потяг з порту Іллічівськ до кордону між Казахстаном та Китаєм, до станції Достик, пройшов, пройшов майже без  технічних проблем. Був людський фактор, був ефект природи, був шторм у Чорному та Каспійському морі. Замість очікуваних 11-12 днів, потяг дійшов до китайського кордону за 15 днів, але ми чітко розуміємо, з яких три доби – це  суто  людський фактор, який ми повністю можемо прибрати. Дві доби – це ефект природи. Шторм в Чорному морі,  шторм в Каспійському морі.  Пройшовши цей шлях, ми чітко розуміємо, що ми можемо, ми здатні провести цей шлях за  10 днів, це  абсолютно можливо.

Хочу нагадати, що альтернативний шлях через Російську Федерацію проходить приблизно 9-10 днів. Тобто логістично час проходження "шовкового шляху" з порту "Іллічівськ" через територію Грузії, Азербайджану, Казахстану до кордону з Китаєм може проходити за абсолютно той же час, як і існуюча на сьогодні альтернатива.

Так, на сьогодні існує певна проблема ще в економіці. Мається на увазі, що даний шлях – "шовковий шлях" – на сьогодні є трохи дорожчим за ту альтернативу, яка  існує на сьогодні. Але давайте поставимо сьогодні питання: якщо завтра Російська Федерація заборонить транзит  наших вантажів через територію Білорусії і своєї території, яким чином ми будемо доставляти вантажі до  Центральної Азії, до наших історичних ринків: Грузії, Азербайджану,  Казахстану та інших ринків? Наразі у нас є альтернативний шлях.

Завдання поставлено Укрзалізниці  та компанії  "Ліски", яка є основним оператором даного шляху: створити економічні умови, створити умови для того, щоби економіка покращилась цього  шляху, і це абсолютно можливо.

В зворотному напрямку потяг піде до кінця лютого. Він повернеться на… до території України. Будуть відпрацьовані абсолютно всі  логістичні вузькі місця, і в районі 20 числа в Баку буде підписано вже фінальний протокол, який врегулює всі технічні проблеми, всі вузькі місця і ми зможемо сказати, що  з березня даний  потяг може вже вийти в звичайний бізнес-режим.  Керівництву "Ліски", керівництву "Укрзалізниці"  потрібно буде займатися маркетингом, потрібно буде займатися бізнесом. Міністерство, Президент, Прем'єр, Кабмін, Верховна Рада  зробили все можливе для того,  щоб шлях цей прокласти. Тепер менеджменту "Укрзалізниці" та "Лісок" потрібно буде зробити  свою роботу,  займатись бізнесом. Якщо не зможуть, вибачте, будемо знаходити тих, хто зможе.

"Прохання надати інформацію щодо стану справ проведення експерименту з фінансування робіт,  з ремонту та  реконструкції автомобільних доріг загального користування в Волинській, Львівській, Одеські та Чернівецькій областях за рахунок перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів". 

Варто зазначити,  шановні колеги, те, що ви, Президент, Кабмін, зробили минулого року  щодо запровадження експерименту  по митниці, дало феноменальні результати. За минулий рік, і варто нагадати,  що з 1 вересня запрацювала ця  експериментальна програма. По Львівській області за минулий  рік з 1 вересня по  30  грудня було зібрано додатково до обласного бюджету майже 291 мільйон гривень.  Це ті гроші, які були зібрані від пере надходження від митних платежів. За рахунок цих грошей службою автомобільних доріг у Львівській  області було  зроблено наступні роботи.   Підрядною організацією "Онур Конструкціон Інтернешнл" -  це турецька компанія, - було  проведено роботи на ділянці дороги Н-17 "Львів-Радехів-Луцьк". Була відремонтована практично вся ділянка від Львова до кордону  з Волинською областю, крім міста Радехів. Це дорога, яка не ремонтувалася більше 35 років. Це дорога, де почали вимирати села, тому що реально  це був напрямок. Наразі дорога відремонтована, працює, експеримент спрацював.    Також по Львівській області… І на цю дорогу було  витрачено 177 мільйонів гривень.

Підрядній організації "Автомагістраль-Південь"  за виконані  роботи на ділянці дороги  "Сколе – Славське" (це дорога T-14)  виплачено   74 мільйона гривень. Якщо хтось з вас  є лижник, ви можете тепер поїхати до Славська і побачити, що  ви доїдете туди якісною дорогою. Ми розкриваємо потенціал регіону, залучаємо туристів, залучаємо бізнес, створюємо можливості для  приватного бізнесу створити або невеличкий готель, або заправку тощо. Тому що розвиток дороги  дозволяє створювати придорожню інфраструктуру.

Також за виконані роботи на ділянці   до автодороги Н-06  "Київ – Чоп" було також "Автомагістралі" заплачено 37 мільйонів гривень за виконані роботи, виконана дорога, наразі там відрізок між  690-м та 546-м кілометром відремонтовано в нормальній якості.

Чернівецька обласна  державна адміністрація від даного експерименту  отримала майже  130 мільйонів гривень, з них використано 27 мільйонів  гривень, частково використані ці гроші на дорогу "Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці – Мамалига" в напрямку на  Кишинів (це дорога  Н-10).  Інші гроші, на жаль, не були використані.    100, чи майже  104 мільйона гривень є на рахунках обладміністрації.

Я прошу  очільника області, керівництво області підготуватися до початку сезону і використати дані гроші, починаючи з   березня, на дорожнє будівництво.  В Чернівецькій області є багато доріг, які потребують грошей. дані гроші можуть бути використані виключно на дорожнє  будівництво.

Волинська область. Волинь отримала 94  мільйона гривень. Частина  цих грошей, ну всього  300 тисяч гривень були використані на  проектування дороги "Львів – Радехів – Луцьк". І з березня почнеться  ремонт дороги від  кордону з Львівською областю в сторону  Луцька. І наступного року, в першій половині року буде завершено повністю  будівництво цього відрізку.

Таким чином, завдяки даного проекту, даному експерименту повністю буде відновлено напрямок "Львів - Луцьк" через Радехів, що дозволить економити водіям величезні гроші, тому що альтернативний шлях майже на 90 кілометрів довший, через Рівне.

Одеська обласна державна адміністрація, на жаль, так вийшло, від даного експерименту не отримала нічого.

"Надати інформацію щодо стану справ у "Автодорі", а саме, які організаційні заходи були проведені в "Укравтодорі", що було зроблено на ремонт доріг за минулий рік…", -  і так далі.

Минулого року уряд ухвалив Концепцію реформування дорожнього господарства та розпочав процес ліквідації ПАТ ДАК "Українські автодороги та автомобільні дороги".

По завершенню процесу ліквідації ми не можемо… ми зможемо досягти очікуваних результатів тільки в разі, якщо вони будуть підтримані законодавчо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилина, завершуйте.

 

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М.

Буквально 1 хвилинку. Тільки в разі прийняття законопроекту в другому читанні 0954, тільки в разі прийняття рішення про створення дорожнього фонду, про що говорили вчора, організаційна реформа "Автодору" дасть результат. Без прийняття цих законопроектів результат від перетворення організаційно "Укравтодору" не дасть ніякого результату, шановні колеги. Ми повинні це розуміти і в разі необхідності готовий, на транспортному комітеті готовий з фракціями пояснити чому це є так.

Шановні колеги, в разі… Я, в принципі, закінчив. В разі необхідності я є доступний завжди для ваших послуг. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершились виступи, 31 хвилина у нас залишилась. Будь ласка, підготуйтесь на запитання до уряду на запис. Готові? Будь ласка, прошу, записуйтесь.

Будь ласка, народний депутат Гудзенко Віталій  Іванович, прошу.

 

10:30:30

ГУДЗЕНКО В.І.

Доброго дня! В мене запитання до міністра АПК. Що міністр   зробив для того, щоби молоко для населення піднялося, тому що люди, хто утримують  худобу, вже просто за копійки продають своє молоко?

І ще одне запитання: як він  відноситься до того, що ми проголосували, і що тепер спрощену систему в аграріїв повністю забрали? Дякую.

 

10:31:09

ПАВЛЕНКО О.М.

Дякую за питання.

По-перше, хочу відмітити, що саме минулий рік, ви знаєте, молочний напрям і наша співпраця  з Європейським Союзом була одна дуже така, з значних. 11 січня цього року вперше в історії України 10 українських молочних компаній отримали доступ до європейського  ринку. Це реальна історична подія.

Друге питання. Ви знаєте, однією  з величезних проблем минулого року було те, що, дійсно, дуже низька закупівельна ціна через нашу ситуацію, пов'язану з  російською агресією, через блокування  зовнішніх ринків і, відповідно, через блокування наших традиційних ринків збуту: для українського сиру, для української молочки.  В минулому році нам вдалося відкрити  для 18-ти українських підприємств ринок Казахстану, який був заблокований протягом минулого періоду, даючи можливості робити  реалізацію  для наших компаній також  молочну продукцію для даних ринків.

В тому числі  хочу відмітити, що в минулому році вперше в історії  України було відкрито ринок Китаю   для українських молочних компаній.  Зараз же 8 компаній мають дозвіл на експортування  молочної продукції в Китайську Народну Республіку, маючи величезний  потенціал по даному ринку.

Тому, самий перший підхід – це те, що нам було необхідно з вами знайти ринки збуту і продавати відповідно за валюту нашу продукцію, щоб була можливість і працювати нашим переробним підприємствам, які традиційно купували молоко в нашого населення. Ми розуміємо, одне з величезних проблем те, що 82 відсотки молока виробляється кооперативами і виробляється малим і середнім, ще, будь ласка, одна хвилина, виробляється малим і середнім бізнесом. Тому в минулому році були залучено міжнародні програми, в тому числі з канадійським урядом, на суму в 440 мільйонів гривень. Ви знаєте, саме по областях, як західної України так і центральної України по створенню малих, і середніх молочних ферм, що дає можливість розвитку саме малого і середнього бізнесу. Плюс, ви знаєте, що минулий рік компенсація відсотків -це 300 мільйонів гривень, і в цьому році також вона є, була сфокусована на компенсацію саме для малого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Вікторія… Геннадій Зубко, хвилину, до запитання відповідь. Будь ласка.

А, Павленко, будь ласка.

 

10:33:42

ПАВЛЕНКО О.М.

В тому числі хочу завершити, що компенсація відсотків програма, була одна із самих, я вважаю, що за останній рік вдала, тому що загальна цифра кредитів, яка була залучена під компенсацію, на рівні 7 і 8 мільярдів гривень, і ці гроші були отримані саме малим і середнім бізнесом. Тому що стояло саме відсікання по рівню обороту по бізнесу, в тому числі підприємства, які вирощували відповідно ВРХ, також мали доступ до даної програми. Тому хочу сказати, що будемо продовжувати в цьому напрямі, відкриваючи нові ринки і допомагаючи нашому аграрному бізнесу, саме молочній галузі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Войціцька, "Самопоміч", будь ласка.

 

10:34:20

ВОЙЦІЦЬКА В.М.

Вікторія Войціцька, "Об'єднання "Самопоміч".

Уряд у відставку і прошу передати слово Альоні Бабак.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альона Бабак, будь ласка.

 

10:34:31

БАБАК А.В.

Шановні члени уряду, ми мусимо констатувати сьогодні, що уряд не працює і зараз доведемо це. Справа в тому, що почали діяти кодекси, зараз нічого не робиться для запобігання колапсу у сфері енергетики і житлово-комунальних послуг. Почали діяти кодекси газотранспортної мережі, системи і газорозподільчих. Відповідно до тих всіх кодексів споживачів зобов'язали платити авансово за транспортування газу.

На цьому тижні почались відключення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, міністр соціальної політики знає, що таке заплатити авансом комунальні послуги сьогодні громадянам України. "Теплоенерго" сьогодні так само в колапсі,  тому що вони мають розрахунки і отримують від споживачів в кінці звітного місяця, а їм авансом треба за газ – це  не нормально. 217 Постанова Кабінету Міністрів..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, завершуйте.  

 

10:35:31

БАБАК А.В.

… дві речі до уряду. Не працює 217 постанова, тому що вона не передбачає таких розрахунків, авансових, "Теплоенерго". Не працює сьогодні електронне адміністрування ПДВ для підприємств всієї житлово-комунальної сфери. Різниця в тарифах, яка зараховується на ці рахунки, не змінює ліміти цих підприємств, досі від'ємні значення підприємств контрагенти комунальних підприємств не скористовуються податковим кредитом. Нараховуються штрафні санкції комунальним підприємствам, шановні члени…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  лаконічніше прошу задавати запитання, щоб всі встигли.

Мушак Олексій, народний депутат України.  Відповідь, будь ласка.

 

10:36:23

ДЕМЧИШИН В.В.

Шановна пані Бабак, дуже вам дякую за запитання. Насправді необхідність проголосувати за закон 3325, який ми вже два рази вносили в зал і намагались його прийняти, в якому передбачено врегулювання дуже багатьох спірних питань чи відхилень між Законом про ринок газу та існуючим законодавством, на жаль, підтримки в залі цьому закону не було. І я неодноразово пояснював, що є, дійсно, різні протиріччя між старим законодавством і новим законом, який потрібно максимально швидко врегулювати.

Тому я іскреннє надіюсь на те, що депутати будуть з повною відповідальністю відноситись до тих ініціатив уряду, які вносяться, обговорюються і на професійному рівні, і на круглих столах, і на інших заходах, на професійному рівні, обговорюються, і є розуміння чітке, яким чином із цих речей виходити. Але без політичної підтримки, без законів, які потрібні для сегменту, для ринку нічого реалізовувати не потрібно.

І додатково питання по  регулятору. Ми також два рази вносили  Закон про  регулятор, який  міг би в таких випадках  займати активну позицію. І він займає насправді, але в  нього немає повноважень. Тому Закон про  регулятора в першу чергу потрібен.

Закон про вторинне  законодавство – закон  3325, - однозначно потрібен. Надіюсь на вашу підтримку - і ці всі технічні речі будуть залагоджені максимально швидко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Мушак.

 

10:38:02

МУШАК О.П.

Доброго дня! Олексій Мушак, "Блок  Петра Порошенка", міжфракційне об'єднання "Єврооптимісти".

Шановні  члени уряду! Перше. Дякую за те, що ви сьогодні прийшли,  після  таких  складних подій, які  є в  державі.

А друге, в мене є  питання виключно економічне. Щороку Heritage Foundation і Wall Street Journal робить  рейтинг економічної свободи.

Два роки тому назад, в 2014 році в лютому, коли ви, Арсеній Петрович,  прийшли на посаду Прем'єр-міністра, ми були на 155 місці, попереду у нас було  Гаїті, позаду у нас було… Позаду у нас було Гаїті, попереду у нас було Лесото. Але за два роки  реформ, за два роки змін ми займаємо зараз 162 місце. Ми репресована економіка, попереду у нас  Соломонові  острови  позаду нас, на секундочку, Демократична Республіка Конго.

Тому критика ваша - вона не є політично вмотивована, вона в тому числі  економічно  вмотивована.

Питання перше. Які кроки ви хочете зробити для того, щоб ми вирвалися і стали вільною державою?

І друге питання, від мого колеги Насалика. В можете сказати про все ж таки список міністрів-реформаторів, бо всі про них кажуть, але ніхто не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Петрович.

 

10:39:21

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати України! Вельмишановна фракція "Народний  фронт"! Шановна фракція "Блоку Петра Порошенка", всі учасники коаліції, народні депутати України! (Шум у залі)

 Ми вкотре хотіли би подякувати і народні депутати України, і фракції, і не учасники коаліції, вельмишановний  пане Олег Валерійович Ляшко, ми вкотре дякуємо за  підтримку  уряду і урядових законопроектів. І хотіли  би оголосити про те,   що вчора Кабінетом Міністрів України було проведене позачергове засідання уряду. На цьому позачерговому засіданні Уряду члени кабінету, які були призначені парламентом, визначені парламентською коаліцією, і які працюють в непростих, м'яко кажучи, умовах протягом останніх 14-и місяців, чітко заявили наступне: ми всі прийшли однією командою, і ми будемо працювати далі однією командою, і якщо буде прийняте рішення про те, що ця команда повинна бути змінена, ми підемо всі разом. Але ми будемо боротися до останнього. До останнього!

Ми будемо  боротися за те, що за останніх два роки Україна не допустила дефолту і  списала борги. Ми будемо боротися за те, що за останніх два роки Україна піднялася вдвічі в рейтингу "doing business in Ukraine". Ми будемо боротися за те, що іноземні інвестиції повернулися, як це вже почало відбуватися минулого року. Ми будемо боротися за те, що не дивлячись на те, що Україна втратила п'яту частину своєї економіки, вона у наслідок російської військової агресії втратила Крим, частину Донецька і частину Луганська, ми вперше в четвертому кварталі минулого року отримали економічне зростання. Ми будемо боротися за цінову стабільність в країні, і саме тому ми визначили, що рівень інфляції в поточному році повинен бути не вище 12 відсотків. Ми будемо боротися за те, щоби так, як ми останніх 24 місяці платили заробітні платні і пенсії, платили соціальні пільги, ми і далі їх виплачували. Ми будемо боротися за те, щоби той бізнес, який отримав сьогодні послаблення завдяки нашій з вами спільній позиції по зменшенню вдвічі основного податку на бізнес –  це податок на заробітну плату, отримав додатковий фінансовий ресурс з одного боку, а з іншого боку детінізував свій бізнес і збільшив заробітні платні для українських громадян. Ми будемо боротися за те, щоби так само, як і в минулому році, коли ми підвищили заробітні платні і пенсії у вересні місяці на 13 і 19 відсотків відповідно, ми це зробили так само в цьому році. І перше підвищення заробітних план і соціальних стандартів уже відбудеться в травні місяці.

Ми будемо боротися за те, щоб українська банківська система стала стабільною, щоб українські банки накінець-то почали кредитувати українську економіку дешевою і довгою гривнею. Тому що саме для цього необхідно, щоб українська економіка отримала додатковий ресурс. Ми буде спільно з вами боротися за те, щоби ті зобов'язання, які ми взяли з вами перед нашими іноземними, були виконані. А це означає, що Україна далі повинна рухатися шляхом складних, але правильних реформ, які нами підписані з Міжнародним валютним фондом, із Світовим банком, всіма ключовими міжнародними фінансовими організаціями, які сьогодні кредитують українську економіку. Ми будемо боротися за те, щоби українські військовослужбовці і українська армія так само отримала заробітні плати, які ми підвищили вдвічі. Вдвічі ми підвищили рівень грошового забезпечення для української армії і Збройних Сил.

І наостанок, ми будемо боротися за країну! Не хочете боротися – тікайте з поля бою, а ми будемо робити свою роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я вимушений додати 3 хвилини на загальні запитання плюс, зробить 20 хвилин загальну кількість запитань – більше для депутатів.

Ідемо далі. Мустафа Наєм. Прошу всіх дотримуватися  регламенту.

 

10:44:13

НАЙЄМ М.

Добрый день, Арсений Петрович! Спасибо большое, что вы к нам пришли. Мы очень рады, что наконец-то вы нашли время и для парламента. Дело в том, что когда вы шли на выборы, вы говорили о том, что вы  избираетесь как Премьер-министр, что у нас парламентско-президентская республика. К сожалению, вы сейчас ходите чаще на Банковую, чем сюда. Но здесь вам нужна поддержка, вы у нас требуете поддержки своих законопроектов, бюджета и позиций, а, на самом деле, договариваетесь о том, всем там.

Вопрос к вам очень простой, вы сказали, что вы будете бороться за Украину, но, на самом деле, вы сейчас выглядите не на много лучше, чем Азаров, который говорил о том, что я – это Украина. Вы сейчас боретесь за посты, вы боретесь за то, чтобы остаться в этом Кабинете Министров. Вы сделали заложником всю страну собственных амбиций.

Когда вы будете бороться за то, чтобы Коломойский вернул дивиденды? Когда вы будете бороться за то, чтобы Ахметов не сажал своих людей к вам в кабинеты? Когда вы будете бороться за то, чтобы инвесторы, действительно, верили вам?  Ведь вы видите соцопросы, вы видите, как люди поддерживают правительство. Вы сделали заложником себя, кучу людей в правительстве хороших, которые, действительно, могут что-то сделать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте.

 

10:45:24

НАЙЄМ М.

Последний к вам вопрос. Скажите, пожалуйста, сейчас все говорят  про переформатирование правительства, а касается это лично вас или нет? Или мы опять получим "футляр"? Спасибо большое.

 

10:45:41

ЯЦЕНЮК А.П.

Вельмишановний пане народний депутат України, ви мені задавали це саме питання в грудні-місяці, коли  парламент заслуховував інформацію уряду і Прем’єр-міністра. Я вам тоді відповів, і я вам ще раз хочу відповісти.

Два роки тому інший парламент мене призначив Прем’єром у склад уряду. Рік тому цей парламент нас всіх призначив членами уряду. Я йшов на цю посаду, розуміючи всі політичні наслідки  особисто для себе. Це я прийняв рішення про зміну тарифів, я прийняв рішення про соціальної політики і системи. Як політик, в першу чергу. Разом з нашою командою. Я приймав всі непопулярні рішення, які ні один Прем’єр протягом 20 років не брав на себе і не візьме – надто за рейтинг бояться.

Я переживаю тільки за рейтинг країни і тому вкотре хочу вам зазначити: у нас, дійсно, парламентсько-президентська республіка. Ви – члени парламенту, відповідальні члени парламенту. Ми – відповідальні члени уряду. Ми сказали про те,  ми разом прийшли, разом підемо. У вас є  конституційне право внести до парламенту Резолюцію недовіри Кабінету Міністрів. Будь ласка,  скористайтесь цим правом – поставте на голосування питання  про недовіру уряду. Якщо це набере голоси, ми  з честю і гордістю передамо новому складу Кабінету Міністрів  відповідні  повноваження. Зробіть цей крок, це уже буде ваша відповідальність. А зараз ми виконуємо свою відповідальність: свою відповідальність по проведенню реформ, свою відповідальність по втриманню країни, свою відповідальність по формуванню бюджету, свою відповідальність по залученню мільярдів в країну для того, щоби ця країна далі рухалася.

Відповідаючи на ще одне ваше запитання, ви знову задали питання, наприклад, про компанію "Укрнафта" Ігоря Коломойського, де дивіденди від "Укрнафти". Пане народний депутат України, доповідаю: дивіденди у розмірі 1 мільярд 790 мільйонів були зараховані до державного бюджету України в повному обсязі 30 грудня минулого року.

Далі. Тобто ви ж задаєте питання, ну, на кожне слово треба ж відповідати, і тому я відповідаю на кожне ваше запитання.

Далі, по компанії "Укрнафта". Ви знаєте про те, що ми повернули спільно з вами контроль, ми пред'явили ще й пеню за несвоєчасну сплату дивідендів, ми пред'явили повністю позови на 9,7 мільярда гривень, все майно арештовано. Ми робимо свою роботу. Ми робимо свою роботу в кожному окремому напрямку.

Я, повертаючись до вашого ще одного питання, про вулицю Банкову. Тим більше, воно специфічне, тому що ви – депутат від "Блоку Петра Порошенка". Вулиця Банкова. На ній знаходиться Адміністрація Президента і там працює глава української держави – Президент країни. Президент країни, який має найбільшу фракцію. Президент, який разом з урядом несе всю повноту відповідальності. Президент, який є політичним партнером Прем'єр-міністра, і Президент, який є відповідальна людина за долю країни. І Прем'єр-міністр буде працювати з Президентом, якщо Президент цього хоче. Прем'єр-міністр буде працювати з парламентом, тому що мені потрібна і кожному тут сидячому – кожному! – їм не потрібні вічні атаки і боротьба за владу, їм потрібна ваша підтримка. Ваша беззаперечна підтримка. Допоможіть їм і ви допоможете країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, Ігор Шурма, "Опозиційний блок", запитання.

 

10:49:44

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". У мене запитання до Арсенія Петровича, прохання, ви мені на всі мої  запитання дайте відповідь, як моєму колезі Найєму. Ви хочете подивитися на реформу в системі охорони здоров'я не зі слів міністра, я навіть до нього не питаю, бо він не відповідає на запитання. Я вам пропоную зробити одну річ, зніміть окуляри, прикрийте вуса, вдягніть перуку і зайдіть в поліклініку, в лікарню, подивіться, що там робиться.

А тепер в мене прохання до вас, прохання до вас, не до Квіташвілі, а до вас. Будь ласка, поборіться за те, щоб він проводив колегії Міністерства охорони здоров'я, щоб знати, що робиться в регіонах, бо, крім вашої зустрічі, більше нічого не було. Щоб він хоть раз за 7 місяців появився на комітеті, а не розказував байки про те, що комітет з ним працює. Ви поборіться за те, щоб в цьому році, хоть в одному регіоні був проваджений Закон про екстрену допомогу. Це його пряма функція, вже не законодавча ініціатива, а хоть зробити те, що є готове. Ви поборіться за те, що в Україні були запаси протигрипозних препаратів та як в Литві, вони мають і для себе, і для того, щоб нам допомогти.

І останнє запитання. Я прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд.

 

10:50:57

ШУРМА І.М.

І останнє запитання. Захворів ваш колега міністр економіки. Чи ви знаєте, на що він захворів? Чи він повинен відпрацювати 2 тижні, а він просто втік на лікарняний, на "лівий" лікарняний, за який будуть виплачувати гроші? Дякую за відповідь.

 

10:51:21

ЯЦЕНЮК А.П.

Реформа системи охорони здоров'я була нами визначена на 2016 рік як основна. Я обов'язково зараз передам слово міністру охорони здоров'я пану Квіташвілі. Але на ваше запитання, що було зроблено, приведу тільки останній приклад. Нам з боями вдалося передати закупівлі медичних препаратів на міжнародні організації. Знаєте, який загальний обсяг зекономлених коштів тільки по одному тендеру – 60 відсотків від загальної суми закупівель, про що зараз скаже міністр охорони здоров'я.

Друге. Щодо того, що ми хочемо зробити в поточному році. Ми можемо зробити реформи системи охорони здоров'я тільки тоді, коли ви нам так само допоможете. Сім місяців законопроект, який був направлений урядом знаходиться в стінах парламенту і не приймається. Ми пропонуємо наступне. Ми пропонуємо… Якщо у вас є інші ідеї, ніж ті, які є  внесені Кабінетом Міністрів - ми поважаємо парламентсько-президентську республіку і парламент, - скажіть, які ці ідеї.

Якщо є у вас є альтернативна реформа системи охорони здоров'я, покажіть її. Але якщо ми зараз не будемо рухатися від того, щоб відмовитися від радянської системи, фінансування системи охорони здоров'я по так званому койко-месту і не перейдемо до системи фінансування, безпосередньо на медичну послугу і на пацієнта, який отримає цю послугу, ми не зможемо запровадити основу, я вважаю, фінансової реформи української медицини, це запровадження страхової медицини. Ми повинні українському народу чесно і відверто все говорити, чи є в Україні зараз безкоштовна медицина? Є, тільки написано в Конституції, але її немає ніде в реальності. З огляду на це держава повинна взяти на себе фінансування тих ключових медичних послуг, які ми зобов'язані забезпечити з державного бюджету, починаючи від невідкладної швидкої допомоги і закінчуючи базовим рівнем надання медичних послуг.

Другий блок, який ми пропонуємо вам,  - це запровадження державної страхової медицини для того, щоб людина знала, у неї є державна страховка і якщо щось сталося із здоров'ям, то держава через державну страхову компанію покриє відповідні витрати.

Третє. Тоді сектор медицини почне розвиватися, тому що він буде мати чітку систему фінансування, чіткі медичні протоколи під кожне захворювання, чітку ціну цього медичного протоколу і тоді чіткий термін надання послуги, і його оплати. Саме для цього нам і треба прийняти ці закони, треба  з людьми говорити відверто і чесно, і казати от наш план, я вам щойно сказав "наш план". Держава дає тільки ті послуги, які є базові і гарантує їх стовідсоткову оплату. Другий блок, ми вводимо державну страхову медицину. Але для того, щоб це зробити, пропустіть, будь ласка, пакет законів, який знаходиться в українському парламенті.

Сандро, добавте, будь ласка.

 

10:54:29

КВІТАШВІЛІ  О.

Спасибо. Пан Шурма, я не хожу на заседание комитетов не семь месяцев, я семь месяцев назад был на всех комитетах. Когда я просил слово 30 минут, вы мне не давали слово, когда вы говорили о чемпионате мира по футболу между медиками и не обсуждали законы. Вы сейчас выходите из зала и не будете меня слушать опять, как всегда.

Я перестал ходить на комитеты в октябре, когда меня игнорировали и надо мной смеялись. Потом вы начали смеяться над моими замами, и вы пока еще не извинились за прошедший комитет.

Я вас спрашиваю: как прошел комитет последний? У вас кворума не было! Кворума не было! Из 13 членов комитета только 6. Так что …

И последнее, что сделано, я вам скажу. Вот те товарищи, которые очень громогласно разговаривали на комитетах, чтобы они знали, есть последняя информация по закупкам, которые были переданы международным организациям. Спасибо вам, которые принимали эти законы, некоторые из вас даже не понимали, зачем это нужно. Но спасибо, что эти законы были приняты. 60 процентов разница, 60 процентов разница в цене по туберкулезным препаратам. В деньгах это 5,5 миллионов долларов по одной программе, которые шли в карманы тем товарищам, которые меня критикуют с вашего комитета, чтобы вы это хорошо знали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Добродомов.

 

10:56:05

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Дмитро Добродомов, міжфракційне об'єднання "Народний контроль". Перше прохання до головуючого: у нас регламент не тільки на депутатів розповсюджується, а і на запрошених, будь ласка, давайте його дотримуватись, щоб всі встигли.

І до Прем'єр-міністра. Ви казали, що готові боротися, у мене питання, що заважало вам два роки боротися з корупцією, зі схемами, боротися з тим, щоб у нас реалізовувались реформи. Ви кажете, про банки, подивіться на курс гривні. Ви кажете про розвиток і прорив галузі, скажіть, які галузі мають цей прорив і поспілкуйтеся з підприємцями, що насправді відбувається?

Маючи такий рівень недовіри в суспільстві - а згідно останнього соцопитування понад 70 відсотків хочуть відставки уряду під вашим головуванням, - кілька міських і обласних рад уже висловили, проголосували за недовіру, як ви збираєтесь працювати? Не зрозуміло. Як європейський Прем'єр-міністр,  яким ви себе позиціонуєте, у мене є до вас питання6 чи готові ви для того, щоб легітимізувати вашу роботу вийти під час звіту уряду і звернутися до парламенту з проханням висловити вам вотум довіри за вашу роботу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  30 секунд, завершуйте.

 

10:57:20

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

…бо в іншому випадку, в іншому випадку, і ви, і ваш Кабінет Міністрів буде  нелегітимним, як в очах народу України, так і парламенту. Дякую.

 

10:57:36

ЯЦЕНЮК А.П.

Я дякую, пане народний депутат України, за запитання.

Не хотів вдаватися до політичної риторики, але змушений. Ви тут про рейтинги почали говорити, я би порадив подивитися на рейтинги народних депутатів України,  ми недалеко один від одного відійшли. (Шум у залі)

Всі українська влада сьогодні стоїть перед викликом.: ми далі рухаємося, рухаємося з метою проведення реальних реформ, які ми розпочали ( і я зараз на них окремо зупинюсь), чи будемо бавитися у політику і у боротьбу за посади і за владу. Вкотре вам кажу: маєте голоси – голосуйте! Голосуйте, формуйте новий склад Кабінету Міністрів, це ваші конституційні повноваження, і я поважаю позицію Верховної Ради  України.

І я пропоную про це просто перестати вести дискусію, тому що в мене є інший порядок денний. І про цей порядок денний частково я вам уже сказав, і зараз ще раз оголошу. В країні багато розмов про боротьбу з корупцією Треба говорити виключно так само фактами.

Факт був те, що протягом останніх десяти років найбільша корупція в Україні існувала де? В газовому секторі. Мільярди доларів, які викачувалися з державної компанії НАК "Нафтогаз-Україна". Десятки посередників, сотні фірм і темні контракти з Російською Федерацією призводили до грабежу мільярдів доларів з кишень платників податків. Всі попередні прем'єри говорили, і попередні уряди, цьому уряду вдалося. Нема більше посередників, немає більше темних російських компаній – тільки прямі угоди.  І от цифра: якщо дефіцит "Нафтогазу" був позаминулого року мінус 10 мільярдів доларів, минулий рік – це вже мільярд, а цей рік "Нафтогаз" стане вперше прибутковим.

Друге. Всі говорили про те, борці одні були, про те, щоб повернути під контроль компанію "Укрнафта". Багато тут розповідали про те, як ми це зробимо, правда, забули, що на посаді Прем'єра підписували угоду з акціонерами "Укрнафта", яка незаконна, яка давала можливість міноритарному акціонеру далі тримати  компанію під своїм контролем. Ми внесли до парламенту закон, ви проголосували, ми це  зробили.

Всі говорили про те, що українські олігархи, вони – непереможні. Як же непереможні? Ми повністю всі державні компанії, які були в сумнозвісних олігархів від Партії регіонів в так званій оренді або концесії, протягом 2 років ми повернули в державну власність.

Всі говорили про те, що неможливо зачистити корумпованих чиновників. Ми провели люстрацію і люстрували 8 сотень корумпованих чиновників і це реальна боротьба з корупцією. 

Всі говорили про те, що не можна поміняти систему призначення керівників державних компаній. Да, це непросто, да, є політичний тиск і про це заявив міністр економіки Абромавичус. Я окремо хочу зазначити, що я  присічу будь-які спроби зараз спробувати тиснути на Абромавичуса або вчиняти проти нього незаконні дії. Цей міністр під захистом моєї фракції і уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат...

 

ЯЦЕНЮК А.П. Всі говорили про те, що не можна провести тендери, ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсеній Петрович, якщо можна, трошки лаконічніше, якщо можна. (Шум у залі) Хвилину, хвилину, заспокойтесь, колеги, заспокойтесь. Я зараз декілька слів вкінці скажу, що мені це все нагадує. Давайте заспокойтесь, будь ласка.

Будь ласка, Євлахов і потім я дам від тих, хто не брав участь в запитаннях.

Знаєте, я, ні, я зараз скажу. Заспокойтесь, будь ласка. В мене є, в мене є одне питання. Ви знаєте, Арсеній Петрович, я хочу сказати, я почув тут про медицину... Хвилину уваги вашої. Увагу, хвилину, я додам цей  час.

Ви говорили про медицину. Я погоджуюся, що треба підтримувати ініціативи, які забезпечують реформування нашої країни. Увага! Послухайте! Це стосується всіх вас. Це стосується всіх вас! І коли міністр Квіташвілі 28-го числа, грудня, вносить  закон до Верховної Ради України про так зване реформування охорони здоров'я, в якому визначено – я зараз зачитаю, я просто знайшов цей закон; добре, що ми його не розглянули з колегами – в якому визначено, як потрібно розподіляти видатки охорони здоров'я, в якому написано, що  розпочаті процеси (в пояснювальній записці) за видами  надання медичної… розпочаті процеси розмежування за видами надання медичної допомоги,  проведення реформування  системи охорони  здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві, які розвалили в цих областях охорону здоров'я… (Оплески)  …міністр пише в своїй пояснювальній записці: довели доцільність і ефективність.

Це такі рішення має приймати український парламент?

Такі  рішення український парламент приймати не буде, незалежно від партій,  незалежно від фракцій, незалежно від політичних поглядів.

Я думаю, що парламент український, і це треба зважити міністрам, кожен раз в самі важкі хвилини підставляв плече кожному міністерству для прийняття ефективних рішень. І хочу сказати за те, що  робити сьогодні винних у всьому і дурними депутатами… депутатів я не дам.

(Шум у залі)

Це стосується всіх народних депутатів України з права до ліва.  Ми справно приймаємо рішення… (Шум у залі) Ми справно приймаємо рішення, які дають можливість виводити країну з кризи. І я наполягаю на тому, що це має бути відвертий і конструктивний діалог.

Ми з вами стикалися, Арсеній Петрович, з багатьма ініціативами, які були непридатними, у тому числі і на ваш погляд, але вони були внесені міністерствами. 

Я сьогодні прочитав, що команда Мінекономіки, яка займалася публічними  закупівлями,  залишається  в уряді. Я вітаю  це, тому що це справжні  фахівці, які  ввели  серйозні  правила на ринку державних закупівель  і  зруйнували корупцію. Це треба підтримувати. Але коли   хотіли зруйнувати децентралізацію, ми з вами  її спільно рятували, Арсенію Петровичу.  І в багатьох інших речах  ми приймаємо спільну консолідовану відповідальність. І я не хотів би розглядати можливості, при яких  хтось буде  дурний, а хтось буде розумніший. Тому я  всіх закликаю до конструктивної взаємодії і до того, щоб ми  об'єднались і рухались далі, а не шукали винних у цій  залі.  Я прошу  поваги від уряду до парламенту, я прошу   парламентарів  відповідної поваги до уряду. Крапка!   

 Я додаю ще там  5 хвилин і будемо давати  запитання. Євлахов.  (Шум у залі) Я дам від фракцій двох, хто не брав участь в обговоренні. Євлахов, БПП.

 

11:05:50

ЄВЛАХОВ А.С.

Прошу  надати слово Ользі Бєльковій. Передайте слово… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бєлькова, будь ласка. Будь ласка.  Буде завершальне слово.

 

11:06:16

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановні високоповажні колеги,  члени уряду, з усією повагою, я думаю, що нам  дійсно  треба підійти  дуже об'єктивно до того, що дуже багато проектів, насправді,  нам вдавалося.

Я нагадаю, вчора саме парламентарі відстоювали як ніколи одну з урядових ідей – законопроект  3074  про так званий віртуальний реверс. Ми відстоювали  не конкретного міністра,  не конкретну ідею, а інтереси України. Ви говорили, Арсеній Петрович, про газ, і тут у вас буде  беззаперечна підтримка. Пан Пинзеник, пан Ляшко виступали як ніколи  і підтримували вас. А я хочу, щоб ми всі знову поборолися за український видобуток. Скажіть мені, будь ласка, де нині та нова система оподаткування, яку ми разом опрацьовували минулого року?  Де все це? І що я мушу  доповісти компаніям, які планують свою  діяльність на майбутнє? Ми їм обіцяли, це в інтересах України. Скажіть, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдиний депутат, хто дотрималася регламенту, вітаю.

Будь ласка, відповідайте.

 

11:07:33

ЯРЕСЬКО Н..

Дякую за запитання. Наша пропозиція стоїть в межах законопроекту 3630, ми з вами готові доопрацювати, щоб прийняти вже покращені умови для газовидобування в країні. Наша пропозиція була, щоб у 2018 році зменшити далі ренту до 2010 з податком надприбутком. Зі зменшення цін в газовому секторі, очевидно, потрібно це переглядати в реальному сенсі. Але ми готові співпрацювати з вами, щоб це зробити як найшвидше і дати бізнесові бачення на майбутнє, як цей режим буде мінятися на краще. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Корчик, "Народний фронт".

 

11:08:13

КОРЧИК В.А.

Прошу передати слово Максиму Бурбаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Юрійович Бурбак, будь ласка.

 

11:08:18

БУРБАК М.Ю.

Дякую. Шановний Володимир Борисович, ми ж всі парламентарі, і ви також перший серед рівних, давайте всі поважатимемо Регламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я рівний серед рівних.

 

БУРБАК М.Ю. Перший серед рівних. Дякую. Давайте ми все це будемо пам'ятати.

По-друге, в мене запитання є до міністра інфраструктури пана Пивоварського. У вашій доповіді ми почули щодо результатів експерименту по направленню перевиконання від надходжень митниці на будівництво доріг в окремих областях. Я не почув інформації щодо Одеської області, скільки там грошей, завдячуючи цьому урядовому експерименту, було направлено на будівництво доріг?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перед тим, як буде відповідати, я хочу наголосити: я рівний серед рівних. Я говорив про вас і про себе. Будь ласка.

 

11:09:10

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М.

Шановний пане депутат, дякую за запитання! Я насправді у своїй доповіді сказав, що по Одеській області надходжень від цього експерименту не було на разі. Тобто з 1 вересня понад надходжень не відбулося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Герасимов, "Блок Петра Порошенка".

 

11:09:35

ГЕРАСИМОВ А.В.

Прошу передати слово народному депутату Кривенко Віктору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Кривенко.

 

11:09:47

КРИВЕНКО В.М.

Шановний  Арсеній Петровичу! У 2010 році ми з вами півтори години  проспілкувалися про майбутнє космічної галузі, і тоді  у нас був з  вами повний консенсус.

Я хочу сказати, що в 2009 році була прийнята програма реформування космічної галузі, яка передбачала повне її переформатування.

На жаль,  всіма трьома очільниками Космічного агентства за цей, шостий рік, не зроблено нічого. Простий факт: завод "Арсенал" з  2005 по 2008 рік зменшилась чисельність з 4,5 тисяч людей до  2 тисяч 600, а на роботу ходило  600 чоловік, середня зарплата була  1 тисяча 200 гривень, на високотехнологічному підприємстві. Виведено понад сто тисяч метрів квадратних, корпус навпроти Генпрокуратури проданий в 2007 році за  380 доларів за метр квадратний. Директор, який є керівником  стратегічного підприємства, уклав угоду про спільну  діяльність з компанією, де  він є засновник, а його дружина є керівником цієї компанії, і вивели  42 тисяч квадратних на це підприємство…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, завершуйте.

Нам треба робити не "годину запитань до Уряду", а дві години запитань до Уряду. 

 

11:10:49

КРИВЕНКО В.М. В 2009 році вдалося підприємство  зберегти шляхом приєднання його до казенного підприємства  КБ "Арсенал". І це на два роки  зупинило всіх цих крадіїв. Потім через судові рішення, через відміну рішень  уряду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор, закінчуй, будь ласка. Я тебе прошу, будь ласка, закінчуй.

 

11:11:14

КРИВЕНКО В.М. Треба подякувати тоді і Прем'єру Тимошенко, і Олегу Ляшко, які  були на заводі, і це все бачили, це все діло. Зараз відновлений керівник, все продовжується, корпуси по ринку  гуляють, що їх продають. Прохання розібратися з цією ситуацією і по космічній галузі взагалі провести окремі слухання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, відповідайте.

 

11:11:39

ЯЦЕНЮК А.П.

Пане Віктор, дякую  вам за запитання. Ви знаєте про те, що змінили керівника Державного  космічного агентства  України, там зараз новий,  молодий хлопець, який, в принципі, керівник однієї з тих ще компаній, які працюють. Дайте, будь ласка, мені  запит, і я готовий запросити вас і його, для того що  ми розібралися конкретно по цій ситуації.

І,завершуючи "годину запитань до Уряду",  я хотів би  продовжити думку вельмишановного  Голови Верховної Ради України. Коли ми, дійсно,  можемо  домовитися, у нас все виходить. От, коли ми разом, коли ми сідаємо: спочатку посварились, потім помирились, але потім вийшли на рішення, - у нас все виходить і у нас все правильно рухається.

Саме тому я підтримую позицію не просто про взаємну повагу членів парламенту і членів уряду, ми є невід'ємні, ми є частиною української влади, а про спільні цінності і спільні підходи, і про спільну політичну відповідальність. Політичну відповідальність перед народом України. Наша єдність і наші переконання є єдиною запорукою для того, щоби рухатися далі, тому давайте рухатися далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Батьківщина. У нас ще є три запитання Арсеній Петрович, вибачте. "Батьківщина", Олег Ляшко… (Шум у залі) Арсеній Петрович, ще три запитання, будь ласка, від фракцій. Чи не бачите  руки людей?

Будь ласка, Олег Ляшко – одне запитання. Потім… Хто від фракції? Народний депутат Дубіль, потім – Олесь Довгий і народний депутат Кулініч. Все, і підводимо риску. І репліка буде Шурми, все.

 

11:13:28

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановний голова парламенту сказав про те, що він буде боротися за кожного депутата. Я думаю, що кожен депутат здатен захистити себе сам. Давайте боротися не за депутатів, а давайте боротися за українських громадян, за простих роботяг, яких ця влада довела до того, чим сім'ю годувати і як жити. От за кого боротися треба! Бо 24 роки боремося тільки за депутатів, за міністрів, за чиновників. Хто за простого  роботягу буде боротися?

А тепер, Арсеній Петрович, питання до вас. За що ви будете боротися? Я бажаю успіхів вам у вашій боротьбі, тільки ми стверджуємо, що та економічна політика, яку в зараз проводите, вона не призведе до того, щоби в країні були нові робочі місця, вона не призводить до радикального підвищення заробітних плат і пенсій. Ви берете багато кредитів, мені байдуже, скільки ви кредитів взяли, мені важливо, скільки ви створили робочих місць, наскільки піднялась зарплата і пенсія, чи є у людей можливість прогодувати свою сім'ю, чи є у людей можливість спровадити дітей у школу. Ваша політика не дає відповіді на ці запитання.

Ми вимагаємо від вас радикальної зміни еко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я єдине, що хотів би сказати вельмишановному виступаючому: я говорив на  державній мові, загальнодоступній в Україні, мене тлумачити не треба, переводити, я сказав те, що я сказав.

Дякую щиро. А, може, ми по хвилині, і ви відповісте, ми узагальнимо?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я хочу чітку відповідь!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зараз буде вам відповідь.

Прошу, народний депутат Дубіль, хвилина. Потім – Довгий, потім –Кулініч. І репліка. Все. І завершуємо. Колеги, ну, будьте терпимі!

 

11:15:06

ДУБІЛЬ В.О.

Валерій Дубіль, фракція "Батьківщина". Арсенія Петрович, в мене питання до вас і до уряду, воно не є політичним.

Сьогодні в цивілізованій країні Україна помирають дорослі і діти, тому що не знаходять кошти проходити хімію. Навіть дорослі не йдуть, тому що немає коштів і просто дома помирають. Так само онкохворі діти, які стоять в черзі і не можуть пройти пересадку кісткового мозку, яка коштує 150 тисяч євро. Я хочу задати запитання, коли… я не хочу чути причин, а просто хочу задати запитання, коли дата, коли закінчиться будівництво лікарні "ОХМАТДИТ", яка рік не будується? Якщо стосується наших дітей, не дай Боже, то ми готові перевернути весь світ. Давайте перевернемо весь світ. Я хочу від уряду і від вас почути просто дату коли ми добудуємо лікарню "ОХМАТДИТ", де буде пересадка кісткового мозку? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за таке важливе питання.

Олесь Довгий.

 

11:16:11

ДОВГИЙ О.С.

Дякую. Олесь Довгий, фракція "Воля народу".

Шановний уряде, не особисто Прем'єр-міністр, а всі разом, в мене до вас одне прохання. Будь ласка, змініть риторику "шановна коаліція" на "шановний парламент". Я зараз говорю від імені щонайменше 100 депутатів, яких представляють мільйони людей і, які, і завдяки яким були прийняті всі реформи, включаючи вчорашню реформу, про яку ми щойно говорили, прозоро про публічні закупівлі. Я нагадую, що всі без виключення і здебільшого непопулярні і популярні реформи приймаються разом. Тому давайте разом робити реформи, давайте змінимо передвиборчу риторику на сьогодення.

І друге питання в мене до шановного міністра транспорту, воно дуже конкретне. Я представляю 102-й виборчий округ і, зокрема, місто Знамянка, там живе 12 тисяч людей, які працюють на залізній дорозі. У зв'язку з реформацією, зрозумілою і правильною,  залізної дороги виходить так,  що податки починають платитися, ідуть з місцевих бюджетів, наприклад, в нашому випадку до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Кулініч.  Зафіксуйте, дасте відповідь, і ми завершимо. 

 

11:17:24

КУЛІНІЧ О.І.

Кулініч, 147 виборчий  округ, Полтавщина. В мене питання до міністра фінансів Яресько.

Пані Наталко, в Полтавській області зараз склалася величезна проблема з пільговими перевезеннями. Справа в тому, що законом встановлені пільги для окремих категорій громадян, і зараз ці  категорії значно розширилися за рахунок учасників АТО та інших категорій. Але на підзаконному рівні  реальний механізм відшкодування цих коштів відсутній. От за минулий рік перевізники Полтавщини порахували свої збитки  на міжобласних і міжміських перевезеннях, і вони сягають 10 мільйонів гривень. От конкретне запитання, чи буде уряд виходити з якимись конкретними ініціативами по вирішенню цього питання. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, і репліка була. Народний депутат Шурма. І завершуємо.

 

11:18:12

ШУРМА І.М. 

Ігор Шурма. Питання медицини,  я до Арсенія Петровича, бо ви більш адекватно реагуєте.

Арсеній Петрович, не вірте  міністру-теоретику. Закону про екстрену медичну допомогу  навіть в проекті нема, нема його. Закони, які подали  в комітет не підтримує ні комітет, не підтримує  навіть коаліція,   там опозиціонерів тільки двоє. Тому, що вони приводять до скорочення лікарів, вони приводять до закриття лікарень і вони  приводять до приватизації. Якщо такий міністр мудрий,  то хай  не передає це на комітет, а нехай виходить сюди на трибуну і від уряду такі законопроекти подає. Це є перше.

Ви були в Харкові  і ви… Арсеній Петрович, ви були в Харкові, ви бачили пренатальний центр  і ним чудувалися. Аналогічна ситуація є зі Львовом: міністр обіцяв взяти на контроль, за рік  ні разу не появився у Львові, а  в цьому році  прошляпив  навіть фінансування на цей рік і знову  все зупиниться на рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу узагальнюючу відповідь. І завершуємо.

 

11:19:23

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Олег Валерійович! Відповідаючи на ваш виступ, хотів би вас проінформувати про наступне: ми не беремо  кредити, збільшуючи зовнішній  борг країни. За минулий рік ми зменшили валовий  зовнішній борг країни на  4,3 мільярда доларів США.  Ми провели реструктуризацію 15 мільярдів доларів США, ми очікуємо, що Росія подасть на Україну в суд по 3 мільярдам доларів США, які, я вважаю, були не що іншим як політичним хабаром Януковичу за не підписання Угоди про зону вільної торгівлі, і тому уряд вів мораторій на виплату цього боргу, і не виплачує його.

Тому ми зараз протягом останніх двох років робимо все для того, щоб економічна стабілізація відбулася, в першу чергу, через зменшення дефіциту державного бюджету, і це реальні цифри. Тобто у нас одне з найкращих показників дефіциту державного бюджету. Ми ріжемо так звані не профільні витрати - ми оптимізовуємо систему органів державної влади, в тому числі і через зменшення кількості органів державної влади. В тому числі, і через проведення реформи в Державній фіскальній службі у всіх інших органах виконавчої влади.

Але є глобальне питання про інвестиції, про яке ви сказали, і  саме тому я тут прошу вашої так само підтримки. Як ми можемо залучити інвестиції? Перше6 ми можемо залучити інвестиції тільки тоді, коли Україна далі буде знаходитись в програмі співпраці  з Міжнародним валютним фондом. Це означає, що нам треба далі буде приймати ті закони, які необхідні для конкретного плану економічних реформ відображених в нашому меморандумі, це наші зобов'язання і наше  бачення економічного плану як української держави.

Друге. Якщо ми з вами приймемо Закон України  про внесення змін до законодавства про приватизацію і накінець-то забезпечимо чесну і прозору приватизацію не стратегічних об'єктів, про які вже зазначалось і я знаю ваша фракція виступає проти приватизації стратегічних об'єктів. А те, що необхідно продати, тому що там сидять чи політичні призначенці минулої влади, чи нової і вони через суди, через будь-що далі будуть контролювати ці об'єкти, наше завдання – це провести чесну і прозору приватизацію. Така перша чесна і прозора приватизація повинна відбутися на Одеському припортовому заводі. Тому ми просимо вас проголосувати за Закон про приватизацію.

Третє. Інвестиції – це в першу чергу клімат. Де у нас є поганий клімат? І ми це відверто визнаємо, де нам не вдалося побороти корупцію, – це у Державній фіскальній службі. Тому реформа Державної фіскальної служби і прийняття законопроектів, які внесені урядом по реформі ДПС. Дайте нам, будь ласка, цю можливість для того, щоб ми вичистили старий  корупційний анклав корупціонерів-митників і корупціонерів-податкових інспекторів і змінили абсолютно систему адміністрування і відношення до українського бізнесу. В тому числі ми пропонуємо ліквідувати податкову міліцію і створити на її базі службу фінансових  розслідувань. Це також закон, тому підтримайте нас.

Третє - це по дерегуляції. У нас  було декілька пакетів дерегуляції. Я дякую парламенту за те, що ви за них проголосували. Але в нас залишилося ще декілька пакетів, в тому числі ті, які стосуються рейтингу України "doing business in Ukraine". Ми це не зробили у минулому році по незрозумілим причинам, ну, просто не змогли домовилися. Зараз необхідно  провести низку законодавчих змін, починаючи з системи підключення до електромереж і закінчуючи системою реєстрації підприємств для того, щоб покращити так само наші показники.

Далі те, що я також повинен заявити, те, що знаходиться поза межами уряду – це судова і правоохоронна система. Ну, якщо правоохоронна система спеціальних органів далі буде використовуватися в тому, щоби проводити замовні обшуки чи відкривати кримінальні справи замовні, то ні один інвестор не піде. Якщо суди і далі будуть корумповані, і ви зробили перший крок внесення змін до Конституції, то так само ні один інвестор не піде. Тому ми з вами у поточному році повинні завершити судову реформу і ми повинні на кінець-то  створити Державне бюро розслідувань, призначити туди керівника, відібрати в органів прокуратури функцію слідства і дати можливість новому правоохоронному органу працювати так, щоб  він не лякав інвесторів, а переслідував злочинців.

В державних компаніях, ми вже про це оголосили Уряд створив  номінаційний комітет. Ми передали повністю всі призначення на керівників держкомпаній від міністрів, від уряду чи від Прем'єра під номінаційний  комітет, який переданий безпосередньо  під Міністерство економіки України. Топ-60 державний компаній будуть перепризначені виключно через незалежний номінацій ний комітет, так само, до речі, як ми зробили по НАК "Нафтогаз України". НАК "Нафтогаз" стає повністю незалежна компанія від уряду, чи від міністра енергетики, чи від будь-кого іншого.

Якщо у вас є... Я звертаюсь до всіх членів парламенту, це повинен бути діалог, це дуже серйозне питання – економічна політика країни на наступні роки. Якщо у вас є чітке бачення і пропозиції реальні, я підкреслюю ще раз, реальні, те, що ми можемо зробити, без популізму, без обіцянок передвиборчих чи післявиборчих, а там, де ми можемо досягнути результату. Це мій обов'язок як Прем'єра – не просто вас вислухати, а зробити так, щоби ваші положення економічної програми попали в нашу спільну програму, ви їх підтримували і ми їх підтримували.

Тому я прошу, ми зараз готуємо план дій на наступних 12 місяців, я звертаюся до всіх членів парламенту, до тих, які дійсно хочуть, щоби у нас щось вийшло як у країни, дайте своє бачення, дайте свої пропозиції. Це не має бути дисертація на тисячу сторінок, це конкретні пункти, які ми запропонуємо вам і українському суспільству в прозорості боротьби з корупцією, економічному зростанні, ціновій стабільності, залученню інвестицій і новому порядку управління державними компаніями і приватизацією.

Було багато запитань по Міністерству охорони здоров'я. Я поінформований про те, пане Шурма, що у вас є ваш проект закону, мене так поінформували. Ми готові підтримати ваш проект закону, от ваш, тільки давайте рухатися вперед. Ми не наполягаємо на тому, що в нас є геніальні рішення, ми не наполягаємо, ми вам це чесно кажемо, ми робимо помилки, ми їх робимо багато, але наше спільне завдання – їх виправляти, навчитися їх  виправляти. Не дивлячись на те, що ви з опозиції – підкажіть. Ви ж не в опозиції до України, правда? Ви ж не в опозиції до українського народу? Ви в опозиції до уряду, так ви не один  в опозиції до уряду, тут більше половини парламенту. Але ми ж всі разом працюємо на благо українського народу. До цього я вас і  закликаю. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

11:26:53

ЯЦЕНЮК А.П.

По "Охматдиту" ми в минулому році використали 40 мільйонів. Ми всі з вами зустрічалися, ви сказали, прибрати керівника "Охматдиту". Сказали? Шановні народні депутати, група "Охматдит", сказали чи не сказали? Сказали. Керівника "ОХМАТДИТУ" прибрали, який займався будівництвом? Прибрали. Сорок мільйонів в минулому році використано, в цьому році ми передбачили 390, майже 400 мільйонів гривень. Тому в цьому році ми також будемо освоювати кошти, тільки під вашим наглядом. Ви в минулому році зібралися, не дали можливості їх непрофільно  використати. Ми зробили висновки, і в цьому році  майже 400 мільйонів буде використано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Дякую уряду за відповіді на запитання і Прем’єр-міністру.

Шановні колеги, ми йдемо далі. Будь ласка,  Андрій Володимирович.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

11:27:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, далі у нас по порядку денному депутатські запити. І я прошу приготуватися, бути уважними для заслуховування ваших запитів.

Сергія Капліна до Прем'єр-міністра України щодо перевірки законності вивільнення працівників територіальних органів Держрибагентства.

Володимира Парасюка до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо затягування кримінального провадження відкритого за перевищення влади та службових повноважень… (Шум у залі)

…та службових повноважень начальником Яворівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Ігорем Мухою.

Володимира Парасюка до заступника міністра екології та природних ресурсів України - керівника апарату, тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України, голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо запобігання екологічній катастрофі, що пов'язана з витоком кислих гудронів на Грибовицькому сміттєзвалищі в селі Великі Грибовичі Жовківського району Львівської області.

Володимира Литвина про ситуацію, що склалася в правовій системі України у зв'язку з тривалим необранням суддів безстроково.

Івана Мельничука до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України, міністра охорони здоров'я України щодо вирішення питання безкоштовного забезпечення лікарськими засобами, які передбачені державою для дітей-інвалідів, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

Івана Мельничука до Прем'єр-міністра України, голови Державної пенітенціарної служби України, міністра юстиції України щодо недопущення необґрунтованого закриття Літинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України Вінницької області.

Групи народних депутатів (Порошенка, Мельничука та інших) до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо відбору інвестиційних програм на фінансування за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2016 році у Вінницькій області.

Володимира Мельниченка до голови Державної фіскальної служби України, міністра внутрішніх справ України, голови Державної фінансової інспекції України щодо перевірки фактів фінансових махінацій та розкрадання коштів.

Групи народних депутатів (Корчинської, Гопко та інших) до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо нецільового використання бюджетних коштів у ході будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" з боку посадових осіб.

Григорія Тіміша до міністра освіти і науки України щодо проблемних питань визнання здобутих у вищих навчальних закладах Румунії та Республіці Молдова ступенів вищої освіти.

Юрія Дерев'янка до Кабінету Міністрів України щодо надання копій стенограм засідань Кабінету Міністрів України від 23 грудня 15-го року та від 30 грудня 15-го року.

Андрія Лозового до віце-прем'єр-міністра України - міністра культури України щодо можливості погодження питання передачі дзвіниці, яка входить до складу архітектурного комплексу Вознесенського монастиря у місті Переяслав-Хмельницькому, у постійне безоплатне користування парафією Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Сергія Рудика до віце-прем'єр-міністра України - міністра культури України, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо фінансування видатків на утримання Національного історико-культурного заповідника "Холодний Яр".

Миколи Кучера до Деснянського районного управління Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо надання інформації вжиті заходи для дослідження обставин кримінального провадження №12014100030009153 від 21 серпня 2014 року.

Тетяни Донець до Міністра охорони здоров'я України щодо звіту про використання коштів на будівництво Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" у 2015 році.

Тетяни Донець  до Голови Верховної Ради України про фонд оплати праці помічників-консультантів народного депутата України.

Віталія Чепиноги до Директора — розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати гарантованих сум відшкодування за вкладами фізичних осіб.

Михайла Головка до Прем'єр-міністра України, Міністра охорони здоров'я України, голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо недопущення закриття лікарень у селищі міського типу Вишнівець та селі Максимівка Збаразького району Тернопільської області та недопущення обмеження фінансування Почаївської районної комунальної лікарні Кременецького району Тернопільської області.

Михайла Головка до Прем'єр-міністра України, Міністра освіти і науки України, голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо забезпечення належного рівня фінансування професійно - технічних закладів Тернопільської області.

Едуарда Матвійчука…

Шановні колеги,  до мене питання, я роблю повідомлення, що о 12-й згідно Регламенту  відбудеться перерва,  о 12.30, тому, що я боюся, ми не знайдемо голосів її перенести, тому о  12-й буде оголошена перерва до 12.30.

Едуарда Матвійчука до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Одеської ОДА, Одеської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Одесаобленерго» стосовно необхідності об'єктивного розгляду колективного звернення жителів будинку 15 по проспекту Маршала Жукова Київського району міста Одеси щодо комплексного ремонту покрівлі та облаштування освітлення поверхових площадок і міжповерхових сходів багатоквартирного будинку.

Едуарда Матвійчука до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства юстиції України, ОДА, Одеської міської ради стосовно вжиття дієвих заходів реагування на колективне звернення жителів будинку, 25 по вулиці Академіка Корольова Київського району міста Одеси щодо необхідності відновлення та отримання втраченого технічного паспорту на багатоквартирний будинок для подальшого створення об'єднання співвласників згідно законодавства.

Андрія Тетерука до Генпрокурора України, Голови СБУ, Міністра внутрішніх справ України, Голови Державної прикордонної служби України щодо надання інформації щодо приводів, підстав, періоду переміщення та місця знаходження самопідйомних бурових установок В312 - "Петро Годованець" та В319 - "Україна", а також відповідальних осіб за наглядом надводного становища у територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, в якій перебували самопідйомні бурові установки.

Геннадія Чекіти до Генерального прокурора України, Міністра юстиції України, Голови Державної пенітенціарної служби України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної служби геології та надр України щодо відсутності результатів перевірки на депутатське звернення №2/332-16 від 13 січня 2016 року.

Групи народних депутатів (Рябчина, Гриневич) до Прем'єр-міністра України стосовно виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення АТО, бойових дій чи збройних конфліктів, або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" в частині державної підтримки певних категорій осіб для здобуття професійно-технічної та вищої освіти.

Оксани Продан до Прем'єр-міністра України щодо захисту інтересів українських виробників трубопровідної арматури.

Олександра Марченка до Голови Верховної Ради України щодо пропорційності розподілу податків відповідно до рівня територіальної організації.

Сергія Кудлаєнка до голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, міністра соціальної політики України, міністра інформаційної політики України щодо необхідності вжиття невідкладних заходів, направлених на підвищення рівня соціального захисту та створення безпечних умов праці для журналістів.

Роберта  Горвата та Валерія Лунченка до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо забезпечення захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні річки Тиса у Закарпатській області.

Роберта Горвата до міністра інфраструктури України щодо передачі Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чоп"  "Львівська залізниця" з державної форми власності в комунальну власність територіальної громади міста.

Юрія Левченка до голови Київської міської державної адміністрації щодо порушення житлових прав та створення нестерпних умов проживання адміністрацією гуртожитку, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, 16-І та повернення зазначеного гуртожитку до комунальної власності міста Києва у зв'язку з незаконною приватизацією.

Юрія Левченка до директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, голови Київської міської державної адміністрації щодо грубого порушення норм містобудування та благоустрою населених пунктів ТОВ "Консоль ЛТД" на перетині проспекту Гонгадзе та проспекту Правди у Подільському районі міста Києва.

Віктора Развадовського до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо сприяння у відкриті дитячого садка в селі Волосівка Чуднівського району Житомирської області.

Віктора Развадовського до голови Житомирської обласної ради, голови Житомирської ОДА щодо включення в бюджет на 2016 рік коштів на реконструкцію та ремонтні роботи дитячого садочка в селі Печанівка Романівського району Житомирської області.

Оксани Продан до Прем'єр-міністра України щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №44.

Групи народних депутатів (Дехтярчука, Третьякова та інших) до Міністра оборони України щодо передачі у власність територіальної громади міста Дубно будівлі комбінату побутового обслуговування, що знаходиться  на балансі концерну "Військторгсервіс".

Богдана Онуфрика до міністра внутрішніх справ України щодо корупції в органах внутрішніх справ міста Харків та Харківської області.

Сергія Ларіна до Прем'єр-міністра України про звернення учасників пленуму Кіровоградської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України.

Миколи Люшняка до віце-прем'єр-міністра України – міністра культури  щодо виділення коштів з державного бюджету для завершення реставрації та аварійно-відновлюваних робіт.

Петра Ваната до міністра економічного розвитку і торгівлі України щодо порушення прав на корисну модель та промисловий зразок, а також про перешкоди в участі у державних закупівлях.

Ігоря Гузя до міністра внутрішніх справ України, голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Генерального прокурора України щодо перевірки діяльності виконуючого обов'язки начальника головного управління Держгеокадастру у Волинській області Василенка.

 Івана Рибака до Прем'єр-міністра України щодо зменшення відсотків співфінансування з боку місцевих бюджетів.

Івана Рибака до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, голови Чернівецької ОДА щодо виділення з державного бюджету коштів для будівництва першої черги приміщення для 12-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління з надзвичайних ситуацій України у Чернівецькій області.

Івана Спориша до віце-прем’єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, голови Вінницької обласної державної адміністрації стосовно включення села Роздолівка Мурованокуриловецького району Вінницької області до переліку інвестиційних програм та переліку проектів регіонального розвитку, що будуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у 2016, 2017 роках.

Володимира Арешонкова до міністра фінансів України про погашення заборгованості бюджетним організаціям Овруцького району Житомирської області, які виникли до 1 січня 2011 року внаслідок несвоєчасного фінансування державою чорнобильських виплат.

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України про встановлення пільг ліквідаторам аварії на ЧАЕС ІІ категорії з числа інвалідів, яким виповнилось 80 і більше років.

Сергія Ларіна до голови Національної поліції України щодо виваженого підходу у питаннях реорганізації регіональних управлінь Державної автомобільної інспекції МВС України у Кіровоградській області.

Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України, міністра оборони України щодо узаконення житла та забезпечення теплом на період опалювального сезону помешкань військових пенсіонерів.

Тетяни Чорновол до голови Антимонопольного комітету України, міністра закордонних справ України щодо необхідності перевірки бенефіціарів компанії Glusco energy S/A. та компаній афілійованих на предмет зв'язків з російською ВАТ "НК" Роснєфть".

Олександра Абдулліна до Прем'єр-міністра України про виділення коштів на добудову та негайне введення в експлуатацію самопливного каналізаційного колектору у місті Дубровиця Рівненької області для припинення забруднення річки Горинь неочищеними стоками, уникнення загрози поширення негативної епідеміологічної ситуації серед мешканців Дубровицького району та зняття обґрунтованих претензій з цього приводу від природоохоронних органів Республіки Білорусь.

Сергія Лабазюка до Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України щодо збереження Волочиського відділу поліції головного управління Національної поліції Хмельницької області в рамках проведення процесу децентралізації.

Михайла Бондаря до міністра енергетики та вугільної промисловості України щодо планів та заходів по виконанню інвестиційного проекту по будівництву на території Жовківського і частково Сокальського районів Львівської області, шахти "Любельська" № 1-2.

Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра України щодо загрози життю та здоров'ю населення України внаслідок непрофесійних дій Міністерства охорони здоров'я України.

Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра України щодо результатів розслідування роботи Міністерства охорони здоров'я України стосовно смертельних випадків в період проведення додаткової імунізації проти поліомієліту.

Віталія Гудзенка до начальника Служби автомобільних доріг у Київській області щодо капітального ремонту автомобільних доріг загального користування Київської області.

Віталія Гудзенка  до голови Київської ОДА щодо впровадження та реалізації конкретних програм, проектів та заходів розвитку агропромислового виробництва на території Білоцерківського, Володарського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського та Тетіївського районів Київської області на 2016 рік.

Олександра Марченка до Прем'єр-міністра України щодо фактів русифікації українських шкіл у столиці України місті Києві.

Михайла Бондаря до командувача Національної гвардії України, міністра внутрішніх справ України щодо реєстрації Батальйону Національної Гвардії України імені Героя України генерала Сергія Кульчицького як окрему юридичну особу, яка буде підпорядкована Північному територіальному командуванню Національної гвардії України.

Олександра Гереги до голови Фонду державного майна України щодо неналежного використання державного майна Публічного акціонерного товариства "Славутський завод ЗБВ".

Олександра Гереги  до міністра оборони України щодо неналежного використання колишніх об'єктів оборони, які знаходяться на території міста Славута.

Артема Ільюка  до Генерального прокурора України щодо результатів проведення конкурсного відбору керівника державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрськ".

Сергія Капліна  до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України щодо розслідування фактів бездіяльності Полтавського міського голови, яка призвела до трагічної загибелі двох людей.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України щодо встановлення обґрунтованої ціни на природний газ для потреб населення.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України щодо розроблення та запровадження нової системи оподаткування, яка стимулюватиме розвиток сільськогосподарського виробництва, насамперед агропідприємств малого та середнього бізнесу.

Андрія Деркача  до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання незабезпеченості медичними кадрами лікувальних закладів у сільській місцевості.

Андрія Деркача до Голови Верховної Ради України, міністра закордонних справ України, міністра юстиції України, голови Адміністрації Президента України щодо приведення роботи органів влади України у відповідність до Конституції України та європейських стандартів у сфері прав людини у зв'язку із намаганнями під гаслами боротьби з корупцією порушити право на особисте життя громадян України і право на персональні та конфіденційні дані.

Володимира Гусака до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, міністра економічного розвитку і торгівлі України стосовно надання інформації про цільове використання надходжень від підвищення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та пріоритетні напрямки інвестицій у публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" у 16-му році.

Григорія Тіміша до новоселицького міського голови Чернівецької області щодо забезпечення публікації інформації про використання публічних коштів, розпорядником яких є виконавчий комітет Новоселицької міської ради Чернівецької області, на єдиному веб-порталі використання публічних коштів.

Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України  щодо питання надання Фондом державного майна України неналежної відповіді на мій депутатський запит.

 Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України щодо удосконалення правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

Віктора Кривенка до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного агентства резерву України щодо закупівлі паливно-мастильних матеріалів до державного резерву України.

Степана Кубіва до голови Київської міської державної адміністрації  щодо збереження скверу Небесної Сотні по вулиці Михайлівській у місті Києві.

Степана Кубіва до Голови Національного банку України  щодо надання інформації про дії Національного банку України у сфері монетарного і валютного регулювання.

Олександра Вілкула до Прем'єр-міністра України щодо незадоволення відповіддю Кабінету Міністрів України від 18 січня 16-го року на депутатський запит від 15 грудня 15-го року.

Олександра Вілкула до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення за рахунок коштів бюджету України виплати заборгованості по соціальній державній допомозі у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до пенсії дітям війни відповідно до наявних рішень суду та відповідних рішень Європейського Суду з прав людини.

Групи народних депутатів (Дзюблика, Кривенка) до Генерального прокурора України, Голови СБУ про розповсюдження на території України інформаційних матеріалів, в яких містяться заклики до вчинення насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Ірини Сисоєнко до голови Київської обласної державної адміністрації щодо надання інформації стосовно обсягів фактичного фінансування комунальних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я Київської області.

Ірини Сисоєнко до міністра охорони здоров'я України щодо надання інформації стосовно показників захворюваності.

Романа Мацоли до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання передачі у комунальну власність міста Славути об'єкту нерухомого майна - недіючої військової частини А-3845.

Романа Мацоли до першого заступника голови Хмельницької ОДА щодо позитивного вирішення питання про включення інвестиційної програми регіонального розвитку "Сонячний будинок для дітей з особливими потребами" міста Шепетівка, до програми державного фонду регіонального розвитку Хмельницької облдержадміністрації.

Дмитра Лінька до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Державної фіскальної служби України, Торгово-промислової палати України, Дніпропетровської торгово-промислової палати щодо можливої недобросовісної підприємницької діяльності в алкогольній галузі та ухилення від оподаткування.

Групи народних депутатів (Корчинської, Рибчинського, Шухевича) до Прем'єр-міністра України щодо закриття українського ефіру для відео- та аудіотоварів Російської Федерації.

Василя Яніцького до Прем'єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, міністра енергетики та вугільної промисловості України про проблемні питання відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення житлово-комунальним підприємствам міст-супутників АЕС.

Ірини Єфремової до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України, голови Вищої ради юстиції, голови Державної фіскальної служби України щодо перевірки фактів зловживання службовим становищем, вчинення протиправних та корупційних дій суддями Татьковим та Комаровою.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо виділення субвенцій на потреби медичних закладів Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області.

Івана Балоги до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України щодо плати споживачів за приєднання електроустановок до електричних мереж.

Дмитра Добродомова до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки України щодо обґрунтування реорганізації та приєднання Буковинського державного фінансово-економічного університету до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Дмитра Добродомова до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України, Генпрокурора України щодо бездіяльності Уряду, яка призвела до незабезпечення бійців антитерористичної операції протезуванням закордоном.

Сергія Лабазюка та Андрія Немировського до Кабінету Міністрів України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо необґрунтованих тарифів за постачання газу для населення.

Сергія Власенка до Голови Державної пенітенціарної служби України, міністра внутрішніх справ України щодо призначення на посаду начальника Інституту кримінально-виконавчої служби Є.Ю. Бараша, який безпосередньо приймав участь у політичних переслідуваннях за часів президенства Януковича.

Сергія Власенка до Генерального прокурора України стосовно неналежного розгляду Генеральною прокуратурою України депутатського запиту про наявність корупційної складової під час здійснення Міністерством юстиції України платежів на виконання рішення Європейського суду з прав людини щодо сплати Державою Україна підприємству "Агрокомплекс" 335 036 547 (триста тридцять п'ять мільйонів тридцять шість тисяч п'ятсот сорок сім) гривень.

Андрія Шипка до міністра охорони здоров'я України щодо збереження галузі охорони здоров'я міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Андрія Шипка до міністра фінансів України щодо виділення коштів з Державного бюджету на фінансування окремих, життєво необхідних видатків міста Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Якова Безбаха до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Ради суддів, Генеральної прокуратури України стосовно забезпечення неухильного дотримування гарантій діяльності судді.

Групи народних депутатів (Безбаха, Мельничука, Сольвара) до Прем'єр-міністра України, міністра соціальної політики України щодо вжиття заходів для безоплатного забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів, інших осіб технічними та іншими засобами реабілітації за рахунок коштів державного бюджету.

Віктора Кривенка до Кабінету Міністрів України, Генпрокуратури України, Фонду державного майна України, Міністерства юстиції України, Державної фінансової інспекції України, Державного підприємства "Завод "Арсенал" щодо повернення майна Державного підприємства "Завод "Арсенал".

Остапа Єднака до Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської ОДА  щодо законності будівництва та експлуатації ферми ТОВ "ВБК "Агропромінвест".

Анатолія  Денисенка до міністра інфраструктури України щодо вжиття термінових та невідкладних заходів з ремонту інженерних мереж виробничого підрозділу "Основ'янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління" регіональної філії "Південна залізниця",  "Укрзалізниця" з метою забезпечення якісного водопостачання та водовідведення споживачів.

Групи народних депутатів (Купрія, Ляшка та інших) до Генпрокурора України щодо зняття депутатської недоторканності з народного депутата України Кононенка Ігоря Віталійовича та звернення до іноземних фінансових інституцій задля звільнення з посади Генерального прокурора України Шокіна Віктора Миколайовича.

Андрія Іллєнка до виконуючого обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", міністра інфраструктури України щодо проведення коригування руху поїздів сполученням Миколаїв-Херсон-Київ.

Андрія Іллєнка до голови Київської міської державної адміністрації щодо належного прибирання на території Биківнянського лісу.

Групи народних депутатів (Сольвара, Безбаха) до Генпрокурора України, Київського міського голови, щодо недопущення передачі у приватну власність ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив" будівель та споруд  Дитячого спеціалізованого, психоневрологічного санаторію "Салют" у Шевченківському районі міста Києва.

Руслана Сольвара до Національного антикорупційного бюро України, Міністерства аграрної політики України та продовольства,  Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, прокуратури Київської області щодо фактів порушення земельного законодавства у Головному управлінні.

Віктора Романюка до Директора Національного антикорупційного бюро України, першого заступника прокурора міста Києва щодо вчинення корупційних правопорушень посадовими особами Державного агентства України з управління зоною відчуження.

Олега Кулініча до міністра фінансів України, міністра соціальної політики України, міністра інфраструктури України щодо розроблення механізму відшкодування коштів за перевезення пільгових категорій громадян на міжміських, внутрішньо - та міжобласних маршрутах.

Олега Кулініча до президента Національної академії аграрних наук України, міністра аграрної політики та продовольства України щодо передачі частини земель державного підприємства "Дослідне господарство "Степне" Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції імені Вавилова Інституту свинарства і агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Сергія Фаєрмарка до міністра внутрішніх справ України щодо захисту права власності держави.

Олексія Ленського до міністра соціальної політики України щодо вжиття заходів реагування з метою ефективного розпорядження коштами на оздоровлення ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції та закупівлі санаторно-курортних путівок для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у достатній кількості.

Олексія Ленського до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів реагування з метою реформування Державного агентства автомобільних доріг України та створення на його базі дієвого органу, який зможе функціонувати належним чином, забезпечуючи українцям придатне для транспортного руху дорожнє покриття.

Андрія Лопушанського  до міністра аграрної політики та продовольства України, Голови Державного агентства лісових ресурсів України щодо створення природного заповідника на території Старосамбірського, Турківського, Сколівського районів Львівської області та встановлення мораторію на вирубку лісів.

Андрія Лопушанського до міністра інфраструктури України, Голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород на ділянці Самбір-Ужоцький перевал у Львівській області.

Руслана Демчака до Генерального прокурора України щодо неналежного проведення досудового розслідування слідчим управлінням УМВС України у Вінницькій області.

Юрія Бублика до Прем'єр-міністра України, Міністра внутрішніх справ України про незаконне втручання в господарську діяльність Державного підприємства "Степне" Полтавської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогрупа Деметра" та Національної академії аграрних наук України, вчинення тиску щодо укладення сумнівних угод для заволодіння його земельними площами, що перебувають у державній власності.

Віталія Сташука до Генерального прокурора України щодо активізації досудового розслідування, відкритого за фактами вчинення кримінальних правопорушень колишнім Генеральним прокурором України Віктором Пшонкою та народним депутатом України Артемом Пшонкою.

Віталія Сташука до Міністра внутрішніх справ України щодо активізації досудового розслідування в окремих кримінальних провадженнях.

Ярослава Маркевича до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо порушення прав споживачів під час укладання договору про надання послуг з газопостачання.

Запити будуть після перерви, або ви проголосуєте, щоб відмінити перерву.

Олега Петренка до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Черкаської ОДА, прокуратури Черкаської області щодо проведення перевірки законності забудов.

Колеги, час відведений для зачитання запитів, вичерпаний. Згідно Регламенту зараз у нас перерва до 12.30. І у мене немає механізмів її самостійно перенести, а я боюся, що голосів для її перенесення в залі може бути недостатньо. Тому я оголошую перерву з 12 години до 12.30. І  у 12.30 прошу всіх зібратися в залі для продовження нашої важливої роботи.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для  перерви завершений. Прошу заходити в зал і займати робочі місця.

Шановні колеги, профільний комітет звернувся до  Голови Верховної Ради, і Голова Верховної Ради  сьогодні запросив до нас у Верховну Раду  України Голову Національного  банку України Валерію Олексіївну Гонтареву, з доповіддю, з інформацією про стан грошово-кредитного ринку в державі.

Є пропозиція дати 10 хвилин на  доповідь Валерії Олексіївні, а потім  10 хвилин  на  питання і відповіді. Подібне і у нас  відбувається звіт уряду. Одна хвилина на усне запитання та дві хвилини для  відповіді на нього.  Якщо немає заперечень по такому регламенту - після того ми розпочнемо  виступити від депутатів, ми маємо певний запас часу, - я запрошую до доповіді Голову Національного  банку України Валерію Олексіївну Гонтареву.

Будь ласка, у вас є 10 хвилин по Регламенту  для надання інформації депутатам. Будь ласка.

 

12:35:33

ГОНТАРЕВА В.О.

Доброго дня,  шановні народні депутати! Я дуже рада бути тут. І сьогодні я вам буду доповідати про  монетарну політику Національного банку та  поточну  ситуацію на валютному ринку.

Почнемо з того, що одним із ключових рішень Національного банку  ми вважаємо дотримання режиму гнучкого курсоутворення і неповернення до фіксації обмінного курсу.

Національний банк нарешті став регулятором грошово-кредитного ринку, а не відповідальним за курс гривні, яким його зробили за час фіксованого обмінного курсу. Відтепер у кожній розвинутій країні  центральний банк відповідає за цінову і фінансову стабільність у державі. Це його основна законодавчо визначена функція. Ви проголосували за зміни в Закон "Про Національний банк України", і тепер наш чинний  мандат – це забезпечення цінової і фінансової стабільності з метою сприяння сталого економічного росту у державі.

Ми визнаємо, що перехід до гнучкого курсоутворення відбувся дуже болісно. Рік тому він збігся у часі з ескалацією конфлікту на сході нашої країни і супроводжувався стрімкою  девальвацією гривні. Та й сьогодні українці, на жаль, ще не звикли думати категоріями цін, тому що ще думають категоріями курсу і переймаються кожним коливанням курсу. Наголошую, не треба сприймати коливання курсу, яке спостерігається останні місяці як щось екстраординарне. При запровадження гнучкого курсоутворення Національний банк попереджав, що такі коливання будуть. Курс визначається співвідношенням попиту і пропозицій іноземної валюти, і попит і пропозиції іноземної валюти змінюється щодня. В результаті коливання можуть призводити як до знецінення національної валюти, так і до зміцнення національної валюти. І це відбувається кожного дня на всіх світових ринках з усіма світовими валютами світу. І тут треба не панікувати, а зрозуміти, чому це так відбувається.

Розглянемо спочатку ситуацію на міжбанківському валютному ринку. На сьогодні міжбанківський валютний ринок, курс на міжбанківському валютному ринку становить 25,80 на 26. Динаміку курсу останнім часом визначали як тимчасові, так і фундаментальні ринкові фактори. В першу чергу відзначимо ситуативні фактори, які є традиційними на початку року. Перш за все, на початку року сезонно падає ділова активність, що не може не відобразитися на пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку. Також як Національний банк неодноразово наголошував, надмірне коливання курсу з початку січня були пов'язані з великою кількістю вихідних днів. Тому що ми святкували з вами і прийшли тільки до офісу 11 січня. Крім того, як ви знаєте, наприкінці грудня з єдиного казначейського рахунку було виплачено 30 мільярдів гривень, зокрема, було повернути значну частку заборгованості за ПДВ, це дало додаткову ліквідність клієнтам банку, які спрямували її на купівлю валюти на міжбанківському валютному ринку. Саме для уникнення таких сплесків ліквідності в окремі періоди Національний банк завжди виступає за те, щоб всі вхідні грошові потоки в економіке, в тому числі в бюджету, були завжди прогнозовані, своєчасні та рівномірно розподілені протягом року.

В останні дні, на жаль, додався ще один ситуативний чинник - це політична нестабільність, яка створює невизначеність щодо майбутнього країни і може стати підґрунтям для ажіотажного попиту на валюту. Резонансні новини з політичного поприща завжди відображаються на динаміке фінансових ринків і нинішня ситуація не є винятком. Наприклад, інвестори в українські суверенні облігації почали розпродаж державного боргу, побоюючись погіршення короткострокової платоспроможності нашої країни. Це призвело до зміщення кривої дохідності державних єврооблігацій, так само політичні новини розгойдують і курс нашої національної валюти. Усі ці ситуативні фактори посилюють вплив основних фундаментальних чинників, які тиснули і, на жаль, будуть тиснути у цьому році на курс національної валюти. Мова іде про погіршення нашої зовнішньої кон'юнктури. Минулого року поточний рахунок платіжного балансу вперше за останні 10 років був збалансований. Його дефіцит становив 200 мільйонів доларів або 0,2 відсотка ВВП, ну, це як збалансований, 0,2 – це, ну, дуже маленьке таке значення. Для порівняння в 2013 році дефіцит поточного рахунку становив 16,5 мільярдів доларів, або 10 відсотків нашого ВВП. Це був дефіцит поточного рахунку 16,5 мільярдів в 2013 році, і ми досягли збалансованого з дефіцитом майже нуль поточного рахунку останнього року.

Минулий рік… і тому ще раз підкреслюю, що минулий рік був перший, коли ми прогнозували збалансований поточний рахунок і коли це сталося у дійсності. І це означає, що завдяки девальвації курс гривні став врівноваженим і допоміг збалансувати наш поточний рахунок. Але, на жаль, зі збалансованого поточного рахунку  минулого року ми  виходимо в цьому році в дефіцитний поточний рахунок.

На нашими новими пронозами  він сягне 2,5 мільярдів доларів США або 3 відсотки ВВП у цьому році. Ми очікуємо  дефіцит поточного рахунку  3 відсотки ВВП цього року, коли останнього року він був збалансований, як я вже сказала. Чому це сталося? Насамперед через зниження цін на світових сировинних ринках. Разом з цінами на нафту паралельно знижуються і ціни на сталь, продовольство, які забезпечують левову частку валютних надходжень в Україну.

В січні…  Середньоденні продажі валютних надходжень від підприємств металургії і видобувної промисловості знизились на чверть порівняно з груднем. На чверть порівняно з груднем, мінус 25  відсотків було тільки порівняно з груднем. А якщо ви порівняєте січень к січню  минулого року  та цього, тільки металургія показала  мінус 39 відсотків. 

Додатковим чинником виступає  обмеження на експорт продукції до Російської Федерації та транзит вітчизняних товарів російською територією до третіх країн Азії.   За нашими оцінками,  з 2,5 мільярдів дефіциту поточного рахунку 1,1 мільярд у поточному році  буде зумовлено цими  обмеженнями. Серед інших фундаментальних  факторів девальвації це девальвація валют країн наших торговельних  партнерів. Зараз валюти всіх країн світу девальвують відносно долару. Нема таких валют, які не знецінюються.

З початку 2015 року це казахський тенге знецінення,  білоруський рубль, російський рубль. 

Всі країни, які "commodities" торгують. А країни СНД – це особлива така, дуже велика девальвація. Це нівелює конкурентні переваги українського експорту на ринках не лише цих країн, а і третіх країн, куди ми експортуємо нашу продукцію.

Унаслідок ситуативних і фундаментальних факторів протягом січня надходження валюти в країну скоротилося на 27 відсотків порівняно з груднем, а продаж  валюти на міжбанківському ринку впав на 43 відсотки. Хоча основне курсоутворення відбувається на міжбанківському ринку, населення, звичайно, турбує більше готівковий курс національної валюти. І курс у нас завжди, готівковий, трішки вище за міжбанківський. Це пояснюється тим, що на готівковий курс гривні впливають ще і додаткові чинники. Тому: ситуативні і фундаментальні чинники, а на готівковому курсі є ще додаткові чинники.

Перший і найважливий чинник – це настрої населення. Тому прошу не спекулювати на темі курсу гривні, щоби не провокувати надлишковий попит на неї.

Другий чинник – це сезонний фактор зимових свят, відпусток, про які я вже не раз згадувала.

Третій чинник – це надлишкова ліквідність. Як я вже зазначила, наприкінці грудня з єдиного казначейського рахунку було виплачено кілька десятків мільярдів гривень, з них 4 мільярдів гривень – на соціальні виплати, які були не заплановані, і ці гроші частково спрямувалися і на готівковий ринок валюти.

Які перспективи курсу гривні цього року? Сезонні чинники залишилися позаду, тому що сезонність – це січень, це вже пройшов.  Правда, з'явився новий, як я згадувала, це політична нестабільність. Чим швидше налагодиться ситуація на політичному поприщі, тим менше у нас буде розгойдуватися курс гривні.

Крім того, необхідно розуміти, що ризики фундаментального характеру, які можуть впливати на курс, знаходяться поза межами впливу Національного банку. І більш глибоке падіння цін  на сировину, і більш сильніша девальвація валют країн - наших торговельних партнерів можуть призвести до більш широкого дефіциту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, будь ласка,  хвилину ще дайте, а потім  питання-відповіді.  Хвилину, завершуйте.

 

ГОНТАРЕВА В.О.   У мене   багато інформації, але ж про курс, давайте про курс закінчимо, і   на запитання я вже… останнє і буду відповідати на запитання. 

Тому це все може відобразитися на курсі, тому що курс нашої валюти – це  дзеркало платіжного  балансу нашої країни. Водночас не варто забувати, що всі ці ризики можуть бути частково нівельовані іншими факторами.

По-перше, завдяки низьким цінам на енергоносії, тому що ми ж  імпортери енергоносіїв.

По-друге, завдяки притоку інвестицій під час приватизації державних підприємств. Ви знаєте, що  17 мільярдів  у бюджеті вже  забюджутували, але Національний банк  розраховує, що  ми  зможемо досягти  1 мільярда     доларів у приватизації  цього року, тому  у  нашому прогнозному платіжному балансі ми вже це спрогнозували. Це буде  нам нівелювати  ці наші, дефіцит  нашого поточного рахунку. Тому ми розраховуємо, що це, ви підтримуєте  приватизацію, цей мільярд надійде  в нашу країну.

По-третє, завдяки тому,  що наша країна перебуває під парасолькою допомоги міжнародних організацій. В Давосі ми погодили  з МВФ  всі технічні питання і чекаємо, що незабаром буде підписаний меморандум…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Шановні колеги,  я прошу підготуватися до запису  на виступи, щоб всі змогли  дійти  до своїх робочих місць. 

 

ГОНТАРЕВА В.О.    (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В питаннях-відповідях будете   мати змогу, бо питання –  тільки хвилина, а відповіді – аж  дві.  Колеги, всі на місцях? Прошу провести  запис на усне запитання. Будь ласка. 

Гузь Ігор Володимирович.  Прошу включити мікрофон. Ми його підкорегували трошки. 

 

12:47:57

ГУЗЬ І.В.

Доброго дня. Ігор Гузь, фракція  "Народний фронт",  19 виборчий  округ.

Пані Гонтарева, до вас питання наступного   характеру.

Ви якісь прогнози робите чи ні? Ви цим займаєтесь? Ви можете українському народу сказати от в 2016 році і відповісти за ці свої слова своїми діями, так, який буде курс гривні до долара, на що людям розраховувати, тому що ви прекрасно розумієте, що нерозуміння ситуації, нестабільне сприйняття ситуації, воно погіршує всю економічну ситуацію і ситуацію кожної людини. Будь ласка, скажіть, я думаю, багатьох це цікавить. Дякую.

 

12:48:48

ГОНТАРЕВА В.О.

Мандат Національного банку - це забезпечення цінової та фінансової стабільності в країні. Ви проголосували за цей мандат улітку минулого року. Тому я буду відповідати про цінову стабільність.

Прогноз інфляції на цей рік 12 відсотків. Національний банк спочатку цього року започатковував таргетування інфляції. І тому наша основна ціль досягти 12 відсотків інфляції. Але, як ви розумієте, в нас курс дуже впливає на нашу інфляцію, тому що так званий pass through effect з девальвацією відобразився останнього року на нашому курсі як 20 відсотків нашого… нашої інфляції, і 23 відсотки це була інфляція, яка додалася нашими тарифами, регульованими тарифами.

Тому Національний банк цього року бачить свою ціль як 12 відсотків. І тому нас курс теж бентежить, тому що це потрібно. Але Національний банк ніколи не буде йти проти тренда. Національний банк може згладжувати тільки надмірне коливання і ситуативне коливання. Наприклад, сьогодні Національний банк вийшов на продаж 50 мільйонів через аукціон для згладжування ситуативних коливань. От ситуативні коливання, ці  ситуативні коливання, на жаль, це наша політична криза зараз, не сезонні фактори. Тому ми вийшли з підтримкою ринку.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в нас виникла дискусія: голови фракцій вимагають давати фракціям, а не по запису.

Дерев'янко Юрій Богданович, включіть мікрофон.

(Шум у залі)

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я відповім на всі запитання…

 

12:50:33

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, партія "Воля". Шановна пані Гонтарева, ви в своєму виступі говорили про те, що ми повинні звикати до  коливань валюти, до коливань курсу, і ви говорили про  те, що це нормально у всіх інших країнах. І, мало того, ви говорили про те, що всі спокійно на це реагують. Але у всіх інших країнах  тоді, коли  курс має коливання  більше як  5 відсотків, я вже не говорю 10 відсотків, впродовж доби чи двох, – це вже   цілий колапс. Як Національний банк реагував на початку цього року, коли валюта коливалась більше як 5-10 відсотків? І чітко скажіть,  який курс до кінця року ми будемо мати? Тому що всі імпортери  орієнтуються   на курс, вони закладають величезний  запас міцності щодо ціноутворення, і це дуже шкідливо на ціни, і на інфляцію в цілому. Тому чітко зорієнтуйте економіку і наших підприємців, який курс буде і що ви конкретно  робите, коли курс  виходить  за коливання в межах  5-10 відсотків. Дякую.

 

12:51:39

ГОНТАРЕВА В.О.

Я ще раз підкреслюю, що  Національний банк ніколи  не буде робити нічого, якщо це курс наш відповідає фундаментальним  чинникам, чому це сталося з нашим курсом. Але коли ми бачимо  ситуативні чинники, то Національний банк  дуже активно працює і перш за все з початку січня тому,  що це були сезонні, ситуативні  чинники, а не    фундаментальні чинники. Тому, що фундаментальні чинники – це те, що станеться з нами цього року. Якщо ви бачите щось  дуже сезонне – це сезонний, сіюминутний,  одномоментний чинник. Тому, Національний банк 5разів продавав валюту на міжбанківському ринку і продав  більш ніж 120 мільйонів доларів. І сьогодні Національний  банк знову продає валюту тому, що це чинник, знову,  це не фундаментальний чинник. Тому, що  політична криза, на жаль, провокує паніку  на ринку.

Сьогодні курс, зараз знаходиться на рівні 25.80-26. Національний банк відповідає за  інфляцію і цінову стабільність, і фінансову стабільність в державі.  Я вам зазначила: наш "таргет" по інфляції цього року  - 12 відсотків. І щоб його досягти, ми не можемо собі дозволити таку девальвацію, яка в нас була  тому, що ми  його ніколи не досягаємо. Але я не буду вам прогнозувати курс, тому що Національний банк відповідає  за інфляцію. Ви такий мандат нам надали останнього року.

За фінансову стабільність і за цінову та фінансову стабільність.

(Шум у залі)

 

12:53:18

ГОНТАРЕВА В.О.

12 відсотків - це наш таргет на цей рік, на наступний рік це 8 відсотків, на 2018 рік це 6 відсотків і наша така, довгострокова ціль по інфляції - це досягнути 5 відсотків, і так, щоб кредитування в Україні було 5 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ольга Бєлькова, "Блок Петра Порошенка".

 

12:53:37

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виступити по наданому слову по мікрофону. Будь ласка.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Шановна пані голово, я хочу привернути вашу увагу до дуже важливого  питання. Як ви знаєте, ми як Верховна Рада відмінили закон про 5-відсотковий збір імпортний. Але саме в тому законі було посилання на критичний імпорт, в тому числі туди входить імпорт природного газу. На сьогодні численна низка компаній звертається до нас і просять вас приділити увагу, і змінити ваші внутрішні постанови 581 і 124, і зробити так, щоб у них був пріоритет по їх заявкам на закупку газу. Як ви знаєте, без газу Україна сьогодні, без імпортованого, не зможе справитися і пройти цей сезон. Будь ласка, приділіть увагу, зустріньтеся з ними і, я переконана, є ще низка інших компаній, у яких є подібні вимоги. Я розумію, що може парфуми і не варто сьогодні так вже сильно завозити з якийсь спеціальним валютним регулюванням, але газ…

 

12:54:51

ГОНТАРЕВА В.О.

Відповідаю. Ми заздалегідь надіслали листа Міністерству економіки, це було ще у грудні цього року, коли ми зрозуміли, що вже не буде з початку року критичного імпорту. На жаль, Національний банк не може називати щось критичним, а щось не критичним. І ми запропонували Міністерству економіки підтвердити той же лист, який в нас працював до того, що таке критичний імпорт. На жаль, Міністерство економіки нам відповіло, що вони цим не будуть займатися. Але після цього ми направили листа до нашого Прем'єр-міністра і наш Прем'єр-міністр зараз дав таке розпорядження, щоб цей лист критичний підписати, тому що в нас нема питань. Ми знаємо, що критичний, ми знаємо навіть що в нього входить, але, на жаль, це не повноваження Національного банку. Якщо б це було в наших повноваженнях, ми б це зробили ще 1 січня, тому що для нас це теж зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Юрій Береза, "Народний фронт", будь ласка. 

 

12:55:51

БЕРЕЗА Ю.М.

Пані Голова Національного банку, добрий день! Я почну питання, а продовжить його Ігор Лапін, я з приводу діяльності російських  банків на території України. Коли заходиш або приїжджаєш у місто чи містечко і бачиш "Сбербанк России", як ви думаєте, як я повинен себе почувати? І прошу продовжити Ігоря Лапіна.

 

12:56:25

ЛАПІН І.О.

Ігор Лапін, "Народний фронт". Я хочу запитати трошки конкретніше до загального питання свого побратима Берези, скажіть, будь ласка,  "Альфа-банк" і інші російські банки на сьогоднішній день мають становити вже фактично, 30 відсотків фінансового ринку України. Мене цікавить вчорашня прес-конференція Петра Авена, друга Путіна, якому дали згоду, тобто російському "Альфа-банку" придбати "Юнікредит" на території України. Мене цікавить, хто куратор цієї оборудки і чи оцінюєте ви ризики, те, що російський капітал на сьогоднішній день.

 

12:57:06

ГОНТАРЕВА В.О.

Відповідати? Перш за все, щодо російських банків, я ще раз хочу наголосити, що в Україні працюють українські банки з російським капіталом. У нас є три банки з державним російським капіталом, тому ці банки завжди знаходяться під особливою увагою центрального банку нашої країни, тобіш Національного банку. Тому там знаходяться наші куратори, перш стрес-тест, який у нас був у 2014 році вони пройшли, вони докапіталізували всі свої установи. Другий стрес-тест вони пройшли, вони підписали програму докапіталізації своїх фінансових установ. Немає жодного чогось, чого вони не повертали, або гроші, або вони невчасно оплачували, або невчасно не виплачували відсотки, нічого немає. Тому, якщо буде рішення РНБО щодо банків, якщо розуміти, що з боку регуляторів до нас немає запитань, але кожен повинен розуміти, що на сьогодні 26 мільярдів рахунків наших комерційних клієнтів і 22 мільярда рахунків наших  фізичних осіб  знаходиться там. Якщо хтось дасть сьогодні  50 мільярдів на те, щоб ми це могли покрити нашим цим українцям, нашим клієнтам…

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. (не чути)

 

ГОНТАРЕВА В.О. Воно там, тому що ми не можемо націоналізувати 15 відсотків  банківської системи. Але якщо буде рішення РНБО щодо цих банків, щодо  санкцій,  ми будемо його виконувати.

Щодо "Альфа-банку", це друге було запитання. Перш за все, "Альфа-банк", я вам можу сказати, що вони працюють в Росії, вони працюють в Україні, і зараз вони ще працюють у п'яти странах Центральной и Восточной Європи.

Тому що, якщо ви побачите  бенефіціарних власників банку, то цими банками володіє холдинг, який знаходиться у Люксембурзі. Якщо ви  побачите, бо "Альфа-банк" це дочірній… Я сейчас скажу  про бенефіціарних власників…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка.

 

ГОНТАРЕВА В.О. …що я пішла  розповідати…

Щодо бенефіціарних. У них  дочірній банк є в Україні, і  є дочірній банк є в Російській Федерації. Це не в Україні… Не банк у Російської Федерації володіє… Бенефіціарні власники всім відомі -  це "Альфа-група", це пан Фрідман, це пан Авен і ще  п'ять фізичних осіб. У них… У пана Авена, у пана Фрідмана, мажоритарного акціонера, наскільки я знаю, це англійське  громадянство, або Ізраїль… Я не… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Ну зі  Львова він, а громадянство яке… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Гонтарева… пане Ляшко… Я прошу…. (Шум у залі)

 

ГОНТАРЕВА В.О.  …російського громадянства, нам, в Національний банк, він не російське  громадянство подавав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зняти емоції, питання  задаються шляхом  надання слова. Дерев'янко, Вам слово було надане! Слово у Верховній Раді надається шляхом включення  мікрофону, а не кричання залу. Тут не базар, а  Верховна Рада України!

Колеги, час відведений  для питань народних депутатів, вичерпаний.  Згідно Регламенту… Колеги, заспокойтесь! Я ще раз вам… Завершую.             

Отже, 10 хвилин, відведених Регламентом для депутатів, є вичерпаними.

Згідно Регламенту, фракції, які не мали можливості виступити… Так, згідно Регламенту, 34-ї статті, 3-го пункту, почитайте Регламент, фракції, які не мали слова, мають право виступити.

Шановні колеги! І тому я хочу вас закликати, не можу я дати питання поза Регламентом, бо тоді в залі починають речі неконтрольовані, бо тоді  всі депутати піднімають руки, і не зрозуміло, за яким принципом це дається.

Тому, колеги, в нас ще є година на виступи від депутатів, які теж поставлять питання, а чому ми могли виступити? І тому діємо по Регламенту. Пані Гонтарева, лишайтесь! Так!

Зараз до мене підійшли Олег Ляшко, будь ласка, одну хвилину від Радикальної партії. Не дам! (Шум у залі) Олег Ляшко.

 

13:01:26

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановна Валерія Олексіївна, так приємно задати питання кращому банкіру всіх часів і народів, як вас називають. Але в мене, шановна, дорогенька моя, занадто дорогенька для українських громадян, у мене до вас дуже просте питання: ви Конституцію читали, ви статтю 99-у Конституції читали, де обов'язок Національному банку – забезпечення стабільності грошової одиниці – є основною функцією? Ви розказуєте, що пенсіонери і свята винні в девальвації гривні? Ви розказуєте, що  люди винні, які зарплати отримали, у тому, що ви гривню валите? То мені здається, що найбільш хто в цьому винен – це ви персонально, тому що ви грабуєте людей, ви знецінили зарплати і пенсії, ви через Фонд гарантування вкладів дерибаните те майно, яке залишилося у банків. І ви, дорогенька моя, кращий банкір, ви заслуговуєте на інші епітети, шановна  Валерія Олексіївна. Геть у відставку!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви будете відповідати? (Шум у залі)

 

13:02:47

ГОНТАРЕВА В.О.

Я можу… В мене є дуже гарна відповідь: перш за все, коли ми стартували тут, в нас був дефіцит платіжного балансу мінус 16,5 мільярдів, останнього року це був нуль. Коли я стартувала на цій посаді, дефіцит НАК "Нафтогазу" був 100 мільярдів, цього року – нуль.

У нас розчищена  банківська система, в нас вже ми започаткували інфляційне таргетування, я хочу вам сказати про інфляцію 12 відсотків. Я  пишаюся своєю командою Національного банку, все, що я можу вам відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І останнє запитання – Королевська. "Самопоміч" не мала, так, нікого? Острікова, добре. Королевська, Острікова і на тому завершуємо. Будь ласка, Королевська.

 

13:03:30

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемая Валерия Алексеевна. Я здесь нахожусь, да. Ви знаете, слушая ваш отчет, мне хочется спросить о том, о какой стране мы говорим, в какой стране будет инфляция 12 процентов, 8 процентов, 6 процентов? Ну давайте будем реалистами, ведь все международные институции говорят о том, что в Украине минимум будет 25-27 – самый минимум процент инфляции в этом году. Для чего занижается инфляция? Ну, нам-то понятно, для чего, потому что неиндексация пенсий, неиндексация заработных плат и колоссальная экономия. За счет сегодня неправильного макропоказателя 83 миллиарда гривен вы не додаете в государственный  бюджет, а соответственно не индексируете пенсии и зарплаты. Поэтому я считаю, наша задача сегодня – это  реально признать, какая будет инфляция и выйти на реальную индексацию пенсий и заработных плат. Мы поднимем сегодня потребительскую способность людей, мы поднимем экономику. Потому что сегодня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Острікова, депутат Острікова.

 

13:04:53

ГОНТАРЕВА В.О.

Можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГОНТАРЕВА В.О.

На жаль, останнього року в нашій країні була інфляція, яка була найвища з 1995 року, вона становила 43 відсотки: 23 з цього – це підвищення регулятивних тарифів і 20 – це так звана базова інфляція, за яку відповідає Національний банк. Тому в цьому році наш, ну, наше населення збідніло, тому що були ціни, тому  що була інфляція, не тому, що був долар, а тому що у нас була така висока інфляція. І це основне завдання  Національного банку – це цінова стабільність. І тому... Ну, ми не можемо з 44-х вийти з вами зараз в 5 відсотків. Тому  наше  таргетування – це поетапне таргетування: 12 - цього року, 8 – наступного року, через рік – 6, і тільки наприкінці 2019 року - 5. Це наша таргет, ну, надо ж його досягати! Як ми можемо досягати самі, якщо то політична криза, то цінові ринки? Ми дуже мала і дуже відкрита  економіка. Ну нада ж… реальний сектор піднімати. Ну що я вам можу сказати?! Національний банк може тільки своїми… за базову інфляцію відповідати. Базова інфляція наступного року 12 відсотків 3,5 відсотки буде, тому що будуть теж підвищуватися адміністративні тарифи. Тому наше зараз завдання – це тримати між 8 і 9 відсотками нашу базову інфляцію. Це наше завдання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Останнє запитання - депутат Острікова. І ми переходимо до запису на виступи. Хто має бажання  взяти участь в "годині виступів депутатів", прошу зайти в зал і приготуватися до  запису.

Будь ласка,  Острікова.  

 

13:06:28

ОСТРІКОВА Т.Г.

 

13:06:38

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановний пані  голово! (Шум у залі)  Шановна пані голово, скажіть, будь ласка,  чому так складно простому підприємству реального сектору, яке ви так хочете підіймати, купити валюту на сьогоднішній день в оплату по імпортному контракту, якщо у нас  все добре з платіжним балансом, як ви нам щойно доповіли? Чому заставляють просте підприємство  дробити заявки? Чому вишуковують всякі коми і  в контрактах, в інвойсах? Чому ви дали лист якийсь… не зрозуміло яким він чином відноситься до повноважень Нацбанку згідно з Законом про ризикові операції? Тепер простому українському підприємству треба не тільки за себе відповідати,  а й знати бенефіціарів свого іноземного партнера. Чому запитують  бенефіціарів тих компаній, які є… акції яких торгуються на біржі і таким чином відмовляють у придбанні валюти?  Якщо у нас так все добре з платіжним балансом, коли будуть зняті обмеження на виплату дивідендів?

Тут нам уряд сьогодні доповідав, що він за іноземні  інвестиції в Україну. Хіба ці обмеження  сприяють тому,  щоб сюди прийшов іноземний капітал без можливості…

 

13:07:51

ГОНТАРЕВА В.О.

Перш за все, можу вам сказати, нікому не подобається, коли Національний банк верифікує контракти, коли він перевіряє бенефіціарних власників, і коли він перевіряє офшорні   рахунки. Повірте, нікому не подобається.

І тому, коли ви сказали, що хтось дробить якісь там, щоб не підпадати під контроль, верифікацію Національного банку, так ви краще надішліть мені цей список, хто це робить, тому що ми будемо займатися такими компаніями.

Надалі. У нас, ви знаєте, обмеження… у нас не так дуже гарно з платіжним балансом. Я сказала, що у нас, на жаль, дефіцит платіжного балансу, поточного нашого рахунку. Наш платіжний баланс був останнього року, зведений платіжний баланс, був у плюсі, 700 мільйонів у плюсі тільки тому, що це були гроші міжнародних фінансових організацій. Тільки так ми можемо щось отримати зараз, на жаль. Але я згодна з вами, якщо ми не…  дозволимо платити дивіденди, ну то не може бути ніяких нових інвестицій. Але дорожня карта, яку ми погодили з Міжнародним валютним фондом, вона базується не на датах, а на досягненні, наприклад, резервів. На кінець останнього року ми планували 18 мільярдів резервів. Ми досягли? Ні, тільки 13,3 у нас було на кінець минулого року. Чому? Тому що ми не залучили всі 5 мільярдів від міжнародних організацій. От так от воно працює. Ми вже готові робити цю лібералізацію, але це треба досягти якихось показників, а ми їх не маємо. (Шум у залі) Може, навіть, раніше, може, навіть, коли ми зараз, тому що дивіденди – це наш пріоритет, у нас стоїть перше. Ми не зможемо інвестиції брати в країну, якщо ми не платимо дивіденди. (Шум у залі)

        

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимагає фракція "Батьківщина" одну хвилину. Будь ласка, включіть Крулькові одну хвилину.

 

13:10:07

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановна пані Голово Національного банку, питання до вас. Ви знаєте, за час вашого керування Національним банком, на жаль, такої недовіри до банківської системи, як зараз, ще не було. Просто, по-перше, не можуть забрати свої кошти ті, хто колись повірив банкам і поставив депозити, бо просто їх не віддають. А кредити видають під такі процентні ставки, що ніхто ці кредити не  може просто взяти ні малий бізнес, ні  середній  бізнес, ні просто  громадяни для споживчих кредитів.

Питання у мене до вас буде  наступного  характеру. Скажіть, будь ласка,  а  що сталося з тими коштами платників українських податків, які за рішенням  Національного банку  в порядку рефінансування  банків було передано  тим банкам,  які на сьогоднішній день збанкрутували і зникли? Хто ці кошти буде повертати, в якому порядку? І яким чином платники податків зможуть знову ж таки  побачити  свої кошти? І коли Національний банк   за це відзвітує перед українським народом?

 

13:11:17

ГОНТАРЕВА В.О.

Можна відповідати. Так багато запитань, почнемо з банківської системи. Наша банківська система  була не те що   хвора, навіть зараз   Програма  Міжнародного валютного фонду,  це було  у моїй промові, на жаль,  я не змогла це сьогодні вам доповісти,  даже  з Міжнародним валютним  фондом ще у лютому останнього  року, коли ми  підписали  програму ІFF, ми спланували на  чотири роки  план рекапіталізації банківської системи. Так,  на початок цього року, зараз  даже? на 1 квітня цього  року, банківській капітал, це можливо  мати   адекватність капіталу на рівні   нуль. Ну це  ви можете  розуміти, якщо ви розумієтесь  у банківській справі? Адекватність капіталу повинна бути  10, але, на жаль, таке сталося в нашій країні. Перш за все ми вже вичистили  всі ці зомбі-банки, всі банки, які відмивали гроші. А після цього, що сталося з  нашими банками? Це була війна, це була анексія Криму,  вони втратили активи, це була девальвація  гривні, це були…   І воно негативно впливало на їх баланс. Як наші банки можуть бути дуже надійними, коли у них адекватність капіталу дозволено мати  "зіро? Якщо ви  пам'ятаєте останнього перед Новим роком ви проголосували  законопроект  2449,  я  дуже, щиро вдячна  за це, тому що  до того наша банківська система була   як вне закона.  (Шум у залі)

 Рефінансування. Останнього разу  я,  помню, коли  я показувала слайд, що  Національний банк  останнього року, я доповідала вам, це  було  110  мільярдів, а цього року, я можу доповісти, на  кінець року –  99. Це ми повернули  гроші. І того разу я вам показувала, що це 2008-й, 2014-й - це коли їх видавали, а я їх вже повертала. Тому ви можете мені тільки що медаль дати за повернення коштів на Батьківщину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час відведений для інформації, завершений. Дякую, Валерія Олексіївна, за дискусію. А зараз в нас лишається ще час для… Прошу всіх підготуватись і записатись на виступи у "Різне". Дякую. До побачення.

Прошу провести запис на виступи в "Різному".

Дерев'янко Юрій Богданович. Будь ласка.

 

13:14:14

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля".

Шановний головуючий, шановні колеги, я хочу сьогодні сказати всім про те, що Верховна Рада протягом останніх двох тижнів і більшість в Верховній Раді здійснює повний саботаж процедури і реформи децентралізації в частині передачі об'єднаним територіальним громадам земель поза межами населених пунктів.

Я двічі, кожний понеділок був присутній на Погоджувальній раді і просив Голову Верховної Ради пана Гройсмана включити до порядку денного ці важливі для реформи децентралізації законопроекти. В той самий час він дав і підтримав, за що я йому дякую, відповідне доручення профільному Комітету аграрної політики. Але, на превеликий жаль, ні комітет це не розглянув і не було політичної волі включити ці законопроекти до порядку денного.

Чому ці законопроекти не включаються? Тому що існує ціла мафія земельна, яка продовжує працювати на схемі Януковича, коли землі поза межами населеного пункту передали в управління "Держкомзему", в той час коли ще 2 роки назад про прийняттю рішення щодо кожної такої земельної ділянки брали участь місцеві ради, районні державні адміністрації, і ці землі використовувалися набагато ефективніше. Я не розумію, чому відбувається такий саботаж на рівні більшості Верховної Ради, Голови  Верховної Ради, чи можливо,   Уряду в тому числі. Можливо,  треба називати прізвища тих "смотрящих", чи всіх інших за тою методикою, яка сьогодні відбувається  в Мінекономіки.  Але, шановні колеги,        якщо ми не хочемо заблокувати    процес децентралізації, якщо ми не хочемо зневіри ти тих людей, які пішли на цей відчайдушний і сміливий крок - об'єдналися. Ми просто  зобов'язані включити законопроекти 3510 і 3510-1    до поряду денного, припинити  цю корупційну схему  з дерибаном земель поза межами  населених пунктів. І дати можливість об'єднаним територіальним громадам впливати і розпоряджатися землями, передати їх в комунальну  власність в межах  об'єднаних територіальних громад.

Сьогодні уряд говорив про  те, що він буде боротися за всі і буде руйнувати  всі корупційні схеми.  Будь ласка,  це одна із потужніших, найпотужніших корупційних схем, які до цього часу, з часів Януковича залишилися і працюють.   

Мало того, я хотів би  сказати про те, що всі ці  сьогоднішні, це сьогоднішнє шоу  Прем'єр-міністра про те, що уряд активно  бореться з корупцією, активно провадить реформи насправді не відповідає  дійсності. Тому, що сьогодні жоден наш громадянин  України     не може ні себе пролікувати, ні вижити, не може наш пенсіонер сьогодні за ті копійки прожити в  кінці-кінців.  І найкращий результат будь-яких реформ – це добробут наших людей.

Я звертаюся до всіх  народних депутатів: надати відповідну оцінку діяльності уряду, відправити його в повному  складі у відставку і повністю оновити склад уряду.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Дякую вам.

Анна Романова,  "Самопоміч". 

 

13:17:29

РОМАНОВА А.А. Анна Романова,  "Об'єднання "Самопоміч".

Шановні колеги! Шановний народе України! Ось ми тільки що   бачили шоу як звітувався  Прем'єр-міністр, бачили і чули        як він цинічно сказав, що доходи українців збільшились на 13 відсотків. Але справа в тому, що оця така брехня, я взагалі не розумію, наскільки можна мати елементарну якусь совість, такі речі казати. Тому що насправді  бюджетники - це звичайні лікарі, це вихователі дитячих садків, це вчителі, вони отримали насправді за 2016 рік за січень місяць зарплату менше від 40 відсотків до 10 відсотків. Тобто людина, яка отримувала  2 тисячі гривень зарплати, вона недоотримала 200 гривень за січень. Чому це сталося? Тому що наш уряд, який зараз звітується про поліпшення соціальних стандартів, ввів таку норму про індексацію у 3 відсотки. Якщо інфляція середньомісячна більше 3 відсотків, то тоді зарплати індексуються, якщо вона менше 3 відсотків, тоді зарплата не індексується. Що в результаті сталося? Сталося те, що тепер зарплати не проіндексувалися і їх виплатили людям на рівні 2008 року. Скажіть, будь ласка, у чому тут підвищення соціальних стандартів та реальних доходів населення? Мало того, що девальвувала гривня, мало того, що ціни підвищуються постійно, і зараз ось ці копійки люди вже у повному розпачі, вони не знають як далі жити. А уряд звітується про те, що здобули, про те, що люди стали краще жити.

Тому звичайно так далі продовжуватися не може. Уряд, якщо він заявляє, що буде боротися, нікуди не піде, ну, хіба що боротися можна за те, що Конго зараз позаду нас стоїть за рівнем розвитку, за рівнем доходів населення, а нам ще, якщо ми впадемо (?)до Конго, ось лише за те уряд має боротися чи як він собі це уявляє. Тому уряд має піти в повному своєму складі у відставку і в парламентсько-президентській республіці там, де парламент, як представники народу, визначають хто має керувати урядом і хто має бути в уряді, ми вже кажемо, що уряд має піти у відставку з Прем'єр-міністром. І до цієї думки народних депутатів, а також всього народу України треба дослухатися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галасюк Віктор Валерійович, будь ласка.

 

13:20:25

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Андрій Володимировичу, шановні колеги, уряд заявляє про єдність, але кому потрібна така єдність, яка несе громадянам зубожіння, підприємцям погіршення бізнес-клімату, а країні боргову залежність? Єднатись потрібно заради модернізації країни, заради розвитку, а не заради кругової поруки чи консервації сировинно-олігархічного ладу.

Економіка країни зайшла в глибоке економічне піке, подивіться всі ключові показники, інвестиції, виробництво, експорт, вантажі перевезення і навіть торгівля сьогодні в червоній зону. Це багаторічна економічна зима, яку уряд і Національний банк послідовно консервують. Економіку невідкладно треба розігрівати, сектор за сектором, галузь за галуззю, а уряд продовжує разом з Національним банком її заморожувати. Потрібно проводити структурну модернізацію та стимулювання економіки, а уряд знову затягає паски населенню, набирає нові закордонні кредити на проїдання.

Економіку будуть, або руйнують конкретні люди, перше, міністр Абромавичус, я поважаю його як особистість, я вважаю, що він порядна і смілива людина, але ми категорично не поділяємо ту економічну політику, яку він проводить. Ту концентрацію на приватизації та дерегуляції, яка не залишає місця для промислової політики, для інвестиційної політики, економічні результати цього ми всі з вами як всі громадяни України, чудово бачимо.

Потрібна цілеспрямована програма соціально-економічного розвитку, її має запропонувати міністр економіки і міністр фінансів. Вважаю, що фінансово-економічна політика Абромавичуса, Яресько, кредитна грошова політика Гонтаревої, вони сьогодні є не меншим злом для країни ніж те, що відбувається на вищих щаблях влади, в тому числі у сфері корупції.

Для прикладу, ви подивіться Голова Національного банку Гонтарева виступила офіційно проти створення експортно-кредитного агентства України, за це все зробили практично всі європейські країни, через це вони і розвивають свій експорт – це позиція її є антивиробничою, вона є антидержавницькою.

Міністр фінансів Яресько, через штучне нав'язування Україні нейтральності оподаткування, замість стимулів економічного зростання, відміну спеціальних податкових режимів, консервує, по-суті, сировинний лад та блокую запровадження інвестиційних стимулів для реального сектору економіки.

Більше того, до мене навіть звертались декілька бізнесменів, щоб  я не критикував Яресько. Я так розумію, що не за власної ініціативи. Так я хочу сказати, ніхто не мене не вплине, бо це  питання  принципове, це  питання економічної політики, це питання, в якій країні ми всі будемо  жити. Я живу в Україні. Мої діти будуть жити в Україні,  тому  мені це не байдуже. І якщо хтось з якихось з якихось зальотних гастролерів-реформаторів думає, що вони проведуть реформи, а потім будуть насолоджуватися результатами під іншим сонцем, то це не той варіант, який  влаштовує всіх українських підприємців, інвесторів, роботодавців, промисловців і громадян, які сплачують…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ГАЛАСЮК В.В. … у будь-якій  європейській країні. Тому справжні пріоритети - це інвестиції, робочі місця, виробництва і збільшення власної податкової бази. Це позиція Радикальної партії, і ми закликає всіх підтримувати цю економічну програму  порятунку України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Лещенко Сергій Анатолійович, будь ласка.

 

13:24:06

ЛЕЩЕНКО С.А.

Доброго дня, колеги! Критикують Арсенія Петровича за  сьогоднішній його  виступ, а я б йому подякував за те, що  він показав своє справжнє обличчя, що він з такою зневагою, з таким цинізмом доповідав у  парламенті. І, в принципі,  позбавляє нас  будь-яких ілюзій за те, щоб ми проголосували за його відставку.  Тобто він фактично й  каже нам: голосуйте. Ми не повинні цей уряд далі тримати при владі.

Те, що відбувається зараз, – це, звичайно, вистава. Нам кажуть: "Давайте робити перезавантаження", - а потім повертають в уряд вже збитих льотчиків-міністрів, які  пішли у відставку. Пам'ятаєте, ми навіть за одного міністра Квіташвілі голосували  в парламенті кілька разів? Він тут стояв на трибуні, ми питали: "Хто вас обклав смотрящими? Що це за корупція навколо  вас?" Він не міг дати  відповідь. Він пішов уже кілька місяців  тому. Потім вчора він  каже:  "Я відкликаю заяву, я  повертаюсь працювати". Це виглядає навіть не смішно, це  просто знущання над здоровим глуздом і над всією українською громадою.

Замість того, щоб повертатися назад, міністр Абромавичус сказав про корупцію в українському уряді, про те, як "сірі" кардинали поставили на всі державні підприємства кураторів. І я підтримую його в тому, що  він   не повертається, він не робить проти своєї совісті, а залишається на своїй позиції. Він звинуватив колегу по фракції Кононенка в корупції. Замість пояснення ми почули   дуже абсурдні слова: "І я не я - і хата не моя", - тоді як навіть я, читаючи ті самі медіа, ту саму "Українську правду", знаю, наприклад, Кононенко – куратор оборудок на Запоріжжі обленерго, де величезні суми коштів вимиваються з підприємства, де сидять Суркіс з братами Крючковими. І все відбувається на очах всієї держави. Я знаю про "Укрзалізницю", там "смотрящі" його, я знаю про підприємство "Укртрансаміак", про які так само згадував Абромавичус. Я знаю про "Народний фронт" і про Мартиненка, який недавно працював у цьому залі, але взяв і пішов під тиском громадської думки.

Наприклад, підприємство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", яке об'єднує титаново-уранову галузь. Поставили туди "прокладку" – компанію Bollwerk, яка бере всю продукцію і продає її на експорт. Ми дивимося, хто засновники цієї фірми. Пенсіонер .…. 80 років дідусю. Підемо глибше, подивимося, що цей самий чоловік є в іншому підприємстві, яка займається ураном, яке зараз вже під слідством у Національному антикорупційному бюро, і Мартиненко ходить на допити по цій справі. Подивимося далі, виходить, що це підприємство, де кінцеві бенефіціари ті самі, які і в підприємствах Жванії і Мартиненка. Одним словом, корупція навколо підприємств. Замість приватизації ми маємо те, що державні підприємства стали кишенями для політичних проектів.

Тому нам потрібно справжнє перезавантаження. Нам треба новий  Прем'єр-міністр, який не буде обтяжений корупційними звинуваченнями, треба новий міністр внутрішніх справ, а не той, про якого вже на обкладинках журналів публікують про його схеми в газових оборудках. Нам треба новий Генпрокурор, а не той, який з  "діамантовими прокурорами"себе пов'язав. І нам треба відставка "сірих кардиналів" з парламенту, щоб вони більше не впливали на політичний процес і не обкладали податтю державні підприємства.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Тіміш Григорій Іванович, будь ласка. А! Рибаку передає. Так! Вибачте.

 

13:27:26

РИБАК І.П.

Шановні колеги, ми сьогодні, насправді, були свідками не просто фарсу, а майстер-класу для тих, хто хоче знущатися з українського суспільства, з українського народу якраз на прикладі знущання над українськими народними депутатами, над українським парламентаризмом як інституцією в державі.

Це означає тільки одне, що ми не повинні з вами зупинятися, що ми на правильному шляху, і в нашого колеги Олега Барни є список народних депутатів, які готові підписатись за відставку уряду. І я закликаю всіх продовжувати цю роботу, зібрати 150 підписів і все ж таки виставити це питання на голосування у сесійній залі.

Хотів би сказати, чому саме я особисто поставив підпис під проектом цієї постанови. Не так давно ми говорили і питали Прем'єр-міністра: чи буде все добре в освітній галузі? Він нас запевняв, що все буде добре, але натомість, замість реального  підвищення заробітних плат для наших освітян, ми отримали зниження всіх надбавок і якусь ефемерну надбавку в 13 відсотків, яка, насправді, в реальності зменшила зарплату вчителям. Ми сьогодні мали можливість з паном Тімішем зустрічати із студентами Буковинського державного фінансово-економічного університету Чернівців, який насильно Кабінет Міністрів, в обхід громадських слухань, об'єднав з Чернівецьким Національним університетом, тим же самим поставив під загрозу навчання всіх студентів  і величезний трудовий колектив,  по суті, залишається без роботи.

Ми сьогодні маємо жахливу ситуацію в лісовій галузі, коли Кабінет Міністрів, по суті, не пропускає законопроекти, які можуть покращити ситуацію в даній галузі, ми сьогодні маємо хороші зареєстровані законопроекти щодо скасування митного збору на ввезення імпортного обладнання для лісопереробки та скасування ПДВ для цього обладнання, що могло би дати і бути рушійною силою для створення робочих, нових робочих місць у лісовій галузі. Натомість сьогодні це питання зупинилося, не розглядається, а мораторій на ввезення, вивезення на експорт лісосировини Західної України вже існує.

Ми сьогодні маємо жахливу ситуацію по дорогах. Сьогодні звітували про те, що, дякуючи експерименту, Чернівецька область отримала 104 мільйони, має на рахунках, але натомість деякі ділки хочуть використати ці кошти саме в своїх інтересах. Тому повинні бути прозорі конкурси, прозорі тендери по використанню цих коштів на будівництво доріг і безпосередньо теж в Чернівецькій області. Я думаю, що можна говорити дуже багато, але я хочу подякувати всім людям, які… всім народним депутатам, які сьогодні, в п'ятницю, залишились тут і  ще працюють.  Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шкварилюк передає слово Бойко. Запрошую до слова.

 

13:30:45

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, "Народний фронт" завжди говорив, говорить і буде говорити про  підтримку децентралізації, про підтримку державного управління і про підтримку місцевого  самоврядування. Натомість я закликаю всіх своїх колег бути уважними до псевдо піарів на цій реформі. Дуже  прошу вас, коли мі підписуємо з вами  будь-який проект закону, ми маємо принаймні його  читати. Ми не маємо  дати можливість зруйнувати псевдопіарними законопроектами державне управління. Зараз я говорю про так званий пакет, одеський пакет реформ. З 27 законопроектів, які намагаються внести  через депутатів в зал і які є абсолютно антиукраїнські.

Шановні колеги, я вас запрошую їх почитати і звернути увагу, що це – суцільний піар. Одні з цих законопроектів –  це постійний плагіат того, що вже зроблено урядом.  Наведу приклад. Це державна служба. Все, що презентувалося, це по суті той Закон  "Про державну службу", який ми з вами прийняли. Або  інше – дерегуляція.  Або реформа адмінпослуг. Все це вже є, і все це вже працює за допомогою уряду і за допомогою парламенту. Є і інші законопроекти. Ті, які по суті є абсолютно антиконституційними і ті, які бюджетну сферу у нас взагалі розвалять.

Є ще й третій напрямок – це сепаратистські. Я вам зачитаю. Наприклад,  "Спеціальний митний режим для Одеської області". Це спеціальний правовий режим регулювання містобудівної діяльності на території Одеської області, спеціальний правовий режим регулювання процедури продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них у формі електронного аукціону на території Одеської області. А інші новації, які в жодному законопроекті  наших депутатів немає,  є  абсурдними. Наприклад, земельна реформа, яка пропонується одеським пакетом реформ. Вона пропонує використання земельними ділянками на розсуд власника без містобудівної діяльності і врахування її, без будь-яких погоджень. Уявіть собі, на Хрещатику – завод або на Дніпровській набережній – очисні споруди. Це ганьба для парламенту. І тому закликаю: кожен з нас, парламентарів, має бути відповідальний за свій підпис, за свій голос.

І ще хочу звернутися до своїх колег, які некоректно ставляться і висловлюються, і не відповідають за свої слова. Спробуйте покласти мандат і на рівних брехати, і відповідати за брехню в суді. Ми тут з вами всі тут дуже сміливі з мандатами. Без мандатів, на рівних відповідати за те, що ми можемо говорити і що ми говоримо. А хто критикує уряд, будь ласка, в уряд! Візьміть відповідальність за країну і працюйте, ми тільки підтримаємо це.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шкрум передає Євтушку слово для виступу. Євтушок, йдіть виступайте. Будь ласка.

 

13:34:09

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, Рівненщина, фракція "Батьківщина". Шановні колеги народні депутати, шановний головуючий, шановний український народе! Ми сьогодні стали свідками чергового, так би мовити, шоу, яке продемонстрував весь нам український уряд. Звітуючи або прийшовши на "годину Уряду", міністри говорили про якийсь певний розвиток, говорили про якісь реформи, тільки український народ не розуміє, що це за реформи. І розуміє лише одне:  що в їхніх кишенях, на їхніх столах все менше й менше є можливість годувати дітей, споживати харчі.

Я хочу сказати, що лише добробут українського народу може бути єдиним критерієм оцінки діям даного уряду. І фракція "Батьківщина" чітко говорить: розглядати в розрізі відставки, в розрізі окремих міністрів  неможливо. Ми абсолютно не підтримуємо повністю всю соціальну політику, яку веде український уряд.

Я хочу запросити на вікенд пані Наталю Яресько на Велику Волинь, яка   включає до себе Волинську, Рівненську, Житомирську області,  і показати, де потрібно брати десятки мільярдів гривень, які осідають  в кишенях корупціонерів, показати, як видобувають бурштин, хто його кришує. А я скажу, що це підслідність міліцейська, бо люди  чітко  розуміють і знають. І потрібно нам змінювати таку філософію, коли  ми шукаємо кошти навіть  тут у сесійній залі, голосуємо різні недолугі рішення на угоду певним вимогам МВФ чи ще когось. У нас дуже  багата держава, багата  ресурсами своїми, і ми  можемо не брати ніякі кредити і не просити  ніяких  грошей ні в МВФ, ні  в  інших кредиторів, а забезпечити    нормальними фінансуваннями свої галузі і медичну, і освітянську, і всі інші за власні кошти.  

Я також  хочу звернутися до міністра Андрія Пивоварського. Ви знаєте,  був ентузіазм на початках роботи нинішнього парламенту. Ми бачили на засіданнях комітетів міністрів. Де  зараз   присутність цих міністрів? Я згадую зустріч на Рівненщині в стінах обласної державної адміністрації, коли Андрій Пивоварський, міністр інфраструктури, пообіцяв, що  дорога Рівне - Сарни - Старокостянтинів буде  відремонтована. А потім побачили заяву.  Тепер ми побачили іншу  заяву, коли   міністр   назад повертається в уряд і готовий виконувати свої обіцянки.  Андрію, де ваші обіцянки, де ваша дорога?  Ви назагал при  журналістах, при всіх керівниках,  при всіх чиновниках пообіцяли, що буде ремонтована ця дорога. Тому я  хочу   ще раз наголосити, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, будь ласка.

 

ЄВТУШОК С.М.

… що  ми не розділяємо таку політику: політику обману, політику реальних  обіцянок, але нереальних… реальних    невиконань.  Тому весь уряд має  піти у відставку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розенблат Борислав передає слово Андрію  Антонищуку. Будь ласка.

 

13:37:41

АНТОНИЩАК А.Ф.

Доброго дня, шановне товариство.  Я шкодую, що при моєму виступі немає модних телеканалів, і розумію, скандали, мабуть, всі закінчилися.  Хочу звернути увагу шановних парламентарів, шановного суспільства    нашого на величезну проблему. Звертаюсь до вас з питанням покращання фінансування Прикордонної служби. Видатки Державного бюджету України у 2016 році ставлять під загрозу виконання завдань з охорони і оборони Державного кордону України.

Більше року знадобилось теперішньому керівництву для створення боєздатної прикордонної служби. На сьогоднішній день це 37 тисяч вишколених вояків, які зі зброєю в руках охороняють та обороняють кордони України. Всі пам'ятаємо, як ці країна схилялась перед мужністю прикордонників луганського загону, хлопців, які воювали під Зеленопіллям та Савур-Могилою. Неодноразові звернення Держприкордонслужби до Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки і оборони, до Верховної Ради результатів не дали. 

Станом на сьогодні мінімальна заробітна плата Збройних Сил України та Національної гвардії становить 7 тисяч гривень, попри 2 тисяч 900 гривень Державної прикордонної служби України.

Уявіть собі сім'ю прикордонника з 4 чоловік, яка живе на таку зарплату. Уже сьогодні починаються звільнення та не вистачає особового складу. Крім того, бід ризиком, під взривом можуть опинитися євроінтеграційні процеси пов'язані з лібералізацією безвізового режиму та зони вільної торгівлі. На роботу Державної прикордонної служби України в цьому році катастрофічно не вистачає коштів у розмірі 1 мільярд 785 мільйонів гривень. Це 300 мільйонів гривень на вежі відеоспостереження, які розміщуються вздовж кордону. 256 мільйонів на лібералізацію безвізового режиму, інакше ми його просто не отримаємо. 200 мільйонів гривень на матеріально-технічне забезпечення – це продовольство плюс майно. Один мільярд 29 мільйонів на грошове забезпечення. Є вихід, шановне товариство, підтримати законопроект Ірини Фріз 3782 про внесення змін до закону України. Наголошую, хто не годує своїх прикордонників, буде годувати чужих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бобов Геннадій Борисович, будь ласка.

 

13:40:19

КУЛІНІЧ О.І.

Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина.

Шановний головуючий, шановні колеги,  шановні  виборці! У державному бюджеті на цей рік Кабмін відмовився фінансувати низку соціальних статей, передавши  їх на відкуп місцевим бюджетам. Нагадую, що зовсім недавно викладачі профтехосвіти зі всієї  країни перекривали  вулицю Грушевського, вимагаючи повернути державне  фінансування. Вчора Верховна Рада  змушена була в позачерговому порядку вирішувати ці питання, і парламент прийняв Закони по профтехосвіті, які, я сподіваюсь, знімуть  напругу в суспільстві.

Але ще залишається ще одна величезна проблема  - це проблема пільгових перевезень. Цю проблему доведеться вирішувати місцевій владі,  і це компенсація за пільговий проїзд.  

Я депутат мажоритарщик з Полтавщини. От у Полтавській  області право на відповідні пільги мають 117 тисяч осіб. В минулому році за пільгові  приміські і міські перевезення Полтавщині було   компенсовано близько 44-х мільйонів гривень. А за  міські міжобласні перевезення кошти ніхто не компенсував, адже порядок такої компенсації відсутній, хоча в законі це   прописано. І перевізники порахували свої збитки, і вони прораховують це на  рівні  10 мільйонів гривень. Сьогодні, під  час  "години запитань до Уряду", я    задав це питання міністру фінансів пані Яресько, чи має уряд якісь ініціативи і конкретні програми, щоб  це питання вирішувати. Відповіді не було  тому, що мабуть  нема про  що говорити.   Зараз держава залишила місцеві бюджети і без коштів,  і без  алгоритму обрахунку пільгових перевезень. 

Кожна область    ці проблеми  вирішує по-різному, і, наприклад, на Полтавщині частина  районів виділили кошти з районних бюджетів, але це тільки компенсація на міські і приміські перевезення. Полтавська обласна рада   пішла по-іншому - і вона підтримала зміни до обласної програми соціального захисту населення, які частково  знімуть напругу. Але це питання  загальнодержавне  і його треба вирішувати на рівні   держави, і треба вирішувати негайно.

Тому, я звернувся  з депутатським запитом до міністра    фінансів, Міністерства  інфраструктури та Міністерства соціальної політики з проханням  терміново відпрацювати  для пільгових категорій громадян. Перше - це механізм відшкодування таких коштів. Друге – методику обліку  перевезень. І третє – це джерела компенсації такого  проїзду.

Шановні колеги, коли нам уряд обіцяв децентралізацію, йшлося саме про те, щоб зробити місцеві  громади самодостатніми, економічно самостійними.  Але на практиці ми бачимо зовсім інші речі, коли громади отримали величезний тягар, і їх доходи абсолютно не пропорційні з їхніми видатками. Я думаю, що це проблема загальнодержавна і тому її треба вирішувати негайно, щоб зняти соціальну напругу у суспільстві. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Євлахов Анатолій, будь ласка.

 

13:43:09

ЄВЛАХОВ А.С.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановний народ України, я дякую за можливість виступити. Анатолій Євлахов, 207 виборчий округ, Чернігівщина. Дякую попередньому депутату Кулінічу, який виступав, він згадав дійсно проблему, яку ми зробили, таким поспішним прийняттям нічного бюджету. І наступний рік, як вже така традиція в парламенті, ми починаємо з того, що переробляємо те, що ми наробили вночі. І, на жаль, цього року ця традиція повернулася. Цього тижня Верховною Радою було частково вирішено питання фінансування профтехосвіти. Звісно, це лише відтермінує проблему, адже місцеві бюджети не здатні в повній мірі фінансувати профтехосвіту і відсутність реальної бюджетної децентралізації до цього призвела.

І я хочу розвіяти дещо міф урядовий про те, що існує реальна децентралізація. Місцеві бюджети, які були збільшені на 40 відсотків, - це ні що інше, як інфляція, яка у 2015 році склала майже 45 відсотків. В Україні знижується ВВП, яке може бути зростання доходів місцевих бюджетів? Ніякої децентралізації фактично не відбулося, адже з центру на місця не було передано жодного податку, а лише введено додатковий побір у вигляді акцизів та податку на нерухомість.

З початку 2016 року місцеві бюджети, крім профтехосвіти ще додатково отримали непосильний для себе тягар у вигляді харчування в школах, перевезення пільгових пасажирів. І що взамін держава дала місцевим бюджетам? Тільки лише можливість підвищити податок на нерухомість. І якщо в аграрних регіонах місцеві бюджети мають хоч якісь надходження від фермерів, то в регіонах з лісистою місцевістю, таких як Полісся, таких як Карпати, проблема з наповненістю місцевих бюджетів цьогоріч постала як ніколи гостро. Щороку на Поліссі та в горах заготовлюються мільйони кубометрів деревини та при цьому рента за видобуток, за вирубку лісу оминає бюджети міст та районів і йде до бюджетів вищого рівня. Наприкінці минулого року, під час створення бюджету мною було  запропоновано змінити... зміни до Податкового кодексу та підвищити на 40 відсотків ренту за видобуток лісів. І дана норма вже діє з 1 січня поточного року. Для того, щоб не розбалансовувати бюджет, я пропоную цю різницю 40 відсотків направити до місцевих бюджетів саме тих міст, де вирубується деревина. І я зараз прошу профільний комітет парламенту, бюджетний комітет...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершите.

 

ЄВЛАХОВ А.С.

Я прошу профільний комітет та керівництво Верховної Ради невідкладно його розглянути і на найближчих засіданнях прийняти. В масштабах країни ця сума – близько 100 мільйонів гривень, але для міст і районів....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ігор Шурма, будь ласка.

 

13:46:44

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Те, що сьогодні відбувається в Україні, зокрема сьогодні в сесійному залі,  інакше  як  театром абсурду назвати не можна. Кабінет Міністрів звітує про те, що ідуть реформи, що в нас економіка стає на ноги. Відкриваєш Інтернет-видання будь-яке, оцінка "Блумберг": Україна займає п'яте, п'яте місце серед нещасних економік.

Що нас чекає, зокрема, в системі охорони здоров'я? За таких обставин, коли сім місяців тому міністр подає заяву на звільнення, а сьогодні каже: "Я передумав. Я передумав, я хочу, я хочу". А що відбувається з тими, хто хочуть, але не можуть? Оце наше є майбутнє в охороні здоров'я. Такої катастрофічної ситуації в сфері охорони здоров'я не було ніколи. Оця позиція Кабміну і профільного міністерства свідчить про повний провал в реформуванні охорони здоров'я і що найтрагічніше, про подальше руйнування охорони здоров'я як системи. Протягом року чиновники  наполегливо не помічали, що  не виконуються цільові держпрограми. Міністерство так і не забезпечило хворих лікарськими  препаратами та медичними  виробами, не знаючи на те,  що державою були  виділені кошти. Напевне, це  відбувається через те, що  ні Прем'єр-міністр, ні  його команда, ні сам міністр  не ходить по аптеках і не дивиться на  ціни. Вони не ходять по поліклініках, вони не ходять по стаціонарах, і не бачать, в яких умовах лікуються наші люди.

Ми вже рік слухаємо обіцянки від Міністерства охорони  здоров'я про проведення реформи запровадження  медичного страхування, прозору систему державних  закупівель за участю міжнародних організацій.

Закону про  загальнообов'язкове  державне соціальне медичне страхування сьогодні немає. Ще раз наголошую Кабміну, слова міністра-теоретика про те, що  цей закон буде,  ми вже слухали рік. Проекту закону немає. Добре. Проголосували і прийняли довгоочікуваний Закон про передачу закупівель ліків до  міжнародних організацій. Де дешеві чудо-ліки від ЮНІСЕФу? Чому гинуть на сьогоднішній день  люди? Тому що в лікарнях просто не вистачає препаратів. Сьогодні понад 200 людей  у нас загинуло тільки від грипу, я вже не  говорю про ускладнення.

У своєму звіті говорили про те, що  кошти передані міжнародним організаціям і зекономлено 60 відсотків. Чому за ті кошти не закупити протигрипозні препарати? Чому Литва має ті препарати і дає нам подачку, а ми для себе не маємо?

На звершення я хотів би сказати про Закон про декомунізацію. Перейменовують вулиці, руйнують   пам'ятники, в кадровій політиці залишився  ленінський принцип: "Будь-яка куховарка, доярка може управляти державою".

На превеликий жаль,  відповідальні пости у нас  сьогодні займають: у Міністерстві охорони здоров'я – історик, інфраструктури – історик, поліцією займається міністр освіти з Грузії. От так і виходить, що  на сьогоднішній  день продовжують куховарити і доїти наші міністерства і наш бюджет ті, хто не є професіоналами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Істориків ображати не треба, я теж  історик.

Мусій Олег  Степанович, будь ласка, прошу до слова.

 

13:50:00

МУСІЙ О.С.

Доброго дня, шановні народні депутати! На превеликий жаль,  дуже нас мало традиційно в залі залишається. Я б звернувся до українського народу, тому що ми  сьогодні стали свідками чергового  дерибану і торгів влади, притому що дерибану і торгів на самому  найвищому рівні.

Коли  торгаші приходять до влади, то це вбиває український народ. І бачимо одну заявку одного міністра економіки, який, здавалось би, є з європейської країни, за походженням з Литви. Ми бачимо заяви інших міністрів, ми бачимо заяви, які, до речі, були з боку Прем'єр-міністра, який вже подавав у відставку, ви ж пам'ятаєте, це було півтора роки тому, і відкликав свою заяву.

І потім починається дивна ситуація. Дивна ситуація в тому, що не український народ визначає, хто повинен керувати в нашій державі, не український парламент, який є конституційне право і обов'язок визначати, хто керує українською державою, а через три години збирається 11 послів шановних наших держав і друзів, які вмішуються у внутрішні справи України - і дають вказівку, як повинен вести себе український парламент, як повинен вести себе український уряд, як повинен вести себе український Президент. Де наша з вами гордість? Де наша з вами національна свідомість?

Я розумію, що одна із фракцій-членів коаліції має 80 людей з "панургового стада". Але невже на догоду, з одного боку, Росії від опозиції, "опозиційних блоків" так званих і колишніх регіоналів, з іншого боку, на догоду МВФ, на догоду ЄС, ЄБРР, європейським комісіям, Сполученим Штатам Америки… А де… коли ми подбаємо і будемо працювати на догоду українського народу?

Ви подивіться, в якому стані знаходиться кожна людина, кожен пенсіонер, кожен бюджетник! Пріоритет для нас що? Угода з МВФ? Чи Мінська угода? Чи дотримання Будапештського меморандуму мало би бути пріоритетом?

Тому, я думаю, що 16 лютого свідомий український парламент однозначно на вимогу українського народу зобов'язаний відправити оцих  політичних банкрутів на політичне  сміття.

Щиро маю надію, що нам, українському парламенту, не доведеться тут страждати і виносити своїх колег, як це було у Вірменії.

Слава Україні! Зробіть правильні висновки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бойко передає Ємцю слово. Прошу до виступу.

 

13:53:12

ЄМЕЦЬ Л.О.

Шановні колеги, дорогі українці! Леонід Ємець, місто Київ, мажоритарний округ, Печерський, Шевченківський і половина Солом'янського району. Я перед тим, як перейду по суті свого питання, дозвольте, коротку ремарочку по декомунізації. Пам'ятник – це, згідно довідки, витвір мистецтва, а, вибачте, статуї Леніна ніякої ні естетичної цінності, ні цінності мистецької не несуть. Тому зносять їх абсолютно правильно, давно пора, туда їм і дорога.

А тепер по суті самого питання. Я хочу зараз говорити як депутат-мажоритарник, тому що питання стосується виключно питання мажоритарного ґатунку і конкретної вулиці: вулиця Барбюса, питання будинків навколо будинку 28. Колись там був дитячий садочок і мешканці цих будинків,  навколишніх, мали можливість пішки дійти до цього дитячого садочка і відвести туди своїх дітей. Але так трапилося, що влада міста Києва цей дитячий садочок перетворила спочатку на пустелю, а потім – на будмайданчик.  І Віталій Кличко, коли балотувався на посаду київського міського голови, обіцяв (двічі, між іншим, балотувався) і двічі обіцяв, що питання незаконних забудов буде не просто поставлено, а і вирішено.

Так от хочу повідомити весь український люд, що питання не те, що не вирішено, воно з кожним днем стає все гірше і гірше. Тому що сьогодні вже там відбувається зіткнення мешканців з "тітушками". Друзі, ну які, вибачте, "в баню" "тітушки" сьогодні, після того, що ми відстояли на Майдані, що ми сподівалися, що ми поміняємо правила, на яких сьогодні буде існувати наша країна, і в тому числі і в цих питаннях. Але знову хлопці в балаклавах з бітами починають захищати інтереси  забудовника проти громади, причому громади, яка має юридичні підстави там стояти, задавати питання і вимагати виконання закону. А міський голова, який мав би бути попереду тієї громади разом з нами,  відсутній, і відсутній вже не сьогодні, а відсутній вже два роки. Два роки ми з громадою намагаємося попасти до Віталія Кличка на зустріч для того, щоб   обговорити ці питання. Два роки він  в порушення закону відмовляє нам  в цій зустрічі. Нам підсилають якихось  заступників, з якими  ми вимушені зустрічатися, а на наступний  день їх знімають цих  заступників, і питання знову не вирішене.

Тому я відповідально повідомляю, що ми надіслали, вибачте,  останнє попередження  Віталію Кличку з проханням, ми ще ж дуже ввічливо просимо міського голову зустрітися з власною громадою, яка його обирала. А далі  я повідомляю, що на виконання закону, який передбачає, що статус народного депутата  дає народному депутату разом з громадою  право і обов'язок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ЄМЕЦЬ Л.О.

… і обов'язок для чиновника таку зустріч  провести. А якщо  така зустріч не відбудеться, це значить чиновник порушив закон. І тоді ми  будемо звертатися  до Генерального прокурора   з вимогою відкрити кримінальне провадження проти київського міського голови Віталія Кличка  за  невиконання ним законів  та за порушення обіцянок, даних українській громаді і конкретно громаді міста Києва. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Крулько передає слово   Левченкові. Будь ласка.

 

13:57:00

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ, місто Київ. Шановний український народе, сьогодні ми багато чули про те, що треба  уряд відправляти у відставку. І, безперечно, уряд справді  треба відправляти у відставку, тому що це уряд злочинців, Прем'єр-міністра   має сидіти у в'язниці, як і більшість міністрів. І тут немає  що, власне кажучи,  багато про це говорити.

Але є одна велика маніпуляція. Є маніпуляція, яка полягає у тому, що  вам кажуть про те, що уряд відправлять у відставку, і щось в країні  зміниться. Ні, в країні  нічого насправді не зміниться.  Тому що треба  згадати, а хто цей уряд призначав? Хто голосував  за цей уряд, який  сьогодні тут сидів  і в чергове брехав?

Хто Гонтареву затверджував, яка сьогодні тут стояла і розповідала, що Національний банк не відповідає за курс, хоча це в Конституції прописано, що Національний банк відповідає за курс. Хто це все робив? Це робила ця Верховна Рада. Питання в тому, що коли хтось тут сказав, а, здається, Сергій Лещенко казав про те, що у Верховній Раді забагато є "кардиналів сірих". Так, їх треба позбутися. Так проблема полягає в тому, що у Верховній Раді "сірих кардиналів" більшість, більшість у Верховній Раді так званих "сірих кардиналів", які тією чи іншою мірою працюють не на інтереси суспільства, не на інтереси всієї української громади, не на інтереси всього українського народу, більшості українського народу, а працюють на інтереси однієї десятої відсотка населення України і працюють, власне кажучи, на інтереси своєї власної кишені. Тому, насправді, іншого варіанту, крім обрання нової Верховної Ради, яка би могла би обрати нормальний уряд, яка би могла би затвердити нормального Генерального прокурора, а не того, який… а не такого Шокіна, яка би могла затвердити, наголошую, нормального Голову СБУ, яка могла би нормально розібратися з судовою системою. Без цього всього нічого в країні не зміниться, а все інше бутафорія, бо всі проблеми йдуть від Верховної Ради. Якщо у Верховній Раді немає 226 народних депутатів, для яких би інтереси суспільства були б важливіше ніж інтереси власної кишені, то нічого в країні не зміниться. А сьогодні немає таких 226 депутатів.

Тому я зараз звертаюся теж до народних депутатів і тут присутніх, і інших. Люди добрі, ну, не маніпулюйте, ми зміною уряду… ми зміною уряду не змінимо нічого, бо оберуть такий самий уряд. Так. треба позбутися Яценюка, треба позбутися всіх цих в лапках товаришів, треба позбутися всяких Кононенків і так далі. Але, не обравши нову Верховну Раду, не зміниться якість управління.

І, знаєте, я би попросив, будь ласка, зразу головуючого, дайте мені 15 секунд. В цьому контексті от колега Ємець згадував про незаконні забудови, от і маленький приклад.

Вчора Вищий господарський суд, колегія з 5 суддів: Добролюбова, Гоголь, Данилова, Мачульський і Швець, які вже були замішані в незаконних рішеннях просто-напросто вкрали у Києва 147 гектарів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. … Вкрали у Києва 147 гектарів землі по середині Белічанського лісу, який Чернівецький колись віддав пану Хмельницькому Василю, такому недоолігарху-регіоналу і, який хоче цих 147 гектарів разом з Ніконовим, це друг Кличка і друг Кононенка, так, забудовник, і колишній заступник Кличка, сьогодні його радник, забудувати. От віддали 147 гектарів в Києві в лісі за нуль гривень нуль копійок, нуль гривень нуль копійок, цей суд так, це Кличко мер, це його заступники. Де прокуратура, де…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, депутати говорять, не забирайте у них час. 30 секунд дав, я рівно так, як давав іншим, 30 секунд. 10 секунд. Не рідко, я дуже часто даю слово, пане Юрію, вам і не дуже рідко виступаєте. 10 секунд.

 

14:01:16

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

З трибуни я рідко виступаю. Дякую. 10 секунд.

Тому якщо ми з вами не зробимо все можливе, щоб обрати якісну Верховну Раду, шановний український народе, такий бандитизм буде продовжуватися вічно, все залежить від нас. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єднак відсутній і тому я надаю слово Мартовицькому Артуру Володимировичу, будь ласка.

 

14:02:16

КИШКАР П.М.

Павло Кишкар, позафракційний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. А, Єднак передав. Ну, а чому ж не підійшов, не зафіксував? Я паузу вам пояснюю. До речі, як працювали всі у  передній Верховній Раді, мав особисто той, хто передає слово шляхом надання записки передати слово і підійти. Це не може бути в такому вільному стилі. Будь ласка, я перепрошую, Мартовицький, я перепрошую, почекайте. Будь ласка, виступайте.

 

КИШКАР П.М. Дякую за можливість, пане Андрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кишкар.

 

КИШКАР П.М. Дуже шкода, що цей мій виступ, як і багато інших, буде здебільшого проігнорований і влада, напевно, що будемо надіятися, що вживе хоч якихось заходів. Мова йде, перш за все, про безпрецедентні утиски колишніх бійців добровольчих підрозділів, які в тому числі зараз перебувають в Краматорському СІЗО за звинуваченнями тих осіб, сім'ї яких проживають в Донецьку, Луганську, а вони вчиняють судилища над бійцями, які мали і мають уже державні нагороди.

А тепер декілька позицій, які можуть допомогти нашому уряду все-таки виокремитися серед багатьох урядів, які врешті-решт нічого і не досягли. Мова йде про формування нашого оборонного замовлення, яке до сих пір не розроблено і  не подано на затвердження Кабінету Міністрів України. А тому, за найкращим сценарієм такий документ з'явиться в Кабміні в червні-липні місяці, а гроші надійдуть до підприємств через місяць-два. А потім ми будемо з піною у рота за чотири місяці намагатися виконати ці контракти і потім надати відповідне озброєння і матеріальні засоби до військових підрозділів.

З сумом зазначаю, що і в минулому році історія була та сама. На сьогоднішній момент так само як і пані Яресько з якою я мав можливість поспілкуватися близько 40 хвилин щодо пошуку необхідних для державного бюджету коштів. Система грального бізнесу залишається не реформована, люди, які коментують зараз навперегін, те, що легалізації не потрібно. Фактично мова йде не про легалізацію, бо такий бізнес вийшовши за двері цього приміщення ви побачите, що  все насправді грається, все існує. Єдине, що держави в цьому бізнесі немає.

І впорядкування цих правил – це більше питання подолання корупції, а ніж якихось питання заробітків для бюджету. І тому прошу вжити заходів, владнати це питання на законодавчому рівні і дозволити державному бюджету отримати від 4 до 6 мільярдів гривень додаткових надходжень.

І, останнє, найголовніше – це оголошення про проведення з'їзду добровольчого руху, яке попередньо ми плануємо на 26 березня цього року. Дуже прошу всіх членів  і представників долучитися до цього з'їзду і висловити свої позиції щодо політичної,  економічної ситуації в державі.  Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мартовицький Артур Володимирович. Будь ласка.

 

14:05:37

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Шановні колеги! Шановні виборці! Своїм виступом хочу донести до вас  проблеми професійно-технічної освіти. Що бентежать не тільки  виборців мого округу, а й всі, без виключення, регіони України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" видатки на підготовку робітничих кадрів …. професійно-технічних закладах та інших навчальних закладах з 1 січня 2016 року передані на фінансування бюджетів міст обласного значення.

Наприклад, до бюджету міста Павлоград Дніпропетровської області передано фінансування Західно-донбаського професійного ліцею, в якому навчається 501 учень, з яких 188 учнів або 38 відсотків від загальної кількості – це молодь з інших населених пунктів Дніпропетровської області та інших регіонів України.

До бюджету міста Тернівка мого виборчого округу передано фінансування Тернівського  професійно-гірничого ліцею, в якому навчається  328 учнів, з яких 171 учень або 52 відсотки від загальної кількості – це також молодь з інших населених пунктів.

В цих ліцеях також навчається 60 дітей-сиріт, які потребують повного державного утримання.

Розрахункова потреба витрат на утримання Західно-донбаського професійного ліцею у 2016 році складає 11,8 мільйонів  гривень, на утримання Тернівського  гірничого ліцею – 5,8  мільйонів гривень. У зв'язку з обмеженістю фінансування ресурсу в бюджеті міста Павлоград передбачені  видатки на утримання навчального закладу у сумі 3,4 мільйона гривень, що забезпечує потребу закладу тільки на перший квартал поточного року. В місті Тернівка потреба забезпечена на 70 відсотків.

Учора ми з вами підтримали за основу і в цілому проект щодо фінансування професійно-технічної освіти, однак даний закон є лише виправленням  помилок, а не вирішує системно проблеми профтехосвіти. Тому з метою дотримання абзацу  шостого статті 27 Закону "Про Державний бюджет на 2016 рік" та враховуючи  обмеженість   фінансового  ресурсу в міських бюджетах на фінансування професійних закладів, забезпечення подальшого їх функціонування, від імені територіальних громад, звертаюсь до вас з вимогою розглянути внесення змін   до Закону України  "Про Державний бюджет  на  2016 рік" в частині відновлення дій норм бюджету  15-го року щодо фінансування професійно-технічних навчальних закладів за рахунок  коштів   субвенцій з державного бюджету на підготовку робітничих кадрів, яких сьогодні потребують усі без винятку  галузі  економіки країни.

Також для забезпечення якісного надання  освітніх  послуг  органами місцевого самоврядування  мого виборчого округу прошу вирішити  питання розробки механізму передачі майна  закладів  профтехосвіти, яке на даний час знаходиться у державній власності, до комунальної власності разом з  функціями управління навчально-виховним процесом, що зараз  здійснюється обласними департаментами  освіти та науки.

Прошу мій виступ вважати депутатським запитом. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Рудик Сергій Ярославович, будь ласка.

 

14:08:50

РУДИК С.Я.

Сергій Рудик,  198 виборчий округ,  Черкащина. Шановні колеги,  хотів привернути вашу  увагу, як і багато моїх колег, до проблем освіти. Щойно колега говорив про проблеми петеушників. Вчора  Верховна Рада  України   297 голосами  схвалила ключовий законопроект, який ще не став законом, оскільки, як ви  знаєте,  його ще не підписав Президент України, який дозволив у найближчий час повернути субвенцію з державного бюджету  по всій державі профтехучилищам, сума приблизно 1 мільярд  850 мільйонів гривень. І  у той же день уряд приймає  Постанову під  номером 41, з якою сьогодні він прийшов у Верховну Раду і пробував нас, членів бюджетного комітету схилити до цієї урядової пропозиції, якою пропонує по суті переглянути умови  вчора  прийнятого законопроекту і замість    мільярда  850  мільйонів спрямувати  стабілізаційну  і так звану  субвенцію всього  500 мільйонів. В перекладі  на мову цифр Черкаська область замість суми приблизно  в 50 мільйонів гривень отримає субвенцію більше ніж в три рази  менше, перепрошу, за тавтологію. А саме суму, чуть більше чим 13 мільйонів гривень. Я, звичайно,  не буду голосувати за цей варіант, і сьогодні наш комітет не підтримав це рішення. Але небезпека є  доти, доки  Президент не підпише зазначений законопроект. Я дуже боюся, що  урядовці добіжуть до Банкової, а ми сьогодні чули під час присутності в урядовій ложі Прем'єр-міністра із запитань наших колег, про те, що, на жаль, Прем'єр-міністр частіше буває саме на Банковій, а не в стінах нашого парламенту.

Інша проблема, яка дуже  хвилює Черкащину, це проблема пандемічного грипу.

На превеликий жаль,  Черкаська область за результатами з  січня місяця втратила 13 людей, які загинули від  цієї хвороби. І займає, перепрошую, за тавтологію почесне так зване місце номер два в державі по смертності. 

Звичайно, багато державних органів влади, - і Черкаська обласна  влада, і міські, і районні державні адміністрації, зваживши на ситуацію, ввели карантин, який закінчився… У місті Києві закінчить з  понеділка, а на  Черкащині закінчився минулого понеділка. Але ми стикнулися з  іншою важливою проблемою, замість… У цей час, не топили  приміщення, і коли діти  зібралися йти в школу, температура  у цих школах була набагато нижча санітарних норм. А я їх нагадаю вам… Я перепрошую, якщо можна  ще 15 секунд… До 20 градусів температура  у  кабінетах, до 19  -  у  вестибюлях і приблизно, така сама  температура в коридорах шкіл.

У Каменській школі номер один у минулий понеділок  температура в класах і коридорах складала 6…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершити. Інші депутати  просто не встигнуть виступити.

 

РУДИК С.Я. Я  звертаюсь до  органів державної влади Черкаської області, районних державних  адміністрацій всієї країни, слідкуйте за  температурним режимом, економія не повинна… Від економії коштів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Остапчук передає слово Кривошеї, будь ласка. І потім – буде останній  виступ, я ще надам. Але прошу  не виходити за межі  Регламенту. Будь ласка.

 

14:12:30

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановна Україно! …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, паузу.

Я  згідно прав ведучого,  продовжую на  15 хвилин роботу сесії до 2:15. (Шум у залі) 15 хвилин у мене о 14:15. Дякую. Будь ласка.

 

14:12:46

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Сьогодні шановних колег і шановну Україну, зокрема, в першу чергу органи місцевого самоврядування, я хотів би звернути увагу на один законопроект, який ми проголосували і який вступив у дію 1 вересня 2015 року. Це питання, яке стосується передачі повноважень на місця, саме децентралізація у сфері Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Сьогодні мій виступ направлений на те, що згідно цього закону, який вступив 1 вересня 2015 року, кожен орган місцевого самоврядування, а саме міські відповідні ради, повинні були звернутися до Державної архітектурно-будівельної інспекції з пропозицією про те, що вони у себе на місцях створюють відповідні органи архітектурно-будівельної інспекції, які будуть займатися питаннями стосовно будівництва І, ІІ, ІІІ і ІV категорії складності.

Станом на сьогоднішній день я хотів би повідомити всіх, зокрема, знову ж таки міських голів наших українських міст, не більше 40 лише заявок, і лише на сьогодні ми маємо одне обласне місто, яке створило цей орган, яке має відповідний такий департамент в своєму місті, це місто Луцьк. Наразі існує ще декілька обласних міст – Харків серед них, Львів, які готуються до цього. А що стосується малих міст, то їх фактично взагалі немає. Виникає колапс, шановні народні депутати, шановні депутати місцевих рад. Верховна Рада України, Президент, Прем'єр-міністр, уряд роблять цілий ряд заходів для того, щоби передавати на місця вам ці повноваження, для того, щоби ви в дійсності мали повноту влади і могли контролювати, в першу чергу, і вирішувати питання стосовно незаконних забудов, на сьогодні виходить, що цього ви робити не можете, тому що ви цього просто не хочете. Це є фактично бездіяльність місцевої влади на місцях.

Тому я хотів би звернути вашу увагу на це… на те для того, щоби продовжити, успішно продовжити питання передачі повноважень на місця, питання децентралізації влади, питання саме передачі повноважень на місцях. Я прошу місцеві органи влади виконувати всі законні норми, які ми тут приймаємо і працювати на благо своїх громад. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останній виступ. Але я дуже прошу, зараз буде відкритий парламент, треба підготуватись, скоротіть свій виступ, добре, максимально.

Отже, Корчик передає слово Кривенкові депутатові. Будь ласка.

 

14:15:37

КРИВЕНКО В.М.

Доброго дня, шановний український парламент, шановні телеглядачі, сьогодні Голова Національного банку нам сказала, що головне її завдання це забезпечення цінової та фінансової стабільності.

На жаль, можливо, вона не читала Закон про Національний банк, там є стаття 6, де дуже чітко зазначено, що НБУ також сприймає… Олег Валерійович… Дякую. Що НБУ також сприяє додержанню стійких термінів економічного зростання. Також наводилось, що в усьому світі національний банки займаються виключно ціновою та фінансовою стабільністю. Я, на жаль, не встиг пан Голові Національного банку, за відставку якої я також підписався, запитання і навести приклад Федеральної резервної системи Сполучених Штатів, яка займається зміцненням ролі США в світовій економіці, забезпеченням кредитами, забезпеченням помірними відсотковими ставками, боротьбою з безробіттям без дешевих грошей і в економіку, в першу чергу, в машинобудування, в переробну галузь, в енергозбереження, не буде ніяких робочих місць і інфляція у нас будете, знаєте, як на цвинтарі, колись буде нуль, коли тут взагалі не буде ніякої економічної діяльності.

І я спробую дуже коротко дуже питання зазначити. Я радий, що, наприклад, пан Пивоварський повертається до уряду і те питання, яке він піднімав по заробітній платні, воно дуже є важливим в усвідомленні людей і в боротьбі з нашими псевдо популістами. Як тиранію треба будувати? Дуже просто. Перш за все, тиран не платить своїм чиновникам зарплату, тоді вони видумують кучу дозвільних документів на місцях, бізнес не може офіційно жити і носить хабарі.

Другий крок. Треба створити 5-6 контролюючих організацій, які будуть економіку контролювати, це МВС, прокуратура, СБУ, митниця, всі, ну, не митниця, а Рахункова палата, Фінінспекція і теж їм не платити зарплату. Вони буду ловити чиновника і бізнесмена, і будуть між… один на одного накопувати інформацію.

Що отримає тиран? Перше. Він отримає 2 корупційних джерела від чиновників і від правоохоронної системи.

Друге. Він отримає, що всі люди на гачку, що ніхто не може офіційно жити, в Україні 99,9 відсотків порушували закон. І хто тільки починає проти нього якісь дії  вчиняти,  одразу витягується конкретна справа.

І третє. Він маргіналізує світлих,  бо темним однаково, вони крадуть,  заводи пиляють на металобрухт. А світлий, який порушив закон, він   починає всередині себе мучитися і думати: так я такий  самий – поганий.  А неможливо офіційно жити. Йому для того, щоб виплачувати зарплату він якусь мінімізацію видумує, він якось з чиновниками  домовляється, бо інакше, він не зможе жити.

Тому, поки ми не зрозуміємо, що справедливість покарання є основою його  невідворотності, поки ми не зрозуміємо, що треба платити високу,  достойну заробітну плату в тому  числі і в державному секторі, от поки буде така  ганьба і   далі продовжуватися. Бо наші  олігархи розуміють і своїм менеджерам платять  нормальну зарплату.  Акціонери  України і український народ цього не розуміє, і платить  міністру 200 доларів,  а потім  видумують, звідкіля у нас корупція. Тому, низька зарплата – перша запорука корупції.

Друге питання: "три чесних генерали" – МВС, прокуратура і СБУ. Так ми поборемо  корупцію. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, час  для виступів народних депутатів  в "Різному" завершений.  Я хочу нагадати, що наступного тижня народні депутати, колеги, ми маємо в комітетах, фракціях і групах. А чергове пленарне засідання Верховної  Ради   України відбудеться у вівторок 16 лютого о 10-й годині ранку.

На тому, ранкове  засідання Верховної  Ради  України оголошую закритим. 

Дякую. І вітаю  тих депутатів, які є в залі, які продовжують працювати до останньої хвилини. До зустрічі. Хорошої роботи  в комітетах і   фракціях. До побачення.