ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

29 січня 2016 року, 10 година 3 хвилини

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

10:03:16

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу заходити в зал, займати робочі місця. Підготуватись до реєстрації, будь ласка.

Шановні колеги, прошу підготуватись до реєстрації, заходити в зал, займати робочі місця.

Прошу провести реєстрацію народних депутатів України. Прошу включити систему реєстрації, будь ласка.

 

10:04:15

В залі зареєстровано 294 народних депутатів. І ранкове пленарне засідання Верховної Ради України  оголошую  відкритим. Шановні колеги,  прошу заходити в зал.

Друзі, сьогодні минає 98 років від символічної дати в українській історії, від бою під Крутами, коли молоді хлопці положили своє життя  в захисті української держави. Це був буремний    період в  українській  історії, коли стояло питання або-або, і ворог був той самий, як і сто років тому. Сто років триває  ця  війна, коли з Кремля всі зусилля спрямовують на те, щоб знищити українську  державу, щоб знищити Україну як явище. Ті ж самі методи, ті ж самі механізми. До речі, і тоді вони стверджували, що армія Муравйова – це не російська армія, а   що це   українська більшовицька армія і що  це громадянська війна. 300 хлопців вийшли на бій за Україну, бо тодішнє керівництво не віддало достатньої шани і уваги створенню української армії. Бо багато з тих, хто більше думав про політичні концепції,  про соціалізм, говорили про те, для чого Україні армія. Ми – соціалісти, росіяни –  соціалісти, яка між нами можлива війна. Не думали про українську армію, не думали про єдність української влади. У той період, коли  підрозділи Петлюри арештовували генерала Болбочана, коли в бою під Мотовилівкою сходились  бійці Коновальця і Скоропадського,  коли протистояння між собою призвело до ослаблення української держави, не лишилось кому її захистити, окрім молодих хлопців-студентів недостатньо навчених, недостатньо, які мали досвід, але мали велику любов до України, мали велику любов до своєї землі. Вони втримали на 4 дні противника, що дозволило Україні в Брестських угодах зафіксувати українську державність. Тому це не була поразка, це була українська перемога. Перемога, в якій юнаки-студенти продемонстрували тодішнім політикам, тодішнім генералам зразок любові до України.

Згадуючи ті дні, нам важливо сьогодні не допустити тих помилок, нам важливо, як ми і підтримували, підтримувати і будувати українську армію, розуміючи, ворог, як і 100 років тому, як і зараз, буде робити все можливе, щоб знищити Україну. Нам треба бути достатньо сильними, щоб того не допустити. Нам треба розуміти, що єдність і відсутність протистоянь є запорукою нашої сили в боротьбі проти зовнішньої агресії. Нам треба пам'ятати тих хлопців як зразок мужності, героїзму і самопосвяти, щоб бути гідними їхнього подвигу, щоб бути гідними їхньої пам'яті. Вшануємо хвилиною мовчання полеглих під Крутами в 2018 році.

 (Хвилина мовчання)

Дякую. Слава Україні!

Хочу привітати сьогодні з днем народження народного депутата України Івченка Вадима Євгеновича. Привітаємо разом його. (Оплески)    

І згідно Регламенту у нас "година запитань до Уряду", урядовці тут є присутні. І згідно нашого Регламенту, ви пригадуєте, що спочатку йдуть виступи від уряду, а потім вже записи на запитання  і відповіді. І я запрошую до доповіді міністра фінансів України Наталію Яресько. Будь ласка, 15 хвилин. Я вам казав, членам "Опозиційного блоку": "Не кричіть – грошей не буде. Ведіть  себе чемно".

Будь ласка, доповідайте.

 

10:09:36

ЯРЕСЬКО Н.

Шановні народні депутати! Перш за все, я вітаю активну та дуже  корисну для країни нашу співпрацю з вами наприкінці минулого  року. Зокрема, ухвалення наприкінці грудня Верховною Радою бюджетного пакету законів, завдяки яким наша країна змогла ввійти в новий 2016 рік з державним бюджетом, який забезпечує достатнє фінансування всіх пріоритетних потреб країни та відповідає цілям, закладеним у нашій програмі співпраці з Міжнародним валютним фондом. А також отримати майже вдвічі нижче навантаження на фонд оплати заробітної плати. Ми очікуємо, що таке значне зменшення оподаткування зарплат призведе до виведення частини зарплат з тіні та підвищення зарплат багатьма підприємствам своїм співробітникам. Ми раді чути перші новини про такі плани з боку українського бізнесу.

З початку нового року Міністерство фінансів активно працює над запровадженням у життя ухвалених в грудні законодавчих змін та їх роз'яснення всім задіяним сторонам. Так,  вчора я і мої колеги з Мінфіну,  Міністерство регіонального розвитку, освіти, охорони здоров'я мали змістовну та тривалу зустріч з  керівниками фінансових управлінь всіх обласних державних адміністрацій України, під час якої ми обговорювали поточні питання децентралізації, зміни в системі оподаткування та інші  питання, що турбують регіони.

На цьому тижні ми також отримали перелік питань, які турбують народних депутатів, зокрема від кількох фракцій. Зараз я хотіла б відповісти на ці запитання та розповісти в цілому логіку дій та ключові завдання Міністерства фінансів на 2014 рік.

Щодо податкового  законодавства. По-перше,  дозвольте зупинитися на змінах. У минулому разі Мінфін розробив та подав на розгляд Верховної Ради всеохоплюючу та системну податкову реформу ще у грудні, і значну частину наших пропозицій народні депутати враховували під час ухвалення бюджетного пакету законів. Зараз ми працюємо над втіленням вже прийнятих нововведень у частині адміністрування податків. Ще два тижні тому Мінфін разом з ДФС та Державним казначейством запровадило зміни  у порядок казначейського обслуговування сільгоспвиробників, що дозволяє запровадити новий порядок оподаткування ПДВ для аграріїв. Для цього, зокрема, було доопрацьовано програмне забезпечення електронного адміністрування ПДВ-рахунків для виробників сільгосппродукції. Вже з 20 січня 2016 року ми розпочали автоматичне перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки сільгосппідприємств.

Щодо електронного акцизу на нафтопродукти. Згідно до ухваленого законодавства, електронна система адміністрування акцизного податку з реалізації нафтопродуктів має запрацювати з 1 березня поточного року, і для цього уряд має затвердити, перше – порядок ведення єдиного реєстру акцизних накладних, а друге – порядок електронного адміністрування реалізації пального.

Наразі ми разом з ДФС спільно з представниками галузі завершуємо роботу з підготовки цих проектів. Запровадження електронних акцизних накладних забезпечить створення ефективного механізму контролю за реалізацією пального, унеможливить випадки реалізації на автозаправних станціях необлікованих обсягів пального, з яких не сплачений акцизний податок, скоротить частку тіньового сектору ринку пального і, відповідно, збільшить доходи бюджету від акцизного податку.

Щодо забезпечення прозорості в новій процедурі відшкодування ПДВ. Новації в частині відшкодування ПДВ почнуть діяти з 1 лютого 2016 року. Нині у ДФС  ведеться підготовка реєстрів заяв повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, де їх розміщення на веб-сайті ДФС.

Щодо державного  бюджету. Друга значна частина запитань, які  ми отримали від народних депутатів, стосується ситуації з виконанням бюджету. Зокрема, ваші колеги цікавилися, чи несе зниження ЄСВ ризики невиконання державного бюджету, а також стан виконання бюджету за січень місяць. Зниження ставки ЄСВ запроваджено з ключовою метою – виведення з тіні заробітної плати та створення стимулів для інвестицій. Водночас при складанні бюджету ми не враховували потенційні надходження від детінізації заробітної плати і тому ризиків незбалансування держбюджету саме через ЄСВ зараз немає. Державний бюджет і бюджет Пенсійного фонду, де основним джерелом є – від ЄСВ, повністю збалансовані, зокрема, про це свідчать перші дані про виконання бюджету з початку року. В січні ми виконували  бюджет згідно  тим часового розпису, вже з 1 лютого ми переходимо на постійний  бюджетний розпис, згідно прийнятого бюджету на 2016 рік.

Станом на 28 січня, тобто ще без двох банківських днів ми виконали доходи загального фонду державного бюджету на 94 відсотки, видатки – на 73 відсотки. Ми також виконали всі внутрішні і зовнішні боргові зобов'язання держави в цьому місяці.

Я знаю, що серед депутатів є значний інтерес щодо того, який вплив мала на видатки з обслуговування та погашення боргу конкретно… в 2016 році проведена в минулому році реструктуризація зовнішнього комерційного боргу. Хочу зауважити, що лише на видатках по обслуговуванні боргу, тобто виплати відсотків, економія в 2016 році складе приблизно 10 мільярдів гривень. Закладено в бюджет 99 мільярдів гривень, а без реструктуризації було б 109 мільярдів гривень. На погашення основної частини боргу економія в 2016 році складе приблизно 54 мільярди гривень, закладено в бюджет 135 мільярдів гривень, а було би 189 мільярдів. Таким чином, всього завдяки реструктуризації лише в 2016 році ми зекономимо для бюджету 64 мільярди гривень. Я хочу наголосити, ця економія вже врахована в балансі прийнятого бюджету на 2016 рік, що нам дозволило його б збалансувати і призвести до запрограмованого розміру дефіциту в 3,7 відсотків ВПП.

Також хочу зазначити, що у поточному році ми очікуємо отримати від наших міжнародних партнерів до 10 мільярдів доларів США на бюджетні і інвестиційні потреби в Україні, зокрема, від Міжнародного  валютного фонду – до 5,8 мільярда. Від Сполучених Штатів Америки – до 1 мільярда доларів. Від Японії, включаючи проект "Бортничі", який ви тут ратифікували, до 1,3 мільярда доларів. Від Швейцарії – 0,2 мільярда доларів. Від Європейського Союзу – 1,2 мільярда євро, плюс додатково 170 мільйонів євро в грантах. Від Польщі – 100 мільйонів євро. Від Німеччини – 300 мільйонів євро, плюс 50 мільйонів євро на інвестиційних проектах. Від Європейського банку розвитку і реконструкції – вибірково 177 мільйонів доларів на реалізацію інвестиційних проектів, плюс 1,1 мільярда доларів ініціювання нових інвестпроектів. Від Європейського інвестиційного банку – 175 мільйонів доларів по існуючих проектах, плюс 1,1 мільярда доларів ініціювання нових інвестпроектів. І в кінці, Світовий банк – 210 мільйонів доларів на реалізацію інвестиційних проектів, плюс півтора мільярда доларів на ініціювання і підготовку нових позик.

Я також вітаю ухвалення Верховною Радою на цьому тижні розробленого Мінфіном законопроекту 3388, завдяки чому ми зможемо підписати Угоду по 5-річній відновлювальній гарантії від Світового банку на 500 мільйонів доларів разом з раніше підписаною Угодою з ЄБРР на 300 мільйонів та Угодою з Міжнародною фінансовою корпорацією ще на 200 мільйонів доларів. Тепер ми маємо можливість залучити від міжнародних фінансових організацій фінансові ресурси обсягом до 1 мільярда доларів на закупівлю природного газу від європейських постачальників. І, таким чином, вперше в історії незалежності держави ми фінансово готові до наступного опалювального сезону. Ми маємо змогу купити газ по найнижчих цінах не в сезоні, і ми маємо можливість використати реверс від Європи в повному обсязі.

Далі: місцеві бюджети. Нарешті третій, важливий, блок стосується взаємовідносин центрального уряду з місцевими бюджетами та продовження децентралізації в Україні. Питання щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад, Закон про бюджет на 2016 рік вперше визначає наявність такої субвенції. Її розпорядником є Мінрегіон.

Він вже підготував проект порядку та умов надання субвенцій, які надіслані на узгодження до заінтересованих органів влади і які, зокрема, пропонує затвердити розподіл субвенцій між місцевими бюджетами.

Наступне питання щодо розподілу іншого виду субвенцій Держбюджету та здійснення заходів щодо  соціально-економічного розвитку окремих територій. Міністерство фінансів вже надіслало запит обласним та Київській міській державним адміністраціям з проханням до 2 лютого надати свої пропозиції щодо розподілу субвенцій між місцевими бюджетами. Ми опрацюємо ці пропозиції та  подамо відповідний проект рішення  на розгляд в Кабмін. А після затвердження  урядом  розподіл субвенцій між місцевими бюджетами має бути погоджений з комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

Ще одне питання стосувалося децентралізації видаткових  повноважень  щодо  фінансування професійно-технічних навчальних закладів. З 2016 року передбачено фінансування таких закладів з місцевих бюджетів. Це дозволить місцевим органам виконавчої влади здійснювати  підготовку кадрів відповідно до потреб регіонального ринку праці, збалансувати ринок праці робітничих професій, покращати систему підготовки кадрів з найбільш затребуваними  професіями серед роботодавців в регіоні.  На даний час мережа професійно-технічних навчальних закладів дуже розгалужена і потребує оптимізації. На виконання статті 27 Закону про бюджет на 2016 рік Міністерство фінансів протягом першого кварталу проведе моніторинг фінансового забезпечення ПТУ, за результатами якого буде оперативно вирішуватися питання  по тим місцевим бюджетам, де виникають труднощі з їх фінансуванням. Але ми також очікуємо, що місцеві органи влади разом з  Міністерством освіти і науки розроблять регіональні плани розвитку ПТУ з урахуванням необхідності модернізації мережі професійно-технічних навчальних закладів.

Щодо плану Мінфіну на 2016 рік. Шановні депутати, щойно я окреслила лише низку тих поточних питань,  стан яких цікавив депутатський корпус. Водночас я хотіла б від вас було більш широке та системне   розуміння того, над цим працює, чим займається Міністерство фінансів сьогодні і головне – які завдання та цілі воно ставить перед собою на 2016 рік. Лише розуміючи стратегічні цілі, ви зможете розуміти та бачити причини та логіку кожної конкретної нашої дії.

Тому дозвольте окреслити вам п'ять найбільших пріоритетних стратегічних завдань Мінфіну на 2016 рік. Ми хочемо бачите швидке економічне зростання нашої країни, а саму економіку вільною, з мінімальними втручанням держави в економіку, але з рівними однаково сприятливими умовами для роботи всіх підприємств. Тому перша мета на найближчий рік – боротьба з корупцією в усіх тих напрямках, за які відповідає Міністерство фінансів, перш за все в податкових та митних сферах, для чого ми маємо докорінно реформувати ДФС. Це найбільш принципове, важливе та, на жаль, складне завдання на 16-й рік. Реформа ДФС вже триває, ми розпочали її ще у червні місяці минулого року, коли затвердили дворічний план реформування ДФС. І дещо з плану вже зроблено. Наприклад, в листопаді 15-го року Кабмін вдвічі скоротив кількість регіональних управлінь ДФС, що дозволить значно, майже в 17 тисяч скоротити кількість співробітників податкових органів, але значно набагато більший і значно швидшими темпами, аніж сьогодні, має бути зроблено зараз. І в тому числі, потрібно ухвалити три проекти законів, що вже подані Верховній Раді та дозволяють здійснити кілька важливих кроків щодо реформування ДФС, це законопроекти 2176а, 2177а і 2178а.
         Друге, це реформувати офіс великих платників податків. Він має бути укомплектований найкращими фахівцями яких мають наймати за принципом створення нової поліції, тобто з нуля.

Третє – це автоматизація максимальної кількості бізнес-процесів у роботі митної та податкової служби. І така автоматизація потребує коштів, значних коштів на придбання обладнання та розробку чи закупівлю. Наразі Міністерство фінансів чекає місію Європейського Союзу, в понеділок, яка приїжджає, щоб вже розробити план спільно з нами щодо потреби в технології.

Друге стратегічне завдання Мінфіну в новому році – це, як я вже сьогодні казала, в комфортній для бізнесу та громадян строки, тобто не пізніше від 1 липня 2016 року, обговорити з суспільством та депутатами та провести комплексну податкову реформу.

Третя мета – забезпечити ефективне та цільове використання коштів платників податків, подальше посилення бюджетної дисципліни та зменшення дефіциту державних фінансів. Це включає в себе: перше – проведення верифікації отримувачів соціальної допомоги, система верифікації вже є, вже працює і ми вже бачимо перші дієві результати цього процесу, про які будемо тримати країну в курсі. І ми знаємо, що дана норма дозволить значно зекономити бюджетні кошти, це спрямувати їх саме тим громадянам, хто дійсно потребує підтримку з бюджету.

Друге. Запровадження підходу Zero Base Budgeting прозорих публічних фінансів при складанні бюджету. Тобто якщо до нині бюджет кожного року складався з прикладом бюджету минулого, скоригованого на фінансові можливості країни, то тепер ми плануємо складати бюджет з нуля.

Третє. Розширення використання порталу прозорих публічних фінансів "Є-Data".

Четверте. Створення департаменту оцінки фіскальних ризиків, що виникають у зв'язку з існуванням держпідприємств в середині Міністерства фінансів.

І останнє. Подальше посилення банківського сектору країни сфокусоване на державних банках. Для цього ми сподіваємося як найскоріше ухвалення Верховною Радою законодавства, що запровадить на кращій світовій практиці щодо вирішення проблеми поганих кредитів для підприємств, а також запровадить дієвий механізм вирішення проблеми валютних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Наталя, скільки ще часу? Приблизно. (Шум в залі) Тоді, будь ласка, завершуйте.

 

ЯРЕСЬКО Н. Менше, ніж однієї хвилини.

Це проект Закону (3555) "Про фінансову реструктуризацію". Просимо вашої підтримки.

Ми також переконані, що держбанки мають бути надійними, потужними, з чіткою стратегію розвитку та ефективним менеджментом, для чого найближчим часом плануємо подати на розгляд уряду і суспільства стратегію розвитку державних банків.

Нарешті, п'ята мета Міністерства фінансів на 16 рік – це розширення інвестиційних ресурсів в країні за рахунок залучення нових кредитних коштів від наших двох та багатосторонніх партнерів. Ці кредитні інвестиційні ресурси мають піти перш за все на розвиток транспортної і комунальної інфраструктури в Україні. Я впевнена, що ці реформи стануть наступним важливим етапом для підвищення прозорості державних фінансів, зменшення ролі держави в економіці та її лібералізації в цілому.

Кінцева мета всіх цих дій – стрімке та стійке економічне зростання нашої країни на користь кожного її громадянина та всього суспільства в цілому.

І ми дякуємо народним депутатам за ту підтримку наших ініціатив, яку ми вже засвідчили у своїй роботі, а також за майбутню підтримку, на яку ми очікуємо, сподіваємося та будемо співпрацювати з вами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус. Будь ласка.

 

10:26:44

АБРОМАВИЧУС А.

Шановні народні депутати! Сложный 2015 год мы завершили на позитивной ноте. Бюджет принят, много важных законопроектов по борьбе з коррупцией. Законы безвизового режима с ЕС приняты. Прогрессивный реформаторский закон о госзакупках принят. Совместными усилиями с Верховной Радой Украины и с Национальным банком Украины правительству удалось стабилизировать макроэкономическую ситуацию и во втором полугодии получилось увидеть первые проблески роста.

Как и было обещано, правительство вместе с Нацбанком готово к постепенному снятию различных ограничений, как только это перестанет угрожать достигнутой стабильности. Лучший пример. Временная импортная пошлина, которую мы вместе отменили с 1 января, на два месяца раньше предусмотренного срока, как и обещали. Это хороший сигнал для бизнеса. Мы вместе с вашими…, с вами обещания сдерживаем. Это сигнал, что ситуация стабилизируется и нормализируется. Худшие макроэкономические показатели позади.

Несмотря на это, 2016 год будет сложным годом для мировой экономики и для украинской тоже. После поездки в Давос лично я настроен более оптимистично, чем перед поездкой. Мировая экономика будет расти быстрее, чем в 2015 году, 3,6 процента по сравнению с 3,1 процента. Но волатильность на сырьевых рынках, политическая нестабильность останется высокой и будет непосредственно влияет на макроэкономические показатели в частности. Все это  указывает на то, что по большому счету будет высокий уровень неопределенности. Принимая во внимания внешние вызовы,  мы не имеем права расслабляться и должны  продолжить начатое в  15-ом году, больше реформ, просто  все быстрее, лучше, сильнее.

Хотелось бы поговорить о высоких материях,  о четвертой индустриальной  революции, о плане развития на   20 лет. Я уверен, что мы это еще  обсудим. Но на этом этапе развития в этих  условиях самые большие препятствия  для  роста в нашей стране является коррупция, полное недоверие к судебной системе и к державной фискальной службе, отсутствие защиты прав собственности и ограничения Национального банка, направленные на  макроэкономическую стабилизацию, но сдерживающие приток инвестиций.

В  свою очередь Минэкономики в  16-ом  году сосредоточиться на  задачах, которые входят в его сферу компетенции. Наши  приоритеты на этот годи: приватизация, дерегуляция,  реформа  госзакупок,   развитие  экспорта, реформа госпредприятий, привлечение иностранных инвестиций.

Приватизация.  Во-первых,  хотелось вас поблагодарить, что  вчера  с  16-й попытки все-таки был принят, хотя, к сожалению,  только в первом чтении,  Закон 2319а-д. Он  откроет путь    к прозрачной профессиональной  приватизации, которую мы уже  ждем достаточно долго. В нашем виденье сегодня  приватизация –  это главная точка роста  экономики, самый эффективный  механизм привлечения прямых иностранных инвестиций, это также  эффективный инструмент  борьбы с коррупцией, модернизация предприятий, создания рабочих мест, привлечения недорого кредитного ресурса и открытие новых рынков для  нашей продукции.

На форуме в Давосе  обсуждался список   из 400 компаний, которые меняют мир. Я вам скажу честно, среди этих 400 компаний ни одной государственной  компании нет. Государственные компании не меняют мир и они не поменяют экономику, в том числе и нашей страны.

Дерегуляция. В целом за год мы вместе с вами отменили более 100 регуляторных барьеров, на 40 процентов сократили количество разрешительных документов. План дерегуляции выполнен на 72 процента. Но это только начало.

Из того же плана по дерегуляции в Верховной Раде находятся 30 законопроектов. Мы ждем тематических дней в парламенте, дня экономического развития и дня улучшения бизнес-климата, чтобы рассмотреть и принять ряд необходимых документов. Экономический эффект от дерегуляции исчисляется миллиардами гривен.

В полную силу в этом году заработает офис эффективного регулирования, созданный с помощью поддержки ЕС в прошлом году. За 23 шага они сделали "дорожную карту". Мы поднимемся уже в течении этого года с 83 места по рейтингу Всемирного банка Doing Business на 46-е. Следующие 20 шагов позволят нам оказаться еще через год в топ-20 рейтинга. Рейтинги – не панацея, но при этом на последней панели в Давосе много обсуждалось среди финансовых министров Японии, Индии, Великобритании как раз тенденции и тренды, где находятся разные страны по отношению этого бизнеса… этого рейтинга.

Методология подсчета как раз и подразумевает, что местонахождение в рейтинге полностью отражает ситуацию в стране, чтобы не оказалось в итоге так, как в том анекдоте: "Я уже 3 неделю открываю бизнес за 2 дня". То есть само по себе это подразумевает, что такое невозможно.

Развитие экспорта. Торговая война с Россией вынуждает нас удвоить и утроить усилия по выводу украинской продукции и услуг на новые для нас рынки. Мы завершили переговоры о зоне свободной торговле с Канадой, ускоряемся по переговорам о зоне свободной торговли с Израилем и Турцией.

Многие из вас, наверное, знают, что в этом году 125 лет как первые украинцы приехали в Канаду. В такую красивую дату обязательно подпишем договор о свободной торговле с этой страной. 

С 1 января вступил  в действие договор о свободной торговле с ЕС, который открывает для украинских производителей доступ на самый большой потребительский рынок в мире – 500 миллионов потребителей, 18 триллионов долларов ВВП. Это историческое соглашение отменяет и снижает 97 процентов таможенных пошлин, и снижает  средний таможенный тариф на  украинские товары в 15 раз. Это только стартовая позиция наших торговых отношений с Европой. Мы ведем дискуссию с нашими европейскими  партнерами о дальнейшей  либерализации  торговли с ЕС. На прошлой пятнице сам лично встречался с Комиссаром Евросоюза по торговле Сесилией Мальмстрём и как раз этот пункт в частности активно обсуждался, что  касается борьбы с коррупцией   в госзакупках.

Верховна Рада приняла необходимые для этого законы, и надеюсь, на следующей неделе вы оперативно проголосуете технические поправки. Дело за дисциплиной  и мотивации на всех уровнях государственной власти и местного самоуправления. На кону 50 миллиардов гривен экономии государственных денег и доверие между бизнесом и властью. В силу того, что мы запоздали с множеством реформ и, учитывая то, что в мире технологии меняются очень быстро, у нас есть уникальная возможность так называемая Leapfrogging – пропустить несколько стадий  развития и внедрять самое последнее, самое успешное. И как раз система "ProZorrо" государственных закупок – олицетворение   вот таких успехов. Уверен, что к концу этого года у нас будет самая  прогрессивная система госзакупок в Европе.

Что касается реформы госпредприятия. Страна не может себе позволить содержать тысячи госпредприятий, более  половины, из  которых уже давно не работают. Лакмусовая бумажка этого года, в этой  реформе будет реформа корпоративного управления НАК "Нефтегаз", который в конце прошлого года перешел с Министерства энергетики в Министерство экономики. До конца марта мы ожидаем назначения и сформирования полностью наблюдательного совета, состоящего из пяти членов, три из которых будут независимыми. Над этим работает лучшая рекрутинговая компания по подбору независимых директоров из Лондона. Цель реформы – изолировать НАК "Нефтегаз" и другие ключевые госкомпании от политического влияния по лучшим принципам  мировой практики, чтобы они перестали служить инструментом вымывания денег, а приносили прибыль. 

Наши инициативы по этой реформе начали приносить плоды, наши инициативы по прозрачности, публичности, ответственности уже  видны на деле. По предварительным подсчетам, убытки госкомпаний в прошлом году  сократились со 117 миллиардов гривен до 16 миллиардов гривен. Сокращение на целых 100 миллиардов гривен.

Привлечение прямых иностранных инвестиций, вступление в действие DCFTA – это открытое приглашение для европейского бизнеса открывать в Украине свои производственные мощности. Украина может стать "фабрикой Европы". Нас интересуют крупные системные инвесторы, которые модернизируют предприятия, принесут с собой международные стандарты и культуру управления, создадут рабочие места и будут платить налоги.

Мы тоже хотим, чтобы в Украине начали работать компании, известные во всем мире. Чтобы это произошло, мы должны реализовать все те реформы, о которых я только что говорил. Несмотря на сложную ситуацию в стране, в прошлом году приток прямых иностранных инвестиций составил почти 3 миллиарда долларов. На этот год ставим себе высокую оптимистическую планку – 5 миллиардов долларов.

Вчера в Киеве прошла самая большая конференция зарубежных экспортно-кредитных агентств, где был в итоге оглашен дополнительный аппетит на инвестиции в размере 2 миллиарда долларов. Международные финансовые организации и экспортно-кредитные институты идут впереди частного бизнеса. Нам нужно продолжать завоевывать их доверие системной работой.

Мы отдаем себе отчет, что хотим достичь экономического роста в крайне неблагоприятных условиях. Продолжается падение мировых цен на основные экспортные товары украинского производства – это металлы, химическая продукция, зерновые культуры. Продолжается российская агрессия. Совокупный экономический эффект от российской агрессии за последние 2,5 года огромен и уже исчисляется миллиардами долларов. Политически мотивированные действия страны-агрессора и далее будут наносить нам урон. Свежий пример: ограничение транзита товаров в Казахстан, что является прямым нарушением нормы Всемирной торговой организации. Уверен, что наш сосед и далее будет вести себя недружественно, без оглядки на международные отношения. Мы ожидаем, что в результате эмбарго, режима наибольшего благоприятствия и ограничения транзита со стороны России, потери выручки украинских предприятий составит от 800 миллионов долларов до 1,1 миллиарда долларов. Это значит, что мы с вами – правительство и парламент – уже не можем долго думать, раскачиваться, торговаться между собой, оставлять статус-кво. Наша экономика не может позволить себе роскошь – не улучшать бизнес-климат, не проводить приватизацию, не привлекать инвесторов, не закрывать коррупционных дыр. Только совместными усилиями мы достигнем задач, которых от нас… и результатов, которые от нас ожидает общество. Надеюсь на вашу поддержку и плодотворное сотрудничество.

 Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу приготуватися до запису. Хочу нагадати: зараз проводиться запис на виступи від депутатів, не фракцій, не груп – від депутатів. І тому, якщо якась група не зможе попасти в перелік, це не буде означати, що я як ведучій буду давати їй окреме слово. Ми будемо йти виключно по тому списку, який буде зафіксований системою "Рада" під час запису. Тому приготуйтесь до запису. І я прошу провести запис на запитання народних депутатів до членів Кабінету Міністрів України. Будь ласка.

Курило Віталій Семенович, "Блок Петра Порошенка".

 

10:41:39

КУРИЛО В.С.

Прошу передати слово Насалику.

 

10:41:48

НАСАЛИК І.С.

Шановні друзі, звичайно, я хотів би задати запитання міністру палива і енергетики Демчишину, оскільки у нас немає ні енергетики, ні вугілля. Це сама більша проблема. Але, я думаю, якщо отаким темпом буде продовжуватися робота Міністерства палива та енергетики, то це слабке звено уряду вже і не буде мати цього міністерства.

У мене запитання до пані Наталії. Пані Наталю, ви правильно сказали, що треба реформувати ПТУ, але, однак, получилася диспропорція, і деякі районі не в стані, міста утримувати ПТУ. Чи є, може, зміст перекласти їх на обласний бюджет? Дякую.

 

10:42:52

КАЧУР  Р.П.

Роман Качур, заступник міністра фінансів України. Учора ми провели нараду з керівниками усіх фінансових управлінь України і досягли такого компромісу, що ми протягом першого кварталу проаналізуємо всю ситуацію, яка складається з фінансуванням ПТУ, в разі необхідності буде підтримка з області. Проте протягом цього часу по кожному ПТУ повинні бути складені, по кожній області складені перспективні плани, тобто які є перспективи їх функціонування: доцільно, недоцільно, доцільно реформувати, об'єднати. За результатами першого кварталу ми проаналізуємо цю ситуацію і будемо приймати вже рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Березюк Олег Романович, будь ласка.

 

10:43:29

БЕРЕЗЮК О.Р.

Два запитання. Одне запитання до міністра економіки пана Айвараса. А друге запитання до міністра фінансів.

Пане міністре, за вашої ініціативою зроблена добра справа. Номінаційний комітет провів конкурси на заміщення вакантних посад  державних підприємств, зокрема аеропортів державних. Це було зроблено, якщо я не помиляюся, два місяці чи півтора місяці тому. До сьогоднішнього дня ці люди, які перемогли на відкритих конкурсах за участю міжнародних організацій до сьогоднішнього дня не призначені. Це вибрали не тих, що треба? За цей час виконуючий обов'язки і заступники, які приймаються на роботу, нищать підприємства.

Я дуже прошу вас з вашою принциповою позицією до прозорості забезпечити те, щоб Кабмін видав постанову про призначення цих людей. Іначе це саботаж міжнародної справи.

І друга річ. Коли будуть відшкодовані субсидії і пільги. Три місяці надавачі послуг, у тому числі ОСББ, не мають грошей. Ми призначили субсидії, але ми не платимо їм гроші. Вони скоро  припинять… припинять надавати послуги за відсутністю грошей. Вони банкрути через діяльність…

 

10:44:44

АБРОМАВИЧУС А. Господин Березюк, большое спасибо за  хороший вопрос.

В начале прошлого года был создан по моей инициативе Номинационный комитет, который назначает руководителей топ-60,  практически, компаний в нашей стране. По критериям эта выручка больше 2 миллиардов гривен или  активы больше полтора миллиарда гривен. По критериям попадало 60 топ-компаний. Пять членов Номинационного комитета – это руководители международных финансовых организаций в нашей стране и пять министров с опытом как раз в этой сфере. В итоге было назначено несколько очень эффективных руководителей, таких как Олег Прохоренко, "Укргазвыдобування", который уже сэкономил миллиарды гривен для государства, и было несколько конкурсов, честно скажу, сорванных разного вида путями и так дальше.

Что касается двух аэропортов. Оба руководителя назначены этих аэропортов Номинационным комитетом, то есть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

АБРОМАВИЧУС А. Можно закончить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, будь ласка.

 

АБРОМАВИЧУС А. И в итоге поданны в Кабинет министров. Есть проблемы с назначениями, полностью согласен. Сам не могу избавиться от трех руководителей госкомпании "Укрхимтрансамиак", "Горно-химическая корпорация" и "Электротяжмаш". Не знаю, зачем эти товарищи держатся за свои кресла. Четвертый раз руководитель "Электротяжмаша" возвращается на предприятие путем внесения в реестр своего имени – это чисто рейдерская схема середины 90-х, как я уже сказал, не знаю, что он там забыл: или спортивный костюм он там забыл и в джим не может сходить, или какие-то грамоты которые "попередники" там понадавали ему, или "золотой батон", или "золотую ручку". Но это конечно показывает беспомощность власти, к сожалению, и это не хорошо. Поэтому полностью с вами согласен. Будем добиваться того, чтобы все-таки, если уже создали номинационный комитет, на который возложили обязанности, чтобы в итоге его решение исполнялись. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Гусак Володимир, "Опозиційний блок".

Я перепрошую, вибачте. Друге питання. Будь ласка. Зубко, так?

 

10:47:18

ЗУБКО Г.Г.

Шановні народні депутати! Я думаю, що тут потрібно всім іти в ногу з часом і чітко розуміти, що саме відбувається яким чином по пільгам і субсидіям і надходження їх саме, тим, хто повинен отримати відшкодування. У вас є в фракції фахові люди, які можуть вам, взагалі, розказати, що саме на початку року збирається інформація скільки потрібно отримати пільг, субсидій і яким чином вони повинні надійти.

По-першу чергу, сьогодні в 11 годин будемо збирати нараду з приводу того в якому, взагалі, обсязі надходять субсидії, ці клірінгові розрахунки є в збільшеному вигляді сьогодні і поступають на рахунки. Не машіть головою, будь ласка, перевірте.

По пільгам, які повинні надходити в живих коштах. До 25-го числа щорічно з січня збирається інформація від областей, це питання в тому, що інформація збирається на рік, з 25 січня 250 мільйонів гривень надійшло вже, 25, 26, 27, надійшло вже до тих надавачів послуг, які мають на це право.

Це перший розпис Міністерства фінансів, другий буде розроблено, також на початку місяця. Але питання в тому, що ми повинні просто один одного розуміти і просто не включати політику там, де її не потрібно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Генадій.

Тепер, будь ласка, включіть мікрофон. Гусак Володимир Георгійович. Будь ласка.

 

10:48:42

ГУСАК В.Г.

Прошу передати слово Шурмі Ігорю Михайловичу.

 

10:48:48

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Я прошу на моїх два запитання дати дві відповіді.

Перше. Чому міністр продовжує розмовляти і доповідати Верховній Раді не державною мовою?

Друге питання стосується охорони здоров'я. Міністерство охорони здоров'я сьогодні перетворилося в міністерство торгівлі і в міністерство попрошайки. Реформи, взагалі, є відсутні. Чому вони відсутні?  По-перше, за цей рік чотири рази мінялося штатний розпис. По-друге, на сьогоднішній день, взагалі не проводяться колегії. Мало того, що нема реформ, то ще й не виконуються закони, наприклад, Закон "Про екстренну медичну допомогу". 18 числа зі слів міністра все було нормально по грипу. Як сніг на голову, сьогодні 150 померлих.

В мене є запитання до Кабміну. Якщо ви поділяєте роботу міністерства, то ви не заслуговуєте довіри. Якщо ви йому… не поділяєте таку роботу міністерства, запитання, чому ви його не заслуховуєте, не даєте оцінку і не допускаєте до роботи професійних міністрів?

Дякую.

 

10:50:04

КВІТАШВІЛІ  О.

Пан Шурма, спасибо за прекрасную позицию. Если бы коллегиями начинались реформы, то эти реформы начались бы очень давно в Украине. К сожалению, так это не делается.

Реформы начинаются принятием базовых законов, которые в вашем комитете лежат уже с июля месяца, в 15-и разных редакциях. Принимайте любую редакцию.

И еще раз. Я вам хочу сказать исходя из того, что я видел кадры комитета позавчерашнего, я вам хочу сказать, я такие оскорбления, которые вы лично, лично вы и пани Бахтеева, я не знаю, как это вообще выразить за себя, слов не хватает.

Так что я от вас никаких претензий, я не буду принимать, абсолютно, пока вы публично не извинитесь перед моими заступныками, перед министерством и людьми, которые там сидели, которые работают 20 часов в день, и вы даете себе возможность на них абсолютно непонятными методами разговаривать с ними. Так что, пожалуйста, придержите свои претензии к себе, принимайте законы и занимайтесь тем делом, которым вы должны как депутат заниматься. Голосуйте за законы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крулько передає слово депутату Євтушку. Будь ласка, Євтушок. Включіть мікрофон. Євтушок.

 

10:51:24

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". У мене питання до пані міністра фінансів, пані Наталії Яресько. Напевно, цей зал не бачив більш незбалансованого документу фінансового, як Закон України нинішній про державний бюджет. Я хочу сказати, що перебуваючи в окрузі, отримуємо дуже багато запитань від працівників охорони здоров'я. Я маю на увазі субвенції до районних бюджетів на галузь охорони здоров'я.

Скажіть, що їм робити? Вони мають фінансування на 7-8 місяців по фонду оплати праці по енергоносіям. Вони не мають можливості це оплачувати. А якщо взяти помісячний розпис, то це вже січень-лютий місяць, уже немає чим виплачувати заробітну плату. Вони змушені, розпорядники коштів, відправляти працівників на 2-3 неділі у безоплатну відпустку. Чи це вихід із ситуації?! Коли буде переглянутий, нарешті, цей документ?

І друге питання, профтехосвіта. Скажіть, будь ласка, на 25 році незалежності чи, може, вже Україна відмовляється від робітничих кадрів для молоді?..

 

10:52:48

КАЧУР  Р.П.

Розмова про заборгованість така ж була і в минулому році. Але ми бачимо, що по факту минулий рік був завершений. І всі заробітні плати, всі зобов'язання були виплачені 100 відсотків. Кошти по медичній субвенції, тобто по фінансуванню лікарень розподіляються за формулою. Це справедливий розподіл для всієї України. І ми бачимо, що деякі території досить ефективно розпоряджаються і формують свою мережу. І таким чином, мають ресурс і для фінансування заробітних плат, і для розвитку. І ми дозволили заощаджені гроші використовувати для розвитку і для закупівлі ліків. А ті, хто не хоче ефективно управляти мережею, постійно мають проблеми.

Що стосується цього року, ми рівномірно розподілили цей ресурс, мається на увазі, фінанси. По кожному   місяця, кожного місяця  11 і 21 числа стабільно  казначейство перераховує кошти в кожний місцевий  бюджет для фінансування заробітних плат. І ці зобов'язання стабільно  виконуються. Дякую.

 

10:53:55

ЯРЕСЬКО Н.

Просто щодо ПТУ, щоб добавити, я  можу тільки підкреслити те, що ми вже говорили по ПТУ.  Рішення було взято,  проголошено… в частині законопроектів бюджету 2016 року. Ми виконуємо  закон України. Перше.

Друге. Ми вчора зустрічалися з усіма фіндиректорами всіх областей тут  в Києві, обговорювали конкретно, у кого є проблеми з фінансування на будь-якому рівні, у кого  є плани оптимізувати, у кого є бажання якось отримати  підтримку від обласного рівня. І не можна  говорити категорично про ПТУ в  цілому. В цілому немає проблем, конкретні  проблеми існують. Ми в першому кварталі будемо вирішувати з кожним місцевим бюджетом, з кожним  обласним департаментом всі ці проблеми.  Абсолютно неправда те,   що ви сказали, що ми  хочемо не готувати кадрів для українських потреб. Якраз  система  питань, наше рішення  з вами передати  це на обласний рівень було  навмисно зроблено, щоб покращити  зв'язок із місцевими бізнесами і їхніми потребами і тими  ПТУ. Бо  на рівні держави воно не спрацьовує. Будь ласка,  23 роки, будь ласка,  подивіться на результат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  під час виступу міністр згадав прізвище депутата. Згідно Регламенту Верховної Ради  я маю дати  30 секунд для репліки. Прошу, Ігор Шурма, 30 секунд. Підготуватись Олесь Довгий.

 

10:55:23

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Я наголошую, що ми працюємо не в форматі приватної власності. Ні Міністерство охорони здоров'я  не є вашою приватною  власністю, пане міністр, ні мій комітет. На комітеті дають критику. Якщо критика, яка говорить про те, що  ви перестали приходити на засідання комітету, і вас вже немає там більше як півроку, посилаєте своїх заступників, а на прес-конференції, на брифінги, де ви є чемпіоном по обіцянкам ходите самі, то це не є причиною для того, щоб ви сьогодні не відповідали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка… А, не минуло 30 секунд? Ви вичерпали передбачений регламентом час. Я дав достатньо часу. 10 секунд, завершуйте. Будь ласка, 10 секунд.

 

10:56:19

ШУРМА І.М. То я звертаюся до міністра. Ви відповідайте за реформи, а не за те, що вас критикують за бездіяльність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Довгий Олег… Олесь Станіславович. Будь ласка, "Воля народу".

 

10:56:30

ДОВГИЙ О.С.

Народний депутат Довгий, фракція "Воля народу". Шановні пані, міністр фінансів, шановний пане міністр економіки, я спеціально утримуюсь від будь-яких, знаєте, таких гострих реплік і опозиційної риторики для того, щоб отримати ґрунтовну відповідь на декілька важливих і простих запитань.

Перше запитання до пані міністра. Пані Наталя, ми всі пам'ятаємо як до 4 ранку ми приймали бюджет і зміни до Податкового кодексу, і велись консультації, і ви переконували разом з Прем'єр-міністром всіх в тому, що ці дії необхідно і багато поступок потрібно було зробити депутатам і депутатським фракціям для того, щоб отримати черговий транш МВФ, який для нашої країни є критичним і для нашої економіки, і який дозволить зберегти і утримати гривню на збалансованому рівні по відношенню до тих прогнозних показників, які ви декларували.

Просте питання. Чи отримали ми черговий транш або чи отримаємо ми його? І коли? І які наслідки…

 

ЯРЕСЬКО Н. Які, що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 30 секунд, завершуйте. Нехай звершить, пані Наталя. 30 секунд, будь ласка.

 

ДОВГИЙ О.С. І які наслідки він буде мати для курсу гривні? Питання коротко до пана міністра економіки наступне. Ви сказали і всі спостерігають за тим як світові ціни на наші експортні позиції такі як метал, руда, зерно падають. Питання: чим ми збираємось заміщати наш експорт? І які точки росту ви бачите? Хто є тими системними інвесторами, з якими ви працюєте щодо їх залучення в українську економіку їхніх інвестицій і їхніх  бізнесів для створення нових робочих місць.

Дякую.

 

10:58:26

ЯРЕСЬКО Н.

Дякую. Ви  абсолютно праві, що прийняття бюджету, який задовольняв наші рамки дефіциту і практику, і політику, яка є описана в меморандумі з Міжнародним валютним фондом, є, була попереднім заходом щодо отримання наступного траншу. Без того не можна було навіть домовитися по тексту меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

Фонд вже сказав, що по бюджету і податкових змінах, які були прийняти нами з вами до кінця того року, немає додаткових питань, і вони не просять будь-яких змін на сьогоднішній день до бюджету, ніж… до податкових  змін, які було зроблено. Ми в кінцевий результат мали дуже успішну зустріч на рівні Президента України з головним розпорядником Лагард в Давосі десь тиждень тому, де ми обговорили останні моменти тексту меморандуму, останні моменти нового, бо воно відновлюється з кожним траншем. І як тільки ми скінчимо ці переговори по цих конкретних… формульовки, і тут незначні питання, бо Президент більшість обговорив і домовився на цій зустрічі. Вони вже не значуть… і я думаю, що це найшвидшим часом спостережну раду їхній Board of Directors, щоби нам надати… щоби робити так званий "другий перегляд", щоби ми могли отримати третій транш в рівнях десь мільярд 700 мільйонів доларів, які йдуть повністю на резерви Національного банку України, не в бюджет, а в резерви Національного банку.

Таке добавлення до наших резервів може мати тільки позитивний ефект на банківську систему, на гривню, на загальну фінансову стабільність в країні. Неотримання, очевидно, має протиріччя, негативний ефект. Ми очікуємо, що це буде якнайскоріше.

Дату отримання траншу я не можу дати, поки вони не  назначать дату для їхньої спостережної ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дмитро Лубінець. (Шум у залі) Ще… Будь ласка, ще друге питання буде, так? Будь ласка, відповідайте на друге питання.

Включіть мікрофон Айварасу.

 

11:00:45

АБРОМАВИЧУС А.

Господин Довгий, спасибо за вопрос.

Инвестиции в прошлом году, как я сказал, было чуть меньше 3 миллиарда долларов, множество компаний продолжает инвестировать: "Bunge"  - 200 миллионов долларов, КWS – 100, NCH – 100, "Олсидз" – тоже близко к 200. Министерство экономики вместе с Министерством транспорта и Министерством агарной политики полностью уверены, что большинство компаний хотят дальнейшей дерегуляции и первые плоды этих инициатив уже в прошлом году увидели. Точки роста – это, в том числе, открытие рынков для нашего производства, только за прошлый год для агарной продукции открыты 9 новых рынков по всему миру, включая Китай. Точкой роста для экономики будет тоже дешевый кредитный ресурс. Дешевый кредитный ресурс в нашей банковской системе – это функция двух вещей: низкой инфляции и доверия к банковскому сектору. Банковский сектор после этого кризиса станет сильнее, инфляция уже в этом году с 43 процентов снизится до 12. Поэтому больше дерегуляции, больше открытия экспортных рынков – это и есть самые непосредственные задачи, которые стоят перед государством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Лубінець Дмитро. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

11:02:13

ЛУБІНЕЦЬ Д.В.

Доброго дня! Лубінець, мажоритарний округ 60, Донецька область.

У мене запитання до пані Наталі міністра фінансів, але стосуватися, парадоксальна річ, воно буде стосуватися аграрно-промислового комплексу. Скажіть, будь ласка, пані Наталя, ми на вимогу Міністерства фінансів, внесли зміну і відмінили єдину льготу, яка була у наших фермерів – спецрежим повернення НДС, по суті, ми лишили середню і малого фермера єдиної надії на розвиток. Яким чином ми збалансували бюджет, якщо це звелося просто до одного: у маленького і середнього фермера забрати, а крупному фермеру  повернути? Це перше питання.

І друге питання, зараз народні депутати зареєстрували декілька законопроектів про відміну цієї ганебної норми і  ваше ставлення до цього? І чи не будете, якщо ви вимагали цю норму відмінити, то, може, ви самі як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

 

11:03:26

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Що, може, ви як міністр фінансів, яка, я впевнений, виступаєте за розвиток України, самі будете пропонувати все ж таки повернути цю норму і повертати спецрежим НДС всім фермерам? Дякую.

 

11:03:43

ЯРЕСЬКО Н.

Щодо спецрежиму, який був прийнятий і є законом України на сьогоднішній день. Це не є проект Міністерства фінансів, ні Кабінету Міністрів. Це був компроміс, який був створений в рамках прийняття бюджету. Я не була і не пропонувала вам три різні спецрежими, які ускладнюють адміністрування. Я просто зараз в цій ситуації виконую закон України.

Щодо самого скасування спецрежиму, дійсно, це була не тільки позиція Міністерства фінансів, але це були зобов'язання, які ми з вами взяли ще в березні місяці того року, коли ми були в дуже тяжкій ситуації і хотіли отримати підтримку і нову програму з Міжнародним валютним фондом. Це є зобов'язання, які ми всі взяли ще в березні 2015 року.

Ми обговорили це з усіма фракціями коаліції в той час. Всі зрозуміли, що це буде потрібно з 1 січня 2017 року. Завдяки переговорам на рівні Президента, Прем'єр-міністра, Кабінету Міністрів Міжнародний валютний фонд пішов на один рік перехідного періоду. І ми вам пропонували законопроект – цей перехідний період. Воно було ускладнено тут, в цих залах, коли ми обговорили, тому що стало так, що будуть три різні, для трьох різних частин.

Якщо ви мене питаєте, то я повертаюся до того, що було в нашому проекті. Це домовленості, які досягав Президент разом з Міжнародним валютним фондом: щодо перехідного періоду 1 року, спецрежим в одній категорії, а не в трьох.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили?

Будь ласка, Ільюк Артем, "Відродження", включіть мікрофон.

 

11:05:38

ІЛЬЮК А.О.

Артем Ильюк, город Николаев. У меня, скорее всего, не вопрос, а требование десятков тысяч николаевцев. В городе Николаеве, славившемся в былые времена своим судостроением, которое за годы независимости было уничтожено, остались еще, слава Богу, мощнейшие предприятия, которые приносят огромную прибыль государству. Это "Зоря"- "Машпроек", спецпорт "Октябрьск", Николаевский морской торговый порт, которые вы хотите отдать на приватизацию, не спрашивая николаевцев, их мнение. Действуя за спинами людей, меняете руководство, присылая нам варягов, хотя у нас есть достаточно своих специалистов, как это произошло в порту "Октябрьске".

Я вас прошу: уберите руки от этих предприятий, снимите этот вопрос и не издевайтесь над людьми. Лучше направьте свои силы на модернизацию и поддержку данных объектов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон. У вас працюють мікрофони?  Пивоварський. Мікрофон включіть.

 

11:06:49

ПИВОВАРСЬКИЙ А.М.

Шановний  пане депутат, дуже дякую за запитання, але воно абсолютно є некоректне і в основному неправдиве.

По-перше, порти як інфраструктурний елемент не підлягають приватизації. Я думаю, ви повинні це знати і розуміти, тому що ви є депутатом.

А уряд пропонує приватизувати, як то є у всьому світі, стивідорні  компанії. І якщо подивитися на досвід приватних стивідорних компаній, які дуже добре зарекомендували себе в Україні, ви побачите, що ці приватні стивідорні компанії платять більше податків державі, платять більші зарплати своїм працівникам, і є більш ефективними, і залучають більше транзитних потоків для України, які занадто важливі для України.  Це по-перше.

Те, що стосується зміни керівників, то я хотів би ще раз вам нагадати, що  зміни керівників державних підприємств відбувається на  прозорих конкурсах. Якщо у вас, шановні депутати, є бажання, ви можете прийти на комісії, в міністерства, і самі подивитися, як це відбувається. Всі презентації, всі виступи є публічними, публікуються.

Я не знаю, про яких варягів ви зараз говорите. Але я з радістю би з вами це проговорив, тому що я поняття не маю про що ви зараз говорите. А я є міністр інфраструктури. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Хміль, "Народний фронт".

 

11:08:20

ХМІЛЬ М.М.

Михайло Хміль, фракція "Народний фронт". В мене питання до міністра фінансів пані Яресько. Так само просив би долучитися до відповіді міністра Айвараса Абромавичуса.

Значить, одним з завдань діяльності Міністерства фінансів, пані міністр озвучила, залучення доступних кредитних ресурсів для українських підприємств на основі двосторонніх міжнародних угод. Я хочу запитати чи готова до ратифікації угода з Польщею про надання 100 міліонного кредиту для вдосконалення транспортної та прикордонної інфраструктури.

І наступне питання. Якщо вона передана в Апарат Верховної Ради, прошу головуючого врахувати і винести в зал на наступному пленарному тижні.

І друге питання. Озвучено і вже підписано між головами Національних банків Польщі і України про надання кредитних ресурсів в розмірі 1 мільярда євро, я хочу запитати, яка доля цих коштів…

 

11:09:34

ЯРЕСЬКО Н.

Дякую.

Щодо першого питання. Я так розумію, що законопроект про ратифікацію цих 100 мільйонів євро кредитній угоді, прийшло в комітет вчора, тобто дійсно можна його як найскоріше поставити на порядок денний для голосування в цілому.

Щодо другого питання. Це є між центральними банками кредит, і це іде на резерви Національного банку України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Семенуха Роман Сергійович, "Самопоміч".

 

11:10:02

СЕМЕНУХА Р.С.

Прошу передати слово Леву Підлісецькому.

 

11:10:08

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т.

В мене є питання до пані міністра фінансів і також прошу долучитися міністра енергетики.

Ви виступали пане міністр фінансів, пані Яресько, що доходи за січень місяць склали в 94 проценти прогнозованих, а витрати 73 проценти. І разом з тим були не виплачені зарплати шахтарям, які закладені прямою нормою в бюджеті, зарплати за минулий рік, і, відповідно, люди вийшли на вулицю.

Ще в продовження даного питання. За минулий рік ми знаємо, що в грудні місяці було витрачено порядка 100 мільярдів коштів гривень на витрати з бюджету, які акумулювалися і не витрачалися до того, і потім вийшли на ринок, що спровокувало різку інфляцію падіння курсу.

Чи це є правильна політика? І як ви про це…

 

11:11:13

ЯРЕСЬКО Н.

Щодо першого питання, я вам задала цифри, дійсно, але із двома банківськими днями, тобто ще можемо досягнути 100 і я надіюся, що ДФС витягне до 100 відсотків щодо надходження, і дуже часто, на останні дні будь-якого місяця платежі збільшуються. Тобто може бути більше 74-х при кінці січня місяця.

Щодо самого… заборгованість шахтарям. 50 відсотків було оплачено в цьому місяці, але зрозумійте, будь ласка, що ми в січень місяць так, як я говорила під час промови, не існуємо під новим бюджетом, а під тимчасовим розписом. Тобто тимчасовий розпис діє в січні, ми починаємо по новому бюджету тільки з 1 лютого місяця, і все буде оплачено, питань немає. Так як воно є, так воно і буде.

Щодо інфляційних процесів. Можливі. Так. Ми дійсно навіть обговорили вчора на рівні всіх наших фіндиректорів обласних, щоби не дочекатись до останньої декади, навіть не до останнього місяця, щоб робити всі або більшість із своїх… щоб викинути свої кошти з бюджету. Тому що воно, дійсно, може мати тимчасові, не постійний, але тимчасовий ефект.

В тому році, ми з вами проплатили додаткових 10, до 14 мільярдів на Пенсійний фонд, тому що ми знали, що ми ризиково йдемо на новий рік і зі зменшенням ЄСВ, і хотіли бути впевнені, що а ні одна… один пенсіонер, пенсіонерка не були би… не мали би будь-які проблеми. Тобто це було навмисно зроблено і це не має постійний інфляційний ефект, тому що це просто було на кілька днів напередодні нового року.

 

11:12:56

ДЕМЧИШИН В.В.

Можна ще? Лев Теофілович, можна ще декілька коментарів?

Насправді дуже добре питання. Дійсно, в бюджеті було заплановано 500 мільйонів на погашення заборгованості за 2015 рік, із них в січні 50 мільйонів вже було використано. Наразі є домовленість про те, що основна сума буде виплачена в лютому. Тому я переконаний, що заборгованість, яка на перше січня скопилась за листопад та грудень в розмірі десь приблизно 510 мільйонів на сьогодні, вона буде погашена, ну, навіть, якщо будуть певні складнощі із ліквідністю. Це відбудеться в лютому, в березні в гіршому випадку. В любому випадку ми докладаємо зусиль, щоб цю заборгованість не нарощувати.

Я вже неодноразово нагадував, що на 2015 рік було виділено порядку 1 мільярда гривень на підтримку вугільної промисловості в порівнянні з 5 мільярдами в попередні роки. По тих самих шахтах, які залишились на підконтрольній території.

Більше того,  на сьогодні є певні заборгованості наших покупців вугілля, таких як ДТЕК, який отримує вугілля на "Західенерго" із Львівського басейну. Заборгованість складає більше 200 мільйонів гривень. Працюємо з ними, надіємось, що все-таки вони будуть рівноцінно відноситись до своїх шахтарів так само, як до наших, і оплачувати ці заборгованості. І допоможуть все-таки збалансувати фінансовий стан наших державних підприємств вугільної промисловості.

План сформовано на 2016 рік спільно із європейськими консультантами. Є розуміння, що можна без суттєвих потрясінь в цій галузі збалансувати ситуацію і протягом 2-3 місяців вийти на нормальний робочий режим. Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги! Час для запитань вичерпаний. Але я ще надам останнє для Юрчишина Петра, "Блок Петра Порошенка", щоб не було образ, який іде наступним. І на тому ми завершуємо "годину запитань до Уряду". Останнє запитання, Юрчишин Петро. Будь ласка, включіть мікрофон.

 

11:15:15

ЮРЧИШИН П.В.

Прошу передати слово народному депутату Співаковському.

 

11:15:22

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.

Шановні колеги! Я хочу сказати, що зараз проходить багатотисячний мітинг людей, які приїхали зі всієї України, під стінами Міністерства освіти і науки України. Це початок спротиву людей проти так званих реформ, які відбуваються в системі  професійно-технічної освіти.

Шановні колеги, це наслідок безсистемної роботи Міністерства освіти й науки України, яка в 2015 році завалила програму "Підручник 4-7", яка завалила програму "Шкільний автобус", яка… Завдяки позиції Кабміну напряму порушує  норми Закону про вищу освіту,  про Національне агентство якості освіти, це безпрецедентно, коли Прем'єр-міністр порушує напряму закон, який прийнятий, імперативну норму. Я хочу сказати, що шлях знищення слабких -- це не є реформа освіти.

Пане міністре! Шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте…

Завершуйте, будь ласка. 

 

11:16:27

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Зараз Комітетом з питань науки і освіти і бюджетним комітетом проведена  робоча нарада, завдяки Лілі Михайлівні Гриневич підготовлені два законопроекти: про бюджет і про Бюджетний кодекс, і ми повинні у вівторок прийняти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто буде відповідати? Кириленко.

 

11:16:59

ГЕВКО А.Є.

Дякую, за запитання. Перед тим, як їхати у Верховну Раду під  Міністерством освіти було 100 людей, мітинг відбувається, але не багатотисячний. Так що, прошу  не маніпулювати.

А якщо говорити про професійно-технічну освіту і її фінансування, я б хотів зазначити, що на сьогоднішній день  не вирішено питання тільки  55-ти  НЗ в 24 містах. Але я хочу зазначити, що все ж таки сьогодні у нас відбувається тісна співпраця з Міністерством фінансів і ці питання будуть вирішені.

А системно про реформи давайте будемо дискутувати спочатку в комітеті, а потім – в залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, "година запитань до Уряду" завершена. Давайте подякуємо  уряду за  участь… Ви зможете підійти в робочому порядку вияснити. Не передбачені репліки, не передбачені.

Шановні колеги, дякуємо дуже за участь  у нашій роботі. Бажаємо вам активної і плідної роботи, і подякуємо уряду за участь у нашому  засіданні.

Шановні колеги, згідно Регламенту, який затверджений, я говорив і говорю, і вважаю це неправильним, нам треба буде змінити його, я вже, здається, подав відповідний законопроект. Але зараз іде оголошення депутатських запитів. І я зобов'язаний згідно Регламенту півгодини оголосити запити, які ви подали до…  Не можу я міняти Регламент одноосібно. Є у тому велика проблема. Немає у мене таких повноважень  і немає  в мене такої змоги.  

І тому я прошу всіх зосередитися, підготуватися до прослуховування депутатських запитів. А я починаю їх чемно  зачитувати.

Віктора Развадовського до міністра охорони здоров'я України, голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо безкоштовної заміни правобічного суглобу Тищуку Олександру Леонідовичу, мешканцю селища міського типу Романів Житомирської області.

Віктора Развадовського до голови Житомирської ОДА, прокурора Житомирської області, тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо перевірки наведених фактів можливих зловживань керівником аграрного підприємства "Годиське" села Годиха Романівського району, Житомирської області.

Олександра Гереги до міністра інфраструктури України щодо передачі доріг комунальної власності у відання органів місцевого самоврядування.

Олександра Гереги до віце-прем'єр-міністра України – міністра культури України щодо об'єднання відділів культури з відділами районних державних адміністрацій.

Віталія Сташука до заступника голови Національної поліції України - начальника Головного управління Національної поліції у місті Києві, першого заступника прокурора міста Києва щодо активізації досудового розслідування окремих кримінальних проваджень.

Олександра Абдулліна до міністра охорони здоров'я України, голови Рівненської ОДА щодо надання невідкладної медичної допомоги жителю міста Дубровиця Рівненської області Дмитру Булачу, десантнику 80-ї окремої аеромобільної бригади, пораненому під час боїв у Луганському аеропорту.

Андрія Лозового до Голови Верховної Ради України щодо надання інформації стосовно поправки до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік".

Олександра Черненка до голови Антимонопольного комітету України, начальника управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області щодо порушень при здійсненні державної закупівлі Маневицькою виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області.

Тетяни Острікової до Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Служби безпеки України щодо перевірки інформації про можливе порушення чинного законодавства групою суб'єктів ЗЕД, які здійснюють імпорт товарів із заниженням митної вартості.

Юрія Бублика до голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя про порушення прав юридичних та фізичних осіб при внесенні змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору через збільшення його ставок та скасування пільгових категорій осіб, які звільнялися від його сплати при зверненні до судових інстанцій.

Юрія Бублика до Кабінету Міністрів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерства інформаційної політики України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про незадовільне забезпечення мовлення українських телеканалів в зоні проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів для ліквідації наслідків паводку та відновлення фінансування заходів протипаводкового захисту басейну ріка Тиса у Закарпатській області.

Михайла Бондаря до Прем'єр-міністра України щодо виділення додаткової суми медичної субвенції з Державного бюджету України для Буського району Львівської області у сумі дванадцяти мільйонів гривень.

Віктора Остапчука до Прем'єр-міністра України щодо видатків на утримання закладів професійно-технічної освіти з місцевих бюджетів.

Антона Кіссе до міністра закордонних справ України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державного агентства водних ресурсів України щодо несанкціонованого скидання забруднюючих речовин у річку Киргиж-Китай (басейн річки Дунай) з боку підприємств Республіки Молдова.

Олександра Дехтярчука та Василя Яніцького до міністра юстиції України щодо недопущення закриття (консервації) Дубенської виховної  колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області.

Василя Яніцького до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України стосовно бездіяльності під час розслідування злочинів щодо незаконного привласнення та розтрати державного майна державного концерну "Украгротехсервіс" в Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській та Черкаській областях.

Владислава Бухарєва…

Василя Яніцького до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України стосовно бездіяльності під час розслідування злочинів…

Я читав вже. Будь ласка, не збивайте мене під час такої відповідальної місії.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" для повернення фінансування закладів професійно-технічної освіти Сумщини та всіх регіонів держави за рахунок субвенцій з Державного бюджету на підготовку робітничих кадрів.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін та доповнень до Державного бюджету України на 2016 рік з метою підвищення рівня життя, соціальних стандартів і захисту найбільш уразливих верств населення Сумської області та всієї України.

Андрія Тетерука та Юрія Берези до Генерального прокурора України щодо результатів розслідування дій генерал-лейтенанта Литвина Петра Михайловича, який під час проведення АТО на сході України перебував на посаді командувача військ сектора "Д" та 25 серпня 2014 року поблизу міста Іловайськ, Донецької області покинув поле бою, залишивши свою зону відповідальності.

Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України, Голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо завершення будівництва підвідного газопроводу до сіл Очеретянка та Ясна Поляна Червоноармійського району Житомирської області.

Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України щодо фінансування системи професійно-технічної освіти.

Володимира Ар'єва до Виконуючого обов'язки директора Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" щодо неналежного розгляду керівництвом Комунального підприємства "Житло-сервіс" депутатських звернень за заявами громадянина Галінського Геннадія Панасовича про надання для ознайомлення тарифоформуючих документів, які було використано при проведенні розрахунку тарифів за послуги з утримання будинку на проспекті Палладіна 18/30 у місті Києві.

Івана Рибака до Прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури України, виконуючого обов'язки голови правління публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", голови Чернівецької ОДА щодо фінансування робіт для відновлення малоактивного залізничного переїзду в місті Кіцмань Чернівецької області по вулиці Бажана за рахунок коштів Державного бюджету України у 2016 році.

Івана Рибака до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України, міністра інфраструктури України, голови Державного агентства автомобільних доріг України, голови Чернівецької ОДА щодо виділення з Державного бюджету України коштів для фінансування будівництва двох постійних залізобетонних мостів у Чернівецькій області.

Віталія Курила до директора Національного антикорупційного бюро України, міністра інфраструктури України щодо результатів конкурсу на здійснення перевезень за маршрутом Старобільськ-Харків, які можуть містити ознаки корупційних дій, що вчинені посадовими особами.

Миколи Кучера до Генеральної прокуратури України, МВС України щодо незаконних дій Василя Анченка у Теплицькому районі Вінницької області.

Сергія Лабазюка до Прем'єр-міністра України, міністра охорони здоров'я України щодо сучасного стану забезпечення медикаментами та медичним обладнанням сільських закладів медицини.

Сергія Лабазюка до міністра соціальної політики України щодо надання інформації про перерахунок пенсій громадянам у зв'язку із збільшенням соціальних стандартів.

Віталія Курила  до голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо шахрайської діяльності "Благодійного фонду Олександра Романовського" і підкуп виборців в місті Сватове та Новоайдарському районі Луганської області за рахунок міжнародної допомоги, призначеної на потреби внутрішньо переміщених осіб.

Сергія Ларіна до голови Національної поліції України щодо перевірки фактів бездіяльності відносно розслідування кримінальних проваджень уповноваженими слідчими управлінь Головного Управління Національної поліції в місті Києві.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо виділення фінансування на завершення будівництва дільничної лікарні в селі Угля Тячівського району Закарпатської області.

Віталія Гудзенка до голови Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області щодо газифікації села Людвинівка Білоцерківського району Київської області.

Віталія Гудзенка до голови Київської ОДА щодо підтримки інвестиційних проектів та програм на території Білоцерківського, Володарського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського та Тетіївського районів Київської області.

Олександра Опанасенка до голови Антимонопольного комітету України щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку паливно-мастильних матеріалів.

Ігоря Шурми до міністра внутрішніх справ України щодо перешкоджання представниками Національної поліції здійснення підприємницької діяльності в місті Харків.

Ігоря Шурми до Генерального прокурора України, міністра МВС щодо протиправних дій окремих службових осіб правоохоронної та судової систем Дніпропетровської області.

Федора Негоя до міністра фінансів України щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" стосовно фінансування лісових господарств України.

Федора Негоя до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів відповідного реагування по стабілізації подачі електроенергії в прикордонних районах Херсонської області в зв'язку з анексією Автономної Республіки Крим.

Василя Гуляєва до Віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо зволікання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України стосовно децентралізації у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконаленню містобудівного законодавства в місті Іллічевськ Одеської області.

Анатолія Гіршфельда до Прем'єр-міністра України щодо фінансування закладів професійно-технічної освіти Харківської області у формі субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Антона Кіссе та Василя Гуляєва до Прем'єр-міністра України щодо фінансування системи професійно-технічної освіти з Державного бюджету України на 2016 рік.

Олексія Ленського до Голови СБУ, міністра внутрішніх справ України щодо взяття під особистий контроль справу про політичні махінації, пов'язані із перейменуванням міста Кіровоград, розхитуванням ситуації сепаратисткі та проросійські налаштованими політиками та громадськими діячами в Кіровоградському регіоні, відвернення загрози національній безпеці України.

Групи народних депутатів (Береюка, Хланя та інших) до Прем'єр-міністра України щодо збереження існуючої системи координації Державного агентства водних ресурсів України.

Олега Кулініча до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про неналежну кадрову політику в системі органів земельних ресурсів Полтавської області.

Олега Кулініча до голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо погодження дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.

Ірини Суслової та Ольги Червакової до заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування корупційних правопорушень, вчинених вищими посадовими особами Міністерства внутрішніх справ України.

Степана Кубіва до Голови Національного банку України щодо надання інформації про іноземні інвестиції, їх залучення у 2016 році.

Степана Кубіва голови Київської міської державної адміністрації щодо меморіалізації подій Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні у центральній частині міста Києва.

Дмитра Добродомова до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів у 2016 році для завершення реконструкції Львівського обласного клінічного перинатального центру.

Дмитра Добродомова до голови Антимонопольного комітету України, голови Національної поліції України щодо причин чотирьохмісячної затримки у видачі студентських квитків студентам Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Володимира Арешонкова до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про виділення коштів на переобладнання наявних на балансі приміщень міської ради у місті Овручі Житомирської області для забезпечення житлом учасників АТО та родин загиблих у ході бойових дій на Сході.

Володимира Арешонкова до голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо включення у план робіт з поточного ремонту на 2016 рік автомобільних доріг загального користування державного значення, які проходять через місто Овруч Житомирської області.

Романа Семенухи до харківського міського голови щодо сприяння здійсненню державного архітектурно-будівельного контролю при проведенні реконструкції приміщення бібліотеки імені В.В. Маяковського та будівництва на цокольному поверсі багатоквартирного будинку №81/85 по вулиці Мироносицькій у місті Харкові.

Романа Семенухи до міністра фінансів України, голови Державної фіскальної служби України щодо вжиття невідкладних заходів для припинення незаконної діяльності "конвертаційних центрів".

Ганни Гопко до Голови Верховної Ради України про необхідність перегляду архаїчних правил доступу до приміщень Верховної Ради України, усуненню штучних перешкод для журналістів, гостей та відвідувачів приміщень Верховної Ради України та її комітетів.

Антона Геращенка до Міністерства екології та природних ресурсів України, голови Державної екологічної інспекції України щодо ненадання відповіді на депутатське звернення посадовими особами Мінприроди України та неправомірної бездіяльності посадових осіб Держекоінспекції України.

Антона Геращенка  до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком"  щодо надання інформації стосовно волоконно-оптичних ліній електрозв'язку на території Автономної Республіки Крим.

Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України щодо питання добудови Дарницького вокзалу у місті Києві.

Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України щодо питання збільшення бюджетних коштів на будівництво (придбання) житла для учасників АТО та членів їхніх сімей.

Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України стосовно надання роз'яснень щодо віднесення до відповідних посад державних службовців керівників і працівників Служб у справах дітей місцевих державних адміністрацій.

Анатолія Денисенка до Прем'єр-міністра України щодо діяльності Національної служби посередництва і примирення.

Руслана Сольвара до голови Київської міської державної адміністрації щодо неналежного розгляду депутатського звернення від 16 червня 2015 року №219 стосовно обґрунтованості визначення площі прибудинкової території по вулиці Спаській 8-б у місті Києві та тарифів на її утримання.

Руслана Сольвара до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Київської обласної державної адміністрації щодо формального підходу до розгляду депутатського запиту стосовно незадовільного забезпечення медичних закладів Київської області хіміотерапевтичними препаратами та препаратами супроводу лікування онкологічних хворих.

Якова Безбаха до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики України стосовно необхідності вирішення питання про призначення пенсійного забезпечення.

Якова Безбаха до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України стосовно неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Сергія Ківалова до Генерального прокурора України щодо проведення повного всебічного та об'єктивного досудового розслідування за фактом передачі у приватну власність земельної ділянки рекреаційного призначення у Білгород-Дністровському районі Одеської області.

Сергія Ківалова до Прем'єр-міністра України щодо оголошення природної території Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення.

Михайла Бондаря до Міністра енергетики та вугільної промисловості України, Директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Національного банку України, Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України щодо махінацій на фінансовому ринку України, нецільового використання Міністерством енергетики та вугільної промисловості України коштів, у розмірі 240 мільйонів гривень, які передбачались на погашення заборгованості заробітної плати шахтарів.

Івана Балоги до Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України щодо порядку фінансування професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області у 2016 році.

Андрія Шипка до Міністра охорони здоров'я України щодо надання інформації про проведення державних закупівель на 2016 рік та забезпеченості медичних закладів необхідними лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Тараса Батенка до заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора стосовно оперативного розгляду та належного реагування на дії членів Конкурсної комісії військової прокуратури Західного регіону України щодо допущених грубих порушень  під час процедури розкриття конкурсних пропозицій по будівництву житла для військовослужбовців військової прокуратури Західного регіону України на земельній ділянці по вулиці Мечникова, 16 у місті Львові.

Групи народних депутатів (Батенка, Мусія та інших. Всього 5 депутатів) до Прем'єр-міністра України, МВС, голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Генпрокуратури, голови Львівської ОДА щодо негайного втручання та оперативного реагування відповідних державних органів на техногенну катастрофу, яка сталася 12 січня цього року у Жовківському районі Львівської області, а саме: вилив води із вмістом кислих гудронів із Грибовицького сміттєзвалища.

Степана Івахіва до міністра оборони України щодо визнання зниклим безвісті військовослужбовця 93-ї бригади, учасника АТО старшого лейтенанта Віктора Войтюка.

Степана Івахіва до міністра юстиції України щодо вжиття заходів по екстрадиції колишнього директора Ковельського житлово-будівельного комбінату Вовка із Королівства Іспанія.

Андрія Іллєнка до тимчасово виконуючого обов'язки голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, голови Київської міської державної адміністрації щодо надання інформації та вжиття заходів реагування стосовно захисту мешканців Деснянського району у зв'язку з незаконним захопленням нежитлових приміщень житлово-будівельного кооперативу.

Андрія Іллєнка до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, голови Державної екологічної інспекції України, голови Київської міської державної адміністрації щодо надання інформації та вжиття заходів реагування стосовно захисту мешканців Дніпровського району у зв'язку з незаконним будівництвом житлових будинків по вулиці Жмаченка.

Павла Різаненка до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, голови Київської ОДА щодо фінансування проекту "Реконструкція каналізаційних очисних споруд, розташованих на землях Красилівської сільської ради Броварського району Київської області, зі збільшенням потужності" за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Павла Різаненка до голови Національного банку України щодо відкритості та прозорості діяльності Національного банку України.

Ірини Єфремової до міністра оборони України щодо відзначення Державною нагородою учасника АТО Соловей Дениса.

Вадима Нестеренка до голови Служби безпеки України щодо перевірки можливої участі новообраного мера міста Новомосковська Дніпропетровської області Віктора Літвіщенка в антиукраїнських заходах.

Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра України щодо надання освітньої субвенції із державного бюджету України місцевим бюджетам для забезпечення видатків на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах.

Олександра Кодоли до віце-прем’єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо відновлення порушених прав на приватизацію мешканців гуртожитку №4, що знаходиться за адресою: вулиці Ушинського, будинок 6, місто Чернігів.

Ярослава Маркевича до міністра юстиції України стосовно причин відсутності інформації про надходження висновків про результати перевірки осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".

Ярослава Маркевича до голови Вищої ради юстиції щодо надання інформації стосовно суддів Вищого господарського суду України та судді господарського суду міста Києва.

Андрія Лопушанського до голови Державного агентства автомобільних доріг України, міністра інфраструктури України щодо необхідності проведення капітального ремонту (реконструкції) дороги від села Тухля до гори Маківка та села Головецьке у Сколівському районі Львівської області.

Андрія Лопушанського до міністра внутрішніх справ України щодо створення Регіонального сервісного центру МВС у Старосамбірському районі Львівської області.

Олега Осуховського до Генерального прокурора України щодо порушення вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" посадовими особами Рівненської міської ради.

Олега Осуховського до заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо вжиття заходів за висновком робочої групи Верховної Ради України, утвореної для перевірки оприлюднених Держфінінспекцією повідомлень про фінансові порушення, а також для перевірки інших фактів зловживань у державному секторі економіки.

Олександра Марченка до голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо будівництва автодороги Р-17 у місті Біла Церква Київської області.

Павла Дзюблика до Прем'єр-міністра України щодо неправомірних дій виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області по факту незаконної передачі земель запасу.

Віктора Кривенка до Кабінету Міністрів України щодо фактів незаконного звільнення найманих працівників та відшкодування шкоди завданої таким звільненням.

Віктора Кривенка до Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, прокуратури Полтавської області щодо правових підстав для проведення позапланової перевірки.

Ірини Суслової та Ігоря Лапіна до Генеральної прокуратури України щодо взяття на контроль Генеральної прокуратури України розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом несплати посадовими особами Публічного акціонерного товариства "Запоріжсталь" до бюджету міста Запоріжжя грошових коштів у розмірі близько 150 мільйонів гривень.

Олександра Домбровського до Генпрокурора України, МВС, СБУ, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної служби геології та надр України, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, голови Вінницької ОДА, прокурора Вінницької області, голови Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, тимчасово виконуючого обов’язки начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо незаконного зняття родючого шару ґрунту та видобутку надр поблизу села Лисогора Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Олександра Домбровського до Прем'єр-міністра України, міністра аграрної політики та продовольства України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, начальника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо незаконної відмови Управлінням Держгеокадастру у Хмільницькому районі Вінницької області у наданні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Групи народних депутатів (Жолобецького, Козиря та інших) до міністра оборони України щодо ініціювання перед Президентом України нагородження званням "Герой України" учасника АТО Терещенка Олександра Леонтійовича.

Групи народних депутатів (Жолобецького, Козиря) до міністра оборони України щодо ініціювання перед Президентом України нагородження званням "Герой України" учасника АТО Олефіренка Юрія Борисовича (посмертно).

Андрія Шиньковича до Віце-прем'єр-міністра України – міністра культури України, Прем'єр-міністра України щодо належного фінансування та розвитку бібліотечної системи у Хмельницької області.

Андрія Шиньковича до голови Білогірської районної ради, голови Теофіпольської районної ради, голови Нетишінської міської ради, голови Красилівської районної ради, голови Ізяславської районної ради про збереження існуючих приміщень та штатів працівників бібліотечної системи.

Василя Яніцького до Прем'єр-міністра України, Міністра охорони здоров'я України, голови Рівненської ОДА щодо збереження лікувального закладу в селі Березове Рокитнівського району Рівненської області.

Ігоря Попова до міністра закордонних справ України щодо належного та повного представлення інтересів України у міжнародних відносинах.

Ярослава Дубневича до виконуючого обов'язки голови правління Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", Міністра інфраструктури України щодо безоплатної передачі у комунальну власність нежитлових приміщень Львівської залізниці.

Групи народних депутатів (Дубневича та інших.) до Голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, Віце-прем'єр-міністра України – міністра культури України щодо відзначення на державному рівні 90-річчя від дня народження Бориса Григоровича Возницького.

Руслана Демчака до начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо проблеми ведення обліку по здачі молока заготівельниками.

Руслана Демчака до міністра охорони здоров'я України щодо проблеми забезпечення населення вакцинами проти сказу та правцю.

Юрія Берези до Прем'єр-міністра України щодо вирішення питання про недоцільність передачі видатків на підготовку робітничих кадрів на фінансування з місцевих бюджетів.

Юрія Берези до Прем'єр-міністра України щодо невідкладного відшкодування пільг та субсидій перед ОСББ Управліннями соціального захисту населення районних державних адміністрацій, з метою проведення розрахунків з обслуговуючими організаціями та належного утримання майна громадян України.

Групи народних депутатів (Голубова, Полякова та інших. Всього 15 депутатів) до Директора Національного антикорупційного бюро України щодо перевірки фактів можливого вчинення корупційних правопорушень посадовими та службовими особами Одеської обласної державної адміністрації.

Групи народних депутатів (Голубова, Полякова…) до Генерального прокурора України щодо повного розгляду питання про усунення порушень законодавства в організації діяльності Генеральної прокуратури України.

Шановні колеги, таким чином, час, відведений Регламентом для зачитання депутатських запитів, є вичерпаний.

Ми можемо перейти до наступного розділу порядку денного, шановні колеги, це розгляд законопроектів у першому читанні. Перший з них стоїть 2917. Давайте порадимося, як нам бути.

Шановні колеги, давайте ми спробуємо сигнальним голосуванням визначити, який є потенціал. Шановні колеги, тут приходять рекомендації слушні і правильні. Але давайте ми спробуємо, отже, давайте ми спробуємо, хто за розгляд даного законопроекту за скороченою процедурою, прошу проголосувати. Сигнальне голосування. Будь ласка, сигнальне голосування.

 

11:49:31

За-79

Потенціал невисокий. Невисокий потенціал. Давайте не будемо соромити ні себе…

Дивіться, мені запропонували від фракції "Народний фронт" зараз оголосити перерву, а запити почати о 12.20. Чи приймається така форма, колеги?

Дивіться, хто о 12.20, хто хоче записатися? (Шум у залі) А яка інша форма? Ну, "Різне", я кажу, "Різне" о 12.20, так…  Зараз я не можу зробити. Ну, хіба що є 226 в залі, щоб відмінити перерву. Якщо в залі є 226 відмінити перерву, я можу відмінити зараз.

Колеги, тоді я звернусь до тих… Приймається така форма, так? Колеги, хто має бажання виступити в "Різному", о 12.20 я зайду в зал і оголошу запис. Щоб не було потім дискусій, чому швидше…

Зараз згідно Регламенту я оголошую на 30... Мені доведеться переривати запити, товариство, і оголошувати перерву. Зараз оголошую перерву до 12.20. В 12.20 відбудеться запис на виступи в "Різному".

Дякую.

 

(Після перерви)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги-депутати, час, відведений Регламентом для перерви, завершений. Прошу підготуватись до запису для виступів в "Різному", сконцентруватись. Я натискав кнопку інколи кілька разів, щоб вище попасти. Не помагало, але я так робив.

І я прошу провести запис на виступи у "Різному". Будь ласка. Рулетка включається.

Це зрада! Ігор Шурма, "Опозиційний блок", будь ласка.

 

12:24:54

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Звертаюся до тих колег-депутатів, які сьогодні сидять у Верховній Раді, і звертаюся до громадян України.

Чого гріха таїти, коли відбулося переформатування роботи уряду після революції. Дуже багато людей, в тому числі які відносяться до опозиції, надіялись на те, що все-таки відбудуться якісь позитивні зрушення, зокрема в системі охорони здоров'я. На превеликий жаль, прихід іноземців-варягів в уряд України нічого суттєво не змінив. Я вже не говорю про те, що вони продовжують ігнорувати державну мову, не дивлячись на те, що правляча коаліція ставить абсолютно інші вимоги.

Робота Міністерства охорони здоров'я є повністю на сьогоднішній день паралізована. На превеликий жаль, замість того щоб займатися системними, структурними змінами в організації системи охорони здоров'я реформами. Це міністерство перетворилося в міністерство торгівлі. Міністр охорони здоров'я перетворився в чемпіона світу по брифінгах і по  конференціях.  Даючи багаточисленні обіцянки журналістам  і суспільству, все зводиться до того: завтра подамо, завтра запропонуємо, завтра буде реформа; звернувся за гуманітарної допомогою, звернувся за допомогою…

Сьогодні міністерство має всі можливості проводити реформи. А чому воно не проводить? А воно не проводить по простій причині: за один рік чотири рази змінювалася структура і штатний розпис. Всі, хто були професійними чиновниками-виконавцями практично не знають чи вони працюють, чи їх звільняють з роботи.

За цілий рік для того, щоб зрозуміти, що  турбує сьогодні регіони, потрібно з ними спілкуватися, не проведено жодної     колегії. Єдина зустріч з Прем’єр-міністром звелася до того,  що Прем’єр-міністр сказав: "Сандро, даю тобі три місяці до вересня. Якщо ти не проведеш на сьогоднішній день реформи, будемо ставити питання про відставку". У нас є логічне запитання. Якщо Кабінет Міністрів поділяє  бездіяльність міністерства охорони здоров'я, значить він є відповідальний за цю бездіяльність, і він не викликає довіри. Це є дуже небезпечно  перед звітом. Якщо ж навпаки у них є турбота стосовно змін в системі охорони здоров'я, вони зобов'язані заслухати міністерство і дати оцінку. 

Більше того,  міністр самоусунувся  від відповідальності.  Півроку він не приходить на засідання комітету, півроку він обіцяє про те, що законопроекти, які реформуються, не розглядають в комітеті.

У мене запитання як у представника опозиції. Нас в опозиції в комітеті тільки двоє: я і Бахтеєва.  11 членів коаліції на сьогоднішній день, які представляють  тих людей, які за нього проголосували, не підтримують  ініціативи реформування охорони здоров'я, вони не хочуть грузинської системи, самі ж його політичні друзі, то є запитання: наскільки є професійна діяльність цієї людини?

Він не повинен мучити… Сандро, не муч Україну, уйди по-хорошому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вадим Підберезняк передає слово Олені Бондар. Будь ласка.

 

12:28:25

БОЙКО О.П.

Доброго дня, шановні колеги, шановні виборці!

"Народний фронт" послідовно і наполегливо виступає за підтримку місцевого самоврядування, за децентралізацію влади, саме з метою передачі владних повноважень на місця і обов'язково передачі ресурсів. Ми глибоко переконані, що сильна громада це сильна держава. Основні пріоритети роботи парламенту з питань децентралізації окреслив минулого тижня і Голова Верховної Ради, це підтримка об'єднаних територіальних громад, підвищення спроможності органів місцевого самоврядування і розвиток місцевої демократії. Саме розвиток демократії є запорукою розвитку держави та реформи децентралізації. Партисипативна демократія, тобто демократія участі, має стати діалогом влади та громадян з усіх важливих питань. Ще то рік народні депутати від "Народного фронту" виступили співавторами дуже важливих законопроектів: про всеукраїнський референдум, номер 2145а; про місцевий референдум, 2145а-2; про місцеві ініціативи, 2296а; про громадські слухання, 2295а; про публічний контроль, 2297а. Також підтримували ідею оновлення законів про органи самоорганізації населення та про загальні збори громадян.

Констатуємо, що правове визнання прямих форм демократії в українському законодавстві не означає їхню ефективність. І наша задача як парламентарів створити такі нові форми, які б забезпечили ефективність, незабюрократизованість механізмів суспільного діалогу. Повсюдність прав форм прямої демократії, можливість ведення суспільного діалогу, створення запобіжників до зловживання таким правом, наша важлива задача.

Звертаю вашу увагу, що "Народний фронт" підтримує суспільний діалог щодо основних задач і стратегічних напрямків розвитку нашої держави. Ми підтримуємо Конституцію України і зміни і щодо судоустрою і щодо децентралізації. Але також виступаємо і щодо суспільного діалогу щодо нової оновленої Конституції України.

І саме заради того, щоб такий діалог був дієвим звертаємося до наших колег народних  депутатів щодо створення нових правил, нових форм прямої демократії, які б забезпечили ефективний такий суспільний діалог.

Закликаємо до роботи над законопроектом про всеукраїнський референдум і над законопроектами, які я озвучила щодо інших форм прямої демократії. Ще раз підкреслюю: сильна громада – сильна держава! До діалогу! Не треба його боятися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Спориш Іван Дмитрович, "Блок Петра Порошенка".

 

12:31:28

СПОРИШ І.Д.

Іван Спориш, "Блок Петра Порошенка". Шановні народні депутати! Всі, хто не багато нас залишилося в цьому залі!

Я думаю, що 3 сесія 8 скликання вже завершена. Якщо підбити її аналіз, дійсно багато чого зроблено, багато не зроблено. Приймалися різні законопроекти і позитивні, і негативні. Але разом з тим хотілося б, щоб 4 сесія 8 скликання була б значно кращою. Тому що ми, насамперед, хотілося б, щоб на 4 сесії підняти питання знову  ж таки недоторканості. Недоторканості народних депутатів.

Тому що я ще раз кажу, хотілося б,  щоб ми були на рівні із всіма простими людьми, хотілося б,  щоб ми не могли обідити того чи іншого суддю, міліціонера і іншого чи там того самого даішника, немає різниці чи вони цього заслуговують, чи ні. Адже я думаю, ми повинні нести перед цим якусь відповідальність.

От сьогодні п'ятниця і ставилося різні… хотілося, щоб розглянулися ще деякі законопроекти, на жаль, вони не розглянулися. В частності, сьогодні й головуючий ставив питання розгляду законопроектів, в частності, 2917 – це збереження мережі дитячих оздоровчих закладів. І інші питання, які сьогодні ми могли прийняти, але з дисципліною наших народних депутатів цього нам не прийшлося зробити.

І я б хотів би, щоб вже 4 сесія, коли розпочне свою роботу, щоб ми в п'ятницю, також ці законопроекти приймали, а не тільки вівторок, середа і четвер.

Тому що саме от даже питання 2917 про оздоровчі заклади наших дітей, ми знаємо прекрасно. Даже взяти "Молода Гвардія", дитячий оздоровчий центр, де сьогодні всього-на-всього оздоровлюється  9 тисяч, до 9 тисяч дітей. А могли б оздоровитися і 15, якщо б ми дійсно прийняли відповідно законопроекти по цьому.

Я ще хотів би повернутися до спецрежиму фінансування сільськогосподарських підприємств. Сьогодні ми міністру фінансів були правильно задали питання, це в зв'язку з тим і чому, і скільки, і скільки ми зекономили на цьому. Яресько сказала, що це було зобов'язання. Це, ну, можливо, у них було зобов'язання.

Але я хотів би ще звернутися і до міністра сільського господарства, агропромислового розвитку Павленка. Чому він ні разу не виступив, не став на захист фермерів, не став на захист дійсно людей праці. Адже ми прекрасно розуміємо, якщо ми сьогодні не закупимо відповідно техніку, не закупимо відповідні засоби захисту, не будемо сіяти цінним насіннєвим матеріалом, та ми через якийсь рік утратимо все, що ми можемо втратити. І ми побачимо, що ми будемо мати навпаки недофінансування, недофінансування нашої країни.

Тому дуже хотілося, щоб і, щоб все-таки ми лишилися цього повернення ПДВ олігархам, трейдерам. Тому що получається, що ми в одних забираємо, а другим даємо. Вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка, пів – неможливо.

 

СПОРИШ І.Д. Я думаю, шановні народні депутати, четверта сесія повинна бути значно кращою. І ми повинні все зробити, щоб в четвертій сесії більш-менш, більш кращі закони ми з вами приймали.

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступна сесія буде просто прекрасною. Силантьєв передає слово Галасюку. Будь ласка.

 

12:35:03

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Шановні українці! Сьогодні тут виступали і міністр економіки, і міністр фінансів. Казали про ті реформи, які вони вважають успішними. І що особливо злякало, я думаю, не тільки депутатів, а і все суспільство, те, що міністр економіки хоче цього року робити те саме, що робили минулого, тільки швидше, глибше і ще більш масштабно.

А те, що він робив, це призвело до повного економічного занепаду в країні. Це відчуває кожен громадянин по своєму гаманцю. Це відчуває кожен підприємець по тих умовах бізнесу, який існує. Ви розумієте, коли країні важко, то ситуацію можна виправляти, коли є правильне бачення. І люди можуть трошечки потерпіти, коли є   резерви, з чого потерпіти і коли є розуміння, що завтра  буде краще ніж сьогодні, бо уряд робить правильні речі. На сьогодні частка споживання в доходах населення вже  3 відсотки. Це просто критично. Люди не мають жодної копійки відкласти, їм не вистачає на саме необхідне: заплатити тарифи, купити ліки, придбати  їжу.

В таких умовах економіка не може працювати. Якщо   той план, який пропонує уряд,  це щоб економіка  зростала на  1 відсоток на рік, і вони спокійно про це можуть говорити, то це не наш уряд, тому що  Україна потребує амбітного  плану розвитку і під це залучення масштабної закордонної допомоги, сучасного плану Маршалла, а також проведення економічної політики в інтересах власного підприємництва, в інтересах власного виробника, в інтересах власної економіки. Те, що це  не робиться, по суті воно законсервувало економічну кризу, яка відбувається в  країні. І вона відбувається не тільки на рівні симптомів, не тільки на рівні зубожіння громадян, еміграції підприємців, а воно спостерігається на рівні фундаментальних  дисбалансів таких як  дефіцит  інвестицій, падіння виробництва  та експорту, фінансова залежність та енергетична залежність країни.

Скажіть, як при таких структурних  дисбалансах можна просто  казати, що ми будемо продовжувати  існуючий курс. Ні! Фракція  Радикальної партії наполягає на якісній зміні, на кардинальній зміні  економічного  курсу країни. Саме тому ми офіційно  запропонували  Президенту, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради  антикризовий план   економічного розвитку, який  містить  не тільки  фахові діагнози, а конкретні  плани, інструменти,  законодавчі ініціативи, які дозволять виправити ситуацію. І тоді, і наступного року можна буде приїжджати в Давос не для того, щоб просити  черговий мільярд допомоги, щоб ще декілька місяців при владі потриматися, а  показувати, чим Україна може бути корисна світу, що ми можемо дати світу. А ми можемо  дуже багато світу дати інтелекту, науки, виробництва, показати реальну програму соціально-економічного розвитку, яка вигідна українцям, підприємцям, виробникам і закордонним партнерам, і під неї  залучити  міжнародну фінансову допомогу для того, щоб пришвидшити справжній вихід…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Осуховський. Будь ласка.

 

12:38:22

ОСУХОВСЬКИЙ О.І.

Пане головуючий, панове депутати, шановні українці, вчора ми направили до Конституційного Суду проект щодо судової реформи. Але, насправді, це є фейкова судова реформа, і вона ніколи не запрацює в нашій державі, тому що перереєстрація суддів, вже була перереєстрація прокурорів і ніби 4 тисячі прокурорів звільнили. Але все ж таки ми далі бачимо корупцію в прокуратурі України. Така сама ситуація буде і в судовій реформі. Потрібно негайно звільнити всіх суддів і однозначно на відкритих конкурсах переобрати, а ще краще запровадити виборність суддів, щоб українська громада могла і вибирати так само, і викликати українських суддів, як наприклад, може запрацювати Національне антикорупційне бюро або антикорупційна прокуратура, коли не буде справжньої судової реформи. Дальше всі корупціонери будуть нести хабарі величезні в суди і будуть відкуплятися як відкупляються зараз всі ці діамантові прокурори і всі ті корупціонери, які є в нашій державі.

Також сьогодні ми в Верховній Раді бачимо величезний саботаж щодо боротьби з корупцією, а саме у вівторок ставилося 7 раз внесення в порядок денний щодо електронних декларацій. Але, на жаль, це питання не було внесено в порядок денний. І вже в середу ми на антикорупційному комітеті внесли, власне, прийняли цей закон. І він має бути внесений в порядок денний. Так що закликаємо всіх народних депутатів підтримати це, тому що електронне декларування, власне, вимагає від нас і Європейський Союз, і це стосується безвізового режиму. Якщо ми провалимо, то це буде на совісті теперішньої коаліції. І будемо надіятися, що все ж таки є найвища політична воля нашого керівництва держави боротися з корупцією в нашій державі.

Дякую вам. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дерев'янко Юрій Богданович. Будь ласка.

 

12:40:40

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, політична  партія "Воля". Шановний головуючий! Шановні українці! Шановні колеги, які небайдужі до корупції, до боротьби з корупцією. Сьогодні ми  спостерігаємо продовження афери з деребаном кіотських коштів про черговий епізод, який ми оголосили в кінці минулого року. 29 грудня 2015 року на прес-конференції в Інтерфаксі я повідомив про спробу вкрасти понад 500 мільйонів гривень Кіотського протоколу через фіктивні фірми, зокрема, ТОВ "Агротехбуд", яка отримала замовлення більше як  на 500 мільйонів гривень із цінами, які  перевищували в два-три рази ринкові. Всі без виключення факти викладені  на прес-конференції підтвердились. І раптом ми бачимо, що Прем'єр-Міністр України знайшов стрілочників, у вигляді виконуючого обов'язку міністра екології Курикіна та керівників структурних підрозділів аби зняти з себе будь-яку відповідальність за невикористання коштів Кіотського протоколу за те, що саме уряд підготував можливість вкрасти ці гроші напередодні 23 грудня, увага, ухваливши рішення уряду про передоплату на 75 відсотків від цієї суми. Саме всупереч думки Міністерства фінансів, всупереч думки Держфініспекції Прем'єр-міністр протягнув це рішення на уряді і створив такі  необхідні передумови.

Я хочу, щоб  ми розуміли, що це звичайний  фарс. Тому що два роки назад саме уряд Яценюка після Революції Гідності підписав  розпорядження Арсеній Петрович про можливість перерахування на фіктивні фірми 2,9 мільярдів гривень  коштів Кіотського протоколу. Тоді нам навіть не вдалося порушити кримінальну справу, хоча ці кошти вдалося  врятувати.

На цей раз, я хотів би, щоб Національне антикорупційне бюро, яке зараз новостворене не тільки розглядало питання  по відношенню до тих в кого вказує уряд, а ретельно перевірили всі дії всіх урядовців під час підготовки  до цього злочину замаху на цю крадіжку і виконання, в тому числі. Мало того, до нас  звертаються  представники громад, сіл,  міст, які виявляються, надали свої пропозиції, щоб замінити вуличне освітлення  по величезній кількості міст і сіл по всій Україні, на вимогу обласних державних адміністрації, на звернення  Мінекології проте уряд не пішов тим шляхом. Уряд пішов тим шляхом, щоб ці гроші вкрасти через фіктивні фірми, а не  укласти  більше як  кілька сотень угод безпосередньо для того, щоб ці села, міста і інші наші громади були освітлені  і мали сучасне освітлення.

Я хотів би звернути увагу на те, що ми будемо повертати величезну кількість коштів, понад  півтора мільярди гривень Кіотського протоколу, це величезні збитки держави.

Я звертаюсь до Антикорупційного бюро, до Генеральної прокуратури, до Служби безпеки, і хотів би, щоб це були останні відписки, які вони написали, не порушивши протягом доби кримінальну справу, а сказавши про те, що будуть  проводити моніторинг за цим питанням.

Я хочу, щоби в цей раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд, завершуйте, будь ласка.

 

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Я хотів би, щоб  на цей раз ми не тільки мали порушення кримінальної справи, а реальний розгляд цих кримінальних справ, доведення до суду.

І прошу вважати мій виступ депутатським запитом до всіх правоохоронних органів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шипко Андрій. Передає Кулінічу слово. Будь ласка, від трибуни.

 

12:44:17

КУЛІНІЧ О.І.

Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина. Шановний головуючий, шановні колеги, шановні виборці! Минулого тижня я, як і більшість з вас, працював у себе на окрузі. І, практично, у кожному населеному пункті мого 147 виборчого округу люди задають одні і ті ж самі питання – це питання індексації заробітних плат та пенсій, питання низької якості надання медичних послуг, катастрофічно низької якості, питання якості газу та оплати житлово-комунальних послуг та отримання субсидій.

Надання субсидій населенню на сьогодні начебто в Україні врегульовано, майже третина їх отримує, а є деякі області, де ці цифри виходять майже до 60 відсотків. Субсидії життєво необхідні для людей, але разом з тим це означає, що комунальні підприємства, які надають ці послуги, майже не бачать живих грошей. Вартість наданих послуг має відшкодовуватися із державного бюджету. Компенсація по субсидіям комунальним підприємствам надходить з величезними затримками, хоча для початку року це – типова ситуація, але зараз склалась критична ситуація, кошти взагалі не перераховуються. Відповідно, комунальні підприємства самі не можуть вчасно оплачувати вартість енергоносіїв. У них накопичуються борги по заробітній платі перед своїми працівниками, у них  зростають штрафні санкції і виникає безліч проблем.

Ось конкретний приклад. Минулого тижня я зустрічався з зіньківським  міським головою Сергієм Максименко, який мені озвучив катастрофічну ситуацію, яка склалася у міському комунальному підприємстві "Зіньківський комунгосп". Підприємство "Зіньківський комунгосп" надає свої послуги майже 4 тисячі 300… 400 абонентів, з яких 50 відсотків користуються субсидіями. Протягом останніх двох місяців з державного бюджету кошти взагалі не надходили і на відшкодування за надані послуги громадянам, які призначені на ці субсидії. Станом на 15.01.2016 року, як він мені озвучив, заборгованість перед "Зіньківським комбінатом комунальних підприємств" склала більше 400 тисяч гривень. З таким боргом в подальшому це підприємство не зможе існувати, а це стане реальною загрозою, взагалі катастрофою для міста Зіньків, і для цього підприємства, і для тих людей, які на цьому підприємстві працюють.

Тому питання компенсації по субсидіях для комунальних підприємств потрібно вирішувати негайно, а компенсації по субсидіям повинні надходити вчасно. І я вважаю, що це типова ситуація взагалі в державі, такі приклади єсть в кожному населеному пункті, де є комунальне підприємство області, її треба негайно вирішувати.

Тому я звертаюся до міністра фінансів України пані Яресько з вимогою вжити невідкладних заходів щодо погашення цієї заборгованості. Прошу мій виступ вважати депутатським запитом до міністра фінансів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Остап Єднак, будь ласка.

 

12:47:23

ЄДНАК О.В.

Шановні народні депутати, шановний народ України! Наслідки непрофесійного, нефахового та неякісного управління і фактично халатності можуть мати негативні наслідки для цієї галузі, для населення і навіть призвести до смертей. Саме такі наслідки ми можемо відчути уже цієї весни і влітку, коли схід і південь України може палати, адже через нефахове, неякісне і халатне  управління в бюджеті цього року на утримання лісового господарства закладено 120 мільйонів гривень лишень з необхідних – близько півмільярда, 60 мільйонів з яких підуть на утримання природо-заповідного фонду. Що це значить? Що південь і схід України, лісгоспи, які є фактично дотаційними, функція яких – це збереження лісів, вони будуть без фінансування. Уже зараз працівники цих лісових господарств працюють лише один день на тиждень. Це значить, що в нас будуть незаконні рубки, тому що не буде, кому охороняти ліси. І це значить, що не буде, за що проводити протипожежні заходи в цих регіонах.

Я закликаю негайно уряд, Міністерство фінансів, Міністерство аграрної політики внести зміни до бюджету України і збільшити фінансування до необхідного рівня. Але ми не повинні просто механістично додати півмільярда гривень. Я закликаю також, щоб кожна стаття цих бюджетних витрат, щоб ми чітко бачили: і народні депутати, і громадські організації, і експертне середовище, - на що йде кожна копійка цих коштів, щоб ми, коли будемо затверджувати ці витрати, чітко розуміли, що ні одна копійка не буде вкрадена, як це, очевидно, було в минулі роки.

Натомість з хороших новин. Минулого року, коли ми затвердили мораторій на експорт необробленої деревини, фактично зараз щотижня я бачу в новинах примноження і збільшення інвестицій в деревообробну галузь. На Рівненщині будується величезний завод – це найбільша інвестиція в області, 20 мільйонів євро, на Волині, на Житомирщині. Тобто Верховна Рада України минулого року, заборонивши експорт необробленої деревини, фактично дала шанс деревообробній галузі на розвиток.

Також важливо розуміти, що в галузі є фаховий кадровий резерв, середня ланка управління – це молоді професійні кадри: спеціалісти, інженери, - які ніколи не були задіяні в корупційних оборудках, які не мали управлінських фактично повноважень. Вони зараз знаходяться, і саме з них ми повинні формувати кадровий резерв галузі і саме їх призначати на управлінські посади в лісовому господарстві, не колишніх крадіїв – директорів лісгоспів, не начальників обласних управлінь, і призначати фахових людей на управління галуззю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сташук передає слово депутату Кривошеї. Будь ласка, до трибуни.

 

12:50:29

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановна Україна! Я хотів би звернути увагу на мій виступ, в першу чергу, ну, не лише керівництву країни, а звернути увагу тих людей, які є учасниками АТО і які якимось чином страждають від пагубних чиновників, зокрема на  місцях: місцевих адміністрацій, міських рад, районних рад.

 В чому полягає суть мого виступу?  До мене звернувся учасник АТО (не буду називати прізвище, тому що  боюся, що зараз будуть у нього проблеми), людина, яка проживає  в одному з гуртожитків Печерського району міста Києва. Ця людина… в 2014 році його сестра разом з матір'ю з Донецька переїхали в Маріуполь, коли були… почалися відповідні військові дії. 8 років його сестра боронила нашу країну в Маріуполі в лавах тієї  тодішньої правоохоронної системи  саме міліції, стала учасником бойових дій саме АТО. Після цього з матір'ю, з хворою матір'ю вони переїхали до Києва, де голова  Печерської адміністрації пообіцяв їм дати кімнату для проживання. На жаль, мати не дочекалася цього часу, залишилася одна її донька. Разом з тим в цьому гуртожитку проживає і учасник АТО також, її брат.

Виявляється, що за дорученням  голови Печерської адміністрації в розріз указів Президента, рішень Верховної Ради, в розріз рішень голови Київської міської державної адміністрації, в розріз указам і всім розпорядженням і постановам, які йдуть від Кабінету Міністрів відповідна керуюча компанія написала два листи, за якими вони вимагають виселитися учасникам АТО з відповідного гуртожитку. Ці люди проживають там не один рік. Ці люди не мають, да, прописки, тому що їх в процесі передачі (і таких їх сотні) просто не прописали, тому що закон,  можливо, не дає право й ще чомусь. Но це не дає права виселяти звідти учасника АТО чи будь-яку незахищену  верству населення і, вибачте на слові, за 3 тисячі доларів здавати цю кімнату якомусь іншому… незрозумілій якійсь іншій особі. Зокрема це стосується  секретарші саме голови Печерської адміністрації.

Я знаю, що на сьогодні  є позитивне рішення щодо звільнення цієї людини з посади. Я очікую, що відповідне буде і погодження і Кабінету Міністрів, і відповідно буде  прийнято рішення  Президентом і як найшвидше відповідна людина буде звільнена з посади голови Печерської адміністрації. Я хочу, щоб така вакханалія просто була припинена. Зрозуміло, з моєї сторони, цілого ряду депутатів буде направлено відповідне депутатське звернення і до Президента України, і до Прем'єр-міністра, до міністра внутрішніх справ, до Генеральної прокуратури, до всіх необхідних органів, для того, щоб перевірити ці факти, які вказані ось в цих документах і припинити відповідний безпредел…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 10 секунд, завершити.

 

КРИВОШЕЯ Г.Г. Я вибачаюсь за свій, можливо, агресивний виступ, але я хочу, щоб просто ми розуміли, що ми будемо відстоювати кожну людину, яка соціально незахищена перед такими пагубними чиновниками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще 10 секунд.

 

КРИВОШЕЯ Г.Г. Тому що політика Президента, Прем'єра, Верховної Ради, всіх депутатів незалежно від… має стояти у першу чергу і стоїть в першу чергу на захисті кожного громадянина України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Березюк передає слово Романовій. Будь ласка, Романова. 

 

12:54:18

РОМАНОВА А.А.

Добрий день, шановні колеги! Народе України! Тільки що на звіті уряду тут виходив міністр економічного розвитку та торгівлі і якраз він почав свій виступ з того, що 2015 рік було закінчено на позитивній ноті, що ми здобули, що нарешті покращилось фінансове становище та економічне держави, також лунали такі думки про четверту індустріальну революцію. Я хочу сказати, що, ну, чесно було не зрозуміло про яку країну зараз казав Айварас Абромавичус. І тому хочеться просто навести невеличку статистику, це за офіційними звітами, як же закінчила рік наша країна. За офіційним звітом Міжнародного валютного фонду за номінальним показником ВВП на душу населення, Україна з 106 місця скотилася на 133 і нас обігнали такі країни як Папуа, Нова Гвінея, як Гондурас, як Конго, як Нігерія. Якщо брати звіт "Форбс Україна" то показник середнього класу в нашій країні зараз становить 0,86 відсотків. Тобто менше відсотка людей, які становлять середній клас. Якщо казати про індекс людського розвитку, а саме туди  входять такі показники, як доход на душу населення, як тривалість життя, як показник вищої освіти, то Україна займає 82 місце. Для прикладу Білорусь займає 50 місце у цьому рейтингу.

Тому я вважаю не коректним казати, що зараз в Україні покращилось економічне становище, що стабілізовано фінансове становище. І міністр має нести відповідальність перед Україною, перед кожним громадянином за те, що каже і за те, що дає позитивний аналіз і позитивну оцінку такій ситуації.

Я вже не кажу про те, що якщо зараз спитати у кожного громадянина України чи покращилось його економічне та фінансове становище, то крім прокльонів та поганих слів нічого не почуєш.

Тому я вважаю, що зараз негайно треба усвідомити це кризове становище, яке зараз є в Україні і це має усвідомити уряд, це має усвідомити Прем'єр-міністр.

Треба негайно передивитися ту коаліційну угоду, яку ми приймали з початку роботи Ради 8 скликання, подивитись на скільки відсотків вона виконана. Розібратися в причинах, чому вона не виконується, хто винен? Чому ми приймаємо закони, а вони не виконуються? І терміново починати щось робити. Тому що від нас українці вимагають реальних реформ, реальних змін…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Сисоєнко передає слово Богомолець. Будь ласка.

Вибачте. Зараз Андрій Іллєнко. Мені просто комп'ютер не правильно показав.

Зараз Андрій Іллєнко. Наступний виступ ваш. Вибачте, будь ласка. Андрій Іллєнко.

 

12:57:47

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське Об'єднання "Свобода", місто Київ. Сьогодні була "година запитань до Уряду" і ніби мала бути вона присвячена економічним питанням.

І дуже важливо, тому що я хотів би від уряду почути конкретну відповідь чому у нас таке колосальне падіння економіки в 2015 році. Я розумію 2014 рік, розумію, активна фаза війни, революція, зміна влади. Але та катастрофа економічна, яка відбулася в 2015 році, фактично схлопування української економіки, яке відбувається досі і продовжується, ці питання залишилися абсолютно без відповіді.

Більше того, ми не почули жодної стратегії. А що взагалі пропонує сьогодні уряд і правляча коаліція? Лише дві речі конкретні. Все розпродати, все, що тільки можна під час кризи, під час війни, коли нічого нічого не вартує. І друге, що нам пропонується, просто чекати наступний транш МВФ. Все, крапка! Ми так будемо жити скільки? Рік, два, десять, двадцять? Скільки взагалі?

Ми коли-небудь плануємо вийти на якусь самодостатність? Уряд має хоча би план якийсь щоб цього досягти? Чи цього навіть в принципі ніхто не хоче досягати? Про це навіть мова не йде. А треба розуміти, що ці кредити МВФ, це не благодійність. Це не просто нам дають гроші, щоб ми протягнули. Це є борг, який збільшується. І на цьому заробляються теж гроші на нас! На наших майбутніх поколіннях в тому числі.

І ця так звана економічна стратегія, яку ми почули від уряду, вона повністю суперечить історичному досвіду. Як виходили з абсолютних кризових ситуацій, теж в умовах дуже непростих, воєнних або післявоєнних, такі успішні країни, як Південна Корея, як той же Ізраїль, як Федеративна Республіка Німеччина, як Японія. Там була зовсім інша політика. Там була політика, спрямована на якраз внутрішній ринок, на розвиток власної промисловості, на те, щоб робити себе самодостатніми. А не тільки жити на кредити, збільшувати державний борг і взагалі не думати ні про яку економічну стратегію, і під час війни все розпродати за безцінь. Щоб взагалі продовжити цей маразм, який був в дев'яностих роках, через яких у нас олігархія виникла, сама неефективна, сама несправедлива економіка в Європі! А продовжувати це далі, деградувати її остаточно.

Наші конкретні пропозиції. У нас є законопроект про ліквідацію приватних монополій. Це сьогодні головна проблема. Приватні монополії, які не дають розвиватися бізнесу, які все тримають в одних руках і знищують нашу економіку. Це наша перша пропозиція.

Наша друга пропозиція. Прогресивна шкала оподаткування, як у всій Європі. Малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки, великі відсоткові ставки! Це соціально справедливого і  це дасть можливість  наповнити  український  бюджет. Таких  пропозицій я тільки назвав  дві, а у нас них багато. У нас більше сотні законопроектів, які не розглядаються у Верховній Раді. Тому  цей некомпетентний непрофесійний уряд – геть! І треба проводити політику економічного націоналізму для того, щоб  вийти з кризи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Богомолець.  3 хвилини, будь ласка.

 

13:01:09

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати,  вже півтора року гальмується   розслідування подій  і трагедії під Іловайськом, яка  відбулась у  серпні  2014 року.  Справа не передана до суду, винні не покарані.

У зв'язку  з  цим  до мене звернулись  активісти "Іловайського братства" та військово-патріотичного об'єднання учасників АТО "Справедливість", безпосередні учасники  "Іловайського котла" із звернення до народних депутатів  щодо  відновлення роботи ТСК  з розслідування Іловайської трагедії у  складі народних депутатів   нинішнього скликання; щодо негайної передачі до суду матеріалів кримінальної справи по Іловайську, яка розслідується Генеральною  прокуратурою України (кримінальне провадження №42014000000000900)  за фактом можливого недбалого ставлення військових службових осіб до служби під час проведення військової операції міста Іловайськ Донецької області за ознаками кримінального правопорушення, порушення, передбаченого частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу  України та забезпечення доступу громадськості до інформації про хід та результати розслідування про  загиблих  і  пропавших безвісті.

Прошу мій виступ на трибуні Верховної Ради   вважати офіційним зверненням  до Генеральної прокуратури, до Військової прокуратури, до Адміністрації Президента і до колег народних депутатів   щодо відновлення або створення нової  комісії або відновлення  роботи і передання матеріалів  кримінальної справи  по Іловайську, передання до суду.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Папієв Михайло  передає слово Артуру Мартовицькому. Будь ласка.

 

13:03:11

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Шановні виборці, шановні колеги, своїм виступом хочу донести до вас ті проблеми, що стали наслідком так званою бюджетної децентралізації. Для наочності в якості прикладу хотілося б навести місто Павлоград Дніпропетровської області, де з лютого 2015 року розпочалося розміщення внутрішньо переміщених осіб із зони АТО у транзитному містечку модульного типу.

Транзитне містечко в Павлограді є найбільшим з 5 розташованих в області. Майже 1,2 мільйонів гривень витрачено з міського бюджету на монтажні роботи при спорудженні містечка. Але, крім цього, місто здійснює витрати пов'язані із утриманням цього об'єкту, надаючи фінансову підтримку балансоутримувачу транзитного містечка, зокрема, для відшкодування його збитків у зв'язку із звільненням сімей від оплати вартості комунальних послуг, а також для відшкодування збитків балансоутримувача у зв'язку із обмеженням оплати за проживання у містечку сумою в розмірі 150 гривень з однією особою на місяць.

Станом 31 грудня 2015 року в транзитному містечку проживало 366 осіб. Лише у 2015 році балансоутримувачу містечка було надано фінансову підтримку з міського бюджету на відшкодування збитків з утримання цього об'єкту у сумі 748 тисяч гривень. Так склалося, що тягар утримання транзитних містечок для внутрішньо переміщених осіб був покладений на територіальні громади 7 міст України, серед яких і місто Павлоград.

Однак, громада міст достойно прийняла на себе і несе витрати на утримання людей, які потрапили у складне життєве становище.

Тим не менш, вважаю, що проблема утримання транзитних містечок не може бути тільки місцевою проблемою, а має вирішуватись на загальнодержавному рівні. Вже зважаючи на це потрібно вносити відповідні зміни у нормативно-правові акти, якими регулюються питання пов'язані із соціальним захистом внутрішньо переміщених осіб.

На даний час порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затверджених постановою Кабінету Міністрів (номер 505) відповідна грошова допомога визначається загальним розміром без визначення частки на оплату житлово-комунальних послуг, що не дозволяє об'єктивно встановити, яку суму спроможні  сплатити за житло комунальні послуги, зокрема, мешканці транзитних містечок.

Таким чином, враховуючи вищезазначене вимагаю від Кабінету Міністрів  України внести відповідні зміни до Постанови від  01.10.2014 року  за номером  505 "Порядок надання відповідної адресної допомоги, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, якими встановити окрему суму допомоги для покриття втрат на проживання і суму допомоги на оплату житлово-комунальних послуг.

Прошу вважати мій  виступ депутатським запитом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Сергій Рудик. Прошу…

 

13:06:30

РУДИК С.Я.

Шановне товариство! Шановні виборці! З 198 виборчого округу, саме до вас в першу чергу звертаю я свої слова. Сьогодні з трибуни Верховної Ради  Міністр фінансів України пані Наталія Яресько сама з власної ініціативи вирішила сказати кілька слів з приводу долі майбутнього професійно-технічної освіти.

Зокрема, вона сказала про те, що  Міністерство фінансів  України за результатами першого кварталу поточного року зробить  моніторинг ситуації  і в найбільш болючих містах обласного значення, інших місцевостях, де навчаються сьогоднішні ПТУшники, вибачте, за сленг, туди буде спрямована субвенція.

Я вам вже, пані Наталія, можу сказати, що найбільш болючим  містом, зокрема, в Черкаській області, на моє переконання, є  місто Сміла, де  живе 68 тисяч громадян на сьогоднішній день. Це місто, яке на жаль в силу незрозумілих мені обставин, стало експериментом чи  полігоном для  експериментів уряду. В минулому році тут було  ліквідовано чи оптимізовано як модно зараз називати  дві спецмедчастини з 17 по всій державі, уявіть собі 17 на всю  Україну, і дві  з них у місто Смілу. Ціна оптимізації в минулому році складала 18 мільйонів гривень, які прийшлось  шукати половину у місцевому  бюджеті. Тому що Міністерство охорони здоров'я, на чолі з відомим вам міністром, обіцяло ці кошти компенсувати, а дали тільки полови ну суми, а дев'ять шукали в місцевому бюджеті. Нема куди було діти Смілянській міській раді 9 мільйонів гривень? Було, звичайно, куди.

Те саме стосується цього року. Смілянська міська рада як місто обласного значення знайшла майже 12 мільйонів гривень у міському бюджеті, щоб не дати профтехосвіті загинути.

Проаналізуємо реальну ситуацію. Буквально у минулому році було реорганізовано чотири ПТУ у місті Сміла – четверте, п'яте, одинадцяте і дванадцяте. На їх базі створили окремий спеціальний центр підготовки, перепідготовки і освіти. Там вчиться  756 учнів. Знаєте, хто там вчиться? Там вчиться 41 дитина-сирота, 65 дітей зі шкіл-інтернатів, там вчиться 21 дитина напівсироти, 24  з багатодітних сімей і 49 з малозабезпечених. Це, ну, реалії сьогоднішнього дня. І щоб вони продовжували вчитися, здобувати цю середню ланку освіти в нашій державі, прийшлось ці кошти шукати. Що, не можна було 11 мільйонів, майже 12 спрямувати на ліфти у місті Сміла? На дороги, на покращання житлового фонду? Безперечно, можна. Оце, на жаль, відповідь, яка сьогодні була, нас не влаштовує.

Користуючись нагодою, за 15 секунд скажу: шановні каменчани, завтра з 12-ї години я приймаю вас у місті Каменка  Черкаської області, а сміляни – у 9 ранків у понеділок. Приходьте, поговоримо про ПТУ, про зарплати, про пенсії і про Арсенія Петровича, якого ми сподіваємося побачити тут 16 лютого цього року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Попов передає слово Силантьєву. Будь ласка.

 

13:09:53

СИЛАНТЬЄВ Д.О.

Денис Силантьєв, фракція Радикальної партії Ляшко. Шановні громадяни України, шановні колеги! На жаль, вимушений сказати, що за останній рік роботи Верховної Ради  України становище українського спорту невпинно погіршується. Нагадаю, що наприкінці 2014 року Верховною Радою України були ухвалені зміни до Податкового кодексу України, якими були скасовані пільги по сплаті за землю та податку на нерухомість для об'єктів фізкультурно-спортивної спрямованості. Можливість встановлення таких пільг дано на компетенцію органів місцевого самоврядування. Я неодноразово, у тому числі і з трибуни Верховної Ради України попереджав про можливі наслідки такого рішення.

Отже, на сьогодні я маю непоодинокі звернення про те, що земельні ділянки, які ще в радянські часи використовувалися як спортивні бази, під різними офіційними, досить пристойними приводами просто захоплюються особами, які мають вплив на органи місцевої ради, так звані місцеві князьки. Схема відома: ці об'єкти штучно доводяться до стану занепаду, а потім виставляються на приватизацію нібито більш ефективному власнику, згодом змінюється цільове використання і на місці цих об'єктів спортивних будуються комерційні об'єкти. І всі ці рейдерські захоплення відбуваються під прикриттям місцевих органів, правоохоронних органів. Такі випадки, зокрема, зараз происходят в Києві, в Київській області, у Вишгородському районі, в Дніпропетровську, в Херсоні та в інших містах. А це не просто території, це долі дітей, це долі тренерів, які залишаються без жодних шансів продовжувати тренування. Натомість не пропонується ані альтернативних ділянок для спортивних занять, ані використання механізмів державно-приватного партнерства, що успішно використовується у всьому цивілізованому світі. Немає жодної ініціативи від профільного міністерства щодо вирішення даної ситуації. Це, як я казав раніше, призведе до повної руйнації тої спортивної інфраструктури, яка ще залишалася.

Цілий рік я і мої колеги витратили на те, щоб повернути на законодавчому рівні ці пільги. Законопроект 2068 був підтриманий професійною громадськістю. Комітетом Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, Комітетом з питань податкової та митної політики. І ми дуже сподіваємося, що він буде внесений до зали Верховної Ради України.

Приведу простий приклад, зараз в країні вирує епідемія грипу. За даними Міністерства охорони здоров'я в Україні вже зареєстровано три мільйони громадян, які хворіють на грип. На сьогоднішній ранок 155 смертей пов'язаних із грипом. По школах об'явлений карантин, діти знаходяться без нагляду і на вулицях їх чекає алкоголь, паління, наркоманія.

Фракція Радикальної партії Ляшко наполягає на тому, щоб покращення показників здоров'я нації, інвестиції в майбутнє покоління – це одне з пріоритетних завдань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. …це пріоритетний розвиток держави-країни і це основа здорової економіки України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кривошея передає слово Кодолі. Будь ласка.

 

13:13:27

КОДОЛА О.М.

Шановні українці, шановні колеги! Олександр Кодола, 209 виборчий округ, Чернігівщина. Сьогодні ми вже неодноразово говорили про професійно-технічну освіту, була "година запитань до Уряду", де також ми піднімали питання. Адже Законом України про Державний бюджет на цей рік передбачені видатки на підготовку робітничих кадрів у профтехнавчальних закладах, передбачено щодо фінансування їх з місцевих бюджетів.

У Чернігівській області, яку я представляю як мажоритарний народний депутат, таких професійно-навчальних закладів існує 20. І склалася ситуація така, що навіть в тих місцевих бюджетах, де є можливість їх фінансувати, це не вийде, адже вони не передані до комунальної власності і сьогодні перебувають в державній власності, а отже, не можуть фінансуватися з місцевих бюджетів.

Також в системі профтехосвіти учні здобувають не тільки робітничу професію, але й повну загальну середню освіту. Існуючий порядок фінансування загальної середньої освіти в загальноосвітніх школах і ліцеях передбачає надання бюджету міста освітньої субвенції за рахунок державного бюджету. Навчаються в таких закладах діти з районів, а не лише міст обласного значення, на бюджет якого покладається фінансування. Коштів на такі витрати місцеві бюджети не мають.

На жаль, ми сьогодні не отримали зрозумілої і адекватної відповіді від Міністерства фінансів, Міністерства освіти щодо долі профтехосвіти. Саме тому сьогодні народними депутатами від різних фракцій під головуванням голови Комітету з питань освіти і науки Лілії Гриневич нами були зареєстровані і підготовлені два законопроекти, за якими вносяться зміни до бюджету України та до Бюджетного кодексу, і за якими ми зможемо все-таки підтримати місцеві бюджети і зберегти професійно-навчальні заклади.

Саме тому я сьогодні звертаюся до всіх колег народних депутатів від різних фракцій наступного тижня підтримати ці два важливих законопроекти задля збереження професійно-технічної освіти в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Парасюк передає слово Ігорю Луценкові. Будь ласка.

 

13:15:50

ЛУЦЕНКО І.В.

Дякую. Шановні колеги! Шановні українські виборці! Шановний український народе! На жаль, зараз ми спостерігаємо черговий виток знецінення нашої грошової одиниці – гривні. За останній місяць вона впала близько 7 відсотків.  Багато хто з економістів, зокрема екс-міністр економіки, зокрема  один з заступників голови правління Національного банку казали про те, що до цього певним чином можуть бути причетні  російські банки. Так чи ні – це має дати відповідь Національний банк України. На сьогодні мовчання є від Нацбанку, мовчання є від Гонтарєвої. Я хотів би привернути до  цього увагу і сказати, що таке мовчання є ганебним.

Взагалі політика Гонтарєвої в Національному банку, схоже, не передбачає жодної уваги до захисту від  гібридного наступу Росії. Бо більше  теза про нібито  невигідність економічних санкцій щодо фінансових установ агресор є на сьогодні, на жаль, офіційною позицією Нацбанку. Це ганьба!

Друзі! Російський капітал, безумовно, є небезпечним. Перш за все, банки беруть фактично в заручники наших вкладників, тобто вони беруть у них гроші, відповідно вкладники мусять бути лояльними до цих  фінансових установ.

По-друге, українські підприємства беруть у них кредити, також потрапляючи у економічну залежність. Я приведу приклад Внешторгбанку, котрий профінансував злочинну забудову біля пам'ятки всесвітнього значення на вулиці Гончара в місті Києві. Через це будівництво пам'ятка руйнується, "Внешторгбанк" продовжує фінансувати її. Ще й судитися з українцями.

Врешті-решт широка і повсюдна присутність вивісок  на російській мові російських банківських логотипів в тилу української армії – це інструмент в гібридній війні. Він деморалізує бійців, тому що у них виникає запитання, чому одні ведуть спільний бізнес з росіянами, а інші гинуть на фронті. Мабуть це питання стоїть орієнтувати також і до Гонтарєвої і до Нацбанку. Вона зазвичай перекладає відповідальність на кого завгодно, на уряд, на РНБО, на Верховну Раду, але я хочу зацитувати законодавчий акт котрий, безумовно, свідчить про те, що у Гонтарєвій в Нацбанку є всі інструменти для того, щоб ввести санкції, зокрема, положення про застосування Нацбанком заходів впливу за порушення банківського законодавства, передбачає, що НБУ застосовує заходи у разі застосування іноземних санкцій. Тобто, якщо десь на сайті іноземного уряду чи центрального банку є інформація про введення санкцій щодо того чи іншого російського банку, ми як Національний банк, як уряд, маємо право застосовувати санкції щодо цих фінансових установ. Я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 10 секунд.

 

ЛУЦЕНКО І.В. Я нагадаю, друзі, що Європа і Сполучені Штати Америки ввели колосальні фінансові санкції проти російського капіталу. То питання, чому з цим зволікає Гонтарєва, що їй заважає?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бондар Віктор, відсутній.

Романова передає слово Іванові Крульку. Будь ласка.

 

13:19:34

КРУЛЬКО І.І.

Шановні українські громадяни, а особливо молодь. Сьогодні день яким українська молодь щорічно, вже майже 100 років, нагадує собі та українським політикам про легковажну недооцінку російської імперії доводиться оплачувати кров'ю української молоді. Як і 100 років тому сьогодні ми маємо сусіда, який зазіхає не просто на нашу територію, а на наше бажання жити у вільній країні. На жаль, найкраще це розуміє ідеалістична молодь, яка в 17-му році минулого століття творила українську революцію і в 18-му році добровольцями пішла під Крути, коли в Києві було лише офіцерів кілька полків. А тепер, в сучасних умовах, вийшла на євромайдани, а після євромайдану пішла добровольцями на схід захищати державну незалежність України.

Я хотів би нагадати, що тоді в той час, такі керівники як Винниченко і його друзі категорично виступали, взагалі, проти створення української армії, вважаючи, що нам ніхто не буде загрожувати.

Але натомість, коли ворог вдарив, не вони, а студенти поїхали під Крути.

Так само в Україні впродовж десятку років незалежності систематично знищувалася українська армія і військо, і коли ворог вдарив, то не регулярна армія відразу піднялася, а пішли добровольчі батальйони, які допомогли вже новій владі реформувати і створити українське військо, яке повинно захищати українські кордони.

Хотів би нагадати, що в Україні відзначається міжнародний день студентства і цей день мало хто пам'ятає, але це день, коли в Чехії гітлерівці розстріляли студентів, які вийшли на вулиці Праги захищати свою свободу.

А де хто і сьогодні підтримує так званий День студента у день Варвари. Фактично день російського студентства.

Мені здається, що настав час, коли ми можемо допомогти суспільно-активній частині молоді запалити своєю енергією решту своїх однолітків.

Українські студенти, які загинули під Крутами достойні не лише вінків у цей день, давно назрів час встановити 29 січня День українського студентства.

Цей день потрібен для того, щоб вся сучасна молодь, яка здобуває вищу освіту пам'ятала, що ми маємо сусіда, який при різних політичних режимах завжди сунувся на нашу землю.

Цей день має стати днем пам'яті. Днем солідарності всього студентства.

Коли як у 30 років більшість українських студентів у вільному світі, саме в цей день приймали одноденний піст, а зекономили, таким чином, кошти, як і тисячі сьогоднішніх волонтерів передавали українським політв'язням та на українську справу.

Очевидно, що мій виступ треба вважати депутатським запитом до Кабінету Міністрів і до Адміністрації Президента, щоби 29 січня стало справді Днем українського студентства, і ми вшановували кожного року, і в тому числі, і в такий спосіб, в спосіб солідарності студентства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Кривенко передав вам. Так? Слово? Так. Кривенко передав слово, ну, вже Євтушку, так. І це вже останній виступ, 2 хвилин до завершення виступів. І тому я це оголошую наперед, прошу виступати.

 

13:23:09

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Дуже багато сьогодні в цьому залі згадувалось моїми колегами пані Яресько чому. Тому що, дійсно, документ, який був розглянутий в цьому залі, який називається Закон України про державний бюджет, абсолютно незбалансований. І дохідна частина, вибачте за сленг, надута. Ну, і видатки, які  направлені на основні галузі, теж дуже занижені.

Скажу, що субвенція з державного бюджету до районних бюджетів на охорону здоров'я нам забезпечує приблизно утримання таких закладів на 7-8 місяців орієнтовно. Але, якщо врахувати, що буквально зараз на 12,3 відсотки збільшиться фонд оплати праці мінімальний, то цих видатків вистачить лише на 6 місяців. Я вважаю, що це неприпустимо.

Що ж хоче Кабінет Міністрів? Кабінет Міністрів чітко хоче скоротити заклади охорони здоров'я. І в тих селах, можливо, де надається вторинна ланка медицини, звичайно, має пройти скорочення. Звичайно, ці заходи мають бути для того, щоб таких лікарень не стало. Це очевидно, що ганьба.

Я також у запитанні до пані Яресько говорив про те, що працівники профтехосвіти, враховуючи всі декларації про децентралізацію, про те, що ми повинні об'єднати територіальні громади, села і надати можливість робітничим професіям отримати, нашу молодь отримати ці професії і отримати місця робочі.

Що ж відбувається насправді? Насправді відбувається зовсім інше. Також видатків для отримання професійно-технічної освіти немає. З державного бюджету вони передаються на місцеві бюджети. Що ж ми бачимо по Рівненській області? Взагалі такі міста, як Дубно і Остріг, не мають найменшої можливості з власних бюджетів утримувати ці заклади. Негайно потрібно переглядати ці недобрі рішення, які були прийняті парламентом. Негайно потрібно  передбачити кошти на фінансування даних закладів, якщо ми говоримо  про розвиток, якщо ми говоримо про нашу молодь, якщо ми говоримо про зайнятість і  якщо ми говоримо про те, що нам потрібні  будуть робітничі професії, коли об'єднаються села, коли зайдуть інвестори, коли  ці землі прийдеться обробляти. Ось там прийдеться шукати трактористів, бульдозеристів і  всіх інших робітничих  професій.  Я також згадаю місто Сарни, де є  вище професійно-технічне училище 22, де  я отримав  звичайно звернення,  і Аграрний ліцей, який теж має, враховуючи таку формулу, модель,  має напевно бути об'єднаним. Це неправильно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, час, відведений  для виступів у "Різному" вичерпаний.  На  цьому я  оголошую   чергове пленарне засідання Верховної Ради України  завершеним.  Вечірнє засідання  Верховної Ради  оголошую  завершеним.  І хочу нагадати, що наступне наше пленарне засідання Верховної Ради України  відбудеться у  вівторок  2 лютого  о 10-й годині ранку. 

Ранкове  засідання Верховної Ради України  оголошую закритим.

Дякую. До побачення. До нових зустрічей.