ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

27 січня 2016 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

10:01:28

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, шановні колеги народні депутати! Будь ласка, прошу, займайте свої місця у залі Верховної Ради для реєстрації. Ми розпочинаємо наше ранкове засідання. Хочу підкреслити, що ми вчора достатньо ефективно попрацювали, ухвалили ряд законів України і в оборонній сфері, і питання ухвалили врешті і державних гарантій на закупівлю газу у наших західних партнерів.

Тому сьогодні традиційно у нас день ратифікації. Перед початком нашої роботи, будь ласка, шановні колеги, прошу, займайте свої місця. Шановні колеги народні депутати, будь ласка, прошу підготуватись до реєстрації. Будь ласка, реєструємося.

 

10:02:46

305 народних депутатів зареєстровано у залі Верховної Ради України.

Шановні колеги! Оголошую ранкове засідання Верховної Ради України відкритим.

 У зв'язку з обранням і призначенням суддів Конституційного Суду відповідно до Конституції, законів України ми маємо привести до присяги суддів Конституційного Суду України, що ми зараз з вами і зробимо.

І хочу вас поінформувати, шановні колеги, увага, будь ласка! У роботі сесії Верховної Ради України бере участь Президент України Петро Олексійович Порошенко. Давайте привітаємо його. (Оплески)

 А також Арсеній Петрович Яценюк – Прем'єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів. (Оплески)

Голова Конституційного Суду Юрій Баулін. Будь ласка. І голова  Верховного Суду України Ярослав Михайлович Романюк. Також судді  Конституційного Суду, які були призначені відповідно до Конституції України.

Шановні колеги, шановні народні депутати, 13 листопада  15-го року  ХІІІ з'їздом  суддів України  обрано суддею  Конституційного Суду  України Кривенка Віктора Васильовича.

26 січня 2016 року Президент України Петро Олексійович  Порошенко  своїм указом призначив Колісника Віктора Павловича та Мойсика Володимира Романовича суддями Конституційного Суду України. Згідно з частиною першої статті 217 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та статтею 17 Закону України "Про Конституційний Суд України" суддя Конституційного Суду України при вступі на посаду складає присяги на засідання Верховної Ради України.

Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Віктор Васильович Кривенко. Будь ласка,  Віктор Васильович.

 

КРИВЕНКО В.В. Я, Кривенко  Віктор  Васильович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді  Конституційного Суду  України. Забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави,  конституційні права та свободи людини  і громадянина.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо.

Запрошую для складення  присяги на трибуну  Верховної Ради України суддя Конституційного Суду України Віктор Павлович Колісник. Будь ласка, Віктор Павлович.

 

КОЛІСНИК В.П. Я,  Колісник  Віктор Павлович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду  України. Забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю вас.

Для складення присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Володимир Романович Мойсик. Будь ласка, Володимир Романович. Не в перший раз, да, на трибуну?

 

МОЙСИК В.Р. Я, Мойсик Володимир Романович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю.

Шановні колеги народні депутати, давайте ще раз привітаємо суддів Конституційного Суду, побажаємо їм успіхів в їхній роботі на посадах. Вітаємо. (Оплески)

Дякуємо пану Президенту і пану Прем'єр-міністру за участь у роботі Верховної Ради України. І продовжуємо нашу роботу.

Відповідно до Регламенту у нас 30 хвилин на виступи народних депутатів України. Будь ласка, шановні колеги, прошу записатись на виступи. Будь ласка.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

10:08:41

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кривенко Віктор Миколайович.

Пташник, будь ласка.

 

10:08:55

ПТАШНИК В.Ю.

Добрий день, шановні колеги, шановний український народе! Ми в цьому залі з вами дуже багато говоримо про необхідність відновлення економіки, про створення робочих місць. Я хочу звернути   вашу вагу, що вчора ми зробили дуже важливий крок на шляху якраз до відновлення економіки, я маю на увазі реформу антимонопольного законодавства і той законопроект, який вчора ми з вами всі проголосували. Це стосується механізму ефективності здійснення контролю за економічними  концентраціями і фактично унеможливлення з боку Антимонопольного комітету контролювати невеличкі бізнеси. І ми даємо таким чином  можливість Антимонопольному комітету зосередитися виключно на монопольних компаніях, виключно на великих бізнесах, виключно на компаніях, чия діяльність реально може впливати на економіку. Це крок до розвитку конкуренції, це крок до розвитку економіки в  Україні.

В той же час, жаль, вчора ми не знайшли єдності  в парламенті щодо підтримки іншого надзвичайно важливого законопроекту. Цей законопроект стосується запровадження обов'язковості  калькуляції штрафних санкцій, які накладаються Антимонопольним комітетом за порушення в сфері конкуренційного  законодавства.         

Ви знаєте, що вчора парламент розділився між питанням: чи надавати  судам повноваження змінювати штрафні санкції, які були накладені Антимонопольним комітетом  на власний розсуд, чи утриматися від даного повноваження до тих пір, поки ми з вами не напрацюємо відповідну практику, поки ми не приймемо, знову таки, цей порядок розрахунку штрафних санкцій і відповідно унеможливимо неоднакове застосування законодавства.

Вчора до мене звернувся Комітет з конкуренційного права  Асоціації  правників України, який спостерігаючи за нашою з вами дискусією, зголосився допомогти нам для того, щоби не втратити цей надзвичайно важливий законопроект. І якраз доопрацювати його до другого читання, вивчивши всі найкращі практики європейських країн, і з одного боку. З іншого боку, імплементувати  ці  практики в наше українське законодавство таким чином, щоби якраз врахувати наші українські реалії – реалії, які наразі відбуваються і в судовій системі, і в Антимонопольному комітеті. Тому я сподіваюся, що ми не втратимо цей законопроект під номером 2431 і якісно підготуємо його до другого читання, і зможемо згуртувати парламент навколо нього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добродомов передає слово народному депутату Мусію, будь ласка.

 

10:11:45

МУСІЙ О.С.

Доброго дня, шановні народні депутати України! Олег Мусій, політична партія "Народний контроль", Сокальщина, Червоноградщина.

Хочу звернутися до вас з наступною інформацією і з тим жахом, який продовжує творитися в Міністерстві охорони здоров'я України і в теперішньому уряді. Всі ви були свідками і підтримали, богу дякувати, виділення в минулому бюджеті минулого року додаткових 500 мільйонів на добудову клініки "ОХМАТДИТ". Всі ми були переконані, що старі януковицькі схеми і схеми Саші-стоматолога, який використовував під Євро-2012 інвестиційний проект по будівництву "ОХМАТДИТу", будуть закінчені. Насправді за лобіювання багатьох народних депутатів, а також за лобіювання міністра охорони здоров'я пана Квіташвілі, а також за повного "попустительства" заступника міністра охорони здоров'я пана Перегінця стався черговий прикрий факт виведення майже 90 мільйонів гривень із бюджету минулого року за корупційними схемами і це за нової влади на фірму, яка будувала "ОХМАТДИТ", куратором якої і головним "дахувальником" якої є Олександр Янукович.

Міністр охорони здоров'я пан Квіташвілі підписав наказ про створення державного підприємства замість товариства з обмеженою відповідальністю на добудову "ОХМАТДИТ" "Укрмедпроект" і призначення цієї самої персони, пані Коваль, яка була в часи Саші-стоматолога, головним схемщиком і головним відмивальником коштів з державного бюджету. Так ось міністр Квіташвілі підписав наказ про призначення її ж головою державного підприємства по добудові, тепер вже за нової післямайданівської влади, в часи, коли абсолютний брак бюджетних коштів, головою тепер державного підприємства при Міністерстві охорони здоров'я України. І ось в останній робочий день 27 чи 28 грудня, по суті, коли Казначейство уже перестало працювати, за поданням міністра Квіташвілі і за поданням заступника міністра Перегінця відбувається безпрецедентний факт. Протягом одного дня заступник міністра Уманський змінює державну програму і майже 90 мільйонів гривень йде на стару фірму Саші-стоматолога.

Я прошу вважати мій виступ офіційним депутатським зверненням до Голови Антикорупційного бюро України і до Генеральної прокуратури України, до Генерального прокурора щодо неприпустимості щодо фактів, які я озвучив з цієї трибуни і негайного розслідування. І притягнення пана Квіташвілі і пана Перегінця, заступника міністра, до негайної кримінальної відповідальності. Відкриття кримінальних справ і звіту перед парламентом про те, яким чином сьогодні кошти, яких не вистачає знову розкрадаються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд, будь ласка, завершуйте.

 

МУСІЙ О.С. …знову розкрадаються новітніми чиновниками.

Прошу вважати це офіційним депутатським запитом і очікую відповіді. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Хміль, "Народний фронт". Передає слово Ігорю Гузю.

 

10:15:22

ГУЗЬ І.В.

Слава Україні! Ігор Гузь, 19 виборчий округ, Волинь. Тільки що тут був Президент України Петро Порошенко, може там десь його в кулуарах там затримали, дивиться трансляцію. Петро Олексійович, я хочу в чергове звернутися до вас, місяців два тому, з цієї трибуни я звертався з приводу діяльності або ж бездіяльності голови Волинської обласної адміністрації пана Гунчика. Вимагав, просив, переконував, зняти з займаної посади цю людину, і вів переговори з цього приводу з вашими колегами тут присутніми в залі, представниками "Блоку Петра Порошенка", а також з першим заступником голови Адміністрації Президента паном Ковальчуком. Пане Президенте, от буквально за ці два  місяці у нас в області продовжуються творитися чуда. Зокрема, наприклад, намісник голови адміністрації в Ратнівському районі – радник, який поданий до Кабміну як претендент на голову РДА, був громадськістю зловлений в стані алкогольного сп'яніння, і вирішував якісь там питання з тендерами. Це та людина, яку пан Гунчик хоче бачити на посаді голови обласної адміністрації. Вибачте, будь ласка, це що, робота?

Буквально тиждень тому одного з заступників голови райдержадміністрації Ківерцівського району пана Третьяка зловили на хабарі представники СБУ і міліції. Питання: це несуть нагору чи це як би якась інша ситуація, якісь інші механізми? І це непоодинокі випадки.

Якщо хтось думає, що за ці два місяці в питанні бурштину у нас все добре налагодилось - і в нас ніхто не миє бурштин на Волині, вибачте, це помилково так думати. І це так само відповідальність губернатора, тому що правоохоронні органи повинні займатися тими питаннями, але все-таки голова обласної адміністрації повинен контролювати ситуацію.

Пане Президенте, я знаю, що пан Гунчик працював у вашому бізнесі автомобільному 15 років. Так заберіть його на автомобільний завод, хай далі продукує автобуси, ВАЗи, "волинянки" і так далі. Там йому, напевно, вдається це краще, але не працювати головою обласної адміністрації.

Тому вчергове звертаюся до вас і прошу прийняти рішення – і змістити голову обласної адміністрації пана Гунчика з посади, і призначити на цю посаду енергійну, адекватну, гідну людину, яка справиться з займаною посадою, професійну людину, яка буде працювати на благо України і волинян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Депутат Нечаєв передає слово Володимиру Гусаку. Будь ласка.

 

10:18:31

ГУСАК В.Г.

Добрий день, шановні українці, шановні колеги. Останнім часом широко обговорюється питання проведення на Донбасі, на не контрольованій Україною території, виборів  відповідно до Мінських угод.

І наголошується, що ці вибори мають проходити відповідно до українського законодавства за участі українських  політичних партій, за участі  під час кампаній українських засобів масової інформації, і ці  вибори мають бути проведені виборчими комісіями, сформованими  відповідно до законодавства Центральною виборчою комісією України. Але, шановні колеги, Україна поки що не провела такі вибори. Я маю на увазі, за участі українських політичних партій і українських засобів масової інформації на  одній п'ятій  частині, підконтрольній Україні території Донбасу. Мова йде про такі великі міста як Константинівка, як Волноваха, як міста, що підлягають перейменуванню – Артемівськ і Дзержинськ – та багато інших. Усього понад  100 населених пунктів, де проживає  350 тисяч людей. На цих територіях конституційні повноваження органів місцевої влади як і на решті території України закінчилися ще  у жовтні 2015 року. Але  влада України поки що не  провела там місцеві вибори, посилаючись на питання безпеки.

По-перше, навіть, коли це рішення приймалося, у серпні  2015 року воно викликало дуже багато питань у мешканців тих територій, бо там  свого часу пройшли і парламентські, і президентські вибори. Але ще більш важливо, що, на щастя, після серпня 2015 року ситуація з безпекою на Донбасі покращилася, і це нещодавно визнав і  Президент України.

Тому я і ще кілька народних депутатів, переважно від "Опозиційного блоку" подали до Верховної Ради проект Постанови про призначення на 24 квітня 2016 року місцевих виборів у понад 100 населених пунктах Донецької і Луганської областей. Ми розуміємо, що безпека людей – понад усе.

І ситуація з безпекою постійно змінюється, тому в цьому переліку сьогодні немає Мар'їнки, Красногорівки, Широкиного та кількох інших міст. І ми готові до конструктивного діалогу щодо конкретного переліку населених пунктів, де пройдуть вибори. Але, місцеві вибори потрібно проводити всюди, де можливо, і Верховна Рада має захистити конституційні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Депутат Козир передає слово Голубову. Будь ласка.

 

10:21:54

ГОЛУБОВ Д.І.

Как говорят в народе: "весна покажет, кто, где крал". Но кое-что из украденного всплыло уже этой зимой. Грузинская хакерская группировка "Хинкали" взломала электронную почту советника Саакашвили господина Резникова и опубликовала ряд новых данных, проливающих свет на темные делишки грузинской мафии. А именно из этой переписки следует, что крупная одесская строительная фирма обратилась к губернатору с просьбой выделить 75 соток земли, принадлежащей Министерству обороны, для строительства многоэтажки на Французском бульваре. И уже 17 сентября, а фирма обратилась 29 августа, уже 17 сентября Саакашвили абсолютно бесплатно отдает им земли Министерства обороны. Уже 20 сентября советник Саакашвили обратился к этой фирме с требованием отдать им 3 квартиры, одну трехкомнатную и две двухкомнатные за распоряжение о выделении земли. Буквально через неделю им выделяют эти три квартиры в элитнейшем доме Одессы, называемый "Королевские сады", на Французском бульваре 60. И хакеры опубликовали переписку, из которой следует, что одна из этих квартир уходит первому заместителю Владимиру Жмаку. Вот, кстати, можно посмотреть, как будет выглядеть его будущая спальня, это двухкомнатная квартира, квартира под №17 на Французском бульваре 60. Одна из квартир по утверждениям хакеров уходит заместителю Генерального прокурора Давиду Сакварелидзе. Это его санузел если интересно кому-то.

 А вот, а трехкомнатная       квартира ушла старейшине этого коррупционного аула, известному в Одессе рэкетиру Мишке Грузинчику. Вот так будет его выглядеть кухня-студия.

И по самому скромному подсчету стоимость этих квартир порядка 1 миллиона долларов без ремонта. А ремонт там идет сейчас полным ходом. И изучая материалы переписки видно, что сейчас они подтверждают дизайн интерьера, выбирают цвет полотенцесушителей и выбирают место для полочки, для книг в туалете.

И вы знаете, это одно решение и миллион долларов. А таких решений они наштамповали, как машинка "Зингера" уже и это продолжается, и продолжается. И они сегодня проводят антикоррупционные форумы.

Я вам скажу, вы свои форумы будете проводить в Лукьяновском СИЗО и будете перестукиваться железными кружками по батареям. Вот так вот, перестукиваться, и так будут ваши проходить форумы.

Мы требуем от Генеральной прокуратуры, от НАБу установить немедленно номинальных хозяев этих квартир, а реальных хозяев посадить и арестовать на ближайшем антикоррупционном форуме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков передає слово Шуфричу. Будь ласка.

 

10:25:10

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую! Шановний головуючий! Шановні колеги! Я вчора з великою турботою спостерігав виступи окремих лідерів політичних сил і фракцій, які з критикою висловились щодо виконання Україною своїх зобов'язань по Мінським угодам.

Скажите, пожалуйста, когда люди берут в руки оружие, в какой способ надо их убедить это оружие сложить?

Таких способов два: первый – договориться с ними, убедить их в том, что можна конфликт урегулировать путем переговоров и второй способ – воевать.

30 июня 2014 года у Украины был выбор продолжить перемирие, продолжить переговоры. 74 погибших! Надо отдать должное Турчинову, он знал каждого погибшего пофамильно. Я помню первого погибшего во время противостояния на Донбассе, это был активист "Свободы". Я помню и следующего – это был активист из Харькова. И конечно же, я знаю цену человеческой жизни и урегулированию таких конфликтов. Я был автором первого закона про амнистию, который был проголосован в этом зале и дал возможность попытаться урегулировать конфликт на Майдане. Я был автором закона про амнистию активистов на Донбассе, которые хотели вернуться в законное русло.

Что мы имеем после исторического приказа перейти в атаку 30 июня, который был издан Верховным главнокомандующим Президентом Украины Порошенко? Гривна тогда была десять, минимальная зарплата была эквивалентна 120 долларам, средняя зарплата была около 500 долларов. Экономика работала. Были проблемы в Славянске, в Краматорске, еще в отдельных населенных пунктах. Но Донецк, Луганск, они были украинскими.

Что мы имеем сегодня? Мы имеем десятки тысяч погибших, раненых, пропавших без вести. Мы сегодня имеем обвалившуюся в два раза экономику, мы имеем обнищание людей в пять с половиной раза! И это официальная статистика. Альтернативы переговорам нет. Еще одна военная эскалация погубит нашу страну! Над нашей страной висит югославский сценарий. То, что я говорил полтора года назад, сегодня говорит уже Обама, Меркель, Олланд. Я думаю, никто в этом зале не сомневается, что я с ними об этом не договаривался.

Я призываю Верховную Раду Украины взять на себя ответственность и реализовать Минские соглашения, не смотря на то, что настоящая власть, президентская власть их саботирует и спекулирует на этом. В нашем единстве – спасение нашей страны, благополучие наших граждан! Альтернативы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Супруненко, будь ласка. Передає слово Іллєнкові Андрієві. Будь ласка.

 

10:28:32

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Хотів би поінформувати Верховну Раду України про те, що вчора на своєму засіданні Львівська обласна рада, а також Тернопільська міська рада  з ініціативи  Всеукраїнського об'єднання "Свобода" проголосували і прийняли рішення звернутися до Верховної Ради України, а також до  Президента України з вимогою відкликати законопроект  про зміни до Конституції, які фактично узаконять окупаційний російський режим  на Донбасі і фактично  будуть реалізацією  плану Путіна по правовій політичній деградації української держави, власне те,  заради чого він розпочинав проти нас військову агресію і заради чого  сьогодні  у тому числі і тут зараз московська п'ята колона    кричить з трибуни  і фактично транслює думки Путіна, вимагає від  України  прийняти цей план капітуляції.

На сьогоднішній день, я думаю, це тільки перші рішення, які приймають органи місцевого самоврядування по всій Україні, звертаючись до вищого законодавчого органу припинити ґвалтування української  Конституції, припинити переписування Конституції під диктовку агресора  і залишити це суверенне право  самій  українській нації, яка повинна перш за все розуміти, що  сьогодні іде зовнішній тиск, іде спроба зовні під диктовку змусити нас  прийняти неприйнятні умови. Ми розуміємо, що сьогодні весь цей мінсько-нормандський формат, він  із  самого початку  був не в інтересах України. Чому  в цьому форматі  приміром  беруть участь   сам кремль і його торгові партнери в Європі, а не країни-гаранти України згідно  Будапештського меморандуму, перш за все Сполучені Штати Америки та Велика Британія? Чому навіть новий польський президент  Анджей Дуда, тільки вступивши  на посаду, каже про те, що нормандський формат не принесе миру  для України. Але українська влада чомусь не підтримує його слова. Якщо ми навіть не дослухаємось до думки наших природних союзників, які бачать, до чого може призвести ця ситуація. Тому  ми повинні розуміти, що сьогодні виконання в односторонньому порядку Україною, при тому  що кремль не виконав жодного пункту так званих Мінських угод, це по суті рятівне коло, яке буде кинуте режиму Путіна і кремлю. Тому що  у них, насправді, сьогодні проблеми. Їхня відстала сировинна економіка  сьогодні розвалюється. У них проблеми в самій Росії, проблеми з Північним Кавказом, проблеми страшні з економікою. А зараз ми їм будемо  помагати, щоб їм поскоріше зняли санкції, щоб поскоріше ви отримали оцей от подих, щоб іще кілька років Російська імперія протрималася. Цього категорично робити не можна. Треба стояти на своєму, треба стояти на своїх національних інтересах, менше слухати, що кажуть з-за кордону, неважливо з якої сторони, більше слухати український народ, розуміти його інтереси і добитися в результаті того, що українська нація, українська держава вистоїть, вийде сильнішою, а Російська імперія розвалиться. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Степан Барна. Олег Барна.

 

10:31:55

БАРНА О.С.

Доброго дня. Знаєте, друзі, Майдан скинув режим Януковича не для того, щоб до влади прийшов інший режим Кабінету Міністрів. І коаліція створювалася саме для розвалу… не для розвалу України, не для грабунку країни, а саме для того, щоб реформою підняти економіки і вивести України із кризи. І, якщо за 2 роки Яценюк, який очолював два уряди, не довів до кінця жодної реформи, не показав ефективність розвитку економіки, не виконав декларовані програми, не подолав, а навпаки примножив систему корупції влади, то навряд чи подальше його перебування на цій посаді змінить щось на краще.

Ми схильні вважати те, як і весь народ, що уряд в цьому складі змін ніяких не проведе. Народ готовий був терпіти, терпіти, але, якщо бачить, що терплять при цьому всі.

На превеликий жаль, більшість членів уряду, які прийшли на чолі з Яценюком, прийшли не служити народу, прийшли не служити державі, а прийшли використовувати посадове становище заради особистої користі і особистого збагачення. Тому реформування уряду, переформатація його зміною кількох міністрів було би достатньо ще півроку назад, але не зараз. Зараз необхідною умовою є зміна всієї системи уряду, тому що реформування економіки звелося тільки до продажу ліквідних державних підприємств, які по суті не можуть бути банкрутами тому, що вони є монополістами в своїй галузі – так як "Укрзалізниця", так  як Одеський припортовий завод, так як спиртові заводи. І якщо уряд цей не здатний запустити нормальну роботу цих державних ліквідних підприємств, то на що він здатний був взагалі. Малий і середній бізнес догибає, а дрібне фермерство штучно доводиться до банкрутства податками з метою, щоб фермер відказався від землі, а землі перейшли агрохолднигу, а потім здійснити свою  сатанинську місію – провести продаж цієї землі.

Кредити беруть, але де їх результат? Покращення життя немає і реформ теж немає. Одне з двох: або їх неефективно використовують, або просто розкрадають. Але, це  лягає тягарем на наших дітей  і наше майбутнє.

Діяльність Авакова і Яценюка звелася до шантажу уряду, Президента  і народу: або виходом з коаліції, або невходженням в коаліцію, або реформуванням, відсутністю реформування, або проведенням референдуму, чи ліквідації інституту Президента. Тому, подальше перебування Яценюка на посаді  Прем'єр-міністра є не те, що неефективним, а воно  становить питання національної безпеки нашої держави.

Більше того, нам не  треба Путіна для розвалу   України,  для цього у   нас є Яценюк. Уряд повинен піти у відставку і якщо цього не …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дунаєв передає слово Долженкову. Будь ласка.       

 

10:35:13

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Доброго дня, шановні колеги! Дякую, Головуючий! Доброго дня, український народе!

Тут попередні виступаючі постійно вказували на осіб, які повинні нести відповідальність: чи голова уряду, чи то глава Адміністрації  Президента, наш Президент України, чи то окремі політики. Але чомусь депутати, більшість, яка формує коаліцію, не можуть прийняти рішення про спільну відповідальність, про спільну відповідальність за рішення, які приймаються в залі пленарного засідання і, зокрема, за закони, які приймаються.

Я хотів  би звернути увагу на той закон,  з яким буде жити український народ  протягом 2016 року – Закон  України "Про Державний бюджет", який є спільною відповідальністю і уряду, і Президента, який його підписав,  і коаліції, яка проголосувала за  зазначений закон. А які макроекономічні показники закладаються в зазначений фінансовий документ: ми  будемо  жити в 2016 році за безпрецедентним дефіцитом державного бюджету, якого ще не було за роки незалежності України, у розмірі 83 мільярдів гривень, ми будемо жити у 2016 році з безпрецедентним розміром державного боргу та гарантованого державного боргу у розмірі 2 трильйонів гривень, це майже 90 відсотків валового внутрішнього продукту. При цьому в цій залі чомусь не говорять про те, чому підписавши угоду кредитну з нашими зовнішніми інвесторами, ми обрекли фактично український народ на зубожіння протягом 5-10 років. Тому що зазначена кредитна угода передбачає надання частки валового внутрішнього продукту, який буде звичайно в найближчі роки зростати, передача зовнішнім інвестором і оподаткування яких, ці доходи, ми звільняємо.

Про які передумови для економічного зростання ми зараз говоримо? Реформування антимонопольного законодавства, як говорив попередній доповідач, нам не допоможе реальною податковою реформою, яку зобов'язалася проводити зазначена влада, так ми її не маємо, ми не маємо реальних передумов для економічного зростання. Україна фактично перебуває в комі, тому що підтримка життєдіяльності цього політичного організму можливо за рахунок зовнішнього кредитування з боку міжнародних фінансових інституцій. Коли на раді, погоджувальних радах відповідальна особа говорить про те, що Україна не протягне і півроку через зовнішнє кредитування, про яке фінансове та економічне зростання ми говоримо?

Я хотів би зазначити про те, що через інфляцію 50 відсотків, на жаль, ми маємо підвищення соціальних стандартів лише у розмірі на 12 відсотків. Мінімальна заробітна плата не збільшена, Законом України "Про державний бюджет" зупинено безліч норм законів, які встановлюють соціальні стандарти, зупинена індексація, вона проводиться в рамках наявних фінансових ресурсів, зупинені соцстандарти таким категоріям працівників або пенсіонерів, ветеранам праці, вчителям, військовим пенсіонерам, науковцям, шахтарям, на оздоровчі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. На оздоровчі заходи дітей не передбачено коштів. Ми зараз говоримо про безвізовий режим. Який безвізовий режим при середньому розмірі пенсії 50 євро? Це 10 мільйонів пенсіонерів. Не потрібно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеменко і Скуратовський передають слово Галасюку. Але ви, будь ласка,  старайтесь скоротити.

 

10:38:54

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановні українці! Шановні колеги народні депутати! Сьогодні кожній думаючій людині в країні зрозуміло, що урядові економічні реформи потерпіли фіаско. Це фрагментарний набір антисоціальних та антипідприємницьких експериментів, який зробив українців біднішими, який не поліпшив умови ведення бізнесу в Україні, і який не ліквідував ті величезні системні дисбаланси, які склалися в українській економіці.

Головні системні, я наголошую, системні економічні виклики для України сьогодні – це низький рівень доходів громадян і високе безробіття. Це дефіцит інвестицій, це падіння виробництва та експорту вітчизняної продукції. Це фінансова та енергетична залежність країни. Це величезна тіньова економіка та соціальна несправедливість, і це, наскрізь, корумпованість органів державної влади.

Ми даємо абсолютно чіткі діагнози і рецепти, але вони сьогодні і так зрозумілі суспільству, сьогодні ми потребуємо не просто таких діагнозів, а ми потребуємо шляхів виправлення ситуації. Саме тому Радикальна партія запропонувала комплексний антикризовий план економічного розвитку, який складається з п'яти блоків. Ми звернулися з цим відкритим депутатським зверненням до Президента, Прем'єр-міністра і спікера парламенту з пропозицією покласти цей антикризовий план в основу нової коаліційної угоди для формування нової коаліції і нового уряду, який виконає той запит суспільства, який громадяни дали, коли делегували нас з вами в цей зал парламенту.

Я дуже коротко пройду по цих ключових складових цього плану. Перший блок – це радикальні інституційні реформи та подолання корупції. Він включає в себе повну заміну суддівського корпусу та прокуратури, повну, а не імітаційну переатестацію. Перезавантаження системи державного управління на основі нового закону з переглядом функцій і повноважень, для того щоб державне управління діяло в інтересах країни. Це встановлення персональної майнової відповідальності чиновника за ті рішення, які він приймає по відношенню до громадянина, по відношенню до підприємця. І це запровадження інституту громадського обвинувачення в кримінальному провадженні, для того щоб кожна людина в Україні мала можливість бути антикорупційним прокурором. Оце буде справжня боротьба з корупцією.

Другий блок, надзвичайно важливий: фінансова стабілізація. Це перш за все нова реструктуризація державного боргу України, яка призведе до реального зменшення боргового навантаження на економіку і на скорочення видатків на обслуговування боргу в державному бюджеті. Бо там реструктуризація, яка проведена, вона не дала бажаного результату, і сьогодні Україна заслуговує на справжню підтримку міжнародного світового співтовариства.

І тому і Кабінет Міністрів, і Президент мають можливість і повинні ставити це питання руба: про списання великої частини державних боргів України. Це дасть можливість для розвитку економіки.

Друга складова фінансової стабілізації – це лібералізація податкової системи. Це те, що, на жаль, ми з вами не змогли провести минулого року у вигляді нашого парламентського законопроекту 3357. Нам потрібно сьогодні по податковому навантаженню виходити не просто на рівень Європи, а щоб воно було менше. Тоді ми будемо конкурентні.

Третє – це контроль економічного кордону країни. Це подолання митниці, подолання контрабанди на митниці через запровадження в тому числі спільних митних постів, обміну інформацією. Там величезні кошти, там десятки мільярдів втрачаються на митниці.

Третій блок економічних реформ – це здобуття енергетичної незалежності. Він включає ліквідацію НАК "Нафтогазу" та запровадження прозорого, законного ціноутворення на ринку природного газу. Це відповідає Третьому енергопакету ЄС, це відповідає потребам українських громадян, бо це дозволить реально знизити тарифи на природний газ.

Друга складова цього блоку – реалізація державної програми збільшення видобутку природного газу в Україні. Для того потрібні конкретні механізми захисту інвесторів, зменшення ренти і встановлення інвестиційних стимулів для тих, хто видобуває з нових цих корисних копалин. Це реалізація державної програми масштабної енергомодернізації симулювання альтернативної енергетики. Це дасть  Україні енергетичну незалежність, це позбавить нас можливості і необхідності купувати за кордоном втридорога енергоресурси і кожного року шукати, в якій країні це робити.  Маємо своє видобувати.

Четверте, ключове. Новий економічний курс. Це створення  системи державних інститутів механізмів розвитку економіки, експортно-кредитне агентство, державний банк розвитку, індустріальні парки, державне приватне партнерство, агентство підтримки малого  бізнесу – всі ті інструменти, за допомогою яких Польща, Словаччина, Туреччина, Малайзія, Китай виходили з бідності і побудували потужні економіки.  Вони мають використовуватися для потужного розігріву економіки, для стимулювання інвестиційного попиту, експорту і споживчого попиту для зростання ВВП.

І нарешті це акумуляція міжнародних фінансових ресурсів з-за кордону для реалізації українського плану Маршалла, щоб надати іншу швидкість, іншу якість цим економічним реформам.

І п'ятий блок, надзвичайно важливий, це соціальний  блок, адже без соціальної орієнтації будь-які реформи в країні втрачають сенс. Кінцевий підсумок будь-яких реформ – це рівень життя громадян і це ті відчуття, з якими вони дивляться в майбутнє.

Ця економічна програма вона дозволить якісно змінити ситуацію. Тому ми закликаємо всіх  колег в парламенті, всіх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ГАЛАСЮК В.В. Ми закликаємо всі проукраїнські політичні сили єднатися навколо такої програми розвитку  економіки, бо для того нас сюди з вами народ України делегував. Щоб ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! І останній виступ, бо ми на 5 хвилин пізніше почали,  це – Гуляєв передає Кулінічу. І на тому завершуються виступи від  депутатів. Будь ласка,  Кулініч.

 

10:45:30

КУЛІНІЧ О.І.

Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина. Шановний головуючий, шановні колеги, шановні виборці! Ми дуже багато говоримо саме в сесійній залі про корупцію, і в земельних  питаннях, я думаю, що такої корупції найбільше. Але у мене, як і в більшості населення України, складається таке враження, що робити реальні справи з земельною корупцією ніхто й не збирався. Факти говорять самі за себе.

Вже більше року лежить в парламенті законопроект 1159 щодо передачі до комунальної власності державних земель за межами населених пунктів. Корупція, яка, на жаль, має місце сьогодні, коли такими землями розпоряджається Держгеокадастр є величезною.

Не зовсім розуміла ситуація із законопроектом 3510, який вирішує земельне питання для тих громад, які об'єдналися, а таких у нас на кінець року 159. При цьому Держгеокадастр зареєстрував альтернативний законопроект, яким сам і роздавати землю хоче, і сам себе контролювати. А передача у комунальну власність здійснюється лише на папері, тому що начебто не визначені межі громад. Хоча ці межі ніхто не змінював за радянських часів, тому що саме плата за землю збирається, саме в межах цих громад.

Я сподіваюся, що нарешті буде проголосований законопроект 2279, який забороняє передачу державної землі без аукціонів, адже цей законопроект успішно завалили направивши на повторне друге читання.

А тепер давайте подивимось, що реально відбувається на місцях і конкретно на Полтавщині. Землі не вистачає для працівників соціальної сфери, для селян, для воїнів АТО. Зате обласне управління Держгеокадастр знаходять достатньо землі для псевдо фермерів, яких ніхто, ніколи в селі не бачив.

За останній час діяльність Держгеокадастру в Полтавській області інакше як шкідництвом я назвати не можу. Два колишніх керівника управління були звільнені за хабарі. Вже протягом тривалого часу не можуть знайти нормального фахівця на цю посаду, тому що Держгеокадастр або не може цього зробити, або, я так думаю, що не хоче. В результаті скарги до мене надходять майже з усіє Полтавської області.

От декілька цифр: Деканський район – 400 гектарів віддано на підставних осіб; Миргородський район – 216 гектраів; Великобагачанський район – 200 гектарів забрали у працівників соціальної сфери. І таких прикладів безліч.

Вчора десятки працівників соціальної сфери з Миргородського району – це села Гаркушинці і Петрівці приїхали до обласного Управління земельних ресурсів з вимогою куди поділась їхня земля.

На посаду начальників районних відділів призначають людей без досвіду роботи та спеціальних знань.

Ось конкретний приклад: нещодавно я отримав листа від голови Полтавської районної адміністрації Лідії Лепейко, в якому вона скаржиться на те, що начальником районного Управління земельних ресурсів призначена колишня секретарка. Ну про яку якість роботи в даному випадку можна говорити? Тим більше, що це призначення ніхто з керівником району не погоджував.

Тому ще раз хочу звернутися до керівництва парламенту. Давайте закінчувати розмови із земельними питаннями, нарешті почнемо системну роботу з подоланням земельної корупції.

Ще раз хотів би звернутися до керівника Держгеокадастру пана Мартинюка. Давайте закінчувати оці кадрові в Полтавській області. Я думаю, що вже час призначити керівником обласного управління не людину…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте.

 

КУЛІНІЧ О.І. Вже час призначити керівником управління в Полтавській області людину досвідчену, людину професійну, яка не "дерибаном" буде займатися, а почне вирішувати земельні питання, наводити порядок в області. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, поговорили, пора працювати.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. І питання ратифікації стоїть першим розділом нашої роботи.

Першим є проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанія про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (0072).

Шановні колеги, це ратифікація і, я думаю, що буде правильно, якщо ми розглянемо за скороченою процедурою. І я прошу, колег депутатів, підтримати дану пропозицію. Колеги, і прошу зайти в зал, взяти участь в голосуванні. Колеги, можемо голосувати за скорочену процедуру?

Отже, прошу підтримати розгляд проекту Закону про ратифікацію (0072) за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо. Прошу підтримати.

 

10:50:15

За-128

Не всі встигли зайти. Я ще раз прошу, колеги, зайти. Приготуватись до голосування. Шановні колеги, сконцентруйтесь. Так, готові? Зайшли в зал? Будь ласка. Ще раз ставлю пропозицію розглянути проект закону (0072). Це проект Закону про ратифікацію за скороченою процедурою.

Будь ласка, голосуємо. Будь ласка, підтримуємо.

 

10:51:17

За-141

Колеги, ми можемо піти за повною процедурою, і тут не буде жодних проблем. Але ми тоді маємо мало перспектив в прийнятті тих законів, які є. Тому, я ще раз прошу зайти в зал, приготуватись до голосування. Можемо голосувати? Ще раз ставлю, якщо не набере голосів і будемо йти за повною  процедурою.

Ставлю пропозицію розгляду за скороченою процедурою проекту Закону  про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанія про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом. Скорочена процедура.  Прошу голосувати. Прошу підтримати,  будь ласка.

 

10:52:36

За-165

Дякую.

Рішення прийнято. 

І я запрошую до доповіді заступника Голови Служби безпеки України Базюка Сергія Миколайовича,  будь ласка. 

 

10:52:58

БАЗЮК С.М.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону  України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанія про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом". Метою укладання цього міжнародного договору є створення правових засад для взаємної охорони інформації з обмеженим доступом обмін якою буде здійснюватися  між двома державами у ході   співробітництва. Потреба у набранні цією Угодою чинності є актуальною, особливо з огляду на пріоритети, визначені стратегією Національної безпеки України, а саме поглиблення оборонно-промислового та військово-технічного співробітництва насамперед з державами-членами НАТО і ЄС, а також сприяння швидкому і ефективному обміну інформацією з цими країнами на основі взаємної довіри.

З огляду на висновок Міністерства юстиції України, цей міжнародний договір набирає, набрання чинності підлягає ратифікації Верховною Радою України. У зв'язку з цим Службою безпеки підготовлено проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом, який погоджено з Міністерством закордонних справ, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів і Міністерством юстиції України.

З огляду на наведене, прошу підтримати вказаний законопроект, видання якого дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання зазначеного міжнародним договором чинності. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. До співдоповіді запрошується заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Артеменко Андрій Вікторович, будь ласка.

 

10:54:58

АРТЕМЕНКО А.В.

Андрій Артеменко, фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Шановний голово, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції розглянув даний законопроект про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанії про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (реєстраційний номер 0072), внесений Президентом України, ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Приймаючи таке рішення народні депутати, члени комітету виходили з того, що ратифікація дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання угодою чинності. Угоду підписано 10 лютого 2015 року у місті Києві. Підписання та ратифікація цієї угоди обумовлені необхідністю створення правових засад для захисту інформації з обмеженим доступом, обмін якої буде здійснюватися між сторонами у ході співробітництва. Угода забезпечує рівноправний партнерський характер взаємовідносин у процесі інформаційного обміну та зобов'язує сторони вживати необхідні заходи для охорони отриманої під час співробітництва інформації з обмеженим доступом

За змістом угода відповідає міжнародній практиці. Цю угоду зобов'язані компетентні органи України та Іспанії забезпечувати належний державний контроль за дотриманням суб'єктами співробітництва вимог законодавства держав-сторін під час обміну інформацією з обмеженим доступом. Ратифікація угоди не тягне за собою корегування існуючих або прийнятих нових законодавчих актів України.

Зазначу також, що рішення нашого комітету повністю узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, в якому наголошується, що Угода про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом може бути ратифікована. У зв'язку з цим звертаюсь до вас та прошу підтримати цю угоду за основу та в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Є потреба в обговоренні? Немає.

Тоді я прошу депутатів зайти в зал, зараз ми вже переходимо до голосування. Я прошу секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів… Запросити в зал і я прошу також членів і голів фракцій повідомити депутатів, що зараз відбудеться голосування, щоб депутати повернутися в зал і взяли участь в голосуванні.

Будь ласка,  запрошуємо депутатів в зал. Повідомте про голосування. Можемо вже голосувати, колеги? Можемо. Будь ласка,  займаємо робочі місця, я поставлю спочатку сигнальне – це перше голосування сьогодні по закону. 

Отже, я ставлю на сигнальне голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Королівством Іспанія про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (0072). Сигнальне голосування, 0072. Шановні колеги, прошу голосувати, прошу взяти участь в голосуванні. Князевич, будь ласка, голосуйте. Будь ласка, голосуємо, колеги!

 

10:59:04

За-217

Я бачу, не всі ще зайшли в зал. Я прошу змобілізувати особовий склад фракцій голів і заступників. Прошу колег-депутатів зайти в зал. Колеги, будь ласка, хто в кулуарах, заходимо в зал. Займаємо робочі місця, готуємось до голосування.

І я ставлю ще раз, будь ласка, сигнальне голосування. Закон про ратифікацію (0072). Сигнальне голосування. Прошу проголосувати і прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо, колеги.

 

11:00:13

За-220

(Шум у залі)

 Не встигли, так? Порядку немає! Порядок треба. Колеги-депутати, закликаємо колег! Я бачу, бачу: депутати колонами заходять в зал, великими і малими групками.

Прошу займати робочі місця. Сьогодні такий хороший день: температура росте, нарешті, ціни на нафту падають – треба показати результат в роботі.

Я бачу, вже зайшли великі групи депутатів. І я ставлю вже ще раз сигнальне голосування, 0072. Прошу підтримати 0072. Є голова, буде результат. Голосуємо 0072. Сигнальне поки що.

 

11:01:40

За-232

Це перемога.  Це перемога, треба визнати.

І я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною і Королівством Іспанія про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (0072) в цілому. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Будь ласка,  колеги, голосуємо в цілому 0072.

 

11:02:15

За-239

Рішення прийняте. Вітаю і авторів закону, і вітаю  депутатів з прийняттям ратифікації. І прошу не розходитися.

Ми переходимо до наступних питань по ратифікації. 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

11:02:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону України про ратифікацію Протоколу про застосування Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року між його Сторонами та Республікою Узбекистан (0060).

Доповідає заступник міністра економічного розвитку, оскільки сьогодні, ви знаєте, що день проведення засідання Кабінету Міністрів. Є пропозиція розглянути його за  скороченою процедурою.  Прошу підтримати дану пропозицію.

Голосуємо. Скорочений розгляд. Прошу підтримати. Скорочений розгляд.

 

11:03:28

За-167

Дякую. Рішення прийнято.

Будь ласка, доповідайте. Заступник міністра Наталя Ярославівна Микольська.

 

11:03:44

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Представленим законопроектом передбачається виконання внутрішньодержавних процедур для набрання чинності Протоколом про застування договору про зону вільної торгівлі від 11 жовтня 2011 року між його Сторонами та Республікою Узбекистан від 31 травня 13-го року.

Я хочу наголосити, що ні для кого не таємниця, що Угода і зона вільної торгівлі СНД зараз не є найбільш передбачуваною і надійною зоною вільної торгівлі, в першу чергу через дії Російської Федерації. Але на не потрібно забувати про торгівлю з нашими іншими партнерами, особливо з тими партнерами,  експорт до яких перевищує в рази імпорт з цих країн. Узбекистан є такою країною. Нам вкрай важливо зараз ґуртувати навколо себе, гуртувати навколо себе союзників в рамках зони вільної торгівлі СНД для того, щоби наш експорт і далі не падав.

У зв'язку з цим ми вважаємо, що для протидії агресії Російської Федерації, в тому числі в торгівельній сфері – як ви знаєте Російська Федерація з 1 січня обмежила наш транзит не лише до Казахстану, але і до країн інших країн СНД і країн Азії, – і тому нам вкрай важливо протидіяти цій агресії. Завдання цієї агресії не лише обмежити транзит, але і витіснити українські товари з ринку країн Азії, в тому числі з ринку Узбекистану.

У зв'язку з цим ми пропонуємо і просили би вас підтримати нашу угоду і підтримати Протокол приєднання Узбекистану до Угоди про зону вільної торгівлі. Вкрай важливо зараз встановити з Узбекистаном правила торгівлі, які передбачені в даному протоколі і прямо закріпити винятки у вільній торгівлі, які є і далі працювати з Узбекистаном в режимі вільної торгівлі.

Ми просили би вас підтримати цей протокол. І для того, щоби сприяти розширенню наших торгівельних відносин з Узбекистаном, підтвердити нашу згоду і згоду Узбекистану не застосовувати обмежувальних заходів у вільній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. І закріпити перелік товарі, які… на які ми не застосовуватимемо цей режим.

Дуже прошу вас підтримати цей протокол, який вкрай важливий для розвитку наших торгівельно-економічних відносин з Узбекистаном.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Співдоповідає голова Комітету у закордонних справах Ганна Миколаївна Гопко. Будь ласка.

 

11:06:21

ГОПКО Г.М.

Шановний пане Голово! Шановні українці! Хотіла б підтримати те, що щойно озвучила Наталія Микольська і сказати, що Комітет у закордонних справах на своєму засіданні ще 27 листопада 2015 року розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України "Про ратифікацію протоколу про застосування договору, про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року між його сторонами та Республікою Узбекистан" і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект та ратифікувати угоду.

Чому для нас це важливо? Оскільки з 1 січня всі знають, що набула чинності Угода про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, але потрібно ще зробити дуже багато кроків, так само, як із… для того, щоб отримати безвізовий режим, щоб наші товари могли появитися на ринках Європейського Союзу. Ось. І так само, нам потрібно захоплювати нові ринки, і дуже добре, що нарешті Міністерство економіки представить стратегію просування експорту України сьогодні на засіданні комітету, де буде окреме питання – це економізація зовнішніх відносин. І ми хочемо подивитися, які угоди про зону вільної торгівлі будуть заплановані для підписання в цьому році, і це надзвичайно важливо.

Чому  Узбекистан також важливий? Тому що там є потужна українська діаспора і також, ринок Узбекистану з понад 30 мільйонним населенням є привабливим для українських виробників.

І останнім часом в умовах згортання ринку в інших країнах СНД спостерігається значна активізація зусиль вітчизняних компаній щодо розширення поставок продукції до Узбекистану. Тому це абсолютно вигідний для наших вітчизняних компаній договір, який потрібно ратифікувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, два –" за", два – "проти".

Будь ласка, два – "за", два – "проти".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Ляшко, Радикальна партія.

 

11:08:34

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Фракція Радикальної партії підтримуватиме ратифікацію цієї угоди. Це насправді, шановні колеги депутати, хочу звернути увагу, це важливий стратегічний документ. У 2008 році товарообіг між Україною і Узбекистаном був майже 2 мільярди доларів. Сьогодні – 607 мільйонів. Тобто у нас є можливість довести товарообіг між двома країнами у мільярдах.

Для нас це надзвичайно важливо з огляду в тому числі і на те, що понад 110 тисяч українців живе в Узбекистані! Десятки спільник підприємств! Майже 50 тисяч узбеків живуть в Україні. І стосунки, двосторонні стосунки між двома нашими країнами, це вкрай важливе стратегічне питання, зважаючи на те, що Узбекистан має величезні запаси газу, корисних копалин. І Узбекистан – наш партнер у Середній Азії!

Давайте дивитися на ситуацію міжнародно. Сьогодні Узбекистан чи не єдина країна в Середній Азії, яка намагається проводити незалежну від Росії політику. І саме тому Узбекистан є нашим союзником у цьому регіоні. Тому я закликаю український парламент не соромитися і по п'ять разів не голосувати за ратифікацію тієї чи іншої угоди, а з першого разу 300 голосів за стратегічну співпрацю з братнім Узбекистаном! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Соловей, "Блок Петра Порошенка".

 

11:10:13

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ. Шановні колеги! Я є членом міжпарламентської групи дружби "Україна-Узбекистан". І я хочу сказати, що ми це питання неодноразово обговорювали з послом Узбекистану в Україні. І це питання вже мусолиться, на жаль, багато останніх років. Якщо я  не помиляюсь, чотири останніх роки цей протокол так і не може бути ратифікованим.

Надзвичайно важливо його сьогодні ратифікувати як з огляду на економічні передумови і на можливість розвитку україно-узбекистанських економічних відносин, так і політичному плані. Тому що це одна з небагатьох країн пострадянського простору, яка сьогодні в умовах російської агресії готова розвивати економічні зв'язки з нашою державою. Тому я звертаюся до всіх народних депутатів підтримати даний протокол для того, щоб розвивати наші зв'язки з  Республікою Узбекистан. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, обговорення завершено.  Я прошу зайняти всіх свої місця і прошу підтримати питання ратифікації, Закон 0060. Підготуйтесь, будь ласка, до голосування про ратифікацію Протоколу  про застосування Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року між його Сторонами та Республікою Узбекистан. Будь ласка, займайте місця.  Готові?

За основу і в цілому прошу підтримати даний закон  про ратифікацію. Прошу голосувати. Прошу підтримати, колеги. Прошу підтримати.  Прошу підтримати.

 

11:12:03

За-234

Закон ухвалено.

Дякую, шановні колеги.

На ваш розгляд внесено  проект Закону (реєстраційний номер 0074) про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво Муніципальна програма захисту клімату ІІ ("Проект муніципального водного господарства міста Чернівці, стадія 1").

Будь ласка, є пропозиція розглянути його за скороченою  процедурою. Прошу підтримати.

 

11:12:46

За-192

Дякую.  192.

Будь ласка, заступник міністра  Артем Шевальов. Будь ласка.

 

11:13:05

ШЕВАЛЬОВ А.В.

Дякую, Володимире Борисовичу. Шановні народні депутати, вашій увазі  пропонується проект Закону  України

про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво за Муніципальноюпрограмою захисту клімату ІІ (саме проект "Проект муніципального водного господарства міста Чернівці, стадія 1.

Прийняття законопроекту сприятиме завершенню внутрішньодержавній процедурі з боку України щодо набуття чинності цією угодою.

Проект є самоокупним інвестиційним проектом. Повернення позикових коштів передбачається здійснювати повністю за рахунок комунального підприємства "Чернівціводоканал", яке виступає безпосередньо виконавцем проекту.

Залучення коштів позики та її використання в обсягах затверджених у державному бюджеті на 2016 рік не збільшить видаткову частину державного бюджету України.

Мета реалізації проекту. Це підняття рівня надійності, ефективності і якості видобування, підготовки води питної якості та транспортування її споживачам шляхом реконструкції існуючої системи видобутку, подачі і розподілу води.

Даний кредит надається на 30 років, з яких 10 років це є пільговий термін, відсоткова ставка також є зниженою - 2 відсотки.

Загальний обсяг проекту становить 26,5 мільйонів євро, з яких позика уряду Федеративної Республіки Німеччина 17 мільйонів та ще 3 мільйони євро – це фінансовий гарант інвестиційного фонду сусідства.

Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина пропонуємо ратифікувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, співдоповідь перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Остап Михайлович Семерак. Будь ласка.

 

11:14:55

СЕМЕРАК О.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччини про фінансове співробітництво передбачено, що Уряд Федеративної Республіки Німеччини надасть Кабінету Міністрів або іншим позичальникам можливість отримати кредитні кошти від кредитної установи для відбудови.

Не хочу повторювати те, що звучало в доповіді Міністерства фінансів, лише зазначу, що Комітет з питань європейської інтеграції розглянув проект Закону про ратифікацію цієї угоди та рекомендує Верховній Раді схвалити ратифікацію. І прошу підтримати народних депутатів це рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є необхідність "за", "проти"? Два – "за", два – "проти", будь ласка, запишіться. Бачу, що є бажаючі.  Будь ласка, Юрій Чижмарь,  будь ласка,  Радикальна партія. 

 

11:16:13

ЧИЖМАРЬ Ю.В.

Володимире Борисовичу – Купрієнку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Купрієнко,  будь ласка,  Радикальна партія.

  

11:16:25

КУПРІЄНКО О.В.

Олег Купрієнко  Радикальна партія Олега Ляшка.  Радикальна партія, фракція Радикальної партії повністю підтримує вказану ініціативу, ми будемо голосувати "за" і закликаємо  всіх депутатів проголосувати, оскільки  чиста вода – це основа нашого життя.

Згадайте як після війни в 1945 році Японія поставила собі за завдання поїти свій народ чистою водою і через рік витрати на  лікування хвороб скоротилися на 40 відсотків. Це нагальна проблема для всієї країни і якщо Чернівці візьмуть прапор в руки і підуть з ініціативою показати всій  країні як треба робити,  то це треба підтримувати не тільки  в Чернівцях, а й на території всієї  України.

Ми голосуємо "за" і закликаємо всіх підтримати вказану ініціативу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  народний депутат  Юрій Вознюк.

 

11:17:26

ВОЗНЮК Ю.В.

Прошу передати слово родоначальнику цієї важливої ініціативи Миколі Трохимовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Трохимович,  будь ласка, Федорук.

Ви як сказали слово "родоначальник", я зразу зрозумів.

 

11:17:44

ФЕДОРУК М.Т.

Дякую, Юра!

Це, дійсно, розпочиналося ще в 2010 році і не пройшло й 6 років як воно вийшло на фінальну стадію. Це надзвичайно важливий  як говорив попередній виступаючий, проект. І він, кредит під 2 відсотки, і він дасть змогу значно покращити водопостачання міста Чернівців, здешевити воду, і покращити характеристики взагалі роботи водоканалу, зменшити  енергозатрати. Тому,  я  закликаю всіх депутатів проголосувати за цей законопроект і ратифікувати цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Микола Томенко.

 

11:18:38

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, ми свідомі, що в політичному сенсі Чернівці звичайно не перше місто, але й не друге місто в Україні, і тому треба всіляко підтримувати такий проект. Але, якщо говорити про загальну стратегію державну, я думаю, що такого роду проекти мусять бути державною програмою України, а не лише програмою співпраці з урядом Німеччини. Оскільки вас інформую, як голова екологічного комітету, у нас вже три роки зупинено фінансування державної програми "Питна вода", жодної копійки не фінансується. І я думаю, що інвестиційні проекти такі, як чернівецький проект, на 17 мільйонів євро мусять бути складовою і системною державної програми. Тобто Мінекономіки, уряд повинен всіляко залучати кошти, якщо немає державних, щоб всі міста України і вся Україна переходила на нормальну систему води, яку можна пити. Бо базові параметри якості життя людини пов'язані з питною водою і мені здається, що це надзвичайно важливо і тому я підтримую дану ратифікацію. Але сподіваюся, що не лише Чернівці, а й інші міста матимуть можливість через свої водоканали зробити чисту воду.

І принагідно, Володимир Борисович, хотів би вас попросити, там очевидно якась прикра історія трапилася, десь загубилася моя заява про вихід із фракції "Блоку Петра Порошенка", виконати важливу історичну місію, покладену на вас, знайти заяву і оголосити її з трибуни Верховної Ради України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з великим сумом це зроблю, розуміючи те, що це напевно не перша заява ваша така подібна, я її зараз знайду і її оголошу обов'язково.

Будь ласка, прошу Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

 

11:20:26

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні колеги, мені видається, що середа це той день, який повинен консолідувати політичні сили в парламенті, тому що ми ратифікуємо угоди співпраці між різними державами, а це означає, що Україна від цього буде тільки вигравати. На превеликий жаль, у цьому парламенті був завалений Закон про опозицію і сьогодні ми не можемо сказати, що і опозиційні сили, і сили коаліції одноголосно йдуть на вирішення питань, які приносять користь Україні.

"Опозиційний блок" однозначно буде підтримувати цей закон, і ми просимо всіх проголосувати.

На майбутнє, Володимир Борисович, дуже прошу вас при голосуванні по законах по ратифікації не тратити час на обговорення, бо ми і так будемо всі  голосувати "за". А враховуючи те, що на протязі вже багатьох місяців без голосів "Опозиційного блоку" коаліція не може набрати достатньої кількості голосів для прийняття цих законів, не тратити час на обговорення, а врахувати консолідацію залу і зразу ставити на голосування і все буде добре.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аплодуйте, чого ви… Я думаю, що коаліція може багато чого позитивного і голосувати в тому числі.

Шановні колеги! 0074 – за основу і в цілому, шановні колеги,  проект Закону про ратифікацію угоди. Давайте, будь ласка,  займіть свої місця. Голосуємо, прошу підтримати за основу та в цілому. Прошу підтримати, голосуємо колеги 0074. Прошу підтримати.

 

11:22:31

За-243

Закон ухвалено. Дякую.

Йдемо далі… По фракціям, будь ласка. Всі фракції проголосували, честь і хвала, що можна сказати? Це дуже добре, коли зал повністю голосує, всі народні депутати незалежно від того, яка партійна приналежність. Правильно? 2278а – проект Постанови про віднесення міста Біляївка Біляївського району Одеської області до категорії міст обласного значення. Ми вже не перший раз його розглядали це питання. Микола Трохимович Федорук, будь ласка,  з місця, хвилину, і давайте підтримаємо Біляївку. Готові голосувати Біляївку, підтримувати? Голосуємо, да?

Колеги, будь ласка, прошу підтримати 2278а: місто Біляївка, щоби стало містом обласного значення. Прошу підтримати даний проект Постанови Верховної Ради. Готові? Голосуємо за основу та в цілому, прошу всіх підтримати. Прошу підтримати. Прошу голосувати. Голосуємо, колеги, прошу голосувати.

 

11:23:55

За-241

Дякую, шановні колеги. І вітаємо Біляївку з прийнятим рішенням. Дякую.

Йдемо далі. Шановні колеги, у нас є проект Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно це питання пов'язане з повторним першим читанням відповідно до нашого попереднього рішення. Проект Закону реєстраційний номер 2966.

Є пропозиція розглянути цей проект закону на скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

11:24:38

За-161

Дякую. Рішення ухвалено: 161.

Демчишин Володимир Васильович доповідає, міністр. Особисто міністр, навіть в той час, коли йде засідання уряду. Це похвально!

 

11:24:52

ДЕМЧИШИН В.В.

Шановний Володимире Борисовичу, шановні народні депутати! Дійсно, цей закон вкрай важливий не тільки для паливно-енергетичного комплексу, не тільки для нашого газового сегменту, електроенергетичного сегменту, це вкрай важливий законопроект для всієї України. Це можливість після 20 років існування регулятора сформувати законодавчу базу, на базі чого він зможе стати професійним органом, незалежним від політичного впливу, незалежним від фінансового будь-якого впливу, і зможе виконувати всі покладені на нього функції у відповідності з Третім енергетичним пакетом.

Цей закон, дійсно, вже розглядався в 2015 році, був відхилений. Але протягом цього періоду з червня було дуже суттєво доопрацьовано цей закон. Відповідно була сформована група робоча при міжнародному фонді, підтримана ця група Енергетичним Співтовариством європейським, Європейською комісією, тобто на даний момент цей закон, підтриманий і Кабінетом Міністрів, і ПЕКівським комітетом Верховної Ради. Тому я впевнений в тому, що цей закон, підтриманий всіма і європейськими інститутами, які дуже уважно відслідковують зміни в енергетичному секторі України і, надіюсь, буде підтриманий вами.

Цей закон також відповідає директивам Європейського Співтовариства, Європейської комісії, Директиву 72 по електроенергетичному ринку і Директиву 73 по ринку природного  газу. І, як я вже говорив, це закон, який повинен впорядкувати  діяльність регулятора, який повинен дати  можливість  відслідковувати… не тільки ліцензувати діяльність більше, ніж 1500 суб'єктів цих ринків з оборотом більше  400 мільярдів гривень протягом одного року, а дасть можливість будувати прозорі, зрозумілі правила на цих ринках, відслідковувати діяльність державних монополій, які дуже часто ведуть себе…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. 30 секунд.

 

ДЕМЧИШИН В.В. Ще раз хочу звернути увагу, що цей регулятор  буде діяти у відповідності з європейськими стандартами і відслідковувати   діяльність вкрай складних монопольних структур. Тобто покликаний боротися за права  споживачів, в першу чергу. І цей закон проникнутий цією ідеєю. Незалежності, переслідування інтересів споживачів і боротьби з державними монополіями, природними монополіями. Тому це крок до демонополізації ринку з формування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, співдоповідь заступника голови профільного комітету. Ольга Бєлькова, будь ласка.

 

11:27:49

БЄЛЬКОВА О.В.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Шановний міністр, всі присутні! Ну дійсно, сьогодні до вашої уваги  пропонується надважливий законопроект про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (реєстраційний номер 2966).

Законопроектом пропонується визначити порядок формування, правовий статус та  організацію діяльності  Національної комісії, що регулює вказані ринки.

Цей законопроект був чи не кілька разів розглянутий на засіданні комітету, останній раз – 9 грудня 2015 року. Під час обговорення законопроекту народні депутати нашого комітету одностайно підтримали тезу про важливість і необхідність як найскорішого прийняття цього законопроекту.

Крім того, я нагадаю, це є наше зобов'язання перед міжнародною спільнотою і є невід'ємною частиною складовою Третього енергетичного пакету Євросоюзу, який ми підписали як країна. Тому ми не можемо більше зволікати з його прийняттям.

Водночас, всі члени комітету є свідомі того, що урядова версія законопроекту не є ідеальною. Вона потребує доопрацювання в частині уточнення термінології, розширення деяких повноважень комісії, розширення сфери дії самого закону, процедури призначення членів конкурсної комісії, фінансування комісії, порядку організації роботи комісії та прийняття рішень відкритості її діяльності тощо. Такі недоліки однозначно можуть бути усунуті під час підготовки законопроекту до другого читання.

Одночасно хочу поінформувати. Зважаючи на важливість цього законопроекту, була створена окрема робоча група, яка залучила міжнародних експертів, всіх народних депутатів, які опікуються цією галуззю. І 19-20 жовтня було проведено в приміщенні комітету додаткове засідання, на якому була відпрацьована така альтернативна версія, у яку ми як члени комітету хочемо перетворити цей законопроект.

Тому сьогодні прошу вас проголосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Прошу вас прийняти за основу проект Закону України про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (реєстраційний номер 2966)  доопрацьований, поданий Кабінетом Міністрів. Та залучитися до роботи по підготовці до другого читання.

Також доручити Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи доопрацювати зазначений законопроект та винести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, два – "за", два – "проти".

Будь ласка, запишіться.

Будь ласка, Юрій Вознюк, "Народний фронт".

 

11:31:04

ВОЗНЮК Ю.В.

Прошу передати слово Ігорю Гузю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:31:11

ГУЗЬ І.В.

Гузь, 19-й виборчий округ. Володимир Васильович, ми вашу цю цінну ініціативу підтримаєм, однозначно, ваші всі ініціативи цінні. Да? Але я вас чекаю в Нововолинську, в 10-й шахті з шахтарями зустрітись, поговорити про фінансування в цьому році шахтарської галузі.

Разом з тим, з Парасюком заїдемо до сокальських і червоноградських шахтарів, які стоять на морозі і кожен місяць перекривають дороги, щоб міністр Демчишин зжалівся і дав копієчку.

Тому, Володимир Васильович, давайте, зараз ми приймаємо цю чудову вашу постанову, ви збираєте манатки і разом з нами, ми вас будемо супроводжувати на Волинь, на Львівщину.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба робити словник тлумачення: "манатки", для того, щоб… особливості застосування.

Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поважаю, тут немає питань. Я просто… Це я так, для розрядки.

Будь ласка, шановні колеги, Іван Рибак.

 

11:32:28

РИБАК І.П.

202-й виборчий округ, Іван Рибак, Чернівецька область. Для більш глибокого аналізу даного питання прошу передати слово Олексію Мушаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олексій Мушак, будь ласка. Олексій.

 

11:32:41

МУШАК О.П.

Шановні колеги! Доброго дня! Олексій Мушак, "Блок Петра Порошенка". Безумовно, цей законопроект, ну… Безумовно, цей законопроект треба підтримувати, оскільки нам необхідний незалежний регулятор.

Більш того, цей законопроект показує дуже красиву і цікаву історію. Недавно пан Прем'єр-міністр  заявив і звинуватив, по суті, в чомусь Верховну Раду про те, що немає активної підтримки законодавчих ініціатив від Кабміну і привів в порівняння Словаччину, де 90 відсотків була підтримка урядова законопроектів. Так от, цей законопроект про регулятора показує красиву історію. В минулому році він був внесений в парламент. І якість його була така, що експерти і в тому числі деякі члени комітету казали, що краще приймати законопроект, написаний "Опозиційним блоком", оскільки цей законопроект від Кабміну був неякісний.

Це стосується не тільки законопроектів таких, як про регулятора. Це стосується також законопроектів, які взагалі подаються Кабінетом Міністрів. І не тільки, а, ну, не тільки за підписом Арсенія Петровича, а і за іншим підписом. Можемо згадати законопроекти від Міністерства фінансів, які також, ну, скажімо, якість яких також була дискусійна.

Тому парламент готовий підтримувати і коаліційний уряд, і Арсенія Петровича в його намаганнях покращити законодавство України. Але разом з тим велике прохання підвищувати якість законопроектів, щоб вони не були просто набором цифр і букв.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, будь ласка, народний депутат Долженков, "Опозиційний блок".

 

11:34:21

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Прошу передати слово Артуру Мартовицькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мартовицький, будь ласка.

 

11:34:28

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Шановні колеги! Розроблений Кабінетом законопроект 2966 суперечить Конституції України, визначаючи статус комісії як постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який підконтрольний Президенту.

Проект 2966 не містить достатніх вимог щодо необхідного професійного рівня членів комісії, передбачає норми, несумісні з європейськими стандартами врегулювання відносин на енергетичних ринках. Не забезпечує необхідного ступеня незалежності регулятора та прозорості його діяльності. Не відповідає європейським підходам до статусу органів державного регулювання в енергетиці, як того вимагає Енергетичне співтовариство.

Зважаючи на те, що урядовий законопроект має низку зауважень з боку ГНЕУ, народних депутатів, галузевих громадських організацій, прошу направити його до головного комітету на доопрацювання за участю експертів та народних депутатів. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Рябчин, "Батьківщина".

 

11:35:42

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Власне, про якість законопроектів піде й мова.  У  2015 році ми вже розглядали цей законопроект, який   кабмінівський, який ми повернули до Міністерства енергетики, до Кабміну для того, щоб його доопрацювати. На жаль, він не був доопрацьований, тому   за допомогою наших партнерів з Енергетичного Співтовариства, з міжнародних  фондів, разом з експертами він вже був доопрацьований. І у нас вже є версія  до другого читання.  Тут є дуже багато  гарних  новел. Наприклад,  для фракції "Батьківщина"  дуже важливе питання  енергетичного тарифного омбудсмена, та людина, яка буде захищати  від людей  від тих підвищень тарифів або коли газ  знизився в ціні, а тарифи не перераховані.

Але яке головне питання  для того, щоб енергорегулятор був  незалежним? Це питання, щоб три гілки влади президентська,  парламентська та урядова не мали впливу, остаточного впливу  на процес формування та призначення членів регулятора. На жаль, що ми бачимо у  кабмінівській версії, що Президент повинен призначити двох членів, парламент –  двох  і Кабінет Міністрів –  одну  людину-регулятора. Я можу сказати, навіть студент першокурсник політолог зможе вирішити цю задачку і сказати, хто в кінечному чині   сформує цю комісію, яка повинна регулювати ринок десь  300-400 мільярдів.  Саме тому  до другого  читання або до повторного першого. Тут є пропозиція: одна  людина – від Президента,  три – від  парламенту, одна –  від  Кабінету Міністрів. Ми вважаємо, що саме це може  збалансувати роботу регулятора  та призначити  незалежних членів.

Також важливе питання громадськості, контролю громадськості  над діяльністю та відбором людей у цю інституцію. Саме  тому пропозиція від   фракції "Батьківщина": на повторне перше читання у комітет   з скороченою процедурою розгляду законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Олена Бабак, потім – Олег Ляшко.

 

11:37:52

БАБАК А.В.

Шановні народні депутати,  "Об'єднання "Самопоміч"  визначає, що цей законопроект  чекає кожен споживач в Україні, який користується газом, електроенергією, водою, теплом.  В умовах, коли  зростають і змінюються тарифи, для  кожної людини важливо, щоб був той арбітр на рівні держави, який захистить його інтереси. 

Саме так чекають цей закон і учасники ринків, які сьогодні лібералізуються. Це ринку газопостачання, ринку електроенергетики, це наші монопольні підприємства комунальні, водотеплопостачання, тому що і вони також хочуть мати прозорі і зрозумілі правила своєї діяльності на відповідних ринках.

Цей регулятор має стати тим арбітром і балансом для всіх в державі і, включаючи саме саму державу. І тут для нас важливо, безумовно, всі ті речі, досягнення тих речей, про які говорили і балансу влади, і так далі. І до цього… до цих питань, до такої згоди вже дійшли представники тієї стратегічної групи, учасниками якої були представники і "Об'єднання "Самопоміч", і "Батьківщини", і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

БАБАК А.В. Але ми розуміємо, що в цьому законі сьогодні… і цей закон буде стандартом для інших регуляторів в інших сферах. Тому нам надзвичайно важливо, щоб в цьому законі прозвучали речі, яких сьогодні уряд нам не дав. Це, по-перше.

Чітка конкретизація сфер діяльності, на які поширюється робота комісії. Тут не зазначено чітко, що в сфері комунальних послуг, яка діяльність регулюються і, яка діяльність в сфері енергетики і газу…

Буквально пару секунд. Ну, я прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Будь ласка, завершуйте.

 

БАБАК А.В. В цьому законі – уявіть собі! – немає порядків підготовки актів, які мають ознаки регуляторних. Ми маємо регулятора і не маємо положень як готуються регуляторні акти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги.

Ще 10 секунд. Завершуйте, будь ласка.

 

БАБАК А.В. Тому "Об'єднання "Самопоміч" буде підтримувати цей законопроект в першому читанні і зробить все для того, щоб ми підготували відповідні правки для забезпечення всіх положень, які тут були сьогодні озвучені і усунені корупціогенні фактори, які були визначені також антикорупційним комітетом. Але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олег Валерійович Ляшко, Радикальна партія.

 

11:40:30

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні громадяни України, коли ми говоримо про корупцію, корупція не з космоса прилетіла, корупція має конкретні імена і конкретні морди.

Гляньте на ці імена: он – корупція, ото – уособлення корупції.  Сьогодні найбільша корупція на енергоринку: регулятор, який є залежний від влади крутить, як циган сонцем, ринок мінімум  300-400 мільярдів  гривень.

Я питаю: в який спосіб встановлюються тарифи? В найнепрозоріший спосіб. Хто оплатить за цю корупцію? Ми з вами платимо через  високі тарифи на комуналку, на через високі   тарифи на світло і на все інше.

Чи вирішує проблеми корупції цей закон? Ні! Він навпаки консервує корупцію і в одні "тендітні ручки" попадають мільярди, якими вони крутять, заробляють і суспільство нічого про це не знає, і ми сплачуємо  за цю корупцію. Тому, вирішення проблеми: відставити у відставку корупціонерів – раз. І прийняти справді закон, який дасть можливість незалежно від влади        створити комісію і незалежно від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  шановні колеги, Ігор Насалик.

 

11:41:53

НАСАЛИК І.С.

Шановні друзі, я хотів би нагадати якраз Погоджувальну раду, яка відбувалася в понеділок. І на Погоджувальній раді як Олег Березюк піднімав питання, як же так сталося, що в 6 раз піднялися нічні тарифи на освітлення вулиць. І так само Юлія Володимирівна піднімала питання про тарифи. А воно й лежить в площині того законопроекту, який ми розглядаємо сьогодні. Чи досконалий він? Звичайно, не досконалий. І десь підтримую в тому, що  це ринок не 350, але до 300 мільярдів є.

Повинен сказати, що от на сьогоднішній день   Міністерство палива і енергетики так і  називається – Міністерство  енергетики і вугілля. То ми розглядуємо і питання вугілля проблеми в нас І питання енергетики у нас проблеми,  вносимо законопроект для того, щоби НАК "Енергоатом" не збанкрутував. То треба подивитися, а від чого залежить робота цього міністерства.

З своєї сторони, хочу підтримати свою колегу пані Олю Бєлькову, хочу підтримати роботу комітету і прошу вас всіх підтримати в  першому читанні, і тут співпадає позиція із "Самопоміччю", цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Олесь Довгий. 

І завершуємо обговорення. А, від "Народного фронту" Бучковська, Кацер-Бучковська.

Будь ласка, Олесь.

 

11:43:10

ДОВГИЙ О.С. 

Довгий, фракції "Воля народу". Шановні колеги, ми вважаємо прийняття такого закону необхідним, але вважаємо, що в такому вигляді його приймати не можна. Де-факто, цей закон створює додатковий вид оподаткування на утримання структури, в якій не закладено і не прописано ніякі граничні розміри бюджету утримання цієї структури, окрім всього решта і всіх тих поправок, і зауважень, які були сказані нашими колегами депутатами. Тому ми вважаємо, що цей закон не можна приймати в такому вигляді і в цілому, і не будемо його підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Кацер-Бучковська і потім Олександр Домбровський, все і підводимо риску, і потім голосуємо.

 

11:43:54

КАЦЕР-БУЧКОВСЬКА Н.В.

Шановні колеги, ми вже тут багато чули про те, наскільки потрібен нам незалежний регулятор. На даний момент у нас є закон, який ми пропонуємо вам прийняти в першому читанні. Він звісно далеко до ідеалу, але над ним працювали шість місяців люди, експерти і також міжнародне середовище, і в нас є реальний шанс удосконалити цей законопроект до другого читання. Це зобов'язання на себе взяли всі члени комітету, міжнародні експерти. Тому дуже вас просимо проголосувати цей законопроект в першому читанні, оскільки ми втрачаємо ще шість-вісім місяців часу, якщо ми цей закон, законопроект не приймемо за основу. Дайте нам можливість доопрацювати законопроект і дійсно створити умови для незалежного регулятора, і закінчити можливість демонополізації ринку газу, електроенергії та інших енергетичних ринків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Березюк, будь ласка, від фракції "Самопоміч".

 

11:45:00

БЕРЕЗЮК О.Р.

Пане міністр, якщо зараз ви візьмете слово і скажете, ці корупціогенні складові будуть виправлені в цьому законі, яка напрацювала група, цей закон зараз має шанс бути проголосований. Але це ваше слово публічне зараз має бути сказано чітке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно підтримую, жодних корупційних речей не може бути.

Будь ласка, Володимир Демчишин 30 секунд, 30. Займаємо свої місця, а потім Олександр Домбровський.

 

11:45:32

ДЕМЧИШИН В.В.

Шановні народні депутати, дуже дякую за всю критику. Насправді даний закон підготовлений в найкращих принципах Європейського Союзу і він повністю підтриманий нашими європейськими партнерами. Я розумію, що є певні претензії, але між першим і другим читанням вони в повній мірі можуть бути доопрацьовані. Вся критика, про яку ви говорите, вона відноситься до технічних моментів, фундаментально закон залишається таким, який він є. Тому, між першим… будь ласка, підтримайте перше читання і це дасть можливість вже, і ринку газу, і ринку електроенергії працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, міністре, за слово.

Прошу Олександр Домбровський. Колеги, займайте свої місця.

 

11:46:11

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Шановна президія! Я хотів би пояснити буквально декілька принципових моментів, це не закон для Прем'єр-міністра або для українського уряду. Це не закон для міністра палива енергетики, або для Президента – це закон про незалежного регулятора, який дає можливість в країні мати прозорі, чесні, європейські правила гри на енергетичному ринку України.

Друге, щоб ми розуміли по суті, мова йде про базовий законопроект для реформування енергетичної галузі України. Де-факто – це національний банк для енергетики з точки зору регулювання і прозорості.

І остання позиція, ми сьогодні взагалі не маємо нормальних правил прозорого, правильного регулювання енергетичного ринку. І все те, що тут прописано це набагато краще і професійніше ніж те, що ми маємо на сьогоднішній день.

У нас є чітке переконання, у комітету, у колег серед різних груп і депутатських фракцій, у нас є пропозиції про покращення. Тому, пан Березюк, те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка. 

 

11:46:25

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. 15 секунд. Відповідь пану Березюку, ми створюємо робочу групу в комітеті – це я вам кажу як перший заступник голови комітету, щоб між першим і другим читанням всі позиції про які ми домовлялися з точки зору прозорості і професійності, об'єктивності і адекватності цього закону, прийняли рішення. Послухайте – це не закон міністра!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Це закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте Олександр Георгійович, 20 секунд.

 

11:48:13

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г. Друзі, цей закон обмежує можливості будь-які впливу міністра без прізвища, міністерства на вплив на енергетичному ринку. Я думаю, що між першим і другим читаннями ми спробуємо зробити все, щоб імплементувати те, про що ми з вами домовилися. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хвилину вашої уваги. Прошу, займіть свої місця. Я думаю, що зараз від міністра вже мало що має залежати. І ми маємо на майданчику парламенту між першим і другим читанням, а саме: підготовкою до другого читання, - врахувати всі пропозиції, щоб цей закон був не здатний продукувати корупцію і регулював ці відносини, як справді сказано, незалежним регулятором для суспільства.

Тому у мене є пропозиція наступна. Ми зараз ухвалюємо його за основу, далі створіть робочу групу спільно з комітетом, доопрацюйте. Вийдемо з узгодженою позицію у другому читанні, і тоді кожен визначиться своїм голосуванням. Просто нічого не робити – це підтримувати діючу систему, яка є недосконалою, яка є, на превеликий жаль, закритою, і будуть виникати інші пропозиції. (Шум у залі)

 Тому пропозиція: сигнальне голосування, прийняти за основу даний закон, і почати доопрацьовувати до другого читання на базі парламенту. Я вважаю, що це є абсолютно об'єктивна ситуація, яка може бути врахована, і вона є конструктивною. Готові голосувати?

Давайте 2966 за основу за результатами розгляду в першому читанні з відповідною підготовкою до другого читання. Сигнальне голосування. Колеги, прошу всіх зайняти свої місця, підготуватися до голосування. Слухайте, не треба стояти на місці, треба робити крок вперед завжди, а далі визначимося. Тим більше, що, ви ж бачите, і гарна співпраця зі світовим співтовариством.

Голосуємо за основу, сигнальне голосування. Прошу підтримати. За основу, прошу підтримати. Голосуємо.

 

11:50:27

За-180

Немає у нас голосів за основу… (Шум у залі)

Будь ласка,  народний депутат.

У мне є пропозиція наступна. Це було сигнальне голосування. Я просив би, у нас наступний тиждень теж є пленарним, зберіть ще раз на базі комітету нараду з тими фракціями, які не голосують. (Шум у залі) Повторне? Повторне перше читання до комітету?  (Шум у залі) Добре.

Давайте сигнальне голосування на повторне перше читання. (Шум у залі)  Зараз, давайте. В комітет на повторне… підготовку до  повторного першого читання. (Шум у залі)

Колеги, це підготовка до повторного першого читання. І скорочена буде процедура… Колеги, будь ласка, давайте. Пропозиція…   

Воропаєв. Юрій Воропаєв. Одну хвилину, будь ласка. Від фракції я не давав слово. 

 

11:51:42

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, в чем проблема, почему зал не голосует?  Проблема в том, что многие правки невозможно будет внести, помешает статья 16 Регламента.

Давайте направим его на доопрацювання в комитет, и комитет доработает и сразу уже до второго чтения. Сразу же.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Друзі, будь ласка, є пропозиція – на повторне перше читання до комітету. Голосуємо… сигнальне. Сигнальне, а потім буде..  Сигнальне на повторне перше до комітету. Почули всі? Ідем.

Я прошу всіх, займайте місця. Голосуєм. Сигнальне голосування на  повторне перше в комітет. Будь ласка,  голосуєм.

 

11:52:36

За-238

Ітак, колеги, на повторне перше в комітет – це було сигнальне – голосуєм. Направити в комітет для підготовки на  повторне перше читання. Голосуєм.

 

11:52:58

За-242

Рішення прийнято.

Хвилину увага. Увага! Увага! Давайте скорочену процедуру проголосуємо 226, щоб винести його на наступний… була можливість, якщо буде узгодження. Домовились, домовились. Все, поставимо. Добре, домовились.

Колеги, ідемо далі. 1581-д, повторне перше читання. Будь ласка, Альона Бабак доповідає.

Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути цей проект закону. Обговорення провести за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

11:54:06

За-162

Будь ласка, Альона Бабак.

 

11:54:13

БАБАК А.В.

Шановні народні депутати! Відповідно до Постанови Верховної Ради яку ми з вами прийняли 11 листопада минулого року законопроект про житлово-комунальні послуги був направлений на доопрацювання в профільний комітет. І вашій увазі саме він сьогодні пропонується. Власне, законопроект, який вже був доопрацьований в Комітету будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

До кожного із вас, я впевнена, звертаються сьогодні ваші виборці, звертаються до вас мери і запитують чи можемо ми повною мірою реалізувати той закон, який був, вже набув чинності у нас в липні минулого року, про особливості здійснення права власності в  багатоквартирних будинках, коли з 1 липня цього року у нас мають піти з ринку як монополії житлово-експлуатаційні контори наші, ЖЕК. Що нам робити? І як виявляється ми з вами не можемо повноцінно реалізувати цей закон тому що у нас немає механізму укладення договорів на управління нашими будинками. Тому в Законі про житлово-комунальні послуги, який сьогодні пропонуються, ми чітко пропонуємо процедури як же мешканці і споживачі будуть укладати договори на  надання всього комплексу… на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг. На послугу управління, на послугу водопостачання, теплопостачання, поводження з відходами, газ, електрику.

В цьому законі з'являються такі речі, як типовий договір на управління. З'являється розподіл і прозорість плати на управління, яка окремо виділяє винагороду управителю і власне, послугу з утримання будинку. Щоби люди чітко розуміли, що іде виключно на їхній будинок, а що йде, як, власне, плата самому управителю.

Вводиться абсолютно нове для України поняття автономного теплопостачання і якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БАБАК А.В. …у будинку є котельня, то тариф буде визначатися виключно для споживачів цього будинку, а не буде на них перекладатись тариф централізованого теплопостачання, що є сьогодні.

Ми виводимо в окрему послугу: послугу поводження з відходами, виключаємо її із квартирної плати.

Ми вводимо цілий блок перевірки якості комунальних послуг. Ми надзвичайно важливі речі сьогодні створюємо по визначення того, як же буде здійснюватись управління за кожною моделлю управління будинком у разі, якщо є самостійне управління, у разі, якщо є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пропозицію. 20 секунд.

 

БАБАК А.В. …вас сьогодні підтримати пропозицію комітету прийняти цей законопроект за основу, і в комітеті буде створена робоча група по підготовці, по повній процедурі його до другого читання, де ми з вами доопрацюємо його і врахуємо всі пропозиції. Тому що закон є надзвичайно важливий і комплексний.

Просимо вашої підтримки. Це необхідно вкрай сьогодні для повної реалізації комлекс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Є пропозиція прийняти цей закон за основу, важливий закон, і далі вже почати працювати на базі комітету для підготовки до повноцінного до другого читання.

Чи є розуміння такого підходу по цьому закону? Будь ласка, два – "за", два – "проти". Запишіться.

Поки будуть записуватись. Ви знаєте, колеги, я вважаю, що настав час нам з вами врегулювати питання по цим монополістам.

Приходить дуже багато з місць скарг на те, що за підключення до електроенергії, до інших мереж вони здирають там сотні тисяч і мільйони з людей. Тому нам потрібно з вами, нам потрібно з вами визначитись, як це регулюється сьогодні законодавством. І один раз назавжди "дати їм по рукам", щоб вони сприймали тих, хто підключається до електроенергії, до газу, водопостачання і всього іншого як клієнти, а не як раби, які мають їм заплатити там десятки, сотні тисяч, а іноді мільйони для того, щоб підключитись в мережу. Побудувати, наприклад, власне підприємство або маленький магазин і потім створити робочі місця. Це абсурд.

Тому я зараз доручу, що ми зараз опитаємо на місцях, яка ситуація, систематизуємо цю інформацію. І створимо групу з фахівців різних фракцій. І дамо їм, покажемо, де, "где раки, а где море". От ми допоможемо, ми звернемося і в Антимонопольний комітет, ми звернемося туди, куди буде потрібно.

Будь ласка, шановні колеги, Вознюк народний депутат, "Народний фронт".

 

 

11:59:19

ВОЗНЮК Ю.В.

Прошу передати слово одному з натхненників цього законопроекту – Олександру Кодолі.

 

11:59:27

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола, Чернігівщина, 209 виборчий округ. Шановні колеги, це дійсно наш комплексний законопроект, нашого Комітету з питань будівництва і ЖКХ. Ми його разом доопрацювали, спільно з Мінрегіонбудом, Нацкомісією НКРЕ, усіма зацікавленими профільними асоціаціями, громадськими організаціями. Тому я, з огляду на актуальність і соціальну значущість цього законопроекту, звертаю увагу колег, що його дійсно необхідно підтримати. І це, нарешті, допоможе нам вдосконалити законодавчо взагалі регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Тому наша фракція буде одноголосно голосувати за цей законопроект. І я звертаюсь до всіх колег з інших фракцій підтримати його за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Руслан Демчак, "Блок Петра Порошенка".

 

12:00:20

ДЕМЧАК Р.Є.

Слово передаю Домбровському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Домбровський.

 

12:00:25

ДОМБРОВСЬКИЙ О.Г.

Шановна президія, шановні народні депутати! Я, перш за все, хотів би щиро подякувати профільному  комітету і особисто Альоні Бабак за величезний обсяг роботи, який був зроблений з точки зору підготовки цього законопроекту.  Я хочу пояснити, що це  законопроект, який стосується  всіх без виключення громадян України. Тому що  житлово-комунальна послуга має відношення до кожного   громадянина.

З іншої сторони,  стільки проблем, які залишилися нам   в спадок від Радянського Союзу, стільки проблем, які накопичились  в житловій  і комунальній сфері, потребують  абсолютно нового підходу, серйозного, глибокого, фундаментального, який пропонує сьогодні профільний комітет. Тому для мене є абсолютно очевидним,  і наша  фракція  також буде в повному  складі голосувати і підтримувати, підтримати законопроект  про житлово-комунальні послуги і  зробити все для того, щоб в  найкоротший термін цей законопроект був імплементований в життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Іван Крулько, "Батьківщина".

 

12:01:42

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановні колеги народні депутати, шановні українці! Фракція  "Батьківщина" на своєму засіданні  дуже детально розглянула цей законопроект і прийняла рішення  рекомендувати парламенту, і ми так будемо голосувати, відправити цей законопроект  на повторне перше читання до комітету.

Чому ми прийняли саме таке рішення? Яка мета цього законопроекту про житлово-комунальні  послуги? Головна мета: забезпечити, щоб споживач  житлово-комунальних послуг платив за те, що йому реально надають, щоб тарифи були справедливі і щоб вони були прозорі. Але цей законопроект, на жаль,  не виконує задекларованої мети. Він дуже добре  захищає тих, хто надає комунальні послуги, але він  абсолютно  жодним чином не  захищає права тих, хто їх споживає. А це всі громадяни України, це ми з вами, всі ті, хто сидить у тому числі  в цьому залі.

Я хотів би сказати  конкретні моменти, чому ми проти закону.  По-перше,  зберігається чинний  громіздкий порядок  підтвердження ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.  При встановлені цін  і тарифі зберігається чинний метод "витрати плюс"  при  ціноутворенні, який не стимулює ощадливе використання водо і енергоресурсів. Ще одним недоліком є збереження можливості визначення  розміру плати в інший спосіб, а ніж на підставі показань засобів обліку, зокрема, за нормами споживання.

Вводяться додаткові платежі, зокрема, такий платіж як "Плата за клієнтське обслуговування". І цей платіж… окремо ще будуть фінансуватися споживачами витрати на утримання внутрішньобудинкових мереж, які не входять ні до цього платежу, ні до платежу за комунальні послуги.

Тому наше прохання, оскільки це дуже важливий законопроект, ще раз в комітеті його розглянути, бо перше читання, воно нам забере можливість до другого читання внести необхідні поправки. Ми готові приймати ці закони, оскільки житлово-комунальна сфера потребує реагування… потребує реформування. Але, на жаль, не в такий спосіб. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Чижмарь, будь ласка, Радикальна партія.

 

12:04:00

ЧИЖМАРЬ Ю.В.

Юрій Чижмарь, фракція Радикальної партії. Закон ініційований сьогодні в парламенті, насправді, дуже важливий, саме питання, воно важливе, тому що ми повинні врегулювати порядок надання комунальних послуг нашим громадянам, а так само урегулювати питання справедливих цін за ці послуги, щоб сьогодні міг розвиватися і відповідний бізнес, тому що ми знаємо, що інвестицій в ЖКХ сьогодні Україна потребує. Але, щоб і населення могло сплачувати реальні надані їм послуги.

Що із законопроекту. Я, насправді, дуже вдячний попередньому доповідачу, який детально проаналізував недоліки цього закону, але зупинюсь, тому щоб не повторюватись тільки на питання твердих побутових відходів.

Що пропонує законопроект. Законопроект пропонує, що на сьогоднішній день є неузгодженість, будемо… буде неузгодженість між різними нормами законів про місцеве самоврядування, який регламентує. І я здивований, що даний законопроект поданий нам без висновку Науково-експертного управління, в якому ви показали, що він не відповідає Закону про місцеве самоврядування і Закону про благоустрій, де питання вивезення твердих побутових відходів відноситься до повноважень місцевих органів влади.

Сьогодні виявляється, любий будинок може сам собі визначити, хто буде вивозити сміття і куди буде вивозити. Ми розбалансовуємо систему єдиного прибирання твердих побутових відходів. Через це в нас на сьогоднішній день вся країна - це єдине сміттєзвалище. Тому, ми вважаємо, що на сьогоднішній день норму про вибір надавача цих послуг є можливість. Але питання, всі повинні пройти відкриті тендерні конкурсні умови, які визначає орган місцевого самоврядування,   який далі контролює цей процес, притягає до відповідальності і визначає правила. Інакше, ми розбалансуємо цю систему і замість прибирання сміття, ми побачимо, що в нас його тільки збільшиться. Тому, я  підтримую пропозицію  відправити на повторне  читання в комітет,  виправити ці всі недоліки, а тоді вже вносити  його до зали.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  шановні колеги.

Будь ласка, Лев Підлісецький.

  

12:06:04

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Лев Підлісецький,  фракція  "Самопоміч". Наша фракція однозначно підтримує прийняття даного законопроекту, оскілкьи це може навести порядок в таких питаннях як надання  житлово-комунальних  послуг. Але, зокрема, ми будемо наполягати на внесенні деяких правок в законопроект, що стосується, серед іншого і питання якості енергопостачання, а зокрема, якості газу, оскільки зараз дуже багато звернень по питаннях якості газу. Дане питання може  бути врегульоване власне даним законопроектом, коли ми відійдемо від норми визначення, одиниці визначення  постачання газу від метрів кубічних до кілокалорій. Якщо ми визначимо, що споживач мусить платити за  кілокалорії, відповідно,  раз і назавжди  закриється питання з якості газу, оскільки  споживач буде платити лише за надану  послуги, скажімо, нагрівання води, чи чайника, чи будь-якого іншого приладу. І власне в цьому  законопроекті це можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Сергій Міщенко.

 

12:07:19

МІЩЕНКО С.Г.

Сергій Міщенко, Київщина. Ми повинні чесно дати відповідь своїм громадянам про те, чи понизять тарифи для населення ті законопроекти, які ми сьогодні приймаємо. Ну, напевно, що ні. Тому, що на жаль,    ми забули про ті закони, які  дійсно могли б понизити ці тарифи – це і Закон про зниження ренти за газ, за видобуток газу на території  України. Це, я не бачу і звіту комісії, яка далі повинна була працювати, і дати відповідь по результатам, чому такі тарифи, і чи є вихід із того положення, яке зараз існує, і чим є можливість їх знизити, щоб для людей дійсно зробити відповідні дії для того, щоб вони останні копійки не платили.

І інше, Володимире Борисовичу, я підтримую вас відносно того, що ви задали це питання відносно "Обленерго" і "Облгазу". А ви знаєте, Володимир Борисович, буквально півхвилини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершіть, будь ласка.

 

12:08:29

МІЩЕНКО С.Г. Ви все правильно сказали, у нас і закони існують, які вирішують ці питання. А ви знаєте, скільки підключити на місце новий газовий котел чи газову колонку? Проект 30 тисяч на те саме місце. А ви знаєте, скільки коштує, щоб підключити газовий счетчик для споживачів? Від 5 до 10 тисяч. А що дає для того, щоб цього не було? Це єдине слово, це не приватизація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, "Опозиційний блок". Будь ласка, народний депутат Матвієнков. Матвієнков, я ж сказав.

 

12:09:19

МАТВІЄНКОВ С.А.

"Оппозиционный блок", Матвиенков, 57 округ, Мариуполь. Уважаемые коллеги, сегодня украинский народ переживает ряд реформ, медицинскую реформу, реформу в системе образования, реформу в системе ЖКХ. Но, можно сказать одно, все эти системы пока выходят боком для того, ради кого по идее должны были делаться эти реформы, для самого потребителя. На первое место ставится субъект, который оказывает услуги в этом направлении, так и здесь сектор ЖКХ. Мы прекрасно понимаем одну вещь, что при тех ценах, которые мы сегодня имеем на тарифы, при той системе пенсий, которые сегодня есть, при той системе социальной защиты, которую мы сегодня имеем для нашего населения, здесь любовь должна быть взаимная. Люди должны платить только за фактически полученные услуги. И мы не можем сегодня играться вот этими вещами, когда мы, приняв в первом чтении законопроект, не сможем поправить его, будем говорить так, на основании бюджета, давайте отправим его на повторное первое чтение, как это мы делали и по предыдущему закону, проработаем с тем, чтобы действительно наш потребитель был…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  народний депутат Розенблат.

 

12:10:34

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Шановні колеги! Я хочу до вас всіх звернутися з одним проханням, ви знаєте, під час роботи на окрузі дуже багато я проводив зустрічей з виборцями, особливо, які живуть в багатоповерхових  будинках. І коли люди виходять до тебе і питають ті чи інші питання, які сьогодні не врегульовані законом, то чому ми сьогодні не повинні проголосувати цей закон в першому читанні і надати їм можливості і право за якими вони повинні  будувати своє майбутнє життя? Чому ми повинні людей заганяти в те ж саме рабство, розповідати їм як треба жити в тих чи інших ЖЕКах і всьому іншому? Чому не дати їм можливості їм створювати ОСББ, створювати можливості робити енергоефективні заходи для того, щоб зменшувати свої витрати на житлові послуги? А ми сьогодні кажемо про те, чому у нас зростають ціни? Тому що ми людям не даємо можливості жити як вони того бажають. Давайте приймемо закон в першому читанні і дамо людям можливість обирати своє майбутнє життя. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  шановні колеги,  завершуємо обговорення. Є пропозиція наступна: давайте приймемо його за основу? Давайте приймемо його за основу, доопрацюємо, по повній процедурі. Доопрацюємо, проведемо дискусії, ви розумієте як, давайте на повторне перше, давайте на повторне третє і так далі – це все буде нескінченна історія. Зараз приймемо за основу закон уже є у нас, закон має величезний обсяг і він повинен .. потрібен для того, щоб збалансувати всі питання житлово-комунального господарства. Тому я прошу всіх підтримати і взяти участь у підготовці до другого читання, без політики – це важливе питання.

Знаєте, казали завжди, що житлово-комунальне господарство воно аполітичне, по суті своїй. Тому дуже би хотілось, щоб всіх зараз це об'єднало, а ми прийняли його за основу і в комітеті працювали всі. Я думаю, що в залі незалежно від партійної приналежності, дуже багато є різних фахівців, точніше різних представників з галузі житлово-комунального господарства.

Приймається така логіка, колеги? Давайте. Я прошу за основу, сигнальне голосування і прошу голосувати.

Хвилинку, хвилинку, запросіть депутатів, якщо ні, то будемо після перерви. Александра Владимировна, не ругайтесь, Александра, чего вы ругаетесь? Александра Владимировна не ругайтесь, не кричите! Приймемо за основу і  будете доопрацьовувати в комітеті.

Ну, що ви? (Шум у залі)

 Будь ласка. За основу сигнальне голосування. Будь ласка, колеги, прошу підтримати. Давайте підтримаємо за основу.

Колеги, а голосувати?  Давайте займайте місця.

За основу. Голосуємо. Сигнальне за основу. Прошу всіх підтримати.

 

12:13:43

За-186

Сигнальне голосування. Логіка прийнята.

Шановні колеги, я оголошую тоді… Я оголошую 30-хвилинну, відповідно до Регламенту, перерву. Ми повернемося до цього питання.

Дякую. 

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

12:49:54

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Готові працювати? Прошу зайти в зал і приготуватись до реєстрації. Прошу секретаріат Верховної Ради повідомити депутатів про продовження нашої непростої роботи. Будь ласка, фракції, прошу закликати своїх колег в зал. Будь ласка.

Шановні колеги! Колеги, прошу підготуватись до реєстрації.

Колеги, згідно порядку денного наступним нашим питанням – перше читання, 3390. Це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад. Важливий, системний законопроект. І є прохання, щоб ми підтримали розгляд за скороченою процедурою.

Тому я прошу колег зайняти робочі місця. І прошу підтримати скорочену процедуру розгляду цього законопроекту. Прошу приготуватись до голосування.

Отже, ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Прошу проголосувати, прошу підтримати: скорочена процедура. Будь ласка, голосуємо.

 

12:56:04

За-90

Немає підтримки даної пропозиції. Зал переконливо дав зрозуміти, що хоче розгляд за повною процедурою.

І тому я запрошую до слова доповідача – голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Федорука Миколу Трохимовича. Будь ласка.

 

12:56:44

ФЕДОРУК М.Т.

Шановний Андрій Володимирович, шановні народні депутати! Законопроект не потребує повної процедури розгляду, тому що він абсолютно простий і, можна сказати, в деякій частині він носить технічний характер.

Чим це викликано, поява цього законопроекту? Це викликано тим, що ще до недавнього часу дві обласні ради не затверджували перспективні плани об'єднання територіальних громад і тим самим не давали можливості органам місцевого самоврядування, населеним пунктам об'єднуватися.

На даний час залишилися…  лише одна обласна рада, яка в силу тих чи інших причин не приймає до розгляду дане питання.

У зв'язку з цим пропонується в законопроекті встановити таку норму… внести зміни в Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" і встановити таку норму: якщо протягом місяця обласна рада відповідна не  розгляне питання щодо ухвалення перспективних планів формування спроможних громад, то тоді  обласна державна адміністрація дає свої пропозиції в Кабінет Міністрів; Кабінет Міністрів затверджує дане рішення.

Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування  розглянув на своєму засіданні  25 листопада зазначений законопроект та, всебічно обговоривши питання,   прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад  за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. Ось і все, що я  хотів доповісти, шановні народні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги! Будь ласка, залишайтесь на трибуні. Запитання доповідачу. Прошу записатися на запитання для доповідача.

Будь ласка, прошу провести запис.

Севрюков Владислав Володимирович. Будь ласка,  включіть мікрофон.

 

12:59:21

СЕВРЮКОВ В.В.

Доброго дня. Прошу передати слово Насалику Ігорю Степановичу.

 

 

12:59:29

НАСАЛИК І.С.

Шановні друзі! Займаюся проблемою децентралізації територіально-адміністративного уряду, зміни устрою, напевно, 6 років.

І от, коли говорять про те, що на сьогоднішній день обласні ради можуть затверджувати перспективні плани розвитку території, то повинен сказати, що на сьогоднішній день їх бачення абсолютне різне від бачення держави. І от створення при всьому тому "самодостатніх" так званих (в кавичках) спроможних громад привело до того, що деякі громади і не само спроможні і не самостійні не тільки в фінансовому забезпеченні, я говорю саме про громаду яка створилася в Калуському районі. І стоїть проблема, взагалі, як забезпечити освітою, медициною і всім іншим.

Кабінет Міністрів України давним давно розробив перспективні плани для всіх необхідних областей. Будь ласка, працюйте над цим. Давайте обласним радам і погоджуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я розумію це був виступ,  відповіді він не потребує. І я передаю слово Марченко Олександр Олександрович. Прошу включити мікрофон.

 

13:00:45

МАРЧЕНКО О.О.

Прошу передати слово депутату Іллєнко Юрію.

 

13:00:51

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановний доповідачу, ви знаєте зараз в Україні дуже багато розмов про децентралізацію, про те як треба піднімати важливість органів місцевого самоврядування, давати їм більше повноважень. І на цю тему дуже багато різних спекуляцій відбувається, коли під децентралізацією мають на увазі зовсім інше. І от цей закон, який пропонується, точніше зміни до закону, він по суті дає можливість ігнорувати точку зору місцевого самоврядування, обласної ради в даному випадку. Тобто просто рішеннями виконавчих органів влади, більше того Кабінету Міністрів, центрального органу виконавчої влади, вирішувати долю перспективного плану розвитку територій. Яке це має відношення до того, що сьогодні у нас в країні декларується розвиток місцевого самоврядування і децентралізації? Чи це навпаки тільки збільшення цієї централізації в угоду центральному уряду?

Дякую.  

 

13:01:59

ФЕДОРУК М.Т.

Дякую за запитання.

Шановний пане Андрію, якраз мова іде про те, що ця норма закону застосовується лише в тому випадку, коли обласна рада в силу тих чи інших причин, в першу чергу політичних, не розглядає питання щодо об'єднання громад. Така практика… чим викликано дане… дані зміни до законодавства? Ще нещодавно, до недавнього часу дві області – Тернопільська і Закарпатська – не затверджували, свідомо не затверджували об'єднання громад. На сьогодні залишилася… Тернопільська обласна рада затвердила, на сьогоднішній день залишилася одна Закарпатська область.

Тому це ніяк не звужує права місцевого самоврядування і обласних рад, а навпаки стимулює їх до розгляду даного питання. Вона, обласна рада, повинна розглянути дане питання. Якщо вона не розглядає, тоді вступає в дію норма цих змін до закону який пропонується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продан Оксана Петрівна. Останнє запитання. Будь ласка.

 

13:03:01

ПРОДАН О.П.

Шановний Микола Трохимовичу! Шановні колеги! Цей законопроект насправді, як я розумію, він проти зловживань, проти політичних зловживань під час затвердження перспективних планів.

Разом з тим я не почула і не побачила в проекті, і не почула в вашому виступі, які є запобіжники в проекті проти того, щоб ми цим законопроектом не вбили самоврядування місцеве? Тому що насправді дається 30 днів обласній раді на затвердження. Не дається можливості ні на зміну, ні на узгодження і немає тих причин з-за яких цей термін 30 днів може бути продовжений в тому випадку, якщо є об'єктивні підстави для зміни або відтермінування прийняття перспективного плану.

Дякую.

 

13:03:51

ФЕДОРУК М.Т.

Шановна пані Оксана! Я думаю, що це можливо поставити такі запобіжники, якщо б закон… зміни до законопроекту будуть прийняті в першому читанні і до другого читання можна буде поставити такі запобіжники, щоб цим, також не зловживали органи виконавчої влади. Я з вами тут згоден.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Трохимович.

Час відведений для запитань завершений. Дякую вам за доповідь.

А шановних колег прошу провести запис на виступи від фракцій по 3 хвилини. І прошу представників фракцій провести запис. Будь ласка. Івченко Вадим Євгенович, будь ласка.

 

13:04:59

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Оці новели, які пропонує колега народний депутат, вони не відповідають духу самого закону. Подивіться, будь ласка, як називається закон – Закон про добровільне об'єднання. Натомість в цьому законі ця новела посилює роль виконавчої гілки влади.

Що у нас сьогодні відбувається? У нас буде відбуватись, що методику буде розробляти Кабінет Міністрів, адміністрація буде подавати. І далі Кабінет буде затверджувати. А знаєте, чому це відбувається? Тому до деякі області зробили перспективні плани дійсно такі, які потребували органи місцевого самоврядування. Що сьогодні із 159 громад тільки 110 є спроможними. Це показує повністю безсистемність. Безсистемність роботи виконавчої гілки влади. Одна рука не знає, що робить інша.

Я вам приведу інші приклади. Вашими руками, колеги, ми віддали ПТУ або навчання в технікумах тих робітничих кадрів на, повісили на органи місцевого самоврядування. Ви розумієте, які це видатки? З власних коштів тільки одна область – Київська – може потягнути дані видатки.

А що ми далі зробили? Ми запровадили офіси великих платників податків. Більшість областей втратили до 10 відсотків, тому що перейшли великі платники податків то в Київ, то у Львів. А що робити іншим областям? Рівненській, з якої я тільки що повернувся? Сьогодні обласна рада формує звернення до Прем'єр-міністра для того, щоб повернути дану норму, бо це власні кошти.

А що ми з вами зробили за пільгове перевезення? Ми забули, що була кредиторська заборгованість за минулий рік? Ми теж повісили на органи місцевого самоврядування! А з екологічним податком? Хіба ми з вами не розібралися, що саме з екологічного податку було фінансування ветеринарної медицини і ветлабораторій? Що сьогодні відбулось? Це знову повісили на органи місцевого самоврядування!

Колеги, а що відбулось з об'єднаними громадами? Сьогодні у них не працює система обліку соціального захисту. Вони сьогодні звертаються  до райдержадміністрацій для того, щоб вони розробляли. Хіба ми цього не знали? Давайте, колеги, працювати більш системно. Я впевнений, що  потрібні закони ті, які будуть виправляти ті помилки, які ми  з вами напрацювали тієї ночі. Зокрема мери всіх міст звернулися до всіх фракцій, вони проаналізували закони, які були вже  зареєстровані, зокрема  фракції "Батьківщина", наш колега Кириленко був  одноголосно  підтриманий Закон до  змін до Бюджетного кодексу, де ми маємо  надати прямі бюджетні відносини містам районного значення. Навіщо ми їх другий рік вбиваємо? Скажіть, будь ласка, навіщо?    Звичайно, з обмеженими видатками на ПТУ,  на соцзахист та медико-санітарну освіту. Одноголосно мери. Про це говорить   навіть Голова Верховної Ради, що ми маємо посилити роль місцевого самоврядування, роль асоціацій навіть. Так є відповідні листи, давайте розглядати і допомагати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, завершуйте. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. …так робити, щоб ми знову посилювали централізацію. Тому я і кажу, безсистемна робота, з однієї сторони, Мінрегіон напрацьовує законодавче забезпечення, з іншої сторони,  Мінфін вбиває  децентралізацію, надаючи дуже сильні повноваження, які не відповідають спроможності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Народного фронту" Бойко Олена Петрівна. "Народний фронт", Бойко Олена Петрівна.  Включіть, будь ласка, мікрофон. А ви з місця будете, так? Включіть мікрофон пані Олені. 

 

13:08:45

БОЙКО О.П.

Шановні колеги, "Народний фронт" звертається до всіх колег народних депутатів  з  проханням підтримати цей законопроект. Справа у тім, що цей законопроект підтриманий і комітетом профільним, і Асоціацією міст України. і експертами, які ретельно працюють  над  децентралізацією і над проблемами децентралізації.  Правильно говорять наші колеги про те, що свої помилки або недоліки треба виправляти. Саме цей законопроект  направлений на виправлення недоліків або недорахувань ті, які були закладені в  Законі про добровільні об'єднання.  Хочу звернути увагу наших колег на те, що первинною ланкою місцевого самоврядування є саме територіальні громади, не обласні ради, які намагаються вирішувати і бути      останньою ланкою у вирішенні питання добровільного об'єднання громад, а саме, якщо територіальні громади вирішили об'єднатися, ми маємо підтримати їх. І, якщо обласна рада перевищує власні повноваження або має власне бачення на об'єднання, ми маємо стати тими гарантами, які дозволять створити запобіжники таких зловживань. І цей законопроект спрямований на підтримку первинної ланки тих територіальних громад, які вирішили об'єднатися, а обласна рада, з якихось, більшості, політичних причин не дає такої змоги.

Тому "Народний фронт" підтримує цей законопроект і просить підтримати децентралізацію, і підтримати ті територіальні громади, які виявили бажання, які є потенційно спроможними, але, на жаль, політичні якісь вподобання не дають змоги це зробити. Дуже просимо підтримати законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" Соболєв Єгор Вікторович. Будь ласка. Єгор, передайте слово.

 

13:10:50

СОБОЛЄВ Є.В.

Прошу передати слово Любомиру Зубачу.

 

13:10:59

ЗУБАЧ Л.Л.

Зубач Любомир, фракція "Самопоміч". В цілому фракція "Самопоміч" підтримує даний законопроект, оскільки він дійсно спрямований на розвиток децентралізації і розвиток об'єднаних громад. Хотів би погодитись з колегами, які говорили про те, що, насправді, обласна рада це не є рівень місцевого самоврядування, це є інституції, які представляють спільні інтереси територіальних громад, а ми повинні думати, в першу чергу про рівень місцевого самоврядування. І, якщо відповідні громади прийняли рішення про об'єднання, то несправедливо, що обласна рада може штучно блокувати цей процес.

Тому в цілому ми підтримуємо законопроект. Єдине, що виникає зауваження стосовно передбаченого місячного терміну, що відводиться для обласної ради. Цього може бути замало. Але цей термін можна буде виправити до другого читання. Тому ми будемо підтримувати даний законопроекту у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від групи "Воля народу" Довгий Олег Станіславович.  Будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:12:09

ДОВГИЙ О.С.

Дякую.

Коротко: наша фракція підтримуватиме цей законопроект. Ми його вважаємо технічним і пропонуємо колегам завершувати обговорення і переходити до роботи. Нагадуємо,  що вчора ми за цілий день практично не прийняли жодного важливого законопроекту. Тому, ми  закликаємо… І вмудрились не прийняти те, що було важливим. 

Тому, шановні друзі, є пропозиція, щоб ми прискорювали обговорення, переходили до роботи і приймали цей важливий законопроект. І, зокрема, хотілось би сказати, що ми підтримуємо абсолютно нашого колегу  з  "Батьківщини" в питанні профтехучилищ. Тому, що наша фракція, вона здебільшого складається з мажоритарщиків, кожен з яких чує сьогодні проблему того, що на місцях немає можливості утримувати  профтехучилища в такому вигляді як запропоновано сьогодні. Вдячні вам за увагу.  Будь ласка, пропонуємо переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я тільки скажу заувагу. Дякую за заклик до депутатів, але не треба дискредитовувати Верховну Раду. Ми вчора прийняли  надзвичайно  важливі  профільні закони і з питань молодіжної політики, і соціального захисту, і освіти, вчора були дискусійні питання, ми прийняли багато важливих питань. Але в мене є заклик: заклик, пане Олесь і до вас, змобілізувати свої групи  фракції. Люди  приходять колонами, депутати заходять в зал і це позитивно, скоро зал не буде вміщати депутатів. Ми зараз завершимо виступи від фракцій і якщо буде воля залу, ми зможемо відразу перейти до голосування.

А зараз до слова, я запрошую Томенка Миколу Володимировича,  будь ласка.

 

13:13:58

ТОМЕНКО М.В. Микола Томенко.

Шановні колеги, насправді, ми розглядаємо лише одну поправку до цього законопроекту, а ця поправка дає можливість нам  глянути стратегічно на серйозну проблему, яка сьогодні в нас є, в нашій дискусії про систему  місцевого самоврядування. Як на мене, по великому рахунку і хибна концепція, що обласні ради повинні  затверджувати як хибна концепція, що і уряд повинен затверджувати. Правильна концепція – як знайти механізм, щоб ми створили спроможну громаду. Перше, як створити її в добровільний спосіб? Як створити її в такий спосіб, щоб люди розуміли, що базові повноваження, які на них покладаються, вони у фінансовому сенсі мають можливість зреалізувати? От може для вас несподіванка, багато до сіл не доїжджають, що у нас в більшості сільських районів зараз транспорту немає. Чому його немає? Тому що тендери виграли перевізники, де було закладено відшкодування пільг, а відшкодування пільг на транспорт іде у нас на місцеві бюджети. Де в сільському районі гроші на відшкодування пільг? Таким чином, як під час Другої світової війни, в деяких сільських районах, зараз народ, в кого нема машин, пішки пересувається. От це один із прикладів того, що ми мусили б максимально проаналізувати чи виникла вона як фінансово спроможна громада, чи фінансово не спроможна громада? А далі починаються політичні речі, губернатори доповідають в уряд, хто виграв у боротьбі за кількість створення громад? Обласна рада виступає проти і тоді голова обласної адміністрації каже, давайте ми затвердимо через Кабмін без обласної ради. Друзі, це ж не капіталістичне змагання, хто створить кількість громад? Це ж життя людей, які знаходяться на низовому рівні.

Тому мені здається, що треба зупинити це капіталістичне змагання, проаналізувати, що відбувалося у нас в процесі створення громад? Які з цих громад здатні фінансово, особливо при теперішньому бюджеті, вижити і, можливо, як я говорив, піти шляхом пілотних проектів? Ну, давайте, якщо якась область багатша, Київська чи Вінницька, чи якась, нехай вона це зробить, ми подивимось, проаналізуємо і тоді будемо це все робити.

Більше того, я взагалі не розумію загальної концепції, як Конституція, не дай бог, буде проаналізована? У нас взагалі там основу територіальної громади складають мешканці поселень і поселень відповідної громади. В нас що села зліквідували вже? Що це за поселення? Хто це придумав термін "поселення"? Сибірські, аракчеєвські чи які це поселення? Тому я ще раз кажу, не треба передавати ніяких повноважень Кабінету Міністрів. Сьогодні треба проаналізувати те, що було створено, подивитися як воно працює і повернутися до ідеї добровільності, і фінансової спроможності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую колеги. У нас наступний, останній розділ – це є виступи депутатів. Давайте таким ми таким шляхом підемо, до мене підійшли три депутати, які хочуть виступити. Давайте трьом дамо слово і це буде мудро. Чотири. І підводимо риску. Домовились?

Починаємо. Соловей, потім – Міщенко, будь ласка. Більше, так? Від трибуни по хвилині, по хвилині коротко, лаконічно висловлюємо думку.

 

13:17:38

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89 виборчий округ. Шановні колеги! У мене швидше виступ, адресований спікеру парламенту Володимиру Борисовичу як основному провайдеру і ідеологу реформи децентралізації української влади.

Шановні колеги! Ми зробити перший і важливий крок, і це, по суті, одна чи не з небагатьох реформ, яку реально відчувають люди. Але давайте скажемо відверто, що це невеличкий крок, а сьогодні територіальні громади стикнулись з тим, що багато питань є не вирішено. Не вирішені питання призначення виборів в територіальні громади, не вирішені питання Закону про вибори в територіальні громади, не вирішені юридичні питання, не вирішені питання повернення земель і розпорядження землями територіальними громадами.

І тому, шановний Володимир Борисович, звертаючись до вас я прошу вас в найближчий час провести в парламенті день децентралізації і під час цього дня розглянути весь пакет законодавства, який стосується утворення територіальних громад і децентралізації української влади. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

13:18:46

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я декілька слів тільки скажу перед тим, як буде наступний виступ. Повірте, що Апарат парламенту сьогодні працює з кожною територіальною громадою, яка об'єдналась, спільно з депутатами Верховної Ради, які опікуються тими питаннями. Ми проводимо тематичні зустрічі і наради, визначаємо деякі питання, які потрібно поправити і робимо це з вами в залі Верховної Ради, або при підтримці чи при рішеннях Кабінет Міністрів  України.

Ще одна річ, колеги – це надзвичайно важливе питання утворити самодостатні потужні громади. Що ми з вами не розуміємо, що громада в одну тисячу людей не може надавати якісну освіти або охорону здоров'я? Розуміємо. Це означає, що треба дати їм право об'єднатись, не об'єднати села і змінити їх назви, а  об'єднатись юридично, з точки зору органів управління.

І, коли громада має 3-5 тисяч осіб, у неї зразу є прямий бюджет, нові податки, які вони отримують собі в бюджет, а не в центральний. Далі вони вже можуть робити дитячий садочок або школу, вони можуть робити якісну охорону здоров'я і все інше. Але це процес. І якщо хтось може сказати, що в когось є досвід, як робити це без шероховатостей, я буду вам просто аплодувати і вважати, що ви є національним героєм. Але ми вперше за роки незалежності в такій централізованій системі робимо децентралізацію. Це означає, що будуть шероховатості, треба буде врегульовувати і систему законодавства, треба буде робити зміни. Ну, це так має бути, це наша з вами робота. Ми маємо допомагати робити систему кращою. Але натомість я завжди чую і багато позитивних речей, а є і ті, хто говорять, що все погано, все пропало і все буде недобре. Але, вибачте, фінансова децентралізація є. І, я думаю, колеги, якщо не займатись політикою, можуть про це сказати.

По-друге, 159 громад об'єдналися, і це є правда.

По-третє, у нас є питання згори блокування цього процесу, друзі. Є процес блокування. Про що йде мова по цьому закону? Мова йде про те, що якщо громади прийняли рішення об'єднатись, то ніхто не має права їм заборонити це зробити: ні райадміністрація, ні облрада, ні обласна адміністрація, ні Кабінет Міністрів. Тому дається право за результатами їхнього прийняття спільного рішення, бо так просто не об'єднаєшся, треба мати думку людей кожного села, нічого там їм не нав'яжете. Тоді питання йде про те, що Кабмін, якщо вже обласна рада може бути безвідповідальною, а такі випадки були, тоді обласна рада… Кабінет Міністрів може затвердити просто технічно це рішення. От і все, крапка.

А те, що треба аналізувати стан децентралізації, постійно ситуацію коригувати, в мене сумніву немає. І я зустрічався з багатьма сільськими головами, асоціаціями трьома обласних, районних, сільських рад, міст. Всі кажуть: "Вперед, не зупиняймося!" Йдемо вперед, робимо зміни, які потрібно, але ситуацію не треба зупиняти. Вже децентралізацію ніхто не зупинить. І багато повноважень передали на місця.

А по профтехосвіті – про те, що сказали, - правду сказав колега. А якби Мінфін читав Постанову Кабінету Міністрів 333 від 1 квітня 2014 року, якою затвердили концепцію реформи місцевого самоврядування, то там написано, що професійно-технічну освіту треба передавати не на рівень малого містечка (5-10 тисяч), що вони не можуть його потягнути, а на області, на обласні бюджети,  це означає, що мають бути і кошти на це. Я вважаю, що можливо було би ще передати на міста – обласні центри.  І це було би абсолютно  нормально.  Тому що стояти осторонь профтехосвіти ніхто нам з вами не дав права. Тому що вона зникає, а наших дітей вчать не тому як  конкурувати сьогодні на ринку праці, а вчать їх на обладнанні 60-х… 50-60-х років. Вони закінчують  технічне училище, виходять на роботу, приходять до станка і не розуміють, з якої сторони до нього підійти. Тому що він вже сучасний, комп'ютеризований і таке інше. І ми з вами що, маємо стояти осторонь? Ні! Громади мають на це впливати.

Дякую, шановні колеги, і, будь ласка,  наступний виступаючий.

 

13:22:47

МІЩЕНКО С.Г.

Сергій Міщенко, Київщина. Мало того, що людям, головам сільрад не пояснили суть  закону, мало того, що їм не пояснили, що вони отримають від цього об'єднання, то основне ключове слово "добровільність" забирають.

Тоді давайте чесно назвемо цей закон "добровільно-примусове об'єднання громад" і тоді стане все на свої місця. Тому що, коли ми говоримо про те, по якимось причинах обласна рада чи місцева рада не може прийняти рішення по перспективних планах, то це – профанація. Тоді більше знає про цю громаду Кабінет Міністрів, виходить. Так при чому тоді добровільність?

Якщо ви хочете щось змінити, то в Закон "Про добровільне об'єднання громад" напишіть скільки вони отримають коштів, чи будуть у них дороги чи лікарні. Оце буде правильно.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

13:23:57

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дерев'янко, будь ласка. Одну хвилину. Дуже коротко, лаконічно висловлюйте свої думки, бо трибуну блокують. Будь ласка.

 

13:24:05

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Юрій Дерев'янко, політична партія "Воля". Шановні колеги,  я прошу підтримати цей закон. І саме підтримати "добровільне". Підкреслюю, добровільне об'єднання громад, які прийняли рішення кожен на своїй громаді, добровільно об'єднались, це кілька сесій. І тільки після цього  обласна рада  дає погодження або непогодження. Це дуже важливо, щоб  саме в добровільний спосіб ті, хто хочуть об'єднатися, могли працювати і могли  краще бути для своїх громад, для своїх  мешканців.

І друге. Володимир Борисович, я на погоджувальній раді наполягав і просив щоби ви до порядку денного включили законопроект 3510 і 3510-1, стосовно земель поза межами населених пунктів у добровільних громадах, які об'єдналися. На превеликий жаль, ви це палко підтримали, але до цього часу в порядку денному цього немає.

Я дуже прошу колег підтримати це питання і включити в порядок денний і так само розглянути і допомогти нашим об'єднаним територіальним громадам розпоряджатися землями поза межами населеного пункту, які мають бути в комунальній власності в межах цих об'єднаних територіальних громад.

Я дуже дякую вам за увагу. І прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іллєнко Андрій.

 

13:25:19

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановне товариство, ну, давайте говорите відверто. Якщо є обласна рада, яка з якихось причин не ухвалює відповідний план, то, напевно, для того є певні причини і, напевно, є певна думка в цій області серед людей, що цей план є недосконалий. І замість того щоби дослухатись до думки, в даному випадку обласної ради, пропонується, щоб це вирішував Кабінет Міністрів в Києві. В чому тут, взагалі, тоді реформа?

Очевидно, що під час добровільного, так званого добровільного об'єднання громад, дуже багато було проблем, дуже багато було конфліктів. І зараз ми хочемо взяти і всі ці вирішення цих проблем забрати з рівня області і пошук компромісу в цих питаннях і перенести їх в столицю. В чому тоді відбудеться децентралізація? В чому тоді відбудеться реформа? Це профанація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, депутати блокують трибуну з вимогою підняти заробітну плату для депутатів. Важливе питання ми мусимо його продискутувати. Це категорична вимога.

Пане Рибак, прошу виступати, поки у нас така неординарна ситуація в президії. 

Одну хвилину.

 

13:27:06

РИБАК І.П.

Іван Рибак, 202-й виборчий округ, Чернівецька область. Шановні колеги! Мені здається, що цей законопроект, це звичайне закручування гайок для органів місцевого самоврядування.

Ці норми, які пропонуються зараз нам проголосувати ніщо інше, як просто не рахування з думкою місцевих депутатів.

Ну така тенденція набирається вже на сьогоднішній день і Кабінет Міністрів показує це останні змінами до дуже багатьох нормативно-правових актів, де, взагалі, нівелюється думка органів місцевого самоврядування.

Тому я прошу, шановні колеги, не підтримувати цей законопроект.

 

13:27:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариство! Друзі! Ну від "Свободи" виступав один депутат.

Колеги! Я спеціально не проводив запис, для того, щоб ми скоротили час. Скоротили час, а не продовжили. Так, але є обмежений час для виступів депутатів. Обмежений 15-ма хвилинами. Обмежений час. (Шум у залі)

Шановні колеги! Зараз ми… Ну ми зараз можемо безконечно обговорювати. Я пропоную зараз вже перейти до прийняття рішень сигнальним голосуванням, якщо…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

13:28:33

ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні колеги! Дозвольте декілька слів. Увага! Дивіться, 5 територіальних громад, 5 сіл провели сходи села. Я просто моделюю. Модель роблю. Да? Увага! Слухаєте? Ні? Увага!

5 сіл прийняли рішення об'єднатися, утворити одну громаду. Таких у нас вже є 159 в Україні. Вони прийняли рішення і подали на формальне затвердження це рішення до обласної ради. Обласна рада, тому що їй не подобається якась партійність сільського голови або її відсутність, говорить, ти знаєш ми не будемо затверджувати це рішення. І він хоче створити повноцінну громаду, і не може, тому що йому забороняє обласна рада. Це що, керівництво? Ні. Це таке точно представництво. Тому і прийнято рішення, що якщо обласна рада цього не затвердила добровільного об'єднання, у нас немає жодного примусового об'єднання, друзі, про що ви говорите?! Ми вже рік як в цій системі.

Тому він може звернутись до Кабінету Міністрів, до вищестоящої інституції, яка начебто не повинна бути заангажована, і попросити їх це зробити. Все. Не подобається місяць, давайте зробимо три. Но якісь запобіжники ж мають бути! Ну, не можна ініціативу людей, не можна ініціативу людей просто таким чином пригнічувати, от і все.

Тепер далі, тепер далі. Або ми за це голосуємо, або ми за це не голосуємо. Але хочу наголосити на тому, що це питання абсолютно є розумним, адекватним і жодних не створюється проблем. В одній із областей України такі громади були і їм, по-моєму, рік не давали їм можливості об'єднатись, дві громади. І тільки, як ми з вами у Верховній Раді прийняли окремий закон по цих двох громадах, вони об'єднались і нормально сьогодні починають функціонування. Тому у мене є пропозиція наступна. Давайте більше довіряти селам, сільським радам, громадам, людям, які прийняли рішення.

Якщо вони не приймуть рішення, ніхто за них не може прийняти цього рішення, ніхто. Ні Кабмін, ні парламент, ні обласна рада, ні районна, ні адміністрація, ніхто. От, вони прийняли, вони об'єднались.

І друга позиція. Перспективні плани об'єднання територіальних громад, знаєте, навіщо були потрібні? Та щоб у нас не полишилось в Україні залишених сіл, які будуть зубожіти і зникати. Для того, щоб вони були підтримані більш сильними громадами. А то вийде так, що сильні із сильними об'єднаються, а слабкі залишаться на узбіччі. Ми ж не можемо з вами цього допустити? Не можемо. Тому я всіх закликаю проголосувати за цей закон за основу. Хоча я бачу, що людей не достатньо у залі.

Проголосуємо зараз сигнальне голосування за основу. Ну, а далі будемо бачити, що з цим далі робити. Я думаю, що аргументів для тих, хто розуміється, більше ніж достатньо для того, щоб підтримати цю позицію, підтримати це рішення. Жодних нехтувань, жодних утисків це рішення не несе.  Дякую.

Займайте місця, шановні колеги народні депутати. Обговорення   завершено.

 

ПАРУБІЙ А.В. Просимо розблокувати президію і повернутися на робочі місця, будь ласка. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  будь ласка,  займаємо  свої місця. Сигнальне голосування даного закону за основу. За основу, сигнальне. Прошу підтримати. 

 

13:33:11

За-179

Я думаю, що перспектива прийняття цього закону є. Ми завтра його продовжимо розгляд.

Шановні колеги, ідемо далі.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

13:33:35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний згідно порядку денного проект Закону 2490а – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених. І є пропозиція, щоб його ми розглянули за скороченою процедурою.

Шановні колеги, прошу підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо, підтримуємо. Прошу проголосувати, будь ласка.

 

13:34:12

За-150

Рішення прийняте.

І до доповіді запрошується перший заступник міністра юстиції  Севостьянова  Наталія Іларіонівна. Будь ласка.

 

13:34:32

СЕВОСТЬЯНОВА Н.І.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених.

Хочу звернути вашу увагу, що цей закон дуже потрібен для того, щоб запрацював Закон про пробацію, який вже набрав чинності.

На сьогоднішній день ми ліквідуємо радянські кримінально-виконавчі інспекції і відкриваємо по всій країні пробаційні офіси, які будуть займатися безпосередньо ресоціалізацією засуджених за найкращими європейськими стандартами.

Але, крім цього, цей проект також містить деякі норми, які покращують стан засуджених. Це розширення прав засуджених до позбавлення волі, а саме надається можливість витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття і білизни кошти без обмеження, а на сьогодні такі обмеження встановленні.

Врегульовується питання пенсійного забезпечення засуджених, тому що на сьогоднішній день з діючим Кримінально-виконавчим кодексом, вони не реалізуються на повну силу.

Врегульовується дуже важливе питання умовно дострокового звільнення засуджених. І це право передається лише суду, не адміністрації колонії, де сьогодні існує корупція в цій сфері.

А також врегульовується питання переведення засуджених до обмеження волі з однієї установи до іншої в рамках закону, а не підзаконних нормативно-правових актів.

Просимо вашої підтримки і зобов'язуємося найближчим часом презентувати вам комплексну реформу пенітенціарної системи України і подальші зміни до законодавства.

Дякую за увагу. І прошу підтримати за основу і доопрацювати разом з комітетом до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До співдоповіді запрошується представник Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Паламарчук.

 

13:36:31

ПАЛАМАРЧУК М.П.

Шановний головуючий, шановні колеги. Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону (реєстраційний номер 2190а) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та організації прав засуджених.

Законопроект передбачає внесення змін до 9 статей Кримінального кодексу України, 54 статей Кримінально-виконавчого кодексу України, 13 статею Кримінально-процесуального кодексу України та фрагментарні зміни до 10 спеціальних законів України пов'язаних із свободою пересування, соціальною допомогою, охороною дитинства, волонтерською  діяльністю та деякими іншими  відносинами. 

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради пропонує повернути проект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

За висновками Комітету з питань бюджету організація положень проекту в 2016 році щодо користування засудженими Інтернетом потребує додаткових видатків з державного бюджету в сумі  20,3 мільйони гривень. Разом з цим, наш комітет вважає, що передбачені  проектом зміни до низки статей Кримінально-виконавчого кодексу  України конкретизують  порядок   та умови відбування покарання у виді обмеження та позбавлення волі,  спрямовані на створення умов для реалізації можливості засуджених скористатися наданим їм правами, усувають наявні розбіжності між  нормами КВК України, передбачають кримінальну відповідальність за ухилення від відбування деяких покарань та врегульовують питання, пов'язані з впровадженням в Україні пробації, деякі питання виконання та відбування покарань не пов'язані  з  позбавленням волі.

З огляду на викладене та зважаючи на можливість цього  доопрацювання, при підготовці до другого читання комітет рекомендує Верховні Раді  України за результатами розгляду законопроекту номер 2490а в першому читанні прийняти його за основу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    

Шановні колеги, обговорюємо, чи голосуємо? Нема бажаючих взяти участь в обговоренні і тому  переходимо до голосування. Колеги, прошу зайти в зал, прошу не виходити, а заходити, підготуватись до голосування,  закон не конфліктний, всіма підтриманий, треба тільки дисципліну в залі. Прошу заходити в зал, шановні колеги. Прошу підготуватись до голосування. Прошу секретаріат Верховної Ради закликати депутатів зайти на голосування.

Отже, ставлю на сигнальне голосування проект Закону  2490а про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо забезпечення  виконання кримінальних  покарань та реалізації прав  засуджених. Сигнальне голосування.  Будь ласка, голосуємо 2490а. Голосуємо.   

 

13:39:39

За-183

Питання обговорене. Перенесемо його в розділ раніше обговорених.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

13:39:58

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до рішення комітету, ви знаєте, що ми з вами ухвалили закон 1558-1 – про реструктуризацію зобов'язань кредитами в іноземній валюті. Відповідно цей закон був ветований Президентом і я вважаю, що це абсолютно об'єктивно. Оскільки він був абсолютно не рівномірний, не захищав права по справжньому за кредитами тих людей, від простих людей, які потребують свого захисту. Тобто він в принципі розповсюджувався на тих, хто мав комерційну нерухомість, він був, відверто, лобістським, а простих людей, ніхто тут не думав про нього.

Тому зараз є можливість, щоб розглянути це питання, воно не потребує відповідно до Регламенту, до 20 статті, включення в порядок денний, розглянути його і відкрити можливість, відкрити можливість для того, щоб був внесений правильний закон, доопрацьований і ми б могли захистити валютних позичальників, тих, які купляли щось для свого власного життя, а не для перепродажу, комерції, гектарів або десятки, сотні гектарів землі і так далі. Тому зараз я вношу, відповідно до Регламенту, цей проект закону, він розданий вже депутатам Верховної Ради (реєстраційний номер 1558-1) з пропозиціями Президента.

Будь ласка, представник Президента Степан Іванович Кубів, прошу.

 

13:41:46

КУБІВ С.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги, прийнятий Верховною Радою України 2 липня 2015 року Закон про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті за номером 1558-1 не може бути підписаний Президентом України, виходячи із наступного: законом, що надійшов на підпис пропонується запровадити механізм реструктуризації зобов'язань, фізичних осіб за споживчими кредитами в іноземній валюті шляхом зміни валюти, виконання зобов'язань національної валюти України за офіційним курсом НБУ, на дату підписання кредитного договору.

Пункт 1, відповідно до положень вказаного закону кредитори за письмовою заявою позичальників, які мають діючі не виконані зобов'язання за споживчими кредитами повинні провести реструктуризацію зобов'язань за ними на умовах і в порядку визначені цим законом.  Відсоткова ставка за користування кредитними коштами після проведення реструктуризації не може перевищувати відсоткову ставку встановлену основним кредитним договором в іноземній валюті. Кредиторам забороняється встановлювати для позичальників додаткові зобов'язання на всю користь щодо сплати будь-яких платежів, зборів, комісій за проведенням реструктуризації зобов'язань за кредитними договорами.

З цього приводу слід зазначити наступне. Відповідно до частини 1, статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім цього, згідно частини другої 1056 Цивільного кодексу України розмір процентів 3-процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначається в договорі залежно від кредитного ринку наданого забезпеченням попиту пропозицій, які склалися на кредитному ринку строку користування кредитом, розмір облікової ставки та інших факторів.

При цьому Законом України "Про банки і банківську діяльність" встановлена економічна незалежність банків і самостійність у проведенні ними кредитної політики, яку вони здійснюють, гарантуючи беззбиткову діяльність та враховуючи ризики неповернення кредитів. Наприклад, статтею 47 вказаного закону передбачено, що банк  самостійно встановлює процентні ставки та комісійну вигоду за надані послуги. Таким чином, згідно діючого законодавства України питання щодо реструктуризації заборгованості за кредитними договорами, внесення змін до кредитних договорів щодо порядку погашення кредиту, пені, штрафу повинні вирішуватися безпосередньо кредитором і позичальником.

Більше того, запропонований законом механізм реструктуризації цих зобов'язань суттєво порушить баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему України. Може призвести до необхідності негайної капіталізації банківської системи, рефінансування, девальвації національної валюти, збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і, як наслідок, збільшення видатків із державного бюджету; запровадить нерівний підхід до позичальників, які сплачують чи вже сплатили за кредитними зобов'язаннями з урахуванням зміни валютного курсу, та тих позичальників, які не мали фінансових можливостей виконувати умови укладених договорів або бути недобросовісними.

Крім того, до закону, що надійшов на підпис, є ряд інших суттєвих зауважень. Так, вказаним законом передбачено встановлення дворічного мораторію на зберігання, стягнення будь-якого майна позичальників, надане в забезпечення виконання зобов'язань за споживчими кредитами. Проте вищевказане питання вже врегульоване у чинному Законі України "Про мораторій та стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Крім того, відповідно до "Прикінцевих положень" закону уряду доручено розробити механізм компенсації витрат банків, пов'язаних із вищевказаною реструктуризацією. При цьому джерел покриття збитків банківської системи від реалізації даного закону в ньому не передбачено. Це створює ризики для бюджетної системи держави.

Більше того, положення статей 5 та 8 закону, що надійшов на підпис, не відповідають вимогам Конституції України, а саме: передбачена законом заборона на звернення до суду з позовом про примусове виконання зобов'язань порушує вимоги Основного Закону, відповідно до якого юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. А передбачене законом положення про те, що рішення судів прийняти до набрання чинності  цим законом, застосовується лише в  цій частині, що йому не суперечить, не відповідає вимогам Конституції України, відповідно до яких судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на вищесказане Президент України не може підтримати запропоновані законом, що надійшов на підпис, порядок та умови  реструктуризації зобов'язань за кредитними договорами в іноземній валюті національну валюту України, тому пропонує відхилити закон.

Прошу підтримати  пропозиції Президента України.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Сергій Рибалка, голова комітету профільного.

 

13:48:08

РИБАЛКА С.В.

Шановний Володимире Борисовичу! Шановні колеги! Вже близько двох років валютні позичальники стоять під стінами Верховної Ради, Нацбанку та майже щодня приходять до нашого Комітету з фінансової політики і банківської діяльності.

Ми ухвалили відповідний закон ще 2 липня і голосували за нього в трьох читаннях. У грудні Президент України таки застосував право вето до цього Закону про реструктуризацію та зобов'язання за кредитами в іноземній валюті, який став відомий під номером 1558-1.

Лише вчора ввечері до нашого комітету надійшли відповідні  документи. Відразу  ж  сьогодні зранку ми зібрали наш комітет і розглянули цей законопроект.

Стаття 133 Регламенту Верховної Ради України  передбачає два варіанти: або підтримку пропозицій Президента та відхилення закону, або відхилення пропозицій Президента та повторне прийняття закону в цілому шляхом подолання вето Президента. З огляду на те, що комітет не зміг прийняти одне з двох рішень, комітет вирішив рекомендувати  Верховній Раді  України розглянути пропозиції Президента до Закону  України "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті" та визначитися щодо нього шляхом голосування.

Від себе хочу сказати, що  вже рік ми б'ємося над цією проблемою і мені дуже сумно, що тільки після року Мінфін, Національний банк, таки визнали те, що проблема є, що її треба вирішувати з валютними, з міжнародними нашими валютними кредиторами під якими ми брали зобов'язання і тільки зараз ці перемовини ідуть і з'явились законопроекти.

Тобто я прошу, шановні депутати, визначатись шляхом голосування з долею цього проекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, переходимо до голосування.

Увага! Була, відповідно до процедури регламенту у нас є… Я ставлю на голосування пропозицію підтримати пропозиції Президента і відхилити цей закон, це буде 226 голосів, підтримаємо. Якщо ні, то далі я поставлю пропозицію на подолання вето Президента. Якщо не те і не те, то закон буде скасований.

Шановні колеги, давайте… Слухайте, я вважаю, що ми всі розуміємо про складову, в тому числі і політичну, цього питання. Треба допомогти людям врегулювати їхні проблеми, а це можливо зробити через новий закон. Я думаю все це ми знаємо, все це ми усвідомлюємо, тисячі раз про це говорили. І зараз я закликаю всіх до відповідальної позиції.

І так, пропозиція, підтримати пропозицію Президента щодо відхилити даний проект закону. Прошу голосувати.

 

13:51:10

За-101

Рішення не прийнято.

І друга пропозиція – подолати вето Президента. Має бути 300 голосів. Будь ласка, голосуйте щодо подолання вето Президента.

 

13:51:32

За-54

Шановні колеги, закон скасовано.

А у нас є з вами, відкривається можливість насправді дуже професійно, якісно над цим питанням попрацювати. Дякую.

Ідемо далі.

Закон вже є, розроблений новий. Зараз його відпрацювати і правильно підійти до цього питання. Будь ласка.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

13:52:00

ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні колеги! У нас є ще один законопроект, який має доповідати заступник Міністра юстиції Севастьянова. Давайте ми його обговоримо, а потім по них обох будемо приймати рішення, коли в нас буде мобілізаційний період більш успішний як сьогодні.

І я прошу вас зараз по порядку денному розглянути законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про попереднє ув'язнення" (2989), і дуже прошу розглянути пропозицію про розгляд за скороченою процедурою.

Колеги! Прошу підтримати. Прошу проголосувати. Скорочена процедура, 2979.

Голосуємо! Голосуємо!

 

13:52:47

За-132

Не всі встигли проголосувати.

Я дуже прошу, шановні колеги, займіть робочі місця. Ми цілковито можемо увійти в процедуру повного обговорення на годину, але я знаю,  що комітети сьогодні і тому я прошу зайняти робочі місця, і підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою.

Готові голосувати? Прошу всіх підтримати. Фракцію "Батьківщину" теж.

Будь ласка, голосуємо. Скорочена процедура, 2979. Голосуємо.

 

13:53:33

За-125

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

13:53:47

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Дякую за роботу.

Наступне засідання Верховної Ради України відповідно до Регламенту і календарного плану відбудеться завтра у четвер о 10 годині ранку.