Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 45

Опубліковано 24. 12. 2015

ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24-25 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

10:02:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги народні депутати! Будь ласка, займайте свої місця.

ПАРУБІЙ А.В. Шановні колеги, будь ласка, заходимо в зал, займаємо робочі місця, готуємося до реєстрації. Секретаріат Верховної Ради, прошу запросіть депутатів в зал.

Шановні колеги, прошу займати робочі місця і підготуватись до реєстрації.

Зараз ми проведемо реєстрацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займайте свої місця. Я розумію, що зараз завершені засідання.

Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займайте свої місця у сесійній залі Верховної Ради України. Підготуйтеся, будь ласка, до реєстрації.

Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займайте свої місця, готуємося до реєстрації. Будь ласка.

Я прошу включити систему "Рада" для реєстрації народних депутатів України.

10:13:14

Шановні колеги, 343 народних депутати зареєстровано в залі Верховної Ради України. Оголошую ранкове пленарне засідання Верховної Ради відкритим.

Шановні колеги, хочу вам всім подякувати щиро за максимально конструктивну позицію щодо опрацювання всіх необхідних документів.

Сьогодні у нас є надзвичайно відповідальний день, а, можливо, і надзвичайно відповідальна доба. Але я хочу закликати всіх нас бути максимально відповідальними, оскільки в порядку денному навряд чи є ідеальне рішення. І зрозуміло, що кожне рішення можливо оцінити по-різному. Але хочу ще раз зважити на те і попросити вас подумати над цим, що неприйняття рішень, які визначені порядком денним, містять багато ризиків для нашої держави. Тому я розраховую сьогодні на абсолютно конструктивну позицію депутатів Верховної Ради незалежно від депутатських фракцій, груп, позафракційних депутатів. Оскільки ми маємо в першу чергу бути відповідальним і забезпечити прийняття рішень для стабілізації ситуації в нашій країні, для продовження нашої співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Я вважаю, що цей пріоритет, саме стабілізація має бути ключовим і має бути пріоритетом, який нас має з вами об'єднати сьогодні.

Шановні колеги, займаємо свої місця.

Шановні колеги, будь ласка, перед тим як зараз я… підготуємося до прийняття присяги, у мене є заява на оголошення перерви і заміну її виступом. Олег Ляшко, будь ласка, 3 хвилини. Виступайте.

10:17:14

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги народні депутати, шановні громадяни України! Усі ми бачимо, як в останні дня загострилася суттєво ситуація на східному фронті. Ворог останні дня захопив населені пункти: Комінтернове, Заіченкове, Водяне. За інформацією розвідки, цілий ряд інших населених пунктів перебувають під загрозою наступу російських терористичних військ.

Тому не зважати на цю ситуацію, на загострення, на відновлення фактично бойових дій, на захоплення українських населених пунктів – це вчиняти злочин. І мене дивує, чому ворог захоплює українські села, українських громадян – і всі ми мовчимо.

Тому я звертаюся до Президента України, до Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова з вимогою від фракції Радикальної партії негайно скликати засідання Ради національної безпеки і оборони для аналізу ситуації на східному фронті, для вироблення дій, які дадуть можливість зупинити наступ ворога. Адже це невиконання тих самих Мінських домовленостей, на які ви весь час посилаєтеся.

Фракція Радикальної партії зразу постійно стверджувала, що Мінські домовленості – це мертвонароджене дитя так званого компромісу європейської політики, що терористи, Путін не збираються виконувати ніяких Мінських домовленостей. І захоплення, наголошую, поки ми з вами отут в парламенті, відірвавшись від реального життя, від людей, чубимося, ворог захопив три населені пункти: Комінтернове, Заіченкове, Водяне. Скільки ще треба захопити сіл і міст, щоб нарешті почали протидіяти?

Сьогодні фактично на лінії прямого мінометного удару перебуває Маріуполь. Безумовно, сьогодні Маріуполь надійно захищений, і ми маємо, українська влада, український парламент зробити все, щоб захистити не лише Маріуполь, а кожен населений пункт Української держави. Тому я вимагаю від Президента, від Ради національної безпеки, від уряду негайного – негайного ! – вжиття заходів для того, щоб зупинити наступ агресора, який відновився останнім часом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, хочу вас проінформувати, що і Президент країни як Верховний головнокомандуючий, Міністерство оборони, Рада національної безпеки і оборони сумлінно виконує свої обов'язки, і я переконаний в тому, що всі питання сьогодні є на контролі і по ним приймаються адекватні заходи реагування.

Шановні колеги, прошу займати свої місця.

Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займаємо свої місця. У нас є два народних депутата, які будуть зараз складати присягу перед Верховною Радою України. А після того, шановні колеги… або давайте зараз проголосуємо питання, які ми обговорили щойно на засіданні фракції керівниками фракцій і груп парламенту щодо продовження роботи до вичерпання порядку денного, а саме прийняття безпосередньо бюджету. Щоб ми завершили нашу роботу саме прийняттям бюджету.

Будь ласка, зараз я поставлю сигнальне голосування, щоб всіх закцентувати на роботі. Колеги, прошу підтримати цю пропозицію.

Колеги, є пропозиція наступна, завершити нашу роботу сьогодні, порядок денний завершити розглядом безпосередньо бюджету. Колеги, займаємо свої місця. Зараз я поставлю на голосування пропозицію щодо продовження нашої роботи до прийняття Державного бюджету на 2016 рік.

Будь ласка, голосуємо цю пропозицію. Я розумію, що вона буде зараз, напевно, сигнальною, бо не всі ще сконцентровані на голосуванні.

Ні-ні. Я думаю, що ми зразу ставимо не сигнальне. Просто якщо не наберемо, я ще раз поставлю пропозицію. Це ж пропозиція.

Будь ласка, займайте свої місця, колеги!

Будь ласка, голосуємо. Голосуємо, колеги. Вичерпання порядку денного, завершення нашого робочого дня прийняттям Закону "Про Державний бюджет". Голосуємо! Прошу підтримати всіх.

10:23:29

За-195

Колеги, будь ласка, займайте свої місця.

Колеги, будь ласка, пропозиція продовжити нашу роботу до прийняття Державного бюджету на 2016 рік. Прошу підтримати всіх цю пропозицію. Голосуємо? Займайте свої місця. Голосуємо. Голосуємо, колеги.

10:25:00

За-211

Вже краще, вже краще. Займайте свої місця. Готові? Будь ласка, колеги. Голосуємо продовження роботи до прийняття державного бюджету. Голосуємо? Колеги, всі голосуємо, будь ласка. Голосуємо. Прошу всіх підтримати.

10:25:56

За-225

Давайте ще раз. Голосуємо? Готові?

Голосуємо пропозицію продовжити роботу до вичерпання питань порядку денного. Голосуємо. Завершення бюджетом, бюджетом, бюджетом.

10:26:32

За-232

Дякую.

Колеги, займаємо свої місця. Відповідно до… Увага! (Шум у залі)

Шановні народні депутати, 23 грудня 2015 року Центральна виборча комісія… Увага! Важко говорити, коли всі говорять одночасно. 23 грудня 2015 року Центральна виборча комісія зареєструвала народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року, а саме: Підберезняка Вадима Івановича, включеного до виборчого списку Політичної партії "Народний фронт", та Юзькову Тетяну Леонідівну, включену до виборчого списку Радикальної партії Олега Ляшка.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України, а саме… Колеги, зараз народний депутат України, наш колега, буде приймати присягу. У мене одне питання. Як би ви приймали присягу, ви би хотіли, щоб в залі було шумно чи щоб було тихо? Я так розумію, тихо. Тому я прошу поваги до колег депутатів Верховної Ради України. Я прошу припинити зараз розмови, будь ласка.

Будь ласка. Прошу дати мені можливість запросити на трибуну Верховної Ради України нашого колегу народного депутата для складення присяги.

Максим Юрійович! Максим Юрійович! Ваш колега зараз по фракції, маю надію, буде складати присягу. Будь ласка, тихіше.

Прошу… Андрій Володимирович, можна? Спасибі. Дякую.

Будь ласка, запрошую на трибуну Вадима Івановича Підберезняка, народного депутата України, політична партія "Народний фронт" для складення присяги. Увага і тиша, будь ласка.

Борислав Соломонович! Борислав Соломонович! Я знаю, что это вы, просто…

ПІДБЕРЕЗНЯК В.І. Присягаю на вірність народу України. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Дякую всім. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо колегу зі вступом на посаду.

Для складання присяги на трибуну запрошується Тетяна Леонідівна Юзькова. Будь ласка, Тетяна Леонідівна.

Прошу, Тетяно Леонідівно.

ЮЗЬКОВА Т.Л. Дякую.

Присягаю на вірність народу України. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

Народний депутат України Юзькова Тетяна Леонідівна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Тетяно Леонідівно! Успіхів у вашій діяльності!

Присягу, будь ласка. Мені присягу, а вам – квіти. Дякую.

Шановні колеги народні депутати, розпочинаємо розгляд питань порядку денного. І є пропозиція, на наш розгляд вноситься проект Закону 3704 (урядовий) про внесення зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо надання Уряду повноважень застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора).

Є пропозиція розглянути його за скороченою процедурою. Прошу підтримати. Голосуємо. Скорочена процедура розгляду.

10:32:19

За-191

Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

Доповідає проект закону Прем'єр-міністр України Арсеній Петрович Яценюк. Будь ласка.

10:32:39

ЯЦЕНЮК А.П.

Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати України! Кабінет Міністрів України звертається до членів українського парламенту з проханням прийняти зміни до Закону про зовнішньоекономічну діяльність. Саме в цьому парламенті була ратифікована Угода про політичну асоціацію та про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Російська Федерація протягом тривалого часу намагалась і намагається побороти Україну не тільки військовими фінансовими заходами, але і заходами економічного тиску, і економічного впливу. Основна мета Російської Федерації була не допустити набуття чинності зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом.

Протягом поточного року ми проводили десятки консультацій в Брюсселі разом з нашими європейськими партнерами із запрошенням відповідних представників Росії щодо імплементації Угоди про зону вільної торгівлі. Я можу чітко заявити, що мета Росії була не врегулювати економічні питання, а не допустити набуття чинності Угоди про зону вільної торгівлі, не дати можливості Україні стати частиною великого європейського економічного простору. От мета Росії. Так само, як і не дати можливості українцям отримати безвізовий режим. Тому що безвізовий режим та зона вільної торгівлі з Європейським Союзом це і є реальна європейська інтеграція, це і є реальний поступ України до Європейського Союзу.

У відповідь на наші тривалі консультації Росія, як і очікувалося, ввела торговельне ембарго на українські товари, яке набуде чинності з 1 січня наступного року. Це не перший крок Російської Федерації по відношенню до українських товарів, який блокує…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Арсенію Петровичу.

ЯЦЕНЮК А.П. Це не перше рішення Російської Федерації, а системний тиск Росії протягом останніх 10 років на Україну з тією метою, щоб не дати можливості українській економіці розвиватися, і з тією метою, щоб далі продовжувати тиск на Україну всіма можливими засобами.

Проте, ці російські рішення отримали і отримають гідну відповідь від української сторони. За останніх три роки ми зменшили залежність від Росії втричі. Якщо три роки тому обсяг експорту України до Російської Федерації складав близько 35 відсотків, то сьогодні ми скоротили втричі залежність від російського ринку, і такий обсяг складає тільки 12 відсотків.

Закон, який ми просимо прийняти парламент, полягає в наступному. Кабінет Міністрів України у випадку прийняття цього закону 1 січня наступного року введе аналогічні обмежувальні заходи проти Російської Федерації. Ми будемо захищати внутрішній ринок України.

Окремо хотів би зазначити про те, що тільки Росія заявила про вихід із зони вільної торгівлі. Більше того, ця заява є незаконною і не відповідає міжнародним договорам. Ні Казахстан, ні Білорусія такої заяви не зробили. Саме тому Росія отримає відповідь від українського уряду у вигляді торговельного ембарго і дзеркальних санкцій проти російських товарів. Прошу підтримати закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, співдоповідь – Андрій Володимирович Іванчук, голова комітету профільного. Будь ласка.

10:36:58

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на засіданні 23 грудня розглянув даний законопроект номер 3704. І ви знаєте, що до держави Україна, яка вже зараз наша країна є членом СОТ, з боку країни-агресора застосовуються неадекватні дії щодо введення ввізних мит до товарів, країною походження яких є Україна.

Звичайно, Україна як член СОТ має негайно реагувати на подібні дії країни-агресора. І тому народні депутати, члени Комітету економічної політики, розуміючи нагальну потребу в прийнятті державою швидких адекватних рішень, прийняли рішення рекомендувати і просити вас прийняти даний законопроект за основу та в цілому з метою надати Кабінету Міністрів України право встановлювати адекватні, відповідні дії до країни-агресора. Дуже прошу всіх підтримати даний законопроект в незалежності від того, хто в якій фракції знаходиться. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, два – "за", два – "проти", запишіться.

Олександра Володимирівна Кужель, "Батьківщина".

10:38:30

КУЖЕЛЬ О.В.

Прошу передать слово Алене Шкрум.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альона Шкрум.

З трибуни.

10:38:49

ШКРУМ А.І.

Шкрум Альона, фракція "Батьківщина". Колеги, ну, що нам пропонують цим законом, я зачитаю: "Уряду надається право застосовувати заходи у відповідь... у відповідь на дискримінаційні недружні дії щодо України державою-агресором".

Давайте просто згадаємо, колеги, майже два роки Росія здійснює агресію проти України. Майже два роки скоро буде. Росія за цей час застосувала безліч заходів проти нас. Подивіться, ще два роки тому, це 19 вересня 2014 року, було введення мит на українські товари. З 1 січня вже рік тому вони заборонили ввіз нашої сільськогосподарської продукції на територію Росії. Зараз указом Президента і буквально два дні тому Державна Дума, дійсно, призупинила Договір між Україною про зону вільної торгівлі.

Що за цей час зробили ми, колеги? Де наші санкції, які ми дали дійсно уряду право робити? Ну чому ми крок за кроком весь час запізнюємося? Ми вводимо заходи у відповідь, ми дозволяємо їм бути попереду, ми не робимо нічого самостійно, ми не маємо стратегії.

Я вимагаю просто від уряду надати нам, по-перше, всю інформацію щодо тих санкцій, які вони мають право вводити, які Верховна Рада їм дала право вводити вже майже рік, щодо того, що дійсно зроблено, щодо перевірки російських банків, російських підприємств, щодо фактично того, як знищується Росією наша сільськогосподарська продукція, наш бізнес і що ми робимо у відповідь і чому ми запізнюємося крок за кроком.

Я вам нагадаю, що українські банки, колеги, закриваються, а "Промінвестбанк", де 99,5 відсотків належать російським банкам, а голова наглядової ради – сам пан Медведєв – прекрасно працює, колеги. "Сбербанк Росії" прекрасно працює. Що ми робимо? Чому уряд не застосовує санкції не у відповідь, а у випередження? Чому ми не маємо стратегії захисту нашої держави? І я вимагаю просто від уряду доповісти все, що було зроблено і що було застосовано, в тому числі у міжнародних судах, які позови були подані, і як ми захищаємо, нарешті, коли ми почнемо захищати державу?

На жаль, це вже стиль керівництва нашої держави, коли ми все робимо тільки у відповідь із запізненням на рік, на два і на три. І це, звичайно, ганьба! Хоча безперечно ми це будемо підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Соловей.

Ірина Геращенко, "Блок Петра Порошенка".

10:41:06

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, шановний Прем'єр-міністр, шановний уряд! Дійсно, мета української влади не агресія проти будь-якої країни, а захист, захист нашого виробника, захист нашого ринку, захист України. І в цьому контексті надзвичайно важливо, що, дійсно, як правильно зазначила моя колега, ми з запізненням, але сьогодні повертаємося до теми обговорення, як захистити свій ринок проти економічної агресії Росії.

Але, шановні колеги, от зверніть, що Російська Федерація оголосила про своє рішення достатньо давно. І український бізнес знаходиться в абсолютно шоковому стані, не розуміючи, як він буде працювати з 1 січня. І уряд не провів жодної зустрічі з бізнесом, не надав жодного роз'яснення, не запропонував жодного плану дій відносно того, як працювати українському бізнесу, який насправді дуже зав'язаний через 23 роки попередньої нашої історії саме на цьому ринкові.

Так само уряд, шановні колеги, абсолютно нічого не робить в публічній площині відносно роз'яснення для нашого бізнесу, що буде з 1 січня, коли в повній мірі вступить зона вільної торгівлі з Європейським Союзом. І це неправильно, що ми не маємо там серйозного публічного лобіста відносно того, щоб роз'яснювати тут тематику.

Тому ми закликаємо вас, шановний Арсенію Петровичу, дати спеціальне доручення міністру економіки, що це його прямий обов'язок – зараз включитися в цю публічну історію, розповідати, вибивати нові ринки для наших бізнесменів, для того щоб зона вільної торгівлі стала позитивом, а не черговим ризиком для українського бізнесу.

Ну і, дійсно, ми хочемо подякувати з цієї трибуни нашим друзям: Білорусії, Вірменії і Казахстану, - які не підтримали економічну війну проти України. Дякуємо. Ми будемо голосувати за це рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юрій Левченко, хвилина.

10:43:02

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Ну, я, звісно, радий з того, що у нас уряд хоч трішки прокинувся і хоч розуміє, що насправді у нас війна з Російською Федерацією і не можна імпортувати товари з Російської Федерації. Але отакими половинчастими рішеннями насправді не можна належним чином оцінити всю проблемність ситуації, тому що це рішення дає тільки можливість… дає можливість дати можливість уряду запровадити відповідні санкції. Натомість "Свободою" ще півроку тому зареєстрований в Верховній Раді України законопроект 3213 про ембарго на імпорт товарів, отриманих, вироблених на митній території держави-агресора, де ми чітко в законопроекті пропонуємо… в законі пропонуємо зафіксувати, що жодні товари сьогодні і послуги не можна імпортувати з Російської Федерації, крім окремих випадків, дозволених РНБО, якщо це раптом буде потрібно. От такі рішення треба приймати, а не такі половинчасті рішення. Бо у нас війна! Війна, а не АТО, якщо хтось про це забувся. І не можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Остап Семерак. Хвилина.

10:44:18

СЕМЕРАК О.М.

Шановні колеги, звичайно, цей законопроект урядовий потрібно підтримати. Але я би для моїх колег з коаліційних фракцій хотів б сказати, що зараз існує режим запровадження санкцій, який був прийнятий минулою Верховною Радою і 11 вересня 2014 року він вступив в силу. Рівно в той самий день уряд України схвалив цілий пакет санкційний і відправив згідно процедури, встановленої законом, на розгляд Ради національної безпеки і оборони і на затвердження Указом Президента.

Уряд український ще в 2014 році в перший день після вступу в силу Закону "Про санкції" зробив все можливе, що можна було зробити. Інша справа, чому ця процедура через РНБО і через Указ Президента йшла протягом року, давайте думати. І мені видається, що цей закон якраз дає можливість інших інструментів українському уряду реагувати швидше для того, щоб не чекати рік, поки пройде процедура згідно закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення завершилось, шановні колеги. Будь ласка, заключне слово. Прем’єр-міністр.

10:45:45

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Володимир Борисович! Шановні народні депутати України! Після ваших виступів я хотів би вкотре проінформувати, тому що я розумію, що депутати займаються законодавчою діяльністю і не завжди слідкують за тим, чим займається уряд України.

Що було зроблено за останніх два роки проти держави-агресора, а саме Російської Федерації. Урядом України був внесений до парламенту Закон України "Про санкції". Вперше в історії України з'явився механізм застосування санкцій.

У вересні місяці минулого року Кабінет Міністрів України схвалює перелік секторальних і індивідуальних санкцій проти Російської Федерації. Рада Національної безпеки і оборони вводить указом Президента України секторальні і індивідуальні санкції проти декількох сот російських компаній та фізичних осіб. Уряд України подає декілька позовів до Європейського суду з прав людини проти Російської Федерації за незаконну анексію Криму.

Окремо, незаконна анексія Криму була засуджена Резолюцією Організації Об'єднаних Націй у кількості 100 держав. Державні компанії подають позови, вже подали, проти Російської Федерації за нанесення відповідних збитків.

Компанія НАК "Нафтогаз України" подала два позови до Стокгольмського арбітражного суду як по газовому контракту, так і по контракту на транзит природнього газу територією України. Ми відмовились фактично від російської газової монополії на території України.

Україна закрила авіаційний простір для всіх російських авіакомпаній і російських літаків.

Україна подала позов до Світової торговельної організації проти Російської Федерації, і цей спір розпочався.

Також Україна притягує Росію до відповідальності в Міжнародному суді ООН за порушення Конвенції про боротьбу з тероризмом.

І це тільки одна десята частина списку, який цей уряд зробив з метою захисту України.

ПАРУБІЙ А.В. Шановні колеги, прошу підготуватись до голосування, зайняти робочі місця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги.

Олег Ляшко, хвилину. Фракція не брала участь в обговоренні. Будь ласка.

10:48:33

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Наша фракція підтримує вказаний законопроект. Ми голосуватимемо за закон, який запроваджує симетричні санкції проти Російської Федерації, яка запровадила ці санкції відносно нашої країни, від чого страждають в першу чергу наші товаровиробники.

Але у мене запитання до уряду, до Президента, до Ради національної безпеки. А що це за санкції, коли в українській державі на українському ринку продовжують працювати російські банки, російські олігархи, яким належать українські обленерго – Григоришин, Бабаков, Вексельберг, Фрідман і всі інші російські олігархи, які вимивають мільярди грошей з української держави? Де ті санкції, чому ці санкції не стосуються російських олігархів, які наближені до нинішньої влади?

Тому що російський олігарх Григоришин – це партнер нинішніх керівників! Його поставлена людина – міністр енергетики Демчишин. То, якщо санкції, то до всіх! І в першу чергу до російських олігархів, які грабують нашу країну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати! Шановні колеги народні депутати! 3704 проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо надання Уряду повноважень застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора) (реєстраційний номер 3704).

Займайте свої місця, шановні колеги, підготуйтесь до голосування. Будь ласка. Готові? 3704 за основу та в цілому голосуємо, шановні колеги. Голосуємо.

10:50:33

За-291

Закон ухвалено.

Шановні колеги, до мене надійшла заява від двох фракцій – "Воля народу" і "Опозиційний блок" – щодо проголошення заяви на заміну перерви 30 хвилин. Будь ласка, 3 хвилини, Володимир Михайлович Литвин.

10:51:08

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово, шановний Прем'єр-міністр, шановні колеги! Вийти на цю трибуну мене змусила вимога учасників акції, які вчора проводили її під Кабінетом Міністрів і під Верховною Радою України під такою промовистою назвою "Приречені".

Про що йдеться. Люди з усієї України стурбовані тим, що в проекті бюджету на 2016 рік передбачено менше 50 відсотків фінансування на закупівлю ліків. Отже, більше половини людей, у той чи інший спосіб, приречені на вмирання. Мушу нагадати вам відому цифру, що щодня через брак ліків в Україні вмирає 1600 людей. Під смертельною небезпекою перебувають люди, які хворі на соціально чутливі хвороби, на соціально небезпечні хвороби такі як туберкульоз. Я повинен вам сказати, що, наприклад, лікування хворих на вірусний гепатит профінансовано всього менше ніж на 10 відсотків, і ця ж норма залишається на наступний рік. Лише 24,8 ВІЛ-інфікованих відсотків українців отримають необхідну терапію. 74 відсотки дітей-аутистів залишаються без лікування. І по суті справи, якщо будуть затверджені ці показники на закупівлю ліків, то хворі на онкозахворювання отримають ліки лише на 6 відсотків. Те ж самі стосується лікування пацієнтів на дитячий гепатит, це 8 відсотків. По суті справи це вбивчі цифри, які свідчать про те, що сьогодні необхідно нам переглянути цю статистику і внести відповідні зміни. І ще один промовистий факт: понад 9 відсотків українців інфіковані гепатитом С, при тому що в Європі це складає десь 0,13. Як нам будуть пускати в Європу з такими соціально небезпечними хворобами.

Я просив би, шановні колеги, щоб ми переглянули статтю, яка стосується фінансування на закупівлю ліків.

І останнє. Користуючись присутністю Прем'єр-міністра України, я звертаюсь з приводу того, що органи місцевого самоврядування встановлюють колосальні заробітні плати працівникам органів самоврядування – від 16, 18, 20 і більше тисяч. Очевидно, треба прийняти рішення, щоб обмежити ці показники, бо ми передаємо все на місцевий бюджет, а там вирішують в такий спосіб: встановлюють собі заробітну плату. Це, до речі, про відповідальність депутатів, про що ми говорили вчора. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, на ваш розгляд внесено проект Закону реєстраційний номер 3564 – проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо умов кредитування Проекту "Реабілітація гідроелектростанцій").

Є пропозиція розглянути його за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Скорочена процедура. Це розгляд за скороченою процедурою.

10:54:39

За-171

Дякую.

Будь ласка, рішення ухвалено.

Міністр енергетики Демчишин, доповідайте.

10:54:54

ДЕМЧИШИН В.В.

Шановний Володимир Борисович, шановні народні депутати, пропоную сьогодні вам розглянути зміни до державного бюджету на 2015 рік в частині гарантування боргу "Укргідроенерго" під реабілітацією гідроелектростанцій.

Гідростанції на даний момент виробляють десь приблизно 10… трошки менше ніж 10 відсотків електричної енергії в Україні. Це досить дешева і відносно чиста електрична енергія, яку використовуємо для закриття піків, пікових навантажень в енергосистемі. Більшість станцій була побудована в середині минулого століття. Тому на даний момент вже відпрацювали свій нормативний строк експлуатації і вимагають реабілітації і модернізації.

Із Європейським банком реконструкцій та розвитку та також із Європейським інвестиційним банком було досягнуто домовленостей про виділення досить суттєвих об'ємів кредитів.

Це 200 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку, а також 200 мільйонів від Банку реконструкцій та розвитку. Ці кошти в додаток до власних коштів до "Укргідроенерго" будуть використані на модернізацію декількох гідростанцій. Це Київська, це Канівська, це Дніпродзержинська, "Дніпро-1", "Дніпро-2", тобто, по суті, майже весь каскад, дніпровський каскад гідростанцій.

Кошти були виділені в 2011 році – 200 мільйонів. На даний момент є необхідність змінити умови кредитування, продовжити строк кредитування на об'єм 180 мільйонів євро до 2021 року, збільшити період вибірки, збільшити пільговий період і також збільшити період повернення – до 2031 року Це в першу чергу вигідно для "Укргідро" і також для Мінфіну, тому що ці кошти будуть видані на "Укргідро", який буде обслуговуватись з власних ресурсів, а не з ресурсів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Андрій Гордєєв, голова підкомітету Комітету з питань бюджету.

10:57:26

ГОРДЄЄВ А.А.

Шановний Володимире Борисовичу, шановні народні депутати! Мова йде про технічну операцію щодо перекидування з державного боргу напряму на гарантований державний борг цієї кредитної операції. На Комітеті з питань бюджету ми розглядали це питання і прийшли до наступного висновку.

Рекомендувати Верховній Раді законопроект 3564 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій до розділу І законопроекту, викладених у листі висновків комітету. Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням при оформленні відповідного закону у разі прийняття законопроекту належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, що пов'язані із зазначеним рішенням комітету.

Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запишіться два - "за", два "проти".

Будь ласка, Олексій Рябчин, "Батьківщина".

10:58:48

РЯБЧИН О.М.

Олексій Рябчин, "Батьківщина", Донеччина. Шановний головуючий, шановні народні депутати, фракція "Батьківщина" буде підтримувати даний законопроект, як і всі законопроекти, пов'язані із розвитком відновлювальних джерел енергії та такими, які зроблять Україну енергонезалежною. Але в мене є запитання таке. Чому за кредитною угодою у 2015 році за поточною планувалися залучити 500 мільйонів гривень до розвитку відновлювальних джерел енергії, але, відповідно за даних казначейства, за 9 місяців залишено лише 7,7 мільйонів, що є півтора відсотка річного плану.

Аналогічна ситуація і в попередні роки. У 2014 році планувалося залучити 200 мільйонів гривень, а залишено лише 16 відсотків. Таким чином ми розвиваємо, відновлюємо енергетику, таким чином ми боремося за енергетичну незалежність. І саме розвиток відновлювальної енергетики, зменшення споживання енергії це є боротьба з агресором, це є адекватні заходи, а не ті законопроекти, які ми прийняли тільки-но що. Уряд декларує, що вони диверсифікували засоби енергії, але ми не зробили нічого для того, щоб зменшити її споживання. Тільки лише за рахунок того, що в нас промисловість впала і уряд декларує це як дуже велике досягнення.

І в цьому залі ще не лунали речі, пов'язані з підписаною паризькою угодою, яка була підписана минулого місяця, і це дійсно змінить взагалі світопорядок у міжнародні економічні відносини. Слова "декарбонізація", слова "низьковуглецевий розвиток", "розвиток циркулярної економіки" не звучить в цьому залі і не звучить в цьому уряді. Саме цим ми повинні займатися, а не тільки профанацією розвитку відновлювальних джерел енергії.

Фракція "Батьківщина" буде голосувати за це і пропонуємо уряд більш дбало ставитися до споживання енергії в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Барна.

11:01:12

БАРНА О.С.

Доброго дня! Шановні депутати, після Чорнобильської катастрофи ми всі стали свідками того, що енергетика, яка прив'язана до ядерної, до атома, є дуже і дуже небезпечна, особливо за наслідками. Більше того, наслідки після використання атомної електростанції будуть дуже лягати фінансовим тягарем на нашу країну і не на десятиліття, а на сотні і тисяч років.

Тому основну увагу в нашій державі слід консолідувати на розвитку альтернативної енергетики, відновлювальної енергетики, екологічно чистої енергетики. Це енергетика вітру, світла, енергетика річок, припливів і відпливів. Це дасть в першу чергу нам забезпечити екологічне чисте майбутнє для нашої країни, що дуже і дуже потребує наша земля.

Другий момент. Гідроенергетика, енергія зокрема малих річок, є найбільш рентабельною,найменш затратною, і електрика є ця найдешевша, зокрема і по кінцевому результату. Але основне із всіх цих моментів полягає в тому, що ми будемо здійснювати заміну традиційної енергетики, тобто заміну теплових електростанцій, які використовуємо паливо. Зокрема будемо зменшувати енергетичну залежність від Росії. Так само і ядерним паливом, яке теж закуповуємо за кордоном.

Тому, з другої сторони, це є як енергетична, зменшення енергетичної залежності від Росії, екологія і в тому числі економія бюджету. Тому я прошу вас всіх підтримати цей законопроект і відповідно всім миром починати розбудову, відновлення гідроенергетики, зокрема на каскадах малих річок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Леонід Ємець.

11:03:18

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую. Шановні колеги! Леонід Ємець, фракція "Народний фронт", перший заступник Комітету з питань правосуддя та правової політики.

По-перше, наша фракція однозначно і одностайно підтримує даний законопроект як необхідний для української держави.

По-друге, є ще один законопроект, який є надзвичайно і надважливо прийняти саме сьогодні. Насправді, мова іде про питання життя і смерті для наших патріотів, мова йде про законопроект 3328, за яким ми маємо приписати суддів, які є патріотами, які поїхали з окупованих терористами територій на Україну і були прикріплені до українських судів, згідно Закону про справедливий суд, сьогодні не мають можливості виживати, не мають можливості існувати, тому що Законом про справедливий суд їх було прикріплено на 6 місяців. Шість місяців закінчилися у вересні і сьогодні ці люди знаходяться в підвішеному стані, оскільки закон забороняє їм отримувати інші доходи, окрім як заробітна плата за посаду судді, а посаду судді вони заробітну плату не отримують з вересня. Ми не маємо права іти в новий рік, залишивши цих людей напризволяще, залишивши їх один на один з цією безвихідною ситуацією і заганяючи їх тим самим в порушення законів, перетворюючи цих суддів-патріотів, які сьогодні одні з небагатьох, їх 72 людини знаходяться на території України, перетворюючи їх або на жебраків, або на злочинців, тому що закон і законодавчий орган не здатний до нового року вирішити їх питання.

Пане Голово, я це питання піднімаю вже не один тиждень. Я дуже прошу, бо у нас завтра можливості його проголосувати не буде, сьогодні його поставити в порядок денний, звичайно, після бюджетних законів, але дати парламенту можливість нашим патріотам-суддям віддячити і дати їм можливість жити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу виступаючих дотримуватися Регламенту, а саме, виступати з питання, яке розглядається. Дякую.

Будь ласка, Володимир Гусак, "Опозиційний блок".

11:05:32

ГУСАК В.Г.

Володимир Гусак, "Опозиційний блок".

Шановні колеги, саме обговорення цього законопроекту сьогодні свідчить про неефективну організацію роботи уряду і парламенту. Нагадаю, що сьогодні 24 грудня 2015 року. І ми розглядаємо законопроект про зміни до бюджету на 2015 рік. Минулого року вночі 29 грудня ми прийняли, парламент прийняв дуже неякісний Закон про Державний бюджет України, і протягом усього року до цього бюджету ми вносимо зміни. Мабуть, ще кілька років пройде – і ми будемо вносити зміни до бюджету на 2015 рік. І, на превеликий жаль, ми не хочемо нічому вчитися. Знову сьогодні ми збираємося приймати неякісний бюджет, тоді як не зрозуміло, чому цього року не можна було внести бюджет до парламенту вчасно і нормально над ним попрацювати.

Що стосується цього законопроекту, то знову-таки прийняття 25 грудня 2015 року змін до бюджету на 2015 рік не має жодного практичного сенсу. Тому фракція "Опозиційний блок" за цей законопроект голосувати не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилина, Микола Томенко.

11:07:09

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би звернути увагу уряду, оскільки урядовий законопроект, друзі, в таких делікатних питаннях все-таки треба погоджувати із екологічною складовою даний документ. От пишете, що тут не містяться питання функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого, регіонального рівня, він не стосується того, він ні на що не впливає. Друзі, аби ви поїхали і подивилися, які акції протестів відбуваються під час добудови і реконструкції цих гідроелектростанцій, то ви б зрозуміли, що, на жаль, впливає воно і на місцеві громади.

Тому я просив би максимально продумати оцю екологічну складову, провести громадські слухання, пояснити, наприклад, в Каневі, що ми робимо по Канівській гідроелектростанції, щоб познімати питання з місцевої громади. І тому, Володимир Васильович, я підтримую, але із застереженням серйозної підтримки місцевих громад в реалізації цього проекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Абсолютно слушна пропозиція, треба підтримувати постійний зв'язок з громадою.

Шановні колеги, прошу займати свої місця. Обговорення завершено. Це проект Закону в рамках взаємодії з… між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку. Будь ласка, шановні колеги, прошу займати свої місця і підготуватися до голосування. 3564.

Будь ласка, народний депутат Гіршфельд. Хвилина.

Займайте свої місця, колеги.

11:08:48

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Анатолий Гиршфельд, "Воля народу". Уважаемые Владимир Борисович! Уважаемые коллеги! Я хочу сказать, что законопроект важен. Особенно с точки зрения энергетической независимости Украины. Но не менее важно, чтобы при реализации этого проекта был задействован весь машиностроительный комплекс Украины, а деньги эти не прошли транзитом, и мы не купили "Сименс", еще что-то, еще что-то и на Украине не осталось никакой добавленной стоимости.

И возвращаясь к предыдущему законопроекту, к сожалению, вы не дали нашей группе сказать, 3704. Должна быть экономическая стратегия, по которой мы должны смотреть, как реагировать на санкции России, прежде всего с точки зрения импортозамещения российских поставок, потому что, к сожалению, многие госпредприятия сегодня продолжают поставки. И внести в процедуру государственных закупок соответствующие изменения. Тогда, действительно, эти санкции, которые мы с вами проголосовали, они будут действенными.

Прошу внести это дело в протокол и поручить профильным министерствам разработать соответствующие….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, будь ласка, десять секунд.

11:10:02

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Я еще раз повторю. Я прошу под протокол дать поручение профильным министерствам разработать положение, додатки к этому закону 3704, где будут сделаны изменения к Закону о госзакупках, которые идут в разрезе закона 3704 в плане…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Я просив би тоді доручення профільним міністерствам і включити в цю роботу народного депутата Гіршфельда. Я взагалі вважаю, що одним із самих головних пріоритетів на наступний рік це якраз і є відновлення нашого економічного потенціалу. Ми маємо… Ми маємо все зробити для того, щоби створити належні умови для стимулювання внутрішнього і виробництва, і тут потрібно об'єднувати всі зусилля, в тому числі співпрацю з нашими міжнародними партнерами.

Будь ласка, Володимир Демчишин, хвилина. І переходимо до голосування. Займайте свої місця, колеги.

11:11:09

ДЕМЧИШИН В.В.

Шановні народні депутати! Дуже дякую за ваші запитання і рекомендації. Всі будуть враховані. І дискусії з місцевими радами стосовно покращення інфраструктури і впливу на екологію, вони проведені. І Мінекології приймав участь в погодженні цього закону.

Стосовно локальних виробників хочу сказати, що, наприклад, на Дністровській ГАЕС 80 відсотків інвестицій було зроблено, використовуючи українське обладнання. Це і "Турбоатом", "Електротяжмаш" і інші українські підприємства. Так само реабілітація інших гідростанцій відбувається виключно за рахунок українського обладнання.

Додатково ми розглядаємо проект Канівської і Каховської гідроелектростанцій, які протягом наступних декількох років будуть будуватись. Це також українське обладнання, пріоритет на Україну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я вважаю, що на початку наступної сесії у нас має виникнути комплексний план відродження національної економіки, і це є принципово важливе питання. І я думаю, що воно має об'єднати всі депутатські фракції і групи. Це має бути дуже чіткий і зрозумілий план, який має бути розроблений спільно з Кабінетом Міністрів, профільними комітетами і депутатами парламенту.

Колеги, на ваш розгляд для голосування винесено проект Закону 3564 щодо умов кредитування проекту реабілітації гідроелектростанцій. Обговорення завершено.

Є пропозиція голосувати за основу і в цілому з урахуванням пропозицій комітету. Прошу голосувати. Прошу підтримати.

Готові? Голосуємо, колеги! Голосуємо!

11:13:02

За-285

Закон ухвалено.

Вельмишановні колеги, 3657, ще готує комітет пропозиції.

3656, проект Постанови про внесення змін до календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Будь ласка, Павло Пинзеник. Є зміни, доповнення? Павло Пинзеник, будь ласка. Є зміни і доповнення? Будь ласка, Павло Васильович, зараз будемо зразу голосувати цю постанову. Будь ласка, послухайте уважно.

11:13:43

ПИНЗЕНИК П.В.

Колеги, доброго дня! Йдеться про законопроект 3656, внесеним народними депутатами Горбуновим, Іщейкіним, Гордєєвим. Проектом постанови пропонується, по-перше, продовжити строк проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання до 1 лютого 2016 року.

Причому, 15 січня провести "годину запитань до Уряду", пленарне засідання, оголошення про час закриття сесії. В період з 18 по 29 січня провести роботу депутатів з виборцями.

Комітет зазначив, що останнім часом, у разі продовження строку проведення сесії, закриття поточної сесії відбувається перед відкриттям наступної сесії і одного й того ж самого пленарного дня. І в зв'язку з цим ми пропонуємо у пункті 1 цифру 1 замінити на цифру 2.

Крім того, у пункті 2 слова "оголошення про час закриття сесії" виключити.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути проект з урахуванням зауважень і визначитися шляхом голосування.

Також зверну увагу на те, що згідно з календарним планом проведення третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання з 28 по 11 січня 2016 року передбачено роботу народних депутатів з виборцями та в комітетах. Тому, у разі необхідності проведення позачергового пленарного засідання. Голова Верховної Ради може скликати таке засідання в цей період відповідно до положень частини восьмої статті 19. Тобто, на вимогу чи 150 депутатів, чи трьох депутатських фракцій, чи п'яти комітетів.

Крім того, звертаю увагу народних депутатів, і для стенограми. Що від народних депутатів України, представників різних депутатських фракцій і груп надходять пропозиції щодо зміни роботи Верховної Ради України у січні 2016 року.

А саме, пропонується у пункті 2-му проекту постанови перебачити: тиждень з 11 по 15 січня роботу в комітетах, комісіях, фракціях, групах; тиждень з 18 по 22 січня роботу народних депутатів України з виборцями, а тиждень з 25 по 29 січня пленарні засідання.

І з врахуванням саме таких змін прошу визначитись шляхом голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, так як ми проводили консультації, так і визначене це рішення.

Колеги, з урахуванням пропозицій Павла Пинзеника з трибуни Верховної Ради України, вношу на голосування даний проект постанови. Готові? Проект Постанови про календарний план (3656) з пропозиціями і доповненнями Павла Пинзеника. Готові? Будь ласка, займайте місця. Голосуємо за основу і в цілому з поправками Павла Пинзеника. Готові? Голосуємо, будь ласка, за основу і в цілому з врахуванням пропозицій Павла Пинзеника. Голосуємо, колеги. Голосуємо.

11:17:06

За-232

Постанова ухвалена.

Шановні колеги народні депутати, для прийняття рішення з обговорених питань на ваш розгляд внесено проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Є пропозиція розглянути його… (Шум у залі)

3688. Є пропозиція розглядати його за скороченою процедурою, але ми не будемо доповідача, співдоповідача обмежувати… (Шум у залі)

Будь ласка, колеги, я прошу пропозицію за скороченою процедурою, але доповідача, співдоповідача я не буду обмежувати, домовились? Голосуємо. Прошу підтримати. Скорочена процедура. Це скорочена процедура.

11:18:55

За-176

Рішення прийнято.

Будь ласка, 10 хвилин, доповідайте.

11:19:31

ПАРУБІЙ А.В.

Будь ласка, доповідайте, Ніна Петрівна.

11:19:33

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, 22 грудня цього року ми обговорювали урядовий законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році (реєстраційний номер 3688).

Нагадаю, що якраз за наслідками комітету, після того як він розглянув на своєму засіданні і запропонував внести певні зміни, я всі ці пропозиції озвучила під стенограму.

За цей час у рамках створеної Головою Верховної Ради України робочої групи продовжувалися узгодження пропозицій до цього законопроекту з урядом, депутатськими фракціями, народними депутатами задля збалансування бюджетних надходжень та усунення неузгодженостей у законопроекті.

За наслідками цієї роботи пропонується такі додаткові пропозиції до законопроекту, які в деяких позиціях дещо коригують навіть ті, які були озвучені мною 22 грудня.

Перший розділ, щодо акцизного податку. Пропонується збільшити ставки акцизного податку на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої по відношенню до чинних на сьогодні на 50 відсотків, на пиво – на 100 відсотків, на вина, крім вин натуральних виноградових, – на 100 відсотків.

Доповнити таблицю підпунктом 215.3.1 додатковою позицією з відповідними кодами згідно УКТЗ щодо встановлення ставки акцизного податку на слабоалкогольні напої, алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як на 14 грам на 100 кубічних сантиметрів, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів напівфабрикатів та консервантів, насичені чи не насичені діоксидом вуглецю, збільшеної на 300 відсотків від чинної на сьогодні, тобто у розмірі 211,59 гривень за 1 літр стовідсоткового спирту.

Наступне. При цьому у позиції "спирт" за кодом 2208 необхідно такі слабоалкогольні напої виключити.

Третє. Специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове навантаження із сплати акцизного податку з тютюнових виробів збільшити на 40 відсотків, адвалорну ставку залишити без змін.

Четверте. У пункти, якими доповнюється підрозділ V розділу ХХ "Прикінцеві положення" щодо запровадження акцизних накладних на пальне, внести наступні зміни з тим, щоби введення їх з "1 вересня" замінити на "1 квітня". У першому реченні абзацу першого пункту 9 слово "липня" замінити словом "березня". В абзаці першому пункту 10 слово "вересня" замінити словом "березня". Слово "серпень" замінити словом "березень", а слово "липень" замінити словом "лютий". У абзаці першому та другому пункту 11 слово "липня" замінити словом "березня", а слово "вересня" замінити словом "квітня".

У розділі ІІ "Прикінцеві положення" проекту щодо цього питання в абзаці третьому пункту 1 слово "липня" замінити словом "березня".

П'яте. Озвучені 22 грудня пропозиції щодо перехідних ставок акцизного податку на паливо моторне альтернативне в розмірі 141 євро за тисячу кілограмів (це пункт 14, підрозділу V і розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України) пропонується запровадити до 1 березня. А вже у квітні пропонується набрання чинності ставок, передбачених підпунктом 215.3.4 пункту 215 Податкового кодексу України, шляхом заміни ставки у розмірі 84 євро на тисячу літрів на ставку 120 євро на тисячу літрів. Переходимо із кілограми в літри.

Шосте. Розділ ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту доповнити новим пунктом, яким передбачити, що Кабінет Міністрів України встановлює мінімально оптові відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Сьоме. Доповнити розділ ІІ "Прикінцеві положення" законопроекту новим пунктом такого змісту. На часткову заміну положень статті 220 цього кодексу виробники та/або імпортери тютюнових виробів можуть протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем опублікування цього закону, подати нову декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни, які запроваджуються з наступного після подання такої декларації дня.

Наступний розділ – щодо рентної плати за користування надрами для видобування газу природного. Пропонуємо абзац другий підпункт 5 пункту 82 розділу І законопроектом щодо нової редакції підрозділу IX прим. 1 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України доповнити словами "а з 1 квітня 2016 року до 31 грудня 2016 року включно 50 відсотків".

Третє. Щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Діючі ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України збільшити на 13,35 відсотків замість 26,7 відсотка індексації, як це запропоновано у пункті 66 законопроекту.

Четверте. Щодо плати за землю. З метою приведення термінології Податкового кодексу у відповідність до Земельного кодексу України пункт 75 проекту викласти в такій редакції. У підпункті 274.1 пункту 274 статті 274 після слів "сільськогосподарських угідь" доповнити словами "та земель загального користування".

Доповнити пункт 82 законопроекту щодо змін до розділу ХХ "Перехідні положення" наступною нормою: у підрозділі 6 у назві слова "земельного податку" замінити словами "плати за землю". Доповнити пунктом 6 такого змісту. Встановити, що індекс споживчих цін за 2015 рік (аграрії, увага, будь ласка), що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно-грошової оцінки сільськогосподарських угідь, ріллі, багаторічних насаджень, сіножатень, пасовищ та перелогів застосовується із значенням 120 відсотків.

П'яте. За наслідками обговорення ми змінюємо раніше надані пропозиції щодо виключення із законопроекту норм, які стосуються запровадження механізмів законопроекту (реєстраційний номер 3355) про фінансову реструктуризацію, який не розглядався Верховною Радою України, тому що ми його обов'язково маємо розглянути до кінця цього тижня.

Шосте. У пункті 1 розділу ІІ "Прикінцеві положення" визначити, що цей закон набирає чинності з дня набрання чинності Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік", але не раніше 1 січня 2016 року.

Сьоме. Пункт 49.4 статті 49 доповнити абзацом такого змісту. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Восьме. Абзац 4 та 5 підпункту 2 пункту 42 щодо доповнення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України виключити.

Олександра Володимирівна. Залишити чинну редакцію підпункти 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 та підпункту 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 щодо оподаткування доходів у вигляді дивідендів з іноземним джерелом походження.

Десяте...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ЮЖАНІНА Н.П. Залишаємо на рівні діючої, нової не буде. Ні, 18.

Пропозиція до законопроекту щодо розщеплення сум ПДВ спеціального режиму для сільськогосподарських виробників. З метою врегулювання питання щодо спеціального режиму оподаткування ПДВ та одночасного уникнення замороження обігових коштів і зайвої сплати ПДВ до бюджету платниками, які застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ, пропонується запровадити розподіл суми ПДВ у пропорції, яка залежить від виду сільгосппродукції, що реалізується сільгосппідприємством. А саме, при реалізації зернових та технічних культур: 15 відсотків – на спеціальні рахунки СГ-підприємств, 85 відсотків зараховується на основний електронний рахунок, з якого після подачі декларації по спецрежиму задекларовані суми ПДВ перераховуються до бюджету, а зайво перераховані – повертаються сільгосппідприємствам. Так, при реалізації іншої СГ-продукції в межах діяльності спецрежиму такий розподіл сум ПДВ складатиме 50 на 50 відсотків. Для....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані, скільки ще? Тоді, будь ласка, дайте можливість завершити. Намагайтесь стисло. Будь ласка. Дайте можливість завершити.

ЮЖАНІНА Н.П. Під стенограму все зачитати.

Для запровадження такого механізму необхідно внести такі зміни. Перше, пункт 1 викласти в такій редакції, абзац другий пункту 200 прим.1.2 викласти в такій редакції: платникам сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього кодексу, додатково відкриваються: а) рахунки в системі електронного адміністрування податку призначені для перерахування коштів до державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур.

Абзаци четвертий та п'ятий підпункту 2 замінити шістьма абзацами такого змісту. Абзац шостий викласти в такій редакції: "Загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунку в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього кодексу, зазначених у підпунктах а) та б) пункту 201 прим.1.2 цієї статті, після абзацу шостого доповнити п'ятьма абзацами такого змісту: "Не приймають участь у обрахунку показника суми поповнення рахунку суми, зараховані на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків в системі електронного адміністрування податку відкритих для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів".

Я маю зачитати всі пункти, бо вони мають величезне значення, оскільки в системі електронного адміністрування в формулі може участвувати тільки, що буде внесено в саме тіло закону. Це для того, щоб с/г-виробники, які перейдуть по вказаній пропорції із спецрежиму, могли не відразу перераховувати кошти в державний бюджет, а потім не можна було повернути їм зайве перераховані, а продумана система, щоб вони сконцентрувались на проміжковому рахунку і по результатах тільки місяця попадали в бюджет, тобто з проміжкового рахунку після здачі звітності вони завжди можуть бути повернуті, переплачені суми, назад с/г-виробнику. Це дуже важливо, те, що просили с/г-виробники.

Тому пункт б): "рахунки в системі електронного адміністрування податку відкритих для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур.

Підпункт 4 викласти в такій редакції. Абзац другий пункту 200 прим.1.5 викласти в такій редакції: кошти, що надійшли на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та\або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та\або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур автоматично перераховуються органам, які здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунку платник з підприємству, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього кодексу, зобов'язаний зазначити у податковій звітності з податку на додану вартість.

Четверте. Абзац перший підпункту 5 замінити чотирма абзацами такого змісту. 5. У пункті 200 прим.6 в абзаці першому слова "декларації" замінити словом "звітності", а слова та цифри "статтею 200" замінити слова та цифрами "статтями 200 та 209".

В абзаці другому слова "подання податкової декларації" замінити словами "подання податкової звітності", а слова "поданої декларації" замінити словами "та цифрами поданої звітності".

Після абзацу п'ятого доповнити абзацем наступного змісту.

Може ми можемо врахувати це в техніко-юридичних правках... (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Читайте, Ніна Петрівна.

ЮЖАНІНА Н.П. Прошу тоді трохи потерпіти.

Третє. У пункті 47. Перше. Підпункт 1 викласти в такій редакції. Перше. Пункт 209.2 викласти в такій редакції: 209.2 Позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду визначного: "а", по операціям з сільськогосподарськими товарами, послугами, крім операцій із зерновими та технічними культурами, зазначеними у підпункті "б" цього пункту підлягає перерахуванню: до Державного бюджету України в розмірі 50 відсотків, на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємствами, суб'єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 50 відсотків;

"Б". По операціях із зерновими культурами товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТЗЕД та технічними культурами товарних позицій 1205 і 120600 згідно з УКТЗЕД підлягає перерахуванню: до Державного бюджету України у розмірі 85 відсотків, на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарськими підприємства, суб'єктами спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у розмірі 15 відсотків.

209.2.1. Сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування зазначеного у пункті "а" підпункті "а" пункту 209.2 цієї статті зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до Державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Підпункт "б". У підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до Державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур.

209.2.2. Кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені в підпункті 209.2.1 пункту 209 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховується органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у таких розмірах: а) з рахунків, зазначених у підпункті "а" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, 50 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, 50 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; б) з рахунків, зазначених у підпункті "б" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, 85 відсотків – на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, 15 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

209.2.3 Для перерахування до державного бюджету України коштів, зарахованих на рахунки платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, з рахунків платників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначених у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначається назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету, зазначена в податковій декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за звітний податковий період.

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим кодексом, для самостійної сплати податкових зобов'язань перераховує суми податку до бюджету.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які спеціальні рахунки відкриті, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів, послуг. Такі суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

209.2.4 Сільськогосподарські підприємства, суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим кодексом, для самостійної сплати податкових зобов'язань повинні забезпечити перерахування на їх рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до Державного бюджету та на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Проведення сільськогосподарськими підприємствами – суб'єктами спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 200 цього кодексу.

Друге. Після пункту 1 доповнити новим підпунктом 2 такого змісту. Підпункт 2. " У підпункті "а" підпункту 209.15… (Шум у залі)

Не можна, залишилось трошки.

У абзаці другому слова "сільськогосподарських товарів/послуг" замінити словами "сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: "В разі якщо товари/послуги, основні фонди виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, а частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, то сума сплаченого податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних періодів.

Третє. Пункт 2 вважати підпунктом 3.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ЮЖАНІНА Н.П. Остання пропозиція, яка залишилась до кінця не узгодженою, це щодо встановленої рентної плати за видобування газу суб'єктами господарської діяльності по спільній діяльності, де ми пропонували 70 відсотків для тих, в кого є частка напряму або опосередковано державної власності.

Зараз пропонується все-таки 70 відсотків залишити для всієї спільної діяльності. Це єдине питання, яке, ну, потребує обговорення.

Пропоную зазначений законопроект з урахуванням цих пропозицій та пропозицій комітету, озвучених при обговоренні 22 грудня цього року, прийняти за основу та в цілому як закон України.

Просимо також доручити комітету спільно з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України провести техніко-юридичне опрацювання цього законопроекту після його прийняття. Дякую за увагу. І прошу підтримати.

ПАРУБІЙ А.В. Дуже вам дякую.

Шановні колеги, прошу записатись на обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, два "за" – два "проти".

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка. Насалик, "Блок Петра Порошенка", включіть мікрофон.

11:44:32

НАСАЛИК І.С.

Передайте, будь ласка, слово Курячому.

11:44:40

КУРЯЧИЙ М.П.

Дякую. Шановні колеги, ну, безумовно, цей проект закону і ці зміни, які зараз ми обговорюємо це дійсно компромісний варіант. Це дійсно аварійний вихід з тієї ситуації для того, щоб забезпечити збалансування бюджету, їх видатків. І, справді, люди чекають від нас цього вкрай важливого і майже історичного рішення в ці непрості часи.

Я дуже уважно прослухав доповідь Ніни Петрівни і абсолютно повністю її підтримую. Але в мене є така пропозиція. В зв'язку з тим, що в "Прикінцевих положеннях" встановлюється, що Кабінет Міністрів України встановлює мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, вказати це більш конкретно і більш детально і запропонувати наступну норму в наступній редакції для того, щоб вона була, дійсно, робочою.

Отже, замість того, що я прочитав та наступну редакцію запропонувати. "Кабінету Міністрів України протягом 10 днів з дня набрання чинності цього закону встановити мінімальну роздрібну ціну на сигарети з фільтром та без фільтру, цигарки на рівні не менш ніж подвійний розмір мінімального акцизного податкового зобов'язання, встановленого Податковим кодексом України". Справа в тому, що саме таке формулювання від нас просять і вимагають Асоціація тютюнових виробників, і галузь від цього лише буде задоволена.

Отже, шановні колеги, я розумію, що цей проект закону, він, дійсно, потребує від нас сміливості його прийняття. На нас буде велике дуже навантаження в наступному році, що ми маємо все ж таки запустити ліберальну податкову реформу. Але я пропоную голосувати "за" і підтримати з цією правкою, яку я зараз зачитав. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Кіраль "Самопоміч".

11:46:38

КІРАЛЬ С.І.

Прошу Журжію передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Журжій.

11:46:46

ЖУРЖІЙ А.В.

Колеги, доброго дня! Фракція "Самопоміч" в цілому буде підтримувати зміни до Податкового кодексу і розроблений законопроект, адже вдалося багато реалізувати ідей в цьому законопроекті. Але ми маємо категоричні застереження стосовно двох речей.

Перша річ – це стосовно введення мінімальних цін на тютюнові вироби. Практика Європейського Союзу говорить про те, що введення цих цін було оскаржено, і це є антиконкурентною нормою.

На сьогоднішній день фракція має звернення двох з чотирьох компаній, які категорично заперечують проти цього. Якщо ми говоримо, що ми хочемо підняти мінімальні ціни як такі і не знищувати конкуренцію, єдиний дієвий механізм – це підняття акцизів, підняття адвалорної ставки, мінімум, як пропонував уряд, на 3 відсоткових пункти. Я хочу вам нагадати, що 2 роки тому адвалор був знижений на 12 відсоткових пунктів виключно через корупцію.

Тому ми маємо тут підтримати позицію Мінфіну, підняти адвалор мінімум на 3 відсоткових пункти і зберегти конкуренцію. Знаєте, хто хоче мінімальних цін? Володимир Борисович, знаєте, хто вимагає мінімальних цін? Дві тютюнові компанії, і ви здивуєтесь, ці дві тютюнові компанії є опосередкованими власниками компанії "Мегаполіс", яка є монополістом на українському ринку. Саме вони домагаються ще більшого спотворення конкуренції і підняття мінімальних цін виключно адміністративними методами. Це протирічить практиці Європейського Союзу.

11:49:35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Далі...

Будь ласка.

11:48:25

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, звісно, якби можна було, я б вам показала зараз таблицю, як виглядає ціна, яка, наприклад, встановлена на дешевий сегмент, 8 гривень. Так от, 7… 41 копійка – це складова податків. 0,59 копійок, як ви думаєте, це достатньо підприємству, виробнику дешевого сегменту, щоб потратити кошти на сировину і на всі операційні витрати? В цьому сегменті абсолютно ціна не справедлива. 8 гривень встановлено на пачку сигарет, означає, що тільки 59 копійок у виробника залишається на сировину і операційні витрати, і вони не роблять підняття, тому що це справді цінові війни і скурюється все населення.

Так от, якщо підняти тільки акцизи без мінімальної ціни, здорожуються, наприклад, на 40 відсотків, на 3 гривні здорожується пачка сигарет, а 0,59 відсотків так і залишається, тільки у підприємства. Тобто ми продовжуємо спотворювати варіант, що вони типу працюють у збиток собі. Вони не працюють у збиток, вони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Віктор Галасюк.

ЮЖАНІНА Н.П. Це коментарі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Галасюк.

11:49:46

ГАЛАСЮК В.В.

Шановні колеги народні депутати, що зараз пропонує нам зробити уряд? Уряд підготував бюджет, який є бюджетом проїдання, який є бюджетом консервації бідності і тепер пропонують нам внести зміни до Податкового кодексу для того, щоб виправдати цей бюджет. Це, знаєте, це все одно, що на підприємстві підганяти стратегію розвитку підприємства, стратегію маркетингу під бухгалтерський баланс. Так ніхто не робить, це є абсолютно антисоціальна, антипідприємницька позиція.

Що буде в результаті цього? В результаті цього не відбудуться структурні зміни, які потрібні, в результаті цього буде законсервована існуюча економічна політика уряду.

Я попрошу Апарат Верховної Ради показати перший слайд, який я вам передав, якщо є така технічна можливість.

Ви подивіться на результати такої політики. Протягом 3 років відбувається падіння валового внутрішнього продукту, відбувається падіння економіки, в реальному вимірі. Подивіться, оці стовпчики – оце українська економіка. Якщо не брати врахування девальвації, то воно ще суттєвіше. Оця лінія, яка йде догори, до 91 відсотку, – це боргове навантаження на українську економіку. Критична межа – 60 відсотків за методологією МВФ, а ми вже перейшли за 90 відсотків. Про що це говорить? Про те, що треба приймати бюджет, який не у пенсіонерів останнє забирає, який не підвищує податки на доходи фізичних осіб чи на нерухомість, так як це пропонується, а потрібно робити справжню реструктуризацію державного боргу, справжню глибоку і системну. Потрібно податками олігархів обкладати, а не найбідніших, і потрібно створювати стимули для економічного розвитку, для того, щоб економіка зростала і виходила з тіні.

На жаль, ці технічні зміни, які нам сьогодні пропонуються, вони є компромісними тільки в тому сенсі, що там прибрано найгірше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юлія Володимирівна Тимошенко, "Батьківщина".

Юлія Володимирівна Тимошенко, "Батьківщина", з місця.

Є, будь ласка.

11:52:13

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Перш за все, я хочу подякувати Ніні Петрівні Южаніній і всім депутатам, які працювали над змінами до податкового законодавства, тому що суттєво покращили той варіант, який був наданий парламенту від уряду. Але в той же час для "Батьківщини" ці зміни до податкового законодавства є неприйнятними, і ось з яких причин.

Перше. Наша мета з вами – не вбивати економіку України, а піднімати економіку України. І не можна найбільші корпорації фінансувати за рахунок збільшення податкового тиску на малий бізнес, на самих дрібних наших виробників. І тому ми не можемо погодитися з вбивством малих, дрібних виробників, як ті, хто находяться на спрощеній системі оподаткування, ставка податку збільшується на 80 відсотків для спрощеної системи оподаткування, це четверта група. Крім того... Фіксований сільськогосподарський податок, це я маю на увазі, на 80 відсотків. Також підвищується ставка для єдиноналожників, які платили фіксовану ставку. Крім того, у нас майже знищується пільгова система оподаткування для аграріїв, що неможливо допустити. В той час, коли для великих зернотрейдерів додатково 15 мільярдів гривень з бюджету виділяється.

Я можу сказати, що наша команда професійно працює. Ми дали пропозиції по збільшенню бюджету. І тому ми не можемо підтримати залишення рентної плати для державного підприємства 70 відсотків на видобування газу і зберегти тарифи, за які, за зниження яких всі боролися.

І ми не можемо підтримати збільшення податкового тиску на всіх українців через зміну оподаткування доходів фізичних осіб. І крім того, тут залишається оподаткування пенсій. Нічого цього ми підтримати не можемо. Не можна, щоб бідні....

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, Юлія Володимирівна, закінчуйте.