ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 січня  2009 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Картки прошу розставити всі. Ввімкніть систему „Рада”.

10:00:50

Зареєструвалося в сесійній залі 434 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте привітати усіх вас знову з новорічними святами, з днем Василя і особливо нашого колегу, народного депутата Потапова Василя Івановича, а також Кожару Леоніда Олександровича, в яких день народження. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати, дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України  на пленарних засіданнях 13 січня 2009 року. Розглянуто 17 питань порядку денного, з них 13 законопроектів і сім проектів постанов. За результатами розгляду: прийнято один закон та чотири постанови, вісім законопроектів прийнято за основу, три законопроекти та три проекти постанов відхилено.

Відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу народних депутатів записатися на виступи. Прошу показати на табло прізвища народних депутатів. Народний депутат Лук'янов, фракція "Наша Україна", народний депутат Лук'янова. Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" передає Стретовичу, так? Будь ласка. Володимир Стретович з трибуни в нас виступить, да.

 

10:02:51

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Партія християнсько-демократичний союз, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні співвітчизники, дозвольте привітати вас з старим Новим роком, побажати вам всіляких гараздів і виголосити заяву партії християнсько-демократичний союз щодо економічної кризи.

Наша партія, як партія, що базується на християнських цінностях погоджується з тим, що причини нинішньої фінансової економічної кризи містяться не лише в економічній сфері, але пов’язані з занепадом моралі та пануванням споживацьких настроїв. Гонитва за багатством негативно відображається на духовному стані особистості і веде до деградації як  людини так і суспільства в цілому. Діяльність спрямована на служіння своїм егоїстичним інтересам рано чи пізно мала привести до катаклізму.

Враховуючи це, ми вважаємо, що для виходу з ситуації, що склалася необхідне послідовне впровадження принципу солідарності, як однієї з основ суспільного життя. Принцип солідарності проголошує єдність і взаємну відповідальність усіх членів суспільства.

Солідарність ґрунтується на любові до ближнього, співчутті, усвідомленні взаємної залежності членів суспільства. Цей  принцип доповнюється принципом соціального партнерства, який передбачає співпрацю між різними суспільними групами і верствами. Суспільна стабільність залежить від поваги один до одного між різними соціальними групами, досягнення розумного, справедливого  балансу їх інтересів, натомість егоїзм будь-яких соціальних груп та загострення конфліктів між ними призводить до суспільних катаклізмів та веде до історичної катастрофи.

Тому держава сьогодні несе відповідальність за забезпечення прав трудящих на працю та гідну заробітну плату, захист їх від безробіття. Цього можна  досягнути через відповідну економічну політику, спрямовану на забезпечення нових  робочих місць, через забезпечення належних виплат безробітним, їх професійної перепідготовки, випровадження системи громадських робіт, тощо.

Видається необхідним переглянути податкове навантаження "Наша Україна" людей праці, що позбавляє їх значної частини чесно заробленого. Людина має право на забезпечення недоторканості своєї власності. Заповіді божі забороняють позбавлення людини необхідного для її життя.

Тому, визнаючи юридичне право банків на стягнення з боржників для погашення заборгованості, ми закликаємо представників цієї сфери проявити солідарність і утриматись від примусового вилучення в боржників їхніх квартир, залишаючи їх просто неба, прирікаючи на … та зубожіння. Закликаємо державу подбати про тих, хто взявши кредити, на сьогодні не має змоги їх повернути і може залишитися без самого необхідного для нормального життя.

Фінансово-економічна криза поступово перетворюється на кризу психологічну,  що таїть у собі непередбачені проблеми. Тому ми звертаємося до засобів масової інформації, які через свій значний суспільний вплив мають усвідомлювати свою відповідальність перед суспільством. Ми рішуче  виступаємо проти демонстрації матеріалів, що сприяє ще більшому посиленню депресивних настоїв у суспільстві, нагнітанню негативних  емоцій.

Сьогодні  час  економічної кризи, справжнє випробування для багатьох людей, родин, цілих верств нашого суспільства. Водночас в ці різдвяні дні ми закликаємо всіх не впадати у відчай, зберігати віру і надію на Всевишнього, який послав у цей світ свого … Сина, явивши тим самим небайдужість до бід суспільства. З Божою допомогою, не опускаючи рук, виконуючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

Все, да?

Олексій Костусєв, фракція Партії регіонів.

 

10:06:19

КОСТУСЄВ О.О.

Уважаемые соотечественники, уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вчера с этой трибуны лидер Партии регионов Виктор Янукович заявил, что мы требуем отставки бездарного правительства Тимошенко, приведшего народ Украины к обнищанию, поставившего страну  на грань полного краха.

Меня позабавила реакция на это заявление некоторых депутатов, членов фракции, входящих в так называемую „коалицию национального развития, стабильности и порядка”, которая на самом деле не существует и никогда не существовала. Они вроде как искренне и возмущенно восклицали: «В отставку правительство Тимошенко? За что?» Видимо им недостаточно, что по вине  этого правительства миллионы людей сегодня едва выживают. Им недостаточно той разрухи, в которую ввергла страну эта исполнительная власть, им недостаточно того, что непрофессиональные, авантюрные действия этой исполнительной власти привели к обвалу национальной валюты, что больно ударило буквально по каждому гражданину Украины.

Любого из перечисленного хватило бы для того, чтобы в демократической стране с маломальскими демократическими традициями правительство ушло в отставку, но только не в Украине. Эти деятели продолжают издеваться над страной и срывают переговоры с Россией по газовым вопросам. В результате наступление Нового 2009 года в Украине  отмечено не подарками, не выполнением каких-то социальных программ, а остановкой работы ряда предприятий, в том числе таких крупных как Одесский припортовый завод, аммиачный завод, концерн «Стирол», Северодонецкое объединение «Азот». Только на этих  предприятиях и на смежных работают несколько сотен тысяч людей, и сегодня эти люди остались без работы и без средств к существованию. Вот какие подарки к Рождеству преподнесло украинцам правительство Тимошенко.

К великому сожалению, сегодня осуществляются самые мрачные прогнозы, согласно которым весной каждый четвертый украинец останется без работы. И исполнительная власть ничем не поможет этим людям. Они брошены на произвол судьбы.

Негативное, я бы уже сказал трагическое развитие социально-экономической  ситуации в стране нарастает как снежный ком. Известно, что металлургические, химические предприятия дают львиную долю валютных поступлений в страну. Теперь и этот ручеек прекращается, это приведет к дальнейшему обвалу гривны. Результатом будет еще большее обнищание  населения Украины.

Действующее правительство тащит страну в пропасть. Мы должны остановить его жестокие, бесчеловечные эксперименты над людьми, мы должны оправить его в отставку, пока оно не отправило в небытие весь народ Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Григорович Матвєєв, фракція Комуністичної партії України. Будь ласка, Микола Кравченко від фракції комуністів.

 

10:09:26

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели!, Я по поводу вчерашнего обсуждения, которое проходило здесь, хочу сделать следующее заключение. Из вчерашнего обсуждения, из ситуации, которая  продолжилась после обсуждения видно, что Украина не  сделала никаких выводов для себя во взаимоотношении с Россией по газу.

На сегодняшний день, а вчера это было подтверждено, на сегодняшний день Украина  твердо стала в форватере националистической политики и пытается любой ценой  эту политику насаждать. Вчерашней выступающий и от правительства, который в докладе, Продан, откровенно врал всему народу Украины, и от народных депутатов с помаранчевой стороны дошло, дозвучались уже до того, договорились, что Россия придет к нам с газом, что России некуда газ девать и она будет вынуждена  за бесценок отдать Украине. Это настолько абсурдное заявление, которое укрепило Президента в его правоте. И он вчера полдня, как Алан Чумак, манипулировал этими руками, «которые ничего не воровали», вот, и рассказывал о том, что, дескать, Украина будет твердо стоять на 210.

Если мы не поймем следующего, что газ есть в России, а мы выступаем в роли покупателя, если мы не поймем того, что Россия на сегодняшний день является монополистом, если мы не поймем того, что у нас газ, который находится в трубах  уворован и его нет там просто, что в  хранилищах нет его, то мы тот, кто думает, что он есть - поедьте в Донецкую область: давление в области 0,7 магистрали, а при 0,4 вы знаете, что автоматика срабатывает и отсекают систему всю. То есть мы можем разморозить всю систему.

Следующее. Поедьте в Донецкую область и посмотрите, что… к чему привело противостояние с Россией на примере города Кировска, который заморожен. И я привез письмо всех жителей к Владимиру Михайловичу, потому что они уже никому не верят.

Поэтому я вношу предложение следующее. Владимир Михайлович, если вы не объедините Президента, правительство и вы не скажете о том, что убрать с переговорного процесса националистов. Если их здравый смысл не сработает – мы обречены. Две недели нам хватит жить этим газом и то, если это можно назвать жизнью.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сідельник, фракція "Блок Юлії Тимошенко".  Передає Віктору Терену право на виступ, будь ласка.

 

10:12:42

ТАРАН В.В.

Я хотів би почати з того, що людина, яка щойно тут виступала перед цим виступаючим від Партії регіонів із критикою уряду Тимошенко я хочу нагадати, що саме він обіймав посаду голови Антимонопольного комітету і одночасно був народним депутатом України, порушуючи закон і що саме при ньому було приватизовано сімдесят п’ять процентів облгазів, було  приватизовано Фірташом і саме це золоте сузір’я Партії регіонів: Бойко, Льовочкін і Фірташ створили „РосУкрЕнерго” і є її сьогоднішніми господарями, і саме через них Україна заборгувала перед Росією за газ.

І я хочу сказати, що впродовж останнього часу, коли російське телебачення веде потужну інформаційну війну проти України і всі, хто світиться на екранах і коментатори, і депутати Держдуми, і обидва російських президента в один голос захищають газпромівську Росію, і це логічно, що вони росіяни, то у нас значна частина українських депутатів таких як сьогодні тут виступали, телекоментаторів, захищає не Україну, а захищає теж Росію і це не логічно, це дико. І це тому, що Україну роздирають партійні амбіції, це тому, що політику українського телебачення визначають не українці, а визначають інтернаціоналісти типу Фірташа, це вже, якщо говорити правду. Але яка мета, яка мета газової атаки Росії? Мета як на війні, повна окупація української газотранспортної системи, а разом із тим, капітуляція України як незалежної держави. І об’єктивно лише те, що Юлія Тимошенко передбачила газовий шантаж Росії і тільки тому, що уряд накопичив у сховищах сімнадцять мільярдів кубічного газу, тільки це врятувало сьогодні Україну і це справді так.

І друге. Ми ведемо на рівних переговори з Росією лише тому, що уряд повністю розрахувався з боргами за газ перед Росією. Нагадую, ще раз, уряд Януковича заборгував Росії за газ понад 8,3 мільярди доларів.

Далі. Я вже говорив про те, що сьогодні більшість українських облгазів належить „РосУкрЕнерго”, яка активно пробивала через Секретаріат Президента приватизацію облгазів. І „РосУкрЕнерго” і сьогодні, ще раз говорю про це, забирає у людей гроші, але під різними приводами не віддає їх „Нафогазу”.

І останнє. Якщо долар і далі коштуватиме 9 гривень – це крах української промисловості, це шалена інфляція. І тому об’єктивно Національний банк України є сьогодні найбільш непрозорою і корумпованою структурою.

І запитання. Доки Президент України буде „кришувати” Національний банк і чому він це робить? І коли нарешті Президент відреагує на волю парламенту, який понад 300 голосами висловився за недовіру пану Стельмаху.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Парубій, право на виступ, якому передає колега Гуменюк. Підготуватись Ксенії Ляпіній.

 

10:15:54

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона", депутатське об’єднання „За Україну!”.

Шановні депутати! Шановні українці! В ці останні тижні ми збагнули і всі в Україні і усі в Європі, що конфлікт газовий це не є протистояння між певними господарюючими структурами, ми побачили, що це є чергова атака Росії на Україну, на український суверенітет. Це є не перша і не остання атака, вже протягом довшого часу відбувається постійна і система атака Росії супроти України.

Російське керівництво так і не змогло для себе збагнути і сприйняти, що Україна є незалежною і суверенною державою. Такі виклики бувають перед кожною державою і кожна держава дає свою адекватну відповідь на ці виклики. Цивілізовані держави мають здатність об’єднати всі свої сили для того, щоб спільно чинити опір. В цій ситуації не існує політичних партій є тільки одна партія „Україна” і всі мають підпорядковуватись цінностям і інтересам цієї партії, партії „Україна”.

На жаль, вчорашнє засідання Верховної Ради продемонструвало негативний факт, воно продемонструвало, що, на жаль, в Україні залишається тільки один політик, який здатний давати адекватний і жорсткий супротив тим атакам, які йдуть супроти України і цим політиком є Президент України Віктор Ющенко.

На жаль, вчора вищий законодавчий орган України не продемонстрував єдності і здатності спільно чинити опір і захищати національні інтереси України. Вчора за ініціативи депутатської групи „За Україну” була поставлена пропозиція проголосувати за проект постанови про ситуацію постачання природного газу в Україну (номер 3590), внесений головою депутатської групи „За Україну” В’ячеславом Кириленком.

Проектом постанови передбачалося підтримка парламентом спільної позиції Президента і Кабінету Міністрів у газовому питанні. Покладання  відповідальності за зрив поставок газу в Україну  та його транзит в інші країни Європи на російську сторону. Визнавалось недопустимим будь-які переговори чи інші дії, спрямовані на приватизацію, оренду чи передачу в інший спосіб зарубіжним державам чи суб’єктам господарювання газотранспортної системи України чи її елементів.

Проектом також містилась низка доручень уряду, спрямованих на скорочення нераціонального споживання енергоносіїв, диверсифікацію джерел, їх постачання та розширення використанням замість газу альтернативних джерел енергії. Але, на жаль, у найвищому законодавчому органу України не знайшлось 226 голосів, щоб підтримати цю державницьку послідовну позицію. 5 голосів не вистачило і  свої голоси дали тільки фракція „Наша Україна - Народна Самооборона” і „Блок Юлії Тимошенко”.  Наголошую: жодного голосу не дав   „Блок Литвина”.

Виникає питання. Чого  варта наша коаліція, якщо вона не здатна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити думку.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Чого варта наша коаліція і  наш парламент, коли необхідно спільно захистити національні інтереси України.

Депутатська група „За Україну” закликає всіх парламентаріїв у відповідальні для України моменти забувати про партійну приналежність і  думати про інтереси України, про інтереси українців, про інтереси наших виборців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”.

 

10:19:38

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна депутатська група „За Україну” фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановні колеги,  не газом єдиним живе Україна. Спочатку року в Україні відбулась ще одна величезна проблема, яку підприємці  вважають просто війною проти малого підприємництва. Ця проблема складається з трьох складових. Перша складова. 

Ми з вами створили першу складову проблему. По скороченій процедурі, так, знаєте, по-бистренькому, ми з вами наприкінці 2008 року за основу прийняли Закон про місцеві податки і збори. Як завжди – не догледіли. У цьому законі пропонується, урядом пропонується, ввести так званий ринковий податок, який, вдумайтеся, мінімум – в сім разів збільшує сьогоднішні платежі, максимум – в 70 разів. Де в світі таке є? Кожна країна думає, як два-три відсотки підвищити два-три роки обговорюють. Ми підвищуємо на 700 відсотків просто так, просто тому, що уряду захотілося. Ринки готові закритися. А це значить дешеві товари для бідного населення просто зникнуть. Ми нищимо торгівлю, де бідні продають бідним. І це є єдине пристанище сьогодні для тих, кого викидають з великих підприємств, які закриваються. Цього робити не можна.

Друга проблема. З тими ж приватними підприємцями виникла через те, що уряд чомусь вирішив, що він сам собі є Конституційний суд і найвищий орган в Україні взагалі. Ми з вами не змінили жодної букви в регулюванні єдиного податку. Одначе, уряд таємно з початку року, тільки після сьомого грудня це стало відомо, змінив своє ставлення до єдиного податку і сказав: підприємці, платники єдиного податку, не мають права бути платниками ПДВ. Уряду не потрібні гроші від приватних підприємців. Вони ж платили це ПДВ, вони були платниками.

До чого це призвело? По-перше, це незаконне, антиконституційне рішення. По-друге, поставили приватних підприємців в умови: або ви здаєте своє свідоцтво платника ПДВ, а ми вам інакше не видамо свідоцтво платника єдиного податку, а завтра до вас прийдемо і арештуємо весь ваш товар, і заберемо всю вашу виручку.

А третя проблема взагалі фантастична. Уряд вирішив так між іншим, вніс зміни в постанову, яка була зупинена указом Президента і зараз знаходиться на розгляді у Конституційному суді, і запустив в роботу незаконну інспекцію, так звану, з реєстрації ліків. Одначе ця інспекція не до реєстрації ліків зразу взялася. А як ви думаєте до чого? До ліцензування маленьких аптек. Уряду не дає покою, що у нас є аптеки дрібні, які належать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М.  Такі дії ми ніколи не будемо підтримувати.

Група ”За Україну” не увійшла  в коаліцію саме тому, що ми ніколи такі дії уряду покривати  не будемо Всі ці факти ми виклали у наших  запитах і будемо інформувати вас, шановні  народні депутати, про розслідування  цих фактів порушень Конституції і законів урядом України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван  Стойко передає  право на виступ Ярославу Кендзьору,  фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:23:26

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група „За Україну”, фракція „Наша Україна”.

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати, людина, як конкретна особистість, визначається  у всій своїй, як кажуть, яскравості і повноті, і чесності у час тривоги, в час небезпеки чи для своєї родини, чи  для держави, коли ми говоримо тут. Так само і політичні партії чи політичні  групи. Все те, що робилося вчора у Верховній Раді, в черговий раз  засвідчило всій Україні,  всьому світові, як активно, безпардонно діє  у сесійній  залі українського національного парламенту  філія Московської Думи і Московського Кремля. 

Ви знаєте, можна дивуватися різним речам,  але коли  велика група, велика частина депутатів українського парламенту готові продати Україну для того, щоби  заслужити, так би мовити, повагу і приязне ставлення  своїх московських господарів, це зрозуміти   не можна. Але тут особливо не дивина, тому що  ці партійні фракції себе проявляли вже у парламенті  не один раз.    Але ж ми декларували те, що в українському парламенті створена демократична, національна, державницька коаліція. І коли вчора ця коаліція не спромоглася прийняти проект постанови В'ячеслава Кириленка, здавалося б, ну абсолютно нормальна, без будь-якої політики, і за цю постанову не проголосував завжди потрібний Україні Володимир Литвин із своєю фракцією, я, шановні колеги, відмовляюся сприймати те, що існує в нас демократична коаліція. І особливо я звертаюся до того хресного батька демократичної коаліції – депутата Тарасюка. Він спровокував створення цієї коаліції, яка нічого спільного не має до назви „демократична, національна і державницька”. Хай він бере сьогодні відповідальність за те, що ця коаліція абсолютно набирає форм і набирає характеристик антипрезидентської, антидержавної коаліції! Отже, Україна має знати, хто є хто в українському парламенті, бо тільки за таких умов, за такого осмислення уже, так би мовити, у наступному парламенті цих людей, які готові продати рідну матір за якісь власні дивіденди… Якщо так буде і далі, Україна ніколи не буде нормальною державою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні… Я прошу заспокоїтися. Я тільки можу лише одне сказати, я просив би шановних колег свої внутріпартійні суперечки не видавати за державні інтереси, бо вони далекі від державних інтересів. (О п л е с к и)

Іван Степанович Плющ, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”. Лілія Григорович, будь ласка.

 

10:27:04

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні громадяни України! В той час, як усі православні християни вчора водили Маланкою козу, таку саму козу, на жаль, водив „Газпром”. Чому знову про газ? Та тому, що питання не вирішується, тому що на порозі холоду стоять ті самі регіони, про які щойно бідкалися попередні виступаючі, насамперед Південь і Схід України. Тому що вчора, запустивши на 2 години певну кількість газу, стало відомо, що газу не вистачає, тиску немає. Чому ж було все раніше у всі роки так? З огляду на те, шановні друзі, ми багато говорили економічних, фінансових обставин цієї ситуації. Дозвольте кілька міркувань історично-морального плану.

Шановні колеги, Європа, яка пережила фашизм, комунізм, сьогодні стала на порозі нового страшного геополітичного явища, яке називається „газопутізм”. Що це таке: „газопутізм”? Це коли з допомогою зимового холоду і сибірського газу, який, на щастя, вже закінчується, бо тиск у трубі малий, хочуть нав’язати свою політичну волю. Що  мається на увазі: вихолодити всю Європу, щоб вона, замерзнувши, сказала: „Українці, вертайтесь назад у стійло, бо ми замерзли”. Але цього не буде. Європа свої цінності не проміняє на газ, і тому Україна і далі буде прямувати до Європи.

Друга мета – узурпувати газотранспортну систему, як це має місце з Білоруссю. Третя мета – спонукати до того, що треба будувати в обхід України північний газогін. Правда, немає що там по ньому ганяти.

З огляду на те, шановні друзі, ситуація зовсім непроста. Якщо ми хочемо, щоб Україна була з газом, то ми повинні визначитися, що треба підтримати спільну, єдину позицію, яка відповідає національним інтересам. Покращити стосунки з Росією, по думці частини, яка працює власне не на Україну, - це треба. Віддати газотранспортну систему, Крим, а потім незалежність і душу. Ви готові до цього? Ми ні.

З огляду на те, я хочу звернутися до Володимира Михайловича. Я вас поважаю як людину, ви дуже цікава людина як історик, але як до Голови Верховної Ради у мене претензія. Ви не тільки не зібрали засідання Верховної Ради на минулому тижні, а коли була повінь в окремому регіоні України, а не у всій Європі, це було зроблено. Друге: ми будемо мати газ і Європа буде мати газ, коли Україна проявить консолідовану позицію. Якщо у нас 221 голос за українські національні інтереси і, даруйте, решта – проти, більшість, питання ми не вирішимо. Тому я наполягаю, Володимире Михайловичу, ще раз поставити постанову В’ячеслава Кириленка і підтримати всіма голосами, якщо ми хочемо, щоб Україна була з газом.

Народний депутат Попов передає право на виступ народному депутату Хара Василю Георгієвичу, будь ласка.

 

10:30:21

ХАРА В.Г.

Страна и незавидна судьба народа Украины и не понятно, чем же он так провинился перед богом, что ему достались вредители у власти – президент, Премьер и помаранчева коалиция. Своими дилетантскими действиями он угробили не только базовые промышленные предприятия, но и целые отрасли: строительную, металлургическую, химическую, агропромышленный комплекс и другие.

Провокациями с российским газом украинская власть привела к полной остановке еще 23 крупнейших предприятий, которые давали половину валового продукта страны и обеспечивали поступления в бюджет, и на которых, кстати, трудились свыше 2 миллионов человек.

В химической отрасли катастрофа, все шесть азотных предприятий, использующих газ, остановлены. Ситуация в металлургии хуже, чем в годы Великой Отечественной войны. Из 42 мартеновских печей еле теплятся 11. Из 13 электропечей только три, а это, прежде всего, потери рабочих мест и средств существований сотен тысяч людей.

Президент, министр Пинзенык и весь Кабинет  Министров льют крокодиловы слезы по бюджету, который получил, видите ли, всего 10 процентов поступлений от плановых. Что не хватает бюджету 5,5 миллиардов гривен на выплату пенсий. А вы что, господа правители, ожидали, что убитая вами промышленность будет пополнять бюджет?

Власти оказалось мало победы над промышленным производством. Они взялись за малый бизнес. Безмозглыми действиями, установлением  непомерных налогов власть выгоняет на улицу, и так полную безработными, десятки тысяч работников рынков.

А чего стоит принятие антинародного государственного бюджета на 2009 год, поддержанного помаранчевыми. Минимальная зарплата – заморожена, прожиточный минимум – фиктивный, заниженный в 2 раза, это бьет по благополучию всех без исключения трудящихся, пенсионеров, студентов, инвалидов, ветеранов. В самом худшем положении оказались бюджетники. Это же нужно Президенту и Премьеру так ненавидеть учителей, врачей, работников культуры, чтобы тариф первого разряда для бюджетников установленного не выше минимальной зарплаты, как это положено по закону, и даже не на уровне минимальной зарплаты, а ниже – 545 гривен. Это путь к их нищете. Президент, гарант Конституции, главный любитель своей нации подписал в канун Нового года антинародный бюджет, и тут же заявил, что он никуда не годится и его в январе нужно пересматривать.

Он же, видимо, из-за любви к народу наложил вето на Закон „О прожиточном минимуме”, подготовленный фракцией Партии регионов, который должен был поддержать народ Украины в период кризиса и повысить его жизненный уровень.

Я в качестве  председателя Федерации профсоюзов Украины в конце года неоднократно встречался с Премьер-министром Тимошенко и мы обсуждали многие вопросы, в том числе, по проекту бюджета. Мне было обещано, что предложения ФПУ по социальным мерам будут учтены. Однако, принятый бюджет доказывает лицемерие Кабинета Министров, и все сделано наоборот.

Рядовые члены профсоюзу ежедневно задают мне вопрос, кто такие Президент, Премьер…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити виступ.

 

ХАРА В.Г.  …кто такие Президент, Премьер и помаранчевая коалиция и кто дал им право издеваться над страной и над людьми? Я не могу ответить на этот вопрос, я знаю одно, что если эти дилетанты не уйдут от власти добровольно и не дадут возможности другим спасать страну от полного развала, пройдет немного времени и народ в отчаянии сам сметет их не только с властных кресел, но и с политической арены.

Еще есть возможность смягчить падение страны в пропасть и должна сделать это Верховная Рада. Фракция Партии регионов предлагает отменить каникулы и спасать страну. Вначале от Президента и Кабмина, а затем и от кризиса. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, виступи завершено.

Шановні народні депутати! Я хочу… Одну хвилиночку! Шановні колеги!.. (Ш у м  у  з а л і) Ну, зараз буде репліка, заспокойтеся, будь ласка.

Відносно останньої пропозиції, яка прозвучала від нашого депутата… народного депутата Хара Василя Георгійовича: об 11-й годині ми будемо продовжувати засідання. Я просив би керівників депутатських фракцій, як ми домовилися, ми проведемо засідання Погоджувальної ради. І першу я поставлю на голосування вашу пропозицію, щоб не було канікул. І просив би її підтримати, щоб Верховна Рада працювала. Це – перше. Одну хвилиночку.

Друге. Ми обговоримо ті питання, щодо яких у нас була домовленість вчора під час засідання Погоджувальної ради.

Нарешті, третє. Відносно пропозиції, яка тут прозвучала, чому раніше не було проведено засідання Верховної Ради України, додаткового чи спеціального, якого завгодно, для обговорення ситуації, що склалася на газовому ринку в газовій сфері. Я, шановні колеги, вам повідомляю, що я провів консультації з Президентом, з Прем’єр-міністром, з керівниками депутатських фракції і Президент, і Прем’єр пропонували зараз не збуджувати ситуацію, бо ось-ось домовляться щодо прийняття газу.

Тому я просив би депутатів, які педолюють цю тему, розберіться, як нам потупати і кого слухати. Керівники фракції, коли ми обговорювали цю тему, знову дійшли до висновку, що питання не буде підготовлено в силу незрозумілих причин, коли буде підписано чи не підписано взагалі угода. Тому я переконаний, що ми будемо повертатись до цього питання неодноразово.

А тепер у зв’язку з тим, що прозвучали звинувачення взаємні я прошу одночасно шановних колег, по одній хвилині від кожної фракції відреагувати на… переважно на проект, точніше, на пропозицію щодо розкладу засідань на сьогодні.

Будь ласка, від кожної фракції. Партія регіонів, хто буде? Хто, хто? Олексій Костусєв, будь ласка.

 

10:36:33

КОСТУСЄВ О.О.

Спасибо. К сведению депутата Тарана, еще до 1-го января 2009 года правительство имело все возможности заключить договор на поставку газа по приемлемой для Украины цене и не  сделало это только исключительно из-за своей бездарности. И именно правительство виновато в остановке наших  промышленных предприятий, растущей безработицы и обнищании народа. Поэтому не ищите тех, кого вы как всегда попытаетесь сделать ответственными за собственные ошибки. Не выйдет! На этот раз отвечать вам придется самим.

И второе. Антимонопольный комитет Украины не учавствует в приватизации каких либо предприятий, в том числе и обленерго. Спросите у  депутата Александра Бондаря, он рядом с вами сидит, он вам это объяснит, это функция Фонда госимущества и Кабинета Министров.  Как  депутату со стажем вам следовало бы это знать.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, будь ласка.

 

10:37:30

КИРИЛЕНКО В.А.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Вчора на Погоджувальній раді ви нас переконували в тому, що ми повинні знайти компроміс у цих питаннях. Проголосувати  в залі, створити єдину Тимчасову слідчу комісію, щоб розібратися в цих питаннях, проінформувати парламент і українське суспільство. Ви бачили, що ситуація була непроста. Спасибі, що ви її врегулювали. Але в залі, ви бачили, ті, хто отримали вчора перемогу, продовжують нагнітати своє.

Ми ініціюємо для того, щоб розібратися глибоко і змістовно сьогодні створення Тимчасової спеціальної комісії для того, щоб розібратися в усіх корупційних схемах у газовій сфері і в кінці-кінців поставити крапку. І по  „РосУкрЕнерго”, і так далі. Вже Президент Росії звинувачує, вже називає прізвища.

Тому не вистачить у нас повноважень попередньої Тимчасової комісії, раз продовжують нагнітати ситуацію. Ми ініціюємо завтра склад Тимчасової комісії і постанову запропонуємо. І завтра давайте голосувати в залі. І, дійсно, вивести всіх на чисту воду. А сьогодні давайте працювати по Регламенту, і по порядку дня.

І ми підтримаємо голосування в залі продовжити роботу без канікул.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Руслан Князевич, будь ласка, "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

10:38:50

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги! Шановний Володимире Михайловичу! Мені здається, що це, знаєте, вершина цинізму людини, яка двічі на місяць з’являється в сесійній залі, повчати і закликати депутатів продовжити депутатські канікули.

Я маю на увазі, пана Хару, який всупереч вимогам Конституції впродовж двох місяців грубо порушує і суміщає депутатський мандат з іншим видом діяльності. Тому я думаю, що нам не треба зараз педалювати цю тему з боку Партії регіонів, а треба все ж таки хоча б в цій частині виконати спочатку Конституцію, а потім моралізувати і повчати інших. Тому що, якщо вже депутати запланували роботу з виборцями, то не треба з великих і високих трибун лепетати язиком про те,  як ми захищаємо людей, а їхати на місця, вислуховувати їх і справді вирішувати їхні проблеми.

Тому я думаю, що більш логічно буде зараз прийняти рішення про сьогоднішнє і п’ятничне вечірнє засідання на яких вирішити комплексно всі питання, які сьогодні піднімалися з трибуни парламенту.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції комуністів Микола Кравченко, будь ласка.

 

10:39:54

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Владимир Михайлович, я в конце выступления действительно очень серьезно обратился к вам с вопросом  по консолидации действий высшего руководства страны по выводу ситуации из кризиса по газу. Если мы не поймем того, что на сегодняшний день вчерашнее выступление Президента закрыло ему дорогу уже и в Москву, то мы обречены. История указывает о том, что нации иногда вели на погибель именно высшие руководители.

Поэтому, Владимир Михайлович, от вас очень много зависит. Вы должны инициировать трехстороннюю встречу, на которой определиться о формате тех заданий, которые будут поручены переговорщикам, иначе мы не договоримся. Россия никогда нам не принесет газ по 200 долларов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

10:41:00

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, тут прозвучали від деяких наших колег певною мірою істеричні вигуки, які звинувачували позицію „Блоку Литвина” щодо газової проблематики, зокрема, вчора. Шановні колеги, дилетантизм у міжнародній сфері це гірше, що може бути. І дилетантська заява незбалансована, частина якої повторює вже положення, які є в українському законодавстві, а інша частина слугує ще загостренню ситуації і певною мірою є провокативною, зрозуміло, не та, за яку може голосувати „Блок Литвина”. Ми запропонували звернення, яке спрямовано на результат, а не на піар і не загострення ситуації. Звернення до своїх колег з Російської Федерації, щоб ми разом долучилися до впливу, до стимулювання урядів знайти порозуміння і дійсно почати вести цивілізований міждержавний діалог. Вам, шановні, потрібні потрясіння і скандали, а нам потрібна могутня і стабільна Україна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, відносно пропозиції, яка прозвучала від народного депутата Миколи Кравченка, ми її обговоримо зараз об одинадцятій годині на Погоджувальній раді, приймемо відповідне рішення і я  переконаний, що нам треба мати консолідовану позицію. Я прошу із усіх питань, які порушили народними депутатами у своїх виступах, заявах, повідомленнях підготувати відповідні доручення. І до вашого відома скажу, шановні колеги, одним із результатів вчорашнього нашого так званого обговорення цієї складної проблеми, коли було випускання пари, навіть не газу, а тільки випускання пару, то ми отримали такий результат, що замість того, щоб 15 числа засідала міжпарламентська комісія, вона засідати не буде, перенесено на лютий, бо ми навіть не спромоглися прийняти нейтральної заяви із закликом до співпраці із федеральними зборами Російської Федерації. Це ціна наших політичних розбірок в середині Верховної Ради України, на превеликий жаль.

Тому, зараз, що? Що стосується постанови, я сказав, що з усіх питань і пропозицій, які прозвучали підготувати відповідні доручення. Що стосується повернення до постанови народного депутата В’ячеслава Кириленко, ми на Погоджувальній раді також обговоримо це питання. Але, шановні колеги, нам треба поступити тут так, щоб в черговий раз не намагатися оголосити війну і потім шукати кому здатися. Зараз, одну хвилиночку. Ну я все розумію.

Тому ми завершили, шановні колеги, виступи від фракцій, звучало звинувачення щодо народного депутата Хара Василя Георгійовича з приводу незаконно суміщення посад народного депутата і керівника Федерації незалежних профспілок, так? Федерації профспілок України, вибачте.

 

10:44:09

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, мне очень грустно слышать выступление таких депутатов, который назвал мою фамилию.

Во-первых, очень хотелось бы, чтобы по сути выступления, по содержанию были какие-то реплики. Мне очень стыдно, что, мне так кажутся, что он юрист, потому что работал в Центризбиркоме и не знает совершенно законов. Я занимаю должность председателя Федерации профсоюзов Украины на общественных началах в соответствии с законом и ему давать оценку мне, как председателю комитета, и народному депутату, и как председателю Федерации профсоюзов Украины. И не ему наблюдать за тем сколько я раз появляюсь в зале и сколько раз я бываю в комитете. Я свою работу выполняю достойно и претензий до сегодняшнего дня ко мне не было как Верховной Радой, как в комитете, так и в Федерации профсоюза Украины. Если его это очень печет и у него есть, ну наверное, есть диплом юриста,  пусть поднимет законы, пусть придет ко мне в Федерацию профсоюза Украины,  я ему покажу документы и он расширит    свой кругозор юридический.  И пусть он не позорит Верховную Раду такими пустыми и глупыми выступлениями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили виступи, обмін репліками з усіх пропозицій, претензій, які прозвучали будуть підготовлені відповідні доручення, в тому числі із цього питання,  яке піде це доручення до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради. Відповіді буде надано і як народним депутатам, так і безпосередньо Верховній Раді України. Давайте на цьому погодимося.

Шановні колеги, ми зараз переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на 14 січня. Я просив би зараз з урахуванням того, що в нас належить сьогодні розглянути багато законопроектів, поставити на голосування пропозицію про розгляд їх за скороченою процедурою про що ми домовлялися  на  Погоджувальній раді. Прошу уваги.

Я ставлю на голосування питання про розгляд за скороченою процедурою законопроектів, які винесені до розгляду сьогодні  14 січня 2009 року. Прошу голосувати.

 

10:46:33

За-202

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за зрив розгляду судових справ та прояв неповаги до суду. Законопроект реєстраційний номер 3073. Доповідач: міністр юстиції Микола Васильович Оніщук. Співдоповідачем буде виступати голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Вікторович Шевчук.

Прошу вас, Микола Васильович.

 

ОНІЩУК М.В.

Дякую. Шановний Голово, шановні народні депутати! Законопроект, який щойно доповідатися мною внесений Президентом України за нормопроектною ініціативою Верховного Суду, яка була підтримана національною комісією, і зміцненню демократії та утвердженню верховенства права.

У чому є потреба в такому законопроекті? Ви знаєте, що майже із 500 справ, які розглянуті Європейським судом, де відповідачем є держава Україна, 80 відсотків із них стосуються проблеми порушення розумних строків досудового слідства, судового розгляду та виконання судових рішень. І цей законопроект якраз і має на меті, зокрема, зобов’язати учасників судового процесу бути більш дисциплінованими.

Йдеться про те, зокрема, щоб внести зміни до статті 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність учасників судового процесу за неявку в судове засідання, а я маю на увазі потерпілих, свідків, перекладачів, експертів, без поважних причин. Чинна редакція цієї статті сьогодні передбачає таку адміністративну відповідальність лише у випадку злісного ухилення. А злісне ухилення передбачає насправді це систематичне, не менше двох раз, без поважних причин. Проект пропонує, щоб адміністративна відповідальність за неявку в суд без поважних причин наступала без кваліфікуючої ознаки, вибачте, якою є, зокрема, злісне ухилення.

Проект також передбачає диференціювати відповідальність за прояв неповаги до суду в залежності від ступеня суспільної шкідливості таких діянь і передбачає можливість застосування адміністративного арешту за грубе порушення порядку під час судового засідання. Одночасно пропонується розширити коло суб’єктів відповідальності, додатково поширивши дію статті на будь-яку особу, участь якої у розгляді справи визнано судом обов’язковою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Миколо Васильовичу, сідайте.

Віктор Вікторович Шемчук, будь ласка. Від комітету.

 

10:49:25

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув поданий Президентом України проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за зрив розгляду судових справ та прояви неповаги до суду.

Зазначеним законопроектом пропонується  внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення  шляхом викладення статті 185 зі значком 3 „Прояв неповаги до суду” у новій  редакції. Такі зміни спрямовані на забезпечення  в життя правових заходів для подолання фактів тривалого розгляду різних категорій справ судами з причин, що він них не залежать: у зв’язку з неявкою у суд  учасників процесу, невиконання вимог  відповідними особами суду щодо надання інформації   та документів, необхідних  для об’єктивного і повного розгляду  цивільних, адміністративних та інших категорій судових справ, грубого порушення порядку під час судового засідання за відсутності ознак кримінально-караного діяння.

Проаналізувавши законопроект і розглянувши його на засіданні, комітет   вважає за необхідне рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у першому читанні за основу.

Верховний Суд України також підтримує таке рішення комітету, а зауваження  Головного науково-експертного управління Апарату  Верховної Ради України,  викладені у висновку, можна  буде врахувати при  підготовці цього законопроекту до другого читання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Вікторовичу.

Шановні колеги,  прошу записатися на виступ: два – за, два – проти. На табло прошу показати прізвища народних депутатів.

Ганна Миколаївна Герман, будь ласка. Можна з трибуни, можна… Мікрофон? Будь ласка.

 

10:51:08

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, я хотіла би звернути увагу на це, що  ми, на жаль, тут  займаємося лише косметичними справами, говорячи про реформу судової системи. Кожна людина в Україні знає, і я думаю, що міністр юстиції знає це також, що українські суди працюють на замовлення, що в український суд без грошей  пересічна людина, яка не має широких плечей за собою, іти не може. І розраховувати на справедливість українського суду  ми не можемо, ми – пересічні  громадяни. 

На наших очах  також відбувалися події, коли народні депутати диктували суду,  забирали у суддів телефони, робили там погроми у судах, ми все це бачили, ніхто з це не відповів. Перед законом українці не рівні, і ми про це сьогодні повинні говорити. Ми можемо проголосувати цей законопроект, ми, звичайно, його підтримаємо, але чи змінить це в принципі ту велику проблему, яка стоїть перед українським суспільством? В Україні нема незалежних судів, і в Україні є дуже мало справедливих суддів. Притчею во язицех стали долари, які посівають там у судових залах, і тих, хто кришує таких суддів. І ми сьогодні повинні говорити про принципові речі – про реформу судової системи в комплексі, а не про якісь косметичні засоби, які десь, щось комусь там поможуть, але не вирішать тієї страшної проблеми, яка є в Україні, при якій українці не можуть мати надії на те, що вони можуть знайти справедливість в українському суді. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Дмитрович Катеринчук, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:53:17

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Європейська партія України, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Ну, я би сказав, що це дуже цікавий законопроект, де практично викладається нова редакція такого поняття, як „прояв неповаги до суду”. Я хотів би, щоб народні депутати звернули особливу увагу, тому що йдеться про терміни розгляду справ у судах. Тобто швидкоплинність процесу буде залежати напряму від того, наскільки всі учасники процесу можуть приймати в ньому участь.

На мою думку, є слушними питання щодо, наприклад, розширення суб'єктного складу притягнення до відповідальності, наприклад, експертів, спеціалістів, перекладачів, які практично не знаходять час приходити в суд, коли їм потрібно, коли потрібно це процесу. Але виникає деякий сумнів щодо питання притягнення до відповідальності свідка. І я хотів би, щоб все ж таки ми зрозуміли, що свідок - це дуже важлива частина судового процесу, і ми не можемо так, знаєте, необдумано не давати можливість приведення свідка, навіть коли у нього є поважні причини, коли другий раз він не приходить через органи внутрішніх справ. Все ж таки пропозиції цікаві, треба їх обговорити. Я думаю. Що треба законопроект підтримати в першому читанні, а на друге читання внести зміни стосовно суб’єктного складу, а також розміру штрафів, які пропонуються в цьому законопроекті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

10:55:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Треба зауважити, що останнім часом законопроекти, які виходять зі стін Секретаріату Президента, дуже далекі від досконалості. І я думаю, що Президенту і керівнику його Секретаріату варто було б звернути увагу на роботу юридичної служби - і подавати до парламенту, вищого законодавчого органу країни, законопроекти, які достойні уваги, а не такі, які б відхилялися.

Що можна сказати про цей законопроект. Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” вирішила підтримати його лише в першому читанні і лише за умови, що він буде дуже ретельно доопрацьований головним комітетом під головуванням Віктора Дмитровича Швеця. Ми довіряємо головному комітету і сподіваємося, що всі недоречності, які є в цьому законопроекті, будуть звідти прибрані, зокрема, наприклад, норма, якою пропонується запровадити адміністративну відповідальність за першу неявку до суду. Тобто послали вам повістку, з якоїсь причини ви її не отримали – і вас уже можна притягати до адміністративної відповідальності. Мені видається, це драконівська міра, якою пропонується накладати на людей, які можуть бути навіть і не винні в тому, що не отримали цієї повістки, чи повідомлення про явку до суду.

Тому законопроект потребує ретельного доопрацювання. І ми сподіваємося, що головний комітет при поданні його до Верховної Ради до другого читання усуне всі ті проблемні питання, про які говорили тут колеги – народні депутати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено. Справді, є ряд зауважень до цього законопроекту, які були викладені у виступах народних депутатів, а також в заключеннях, у висновках Науково-експертного управління. Тому пропозиція комітету така: прийняти його у першому читанні, тобто за основу, і серйозно доопрацювати.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 3073 про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення відповідальності за зрив розгляду судових справ та прояв неповаги до суду. Прошу голосувати.

Прошу, шановні колеги, голосувати.

 

10:57:46

За-232

Рішення прийнято.

Шановні колеги, перед тим як оголосити розгляд другого, наступного законопроекту, я ще раз оголошення роблю: керівникам фракцій, голові Комітету з питань економічної політики об 11-ій годині зібратися для проведення засідання Погоджувальної ради. Але роботу Верховна Рада  буде продовжувати в пленарному режимі під керівництвом Олександра Володимировича Лавриновича.

Оголошується до розгляду проект Закону, реєстраційний номер 2640, про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Доповідач – заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна, співдоповідачем буде виступати голова Комітету з питань європейської інтеграції – Борис Іванович Тарасюк.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект закону про внесення змін до загальнодержавної програми адаптації законодавства України, яким ми пропонуємо пролонгувати перший етап, який визначений в  загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу на 2004-2007 роки, пролонгувати до  того часу, поки буде діяти угода про партнерство та співробітництво, яка чинна на сьогоднішній день у  наших відносинах з  Європейським Союзом.

Це пов’язано насамперед із тим, що другий етап, можливо сформулювати і пріоритети цього етапу можливо сформулювати після того, як буде, по-перше,  виконаний повністю, виконані повністю ті завдання, як і поставлені в першому етапі і, по-друге, тоді, коли будуть сформульовані нові пріоритети співробітництва України з Європейським Союзом.

Станом на сьогоднішній день створений, тобто і Україна, і Європейський Союз погодились із тим, що угода про партнерство і співробітництво буде чинна до тих пір, поки не будуть закінчені переговори і не набуде чинності нова угода про асоціацію між Україною та Європейський Союзом. Оскільки ці переговори ще тривають, хоча і знаходяться в досить активній стадії, ми пропонуємо пролонгувати  перший етап адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу до тих пір, поки буде чинна угода про партнерство і співробітництво.

Крім того, ми не можемо сказати станом на сьогоднішній день, попри значний поступ, якого вдалося досягнути в реалізації завдань загальнодержавної програми, що ми на сьогоднішній день виконали всі пріоритети, які визначені в цій програмі, зокрема, частину пріоритетів уряду вдалося виконати, але на сьогоднішній день ми не можемо сказати, що ми створили загальнодержавну систему перевірки всіх проектів законів з точки зору їх відповідності актам Європейського союзу. Тому ми пропонуємо продовжити роботу в цьому напрямку до тих пір, поки не будуть визначені нові пріоритети в  нашому співробітництві з Європейським Союзом і, відповідно, поки не набуде чинності нова угода про асоціацію.

Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Володимирівна.

Співдоповідь – Борис Іванович Тарасюк.

Тарасюк Борис Іванович є в залі?

 

11:01:13

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції  розглянув на своєму засіданні проект Закону „Про внесення змін до загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” і ухвалив рішення  рекомендувати Верховній  Раді прийняти його в цілому.

Зміни до цієї загальнодержавної програми, запропоновані урядом, спрямовані на те, аби забезпечити безперервність процесу адаптації в період до підписання нової угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Тому Комітет з питань європейської інтеграції підтримує ініціативу Кабінету  Міністрів щодо  продовження дії першого етапу  виконання цієї програми до періоду завершення угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом і укладення нової угоди.

Ми пропонуємо прийняти даний законопроект за основу і в цілому, доповнивши його пунктом про те, що він набирає чинності з дня його опублікування.

Комітет з питань бюджету також  підтримує ці пропозиції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, записуємося на обговорення. Зарубінський Олег Олександрович.

 

11:02:37

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександр Володимирович! Шановні колеги! Цей законопроект, дійсно дуже маленький, це буквально один рядок. І в принципі я думаю, що немає жодних мінусів або жодних заперечень щодо його прийняття.

Я хотів би просто пояснити чому, бо виступав представник  Мін’юсту, а суть дуже проста, от я хотів би це сказати. Розділ четвертий чинної редакції програми каже, що перший  етап програми розрахований на 2004-2007 роки, це було сказано.

Наступна диспозиція  або така логіка. Розділ п’ятий програми: „Мета та завдання першого етапу виконання програми передбачають, що на  першому етапі виконання програми пріоритетними сферами, у яких здійснюється адаптація законодавства, є сфери визначені статтею 51 УПС (Угоди про партнерство і співробітництво). Отже, перший етап виконання програми безпосередньо пов'язаний якраз з терміном, зі строком дії Угоди про партнерство і співробітництво.

Тому законопроект є абсолютно логічний, але не можу не сказати, оскільки розробником є Міністерство юстиції, я просив би таке поважне відомство і міністерство використовувати у своїй роботі положення нашого  Регламенту – Регламенту Верховної Ради. Бо ви подаєте законопроект до Верховної Ради, а ви  подали його без порядку, ви це знаєте, введення в дію цього законопроекту.

Відповідно до частини сьомої статті 85 Тимчасового регламенту Верховної Ради кожен законопроект повинен містити положення щодо порядку набрання ним чинності. Борис Іванович Тарасюк це знає, він це додав, тому  якщо ми врахуємо це, тоді можна в цілому голосувати. Але  хотілося б, щоб ви користувалися, в тому числі і Регламентом, як ми користуємося вашими законодавчими ініціативами. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний Валерій Григорович.

 

11:04:48

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги! Я хотів би як керівник постійної делегації нашого парламенту в такій поважній європейській інституції як Центральна європейська ініціатива підтримати цей законопроект і проінформувати про наступне.

18 листопада цього року в місті Кишиневі відбулося чергове засідання Парламентської Асамблеї парламентського виміру центральноєвропейської ініціативи. На цьому засіданні в прийнятих документах в черговий раз, а я хочу нагадати, що ця організація створена саме для того, щоб готувати для вступу до Європейського Союзу нові країни, які на сьогодні не є членами Європейського Союзу. Україна також має прагнення до вступу до Євросоюзу і ми всі підтримуємо це прагнення. І  на Парламентській Асамблеї саме це було підкреслено, підкреслено прагнення  України до вступу до Євросоюзу, в тому числі була підкреслена важливість адаптації законодавства  тих країн, які готуються  до вступу до  ЄС  саме тих процесів адаптації  до законодавства Європейського Союзу. Тому це дуже важлива тема, я закликаю всіх парламентарів підтримати внесений законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:06:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Такий простий законопроект надзвичайно, всього в законопроекті – сім строчок. Сім строчок і в семи строчках ми не можемо записати, коли починає діяти закон?

Шановні! Ви хоча б читайте тоді заключення експертного управління, потім бігом внесіть на заміну іншого, не компрометуйте уряд неготовими  законопроектами. Я закликаю вас до цього. Не можна цього робити. Тим більше, що нам треба з голосу зараз прийняти закон у першому і другому читанні. Це перше.

Друге. Я звертаюся до зовнішньополітичного відомства, ви провалюєте зараз серйозні починання. Хто знає про те, що зараз фактично на політичному рівні  депутат Тарасюк виграв схоплення чи схватку з газовим монополістом. Хто знає про це? Ніхто не знає, ви ніде цього не розповсюджуєте.

Чому сьогодні стоїть питання, я говорю про обговорення в Раді Європи, і в його інституціях, я запитую, чому сьогодні ми так наближаємося до Європейського Союзу, що сюди всі, хто завгодно приїжджають безвізово, а над нашими людьми знущаються. Коли це покінчиться? Коли буде дзеркальне відображення? Я звертаюсь до Віктора Андрійовича Ющенка, які втрати до бюджету, Віктор Андрійович, порахуйте, йдуть, які плюси ми отримали за ці роки, що ми все відкрили. Ніяких плюсів ми не отримали. Ми отримуємо мінуси.

Тому, до цього закону треба записати так як сказав зараз Борис Іванович, коли він набирає чинності з дня опублікування. Фактично, він буде всього діяти до березня 2009 року, але я проти підготовки такої законопроектів. Якщо є недоречність, бігом треба замінити і внести на заміну...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна.

 

11:08:33

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, немає в Україні патріотичної політичної сили, яка виступала би проти інтеграції України в Європейський Союз. Партія регіонів теж завжди виголошувала ідею євроінтеграції і адаптація українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, це була прекрасна ідея рік тому. Але сьогодні про яку європейську інтеграцію України ви говорите, коли Україна вже стала не мостом між Сходом і Заходом навіть, а буфером між Москвою і Брюсселем. Коли дії нинішньої влади повністю сплюндрували, здискредитували ідею європейської інтеграції України. Коли уряд і Президент зробили все, щоб Україну вважали невірогідним партнером, ненадійним партнером і країною, яку ніхто серйозно не розглядає як країну члена Європейського Союзу. Тому все це, що ми тут зараз робимо, це, знаєте, таке, таке собі копирсання в якійсь старій торбі, до якої Європа вже ніколи найближчим часом заглядати не буде. Ми повинні змінити нинішню влади і привести до влади прагматиків, які будуть робити реальні кроки для інтеграції України в Європейський Союз, які повернуть нашій державі високий авторитет і високу вірогідність. А зараз, знаєте, будемо ми адаптувати законодавство чи не будемо від цього абсолютно принципово нічого не змінюється, бо Україну вже зараз ніхто не розглядає як реального партнера хоча б на асоційоване членство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, номер 2640. Прошу визначатись.

 

11:11:08

За-235

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект закону. Була пропозиція з урахуванням поправки голови комітету Тарасюка Бориса Івановича прийняти в цілому цей проект закону. Є заперечення у народних депутатів? заперечень немає, ставлю на голосування в цілому проект закону номер 2640 про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Прошу визначатись.

 

11:12:06

За-238 

Закон в цілому прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про упаковку та відходи упаковки. Номер 1415. Доповідає – народний депутат України Ляпіна Ксенія Михайлівна.

 

11:12:27

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, цей законопроект розроблений тому, що ситуація, що склалася в Україні у сфері поводження з відходами, виробництва і споживання, є насправді критичною. Кожен з вас з цим стикається, коли приїжджає у свій округ і чує скарги наших громадян.

Такий факт. Тільки у побутовому секторі щорічно нагромаджується біля 50 мільйонів кубічних метрів побутових відходів. Приблизно 35-45 відсотків з них – це якраз відходи від упаковки. На жаль, державне регулювання у даній сфері характеризується сьогодні незбалансованістю дублюванням повноважень, не розділенням цих повноважень, як наслідок, власне кажучи,  не створено  сьогодні якусь цілісну систему поводження з відходами, зокрема від упаковки. Немає відповідних зобов’язань, немає відповідних джерел фінансування, маємо, власне, ну повний хаос в цій системі.

Розробниками цього законопроекту є група авторів, представники кожної фракції брали в цьому участь. Можу сказати, цей законопроект зовсім неполітичний. Ми насправді вивчали при підготовці цього законопроекту досвід і Європейського Союзу, і відповідно директиву Європейського Союзу, і  досвід східноєвропейських країн, які вже впровадили в свою практику відповідні рішення, і  сьогодні мають значно кращу відповідь на  питання, як  утилізувати, звідки брати фінанси, як будувати схему утилізації відходів від упаковки.

Що, власне, робиться цим законопроектом? Встановлюється відповідальність всіх суб’єктів життєвого циклу упаковки і зобов’язаних суб’єктів за утилізацію відходів упаковки. Запроваджується у відповідності з європейським досвідом планові показники з утилізації відходів упаковки відповідним чином на п’ять років...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯПІНА Л.М. Визначається поняття і системи поводження. Встановлюються організаційно-правові засади створення відповідної координуючої організації. Нарешті, визначається орган, який буде, державної влади, який буде відповідальний за впровадження цього закону.

Прийняття та впровадження цього закону значно покращить екологічну ситуацію в Україні, зробить нас зрозумілими і дасть нам зрозумілу відповідь, як можна будувати схему утилізації, як її фінансувати і як це можна робити сучасно і по-європейськи.

Дуже дякую, шановні колеги. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Співдоповідь – Кальченко Валерій Михайлович, будь ласка.

 

11:15:36

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановні колеги,  шановний Олександре Володимировичу, комітет на своєму засіданні у березні 2008 року розглянув проект Закону про упаковку і відходи упаковки, поданий народними депутатами: Ляпіною, Шершуном, Бурлаковим, Кальченком, Слободяном.

Дійсно, система поводження з відходами, що традиційно склалася в Україні через ратівельні підприємства і приймальні пункти, потребує вдосконалення. Спроба уряду запровадити систему збирання та утилізації відповідно до постанови 915 від 26 липня 2001 року за сім років, на жаль, позитивного рішення не дала, тому що цим займалася одна державна монопольна компанія. Така ситуація склалася в результаті недосконалості діючого законодавства та окремих підзаконних актів у сфері поводження з відходами.

Хотів би підкреслити, що відповідно до законопроекту суб’єкти, які виробляють тару, передають свої обов’язки щодо виконання норм утилізації відходів упаковки уповноваженій організації, оператору системи, який в свою чергу укладає угоди з органами місцевого самоврядування та спеціалізованими підприємствами із збирання та утилізації відходів.

Хотів би підкреслити, що, дійсно, закон має суттєві недоліки, які були висловлені, як  в експертному  заключенні Науково-експертного управління, так від органів центральної влади.

В той же час жодних зауважень принципових не було. Всі розуміють, що такий законопроект потрібен. Я думаю, що ми  зуміємо і авторський колектив, і комітет доопрацювати цей закон і створити адекватну базу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу  у сфері упаковки та відходів.

Конкретний характер…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАЛЬЧЕНКО В.М. …зауважень і пропозицій свідчить про  можливість їх врахування. Комітет   пропонує підтримати цей законопроект за основу з доопрацюванням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Михайлович.

Бажаючі взяти участь  в обговоренні, будь ласка, записуємось. 

Яворівський Володимир Олександрович.

 

11:18:16

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, місто Кіровоград, 95 виборчий округ.

Шановні колеги, я просто хочу нагадати вам і тим, хто нас зараз слухає, що, буквально,  там десь ще якихось 10-15 років тому  назад ми  чудувалися пластиковим першим пляшкам, які появилися, дивувалися різним упаковкам і тому подібне.

Сьогодні  уже не подив, а, звичайно, тривога того, що у нас  в Україні незабаром можуть просто вирости нові Карпати  із пляшок.

Згадайте, ви всі це бачили,  всі це знаєте, наші узбіччя доріг, наші ліси, які наближені до населених пунктів, що там відбувається і там робиться. Таке враження  що, буквально, лавина, колосальна лавина  йде на нас оцих пластикових різних  відходів.

Через те, мені здається, хоч є певні зауваження до цього законопроекту, але він дуже вчасний. І я хотів подякувати пані Ляпіній, що вона звернулася до цієї ніби-то такої ззовні дрібничкової проблеми, а насправді це  колосальна не лише екологічна, а  загальнолюдська проблема, так би  я її назвав.

Отож, мені здається,  що в законі до другого читання, можливо, треба було би чіткіше вказати все-таки на два напрямки виходу із цієї ситуації: перше – це все-таки утилізація, і там це все розроблено нормально… Але я хотів би нагадати, враховуючи сьогоднішню і кризу, до середнього нашого класу це може бути просто-на-просто колосальний бізнес, який ніким не опанований, це переробки цих самих, скажімо там, пляшок, відходів і тому подібне у різні нехарчові, так би мовити, вироби там – піддони всякі і тому подібне. Це дуже важливо і цим потрібно займатися, тому що інші народи, для них ця проблема вже давним-давно постала, і то добре, що ми сьогодні, український парламент, так само звернувся сьогодні до цієї теми.

„Блок Юлії Тимошенко” підтримає в першому читанні, а всі зауваження подамо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас В'ячеславович.          

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, співдоповідач сказав, що всім зрозуміло, наскільки потрібний саме цей закон. Я, очевидно, трохи якийсь неправильний, тому що мені не зрозуміло, навіщо при існуванні об'ємного універсального Закону про відходи створювати окремий абсолютно закон, який стосується упаковки?

Якщо іти дальше такою логікою, буде наступний закон - про тару, потім закон про склотару і про ПЕТ, пляшки, ПЕТ-тару, потім про інші методи упаковки – про паперову упаковку, пластикову там, якусь там космічну, ще щось. Скільки ми будемо подрібнювати наше законодавство? За цим далі виникають дуже серйозні і цікаві проблеми: дальше ми  починаємо вносити зміни до законів, одні зміни до Закону про відходи, інші зміни до Закону про упаковку. І зараз вже перший цей варіант законопроекту вже не в усьому узгоджується із Законом про відходи. Якщо ми ще пройдемо другий, третій такі етапи, ми дістанемо два абсолютно протилежних закони, які будуть в різний спосіб регулювати ті ж самі питання. І тому мені здається, що логіки взагалі введення нового закону немає. Невелика частина питань, пов'язаних з упаковкою, стосуються санітарних норм відповідності харчових там продуктам тощо, де вони можуть застосовуватися, протипожежній безпеці і тому подібне. Є відповідний звід законів, куди треба вносити відповідні доповнення з цього приводу. Це що стосується утилізації. Всі інші моменти, в тому числі і фінансово-економічні моменти треба нормально доопрацьовувати в Законі про відходи. А то ми на кожну окрему проблему будемо вводити 10 різних, абсолютно суперечних законів. Знаєте, мені здається, тут логіки немає. І тому я особисто – тільки за себе кажу, а не за фракцію, - я особисто не зможу підтримати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:22:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни,  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати,  я звертаюся до тих, хто не читав цього законопроекту. Цей законопроект умовно я назвав би так: про боротьбу з підприємством „Укрекомресурси” Кабінету Міністрів України. Можливо, давайте заслухаємо уряд, заслухаємо, як він виконує Закони „Про відходи” – і вирішимо з цим підприємством. Хіба є власна сфера правового регулювання, предмет регулювання у цього закону?  Немає. Він відноситься до Закону „Про відходи”. Нема власно.

Далі. Ви ж додумайтесь. Зараз виступаючий, Тарас В’ячеславович, не сказав, я погоджуюсь з його аргументами, але він не сказав про те, що записано в цьому законі: вводиться спеціально уповноважений центральний орган у сфері поводження з відходами упаковки. Не з відходами, яких вже сьогодні на 2 відсотки території України звалища займають, а в сфері поводження з відходами упаковки.

Я звертаюся до шановного мною комітету. Люди добрі, ну, ми ж так далеко дійдемо, не хочу з парламентської трибуни говорити, про що ми вже закони тільки не приймемо. Але ж давайте робити так, щоб все-таки слід залишати в законодавчому полі, а не знищувати його.

Окремих перлів заслуговує оцінка, окремі перли – це адміністративна відповідальність. І так ми міністерство вже по упаковці робимо, по відходах, а тепер правопорушення у сфері. Це стаття 24-та, 25-та. Тут же адмінвідповідальність, тут же штрафи, тут же все передбачено. Без правового комітету, без інших правових комітетів. Що ми творимо, шановні?! ЦЕ так творити закон треба? Не можна, це має бути розділ в Законі „Про відходи”. Крапка. І я за це проголосує. І розділ в адмінвідповідальності, окремі статті, всього-на-всього, от так вирішується це питання.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект закону про упаковку та відходи упаковки номер 1415. Прошу визначатися.

 

11:24:59

За-331

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду Проект Закону (номер 2634)  про внесення змін до Водного кодексу України. Доповідає народний депутат України Шершун Микола Харитонович.

 

11:25:29

ШЕРШУН М.Х.

Дякую. Шановний головуючий, колеги, необхідність внесення змін до водного кодексу України та регулювання суспільних відносин у цій сфері назріла вже давно. Ситуація з охороною та використанням водних ресурсів в країні набуває ознак загрозливості.

За офіційними даними, з моніторингу водних ресурсів лише деякі річки Криму та Карпат можна віднести до умовно чистих. Режим господарювання в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах здійснюється з порушенням законодавства. Питання оренди водних об’єктів залишається неврегульованим з 2000 року, що призвело до безсистемного надання в оренду водних об’єктів, виникнення конфліктних ситуацій між суб’єктами господарювання та громадами.

Ми докладно вивчили всі проблеми і підійшли до цього питання системно, запропонувавши зміни до більшості статей Водного кодексу. Реалізація положень законопроекту дозволить привести Водний кодекс України у відповідність до чинного законодавства, удосконалити законодавство України у питаннях охорони та використання водних об’єктів та земель водного фонду, посилити режим господарювання в прибережних захисних смугах, врегулювати питання власності на водні об’єкти держави та громад, врегулювати питання надання водних об’єктів у користування на умовах оренди, забезпечити комплексний підхід до використання водних ресурсів та їх охорони  і відтворення.

Ми вдячні за зауваження, які надав Комітет з питань бюджету, Головне науково-експертне управління, Міністерство фінансів, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Держводгосп, провідні наукові організації.

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримав запропонований проект закону. За висновком Головного науково-експертного управління законопроект може бути прийнятий за основу.

У разі  прийняття таких змін до Водного кодексу України він стане більш соціально та еконологічно спрямованим, більш спрощеною та прозорою стане…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ШЕРШУН М.Х. Більш спрощеною та прозорою стане процедура водокористування.

Я прекрасно розумію, що цей законопроект не простий, і для створення закону, який би відповідав сучасним викликам і загрозам, потрібна роботу усього парламенту. Але зволікати з його прийняттям  вже небезпечно.

Тому закликаю вас, шановні колеги, попрацювати разом і прийняти цей  законопроект за основу. А другого читання доопрацювати і вже прийняти як закон, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь – Анатолій Іванович Семинога, будь ласка.

 

11:28:32

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься законопроект внесення змін до Водного кодексу, внесеного народними депутатами Шершуном, Скубенком в Толстоуховим.

Законопроект, практично, збалансований і пропонує системне вирішення проблем, які складалися на протязі багатьох років.

Загалом він торкається багатьох питань, які не знаходили свого вирішення раніше. Зокрема, на це розмежування прав власності на водні об’єкти між державою та громадами, питання оренди, захисту прав громадян, зокрема, загальне водокористування, вільний доступ до водних об’єктів для культурно-оздоровчих цілей тощо.

Законопроект вирішує питання врегулювання господарської діяльності на островах, вони повністю відносяться до прибережних захисних смуг.  Упевнений також, що всі підтримають необхідність посилення режиму використання прибережних захисних смуг, заборону незаконного намиву ділянок на землях водного фонду, зміна їх рельєфу.

Законопроектом поповнюється перерозподіл коштів за використання води, водних об’єктів і в місцевих бюджетах залишається 20 відсотків надходження від використання води. Варто відзначити, що багато запропонованих у цьому законопроекті змін, це реагування на порушені проблеми громадянами, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування, це свідчить, що відбувається налагодження діалогу між  виборцями і Верховною Радою.

Комітет відзначив, що законопроект сприяє удосконаленню водного законодавства України, збереженню водних ресурсів і висловив ряд  зауважень. Зокрема, запропоновано розвинути та конкретизувати положення статті 13 щодо переходу на управління  водними ресурсами за басейновим  принципом.

Законопроект підтриманий Кабінетом Міністрів, Міністерством охорони навколишнього середовища, Держводгоспом України. Головне експертне управління висловило декілька зауважень, але в цілому підтримує даний законопроект.

Підкреслюю..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СЕМИНОГА А.І. Дякую за увагу і прошу підтримати даний законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Чорновіл Тарас В’ячеславович.

 

11:31:04

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги! Законопроект на мій погляд, дійсно треба приймати, тому що ті питання врегульовані достатньо, але тільки з одним застереженням: приймати можна тільки в першому читанні. Там є ряд неузгоджень і з другою статтею Водного кодексу, Земельним кодексом. Їх треба узгоджувати, треба виносити, зводити до більш-менш стрункої нормальної системи.

Але, на превеликий жаль, тільки самим цим законопроектом врятувати ті ж самі дніпровські плавні від намивів, врятувати від забудови прибережні смуги, острови тощо все ж таки не вдасться, тому цей законопроект має бути тільки першим кроком. А після того треба все ж, на жаль,  ми така країна, вводити набагато інші, більш жорсткі методи відповідальності, не протиставлення закону, а відповідальність за його порушення.

Треба вводити кримінальну відповідальність набагато жорсткішу, ніж є сьогодні. І тільки таким способом можна буде врятувати. Але для того, щоб була основа, була база для подальшого законодавчого врегулювання – найкращий спосіб, дійсно, починати з таких кроків, які є в цьому законопроекті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:32:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Наша Україна-Народна Самооборона"

Шановні народні депутати! Перш за все, дозвольте висловити свою подяку авторам законопроекту  Шершуну, Скубенку, Толстоухову за те, що вони не формально підійшли до розробки і підняття цього комплексу проблем, які зараз тут піднімаються. Але, очевидно, що площина того, що нам зробити з тим, щоб наше оточуюче середовище стало безпечнішим і як нам зберегти землі водного фонду, і яким чином нам будувати Україну, очевидно, корінь не тут зараз знаходиться. Я розумію, що автори хотіли покращити ситуацію. І вони її, дійсно, покращують. Вони пишуть, як робити, і в містах, і як робити на інших сховищах, і заставляють зробити проекти. Але цей законопроект без виконання Водного кодексу нічого не вартий – просто нічого. Точно так же, як сьогодні не виконуються і Водний, і Земельний кодекси в країні.

Тому, очевидно, я звертаюся до профільних комітетів і до правоохоронного комітету, і до комітету природоохоронного. Давайте ініціюйте питання про звіт тут, на цій трибуні, Генерального прокурора України, Міністерства екології з тим, щоб вони доповіли, як виконується чинний закон. Адже по чинному закону не допускається обмежувати доступ людей і робити всі загорожувальні, які зараз є, вздовж Дніпра, всіх інших річок, і всього, що зараз відбувається. Але це відбувається, але немає ніяких заходів, не вживаються.  

Тому, очевидно, стан виконання законодавства сьогодні найбільш важливий. Тому тут треба передбачити ще і відповідальність за невиконання. Але треба ініціювати слухання того, як відбувається дотримання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення законопроекту завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Водного кодексу України. № 2634, прошу визначатися.

 

11:34:59

За-382

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону (номер 3285) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про господарські товариства. Доповідає – Анатолій Іванович Балюк, голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

БАЛЮК А.І.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про господарські товариства.

Основною метою, для досягнення якої спрямований зазначений законопроект, є врегулювання питання існування товариства з одним учасником. З метою реалізації зазначеної мети законом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та Закону України про господарські товариства.

Доповнення новою частиною 6 статті 98 загальні збори учасників товариства Цивільного кодексу України нормою, якою передбачено, що у разі, коли товариство має єдиного учасника, повноваження загальних зборів товариства, передбачені законодавством, а також внутрішніми документами товариства здійснюється  таким учасником одноосібно, без скликання загальних зборів. Рішення учасників з питань, що належать до компетенції загальних зборів оформлюється ним письмово у формі протоколу та засвідчується печаткою товариства.

Відповідні зміни  вносять до статті 145 Цивільного кодексу України в частині управління товариством з  обмеженою відповідальністю статті 159, загальні збори акціонерів Цивільного кодексу України та статтею 41 і 58 Закону України про господарські товариства.

Крім того, законопроектом передбачено доповнення частини четвертої статті 159, загальні збори акціонерів Цивільного кодексу нормою, якою передбачено, що статутом товариства може бути передбачено більшу кількість голосів, необхідних для прийняття рішень загальними зборами акціонерів, крім випадків прийняття рішень про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів управління товариства, звернення до суду з позовом до посадових осіб органів управління товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству.

Даний законопроект розроблявся Кабінетом Міністрів України до прийняття Закону України „Про акціонерні товариства”, яким вже врегульовано питання створення та функціонування акціонерних товариств з одним акціонером. Таким чином законопроект потребує доопрацювання з метою врахування відповідних положень цього закону. Аналогічні зауваження до проекту закону висловлені Головним науково-експертним управлінням та народними депутатами України, членами профільного комітету Верховної Ради України.

Враховуючи вищевикладене, просимо підтримати зазначений законопроект із наступним його…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Анатолій Іванович.

 

БАЛЮК А.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь – Юрій Миколайович Воропаєв.

 

11:37:55

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект рассмотрен на Комитете Верховной Рады Украины по экономической политике и рекомендован вам к утверждению его в первом чтении, взять его за основу. Как уже говорил предыдущий докладчик, точно такого же мнения и Главное научно-экспертное управление.

Однако, хотел бы вам напомнить о том, что мы здесь в зале Верховной Рады приняли Закон «Об акционерных обществах» и он вступает в силу с 30 апреля этого года.

Данный законопроект несколько входит в противоречие с Законом «Об акционерных обществах» и отдельные нормы, ну немножко требуют дополнительной доработки, в частности, например, если общество состоит из одного участника, одного акционера, Закон «Об акционерных обществах» предлагает решение в таком обществе принимать единоличное гражданином, если это физическое лицо, и заверять это нотариально, его подпись. Если же решение принимается юрлицом – единственным акционером общества, то в этом случае решение этого юрлица заверяется печатью общества. И это, по-моему, более правильно.

Данный законопроект предлагает, в том числе и решение физлиц заверять просто печатью общества, что может дать возможность отдельным как бы, недобросовестным лицам маневра и злоупотреблений.

В связи с этим комитет предлагает принять его в первом чтении, а до второго чтения доработать, довести в соответствие с Законом «Об акционерных обществах», в том числе и привести в соответствие ту часть, которая не регулируется Законом «Об акционерных обществах» в отношении обществ с ограниченной ответственностью и по аналогии сделать идентичным и удобным для применения во всех обществах Украины.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення.

Народний депутат Плотніков, будь ласка.

 

11:40:08

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Я повністю погоджуюся з колегою Воропаєвим в тому, що це вкрай актуальний проект закону про внесення змін і він врегулює такі важливі питання, як проведення загальних зборів товариства однією особою, яка є  його  єдиним учасником.  Дійсно, там є необхідність внесення певних змін, зокрема для акціонерних товариств вказані питання регульовані Законом „Про акціонерні товариства”. Інші питання залишаються не врегульованими, тобто є необхідність внесення змін,  про який я казав колега Воропаєв. Тобто  з цієї точки зору є пропозиція його підтримати в  першому читанні, а далі, щоб він з врахуванням цих зауважень ішов далі. Спасибі.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування проект Закону (номер 3285) про внесення  змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про господарські товариства. Прошу визначатися.

 

11:41:25

За-383

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо формування статутних капіталів господарських товариств). Доповідає - заступник міністра фінансів Литвин Володимир Миколайович.

 

ЛИТВИН В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! На сьогодні відповідно до статті 86 Господарського кодексу України та статті 13 Закону України „Про господарські товариства” для формування статутного капіталу банків господарських товариств забороняється використовувати бюджетні кошти. Зазначене відповідно позбавляє права участі держави у формуванні та збільшенні статутних капіталів господарських товариств.

Крім того, статтею 7 Закону України „Про банки і банківську діяльність” встановлено, що в Законі про Державний бюджет  України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Статтею 32 вищезазначеного закону дозволяється використовувати бюджетні кошти для формування статутного капіталу банку, якщо такі кошти мають відповідне цільове призначення.

Проте зазначені норми не узгоджуються із Господарським кодексом України та Законом України про господарські товариства щодо формування статутних капіталів державних банків.

Ідеологією запропонованого законопроекту є надання на законодавчому рівні права державі за рахунок коштів Державного бюджету, передбаченого в Законі України про Державний бюджет  на відповідний рік, приймати участь у формуванні та збільшенні статутних капіталів господарських товариств.

Таким чином предметом правового регулювання запропонованого проекту є внесення змін до статті 86 Господарського кодексу України та до статті 13 Закону України „Про господарські товариства”, згідно з якими заборона використання для формування статутного капіталу бюджетних коштів не поширюється це на випадки, встановлені законом.

Прийняття запропонованого законопроекту на законодавчому рівні закріпить можливість держави приймати участь у формуванні та збільшенні статутних капіталів господарських товариств за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Прошу підтримати представлений проект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Юрій Миколайович Воропаєв.

 

11:43:43

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Данный законопроект 2639 рассмотрен Комитетом Верховной Рады Украины по экономической политике и рекомендуется Верховной Раде принять его в первом чтении, то есть за основу. Он фактически технический. Он приводит в соответствие разногласия между двумя законами:  Закона о банках и банковской деятельности, который предусматривает возможность формирования уставных фондов государственных банков за счет бюджетных средств, и законами про хозяйственные товарищества и Хозяйственным кодексом Украины, который запрещает формировать уставные фонды за счет бюджетных средств.

Однако и на комитете обращалось внимание министерства, в том числе, о том, что  это противоречие существует только в отношении банков и финансовых учреждений, и никакого оно отношения не имеют к другим хозяйственным обществам. Поэтому при доработке  этого законопроекта до второго чтения необходимо будет уточнить здесь, что это разрешение на формирование  за  счет бюджетных средств  уставных фондов предприятий касается только  банков и финансовых учреждений.

И второй момент. При внесении изменений в Хозяйственный кодекс и в  Закон «О хозяйственных товариществах»  разработчик не учел  внесение изменений во вторую часть этой же статьи, которая  обязывает незалежного аудитора   проводить проверку лица, которое делает  взнос в уставной фонд.  Но не будет же делать аудитор  проверку  государства, которое вносит туда  какие-то уставные средства. Такого  же  мнения придерживается и Главное экспертное управление.

Поэтому рекомендация комитета Верховной Рады Украины – это поддержать его в первом чтении   и до второго чтения доработать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сідайте, будь ласка.

Бажаючих прийняти участь в обговоренні  прошу записатись.

Народний депутат Писаренко, будь ласка.

 

11:45:49

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, думаю, що такі точечні операції, які ми сьогодні розпочали робити  у Верховній Раджі до діючого законодавства, - це дуже добрий сигнал для суспільства, що Верховна Рада  запрацювала. І в цьому випадку з цим законопроектом, дійсно, я думаю, що немає необхідності довго  говорити про  необхідність ухвалення цього законопроекту, треба підтримати. Фракція наша підтримує цей законопроект. І більше того, я думаю, що   можна було б розглянути можливість навіть в цілому  його сьогодні прийняти, адже питання  достатньо просте. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плотніков Олексій Віталійович.

 

11:46:32

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, як 3і у попередньому  випадку я також  пропоную підтримати цей законопроект. Дійсно це певною мірою є технічна поправка, але вона  пропонується  привести норму статті  86 Кодексу України  та статті 13 Закону України „Про господарські товариства”, що забороняють залучення бюджетних коштів до формування статутних капіталів господарських товариств, тобто у відповідність із Законом про банки і банківську діяльність. Це дійсно мова йде про технічні поправки, але вони вкрай важливі для покращання і підприємницького клімату, і в цілому для нормалізації діяльності підприємств, зокрема акціонерних товариств. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:47:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, цей законопроект потрібен. Фактично він є елементом того, щоб запобігати банкрутству банківської системи, кошти в яку накачуються чи в ці товариства для формування статутного фонду товариства, накачуються взяті кошти в кредит або під заставу, або бюджетні кошти. Це - перше.

Але друге. Я звертаюсь до всіх наших законодавців, звертаюсь до уряду, до його установ. Особливо хотів би, щоб мене почули і в Мінфіні, і в Міністерстві юстиції. От уявіть собі, що у нас більше сотні, кілька сотень законопроектів з одною назвою, назва така  - „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Уявіть собі студента, користувача, громадянина, який хоче знайти закон щодо чогось і що Верховна Рада приймала, - щодо змін до деяких законодавчих актів України. А що важко написати „щодо формування статутних фондів товариств” і поставити крапку? Що важко це робити в назвах? Неважко. Але людям буде зручніше, це буде показувати предмет регулювання зразу ж.

І в двох читання, на превеликий жаль, колега, не можна приймати цей законопроект, тому що там треба записати ті зауваження, які сказав комітет і про які відмітило науково-експертне управління. Я категорично з цим погоджуюсь. І добре розумію, що уряду зараз надзвичайно важко, і він дивиться, що заважає банкам… А саме - нам треба розглянути, а що ж відбувається в банківській системі? Нам треба йти в базовий закон – про Національний банк і повертатися до банків, тому що курс гривні, який зараз відбувається, це значить збідніння кожного громадянина кожен день.

Тому – я не знаю, чи чує мене зараз Президент, - але зберігання Стельмаха кожного дня обходиться нашим громадянам мільярди гривень в цілому на посаді. Тому треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую. Дякую вам.

Тому я хотів би, щоб ми, вносячи ці зміни, безумовно, підтримали їх, по-перше. А по-друге, усвідомили, що треба консолідовано всій Верховній Раді прийняти рішення про порятунок гривні, яку мав рятувати Національний банк, але насправді має порятувати Верховна Рада, тому що її треба сьогодні спасати, можливості для цього є – це відставка всієї команди Національного банку України. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, номер 2639. Прошу визначатися.

 

11:50:39

За-385

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (щодо нерозповсюдження дії обмеження кількості учасників на існуючі та зареєстровані товариства з обмеженою відповідальністю). Доповідає народний депутат України Слободян Олесандр В’ячеславович.

 

11:51:09

СЛОБОДЯН О.В.

Шановний Олександре Володимирович, шановні народні депутати! 20 травня 2007 року вступив в дію Закон України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України. Цим законом внесена зміна до статті 50 Закону України „Про господарські товариства”, в якій встановлюється максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю в кількості 10 осіб.

Відповідно до цих змін, якщо товариство протягом одного року не зменшить кількість засновників до 10, то в судовому порядку таке товариство має перетворитись у відкрите акціонерне товариство або ліквідуватися.

Слід відмітити, що на момент прийняття цих змін в Україні було зареєстровано 1 мільйон 186 тисяч 235 товариств. Значна частина яких налічує більше 10 засновників. На мій погляд, обмеження кількості засновників до 10 осіб створило особливу проблему для сільськогосподарських товариств, які не мають ні належного матеріального забезпечення, ні фахового забезпечення для вчинення дій  по реорганізації цих товариств, в тому числі створює масу конфліктних ситуацій.

Крім того, я хочу нагадати, що  на сьогодні мінімальний статутний капітал товариства з обережною відповідальністю становить сто мінімальних зарплат, а акціонерного товариства – 1250 мінімальних зарплат. Перетворення товариства з обмеженою відповідальністю в акціонерне товариство вимагає значного збільшення статутного капіталу, що спричинить економічні втрати для країни через масову ліквідацію суб’єктів господарювання.

Я скажу більше, сьогодні мені не відомий жодний випадок перетворення товариства в іншу організаційну форму, бо в реальних умовах України це, практично, зробити сьогодні неможливо. Тому логічною, на мій погляд, є пропозиція дії по обмеженню кількості засновників до 10 чоловік вводити лише…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Олександр В’ячеславович.

 

  СЛОБОДЯН О.В. … до 10 чоловік, логічно вводити лише при створенні нових товариств і не розповсюджувати на товариства, які були створені до моменту прийняття змін до статті 50 Закону України «Про господарські товариства» від 27 квітня  2007 року. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка.

 

11:53:59

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Законопроект 2081 рассмотрен на Комитете Верховной Рады Украины по экономической политике и решение комитета: предложить вам принять его в первом чтении с доработкой до второго чтения здесь, в Верховной Раде.

Хотел бы обратить ваше внимание на следующее. 1 января 2004  года вступил в силу, фактически, новый Гражданский кодекс Украины. И согласно статьи по-моему, 152-й, если не ошибаюсь, этого Гражданского кодекса Украины введена норма, согласно которой общество с ограниченной ответственностью дожно быть отдельным законом установлена максимальная численность участников.

В исполнение этой нормы, приведя… и во время работы по проведению в соответствие украинского законодательства в соответствии с новым Гражданским кодексом Украины в 2007 году Верховная Рада приняла  изменения в Закон «О хозяйственных обществах», которым и установило это ограничение в количестве десяти членов, участников.

В то же время хотел бы ваше внимание обратить на то, что это ограничение в какой-то степени необходимо. В каком размере – это вопрос другой уже. Почему? Только в акционерных обществах существует сейчас у нас вами разработанный механизм  о защите миноритарных акционеров. В обществах  с ограниченной ответственностью никакой защиты  маленького участника не существует и нет на данный момент, мы ее не сделали пока с вами. Поэтому идея комитета  Верховной Рады Украины принять его в первом чтении и до второго чтения доработать и определиться в отношении максимального размера этих участников обществ с ограниченной ответственностью.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Народний депутат Плотніков.

 

11:56:04

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Є пропозиція підтримати цей законопроект, тому що, дійсно, ну, можливо, там є певна дискусійність, можливо, з одного боку, не можна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю обмежувати. З іншого законотворець  виходив перш за все з необхідності захисту прав такого учасника. Тобто є пропозиція цей законопроект підтримати, доопрацювати якісь там технічні неузгодженості до другого читання. І в цілому це знову ж таки буде сприяти покращанню і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, і в цілому підприємницького клімату в країні. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Іванович Гуменюк, будь ласка.

 

11:56:51

ГУМЕНЮК О.І.

Гуменюк Олег Іванович, депутатська група „За Україну”, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Обов’язково треба підтримати цей законопроект, тому що в умовах кризи, яка в економіці не тільки України, а й всього світу зараз панує, першочерговою задачею будь-якої держави є підтримка тих економічних ініціатив, які дає підприємництво. І  держава повинна всебічно опікуватися тим, щоб як менше бар’єрів робити на шляху втілення в життя цієї приватної ініціативи. Тому все, що може зробити Верховна Рада з метою дати дорогу в життя якнайбільшої кількості товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі і з великої кількістю людей, треба обов’язково підтримати.

Але я хотів би звернути увагу вашу і на наступне. Зараз у Верховній Раді обговорюється і приймається законопроекти щодо обмеження  статутного фонду товариств з  обмеженою відповідальністю. Я думаю, що  паралельно з цим можна було б розглянути питання, і  обмеження і зниження бар’єру для статутних капіталів і відкритих, і закритих акціонерних товариств, що також сприяло би збільшенню їх кількості і, відповідно, роботи на користь державі.

Дякую. Треба підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович, будь ласка. 

 

11:58:12

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Я хотів би, щоб ми більш уважно звернули увагу на цей законопроект, адже є деякі моменти, які не дозволяють його сьогодні приймати. Подивіться, будь ласка, що ми хочемо? Ми хочемо просто  вивести велику кількість підприємств з-під дії закону, який ми нещодавно ухвалили. Тобто ми самі змінюємо ті правила, які ми вже встановили. Нам потрібно піти  іншим шляхом. Якщо ми хочемо врятувати ті господарські товариства, які  існують, то не треба їх виводити з-під дії цього закону. Треба тільки продовжити термін, за який вони повинні бути перетворені в  акціонерні товариства. Давайте будемо розуміти, що ті взаємовідносини, які формуються між учасниками товариства з обмеженою відповідальності, це зовсім інші відносини ніж ті, які формуються в акціонерному товаристві. Тому ми і пішли законодавчо на те, щоб обмежити кількість учасників в товаристві з обмеженою відповідальністю і зробити з цих товариств акціонерні.

Тому на сьогодні те, що ніхто не хоче цього робити, ну, це не підстава для Верховної Ради сьогодні ухвалювати закони, якими нівелюємо Закон „Про акціонерні товариство”. Тому на сьогоднішній день, напевно, треба внести законопроект, яким ще продовжити термін. І вже цей термін, щоб був уже остаточний для перетворення в акціонерне товариство. Або давайте тоді перейдемо до того, щоб збільшити кількість учасників у товаристві з обмеженою відповідальністю. А то ми робимо таке, що у нас після прийняття цього законопроекту, і після того, як повноцінно буде працювати Закон „Про акціонерні товариства” з’явиться якийсь гібрид, по якому окремі акціонерні товариства будуть жити за одним законом, інші товариства з обмеженою відповідальністю будуть жити за старим законом. І що ми після цього будемо з вами робити? 

Тому всі повинні жити за одним законом. А цей законопроект потрібно сьогодні відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про господарські товариства” (номер 2081). Прошу визначатися.

 

12:00:47

За-278

Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 12.30 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо ранкове пленарне засідання.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (номер 3058). Доповідає народний депутат України Олег Валерійович Ляшко.

 

12:31:05

ЛЯШКО О.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, до вашого розгляду пропонується законопроект 3058, яка ідея цього законопроекту. Доповнити Закону України „Про державні нагороди України” статтею 12-1, якою надати виключне право  банкнотно-монетному двору Національного банку України здійснювати виготовлення орденів, медалей, нагрудних знаків до почесних звань України, нагрудних знаків лауреатів державних премій України і президентських відзнак. Звідки взагалі взявся цей законопроект і його ідея? Я отримав три листи від ветеранів Великої Вітчизняної війни, які поскаржилися на неякісні нагороди, виготовлені нагороди, якими їх нагородили. В результаті невеликого розслідування з’ясувалося, що замовлення на виготовлення цих державних нагород, а йдеться про медаль, якою були нагороджені ветерани до чергової річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні, розміщувало Державне управління справами при Президенті України. Провели тендер, переможцем цього тендеру виявилася одна харківська і одна київська структури, які виграли цей тендер і от вони виготовляли ці нагороди. І тому нещасному ветерану, якому дали цю медаль, він дійшов до дому і вона у нього, коли він знімав, як описує ветеран, розвалилися. Тобто сама медаль від’єдналася від того, на чому вона висить. Оце такі у нас виграють тендери, ми знаємо як вони виграють ці тендери, а потім виготовляють такі медалі.

Я вам скажу більше, хто з нас був народним депутатом у п’ятому скликанні, зверніть увагу, між тим, що значки, які ми носимо зараз і які виготовлялися у п’ятому скликанні вони різні значки. А чому? Бо у п’ятому скликанні цей же значок за замовленням Центральної  виборчої комісії…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Одна приватна київська структура. Так от по параметрам технічним там мав бути один метал, а в результаті експертизи, яка була проведена виявили зовсім інший метал, хоча гроші були заплачені за інший. Внаслідок цього Центральна виборча комісія замовила ці значки на Банкнотно-монетному дворі, там заді стоїть знак цього двору і ми можемо бути впевнені в якості. Я вважаю, що державні нагороди України має виготовляти лише державна установа – Банкнотно-монетний двір, так само як це роблять гроші, державні нагороди як прапор, як Гімн, як Герб, це символи держави. І брати віддавати цю справу у всілякі шарашкіні контори, щоб потім принижувати почуття людей, які нагороджені цими нагородами, це буде зовсім неправильно. Прошу підтримати цей законопроект! Дякую!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Співдоповідь, Владислав Володимирович Каськів, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Дякую. То голосуйте.

 

12:34:24

КАСЬКІВ В.В.

Шановний пане Головуючий! Шановні колеги! Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування на своєму засіданні 3 грудня 2008 року розглянув внесений народним депутатом Ляшком Проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”, реєстраційний номер 3058 від 18.08.2008, яким передбачено передачу виключного права на виготовлення державних нагород України в Банкнотно-монетному дворі Національного банку України.

Під час обговорення на засіданні народними депутатами, членами Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування одноголосно було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект Закону про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”, реєстраційний номер 3058 за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Є декілька нюансів, якими керувалися депутати, не приймаючи рішення в цілому, але ідея загалом правильна, тут була дискусія з приводу того чи давати таке право тільки лише державним підприємствам, чи лише Банкнотно-монетному двору Національного банку України, але це предмет змістовної дискусії, яка може бути проведена між першим і другим читанням. Хоча я особисто вважаю, що  цей законопроект можна було б приймати в цілому. Дякую за увагу. Прошу обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення. Народний депутат Подгорний.

 

12:36:12

ПОДГОРНИЙ С.П.

Прошу передати слово депутату Камчатному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Камчатний, будь ласка.

 

12:36:21

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Дякую. Камчатний Харківська область „Блок Юлії Тимошенко”.

Я повністю підтримую автора цього законопроекту,  але мені здається, що питання треба ставити ширше. Сьогодні ми повинні вести мову не тільки про те, щоби нагороди виготовлялися в одному місці із збереженням необхідного порядку, контролю і так далі. Взагалі ми повинні сьогодні вести мову про поліпшення концепції нагородної справи. Свого часу такий документ народився в Секретаріаті Президента. Я задавав це питання Ставнійчук, коли вона тут виступала. Але мені здається, що далі справа не почала рухатись.

В підрозділі, який опікується питаннями нагород працюють професіонали, дійсно, професіонали, які чітко знають свою справу. Але в наслідок того, що їм іноді надаються зверху, з керівництва Секретаріату Президента відповідні політичні команди і тоді ми маємо, ми бачимо незрозумілі рішення  з питань нагородження. Нагороджують людей, які не мають ні абсолютно ніякого права на ці нагороди, і навпаки, тих людей, які роками, чиї справи лежать у відповідному підрозділі в Комісії з питань    нагородження, вони своїх заслужених нагород не отримують.

Зокрема, мені здається, було б доцільним Президентові України ввести до складу відповідної комісії не тільки Кириленка В’ячеслава, який є   єдиним депутатом від Верховної Ради в цій комісії, але й представників інших фракцій. Це б сприяло демократизації процесу більшій гласності, відкритості в  нагородженні державними нагородами.

Бо я хочу нагадати, що нагорода є не тільки нагородою Президента,  вона є державною нагородою і повинна вручатися від імені держави і в її... прийняті рішення про нагородження повинні брати участь, дійсно, представники народу, які обрані, зокрема, до парламенту, і повинні враховуватися не тільки у вузькополітичні, партійні інтереси однієї якоїсь фракції, а всіх політичних сил, з яких сьогодні складається наше українське суспільство і політикум. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’язівський Володимир Михайлович.

 

12:38:21

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Депутатська група „За Україну”, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Цілком поділяю стурбованість пана Олега Ляшка, який запропонував поправку до статті 12, додатковий пункт 12 штрих 1, щодо до того, хто би мав виготовляти державні нагороди.

Мабуть, державна нагорода мала би мати належний вигляд і належну якість. І тому було би правильно обмежити випуск саме державних нагород державними установами, державними підприємствами, а не монополізувати тільки в одній установі, яка має свою дуже специфічну роботу у державі, це виготовлення банкнот і монет, грошових одиниць гривні.

Тому у нас у державі є і, зокрема, Львівський державний завод, який спеціалізується на випуску державних нагород, має надзвичайно нові технології, і було би несправедливо не використати цей потенціал державних, підкреслюю, державних підприємств для того, щоб мати змогу в конкурентних державних умовах запропонувати і дешевшу, і якіснішу продукцію для державних орденів і нагород.

А тому до другого читання було би цілком логічно сьогодні проголосувати у першому читанні і в другому читанні зробити невелику добавку: добавити „та іншим державним підприємствам, які б мали би можливість на конкурентних умовах пропонувати якісний продукт”.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гордієнко Сергій Володимирович.

 

12:39:54

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Звичайно, що надзвичайно слушний законопроект внесений депутатом саме Ляшком, і його необхідно підтримати. Але тут виникає ще саме декілька питань. Нам необхідно взагалі розібратися із нагородною справою і впорядкувати саме ці процеси. І ми бачимо, як кого хто нагороджує, і це не прозоро, і суспільство, і громадськість на це не може впливати.

Я хотів би привернути увагу просто до таких фактів, які нівечать авторитет нашої держави.

По-перше, у свій час велика кількість ветеранів заслужених Великої Вітчизняної війни  були нагороджені орденом „За мужність”. Але держава, нагородивши їх, не змогла забезпечити, щоб за власний кошт нагородити цих людей, забезпечити їм вручення ордену.  І ці ветерани змушені були, щоб отримувати надбавку до пенсії,  викупляти за власні кошти ці ордени. Це ганебно   для нашої України.

Наступне. Є великий  розділ  питання про відомчі нагороди. Сьогодні  міністерства і відомства  нагороджують відомчими нагородами, які  взагалі ніде ні облікуються, і ніхто на них не має впливу.  І ці відомчі нагороди виготовляються із золота, платини, брильянтів. Ми не розуміємо, що це за нагороди, і який  їх  статус.

Тому законопроект необхідно підтримати, але взяти на увагу Верховній Раді те, що необхідно повернутися до справ нагород і якось упорядковувати ці питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колісниченко Вадим Васильович.

 

12:41:58

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Спасибо. Фракція Партии регионов, Вадим Колесниченко.

Уважаемые коллеги. Вопрос, который мы сегодня рассматриваем, конечно, мог бы  иметь более веское значение, если он дотрагивался главного – порядке  присвоения государственных наград  и о том, кому  эти награды присваивать. Потому  что, когда в законопроекте говорится о том, что изготовление позволит нам повысить качество, так этот термин не соответствует вкладываемому туда смыслу. Это первое.

Второе. Излишняя монополизация и создание единого  изготовителя приводит к всему, о чем мы говорили раньше – потеря качества из-за отсутствия конкуренции. Но, коль мы затронули этот закон,  я бы сказал о главном, что, действительно, правы были мои коллеги, которые говорили,  что Закон «О государственных наградах Украины»  требует детального и очень внимательного пересмотра по одной простой причине. Не то важно, какого качества награды, из золота или бриллиантов, а важно, кому она присваивается и кто имеет на это право. Например, позорный факт в истории Украины, когда эсэсовский прихвостень Шухевич стал Героем Украины – гражданин, который обагрил свои руки и по колено в крови украинских граждан, русских граждан, поляков, евреев получает высшую награду Украины из рук Президента Украины - это не дискредитация высшей награды Украины? Это не дискредитация великого подвига украинского народа? Вот о чем мы должны говорить. Если бы Олег Ляшко внес такой законопроект, я думаю, все бы поддержали его в этом, особенно когда сегодня имеются проекты о присвоении звания Героя Украины такому же прихвостню – бандеровцам или Бандере. Вот если мы вернемся к вопросу и заново пересмотрим вопрос о государственных наградах Украины, тогда будет понятно и народу Украины, и ветеранам, и всем нормальным людям, почему, за что и с какой целью вручаются государственные награды в Украине? Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів голосування представник фракції, яка не брала участь в обговоренні, Олег Зарубінський.

 

12:44:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дуже дякую, Олександре Володимировичу.

Ви знаєте, фракція „Блоку Литвина” буде голосувати стовідсотково за цей законопроект. І хочу сказати єдине, що, очевидно, сутністю проблеми є навіть не те, що колеги говорили. От в пояснювальній записці автор законодавчої ініціативи зазначає: створені державою на банкнотно-монетному дворі спеціалізовані потужності для виготовлення державних нагород завантажуються не більше ніж на третину. І в такому випадку виникає питання: чому держані нагороди не виробляються на державному підприємстві з тим, щоб в державну казну йшли прибутки цього підприємства? Я думаю, що питання це є риторичним.

Я думаю, що тим підприємствам, які виготовляють інші нагороди, вистачить роботи, бо у нас дуже люблять нагороджувати самі себе, своїх друзів, потім друзі нагороджують своїх друзів і так далі всякими неіснуючими значками, нагородами, псевдоорденами і так далі. Так ось, державні нагороди мають виготовлятися на державному підприємстві. Ми - за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово автору законодавчої ініціативи Олегу Ляшко.

       

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми вийшли із тут регламентної колізії. Автор відмовився від заключного слова. Ну, я прошу вас! Треба врахувати нам, шановні колеги, що скорочена процедура, щоб ми ж розуміли, що заключного слова немає.

Обговорення проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України” завершено. Вноситься пропозиція комітету про прийняття за основу проекту цього закону. Ця пропозиція ставиться на голосування, а саме: про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”, реєстраційний номер 3058. Прошу голосувати.

 

12:46:33

За-243

Рішення прийнято.

Одну хвилиночку, я прошу вас! Шановні колеги, тут була пропозиція проголосувати проект в цілому як закон. Хтось застереження висловлює?

 (Ш у м  у  з а л і) Оскільки є доповнення, будь ласка, друге читання. Підготуємо – буде все нормально.

Шановні колеги, ми… Тепер дозвольте поінформувати вас про пропозиції і рішення Погоджувальної ради. Прошу уваги! Шановні колеги,  дуже важлива інформація.

Перше. Ми прийняли рішення і домовилися припинити наскоки один на одного щодо того, щоб в обхід Регламенту приймати будь-які рішення. Ми повинні зробити все, щоб поступово, але неухильно, ввести роботу Верховної Ради в регламентне річище. І це ми, я думаю, разом зробимо.

Друге. Обговорювалось питання щодо реалізації проекту Постанови Верховної Ради України про прийняття резолюції про недовіру Кабінету Міністрів України. Ви знаєте, що відповідно до Конституції, статті 87, Президент або третина народних депутатів можуть ініціювати постановку цього питання. Проект внесено 12 січня за підписами 164 народних депутатів. Відповідно до Закону „про Кабінет Міністрів України”, який роз’яснює, розвиває положення Конституції, протягом десяти днів, в межах десяти днів Верховна Рада  України повинна розглянути це  питання.

Регламент, який деталізує і розписує процедуру розгляду цього  питання визначає, що комітети протягом 4 днів мають розглянути, сформулювати  питання до Кабінету Міністрів  України  і направити їх через апарат Верховної Ради до Кабінету Міністрів України. Головним  визначений Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Я мав розмову з головою комітету  - Олександром Олександровичем Омельченко і попросив його розглянути це питання невідкладно на засіданні комітету. Другий важливістю у розгляді цього питання йде Комітет з питань економічної  політики. З головою комітету – Олександром Миколайовичем Ткаченком також була відповідна розмова і відповідне пропозиція, прохання від погоджувальної  ради України. Але це не  означає, що всі інші комітети не мають права формулювати свої запитання.

Тобто проведіть, будь ласка, засідання комітетів, комітети сформулюють свої запитання, через апарат направляємо до Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України протягом трьох днів має  надати відповідну інформацію, тобто має бути реакція відповідна на ці запитання. Після того мають знову засідати комітети, які мають прийняти рішення з цього приводу щодо недовіри Кабінету Міністрів України. Відтак, шановні колеги, ви розумієте, що в нас виникає колізія, розрив у часі. Ініціатори проекту постанови наполягають, щоб це питання розглядалося завтра.

Шановні колеги, ну, я прошу мати терпіння, вислухати це питання. Погоджувальна рада прийняла рішення, що це з дотриманням навіть в наближеному варіанті Регламенту, ну, фізично здійснити неможливо. Після того поступили наступні пропозиції, щоб прийняти рішення про внесення змін до календарного плану роботи цієї сесії, тобто щоб наступний тиждень був робочим, але в двох вимірах. В двох вимірах: перше – це робота в комітетах, щоб комітети могли завершити розгляд цього питання  і підготувати його на розгляд Верховної  Ради України і розглянути це питання в перший пленарний  тиждень пленарної сесії; друга пропозиція, яка виходить від фракції Партії регіонів, вона полягає у тому, щоб зміни до календарного  плану  роботи сесії мали такий вимір: робота в пленарному режимі, і в наступний пленарний тиждень в четвер щоб Верховна Рада України розглянула проект Постанови Верховної  Ради України відповідно до процедури щодо недовіри Кабінету  Міністрів України.

Ми таке ж… вийшли на такі рекомендації, точніше, що більшість Погоджувальної ради  підтримало  про те, щоб наступний пленарний тиждень ми продовжили роботу, робота в комітетах, щоб вони завершили  розгляд цього  питання, але безпосередньо розглянути це питання вже на початку перший пленарний тиждень наступної сесії, тобто в четвер.

Пропозиція  Партії регіонів як ініціатора постановки цього питання, щоб Верховна Рада України працювала в пленарному режимі наступного тижня.

Тому позиція така, шановні колеги: мають бути внесені ініціаторами відповідні проекти постанов. Комітет сьогодні з питань Регламенту і депутатської етики має засідання, він їх розгляне. І якщо  будуть такі проекти постанови, і якщо буде розгляд їх на комітеті, завтра ми їх першими поставимо  на голосування і приймемо Верховною Радою України вичерпне рішення.

І ще одне, я маю довести до вашого відома, це також позиція
Погоджувальної ради, в принципі, яка підтверджує те, що ми повинні дотримуватися Конституції і Регламенту.

Я хочу довести до вашого відома, що будь-яке рішення буде прийнято Верховною Радою: в пленарному режимі ми працюємо, чи ми працюємо в сесійному режимі – але робота в комітетах, щоб всі ми були свідомі того, що кожен депутат має бути в сесійній залі і особисто засвідчити свою волю із тих питань, які ми будемо розглядати. Особливо, що стосується кадрових  питань, давайте домовимося в такий спосіб: зібрати депутатів, коли потрібно, щоб не  просто картками, зареєструвалися, не треба вставанням, шановні колеги, я  прошу вас, не порушуйте, будь ласка. Будь ласка, перед прийняттям остаточного рішення зареєструвалися письмово, оголосили, проголосували і прийняли рішення, щоб це було рішення абсолютно відповідально.

І ще, моя  пропозиція, яку я висловив депутатам, колегам, керівникам фракцій полягала в тому, що рішення можна прийняти будь-яке. Але, очевидно, нам разом треба думати про те, які будуть далі кроки, який буде вихід, на дві-три дії вперед. Ну, буде прийнята резолюція недовіри Кабінету Міністрів, Кабінет Міністрів взагалі не буде приходити у Верховну Раду України і скаже, що йому не дають можливості працювати. Тому я запропонував, оскільки для того, щоб сформувати новий кабінет потрібно мати коаліцію, давайте сьогодні за час канікул запропонуйте коаліцію і одразу пакетом, без пакету у відповідній послідовності прийняти ті чи інші  рішення. Інакше ми ситуацію доведемо до абсурду. Але право 150 депутатів є і вона має бути реалізовано до логічного завершення. Такі рішення Погоджувальної ради.

Ми, крім того, домовилися, що кожен керівник фракції буде мати можливість висловити свою також точку зору протягом однієї хвилини, якщо раптом я некоректно сформулював ті пропозиції, які я щойно виголосив.

Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

12:55:23

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо Владимир Михайлович! Мне бы хотелось более четко конкретизировать позицию Партии регионов по поводу дальнейшей нашей работы. Я думаю, что все мы придерживаемся одной точки зрения, что сегодня ситуация в государстве катастрофическая. И при этой катастрофической ситуации уходить парламенту в отпуск ни с моральной точки зрения, ни с точки зрения управления государством неприемлемым является. Поэтому мы, зарегистрировав соответствующие документы по отчету правительства, ставили две задачи.

С одной стороны, то, что сказал Владимир Михайлович по отставке правительства, а с другой стороны мы прекрасно понимаем, что сегодня четыре фракции, фактически, поддерживают единую точку зрения по данному вопросу. Поэтому мы бы хотели законодательно голосованием в зале оформить поддержку правительства этими фракциями, чтобы показать обществу, что есть силы в парламенте….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте можливість завершити думку…

 

12:56:32

ЄФРЕМОВ О.С. ... что есть силы в парламенте, которые поддерживают правительство и в это трудное время берут ответственность разделить вместе с правительством. То, что нам предлагают наши коллеги и озвучил Владимир Михайлович, это уход от конкретных вопросов.

Мы предложили рассмотреть на этой сессии вопрос об ответственности правительства. Нам говорят: нет, мы не хотим это делать, мы не хотим работать в пленарному режиме, мы хотим работать в округах, и хотим работать в комитетах. Вы знаете, где у нас округа основные находятся,  у  многих - на Мальдивах. Поэтому Партия регионов для того, чтобы снять все инсинуации по данному вопросу, предлагает нашим коллегам проголосовать следующую и наступную неделю в пленарном режиме в парламенте, на этой сессии рассмотреть вопрос об ответственности правительства.

И мы призываем к этому наших коллег по парламенту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Іван Григорович Кириленко.

 

12:57:47

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги!  Шановні виборці! Я хочу підтвердити, що Голова Верховної Ради надзвичайно коректно доповів те, за що ми домовилися на Погоджувальній раді. Я звертаюсь до колег, які щойно внесли пропозицію, які представляють найбільш загорівшу частину залу, да... Хочу сказати наступне, колеги, не треба так провокаційно тлумачити те, що було сказано головуючим на засіданні.

Пропозиція наших колег із Партії регіонів – чистої води політиканство, бо абсолютно зрозуміло, поглибити кризу навіть гіпотетичною відставкою уряду це не значить, що уряд пішов у відставку повністю. Новий уряд формує нова коаліція. Уже десятки раз у цьому залі говорилося, колеги, є коаліція, будь ласка. Ніхто ні секунди не буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

 

12:58:57

КИРИЛЕНКО І.Г. Тому, шановні колеги, якщо вже так нейметься, ми підтримаємо і я це говорив до перерви, ми підтримаємо роботу, продовжити роботу Верховної Ради так як було сказано Головою. Дійсно, робота в комітетах на наступному тижні, спокійно витримаємо всі процедурі питання, так як ми вчора домовилися і ми підтримали, хоч нам не сподобалося вчорашнє рішення, але ми процедурно, регламентного його підтримали. Тому, давайте раз уже нейметься, повністю підемо так, як визначає наш Регламент, бо так можна далеко зайти.

І ще раз хочу підкреслити, колеги, є коаліція, будь ласка, відправляйте уряд у відставку, але не робіть його сьогодні таким, з яким ніхто справи мати не буде, не поглиблюйте кризу і так не просто в країні. Дякую.

Підтримуємо, Володимир Михайлович, те, що ви сказали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, від „Нашої України” Тарас Стецьків, будь ласка.

 

12:59:58

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановні народні депутати, для всіх тут цілком очевидно, що ініціатори резолюції недовіри думають зовсім не про вирішення економічних проблем, ставлячи на порядок денний Верховної Ради це питання, а про набирання політичних балів і тут ніяких ілюзій ні у кого немає. Тому ми вважаємо, що у питанні, раз резолюція недовіри є внесена, то треба йти строго по процедурі і по Регламенту. Отже, Верховна Рада може розглянути це питання. Для цього має відбутися засідання відповідних комітетів. 

Комітети мають сформулювати питання, уряд має отримати три дні для підготовки відповідей на ці запитання і якщо подивитися, що сесія закінчується в п’ятницю, то найбільш логічно було б розглянути це питання на першому пленарному тижні на наступній сесії. Якщо потрібно, то максимум на що ми можемо погодитися, це оголосити наступний тиждень роботою в комітетах, щоб комітети могли належним чином підготуватися до розгляду у Верховній Раді цього запитання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції комуністів Адам Іванович Мартинюк.

 

13:01:03

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні виборці, шановні колеги! Я наголошую те, про  що я говорив на засіданні керівників фракцій, що фракція комуністів буде підтримувати будь-яку резолюцію, ще раз наголошую, будь-який проект постанови, який стосуватиметься продовження роботи сесії.

Олександр Сергійович, для вас особливо наголошую, бо ви постійно і представники вашої фракції кожного дня намагаються перекрутити позиції фракції, як ви нарахували чотири, я не знаю, це приблизно так як вчора говорили, що якби у липні минулого року фракція комуністів проголосувала, то уряд пішов би у відставку. Для тих, хто забуває нагадую, 11 липня за відставку Кабінету Міністрів було набрано 174 голоси, 172 голоси Партії регіонів, два голови „Нашої України”, 174 плюс 27 – це 201. Щось погано у вас навіть з арифметикою, якщо ви вживаєте такий аргумент. (О п л е с к и)

Наступне. Наступне. Тому я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

13:02:13

МАРТИНЮК А.І.

Тому я просив би, шановні колеги, з Партії регіонів, коли ви виступаєте, говоріть правду, навчиться нарешті це робити.

Наступне. Володимир Михайлович, я хотів би, щоб дійсно наголосити особливо на тому і я вношу цю пропозицію і звертаю ту увагу, про що ви сказали, але я її ставлю більш жорстко, що коли ми будемо працювати наступного пленарного тижня, щоб головуючий на сесії перед голосуванням кожного питання робив звірку присутніх в залі і якщо немає 226 народних депутатів в сесійній залі, він зачитував і потім в „Голосі України” опублікували, хто не працює на сесійному тижні і жодне питання відповідно до Конституції не ставилося на голосування.

Комуністи в сесійній залі будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, будь ласка.

 

13:03:08

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський „Блок Литвина”.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Фракція „Блоку Литвина” вітає своїх колег, представників різних фракцій, вітає керівництво  Верховної Ради з тим, що  поступово, можливо повільно,  але поступово і неухильно Верховна Рада переходить в нормальний регламентний процедурний режим своєї роботи. Те, що відбувалося раніше, ну, скажімо так,  до грудня місяця, те, що Верховна Рада працювала так, як вона працювала, і епітети тут явно негативного спрямування, то значною мірою це базувалося на тому, що Регламент, процедура весь час порушувалися.

Якщо сьогодні є спільна воля, а ми відчуваємо, що є спільна воля і в тих, хто ідентифікує або позиціонує себе як опозиція і ті, хто не є опозиція до того, щоб ми по справжньому по-парламентському працювали, то це тільки плюс. Тому ми пропонуємо погодитися з тими пропозиціями, які лунали і спокійно працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович. Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я хотів би сказати, що  безумовним досягненням українського парламенту може бути те,  якщо він буде абсолютно точно дотримуватись нашого Основного Закону, всіх законів України і не вважати, що Верховна Рада може все.  Оскільки ми маємо Закон України  „Про Кабінет Міністрів  України”, стаття 14, якого стверджує, що Верховна Рада України зобов’язана розглянути ініціативу Президента України або 150 народних депутатів України в  термін не пізніше, ніж через 10 днів. Верховна Рада морже змінити цей термін, але виключно шляхом внесення змін до Закону „Про Кабінет Міністрів”. Ніяке інше рішення, навіть 450 депутатів в сесійній залі не можуть в даному випадку бути законними діями. 

Тому, коли ми дивимося на це питання, потрібно на нього дивитися не тільки з політичної точки зору, а це є виключно політичним питанням - питання відповідальності уряду за свої дії перед парламентом. І ми повинні у першу чергу тут дотримуватися норм права. І якщо внесена 12 числа така пропозиція, це право не більшості депутатів, це право 150 – право меншості депутатів поставити це питання. Воно має бути обов’язково розглянутим у межах 10 днів.

І вирішувати Погоджувальній раді чи голосуванням в сесійній залі, щоб зробити це не у межах 10, а у межах 20 чи 30 днів – це не право депутатів. Депутати так, як і інші громадяни України, зобов’язані виконувати українські закони. Я просив би, щоб ми не намагалися їх тут редагувати в сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  давайте коротко... Що?

Будь ласка, репліка Єфремову.

 

13:06:19

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, фракция Партии регионов еще раз обращается к нашим уважаемым коллегам из фракции Коммунистической партии, к нашим уважаемым коллегам из «Блока Литвина», к конструктивной части «Нашей Украины» поддержать нас в рассмотрении вопроса… (Ш у м  у  з а л і).  В рассмотрении вопроса  об ответственности правительства и поддержать нас, проголосовав за продление работы парламента на следующей и через одну неделю.

И я потом бы обратился к нашим коллегам из уважаемой Коммунистической партии, чтобы они нам помогли посчитать голоса после этого голосования.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, завершуємо обговорення інформації. Декілька моментів, шановні колеги. Відносно пропозиції, про яку акцентовано сказав Адам Іванович Мартинюк. Ми з вами домовилися, тут не треба домовлятися, просто нам очевидно забезпечити виконання Конституції. Так це буде і зроблено. І я думаю, що ви в цьому підтримаєте тут президію, щоб кожний депутат, особливо при розгляді кадрових питань, голосував за себе. Будь ласка, звезіть, запросіть, щоб депутати з комітетів, де вони працюють, і в округах, щоб вони прийшли у сесійну залу. Чотири рази на тиждень. Я не кажу про тих, які постійно присутні.

Друге. Ви пропонуєте. Давайте будемо робити, підтримаю вашу повністю пропозицію: перед прийняттям рішення письмова реєстрація, зачитуєм і голосуєм будь-які питання, щоб рішення були усвідомлені.

Ще один момент.  Ми зараз можем дорікати кожного безліч раз про те, що порушувався Регламент. І це  буде правильно. Але  давайте погодимося з тим, що у нас  є історія негативна, а у нас немає позитивного майбутнього. Давайте  будемо думати про те, як вивести Верховну Раду з цієї прірви. Бо я хочу нагадати шановним колегам, скільки разів Верховна Рада  блокувалась, переносились засідання, тижнями ми не працювали, коли потрібно було розглядати  нагальні закони. Тоді розказували, що ми  домовляємося, як поділити країну. Не зуміли поділити країну.

Тому давайте  будемо працювати так, як сьогодні є, іншого поки що немає, і думати  над чи буде  у нас розвиток будь-яких подій. Якщо ми  приймемо рішення про відставку, будь ласка. Давайте приймати рішення, але треба нам, які будуть далі наслідки. Мабуть ми всі повинні брати за це відповідальність на себе.

І ще один момент. Я хочу  наголосити, ми  домовилися, які будуть завтра проекти  постанов, ми їх завтра проголосуєм так, як  розгляне комітет, і у порядку  черговості їх надходження.

Шановні колеги,  коли мова йде про 10 днів, то давайте подивимся ми ще на Регламент. Там записано і мається на увазі, що 10   днів роботи у пленарному режимі. Так що ніякого порушення у нас абсолютно  тут Конституції, я думаю,  і законів не буде.

Більше того, можна ж 150 підписів і  провести позачергову сесію. Тому, якщо є воля і бажання, проблеми тут жодної тут не бачу. Давайте ми просто  будемо працювати і реалізовувати ті позиції, які ми узгодили на Погоджувальній раді. Дякую вам.

Оголошується до розгляду проект Закону про профілактику,  діагностику та лікування передраку та раку молочної залози. Народний депутат доповідачем буде виступати  Олег Зарубінський і від комітету  Тетяна Дмитрівна Бахтєєва – голова комітету. Будь ласка.

 

13:10:09

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, шановні народні депутати, це якраз те питання, яке є абсолютно конкретне, до чого ви закликали і що робити. Рак молочної залози є одним із найпоширеніших онкологічних захворювань. Як стверджують спеціалісти, реальні шанси отримати  цей страшний діагноз має кожна сьома жінка в Україні, а відповідні фобії присутні практично у кожної. Причому Україна, зважаючи на наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, інші техногенні фактори та пов'язані з ними екологічні наслідки, повинна була б однією з перших сформувати якісну систему захисту від цього захворювання.

Серед причин смертності у жінок працездатного віку рак молочної залози посів перше місце сьогодні. Кожні 30 хвилин на Україні діагностується новий випадок раку молочної залози, а щогодини від цієї хвороби помирає одна жінка. В середньому хвора жінка втрачає 17-18 років життя.

Проблема в тому, що остаточний діагноз в багатьох випадках встановлюється на останніх стадіях, коли, на жаль, лікування практично не ефективне. Як показує статистика, у 40 відсотків хвороба діагностується вже у занедбаному стані, коли її лікування неможливо. В той же час, коли звернулися до лікарів на ранній стадії раку, виживають 95 відсотків, на третій стадії – 50 відсотків, на четвертій стадії – всього 15 відсотків.

Таким чином, основним завданням перед державними установами, які відповідають за здоров'я населення, повинно стати не просто лікування, але й посилення заходів, спрямованих на забезпечення своєчасної і, я підкреслюю, ранньої діагностики, самодіагностики та профілактики, на що і спрямовується мій законопроект.

Я доповідав цей законопроект на засідання профільного комітету, і було прийнято узгоджене рішення, щоб створити робочу групу на базі цього комітету і врахувати, крім положень мого законопроекту, пропозиції фахівців, пропозиції тих людей, які є фахівцями в цьому. І я просив би саме рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити можливість.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. 

І я просив би сесійну залу підтримати це рішення з тим, щоб профільний Комітет з питань охорони здоров'я і материнства все зробив для того, щоб узгоджений проект, який би був внесений до сесійної зали, набрав 450 голосів. Це проблема не політиків, це проблема не політики, це проблема життя, психологічного стану, ви розумієте, про що йдеться, як мінімум половини населення України. І це проблема збереження   генофонду нашого народу.  Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тетяна Дмитрівна Бахтеєва, голова Комітету з питань охорони здоров’я.

 

13:13:08

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые народные депутаты! Проблема современной диагностики, лечения онкологических заболеваний на сегодняшний день является наиболее актуальной для нашего здравоохранения. Во многом это обусловлено тем, что сегодняшняя диагностика, лечение и скрининг онкологических заболеваний очень дорогостоящие, финансовые имеет затраты. В этом смысле является не  исключением, конечно, и такая патология, как рак молочной железы, которые последние годы лидирует среди всех онкологических заболеваний у женщин земного шара. Ежегодно на земном шаре регистрируется 1 миллион заболеваний женщин раком молочной железы. Ежедневно в нашей стране 35 новых заболеваний рака молочной железы, и одна женщина, к сожалению, погибает от этого страшного заболевания.

По показателям заболеваемости данное заболевание имеет тенденцию значительного роста. Так, в 2006 году показатель на 100 тысяч населения составлял 328, на 100 населения, а в 2007 году – уже 340 на 100 тысяч населения. Очевидно, что в нашей стране есть серьезные проблемы с ранней диагностикой этого заболевания. В 2006 году рак молочной железы третьей и четвертой стадии был обнаружен почти у 25 процентов больных, а в 2007 году – 26 процентов. То есть четверть пациентов из-за несвоевременной диагностики данного заболевания практически теряют полную возможность излечения.

Хочу акцентировать также ваше внимание на том, что всем мире диагностика рака молочной железы на второй стадии уже вообще не рассматривается как ранняя диагностика. В нашей стране еще недостаточные мероприятия, которые принимаются на государственном…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

 

БАХТЕЄЄВА Т.Д.  ... недостаточные мероприятия с этим опасным недугом также в реабилитационном плане. Поэтому данный закон, законопроект, который представил наш коллега Олег Зарубинский, он очень и очень важен. Единственное, что расчеты, которые были сделаны в данном законе, они на расчет 2005 года и составляют 20-21 миллионов гривен.

Мы комитетом, как уже наш коллега доложил, рассмотрели данный законопроект и действительно считаем, что необходимо создать рабочую группу, которая доработает данный законопроект и в финансовом плане и в соответствии с государственной программой на 2006-2017 год,  которую  уже подготовлен Министерством здравоохранения Украины, но блокируется Министерством финансов.

Поэтому, уважаемые коллеги, мы просим поддержать данный законопроект на повторное первое чтение. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую,  Тетяно Дмитрівну. Прошу запитатися на обговорення, два – за, два – проти, будь ласка, на табло прізвища народних депутатів. Ольга Бондаренко, прошу в мікрофон.

 

13:16:44

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Олена Бондаренко, фракція Блоку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, вибачте, Олена Бондаренко, перепрошую.

 

БОНДАРЕНКО О.Ф. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги,  рак молочної залози належить до тих різновидів цього тяжкого  захворювання, які вважаються виліковними і які після ретельного обстеження і лікування значно продовжують життя жінки.

Але, я наголошую, у тому випадку, якщо діагностика зроблена вчасно. Переважна частина жінок, у яких виявляється це захворювання, дізнаються про нього на стадії, коли життя врятувати надзвичайно складно.

В жахливому стані сьогодні перебуває діагностика, особливо у сільській місцевості. Я хочу наголосити, що кожна жінка, дружина, мати. Донька, жодною мірою не гарантовані від цієї страшної загрози. І я погоджуюсь з паном Зарубінський, що справді йдеться про генофонд України, за великим рахунком про безпеку нації. Тому я гарячо підтримую цей законопроект, вважаю його надзвичайно своєчасним, прошу колег підтримати. Справді, діагностичне обладнання є дуже високовартісним. Але немає ціни людському життю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

13:18:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Безумовно, я буду підтримувати законопроект, хоча, мені здається, що для нас дуже важливо і ті онкологічні хвороби, які стосуються і раку легень чи шлунку, чи шкіри, чи передміхурової залози, де ми втрачаємо щороку 90 тисяч людей, з яких 35 відсотків – це люди працездатного віку. Очевидно, треба трошки ширше розглядати цей законопроект, і не тільки щоб він стосувався взагалі по боротьбі з раком, профілактика і діагностика, і лікування передраку, і взагалі раку. І тут уже тільки окремим напрямком буде рак молочної залози, тому що мені жалко всіх людей, які захворюють. І діагностика всіх цих хвороб має проводитися.

Тому, очевидно, це – підхід до законопроектів, як ми будемо йти: чи будемо приймати законопроект окремо по раку молочної залози або окремо по раку прямої кишки, чи передміхурової залози, чи гінекологічним жіночим захворюванням, які також у жінок на такому ж, на другому місці після цього йдуть. Тому, очевидно, що увагу треба приділити до кожного з цих направлень, і боротьбу… оголосити  війну раку і передраку.

Тому я за те, щоб ми прийняли цей законопроект, але я б хотів, щоб він став частинкою великого законопроекту, який був би направлений взагалі на те, щоб ми розробили профілактику саме розповсюдження раку.

Я на досвіді своєї сім’ї знаю, наскільки це небезпечно, як важко лікуватися, але знаю, що можна спасатися, в тому числі, якщо ми використаємо вітчизняні розробки.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Михайлович Сухий, фракція Партії регіонів. Будь ласка.

 

13:20:12

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Цей законопроект треба підтримувати обома руками.  Але чому я вийшов на трибуну? Він нічого не вирішить.

Справа в тому, що внесений колегою Зарубінським і треба йому подякувати, законопроект, дає  нам всім з вами підстави тут в цьому сесійному залі ще раз звернути увагу на необхідність  на законодавчому рівні глибокого і  системного реформування охорони здоров’я.

Проблема здоров’я, охорони здоров’я давним давно перейшла із галузевої у суспільно-політичну. Саме такий підхід глибокого і системного реформування охорони здоров’я дають ті законопроекти, які внесені тут у сесійний зал, але вони не виноситься на наш розгляд, які стосуються запровадження п’ятого виду соціального страхування, загальнообов’язкового державного соціально-медичного страхування.

Проблему потрібно вирішувати в комплексі давним давно, ми заборгували перед суспільством. Олег підняв, колега Зарубінський підняв тему болючу, повірте, що їх багато. Ви подивіться наш інститут Щепотіна, в онкології діти маленькі з якими страшними діагнозами лежать. Саме запровадження  страхової медицини дасть нам  змогу, дасть системі охорони здоров’я вирішити  проблематику державних цін і тарифів у рамках гарантованих мінімуму медичних послуг, правовий статус закладів охорони здоров’я, стандартів медичного обслуговування, а у нас їх немає. Участі фізичних та юридичних осіб у видатках на надання медичної допомоги, методології становлення страхових  тарифів та  страхових премій, контролю за  діяльністю страхових компаній та інше.

Шановні колеги! Я вкотре з цієї  трибуни закликаю вас всіх, тільки в тісному поєднанні, в органічному висвітленні  проблематики ми зможемо щось на законодавчому рівні зробити. Скільки можна приймати закон во имя закону? Чи про скляну посуду, чи про жерстяні відра. Це ж вузесенькі проблеми, ми маємо перед  вами глобальну тему система охорони здоров’я, ми до неї навіть ще не підійшли. Зарубінському треба сказати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

СУХИЙ Я.М. Олегу Зарубінському треба сказати дякую, за  внесений законопроект, бо так сталося чисто випадково, я був на засіданні того комітету, коли він доповідав свій законопроект і коли професор Передерій підтримав його, бо прийшла громадськість. Прийшла  громадськість, люди, які онкологічні хворі, або перехворіли, які гуртуються навколо і вони криком кричали, потрібно щось зробити не тільки в цій сфері, бо діагностика у нас давним-давно занедбана, ми забули, що таке диспансеризація. Та це ж було загальнообов’язкове в усіх навчальних закладах і тому подібне.

І я пропоную, я думаю цей законопроект потрібно підтримати. На жаль, він нічого не вирішить без комплексного підходу до реформування системи охорони здоров’я. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Розгляд проект закону завершено. І ті виступи, які прозвучали, вони продиктовані біллю тим, у якому стані перебуває у нас медицина,  а насамперед – стан здоров’я людей.

Я просив би комітети, я переконаний Верховна Рада підтримає, внести весь пакет законів, які є з цього приводу для того, щоб ми на початку наступної сесії, тобто на наступному пленарному тижні могли розглянути, включаючи про страхову медицину.

Шановні колеги! Водночас, давайте приймемо в першому читанні цей проект для того, щоб якусь надію дати людям, що… Я знаю, що рішення комітету є повторне перше читання. Але ми відповідно до Регламенту ставимо пропозицію прийняти за основу. Я просив би підтримати. Про прийняття за основу Проекту Закону про профілактику, діагностику та лікування передраку та раку молочної залози (реєстраційний номер 1297).  Прошу голосувати.

 

13:24:29

За-224

Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Ви кажете, що не встигли, я поставлю на повторне перше читання. Але давайте зрозуміємо одне – це не агітка, у нас час то ми робимо в такий спосіб, говоримо про загальні речі, а конкретні рішення не приймаємо. Це саме було по Саках, я розумію, що тут є політика. Але це стосується людей наших рідних і близьких.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду Проекту Закону реєстраційний номер 1297.     

 

13:25:21

За-256

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту закону 1297 про профілактику, діагностику та лікування передраку та раку молочної залози, прошу голосувати. 

 

13:25:49

За-261

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 16, „Блок Юлії Тимошенко” – 153. "Наша Україна - Народна Самооборона" – 45, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20.

Рішення прийнято. Є зауваження комітету, не можна його поставити в цілому.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, які стосуються законопроектів з ратифікації. Тарас Чорновіл, мікрофон, будь ласка. Мікрофон, Тарас Чорновіл, Партія регіонів.

 

13:26:30

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на сьогоднішній день разом з питаннями ратифікації, наскільки я знаю, на Погоджувальній раді стояло питання заяви Верховної Ради України у зв’язку із трагічними подіями внаслідок кривавих терактів в індійському місті Мумбай. Потім десь це питання зникло. Якби була воля залу, це питання займе буквально дві хвилини. Я доповісти можу і від авторів, і від комітету, такі погодження є, узгоджено все і це було б дуже коректно, якби ми це прийняли. Якщо ми відкладемо на після канікул, це буде вже не коректно і виглядатиме як певна насмішка. Тому я дуже прошу, якщо можна, щоб все ж таки воно в ході ратифікаційних питань теж було проголосовано. Це номер 3446.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Тарас Чорновіл вже ставив це питання і ми мали консультацію із Олександром Володимировичем з цього приводу. Мотивація, яка була, треба підтримати. Мотивація, яка була, шановні колеги, на превеликий жаль, події відбулися, ця постанова уже надзвичайно є запізнілою, це перше.

Друге. Ми, щоб не втягнулися в прийняття відповідного рішення у зв’язку з тими гострими подіями, які зараз відбуваються, ви знаєте, на Близькому Сході. Але якщо є така воля Верховної Ради України, то я попрошу цей законопроект подати сюди в президію і ми його поставимо на розгляд.

Шановні колеги, справа в тім, я хочу сказати, що на Погоджувальній, одну хвилинку! На Погоджувальній раді це питання було погоджено, але коли почали розглядати цей документ, дійшли до такого висновку, що оскільки це події давно минувших днів, а, по-друге, що зараз можуть з’явитися і спровокувати це прийняття постійних законопроектів, які втягнуть Верховну Раду у складні міжнародні процеси. Тому вирішили не розглядати це питання. Це була ініціатива, давайте скажемо так, моя. Якщо ви наполягаєте, поставимо його на розгляд. Він був у розкладі засідань, його просто вилучили, коли ми формували. Тому ваша буде воля, шановні колеги.

Оголошується до розгляду Проект Закону про прийняття поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі (реєстраційний номер 0109). Доповідач: заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Мовчан Микола Михайлович, співдоповідачем буде виступати голова комітету Анатолій Іванович Семинога. Будь ласка.

 

МОВЧАН М.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати!

Започаткування Угоди про збереження кажанів базувалась на невизнанні незадовільного стану збереження кажанів в Європі та в межах їх ареалу поза європейських державах, що пов’язані з деградацією біотипів. Порушення місць оселення цих тварин та їх знищення через застосування пестицидів і усвідомлення того, що загроза існування кажанів в європейських і позаєвропейських державах ареалу є однаковою як для мігруючих, так і не мігруючих видів.

Угода про збереження кажанів в Європі була відкрита для підписання 1991 року. Сьогодні угода ратифікована в тридцяти європейських державах. Згідно з цієї угоди всі види рукокрилих Європи( всього 45 видів) підлягають охороні.

П’ятнадцятого травня 1999 року Україна приєдналась до Угоди щодо збереження кажанів в Європі та стала стороною зазначеного міжнародного договору.  На третій сесії наради сторін угоди в 2000 році Велика Британія, Брюссель була прийнята резолюція, якою змінена назва угоди та внесенні поправки до її тексту. Поправками запропоновано внести уточнення до останнього абзацу преамбули угоди,  яким зазначається, що укладання угоди буде значно сприяти збереженню ареалу, юрисдикції яких поширюється на будь-яку частину. Пропонується уточнити види кажанів. Україна, яка є стороною цієї угоди має визначити свою позицію щодо відповідних поправок.

Розроблений законопроект спрямований на законодавче закріплення позиції України щодо вище згаданих поправок шляхом прийняття Закону України про прийняття поправок до Угоди про збереження кажанів в Європі. Прошу підтримати законопроект.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Анатолій Іванович Семинога, голова Комітету з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Будь ласка.

Зараз комітет висловить свою точку зору і  будемо голосувати.

 

13:31:38

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати! Даний законопроект, поданий Президентом нашої держави як невідкладний... Дякую за розуміння.

Комітет на своєму засіданні розглянув даний законопроект. В законопроекті ідеться про наступне. Що Україна долучилася до Міжнародної угоди про збереження кажанів в 1999 році. Наша робоча група працювала,  наша робоча група, нашої держави, працювала в  складі Міжнародної робочої групи, там внесено декілька змін в  цю міжнародну угоду. До речі, зміни про  зміну назви даної угоди і таке інше.

Комітет розглянув і пропонує прийняти даний законопроект в цілому. Підтверджено, підтримано даний законопроект всіма міністерствами: МЗС, Мінюстом,  Мінекономіки,  Мінфіном,  Мінприроди і таке інше. І Головне науково-експертне управління теж підтримує.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якби ви поставилися до такої пропозиції. Якби я поставив на голосування без обговорення...

(Ш у м  у  з а л і). 

Будь ласка, два – за, два – проти. Два – за, два – проти. Пропозиції різні були, але Регламент переважив. Будь ласка, запишіться. Запишіться, будь ласка.

На табло прізвища народних депутатів. Володимир Яворівський, будь ласка.

 

13:33:06

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

От Партія регіонів сміється, а даремно. Це дуже серйозне питання. І я хочу сказати, що я переконаний, що ратифікація цього законопроекту, цієї угоди набере десь під 400 голосів, не менше.

Якщо думає собі зараз Партія регіонів, що вона не проголосує, вона не має морального права. Тому що кажан – це птиця тіньового уряду, вона любить темноту і сутінки. Через те я прошу – проголосуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лілія Григорович, будь ласка.

 

13:33:46

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Депутатське об’єднання „За Україну”, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні друзі, поза всяким сумнівом кажанів треба підтримати, тому що в небі над Європою є багато літальних апаратів, і вони шкодять цим тваринам. (Ш у м  у  з а л і).  Але кажани отримали особливе політичне маркування у риториці наших політиків.

Як ви гадаєте, чому цей законопроект виникнув? Бо ми інкорпоровані у європейське співтовариство. І тому у всіх парламентах Європи таке ратифікували. У нас чомусь виник такий дикунський первобитний сміх на рівні дуже багатьох ток-шоу.

Нашій Прем'єр-міністру стало дуже весело, і вона на деяких ток-шоу так підхихикувала і просила своїх людей підкажіть, підкажіть, про який закон подав Президент. Так само Юлія Володимирівна підхихикувала з Путіним разом у вересні у Кремлі, але газу не дали.

Я кажу це до того, я кажу це до того, що в ніч з 31 на 1 січня були зламані замки, сформована Держінспекція по ліках, взяти печатка, і з 8 січня видаються, штампуються ліцензії всупереч призупиненій Президентом постанові. Ось велика страшна тема, про яку повинна би говорити сьогодні кожен український політик  не залежно від того чи він є в опозиції, чи у владі,  бо  завтра наші  пенсіонери, люди у регіонах залишаться без доступних ліків, але за це ми мовчимо. Проте за кажанів ми так наговорилися, наче унтер-офіцерська вдова  саме себе сікла.

З огляду  на те, я хотіла би, щоб українські політики  винесли певний урок. Ви знаєте, є, так званий,  бонтон – тон доброї поведінки. У нас бонтону не знають босяки,  бомжі і байстрюки. Я би дуже  хотіла, щоб ми були українськими депутатами  і кожного  питання підходили з позицій …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гордієнко, фракція комуністів.

 

13:35:57

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій  Гордієнко, фракція Компартії України.

Я хотів би сказати словами великого класика, який говорив: „Кажани не винні”. І  головне – дуже  вчасно винесений цей законопроект. Я думаю, що сьогодні нема нічого смішного, необхідно плакати. Це є діагноз нашої влади, діагноз Адміністрації Президента.   Сьогодні, коли Україна замерзає,  коли перед Україною. Стоять такі великі виклики, коли  люди залишаються без роботи,  коли горе і безнадія приходить у кожні оселі,  в Адміністрації Президента тепло, літають бджоли  і необхідно захищати кажанів. 

Я хотів би сказати наступне, що нам би сьогодні, напевно,  не потрібно було тимчасово чіпати кажанів,  хай би вони поспали до теплої пори року, а сьогодні зайнятись тим, щоб було тепло і затишно в оселях кожного громадянина України. Тому кажанів підтримуйте,  але я закликаю всіх вас до здорового глузду і підтримати всі законопроекти, які стосуються добробуту саме наших людей. Кажани  спокійно посплять до весни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Тарас Чорновіл, фракція Партії регіонів.

 

13:37:36

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, хто дуже боїться за кажанів,  заспокойтеся, з ними буде все в порядку. В 99-му році ми приєдналися до Конвенції, нею вони захищені, нічого особливого не змінилося. Ті назви, які уточнюються, тощо, вони в основному стосуються тих, які у нас не живуть. А тепер трошки про конкретніше.

Ви звернули увагу, невідкладний, поданий моментально майже після підписання, після приєднання. У нас ратифікації з 94-го року висять, зокрема із соціальних питань, і не доходять руки в тому ж Секретаріаті Президента їх подати. А тут отак моментально, сходу – головне питання на сьогоднішній день. Ви розумієте, наскільки це все цинічно?

Тому я особисто при тому, що проти тексту закону сьогодні не маю абсолютно нічого проти, але внаслідок того, що на даний момент, коли це є дійсно не на порі, оце так зараз на алярм вноситься, я не натисну сьогодні на зелену кнопку. А ще одна причина, чисто професійна: немає там записаного одного, дуже важливого для України видку кажанів – „балогоносого помаранчевого вампіра”. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення проекту закону завершено. Є пропозиція комітету – підтримати проект Закону про ратифікацію поправки до Угоди. Шановні колеги, я просто звертаюсь до вас з проханням, щоб ми потім ще не поверталися неодноразово до цього документу, давайте ми його ратифікуємо, бо справді було правильно сказано, що кажани не винні, бо інакше ми будемо повертатись постійно до цього питання.

Тому я прошу уваги, шановні колеги! Ставиться на голосування пропозиція про схвалення Закону України „Про прийняття поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі”. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

 

13:39:48

За-173

Рішення не прийнято.                    

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 107, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 45, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 20.

Ну що не встигли? Так що я можу зробити? Рішення не прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Словацькою Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення. Реєстраційний номер 0106. Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політика Гаряча Олена Василівна. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Вечерко Володимир Миколайович.

Будь ласка. Шановні колеги, я прошу уваги! Давайте ми розглянемо, щоб ми ж імідж України хоча б якийсь підтримували тут у прийнятті цих рішень. Олена Василівна де? Будь ласка.

 

ГАРЯЧА О.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! З 21 країною в світі Верховна Рада ратифікували угоди або договори щодо соціального захисту наших співвітчизників, які з тих чи інших причин виробили у нас трудовий стаж, але знаходяться за межами нашої держави. Сьогодні уряд України неухильно дотримується кожної букви цих угод, і ми працюємо з нашими соціальними партнерами з цього питання.

Договір із Словацькою Республікою був ратифікований Верховною Радою, з 1 січня 2002 року ми почали його виконувати. І 700 наших співвітчизників у цьому році будуть одержувати пенсію, зароблену в Україні, за місцем свого проживання. Словацька сторона, з повагою відносячись до виконання протягом цих 6 років умов цієї угоди, запропонувала тим нашим громадянам, які проживали на території Словацької Республіки на момент ратифікації цієї угоди і введення її в дію, виплачувати пенсію за рахунок словацької сторони. Ми сьогодні підтримуємо такі пропозиції словацької сторони, тому що вони дають можливість поліпшити рівень пенсійного забезпечення наших співвітчизників.

Багато з наших співвітчизників переїхало до цієї республіки після Чорнобильської аварії і тому це дасть можливість їм поліпшити пенсійне забезпечення. Та частинка пенсій, яку виплачує Словацька Республіка і Україна дадуть можливість здійснити ці заходи. Ми просимо вас підтримати цю угоду і її, прийняти відповідний закон.

Шановний Володимире Михайловичу, цей, всі відповідні дії уряд провів і ще в 2007 році. Протягом 2008 року ми розглядали відповідні, по відповідним процедурам цю міжнародну угоду і просимо її сьогодні схвалити у вигляді закону. І…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ГАРЯЧА О.В. ... звернутися і ще до вас особисто і депутатів Верховної Ради, щоб ми дотримувалися виконання зобов’язань не тільки міжнародних і в себе, в середині держави, ми просили завтра на Верховній Раді розглянути законопроект, який внесений народним депутатом Бондаренко. Він включений завтра в розклад, але там десь у кінця дня, його номер 3556, щоб ми і в цьому році, так як і в минулому без жодного дня збою виплачували пенсії нашим 14 мільйонам пенсіонерів. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Василівна, сідайте, будь ласка.

Позиція комітету, перший заступник голови Комітету з питань європейської політики Володимир Миколайович Вечерко. Будь ласка, Володимире Михайловичу.

 

13:44:08

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, на сьогодні Україною підписано низку міжнародних договорів з питань  соціального забезпечення, які встановлюють у тому числі правила пенсійного забезпечення громадян.

Основним принципом цих договорів є те, що держави домовляються між собою про збереження пенсійних прав громадян, які працюють на територіях цих держав, або переїжджають з території однієї держави на територію іншої. У кожному договорі визначаються положення, за якими це право буде гарантуватися.

Шановні народні депутати, вашій увазі сьогодні запропонована угода між Україною та Словацькою Республікою про внесення  змін до договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення. Угодою передбачено спрощення механізму переказів грошових виплат між Словаччиною та Україною.

Отже, згідно з цим документом українці, які проживають у Словацькій Республіці і словаки, які проживають в Україні, матимуть можливість отримувати пенсію.

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув  на своєму засіданні 17 грудня проект Закону України про ратифікацію угоди між Україною та Словацькою Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення  і ухвалив рішення рекомендувати Верховній  Раді України прийняти його в цілому, оскільки ратифікація цієї угоди сприятиме вдосконаленню системи соціальних гарантій громадян обох держав та розширенню співробітництва між Україною та Словацькою Республікою у сфері соціального забезпечення.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Володимире Миколайовичу.

Шановні колеги, є потреба обговорювати цей законопроект? Ніхто не наполягає? Тому прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Словацькою Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення. Реєстраційний номер 0106. Прошу голосувати.

 

13:46:59

За-357

Закон схвалено.

Шановні колеги, продовжуємо роботу… ранкове засідання на 15 хвилин для того, щоб завершити  розгляд питань, визначених розкладом на сьогодні.

Оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про перевезення військових вантажів та персоналу через територію України. Реєстраційний номер 0089, доповідач – заступник  міністра закордонних справ Олександр Олегович Горін. Співдоповідачем буде виступати голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Іванович Тарасюк. Будь ласка.

 

ГОРІН О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом ФРН про перевезення військових вантажів та персоналу через територію України було розроблено на пропозицію німецької сторони у зв’язку з рішенням Бундестагу про розширення німецької участі в  складі міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані та необхідністю тривалого постачання контингентам країн- учасниць міжнародних сил зброю та боєприпасів, а також перевезення персоналу.

Угоду було розроблено на підставі положень відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, які створили міжнародні сили і продовжують їхній мандат, а також заохочують держави члени ООН сприяти зусиллям міжнародного співтовариства по забезпеченню безпеки і захисту, в тому числі цивільного населення в Афганістані. Угоду було підписано 12 липня 2006 року.

Німецька сторона у серпні 2006 року повідомила про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття угодою чинності.

Ця угода визначає рамкові умови, загальні процедури та організацію транзитного перевезення військових вантажів і персоналу залізничним, або авіаційним транспортом через територію України. Її положення  застосовуватимуться в частині надання компетентними органами України відповідних дозволів на транзитне перевезення військових вантажів і  персоналу через територію України, а також необхідної підтримки персоналу протягом транзитного перевезення.

Ратифікація зазначеної угоди забезпечить належне виконання Україною зобов’язань, які містяться у відповідних резолюціях Ради Безпеки ООН, а також інших міжнародних угодах України.

Виконання положень угоди сприятиме підвищенню міжнародного  авторитету України, як активного і послідовного учасника міжнародного співробітництва та свідчитиме про готовність нашої держави вживати  дієвих заходів задля  підтримки міжнародних зусиль із забезпечення миру та безпеки у світі.

Ратифікація цієї угоди не матиме негативних фінансово-економічних наслідків для України, натомість реалізація її положень сприятиме залученню додаткових коштів до Державного бюджету України в результаті компенсації українській стороні витрат на конкретні послуги пов’язані з транзитними перевезеннями.

Шановні народні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ГОРІН О.О. Хочу звернути вашу увагу на той факт, що всі інші держави-транзитери на шляху до Афганістану: Російська Федерація, Казахстан, Узбекистан та  Туркменістан, - вже ратифікували аналогічні угоди, а перше  транзитне перевезення залізницею вже відбулося в обхід  нашої держави через Білорусь.

Крім того, речник МЗС підтвердив надання дозволу на залізничний транзит через територію Росії військових вантажів Збройних сил ФРН. Подібну угоду РФ уклала також з Францією та готується до підписання такої ж угоди з Іспанією. Враховуючи вищезазначене, Міністерство закордонних справ звертається з  проханням ратифікувати згадану міжурядову угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Борис Іванович Тарасюк, голова Комітету з питань Європейської інтеграції. Будь ласка, позиція комітету.

 

13:50:38

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань Європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні питання ратифікації Угоди про міжнародні... про перевезення військових вантажів та персоналу через територію України і схвалив рішення рекомендувати Верховній Раді  прийняти даний закон в цілому.

Мова йде про те, що з 2002 року питання про перевезення військових вантажів і персоналу Федеративної Республіки Німеччини територією України здійснювався і здійснюється за Указом Президента України, який було видано 2002 році. Тому вашій увазі пропонується законопроект, який в законодавчому порядку врегулює питання таких перевезень. Як вже зазначав  заступник міністра закордонних справ України, такі угоди укладені по всьому маршруту перевезення таких вантажів і персоналу: через Російську Федерацію, Казахстан, Узбекистан і Туркменістан, бракує лише України.

Хочу сказати, що позитивне рішення щодо ратифікації даної угоди прийняли Комітет з питань європейської інтеграції, Комітет з питань закордонних справ і Комітет з питань національної безпеки і оборони. Позитивний висновок є від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

Прошу народних депутатів підтримати даний закон і ратифікувати цю  угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, запишіться, будь ласка. Два – за,  два – проти. На табло прізвища народних депутатів, що записалися.        Прошу показати.

Юрій Кармазін, потім Тарас Чорновіл.

 

13:52:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін „Партія захисників Вітчизни” "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу сказати, що добре, що ми приймаємо рішення по скороченій процедурі, але дуже погано, що ми не можемо задати жодного питання. Погано тим, що, я б, наприклад, хотів би запитати, а якісь політичні негативні моменти можуть бути внаслідок таких Угод чи виконання їх, чи політичні наслідки. Я хотів би запитати, а як виконуються Угоди наші з іншими країнами. Очевидно, колись нас поінформують про те, як вони виконуються. Але я просто бачу, що цей законопроект підготовлений у відповідності до вимог законодавчої техніки і може бути прийнятий. Хоча я переконаний, що під час таких перемовин і під час підписання таких Угод, Україна має використовувати приводу, в тому числі, такі приводи, ми фактично йдемо назустріч цій країні, Німеччині, і мені дуже приємно, що Російська Федерація, Казахстан, Туркменістан, Білорусь, ратифікували, але це не є показник для нас, бо ми маємо свої національні інтереси відстоювати і ставити питання про покращення візового режиму з Німецькою Республікою, з Німеччиною, про транзит газу, про визначення ціни на транзит газу зараз, тобто це вся проблематика, яка має обговорюватися під час того, як обговорюються в тому числі, і такі Угоди. Я, безумовно, буду голосувати „за”, я не бачу перепон, чому цього не можна робити, але я хочу, щоб наше зовнішньополітичне відомство звертало весь час увагу на те, що турбує сьогодні наших громадян України і сьогодні, і на перспективу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Тарас Чорновіл.

 

13:54:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, я тільки застережуся перед тим як щось говорити, що я висловлюю виключно свою особисту думку, оскільки, наскільки мені відомо, фракція визначилася в основній масі голосувати „проти” цієї Угоди з певних політичних обставин. Я представляю ту думку, яка була прийнята на Комітеті у закордонних справах, який одноголосно підтримав схвалення цієї Угоди. Дана Угода не є Угодою, яка як багато хто стверджує, десь підтримує чи зміцнює НАТО чи допомагає конкретно НАТО. Це є угода, яка набагато раніше вже ратифікована і підтримана  Державною думою Російської   Федерації, яка спрямована на певний ланцюжок антитерористичних дій і фактично сьогодні не є окремо спрямована для підтримки НАТО, а є спрямована на підтримки участі конкретної країни Німеччини, їхніх збройних сил в конфлікті в Афганістані, де Німеччина теж несе свої певні жертви, в чому зацікавлені, в тому, щоб там була знята ця загроза цілий ряд країн, в тому числі і Україна і Росія, саме тому Росія, яка найбільш зацікавлена першою, по-моєму, з усіх країн на цьому просторі, на цьому ланцюжку і ратифікувала дану угоду.

Тому, я вважаю, що її сенс підтримати. Але ще раз скажу, це є в даному випадку моя особиста позиція, а не позиція від фракції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:55:50

ШЕВЧУК С.В.

Дякую Володимире Михайловичу. Я також висловлю свою позицію, а не позицію фракції.

Я хотів би нагадати колегам, що коли ми голосували важливе питання про введення українських військ в Кувейт чи в Ірак, кожен з нас голосував персонально і ті, хто не голосували за нашу присутність військову в цих державах не шкодував.

Сьогодні ми розглядаємо питання, яке фактично означає залучення України до продовження громадянського конфлікту в Афганістані. Давайте будемо реалістами, йдеться про те, що ми дозволяємо на території України іноземним державам провозити озброєння, усі види озброєння, окрім зброї масового знищення, але включаючи засоби захисту від зброї масового знищення, а також персонал, військової персонал. В угоді не вказано, яка частота перевезень, можливо, це буде через день, можливо, через місяць, яка кількість персоналу, персонал під час проходження територією України користується користується законами ФРН, так написано в цій угоді, а не України.

Я хочу сказати про те, що ризики від запровадження цієї домовленості для України значно більші як переваги. Переваги стосуються тільки ну загального про натівських намірів України. Це перше.

А друге. Що там обіцяє Федеративна Республіка Німеччина щось платити, але не Україні, а фірмі посереднику, а ризики набагато більші. Це стосується можливості аварій, тому що, згадаймо, казахський фосфор, який перекинувся, що це трапилось на території Західної України, ризики стосуються терористичних актів, ризики стосуються багатьох інших моментів. Тому я закликаю, народних  депутатів,  персонально визначитися в цьому питанні і,  чесно кажучи,  ніхто в МЗС  нам і не пояснив , а за що такі преференції ФРН саме в цей  період.  Що вона є другом України сьогодні серед старої Європи? Ні це не так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко фракція Партії регіонів.

 

13:58:03

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Спасибо. Уважаемые коллеги, я хочу напомнить о событиях, которые произошли в Афганистане. По чей вине там началась война?  По вине  Соединенных Штатов Америки.  Главный организатор – НАТО. Сегодня в данной ситуации  меня не  интересует, кто, с кем подписывал какие договоры. Меня интересует наши собственные интересы – интересы нашего государства.

Когда корабли Черноморского флота приняли участие в защите своих миротворцев и мирного населения от вооруженной  агрессии  Грузии, здесь кричали и верещали о том, что это может отразиться на  наших проблемах и на нас могут направить ракеты. Сегодня мы втягиваемся в конфликт во Афганистане и мы не ожидаем террористического удара против Украины, потому что мы почему-то считаем, что нас кто-то защитит.  Я думаю, данный вопрос несет колоссальные экономические, политические и экологические непредвиденные проблемы  для нашего государства.

Экологически связанны с тем в каком состоянии находятся наши железные дороги. Это вопрос к Министерству транспорта. У нас регулярно сходят с рельс поезда.  А это опасные грузы.

Экономические проблемы. Мы имеем серьезные проблемы в результате нарастания конфликтов взаимоотношений между Российской Федерацией и Украиной, а это наш главный  торговый партнер. Поэтому в дальнейшем будем опять терять наши контракты, в том числе и по  продаже наших собственных товаров.

И политические. Всем известно взаимоотношение нашего населения и государство по отношению к НАТО и я знаю, что большая  часть населения  против вступления Украины в НАТО и либо какого-то сотрудничества, которое в той или иной степени втягивало бы нас в этот военно-политический союз. На сегодня для нас важно нейтральная позиция, внеблоковая и, я считаю, что мы должны ее отстаивать здесь в стенах нашего парламента. Мы не должны обслуживать политические конъюнктурные сиюминутные интересы отдельных представителей нашего государства.  

Интересы Украины превыше всего. Поэтому я считаю, нам необходимо голосовать против ратификации этого соглашения. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Тут були висловлені серйозні застереження. Я з урахуванням цього прошу підготуватися до голосування. Хочу тільки наголосити, що це був документ підписаний 12 липня 2006 року. Ви ж знаєте, хто був у той час.

Тому, шановні колеги,  прошу підготуватися до голосування.

Вноситься на голосування проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про перевезення військових вантажів та персоналу через територію України. Реєстраційний номер 0089. Прошу голосувати.

 

14:01:10

За-226

Закон схвалено.

Оголошується до розгляду проект закону про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом. Реєстраційний номер 0093. Доповідач – міністр юстиції Микола Васильович Оніщук. Співдоповідачем буде виступати голова Комітету у закордонних справах Олег Григорович Білорус.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую. Шановний Голово, шановні народні депутати! Три роки потому, 24 січня 2006 року, Україна підписала вищеназвану європейську конвенцію, оскільки вона є спрямованою на те, щоб встановити якомога менше відмінностей у правовому статусі дітей, які народжені у шлюбі або поза шлюбом.

Хочу вам нагадати, що стаття 52 Конституції України передбачає і закріплює рівний правовий статус дітей не залежно від того, як вони народжені  у шлюбі чи поза шлюбом.

І конвенція, про яку ми зараз, про яку йдеться, яку я доповідаю, якраз і має на меті додатково і врегульовує питання, пов’язані із врегулювання відносин щодо встановлення батьківства, припинення батьківства, встановлення батьківських обов’язків, оформлення спадщини тощо.

Хочу зауважити, що цю конвенцію ратифікували  на сьогодні 21 європейська країна, це європейська конвенція, у тому числі наші сусіди: Польща, Молдова, країни Прибалтики, і є всі підстави вважати, оскільки  чинне  українське законодавство  приведено у повну відповідність з нормами указаної конвенції, зокрема, йдеться про норми Сімейного кодексу, у нас є всі підстави ратифікувати вказану конвенцію і тим самим приєднатися  до тієї сім’ї країн, які визнають і поважають статус дітей, народжених поза шлюбом. Дякую за  увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Голова Комітету у закордонних справах Олег Григорович Білорус. Будь ласка, позиція комітету.

 

14:03:21

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, XXI  століття, Європа, ми складова частина Європи, і  як  суспільство ми не можем змиритися з  сирітством і з тим, хто дехто називає байстрюками.

Комітет у закордонних справах  розглянув проект Закону  про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених  поза шлюбом. І після вивчення і дискусії прийняв  одностайно рішення рекомендувати  Верховній Раді ратифікувати цей законопроект.

Цей законопроект є соціальним, він  є гуманним і гуманітарним, він  не потребуватиме ніяких додаткових витрат з Державного бюджету  України. Його підтримує   і  Головне науково-експертне управління, і інші комітети.

Прошу підтримати рекомендацію комітету і ратифікувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає у застережень, щоб ми поставили на голосування його? Ставиться на  голосування проект Закону    про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус дітей, народжених  поза шлюбом, реєстраційний номер 0093. Прошу голосувати.

 

14:05:03

За-350

Закон схвалено.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Постанови про розроблення Загальнодержавної програми технічного та матеріального переоснащення і соціального розвитку державних аварійно-рятувальних служб Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Валерій Михайлович Кальченко. Будь ласка.

Шановні колеги, у нас залишилось ще одне питання, ми щоб визначились, крім цього, і ми завершимо роботу.  

 

14:05:40

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Постанови про розроблення Загальнодержавної програми технічного та матеріального переоснащення і соціального розвитку державних аварійно-рятувальних служб Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розробка цієї постанови викликана тим, що є вимога статті 35 до Закону України „Про аварійно-рятувальні служби”, де передбачається, що кожні п'ять років треба розробляти і затверджувати п'ятирічні загальнодержавні програми технічного та матеріального переоснащення державних аварійно-рятувальних служб, підпорядкованих МНС України.

В зв'язку з тим, що ця постанова мною була подана ще 21 січня 2008 року, а розглянута і схвалена профільним комітетом 13 лютого 2008 року, я просив би, щоб ми в цій постанові зробили дві поправки: перше – записали, що Кабінет Міністрів повинен розробити цю програму не до першого квітня 2008 року, а до першого квітня 2009 року, і відповідно загальнодержавна програма повинна бути розроблена на період з 2010 по 2014 роки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, з урахуванням двох поправок, бо цей проект постанови давно вже знаходився на розгляді, внести уточнення: Кабінету Міністрів до першого квітня 2009 року розробити – і далі за текстом.

І тут на період з 2010-го до 2013 року. І з врахуванням цих пропозицій, які прозвучали від комітету, постановити на голосування для прийняття проекту постанови в цілому як постанови. Немає заперечень.

Ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради реєстраційний номер 1393 для схвалення проекту як постанови. Прошу голосувати.

 

14:08:13

За-222

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту постанови 1393. Прошу голосувати.

 

14:08:42

За-226

Повернулися до розгляду проекту постанови. Я ставлю на голосування про схвалення проекту постанови в цілому, реєстраційний номер 1393. Прошу голосувати.

 

14:09:07

За-230

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наш колега… Прошу хвилинку уваги. Тарас Чорновіл звернув увагу на те, що в нас була в розкладі засідання, був проект постанови про заяву Верховної Ради з приводу трагічних подій, які відбулися в індійському місті Мумбаї. Коли ми готували питання, перелік питань на розгляд сьогодні, то запропонували вилучити, виходячи з того, що ця подія відбулася давно. Але депутат має право, і було рішення Погоджувальної ради – це моя похибка була, - але в нас є пропозиція, шановний колего Чорновіл: якби ви разом подивилися, там треба внести деякі редакційні правки, в цей проект, з тим щоб ми могли його в четвер, або в п’ятницю розглянули. Ми як раз обговорювали це із Олександром Володимировичем Лавриновичем, там треба деякі внести уточнення. Будь ласка, мікрофон Тараса Чорновола.

 

14:10:10

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимире Михайловичу, річ в тому, що, перше, постанова не тільки зв’язана з самою трагічною подією, а взагалі з осудом, з осудженням тероризму і фактом того, що Україна підтримує прийняття всеохоплюючої Конвенції ООН по боротьбі з тероризмом. Це є перший момент.

Другий момент, якщо перша країна, яка висловила таку заяву, була Російська Федерація, Держдума прийняла, то на сьогоднішній день, на скільки мені відомо по дипломатичних джерелах, готується ще розгляд і питання ще в кількох парламентах світу і цей процес не закінчений. Цей процес ще йде і ті заяви теж будуть йти.

І момент третій, що стосується правок, ми, дійсною узгодили з Міністерством закордонних справ, автори комітет і група парламентська Україна–Індія про вилучання з тексту двох слів: там де „конвенції з розгляду  в Організації Об’єднаних Націй ініційованої Індією всеохоплюючі конвенції”, щоб зберегти свободу рухів для нашого Міністерства закордонних справ, бо є кілька проектів, вилучити  два  слова „ініційованої Індією”.

Міністерство в такому варіанті просило підтримувати і абсолютно не заперечувало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді, можливо, таке прохання, зараз я бачу, що ми можемо не проголосувати цей проект постанови…

Ну, але тоді там слово треба „надіємось” мабуть „розраховуємо” бо надія – це русизм буде там. То ж... давайте з урахуванням того уточнення, про яке щойно сказав, узгоджено с Міністерством закордонних справ, Тарас Чорновіл і тут редакційними правками. Я поставлю на голосування про прийняття проекту постанови, як постанови. Ні? (Ш у м   у   з а л і)

Одну хвилинку. Сергій Шевчук, будь ласка. Ну, давайте вже ж ми доведемо до логічного завершення це.

 

14:11:53

ШЕВЧУК С.В.

Володимире Михайловичу, ну, ви маєте можливість подивитися, чи є карточки, чесно кажучи, навіть ліва частина залу вже повитягувала карточки. Шкода буде, якщо така ініціатива просто провалиться, можливо на завтра перенести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги, я ставлю на сигнальне голосування, на сигнальне голосування. Прошу голосувати. А карточки не... Ну, відмінність голосування, карточки ж повиймали. Відмініть голосування. Ну, давайте ми завершимо вже роботу прийняттям всіх вичерпних рішень.

Є, зараз розставляють карточки. Зачекаємо хвилину.

 (Ш у м  у  з а л і)

Все? Можна ставити?

Шановні колеги, прошу уваги, я ставлю на сигнальне голосування. Прошу уваги, сигнальне голосування.

 

14:13:07

За-233

Рішення прийнято.  Тобто сигнальне голосування відбулося в нас.

Я тепер ставлю на голосування з урахуванням тих поправок і тих, які були узгоджені з Міністерством закордонних справ і з Комітетом закордонних справ, а також редакційні літературні правки на голосування про схвалення проекту  постанови, реєстраційний номер 3446 в цілому.

Прошу голосувати.

 

14:13:46

За-233

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної  Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу у пленарному режимі о 10-ій годині ранку за розкладом на четвер, 15 січня.  Дякую за роботу.