ПОЗАЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ

Сесійний зал Верховної Ради України

17 грудня 2015 року, 12 годин 35 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги народні депутати! В першу чергу хочу вибачитись за зміщення на півгодини початку роботи нашої сесії, оскільки відбувалася нарада всіх керівників фракцій і груп українського парламенту, була внесена пропозиція ще провести додаткові консультації до 12:30, що і було зроблено. І ми зараз можемо переходити до розгляду питань порядку денного.

Я вас проінформую про те, чим завершилась нарада. А зараз я прошу всіх колег народних депутатів займати свої місця у залі і підготуватися до реєстрації. Будь ласка.

Будь ласка, шановні колеги, займаємо свої місця, готуємо до реєстрації.

Прошу включити систему "Рада" для реєстрації народних депутатів України у залі Верховної Ради, будь ласка.

 

12:37:17

350 народних депутатів зареєстровано у залі Верховної Ради України. Я оголошую засідання Верховної Ради відкритим. І прошу всіх колег народних депутатів сконцентруватися на нашій з вами роботі. Будь ласка, колеги, займаємо свої місця.

За традицією хочу привітати наших колег народних депутатів з днем народження: Володимира Арешонкова, Костянтина Матейченка і Ігоря Миколайовича Побера.

Вітаємо! Шановні колеги! З днем народження! (Оплески) 

Шановні колеги, декілька слів.  Декілька слів. Ну, перше, в достатньо непростих умовах ми сьогодні з вами знаходимося, і я розраховую на те, що Верховна Рада України зробить все залежне для того, щоби всі необхідні державні рішення були прийняті, але ці рішення, безперечно, мають бути якісними і професійними.

На жаль, на жаль, ми маємо достатньо стислі терміни для ухвалення Державного бюджету на наступний 2016 рік. Маємо багато різних думок щодо супутніх законів, зокрема і Податкового кодексу. Але я думаю, що всі ми дуже чітко усвідомлюємо перед якими стоїть країна викликами і ризиками, якщо ми не ухвалимо необхідних рішень. І тому я  розраховую на абсолютний конструктив уряду, депутатських фракцій у тому, щоби ці рішення були прийняті і відповідали критеріям, які вимагає від нас українське суспільство.

Це виконання Україною соціального контракту перед громадянами України. Це збереження можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу. Це закріплення децентралізації публічних фінансів в Україні, позитивний результат якої відчули мільйони людей, тисячі громад в Україні. А це потребує дуже професійної дискусії в рамках підготовки до розгляду рішень.

Як я вас повідомив, відбулась нарада керівників фракцій за участю Прем'єр-міністра країни, де ми розглянули подальші наші  дії щодо  підготовки і розгляду необхідних рішень.

Перше. Ми узгодили, що сьогодні ми проведемо обговорення так, як  вимагає процедура, тих рішень, які визначені до розгляду на сьогодні,    позачергове засідання.

Друга позиція. Ми розглянемо можливість коригування діючого Податкового кодексу задля того, щоб   збалансувати бюджет на наступний   рік. Збалансувати діючий бюджет, точніше плановий  бюджет  на  16-й рік  за рахунок коригування діючого Податкового кодексу.

Ми узгодили те, що новий Податковий кодекс має бути спільним продуктом уряду і українського парламенту, який має відповідати наступним критеріям,  це: розвиток і стимулювання розвитку економіки національної. тому  цю роботу  ми з вами продовжимо і в наступному році для виходу  на необхідні рішення. Для цього сьогодні буде створена робоча група  з фахових представників фракцій, уряду  за безпосередню участь у цій роботі  Прем'єр-міністра  країни. А хочу нагадати, що у нас  з вами є наступний пленарний тиждень для прийняття  всіх необхідних рішень. Тому  я ще раз розраховую на те, що ми знайдемо конструктивний, підкреслюю, конструктивний компроміс і необхідні рішення  для  країни, для виконання наших зобов'язань перед українським суспільством і рішень, які дозволять продовжувати нашу ефективну  співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями,  будуть  узгоджені і прийняті в рамках роботи українського парламенту.

Колеги, розпочинаємо нашу роботу. І першим питанням ми розглянемо з вами  проект бюджету на  2016 рік. Ця процедура, процедура представлення проекту бюджету передбачена законодавством і виписана вся процедура проходження цього представлення.  Але перед тим я хотів би  запросити до слова Прем'єр-міністра України Арсенія Петровича Яценюка.

Будь ласка, Арсеній Петрович. Увага!

 

12:42:55

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, наш вельмишановний парламент, сьогодні уряд України буде представляти пакети бюджетних і податкових змін. Шановні колеги, я розпочну в першу чергу з Закону України про державний бюджет. Об'єктивно ідеальних бюджетів ніколи немає і не буде. Але сподіваюсь, що бюджет 2016 року буде ефективним і справедливим в тому випадку, якщо український парламент сьогодні прийме рішення заслухати бюджет, і до наступного четверга як бюджет, так і необхідні закони для його виконання, в тому числі і податкові зміни, будуть доопрацьовані з вельмишановними членами парламенту.

У нас є базові бюджетні параметри. В першу чергу, наше завдання – це забезпечити соціальну справедливість і підвищення соціальних стандартів в країні. В цьому бюджеті ми пропонуємо підвищити на 12 відсотків соціальні стандарти. Фактично це буде вперше з часу кризи, коли уряд України пропонує скомпенсувати через підвищення соціальних стандартів той ріст цін, який спрогнозований на 2012 рік.

Я окремо хотів би прокоментувати ситуацію по змінам до податкового законодавства. Уряд України високо цінує ту роботу, яка була проведена народними депутатами України по підготовці нових податкових ставок і нової редакції Податкового кодексу. І сподіваюсь, що так само члени українського парламенту цінують ту роботу, яка проходила 6 місяців по підготовці нової редакції Податкового кодексу України.

Саме тому, шановні народні депутати України, наша пропозиція полягає у наступному.

Пункт перший. Ми пропонуємо з 1 січня запровадити нові ставки податків, внести необхідні зміни до чинного Податкового кодексу.

Пункт другий. Ми  пропонуємо прийняти в першому читанні редакцію Податкового кодексу, яка запропонована урядом.

Пункт третій. Ми пропонуємо, щоби парламент України разом з урядом  України доопрацював  урядовий проект змін.  І не вводити його ні з 1 січня, ні з 1 лютого, а після нашої тривалої дискусії, після широкого публічного обговорення, після підготовки українського бізнесу,  і сприйняття українським бізнесом цих податкових змін, ввести його в дію протягом 2016 року.

Наступне. Ми переконані в тому, що український парламент зацікавлений в стабілізації української економіки. І тому, Закон України про державний бюджет, який ми разом, спільно напрацюємо, пройдемося по   кожній статті як доходів, так і витрат – Закон України про державний бюджет буде прийнятий до кінця поточного року.

І наостанок, шановні народні депутати. Ми можемо представляти різні політичні сили, ми можемо мати різне бачення, яким чином Україна повинна розвиватися, але,  переконаний, що ми маємо одну  спільну, єдину ціль. Наша ціль – це розвиток української економіки, створення робочих місць, забезпечення соціальної справедливості і забезпечення поступового економічного зростання.

Як голова уряду, я повністю підтримую позицію Голови   парламенту і  депутатських фракцій з приводу того, що  необхідно в парламенті України  створити відповідну робочу  групу. І разом з урядовцями, ми будемо ходити до вас сюди кожен день, з тією метою, щоб постатейно пройтись по всім тим складним питанням, які є в українських парламентарів, і найважливіше – знайти рішення.

Тому, шановний пане Голово, є пропозиція заслухати презентацію бюджету і інших законів. І переконаний, що ми знайдемо в собі сили,  щоб прийняти, і бюджет, і податкові зміни, створити робочі  місця. І дати  Україні далі розвиватися без політиканства, і пустопорожніх заяв, а виключно  шляхом поступових, правильних і ефективних реформ.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту Верховної Ради України, пропонується наступний порядок розгляду цього питання – питання презентації бюджету.

Представлення бюджету: міністр фінансів – 10 хвилин; відповідь на запитання міністра фінансів – 10 хвилин; доповідь першого заступника, доповідь першого заступника голови комітету, точніше, від комітету – 5 хвилин, співдоповідь; відповіді представників комітету, виступи представників депутатських фракцій, народних депутатів України і заключне слово. Тобто ця процедура повністю описана Регламентом Верховної Ради України.

Будь ласка, запрошую до представлення на міністра фінансів України Наталю Яресько, 10 хвилин.

 

12:48:48

ЯРЕСЬКО Н.

Шановний Володимире Борисовичу! Шановні народні депутати! Дозвольте представити вам проект Державного бюджету України на 2016 рік та коротко окреслити пов'язані з ними законопроекти. Цей проект бюджету відображає основні пріоритети політики України, уряду і відповідає на основні виклики і потреби держави, громадян та бізнесу. Так, проект бюджету на 2016 рік базується на наступних ключових пріоритетах в наш непростий час і відображує.

Перше. Стан перманентної війни на сході країни та потреби тримати наше військо у стані бойової готовності та забезпеченості і те, що цей фактор привносить деякий елемент невизначеності в нашому плануванні. Нещодавнім рішенням РНБО ми визначили основні напрямки і параметри нашої оборонної і безпекової політики на майбутні роки.

Друге. Успішну реструктуризацію державного боргу, що нависав над нами, загрожуючи дефолтом для всієї країни, і, як наслідок, ізолюванням її від ринків капіталу на наступні роки. І що визначило наші основні потреби в запозиченнях, і основні параметри нашої правової політики на наступний рік.

Третє. Потреба в податковій реформі, про що говорилося і про що очікувало від нас все суспільство і реальний сектор економіки особливо. Дебати по цій реформі тривали весь цей рік і тільки нещодавно реформа була схвалена на Національній раді реформ на чолі з Президентом України. Реформа визначає нашу дохідну частину бюджету.

Четверте. Стан суспільства і його потреби в соціальному захисті, основних соціальних гарантій та свобод і що визначає одну з наших основних частин видаткової частини бюджету –  43 мільярдів приріст.

П'яте. Потребу в зниженні видатків держави, в зменшенні питомої ваги держави в економіці і тим самим вивільнення місця для приватної ініціативи і для приватного сектору. Видатки держави потребує більше ефективного і адресного витрачання.

Шосте. Взяти зобов'язання всіма гілками влади в рамках програми реформування держави і програми, підтриманої нашими міжнародними партнерами. Я хочу наголосити, тут річ йде не тільки про Міжнародний валютний фонд, а і про Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, Європейський інституційний банк, наші міжнародні офіційні партнери з США, ЄС і дальше. Так, ці домовленості містять глибокі перетворення в нашій державі і у фіскальній політиці, зокрема, але і не тільки.

Сьоме і найголовніше, що відображає цей бюджет, так це віру уряду в те, що запропоновані зміни в дохідній і видатковій частинах пропонують комплексне і системне рішення щодо врахування і збалансування всіх наших викликів і потреб, що стоять сьогодні перед нами. Ми віримо, що цей документ пропонує практичне рішення щодо трансформації тої крихкої стабільності і рівноваги, якої ми змогли з вами досягнути за останній рік кропіткої праці, трансформації в реальний ріст нашої економіки, у створення нових робочих місць, стабільних цінах і курсу національної валюти, і в решті,  зростання добробуту кожного громадянина нашої країни.

Отже, проект держбюджету підготовлено на основі макропрогнозу,  схваленого урядом. Цей прогноз передбачає номінальне ВВП на кінець 2016 року на рівні 2 мільярди 262 мільярд гривень. Зростання реального ВВП на 2 відсотки, ріст інфляції дорівнює 12 відсотків, середньорічний обмінний курс – 24,1 гривні на один долар, на кінець 2016 року – 24,4 гривні на один долар. Середня ціна газу, яку ми закладаємо в бюджет, 225 доларів за тисячу кубічних метрів. Доходи бюджету складатимуть 601 мільярд гривень, що означає збільшення на 16 відсотків порівняно з чинним бюджетом на 2015 рік.

Видатки складатимуть 674 мільярди гривень, що також на 16 відсотків більше від того, що закладено в чинний бюджет 2015 року.

Дефіцит державного бюджету в наступному році зменшиться з 4,1 відсотка ВВП у поточному році до 3,7 відсотків ВВП або 84 мільярди гривень у наступному.

Більше того, завдяки зусиллям нашого уряду до 3,7 відсотків ВВП в наступному році зменшиться і дефіцит зведеного бюджету разом з НАК "Нафтогазом", який ще рік тому у 14-му році складав 10,1 відсотків ВВП. Така пруденційна фіскальна політика зменшить потреби нашої країни у залученні додаткового фінансування, тобто залучення нових боргів на покриття дефіциту, а значить, допоможе не на словах, а на ділі продовжувати знижувати боргове навантаження на країну, яке ми розпочали в поточному році. Нарешті, зменшення дефіциту допоможу зменшити інфляційний та девальваційний тиск на економіку України, тобто матиме надзвичайно важливе значення для продовження та посилення нашої, з такими важкими зусиллями здобутої, стабільності.

Водночас, дуже важливо всім нам і в цій залі зараз, і всім громадянам в країні розуміти, що уряд України не випадково подав проект бюджету на 2016 рік не окремим законопроектом, а саме у пакеті з ще 6-ма іншими законопроектами. Чому так? Цей проект бюджету побудовано на проекті податкової реформи, ухваленої на нещодавній Національній раді реформ на чолі з Президентом. Цей проект має дуже суттєвий вплив як на дохідну, так і на видаткову частину державного бюджету. І для того, аби провести податкову реформу та не розбалансувати  одночасно  державний бюджет, не створити ризиків для щойно набутої нами з такими зусиллями економічної стабільності, той вплив, що матиме реформа на бюджет, ми маємо збалансувати з вами низкою інших важливих кроків, яким і присвячені інші законопроекти, які є невід'ємною частиною цього бюджету і про які я хочу розповісти.

Щодо ходів бюджету. Дозвольте розповісти мені спершу про дохідну частину проекту бюджету. Дохідна частина ґрунтується на новій податковій базі, що втілиться через податкову реформу. Це містить такі ключові елементи, як розширення і вирівнювання податкового поля, яке стає справедливішим і прозорішим; скасування і закриття багаточисленних податкових пільг і виключень; зниження податків на фонд зарплати, підвищення податків на підакцизні товари; легалізацію грального бізнесу та видобутку бурштину; якісного покращання адміністрування податків і введення електронних сервісів, і нарешті на рості нашої економіки і прогнозованому рості цін.

Внаслідок проведення податкової реформи ми значно зменшуємо рівень податків, що будуть мобілізувати бюджет і що буде прямим зменшенням податкового навантаження. Проект податкової реформи, який міститься в законопроекті 3630 та про який я буду доповідати сьогодні пізніше, пропонує кардинальне зменшення ЄСВ: в середньому 41 відсоток, до 20 відсотків, - яке ми пропонуємо в цій реформі. Це означає: дефіцит бюджету Пенсійного фонду у наступному році зросте в обсязі 108 мільярдів гривень. І хоча це дефіцит бюджету Пенсійного фонду, не бюджету напряму, але фінансувати цю прогалину ми маємо саме з бюджету.

Найголовніше, що ми знайшли рішення щодо збалансування нашого бюджету через низку важливих кроків як у дохідній, так і у видатковій, частинах. По-перше, ми пропонуємо збільшити частину відрахувань з боку державних підприємств, про що йдеться в проекті Закону номер 3627. Попереджаючи запитання, пояснюю логіку цього кроку.

Сьогодні панівна більшість державних підприємств є вкрай неефективною, велика частина з них приховують свої реальні прибутки і, як результат, не сплачують державі як власнику справедливого внеску. Уряд працює над зміною системи корпоративного управління на держпідприємствах та приватизацію неефективних та нестратегічних підприємств. Але до того часу, поки ці зміни не відбудуться, ми пропонуємо збільшити частку вилучення від підприємств частини чистого прибутку з теперішніх 30 відсотків. За умови встановлення розміру  відрахувань частини чистого прибутку на рівні 75 відсотків для всіх державних унітарних підприємств це забезпечить бюджету додатковий ресурс в 5,2 мільярди гривень.

По-друге, для часткової компенсації потреб бюджету та для підвищення соціальної справедливості ми пропонуємо оподаткувати елітне житло  та люксові автомобілі.

По-третє, з метою зменшення вживання шкідливих продуктів нашим населенням та з метою виконання наших зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС ми пропонуємо збільшити ставки акцизу на пиво, міцний алкоголь та  тютюн.

Нарешті ми пропонуємо легалізувати комплексно врегулювати і, як наслідок, почати оподатковувати гральний бізнес, про що йдеться у проекті Закону 3632.

Тепер дозвольте розповісти вам щодо видаткової частини бюджету. Внаслідок потреби збільшити фінансування дефіциту Пенсійного фонду через зниження ЄСВ наступного року видатки бюджету зростуть до 674 мільярдів, що на 16 відсотків більше за бюджет  15-го року.

Другий фактор  збільшення видатків – це збільшення видатків на потреби національної безпеки та оборони до 103,6 мільярдів гривень або 4,6 відсотків від ВВП порівняно з 97 мільярдами гривень у поточному році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скільки вам потрібно  ще часу, пані міністр? Чотири хвилини, будь ласка.

 

ЯРЕСЬКО Н. Третій фактор збільшення витрат бюджету – це соціальні видатки. В наступному році ми плануємо в два кроки: з 1 травня та з 1 грудня підвищити мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум на 12,5 відсотків в межах одного року. Зокрема, мінімальна заробітна плата з 1 травня становитиме 1 тисяча 450 гривень або на 72 гривні більше, а з 1 грудня – 1 тисяча 550 гривень або на 100 гривень більше. В тому числі і прожитковий мінімум збільшиться.

Загальний обсяг збільшення видатків, пов'язаних із збільшенням  соціальних стандартів складе 43 мільярди гривень в балансі на наступний рік.

Також в даному проекті бюджету ми пропонуємо значний та надзвичайно важливий для нашої країни пакет заходів щодо підвищення ефективності та адресності використання державних видатків. Про цей пакет моя команда буде доповідати більш детально трохи пізніше, доповідаючи щодо проекту Закону 3628, що входить до бюджетного пакету.

Зараз скажу лише, що ці заходи дозволять зменшити видатки країни приблизно в цілому на 70 мільярдів гривень або 3,1 відсотки ВВП, враховуючи пряму економію в нарахуванні від зменшеного з ЄСВ.

Ми також значно підвищимо обсяг надання житлових субсидій для населення та компенсацію підвищення енерготарифів з 24,4 мільярдів гривень на 35 мільярдів гривень в наступному році. Субвенції на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, та допомоги на догляд за інвалідом першої чи другої групи збільшиться з 2,4 мільярди гривень. Виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям, прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" збільшиться з близько 600 до 800 мільйонів гривень.

Але, не дивлячись на перераховане щойно, збільшення державних видатків у наступному році, підстав говорити про роздування державного сектору чи державних видатків немає. Навпаки, загальний розмір перерозподілу ВВП через бюджет, з урахуванням Пенсійного фонду та НАК "Нафтогазу", значно зменшується. Якщо у 14-15-х роках він становив 53 відсотки ВВП, то в наступному ми передбачаємо на рівні 43 відсотки ВВП.

Шановні депутати, третій важливий аспект Закону про держбюджет, це його взаємовідносини з місцевими громадами. В поточному році ми засвідчили успішні наслідки фінансової децентралізації, проведеної у грудні минулого року з вами. Наступного року ми передбачаємо подальше посилення фінансової децентралізації і для цього ми, з одного боку, збільшуємо, не зменшуємо, як зараз намагаються говорити, а збільшуємо фінансовий ресурс місцевих громад, і ми також віддаємо місцевим органам влади ще більше важелів для того, аби впливати на економічний розвиток своїх міст і сіл. Наприклад, через можливість дієво впливати на ринок праці в регіоні і регулювати обсяг державного замовлення у кожному конкретному ПТУ, технікумі чи вузі першої чи другої категорії. Ми даємо можливість робити так, аби саме місцева влада могла вирішувати, хто зараз більше потрібен місцевим підприємцям слюсарі, інженери чи, скажімо, агрономи.

Наразі все це вирішується на центральному рівні, і ми з вами бачимо жахливий результат цих рішень. У нас є надлишок менеджерів по туризму, бухгалтерів, юристів, які в житті не працювали за спеціальністю, але за навчання яких ми всі, як громадяни, заплатили кошти. При цьому я хочу зауважити, що ми даємо місцевим громадам набагато більше ресурсів, аніж нових зобов'язань.

Кілька цифр. Обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів в 16-му році прогнозовано збільшитись на 41 з половиною мільярдів гривень порівняно з затвердженим місцевими громадами планом на 15-ий рік, на 40 відсотків збільшення до минулого року. Водночас, обсяг прямих фінансових зобов'язань, які ми передаємо на рівень місцевих бюджетів, складатиме всього лише приблизно 7,8 мільярдів гривень.

Ці 7,8 мільярдів – це сукупні витрати місцевих бюджетів, які виникатимуть з огляду на передачу, на їх рівень 100 відсотків фінансування ПТУ, а також з урахуванням нашої пропозиції співфінансувати 50 на 50 з державного та місцевих бюджетів вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації: технікуму і коледжів.

Варто тут зазначити, що ці навчальні заклади ми передаємо на рівень міст обласного значення і обласні бюджети, що цілком будуть мати фінансовий ресурс для цього.

Щодо інших деяких видатків, ми даємо право – а не зобов'язання! – а лише право, якщо буде відповідне рішення місцевої влади надавати таке фінансування за власний рахунок.

Я ще раз наголошую: це право, а це не зобов'язання. І чи користуватися цим правом, і якщо так, в якому обсязі ним користуватися, буде залежати саме від рішення місцевої громади і від її потреб.

Також хочу наголосити, що результати вже проведеної децентралізації у цьому році показують, що в багатьох місцевих влад на різних рівнях від районів до областей є суттєві фінансові ресурси, які вони за бажанням можуть спрямовувати на ці потреби.

Для вашого розуміння наразі станом на 15 грудня не використаний залишок коштів місцевих бюджетів складає приблизно 26 мільярдів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте. 2 хвилини.

 

ЯРЕСЬКО Н. …та майже 2 мільярди гривень вони тримають на своїх депозитах в держбанках.

Це є прямим і очевидним доказом успішної децентралізації і достатнього фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні. Звичайно, ми розуміємо, що ресурс розподіляється нерівномірно,  тому всі  інструменти вирівнювання і стабілізаційної дотації збережені в бюджеті  і в частині міжбюджетних  стосунків.

Нарешті хочу наголосити, що в рамках посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів на формування інфраструктури цих  159 територіальних  громад, що об'єдналися, ми спрямовуємо мільярд гривень і спрямуємо 4,7  мільярд гривень у Державний  фонд регіонального розвитку. 

Нарешті ще одна риса щодо бюджету,  яку я хотіла б зауважити, – це  значний   фінансовий ресурс, який  ми закладаємо  на  розвиток реальної економіки, зокрема мова йде: про державну підтримку соціально-економічного розвитку регіонів  4,7 мільярдів гривень проти  2,9  у 15-му році, заходи з  енергозбереження –   0,7 мільярд гривень, дорожня  галузь –  19,9 мільярд гривень, космічна галузь – 3,4 мільярд гривень, підтримка сільського господарства – 300 мільйонів гривен,  на реалізацію  державних    інвестиційних  проектів, які обиратимуться створеною  Мінекономіки міжвідомчою комісією, –   мільярд  гривень та дальше. Це ключова,  хоча, звичайно, не вичерпана інформація щодо проекту закону.

Підсумовуючи,  хочу  ще раз наголосити, що  бюджет  і пов'язані законопроекти, які ми сьогодні  вам  пропонуємо,   дозволяє  одночасно досягти декількох дуже важливих  цілей: розширити податкову базу  і зробити податкове поле справедливішим і прозорішим; суттєво зменшити  податкове навантаження  на зарплату, чого так очікує  весь  український бізнес;  забезпечити достатнє фінансування нашого війська і всіх соціальних гарантій держави перед  нашими громадянами; забезпечити виконання всіх внутрішніх і зовнішніх фінансових зобов'язань і найголовніше –  забезпечити стабільність, прогнозованість та економічне зростання  як для країни в цілому, так і для  кожного громадянина  зокрема.  

Тому я прошу підтримати цей проект Закону про Державний бюджет на  16-й рік та пакет законів, що подано разом з ним. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання, будь ласка. Пані міністр,  10  хвилин на запитання. Можете і з місця, без питань.  Якщо вам зручно з місця, будь ласка.  Будь ласка.

Я не хочу зараз  вдаватись у цю дискусію, але я вважаю, що в проекті бюджету  на наступний рік не децентралізація, а централізація, і руйнація децентралізації. І я можу це довести на цифрах абсолютно професійно.

Тому я вважаю, що не треба підмінювати поняття, а нам треба сідати і дискутувати на ту систему, яка довела свою ефективність. І зростання бюджетів на 40 відсотків – це саме та система, яку запроваджував уряд і парламент, і схвалив Президент в 2015 році. Руйнація її недопустима. А те, що у них є 26 мільярдів, так це 26 мільярдів коштів місцевих громад всієї України. А у вас є 100 мільярдів на єдиному казначейському рахунку і нічого страшного. Але це і є ознака того, що правильно працює система, і вони зможуть вирішувати свої питання.

Будь ласка, колеги, записуємося на запитання. Колеги, запитання, будь ласка, записуємося. 10 хвилин у нас визначено часу. Прошу бути лаконічними. Будь ласка, Ігор Шурма, "Опозиційний блок", перше запитання.

 

13:08:44

ШУРМА І.М.

Прошу передати слово Долженкову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Долженков.

 

13:08:49

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Дякую, шановні колеги. Шановний Володимире Борисовичу, шановна пані міністр фінансів, Прем'єр-міністре, шановний український народе, питання з наступного приводу. Сказано було, що соціальні стандарти було підвищено на 12 відсотків. При цьому рівень інфляції за цей рік склав 50 відсотків. При цьому пан Прем'єр під час презентації бюджетної реформи сказав, що немає заборгованості. А на єдиному казначейському рахунку у вас 95 мільярдів. Пані Наталя та пан Прем'єре, чи не вважаєте ви аморальним в проекті Закону України про держбюджет зупиняти дію норм, у відповідності до яких ви зобов'язані погасити заборгованість жителям міст, сіл, районів в зоні АТО за стипендії, заробітні плати, а також соціальні пільги по низці проектів: це пенсіонери, це працівники дошкільної освіти, це працівники середніх шкіл.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

13:10:01

ЯРЕСЬКО Н. Дякую за запитання.

Перше щодо ліквідності уряду і щодо ЄКР. Тобто  сьогоднішній ранок, початок дня, всього коштів на ЄКР 29,6 мільярдів та на валютних рахунках в  еквівалентні – 47,6, а в цілому – 77,2. Із цих 77,2, я хочу підкреслити, 24,4 – це не є кошти уряду, а це є кошти місцевих бюджетів. І ми вкрай, ні в якому разі, ніколи не можемо використати ці гроші.

Додатково до цього є 8,1, які є кошти інших клієнтів, я маю на увазі університетів та інших, які тримають на ЄКР. Тобто, коли обговорюється ліквідність уряду, ліквідність уряду ставиться не з суми, яка лежить на ЄКР, тому що ця сума не тільки наша, а це і місцевих бюджетів, і  інших клієнтів. Додатково до цього потрібно зрозуміти скільки є непроведених по касі видатків, по 11 місяців цього року. Непроведених станом на 1 грудня цього року було  42 мільярди  гривень, які потрошку-потрошку  зараз  проведуться  в останньому місяці, можливо не всі, але більшість. Якщо взяти цю суму 77,2 мінус кошти місцевих бюджетів, мінус кошти інших клієнтів, мінус непроведених по касі видатків, у нас ліквідність індикативна на цей день 2,7 мільярдів, тобто про ці гроші неможна  говорити по іншому.

Щодо самого – 12,5 відсотків збільшення соцнорми. Питання в тому,  соцстандартів і соцстандартів… Якраз це маємо дивитись на це в прогнозі інфляції в наступному році. Тобто вперше уряд передбачає – вперше! – що ми зможемо перекривати рівень інфляції зі збільшенням, однаковим збільшенням соцстандартів на протязі цього року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, Григорій Михайлович Заболотний.

Колеги, прошу лаконічно, тоді буде більше запитань.

 

13:12:00

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

Дякую, пані Наталя.

Я хочу вам поставити запитання  і водночас сказати, що Прем'єр-міністр  сказав уже, що Бюджетний кодекс практично мінятись не буде, а будуть внесені тільки зміни – це вже якийсь плюс. Але скажіть, будь ласка, як це ви записали у статтю 30, що академії наук будуть підпорядковані  міністерствам. Академії наук – це самоврядні організації і вони мусять бути розпорядниками своїх коштів.

При всій повазі до міністерств ми не можемо допустити такого, щоб міністерства були розпорядниками коштів самоврядних організацій і, в першу чергу, міністерств… академій наук.

І останнє. 300 мільйонів для сільського господарства – це просто позор, і краще не називайте цю цифру. І 289 мільйонів мінус для Академії аграрних наук, це теж, тим більше на фундаментальні дослідження, це теж позорище для нашої аграрної держави.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, відповідайте щодо розпорядників по науці.

 

13:13:20

КАЧУР  Р.П.

Володимир Борисович! Шановні народні депутати! Стосовно Академії наук, хочу повідомити, що Національна академія наук залишається окремим головним розпорядником коштів. Стосовно інших п'яти академій наук  було прийнято рішення після довгих дискусій сформувати їхні бюджети і щоб вони були підпорядковані через міністерства. Ми знаємо, що ефективність діяльності на сьогоднішній день достатньо низька і, я думаю, що вона не задовольняє суспільство. І тому на сьогоднішній день була винесена така пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, міністр освіти.

13:14:00

КВІТ С.М.

Шановні колеги! Дякую за запитання, по-перше.

Стосовно академічної науки, ми орієнтуємось на наш новий Закон про наукову і науково-технічну діяльність, який ви схвалили і який ближнім часом буде підписаний. В рамках імплементації цього закону, там великі глобальні зміни у фінансуванні і формуванні державної політики у науковій сфері. На сьогодні, ми вважаємо, що у нас не існує єдиної державної політики у наукових дослідженнях, тому на цей рік ми запропонували, вірніше, це було колективне рішення, що галузеві академії наук співпрацюють із своїми міністерствами і вони спільно вирішують проблеми галузі. Далі в рамках імплементації закону, ми будемо змінювати цю систему і вони будуть так, як написано в законі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Володимир Гусак, будь ласка.

 

13:14:53

ГУСАК В.Г.

Добрий день! Шановний Прем'єр-міністр, зараз заборгованість перед шахтарями державних шахт перевищує 700 мільйонів гривень. В проекті бюджету передбачено скорочення видатків по Міністерству енергетики та вугільної промисловості України з 2 мільярдів і 600 мільйонів в цьому році майже в два рази: до півтора мільярди в наступному році.

У мене питання: чи не призведе таке скорочення до подальшого збільшення заборгованості по зарплаті на державних шахтах? І чи плануються якісь заходи для того, щоб не допустити цього?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, коментуйте, міністр.

 

13:15:50

ДЕМЧИШИН В.В.

Дуже дякую за запитання. Насправді на даний момент заборгованість не перевищує 650 мільйонів, що  також є досить великою сумою і на початок року, минулого року, також була так ж приблизно заборгованість. Тому протягом цього року, 2015, заборгованість перед шахтарями не зросла, при тому всьому, що підтримка у виді дотацій чи субсидій була на даний момент в розмірі 900 мільйонів гривень. При порівняльній сумі минулого року це було 5 мільярдів, тобто в 2014 році… Так.

На даний момент ми запропонували, і Кабінет Міністрів підтримав пропозицію, перерозподілити додатково 312 мільйонів гривень, які вже підтримані бюджетним комітетом вчора. І я переконай, що до завтра, до кінця робочого дня, ці кошти будуть відправлені на погашення цієї заборгованості. Тобто на даний момент заборгованість складає менше одномісячного розміру зарплати, яка виплачується, в принципі, регулярно. І я вже сказав, що протягом цього року вона не нарощувалась…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ДЕМЧИШИН В.В. …які можливі рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Іван Рибак, "Блок Петра Порошенка".

 

13:17:07

РИБАК І.П.

Іван Рибак, 202 виборчий округ, Чернівецька область. Ви знаєте, сьогодні пропонується серйозне навантаження на місцеві бюджети щодо фінансування профтехосвіти. Коли ми маємо на території Чернівецької області такий елементарний приклад, Стороженецький район, один з двох в Україні лісових коледжів, які готують фахівців у лісогосподарстві, вони готують фахівців для всієї країни в той час, коли їх фінансувати має місцева громада. Така сама річ і по інших технікумах і коледжах. Це в той час, коли в цьому вже році їм не вистачало коштів на оплату заробітної плати по садочках, це не можна допустити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Тетяна Донець, "Народний фронт", запитання.

 

13:17:56

ДОНЕЦЬ Т.А.

Пані Наталя, питання таке. Наскільки я розумію, проект бюджету базується на  новому податковій... на новій податковій реформі, але, якщо порівняти  дивіденди, які ви збільшили минулого року з 5 на 20 відсотків для спрощеної системи оподаткування, то по першому півріччю ви отримали по дивідендам мінус 15 відсотків до 2014 року в порівняння, хоча 2014 рік був набагато гірший для країни, ніж 2015 рік. Тобто в наступному... в цьому році ви хочете збільшити податок на дивіденди не лише на  маленький бізнес, але ще й на великий, тобто ви, в принципі, не отримаєте податок з дивідендів? Це питання перше.

Питання друге. Ви говорите, що ви отримаєте прибуток з грального  бізнесу. Але ж ви розумієте, за тим законом, який є поданий, то в місті Дніпропетровську, наприклад, немає готелю 4 зірок чи 5 зірок, який би утримував 100 номерів, тобто я не розумію, для якої країни писався цей закон. Зрозуміло, що крім міста Києва в жодному іншому місті майже, напевно, України казино бути неможливо, тобто я не розумію, які кошти ви зберете.

І останнє питання.  Ви розумієте, що в місті Добропол'є – це не є місто Київ, квартира 250 метрів на сьогоднішній день коштує реально...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Двадцять секунд – завершуйте.

 

13:19:08

ДОНЕЦЬ Т.А. ...в місті Добропол'є квартира коштує 2,5 мільйони гривень, яка є 250 квадратних метрів, якщо ми говоримо про податок 25 тисяч – це є 10 відсотків від її сукупної вартості. Якщо говорити про місто Київ, то, можливо, такий податок і є, в  ньому є сенс. Але в Україні є ще інші міста, крім Добропол'я... крім Києва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

13:19:56

МАКЕЄВА О.Л.

Дякую за ваше запитання.

Щодо загального навантаження при виплаті дивідендів, слід зазначити, що ми пропонуємо 18 відсотків податок на прибуток, існуючий, який сплачується підприємством, податок на дивіденди 18 відсотків додатково, це сплачує окремо фізична особа і це є доходами фізичної особи. Є хибна позиція щодо того, що ставка при виплаті дивідендів складається 36. Ще раз підкреслюю, 18 – це податок на прибуток, що сплачує підприємство, і доходи фізичних осіб оподатковуються окремо 18 відсотків.

Причому ми пропонуємо вирівняти: однакове оподаткування трудових доходів і пасивних доходів, - з тим щоб зменшити можливість окремих підприємців уникати оподаткування трудових доходів за рахунок виплати дивідендів.

Зниження ставки податку до 10 відсотків для дивідендів, наприклад, створить нерівні умови в оподаткуванні доходів фізичних осіб, які отримують трудові доходи, виконуючи певний обсяг роботи, передбачений трудовим договором. Також зниження ставки оподаткування дивідендів до 10 відсотків створить певні умови, за яких несумлінні платники податків можуть скористатися різницею в ставках оподаткування для оптимізації витрат на оплату праці шляхом її виплати у вигляді дивідендів, оскільки ставка податку буде на 8 відсотків нижчою, ніж так, як би оподатковувалася заробітна плата. Тому, з тим щоб уникнути несумлінним виплати податків, ми пропонуємо вирівняти: однакову ставку оподаткування трудових доходів і пасивних доходів.

Щодо другого вашого питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, співдоповідь комітету. Сергій Іванович Мельник, заступник голови комітету.

 

13:21:45

ЯРЕСЬКО Н. Можна по азартних іграх відповісти, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По азартних іграх, хвилину. І потім –  співдоповідь.

 

ЯРЕСЬКО Н. Просто ми будемо окремо про це говорити, але там є надходження не тільки від казино, але від лотерейних, і від букмекерських і інших видів. Це перше, щодо створення 5 мільярдів.

Але, по-друге, щодо готелів. По списку, наданому нам Мінекономіки, є десяток, або більше, готелів в Києві, два - в Трускавці, один - в Дніпропетровську, два - в Франківську, три - у Львові, три – в Одесі, один – в Запоріжжі, один – в Харкові, і можна навіть говорити дальше. Тобто це не був зроблений законопроект для Києва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Мельник, від комітету. 5 хвилин доповідь.

 

13:22:14

МЕЛЬНИК С.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Щойно урядом було представлено проект Закону про Державний бюджет на наступний рік, з приводу якого вчора у комітеті відбулася гостра і довга дискусія. Я зупинюсь на двох основних питаннях, які найбільше гостро схвилювали і турбують  народних депутатів.

Перше питання – це податкова база, на основі якої формується  доходна частина  і особливо у тій частині, де вона сформована на підставі урядових ініціатив з податкового та іншого законодавства. Тому ми розуміємо, що від остаточного рішення в цьому залі залежить реалістичність її.

І наступний перелік питань – це питання міжбюджетних відносин. Ми однозначно вважаємо, що у цьому бюджеті закладено відхід від курсу, який взяла країна на децентралізацію місцевих фінансів. Зокрема…

Зокрема щодо міжбюджетних відносин. Це значно зменшені обсяги освітньої, медичної субвенції, недостатність фінансового ресурсу на передачу профтехосвіти, а також вищих закладів І-ІІ рівня акредитації. Це питання передачі частини єдиного податку, який відноситься до місцевих бюджетів. Це питання передачі верифікації (знаєте, таке сьогодні модне слово) верифікації пільг, які передаються на місцеві бюджети і також немає на це відповіді. Це питання різниці у тарифах та ряд інших. Тому ми розуміємо, що затвердження державного бюджету має відбутися лише після прийняття остаточних рішень щодо змін до Податкового та Бюджетного кодексів та іншого законодавства з метою забезпечення узгодженості  відповідних правових норм та дотриманості збалансованості зведеного бюджету і всіх показників. Тому комітет сподівається на плідну співпрацю  народних депутатів, уряду, насамперед, Мінфіну щодо пошуку компромісних виважених рішень, що сприятимуть прийняттю законопроекту про державний  бюджет  на наступний рік. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, п'ять хвилин на запитання. Запишіться, шановні колеги. Будь ласка,  записуємося. Іван Рибак, "Блок Петра Порошенка".

 

13:24:50

РИБАК І.П.

Прошу передати слово Миколі Томенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович Томенко, "Блок Петра Порошенка".

 

13:24:54

ТОМЕНКО М.В.

Шановний пане Сергію, у вас не складається враження, що цей проект бюджету писався без системи місцевого самоврядування і без депутатського корпусу, і Президента. Тобто я що хочу сказати? От подивіться, Президент днями видав Указ про пошанування чорнобильців у зв'язку з 30-річчям. В бюджеті практично всі програми чорнобильські зрізані, частина – передані на місцеві бюджети, там грошей немає.

Ми у Верховній Раді прийняли Закон "Про науку і науково-технічну діяльність", у уряду абсолютно протилежний підхід. Ми говоримо про систему місцевого самоврядування, тут абсолютно інший підхід. Ми говоримо про те, як зберегти систему, посилити профтехосвіту, їх передають на місцеві бюджети.

До речі, хочу сказати, що багато в системі університетів абсолютно нормально можуть і далі існувати системні університети. Навіщо в університетів забирати і передавати на місцеві бюджети? Можливо проблема в тому, що уряд не працював з усіма сегментами влади місцевого самоврядування, тому вийшов такий бюджет.

 

13:26:02

МЕЛЬНИК С.І.

Дякую, Микола Володимирович.

Я можу сказати, що нам взагалі не зрозуміла філософія окремих змін. Ті зміни, які ви назвали, я для прикладу наведу, зміна пропонується по охороні здоров'я - вторинний рівень перевести на обласний рівень, тобто спеціалізована і високо спеціалізована тепер буде на обласному. В той же час профтехосвіта, наприклад, містам обласного значення, де ми знаємо, що велика кількість дітей навчається сільської місцевості. Я думаю, що після того, коли ми у цьому залі дамо відповіді на ці запитання, ми після цього маємо рухатися далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Левченко запитання.

 

13:26:41

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ, місто Київ. Я зараз, мабуть, в перше в цій залі хотів би сказати два слова в якості голови підкомітету бюджетного комітету. Наш підкомітет займається якраз аналізом законопроектів на відповідність їх в бюджетному законодавству, Бюджетному кодексу.

Так от хотів би зазначити, що ця вся процедура, яка зараз відбувається, це абсолютно не відповідає Бюджетному кодексу, Конституції України, Регламенту Верховної Ради України хоча би починаючи з того, що нам спочатку треба розглянути гіпотетичні зміни до Податкового кодексу і до Бюджетного кодексу, прийняти їх або не прийняти і потім вже за наслідком цього формувати бюджет країни. Бо як можна формувати бюджет країни зараз, коли ще не зрозуміло, на якій податковій базі він буде формуватися остаточно, по-перше, а по-друге, незрозуміло, який буде, власне кажучи, Бюджетний кодекс кінцевий, товариство. Тому давайте все ж таки діяти згідно закону. Знаєте, якщо не знаєте як діяти, дійте згідно закону.

Всі ці норми прописані в Бюджетному кодексі, прописані в Регламенті Верховної Ради України. Давайте діяти згідно цих норм і тоді, мабуть, можна буде все ж таки сформувати якийсь нормальний документ, а не цей бардак влаштовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Євтушок, "Батьківщина".

 

13:27:52

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина". Скажіть, будь ласка, ми всі розуміємо і маємо повагу до вашого Комітету бюджетного. Чи аналізували у вас, що поданий урядом України цей проект має дуже надуті цифри? Наприклад, скажу, що планується від видобутку бурштину отримати в дохідну частину півтора мільярда гривень. Але в якій спосіб це вони хочуть зробити? На базі цих двох підприємств, одне з яких банкрут "Укрбурштин" і "Бурштин України", інше добуває 300 кілограм? Але ж насправді, відбувається інше. Мова абсолютно не йде про старательську діяльність, а йде про промисловий видобуток. Чи дасть такі гроші або будь-які інші гроші цей вид діяльності? Скажу із практики, що ні. Старателі сьогодні готові платити у дохідну частину, але через закон, який дасть можливість не промисловим способом це добувати.

І скажу більше, що добувається і вивозиться за кордон десятки тон бурштину, і там мільярди, десятки мільярдів гривень, а не півтора мільярди.

 

13:29:08

МЕЛЬНИК С.І. Я вже зазначав, що це дохідне джерело. Ми спочатку маємо визначатись по закону, і тільки від остаточного рішення, яке буде ухвалено у цьому залі, від інструментів, які визначить цей зал можна буде говорити про реалістичність.

Взагалі, проект закону містить дуже багато ризиків. Ви знаєте, основний ризик – це суттєве зменшення ЄСВ, це по третій групі.  Я не буду зупинятись на змінах до Податкового кодексу, всі за цей період визначились і комітет зазначає, що в першу чергу ми маємо розглянути всі ці законопроекти, і після остаточного рішення ми повинні приступити до бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Долженков, "Опозиційний блок".

 

13:29:55

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановний представник бюджетного комітету, безперечно, я впевнений у тому факті, що як ви, члени бюджетного комітету, так і парламент в цілому,  усунені від процесу бюджетного, тому що  вказаний бюджетний процес має  дуже  короткотерміновий, стислий  проміжок часу, вкидаються відповідні проекти, і парламент не може якісно  опрацювати зазначені законопроекти. Як і в минулому році, нічого не змінюється.

Питання наступне. Ви як член профільного комітету не вважаєте, що це є дискримінацією, цей законопроект  фактично  є дискримінацією місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, яким не  збільшують відповідно базові дотації  вирівнювання, а вони  займають не останні місця у здійсненні відрахувань в державний бюджет  України? І  чому, виходячи з виступу  Міністерства  фінансів України  відносно того, та Прем'єра, що наступний рік буде роком  процвітання, ви знову зупиняєте численні соціальні пільги для багатьох мільйонів громадян  і зокрема зупиняєте норми, у відповідності до яких  погашається заборгованість для жителів   АТО? Чому це  трапляється?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Іванович.

 

13:31:05

МЕЛЬНИК С.І.

Ну, я можу  сказати, що сьогодні непроста ситуація, у якій перебуває  країна. Тому я думаю, тут менше має  бути політики, більше  професійного розгляду. І ми в першу чергу маємо дати відповідь на ті всі соціальні питання, які були за декілька десятки років прийняті. Без цього, без питання… без відповіді на  ці  запитання  щодо видатків, я думаю,  про  збалансованість  бюджету  дуже складно говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу займайте  своє місце у залі. Сергій Іванович, дякую  за відповіді  на запитання.

Шановні колеги,  прошу записатись на виступу від фракцій і  груп українського парламенту. Будь ласка.

 Будь ласка,  "Блок Петра Порошенка". Юрій Луценко?

Віктор Михайлович Пинзеник, "Блок Петра Порошенка", будь ласка.

 

13:32:36

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати,  Шановний головуючий, давайте згадаємо яке призначення  бюджету. Бюджет має дати відповідь на питання: кому і скільки дати коштів. Але для цього, щоб дати, треба мати, що дати. То я повертаюсь до одної фундаментальної проблеми, баланс  доходів і видатків має бути однаковим, інакше ми обманюємо людей. в Україні, на жаль, це правило вирішили поправити. І тривалий час Україна жила в борг. Наслідком стало те явища, до якого ми прийшли. Неймовірні борги, неможливість їх обслуговування, і неможливість отримання нових кредитів. Що змінилось зараз в країні? Чи змінилось щось? Я просив би вас подивитись на ситуацію минулого року, по яких є звітні дані. Публічні видатки в Україні – 54 відсотки ВВП, публічні доходи – 40 відсотків ВВП. Чим покрити цю різницю? І чи можна дати відповідь на проблему, якщо цю проблему не вирішити? Може, щось змінилось в 2015 році.

Давайте подивимось на ситуацію 2015 року. В абсолютному розмірі, якщо рахувати дефіцит бюджету в повному обсязі, минулого року дефіцит бюджету близько 200 мільярдів. Дефіцит бюджету цього року 170 мільярдів гривень. Ви знаєте, хто на внутрішньому ринку покриває цей дефіцит? Національний банк України. А потім не дивуйтесь, чому у нас інфляція, якої не було 20 років, і чому постійно тисне цей друкарський верстат на Національний банк України. Там є частина реального зниження дефіциту за рахунок "Нафтогаз України". Але основна частина цього зниження припадає на зниження заробітних плат. Друзі, ну, не вже ви не пам'ятаєте, що цифра бюджету заробітної плати, яка існувала до 1 вересня цього року, тисячу 218 гривень, ви знайдете цю цифру в бюджеті 2013 року. За цей час минулого року інфляція 25 відсотків, цього року інфляція вже 46 відсотків. Я говорю не про всю зарплату, я говорю про тих, хто живе на мінімальному рівні, прожитковий рівень.

 Я хочу нагадати, колегам: пояс можна затягувати до хребта. Далі затягувати нікуди. Що ж відбува…На фоні цих проблем уряд ініціює… Виявляється у нас одна проблема – треба  провести податкову реформу. Головним  елементом і найбільш проблемним елементом цієї реформи є зменшення доходів Пенсійного фонду в два рази.

Давайте подивимось на цю ситуацію. По суті її треба доповнювати ліквідацією Пенсійного фонду. Пенсійний фонд не здатний виплачувати пенсії. Тоді треба і говорити про ліквідацію страхової пенсійної системи.

 Уряд пробує нібито збалансувати цю частину видатків в 70 мільярдів гривень за рахунок яких джерел? Ви вже помітили, за рахунок місцевих бюджетів в тому числі. Коли говорять про збільшення ресурсу місцевих бюджетів, то треба говорити про весь ресурс, це тільки власні доходи. А друга  частина, основна – 56 відсотків – це доходи, які йдуть субсидіями і трансфертами. Порахуйте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хвилина, завершуйте.

 

ПИНЗЕНИК В.М. … разом.

От знаєте,  я багато речей не погоджувався, але як можна сьогодні дати, а завтра забирати? І на цьому базується баланс бюджету. Для мене є великим сумнівом під тими доходами, які балансуються на рівні 70 мільярдів гривень. А чи реальна є цифра  доходів бюджету? 

Друзі, ВВП зростає на 2 відсотки, інфляція – на 12 відсотків, доходи бюджету, якщо ви корекцію зробите на Національний банк і додаткове імпортне мито, ростуть  на  30 відсотків. Як це може бути? Тоді або інфляція неправильна,  інфляція значно більша, або нас чекає нечуване економічне зростання. Повториться ситуація цього року – інфляція значно більша. Вища  інфляція – збільшуються видатки на соціальний захист населення.

Останнє, що я хочу сказати. Дуже сумнівна можливість знайти компроміс на базі існуючих податкових норм. Це неможливо. І я дуже закликаю уряд: найбільш проблемою частиною рішень є ваша податкова реформа. Її неможна трансформувати в тому вигляді, який  ви підготували. І головний елемент, який дозволить знайти компроміс, – заберіть руки від пенсіонерів! Не рухайте українських пенсіонерів! І ми знайдемо необхідні рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Віктор Михайлович.

Будь ласка,  Віктор Бондар, група "Партія "Відродження".

 

13:37:14

БОНДАР В.В.

Шановний Володимире Борисовичу, шановні колеги! Ми з вами є свідками, коли   практично 2 роки нова влада, нова коаліція, коли майже рік новий уряд проводить економічні і соціальні експерименти над країною. Ми бачимо, що знову підготовлено бюджет на наступний рік, який не бюджет відродження промисловості, це не є бюджетом відродження економіки, це є бюджет соціального проїдання, пограбування країни і розвалу, по суті, країни. Ви подивіться на показники, які закладені, знову 107 мільярдів гривень ми плануємо залучати кредитів на державу України. Ви подивіться на те, що закладено падіння соціальних доходів населення на майже 35 відсотків. Ви подивіться, що в бюджеті нема жодних інфраструктурних інших проектів, нема жодної мети, що ми будемо відроджувати на протязі року і яку галузь ми будемо піднімати з колін, щоб вона дала зростання економіки? Навіть аграрний сектор, який є найвпливовіший і найдохідніший сьогодні в країні, намагається, як ту останню дойну корову, дорізати, щоб вилучити останню копійку в бюджет. Ви подивіться на те, що зроблено з Податковим кодексом? Нема ніяких змін. Якщо всі підприємці, бізнесмени, промисловці очікували від Податкового кодексу інвестицій, зростання економіки, що сюди можна буде думати, як вкласти копійку і вкласти кошти в нове виробництво, то сьогодні практично бізнес починає думати після цих новел Податкового кодексу, що потрібно вкладати вже кошти просто в квитки за кордон і виїжджати з цієї країни. Ви до чого ведете країну? Куди ми її приводимо?

Є ключова вимога. Новий Податковий кодекс має дати можливість бізнесу встати з колін і піднімати економіку. Треба зайнятися відродженням промисловості і має бути посил через новий бюджет, через Податковий кодекс до промисловців, до підприємців, що ми їх підтримуємо, даємо їм можливість стати на ноги. Мають бути зменшені податкові ставки, навантаження на заробітну плату для того, щоб реально сьогодні почала дихати економіка. Має бути піднято питання соціального захисту. Ви подивіться, на скільки впали доходи населення? Ви подивіться на скільки впали пенсії? Немає можливості сьогодні людям прожити за ці гроші, які їм виділяє держава, це сміховисько, а не виплати заробітних плат і пенсій. Ми говоримо про те, що треба терміново переглянути всі соціальні норми.

Багато говорилося до виборів і тут останні місяці про нову тарифну політику, що вона приводить до обніщання населення. Де в новому  бюджеті є відповіді на ці питання? Немає нічого. Проговорили-проговорили: коаліція, уряд і забули про ці питання. Тому ще раз ставимо ключову вимогу: переглядаємо бюджет, закладаємо відродження економіки в бюджеті, закладаємо строчки, які дадуть можливість підняти виробництво, підняти нову промисловість. Дати можливість розвитку новим напрямкам: аграрним, ІТ-ним, і так далі, і через відродження економіки зможемо тоді відроджувати Україну і дати соціальне зростання населенню. А  сьогоднішній Бюджетний кодекс і бюджетні пропозиції це катастрофа для …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, завершуйте.

 

БОНДАР В.В. Це, по-суті, економічні і соціальні експерименти над країною. Я звертаюсь до уряду, закінчуйте ці соціальні експерименти, інакше на весну ви будете мати під урядом вже не  тарифний майдан, а будете мати вже всю країну, яка вийде на майдан, підніматися через те, що соціальне обніщання і просто людей доведете до крайнощів. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  "Народний фронт", Павло Унгурян.

 

13:41:11

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Ми сьогодні зібралися на позачергову сесію українського парламенту. Зрозуміло, що позачерговість викликана саме необхідністю нам обговорити в режимі презентації, в режимі обміну думок нашу "конституцію життя" на наступний рік.

Ви знаєте, зараз, коли відбувається ця дискусія, я згадую минулий рік, так само грудень, так само вже були ялинки в залі. І ми з вами обговорювали бюджет, ми з вами обговорювали Податковий кодекс, Бюджетний кодекс. Також тоді лунало багато критики, дуже часто справедливої критики,  дуже часто критики, яка дуже ретельно вивчалася у фракціях, у наших експертних радах і, найголовніше критика, яка лунала вона сприймалася нашим коаліційним урядом.

Що ми маємо на сьогодні? Ми маємо багато новацій Бюджетного кодексу, які ми з вами заклали, і вони спрацювали. 

Спрацювала бюджетна децентралізація. Ми мали новели Податкового кодексу, так, дещо вдалося багато, що ще нам потрібно вдосконалити і в частині адміністрування, і в частині збору податкової бази, тощо. Але нам вдалося фактично вирішити значне питання щодо зменшення зовнішнього боргу, реструктуризувати його, списати значну частину зовнішнього боргу. Місцеві бюджети цей рік прожили, навіть не сподіваючись на початку року на таку серйозну дохідну частину перевиконання, 30-40 відсотків перевиконання місцевих бюджетів. На єдиному казначейському рахунку на кінець цього року ми маємо безпрецедентну велику суму коштів, яка обчислюється в десятках мільярдів гривень. Все це ми проговорювали, про все це дискутували в минулому грудні і разом ми дійшли до нормальних, компромісних рішень.

Переконаний, що і в цьому році ми маємо пройти цей шлях і це нормально, і це нормально. Лише в дискусії ми зможемо з урядом в середині коаліції, між коаліцією і опозицією, що теж нормально, вийти на оптимальні рішення щодо Податкового кодексу і нових ставок, щодо Бюджетного кодексу, в якому теж, безумовно, потрібно робити і корегування, і достатньо радикальні зміни, і, безумовно, щодо головного документу на 2016 рік, 2016 рік бюджет ми маємо прийняти, безумовно, збалансовано, зберігаючи кращі досягнення бюджету 2015. Давайте це робити разом і закликаємо до цього і уряд, і фракції коаліції, і фракції, які не входять в коаліцію, тільки разом ми зможемо досягти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Скорик, "Опозиційний блок".

 

13:44:37

СКОРИК М.Л.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні члени уряду, шановна українська громада, дійсно про це вже говорили сьогодні в цьому залі, мабуть, ми повинні були спочатку розглянути питання змін до податкового законодавства, усього того пакету законів, які разом з бюджетом на наступний рік пропонує нам уряд. Але якщо ми вже поза Регламентом розглядаємо спочатку бюджет, я дозволю собі декілька слів саме з приводу дохідної і видаткової частини нашого основного фінансового документу на наступний рік.

Урядом пропонується збільшити дохідну частину бюджету до 601 мільярда гривень, тобто на 14 відсотків, по відношенню до минулого року. На 75 мільярдів пропонують змінити ставки діючих бюджетоутворюючих податків і на 9 мільярдів – за рахунок нових податків.

Якщо вже уряд вимагає від суспільства і від бізнесу нових податків і, дійсно, однозначно погіршує цим ситуацію в економіці та в бізнесі, то я думаю, що і бізнес, і суспільство мали б розраховувати на те, що видатки бюджету будуть спрямовуватися більш ефективно, ніж це пропонується в цьому проекті бюджету. Насамперед ми вважаємо, що це стосується питання індексації заробітних плат та пенсій. Індексація тільки на 12 з половиною відсотків заробітних плат та пенсій – і це уряд пропонує як планову, скажімо так, компенсацію, планову інфляцію на наступний рік, - ми добре розуміємо, що це не вистачить для того, щоб дійсно зробити реальну компенсацію. І якщо ми по відношенню до сьогоднішнього року маємо вже майже 50 відсотків, можна тільки уявити, що буде в наступному.

Наступне питання. Уряд пропонує поряд з іншими скороченнями скоротити на 2 з половиною мільярда субвенцію в охорону здоров'я. Це в нашій країні, де охорона здоров'я і так потерпає фактично від неможливості виконувати безпосередньо свої функції. Мабуть, уряд пропонує, щоб наші лікарі доплачували гроші за те, що вони ходять на роботу.

Ще питання: стосовно того, що ми, дійсно, мали побачити в бюджеті точки росту.

Про це вже теж сьогодні говорилося. І одна з точок росту – це наш агропромисловий комплекс. Якщо в цьому бюджеті п'ятикратне скорочення  видатків на  сільське господарство, наприклад, на тваринництво в 5 разів скорочуються видатки на тваринництво, то в нашій країні, де на сьогоднішній день сільське господарство дає в економіку майже 30 відсотків іноземної валюти, надходження іноземної валюти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте.

 

СКОРИК М.Л. Ми вважаємо, що це злочинно.

Є досить багато питань стосовно скорочення пільг і передачі їх на  видатки місцевих бюджетів. Ми розуміємо, що ці пільги не будуть виконуватися.

Беручи все це до уваги, "Опозиційний блок" однозначно заявляє, що за цей проект бюджету і за цей пакет так званих законів, яким мають, з точки зору уряду, реформувати економіку ми голосувати не будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

13:48:32

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня, шановні колеги! Я хочу звернути вашу увагу, що  зараз в парламенті слухається ключовий законопроект країни – Закон про бюджет.

Подивіться в урядову ложу. Просто зверніть зараз увагу. Прем’єр-міністра, коли виступають лідери фракцій, в залі не існує. Міністр фінансів веде кулуарні переговори з депутатами, всі міністри також зацікавлені розмовами з депутатами. Насправді, цей бюджет, його обговорення і все, що з ним зв'язано, просто уряду не потрібно. Я не розумію чому.

Але з чого потрібно розпочати? Ми,на жаль, завдяки політиці уряду, призвичаїлися до того, що ні Конституція, ні закони під час бюджетного процесу не дотримуються. Хто-небудь звернув увагу, що ми зараз розглядаємо  законопроект про бюджет на неіснуючій податковій базі, на неіснуючих соціальних законах. У нас сьогодні в бюджеті 64 мільярди гривень в доходах поставлені без законів. Скажіть, будь ласка,  до чого ми докотилися як Верховна Рада? Бюджетної резолюції 9 місяців немає, так і не внесли, податкові закони, 6 місяців назад мусили бути внести, не внесені.

Крім того, бюджет 3 місяці назад мусив бути вже в парламенті. Його не існує. Уряд діє антиконституційно, і він руйнує сьогодні всю систему діючого законодавства нашої держави.  Але в той же час для чого ми все це робимо? Ми все це робимо виключно для однієї мети, щоб люди стали жити краще в нашій країні. 2 роки цей уряд при владі і Прем'єр-міністр, подивіться на слайд. Ви знаєте, що ключова цифра для всього світу, це валовий внутрішній продукт на душу населення в валюті, від цього всі країни визначають як ми живемо. За 2 роки в 1,9 рази впав валовий внутрішній продукт на душу населення, був 4 тисячі доларів, став 2 тисячі 160. От підсумок політики.

А тепер, прошу, подивіться що робиться з валовим внутрішнім продуктом, і макропоказники, на яких базується сьогодні бюджет, треба просто вибросити у смітник. У нас в 2,2 рази в реальному вимірі, валютному вимірі, впав валовий внутрішній продукт, такого не було в деяких країнах навіть під час глобальних війн. Що ми робимо з країною?

В цьому бюджеті недопустима неприйнятна податкова база, 3 мільйони малих підприємців, які є самозайнятими, практично будуть викинуті на вулицю разом з родинами і разом з своїми найманими працівниками. Скажіть, будь ласка, чия ця політика?

Аграрії, які тримають наш ВВП на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для справедливості 1 хвилину, завершуйте, Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Аграрії, які тримають наш ВВП на руках практично останні роки, їм практично, малим фермерським господарствам, знищується податкова пільгова система і їх переводять на загальну податкову систему, це їх смерть.

Наступне. Чого ми не подивилися і побачили, що в цьому бюджеті скасовані всі залишки пільг, забрали вже все у дітей-сиріт, у самотніх мам, у пенсіонерів забрали все. В цьому бюджеті не залишилося жодної соціальної підтримки.

А головне – нас далі продовжують штовхати в боргову яму. Заклали 3,7 відсотки дефіциту бюджету, 83,7 мільярда треба буде запозичити. Ми просто станемо  з вами жебраками. За 2 роки борг дорівнює валовому внутрішньому продукту. Завжди він був не вище 30 відсотків.

Цей бюджет – це вирок державі. Це бюджет прощання: або прощаємося з урядом, або прощаємося з країною. І тому нам потрібно цей бюджет як неприйнятний відправити уряду на доопрацювання разом з відставкою уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Ляшко, Радикальна партія.

 

13:53:08

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України! Дорогі браття і сестри, які зараз під Верховною Радою! Десятки тисяч людей прийшли, оце і є оцінка діяльності уряду, оце є оцінка діяльності цієї влади.

Що ви нам пропонуєте? Я хочу міністру фінансів і Прем'єр-міністру сказати, якщо ви не знаєте, бо зважаючи на той хлам, який ви принесли до Верховної ради, ви точно не знаєте, що бюджет і Податковий кодекс – це два головні інструменти розвитку країни. От для чого вони мають служити.

В 47-му році після війни, коли Франція лежала в руїнах, коли втратила колонії, втратила торговий флот генерал Де Голь проголосив: "Модернізація або смерть!". От те саме сьогодні треба нашій країні.

Модернізація економіки, промисловості, станкового парку, модернізація сільськогосподарського виробництва, створення робочих місць от, що врятує країну!

Якщо ви на 2 відсотки зростання ВВП прогнозуєте в наступному році, ми до рівня Уганди будемо йти 25 років, а до рівня Швейцарії 250 років з вашими темпами.  І тому, якщо ми хочемо радикально – я звертаюсь до колег депутатів, я звертаюсь до українських громадян, – якщо ми хочемо радикально змінити країну, радикально підвищити рівень життя людей, радикально підвищити заробітні плати і пенсії, у нас немає іншого шляху, аніж радикальна модернізація нашої економіки.

Промисловість – становий хребет економіки, експорт, підтримка експорту. Подивіться за кордоном – одні турки і китайці, а там мають бути українські товари, і для цього держава має  підтримувати їх. А наші  селяни не можуть на внутрішньому ринку  у торгові мережі попасти. Ви знищуєте малий і середній бізнес. Замість того, щоб використати  бізнес, дати можливості йому для розвитку, звільнити, як мінімум, на рік від оподаткування, щоб вони стали на ноги, щоб вони заробили на свою  сім'ю  і  принесли доходи до державного бюджету. Ми сьогодні перші по експорту олійних культур, по експорту  зернових культур. Тваринництва –  немає, переробки –  немає, робочих  місць на селі –  немає. Те саме "Нафтогаз", те саме енергетика – монополія, зловживання, олігархи. В наслідок  цього  ми платимо  великі тарифи. В наслідок цього  ми мільярди платимо за корупцію.

Тому наша ідея: не ходіть по кулуарах, не вибивайте собі посади, вийдіть  от сюди, розкажіть людям вашу програму, розкажіть, як далі жити. Радикальна партія  пропонує: модернізацію країни, радикальні економічні зміни, радикальне підвищення рівня життя людей. Лише це дасть можливість достойно жити в країні. З цією політикою, яку пропонуєте ви, це політика жебраків, це  політика поразки, це політика дефолту! Треба припинять цю  ганебну політику!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер,  дивіться, тепер  залишилося це все зробити. Я пропоную в уряді розглянути можливість створити міністерство   модернізації і запропонувати фракції очолити. Це я так…

Будь ласка,  народний депутат Андрій Деркач, "Воля народу" група.

 

13:56:46

ДЕРКАЧ А.Л.

 Уважаемые коллеги народные депутаты и вы, граждане министры, депутатская группа "Воля народа" требует от вас, граждане и члены правительства, при формировании  бюджета,  прежде всего, учитывать Конституцию Украины, а  именно  статью  3, где наивысшей социальной ценностью определен человек, его жизнь,  здоровье, а права, свободы, и гарантии  определяют смысл и направленность деятельности державы. 

Не ваше обязательство перед корпорациями МВФ, рекомендациями непонятных экспертов, а именно Конституция Украины. Пока вы, граждане-министры со "смотрящими" от коалиции, делили коррупционные финансовые потоки и "Нефтегаза", и "Укрспирта", Одесский припортовый завод, в прямом эфире устраивали шоу, депутаты группы "Воля народа", в том числе через бюджетный комитет, требовали от правительства не трогать, не обрезать расходы на самых обездоленных и самые чувствительные направления: пенсионеров, образования, здравоохранения, науку, сельхозпроизводителей, самозанятое население, предприниматели.

Профессиональный разговор с Премьер-министром и министром финансов не получается. Своим предложенным сегодня проектом бюджета, Налоговым кодексом, изменением в Бюджетный кодекс, вы предлагаете в здравоохранении недофинансирование на 8 миллиардов. То есть, предлагаете убивать людей, не оказывая медицинскую помощь. Вы, нарушая Конституцию, уничтожаете будущее детей и молодежи, недофинансировав образование на 4 миллиарды. При этом предлагаете фактически уничтожить вузы первого и второго уровня аккредитации и ПТУ, которые у нас на местах, это ни Чикаго, ни Дюссельдорф, несут кроме образовательной еще социальную функцию, где учатся самые необеспеченные дети. Критерием количества учеников в классах вы закрываете 90 процентов сельских школ. Вы забираете у науки 2,7 миллиарда гривен, опуская Украину на уровень недоразвитых стран. Вы обираете местные бюджеты под лозунгами децентрализации, забирая стабильные налоги взамен на мифы и сказки про налоги на недвижимость от неработающих по вашей вине промышленных предприятий, вводя налог на квартиры и дома у нищего населения.

По мнению разработчиков этого антиконституционного пакета  законов и бюджета, перекладывание перевозки льготников, детского питания на местные бюджеты без источника финансирования является смыслом и целью децентрализации. Вы подрываете основу инициативных граждан, работающих в малом и среднем бизнесе, увеличивая налоги и вводя фискальный контроль через кассовые аппараты, превращая самозанятое население в иждивенцев, безработных, гастарбайтеров. Видимо гастролеры-интуристы, разработчики этого антинародного пакета не учли, что от старости бежать нельзя. Поэтому вы предлагаете опять ввести налог на пенсии, верифицировать пенсионеров на 5 миллиардов, прикрывая унизительные проверки и дискриминацию стариков умным словом "верификация".

Где взять деньги, мы вам говорили. Это непрозрачный бюджет Министерства обороны и бюджет обороны на 100 миллиардов, это воровство…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, хвилину, завершуйте.

 

ДЕРКАЧ А.Л. …и разгульная жизнь от перечислений Нацбанком в бюджет, которые вы уменьшили с 60 миллиардов до 34-х в следующем году.

Последний предложенный сегодня к рассмотрению Закон о легализации казино и азартных игр является верхом цинизма и лоббизма людей, которых мы видим по телевизору, ходящими в церковь.  Ни за один  из  предложенных  сегодня  правительством законопроектов депутатская группа "Воля народа" голосовать не будет. Мы выступаем против такой философии и таких подходов  уничтожения  государства и населения.

Кроме того, сегодня депутаты группы "Воля народа" внесли                   постановление  Верховного Совета о признании деятельности  работы этого  правительства в 2015 году, в том числе с учетом подготовки и  содержания бюджета на 2016 год – неудовлетворительной. Каждый из вас будет нести, товарищи министры, или граждане министры, привыкайте к слову "граждане министры", персональную ответственность. Просим поставить его на голосование. А тех коллег, которые являются государственниками и имеют ответственность, его  поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Или прощание с правительством, или прощание с Украиной.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Березюк,  "Самопоміч".

 

14:01:22

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановні панове депутати, пане Голово, вельмишановний пане  Прем'єр-міністре! Я хочу, щоб ви всі згадали минулий рік, коли ми з великою огидою і труднощами приймали цей бюджет. Але з великою надією, що ми разом з урядом будемо успішні у 2015 році. Люди країни і ми розуміли, що цей успіх не буде великий, але кожен з нас сподівався, що цей успіх інституційний. І що ми будемо творити бюджет не в кінці грудня,  ми будемо творити його в квітні, в липні, ми отримаємо його в вересні. І на превеликий жаль, ми сьогодні знову тут через те, що уряд на чолі з Прем'єр-міністром нас просто протягом року дурив, а ми це терпіли. Ми це терпіли заради того, щоб отримати бюджет і податкову реформу. А сьогодні ми отримуємо робочу групу, яка має за 5 днів зробити те, що треба було зробити за рік. І це означає, що ми де були, там і залишилися і це наше з вами також фіаско. Тому що ми повірили, а не створили систему прозорості і систему інституційності в парламенті, і уряді, ручне управління. І внаслідок цього, ми цим бюджетом точно знищуємо малий і середній бізнес, ми цим бюджетом знищуємо малий і середній бізнес на селі, ми цим бюджетом додумалися знищити не існуючу, практично якісну систему охорони здоров'я. А бюджети міст, шановні колеги, будуть в цьому бюджеті фінансуватися на рівні 2013-го, 2013 року. Основа основ розвитку державної інституції – місцеве самоврядування – просто фізично пограбоване і вони це знають, бо вже по-ра-ху-ва-ли.

Я не кажу про основу основ, про яку ми так багато говоримо, – освіту. Вона на сьогоднішній день практично у цьому бюджеті не існує, є мімікрінія, залишення на рівні минулого року, передаючи на місця те, що не належить, не належить місцевим органам влади. Але треба щось робити, ми не можемо  як інституція державна казати хтось поганий, а ми добрі і щось зробимо. Сьогоднішня, насправді, ця пропозиція для нас всіх робочої групи є єдиною ниткою надії, коли ми можемо прийняти бюджет. Але ми переконані, що цей бюджет має мати два підходи.

Перше. Мають бути елементи зниження податкового тиску на бізнес  країни, бо це кров країни, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилина і завершуйте.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. І друге питання, шановні панове парламентарі, це залежить від вас. Якщо ви в комітетах переглянете кожну статтю витрат бюджету 2016 року, кожну цифру, ви точно знайдете не менше 100 мільярдів гривень, які неефективно використовуються, які є заховані для схем, і які ми повинні відкрити для людей на комітетах, і публічно.

Ми це зробили частково з вами минулого року, за тих двох умов, шановні колеги, ми готові працювати день і ніч, і приймати бюджет, бо це наша робота. Тому запрошуємо до роботи!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  шановні колеги,  у нас за регламентом відведено 15 хвилин на виступи від народних депутатів, будь ласка, всі… Що? (Шум у залі)

Будь ласка,  від депутатів, записуйтесь. Будь ласка, Арешонков, "Блок Петра Порошенка".

 

14:06:07

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановні колеги! Володимир Арешонков, фракція "Блок Петра Порошенка". Сьогодні багато говорили про ту увагу, яку потрібно приділити стратегічним галузям. І звучали різні напрямки: хтось говорив про розвиток економіки, хтось говорив про те, що потрібно звернути увагу на легалізацію ігорного бізнесу, тобто у кожного якби десь своє іноді бачення.

Але я хочу звернути вашу увагу, що якщо ми хочемо, щоб Україна по справжньому була новою і модернізованою, давайте звернемо увагу на питання освіти і науки. І будемо послідовними, якщо хочемо нову освіті і науку, потрібно збільшувати фінансування, або думати, де шукати кошти на утримання того, що є, а не скорочувати видатки і говорити, що це щось нове у формуванні податкової політики або державного бюджету. Тому прошу врахувати думку багатьох наших громадян. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юлія Тимошенко, "Батьківщина".

 

14:07:32

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Дуже шкода, що фракціям для обговорення бюджету дають лише три хвилини, тому що це фундаментальний документ і обговорити за три хвилини його неможливо. Але я дякую за нагоду і хотіла би продовжити свій виступ.

Я хочу привернути вашу увагу, що країна словом "децентралізація" живе, як мінімум, останні два роки, але бюджет, який нам запропонували, є бюджетом жорсткої централізації всіх фінансових ресурсів в центральному бюджеті і в руках уряду. Ми бачимо по бюджету, що 42 відсотки видатків місцевих бюджетів від загальних видатків бюджетів було в 2014 році відправлено в області, в міста, райони, села і селища. Зараз цей показник уряд скоротив до 38 відсотків. Це означає, що уряд передав повноваження на місцевий рівень по освіті, по охороні здоров'я, передав всі пільги, це на 62 мільярди гривень в цілому, але грошей на це не передав на місцевий рівень. І це означає, що кожна місцева громада з прийняттям цього бюджету буде банкрутом. Тому що не дофінансували освіту робітничих спеціальностей – це ПТУ та базову вищу освіту – коледжі на 8 мільярдів гривень для місцевих бюджетів. Не дофінансували загальноосвітні школи на 6,4 мільярда в цілому по країні, це кінець нашої освіти, це практично половина того, що вони мали. Крім того, для науки скоротили все, що там було. Країна, яка не розвиває свою науку, просто зникає як суб'єкт, як учасник всіх світових процесів. Крім того, скорочено через місцеві бюджети на 8,8 мільярдів видатки для медичних закладів і заходів, а це половина того, що має у нас охорона здоров'я. Що робить уряд? Скасовано, безумовно, всі пільги. Але окремо я хотіла би звернути вашу увагу на те, що не індексуються пенсії і заробітні плати. Уряд сказав, що в цілому на 12 відсотків. Це обман, 12 відсотків – це індексація в грудні місяці, а в середньому по року – 4,1 відсотка. Це означає, що другий рік при шаленій інфляції, а інфляція складає рівно стільки, на скільки впала гривня, ми не індексуємо людям доходи. А наслідок – падіння економіки, тому що без доходів людей економіка не живе.

І останнє – це тарифи. Знижене… Ви знаєте, що ціна на газ знижується, імпортована. А в бюджеті закладені ті самі недопустимі, завищені тарифи, які вже знищили життя людей. Ми з вами як депутати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. 10 секунд.

 

14:10:53

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ми з вами як депутати мусимо знати, що живемо і працюємо для людей. У людей за два роки знищені всі заощадження, у них нічого не залишилося. Цей бюджет – це бюджет поховання нашої країни і людей. Не можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Долженков, "Опозиційний блок".

 

14:11:11

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги, шановні громадяни України, безперечно, вказаний законопроект про Державний бюджет на наступний рік, 2016 рік, нічого спільного з бюджетною децентралізацією не має, нічого спільного з захистом соціальних прав та гарантій, які надає держава у відповідності до Конституції України, не має.

Зазначений законопроект і процедура прийняття зазначеного законопроекту є аналогічною тій, яка була в минулому році. Ми дуже зараз в цій пленарній залі дивно чути висловлювання деяких представників коаліції, що зазначений законопроект є антисоціальним і за нього голосувати не потрібно. А чому ж тоді ви в минулому році голосували законопроект 2015 року? Адже основні концептуальні положення цього законопроекту, 2016 року, є аналогічними. І в чому полягає страшна, я б сказав, аналогічність? А в тому, що держава фактично відмовляється від сплати дуже багатьох соціальних пільг та гарантій, які держава надає.

Ви подивіться "Перехідні положення" цього законопроекту. В  дуже великій кількості соціально незахищених верств населення, а це вчителі, це інваліди, це діти-сироти – вони позбавлені відповідних соціальних пільг. Відповідно, держава говорить, уряд говорить про те, що він дуже ефективно здійснює свою діяльність, і тому закладені макроекономічні показники  в законопроект про державний бюджет дозволить вивести економіку на рівень зростання. А чому ж тоді ви реструктуризуєте заборгованість за судовими рішеннями. 7,5 мільярдів гривень. Ви погоджуєтесь сплачувати лише 10 відсотків. При цьому реструктуризації стосується 90 відсотків, реструктуризація здійснюється  під 9  відсотків річних. Також уряд зазначив про те, що підвищені соціальні стандарти лише на 12 відсотків.

Ви вже чули з презентації, яку оголошувала міністр фінансів, що інфляція лише в цьому році складала 50 відсотків. В наступному році інфляція не буде нижчою. І відповідно чи  на фоні зниження купівельної спроможності населення те зростання соціальних витрат є незначним.

Хочу сказати, що зазначений законопроект є дискримінаційним. Чому? Тому що  для населення, зокрема Донецької і Луганської областей і зокрема для місцевих бюджетів Донецької і Луганської областей видаткова частина не збільшується і це через значну руйнацію інфраструктури, це через зубожіння відповідного населення внаслідок тих військових дій, які виникають  в країні.

Я хочу зазначити, що законопроект є унікальним, тому що дефіцит є найбільшим в історії, за всію історію країни. 83 мільярди гривень.  І як би гарно не говорив міністр  фінансів, але відповідно такого дефіциту ми ще не мали. Ми не мали в країні такого рівня розміру державного боргу і гарантованого державою боргу, розмір якого складає  95 відсотків ВВП, що в еквіваленті складає 2,2 трильйони гривень.

Цей законопроект є руйнівним для науки медицини. На фоні безпрецедентного збільшення військових потреб, на потреби національної оборони та безпеки у розмірі 103 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд. Завершуйте.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую.

І, відповідно, через антисоціальність зазначеного  законопроекту, через кулуарність  його прийняття, оскільки бюджетний процес, відповідно до Конституції, повинен займати більше часу, ми наполягаємо на його доопрацюванні… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Рудик, позафракційний.

 

14:14:48

РУДИК С.Я.

Сергій Рудик, 198 виборчий округ, Сміла-Кам'янка, Черкаський район. Шановні колеги, як член бюджетного комітету, вчора спостерігав жваву дискусію своїх колег, який брав безпосередню участь з міністром фінансів, з першим заступником міністра, заступником міністра фінансів.

Про що ми вчора говорили? Ми вчора говорили, коротко те проговорили, що Юлія Володимирівна Тимошенко. Ми не визнаємо цей варіант бюджету, оскільки в ньому закладені драконівські зменшення соціальних видатків по дуже багатьом статтям.

Мене особисто хвилюють дві речі. Ми говоримо часто про децентралізацію. Є такий інструмент, як Державний фонд регіонального розвитку, який чомусь уряд, замість того, щоб передбачити його в межах чинної редакції Бюджетного кодексу 1 відсоток від загальної суми бюджету, складає на сьогоднішній день 4 мільярди 650 мільйонів, додаючи сюди ще 1 мільярд на пряму субвенцію громадам, які вже об'єдналися. Я за 1 мільярд гривень дати громадам, які об'єдналися, можливо, навіть і півтори, але не за рахунок Державного фонду регіонального розвитку, який на сьогоднішній день є фактично єдиним не корупційним інструментом підтримки місцевих ініціатив, які з тих чи інших причин не потрапили в чинний, який колись ми приймемо бюджет України.

Я вже не кажу про те, з чого планує уряд наповнювати цю суму. Не з загального фонду, фахівці знають про що іде мова, а з спеціального фонду з конфіскацією майна, продажу конфіскованого майна "папередникив".

Ви впевнені, шановні громадяни, про те, що ця стаття доходів буде виконана на всі 100 відсотків, а саме на 13 мільярдів по всій державі? Я, наприклад, ні і мене це дуже хвилює, тому що це поставить хрест на великій кількості об'єктів, які можуть бути профінансовані, місцевого рівня.

Мене, як народного депутата, надзвичайно хвилює питання, чому видатки по армії збільшено всього на 1 відсоток, тоді як видатки на  Національну поліцію аж на 17. Що Національна поліція більше ризикує своїм життям, ніж хлопці в АТО? Я вже не кажу про рівень заробітної плати. Президент з високої трибуни сказав, що ця сума складатиме 6 тисяч гривень, а спілкуючись з першим замом Міністра оборони ми чуємо про цифру в 2,200. Де правда?

Я хотів би, щоб Мінфін провів робочу швидку, термінову зустріч і узгодили ці цифри. Я вже не кажу про скорочення фінансування житла для учасників АТО і військовослужбовців. В 15 році ця сума складала 1 мільярд 140 мільйонів, а в проекті уряду 600 мільйонів. Що у нас за цей час зменшилася черга для військовослужбовців?

І останнє. Шановне товариство! Я хотів би звернутися до стільчика Прем'єр-міністра України, коли він все-таки буде заповнений п'ятою точкою, скажіть, будь ласка, коли уряд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Завершуйте.

 

РУДИК С.Я. Я і всі колеги уважно слухали його виступ. Скажіть, будь ласка, коли ви вийдете на цю трибуну і прозвітуєте про роботу або чесніше сказати, про бездіяльність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Опанасенко, "Самопоміч". Альона Бабак, "Самопоміч".

 

14:18:35

БАБАК А.В.

Шановні народні депутати! Шановний уряде України! Математичне моделювання економічних систем. Це є спеціальність більшості українських вузів. Другий рік поспіль ми з вами спостерігаємо за тим, як Державний бюджет України формується з калькулятором. Нам бракує 100 мільярдів для фінансування наших видатків і ми починаємо їх шукати через зменшення відсотків того чи іншого податку, а в іншій ситуації їх збільшення. Жодного немає бачення на рівні уряду того, де саме має бути інвестування бюджетних коштів, для того, щоби стимулювати економічне зростання.

35 мільярдів гривень забюджетовано на наступний рік для житлових субсидій і пільг. 34 відсотки домогосподарств України сьогодні отримують ці субсидії. 34 відсотки сімей з цього дня не зацікавлені жодним чином зменшувати своє споживання тепла або газу. Ці всі люди, дійсно,  будуть захищені державою. Але чи це  нормально стратегічно для держави? Я вам скажу, що та невеличка програма, яка сьогодні існує підтримки кредитів на енергоефективність  в  житлі, зробила  дуже   прекрасну демонстрацію  точки зростання, про яку сьогодні говорили. Одна гривня державної підтримки на енергоефективність в житлі  сьогодні  дає  5  гривень  приватних  інвестицій. П'ять! Якщо   б ми з вами   замість  35 мільярдів  на субсидії  30 залишили на субсидії, а  5 ми протягом цього літа інвестували в  енергоефективність житла, то  5 мільярдів  гривень навіть на  250 тисяч багатоквартирних  будинків нам би дало можливість скоротити споживання тепла в цих будинках.

Остання статистика. 70 відсотків плати за  послуги – це  є плата за тепло. 80 відсотків плати  за  житлово-комунальні послуги – це  оплата за  газ в приватних  будинках. Якщо ми почнемо  спрямовувати  державні  кошти на інвестиції, підтримку  на умовах  співфінансування власників, ми їм дамо комфорт, ми створимо робочі місця, ми забезпечимо безпеку держави  Україна. І це один, один приклад із всієї економіки України.

Шановні колеги, якщо б  уряд  почав системно працювати і шукати такі точки росту в кожній галузі, по кожному напрямку, ми би мали сьогодні  бюджет розвитку.  Шановні колеги,  давайте будемо  просити все ж таки наш уряд почати діяти стратегічно для нашої держави і думати про те, що ми хочемо зростати, а не займатися розрахунками  на калькуляторах, коли ми бачимо наш  бюджет. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Запис завершено.

Будь ласка,  Юрій Луценко. Луценко Юрій Віталійович, будь ласка.

 

14:21:49

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати,  ми мусимо визнати, що дискусія про податкову політику завершилась схрещенням їжака  і вужа  і отримали колючу проволоку, практично неприйнятного для будь-якого сектору суспільно-економічного життя. Сьогодні тут звучала фраза де Голля. Я принагідно нагадав би також і фразу де Голля 1968 року, яку також пропоную повісити на цьому балконі. Де Голль сказав коротко: "Ні – бардаку, так – реформам". Це було в 1968 році. Це актуально сьогодні і тут. Тому просто відкидати неякісні закони для цього парламенту мало.  Ми маємо врахувати, що сьогодні 17 грудня, і тим не менше, не просто відкинути урядові закони, а знайти розумний компроміс.

Перше. Ми пропонуємо відкласти урядову редакцію урядового Податкового кодексу для його дошліфування в першому кварталі наступного року з тим, щоб був він введений згідно закону уже в 2017 році. Бухгалтери не повинні вішатися 1 січня. Вони повинні знати, що закон їм гарантує нові правила щонайменше за півроку до нового податкового року.

Сьогодні бюджет треба приймати на основі діючого Податкового кодексу, який ми пропонуємо перенести на парламентську площадку, покращити його в наступних напрямках. Перше, ми маємо забезпечити прозорість процедури податку на добавлену вартість, публічний реєстр, механізм відшкодування виключного порядку черговості надходження заяв, впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі і інші речі, які є в так званому проекті Южаніної і наших шановних колег фактично з усіх фракцій.

Друге. Податок на доходи фізичних осіб. Зберегти сьогоднішню базу з коефіцієнтом 1,4. Оподатковувати з тисячу 700, що врятує від розгрому процес децентралізації і дасть можливість місцевому самоврядуванню бути точкою росту всієї України.

Третє. Єдиний податок щодо спрощеної системи. Наша фракція ніколи не дозволить, щоби "спрощенців" просто в один день перекреслили всі їхні досягнення і можливість виживати у цих надзвичайно важких умовах.

Тому ми підтримаємо збереження і першої, і другої групи діючих умов оподаткування і для юридичних осіб право використовувати спрощену систему в третій  групі. Але при цьому вважаємо за необхідне  зменшити до 5 мільйонів гривень їхній ліміт обороту. А також  з другого півріччя перейти на контроль, або  касовими апаратами, або спеціальними ІТ-програмами, які вже зараз проходять тестування у податкових органах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  хвилина, завершуйте.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Закінчую. Податок на нерухоме майно  треба зберегти в діючому режимі, або ввести щонайбільше  1 відсоток  для виробництва, бо ми маємо захищати   власного виробника. Крім того, ми наполягаємо на тому, щоб уже в цьому році була можливість рефінансування, реінвестицій для  податку на прибуток, для промислових підприємств.

Шановні друзі,  говорити ще багато про завдання, але    це треба зробити – це треба просто зробити в парламенті.  Стало очевидним, що урядові фахівці цього зробити не змогли   і  це маємо зробити ми  з вами. Бо ще раз повторюю: питання не в тому, хто красивіше виступить,  хто гучніше  засудить іншу сторони. Народ чекає від нас  бюджету і зрозумілих, справедливих правил оподаткування! Наступний же рік, ми можемо  робити все, щоб ці правила  стали ще кращими.

Шановні колеги, я закликаю саме до такої плідної роботи  без політичних гасел!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, Юрій Віталійович.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Я би хотів,  щоб в ході податкового і бюджетного процесу, ми були не депутатами України,  не боролися за наступну каденцію в парламенті, а боролися за наступну каденцію у Європарламенті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, це була пропозиція, ми проводили нараду і Юрій Віталійович її   узагальнив.

Ідемо далі, шановні колеги. Завершальне слово, міністр фінансів. Немає необхідності? Колеги, ну тоді, будь ласка, Прем'єр-міністр,   завершальне слово. І переходимо  до обговорення наступних питань.

 

14:26:45

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Ми дуже вдячні  за низку конструктивних пропозицій, які були висловлені членами українського парламенту. Кожного року, при обговоренні бюджету, іде жвава   і тривала політична дискусія з приводу того, який бюджет повинен бути прийнятий. Ми цінуємо позицію членів українського парламенту щодо необхідності виключно прозорого, і на цьому стоїть уряд, підходу до формування державного бюджету в стінах українського парламенту, як завжди це було протягом всіх років української незалежності. Ми його доопрацюємо, ми його збалансуємо і ми його спільно, спільними зусиллями, приймемо.

Тому я повністю підтримую вельмишановного Юрія Віталійовича і інших виступаючих про те, що це наша спільна відповідальність, і ми цю відповідальність виконаємо спільними зусиллями. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, йдемо далі. Внесено пропозицію за процедурою повного обговорення: проект Закону 3630 – проект Закону про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні. Доповідає заступник міністра фінансів Олена Макеєва, будь ласка, доповідайте. А, Наталія Яресько, будь ласка, 10 хвилин, повна процедура обговорення.

 

14:28:22

ЯРЕСЬКО Н.

Шановний Володимире Борисовичу! Шановний Арсеній Петровичу! Шановні народні депутати! Сьогодні я розповіла вам про цифри, логіку та філософію проекту Державного бюджету на 2016 рік. І в своєму виступі я намагалася пояснити глибокий взаємозв'язок між проектом Закону про Державний бюджет 2016 року та ще шість інших законопроектів, які ми подали єдиним пакетом на розгляд Верховної Ради. Надзвичайно важливий, я б навіть сказала, якірною частиною цього проекту бюджету є зазвичай урядовий проект податкової реформи, яку було ухвалено Президентом на Національній раді реформ і яку було подано на розгляд Верховної Ради під реєстраційним номером 3630.

Я думаю, ніхто в цьому залі не буде сперечатися ані щодо проблем, що існують сьогодні в податковому законодавстві, ані щодо необхідності вирішувати їх. Яку податкову систему ми маємо з вами сьогодні? Вона складна, вона не зрозуміла, вона суб'єктивна і вона корупційна. Через високе оподаткування зарплат, вона не дає можливості розвиватися ані бізнесу, ані середньому класу, вона створює ризики для економіки та її громадян, вона врешті-решт є надзвичайно несправедливою. Сьогодні вчитель, який отримує зарплату в 4 тисячі гривень, платить з неї 20,1 відсоток податків. Водночас юрист, що має зарплату в 4 тисячі доларів, але працює як СПД платить лише 4,5 відсотків податків. Тому нам потрібні не просто зміни до законодавства, не просто рішення низки окремих проблем, а комплексна податкова реформа, яка забезпечує зниження податків для тих, хто дійсно цього потребує. Знижує можливості для корупції, стимулює створення нових робочих місць та нові інвестиції як внутрішні, так і іноземні. Забезпечує умови для зниження інфляції та девальваційного тиску, бо підкріплює фінансову стабільність в країні. Саме такі принципи і закладались нами при підготовці податкової реформи.

Назву лише найбільш важливі і принципові пропозиції щодо зменшення податкового навантаження та вирівнювання правил гри у податковому полі в країни.

Перше: суттєве зниження ставки ЄСВ з поточних близько 41 відсотків до 20 відсотків вже в 2016 році, з максимальним рівнем нарахування 25 мінімальних заробітних плат. В 2016 році – це 34 тисячі 450 гривень. Підкреслюю, що фізичні особи будуть сплачувати нуль відсотків ЄСВ замість нинішніх 3,6 відсотків.

Друге: вже в 2016 році і встановити ставки ПДФО та податку на прибуток на рівні 18 відсотків, таким чином доходи підприємств та фізичних осіб будуть оподатковуватись однаково. Не дивлячись на встановлення ставки ПДФО в розмірі 18 відсотків, беручи до уваги відміну сплати ЄСВ в розмірі 3,6 відсотків, що сплачується робітником, а також застосування мінімальної соціальної пільги в розмірі 0,5 однієї мінімальної заробітної платні для тих заробітних плат, розмір яких не перевищує розмір трьох мінімальних зарплат, реальний розмір податкового навантаження на зарплати значно зменшиться.

Вже через рік у 2017 році ми пропонуємо знизити ставки ПДФО та податок на прибуток до 17 відсотків, а за два роки, з 2018 року, ми пропонуємо знову вдвічі зменшити ЄСВ та  ПДФО до 10 відсотків кожен. Таким чином, сумарне податкове навантаження на зарплату складатиме лише 20 відсотків, що буде найменшим рівнем податкового навантаження у країні.

Третє: податок на прибуток. З метою стимулювання нових інвестицій та нових робочих місць в країні запровадити з 2016 року дієвий механізм інвестиційного податкового кредиту, який дозволить спрямувати до 50 відсотків нарахованої суми податку на прибуток, але не більше 30 відсотків вартості інвестицій. Збереження класичної моделі оподаткування податком на прибуток без сплати авансових платежів по податку на прибуток. Також метою стимулювання власного видобутку газу в Україні ми пропонуємо значно зменшити оподаткування його видобутку і зменшити ставки ренти на видобуток газу з поточних 55 та 29, в залежності від глибини покладів, до 29 та 14, починаючи з 2016 року, та дальше – 20 та 10 відсотків, починаючи з 1 січня 2018 року. Також, починаючи з 2018 року, пропонуємо запровадити надбавку до податку на прибуток у розмірі 15 відсотків для тих компаній, що здійснюють видобуток газу у нових свердловинах.

Четверте, відновлення з 1 січня 2016 року права на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур. Одночасно ми пропонуємо почати поступовий перехід сільгоспвиробників із застосування з 1 січня 2017 року спеціального режиму оподаткування на загальну систему оподаткування. При цьому заради полегшення такого переходу для українських компаній  уряд і Президент особисто доклали спільних  значних зусиль аби вмовити погодитися на це Міжнародний валютний фонд. Ми пропонуємо запровадити перехідний період в один рік, на протязі якого нарахований сільгоспвиробниками ПДВ буде розділитися у такій пропорції: 75 відсотків буде надходити до державного бюджету і 25 відсотків залишиться у розпорядженні сільгоспвиробника. Це залишить у розпорядженні сільгоспкомпаній у наступному році 6,6 мільярдів гривень.

П'яте, щодо спрощеної системи оподаткування. Шановні депутати, сьогодні, на жаль, існує дуже багато різноманітних спекуляцій на тему спрощеної системи та потенційного впливу  на неї проекту нашої податкової реформи.

Хтось розповідає, в цьому проекті реформи спрощена система начебто ліквідовується. Хтось каже, що ставки податків нібито підвищуються в десятки разів. З огляду на це дозвольте відповісти по суті на ці спекуляції, продемонструвати їх безпідставність.

По-перше, ніколи не йшло жодної мови про ліквідацію спрощеної системи оподаткування. Навпаки, ми пропонуємо зробити її зосередженою на підтримці саме мікро-, малих та середніх підприємцях. Адже сьогодні спрощена система працює так, що найбідніші, найменші підприємці платять найбільше. Спрощенець, які працює на другій групі та має річний дохід 72 тисячі гривень, тобто 6 тисяч гривень на місяць, сьогодні платить 12,6 відсотків податку. Мова йде про ефективну ставку оподаткування, тобто ….. відношення обсягу сплачених податків до доходу. В той же час, спрощенець, який працює на тій самій другій групі, але має 1,2 мільйона гривень доходу рік, тобто 100 тисяч доходу на місяць, сплачує ефективну ставку податку лише в 0,7 відсотка. Чи справедливо це по відношенню до малого підприємця? Чи створює це стимули для входження на ринок та початку власного бізнесу? Звичайно, що ні. А, значить, для того, аби створити такі стимули, ми маємо змінити цю систему, покращити її, і саме це ми пропонуємо вам зробити. Пропонуємо оподаткувати не дохід спрощенців понад 300 тисяч гривень, а лише прибуток, причому прибуток, розрахований без будь-якого спеціального обліку, а просто за коефіцієнтом. Це дозволить замість нинішньої, регресивної, системи створити прогресивну систему. І наш спрощенець, що заробляє 76 тисяч гривень доходу, буде сплачувати вдвічі менше податків, менше податків, не 12,6 відсотка, а лише 5,7 відсотка. Водночас ті самі 5,7 відсотка, а не нинішні 0,7 відсотка, буде сплачувати і той, хто отримує 1,2 мільйона гривень доходу. Так, для нього це буде значити збільшення оподаткування, там є правда. Але це збільшення з мізерних 0,7 відсотка до, будемо казати правду, так само мізерних сукупних 5,7 відсотків. На фоні того, що великі підприємства платять і податок на прибуток, і ПДВ, і податок, і податок на зарплату, і тощо.

Водночас, шановні депутати, шановні громадяни України, це буде означати збільшення оподаткування для того, хто заробляє 1,2 мільйони гривень  рівно до того самого рівня, що сплачує, дійсно, малий підприємець. Цим ми знизимо бар'єр для входу нових підприємців на ринок, вирівнюємо податкове навантаження всередині системи, зробимо його більш  справедливим. Більш заможні мають сплачувати більше. І ті, хто сьогодні протестує проти будь-яких змін у спрощеній системі, хто вимагає збереження статус-кво, хто підбурює простих підприємців його… протестувати, насправді просто намагається зберегти своє привілейоване становище, коли за багатих платять бідніші, дрібніші підприємці,  якими просто маніпулюють.

Нарешті ще одне важливе питання щодо спрощеної системи, це те, що ми пропонуємо закрити можливість працювати на спрощеній системі для юридичних осіб.

Шановні депутати! Якщо не всі ви, то, можливо, деякі із вас час від часу вечеряєте у закладах громадського харчування, і всі ви чудово знаєте, що  в Києві є великі ресторанні мережі, величезні  роздрібні мережі, в яких працюють сотні, подекуди й тисячі людей, які оформлені як групи СПД. Всі чудово знаємо, що багато юридичних осіб використовують спрощену систему для мінімізації оподаткування. По суті роблять з неї легальний внутрішній офшор, такий собі…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ПАРУБІЙ А.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу?  Скільки ще? Будь ласка,  три хвилини дайте.

 

ЯРЕСЬКО Н. Створюють собі легальний внутрішній офшор, такий собі "український Беліз". Ми твердо переконані, що спрощена система оподаткування має працювати, мати працювати на малих підприємців, має допомагати ставати на ноги тим, хто тільки-но починає свій бізнес. Але вона точно не має бути інструментом, завдяки якому величезні компанії з  мільярдними  оборотами – мільярдними, не мільйонними! – уникають від сплати податків.

Саме тому ми й пропонуємо закрити можливість використовувати спрощену систему для юридичних осіб. Також хочу попередити, що один вид спекуляції, що це змусить всі юрособи, що працюють на СПД, одразу закритися. Це ми вважаємо абсолютно неправда і цей ризик незначний.

Хтось каже, що закриття можливості працювати на спрощення системи означає її ліквідацію як таку. Це також не правда, не юридичні особи, а саме фізичні особи-підприємці, для яких ми хочемо зберегти та покращити спрощену систему. У 14-му році забезпечили 71 відсоток чи 5,4 мільярдів гривень надходження від спрощеної системи, це 982 тисячі малих підприємців і вони і далі будуть працювати на спрощеній системі, ніхто їм не забирає, але для решти з них значних змін навіть не відбудеться.

Повертаючись до інших положень урядового проекту податкової реформи я хочу відокремити ще кілька важливих їх пропозицій. Зокрема, те, що цей проект враховує головні прогресивні положення законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу щодо податкової лібералізації, 3357, внесено групою народних депутатів України н чолі з Ніною Южаніною і вам, і дуже багато з вас, шановних депутатів.

Наприклад, запровадження електронного кабінету платника податків, визначення принципів та механізмів його функціонування. Друге, удосконалення порядку відшкодування ПДВ з бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку з урахування черговості подання платниками податку заявок. Запроваджено офіційні публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру, з відображенням у ньому даних про платника податку заявлених відшкодування.

Таким чином, шановні депутати, ми пропонуємо вам реформу, яка дозволить створити просте інвестиційно привабливе, набагато справедливіше податкове середовище з більш низьким конкурентоспроможним оподаткуванням зарплат.

І головне. Уряд пропонує податкову реформу, яку можливо збалансувати в бюджеті і яка не лише знижує податки, але і зберігає економічну стабільність, яку ми таким трудом досягли.

Всі ви розумієте, що якщо інфляція зростає двозначними темпами, а курс гривні непередбачуваний, жодне підприємство не буде вкладати кошти у власний розвиток, адже не зможе передбачати можливість повернути ці інвестиції. І саме інфляційний податок, саме надзвичайна варіативність курсу буде головними перешкодами для розвитку бізнесу у минулому та на початку поточних років.

У разі вашої підтримки урядового проекту податкової реформи, я розумію, у наступному році нова редакція Податкового кодексу України набиратиме чинності пізніше. Водночас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

ЯРЕСЬКО Н. Водночас, зміни, які впливають на формування дохідної частини бюджету 16-го року,  будуть набирати чинності із 1 січня.

Також цей законопроект запровадить мораторій на внесення змін до Податкового законодавства на трирічний період, а саме з 1 січня 16-го до 18-го року. Це означає, що український бізнес матиме гарантію того, що податкові правила не погіршаться з наступного року.

Я дякую вам за увагу і прошу підтримати проект Податкової реформи, який вже має підтримку уряду, Президента та Національної ради реформ, Міжнародного валютного фонду та багато інших всесвітньо визнаних міжнародних економістів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Пані Наталя, але лишайтеся на трибуні, згідно повної процедури, зараз буде 3 хвилини питань і відповіді.

 

ЯРЕСЬКО Н. Я просто піду там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можете звідти. Так. Так. Немає жодних проблем.

Шановні колеги! 3 хвилини ми маємо  на питання від депутатів. Прошу записатись на запитання. Будь ласка, включіть систему запису.

Народний депутат Бублик. Включіть мікрофон.

 

14:43:15

БУБЛИК Ю.В.

Прошу передати слово Юрію Левченко.

 

14:43:19

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ, місто Київ. Ну насправді, я хотів би, по-перше, звернутися до головуючих. На жаль, Гройсмана немає, залишився тільки віце-спікер. Згідно Регламенту Верховної Ради, якщо якийсь депутат заперечує по… час… кількість часу для обговорення, ви зобов'язане це ставити на голосування. Це пряма вимога Регламенту і неможливо обговорювати бюджет за 5 хвилин, неможливо Податковий кодекс за 3 хвилини обговорювати.

Насправді, у мене одне питання до пані Наталії. Таке… Вона ж якби ще раз, нам її презентують як західного фахівця, який нам нібито західні норми впроваджує в Україні. Пані Наталя, ви задекларували кілька мільйонні доходи за минулий рік, а скажіть, будь ласка, яка була би кумулятивна повна ставка на ваші доходи, саме податку на доходи фізичної особи, якщо би ви проживали би не в Україні, як сьогодні, а, якщо ви проживали би, наприклад, у Великобританії, який би був би відсоток у Великобританії податку на доходи ваші особисті?

Дякую. 

 

14:44:29

ЯРЕСЬКО Н. Я не можу вам сказати  як у Великобританії, но я можу вам сказати, що я  як бувша  громадянка  Америки, яка була резидентом в Україні і платила перший податок тут  як резидент  20 відсотків  на мою зарплату. У мене не було, хтось говорив раніше дивідендів, у мене дивідендів не було, у мене  були... у більшості це 95 відсотків – це була   зарплата. Тобто я платила тут 20  відсотків і я платила  додатково різницю  в Америці, тому що є  вища ставка ефективна  в Америці, тобто я платила до  35-36 відсотків. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую  вам.

Будь ласка,  Немиря Григорій  Михайлович.

 

14:45:03

НЕМИРЯ Г.М.

Прошу передати слово  Олександрі Кужель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Кужель, будь ласка.

 

14:45:08

КУЖЕЛЬ О.В.

Дуже дякую. Пані Наталя, при розгляді Податкового кодексу в комітеті з податків всі були дуже здивовані тим, що в Податковому кодексі ви  жодного кроку не зробили щодо наведення порядку щодо деофшоризації трансферного ціноутворення. Ми просто дуже здивовані. Ви тут  дуже багато розповідаєте про те, що треба, щоб сплачували багаті, але, на жаль, ви зняли  обов'язок з Кабінету Міністрів  опубліковувати  список офшорних компаній, тобто бізнес стає просто в невідомому стані. А, по-друге, ви спустили   трансферні ці утворення на малий і середній бізнес, але не впровадили його для олігархів. 

І по-друге, пані Яресько, треба не тільки країну Україну любить, а треба любити народ України і порахувати, бо коли ви розповідаєте за спрощену систему оподаткування і про ті зловживання… І ми вам пропонували, що ми можемо на розрахунках показати, що спрощенці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Будь ласка, завершуйте.

 

14:46:16

КУЖЕЛЬ О.В. На жаль, ви не несли  політичну  відповідальність, коли впровадили імпортний збір, треба було іти у відставку, бо він був  непотрібний. Чи буде нести відповідальність, збирається хоч хтось за  цей Податковий кодекс, який  веде сьогодні  до  похорон бізнесу? Дякую.

 

14:46:41

ЯРЕСЬКО Н. Просто вирішую, що перше, що друге.

Перша відповідь. Я беру відповідальність на себе. Імпортний податок спрацював правильно, воно спрацювало з точки зору платіжного балансу. Воно працювало правильно з точки зору того, що він був абсолютно тимчасовий. Ми пропонуємо його скасувати з 31 грудня цього року, з 1 січня наступного року. Він був правильний з точки зору того, що він виконав свою роботу і він вже нам не потрібен на дальше.

Щодо трансфертного ціноутворення. Там ніколи не було списків або переліків самих бізнесів. Там був перелік, так званий перелік офшорних територій. І це в домовленості із цими країнами. І країни, які, на жаль, не хотіли, щоби країни самі були визначені території, із нашими дипломатами ми вирішили, що не потрібно опубліковувати. Бо вони і так критерії, і так, і так, і визначають, які це країни. Але, коли ми з вами були, і це реальність, в ситуації, де ми хотіли, щоб кожна країна проголосувала за наші асоціації з Європейським Союзом. Це було дуже болісно і для наших партнерів. Тому ми залишаємо їх такі, як вони є. Якщо вони підпадають під критерії, то нічого не міняється. Просто не публікуємо їхні ім'я. Критерії однакові і все трактується однаково.

Щодо самого адміністрування трансфертного утворення, я попрошу Олену.

 

14:48:22

МАКЕЄВА О.Л.

Я хочу зазначити, що в діючому законодавстві передбачено критерії щодо контрольованих операцій. І до цих контрольованих операцій відносяться зовнішні економічні операції з пов'язаними особами або з резидентами  низько податкових юрисдикцій. І встановлена в чинному законодавстві межа в 50 мільйонів гривень. Ми знаємо, що це обмеження призводить до того, що умисно компанії поділяють господарські операції з тим, щоби не перевищити цей поріг. Ми пропонуємо забрати цей поріг, але при цьому залишити, що контрольовані операції розповсюджуються лише на пов'язаних осіб і щодо тих юрисдикцій, в яких ставка податку нижча ніж в Україні. Але, разом з тим, ми забираємо обов'язок малому і середньому бізнесу з річним оборотом до 20 мільйонів гривень готувати документацію щодо підтвердження ринкової ціни в рамках трансфертного ціноутворення. Так і додатково ми пропонуємо можливість групувати ці операції в звіті. В такий спосіб ми фокусуємо увагу на контролі за господарськими операціями з масштабними об'ємами там, де є дійсно ухиляння і шахрайство, і для малого і середнього бізнесу, навпаки забираємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні колеги, зараз будуть виступи від фракцій, виступи від депутатів і ви матимете змогу виступити не реплікою, а повноцінним  виступом. Зараз буде в нас по Регламенту   24 хвилини виступи від фракцій по 3 хвилини. І я дуже прошу, шановні колеги, представників фракцій записатись на виступи від фракцій. Будь ласка, прошу провести запис і прошу записатись.

Будь ласка,  народний депутат  Галасюк від трибуни.

 

14:50:39

ГАЛАСЮК В.В.

Шановні колеги! Запропонована урядом податкова реформа є послідовним  продовженням помилкової економічної політики. Ця політика нагадує мені казку, тільки ще  гірше тому,  що кінець у неї буде дуже невеселий.

Коли нам розповідають про вдалі економічні реформи, я питаю: де їх результати? На жаль, на мне вдалося почути їх під час звіту   уряду. А показники будь-яких реформ в усіх країнах дуже прості і зрозумілі:  це рівень зайнятості і створення нових робочих місць, це залучення       інвестицій в країну, це рівень доходів  громадян, це рівень цін і  тарифів, це обсяг виробництва сільськогосподарського і промислового, це експорт національної  продукції за кордон. Так от, за жодним  з цих показників в нас  немає позитивної динаміки – за жодним з цих показників.

Покажіть  мені ці зміни тому, що їх немає!

Приватизація, гральний бізнес та видобуток бурштину  на яких з цієї  трибуни наголошував  Прем'єр-міністр, вони не  витягнуть українську економіку з прірви. Українську  економіку з прірви витягнуть: машинобудування, металургія, аграрний сектор, в  тому числі і харчова  промисловість, легка промисловість, українська наука,  малий бізнес, от хто витягне українську економіку з прірви. Особливий наголос ми маємо робити на розвиток науково-місткого виробництва, на IT-індустрію і інші подібні нові індустрії, де висока продуктивність праці, де високі заробітні плати, де будуть високі відрахування, відповідно до бюджету. Я вам хочу сказати, що саме це є пріоритет для України, ми це маємо сьогодні зрозуміти, як український парламент в парламентсько-президентській республіці.

Більше того, шановна пані міністр каже, що оцей проект податкової реформи, він підтримується і Адміністрацією Президента, урядом і Національною радою реформ. Так я хочу сказати, що тоді ці органи не розуміють, що таке справжні є економічні реформи і мають про це хибне уявлення. Адже економічні реформи – це не затягання пасків населенню, це не підвищення тарифів, це не ліквідація спрощеної системи оподаткування, це не обкладання податками пенсій, це не економічні реформи. Економічні реформи – це демонополізація економіки, це створення нових індустрій, запровадження інвестиційних стимулів для того, щоб капітал не тікав з України, а прийшов в Україну. Це спрощення ведення бізнесу, це підтримка малого підприємництва, це розвиток промисловості, це подолання безробіття і підвищення соціальних стандартів, ось що таке справжні економічні реформи.

А про цю податкову реформу хочу сказати тільки одне, якщо вже немає політичної волі прийняти правильну податкову реформу 3357, то давайте хоча б цю провалимо для того, щоб не ліквідувати спрощену систему оподаткування, щоб не ліквідувати для сільгоспвиробників спец режим по ПДВ, щоб не ліквідувати для промисловців пільги сьогодні по промисловій нерухомості, які ще може трішечки дозволяють їм пережити цю економічну зиму. Насправді, якщо податкова реформа не досягає двох головних цілей, детінізація економіки, виведення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ГАЛАСЮК В.В. Якщо податкова реформа не виконує дві цілі, виведення економіки з тіні та забезпечення умов економічного зростання, то це не є податкова реформа, це є ганебна імітація, це є біг по колу, який залишає Україну в третьому сировинному світі на рівні Африки, а нам потрібно в Європу. А для того, щоб рухатися в Європу, потрібно приймати податкову реформу і Податковий кодекс, і бюджет приймати, який буде інструментом, залучення інвестицій, створення нових…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Долженков Олександр Валерійович, "Опозиційний блок".

 

14:54:34

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! От, закінчується 2015 рік, і знову ми починаємо говорити про податкову реформу. Зараз дуже багато лунало заяв про те, що податкова система України є складною, вона є занадто фіскальною, вона не стимулює розвиток вітчизняних підприємств, вона не стимулює виробництво. Щось змінили ті зміни, які запропонували законопроектом уряд, законопроектом 3630? Мабуть ні. Хтось вірить з присутніх народних депутатів в те, що через декілька років буде суттєво знижена ставка ПДФО і ЄСВ до 10 відсотків? Мабуть ні. Чому? Тому що весь цей процес та відповідні зміни до податкового законодавства вони постійні, вони перманентні. Чи є у нас стабільність в податковій системі? Мабуть ні. Чи обіцяє нам уряд, щодо запровадження мораторію на  введення, внесення будь-яких змін до чинного податкового законодавства? Ні. От через це ми кожен рік знаходимося постійно на порозі податкових реформ.

Хочу зазначити про те, що чинний уряд не дуже гарно поступив зараз з законопроектом 3630, тому що він виклав в новій редакції повністю Податковий кодекс. Але після аналізу цих змін ми можемо сказати про те, що було змінено лише 25 відсотків від чинної редакції Податкового кодексу. Навіщо це зробив уряд? Мабуть для того, щоб ми менше аналізували ці зміни і мали невелике та несистемне уявлення, що саме хоче уряд і що саме він вкладає задля виконання бюджету наступного року.

І що насправді пропонує уряд? Уряд нам пропонує збільшити ставку ПДФО з 15 до 18 відсотків, пропонує збільшити максимальну величину бази нарахування ЄСВ з 17 мінімальних зарплат до 25 мінімальних зарплат. Не виключається хибного оподаткування пенсій, не скасовується військовий збір, який стягується зі всього, практично зі всього. Пропонують знищити спрощену систему оподаткування, пропонують виключити з неї всіх юридичних осіб. Пропонують виключити з системи, спрощеної системи оподаткування сільськогосподарські підприємства, знищуючи аграрну сферу. Пропонують запровадити для платників єдиного податку реєстратори розрахункових операцій і при цьому ці реєстратори розрахункових операцій пропонують відшкодувати за рахунок хронічно дефіцитних місцевих бюджетів.  Пропонують ввести податок на нерухоме майно як на житлову, так і нежитлову нерухомість. Тому жителі села відповідно будуть сплачувати податок на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки за свої господарські будівлі.

Тут всі говорять про агарний сектор, але чому не говорять про  збільшення рентних платежів? Зокрема, пропонується збільшення в рази плати за... Десять секунд. Я  вибачаюсь, 10 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Дякую. Пропонують збільшити оподаткування рентних платежів, зокрема, на залізну руду, але це найбільші ставки рентної плати  на залізну руду. Відповідно приймаються рішення щодо припинення  діяльності гірничо-видобувних підприємств і це вже є ударом по нашій вітчизняній економіці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 10 секунд.

 

ДОЛЖЕНКОВ О.В. Я прошу суттєво доопрацювати зазначений  законопроект, адже в тому вигляді, в якому він пропонується, це не є реформою, це є профанацією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від "Блоку Петра Порошенка" Голуб Владислав Володимирович, будь ласка.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Кучер.

 

14:58:48

КУЧЕР М.І.

Шановні народні депутати, члени уряду, сьогодні біля 10 тисяч аграріїв вийшли на акцію протесту біля Верховної Ради і звернулися до мене з проханням зачитати звернення до депутатів Верховної Ради України, членів Кабінету Міністрів України, Президента України від аграріїв України.

"Шановні народні депутати, члени уряду, пане Президент! Ми – представники агарного сектору України: Всеукраїнська аграрна рада, Українська агарна конфедерація, Союз птахівників України, Аграрний союз України, Український клуб агарного бізнесу, Асоціація фермерів та приватних землевласників України та Аграрна партія України закликаємо вас відхилити пропозиції Міністерства фінансів щодо скасування спеціального режиму ПДВ, фіксованого сільськогосподарського податку та посилення оподаткування аграріїв. Аграрії вважають неприпустимим та злочинним ухвалення проекту редакції Податкового кодексу, запропонованого Міністерством фінансів України і зареєстрованого Верховною Радою, законопроект 3630. Цей законопроект фактично знищує цілу низку галузей сільського господарства, що веде до зростання безробіття, зубожіння села і підвищення цін на українські продукти харчування.

Так, законопроект 3630 передбачає скасування спецрежиму ПДВ на перехідний період, у розпорядженні аграріїв запропоновано лишити тільки 20 відсотків, 25 відсотків акумульованих коштів ПДВ і відновити відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур. Такий підхід поглибить кризу, яку наразі переживають сільгоспвиробники, орієнтовані на внутрішній ринок. Результатом стане занепад виробництва українського молока, м'яса, овочів, фруктів, винограду, а також зростання цін на них, на продукцію рослинництва, до 20 відсотків. Обмеження права використовувати єдиний податок четвертої групи спрощеної системи оподаткування та фіксований сільськогосподарський податок тільки підприємствами, що мають оборот менше 2 мільйонів, що еквівалентно 50-70 гектарів обробітку, незважаючи не відсутність якихось розрахунків на підтвердження того, що ці зміни приведуть до зростання доходів бюджету, Мінфін пропонує змусити фермерів вести відповідний облік та підготувати податкову документацію, що відкриває найширші можливості для стягнення з них штрафів за формальні помилки, розширює можливості для корупції і покладає на сільгоспвиробника безглуздий тягар адміністрування податку на прибуток.

Також в законопроекті 3630 не враховано критично важливі для аграрної галузі пропозиції законопроекту 3357, підготовленого податковим комітетом Верховної Ради, у сфері удосконалення адміністрування ПДВ. Йдеться про знищення корупції і свавілля при адмініструванні ПДВ, скорочення можливостей Державної фіскальної служби щодо необґрунтованого зняття податкового кредиту.

Враховуючи сказане, ми, сільгоспвиробники, члени Всеукраїнської аграрної ради, Української аграрної конфедерації, Союзу птахівників України, Українського клубу аграрного бізнесу, Асоціації фермерів та приватних землевласників України та Аграрної партії України, вимагаємо від уряду відкликати законопроект 3630, у випадку його подальшого доопрацювання виключити з нього відповідні положення. Також ми закликаємо народних депутатів відхилити урядовий законопроект 3630 і вперше в новітній історії України підготувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд. Завершуйте.

 

КУЧЕР М.І. Також маємо наголосити, що сьогоднішня акція протесту є  попереджувальною. Якщо озвучені нами вимоги не будуть почуті і задоволені, представники галузі готові рішуче протидіяти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Народного фронту" – Максим Бурбак. Будь ласка.

 

15:02:22

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! Шановний віце-спікер! Фракція "Народного фронту" закликає наших колег по коаліції все ж таки ухвалити  проект Державного бюджету та проект змін до податкового законодавства, які запропоновані Кабінетом Міністрів України і визначені Президентом України як невідкладні.

Зауважимо, що деструктивні ініціативи і заклики окремих діячів зірвати процес ухвалення бюджету та змін податкового законодавства на наступний рік є безвідповідальними і переслідують антидержавницькі цілі. Маємо відкинути політиканства і популізм. Час сумлінної роботи і відповідальних рішень настав на благо України. Бюджет на податкова реформа повинні перейти  з майданчиків обговорення в ефірах в ток-шоу, де зачастую  панує чистий популізм, до професійного обговорення в стінах парламенту.

Тому фракція "Народного фронту" буде підтримувати за основу проект, який запропонував Кабінет Міністрів, і вітаємо ініціативу уряду для того, щоб створити робочу групу, в рамках якої  представники коаліції і всіх інших фракцій, які працюють в парламенті, можуть обговорити зміни до чинного податкового законодавства для того, щоб вийти на прийнятний для всіх  проект, яким будуть  передбачатися  зміни до податкового законодавства і в основі яких буде прийнятий бюджет на наступний рік. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" – Журжій Андрій Валерійович. Остріковій, будь ласка. Від трибуни.

 

15:03:56

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановні колеги! В парламенті відбувається театр абсурду. Нам пропонують проголосувати за набір цифр, не підтверджених розрахунками. Ми з вами всі розуміємо, що цей "король – голий". Доходи бюджету ефемерні, вони існують тільки в уяві Міністерства фінансів,а витрати бюджету на 100-150 мільярдів надуті.

Наведу вам дуже яскравий приклад, це податок на прибуток. План 15-го року був 41 мільярд, зібрали фактично 36-37 мільярдів, близько того. Що нам пропонують в державному бюджеті на 16-й рік? План 50 мільярдів 140 тисяч. За рахунок чого буде зібрана ця цифра? Вона повністю недостовірна. Хто її заплатить? Село, яке перейде з фіксованого сільськогосподарського податку на загальний режим? Село буде мати збитки.

Більше того, якщо зараз фіксований сільськогосподарський податок збирає в бюджет, це сталі надходження 6 з половиною мільярдів, то ця цифра буде втрачена, тому що якщо село перейде на загальний режим оподаткування податком на прибуток, воно буде мати збитки, цих платежів не буде  в бюджеті і прибутків цих не буде в бюджеті. Може тоді цей податок на прибуток, цих 50 мільярдів ми зберемо за рахунок спрощенців? За рахунок того, що якщо ми їх переведемо фактично на загальну систему оподаткування, що вони підуть просто в тінь? Ні, якщо ми вб'ємо спрощенку, то ці люди перейдуть в тінь і 3 з половиною мільярди від єдиного податку, які зараз є в цьому ж таки бюджеті, держава їх також не побачить.

Що ми запропонували. Перехід до оподаткування розподіленого прибутку, який є механізмом розвитку, який є механізмом запуску транспортного ціноутворення, закриття всіх існуючих схем, виведення грошей і через офшори, і через роялті на користь нерезидентів, і через операції з неприбутковими установами. Мінфін цю ідею не прийняв. Ми питаємо чому він її не прийняв, бо не може порахувати надходжень. Але, шановні друзі, не вмієш, звільни місце тому, хто вміє і хто може  порахувати, а не малювати 50 мільярдів податку на прибуток, а потім витрушувати цей податок на прибуток з бізнесу. Це, знаєте, тут багато ума не треба.

Тому в Податковому кодексі залишаються всі механізми тиску на бізнес, всі механізми податкового контролю, всі механізми викручування рук.

Що ми бачимо з податкової міліції? Скільки вже ця тема може обговорюватися? Звичайне перейменування, більше того, її наділяють додатковими повноваженнями митниці і митних постів, чим повністю нівелюють українську митницю.

Шановні колеги, чому я сьогодні в чорному. Тому що сьогодні день похоронів податкової реформи. День похоронів, очікувань українського бізнесу не зміни і день похоронів довіри українських громадян до цього уряду.

Тому цей документ не якісний потрібно повернути уряду. Спочатку в парламенті розібратися з податковою базою і тільки після цього вносити новий державний бюджет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кужель Олександра Володимирівна! Пані Олександра! Від "Батьківщини" – Кужель Олександра.

Включіть мікрофон. Чи до трибуни?

 

15:07:23

КУЖЕЛЬ О.В.

В продовження траурної церемонії. Я хочу нагадати уряду, що дуже відомий політики Маргарет Тетчер завжди говорила: "Нема державних коштів, є кошти платників податків". І тому найголовніший документ, який може дати будь-якому уряду основу для керування країною,  це є договір між бізнесом, владою, і приймають участь профсоюзи і споживач. На жаль, ви в кінці Податкового кодексу виконали, написали, що цей закон потребує аналізу регуляторного впливу, але ви даже ніхто не знаєте, що це таке.

Регуляторний вплив – це коли ви порахували, скажіть, мені, будь ласка, що біля 400 тисяч підприємців закриються і прийдуть на біржу труда, ви порахували скільки вам це буде коштувати? А ви порахували, що їм нема за що буде сплачувати субсидії і де ви візьмете на це кошти? Бо ви рахуєте вимишлені цифри, бо ви всі живете тільки за рахунок дивідендів, з яких ви раніше сплачували тільки 5 відсотків, і вам дуже гарне питання задали з цього питання "Свобода".

Друге питання. Скажіть, будь ласка, хто витягує країну з колії брудної, з корупції, починаючи з малого бізнесу і аграріїв? У всіх країнах це починають з олігархів, а ви не зробили жодного кроку в цьому Податковому кодексі, щоб вивести гроші "з тіні". А ви пам'ятаєте як голова Нацбанку, коли ми з вами були  у Президента, сказала, що вона перевірила і 90 відсотків фірм, які працюють в Україні, це не маленькій бізнес, має контрагентів в офшорних компаніях. Ви нічого для цього не зробили.

Щодо малого бізнесу. Я можу вам сказати, що це є політична відповідальність.  Чому політична? Тому що всі диктатори дуже бояться малий  і середній  бізнес, бо малий і середній  бізнес –   це є основа демократії, бо малий і середній бізнес робив і перший і другий Майдан. І ви повинні сьогодні зрозуміти,  ви встали в улій, встали в улій, бо вони будуть  захищати себе і свою  матку, свій бізнес, який   сьогодні їх кормить.

Я закінчую. За аграріїв не буду говорити, повністю  підтримую колег.

За ренту. Не мытьем,  так катаньем. Закон  не прошел в зале, прошел  закон   "Батьківщини"    по ренті, а ви  вставляєте в Податковий кодекс знову свою  редакцію. Це є  непорядно і неповага до парламенту.

І найгірше. Дьявол кроется  в дрібницях. Боже, ну  невже ви, пані Наталя,  не розумієте,  не питання в розмірі податків,  ви знаєте, що  наші податки  невеликі. Да вони всі давно б перейшли  на загальну систему оподаткування. Питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, завершуйте.

 

КУЖЕЛЬ О.В.  Питання  в адмініструванні податків, і про це говорив вам і Президент, бо ви крадете в адмініструванні, бо податкова краде в адмініструванні, митниця краде в адмініструванні. І тому цей Податковий кодекс не може  бути прийнятий і це  є повідомлення бізнесу, на жаль, про смерть цей  Податковий кодекс. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від  "Волі народу" – Гіршфельд Анатолій,  будь ласка, і потім будуть  виступу. Будь ласка.

 

15:11:14

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемые коллеги, к сожалению, этот закон полностью не соответствует тому  названию, которое стоит  в его заголовке.  Он не создает ни конкурентных условий для ведения нашего бизнеса, ни стимулирует экономику. К сожалению, ми за последние два года  потеряли самый большой объем ВВП за всю историю Украины, это более чем  80 миллиардов долларов. Прежде всего, во главу угла нужно поставить вопрос: к каким макроэкономическим показателям за ближайшие 3-5 лет должны привести налоговые реформы в экономике Украины? Мы имеем сегодня ВВП на душу населения около 1 тысячу 600 долларов. Это черта риска, через которую нельзя дальше переступать, потому что это ведет к краху экономическому страны. И главный вызов лежит сегодня в области экономики. Мы сегодня имеем зарплату, на которую не могут прожить. Нам ее нужно довести до параметров, когда человек может рассчитываться по тем тарифам, которые есть. И самое главное – рабочие места. Нигде в правительственном документе не говорится о том, сколько рабочих мест в реальном секторе экономики будет создано в ближайшие годы. А именно это является показателем экономического роста. Мы говорим только о двух процентах. А два процента это 20 лет до уровня 2013 года. Я думаю, что это никого сегодня в стране не устраивает. Мы потеряли с вами от трех до четырех миллионов рабочих мест, потому что падение ВВП 80 миллиардов равносильно такому объему потери рабочих мест. За счет каких положений этого налогового кодекса мы с вами восстановим рабочие места в промышленности. 

Теперь то, что касается отдельных аспектов этого закона. Да, действительно налогообложение в аграрной сфере надо менять. Но менять в сторону перемещения льгот для того, чтобы на Украине развивалось наконец-то комплексное аграрное производство, и возникали рабочие места в аграрном секторе не только в растениеводстве, а и в животноводстве. Мы вашими нормами, к сожалению, полностью уничтожаем все позитивные тенденции, которые создались именно в животноводстве и в переработке сельхозпродукции. В таком виде аграрный сектор никогда не вытянет экономику. Сегодня импортная составляющая в аграрном секторе около 70 процентов. Нам нужно углублять переработку и Налоговый кодекс должен быть, прежде всего, направлен на то, чтобы аграрий имел возможности для этого развивать животноводство и развивать переработку. Самое главное, что мы сегодня продаем за копейки сырье, продаем сегодня аграрную продукцию, ІТ, это тоже очередной миф. А покупаем продукты переработки по 20-30 долларов за килограмм, вместо того, чтобы направить эти ресурсы внутрь нашей экономики и создавать продукт с высокой добавленной стоимостью, который за собой потянет рабочие места – вот смысл налоговой реформы,  которую нужно делать сегодня в стране. Нам нужно выиграть битву за инвестиции и создать самые лучшие производственные условия, которые есть…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ГРОЙСМАН В.Б.

 

15:14:56

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. ...чтобы сюда могли прийти инвестиции, и мы могли создать новые рабочие, и тем самым обеспечить тот восстановительный рост, который нам сегодня жизненно необходим, который …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 10 секунд.

 

ГІРШФЕЛЬД А.М. …державу.

Я предлагаю создать рабочую группу из представителей фракций, обсудить, как основные направления реформ, которые должны быть в  Украине,  исходя из этого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Дякую.

Шановні колеги, 15 хвилин від депутатів Верховної Ради на виступ,  будь ласка.

У нас зараз розпочинається засідання комітетів, або вже продовжується тому, я думаю, що будемо підводити підсумки.

Будь ласка, Іван Григорович Кириленко,  "Батьківщина".

 

15:15:37

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні виборці! Жодна економічна реформа не варта паперу на якому вона написана, якщо там не показані точки зростання. Покажіть в цій реформі, яку пропонує уряд, точки зростання. Нуль! Друзі, на "обочині" світових цивілізаційних процесів завтра будемо в "кюветі".    

Безумовно, однією із точок зростання, тут уже говорилося і відкритий лист зачитувався десятків тисяч аграріїв, які зараз   зібралися під  стінами Верховної Ради. Виступи моїх колег свідчать про те, що ми "б'ємо в точку", вибачте за тавтологію. Точка зростання - агропромисловий комплекс нашої країни.  Одна лише цифра, я вже не буду говорити, що це продовольча безпека, мільйони зайнятих, що це вже понад чверть ВВП і так далі, і так   далі. Одна цифра: в казну держави, вибачте за грубе слово, "чистоганом" -  17 мільярдів доларів щорічно. Покажіть галузь, яка скільки дає "чистими"? Металургія дає теж чималенько, давала вірніше, але ж які величезні затрати імпортної складової газу і не тільки цього. Сільське господарство і агропромисловий комплекс тримає сьогодні золотовалютні резерви, тримає сьогодні платіжний баланс і тримає гривню. І в цьому законі, який пропонується, безжальною сапою ця точка росту, не народившись толком, знищується.

Шановні друзі, що ми робимо? Коли вступала Україна у Всесвітню торгівельну організацію, ми захистили дуже невеликий показник, невеликий, державної підтримки по "червоному кошику", який складав 1,7 мільярда доларів, це копійки. Це в сім разів нижче ніж самої слабкої, в економічному плані розвитку, країни Європейського Союзу, 1,7 мільярда це пряма підтримка. Будь ласка, давайте подивимося на бюджет, 1,7 мільярда це 40 мільярдів гривень, сьогодні нам пропонується 300 мільйонів. Вибачте, накрити стіл для тих, хто під Верховною Радою, і заплакати. Це підтримка галузі, яка в нас повинна бути як локомотив, вести в подальшому.

Друзі, ми не можемо підтримати цей законопроект вже хоча б тому, що точка зростання, на яку ми повинні спиратися і в майбутньому, і я повністю згоден з попереднім виступом, що дійсно нам треба підтримати не тільки зараз виробництво аграрної сировини, а й підтримати виробництво готової продукції з великою доданою вартістю. Ми ще більше будемо мати надходжень і в бюджет, і в золотовалютні наші резерви і стабільність гривні, заробітна плата і зайнятість. Безумовно, ці питання повинні знайти відображення в роботі чи робоча група буде, чи ми попрацюємо сьогодні в залі, але такий законопроект, який знищує одну з точок зростання, ми приймати не будемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Марченко, позафракційний. Будь ласка, Олександр Олександрович.

 

15:18:59

МАРЧЕНКО О.О.

Шановний Володимире Борисовичу! Шановні колеги! Шановні виборці! Олександр Марченко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Біла Церква.

Сьогодні у нас розглядається і ми обговорюємо два важливих питання – це Бюджетний кодекс на 2016 рік і Податковий кодекс. Питання, які закладають в майбутнє розвиток, але ці два питання важливі, які розглядаються відбуваються без звіту. Без звіту за ту бюджетну програму, яка була закладена в 2015 році і без звіту про виконання податкових новел 2015 року.

Шановні урядовці!  До вас звертались на протязі року всі народні депутати, для того, щоб ви відреагували на звернення, на запити і свої дії по формуванню бюджету, і по формуванню податкової, так званої, реформи, все-таки, треба робити для українців, простих українців. А що ми отримали сьогодні? Ви не відповіли і не маєте відповідальності за курс гривні, ви не відповіли чому великі інфляційні процеси? Ви не відповіли і не збираєтесь в новому Податковому кодексі відповідати на ці питання. Ви збираєтесь знищити майбутнє України: її освіту, її медицину, і в цілому, ваш головний аргумент в роботі, формування як бюджету так податків звівся до того, що ви одним з головних аргументів проводите свою співпрацю з МВФ.

Сьогодні, хочу сказати вам, Україна має такі історичні і соціально-економічні дані, або статус свій, що у нас не початий край роботи. І я звертаюсь до вас, пані Наталія Іванівна, не знищуйте освіту, не знищуйте медицину, і не знищуйте децентралізацію влади. Бо аргументувати місцеві бюджети тільки на підакцизні групи нічого не дасть. Сьогодні ви як основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів визначаєте підакцизну групу товарів – це міський голова, голова об'єднаної громади повинен продавати пачку сигарет, пляшку горілки, каністру соляри для того, щоб існували садочок, школа, професійне технічне училище, коледж і університет, це є неправильно.  Зверталися до вас і звертаюся, успіх бюджетної реформи, успіх податкової реформи, успіх освіти залежить від того, коли....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд завершуйте.

 

МАРЧЕНКО О.О. … і державний бюджет, а то бишь бюджети платників податків будуть солідарні. І прошу вас зверніть увагу і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 10 секунд завершуйте.

 

МАРЧЕНКО О.О. І зверніть увагу на той законопроект, який підготовили депутати, законопроект номер 3357 і тоді буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тарас Кутовий, "Блок Петра Порошенка".

 

15:22:47

КУТОВИЙ Т.В.

Шановні колеги, абсолютно очевидно, що той документ, який ми сьогодні розглядаємо, вимагає дуже багато роботи над ним. Але в контексті аграріїв хотів сьогодні сказати наступне. Країна займає третє місце по експорту зернових, перше – по олії. І, в принципі, можливо, це і є база до тих розмов, коли говорять, що давайте ми сьогодні у аграріїв заберемо суттєві ресурси оскільки вони і так на передових позиціях. Але зовсім недавно нам роздавали документ – звіт Рахункової палати, в якому абсолютно чітко зафіксовано падіння в агропромисловому комплексі на рівні 5,3 відсотки за цей звітний період. І абсолютно очевидно, що це падіння буде продовжуватися, якщо не будуть створені додаткові механізми для підтримки і створення тих точок розвитку. Тут хотів би розділити на дві позиції: точки росту, які сьогодні створюються переважно великими компаніями, які здійснюють і великі інвестиції, і точки росту безпосередньо на селі, коли маленький одноосібник не має можливості розвиватися. В зв'язку з цим скасування єдиного сільськогосподарського податку, а фактично – зменшення верхнього порогу до двох мільйонів я розглядаю фактично як  його скасування, є абсолютно неприпустимим.

Наряду з тим, що ми говоримо про розвиток взагалі галузі сьогодні, ми повинні говорити і про розвиток сільських територій. Ті люди, які переважно виходять і які переважно бояться за скасування цього єдиного податку, вони якраз і переживають за фактично існування їхнього маленького бізнесу сьогодні на селі. Тому я би дуже вас просив розмежувати дві галузі для аналізу. Перше – це існування великих компаній, які можуть забезпечувати собі ріст, мають доступ до дешевого фінансування; і розвиток малих фермерських підприємств в селі, які фактично є складовою громади і підтримують всі життєві процеси, які там існують.

У зв'язку з цим ще раз наголошую: скасування єдиного сільськогосподарського податку є абсолютно неприпустимим. І ми розглядаємо поріг в 2 мільйона для одного підприємства абсолютно недопустимим. Якщо навіть йти за вашою логікою, то цей поріг повинен бути мінімум в десятки разів більший, для того щоб дати можливість зберегти всім тим підприємцям, які працюють на цій системі, продовжувати працювати, і взагалі зняти напругу з цього питання. Це не такі значні кошти.

Крім того, повторю річ, про яку сьогодні говорилося. Ті 6 з половиною мільярдів гривень, які платяться єдиноподатниками сільськогосподарськими, вони гарантовані. У випадку, якщо це буде скасовано, абсолютно немає гарантії, що ці 6 з половиною мільярдів гривень з'являться в новому бюджеті.

Тому прошу вас звернути на це увагу. І я думаю, що аграрії будуть вдячні за зважену, конструктивну позицію. І це дуже важливо сьогодні всім нам, сьогодні зрозуміти: сільськогосподарський блок – один із самих важливих блоків в цій реформі. Давайте звернемо на нього увагу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Віктор Галасюк, Радикальна партія.

 

15:26:00

ГАЛАСЮК В.В.

Шановні колеги, подивіться на це плакат. Це сьогодні головне. Сьогодні Україна потребує бюджету порятунку економіки, бюджету модернізації, бюджету розвитку. Що ж натомість ми отримали від уряду? Черговий бюджет затягання пасків, проїдання і життя в борг. Мізерна заробітна платня і пенсія, мізерна інвестиційна складова, величезні боргові платежі. Це короткостроковий бухгалтерський, а не стратегічний підхід. Це є сировинне майбутнє України – те, що ви нам сьогодні пропонуєте. В результаті план збільшити економіку на 2 відсотки за рік наступного року подається нам як перемога, в той час як за останні два роки ми втратили майже  20 відсотків. Економіка потребує невідкладної реанімації, а уряд лікує її знеболювальними пігулками від Міжнародного валютного фонду. Збитки великих і середніх підприємств, які є основою економіки, понад рік назад 850 мільярдів гривень. Цього року вже 400 мільярдів гривень. А уряд  займається  другорядними пріоритетами: займається прискоренням  реєстрації компаній, приватизацією, навіть ліквідацією трудових книжок. Ви скажіть. Кого  сьогодні ці питання турбують? Спитайте людей під Верховною Радою, чи їх це сьогодні турбує. Ні. Вони кажуть: "Пані Яресько, якщо це все, що ви нам можете сьогодні запропонувати, ці покращання, і ви нам розповідаєте, що буде краще, то хоча не чіпайте нас. Оце буде краще покращання, яке ви нам можете дати".

Сьогодні уряд робить заручником, країну робить заручником закордонних кредиторів, а громадян робить заручником  держави, які вимушені жити на субсидії, які без них не можуть сплатити комуналку, купити ліки і  взагалі прожити.

Фракція Радикальної партії має якісно інше бачення економічної політики. Ключові пріоритети наступні: перетворити бюджети, податкову систему на інструмент  розвитку країни для  того в тому числі; реальне підвищення соціальних стандартів, мінімальних заробітних плат і пенсій як фактор підвищення купівельної спроможності, бо це 70 відсотків українського ВВП;

Запровадження програм тимчасової зайнятості передусім для учасників АТО і для безробітних, яких сьогодні майже два мільйони в Україні;

Це справжнє зменшення податкового тиску таке, як передбачено законопроектом парламентським 3357, а не таке фейкове, яке ви пропонуєте;

Це подолання контрабанди на митниці, там  десятки мільярдів гривень. Не треба їх вимагати з малих підприємців, не треба відміняти спец режим по ПДВ аграріям і відміняти спрощену систему оподаткування. Візьміть гроші  на митниці, подолайте там контрабанду і за рахунок цього в тому числі маємо збільшувати видатки  розвитку бюджету, які в цьому році скоротилися навіть в гривневому виразі. От тоді Україна буде Європа економічна, і ми відстоюємо саме таку політику і запрошуємо всіх, незалежно від фракційної приналежності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Наталія Королевська, "Опозиційний блок".

 

15:29:20

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, знаете, я внимательно выслушала все выступления и мне просто интересно. Вот подними те руку кто в этом зале за этот Налоговый кодекс и за этот бюджет? Одна рука – самый смелый человек. Два  человека вместе с министром финансов.

Уважаемые коллеги, мы на что тратим время? На то, что ни один, кроме одного народного депутата, не поддерживает этот Налоговый кодекс и не поддерживает данный бюджет, потому что мы все прекрасно понимаем что сегодня нам нужно. Нам нужно, в первую очередь, сохранить существующие рабочие места, поддержать малый и средний бизнес, обеспечить выплату своевременно на заработные платы и привлечь инвестиции.

Что сегодня предлагает программу, которую представляет правительство? Предлагает уничтожить малый и средний бизнес, предлагает уничтожить аграрный бизнес и загнать окончательно экономику в тень. Но это явно не совпадает с теми целями и задачами, которые мы с вами перед собой поставили.

Что нам нужно сделать? Нам сегодня нужно дать лучшие условия для всего мира, нам нужно сказать, что, да, в Украине есть проблемы, но мы адекватны, мы хотим сегодня привлечь к себе инвесторов, а поэтому мы готовы вам дать лучшие сегодня возможности как для внешнего, так и для внутреннего инвестора. А что мы предлагаем на самом деле? Мы им говорим, народ, у нас страна, в которой сегодня мало того, что 70 процентов экономики в тени, так мы еще своими новаторскими предложениями хотим ликвидировать, полностью уничтожить Пенсионный фонд. Мы хотим перестать платить сегодня пенсии пенсионерам, мы хотим вести абсолютно неадекватный налог на пенсию и второй год подряд собирать его с наших пенсионеров, мы вместо децентрализации хотим забирать последние деньги у местных бюджетов, мы хотим сегодня увеличить пенсионный возраст для учителей и врачей. Ну, скажите, ну хоть в одной стране мира, хоть кто-нибудь назовет нашу страну, рассматривающую в нашем украинском парламенте такие инициативы, адекватной. Я уверена, что абсолютно нет.

И мне хотелось задать только один вопрос министру финансов, сказать, для какой страны, как название той страны, инициативы бюджета и налоговой реформы, которые мы сегодня рассматриваем? Потому что я абсолютно уверена, что это инициативы не для Украины.

И поэтому, безусловно, "Оппозиционный блок" никогда не поддержит в такой форме бюджет, никогда не поддержит в такой форме инициативы по Налоговому кодексу, и мы считаем крайне аморальным и недопустимым поднимать вопрос о легализации игорного бизнеса.

Пойдемте работать, а не тратить время. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Час на виступи завершено. В зв'язку з цим,  давайте, от, по хвилині. Час завершено. Все завершено. Колеги.

Шановні колеги! Ми з вами провели обговорення двох документів внесених урядом, це проект бюджету, який був внесений урядом і проект законодавства, зокрема, Податкового кодексу. Але від самого початку ми з вами визначились з тим, що ми будемо спільно з урядом працювати над тим, щоби цей насправді бюджет відповідав інтересам країни і реальному стану справ, і стимулював розвиток економіки. При цьому ми підкреслили,  що ми маємо зберегти позитивний досвід децентралізації і це відповідальність, безпосередня відповідальність всіх.

Для цього, як ми визначили раніше, ми з вами робимо наступне: ми створюємо робочу групу, в яку ввійдуть представники фракцій і груп українського парламенту. Бажано, щоби це було один-дві людини фахових, які можуть дуже предметно працювати.

Далі. Кабінет Міністрів, Прем'єр-міністр особисто, а також податковий комітет і бюджетний комітет. В зв'язку з цим я просив би направити своїх представників в 16:30 сьогодні, для першої такої зустрічі і визначення регламенту роботи цієї групи, оскільки ми маємо  в таких надзвичайно стислих умовах, а я підкреслюю,  ми отримали  ці документи тільки 11 числа, напрацювати всі необхідні рішення, в тому числі враховуючи  те, що  сьогодні обговорювали і виступали народні депутати України.  Тому, шановні колеги, я прошу  всіх до відповідальності,  закликаю всіх. Я думаю, що тут  дуже важливо не шукати, хто крайній, а  зараз шукати, що треба зробити, щоб стабілізувати ситуацію. І я всіх  закликаю до відповідального компромісу, відповідального саме, ні популістичного, ні політичного, а відповідального по відношенню до країни. І цей відповідальний компроміс, я переконаний, може бути знайдено в стінах українського парламенту для  прийняття  відповідних рішень.

Враховуючи те, що у нас сьогодні  ще є засідання комітетів,  і ми перенесемо далі дискусійний майданчик  на майданчик  груп  і комітетів українського парламенту, я оголошую  засідання позачергове Верховної Ради України  закритим.

Дякую  всім за роботу, шановні колеги.