ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 листопада 2015 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

 

16:01:35

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні колеги, прошу заходити в зал для продовження нашої роботи. Секретаріат Верховної Ради прошу повідомити депутатів про початок нашої роботи і всіх з кулуарів прошу заходити в зал і займати робочі місця, будь ласка.

Шановні колеги, прошу активніше заходити в зал, щоб ми могли розпочати роботу. Товариство, покидаємо кулуари, заходимо в зал.

 

16:06:57

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, будь ласка, займайте свої місця. Підготуйтесь до реєстрації. Продовжуємо нашу роботу.

Будь ласка, займайте свої місця. Прошу включити систему "Рада" для реєстрації народних депутатів України.

 

16:08:44

338 депутатів зареєстровано в залі Верховної Ради. Оголошую вечірнє засідання Верховної Ради України відкритим.

Шановні колеги, поки народні депутати будуть займати свої місця, переходимо до розгляду питань порядку денного другого читання. Ми зупинилися, поки що ми не будемо зараз голосувати 2757, він вже обговорений в другому читанні. Переходимо до обговорення питання реєстраційний номер 1058.

1058: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій). Доповідає, точніше, в другому читанні представляє проект закону голова профільного комітету Віктор Галасюк. Будь ласка.

 

ПАРУБІЙ А.В. Прошу доповідати, пане Галасюк.

 

16:10:11

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати, представляю вашій увазі проект Закону 1058 про зміни до Закону про державне приватне партнерство, повторне друге читання.

Шановні колеги, я прошу вашої уваги! Шановні колеги, Комітетом з питань промислової політики та підприємництва цей надзвичайно важливий законопроект підготовлено до другого повторного читання.

Надійшла одна поправка на друге повторне читання, практично комітет залишив цей проект закону в попередній редакції. Але я хотів би наголосити на декількох дуже важливих речах, які ми сьогодні маємо з вами врахувати для того, щоб прийняти цей законопроект.

Шановні колеги… Шановні колеги, я прошу вашої уваги, ми розглядаємо надзвичайно важливий Закон. Вас показує телебачення, шановні колеги. Я не думаю, що це комусь приємно, щоб наші виборці бачили, як під час розгляду закону, який спрямований на залучення інвестицій, на створення робочих місць, люди не просто не присутні в залі, а розмовляють і… (Шум у залі)

Прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати! Відчуваю необхідне втручання Голови Верховної Раді. Колеги, увага! Я прошу сконцентруватись, заспокоїтись. Важливе питання. Але прошу доповідача проінформувати народних депутатів щодо суті розгляду даного питання.

Будь ласка, доповідайте.

 

16:12:06

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.  Шановний Володимир Борисович! Шановні колеги!  По суті законопроекту. Цей проект закону розширює сферу застосування державно-приватного партнерства, відкриває нові сфери залучення інвестицій в Україну. За оцінками експертів Світового банку потенціал залучення приватних інвестицій в Україну, в інфраструктурні проекти, передусім за моделлю державно-приватного партнерства, сягає майже 100 мільярдів доларів Сполучених Штатів Америки. Це є колосальна сума, і цим законом ми маємо відкрити двері для інвесторів.

Цей законопроект чітко, законодавчо, нормами прямої дії встановлює основні ознаки державно-приватного партнерства. Він надає додаткові державні гарантії приватним інвесторам, він розширює коло суб'єктів, які можуть бути публічними партнерами згідно українського законодавства. Він створює більш гнучкі організаційно-правові механізми, які традиційно використовуються міжнародними компаніями в їх інвестиційній практиці.

В законі передбачені дуже потужні законодавчі запобіжники проти відчуження державного майна, таким чином воно зберігається в руках держави, але більш ефективно використовується.  Законом передбачено обов'язковість врахування соціально-економічних та екологічних наслідків, які мають місце після державно-приватного партнерства. Законопроект передбачає публічність аналізу ефективності державно-приватного партнерства на сайті Мінекономрозвитку, так, щоб кожен громадянин, кожен підприємець міг контролювати державу, контролювати місцеві органи виконавчої влади щодо реалізації проектів державного партнерства. Він передбачає можливості непогіршення законодавчих умов для інвестора тощо.

Разом з тим, я хотів би наголосити, що в проекті Закону зняті низка контроверсійних норм, які були на першому читанні, передовсім завдяки поправкам Віктора Михайловича Пинзеника. Ця версія законопроекту вона не передбачає особливості державних закупівель. Вона не передбачає особливості валютного регулювання, а також суттєво обмежує права відмови від судового імунітету і позбавляє можливості безоплатної концесії громадських об'єктів.

Шановні колеги, я хочу поінформувати вас, що після засідання комітету, після прийняття рішення по порівняльній таблиці надійшли ще надзвичайно важливі уточнення, які, я вважаю, мають бути тут сьогодні підтримані при вашій підтримці, при підтримці Голови Верховної Ради. Я попрошу дати мені можливість зачитати ці надзвичайно важливі уточнення під стенограму, для того, щоб могли врахувати їх під час голосування.

Це є пропозиції народного депутата Рябчина, який є автором законопроекту, який багато в чому враховують…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, дайте можливість завершити для зачитання поправок.

Будь  ласка, читайте.

 

ГАЛАСЮК В.В. Які враховують в тому числі дуже важливі пропозиції Віктора Михайловича Пинзеника, а також поправка пані Сисоєнко.

Шановні народні депутати, пропоную при голосуванні цього законопроекту та підтримку його в другому читанні і в цілому врахувати, зокрема, наступні позиції:

Рядок 10 в абзаці 5 пункту частини першої розділу І законопроекту, яким вносяться зміни до абзацу 3 частини першої статті 1 Закону України "Про державне приватне партнерство" доповнити новим реченням такого змісту: "Переможець або переможці конкурсу несе/несуть повну відповідальність за виконання зобов'язань за договором державного приватного партнерства".

Друге уточнення. Рядок 14. Абзац 9 пункту 1 частини першої розділу І доповнити словами: "за умови прийняття та виконання приватним партнером інвестиційних зобов'язань".

Рядок 22. Абзац 1 пункту 3 частини першої розділу І доповнити словами: "крім збирання та перевезення".

Доповнити пункт 3 розділу І законопроекту новим абзацом третім наступного змісту, цитую: "Доповнити частину першу новими абзацами такого змісту: "Надання освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров'я", "Управління пам'ятками архітектури та культурної спадщини".

П'яте уточнення. Рядок 28. Абзац 2 пункту 4 частини першої розділу І доповнити словами: "Виключно за умов передбачення у договорі інвестиційних зобов'язань приватного партнера".

Наступний. Рядок 50. Абзац 5 пункту 7 частини першої розділу І доповнити новим реченням такого змісту: "У випадку припинення, розірвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер автоматично втрачає право на користування земельною ділянкою, наданою йому державним партнером для здійснення державно-приватного партнерства".

Рядок 104. В абзаці 2 пункту 16 частини першої розділу І слова "або третейським судом" виключити.

Рядок 105. Абзац 3 пункту 16 частини першої розділу І після слів "така відмова" доповнити словами: "здійснюється за погодженням з Верховною Радою України і", далі за текстом.

Рядок 110. Абзац 5 пункту 17 частини першої розділу І після слів "має право" доповнити словами: "відмовитись від договору або", далі за текстом.

Рядок 113-116. Абзаци 8-11 пункту 17 частина один розділ І в частині змін до статті 20 виключити. Тобто залишити частини четверту та п'яту статті 20 у діючій редакції.

Рядок 171. У абзаці 11 пункті 4 статті 4 розділу І щодо викладення в новій редакції частини третьої статті 12 Закону України "Про концесії" слова "враховуючи вартість" замінити словами "у відсотках від вартості", слово "прибутку" замінити словами "чистого доходу". Після слів "знаходиться у власності концесіонера" доповнити словами "та створене, побудоване в рамках виконання концесійного договору". Слова "та граничні розміри" виключити.

Передостання правка. Рядок 170… рядок 176. У абзаці 2 підпункті 4 пункту 2 розділу І слова "або третейським судом" виключити.

Рядок 179. Абзац 3 пункту 6 частини чотири розділу І після слів "профінансувати відповідні роботи" доповнити словами "за умови погодження обсягів і вартості робіт з концесієдавцем", далі за текстом.

І остання правка, рядок 203. В абзаці 3 частину дев'яту розділу І слова "укладених Кабінетом Міністрів в рамках державно-приватного партнерства" замінити словами "в рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Верховною Радою", далі за текстом.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати ці надзвичайно важливі правки, які узгоджені з авторами законопроекту, які нами напрацьовані спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі і, які необхідні для того, щоб ми тут сьогодні з вами прийняли цей надзвичайно важливий законопроект в цілому як закон і послали, нарешті, сигнал міжнародним інвесторам про те, що ми хочемо їх залучити до України не пустими політичними деклараціями, а чіткими механізмами і гарантіями захисту їх прав.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Шановні колеги, ми згідно Регламенту маємо все одно пройтись по поправкам. І я прошу приготуватись і бути уважними авторів поправок.

Отже, 3-я. Народний депутат Сотник чи наполягає? Ні.

5-а, Головко.

8-а, Пинзеник.

11-а, Пинзеник.

12-а, Ленський.

13-а. Сотник.

14-а. Пинзеник.

17-а. Головко.

18-а. Пинзеник.

24-а. Сотник.

25-а. Кошелєва.

27-а. Пинзеник. 

Будь ласка, включіть мікрофон Пинзенику.

 

16:21:28

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, я, дійсно, хочу підтвердити, що багато норм, які були і викликали тривогу особисто в мене, вдалося врегулювати в ході дискусії з комітетом і  Міністерством економіки.

Чому я хочу увагу привернути до цієї  поправки, бо у нас була  позиція узгоджена. Мова йде про те, що якщо об'єкт переданий  в рамках партнерства у власність  держави, то приватний  партнер має право користування, в першу чергу. Ми з вами обумовлювали таку норму, якщо  не прийнято рішення  щодо приватизації  такого об'єкту, бо  в інакшому випадку  це буде  формою блокування приватизації. Ми з вами цю позицію узгоджували саме в такій редакції і  Міністерство  економіки підтримало її теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Галасюк.

 

16:22:19

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.  Шановний Віктор Михайлович, ми, дійсно, обговорювали з вами цю поправку, і  вона стосувалася періоду закінчення  державно-приватного партнерства. Але після ретельної перевірки в тексті законопроекту немає таких місць, тут є норма, це  рядок 45, яка стосується  терміну дії Закону про державно-приватне партнерство. Тобто таким чином, ми з вами розуміємо, що якщо цей об'єкт наданий на певний період за договором державного приватного партнерства, то держава жодним чином не може порушити права  приватного партнера  і зробити приватизацію, якщо це протягом дії державно-приватного партнерства.

Разом з тим того, що стосується після завершення договору державно-приватного  партнерства,  тут ми з вами абсолютно згодні. Але ця норма, вона не є, її немає в цьому законопроекті, тобто жодного обмеження щодо використання, чи  приватизації об'єкту державно-приватного партнерства   після завершення   договору державно-приватного партнерства в цьому законопроекті немає. Таким чином ці позиції, про які ви тільки що говорили, вони повністю витримані по суті.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягає Пинзеник на голосуванні.

Йдемо далі. 31-а. Левченко. 

Будь ласка, включіть мікрофон Левченку.

 

16:23:33

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ, місто Київ. По-перше, я хотів би звернутися і до доповідача, і до головуючих. Знаєте, ну, це знову перетворюєте Верховну Раду в якийсь цирк. Ви, якщо готуєтесь до другого читання, ви ці поправки, які ви тільки що зачитували з аркуша паперу дуже довго, так, і це неможливо, якщо фахово їх зараз розглядати, їх неможливо зараз фахово розглянути, їх треба проводити через комітет і роздавати на таблиці, офіційно ухвалені чи не ухвалені, щоб можна було якось на них реагувати. Бо це, вибачте, казна що.

Щодо моєї поправки конкретної. Поправка стосується того, що ви пропонуєте, що будь-які об'єкти, які створені в рамках державного приватного партнерства, можуть належати приватному партнеру на праві власності. Не сумісна власність, не спільна часткова власність, тобто держави і приватного партнера, а може виключно належати приватному партнеру. Ну, це абсолютний абсурд, тому що це тоді не інвестиції, це називається використання державних ресурсів для свого власного збагачення. Тому якраз моя поправка стосується того, щоб обов'язково будь-які створені об'єкти в рамках…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Будь ласка, 30 секунд.

 

16:24:45

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Моя правка стосується того, що будь-які створені об'єкти в рамках ДПП, належали на правах спільної часткової власності, як приватному партнеру так і державному партнеру, щоб справді була рівність, щоб вигравала держава з цього також, а не тільки виключний приватний партнер. Прошу підтримати. Дякую.

 

16:25:07

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую.  Шановний пане Юрію, я хочу звернути вашу увагу на праву колонку, де є чітке формулювання, що, зокрема, порядок визначення часток у праві власності, створених чи придбаних об'єктів, що перебувають у спільній частковій власності державного та приватного партнера і так далі по тексту. Тобто цей режим передбачений.

Більше того, я хочу звернути вашу увагу, що згідно норм цього проекту закону, об'єкт державно-приватного партнерства, навіть якщо він належав частково приватному інвестору, після припинення дій договору повністю, згідно цього закону, передається державному партнеру. Тобто це імператив цього закону. Тому пропоную залишити редакцію комітету.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую. Ви наполягаєте на голосування, пане Юрій? Пане Юрій! Наполягає.

Будь ласка, ставиться на голосування поправка 31 народного депутата Левченка. Комітет свою позицію висловив. Хто підтримує 31 поправку, прошу голосувати, будь ласка,  голосуємо. 

 

16:26:16

За-114

114 – "за". Рішення не прийнято.

Рухаємося далі. 39-а, Пинзеник.

Будь ласка,  включіть мікрофон Пинзеника.

 

16:26:30

ПИНЗЕНИК В.М.

Андрій Володимирович, 33-ю ми пропустили, я на цій хочу зупинитись, бо 39-у я не буду ставити.

Це досить принципова правка, по якій ми, на жаль, не дійшли згоди. Мова йде про наступне, що в рамках державного приватного партнерства дозволяється отримувати землю поза конкурсом. Не може земля виділятись на неконкурентних засадах, бо це може стати однією з форм нечесного отримання і використання земельних ділянок. На жаль, ми тут не дійшли згоди, і я наполягаю на переголосуванні цієї поправки – 33-я.

 

16:27:11

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Віктор Михайлович! Я хочу звернути вашу увагу на дві головні позиції. Коли проводиться конкурс на відбір приватного партнера державного приватного партнерства, то земельна ділянка є одним з елементів умов, і ми просто не можемо собі дозволити проводити один конкурс на відбір приватного партнера, а інший на конкурсний відбір того, хто  буде користуватися ділянкою. Бо тоді просто не буде державного приватного партнерства.

Але разом з тим, повністю розділяючи ваші зауваження і побоювання, для того, щоб встановити чіткий запобіжник проти відчуження земельних ділянок, я ще раз занотую редакцію рядка 50, яку я щойно запропонував під стенограму. Шановні колеги, послухайте, будь ласка,  уважно. "У випадку припинення, розірвання договору, укладеного в рамках державного приватного партнерства, приватний партнер автоматично втрачає право на користування земельною ділянкою, наданою йому державним партнером для здійснення державного приватного партнерства". Тобто таким чином ми гарантовано повертаємо ту земельну ділянку державі, і немає жодного…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка,  10 секунд, завершити.

 

ГАЛАСЮК В.В. Де немає жодного, навіть потенційного риску, вимивання державного земельного ресурсу –  абсолютний захист держави. Разом з тим, не треба заставляти два рази проводити конкурс приватного інвестора, який хоче прийти і принести кошти в Україну.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягає.

Отже, ставиться на голосування поправка 33 народного депутата Пинзеника. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

16:29:02

За-136

Рішення не прийнято.

Пане Віктор, я повертаюсь до 39-ї. По ній немає питань, так?

34-а, Левченко.

Будь ласка, включить мікрофон. 34-а, депутат Левченко.

 

16:29:14

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Левченко, ВО "Свобода", 223-й округ, місто Київ. Ну, ця поправка схожа до поправки пана Віктора Пинзеника. Насправді, на превеликий жаль, в цьому законопроекті, як дуже часто буває в нас, в сесійній залі в більш-менш позитивних нормах ховаються вкрай негативні норми. Ну, це норма, яка стосується того, що можна буде виводити земельні ділянки поза конкурсом, виводити на приватні фірми абсолютно поза межами Земельного кодексу.

Я пропоную оцю норму, яку ви прописали, просто виключити, щоб не було це. Є діючий Земельний кодекс, треба діяти згідно Земельного кодексу і не вигадувати велосипед. Тому що коли ви вигадуєте цей велосипед, очевидно, для чого це відбувається. Ми бачимо, які відбуваються зараз незаконні забудови по всій країні, особливо в столиці, це ще більше буде посилюватися цей елемент. Тому я прошу, будь ласка, цю норму виключити. Хай земля під ДПП виділяється як будь-яка інша земля, згідно Земельного кодексу без будь-яких спеціальних процедур, щоб було все по закону, по справедливості. Дякую. Прошу підтримати.

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, Галасюк.

 

16:30:24

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний пане Юрію, я перший, хто поділяє ваші побоювання щодо того, що земельний ресурс держави не розбазарювався. Але я ще раз хочу звернути вашу увагу як людини фахової і професійної, що якщо державне приватне партнерство відбувається і відбувається відповідний тендер, то умовами цього тендеру є, в тому числі, надання земельної ділянки не у власність, а у користування. І у випадку припинення договору державного партнерства або дострокового розірвання цього договору та норма, яку я тільки що двічі зацитував під стенограму, вона є абсолютним запобіжником, який захищає права держави і унеможливлює будь-які, скажімо, незаконні дії з земельною ділянкою.

Я хочу сказати, що норми Земельного кодексу повністю розповсюджуються в тому числі на проекти державно-приватного партнерства. Але, разом з тим, ми жодним чином не можемо собі дозволити заставляти інвестора, який і так не дуже прагне приходити в Україну, заставляти його проходити два конкурси замість одного, так, як це роблять в усіх розвинутих країнах світу.

Тому прошу підтримати редакцію…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую.

Пане Юрію, наполягаєте на голосуванні?

Ставиться на голосування поправка 34, народного депутата Левченка. Хто підтримує дану поправку, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

 

16:31:57

За-94

Рішення не прийняте.

Рухаємося далі. 40-а, народний депутат Сотник. Не наполягає.

44-а, Пинзеник. Наполягає, так? Будь ласка, включіть мікрофон.

 

16:32:12

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, мене надзвичайно хвилювала норма, яка стосувалася відмови від судового імунітету. І мова йде про стосунки між державою, не приватних партнерів, а між державою і приватним партнером.

Формула, яка виписана зараз в законі, серйозно інакша, досить інакша. але там написано: "відмова від судового імунітету за погодженням з Верховною Радою України". Я не знаю, що таке "погодження з Верховною Радою України". Це комітет, чи Голова Верховної Ради?

Тому я пропоную – і щоб голова комітету підтвердив, - що в тексті закону буде: "За рішенням Верховної Ради України". Тобто так, як ви зачитували, тільки поміняти "погодження" на "рішення". І відповідно в останній поправці треба буде теж слово "погодження" поміняти на "рішення". Якщо ви враховуєте в цій версії, то я не буду наполягати на голосуванні моєї правки.

 

16:33:12

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую, шановний Віктор Михайлович. Я підтримую вашу пропозицію і прошу врахувати її під стенограму як частину рішення сьогодні по цьому законопроекту. А також прошу, щоб ми обов'язково, враховуючи надзвичайну комплексність цього законопроекту, передбачили голосування його в другому читанні та в цілому з внесенням необхідних техніко-юридичних правок для того, щоб ми мали можливість з нашим юридичним управлінням додатково відпрацювати ті нюанси, які можуть сьогодні виникнути після зала. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви наполягаєте на голосуванні? Ні, не наполягає.

Ідемо далі. 44-а, Пинзеник. Це було.

45-а, Ленський. Не наполягає.

49-а, Пинзеник. Наполягає.

Будь ласка, мікрофон.

 

16:33:53

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний доповідачу, я прошу всього-на-всього підтвердження, бо ми з вами домовлялися про наступне. Що з закону буде вилучена норма, яка дозволяє судам приймати рішення, керуючись нормами нечинного законодавства. Така домовленість була досягнута, я в тексті того, що ви озвучили, не почув. Я прошу підтвердити, що з законопроекту ця норма зникла. Це є позиція, яку ми узгодили з Міністерством економіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Галасюк.

 

16:34:27

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Віктор Михайлович, те, що я зачитав на стенограму, воно передбачає виключення відповідних двох пунктів, таким чином, в цій частині ми залишаємо закон в діючій редакції, тобто не в першому читанні, а в діючій редакції. Вважаємо, що ми виносимо це сьогодні за дужки нашого обговорення.

 

ПАРУБІЙ А.В. Наполягають на голосуванні? Ні.

Колеги, 50-а, Пинзеник. Не наполягає.

54-а, Головко. Не наполягає.

55-а, Головко. Не наполягає.

57-а, Пинзеник. Не наполягає.

58-а, Ленський. Не наполягає.

59-а, Сольвар. Не наполягає.

66-а, Сотник. Не наполягає.

70-а, Пинзеник. Не наполягає.

76-а, Кошелєва. Не наполягає.

80-а, Пинзеник. Не наполягає.

81-а, Ленський. Не наполягає.

І 82-а, Гордєєв. Не наполягає.

Таким чином, ми пройшли по всім поправкам.

Прошу заключне слово, буквально одну хвилину, і переходимо до голосування.

Шановні колеги депутати, прошу заходити в зал, через одну хвилину відбудеться важливе голосування. Прошу заходити в зал.

Будь ласка, пане Галасюк, одну хвилину.

 

16:35:44

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановні колеги, перш за все я хотів би подякувати авторам законопроекту, моїй колезі Олександрі Кужель. Я бажаю їй найшвидшого одужання. Моєму колезі пану Рябчину. А також Максиму Єфімову, який взяв на себе роботу з доопрацювання цього законопроекту надзвичайно важкого, до другого читання. Віктору Михайловичу Пинзенику, бо без ваших влучних поправок якість законопроекту була би іншою. І особливо хочу подякувати Міністерству економіки, першому заступнику міністра Юлії Ковалів, без чиїх зусиль цей законопроект також не був в такій же якості підготовки. Ну і, безумовно, президії Верховної Ради, як Володимир Борисович слушно зазначає.

Шановні колеги, я прошу вас підтримати цей законопроект в другому читанні та в цілому з урахуванням того, що я озвучив під стенограму як додаткові правки до рішення комітету, і з урахуванням техніко-юридичного опрацювання.

Шановні колеги, давайте зробимо шлях… давайте зробимо крок  на шляху до залучення закордонних інвестицій в Україну. Нам потрібні інвестиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  20 секунд, завершуйте.

 

ГАЛАСЮК В.В.  Нам потрібні сьогодні інвестиції в інфраструктуру, в медицину, в культуру, в освіту. І закордонні інвестори прийдуть, якщо ми створимо чіткі гарантії захисту їх прав.

Цей закон підтримується USAID, цей закон підтримується Американською торгівельною палатою і асоціаціями бізнес-виробників.

Голосуємо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, величезна проведена робота.

Будь ласка, прошу зайняти свої місця, шановні колеги народні депутати, будь ласка. Підготуватись до голосування проекту Закону (реєстраційний номер 1058) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій) з техніко-юридичними правками, які були озвучені з трибуни відповідно головою комітету Віктором Галасюком.

Спробуємо сигнальне голосування, щоб ми…  Колеги, займаємо свої місця. Важливий закон. Пропозицію ви чули щодо голосування. Будь ласка, в другому читанні та в цілому 1058, сигнальне голосування з поправками, із змінами, які оголосив Віктор Галасюк з трибуни, і відповідно техніко-юридичними правками.

Будь ласка, прошу голосувати. В другому читанні та в цілому. Сигнальне.  Голосуємо.  Сигнальне. Голосуємо.

 

16:38:42

За-248

Очевидно, що депутати сконцентровані, 248 голосів.

Будь ласка, в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги. З поправками Віктора Галасюка, які оголосив під стенограму з трибуни та техніко-юридичними правками. Голосуємо. Підтримайте. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

16:39:10

За-261

Закон ухвалено. Дякую.

Ми зараз будемо зразу голосувати теж обговорені питання, прошу народних депутатів залишитись.

Шановні колеги, дякую. Закон ухвалений. Це демонстрація того, як співпрацюють при підготовці до другого читання важливого закону.

Шановні колеги, проект закону, який ми не голосували вже на засіданні, перед завершенням ранкового засідання, це Закон 2757. Проект Закону про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю), доповідав Андрій Іванчук. 2757.

Готові голосувати, колеги? Всі сконцентровані? Давайте сигнальне голосування. Раніше обговорений 2757, зменшення кворуму, відповідно, товариства з обмеженою відповідальністю.

Займіть свої місця, будь ласка. Сконцентруйтеся. Давайте. Сигнальне голосування, 2757 в другому читанні та в цілому щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. 2757.

Хвилину. Давайте, будь ласка, голосуємо. Сигнальне голосування в другому читанні і в цілому. Голосуємо.

 

16:41:03

За-212

Шановні, 212 голосів. Сконцентруйтесь. Я зараз, одну хвилину, уточнення ми одне зробимо. Будь ласка, сконцентруйтесь, колеги.

Павло Різаненко, будь ласка, хвилину.

 

16:41:23

РІЗАНЕНКО П.О.

Павло Різаненко, автор Закону 2757. Нагадаю шановним колегам, що ідеєю закону було зниження кворуму для товариств господарських такий самий, як для акціонерних. Бо прийнятий закон у першому читанні і були певні зауваження. Що він також задіне дуже багато невеликих товариств, яких приватних, де немає частки держави, і змінить взаємовідносини.

Саме ці зауваження були повністю, абсолютно враховані до другого читання. І відповідно у акціонерних товариствах, де немає частки держави, кворум може бути інший. І зазначено саме той, який визначений статутом. Тому проблема, яку піднімали багато фракцій, повністю знята. Прохання підтримати цей законопроект. В такому вигляді він не є конфліктним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я думаю, що це уточнення дуже важливе було автору законопроекту. Колеги, давайте ще раз сконцентруємося, 2757. Сигнальне голосування щодо зменшення кворуму. 2757 щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Сигнальне голосування. Готові? Будь ласка, 2757 сигнальне голосування. Голосуємо сигнальне голосування в другому читанні та в цілому.

 

16:42:59

За-217

Колеги, у нас немає, немає. Да, я бачу, що колеги не встигли, будь ласка. Це було сигнальне голосування, займайте позиції, займайте свої місця. Готові? Давайте час йде, нам треба працювати, ще багато питань порядку денного. Готові голосувати?

Колеги, ще раз. Мова йде про Закон 2757. Я бачу, не всі народні депутати зайняли свої місця. 2757: зменшення кворум загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Я думаю, що слушна була позиція автора законопроекту, який вніс уточнення і роз'яснив положення законопроекту, які були неоднозначними.

Будь ласка, 2757. Колеги, 2757, сигнальне голосування в другому читанні та в цілому. Голосуємо. Сигнальне, голосуємо. Голосуємо, сигнальне голосування. Голосуємо в другому читанні та в цілому.

 

16:44:48

За-222

Шановні колеги, є ще пропозиція. Ну, останній раз ми можемо ще раз визначити сигнальне голосування, останній раз. Да, будь ласка, будь ласка, займайте, шановні народні депутати, займайте свої місця. Я думаю, що ми зараз забезпечимо результативне голосування.

Будь ласка, зайняли свої місця, колеги,  будь ласка.

І так 2757: проект Закону  про внесення змін до статті 60 Закону  України "Про господарські товариства" (щодо зменшення  кворуму загальних зборів учасників товариства з  обмеженою діяльністю). Ми аналогічні питання приймали раніше, а тепер треба встановити   такі   умови і для всіх решти. Але було зауваження слушне автора законопроекту, щоби ми підтримали  цей законопроект і врегулювали це питання.

Колеги, готові? Давайте, 2757 в другому читанні та в цілому сигнальне голосування,  шановні колеги.   Будь ласка, сигнальне голосування 2757, голосуємо.  Будь ласка, голосуємо, сигнальне голосування, голосуємо.

 

16:46:55

За-224

Майже.

Колеги, в другому читанні та в цілому 2757. Готові? Зайняли свої місця. Голосуємо. 2757 в другому читанні та  в цілому.  Голосуємо. Голосуємо  в другому читанні і  в цілому. Голосуємо в другому читанні і в цілому. Прошу підтримати. Голосуємо всі,  будь ласка, голосуємо. 

 

16:47:36

За-233

Закон ухвалено 2757.

2844,  шановні колеги,  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні).

Галасюк Віктор,  будь ласка.

Колеги, ще багато у нас питань, давайте інтенсивно рухатись.

 

16:48:03

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Володимире Борисовичу!  Шановні колеги!  Представляю вашій увазі проект Закону  2844   (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні).

Підготовлений на повторне друге читання, він завізований Головним юридичним управлінням без зауважень. Рекомендований до прийняття у другому читанні та в цілому як закон. Шановні колеги, прошу підтримати в цілому як закон, з техніко-юридичним опрацюванням.

Щодо мотивації необхідності прийняття цього закону. Вона дуже проста. Частка промисловості в економіці України – 13 відсотків, у європейських країнах Польщі, Словаччини, в інших – понад 20 відсотків. Саме тому в Україні ВВП на душу населення – менше 8 тисяч доларів, а там –  понад 20 тисяч. Тобто різниця в три, чотири рази в добробуті громадян, через те, що в Україні ми просто експортуємо закордонну оброблену сировину, а інші країни з нашої сировини ще й нашими ж заробітчанами роблять готову продукцію, яку потім продають нам, в тому числі за кредити МВФ.

Тому, шановні колеги, підтримка індустріальних парків – це реальний інструмент залучення інвестицій в реальний сектор економіки, в переробну промисловість, там, де створюються робочі місця, там, де сплачуються податки. Я хочу наголосити, що в Польщі працюють 76 індустріальних парків, і результат економічного розвитку ми дуже добре бачимо.

Що стосується норм самого законопроекту. Я хочу наголосити, чому він присвячений. Він присвячений встановленню прозорих і чітких правил гри. Він передбачає спрощення, набуття статусу учасника індустріального парку, щоб це відбувалося без бюрократичних перепон, спрощення процедури у виборо-керуючої компанії, уточнення вимог, які висуваються до індустріального парку, їх встановлення на рівні закону, тобто нормами прямої дії, щоб потім не було якихось підзаконних актів, що потім не було якихось зловживань. Це зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі – оприлюднювати повний перелік та інформацію про індустріальні парки, і це можливість надавати землю в суборенду виробничим компаніям без додаткового повторного погодження з місцевими органами влади.

Тому, шановні колеги, закликаю вас підтримати цей законопроект так само, як і попередній, адже він так само, як законопроект про державне приватне партнерство, входить до плану законодавчого забезпечення реформ, які ми з вами погодили і прийняли у Верховній Раді, який підтримується  Міністерством економіки, і це є реальний інструмент на сьогодні залучення інвестицій і виправлення тієї ганебної ситуації, яка існує в економіці. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги.

2 поправка, народний депутат Левченко. Будь ласка,  хвилина.

 

16:51:00

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ, місто Київ. Дивіться, що ви намагаєтесь зробити. В діючому законодавстві прописано, що індустріальні парки розраховані на промислове виробництво. Ви пропонуєте це замінити на фразу "переробна промисловість". Переробна промисловість згідно діючих КВЕДів, які, до речі, затверджуються органами виконавчої влади, а не законом і можуть змінитися в будь-який момент, - це дуже вузьке поняття, дуже вузьке поняття. І коли ви зараз розповідали про високі технічні моменти, то насправді, згідно діючих КВЕДів якраз високотехнічні моменти, такі як інформація, телекомунікації, що включають в себе комп'ютерне програмування, видавничу діяльність, електрозв'язок, професійна науково-технічна діяльність, що включає в себе наукові дослідження,  розробки, технічні випробування, дослідження, надання архітектурних, інженерних послуг тощо. От ці поняття згідно діючих КВЕДів не входять в переробну промисловість.

Тобто, якщо ви зараз зробите таку зміну, як ви пропонуєте, ви насправді в індустріальних парках замість того, щоб робити високотехнологічні виробництва, ви зробите по суті китайський варіант. Коли, знаєте, де є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд, закінчуйте.

30 секунд закінчуйте.

 

16:52:12

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Коли більшість вартості "Айфону", знаєте, де більшість вартості "Айфону" осідає? Воно осідає не в китайському так званому індустріальному парку, який тільки збирає цей пристрій, воно осідає в Каліфорнії, де дизайн для нього виробляється, де програмне забезпечення до нього виробляється. Тобто ви пропонуєте зараз таку модель, що ми створюємо китайські індустріальні парки.

Я вас закликаю, не робіть цього, тому що це не правильний шлях. Врахуйте мою поправку. Залиште або старий варіант, або пропишіть тоді детальніші норми КВЕДів, щоб це також враховувало інформацію телекомунікацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

16:52:54

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановний пане Юрію! Я хочу звернути вашу увагу на те, що діюча редакція Закону про індустріальні парки, до якої ми вносимо поправку, вона передбачає три дозволених види діяльності. Перший – це виробництво, промислове виробництво, те, про що ви кажете. Другий – це  науково-дослідна діяльність і третій – це  діяльність в сфері інформації. Тобто таким чином, тими змінами, які ми вносимо до закону, ми уточнюємо термін і передбачаємо термін "переробна промисловість", який, шановні колеги, зверніть увагу, який включає в себе всю промисловість, окрім добувної та окрім енергетики. Це фармацевтика, це машинобудування, це харчова промисловість, це легка промисловість. Всі ці коди видів економічної діяльності входять до переробної промисловості, і це є повний аналог міжнародного терміну "manufacturing industry", тобто переробна промисловість в широкому сенсі цього слова. Читайте, будь ласка, діюче законодавство. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги народні депутати, будь ласка, визначайтесь, 2 поправка, народний депутат Левченко, відхилена комітетом. Визначайтесь.

 

16:54:11

За-163

Не набрала необхідної кількості голосів.

Народний депутат Кіраль, 7 поправка. Не наполягає.

9-а, Фаєрмарк. Не наполягає.

24-а, народний депутат Кіраль. Не наполягає.

25-а, Маркевич народний депутат. Не наполягає.

30-а, народний депутат Кіраль. Не наполягає.

34-а, 34-а, народний депутат Кіраль. Не наполягає.

30... 41-а, теж не наполягає.

42-а, теж не наполягає.

43-я, народний депутат Юрій Левченко. Наполягає. Будь ласка, Юрій.

 

16:55:03

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Дякую. Я хотів би все ж таки скористатися цією своєю поправкою. Тому що, насправді, порівняння з тим, що я говорив на початку, це, м'яко кажучи другорядні речі.

Шановний пане Вікторе, я ще раз звертаю вашу увагу на те, я спеціально в  перерви відкрив КВЕДи. Ви зараз не... Ну, ви фактологічно неправильні речі говорите. В секції "С"  - "Сі", є переробна промисловість, це окрема річ. Є секція "G" – інформація та телекомунікації, це окремий КВЕД. Секція "М" – професійна науково-технічна діяльність, це окремий КВЕД. Ви цього не прописуєте в законі.

Якщо ви не хочете мою поправку, як я її оголосив, приймати, то змініть, запропонуйте ваш варіант, щоб розширити, щоб не тільки була переробна промисловість, а також інформація, телекомунікації, професійна, наукова та технічна діяльність. В іншому випадку, я ще раз наголошую, якщо дивитися де-юре і виконувати букву закону, а треба в Україні виконувати букву закону, ви створюєте тоді китайські індустріальні парки, які будуть виключно збирати якусь продукцію, а не робити реальну додаткову вартість. Дослухайтесь, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Галасюк.

 

16:56:15

ГАЛАСЮК В.В. Пане Юрію, я уважно вас почув. Я хочу наголосити, от почуйте ви мене тепер уважно. Діючий закон, не перша редакція цього закону, а діючий Закон "Про індустріальні парки" передбачає три види діяльності – це виробництво, це науково-дослідна діяльність та діяльність у сфері інформації, телекомунікацій. Таким чином, ми от цими поправками не чіпаємо другий та третій напрям, ми перший, уточнюємо його назву, адже його назва, точна, яку ми пропонуємо, вона відповідає кодам видів економічної діяльності. Це переробна промисловість.

Таким чином, високотехнологічні дослідження, діяльність в сфері інформації – вони як підпадали, так і будуть продовжувати підпадати під дію цього закону. Ми жодним чином їх не виключаємо. Тому те, що ви кажете, воно, по суті, так є на сьогоднішній день. Тому немає потреби робити це додатковою правкою. Але я з вами повністю згоден, що індустріальні парки в усьому світі  це є осередки не тільки матеріального виробництва, це є осередки проведення наукових досліджень, це є виробництво продукції з високою доданою вартістю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 43 поправка. Не ставимо на голосування, не наполягає автор.

44-а, Маркевич. Не наполягає.

46-а, народний депутат Кіраль. Не наполягає.

50-а. Теж не наполягають.

51-а. Не наполягають.

52-а. Не наполягають.

І 62-а. Відповідно не наполягають.

66-а. Теж не наполягають.

І 69-а. Віктор Галасюк не наполягає.

Шановні колеги, ми пройшли таблицю відповідно до Регламенту роботи Верховної Ради України.

Будь ласка, народний депутат Соловей, хвилину.

Да, да, заходьте, будь ласка, займайте свої місця.

 

16:58:13

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89-й виборчий округ. Шановні колеги, дуже приємно, що в кінці кінців ми починаємо розглядати економічні законопроекти, бо на моє глибоке переконання, сьогодні час, коли ми із 100 законопроектів не 5 розглядаємо, які стосуються економіки, а 95, які ми розглядаємо і стосується економіки.

Якщо стосується цього даного законопроекту, то, шановні колеги, я думаю, що кожен з нас, хто їде в Польщу, Румунію чи Угорщину, бачить, що кожне місто в цих країнах має індустріальні парки, де працюють переважна більшість людей, які проживають в цих містах. Цей законопроект серйозно спрощує і надає гарантії тим людям, які будуть займатися створенням індустріальних парків, в тому, щоб вони відбулися і гарантіям інвесторів, які прийдуть в Україну для того, щоб інвестувати їхні інвестиції будуть збережені.

Тому я звертаюся до всіх колег змобілізуватися і підтримати надзвичайно важливий законопроект, який врахував всі можливі і потрібні правки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Михайло Хміль, "Народний фронт", від складу авторів і будемо голосувати, будемо голосувати. Будь ласка, займайте свої місця.

 

16:59:30

ХМІЛЬ М.М.

Михайло Хміль, фракція "Народного фронту". Шановний головуючий, шановні народні депутати, я хочу також закликати одноголосно підтримати даний законопроект і нагадати, що в останній тиждень літньої сесії ми не змогли набрати достатню кількість голосів, хоча за цей законопроект голосували представники абсолютно всіх фракцій і груп, які є в парламенті. Я хочу нагадати, що авторами даного законопроекту виступають 18 народних депутатів, які представляють абсолютно всі фракції нашого парламенту.

Ви знаєте, два слова скажу, що це є абсолютно рамковий закон, який тільки визначає індустріальні парки як один з інструментів економічного зростання нашої країни. Якщо би була можливість технічно вивести зараз на екран, якщо мене чують зараз технічні служби, о, прошу глянути. Це є кількість індустріальних парків розміщена по країнах Східної Європи. Я хочу підкреслити, що це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте, будь ласка.

 

17:00:42

ХМІЛЬ М.М.

Я хочу сказати, що це саме є той шлях, яким пройшли країни Східної Європи, і добилися значно кращих результатів.

Тому, шановні колеги, запрошую всіх до зали і одноголосно підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, займаєм свої місця.

Віктор Кривенко. Хвилину від авторського колективу, і переходимо до голосування.

Будь ласка, займайте свої місця, шановні колеги.

 

17:01:09

КРИВЕНКО В.М.

Шановні колеги! Я хочу подякувати всім колегам, співавторам зазначеного законопроекту. Щойно ви бачили слайд, але це слайд дворічної давнини, в Словаччині вже не 38 парків індустріальних, а 71. І лише в Словаччині трьома інструментами компенсують інвестору до 50 відсотків від суми його інвестицій.

Ми нещодавно повернулися з Литви, де виробничим підприємствам держава компенсує 30-40 відсотків від суми їхніх інвестицій. Східна Німеччина – до 25 відсотків. Весь світ воює за інвестиції.

Цей закон, безумовно, - крок в напрямку для того, щоб Україна ставала привабливою для залучення інвесторів. Але ми все ще будемо слабшими по умовам, які надаються бізнесу, інвесторам, ніж Польща, Словаччина, Румунія, Туреччина, Литва.

Я хочу подякувати Міністерству економіки, яке через 10 місяців, нарешті, зрозуміло необхідність боротьби за інвестиції завдяки інструментам і вже підтримує і створення індустріальних парків, експортно-кредитного агентства.

Прошу всіх за це проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги.

Шановні колеги, будь ласка, займайте свої місця. Можу вам сказати, як в тому числі і бувший міський голова, що сьогодні всі міста, області, райони потребують рішень, які б дозволити створити їм нову економічну основу, і через такий інструмент, як індустріальні парки. І я маю надію, що ми з вами проголосуємо зміни до нашої фіскальної, податкової системи, які будуть стимулювати економічне зростання, в Україні будуть з'являтися нові високо-технологічні робочі місця. Це є надзвичайно важливим. Тому, думаю, що нікого агітувати тут не потрібно, а треба робити ці кроки і достатньо системно. І я хочу теж подякувати всьому колективу, хто готував цей проект закону за підготовку.

Готові  голосувати? Будь ласка, колеги.

Проект Закону (реєстраційний номер 2844), проект Закону щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні. Сигнальне голосування, в другому читанні та  в цілому. Колеги!

Сигнальне голосування, прошу підтримати. Сигнальне голосування, в другому читанні та в цілому. Індустріальні парки. Голосуємо, колеги.

Сигнальне голосування, прошу підтримати.

 

17:03:47

За-246

В другому читанні та в цілому. Голосуємо. В другому читанні та в цілому.

Голосуємо.

 

17:04:07

За-266

Закон, 266 голосів, ухвалено. Вітаю.

Далі, шановні колеги. Шановні колеги, звертаються колеги народні депутати, у нас є три постанови про включення в комітети трьох народних депутатів. Це Немировський, народний депутат,  Шверк і народний депутат Севрюков. Фактично, всі ці постанови готові. Завтра буде засідання комітетів, і вони не потребують включення в порядок денний. Тому, я напевно, поставлю їх зараз на голосування.

Перше… І Мельничук?

Дивіться, шановні колеги, проект Постанови (3121) щодо включення в комітет Немировського Андрія Валентиновича, народного депутата України, позафракційного, члена Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Не потребує включення до порядку денного це питання. 3121.

Голосуємо за основу і в цілому. Голосуємо, колеги. Це включення членом комітету нашого колеги.

Голосуємо, колеги.

Дайте можливість колегам народним депутатам працювати.

 

17:05:44

За-189

Немає голосів, 189.

Далі. 3255: народного депутата Севрюкова Владислава Володимировича в Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики. Постанова 3255. Голосуємо. Севрюков, народний депутат, питання свободи слова, комітет. Треба дати, це новий депутат. Треба дати можливість працювати. Будь ласка, голосуємо, прошу підтримати. 3255 постанова.

 

17:06:25

За-192

Немає необхідної кількості голосів.

І третій. Це Шверк Григорій Аронович, народний депутат України, член Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Прошу, прошу підтримати 3256 постанова. В цілому, будь ласка. Народний депутат Шверк Григорій Аронович. Прошу голосувати, голосуємо. Член Комітету свободи слова.

 

17:07:00

За-197

Немає необхідності. Ідемо далі, шановні колеги.

Перше читання. 3032 проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання законодавства при створенні та функціонуванні магазинів безмитної торгівлі. 3032 перше читання. Є пропозиція авторів розглянути його за основу.

Прошу, прошу, за скороченою процедурою, прошу голосувати. За скороченою процедурою 3032.

 

17:07:47

За-167

Будь ласка, рішення прийнято. Олег Кришин, народний депутат України. Будь ласка, доповідайте.

 

17:08:04

КРИШИН О.Ю.

Шановний Володимир Борисович, шановні народні депутати України, вищеназваним законопроектом пропонується внести зміни до переліку операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою податку на додану вартість, операції з постачання товарів магазинам безмитної торгівлі виключно. Громадянам, які в'їжджають на митну територію України, в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення. Пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними, водними та залізничними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами.

Крім того, пропонується уточнити порядок ввезення громадянами на митну територію України підакцизних товарів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Слід зазначити, що розгляд внесеного законопроекту треба розглядати одночасно із законопроектом (реєстраційний номер 3033), оскільки вони системно пов'язані.

Прийняття двох законопроектів 3032 і 3033 законодавчо розширить перелік осіб, які матимуть право купувати товари в магазинах безмитної торгівлі за рахунок громадян, які в'їжджають на територію України та безперечно матиме низку позитивних наслідків як соціального, так і економічного характеру, а саме, по-перше, забезпечить умови для створення, в тому числі із залученням прямих іноземних інвестицій нових прибуткових та рентабельних закладів сервісного обслуговування, що в свою чергу дозволить створити значну кількість нових робочих місць, сприятиме підвищенню рівня зайнятості населення та збільшить надходження податків до бюджетів всіх рівнів.

По-друге. Сприятиме зменшенню витоку з країни валюти.

По-третє. Сприятиме прибутковому використанню об1єктів інфраструктури і діючих міжнародних аеропортів.

Четверте. Буде забезпечення підвищення рівня комфорту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд.

 

КРИШИН О.Ю. Підвищення рівня комфорту обслуговування пасажирів.

Даний законопроект розглянуто в профільному комітеті та рекомендовано  прийняти за основу  і в цілому.

Прошу  підтримати даний законопроект.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Южаніна Ніна Петрівна,   будь ласка.

 

17:10:46

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні народні депутати! Шановний Володимир Борисович! Законопроект, як доповів тільки що автор, пропонується   поширити нульову ставку податку на додану вартість на  операції з постачання  товарів магазинами  безмитної торгівлі  громадянам,  які в'їжджають на митну територію  України, в пунктах пропуску через державний кордон  України,  відкритих для міжнародного повітряного сполучення. Крім того,  пропонується обмежити перелік підакцизних товарів, що ввозяться громадянами  на митну територію  України без сплати акцизного податку.

При розгляді законопроекту,  ми обговорили всі   технічні можливості виконання норм даного законопроекту. Крім того, члени комітету звернули увагу на недоцільність обмеження переліку підакцизних товарів, які  в обсягах,  що не перевищують норм безмитного ввезення встановлених Митним кодексом  України звільняються від акцизного податку виключно алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Оскільки такий підхід не враховує  випадки нормування ввезення інших підакцизних  товарів, народні  депутати  України члени комітету  запропонували виключити  із законопроекту положення щодо цього питання.

Також народні депутати  України члени комітету   зауважили, що потребує  приведення термінології законопроекту до термінів, що  вживаються в Податковому кодексі, зокрема з метою оподаткування  податком на додану   вартість та акцизним податком використовується  термін  "фізичні особи", а не "громадяни".

В цілому комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді  України проект Закону  про внесення змін  до Податкового кодексу  України щодо врегулювання законодавства при створенні та функціонуванні магазинів    без  митної торгівлі прийняти за основу і  в цілому як закон  за виключенням  пункту 2  розділу І законопроекту щодо внесення змін до  пункту 213.3.3 пункту 213 Податкового кодексу України та з урахуванням техніко-юридичних  правок.

Дякую за увагу. Прошу прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будь ласка: два - "за",  два - "проти", запишіться,  будь ласка      Геннадій Ткачук, будь ласка.

 

17:13:10

ТКАЧУК Г.В.

Віктору Михайловичу Пинзенику слово, будь ласка, передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник.

 

17:13:27

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Про що йде мова в цьому законопроекті? У всьому світі податок на додану вартість вживається для оподаткування імпортних товарів і українських товарів, це податок на споживання. На експорт ставиться ставка податку нуль. Тому що споживання товару буде в іншій країні і право оподаткування цим податком є правом країни, яка імпортує з України товар.

Що пропонують автори законопроекту. Автори законопроекту пропонують створити режим, коли на території України товар буде оподатковувати за нульовою ставкою ПДВ. Що це означає? Що один і той же товар в Україні на митній території України буде продаватися з ПДВ, другий –  без ПДВ. З другого боку, щодо імпортних товарів, вживається режим звільнення. Імпортні товари в результаті на території України будуть продаватися без ПДВ. Це дискримінаційні умови, це створення офшору всередині України.

Я хотів би наголосити, що заборона такого оподаткування передбачена директивою ЄС номер 169 від 1969 року, директивою номер 47 від 2000 року, директивою ЄС номер 93 2005 року, ця директива передбачає, забороняє при в'їзді в Україну звільнення громадян від мита і від не прямих податків, до яких належить ПДВ і акциз. До речі, Угода про асоціацію України ЄС,  розділ восьмий містить пряме посилення директиву 47 і 93. Український парламент взяв зобов'язання по угоді дотримуватися цих двох директив Європейського Союзу. Цей законопроект і наступний законопроект стосується виключно цієї норми. Я колег запрошую проголосувати проти цього законопроекту. І наступного теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Антон Геращенко, "Народний фронт".

 

17:15:29

ГЕРАЩЕНКО А.Ю.

Фракция "Народный фронт" поддерживает принятие данного законопроекта для всех депутатов и граждан Украины. Скажу, он очень простой. Сегодня те граждане, которые выезжают из Украины могут пользоваться услугами магазинов "Duty Free", покупая товары и вывозя их в другие страны.

Если мы принимаем этот закон в целом, то тогда  те граждане, которые приезжают в Украину как иностранные, так и украинцы смогут приобретать товары в залах по приезду или же в местах, где проходят автобусные маршруты или железнодорожные. Поэтому закон совершенно адекватный, он поможет создать значительное количество рабочих мест, и он вполне разумный. Такая практика существует в европейских странах, нам нужно ее принять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Наталія Королевська, "Опозиційний блок".

 

17:16:13

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги! Безусловно, такая практика может и существует в европейских странах, но хотелось, чтобы мы все-таки принимали сегодня те решения,  которые являются максимально актуальными. Сегодня цены в украинских магазинах на продукцию нашего отечественного производителя, к сожалению, даже по социальной группе товаров превышают все разумные пределы.

Сегодня, когда бабушка заходит в аптеку, то она уже  не знает, попала она в ювелирный магазин либо в аптеку, потому что цена каждой таблетки равна цене грамма золота. Поэтому мы обращаемся к вам с просьбой рассмотреть срочно законопроект "Оппозиционного блока", где мы настаиваем на введении государственного регулирования и наведения ограничивающей надбавки на группу товаров социальной необходимости. Потому что сегодня можно рассматривать "Duty Free" магазины, сегодня можно говорить о беспошлинных товарах, создавать офшорные зоны в нашей стране, но мы должны помнить, что наша страна сегодня самая бедная среди стран Европы. И нужно объединить все усилия парламента для того, чтобы дать возможность нашему простому человеку, пенсионеру хотя бы купить продукты первой, первой, я хочу еще раз подчеркнуть ваше внимание, необходимости.

И хотелось бы, чтобы это ценное время в парламенте мы потратили на рассмотрение социально важных законопроектов.  И я обратиться к Председателю парламента с идеей того, чтобы в нашем зале провели обязательно день социальный, и в повестку дня внесли социальные законопроект. А с "Duty Free", я думаю, как-нибудь страна подождет. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Будь ласка,  Євген Гєллєр.

 

17:18:05

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Дякую, Володимир Борисович. Фракція "Відродження" буде підтримувати цей законопроект, а слово прошу передати Курячому Максиму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Курячий, будь ласка.

 

17:18:17

КУРЯЧИЙ М.П.

Дякую. Курячий Максим, місто Дніпропетровськ. Шановний Володимире Борисовичу,  шановні колеги народні депутати, вже давно в багатьох країнах світу та Європи є досить розповсюдженою практика функціонування магазинів безмитної торгівлі в зонах прильоту міжнародних аеропортів. Поки Україна не належить до кола таких країн, оскільки чинне законодавство фактично забороняє створення таких магазинів в зонах прильоту та на території України. Відсутність у наших громадян можливості користуватися послугами магазинів безмитної торгівлі при в'їзді на територію України змушує їх купувати такі товари в магазинах, що розташовані на територіях інших держав. Таким чином, наші покупці, покупці цих товарів, залишають значні, величезні обсяги фінансових готівкових коштів поза межами України. Ці гроші мають бути, залишатися в нашій державі. Ситуацію необхідно виправляти, це розвиток цілого сектору торгівлі та обслуговування, це робочі місця і таке інше, це по-перше. По-друге, цей законопроект дозволить нашим діючим державним міжнародним аеропортам максимально ефективно завантажити свою інфраструктуру.

Шановні колеги, це перспективний проект закону, необхідно бути в Європі, необхідно бути повноправним членом світового співтовариства. Пропоную підтримати цей законопроект за основу та в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, просить слово заступник міністра фінансів.

 

17:20:13

МАКЕЄВА О.Л.

Дякую дуже. Шановні народні депутати, я хочу звернути вашу увагу, що відповідно до статті 140 Митного кодексу, режим безмитної торгівлі передбачає, що митний режим, відповідно до якого товари не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України .

В той же час товари, що призначені для вільного обігу на митній території України, переміщуються у митний режим імпорту і відповідно до пункту 2 підпункту 3 статті 75 Митного кодексу обкладаються митними платежами, які підлягають сплаті.

Слід зазначити, що діючі вимоги Митного кодексу України відповідають Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, норми якої для України набрали чинності з 15.09.2011 року, а також Митному кодексу Європейської Співдружності.

Я ще раз звертаю увагу, що зазначений законопроект є невідповідним до європейського права і не може бути визнаний таким, що може бути прийнятий в Україні. Крім того, запровадження нульової ставки податку на додану вартість на вищевказані операції не узгоджується з основним принципом справляння податку на додану вартість та не відповідає міжнародній практиці застосування системи оподаткування податку на додану вартість, зокрема принципу місця споживання товарів, послуг в частині стягнення податку за країною призначення.

Звертаю вашу увагу. що реалізація норм законопроекту може призвести до ненадходжень митних платежів до бюджету, а також, найбільш суттєво, до виникнення схем ухиляння від оподаткування у зв'язку з можливим ввезенням на територію України громадянами-резидентами значних обсягів різноманітних іноземних товарів, що купуватимуться в магазинах безмитної торгівлі.

Дуже прошу вас не підтримувати даний законопроект, адже він не буде працювати на користь ані державі, а також не відповідає європейському законодавству. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Завершилося обговорення даного питання.

3032 проект закону, є пропозиція голосувати його за основу. Будь ласка. Підготувались, будь ласка. 3032.

Будь ласка, готові, колеги? 3032, готові?

За основу голосуємо. За основу.

 

17:23:18

За-173

173 – закон не набрав необхідної кількості голосів.

Можемо направити його на підготовку до повторного першого читання. Голосуємо, направити на повторне перше читання, повторне перше, автору на повторне перше.

 

17:23:50

За-183

Немає. Законопроект вважається відхиленим.

3033, це законопроект, який є похідним. Правильно я розумію? Його немає сенсу розглядати, автор його знімає з розгляду. Дякую.

2142а, 2142-1.

Шановні колеги народні депутати, я просив би вам, щоб ми ефективно працювали, в кінці нашого засідання ми розглянемо три питання в самому кінці. Увага! Це виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, в межах асигнувань Міністерства оборони виплатити їм заробітну плату, нашому війську. Це законопроект 3379, ми його включили в порядок денний, і є по ньому висновок комітету. І два закони: 1402, 1403 –  це питання про автомобілі безхозні, які треба передавати в зону АТО. От три питання я пропоную, щоб ми розглянули в самому кінці. Просто щоб ви розуміли, що ці соціальні питання і військові будуть розглядатися, тому сконцентрувалися.

2142а, 2142-1, Віктор Галасюк і Михайло Головко – автори.

За пропозицією автора за скороченою процедурою розгляд. Будь ласка.

Будь ласка, шановні колеги, це, що стосується розгляду за скороченою процедурою, прошу підтримати.

 

17:25:24

За-158

Рішення ухвалено.

Віктор Галасюк, будь ласка.

 

17:25:31

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановні колеги! Шановний Володимир Борисович! Представляю вашій увазі проект Закону 2142а про підтримку українських експортерів, про створення спеціальної експортно-кредитної агенції, такої, які існують в понад 70 країнах світу.

Шановні колеги, угоди про вільну торгівлю, в які Україна увійшла,  це величезна ринкова можливість для того щоби вивести нас на рівень європейського добробуту. Але це не є гарантія. Оскільки для того, щоб ми скористалися цими угодами, ми маємо виробляти продукцію яка затребувана на закордонних ринках, і продавати її на закордонні ринки. І тут мало допомагати українському виробнику, українському експортеру тільки політичними деклараціями, потрібні конкретні інструменти підтримки, такі, які працюють в інших країнах.

Ви пам'ятаєте, що завдання уряду стоїть подвоїти український експорт до 19-го року. Що ж відбулося насправді? Падіння експорту майже на 14 відсотків. Був 62 мільярди доларів товарний експорт – став 53 мільярди доларів. Чому? Тому що немає реальних інструментів просування українських товарів на закордонні ринки. Цим законопроектом ми виправляємо цю ситуацію. Він передбачає чотири функції. Це страхування, це гарантування і це здешевлення кредитів для українських експортерів, а також консультативна підтримка.

Цей законопроект це буде двигун українського експорту, причому не сировинного, а саме готової продукції, продукції переробної промисловості.

Ми напрацювали цей законопроект спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, з пані Микольською, з пані Коваль, з робочою групою, з компанією "PricewaterhouseCoopers", з "Укрексімбанком", з Українським товариством фінансових аналітиків, Науково-дослідним інститутом фінансового права та Реанімаційним пакетом реформ.

Цей законопроект дозволяє Україні в тому числі акумулювати міжнародну фінансову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГАЛАСЮК В.В. В тому числі акумулювати міжнародну фінансову допомогу і направляти її  не на проїдання, не на затикання дірок в бюджеті, а на створення нових ринкових можливостей, на підтримку малого і середнього бізнесу, на тих українських виробників, які випускають готову продукцію, продають її за кордон.

Ця інституція, вона дозволить полегшити український експорт за кордон. Я хотів би окремо наголосити, що цей законопроект повністю відповідає Директиві Ради Європейського Союзу 9829 від 7.0598 "Про гармонізацію основних положень щодо страхування експортних кредитів", а також повністю відповідає Угоді СОТ про субсидії і компенсаційні заходи, угоді щодо офіційно підтримуваних експортних кредитів країн OECD найбільш розвинутих країн світу.

Тому, шановні колеги, я закликаю вас підтримати надзвичайно важливий законопроект в першому читанні і завершити ту сьогоднішню тріаду  промислово-інвестиційних законопроектів: державне приватне партнерство, індустріальні парки і агентство стимулювання експорту, які дозволять українському виробнику встати з колін  і почати хоча би думати про перспективу, хоча би думати про розвиток.

Якщо інші країні світу це зробили ще в 78 році…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Завершуйте. 10 секунд, будь ласка і завершуйте.

 

ГАЛАСЮК В.В. В 80 році, то повірте мені, сьогодні в Україні прийшов час розпочати справжнє економічне зростання, і ми маємо всі тут з вами розуміти незалежно від політичних поглядів, що економічне зростання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Михайло Головко, народний депутат України.

Будь ласка, Михайло Головко.

 

17:29:37

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське Об'єднання "Свобода". Шановні депутати, вашій увазі пропонується законопроект номер 2142а-1, це є альтернативний про внесення змін до деяких законів України (щодо страхування експортних ризиків та кредитів експортерів). Вважаю, що для нашої країни є дуже важливий експортний напрямок, адже ми є експортоорієнтована країна і більше 50 відсотків ВВП становить якраз експорт України.

На жаль, тенденція останні роки показує негативне падіння. Ми за минулий рік більше 11 мільярдів доларів втратили експортної виручки. В свою чергу це призвело до падіння національної гривні, зростання долара майже в чотири рази. А свого часу це дає, по-перше, і зниження купівельної спроможності українців, і збідніння в цілому України.

Хочу сказати, що падіння економіки, на жаль, останній рік стрімко падає. Ми, більше промислове виробництво впало ніж на 22 відсотки. Зросла безробітність, більше двох з половиною мільйонів українців втратили роботу і так далі.

І тому наше завдання сьогодні стимулювати експорт, стимулювати виробництво в нашій країні, створювати робочі місця. І діяти за принципом інших країн, в тому числі і наших європейських партнерів, які різним чином стимулюють свого виробника, а в першу чергу малий і середній бізнес, а не тільки олігархів. Адже ця законодавча норма має стосуватися в першу чергу на малий і середній бізнес, а не тільки стимулювати великий бізнес, тобто олігархів. І дати, таким чином, поштовх для нашої економіки.

Тому ми вважаємо підтримати, закликаємо вас підтримати цей законопроект, який ставить за мету, перше, створення державної установи, яка би займалась захистом експортерів, їхнього виробництва. Це давало б можливість створювати нові робочі місця, давало би їм достатні кредити, кредитувало їхнє виробництво, їхню діяльність.

Ми вважаємо, такі кроки для країни є в цілому зараз вкрай необхідні. Адже, на жаль, але уряд демонструє байдуже ставлення, в тому числі і Прем'єр-міністр Яценюк, до виробництва в нашій державі, до експортерів, до створення нових робочих місць. Тому закликаємо підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від комітету Сергій Рибалка. Голова комітету Сергій Рибалка.

 

17:31:56

РИБАЛКА С.В.

Шановні колеги! Наш колега Віктор Галасюк вже розповів про надзвичайну важливість створення дієвої системи підтримки експорту та просування вітчизняних товарів на нові ринки. Від себе додам, що без цього в умовах жорстких рамок СОТ наша країна ніколи не стане успішною. Це довели десятки країн світу. Неможна з ними конкурувати, коли вони такі системні підтримки вже мають. І вони працюють ефективно вже десятки років.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні ще 15 липня цього року розглянув проект законів про забезпечення масштабної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування (номер 2142а) та про внесення змін до деяких законів України щодо страхування експортних ризиків  та кредитів експортерів (2142а-1).

Обидва проекти спрямовані на запровадження державної підтримки експорту. Обидва передбачають створення спеціалізованої державної установи для страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту. Але закон 2142а є більш системним та комплексним.

Тому наш комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України закон 2142а прийняти за основу. У другому читанні ми зможемо його доопрацювати, врахувавши усі слушні зауваження. Прошу усіх підтримати, це надзвичайно важливо для розвитку економіки України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Будь ласка, два – "за", два – "проти" запишіться. Два – "за", два – "проти" запишіться, будь ласка. Юрій Соловей, "Блок Петра Порошенка".

 

17:33:52

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій Соловей, 89-й виборчий округ.  Шановні колеги, ну, звичайно, що створення нових робочих місць і підтримка розвитку бізнесу сьогодні це питання номер 1, яке повинно стояти на розгляді українського парламенту.

Що стосується даного законопроекту, то однозначно сьогодні ми змушені його підтримати. Але поряд з цим я би хотів привернути увагу на одне дуже серйозне питання, яке, на жаль, сьогодні абсолютно не вирішується. Сьогодні весь бізнес в Україні абсолютно позбавлений кредитування і викликає найбільше здивування те, що підприємства, які мають 100 процентів експортні контракти і українська держава, яка має можливість отримати міжнародних фінансових інституцій кредитування в розмірі 2-3 відсотків сьогодні не спроможна дати таке кредитування бізнесу. І тому, звичайно, що такі законопроекти це крок вперед в напрямку того, щоб відкрити хоч трошки кредитування особливо експертно орієнтований підприємств в середині України. І тому звертаюся до всіх своїх колег підтримати даний законопроект як і ті законопроекти, які ми розглядали раніше. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка,  шановні колеги.

Віктор Галасюк.

 

17:35:17

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Володимире Борисовичу!  Шановні колеги! Я хочу скористатись цим часом, щоб  подякувати всім авторам цього законопроекту, які ставлять інтереси української промисловості, українських виробників понад своїх політичних і якихось інших амбіцій. Це Олег Ляшко, це Віктор Кривенко, це Сергій Рибалко, це Ніна Южаніна, це Поляков, Козаченко, Гопко, Кришин, Добмровський, Кутовий,  Єфімов, Вовк, Кривошея. Семерак, Демчак, Гіршфіельд, Нечаєв. Я вам щиро дякую і я хочу сказати,  що коли ми навчимося ставити інтереси  української економіки і українського суспільства вище за будь-які тимчасові різні погляди, то ми  почнемо справжнє економічне відродження.

І я хочу наголосити на тому, що в цьому залі мають розуміти, що немає такого рецепту відродження економіки як просто прийняття стратегій, як виступи з красивими презентаціями,  як поїздки за кордон. Нова економіка  України, нове майбутнє  України, воно створюється, або не створюється через  прийняття, або неприйняття отаких економічних  законопроектів.

Тому закликаю вас, від імені  фракції Радикальної партія       підтримати законопроект про експортно-кредитну агенцію, про масштабне стимулювання українського експорту за кордоном.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будь ласка, Наталія Королевська.

Будь ласка, займайте свої місця, колеги, ми завершуємо обговорення.

 

17:36:41

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемые присутствующие! "Оппозиционный  блок"  считает, что  сегодня нам не обходимо в первую очередь,  рассмотреть  комплексную программу восстановления экономики.  И никакие точечные решенные, никакое латание дыр  и создание сегодня еще одной  государственной установы не решит глобально проблему нашей экономики.

Ну давайте будем честными. С начала года здесь  уже создали агентство по восстановлению Донбасса. И знаете, как это агентство работает? У них до сих пор нет ни стула, ни стола, ни компьютера, ни бюджета   на заработную плату. И, к сожалению,   эта государственная установа так и не  заработала.

Сегодня мы создадим  новую установу.  Я скажу вам честно, это просто место для трудоустройства чиновников. А то, что сегодня нужны льготные  кредиты бизнесу, я думаю, ни один из присутствующих в зале депутатов в этом не сомневается. Но для этого не нужно делить бизнес на экспортный и на внутренний. Сегодня необходимо поддержать как внутреннего производителя, как малый, так и средний бизнес, который работает как внутренний, так и на внешний рынок. И для этого должна быть адекватная политика правительства Национального банка, для этого должны быть адекватные льготные ставки по поддержке нашего товаропроизводителя. Сегодня нам необходимо дать адекватные условия, как налоговой, так и фискальной политики. Это то, что сегодня должно объединить наш зал и решить проблему в экономике комплексно, а не точечными решениями, которыми сегодня мы хотим в очередной раз отчитаться о том, что парламент работал. Поэтому "Оппозиционный блок" предлагает рассматривать данные решения в контексте комплексной программы восстановления экономики Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, займаємо свої місця, шановні колеги.

Борислав Розенблат, хвилина, і переходимо до голосування, шановні колеги.

 

17:38:44

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Доброго дня, шановні колеги! Я хотів би зазначити про те, що 1 січня запрацює у нас зона вільної торгівлі з Європейським Союзом і ми повинні розуміти, що у боротьбі між конкурентоздатністю наші товари будуть не кращі в якості. Тому сьогодні підтримка експортного нашого потенціалу і взагалі зробити все для того, щоб наші промислові підприємства могли мати можливість конкурувати з нашими західними партнерами, це залежить сьогодні від цього закону. І особливо хотів би ще натякнути на те, що Кабінет Міністрів повинен все зробити для того, щоб це була не проста очередна фікція, якесь бюро чергове, а були саме всі підзаконні акти, які будуть дозволяти нормально працювати цьому бюро. Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу займати свої місця. проект закону (реєстраційний номер 2142а-1) за пропозицією комітету є пропозиція прийняти за основу 2142а. Висновок комітету, проект закону про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту.

Готові голосувати, колеги? Займайте свої місця.

За основу, 2142а, за основу, зараз буде сигнальне голосування, шановні колеги. Будь ласка,  прошу підготуватись. 2142а за основу, прошу голосувати. Прошу підтримати, за основу. Сигнальне голосування за основу, голосуємо, колеги. Голосуємо, за основу, сигнальне.

 

17:40:44

За-209

109. По фракціям, увага.

Це, колеги, за основу проект закону. За основу. Колеги, будь ласка,  займайте свої місця.

Ну як, готові голосувати, є мобілізація? Давайте, будь ласка,  займайте свої місця. Давайте ще раз, мобілізуйтесь, будь ласка,  займайте свої місця, 2142а. Сигнальне голосування за основу, колеги. Далі ми будемо готувати його до другого читання – це за основу. 2142а – за основу. Прошу голосувати, прошу підтримати, колеги. Сигнальне голосування, будь ласка, голосуємо, прошу підтримати. Голосуємо, голосуємо! Це вже краще.

 

17:42:01

За-246

Тепер голосуємо за основу, колеги. Це було сигнальне. Голосуємо. Голосуємо, ніхто не відходить від своїх місць, голосуємо, голосуємо за основу.

Так набагато краще.

 

17:42:23

За-256

Закон ухвалено за основу.

Йдемо далі 2674:  проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Автор – Юлія Володимирівна Тимошенко.

Колеги, мова йде про ввізне мито...  Добре. Ми його будемо розглядати трошки пізніше. (Шум у залі)

Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна, голова комітету. Ми розглянемо його за скороченою процедурою, колеги. Будь ласка, щодо розгляду за скороченою процедурою голосуємо, розгляд за скороченою процедурою.

 

17:43:44

За-197

Будь ласка, Южаніна  Ніна Петрівна і буде доповідати співавтор Тетяна Острікова, "Самопоміч". Будь ласка.

 

17:43:54

ЮЖАНІНА Н.П.

Так тоді спочатку співавтор?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Острікова, будь ласка. Будь ласка, доповідайте, Тетяна Острікова, будь ласка, 2674.

 

17:44:11

ОСТРІКОВА Т.Г.

Доброго дня, шановні колеги! Цей законопроект – дуже простий. Ви всі пам'ятаєте, що ми з вами з огидою 28 грудня, на прохання нашого уряду, проголосували за стабілізацію платіжного балансу шляхом введення  додаткового імпортного збору у вигляді 5 або 10  відсотків в залежності від виду товару. І ми всі знаємо, до яких наслідків в економіці, в імпорті, на митниці призвело введення цього додаткового імпортного збору. Насправді, імпортери дуже швидко навчилися закладати ці 5 або 10  відсотків в митну вартість товарів, але при цьому ми всі з вами знаємо, що знижується база оподаткування податком на додану вартість і ввізне мито. Тому ніхто з нас не рахував, насправді, до яких збитків бюджету України призвело введення цього додаткового імпортного збору. Більше того, коли уряд нас просив про це, вони в бюджет закладали 17 мільярдів гривень, які вони хотіли би зібрати від введення цього податку. Вони давно зібрані, вони зібрані ще у вересні. Тому закон досяг своєї мети, платіжний баланс стабілізовано, 17 мільярдів в бюджет надійшли. Отже, ми можемо зараз цей закон скасувати.

Більше того, тоді пропонувалося, що цей закон буде введений в дію, тільки якщо він буде погоджений з міжнародними фінансовими інституціями. Цього так і не відбулося. Формальна письмова згода надана не була. У зв'язку з цим цей закон не може вважатися таким, що легітимно набув чинності.

Власне, тому фракція "Батьківщина", Юлія Володимирівна Тимошенко, ще ряд депутатів від інших фракцій виступили з ініціативою в квітні цього року скасувати цей закон, визнати його таким, що втратив чинність: Закон України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу". Це необхідно зробити, колеги, це необхідно зробити вже зараз, тому що зараз, ми знаємо, йде передноворічний сезон, коли масово завозяться товари в Україну: і імпортована їжа, якісь подарунки, тканина на новорічні костюми і так далі, - а насправді цей закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, завершуйте.

 

ОСТРІКОВА Т.Г.  Насправді це мито було введено 1 лютого, тому він і буде діяти рік, фактично до 1 лютого. А ми з вами зараз можемо, маємо всі важелі для того, щоб його дію припинити достроково, тому що він: а) був введений в дію нелегітимно; є шкідливим для економіки держави; і призводить до здорожчання цін на імпортні товари. А ми можемо зараз це все скасувати.

Прошу вас підтримати його за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Южаніна Ніна Петрівна.

Колеги, я пропоную наступним чином, хвилину! Дивіться, у нас зараз, максимум що ми можемо попрацювати, - 30 хвилин. Увага! 30 хвилин. Я пропонував би наступним чином побудувати нашу роботу. Я говорю про те, що ми зараз всі зараз будемо розповідати: "за", "проти", що це дуже важливо і так далі. Потім на прес-поінті все повідомимо. У мене є пропозиція: максимально швидко працювати, ухвалювати рішення, і ухвалити зараз рішення про те, щоб зарплату зробити для військових, виплату зарплат військовим. І друга позиція, розглянути комплекс питань по електромобілям. От будемо вважати, що такий блок, якщо немає заперечень, це ми виконаємо сьогодні порядок денний нашої сесії. Немає заперечень щодо такої логіки?

Тому я дуже просив би сконцентруватися і зайвий раз не використовувати регламент, добре. Дякую щиро.

Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

17:47:48

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, я хочу додати, що з приводу дії додаткового імпортного збору 5-10 відсотків 2 липня 2015 року комітет проводив комітетські слухання,  і від імені комітету було подано звернення і до Президента України, і до Прем'єр-міністра України про руйнівну силу цього додаткового збору, особливо для тих галузей, у кого імпортна складова сировини складала понад 80 відсотків. І бюджет недоотримав значні суми надходження і податку на додану вартість, і акцизного збору із-за того, що в значній частині імпорт сировини також був зменшений на території України.

Тому, звісно, нам необхідно підтримати цей законопроект і незважаючи на те, що нібито він втрачає свою силу, оскільки він був запроваджений всього на 12 місяців, але чекати до 20 лютого немає змоги, ми маємо терміново відміняти, тим більше, що сума, яка планувалася для надходження в бюджет, уже надійшла повністю.

Єдине я хочу сказати, що для того, щоб справді норма запрацювала, даний законопроект має вступити в силу з 1 числа місяця наступного, в якому цей закон опублікований, для того, щоб надійшли всі необхідні вказівки на митницю, бо не може з наступного дня вступити даний закон.

Тому прошу прийняти даний законопроект за основу і в цілому з врахуванням техніко-юридичних правок, особливо про день його вступу, на який я тільки що наголосила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную голосувати.

2674: проект Закону за основу і в цілому, з техніко-юридичними правками оголошеними головою комітету Ніною Южаніною, в тому числі і з часом вступу цього закону в силу.

Сконцелідувались, колеги. Я думаю, що багато, хто чекав цього закону і зараз висловиться шляхом голосування, шановні колеги. Будь ласка. Готові голосувати? Будь ласка, колеги. Скасування з митного збору. Займаємо свої місця, колеги, будь ласка. 2674 за основу і в цілому з техніко-юридичними правками. Голова комітету Южаніна. Голосуємо? Готові? Голосуємо. 2674, голосуємо.

 

17:50:48

За-188

Колеги, є пропозиція повернутися до даного проекту закону.

Колеги, давайте повернемося, 2674, додатковий митний збір, ввізне мито, точніше. Колеги, давайте повернемося, 2674. Я думав, що це буде зараз консолідована позиція всього залу. 2674. Давайте за повернення, колеги. За повернення. Давайте повертаємося, 2674.

 

17:52:00

За-216

Вже краще, колеги. Давайте ще раз сконцентруємося. За повернення цього закону.

По фракціям, будь ласка. "Блок Петра Порошенко" – 100, "Народний фронт" – 27, "Опозиційний блок" – 20, "Самопоміч" – 14, "Радикальна партія" – 12,  "Батьківщина" – 10, "Партія "Відродження" – 4, "Воля народу" – 7 і позафракційні – 22.

Колеги, давайте сконцентруємося. Я думаю, що якщо є питання, ми зараз повернемося і за основу його проголосуємо, і підготуємо до другого читання тоді. Колеги! Давайте, займіть свої місця.

2674, прошу підтримати за повернення. Те, що ви зараз скажете, більше голосів не додасть, краще проголосуємо давайте. 2674 за повернення. Повертаємося. За повернення.

Ну, голосуйте. Не голосуйте. Не голосуйте.

Будь ласка, за повернення.

 

17:53:12

За-192

Це вибір всіх політичних фракцій. Будь ласка. Да, завалений закон. Будь ласка.

Будь ласка: 98, 9, 19, 13, 12, 10, 10, 10, 10.

Колеги! Шановні колеги, хвилину. Віктор Галасюк.

Ви кому гірше робите? Українському народу? Ну не голосуйте.

 

17:53:51

ГАЛАСЮК В.В.

Шановний Володимир Борисович! Шановні колеги народні депутати! Бачу, що законопроект не набуває необхідної підтримки, я хочу поінформувати колег, що в комітет внесений авторами з різних фракцій законопроект 2553а, який відміняє додатковий імпортний збір з прийняття законопроекту на усі групи товарів, які використовуються українськими виробниками як сировина. Він має дуже сфокусовану дію, він підготовлений, понад місяць готували з профільними інститутами науково-дослідними.

Я пропоную, якщо ми зараз не зможемо прийняти цей законопроект в цілому, то невідкладно доручити комітету підготувати законопроект 2553а і прийняти його якомога швидше, бо це є справжня допомога українським виробникам. Я впевнений, що весь зал це підтримає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

Будь ласка,  Анатолій Гіршфельд, хвилина.

 

17:54:56

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Уважаемый Владимир Борисович! Я хочу несколько слов сказать о мотивации этого проекта. Есть две модели защиты экономики. Можно защищать сырьевой импорт, а можно развивать высокотехнологичную промышленность. Снимая импортный сбор на сырье, мы защищаем нашу высокотехнологичную промышленность и нашу переработку.

Мы сегодня очень много говорили о разных моделях экономики, когда говорили о технопарках и так далее. Поэтому я считаю, было бы логичным снять 5-процентный сбор именно с поставок сырья, чтобы заработала наша перерабатывающая промышленность и мы увеличили свой экспортный потенциал, хоть как-то защитили своих товаропроизводителей. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це можливо було би врегулювати до другого читання цим законом. Неможна? Добре. Будь ласка, Максим Бурбак. Колеги, у нас залишилось просто 15 хвилин, 20 хвилин. Я дуже ціную ваші прагнення висловитись.

 

17:56:01

БУРБАК М.Ю.

Шановні колеги! Я підтримую пропозицію наших колег щодо можливого розгляду законопроекту про зменшення імпортного збору для сировини. Тому що в даному випадку цей законопроект фракція "Народного фронту" не підтримувала. Тому що аргумент, що 17 мільярдів вже надійшли, він не діє. Зараз дотації вирівнювання місцевим бюджетам теж даються з державного бюджету, його теж треба чимось наповнювати.

І тепер з 1 січня цих імпортних зборів немає. Чому зараз голосувати за законопроект, який лише є популістичним? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я почув думки, ви висловили їх за позицію голосування. 2674.

Хвилину ще, будь ласка, Сергій Соболєв, "Батьківщина".

 

17:56:47

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, "Батьківщина". Шановні колеги, ну, оце приклад того, що обрали як за стратегію розвитку країни: високі податки, збільшення імпортного мита, зробити все можливе для того, щоб підняти тарифи, а далі посадити населення на дотації, субсидії, субвенції і таким чином виживайте як хочете.

Цей законопроект прямо протирічить нашим зобов'язанням по ГАТТ/СОТ. Цей законопроект прямо суперечить логіці розвитку промисловості в Україні. На жаль, це рішення може бути ухвалено тільки на цьому тижні.

Тому наша фракція підтримувала, ми побачили, хто підтримав цей законопроект і далі у нас фактично залишається 3 дні, коли ми можемо доопрацювати і це внести в сесійну залу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Ще раз 2674 за повернення. Якщо не набере необхідної кількості голосів, він буде вважатись відхиленим. Будь ласка, 2674 за повернення і переходимо голосувати про військових. Прошу, за повернення 2674, голосуємо. За повернення.

 

17:58:10

За-193

Він не набрав необхідної кількості голосів, вважається відхиленим.

Шановні колеги… По фракціям подивіться. Дивіться, шановні колеги, проект Закону (реєстраційний номер 3379),  увага, про військових. Проект Закону про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо захисту прав та соціальних гарантій військовослужбовців). Доповідає перший заступник міністра оборони Руснак Іван Степанович. Є пропозиція розглянути його за скороченою процедурою, це заробітна плата військових. Прошу всіх сконцентруватись.

Будь ласка, скорочена процедура. Прошу підтримати. Скорочена процедура.

 

17:58:57

За-184

Будь ласка, я прошу, дуже коротко, Іван Степанович.

 

17:59:08

РУСНАК І.С.

Шановний Голово Верховної Ради  України, шановні народні депутати! З метою збалансування бюджетних призначень Міноборони  зазначеним законопроектом передбачається внесення змін до Додатку  3 Держбюджету на 2015 рік    шляхом  зменшення обсягів видатків  на суму  955 мільйонів за програмами Міноборони  забезпечення діяльності  Збройних сил, розвиток озброєння  військової техніки,  та будівництва (придбання) житла. І за рахунок  зазначених коштів  збільшується фонд грошового забезпечення для виплати винагороди  військовослужбовцям за участь в антитерористичній операції.

Перерозподіл зазначених  видатків здійснюється в межах асигнувань передбачених для Міноборони в бюджеті на 2015 рік та не потребує додаткових фінансових витрат.  Необхідність такого перерозподілу  викликана тим, що ми збільшили угрупування військ в зоні АТО з 37 тисяч до 73 тисяч осіб, а також, наростили загальну чисельність  Збройних сил  України до  259 тисяч осіб.

 Зазначений законопроект був розглянутий на Комітету Верховної Ради  України з питань бюджету.

Шановні народні депутати, прошу   підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Шановні колеги, чи є необхідність його обговорювати? Є     позиція…

Комітет,  будь ласка. Горбунов   Олександр Володимирович,  голова підкомітету Комітету з питань бюджету, буквально хвилину скажіть і все.

Будь ласка, колеги, займаємо свої місця, треба підтримати  військових. Прошу займайте свої місця.

 

18:00:48

ГОРБУНОВ О.В.

Шановні колеги, шановний Володимире Борисовичу, Комітет з питань бюджету на засіданні 12 листопада розглянув урядовий законопроект за номером 3379. Як вже було зазначено доповідачем, законопроект підготовлено з метою фінансового забезпечення виплат у поточному році винагороди військовослужбовцям за участь в АТО. Урядом запропоновано здійснити перерозподіл видатків між бюджетними програмами Міністерства оборони, виходячи із очікуваного стану їх використання до кінця року. Отже, законопроект за номером 3379 не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів та не впливає на загальні показники видатків державного бюджету, бюджетні показники збалансовано.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради зазначило, що законопроект може бути прийнятий за основу та зауважило про відсутність фінансово-економічного обґрунтування, Міністерство фінансів України не заперечує щодо розгляду зазначеного законопроекту, проте висловлює застереження щодо зменшення видатків на розвиток озброєння та військової техніки.

За наслідками розвитку, Комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 3379 прийняти за основу та в цілому як закон, зауваживши про необхідність уточнення бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету, до розгляду зазначеного законопроекту. Відтак, Комітету з питань бюджету, разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради у разі прийняття законопроекту при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та технічно-юридичні уточнення, що пов'язані із зазначеним рішенням комітету. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу всіх зайняти свої місця. 3379 –  це заробітна плата військових. Колеги, за основу та в цілому, сигнальне голосування, прошу підтримати цей проект Закону – 3379. За основу і в цілому. Це підтримка, заробітна плата військових, в межах бюджету Міністерства оборони. Давайте сигнальне голосування, прошу підтримати, колеги, голосуємо. За основу та в цілому. Сигнальне, заробітна плата військовослужбовців.

 

18:03:07

За-224

Колеги, є голоси. Будь ласка, сконцентруйтесь! Прошу підтримати, прошу підтримати!

3379: проект Закону про внесення змін до законів відповідно заробітної плати військовослужбовців. Прошу, займіть свої місця для голосування народних депутатів. Будь ласка,  голосуємо за основу та в цілому 3379. Прошу підтримати, колеги, військовослужбовців, за основу та в цілому. Голосуємо, 3379, голосуємо. Прошу підтримати.

 

18:03:54

За-240

Закон ухвалено. Дякую, шановні колеги.

Колеги, давайте радитись, у нас ще залишилось 15 хвилин. Я можу продовжити засідання на 15 хвилин. Ви готові розглядати закони про електромобілі? Давайте проголосуємо, ви своїм голосуванням чи підтримуєте ви пропозицію продовжити засідання на 15 хвилин, прошу проголосувати. Якщо ви підтримаєте, я продовжу своїми правами, просто я хочу розуміти, чи є у нас результативне голосування?

 

18:04:33

За-212

Я маю право, а голосувати хто буде –  212 депутатів?  Там друге читання, колеги, в цьому проблема.

Колеги, дивіться, Закон про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України" щодо скасування ввізного мита на електромобілі. Нормальний закон? (Шум у залі) Другий закон, другий закон – те ж саме, про електричні автомобілі.

Ще раз, шановні колеги. Тобто далі йде питання деревообробного обладнання для відродження промислового виробництва. І те ж саме –  щодо внесення змін до Митного кодексу.

Ще раз ставлю пропозицію на голосування. Готові працювати? Будь ласка, голосуємо. Готові голосувати? Якщо готові, засвідчуйте це своїм голосування, якщо ні, будемо розглядати в інший день.

 

18:05:50

За-216

Я думаю, що не треба ризикувати такими законами. Шановні колеги, не буде голосів на голосування, зараз завалимо ще закон, не дай Бог.

 Шановні колеги, у мене є… Значить, ми перенесемо цей  блок на розгляд в першій частині дня, оцей блок, що залишився, подивимося на який день,  але ми проголосуємо, що ми проголосували ці закони, це важливо теж надзвичайно. Дякую, колеги. Краще ще тиждень паузи, ніж зараз їх завалити.

І, колеги, в мене є заява, і я дякую, що колеги погодилися трошки зачекати із її оголошенням, оскільки ми розглядали важливі закони, фракції "Самопоміч" і фракції "Батьківщини" щодо оголошення заяви, яку оголосить Єгор Соболєв.

Будь ласка, 3 хвилини. І будемо завершувати.

 

18:06:43

СОБОЛЄВ Є.В.

Я хочу звернути увагу парламенту на рішення про призначення першим заступником Національної поліції Василя Паскала. Це рішення, яке санкціоноване міністром внутрішніх справ і яке запропоновано новою керівницею Національної поліції, якій ми тут плескали у Верховній Раді.

Насправді це страшне рішення, яке є великим ударом по самій ідеї творення нової поліції. Не тут пояснювати, хто такий Паскал. Це людина, яка служила ще Януковичу з Захарченком, людина, яка в часи Майдану виконувала страшні спецзавдання, яка очолювала Департамент карного розшуку МВС. Ми бачили цю людину на сходах Верховної Ради 31 серпня. Перед тим, як була вибухнута граната, Василь Паскал наказував нацгвардійцям кидати назад в демонстрантів шашки, які прилітали. Він розпалював цей конфлікт.

Я вважаю, і ми від імені фракції "Самопоміч" просимо весь парламент негайно викликати міністра внутрішніх справ, щоб він дав пояснення з приводу такого формування нової поліції, і звернутися до начальника поліції Хатії Деконаїдзе про необхідність негайного скасування цього рішення. З "паскалами" нової поліції не буде. Ми не маємо права допустити цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми подивимося завтра, колеги, по порядку денному. І, можливо, те, що ми сьогодні не завершили, ми зможемо завтра розглянути і забезпечити результативне голосування, але це залежить від народних депутатів України. Запрошую всіх взяти участь у завтрашньому засіданні Верховної Ради України.

І ще одна річ. Колеги, Верховна Рада України працює в публічному абсолютно просторі, відкрито, публічно в онлайн-трансляції. Сьогодні телеканал "Рада" відзначає 17 років. Давайте привітаємо тих, хто транслює засідання Верховної Ради. Дякуємо, шановні колеги.

Під кінець робочого дня.  Я думаю, що ми сьогодні добре попрацювали, шановні колеги. Дякую вам за роботу і оголошую засідання Верховної Ради вечірнє закритим.

Завтра розпочинаємо засідання ранкове о 10 годині ранку.