ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13 листопада  2015 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

 

10:04:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, доброго дня.  Перед тим, як  ми розпочнемо реєстрацію, хочу вас поінформувати, що ми вчора достатньо продуктивно попрацювали, біля двох десятків законів ми  змогли  з вами ухвалити, у тому числі і антидискримінаційний закон, який  є ще одним важливим кроком на шляху у нашого впровадження безвізового режиму. Вчора ми створили з вами Державне бюро розслідувань, яке розкриватиме всі можливі корупційні прояви, у тому числі і у високих кабінетах. Я думаю, що це важливий інструмент на шляху ефективної боротьби  з корупцією. Ми зобов'язали  вчора з вами Антимонопольний комітет проводити свою діяльність більш прозоро, що є теж важливим кроком. Визнали депортацію кримських татар у 44-му році геноцидом кримськотатарського народу. Звільнили  врешті-решт понад  200 суддів і фактично сьогодні  утворили  вакансії, на яких ми  можемо запровадити абсолютно відкритий публічний відбір, професійний відбір судді, що є теж  дуже важливим інструментом повернення довіри до суддівської влади в Україні.

Також хотів би вас проінформувати, що ми з вами вчора надали допуск Збройним силам США, інших членів НАТО у листопаді-грудні відповідно провести навчання спільні. Також ми з вами ухвалили 9 законопроектів за основу, це те, що  стосується  економічної сфери нашого з вами життя.

Хочу вас поінформувати, що щойно відбулась зустріч з міністром фінансів Сполучених Штатів Америки, яку ми  проводили спільно з першим  віце-спікером Андрієм Володимировичем Парубієм і керівниками фракцій і комітетів, представниками фракції і комітетів, розглянули низку питань нашої подальшої економічної співпраці. Хочу підкреслити, що Сполучені Штати і далі залишаються відданими нашій взаємодії, нашому стратегічному партнерству, всебічній підтримці України. Тому ми намітили і подальші плани нашої спільної взаємодії.

Ну, а сьогодні у нас, шановні колеги, традиційний День уряду. І я прошу всіх зайняти свої місця. Будь ласка, шановні колеги, готуємося до реєстрації. Будь ласка, 1 хвилину Ольга Богомолець до того, як ми проведемо реєстрацію. Будь ласка, шановні колеги, займайте свої місця для реєстрації.

 

10:08:19

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, сьогодні Україна відмічає Всесвітній день цукрового діабету. 2 мільйони українців мають цю хворобу і, я думаю, що ще не менша кількість не знає про те, що у них є цукровий діабет.

Сьогодні Асоціація цукрового діабету в кулуарах Верховної Ради проводить безкоштовно анонімно діагностику. Кожен з вас, хто має бажання, може підійти зараз до стола і здати аналіз крові на цукор. Якщо ви снідали, нічого страшного. Це дозволить вам бути освіченими оптимістами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я прошу включити систему "Рада" для реєстрації. Прошу реєструватись, шановні колеги.

 

10:09:14

288 народних депутатів знаходиться у залі Верховної Ради України. Оголошую ранкове засідання Верховної Ради відкритим.

Перед тим, як ми перейдемо традиційно до "години Уряду",  хочу вас повідомити, що Прем'єр-міністра немає з об'єктивних причин: він зараз проводить зустріч міністром фінансів Сполучених Штатів. Але є повний склад уряду присутній сьогодні.

Шановні колеги, у нас є іменинники. Я хочу, щоб ми з вами зараз привітали наших колег з днем народження, а саме вельмишановного Мустафу Джемілєва. Сьогодні святкує день народження, давайте привітаємо. (Оплески) Сергій Миколайович Євтушок (оплески), наш колега. Ну, і ювілей повноліття святкує наш колега Андрій Анатолійович Кожем'якін. Вітаємо Андрій Анатолійович. (Оплески) Шановні колеги, добра, здоров'я, успіхів і всіх земних благ! 

Шановні колеги, переходимо до "години запитань до Уряду". Запрошую для інформації міністра закордонних справ України Павла Анатолійовича Клімкіна.

Будь ласка, Павло Анатолійович. 15 хвилин – регламент на виступ, будь ласка.

 

10:11:05

КЛІМКІН П.А.

Шановний пане Голово, шановні пані та панове народні депутати, як ви всі безумовно знаєте, 8 травня Європейською комісією було опубліковано п'яту доповідь про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації безвізового режиму. Ця доповідь містить 54 рекомендації. За результатами роботи експертних місій Європейського Союзу позитивно оцінено прогрес у таких сферах як: безпека документів, управління кордонами, міграція та притулок, боротьба з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму і захист персональних даних.

На сьогодні, і я маю на увазі, станом на 12 листопада, із 54 рекомендацій Європейської комісії повністю, я підкреслюю, саме повністю, виконано 18 рекомендацій. У стані виконання знаходяться 36, і у нас – і це є важливий момент – немає невиконаних рекомендацій, всі знаходяться в процесі виконання.

Я хочу від МЗС, якщо це можливо, від себе особисто подякувати всім у Верховній Раді за прийняття важливих законів. Ці закони відіграють ключову роль виконання рекомендацій Європейської комісії.

Зараз я пройдусь більш детально по основних блоках: по-перше, на сьогодні, ми виконали, всі – я підкреслюю – всі рекомендації і практично закрили блок "Управління кордонами". Для забезпечення блоку "Безпека документів"нам необхідно врегулювати остаточно на законодавчому рівні питання первинної ідентифікації і видачі ID-карток. І це буде справжньою заміною сумнозвісних паспортів радянського зразку.

На завершальній стадії знаходяться виконання рекомендацій за блоком "Міграція і притулок". Виконання цього блоку залежить від прийняття у другому читанні законів України 3154, 3155 і 3159.

Дуже важливим в плані виконання рекомендацій за розділом "Фундаментальні права та зовнішні зносини" було вчорашнє прийняття змін до Трудового кодексу. Уряд найближчим часом  прийме план заходів з реалізації національної стратегії  у сфері прав  людини.

Критично важливим для Європейського Союзу також стали кроки, здійснені парламентом, з метою розмежування підслідності слідчих органів та прийняття Закону України "Про Державне бюро розслідування". Ці  кроки дозволять зараз надати  Європейській комісії не тільки стратегічне бачення  реформування правоохоронних органів, а й детальний план цього реформування.

У сфері боротьби з корупцією  зроблено багато  кроків як з точки зору законодавчого підґрунтя, також з точки зору інституційного забезпечення. І вирішальні кроки – це ухвалення Закону України "Про Національне агентство з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів". Ну і, звичайно, нам потрібно отримати остаточні висновки як Європейської комісії, так і GRECO.

І що стосується процедури удосконалення арешту та конфіскації майна, тут нам потрібні висновки не тільки Європейської комісії і GRECO, а, звичайно, й FATF. Це буде принциповим моментом.

Звичайно, європейським… для європейських партнерів дуже важливо, яким чином буде практично запускатися, так би мовити, робота Національного агентства з питань  запобігання та  протидії корупції і процес створення  спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Ну і попередньо ми запланували на  24 листопада засідання старших посадових осіб з безвізового діалогу, де ми обговоримо наш прогрес з метою підготовки доповіді, яка має бути оприлюднена 15 грудня. Це буде шоста доповідь, і всі ми дуже сподіваємось, що вона буде позитивною і дозволить нам розпочати процес практичної підготовки до отримання безвізового режиму. І щоб отримати позитивний результат, нам потрібна послідовна робота, узгодженість і координація діяльності всіх гілок влади.

Дякую за увагу і готовий відповісти на можливі запитання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане міністре. Будь ласка, займайте своє місце в ложі уряду.

Запрошую до слова міністра економічного розвитку і торгівлі. Айварас Абромавичус, на трибуну.

 

10:17:13

АБРОМАВИЧУС А.

Коллеги, во-первых, хотелось бы очень поблагодарить за вчерашний День економічного розвитку, практически, всех депутатов из всех фракций. Как один из депутатов вчера уже поздно вечером выразился, чем больше экономики, тем меньше политики. Поэтому, конечно, далеко не все очень важные экономические законы прошли, их скопилось большое количество. По нашим подсчетам те, которые поддерживает или даже очень сильно  поддерживает Министерство экономики, как минимум, 35 законопроектов в данный момент залежалось в Верховной Раде. Поэтому тоже большое спасибо за организацию такого дня  Верховной Раде и главе Верховной Рады.

У нас есть предложение сделать аналогический день 15 декабря. Пожалуйста, поддержите нашу инициативу.

Что касается из тех законопроектов, которые очень важные, но вчера не прошли, хотелось бы отметить все-таки государственное и частное партнерство, индустриальные парки, административные услуги там у нас есть тоже, электрические машины, все остальное. Конечно, большое отдельное спасибо за принятый законопроект, что касается улучшения стандартов корпоративного управления в государственных предприятиях. Но мы еще долго будем идти, к сожалению, по пути повышения эффективности государственных предприятий. Поэтому с большим сожалением должен констатировать факт, что все-таки законопроект 2319а был не принят, не хватило голосов, и здесь на самом деле я не совсем понимаю, то есть, кто на самом деле блокирует приватизацию. С одной стороны, я могу понять популистов, то есть они апеллируют на свой электорат, так сказать, баба Яга всегда против. Но не совсем могу понять более прогрессивную часть депутатов. То есть мы все знаем, каждый день статьи в газетах: кто-то поставляет на толлинговой системе газ в ОПЗ, кто-то там поставляет что-то еще на государственные предприятия по завышенным ценам и потом получает продукцию по заниженным ценам. То есть или мы все участвуем в каком-то сговоре по хищению государственных средств в особо крупных масштабах, или мы все-таки что-то делаем. Нету такой страны, которая в силах управлять 1 тысячей 374 работающих предприятий.

Поэтому давайте, пожалуйста, большая просьба на следующей неделе все-таки принять этот законопроект, который реально дает возможность началу прозрачной приватизации. Мы уже не раз говорили, что первым делом – Одесский припортовый завод, где уже назначен советник – швейцарский банк UBS. Покажем на примере Одесского припортового приватизации, как делается это профессионально, как это делается по-другому, получим кредит доверия от населения, от бизнес-сообщества – и будем делать все дальше. Но обязательно нужно принять этот законопроект.

Тот законопроект тоже касается советников. И, я знаю, здесь были некоторые зауваження по поводу этого. Все в законе не пропишешь, и обязательно нужны советники во время приватизации. Каждая сделка большого масштаба сопутствуется советников со стороны продавца, советником со стороны покупателя. Я тоже своих детей могу научить играть в теннис, но лучше, чтобы в теннис научил их играть, конечно, профессиональный теннисный тренер.

Приватизация, конечно, это не единственная вещь, что предлагает Министерство экономики. Как я уже много раз говорил, 2015 год был годом макроэкономической стабилизации, точечных каких-то улучшений, точечных задач. 2016 год обязательно станет годом роста. На данный момент ожидаем рост в 2 процента. Чтобы ускорить этот рост, конечно, мы должны работать вместе тоже на законодательном поле, чтобы побыстрее бизнес почувствовал разницу.

Какие наши первоочередные задачи? Во-первых, продолжаем дерегуляцию. Две недели назад представили Офис эффективного регулирования, получили финансирование масштабное от Евросоюза, до конца І квартала в этом офисе будет работать 70 профессионалов. То есть это люди из бизнеса, которые знают, какие у бизнеса есть зауваження. Это будет самый большой офис за грантовые деньги, которые работают на реформы и на улучшение бизнес-среды в нашей стране. Поэтому давайте тоже идеи, будем вместе с этим офисом работать.

Офис ожидает, чтобы пройти полную так называемую "ревью регуляторной среды", у нас понадобятся десятки законопроектов. И здесь понадобится обязательно ваша поддержка. 20 из них будет мегаважными и  их ожидаем, что подадим в парламент, уже в ближайшее время.

Конечно, если 15-ый год был годом каких-то точечных задач, точечных изменений, в 16-м году мы должны тоже заложить фундамент для долгосрочного экономического роста в нашей стране путем тоже создания инструментов для этого роста. Поэтому мы полностью поддерживаем инициативу, что касается индустриальных парков. Мы сейчас на данном этапе поддерживаем тот законопроект, который был вчера на повестке дня, рассматриваем тоже поддержку других законопроектов, которые находятся в Верховной Раде, что касается индустриальных парков. И вместе с инициативной группой депутатов от бизнеса разрабатываем дальнейшие шаги, что касается создания стимуляторных возможностей для создания вот таких парков.

Экспертно-кредитное агентство, обязательно оно у нас будет. И в скорейшем будущем нужно обязательно работать над этим проектом и как можно быстрее внедрять.

Государственно-частное партнерство. Самые большие инфраструктурные проекты в других странах, конечно, развиваются через государственно-частное партнерство. Поэтому мы тоже поддерживаем тот законопроект, который находится в Верховной Раде. Я знаю, к нему есть  несколько зауважень, готовы доработать и отправить в зал.

Дальше у нас стоит на повестке дня очень важный законопроект, в ближайшем будущем который подаем в Верховную Раду, это второй законопроект, что касается госзакупок. Первый, большое спасибо, вы проголосовали. Для полной реформы… эта великолепная реформа нуждается только в двух законах. На следующей неделе, надеюсь, это будет принято Кабинетом Министров и зарегистрировано в Верховной Раде. До следующего года реформа конца закончится, все государственные закупки будут в электронном формате, экономия будет, как я уже много раз говорил, 50 миллиардов гривен в год.

Вчера тоже был великолепный день для нас: в Женеве мы подписали договор о вступлении во Всемирную торговую организацию, что касается государственных закупок, так называемую WТО GPA, который поможет нам присоединится, нашим производителям участвовать в государственных тендерах в других странах в объеме 1,3 миллиарда долларов.

Дальше нужно работать обязательно по улучшению эффективности государственных предприятий. В среду Кабинет Министров принял постанову, увеличивающую вознаграждение руководителям государственных предприятий. Это одно из трех самых важных моментов, которое не давали нам до сих пор привлечь реально нормальных руководителей в государственные предприятия, то есть один барьер сняли.

Следующий барьер (это самый важный) – это политическое давление. Нужно тоже избавляться от политического давления, что касается назначения. Мы верим, что инсулировать, изолировать государственные компании от политического давления возможно только путем создания центральной функции, централизованной функции по управлению государственным имуществом. И это должно делаться на базе холдинговой компании или на базе компании по управлению активами, или на базе фонда будущих поколений, можно называть это по-разному. Во всех странах все активы государственные, которые не подлежат приватизации, находятся как раз под управлением профессионального менеджмента как раз в таких компаниях.

Тоже депутаты задавали вопросы, что касается DCFTA, договор о свободной торговли с ЕС вступает в силу 1 января следующего года. У нас динамика за первые  10 месяцев, к сожалению, не очень позитивная, вряду очень объективных причин: война на Донбассе, очень негативная конъюнктура ценовая, что касается мировых цен на сырье – сталь, железная руда, тоже продовольственная группа – кукуруза, зерно и все остальное. Поэтому в основном до половины падения это как раз составляют эти группы.

Что мы делаем, что бы 1 января для бизнеса были тоже возможности для экспорта в Евросоюз, и развивать это дальше? Создали совет при министерстве по продвижению экспорта. Отдельная рабочая группа создана, что касается торговли с ЕС. Уже провели первое заседание, будем более активно работать.

Работаем также над созданием торговых представительств нового формата. 8 намечено на следующий год, надеюсь, в среду Кабинет Министров поддержит нашу инициативу. Одни из главных приоритетов – это Евросоюз. Там ожидаем в Европе, как минимум, две торговых… даже четыре торговых представительства из восьми.

Перезагружаем в правительстве портал "ukrexport.gov.ua" также ведем переговоры с ЕС по дальнейшей торговой либерализации в поиске точек соприкосновения в сфере промышленности.

Речь идет не только о тарифной либерализации, в том числе увеличения квот, но и об установлении более глубинных связей путем промышленной кооперации, а также участие Украины в региональных и глобальных цепях создания добавленной стоимости.

С целью придания дополнительного импульса нашим отношениям 16 февраля в Брюсселе будет проведен бизнес-форум высокого уровня, как раз сфокусированный на свободную торговлю с Евросоюзом.

Сегодня тоже в нашем городе торговый комиссар Евросоюза Сесилия Мальмстрём, с которой тоже обсуждали уже утром и после обеда тоже будем обсуждать ряд очень таких наболевших тем для наших экспортеров.

Коллеги! Считаю, что самый сложный период для экономики уже позади, нужно не упускать возможности для роста в следующем году. Только общими усилиями на законодательных инициативах, на других инициативах мы можем достичь позитивного результата, чтобы бизнес в итоге сказал: этот уряд, этот  парламент  работает на благо страны, на благо бизнеса, на благо роста экономики. Давайте работать вместе. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка,  підготуйтесь до запитань до уряду. Підготуйтесь.  Підготуйтесь, колеги, на запис запитань  до уряду. Виділимо  30 хвилин на це.  Будь ласка, записуємося на запитання до уряду. Прошу, шановні колеги, 30 хвилин.

Будь ласка,  Андрій Іллєнко, позафракційний.

 

10:30:09

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". У мене запитання до міністра закордонних  справ.

Ви знаєте, от в останні дні в Україні була така ціла лихоманка, пов'язана з безвізовим режимом. І звичайно, всі за безвізовий режим, немає напевно жодного депутата Верховної Ради, який би  сказав, що він не хоче, щоб був безвізовий режим  з Європейським  Союзом. І вчора навіть були  проголосовані скандальні поправки до Трудового кодексу, хоча про це не  згадувалося в Плані дій щодо візової лібералізації, але менше з тим. У мене   питання: є якісь конкретні строки, коли Україна отримає реальні гарантії того, що буде безвізовий режим, або хоча б суттєва лібералізація безвізового режиму? І чи можна у нинішніх умовах реально зараз людям про це говорити і їх як би, ну скажемо, давати  їм цю надію, що це станеться ось-ось, коли  в Україні мінімальна зарплата 50 доларів в місяць і коли  у нас фактично неконтрольована величезна ділянка  кордону з Росією? Чи не будемо ми зараз трошки  перебільшувати бажання Євросоюзу йти до нас з такими поступками?  Дякую за відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

10:31:22

КЛІМКІН П.А.

Дуже дякую за це запитання. Я, як правило, не люблю проводити паралелей в міжнародних відносинах. Але давайте візьмемо одну з сусідніх держав – Молдову, де середня зарплата відповідно відома яка, де є Придністров'я, і в якій прекрасно функціонує безвізовий режим. І це перший момент.

Другий момент. Якщо 15 грудня, як ми всі сподіваємось, у нас буде в основному позитивна доповідь, яка дозволить нам рухатись по технічних і практичних моментах отримання безвізового режиму, тоді почне готуватися рішення спочатку Європейської комісії, а потім Європейської ради. Одночасно Єврокомісія додатково, звичайно, має подивитися, що все, що прийнято – і я за це дуже вдячний всім депутатам Верховної Ради – працює, і тоді безвізовий режим буде наданий відповідним чином. Я не можу сказати точно щодо часових рамок, але є реальні шанси, що ми його отримаємо шляхом приблизно місяців після відповідного рішення Європейської комісії і Європейської ради. Це може бути 2 місяці, це може бути 3 місяці залежно від того, які рамки будуть вибрані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, народний депутат Нечаєв, "Опозиційний блок".

 

10:32:57

НЕЧАЄВ О.І.

Долженков буде задавати питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Долженков.

 

10:33:01

ДОЛЖЕНКОВ О.В.

Долженков, фракція "Опозиційний блок". У мене питання стосується не стільки подій, які відбувалися навколо голосування законопроекту щодо безвізового режиму, адже, я вважаю, що зараз нагальною потребою для населення, переважної більшості населення, є не отримання безвізового режиму, а тому що вони фактично… тому що знизився їх економічний статок десь в 3, в 2 рази і при середньомісячній зарплаті в 50 доларів навряд їх хтось в Європі чекає.

В мене питання: чому ми не голосували законопроект 2835, який стосується зменшення рентних платежів? Чи підтримує відповідно уряд цей законопроект і коли він буде ставиться на голосування? І коли уряд планує все ж таки запровадити податкову реформу, адже той рівень податкового тиску, який зараз ми маємо на бізнес, він є безпрецедентним. Україна має найвищі ставки. Україна має найбільше адміністрування податків і зборів. Ми маємо настільки інвестиційно непривабливе середовище, що всі інвестори повтікали. Що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте. Будь ласка, пане міністр, Демчишин.

 

10:34:19

ДЕМЧИШИН В.В.

Я попробую відповісти на ваше запитання. Насправді міністерство розробило дуже подібний закон до цього, про який ви говорите. І ми в повній мірі підтримуємо зниження рентної плати на газ, який видобувається приватними видобувниками. Неодноразово ми говорили про те, що було проведено дуже багато нарад із європейськими та американськими спеціалістами, які провели досить багато досліджень детальних і економічних, і геологічні, і опитували учасників, які працюють на українському ринку, газовому ринку. І тому було, в принципі, прийняте спільне рішення про пониження рентної плати  з 55 відсотків для скважин до 5 кілометрів до 29 відсотків. Це в повній мірі правильне рішення. Воно повинно сприяти тому, що видобуток приватних підприємств із сьогоднішнього рівня десь приблизно 300 мільйонів кубічних метрів щомісячно повинен зрости, десь ми оцінювали приблизно 30 відсотків. Тому рішення в цій частині однозначно підтримуємо. В частині спільних підприємств також було багато дискусій. 70 відсотків, які на сьогодні діють, в повній мірі підтримуються міністерством.

Що стосується "Укргазвидобування", хочу вам сказати, що насправді ви всі прекрасно пам'ятаєте, що ставка в 70 відсотків ренти була розрахована тільки виключно для того, щоб сформувати достатній ресурс для виплати субсидій. На 2015 рік цю ставку міняти не можна по крайній мірі тому, що вона вже врахована в бюджеті.

На наступний рік – це політичне питання. Кошти для "Укргазвидобування", дійсно, потрібні. Але їх можна залучати різними методами: можна отримувати кошти із бюджету прямо в капітал, можна залучати кредитний ресурс, можна, відповідно, зменшувати рентну плату.

Тому, враховуючи різноманіття цих інструментів, потрібно приймати найоптимальніше рішення. На даний момент, мені здається, що консенсус був – 70 відсотків ренти на плату "Укргазвидобування" залишити.

Хочу звернути увагу на те, що насправді 70 відсотків нараховується на ціну тисячу 650…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане міністр, регламент 2 хвилини на відповідь. Хвилина – на запитання, дві – на відповідь. Десять секунд.

 

ДЕМЧИШИН В.В. 10 секунд, завершую. Плата 70 відсотків для "Укргазвидобування" нараховується на вартість газу тисячу 590 гривень – це не шість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Гордєєв, "Блок Петра Порошенка".

 

10:37:28

ГОРДЄЄВ А.А.

Доброго дня, у мене два запитання: одне до Геннадія Григоровича і до Ігоря Івановича.

Шановні колеги! Ми всі знаємо про те, що будівельна галузь, якщо ми туди залучаємо 1 гривню, залучаємо додатково ще 5 інвестиційних. Тому у мене питання до вас як до людей, які сьогодні відповідають і за фінансування цієї галузі, і за її розвиток. Що ви плануєте в 2016 році? І чим ми можемо як парламент вас підтримати в цьому питанні?

І друге запитання до міністра Розенка, але, на жаль, його немає, може є заступник? Питання в тому, що ми прийняли Закони про реорганізацію центрів зайнятості, але так виходить, що не вспіли ми прийняти таке рішення як уже судові адміністрації та інші зацікавлені особи в приміщеннях цих органів надсилають їм листи про те, що вони якби виходили з тих приміщень. Тому питання, надайте роз'яснення як бути нашим, от, зокрема Херсонському обласному центру зайнятості? Дякую за відповідь.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Шановні народні депутати! Я хотів би проінформувати…

 

10:38:30

ЗУБКО Г.Г. Хотів би в першу чергу…

Шановні народні депутати! В першу чергу хотів би сказати, що на 2015 рік в державний бюджет  Міністерство регіонального розвитку подавало запит по всім програмам те, що стосується і будівництва доступного житла і житла, яке  стосується будівництва житла на  селі. Це власне і програма "Власний дім",  а також тих питань, які були закладені в розвиток, взагалі, будівельної галузі.  

На жаль, той бюджет 2015 року не дозволив практично вкласти кошти в ці напрямки, дозволив тільки продовжувати ті програми, які вже були початі. І нами було зроблено в цьому році коректировку саме для того, щоб залишити ті програми, які є найбільш впливові. В першу чергу це 70 на 30, і тут абсолютно нормальна програма, яка дозволяє практично 30 відсотків давати від держави. І потім від будівельників повертати 30 відсотків у вигляді податків в казну, в державну казну. Ми також будемо на 2016 рік пропонувати  збільшити асигнування по цьому напрямку.

Що саме ми б хотіли попросити вас і підтримки. У нас в наступному році є конкретне вже об'єднання територіальних громад і їх 159, і згідно Закону про  добровільне об'єднання  громад є  конкретна державна фінансова підтримка (стаття 16)  від держави цим об'єднаним  громадам. Тому ми будемо пропонувати саме окремою строкою записати в державному бюджеті 16-го року кошти на інституційну інфраструктурну… розвиток цих громад.

Друге питання – це питання державного фонду регіонального розвитку. Ви знаєте, що за нашим спільним рішенням 3 мільярда гривень було направлено на реалізацію інвестиційних проектів, які стосуються в основному соціальних об'єктів. Але я також вважаю, що це підтримка будівельної галузі. 2 мільярда 900 проектів сьогодні практично виконується в Україні, це 744 проекти по 25 областям. Я б  хотів би, взагалі, користуючись нагодою, дати можливість сьогодні нашим депутатам зайти на сайт ДФРР, який є он-лайн відкритою платформою, і  подивитися  по кожній  області:   які проекти реалізуються, в якій стадії, хто за них відповідає, які кошти в який  напрямок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Геннадій  Григорович, Регламент, будь ласка.

Будь ласка, 30 секунд завершуйте.

 

10:41:45

ЗУБКО Г.Г. І це  та публічна платформа, яка дозволяє контролювати сьогодні виконання інвестиційних  проектів не тільки народним депутатам, а простим нашим громадянам, які чітко повинні знати, що конкретно в їх містечку або в їх селі виконується згідно Державної програми Фонду регіонального розвитку.

Я хочу ще звернутися до вас і попросити підтримки саме спрямування коштів у 2016 році на програми по будівництво житла. Будівництво житла – один з тих напрямків, який запускають економіку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Геннадій Георгійович.

Будь ласка, народний депутат Кодола Олександр Михайлович, "Народний фронт".

 

10:41:52

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола, 209 виборчий округ, Чернігівщина. У мене питання до міністра закордонних справ.

Шановний Павло Анатолійович, у разі позитивного рішення Євросоюзу щодо надання нашій країні безвізового  режиму мене цікавить, як на практиці буде відбуватися перетин кордону українськими громадянами, адже в Молдові є випадки, коли громадянам приходиться збирати повний пакет документів для того, щоб перетнути кордон. Фактично, той пакет документ документів, який для візи. Але на кордоні їм відмовляють  при в'їзді в Євросоюз. Фактично, єдина пільга – це тільки відсутність консульського збору.

І друге питання – до Міністерства інформаційної політики. На минулому засіданні я задавав питання щодо інформаційної безпеки прикордонних районів Чернігівщини. Тому що, фактично, п'ять районів  нашої області  покриваються виключно російським телесигналом. Тому питання, які заходи вживаються Міністерством щодо поліпшення інформаційної безпеки мешканців Чернігівської області.

Дякую.

 

10:43:02

КЛІМКІН П.А. Дуже дякую за це запитання.

По-перше, відповідно до шенгенських правил після надання безвізового режиму всі, хто буде мати біометричні паспорти і хто не має жодних порушень в Шенгенській зоні, будуть спокійно і вільно перетинати кордон.

Звичайно, шенгенські правила діють  для перебування до 90 днів. Для тих, хто або не має біометричних паспортів, і такі випадки якраз є в Молдові, або порушували якісь вимоги "Шенгена", вони перетинають, звичайно, не по спрощеній процедурі, а по ускладненій процедурі. Але цих випадків порівняно з загальною кількістю дуже-дуже мало.

Таким чином, класична, так би мовити, стандартна процедура передбачає спокійний перетин без будь-яких додаткових документів за умови наявності біометричного паспорта і за умови відсутності жодних порушень правил  перебування в "Шенгені". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Барвіненко, партія "Відродження".

 

10:44:22

БАРВІНЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Кулінічу Олегу Івановичу.

 

10:44:27

КУЛІНІЧ О.І.

Дякую. Олег Кулініч, 147 виборчий округ, Полтавщина. У мене питання до віце-прем'єр-міністра Геннадія Зубка. Шановний Геннадій Григорович, ви ще півроку тому анонсували в цій залі законопроект щодо передачі місцевим громадам права розпоряджатися землею за межами населених пунктів. Кожного місяця лунають заяви, що цей законопроект буде внесений до парламенту, але от уже півроку його немає, і, мабуть, уже 11 місяців пройшло з того часу, як ми в аграрному комітеті проголосували законопроект 1159, який якраз передбачає передачу землі за межами населених пунктів у комунальну власність.

Так от, у мене питання: чому ви не підтримуєте 1159? Ми могли б його проголосували в першому читанні і доопрацювати. Чому ви не підтримуєте 1159 і коли буде анонсований вами законопроект? Дайте відповідь, будь ласка.

 

10:45:28

ЗУБКО Г.Г. Шановні народні депутати, я хотів би в першу чергу звернутися. 1159 ви проголосували в комітеті, будь ласка, вносьте в зал і голосуйте, це ваше право. Тому я хотів би, щоб ви не пов'язували ці питання, що стосується урядових законопроектів і що стосується 1159.

Сім законопроектів, які стосуються передачі повноважень не в комунальну власність, а в розпорядження місцевим громадам, які сьогодні об'єдналися і які сьогодні можуть брати на себе функції розпорядження державними землями, вони сьогодні знаходяться на погодженні в Міністерстві економіки, в Міністерстві юстиції. Процедура трішки більш довга, ніж депутатських законопроектів, тому сьогодні ці законопроекти проходять процедурне погодження.

Ви як народний депутат можете взагалі отримати інформацію, включитися в робочу групу, яка відпрацьовує ці законопроекти, і дати свої рекомендації. Абсолютно нормальний процес, який, я думаю, що допоможе прискорити питання погодження цих законопроектів не тільки в уряді, а й у Верховній Раді, в комітетах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Гусак, "Опозиційний блок".

 

10:46:41

ГУСАК В.Г.

Прошу передати слово Воропаєву Юрію Миколайовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Миколайович Воропаєв, будь ласка.

 

10:46:50

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я,.. мой вопрос к министру иностранных дел и к министру юстиции Украины, или к любому тому, кто вместо них сможет на это ответить. Скажите, пожалуйста, вы две недели насиловали Верховную Раду некачественными текстами проектов законов, необходимыми для безвизового режима. Верховная это приняла в итоге. Вы готовы нести ответственность, если Евросоюз не примет, не введет безвизовый режим для Украины. Вы готовы подать в отставку, вы оба? Это первый вопрос.

И второй вопрос министру иностранных дел. Вы – автор и один из участников переговоров по Минским соглашениям. Если они будут не исполнены, вы готовы уйти в отставку?

 

10:47:42

КЛІМКІН П.А.

Дуже дякую за це запитання. По-перше, закони, які приймаються в рамках безвізового режиму, і це моє особисте і політичне переконання, також потрібні Україні в контексті реформ, які здійснюються в цій країні. Для безвізового режиму, а також незалежно для безвізового режиму, і якщо ми не маємо всі спільно такого розуміння, що ці закони саме нам потрібні, а не тільки для того, для безвізового режиму, – тоді, звичайно, ми маємо проблему з розумінням шляху реформ в цій країні. Я особисто переконаний, що ці закони і те, що робиться на виконання, і те,, що буде робитися цими законами, Україні потрібно.

І другий момент. Я абсолютно впевнений, що виконання Мінських домовленостей – це єдиний шлях до, по-перше, деескалації, а потім стабілізації на Донбасі. І іншого шляху, жодних планів Б, і так, і інших абсолютно немає. І на сьогодні наші зусилля мають бути спрямовані на те, щоб примусити Росію це виконати, оскільки Україна якраз свою частину Мінських домовленостей виконує. І саме для того ми маємо солідарність і допомогу світового співтовариства. А я, звичайно, відповідаю за те, що робиться в рамках Мінських домовленостей.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Кривенко, позафракційний. Будь ласка.

 

10:49:08

КРИВЕНКО В.М.

Доброго дня! У мене до міністра економіки запитання. 9 років як я борюся на полі економічних парадигм. І раніше нас вважали наполовину хворими людьми, коли ми говорили, що не можна виключно лібертарианськими способами витягти економіку до розвитку з того стану, в якому вона є, коли країна розвивається. На сьогодні, слава Богу, така думка уже у переважній більшості людей, бо нема жодного прикладу у світі, коли б виключно лібертарианськими способами можна було вивести економіку. Мені дуже приємно, що ви починаєте говорити про індустріальні парки, про експортно-кредитне агентство, про інструменти держави в її партнерство з бізнесом.

У мене до вас запитання: чи не вважаєте ви, що Міністерство економіки має бути головнішим над Міністерством фінансів, що стратегічна функція має бути вищою над тактичною функцією? Як у нас сталося? У державному секторі завжди другою людиною був главбух або начфін, бо грошей не було і зранку розписував, галочки ставив, що платити директору. В приватній компанії, в нормальній організації завжди друга людина є той, хто займається економікою розвитку. В 90-х роках Міністерство фінансів фактично підломило Міністерство економіки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять хвилин, завершуйте.

 

10:50:22

КРИВЕНКО В.М. …фактично підломило Міністерство економіки, вдвічі підвищило собі заробітну плату, перетягло на себе всі функції і зневоднило Міністерство економіки. Чи вважаєте ви, що міністр економіки має бути першим віце-прем'єр-міністром, який визначає стратегію і поєднувати стимулюючі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

10:50:43

АБРОМАВИЧУС А. Смотрите. Большое спасибо за вопрос.

Во-первых, что касается министра финансов. Это мой любимый министр из всех, я ее очень уважаю и она очень профессиональный человек.

Во-вторых, что касается заработных плат. К 11 декабрю, когда у нас будет отчет про проделанной работе за год, у нас в министерстве будет минус 50 процентов штат. К этому моменту, и уже сейчас заработные платы выше, чем у Министерства финансов, потому что Министерство финансов, в том числе, позволяет тем, которые сокращают штат, платить больше. Поэтому у нас заработные платы сейчас одни из самых высоких из всех министерств.

Что касается обязанностей. Из программы діяльності уряду, там больше 600, по-моему, инициатив, Министерство экономики лидирует с большим отрывом. У нас больше инициатив по программе діяльності уряду в два раза, чем следующее, находящееся на втором месте министерство.

Поэтому инициатив и обязанностей, и функций у нас хватает. Кто там выше, кто важнее – я бы тут не спорил. Я думаю и Министерство финансов, и Министерство экономики очень важные для экономического развития нашей страны.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання, Лєнський, Скуратовський. Дві хвилин об'єднуємо в один виступ. Ляшко Олег.

 

10:52:08

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. У мене кілька запитань до представників уряду.

Щойно міністр енергетики визнав на всю країну, що собівартість видобутку українського газу 1580 гривень за тисячу кубів. 70 відсотків рентної плати, це ще майже тисяча гривень зверху до вартості ціни газу.

Чому ви не підтримуєте нашу ініціативу про скасування рентної плати, адже це дасть можливість знизити, як мінімум на тисячу гривень собівартість видобутку українського газу і як наслідок, дасть суттєво, радикально знизити вартість житлово-комунальних послуг?

Ми вимагаємо від уряду, фракція Радикальної партії, підтримати ініціативи нашої фракції, Тарифного Майдану, який майже місяць уже стоїть в урядовому кварталі щодо рішень, які дадуть можливість реально знизити вартість житлово-комунальних послуг.

Друге питання в мене до представників Міністерства фінансів. У неділю ми відзначаємо велике свято для всієї нашої рідної країни – це День працівників сільського господарства. Люди, які годують цю країну.

А ви, представники Міністерства фінансів дармоїди, хочете обібрати селян, і за моєю інформацією хочете внести до парламенту зміни до бюджету, щоб позбавити пільгового режиму селян.

Я попереджаю вас, що ваші ініціативи – це злочин проти українського села, проти українського товаровиробника. І я прошу або підтвердити, або спростувати цю інформацію, так само як і інформацію про те, що в  бюджеті наступного року ви хочете ліквідувати норму про індексацію заробітних плат і пенсій  для найбільш   нужденних категорій громадян.

І третє запитання до  представника Міністерства оборони. Ми бачимо, як активізувалися бойовики на  східному фронті. Що робить Міністерство   оборони для того, щоб зупинити імовірні ворожі  наступи, які,  за даними розвідки, цілком можливо можуть бути на тих чи інших ділянках фронту?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, прошу дуже лаконічно надати  відповідь. Прошу.

 

10:54:23

ДЕМЧИШИН В.В.

Стосовно собівартості добування газу "Укргазвидобуванням". 1 тисячу 590 гривень, насправді, є ціною, по якій… ціною газу, по якій "Газвидобування" продає газ  "Нафтогазу", це не є собівартість. І хочу вас просвітити, рента сплачується із цієї ціни і розраховується вниз, тобто собівартість знаходиться на нижчому рівні, тобто рента не зверху, а вниз. Дякую, так.  А ви  говорите про зменшення собівартості, яке  не дає можливості розвивати цю галузь. Розумієте, я вам до того пояснював, що кошти потрібно вкладувати в капітал, тому що ті проекти добичі, вони без розвитку, за рахунок власних коштів неможливі. Тому це інші механізми. Потрібно залучати  кошти в капітал. Для цього є свої механізми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  пане міністре.

Будь ласка,  перший  заступник міністра фінансів Уманський.

 

10:55:36

УМАНСЬКИЙ І.І.

Дякую   за запитання до Міністерства фінансів і високу оцінку   наших зусиль з наведення ладу  в публічних фінансах країни. 

Щодо підготовки проекту Державного бюджету на наступний рік і  врахування в  ньому позицій щодо оподаткування  сільського господарства. Міністерство фінансів на сьогоднішній день  може готувати  державний бюджет, лише виходячи з тієї законодавчої, в тому числі  податкової бази, яка діє на момент підготовки проекту бюджету на відповідний рік, з одного боку.

З іншого боку, ви це чудово знаєте, цей документ і зобов'язання є публічними. Згідно з нашим Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов'язання з 1 січня 2016 року в сільському господарстві перейти на загальний режим оподаткування.

Вчора почала роботу місія МВФ в Україні. Переговори і щодо меморандуму, і щодо зобов'язань, і щодо того, в який спосіб ми будемо входити в бюджетний процес наступного року розпочатий, дискусії ведуться, в тому числі представниками Міністерства аграрної політики, Міністерства фінансів, в тому числі в частині цього зобов'язання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Тому за результатами, я думаю, ми вийдемо на відповідну спільну позицію як нашу, так Міністерства аграрної політики, так і відповідно Валютного фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, Микола… Міністерство оборони, будь ласка, хвилину.

 

10:57:15

РУСНАК І.С.

Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину буквально.

 

10:57:21

РУСНАК І.С.  Дякую за запитання.

За рішення Генерального штабу надані відповідні розпорядження штабу антитерористичної операції штабам секторів щодо дій військових підрозділів відповідно дії бойовиків.

Я хочу навести такий, таку інформацію, що тільки за останню добу ми зафіксували 22 порушення домовленостей щодо невідкриття вогню з боку бойовиків, з них 21 провокаційні. Тобто стрільба йде неприцільна в сторону наших підрозділів. Є відповідні рішення і наші військові дотримуються того, щоб не відкривати вогонь у відповідь. У той же час, якщо на місці має факт застосування зброї по блокпосту, по нашим дозорам, то, безумовно, зброя з боку військових буде застосовуватись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Іванович Лаврик. 

 

10:58:11

ЛАВРИК М.І.

Заліщук!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Світлана Заліщук, будь ласка. Колеги, лаконічніше, більше задамо питань. Дякую.

 

10:58:16

ЗАЛІЩУК С.П.

Доброго дня, шановні представники уряду. Моє перше питання до міністра Клімкіна.

Пане міністре, я прошу щоб ви поінформували парламент, а також українське суспільство наскільки вичерпана ситуація щодо одіозної "четвірки" Генпрокуратури в комісії щодо призначення антикорупційного прокурора.

Я хочу, щоб ви поінформували чи ті претензії, які висловлювали наші… критика, яку висловлювали наші європейські колеги, залишається, і наскільки це може стати на заваді виконання нами своїх візових зобов'язань?

І друге питання до пана Демчишина. Чому після проведення конкурсу і визначення переможця щодо керівника "Укртранснафти" після того, як парламент боровся за очищення і підвищення якості керівництва в держпідприємствах, досі керівник не призначається уже понад півмісяця. Прошу дати відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

10:59:12

КЛІМКІН П.А.

Дуже дякую за це запитання. Два важливих моменти.

По-перше, для того, щоб досягти абсолютно незалежної і ефективної антикорупційної прокуратури, нам потрібно дві речі: це – процедура, яка буде відкритою, транспорентною, і ефективна співпраця, в першу чергу з Європейським Союзом. І тому ми зараз ведемо переговори з Олафом, яким чином майбутня антикорупційна прокуратура отримає допомогу.

Другий момент. Щодо комісії, яка буде брати участь в створення антикорупційної прокуратури. На сьогодні досягнуте рішення, і воно підтримане Європейською комісією щодо заміни частини квоти Генеральної прокуратури. Ця заміна квоти як вважають в Європейській комісії має призвести до збільшення ефективності цього процесу. Але знову таки головний елемент – це не просто комісія. головний елемент – це процедура. І головний елемент – це те, що майбутня антикорупційна прокуратура  буде працювати абсолютно транспорентно і у співпраці з Європейським Союзом, і я сподіваюсь з іншими нашими партнерами. І зараз ми якраз ведемо переговори про це. І дуже сподіваюсь, що після того як 1 грудня у нас буде нова кандидатура, ми зможемо одразу представити план такої взаємодії, і я готовий про це поінформувати парламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час вичерпаний, але ще декілька запитань давайте задамо. Народний депутат Ванат Петро Михайлович, потім дамо ще Демчишину сказати. В кінці дамо Демчишину.

 

11:01:04

ВАНАТ П.М.

Прошу передати слово Кіршу Олександру Вікторовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

11:01:13

КІРШ О.В.

Моє питання до міністра економіки пана Айвараса Абромавичуса. Есть ли у кого-то расчеты: либо в вашем министерстве, либо, если не у вас, то у кого они есть, – относительно ущерба, которое понесло украинское государство из-за принудительного замораживания оборотных средств у всех предприятий вследствии нового порядка НДС-администрирования на НДС-счета? Сколько потерял бизнес, сколько потеряло государство на недоплаченных налогах? Если нет у министерства нет этих расчётов, то у кого есть эта цифра? Спасибо.

 

11:01:56

АБРОМАВИЧУС А.

Все знаем, что в ДФС – это самые большие проблемы для бизнеса в данный момент. Я думаю, что после того как будет принято, надеюсь, податковая реформа, что предлагает Министерство финансов и Кабинет Министров, будет конечно там предусмотрены меры по упрощению администрирования налогов. И дальнейшие наши шаги, что касается, в том числе дерегуляции, первым делом должны касаться администрирования налогов. Те цифры, которые вы просите, у меня их нет, я думаю, они должны быть, может быть, у Министерства финансов. Если есть такое желание можем, конечно же, посчитать. Попрошу своих коллег в кротчайшее время это сделать. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

 

11:02:43

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". У мене запитання до віце-прем'єра пана Зубка.

Не секрет, і ви це знаєте, що своєчасність виплат пенсій і заробітних плат, їх індексація, їхнє підвищення залежить від спроможності бюджету. Бюджет є наповнений тоді, коли вчасно сплачують податки ті підприємства, які є активними. На превеликий жаль, на сьогоднішній день ряд підприємств, виконуючи свої зобов'язання, не отримують свого законного права на відшкодування ПДВ.

Я вам наведу конкретний випадок. Запорізька область. "Запоріжсталь" експортує продукцію в 50 країн світу, працюють 14 тисяч працівників. Сплатили до різних бюджетів 2 мільярди 100 мільйонів гривень, з  травня місяця вони автоматично відключені від повернення від ПДВ. Заборгованість – 1 мільярд. Навіщо ламати те підприємство, яке працює? Дайте відповідь: чому відключили від автоматичного повернення ПДВ?

І питання до Клімкіна. Чому ви не відповіли на запитання Воропаєва…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

11:03:59

УМАНСЬКИЙ І.І.

Дякую за запитання. Адмініструванням податків займається Державна фіскальна служба. Я ваше запитання записав, і компанію-підприємство в тому числі. Ми з'ясуємо у фіскальної служби, чому на сьогоднішній день підприємство не є в автоматичному режимі, і дамо вам відповідно відповідь. Такої інформації Міністерство фінансів наразі не має.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рефат Чубаров, хвилина.

 

11:04:43

ЧУБАРОВ Р.А.

У мене запитання до віце-прем'єра Зубка. Відома заява Прем'єра Російської Федерації, що у зв'язку зі вступом угоди з 1 січня 2016 року Росія припиняє торгівлю з Україною. Я хочу, щоб ви це прокоментували.

Але друге питання до пана Демчишина. Пане міністре, ви знаєте ту ситуацію, яка складається в місцях блокади, ви знаєте наші вимоги. Ви ні разу не зробили спробу, щоб зустрітися з нами. Пане міністре, завершується угода, яка підписана вами, у грудні з Росією. Ви знову маєте намір підписати угоду, щоб постачати електроенергію окупантам, в той час коли десятки кримських татар в застінках ФСБ? Я хочу, щоб ви відповіли на це питання. Чи понесли ви відповідальність за те, що ви назвали Крим суб'єктом Російської Федерації?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилина. Хвилина, будь ласка

 

11:06:01

ДЕМЧИШИН В.В. Стосовно питання по Криму. Звичайно, рішення по поставці електроенергії в Крим – це було рішення Кабінету Міністрів.

Я ще раз буду в цьому році виносити на продовження цього договору. Тому що я переконаний, що для того, щоб повернути цю територію в Україну, ми повинні з людьми, зі звичайними людьми, які там проживають, відноситися адекватно. Чому? Тому що всі ті, про кого ви говорите, у них є свої генератори. Вони не будуть ніяким чином залежати від того, чи ми поставляємо, чи не поставляємо. А люди в лікарнях, які на підтримці, які в ліфтах будуть за…(Шум у залі) Вони всі мають генератори, от ці військові гарнізони, про які ви говорите. А звичайні люди будуть терпіти. Тому до тих пір, поки не буде прийнято політичне рішення, ми будемо виконувати свої зобов'язання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і останнє запитання, Сергій Євтушок. І потім у мене буде звернення до міністра, до першого заступника міністра оборони. Будь ласка.

 

11:06:56

ЄВТУШОК С.М. Сергій Євтушок, Рівненщина, "Батьківщина".

Дякую, пане Голово, за можливість задати запитання. А я хотів би задати запитання міністру освіти, якого не бачу в ложі для уряду, але сподіваюся, що є представники. І прошу вважати це зверненням.

Наша держава збільшу сповідує християнські духовні цінності. І маючи такий великий серйозний конфлікт, який є, я просив би у всіх загальноосвітніх школах України офіційно не факультативи проводити з предмету християнської етики, а запровадити це як предмет. Для цього всі умови в Україні є. До прикладу, Рівненська Острозька академія випускає фахівців-вчителів, які можуть навчати цьому прекрасному предмету. І ми не будемо мати проблем ні з патріотичними цінностями, ні з духовними, тому що бачимо, як на одні частині України святкують одні свята, там Дєнь побєди, Новій рік, а в іншій частині бігають у вишиваночках…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, було ще питання по "Укртранснафті" до Демчишина. Будь ласка, 30 секунд, відповідайте. Було питання по "Укртранснафті", ви не надали відповідь. І відповідно Євтушка.

 

11:08:24

ДЕМЧИШИН В.В.

Стосовно призначення Гавриленка на позицію генерального директора "Укртранснафти". На даний момент проведені всі процедури. Він пройшов відбір на рівні "Нафтогазу" затверджений міністерством, пройшов номінаційний комітет при Мінекономічного розвитку, тобто всі процедури повністю виконані.  На даний момент документи у повному об'ємі заслані на Кабінет Міністрів, очікує затвердження на рівні Кабінету Міністрів.

В середу ми говорили про призначення на державні підприємства. Йшла мова про те, що найближчим чином відбудеться спеціальний Кабінет Міністрів, засідання додаткове, по кадрових питаннях. Надіюсь, що це відбудеться найближчим часом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Відповідь була.

Шановні колеги! Я просив у першого заступника міністра оборони зараз прийняти звернення від Оксани Корчинської, підписане 70 народними депутатами. Будь ласка, зараз отримайте цю… І ретельно прошу вас опрацювати.

Будь ласка, Андрій Володимирович.

Дякую уряду. "Година Уряду" завершена. Дякуємо вам, шановні колеги.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

 

11:10:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! У нас по порядку денному далі ідуть постанови, які не викликають суперечок і є пропозиція, щоб ми ці постанови змогли хоча би обговорити, будемо говорити об'єктивно. І в мене є прохання підтримати пропозицію розглянути їх за скороченою процедурою. В мене є прохання, щоб депутати зайшли в зал і приготувалися до голосування. Шановні колеги! Прошу зайти в зал і приготуватись до голосування.

Отже, ставиться пропозиція розгляду за скороченою процедурою проекту Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про реформу охорони здоров'я в Україні" (номер постанови 3176). І я ставлю сигнальне за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо. Скорочену процедуру, будь ласка, голосуємо.

Прошу включити систему голосування. Депутати, прошу приготуватись до голосування. Готові? Так?

Будь ласка, голосуємо за скорочену процедуру. Прошу включити систему голосування.

Голосуємо за скорочену процедуру.

 

11:11:34

За-102

Шановні колеги! Я ще раз звернусь до вас. Я розумію в частини депутатів є непереборне бажання призначення парламентських слухань обговорювати по повній процедурі, але, можливо, дехто перегляне свою принципову позицію. І я прошу зайти в зал, приготуватись до голосування.

Зараз я ще раз поставлю пропозицію за скорочену процедуру.

Готові? Колеги, сигнальним голосуванням за скорочену процедуру 3176. Будь ласка, голосуємо за скорочену процедуру.

 

11:12:39

За-128

Шановні колеги, давайте порадимося: чи ми зможемо хоча б обговорити постанови, чи мені переходити до запитів?

Можемо працювати? Будь ласка, колеги. Я ще раз востаннє ставлю пропозицію, сигнальне голосування, розгляду за скороченою процедурою постанови. Ми маємо 5 постанов… 4 постанови. Ми можемо їх розглянути сьогодні, проголосувати – в інший пленарний день, але тим самим зекономити значну частину часу. Зекономити значну частину часу у вівторок наступного пленарного тижня, коли будемо працювати. Якщо є у залі бажання, якщо в залі є готовність розглянути тих чотири постанови, я ще раз ставлю на голосування сигнальне. Якщо не буде достатньої кількості голосів, я перейду до депутатських запитів, до зачитання депутатських запитів.  Почули мою пропозицію. Прошу всіх сконцентруватися.

І я ще ставлю  раз на голосування пропозицію розглянути проект  Постанови  про  проведення парламентських слухань на тему: "Про реформу  охорони здоров'я  в Україні" (3176) – за скороченою процедурою. Сигнальне голосування. Хто підтримує цю  пропозицію, прошу проголосувати. Будь ласка,  сигнальне  голосування.  Голосуємо, колеги, будь ласка.

 

11:14:27

За-152

Дякую.

Отже, до… Тепер  я ставлю вже на голосування проект  Постанови  про  проведення парламентських слухань на тему: "Про реформу  охорони здоров'я в Україні" (3176) – за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо. Голосуємо за скорочену процедуру.

 

11:14:57

За-145

Я ще раз поставлю на голосування за скорочену  процедуру  3176. Будь ласка, прошу голосувати  3176, скорочена процедура. Голосуємо.

 

11:15:25

За-152

Дякую.

Запрошую до доповіді голову Комітету з питань охорони здоров'я  Богомолець Ольгу  Вадимівну. Будь ласка.

 

11:15:45

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні народні депутати, проблема реформування галузі охорони здоров'я  є зараз однією з найболючіших, тому що, на  жаль, у цій галузі у нас поки що позитивних змін, крім  міжнародних  закупівель,  поки що не відбувається.

 Комітет охорони здоров'я звертається до вас з проханням щодо вашого активного залучення у проведенні парламентських слухань, на яких Комітет охорони здоров'я готовий представити свою модель реформування галузі охорони здоров'я для того, щоби надати людям можливість справедливого, гідного доступу до медичних послуг і медичної допомоги. І як результат реформи, яку ми маємо зробити, збільшити тривалість життя в України до 80 років в наступні 15 років.

Я прошу вас підтримати цю постанову, яка є розроблена Комітетом охорони здоров'я. Нами було проведені комітетські слухання. Були зібрані побажання з усіх областей, з усіх регіонів щодо того, якою би українці хотіли бачити реформу, власне, системи охорони здоров'я і систему надання  їм необхідної медичної допомоги.

Тому прошу вас з огляду на те, що ми вносили цю постанову ще у вересні, а сьогодні вже листопад, та беручи до уваги вимоги пункту 2 статті 234 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності ухвалення рішення про тему, дату та час проведення парламентських слухань не пізніше як 30 днів до їх проведення, озвучую під стенограму пропозицію комітету змінити зазначену у проекті постанови дату 25 листопада 2015 року на 16 грудня 2015 року. Прошу вас підтримати і внесений комітетом проект постанови  із запропонованими змінами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, є бажаючі на два – "за", два – "проти"? Є, будь ласка, запишіться два – "за", два – "проти", будь ласка.

Ігор Артюшенко, "Блок Петра Порошенка", будь ласка.

 

11:18:19

АРТЮШЕНКО І.А.

Передаю слово Віктору Кривенко.

 

11:18:25

КРИВЕНКО В.М.

Шановні колеги, нам конче необхідно на парламентській базі провести дискусію між Міністерством охорони здоров'я і профільним комітетом. Я дуже поважаю голову комітету пані Богомолець і вважаю, що відкладання цієї дискусії публічної, професійної, фахової шкодить нашій державі. Півтора року реформи немає, і у нас є величезні закиди до Міністерства охорони здоров'я.

Але хотів би ще сказати трошечки про наступне: у нас з вами є дві програми, які знаходяться на межі зриву. І хочу звернутися до Міністерства охорони здоров'я з нагальним проханням, щоб програму по "ОХМАТДИТу", по добудові і програму про боротьбі з раком молочної залози. Вкотре, хочу нагадати – 7,5 тисяч людей в рік гине тільки від цієї хвороби, з них 100 чоловіків – більше, ніж гине в АТО.

Тому наполегливо прошу, вимагаю від Міністерства охорони здоров'я вжити всіх вичерпних заходів, щоб ті кошти півмільярда на "ОХМАТДИТ" і 200 мільйонів гривень на діагностику раку молочної залози, захворювання були цього року використані. Прошу підтримати зазначений законопроект і позицію комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  Володимир Литвин.

 

11:19:53

ЛИТВИН В.М.

Шановний головуючий! Шановні колеги! От щойно закінчилась "година Уряду", я слухав відповіді представників міністерств і відомств, які засвідчили про те, що вони абсолютно не володіють ситуацією, не знають, що відбувається на містах. І у зв'язку з цим на думку спадають слова, відомі: "вузьке коло революціонерів, страшенно далекі вони від народу". І це об'єктивна істинна і в першу чергу вона стосується стану справ в охороні здоров'я. Допоки ми будемо проводити парламентські слухання, то уже медицини в Україні взагалі не буде, люди просто вимирають. Закривають останні дільничні лікарні і фельдшерсько-акушерські пункти, проблеми просто аж кричать. Наприклад, люди сьогодні гостро потребують заміни кульшових суглобів. Усі звернення до відповідних міністерств і відомств закінчують однаковою відповіддю: ми поставили людину на чергу, а вона в цій черзі нічого діждатися не може. Переходить на  милиці, потім – на інвалідський  візок, згасає і помирає.

У нас абсолютно безвідповідальна організація роботи і в цьому плані  на державному рівні, якщо вже і проводити ці парламентські слухання, їх потрібно провести найближчим часом, але вжити радикальних, хірургічних засобів. У першу чергу вирішити питання, чи буде працювати чинний міністр чи ні? Цю політичну гру потрібно остаточно припинити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ігор Шурма.

 

11:21:34

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". Шановні слухачі! Сьогодні напевне треба звернутися до громадян України, ви маєте реально сьогодні відповідь, чи потрібно діючій владі і діючій коаліції реформи в охороні здоров'я, яка так широко через засоби масової інформації розкручувалася.

Сьогоднішній міністр охорони здоров'я і його підопічні є чемпіонами світу з брифінгів, конференцій, і все розказують, як має бути. І на будь-яке  питання поставок, змін і внесення законів – це завтра, на слідуючій неділі это такой вариант, по-грузински, это будет завтра, ну не сегодня.

А що ми маємо сьогодні насправді? Ви подивіться, півроку нам завжди розпочинали сесію і говорили: "На засіданні  коаліції прийнято рішення…". Так от там, очевидно, рішень, взагалі, ніяких не приймається. З вересня місяця постанова про проведення парламентських підготовлена головою комітету, до речі, членом правлячої коаліції, лежить по сьогоднішній день. І ми лишень сьогодні будемо розглядати проводити парламентські слухання чи не проводити. А я вам скажу, що  вони є вкрай необхідні. Накінець-то правляча коаліція розписалася у своїй неспроможності. Парламентські слухання проводяться для того, щоб розробити, затвердити і погодити концепцію реформування охорони здоров'я. Через півтора року вони визнають, що нічого  немає готового. Але, Бог з ним! Це треба проводити.

Наступне. Відповідальності за цей  провал ніхто не несе, міністр дальше працює і нічого  не робить. Більше того, я вам скажу, не те, що реформи немає, людям правди ніхто не говорить. За рік ви не реформуєте охорону здоров'я, скажіть і медикам, і пацієнтам правду, на це потрібно 3-5  років, поміняти законодавство, поміняти структуру, підготувати людей. Пройде скорочення, і воно буде, але цього ніхто не говорить.

Тому парламентські слухання треба проводити і визнавати, що саме там треба обговорювати концепцію реформування охорони здор…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Ляшко, Радикальна партія.

 

11:23:52

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Уся реформа системи охорони здоров'я  звелася до механічного закриття лікарняних закладів. Особливо це надзвичайно велика проблема для жителів сільської місцевості, коли у селах, віддалених від райцентрів, закривають ФАПи, закривають лікарні, і люди сільської місцевості позбавлені елементарної можливості отримати медичну допомогу, особливо люди старшого віку, які не можуть там 100 метрів по вулиці пройти до колодязя, щоби вони набрати, їм кажуть, їдьте в райцентр за 30, за 40 кілометрів від села і там отримайте ту медичну допомогу.  А хто їм надасть ту медичну допомогу, хто їх чекає у тому райцентрі, коли у райцентрі є свої хворі?

Тому ми категорично заперечуємо проти так званої "реформи охорони системи  здоров'я", яка зводиться до механічного закриття лікарень. А реально цієї реформи немає. І це оцінка – двійка, мінус двійка Президенту, уряду і парламентській більшості, які в реальності позбавляють людей конституційного права на охорону здоров'я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще хвилину для заступника міністра. Павленко, будь ласка. Включіть мікрофон. Я думаю, що ви не в той мікрофон просто говорите.

 

11:25:13

ПАВЛЕНКО О.С.

Включений має бути, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, нормальний, добре. Говоріть.

 

ПАВЛЕНКО О.С. Я не буду говорити велику кількість слів. Хочу вам сказати, що всі реформи творяться через парламент. Реформа, проект її підготовлений в кінці цього місяця, листопада. Вона буде  віднесена до залу на голосування.

У зв'язку з тим, що ми потребуємо діалогу із кожною фракцією, з кожною політичною партією, ми просимо, щоб напередодні голосування відбулися парламентські слухання, і кожний почув, що означає реформа дуже простими словами, так би мовити, "на пальцях".

Тому, будь ласка, проголосуйте сьогодні схвально по даному проекту постанови, прийдіть на ці парламентські слухання і почуйте від першоджерела, від Міністерства охорони здоров'я, в чому полягає реформа охорони здоров'я. Простими словами.

Окрім того хочу сказати, що всі ваші коментарі зазвичай зводяться до відсутності фінансування, але саме всередині реформи і закладена можливість, нові механізми збільшувати систему фінансування не через збільшення державного бюджету, а через ті механізми, які були ще досі не запроваджені в системі охорони здоров'я.

Будь ласка, почуйте мене: постанову дану треба схвалити і прийти на парламентські слухання, які відбудуться напередодні голосування реформи в парламенті. В іншому випадку, хочу сказати, що центрова система, центрова реформа, яка має бути зараз проголосована в цьому році, до кінця цього року, тому що вона впливає на новий бюджетний рік, буде провалена парламентом. Перепрошую, але так виглядає правда. Будь ласка, проголосуйте схвально. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ще "Народний фронт" просить слова. "Блок Петра Порошенка" вже мав слово. Сташук, будь ласка, одна хвилина.

 

11:26:50

СТАШУК В.Ф.

Доброго дня. Тут тільки що ми почули від пані Павленко про загрози, які можуть статися, якщо раптом щось буде провалено парламентом. Розкажіть нам, будь ласка, хто провалив закупівлю ліків для хворих, в результаті яких, за повідомленнями ЗМІ, за зверненнями народних депутатів, ми мали людські жертви, ми мали загибель дітей. І хто понесе за це відповідальність?

Ми мали вже інформацію і знаємо, що міністр хоче у відставку. Що вас тримає на цій посаді? Поясніть, аргументуйте, що ви ще хорошого для медицини можете зробити? Дякую.

 

11:27:38

ПАВЛЕНКО О.С. Стосовно запитань. Ну, у нас була "година Уряду", у вас була можливість задавати всі запитання.

Тепер з приводу провалу. Будь ласка, перестаньте маніпулювати інформаційним простором. На даний момент по деяких державних програмах не тільки відбулися тендерні закупівлі, а вже і проведені проплати, і навіть по одній програмі йде поставка в регіони. По інших всіх державних програмах різні етапи відбуваються: десь оферти зроблено, десь відкриття пропозицій, десь акцепти вже йдуть. 16 програм віддано до міжнародних закупівель, так само, як проголосував… до міжнародних організацій закуповувати, так само, як проголосував парламент. По вашому бажанню ми віддали це на міжнародні організації.

Тепер, будь ласка, по деяких програмах чекайте через міжнародні процеси, по деяких програмах насолоджуйтесь тим, як ми встигаємо до кінця цього року їх закупити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили дану постанову. І я прошу розуміння в залі. Я думаю, буде спільна консолідована згода, що ми голосування цієї постанови перенесемо на наступний пленарний тиждень. Підтримується залом така пропозиція?

Отже, дякую вам. Переходимо до обговорення наступної постанови 2513а. Шановні колеги, є пропозиція розглянути її за скороченою процедурою. І я прошу підтримати цю пропозицію голосуванням. Проект постанови… Я щойно звернувся до залу… Шановні колеги, коли говорить ведучий, ви слухайте, а не дискутуйте між собою. Я спитався в залі, чи є загальна підтримка в тому, щоб голосування ми перенесли на наступний пленарний день. Є розуміння в залі. Я почув цю відповідь, і ми йдемо далі.

Отже, я прошу підтримати пропозицію розглянути постанову 2513а, проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про військово-медичну доктрину України" за скороченою процедурою.

Шановні колеги, прошу підтримати дану пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Сигнальне голосування. Будь ласка, голосуємо. Сигнальне голосування, будь ласка.

 

11:30:05

За-118

Дякую, шановні колеги. Таке враження, що потужний цьоготижневий потенціал вичерпався до роботи. І таким чином ми змогли проговорити постанову 3176 і будемо мати змогу проголосувати її на наступному парламентському тижні. А я переходжу до зачитування депутатських запитів. Це 30 хвилин, якраз буде до перерви о 12 годині. Тому, шановні колеги, я переходжу до розділу порядку денного, за читання оголошень і депутатських запитів.

Перше оголошення. Повідомляю про створення у Верховній Раді України восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання на захист порушених конституційних прав громадян та проти політичних репресій "Заборонено забороняти". Головою міжфракційного депутатського об'єднання на захист порушених конституційних прав громадян та проти політичних репресій "Заборонено забороняти" обрано народного депутата України Деркача Андрія Леонідовича.

Депутатські запити.

Віктора Развадовського до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо виділення коштів на погашення заборгованості за виконані роботи по будівництву вуличного газопроводу в селі Волосівка Чуднівського району, Житомирської області.

Віктора Развадовського до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів для забезпечення необхідною медичною допомогою та оперативним лікуванням по заміні двох кульшових суглобів Бежевця Дмитра Олександровича, мешканця села Зарічани Житомирського району, Житомирської області.

Олександра Абдулліна до Міністра охорони здоров'я України про проведення термінової операції у спеціалізованому медичному закладі відповідного профілю та подальше лікування за бюджетні кошти Миська Володимира Петровича, інваліда ЧАЕС із малозабезпеченої родини, що проживає у місті Дубровиця Рівненській області.

Дениса Силантьєва до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо перевірки фактів порушення вимог законодавства суддями Окружного адміністративного суду міста Києва та суддями Київського апеляційного адміністративного суду.

Дениса Силантьєва до Прем'єр-міністра України щодо недопущення завдання шкоди економіці України та створення штучних перешкод у діяльності підприємств авіаремонтної галузі.

Михайла Бондаря до Міністра оборони України, Міністра соціальної політики України про проведення службової перевірки щодо правомірності рішення Міжвідомчої комісії Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції "Про надання статусу учасника бойових дій військовому комісару Анклевичу Ярославу Михайловичу", за супроводження волонтерської допомоги на схід.

Михайла Бондаря до Прем'єр-міністра України щодо внесення в перелік першочергових об'єктів на 2016 рік, на яких передбачається виконувати ремонтно-будівельні роботи, дорогу Броди–Червоноград Т-14-10 загальною протяжністю 81,1 км.

Наталії Веселової до Міністра соціальної політики України, голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації щодо проектів програм з адаптації ВПО в Луганській області.

Максима Полякова до Голови Служби безпеки України щодо фактів можливого зловживання владою та службовим становищем службовими особами ГУ СБУ в місті Києві та Київській області.

Максима Полякова до Генерального прокурора України щодо вжиття заходів реагування за фактом зловживання владою та службовим становищем службовими особами Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області, Київської міської митниці ДФС України.

Віктора Романюка до Голови Служби безпеки України щодо вжиття заходів реагування за фактом можливого порушення вимог закону службовими особами Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області, та Управління СБУ в Чернігівській області, та притягнення їх до відповідальності.

Сергія Висоцького до Голови Служби безпеки України щодо проведення перевірки фактів пропагування антиукраїнських гасел та закликів 11 листопада 2015 року.

Сергія Висоцького до Міністра юстиції України щодо перевірки правомірності дій працівників Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють сферу фінансових послуг, з метою недопущення шахрайських дій при веденні підприємницької діяльності.

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України щодо відшкодування в повному обсязі податку на додану вартість Публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання".

Владислава Бухарєва до Прем'єр-міністра України щодо врахування у Державному бюджеті України на 2016 рік необхідних видатків для завершення будівництва та введення в експлуатацію лікарняного комплексу Комунальний заклад "Охтирська центральна районна лікарня".

Олександра Кірша до Голови Державної фіскальної служби України, Генерального прокурора України щодо заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та несплати ним соціальних внесків до пенсійного фонду України.

Дмитра Андрієвського до Генерального прокурора України з приводу заходів, які вживаються з метою повернення грошей, які були присвоєні з Державного бюджету корупційними методами, та щодо обсягу коштів, які були повернені державі станом на теперішній час.

Андрія Лозового до міністра внутрішніх справ України, начальника Національної поліції України стосовно негайного звільнення начальника Національної поліції у Рівненській області, полковника Максимова Сергія Володимиривича, та проведення публічного розслідування його діяльності щодо незаконного видобутку корисних копалин та "кришування" копачів незаконного видобутку бурштину на Рівненщині.

Лілії Гриневич до голови Федерації професійних спілок України щодо передачі дошкільного навчального закладу "Веселка" з метою забезпечення доступності до дошкільної освіти громади міста Моршин.

Анатолія Гіршфельда до Прем'єр-міністра України щодо надання з Державного бюджету місту Лозова Харківської області стабілізаційної дотації та збільшення обсягів освітньої і медичної субвенції у 2015 році.

Дмитра Тимчука до міністра закордонних справ України щодо протидії маніпуляціям даними Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін представниками Російської Федерації.

Дмитра Тимчука до міністра оборони України щодо статусу російських військовослужбовців на Донбасі.

Оксани Продан до голови Чернівецької ОДА щодо забезпечення поточного ремонту автомобільної дороги Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига.

Василя Петьовки до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів Тересвянській селищній раді Тячівського району Закарпатської області для реконструкції ДНЗ "Веселка".

Віктора Кривенка до СБУ, Генеральної прокуратури України щодо зловживань на комунальних підприємствах Миколаївщини.

Віктора Кривенка до Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України щодо затягування досудового слідства у справах, пов'язаних з будівництвом звіроферми в селі Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області.

Сергія Лабазюка до міністра соціальної політики України щодо ситуації із виплатою одноразової грошової допомоги особам, які мають статус "дітей війни".

Сергія Лабазюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення житлом учасників АТО та членів їх сімей.

Якова Безбаха до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо необхідності вжиття дієвих заходів для захисту гарантованих державою соціальних прав учасників АТО.

Якова Безбаха до Міністерства фінансів України, Міністерства інфраструктури України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державного агентства автомобільних доріг України, Миколаївської міської ради, Київської міської державної адміністрації стосовно необхідності всебічного розгляду звернень громадян щодо належного надання житлово-комунальних послуг у різних регіонах України.

Олександра Ревеги до Генпрокурора України щодо незаконної діяльності ТОВ "Грант Кар'єр" Бердичівського району Житомирської області.

Ігоря Шурми до Прем'єр-міністра України, Секретаря РНБО, Голови СБУ щодо загрозливої ситуації, яка склалася в Україні з профілактикою інфекційних захворювань шляхом вакцинації.

Ігоря Шурми до Голови Рахункової палати щодо нецільового використання бюджетних коштів, виділених на виконання національного проекту "Вчасна допомога".

Антона Кіссе та Василя Гуляєва до Голови Національної поліції України, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної служби геології та надр України, голови Одеської ОДА щодо запобігання та протидії незаконного розробляння піщаних кар'єрів та видобування корисних копалин на території Біляївського районну Одеської області.

Сергія Лещенка до Голови Національного банку України щодо заходів реагування у зв'язку з переказом 40 мільйонів доларів США народним депутатом України Котвіцьким на рахунок панамської компанії.

Анатолія Денисенка до Прем'єр-міністра України щодо відновлення роботи Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів з ліцензування господарської діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва.

Анатолія Денисенка до міністра соціальної політики України, міністра фінансів України щодо забезпечення виконання зобов'язань держави відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Сергія Мельника до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення Хмельницької міської дитячої лікарні необхідними препаратами.

Наталії Веселової до міністра інформаційної політики України щодо не реагування на депутатське звернення стосовно негативного образу жителя Донбасу.

Ігоря Попова до Прем'єр-міністра України щодо стану виконання загальнонаціонального проекту "Стіна".

Юрія Бублика до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України про бездіяльність правоохоронних органів та санітарно-епідеміологічних служб Полтавської області щодо попередження забруднення навколишнього середовища та завдання шкоди місцевій громаді при переробці насіння Товариством з обмеженою відповідальністю "Полмарк", а також невжиття заходів реагування до винних осіб.

Дмитра Шпенова до міністра МВС, Генпрокурора щодо проведення перевірки та притягнення до відповідальності осіб, які причетні до спотворення результатів волевиявлення громадян у місті Дніпропетровськ.

Дмитра Лінька до Голови СБУ щодо звільнення суддів за порушення ними присяги судді.

Володимира Арешонкова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності врахування у проекті Державного бюджету на 2016 рік коштів на фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом.

Володимира Арешонкова до голови комісії з реорганізації Укрзалізниці, виконуючого обов’язки генерального директора Укрзалізниці щодо зарахування податку та збору на доходи фізичних осіб до міського бюджету міста Коростеня.

Групи народних депутатів (Продан, Онуфрика) до Кабінету Міністрів України щодо стану реалізації експерименту в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення.

Олексія Ленського до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо вжиття заходів реагування для термінового проведення капітальних ремонтних робіт і виведення з аварійної ситуації споруди аварійного дев'ятиповерхового гуртожитку, яка несе загрозу життю  та здоров'ю жителів міста та була прийнята в експлуатацію в 1987 році, розміщена в житловому мікрорайоні поряд з навчальним корпусом училища, робочим дев'ятиповерховим гуртожитком ДП "Дирекція" (Олексіївська шахта уранових руд), реалізації конституційних і соціальних прав громади.

Анатолія Євлахова до міністра охорони здоров'я України щодо врегулювання питання забезпечення вакцинами державних медичних установ.

Олексія Ленського до заступника міністра екології та природних ресурсів України, заступника Генпрокурора України щодо проведення перевірки законності надання в оренду Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області громадянину Шовкоплясу В.М. водосховища на річці Березівка, надання Кіровоградським обласним управлінням водних ресурсів дозволу на пониження рівня води для вилову риби, що призвело до значних порушень екосистеми усього регіону, незворотних наслідків, а також до позбавлення громади доступу до водосховища з метою вилову риби і відпочинку.

 Андрія Шиньковича до виконуючого обов’язки начальника державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" щодо необхідності відновлення руху поїзду по маршруту місто Івано-Франківськ - місто Шепетівка Хмельницької області.

Андрія Шиньковича до голови Хмельницької ОДА щодо безперебійного забезпечення водою жителів села Заслучне Красилівського району Хмельницької області.

Ярослава Дубневича до Львівського міського голови, голови Львівської ОДА щодо забезпечення права учасників бойових дій на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Ярослава Дубневича до міністра охорони здоров'я України щодо забезпечення централізованої закупівлі медикаментів для хворих … - та післяопераційний період з трансплантації у 2016 році.

Юрія Дерев'янка до Кабінету Міністрів України щодо недопущення приватизації Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та підпорядкованих йому спиртових заводів.

Валерія Давиденка до міністра фінансів України щодо необхідності внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Василя Яніцького до міністра охорони здоров'я України, голови Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області, голови Рівненської ОДА щодо вирішення питання про забезпечення Рокитнівської ЦРЛ санітарним транспортом.

Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра України, Міністра освіти і науки України щодо встановлення блок-модульної котельні для опалення навчальних корпусів Ніжинського державного університету імені М.Гоголя.

Олександра Кодоли до Прем'єр-міністра України щодо порушених майнових прав громадян України жителів міста Ніжин.

Едуарда Матвійчука до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Одеської міської ради, Одеської ОДА стосовно необхідності вжиття дієвих заходів реагування на колективне звернення жителів чотирнадцятиповерхового житлового будинку за номером 7-В по вулиці Варненська Київського району міста Одеса щодо комплексного вирішення питання зручності експлуатації житлового фонду та безпеки ліфтового господарства.

Едуарда Матвійчука до Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Одеської ОДА, Одеської міської ради стосовно необхідності об'єктивного розгляду звернення мешканки Київського району міста Одеси дитини війни, інваліда другої групи Добровольської Алли Леонтіївни щодо надання комплексної соціальної, медичної та іншої допомоги та сприяння у ремонті житла за адресою довготривалого проживання заявниці по вулиці Окружній 29.

Ярослава Маркевича до Прем'єр-міністра України щодо реалізації учасниками бойових дії права на державну цільову підтримку в отриманні вищої освіти.

Ірини Єфремової до Генерального прокурора України щодо зловживання службовим становищем та вчинення корупційних дій начальником Нікопольської об'єднаної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Осадчим.

Дмитра Лубінця до Адміністрації Президента України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій в деяких районах Донецької області, а саме в Волноваському та Володарському районах та місті Волноваха, в яких сільські, селищні, міські ради  і їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання.

Сергія Рудика до Прем'єр-міністра України щодо необґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення встановлених я КП "ВОДГЕО" у місті Сміла.

Сергія Рудика до міністра економічного розвитку і торгівлі України щодо загрози доведення національної економіки України до банкрутства.

Анатолія Євлахова до Прем'єр-міністра України щодо активізації заходів відносно ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження.

Андрія Іллєнка до Прем'єр-міністра України, генерального директора Публічного акціонерного товариства "Київенерго", тимчасово виконуючого обов'язки голови Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, голови Київської міської державної адміністрації, начальника Управління самоврядного контролю Київської міської державної адміністрації щодо захисту інтересів мешканців Деснянського району міста Києва у зв'язку з відсутністю гарячого водопостачання у житловому будинку по вулиці Мілютенка, 25 протягом двох місяців.

Андрія Іллєнка до Прем'єр-міністра України, директора Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України, міністра внутрішніх справ України, Генпрокурора щодо надання інформації стосовно екс-заступника міністра внутрішніх справ України Василя Паскала.

Тараса Батенка до голови Львівської ОДА щодо виділення коштів з Львівського обласного бюджету на 2016 рік на проведення поточного ремонту автомобільної дороги загального користування обласного значення  Перемишляни – Чемеринці – Плугів Перемишлянського та Золочівського району Львівської області.

Руслана Демчака до міністра інформаційної політики України щодо ретрансляції телеканалу UA.TV на медіапросторі Республіки Казахстан.

Руслана Демчака до першого заступника Генерального прокурора України щодо правомірності дій Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.

Групи народних депутатів (Домбровського, Порошенка та інших) до Прем'єр-міністра України щодо призначення керівників "Картографія",  "Геосистема" та  "Херсонгеоінформ".

Олександра Домбровського до голови правління Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", голови Національного банку України щодо реструктуризації кредиту Касенюку Василю Анатолійовичу.

Віталія Гудзенка до Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України щодо перевірки якості газу для населення Білоцерківського, Володарського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського районів Київської області.

Олега Кулініча до Прем'єр-міністра України щодо необхідності внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року №117.

Віталія Чепиноги до міністра внутрішніх справ України, голови Державної екологічної інспекції України, Генерального прокурора України щодо припинення процесу незаконного будівництва сміттєпереробного заводу в межах території села Нове Залісся Бородянського району Київської області та перевірку фактів порушення природоохоронного законодавства.

Андрія Шипка до міністра фінансів України щодо фінансування галузі охорони здоров'я на 2016 рік.

Андрія Шипка до міністра охорони здоров'я України щодо вирішення питання затвердження типового положення про науково-дослідну установу.

Ігоря Попова до Житомирської ОДА щодо стану виконання розпорядження КМУ від 31 серпня 2011 року у Житомирській області за період 2014-2015 років.

Дмитра Голубова до міністра МВС, Генерального прокурора України щодо перевірки фактів корупційної злочинної діяльності голови ОДА Саакашвілі у вигляді крадіжки, привласнення та розтрати коштів; оплати особистих забаганок та політичної реклами себе та Олександра Боровика з коштів благодійного фонду та коштів, зібраних волонтерами для потреб АТО та реабілітації поранених й стосовно притягнення Саакашвілі до відповідальності згідно чинного законодавства.

Івана Спориша до міністра внутрішніх справ України стосовно затягування працівниками Оболонського районного управління головного управління МВС України в місті Києві розгляду справи щодо притягнення до відповідальності винних осіб по кримінальному провадженню.

Василя Яніцького до голови Рівненської ОДА, Озерської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, голови  районної державної  адміністрації Рівненської області, Голови правління Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" щодо вирішення питання електропостачання в селі Озеро Володимирецького району Рівненської області.

Олега Осуховського до Прем'єр-міністра України щодо закінчення будівництва школи №6 у місті Кузнецовск Рівненської області.

Олега Осуховського до Прем'єр-міністра України щодо виконання вимог Закону України про виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції.

Олександра Супруненка до Прем'єр-міністра України щодо реалізації норм Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Олександра Супруненка до голови Київської міської державної адміністрації щодо недопущення підняття тарифу для киян на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій.

Сергія Власенка до Голови Правління Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» щодо надання інформації про перелік підприємств, з якими укладено договори про спільну діяльність з видобутку природного газу в Україні та про розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників цих підприємств.

Сергія Власенка до Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, виконуючого обов’язки Міністра екології та природних ресурсів України стосовно надання інформації про перелік підприємств, які отримали ліцензії на видобуток природного газу та розкриття інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників цих підприємств.

Дмитра Добродомова до Генерального прокурора України щодо неналежного розслідування кримінальної справи по розкраданню коштів Управління освіти Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області у сумі понад 5 мільйонів гривень та невжиття заходів по відшкодуванню збитків державі.

Дмитра Добродомова до голови Рівненської ОДА, голови Заборольської сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо електрифікації вулиць Весела та Сонячна, що знаходяться у селі Забороль Рівненського району Рівненської області.

Руслана Сольвара до міністра МВС, прокуратури Вишгородського району Київської області, Головного управління Національної поліції України в Київській області щодо фактів неналежного реагування на звернення громадян та проведення досудового розслідування співробітниками Вишгородського РВ ГУНП України в Київській області.

Юрія Павленка до Прем'єр-міністра України про неправомірні дії Голови Черкаської обласної державної адміністрації в сфері усиновлення та захисту прав дитини.

Костянтина Яриніча до Прем'єр-міністра України щодо відновлення фінансування державних житлових програм для молоді в 2016 році.

Григорія Тіміша до голови Новоселицької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо надання інформації про освоєння коштів з державного та районного бюджетів спрямованих на потреби освітньої та медичної галузей у 2015 році.

Григорія Тіміша до Голови правління Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз" щодо надання інформації про перспективний план газифікації частини сіл Глибоцького району Чернівецької області.

Вікторії Войціцької до Голови правління Національної акціонерної компанії “Надра України”, тимчасово виконуючого обов'язки Голови Державної служби геології та надр України, виконуючого обов’язки Міністра екології та природних ресурсів України щодо підстав надання ТОВ "Ангро Інвест" в оренду майнового комплексу.

Василя Німченка до Генерального прокурора України щодо притягнення до відповідальності Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка за втручання в діяльність судових органів.

Василя Німченка до Генерального прокурора України щодо кримінального провадження стосовно Міністра юстиції України Павла Петренка за втручання в діяльність судових органів.

Ірини Суслової до Голови Державної прикордонної служби України, Міністра інфраструктури України, голови Львівської обласної державної адміністрації щодо будівництва пункту пропуску "Боберка - Смольник (Журавин)" на українсько-польському кордоні у Турківському районі Львівської області.

Ірини Суслової до начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо вжиття невідкладних заходів з метою припинення екологічних злочинів та відшкодування екологічної шкоди у Сокальскому районі Львівської області.

Івана Мельничука до Прем'єр-міністра України, Міністра соціальної політики України щодо законності невиплати індексації заробітної плати працівникам Жмеринського психоневрологічного  інтернату.

Івана Мельничука до Міністра освіти і науки України щодо захисту прав мешканців села Петрик Літинського району Вінницької області та повернення у власність територіальної громади 428 гектарів орних земель, що були надані Вінницькому національному аграрному університету.

Андрія Реки до Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатських звернень працівниками Генеральної прокуратури України у питаннях проведення службових перевірок.

Сергія Лещенка до Генерального прокурора України стосовно надання копії відповіді Генеральної прокуратури України на запит австрійської прокуратури щодо кримінальної справи відносно глави адміністрації Президента України Ложкіна Бориса Євгеновича.

Олександра Нечаєва до Генерального прокурора України щодо забезпечення об'єктивного розслідування фактів перешкоджання здійсненню виборчого права, порушення порядку ведення передвиборної агітації під час підготовки та проведення повторного голосування з виборів на посаду Миколаївського міського голови, місто Миколаїв.

Руслана Сольвара та Івана Мельничука до Міністра охорони здоров'я України про надання інформації щодо причин відсутності знеболювальних препаратів, які в обов'язковому порядку мають бути наявні в медичних аптечках для надання першої медичної допомоги на транспорті та заходів, які реалізуються на державному рівні для вирішення цього питання.

Ярослава Маркевича до Державної фіскальної служби України, Генеральної прокуратури  України щодо ухилення від оподаткування окремими учасниками галузі виробництва та обігу алкогольних напоїв.

Ігоря Артюшенка до Голови Служби безпеки України щодо спроби захоплення влади у місті Мелітополь.

Ігоря Артюшенка до Міністра внутрішніх справ України щодо фактів підкупу виборців у місті Запоріжжя.

Юрія Бублика до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України про вчинення протиправних дій та перешкоджання депутатській діяльності народного депутата України в місті Полтаві.

Групи народних депутатів (Червакової, Луценка та інших. Всього 19 депутатів) до голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо винесення завідомо неправосудного рішення Ірпінським міським судом Київської області.

Групи народних депутатів (Червакової, Луценка та інших. Всього 19 депутатів) до Генерального прокурора України щодо перевірки діяльності виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.

Групи народних депутатів (Головка, Левченка) до Прем'єр-міністра України, голови Рахункової палати, голови Державної фінансової інспекції України, голови  Державної фіскальної служби України щодо перевірки дотримання вимог  законодавства України   при закупівлі природного  газу за межами України  НАК "Нафтогаз України".

І групи народних депутатів (Головка, Левченка та інших. Всього 6 депутатів) до Секретаря РНБО, міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки України, голови Державної фіскальної служби України, Генерального прокурора України щодо перевірки фактів, які загрожують енергетичній безпеці України.

Шановні колеги,  таким чином час, відведений для зачитання депутатських запитів,  вичерпаний.

Згідно  Регламенту я оголошую перерву на  30 хвилин. О 12.30 ми продовжимо  нашу нелегку роботу. І в 12.30 будуть виступи.  В 12.30 ми запишемося на виступи  і буде  година  виступів  депутатів  у "Різному", як це і передбачено Регламентом. На жаль, у мене  немає повноважень змінювати Регламент  і самостійно  не оголошувати  перерву. Це можна  зробити тільки  шляхом рішення Верховної Ради України. Тому о 12.30… Хіба що сконцентруємося, потенціал є, потенціал є. (Шум у залі)

 Шановні колеги,  немає у мене таких повноважень. Ми можемо записатись, а почати о 12.30. Кожен побачить, як воно є. Так може бути. Давайте так. (Шум у залі)

Андрій, Андрій, а в чому є проблема? (Шум у залі)

Шановні колеги,  перерва до  12.30… (Шум у залі)   Не тисніть на президію.

Оголошую перерву до  12.30. О 12.35 продовжимо нашу  нелегку роботу. Дякую  вам.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час перерви вичерпаний. Прошу зайняти робочі місця. Підготуватись до напруженої роботи. Прошу депутатів провести запис на виступ в розділі "Різне". Будь ласка, проводиться запис.

Корчинська Оксана Анатоліївна. Будь ласка.

 

12:44:13

КОРЧИНСЬКА О.А.

Всім доброго дня. В залі, як завжди в цій годині, майже немає депутатів. І я обурена тим, що сьогодні Голова Верховної Ради пан Гройсман не дав мені слово – запитання до Міністерства оборони, хоча в даному разі була можливість. І тому я зараз буду подавати запит, чому пан Гройсман вибирає, кому із депутатів виступати – не виступати, коли в даному разі їх жеребкування призвело до виступу.

І тому, не дивлячись на цю ситуацію, я зачитаю зараз звернення більше 70 депутатів до міністра оборони України генерал-полковника Полторака і начальника Генерального штабу Головнокомандуючого Збройних Сил України генерал-полковника Муженка. Обидва генерали армії.

"До вас звертаються народні депутати. Просимо терміново відреагувати на вкрай ганебну ситуацію, що склалася навколо неприпустимих дій військових комісарів по всій території України, які допустили численні випадки доведеного хабарництва, пов'язаного з так званим оплатним звільненням від мобілізації і строкового  відбування у війську. Так, за інформацією, поширеною у пресі, розмір хабара за звільнення від мобілізації і сттрокової служби в різних  областях України становить від 20 тисяч гривень до 100 тисяч гривень.

Крім цього, я як координатор штабу АТО, котра координує міжвідомчий  координаційних штаб медицини АТО, підтверджує, що у нас численні в АТО хлопці, котрі потрапили вже в АТО з онкологічними захворюваннями, захворюваннями на туберкульоз, надзвичайно багато хлопців мобілізованих з синдромом на алкогольну залежність і на наркотичну. Це  велика ганьба, і така ситуація є неприпустимою і задає суттєвої шкоди національним інтересам України і всієї нашої армії.

Беручи до уваги викладене, ми, народні депутати України, пропонуємо розпочати і реорганізувати військ… реорганізацію військових комісаріатів, запровадивши наступний соціальний і реформаторський проект: звільнити військових комісарів по всій території України та призначити на підставі прозорого конкурсу на посади військових комісарів учасників бойових дій, що служили в зоні проведення АТО, беручи до уваги, в першу чергу, поранених бійців і тих, хто мають ампутовані кінцівки, а також учасників АТО, яким присвоєно державні нагороди. Демонструю всій країні про те, що зібрано більше 70-и підписів, підписи збираються, і ми будемо вимагати цієї реформи. Тому що в даному разі у нас таке відчуття, що реформується МВС, а це неможливо.

І друге, я звертаюсь до всіх народних депутатів: на даний момент наші бійці АТО вдвічі отримують меншу зарплату на контракті, будучи в зоні АТО…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд.

 

КОРЧИНСЬКА О.А.  Дякую.

Вдвічі отримують меншу зарплату, ніж наші поліцейські рядові. Такої ситуації неможливо.

На наступний рік нам обіцяють підвищити зарплату наших контрактників максимум до шести тисяч гривень, що є на 50 відсотків менше, ніж отримує рядовий поліцейський, і в зоні АТО їм надавати тільки надбавку 50 відсотків.

Ми, волонтери України, будемо категорично проти цього. Хлопці, котрі ризикують щодня в зоні АТО на фронті, вони вимагають і заслуговують того, щоб доплата була, мінімально, 100 відсотків. А підвищення заробітних плат наших контрактників Збройних Сил України повинна бути не менша, ніж поліцейським і становити, мінімально, 8-9 тисяч гривень... 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оля Богомолець, "Блок Петра Порошенка"

Будь ласка.

 

12:48:35

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Хочу подякувати вам  за вашу підтримку проведення парламентських слухань щодо реформи  охорони здоров'я. Ви сьогодні були свідками виступу заступника міністра  пані Олександри Павленко. Хочу вам сказати, що в січні місяці комітетом було проведено комітетські слухання, де міністерству було передано 25 кроків по реформі охорони здоров'я, які ми мали пройти за найближчі два-три роки для переходу до страхової медицини.

Замість того, щоб рухатися за цими затвердженими кроками  Міністерством охорони здоров'я була вирвана з контексту абсолютно злочинно розділ "Автономізація лікувальних закладів", яке обов'язково має відбуватися, але після затвердження фінансової моделі.

Міністерством охорони здоров'я просувається і лобіюється винесення на Верховну Раду Закону по автономізації, який визнан неконституційним. Цей закон дозволяє змінити статус лікувальним закладам з державних на комерційні підприємства і акціонерні товариства, які починають володіти всім своїм майном. Цей  закон звільняє цей  процес. Процес  зміна статусу від аудиту, тобто в процесі по дорозі зміну статусу від державного закладу до  акціонерного товариства, майновий комплекс лікарні можуть загубити частину  будівель, частину своїх земель. І цей закон  дозволяє відкривати або  змушує відкривати ці заклади рахунки в комерційних банках. Тобто ці  чотири пункти, які спрямовані на банкрутство всієї державної системи охорони здоров'я, при тому Міністерство охорони здоров'я не виконало ні одного пункту з Коаліційної угоди, яка була нами затверджена і передана.

Початок, власне, реформи охорони здоров'я має відбутися з затвердження стандартів лікування і клінічних протоколів. Ці клінічні протоколи і стандарти лікування не були розроблені міністерством взагалі, тому що на сьогоднішній день те, що присутнє в клінічних протоколах, - це є ключик для виграння тендерних процедур. Єдине, що нам вдалося зробити: прийняти Закон про переведення закупівель на міжнародні організації. Міністерство охорони здоров'я зробило все можливе для максимального затягнення цього процесу, тобто ще в травні місяці вони не збирали потреби в регіонах, ще зараз не підписані контракти. Тобто йде абсолютно нахабне затягування, навмисне. І Міністерство охорони здоров'я мало всі чотири мільярда закупівель передати на міжнародні організації. На сьогоднішній день контракти підписані тільки на 620 мільйонів. Вони обіцяють, що максимум, який вони передадуть, - це 2 мільярди, а 2 мільярди будуть роздерибанені так само під тих замовників – кінцевих набувачів вигоди.

Тому я вас дуже прошу бути уважними. І Комітет охорони здоров'я взяв на себе ініціативу щодо створення і затвердження концепції реформ. Найважливіше – це фінансова модель, як будуть лікувати і хто буде платити. Тому Комітет охорони здоров'я готовий це процес на сьогоднішній день контролювати і рухати його вперед. Дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чубаров передає слово Кривенкові. Будь ласка.

 

12:51:50

КРИВЕНКО В.М.

Шановний головуючий, шановні колеги, хотілось поговорити про економіку. Коли не знаєш, куди йдеш, будь-який вітер буде тобі попутним. Це є про нашу економічну модель і про те, що навіть сьогодні найвищі посадовці держави, в тому числі окремі міністри, сповідують модель: держава – нічний сторож, дерегуляція все врятує, небачена рука ринку все відрегулює. Це утопія, яка не підтверджена прикладом в світі. Жодна держава не стала успішною виключно завдяки ринку. І це такий самий крайній утопізм економічний, крайній лібералізм, як і крайній комунізм, і взагалі як комунізм.

Весь світ поєднує вільні процеси і поєднує стимулюючі процеси, так звані горизонтальні реформи – це ті реформи, які стосуються покращання умов діяльності для всіх сфер, які є: боротьба з корупцією, антимонопольна політика, - із вертикальними.

Фокус на наших пріоритетах і інструменти їхньої підтримки. Три дні тому я мав нарешті першу конструктивну розмову з нашим міністром економіки паном Айварасом Абромавичусом, де він визнав і сказав, що нарешті ми маємо з тобою одну спільну економічну парадигму, що це поєднується в одній політиці. З одного боку, потрібно дати максимальну свободу малому підприємництву, середньому бізнесу. І максимально стимулювати розвиток, як це роблять всі наші країни сусіди в машинобудуванні, в переробній галузі. Нічого не повинно виїхати у вигляді сировини в високих технологіях і в енергозбереженні.

Ми проговорили інструменти. І вчора був день економіки, який, на жаль, на мою думку, був частково провалений, тому що було всунуто купу питань, які не мають відношення до реформування економіки.  І вчора ми вже прийняли частину законопроектів. Мені приємно, що Міністерство економіки вже виступає за створення і розвиток індустріальних парків, хоча рік цей процес гальмувався. За створення експортно-кредитного агентства, яке існує в 70 країнах світу. Україна з 1994 року не може створити експортно-кредитне агентство, бо агросировинні олігархи, які правили урядом, правили державою, не потребують його. Сировину і так завжди куплять.

І ключове, на чому я хотів закцентувати. На тому, що не може тактика керувати стратегією. Я поважаю міністра фінансів, і поважаю, що і Міністерство фінансів, Міністерство економіки не є корумпованими органами. Але не можна річними планами підміняти стратегічні трьох, п'яти, семирічні плани. В Євросоюзі бюджет семирічний, в нас однорічний. В державному секторі завжди другою людиною був начфін, главбух, бо він з керівником підприємства ставив галочки, зо що платити зранку. В приватній компанії завжди другою людиною є той, хто займається розвитком, хто бачить перспективи, хто бачить ринки. А де взяти кошти? З обігових? Партнера залучити? Акції розмістити? Це вже друге питання. І потім ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую.

І потім цей кошторис віддається вже на виконання в фінансову службу. Там переговори провести по кредитам, по реструктуризації. Що ми бачимо на сьогодні? В 90-х роках Міністерство фінансів фактично перемогло Міністерство економіки. Через відсутність коштів міністр фінансів став головнішим за міністра економіки, що є нонсенсом в самій своїй суті, не дивлячись на осіб і не дивлячись на персоналії. Або треба об'єднувати Міністерство фінансів і Міністерство економіки в одну функцію, в якій буде превалювати макроекономічна функція, функція розвитку, функція визначення пріоритетів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд завершуйте, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Або необхідно визначити, що Міністерство економіки є головним над Міністерством фінансів. Віце-прем'єр-міністр має бути з економіки, кому підпорядковується   міністр фінансів. Хто буде цією персоналією – це вже друге питання. Потрібна правильна структура і правильне мислення.  Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Арешонков Володимир Юрійович, "Блок Петра Порошенка", будь ласка.

 

12:56:02

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Шановний пане головуючий! Шановні колеги! Володимир Арешонков, 64 виборчий округ, Житомирщина. Хотів би привернути увагу всіх, шановні колеги,  до надзвичайно важливого питання, яке пов'язане з майбутнім нашої держави – це питання освіти, питання навчання наших дітей. І хотів би вам нагадати, що в червні місяці ми в цій залі прийняли надзвичайно серйозне, надзвичайно важливе рішення, виділили 130 мільйонів гривень на друкування підручників. При чому ці гроші, якщо ви пам'ятаєте,  ми знайшли навіть зекономивши на заробітній платі і депутатів в тому числі, і Апарату Верховної Ради. І ми дуже тішились з цього, і я з гордістю говорив педагогам, що з 1 вересня ви отримаєте нові підручники за новими програмами і все буде у нас добре. На жаль, цього не відбулось. До цього часу підручники для 4-7 класів не надійшли в наші школи. Причин тут багато. Міністр, скажемо, наводить як суб'єктивні, так і об'єктивні якісь фактори. Але, по-перше, я хотів би, щоб понесли якусь відповідальність ті, від кого залежало вчасний друк підручників і їх доставка. По-друге, треба виходити зараз із ситуації, абсолютно правильно, і треба прозвітувати за це публічно.

Наступне питання: Закон України "Про освіту", який ми чекаємо базовий, який має визначити стратегію розвитку і галузі на майбутні роки. Ми його чекаємо в цій залі, тому що скоро будемо приймати бюджет на 2016 рік і нас дуже цікавить яка фінансова модель майбутньої освіти буде запропонована в цьому законі? Громадськість, педагоги висловили свою думку, було широке обговорення принаймні на Житомирщині ми провели його, висловили свої зауваження, міністерство начебто врахувало. Тому ми б дуже хотіли б побачити опрацьований проект закону.

Я дуже вдячний колегам за те, що ми прийняли вчора Постанову про відзначення 30-ї річниці вшанування чорнобильців. І я б дуже хотів, щоб це було не просто вшанування тих людей, сказати їм гарні слова, десь покласти квіти тим, хто віддав своє життя, коли була ця трагедія, а з тим, щоб ми нарешті вирішили питання, які тягнуться роками: заборгованість переселенцям; ліки безкоштовні для тих людей, хто має сьогодні хвороби. Ну, і маса питань.

Ну, і на завершення. Шановні колеги, я звертаюсь до нас. Зараз час будемо працювати і в округах, і в комітетах, давайте повпливаємо на ситуацію в регіонах. Йде формування рад усіх рівнів, йде внизу боротьба, доводять, хто розумніший, хто більший патріот, пересварились всі між собою. Треба працювати, а не з'ясовувати, хто найбільше має рейтинги. Тому я закликаю нас усіх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

АРЕШОНКОВ В.Ю. Долучитись і допомогти сформувати районні обласні ради з тим, щоб вони були робочим органом, щоб вони спокійно працювали на державу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Абдуллін передає слово Олі Черваковій. Будь ласка, від трибуни.

 

12:59:38

ЧЕРВАКОВА О.В.

Шановні колеги, сьогодні ми маємо сумний ювілей. Рівно тиждень тому ми тут з парламентськими жінками і деякими чоловіками стояли, протестуючи проти цієї події, яка відбулася біля приймальні Голови Верховної Ради тиждень тому, коли стався інцидент між нашими колегами Тетеруком і Кужель.

На жаль, вчора парламент провалив постанову, елементарну постанову, якою пропонувалося просто засудити такі дії, які відбулися минулого четверга, і відсторонити одного з фігурантів цього скандалу, цієї бійки, дії якого спричинили до тілесних ушкоджень іншого фігуранта, відсторонити його на 5 днів від пленарного засідання. На жаль, цього не відбулося. І результати на табло мене найбільш вразили: за таку постанову проголосувало лише 106 депутатів. І ще більше мене вразило, що проти було 35. Це люди, які натиснули червоні кнопки, і які відмовилися засуджувати насильство в парламенті. А це означає, що таке насильство буде продовжуватися і далі.

Найбільш цинічним в цій ситуації є те, що про голосування цієї постанови було домовлено на раді коаліції. І всі лідери фракцій погодилися, що для того, щоб унеможливити таке в подальшому, для того, щоб такі речі більше не відбувалися, і щоб парламент продемонстрував, що він засуджує насильство, ця постанова буде проголосована. Вчора вона була ганебно провалена.

Я хочу нагадати вам, шановні колеги, 2011 рік, кінець, коли вночі тодішня провладна фракція "Партія регіонів" отут, біля парламентської президії гатила по голові опозиції табуретками. Я думаю, що ви всі пам'ятаєте, як потім Волинець лежав в лікарні з розтрощеною щелепою, як потім депутатів забирали звідти "швидкими допомогами". Але наступного ранку ми всі дізналися, що один з лідерів "Партії регіонів", один з фронтменів сказав про те, що нічого такого не відбулося. І ці депутати самі себе побили, вибачте, в пивнушкі кухлями по голові. Я, на жаль, змушена згадати прізвище цієї людини. Царство небесне, це пан Чечетов. Але я хочу також нагадати вам про те, що саме журналісти тоді оголошували бойкот Чечетову, а не Верховна Рада, не народні депутати. І саме тому, що такі дії не засуджуються парламентом, саме тому вони і повторюються.

Я також хочу нагадати вам, що ось нам роздали таку книжку, в якій йдеться про правове регулювання поведінки парламентарів. І тут якраз зібраний міжнародний досвід того, як регулюються такі питання. Так от в Європі відсторонення від пленарних засідань можливо просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, звершити.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Просто навіть відсторонюють за неетичну поведінку яка несумісна зі статусом депутата. І я думаю, що, шановні колеги, якщо ми ідемо в Європу то такі норми треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Іван Рибак, "Блок Петра Порошенка".

 

13:03:13

РИБАК І.П.

Вельмишановне товариство! Дуже приємно бачити скільки людей в залі. Хотів би сказати, що сьогодні і протягом всього останнього тижня ми дуже багато говорили про охорону здоров'я, про кошти, які потрібно виділяти, величезні кошти, які потрібно виділяти для забезпечення охорони здоров'я наших громадян. Але давайте поговоримо про ще одну річ. Справа в тому, що ми взагалі не говоримо про превентивні заходи. Що таке превентивні заходи в охороні здоров'я? Це профілактика, перше, захворювань, а друге – це чисте довкілля, яке оточує нас щодня. Ви знаєте, ми, взагалі, не виділяємо коштів на екологію. На жаль, в цьому році по суті тільки 200 мільйонів гривень урядом було виділено на екологічні програми і заходи. Якщо ми не будемо виділяти кошти на програму чистої води, якщо ми не будемо виділяти кошти на питання поводження з відходами, в тому числі з небезпечними відходами, ми через 15-20 років перетворимось в саму брудну країну не те, що Європи, а можливо, навіть світу. Тому перед тим як говорити про охорону здоров'я в першу чергу треба говорити про чисте довкілля.

Другу річ, яку я би хотів сьогодні озвучити з цієї трибуни, це питання автомобільних доріг на Західній Україні. По Чернівецькій області, з якої я був обраний, а саме з 202 виборчого округу, в цьому році було відремонтовано за кошти які виділив Кабінет Міністрів тільки 5 кілометрів доріг, мені здається, що це дуже мало в порівнянні з тим скільки, взагалі, є доріг на території Чернівецької області. Однією з самих складних ділянок автомобільного  шляху Т-2601, який тягнеться з Чернівців через Вашківці, Путилу, Вижницю та до КПП "Руська" через Путильський район Чернівецької області, це взагал, непролазна, непроїзна автомобільна дорога.

По суті складається таке враження, що уряд хоче зробити з одного з найчудовіших карпатських регіонів резервацію і просто проводити дослідження над людьми, які там проживають, і потім через декілька років подивитись, що ці люди, вижили чи не вижили.

Я думаю, що в принципі такі дії Міністерства транспорту, взагалі є неприпустимими, адже по суті, перше – це розвиток туризму у Карпатському регіоні, друге – це створення нових робочих місць і як такий, взагалі, сталий розвиток цілого регіону.

Я думаю, що ми повинні всі долучитись до того аби в бюджеті 16 року були виділені кошти на ремонти доріг на Західній Україні, по суті, як пріоритетний напрямок нашої роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Віктор Галасюк, Радикальна партія. Будь ласка.

 

13:06:23

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановний Народе України!

Понад 3 місяці ми наполягали на проведенні Дня економічного розвитку у Верховній Раді. Такого дня, протягом якого ми би розглядали виключно економічні законопроекти, ті, які спрямовані на поліпшення життя громадян, які спрямовані на полегшення життя підприємцям, на відродження українського виробництва.

Нарешті керівництво Верховної Ради погодилося на нашу пропозицію і вчора ми розраховували, що ми будемо мати великий економічний четвер. На жаль, цей великий економічний четвер перетворився на економічну годину, бо вчора розглядала Верховна Рада в першій половині все, що тільки завгодно, тільки не розглядати економічні закони.

Розглядали поодинокі звільнення суддів в той час, коли потрібне повне перезавантаження судійської системи в Україні, коли потрібна повна заміна судійського корпусу. Будь-яка людина, суспільство це розуміє. Підприємці це розуміють. Тільки влада цього не розуміє, що потрібно повністю перезавантажити судову систему в Україні.

Розглядали якісь дріб'язкові питання, кадрові призначення в комітетах, розглядали боротьбу з дискримінацією, яка не існує, яка на сьогодні передбачена в Конституції. Але не дійшли руки до головного, до того, що сьогодні турбує українських громадян найбільше, до подолання безробіття до  створення  умов, за якими ми стаємо конкурентними з  іншими країнами світу за залучення інвестицій, за покращання рівня життя українських громадян.

Тому я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради  і особисто до Голови Верховної Ради  Гройсмана: економічний день у Верховній Раді  має бути не виключенням, а це має бути правилом. Цей економічний день має відбуватися не як свято, про яке ми просимо, а нам щось дарують. Не треба нам тих подарунків, нам потрібно, щоб економічний день був щотижня. Щотижня має Верховна Рада блоками розглядати ті питання, які стоять сьогодні найгостріше.

Ви спитайте будь-кого –  платника податків, підприємця, виробника –  що його сьогодні турбує. Навіть сьогодні міністр економіки з цієї трибуни, з яким ми маємо дуже різні погляди на багато питань, визнав, що вже на сьогодні понад 35 якісних законопроектів, фундаментальних, накопичилось нерозглянутих, напрацьованих протягом року, які потрібно розглянути. Та скільки ж можна відкладати в дальню шухляду головні речі?

Сьогодні, вважаю, найбільша проблема влади – те, що вони не можуть  розрізнити, де є основне, а де є другорядне. Оце є найбільша проблема. Втратили відчуття реальності, втратили відчуття, що насправді важливо для  суспільства. Тому ми маємо розглядати економічні закони на регулярній основі, не накопичувати їх. Для того, щоб підвищити добробут громадян, для того, щоб залучити в Україну європейські інвестиції, для того, щоб створити робочі місця. І ви подивіться, п'ятниця, а зал Верховної Ради, практично, пустий. Ну, я хочу подивитися на будь-яке підприємство, на будь-який завод, де б люди отак працювали, отримували заробітну платню, і їх не звільняли.

Тому, шановні виборці, будь ласка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ГАЛАСЮК В.В. Тому, шановні виборці, дивіться, будь ласка, хто як працює, хто розробляє законопроекти, хто за них голосує, а хто взагалі не ходить на роботу.

Я звертаюсь до Голови Верховної Ради: шановний Володимир Борисович, я офіційно звертаюсь до вас для того, щоб ми  внесли зміни в Регламент роботи Верховної Ради, зробили це невідкладно, зробили п'ятницю повноцінним робочим днем. А якщо ми з вами не встигаємо розглядати важливі економічні закони навіть протягом повного робочого тижня, то давайте… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд.

 

ГАЛАСЮК В.В. … давайте працювати на вихідних фракція Радикальна партія буде це робити повним складом. Закликаю усіх колег з усіх фракцій і груп приєднатися до цієї ініціативи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Павло Кишкар, будь ласка.

 

13:10:34

КИШКАР П.М.

Шановні колеги, Павло Кишкар.  Чому вчить Майдан? Мій особистий  висновок… Висновок такий, що наше суспільство не готово сприймати неприродні процеси. Це тоді, коли прокуратура – це  для того, щоб заробити гроші, коли  держслужба – це  єдиний метод відбутися як людина, коли суд – це не суд, а судилище і ці процеси… На ці процеси наше суспільство готове  реагувати доволі жорстко. Цікаво, але і ця Верховна Рада багато в чому народжує і корупційні  схеми своїми рішеннями, і не реагує на ті виклики, які стоять перед державою. Зокрема, ті виклики, які стоять перед державою сьогодні у сфері безпеки оборони. Повірте, війна, на сьогоднішній момент, стала ще ближчою і ще ймовірнішою ніж будь-коли – тоді, коли зомбоящик у Російській Федерації продовжує накручувати російське  суспільство. У нас ми нічого не  робимо для того, щоб стати  сильною державою. Ми написали стратегію нацбезпеки, ми написали воєнну доктрину, ми внесли зміни до Закону України "Про засади  внутрішньої і зовнішньої політики України", ми  подали нормальний проект про внесення змін  до Закону України "Про основи нацбезпеки", хоча його треба тепер  переписувати.

Я з цієї високою трибуни заявляю,  що я готовий відкликати свій законопроект, якщо буде внесений Радою нацбезпеки відповідний,  розроблений і доопрацьований їх проект. Але в цьому суспільстві є  розрив між хорошими  законами і реальністю. Цей розрив – це  виконавча влада, це середня ланка, яка  не доопрацьовує і багато в чому незреалізовані ці закони, хороші закони. Ми наприклад, он Юрко не дасть збрехати, у нас  хороші танкові, танкові частини  хороші. Нам нікого посадить туди.  Про ці проблеми говорила Оксана Корчинська – проблема  мотивації.  Мотивація не у тому, щоб  сказати: хлопче, сідай чи, хлопче, ти вмієш  їздить. Є матеріальне  зацікавлення, є моральне зацікавлення, є забезпечення житлом, є  направлення на навчання, є  забезпечення безкоштовного навчання, є можливість  отримати чи ввезти на територію України  без мита автомобіль військовослужбовцю, який дійсно проходив військову службу у зоні АТО. Цього нічого не зреалізовано. Ми хочемо змотивувати людей  просто бажанням іти  на  фронт. Так не буває. Тому беремося до розробки  Державної програми розвитку воєнної організації, вирішуємо і  підготуємо завдання Збройним Силам України, до речі, які мають бути основоположними  для прийняття  державного оборонного  замовлення,  а такого документу не існує. Ми будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  10 секунд, завершуйте.

 

КИШКАР П.М. На сьогоднішній момент ми формуємо ДОЗ і купуємо  військову техніку, не знаючи, як ми її будемо  використовувати і які   загрози  ми оцінили  і вважаємо, що  цих сил…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Геннадій Кривошея, будь ласка.

 

13:14:11

КРИВОШЕЯ Г.Г.

Геннадій Кривошея, фракція  "Народний фронт". Шановні колеги,  шановний головуючий, шановні  українці! Мабуть, повторюся, коли скажу, що вчора в дійсності у Верховній Раді був  визначний день. Визначний він був тільки тому, що  ми побачили злагоджену роботу уряду, окремих міністерств, нашого Комітету профільного з питань промисловості, а також депутатів Верховної Ради, не  лише коаліції, а й інших політичних сил, які представлені тут.  Чому це вчора так сталося?  Це сталося так, що ми бачимо, що в  принципі Верховна Рада  не просто  може  працювати, а Верховна Рада  готова відстоювати інтереси, в першу чергу людей  і звичайних громадян.

Вчора був  день економічних  реформ  саме в  парламенті. Це був   перший крок, який необхідно продовжувати, і така робота має продовжуватися не лише у нас в парламенті, а результати проголосованих вчора законів мають, законопроектів, мають ставати результатом економічних реформ у нас в країні. Україна має виходити на відповідний міжнародний рівень.

Шановні друзі, серед вчорашніх законопроектів, дуже прикро, але не було проголосовано в другому читанні в цілому законопроект, який стосується питання мораторію перевірки діяльності окремих суб'єктів господарювання. Це велика проблема на сьогоднішній день, яка є в нас в країні, яка дісталася нам фактично ще з радянських часів, коли відповідні структури приходять до звичайного підприємця і з великою пагубною посмішкою починають виймати з нього все, що в нього тільки є, все, що він законно заробив і, враховуючи його нестабільність і беззахисність, ми вчора, ми, депутати, не змогли захистити його на певний період часу від окремих корупційних дій окремих чиновників нашої держави.

Фракція "Народний фронт" буде підтримувати відповідні законопроекти і виступає на захист підприємців малого, середнього, а також великого бізнесу.

Разом з тим, хотів би звернути увагу, що вчора, це повинні нас. Народних депутатів, через низьку явку, о шостій годині вечора ми не підтримали і не проголосували законопроекти в другому читанні, зокрема, номер 1912 і 1647, якщо не помиляюся, які стосуються електромобілів.

Шановні друзі, коли на вулиці чекає малий, середній бізнес, коли ринок в країні фактично електромобілів, продажу електромобілів відсутній, да, ми просто зобов'язані з вами працювати на те, щоб даний ринок працював. Є позитивний висновок Експертного управління уряду, є позитивні висновки Експертного управління Верховної Ради, наш комітет підтримав цей законопроект. І я як автор вимагаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

 

КРИВОШЕЯ Г.Г. Дуже щиро прошу, щоб Верховна Рада розглянула його на наступному пленарному засіданні. Дякую. Фракція "Народний фронт" за народ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується Юрій Шухевич.

Будь ласка. Припиніть конфлікт в залі, будь ласка.

 

13:17:53

ШУХЕВИЧ Ю.Р.

Український народе, ще в грудні минулого року мною був зареєстрований законопроект 1170. Про що йдеться? Про соціальний захист колишніх політв'язнів, колишніх репресованих, колишніх  спецпереселенців. Не дивлячись на позитивний висновок Головного науково-експертного управління, не дивлячись на те, що даний законопроект був схвалений на профільному комітеті, досі він не внесений в зал засідання. Чому? А цього пояснити не можу. Але ж яка ситуація складається в дійсності. Уявіть собі люди, які ми тут сьогодні говоримо багато, ми тут демонструємо біля Верховної Ради. А ви знаєте, що ці люди завоювали право отут демонструвати, отут виступати, отут свобідно говорити і багато-багато дечого. Але ці люди сьогодні найбільш упосліджені, найменш забезпечені соціально і матеріально.

Дивіться, ще Верховна Рада УРСР за радянських часів прийняла Закон про реабілітацію. Згідно з тим законом в'язні нібито мали право на відшкодування. Але мали право на відшкодування не за весь період перебування там ув'язнені, а лише за шість років. І я вам приведу конкретну людину. Дарія Гусяк, яка відсиділа 25 років  у в'язниці, дістала компенсацію лише за шість років. Тобто 19 років не компенсовано, що є порушенням Конституції, 56 статі діючої конституції. Але, яке відшкодування? Уявляєте за кожен день перебування там ув'язнені 25 копійок незаконного перебування. Можете собі уявити.

Точилася тяжка боротьба за це, за підвищення їм до пенсії. Я вам скажу, що у 2008 році було прийнято закон згідно з яким були доплати до пенсій, скільки ж почали доплачувати 54… 54 гривні, тим, які сиділи ув'язнені і спецпереселенцям – 43 гривні. Але і того не хотіли виплачувати, приходилося йти до судів вибивати і далі така ж сама ситуація.

Тому цей закон вже сьогодні передбачає виправлення цієї ситуації, скасовує цю не справедливу норму – 6 років. Маємо нормальні доплати мати такі, всі учасники…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  дайте можливість, хвилину завершити.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Всі ті, які відбували в радянських в'язницях і таборах повинні отримати так як учасники бойових дій. Всі ті, які були на спецзасланні, повинні сьогодні отримати так як учасники війни. Це буде хоч частково, буде належною справедливістю, бо інакше, що ми скажемо сьогодні тим людям, які на фронті воюють? Що і вони колись будуть такі упосліджені в цьому суспільстві, як і ці, що вибороли незалежність і свободу там: в підпіллі, в таборах, у в'язницях. І зможемо ми їм сьогодні глянути у вічі і сказати це – це чекає вас? Бо, якщо ми не приймемо цього закону, не винесемо сюди в зал. Рік вже чекає цей закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд, завершуйте.

 

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Тоді майте на увазі і ви не … вони зрозуміють, що і вони будуть так само, такими ж упослідженими в цьому суспільстві, яке завдячує їм, те, що Україна на сьогодні держава, що вона цілісна держава.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Іван Кириленко передає слово для виступу Олегові Ляшку. Будь ласка.

 

13:22:56

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги народні депутати, ті, хто залишився в залі, я хочу до вашого відома продемонструвати інформацію, яку активісти Радикальної партії зібрали по всій Україні щодо вартості житлово-комунальних послуг у тих містах і населених пунктах, де люди вже отримали платіжки на ЖКГ. Адже по багатьох містах, особливо в тих, де зараз відбуваються довибори, спеціально не приносять платіжних доручень, для того щоб не збурювати людей, для того щоб фактично обдурити їх перед виборами.

От уряд стверджує, що він вирішив проблему тарифів і ця проблема не стоїть перед людьми, і, мовляв, "тарифний майдан", який майже чотири тижні стоїть в урядовому кварталі, ми невідомо за що тут стоїмо. Я хочу на конкретних цифрах продемонструвати, щоб вся країна бачила величезний обман і величезну грабіжницьку політику, яку сьогодні проводить влада відносно власних співгромадян.

Місто Миколаїв. У жовтні минулого року за… площа житлова 115 квадратних метрів платили 548 гривень, сьогодні – 1 тисячу 48.

Місто Первомайськ. 53 квадрати: у жовтні минулого року – 200 гривень, у цьому році у жовтні принесли платіжку – 590 гривень.

Місто Люботин, Харківська область. 62 квадрати житлова площа: минулого жовтня – 370 гривень, зараз – 810 гривень.

Місто Ромни, Сумська область. 50 квадратів: минулого року – 66 гривень, у цьому році – 445 гривень. Місто Ромни, 69 квадратів: у цьому році – 720 гривень проти минулого року – 143 гривні.

Місто Білопілля. 78 квадратів: минулого року – 250 гривень, у цьому – 530.

Місто Чернівці. 49 квадратів: минулого року – 62 гривні, у цьому – 323 гривні.

Місто Чернігів. 30 квадратів: минулого року – 95 гривень, у цьому – 573 гривні.

Місто Ічня на Чернігівщині. 60 квадратів: минулого року  216 гривень, у цьому – 720.

Місто Веселе. 80 квадратів, минулого року – 300 гривень, у цьому – 1450 гривень. Ось вам ці цифри, ось як обкрадають людей.

У мене просте питання за браком часу: де людині взяти гроші, щоб сплачувати за опалення? А крім опалення ще треба сім'ю годувати, дітей у школу випровадити, ліки купити, якщо люди старшого віку. Я питаю: що це за грабіжницька політика? Чому сьогодні немає депутатів, чому їх учора немає, чому вони не голосують закони, які дадуть можливість людям сплачувати тарифи, які дадуть можливість людям ледь зводити кінці з кінцями?

Саме тому Тарифний Майдан стоїть. І ми закликаємо людей долучатися для того, щоб лише спільним тиском змусити владу прийняти закони, які дадуть можливість радикально знизити вартість ЖКГ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іллєнко, будь ласка.

 

13:26:11

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні українці, які нас дивляться і слухають! Вже пройшов рік від початку роботи Верховної Ради України восьмого скликання. Ми бачимо, що, на превеликий жаль, сьогодні мусимо констатувати, що ті величезні сподівання, які покладали українці на цю Верховну Раду, сьогодні не справджуються. Сьогодні ми маємо коаліцію, яка за рік виконала Коаліційну угоду на 3 відсотки. Сьогодні ми маємо уряд, який був сформований цією коаліцією, який має менше 1 відсотка в суспільстві підтримки. Це не легітимний уряд, і фактично навіть партія, головна партія цього уряду, партія Прем’єр-міністра відмовилася від участі в виборах, що, в принципі, автоматично означає те, що цей уряд має іти у відставку, абсолютно логічно.

Ми сьогодні бачимо величезну кількість корупційних скандалів, причому корупційні скандали… Дуже часто уже з Європи нам говорять, що представники європейських держав, країн Євросоюзу кажуть, що в сьогоднішній владі є відверті корупціонери. Але чомусь нинішня українська влада не так активно виконує вимоги Європи в цьому питанні, як, наприклад, у питанні поправки до Трудового кодексу. Чомусь такого активного бажання розслідувати кримінальні справи, які порушені, наприклад, в Швейцарії, в Чехії щодо Мартиненка, немає у нинішньої української влади.

Тепер стосовно ситуації, яка стосується Сходу України. На превеликий жаль, попри постійні заяви про мир, про перемир'я, ми його не маємо, ідуть бої, на превеликий жаль, гинуть наші герої.

Кілька днів тому я говорив, зокрема, і з цієї трибуни про це, було важкопоранено Юрія Черкашина – керівника молодіжної організації "Сокіл", одного з керівників Всеукраїнського об'єднання "Свобода". І, на превеликий жаль, ми бачимо цю реальну ситуацію, яка дуже сильно відрізняється від тої риторики яку ми чуємо з високих трибун.

І, з огляду на це, вчора ми про це оголосили на брифінгу, наша депутатська група Всеукраїнське об'єднання "Свобода" в парламенті звертається до всіх здорових сил, які є в Верховній Раді восьмого скликання, звертаємося до всіх депутатів яким не байдужа сьогодні доля України, яким не байдужа доля Революції Гідності, які хочуть відстоювати національні інтереси, відстоювати боротьбу з корупцією. І ми звертаємося з тим, що нам потрібен сьогодні новий суб'єкт в парламенті, нам потрібна депутатська група яка би об'єднала би всіх цих депутатів патріотів, для того щоби сьогодні був новий голос, новий суб'єкт в парламенті, для того, щоб зупинити цю кулуарщину, зупинити те, що сьогодні відбувається. Ми цей заклик зробили, ми готові обговорювати принципи роботи цієї групи, її регламент і кількісний, якісний склад, очевидно це мають бути люди не заплямовані, люди патріотичні. І тоді ми дійсно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершити.

 

ІЛЛЄНКО А.Ю. … ми зможемо дійсно трошки дати свіжу кров в роботу цього парламенту.

Просимо розглянути цю нашу пропозицію і ми готові до таких переговорів. Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дідич Валентин передає слово Ігорю Луценку. Будь ласка.

 

13:29:43

ЛУЦЕНКО І.В.

Дякую.

Шановні друзі, вітаю всіх! Вітаю народ України! Ігор Луценко, фракція "Батьківщина". Хотів би звернутися на надзвичайно болючу і катастрофічне питання насправді це відновлення авторитарної системи, репресивної системи Януковича уже за режиму Порошенка. На сьогодні є три елементи, які фактично завершуються у своєму створенні, відтворенні точніше, це і суди, це і прокуратура, це і МВС. Так би мовити "вишенькою на тортику" відновлення цієї системи на сьогодні є процес створення тіньової Генеральної прокуратури. Така тіньова Генеральна прокуратура існувала при Шокіні, вона була реальною Генеральною прокуратурою, де працювали реальні слідчі, реальні інтелектуали, хоча на стороні зла, але інтелектуали, які розробляли кримінальні справи, які розробляли план слідчих дій і доносили це до формальних слідчих Генеральної прокуратури.

Це те, що зараз робиться, це те, що зараз відновлюється. Тобто створюється такий собі інтелектуальний центр, який керує Генеральною прокуратурою, яка, на жаль, на сьогодні опустилася до рівня невеличкого департаменту Адміністрації Президента.

Зокрема, такий приклад. Оці всім відомі молоді прокурори, котрих звільнили за їхнє листування у Вайбері, де вони домовлялися відрозбоїть телефон, вони зараз працюють в цьому інтелектуальному центрі і фактично дають вказівки реальним прокурорам.

Наслідком цієї діяльності є катастрофа Української держави, не більше і не менше.

Сотні людей на сьогодні сидять без будь-яких доказів, за політичною мотивацією, за комерційною мотивацією і не мають права ні на захист, ні на справедливий суд.

До речі, щодо справедливого суду, нещодавно був збір суддів і там всі ті ж самі ліца. Суддя Царевич була присутня.

Так само, коли ви підете в Печерський суд, ви побачите, так само, суддю Карабаня там, того самого, який судив при Януковичу, тих же самих людей, котрих він судить зараз.

Так само, ви побачите в кінці-кінців ту практику про яку казав, біглий на сьогодні суддя, пан Чернушенко, який в принципі дав достатньо на декілька кримінальних справ свідчень, яким чином з Адміністрації Президента керують суддями.

Але це все пішло в пісок, тому що немає кому в Генеральній прокуратурі займатися і політичної волі ні в парламенті, ні в Адміністрації Президента немає.

Друзі! Я закликаю вас не бути співучасником цього злочину, тому що відтворення елементів, репресивних елементів режиму Януковича є злочином не просто самим по собі, є злочином подвійним. Тому що все-таки загибли люди на Майдані, загинули люди на АТО. І повторювати те, що  призвело  до цієї  трагедії,  це  є подвійним злочином. Закликаю  парламент   стати парламентом  і відносити свою головну, насправді, я вважаю, функцію. Головна  функція – це не приймати тут закони, а домагатися  їх виконання.  Тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.В. Закон є законом лише тоді, коли він виконується. І парламент  є парламентом лише тоді, коли  він домагається цього. Тому, друзі,  давайте не будемо  співучасниками цього злочину. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталія Новак передає слово, будь ласка, Солов'ю…

 

13:33:15

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Юрій  Соловей,  89 виборчий  округ.  Шановні колеги,  ви знаєте, мій виступ буде стосуватися у першу чергу  тих депутатів з  демократичної коаліції, які сьогодні є в залі, і не буде якимось конкретним, а стосуватиметься загальних питань.

Ви знаєте, бо спостерігаючи за тими процесами, які сьогодні  відбуваються і в українському парламенті, і  в українському суспільстві, на жаль,  я вчергове  вертаюсь  до української історії тисячолітньої давності. От скажіть, будь ласка, чому, маючи найкращі землі в Європі, маючи найкращий і найталановитіший народ, маючи  найкраще військо в Європі, починаючи з козаків, закінчуючи українською повстанською армією, ми, на жаль, ніколи не мали української держави. Ми завжди були  або частиною польської федерації Речі Посполитої, чи частиною Австро-Угорської федерації, чи частиною Російської імперії. А знаєте, чому? Тому що внутрішні чвари, розбрат, зради завжди  ховали  український політикум і українську державу. Завжди! Завжди українські лідери,  як тисячу років назад,  кінчаючи  сьогоднішніми днями, думали, що вони наймудріші і тільки вони  зможуть вивести цю Україну вперед, замість того, щоб об'єднуватись.  Чи не  відбувалось таких  речей у новітній історії? Пригадайте  2005-2010 рік  і проведіть паралель із сьогоденням. Чим закінчився розбрат в середині демократичних сил 2005-2010 року? Пригадайте. Він закінчився тим, що до влади прийшов Янукович. Чи не ті самі процеси сьогодні відбуваються  в нашій державі, як на мене, абсолютно аналогічні, тільки небезпека сьогодні на порядок вища, тому що в нашу державу може прийти вже не Янукович, а може прийти близький сусід Путін.

І тому сьогодні, коли завершилися чергові місцеві вибори, я не просто так це говорю, у нас є унікальний шанс, ми маємо невеличкий чотирирічний запас часу. І я звертаюся до колег, які входять сьогодні в коаліцію, бо у нас є два шляхи.

Один шлях – об'єднати наші зусилля тут в парламенті і об'єднати наші зусилля і в місцевих радах, створивши коаліції, і 4 роки пропрацювати на державу. Або в нас є інший шлях – знищити у взаємній критиці один одного. Вибір за кожним з нас. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Лінько передає слово Андрію Лозовому. Будь ласка.

 

13:36:06

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Кілька днів тому на рідній Рівненщині я з великим болем, сумом і розчаруванням прочитав одну новину. І така сама реакція громадськості і обурення рівнян і мешканців області неймовірно високе. А що відбулося?

Ми, шановні колеги, шановні громадяни, бачимо, що, на жаль, за 2 роки відколи минула Революція гідності ніяких реформ не відбувається. Єдина реформа, яка все-таки вступає в дію – це формування Національної поліції.

Ми всі знаємо, що МВС за останні 24 роки взяли найгірше від радянської системи помножила це на тотальну корупцію, на тотальний бандитський беспредел 90-х, яке все вжилося в цю страшну махіну, яка просто знущалася над людьми і реформа мала б бути неминучою. Вона відбувається.

Ми бачимо багато позитивних моментів таких, коли призначають на високі посади людей достойних, людей, які пройшли фронт, людей, які ризиком свого життя довели свою гідність, такі як Олександр Фасевич, як Роман Пицьків, як Вадим Троян, який очолив Нацполіцію на Київщині. Я на свої очі бачив як цей чоловік брав участь у визволенні Маріуполя 13 червня минулого року. Але, що відбувається на Рівненщині? Там начальником поки що в.о., правда, значить, Національної поліції назначений полковник Сергій Максимов – одіозна фігура, представник найгіршого мєнтовського складу, який тільки може бути, який весь час постійно буквально кожний  тиждень виникає новий скандал, пов'язаний з тим, що бандити в пагонах так звані правоохоронці, насправді правопохоронці, беруть участь у корпоративних бандитських конфліктах, пов'язаних з незаконним видобутком корисних копалин, конкретно – бурштину, в першу чергу.

 Ми бачимо, що поназначали нещодавно нових начальників у Зарічненському,  Дубровицькому, Рокитнівському, Сарнинському районах, всіх привезли з Житомира. Тут є колеги з Житомирщини, які підтвердять якраз одіозних, які там, зокрема в Олевському  районі засвітилися  в участі в незаконному  видобутку бурштину.

Дійшло до абсолютного абсурду. Серед білого дня з будівлі обласного Управління внутрішніх справ під керівництвом полковника Максимова виносять – серед білого дня,  вдумайтесь! – мішки, цілі мішки з бурштином:  136 кілограмів. Вартість кілограма ринкова від півтори десь до семи, максимум, тисяч доларів. Тобто орієнтовно на півмільйона доларів природного багатства, даного нам Богом, – нашого сонячного рівненського бурштину – винесли просто і не покараний ніхто.

І я хотів би вважати цей виступ моїм зверненням до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, до керівника Національної поліції Хатії Деканоїдзе і це не тільки моє звернення. Ми розпочали  процес, і вже багато депутатів з  різних фракцій і груп підписались з вимогою, не назначати в жодному випадку в.о.керівника Національної поліції Максимова повноцінним керівником, провести розслідування і суворо покарати Максимова керівників…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд і завершуйте.

 

ЛОЗОВИЙ А.С. … і всіх правоохоронців так званих, а насправді   бандитів у "мусорських" пагонах їх інакше не назвеш, які беруть участь у схемах з незаконного видобутку і реалізації бурштину на моїй рідній Рівненщині. Прошу колег підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марченко Олександр.

Будь ласка.

 

13:39:48

МАРЧЕНКО О.О.

Доброго дня, шановні українці! Доброго дня шановні виборці! І доброго дня присутні депутати. Я хочу подякувати, в першу чергу, що ви залишилися тут для того, щоб в спокійних обставинах висловити свої точки зору, які болять у вас.

Мені приємно, до Володимир Юрійович, який пішов, з Житомирської області, підкреслив проблематику, катастрофу, яка є в Міністерстві освіти. Дуже прикро, що пан Павло Кишкар черговий раз казав, що Міністерство оборони не укомплектувало наші Збройні Сили на 90 відсотків. От я отримав сьогодні заявку, що носки, балаклави – все те ж саме повторяється у війську.

Дуже прикро, що сьогодні Міністерство охорони здоров'я не має ні однієї прививки. Своїми зверненнями ми вже побачили відсутність будь-якої їхньої реакції на ту проблематику, яка є сьогодні в регіонах.

Іван Рибак підкреслив про стан доріг. Скажу, пане Іване, вони всі такі є по Україні, по всій Україні. На українських дорогах… українських дорогах йде війна. Ми втратили за 9 місяців майже три тисячі людей. Реакція виконавчої влади, уряду – нуль.

Але я хочу сьогодні звернутися до вас, присутніх, особливо до представників коаліції. Сьогодні почали звертатись ви в цьому залі з невеличкою проблемою: ми втратили… ви втратили контроль над виконавчою гілкою влади, над урядом. Від цього всі проблеми.

Дуже багато лунає закликів: давайте будемо єднатися для України. Ми завжди єдналися, пан Юрій: і на Майдані, і в Збройних Силах. Але в мене звернення сьогодні до виборців, до білоцерківців: не єднайтеся з корупцією, не єднайтеся із злодіями, які розікрали комунальне майно, майно України, не єднайтесь з тими людьми, які розкрадають бюджет, бо оптимістичне, що сьогодні було сказано, нам міністр сказав, що електронні закупки дадуть нам 50 мільярдів гривень.

То скажіть, коли ми приймали постанову по 30-річчю відзначення Чорнобильської трагедії, сьогодні, напевно, перед всіма чорнобильцями, перед всіма пораненими інвалідами на війні, перед тими бійцями, які є на фронті, напевно треба прийняти законопроект 2093, хоч повернути людям  елементарні державні гарантії, які вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

МАРЧЕНКО О.О. … вони заслужили своїм подвигом.

Я звертаюся до урядовців, звертаюсь до пані Наталії Іванівни, проблеми не тільки, щоб українців гнобити податками, а проблема, Наталія Іванівна, в тому, щоб ці податки йшли на розвиток держави. Я вважаю,  товариство, всі люди, які тут залишилися, вони бачать проблему. Сьогодні влада не знайшла нічого іншого, як злитися з діючою …

 

         ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, наступна людина сидить. Вона ж так само має повагу, як і ви, залу.

Будь ласка, але я вас дуже прошу, лишилась одна хвилина. Будь ласка, коротко. Люшняк, депутат Люшняк. Кривенко передає слово, він мені сказав, це депутату Люшняку.

 

13:43:55

ЛЮШНЯК М.В.

Микола Люшняк, 166 округ, Тернопільщина. Шановні колеги, ми багато приймаємо рішень, багато робимо новшеств, піднімаємо економіку. Але чи ми не розуміємо сьогодні, що Україна знаходиться в продовольчій небезпеці. Постановою Кабінету Міністрів розформована сільськогосподарська інспекція. Дозволу, який би сьогодні видавав на сертифікат на насіння, нікого, ніхто не відповідає за це. Насіння не сертифікується, порушуються кримінальні справи. Ви знаєте, що на сьогоднішній день 40 процентів відсіяної озимини в незадовільному стані, тобто це площі, які ми будемо пересівати. Чи буде наша економіка функціонувати, коли ми не будемо мати чим себе прогодувати. Давайте згадаємо, хто витягнув наш локомотив економіки – аграрники.

Я сьогодні звертаюсь до Кабінету Міністрів і до Прем'єра, щоб сьогодні відновити необхідну чисельність сільськогосподарської інспекції, яка повинна безперебійно видавати сертифікати на насіння і щоб цей процес працював поки не запрацює закон 1460-1. Який ввійде в історію як новітній закон насінництва і розсадництва в Україні.

Шановні колеги! Користуючись нагодою я хочу привітати всіх аграрників з нашим святом! Шановні трударі України! Зокрема, Тернопільщина, вітаю, ви пам'ятаєте, що сьогодні економіка нашої держави на ваших плечах і на ваших руках. Натхнення, здоров'я, добробуту в наших сім'ях. Слава Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

І останній виступ, депутат Розенблат, будь ласка,  прошу лаконічно.

 

13:45:47

РОЗЕНБЛАТ Б.С.

Дякую друзі! Слава Україні! Ви знаєте, багато тут лунає заяв, гучних заяв, ті, які сьогодні, дуже так хвилюють і бентежать наших громадян. Але знаєте, в інших виступах чуєш, про те, що сьогодні знову у нас йде якийсь популізм. От переді мною виступав представник Партії "Батьківщина", який казав, що знову щось відновлюється, щось нове йде… від фракції, вибачаюсь, але питання в іншому, вчора за  рахунок голосів і поєднання "Блоку Юлії Тимошенко" і Партії регіонів, "Опоблоку" було об'єднано така "ширка" в Житомирській облраді. 

Тому, знаєте, коли одні заяви звучать тут, а інші на місцях, відбувається по іншому, не треба ніколи перекручувати. Але питання даже не в цьому, дійсно, два українці – три гетьмана. Це те, що дійсно нам сьогодні заважає створити міцну, здорову країну, для того, щоб йти і рухатись вперед.

Ви знаєте, я теж за те, щоб сьогодні тарифи в Україні були низькими, але не за рахунок того, що ми будемо тут в Раді битися за ренту на газ, а за рахунок того, що ми займатися, утепленням наших будинків, за те, що будемо скорочувати газ, витрати. За те, що будемо, дійсно, займатися економічними зростаннями.

Вчора, дійсно, був дуже великий день, ми прийняли дуже багато економічних питань, але в передвір'ї дуже великого свята в Україні – дня сільського господарства, я хочу нагадати, що закон, який ми ще весною проголосували за підтримку нашої молочно-м'ясної галузі, про відновлення дотацій та молоко і м'ясо. Він уже лежить більше півроку і не розглядається в другому читанні, сьогодні треба надати можливість людям мати гроші, для того,  щоб платити любий тариф: і великий, і малий. Ми повинні все зробити для того, щоб Закон про бурштин, який теж уже чекає біля року, він теж повинен йти на те, щоб Україна мала можливість заробляти кошти в бюджеті не за рахунок МВФ, а за рахунок власних податків, за рахунок того, що дійсно будуть мати громадяни право, повторюю, право на працю і за цю працю будуть платити.

От з цим я хотів би всіх і привітати, особливо, ще раз повторюю, привітання до всіх наших селян. Зі святом вас! І хай нам всім щастить! І хватить нам сперечатися, давайте краще працювати. Дякую.

 

13:48:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, час для виступів народних депутатів з різних питань завершений. Але я хочу сказати кілька слів.

Тут знаходяться у нас в залі дуже активні депутати, які часто виступають і від долі яких залежить і майбутнє цього парламенту, і майбутнє України в цілому. Ну, за час виступів я почув найгірші слова і щодо Президента, і щодо уряду, і щодо самого парламенту, в тому числі від представників владної коаліції.

Я хочу вам нагадати, що тільки цього тижня, товариство, тільки цього тижня ми прийняли пакет антикорупційних законів: агенцію по виявленню і розшуку корупційних активів. Дякую і Комітету боротьби з корупцією Єгора Соболєва, як і тут присутніх.

 Внесли правки в Кримінальний і Цивільний кодекс, які допомагають боротися з корупційним майном. Цього тижня ми прийняли закон, який дуже довго ми чекали: про Державне бюро розслідувань. Товариство, нагадайте мені, коли стільки ми могли приймати в попередні часи? Стільки надважливих, фундаментальних, наголошую, фундаментальних для держави законів, які реформують правоохоронну систему, які фактично завершують систему по боротьбі з корупцією. І візовий пакет – це само собою, - просто ці візові закони, треба розуміти, це закони, які потрібні не Європі, а нам для боротьби з корупцією, що дуже важливо. І нам це важливо самим усвідомити. Це не для того, щоб просто візи ми отримали – щоб мали більш кращі механізми боротися з корупцією, яка є найбільшим злом сьогодні в Україні, супроти якого ми повинні об'єднати всі зусилля. Але, на жаль, дуже часто партійна і політична амбіція бере верх над державним баченням ситуації. І я просто хотів би закликати всіх депутатів вміти бачити Україну крізь політичні партії, вміти бачити Україну крізь політичні інтереси. І тоді напевне ми зможемо і більше приймати рішень в залі, і більше контролювати хід їхнього виконання.

Я хотів би закликати депутатів, приходячи сюди, в цей зал, знати, що нам надано якийсь час у дуже відповідальний період для України. Цей період ми повинні не згаяти і не роздати на партійні взаємознищення, а максимально той час свою енергію покласти для України. Багато наших попередників не мали такої змоги, як маємо ми сьогодні. На нас є велика відповідальність. Я хочу закликати до цієї відповідальності і в наших діях, і в наших словах, і в нашій роботі.

Також хочу вам нагадати, що наступного тижня ми працюємо в комітетах, фракціях і групах. А чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться у вівторок, 24 листопада о 10 годині. Нагадаю: ми прийняли Закон Європейської інтеграції напередодні річниці початку Майдану, 21 листопада, коли багато з тут присутніх теж пішли на Майдан Незалежності. Це великий знак, і це символічна дія. Я бажаю плідної роботи в комітетах, бажаю плідної роботи у фракціях. І 24 листопада о 10 годині ранку зустрічаємося тут, у сесійному залі.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради України я оголошую закритим. Дякую. Слава Україні!