ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

04 червня 2015 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

10:03:33

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги  народні депутати, доброго ранку! Прошу заходити в зал, займати робочі місця. Секретаріат прошу запросити депутатів до роботи.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

10:06:03

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, доброго ранку! Прошу займати свої місця, підготуватись до реєстрації.

Ми можемо розпочинати нашу роботу. Сьогодні надзвичайно важливий день. Ми будемо мати можливість заслухати послання Президента України. Ми будемо мати можливість розглянути сьогодні і затвердити План законодавчого забезпечення реформ, який напрацьований народними депутатами України, який систематизує нашу роботу, і багато інших проектів, законів, урядових ініціатив, які необхідні для ухвалення.

Будь ласка, прошу підготуватись до реєстрації, шановні колеги народні депутати.

Шановні колеги народні депутати, будь ласка, підготуйтесь до реєстрації. Прошу включити систему "Рада" для реєстрації.

Будь ласка, реєструємося, шановні колеги.

10:08:33

Зареєструвалося - 326

325 народних депутатів  знаходиться у залі.

Шановні колеги, ми… Оголошую  ранкове засідання  Верховної Ради України відкритим. Сьогодні день народження у наших колег, шановні колеги. Давайте привітаємо з днем народження Тетяну Чорновол. Тетяна Миколаївна, вітаємо вас з днем народження.  (Оплески) Сергія Петровича  Лабазюка, нашого  колеги, вітаємо.  (Оплески)  І Ігоря Федоровича  Молотка вітаємо.  (Оплески)

Шановні колеги народні депутати, відповідно до  порядку денного ми зараз розглянемо питання щодо складення присяги членами Вищої ради юстиції. Відповідно  до статті  131  Конституції України Генеральний прокурор України та міністр юстиції України за посадою входять до Вищої ради юстиції. На 12-му позачерговому  з'їзді суддів, що відбувся  25-26 вересня  2014 року, шляхом таємного голосування делегатами з'їзду  було обрано  членами Вищої  ради юстиції Наталію Олександрівну Волковицьку, Аллу Сергіївну Олійник, Олексія Валентиновича Муравйова. Відповідно до статті 17  Закону України "Про Вищу раду юстиції" перед вступом на посаду член Вищої ради юстиції  складає присягу.

Шановні колеги, я прошу вашої уваги. Для складення присяги на трибуну запрошується міністр юстиції України, член Вищої ради юстиції Павло Дмитрович Петренко. Прошу вашої уваги. Запрошую міністра для складення присяги, будь ласка.

10:11:20

ПЕТРЕНКО П.Д.

Я, Петренко Павло Дмитрович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання закону та етики діяльності суддів і прокурорів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Дмитрович.

   Для складення присяги на трибуну запрошується Генеральний прокурор України, член Вищої ради юстиції Віктор Миколайович Шокін. Будь ласка, Віктор Миколайович.

Будь ласка, прошу, колеги, вашої уваги. Шановні колеги, прошу вашої уваги, будь ласка.

10:12:21

ШОКІН В.М.

Я, Шокін Віктор Миколайович присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання закону та етики діяльності суддів і прокурорів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Віктор Миколайович,  з вступом на посаду члена Вищої ради юстиції.

Будь ласка, до складення присяги на трибуну запрошується член Вищої ради юстиції Наталія Олександрівна Волковицька, будь ласка.

ВОЛКОВИЦЬКА Н.О. Я, Волковицька Наталія Олександрівна, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання законів та етики в діяльності суддів і прокурорів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо.

На трибуну запрошується для складення присяги член Вищої ради юстиції Алла Сергіївна Олійник. Прошу.

ОЛІЙНИК А.С. Я, Олійник Алла Сергіївна, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо зі вступом на посаду.

Шановні колеги народні депутати, запрошую на трибуну для складення присяги члена Вищої ради юстиції Олексія Валентиновича Муравйова. Будь ласка, Олексій Валентинович.

МУРАВЙОВ О.В. Я, Муравйов Олексій Валентинович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено здійснювати повноваження члена Вищої ради юстиції для забезпечення формування чесного, високопрофесійного, незалежного корпусу суддів з метою додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо зі вступом на посаду. Вітаємо членів Вищої ради юстиції! Бажаємо успіхів у вашій важливій в роботі! І ще раз вітаємо зі вступом на посаду.

Шановні колеги народні депутати, я щойно отримав заяву двох…   однієї фракції і однієї групи – "Опозиційний блок" та "Воля народу" – про оголошення перерви, але просять замінити його виступом, і я надаю 3 хвилини.  Ігор Шурма,  "Опозиційний блок" для виступу з трибуни Верховної Ради України, відповідно до поданих заяв про оголошення перерви,  будь ласка. 

10:16:04

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

До цього виступу спонукала критична ситуація, яка склалася з матеріальним  забезпеченням медичної допомоги військовослужбовців та цивільного населення в зоні проведення антитерористичної операції на території  України. Немає потреби давати оцінки в цілому національній системі охорони здоров'я. більш ніж відверту оцінку дав Президент  України на засідання Комітету  економічних реформ  визначивши стан справ в національній системі охорони здоров'я як національну катастрофу. Разом з тим, ми не маємо права не реагувати  на виклики, які постали перед нами в   зв'язку з військовими подіями на Донбасі та  зовнішньою агресією. Військовослужбовці  як і цивільне населення, потерпають  від критичного дефіциту лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Зрозуміло, що ідеального забезпечення в нинішніх соціально-економічних  умовах    в зоні бойових дій створити неможливо. Але є реальна можливість  частково забезпечити ці потреби, а деякими товарами  медичного призначення та матеріалами і 100 процентів  за рахунок державного резерву, який  зберігається на регіональних базах спеціального медичного   постачання, де зберігаються: бинти, марля, шприци, жгути для зупинки кровотеч,  перев'язувальні  пакети, медичний спирт, автоклави, бікси для  стерилізації  та    інше. Тим більше, що  не мала доля із цього переліку на сьогоднішній день  вже розброньована, дискусії з цього приводу в кулуарах ведуться  вже давно, а рішення прийняти ніхто не може, що свідчить про  безвідповідальність та непрофесійність деяких органів центральної виконавчої влади, нездатність адекватно реагувати на виклики в кризових ситуаціях.

Хочу нагадати, що коли владі потрібно, вона може придумати все, аби знайти вихід, чого вартує лишень істерія по "свинячому" грипу, коли було  прийнято рішення розбронювати запаси і роздавати товари медичного призначення. В той час Харківська область отримала марлі 250 кілометрів, якої вистачило би покрити всю відстань від Харкова до Дніпропетровська.

Потрібно врахувати, що ініціативи, які стримуються Постановою Кабінету Міністрів  України від 22 травня 2013 року  418 "Про внесення змін до порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву", якою передбачена реалізація за умови проведення аукціонів. Чи не цинізм по відношенню до військовослужбовців та цивільного населення, які потерпають на війні та на сході влаштовувати торги? Тому уряду варто, на мою думку, терміново переглянути постанову Кабінету Міністрів та прийняти рішення про безоплатну передачу цих засобів для потреб військових та територіальним лікувальним закладам, забезпечивши при цьому суворий контроль за оприбуткованим використаним списанням.

Зрозуміло, що запаси держрезерву мають бути не знижуючими, тому ті кошти, які передбачені постановою номер 300 від 31 березня, можуть використовуватися на поповнення державного реєстру. За інформацією, не перевіреною інформацією, яку ми отримали вчора, на базах сьогодні залишків залишилось нуль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

ШУРМА І.М. Якщо залишилось нуль, це означає, що вони реалізовані на торгах, значить є десь кошти.

Звертаюсь (як депутатський запит) до Генерального прокурора провести перевірку наявності запасів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 секунд, завершуйте.

ШУРМА І.М. Перевірити залишки на базах спецмедпостачання і вирішити питання позитивно для військовослужбовців та жителів зони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, відповідно до поданої заяви двох депутатських груп про оголошення перерви просить право на виступ народний депутат Молоток. 3 хвилини, будь ласка. Заміна відповідно до поданої заяви про оголошення перерви.

10:19:58

МОЛОТОК І.Ф.

Ігор Молоток, 160 виборчий округ.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, шановні громадяни України! 8 червня виповнюється 95 років від дня народження видатного легендарного льотчика Івана Микитовича Кожедуба, який народився у славетній Сумщині у селі Ображівка, Шосткінського району. Свій шлях до неба Іван Микитович розпочав у місті Шостка у місцевому аероклубі, потім у 1941 році закінчив Чугуївську авіаційну військову  школу пілотів у 1943 був відправлений на фронт. Він є найефективніший льотчик Другої світової війни. На його рахунку   64 збитих ворожих літака, у 33 роки йому присвоєно звання генерал-майора авіації.

Наприкінці війни його авторитет і популярність  були настільки великі, що  він  став справжньою легендою. Хоча завжди залишався людиною простою і доступною. Його ім'я названі вулиці парки, учбові заклади, у місті Шостка працює Музей легендарного льотчика. Можна  говорити багато про ратні подвиги повітряного аса, але передусім треба відзначити його як патріота, громадянина, людину, яка була  взірцем відданості   обов'язку і Вітчизні.

Разом з депутатом Андрієм Деркачем ми за реєстрували проект  Постанови Верховної Ради про відзначення ювілею Івана Микитовича.

Звертаюсь до вас, шановні колеги депутати, з проханням підтримати відзначення  на державному рівні 95-річчя видатного сина українського  народу, справжнього  патріота. Вважаю, що його постать заслуговує на всенародну  шану.

Шануючи пам'ять Івана Микитовича Кожедуба віддаючи належне його  патріотизму, мужності ми висловлюємо повагу сьогоднішнім  захисникам Вітчизни.

Звертаюсь до голови профільного комітету Миколи Княжицього з проханням розглянути цей проект постанови і внести до залу Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до поданої заяви підготовлений проект постанови, який вноситься на ваш розгляд, реєстраційний номер 2010а.

Хочу вас проінформувати, що до Верховної Ради  України надійшла заява народного депутата Дмитра Васильовича Шлемка, який обраний від політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", про бажання достроково припинити повноваження народного депутата України. Відповідна заява була розглянута комітетом. Я запрошую першого заступника голови комітету профільного до слова щодо інформації по розгляду цієї заяви регламентним комітетом.

Колеги! Шановні народні депутати! (Шум у залі) Шановні народні депутати! (Шум у залі) Шановні народні депутати, будь ласка, займіть свої місця в залі.

Шановні народні депутати, я просив би вашої уваги. Микола Трохимович, наведіть там порядок у себе, будь ласка. Андрій Анатолійович, наведіть порядок, будь ласка, у себе! Будь ласка, колеги! Дуже шумно в залі!

Шановні колеги народні депутати, я прошу вашої уваги ще раз.

Сергій! Народний депутат Лещенко! Народний депутат Лещенко, будь ласка, звертаю вашу увагу на порядок в залі. Народний депутат Бурбак! Народний депутат Кутовий! Я прошу вашої уваги, будь ласка, колеги! Давайте сконцентруємося на роботі. Не можливо доповідати колезі народному депутату, коли вся зала говорить.

Будь ласка.

Іван Крулько, Іван Крулько! Будь ласка, ваша увага, колеги. Ще, будь ласка, трошки тихіше, будь ласка.

Будь ласка, Павло Пинзеник, доповідайте.

10:26:48

ПИНЗЕНИК П.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати України, Комітет з питань Регламенту на своєму засіданні 3 червня цього року розглянув заяву народного депутата України Шлемка Дмитра Васильовича про складанням ним депутатських повноважень згідно з вимогами пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України та статті 4 Закону України "Про статус народного депутата України".

Комітет прийняв рішення: внести народними депутатами членами комітету на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шлемка Дмитра Васильовича (реєстраційний 2010а). Просимо підтримати і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу сконцентруватися. Зараз ми будемо голосувати цю постанову. Хочу зосередити вашу увагу на тому, що  постанова... заява написана власноруч. Дмитро Васильович Шлемко присутній зараз у залі. Я запрошу його до слова. Колеги, увага! Увага!

10:27:59

ШЛЕМКО Д.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, відповідно до пункту 1 статті 81 Конституції України та пункту один статті  4 Закону України "Про статус народного депутата України" заявляю перед Верховною Радою України про складання повноважень народного депутата України. Мотивація такого поступку викладена у заяві, яку ви сьогодні  отримали.

Я – народний депутат України чотирьох скликань: п'ятого, шостого, сьомого і нині - восьмого. Десятий рік працюю у Верховній Раді.

У п'ятому скликанні після Помаранчевої революції більшість у Верховній Раді отримали "Наша Україна", "Блок Юлії Тимошенко" та СПУ. Однак із-за зради лідера соціалістичної партії України створилася антинародна більшість у Верховній Раді.

У шостому скликанні "Блок Юлії Тимошенко" та "Наша Україна" отримали більшість у складі 227 голосів. Однак вперше із-за того, що появилися "тушки" більшість отримала антинародна Партія регіонів, комуністи. І у сьомому скликанні  Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", "УДАР" і "Свобода" більшості не мали.

Таким чином, мені як народному депутату цих трьох скликань приходилось працювати в опозиції, коли за ті чи інші досягнення, які треба було зробити, ламали руки, ноги, пробивали голову. Але ми виборювали тоді і боролися за те, щоб була українська мова, українська історія, українська культура, за українських героїв.

У цьому скликанні вперше український народ довірив конституційну більшість національно-демократичним силам і особливо молоді. І я вважаю, що моя місія як народного депутата, який попрацював це скликання, виконана. Сьогодні українське суспільство має запит на молодих, енергійних, професійно підготовлених людей, які володіють основами ринкової економіки, мають міжнародні знання, іноземну знають мову. Тому на з'їзді  партії, коли приймалося рішення оновити  фракцію "Батьківщина", я сьогодні, крім того, що виконую цю місію, маю ще місію як голова Івано-Франківської обласної організації 16 років виконати завдання на місцевих виборах: привести команду "Батьківщини", як і було це раніше, на виборах у тій достатній мірі до влади, в якій це визначать виборці.

Тому просив би відповідно до статті 222 Закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ШЛЕМКО Д.В.  …Верховну Раду України сьогодні проголосувати за дострокове припинення моїх повноважень. Це щира моя заява, яка не містить жодних спекуляцій, які навколо цього розгортаються. Тому прошу Верховну Раду і народних депутатів визначитися. Я завжди нажимав кнопку "за", якщо хтось мав велике бажання. Спасибі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Постанови (реєстраційний номер 2010а) відповідно до поданої заяви за власним бажанням народного депутата Шлемка про складання ним повноважень народного депутата України. Ви заслухали виступ народного депутата.

Прошу підготуватись до голосування. Колеги, прошу підготуватись до голосування. На ваш розгляд для голосування внесено проект Постанови (реєстраційний номер 2010), 2010 – проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шлемка.

Прошу голосувати і прошу підтримати добровільну заяву чи за власним бажанням народного депутата України. Колеги, голосуємо! Голосуємо, колеги. Голосуємо. Ухвалення заяви за власним бажанням.

10:33:10

За-218

Шановні колеги, я думаю, що всі оцінять, народний депутат, колега оцінить прагнення всіх, щоб він залишився. Але я  наголошую на тому, що це власне бажання народного депутата  України.

Вношу пропозицію для голосування, проект  Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Шлемка Дмитра  Васильовича. Будь ласка,  колеги, прошу підготуватися, прошу заспокоїтись.  Будь ласка, готові голосувати колеги? Готові голосувати, колеги? Будь ласка,  готові голосувати?  Шановні колеги,  голосуємо підтримати заяву за власним бажанням народного депутата Шлемка про складення повноважень народного депутата  України. Прошу голосувати. Колеги, ну ви ж розумієте, що це право депутата і…  (Шум у залі)  Голосуємо.  Кадрове питання не потребує повернення. Прошу голосувати і прошу підтримати  цю заяву.

10:34:48

За-227

Рішення прийнято.

Будь ласка, хвилина, Юрій Луценко.

10:35:18

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, вчора ввечері в комі, не приходячи до свідомості. помер поранений майдановець Орленко Віктор Миколайович. Прошу пом'янути цю світлу людину хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Слава Україні!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ  Героям слава!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, я просив би, подивіться, зараз тиша в залі, на скільки комфортно нормально можна працювати і результативно. Коли всі починають одночасно говорити, атмосфера в залі невиносна просто. Я просив би один одного поважати, тому що ви, знаходячись в залі, маєте розуміти, що хтось з ваших колег виступає на цій трибуні, і навпаки. Тому я дуже би просив це враховувати.

На ваш розгляд виноситься питання проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом щодо встановлення захищеної лінії зв'язку. Доповідає заступник міністра внутрішніх справ Тігран Авакян. Є пропозиція доповідача розглядати цей проект закону за скороченою процедурою.

Прошу голосувати пропозицію  розгляду за скороченою процедурою.

10:36:50

За-188

Рішення прийнято.

Будь ласка, доповідайте.

10:37:02

АВАКЯН Т.А.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, з метою розвитку чинної Угоди про стратегічне співробітництво між Україною та Європейським поліцейським офісом Міністерство внутрішніх справ разом з центральними органами виконавчої влади України здійснили заходи, спрямовані на укладання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом щодо встановлення захищеної лінії зв'язку. Указаний міжнародним договором між Україною та Європолом  буде врегульоване питання про встановлення в МВС захищеного каналу зв'язку Європолу "SIENA".

Проект закону, який виноситься на розгляд розроблений МВС з метою ратифікації цього меморандуму. Підписання меморандуму українською стороною відбулося 11 березня цього року в місті Києві, а стороною Європолу 19 березня цього року в місті Гаага. Ратифікація вказаного меморандуму викликана необхідністю обміну інформацією між Україною та Європолом на підставі діючої Угоди про стратегічне співробітництво, що передбачає встановлення захищеної лінії зв'язку між ними. Крім того, захищена лінія зв'язку використовуватиметься для обімну персональними даними з Європолом  після укладання Угоди про оперативне співробітництво між Україною та цим органом Європейського Союзу.

Слід відмітити, що питання укладання Угоди між Україною та Європолом про оперативне співробітництво включене Європейською комісією до плану дій для України з реалізації візового режиму з Європейським Союзом як необхідна передумова спрощення отримання громадянами України права на в'їзд на територію Європейського Союзу. Набрання чинності Меморандумом надасть можливість за допомогою захищеної лінії зв'язку здійснювати в режимі реального часу обміну інформацією між Україною та країнами-членами Європейського Союзу через Європол.

Прийняття Закону України про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом щодо встановлення захищеної лінії зв'язку створить правові підстави для набрання чинності Меморандумом, що засвідчить прагнення нашої держави до поглиблення практичної взаємодії з європейськими інституціями та сприятиме зусиллям України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

АВАКЯН Т.А. … злочинності на національному та міжнародному рівнях. Пропоную схвалити пропозицію щодо ратифікації Меморандуму. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Співдоповідь – голова комітету, заступник голови комітету Андрій Артеменко. Комітет з питань європейської інтеграції.

10:39:42

АРТЕМЕНКО А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції розглянув проект цього законопроекту, внесений Президентом України, і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати його в цілому. Приймаючи таке рішення, народні депутати члени комітету виходили з того, що затвердження цього Меморандуму дозволить внутрідержавну процедуру і засвідчить прагнення нашої держави до поглиблення фактичної, практичної взаємної співпраці з європейськими інституціями та сприятиме зусиллям України в боротьбі з транскордонною на національному та міжнародному рівні.

Хочу також проінформувати шановних народних депутатів, що на сьогоднішній захищений канал зв'язку Європолу "SIENA" встановлено в усіх державах-членах ЄС, а також у так званих державах не членах. А саме: в Австралії, в Канаді, в Сполучених Штатах Америки, Ісландії, Норвегії та інших країнах, а також в усіх міжнародних організаціях таких як:  Євроюст, Інтерпол, Європейський банк, Міжнародна митна організація Міжнародний моніторинговий центр з наркотиків та наркозалежності з яким Європейським поліцейським офісом укладено угоди про стратегічну та оперативну співпрацю.

Зазначу також, що рішення нашого комітету  узгоджується з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради  України в якому зазначається, що меморандум  може бути ратифікований з врахуванням висловлених зауважень та супровідних документів. Тому прошу підтримати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Голова профільного комітету Ірина Геращенко, хвилина з місця і переходимо до голосування.  

10:41:30

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, очевидно  що зала сесійна це підтримає, але я візьму на себе від нашого комітету сміливість, щоби  задати запитання від усієї сесійної зали пану Авакяну наступне.

Ви  знаєте, пане Авакян,  вчора Президент України вчергове підійшов до питання безвізового режиму  і аналізу того, чому із тих 10 пунктів, по яким у нас  і досі є зауваження від європейської сторони,  8  не виконало  саме Міністерство внутрішніх справ. І це неправильно, що ми вас вперше  тут бачимо, що вас  не було ані на парламентських слуханнях з питань безвізового режиму, ані на комітеті  ми вас не бачимо, Тому я хочу поінформувати вас, що ми прийняли постанову Верховної Ради щомісяця  звіт відносно того як виконується план дій щодо візової лібералізації і основні пункти там стосуються саме вашого міністерства, і ми чекаємо завтра  частини такого звіту. І  будь ласка, просимо вас  не тільки на ратифікації сюди угод приходити, коли парламент вас підтримує, а виконувати все те, де є зобов'язання  України щоб українці отримали безвізовий режим – це абсолютно ваше зобов'язання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги. 

Шановні колеги, є пропозиція народних депутатів внести на голосування реєстраційний номер  проекту  Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між   Україною та Європейським поліцейським щодо встановлення  захищеної  лінії зв'язку (реєстраційний номер 0025). Відповідно до рішення комітету є пропозиція   прийняти його в цілому. Прошу підготуватись до голосування, шановні колеги, питання про ратифікацію (реєстраційний номер 0025).

Шановні народні депутати, прошу зайняти свої місця і підготуватися до голосування. Прошу 0025 в цілому Проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейський поліцейським офісом щодо встановлення захищеної лінії зв'язку.

Прошу голосувати, прошу підтримати, шановні колеги, в цілому 0025.

10:43:49

За-294

Рішення прийнято.

Шановні колеги народні депутати, на ваш розгляд внесено, в нашу колективну працю. Є пропозиція, щоб ми зараз проект цієї постанови розглянули за скороченою процедурою, а саме проект Постанови про План законодавчого забезпечення реформ в Україні. Це колективна праця, яка покликана на систематизацію нашої спільної роботи. Відповідно зараз я вам доповім працю, яку робили сім груп, в якій було задіяно 89 народних депутатів.

Прошу підтримати скорочену процедуру розгляду даного проекту постанови. Прошу підтримати.

10:44:49

За-201

Дякую, шановні колеги.

Шановні колеги, прошу звернути вашу увагу на екран, ми підготовили таку невелику презентацію цієї роботи. Очевидно, що наш досвід показують, що нам потрібно систематизувати нашу роботу, щоб працювати в плановому режимі і підвищити якість законотворення, і відповідним чином, щоб всі наші рішення були не хаотично розрізненні, а формували єдину систему вирішення тих чи інших питань або перетворень в тій чи іншій сфері. Причому ми всі розуміємо, що приймати рішення сьогодні на сьогодні або сьогодні на вчора мають відійти в історію. Це потребує певної систематизації нашої спільної роботи, об'єднання наших зусиль. Бо окремо депутат або окремо парламент, апарат парламенту це зробити не може.

Тому план законодавчого забезпечення, який сьогодні буде презентований – це систематизація нашої законотворчої роботи, яка… і план базується – прошу звернути вашу увагу – на Угоді про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Стратегією сталого розвитку "України  2020", затверджена Президентом України, Позачерговим посланням Президента в 2014 році, Коаліційною угодою, Програмою діяльності Кабінету Міністрів схваленою парламентом і іншими міжнародними нашими зобов'язаннями і документами.

Хочу звернути вашу увагу, що цей документ є достатньо інтегрований, і він був побудований у  взаємодії і консультації з нашими міжнародними партнерами. І  ви бачите на екрані ті організації з якими були проведені консультації щодо формування  цього документу стратегічного.

В підготовці плану взяли участь 89 народних депутатів України. Опрацьовувався він спільно з фахівцями  Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Апарату РНБО, міністерствами і іншими  центральними органами виконавчої влади. Широко залучалися до  цієї роботи експерти громадських організацій та міжнародних структур, а також фахівці Інституту законодавства Верховної Ради України. 

Шановні колеги, було створено сім робочих груп, які відображають повну структуру самого плану. І ви бачите, що  робота була побудована саме на базі профільних комітетів. Сім груп, сім напрямків, які  передбачають прийняття відповідних рішень: це Конституційна реформа та верховенство права, реформа системи Національної безпеки та оборони, міжнародні зобов'язання  України, стабілізація макроекономічної ситуації та реформа економіки в цілому, соціальна сфера, охорона довкілля та природокористування, а також гуманітарна політика. Тобто сім базових великих блоків, які інтегрували в себе  ті завдання, які перед нами стоять.

Документ показує, що нам потрібно  прийняти сьогодні планово 182 нових закони, які будуть регулювати ці сфери, а також більше трьохсот змін  до різних нормативних документів.

Пріоритетні законопроекти для прийняття найближчим часом   виділені (ви бачите на наступному слайді), вони охоплюють всі сім сфер і відокремлено декілька  десятків проектів законів, які ми маємо  розглянути першочергово. 

Тут є перелік, шановні колеги, пріоритетних законів, який вже визначений, які ми будемо з вами спільно відпрацьовувати. Але в плані законодавчого забезпечення реформ зазначено назву цих законів, суть цих законів і сфери, які вони мають регулювати, тобто формують для нас повноцінну картину.

Пріоритетні закони в різних сферах, зокрема, міжнародних зобов'язаннях, соціальній сфері, охороні довкілля і в тих напрямках, про які були зазначені, в тому числі, і реформи економіки.

Далі, шановні друзі, дуже важливо не просто написати план… (Шум у залі) … дуже важливо не просто написати план, а створити умови для його виконання. Тому буде створення моніторингових груп на базі координаторів робочих груп, які одночасно є головами комітетів, і ми будемо здійснювати з вами оперативний контроль за станом виконання цього плану.

Періодично, раз на місяць ми будемо публічно заслуховувати звіт щодо виконання, що зробить роботу парламенту більш відповідальною. Також ще буде створена одна електронна можливість – це запровадження електронного моніторингу  стану виконання плану.

Очікувані результати. (Шум у залі) Колеги, я просив би вашої уваги! Колеги, я просив би вашої уваги! Народний депутат Андрієвський! Народний депутат Андрієвський, я прошу вашої уваги!

Таким чином, шановні колеги, ми забезпечили з вами системність укладення цього документу, забезпечили інклюзивність шляхом залучення широкої маси експертів, а також зацікавлених сторін. Ми… цей план покликаний на нову якість законопроектів, яку ми маємо з вами сформувати. Також ми побудуємо інструменти ефективного моніторингу реформ і побудуємо операційний план. Цей операційний план, шановні колеги, буде відповідним робочим планом наших комітетів. Цей операційний план буде відповідним планом для роботи міністерств і в цілому Кабінету Міністрів щодо внесення законодавчих ініціатив.

І ще одна річ, яка є дуже важливою. Я думаю, що Інститут законодавства Верховної Ради України має набути нового значення у діяльності законотворчій. І може бути створений такий сервіс для народних депутатів, в тому числі якщо буде таке бажання народного депутат, оскільки він має право сам створювати законопроекти, надавати технічне завдання для інституту, щоби формувати відповідний законопроект, який може бути підготовлений фахівцями. Шановні колеги, я думаю, що це перший крок для нашої повної систематизації роботи і буду вдячний вам за подальшу роботу в цьому напрямку.

Для співдоповіді я запрошую голову профільного комітету Руслана Князевича. Шановні колеги. Руслан, хвилину, Руслан Петрович, хвилину.

Довгий Олесь, а можна от трохи поваги взагалі? Можна чи ні? Говоримо про  план законодавчого забезпечення, фактично про план нашої роботи. Ми говоримо про план роботи, який будемо презентувати кожен своїм виборцям, ми говоримо про сутність змін, які маємо провести. І я не розумію, як в цей момент відволікатися на якісь інші розмови. Більше того, в цій залі присутні 89 народних депутатів, які так чи інакше, за дорученням уряду, комітетів брали участь в розробці цього документу. Це, насправді той план, який потребує від нас максимальної концентрації. Прошу вашої уваги.

Будь ласка, Руслан Князевич голова профільного комітету.

10:52:40

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, комітету вчора на своєму засіданні досить детально розглянув відповідно запропонований Головою Верховної Ради, головами фракцій коаліції, а також головами комітетів, які є, умовно кажучи, кураторами певних розділів відповідного документу, план законодавчого забезпечення реформ в Україні.

Відповідно, ознайомившись з документом, комітет дійшов висновку про те, що насправді план розроблений з метою забезпечення не просто реформ, а реформ, спрямованих на приведення законодавства України у відповідність до Конституції  України та на розвиток її положень. Ви знаєте, що у нас величезна  є проблема, оскільки ціла низка законодавства, на превеликий жаль,  або суперечить чинній редакції Конституції, або ми, з свого боку, маємо борг перед суспільством, оскільки не прийняли надважливу низку  законодавчих актів, які випливають з нової редакції Конституції і які є надзвичайно нагальними для життя країни.

Для досягнення мети авторами пропонується встановити деякі організаційні положення, спрямовані на забезпечення оперативної, ефективної реалізації планів в стінах українського парламенту.

Прийняття даного проекту  постанови, на думку одноголосну комітету, дозволить консолідувати повноваження усіх суб'єктів права законодавчої ініціативи у напряму реалізації найважливіших програмних документів України.  Пан Голова Верховної Ради України вже їх озвучив, я не буду повторюватися.

Пропонується до вашої уваги можливість прийняття 488 законодавчих актів в період на каденцію цього складу  парламенту. В документі, що важливо, враховані також ті параметри. Які були ухвалені в рамках  зобов'язань, взятих Україною перед  Радою  Європи, міжнародними фінансовими організаціями на підставі Меморандуму про  економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом та заходів в рамках співробітництва з Світовим банком. Для цього в плані чітко визначено суть кожного передбачається….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  завершуйте, Руслан Петрович.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. …. кожного законопроекту. Всі законопроекти поділені на систематичні розділи, які мають абсолютно логічну підставу і направленість своєї  реалізації.

Таким чином, прийняття проекту постанови дозволить сформувати законодавчі орієнтири для проведення справжніх  законодавчих реформ на підставі програмних документів і міжнародних зобов'язань України з  урахуванням громадських та наукових ініціатив. Крім того, це дозволить перейти на якісно нову законопроекту роботу парламенту шляхом формування на основі плану порядку денного сесії, розкладу  пленарних засідань та безпосередньо порядків денних пленарних засідань.

Дуже дякую. Рішення комітету: підтримати такий план за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Будь ласка, Іван Григорович Кириленко, "Батьківщина". Прошу всіх депутатів займати свої місця у залі. Після нашого голосування ми будемо з вами раді вітати Президента України. Будь ласка. Іван Григорович Кириленко, прошу, хвилина. По хвилині, будь ласка, давайте обміняємось думками.

10:55:49

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні друзі, шановні колеги! Шановний Володимире Борисовичу! Звертаюсь до вас, друзі, приймаємо документ. Подивіться, товщина 365 сторінок! Приблизно 490 законопроектів, які ми повинні прийняти за два з половиною роки! Да, це намагання систематизувати нашу роботу. Хаос, гасіння пожеж, ривками працювати, звичайно, нікому це не подобається і країні, тим паче, це не йде на користь.

Але, Володимире Борисовичу, у нас, я беру навіть не розділ, беру навіть один маленький параграф - "Сільське господарство". І подивіться, тут жодного слова немає про ринок земель! Тут розвиток орендних відносин і підтримка сільського господарства.

Володимире Борисовичу, через два місяці вже посівна кампанія! Мільйони гектарів треба буде засіяти, обробити. А ми людям нічого не сказали. Мораторій закінчується 1.01.2016 року. Або параліч, або ми повинні дати правила гри. Я просто наполягаю, друзі, це запрацює тоді, коли ми будемо не просто на два з половиною роки розтягувати цю законодавчу роботу, а є речі, які треба приймати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 10 секунд закінчуємо.

10:56:01

КИРИЛЕНКО І.Г. Ми підтримаємо, ми проголосуємо за цей документ. Але, Володимире Борисовичу, ставте вже на наступному тижні питання мораторію на торгівлю землями сільськогосподарського призначення. Ми повинні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Григоровичу. Я хотів би сказати декілька слів, шановні колеги, перед тим, як запросити до слова Олега Березюка, Віктора Галасюка, одну річ. Це живий стратегічний документ. Це не 400 сторінок, які будуть лежати на полиці. Це, якщо хочете, 400 днів нашої роботи. Це, якщо хочете, щоденний план прийняття рішень якісних.

В тому числі життя буде змінюватись. Я вірю в те, що ситуація соціально-економічна буде кращою. І цей план буде потребувати змін і коригувальних дій, але дуже важливо, щоб всі були до неї долучені. Аграрний сектор в секторі економіки займає  надзвичайно важливий пріоритет, і ви це побачите. А такі чутливі питання, безумовно, треба  розглядати і жодного немає в цьому сумніву.

Будь ласка, Олег Романович Березюк, "Самопоміч", потім Віктор… По хвилині, будь ласка, колеги, щоб ми могли переходити до…

10:58:22

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановні депутати, знаючи  вас, Володимире Борисовичу,   як  системного працівника,  розуміємо, що це бажання  структуризувати те, що є не структуризоване  і незріле –  український парламентаризм. Але  хочу підтримати тих колег, які кажуть: це ширма, за якою може ховатися непрофесіоналізм.

Шановні колеги,  якщо  ми будемо так працювати, як ми  зараз працюємо над Конституцією, яка повністю по великому рахунку  ці проекти  заперечують існування місцевого самоврядування; якщо  ми так само будемо працювати, як ми зараз працюємо над Законом про  вибори, який  ніяк не може занестися до зали; якщо  ми  так само будемо працювати, як ми сьогодні внесли  в порядок денний Закон про монополіста, а не про комісію, яка контролює їхню діяльність; якщо ми так само не будемо вносити  в зал Закон про тимчасові слідчі  комісії, – то ми, які б плани не приймали, не будемо  ефективними.

Але Єгор Соболєв нам каже в цьому  плані забули  декілька важливих антикорупційних законів. Тому просимо зараз з голосу внести  ці закони до стратегічного плану  бачення розвитку нашого парламентаризму. Тому не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги,  я  сказав про те, що це  живий документ,  і ми можемо сформувати не з голосу, бо я вам розказав, яка передувала робота двохмісячна, в тому числі  і колег, ви запропонуєте внесення, і він буде  внесений у  робочому порядку.

Будь ласка,  Віктор Галасюк.  Прошу займайте свої місця, шановні колеги.

10:59:54

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція  Радикальної партії.

Шановний Володимире Борисовичу,   шановні колеги народні депутати,  ми зараз сьогодні, прямо зараз маємо прийняти цю постанову, затвердити цей План законодавчого забезпечення реформ. Чому?

Тому що, по-перше, він повністю синхронізує наші зусилля парламенту, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента. Ми в одному  човні, ми маємо працювати на добробут українських громадян.

По-друге,   він робить нашу роботу прогнозованою  та прозорою для суспільства. Він показує, в тому числі очікування ефекту від тих законів, що ми приймемо. Він показує, коли і що ми плануємо прийняти. це надзвичайно важливо.

Шановні колеги, понад 60 відсотків цього законодавчого плану реформ, це є економічні закони. Ми їх сьогодні маємо приймати для того, щоби створити нові робочі місця, збільшити податкові надходження за рахунок розвитку економіки, сприяти розвитку експорту. Це конкретний план роботи, напрацьований  спільно всіма фракціями коаліції, опрацьований з профільними комітетами…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГАЛАСЮК В.В. Шановні колеги, нам неодмінно потрібен цей план, оскільки це є інструментарій втілення цих  реформ, які ми запланували в п'яти стратегічних документах. Це стратегія 22, це Коаліційна угода, це наша угода торгівельна з Євросоюзом, це послання  Президента, це Програма діяльності уряду.

Тому, шановні колеги, зараз приймемо. Які будуть додаткові ще доповнення, будемо в живому режимі доопрацьовувати, доповнювати. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги,  я прошу зайняти свої місця. прошу підтримати цей план. Цей план є, ще раз наголошую, живим документом, який буде покладати зобов'язання на парламент працювати, вносити рішення і підтримувати їх, опрацьовувати, вносити зміни в сам план і формувати зміни та доповнення.

Тому, шановні колеги, прошу зайняти свої місця, шановні колеги.

Шановні колеги народні депутати, прошу зайняти свої місця. Прошу зайняти свої місця, шановні колеги народні депутати. Готові голосувати, колеги? Готові?

Для голосування на ваш розгляд внесено проект Постанови про План законодавчого забезпечення реформ в Україні (реєстраційний номер 2986). Це перший крок до нашої системної роботи.

Прошу, колеги, підтримати цю працю, в якій брали участь майже 90 народних депутатів України з різних комітетів, з різних політичних фракцій парламенту.

Прошу голосувати і прошу підтримати, колеги, в цілому проект Постанови 2986. Проект Постанови про План законодавчого забезпечення реформ в Україні. Прошу підтримати, колеги.

11:03:37

За-256

Рішення прийнято, шановні колеги.

По фракціям.

Хочу привітати з тим, що у нас є з вами план, який дозволяє нам систематизувати нашу роботу. Вітаю вас, шановні колеги.

Шановні колеги народні депутати України, хочу вас проінформувати, що сьогодні, відповідно до Конституції України частини другої статті 106 відбудеться звернення Президента зі Щорічним посланням до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище. У пленарному засіданні Верховної Ради, шановні колеги народні депутати… Прошу зайняти свої місця.

У пленарному засіданні Верховної Ради України бере участь Президент України Петро Олексійович Порошенко, давайте його привітаємо.

 (Оплески)

Запрошуємо до слова Президента України Петра Олексійовича Порошенка.

11:05:51

ПОРОШЕНКО П.О.

Дорогий Український народе! Пресвяті Отці! Високоповажні іноземні гості! Вельмишановні народні депутати! Шановний пане Прем'єр-міністр! Шановні члени уряду! Кожен з нас, хто уособлює сьогодні українську владу, рік тому чітко уявляв на що він іде. Тай досі, аж здригнешся, як згадаєш, в якому стані опинилася тоді країна після того, як клептократичний режим Януковича 4 роки свідомо котив її до національної катастрофи; як впевнено  він вів справу до кінця української історії, який був запланований поза межами  України.

Крім бюджету, бо гроші нікому не довірялися, все було віддано в повне розпорядження сусідньої країни. І вона прискореними темпами здійснювала демонтаж української державності. Крім ліквідації армії, ліквідації спецслужб руки дійшли навіть до того, що в "Нафтогазі" питаннями  реверсу газу з Європи займався громадянин Росії. І одразу ж після революції втік до Москви  разом з всією бандою.

Що спливає в пам'яті щодо тих днів? Анексовано Крим. Російські бойовики  захопили  більшу частину Донбасу. Підбурювані Москвою сепаратисти розпалюють проросійські повстання в Харкові, Одесі, Миколаєві, Херсоні та в багатьох інших містах. Кремль готувався до розчленування України. Знав би, що його п'ята колона остаточна знищила українську армію, обеззброїла її, залишила голою і босою.

У березні 2014 року до виконання завдань було готово трохи більше 5 тисяч вояків та й то, якби вони знайшли пальне для того, щоб доїхати до фронту. Забігаючи наперед, скажу, що зараз в зоні антитерористичної операції боронять країну більше 50 тисяч українських героїв. А загальну чисельність Збройних Сил України ми довели до 250 тисяч і сьогодні нам є чим боронити Батьківщину.

Тоді деморалізована Майданом міліція розбіглася, на вулицях міст з'явилися, півбіди, що ряжені, але біда, що озброєні, особи. Прикриваючись святими іменами майданівців і добровольців, тоді вони робили розбій і рекет. В старому парламенті тоді засідали "регіонали" і комуністи, які з кожним днем все вище і вище намагалися підняти голову. В Державному казначействі панував справжній вакуум та навіть забули як пахнуть гроші. І це при тому, що за 2010-2014 роки Україна не позичала більше, ніж за всі роки незалежності до 2010 року. До чого я це все пригадую? Щоб правильно спрогнозувати як воно буде, дуже адекватно оцінити як воно є, інколи варто згадати як воно було, від краю якої загибелі ми тоді відскочили.

Головне наше завдання і досягнення за рік, що минув, всім смертям наперекір – ми. А під "ми" я маю на увазі всіх нас як велику українську націю, всі ми зберегли Україну. Як тут не згадати слова Василя Симоненка:

"Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!".  

Шановні народні депутати, шість місяців тому ми  створили нашу реформаторську більшість, започаткували партнерські стосунки між Президентом, Прем'єр-міністром, урядом, коаліцією Верховної Ради і Верховною Радою.  Мене часто питають: чи задоволений я роботою уряду? Ні. Чи задоволений я    роботою Верховної Ради? Очевидно, також, ні.

Скажу більше: я незадоволений і своєю роботою. І мені гріх  скаржитися на брак критики … Мені гріх скаржитися на брак критики в засобах масової інформації, пресі, але ніхто мене не критикує більше, ніж я сам. Знаєте чому? Тому що народ всіма нами дуже незадоволений. Та ми не маємо щонайменшого права нарікати на людей, які довірили нам країну. Ми не повинні скаржитися на суворі вимоги і жорсткі критерії. Ви – депутати, міністри, як і я, Президент, – точно не ті, кому зараз в країні найважче.

Наше спільне завдання  – подвоїти  і  потроїти зусилля  задля  змін в Україні.

Час також проаналізувати наскільки наші дії відповідають обраній  стратегії, спланувати найближчі тактичні завдання і кроки. Із  стратегічним курсом український народ визначився під час нашої з вами Революції гідності та своїм голосування на позачергових президентських і позачергових парламентських виборах довів це. Ці три події у сукупності своїй стали очевидним і беззаперечним фактором європейського вибору українців.

Кінець сумнозвісної  багатовекторності вніс повну ясність у  питання не лише зовнішньої орієнтації, але і нашої внутрішньої політики. Це однозначний та безповоротний курс на вступ до Європейського Союзу і глибока європеїзація України.

Період урочистих помпезних процедур минув і ми розпочали важку, рутинну і копітку домашню роботу із забезпечення євроінтеграції. Тверде рішення українців повернути з історичних манівців на сучасний європейський автобан припала до душі не всім нашим сусідам. Коли в лютому-березні 2014 року ворог почав анексію Криму і агресію на Донбасі, він планував, що за рік Україна зникне з політичної карти Європи, маючи на увазі, європейська Україну, а ми, українці, згинемо, як ті літописні обри.

У Кремлі розрахували, що посіяні російськими спецслужбами бацили спровокують епідемію  сепаратизму в усіх східних і південних областях. Але ця ідея не знайшла підтримки ніде, включно з Донбасом. І навіть у тимчасово окупованих районах Донецької і Луганської областей сепаратисти утримуються при владі лише завдяки російським багнетам. А  над прожектом Новоросії його автори і промоутери кілька днів тому власноруч поставили велику могильну плиту.

Лише за рік країна, яка протягом двох десятиліть звикла до безтямної політики абсурдного пацифізму, створила сучасні Збройні Сили. Вони звільнили від окупантів більшу частину Донбасу, добровольчі батальйони і волонтери, трудівники військово-промислового комплексу, мільйони  і мільйони українців у колосальному патріотичному пориві, і  головне, наші героїчні Збройні Сили – всі разом забезпечили це справжнє диво над Дінцем. На наших східних рубежах ми зупинили найсильнішу армію континенту, адже там проти нас воюють аж ніяк не шахтарі і трактористи. І як ми довели переконливо всьому світові, регулярні озброєні до зубів підрозділи російських Збройних сил. І попри успіхи в створенні армії слід чесно визнати: ми на сьогодні забезпечили хоча і якісно інший, ніж рік тому, але все ще мінімальний рівень обороноздатності держави. Ми навіть не всі діри залатали. Часом все ще бракує найнеобхіднішого, тим більше, що чисельність армії збільшується. І якщо дивитися на картину статично, в ній повнісінько огріхів, не надто багато сьогодні величезних досягнень і багато недоліків. Але за динаміку, так, як воно розгорталося протягом року, як було і як стало – нам нема чому соромитися. І волонтерських десант Міноборони став взірцем співпраці громадянського суспільства та влади. Саме вони повсякденною самовідданою працею трансформують консервативну, громістку і неповоротну систему управління і забезпечення. Ця система в Міністерстві оборони закостеніла ще з часів Ворошилова і Будьонного. І цей титанічний труд слід продовжити, бо реформа Збройних Сил успішно розпочавшись, ще дуже і дуже далека від завершення.

Ми б не змогли зупинити  ворога без широкої міжнародної коаліції та підтримки України та без дієвих і ефективних санкцій всього світу проти Російської Федерації. Вони завдали потужного удару по російській економіці, спричинили відчутне падіння валового внутрішнього продукту Росії. І це наша відповідь тим, хто з великим скепсисом ставився до наш скоординованих дій рік тому. Показово, що завтра, післязавтра перед самітом Великої сімки в Німеччині до Києва завітають світові лідери і наші надійні партнери і друзі. 5 червня в суботу з першим в історії України, українсько-японських відносин офіційним візитом прибуває прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе.

А 6 червня  до нас приїжджає великий друг України  і  українського народу  Прем’єр-міністр Канади Стівен Харпер.

І це, дорогі друзі, справжня демонстрація твердої і всебічної підтримки України з боку всього світу. Дуже символічно: на американському континенті – Канада і на Далекому Сході – Японія. Весь світ. І вражаюча солідарність світу з Україною, хоча глобально і спричинена позитивним  враженням від проєвропейської Революції Гідності, друзі мої, ця підтримка не генерується автоматично. Вона потребує великих, часом титанічних, зусиль української дипломатії, яка для захисту Вітчизни робить внесок по-рівному з ратним подвигом Збройних Сил.

Дякую вам. І дякую від імені українських дипломатів.

Росія  протистоїть нам не лише вздовж Державного кордону і по лінії  зіткнення, а в усіх країнах і столицях світу. Вона не шкодує своїх майже необмежених ресурсів. Географія антиукраїнської активності носить  глобальний характер. Проте наші друзі в Америці і в Європі з нашої подачі міцно тримають єдину консолідовану позицію, в якій Росія попри всі зусилля так і не змогли зробити пролом і не допустити подібного. Це головне завдання, яке тут я і зараз ставлю нашим дипломатам.

Вчергове потужну європейську міжнародну єдність ми відчули два дні тому – на саміті Східного партнерства в Латвії, в Ризі. Попри те, що Україна в стані війни  попри те, що частина нашого кордону всупереч нашому бажанню контролюється на нами, попри те, що всередині України тисячі, сотні тисяч біженців, вигнаних Росією з місць постійного  проживання, попри те, що в непублічних розмовах нам про цю головну перешкоду говорили цілком відверто, перспектива безвізового режиму вперше набула фіксованого місця  в календарі.

Чекати залишилося зовсім не довго. Але, щоб вдало фінішувати, нам потрібен відповідний ривок. Всі технічні завдання мають бути виконані до кінця серпня. А у вересні ми очікуємо останню оціночну місію Європейського Союзу. І я особисто в щоденному режимі контролюватиму цей напружений графік.

І уряд, мій партнер, відчує, яка велика на нас з вами відповідальність. І до речі, про відповідальність. Щойно мені доповіли, що за моїм наполяганням керівника Державної міграційної служби відправлено у відставку. Бо саме по лінії цього відомства європейські партнери пред'явили нам найбільшу кількість нарікань.

І нарешті, з 1 січня 2016 року Угода про асоціацію, яка була підписана рік тому, починає діяти повною мірою. Попри марні старання та безсилу злобу нашого колишнього стратегічного партнера.

 Я би дуже хотів в уряді бачити відповідного і відповідального віце-прем'єра за євроінтеграцію. І я просив би уряд і коаліцію вирішити це надзвичайно важливе для України питання.

Масштабна макрофінансова допомога з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій, держав Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки, інших країн. Як найсвіжіший приклад, рішення країн "Великої сімки" підтримати України в питаннях реструктуризації наших зовнішніх боргів. Все це разом з непростими і дуже непопулярними рішеннями та ефективними діями всіх гілок влади дозволило уникнути дефолту. Вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію. Вдалося, що майже неможливо в умовах воюючої країни, без затримок виплачувати зарплати і пенсії, уповільнити падіння економіки, подолати паніку на валютному ринку.

На жаль, в світовій історії немає прикладів, коли країна, проти якої здійснюється агресія, демонструвала б економічний бум і зростання соціальних стандартів.

Але я прошу згадати апокаліптичні настрої осені минулого року. Пам'ятаєте, припинення постачання газу з Росії, величезний дефіцит  вугілля,  віялове  відключення  електроенергії по всій країні – все це, дійсно, не додавало оптимізму. Снігу і морозу  дехто чекали  неначе кінця  світу.  Але ми не просто  перезимували  з теплом і світлом, але й  ще  зіскочили, вперше за  наші 23 роки незалежності зіскочили з російської газової голки.  І ми вперше  забезпечили реверсне постачання блакитного палива  з Європи та істотно знизили залежність від росіян. І це називається –  не словом, а ділом  енергетична безпека і енергетична диверсифікація – те, про що говорили  23 роки.  В країні на  газовому ринку немає більше жодних посередників, які десятиліттями паразитували у  цій сфері.  Монополії  та  шантажу "Газпрому" покладено край. І хоча  Стокгольмський арбітраж лише в  16-му році  винесе рішення   за нашим позовом до "Газпрому", ми вже  значною мірою ліквідували негативні наслідки контракту  9-го  року, коли  ціна  газу для України  була в 1,5 рази вище чи в  у 2 рази вище чим в Європі. І в першому кварталі минулого року наша  залежність від Росії  по газу перевищувала  90 відсотків. 90 відсотків газу, який споживала Україна, мала російське походження. А в першому кварталі  поточного року частка російського газу  в експорті  складала  лише  37 відсотків. І ми вже маємо  понад   10 постачальників газу з Євросоюзу. І це одна  із найсуттєвіших змін стратегічного порядку, одна із найважливіших в наших реформах, її слід безповоротно закріпити в майбутніх рік-півтора.

Реформи – це  ключове слово в моєму сьогоднішньому посланні. Щоб створити реальні умови для  їхнього початку, я ухвалив тоді непросте рішення про розпуск старого парламенту та дострокові вибори до нової Верховної Ради. Вони виявилися найбільш чесними, найбільш прозорими і найбільш демократичними в історії України. Ми з вами, і я за це вам дуже вдячний, сформували реформаторську більшість, коаліційний уряд, за яку несе відповідальність вся коаліція з чіткою програмою змін. І саме з цього моменту почався відлік періоду реформ. Якщо уявити себе шеф-кухарем, можна сказати, що чимало блюд вже в печі. Для якихось підходить тісто, для інших зібрані всі необхідні інгредієнти. Є і такі страви, що ми з вами навіть не знали і їх рецепту. Все це називається поточним статусом реформ в словнику Національної ради реформ. Своїм указом я створив її з представників всіх гілок влади та експертів, представників громадянського суспільства для координації всіх реформаторських проектів.

П'ять-шість місяців – це занадто малий термін для того, щоб відчути результати. Але і чаша терпіння у людей переповнена. А  іншого варіанту ніж прискорюватись, його просто не існує. Реформи ще не на фініші, але вже і не на старті. Зміни і напрацювання відчутні здебільшого для експертів та учасників самого процесу. До кінця року перші зміни мають стати, обов'язково мають стати помітними для всього суспільства. Ми лише на стадії зведення фундаменту реформ. Але я так само як і всі незадоволений темпами і прискорюю процеси як тільки може Президент це робити в умовах парламентсько-президентської республіки.

Що мене турбує особисто і що найбільше дратує суспільство – корупція і боротьба з нею. Що у нас в активі, крім твердої політичної волі?  Активно створюємо законодавчу базу і будуємо інфраструктуру для боротьби з корупцією. Ключове, безпрецедентно  відкриті підбір та призначення директора Національного антикорупційного бюро. Незалежна комісія з громадських авторитетів обирала серед приблизно 170 кандидатур. Тепер до бюро так само на конкурсній основі прозоро  шукають детективів, і така прискіплива селекція потребує деякого часу. Але, тим не менше, перші детективи з'являться вже в червні, а в жовтні бюро має розпочати повноцінні розслідування. Ухвалено європейський Закон про прокуратуру, та й новий Генеральний прокурор виявився набагато активнішим та ефективнішим за попередників. І, між іншим, на прокуратуру теж чекають скорочення, чистки, звільнення, конкурсний відбір нових місцевих прокурорів та їхніх заступників. В Києві нова патрульна служба, створенням якої опікується Ека Згуладзе, вже за кілька тижнів має покласти край легендарним поборам на дорогах. Розпочато ухвалення законів, які регламентують реформу Міністерства внутрішніх справ. Вони відокремлюють силові структури від політичних, створюють  муніципальну варту і нову поліцію. І до речі, її майбутнім очільником я бачу таку саму людину, як Ека Згуладзе, чисту, не пов'язану корупційними зв'язками, рішуче налаштовану на реформи. Хоча ця справа – справа, безумовно, парламенту і уряду.

В Антикорупційному бюро, Генеральній прокуратурі, Міністерстві внутрішніх справ моєї стратегії залучення іноземних фахівців призначення на ключові посади чимало спеціалістів з успішним вже досвідом ефективної боротьби з корупцією. І це не єдина перевага іноземців. Відсутність зв'язків в українській політичній та діловій еліті, часто-густо корупційних зв'язків, це гарантує, що працюватимуть вони, не зважаючи на персоналії. Ескалатори, які протягом кількох десятків років транспортували вантажі з грошима нагору, зупинено і демонтовано.

  Гучні корупційні скандали, як це не парадоксально звучить, стали позитивним явищем. Це катарсис, свідчення того, що на корупцію перестали сором'язливо заплющувати очі, що з нею нарешті розпочинається реальна боротьба.            

Преса і суспільство стали набагато менше терпимими до неї, і відставки внаслідок таких скандалів – це крок вперед, якщо порівнювати з попередніми часами, але явно недостатній для часів теперішніх. І ми навчилися  виявляти корупціонерів,  і "направляти на них прожектори", але кримінальне  покарання, на жаль,  так ще й не стало невідворотнім: справи, або валяються в судах, або валяться в судах, або розсипаються ще по дорозі до судів, і  тому судова реформа є найскладніша.

Та згідно Закону про забезпечення права на  справедливий суд запроваджено нові  правила добору суддів, сформовано  за прозорими правилами нарешті Вищу раду юстиції завдяки якій почнеться рішуче оновлення суддівського корпусу. Цього місяця Вища рада  юстиції, сподіваюся вирішить досі нерозглянуті питання звільнення більше  300 суддів, ці справи знаходяться зараз в ній і значна частина     серед цих звільнень – це звільнення за доведені звинувачення в корупції.

Ще одна проблема полягає в тому,  що певні позитивні зрушення  поки що концентруються нагорі, чим далі донизу - тим менше реальних змін. Велика частина хабарів осідає на середній ланці, суми їх навіть зростають враховуючи "націнку"  за небезпеку. І те, що корупція  стала розглядатися як високо ризикована  операція, з одного боку – це добре, а з іншого, бізнесу від цього  не легше.  І люди в масі своїй не  контактують  особисто з Президентом,  Прем'єр-міністром, міністрами, чи навіть депутатами.  Образ держави в очах  пересічного громадянина формують податківець і митник, інспектор соц. захисту, місцевий суддя і ДАІшник,  і навіть   районна поліклініка, вони беруть, і народ не повірить в щирість наших антикорупційних намірів.

Окремо хотів би продемонструвати перші промені світла в галузі державних закупівель. Все ще крадуть, але ми маємо на сьогоднішній день реальний прогрес, відкати знизилися і багато схем закрилося, прозорості стало більше, а громадський контроль щільніший. І кожна тендерна процедура, а їх щороку 25 тисяч, матеріалізується в сотні аркушів різноманітних документів. Там не те, що громадськість не розбереться, сам "чорт ногу зламає". А от що доведено першим досвідом допорогових електронних закупівель, економія при їх впровадженні вже становить 20 відсотків. Найбільш активно допорогові електронні закупівлі здійснюють, до речі, Міністерством оборони і "Оборонпромом". Концерн лише на цьому заощадив понад 130 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на економіку держави, на забезпечення армії. Електронні закупівлі є одним з головних орієнтирів реформування сектору державних закупівель, як допорогових так і надпорогових, це надзавдання 2015-2016 років. Дуже дякую. Не легко в коаліції, я бачу. Але, дорогі друзі, іншої коаліції у нас немає. Це, на жаль, корупція, це не лише проблема державного апарату.

Опитування, проведене минулого року Фондом "Демократичні ініціативи" імені Кучеріва,  стосовно надання адміністративних послуг, показало, що хабарі в своїй більшості ініціюються не лише чиновниками, а й прохачами. 29 відсотків сказали, що дають, бо так простіше і легше вирішити проблеми. Кожен п'ятий, вдумайтеся, українець вважає хабарі нормою життя. І стосується ця норма не лише взаємин з державою, а процесу всередині бізнес-середовища. 24 відсотка працівників великих компаній, опитуваних міжнародною консалтінговою компанією "Ernst & Yong" вважають, що неухильне дотримання антикорупційної політики знизить конкурентоздатність їхнього бізнесу. А 20 відсотків зізналося, що вони вважають виправданим навмисне викривлення фінансових результатів, якщо це є необхідним для  виживання підприємств і  їхнього розуміння економіки.

Рік тому промовляючи саме в цій залі, я озвучив  антикорупційний пакт між суспільством та владою, який звучить дуже просто: "Чиновники не  беруть, люди не дають". Можу сьогодні констатувати, жодна з сторін цього пакту не дотримуються. І розуміючи, що на владі лежить значно більша відповідальність, прошу допомоги суспільства, допомоги в боротьбі з цим злом.

І щоб отримати належний відгук,  нам  слід як найшвидше ухвалити закон, який посилює захист свідків, запровадити так звану угоду зі слідством – це коли хабарник нижчого рівня має можливість пом'якшити покарання, якщо допоможе  викрити більш високопоставлених корупціонерів.

І, де далі більше, я замислююсь таки про необхідність запровадження  такої процесуальної дії, як провокація хабара. Це дуже просто, це  коли спеціально підготовлені та вмотивовані люди під виглядом прохачів перевіряють кожного чиновника на  схильність брати. І інструмент багато ким вважається суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів. Сам факт того, що  люди знають, що хабар може бути  спровокованим, де в кого  забере бажання ризикувати. Втім, репресії лише один із способів боротьби з корупцією і не головний, значно ефективнішим має бути економічний метод, який означає ліквідацію привидів для  корупційних дій.

Корупція вже  зменшилась там, де проведено дерегуляцію і запроваджено безконтактне спілкування людини з державою, де скасовані  сертифікати, дозволи, узгодження та висновки.

Словом там, де немає за що вимагати гроші.

Найсвіжіший приклад правильного рішення. Днями Мінекономіки  виключила зі списку обов'язкових для сертифікації на території України цілу низку імпортних товарів: від автомобілів і тракторів до дитячих візків і порцелянового  посуду. По правді кажучи, сертифікації не було і раніше, просто брали хабарі. А тепер брати не будуть. І хотілось би їм, але нема за що.

І уряд затвердив план дій щодо регуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази, яка включає в себе перелік 176-и конкретних заходів і механізмів з реалізації. Цю стратегію я повністю схвалюю. Єдине, що нам треба прискорити темпи її реалізації. Істотного полегшення поки що, на жаль, ніхто не відчув. А нам як кисень потрібні зараз конкретні результати.

Будь-яке правило має свою вартість, писала Маргарет Тетчер в книзі "Мистецтво управління державою". Чим менше правил, тим менше хабарів. І в цьому і полягає економічний і глибинно-філософський сенс дерегуляції. Одним з головним джерел корупції наразі є, на жаль, державні підприємства. Рухаємося шляхом конкурсного підбору їхніх керівників. Цього року за такою   процедурою  буде  призначено  щонайменше  20  директорів  у списку 50-и найбільших підприємств.

Однак, заборона на приватизацію створює імунітет для авторів корупційних схем, в неефективному державному секторі. Нічого, крім збитків ці фабрики і заводи, за дуже і дуже рідким винятком,  бюджету не приносять. Їхніх  менеджмент, як правило, приватизований разом з їхніми фінансовими потоками. Це і є те, що називається "тіньовою приватизацією", яка вже відбулася. І між політичними силами час від часу не на життя, а на смерть точиться боротьба  за посади директорів фабрик і заводів. Одного напуваю "Укрспиртом", іншого годую "Укрм'ясом", а також помажу губи "Укрсалом". І цілком природно, що в такому порядку речей багато прихильників, бо смачно, вигідно і дешево. Головне – чужим коштом, державним, народним коштом. І зрозуміло, що історію української приватизації, як сказав, би Винниченко, "неможливо читати без брому", але у нас є два екстраординарних випадки з різницею в 10 років, які можуть стати прикладом чесної, конкурентної і прозорої приватизації, я маю на увазі продаж "Криворіжсталі" в 2005 році та аукціон по ліцензіях на зв'язок третього покоління цього року. Вчора в мене була зустріч з керівниками підприємств, які інвестували в Україну 11 мільярдів гривень на цьому конкурсі. І на кожній міжнародній зустрічі вони є найкращими пропагандистами України, де вони стверджують, що ми на власному досвіді переконалися в чесній і прозорій формі, в якій розподілялися ліцензії третього покоління. Бо Україна залишилася в минулому сторіччі за рівнем зв'язку і чекала великого хабара, не Україна, а ті, хто блокували і перешкоджали цьому конкурсу. І, до речі, за кілька років більше половини абонентів гарантовано будуть підключені до системи зв'язку третього покоління, а в 2017 році, я не маю жодного сумніву, відбудеться такий самий прозорий конкурс на аукціон частот четвертого покоління.

І я, безумовно, за щільний контроль парламенту за приватизацією, чим прозоріше це буде здійснюватися, тим краще, і за те, що саме ви, шановні народні депутати, встановите правила її проведення і перелік об'єктів для реалізації буде встановлений також вами за поданням уряду. У нас залишаються більше тисячі 800 підприємств, життєво необхідними для держави є не більше 200. Звичайно, ми не будемо продавати "Укрзалізницю" чи оборонні підприємства. Але хто мені може пояснити, навіщо державі зараз 14 кінних заводів, які також заборонені для приватизації?

Лешек Бальцерович, виступаючи минулого тижня в Києві, назвав приватизацію однією з головних ефективних економічних реформ, рівно як і стабілізація роботи енергетичного сектору. Хіба не з того, за що нас постійно і найбільше критикують, Польща починала свій шлях до успіху? І врешті-решт, більша частина підприємств внесена у список заборонених до приватизації за два десятки років не отримала жодної копійчини інвестицій в основний капітал. І приречена на програш в конкурентній боротьбі. Обладнання та технології – на рівні 30-х років минулого століття. Вони не виживуть, якщо не отримають ефективні прямі інвестиції і ефективний менеджмент з боку як вітчизняних та західних інвесторів. До речі, російські компанії давайте всі разом попросимо не турбуватися.

Разом із дерегуляцією і приватизацією – ще одним елементом нашої антикорупційної стратегії – є, дорогі друзі, деолігархізація.  Але вона не зволиться лише до цього.

Митрополит і видатний громадський діяч Андрій Шептицький, 150-річчя якого від дня народження ми будемо відзначати наприкінці наступного місяця, в своїй книзі-настанові сказав ("Як будувати рідну хату" книга називається): Тиранія більш небезпечна, ніж зіпсута аристократія або олігархія. Але ця знову гірше і небезпечніше від демократії. Будь-який вчений, який досліджує типологію політичних режимів, скаже,  що так звана конкурентна олігархія, дійсно, краще за авторитаризм і є перехідним етапом до ліберальної демократії.

Деякі країни на подібний транзит витратили десятки, деякі – сотні років. Але у нас немає стільки часу, і діяти треба негайно. І я хотів би, щоб всі зрозуміли: це війна не з окремими особистостями, аж ніяк; це війна з системою. Що ж робить держава? Знакові наші дії. Наші з вами дії, дорогі друзі!  Це закон про… так званий закон про "50 плюс 1 відсоток акцій". Це Закон про  ринок газу. Це рішення Ради національної безпеки і оборони про  ринок електроенергетики і вугілля. І із непрозорого газового чаду більше не запалюватимуться зірки рейтингу "Форбс", і вугільними дотаціями з бюджету ми більше не будемо годувати вугільно-металургійних баронів. І там, де у держави є контрольний пакет, він буде контрольним в реальності, а не лише на папері. І що ж я отримую у відповідь на таку політику?

Брязкіт зброї приватних армій. Замаскованих під шахтарів "тітушок", провокування віялових відключень електроенергії, закриття заводів, жахливий чорний піар! І кожен, хто підлягає деолігархізації, озброєний великим загальнонаціональним каналом і обороняючись гатить по мені з усіх інформаційних "Градів"! Чи не і кожного з них є ручний, залежний і лояльний політичний проект, з якого вони мріють виростити спокійну перспективу для себе і жахливе майбутнє для України.

Чи зупинить мене такий спротив? Ні. І курс на деолігархізацію буде продовжений з позиції моєї самодостатності і моєї незалежності, чого б мені це не вартувало.

 Бо без перемоги в цій боротьбі Україна не виживе. Приватний бізнес повинен управляти лише своїми, власними підприємствами, а не пастися в державних компаніях чи живитись бюджетними потоками.

 Так, влада має вести діалог з крупними підприємцями, бо вони створюють робочі місця. Але бізнес не має права говорити з державною владою мовою ультиматумів. До речі, одним з найбільш важливих рішень в рамках деолігархізації і пов'язаної з цим демократизації має стати перехід до бюджетного фінансування політичних партій.

 І як би важко нам зараз не було, ці видатки я також вважаю пріоритетними. Бо незалежність політичних сил є ключовим елементом демократії в Україні.

Минулого року я особисто профінансував свою президентську кампанію.

Витрати моєї політичної сили на  парламентських виборах також мали прозорі джерела.  І я ні  від кого не залежу, нікому, крім українського народу, не зобов'язаний.  Приємно мати  самостійність в ухваленні рішень, якою інші зараз  в умовах відсутності бюджетного  фінансування похвалитися не можуть, під які б патріотичні прапори вони б не фарбувались.  Партії і фракції мають залежати лише від виборців. І бюджетне фінансування – це  крок до такої мети. І не випадково ця умова вкладена в антикорупційний пакет, який ми маємо прийняти в рамках бенчмарків безвізового режиму. І я розраховую тут на підтримку парламенту.

 Невід'ємна частина деолігархізації – демонополізація, бо саме монополії паразитують на державних ресурсах, є економічної основою олігархії. Втрати від картельних  змов зараз в  Україні оцінюються від   10  до  22 відсотків валового внутрішнього продукту. До 40 відсотків товарів і послуг реалізуються зараз  на монополізованих ринках.  Це вбиває стимули до  ефективності, до зниження ціни, до модернізації і до підвищення якості продукції.

Почати  мусили з чистки самого  Антимонопольного комітету, який  донедавна, вибачте за масло маслене,  був монополізований монополістами.  80 відсотків  теплової  генерації –  в одних руках, а комітетчики, хоч би оком  хто кліпнув, кажуть:  монополії немає.  Вчора  на  Нацраді  реформ  я дав настанову новому, нарешті обраному і затвердженому голові  Антимонопольного комітету, застосувати найкращі світові  антимонопольні практики. І я буду діяти з такою ж рішучістю,  з якою  100 років тому Теодор Рузвельт на основі антитрастовського законодавства  припинив зловживання олігархів і повернув  в Сполучені Штати  Америки економічну конкуренцію.  І треба прийняти політичне рішення про обмеження максимальної частки на певних ринках рівнем максимум в 50, а в найбільш важливих секторах і 30 відсотків. За цими новими правилами роздробити монополістів, вибір їм залишити таким: або коритися жорсткому регулюванню держави, або продавати частку своє присутності. І саме вільне  конкурентне підприємництво має стати основою нашої економічної моделі.

Хотілося б, щоб такому баченню відповідала і податкова реформа, яка зараз обговорюється в уряді і парламенті. Традиційно попередні уряди розглядали податки лише з точки зору фіскальної функції. Я впевнений, що зараз нам з вами треба задіяти стимулюючу складову податків. Я нібито не повинен втручатися в економічні процеси, і в нашій парламентсько-президентській моделі це є прерогатива уряду і коаліції. Однак, освіта і досвід диктує фаховий погляд на логіку господарчих процесів. І, щоб достатньою мірою примножити національне багатство і забезпечити високі темпи економічного зростання, нам потрібні насамперед економічна свобода і вивільнена економіка, енергія українського підприємництва, яка нічим не буде стримана. Ділити нема чого, примножувати треба. І поки що не до соціал-демократії. Сьогодні нам більше в нагоді ази "тетчеризму" і "рейганоміки".

І є підстави обережно сподіватися, що в економіці ми пережили найважче. І я дуже сподіваюся, молюся про  те, щоби цей рік в історії України був найважчим. І, щоби на нашу землю прийшов мир, прийшли реформи, які ми здійснили, і прийшло економічне зростання. І, якщо нам тільки вдається уникнути і вдасться, я впевнений, зараз зусиллями наших Коаліції міжнародної, яку ми сформували, вдасться уникнути повномасштабного вторгнення і утриматися в рамках мирного процесу. Ще раз підкреслюю, з наступного року має початися період повоєнної відбудови країни. Відновиться економічне зростання і відповідно з'являться ресурси для того, аби знімати найгостріші соціальні проблеми, приділяти належну увагу освіті, науці, культурі, охороні здоров'ю.

Ми вже отримали невеликі додаткові надходження до бюджету  частково інфляційного походження, частково завдяки детінізації. І просив уряд прискорити, хоча б на кілька місяців, позиції розгляду інфляції і можливої індексації зарплат і пенсій. Робити, безумовно, це слід акуратно, уникаючи будь-яких популістських кроків, щоб не спровокувати, як це раніше вже багато разів траплялося, гіперінфляцію, щоб не дестабілізувати фінансово-економічну ситуацію в країні, і брати до уваги те, що частину додаткових доходів ми все ще будемо мусити відправляти на українську оборону.

Слід виконати всі вимоги Закону про припинення нарахування будь-яких спецпенсій з 1 червня поточного року для депутатів, міністрів, суддів, прокурорів, митників і таке інше.

 По-третє. Як найшвидше ухвалити закон про єдині принципи нарахування пенсій, те, чого не робилося 23 роки.

По-четверте. Дати людям можливість скористатися, крім солідарної, накопичувальною пенсійною системою, а за їх бажанням – і послугами недержавних пенсійних фондів. І, до речі, нагадаю, що у важкому діалозі з Міжнародним валютним фондом спільними нашими зусиллями, для цього потребувалося багато годин переговорів, нам вдалося зняти їхню вимогу щодо підвищення пенсійного віку, попри те, що це загальносвітова тенденція.

Говорячи про найгостріші соціальні проблеми, не можу обійти мовчанням тему тарифів – це одна із найважчих і найболючіших реформ, важчої за яку напевно вже не буде. Ми прийняли надзвичайно складні і стратегічно правильні рішення. Немає вороття назад до безпрецедентної ситуації з корупцією в газовій сфері, до дефіциту НАК "Нафтогаз", який лише в минулому році перевищував 130 мільярдів гривень. І цей дефіцит покривався з коштів платників податків державного бюджету.    

І сьогодні про це ми маємо говорити – це та ціна, яку платив український бюджет, і український платник податків за непрозорість  формування тарифів, вони б все-рівно дотувалися, але вішалося це на державний борг, який ввів країну в дефолт.  І на сьогоднішній рік, уже в 2015 році цей дефіцит в 120-130 мільярдів гривень значним чином скоротився, і я сподіваюся, що цього року він складе 30-35 мільярдів. 140 і 30-35 –  порівняйте ці дві цифри.

Варто пам'ятати, що з цих варіантів вирішення застарілої тарифної   системи, а в минулому і до реформи – це просто  нагадувало позицію страуса, який не бачив, і не збирався бачити тих проблем, які накопичувалися, і зростали. І з цих варіантів, які  обговорювалися з Міжнародним валютним фоном вдалося відстояти найменш жорсткий, бо попередні вимоги були  значно більш ризикованими для України, і для українського народу. Він був би ще м'якішим, якби попередні уряди не зволікали з вирішенням цієї проблеми, і не дурили МВФ обіцянками, яких і не думали виконувати.

На жаль чи на щастя,  ця доля випала нам. І головне, що ми маємо зробити зараз, і до початку опалювального сезону – забезпечити адресний, дуже   простий, і дуже надійний захист незаможних через механізм субсидій.   Для тих у кого мало грошей і низьке споживання, зростання  тарифів має бути непомітним, вони не мають зростати, кошти, які вони витрачають,  мають бути тими самими. І після докорінного реформування системи субсидій  право на таку допомогу від держави не може бути обмежено нічим, і місцеві органи  влади мають забезпечити оформлення субсидій всім українським родинам, які потребують, скільки б їх не звернулося з відповідними заявами. Для того, щоб удосконалити систему субсидій,  привести її в повну відповідність з кращими світовими практиками і стандартами, ми  залучаємо одну з найвідоміших світових консалтингових компаній, яка вже до вересня місяця має значним чином спростити механізм доступу до субсидій, він має бути автоматичним. Систему утворення тарифів також буде перевірено силами кількох найавторитетніших міжнародних аудиторів. І я закликаю політиків не проводити дискусії на шоу, а долучатися до роботи цих компаній з конкретними пропозиціями про перевірку правил нарахування тарифів.

Хочу запропонувати ще кілька кроків, які дозволять краще захистити незаможних. Ми більше ніколи не будемо дотувати заміські палаци такими ж цінами на газ і електрику, як сільські мазанки. І спростити, і збільшити субсидії, в першу чергу, для мешканців села, які живуть в цих приватних сільських будинках. Я збираюсь внести проект закону про повне розкриття інформації про формування тарифів, немає там нам чого ховати. Ця інформація абсолютно доступна і має бути зрозуміла, і прозора для кожного.

Ще одна позиція. Вимагаю до початку опалювального сезону зробити актуалізацію норм споживання тепла для будинків без приладів обліку теплової енергії. Для таких будинків слід зробити перерахунок, виходячи з фактичної тривалості та температури попереднього опалювального сезону. За попередніми розрахунками це дозволить перенести від 10 до 15 відсотків від сплачуваних коштів за тепло за минулу зиму, як аванс на наступний рік, це справедливо, це чесно і ми маємо це робити. І це реальний план захисту людей в умовах важкої, обумовленої, в тому числі і меморандумом, з МВФ тарифної реформи. З мого боку було б вкрай безвідповідальним вдаватися в різноманітні радикально-популістські кроки, які зазвичай і традиційно пояснюються любов'ю до Батьківщини та народу, а в результаті кінцевими наслідками найсильніше б'ють, в першу чергу, саме по простим людям. Декомунізація, коли вже на те пішло, це не лише пам'ятники зносити, комунізм треба, насамперед, вивітрювати з голови.

Але я, на жаль, і в цій залі, на жаль, бачу чимало охочих перехопити покійної вже, я сподіваюсь, КПУ лівацькі гасла.

Щодо політичних пріоритетів. Ключовими є демократизація і  децентралізація. Ми не просто зберегли Україну, під час війни, дорогі друзі, ми зберегли її демократичною і це притому, що на  обмеження прав і свобод мали  повне моральне і, до речі, юридичне право – у вигляді  Закону про воєнний стан.

Але я попри політичний тиск з усіх боків, попри те, що  правовий режим воєнного стану надавав значно  більше влади особисто мені, не міг на це піти. Я розумів, яким шоком і  випробовування його        запровадження стане для моїх співвітчизників.

Лише уявіть, що цей стан допускає і цензуру, і заборону  діяльності партій, і обмеження на пересування по  країні, і комендантську годину, і загальну мобілізацію, і конфіскацію майна і грошей на потреби оборони.

І ми плекаємо демократію тому, що ми в неї віримо, тому що вона є нашою цінністю. І Україна може існувати лише як демократія, інакше нас не буде.

Авторитарна Україна залишиться без підтримки світу, втратить одну з  ключових відмінностей від Росії, і стане врешті-решт її здобиччю.

Тому я і залишився на платформі парламентсько-президентської Республіки. І стану першим  Президентом, який не збирає повноваження під себе, а ділиться ними з громадами в раках  стратегічного курсу на  децентралізацію.

І вже спочатку  2015 року ми зміцнили фінансову  базу місцевого самоврядування. Бюджети міст зросли в середньому на  30 відсотків вже і ці гроші у вільному доступі, а не так, як  колись, коли їх треба було  зубами вигризати з Держказначейства.

Сподіваюся, що Конституційна комісія ось-ось завершить проект змін до Основного Закону в частині децентралізації, а ви, шановні народні депутати, вже на поточній сесії направите  ці зміни до Конституційного Суду, щоб восени їх ухвалити вже остаточно. Таким я бачу календар цієї реформи. Принципової ваги зауваження, децентралізація не має нічого спільного з федералізацією. Україна була, є і буде унітарною державою. І  є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином, де навпаки, роль центру збільшиться. І це стосується оборони, нацбезпеки, зовнішньої політики та боротьби з корупцією, дотримання законності, прав і свобод громадян, територіальної цілісності України. Відтак децентралізація може стати реальністю уже після осінніх виборів органів місцевого самоврядування та місцевої влади.

І дивно, що й досі є люди, які вважають припустимим відтермінування виборів. В нашій історії таке, на жаль, вже траплялося, але я вам гарантую: більше не повториться.

Да, до речі, раніше – будь ласка, це світова практика, пізніше – зась! Ви в Європі і в світі такого не бачили. Дата голосування визначена чинною Конституцією, і тут все гранично ясно. Єдине, чого я чекаю від вас, мої дорогі партнери, дорога Верховна Рада, –  це нового Закону про  місцеві вибори з відкритими списками.

Мене питають, чи свідомий я тих ризиків, які несуть місцеві вибори. Звичайно, свідомий. В одних регіонах Москва планує штучно запліднювати російські проекти, в інших навпаки – стимулювати "крайні праві українські" так звані, щоб в Європі сахалися від нібито нацизму в Україні. Плани не оригінальні. Рік тому вони сподівалися, що вони спрацюють. Тепер же, коли ми відродили українські спецслужби, ці задуми приречені. Будемо рішуче класти край спробам втручання у виборчий процес з боку зовнішніх сил. Час, коли відбуватимуться вибори, –  це "золота українська осінь", а не кривава "русская весна".

В новій стратегії національної безпеки головною загрозою нацбезпеки   названо агресію Росії в усіх її формах, спрямовану на виснаження української економіки, підрив суспільно-політичної стабільності з метою знищення держави Україна та захоплення її території, ця загроза, як той гострий Дамоклів меч, яких звисає над головою на кінській волосині. В таких умовах, це очевидно, житиме, на жаль, ми мусимо це констатувати, ще не одне покоління українців. Не спромігшись взяти приступом ззовні, ворог буде намагатися підточувати нас зсередини.

Всі  якось підзабули, що хрестовий похід проти України починався з економічної агресії, газового шантажу та тотального витіснення українських товарів з російського ринку. В річному вимірі торгівля впала втричі – це безпрецедентний рівень падіння. Де-факто крім реальної агресії і війни справжньої, була додана потужна економічна війна. Російська агресія, виснажуючи українську економіку, б'є по рівню життя українців. А ворог і не приховує своїх панів: конвертувати незадоволення втомлених та виснажених українців в дестабілізацію ситуації в нашій країні. Хіба не показово, що про третій київський Майдан, перш за все, говорять саме в Москві? І в той же час зберігається і колосальна загроза поновлення широкомасштабних бойових дій з боку російських терористичних угрупувань. Зараз на території України знаходяться 14 російських батальйоно-тактичних груп загальною чисельністю, яка перевищує 9 тисяч військовослужбовців. Концентрація російських військових поблизу Держаного кордону в 1,5 рази більше, ніж рік тому. Так званий "Росвоєнторг" продовжує регулярно поставляти не лише боєприпаси,  продукти  харчування, речове майно і паливо, але і найновітніші озброєння і найсучаснішу військову техніку.

Рік тому в Москві обіцяли захистити російськомовний "Донбас", а, насправді, перетворили "Донбас" у випробувальний військовий полігон для потреб російської армії і випробування проводять на живих українцях. Рушниця, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрілює. І це правило стосується не лише звичайного театру, але й театру воєнних дій. І з урахуванням добре відомого топографічного кретинізму російських військових заблукати вони можуть в будь-який момент. Так як це сталося буквально вчора біля Мар'янки. Що показово? Біля Мар'янки вчора напад відбувся рівно о 4-ій годині ранку. В червні. Це така історична паралель. І вчора українські Збройні Сили дали адекватну відповідь. Ми попередили міжнародних партнерів, повернули з лінії відведення артилерію, де вона знаходилася згідно Мінських угод, і відбили атаку російської солдатні.

Відбили, незважаючи на те, що "диванна сотня" уже почала знову друкувати,  що "нас оточили", "все пропало", "все! Кінець", "ми втекли". І на кого вони працюють, ці авторитетні фейсбукові і інтернетні видання?

Я думаю, що на тих, хто одразу ж зробив спробу скликати позачергове засідання Ради Федерацій Росії з порядком денним таким самим, який ми бачили минулого року: про надання дозволу на використання Збройних сил Російської Федерації на території України.

Хочу їх заспокоїти. Без будь-якого дозволу, абсолютно в брутальне порушення всіх базових принципів міжнародного права Росія цинічно і публічно свої війська на території України вже використовує. І зупинили їх лише міць Збройних Сил України і міжнародна солідарність, яка рішуче засудила вчорашнє порушення Мінських угод.

І в зв'язку з перманентною загрозою розгортання Росією повномасштабної війни проти України, забезпечення обороноздатності нашої держави надовго  залишиться нашим ключовим пріоритетом.

І як би не було важко, в бюджеті на 2016 рік ми знову підемо, пані Наталко, вибачте, підемо на збільшення видатків на оборону. Бо по-іншому ми країну не захистимо.

 Чому ми вимушені це робити? Бо сьогодні Україна воює, як би там не було, часто-густо зброєю ХХ століття проти росіян, які озброєні зброєю ХІ століття. І наше надзавдання – переозброїти нашу армію. Бо бойовий дух і бойовий досвід найкращі українські Збройні Сили вже мають.

Розпочато і продовжиться відновлення вищого командного складу Збройних Сил. Підвищую у званнях і просуваю на вищі посади тих командирів нижньої та середньої ланки, здібності яких найкраще проявилися в часи війни.

І від латання дір та ремонтування старої техніки ми поступово переходимо до модернізації, розробки та удосконалення випуску нових видів зброї та військової техніки. І розвиток ВПК в свою чергу має дати технологічний поштовх для всієї економіки. Різниця з супротивником в ресурсах та потенціалі не повинна зменшувати нашу віру в перемогу. Не забуваймо, Давид здолав набагато дужчого Голіафа. Це саме буде з Україною.

 Дорогі друзі! Я хочу нагадати, війна – це не наш вибір! І мій Мирний план, озвучений рік тому в цій залі, ліг в основу Мінських угод, котрі за безальтернативну основу для врегулювання прийняті всім світом, схвалені Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, Радою безпеки Організації Об'єднаних Націй, схвалений всім світом! До речі, як би це цинічно не звучало, в тому числі і Росією.

І цей план дуже добре відомий. І я не бачу підстав зайвий раз його переказувати. Хотів би ще раз наголосити на трьох ключових, лише на трьох ключових його складових.

Перше. Це виведення російських військ, зброї, техніки з усієї території України.

Друге. Встановлення українського контролю над кордоном.   

І третє.  Проведення виборів згідно стандартів ОБСЄ і Європи.

Проведення виборів  згідно європейського законодавства для того, щоб ми мали  справу  з  справжніми представниками Донбасу, а не ватажками терористів.  Я впевнений, що вибори відкриють політичний діалог з  законно  обраними представниками Донбасу. Їх проведення дозволить зупинити  спричинену винятково російською окупацією гуманітарну катастрофу, розпочати повоєнну реконструкцію зруйнованої бойовиками інфраструктури.

Громадян  України, які є на тимчасово окупованих територіях, я розглядаю як  український полонених, захоплених  загарбниками.  

І в цьому Донбасу як невід'ємній частині України  готові допомагати не лише ми, а і всі наші закордонні друзі.  Але вкладати  гроші  у відновлення інфраструктури вони стануть лише тоді, коли переконаються, що все відбудоване сьогодні не буде зруйноване повномасштабним російським вторгненням завтра.  Донбас вже забув  про ту війну як про страшний сон,  як би в Москві миру хотіли б так само як в Києві. І ми прагнемо і готові хоч сьогодні відновити всі  економічні зв'язки з тимчасово окупованими територіями Донеччини і Луганщини, зняти всі внутрішні бар'єри і обмеження на шляху людей і товарів, але за умови, що ми, Україна, відновлюємо контроль над зовнішнім кордоном так само, як це  було передбачено Мінськими угодами. Якщо  ні, дорогі мої, немає  чого нарікати  на жорсткий контроль  по лінії зіткнення.  Наразі українські  гуманітарні вантажі  та пенсії, які отримують ті,  хто зареєструвався на   вільній від українців… Господи,  ті,  хто зареєструвався на вільній  від терористів території,  максимум допустимого. Утримувати і дотувати вбивць  бойовиків, допомагати триматися на плаву бандитам Київ не буде.  

І було б безвідповідально і перед всією Україною і перед мешканцями окупованих територій власними ж силами пролонгувати владу кримінально-терористичного режиму. До відчутного прогресу у виконанні Мінських угод рівень економічних зв'язків залишиться на поточному рівні.

Дорогі співвітчизники, говорячи про війну та мир, не можу не поділитися, що для мене особисто було найважчим в першому році мого президенства – біль пережитий, який би не побажав би навіть найлютішому своєму ворогові. Понад 1 тисячу 700 українських воїнів-героїв і більше 6  тисяч 400 мирних громадян, у військовій статистиці це називається безповоротними втратами,  а в серці – це тисячу рубців. І іноді мені здається, неначе кожна душа на шляху в небесній вирій пролетіла через мій кабінет, і з кожною я поговорив. Війна приходить не лише в супроводі смерті. Там, де смерть, не всюди від війни. А там, де війна, смерть з нею в парі, в тандемі, є тандем таке модне слово в Росії.

Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам'ять всіх і кожного, хто загинув внаслідок російської агресії проти України. Ніколи не забуду, і ніколи не прощу.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Прошу сідати. І було б дивно, якби говорячи про загрозу і безпеку України, я би обійшов сьогодні питання НАТО. Російська агресія завдала дошкульного удару по міфам радянської пропаганди. І сьогодні згідно опитувань громадської думки, кількість прихильників вступу до НАТО вперше в історії України перевищує кількість противників. У загальнонаціональному масштабі ми б легко виграли референдум про вступ, та тут, після коми об'єктивно виникає кілька "але". Внутрішнє – це чи не єдине питання, в якому все ще залишаються суттєві розбіжності між регіонами, і  зовнішнє. Багато хто з наших друзів і партнерів на Заході не дуже вітає такі швидкі і фундаментальні зміни в громадській думці, і не схильні прямо зараз відкривати нам двері до НАТО. Я про реальне, а не на папері. І це правда, яку я маю нарешті, без дипломатичних вивертів, прямим текстом сказати зараз країні. Ми з вами, шановні народні депутати, в цьому питанні не збираємося жодним чином озиратися на Москву. Ми будемо виходити виключно з позицій українського народу, але ігнорувати думку наших партнерів нам буде дуже непросто. Тим не менше, ми будемо дуже жорстко відстоювати наші інтереси.

Минулого року із Закону "Про засади зовнішньої та внутрішньої політики" прибрали пункт про позаблоковий статус України. Минулого місяця, як я вже казав, ухвалено Стратегію національної безпеки України, і вона ставить за мету – членство в НАТО, а орієнтація на стандарти альянсу проходить червоною ниткою через увесь документ. Все, що ми збираємося робити в сфері безпеки буде уніфіковано під натівські стандарти. І наше завдання – повне досягнення всіх необхідних для вступу критеріїв, які, до речі, значною мірою співпадають з критеріями для членства в Європейському Союзі. Право ж приймати остаточне рішення в цій чутливій та надзвичайно важливій сфері належить винятково – ще раз наголошую – винятково українському народові на референдумі. Але не дозволю цим питанням розхитувати країну, бо зараз єдність країни і для мене, і для всіх нас є понад усе.         

Дорогі співвітчизники і шановні народні депутати!  Наприкінці стисле   резюме наших найголовніших завдань на рік: продовжити деолігархізацію,  дерегуляцію і децентралізацію, розпочати демонополізацію; завершити створення  ефективної інфраструктури для  боротьби з  корупцією і перейти в тотальний спільний наступ на неї; почати очищення суддівської касти; забезпечити з  початку 2016 року відновлення  економічного зростання, для цього – завершити санацію банківської системи і провести податкову реформу; зберегти, до речі, єдиний податок для малого та середнього бізнесу.

Особливу увагу приділити аграрній галузі як такій, що є однією з основ конкурентоспроможності країни на світових ринках. Вже в цьому році розпочати індексацію зарплат і пенсій. Відшліфувати до досконалості  систему адресних субсидій для тих громадян, кому не по кишені нові тарифи. Запустити нарешті реформу системи охорони здоров'я, досить тут "ховати голову в пісок" і дурити людей байками про безкоштовну медицину. І далі нарощувати витрати на зміцнення обороноздатності. Військовим: бути готовим як до відновлення наступу ворога на Донбасі, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з Російською Федерацією, ми маємо бути реально готовими до цього. Дипломатам: унеможливити обидва цих сценарії, зміцнювати міжнародну коаліцію на підтримку України до врегулювання ситуації на Донбасі та повернення  Криму, не допустити зняття санкцій проти агресора. В 2016 році отримати безвізовий режим з ЄС. Це, шановні народні депутати, наше з вами спільне  завдання і спільна відповідальність.

Маю намір, до речі, підтримати програму "Go Global", яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку. Україна сьогодні в глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською і це бар'єр для українців, для переорієнтації    на західні цінності, і стандарти.

Це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80 відсотків публікуються "in English". 55 відсотків веб-сторінок також написані англійською. І програма, як це може здаватися, стосується не лише молоді. Володіння англійською мовою стане ключовим критерієм при прийомі на державну службу і я думаю, що це буде… І я думаю, що це поступово мають запроваджуватися вже в найближчі роки. Але пріоритет української мови (не встиг) залишається беззаперечно. Дякую. Україна живе зараз, я сподіваюсь, в сторіччях української мови, а рік 2016-й ми проголосимо роком англійської мови в Україні.

Закликаю, ні, наполягаю на ухваленні остаточного рішення, дорогі друзі, про скасування депутатської недоторканості та обмеження недоторканості суддівської.

Прошу продовжити тут добрий трек, який ви продемонстрували вчора. Цей крок був вчора правильний, але недостатній. Каста недоторканих має бути ліквідована. І проміжні результати наступного етапу спільної роботи ми підведемо восени. Під мікроскопом буде розглянута діяльність кожного міністра, здійснювати, і я не уникаю цього, можливо переформатування Кабінету Міністрів. Це не є мої повноваження, я не знімаю і не призначаю урядовців та міністрів. Але, якщо це не зробить сама коаліція, інколи можна бути впевненим, що це може зажадати суспільство. Але моя принципова позиція, будь-які зміни в уряді мають відбутися лише за умови збереження чинної коаліції і збереження єдності коаліції.

Але в свою чергу єдність коаліції не має перетворюватись у кругову поруку – має бути  чесна і відверта розмова.

Насамкінець дозвольте звернути увагу на маленьку, але  показову деталь, аналітичні матеріали від Національного  інституту стратегічних досліджень, вперше, дорогі і шановні народні депутати,  роздані вам не у вигляді паперових розбухів, а у вигляді компактних флешок. Це не лише свідчить про стурбованість екологічними проблемами, але  й символізує перехід до електронного урядування.

І цю програму я визначив, як одну з найголовніших на наступні роки.

Електронний документообіг, електронні сервіси, адміністративні послуги, електронні тендерні закупівлі, електронні звернення і  петиції, цифрові підписи – максимально  широкий доступ  громадян до баз даних і державних реєстрацій, це не наче ключ, який дає нові можливості в боротьбі з  демократією, з бюрократією і корупцією.

Тому спротив цій реформі, який чиниться консервативно ретроградними силами колосальний, але марний. Всі хто протидіє реформам і перешкоджає Україні стати успішною, а саме: олігархія, корумпована бюрократія, країна-агресор та її нечисленна 5 колона, яку ворог намагається підживлювати в Україні, – програють.

За останній рік, я ще раз переконався, ми українці є  унікальним, героїчним народом зі звитягою, силою духу якого мало хто в світі може зрівнятися.

Я схиляюсь перед моїм рідним українським народом, перед тою силою, витримкою і мудрістю, яку  продемонстрували і зараз  демонструють українці.

Дорогий український народе, я  дякую вам за це. Дякую вам  мої дорогі співвітчизники, наша країна заслуговує на успіх, і так і буде.

Слава Україні!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям Слава!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, згідно нашого Регламенту оголошується  перерва на 30 хвилин.

Початок нашої роботи відбудеться о 13:00. Дякую.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

13:02:00

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Час перерви вичерпаний. Я прошу заходити в сесійний зал для продовження нашої роботи. Секретаріат прошу повідомити депутатів, що час для роботи прийшов. І прошу колег заходити в зал займати робочі місця.

Шановні колеги, я настійливо, настійливо рекомендую заходити в зал. Прошу голів фракцій змобілізувати особовий склад фракцій для участі в роботі. Я прошу сказати Секретаріату і Верховної Ради, і секретаріату фракцій, щоб депутати негайно заходили в зал, дуже попрошу покидати  буфет, кулуари, заходити в зал, будь ласка.

Шановні колеги, займаємо робочі місця. Спробуємо почати розгляд питання.

Шановні колеги депутати, я дуже прошу заходити в зал, щоб ми розпочали розгляд питання.

Отже розпочинаємо нашу роботу. Згідно нашого Регламенту після Щорічного послання Президента України  до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України ми переходимо до розгляду питань порядку денного в першому читанні. Першим законопроектом у нас стоїть надзвичайно важливий законопроект.

Отже, першим стоїть законопроект 2953  - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України". Надзвичайно важливий законопроект, який дозволяє залучати іноземні війська, в тому числі війська НАТО для боротьби з тероризмом.

І тому я прошу, щоб ми підтримали пропозицію розгляду даного законопроекту за скороченою процедурою. Прошу зайняти робочі місця і підтримати пропозицію розгляду за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо, колеги.

13:08:01

За-89

Дякую. Немає ще достатньо мобілізаційних ресурсів. Давайте ми почнемо розгляд даного законопроекту. А потім в обговоренні ще раз підтвердимо нашу позицію.

До доповіді запрошується заступник міністра оборони Мехед Петро Миколайович. Прошу до трибуни. І шановні колеги, прошу уваги. Будь ласка.

13:08:31

МЕХЕД П.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати України! Проект закону розроблено Міністерством оборони України на виконання Указу Президента України від 2 березня 2015 року № 116, яким введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони "Про звернення до Організації Об'єднаних Націй і Європейського Союзу щодо розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки".

Пропонується унормувати питання проведення міжнародної операції на території України шляхом розширення підстав для допуску та перебування підрозділів збройних сил іноземних держав  на території України. Для чого пропонується доповнити статтю  3 проекту закону пунктом наступного змісту: "надання Україні, на її прохання, допомоги у вигляді проведення на її території міжнародної операції з підтримання миру і безпеки на підставі рішення Організації  Об'єднаних Націй або Європейського Союзу". Уточнення  обмежень допуску підрозділів збройних сил інших держав та вимог  до Міжнародного договору України про допуск  підрозділів збройних сил інших держав у частині, що стосується заборони допуску  на території України   підрозділів збройних сил  держав, які не визнали її незалежність та територіальну цілісність або висувають до неї територіальні претензії,  розв'язують проти України   збройну агресію.

Реалізація проекту закону надасть можливість забезпечити нормалізацію обстановки, відновлення правопорядку ти життєдіяльності конституційних прав та свобод громадян  в населених пунктах  Донецької та Луганської областей, розташованих в районі проведення АТО,  а також сприятиме поверненню  жителів  до   вимушено залишених місць постійного проживання, дозволить  ефективно імплементувати Мирний план Президента України  та комплекс  заходів з виконання Мінських домовленостей.

Прошу підтримати за основу та в цілому. Дякую  за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Я запрошую до співдоповіді голову Комітету з  питань національної безпеки і оборони Пашинського Сергія Володимировича і далі запрошую  народних депутатів   заходити в зал,  займати робочі місця, дуже важливий законопроект. Будь ласка.

13:11:34

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Доброго дня, шановні колеги.  Кабінет Міністрів  вніс законопроект  2953 "Про порядок допуску   та умови перебування підрозділів збройних сил  інших держав на території України. В чому відмінність, і які новації? Я хочу просто, щоби всі розуміли, це дуже важливо. І я прошу все-таки, щоб ми сконцентрувалися і прийняли цей важливий законопроект.

Пункт перший. Ми вводимо норму про те, що ми можемо звернутися до ООН та ЄС про введення миротворчого контингенту.

Пункт другий. Ми  говоримо, що країна-агресор не може приймати участь у цьому миротворчому контингенті навіть, якщо там буде мандат ООН. Ви знаєте, що Російська Федерація заявила, що вони визнають миротворчий контингент і цю концепцію тільки тоді, коли російські війська будуть мати мандат. І це дуже важливий момент.

І пункт третій. Ми чітко говоримо, які держави, що ми можемо скасовувати запрошення у випадку порушення мандату перебування, і що ми повинні забезпечувати належний контроль з боку України за перебуванням цих контингентів на території України.

Дуже зрозумілі логічні зміни та доповнення. Комітет вчора одностайно прийняв рішення звернутися до Верховної Ради і просити Верховну Раду голосувати за основу та в цілому.

В той же час, пане головуючий, я прошу вас відтермінувати розгляд цього закону. Тому що народні депутати, які так багато говорять про обороноздатність та про свою любов до Батьківщини, просто ігнорують свою безпосередню роботу як законодавців, і в даний момент не знаходяться в залі. 

Додатково хотів би проінформувати шановних колег народних депутатів, що мною та секретарем комітету внесений законопроект 2011 суть якого заключається в наступному. У нас значно збільшилась армія,  і тих бюджетних коштів, які ми виділили, а це досить велика сума, є певний дефіцит по певних напрямках. Один напрямок, це харчування Збройних Сил. Тому що на сьогоднішній день у нас Збройні Сили набагато більші, чим той бюджет, який ми приймали в кінці минулого року.

І другий напрямок – це забезпечення паливно-мастильними  матеріалами. Пане головуючий і шановні члени коаліції, ми просимо включити до порядку денного законопроект 2011, який дозволить державному підприємству "Укртранснафтопродукт" поза межами бюджетних асигнувань відвантажувати Збройним Силам України арештоване в рамках кримінальних проваджень світлі нафтопродукти. Це дуже важлива і актуальна тема. Ви знаєте, що зараз іде не тільки бойові дії, а ідуть навчання, і той ліміт нафтопродуктів, який був виділений, уже практично вичерпаний. Фактично на мільярд гривень ми дамо більше ресурсів. Прошу підтримати даний законопроект 2953 за основу та в цілому, при умові наявності і сигнального голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановний виступаючий, ми не будемо переносити розгляд даного питання, я просто ще раз закличу голів фракцій, щоб зв'язалися з народними депутатами, щоб вони повернулись на робочі місця. Наголошую, це одне з найбільш принципових питань сьогодні, яке дає можливість Україні залучити для боротьби з тероризмом міжнародні Збройні Сили. Це вкрай важливе і принципове питання для України, яка знаходиться у війні з агресором. Тому я дуже прошу голів фракцій відповідально повідомити усіх депутатів прийти в зал і зайняти свої робочі місця.

А поки голови фракцій обдзвонюють депутатів, я попрошу народних депутатів записатись для обговорення. Два – "за", два – "проти". Будь ласка, проводиться запис.  

Дякую.      

Отже до слова запрошується від  Радикальної партії  Ігор Мосійчук,  будь ласка, з трибуни.

13:16:59

МОСІЙЧУК І.В.

Шановний пане головуючий!  Шановні колеги! Шановний український народе! Надзвичайно важливий законопроект, особливо другий пункт  де йде мова про недопущення  участі  в миротворчій операції представників країни-агресора. Фракція  Радикальної партії буде підтримувати даний законопроект за основу і в цілому. В той же час,  хочу наголосити, що позиція  Радикальної партії полягає в тому, що миротворчий контингент має вводитись на кордон  України з Російською Федерацією, а не на лінію тимчасового розмежування.

 Заслухавши Щорічне послання Президента, яке  закінчилось трохи менше чим годину тому, ми констатуємо, що в своєму посланні Президент, на жаль, не сказав жодного слова щодо звільнення окупованих територій та анексованого Криму.  Мова йшла про оборону, про підвищення боєздатності, про реформування українського війська, але жодного слова не було сказано про звільнення окупованих територій.  Це є принциповим питанням, тому що   в українському політикумі останнім часом починає домінувати  думка можливого обміну окупованих територій на Донбасі на анексований Крим і тому подібні. Ми категорично  протестуємо проти цього і наполягаємо, що українське військо  має готуватись до звільнення  окупованих  територій і саме цій меті має слугувати  запрошена міжнародна миротворча місія.

Голосуємо за законопроект, за основу і в цілому.

Слава Україні!

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Героям Слава!  Дякую вам.

До слова запрошується Мамчур Юрій Валерійович, "Блок Петра Порошенка". З місця, чи від трибуни?   

13:19:14

МАМЧУР Ю.В. З місця, з місця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З місця, будь ласка.

МАМЧУР Ю.В.  Дякую, пане головуючий.

Шановні народні депутати, звертаю увагу на необхідність прийняття даного законопроекту в цілому. Тому що вчорашній випадок, який стався у Мар'янці, показує, як країна-агресор веде себе і порушує всі Мінські домовленості. У разі, якщо буде прийняте рішення про введення міжнародної миротворчої місії, ми, як законотворці, необхідно нам створити необхідне підґрунтя. Тому фракція "Блоку Петра Порошенка" одностайно підтримує даний законопроект і запрошує всіх прийняти участь в цьому важливому голосуванні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Від Блоку Юлії Тимошенко, Андрій Кожем'якін з трибуни.

13:20:06

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Дякую, Андрій Володимирович. Тільки не блоку, а фракції "Батьківщина".

Шановні колеги, порушення Росією міжнародних угод щодо гарантій безпеки України, забезпечення її незалежності та територіальної цілісності, анексія Криму та розпалювання російськими агресорами сепаратизму і збройного конфлікту на сході України, поставили нашу державу перед необхідністю звернутися до світового співтовариства з проханням про допомогу. Внаслідок неможливості забезпечити контроль України за окремими ділянками кордону з Російською Федерацією на підконтрольних  терористами території нашої держави з Росією, систематично надходить зброя, боєприпаси, важке озброєння та іноземні найманці. Це створює передумови для збереження напруженості як в зоні АТО так і в країні в цілому.

Нестабільна ситуація у населених пунктах частини Донецької і Луганської областей, порушення бойовиками конституційних прав і свобод громадян змусила значну частину мешканців цих областей покинути свої домівки та шукати притулку. При таких умовах проведення міжнародної операції з підтриманням миру і безпеки України за участю миротворчого контингенту це один з найбільш прийнятних варіантів, хоча б часткове вирішення існуючих на сьогодні проблем. Це дозволить певним чином нормалізувати обстановку в регіоні, відновити правопорядок та життєздатність, знизити градус військової напруги.

Тому фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект і теж буде голосувати і за основу, і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І вибачте за некоректну назву фракції, вибачте, будь ласка.

До слова запрошується Шурма Ігор Михайлович, "Опозиційний блок".

13:21:56

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок".

Судячи з оголошення про  розгляд даного питання дійсно можна зробити висновок, що цей законопроект є дуже важливим. А якщо він є дуже важливим, то такий законопроект  не можна розглядати з  порушенням. Оскільки і в майбутньому  він буде сприйматися таким, що цей закон прийнятий поза законом.

Я хотів би знати по якій процедурі ми розглядаємо цей законопроект?

Відповідно до Закону України "Про Регламент" депутатський зал  повинен визначитися голосуванням за яку процедуру? Скорочену чи за повний розгляд?

Пане Андрію, було проголосовано 89 голосів за скорочену процедуру. Це означає, що такий законопроект повинен розглядатися по повній процедурі і відповідно до основних  відповідачів повинні були бути запитання, їх немає. Який висновок можна зробити?

По-перше,  щоб були в залі  всі депутати – треба  напевно вийти з такою пропозицією, щоб на відкриття сесії о 10 годині і після обіду приходив  Президент України тоді хоч принаймні коаліція  буде присутня в повному складі.  Це перше.

По-друге, відсутність депутатів сьогодні у залі при розгляді цього законопроекту, напевне засвідчує про те, що і вони не дуже хочуть присутності військових контингентів інших держав на нашій території. Якщо б ви не хотіли бути за таку  норму, то, очевидно,  вони би були в залі.

І позиція фракції, ми не заперечуємо проти можливості перебування на Україні підрозділів ООН. Оскільки Україна сама є членом ООН. Але разом з тим ми категорично проти можливості  введення на територію України   міжнародної операції за рішенням ЄС. А присутність таких місій буде засвідчувати про те, що у нас є  жевріючий, якийсь конфлікт.

Пане Андрію, закликаю дотримуватися Закону "Про Регламент" і  розглядати його по повній процедурі, якщо немає достатньої кількості голосів за іншу форму  розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за зауваження.

Шановні колеги, чи можна вважати, що ми закінчили обговорення?

Закінчили, так? Всі бажаючі виступили, так? Кишкар ще, одна хвилина. "Самопоміч". Будь ласка, одна хвилина.

13:24:23

КИШКАР П.М.

Дякую, друзі. Насправді, єдине те, що внутрішнє якесь таке переживання щодо норм міжнародного права щодо перебування підрозділів на території України. Все інше, звичайно, підтримується "Самопоміччю" і при необхідності вважаємо за необхідне розширити повноваження і можливості, передбачені цим законом саме в розрізі міжнародного  законодавства.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Отже, усі бажаючі висловились, як передбачено Регламентом. Тому не вважаю, що є будь-яке порушення з цього приводу.

Я прошу народних депутатів, відповідальне голосування, зайти в зал. Шановні колеги, не виходити, а заходити в зал і приготуватися до голосування.

Нагадую, що пропозиція профільного комітету – було прийнято за основу і в цілому даний законопроект. Він не передбачає зволікань, і тому я зараз, з вашого дозволу, ставлю на голосування і прошу всіх зайти в зал, проект Закону 2953 про внесення змін до Закону України "Про порядок допуску та умови  перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" за основу і в цілому.

Прошу підтримати, будь ласка. Голосуємо разом і відповідально. Будь ласка, голосуємо.

13:26:05

За-240

Дуже дякую за відповідальну  позицію народних депутатів України.

І ми переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. 2818, проект Закону про внесення змін до статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна". І є прохання даний законопроект, він теж урядовий, розглядати за скороченою процедурою.

Будь ласка, прошу підтримати, прошу проголосувати за скорочену процедуру.

13:26:47

За-168

Дуже вам дякую.

До доповіді запрошується заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Корж Руслан Адольфович, будь ласка, від трибуни.

13:27:05

КОРЖ Р.А.

Доброго дня, шановні депутати! На сьогодні, згідно з чинним законодавством України з питань приватизації, передбачена можливість залучення радників з метою підготовки до приватизації та продажу тільки об'єктів групи "Г" – це стратегічні підприємства, підприємства-монополісти на загальнодержавному ринку, підприємства, які потребують застосування індивідуального підходу до приватизації.

Законопроектом пропонується розширити можливість залучення радників на всі групи об'єктів, що приватизуються на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах, при цьому встановивши, що рішення про залучення  радника приймається Кабінетом Міністрів України. Залучення радників є економічно доцільним, оскільки це забезпечуватиме проведення якісного маркетингу об'єкту приватизації, сприятиме якісній передприватизаційній підготовці, сприятиме застосуванню досвіду пошуку спроможних та відповідальних інвесторів з виходом на міжнародні ринки інвестицій, сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету за рахунок визначення об'єктивної ціни та уникнення економічно недоцільних і необґрунтованих витрат під час здійснення його приватизації. Зазначимо, що  залучення радника до процесу приватизації не заміняє конкурсної процедури приватизації, а є лише інструментом забезпечення якісної та об'єктивної підготовки об'єкта до приватизації. Залучення радника буде здійснюватися на конкурсній основі. У конкурсі зможуть взяти участь як українські, так і іноземні радники, що мають відповідний досвід та кваліфікацію.

Прошу підтримати проект закону як такий, що спрямований на підвищення ефективності і прозорості процесу приватизації та створення передумов для проведення успішних, масштабних реформ в країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується голова Комітету з питань економічної політики Іванчук Андрій Володимирович, будь ласка.

13:29:04

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, 20 травня Комітет з економічної політики розглянув урядовий законопроект 2818 та  прийняв рішення рекомендувати парламенту прийняти його за основу та в цілому.

В даному законопроекті вводиться зміна до статті 16. Передбачається, що Кабінет Міністрів згідно переліку підприємств, які підлягають приватизації, буде визначати для Фонду державного майна до яких підприємства можна залучати радників по приватизації, до яких не можна.

Дуже простий законопроект, дуже потрібний нам на сьогоднішній день. Прошу його підтримати. Дякую за увагу. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Справді. Законопроект є короткий, але я бачу по залу є потреба в його обговоренні і тому я прошу записатися: два – "за", два – "проти". Будь ласка.

Від "Самопомочі" Кіраль Сергій Іванович. З місця, будь ласка.

13:30:16

КІРАЛЬ С.І.

Прошу передати  Пташник слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пташник.

13:30:22

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги!  Ми хочемо сказати, що ми підтримуємо  саму ідею щодо  залучення радника на конкурсних засадах в процесі підготовки об'єкта до приватизації. Але я хочу зачитати ту норму, за яку ми зараз голосуємо, і Комітет з економічної політики  пропонує голосувати в цілому.  Норма полягає в наступному: рішення щодо залучення радника приймається Кабінетом Міністрів України.

Я вибачаюсь, тут  можливо бути, можливе двояке трактування. Це означає, що фонд  Держмайна може собі проводити  якийсь конкурс, а Кабінет Міністрів України (можна так тлумачити) потім буде  вирішувати: чи залучати радника, чи ні; і, відповідно, якого залучати.  І немає норми обов'язкової, що Кабмін саме має прийняти це рішення щодо залучення радника на підставі  результатів цього відкритого конкурсу, який проводився Фондом держмайна. Тому ми можемо підтримати лише в першому читанні і до другого читанні доопрацьовувати.

І окремо я хочу звернути увагу парламенту і звернутися до вас , все-таки відходити від цієї практики – голосувати всі закони зразу за основу та в цілому, тому що ми з вами не розуміємо, за що ми голосуємо і не розбираємося, чому ми голосуємо. Тому що ця пакетна практика "за основу та в цілому" призводить до того, що ми приймаємо такі норми, які насправді не досягають тієї мети, яка описується в пояснювальній записці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від Радикальної партії Вовк Віктор Іванович передає слово Галасюку. Будь ласка, від трибуни.

13:32:10

ГАЛАСЮК В.В.

Віктор Галасюк, фракція Радикальної партії. Шановні колеги, ми підтримуємо цей законопроект у першому читанні. Надзвичайно вірна ідея щодо залучення радників для того, щоб відбувалися професійно процеси приватизації. Разом з тим, ми наголошуємо на тому, що ці радники мають залучатися на прозорих конкурсних умовах.

Не має бути жодної дискримінації. Тобто українські компанії, в яких працюють і діаспора українська, хто повернувся сюди на родіну, хто має відповідний досвід. Вони мають так само бути такими радниками, не тільки закордонні компанії.

Але що є значно більш важливим, то я хочу наголосити ще раз позицію нашої партії щодо приватизації. Вона має бути системною, плановою, обґрунтованою, не інструментом одноразового наповнення бюджету, не фіскальним інструментом, а інструментом забезпечення стратегічного розвитку економіки.

Саме цьому фракція Радикальної партії звернулась з відповідним запитом до Міністерства економіки надати нам по кожному підприємству, яке включено до переліку, який планується винести на приватизацію, показники щодо вартості активів, щодо виручки цих компаній, щодо кількості співробітників, щодо тих надходжень, які вони забезпечують до бюджету і так далі.

Ми маємо дуже ретельно проаналізувати і робити висновки. Приватизувати тільки ті підприємства, які потребують стратегічного інвестора, яким не вистачає великих коштів та досвіду для розвитку. Жодним чином не приватизувати лісгоспи, і інші стратегічні підприємства, які нормально працюють сьогодні в інтересах держави і будуть працювати.

Тому, шановні колеги, ми маємо мати дуже зважену позицію щодо приватизації. Бо тільки дурний продає тотально, масово державні активи тоді, коли вони коштують найменше. Вибірковий, плановий, систематичний підхід до приватизації, економічно обґрунтований для того, щоб наповнити бюджет, забезпечити ефективне управління тим майном. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від "Батьківщини" – Кужель. З  трибуни, будь ласка.

13:34:18

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановні друзі, ви не відчуваєте,  що ми рухаємося якось по інерції. Скажіть, будь ласка,  а де ви зараз бачите приватизацію державного майна? У нас що є  сертифікати, у нас що населення приймає участь  в приватизації? Що  у нас є?  У нас, перепрошую, є продаж державного майна. Це різні речі. Чи потрібен нам Фонд державного майна в такому складі і в такій кількості? Да не потрібен. Достатньо департаменту фахових  людей,  які можуть бути і експертами, і радниками, і консультантами. Брати людей, не весь Фонд  державного майна, а 20-30 людей, які би працювали на результат від продажу державного майна. Це перше.

По-друге, я підтримую  "Самопоміч", що виписаний дуже  непрозорий, а для мене зрозумілий як політика  зі стажем, призначення радників. Знаючи любов Айвараса  не до  українського бізнесу, а до будь-якого, я розумію, що усі його друзі по інноваційному бізнесу стануть зразу  радниками по продажі нашого   державного майна. І мало того, зарплату ми будемо сплачувати їм від тої вартості, яку  повинна отримати держава.

Шановні друзі, такий  законопроект даже за основу приймати неможна, тому що немає ідеології. А там закладено знову розкрадання і розбазарювання українського майна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Шурма Ігор Михайлович,  "Опозиційний блок".

13:35:56

ШУРМА І.М.

Ігор Шурма, "Опозиційний блок". На даний  момент діє  Положення про порядок  вибору  об'єктів приватизації, для продажу яких   є доцільним залучення  радників.  Формування переліку таких підприємств  до оплати послуг радників затверджено Фондом державного майна в 2004 році.  Положенням встановлено і  критерії залучення радників. Ми вважаємо, що  і  рішення щодо залучення радників має прийматись саме органом  приватизації згідно з визначеними  цим положенням критеріями та аналізом фінансового стану об'єкту, його організаційної структури, ринків збуту і ким  допускається.

Враховуючи важливість, ми вважаємо, що його можна проголосувати за основу.

А тепер я хочу звернутися не до головуючого, а до Голови Верховної Ради Гройсмана. Володимир Борисович, прочитайте стенограму, і не підписуйтесь під незаконно прийнятим законопроектом 2953, який був проголосований з порушенням Закону про Регламент. Скорочена процедура не була проголосована. Це значить, що цей закон був прийнятий  з грубим порушенням українського законодавства.

Звертаюсь до Президента України Порошенка, який тут був у залі і закликав до законності. Не підписуйте у випадку попадання до вас законопроекту 2953, який був проголосований з порушенням. Цей законопроект, якщо буде достатня кількість депутатів у залі, якщо вони будуть виконувати свою основну функцію працювати у сесійній залі, він набере достатню кількість голосів. І не буде тоді прецеденту і розмов про те, що цей закон прийнятий з порушенням.

І зрештою, міжнародний контингент, який буде направлятися сюди, він повинен теж розуміти, що він буде направлятися в Україну при прийнятті закону з порушенням грубим законодавства. Якщо би у Європі так приймали закони, то ніколи би в житті ніякий миротворчий контингент нікуди не їхав. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юрій Левченко. Від трибуни чи з місця? З місця.

13:38:06

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ, місто Київ.

Ну, по-перше, у нас тут продовжується проект злочинної приватизації. Тому що тут був Президент сьогодні виступав і говорив про заводи, які коней вирощують, так, чи як там називалося. Але чомусь не згадувалося про нафтопровід "Дружба". Чомусь було сказано, що Укрзалізниця неприватизовується, а насправді Укрзалізниця планується приватизувати її згідно законопроекту, який винесений на розгляд Верховної Ради. І по іншим, маса прибуткових підприємств і стратегічних державних підприємств.

А оцей законопроект, який зараз розглядається, це є можливість на цій злочинній приватизації ще більше вкрасти грошей з державного бюджету.  Взагалі в проекті не визначено сфери повноважень радників. А що вони взагалі будуть радити? Чим вони будуть займатися? Ціна продажу, консультування, піар забезпечення процесу. Взагалі про це нічого не сказано. Не визначено коаліційних вимог до радників, оплата їхніх послуг. Тобто пропонується просто-напросто під час злочинної приватизації ще додатково вивести державні кошти з бюджету на оплату наближеним радникам. От що ви пропонуєте ухвалити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще Віктор Пинзеник з трибуни і будемо переходити до голосування. І останнє слово потім – голова комітету. Заключне, я перепрошую.

13:39:29

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! В чому головна проблема приватизації? Вона не в радниках, а в правилах і в процедурах. Наведу вам одну інформацію. Завод "Криворіжсталь" був проданий за 24 мільярди гривень. Всі заводи, які були продані до "Криворіжсталі", дали надходження в бюджет 14 мільярдів гривень. Порівняйте дві цифри: один завод і всі решта заводів. Проблема в тому, що цей завод був проданий на прозорих умовах. Тому проблема приватизації в прозорості умов.

Я хочу задати питання всім нам. Невже для того, щоб продавати заводи чесно, прозоро, нам треба наймати ще радника і платити за це гроші? Я не бачу мотивів для прийняття цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, шановні колеги.

Ще, будь ласка, Андрій Володимирович Іванчук, з трибуни.

13:40:29

ІВАНЧУК А.В.

Шановні народні депутати, я дуже з повагою відношуся до всіх попередніх виступаючих, але хотів би, щоб парламент не вводили в оману. Декілька слів про законопроект, який ми зараз будемо голосувати. В нас в законодавстві прописаний перелік підприємств, які підлягають приватизації, по відношенню до яких залучаються радники. (Шум у залі) Фондом державного майна на конкурсних умовах відбирається радник по тому чи іншому підприємству. В даному законопроекті уряд пропонує, щоб радників можна було залучати не тільки по переліку "Д", а по всім підприємствам, які підлягають приватизації.

Друге питання. Так само Фонд державного майна, згідно розпорядження, згідно процедури, прозоро буде відбирати радника, але перед тим якесь підприємство ікс Кабмін приймає рішення, що його відправляють на приватизацію. В цьому ж самому рішенні він приймає рішення залучати радника по даному об'єкту Фонду державного майна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити 20 секунд.

ІВАНЧУК А.В. Тому ми розширюємо сьогодні діючу процедуру   залучення радників на всі підприємства і перед тим як запускається процедура приватизації того, чи іншого підприємства Кабмін приймає  рішення  віддати на приватизацію з залученням радника, чи з незалученням. Дуже просто і тому в нього…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Андрій Володимирович.

Отже, ми провели  ґрунтовне обговорення, усі бажаючі  взяли слово, висловили свою позицію, ми можемо переходити до голосування,  будь ласка,  шановні колеги, заходимо  в зал для продовження нашої роботи. Комітет дав пропозицію прийняти за основу  і в цілому, але я ці пропозицію поставлю в  послідовності, поскільки  деякі фракції висловили  позицію, що будуть голосувати тільки за основу. І тому я ставлю  пропозицію, ставлю на голосування проект Закону про внесення  змін до статті 16 Закону  України "Про приватизацію державного майна" (щодо залучення радників до приватизації) 2818 за основу. Прошу підтримати  за основу, прошу голосувати,  будь ласка, голосуємо.

13:43:17

За-148

Дана ініціатива не набрала необхідної кількості голосів.

І тому я поставлю на голосування пропозицію повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання законопроект 2818. Прошу підтримати, голосуємо, будь ласка.    

13:43:57

За-187

Дана пропозиція теж не набрала необхідної кількості голосів.

Переходимо до наступного питання порядку денного, але перед тим у мене є оголошення. В президію надійшло прохання на оголошення перерви від двох депутатських фракцій – Радикальної партії Олега Ляшка і "Народного фронту", – але вони готові замінити передбачену Регламентом перерву на виступ від трибуни. І тому я запрошую до виступу від трибуни Антона Геращенка, згідно заяви двох фракцій. Будь ласка.

13:44:45

ГЕРАЩЕНКО А.Ю.

Уважаемый председательствующий, уважаемые депутаты, уважаемый народ Украины! Вчера мы в этом зале дали согласие на привлечение к уголовной ответственности, снятия депутатской неприкосновенности Сергея Клюева, Сергея Мельничука. Потому что мы показали всему народу, что все депутаты у нас такие же обычные граждане как все и они все должны чтить закон.

Министерство внутренних дел расследует уголовное дело по убийству Олега Калашникова. В рамках этого дела были отосланы повестки одному из народных депутатов фракции "Оппозиционный фронт" Сергею Левочкину, они отсылались через Аппарат Верховной Рады. Он был вызван дважды на допрос 25 мая и 28 мая, дважды он не явился на эти допросы и дважды он даже не проинформировал почему.

Я хочу обратиться сегодня к спикеру Верховной Рады Гройсману с требованием обратиться к Левочкину и обязать его прийти на допрос. И я прошу всех депутатов поддержать данный вопрос. Потому что если господин Левочкин будет показывать, что он избранный, это значит, что он не уважает народ Украины и законы Украины. Спасибо за внимание. Это для прессы обращение министра внутренних дел к Борису Гройсману с просьбой обязать явку господина Левочкина, который скрывается от допроса. Или ему есть что скрывать по делу об убийстве Калашникова, есть что скрывать по ситуации с финансированием Антимайдана в Киеве?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обов'язково передам заяву і прохання міністра.

А зараз, згідно Регламенту, ми переходимо до розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України "Про інформацію" 2661. І є пропозиція проголосувати… розглянути даний законопроект  за скороченою процедурою.

Будь ласка, прошу підтримати – за  скорочену процедуру голосуємо.

13:46:53

За-155

Дякую вам.

До доповіді запрошується голова Державної служби спеціального зв'язку та  захисту інформації Звєрєв Володимир Павлович.

Будь ласка.

13:47:07

ЗВЄРЄВ В.П.

Доброго дня, шановний Андрій Володимирович! Шановні народні депутати! Проект закону розроблено за дорученням Кабінету Міністрів  України. І головною  метою, як це недивно, є вирішення  питань національної безпеки. Ми живемо в технологічному просторі, користуємося інфраструктурою, яка  забезпечує життєдіяльність телекомунікацій, функціонування транспорту та інше.

Не дай Боже, щоб критично важливі об'єкти були зруйнованими, в умовах війни до цього потрібно бути готовими, ціна ліквідації наслідків колосальна.  Але не менш важливим і в мирний час є запобігання втручанню в роботу критичної інформаційної інфраструктури.

Кібератаки на елементи, будь-якої технологічної системи можуть  привести до прогнозованих наслідків.  І цьому є  яскраві приклади з  історії – це  і Югославія, і  Ірак і фактично зупинка роботи систем керування транспортом у деяких країнах світу.

 Тому об'єкти критичної інфраструктури потрібно захищати.

Пропонується в законі започаткувати  в законодавчому полі використовувати  термін "технологічна  інформація". Це дозволить і зобов'яже суб'єктів  критичної інфраструктури, де циркулює ця технологічна  інформація будувати комплексні системи захисту.

Шановні народні депутати, таким шляхом розвивається  законодавство  і в Європі, і в світі. Створюються центри та національні комісії щодо реагування на комп'ютерні інциденти в окремих галузях  економіки, зокрема, в енергетиці, захисту мереж водопостачання, газопостачання, телекомунікаціях. Світ будує системи захисту критичної інформації…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити, 20 секунд.

ЗВЄРЄВ В.П. Починати потрібно саме з цього: визначення метаданих  так званих Big Data як таких, які потрібно захищати. Це – перший крок, але важливий. Не зробивши цього, не побудуєш систему захисту держави.

Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Павлович.

До слова запрошується голова Комітету з питань  свободи слова та інформаційної політики Сюмар Вікторія Петрівна. Будь ласка.

13:49:58

СЮМАР В.П.

Шановні колеги, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на своєму засіданні розглянув урядову ініціативу, яка підготовлена Державною  службою захисту інформації.

В цілому, члени комітету розуміють, що в час війни нам дуже важливо захищати технологічну інформацію. Водночас ми мусимо сказати, що даний законопроект, на жаль, виписаний таким чином, що під цю технічну інформацію може бути віднесено все: від будь-якого… даруйте мені, від будь-якої фарби до рецепту борщу українського, який може захищати ДСТЗІ відповідно до цього закону, бо там є технологічний процес.

Тому пропозиція до Державної служби захисту технічної інформації: коли ви готуєте такі законопроекти, все ж таки більш ретельно ставитися до підготовки і працювати разом із комітетами, тому що, що ви мали на увазі безпосередньо, зважаючи на викладені мною аргументи, ви не зрозуміли, і на комітет ніхто не прийшов для того, щоб це пояснити, що конкретно, яку інформацію, які об'єкти ви збираєтесь захищати шляхом даної і внесення даної законодавчої ініціативи.

І до того ж, абсолютно справедливо науково-експертне управління Верховної Ради  говорить нам про те, що якщо ви хочете захищати конкретну інформацію, вносьте змін до Закону про державну таємницю, і український парламент, розуміючи сьогоднішні умови, умови війни, абсолютно охоче йде назустріч всім подібним ініціативам. Змінювати сьогодні законодавство про інформацію, яке регулюється, яке є здобутками і дуже серйозними на шляху до реформ, яке відкриває дані до інформації, а от так от непродумано вносити за загальними визначеннями цілі блоки інформації, які можуть закриватися, це є проти того курсу на відкритість, який сьогодні проводиться і парламентом, і урядом.

Тому комітет ухвалив рішення: відправити суб'єкту законодавчої ініціативи даний законопроект на доопрацювання. Доопрацюєте – і ми абсолютно підемо назустріч з більш конкретними формулюваннями. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Є потреба обговорювати? Є, будь ласка, прошу записатися: два – "за", два – "проти". Радикальна партія Олега Ляшка, Олег Ляшко, будь ласка,

13:52:40

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Фракція Радикальної партії, загалом наша партія, безумовно, і завжди в парламенті підтримує законопроекти, спрямовані на прозорість діяльності органів державної влади, на прозорість і можливості доступу до публічно значимої інформації. І, безумовно, в цьому плані ми підтримуємо виступ попередньої колеги Вікторії Сюмар, яка акцентувала на цьому увагу.

Але водночас, шановні колеги, я хотів би акцентувати вашу увагу на тому, що питання захисту інформації, особливо критичної  інформації – це вкрай важлива складова нашої перемоги над ворогам. Коли ворог анексував Крим, коли ворог захопив Донбас – під загрозою стали цілі системи зв'язку, у тому числі і спеціального зв'язку. І Андрій Парубій як керівник... секретар Ради нацбезпеки знає, про що я говорю.

На превеликий жаль, сьогодні, до сьогодні, більше, ніж через рік після початку російської агресії, у нас не затверджена стратегія кібер-захисту. Ми не маємо системних напрацьованих рішень по захисту нашої інформаційного простору, по захисту критично важливої інформації, захисту  систем  зв'язку, комунікацій,  інтернет-простору, публічного простору тощо. Тому я вважаю, що незважаючи навіть на ті недоліки, які пролунали під час обговорення цього законопроекту, цей законопроект може бути підтриманий за основу для того, щоб в подальшому його доопрацювати, вилучити звідти ті норми, які викликають зауваження. Бо щоб ми з вами з  водою не виплеснули дитину!

Коли ми говоримо про  повну відкритість інформаційного простору, давайте не забувати,  що цією відкритістю користується і ворог. Там теж сидять люди, які користуються нашою відкритістю, нашою демократією і усім іншим, і використовується проти нас. І потім внаслідок цього гинуть наші громадяни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. "Самопоміч", Скрипник Олексій Олексійович. Від трибуни, будь ласка.

13:55:02

СКРИПНИК О.О.

Шановні колеги! Шановний пане Звєрєв! Ситуація по цьому закону показує, наскільки ми не підготовлені до серйозної роботи з захистом інформації. Як і закон погано підготовлений, так і ми зараз в залі не розуміємо, що відбувається. Я вам приведу один маленький приклад для того, щоби вам стало трошки зрозуміліше.  Система "Житло", підготовлена в Міністерстві оборони  ІТішна система, вже готова, потребує півроку для того, щоб сертифікувати її в нашій системі захисту інформації.

Насправді ми зараз видьоргуємо маленький кусочок дуже складної проблеми. Проблема полягає в тому, що наша система  захисту комп'ютерних  систем знаходиться позаминулому сторіччі. Ми відстали. Ми відстали від європейських норм, від європейських законів і пробуємо…  З одної сторони, у нас є страшенний страх, ми все пересекречуємо. З другої сторони, ми відстали як в технічних, так і конституційних нормах захисту інформації.

Тому мені здається, що єдиним правильним виходом є не латання лоскутного одіяла: тут закриємо, там відкриється, Big Data і так далі, і тому подібне. Це неправильно. Нам потрібно абсолютно нове законодавство в системі захисту інформації. І я би пропонував не просто повернути цей закон на доопрацювання, а вимагати від служби подачі у Верховну Раду і підготовку спеціалістами абсолютно нового законодавства, сумісного з європейськими нормами і законами. Особливо це стосується нашого військового сектора. Те, що називається C4 – Computers, Communications, Control and Command – там, де ми дуже сильно відстаємо. Тому що найбільша наша проблема в армії, це якраз відставання в системах управління.

А управління, ми не можемо нічого зробити. Тому що наші підходи по захисту інформації відстали від того, що є в світі. Давайте міняти, давайте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте будь ласка.

СКРИПНИК О.О. Просто давайте робити нове законодавство. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Від фракції "Батьківщина"? Власенко Сергій Володимирович з місця.

13:57:23

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний головуючий. Ну, на відміну від попереднього виступаючого ми чітко розуміємо, що зараз відбувається в залі. В залі відбувається внесення абсолютно нефахового, непідготовленого нормативного акту, який вносять, прикриваючись війною на сході. Це те, що відбувається в парламенті майже кожен день.

При цьому вноситься нормативний акт, яким можна перекреслити практично всі досягнення парламенту в сфері відкритості нашої інформації. Тому що цим законом вводиться просте поняття нібито технічної інформації, під яку потрапляє все. І тут я абсолютно погоджуюсь і з позицією комітету, який говорить про те, що під поняття так званої технічної інформації можуть запхати і інформацію про тарифи, інформацію про недолугі накази, інформацію про те, що цікавить українських громадян.

Тому велике прохання до авторів цього законопроекту. Наскільки я відчуваю позицію залу, ви зараз отримаєте цей законопроект на доопрацювання. І це не означає, що зала його "поховає". Зала надасть вам можливість підготувати якісний законопроект. Можливо, це буде законопроект про внесення змін до Закону "Про державну таємницю". Можливо, це буде закон про внесення змін до Закону "Про інформацію".

Але це буде нормальний закон, який не дозволить приховувати те, що приховувати не можливо за визначенням.

А відтак, я абсолютно підтримую позицію комітету і прошу не голосувати за цей закон а ні за основу, а ні не дай Боже в цілому. А повернути, коректно повернути його авторам законодавчої ініціативи на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Є ще потреба обговорювати? А від вас ще не було виступаючих  з "Блоку Петра Порошенка"?

Так, будь ласка, включіть мікрофон. Рибак, включіть мікрофон.

13:59:31

РИБАК І.П.

202 виборчий округ, Чернівецька область, Іван Рибак. Справа в тому, що даний законопроект взагалі носить таку корупційну складову. Під закритістю цієї інформації в першу чергу попадуть газ, газові мережі, електромережі, телекомунікаційні мережі. Потім для того, щоб будинок збудувавши, підключитись до цих всіх мереж, треба буде давати або хабара, або яким чином взагалі отримати забудовнику цю всю інформацію. Тому я закликаю парламент теж не голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, ми провели обговорення. Справді цим законопроектом піднята надзвичайно важлива річ. Бо кібервійна, це один з найбільш нових складових війни, яку веде проти нас російський агресор. І я справді як секретар РНБО пригадую на скільки ця тема була боліслива на початковому етапі агресії.  Але разом з тим, комітет відзначає, що даний законопроект підготовлений недостатньо фахово. Звичайно, усі народні депутати будуть мати можливість визначитись. Але згідно Регламенту поставлю спочатку за основу, потім поверну суб'єкту законодавчої ініціативи, і ми визначимось шляхом голосування, будь ласка.

Перша ставиться пропозиція комітету. Вона звучить так, я нагадую, повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Отже, ставиться на голосування пропозиція повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інформацію" номер 2661. Повернути суб'єкту, прошу голосувати. Прошу підтримати позицію комітету.

14:01:37

За-193

Говорять, що не встигли.

Шановні колеги, прошу зайти в зал, хто знаходиться в кулуарах, зайняти робочі місця, бути уважними. Зараз ми, за пропозицією депутатів, зробимо спробу повернутись, якщо буде достатня кількість голосів, я поставлю повторно дану пропозицію на голосування.

Шановні колеги, ставлю на голосування повернення до голосування законопроекту 2661. Прошу проголосувати за повернення, будь ласка.

14:02:29

За-212

Дана пропозиція теж не набрала необхідної кількості голосів. Згідно Регламенту ставлю пропозицію голосувати даний законопроект за основу.

Отже, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інформацію" (2661) за основу. Прошу голосувати, за основу.

14:03:03

За-95

На жаль, жодна з пропозицій не набрала необхідної кількості голосів. Прошу депутатів більш активно брати участь в роботі. І, згідно нашого Регламенту, оголошується перерва до 16.00. В 16 годині…

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим, в 16 годині чекаю всіх для продовження нашої роботи. Прошу без запізнень дисципліновано в 4-ій годині. До зустрічі. Дякую.