ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

09 квітня 2015 року, 10 година 04 хвилини

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

10:04:14

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу заходити в зал, займати робочі місця, щоби ми могли розпочати нашу робочу частину сесії.

Будь ласка, заходимо в зал, займаємо робочі місця.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

10:04:40

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановні народні депутати! Щиро вас вітаю у залі Верховної Ради України. Прошу народних депутатів займати свої місця. Хочу поінформувати вас про те, що ми сьогодні маємо дуже поважних гостей, яких я представлю в залі Верховної Ради України.

Шановні колеги, я прошу увімкнути систему "Рада" для реєстрації. Колег народних депутатів прошу займати свої місця.

10:05:25

293 народних депутата у залі Верховної Ради України. У роботі…

Оголошую відкритим засідання ранкове сесії Верховної Ради. У роботі Верховної Ради бере участь Прем'єр-міністр України з повним складом уряду, Арсеній Петрович Яценюк.

Шановні колеги народні депутати! В Україні з офіційним візитом перебувають їх високоповажності Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський та пані Анна Коморовська.

 Зараз високоповажні гості і Президент України Петро Порошенко заходять до цієї зали. Прошу.

 Запрошую Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського до слова. Прошу, вельмишановний пане Президенте.

10:06:43

КОМОРОВСЬКИЙ Б.

"Ще не вмерла Польща" – цими словами починається польський національний гімн. "Ще не  вмерла України  ні слава, ні  воля" – подібно звучать слова  українського Гімну. Могила священика Михайла Вербицького, автора музики до  українського Гімну, знаходиться на території Польщі у селі Млини, неподалік Перемишля, де він багато років був греко-католицьким парохом. Цього року ми відзначали 200-ту річницю з дня його  народження. Ми відзначали  і спільно як знак про спільну пам'ять  і свідоцтво симпатії та солідарності, яку до вашого народу мають поляки та Польща.  З огляду на ці  глибокі зв'язки,  сьогоднішню можливість звернутися до вас, до представників українського народу в такому важливому для України часі, вважаю особливим привілеєм, за що дякую, і доказом довіри українських друзів.

Пані  та панове депутати, коли в 2014 році  український  гурт "Таraka" співав  "Подай руку Україні", ці слова глибоко лягли в серцях поляків. А тут на батьківщині великого українського поета Тараса  Шевченка не можна  не пов'язати цих слів з його віршем до поляків, де він закликав: "Подай же руку козаку". Польща подає руку Україні.

Польща робить і зробить усе, щоб руку Україні подали інші держави. Польща подає руку Україні. Польща зробить все для того, щоб руку Україні подали також інші держави і народи вільного західного світу. Польська простягнута рука – це не питання актуальної і політичної кон'юнктури, але нашого розуміння процесів історичних, що заохочують добачати в Україні рівноправного і надзвичайно важливого партнера і сусіда. Тут не йдеться про минуле, тут рішуче йдуться про майбуття польсько-українських відносин, хоча і ми відчуваємо, що бачення спільного минулого сильно закорінене в історичний досвід. Від понад тисяча років доля українців і поляків сплетена нерозривно з собою. Вистачить згадати особу князя Галицько-Волинського Данила винесеного на престол короля Русі в Дорогочині і похованого в місті Холмі. В Холмі, в якому 600 років пізніше прийшов на світ, народився Михайло Грушевський – найзнаменитіший український історик, ікона українського національного руху.

Століттями наші предки проживали в одній державі – Речі Посполитій – двох народів. З вини короткозорості тодішніх літ, там, тієї держави це не стала Річ Посполитою трьох рівноправних народів: польського, литовського і руського, тобто сьогодні українського. Відтак, пам'ятаємо, що ми заплатили за це, за цю помилку страшну ціну втрати держави у ХVIII столітті. Відтак, варто згадати, що вже тоді ми мали відчуття, спільне відчуття приналежності до більшого європейського організму, і багатократно спільно ми боронили Європу. Це козаки гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного внесли вирішальний внесок у перемогу Речі Посполитої над османськими військами в Хотинській битві 1621 року. А обороною міста Замостя від Червоної армії в 1920 році керував генерал військ Української Народної Республіки Марко Безручко, що похований на варшавському православному цвинтарі. Сьогодні про нього згадує також таблиця про пам'ятне у Замості.

Нас об'єднує спільний історичний досвід: довгий період спільної державності, створення основ національного існування в умовах відсутності державності, а також жорсткі репресії чужих гегемонів. Близькі до себе наші мови, звичаї, одяг, пісні. Попри те, у період поневолення великими 19-річними імперіями і поляки, і українці піддалися ворожій грі, а їхні національно-визвольні устремління великою мірою направлені були один проти одного. Трагічний апогей конфлікту мав місце в роки Другої світової війни, коли пролилося стільки невинної польської і української крові. Отже, пам'ятаймо, що коли поляки і українці ставали проти себе, завжди використовував це хтось інший, хтось, хто хотів позбавити нас нашої незалежності і нашої свободи.

Шановні пані і панове, надіюся, що на сучасний добрий діалог наших держав і народів не впливатимуть негативно колишні спори і свари, що поляки і українці зуміють відбути важку дискусію про історію своїх конфліктів та їхні трагічні наслідки. Знаємо добре, що правильною дорогою є взаємне прощення і примирення. Щоб це не був порожній жест, воно мусить бути реалізоване шляхом спільних польсько-українських дій, це повинно бути, насамперед, плекання пам'яті про жертви братовбивчих злочинів, гідне вшанування усіх жертв у місцях їхнього страждання і смерті. Це наш обов'язок перед предками, це завдання для усіх нас і в Польщі, і в Україні.

Працювати задля Польщі і України – сильних і незалежних держав, поєднаних баченням майбутнього і доброго сусідства – це найкращій спосіб, на мою думку, віддати шану нашим предкам, дідам і прадідам, а також тим, які терпіли внаслідок конфлікту.

В цьому місці треба згадати велику роль, яку у зближенні наших народів відіграють і можуть відіграти контакти молодих людей. Тому я особливо міцно підтримую контакти між  молодим поколінням. Не забудьмо про велику роль, яку відіграла присутність молодих поляків. Я думаю,  буду згадувати, що також моїх дітей на українських майданах, а також їхня фізична спонтанна присутність і бажання нести Україні допомогу. І тому ми повинні бути дуже раді, що в Польщі студіюють сьогодні понад 23 тисячі  українців, в тому числі група стипендистів польського уряду, що походять з території України, охоплених воєнними діями. Надіюся, що найближчими тижнями буде підписаний міжурядовий договір про обмін молоддю. Це важливий захід, це важлива інвестиція в майбутнє. Надамо підтримку контактам молодим людям, які будуть будувати нову якість польсько-українських відносин в майбутньому.

Шановні пані і панове, зустрічаємося, коли Україна є фактично в стані війни, коли окупація Криму і російська агресія на Ссході України закінчила радісне святкування в Польщі, між іншим, 25-ї річниці від здобуття свободи в нашій частині Європі і у всій Центрально-Східній Європі. Ми зустрічаємося в час, коли російська агресія жорстоко намагається відібрати в України право до самостановлення та її право вільного вибору доріг і способів демократичного розвитку. Наше свято свободи, польське свято свободи, не могло б бути і не було б повним, якби у близькій нашому серці Україні гинули люди лише тому, що прагнули такої самої волі, за яку боролося в Польщі моє покоління, прагнули в себе і хотіли віддавати за неї життя. Цієї самої волі, що виражена правом до вільного, суверенного формування свого майбуття, волі, що виражена незгодою на повернення політики, що спирається на логіку зон впливів, на повернення безпощадної імперської домінації сильнішого над слабкішим.

Проти такого акту насильства, даючи найбільшу жертву, жертву людського життя, дав і виступив український народ на майданах, в Революції гідності і на сході України, захищаючи свою незалежність, захищаючи цінності, на яких побудовано Європейський Союз. Тобто таких цінностей, як свобода, гідність, і справедливість, і солідарність.

Тому Європа ніколи не може забути про жертви Героїв Небесної Сотні, жертв Героїв Небесної сотні.

Як Президент Польщі я  особливо гордий з того, що у кількох посеред них мали польське коріння з хлопців з Небесної сотні.  Вони приєдналися до численного грона прекрасних постатей в нашій спільній історії, які нагадують нам важливий для нас лозунг: "За нашу і вашу свободу!".

Я мав багато зустрічей з активістами Євромайдану в Польщі, з пораненими під час Революції гідності, багатьох з яких було прийнято польськими лікарнями. Особливо зворушливі  були  зустрічі з українськими солдатами. Від них я почув, що натхненням для них були слова вашого гімну: "Душу й тіло ми положим за нашу  свободу і покажем, що ми – браття козацького роду!". Я переконаний, що лише сини великих народів  говорять про  власну жертву і свою любов до батьківщини такими величавими словами.

 Спротив проти політики насильства  має сьогодні додатковий вимір. Незабаром будемо відзначати 70-ту річницю закінчення Другої світової війни, а сьогодні разом з новим… з Президентом України похилимо голови  перед жертвами сталінського тоталітаризму у Биковні.

В 75-ту річницю катиньського злочину вшануємо пам'ять поляків – польських офіцерів, розстріляних НКВС за наказом Сталіна. Але і десяток тисяч українських жертв сталінського режиму з 30-х років минулого століття – це також символічна кламра, яка об'єднує долю поляків і українців.

Революція гідності, яка розпочалася з захисту європейського вибору України, показала, що українці однозначно висловилися по стороні європейських цінностей.

Сьогодні, коли сини України гинуть на сході України, захищаючи свою незалежність, вони також захищають Європу, вони захищають її перед поверненням імперського думання, перед рішенням, що загрожують всій Європі. Не можна недобачати, що в Україні є солдати, танки, БТРи, зенітні установки агресора. "З брехнею світ пройдеш, але не повернешся назад", – так говорить українське прислів'я. Сьогодні на цю брехню, всієї цієї… сьогодні цієї брехні недобачатимуть лише сліпці: західний світ мусить зрозуміти, що буде безпечний лише тоді, коли буде безпечною Україна. Тому ми підтримуємо будь-які дії, які мають на меті вирішення цього конфлікту, зокрема Мінські домовленості. Сподіваємося, що ці домовленості будуть дотримуватися і запроваджуватися в життя, як спосіб для забезпечення територіальної інтегральності України, її безпеки.

Шановні депутати, наші предки спільно творили державу, яка займала важливе місце на політичній і культурній карті Європи. Болісний досвід нашої частини Європи каже шукати, каже покинути неіснуючу третю дорогу між… він каже – іти до європейської інтеграції. Польща звертає увагу на цей український вибір з задоволенням. Чкаємо на це з великим задоволенням, саме на таке рішення, тому, щоб ми пам’ятали, що творець Польської незалежної держави після Першої світової війни маршал Юзеф Пілсудський говорив з великим переконанням, що не буде вільної Польщі без вільної України.

Сьогодні ми разом маємо сказати більше: не буде стабільної безпечної Європи, якщо її частиною не стане Україна. Двері до структур західного світу, а зокрема до Європейського Союзу, мають залишитися відкритими, мають бути відкритими для України. Знаючи умови і нелегкі критерії, які треба виконати, Україна робить в цих справах свій власний вибір. Але ніхто не повинен обмежувати українського права до цього вибору, права саме до таких устремлінь. Тим більше, що українці словом і ділом доказали, що вони вже бачать своє майбуття у вільній демократичній і безпечній Європі.

Силою, яка об’єднує Україну, є ваше особливе відчуття національної гідності і любов до своєї землі. Проєвропейська революція, якої героям ми віддали шану 22-го лютого в Марші гідності у Києві, продовжується. Українці зробили свій вибір. Зараз є час великої роботи для України задля побудови нової суверенної держави і захисту її територій. Для всіх без винятку, тому що під час Революції гідності, а також під час війни в Донбасі укріпився політичний громадянський народ України, об’єднаний у своїх устремліннях.

У наступному році Україна буде святкувати 25-ліття своєї незалежності, це означає, що вже одне покоління живе безперервно в незалежній державі. Країни ЄС і НАТО визнають територіальну інтегральність України в кордонах, встановлених у 1991 році. Зміни цих кордонів силою, попри волю українського народу, ніколи не будуть нами акцептовані і завжди будуть нами засуджені.

Ми всі свідомі того, що перед Україною стоять великі виклики, важкі виклики. До головних належить захист власної території перед збройною агресією східного сусіда, але також запровадження в життя глибоких реформ: політичних, суспільних і економічних, – це дуже важке завдання до виконання поодинокому і для кожного. Підтримка тих дій з боку друзів України зміцнює ці сили багатократно. Я глибоко переконаний, що ми спільно досягнемо цієї мети. З боку України необхідна мудра послідовність задля реформ. З боку західного світу необхідна готовність нести допомогу, а також терпеливість, готовність всесторонньої допомоги, політичної, економічної і таку, яка посилюватиме українську оборонну систему.

Шановні депутати! Польща – це особливий сусід України. Ми хочемо бачити у своєму східному сусіді сильну і ефективну державу. В травні мине 25 років з першої важливої зустрічі польських і українських депутатів в Яблоні під Варшавою, тоді коли народжувалася незалежна Польща і незалежна Україна. Ще перед схваленням Декларації про суверенітет України, вони розмовляли про важке минуле, але, насамперед, – про побудову спільного майбуття. Рік пізніше Польща, як перша держава у світі, визнала українську незалежність.

З того часу Польща ніколи не залишила України, підтримуючи її трансформаційні європейські зусилля і устремління. Ніколи. Навіть у важких часах не забракло нам в Польщі віри, що кожне спільне польсько-українське зусилля наближає нас до спільної мети, якою є гідне життя у спільному європейському домі свободи. Це стосується всіх важливих польських політичних сил, всіх президентів і всіх урядів.

Хочемо як поляки, аби близький нам український народ жив у добробуті і використовував цивілізаційні досягнення цілого західного світу. Шлях до стабільної свободи і до добробуту завжди веде через важкі зміни, через реформи. Тому викликає пошану детермінація, з якою Президент України, Прем'єр-міністр, міністри і український парламент декларують започаткування глибоких реформ. Реформи, яких, на жаль, не проведено скоріше,  припадають в дуже складний період, в час війни. Ми цього свідомі.

Але ми також пам'ятаємо власний досвід. Коли необхідні реформи ми мусили проводити в час глибокої економічної кризи на зламі 80-90-х років. Наш польський досвід говорить, що часом варто заплатити політичну ціну за необхідні реформи, які відкривають краще майбуття для власного народу. Тому що ми знаємо, що Польща сьогодні не була б там, де є, якби понад 20 років тому не провела суттєвих реформ, які змінили всю ідею функціонування держави і відносин держава-громадяни. Якби не провела економічної реформи, суспільної реформи, реформи місцевого самоврядування, в кожній галузі польського  життя. Роблячи свій історичний вибір  у 89-у році, ми розуміли, що  на цьому шляху, на цій дорозі буде багато перешкод і проблем. Але ми розуміли,  що мету можна досягнути. А цією метою  була можливість вирватися з комуністичного минулого. Це була можливість самостійно вирішувати про своє майбуття і забезпечення добробуту  кожному громадянинові.

Тиждень тому   я зустрівся у Варшаві  з групою депутатів  до  Верховної Ради України, які представляли  нове покоління українських депутатів. Бачу тут деякі обличчя у цьому залі сьогодні. Я був дуже зворушений під час цієї  зустрічі, тому що я дивився  на групу   молодих людей, які служили власній  батьківщині, як моє середовище колись  служило своїй батьківщині, середовище "Солідарності", які разом  протиставлялися дійсності і намагалися   змінюватися  в рамках   служби  в уряді  або в парламенті. Я сказав тоді молодим українським депутатам те,  в що я глибоко вірю,   що  польський досвід говорить чітко, що в час найбільшої  загрози часом  найкраще, найлегше або найпростіше знайти в собі глибоку детермінацію до дій і до проведення реформ.  В часах, коли  безпечно,  часом  просто не хочеться. Коли є погано, коли є важко, коли  є небезпечно, часом  розуміємо всі, що по-іншому  вже  не можна, що це  наше завдання.

Бажаю вам, щоб ваша послідовність для змін в Україні постійнювалася  і дала конкретні результати. Нам це вдалося. І вам, українцям, теж вдасться.

Я в це глибоко вірю, бо сам знаю смак успіху в результаті важких ризикованих рішень, які акцентувалися людьми і які потім були, сприймалися вдячно, тому що давали шлях до майбуття. Немає одного зразка на успіх, кожен народ має знайти свій шлях і ним послідовно йти. Так є і так буде тут, в Україні. Не всі рішення даються успішно переносити на національний економічно-суспільний ґрунт. Тим не менше, я вважаю, за свій обов'язок поділитися з українськими друзями одним важливим, а може, з  польської точки зору, найважливішим досвідом. Отже, невипадково великі зміни в моїй державі зробила "Солідарність" – великий рух, який охоплював людей з різними поглядами і різними політичними симпатіями.

Невипадково ця "Солідарність" була великим табором реформ, не лише великим табором боротьби за свободу Польщі, але також великим табором боротьби за краще майбуття, за реформи. Невипадково фундаментом першого реформаторського уряду Тадеуша Мазовецького, першого посткомуністичного польського прем'єр-міністра, було політичне порозуміння, укладене під час круглого столу, яке охоплювало також тодішніх колишніх противників. Це не було легко, але це в Польщі оплатилося. Це було невипадково. Сьогодні знаємо, що без цієї елементарної політичної згоди на етапі приймання важливих рішень нам би нічого не вдалося зробити. Згода – це умова успіху.

Угода про асоціацію з Європейським Союзом відкриває широкі можливості для дії, уможливлює динамізацію співпраці з Європейським Союзом у політичній, економічній сферах, створює вигідні умови для розвитку міжлюдських контактів. Послідовне запровадження їх положень, зокрема виконання її економічної частини, я глибоко вірю, змінить Україну і незворотно виведе її з постсоветского простору  у простір повністю західних держав. Послідовна реалізація такого етапу, питання лібералізації – це шанс навіть знесення візового режиму, Польща це буде підтримувати вповні. Справжні глибокі реформи, децентралізація, дерегуляція, боротьба з корупцією, зміцнення судочинства разом з фінансової підтримкою Заходу будуть зміцнювати Україну як незалежну суверенну державну, а також як привабливе місце на карті, де люди хочуть жити і добре працювати.

Шановні пані і панове, мій візит в Україні відбувається в особливий момент: буквально між католицьким Великоднем і православною Пасхою. Це спеціальний час для нас усіх християн, час символічної звитяги добра над злом, звитяги життя над смертю. Це також весняне свято, свято надії – шанс на новий початок, добрий початок. Надія була завжди силою, яку добре віддають слова українського Гімну: "Ще нам, браття українці, усміхнеться доля". Я глибоко вірю, що доля до нас усміхнеться у спільному європейському дому. Коли Тарас Шевченко говорив: "Подай же руку козаку, – то він говорив також, – Разом ми воскресимо наш тихий рай". Я хотів би сьогодні додати: подаємо собі руки і разом будуємо європейське майбуття для нас і для наступних поколінь поляків і українців. За нашу і вашу свободу! Хай живе вільна, демократична і європейська Україна!

(Лунає Гімн України)

КОМОРОВСЬКИЙ Б. Ви маєте прекрасний Гімн. Бажаю вам, щоб він вас вів до перемоги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо пану Президенту Республіки Польща Броніславу Коморовському, пані Анні Комаровській, Президенту України Петру Порошенку і пані Марині Порошенко. Дякуємо.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

10:42:25

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги, я прошу займати робочі місця. Нас сьогодні є незвично багато, день надзвичайно важкий. У нас важливі питання, які стосуються національної безпеки, національної пам'яті, питання, які напрацьовувалися довший час. І нам важливо, щоб ми змогли оперативно приймати той порядок денний, який на сьогодні передбачений. Я прошу усіх сконцентруватися для початку нашої роботи.

На початку я одну хвилину надам депутату Унгуряну з трибуни для повідомлення про книжечки, які отримали ми, власне, сьогодні. Будь ласка, одну хвилину для репліки. Будь ласка.

10:43:29

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги, я думаю, що всі ми надзвичайно натхненні виступом Президента Польщі. І він нагадав, що сьогодні, цей тиждень у східнохристиянській традиції відбувається під знаком Страсного тижня і згадування про ті події, які мали місце дві тисячі років назад. Для християн сьогодні особливий день – Страсний Четвер, або Чистий Четвер.

І сьогодні від нашого міжфракційного об'єднання "За духовність, моральність і здоров'я України" ми всім депутатам подарували ось такі нові Заповіти у кольорах нашого національного прапору або у кольорах військової форми тих військових, які сьогодні захищають України.

Нехай Господь поблагословить вас,  ваші родини! І нехай Господь-Бог благословить  нашу країну! І в ці святкові дні святкування Воскресіння Христового нехай Господь дасть Україні мир!

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо дуже за привітання, за теплі слова і розпочинаємо нашу роботу.

Отже, згідно порядку денного перший законопроект, який стоїть  у нас на розгляді, законопроект 2471 Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державну прикордонну службу України". Є прохання від авторів,  щоб ми розглянули даний законопроект за скороченою процедурою. Я прошу підтримати дану пропозицію. Будь ласка,  голосуємо за скорочену процедуру. Будь ласка.

10:45:12

За-162

Дуже вам дякую. 

До доповіді запрошується Представник Президента України у Верховній Раді Кубів Степан Іванович. Будь ласка.

10:45:30

КУБІВ С.І.

Шановні громадяни, пане Голово, колеги!  Подаємо вашій увазі проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державну прикордонну службу України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Степане, я перепрошую, одну секундочку. Шановні колеги! Я дуже прошу вас припинити в залі той шум і позаймати  свої робочі місця. Я дуже прошу вас, щоб ми навели в залі порядок і прошу голів фракцій допомогти в цьому.

Вибачте. Прошу, пане Степан.

10:46:02

КУБІВ С.І. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо збільшення загальної чисельності Державної прикордонної служби України (реєстраційний номер 2471), внесений Президентом України та визначений ним, як невідкладний. Мета законопроекту: створення правових підстав для збільшення граничної чисельності військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Це надасть змогу посилити щільність охорони державного кордону на його загрозливих напрямках.  Державна прикордонна служба зможе створити та широко застосовувати нові мобільні бойові резерви, що позитивно вплине на підвищення обороноздатності держави.

Від початку агресивних дій щодо нашої держави Державна прикордонна служба спрямувала свої зусилля на організоване та швидке переміщення сил і засобів на загрозливі ділянки державного кордону. Залучення особового складу на цій території відбувалося шляхом створення тимчасових бойових підрозділів з числа військовослужбовців з різних регіонів України, що в свою чергу зменшило їх кількість на інших ділянках державного кордону України.

Хочу зазначити, що належне виконання завдань органами Державної прикордонної служби України, які вже понад півроку виконують обов'язки на території проведення антитерористичної операції, можливе з-за умови періодичної змінюваності особового складу.

Саме тому, даним законопроектом пропонується збільшити загальну чисельність Державної прикордонної служби України на 3 тисячі осіб, в тому числі військовослужбовців. Це сприятиме якісному виконанню органами Державної…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Я прошу дати завершити.

КУБІВ І.С. Шановні народні депутати,прошу підтримати законодавчу ініціативу Президента України і прийняти цей закон за основу та в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується, для співдоповіді, голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Пашинський Сергій Володимирович.

10:48:43

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні колеги, дійсно за останній рік наші прикордонники покрили себе славою в боях за суверенітет і державну нашу незалежність. Штатний розклад нашої прикордонної служби був складений під завдання мирного часу. Було по суті всередині самих прикордонних військ проведена повна мобілізація, створені зведені бойові загони, які в даний момент зі зброєю в руках на сході України охороняють не тільки державний кордон, а стоять в першій лінії бойових зіткнень.

Прикордонна служба звернулася з проханням на 3 тисячі військовослужбовців збільшити свою чисельність, що дасть можливість запустити механізм ротації тих бійців, які вже рік воюють. І дасть можливість посилити інші ділянки кордону, тому що нас, на жаль, ми були змушені зняти частину і з Одеської області, миколаївських прикордонників. І по суті, у нас є ще одна потенціальна лінія фронту. Це з окупованого Криму.

Саме тому комітет Верховної Ради одностайно підтримав пропозицію прийняти це законопроект за основу та в цілому. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановне товариство, законопроект є зрозумілий. Йдеться про збільшення кількості прикордонної української служби, підтримки наших побратимів, які на передовій, які перші на себе прийняли удар під час російської агресії. І в мене є питання: чи є потреба проговорювати, чи я зможу відразу поставити на голосування? Тому я пропоную проголосувати за основу і в цілому. Є потреба, так, проговорювати? Для чого? Я пропоную, ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державну прикордонну службу України" (номер 2471) за основу і в цілому за пропозицією комітету. Прошу підтримати, голосуємо, будь ласка.

10:51:17

За-253

Дуже вам дякую за розуміння. Чим менше ми будемо віддавати часу на ті законопроекти, які є консолідованими, в залі, тим більше законів ми сьогодні пройдем.

Переходим до наступного. Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України". Теж є пропозиція розглянути його за скороченою процедурою. Колеги, прошу підтримати, голосуємо за скорочену процедуру.

10:51:55

За-206

Дякую за підтримку.

І знову ж таки до доповіді запрошується представник Президента України Кубів Степан Іванович. Будь ласка.

10:52:09

КУБІВ С.І.

Шановні громадяни! Пане Голово! Колеги! Подаємо вашій увазі законопроект про внесення зміни до Закону України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" (2472) внесений Президентом України як невідкладний.

У важкий соціально-економічний період та час військової агресії виникає потреба затвердити на законодавчому рівні штатний ресурс необхідний для виконання Службою безпеки України покладені на неї завдань. Метою є передбачення штатної чисельності, Служба безпеки України з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію. Реалії сьогодення вимагають більш конкретного визначення та розмежування кількісного складу відповідного правоохоронного органу, саме на це і спрямований внесений Президентом України даний законопроект.

На даний момент Закон України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" встановлює лише чисельність Служби безпеки України, вона становить 31 тисяча 50 осіб. Попри зменшення загальної чисельності Служби безпеки України з 31 тисячі 50 осіб до 27 тисяч, законопроектом передбачається розмежування чисельності в особливий період, яка становитиме 31 тисячу та в період дій воєнного стану. У випадку останнього чисельність Служби безпеки України встановлюється відповідно до мобілізаційного плану України в особливий період. Прошу підтримати даний законопроект за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. До слова запрошується голова Комітету національної безпеки і оборони Пашинський Сергій Володимирович. З трибуни, так? Тоді, будь ласка, включіть  на трибуні мікрофон.

10:54:27

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні колеги! На відміну від попереднього закону, який ми прийняли, дякую всім, цей закон фактично не збільшує чисельність Служби безпеки. Він регламентує тільки чисельність, скажімо так, мирного часу, особливого періоду і воєнного стану.

На сьогоднішній день ми з вами 27 березня визначили чисельність 31 тисячу 50 чоловік. Фактично вона остається. Але ми чітко вводимо три статуси до відповідних законів чисельності Служби безпеки України. Хотілось би підкреслити і звернути вашу увагу, що на даний момент Служба безпеки України проводить колосальну роботу по знешкодженню диверсійно-розвідувальних груп. Затримано вже більше сотні терористів. Дві третини з них дали вже покази. Їх вина повністю доведена.

І я хочу від нас подякувати Службі безпеки за ту важливу роботу, яку вони роблять. І комітет просить прийняти цей закон за основу та в цілому. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Я думаю, цей законопроект теж не викликає дискусій. Я пропоную підтримати і Президента, і Службу безпеки, і комітет, який, наголошую, одноголосно проголосував. Але є потреба обговорювати, так?

Давайте тоді ми не будемо включати два – "за", два – проти. А дамо просто бажаючим виступити. Перший буде Єгор Соболєв. Потім буде Каплін. Два виступи і потім голосуємо. І Андрій Левус. Три виступи і голосуємо. Будь ласка, Єгор Соболєв.

10:56:01

СОБОЛЄВ Є.В.

"Самопоміч" буде голосувати за цей законопроект. Але ми хочемо сказати, що ситуація в Служби безпеки вимагає величезного розгляду. На нашу думку, Служба безпеки значною мірою залишається неукраїнською і значною мірою є службою небезпеки для України. Процеси люстрації  загальмовані, починаючи з самого Голови служби, який першим мав потрапити під Закон "Про очищення влади", але надав нові документи про те, що він не закінчив школу КДБ. Відповідне ставлення ми бачимо  щодо інших працівників, які  завжди вважалися колегами  Володимира Путіна по КДБ. Якщо ми подивимося про переслідування Службою безпеки людей, які працювали в службі і організовували терор Майдану, то жоден з високопосадовців не спійманий, хоча є багато сигналів, що вони продовжують проживати в місті Києві.

Далі. Жахливою є ситуація щодо розслідування ролі людей, які організовували захоплення Криму і терор Донбасу. На нашу думку,  ситуація в Службі безпеці вимагає серйозного  розгляду Президентом України, Радою  національної безпеки. Парламент готовий допомогти в цьому, але ситуація там вкрай загрозлива. Ми підтримуємо Закон  щодо встановлення  численності, але хвалити сьогодні СБУ немає за що. СБУ сьогодні є багато за що боятися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам.

Будь ласка, Каплін,одна хвилина.

10:57:36

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, 144 виборчий округ, фракція "Блок Петра Порошенка", група "УДАР". Наша фракція буде підтримувати цей законопроект. Разом з  тим я хотів би зауважити, що український парламент  має  допомогами діяльності і Служби безпеки України, і Генеральній прокуратурі, і Міністерству внутрішніх справ.

Як нам усім відомо, і свідками  цього були мільйони українців, які дивилися в прямому ефірі трансляцію засідання двох комітетів відразу  правоохоронного і  антикорупційного. Антикорупційним комітетом було прийнято рішення: рекомендувати  Верховній Раді України  створити    Тимчасову спеціальну комісію для розслідування звинувачень Гордієнка, з боку  Гордієнка уряду  України  у корупції. 

І я сьогодні  від імені всіх українських громадян вимагаю  не зволікати, негайно  поставити  на голосування питання про створення тимчасової слідчої комісії. Це буде серйозним державним іспитом сьогодні у таке надзвичайно серйозне свято, Чистий четвер, ми повинні  почати процес очищення уряду від корупціонерів.

І в кінці-кінців з'ясувати чи святий Прем'єр, чи святі міністри, чи святі у нас керівники державних підприємств. Сьогодні у повітрі в українському суспільстві витає загроза серйозної корупційної… корупційного реваншу:  продовження схем Януковича, Захарченка, Клименка. Ми повинні поставити крапку. Негайно поставте на голосування те, що вимагає український народ. Український народ після революції, однієї і другої, має право знати відповідь на запитання чи корумпований уряд? Це вимога депутатів, вимога українського народу, це вимога здорового глузду. Не затягуйте, щоб потім український народ не сказав, що і цей парламент такий самий як і попередній, і в цьому парламенті знову перемогла корупція. Я не розумію чому ми всі сьогодні зволікаємо із цим історичним рішенням. 23 роки пройшло, зганьбили країну, ні один за решіткою не сидить. Сьогодні треба почати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Андрій Левус. Включіть мікрофон, Андрій Левус.

10:59:52

ЛЕВУС А.М.

Перш за все, хочу звернутися до народних депутатів, зокрема пана Капліна, для того, щоб, зараз обговорюється важливий законопроект. Прошу не вносити в обговорення важливого законопроекту тут, ці провокації написані паном Фірташом і господином Путіним.

Другий момент. Звертався тут Єгор Соболєв щодо Служби безпеки України. Я згоден з тим, що Службу безпеки України необхідно реформувати, зокрема зараз і фракція "Народний фронт", і самою Службою безпеки напрацьовується законопроект, згідно з яким в службі буде залишено тільки, у відомстві, боротьба з тероризмом і контррозвідувальна діяльність, а всі непритаманні функції будуть забрані. Однак, огульно критикувати Службу безпеки України, яка щодня, ризикуючи своїм життям, і вже маючи великі втрати в тому, що вона нічого не робить є як мінімум неморально і непрофесійно. Щодня затримуються диверсанти, агенти і російські шпигуни. Критикувати Службу безпеки як поки що найбільш ефективну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

11:01:07

ЛЕВУС А.М.  Щодо самого законопроекту. Якраз це є першим кроком до реформування Служби безпеки України, який полягає в фактичному зменшенні кількості працівників і більш точному застосуванні цих працівників якраз в контрдиверсійній роботі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ігор Луценко. І Мосійчук. І на тому будемо завершувати. Дякую.

Ігор Луценко, прошу включити мікрофон.

11:01:34

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановне товариство, фракція "Батьківщина" однозначно буде підтримувати даний законопроект. У теперішніх історичних воєнних умовах це рішення не залишає нам жодних альтернатив, але потрібно зауважити певні речі.

По-перше, рівень професіоналізму Служби безпеки однозначно зростає. За декілька останніх місяців ми бачимо істотний прогрес. В той же час, все-таки хотілося б бачити від Служби безпеки більше інтенсивності у реформуванні самої себе. Прикладом може слугувати тут Служба забезпечення Міністерства оборони, яка прийняла нещодавно таке, я вважаю, історичне рішення про системне застосування  поліграфу у визначенні хто, яким чином, правдиво чи неправдиво виконує свої обов'язки. Тому хотілося би аналогічні кроки від Служби безпеки. Ми парламентарі для цього готові надати всю необхідну підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ігор Мосійчук.

11:02:38

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія. Радикальна партія однозначно буде підтримувати даний законопроект, необхідний для розвитку української спецслужби. В той же час, хотілося б зазначити на те, що не до кінця проведена у відомстві люстрація. Досі займають деякі посади особи, причетні до репресій при минулому режимі. Але водночас це не дає жодного права нікому огульно говорити про Службу безпеки як якийсь антинародний орган на сьогоднішній день, адже багато працівників відзначились і в зоні АТО і сприяли розкриттю багатьох корупційних справ. Загиблі працівники Служби безпеки, я пропонував би зараз вшанувати їх хвилиною мовчання,  пам'ять.

(Хвилина мовчання)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справді, я хочу підтримати цю думку, що під час агресії російської величезна кількість працівників Служби безпеки стали на бій проти агресора, загинули, були і багато наперед сюди інфільтрованих зрадників, які свідомо за попереднього режиму Януковича були заслані до Служби безпеки України. Від них доводилось очищуватися, інколи цей процес був болючим. Але тисячі і тисячі чесних і відданих Україні працівників пішли на фронт і сьогодні кожного дня, працюючи для України, демонструють ефективну і якісну роботу.

Тому я прошу підтримати даний законопроект і прошу проголосувати за даний законопроект, як пропонує комітет, за основу і в цілому. Отже, ставиться на голосування проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України" (№2472) за основу і в цілому. Прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

11:05:37

За-268

Дуже дякую вам.

І хочу наголосити і звернутися із проханням до усіх. Коли ми проговорюємо той чи інший законопроект і проходить обговорення, в мене є величезне прохання: говорити про даний законопроект. Якщо в когось є бажання проводити політичні якісь свої візії – хай це роблять на брифінгу або на вулиці. Тут ми повинні професійно проговорювати кожен законопроект, бо інакше ми завалимо просто роботу нашої Верховної Ради.

І зраз ми  переходимо до розгляду наступного проекту Закону про правовий режим воєнного стану. І теж є прохання, щоб ми його розглянули за скороченою процедурою.

Прошу підтримати шановних колег розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка.

11:06:39

За-189

Дякую за підтримку.

І до доповіді запрошується представник Президента України у Верховній Раді Кубів Степан Іванович. Будь ласка.

11:06:52

КУБІВ С.І.

Шановні громадяни, пане Голово, колеги! Подаємо до вашої уваги законопроект України про правовий режим воєнного стану, 2541, внесений Президентом України як невідкладний.

Цей документ спрямований на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України, затвердженого Указом Президента від 12 березня 2015 року за номером 139.

Метою даного законопроекту є законодавче врегулювання правового режиму воєнного стану з урахуванням обставин, що виникли у зв'язку із зовнішньою військовою агресією та проведенням антитерористичної операції на сході України.

Положення законопроекту пропонують збільшити перелік заходів правового режиму воєнного, зокрема встановлення особливого режиму у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; вживання додаткових заходів щодо посилення захисту державної таємниці; інтернування або примусове оселення громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України; встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування або чи місця проживання громадян на території, де запроваджений воєнний стан.

Також законопроектом пропонується врегулювати порядок діяльності і повноваження військових адміністрацій. Також положеннями даного законопроекту запроваджується гарантії діяльності центральних органів влади в умовах воєнного стану.

З огляду за це прошу законодавчу ініціативу Президента України прийняти Закон про правовий режим воєнного стану за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, голова комітету Пашиський Сергій. Голова комітету Сергій Пашинський, будь ласка,  до трибуни і для доповіді.

11:09:12

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні колеги. Я попросив би хвилинку уваги, тому що закон, який ми зараз розглядаємо, на жаль, має величезне значення для обороноздатності і безпеки нашої держави. Ми увійшли в конфлікт з Російською Федерацією, маючи законодавчий масив – фактично то була калька ще з старих радянських законів, фактично він не відображав ніяких (масив законів, мається на увазі) ніяких  викликів, які були, і ми в тому числі разом з вами уже відсотків на 70 поміняли все законодавче поле, яке  стосується  оборони і безпеки. Але є базовий закон, і я хотів би звернути увагу на те. Що цей закон, уже враховуючи наш гіркий досвід, врегульовує правовий режим воєнного  стану.

В попередньому законодавстві  не було передбачено фактично ніяких викликів: ні  діяльність парламенту, ні діяльність Кабінету Міністрів, не було зрозуміло, що таке "військові адміністрації" і таке інше. Цей закон чітко  розписує права і обов'язки. Цей закон чітко розписує функціонування  держави в умовах воєнного стану і чітко регламентує діяльність. Так, наприклад, в законі вказано, що під час воєнного стану повноваження і Президента, і Кабінету Міністрів, і парламенту не можуть бути скасовані. В законі чітко виписана процедура створення військових адміністрацій, їх функціонування. В законі в принципі є  відповіді на всі питання, з якими зіштовхнулися під час проведення антитерористичної операції, під час наших військових навчань, під час війни, під час мобілізації, під час роботи народногосподарського комплексу для потреб армії.

В той же момент дуже багато колег депутатів, не   дивлячись на те, що комітет переважною більшістю голосів прийняв рішення вчора проголосувати його за основу та в цілому, просять...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я рошу дати завершити.

ПАШИНСЬКИЙ С.В. … просять дати можливість для вивчення, внесення поправок і таке інше. Ми з повагою відносимося до думки наших колег. Саме тому я пропоную проголосувати його зараз в першому читання і проголосувати його подальший розгляд за скороченою процедурою. По регламенту не скорочена процедура – це 2 тижні, скорочена процедура на поправки – це тиждень. Я звертаю увагу, що наступний тиждень не сесійний в нас, відповідно, в принципі згідно регламенту ми можемо через 2 тижнів провести в середу комітет, проаналізувати всі поправки і в четвер, рівно через 2 тижні, внести його в зал і проголосувати. Я прошу підтримати дану пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Наскільки я зрозумів з дискусії, з депутатів, що по тому законопроекту є потреба в обговоренні чи немає? Є потреба в обговоренні. І тому давайте включаємо два – "за", два – "проти". І я прошу, шановні колеги, записатися на виступ. Ви записуйтесь, а потім я дам. Будь ласка, записуємося два – "за", два – "проти".

До слова запрошується Кишкар. Будь ласка.

11:12:44

КИШКАР П.М.

Закон дуже важливий, закон необхідно приймати. Але ми будемо голосувати за нього за основу лише, якщо буде повний розгляд, якщо кожну деталь цього закону буде доопрацьовано, якщо він стане логічним продовженням того, що ми мали раніше, якщо він дійсно внесе зміни в статус воєнного стану.

Тому "Самопоміч" за те, щоб підтримати цей законопроект в першому читанні. Дякую. По повній процедурі, по повній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Лозовий Андрій Сергійович, Радикальна партія Олега Ляшка.

11:13:35

ЛІНЬКО Д.В.

Шановні колеги, доброго дня. Цей закон мав би насправді бути прийнятий рік назад і ми всіляко підтримуємо ініціативу посилити наші Збройні Сили, наші повноваження і, якщо потрібно, це якось в правовому полі врегулювати – ми тільки за. Але у нас є дуже багато поправок, у нас є багато зауважень. І це потребує часу для обговорення і для того, щоб їх внести. Тому ми пропонуємо обрати, проголосувати зараз за основу і дати час по повній процедурі для другого читання.

Які поправки ми хочемо внести і що ми маємо, які зауваження? По-перше, норму, яка пропонує вилучати всю цивільну зброю у населення, потрібно виключити. Це радянські традиції, які не дозволяють мати населенню законну зброю, які під час воєнного стану, коли ворог нападає на країну, – ми вилучаємо у людей зброю. Звісно, що ворогу буде легше окупувати території, де населення без зброї, ніж території, де населення все зі зброєю і готове себе захищати. Саме такі люди на початку війни, які мали зброю у себе, свою цивільну законну, і захищали в перші дні війни. І ми повинні навпаки дозволяти легалізовувати і мати законне право на зброю, а не вилучати її.

Тому ми будемо наполягати на тому, щоб виключити цю норму з цього закону. І щоб під час військового стану люди мали право на самозахист і на захист своєї держави. Тому ми ще раз наголошуємо – закон тільки за основу і повне друге читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Каплін Сергій Миколайович.

11:15:13

КАПЛІН С.М.

Сергій Каплін, 144-ий виборчий округ, фракція "Блок Петра Порошенка". Я підтримую позицію, що ми дещо запізніло приймаємо весь пакет законодавства, змін законодавства аби врегулювати ті надзвичайно актуальні аспекти забезпечення безпеки в Україні. Проте наша фракція так само буде підтримувати цей проект закону.

Разом з тим, хочу наголосити, що основою національної безпеки України є передусім довіра українських громадян до державних інститутів влади: до парламенту, до уряду, до персонально Прем’єр-міністра, до кожного окремо міністра, до всієї тієї команди, яка покликана проводити реформи в нашій державі. І кожен прецедент, кожна заява про найдрібнішу корупцію у цих органах, вона вщент знищує основи національної безпеки є головним ключовим ворогом в цій країні. І тому для того аби розглядати клубок протиріч, той надзвичайно серйозний конфлікт який сьогодні сформувався в парламенті і за його межами аби задовольнити вимоги мільйонів українських громадян, які сьогодні наче мантру повторюють ці три головних букви сьогодні в українському суспільстві ТСК. Я ще раз наголошую на необхідності дослухатися до позиції профільного антикорупційного комітету який складається з комбатів, з молодих народних депутатів, які є надією у боротьбі з корупцією.

І поставити сьогодні на голосування ключову вимогу українського суспільства, а саме створення тимчасової слідчої комісії, яка повинна дати відповідь на запитання чи є сьогодні на найвищих щаблях української влади корупція, чи винні у чому-небудь міністри, керівники державних органів, державних підприємств, чи дійсно країною гуляють мільярдні порушення, не ховайте голову в пісок. Сьогодні приймемо це рішення і поставимо всі крапки на "і".

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Перед тим, як надати наступному виступаючому слово, я нагадаю позицію регламенту, що коли виступаючий говорить не по темі даного закону, ведучий буде мати право просто слово забирати. Попереджаю Сергія Капліна, ще раз під час обговорення питань Національної безпеки, наголошую, з Національної безпеки і оборони він буде робити політичне шоу, я буду виключати слово і я думаю зал мене підтримає. Так? Дякую.

Писаренко Валерій Володимирович.

11:17:50

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Дійсно сьогодні потребує вдосконалення нормативна база з урахуванням того, що відбувається в країні. І застарілі в край нормативно-правові акти потрібно сьогодні коректувати.

В цьому законі є дуже багато відкоректовано, відповідно до тих подій, які відбуваються сьогодні в Україні. Але хотіли би зазначити наступне, що там є також моменти які суттєво обмежують права людини. І якщо сьогодні ми боремося за те, щоб українці відчували себе вільними на цій території то нам потрібно враховувати найкращі західні стандарти. Хочу нагади, що Україна завжди дотримувалась європейських стандартів і співпрацювала з Радою Європи, з Венеціанською комісією. Тому ми будемо вимагати, щоб і цей закон також було направлено на висновок Венеціанської комісії для того, щоб врахувати позицію наших європейських партнерів та експертів Ради Європи. Це допоможе Україні не робити тих помилок, які, на жаль, в останній час ми дуже багато робимо з урахуванням прийняття тих нормативно-правових актів, які з одного боку допомагають вирішувати проблеми, які накопичувались ці роки.

Але з іншого боку, ми відстрочуємо сьогодні наш шлях до Європи. Як то намагання сьогодні відстрочити набрання чинності Законом про прокуратуру та інше. Тому, шановні колеги, давайте не забувати. Якщо євроінтеграція, то і наша діяльність повинна бути в ключі євроінтеграції. В тому ключі і робота парламенту. Вона повинна відбуватися виключно до вимог Регламенту, який сьогодні діє.

І давайте більш уважно відноситися до процедур, які затверджені в Регламенті. В тому числі і до голосування за повною процедурою по таким важливим законопроектам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Юрій Левченко, потім – Сергій Соболєв. І на тому ми завершуємо обговорення.

11:20:03

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода", 223 округ. Я звертаюся зараз до коаліції і до керівництва парламенту. І хотів би висловити своє абсолютно нерозуміння, чому такий важливий закон, вкрай важливий, вноситься в порядок денний з порушенням Регламенту Верховної Ради України. Чому не дотриманий принцип про можливість подання альтернативних законопроектів?

Пройшло буквально кілька днів з моменту його реєстрації, ви вже його зараз намагаєтесь пропхнути. А ви навіть не збираєтесь вводити воєнний стан. Хоча ми постійно це вимагаємо, "Свобода", ми пояснюємо, що потрібний воєнний стан, щоб надприбутки олігархів працювали на війну, а не на їхню кишеню. Ви його навіть не збираєтесь вносити.

Але чомусь ви цей надважливий законопроект намагаєтесь зараз пропхнути без належного обговорення, без можливості подання альтернативних законопроектів. Чому? От таке, знаєте, враження, що просто хоче хтось на цьому попіаритись. Тому, знаєте, я наполягаю, щоб ви зараз його взагалі не розглядали, щоб ви відправили його не на доопрацювання, а почекали, поки люди могли альтернативні подати законопроекти, і щоб була дотримана процедура, а не влаштовували…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сергій Соболєв. Включіть мікрофон.

11:21:15

СОБОЛЄВ С.В.

Сергій Соболєв, фракція "Батьківщина". Ви знаєте  послідовну позицію  нашої фракції щодо регламентування режиму воєнного  стану. Бо не дивлячись на мирні переговори, які фактично на сьогоднішній день не закінчились миром, а лише  перемир'ям, і ми бачимо, що відбувається на східному фронті.  Тому  наша позиція є: без сумніву, треба  врегулювати цілий порядок норм і позицій  Закону про воєнний стан.  Крім того, для нас  дуже важливо і принципово, щоб  ми  зараз врегулювали Закон про антитерористичну операцію, яким ми вносили зміни з  Законом про воєнний стан. Саме тому ми підтримуємо наших колег з інших фракцій про розгляд його лише в першому читанні і далі, щоб була можливість у всіх подати поправки, оскільки цей законопроект  може бути дуже  важливим в подальших оборонних доктринах нашої держави.

Тому фракція  "Батьківщина"  підтримує в першому читанні і просить  дати можливість для повноцінної процедури  поправок до цього закону. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я прошу народних депутатів заходити в зал для голосування. Це, справді, важливий є законопроект.  І я особисто не приймаю позиції про його відкладення.  Є надзвичайно  важливим, щоб  ми Закон про правовий режим  воєнного стану  змогли вдосконалити, бо ця потреба може стати кожного дня перед нашою Україною. Але також я згоден з тим, що напевно є сенс у тому, щоб він був доопрацьований, внесені поправки.

І тому я з вашого дозволу поставлю першою на голосування пропозицію, яка звучала від  більшості  виступаючих, – проголосувати його за основу, щоб підготувати до другого читання, і потім вже всі поправки розглянути під час повного розгляду  у Верховній Раді України.  Чи підтримується така  пропозиція, яку озвучував голова  комітету,  за основу? Тому я ставлю… За повну процедуру.

Тоді я ставлю  на голосування  проект Закону про правовий режим воєнного стану (№ 2541) – за основу. Прошу народних депутатів підтримати. Будь ласка, голосуємо.

11:23:46

За-258

Дякую вам.

Ще, будь ласка, для репліки голові комітету Пашинському, будь ласка, одну хвилину.

11:23:57

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні колеги, згідно Регламенту України повна процедура – це 2 тижні, 14 днів. Пропонується все-таки зараз поставити питання на скорочену процедуру, це буде фактично цих самих 14 днів і ми зможемо його розглянути в цьому сесійному залі рівно через 2 тижні. Комітет проведемо через 13 днів в середу і в четвер внесемо в зал з поправками опрацьованими нормально по Регламенту. Прошу поставити на голосування питання по скороченій процедурі розгляду цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція від голови комітету проголосувати за скорочену процедуру розгляду. Чи є згода, "Самопоміч", за скорочену процедуру розгляду? Даайте, з вашого дозволу, я поставлю на голосування пропозицію комітету, пройде, пройде, не пройде, не пройде. Отже, ставиться на голосування розгляд проекту Закону про правовий режим воєнного стану за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Будь ласка, визначаємось. Голосуємо.

11:25:08

За-178

На жаль, дана пропозиція не набрала необхідної кількості голосів і тому буде повна процедура як передбачено Регламентом.

Отже. Переходимо до розгляду нашого наступного законопроекту. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців (номер 2551) і теж є прохання від авторів, щоб ми його розглянули за скороченою процедурою. Прошу підтримати. За скорочену процедуру, голосуємо.

11:25:56

За-198

Дякую за розуміння і запрошую до доповіді заступника міністра оборони Гусєва Юрія Веніаміновича,  будь ласка, до трибуни.

11:26:11

ГУСЄВ Ю.В.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект Закону, який був розроблений з метою уніфікації військової форми одягу військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань та приведення форменого одягу до вимог сучасності. За чинним порядком зразки військової форми одягу, правила їх носіння розробляються Міністерством оборони, іншими центральними органами виконавчої влади та затверджуються рішенням Кабінету Міністрів України. Такий механізм не дозволяє своєчасно реагувати на потреби, які виникають в особливий період. Пропонується надати Міністерству оборони України повноваження із розроблення та затвердження зразків військової форми одягу, взуття та спорядження військовослужбовців, засобів індивідуального захисту для всіх військових формувань. Зазначені зразки будуть затверджуватись відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Наказом міністра оборони України. Реалізація положень закону додаткових видатків з держбюджету не передбачає. Прошу підтримати. І дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Пашинський Сергій Володимирович.

11:27:30

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні колеги, вчора профільний комітет уважно розглянув даний законопроект. Дійсно, в нашій безпековій сфері накопились колосальні проблеми, в тому числі, на жаль, і проблеми матеріального забезпечення, матеріально-технічного забезпечення. Хочу звернути увагу, що норми речового забезпечення, норми харчового забезпечення – це все було ще затверджено декілька років назад при іншому курсі, і на сьогоднішній день, звичайно, це все потребує модернізації. В той же час, цей закон не може прийматись тільки для Міністерства оборони, у нас є Нацгвардія, є прикордонники, є інші воєнізовані структури, треба уважно вивчити їх потреби. Саме тому якраз в цьому випадку комітет одностайно прийняв рішення рекомендувати, враховуючи важливість цього закону, його  в першому читанні, потім ретельно доопрацювати і вже виносити в зал документ, який дасть відповіді на всі питання, які поставлені мною і членами нашого комітету.      

Так що прошу підтримати в першому читанні і попрацювати над цим законом до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, закон є надзвичайно важливий, але він спеціалізований, який стосується дуже важливої ланки нашого... Збройних Сил, але все-таки настоює на обговоренні Кишкар, давайте ми дамо одну хвилину  і перейдемо до голосування. Будь ласка, Кишкар, одна хвилина.

11:29:04

КИШКАР П.М.

Я, насправді, колеги, з великою повагою до пана Гусєва, але дійсних  змін щодо речового забезпечення, окрім те, що прибрали патентування зразків форми, я в цьому законопроекті не побачив. То суть хороша, але назва закону має бути і має звучати: про скасування процедури патентування зразків одягу. Нічого іншого в цьому законопроекті немає, нічого про покращення ми там не знайшли. Тому його дійсно варто приймати за основу і далі доопрацьовувати і дійсно вводити... Юрій Вініамінович, Юрій Вініамінович, зверніть увагу, це ваш законопроект – ну, не цікаво, тоді добре, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

В тому і була логіка комітету, щоб прийняти за основу. А потім вже внести необхідні поправки під час розгляду. Ще одна  хвилина – Оксана Корчинська і переходимо до голосування. Будь ласка, Оксана Корчинська.

11:30:10

КОРЧИНСЬКА О.А.

Всім доброго дня! Фракція Радикальної партії, Оксана Корчинська.

По-перше, я хочу привітати першого замміністра від волонтерського десанту. Це дуже продуктивна команда, котра працює в Міністерстві оборони, і я вітаю пана Юрія. І прошу підтримати за основу цей законопроект, позаяк він дійсно оптимізує рішення і  швидкість все ж таки зміни одягу, тому що бронежилети в Збройних Силах України теж не були  в даному разі в формі. Нам треба швидко приймати всі рішення. І тому просимо підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців (номер 2551) за основу. Прошу підтримати даний законопроект. Голосуємо, будь ласка.

11:31:22

За-271

Дякую за підтримку. Я думаю, що комітет зможе при повній процедурі розглянути, немає необхідності голосувати за скорочену процедуру.

І переходимо до наступного: проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації харчування особового складу Збройних Сил України. І знову ж таки доповідачем є заступник міністра оборони Гусєв Юрій Веніамінович. І запрошую його знову ж таки для доповіді до трибуни.

11:32:06

ГУСЄВ Ю.В.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд пропонується проект закону, розроблений Міністерством оборони в ініціативному порядку з метою шляхом внесення відповідних змін до Господарського кодексу забезпечити якісне харчування військовослужбовців. Сьогодні передається військове майно суб'єктами господарювання виключно на умовах оренди. Надавач послуг із харчування обирається за критерієм "найнижча ціна", а орендарем майна стає суб'єкт, який пропонує найвищу ціну за об'єкт оренди.

Пропонується запровадити механізм передачі військовими частинами закріпленого за ними майна, необхідного для харчування в стаціонарних та польових умовах, у користування на безоплатній основі на умовах позички переможцям процедур закупівель без проведення додаткових конкурсів на передачу в оренду цього майна з обов'язковим його поверненням після закінчення строку дії договору про закупівлю послуг з харчування.

Прийняття законопроекту дозволить Міноборони затверджувати типові договори позички відповідного рухомого та нерухомого майна, підвищити ефективність використання бюджетних коштів за рахунок перерозподілу витрат надавачів послуг з харчування, суб'єктам господарювання укладати прямі договори на надання комунальних послуг та енергоносіїв. І реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з держбюджету.

Пропоную підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Голова Комітету з питань економічної політики Іванчук Андрій Володимирович. Будь ласка.

11:33:22

ІВАНЧУК А.В.

Шановні народні депутати, Комітет з економічної політики вчора на своєму засіданні розглянув даний законопроект і прийняв рішення просити Верховну Раду України прийняти даний законопроект за основу та в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Шановне товариство! Ще раз наголошую, це важливі законопроекти, хоч вони є дуже спеціалізовані. Багато труднощів, які ми зустрічали на початку АТО полягали, власне, в невпорядкованості українського законодавства у сфері безпеки. І тому я прошу підтримати в даному випадку і ініціативу Президента, і прохання наших Збройних Сил. І поскільки комітет підтримує, я пропоную проголосувати за основу і в цілому.

Якщо немає заперечень, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації харчування особового складу Збройних Сил України  (номер 2595) за основу і в цілому. Прошу підтримати. Голосуємо.

11:34:45

За-281

Дякую. Вітаю авторів проекту закону з проходженням. І переходимо до наступного.

Проект Закону про внесення зміни до статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель". І є пропозиція, щоби його розглянули за скороченою процедурою. Я прошу народних депутатів підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка.

11:35:23

За-177

Дякую вам.

До слова  запрошується доповідач – народний депутат України Мамчур Юрій Валерійович. Будь ласка.

11:35:35

МАМЧУР Ю.В.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення зміни до статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Метою прийняття даного закону є створення місцевим державним адміністраціям належних можливостей для своєчасного здійснення закупівель, робіт, послуг для будівництва інженерних споруд з метою зміцнення обороноздатності нашої держави.

Пропонується доповнити статтю 39 новим пунктом 3 дріб 1, який застосовує переговорну процедуру державних закупівель, як виняток у разі нагальної потреби, у здійсненні закупівель, у зв'язку з виникненням особливих обставин. Ні для кого не таємниця, що для того, щоб зберегти життя наших військовослужбовців на сході країни, треба побудувати потужні фортифікаційні споруди. Для цього уряд країни виділив 850 мільйонів гривень, які потрібно вчасно реалізувати. Агресор не дасть нам можливості його зробити, якщо ми не приймемо ці зміни.

Тому пропоную прийняти закон за основу та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І запрошую до слова голову Комітету з питань економічної політики Іванчука Андрія Володимировича.

11:37:06

ІВАНЧУК А.В.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект 2596, який спрощує процедуру державних закупівель для будівництва фортифікаційних і інженерних споруд на лінії зіткнення. Комітет з економічної політики розглянув даний законопроект на своєму засіданні і прийняв рішення просити Верховну Раду підтримати даний законопроект за основу та в цілому.

Хотів би сказати, шановні народні депутати, що даний законопроект вносить тимчасовий характер тільки до 1 серпня цього року. Тому він не порушує дію Закону "Про державні закупівлі", він спеціальний законопроект для того, щоб ми могли вчасно збудувати всі необхідні інженерні споруди по лінії зіткнення на сході України.

Я дуже прошу всі фракції підтримати даний законопроект за основу та в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу підтримати пропозицію комітету і проголосувати за основу і в цілому. Але є необхідність в обговоренні і тому ми включаємо систему 2- "за", 2 – проти. І прошу "Самопоміч" так активно не тиснути на головуючого. Включаємо 2 – "за", 2 – проти, прошу записатися.

Єремеєв Ігор Миронович. Будь ласка, включіть мікрофон.

11:38:41

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановний голово, шановні народні депутати! Ми знаємо, як сьогодні вкрай необхідно на лінії зіткнення проводити будівництво укріплень. Ми знаємо сьогодні дуже часто про ті новини, які йдуть з зони АТО, що час від часу активізовуються бойові дії зі сторони терористів і сепаратистів. На нашу думку фракції "Воля народу" цей закон треба прийняти за основу і в цілому. І прийняти якомога швидше. Чому? Тому що процедура проведення тендерів сьогодні настільки заведена в формалізацію, настільки затягнута, що тратяться місяці для того, щоб провести будівництво укріплень. А це сьогодні необхідно. Кожне таке укріплення рятує життя наших бійців, які сьогодні стоять на межі зіткнення.

Наша фракція закликає сьогодні прийняти рішення по даному законопроекту за основу і в цілому. Якщо є якась необхідність доопрацювати, тоді спробувати прийняти цей законопроект за скороченою процедурою. Я хочу, щоб кожний народний депутат сьогодні в залі відчував відповідальність. Коли ми сьогодні вступаємо в систему демагогії, то там хтось кожний день жертвує своїм життям на лінії зіткнення, захищаючи Україну і український народ від терористів і сепаратистів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Юрій Васильович Чижмарь, Радикальна партія. Прошу включити мікрофон.

11:40:10

ЧИЖМАРЬ Ю.В.

Передаю слово Лозовому Андрію.

11:40:17

ЛОЗОВОЙ А.С.

Андрій Лозовой, Радикальна партія Ляшка. Шановні колеги, об’єктивно до цього закону є питання: що таке нагальна потреба, як визначається механізм і так далі.

Але ми повинні чітко розуміти, що в ситуації війни, в ситуації, коли ворог може кожен день піти в наступ, в ситуації, коли фактично кожен день попри так зване перемир’я, гинуть наші герої, ми повинні забути про ці питання і підтримати всім залом цей проект закону.

Тут колеги Мосійчук і Скуратовський тільки повернулися з Артемівська. Коли вони допомагають там будувати фортифікаційні споруди, то знаходяться чиновники, знаходяться правоохоронці, які питають: а звідки ви це взяли, а як ви це будуєте. Тому ми повинні всім залом підтримати цей проект закону, попри всі питання до нього, заради нашої перемоги. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Кишкар Павло Миколайович. Прошу включить мікрофон.

11:41:15

КИШКАР П.М.

Прошу передати Вікторії Пташник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторія Пташник, будь ласка.

11:41:20

ПТАШНИК В.Ю.

Шановні колеги! Об'єднання "Самопоміч" розуміє необхідність прийняття даного законопроекту, тому що ми сподіваємося, що у авторів законопроекту дійсно була мета зміцнити обороноздатність нашої держави. Але в той же час ми хочемо запропонувати голосувати даний законопроект тільки за основу, тому що є питання до цього законопроекту і, зокрема, потребує роз'яснення термін "особливі обставини", в яких саме буде здійснюватися переговорна процедура і закупівлі за переговорною процедурою і коли це буде віддано на відкуп місцевому рівні тобто місцевим державним адміністраціям.

Тому давайте, будь ласка, зараз проголосуємо за основу. Потім, розуміючи нагальність і необхідність прийняття даного законопроекту проголосуємо за подальший його розгляд за скороченою процедурою і через сім днів приймемо нормальний законопроект без різних неоднозначних термінів, які би могли дозволити місцевим державним адміністраціям зловживати закуповуючи, обираючи того з ким укладати контракти за переговорною процедурою на місцевих рівнях. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Рябчин Олексій Михайлович, фракція "Батьківщина".

11:42:43

РЯБЧИН О.М.

Прошу передати слово шановній Олександрі Володимирівні Кужель.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Кужель.

11:42:50

КУЖЕЛЬ О.В.

Фракція "Батьківщина" повністю підтримує позицію фракції "Самопоміч", тому що цей законопроект треба прийняти за основу. Тому що ми вважаємо, що можемо доповнити зараз і допомогти Міністерству охорони здоров'я в частині, наприклад, закупівлі такого препарату як "Кріон", який виробляє один виробник, а уже ми знаємо в понеділок була конференція дітей які помирають від мукапитоза. І тому за скороченою процедурою, підготувати його на друге читання і проголосувати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Ще одну хвилину – Юрій Левченко. А ви не брали ще? Добре. І ще одне слово для "Блоку Петра Порошенка".

11:43:31

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ. Знаєте, безперечно, під час війни дуже важливо зміцнювати обороноздатність держави. Але навряд чи безконтрольна витрата бюджетних коштів, абсолютно безконтрольна, буде зміцнювати обороноздатність держави. Розумієте, в чому проблема? От, як ви часто робите дуже, шановна коаліція, що ви правильні по суті закони так оформляєте, що в них є маса корупційних недоліків. От конкретно в цьому законі написано, що можна обходити визначені процедури по державним закупівлям у разі, цитую: "нагальних потреб або особливих обставин". При цьому немає жодного визначення в цьому законі, що таке "нагальні потреби" або "особливі обставини".

І це, звісно, дає, на превеликий жаль, під приводом будівництва потрібних державі споруд розкрадати десятки мільйонів гривень. Тому потрібно вставити ці визначення. І поки їх не буде в цьому законі, його в цілому не можна приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Ще, будь ласка, слово комусь одному від "Блоку Петра Порошенка". Хто з вас буде виступати? Давайте, може, автор закону Антонищак? Як, всі будуть згодні? Тоді я дам Антонищаку слово, автору законопроекту від "Блоку Петра Порошенка". Будь ласка.

Антонищак, будь ласка, включіть мікрофон.

11:45:15

АНТОНИЩАК А.Ф.

Шановне товариство! Я би хотів, щоб цей законопроект прийняли за основу і в цілому. Тому що суть цього законопроекту заключається в тому, що ідея сама виникла після подій в Дебальцево. Коли ми втрачали кожен день. Зараз ми не маємо втрат, зараз ми не маємо права на розкачку, на тиждень, на два. Ця норма законопроекту є дуже вузька. І стосується дуже обмежених коштів. І тимчасова.

Дуже вас прошу, ще раз вичитайте норму законопроекту. Прошу, друзі, підтримати за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  ще… Будь ласка,  хвилину Сергій Пашинський.

11:46:07

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні колеги, я хочу, щоб всі дуже уважно послухали. Уряд знайшов  900 мільйонів гривень, виділив на будівництво першої лінії і другої оборони.  Президент  уповноважив обласні державні адміністрації разом  з  Генштабом, вони кожен отримав конкретну кількість укріплень, конкретну, кожен має свій сектор  відповідальності. Але  у нас є чинне законодавство. Якщо ми підемо по чинному законодавству, то  ми це побудуємо в кращому випадку в липні. Може хтось  з Путіним  має угоду, що  до липня не буде наступу?  Ну давайте  тоді запустимо  його по великому кругу.

Друзі, рішенням комітету ми прийняли… і з наступного тижня ми виїжджаємо на місце, на першу лінію оборони, і будемо особисто допомагати, моніторити і просовувати цей проект. Цей проект має стратегічне значення. Давайте свою демагогію і популізм оставимо для  інших законів. А тут треба голосувати за основу і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Зараз, секундочку. Товариство, давайте  ми не будемо входити  в безкінечне обговорення. Я зараз повторю слова… Товариство, послухайте уважно мене. Ці робити вже проводяться в нашій державі по обороні нашої країни, вони вже йдуть. І неприйняттям даного законопроекту ми призупинимо роботи по будівництву "Європейського валу" проти російського агресора. Давайте в питаннях національної безпеки, товариство, будемо відповідальними. У даному випадку йдеться про тимчасову дію цього законопроекту, до 1 серпня цього року, на зовсім короткий період часу. Давайте все-таки  питання національної безпеки поставимо в першу чергу.  І я буду ставити зараз першою пропозицію на голосування пропозицію комітету за основу і в  цілому. І має величезне  прохання до всіх депутатів підтримати дану пропозицію. 

Я  прошу… Тільки буде одна поправка, щоб в текст законопроекту (під стенограму) було внесено: "в Донецькій, Луганській та Херсонській областях", оскільки йдеться про всю лінію розмежування від російського  агресора. 

Таким чином я ставлю на голосування  проект закону… (Шум у залі)

Так я ж давав "Самопомочі". Проект Закону про внесення змін до статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (номер 2596), прошу проголосувати за основу і в цілому. Будь ласка, голосуємо.

11:48:55

За-249

Дякую вам. Дякую авторам законопроекту за поданий, своєчасний і важливий законопроект. Кому я не надав слово, пане Борислав, я обов'язково дам в наступному питані до обговорення.

Отже, наше наступне питання це є проект Закону про внесення змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу" (щодо оперативності прийняття рішень). І є прохання від авторів законопроекту його розглянути за скороченою процедурою. Прошу шановних колег депутатів підтримати дану пропозицію. Голосуємо за скорочену процедуру.

11:49:43

За-200

Дуже вам дякую. І слово надається міністру соціальної політики Розенку Павлу Валерійовичу. Будь ласка.

11:49:53

РОЗЕНКО П.В.

Шановні народні депутати України, за останні місці Кабінетом Міністрів України були зроблені дуже серйозні кроки щодо посилення і покращення ситуації з необхідними процедурами, які проходять гуманітарна допомога. І, звичайно, я не хотів би ідеалізувати ситуацію, але на сьогоднішній день вже, я думаю, що ніхто з вас не може згадати як колись було, що гуманітарна допомога по 3-4 місяці стоїть на кордоні і не може зайти на територію України за формальними підставами.

На сьогоднішній день, безумовно, проблеми є, але основні гуманітарні вантажі все-таки отримують свої дозволи протягом 7-8 до 10 днів. А ті товари і ті гуманітарні грузи, які доставляються безпосередньо військовослужбовцями, які беруть участь у антитерористичній операції, ми ставимо перед собою таке завдання, отримують необхідні дозволи буквально за 1-2 дні.

Але, разом з тим, що гуманітарна ситуація в країн, на жаль, далека від свого покращення, ми пропонуємо сьогодні зробити певні кроки щодо ще більшої оперативності розгляду таких питань. Ми хочемо піти теж шляхом децентралізації, в тому числі повноважень і відповідальності щодо надання цієї гуманітарної допомоги. Тому ми пропонуємо на рівень обласних адміністрацій, обласної влади передати цілий ряд дозвільних процедур, які спростять механізми надання гуманітарної допомоги, в першу чергу, це стосується інвалідів, і надання дозволу на отримання інвалідів автомобілями. Ви знаєте, що сьогодні в державному бюджеті України, на жаль, не передбачені кошти на забезпечення автомобілями інвалідів, тому гуманітарний автомобіль…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати 20 секунд завершити.

РОЗЕНКО П.В. І тому ми пропонуємо на сьогоднішній день, щоби якраз процедура розмитнення і надання дозволів для таких автомобілів для гуманітарних допомоги надавалася обласними адміністраціями…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 10 секунд.

РОЗЕНКО П.В. …дали можливість. Також інші гуманітарні вантажі до 2 тонн також ми пропонуємо передати на обласний рівень. Прошу підтримати зазначений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу, дуже коротко репліку, голову комітету Олександра Третьякова. Є потреба в доповіді?

Тобто є рішення комітету – підтримати за основу. Є вимога залу – ставити на голосування. Але коротку репліку Третьякову.

11:53:04

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

Комитет полностью поддерживает данный закон и просит проголосовать его за основу. (Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. І в цілому? За основу. (Шум у залі) Ні, за основу.

Отже, я ставлю на голосування проект Закону про внесення  змін до Закону України "Про гуманітарну допомогу" (щодо оперативності прийняття рішень) (2532) за основу. Прошу підтримати, будь ласка.

11:53:49

За-250

І є прохання, щоб ми проголосували за скороченою процедурою підготовку до другого читання. Нема заперечень? Тоді голосуємо за скорочену процедуру підготовки до другого читання. Будь ласка, підтримайте.

11:54:13

За-212

На жаль, не набрало необхідної кількості голосів.

Тому переходимо до розгляду наступного питання. Отже, ми розглядаємо питання проект Закону про внесення зміни до пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (№2577). І є теж прохання від авторів: його розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Голосуємо, будь ласка.

11:55:01

За-182

Дякую.

До доповіді запрошується заступник голови Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Куніцин Сергій Володимирович, будь ласка.

11:55:18

КУНІЦИН С.В.

Шановні депутати, перш ніж доповісти по цьому закону, я хотів би як голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану подякувати парламенту України за те, що коли ми приймали цей закон, ми з вами відстояли учасників бойових дій, інвалідів війни, учасників Антитерористичної операції. Але, коли ми приймали цей закон, у нас деякі категорії – люди, які зараз працюють як раз в силових структурах і працюють  на захист нашої держави, випали.

Тому з метою збереження на посадах підготовлених до виконання оборонних та мобілізаційних заходів досвідчених висококваліфікованих фахівців законопроектом передбачається поширити незастосування обмежень на зарплату і виплату пенсій передбаченим законом тим, хто працює в Генеральному штабі, інших органах військового управління Збройних сил, військових комісаріатах  або забезпечують здійснення Президентом України повноважень в сфері національної безпеки і оборони.

Ми вчора на комітеті розглянули цей проект закону і підтримали його. Тут є перелік тих структур, які ми пропонуємо, щоб за цими людьми зберігалося пенсійне забезпечення. Є прохання ще сюди добавити Державну службу у справах ветеранів, інвалідів і учасників антитерористичної операції. І підтримати цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити. Чи ви завершили? Дякую.

Чи є потреба в обговоренні? Є. Тихо, тихо!

Будь ласка, включіть: два – "за", два – "проти" - для обговорення.

Кіраль Сергій Іванович, але передає Кишкарю слово. Будь ласка, включіть мікрофон.

11:57:30

КИШКАР П.М.

Напевно, на сьогодні хороші закони закінчилися. Знаєте, я втішений, що мене навчили в своїй сільській школі читати. І в законі жовтеньким виділено те, що нам, вибачте, підсовують заради нормального змісту. Тому що тут чітко написано, я цитую: "щомісячного довічного грошового утримання – щодо обмежень, зняття обмежень, - щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які перебувають на відповідних посадах у структурних підрозділах Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у сфері національної безпеки та оборони держави". Перепрошую, шановні, дзуськи! Йдіть на фронт і там доводьте свою спроможність бути патріотом.

А тепер читаю обман пана Парубія. 7 квітня. З його висновку щодо законопроекту 2577.  "Коли ми включали всі питання порядку денного, я  не назвав цей проект закону, це проект закону щодо військових питань військових пенсій тим, хто воює в АТО". Без питань, пане Парубій. Додаємо слова: "тим, хто безпосередньо здійснював (тобто працівникам  Адміністрації Президента), які приймали… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого ви до мене чіпляєтесь?!

КИШКАР П.М.  …"не менше 90 днів перебували в безпосередньому дотику з російським агресором". Без питань! А так, як ми воювали за  980 гривень, вся Адміністрація хай збирається і воює, як ми, за 980 гривень на місяць. Тому за завершення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. На звершення, будь ласка,  вибачтесь переді мною за неправильну інформацію.

КИШКАР П.М. Я вам дав копію того… Я вам дав копію стенограми. Тому не треба мені вибачатися. І не буду я за це  вибачатися.

На завершення повідомлю, що тільки-но Харківська обласна рада 99 голосами підтримала рішення щодо визнання Російської Федерації країною-агресоро м, з чим вас усіх і вітаю. Це….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступний виступ. Іван Григорович Кириленко.

11:59:47

КИРИЛЕНКО І.Г.

Прошу передати слово Ігорю Луценку.

11:59:54

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановні друзі!  Дуже проста позиція у нашої фракції. Потрібно чітко  розділяти тих, хто реально воює, причому воює, дійсно, не за матеріальні якісь блага. Це зрозуміло, що те, що ми зараз призначаємо пенсію, це, перш за все, моральне визнання їхнього авторитету. Ми проти того, щоб чиновники з будь-яких високих інституцій прирівнювалися до тих, хто реально місяцями зі зброєю в руках захищають нашу країну. Дякую. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голуб Владислав Володимирович.

12:00:39

ГОЛУБ В.В.

Владислав Голуб, фракція "Блок Петра Порошенка", 197 виборчий округ, Черкащина.

Підтримуючи попередніх виступаючих, прошу передати слово моєму колезі Дмитру Добродомову. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Добродомов.

12:00:54

ДОБРОДОМОВ Д.Є.

Я хотів би підтримати цю думку, тому що 2 березня Рада проголосувала про те, щоб забрати працюючих пенсіонерів, так, в тих самих доярок, трактористів 15 відсотків. І кого ми бачимо тут? Ми бачимо тут працівників Адміністрації Президента працюючих, ми бачимо тут територіальні управління міліції, ми бачимо тут військкомати.

Я нагадаю про те, що ми отримали лист підтвердження, що Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичних операцій з незрозумілих причин надала, наприклад, трьом працівникам Адміністрації Президента статус учасника АТО і ці працівники там взагалі вже не працюють.

Тому давайте ми будемо іти послідовно і зняття пенсій треба давати для тих, хто реально воює в зоні АТО, а не для всіх решта чиновників, яких чомусь при високих, я наголошую, при високих зарплатах, які в декілька разів більші за зарплати простих працюючих пенсіонерів отримують. Ми їм хочемо зараз повернути ці пенсії.

Тому я пропоную не голосувати за цей закон або доопрацювати його з несення цієї поправки, що тільки для тих, хто перебуває в зоні АТО і бере участь у безпосередньо  бойових діях. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Королевська Наталія, "Опозиційний блок".

12:02:30

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, "Оппозиционный блок" не будет поддерживать данный законопроект. Так же, как мы и не поддерживаем антиконституционные решения парламента, когда вы налогами обложили пенсии, пенсии ветеранов, пенсии чернобыльцев. Когда сегодня социальный работник, который работает в селе и сегодня на его плечи легла вся работа с переселенцами, по оформлению субсидий, с малообеспеченными семьями и у этого социального работника, если он пенсионер, отбирают пенсию. Когда сегодня вся научная среда написала заявление на увольнение, когда сегодня работники местных администраций, районных администраций, а это люди, которые получают заработную плату, если вы не знаете, уважаемые народные депутаты, 1 тисяча 200 гривен. И туда идет работать женщина, чтобы хоть как-то прокормить свою семью. И свою пенсию она дает сегодня служению людям. Так вы выгоняете сегодня этих людей с работы, выгоняете на улицу, потому что лишили их сегодня выплат из пенсий. Так вы посмотрите, даже здесь в Верховной Раде, сколько работает в управлениях людей, которые пенсионеры. Но которые несут в себе институциональную память нашего государства. Вы сегодня лишили их пенсии. Поэтому мы выступает за то, чтобы антиконституционное решение, которое было принято в этом парламенте, было отменено.

Ни в одной стране цивилизованной в мире пенсии не обкладывают налогами. Ни в одной  цивилизованной стране мире не платят сегодня пенсию меньше 40-а долларов. Поэтому мы настаиваем на том, чтобы подняты социальные стандарты, чтобы перестали нарушать в этом зале Конституцию и дали людям возможность работать на пенсии. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, по хвилині. Єремеєв, Ігор Мосійчук. Є така необхідність? Добре. І від "Блок Петра Порошенка", добре.

12:04:34

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановний український народе, шановні народні депутати! Питання пенсій сьогодні нагальне. Ви знаєте як приймалися ці закони, як приймався бюджет на 2015-ий рік. І як скасовувалися ті закони, які, по суті, давати індексацію для пенсій. Ми, фракція "Воля народу" вважає, що однозначно треба повернутися до цього питання. Те, що сьогодні пропонується в даному законопроекті, воно напевне має рацію. Але не можна спочатку скасувати пенсії, а потім вибірково їх піднімати або лишати. Це неправильно по відношенню до людей. І навіть при умові, що це стосується тих, хто працює в Міністерстві оборони.

Якщо вже ми говоримо про якесь підняття пенсій, то лише тих, хто безпосередньо приймає участь у бойових діях в зоні АТО, і лише цих людей. Це не може стосуватися людей, які сьогодні в Міністерстві оборони, в штабі в Києві, при всій повазі до цих людей. Але фракція "Воля народу" наполягає, щоб ми однозначно повинні повернутися до питання індексації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мосійчук, і потім

12:05:48

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, "Радикальна партія".

Внесенням подібних законів, в зал вноситься провокація і дається можливість всяким єремеєвим і королевським, злодійським блоком на цьому піаритись. Не можна приймати закон яким знімаються обмеження з пенсії для працівників Адміністрації Президента який два дня походив по передовій або генерала Генерального штабу якого швидше судити треба чим знімати обмеження з пенсії. Досить накралися ці генерали паркетні і дачні, не заслужили вони зняття обмежень з пенсій. Тому закон пропонуємо відхилити повністю, повністю відхилити це позиція Радикальної партії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, от дивіться. В мене просто є така думка. От зал одностайний є по цьому закону, просто поясніть мені можливо я чогось не розумію. Для чого нам ще 5-7 хвилин, то ж саме повторювати всім, щоб сказати ті ж самі тези.

Тому є законопроект, є пропозиція комітету і кожне зможе висловити свою позицію шляхом голосування. Отже я ставлю на голосування проект Закону про внесення зміни до пункту з розділом 3, в розділі 3 прикінцевого положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення щодо не застосування обмеження виплати пенсії окремим категоріям громадян", номер 2577. Прохання комітету, за основу. Кожен визначається шляхом голосування. Будь ласка, голосуємо.

12:07:48

За-22

Дякую. Даний законопроект не набрав необхідної кількості голосів.

Просить слово для репліки автор Куніцин Сергій Володимирович. Прошу включити мікрофон.

12:08:05

КУНІЦИН С.В.

Шановні друзі! Я знаете, что хотел сказать. Вот выглядит это так, что там все везде поддонки. Если в Администрации Президента работает Игорь Стасенко, три ордена за Афган, два тяжелых ранения. Если службы по делам ветеранов и инвалидов АТО возглавляет Артур Деревьянко, 4 ордена за Афган. Все караваны взял… (Шум у залі)  Та не надо! Слухайте, так що, всі вони, що, всі вони такі? Мы ж не можем смешивать одно с другим! І є проблеми. Так давайте доопрацюємо, вони ж не всі одинакові! Чи вони Родину не захищали?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановне товариство, я хотів би з вами порадитись. Ми завершили розгляд даного законопроекту. У нас в 12.30 будуть судді в залі. Так? Я правильно розумію, в 12.30 будуть судді? Тому я зараз ще дам одну репліки представнику Радикальної партії.

І ми оголошуємо перерву, але перерву не на 30 хвилин, а перерву на 20 хвилин – до 12.30, щоб ми зібралися вчасно. І змогли розпочати нашу роботу по призначенню суддів. Будь ласка, репліку.

12:09:31

ЛОЗОВОЙ А.С.

Шановні колеги! Я дуже просив би, щоб ви уважно почули. Щойно ви почули, настільки цинічну брехню, наскільки вона взагалі може бути в цьому залі. Ми тільки що чули про героїзм так званий Артура Дерев'янка про те, що йому може бути велика пенсія. Так я хотів вас проінформувати, хто не знає!

Ми з колегами: Ігорем Мосійчуком, Ігорем Луценком, Борисом Філатовим, Оксаною Корчинською, Олексієм Ленським, Дмитром Ліньком ходили до Дерев'янка спитати, чому нашим героям, які зі зброєю в руках, ризикуючи кожен божий день життям, здоров'ям і свободою, ця сволоч Дерев'янко відмовляється їх без хабарів оформляти учасниками АТО! Ми його спитали, скільки лікарів він оформив учасниками АТО. Двох, двох! Це при тому, що щонайменше 18 лікарів уже загинуло на цій війні! Натомість він оформлює прокурорів, які їздять в Краматорськ на півдня, коли там боїв нема! Оформляє чиновників Адміністрації Президента! Оформляє всіх, хто за гроші купляє собі цей статус або домовляється, користуючись службовим становищем.

І в нормальній країні ніколи така наволоч як Дерев'янко, яка наживається на самому святому, на наших героях, коли безрукі, безногі, скалічені вертаються з війни, і їх не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оголошується перерва згідно Регламенту до  12.30. О 12.30 збираємось в залі.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! 12:30. Прошу заходити в зал для продовження нашої роботи. Час, відведений Регламентом для перерви, вичерпаний, і тому я прошу всіх заходити і займати свої робочі місця. Зараз буде розгляд питань по суддях.

Шановні колеги! Я прошу заходити в зал, покидати кулуари, буфети, йти в зал для продовження нашої роботи. Судді чекають у визначений час. Я особливо прошу Руслана Князевича, доповідача, повернутися в зал.

Прошу не мітингувати в залі, немає Руслана Князевича і ми всі гуртом чекаємо Руслана Князевича, він – доповідач по даному питанню. Можемо… Прошу "Опозиційний блок" не мітингувати в залі. В зал зайшов голова комітету Руслан Князевич,  що є важливою подією і розблоковує початок нашої роботи. Отже, шановні колеги, перерва завершена.

Розглядається проект Постанови (реєстраційний номер 2451) про обрання суддів. І до доповіді запрошується голова Комітету з правової політики та правосуддя – Князевич Руслан Петрович. Будь ласка. Поки будеш говорити, наберуться голоси. А депутатів прошу заходити в залі і займати робочі місця.

12:37:10

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Якщо можна,просив би все ж таки займати активніше місця, тому що для нас зараз надважливо проголосувати результативно за той проект Постанови, який у вас є попередньо розданий на руках.

Мова іде про те, що сьогодні вперше в нашій каденції Верховної Ради восьмого скликання відповідно до Конституції України на розгляд Верховної Ради винесено проект Постанови Верховної Ради України про обрання суддів безстроково. Я думаю, що нема сенсу переповідати конституційний порядок, який передбачає, що такого роду право бути переобраним на безстроковий строк мають тільки ті судді, які пропрацювали на своїй посаді більше, ніж п'ятирічний строк і відповідають всім конституційним умовам, вимогам, а  також відповідно всім кваліфікаційним вимогам, передбаченим законодавством з цього питання.

Мушу вам сказати, що після того, як нещодавно Верховною Радою був прийнятий закон про забезпечення права на справедливий суд, дещо змінилась процедура розгляду цього питання взагалі в стінах сесійної зали, в Комітеті з правової політики та правосуддя і безпосередньо на сесії парламенту. Якщо пригадуєте, раніше процедура передбачала наступні етапи.

З Вищої кваліфікаційної комісії суддів відповідні подання подавалися до Верховної Ради. Далі керівництво парламенту передавало їх на розгляд відповідного профільного комітету, до предмету відання якого належить питання судочинства. І комітет був уповноважений законом щодо кожного судді, якого рекомендували для того, щоб він міг бути обраний безстроково за рішенням Верховної Ради, відповідний висновок комітету мусив бути наданий і доданий до матеріалів справи. Судді запрошувались на засідання  комітету, щодо кожного судді розглядалося його персональна справа, всі ті скарги, якщо вони надходили, і відповідно комітет мав можливість дати всеохоплюючу, як на мене, законну оцінку щодо того чи іншого судді. Після того, такого роду проект постанови разом з доданими висновками комітету був предметом розгляду в сесійній залі і проект... точніше, закон передбачав, що сесійна зала мала визначатися до того часу безпосередньо, поки не проголосує за те, щоб обрати суддю безстроково.

Зараз, після того, як Закон про забезпечення права на справедливий суд був введений в дію в повному обсязі, це трапилося з 27 числа минулого місця – дещо помінялася процедура. Тепер повноваження комітету зводиться до того, що ми тільки готуємо проект відповідної постанови і пропонуємо сесійній залі для того, щоб вона визначилася щодо відповідного того чи іншого судді. Крім того, звертаю вашу увагу, що в разі, якщо в народних депутатів є заперечення з приводу певних суддів, то зміни до Регламенту Верховної Ради дають нам варіативність щодо можливості розгляду питання по кожній персоналії.

Я, з вашого дозволу, зачитаю той перелік списком суддів, які, відповідно до проекту постанови, рекомендуються для обрання безстроково. У разі, якщо в когось з народних депутатів є якісь застереження щодо персоналій, він може зголоситися, піднявши відповідно руку або взявши  слово, і попросити вилучити цього з списку, із загального списку для голосування, а рекомендувати його, наприклад, проголосувати  окремо.

Єдина відмінність від того порядку обрання суддів безстроково, який був до прийняття закону і зараз, полягає в тому, що в тому випадку, якщо за суддю не буде віддано відповідну кількість голосів, його не буде обрано безстроково, це означає, що Вища рада юстиції зобов'язана внести відповідне подання до Верховної Ради про звільнення такого судді з посади. Я думаю, що це суттєва різниця, яку обов'язково треба мати на увазі приймаючи абсолютно усвідомлене законне рішення.

Якщо немає заперечень, шановний пане головуючий, я тоді піду по списку суддів в порядку передбаченому проектом. І якщо в когось будуть по ходу мого виступу застереження, він може одразу переривати мою промову і брати слово, для того щоб виступити з застереженнями. Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Тільки давайте порадимося, пане голово комітету: чи ви зачитаєте прізвища, а потім депутати скажуть, які застереження, чи під час вашого виступу?

12:42:10

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я би рекомендував це робити одразу, щоб ми потім не заплуталися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, приймається.

Тоді, будь ласка, починайте, але тоді ж повільніше робіть перерахунок, щоб депутати встигали говорити застереження.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Добре.

Шановні народні депутати, я прошу вашої уваги! (Шум у залі) Всі судді, які є в проекті постанови, особисто беруть участь в засіданні Верховної Ради. І в разі, якщо у вас буде бажання і необхідність задати якомусь конкретному судді запитання, у вас згідно Регламенту є таке право. І в ложі на балконі, і в тут є відповідно вільний мікрофон для того, щоб суддя міг відповісти на запитання парламентарів.

Давайте я почну тоді…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зачитувати.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Постанова Верховної Ради України про обрання суддів безстроково.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

обрати на посади суддів безстроково. Як пропонував головуючий, дуже повільно і щоб зрозуміло було, про які суди.

Апеляційного суду Дніпропетровської області Рогову Наталію Миколаївну;

Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдова Сергія Миколайовича;

Ківерцівського районного суду Волинської області Корецьку Вікторію Віталіївну;

Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчука Петра Юхимовича;

Луцького міськрайонного суду Волинської області Артиша Ярослава Даниловича, Плахтій Інну Борисівну, Черняка Владислава Валерійовича;

Нововолинського міського суду Волинської області Ушакова Миколу Миколайовича;

Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчеву Олену Вікторівну;

Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюру Катерину Володимирівну;

Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенка Вадима Олександровича;

Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Папаригу Варвару Анатоліївну;

Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова Віталія Валерійовича;

Андрушівського районного суду Житомирської області Чуб Інну Анатоліївну;

Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Тетяну Миколаївну;

Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленка Володимира Вікторовича;

Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин Ольгу Олексіївну і Мозгового Володимира Борисовича;

Овруцького районного суду Житомирської області Кулініча Ярослава Валерійовича;

Попільнянського районного суду Житомирської області Рудника Миколу Івановича;

Ружинського районного суду Житомирської області Митюк Олесю Василівну;

Богунського районного суду міста Житомира Костенко Софію Михайлівну;

Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Носова Володимира Володимировича;

Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнова Вадима Олександровича;

Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області… (Шум у залі)

 По Черпурнову? (Шум у залі) Давайте я зачитаю.

 Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Малюка Віталія Мирославовича. Є застереження? Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є застереження. Тоді, будь ласка, слово депутату Левченку. Я прошу для репліки слово Юрію Левченку. Включіть мікрофон, будь ласка.

12:45:56

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ. Я хотів би зазначити, що до мене звернулися активісти Майдану і взагалі громадські активісти з Закарпаття і повідомили, що відповідний суддя приймав неодноразово рішення завідомо неправомірні щодо нібито опору міліції активістів під час громадських протестів.

Ці люди, які буди задіяні в громадський протестах щодо незаконних забудов, щодо дій, незаконних дій регіональної влади на Закарпатті. І ці його рішення були скасовані потім апеляційних інстанціях. Я вважаю, що треба цю людину виключити з цього списку. Прошу виключити з списку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Одну хвилинку. Шановне товариство, давайте я вам ще раз поясню регламент, щоб ми правильно організували нашу роботу. Іде перелік суддів, по кому є застереження будь-хто з депутатів піднімає руку – каже "є застереження" і ця людина вилучається ставлю на голосування постанови, і потім буде окремо розглядатися. Давайте не брати зараз слово, бо потім буде і так розгляд по ній окремо. Тоді на першому етапі ми вилучаємо, а потім, вже по кожному з них, ведемо обговорення. Домовились? Так і будемо робити.

Будь ласка, Руслан.

12:47:20

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Хустського районного суду Закарпатської області Сідея Ярослава Ярославовича;

Великобілозерського районного суду Запорізької області Рогозу Анну Юріївну;

Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачову Юлію Вікторівну

Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищеву Оксану Валентинівну;

Приазовського районного суду Запорізької області Васильцову Ганну Анатоліївну;

Токмацького районного суду Запорізької області Новікову Наталію Валеріївну;

Заводського районного суду міста Запоріжжя Сінєльніка Руслана Васильовича;

Комунарського районного суду міста Запоріжжя Кулик Вікторію Борисівну і Наумову Ірину Йосипівну;

Ленінського районного суду міста Запоріжжя Козлову Наталію Юріївну;

Є заперечення в колеги…. Олексангдра Кужель має заперечення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я фіксую собі кожне застереження, потім буде обговорення. Дякую.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Оскільки є застереження Олександри Кужель, нашої колеги, ми вилучаємо поки Козлову з списку.

Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк Іванну Петрівну;

Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновського Михайла Михайловича;

Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановську Ірину Дмитрівну;

Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Лесю Миколаївну;

Вишгородського районного суду Київської області Рудюка Олексія Дмитровича;

Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекезу Ярославу Ігорівну;

Фастівського міськрайонного суду Київської області Суботіна Андрія Валерійовича;

Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольську Людмилу Петрівну;

Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовського Володимира Анатолійовича;

Кіровського районного суду міста Кіровограда Антипову Ірину Леонідівну, Мохонько Віталіну Володимирівну;

Буського районного суду Львівської області Шендрікову Ганну Олександрівну;

Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Руслану Іванівну, Павлів Зоряну Степанівну;

Мостиського районного суду Львівської області Джалу Сергія Юрійовича.

Є застереження в колеги Сидоровича по Джалі. Джалу Сергія Юрійовича поки що виносимо зі списку.

Пустомитівського районного суду Львівської області Кіпчарського Миколу Олексійовича;

Сокальського районного суду Львівської області Фарину Лідію Юріївну;

Залізничного районного суду міста Львова Гедз Богдану Михайлівну;

Личаківського районного суду міста Львова Мармаша Володимира Ярославовича, Стрепка Назара Любомировича;

Сихівського районного суду міста Львова Тімченко Олену Валеріївну;

Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Христину Валеріївну;

Центрального районного суду міста Миколаєва Гречану Світлану Іванівну;

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюху Валентина Олексійовича;

Болградського районного суду Одеської області Раца Володимира Анатолійовича;

Іванівського районного суду Одеської області Погорєлова Ігоря Вікторовича і Тимчука Руслана Миколайовича;

Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікову Наталію Володимирівну;

Кілійського районного суду Одеської області Масленикова Олександра Акимовича;

Комінтернівського районного суду Одеської області Вінську Наталію Всеволодівну;

Тарутинського районного суду Одеської області Тончеву Наталю Миколаївну;

Малиновського районного суду міста Одеси Сегеду Олену Михайлівну;

Гребінківського районного суду Полтавської області Татіщеву Яну Вікторівну;

Кузнецовського міського суду Рівненської області Малкова Валерія Володимировича;

Рівненського міського суду Рівненської області Ореховську Кристину Едуардівну;

Сумського районного суду Сумської області Черних Оксану Миколаївну;

Зарічного районного суду міста Суми Сидоренко Аллу Петрівну;

Є застереження по Сидоренко. Сидоренко відкладаєм.

Збаразького районного суду Тернопільської області Левківа Андрія Івановича і Олещука Богдана Тарасовича;

Лановецького районного суду Тернопільської області Радосюка Андрія Васильовича;

Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Базана Любомира Теодоровича, Братасюка Віктора Миколайовича, Дзюбановського Юрія Ігоровича, Кунцьо Сергія Володимировича;

Валківського районного суду Харківської області Токмакову Аллу Петрівну;

Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко Інну Миколаївну;

Кегичівського районного суду Харківської області Куст Наталію Миколаївну;

Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнську Світлану Анатоліївну;

Комінтернівського районного суду міста Харкова Фанду Оксану Анатоліївну;

Великолепетиського районного суду Херсонської області Гапоненка Романа Васильовича;

Високопільського районного суду Херсонської області Гуділіну Юлію Юріївну;

Генічеського районного суду Херсонської області Берлімову Юлію Геннадіївну;

Каланчацького районного суду Херсонської області Ковальчук Олену Валеріївну;

Новокаховського міського суду Херсонської області Червоненка Дмитра Валерійовича;

Є застереження по Червоненку.

Пане головуючий, вилучаємо його.

Скадовського районного суду Херсонської області Клімченка Максима Ігоревича. Теж по Клімченку є застереження. Вилучаємо його.

Комсомольського районного суду міста Херсона Гуцалюка Олександра Володимировича;

Суворовського районного суду міста Херсона Гонтаря Дмитра Олександровича;

Городоцького районного суду Хмельницької області Федорук Інну Миколаївну;

Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Драча Івана Володимировича;

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрака Олександра Олександровича;

Чемеровецького районного суду Хмельницької області Борсука Валерія Олексійовича;

Ватутінського міського суду Черкаської області Здоровила Валерія Андрійовича;

Катеринопільського районного суду Черкаської області Баранова Олега Івановича;

Черкаського районного суду Черкаської області Соколишину Лесю Богданівну;

Придніпровського районного суду міста Черкаси Кондрацьку Наталію Миколаївну, Степаненка Олександра Михайловича;

Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєву Олену Василівну;

Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Людмилу Орестівну;

Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Генадія Олександровича;

Першотравневого районного суду міста Чернівці Галичанського Олега Івановича, Стоцьку Ларису Анатоліївну, Скуляка Ігоря Анатолійовича, Федіну Аліну Василівну;

Бахмацького районного суду Чернігівської області Пархоменка Павла Івановича;

Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко Валентину Іванівну;

Ічнянського районного суду Чернігівської області Овчарика Василя Миколайовича;

Коропського районного суду Чернігівської області Балабу Оксану Анатоліївну;

Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка Анатолія Васильовича;

Семенівського районного суду Чернігівської області Смагу Сергія Валерійовича;

Сосницького районного суду Чернігівської області Стельмаха Андрія Петровича;

Талалаївського районного суду Чернігівської області Тіщенко Людмилу Вікторівну;

Деснянського районного суду міста Чернігова Григор'єва Руслана Геннадійовича та Самусь Людмилу Володимирівну;

Дніпровського районного суду міста Києва Астахову Олександру Олександрівну, Курила Андрія Віталійовича;

Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко Анну Миколаївну;

Солом'янського районного суду міста Києва Шевченко Лілію Вікторівну; 

Шевченківського районного суду міста Києва Квашу Антоніну Валеріївну;

Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського Олександра Ванадійовича, Чернюк Аллу Юріївну;

Волинського окружного адміністративного суду Волдінера Фелікса Арнольдовича;

Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врону Олену Віталіївну, Юхно Ірину Валеріївну;

Житомирського окружного адміністративного суду Липу Володимира Анатолійовича, Нагірняка Миколу Федоровича, Чернову Ганну Валеріївну, Черняхович Ірину Едуардівну;

Закарпатського окружного адміністративного суду Луцовича Михайла Михайловича;

Запорізького окружного адміністративного суду Лазаренка Максима Сергійовича, Прасова Олександра Олександровича, Татаринова Дмитра Вікторовича;

Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікара Ігоря Вікторовича;

Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Любов Іванівну, Черниш Ольгу Анатоліївну, Чубару Надію Вікторівну;

Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолану Петрівну, Коморного Олександра Ігоровича, Кравчука Володимира Миколайовича, Крутько… (Шум у залі)

По якому? Крутько  Олена Василівна?  Крутько Олену Василівну вилучаємо зі списку.

Лунь Зоряну Іванівну і Мричко Наталію Іванівну;

Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенка Володимира Вікторовича, Гордієнко Тетяну Олександрівну, Мельника Олександра Миколайовича, Мороза Андрія Олександровича, Птичкіну Вероніку Володимирівну, Устинова Ігоря Анатолійовича.

Є застереження з  Мельника, Мороза, Птичкіну і Устинову. Правильно я розумію, по  чотирьох застереження?

Да, да, я зазначив, зазначив.

Одеського окружного адміністративного суду: Бойко Оксану Ярославівну, Бутенка Андрія Володимировича, Свиду Леоніда Івановича, Самойлюк Ганну Іванівну, Танцюру Катерину Олексіївну, Тарасишину Оксану Миколаївну, Юхтенко Людмилу Романівну;

Полтавський окружний адміністративний суд: Слободянюк Наталія Іванівна;

Рівненський окружний адміністративний суд: Друзенко Наталія Василівна, Зозуля…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ Є, є, є.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Є застереження по Друзенко Наталії Василівні, так? А по Зозулі Дмитру Петровичу немає?

Зозуля Дмитро Петрович – Рівненський окружний адміністративний суд.

Сумський окружний адміністративний суд: Гелету Світлану Михайлівну, Кунець Олену Миколаївну, Павлічек Вікторію Олександрівну, Прилипчука Олександра Анатолійовича;

Харківський окружний адміністративний суд Кухар Марину Дмитрівну.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ Є!

КНЯЗЕВИЧ Р.П. По Кухар є застереження. Вилучаємо зі списку.

Сліденко Андрій Вікторович, Шевченко Олександр Володимирович;

Херсонський окружний адміністративний суд: Василяку Дмитра Костянтиновича, Ковбій Олену Василівну;

Хмельницького окружного адміністративного суду Майстера Полікарпа Михайловича, Салюка Петра Івановича, Шевчука Олександра Петровича;

Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича, Тимошенко Валентину Петрівну;

Чернівецького окружного адміністративного суду: Боднарюка Олега Васильовича, Дембіцького Павла Дмитровича, Ковтюк Віталіну Олександрівну;

Чернігівського окружного адміністративного суду: Бородавкіну Світлану Володимирівну, Житняк Ларису Олександрівну, Падій Валентину Василівну;

окружного адміністративного суду міста Києва: Васильченко Ірину Петрівну. Є застереження по Васильченко.

Вєкуа Нану Гуриєлівну.

Є застереження.

Григоровича Павла Олександровича? Теж є застереження.

Клименчук Наталію Миколаївну, Пащенка Костянтина Сергійовича, Смолія Ігоря Володимировича, Федорчука Андрія Богдановича, Шейко Тетяну Іванівну, Чудак Олесю Миколаївну депутати "Народного фронту" просять винести за межі цієї Постанови. Правильно я розумію?  Виносимо.

Господарського суду Дніпропетровської області Бондарєва Едуарда Миколайовича, Назаренко Наталію Григорівну, Суховарова Артема Володимировича;

господарського суду Житомирської області Кравець Світлану Георгіївну, Прядко Оксану Василівну, Соловей Людмилу Анатоліївну, Шніт Альону Василівну;

господарського суду Івано-Франківської області Валєєву Талію Емірівну, Ткаченко Ірину Вікторівну;

господарського суду Київської області Бацуцу Віталія Михайловича, Горбасенка Павла Володимировича, Сокуренко Ларису Віталіївну, Третьякову Оксану…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага, є застереження!

КНЯЗЕВИЧ Р.П. По Бацуці є застереження колеги Осуховського.

Третьякову Оксану Олегівну;

господарського суду Львівської області Фартушка Тараса Богдановича;

господарського суду Одеської області Найфлейша Володимира Давидовича;

господарського суду Харківської області Добрелю Наталю Сергіївну, Погорелову Олену Вадимівну і Суярко Тетяну Дмитрівну.

У вас по них? По кому?  А по кому? Візьмете слово тоді.

Господарського суду Херсонської області Сулімовську Марину Богданівну;

господарського суду Черкаської області Кучеренко Оксану Іванівну;

господарського суду Чернівецької області Тинка Олександра Сергійовича;

господарського суду міста Києва Гавриловську Ірину Олександрівну (вибачте), Курдельчука Ігоря Даниловича, Привалова Артема Ігоровича. Закінчили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ґрунтовну доповідь.

Тепер, шановне товариство… (Шум у залі) Я, до мене підійшли представники різних фракцій і сказали, що фракції опрацьовували список суддів і зібрали свої списки своїх даних. І тому зараз я дам на виступ кожній  фракцій парламенту, щоб вони дали свій перелік тих, кого вони  пропонують вилучити? Тільки в мене є велике прохання до представників фракцій: давати не по категоріях, а давати чітко по прізвищах, щоб всі прізвища були зафіксовані і вилучені з постанови.

Пане голово комітету, приймається така форма роботи?

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я так… Андрій Володимирович, чи правильно я вас розумію, що ми ще додатково когось з цього списку будемо вилучати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. (Шум у залі)

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тоді треба озвучити, якщо не було застережень...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Я тому сказав, називати не категорії. А конкретні прізвища, щоб це було зафіксовано і головою комітету, і секретаріатом фракції.

Давайте, можливо, я без запису  почну давати. Спочатку фракція Петра Порошенка. Андрій Антонищак, будь ласка, підійдіть, йому озвучте, які є пропозиції, але повільно і ви разом озвучите ці пропозиції. Дякую.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Будь ласка, в вас мікрофон включений.

13:04:37

АНТОНИЩАК А.Ф.

Так. Буського районного суду Львівської області Шендрікова Ганна Олександрівна;

Дрогобицький міський суд Львівської області Курус Руслана Іванівна, Павлів Зоряна Степанівна;

Мостиський районний суд Львівської області...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага! Не встигає, не встигає голова комітету...

 АНТОНИЩАК А.Ф. Мостиський районний суд Львівської області Джала Сергій Юрійович;

Пустомитівський районний суд Львівської області Кіпчарський Микола Олексійович;

Сокальський районний суд Львівської області Фарина Лідія Юріївна;

Залізничний районний суд міста Львова Гедз Богдана Михайлівна;

Личаківський районний суд міста Львова Мармаша Володимир Ярославович та Стрепка Назар Любомирович;

Сихівський районний суд міста Львова Тімченко Олена Валеріївна.

 Одну хвилинку, є ще продовження.

Львівський окружний адміністративний суд Качур Роксолана Петрівна, Коморний Олександр Ігорович, Кравчук Володимир Миколайович, Крутько Олена Василівна, Лунь Зоряна Іванівна, Мричко Наталія Іванівна.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, принесіть ці пропозиції в письмовому вигляді і положіть голові комітету, щоб  він міг їх зафіксувати.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Пане Голово, дивіться, я не хотів би, щоб ми просто зараз, тому що мені доведеться по новій читати весь список. Щойно депутат вилучив всіх суддів Львівської області, він просто зі Львівщини. Я так розумію, він має таку позицію.

Зараз підніметься депутат з Миколаївської, Одеської, Кіровоградської  – і тоді немає сенсу взагалі далі розглядати. (Шум у залі) На власний розсуд… (Шум у залі)

 Шановні колеги, давайте так. Ми пройшли список. По окремих суддях визначили позицію. Щодо них можемо продовжити дискусію. Якщо є потреба по-новому, давайте я почну по-новому зараз читати цей список. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Руслан Князевич, зараз виступають представники від фракцій. Отже, наступний – "Народний фронт"… (Шум у залі)

Я дам слово усім, хто має бажання виступити і має, що сказати.

Від "Народного фронту" хто буде виступати? Від "Народного фронту"  - Ємець. Будь ласка, слово для репліки Леоніду Ємцю.

Ємця немає. Від Радикальної партії? Лозовой, будь ласка, від Радикальної партії.

13:07:25

ЛОЗОВОЙ А.С.

Пророк Екклесіаст з Біблії писав: "І бачив я місце для суду під сонцем, а там одне беззаконня". Наполягаємо вилучити наступних кандидатів на судді: Кіровоградський окружний адмінсуд – Черниш Ольга Анатоліївна, Чубару Надія Вікторівна.

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області – Краснопольська Людмила.

Кіровський районний суд міста Кіровограда - Антипова Ірина Леонідівну, більш відома в адвокатських колах як "Глухоніма", тому що без грошей вона нікого не чує, нічого не бачить.

Далі. Господарського суд Харківської області – Кухар Марина Дмитрівна, Рильова Віктора В'ячеславівна.

Харківський окружний адміністративний суд – Сліденко Андрій Вікторович.

Чернівецький окружний адміністративний суд – Бондарюк Олег Васильович. Хочу проінформувати, що сьогодні подав звернення голові СБУ щодо корупційних дій цього судді.

Окружний адміністративний суд міста Києва – Васильченко Ірина Петрівна.

Клімченко Максим Ігоревич, Скадовський районний суд Херсонської області.

Федорук Ірина Миколаївна, Городецький районний суд Хмельницької області.

Крутько Олена Василівна, Львівський окружний адміністративний суд.

Мельника Олександр Михайлович, Миколаївський окружний адміністративний суд.

Вільчинський Олександр Геннадійович, Вінницький окружний адмінсуд.

Слободянюк Наталія Іванівна, Полтавський окружний адміністративний суд.

Зозуля Дмитро Петрович, Рівненський окружний адміністративний суд.

Шевченко Олександр Володимирович, Харківський окружний адміністративний суд.

Дядо Сергій Миколайович, Гайсенський районний суд Вінницької області.

Черняк Владислав Валерійович, Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вдовиченко Тетяна Миколаївна, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Костенко Софія Михайлівна, Богунський районний суд міста Житомира.

Павлік Зоряна Степанівна, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Кіпчарський Микола Олексійович, Пустомитівський районний суд Львівської області.

Зюбанський Юрій Ігорович, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Фанда Оксана Анатоліївна, Комінтернівський районний суд міста Харкова.

Буцалюк Олександр Володимирович, Комсомольський районний суд міста Харкова.

Масюк Людмила Орестівна, Кіцманський районний суд Чернівецької області.

Врона Олена Віталіївна, Дніпропетровський окружний адмінсуд.

Панікар Ігор Вікторович, Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Юхтенко Людмила Романівна, Одеський окружний адміністративний суд.

Ковбій Олена Василівна, Херсонський окружний адміністративний суд.

Кравець Світлана Георгіївна, господарський суд Житомирської області.

Соловей Людмила Анатоліївна, господарський суд Житомирської області.

Кучеренко Оксана Іванівна, господарський суд Черкаської області.

Тинка Олександр Сергійович, господарський суд Чернівецької області.

Гончаров Роман Васильович, Приморський районний суд міста Одеси.

Гусач Олександр Миколайович, Автозаводський районний суд міста Кременчука.

Косик Людмила Григорівна, Святошинскьий райсуд міста Києва.

Луняченко Олександр Анатолійович, Приморський районний суд міста Одеси.

Бєлова Ольга Валентинівна, Харківський окружний адміністративний суд.

Глазько Сергій Михайлович, Сумський окружний адмінсуд.

Каленюк Жанна Василівна, Волинський окружний адміністративний суд.

Архіпова Світлана Вікторівна, Харківський окружний адмінсуд.

Я приношу вибачення, по судді Архіповій я помилився. Ми на комітеті направили до ВККС на доперевірки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага, товариство! Я дуже прошу всіх в залі заспокоїтись перш за все, заспокоїтись перш за все. Зараз скаже свою пропозицію голова комітету. Бо насправді таке обговорення має відбуватись на комітеті, а не в сесійному залі. Тому я дуже попрошу, щоб голова комітету дав нам пропозицію в залі, як нам далі діяти. Бо я бачу, що питання є неготове до розгляду в залі.

Будь ласка, Руслан Князевич.

13:12:57

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Мені дуже боляче і соромно, що щойно з такою тривалою доповіддю виступив секретар комітету з питань правової політики і правосуддя, на вимогу якого ми третину суддів повернули, а щодо цих у нього не було жодних застережень.

 І на проекті постанови стоїть його віза, що він не заперечує проти цього! Андрію Сергійовичу, я не знаю, що трапилось, але я, відверто кажучи, шкодую, що ми три місяці розглядали за вашою пропозицією кожного суддю і тримали цих суддів! Вони не здійснюють правосуддя, вони отримують зарплату! І замість того, щоб віддати ці зарплати людям, ви платите їх суддям які нічого не роблять!

І після цього парламент не має морального права сказати, що тут не здійснюється політичний суд... тиск на суддів. Ми зобов'язані міняти Конституцію і позбавляти себе цих повноважень! Це буде справедливо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Руслан Князевич, я попросив  дати пропозицію, як нам далі діяти.

КНІЗЕВИЧ Р.П. Якщо немає голосів і немає бажання голосувати, я прошу це питання перенести на інший строк.  Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Увага, товариство! Ви послухайте  мене, будь ласка, уважно. Послухайте мене, будь ласка, уважно, товариство.  У нас стоїть на порядку денному величезна кількість важливих питань. Ми можемо ще півгодини  повторювати зараз те саме. Але  якщо приймається  пропозиція голови комітету про перенесення даного питання, я думаю,  буде правильним, якщо ми перенесемо і почнемо працювати по наступних питаннях. Чи є пропозиція інакша ніж ця?  Всі згодні з позицією?

Тоді я прошу, щоб ми проголосували пропозицію… А як перенести?  (Шум у залі)

Отже, товариство, є пропозиція голови комітету перенести  даний законопроект на розгляд на наступний четвер. Є пропозиція, щоб максимально прозоро була робота комітету, щоб  було обговорення з громадськістю, щоб максимально публічно  відбувався цей процес. І я впевнений, що тоді ми зможемо тут у залі  працювати продуктивно і, вибачте, не робити в Чистий четвер тих баталій, які ми мали сьогодні.  Я прошу комітети, щоб ви вносили у зал ті питання, які є готові, які не будуть забирати нашого часу, а які ми зможемо одностайно і разом підтримувати.

Чи я правильно сформулював вашу пропозицію, пане Руслан?  Прошу голові  комітету хвилину для виступу.

13:16:03

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Андрій Володимирович, ви правильно  зрозуміли. Тільки я би дуже просив бути коректним. Справа у тім, що комітет позбавлений тих повноважень, про які ви кажете. Ми не маємо  зараз згідно із законом можливості перевіряти і давати висновок щодо будь-якого  судді.

Ми тільки можемо автоматично запропонувати парламенту те, що нам надійшло з Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Якщо у вас є якісь застереження чи питання ми можемо повторно попросити ВККС розглянути відповідні подання і все. Але принагідно, якщо це питання буде перенесено, я хочу вибачитись перед тими десятками суддів, які дивляться на цю ганьбу, яка відбувається в стінах парламенту і попросити їх при нагоді обов'язково ще раз приїхати на розгляд цього питання.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ Голосуємо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Отже, є пропозиція перенести розгляд даного питання і голосуємо за перенесення. Я правильно зрозумів пропозицію голови комітету, ми голосуємо за перенесення розгляду даного питання? Так, Руслан? Руслан? Це не потребує голосування. Не потребує. Є пропозиція голови комітету і за пропозицією голови комітету ми переносимо розгляд даного питання і переходимо до інших питань порядку денного. Я хочу вибачитись перед суддям, що на сьогодні це питання було не готове до розгляду і я впевнений, що наступний раз ми зможемо прозоро, професійно підготувати дане питання. Вибачте. Дякую вам.

Переходимо до розгляду наступних питань. У нас є прохання про перерву на вимогу двох фракцій від депутатської фракції "Опозиційний блок" та депутатської групи "Воля народу". Вам треба перерву чи достатньо виступу? Будь ласка, заява на 3 хвилини від трибуни. Будь ласка, заява Бойко від трибуни і розглядаємо наступні питання.

13:18:12

БОЙКО Ю.А.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, я впевнений, що парламент восьмого скликання ввійде в історію України як унікальний. Унікальність парламенту не в тому, що з першого, спочатку роботу почали порушувати всі закони і регламентні норми, які були прийняті самим парламентом. Унікальність навіть не в тому, що деякі наші колеги, які до високого звання народного депутата України добровільно прийняли на себе зобов'язання слідчого прокурора і судді, і почали виносити вирок прямо в цьому сесійному залі таким же народним депутатам, як і вони.

Унікальність в тому і виключність парламенту в тому, що жодного дня з початку роботи парламенту правляча коаліція, яка була сформована, не працювала для своїх виборців і для людей. І сьогоднішні події якраз є яскравим свідченням цьому. Тому що коли ми побачили порядок денний,  в якому немає жодного питання, якій дійсно турбують людей, питання миру, питання економічної стабільності, а тільки політичні декларації, ми зробили висновок, що цей парламент дійсно унікальний і він для людей не працює.

Тому, політична партія і фракція "Опозиційний блок" залишає за собою право не голосувати за проекти законів, які запропоновані на сьогоднішньому засіданні, оскільки вони не відображають те, що потрібно людям і виборцям. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, переходимо до наступного питання порядку денного.

Ставиться на обговорення проект Закону про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті (№2538 і 2538-1). В нас іде цілий блок питань по національній пам'яті і є прохання від авторів законопроекту, щоб ми розглядали за скороченою процедурою. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуємо.

13:20:42

За-172

Дякую вам.

До доповіді запрошується голова Українського інституту національної пам'яті В'ятрович Володимир Михайлович. Будь ласка, до трибуни.

В'ЯТРОВИЧ В.М.

Доброго дня, шановні панове депутати! Дуже радий, що дійшла черга до цього законопроекту, дійшла черга не тільки сьогодні, а дійшла черга врешті-решт за 23 роки незалежності. Я переконаний, що українці дуже довго і Україна дуже довго чекала на такого роду законопроекти, і дуже добре, що врешті-решт ми будемо їх розглядати. Мова йде про низку     законопроектів: чотири законопроекти, які ми назвали декомунізаційним пакетом, який надзвичайно важливий. І першим з цих проектів є законопроект про правовий статус вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України в ХХ столітті.

Що пропонує цей законопроект? Цим законопроектом ми врешті-решт на державному рівні віддаємо шану борцям за свободу України, повертаємо свій моральний борг. Цим законопроектом ми нарешті даємо оцінку  російської агресії, визнається факт російської агресії більшовицької Росії проти України.  Ми говоримо про необхідність визнання тих, які боролись за незалежність в ХХ столітті. Ми говоримо те, що незалежність 1991 року була відновленою після втрати її на початку ХХ століття.

Я переконаний, що цей закон зараз є  надзвичайно важливий, зважаючи  нате, що сьогодні українці знову захищають свою незалежність. І ті, хто зараз на Сході, на Донбасі захищають Україну, повинні розуміти, що держава, яку вони захищають, шанує тих,  хто бореться за її незалежність.

Я дуже втішений, що в розробці цього  законопроекту безпосередню участь брав Юрій Шухевич – людина, яка є сином  головнокомандувача Української повстанської армії, людина, яка є сама активним учасником Українського визвольного руху. І закликаю вас підтримати цей законопроект. підтримати навіть не простою більшістю, а конституційною, тому що справді визнання борців за незалежність цього заслуговує. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Володимир.

І до слова запрошується заступник голови Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій,  учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю Шухевич Юрій-Богдан Романович. Будь ласка,  включіть мікрофон на трибуні. Привітаємо Юрія Богдановича.

13:22:59

ШУХЕВИЧ Ю.Р.

Шановний пане головуючий! Шановні депутати, пані і панове! Сталося так, що, дійсно, я разом з комітетом… перепрошую, з Інститутом пам'яті виробляли цей законопроект. Але сталося так, що проект інституту по настояною уряду був зареєстрований і тоді мені довелося  зареєструвати свій. Може трохи поспіхом, тому що вони ще були не відшліфовані, але він зареєстрований і пройшов комітет профільний, комітет рекомендував його вам для розгляду.

Шановні пані і панове, право кожного народу  творити свою державу є правом священним. Отже, український народ це право мав і його боротьба за свою волю і незалежність є закономірною і була закономірною. І даний законопроект увічнює пам'ять всіх осіб, які боролися за цю державу, за її свободу. Державу, яка мала повстати після руїни, після гноблення чужоземними загарбниками. Всі особи, згідно з законом, які приймали участь в збройних, парамелітарних, підпільних, політичних, а також індивідуальних актах, в боротьбі за волю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу дати ще 2 хвилини Юрію Шухевичу.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Перепрошую, як автор законопроекту, а також від комітету маю право виступити, пане Андрію.

Отже, всі особи, які приймали участь в цій боротьбі в збройних, парамелітарних, політичних структурах і організаціях, а також персонально, визнаються борцями за волю і незалежність України. Ми беремо всіх: і Союз визволення України ще до Першої світової війни і політичні партії такі як РУП і інші. Ми беремо український легіон, Українських січових стрільців, Центральну Раду і всі її… дієву армію УНР і Збройні сили Української держави, Гетьманату, партизанські і повстанські загони Наддніпрянщини, Карпатську Січ, Українську повстанську армію, а також політичні, я вже сказав. Мається на увазі такі структури, як Організація українських націоналістів, як сойм і партії Карпатської України. Такі, які творилися після Другої світової війни, а їх було безліч, дійсно безліч великих і малих, як Український національний фронт, Український національний комітет та інші.

Вони творились і вони боролися. І завдяки цій боротьбі сьогодні ми маємо українську державу. Беремо всіх осіб, які боролися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити ще 30 секунд.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. З початку сторіччя і до Дня проголошення незалежності 24-го серпня 1991-го року. Законопроект дає перелік. Я вже сказав, весь перелік просто неможливо. І тому зазначається в законі про те, що Кабінет Міністрів має право після вивчення, після розсекречення всіх архівів доповнити цей список.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще, будь ласка. 30 секунд, будь ласка.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Ми зобов’язані визнати всіх цих людей обов’язково. Це необхідно тому хоч би, що ті, як було вже сказано паном В’ятровичем, ті, які воюють сьогодні на сході України, також будуть визнані як ті, які захищають тепер цю українську державу. Ми спеціально не зосередилися на якихось відзнаках, якихось привілеях…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд для завершення. Пане Юрій, якщо можна, вже завершувати.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. … тому що важкий економічний стан не дозволяє сьогодні. А також більшість тих борців за волю України вже відійшли у вічність. Але…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте, будь ласка, завершити   пану Юрію. Включіть мікрофон, поки  не завершить пан Юрій. Будь ласка.

ШУХЕВИЧ Ю.Р. Комітет прийняв, розглянув, прийняв і  рекомендує Верховній Раді прийняти за основу. А до другого читання можуть бути внесені в комітет всякі поправки і зауваження, бо наш комітет відкритий для подібної  роботи. Дякую  за увагу  і прошу всіх підтримати цей законопроект.   

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Дякую за доповідь.

Шановне товариство, ви знаєте, ми дуже довго йшли до цього законопроекту. І правильно сказав пан Юрій Шухевич, наша війна – це  столітня війна. Сто років тому в жовтні  14-го року перші наші  добровольці на   горі Ключ прийняли бій з російськими окупантами. Сто років ми  ведемо війну проти російського імперіалізму, проти російської окупації. Прийшов час, щоб всі ті, хто з прапором блакитно-жовтим  і тризубом  воювали за українську державу,  були вшановані  українською державою.

І я думаю, що нам під час обговорення треба продумати  механізм. Можливо,   ми можемо внести поправки вже зараз і даний  законопроект  прийняти за основу і в цілому. Тому давайте ми зараз запишемося два – "за", два – "проти". І під час обговорення найдемо механізм, щоб, можливо, не затягувати  з прийняттям даного законопроекту, а прийняти його тут і зараз за основу і в цілому. І тому я прошу  записатися шановних колег два – "за", два – "проти". Прошу записуватись.

Гаврилюк Михайло Віталійович, "Народний фронт". Прошу включити мікрофон.

13:31:03

ГАВРИЛЮК М.В.

Я хочу передати слово Медуниці Олегу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не почув, кому?

13:31:11

МЕДУНИЦЯ О.В.

Олег Медуниця, фракція "Народний фронт".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МЕДУНИЦЯ О.В. Шановні депутати, сьогодні конче необхідно прийняти цей закон, прийняти, щоб встановити справедливість по відношенню до тих, хто віддав своє життя в боротьбі за Україну для того, щоб ті, які зараз борються за Україну могли бути впевнені, що майбутні покоління українців будуть їх пам'ятати. На жаль, при попередній владі велась політика шельмування, постійно нам накидували якісь чужі історичні стандарти. Згадайте, давайте згадаємо те ганебне рішення, коли Степана Андрійовича Бандеру позбавили звання Героя України. Фактично нам намагалися накинути російські кальки для того, щоб нас окупувати ідеологічно, а потім окупувати територіально. Територіальну окупацію з боку Росії ми зараз бачимо. Тому сьогоднішнє рішення українського парламенту має бути епохальним. Сьогодні вся Україна буде дивитися, хто з депутатів не проголосував за цей закон, бо ті, хто за цей закон не голосує є однозначними ворогами України, є тими депутатами, які працюють на російського агресора, які живуть по чужим українському народу ідеологічним стандартам. Фракція "Народний фронт" одноголосно підтримає даний законопроект і вважає, що всі сьогодні фракції українського, справді, українського парламенту мають так само віддати голоси "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка Крулько Іван Іванович, "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

13:32:59

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Фракція "Батьківщина" одноголосно буде голосувати за цей важливий законопроект. Ми сьогодні є свідками відновлення історичної справедливості, коли борці за свободу і незалежність України нарешті українським парламентом і українською державою будуть визнані. Безумовно, що цей законопроект треба було приймати ще в 1991 році відразу після відновлення державної незалежності України. 24 роки знадобилося для того Україні, щоб ті, хто виборювали незалежність України були пошановані і визнані такими українською державою. Тому, безумовно, перед пам'яттю тих мільйонів, кого вже немає в живих, і перед пам'яттю тих, які лишилися, на честь них ми відновлюємо сьогодні історичну справедливість. Фракція "Батьківщина" зареєструвала проект Постанови 2515, який стосується цього питання.

Але сьогодні не є ситуація, щоб ми говорили, хто є автор. Важливо, щоб ми зробили цю дуже потрібну справу, справу, яка насправді буде консолідовувати українську державу. Справу, яка сьогодні буде показувати, що Україна, врешті-решт, розрізає пуповину з Кремлем і Москвою, який окуповував Україну і який сьогодні здійснює агресію проти нашої держави.

Українці ті, які є справжніми героями, мають бути пошановані. І наступний крок, це є поширення на цих ветеранів, які лишилися живими, Закону про статус ветеранів війни. Щоб вони могли отримувати від держави належне їм, належну допомогу. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ленський передає слово Ігорю Мосійчуку. Включіть мікрофон на трибуні.

13:34:59

МОСІЙЧУК І.В.

Ігор Мосійчук, Радикальна партія. Воістину зараз історичний момент, момент істини. Момент, коли справді, український парламент не просто відновлює історичну справедливість, а демонструє тяглість української держави від часів УНР, від часів відновлення української держави у Львові 30 червня 1941 року до сьогоднішніх днів.

Мова йде не просто про відзначення і вшанування. Мова йде про визнання на державному рівні, визнання вояків, січових стрільців, вояків Холодного Яру, повстанців, вояків Української Повстанської Армії. Тих, хто зараз, а саме їхні послідовники зараз на сході країни боронять територіальну цілісність нашої Батьківщини. Зараз в цьому залі дух Семена Петлюри, дух гетьмана Павла Скоропатського, дух вождя Євгена Коновальця, дух Степана Бандери і Романа Шухевича. Своїми голосами зараз в залі ми звертаємося до них. І раз сьогодні ми маємо вшанувати не тільки тих, хто ще живий, а й тих, хто загинув, тому прошу зал вставання вшанувати пам'ять всіх героїв, які поклали свою голову за Україну та українську державність. Слава нації!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Смерть ворогам!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Слово має... Березюк чи Ганні Гопко? Давайте Березюк, будь ласка, слово, а потім підготуватися Головко.

13:37:32

БЕРЕЗЮК О.Р.

Шановні панове депутати, дві речі, які хочеться наголосити, я вважаю, що законопроект, внесений Юрієм Шухевичем – це не просто символ, це подвійний символ і тому ми цей подвійний символ саме мусимо підтримати. Це відтворення історичного континууму і справедливості, це символічна річ, яку треба підтримати.

Друга річ, і ніякого, ми нічого особливого з вами не робимо, це не героїзм і нема чим хвалитися. Ми робимо те, що мало бути зроблено 24 роки тому, але через певні соціальні і історичні умови не могло бути зроблено. Тихо, спокійно голосуємо ці закони і будемо горді за Юрія Шухевича і людей, які принесли нам ці закони. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Головко.

13:38:36

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановні депутати-колеги! Ми дійсно сьогодні розглядаємо історичне питання, яке важливе для нашої нації, адже це не тільки історична справедливість, а національна справедливість, відновлення її. Я хочу сказати, що Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вже більше 10 років піднімає це питання, і багато хто нас засуджував раніше, казали, що ми таким чином розколюємо українське суспільство і працюємо для картинки Кремля. І мене тішить, що врешті-решт уряд прислухався до наших ініціатив, і цей законопроект буде врешті-решт сьогодні проголосований. Мені прикро, що ми не зробили це ще в попередньому скликанні. І багато з депутатів, які тоді не проголосували, то зараз будуть голосувати. І я хочу сказати, що це вже мало відбутися давно.

Тому, товариство, ми сьогодні робимо справедливу місію: ми позбавляємося кайданів Москви, ми врешті-решт вшановуємо наших героїв. І це є наш святий обов'язок. І закликаю всі фракції проголосувати одностайно – і свою провину виправити перед українськими героями. Слава Україні!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Блоку Петра Порошенка – Юрій Віталійович Луценко. Будь ласка.

13:39:55

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я вперше хотів би звернутися не тільки до залу, але й до наших виборців. Я пам'ятаю, коли приїхав на Львівський майдан, і казав про те, що тільки тому що в нас є Галичина, Україна може здобути свободу під час Революції гідності; тільки тому що армія УПА посіяла криваву жертву, котра зараз зійшла сходами загонів Самооборони, а тепер уже добровольчих батальйонів на сході, у цієї країни є шанс.

Можна по-різному ставитися до Бандери, як ставляться на сході чи на заході, але не можна не визнавати право українця захищати свої свободи, яким в повній мірі, і справедливо, і законно скористалися всі українські вояки: від Січових стрільців до нинішніх добровольчих батальйонів на українській визвольній війні.

Я хотів би, щоб сьогоднішній цей закон був нашою маленькою крихтою пам'яті за криваві жертви, котрі принесли справжні українці, за наше право жити у вільній країні і приймати вільно закони, які вшановують їхню пам'ять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, від "Народного  фронту" вже був виступ, виступав Медуниця. Зараз в мене є прохання останній виступ – Ганна Гопко, яка зможе дати пропозицію, щоб ми змогли проголосувати закон в цілому.

Тому давайте, це останній виступ, ми дамо їй слово і вона для стенограми, я дуже прошу секретаріат підтримати, щоб це було зазначено, хочу. Будь ласка, прошу озвучити пропозиції.

Пан Юрій вважає, що ми сьогодні, як автор законопроекту, мали би прийняти тільки за основу даний проект. Ми пропонуємо в цілому і можливо ми переконаємо разом пана Юрія, що ми проголосували в цілому, з поправкою щодо того законопроекту.

Пане Юрій, чи даєте ви згоду, щоб ми з поправкою змогли проголосувати  в цілому законопроект? Якщо можна, включіть мікрофон, якщо там є мікрофон, для репліки. Ми вас дуже просимо не відтягувати цей процес, щоб ми мали змогу проголосувати сьогодні ваш законопроект. Будь ласка, Юрій Шухевич.

13:42:24

ШУХЕВИЧ Ю.Р.

Шановний пане головуючий, шановні депутати, я не проти взагалі, але я вважаю, що так от поспіхом ліпити одне до другого зовсім не годиться. Як ми хочемо дійсно відшліфувати, вже стільки років ми чекаємо на цей закон, вже чекаємо дійсно 24 роки. То якщо тепер не можна почекати 2 тижні або 2 тижні, або приймайте тоді 2538-1 і все. А якщо двох хочете ввести, з двох зробити один, то треба тільки в першому читанні. Бо такий, ну, неузгоджений, зліплений, нічого доброго не вийде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, репліку Юрію Луценку.

13:43:32

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу, що профільний комітет запропонував прийняти закон 2538-1, закон пана Шухевича. Я думаю, що це буде правильно і з точки зору історичної, і з точки зору парламентської. Давайте саме його, пане головуючий, 2538-1 поставимо й проголосуємо за основу і в цілому. І це буде справедливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановне товариство! З шаною і повагою до пана Юрія, я теж переконаний, що ми не повинні відтягувати з прийняттям даного законопроекту і тому я спитаю залу пропозицію, що ви мене підтримуєте, щоб ми законопроект авторства пана Юрія Шухевича 2538-1 проголосували за основу і в цілому, а всі необхідні поправки  ми зможемо потім внести шляхом законодавчої ініціативи кожного депутата. Чи є підтримка такої позиції? (Шум у залі)

І шановні колеги, я прошу зайти в зал і  приготуватися до голосування. Не маємо ми права відтягувати з прийняттям таких важливих законів. Отже ставиться на голосування проект закону про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у  ХХ столітті (2538-1) за основу і в цілому.

Прошу підтримати це історичне рішення. Голосуємо. Будь ласка.

13:45:18

За-271

Дякую, шановні колеги. (Шум у залі)

Слава Україні!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава! 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо автору законопроекту – легендарній особі, яка… ми маємо честь з нею працювати, Юрію Шухевичу. І переходимо до розгляду законопроекту.

Проект Закону про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Є пропозиція від авторів теж за скороченою процедурою, щоб ми змогли цей законопроект прийняти. Прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка.

13:46:26

За-200

Дякую. Отже, запрошую до доповіді Голову Українського інституту національної пам'яті В'ятровича Володимира Михайловича. І одразу повідомляю, що я на правах головуючого на 15 хвилин продовжую нашу роботу. І нам важливо, щоб ми змогли 2 законопроекти ще важливих в той період прийняти. І тому виступати і брати слово тільки тоді бажано, коли дуже чіткі пропозиції щодо того чи іншого законопроекту. Пане Володимир, будь ласка, до трибуни. Включіть мікрофон.

13:46:58

В'ЯТРОВИЧ В.М.

Доброго дня, шановні депутати, ще раз. Ще раз вам дякую за те, що підтримали попередній законопроект. Другий законопроект теж надзвичайно важливий. Він називається "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". З цього року з нагоди 70-х роковин завершення Другої світової війни, з нагоди 70-х роковин перемоги над нацизмом дуже багато говориться про цю війну. Ми, на жаль, бачимо, як міфи про цю війну, радянські міфи про цю війну використовуються Російською Федерацією і її пропагандою для того, щоб воювати проти теперішньої України. І тут нам надзвичайно важливо позбуватися цих міфів.

Крім того, ми знаємо, що Україна була однією з головних арен Другої світової війни і понесла страшні втрати до 10 мільйонів вбитих. Ми знаємо, що перемога над нацизмом стала можливою тільки завдяки участі українців, тих мільйонів українців, які боролися в Червоній армії, тих сотень тисяч українців, які боролися в Українській повстанській армії, тих сотень тисяч, які боролися в лавах армії союзників.

Через це наше завдання – це повернути справжню пам’ять про роки війни і позбавлятися радянських кліше. Що пропонує цей законопроект?

Закріплення терміну "Друга світова війна" і позбування радянсько-пропагандиського терміну "Велика Вітчизняна війна" Він пропонує запровадити День пам’яті та примирення 8-го травня з метою увічнення всіх жертв Другої світової війни. Він пропонує 9-е травня назвати Днем перемоги над нацизмом в Другій світовій війні.

Надзвичайно важливо, що цим законом передбачено скасування використання радянської символіки під час вшанування всіх полеглих в роки Другої світової війни. Закликаю вас підтримати цей законопроект і на належному рівні, і врешті-решт по-українськи вшанувати героїв та жертв цієї війни цього року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується голова комітету Третьяков Олександр Юрійович. Якщо можна краще з місця і коротко. Будь ласка, включіть мікрофон з місця.

13:48:45

ТРЕТЬЯКОВ О.Ю.

Комитет рассмотрел на своем заседании и предлагает принять его за основу и в целом сразу. Обсуждать нечего. Голосуем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Я теж думаю, що зрозуміла ситуація.

Є згода, щоб ми проголосували за основу і в цілому. Є. Тоді ставлю на голосування проект Закону про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (№ 2539), за основу і в цілому. Прошу підтримати, прошу проголосувати. 

13:49:39

За-261

Дякую вам.

Це також було важливе рішення. І дякую Володимиру В'ятровичу.

І переходимо до розгляду наступного проекту Закону про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років (№ 2540). І до доповіді запрошується голова Українського інституту національної пам'яті В'ятрович Володимир Михайлович. Будь ласка.

13:50:11

В'ЯТРОВИЧ В.М.

Шановні панове депутати! До вашої уваги пропонується один, напевно, з найважливіших законів цього документаційного пакету, про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 17-91 років. Головне завдання цього архіву зробити, цього закону, зробити відкритим архіви, які розповідають про злочини і масові порушення прав людини, які мали місце в Радянському Союзі.

Аналогічні закони прийняті в 12-ти країнах посткомуністичних країнах Східної Європи. Рекомендації щодо створення цих законів звучать з боку різних міжнародних Європейських структур, які вважають за необхідне відділення історичних документів, які розповідають про репресії проти власного народу, від документів якими володіє сучасна спецслужба.

Отже, що пропонує цей законопроект. Відкритий доступ. Відкриваються всі архіви радянських репресивних органів. 

Цей закон також спонукає до того, аби ці матеріали ставали доступними, зокрема через їх масове оцифрування. Встановлюється обов'язок щодо оцифрування документів задля їх збереження і удоступнення. Формується єдиний архів документів репресивних органів, який врешті-решт буде незалежний від політичної волі сучасних спецслужб чи сучасних силовиків. Запроваджується європейський принцип доступу. Закон обмежує доступ до інформації, а не до документа. Знімається самоцензура. Відповідальність за поширення інформації тепер несе не архівіст, а особа, яка буде її поширювати.

Врешті-решт, що надзвичайно важливо, цей закон означатиме між іншим і декомунізацію теперішніх спецслужб і міліції, які позбудуться, позбавляючись цих документів, позбудуться ганебної спадщини радянського періоду. Закликаю вас підтримати цей законопроект, який надзвичайно важливий для того, аби ми дали належну оцінку нашому минулому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До співдоповіді запрошується голова Комітету з питань культури і духовності Княжицький Микола Леонідович. Прохання: лаконічно і швидко.

13:52:08

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Буду лаконічним. Законопроект історичний, дає змогу запрацювати повноцінно Інститут національної пам'яті і кожному громадянину отримати дані про своє минуле, минуле своєї сім'ї. Законопроект, який викликає багато нарікань. Тому що багато тих людей, які були агентам КГБ в радянські і сталінські часи або їхні родичі переживають, що вони будуть викриті. Законопроект, який викликає певну критику, тому що архівісти, частина з них, не хочуть, щоб архіви були відкритими і передані в Інститут національної пам'яті.  Разом з тим, архів СБУ і інші архіви, частина архівів, підтримують цю ідею.

Наш комітет обговорював цей законопроект. Під час обговорення законопроекту члени комітету беззастережно підтримали філософію законопроекту щодо необхідності забезпечення відкритості архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1897-1991 років, а також щодо необхідності перенесення цих документів на електронні носії. Разом з тим, були висловлені зауваження щодо недосконалості механізму перенесення безпосередньо цих архівів до нового архіву. Тому комітет рекомендував Верховній Раді визначитися щодо цього проекту про доступ до архіві репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму. Фракція "Народного фронту" законопроект підтримує і просить прийняти його в першому читанні за основу. Дякую.         

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариство, чи не буде комітет заперечувати, якщо ми проголосуємо за основу і в цілому? (Шум у залі)

13:53:42

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Я зараз виступаю і від фракції, і від комітету. Фракція підтримує, проголосувати в цілому.

Комітет виніс рішення – на рішення залу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На рішення залу. Я розумію, є пропозиція: проголосувати за основу і в цілому. (Шум у залі) Чи є застереження? Прошу, Березюк – для виступу, для репліки.

13:54:07

БЕРЕЗЮК О.Р.

Зал визначиться, закон беззастережно потрібний абсолютно всім. Тільки в мене є одне застереження, я за те, щоб передати архіви КДБ СРСР і всіх МВС, всіх інших – Інституту пам'яті. Я тільки хочу вас запитати: там записано передати фізично і щоб по дорозі зі Львова до Києва погубилися справи? Я знаю, що треба забрати з небезпечних територій, де можуть погубитися або вже давно погубилися архіви. Але є одне питання: чи ми будемо централізувати це для того, щоб по дорозі воно погубилося, чи ми відкриваємо філії у кожному архіві, де працівники працюють і розкривають це в безпечних, якісних історичних середовищах? Це для мене є питання важливе, колеги, бо іноді під час трансформацій багато чого губиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу, щоб репліку Володі  В'ятровичу.

БЕРЕЗЮК О.Р. Часом  ще не придуманий той закон для цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володя В'ятрович, коротку репліку і переходимо до голосування.

13:55:06

В'ЯТРОВИЧ В.М.

Дякую, пане Олеже. Справді, питання, закон передбачає питання передачі цих документів. Яким чином це буде зроблено – очевидно, має бути деталізовано в підзаконних актах і буде прийнято спеціальну програму, яка обумовить, яким чином будуть передаватися документи, це перше.

Друге, щодо того, чи звозити з регіонів документи в Київ, чи навпаки,  залишати їх на місцях? Я думаю, що ми можемо взяти за основу польську модель, коли створений центральний архів Інституту національної пам'яті в Варшаві. Але разом з тим, у кожному з воєводств є так само обласні представництва цього архіву, так що це абсолютно може бути враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановне товариство, отже, я поставлю за основу і в цілому. Якщо воно раптом не пройде, тоді буду ставити за основу. (Шум у залі) Якщо не пройде за основу і в цілому – проголосуємо за основу. (Шум у залі) Добре, спочатку – за основу.

Проект Закону про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років (№ 2540) прошу проголосувати за основу. Прошу визначитися голосування, будь ласка.

13:56:25

За-271

Дякую вам.

Під час обговорення прозвучала пропозиція проголосувати і в цілому. І комітет допускає такий механізм.

Тому я ставлю проект Закону про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років (№ 2540) проголосувати в цілому. Хто підтримує дану пропозицію, прошу голосувати. Будь ласка, підтримайте.

13:57:00

За-261

 Дякую за підтримку. Дякую і уряду, Володимиру В'ятровичу за підготовлені законопроекти. І подякуємо пану Володимиру.

Але, разом з тим, ми маємо ще два законопроекти з цього ж блоку: блоку національної пам'яті. І я ставлю на обговорення проект Закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки.

Є пропозиція – за скороченою процедурою. І прошу всіх проголосувати і підтримати цю пропозицію. За скорочену процедуру, будь ласка, голосуємо.

13:57:50

За-201

Дякую.

Я нагадую, я вже продовжив на 15 хвилин, 10 хвилин тому ще.

Зараз до доповіді запрошується народний депутат України Ляшко Олег Валерійович. Будь ласка.

13:58:03

ЛЯШКО О.В.

Шановні громадяни України, шановні колеги народні депутати! Сьогодні справді історичний день: у Чистий Четвер нарешті на 24-му році незалежності український парламент, справжній український парламент приймає ті рішення, які ми з вами мали прийняти 24 роки тому, після розвалу Радянського Союзу. Саме тому сьогодні і колотить нашу країну: бо ми зразу не перерізали оту пуповину тоталітаризму, комунізму, сталінізму, які забрали житті мільйонів українських громадян.

Сьогодні на нас, на наші рішення, на відновлення історичної справедливості, на відновлення історичної пам'яті дивляться не тільки живі, а дивляться і душі мільйонів невинно убієнних дітей голодомором, репресіями, війною, переслідуваннями, ГУЛАГами. От на нас дивиться історія, на нас дивиться український народ. І те, що робить сьогодні український парламент, це історичні рішення, яких чекала вся країна багато-багато років. Я переконаний, після цих історичних рішень наша країна буде новою, наша країна посправді стане демократичною і європейською. Засудження комунізму, засудження нацизму – це наш обов'язок. Ці дві системи: нацистська і комуністична – вони вбили сотні мільйонів людей. І комунізму, і нацизму в Україні більше ніколи не повинно бути. Слава Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошується голова комітету Князевич. А потім, якщо буде необхідність обговорення, буде обговорення. Будь ласка, Князевич Руслан Петрович. З місця чи від трибуни? З місця, будь ласка, включіть мікрофон з місця.

14:00:08

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, комітет з питань правової політики та правосуддя на своєму засіданні розглянув зазначений проект Закону за реєстраційним номером 2558, суб'єктом права законодавчої ініціативи якого є ціла низка наших колег – Ляшко, Сюмар, Гопко, Соболєв, Кожем'якін, Лозовой, Чижмарь, Луценко, Мусійчук, Скуратовський, Вовк, Шухевич, Березюк та інші народні депутати. І одностайно прийняв рішення підтримати даний законопроект і рекомендувати Верховній Раді України розглянути його на сесійному засіданні, підтримати за основу та в цілому.

Прошу підтримати, шановних колег, такого роду висновок комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, пропозиція комітету, ще раз повторіть, як голосувати.

В цілому, так? Перед голосуванням все-таки хто вважає за необхідне виступити, я надам слово. Юрій Віталійович? Будь ласка, включіть мікрофон від трибуни.

14:01:19

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я взяв слово не для того, щоб агітувати голосувати. Очевидно, що ми підтримуємо цей законопроект. Я взяв слово для роз'яснення нашим виборцям і скасування тих міфів, які розпускають. Цей законопроект не забороняє ідеологію, бо це неприйнятно для будь-якої демократичної країни. Цей законопроект забороняє тоталітарний режим, під які б кольори він не фарбувався. Під комуністичні, під фашистські, під будь-які інші. Тоталітарний режим є заборонений і засуджений Україною.

Тому ми боремося не з ідеями, не з філософами, не з науковцями, а з людоїдами, людожерами, які мордували країну. І більше цього в Україні не допустимо, поки тут є демократія. Прошу підтримати цей важливий, фактично історичний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Справді, сьогодні важливий історичний день. Я пропоную, щоб ми без широких обговорень голосували за основу і в цілому. Очистимось в чистий четвер від комуністичної зарази і чуми! І я прошу народних депутатів проголосувати за проект Закону про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки № 2558 за основу і в цілому.

Прошу підтримати. Голосуємо.

14:02:55

За-254

Дякую за підтримку. Вітаю всіх нас з прийняттям цього важливого історичного рішення.

 Ми маємо ще буквально кілька хвилин. І тому я ставлю ще на розгляд проект Закону про націоналізацію майна в Україні держави-агресора та її резидентів. І я прошу теж цей законопроект розглянути за скороченою процедурою.

Якщо є підтримка, прошу проголосувати за скорочену процедуру.

14:03:33

За-170

Дякую.

Чи є позиція спільна залу голосувати  за основу  і в цілому?  Якщо є спільна позиція і авторів законопроекту, і комітету,  я ставлю на голосування проект Закону про націоналізацію майна в Україні держави-агресора та її резидентів (№ 2497) –  за основу і в цілому. Прошу підтримати. Голосуємо.

14:04:11

За-190

Дякую.

Товариство, я думаю… (Шум у залі)  Товариство. я хотів би вияснити позиції по  цьому законопроекту. Чи нам треба обговорити, чи не встигли просто проголосувати?  (Шум у залі)

 Будь ласка, автор законопроекту, одну хвилину, виступ із трибуни.

14:04:48

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Мій шановний колега  Юрій Луценко пропонує відправити закон на доопрацювання. Так от ми цей закон, шановний Юрію Віталійовичу, мали прийняти рік тому, коли Росія окупувала наш Крим, коли Росія забрала наше майно, приватних осіб, державних осіб і все інше  українське майно. І тому ми маємо проголосувати цей закон. Якщо у нас немає голосів на прийняття закону в цілому, давайте приймемо закон  у першому читанні, доопрацюємо і за скороченою процедурою приймемо в  цілому. Але це нонсенс, коли країна-агресор заробляє  мільярди в Україні і ці гроші ідуть на фінансування війни проти України. У  нас до сих пір працюють російські банки, російські заправки, російські страхові компанії, російські лотереї – все на світі російське. Як ми збираємося перемагати, якщо  вони з нас заробляють, дурних, гроші і за наші  гроші проти нас воюють, убивають наших людей. Голосуємо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  слово Юрію Віталійовичу. 

З трибуни включіть мікрофон.

14:06:06

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Крім щирих патріотичних почуттів законотворці ще мають думати про закони. Так ось, варто почитати висновок Експертного управління, щоб пересвідчитися в тому, що закон сьогодні не досягає поставленої благородної мети. У нас є прийнятий  закон про санкції, який просто погано виконується. І для того, щоб його виконувати, а не приймати ще один закон, а вимагати дотримання діючого законодавства у тому числі… (Шум у залі)  У тому числі. Але писати в законі, що треба прийняти закон про те, що  буде колись прийнятий закон, який можливо колись введе санкції, наша фракція не голосує за юридично не підготовлені закони. Максимум, що можем зробить, це на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Шановні колеги! Будь ласка,  Юрій Левченко, одну хвилину.

14:06:56

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, ВО "Свобода", 223 округ. Ну дуже добре, що хоч хтось із коаліції пропонує  схожі закони, тому що звісно  абсурдним є той факт, коли Україна воює з Російською Федерацією, але при цьому майно в Російської Федерації і афільованих юридичних осіб спокійно почуває в Україні і заробляє колосальні гроші для своїх  власників, власне кажучи для самої Росії. Це  маразм. Я прямо скажу, це маразм, маячня, через яку, до речі, нам не надають нормальну допомогу  з Заходу. І ми будемо голосувати за цей  законопроект і пропонуємо всім  іншим  голосувати.

Я одне хотів би дещо зауважити. Що, на превеликий жаль, цей законопроект він має відсилочну норму, тобто він пропонує запроваджувати потім ще один законопроект.  натомість  ВО "Свобода" зареєструвала ще 27 листопада минулого року прямий закон прямої дії, де ми чітко прописали в кількох абзацах, що через те, що  Росія конфіскувала наше майно в Криму, вкрала його, ми маємо право забрати все майно одразу. І ми цей закон зареєстрували, щоб одразу забрати. На жаль, його до сих пір навіть не виносили в порядок денний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Будь ласка, від "Народного фронту" Андрій Левус. Включіть мікрофон.

14:08:10

ЛЕВУС А.М.

Шановні друзі! Я хочу насамперед звернутися до пана Юрія Луценка і до фракції "Блоку Петра Порошенка". 25 січня відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому були прийняті ряд  сенсаційних рішень. Дотепер Президент України Петро Порошенко, не підписав, не ввів Указом цих рішень. Тому давайте не будемо перекладати з хворої голови на здорову.

Є нормальний законопроект. Законопроект, який чекає вся Україна. Законопроект, який не дозволить за наші гроші вбивати наших хлопців. Проголосуйте його хоча б в першому читанні. Не треба зараз петляти. І ще раз звертаюся до Президента України з тим, щоб він негайно ввів в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліку Юрію Луценкові.

14:09:04

ЛУЦЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, ще раз. Відкрийте закон, який зараз голосується. Він не вводить механізм санкцій. Він просто обіцяє колись прийняти Закон, по якому можна буде їх ввести. Давайте напишемо грамотний закон, і всі БПП будуть. А голосувати за гасла, по яким колись буде введений механізм є просто політично неправильним, юридично нікчемним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Отже, припиняємо обговорення. Фракції висловилися. Була пропозиція автора законопроекту за основу поставити. Я думаю, що це буде правильним, якщо ми зараз спробуємо проголосувати за основу. І доопрацювати, якщо є якісь недоліки в даному законопроекті. Тому я ставлю на голосування проект… Повернутись до розгляду, так, напевно, так. По Регламенту так буде правильним.

Давайте, першим голосуванням ми повернемося до розгляду по рішенню даного законопроекту. І давайте всі гуртом проголосуємо за це, щоб ми повернулися до розгляду. Ставлю на голосування повернення до розгляду законопроекту 2497. Прошу підтримати, прошу проголосувати, будь ласка.

14:10:32

За-177

Ми не змогли повернутися до розгляду. Я ще раз поставлю на голосування. Але ми бачимо, що голосів немає. Але давайте, підійшли деякі депутати. Це вже буде останнє голосування до перерви. Ще раз: хто за те, щоб повернутися до розгляду цього законопроекту, прошу проголосувати.

Будь ласка, голосуйте.

14:11:08

За-175

Немає необхідної кількості голосів.

Шановні колеги, згідно Регламенту я оголошую перерву до 16.00. Але я дуже прошу усіх прийти дисципліновано о четвертій годині. Ми будемо розглядати законопроект про ринок газу – один з найбільш важливих законопроектів сьогоднішнього дня. Тому я прошу усіх без запізнень, дисципліновано о 16.00 зібратись в залі. На тому ранкове засідання нашої сесії оголошую закритим.  Дякую.