ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 січня 2015 року, 10.10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні народні депутати! Прошу заходити в зал, займати робочі місця, приготуватися до роботи.

 

 Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу займати свої місця у залі Верховної Ради для початку нашої роботи. Я прошу голів фракцій запросити народних депутатів до зали Верховної Ради.

Вельмишановні народні депутати! Я прошу займати свої місця у залі Верховної Ради для того, щоб ми розпочинали нашу роботу. Будь ласка, секретаріат, запросіть народних депутатів до зали.

Шановні народні депутати, я прошу займати свої місця.

Будь ласка, увімкніть систему "Рада" для реєстрації у залі Верховної Ради народних депутатів України.

 

10:17:47

272 народних депутати у залі Верховної Ради. Я оголошую ранкове засідання відкритим.

Шановні народні депутати, я просив би вас сконцентруватись перед тим, як ми перейдемо до розгляду запланованих питань відповідно до Регламенту, я би хотів зазначити. Сьогодні, шановні друзі, 16 січня. День, який є чорним днем в історії українського парламентаризму і розвитку української держави. Рік назад у залі цього парламенту були прийняті закони, які знищували нашу державність, демократію і свободу, які призвели до загибелі мирних громадян, до того, що, виборюючи свою свободу, багато людей втратили своє життя, здоров'я. І сьогодні в цей день я просив би вашої уваги і нашого спільного розуміння того, на цьому парламенті лежить величезна відповідальність за проведення реформ, за ствердження демократії, за те, щоби Україна врешті стала успішною державою. А буде успішною вона тільки тоді, коли кожен громадянин буде відчувати себе вільним захищеним, а Україна буде по-справжньому демократичною, європейською державою.

Ми маємо в ім'я пам'яті тих, хто загинув, в ім'я наших героїв, які сьогодні боронять нашу незалежність, зробити все для того, щоби Україна  відбулася. І я переконаний у тому, що зусиллями Президента, парламенту і уряду 15-й рік буде роком відродження України, відновлення, відновлення парламентаризму і проведення успішних і якісних реформ.

Цей день особливо ми маємо це пам'ятати. І я переконаний в тому, що це покладає на нас величезну відповідальність, яку ми з вами виправдаємо. Слава Україні! (Оплески)

Шановні народні депутати, відповідно до нашого Регламенту, сьогодні у нас є "Година запитань до Уряду", але перед тим я хотів би вас проінформувати, що щойно відбулася зустріч з Президентом України голів фракцій, Прем'єр-міністра України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони, на якій було обговорено ряд поточних питань, а також внесена ініціатива Президента щодо внесення у залу Верховної Ради України проекту Закону про зняття депутатської недоторканності, а також суддівської недоторканності.(Оплески)

Також хотів би вас проінформувати про те, що лідерами всіх політичних партій і фракцій було прийнято одноголосне рішення, підтримати цю ініціативу і цей закон, я сьогодні дав доручення Апарату Верховної Ради України підготувати для того, щоб сьогодні він був проголосований і направлений до Конституційного Суду. І, відповідно, ми розпочали процедуру зняття не обмеженої, не обґрунтованої, позорної недоторканості депутатів, а також суддів України. (Оплески) І я переконаний в тому, що саме сьогодні український парламент має проявити волю і підтримати ініціативу Президента, яка сьогодні оголошена. Ми  готуємо після "запитань до Уряду" внесення в зал цього законопроекту, і зараз відбуваються процедури його внесення. Надію маю на те, що депутати всіх фракцій без будь-яких обмежень зможуть і переконають всіх, що це була не тільки декларація, а це будуть реальні кроки щодо знищення цієї недоторканності.

А тепер шановні друзі, я просив би вашої уваги. У нас є письмові звернення до уряду і у нас буде два  виступаючих від уряду. Перед тим я хотів би запросити до слова, вступного слова Прем'єр-міністра України Арсенія Петровича Яценюка. (Оплески)

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні партнери по коаліції! Фракція "Народного фронту", "Блок Петра Порошенка", шановна "Самопоміч", фракція Радикальної партії Олега Ляшка і "Батьківщина"! Уряд сьогодні у повному складі присутній на засіданні українського парламенту. Ви задали низку запитань, які стосуються як безпекової, так і економічної ситуації, а вони безпосередньо пов'язані, тому сьогодні буде виступати міністр оборони України і  міністр фінансів України по тим питанням, які були задані у письмовій формі. А що стосується інших запитань, то всі члени уряду готові давати публічні відповіді на будь-які питання, які є у членів парламентської коаліції і які є, в тому числі у інших народних депутатів України.

Тому прошу, щоб ми оперативно пропрацювали протягом години для того, щоб країна отримала всі відповіді на питання, які  турбують парламентарів і народ України.

Прошу міністра оборони України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую на трибуну міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича. 30 хвилин виступають доповідачі після того я виділю 30 хвилин всім депутатам, записуйтесь, і в порядку запису будемо задавати питання. Домовились? Дякую.

 

ПОЛТОРАК С.Т.

Шановний Голова Верховної Ради! Шановний Прем'єр-міністр! Шановні народні депутати! По-перше, я хотів би подякувати всім вам за ту увагу, яку  сьогодні Верховна Рада  приділяє Збройним Силам  України  за бюджет, який був прийнятий вами, бюджет, який надасть можливість значно покращити стан справ Збройних сил,  покращити бойову готовність збройних сил і можливість давати відсіч агресору, який сьогодні знаходиться на нашій землі.   

Я хотів би сказати, що дуже  плідно Міністерство оборони сьогодні працює з більшістю депутатів, які находяться сьогодні в залі, по різним питанням, пов'язаним з укріпленням обороноздатності нашої держави.

Я хотів би сказати, що  сьогодні окремі із  депутатів взагалі працюють в такому плотному режимі і як приклад, хотів би сьогодні привести народного депутата Богомолець Ольгу, яка  практично разом з нами, за її  ініціативою була підготовлена  медична доктрина, в тому числі скасовано військово-медичне забезпечення.  І вже почали готувати випускників офіцерів вищих навчальних закладів – близько  4 тисяч чоловік тим необхідним речам, які потрібні будуть їм на полі бою.

Щодо запитань, які сьогодні я отримав від вас.

Шановні народні депутати, я абсолютно відкритий і доступний в любий час доби, мені можна задавати любе  питання і знайду час для того, щоб відповісти. Але я хотів би звернутися до  вас з великим проханням щодо запитань, які ви задаєте. Деякі питання, я чесно кажучи, не знаю жодної європейської країни, де б  міністр оборони відповідав на запитання в прямому ефірі, пов'язані з державною таємницею – з цифрами. Не можу я відповідати на такі запитання, ми так можемо  допрацювати до того, що… (оплески). Ми так можемо допрацювати до того, що  я буду в прямому ефірі доповідати рішення на ведення бойових дій.

Я скажу так, що ті люди, які дивляться  на нас у Москві з задоволенням будуть спостерігати за нами.

Тому я би просив, якщо є якісь питання, які є більш конкретними, я завжди знайду час для того, щоб дати вам  відповідь на ці запитання.

Значить щодо запитань, які  надійшли на адресу Міністерства оборони. Значить, перше питання щодо кошторису Міністерства оборони з постійним обгрунтуванням всіх витрат. Тут якраз той случай, коли я не можу сьогодні говорити про кількість танків, ракет, засобів    ППО і таке інше. Але основні цифри і показники я хотів би вам назвати. Значить, відповідно до кошторису Міністерства оборони на 2015 рік передбачено 44,6 мільярди гривень, із них під державні гарантії – 4,4 мільярди.

Хотів би зазначити, що збільшення видатків по відношенню з 14-м роком становить 17,3 мільярди гривень, або в 1,6 разів.

Щодо напрямків, значить, перший напрямок витрат – витрати, пов'язані з розробками озброєння та придбання нової військової техніки. Тут цифра складає 14 мільярдів 24 мільйони гривень. На модернізацію озброєння та військової техніки – 5,2 мільярди гривень. Я хотів би звернути увагу щодо  модернізації нової техніки… вірніше, модернізації техніки, більшість замовлень пов'язані з нашими підприємствами і з нашими заводами.

Значить, за другим напрямом – це напрям підготовки військ, передбачена сума приблизно в 2 мільярди гривень. В принципі, воно дає можливість провести навчання, тренування, підготувати в початкових школах контрактників і забезпечити підготовку  майбутніх офіцерів.

 За третім напрямком – це напрямок утримання Збройних Сил України, передбачено витрати у сумі 28 мільярдів. Вони, практично… збільшення йде в 1,3 рази. І це пов'язано з тим, що в нас чисельність Збройних Сил України збільшилася значно, ви знаєте, і планується збільшення її до 250 тисяч чоловік.

Це основні напрямки витрат бюджету Міністерства оборони. Робота по витраті цих грошей ведеться плідно, вже сплановані всі заходи, зроблені всі зміни для того, щоб не допускалися помилки минулого року. Я хотів би сказати, що за 23 роки існування нашої держави, практично, не було жодного року тоді, коли на сьогодні Міністерство оборони готове до прийняття державного оборонного замовлення для того, щоб забезпечити Збройні Сили сучасною технікою.

Друге питання: "Прошу роз'яснити ситуацію щодо стану польових шпиталів, зокрема, чому транспортування українських бійців в шпиталі деколи буває дуже тривалим".

Я хотів би сказати, що на сьогодні в зоні АТО діє достатня кількість польових шпиталів, які розгорнуті на базі стаціонарних. І є у нас відповідний резерв стаціонарних шпиталів, які в найближчий час готові до розгортання. Місцезнаходження і можливості з певних причин я доповідати не буду. Але я хотів би сказати, що на сьогодні в польових шпиталях знаходиться не велика кількість військовослужбовців. Військовослужбовці, які отримують поранення в зоні АТО, бувають випадки, коли трохи більше ніж за годину чи за дві вони транспортуються в інші медичні заклади. Це пов'язано з бойовими діями, які проходять в зоні проведення антитерористичної операці і з неможливістю евакуації. Тому що ви розумієте, що під час проведення евакуації одного пораненого можна отримати гораздо більшу біду.

Та кількість шпиталів достатня для того, щоб забезпечити медичним забезпеченням військовослужбовців, які виконують задачу в зоні АТО.

Наступне питання: "Яка посадова особа Міністерства оборони відповідає за медичне забезпечення?" В пункті постійної дислокації в повсякденній діяльності за забезпечення, медичного забезпечення роботи шпиталів відповідає виконуючий обов'язки керівника медичного департаменту полковник медичної служби Верба Андрій В'ячеславович.

Щодо роботи в зоні АТО, там відповідає відповідний керівник. Шпиталі підпорядковані керівництву АТО, і є начальник відділу – Гнесь Олександр Анатолійович, - який відповідає за цю роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановний пане міністр! Шановні колеги народні депутати ! Хотів би звернутися з величезним проханням до вас. З трибуни Верховної Ради зараз виступає міністр оброни України згідно Регламенту під час "години Уряду". Я просив би народних депутатів уважно слухати доповідь міністра оброни України.

 

ПОЛТОРАК С.Т.  Наступне питання, шановні народні депутати: "Яка кількість польових шпиталів зараз діє в зоні АТО?"

Зараз в зоні АТО діє достатня кількість шпиталів для забезпечення  медичного учасників АТО.

П'яте запитання: "Прошу пояснити, яким чином здійснюється забезпечення харчування військовослужбовців в зоні проведення  антитерористичної операції".

Харчування військовослужбовців Збройних Сил організовано в межах бюджетних асигнувань для Міністерства оборони. На сьогодні на 2015 рік сума, яка бюджетом передбачена для забезпечення військовослужбовців Збройних сил  харчуванням достатня для того, щоб організувати харчування особового складу як в пунктах постійної дислокації, так і в зоні проведення антитерористичної операції. Харчування військовослужбовців, які беруть участь в АТО, здійснюються за нормами забезпечення №1 і, крім того, Додатком №3 "Додаткове харчування".

Порядок організації харчування. В пункті постійної дислокації харчування  здійснюється суб'єктом господарювання в базах дислокації в зоні проведення АТО, базових військових частинах з урахуванням  прикріплених підрозділів на продовольче забезпечення  замовляє у суб'єктів господарювання  необхідну кількість  продуктів (як правило, це 7-10 діб в залежності від умов виконання завдань), а суб'єкт господарювання здійснює закупку та  поставку до батальйонів,  підрозділів, які знаходяться в зоні АТО.

В залежності від умов обстановки харчування військовослужбовців на блокпостах здійснюється шляхом доставки  готової їжі на блокпост, або приготуванням нештатними поварами на цих блокпостах – там, де немає такої можливості. Для цього кожний блокпост укомплектований малолітражними кухнями 10, 20, 30, 75 осіб, цистернами для води і іншими засобами для збереження і приготування їжі.

Автономність дій малочисельних підрозділів, які виконують різні завдання, забезпечуються сухими пайками.

Наступне запитання: "Яка посадова особа відповідає в Міністерстві оборони за забезпечення?". В Міністерстві оборони за забезпечення відповідає директор Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів виконуючий обов’язки, вірніше, полковник Інжевський Олександр Петрович. В Генеральному штабі – начальник тилу Збройних Сил генерал Павловський.

Шановні народні депутати, мною прийнято рішення щодо реформування зазначеного департаменту, тому що від нього залежить дуже багато. На цю посаду буде призначений волонтер Стельмах Неля Григорівна, яка на сьогодні моїм наказом вже призначена Головою комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони. Людина, яка пройшла "Поліграф", чітко знає порядок роботи, чесна, самовіддана. І перший місяць її роботи показує, що вона спроможна виконати це завдання.

Наступне питання: "Які компанії надають послуги для забезпечення харчування Міністерством оборони?". Харчування військовослужбовців здійснюється за системою, із залученням відповідної системи, із залученням чотирьох суб’єктів господарювання: це товариства "Адмет-груп", "Авіка", "Укрпродакорд-ОР", "Артек-союз".

З метою своєчасного, повного і безперебійного забезпечення харчування масового складу Збройних Сил послугами харчування на сьогоднішній день залучена більш широке коло потенційних надавачів зазначених послуг. Розпочато процедуру відкритих торгів, розкриття*** ?? пропозицій заплановано до 10-12 лютого 15-го року із залученням представників громадськості, засобів масової інформації та контролюючих органів. Необхідну інформацію з цього приводу можна побачити на сайті Міністерства оборони.

Наступне питання: "Чи є виправданим забезпечення харчування військовослужбовців в зоні АТО саме цими компаніями?". Це була вимушена міра, тому що ми не можемо… харчування особового складу має бути безперебійним – вимушена міра, але ми зараз вже проводимо певну роботу –  підготовлена концепція забезпечення особового склада і харчуванням, і речовим забезпеченням – і ми приступили до виконання цієї концепції. Основними чинниками є зміна норм раціонів та калорійності харчування, зміна складових компонентів калорійності, способу застосування, забезпечення та комплектування індивідуальними та груповими наборами сухих пайків. Приведення затверджених показників вартості набору продуктів харчування у відповідності до середньостатистических, тому що ми ще користуємся показниками 2008 року, це не є правильно. Зміну системи контролю за якістю та своєчасне надання послуг харчування. Впровадження новітніх технологій приготування  та забезпечення їжі особовим складом.

Шановний Голова Верховної Ради, запитання які були надані на Міністерство оборони відповідь отримали. Дякую за увагу.

До мене є запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми домовились спочатку виступи, а потім ми дамо час на запитання-відповіді. Дякую.

Я запрошую до слова міністра фінансів України пані Наталку Яресько.

 

ЯРЕСЬКО Н. Е.

Шановний пане Голово! Шановний пане Прем'єр-міністре! Шановні народні депутати!  Шановні українці!

Даний мій виступ у Верховній Раді припав на дні, коли всіх хвилює не питання державних фінансів, а життя тих наших співвітчизників, хто  боронить нашу землю, тих мирних жителів, хто став заручником бойовиків на Сході України і в дні скорботи за жертвами варварського терористичного акту у Волновасі. Так, серцем ми сьогодні з ними. Аеропорт Донецька, чергова хвиля мобілізації, – ось основні суспільно-значущі теми на сьогодні.

Та аби перемогти, військової мобілізації замало, ми мусимо одягти та нагодувати наших бійців, мусимо озброїти їх. На кризову українську економіку, яка вимагає невідкладних та дорогих реформ накладається додатковий тягар військових витрат.

Думаю, для вас не має нічого нового в тому, що терористична війна, що точиться на Сході України, є частиною економічної війни, яку розв'язано проти України, аби завадити необхідним реформам або перетнути Україні шлях у Європу.

Тож, аби перемогти у цій війні разом з військовою від нас вимагається провести фінансову мобілізацію. З одного боку, ми зобов'язані зберегти базові соціальні гарантії українцям, профінансувати значне збільшення військових витрат та разом з тим провести нову повну перебудову фінансової системи країни аби врешті-решт запустити механізми економічного зростання, аби відродити місцеве самоврядування та повернути сучасні стандарти життя у найвіддаленіші куточки України.

Аби вижити, аби виконати ці завдання Україна потребує фінансової підтримки від  своїх друзів та партнерів. Мова йде не про подарунки, а про кредити. Попри інформаційну кампанію про нібито неплатоспроможність України я вкотре стверджую, що на сьогодні країна в повному обсязі виконує всі свої зовнішні фінансові зобов'язання. Втім, не тільки наші кредитори, але й більшість українців справедливо висловлюють занепокоєння зволіканням з реформами, недостатньою боротьбою з корупцією, з розповсюдженою практикою ухилення від сплати податків.

На деякі з цих питань ми спробували відповісти у нещодавно прийнятому пакеті бюджетних законопроектів. Втім попри великі очікування завжди треба пам'ятати, що неможливо задовольнити всіх при обмеженому ресурсі та в короткий проміжок часу. Я впевнена, протягом наступної години я почую від вас багато гострих питань, буде перераховано багато з цих недоліків, на які я та моя команда спробуємо надати вам кваліфіковану відповідь. Ми вже вам надали відповіді до тих запитань, які ви надали з самого початку.

Тому дозволю собі зараз зосередитися лише на двох блоках бюджету, що викликають найжвавіші дискусії.

По-перше, це фінансування місцевих бюджетів. Тема особливо актуальна зараз, коли органи місцевого самоврядування затверджують бюджети на 15-й рік. Чомусь усі побачили, що частину доходів місцевих бюджетів забрали, проте мало хто помітив, що місцеві бюджети замість цього отримали. Мушу розчарувати. Ні, бюджетна децентралізація це не виділення додаткових субвенцій з державного бюджету із повним збереженням звичних місцевим чиновникам фінансових схем. Це нова система міжбюджетних відносин, більша фінансова самостійність і, відповідно, більша відповідальність. Це не тільки принципово нові джерела надходжень для місцевих бюджетів, але інструменти, що дозволять ефективним громадам впливати на економічне зростання та відповідно нарощувати свою базу доходів.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

 

ЯРЕСЬКО Н.Е. Ефективні.

Джерела наповнення місцевих бюджетів розширено за рахунок передачі з державного бюджету 100 відсотків плати за надання адміністративних послуг, 100 відсотків державного мита, 10 відсотків від податку на прибуток підприємств і, крім того, збору з розвідного продажу підакцизних товарів, тобто на пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти зі ставкою 5 відсотків вартості реалізованого товару.

В інтересах місцевих громад значно розширено базу оподаткування податку на нерухомість шляхом включення до оподаткування цим податком комерційного нежитлового майна та автомобілів з великим об'ємом двигуна, збільшено норматив зарахування.

Таким чином, до місцевих бюджетів екологічного податку з 35 відсотків до 80 відсотків, 25 відсотків платить за надра. І тільки перераховані податки нові додають загальному фонду місцевих бюджетів додаткового ресурсу до 25 мільярдів гривень. А загалом, враховуючи сальдо міжбюджетних трансфертів, ми передбачаємо до 45 мільярдів гривень додаткового ресурсу місцевих бюджетів в цьому році. Таким чином місцеві бюджети, завдяки запровадженню нової моделі фінансового забезпечення отримали додатковий ресурс на виконання повноважень, які є функціями держави і передані на виконання місцевим органам влади. Також місцеві органи влади отримали значний ресурс на фінансування самоврядних повноважень. Віднині місцеві органи влади можуть самостійно та незалежно від того чи прийнятий державний бюджет формувати свої місцеві бюджети.

Міністерство фінансів не доводитиме індикативні показники по доходах, адже доходні джерела та видаткові повноваження чітко затверджені в оновленому Бюджетному кодексі. Обсяги базової та реверсної дотації можуть бути визначені місцевими органами влади самостійно, оскільки в основі їх розрахунку є показники офіційної казначейської звітності.

Уряд розуміє, що зроблено лише перші кроки на шляху до бюджетної децентралізації. В процесі затвердження місцевих бюджетів, яке зараз триває, і я хочу тут підтвердити вам, що лише менше 9 відсотків з місцевих бюджетів ухвалені сьогодні їхні кошториси. Уряд здійснює оперативний моніторинг проблемних питань місцевих органів влади щодо соціально-економічного розвитку регіонів, аби вчасно підготувати та внести на затвердження народними депутатами необхідні зміни до законодавчих актів.

Другий великий блок. Дискусії маємо сьогодні навколо внесених змін у Податковий кодекс. Особливо багато коментарів надходять у зв'язку із змінами у нарахуванні єдиного соціального внеску (ЄСВ). Так, ставка 41 відсоток ЄСВ є однією з найвищих в Європі. Фактично воно примушує ринок праці ховатися у тінь, де за різними оцінками щорічно виплачується приблизно 200 мільярдів гривень заробітної платні. Ми мали зачароване коло, ви розумієте: дефіцит Пенсійного фонду покривався збільшенням ЄСВ, що змушувало бізнес більше і більше занижувати рівень офіційної заробітної платні, що в свою чергу призводило до подальшого збільшення дефіциту Пенсійного фонду. Досвід доводить, що найбільш каральні заходи у вирішенні цього питання неефективні. І тому уряду в проекті бюджету на цей рік виходив з філософії заохочення роботодавців у виведенні заробітної плати з тіні, запропонувавши механізм зменшені ставки ЄСВ з 41 відсотків до 16,5 відсотків, при одночасному виконанні декількох умов. Багато представників малого та середнього бізнесу позитивно сприйняли такі нововведення, оскільки розуміють, що працювати сьогодні без ризиків набагато легше. Багато хто нарікає на складність цього механізму. Подивимось на практиці, якщо ми цього року, дійсно, будемо позитивно працювати і виведемо з тіні значну суму, то наступного року всі зможуть мати знижену ставку ЄСВ у 24,5 відсотків.

Втім, ми розуміємо, в процесі реформ певні недоліки неминучі, уряд відслідковує ситуацію, ми відкриті до конструктивного діалогу з вами. Ще раз нагадую: у Законі "Про бюджет України на 2015 рік" написано, що уряд має до 15 лютого внести пропозиції стосовно змін до даного закону. Ми не просто пасивно чекаємо, ми вислуховуємо всі конструктивні пропозиції щодо можливих змін до бюджетного та податкового законодавства.

Я не маю сумніву, що сьогодні багато з ваших виступів, шановні народні депутати, будуть присвячені саме таким вдосконаленням. Дуже хотілось би, щоб серед них було більше пропозицій щодо додаткових джерел наповнення бюджету, особливо шляхом економії, аніж популістичних запитів щодо просто збільшення фінансування. Будьмо реалістами, будь ласка. Ми з вами  робимо одну  справу, ми служимо одній державі і не забуваймо про це. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані міністр. Шановні колеги народні депутати, у нас…  30 хвилин я пропоную відвести  на запитання від депутатів.

Будь ласка, я прошу записатися на запитання. Міністрів я просив би бути дуже уважними, ми переходимо до розгляду запитань і відповідей.

Будь ласка, 30 хвилин відводимо на запитання і відповіді.

Прошу записатися.

Будь ласка, народний депутат Рудик, запитання.

 

РУДИК С.Я.

Прошу передати слово Головку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Головко.

 

10:51:29

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", виборчий округ 164.

Шановний прем'єр-міністре! Шановний міністре економіки! В мене є запитання з приводу вчорашнього дня, адже ви знаєте, що завдяки зусиллям "Свободи" ми зупинили ганебний розпродаж стратегічних об'єктів української держави – більше тисячі підприємств, які в принципі сьогодні мали б наповнювати  український бюджет. Натомість ми  бачимо бажання уряду – банальне  нааграбування. Те, про що мріяв Янукович і син Януковича, сьогодні ви  хотіли реалізувати: з продажу української залізниці, з продажу інших стратегічних об'єктів – держлісгоспів і  Укрпошти, і так далі.

У мене є запитання, а чому не стоїть питання про  боротьбу з офшорами і вивезенням коштів з України, а лише ставите мету – банальне розграбування стратегічних підприємств України. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Шановні народні депутати України! Я зараз передам обов'язково слово міністру  економіки, Айверас, ви дайте, будь ласка, першу  частину відповіді, а  я  після вас додам.

 

АБРОМАВИЧУС А. Этот работает микрофон?

Если бы вы внимательнее слушали все мои последние речи и в Верховной Раде   на пресс-брифингах я очень много раз упоминал, какое количество предприятий в данный момент работают: 3 тысячи 374 предприятия всего, из них только 1900 работающих, все остальные или закрываются, или уже закрыты. Из 1 тысячи 900 60 процентов – это компании с оборотом меньше 1 миллиона евро. Мы тоже на Кабинете Министров, как вы знаете (вы только не хотите этого признать), мы сказали, что сейчас приватизации никакой не будет. И этот ажиотаж, который вчера был на Верховной Раде, это, конечно, связано с просто одной отраслью, которая очень  сильно закорумпирована. И в ближайшие дни я предлагаю, что с министром аграрной политики мы покажем все цифры по этим компаниям, которые вы так некрасиво защищаете. Там есть очень большая коррупционная составляющая, и мы публично поставим эти все цифры. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Прем'єр-міністр, Арсеній Петрович, прошу.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Дякую, пане міністре, за дуже вичерпну відповідь, і дозволю собі ще додати, що будуть не тільки назви компаній. В першу чергу, це компанія "Укрспирт", яка знаходилася в підпорядкуванні Міністерства аграрної політики, "Держліс", риба і всяка інша "абсолютно некорумпована" річ, по яким зараз ідуть кримінальні розслідування, будуть названі прізвища і, переконаний, що органи прокуратури України не просто прізвища назвуть, але й посадять у тюрму тих керівників компаній, яких вчора захищали, не даючи можливості уряду прийняти правильне реформістське рішення щодо  того, що треба знищувати корупцію у державному секторі економіки. Ми залишили виключно той перелік стратегічних об'єктів, який працює на країну і від якого залежить доля країни. Все інше необхідно на публічному прозорому конкурсі продати і заставити, щоб воно працювало на країну, платило податки, платило заробітну платню, а не працювало на кишеню чи-то чиновника, чи-то так званого "державного менеджера", якому дали можливість красти з державних об'єктів.

На жаль, вчора парламент не підтримав цю ідею, але, ще раз звертаюся до парламенту з тим, що ми все рівно прийдемо: ці об'єкти треба на прозорому конкурсі продати.

А щодо призначення керівників тих найбільших стратегічних об'єктів, які найважливіші для безпеки економіки держави, то Кабінет Міністрів України в середу прийняв рішення щодо проведення публічного конкурсного відбору для призначення керівників найбільших державних компаній – це 62 державні компанії.

І наостанок. Велике прохання до тих членів парламенту, які задають питання, але не читають закони, все-таки читати, що було передбачено в законі. Питання про приватизацію "Укрзалізниці" взагалі не стояло в даному законопроекті. Всі стратегічні об'єкти держави повинні залишитися в державній власності. Все. що повинно працювати на економіку, треба дати людям можливість публічно на конкурсі купити, залучити нормальні інвестиції, створити робочі місця – і прикрити цю годувальницю, яку роздавали окремі міністри, які прикривалися політичними силами і політичними партіями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор Соболєв, "Самопоміч".

 

10:56:30

СОБОЛЄВ Є.В.

У мене запитання про ситуацію в енергетиці, а саме: про закупівлю вугілля – найбільш ризикована, небезпечна і корупціогенна сфера.

Ви пам'ятаєте, що Генеральна прокуратура спочатку оголосила, що ми купили неякісне вугілля в Африці за завищеними цінами. Після цього Міністерство енергетики, його підприємство купило те саме вугілля у того самого трейдера, вказавши в контракті, що не має жодних претензій до попередньої закупівлі. Я хочу зрозуміти, як і вся країна, в кого і чому ми купили це вугілля, і наскільки ці ціни і якість вугілля були і є відповідними.

Друга частина проблеми. Люди, які працюють в енергетиці, свідчать, що обидва контракти є насправді прикриттям контрактів з Росією, а частина людей каже, що не з Росією, а з Сашею Януковичем. Я говорив міністру енергетики дуже просту пораду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

 

СОБОЛЄВ Є.В. … оприлюднити всі контракти: і африканське вугілля, і російське – щоб вся країна бачила, хто і як робить це за гроші платників податків. Прозорість вб'є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я просив би дотримуватися регламенту при запитаннях. Прошу відповідь.

 

?ДЕМЧИШИН В.В. Шановний пане Соболєв, ми в понеділок з вами мали годинну зустріч по цьому питанню, і насправді в публічному середовищі я відповів на всі запитання ваші.

По-перше, це вугілля, яке зараз було закуплено додатково по старому договору, це була вимушена транзакція, враховуючи відсутність антрацитових марок вугілля на наших станціях. У нас чотири станції майже… не мають взагалі запасу антрацитів, тому… Це по-перше.

По-друге, такої транзакцією були по суті врятовані 4 мільйони доларів, які були передоплачені попереднім… чотири місяці тому, які були зроблені на весь об'єм трансакцій, це 17 доларів на кожну тонну вугілля, яке зараз завозиться.

По-третє, якість вугілля, про яку ви говорите, кожна партія вона є унікальною, і на сьогодні ці дві поставки, які ми  отримали, вони повністю відповідають технічним  якісним характеристикам вугілля, яке спалюється на станціях "Центренерго". Калорійність його – у мене є сертифікати – 5520 кілокалорій за кілограм. Тобто  це, як мінімум, на 10 відсотків вище, ніж було в тих сертифікатах по перших двох поставках.  Це стосовно  вашого першого питання.

Стосовно другого питання. Всі… Я вам обіцяв, що я проведу  юридичний аналіз договорів і можу сказати, що я безпосередньо не… у мене немає повноважень розкривати ці договори. Але я звернувся до  комерційних структур, які підписують ці договори, і рекомендував їм ключові комерційні умови робити публічними, враховуючи, що ці договори є конфіденційними, є юридично  обязуючими документами. Вони будуть  публікувати ті ключові комерційні умови, які  цікавлять публічність.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Данченко Олександр Іванович, "Самопоміч".

 

11:00:24

ДАНЧЕНКО О.І.

Прошу передати слово пану Березюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Березюк, "Самопоміч".

 

11:00:30

БЕРЕЗЮК О.Р.

Доброго дня. Запитання до міністра фінансів. Шановна пані міністрі, дякую вам абсолютно ґрунтовний якісний виступ. Ми вас підтримуємо у всіх ваших починаннях. І вважаємо, що ви один із найякісніших міністрів у країні.

Але є одне "але". Кредит довіри, який отримав Кабінет Міністрів, в тому числі і ваше міністерство під час голосування за бюджет країни, мусить бути виправданий. Ми зараз аналізуємо всі поправки і додатки, які ви опублікували. І ми вже знаходимо масу дискрепансу між задекларованим Прем’єр-міністром з голосу і що там є. Ми пропонуємо вам (не нам, а вам) створити робочу групу разом з нами і опрацювати це питання.

Друге питання. Неякісний бюджет і неякісне законодавство, яке готується іноді і вашим міністерством, за це має бути хтось покараний. Я хочу вас запевнити – ми не відійдемо від цього питання, ми мусимо, – хто буде покараний у вашому міністерстві за це?

І третє питання до міністра охорони здоров’я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, відповідь.

 

ЯРЕСЬКО Н.Е. Дякую. Щодо опублікування бюджету або інших законів, це питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, пані міністр, перепрошую, 10 секунд. Дайте завершити Олегу Березюку.

 

11:01:44

БЕРЕЗЮК О.Р. Пане міністр, гемодіаліз. Я розумію, що це не ваша вина, але люди мають отримувати якісний сервіз. Прошу вас це проконтролювати і донести це до закладів охорони здоров’я.

 

ЯРЕСЬКО Н.Е. Дякую. Перше питання щодо опублікування всіх текстів законів. Все, що було відповідальністю нашого міністерства, ми зробили. Всі інші питання, будь ласка, питання до вже парламенту.

Друге питання. Я поки що не знаю, про що ви говорите, що потрібно когось карати. Якщо у вас є конкретні точки зору, будь ласка, мені їх передати. Але сьогодні на ваше питання – ніхто не покараний в нашому міністерстві з точки зору того, що нічого не було зроблено. А по-третє, щодо гемодіалізу, я перегляну це питання разом з Міністерством охорони здоров’я. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Курило Віталій Семенович…

А, МОЗ, будь ласка. Заступник міністр охорони здоров'я.

 

ТЕРЕЩЕНКО А. В.

Заступник міністра Альона Терещенко. Щодо лікування і закупівлі витратних матеріалів для хворих на хронічний гемодіаліз. Абсолютно підтримуємо те, що закупівлі повинні бути комплектно, це дійсно комплект витратних матеріалів. Вчора відбулася, одразу після засідання Верховної Ради, після отримання стенограми вашого виступу, селекторна нарада з регіонами щодо включення в фінансування хворих на гемодіаліз на рівні 2014 року.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу відповідь.

Будь ласка, народний депутат Курило Віталій Семенович, "Блок Петра Порошенко".

 

11:03:28

КУРИЛО В.С.

У мене два питання до шановної пані міністра фінансів Наталії Яресько. Шановна пані Наталя, питання перше. Відповідно до Закону про бюджет професійно-технічні навчальні заклади, які входили до складу університетів, зараз передані на фінансування з місцевих бюджетів. Але не було розроблено і немає на сьогоднішній день, розроблено, як це проводити фінансування, тому що ці навчальні заклади не є юридичними особами. Я прошу звернути увагу Міністерства фінансів і надати роз'яснення місцевим адміністраціям щодо цього фінансування, бо людям треба нараховувати заробітну плату, необхідно виплачувати вже стипендії, а це не можливо зробити.

І друге питання. Я б хотів би почути відповіді, не тільки я, коли підуть трансферти на заробітну плату вчителям і лікарям, бо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте, пане міністр.

 

ЯРЕСЬКО Н. Е. Дякую. Щодо питання першого, то ми дійсно працюємо разом з нашою місцевою владою, але параметри, формули повинні визначатися на місцевому органі самостійно. Тобто дійсно нам потрібно з ними зараз працювати, щоб всі зрозуміли як і що робити, але в кінці-кінців це буде відповідальність місцевих рівнів.

Щодо другого питання, я дякую, ми будемо над цим працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, народний депутат Андрій Лозовий, "Радикальна партія".

 

11:05:10

ЛОЗОВОЙ А.С.

Передаю слово  генералу від медицини Оксані Корчинській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Корчинська, будь ласка.

 

11:05:20

КОРЧИНСЬКА О.А.

Доброго дня! Оксана Корчинська, фракція Радикальна партія Олега Ляшка. Питання до міністра оброни.

Шановний пане міністр, за інформацією волонтерів і нас, координаторів АТО з медицини, 80 відсотків поранених з поля бою бійців потрапляють в цивільні лікарні і Міністерство оборони, на жаль, їм не допомагає навіть ліками. У мене питання. Чому з 80 мільярдів, які виділені у нас в цьому році міністерству на проведення АТО тільки 800 мільйонів передбачено на військову медицину, з них 650 – це на зарплати військових лікарів. Чому на ліки, на транспортування, на аптечки передбачено мізерні гроші, що в нас є навіть сумніви, що в нас вистачить на придбання аптечок?

Ми, що збираємося знову покласти всю медицину на плечі волонтерів? Це не можливо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

ПОЛТОРАК С.Т. Шановні народні депутати! Щодо доставлення поранених в цивільні шпиталі. Я під час виступу свого казав, що тоді, коли є можливість доставляти їх в шпиталі, які наші розгорнуті мобільні в зоні проведення АТО, ми доставляємо в наші шпиталі і там надаємо медичну допомогу. Тоді, коли є можливість доставити пораненого, і в тому є необхідність в зв'язку з тим, що він потерпає від болі і його життю… є загроза життю, звичайно, що ми використовуємо всі можливості, які є, в тому числі і цивільні лікарні.

Щодо того, що не вистачає ліків, у мене такої інформації не має. Якщо є у вас, то моніторинг поранених, які знаходяться в шпиталі, в цивільних лікарнях ми ведемо кожного дня. Доповідь кожного дня, значить, докладається мені і доповідь проходе, і моніторинг роботи проводиться для того, щоб тих військових, які потрапили в цивільні лікарні, якщо не має можливості у цивільних лікарень, надати допомогу з боку Міністерства оборони.

Але на сьогодні щодо ліків інформації про невистачання ліків в мене не має. Щодо бюджету. Бюджет формування, вірніше, не формування, а кількість грошей, які виділило на бюджет Міністерство оборони, додаткам, які будуть ще додано по чисельності, буде достатньо для того, щоб забезпечити необхідну кількість. Справа в тому, що ті кошти, які були в минулому році заплановані, вони використовувалися неефективно. Закуплялося медичне… не медичне, а закуплялися ліжки, закупалася апаратура, яка є в принципі, оновлювалася. Тому і керівник департаменту медичного був звільнений зі служби. А цього року ми просто переглянемо підходи, те, що необхідно в першу чергу, визначимося і придбаємо відповідні ліки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Осуховський.

 

11:08:44

ОСУХОВСЬКИЙ О.І.

Олег Осуховський, Всеукраїнського об'єднання "Свобода", місто Рівне. У мене запитання до міністра оборони.

Учора секретар РНБО запевнив депутатів, що всі мобілізовані під час наступної хвилі будуть одягнуті  і узуті. В мене є підстави сумніватися, оскільки відомо, що й досі не проведено тендерну на закупівлю обмундирування, зокрема зимового одягу для війська. 20 січня вже розпочнеться чергова хвиля мобілізації. Прибуде понад 50 тисяч мобілізованих. А загалом планується 200 тисяч. Як ви забезпечите для них форму і взуття? Хто виконує замовлення на пошиття та постачання? І чи покарані ті, які у 2014 року для бійців пошили неякісне одноразове взуття та одяг? Це перше запитання.

І друге запитання. Як відомо, Канада відправила і ще планує відправляти в Україну гуманітарний вантаж для війська загалом на суму 11 мільйонів доларів. Уже зараз надійшло 3 тисячі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

 

ПОЛТОРАК С.Т.  Шановний народні депутати, стосовно забезпечення особового складу, який буде призваний на наступний рік. Я хотів би, щоб ви все-таки уважно оперували цифрами. Тому що я не знаю, звідки  ви берете цифру 200 тисяч осіб, які будуть призиватися. Звичайно, що тендери не були проведені, не могли буди проведені, тому що ви бюджет прийняли тільки в кінці грудня і не можна було проводити тендера. Але заходи Міністерством оборони приймаються для того, щоб забезпечити особовий склад одежею. У нас створений запас кількістю 30 тисяч форм для того, щоб забезпечити.

Крім того, ви правильно сказали, що прибуває гуманітарна допомога з Канади, Австралії, з інших держав, продовжено, пролонговано договори по підсумкам минулого року і підприємства працюють, в тому числі і працювали під час вихідних, і під час свят для того, щоб забезпечити.

І останнє. Я хотів сказати про те, що особовий склад він не буде просто поступати зразу у військкомати 50 тисяч. Четверта хвиля мобілізація – 50 тисяч, а не 200, вони будуть поступати частково. Графіки, плани, все підготовлено і створено, групи працюють у всіх частинах, на підприємствах, створені відповідні умови для того, щоб забезпечити особовий склад обмундирування. А ті, хто в минулому році працювали таким чином, що був забезпечений особовий склад неякісною формою одягу, всі звільнені. Потім, де є склад злочину, порушена карна справа. Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Левченко Юрій, позафракційний.

 

11:11:52

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко, "Свобода". Я хотів би просто попросити уряд, який повний лібертаріанців, схаменутися: не розпродуйте державне майно під час війни своїм наближеним родичам, бізнес-партнерам і різноманітним товаришам. Тому що половина країни залишиться за межею бідності ще далі, ніж вона зараз є. Якщо вам заважають якісь корупційні керівники якихось підприємств корупційних, будь ласка, у вас є 300 людей, більшість у Верховній Раді конституційна, у вас є Генпрокурор свій, свій МВС – все, міняйте! Міняйте! Я перший вам допоможу: прийду і цих негідників викину з кабінетів. Але ви зараз намагаєтесь нафтопровід "Дружба" продати за копійки (не було в цьому законі), ви намагаєтесь всі лісгоспи продати, Українсько-дунайське пароплавство продати, судноремонтні заводи продати під час війни. "Рошен"не можна під час війни продавати, а це все можна під час війни продавати, так? Схаменіться! Майте совість! Бо пенсії ви скорочуєте, людям нічого не виплачуєте, а курку, яка несе "золоті яйця" хочете наближеним людям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

Ще раз відповідь міністра економіки, будь ласка.

 

АБРОМАВИЧУС А. Хотелось бы спросить, зачем вы дублируете те же  самые меседжы? Вы с коллегой вчера выразили ваше мнение, оно было одинаковое у вас и у товарища, который говорил перед этим, вы опять повторились. Вы отнимаете время у других депутатов спросить.

Я еще раз вам говорю: мы ничего не продали и мы не собираемся ничего бесплатно продавать. Поэтому, пожалуйста, через неделю, через две недели большинство из предприятий будут обязаны показать свои отчетности публично – это будет висеть на сайте Минэкономразвития или линейных министерств, и тогда увидим какие настоящие финансовые дела у этих предприятий, которых вы, в том числе, защищаете. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  народний депутат Кишкар Павло Миколайович, "Самопоміч".

 

11:13:58

КИШКАР П.М.

Дякую. У мене коротка репліка до пані Наталії, якщо ми з вами не будемо притягувати чиновників до відповідальності, то народ притягне їх до відповідальності, я звертаю вашу увагу.

У мене коротке питання до пана Демчишина і коротке питання до пана міністра оборони. Якою є позицію уряду щодо будівництва газовимірювальних станцій на кордоні з Російською Федерацію.

А Степану Тимофійовичу, по-перше, дякую, що ви приходите у нас є нормальний контакт і ми як фракція "Самопоміч" завжди вам готові допомогти. У мене коротке питання, чи достатньо у нас повноважень у тих керівників, які здійснюють воєнні дії щодо введення бойових дій? Це перше питання. І друге питання щодо реформи "Укроборонпрому": чи плануєте ви якісь зміни. Третє, коротке питання, щодо кадрових змін в Головному управлінні розвідки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідайте, будь ласка.

 

ДЕМЧИШИН В.В Пане Кишкарь, хочу вас проінформувати, що насправді ви піднімаєте дуже важливе питання перш ніж проводити будь-які комерційні відносити між сторонами треба чітко  розуміти об'єм будь-який, чи газу, чи вугілля чи нафти, який в будь-якій транзакції обмінюється  між сторонами.

Тому  лічильники на всіх рівнях при вході-виході із газотранспортної системи в повній мірі при закачуванні цього газу комерційними структурами, які добувають в систему, повинні бути відкоректовані, налагоджені, відсертифіковані і так далі. Це однозначно, пріоритет.

 

ПОЛТОРАК С.Т. Шановні народні депутати, стосовно запитань до міністра оборони. Ті керівники, які  сьогодні керують  антитерористичною операцією і є керівниками в  секторах виконання бойових завдань, абсолютно досвідчені, є у них повноваження, є досвід відповідної роботи і поки вони із тих можливостей виконують своє завдання своєчасно.

Щодо   Укроборонпрома.  Щодо реформування Укроборонпрома, то не є сферою, значить, діяльності Міністерства оборони – ми є партнерами, ми здійснюємо закупівлю через Укроборонпром. Тому щодо реформування – доповідь я вам таку  дати не можу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане міністр.

Будь ласка, Степан Барна, "Блок Петра Порошенка"

 

11:16:47

БАРНА С.С.

Степан Барна, "Блок Петра Порошенка" передаю слово для спільного  запитання Олексію Порошенко.

 

11:16:58

ПОРОШЕНКО О.П.

Олексій Порошенко, 12 виборчий округ, Вінницька область.

У мене буде  запитання до пані заступника міністра охорони здоров'я  з приводу так званого експерименту з медичної реформи, який був  запущений ще  минулою владою і який, власне, теж  торкнувся  однієї з областей,    була  Вінницька область. Це зараз призвело до того, що багато людей, особливо в сільській  місцевості, не можуть вчасно  отримувати медичну допомогу, а дуже часто там чекають її по чотири-п'ять годин, щоб до них приїхала  швидка допомога.

Скажіть, будь ласка, які є у вас плани по виправленню цієї ситуації   можливо, відміни цього експерименту або продовження медичної реформи, яка була б ближча до людей. Дякую.

 

ТЕРЕЩЕНКО А. В. Дякую за запитання, Міністерство охорони здоров'я якраз сьогодні звітує у профільному комітеті з питань охорони здоров'я щодо результатів впровадження Закону України "Про пілотні регіони" з реформування охорони здоров'я – Донецька, Дніпропетровська, Вінницька області та місто Київ.

На сьогоднішній день позиція Міністерства охорони здоров'я співпадає з профільним комітетом, і зареєстрований проект Закону щодо продовження дії закону про пілоти, оскільки ці інновації, які були введені в цьому законі, а це  і нова форма фінансування, і стимулювання професійної діяльності медичних працівників, а також створення єдиного простору, а також розмежування рівня медичної допомоги, показав, що реформа успішна і вона повинна бути продовжена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Олександра Кужель, "Батьківщина".

 

11:18:52

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую. У мене звернення до Прем'єр-міністра України Арсенія Петровича.

Ми всі розуміємо, що економічна криза, в якій перебуває наша країна, має під собою об'єктивні підстави. Це, по-перше, війна. Але ми всі також знаємо, що є і суб'єктивні причини – це нерозпочаті реформи і корупція в органах влади. Я прошу не відволікати прем'єра, я задаю прем'єру питання. Дякую!

За рік зубожіння у нації мінімум вполовину, і в той же час прості українці продовжують збирати по копійці на підтримку нашої армії. Тобто ми  переконані, що наше суспільство заслуговує  на чесність з боку держави, яке воно захищає і підтримує. Українці мають право знати, що робить уряд, щоб захистити його від інфляційно-цінового удару. І, пане Прем'єре, це не популізм, як дехто почне говорити. Ми мусимо пам'ятати про простих людей.

Тому питання: будь ласка, поясніть людям, яких заходів буде вживати і чи вживає вже уряд для стримання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд завершити.

 

КУЖЕЛЬ О.В. … на основні продовольчі товари, комунальні послуги і транспорт.

І друге, коротке, питання. Чому ваша фракція не голосувала, не підтримала законопроект, яким ми допомагали вам у боротьбі з олігархами і монополізмом наповнювати бюджет? Дуже дякую.

 

ЯЦЕНЮК А.П.

Щиро дякую фракції "Батьківщина" за те, що фракція "Батьківщина" у нас в коаліції. Я дуже ціную, що ви підтримали весь пакет соціального законодавства, яке фактично, ну, складно сприйнято суспільством, але те, що фракція "Батьківщина" проголосувала за оптимізацію і скорочення соціальних пільг, ми дуже цінуємо. І це правильна позиція коаліційної фракції.

Що стосується вашого, дуже важливого, питання, то, звичайно, прикро, що фракція "Батьківщина" не проголосувала за Закон України про Державний бюджет, тому що саме цей закон передбачав фінансування, і передбачає, в першу чергу оборонного бюджету, який найвищий за всію історію України, - це 5,2 відсотка від ВВП, 90 мільярдів гривень.

Також цей закон передбачав низку суттєвих реформ, як, наприклад, боротьба з корупцією у вугільній, енергетичній сфері. Ми вперше в історії України зняли 2 мільярди доларів дотацій, які завжди розкрадалися у вугільній галузі. І значну частину коштів відправили на соціальні потреби і на фінансування, не тільки оборони, але і на фінансування освіти, на фінансування лікарень, на фінансування нашої державної служби, на можливість того, щоб країна в стані війни і країна, яка втратила 20 відсотків економіки, все-таки жила і щоб ця країна формувала базу для подальшого економічного зростання.

Якщо наші прогнози справдяться і якщо Україна далі буде йти по шляху економічних і політичних реформ, і буде підтримана відповідна підтримка наших західних партнерів, то це створить передумови для стабілізації і економічного зростання. Витрачати можна тільки те, що заробив.

Це попередній Президент взяв за 3 роки 40 мільярдів доларів, а нам зараз їх всім в Україні потрібно їх віддавати.

До речі, що стосується цих мільярдів, то хочу також повідомити, що урядом заарештовано 1,3 мільярда доларів США, і зараз завдяки вашому сприянню і прийнятому вчора  Закону про заочне провадження ми йдемо далі по шляху арештів додаткових  активів колишнього режиму.

І що стосується вашого останнього запитання, то я хотів би заявити публічну і чітку позицію з приводу того, що необхідно робити в державному секторі.

Перше. Я публічно доручаю міністру енергетики України скликати загальні  збори акціонерів компанії "Укрнафта" (оплески), в тому числі з порядком денним щодо  зміни менеджменту компанії.

Друге. Прикро, що проголосований парламентом закон не розповсюджується на компанію "Укрнафта". Саме тому звертаюся до членів парламенту внести відповідні зміни до даного закону. Так як цей законопроект впопихах приймався і, на жаль, цей закон не має ніякого відношення до  управління компанією "Укрнафта". (Шум у залі) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Останнє питання, Ляшко Олег Валерійович. (Шум у залі) 

Ні, так є ж Регламент. Все, останнє запитання. 

 

11:24:45

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Арсеній Петрович, ваша відповідь на  запитання  колеги Кужель вимусила і мене знову взяти слово, щоб звернутися до вас. У нас щойно відбулася зустріч із Президентом України, на якій були присутні ви, Голова Верховної Ради і лідери фракцій. Ви там, у тому числі і в присутності  Президента, на моє питання підтвердили  про те,  що закон, який ми  проголосували  у Верховній Раді  він дає можливість вам змінити   менеджмент "Укрнафти" для того, щоб це акціонерне товариство повернути у власність держави. Зараз ви у парламенті заявляєте про те, що проголосований закон начебто немає до "Укрнафти" жодного відношення.

Тому я звертаюся до вас, шановний пане Прем’єр-міністр, публічно при всіх українських громадянах з питанням – чому ваша фракція не голосувала за цей антиалегархічний закон, чому зараз робиться усе для того, щоб унеможливити зміни. Якщо цей закон не підпадає під "Укрнафту", тоді я прошу вас дати зараз публічно доручення вашій фракції сьогодні невідкладно проголосувати відповідні зміни, щоб цей закон розповсюджувався на "Укрнафту".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Оплески)

 

ЯЦЕНЮК А.П. Дякую, шановний Олег Валерійович. Я ще раз повторюсь. Ви на зустрічі в Президента сьогодні заявили про те, що закон, який був прийнятий парламентом 2 дні тому, потребує невідкладних змін так, як там не врегульовано питання щодо компанії "Укрнафти". Це так звані редакційні уточнення, а точніше – зміни до закону, які необхідно прийняти. Я публічно заявляв і ще раз заявляю, що держава відновить контроль над компанією "Укрнафта". І саме за моєї вказівки збори акціонерів відбулися 2 місяці тому. І саме за моєї вказівки прибуток у розмірі 1,7 мільярди гривень, які компанія "Укрнафта" повинна відправити до Державного бюджету, були розподілені.

Що стосується голосування. Я звертаюся до членів парламенту з проханням: коли голосуються такі важливі закони, їх треба голосувати так, щоб цей закон не мав двозначних тлумачень. І щоб потім уряд знову не ходив по судах і роками не витягував свої мільярди коштів. Навіть якщо ви не проголосуєте за зміни до цього законопроекту, все рівно рішенням уряду так, як і попередні збори акціонерів, які провів уряд, ми їх проведемо. Але, знаючи українську судову систему, "абсолютно не корумповану, чесну і безкомпромісну", думаю, що у нас буде знову два десятка судових рішень, які вже сьогодні є, з приводу не тільки компанії "Укрнафта", але і інших державних компаній, які саме тому ми пропонуємо приватизувати на публічних конкурсах, а не давати можливості далі через корупційні схеми витягувати кошти з цих компаній.

Тому, завершуючи, уряд скликав попередні збори, уряд отримав рішення про розприділення 1,7 мільярда гривень дивідендів від "Укрнафти", уряд наполягає на тому, щоб прийняти відповідний закон… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Стоп, стоп. Арсеній Петрович перепрошую. Колеги народні депутати! Хвилину, хвилину.  (Шум у залі) Я просив би народних депутатів утриматись від фізичних… Утриматись. Будь ласка, утримайтесь.

 

ЯЦЕНЮК А.П.  Володимир Борисович, зараз воно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Арсеній Петрович.

Будь ласка, займіть свої місця народні депутати!  (Шум у залі)

Я готовий вам зробити спортивну залу, де можна протягувати руки, будь ласка. Окрему.   (Шум у залі) Але тільки не в залі українського парламенту.

Прошу займіть свої місця. Дякую, шановні колеги за ваше розуміння. Дякую народним депутатам за розуміння. І будь ласка, давайте дамо можливість Прем'єр-міністру завершити свій виступ. Займіть свої місця, будь ласка. Дякую.

Прошу завершити, будь ласка, Арсеній Петрович.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Шановні народні депутати України! Шановна коаліція! Дякуємо за "годину запитань до Уряду". Уряд звертається з проханням. Коли ми будемо з вами проводити законодавчу роботу так, як ми проводили при прийняті всього пакету реформ по податками, по бюджетному законодавству і по Закону України про бюджет, то ми тільки покращуємо і робимо ці закони сильніше.

Я ціную ту роботу, яка була проведена в кінці минулого року, коли ми протягом 20-ти годин з кожним депутатом, з кожною фракцією реально працювали над законами. І цих 20 годин, з'ясувалося, що вони були сильніші і практичніші ніж перед тим 3 тижні дискусій.

Тому звертаюсь до парламента і, в першу чергу до коаліції з тим, щоб ми активно разом працювали над цими законопроектами. З великим задоволенням уряд готовий вислухати кожну пропозицію, кожну фракцію і я готовий до відкритої публічної дискусії.

Дякуємо за увагу і до наступних зустрічей. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подякуємо уряду за відповіді.

Шановні колеги народні депутати, у нас… в мене є заява на оголошення перерви за поданням двох фракцій – фракція Радикальної партії і фракція "Батьківщини"… Я бачу "Самопоміч". Так. Я оголошую 15-ти хвилинну… 30 хвилин. 30-ти хвилинну перерву до 12-ої години.

 

СИРОЇД О.І. Шановні депутати, я запрошую голів фракцій коаліції до кабінету Голови Верховної Ради.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутатм! Я прошу займати свої місця у залі Верховної Ради. Перед тим я отримав заяву двох фракцій: "Опозиційний блок", а також групи "Економічний розвиток" – з вимогою оголошення перерви. Але ми можемо її замінити виступом.

Я надаю можливість виступити з трибуни Верховної Ради Вадиму Рабіновичу. Три хвилини, будь ласка. А прошу депутатів заходити до залу.

 

12:19:42

РАБІНОВИЧ В.З.

Дорогие друзья, я впервые выступаю в этом зале. Я – молодой депутат, я все время смотрел, хотел присмотреться, как будем жить.

Я присмотрелся. Знаете, хорошо живем. У нас есть "Феофания", которая за нами закреплена. Великолепный буфет, набитый водкой, коньяком. Мы три раза в день поем Гимн Украины. Все замечательно, но я выхожу на улицу и вижу другую жизнь.

Я хочу вам сказать одну вещь. Мы вчера проголосовали за мобилизацию. И вы знаете, что это такое – это непростая вещь. Я подал законопроект, 30 процентов в каждом государственном учреждении Украины закрепить квоту за молодыми людьми, которые не могут прорваться за спинами всех этих киевских, сидящих здесь. Вот этот закон надо голосовать.

Мы знаем, что прошлый парламент ненавидели потому, что на глазах всего народа четырьмя руками голосовали здесь за законы. Сейчас продолжается то же самое. Господин председательствующий, сейчас я хочу, чтобы вы обратили внимание, сколько людей в зале и как они будут голосовать. Я подал сегодня законопроект об уголовной ответственности за голосование четырьмя руками. Вот мы и побачимо, кто любит Украину.

Еще я хочу вам сказать. Я хочу вам сказать следующее. Сегодня в парламенте у нас главный тот, у кого высокий тембр голоса. К сожалению, в демократическом парламента сила голоса определяется голосами, которые за тебя отдали. Я на президентских выборах получил больше голосов украинцев, чем некоторые политические партии. Мы с друзьями получили полтора миллиона голосов, шесть областей Украины. Не вы даете право мне говорить, полтора миллиона украинцев! Поэтому не надо затыкать рот.

Вот тот плакат, что вы сорвали, я вам сейчас его продиктую. Позор тем, кто проголосовали 29 числа за незаконный, антиконституционный бюджет. Вы это сделали несмотря на то, что сами говорили, что он незаконный. Сами писали, что это букварь, как там, букварь какой-то мартышкин. И все равно за него голосуете.

Я хочу вам сказать, что либо вы начнете нормально работать, если мы будем думать об украинском народе. Сегодня гривна сколько стоит, знаете? 20. Я вам напомню выступление Яценюка, который сказал, больше 12-ти – рухнет экономика. Я вам напомню выступление Порошенка, который сказал 10, 10 и – все! Сейчас – 20. 20,   еще раз повторяю. Вот представитель Национального банка и знаете что? Нормально уйдет, сегодня и 25 будет, и 30. Я хочу вам сказать:  я – за Украину, за сильную – слава Украине! – но сильной заможней Украине. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це був виступ по Регламенту, шановні колеги, було звернення, все нормально.

Шановні колеги, зараз ми будемо з вами розглядати надзвичайно важливе питання. Я просив би народних депутатів зайняти свої місця, оскільки це питання, я думаю, що надзвичайно довго очікуване, навіть десятиріччями, мова йде про зняття недоторканості з народних депутатів України та суддів. Ви знаєте, сьогодні Президент України вийшов з цією ініціативою до Верховної Ради і ми маємо це невідкладно розглянути для того, щоб визначитися щодо позиції парламенту. І я переконаний в тому, що сьогодні парламент, кожен народний депутат має своїм обов'язком проголосувати за це рішення, оскільки воно є надзвичайно важливим і усуне, я б сказав, несправедливість, яка сьогодні є в суспільстві, повна і беззастережна недоторканість, яка призводить до серйозних зловживань і ми про це з вами знаємо.

Тому, шановні друзі, на ваш розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 1776) про внесення змін до Конституції України щодо недоторканості народних депутатів України та суддів. Законопроект внесений Президентом України відповідно до статті 154 Конституції України та визначений ним як невідкладний. Згідно з вимогами частини першої статті 146 Регламенту  питання розглядається за процедурою повного обговорення.

Шановні народні депутати! Я хочу зараз запросити до слова представника Президента України у Верховній Раді України Степана Івановича Кубіва. Прошу, Іван Степанович, доповідь 10 хвилин, прошу доповідайте.

Будь ласка,  прошу.

 

КУБІВ С.І.

Шановний український народе! Шановні народні депутати!  Шановна світова спільнота! Сьогодні 16 січня, я би попросив уваги, що сьогодні 16 січня. Рік тому, 16 січня 2014 року, в Україні був покладений мирний протест, який закінчився голосуванням законів 16 січня, що привели і показали, що мирні акції в Україні закінчені, що протест українського народу на євромайданах всієї України також на Майдані, тут у нас в столиці Києві, буде знищений. Результатом голосування законів 16 січня почалося криваве протистояння режиму Януковича проти українського народу.

Теза друга, що не одне скликання народних депутатів України, йдучи на вибори,  декларували і обіцяли українському народу те, що депутатська недоторканність не є основним, чому вони йдуть до Верховної Ради.

Що депутатська недоторканність – це не те, що мотивує попасти до сесійної зали депутатів, і відповідно уникнути  юридичної, кримінальної, цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, відповідно до  статей 93 і 154 Конституції України, Президент України Петро Порошенко  вносить на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін  до Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України та суддів. Та визначено цей  законопроект як невідкладний для  позачергового розгляду Верховної Ради України. Номер законопроекту 1776.

Обґрунтування необхідності прийняття, внесення в порядок денний розгляду Верховної Ради має своє обґрунтування відповідно в пояснювальній записці, яка є в  народних депутатів України.

Хочу зупинитися на тому, що Конституція України  гарантує депутатську недоторканність згідно статті 80.

Водночас, настрої в суспільстві засвідчили, що такий імунітет народних обранців виявився невиправданим, оскільки він по суті перетворився в гарантію безкарності.

Враховуючи суспільні настрої, виникла нагальна необхідність скасування депутатської недоторканності.

Крім того,  потребує суттєвого вдосконалення інститут суддівської недоторканності та приведення його  у відповідність із європейськими стандартами.

Хочу також зазначити, що стан нормативно-правової  бази у зазначеній сфері правового регулювання становить Конституція України.

Разом з тим, на запитання, які виникали до  мене, і в суспільстві, хочу сказати, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету України, прийняття закону не потребує проведення всеукраїнського референдуму та відповідно виділення коштів з державного бюджету України для його проведення.

Відбулося засідання комітету, я був присутній на ньому, є прийняте відповідне рішення на всі питання, які виникали, є обговорення, була висловлена думка, яка буде зараз доступна і депутатам Верховної Ради, і всьому українському народу.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, є… передбачено, можемо задавати питання доповідачу, але є чи в цьому сенс? Немає.

Тоді співдоповідь голови комітету. Співдоповідь голови комітету, будь ласка, Леонід Ємець, прошу.

 

12:30:07

ЄМЕЦЬ Л.О.

Леонід Ємець, фракція "Народний фронт". Закон має бути один для всіх, і Конституція України чітко визначає, що всі громадяни України є рівними, незалежно від того, на якій посаді вони перебувають. Тому, саме тому ми йшли на вибори, чітко людям кажучи в очі про те, що недоторканість буде знято з усіх владних осіб, і з народних депутатів, і з суддів. (Оплески) Буде впорядковано закону "Про імпічмент Президента", і всі з цим погодилися.

Власне кажучи, в цьому є стратегічна мета, стратегічна мета реформи. Коли народні депутати, судді, Президент розуміють, що вони такі ж самі рівні, а саме незахищені перед всім тим свавіллям, яке сьогодні існує в нашій державі, саме це  спонукатиме творити такі закони, приймати такі рішення, щоб саме всі громадяни відчували себе такими захищеними. І ніхто не буде відчуватися більш захищеним, тому що він є народним депутатом, або суддею, або на іншій якійсь посаді знаходиться.

Тому цей законопроект є абсолютно правильний, і не варто чекати окремої конституційної комісії або… для того, щоб це просте зрозуміле питання сьогодні вже запустити до роботи.

Саме тому вітаємо подання Президента з цим законопроектом. Комітет сьогодні на своєму засіданні розглянув даний законопроект і згідно спеціальної процедури, яка передбачена до змін до Конституції, перевірив суб'єкта подання на те, що цей законопроект не порушує інші розділи Конституції, на те, що він не порушує міжнародні зобов'язання України, і, власне кажучи, дійшов висновку абсолютною більшістю голосів комітету про те, що даний законопроект уже давно потрібно включити до порядку денного розгляду Верховної Ради.

Тому пропоную підтримати дане рішення комітету голосуванням народних депутатів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний Леонід Олександрович.

У нас є зараз виступи від… Я думаю, що ми обмежимося запитаннями голові комітету профільного, виступи від фракцій зробимо. І я думаю, що це і буде в порядку обговорення.

Будь ласка, запишіться: виступи від фракцій і груп. Прошу. Виступи від фракцій і груп, прошу записатися, шановні колеги.

"Батьківщина", будь ласка, народний депутат Луценко. Будь ласка, народний депутат Луценко, "Батьківщина".

 

12:33:32

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановні колеги, я вам хочу нагадати декілька фактажів з нашої печальної історії України. Не парламент як інституція розстрілював Майдан. Накази про розстріл Майдану віддавалися з крісла Президента, і на ньому, на цьому кріслі, ще кров не засохла.

Тому у нас, в нашій фракції, була програма у партії, що все треба голосувати комплексно. Якщо ми знімаємо недоторканність з депутатів – о?кей, з суддів – о?кей, але з Президента треба в першу чергу знімати недоторканність.  (Оплески) Це перше.

Друге. Я хочу нагадати, що багато так званих наших колег були фундаментами отого кривавого трону. І те, що до сих пір якоби якась недоторканність заважає їх притягнути до відповідальності – це повний нонсенс і брехня. Де від Генеральної прокуратури подання на цих злочинців? (Оплески) Ми зараз оцим законом замилюємо людям очі просто, замість  того, щоб притягувати до відповідальності реальних і всіма давно визнаних злочинців. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки  я пам'ятаю… Будь ласка,  Олег Ляшко. Прошу. Радикальна партія.

Далі підготуватися, "Блок Петра Порошенка", Анатолію Матвієнку.

 

12:35:00

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановні громадяни України! Нарешті сьогодні більше, ніж через рік після Революції гідності на Майдані новий український парламент  добрався,  дійшли в нього руки до питання зняття депутатської і суддівської недоторканності.

Але законопроект, який ми бачимо, не зовсім відповідає  суті того,  на що очікувало українське суспільство. Ми бачимо, що реально в  законопроекті, ініційованому Президентом, немає зняття суддівської недоторканності. Просто якщо раніше дозвіл на притягнення  до кримінальної відповідальності суддів давала Верховна Рада, сьогодні з змінами, які ми розглядаємо, пропонується, щоб цей дозвіл давала Вища рада юстиції, яка, до речі, рік не працює – Вища рада юстиції. То хто ж даватиме цей дозвіл? Тобто реально ми бачимо, що зняття суддівської недоторканості немає,  хоча ми наполягаємо  на тому, щоб це питання було вирішено, бо саме через безвідповідальність суддів, які прикриваються своєю  недоторканністю, ми маємо суддівський беспредел.

Друге. Зняття депутатської  недоторканності. Фракція радикальної партії підтримує зняття  депутатської недоторканності в повному обсязі і не треба прикриватися ніякими словами про те, що частково чи не частково. В повному обсязі! Депутатська недоторканність – це феодальний пережиток, це свідчення клановості українського суспільства, що є простий роботяга,  якого за 3 копійки в тюрму посадять, а є недоторканні депутат, судді, Президент, якого не посадять, навіть якщо вони вбивають людей і вчиняють злочини на Майдані.

Тому депутатська недоторканність, суддівська недоторканність мають бути ліквідовані повністю.

Що стосується недоторканності Президента. Сьогодні ми пропонуємо проголосувати за зміни до Конституції в частині скасування депутатської і суддівської недоторканності, включити цей законопроект до порядку денного. Наступним кроком ми пропонуємо парламенту на новій сесії невідкладно розглянути законопроект про імпічмент Президенту, для того, щоб був баланс і противаги, для того, щоб знімаємо недоторканність з депутатів і встановлюємо порядок процедуру імпічменту Президенту, щоб якщо Президент вчиняє злочини – це безвідносно до Петра Олексійовича Порошенка (він злочинів не вчиняє), – але для тих, хто вчиняв, тих, хто, можливо, буде вчиняти, щоб вони за це відповідали не на Майдані, а щоб відповідали в порядку, передбаченому Конституцією.

І останнє. Сьогодні 16 січня, річниця прийняття диктаторських законів. І що ми бачимо? У залі сидять багато з тих, хто голосував за диктаторські закони, чому вони не в тюрмі? Чому вони в залі?

Тому я вимагаю від Генеральної прокуратури внести невідкладно подання про притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто голосував за диктаторські закони 16 січня, я маю на увазі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, закінчити.

 

ЛЯШКО О.В. … невідкладно внесення подання на притягнення до відповідальності. Якщо Генеральний прокурор України Ярема не внесе цього подання, ми ініціюємо питання відставки Генерального прокурора України за те, що бездіють, за те, що не працюють, за те, що не вносять подання... (Шум у залі)

Як лідер Радикальної партії я підписався під поданням про відставку Генерального прокурора і вся фракція Радикальної партії так само підтримує цю ініціативу. Одночасно ми ставимо питання про відповідальність керівників Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки, всі мають відповідати за нерозкриті злочини на Майдані. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги. "Блок Петра Порошенко", народний депутат Матвієнко Сергій Анатолійович. Прошу.

Шановні колеги, я просив би вашої уваги, ми розглядаємо надзвичайно важливе питання. Шановні колеги, ми розглядаємо серйозне питання. Будь ласка, Анатолій Матвієнко. 

 

12:39:42

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги! Анатолій Матвієнко, "Блок Петра Порошенко". Я думаю, що безперечно, бути популярним це дуже сьогодні модно, але мені видається, що треба бути ще і відповідальним, в тому числі і за документ, який ми з вами підписуємо, зобов'язання, які на себе беремо, включаючи і Коаліційну угоду, і, очевидно, маємо думати про авторитет всієї коаліції, бо перед нами велика відповідальність, а не про популярність окремих народних депутатів.

Стосовно нашої з вами позиції до законопроекту, який вніс Президент України. Безперечно, Верховна Рада тільки тоді авторитетна, коли вона виконує свої обіцянки і саме тому що вона їх не виконувала, ми втратили авторитет. Одна із ключових обіцянок, яку ми давали, – це скасування інституту недоторканості. І якщо ми послідовні, то маємо вирішити цю проблему.

В Україні існує, як на мене, дві супер проблеми: проблема війни, яку ми сьогодні всі щиро переживаємо, і проблема корупції. Як би мене запитали яка з цих проблем більш значуща я відповів би: якби не було корупції, не було б сьогодні і війни. В основі корупційних дій, безперечно, є влада, включаючи і інститут Верховної Ради. Не скасувавши недоторканість, ми не покажем прикладу нашого щирого прагнення подолання корупції. Всі ви знаєте, що окремі депутати, в тому числі із нашої фракції проявляли ініціативу про збір 150 підписів і про внесення питання  про скасування недоторканості в цій залі. Президент зробив, очевидно, правильне рішення і його в цьому треба підтримати, не пускати нас на довгий шлях збирання 150 підписів, а вніс законопроект про скасування недоторканості.

Я думаю, о ми сьогодні в цьому маємо підтримати Президента, але наша фракція вносить наступну, очевидно, блогіку розгляду цього законопроекту. Сьогодні ми маємо його включити до порядку денного. Очевидно право депутатів детально вивчити всі пропозиції Президента і після того, як ми це проведемо, а профільний комітет наполягає саме на такій процедурі, винести це питання на голосування.

Оскільки ми не оголошуємо перерви, а працюємо безперервно, то очевидно ми могли б ще на цій сесії, перед закриттям Верховної Ради, прийняти цей закон і потім вже на наступній сесії розглянути його якомога швидше. Я закликаю всіх депутатів, незалежно від опозиції чи коаліції, підтримати сьогодні рішення про включення до порядку денного ініціативи Президента і розгляду за запропонованою процедурою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, "Народний фронт", Микола Романович Величкович. Прошу.

 

12:42:58

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р.

Величкович, "Народний фронт", прошу слово передати Ігорю Лапіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Лапін.

 

12:43:16

ЛАПІН І.О.

Депутат Лапін, "Народний фронт". Шановні колеги! Шановний пане головуючий! Ну перш за все хочу сказати, що вважаю і ця думка є підтримана моїми колегами, що недоторканість, перш за все, мусить бути знята з усіх абсолютно без виключення, починаючи від Президента України, від всіх депутатів і всіх суддів. (Оплески)

В цьому законопроекті є ряд моментів, які необхідно буде, звичайно, вивчити. Але я вам скажу, що такі запобіжники, як Вища рада юстиції для того, щоб не дати можливості зняти недоторканість із суддів – це є запобіжник, який необхідно теж забрати. І це є принципова позиція.

Ще що хочу сказати. Дехто хоче бути убезпеченим від притягнення за так звану образу, можливо, чи наклеп, висказану в тому числі з цієї трибуни.

Шановні колеги, є певна процедура. І тому поняття бути убезпеченим від якогось корумпованого лейтенанта, купленим якимось олігархом, для того щоб заарештувати депутата, не треба цього боятися. Є певна процедура притягнення депутата.

І тому я вважаю, що будь-яких запобіжників в цьому законопроекті не повинно бути. Це є знову ж таки принципова позиція. Тому хочу сказати, що фракція "Народний фронт"  підтримує внесення даного законопроекту, і ми будемо голосувати "за". І надіюсь, що після того, як всі процедури закінчаться, от в тому крилі звільниться дуже багато вільних місць.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор Соболєв, "Самопоміч".

 

12:45:11

СОБОЛЄВ Є.В.

Колеги, дуже добре, що в цій країні почалася справжня політична конкуренція, і парламент допомагає Президенту виконувати його обіцянки перед виборцями, а Президент допомагає нам. Це надзвичайно добра допомога.

Є чітке усвідомлення, що треба знімати недоторканність з депутатів, повністю. Є чітке усвідомлення, що треба знімати недоторканність суддів, вони тоді першими захочуть, щоб  закон в Україні  виконувався. І треба запроваджувати цивілізовану серйозну справжню процедуру відповідальності Президента через Закон про імпічмент.

Фракція "Самопоміч"  підтримує усі три рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Нестор Шуфрич, "Опозицій блок".

 

12:46:13

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги! Я згадав, коли я перший раз голосував з зняття депутатської недоторканності, це був 1999 рік, вибачаюсь, 2000 рік, на підставі всенародного референдуму, який вимагав зняти депутатську недоторканність, тоді не вистачило голосів, я голосував "за". В залі присутні народні депутати, їх небагато залишилося, коли тоді були в опозиції і вони не голосували за це, захищаючи свої права, захищаючи права своїх громадян. І я подивився історію відповідних подань Кучма, Ющенко, Янукович теж піднімав питання  зняття депутатської саме недоторканості і зараз в цей ряд став і Петро Порошенко, ряд веселий, ряд відомий і має логічне завершення. Але я хочу нагадати відповідне голосування, яке мало місце в минулому скликанні, коли ще сьогоднішня влада була опозицією. Тоді була ваша чітка вимога, що ви проголосуєте за зняття недоторканності разом із зняттям недоторканості Януковича Президента України. Що змінилося в принципах? Я радий, що судячи з декларованих сьогодні намірів, нібито нічого не змінилося. Але невже коректно було гаранту від себе подати закон і забути про себе улюбленого? Думаю, ні. Був би сильний чоловічий крок Петра Порошенка, якби він почав із 105 статті, принаймні першої частини, а потім, відповідно, до 80 і 126, і 129, це було б коректно. Депутатську недоторканість треба зняти і вже замучився за це голосувати, відверто вам скажу, за п'ять скликань чи шість.

Тому давайте будемо відверті перед собою, будемо відверті перед громадянами нашої країни і зробимо це, і ввійдемо в історію цим рішенням. Мені дуже подобається окреме натхнення лідерів однойменного блоку, я розумію, що в той час, коли солдати мерзнуть в окопах, натхнення приходить в Еміратах, це теж зрозуміло, країна не погана. Але сьогодні ми маємо бути максимально відповідальні. І давайте зробимо так, щоб це було по-людські, і, дійсно, торкнулося всіх можновладці в нашій країні. Я думаю, що 105, 80, 126 і 129 статті в основному мають бути скасовані або внесені до них такі зміни, щоб люди вірили, що цих людей можна притягнути до реальної відповідальності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! За процедурою у нас визначено виступи народних депутатів і я думаю, що ми можемо з вами згідно Регламенту визначити 15 хвилин для виступів народних депутатів. Я просив би, я просив би зараз підготуватись і записатись народних депутатів на виступ і на це відведено Регламентом 15 хвилин, на виступи, будь ласка. Записуйтесь на виступи народні депутати. Олександр Марченко, зараз, одну хвилину.  Прошу, Олександр Марченко.

 

12:50:08

МАРЧЕНКО О.О.

Шановні колеги! напевно сьогодні визначний день, коли народні депутати роблять перший крок і показують приклад для того, щоб свої, якісь повноваження, які вони мають, зрівняти з повноваженнями своїми виборцями. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" наша група буде підтримувати і буде голосувати за даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Головко.

 

12:50:48

ГОЛОВКО М.Й.

Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", виборчий округ номер 164, Тернопільщина, Збариш.

Шановні народні депутати, колеги! міжфракційне об'єднання  "Свобода" звісно буде підтримувати цю норму адже воля народу залишається незмінною. Куди б ми не приїхали, з ким би не говорили, люди обурені соціальною не справедливістю і, дійсно, не рівністю перед законом. Перед законом повинні бути рівні всі: народні депутати, судді, Президент і звичайні українці, адже ми бачимо, як на цьому спекулюють і зловживають. Ми пам'ятаємо, що творилося рік тому часу назад, як влада, яка була узурпована однією гілкою влади, в даному випадку Президентом, нищила українську державу, розстрілювала на Майдані і знищувала нас як націю українців. Лише силою духу і волі нам вдалося цьому протистояти.

І щоб ми знову не стали, товариство, на ті самі граблі, ми не повинні робити болючих помилок. А саме основне, що в цьому законі, який нам запропонував Президент, не враховано норму – те, що всі рівні перед законом. Знову залишаються межі, де можуть уникати відповідальності судді і Президент. Адже ця норма, яка  залишає, що Вища рада юстиції, лише за згоди її, суддів будуть позбавляти недоторканності, говорить про те, що  відбувається конституційний переворот і узурпація влади. В даному  випадку вже з суддівською гілкою влади, яка буде диктувати умови,  в тому і законодавчій гілці влади, і звісно, підконтрольна буде і президентська.

Тому ми вимагаємо, що ця норма повинна бути викинута. І тоді дійсно, буде справедливо, що всі будуть рівні перед законом. І ми сьогодні наголошуємо всіх депутатів, щоб проявили політичну відповідальність. Адже ви завжди говорите це виборцям, що  ви підтримуєте, і врешті-решт, проголосуємо цю норму. І буде внесено ті зміни до Конституції, які так вимагає українське суспільство.

Наша політична сила підтримує це. І  вважаємо, що незважаючи на цю  ситуацію, яка склалася в Україні сьогодні, ми повинні об'єднатися, і все ж таки найти відповідну кількість голосів. І є цьому…, ви маєте всі підстави бо у вас є коаліція – більше 300 голосів. Якщо сьогодні це рішення не пройде, шановне товариство, це буде  на вашій відповідальності.

Тому я закликаю всіх депутатів проголосувати, але з урахуванням наших пропозицій, що всі повинні бути  рівні перед законом як депутати, судді і Президент. Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Іллєнко.

 

12:53:37

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", місто Київ.

Шановні колеги, як ми уже сказали, звичайно, наші свободівські сім   голосів будуть однозначно "за" такий законопроект. І нам навіть в  принципі хотілося, щоб Верховна Рада цього скликання розпочала свою роботу     з подібної ініціативи, але було бажання задати доповідачу, представнику  Президента декілька питань. На жаль, не вдалося цього зробити, тому я задам їх зараз.

Все-таки попри те, що однозначно ми голосуємо "за" і однозначно треба змінювати законодавство і знімати недоторканість депутатів. Але все ж таки стаття 105 чому не змінюється? Я її зацитую в нинішній редакції Конституції: "Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень". Чому не можна було внести відповідні зміни в цю статтю?

Чому не можна  було внести відповідні зміни в статтю 126, яка звучить так: "Назележність і недоторканість суддів гарантується Конституцією"? Це – друге питання.

І третє питання, стаття  149, на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканості.

Оці питання, вони і є на сьогоднішній день тими, які можуть дати відповідь, чи ми дійсно за рівність всіх громадян без винятку перед законом? Так, безумовно, депутатська недоторканість – це абсолютно неправильна річ, і її однозначно треба змінювати, повністю знімати. І сьогодні ми просто зобов'язані за це проголосувати. Але все ж таки заради справедливості це має поширюватися на всіх.

І ще одна річ, яку я хотів сказати. Попри те, що сьогодні продовжує діяти ганебна депутатська недоторканість і навіть попри те, що ми сьогодні почнемо процес її зняття, вона ще певний час буде діяти, все одно є питання до нинішньої Генеральної прокуратури: чому не вносяться вже зараз подання на зняття депутатської недоторканості з тих народних депутатів, які причетні до кривавої розправи на Майдані? Чому цього не відбувається прямо зараз? Це можна зробити! Сьогодні є Генеральний прокурор, сьогодні є більшість голосів, я сподіваюсь, у парламенті, які проголосують за відповідне подання, і ці депутати будуть притягнуті до відповідальності вже і негайно.

Чому відбувається це зволікання? Чому проходить уже рік після того, як відбулися… проголосовані були так звані "криваві закони" 16 січня, і досі всі ті, хто ініціював, хто приймав ці закони, не покараний з них жоден?

Ці питання викликають не тільки в нас, але й в усього українського суспільства, велику недовіру. Тому треба, дійсно, починати з себе, але і не забувати про все інше. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Купрієнко Олег Васильович, будь ласка, Радикальна партія. Лозовой, народний депутат.

 

12:56:52

ЛОЗОВОЙ А.С.

Слава Україні! Андрій Лозовой, Радикальна партія Ляшка. Ми сьогодні всі пам'ятаємо, згадуємо наших героїв – жертв Небесної Сотні. І тому особливим кощунством є одна з норм, передбачених даним законопроектом.

Безумовно, багатостраждальний український народ воліє зняти недоторканність із депутатів, із Президента, із суддів. І наша фракція, Радикальної партії, поза сумнівом, його підтримає. Почитайте, що закон передбачає, уважно.

Стаття 80-а: "Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання…", - і так далі. Друзі, це відверте кощунство, тому що депутат повинен нести відповідальність за результати свого голосування, якщо вони призвели до трагічних наслідків. І, зокрема, в цьому залі є такі депутати, які голосували за закони 16 січня. Через них загинула понад сотня людей. В Києві і в Хмельницькому пролилися ріки крові.

І тому, якщо ми справді маємо повагу до наших героїв, то ми повинні обов'язково, вже коли будемо голосувати законопроект, передбачити норму про відповідальність за результати голосування у випадку, якщо вони призвели до трагічних наслідків.

Світлій пам'яті тих людей, які постраждали через це, віддали життя за Україну:

Сергій Нігоян, Юрій Вербицький, Антоніна Дворянець, Яків Зайко, Михайло Жизнєвський, Сергій Шаповал, Володимир Кіщук, Сергій Дідич, Ігор Сердюк, Зураб Хурсія, В'ячеслав Веремій, Валерій Брезденюк, Андрій Корчак, Володимир Наумов, Олександр Капінос, Олександр Плєханов (1991 рік народження, він віддав життя за Україну, а ми сьогодні тих, на чиїй совісті кров цих героїв, хочемо захистити від відповідальності); Володимир Кульчинський, Андрій Черненко, Юрій Пасхалін, Віталій Васильцов, Роман Варениця, Іван Пантєлєєв, Роман Точин, Віктор Чмиленко, Олег Ушневич, Ігор Ткачук, Олександр Царьок, Устим Голоднюк, Олександр Щербанюк, Ігор Костенка, Йосип Шилінг, Юрій Паращук, Микола Дзявульський, Богдан Сольничак, Сергій Бондарчук, Василь  Мойсей, Сергій Байдовський, Георгій Арутюнян, Назарій Войтович, Едуард Гриневич, Анатолій Жаловага, Володимир Жеребний, Сергій Кемський, Андрій Мовчан, Віталій Смоленський, Віктор Чернець, Дмитрій Пагор, Андрій Дигдалович, Богдан Вайда, Давид Кіпіані, Сергій Бондарев, Роман Гурик (1994 рік народження), Ігор Дмитрів, Анатолій Корнеєв, Віталій Коцюба, Валерій Опанасюк (я спілкуюся з сім'єю, у цього героя залишилося 5 дітей), Микола Паньків, Олександр Храпаченко, Максим Шинько, Іван Бльок, Іван Тарасюк, Леонід Полянський, Андрій Саєнко, Євген Котляр, Людмила Шеремет, Дмитро Максимов (це хлопець, який коли полетіла на одну з барикад Майдану зі сторони ворожих полетіла бойова граната, він  своїм тілом закрив поранених і через це загинув), Віктор Швець, Андрій  Ципун, Максим Машков, Максим Горошин, Володимир Мельничук, Ігор Пихенько, Володимир Чаплінський, Микола Тарщук, Олексій Братушка, Володимир Бойків, Іван  Городнюк, Василь Прохорський, Віктор Прохорчук, Володимир Топій, Нечипорук Юрій, Анатолій Курач, Ярослав Грабовський, Олександр Балюк, Володимир Захаров, Олексій Трофимов, Олександр Клітинський, Богдан Ільків, Подригун Олександр, Ігор Бачинський, Михайло Костишин, Владислав Зубенко, Артем Мазур, Тарас Слободян, Василь Шеремет, Іван Наконечний (його син цього героя колишнього військового не приїхав на похорон, який живе в Петербурзі, бо вірив російським каналам і боявся, що його тут вб'ють бандерівці), В'ячеслав Ворона, Ольга Бура, Василь Аксенін, Дмитро Чернявський, Петро Гаджа, Анатолій Нечипоренко, Юрій Сидорчук, Олександр Гриценко, а також загиблі герої, імена яких не встановлені. Заради їхньої світлої пам’яті ми повинні, коли голосуватимемо за зняття недоторканності, неодмінно передбачити норму про те, що депутати повинні нести відповідальність за результати свого голосування, які призвели до трагічних наслідків. Слава нації!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Велика шкода, що ми кожного дня згадуємо тих, кого втратили найкращих. І на превеликий жаль, і втрачаємо людей, які ні в чому не винні, які жили і хотіли жити, як звичайні громадяни звичайної країни. А в ХХІ столітті в серці України віддавали своє життя, боронячи нашу незалежність, захищаючи права великої прекрасної країни, прекрасного народу України.

Будь ласка, народний депутат Сидорович Руслан Михайлович, "Самопоміч"

 

13:02:42

СИДОРОВИЧ Р.М.

Доброго дня, шановні колеги. Перш за все, я дуже втішений, що та обіцянка, яку ми дали суспільству підписанням Коаліційної угоди про зняття професійних імунітетів, вона починає розпочинатися.

Разом з тим, не можемо не відмітити той факт, що запропонований законопроект має цілий ряд недоліків і може в результаті призвести до того, що ця обіцянка може бути невиконаною. Перш за все, на що хочеться звернути увагу. Якщо ми говоримо про зняття, про притягнення, вірніше, суддів до відповідальності шляхом надання дозволу Вищою радою юстиції, ми повинні не забувати, що в нас в країні одночасно зараз триває судова реформа.

Один із законопроектів, який є на розгляді у Верховній Раді, передбачає скасування існування такого органу, як Вища рада юстиції, і створення іншого органу суддівського самоврядування, який фактично повинен буде розглядати подібного роду питання. Тому, коли ми розглядаємо створення, вірніше, передачі питання про притягнення до відповідальності суддів Вищій раді юстиції ми повинні розуміти, що через місяць, через два, у нас такого органу в країні може не бути.

Наступне запитання. Дуже важливий момент – це створення ефективного механізму притягнення Президента, не Петра Олексійовича, а будь-якого Президента, тому що ми приймаємо зміни до Конституції, хочеться вірити, що ми їх приймемо раз і на завжди, це основний закон нашої країни. Тому без ефективного механізму притягнення до відповідальності Президента України, тобто Закону про імпічмент, дана реформа не буде повною і може призвести до дисбалансу механізмів впливу в державі, що безумовно, може мати негативні наслідки.

Додатково хочеться відмітити, що комплексний аналіз поданого законопроекту вказує на те, що зняття недоторканості з депутатів, що безумовно, необхідно провести, тягне за собою необхідність ефективної реформи судової системи, судової гілки влади, а також правоохоронної системи. Це один з тих моментів, який у нас в країні ніяк не може розпочатися, тобто реформа правоохоронної системи, тобто реформа міліції.

І додатково на завершення хочеться додати, що є велике побажання до юристів з Адміністрації Президента, не підставляти нашого Президента і готувати настільки якісні законопроекти і подавати їх у сесійну залу, які не викличуть жодних зауважень і будуть підтримані тою конституційною більшістю, яка є у нас у складі коаліції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, шановні колеги, час на виступи народних депутатів вичерпано, 15 хвилин які відведені Регламентом Верховної Ради України.

Я прошу народних депутатів зайти до зали, зараз.  Увага керівників фракцій! Увага народних депутатів! Я просив би секретаріат, будь ласка, запросіть народних депутатів до зали Верховної Ради.

Займайте свої місця. Ми зараз розпочнемо голосування, відповідно до законодавства. Ми зараз розпочнемо голосування відповідно до законодавства за даний законопроект. Будь ласка, я прошу всіх зайняти свої місця у залі Верховної Ради України. Будь ласка, секретаріат, запросіть депутатів для голосування.

Шановні колеги, ми зараз переходимо до прийняття рішення щодо зазначеного питання. Я прошу всіх народних депутатів зайти до зали і зайняти свої робочі місця.

Всі народні депутати? Готові голосувати? Будь ласка, я прошу всіх народних депутатів зайти до залу.

Шановні народні депутати, переходимо до прийняття рішення. Прошу уважно послухати. Відповідно до статті 146 Регламенту Верховної Ради України ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного сесії Верховної Ради України проекту Закону (реєстраційний номер 1776) про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканості народних депутатів України та суддів). Прошу підтримати дане рішення шляхом голосування. Прошу голосувати, шановні народні депутати. (Оплески)

 

13:08:25

За-297

297 голосів, рішення прийнято.

По процедурі? Рішення прийнято – 297. По фракціям, будь ласка. 

За пропозицією народного депутата Пацкана Валерія, я хотів би звернутися до депутатів, які не проголосували з якихось причин, можливо, якщо є такі в залі, офіційно написати заяву про зарахування їхнього голосу. А ті, хто не проголосував, надрукувати в поіменному голосуванні. Домовилися. Ми оприлюднимо голосування поіменне, оприлюднимо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми опублікуємо на сайті Верховної Ради. Дякую, шановні колеги.

Шановні колеги, рішення прийнято. У нас зараз з вам є інформація голови Національного банку України Гонтаревої щодо стану грошово-кредитної системи України. На це у нас відводиться 40 хвилин. 20 хвилин – для виступу голови Національного банку України. І 20 хвилин буде на запитання і відповіді.

Шановна Валерія Олексіївна, я прошу вас до слова. Регламент – 20 хвилин. Я просив би народних депутатів уважно слухати і бути відповідно дуже коректними. Щиро вдячний. Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О.

Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні присутні! Я вдячна за можливість висловитися з цієї високої трибуну. Можу вам сказати, що нарешті я тут. Більше місяця я просила пана Гройсмана… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, я прошу вас дотримуватися Регламенту. Олег Валерійович, я прошу вас дотримуватися Регламенту і всіх народних депутатів.

Шановні колеги, якщо… я хочу вас попередити, шановні колеги, якщо ми зараз будемо порушувати процедуру розгляду даного питання, я закрию засідання Верховної Ради України. Тому я прошу всіх до дисципліни, до порядку і до поваги до виступаючого. Я прошу правоохоронні органи провести дослідження чи натуральні ці кошти, чи фальшиві. Якщо фальшиві, треба розібратися щодо відповідальності за розповсюдження у залі Верховної Ради фальшивої валюти. Дякую.

Прошу уваги, шановні народні депутати. Будь ласка.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я не народний депутат, тому я ще не звикла до цього цирку, але нарешті я тут. Більше місяця я просила пана Гройсмана включити мій звіт до порядку денного і коли цього не сталася… (Шум у залі)  Я вже вимушена була…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Валерія Олексіївна, я перепрошую. Я тепер зрозумів в чому проблема. Я про це говорив, Валерія Олексівна, що на минулому пленарному тижні ви просили, щоб я запросив і я вас запросив насправді на цю п'ятницю, це правда, я це оголошував з Президії Верховної Ради, ви це пам'ятаєте. Дякую. Продовжуйте, будь ласка, 20 хвилин.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Ні… Тому в мене була вже прес-конференція, вона була більш ніж 2 години, тому, на жаль, я прошу вибачення, якщо сьогодні я буду повторювати деякі сказані цифри.

Я розумію, що накопичилося дуже багато питань, тому я нікуди звідси не піду, а буду відповідати на всі ваші запитання. Тому постараюсь зробити мій виступ дуже стисло, щоб у нас багато часу на запитання, тому почнемо з початку.

Насамперед, скажемо про витоки з джерела сьогоднішньої повномасштабної фінансової кризи. На жаль, економічна ситуація України останні 10 років це історія нагромадження величезних макроекономічних дисбалансів. Тобто не відповідності між обсягом виробництва та споживання в масштабах держави, які покривалися нарощуванням боргів. Тому у спадок ми отримали ці величезні макроекономічні дисбаланси та банківську систему, яка майже не функціонувала останні 6 років і також практично не робочу інституцію всіх гілок влади. І зрозуміло, що безконечно це тривати не могло, а каталізатором нинішньої фінансової кризи стала спочатку анексія Криму, а потім справжня кривава війна на Донбасі. Звідси і депресія економічної активності і погіршення стану державних фінансів і як результат напруга на грошово-кредитному ринку, зниження довіри до банківської системи та національної валюти. В цифрах це виглядає так: значне падіння ВВП – 7,5 відсотків в минулому році, стрімка девальвація гривні, майже 100 відсотків, з економічної точки зору це 50 відсотків, але з нашої точки зору як це ринком прийнято це майже 100 відсотків.

Споживча інфляція, яка сягнула майже 25 відсотків та втрата третини депозитів банківської системи. Що ми маємо? Найнижчі з 2009 року падіння рівня міжнародних резервів країни, які зараз складають 7,5 мільярдів доларів. Нагадую вам прописну істину "війна – це насамперед величезні бюджетні витрати, це паніка населення і бізнесу, це реальна втрата територій промисловості" і в цьому ми з вами живемо і працюємо.

В той же час в нашій країні, всі знають, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Тому зараз постає питання: а чи міг Національний банк самотужки впоратися з цими безпрецедентними виплатами? А чи є хоч одна Конституція у світі, яка покладала виключну відповідальність на центральний банк країни за забезпечення стабільності грошової одиниці? Більш того, оцінювала не просто купівельну спроможність гривні, а її курс до долара США, до євро, або російського рубля? Відповідь: такого немає в жодній країні світу. Тому, що тільки консолідована та солідарна відповідальність всіх гілок влади може це зробити.

І, насамперед – це спільне завдання уряду та Національного банку. Тому що Національний банк не може замінити собою ні промисловість, не може бути ні імпортером, ні експортером, ні митницею, ні Податковою службою. Національний банк не може створювати платіжний баланс країни від якого і залежить стабільність національної валюти. Тому що курс – це тільки дзеркало  того, що відбувається в  економіці держави.

І якщо казати математичною мовою, курс валюти – це похідна від платіжного. Sorry maybe, це прописні істини, але я їх повторюю.

І Національний банк у разі значного погіршення ситуації з платіжним балансом країни, що наразі сталося, може тільки тимчасово закривати наявні дисбаланси своїми валютними резервами через механізм ринкових інтервенцій або як регулятор банківської системи запроваджувати, знову ж таки, на короткий термін адміністративні обмеження.

При цьому Національний банк не шукав собі виправдань і розпочав реформи одразу, тому що важкий стан нашої економіки це зараз, навпаки, привід рухатися ще швидше, це – реальний акселератор швидкості проведення реформ. Іноді говорять, що ми сліпо слідуємо рекомендаціям Міжнародного валютного фонду, проте, я хочу сказати, що, на мій погляд, ми повинні рухатися набагато швидше, ніж це передбачено програмою з Міжнародним валютним фондом, тому що, на жаль, ця програма не передбачала того, що  сталося в нашій країні за останні шість місяців. І я дуже рада, що саме Національний банк першим розпочав радикальне оновлення банківської системи та, власне, себе.

Так що ж зробив Національний банк за час мого керівництва і що ми будемо робити в цьому році? Як ви знаєте, в минулому році наша країна пережила дві хвилі девальвації та боротьби з валютною панікою. Причини зрозумілі. Дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу у 2013 році досягнув 16,5 мільярдів доларів. На підтримку штучного курсу гривні на рівні "8" було витрачено 23 мільярди доларів валютних резервів країни, включаючи 4 мільярди доларів у січні та лютому цього року. І як ви знаєте, економіці це не допомогло. Реальний ВВП країни за шість останніх років навіть не досягнув рівня 2008 року на початку минулого року. Тому що на початку 2014 року всім було зрозуміло, що далі йти було нікуди, тому що попереду була   фінансова прірва. Накопичувати дисбаланс і далі вже стало неможливо: революційна ситуація настала, кінець злочинної влади вже був вирішений. І все це було зроблено при фіксованому курсі гривні до долара США.

Ще раз підкреслюю, що фіксований курс гривні, який вбивав конкурентоспроможність нашої економіки, який не давав економічного сенсу ні зростанню нашого експорту, ні розбудові імпортозаміщення, ні впровадженню енергозберігаючих технологій, - це і був спрямований шлях до цієї фінансової прірви. А боязнь зробити рішучі реформи, як у газовому секторі, так і в інших секторах економіки, включаючи банківський сектор, який потребував перезавантаження ще з 2008 року, призвели до цього жахливого фіналу.

Але у нас у всіх сьогодні постає основне питання: чи відійшли ми від краю цієї прірви? Перший крок, навіть болючий, ми вже зробили. У квітні минулого року урядом та Національним банком було прийнято цілком обґрунтоване рішення: перейти до гнучкого курсу, валютного курсу. Його підтримав Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні кредитори.

Таким чином, ще до мого приходу до Національного банку сталася значна девальвація гривні: майже 50 відсотків. То було шоковою терапією лікування накопичених дисбалансів. І вже на початку серпня, коли я звітувала тут, у Верховній Раді, досягнення гривнею фундаментального рівня у 11.7 гривень за долар – це був… фундаментальний рівень був досягнений, тому що рахунок поточних операцій на цьому рівні вже був цілком збалансований.

Національний банк був налаштований знімати левову частку адміністративних обмежень, та, як відомо, наприкінці серпня на нашій території розпочалася справжня війна, а з нею і новий виток девальвації, спричинений величезним попитом на готівкову валюту та на валюту на міжбанківському валютному рику.

Коли наприкінці вересня почалися нові коливання курсу гривні, ми вирішили, що ринок слід допомогти врівноважити. Якщо промисловість фізично знищена, то ні який курс гривні не допоможе експортеру стати конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

Майже півтора місяця Національний банк втримував курс на стабільному рівні за рахунок адміністративних важелів та валютних інтервенцій.

Ми  ввели жорстоке адміністративне обмеження, ретельну перевірку імпортних контрактів; заборонили дострокове повернення кредитів, ввели 75 відсотків обов'язкового продажу валюти. Ми навіть заборонили виплату дивідендів за кордон. Також ми проводили щотижневі інтервенції за фіксованим курсом гривні на рівні 12,95 як для поповнення  кас банків 100 мільйонів доларів на тиждень, так і для задоволення попиту імпортерів –  200 мільйонів доларів на тиждень.

За цей час НБУ витратив на підтримку гривні 1,3 мільярда доларів валютних резервів. І я впевнена, що це ми зробили правильно, тому що на той час паніка населення та бізнесу досягла піку, а очікування повномасштабної війни змушувала нас  замислитися над екстраординарними діями, які центральні банки повинні вводити в разі війни, тому що воєнна економіка, на жаль, це не ринкова економіка. Тому ми були вимушені запровадити ці тимчасові заходи. І ми ніколи не відмовлялися від ідеї гнучкого ринкового курсу гривні.

Коли на початку листопада ми побачили, що ситуація в економіці покращилася, коли ми замінили прогноз падіння ВВП з 9 відсотків до 7,5 відсотків, коли почали працювати наші експортери навіть в зоні АТО, коли домовленості по закупівлі газу на зиму вже були досягнуті та коли була обрана нова Верховна Рада цілком проєвропейська, Національний банк вирішив, не скасовуючи  адміністративних обмежень, допомогти ринку знайти врівноважений курс, так званий еквілібріум.

Тому ми започаткували щоденні валютні  аукціони в  розмірі 5 мільйонів доларів не для задоволення попиту імпортерів, а як інструмент пошуку цієї рівноваги.

На жаль, ринок ще цю рівновагу не знайшов. Ринок ще чекає цю рівновагу, адже певні результати є, коливання курсу є достатньо помірні.

Ще я хочу зауважити, що  продаж валюти НАК "Нафтогаз" НБУ досі здійснює напряму з валютних резервів. Тому коли панічні настрої покращаться, ми моментально побачимо, що пропозиції валюти на ринку буде  більше, ніж попиту. Коли найбільший імпортер країни не купує валюту на міжбанківському ринку, то там повинен бути її профіцит.

Тепер перейдемо до грошово-кредитної політики, яку проводив Національний банк в минулому році. Цілком зрозуміло, що реалізація грошово-кредитної політики НБУ здійснювалася в умовах соціально-політичного тиску, несприятливих макроекономічних трендів, які посилились військовими діями на сході країни. Але всім варто пам’ятати, що Національний банк підтримував Державний бюджет країни, яка вела військові дії. За це ми маємо багато критиків, включаючи критиків Ради Національного банку.

У спокійний мирний час я б була першою проти монетизації державного боргу. Але спробуємо проаналізувати виклики. Дефіцит Державного бюджету становив 63 мільярди гривень, який був практично профінансований Національним банком через купівлю державних цінних паперів. Тому що кошти Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних кредиторів в розмірі 9 мільярдів доларів були витрачені на повернення старих зовнішніх боргів. Більш ніж 20 мільярдів гривен з цієї суми пішли на потреби армії для проведення АТО. Інші були витрачені виключно на захищені статті бюджету – виплати зарплат і пенсій.

Але виникає запитання: а хто ще це міг зробити? Ринки капіталу для країни в стані війни закриті, і ніхто б з інвесторів цього більше зробити не міг.

Окрема історія з НАК "Нафтогазом". 8,6 мільярдів доларів були продані з резервів країни на потреби НАК "Нафтогазу". Не секрет, що НАК "Нафтогаз" потребує реформ, і вони тривають. Але його збалансування потребує часу та узгоджених дій виконавчої влади. А теплі домівки всім потрібні вже зараз. Тому уряд збільшив статутний фонд НАК "Нафтогазу" на суму 104 мільярди гривень, які НАК "Нафтогаз" витратив на закупівлю газу та на розрахунки зі старими боргами, з "Газпромом" – на 3,1 мільярда доларів та з євробондами на загальну суму 1,7 мільярдів доларів. Але ці кошти ніколи не виходили на ринок і не спричиняли тиск на гривню, як я неодноразово повторювала, тому що всі ці виплати ми робили за рахунок валютних резервів країни, але країна втрачала резерви, тому рівень валютних резервів досяг мінімального рівня з 2009 року і зараз складає 7,5 мільярдів доларів. Але при цьому Національний банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складає 317 мільярдів гривень або більш ніж 70 відсотків всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та "Накнафтогаз" на суму 175 мільярдів гривень або майже 40 відсотків доходів зведеного бюджету країни.

Наголошую, що виснаження наших золотовалютних резервів, зовнішні боргові зобов'язання, а також затримка допомоги Міжнародного валютного фонду, яка була запланована на кінець цього року, але була відкладена у зв'язку з достроковими виборами Верховної Ради та формуванням нового уряду, дуже негативно вплинула на ціни запозичень України як на міжнародних ринках, так і на ситуацію на локальному валютному ринку.

Також знову  посилився відтік депозитів з банківської системи, який досяг 126 мільярдів гривень або 29 відсотків минулого року. Тому треба діяти дуже швидко. Можемо констатувати, що в нас вже йде повномасштабна фінансова криза, яку можна подолати тільки рішучими діями, значною бюджетною економією та фінансовою підтримки міжнародних донорів. Тільки впевненість у майбутнє може повернути довіру населення та бізнеса до банківської системи.

Для НБУ криза – це час рішучих дій, тому ми не сиділи та не чекали, що "заграница нам поможет", а почали реальну перебудову банківського сектору. Ми зробили три найважливіших речі. Перш за все, ми кардинально змінили підхід до рефінансування банків, ми розчищаємо банківську систему та зміцнюємо її, і нарешті, реформування банківської системи ми почали з себе. Дозвольте детальніше зупинитися на цих пунктах. По-перше, ми кардинально змінили підхід до рефінансування банків. Тепер нікому не можливо отримати в Національному банку рефінансування під сумнівну, неякісну заставу, тільки підтвердження вартості цієї застави провідними міжнародними компаніями, є базою для отримання  стабілізаційного кредиту Національному банку. А стабілізаційний кредит банк може отримати тільки в разі наявності куратора банку, який реально відслідковує цільове використання цього кредиту.

Таких кредитів за мою каденцію було надано п'ять і лише на  відтік депозитів в межах  сум  гарантованих вкладів.

Також  була  розроблена сучасна програма  автоматичного рефінансування банків під заставу ОВДП через прозору ринкову  систему щотижневих аукціонів.

Тому коли я бачу  чергову інсинуацію щодо обсягу рефінансування, то хочу вам надати статистику. За час мого  перебування на посаді банки повернули  кошти в рефінансування більше, ніж було видано. І це притому, що наприкінці вересня, у зв'язку з  ситуацію на Донбасі, для  стабілізаційних кредитів ми оголосили банківські канікули  строком на 3 місяці та підготували спеціальну програму реструктуризації таких кредитів строком на  4 роки.

Нагадую, що до мого приходу в Національний банк, надав банкам спочатку минулого року 35,6 мільярдів гривень, а наприкінці року ця цифра становила  34 мільярди гривень. Тому цифри кажуть самі за себе. За мою каденцію повернення рефінансування було на мільярд більше ніж видано спочатку року.

Але щоб не втрачати довіру вкладників та  забезпечити вчасне проведення розрахунків  та  повернення вкладів населенню Національний банк як кредитор останньої інстанції повинен пильно дивитися за ліквідністю ринком.

Тому коли я чую, що  Національний банк за останній тиждень надав рефінансування банкам на  90 мільярдів гривень, то хочу проінформувати вас, що залишок за кредитами рефінансування,  виданими за всю історію Незалежної України, на сьогодні складає 110 мільярдів гривень, або  7 відсотків ВВП, з яких ринковими кредитами під заставу ОВДП складає 14 мільярдів гривень або менш ніж один відсоток ВВП. А левова частка  стабілізаційних кредитів складає якраз кредити, які були надані протягом 2008-2013 років  та досі не повернені до Національного банку. На жаль, значна частина обсягу коштів з підтримки ліквідності банків внаслідок… У мене ще багато інформації.

На жаль, значна частина обсягів з підтримки ліквідності банків внаслідок  відпливу кладів трансформувалась в готівку поза банками, обсяг якої збільшився на 19 відсотків. Але ріст монетарної бази в минулому році склав всього 10,2 десятих відсотків або 31 мільярд, тому що витратили інші валютні резерви на потреби Накнафтогазу. Тому, коли я чую про…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

О.І.СИРОЇД

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Я прошу дати ще дві хвилини. (Шум в залі)

Ми не обмежуємо. Прошу… Пані Валеріє, пані Валеріє, я прошу завершувати, 2 хвилини.

 

ГОНТАРЄВА В.О. О'кей. 2 хвилини. Тому за всію історію емісія гривні складає 338 мільярдів гривень, щоб ви це розуміли, щоб ніякі інсенуації по 100 мільярдів, 900 мільярдів, щоб ніколи, нічого це не бачили та не чули.

Головний месидж. На підтримку регулятора як кредитора останньої інстанції банки можуть розраховувати, якщо вони платоспроможні та мають лише короткострокові проблеми з ліквідністю в зв'язку з витоками депозитів. Якщо вони мають достатній капітал або затверджено програму до капіталізації та мають прийнятну заставу.

По-друге, ми чистимо банківський сектор. Може це буде відповіддю, – 33 банки вже виведено з ринку, 7 з них за порушення законодавства в сфері незаконного відмивання грошей.

Ми провели стрес тестування 40 банків. Ми підвищили вимогу до капіталу банків, зараз нові банки… капітал нових банків буде складати 500 мільйонів гривень. Рекапіталізація банків вже триває. Програми рекапіталізації вже надані. 18 установ потребують рекапіталізації – це 66 мільярдів гривень.

І нарешті реформування банківської системи. Ми почали самі з себе. Ми скоротили більш ніж 50 відсотків нашого персоналу. Ми… Ця програма триває, тому що ми перебудовуємо всі процеси, ми… зараз ми перебудовуємо всі наші філії. 25 територіальних управлінь більш не буде в цій країні, будуть тільки 4 кластери. Ми з 11 тисяч наших співробітників ми будемо мати тільки 5 тисяч співробітників к кінцю цього року. Ми продаємо непрофільні активи. Ми зменшили наш кошторис більше, ніж в 2 рази – з 11 мільярдів до 5, на 6 мільярдів гривень. Всі ці гроші підуть до державного бюджету цього року вже.

Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, пані Валеріє. Я вам дуже… 30 секунд, давайте. Тому що чи матимете час на відповіді.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Треба ж сказати, що ми збираємося робити цього року.

Перш за все цінова стабільність в державі – це завдання Національного банку. Для цього треба переходити до режиму інфляційного таргетування. Але для нього повинні бути передумови. Перш за все треба зупинити фіскальний домінентс, fiscal dominants. Фіскальне домінування – це неправильна монетарна політика, це політика бюджетного та нафтогазового таргетування. Тому монетарна політика на наступний рік з боку Національного банку буде дуже виважена. Цифри надам по інфляції, коли будуть запитання.

Тому Національний банк планує приріст монетарної бази на 27 відсотків або на 91 мільярда та готовий оказати підтримку уряду, фонду гарантування та банківській системі України тільки в цих межах. Розраховано це, виходячи з інфляції 17,2 відсотка.

Головний меседж, яким я хочу закінчити свій виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Пані Валерію, я вам дуже дякую. (Шум у залі)

Ну, давайте. Давайте ще 30 секунд. 30 секунд, прошу.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Головний меседж це: Національний банк буде продовжувати використовувати систему гнучкого обмінного курсу, тому в нас ніколи вже не буде фіксованого обмінного курсу. Тому Національний банк ніколи не буде (ну, за мою каденцію, а це ж не проблема), ми будемо надавати тільки нашу інформацію по інфляції, по ВВП, по…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я прошу записатися на виступи від фракцій, спочатку від фракцій. Прошу записатися на запитання. 20 хвилин на запитання.

Прошу, Олег Березюк, фракція "Самопоміч".

 

13:38:01

БЕРЕЗЮК О.Р.

Прошу передати депутату Остріковій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Острікова, прошу.

 

13:38:09

ОСТРІКОВА Т.Г.

Шановна пані Голово Національного банку, в мене наступне питання, яке пов'язане з вашим основним меседжем. Коли Національний банк України визнає, що в Україні діє декілька курсів і, зокрема, діє чорний курс, реальний курс, який формують експортери у змові з банками. Цей курс на сьогодні близько 19, а колеги говорять, що вже перевищив 20,5 гривень. Якщо імпортер не погоджується на сплату тим чи іншим способом, оцієї дельти – різниці між вашим офіційним курсом і чорним курсом – він залишається без валюти, а значить не може виконати свої зобов'язання перед іноземним постачальником. Тому 95 відсотків угод на сьогоднішній день, пов'язаних з купівлею і продажем валюти, проходять на чорному ринку по такій описаній вище схемі. Я хотіла би спитати, які ви вживаєте ефективні заходи спрямовані на подолання цього явища? Як на сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, доповідайте.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Як я вже зазначила, коли в країні є дефіцит валюти, то Національний банк впроваджує і коли Національний банк не має можливості робити інтервенції в значних пропорціях, то Національний банк впроваджує адміністративні межі. І це дуже болюче для ринку, коли це існує. Тому доколи будуть існувати адміністративні обмеження до того часу будуть існувати компанії, які будуть намагатися його обійти. Тому чорний ринок, сірий ринок – це ж дуже гарне запитання, тому що  курс, про який ви сказали, я знаю, що деякі реальні транзакції є, але це не курс ринку. А коли ми з вами… на жаль, ліквідність валютного ринку вона настільки мала, вона настільки низька, а попит набагато більший…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте, будь ласка, 10 хвилин завершити. 10 секунд завершити.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я? Наше головне завдання, щоб у нас був один курс реальний та ефективний. Тому я перша, хто… коли я цього понеділка була нарада з 40 банками, я запропонувала…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу включіть мікрофон.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я сподіваюсь, коли міжнародні організації оголосять цю велику допомогу цю рівновагу ми знайдемо  бистріше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Валерія.

Народний депутат Олександр Кодола.

 

13:41:12

КОДОЛА О.М.

Олександр Кодола, Чернігівщина, фракція "Народний фронт". Шановна Валерія Олексіївна! Коли ви були призначені на посаду, золотовалютні резерви України складали близько 20 мільярдів доларів. Днями Нацбанк оприлюднив інформацію, що золотовалютні резерви України складають вже 7,5 мільярдів доларів. Це є найнижча цифра в історії України.

Тому у питання до вас, куди за півроку вашої роботи ділися понад 13,5 мільярдів доларів золотовалютних резервів і які шляхи вирішення і збільшення цих резервів ви бачите?  Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Ну, для начала, коли я прийшла на посаду, вони були 16 мільярдів. Можу вам сказати, що тільки що в своєму виступі, якщо б ви його слухати, то 8,6 мільярди резервів було продано напряму НАК "Нафтогаз" і 1,3 мільярди було продано через інтервенції на підтримку курсу гривні у вересні та жовтні цього року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні народні депутати, я вас прошу! Ми так довго чекали цього звіту, і ви так наполегливо запрошували пані Гонтареву до залу! Тому я прошу, займіть місця, сядьте, і прошу вас бути уважними.  Дякую.

Павло Кишкар.

 

13:42:48

КИШКАР П.М.

Я прошу передати  слово Альоні Бабак.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Альона Бабак.

 

13:42:57

БАБАК А.В.

Народний депутат Альона Бабак, фракція "Самопоміч". Валерія Олексіївна, скажіть, будь ласка, в мене питання банківського нагляду. Я на прикладі акціонерного комерційного банку "Київ" хочу продемонструвати ситуацію, яка слалася.

Є вкладник, який звернувся до банку отримати свої кошти з пенсійного рахунку, банк не віддає гроші, каже, що в нього немає.

Коли вкладник звернувся до Нацбанку, Нацбанк відповів, що відповідно до статті 5 про банки і банківську діяльність банк не може втручатися в діяльність банків. Скажіть, будь ласка, у випадку, якщо банк фактично неплатоспроможний, а Національний банк України не може вплинути на такий банк, то скажіть, будь ласка, як може бути забезпечена стабільність банківської системи, якщо ви фактично не можете впливати на ситуацію, коли банк не виконує своїх зобов'язань перед вкладником? Скажіть, як бути в такій системі?

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я можу сказати, що банки – це, мабуть, найменша проблема нашої банківської системи, тому що це дуже маленький банк. На жаль, ми маємо такі проблеми, дуже серйозні, в нашій банківській системі… Для цього і є механізм рекапіталізації банків та механізм надання ліквідності національним банкам, рекапіталізованим банкам.

Але банк "Київ", якщо це запитання по банку "Київ", власник банку "Київ" – це Міністерство фінансів, тому ми вирішуємо зараз питання про… Тому що банк "Київ", ну, це питання до Фонду гарантування або до приєднання до іншого державного банку. Поки не буде вирішено питання, ніхто не може отримати кошти, я з цим погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Івченко Вадим.

 

13:44:43

ІВЧЕНКО В.Є.

Прошу передати колезі Луценку Ігорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ігор Луценко, прошу.

 

13:44:49

ЛУЦЕНКО І.В.

Шановна Валерія Олексіївна! (Я тут). Шановна Валерія Олексіївна, сьогодні банківську і грошову систему України, ну, фактично знищено, будемо визнавати факти: гривні перестали довіряти. В першу чергу чому? Тому що Нацбанком за цей період наш було розбазарено золотовалютні резерви. Ви знаєте цифру, скільки чистих резервів залишилося: вона дуже маленька. А через що розбазарено? Через продаж доларів обраним банкам. Мільярди доларів Нацбанку просто розтанули в цих обраних банках. Нагадаю, що в жовтні по 300 мільйонів в день кудись йшло. І українці на сьогодні змушені купувати долари на "чорному" ринку по катастрофічному курсу. В реальності в нас зараз існує 4 курси, що є колосальною можливістю для корупції.

У мене є питання: чи усвідомлюєте ви свою відповідальність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити, будь ласка.

 

13:45:56

ЛУЦЕНКО І.В. Чи усвідомлюєте ви свою відповідальність за цю ситуацію і які заходи ви  застосовуєте для того, щоби з цим справитися? Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я кожен день усвідомлюю свою відповідальність. І не лише за це, а за реальну макроекономічну ситуацію всієї країни. Тому я вже сказала, що наші резерви 8,6 мільярдів доларів  наших резервів ми  продали напряму НАК "Нафтогазу" і тільки 1,3 мільярда було витрачено н підтримку курсу гривні, коли була реальна воєнна ситуація в країні. Тому… ну про що це… що говорити? Нормальний ринок в день – це  мабуть 300 мільйонів в день. Але зараз коли наш експорт впав на 20 відсотків, тому що в зоні АТО ми маємо  15 відсотків нашого ВВП та 20 відсотків нашого експортного потенціалу.

У нас, на жаль,  недостатньо валюти. А попит з боку населення в три рази  перевищує… нормальне повне не в три рази, а в сотні раз. Тому збираю валюту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую.  Народний депутат Максим Поляков.

 

13:47:17

ПОЛЯКОВ М.А.

Пані Гонтарева, у мене є питання до вас. Ви як зайшли, хоч подивилися зверху напис був? Ким ви  працюєте? Ви ж не начальник відділення пошти десь в Глевасі. У мене до вас три питання є.

Перше питання. скажіть, будь ласка,  в цілому  по банківській системі в період з  01.05 по 01.12… року комерційними банками було куплено 41 мільярд  доларів. З них комерційними банками в період  той же самий  вашої роботи було виведено на  Кіпр 7 мільярдів доларів. Це ваша особиста відповідальність.

Друге питання. Ви сказали, що 33 банки, які ви вивели. Але чому в цих банках  немає  жодного банку сім'ї Януковича?  Я вам називаю банки: "Fidobank" (Арбузов-Колобов), "Смартбанк" (Захарченко), "Юнісон"Банк" (Клименко), "Інвестиційно-трастовий банк" (Захарченко), "Фінанс банк" (Захарченко), "Український бізнес банк" (Янукович-Арбузов), ПАТ "Банк Капітал" (Клименко), – це ваша відповідальність особиста, тому що ці кошти виводяться за кордон.

І третє питання.  Як….

 

ГОНТАРЕВА В.О. Ну перш за все,  я можу вам сказати, що це  якась нісенітниця, тому що нічого за кордон при моїй каденції не виводили. Тому що спочатку вересня ми запровадили такі адміністративні важелі, що всі ви приходили до  мене і тільки з критикою того, що навіть і нормальний імпортний  контракт дуже тяжко оплатити.

А збоку банка Януковича, так я можу вам сказати, що …

 

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, народні депутати…

Я вас прошу.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОНТАРЕВА В.О. Пробачення приношу, не всі приходили. Окей? Це буде в іншому моєму виступі. Тому що це відповідь на питання, не всі приходили. Не всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О.  Тому щодо банку Януковича, наскільки мені  відомо, три банки зараз судяться з  нами, тому що це банки Януковича, а ми вивели їх з ринку. Один із них був Всеукраїнський банк розвитку, банк Януковича. Немає ніяких питань та проблем з ліквідністю або з капіталом у цьому банку. Виводили в три етапи, тому що у нас немає нормальних законів як вивести цей банк в один етап, але вивели. Тому що санкції, змогли це зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Осуховський Олег.

 

13:50:05

ОСУХОВСЬКИЙ О.І.

Прошу передати слово Юрію Левченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово Юрію Левченко.

 

13:50:18

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

Левченко ВО "Свобода". Пані Гонтарева, от  ви дуже правильні слова використовуєте, розумні, англійські, як: "…" ну тут не тільки ви англійську мову знаєте. Я хотів би запитати чи ви знаєте   таке поняття: " … " поведінкові фінанси – ті речі, які вивчає будь-який студент першого курсу будь-якого західного економічного вузу. А саме те, що  не можна виходити на публіку і  публічно на ток-шоу і  повідомляти про плани Нацбанку.

Тому що це спричиняє паніку – паніку на ринку. Ви це робили постійно, от зараз трошки менше, але через зокрема вашу таку поведінку був величезний початок відтоку капіталів з банківської системи. Ви вважаєте, що  ви профпридатні після таких речей, коли ви  елементарні першокурсні речі не знаєте? Це перше питання.

І друге питання: чому минулого року Нацбанк неодноразово виходив на ринок і купував долар на завищеним курсом, за кусом, який був вище ринкового на той момент. І таким чином штучно піднімав курс долара. Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Дуже гарне запитання. Тому що завищений курс…  це одноразово Національний банк у державній компанії купував на ринку 100 мільйонів доларів. Це було, мабуть, на початку літа. І курс був 11,7. Так що дякую, що це був "завищений" курс. Але ми це робили, тому що це була дуже велика сума одноразова для ринку. Ринок вже мав збалансований курс на цьому рівні 11,70. І також це було нам потрібно, тому що нам потрібно було зустріти маяк Міжнародного валютного фонду по нашим валютним резервам.

Щодо поведінки, я не можу це коментувати, тому що, на жаль, паніка на ринку почалась більше ніж рік тому. Вона почалася в жовтні 13-го року з революції, потім з анексії Криму. На жаль, далі була війна. Тому я можу прокоментувати тільки, що з моїм приходом, я була вже більш щаслива, ніж пан Кубів, тому що з моїм приходом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Микола Скорик.

 

13:52:38

СКОРИК М.Л.

Дякую. Скорик, "Опозиційний блок". Шановна пані Голова. В бюджеті 2015 року записано, що доходи Державного бюджету від діяльності Національного банку будуть складати більше 60 мільярдів. В той же час Рада Національного банку підтверджує на цей рік тільки 34 мільярди. Чи підтверджуєте ви ту суму, яка стоїть зараз в Державному бюджеті?

Друге питання. В Державному бюджеті стоять 2 цифри: фонд гарантування вкладів фізичних осіб – 20 мільярдів, і 25 мільярдів на рекапіталізацію банків. Чи вважаєте ви, що буде справедливим, що замість збанкрутілих власників банків за проблеми і проблемні активи цих банків будуть платити безпосередньо держава Україна і прості громадяни України.

І третє питання. Яка сума того рефінансування, яке ви надавали комерційним банкам, пішла все ж таки на валютний ринок. І яким банкам і яку вони понесли догану від Національного банку? Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Перш за все, перше питання може про рефінансування. Як я вже зазначила, Національний банк за мою каденцію видав тільки п'ять стабілізаційних кредитів, та всі ці кредити були видані тільки на повернення депозитів в рамках гарантованою фондом сумою. Куратори це відслідковували до кожної копійки. Є всі репорти з цього приводу. Тому ні жодної копійки з цього не пішло з банківського ринку. Але якщо населення получило свої гроші в банках, воно могли йти на вторинний ринок валюти, готівковий, та купувати валюту тому опосредовано…  опосередковано, якийсь вплив міг бути.

Щодо першого питання. Доходи Національного банку: 65…  прогнозований прибуток Національного банку за цей рік складе 65 мільярдів гривень. Тому Національний банк не заперечує перерахувати цей прогнозований прибуток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, будь ласка.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я вам скажу чого це сталося. Це сталося одного разу в нашому житті, тому що ми продали валютні резерви, наші чисті, а вони дали нам курсові різниці які вже були реалізовані. Тому такий високий прибуток. Але це один раз в нашому житті.  (Шум у залі)

Ну, це на 15-й буде перераховано, тому що це 14-й рік. Я з вами згодна, це не як не допоможе нам у нашому житті, на все наше подальше життя, це одноразова. Але Національний банк може перерахувати ці гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, народний депутат Іван Крулько.

 

13:55:39

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановна пані голова Національного банку! Три місяці тому вся країна з великим інтересом спостерігала як ви намагалися купити 200 доларів у відділенні банку. За вашими нормативами і власними уявленнями це начебто було зробити дуже легко. Але вам це не вдалося.  Тому скажіть, будь ласка, як громадяни України, які мають не великі заощадження, не довіряють банківській системі через те, що завдяки вашому керуванню з'явився чорний ринок, який зараз процвітає. Як їм можна купити долари? Де вони це можуть зробити і за яким курсом, якщо не на чорному ринку?

І друга частина запитання. За ті три місяці, які минули, скажіть, будь ласка, скільки доларів, де і за яким курсом ви купили особисто? Іще одне. Скажіть країні, яка заробітна плата Голови Національного банку України? Дякую. (Оплески) 

 

ГОНТАРЕВА В.О. Ви задали зараз про заробітну плату дуже легке запитання. Ви ж її заморозили на рівні 7 мінімальних заробітних плат. Я не погоджуюсь з такою заробітною платою, я вам можу сказати. Не погоджуюсь ні я, ні правління Національного банку, ні голови департаментів. Ми не погоджуємося з такою заробітною платою, але це дуже легка відповідь.

Тому що вона складає 10 тисяч гривень на місяць. Ми не погоджуємося з такою, тому ми сподіваємося, що Верховна Рада змінить ці… (Шум в залі)

Це ж… Ну я ж не можу. Валюту де купити? Перше запитання за… Валюту купувати не треба, тому що кожен, хто хоче купити валюту створює паніку. Якщо ви їдете за кордон ви можете використовувати вашу платіжну картку де буде… і платити платіжною карткою все, що заманеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую. Народний депутат Григорій Тіміш. Це останнє запитання. Дякую.

 

13:57:46

ТІМІШ Г.І.

Шановний головуючий, прошу передати слово депутату Соловью Юрію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ Народний депутат Юрій Соловей.

 

13:57:54

СОЛОВЕЙ Ю.І.

Шановна пані Гонтарєва! Я хочу сказати, що за останній рік Нацбанк зробив все для того, щоб вбити в Україні середній клас і малий, і середній бізнес. І це йому успішно треба визнати вдалося. Але поряд з тим я хочу сказати, що ви або до кінця не розумієте питання, або не знаєте тему. Ви сказали, що курс давить платіжний баланс  України. Так от за 9 місяців у нас є позитивний платіжний баланс. На курс сьогодні давить непрофесійність дій Голови Національного банку України. Це перше питання.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, сьогодні мільйони українських людей стали заручниками валютних кредитів. Як, коли і в якій спосіб Національний банк буде вирішувати це питання? Це перше питання.

І друге питання. У цілому світі Національний банк…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

 

СОЛОВЕЙ Ю.І. В цілому світі Національний банк є основним економічним інструментом розвитку економіки. В цілому світі сьогодні кредити можна взяти під нуль відсотків один або два. В Україні  облікова ставка Національного банку – 14 відсотків. Це що, стимулювання розвитку економіки? Коли Національний банк почне знижувати облікову ставку Національного банку і стимулювати розвиток економіки? Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Зараз на запобігання розвитку інфляції, яку ми прогнозуємо на рівні 17 відсотків на наступний рік, наш монетарний комітет навіть розглядає можливості підвищити цю ставку. Тому що ми повинні, коли ми говоримо про стабільність національної одиниці –  то стабільність наших цін.

Щодо меморандуму по валютним кредитам. Разом з українськими найбільшими банками, валютними кредиторами, ми підготували меморандум, який, я думаю, прийде зараз на поміч нашим всім боржникам валютним. Тому що, як ви знаєте, Національний банк вже подавав законопроект… підтримав законопроект Князевича, який був проголосований влітку, але, на жаль,  тому що там курс обміну був на рівні 11,7. На жаль, сьогодні такого немає, тому ми вважаємо, що зараз ми підемо іншим шляхом. Це через меморандум…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

 

ГОНТАРЕВА В.О. А у вас ми вже зареєстрували… запросили депутата зареєструвати законопроект 0939, де ми вимагаємо і просимо вас зробити налогові льготи для таких…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити. Завершили? Народний депутат Тетерук, прошу.

 

14:01:13

ТЕТЕРУК А.А.

Дякую. Фракція "Народний фронт", Тетерук Андрій Анатолійович. Шановні депутати, ми покликали посадову особу, голову Національного банку для доповіді. По-перше, її ніхто не слухав, по-друге, у нас в залі повна відсутність дисципліни і, по-третє, коли ми покликали посадову особу, давайте відноситися до жінки як до посадової особи, а не витворювати піар-акції і ображати її, як жінку. Тому що безчестя робити такі акції по відношенню до жінки, тому що честь, Україна і жінка це повинні бути святими поняттями для кожного чоловіка, це по-перше. Тому я прошу лідера фракції Радикальної партії вибачатися перед жінкою, по-перше.

Тепер питання до голови Національного банку. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Це перше. І по-друге, чому у нас є проблеми із зняттям депозитів і люди мають досить проблемну ситуацію при отриманні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

 

14:02:24

ТЕТЕРУК А.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, відповідайте.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Перше питання, можна повторити? Депозити. А перше питання електронне, я не дочула. Почну з депозитів, а перше питання я не почула, сорі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, щоб можна було почути ще раз перше запитання.

 

14:02:49

ТЕТЕРУК А.А.

Перше питання. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Друге. Чому вкладники не можуть зняти свої депозити? Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Електронні механізми?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Регуляторні механізми.

 

ГОНТАРЕВА В.О. А, регуляторні механізми? Погано чути.

Перш за все, ми використовуємо електронні… регуляторні механізми. Неможлива кількість зараз адміністративних обмежень, неможлива.

Наша головна задача як тільки ми отримаємо підтримку міжнародних організацій я, сподіваюсь, ми почнемо знімати ці обмеження. Зараз ці 200 доларів на одну людину, зараз це перевірка всіх контрактів, 75 відсотків обов'язкового продажу, це обмеження, досі ми не можемо дозволити платити дивіденди. Як ми можемо сподіватися, що в цю країну будуть інвестиції, коли ми не можемо, не дозволяємо людям платити дивіденди. Тому ми… якщо ситуація буде погіршуватися, у Національного банку не буде іншого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дозвольте завершити. Ви завершили, пані Валерія?

І останнє запитання,  народний депутат Головко, все.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити і будемо закінчувати, шановні колеги. 

 

14:04:25

ГОЛОВКО М.Й.

Валерія Олексіївна, я би хотів сказати, що ні в якому разі, щоб ви не робили того, знову піднімаєте облікову ставку адже це знову призведе до падіння курсу української гривні, витягування коштів з реального сектору, закачування їх в банки і виведення їх в офшори. Так як це сталося, 41 мільярд, я перепрошую пані Валерія, 41 мільярд доларів ви продали сьогодні на ринку України з яких 32 вийшли якраз в офшори через підставні банки і інші структури. Ви даєте рефінансування російським банкам такі як "Промінвестбанк", "ВТБ", "Альфа банк", "Сбербанк России" мільярди, офіційно 179 мільярдів гривень. До  яких пір поки українська економіка буде фінансувати російські банки, які зараз фінансують терористів на Сході. Я вважаю це найбільший злочин. Тому за те, що відбулося в Україні, падіння національної гривні і за всі ці злочини в будь-якій цивілізованій державі давно вже би вас як керівника відправили у відставку. Я думаю, що парламент це рішення підтримає. Дякую.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Це декларація, чи запитання, чи як, що будемо робити? Відставку, або відповідаємо?

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

О.І.СИРОЇД

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за ваш коментар, пан Головко. Пані Валерія.

 

ГОНТАРЕВА В.О. Я вже надала інформацію скільки Національний банк продав валюти, я не можу коментувати якусь інсинуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, дякую вам дуже.   Будь ласка, Олег Ляшко.

 

14:06:01

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Мене колега закликав вибачитися перед  пані Гонтаревою. Безумовно, якщо є для цього підстави, я готовий вибачитися. Але у мене питання: а хто буде відповідати, і коли пані Гонтарева вибачиться перед мільйонами українців за те, що її політика довела до зубожіння мільйони людей, що вони вдвічі знецінили свої заощадження через вас, що вдвічі зросли ціни в магазинах через вашу діяльність? Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що мільярди, сотні мільярдів рефінансування роздала комерційним банкам? Вивели за кордон, перевели у валюту, люди сьогодні не можуть 100 доларів купити. Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що в Україні чотири курси, і внаслідок цього, мінімум, чорний  ринок 200 мільйонів доларів на день?

Тому Гонтарева повинна не вибачатися, а в тюрмі сидіти, і парламент має проголосувати за відставку цієї прохіндєйки! Слава Україні!

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую голові Національного банку, вона мужньо відповідала на ваші запитання. Я дякую за інформацію, яка була надана і за відповіді на запитання народних депутатів.

А народних депутатів я би просив… А народних депутатів я би просив толерантно себе вести по відношенню до будь-кого, хто стоїть на цій трибуні. Це  повага як до доповідача, так і до кожного депутата в сесійній залі. Не можна порушувати норми, представляючи при цьому український парламент. (Шум у залі)

Дякую голові Національного банку України.

Прошу народних депутатів займати свої місця.

Давайте порадимося, шановні народні депутати. О другій годині ми завершили ранкове засідання. Є необхідність… Немає виступів. Є те, що ми закінчили засідання, п'ятничне засідання Верховної Ради .

Є пропозиція  продовжити на 15 хвилин засідання Верховної Ради. (Шум у залі)

 Я не можу протягом одного засідання оголошувати п'ять перерв, ви розумієте це чи ні?! Тому маємо з вами, вже двічі це було оголошено, ми маємо з вами продовжити засідання, проголосувати, як депутати це… (Шум у залі)

 Є пропозиція: хто за те, щоб продовжити засідання Верховної Ради України до 15 години, ранкове засідання, до 15 години. Хто за те, щоб продовжити засідання Верховної Ради до 15 години?

 

14:09:23

За-152

Рішення не прийнято. (Шум у залі)

Добре, я скористаюся своїм правом: продовжую засідання на 15 хвилин. Засідання бути оголошено закритим о 14 годині 25 хвилин. (Шум у залі)

 Ви що, не почули? Завершено буде о 14 годині 25 хвилин. Все, дякую. 15 хвилин.

Декілька оголошень, шановні колеги. Я прошу народних депутатів зайти до зали.

Шановні колеги, відповідно до статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді восьмого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За Київ". Співголовами даного міжфракційного об'єднання обрано Новак Наталію Василівну, Луценка Ігоря Вікторовича.

Наступне. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 повідомляю про входження народного… Хвилинку! Про вихід спочатку.

Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Бондаря Віктора Васильовича зі складу депутатської групи "Воля народу".

Наступна заява. Згідно з поданою заявою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Бондаря Віктора Васильовича до складу депутатської групи "Економічний розвиток". Дякую, шановні колеги.

Олег Ляшко просить слова. Будь ласка, хвилину, Олег Ляшко.

 

14:12:11

ЛЯШКО О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Є пропозиція включити зараз до порядку денного законопроект номер 1778 – це законопроект про внесення змін до статті 41 Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму). Як ви пам'ятаєте, вранці Прем'єр-міністр сказав, що вони готові підтримати цей законопроект, оскільки попередній законопроект, який два дні тому ми голосували, начебто не враховує туди "Укрнафту", яка є найбільшим державним товариством, а сьогодні реально не має контролю держави.

Тому ми пропонуємо включити цей законопроект, зараз проголосувати за включення цього законопроекту до порядку денного. Є рішення Комітету по боротьбі з корупцією підтримати цей законопроект, і пропонуємо проголосувати цей законопроект зараз за основу та в цілому, для того щоб дати можливість державі повернути контроль над державними товариствами.

Водночас я звертаюся до всіх фракцій коаліції одностайно підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (Шум у залі)

Я попрошу всіх зайняти свої робочі місця для народних депутатів.

Депутат Каплін, будь ласка. Сідайте, будь ласка. За…

На місце, будь ласка.

Сигнальне голосування, будь ласка.

 

14:13:34

КАПЛІН С.М.

Шановний пане голово! Я хотів би звернутися до вас з  пропозицією, спочатку проголосувати сигнальне голосування для того, щоб ми… Для включення до порядку денного. І сигнальне голосування для того, щоб ми з'ясували чітко потенціал залу  проголосувати закони.

Я звертаюся офіційно на всю країну до  фракції "Народного фронту" підтримати цей антиолігархічний закон.

Я переконаний, що  десятки мільйонів пенсіонерів, людей праці нададуть, просто вклоняться вам за кожний голос, який ви дасте. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ємець, "Народний фронт". Потім – Хомутиннік.

 

14:14:21

ЄМЕЦЬ Л.О.

Шановні колеги, для  того, щоб зняти всі  інсинуації, фракція "Народний фронт" і минулого разу готова була голосувати за  аналогічного роду законопроект, тільки більш юридично-досконалий, на жаль, до нього просто не дійшла черга.  Тому фракція "Народний фронт" підтверджує, що вона буде голосувати за даний законопроект і іншої позиції не мала. (Оплески)  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Хомутиннік, народний депутат.

 

14:14:47

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановні колеги, якщо будуть прийматися так законопроекти,  просто з голосу, попередній законопроект був прийнятий. Але  не пройшло  і два дні  після  того, як був прийнятий законопроект, він навіть ще не поданий на підпис Президенту, ви вже приймаєте новий  законопроект. Але що ви будете робити з  тим законопроектом? Це перше.

По-друге, скажіть чи проходили всі регламентні процедури, комітети і все, решту.

Ви підготуйтесь, випишіть нормально законопроект, тим більше є воля коаліції на це, і прийміть один раз законопроект. Але з урахуванням всіх регламентних процедур. І я вас, голово, прошу дотримуватися регламентних процедур при  прийнятті законопроектів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, є пропозиція за включення до порядку денного. Тут немає нічого складного в цій пропозиції. Це потім, коли будуть доповідати треба було, щоб було    рішення комітету, щоби була доповідь і так далі – тільки по Регламенту, жодних пропозицій тут не може бути інших. Тому я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Ляшка  про включення до порядку денного  проекту Закону (реєстраційний номер 1778) про внесення змін до статті 41 Закону України  "Про акціонерні товариства" (щодо зниження відсоткової ставки для кворуму). №1778.

Хто "за", прошу голосувати. Взагалі прошу визначатися  з голосування.  За включення до порядку денного.

 

14:16:47

За-195

Рішення не прийнято. (Шум у залі) 

Будь ласка,  от по фракціях, ви ж бачите. "Блок Петра Порошенка" – 69, "Народний фронт" – 39, "Опозиційний блок" – 7, "Самопоміч" – 27, Радикальна партія – 21, "Батьківщина" – 14, "Воля народу" – 2, "Економічний розвиток" – 0, позафракційні – 16.

Будь ласка. Будь ласка,  хвилина, Олег Ляшко.

 

14:17:38

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги депутати! Я звертаюся до вас. У  залі присутні  карточки… зареєстровано  258 карточок. Зараз проголосувало 195. Я звертаюся до тих, чиї карточки стоять у залі і які не голосують за антиолігархічний закон. Цей закон – це питання мільярдів до бюджету. Мільярдів. це відновлення права  держави керувати своєю власністю.

Я звертаюся до фракції "Народного фронту", представник якої щойно казав, що вони підтримують цей законопроект. Половина фракції не проголосувала. Ми просимо те саме  деяких інших депутатів з коаліції: підтримайте! Це голосування – це  тест хто за народ, а хто за олігархів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Береза, "Народний фронт". Юрій Береза, будь ласка, я ж сказав про це. Юрій Береза, будь ласка,

 

14:18:56

БЕРЕЗА Ю.М.

Я хотів би звернути нашу увагу, і особливо лідера Радикальної партії. Я звертаюсь до колег по "Блоку Порошенка". В першу чергу я хочу наголосити: пам’ятаєте, як з першого разу голова Радикальної партії вніс цей закон. Був більш якісний закон Дерев’янка, але ми не розглядали його, ви нас передавили.

Я наголошую: без розглядання в профільному комітеті ніхто, і я в тому числі, голосувати за цей закон не буду. Крапка. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати. Дивіться. Шановні колеги, послухайте. Ви давайте, перестаньте сваритися. Наголошую на тому, послухайте. Послухайте, народні депутати, уважно. Уважно! Андрій Іванчук, будь ласка. Послухайте дуже уважно. Ви починаєте сваритися там, де не потрібно сваритися. Треба консолідовано прийняти рішення, а не сваритися. Але якщо воно зараз є непідготовленим в залі парламенту, то його не треба валити зараз. Бо я почну думати про те, хто його принципово валить. Я щойно його зараз поставив на голосування. Не треба, не треба. Перший раз його теж голосували. Будь ласка, Іванчук.

 

14:20:26

ІВАНЧУК А.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати. Законопроект 1778 був розписаний на комітет Єгора Соболєва. І наскільки я зрозумів, голова комітету сказав, що він засідання проводив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз мова йде не про засідання комітету, зараз іде мова за включення до порядку денного і зараз не потрібно голосування до цього питання.

Будь ласка, я ще раз ставлю на голосування за включення до порядку денного. Прошу голосувати. За включення до порядку денного.

 

14:21:26

За-204

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, дякую вам за увагу. Оголошую засідання закритим.

Будь ласка, по фракціям. "Блок Петра Порошенко" – 72, "Народний фронт" – 40, "Опозиційний блок" – 10, "Самопоміч" – 27, "Радикальна партія" – 22, "Батьківщина" – 15, "Воля народу" – 2, "Економічний розвиток" – 0, позафракційні – 16.

Оголошую засідання Верховної Ради закритим. Дякую.