ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 жовтня  2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок, колеги. Реєструємося.

10:01:12

Шановні колеги, в залі зареєстровано 410 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Доповідаю ситуацію з законом. Значить, позитивні новини прийшли. Перша позитивна новина: Комітет з економічної політики прийняв позитивне рішення щодо розгляду даного законопроекту.

Друга позитивна – це те, що зявилася накінец-то таблиця і добре, що в нас є засоби масової інформації. А то якби не засоби масової інформації, то я  би і не знав, що комітет колеги Терьохіна вчора розглянув цей законопроект. Але вона тільки вранці сьогодні зявилася, а рішення поки що комітету немає. Терьохін в дорозі до Верховної Ради.

Третє. Ми зараз з керівниками фракцій і з керівниками комітетів до 11-ої години, так як вам вчора і доповідав дополіровуємо цей законопроект і чи буде остаточна версія, чи не буде, будемо в залі йти по кожній окремо взятій поправці і так, як вимагає Регламент, якщо народний депутат вимагає, будемо ставити на голосування, відхиляти, чи підтримувати ту, чи іншу поправку.

Так що, колеги, я пропоную поступити наступним чином: спочатку вирішимо проблеми держави, а потім будемо вирішувати проблеми окремих політичних сил.

До 11-ої години в нас  перерва, колеги, я провожу з колегами заступниками і керівниками фракцій засідання. В 11-ій будемо розпочинати йти по таблиці по законопроекту. Дякую.

Микола Володимирович Томенко, я прошу запити народних депутатів. Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, надійшли запити народних депутатів України:

Володимира Лемзи до Премєр-міністра України щодо повернення Одеському державному аграрному університету навчально-дослідного господарства.

І цього ж народного депутата Володимира Лемзи до Премєр-міністра України щодо  виділення коштів для завершення будівництва та обладнання нового хірургічного корпусу Інституту очних хвороб та тканинної терапії імені Філатова.

Народного депутата Едуарда Прутніка до першого віце-прем’єр-міністра, міністра палива і енергетики, голови НАК „Нафтогаз України” стосовно перевірки ситуації з проведенням газифікації північного району міста Бахмач Чернігівської області та активізації робіт щодо підключення газових мереж до початку опалювального сезону.

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України щодо недопущення порушення Україною зобов’язань по виконанню Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини у зв’язку з намірами зведення багатоповерхового житлового будинку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї у Шевченківському районі міста Києва.

 Олега Маліча до Прем'єр-міністра України щодо придбання трансформаторної підстанції АТ-1 для забезпечення електроенергією Обухівського району Київської області.

Олександра Скибінецького до Прем'єр-міністра України щодо скасування  необгрунтованих наказів Державної митної служби України про ліквідацію Вадул-Сіретської митниці та створення Чернівецької митниці.

Юрія Литвина до Прем'єр-міністра України щодо бюджетного фінансування заходів Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та переробки уранової сировини на 2006-2030 роки.;

групи народних депутатів (Комара, Колесніченка інших) до Прем'єр-міністра щодо невиконання розпорядження Кабінету Міністрів України.;

Бориса Тарасюка до виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України, секретаря Ради національної безпеки і оборони, Генерального прокурора щодо культивування сепаратистських настроїв на Закарпатті та штучного підняття політичного питання  „русинства”. 

Володимира Пилипенка до голови Рахункової  палати щодо перевірки фактів зловживання службовим становищем при витрачанні бюджетних коштів начальником Управління державної охорони України Валерієм Гелетеєм.

Володимира Яворівського до міністра внутрішніх справ України щодо зумисного невиконання рішень судів працівниками міліції міста Кіровограда, котрі замість проведення необхідних слідчих дій виносять волюнтаристські постанови.

Володимира Яворівського до голови Державного комітету лісового господарства України, Генерального прокурора України, голови Миколаївської обласної адміністрації щодо виділення Миколаївською обласною державною адміністрацією десятки гектарів лісових ділянок різним товариствам з обмеженою відповідальністю для проведення науково-дослідних робіт терміном на 49 років.

Ігоря Шарова до міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту стосовно надання інформації щодо стану підготовки Загальнодержавної програми патріотичного і світоглядного виховання дітей і молоді та запровадження заходів, спрямованих на попередження правопорушень в молодіжному середовищі, скоєних на підґрунті національної або расової нетерпимості.

Олександра Скибінецького до Голови Державної митної служби України стосовно надання інформації про підстави та конкретні результати численних перевірок роботи Вадул-Сіретської митниці.

Олександра Шепелева до міністра  палива та енергетики України щодо передачі об’єктів незавершеного будівництва „Газопровід-відвід до сіл Михайлівна та Вербка Мурована Ярмолинецького району Хмельницької області” із сфери управління Мінпаливенерго до сфери управління Ярмолинецької районної ради.

Олександра Шепелева до міністра аграрної політики України щодо надання компенсації аграріям Волинської області, які зазнали збитків внаслідок надмірних опадів.

Юрія Литвина до Голови Державної судової адміністрації щодо виділення коштів з державного бюджету на проведення реконструкції приміщення апеляційного суду Кіровоградської області за програмою „Забезпечення судів належними приміщеннями”.

Андрія Павловського до Голови Київської міської державної адміністрації щодо термінової заміни аварійних ліфтів в будинку 13 по вулиці Павла Тичини в місті Києві.

Андрія Павловського до Голови Київської міської державної адміністрації щодо перегляду рішень Київської міської ради стосовно будівництва по вулиці Кропивницького 1, 3, 5 в Печерському районі міста Києва.

Грпи народних депутатів (Добряка, Крука та інших) до Голови Київської обласної державної адміністрації  про підтримку в рамках діяльності Міжфракційного депутатського об’єднання по сприянню здійсненню програми „Добрик-Всесвіт” проведення дитячого конкурсу на кращі природоохоронні заходи.

Депутатські запити, які були вчасно оформлені, шановні колеги, я виголосив. Так як і домовлялися, працюємо після перерви.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Апарат Верховної Ради, знайдіть голову комітету Терьохіна. Ні, бажано цілого Терьохіна…

Сергій  Анатолійович, ви готові доповідати? Комсомол був позавчора.

Значить, шановні народні депутати, доповідаю про порядок розгляду законопроекту в другому читанні. Законопроект номер 3309-4п. Всі поправки народних депутатів України, які будуть вимагати як такі, що враховані чи не враховані комітетом, будуть ставитись на голосування. Значить, пропонується предметна дискусія по кожному пункту відповідної поправки. 226 набрала – будемо враховувати.

Порядок розгляду такий. Перед голосуванням в другому читанні я пропоную, щоб ми зробили перерву, дали команду комітету узагальнити весь текст по тих поправках, які будуть підтримані чи непідтримані; ще раз проговорили по тексту даного законопроекту – і після того голосували в другому і в цілому. Зрозуміла процедура? Тому що тут дуже багато поправок.

Значить, я пропоную, Сергій Анатолійович, запустити процес по поправках. Будь ласка.

 

11:13:04

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Арсенію Петровичу. Арсенію Петровичу, йти по відхилених правках?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я пропоную, щоб: ми кажемо кожну поправку, і якщо народні депутати висловлюють бажання щодо голосування по цій поправці, то я буду ставити на голосування.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Добре. Правка перша врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Не наполягаєте на голосуванні по першій?

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Правка друга Кабінету  Міністрів врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Микола Янович Азаров.

 

11:13:42

АЗАРОВ М.Я.

Сергей Анатолиевич, ну, это просто не правда. Как это она врахована, когда мы предложили совершенно другую редакцию, касающуюся стабилизационного фонда? То есть она абсолютно не врахована. И я прошу, чтобы проголосовали поправку, которая была внесена в ваш комитет в нашей редакции или редакцию комитета, которую мы вам передали.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Правка друга Кабінету  Міністрів врахована, ви до неї жодного відношення не маєте.

Правка третя народного  депутата Азарова врахована частково. Якщо  Микола Янович шановний на задоволений цим частковим врахуванням, будь ласка, ставте правку третю на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування… Ви вимагаєте другу поправку на підтримку? Ви під мікрофон говоріть, Олександр Володимирович, тому що тут же в нас не закрите.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колеги, я особисто пропоную поправку номер два поставити на голосування на предмет її підтримки, оскільки вона визначає, що Кабінет  Міністрів отримає право самостійно визначати порядок використання стабілізаційного фонду.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Я вам нагадую, що відповідно до Регламенту правки на підтримку або непідтримку ставиться в тому разі, якщо відповідної норми не було проголосовано у першому читанні.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Сергій Анатолійович, треба читати Регламент перед тим, як щось говорити у мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вас прошу, ви завершіть, будь ласка, перепалку, не робіть тут незрозумілі шоу.

Колеги, поправка номер два Кабінету  Міністрів, яка врахована, хто… Ви наполягаєте, Олександр Володимирович, на голосуванні? Народний депутат Лавринович наполягає. Відповідно до Регламенту він має право це робити. Для того, щоб підтримати цю поправку, треба 226 голосів.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, він не підтримати, а в цьому випадку зняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо.

Значить, ставлю на формулювання питання.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Підтримка, коли не було відповідної норми, проголосованої за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування на предмет відхилення цієї поправки. Прошу голосувати.

 

11:16:18

За-158

Колеги, тепер  увага! Якщо працюємо по-чесному, то працюємо по-чесному. Відповідно до вимог Регламенту… те, що я зараз бачу, що проходить, воно дуже легко пояснюється. Проходить наступна ситуація: як завалити законопроект. Все. От ми можемо це  прикривати, припорошувати будь-якими тезами, юридичними, політичними. Але   мова йде про те, що політичне протистояння затьмарило очі і будь-якими обставинами треба завалить.

Написано в Регламенті, що поправка ставиться на предмет підтримки, а не відхилення, підтримки. Хочете  Олександр Володимирович ставити, для того, щоб була врахована поправка Кабінету Міністрів, так вимагає  Тимчасовий регламент, треба 226 голосів.  Я ставлю на переголосування про підтримку  поправки номер два.

Микола Янович, що? Включіть мікрофон Азарову.

 

11:17:09

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Поймите, пожалуйста, одну вещь. Позиция третьей поправки о  создании стабилизационного фонда и поправки Кабинета Министров диаметрально противоположны. То есть мы предлагаем так же, как и  Кабинет Министров, создать стабилизационный фонд в третьей поправке, но выписываем совершенно другой порядок наполнения средств стабилизационного фонда.

Поэтому, чтобы стабилизационный фонд остался в теле закона, надо  проголосовать не поправку Кабинета Министров (очень правильно, что она отклонена 158 голосами), а надо проголосовать третью поправку, тогда в составе закона появится стабилизационный фонд, у   которого будут надежные источники наполнения. Поэтому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, дякую, вас зрозуміло.

Значить так, вислови будуть йти тільки по Регламенту. По  Регламенту має право виступає тільки та особа, поправка якої внесена. Крапка. Тому що ми так до ранку не розберемося.

Ставлю на голосування поправку номер два на предмет її підтримки. Колеги, треба 226 голосів,  щоб підтримати поправку уряду,  зрозуміло? Прошу голосувати.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет  просить підтримати.

 

11:18:35

За-202

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримана поправка, 202.

Наступна поправка номер три Миколи Яновича Азарова. Слово Азарову. Ви наполягаєте на голосуванні, на врахуванні?

Ставлю на голосування поправку Миколи Яновича Азарова. Для того, щоб її врахувати, треба 226 голосів.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер чотири народного депутата Аржевітіна відхилена. Вимагає народний депутат Аржевітін? Вимагає.

Ставлю на голосування на предмет підтримки цієї поправки.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує, уряд теж.

 

11:19:24

За-43

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За – 43. Рішення не підтримано.

Будь ласка, Аржевітін. Потім Олександр Валентинович.

 

11:19:30

АРЖЕВІТІН С.М.

Пане Сергій, чому ви дали сюди стару редакцію, і тому вона відхилена не тому, що вона неправильно сформульована, а тому, що ви її по-старому записали.

Тому я пропоную, цю редакцію ми врегулювали вчора в комітеті і вирішили питання з цінними паперами, де ми записали норму, що цінні папери залишаються, але Національний банк на протязі п’яти днів викуповує у банків ці цінні папери. Тому я хочу, щоб цю редакцію Сергій поставив така, яка була прийнята вчора і узгоджена і нашим комітетом, і вашим комітетом.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ця редакція стосується другої статті, не стосується першої статті. І якщо ви хотіли, щоб не було відхилення вашої правки, ви б мали її подати до комітету прохання її зняти. Ви цього не зробили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Турчинов.

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, от зараз на прохання фракції регіонів не підтримана була пропозиція уряду. І в результаті ми повністю механізм, коли далі голосування не мають жодного сенсу, тому що бюджетна позиція буде не збалансована, тому що уряд не зможе проплачувати в умовах стабілізаційного фонду будь-які видатки, тобто зупинили бюджет. Давайте далі пропонуйте, як покращувати закон.

Шановні колеги!   Є позиції, без яких, взагалі,  закон немає ніякого сенсу. Зараз на прохання регіонів, щоб зірвати процес,  була   поставлена на  підтвердження позиція Кабінету Міністрів. І в результаті, я ще раз кажу, вона не отримала голоси. Далі немає  ніякого сенсу  голосувати за інші статті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар і Олександр…, і хто буде говорити. І Ірина Акімова.

 

11:21:21

БОНДАР О.М.

 Арсеній Петрович! Я вибачаюся.

Цю правку, яку вніс Кабінет Міністрів, я вчора казав і  представникам секретаріату Президента  і Кабінету Міністрів, якщо ми її не зробимо, то тоді кошти від приватизації рахуються двічі: вони йдуть на покриття дефіциту бюджету і в стабілізаційний фонд. І уряд не буде знати, куди направляються ці кошти.

Тому абсолютно правильна поправка Кабміну, що в цьому році …  більше ніж завдання іде в стабілізаційний фонд. В наступному році всі кошти направляються на інвестиції. Чого, до речі, весь час вимагала Партія регіонів від уряду – щоб  не проїдалися ці кошти.

Я не розумію навіщо ми переголосовувати поправку яка абсолютно логічно випливає з методу наповнення стабілізаційного фонду.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсеній Петрович! Абсолютно вірно, в разі не прийняття цієї версії-правки Кабінету Міністрів,   статті 1 версії Кабінету Міністрів – у нас повний іде дисбаланс бюджетних показників. І бюджетних призначень. І між іншим це створює жахливу загрозу для поповнення самого стабілізаційного фонду.  Тому, взагалі, не зрозуміло чому цю правку, крім політичних мотивів чому цю правку не підтримують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Акімова.

     

11:22:36

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги!

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я можу прокоментувати третю правку…

 

АКІМОВА І.М.Уважаемые коллеги!

Мы, вы сейчас не поддержали третью поправку, обратите внимание на седьмую поправку, которая содержит в себе  тезис о создании стабилизационного фонда с широкими источниками. И что самое главное – это последняя фраза «порядок организации стабилизационного фонда и использование его средств, устанавливаются  Законом Украины ».  То есть сейчас мы не можем предложить детальную схему, которая бы удовлетворила всех, мы должны констатировать, что этот порядок будет разработан, в недельный срок представлен на рассмотрение Верховной Радой и утвержден законом Украины. Если вы проголосуете эту поправку, мы можем спокойно пойти дальше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить, колеги, у мене наступна пропозиція. Увага! Я звертаюся до керівників фракцій.  Олександр Сергійович, і до Партії регіонів і до всіх інших фракцій.

Давайте  компромісно робимо: підтримаємо поправку Кабінету Міністрів, вертаємося до неї, яка номер два…   Та не махайте ще головою! Ви ще не чуєте, що, а ви вже махаєте головою.   А після цього ставимо  п’яту поправку і теж підтримуємо, яка внесена народним депутатом Клюєвим. Там була дискусія,  хто буде визначати порядок контролю за стабфондом. Тобто: з одного боку – вертаємося до поправки Кабміну і її  підтримуємо і з другого боку – віддаємо  комітету, так як ви вимагали, право  фактично контролювати ці видатки стабілізаційного фонду.

Олександр Сергійович, будь ласка.

 

11:24:11

ЄФРЕМОВ О.С.

Арсений Петрович, я бы хотел два слова сказать,  а потом передать Николаю Яновичу слово. 

Можно было бы так сделать, если  бы было доверие  в зале. Но учитывая то, что этого доверия нет и мы глубоко убеждены, что проголосовав за первую поправку, наши   коллеги  не проголосуют за нашу  поправку. Поэтому ваше предложение оно не совсем приемлемо   в данных условиях.

Прошу передать Николаю Яновичу слово.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я понимаю, о чем вы говорите, что у нас может быть политический кидок.

Тогда я предлагаю  следующим вариантом.  Ми приймемо процедуру, що голосуємо третю і п’яту поправку разом - два голосування. І потім врахуємо все.

Микола Янович Азаров, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсеній Петрович! Давайте без фантазій ваших, без ваших фантазій!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Анатолійович, ви не кричіть, будь ласка, ви нафантазували за ніч стільки, що ми розгребтися не можемо!

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ви давайте ідіть по Регламенту і  не фантазуйте! Фантазер!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Янович.

 

11:25:02

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович! Я хочу сказать,  что комитет господина Терехина, который так бойко докладывает це питання  на сесії, взагалі не являється  профільним по этому закону. Они не являются ни специалистами ни по одному из направлений, которые здесь рассматриваются.

Мы рассмотрели абсолютно все поправки. И  я прошу… мы уже прошли поправку Кабинета Министров, теперь у нас есть возможность вернуться к стабилизационному фонду, вернуться  через    голосование  за седьмую поправку.

Второй вопрос, чрезвычайно важный. Кабинет Министров предложил коррупционную схему распределения громадных ресурсов  вне бюджета и  без контроля  парламента.

Наша третья и седьмая поправка направлена на то, чтобы Стабилизационный фонд расходовался под контролем Верховного Совета либо в виде законодательного акта, либо в виде контроля одного из его комитетов. Вот почему важна пятая поправка, третья и седьмая.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почув.

Міністр фінансів Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, що записано у статті 1, якщо вона залишиться без змін, у статті 1 написано для Міністерства фінансів, що з моменту прийняття цього закону всі гроші, які надходять у бюджет, мають направлятися виключно у стабілізаційний фонд. Ми зупиняємо виплату заробітних плат, пенсій і будь чого. Чому? Я поясню чому. Дефіцит бюджету цього року 19 мільярдів гривень, під це передбачені видатки бюджету. Покривається дефіцит або фінансуються  ці видатки за рахунок кількох джерел, перше джерело – приватизація, друге джерело – надпланові доходи і третє джерело – запозичення. Якщо записати, що всі ці джерела ідуть у стабілізаційний фонд, ми повинні припинити фінансування видатків, передбачених Законом про Державний бюджет України. Тому є прохання повернутися до поправки Кабінету Міністрів, інакше ми зруйнуємо бюджет.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Абсолютно правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ще раз вертаюсь до наступної пропозиції, треба шукати компроміс. Якщо враховуємо поправку номер два Кабміна і поправку номер п’ять Клюєва і голосуємо її пакетом дві поправки.  Таким чином, ми Кабміну даємо можливість нормально працювати, а парламенту нормально контролювати.

Олександр Сергійович. Петро Миколайович, будь ласка.

  

11:27:56

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели, я хочу, прежде всего, к вам обратиться, что происходит в стенах парламента, мы не рассматриваем антикризисные меры, мы не рассматриваем как сохранить рабочие места, как уровень заработной платы обеспечить, как рынок наполнить, мы сегодня, к сожалению, рассматриваем здесь и парламент делит кредиты МВФский между двумя крупнейшими группировками. Смысл очень простой, у одних в руках Кабинет Министров, у других – возможность управления в парламенте. Вот поэтому сегодня они между своими банками и хотят раздеребанить этот кредит. Вот, что реально происходит сегодня в парламенте и, уважаемые избиратели, должны это знать.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсеній Петрович, подивіться, будь ласка, п’яту правку, яку ви пропонуєте проголосувати разом в пакеті. Яке відношення Комітетів з питань фінансів, банківської діяльності має до стабілізаційного фонду держави? Ну, можливо, можливо, іще бюджетний комітет, який дійсно приймає участь по підготовці бюджетного процесу. Ну, при чому тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Олег Зарубінський.

 

ТЕРЬОІХН С.А. …дуже великий спеціаліст великого профілю Микола Янович Азаров, не зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу не ображайте один другого.

Олег Зарубінський.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Навпаки!  Я хвалю.

 

11:29:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я розумію, що можна виголошувати пламенні промови, але очевидно треба рухатись вперед для того, щоб щось приймати.

В принципі, п’ята поправка дійсно певною мірою компенсує ті ризики, які є, якщо ми приймемо і проголосуємо за другу поправку щодо ну, скажімо так, відсутності контролю. Але, я думаю, тут, Сергій Анатолійович, ви не праві і якщо ви хочете, щоб була прийнята друга поправка, то треба в повному обсязі проголосувати за п’яту поправку, щоб дійсно були функції контролю не тільки бюджетного комітету і, я думаю, в глибині душі ви це прекрасно розумієте, що має контролювати просто не ваш комітет, бо він поділений, а, ну от бачите, ви махаєте головою. Одним словом, другу і п’яту поправку як взаємокомпенсуючі можна приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Сергійович, будь ласка.

 

11:30:09

ЄФРЕМОВ О.С.

          Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые коллеги, я позволю себе заметить, что если мы и дальше так будем вести сессию, то в конечном итоге мы прийдем к тому, что не правительство спасает Украину от кризиса, а мы вынуждены защищать нашу страну от такого правительства.

          Было бы совершенно логично, чтобы мы проголосовали за седьмую поправку, которая устанавливает законом потом распределение 40 миллиардов гривен, я подчеркиваю эту сумму. Но если же правительство категорически против того, чтобы над ним был контроль в результате закона, мы в порядке исключения для того, чтобы продвинуться дальше, готовы пакетом проголосовать вторую и пятую поправку с учетом корректировки. Акимова скажет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’ячеслав Кириленко, потім Ірина Акімова. Я зараз дам, Олександр Валентинович.

 

11:31:04

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна”.

Шановний Арсеній Петрович, шановні депутати! Я пропоную, щоб ми працювали конструктивно, а не лякали один одного. Тому що тепер зараз міністр фінансів буде говорити перед кожним голосуванням, що якщо їхня поправка не буде проголосована, то не буде пенсій і зарплат. Шановні колеги, якщо не буде пенсій і зарплат, то нехай міністр фінансів уже подає у відставку, а не лякає тут депутатів. Це перше.

Друге. Що нам пропонує уряд оцією своєю поправкою? Уряд  каже створити за рахунок понадпланових надходжень від приватизації держмайна у 2008 році стабілізаційний фонд. Це що, анекдот, чи що? Які понадпланові надходження в 2008 році від приватизації? Коли вся країна знає, що навіть планових надходжень немає? І пропонує всі кошти дев’ятого року також пустить на стабілізаційний фонд. Скажіть будь ласка, а що хтось затвердив вже бюджет на 2009 рік і знає, які кошти від приватизації будуть? Між іншим, це непрофесійний підхід. І хай несуть відповідальність. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ірина Акімова.

 

11:32:11

АКІМОВА І.М.

 Уважаемые коллеги! Как можно разрешить сейчас имеющийся конфликт? Мы настаиваем на том, чтобы была проголосована седьмая поправка. Ее можно просто дополнить следующей редакцией, я читаю: «Створити стабілізаційний фонд. Джерелами формування фонду можуть бути надходження коштів за рахунок перевиконання дохідної частини державного бюджету”. И дальше по тексту.

Этим решается проблема, которую Виктор Михайлович сейчас озвучил. „Можуть бути”, - не означает, что все кошты должны быть направлены. И решается проблема того, что порядок поступления этих коштів и использования будет определяться Верховной Радой в виде закона.

Предлагаю проголосовать эту поправку.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, це не можна робити, хоча б по тій причині, що тут є запис: „частини коштів єдиного казначейського рахунку”. Шановні друзі, хто знає, що це є таке? Це відкладені зарплати, пенсії і так далі. Тобто, ну, не можна, ну, неграмотно просто тут в цій сьомій правці викладено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, потім Адам Мартинюк.

 

11:33:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Я дякую, Арсенію Петровичу.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни, демократична частина блоку „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я хотів би звернути вашу увагу,  Арсенію Петровичу, шановні  народні депутати, що поправка номер 5, де пропонується після слів ”Кабінетом Міністрів України” доповнити словами „за погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та з питань бюджету” - є порушенням чинної Конституції. Абсолютно. Тому що  у уряду є один керівник – це парламент. І не може бути його частина керувати урядом. Це ж очевидно. Візьміть любе рішення Конституційного Суду, там чітко видно, де є  розподілення гілок влади і як воно розподіляється.

Таким чином,  зараз іде спроба прийняти неконституційне рішення. Я застерігаю від неконституційних рішень і говорю, що треба було… комітет врахував поправку Кабміну і  правильно зробив. Треба її залишити в силі і  переголосувати це питання, якщо ще хтось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, будь ласка. Зараз Адам Мартинюк, потім Сергій Соболєв і Олександр Єфремов.

 

11:34:34

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги,  передусім подивіться, будь-яка правка те,  що має відношення до стабілізаційного фонду, за рахунок чого він створюється. Передусім, за рахунок приватизацій. Назвіть мені розумну ту людину, яка в умовах кризи продає народне добро. Це перше.

 Друге. Стабілізаційний фонд у розмірі 40 мільярдів і ці 40 мільярдів буде… це половина бюджету чи одна третина бюджету на свій розсуд буде розпоряджатися лише Кабінет Міністрів.

 І найголовніше, Арсенію Петровичу, я  абсолютно підтримую вашу ідею. Давайте будемо іти так: проголосували поправки, потім подивимося, підемо, так би мовити, на  третє узгодження, що узгоджується, що не узгоджується, бо ми будемо кожну поправку цілий день голосувати.  Все одно ми остаточно його ще не приймаємо. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв.

 

11:35:34

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги,  оскільки тут виникла така жвава дискусія навколо того чи будуть понадплаенові кошти від приватизації, я розумію, що якщо буде цей голова Фонду державного майна, яка продала майна на  300 мільйонів,  а розбазарила на декілька  мільярдів, ясно, що ніяких понадпланових надходжень не буде.

Тому я звертаюсь до колег з фракції „Наша Україна”, це ви захищаєте соціалістку Семенюк, яка фактично вже рік розбазарює майно,  включаючи „Дніпроенерго”, „Луганськтепловоз”, по яких  вже є рішення  Верховного сул дуд. Саме  тому це  рішення ми повинні прийняти комплексно. І всі чудово розуміють, що подальший кожен день, який перебуває  Семенюк на своїй посаді, це  розбазарення  майна на мільярди. Ясно, що у  Державний бюджет нічого  не поступить.

Саме  тому пропозиція, яка поступила від уряду є абсолютно коректна, і ми її підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Азаров.

 

11:36:34

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемым защитникам Конституции, ярком примером которых является Кармазин, напоминаю, будь-які видатки з Державного  бюджету осуществляються виключно  Законом  про Державний бюджет.

Поэтому  мы проголосовали абсолютно неконституционную норму, абсолютно. Соответствующая Конституции норма предлагалась в третьей поправке и в седьмой. Поскольку третью вы не поддержали,  значит, нам надо голосовать   пяту. И седьмую поправку вместе.

Арсений Петрович, смысл, еще раз подчеркиваю, в чем? Во-первых,  реальные  источники направляются в стабилизационный фонд, не мифические, о которых  Сергей Анатолиевич понятия не имеет, а абсолютно реальные средства. Стабилизационный фонд начинает работать с первого же дня, не через полгода, не через год,  а с первого же дня.

И во-вторых,  все средства стабилизационного фонда  расходуются под контролем Верховного Совета.

Почему вы не хотите поддержать   такую норму, я к Кабинету Министров обращаюсь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Турчинов.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Арсенію Петровичу, я дуже перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович. Після цього Олександр Турчинов.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Ще раз, звертаючись до сьомої правки.  Ну, по-перше, Микола Янович не дочитав її, мабуть, бо вона не передбачає включення стабфонду  до складу Державного бюджету. Почитайте   уважно.

По-друге. Знову повторюю. У сьомій правці   написано, що кошти єдиного казначейського рахунку використовуються. Тобто це кошти майбутніх  планових   бюджетних виплат.

Ну уявіть собі, ми запланували виплати у кінці місяця, отримали гроші в казначейський рахунок початку місяця і що, їх зараз в стабфонд направляти? А зарплату чим платити будемо?

І останнє. Сьома правка говорить про те, що треба приймати закон. Так от, уявіть собі в такій ситуації, коли ми будемо формувати цей стабфонд і коли цей закон попаде до Верховної Ради? Якщо писати знову так – узгодження з комітетами, то я вам нагадую, що дійсно є рішення Конституційного Суду з цього приводу. Єдиних два винятки: це – Комітет з бюджету, тому що по Конституції і парламенту є суб'єктом бюджетного процесу, і Комітет по оргзлочинності, який що робить? Тільки узгоджує кандидатури, ось і все.

Тому, Арсеній Петрович, давайте так: пішли по правках, от те, що в сухому залишку получиться, ми візьмемо до уваги, знову візьмемо паузу і на політичному рівні спробуємо домовитися там на повторне друге читання або третє читання сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Валентинович.

 

ТУРЧИНОВ О.В. Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! У нас фактично дві доби закон знаходився в профільному комітеті, і всі ці дискусії, які зараз відбуваються в залі, відбувались в комітеті, і саме для того парламент і дав комітету, щоб вони опрацювали всі поправки. Тому, Арсеній Петрович, у мене чиста пропозиція: коли ми хочемо проголосувати закон, давати ті поправки, які були вже узгоджені комітетом і Міністерством фінансів, не ставити під сумнів, шановні колеги, тому що тоді втрачає сенс взагалі наша робота. Ми перетворюємо парламент в комітет і починаємо пояснювати елементарні речі, шановні колеги, в яких треба просто професійно розібратись.

Я даю пояснення колегам з "Нашої України", там керівнику фракції, який задавав питання, я поясню вам те, що не повинен робити, на комітет вам треба було йти і слухати пояснення голови комітету, міністра фінансів тощо. Але ж будемо втрачати час. Проблема в наступному: у нас 19 млрд. в бюджеті непокритих видатків, в цьому бюджеті, поточного року. Чому? Тому що указами Президента були заблоковані всі рішення уряду по приватизації, це – 9 млрд. Плюс у нас не було жодного запозичення протягом цього року. Але ж проблема в тому, що видатки-то розписані на ці 19 млрд.! Вони розписані на все – на зарплати, на пенсії, на інші речі бюджетні. І сьогодні… сьогодні складається ситуація, коли помилково, ну помилились, поспішали з цим законом. Перша стаття залишається, фактично блокується все. І у нас немає ресурсу для покриття поточних видатків бюджету. І саме тому збалансована друга стаття, тому що запозичення – це основна формула компенсації видатків. Приватизація буде чи не буде, але ж запозичення будуть, і ми  на них розраховуємо. Ви ж розумієте про що йдеться. І саме тому для того, щоб прийняли… Арсеній Петрович! Арсеній Петрович, для того, щоб прийняли рішення позитивне і   почали просуватись далі, ми  погоджуємось на компроміс.

Арсеній Петрович, ви чуєте, да? Компроміс наступний. Давайте тоді разом проголосуємо 2-у і 5-ту поправку, але ж єдине, що дійсно  я погоджуюсь з Юрієм Кармазіним, у нас єдиний комітет, який має право відповідно до законів корегувати позиції з Кабінетом Міністрів, це Бюджетний комітет. Давайте 2-у, 5-та  з урахуванням, що це буде  Бюджетний комітет.

Що стосується законодавчого врегулювання. Шановні колеги, ну вся країна дивиться як ефективно і швидко ми працюємо, а рішення треба буде приймати протягом години.  Рахунок іде на години. Я прошу в такому варіанті поставити на голосування, Арсеній Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Шановні колеги, завершили обговорення. Хто хоче поговорить, є  прес-поінт. Хто хоче голосувать  - виключно по Регламенту.

Я ще раз повертаюся до  норми Регламенту і до пропозицій. Проходимо всі поправки: які підтримані, ті підтримані, які не підтримані, ті виключаються. Перед другим… голосуванням за друге читання збираємся у мене в кабінеті і обговорюємо остаточну редакцію.

 

ІЗ ЗАЛУ. ( Н е  ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще нема голосування.

Значить так, 4-а поправка. Народний депутат Аржевітін. Вона була не підтримана. 5-а поправка  народного депутата Клюєва. Ставлю… вимагаєте 5-у поправку? З мотивів немає.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсеній Петрович! Арсеній Петрович, є пропозиція уряду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цю пропозицію я вносив. Ви казали, що вона фантазія, тому… пам`яті не маєте.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  …уряду про те, що залишити бюджетний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, ставлю  на голосування питання про  об`єднання двох поправок – третьої… вибачте, 2-ї і 5-ої. А потім будем голосувати за їх прийняття. Тобто два голосування. Зараз я дам, Петро Миколайович, після голосування. Прошу голосувати.

 

11:43:26

За-385

Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко. Не знаю, з яких мотивів. Кажіть, Петро Миколайович.

 

11:43:33

СИМОНЕНКО П.М.

Арсений Петрович, я вам сейчас объясню, о чем я говорю. Я обращаюсь и к вам, уважаемые коллеги, и к избирателям.

О какой стабилизационном фонде мы сейчас ведем с вами разговор? Во-первых, вы посмотрите на источники формирования. Уже начался кризис, а у нас источники формирования, допустим, приватизация. Я вам объясняю: тендер провести – 75 дней. Не поступают эти деньги.

Далее. Если мы говорим: превышение доходов в бюджете, - это только по итогам года можно зафиксировать о том, что у нас превышение в бюджете доходов над расходами. Если вы говорите о том, что, скажем, Национальный банк – превышение доходов над расходами, это только по итогам года. А два месяца что будем делать? Вы, в конце концов, поймите, что неправильную методологию избрали формирования сегодня конкретных мер по преодолению кризиса. Вы пытаетесь сегодня удовлетворить интересы МВФ, при этом народ Украины обманываете и бросаете его под танки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.

Колеги, тепер: для того, щоб прийняти цю поправку, у народного депутата Клюєва виникло запитання, який комітет ставити: Комітет з питань фінансів чи бюджетний комітет.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, не може бути два.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народному депутату Клюєву. Його поправка – він і скаже. Будь ласка.

 

11:44:49

КЛЮЄВ С.П.

Уважаемые депутаты, это моя поправка. И я считаю, что весь закон – он принадлежит нашему комитету: по финансам и банковской деятельности. Я считаю, что при финансовом кризисе это необходимо, чтобы парламент как минимум комитетом участвовал в процессе контроля и… (Ш у м  у  з а л і) Спасибо. Контроля, формирования, учета тех мероприятий, которые будут предлагаться Кабинетом Министров. Но в лучшем варианте пусть это будет Верховный Совет, но как минимум должен быть комитет.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я все зрозумів, йдемо далі по тексту. Ставиться  на голосування про прийняття третьої і пятої поправки.

 

ІЗ ЗАЛУ. Другої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, другої і пятої поправки. Прошу проголосувати. Редакційно потім будемо розбиратися, коли будемо в фактичному третьому читанні йти.

О, бачите, пішло результативне голосування.

11:46:10

За-383

Якщо йдемо на компроміс, то підтримується.

Шоста поправка, народний депутат Палиця, відхилена. Палиця наполягає на голосуванні?

Не наполягає.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Нацбанк сам не хоче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьома поправка, народний депутат  Акімова, наполягає на  голосуванні? Наполягає. Прошу голосувати за підтримку поправки народного депутата Акімової.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Вона не актуальна, ми зараз дугу правку проголосували, не голосуємо.

 

11:46:46

За-169

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.  Восьма попраквка, Сергій Петрович Клюєв, наполягаєте на голосуванні?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, все рівно, може, хтось наполягає. Не наполягаєте? Дальше, девята поправка Клюєва. Наполягає хтось на голосуванні? Ви наполягаєте на голосуванні? Ключковський наполягає на голосуванні. На предмет  підтримки 9-ї поправки прошу ….

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, чекайте, ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, коментар має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включить мікрофон, чому ви наполягаєте? Яка ситуація? Мікрофон Ключковському.

 

11:47:21

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не автор, він депутат, який по Регламенту має право наполягати.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Поправка 9-та спрямована на те, щоб в умовах фінансової кризи погіршити становище малого і середнього бізнесу, а саме малий і середній бізнес в першу чергу і треба рятувати під час фінансової кризи. Тому погодитися з цією поправкою не можна.

 

ТЕРЬОХІН С.А. В нас була дискусія в комітеті з цього приводу. Ну, грубо кажучи, йде мова, народний депутат Клюєв запропонував підтримати стабфондом і великий бізнес. Ну, в звязку із тим, що членів Партії регіонів  в комітеті  11 з 18, підтримана така правка була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович Клюєв.

 

11:48:06

КЛЮЄВ С.П.

Я хотел бы пояснить, что не исключаю малый и средний бизнес. Я просто расширяю.

В связи с тем, что финансовый кризис на Украине очень серьезно развивается, нет разницы, кто инвестирует  деньги в новое производство, то ли малый средний бизнес, то ли чуть больше бизнес, тем более, что очень тяжело разграничить, где малый, где средний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, дякую, Сергій Петрович.

Юрій Богданович, у мене до вас прохання: зніміть, будь ласка, своє прохання по голосуванню, тому ми, дійсно, звужуємо сферу застосування закону. Ми визначаємо тільки малий і середній бізнес. А якщо фермерське господарство, воно попаде? Не попаде. А якщо інший обєкт?

Тому у нас враховано комітетом в правильній редакції. Я прошу зняти цю пропозицію.

 

11:49:00

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

 Я перепрошую, Арсеній Петрович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, закрили питання. Ставиться питання на голосування на предмет підтримки поправки. Набере 226, значить, буде підтримано. Прошу голосувати.

 

11:49:23

За-169

Не підтримана.

Десята поправка народного депутата Полунєєва. Хтось… Відхилена. Полунєєв наполягає на голосуванні? Мікрофон Полунєєву.

 

11:49:35

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Я наполягаю на голосуванні, тому що запропонована поправка стосується механізму здешевлення кредитів для малого і середнього бізнесу, який буде найбільш вразливим під час фінансової кризи, зокрема, поправка передбачає можливість створення спеціального вікна в рамках фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яке би здешевлювало кредити для малого і середнього  бізнесу. Така практика сьогодні використовується в більшості країн, які прийняли заходи подібного роду. Тому прошу це врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка номер 10 на предмет її підтримки.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Та ви почекайте знову-таки … має бути обґрунтування комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, помовчіть, будь ласка. Ставиться на голосування. Прошу, голосуйте.

 

11:50:32

За-91

Не підтримана поправка. 91.

11-та поправка, Клименко, відхилена. Народний депутат Клименко наполягає на голосуванні? Мікрофон.

 

11:50:43

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Арсенію Петровичу,  учора ви  на вчорашньому засіданні сказали всім у залі, що це питання цього законопроекту буде розглядатися і в Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності. На превеликий жаль, .... не відбулося. Тому я наполягаю на розгляді цього питання.

Більше того, хочу сказати, що взагалі в Україні ні жодним законом не передбачена відповідальність держави за вкладників внесків по кредитним союзам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка номер 11 народного депутата Клименка.

 

11:51:29

За-62

Не підтримана.

12-та поправка. Палиця наполягає Ігор Петрович на поправці? Не наполягає.

Наступна. 13-та поправка, Полунєєв наполягає на голосуванні? Не бачу Полунєєва. Немає депутата, немає поправки.

Наступна – 14-та. Юрій Сергійович Сербін наполягаєте? Не наполягаєте.

Наступна – 15-та. Терещук наполягає? Не наполягає.

Наступна – 16-та. Поправка Терьохіна. Хтось наполягає на тому, щоб переголосовувати її? Не наполягає.

Наступна – 17-та Миколи Яновича Азарова. Врахована. Наполягаєте на переголосуванні? Ні.

Наступна – 18 Аржевітіна. Врахована частково. Станіславе Михайловичу, наполягаєте?  Включіть мікрофон.

 

11:52:13

АРЖЕВІТІН С.М.

Хай Терьохін пояснить, як він її включив частково, я хотів почути. Тому що на комітеті це не чув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Справа в тому, що в наступних статтях є віднесення цієї компетенції на рішення Національного банку. Це питання не закону, а питання нормативно-правових актів Національного банку України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Станіславе Михайловичу.

 

11:52:39

АРЖЕВІТІН С.М.

Я не задоволений відповіддю, тому те, що сказав пан Сергій,  це повна фіксація. Нічого не врегульовує подібну ситуацію.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Почитайте постанову Національного банку України...

 

АРЖЕВІТІН С.М. Я хочу прокоментувати. Ну дай мені сказати, Серьожа.

Я хочу прокоментувати про що йде мова. У статті номер 2 у нас буде іти мова про те, що у нас призначається дирекція, тимчасово працює спостережна рада – це кризовий варіант. Ця норма передбачає, що банк в разі, коли він бачить таку ситуацію, він має право звернутися до Національного банку. Це ще не призначення дирекції, це попереднє. Тому я наполягаю, щоб ця норма була включена, щоб не було рейдерських атак.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозумів. Дякую.

Я пропоную надати слово Володимиру Семеновичу Стельмаху. Володимире Семеновичу, там мікрофон. Включіть мікрофон Стельмаху.

 

СТЕЛЬМАХ В.С.

Шановний Голово, шановні народні депутати, справа в тому, що в діючому Законі „Про банк і банківську діяльність” ще більш жорсткіша норма виписана. Там сказано, що в разі втрати капіталу банку, нерегулятивного капіталу, який менший завжди до капіталу банку. А капітал банку більший ніж регулятивний капітал. Тому там приблизно це виписано, але тоді вже настає, це вже  коли він втрачає капітал банків до 30 відсотків і такі ось протягом такого періоду неплатежі, то цей вже банк треба ставити в ліквідацію, а не оздоровлювати. Тому там попередні діють процедури оздоровчого характеру, які ще далеко не допускають до цього, до втрати капіталу. Тому я вважаю, що вона в діючому законі належним чином відображена.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, і відповідних ваших постанов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимире Семеновичу, можна я вас запитаю? Чи вважаєте ви, що поправку Аржевітіну треба підтримати? Чи можна без неї жити?

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Абсолютно можна без неї жити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозумів.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Тому що це поправка практично ліквідації банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Колеги, ставиться на голосування поправка номер 18 Аржевітіна на предмет підтримки.

 

11:54:55

За–205.

Рішення не прийнято.

19-та поправка Аржевітіна. Наполягаєте? Мікрофон Аржевітіну.

 

11:55:01

АРЖЕВІТІН С.М.

Дев’ятнадцята стаття повторюється трошки пізніше, але я хотів повернутися. Володимире Семеновичу, те, що ви сказали, відноситься до тимчасових дирекцій, і ця норма працює, якщо банк протягом шести місяців порушує. Це діюча редакція, а я пропонував негайно, якщо склалася така ситуація в банку, втрата регулятивного капіталу, негайно скликати збори. Ви прокоментували в діючу редакцію,  а діюча редакція передбачає, якщо на протязі шести місяців відбувається падіння на 30 відсотків, тоді вживаються заходи. Ви відкликали цю норму, зря, Володимир Семенович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович, 19 поправка Аржевітіна, давайте йти фаховим шляхом, а не політичним. Вона потрібна чи не потрібна?

 

ТЕРЬОХІНА С.А.  Вона врахована в другій статті, тому вона тут відхилена, а в другій  статті врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Анатолійович, ви не Володимир Семенович. Володимир Семенович Стельмах, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Коли ми будемо другу статтю розглядати, тоді і спитаєте Володимира Семеновича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні Станіслав Михайлович? Не наполягаєте. Пройшли.

Наступна 20-та поправка. Клюєв Сергій Петрович, наполягаєте? Не наполягаєте.

21-ша поправка. Акімова, наполягаєте? Прошу голосувати на предмет підтримки поправки номер 21, внесеної народним  депутатом Акімовою.

 

11:56:46

За-165

Не підтримана.

22-га  поправка, народний депутат Терьохін, врахована. Хтось наполягає на голосуванні? Ні.

23-тя поправка.

До речі, Сергій Анатолійович, можна я вас по 22 поправці запитаю, тут якраз Володимир Семенович задавав мені питання. Тут є фраза про закриті акціонерні товариства, а відповідно до нового законопроекту про акціонерні  товариства ми фактично позбудемося ЗАТів. Як воно кореспондується з новим законодавством?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Так  якраз і пропонується виключити закриті акціонерні товариства, тому що у нас є акціонерні товариства, ви знаєте, будуть публічного розміщення, приватного розміщення. Тому пропонується виключати, в тому числі таких, що є закритими… а  те  виключити, а просто залишити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Володимир  Семенович, ви хочете висловитись. Стельмаху мікрофон, будь ласка.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Справа в тому, що  діючий закон передбачає, що банківська система України в організаційно-правовому плані повинна розвиватися тільки… функціонувати тільки у формі відкритих акціонерних товариств. Все  з того, що яке має значення  банки в суспільстві небезпечне. І до першого жовтня слідуючого року всі закриті товариства, всі товариства закриті або на пайових основах вони повинні бути перетворені у відкриті. Тому реанімувати старе, тут в правій колонці… в працій цій виписати частки в статутному капіталу додаткових вкладів. Це доцільно опустити, тому що це буде реанімувати, так би мовити, протирічить тому закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. І ще, Арсеній Петровичу, ще якщо можна, тут в правій колонці убрати слова „в тому числі”.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, це правильно, це технічна проблема була, „в тому числі” треба прибирати.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „В тому числі” прибираємо також. Правильно? Під стенограму я кажу.

Микола Азаров, будь ласка.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Арсеній Петровичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович, я дякую.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. 12 і 13 сторінки ще там є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну то ви скажете, ви руку піднімете.

 

11:58:47

АЗАРОВ М.Я.

Владимир Семенович, прочитайте 26 поправку за моей фамилией. Вы увидите, что ваше предложение полностью учтено, о котором вы сейчас говорите.

Но я хочу вернуться, Арсений Петрович, вы не предоставили слово автору поправки Акимовой, дважды в результате были поправки отклонены, потому что депутаты не успели даже вникнуть в суть вопроса. Все эти вопросы рассматривались на заседании Комитета з питань фінансів і банківської діяльності.

Поэтому я прошу вас поправка Аржевитина, поправки Акимовой, поправки Клюева - они под этими фамилиями идут только потому, что Терехин отказался рассматривать поправки, внесенные Комитетом з питань фінансів і банківської діяльності.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ці правки були внесені два дні тому.

 

АЗАРОВ М.Я. Поэтому, уважаемый Арсений Петрович, я прошу вас предоставлять слово мне как председателю комитета, профильного комитета по этому законопроекту. Пока мы голосуем за абсолютно коррупцион…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми проголосуємо. Я вам ще раз кажу, треба діяти по Регламенту. Ми проголосуємо, потім зберемось, будемо читати закон, за який ви проголосували. Все, пішли далі.

Не наполягайте. 23-тя поправка народного депутата Терьохіна. Не наполягаєте?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну з урахуванням Володимира Семеновича, „в тому числі” прибрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін наполягає. Добре, ставимо на голосування на предмет підтримки. Мікрофон, будь ласка, включіть.

Ви поясність, що ви наполягаєте? Ви так, щоб ми зайняті роботою були – кнопки натискали? От мотивація. Комітет розглядав, Стельмах підтримує. Яка  мотивація?

 

12:00:38

АРЖЕВІТІН С.М.

Можна сказати чи ні?

Я хочу сказати, що пан Сергій, коли ми домовилися про участь цінних паперів у статутних капіталів банків,  ми домовилися, що Національний банк здійснює викуп на протязі 5 днів. Сергій навмисно, я вибачаюсь, напевно загубив слово „5-ти днів”. Банкам потрібні реальні гроші. Я читаю праву частину.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дочитайте до кінця. І що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там написано:  протягом 5-ти днів.

Станіслав Михайлович, я вас дуже прошу не збивайте ритм цілого парламенту, ну прочитайте, тут  є „5 днів”. Голосуйте за те, що ви ж самі вносили.

Знята поправка.

25 поправка – народний депутат Клюєв.

Наполягаєте?

Врахована. Немає проблем.

Микола Янович Азаров, включіть мікрофон, 26 поправка Азарова, мікрофон.

 

12:01:30

АЗАРОВ М.Я.

Я уже говорил о том, что моя поправка совпадает с тем, что только что сказал Владимир Семенович. Почему ее отклонил комитет этого Терехина, я  понятия не имею? Очень важно ее поддержать.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Це помилка Микола Янович, це вона  підтримана в поправці, яка в правій колонці. Тобто її голосувати не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Микола Янович, она эта поправка учтена, когда Стельмах выступал, она была учтена и это касалось  ЗАТов (Закритих акціонерних товариств). Розумієте?

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте проголосуем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Если мы ее проголосуем,  то мы  ее завалим, уважаемый Михаил Васильевич.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Там будуть текстові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, значить, враховано.

Тепер. Шановні народні депутати! Зараз треба проголосувати за продовження засідання до моменту завершення розгляду законопроекту в цілому.

Колеги, я прошу проголосувати за продовження засідання до моменту розгляду законопроекту в цілому. Всі голосуємо.

 

12:02:48

За-403

Дякую, колеги.

Наступна поправка 27.

Полонєєв наполягає? Не наполягає.

Наступна поправка 28-ма, терьохіновська. Не голосуємо? Не голосуємо.

29-та  врахована Миколи Яновича Азарова. Приймається.

30-та врахована Терьохіна. Немає заперечень?  Немає.

31-ша Аржевітіна  врахована. Немає заперечень? Немає.

32-га поправка Терьохіна, ще одна поправка в розділі  в 31-му. Також врахована, немає заперечень.

32-га поправка, Акімова.    Мікрофон Акімовій, будь ласка. Не наполягаєте?  Дякую.

Микола Янович! Це до слова, чи  дається слово колезі Акімовій?

33-тя Микола Янович Азаров. Ваша позиція? Проходимо її, чи ні, Микола Янович?

 

 ТЕРЬОХІН С.А.  Вона по суті врахована. В іншій редакції, але суть та сама, спостережна рада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олександр Віталійович Шлапак, будь ласка.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!  Я хотів звернути вашу увагу на те, що викладається в цій поправці. Вона говорить про те, що рішення про подальшу долю банку приймається спостережною радою банку, що є абсолютно неправильним, відповідно до Закону про банки і банківську діяльність. Тільки  загальні збори учасників банку  можуть прийняти таке рішення. Ми завтра будемо   мати  колосальні проблеми з вами, в будь-якому суді,   якщо приймемо таку поправку. Я не знаю,  чому вона сюди потрапила?  Дуже правильно записано в базовому законі.

Я просив би вас не приймати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги! 

 

ТЕРЬОХІН С.А. Хвилечку!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

 ТЕРЬОХІН С.А.  Тоді давайте   проведемо коротку дискусію. Якщо, ну правильно, треба збори акціонерів, по-доброму. Одначе, там дуже короткий строк, який,  ви пам’ятаєте, не співпадає з загальними   строками  для скликання акціонерного товариства.

І тут можуть виникнути проблеми. Якщо там за два дні треба прийняти рішення про  допемісію, припустимо, ви ж  жодного… Ну як, припустимо, якщо у вас  70 тисяч, як в ПІБі акціонерів, як ви їх  зберете за два дні? Тому тут, я не знаю, як  вийти з цього положення?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги, я вам скажу так, що  я абсолютно підтримую Олександра Віталійовича. Якщо   ми приймемо цю поправку і спостережна рада  буде приймати рішення, я вам даю гарантію, що в суді все буде визнано незаконним, порушення права власності і вся схема трісне, віддамо  гроші з бюджету, потім ще їх не зможемо вернути. Тому я пропоную ставити на голосування.

Будь ласка, Олександр Віталійович і Стельмах.

 

ШЛАПАК О.В. Сергій Анатолійович, я хотів таку річ роз’яснити. Ми у критичну ситуацію можемо потрапити у двох випадках: перше, коли рішення приймає тимчасова адміністрація. Якщо туди заходить тимчасова адміністрація, вона … на себе рішення зборів. Таким чином, рішення одного адміністратора достатньо, щоб за один день їх скликати.

Інший випадок, це коли ставлять питання самі акціонери. От нехай вони збираються за день, за півтора, за два, якщо вони хочуть державної підтримки, це вже їхня справа. У противному разі, я ще раз хочу підкреслити те, що сказав Арсеній Петрович, ми попадаємо у правову колізію і жодна схема у нас тоді не працює. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович, ваша позиція, коротко я прошу.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, діюче законодавство більш сильно передбачає цю норму. За результатами діагностики Національного банку, які, підсумки нагляду діяльності банку, ставляться вимоги, коли таке настає питання там до істотної загрози це ще далеко буде, ставляться вимоги: перше, - це до власників банку збільшити капітал; друге, – до управління банку розробити оперативні заходи стабілізації банку. Вона є у діючій нормі  і якщо пустити питання, наприклад, через збори, ви розумієте, збори за 45 днів, потім вони не зберуться, треба менше буде і так далі, і так далі, це надзвичайно затяжна процедура. Діючий закон надзвичайно оперативно це робить.

 

ТЕРЬОХІН С.А. У мене є така пропозиція,  яка може помирити ці позиції, скажімо. Якщо все-таки залишити „спостережна рада”, але написати „з обов’язковим наступним затвердженням загальними зборами” перед фактом емісії. Тому що уявіть собі, сьогодні банк потрібно спасати і чекати там два місяці для того, щоб збори щось прийняли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу нагадати, що у цьому проекті є право Національного банку скорочувати терміни скликання зборів. Тому, ми вирішуємо питання наступним чином, якщо ми залишаємо так як передбачено законом, то у Нацбанка є право скороченої процедури, зрозуміло?

Віктор Михайлович, це не буде оскаржено, тому що це змінив закон.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я прошу привернути вашу увагу до того, що мова йде про процедуру, де ініціює її не Національний банк України, а ініціюють банки добровільно. Але від імені банків немає права виступати ніхто інший, крім акціонерів. Тому запис  щодо спостережної ради, який міститься і тут, і в інших пунктах, має бути вилучений. Правильна позиція тут озвучена, тому що інакше ми будемо мати правові колізії, судові процеси. Представник спостережної ради не має права за акціонера приймати рішення. Прошу підтримати цю позицію.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Не вилучена, а замінена на загальні збори акціонерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Сергій Петрович! Ну, мікрофон Клюєву дайте Сергію Петровичу.

 

12:08:17

КЛЮЄВ С.П.

Спасибо. Понимаете, проблема, которую высказал Виктор Михайлович и представитель администрации, я предлагаю расписать несколько процесс, чтобы было понятно, что у собрания акционеров есть право огласить ускоренную капитализацию банка. Предлагаю сформулировать статью 3 следующим образом.

У разі настання загрози неплатоспроможності банку загальні збори акціонерів, учасників банку можуть прийняти рішення щодо застосування прискореної капіталізації банку у спеціальному порядку.

Також у разі, якщо результати нагляду за банком свідчать про можливість несвоєчасного виконання банком своїх зобов’язань, в тому числі порушення прав та інтересів клієнтів, кредиторів банку Національний банк України звертається до керівного органу такого банку з пропозицією провести збори акціонерів, учасників банку щодо застосування прискореної капіталізації банків у спеціальному порядку.

Для прискорення капіталізації банків застосовується спеціальний порядок здійснення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, вибачте, я вас мушу і час закінчився, на слух такі речі не приймаються. Тому уважно послухайте мене, будь ласка.

Зараз ми голосуємо за підтримку поправки, де передаються незаконно права спостережної ради. Її голосувати не можна, треба лишати на акціонерах. Тепер дивимося 5 сторінку і те, про що ви говорите на 15 сторінці, правий абзац зверху, дає можливість центральному банку разом з власниками скоротити терміни проведення зборів. Все. Я ставлю на голосування питання на предмет підтримки 33 поправки.

 

12:10:16

За-122

Чудово, колеги. Пішли, 34 поправка Терьохіна, врахована. Немає заперечень? Немає.

35-та поправка, Аржевітін.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, вона… я її знімаю, тому що це, вона дублює…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вона пов’язана, 34-та з 33-ою?

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Да, я її знімаю, під стенограму кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді на предмет підтримки її треба не проголосувати, ви зрозуміли, щоб її офіційно зняти.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Та не треба, я її зняв. Я відкликав її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну так, товариші, так не буває.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Ну, як це не буває?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зняв, потім скажете, що не зняв. Зал визначається на предмет підтримки, прошу проголосувати.

 

12:10:59

За-2

Високий кредит довіри, колеги, цій поправці.

35-та поправка, Аржевітін. Мікрофон Аржевітіну.

 

12:11:05

АРЖЕВІТІН С.М. 

Ну, власне кажучи, це продовження цієї теми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не заперечуєте ви?

 

12:11:16

АРЖЕВІТІН С.М.  Не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

36-та поправка. Не заперечуєте?

 

АРЖЕВІТІН С.М. Не то, що заперечую, кричати буду. Мова йде про те, що в акціонерів забирають першочергове право на придбання акцій додаткової емісії. Мені здається, що це порушення всіх прав, яке тільки може бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо акціонер довів банк до банкрутства, його в шию треба гнать, а не давати йому першочергове право!

 

АРЖЕВІТІН С.М. Ні, Арсеній Петрович, акціонер банку, я пропоную залишити мою редакцію, - так, як написано тут, у таблиці. Пріоритетне право на придбання додаткової частки у статутному капіталу банку надається учасникам банку. У разі нерозповсюдження додаткової емісії серед учасників, має право потенційний інвестор. І далі вже по тексту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставиться на голосування поправка номер 36 на предмет її підтримки.

 

12:12:15

За-227

Поправка підтримана.

Наступна поправка 37-ма, Азарова. Микола Янович, врахована. Заперечень немає.

Наступна поправка 38-ма. Сергій Петрович, Сергій Петрович, не відставайте від тексту, будь ласка. 38-ма поправка, у вас є якісь по ній претензії? Нема?

Пішли далі. 39-та поправка нашого колеги Терьохіна. Врахована. Нема заперечень? Нема.

40-ва поправка Азарова. Микола Янович, нема заперечень? Нема.

41-ша поправка Терьохіна врахована. Нема заперечень? Нема.

42-га, так, далі, 41-ша Терьохіна. Вона поділена на …

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …там три абзаци. Сергію Анатолійовичу, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. 40-ва правка народного депутата Азарова пов’язано з тим, що  ми… Арсене Петровичу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да,  Сергію Анатолійовичу, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. …я звертаю вашу увагу, що 40-ва правка Миколи Яновича поєднана з тією правкою, коли ми замінили збори акціонерів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так він підтримав 40-ву, Сергію Анатолійовичу.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ще раз пояснюю. 40-ва правка не може бути зараз врахована, оскільки ми зараз прийняли рішення про те, що збори акціонерів мають приймати рішення про допемісію, а не спостережна рада. Тому, правильно, 40 і 41 правки мають бути не підтримані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ставлю на голосування 40 і 41 поправки на предмет… Стоп. Миколі Яновичу Азарову слово.

 

12:13:50

АЗАРОВ М.Я.

Улыбнуться можно или нет? Это тот редкий случай, когда я с Сергеем Анатольевичем полностью согласен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это наверное впервые за историю всего парламентаризма.

Ставиться на предмет підтримки 40 поправка, а точніше на предмет не підтримки. Голосуємо 226 для того, щоб її врахувати, а враховувати не зовсім потрібно.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Не потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А точніше, не потрібно.

 

12:14:16

За-1

Не підтримана.

Тепер 41-ша поправка, така ж сама процедура голосування.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримуємо Терьохіна, колеги.

 

12:14:33

За-2

Також не підтримана.

42-га поправка.  Сергію Анатолійовичу, є  проблеми. Врахована. Нормально.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пішли далі.  43 поправка врахована. Нема заперечень?  Немає.

44 поправка Клюєва. Відхилена. Сергію Петровичу, будь ласка, мікрофон.

 

12:14:53

КЛЮЄВ С.П.

Уважаемые коллеги,  в Европе применяются также метод, когда Национальный банк, государство выступает гарантом  межбанковских отношений. На сегодняшний день сложилась  такая ситуация, что в многих банках есть деньги, но при этом банковская система полностью заморожена.  

Нет кредита доверия друг к другу.  Я считаю, что дать надо полномочия Национальному банку  для того, чтобы тем банкам, которым  мог доверять,  в установленных лимитах, которые он установит, он выступил гарантом межбанковских отношений.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Семенович, ви, якщо можна, підготуйте свою позицію. Спочатку слово Олександру Віталійовичу Шлапаку,  а потім Стельмах.

 

ШЛАПАК О.В. Шановні народні депутати, я  особисто не проти того, щоб  розглянути можливість процедури гарантування національним банком  міжбанківських операцій.  Але якщо ставити питання про   бланкову  гарантію для всіх комерційних банків, це  повний абсурд. Сергій Петрович, ми   завалим банківську систему дуже швидко,  як картковий будиночок. Цього робити ні в якому разі не можна.

Тому я просив би цю поправку   ні в якому разі не підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович, ваша позиція.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Сергію Петровичу, ви зняли на комітету цю правку. Навіщо ж ви її знову ставите?

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Голово, шановні народні депутати , безумовно, втягувать державу у суверенне зобов’язання  держави  в покриття, так сказать, комерційних структур, будемо так говорить, це дуже  небезпечно. Тому що на основі цих бланкових гарантій  потім ті, хто її отримає, має право випускати деривативи і так далі. Це піде така кутєрьма, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Володимир Семенович,  вашу позицію.

Ставиться дана поправка на голосування. Щоби її підтримати, але Національний банк… Миколай  Янович я вас прошу, вы же тольк что  высказывались. Опять Азарову микрофон включите.

 

12:16:50

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович  и уважаемые народные депутаты,  наш закон должен решить всего-навсего три-четыре фундаментальные проблемы. Вот одной из этих  проблем является кредит доверия на межбанке.  У нас далеко не одинаковое положение  кредитное наших банков. Есть  банки, которые прекрасно себя чувствуют, есть банки, которые в сложном состоянии. Кто-то должен взять на себя возможность в короткий срок там, предположим, на две недели, в какой-то определенной лимитированной  сумме гарантировать эти межбанковские кредиты. Такая норма применена в России,  применена    в Европе.

Я бы просил Национальный банк внимательно посчитать возможности. Нам рано или поздно все равно придется возвращаться  к такому типу решения. Поэтому, если мы сегодня не готовы,  давайте поставим эту задачу на завтра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, колеги, це не є вихід з ситуації, я вам так скажу, тому що якщо таку норму прийняти, то виникає питання: хто в тюрмі сидіть буде? 44 поправка на предмет підтримки.

 

12:18:17

За-166

Не підтримана.

45 поправка. Клименко, наполягаєте?

 

12:18:21

КЛИМЕНКО О.І.

Звичайно. Очевидно, ми сьогодні опікуємося не тільки фінансовою кризою і як будуть виживати наші банки, але хотів би зазначити, що у нас більше 2,5 млн. громадян України, які є засновниками кредитних спілок. Я ще раз хочу наполягати на тому, щоб ми теж звернули на цей інститут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.    

 

КЛИМЕНКО О.І. У нас в Україні це приблизно 5-6 відсотків, бо в багатьох європейських країнах по 10, по 100 відсотків, перепрошую, людей, які є засновниками кредитних спілок. Або розглянути його окремим законопроектом, який я зареєстрував, номер 3265 – про фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок. Дякую. 

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсеній Петрович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.   

 

ТЕРЬОХІН С.А. У мене є одна пропозиція. Справа в тому, що тут не тільки проблема кредитних спілок, вона є, ця проблема. Але, припустимо, є проблема довгострокового страхування життя, недержавних пенсійних фондів, ІСІ і так далі, де кошти наших громадян теж знаходяться. Тому правильне рішення було про фонд гарантування по кредитним спілкам. Таке саме має бути по довгостроковому страхуванню життя і пенсійним фондам недержавним.

Давайте це наберемо, перелік таких питань, і другим етапом приймемо великий законопроект, який би регулював і ці відносини. В цьому, в цьому законопроекті, ви знаєте, лише про банківський сектор і ви знаєте чому. Тому що джерелом покриття рекапіталізації є валютний фонд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.      

Сергій Анатолійович, колеги! Ставиться на голосування поправка номер 45 на предмет підтримки.

 

12:20:03

За-58

Колеги, більше розмов не буде, все! Під стенограму ми написали, добре, добре.

46 поправка. Сігал. Наполягає Сігал? Не наполягає. Відхилена.

47-ма поправка, Сербін.  Сербін Юрій Сергійович, не наполягаєте?  Не  наполягаєте. 

48-ма поправка, Терьохін. Добре.  48-ма поправка. Терьохін. А ви ж не автор поправки. Деркачу дайте слово.  Деркачу Миколі Іванович, будь ласка. Говоріть, Микола Іванович, говоріть.

 

12:21:06

ДЕРКАЧ М.І.

Уважаемые коллеги, что касается… прошу не враховувати у проекті Закону України,  который мы обсуждаем, пропозицию  щодо  доповнення пункту 1 частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України після слів „Академія мистецтв України” словами „Фонд гарантування вкладів фізичних осіб”. В чем суть?  

Это предложение, которое внесено автором, суперечить бюджетному  законодавству, зокрема статті 2  Бюджетного кодексу, оскільки головним розпорядником бюджетних коштів  можуть бути виключно  бюджетні установи, наділені відповідними повноваженнями. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є бюджетною установою і тому не може бути… йому виділяти кошти. Пропонується, чтоб это все шло через Министерство финансов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Підтримується.

 

ДЕРКАЧ М.І.   Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що значить „підтримується”?  вона врахована чи не врахована? 

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Враховується з врахуванням позиції  пана Деркача.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми під стенограму записуємо, що в цій редакції  буде подано до другого читання… до голосування в цілому. Правильно?

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Да, да. Без слів „доповнити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно? Правильно. Все, домовились.

Колеги, тепер послухайте дуже уважно  народних депутатів, які хочуть виступати. Я повторюю п’ятий раз. Відповідно до Регламенту, виступає тільки ініціатор. Після цього ми зберемо  це все в друге читання і ті поправки, які ви не врахуєте, які не будуть відповідним   чином нами прописані. Ви запропонуєте. Да, добре. Будете ви вести, тоді буде вам так.

48 поправка. Пройшли ми 48-му в цій редакції.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пройшли.

49 поправка. (Заперечуйте) 49 поправка, Ключковський, ви заперечуєте проти поправки? Включіть мікрофон Ключковському.

 

12:23:09

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Арсенію Петровичу, насамперед, давайте діяти по Регламенту, добре, а не затикати рот? Я розумію, що мі спішимо, але давайте добре розуміти, що ми приймаємо.

У мене запитання до всього другого розділу. Ми вже один раз так попеклися з другим розділом Закону про Державний бюджет. У мене запитання. Ці зміни, які вносяться до цілих інших законів, у тому числі з посиланням на цей закон, на його перший розділ, приймаються назавжди чи лише на час дії цього закону: на час економічної кризи? Щоб не створювати тих колізій, які ми сьогодні маємо: коли зміни до закону визнані неконституційними, а попередня норма не відновлена, і маємо прогалини в законодавстві.

Тому я прошу встановити і дати відповідь зараз, на який час приймаються ці норми, ці зміни: назавжди чи на час дії основної частини закону.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, зрозуміло, що сенс 49-ї і 50-ї правки – це відповідь на ваше питання. Оскільки в першому читанні вносилися зміни до Господарського кодексу, до Закону „Про господарські товариства”, з вилученням, крім випадків, передбачених законом. Тепер сенс цих змін – не крім випадків, назавжди передбачених в законі, а крім випадків, передбачених цим законом. А в Прикінцевих положеннях до цього закону написано, коли він свою дію закінчує. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги…

 

ТЕРЬОХІН С.А. Немає нової редакції, а вилучення, яке написане так: „… крім випадків…”, - і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович, те, що ви запропонували, ми зараз все рівно будемо компонувати. У нас ще буде з десяток поправок, які зараз не враховані, які ми знову будемо голосувати після перерви, коли буде скомпонований закон в цілому. Тому ви, будь ласка, це запишіть. І коли ми будемо ставити на голосування в цілому, перед цим ще буде декілька поправок, в тому числі і вашу поставимо. Але скомпонуйте їх, щоб вона була готова.

49-та є? Врахована? Підтримано.

50-та врахована, підтримано.

51-ша врахована, підтримана. Жебрівський Павло Іванович.

52-га? Нема. 53-тя, Аржевітін.

 

12:25:32

АРЖЕВІТІН С.М. ….коментує,  куди виключили? Тут  написано, відхилено в звязку з виключенням. Куди відправили?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуй, будь ласка, Сергій…

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну, як вам сказати, куди відправили?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Краще не говоріть… Скажіть просто, що її нема, Сергій Анатолійович.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, її нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ТЕРЬОХІН С.А. В звязку із тим, що її нема, то ні до чого вносити змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні?

 

12:26:02

АРЖЕВІТІН С.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте. Ставиться на голосування на предмет підтримки 53-тя поправка.

 

12:26:20

За-32

Не підтримана. 54-та, народний депутат Акімова, не наполягає.

55-та, Аржевітін.

 

12:26:29

АРЖЕВІТІН С.М.

Скажіть, будь ласка, хай прокоментує пан Сергій, куди …….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокоментуйте, будь ласка, пан Сергій.

 

ТЕРЬОХІН С.А. В звязку з тим, що не підтримано  було, ну, простою мовою, да? надання бланкетного права Національному Банку без будь-яких пояснень вводити  або  обовязковий викуп валюти, або частину викупу валюти, де не було написано, по якому курсу цей викуп. Ви знаєте, в нас зараз три курси: курс – офіційний, курс – інтервенція і курс закриття сесії валютної. Тому ми не знайшли відповіді на ці питання. І тому утрималися від того, щоб таке право надавати зараз Національному Банку. В нього є багато інших методів врегулювання валютного ринку і монетарної політики загалом.

 

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ЛАВРИНОВИЧ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, будь ласка.

 

12:27:28

АРЖЕВІТІН С.М.

Я хотів нагадати депутатам, що стаття 4, про яку ми говоримо, другого розділу запропонована Президентом України і попередньо пропонувалася урядом, тому я за те, щоб її залишити в редакції, яку пропонував уряд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ви наполягаєте на голосуванні нашої поправки? Я ставлю на голосування підтримку 51-ї поправки. Прошу визначатися.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Уряд сам зняв.

 

12:28:10

За-37

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка не підтримана.

56-та поправка Сергія Петровича Клюєва. Будь ласка, мікрофон Клюєву.

 

12:28:17

КЛЮЄВ С.П.

Уважаемые коллеги, финансовый кризис плавно перерастает в экономический кризис, предприятия останавливаются, грозит безработица. И мы считаем, что мы должны создать сейчас все условия для того, чтобы те предприятия, которые инвестируют в строительство новых  заводов, новых фабрик, новых производств, создание новых рабочих мест, имели наиболее льготные условия для достижения цели.

Данной нормой я предусматриваю ввоз комплектующих и оборудования для строительства новых заводов и создания новых рабочих мест освободить от НДСа ввозного импортного.  Спасибо.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує цю правку. Ну, по-перше, надається абсолютно безрозмірна пільга по податку на додану вартість, по устаткуванню комплектуючих. Тобто, це є друга ітерація з вільними економічними зонами, але ще гірше, тому що там хоч видимість була якогось контролю.

І більше того, я вам нагадую, автору нагадую, що відповідно до нормотворчої практики, якщо ви хочете звільняти щось від споживчого податку, ви маєте надавати у розрізі кодів УКТЗЕД. То цього теж не було зроблено. Тому митниця  цю норму взагалі не може адмініструвати. І це не є нормою цього закону. Вона до банківсько-фінансової кризи жодним чином не відноситься.

 

Засідання веде Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Шлапак, будь ласка.

 

ШЛАПАК О.В. Шановний Сергій Петрович, вкотре хочу підтримати саму ідею, яку ви висловлюєте, але згоден із Сергієм Анатолійовичем про те, що вона зараз не на часі і повинна бути дуже серйозно продумана і розглянута.

Я хочу, щоб ви задумалися над наступним. Ви запроваджуєте пільгу для чергового імпортного товару. А наші будуть платити 20 відсотків податку на додану вартість. В умовах, коли одна з головних проблем, яку ми маємо на сьогоднішній, це платіжний баланс, ми таким чином не тільки руйнуємо податкову систему, але ще й руйнуємо весь платіжний баланс. Давайте поки що утримаємося від цього, а потім подумаємо, у який спосіб можна буде реалізовувати таку економічну ідею.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто... Сергій Петрович, будь ласка.

 

12:30:40

КЛЮЄВ С.П.

Для того, чтобы не обвиняли, что это бланковая норма, я предлагаю дополнить: Кабинету Министров установить порядок та перечень кодов, по которым это будет ввозиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, поправка... Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте?

Ставлю на голосування поправку 56 народного депутата Клюєва на предмет підтримки.

 

12:31:18

За-173

 

ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  57-ма поправка, колега Жебрівський. Немає. Відхилено.

58-ма поправка. Катерина Тимофіївна, не наполягаєте? Наполягаєте на голосуванні?

Ставимо на голосування поправку Катерини Тимофіївни Ващук, 58-ма. Прошу голосувати.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Це порушує норми СОТ, так не можна.

 

12:31:49

За-206

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, ну зараз проблеми будуть з СОТ у нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  „За” – 206, не прийнято. Проблем із СОТом не буде.

Наступна – 59-та поправка Ткача. Відхилена. Не наполягає? Слово Ткачу.

 

12:31:56

ТКАЧ Р.В.

В принципі, Арсенію Петровичу,  мова приблизно іде те саме, що у         58-й, але трішечки обманюють. Немає ніякого порушення вимог СОТу. Я передивився увесь протокол – немає.

Про що тут йдеться у цій поправці? Якщо сільськогосподарське підприємство стає платником по спецрежиму, то ті кошти, які воно сплачує в бюджет  і за різницею цих коштів, які йому зараховуються на спецрахунок, то ця різниця так званого мінусового сальдо відраховується із бюджету.

І я прошу всіх тих, хто хоче підтримати село, проголосувати. Немає тут порушення вимог СОТу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хотів би зазначити, що ми питання по селу вирішили. І в законопроекті, який був внесений президентом, була взята повністю норма законодавства по селу з закону, який ми мали голосувати в другому читанні. Тому тут не треба спекулювати на цих речах. Ми повністю всю норму закону, яку ми домовилися, внесли в президентський законопроект. Ставиться 59-та на предмет підтримки.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсенію Петровичу, не можна це підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голосуємо.

 

12:33:11

За – 35.

Шістдесята поправка, нема заперечень?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ти знімай.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вона врахована. Будь ласка, мікрофон Ткачу.

 

12:33:19

ТКАЧ Р.В.

Хвилиночку. Сергію Анатолійовичу, я дякую, що врахували слово „сукупно”, але просто я під стенограму. Отам далі, що внизу йде по тексту, там  ще декілька моментів згадується „12 послідовних звітних місяців”, то всюди це вже слово „сукупно”, щоб вже була цілісність.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Добре. Ми редакційно поправимо тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шістдесят перша поправка Ткача. Наполягаєте?

 

ТКАЧ Р.В. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не наполягаєте. Шістдесят друга поправка Ткача. Наполягаєте? Мікрофон, будь ласка.

 

12:33:42

ТКАЧ Р.В.

Сергію Анатолійовичу, ну, давайте не треба. Шановні колеги, про що йдеться. Сьогодні, аби ти зареєструвався платником спецподатку, тобі достатньо прийти і в податкову здати декларацію, коли в тебе буде ось ця різниця – 7525. Тут пропонується з нового року всіх сільгосппідприємствам подати, послати в податкову адміністрацію, для того щоб вони реєструвалися. Ви собі уявляєте, що це буде? Якийсь чиновник схоче, когось зареєструє, когось не зареєструє. Для чого це робити? Дотепер існувала й існує нормальна норма – заходжу в податкову, показую свою суму одержаних доходів, і все. Тому я наполягаю, щоб виключити реєстрацію.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановний народний депутате Ткачу, якщо ви хочете отримувати пільгу від держави у вигляді, яка коштує немало-небагато, приблизно 2,5 мільярда на рік, то, будь ласка, зробіть мужній крок – підіть і отримайте свідоцтво. З однієї причини, якщо ви завтра почнете торгувати не яйцями, а мерседесами, у вас це свідоцтво заберуть, і ви сплатите штраф ще. Тому, будь ласка, не треба пересмикувати, це було в проекті 3024, який весь зал підтримав, ви пам’ятаєте в першому читанні. В проекті Президента і в проекті уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово ще раз Ткачу. І у мене питання, колеги, поправка народного депутата Ляпіної в зал роздана, чи не роздана? Є? Це вам відповідь В’ячеслав Анатолійович, чи роздана поправка.

 

12:35:15

ТКАЧ Р.В.

Сергій Анатолійович. Я  попрошу зараз не лукавити тим, що ви говорите, що сільське господарство, мерседеси і так далі. Мова йде про  реєстрацію, навіщо реєструватися, тут вимагається перелік документів, достатньо зробити так, як це є зараз. Зайшов у податкову, показав, що ти виробляєш, скільки ти сплачуєш і все. Якщо ти не підпадаєш під цю різницю 70-25, ти потім йдеш і доплачуєш це в бюджет. Не потрібно проводити реєстрацію.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ви не плутайте зі спеціальними режимами оподаткуваннями не ПДВ, а прибутку. Там так і залишається далі. Але, якщо ви хочете отримувати пільгу по податку на додану вартість, отримайте  свідоцтво, кожний хто платить ПДВ, має свідоцтво  платника податку на додану вартість. У вас буде свідоцтво платника податку на додану вартість спеціальним режимом, який буде дозволяти вам не платити в бюджет цей податок, а залишати для своїх виробничих цілей. Але свідоцтво має бути, бо ніхто у вас не купить  товар без такого свідоцтва, бо не зможе поставити собі кредитові обороти. Тому, це є абсолютно  корупційна пропозиція і її не можна підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосування? Номер поправки? 61? 61 ставиться на голосування на предмет підтримки 61 …

 

ТЕРЬОХНІ С.А. Ні, 62.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте 62. 61  ми пройшли.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Не можна підтримувати.

 

12:37:17

За – 61

ГОЛОВУЮЧИЙ. От і закон буде зроблений. 63 поправка мікрофон.

Врахована? Вас влаштовує? Пішли далі. 64 поправка, Ткача. Влаштовує.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Вона пов’язана з тим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Влаштовує.

65-та поправка, Шершуна Миколи Харитоновича.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована.

66-та врахована. Не заперечуєте?

67-ма Ткача відхилена. Знімаєте? Знято.

68-ма врахована. Нема заперечень? Нема.

69-та Ващук, не узгоджена. Мікрофон Ващук.

 

12:37:56

ВАЩУК К.Т.

Я розумію, що важко, щоб ця поправка зараз пройшла в цій залі. Але я прошу її поставити на голосування. І, звертаючись до Кабінету Міністрів, до уряду, сьогодні хотіла б наголосити, що тільки в цьому році поголів’я худоби в Україні скорочується по всіх абсолютно напрямкам, крім кіз, ми на кози переходимо в Україні. А тут є пропозиція, критичний імпорт для села завозити племінний для того, щоб відтворити, розмножити швидше стадо, особливо великої рогатої худоби без додаткової націнки ПДВ. Ця худоба і так дорога, а це генофонд, який далі нам послужить для того, щоб ми мали в Україні своє м'ясо, а не їли чуже і не дотували закордонного фермера, а помагали своєму. Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Катерина Тимофіївна, ми погодились по суті вашої пропозиції, але цей законопроект спрямовано на покращення стану платіжного балансу, а ви що робите, ви заохочуєте імпорт. Тому можна це розглянути, але в іншому законі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Пинзеник, потім Олександр Шлапак.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, давайте розглянемо це в іншому законі цю проблему, бо тут справді є питання, але зараз не голосувати цю норму.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну воно не в темі цього закону, розумієте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Олександр Шлапак.

 

ШЛАПАК О.В. Пані Катерино, я теж хотів попросити зняти цю норму, оскільки я вас запевняю, я думаю, ви краще за мене знаєте, що таке племінний скот. Сьогодні перелік на цю худобу пішов на штуки. Закуповувати їх може, на мою думку, лізинговий фонд нашої держави, аграрний фонд.

Якщо ми дозволимо на сьогоднішній день кожному, хто є на фіксованому сільгоспподатку, завозити племінну худобу, він ніколи її не візьме, але весь кордон буде мати в так званій племінній  худобі. Тобто в даному випадку ми замість того, щоб допомогти сільському господарству,  гробимо навіть тих, хто на сьогоднішній день  займається з останніх сил тваринництвом.

Я ще раз кажу, давайте попрацюємо над державною програмою, виділимо  ресурс так, як це зробили росіяни, до речі: закупили в аграрний фонд і тільки тому, хто може утримувати такий племінній скот, тільки тому, хто пообіцяв  відповідний ухід за ним, вони дають таке право. Просто бланкетну норму розбити з цього неможна. Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Погоджуйтесь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є така пропозиція. Ну, не зручно, щоб Катерину Тимофіївну  не підтримувати, да? Тому, Катерина Тимофіївна, або ви її знімете і так, як ми домовлялися, перенесемо в інший закон. Бо якщо  поставимо на голосування, вона може не набрати. Знімаєте? Дякую, Катерина Тимофіївна.

70-та, Ткач.  Мікрофон, будь ласка.

 

12:40:59

ТКАЧ Р.В.

А я, шановні колеги, не знімаю. Я хочу сказати, що ця норма виписана Терьохіним Сергієм Анатолійовичем у його законопроекті 3024. І він її на комітеті два рази підтримував. І Сергій Анатолійович ми слово в слово переписали, як ви у своєму законопроекті подавали. Хвилиночку. А тут питання йде в тому, що на сьогоднішній день племінне господарство України не може наповнити. Шановні колеги, сьогодні у нас лишилося 4,5 мільйонів великої рогатої худоби. Що ви робите? Мова йде про те, що заводити не просту рогату худобу, а племінну. І треба підтримати цю поправку.

Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Пане Романе, я підтверджую, що в 3306 є  така норма, правильно, але це не Закон про платіжний баланс, а Закон про підтримку реального сектору економіки. От давайте… Ні, так це інший закон має бути. Тому, ради Бога, ви ж мені казали, що ви готові кожному депутату „по телке” дать. Я підтримую це, але в іншому законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, такі слова ви якісь використовуєте чи то по відношенню до телок чи то по відношенню до депутатів. Сергій Анатолійович, майте стримання, я вас прошу.

Сергій Рижук, будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Це цитата.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижуку дайте слово.  Ви на своєму місці?

 

12:42:36

РИЖУК С.М.

Шановні колеги, у нас майже 200 племінних, крупно товарних селекційних господарств і їм потрібно дати   можливість уже сьогодні закупати племінну худобу, тому що у нас в промисловому виробництві всього-на-всього 800 тисяч корів.  І я не погоджуюся з тим, що можна перенести в інший закон. Коли це буде? Чи будемо ми працювати, чи не будемо?

Інша справа: завершується  рік, є кошти державні. Треба підтримати Катерину Ващук, Романа Ткача,  давайте   ми включимо, від цього гірше не буде, тільки лучше. У нас є кому вирощувати племінну худобу і давати її на товарне виробництво. Я вас прошу! 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   70-та поправка Ткача. Наполягаєте на голосуванні?  Наполягаємо. Ставимо на голосування 70-ту поправку.

 

12:43:44

За-231

Рішення прийнято.

71-ша поправка Акімова. Відхилена. Будь ласка, мікрофон Акімовій.

             

12:43:51

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги! Обращаю ваше внимание, что это Закон по антикризисным мерам, поэтому   мы должны помочь реальному сектору. Мы заботимся  о сельском хозяйстве, давайте позаботимся и об остальных  производителях.  Эта поправка связана с возвратом нормы о податковых векселях, которая  была отменена правительством Тимошенко.   В условиях криизса ликвидности, в условиях  дефицита оборотных средств, я считаю, что это будет действенной мерой для поддержания нашего реального сектора.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставимо на голосування  на предмет підтримки 71-ї поправки, колеги!

 

 ТЕРЬОХІН С.А. Це руйнує торговий і платіжний баланс! Не можна підтримувати це! Проти крадіїв з реального сектору.

 

12:44:40

За-171

Рішення не прийнято.

Наступна 72-га правка.  Акімова, мікрофон, будь ласка!

 

12:44:45

АКІМОВА І.М.

Эта поправка  была связана с предыдущей.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. В автомате, понятно.

73-тя поправка  врахована. Немає заперечень?

 

 ТЕРЬОХІН С.А.  Це  кореспонденція з селом, з ПДВ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З огляду на те, що ми там   частину відхилили, її залишати у цій редакції?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Так, так, вона повністю співпадає і погоджена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 74-та, Ткач.

 

12:45:07

ТКАЧ Р.В. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахована.

75-та, Акімова. Мікрофон, будь ласка.

 

12:45:14

АКІМОВА І.М.

Напоминаю вам, в каком состоянии сейчас находятся наши экспортообразующие предприятия: металлургический сектор лежит вместе с химией. Если мы хотим действительно помочь нашему реальному сектору, то мы можем это сделать, проголосовав за поправку, которая увеличивает нормы амортизации. Это абсолютно рыночная мера, которая используется большинством зарубежных государств. Давайте поможем нашим металлургам и химикам.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ми не підтримали цю правку, тому що не зрозуміли чому така вибірковість, чому тільки гірничо-металургійний комплекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Ставиться на голосування 75 поправка на предмет підтримки, голосуємо.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Чому не деревообробна промисловість?

 

Йде голосування.

 

12:46:05

За-188

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не прийнята.

76-та врахована. Заперечень немає?

77-ма врахована. Влаштовує вас, пані Ірино?

78-ма, Аржевітін, не узгоджена.

Стельмаху слово, стоп.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, питання стоїть про те, що формувати надійними джерелами Фонду гарантування вкладів. І тому тут у реченні, де записано до 25 відсотків, слово „до” треба убрати. Тому що це „до”, це значить, три і два, і так далі. Тому питання Акімової, де тут були внесені, воно раціональне, доцільне і так далі. Там слово „до” абсолютно не треба. У правій стороні написано „до 25 відсотків”. Слово „до” доцільно убрати, це буде надійний фонд стабілізації. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нехай буде так, Олександр Віталійович. Олександр Віталійович, ви чули позицію Володимира Семеновича, прибрати слово „до”. Ви підтримуєте, Віктор Михайлович, Олександр Віталійович, таку позицію? Пинзеник. Ви позицію підтримуєте прибрати слово „до”?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Те, що у правій колонці є як записано, ми  підтримуємо. Може б ми ще вели дискусії на комітеті, можемо записати, але менше одного мільярда гривень щороку, те що ми дискутували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну це вже, Віктор Михайлович, зараз заблудимося.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, ні, я можу прочитати, як компроміс, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлапаку слово, будь ласка.

 

ШЛАПАК О.В. Ми найшли компроміс по цій нормі, вона є в комітеті. Я просив би, Арсеній Петрович, зараз послухати Терьохіна і ми, і Нацбанк, і уряд підтримуємо саме таке формулювання. Послухайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, під стенограму.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Читаю. Вносить до державного бюджету України наступну за звітним роком позитивну різницю, частини якої в обсязі 25 відсотків спрямовуються на поповнення коштів фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але не менше одного мільярда щорічно. Там на капіталізацію банків, а перевищення витрат на доходи не відшкодовуються за рахунок держбюджету наступного за звітним роком.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається така редакція, колеги? Саме в такій редакції, підтримано? Не заперечуємо? Не заперечуємо. Ірина, ви почули фразу, вас влаштовує? Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, ну, а не менше мільярда. Це нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка, 77 поправка. Ірина, ваша поправка. Також знято, так?

Сімдесят восьма поправка. Аржевітін. Будь ласка, слово Аржевітіну.

 

12:48:49

АРЖЕВІТІН С.М.

Мої поправки зараз знаходяться у Володимира Семеновича, Володимир Семенович, чи могли б ви прокоментувати, які із моїх поправок зараз дуже є потрібними на період кризової ситуації?

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Я вважаю, що … … поправку і це є питання захист кредиторів, тобто банків стосовно депозитів. І строкові депозити повинні перервані угоди, тобто розірвані достроково можуть бути тільки за згодою банку. Оце в мене є така надзвичайна прохання. Але я не знаю як воно враховано може бути.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсенію Петровичу, ну це пропозиція пана Аржевітіна абсолютно по-іншому сформульована, це інше питання, давайте обговоримо. Але це треба в закон про платіжні системи вносити там якісь зміни, а не сюди. Пан Аржевітін запропонував дві речі, ну своєю мовою, як бачите, тут.

Перше. Це, щоб жодний акт Національного банку і те, що підтримає Арсеній Петрович не проходив реєстрацію в Мін’юсті. Це перша позиція. Ми прийняли там відповідний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Який заветований Президентом.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, заветований Президентом. Тому давайте почекаємо того законопроекту.

Друге питання. Це те пропонується, що конституційний орган – Рада Національного банку, - стає, знаєте, таким віртуальним органом. І тут пропонується, що заборонити Раді Національного банку взагалі видавати будь-які документи, на які Правління Національного банку звертало б увагу. Оце друга позиція Аржевітіна. Тому ми, ну, я можу прочитати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, Сергій Анатолійович, зараз, Станіслав Михайлович, ви вже мали можливість. Колеги, увага! Тут є, в законопроекті Аржевітіна, мудра річ, яка стосується того, що Центральний банк має право приймати рішення про тимчасове обмеження чи запровадження мораторію по будь-яким там пасивним операціям. Ця річ мала бути прийнята ще в 2005 році. Після того, коли ми мали події 2004 року, от Микола Янович Азаров добре пам’ятає цю історію, коли у нас курс також був шість з половиною і коли також була введена заборона.

Я пропоную компромісну річ. Давайте підтримаємо тезу і потім викладемо в редакції стосовно надання права Національному банку вводити мораторій по пасивним операціям. Володимир Семенович Стельмах, Сергій Анатолійович, я вам заре дам слово, тільки спокійно, без зайвої політики. Щоб ми спокійно подумали і прийняли рішення, будь ласка.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Арсеній Петрович, справа в тому, що це відноситься до адміністративних заходів. І він не підтримується ні Європейською комісією, ні тими фінансовими організаціями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Але і захист прав, так сказать, громадян. Не підтримується. А питання от все-таки строкові депозити можуть розриватися тільки за узгодженням з банком. Тобто банк може найти можливість замістити достроковий, він погоджується. Не може, значить повинно бути. Тому що, що, народні депутати, виходить? Я положив депозит на 3 роки. Банк уклав його в кредит, 3 роки. Тепер я через півроку йду і говорю, верни мені депозит. Він не повертає. Я йду в суд, суд виносить рішення на мою користь, тому що автоматом іде. А там, в банку, получається, вибачаюсь, фінансова дирка. І в зв’язку з цим це питання треба, да, ми не говоримо, що буде відмова. Банк, можливо, прийме  заходи до заміщення цього випадаючого цього депозиту другим. Але, щоб так нагально так вилучення було, воно створює безпідставну … банку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

Сергію Анатолійовичу, можна я у вас відберу слово і запропоную наступну річ.

Позиція Стельмаха зрозуміла. Ми зараз навряд чи приймемо  рішення, яке буде влаштовувати всіх. Тому давайте винесемо це питання в окрему сферу правового регулювання іншого закону. Тому що зараз воно не буде підтримане. У нас і тексту навіть немає.

Будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би, да,  на стенограму.

От голова Національного банку сказав про одну проблему – ліквідності банку, яка порушується судовими рішеннями на користь вкладників банку. Але є проблема громадян.

Ну, припустимо, ви ввели обмеження по достроковому поверненню депозитів. Але чому, ну на якусь дату, але чому ви поширили це обмеження на нові депозити? Ви ж не тільки відтік з банків маєте  обмежувати, але й приток в банки маєте заохочувати. 

Або чому, припустимо,  людина, яка положила на  строковий       депозит якісь гроші, а банк приписав внизу так дрібно: якщо ти за півроку мені не скажеш, що ти забираєш, то автоматом щіе там на рік продовжується цей депозит.   І люди приходять, знають, що їм треба почекати, вони приходять зараз до банку, а їм кажуть: ні,  чекай ще рік, тому що там стрічечка така   про пролонгацію  маленька  була  написана.

От такі речі теж треба вирішувати комплексно.  Тому є пропозиція, дійсно, там зібратися і поговорити про захист і вкладників,  і  захист банківської системи разом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, в мене така пропозиція. Менше обговорення, більше роботи. Ми все рівно візьмемо дві години перерви на те, щоб узагальнити цей законопроект. Ми будемо до  ранніх когутів працювати, поки не приймемо закон. Але нам треба подивитися, що ми прийняли, тому комітет повинен узагальнити.

 Я пропоную так. Станіслав  Михайлович,  наполягаєте на голосуванні своєї поправки?   Знімаємо в інший законопроект. Дякую.

79-та врахована. Не заперечуєте? Нормально.

80-та відхилена. Миколо Янович Азаров.  Заперечуєте, не заперечуєте?  Не заперечуєте. Пішли далі.

81-ша, Сергій Петрович Клюєв.   Знята.

82-га врахована. Не заперечуєте? Не заперечуєте.

83-тя, Акімова. Врахована. Нормально?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, тут  помилка таблиці.  Комітетом було прийнято рішення (пані Ірина, я хотів би, щоб  ви підтвердили), що звідсіля ця правка забирається, і де у прикінцеві положення і викладається  так, що Національному банку розглянути  доцільність введення  от такої норми. Правильно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово  Шлапаку, а потім Ірині Кімовій. Будь ласка, Олександр Віталійович.

 

ШЛАПАК О.В. Якщо у такому  варіанті, як вказівка Національному банку подумати над цим, я ні в якому разі не заперечую. Але ж, шановні панове,  враховувати сьогодні …  борг 100 процентів  капітал банку – це  є повним абсурдом, цього немає ніде у світі. Хочу нагадати вам, що борг можна приймати на рік, на півтора, і щоб він вважався основним капіталом банку, ми у такий спосіб надуємо наші банки і потім їх втратимо. Цього робити   не можна. Давайте подискутуємо, подумаємо, але в імперативну норму записувать, Арсенію Петровичу, ні в якому разі  цього не можна робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто   у нас зараз скільки субординований? Він    на 5 років і кожних 20 процентів погашається кожен рік? Там така норма зараз чинна, Володимир  Семенович?

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Там норма така, що він бронює кошти  кожен рік, вони знаходяться в обороті……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   А, зрозуміло, п’ять років.  Пані Ірина, будуть питання, якщо ми враховуємо на 100 відсотків.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Але я хотів би сказать. Арсенію Петровичу, я хотів би сказать за ціну проблеми цього питання, якщо…..  У нас статутний капітал   сплачений складає 60 мільярдів. Якщо  це основний капітал – це 60 мільярдів субординований – це буде ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я по-простому  поясню, що  таке субординований борг – це кошти, які залучені банком на строковій основі, але підлягають поверненню, зараховуються у капітал. Тому  саме була дискусія скільки зараховувати. Якщо ми 100 відсотків  зараховуємо, їх же вертать треба. Тому це капітал такий дещо надутий, якщо я там можу висловитися.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Це є теорія амортизації субординованого боргу. І тому давайте      все-таки, якщо ви наполягаєте, у прикінцеві положення, і напишіть    не більше 100, більше не може бути. Може бути до 100 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірині Акімовій мікрофон.

 

12:56:07

АКІМОВА І.М.

Я согласна с тем вариантом, который сейчас  внесен в рассматриваемый закон, то есть, о чем сказал Сергей Анатолиевич. Поэтому тут нечего спорить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То есть прошли.

84-та, Оржевітін, підтримується? Підтримується.

85-та, Азаров. Микола Янович, нормально? Добре.

86-та, Терьохін, врахована. Нормально? Добре.

87-та Терьохіна.   Також врахована.

88-а, Катерина Тимофіївна.

 

12:57:28

ВАЩУК К.Т.

Це норма, яка врахована, що ми вносимо пропозицію створити фонд гарантування повернення вкладів громадян не менше, ми хотіли, 150 тисяч, врахували 100.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Катерина Тимофіївна, ви написали – не нижче ста. Ну, ми врахували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, треба повернутися до 87-ї. Адам Іванович Мартинюк.

 

12:57:59

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.   Мартинюк, фракція комуністів.

Я думаю, якщо вже рятувати, особливо вкладників, так давайте будемо робити це по-серйозному. Більшість авторів, більшість авторів, які вносили поправки, зупинялися на цифрі 150 тис. Я пропоную проголосувати саме 150 тис., не сто, а 150 тис.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановні друзі, я хотів би вам пояснити щось. В фонді зараз 1,7, да? 1,7 млрд. Якщо ви порахуєте, не дай Боже, тільки депозити одного банку, знаєте ото, не будемо лякати людей знову, по сто, то нам цей фонд треба в чотири рази збільшити. А ми запропонували тут з вами, тільки-но пройшли, мільярд в рік. От тільки-но. Тому, шановні друзі, давайте... Ми і так робимо величезний крок: ми в два рази піднімаємо захист, це 96 відсотків вкладників, щоб було зрозуміло. Якщо ми піднімаємо далі, ті, які в маленьких відсоточниках, в оцих чотирьох, вони получать більше, але це не бідні люди. Ну раді Бога, ну, давайте… Можна, як в Австрії, - поставили взагалі безлімітно. Але порівняйте, будь ласка, бюджет Австрії з бюджетом України на душу населення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер нагадую процедуру, яким чином визначається сума по фонду гарантування вкладів. Взагалі-то це компетенція безпосередньо фонду гарантування вкладів і визначається вона в залежності від обсягу ресурсу, який є. Тому якщо ми пишемо: не менше ста тисяч, то це означає, що вони можуть і 150, і 200, основне, щоб гроші були.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Точно, точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую ідею про 150 тис. гривень, і ми на раді Національного банку визначили додаткові доходи в фонд  гарантування вкладів через бюджет 2009 року Центрального банку. Якщо ми приймем це рішення, то фонд самостійно прийме. Але не менше 100 тисяч. Тому я пропоную, давайте лишим „не менше 100 тисяч”.  Підтримується? Підтримується. Пішли далі.

Що ви хочете? Голосуйте за 150… Ставим на голосування… яка поправка? 87-а поправка?

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Ні, 89-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, дайте я подивлюсь, а то… 89-а передбачає 150. Ставлю на голосування 89-у поправку на предмет підтримки.

 

13:00:41

За-240

Рішення прийнято. Поправка нормальна, тому що там написано „не більше 150”. Супер поправка!

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Тепер в  цій диспозиції, якщо у фонда буде більше можливості…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То треба приймать закон.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  То треба міняти закон. А коли поставити „100 і більше” як там, то нічого не треба було міняти. От вам прийняли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, як тільки з’являться гроші, зберемся і оперативно проголосуємо. Пішли далі.  90-а поправка.  Микола Янович. Нормально?  То есть, вы снимаете? 91-а, Микола Янович.

Це вже була дискусія, ви пригадуєте, до… там, де ми полірували текст. 92-а. Аржевітін.

 

13:01:35

АРЖЕВІТІН С.М. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 93-а, Акімова. Нормально? 94-а Азаров, врахована по суті.

 

ТЕРЬОХІН С.А.   Да, облікова ставка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович,  давайте отмашку.

 

13:01:47

АЗАРОВ М.Я. Да

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. 95-а, Терьохін, врахована, заперечень нема.

96-а, Терьохін, врахована…

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Ні, ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп!

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Ми домовились…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Деркачу Миколі Івановичу  мікрофон.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Ні, так ми домовились під стенограму. Я знімаю свою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Під стенограму ще раз. Микола Іванович, скажіть слово, щоб розшифрували стенограму.

 

13:02:04

ДЕРКАЧ М.І.

Уважаемые коллеги, прошу не враховувати, поскольку… эту пропозицию, поскольку это нарушает  Бюджетный кодекс, не соответствует Бюджетному кодексу, поскольку    розпорядником коштів може бути тільки головний розпорядник, а это фонд. Поэтому просим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вилучається.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я погоджуюся вилучити, але, Микола Іванович, нічому це не суперечить. Якщо субсидія йде (у нас є там творчі спілки, припустимо, розумієте?), якщо субсидія бюджетна йде, він може бути головним розпорядником. Але я знімаю, для того щоб дискусія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знято, вилучено. Під стенограму.

97 поправка. Наполягаєте? Вязівському мікрофон.

 

13:02:52

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир Вязівський, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я наполягаю, тому що це норматив, регулюється як мінімум двома основними законами: Законом „Про оплату праці” і про Державний бюджет. Я б хотів, щоб кожний уряд, ефективний і неефективний, виходив сюди, на трибуну, і говорив, яку мінімальну заробітну плату він пропонує прийняти в державі. Це буде справедливо до кожного уряду.

Тому я б хотів, щоб ця норма була прийнята. Всі інші моменти можна врегулювати під час прийняття кожнорічного бюджету у цій Верховній Раді або в інших складах Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Що? Шлапак, будь ласка.

 

ШЛАПАК О.В. Шановні народні депутати, можливо, я зайве роблю, що беру зараз слово, але я хочу закликати вас усіх ще раз до здорового глузду. Нагадаю вам цифри, про які я говорив. Адаме Івановичу, ви послухайте, це корисно.

У випадку прийняття цієї норми нам доведеться в 2009 році, особливо звертаюсь до тих, хто є керівником господарства, збільшити заробітну плату на 35 відсотків. Це абсурд, це неможливо. Ми приведемо до безробіття колосального в нашій державі, до того ж Верховна Рада не буде знову дотримуватися свого слова. Давайте нарешті припинимо обдурювати наших людей.

І хочу нагадати вам, що в Прикінцевих положеннях цього закону ми поправили і записали, що і мінімальна зарплата, і прожитковий мінімум будуть збільшуватись на рівень інфляції. А уряд у випадку можливостей буде вносити негайно пропозиції про збільшення понад ці нормативи цих соціальних стандартів. Все інше від лукавого, все інше – це обман наших людей. Будь ласка, прислухайтеся до цього і не голосуйте за цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеслав Кириленко. Потім  Адам Мартинюк, потім Стоян, потім Хара.

 

13:04:52

КИРИЛЕНКО В.А.

Вячеслав Кириленко. "Наша Україна”.

Я ще раз прошу  будь-кого не  лякати виборців при чому інколи тим, що не зовсім відповідає дійсності.

По-перше, цифри, які пропонує Мінфін брати нам до уваги, які треба витратити на реалізацію цієї норми, явно завищені і це можна порахувати. По-друге, у нас не діє генеральна тарифна угода і тому промислової сфери це не зовсім торкається. А в промисловій сфері середня заробітна плата і так  давно значно вища, ніж будь-які мінімальні соціальні стандарти, які як раз цією нормою пропонується переглядати.

Тому я ще раз звертаю увагу всіх наших колег, давайте не вирішувати банківську кризу за рахунок простих людей, які живуть від мінімальних соціальних стандартів, якими є: прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата. Кошти на реалізацію цієї норми знайдуться, якщо ми в тому числі переглянемо режим бюджетної економії, зменшимо адмінвидатки на органи влади і на інші неефективні бюджетні програми.

Тому я прошу підтримати поправку нашоукраїнця Вязівського.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Но я просто хотів нагадати, що в нас в кримінальному праві є відповідальність за те, що не виплачуються кошти, а виплачуються нижче МЗП, або затримка йде при наявних ресурсах. Тому не треба говорити  про промислову сферу. Якщо буде прийнято таке рішення, то в нас безробіття тільки по цьому пункту на  два процентних пункти збільшиться.

Тому вам, як колишньому міністру соціальної політики і праці, трохи соромно має бути перед своїм Президентом, коли, який подав цю правку між іншим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк, будь ласка.

 

13:06:32

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, будь ласка, ті, хто дуже сперечається, поверніться до основного закону – Конституції. Там є фундаментальна 22-га стаття, яка говорить, що при прийнятті законів соціальні права трудящих не звужуються.

І з 1 січня 2009 року ми з вами зобовязані прирівняти мінімальну заробітну плату до прожиткового мінімуму для працюючих. Це, люди добрі, у вас хочуть вкрасти внаглую. Тому що  це основна вимога Міжнародного валютного фонду. Не буде цієї статті, міжнародний валютний фонд скаже, що  нема кого грабувати, значить, 16 мільярдів не  получите.

Те, що говорить Шлапак, що, мовляв,  далі …,  що буде підвищуватися заробітна плата на рівень інфляції, не обманюйте, бо там записано „на рівень інфляції, встановлений Кабінетом  Міністрів”. А Кабінет  Міністрів таку інфляцію встановить, що ви до неї ніколи не доростете і ніколи заробітна плата підвищуватися не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян, Хара і потім Турчинов.

 

13:07:43

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, шановний пане Терьохін! Я вніс свою пропозицію про вилучення девятої статті, не знаю, чому її не включили. Але спочатку ось що хочу сказати: у мене є звернення 70-ти профспілкових обєднань України, це всі профспілки національного рівня, де вони умоляють депутатів, просять не голосувати за цю антинародну статтю.

Якщо ми за неї проголосуємо, ми позбавляємо підвищення рівня оплати праці 14-ти мільйонів трудящих. Це означає, що до 2011-го, мабуть, криза буде до 2011 року, при зростанні цін, тарифів, всього іншого, люди будуть отримувати жебрацьку заробітну плату. Треть працюючих буде поза бортом, тому що зарплата не буде підвищена.

Не можна, я не розумію, яким чином ви спасаєте державу, не думаючи про людей. Мабуть, головна позиція – вийти з кризи для того, щоб захистити людей. Тому я наполягаю вилучити цю статтю, а ті, хто буде за неї голосувати, надрукувати в „Голосі України”, щоб бачили, як політичні сили обіцяли людям одне, а зробили зовсім інше. Наполягаю на вилученні цієї статті.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хара, потім Шершун, потім Турчинов.

 

13:08:53

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Очень стыдно слушать в этом зале представителей Президента и представителя Кабинета Министров. Я хочу вам напомнить, что нынешний прожиточный минимум, его нормы были утверждены еще в 2000 году. Мы нарушаем закон, который обязывает нас каждый день, не реже одного раза в пять лет пересматривать уровень прожиточного минимума. Его уже восемь лет не пересматриваем.

Так минимальная заработная плата, прожиточный минимум не соответствует нынешнему уровню, он в полтора раза меньше, и мы хотим и это заморозить.

Я хочу вам сказать, что сегодня был в прямом эфире на радио «Эра» и один врач в прямом эфире задал вопрос: «Люди добрые, скажите, как мне прожить с семьей на 1100 гривен?» А вы хотите заморозить зарплату  бюджетников. И в прямом эфире назвал нас всех, нынешних народных депутатов, просто суками. Я с ним  согласился. И если мы поддержим это преступное предложение Кабинета Министров, заморозим минимальную зарплату и прожиточный минимум, то нас нужно будет назвать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шершун.

 

13:10:05

ШЕРШУН М.Х.

Шановні колеги! Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановні колеги,  ми не можемо боротися з кризою, робити ще біднішими, які і так бідні, наших громадян. Аби не було спокуси навіть думати про це, я наполягаю, аби в другому розділі стаття 9 була виключена. Я також підтверджую, що ця норма уже реалізована. Мається на увазі, коли співпадає рівень мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, у багатьох країнах, це Росія і Казахстан.

Тому „Блок Литвина” наполягає, категорично наполягає на вилученні, на знятті цієї норми.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Турчинов.

 

ТУРЧИНОВ О.В. Шановні народні депутати,  тут багато зараз говорили за антинародні дії. Я хочу вас переконати у наступному. Єдина антинародна дія, яка можлива сьогодні, це не зупинити кризу, яка насувається на державу.

І я хочу нагадати вам, що ми з вами приймаємо антикризові заходи. І криза – це є проблема для всієї держави, не тільки для нашої. І на цьому робити популізм і політичні виступи – вибачте, це просто небезпечно для держави.

Саме тому, шановні колеги,  я хочу вас повернути до конкретного тексту, тому що дуже у багатьох виступах зараз текст перекручувався. Я вам нагадаю і зачитаю, про що йдеться. „Установити, що протягом 2009-2010 року розмір мінімальної заробітної плати підвищується щоквартально відповідно до індексу споживчих цін врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний рік”. Тому, шановні колеги,  не можна людям дати то, чого не існує.

У випадку неприйняття цього рішення ми призведемо до зростання безробіття, до повалення фінансової системи. І в результаті люди взагалі ніякої зарплати отримувати не будуть – ні мінімальної, ні   і максимальної, ніякої. І за це буде відповідальність тих, хто сьогодні популістично тут пробує зірвати прийняття закону. Дуже прошу, не наполягати на голосування за цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’язівський.

 

13:12:33

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна - Народна Самооборона". В меморандумі, який пише Кабінет Міністрів, передбачається, що бюджет 2009 року буде прийнято з метою забезпечення нульового дефіциту консолідованого бюджету. Це той момент, який найбільше інтересує Міжнародний фінансовий фонд. Тому я хотів би, якщо ми хочемо зробити нульовий дефіцит, то подумаймо, де зекономити на кабінетах міністрів, де зекономити в першу чергу на апараті Верховної Ради, відмовимося від пільг народних депутатів, від тих безкоштовних путівок, безкоштовного надання житла, уріжемо фінансування автомобілями і пільгами всіх державних службовців, прокуратури і все інше, і президента в тому числі, обмежимо закупівлі державними підприємствами суперавтомобілів, а вкинемо ті гроші для того, щоби втримати на мінімальному прожитковому мінімумі, який і так на 300 гривень занижений, найобездоленіших людей в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дорогі друзі, можна, я вам відкрию велику таємницю, яку ви всі знаєте. Якщо зараз ви скасуєте норму, про яку йдеться, а саме – узгодження темпів росту заробітної платні з реальним ростом економіки, то 16,5 мільярдів буде видано, але не Україні. Зрозуміло, чи не зрозуміло? Все дуже просто. Я вам пропоную наступний підхід. Дивіться, кожний уряд, який приходив, на виборах декларував однієї політичної партії, а робив те, що ми робимо всі. І ці уряди були незмінні в цьому підході. Реально з ресурсу фінансового, який є, можна підвищувати зарплату. Інший механізм – це надрукувати гроші, і мати курс не сім, а 10, а інфляцію – не 20, а 50. Тому запропонована реальна формула, щоб люди були не безробітні, щоб люди мали реальні темпи росту зарплати.

Переписати цю норму, яка  тут записана і визначити, що в обов’язковому порядку уряд проводить індексацію мінімальної заробітної  платні не на індексі інфляції, який пропонує уряд, який він визначає, а на  індексі інфляції, який офіційно оприлюднений Держкомстатом. Ви зрозуміли різницю?

Тобто ми за таких обставин даємо можливість рости заробітній платі, так, як це вимагає закон, з одного  боку. З іншого боку, вирішуємо питання  щодо отримання стабілізаційних заходів. Зрозуміло?

Не зрозуміло? Не хочете? Правильно, треба валить уряд, державу – це правильне рішення, щоб потім прийшли інші і казали: всьо попередники завалили. Це мудро!

Олександр Володимирович, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колеги! Ми маємо зараз дві поправки, дві пропозиції ідентичного змісту, які намагаються усунути норму, яка передбачена була в  проекті, який в першому читанні був проголосований і яка суперечить українському Основному закону. У зв’язку з цим потрібно розуміти, що у нас є 22-га  стаття Конституції, Сергій Анатолійович, яка чітко передбачає права громадян і можливості їх порушенні, і погіршення ставлення громадян України. Хочу вам  сказати, що вирішувати кризові питання за рахунок найбідніших  верств населення   - це   аморально.

Окрім того,  я хочу сказати, що вихід з кризи з пригніченням внутрішнього ринку це не ефективно. І оскільки це не відповідає Конституції України я хочу попросити всіх народних депутатів України підтримати дві поправки  97 і 98 і вилучити цю частину з тексту закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставимо на голосування на предмет  підтримки 97-ї поправки.

 

ТЕРЬОХНІ С.А. Тільки у народного депутата з 1 січня  на 8 тисяч гривень буде більше в місяць.

 

13:17:01

За-240

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За-240. Рішення прийнято.

Можна закривати засідання, наробилися вже. На  предмет підтримки  98-ї поправки прошу голосувати.

 

13:17:27

За-240

Також рішення прийнято.

Давайте, 99-та поправка Кабміну враховано? У нас немає мотивів. У нас закінчилось обговорення поправки.  99-та поправка. Пройшли. Враховано.

100-та поправка врахована. 99-та, будь ласка. Хто хоче по 99-й, підніміть руку. 99-ту, хто? Петро Миколайович - раз. Симоненку включіть мікрофон, потім Азаров - два.

 

13:17:59

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, вопрос состоит принципиально в том, как решить вопрос о том, чтобы доходы наших граждан давали возможность нормально выжить в условиях кризиса. Так вот в данной ситуации происходит парадоксальная для наших избирателей вещь. Мы сегодня, я имею ввиду Верховная Рада, фракция коммунистов не голосует за это, голосует за то, чтобы банки выжили, при этом заработную плату замораживаем на два года. Я хочу вас попросить тогда, уважаемые коллеги, тогда принимайте решение и о том, чтобы замораживать рост цен. Давайте тогда примем решение моратория на рост цен, на продукты питания, на тарифы жилищно-коммунальных услуг, других вариантов не может быть. Потому что вы выполняете требование Международного валютного фонда за счет кармана наших избирателей.

Поэтому фракция коммунистов категорически выступает против таких бандитских приемов, которые вы назвали, по сути дела, минимизацией выхода из кризиса. Это защита банковского капитала, а не простых рабочих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Азаров, будь ласка, Микола Янович.

 

13:19:02

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты, вот только что была жаркая дискуссия, что невозможно выполнить требования соответствия минимальной заработной платы к прожиточному минимуму. Ну так я не могу точно сказать, но примерно это потребовал бы с Державного бюджета миллиардов восемь. Вот этой поправкой Кабинет Министров предоставляет государственные гарантии, то есть нормальные деньги в размере 40 миллиардов гривен, то есть в пять раз больше, чем требуется для решения предыдущей статьи неизвестно кому, неизвестно куда, неизвестно под какие цели, неизвестно в каком порядке.  Поэтому эту позицию никак нельзя принимать в Основном законе.

И последнее. Международный валютный фонд у нас требует одного, чтобы мы жили по средствам, чтобы бюджет соответствовал нашим реальным возможностям. Поэтому мы должны немедленно представить корректировки бюджета 2008…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

13:20:17

АЗАРОВ М.Я. …представить корректировку в бюджет 2008, бюджет 2009, сверстанный по абсолютно реальным параметрам. И если мы это сделаем, то мы 100 процентов получим стабилизационный кредит Международного валютного фонда. Вот что я хотел сказать. Поэтому эту поправку ни в коем случае нельзя голосовать.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Микола  Янович, це не те,  про що ви   казали. Правка 99-та Кабмину стосується виключення підпункту 1 пункту 10, це внесення змін до Державного бюджету  стосовно ПІБу. І це ваше наполягання було, вашої фракції. Тому ми на нього погоджуємося. Те, що ви кажете – це частина друга статті 13 і так далі. Це абсолютно різні речі. Тому по 99-й правці це  ваша була пропозиція. А далі от по другій частині  там, де 40 мільярдів, давайте продискутуємо,   поставимо… ну, немає тут правки, давайте, я не знаю, може проголосуємо.  Але це не 99-та правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Шлапак.

 

ШЛАПАК О.В. Шановний Арсене Петровичу! Шановні народні депутати!  Я хочу запропонувати вам розглянути 99-ту і 100-ту поправку разом, оскільки тут у нас є певний алогізм. У 99-й поправці ми  виділяємо мільярд гривень для того, щоб, скажімо, провести націоналізацію ПІБу. І першопочаткова ідея в законопроекті, який вносив Президента, полягала в тому, щоб зробити це через „Укрексімбанк”.  Однак, 100-ю поправкою,  яка врахована в комітеті,     ця ідея відхиляється.  Таким чином, або треба відхиляти всю 99-ту поправку або повертатися повністю до тої редакції, яку пропонував Президент.

І, Микола Янович, щодо тих цифр, які ви називали. 

Микола Янович, я хочу, щоб ви запам’ятали ці цифри.   ГТС тільки по бюджетній сфері при прийнятті рішення, яке ми прийняли, 49,3  мільярда гривень, не 8, а 49,3.  Таких грошей не буде в бюджеті і, можливо, в наступному уряді  ви з цим стикнетеся першим.

Що стосується  40 мільярдів? Зверніть увагу, мова   йде про кредити міжнародних фінансових організацій, а не комерційні позики. Завтра ми отримаємо позик, дасть Бог, Світового банку на рекапіталізацію.  Без того, щоб провести ратифікацію у Верховній  Раді,   яка буде, чи не буде на той момент, вона  не буде працювати і тому, якби мова йшла про комерційні позики,  я би з вами повністю би погодився.

Однак, якщо мова йде і ви знаєте, як складно даються переговори  з такими „канторами”, власне про дві йдеться про Світовий банк і Європейський банк реконструкції і розвитку, то мені видається, що в такому  форматі цю норму можна було б підтримувати,  залишивши уряду відповідний люфт на проведення  таких переговорів.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам хочу сказати, шановні колеги, що якби зараз на трибуні виступав інший уряд, можливо той, який був попередньо, чи той, який буде, він би говорив про те, що прийняття цієї норми про урівнення мінімальної заробітної платні і мінімального прожиткового мінімуму – це крах для держави, необхідно це негайно зняти, у бюджеті грошей немає.

Я це кажу тільки для одного – для  історії і    для стенограми. Бо історія  потім все розкладе на свої місця:  той, хто в опозиції,  зараз „валить” на тих, хто  при владі, поміняється ситуація, ті хто при владі, стануть  і будуть говорити те саме, що  говорить чинна влада. Тільки виникає питання, чи  буде про що взагалі говорити? 

Молодці, молодці! Правильно, правильно! Треба валити! 

Давайте,   99-та, 100-та поправки. Значить питання  стосується  не націоналізації. Я не хотів би  цього слова  „націоналізація”, але фактично: „Придбання в державну  власність „Промінвестбанку” і виходу  з фінансової ситуації”. Або ми їх   разом розглядаємо, ці поправки зв’язано, або немає змісту їх тоді в такому форматі розглядати.

Сергій Анатолійович! Будь ласка.

 

 ТЕРЬОХІН С.А.  Ні-ні! 100-та правка, 99-та правка   Кабінету Міністрів, яка повністю співпадає з позицією „Регіонів” і нашою позицією. Це не можна зараз писати в законі, процедуру оздоровлення балансу ПІБ. Тому що таким самим ми йому погану допомогу дамо. Уявіть собі, як завтра там його і „Укрексімбанка”, і Ощадбанка упадуть баланси, якщо десь ми у законі напишемо, що до них будуть оці знецінені акціонерні, корпоративні права ПІБ заведені. Тобто таке взагалі в законі не можна писати.

Тому Кабмін запропонував вилучити оцю зміну до бюджету мільярд, який пропонувався прокотити через баланс „Укрексімбанку”, а „Укрексімбанк” попросив, ми всі говоримо про рекапіталізацію банківської діяльності. У нас є два державних банки. В „Укрексімбанку” буде не менше п’ятисот мільйонів нерозподіленого доходу у цьому році. Що з ним можна зробити? Забрати у бюджет і потратити, а потім спасати „Укрексімбанк” за рахунок Фонду гарантування або Стабфонду, або віддати „Укрексімбанку” на рекапіталізацію, ми так робили, Микола Янович, декілька разів, коли приймали бюджети на наступні роки, спасали, рекапіталізували через прибуток в „Укрексімбанку” і Ощадбанку, пам’ятаєте. Тому пропозиція, не писати будь-яких процедур по ПІБ, а це  нехай вирішить Національний банк разом з урядом у закритій манері, скажімо, а не публічній як його спасати. І друге питання, це дати можливість рекапіталізації п’ятсот мільйонів нашому державного „Укрексімбанку”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, який варіант.

Азаров, Аржевітін.

 

13:26:21

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович, значит, по первой части. По первой части этой статьи у нас нет возражений абсолютно никаких. У нас есть возражения против второй части этой статьи, которая касается предоставления государственных гарантий. Я, Александр Витальевич, с вами не согласен. Сорок миллиардов вносить дефицит бюджета сейчас, все державные гарантии идут на дефицит бюджета, это делать Украину банкротом, без согласия Верховного Совета это делать вообще нельзя. Десять раз надо подумать, чтобы увеличивать государственный долг в такое время на сорок миллиардов, десять раз надо подумать. Поэтому мы за то, чтобы эту норму сейчас исключить. Верховный Совет, объявлены будут выборы, не объявлены, он дееспособен до того момента пока присягу не принесут новые депутаты.

Поэтому Верховный Совет должен работать, собраться и принять необходимое решение, если в этом возникнет необходимость. Поэтому эту часть статьи надо исключить. Арсений Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити Азарову.

 

13:27:35

АЗАРОВ М.Я.

Я предложил проголосовать, чтобы эту норму вторую часть первой статьи исключить.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну формально правки не було, я не знаю, як.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, будь ласка.

 

13:27:47

АРЖЕВІТІН С.М.

Я думаю, що проблема Промінвестбанку це не тільки проблема вкладників і клієнтів, це стало і нашою проблемою. Тому у мене така пропозиція.

Першу норму дійсно потрібно вилучити, але ми повинні чітко дати доручення Кабінету Міністрів, я розумію, що це не норма цього закону, і Національному банку негайно врегулювати питання, негайно завершити пошук акціонера і вирішити проблему Промінвестбанку, тому що це проблема всієї банківської системи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене така пропозиція. Давайте зробимо наступним чином, тобто я так розумію, що ви пропонуєте вилучити питання щодо ПІБ з цього пункту, так?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, не ПІБ, а другу статтю щодо 40 мільярдів … … .

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я умовно кажу, мільярд, те, що стосується мільярда, правильно. І бюджетні видатки на відповідну пропозицію плюс 40 мільярдів також ви пропонуєте вилучити?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да вони тільки 40 мільярдів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Валентинович Турчинов і будемо приймати рішення.

 

ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, це дуже серйозні статті і їх треба не з голосу тут половину залишити, тут половину викреслити і так далі. Арсеній Петрович, я пропоную зараз не змінювати позицію і уже до третього читання те, що ви сказали, ми тоді давайте узгодимо як вона буде сформульована. Це прохання і я прошу з цим погодитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте як зробимо, колеги. Оця проблемна норма, Микола Янович, я просто не хочу, щоб ми з слуху її записували. Ми її виносимо зараз в стенограму і коли будемо доголосовувати окремі пропозиції, ви її сформулюєте і я її поставлю на голосування. Приймається так?

Увага! Я під стенограму. Дев’яносто дев’ята і сота норма після нашого голосування узгоджується редакція і я окремо ставлю на голосування відповідну редакцію.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсенію Петровичу, не так! Не про це іде мова. 99-та і 100-та – немає жодних проблем. Є проблема з другою частиною, там де йде мова

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Другою частиною чого?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Другою частини статті першої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, так це ж поправка 99-та?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А яка?

 

ТЕРЬОХІН С.А.   99-та правка стосується лише першої частини статті першої. А статтю 13, там, де вносяться зміни в статтю 13, про що Микола Янович говорив, там взагалі нема зауважень. Але він сказав, що у них з’явилися зауваження до статті 13, оцієї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну? Я бачу.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Оцієї, це – нема проблем, це – нема, а оця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Янович.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да і вони просять, значить, винести це, дискусію по 40 мільярдів тільки на, до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Анатолійович, це і пропонується. Дискусію по редакції статті 13-тої, яку ви щойно зазначили, винести після голосування по всім поправкам.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коли пройдемо другий етап, тоді будемо визначати редакцію статті 13-тої.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримується, Микола Янович?

 

13:30:19

АЗАРОВ М.Я.

На данном этапе мы не согласовываем эту норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да не согласовываем, а отдельно голосовать ее будем, я ж сказал.

 

13:30:44

АЗАРОВ М.Я.

Отдельно будем голосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отдельно проголосуем редакцию.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Але проблем з 99-тою правкою?....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сота поправка, колеги, сота поправка. Вони зв’язані.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Вони не зв’язані ніяк абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сота поправка. Врахована, Терьохіна. Нема заперечень по сотій? Нема. Сто перша поправка, кабміновська, врахована. Нема заперечень? Нема. Сто друга поправка Азарова врахована. Нема заперечень? Нема. Сто третя – Клюєва. Нема? Нема. Сто четверта, кабмінівська. Будь ласка, мікрофон Богословській.

 

13:31:30

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, хочу звернути вашу увагу перш за все на те, що Кабінет Міністрів не є суб’єктом подання поправок до другого читання у Верховній Раді України. Це перше. Тому Кабінет Міністрів, яким це чином?

І друге. Тут вводиться норма, за якою Кабінет Міністрів на свій розсуд зможе дотувати місцеві бюджети без будь-якого контролю. Це означає, що знову будуть використанні чи корупційні, чи політичні аспекти при надані чи тим, чи іншим суб’єктам дотацій до місцевих бюджетів. Ми не можемо такого допустити. Тому ми просимо цю… не підтримувати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до статті 120 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України є суб’єктом права законодавчої ініціативи і має повні конституційні права на внесення будь-якої поправки до другого читання, як і інші суб’єкти законодавчої ініціативи.

Пинзеник.

Да, це з 93 Конституція, правда.

 

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати,  я хочу привернути вашу увагу  на наступну проблему. Такі норми щодо середньострокових позик ненормальні для бюджетів. Але, що сталося в окремих наших регіонах?

Зупинилися деякі підприємства. Зменшились виплати заробітної плати і  ті доходи, які  отримували місцеві бюджети впали. В зв’язку з цим у нас немає інструменту підтримки місцевих бюджетів, які опинились в скрутній ситуації. Бо чинним законодавством надано право надавати тільки короткотермінові позики. Вони мають бути погашені до кінця року. І ми щомісячно місцевим бюджетам такі позики надаємо.  Якщо ми цю норму не приймаємо, ми не даємо можливості підтримки тим бюджетам, які опинилися вкрай в скрутному  становищі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, что нада делать, Виктор Михайлович?  Кажіть, що треба робити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Та підтримати, тут  абсолютно правильні речі, тому що вони спираються на шостий додаток де всі ці  між бюджетні трансферти розраховані, тобто база є.  І, виходячи з цієї бази, які там перекоси можуть бути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це 104, Вікторе Михайловичу. Це ми просто  четверту, там де Мінфін має право надавати позички. Так це ж нормальна норма. Ми витягуємо місцеві бюджети цим.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ну да. Це не те, що нормально, а це треба зараз робити. Особливо по маленьких містах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Николай Янович, эту ж норму вы придумали. Вы ж это всегда делали, Николай Янович,  в ручном режиме держали все областные бюджеты.

Дайте слово Миколі Яновичу Азарову.

 

13:34:11

АЗАРОВ М.Я.

В чем тут новелла? Мы всегда давали краткосрочные позыки, краткосрочные. Сейчас Минфин предлагает среднесрочные. Что такое среднесрочные, Виктор Михайлович?  Насколько вы хотите давать?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Николай Янович, они занялись плагиатом. Это ваша норма, которую вы в 2002 или 2004 внесли. Я  сейчас не помню когда.

 

АЗАРОВ М.Я. Вопрос один: «На сколько вы хотите  давать эти позычки».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Михайлович, що означає  „середньострокова” у вашій дефініції, термін?

 

  ПИНЗЕНИК В.М. Наступного року ми, коли будемо рахувати бюджет,  ми врахуємо вже іншу базу і  ситуацію, врегулюємо це питання. Але, шановні, я особливо до Партії регіонів звертаюсь. У східних областях є проблеми вже з   місцевими бюджетами,  і ми протягуємо руку підтримки тим бюджетам, де   виникли касові розриви у зв’язку із зменшенням  надходжень прибуткового податку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, пояснюю, по-простому.  Ті місцеві бюджети,  які не виконуються, і там,  де немає грошей, там Міністерство фінансів буде давати позички. Зрозуміло?  Так робилося всьо життя. Нє? Немає проблем, колеги, тишина. Ставимо на голосування на предмет підтримки. Голосуйте, колеги. Ставимо на голосування на предмет підтримки 104-ої.

 

13:35:48

За-223

Рішення не прийнято.

105-та.

Не встигли? На повернення до голосування про врахування попередньої поправки. Увага.

 

13:36:15

За-222

Рішення не підтримано.

Клименкові дайте слово. Мікрофон Клименкові включіть.

 

13:36:28

КЛИМЕНКО О.І.

Шановні колеги, я особисто звертаюся до вас, Арсенію Петровичу і до членів Кабінету Міністрів. Коли мова йдеться про те, що треба підтримати  ті західні регіони, то треба  було б сказати,  що треба було врахувати у цій статті, що  за рахунок того, якщо буде переповнення бюджету місцевими органами такими, якими є Донецьк і решта інших, щоб вони, у першу чергу,  мали пріоритетне право  на оцю середньострокову позику. Якби проставили питання таким чином,  я думаю, що більшість би підтримали народних депутатів. Винесем це в таблицю розбіжностей до остаточного прийняття рішення, колеги. Сергій Анатолійович, запишіть, тому що це питання спірне, треба узгодити його з Миколою Яновичем і нашими колегами з "Нашої України”.

105 поправка. Гриценко Анатолій Степанович. Відхилена. Не наполягаєте? Не наполягаєте. 106 поправка урядова. Нормально? Нормально. 107 поправка. Азаров. Нормально? Да. 106-а. Вертаємося. Мартинюк.

 

13:37:33

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.   Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, Кабінет Міністрів пропонує встановити, що надходження від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 22 цього закону, спрямовуються до створення стабілізаційного фонду. Тобто в черговий раз я повторюю думку: хто продає в умовах кризи? Яка може бути приватизація, коли немає, як продавати і немає чим платити? Тобто пропонується сьогодні за безцінь продати наші об'єкти народного господарства, для того щоб поповнити якийсь стабілізаційний фонд.

Уже Симоненко, виступаючи, говорив, що закон передбачає 70 днів, мінімум 70 днів для того, щоб витримати умови конкурсу по приватизації. Як ми можемо писати про те, щоб поповнювати стабілізаційний фонд за рахунок приватизації? Хто так не по-господарськи поступає? Поступають тільки ті, які живуть одним днем: сьогодні продати все, що можна продати, а після нас нехай буде хоч потоп.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хоче висловитися? Бондар Олександр, а потім Віктор Пинзеник.

 

13:38:51

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я хочу нагадати, що ця позиція вже проголосована в поправці другій, де це все записано. Це просто узгодження є з тим, як формується стабілізаційний фонд. Я хочу вас заспокоїти, Адам Іванович. В цьому році ніяких коштів понад заплановані 8,5 млрд. не буде, так що не збуджуйте населення і не хвилюйтесь. Поки там цей голова фонду, ніяких надходжень взагалі не буде до цього року. Чому ви збуджуєте народ, що все за безцінь продадуть?  Просто ця норма співпадає з позицією… з статтею 2, яку проголосував парламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні народні депутати, жодного відношення  до приватизації ця норма не має. Вона регламентує порядок використання коштів і повністю кореспондується з уже проголосованою статтею 1. Прошу підтримати цю статю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші,  абсолютно правильна тут позиція, що вона кореспондується з уже прийнятою нормою. Але… ну наполягаєте? Я можу поставити на голосування. Її відсутність чи її присутність ніяким чином не спливає на загальний контекст  закону.

Ставлю на голосування на підтримку 106-ої поправки. 

 

13:40:22

За-199

Не підтримана.

107-а поправка Азарова. Підтримуємться? Азарову слово.

 

13:40:28

АЗАРОВ М.Я.

Она врахована, но я в очередной раз говорю, что к сожалению в ранее проголосованных статьях мы приняли нормы, которые выводят, Арсений Петрович, значительные средства вообще из Государственного бюджета. И дает право правительству самостоятельно без Верховной Рады, без утверждения через Закон о Государственном бюджете расходовать средства  будь то через средства реальные  Государственного бюджета, будь то наличные облигации, поэтому я вообще против этой нормы. Давайте проголосуем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Янович, дивіться яка історія. 107-а поправка. Написано „повністю враховано”.  107-а. От ваша  редакція. У 84-прим. ви  пропонуєте виключити слова „в обмін на державні облігації України…

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Давайте я прокоментую. Арсеній Петрович! Ці… Послухайте, це  кореспондується, Микола Янович,… тут написано „враховано”, бо ви зняли ці поправки на попередніх етапах. Пам`ятаєте? Коли ми з`ясували яким чином використовуються   ВДП для рефінансування банків за рахунок Національного банку. Коли там все… ми ж там все записали: і ваше формулювання, Клюєва.   І коли там ми зняли, то і тут знімається. Тому по логіці  і Клюєва, і Азарова ці поправки зняті і там попередньо, і тут теж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, це для стиковки. Її треба залишити. Добре? Ви погоджуєтеся? Хорошо, дякую.

108 поправка Клюєва – відхилена. Сергій Петрович, не наполягаєте? Не наполягаєте.

109 поправка Терьохіна – врахована. Нормально? Добре.

110 поправка – врахована. Нормально.

111-та Палиці. Немає. Пройшли.

112-та, Акімова. Мікрофон Акімовій.

 

13:42:36

АКІМОВА І.М.

Напоминаю, уважаемые коллеги, что если доходы от приватизации не будут направлены в Стабилизационный фонд, то там, вероятней всего, будет ноль рублей ноль копеек. Поэтому давайте проголосуем эту поправку, дающую возможность направлять доходы от приватизации, если она состоится, в Стабилизационный фонд.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би звернути вашу увагу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мы же это уже проголосовали, памятаєте, Ірина?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, ми її проголосували. А ви просто тут подали іншу пропозицію: що порядок формування Стабфонду Державного бюджету, оцей розподіл коштів від приватизації, там встановлюється Кабінетом Міністрів, як встановлюються всі відповідно до Закону про Державний бюджет, всі регламенти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ирина, мы когда делали комплект голосования, друга і пята поправка (пригадуєте?), от коли ми перше голосування провели – 398 голосів, то вони злились. Тому я вас прошу, щоб ви зняли свою, тому що ми вже за це проголосували, ви зрозуміли. Ми за Клюєва поправку проголосували, де було враховано.

Азаров Микола Янович.

 

13:43:40

АЗАРОВ М.Я.

Арсений Петрович, я обращаю внимание вас и зала, что статья 84.4 – к ней был целый ряд поправок, которые комитет Терехина вообще, взагали не учел.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Не було.

 

АЗАРОВ М.Я. Ну, «не було»… Я тебе покажу, уже показывал один раз.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я тоже показать могу.

 

АЗАРОВ М.Я. Арсений Петрович, поэтому, либо мы давайте переголосуем эту статью. Когда будем голосовать сейчас, вообще 84.4 снимем с рассмотрения, и уже на третьем чтении будем ее обсуждать. Потому что речь идет о том, что в очередной раз 10 миллиардов гривен помощи международных финансовых организаций отдается на розсуд Кабинету Министров без бюджета, хотя относится на государственный долг. Вообще то, что творится, называется рэкетирство и ручное управление бюджетом. Поэтому давайте мы эту статью отдельно оговорим, и только потом будем голосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, чи зараз  ведете про 84прим.4? 84прим.4 виділяємо отдельно под стенограму будемо визначати текст так само, як і попередньо по 95-й поправці.

112-та поправка знята, 113-та поправка врахована, 114-та – Терьохіна.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. Я знімаю її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знята.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. Дуже хотілось, але не цей закон, наступний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 114-та, 115 – Терьохіна.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. Те саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоже знята. 116-та  Сушкевич? Знята.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Нє, нє, я… Арсеній Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 117-та.

 

СУШКЕВИЧ В.М. Арсеній Петрович, Арсеній Петрович, я прошу, я прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Сушкевич.

 

13:45:17

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, ну, по-перше, я хочу  поздоровити всіх із святом соціального працівника сьогодні. І в мене дві соціальні поправки в межах боротьби з фінансовою кризою. Я хочу сказати, що так трапилось, що ми екстремально працюємо по всім нашим законопроектам. І пропустили центр реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, громадські організації пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, які  зараз на конкурсних засадах, по державному і  комунальному майну ідуть. І таким чином вони вилучаються із системи.

Я прошу підтримати цю поправку, вона реально просто було помилкою минулих наших законодавчих визначень, її просто забули. В умовах економічної кризи ми просто знищимо мережу центрів реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів і викидаємо громадські організації пенсіонерів, ветеранів на вулицю на конкурсних засадах. Давайте підтримаємо в умовах фінансової кризи, нічого ж тут страшного немає.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Валерій Михайлович, ну, дорогій мій, ви вносити, пропонуєте внести зміни до бюджету. Ну ви ж знаєте абсолютно процедуру, як це робиться. Ви вносити зміни в звязку із тим, що  в одній  з ітерацій урядового проекту були зміни управління Пенсійним фондом, ви  вносите зміни до закону про соцстрахування.

Це абсолютно не предмет цього закону. Тому, не заперечуючи в цілому ідеологію ту, яку ви закладаєте, ну, не можна сюди насувати, в цей закон, що завгодно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевичу ще раз слово.

 

13:47:03

СУШКЕВИЧ В.М.

Я хочу сказати, шановні колеги, це була зміна до Закону про Державний бюджет, яким  було змінено норму щодо надання на конкурсних засадах. Я просто її повертаю у зв'язку з  тим, що ми недолуго попрацювали над поправками до Закону про Державний бюджет.

Я прошу прийняти цю поправку, вона нічого не вирішує поганого, вона нересурсна, але вона реально в умовах фінансової кризи спасає центри реабілітації дітей-інвалідів і інвалідів. Я прошу проголосувати зал. Давайте до залу звернемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 116-та поправка на предмет урахування.

 

13:47:54

За-243

Не врахована… Ой, вибачте, прийнята. Рішення прийняте.

117-та поправка ставиться на голосування.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  117-та – це взагалі  перетворення Пенсійного фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевичу слово, потім – Папієву.

 

13:48:12

СУШКЕВИЧ В.М.

Сергій Анатолійович, я хотів би, щоб ви звернули увагу на урядовий антикризовий пакет. Ця норма з урядового пакету.

Мова йде про те, що ми Пенсійний фонд згідно Закону „Про загальнообовязкове державне страхування”, він закінчує свій статус у 2008 році, і ми зараз в умовах фінансової кризи ставимо Пенсійний фонд у невизначений статус. Закінчується строк дії закону. І це з пакету урядового антикризового. Я прошу підтримати в умовах фінансової кризи статус Пенсійного фонду. Давайте проголосуємо реально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.

 

ТЕРЬОХІН С.А. У мене питання: чого Кабмін…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, вибачте, хай Папієв скаже, потім – ви.

 

13:48:58

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, у мене прохання не підтримувати ці зміни. По-перше, це не є предметом цього закону, по-друге, тут попахує трошки корупцією, тому що питання Пенсійного фонду, вони абсолютно врегульовані чинним законодавством України – Законом „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”.

І я просив би зараз не підтримувати цю поправку, бо вона абсолютно не має відношення до антикризових заходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги,  чинним законом передбачено, що Пенсійний фонд наступного року стає самоврядним інститутом. Сьогодні він підпорядкований уряду, і без підтримки уряду Пенсійний фонд не зміг би платити пенсії.

Враховуючи те, що ми живемо в непростих фінансових умовах, сьогодні вихід у вільне самоврядне плавання Пенсійного фонду недопустимий.

Тому прохання підтримати цю поправку, хоча вона не містилася у цьому проекті. Це дуже важлива норма для того, щоб Пенсійний фонд залишався під контролем уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ви почули позицію? Тобто пропонується  підтримати, 117-та поправка. Прошу голосувати „за”.

 

13:50:34

За-237

Пройде, пройде.

„За” – 237. Прийнято рішення.

118-та поправка, Сушкевич мікрофон. Знята.

119-та поправка, Полунєєв. Мікрофон Полунєєву.

 

13:50:51

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Арсенію Петровичу,  шкода, що по суті непрофільний комітет, не розібравшись, відхилив цю поправку як таку, що не є предметом цього законопроекту. Я хочу стверджувати, що ця поправка є предметом цього законопроекту.

Сутність законопроекту – це мобілізація ресурсів, у першу чергу, міжнародних фінансових організацій для оздоровлення банківської системи і для фінансування реального сектору.

Європейський банк реконструкції і розвитку, який є однією із міжнародних фінансових організацій, інвестував у країни операції більш ніж 15 мільярдів євро. Він фінансує ці проекти, позичаючи кошти як позичальник першого класу, який має .................., на ринках капіталу, а також на внутрішніх ринках країн операцій. Сьогодні ЄБРР дозволили випускати внутрішні запозичення такі країни, як Росія, Польща, Угорщина, Хорватія і так далі. Ці кошти ідуть на фінансування проектів інфраструктури, на фінансування проектів житлово-комунального господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Коротше можна.

 

13:52:05

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Роблячи ці проекти в нашому законопроекті, ці поправки, ми, по суті, відкриваємо можливості для Європейського банку реконструкції і розвитку суттєво, я підкреслюю, суттєво збільшити обсяги фінансування інфраструктурних і житлово-комунальних проектів у нашій країні, які сьогодні настільки потрібні. Тому я прошу переглянути це рішення і підтримати ці поправки. Вони повністю узгоджені з Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А десь я тут бачив керівника Держкомісії, не керівника, а заступника.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсенію Петровичу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вже нема.  Давайте, Сергію Анатолійовичу.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я хотів би коротко прокоментувати. В принципі, цей механізм може працювати, і можна його розглянути окремо від цього закону. Але, припустимо, давайте тоді дамо собі відповідь. Ось прийшла до нас якась міжнародна фінансова організація, емітувала облігації в національній валюті, гроші зібрала. А куди вона потім ці гроші діває? На загальні статутні цілі. Тоді, а де є гарантія, що ці гроші будуть через її ж капітал іти в Україну, залишатися в Україні, тобто в проекти ті, які в Україні? Такої гарантії немає, тому, дорогий мій друже і колего, я з задоволенням і разом з Комітетом з питань фінансів, банківської діяльності, Держкомісії цінних паперів і фондового ринку, от особисто взяв би цей проект і розглянув, але поспіхом, не знаючи ризиків, приймати зараз такі глобальні зміни в цьому законі, ну, нам видалося недоречним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Юрій Полунєєв, ви наполягаєте на голосуванні.

 

13:53:55

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. По-перше, я наполягаю.

По-друге, я не погоджуюся з Сергієм Анатолійовичем, він просто мало ознайомлений з функціонуванням міжнародних фінансових організацій, про які я говорив, зокрема, з Європейським банком.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я взагалі нічого не знаю. Розумієте.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Він ніколи не використовує ці кошти для фінансування власного капіталу. Тільки для фінансування проектів в країнах операцій. Тому ця поправка призведе, я хочу стверджувати як людина, яка  знає, що таке Європейський банк, до суттєвого збільшення операцій Європейського банку в інфраструктурі і проектах житлово-комунального господарства. Це не нове питання для України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович, ви цю історію пригадуєте, вона точиться вже не перший раз, запозичення в нацвалюті МФО. Ваша позиція.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановні народні депутати, безумовно це є право, може бути… Але, як сказав Терьохін тут, дійсно, дуже багато питань. Тут піде питання оподаткування чи не  оподаткування і так далі, тут багато дуже суміжних законів. Тому це питання, дійсно, його треба більш системніше представити собі і вивчити. Тому що вони практично дозволені от випускати, будемо так говорити,  цінні папери в національній валюті. Але питання, які наприклад, поза банком знаходяться, оподаткування, як будуть доходи отримуватись, чи вони повинні оподатковуватись, чи не оподатковуватись. Тут дуже багато питань інших є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Турчинов.

 

ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги, правильна думка, правильні підходи. Але я просив би, ………. Володимирович, зняти цю поправку, це  питання спеціального закону і взятись терміново розробити разом  з профільними комітетами цей закон. А зараз я просив би, щоб ми не перевантажували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо наполягаєте, то я поставлю  на голосування.

Полунєєв.

 

13:55:43

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Оскільки мене попросив, шановний перший віце-прем’єр, я знімає. Але шкода, тому що ми цей закон не приймемо найближчим часом, я в цьому переконаний. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто відхилена так і є.

120-та так само?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Вони пов’язані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 121-ша поправка. Юрій Сергійович Сербін. Пропускаємо?

 

13:56:02

СЕРБІН Ю.С.

Ні, наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте? Ставлю на голосування 121-шу поправку.

 

ТЕРЬОХНІ С.А. Це державна підтримка будівництва. Вона не до цього закону, є спеціальний закон.

 

13:56:21

За-205

Не прийнята.

122-га поправка, Рижук. Наполягаєте? Мікрофон, Рижуку.

 

13:56:26

РИЖУК С.М.

Шановні колеги!  Шановний Арсеній Петрович! Дійсно, без політики я хочу сказати і наголосити на цьому. Дивіться, відхилено мою поправку, оскільки не є предметом цього законопроекту. Чому не є  предметом законопроекту? Ми зараз приймаємо заходи про запобігання фінансової кризи не тільки заради самого запобігання фінансової кризи, а заради того, щоб вона не перейшла в економіку і не було кризи в економіці. Рівень повернення кредитів сільськогосподарськими товаровиробниками є 97-98 відсотків. Я цією цифрою ніби сам собі заперечую, що чому боятися за основні фонди сільського господарства. Але ж економічна криза, сьогодні обвал цін, немає надходження і дуже є велика небезпека, якщо ми не оголосимо мораторій на стягнення банками заставленої основних фондів продукції, тракторів і так далі, то можуть зупинитися виробництва і ми розтрощимо фермерські господарства, насамперед, чого тут боятися. Давайте ми оголосимо мораторій на цей період.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна Ващук.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні, от що ви запропонували шановний колега, банк дав селянину кредит, зробив добру справу, тепер він попав, як всі банки, в скрутне становище, ми про це зараз пишемо закон. А ви кажете, що навіть застави, які йому дали для того, щоб покрити, хоч якось баланс підтримати, він не зможе нікуди дівати. Так про що ми закон пишемо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Високо достойний Сергій Анатолійович, я попрошу, нехай депутати висловляться, а ви в кінці. Катерина Ващук.

 

13:58:13

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, це справді дуже складна і важлива позиція. Чому? Сьогодні ви знаєте всі, яка собівартість в продукції в селянина і по яких цінах її у неї скуповують, на зерні втрачає, на м’ясі втрачає, на молоці втрачає, кредиті взяті, повернути нічим. Тому ця позиція має бути підтримана хоча б заради того, що можна і вирішити іншим шляхом, дати можливість пролонгувати ці кредити селянам, адже ми в бюджеті передбачили додатково кошти.

І я хочу нагадати Сергію Миколайовичу, що саме „Блок Литвина” просив більшу суму для того, щоб це передбачити оплату відсотків пролонгованих коштів. Ви сказали, що їх не використають, використають, ще й не вистачить. Тому це дуже важлива позиція.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Оце мудра позиція, шановна Катерина Тимофіївна, тому що закон присвячений в першу чергу на рекапіталізацію банків.  Так от абсолютно правильно в програмі рекапіталізації банків треба зробити наголос на ті банки, які надавали аграрні кредити для того, щоб дати їм ресурс, щоб вони дозволили своїм дебіторам, позичальникам пролонгувати,  реструктурувати ці кредити аграрного характеру. Це цивілізовано і нормально. А робити якийсь там, я  перепрошую, мораторій на повернення застави – це покласти банки,  які кредитують село. Ось вам і різниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

 

14:00:05

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Фракція комуністів проголосує за цю поправку, виходячи з того, що в цьому році якраз  ті, хто не хочуть цього якраз проголосувати, просто обікрали селян: по 600 гривень купували тонну зерна, солярку і бензин загнали за ціною так, що обігових коштів немає.

Далі. Ми будемо голосувати, виходячи з того, що треба сьогодні виключити голод, бо якщо у селянина не буде обігових коштів, він не посіє, так скажімо, і не буде чим збирати, то  зрозуміло, не буде у нас і зерна.

І ми обов’язково проголосуємо ще і тому, що треба сьогодні не допустити залежність селян від банківських структур, а вони таким чином стануть практично без землі, залишаться без землі і почнеться процедура обезземелення села сьогодні і наших селян.

Тому фракція комуністів підтримає цю пропозицію. А взагалі, так скажімо, сьогодні, на нашу думку, треба вживати радикальних заходів на підтримку нашого рідного села. Все-все, що зараз робиться і балаканина, політична тріскотня навколо того, як утримати і підтримати банки на вимоги Міжнародного валютного фонду, це національна зрада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач. Клименко і Кириленко. Давайте Ткач, Аржевітін. Клименко, Кириленко.

 

14:01:20

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, фракція „Наша Україна- Народна Самооборона”.

Я також  підтримую цю поправку, бо справа в тому що, навіть якщо банк забере ту ферму, то він не буде мати, що з нею робити? І питання,  аби зараз селянин вижив, і якщо він протримається рік-два-три,  то він потім все одно банку віддасть. Ми ж не кажемо, що він немає віддавати. І ця норма тимчасова. І тому я  прошу колег проголосувати за цю норму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Мати Христова! Давайте, Аржевітін!

 

14:01:48

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги! Я вас просив про те, що якщо ви хочете, щоб в цю  галузь, в  галузь, яка низька за своєю рентабельністю, приходили кредитні ресурси, не підтримуйте цю поправку. Сьогодні більше 10 мільярдів банківська система вклала  в сільське господарство, з низьким рівнем рентабельності, але все ж таки вклала. Є галузі, які дають на багато більшу доходність. Тому прохання, якщо ви не хочете  зупинити приток кредитних ресурсів в цю галузь,   не підтримуйте, будь ласка, цю норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Аржевітін. Зараз я всім дам. А, Клименко, а потім Аржевітін.

 

14:02:27

КЛИМЕНКО О.І.

Шановні колеги! Я хотів би  зараз погодитися з головою  комітету паном Терьохіним, хоча б за  однієї умови.

Перше. Коли мова йдеться про заставу -  це мова йдеться не про ферми, а мова йдеться про наступні врожаї. І без такого інструменту жодна фінансова інституція не надасть банкам позику. Тому    ви їм робите таку ведмежу послугу,  і їм на завжди будуть закриті в любу фінансову установу. І хочу я, щоб ми правильно проголосували і відхили цю поправку.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кириленко і Азаров. Іван Криленко.

 

14:03:05

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, те що відбувається в залі, вже можна назвати „перезавантаженням”. Я звертаю увагу на Арсенія Петровича, він вже за голову взявся. Які вже емоції тільки тут в залі не вирують. 

Шановні колеги! Через   два-три місяці селяни самі звернуться з пропозицією відмінити те, що в залі зараз пропонується проголосувати.
Ми, по-суті, ліквідовуємо механізм застави і механізм отримання кредитів! Ну що ми робимо, друзі?! Що ми робимо?!

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Точно-точно! 

 

КИРИЛЕНКО І.Г. Що ми робимо?! Давайте повернемося краще до  досвіду 2003-2004 років, коли за рахунок  Державного  бюджету ми компенсували  банкам процентну ставку і це врятувало село, це  нормальний, цивілізований    ринковий механізм. Але ліквідовувати сьогодні  майбутнє кредитування села? Ну що ми робимо, колеги?! Зупинімося!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Азаров.

 

14:03:51

АЗАРОВ М.Я.

Иван Григорьевич! Ты вспомнил 2003-2004 год. А почему же ваш уряд сегодня, в стабилизационном плане  в этом законе не передбачив ни одной нормы, которая поправила бы ситуацию на селе.

Поэтому, Арсений Петрович! Я вношу предложение.  Выделить эту поправку сейчас, за нее не голосовать  и когда мы будем проходиться   по всему закону, найти компромиссную форму, норму, вернее, которая поддержит …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогі друзі, ми якщо проголосуємо за цю геніальну поправку, яка стосується введення мораторію на селі, то ми її будемо свиням хвости на селі крутити, тому що ніхто не дасть ні копійки у село. Ми ж з вами здорові люди, колеги, давайте хоч мати совість перед собою вже, що ж ми людей дуримо у кінці-кінців. Я розумію, що популізм потрібен у передвиборчий період, треба …….  якусь мати. Виділяється окремо.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Що тут виділяти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає що виділяти, колеги, що тут виділяти? Я ставлю...

 

ТУРЧИНОВ О.В. Почекай, Арсений Петрович, дай слово. Я прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Валентинович, я вас дуже прошу, ніколи більше не беріть слово, якщо його не дають. Я його обов’язково дам, але ми тоді перетворимо у бедлам. Просто слово, будь ласка, слово Першому віце-прем’єру Турчинову.   

 

ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, я дуже прошу, тому що тут дуже багато емоцій і уже зміст ми взагалі втратили. Подивіться, як називається закон, який ми зараз обговорюємо. Ми стабілізуємо банківську систему, фінансовий сектор. Ми боремося з фінансовою кризою, а що зараз ви пропонуєте. Ви пропонуєте дозвіл банкам, вірніше, не повертати банкам кредити. Це стабілізація фінансового сектора.

Що стосується аграрного питання, що стосується проблем сільського господарства, я звертаюсь і до Катерини Тимофіївни, і до інших аграріїв, це давайте окремим питанням, окремим законом і уряд готовий в антикризовому пакеті подати це. А зараз ми говоримо про фінансову систему і дев’яносто відсотків цього закону, - це стабілізація фінансової системи. Давайте хоча б логіки якоїсь  дотримуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Валентинович.   

Шановні колеги, виноситься за дужки, крапка.  Пішли далі.

124-та поправка.

Хлопці, повірте мені, що я знаю що я роблю. Давайте кожен буде робити свою роботу. Якщо я вам кажу, що виноситься за дужки, значить виноситься.

123-тя поправка. 123-тя поправка. Терещук наполягає? Не наполягає.

124-та поправка.

Стоп. Катерина Тимофіївна Ващук.

 

14:06:32

ВАЩУК К.Т.

Поправка Терещука. Вона від імені фракції робилася і Кабінет Міністрів підтримує питання про те, що треба продовжити дію фіксованого податку. Ніхто там не заперечує, сидіть міністр фінансів, він це знає, і Перший віце-прем’єр і на Кабміні це питання обговорювалось. Ми просимо, аби інвестори не хвилювались, аби господарники не боялись вкладати кошти в село так як змінилось оподаткування податком на додану вартість виключити ту норму, що в 2009 році припиняється дія податку фіксованого для села. Якщо ми виключаємо, ми даємо гарний сигнал селу, що все залишається з фіксованим податком. І це дуже гарно послужить інвестиціям і, ну якусь впевненість вселить в тих людей, хто працює важко в селі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За дужки! Я пропоную, от все, що стосується села за дужки, потім сядемо у мене в кабінеті і з’ясуємо, в якій редакції будемо включати.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Арсеній Петрович, я просто наголошую, що це питання через, треба вирішувати через рік і два місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От вирішимо, Сергій Анатолійович, все вирішимо. Сто двадцять четверта також за дужки, да? За дужки, да?

Рижуку слово дайте.

 

14:07:59

РИЖУК С.М.

У даному випадку, Арсеній Петровичу, вона правильно, що відхилена, тому що я подавав в іншій редакції і я її знімаю, тому що вона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знято! Дякую. 125-та врахована.

126-та Клюєва. Знята.

Будь ласка, Ключковський.

 

14:08:19

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

Це якраз те місце, Арсенію Петровичу, де потрібно застосувати поправку, про яку я говорив  раніше. Ми говорили з міністром фінансів тут протягом цього засідання і пропонується приблизно така редакція, вона передана в Головне юридичне управління і там зараз опрацьовується. Зміни до законів України передбачені у пунктах таких-то розділу другого цього закону втрачають чинність після певної події, яка буде встановлена. Скажімо, втрати чи чинності першого розділу цього закону з відновленням редакції відповідних положень, що діяли на день прийняття цього закону. Йде мова про ті зміни, які вносяться тимчасово.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Якщо є особливості, правильно. Да. Якщо доповнення, то там інша має бути форма.

Це технічна правка юридичного характеру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Враховано, колеги? За дужки, технічно утрясем. 127-ма поправка Полунєєва. Нема Полунєєва, знята. 128-ма поправка Кабміна, врахована. А, Мартинюк.

 

14:09:28

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, 128-ма поправка не має права на життя, поскільки ми з вами проголосували поправки 97-му і 98-му, відповідно до яких ми виключили зменшення соціальних виплат. Це перше.

Друге. Я ще раз наголошую, зверніть увагу, установити, що протягом дев’ятого-десятого років розмір мінімальної заробітної плати підвищується щоквартально відповідно до індексу споживчих цін, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний рік. Якщо я не помиляюсь, у Меморандумі Міжнародного валютного фонду на дев’ятий і десятий рік записано, що інфляцію вони допускають у нас десь на рівні з 17-ти до 20-ти відсотків. Тобто в законі про державний бюджет буде записана цифра 20 відсотків. І, звичайно, якщо понад 20 відсотків не буде інфляції, то ніхто заробітної плати підвищувати не буде. Зараз, здається, при півтора процента треба підвищувати заробітну плату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я пропоную цю редакцію за дужки винести. Ні? Не хочете за дужки? Голосуєм, да? Олег Зарубінський. Спокійно, Олег, ви не переживайте, тут всім все дадуть. А кому не дадуть, тим воздасться.

Олег Зарубінський.

 

14:10:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дуже дякую, дуже дякую, Арсеній Петрович.

Шановні колеги, не пройде оця хитра уловка, вибачте, коли скажуть, хай вона нікому не заважає. Дуже буде заважати. Бо виникне юридична колізія між статтями 97-мою, 98-мою і статтею 128-мою. А цю юридичну колізію будуть використовувати на користь, зрозуміло, не в плані користі людей. І тому ця стаття має бути виключена, бо проголосована абсолютно інша стаття – 97-ма, 98-ма. І ще хотів би одне відзначити. Тут є такий цікавий пасаж, що, якщо покращиться ситуація, то Кабінет Міністрів буде подавати на розгляд Верховної Ради. Вже подавав, вже подавав 2008 році, 1 березня 2008 року зміни до бюджету.  Ми, шановні колеги, будемо цих подань чекати дуже довго. Тому її треба виключити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги,  ставлю на голосування на предмет підтримки, а там будемо думати,  якщо  не підтримається,  будемо думати над редакцією. Увага, колеги, підтримуємо, 128-ма поправка.

 

14:12:15

За-193

Не підтримана.

129-та поправка. Хто? Васадзе.

 

14:12:25

ВАСАДЗЕ Т.Ш.

Уважаемый Арсений Петрович,  уважаемые коллеги! Нарушен платежный баланс страны, девальвирует национальная валюта, реальный сектор экономики спускается, притом активно, в глубочайшую яму   финансового кризиса.  Очень важно сегодня получить, конечно, помощь-кредит Международного валютного фонда.  Стабилизирует ситуацию. Но нам необходимо сегодня также предложить инструмент и механизмы, которые в дальнейшем не позволят съесть этот      кредит и  опять искать и заседать сегодня в такой ситуации и  искать выход с положения. 

Данная поправка предлагает, не нарушая правила ВТО и нормы ВТО, восстановить сегодня норму по группе 1.24 и подакцизной группе восстановить ту норму, которая сегодня существует в мытном тарифе.   Что это позволит?

Первое. Увеличив импортную пошлину,   еще  раз подчеркиваю,  не нарушая …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ВАСАДЗЕ Т.Ш. …сегодня  платежные, сегодня  нарушен платежный баланс страны.  Мы сегодня решаем реальные находим источники поступления в бюджет.

 Второе. Мы сегодня относительно ограничиваем импорт и мы сегодня даем возможность и  селу, и реальному  сектору экономики в данной ситуации ввести хотя бы на своем рынке конкурентную борьбу.

Спасибо, я вас очень прошу поддержите эту поправочку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Шлапак.

 

ШЛАПАК О.В.  Шановний Таріеле Шакровичу, шановні народні депутати, я можу погодитися з Таріелом Шакровичем, що норма прописана достаньо хитро в сенсі не порушення  12, 13 стаття ГАТ СОТ. Тільки  ми не договорюємо одну річ, Таріеле Шакровичу,  що у випадку прийняття цієї норми  кожен член СОТ у праві прийняти  адекватні заходи по відношенню  до української економіки.  Я підкреслюю, це так, Сергію Анатолійович. Це означає, що платіжний баланс, за який ми так печемося для того, щоб не пустити сюди  імпортні автомобілі, на які, я підкреслюю,    тільки із-за того, що  ми на курсі підскочили, зараз вже є  податок у 20 відсотків додатковий, ми закриваємо,  ну потенційно можемо закрити,  я боюсь саме так і трапиться,  експортні ринки для всіх інших наших виробників. Таким чином ми не просто не  вирівняємо платіжний баланс, а ми просто його вгробимо.  Ось чому у мене прохання велике зараз   цього не робити.

Зверніть увагу, шановні колеги,  криза  триває протягом півроку. Жодна країна поки що не пішла подібним шляхом. Україна буде першою, і я  переконаний, на нас з задоволенням поекспериментують.  Дякую.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Значить, я хотів би, Арсенію Петровичу, я перепрошую. Я хотів би прокоментувати. 

По-перше. Я просив би дуже коректно подавати інформацію  у Верховній Раді. У зв’язку з кризовими явищами у платіжному балансі  відповідно до статті 12, 13 ГАТТ і тимчасового порядку рестрикції платіжного  балансу в рамках СОТ дозволяється  застосовувати тимчасові заходи  (до   шести місяців, як правило), встановлючи, як написано,  відкрито, тобто от як Верховною Радою, підвищені тарифи на окремі товари. Тут пропонується  перша і двадцять четверта група і підакцизні товари. Всього, тобто немає інвестиційних товарів, немає  товарів проміжного попиту.

Далі що відбувається?  Відповідно  знову-таки до 12 статті ГАТТ  необхідно щоби уряд  не попередньо, а після   прийняття такого рішення, негайно почав консультації  з штаб-квартирою Світової Організації Торгівлі. В разі якщо такі консультації  приведуть до можливих претензій  збоку членів країн-СОТ, то тоді уряд відповідно до цієї процедури  має право сам, перепрошу, має право сам …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут же не лекційний  курс, Сергій Анатолійович,  тут  такі товариші, що вам ще лекцію прочитають.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Має право сам знизити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не потрібно, не потрібно цих лекцій.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ви мене не переривайте, ради Бога!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам перериваю, тому що засідання я веду, а не ви, вистачить лекцій. Ярослав Сухий.

 

14:16:46

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, Партія регіонів. Я підкреслюю, місто Запоріжжя.

Фінансова криза – це не аморфне і не щось таке, як холодець. Фінансова криза б'є і буде бити по реальному сектору економіки, по базових галузях народного господарства. Я з цієї трибуни Верховної Ради заявляю великий жаль, що Верховна Рада України не підтримала відміну вексельних розрахунків, тому що вексельні розрахунки давали можливість зберегти обігові кошти. Вони будуть дальше вимиватися.

Колеги, ви забули, що саме експеримент в гірничо-металургійному комплексі в свій час дав можливість як локомотиву потягнути всю нашу господарку, і в 90-х роках з тяжкої кризи ми виходили завдяки гірничо-металургійному комплексу. Ми і його не підтримали в цій сесійній залі. Пропозиція колеги Васадзе має абсолютно повну рацію бути підтриманою, тому що вона йде на користь вітчизняному товаровиробнику. Це є та засторога, яка не дасть розвиватися кризі фінансовій. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач. Після Романа Ткача Віктор Пинзеник. Після Пинзеника Стельмах.

 

14:17:59

ТКАЧ Р.В.

Шановні колеги, дійсно, ця норма вчора дуже детально розглядалася на комітеті у Сергія Анатолійовича. І коли були запропоновані зміни до Закону про Митний тариф, власне, це ідея, яку запропонував Сергій Анатолійович. Мова про що йде? Якщо сьогодні, наприклад, нульова ввізна ставка мита на м'ясо, то хай собі завозять. Але коли сьогодні, наприклад, під виглядом м'яса завозять обрізки, то хай вони платять ввізне мито, ось про що йде мова. І тут добре сказав Сергій Анатолійович: цю норму буде запропоновано на півроку. Відмінять це, ну і відмінить Кабінет Міністрів, і тут нема нічого страшного.

Тому я пропоную підтримати цю норму. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пинзеник, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні народні депутати, велике прохання до всіх нас - не гратися з вогнем. Ви знаєте, що сталося з нашою українською металургією. Основна частина української металургії – це експортні позиції. Прийняття сьогоднішньої версії рішення – це подарунок, який ми можемо подарувати   (в лапках) для української металургії, тому що реакцію на це рішення – за це нам будуть дякувати, бо це можливість ввести подібні обмеження на імпорт з України українського металу.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Неправда! Неправда. Абсолютна неправда.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Тому, шановні колеги, ні одна країна не застосувала цих інструментів. Є наступна пропозиція. У нас по деяких позиціях є занижені ставки мита, і вони відповідають нашим угодам. Пропонується наступна формула, щоб надати право Кабінету Міністрів до 6 місяців на окремі позиції корегувати ставки імпортного мита.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович Стельмах.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановні народні депутати, вам дійсно дали інформацію про те, що у нас розбалансований платіжний баланс. Це так. але давайте так. За счет чого він розбалансований?  Якраз металурги тут ні до чого, тому що  у них сталося… ну нещастя, світова, так сказать, економічна… розвиток він різко впав і впав попит. А розбалансований він іменно з-за інтенсивного імпорту.  Причому, якщо взяти в том імпорті, так там якраз превалируют автомобілі, і ще автомобілі які? проти, так  сказать, от ну енергозатратні. Америка їх не хоче пропускати на свій ринок. Куди кинулись? Сюди в Україну йдуть. Тому, я вибачаюсь, тут мито треба накладати на імпорт більше, аніж на… скорочувати ці всі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування на  предмет підтримки  даної поправки. Прошу голосувати.

 

14:20:58

За-115

Рішення не прийнято.

130-а поправка. Катерина  Тимофіївна.

 

14:21:05

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, це дуже важлива поправка. Ви  знаєте, що у цьому законі пройшли норми Закону про податок на додану вартість, яким позбавлено права  всіх переробників, які раніше використовували ПДВ 20 відсотків як дотацію до ціни на куплене у селян молоко і  мясо, тепер ми їх цього права позбавили. І ціна на аграрну продукцію скоротиться ще на 20 відсотків.

Тому ми просимо, щоб була записана оця норма, щоб при прийнятті бюджету Кабінет Міністрів , як він і обіцяв, йдучи до СОТ, компенсовувати прямими дотаціями, прямо компенсувати селянам оці величезні втрати. Я дуже вас прошу цю норму підтримати. Інакше прийняття цього закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

14:22:16

ВАЩУК К.Т.

Інакше прийняття Закону про ПДВ лише на одну третину продовжить цю пільгу, а дві третіх, або ще й більше, селянин втратить. Це приблизно десь біля 5 мільярдів. Я дуже дякую всім, хто підтримає цю норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко.

 

14:22:46

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсенію Петровичу, дуже прошу вас поставити цю правку на голосування. Я думаю, що підтримка залу буде. Ще було б краще зберегти стару норму, яка діяла в такому порядку безкомпенсаційному, вона працювала в автоматі. Але вважалося, що це не зовсім прозора, не зовсім ринкова процедура, не зовсім той механізм. То треба обовязково поставити, бо інакше на тваринництві можна поставити наступного року хрест.

Дуже прошу: поставте на голосування цю правку. Вона пройде в залі. І вона підтримується урядом. Арсенію Петровичу, будь ласка!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, є така пропозиція. В принципі, поправка правильна. Дати вам слово? Голосувати?

Колеги, давайте підтримаємо Катерину Тимофіївну і проголосуємо за поправку Катерини Тимофіївни. Прошу проголосувати, 130 поправка.

 

14:23:54

За-417

Найвищий рейтинг довіри в українському парламенті – у Катерини Тимофіївни Ващук.

131-ша. І у Ткача? Там ще й  поправка Ткача? А це спільна поправка? Ну, тоді у вас спільно. 131-ша Акімова нормально, врахована? Врахована. 132-га Акімова відхилена. Мікрофон Акімовій.

 

14:24:17

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, обращаю внимание на важный момент. Если мы хотим, чтобы рекапитализация коммерческих банков шла прозрачно, чтобы деньги, которые мы можем получить от Международного валютного фонда не попали в чьи-то частные карманы, то мы должны делать это только законодательным путем.

В этой поправке предлагается, что механизм участия государства в  рекапитализации будет предложен в недельный срок Национальным банком с Кабинетом Министров для того, чтобы проголосовать в Верховной раде. И второе, системные критерии по которым коммерческие банки могут быть подвергнуты или участвовать в процедуре рекапитализации должны быть выписаны четко и конкретно. Национальный Банк, это  его функция должен эти критерии раде представить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микрофон Терьохіну.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. Ну, по-перше, по 131-й правці ми домовилися, що там нема імператива, а є доручення з банку розглянути. Я кажу по 131-й, ми зараз, це ваша правка теж. Я ж, ми пройшли 131-шу правку, проскочили, вона прийнята. Але ми з вами дискусію провели раніше і там треба написати, що доручити переглянути власні нормативи, а розглянути доцільність перегляду. Це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми обговорили і це приймається.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не імперативно, а  рекомендаційно. 132-га.

 

ТЕРЬОХІН  С.А. А 132-га правка, ну, по крайній мірі, шановні друзі, всім має бути зрозуміло, якщо приймається рішення, що треба закон прийняти на цей закон, то цей закон – фількіна грамота, його можна взагалі не приймати.

Тому є Національний Банк, ми прийняли рішення, де Національний Банк разом з Кабінетом Міністрів розробляв всі регламенти і запроваджує рекапіталізацію української банківської системи. Якщо ж нам чекати про якийсь закон, про  цю рекапіталізацію, який ми тут маємо приймати в залі, ну, тоді цей закон не потрібен сьогодні і давайте попросимо кризу, щоб вона трохи почекала, поки ми приймемо закон Акімової.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир  Стельмах.

 

СТЕЛЬМАХ В.С. Повернутися до поправки 131-ї. Якщо ставиться питання, щоб, дійсно, це була  рекомендація, а не імперативна норма, то ми просимо вставити  слово: „Національний банк України в місячний термін з дня опублікування цього закону переглянути власні нормативні акти щодо можливого… „ Слово, одне слово –  „можливого”, і далі по тексту. У одного банку це буде можливе, у другого неможливе. І так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми врегулюємо це питання редакційно. Ми ж домовилися, що це – рекомендаційна норма.

Ставиться на голосування 132-га поправка  Акімової.

Ні? Стоп, будь ласка, мікрофон Акімовій Ірині.

 

14:27:10

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, я прошу вас поддержать эту поправку, потому что речь сейчас идет о том, хотим мы коррупции при использовании средств Международного валютного фонда, либо мы хотим это сделать под четким парламентским контролем и по четким критериям.

И прошу вас проголосовать, потому что это тест на то, готовы ли мы на коррупцию или мы хотим прозрачности.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Олександр Валентинович Турчинов.

 

ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні народні депутати, ну, величезне прохання: давайте не доводити закон до абсурду. Ну, це абсурд. Ви розумієте, що… Національний банк, пропозиції… Кабінет  Міністрів пропозиції … через півроку збирається парламент, розглядає. І так, як швидко ми з вами розглядаємо питання, то взагалі це питання не треба ставити. Тобто, фактично, ця пропозиція блокує будь-які рішення.

А я хочу сказати шановним фахівцям, в тому числі, з фракції регіонів: деякі рішення треба приймати протягом півгодини, ми з вами цей закон зобовязані були прийняти ще на минулому тижні. Як швидко ми працюємо… при ваших пропозиціях – це блокувати будь-які антикризові дії. Будь-які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конструктивний месидж для парламенту.

Анатолій Степанович Гриценко.  Зараз я дам, Микола Янович.

 

14:28:31

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую.  Арсеній Петрович, я рідко беру слово, сьогодні – перший раз. Але я хочу, щоб ми всі підтримали пропозицію колеги Акімової.

Чому? У нас немає підстав, якщо ми чесні перед собою, зараз довіряти повністю Національному банку. Ми бачили, що творилося з трьома курсами протягом цих тижнів. Ми не знаємо, хто конкретно, але хтось заробив багато сотень мільйонів. Ми не бачили, яким чином і куди пішли гроші 5 мільярдів гривень на підтримку  „Проінвестбанку” і куди ще підуть.  Саме тому тиждень встановлено. Раніше за три внесуть – раніше приймемо. Але виключно на підставі закону.

Прошу підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще хотів висловитися, колеги, з приводу цієї поправки?  Сергій Соболєв. Вибачте, Микола Азаров, а потім – Сергій Соболєв.

 

14:29:19

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович, Анатолий Гриценко не доверяет Национальному банку. Я не доверяю правительству. И, Александр Валентинович, если бы вы две недели не блокировали эту трибуну, этот закон давным-давно был бы принят.

Теперь. Не забывайте, что в этом зале должно быть 226 голосов за этот закон. А поэтому закон должен быть таким, который бы  обеспечивал ему поддержку, то есть он должен быть абсолютно прозрачным. И то, что предложила Акимова –  разработать четкие и ясные критерии, провести все это через закон. У вас суббота, воскресение. В понедельник мы чекаемо от вас закона, во вторник мы готовы будем его проголосовать. Закон абсолютно простой.

Поэтому ваши попытки создать абсолютно очевидно коррупционные схемы не могут быть поддержаны залом. Поэтому я прошу зал поддержать поправку Акимовой.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Соболєв. Я зараз дам. Сергій Соболєв, потім Олександр Бондар.

 

14:30:23

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги,  шановні радіослухачі! Ви чудово розумієте, якби два тижні цей зал не блокувався, ми б уже давним-давно пішли на цю авантюру з виборами, ніяких не було б антикризових заходів. (Ш у м  у  з а л і).  Розглядали би одне питання – це питання про виділення півмільярда на вибори, і на цьому б усе закінчилося.

Саме тому єдиний компроміс, який можливий по цій нормі, - це те, що ця норма діє до прийняття закону у тій редакції, в якій це записано у цьому проекті. А саме: Національний банк і Кабінет Міністрів розробляє положення, а після прийняття закону тоді починає діяти норма закону. А так ми чудово розуміємо, на що це робиться – для того, щоб заблоковувати будь-які антикризові заходи.  Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергію Олександровичу, це ви спалили хату таким висловом, я вам скажу.  Олександр Бондар, будь ласка.

 

14:31:21

БОНДАР О.М.

Я хочу звернути увагу депутатів на деякі поправки,   які лунають, особливо з Партії регіонів, і, на жаль, також пролунала від мого колеги по фракції В’язівського, які роблять цей закон непотрібним взагалі. І ми на Комітеті з питань економічної політики пані Акімовій пояснювали, що ваші правки призводять до того, що цей закон, прийнятий навіть 226 голосами, як сказав пан Азаров, можна використовувати в іншому напрямку, не в тому, в якому його треба використовувати. Ніякого кредиту не буде, якщо таку поправку внесуть. Ви скажіть свідомо, що ви блокуєте прийняття закону і разом з тим кредиту МВФ, і всім буде зрозуміло. Так само як заблокували, коли зняли мораторій на підвищення  мінімальної заробітної плати. Давайте бути відвертими в цьому залі, і не треба нам казати, хто чому що не довіряє. Посилання на інші закони унеможливлює прийняття цього закону, його сенс взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Товариші, наступна пропозиція, абсолютно нова і свіжа – поставити на голосування і визначитися. Як ви дивитеся на цю пропозицію? Значить, я прошу поставити на голосування на предмет підтримки поправку 132 Акімової.

 

14:32:47

За – 224.

Рішення не прийнято, колеги.

133-та поправка. Микола Янович Азаров. 133-та, будь ласка.

(Ш у м  у  з а л і). Микола Янович. Будь ласка. Нормально все. Вона врахована.

 

14:32:56

АЗАРОВ М.Я.

Арсений Петрович, значит 224 голоса говорит о высоком уровне поддержки этой поправки. Поэтому я прошу ее вынести на согласование. При согласовании, для протокола, для стенограммы говорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розберемося, Миколо Яновичу. Я єдину вам зроблю аргументацію, і ви, напевно, мене почуєте. Що її не зовсім доцільно приймати, в силу того, що ми закон з цього приводу не приймемо ніколи. Але в нас є механізм – Національний банк. В Національному банку є рада Національного банку, яка представлена, до речі, більшістю регіональною, яка відповідно до Закону про Національний банк має право вето на рішення Національного банку. Тобто в нас є механізм роботи. Зараз ми зайдемо в глухий кут, якщо приймемо цю поправку. Якщо не приймемо, то в нас є модель, де ми можемо побудувати конструктивний підхід з Національним банком і урядом, тим більше вона не  підтримана.

133-тя підтримана.

134-та Стретовича. Ви проти 133-ї?

 

14:34:02

СТРЕТОВИЧ В.М.

Арсеній Петрович, поправка відхилена і написали, що немає конкретної пропозиції. Хоча  тут, здається, конкретніше не скажеш: запровадження єдиного соціального внеску з запровадженням загальної не більше 25 відсотків і інших. Але відхилено, я думаю, що розумні думки, які були в ході дискусії висловлені, достатні для того, щоб ухвалювати даний закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що треба робить, колега  Стретович? Знімаєте? Знімаєте. Так, включіть мікрофон Терьохіну.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Не на довго.

Єдине  просив би пана Стретовича, тут дуже добрі є пропозиції, от ми будемо обробляти в інший, другий етап, подайте, будь ласка, у вигляді не декларації, а норм закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 134-та пройдена.

135-та кабміновська. Врахована. Заперечень немає? Немає.

136-та кабміновська. Врахована. Заперечень немає? Немає.

Була поправка, на якій наголошувала погоджувальна рада, а саме: поправка Ксенії Ляпіної. Мікрофон Ксенії Ляпіної.

 

14:35:18

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, ця поправка містить, як ви вже чуєте, по криках наших сусідів норму щодо фінансування позачергових виборів. Що це вирішує? Дві конкретні позиції.

Перша. Вирішення кризи політичної, яка чітко видна в цьому залі, ви бачите, що позиції уряду практично не підтримуються у  Верховній Раді.

І друге. Більше 100 тисяч громадян України отримають на два місяці невеличку заробітну платню для роботи в дільничних виборчих комісіях. Якщо ви вважаєте, що це називається викидати гроші, то ми так не вважаємо. Ми вважаємо, що ці гроші підуть в реальну економіку України.

Тому ми закликаємо, щоб можна було поставити на голосування цю поправку.

(Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тишина!

Іван Кириленко, з трибуни.

 

14:36:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні виборці, шановні колеги, прошу уваги! На очах в усіх нас, на очах виборців і суспільства спроба реваншу, тобто з антикризового закону, який рятує країну, повернутися і зробити вже провалений тут закон про фінансування божевілля дострокових виборів, який руйнує країну. Безумці, зупиніться!

Наступне. У цьому залі, де вже голосувалися антидержавницькі виборчі закони, не набрали голосів, депутати почали боротися з кризою, а не її множити. Ми що не розуміємо, що ми множимо кризу і множимо на нуль те, що ми щойно проголосували. До законопроекту пані Ляпіної, який тут не пройшов, можна повернутися лише на наступній сесії, це дуже принциповий закон, це не іграшки. І читайте, будь ласка, закон і Регламент, стаття 118 по таким речам.

І нарешті, міжнародна допомога, яку ми очікуємо, не надається під безумство виборів, не дається під руйнацію, дається на допомогу, дається на стабілізацію грошей, економіки, вкладів людей, країни в кінці кінців.

Ми категорично наполягаємо на негайному знятті цієї поправки, це дика провокація, яка торпедує життєво необхідний закон, категорично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче висловитись ще?

Будь ласка, Іна Богословська і хто ще. Інна Богословська.

 

14:37:41

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановна українська громада, ви зараза бачите тут, як ці циніки, які тільки що казали про те, що два тижні кимсь блокувалась трибуна і не було прийнято антикризового законодавства, як вони зараз спохватилися зі своїх місць. Ви можете побачити і ви чули тут, що сьогодні Верховна Рада, не дивлячись на жодні політичні уподобання, не дала цій злочинній владі провести під гаслами антикризового законодавства абсолютно воровські корупційні схеми. І саме тому вони верещать зараз, тому що вони сидять у владних кріслах і ворують сьогодні так, що навіть країна такого ще не бачила. Те що зараз такий галас, пов’язано тільки з одним, сьогодні влада довела країну до кризи, сьогодні Верховна Рада не дала їм далі красти, обкрадати державу і тому в них зараз істерика. Нехай зараз вся нація бачить, хто блокує Верховну Раду.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто ще товариші  поговорить?

Я пропоную два виступи. Треба працювати над законом.

Олександр Турчинов, потім Кармазін… ( я знаю, що я Арсеній Петрович), а потім Сас.

 

ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги!  Я дуже  прошу всіх заспокоїтись, я дуже прошу повернутися до розгляду антикризового закону. І спроба представників „Нашої України” підтримана регіонами  торпедувати цей закон ні до чого не призведе.

Спроба внести до цього закону антикризового  кризові заходи призведе тільки до одного, що цей закон нікому не потрібен. Він просто самознищується.

Саме тому я дуже прошу, шановні, йдеться про державу, не йдеться про уряд, про Верховну Раду, про будь-кого – про  державу. Державі потрібен цей закон.

І саме тому прохання „Нашої України”: не йдіть на провокацію. Зніміть всі питання, які не пов’язані з антикризовими заходами, в тому числі …, говорили про працівників, що  немає грошей і зараз пропонуєте півмільярда кинути на те, щоб  зірвати країну – не зривайте країну. Зніміть ці питання. Тільки антикризові проблеми  є  предмет законодавчого врегулювання цього закону.

І тому, Арсеній Петрович, я дуже прошу ні з голосу, ні з  яких інших мотивів не ставити на голосування речі, які не пов’язані з антикризовими заходами. Тому що це просто зламає всю ситуацію, яка є і так дуже в небезпечному знаходиться стані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, після Сергія Саса, „Наша Україна- Народна Самооборона” – В’ячеслав Кириленко.

Зараз ми вам дамо також.

 

14:40:37

САС С.В.

Дякую. Шановний Арсеній Петрович! Я, в першу чергу, хочу звернутися до вас, як до Голови Верховної Ради, який відповідно до 88 статті Конституції керується в своїй роботі Конституцією і Регламентом Верховної Ради України.

Що стосується процедури розгляду питання, яке тільки що оголошено.

Перше. Відповідно до  статті 89 частини 7 пропозиції вносяться письмово до законопроекту, який готується до другого читання. Зрозуміло.

Відповідно до статті 92 частина третя – пропозиції, поправки, висновки до законопроектів проводяться, передаються до апарату або безпосередньо до комітету. Нам роздали… от те, що зараз нам роздали, це означає, що відповідно до процедури  ці поправки повинні  зареєстровані   бути або  в апараті у відділі зв’язку, або повинні безпосередньо в реєстраційному журналі комітету. Це папір, який …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги, давайте  так. Нам треба переходити до розгляду законопроекту і готувати на…

„Блок Литвина” виступ, Симоненко  і Кириленко.  Чи почнемо… В’ячеслав Анатолійович, вибачте,  спочатку Кириленко. Юрій Анатолійович, не заважайте. 

В’ячеслав Кириленко, будь ласка.

 

14:42:15

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна”. 

Шановні колеги, я прошу всіх заспокоїтися, тому що, якщо демократія, то все вирішується шляхом голосування і процедури.

От, про процедуру. От я  демонструю всім офіційну поправку, яка внесена депутатом Ляпіною у термін, який передбачений Регламентом. Те, що колега, який очолює комітет із фракції БЮТ не захотів із особистих і корпоративних міркувань  взагалі вносити це питання в таблицю порівняльну,  то це питання    до його службової дисципліни.

А тепер з приводу суті питання. Суть питання в тому, що ми два тижні виступаємо  за те, щоб законопроект, який сьогодні розглядається, нарешті почав розглядатися. Це ж не ми блокували  трибуну і зараз не ми стоїмо в низькому старті.  Це ті, хто думає, що можна вирішувати тільки  ті проблеми, які цікавлять їх. А ті, які потребують також термінового розв’язання,  можна нехтувати. Ми і зараз говоримо і „Наша Україна” на цьому наполягає, що все одно, чи …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Говоріть, будь ласка, В’ячеслав Анатолійович!

 

КИРИЛЕНКО В.А.  „Наша Україна”, ще раз нагадую, що все одно незалежно від того, сьогодні, завтра чи післязавтра питання розв’язання і економічної, і політичної кризи будуть розв’язані.

Тому я закликаю колег так званих демократів сісти на свої місця, поставити картки для голосування і проголосувати ті поправки, які внесені в установленому порядку. (Ш у м   у   з а л і) А виборці повинні знати, що хуліганство у рядах БЮТ процвітає і вони не демократи, а хулігани.

(Ш у м   у   з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, тишина і спокій.

Значить, оголошується, по-перше, про те, що відповідно до статті 120 Регламенту пункт 3 (це я до Сергія Володимировича звертаюся) на превеликий жаль, написано про те, що поправки від народних депутатів вносяться з голосу. Дарую вам безкоштовний Регламент.

Тепер друге, що стосується засідання. У таких умовах не треба його проводити, а то ви зараз тут поб’єтеся всі, як завжди. Зараз ми підемо на узагальнення даного законопроекту по всім поправкам, які проголосовані, а всі інші речі виносимо за дужки.

Нам треба зустрітися о шостій годині, раніше ми фізично не встигнемо зустрітися. Тобто зараз без п’ятнадцяти три. Три години п’ятнадцять хвилин на узагальнення всіх пропозицій. В сімнадцять годин у мене в кабінеті, о вісімнадцятій пленарне засідання.

Закриваю пленарне засідання, роблю перерву. 

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Помагайте, тому що самі не виберемося. Дійшли тільки до 4 статті по цьому закону. Ну, ще трохи і будем, тут якщо не побились, то у мене в кабінеті будем битися. Але я пропонував два варіанта.

Варіант перший. Проголосувати його і поправку Ляпіної і відправити на третє читання, і у вівторок його пройти до третього читання. Але є наступний підхід. Я вас прошу вибачення, ще хвилин 45. От давайте, зараз у нас 18-та, давайте до 19-ої години. Керівники фракцій, керівники комітетів там воюємо всі разом. Тому давайте до 19-ої години, ще одну годину відкладемо. Якщо в 19-ій годині до остаточного рішення не прийдемо, тоді вернемося до моєї пропозиції. В другому проголосуємо і поправку Ляпіної, і його, і на третє читання відправимо. Я прошу ще годину. Колеги, не кричіть, ну, не кричіть.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, маса новин. Перша і основна новина, що нам багато треба працювати.  Я вам скажу, що нам, в принципі,  у нашому приміщенні Хелоуін не треба, він у нас кожен божий  день. Як тільки засідання, у нас Хелоуін.

Шановні народні депутати. Нехай зайдуть колеги. Значить, перше, ми узгодили практично редакцію  законопроекту. Для того, щоб перейти до процедури голосування, перше, я ставлю на голосування поправку Ляпіної. Після цього ми йдемо по всім поправкам, які  щойно були проголосовані. Значить, увага, я ставлю на голосування. Да, В’ячеслав Анатолійович Кириленко. Вставляйте картки, будь ласка. Колеги,  можна голосувати?  Можна.

Ставлю на голосування поправку народного депутата Ляпіної, яка була виголошена перед блокуванням трибуни, прошу голосувати за поправку народного депутата Ляпіної про фінансування дострокових виборів, поправка у вас роздана.

 

19:11:41

За-189

Поправка не пройшла.

Шановні колеги,  пішли далі. Сідайте. Закон треба приймати, дорогі друзі, закон треба приймати. Сідайте.

По тексту закону. Пішли далі по тексту закону. У вас законопроект розданий, товариші. Значить, увага, перша сторінка.  На першій  сторінці цього законопроекту  заперечень немає. Ми проголосували на першій сторінці, якщо пригадуєте, ув’язку поправки номер два і поправки номер п’ять. В результаті прийнята поправка,  за погодженням з Комітетом з питань бюджету і за погодженням з Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності проводиться розподіл коштів стабфонду. Першу сторінку перегорнули.

Друга сторінка. Увага, колеги, всі ідемо по тексту, щоб потім не було зауважень про те,    що я не врахував позицію якогось народного депутата України. Переходимо на другу сторінку законопроекту. Чи є пропозиції до текстури  другої сторінки законопроекту?  Сергій Терьохін.

 

19:13:04

ТЕРЬОХІН С.А.

Ми домовлялися про те, що в абзаці третьому на другій сторінці залишити  слово „за погодженням з Національним боком”. Це перше.

І, по-друге. У п’ятому абзаці  є технічна правка: не „статутний фонд банку”, а „статутний капітал банку”.

Арсеній Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми так і погодили, Сергій   Анатолійович.

Колеги, я прошу уваги всіх. Заспокойтеся, у нас на  порядку денному серйозний закон. Я вам роздав текст закону, який погоджений.  Відкрийте другу сторінку і уважно читайте.

Сергій  Клюєв, будь ласка.

 

19:13:51

КЛЮЄВ С.П.

При обговоренні статьи 3  было принято решение:  „приоритетное право”, это  второй абзац снизу,   пріоритетне право на придбання додаткової  емісії акцій, частки статутного капіталу  надається  його акціонерам (учасникам)”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Что надо делать, Сергій Петрович. Мы же согласовали  с вами текстуру.

 

КЛЮЄВ С.П. Согласовали, и у вашего юриста есть окончательная редакция. У юриста есть окончательная редакция, значит, там  добавить «эмиссии   акций» и добавить «акционеров». Чтобы это касалось, как ООО, также и  открытых акционерных обществ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Многоуважаемый Сергей Петрович, вы перепутали, вы сейчас говорите о третьей странице і статті третьої, останній абзац. Я поки що говорю про другу сторінку. На другій сторінці у вас заперечень немає. Я тепер перегортаю третю сторінку.

Третя сторінка. Мова йшла, останній абзац, увага, в третій сторінці: „у разі здійснення заходів з поліпшення фінансового стану за рішенням загальних зборів акціонерів”, правильно, Сергій Петрович? Увага! Я ставлю на голосування додати слова „за рішенням загальних зборів акціонерів”, стаття третя, сторінка третя, останній абзац. Голосуємо. „За” голосуємо, товариші.

 

19:15:36

За-392

Прийнято.

Що ще, Сергій Петрович? Олександр Валентинович, будь ласка. Чекайте, бо голос зірвав вже…

 

ТУРЧИНОВ О.В. Шановні колеги, шановний Арсеній Петрович! Ну, ми тільки дві години працювали. У мене величезне прохання: давайте з голосу не будемо нічого голосувати. Є позиції, які ми з вами узгодили. Я прошу з урахування цих позицій давайте поставимо закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Валентинович, я вас дуже поважаю, я вас прошу! У нас тут свій статут, у нас тут своя парафія, ми тут самі розберемося. Я вас дуже прошу, ну, не потрібно!

Да, Сергію Петровичу. Да, ми також говорили. Під стенограму ще раз скажіть, я зараз поставлю на голосування. Це третя стаття, четвертий абзац:  „надання пріоритетного права на придбання акцій додаткової емісії або додаткової частки у статутному капіталі банку його акціонерами (учасниками)”. Колеги, це правильне формулювання, ми його відфільтрували. Ставимо на голосування. Що сталось? Стоп! Що, Віктор Михайлович? Що ви махаєте руками?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні друзі, та не можна з голосу голосувати ці норми. Мова йде про проблемний банк. Має відбутися оцінка, не треба цих уточнень, прошу вас. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми ж це питання узгоджували, коли сиділи, Віктор Михайлович, ви напевне не були присутні.

Я ставлю на голосування щойно запропоновану редакцію. Голосуємо.

 

19:17:36

За-237

Прийнято.

Так, тепер, колеги, у нас було 3-а стаття 3-а сторінка другий абзац зверху по кількості днів. У нас не написано, у на просто вісім днів, а ми домовились вісім банківських днів. Сергій Анатолійович, пригадуєте? Банківські дні.  Тому ви на третій сторінці,  другий абзац між словами „кількість днів” і „дні” добавити слова „банківських”. Там в трьох місцях, я кажу по всім словам. Ви ж чуєте, що я не сказав… По тексту „банківських днів”, у першому абзаці сторінки 3 статті 3 добавити слова „банківських”. Голосуємо.

 

19:18:35

За-401

Є така справа.

Переходимо, товариші, на четверту  сторінку. По четвертій сторінці у нас… Терьохін, будь ласка.

 

19:18:50

ТЕРЬОХІН С.А.

Арсеній Петрович, ми домовилися, там помилка технічна. Замість „виплати дивідендів” треба написати „нарахування дивідендів”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це ми голосувати не будемо, тому що це юридичне уточнення.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Я під стенограму, щоб це було зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Полунєєв. Полунєєву мікрофон включіть. Включіть мікрофон Полунєєву.

 

19:19:12

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Арсеній Петрович, прошу повернутися до сторінки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Полунєєв, ви сидіть, будь ласка, на своєму місці, бо вони не знають де ви і включають мікрофон, а ви не говорите, будь ласка.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Добре. Я тут на  три місця працюю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зарплату ви також за трьох отримуєте?

 

 ПОЛУНЄЄВ Ю.В. Арсенію Петровичу, я прошу повернутися до сторінки другої, перший абзац.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, повернулися. Кажіть, що ви там хочете.

 

 ПОЛУНЄЄВ Ю.В. „Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та(або) збільшенні статутних капіталів банків шляхом надання субординованих кредитів…”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, шановний Юрій Володимирович, я би вас підтримав, тільки ми вже за цю редакцію проголосували, не можу повернутися, бо зараз завалимо прийняття закону. Винесемо в окремий законопроект, ми з вами про це говорили.

Четверта сторінка. Претензії є по четвертій сторінці? Нагадую, що ми виключили в Бюджетному кодексі Фонд гарантування вкладів, окремо виділили Стабілізаційний фон і при цьому стабфонд є частиною Державного бюджету. Є заперечення? Немає.

Пішли. Пята сторінка. Не треба голосувати, тому що ми про це голосували. Шановний Адаме Івановичу, підніміть стенограму, будь ласка.

Пята сторінка, це стосується оподаткування села, спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства. Тут питань немає. Я нагадую, про що йдеться. Йдеться про те, що ми норму закону по селу, по оподаткуванню села, яке ми готували до другого читання, вмонтували в цей закон.

Ткач. Терьохін.

 

19:21:26

ТКАЧ Р.В.

Шановні колеги, єдине, що воно випало, напевно, технічно. Тому я ще раз кажу для стенограми, ми пропустили на сторінці шостій, там, де 12 звітних періодів, слово „сукупно”. І тому я прошу, щоб воно було враховано. Бо у нас, де визначання йде, а дальше ми пропустили, напевно, що технічно. Сергій Анатолійович погоджується з тим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, яка сторінка, яка стаття.

 

ТКАЧ Р.В. Редакційна поправка. От сторінка шоста, читаємо: „Якщо субєкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх послідовних 12 звітних періодів сукупно на ці господарські товари…”  і так дальше, за текстом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто слово „сукупно” додати.

 

ТКАЧ Р.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, треба…

 

ТКАЧ Р.В. Арсеній Петрович,  і ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І далі по тексту всюди треба добавити слово „сукупно”. Давайте за це проголосуємо, щоб не було дискусії. Я прошу проголосувати, додати по тексту слово „сукупно”, починаючи з сторінки 6-ої. Прошу голосувати.

За село треба голосувати, товариші, бо будемо голодати.

 

19:22:37

За-395

З77 є. Вибачте, 395.

Сьома сторінка, питань немає.

Восьма сторінка, питань немає, колеги. Там добавили ми редакційно: „меліоративних, зрошувальних та осушувальних систем”.

Так, дев’ята сторінка, питань немає. Там було 4 редакційні  правки, які Юруправління, Теплюк поправив.

Тепер десята сторінка, є правка випадково неправильно записали. Увага, колеги, на 10-ій сторінці  стаття сьома, зміни до Закону України  „Про Національний Банк”. Тут зазначено: „...але не менше одного мільйона гривень щорічно”. А має бути: „...але не менше одного мільярда гривень щорічно”. Я прошу проголосувати за один мільярд гривень. Прошу проголосувати, голосуємо. Зараз дам слово.

 

19:23:37

За-399

Аржевітін, мікрофон.

 

19:23:44

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, коли ми перший раз голосували, то я не зовсім зрозумів, як ставилося на голосування попередньо моя поправка по фонду гарантування вкладів. Це була 92-а правка і комітет написав фразу: враховано. Моя правка була в тому, щоб у цьому році спрямувати не менше одного мільярда, а до  фонду гарантування вкладів, а в наступному році, 2009, 4 мільярди. Це була моя правка. Я побачив в тексті враховано, Арсеній Петрович в мікрофон сказав: „враховано” і я думав, що правка моя пройшла. Зясовується, що правка не врахована. Тому я дуже прошу, повернутися до моєї поправки з тим, щоб проголосувати за те, що у цьому році до фонду гарантування спрямувати не менше одного мільярда, а в наступному 2009 році -  чотири мільярди.

Хотів би нагадати, що по фонду гарантування вкладу вийшла дивна ситуація: ми спочатку хотіли ці кошти спрямувати у фонд гарантування, тепер зясовується, що ми їх направляємо в іпотечну установу на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Михайлович, дорогий, дивіться, яка історія: у нас було написано: „Враховано у Законі України "Про Національний банк” в іншій редакції. Тобто, я можу, звичайно, це поставити, але я би не хотів, щоб ми дурили людей по одній простій причині: для того, щоб на 2009 рік передбачити 4 мільярди фонд гарантування вкладів, треба прийняти Закон „Про Державний бюджет” і там виділити прямими фінансуваннями 4 мільярди. Питання: де їх взяти? Ну, популізмом займатися! Ну…якщо приймаємо нормальні, економічно обґрунтоване закони, ви як фаховий  банкір, повинні це підтримати.

Тим більше, ми домовилися: винесемо низку  поправок в інше законодавство. Ми ж з вами чітко розуміємо, що цей закон – це отакий маленький перший крок. Тому, якщо дасть Бог і ми будемо далі нормально працювати, ми все рівно будемо розглядати всі акти законодавства.

Я вас прошу, Станіслав Михайлович.… Ну, хорошо, я поставлю поправку Аржевітіна. Ставлю на голосування поправку Аржевітіна.

 

19:26:03

За-192

Не підтримано. Пішли далі, колеги.

Значить, тепер увага: 11-та сторінка тексту… Уважно, колеги! Ітак, я вам читаю  статтю 78-му доповнити частинами другою та третьою такого змісту… Увага! „У разі призначення Національним банком України тимчасової адміністрації банку, реорганізація банку та емісія акцій банку здійснюється за рішенням тимчасового адміністратора у порядку, який встановлюється Національним банком України”. Стоп! „Тимчасовий адміністратор має право призначити своїм рішенням спостережну, в дужках, (наглядову) раду та правління банку після здійснення ним реорганізації та (або) емісії акцій банку”.

Сергій Анатолійович, тоді я пропоную… Увага! Національний банк нехай визначає порядок. А якщо буде стосуватися питання емісії, то тоді вони звернуться Національним банком України за  узгодження з Держкомісією з цінних паперів і фондового ринку. Так  добре? По-чесному? Сергію Петровичу! Да, Сергію Анатолійовичу.

 

ТЕРЬОХІН С.А. …Так тут же другий текст.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам кажу текст, який ми погодили. Я ж спеціально надиктовую вам текст.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Шановний Арсенію Петровичу, ви абсолютно праві, коли говорите, що реорганізація банку є компетенцією Національного банку. Але емісія акцій банку відповідно до Закону „Про цінні папери” є винятковою компетенцією Держкомісії по цінних паперах. Тому треба, якщо і ставити якийсь компроміс, то реорганізація банку – це Нацбанк, а емісія акцій – це Державна комісія по цінних паперах та фондовому ринку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергію Анатолійовичу, я би з вами погодився, але якщо мова йде про спеціальний режим, то в мене пропозиція наступна. Якщо б у нас була дискусія про те, що емісія акцій банку в нормальному стандартному режимі, а не в банку, в якому введена тимчасова адміністрація, хай держкомісія займається. А якщо мова йде про фінансово неспроможний банк, тільки Центральний банк. Тому що ми розтягнемо це по тарілці і потім не знайдемо винуватих. Я прошу проголосувати за мою редакцію. Прошу голосувати за мою редакцію, колеги.

 

19:28:43

За – 389.

Рішення прийнято.

Тепер, товариші, ще одна річ. Я прошу уважно, щоб ми у статті, у Законі України „Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб”, у частині першій статті 3 цифри „1200” замінити словами і цифрами „у розмірі вкладу, але не більше 150 тисяч гривень”. Ви зрозуміли? Ми про це подискутували. Тобто у розмірі вкладу, але не більше 150 тисяч гривень. Колеги, ну, не зривайте прийняття закону. Голосуємо. У розмірі вкладу, але не більше 150 тисяч гривень. Голосуємо.

У розмірі вкладу, ви чуєте, що я говорю? Якщо у вас вклад десять тисяч – десять тисяч, п’ятдесят, значить п’ятдесят.

 

19:29:36

За-431

Тепер, товариші, ми узгодили  редакцію з вельмишановним Миколою Яновичем Азаровим щодо… стаття 13, увага, 11 пункт, 11 сторінка, в Законі  України про Держбюджет на 2008 рік. Стаття 13 після частини другої, доповнити новою частиною наступного змісту і тут увага: „установити, що в 2008 році державні  гарантії за кредитами  надаються Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку відповідно до частини першої та другої статті 17 Бюджетного кодексу із загальним обсягом до...”, увага, замість 40 мільярдів гривень ми скорочуємо цю цифру до 10 мільярдів гривень. Тобто мінус 30 мільярдів, не даємо уряду додатково 30 мільярдів. Прошу голосувати за таку редакцію. Редакція погоджена, колеги, це була одинадцята, закінчення на 12.

 

19:30:46

За-405

Рішення прийнято.

Тепер, товариші, у нас була дискусія по 57 статті, де надавалося право Кабінету, вибачте, Міністерству фінансів України надавати середньострокові позики. У Миколи Яновича було питання, що таке  середньострокова позика. Я пропоную проголосувати поправку 57 статті, яка у нас була завалена, але замість слова „середньострокова позика”, написати „на термін до 12 календарних місяців”, ви зрозуміли? Тобто ми визначаємо, даємо дефініцію замість середньострокової позики на термін до 12 календарних місяців, з Пинзеником узгоджено. Азаровим, узгоджено.

Микола Янович Азаров, будь ласка.

 

19:31:30

АЗАРОВ М.Я.

Шановний Арсений Петрович!  И вы,  пожалуйста, упомяните, что мы договорились в порядке, последнее речення, в порядке узгоджено з Бюджетным комитетом Верховной Рады. Арсений Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

 АЗАРОВ М.Я.  Еще раз повторяю, специально для вас, добавляем в эту статью, «в порядке узгодженом с бюджетным комитетом Верховного Совета».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Николай Янович, мы с вами эту дискуссию имели, я бы вас попросил, чтобы мы этот вопрос прибрали, вы знаете почему. Порядок всеравно они сделают стандартный. Если мы сейчас будем передавать на согласование целого ряда комитетов, будет плохо Министерство финансов себя вести, мы его уволим, может. Но идти по пути согласований всех порядков, мы тогда деградируем как исполнительная и законодательная власть, пускай они занимаются своими вопросами, что-то натворят, будем в зале с ними разбираться. Я вас прошу, давайте, мы им написали до 12 місяців, давайте ставимо, тобто редакція статті 57, в редакції, яка була викладена урядом, але замість середньострокових пишемо „на термін до 12 календарних місяців”. Голосуємо.

 

19:33:01

За-244

Є така справа. Микола Яновичу, а чого ви не голосували, ми ж з вами домовилися.

Наступна поправка 84 прім.1, вона прив’язана, це кореляція з 1  статтею. Товариші, пригадуєте, ми її відхилили, але вона не корелюється із статтею 1, яку ми проголосували в пакеті, пам’ятаєте, перше голосування було, друга і п’ята поправка. Ні, це не зовсім інше, подивіться уважно. „Установити, що надходження від приватизації Держмайна спрямовується у складі Держбюджету”.

Микола Янович, за неї треба проголосували знаєте чому, для того, щоб не було дискусій про те, чи Стабілізаційний фонд у складі Державного бюджету чи не у складі. Я вас прошу проголосувати за цю поправку, тобто 84 прім.1 в редакції уряду, треба її підтримати і ми тоді не даємо можливості вивести стабілізаційний фонд з Державного бюджету. Прошу голосувати.

 

19:34:17

За-399

84 прім.4 виключена, ми її не підтримали. Це, колеги, 13 сторінка, уважно дивіться по тексту. Адам Іванович, я вас прошу і ви також дивіться, бо ви все бачите.

16-та поправка Сушкевича, яка була внесена, вона проголосована. 116.

117-та проголосована і врахована. Я під протокол кажу, щоб не було питань. Так.

Далі. Я пропоную 123-тю поставити на голосування. 123-та поправка по фіксованому сільськогосподарському податку, поправка Терещука. Я прошу проголосувати це  фіксований сільгоспподаток. Давайте „за”.

 

19:35:13

За-418

Так, тепер товариші… Вибачте.  418.

Тепер товариші щодо дії закону. У нас була дискусія про дію закону, от послухайте, як запропонував Теплюк і визначіться. Цей закон  діє до прийняття Верховною Радою України в зв’язку із стабілізацією фінансово-економічної ситуації в Україні. Рішення щодо втрати чинності  розділу 1 цього закону та щодо  редакції відповідних положень законів України  зміни до яких передбачені розділом 2 цього закону.

Ключковський і Лавринович.

 

19:35:53

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, "Наша Україна".

Шановні колеги!  Таку редакцію можна голосувати, але я тоді прошу звернути увагу. Усі зміни, які вносяться до різних законів України будуть постійними, а не тимчасовими. Тобто будуть діяти до спеціального рішення Верховної Ради, а не будуть втрачати свою чинність з поверненням до попередньої редакції. Тому запропонована редакція не відповідає на основне питання, коли закінчиться дія спеціальних заходів у банківській сфері?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович, що ви пропонуєте, скажіть?

Мікрофон Ключковському.

 

19:36:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Я пропонував розділити зміни до законів, які вносяться цим законом на дві групи. Одна група – це ті, які вносяться  на постійно в звичайному режимі. А  друга група, тимчасова, ув’язана з дією першого розділу і з припиненням дії першого розділу без спеціального рішення Верховної Ради  ці зміни  мали би припинити свою чинність.  Тобто це ті заходи, які  є спеціальними, які є на особливий період, а  не повинні залишатися після вичерпання проблем кризи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Логічно.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Але ця пропозиція, яка зараз прозвучала, робить всі, до окремого, рішення Верховної Ради, тобто це постійні зміни. Тому треба просто визначитися, чи всі зміни мають бути постійними чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів.

Олександр Валентинович.

 

ТУРЧИНОВ О.В.   Шановні колеги! Цей закон має  обмежений час...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр  Валентинович! Олександр Володимирович! А вам поки що ще слова не давали, спочатку Лавринович.

Будь ласка, Олександр Володимирович.   

 

ІЗ ЗАЛУ. Виключіть уряду мікрофон. Жарт!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жарт.

 

19:37:40

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги! Питання дійсно не дуже просте, яким чином у нас велика кількість норм, які міняють дуже багато законів України, повинні втрачати свою чинність по мірі того, як в Україні закінчаться негативні  тенденції і почнуться позитивні. Я пропоную, щоб ми підтримали пропозицію, яка  зараз прозвучала, яка випрацьовувалася у Головному юридичному управлінні, але при цьому, щоб поставили  межу, тому що Верховна Рада України – це найвищий представницький орган нашої держави, в якому не завжди можна буде поставити на розгляд те чи інше питання по окремому закону, по окремій нормі. Тому я прошу, після слова „закону” замість  крапки поставити кому і написати: „але не довше, ніж   1 січня 2011 року”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перше січня 2011?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Так!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну от я    би підтримав Олександра Володимировича,  це мудра річ. Ключковський, будь ласка.

 

19:38:42

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний пане Голово! Я готовий підтримати цю редакцію, якщо  буде зрозуміло, що після втрати чинності поправок повертається стара редакція. На жаль, це не є сьогодні загальновизнаним і  тому треба вказати „до 1 січня 2011 року”, після    чого відновлюється попередня редакція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, це та дискусія, яка у нас була по Закону України „Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет по соціальним пільгам. Правильно! Але я думаю, що редакція, яка запропонована Олександром Лавриновичем краща, ніж та, яка є тобто давайте  той текст, який я зачитав, виявиться   вакуум, тоді будемо, тоді це заставить парламент приймати акти законодавства. Приймемо. Я пропоную, „але не пізніше 1 січня 2011 року”. Ну, до 2011 року точно застабілізуємо ситуацію, да? Прошу голосувати в такій редакції. Це то, що у вас написано, колеги, тільки після слів „закону”, поставити кому, „але не пізніше 2001”.

 

19:40:00

За-396

Так, всі підтримали поправку номер 5, де зміна прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної платні. В принципі, можна ставити на голосування в цілому. Значить, шановні колеги, я ставлю на голосування, з урахуванням всіх позицій щодо мінімальних прожиткових стандартів, які повинні йти разом з індексом інфляції. Значить, ставлю на голосування за основу і в цілому, прошу голосувати, вибачте, в другому читанні і в цілому, з урахуванням всіх поправок, і то, що сказано мною під стенограму. Буде, буде, буде!

 

19:40:49

За-243

Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу показати по фракціям. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, „Наша Україна” – 69, комуністи – 0, "Блок Литвина" – 20.

Що? Колеги, Кириленко Іван, слово.

 

19:41:28

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Шановні колеги, дякую усіх депутатів, представників фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”, "Блоку Литвина", „Блок Юлії Тимошенко”, подякувати за підтримку законопроекту.

І, Арсеній Петрович, шановний Арсеній Петрович, у вас на руках постанова про зміну календарного плану. Вона погоджена з більшістю фракцій. Поставте її, будь ласка, на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я  що хотів з вами порадитись по календарному плану.

Камчатний, будь ласка. Ви хочете з трибуни? З трибуни.

 

19:42:28

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні народні депутати,  шановні виборці! Шановні виборці! Я хочу вас поздоровити з успішним голосуванням за пакет антикризових  заходів нашого уряду. Але, 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариш Камчатний,  ідіть, там вас товариші в залі чекають.

Колеги,  я вас прошу. Значить, дивіться. Ви, що наполягаєте,  щоб ми цю постанову голосували?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна питання. Ну, так спокійно тільки. Ви переконані в тому, що нам її треба голосувати? А уявіть собі, якщо нам треба буде зібратися у вівторок, середу,  в четвер прийняти якісь закони.

Я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного законопроекту номер 3327, який ставимо 27 чи 27–1. Тут і Камчатний вніс і Портнов.  Давайте Камчатного.  3327 про включення до порядку денного.

 

19:44:13

За-231

 Колеги, тепер ставлю на голосування питання про прийняття цієї постанови за основи і в цілому. Стоп, зупиніть голосування. Подивіться  ще раз постанову, бо задаєте питання якої постанови. Хто  хоче висловитися, постанова  про перенесення – наступний тиждень не пленарний, а через тиждень пленарний. Почули? Через тиждень – пленарний. Наступний не пленарний, через тиждень пленарний. Порошу голосувати. 

 

19:45:13

За-228

Є. Тобто цей  тиждень перенесли на наступний пленарний   тиждень.

Колеги, я вас прошу, вже вистачить, наговорились. Шановні народні депутати України, зараз у нас саме важливе завдання – це  провести перший  етап подолання фінансової кризи. Я думаю, що у уряду є всі інструменти задля того, щоб  працювати у повному форматі. Я очікую  від уряду наступний пакет законодавства, який буде стосуватися наслідків подолання економічної кризи.

Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку