ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

29 жовтня  2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України А.П.ЯЦЕНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу реєструватися.

10:06:39

В залі зареєстровано 434 народних депутат України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, увага, я вам доповім  до чого ми домовилися. У нас є чотири новини і всі позитивні: дві новини – на зовнішньому секторі, і дві новини – на внутрішньому секторі.

Перша позитивна новина у світі – це те, що другий день поспіль ростуть фінансові ринки. Це дасть нам можливість легше дихати на внутрішньому фінансовому ринку.

Друга позитивна новина на зовнішньому ринку – це те, що я вчора мав розмову з Міжнародним валютним фондом. МВФ включить питання про виділення коштів України у залежності від дії українського парламенту: сьогодні проголосуєм – сьогодні  розглянуть, завтра проголосуєм – завтра розглянуть. Тобто дійшли до ситуації, коли  вже під нас підстроюються.

Третя позитивна новина – це те, що ми сьогодні погодили порядок денний, який я вам зараз доповім.

І четверта внутрішня новина, яку просив Петро Миколайович оголосити – це   те, що сьогодні 90-річчя комсомолу. (О п л е с к и)

 Шановні колеги, тепер щодо прядку денного і черговості розгляду питань. Увага! Основна дискусія, яка стосувалася черговості розгляду питань, розв’язана – три фракції проти двох. Першим розглядається законопроект номер 3309 – це законопроекти про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на  економіку. Цих законопроектів внесено  декілька. Такий законопроект внесений Президентом і відповідно до рішення конституційного Суду  від 2001 року він повинен розглядатися невідкладно і  першочергово; такий законопроект внесений урядом, такий законопроект внесений фракцією Партії регіонів, і такий законопроект внесений  „Нашою  Україною”, а саме, колегою Аржевітіним.

Окрім цього законопроекту є не закон, а постанова, яка внесена Петром Миколайовичем Симоненком, номер 3318. Нам треба проголосувати за включення її до порядку денного у зв’язку з тим, що той самий предмет  правового  регулювання – дати можливість всім виступити. Після того, коли ми дамо можливість всім виступити, я пропоную провести процедуру голосування.

Наступне. Розглядається законопроект 3294 і 3294-1 – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Стосується закон вдосконалення механізму позачергових виборів та організації діяльності Центральної виборчої комісії. Альтернат, альтернатива Саса Сергія Володимировича також буде розглядатися. Тому я прошу готуватися доповідачу до доповіді.

Наступний законопроект 3283 – це проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет”. Він містить як норми зміни до Закону про Держбюджет, так і норму щодо фінансування дострокових парламентських виборів.

Далі. Вчора фракція Литвина вийшла з проханням щодо розгляду законопроекту 3319, це – проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет”. Він також стосується як фінансування позачергових виборів, але тільки міських позачергових виборів, так і окремі питання, місцевих, вибачте, так і окремі питання фінансування бюджетних видатків.

Далі – законопроект 3308. Це Віктор Михайлович Пинзеник буде доповідати. І пропонуються питання ратифікації, вони без включення до порядку денного.

Значить, увага! Яка пропозиція? Всі законопроекти, які щойно назвав, розглядаються у першому читанні в першій половині дня. Ми голосуємо за сьогоднішній робочий день і в другій половині дня також. Тобто до четвертої години форматуємо до другого читання законопроекти, які будуть розглянуті. І працюємо сьогодні відповідно після четвертої. Що приймемо сьогодні після четвертої, буде підписано, що не приймемо, будемо переносити на завтрашній день, але необхідно запустити механізм.                     

Тому треба буде ставити на голосування: перше - питання щодо включення до порядку денного законопроекту 3318, друге – щодо включення до порядку денного законопроекту 3319, третє – щодо зміни календарного плану і сьогодні роботи після четвертої години дня. 

Я  прошу, якщо є пропозиції… Олександр Володимирович, будь ласка, ваша позиція щодо порядку денного. Якщо хтось хоче висловитися, я прошу записатися від фракцій, по одній хвилині.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Насамперед я хочу нагадати, що парламент був зупинений через блокування фракцією "Блоку Юлії Тимошенко" в той момент, коли уже він почав розгляд питання 3294 і Олена Леонідівна Лукаш була запрошена для доповіді на трибуну. Тому для того, щоб зупинити розгляд цього питання, потрібно прийняти зараз голосуванням рішення, що треба це питання перервати і після того переходити до розгляду інших питань. Без цього переходити до розгляду іншого питання – це просто демонстративне порушення парламентської процедури. Тому я пропоную, щоб перше голосування ми провели про те, що ми прериваємо  розгляд питання 3294, а потім порядок розгляду кожного  питання, яке внесено до порядку  денного  сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Ну будь ласка, тут записалися вже. Спочатку висловимося по одній хвилині, але я вам хочу повідомити, що продуктивна робота успішно вже під питанням, тому що з`явилася заява на перерву двох фракцій: фракція Партії регіонів і „Блок Литвина”. Тому давайте дозавершимо виступи від фракцій, а далі підем перериватися.

Стретович.   

 

10:12:50

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, Християнсько-демократичний союз, демократична частина фракції НУ-НС. (Ш у м  у  з а л і) 

Шановні народні депутати! Шановні колеги! Інформую виборців про те, що зусиллями пана Кириленка розвалена фракція  "Наша Україна - Народна Самооборона". Вони тепер збираються таємно десь окремо і  приймають своє рішення, а інша частина, яка виступає проти виборів як засобу вирішення сьогоднішньої кризи, збирається там, де збиралась раніше. 

Наша позиція полягає в наступному. Сьогодні немає більш актуального і архіважливого  питання для нас, ніж прийняття заходів щодо мінімізації  світової кризи. Тому, пане Голово, ми звертаємося  до вас. Так як ви оголосили  приступити до розгляду  порядку денного і поетапно прийти до рішення, що допоможе сьогодні зберегти банківську систему і мінімізувати впливи того краху, що насувається на весь світ, зокрема в нашій Україні.

Дякуємо вам за увагу і сподіваємося на ваше розуміння проблеми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко? Іван Кириленко, будь ласка.

 

10:13:55

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, дозволю собі зробити невеличке уточнення, яке не зробив Арсеній Петрович. Вибачаюся перед Арсенієм Петровичем, але повинен сказати правду, як вона є. Проголосували за те, щоб розпочинати роботу в сесійному залі з питань, які турбують державу: 30 мільярдів вкладів населення, 48 мільйонів наших людей, турбують економіку, турбують підприємства, де безробітні сьогодні з’явилися на вулицях. Підтримали три фракції: „Блок Юлії Тимошенко” в цьому відношенні підтримав „Блок Литвина” і підтримали комуністи. На жаль, ви бачите, яка позиція Партії регіонів, і точно така позиція, на жаль, „Нашої України”. Колеги, схаменіться, не торпедуйте роботу! Державу захищати, країну і людей треба в першу чергу!  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович, вибачте, але це неправда. Ви тільки що сказали, Іван Григорович, недостовірну інформацію, тому що „Наша Україна” в особі Кириленка проголосувала саме за такий порядок денний. Це неправда.

Будь ласка, „Блок Литвина”, Олег Зарубінський.

 

10:15:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, нарешті ми одержали документ, який називається „Меморандум про економічну та фінансову політику” з МВФ. Учора всі казали, що нічого такого немає. Чергова неправда, як ми бачимо. Це добре, що ми все-таки бачимо зараз текст. І чому „Блок Литвина” теж підписався за те, щоб, підкреслюю, півгодинну перерву оголосити: для того щоб обґрунтувати свою позицію, в тому числі і публічно, стосовно 15 пункту цього меморандуму, який ми не сприймаємо і, відповідно, не можемо сприймати будь-який законопроект, який подається, де є повторення і дублювання цієї вимоги МВФ. А воно стосується того, щоб не збільшувалося  в Україні протягом 2 років ні мінімальна зарплата, ні прожитковий мінімум. А для тих, хто тут є, я скажу, що відповідно до прожиткового мінімуму вважається нормальним, щоб український громадянин на рік мав один кілограм яловичини, 170 грамів на місяць гречки, 330 грамів лапши, 330 грамів іншого. А хліб...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

 

10:16:17

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели, фракция коммунистов внесла свой проект постановления, которым, защищая национальные государственные интересы, вашу дальнейшую судьбу, предлагает  радикально отличающуюся от других предложений план действий  в Украине.

Что сегодня происходит? Представители других фракций по сути дела затеяли возню, как разделить  тот кредит, который будет представлен, как им воспользоваться. И блокирует рассмотрение в принципе вопроса: как будем спасать Украину?

В этом и проблема Верховной Рады, в этом трагедия Украины, что находясь здесь в зале, забывают о том, что есть народ – 46 миллионов, который должен работать, который должен получать зарплату, иметь возможность  жить, а не только выживать и влачить жалкое существование как сегодня.

Поэтому фракция коммунистов и настаивает на немедленном рассмотрении всех предложений, публично засвидетельствовать свое отношение к тому, что и как развивается кризис и как, какие меры надо принимать и принять соответствующее решение. Вот поэтому фракция коммунистов и внесла свой проект постановы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Партія регіонів, Вечерко. Азаров Микола Янович.

 

10:17:35

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые избиратели, уважаемые народные депутаты, после неоднократных требований сегодня утром, а точнее в пол десятого, нам был передан меморандум, то есть соглашение между правительством Украины и Международным валютным фондом об условиях предоставления кредита. Нам до сих пор, не смотря на наши неоднократные требования, не была предоставлена информация Национального Банка о состоянии платежного баланса, а также о состоянии финансовой системы.

Скажите, пожалуйста, как можно принимать ответственейшее решение по удвоению государственного долга Украины? На сегодня мы имеем 14 миллиардов, 16 берем, 30 получается. Возврат в 2005, 2015 году - пиковый год по выплатам. Документ, который нам предоставляется на рассмотрение – явно коррупционный.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

10:18:43

АЗАРОВ М.Я.

Мы предлагаем простую и ясную схему – голосование законопроекта, который бы решал главные проблемы Украины – платежного баланса, поддержания банковской ликвидности, рабочие места, сохранение социальных гарантий. Партия регионов такой документ представила, и мы готовы на базе этого документа в течение сегодня учесть все те замечания, которые содержаться в меморандуме, который мы только что получили. Вот поэтому мы просим получасовой перерыв для того, чтобы обсудить, что из этого меморандума может быть включено в наш базовый законопроект, за который мы собираемся голосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка В’ячеслав Кириленко.

 

10:19:31

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна".

Шановні колеги, шановні виборці! Я хочу звернути увагу демократичної громадськості і всіх тих, хто спостерігає за парламентським процесом, що це майже два тижні не "Наша Україна", а Блок  Тимошенко блокував трибуну. І все це  призвело до унеможливлення прийняття антикризового пакету.

Я  взагалі вважаю, що якби колеги наші колишні по демократичній коаліції хотіли б швидкого ухвалення антикризового пакету, то вони б за нього уже б давно проголосували. Ми вчора і сьогодні говоримо: заходимо в зал, вносимо в порядок денний всі питання, і всі голосуємо. Ми будемо голосувати за президентський антикризовий законопроект і за законопроекти двох наших депутатів, цілком усвідомлюючи, що  криза економічна і політична повинні бути розв’язані. Кожна з них, а не якась лише окремо.

А колегам із фракції хочу сказати, що виносити внутрішньофракційне життя на загальний осуд є ознакою дурного тону. Фракція працює, і в ній чітка проукраїнська більшість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, дві фракції вимагають перерву. Перед оголошенням перерви я до Миколи Яновича звертаюсь: Микола Янович, я вам скажу відверто, я готовий проголосувати і за ваш закон, за будь-який закон, який дає можливість вирішити питання. Крапка.

(О п л е с к и)

Я прошу 30 хвилин перерви. На 11-ту годину знову зустрічаємося.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до вимог Регламенту надається можливість фракціям, які зверталися з проханням про оголошення перерви виступити з заявою. Хто від фракції буде: або фракція Партії регіонів, або „Блок Литвина” хто? Хто буде виступати?

Будь ласка, Олександр Лавринович.

 

11:26:54

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, ми брали перерву для того, щоб з’ясувати як змістовну частину тих проектів, які пропонуються, щоб зрозуміти, які позиції сьогодні ми можемо задовольняти по тим вимогам, які висловлені Міжнародним валютним фондом до України, і яким чином парламент України має діяти: чи захищати ті інтереси, які є в українських громадян, чи інтереси Міжнародного валютного фонду.

Це стосується у першу чергу багатьох соціальних позицій: і по прожитковому мінімуму, і по мінімальній заробітній платі, і по тому, щоб ми не створювали додаткових корупційних схем для розподілу коштів, які можуть надаватися українському уряду для прийняття рішень по суб’єктивним критеріям для того, щоб направляти їх у ту чи іншу сферу, чи у той чи інший банк. А також те, щоб ми могли дотриматися парламентських процедур і не голосувати ті питання, які раптом комусь захотілося проголосувати.

Ми з вами зупинилися на тій точці, коли Голова Верховної Ради України надав слово для доповіді Лукаш Олені Леонідівні по законопроекту 3294, який приводить у відповідність норми законодавства, які забезпечують проведення виборів народних депутатів України. Зрозуміло, що може бути, і передбачена така можливість в Регламенті, що ми зупинити розгляд цього питання і перейти до інших питань. Але для цього в залі потрібно прийняти рішення.

Тому ми пропонуємо, щоб парламент ухвалив рішення зупинити розгляд цього питання і перейти до розгляду інших питань порядку денного. І щоб ми не спекулювали на першочерговості президентського законопроекту, визначеного як невідкладний, я навіть спеціально взяв зараз добірку, у на сьогоднішній день є 11 проектів законів, внесених Президентом України і визначені такі як невідкладні. Я не буду їх зараз зачитувати, це достатньо великий перелік. І ви зрозумієте, що цей аргумент штучно притягується, оскільки передбачено, що цей невідкладний розгляд здійснюється у відповідності з Регламентом Верховної Ради України. Тут дотримання норм Регламенту взагалі не присутнє як явище. Тому є велике прохання, щоб ми діяли сьогодні як парламентарі і, чітко виконуючи парламентську процедуру, ухвалили низку рішень. Почали з зупинення розгляду питання 3294, потім перейшли до всього розгляду питань порядку денного, так як це оголосив Голова Верховної Ради України, і почали розглядати в тому числі й антикризові пакети. Таким чином ми зможемо пройти результативні голосування і ухвалити рішення, які зможуть забезпечити роботу парламентським комітетам, для того щоб завтра розглянути у другому читанні ті питання, які можуть  бути сьогодні ухвалені в першому читанні, і вичерпати весь порядок денний, який Голова Верховної Ради сьогодні оголосив, у якому є й одне питання в другому читанні. Це 0916, 0917, яким ухвалюється у другому читанні нова редакція  проекту Закону „Про судоустрій і статус суддів”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський.

 

11:30:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановні колеги, по-перше, я хотів би сказати, що фракція "Блоку Литвина" просила перерви на 30 хвилин, і ми 30-ма хвилинами й скористалися. А чому півгодини після цього не було засідання, після того, як перерва завершилася об 11-ій годині, ми не знаємо. І це не наша провина, тому прошу нас зрозуміти. Це перше питання. Щодо другого питання, ми уважно вивчили порядок денний, який нам роздали. Фракція "Блоку Литвина" готова і буде розглядати всі питання, які є в порядку денному. Ми будемо брати участь у розгляді всіх, без винятку, питань, які є в порядку денному. І третій момент. Ми порадилися з приводу законопроектів, які є, і стосуються мінімізації, як сказано, впливу світової кризи. Фактично ми вважаємо, що назва має бути іншою. Це має бути назва про вихід з кризи, бо всі ж прекрасно розуміють, що внутрішні чинники на 80 відсотків і спричинили цю кризу, яка є в Україні, а зовнішні тільки частково. І тому ми будемо голосувати за основу, ми визначилися, або в першому читанні, як ми називаємо, за законопроект 3309-4.

А у свою чергу ми наголошуємо на тому, на чому і наголошували годину тому: в цілому ми не зможемо і не будемо голосувати навіть за цей законопроект, якщо із нього не буде вилучена норма, відповідно до якої громадяни України позбавляються можливості відчувати зростання соціальних стандартів протягом двох років. Це наша принципова позиція, бо якщо заморожувати на два роки зростання мінімальної зарплати, очевидно, хтось має на себе взяти  замороження цін, які зростають в геометричній прогресії, перш за все на продукти харчування. Це є наша чітка позиція і ми будемо дотримуватися цієї позиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ще раз хотів би нагадати, як відбувалася ситуація на Погоджувальній раді, і чому вчора, наприклад, не відбулося процедури голосування. Її вчора не відбулось із-за того, що не могли визначити, в якій  черговості розглядати законопроекти.

Сьогодні на засіданні Погоджувальної ради було чітко чотири голоси проти одного, чотири голоси за розгляд запропонованого порядку денного, де ми починаємо із законопроекту про подолання фінансової кризи, а далі в обов’язковому порядку, ніхто не блокуючи трибуну, розглядаємо закон „Про Державний бюджет”, де є фінансування виборів, розглядаємо питання щодо внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів”, розглядаємо інші бюджетні закони. Ця позиція залишилась незмінною.

Чи є хтось з керівників фракції, хто змінив  свою позицію? Підніміть руку, чи є керівник фракції, який змінив позицію? Немає. З огляду на це…

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Арсеній Петрович! Ви просто не бачите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Праворуч, не бачите. Справа в тому, що ніхто не змінював позицію, але було чітко і ясно сказано, що у нас є парламентська процедура і нікому не дозволено її порушити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я відповідно до цієї процедури і дію. Зараз все спрямовується на те, щоб завалити знову робочий день парламенту. Товариші, чотири  фракції дали команду мені, як голосувати. Що ж ви  мене ставите в дурне становище? Вибачте, моя посада до лампочки, але ж народ дивиться, люди дивляться, як ми працюємо. Запустіть процес. До  чого зараз ми будемо розглядати: кобила поперед возу, чи віз поперед кобилою, якщо іде повністю все в порядку денному. І бюджет іде, і вибори ідуть, - все ж іде, і не буде БЮТ блокувати розгляд питання. Навіть якщо буде блокувати, то мені прийдеться вести засідання в заблокованому режимі, тому що ми домовилися, що ми розглядаємо всі питання порядку денного. Зараз же знову зірвемо домовленості.

Я ще раз запитую, чи є хоча б один керівник фракції, який змінив позицію? Немає. Тому я оголошую розгляд законопроекту 3309-П.

Прошу, Олександр Віталійович, на трибуну. Повна процедура.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати. Президент України пропонує на ваш розгляд перелік першочергових заходів для того, щоб запобігти фінансовій кризі. Переконаний в тому, що всьому світові ще досить довгий час доведеться розбиратися у витоках цієї кризи, її причинах, її наслідках, її масштабах. Однак вже сьогодні нам треба зробити конкретні висновки, які стосуються України для того, щоб правильно зорієнтуватися в ситуації. Декілька з цих висновків.

Перший. Світова фінансова криза набирає обертів і вже є безпрецедентною з часів великої депресії 30-х років минулого століття.

Другий. Світова фінансова криза все активніше впливає на економічну ситуацію в Україні. Різко зменшився попит на продукцію українських підприємств, тільки в жовтні місяці більше, як на 40 відсотків, для них закрилися зовнішні ринки фінансування, відтак захиталися українська гривня. Загальносвітові проблеми банківської ліквідності помножені на недовіру до українських банків, викликало проблему „Промінвестбанку”, вимусило Національний банк України вживати не популярних, екстраординарних заходів.

Третє. Світова фінансова криза стала лише детонатором для проблем української економіки. Мусимо відверто визнати, що в економічній, бюджетній, монетарно-валютній і курсовій політиці нами протягом багатьох років було зроблено і допущено багато помилок, які зробили Україну надзвичайно вразливою для зовнішніх шоків. Ми захопилися легкими зовнішніми ринками майже не розвиваючи свій внутрішній. Ми забезпечували внутрішній попит, в першу чергу, за рахунок дешевого імпорту – тим самим за три роки отримали різко негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Ми щедро роздавали пільги і соціальні обіцянки, оплатити які не можемо через державний бюджет. Ми боролися з інфляцією монетарним голодом і курсовими авантюрами. На жаль, перелік можна буде продовжувати. Прийде час і нам всім, шановні колеги, воздасться: кому від виборців, кому від кредиторів, кому від прокурорів. Однак зараз не час для зведення рахунків. Державі потрібні консолідовані рішення і єдність провідних політичних сил у розумінні виходу з кризи.

Четверте. Далеко не всі в Україні адекватно оцінюють можливі перспективи розгортання кризи. Нагадую, вже сьогодні зупинено або переведено на аварійний режим три четвертих українських металургійних потужностей. З перспективою піти в неоплачувану відпустку або вже в такій, або звільненими сьогодні стикнулися близько 100 тисяч будівельників.

З урахуванням світової економічної рецесії ми очікуємо в 2009 році падіння реального валового внутрішнього продукту різкого – до 40  відсотків погіршення зовнішнього попиту на нашу продукцію. Нульового в кращому випадку 2-3 відсоткового, не більшого, процентного зростання промислового виробництва. За цих умов усі держави, і ми не виключення, шукають відповіді на чотири виклики: перший – як запобігти рецесії економіки; другий – як виправити баланс зовнішньої торгівлі; третій – як підтримати ліквідність банківської системи; четвертий – як не допустити  розбалансування державного бюджету?

Спроби дати відповіді на ці запитання містяться в усіх законопроектах, які в останні дні зареєстровані у Верховній Раді як антикризові. Однак, спроби узгодити їх між собою поки що не дають результатів за старими відомими принципами: „Де два українці – там три гетьмани”, „Ми – за колгосп, але не в нашому селі” і таке інше. За цих умов Президент України прийняв рішення запропонувати Верховній Раді так званий мінімальний пакет першочергових заходів, який базується на досвіді інших держав і    пропозиціях народних депутатів. Отже, законопроект включає у себе шість принципових норм. Дві з них стосуються підтримки наших підприємств.

Перша. Вперше впроваджується в Україні стабілізаційний фонд. Ми взяли основні ідеї законопроекту народних депутатів Януковича і Азарова. Джерелами стабілізаційного фонду повинні стати надходження від приватизації. Ми, нарешті, повинні припинити  „проїдати”  приватизаційні гроші, як зробили це з „Криворіжсталлю” і з іншими підприємствами. Ми повинні приватизаційні кошти вкладати в капіталізацію нашої економіки.

Другим джерелом будуть зовнішні і внутрішні запозичення.

Третім – надходження від міжнародних фінансових організацій, які  дають таку можливість.

Напрямки використання також прописані в законі. В першу чергу – це підтримка української економіки, а саме інвестиційних проектів терміном на 10 років. Підтримка малого і середнього бізнесу, або здешевлення відсоткових ставок по їхнім позикам. Це добудова недобудованих сьогодні об’єктів, у тому числі житла, для того, щоб потім це можна було продавати нашим громадянам, або використовувати для державних потреб.

І, нарешті, четверте – це підтримка тих галузей, які сьогодні опинилися в критичній ситуації з тим, щоб їхній  зовнішній  попит замістити внутрішнім.

Друга ідея, яка направлена на підтримку нашої економіки розглядалася вже в цьому залі. Це так звані зміни  до Закону про податок на додану вартість для наших селян.

Нагадаю вам, що якщо жодного рішення ми не приймемо, то з нового року село буде оподатковуватися за звичайною ставкою податку на додану вартість. Я думаю  в будь-якого фахівця можете  з’ясувати, що це стане початком кінця нашого сільського господарства.

Отже, нам необхідно прийняти законопроект, який був опрацьований вже в Комітеті Верховної  Ради і був прийнятий в цьому залі в першому читанні, який дозволяє перейти на режим акумуляції податку на додану вартість у самих селянських  господарствах. Ціна цього законопроекту  орієнтовно 7,2 мільярда доларів для підтримки села. До речі, що стосується першої статті стабілізаційного фонду. Ми переконані, що ми можемо в 2009 році  зосередити в цьому фонді близько 50 мільярдів гривень.

Наступні три пропозиції стосуються підтримки ліквідності банківської системи і відновлення довіри до неї. 

Перша з пропозицій. Пропонується  запровадити механізм капіталізації банків, які того потребують за допомогою ресурсів уряду і Національного банку.

Механізм уже випробуваний у Сполучених Штатах Америки і в Європі, полягає у готовності держави тимчасово ввійти у капітал українських банків. Міжнародні фінансові організації готові виступити партнерами таких операцій. Загальна сума ресурсів, окрім звичайних операцій рефінансування Національного банку може при необхідності скласти від тридцяти до п’ятидесяти мільярдів гривень.

По-друге, запроваджується додаткове джерело поповнення Фонду гарантування вкладів населення двадцять п’ять відсотків перевищення кошторисних доходів Національного банку над кошторисними видатками. Тільки у цьому році ця сума може скласти 1,3 мільярда гривень, а, відтак, майже у двічі збільшити можливості Фонду.

Нарешті, третє. Пропонується як перший крок участі держави у капіталі проблемних банків викупити через державний „Ексімбанк” більше восьмидесяти відсотків акцій додаткової емісії „Промінвестбанку” у випадку прийняття Національним банком України такого рішення. На ці цілі пропонується додатково з бюджету 2008 року виділити один мільярд гривень.

І, нарешті, остання шоста пропозиція, найбільш принципова і найбільш контраверсійна, вона стосується наших соціальних стандартів, про що вже говорив пан Зарубінський у цьому залі. Однак мені видається, що пан Олег не зовсім детально вчитався у те, що там було написано. Ситуація, шановні колеги, наступна. Розмір наступного бюджету, я хочу, щоб мене послухали, буде таким самим як розмір бюджету 2008 року, у кращому випадку, помножений на інфляцію. У цих умовах ми не можемо реалізувати ідею, яка приймалася у цьому залі три роки назад щодо підняття мінімальної  заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму. Це вимагатиме сьогодні від економіки держави на кожному підприємстві у середньому збільшити заробітні плати на тридцять п’ять відсотків. Запитайте у будь-якого роботодавця чи у керівника металургійного підприємства, чи будівельного, які на сьогоднішній день не мають можливості платити навіть такої заробітної плати, чи в стані він збільшити на тридцять п’ять відсотків заробітну плату. Сьогодні ні, - скаже він. Таким чином, ідея полягає у наступному, давайте на ці два роки скажемо чесно нашим громадянам, у тому числі, бюджетникам, до речі, для бюджетників потрібно буде більше сорока дев’яти мільярдів, щоб реалізувати цю норму. Ми зможемо підняти прожитковий  мінімум і мінімальну зарплату на рівень інфляції, тобто зберегти на реальному рівні, на рівень інфляції. Більшого у ці два роки ми зробити не зможемо. Цей крок доведе серйозність і адекватність українських парламентарів і української економіки до реальної ситуації.

І на завершення декілька коротких пояснень.

Перше. Поза всяким сумнівом є необхідність прийняття додаткових рішень для запобігання кризи, які містяться в інших антикризових законопроектах, і ми повинні продовжити роботу над ними. Однак, сьогодні обов’язково потрібен позитивний сигнал як Україні, так і за її межами шляхом прийняття хоча би цих першочергових заходів.

Друге. Президент України, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради проводили широкі консультації з діловими колами, банкірами, вченими, пройшли масштабні консультації з провідними економістами Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку. Пакет запропонований Президентом України підтримується усіма. Україна отримає масштабну підтримку з боку міжнародних фінансових організацій, поміняється відношення до нас кредиторів, впевнені, що почуватиме себе діловий світ і, в першу чергу банківське середовище. Національний банк України отримає серйозну підтримку для стабілізації курсу гривні.

І останнє. Україна має всі шанси з найменшими втратами перейти  світовому фінансову кризу. Сьогодні все залежить від вашої позиції, шановні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте завершити.

 

ШЛАПАК О.В. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин запитання-відповіді. Клименко.

 

11:45:21

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний Олександре Віталійовичу, я, як представник Української народної партії, буду підтримувати ваш законопроект. Але хотів би також наголосити на тому, що чи буде це стосуватися і фонду, створеного фонду по захистам громадян, які є членами кредитних спілок України, а також страхових компаній, оскільки ваш законопроект стосується виключно банківської сфери діяльності. І питання в тому полягає, що чи знає Секретаріат Президента наскільки сьогодні обманутих вкладників, в тому числі і в Донецькій області і, де з боку прокуратури ні жодної діяльності щодо розслідування цих справ не проводиться? Дякую.

 

ШЛАПАК О.В. Дякую. Буду відвертий з вами. Законопроект стосується поки що тільки фонду гарантування вкладників банків. Ми домовилися, якщо сьогодні законопроект буде прийнятий в першому читанні і будуть толкові пропозиції збалансовані, які ми зможемо включити в цей законопроект, давайте їх розглянемо. Формулюйте будь ласка, будемо дивитись. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гордієнко.

 

11:46:21

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Шановний Олександре Віталійовичу, я уважно читав законопроект і не побачив, щоб у цьому законопроекті чітко просліжувалося три речі. Що цей законопроект захищає державні інтереси, вітчизняного товаровиробника і рівень життя простої саме людини. Ви сьогодні скажіть народу України, що даний законопроект має на меті вихід із цієї кризи, у першу чергу саме за рахунок простої людини і погіршення її життя. Ви сказали самі тут тільки що, що все не буде підніматися, ні рівень заробітної плати, ні рівень соціальних гарантій. Але скажіть, чи буде підніматься рівень цін, тарифів, робіт і послуг. Бо сьогодні людина не виживає, а як за таких умов вона буде виживати?

 

ШЛАПАК О.В. Дякую. Дві речі хочу сказати. Я ще раз прошу не перекручувати те, що я сказав. Я не говорив про те, що не буде зростати заробітня плата і прожитковий мінімум. Підкреслюю, буде зростати на рівень інфляції, не більше. Оце я сказав.

І друге. Якщо мені дана така можливість, звернутися до українського народу, я скажу вам, неприйняття цього закону суттєвим чином погіршить ситуацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вечерко.

 

11:47:51

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Александр Виталиевич!  Вечерко, Партия регионов.

У меня к вам такой вопрос. Если в вашем докладе прозвучало, что за основу у вас лежит проект Азарова, Януковича, так давайте мы за него в целом и проголосуем, чтобы мы там не мудрили. А принять за основу наш законопроект и проголосовать за него.

Второе. Я хочу вас спросить, за счет чего вы будете пополнять стабилизационный фонд? Это раз. И какие первоочередные меры вы сегодня должны уже сделать? Потому что мы идем в зиму и энергетики, энергетикам не платят за уголь. А Министерства топлива и энергетики не платит угольным объединениям. Вот это первоочередные меры, которые мы должны сегодня принять. А потом все остальное. Ответьте, пожалуйста, мне на эти вопросы.

 

ШЛАПАК О.В. Дякую. Що стосується законопроекту шановних народних депутатів. Законопроект пана Азарова і пана Януковича, буде Микола Янович виступати, я думаю, відкоментує, містить в собі дві норми. 

Нагадаю вам – стабілізаційний фонд, який повністю викладений в цьому законі, і норма про 25 відсотків перевищення доходів  над видатками  Національного банку. Вони повністю в цьому законі враховані.

Однак я переконаний, і просив би у свідомим бути того, що одними цукерочками в даному  випадку не обійдемося. Ось чому ми збалансували закон тими речами, які, на думку цих народних... поважних народних депутатів, треба було би зробити і  тими речами, які треба зробити ще і на нашу думку.

Що стосується того, що ми повинні робити. Я намагаюся робити те, що я повинен зробити. Я переконаний, що сьогодні зобов’язані народні депутати в цьому чи в іншому форматі прийняття закону. Хай кожний робить те, що  вважає за потрібне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв.

 

11:49:30

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Олександре Віталійовичу, ну очевидно, що цілий ряд ключових положень, які були включенні як проект закону, поданий урядом, знайшли своє відображення в проекті, який внесений Президентом. Але я хотів би задати вам питання. Чи не вважаєте ви, що ті кошти, які передбачаються виділяти із стабілізаційного фонду на підтримку банківської системи, приватного сектору і підтримку підприємств металургійного, переробної галузі, приватного сектору можуть виділятися виключно під передачу пакетів акцій цих підприємств приватних у власність держави з поверненням цих пакетів після розрахунку з державою? Бо я все розумію, що   добрі олігархи, які забезпечували, як вони казали, мільйони робочих місць не хочуть ділитися своїми надприбутками. Дякую.

 

ШЛАПАК О.В. Дякую, пане Сергію.

Законопроект про стабілізаційний фонд, на превеликий жаль,  рамковий. Якщо звернете там увагу, там є такий запис: „Порядок використання коштів до врегулювання цього питання окремим законом будуть здійснюватися Кабінетом Міністрів”. Оскільки я знаю, ви маєте відношення сьогодні до Кабінету Міністрів, ваша фракція. Будемо розраховувати на те, що ви зробите все як належить  і зробите все правильно.

Якщо ви хочете мою думку, то стабілізаційний фонд не повинен використовуватися як кредитна організація. Він не повинен використовуватися для кредитування підприємств під заставу акцій. Для цього є банківські механізми. Ми повинні використати стабілізаційний фонд для того щоб, чи  можливо через наші державні банки підтримувати наші галузі  шляхом надання замовлень на будівництво  нових вагонів, де потрібен метал, на будівництво  додаткового житла, вірніше добудови того житла, котре є, і потім використовують його у державних цілях. Замовником по стабілізаційним фондам, на моє переконання, повинні виступати  державні структури і установи, а  не інші там комерційні банки. Вони мають  таку можливість і механізм, звернувшись до Національного банку через свої банки для рефінансування своїх потреб. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександр Віталійович.  Прошу сідати.

Наступний доповідач, законопроект уряду, Юлія Володимирівна, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня, шановні колеги. Дійсно, сьогодні ситуація надзвичайно складна і не тільки  в Україні, складна ситуація в світі. Фінансово-економічна криза сьогодні  поглинула  всі країни світу. Виключень не існує.

І якщо ми сьогодні аналізуємо стан справ  у світі, то загальний обсяг  втрат світової економіки  на цю хвилину за останні тижні  кризи складає  2,8 трильйонів доларів США. Таких втрат світ ніколи не  мав. І якщо ми говоримо сьогодні про наслідки, які  має кожна країна у світі, то в першу чергу  потрібно говорити про те, що в світі впали всі сировинні ринки. І, безумовно, кожна країна це відчуває. Закрилися у світі  найпотужніші підприємства машинобудування такі, які мають світову славу і які працювали сотні років надійно.  І Україна, яка була постачальником металопрокату, металопродукції для  багатьох країн світу, сьогодні втратила світові  ринки. Якщо ми говоримо про Європейський Союз, то тільки за останні  50 днів євро по відношенню до долара на  22 відсотки пішло у мінус. Це значить,  що падіння національних  валют іде по всім ключовим країнам Європи, іде по всім  ключовим країнам світу, і Україна це відчуває.

Я не буду перераховувати інші  наслідки, які в тому числі пов’язані з тим, що кожен місяць єврозона фіксує мільйон безробітних, і це тільки  початок. Ви знаєте, що всі світові фінансові організації і всі об’єднання  країн оголосили, що у світі почалася стабільна рецесія, практично  падіння  економіки світу. І Україна у цей час мусить бути сильною, об’єднаною, тому що ми маємо таку структуру економіки, і таку  структуру фінансових ринків, що ми можемо мінімізувати впливи світової фінансової кризи на Україну, але для цього, безумовно, потрібна єдність, для цього потрібна спільна команда, спільні дії  і  спільна відповідальність.

Саме тому, що нам зараз потрібно пройти певний період стабілізації і виходу з цієї важкої ситуації, саме тому уряд звернувся до світових фінансових організацій для того, щоб дати на цей важкий момент, коли банківська система залишалася без притоку ресурсів, тому що ви знаєте, що депозит сьогодні у банки не несуть  ні фізичні, ні юридичні особи. Але у той же час  ніхто не зняв з банківської системи необхідність обслуговувати і підприємства, і  депозити людей. Банківська система у світі сьогодні  найслабкіша ланка, так само і в Україні. 

І тому, коли ми звернулися до  світових фінансових організацій,  ми мали на меті, щоб на цей важкий час, коли країни трильйони виділяють  на підтримку банківської системи і реального сектору економіки, щоб  Україна мала можливість отримати світові фінансові ресурси на довгостроковій основі і  під мінімальні відсотки – 4 відсотка річних.

Для того, щоб отримати  цей фінансовий ресурс і закласти  практично підвалини для успішного  виходу України зі світової фінансової кризи,  нам потрібно прийняти певний перелік дій, які пов’язані з збалансуванням нашого платіжного балансу, з всіма елементами, які переводять країну у цей важкий час на шлях економії ресурсів по всім напрямкам і, безумовно, стабілізуя банківську  систему.

Після переговорів зі світовими фінансовими  організаціями уряд разом з Національним банком досягли компромісу. Україні на цей важкий період можуть виділити 16,5 млрд. доларів, причому під чотири відсотка річних, вже давно таких кредитів у країні не було, з погашенням за досить тривалий час і ще із можливістю не всі їх використати, якщо країні вони не будуть потрібні. І уряд разом з Національним банком, і разом з консультантами тих фінансових організацій, які запропонували Україні допомогу, підготували законопроект урядовий, який внесений.      

Він складався з декількох частин. Перша – це стабілізація банківської системи України. І, безумовно, якщо країна у вигляді Національного банку і уряду бере, запозичає гроші, ми зобов'язані гарантувати повернення. І тому, якщо підтримка банківської системи, то виключно з гарантованим поверненням, а це значить, що в заставу уряд і Національний банк мусять отримати акції, частину акцій тих банків, які звернуться добровільно за допомогою.

Другий блок питань, який пов'язаний був з стабілізацією ситуації, - це зменшення податків або збереження пільгової податкової ставки. Урядовий законопроект робив два блоки питань: перше – це для сільського господарства абсолютна стабілізація пільгового режиму оподаткування, а з іншого боку, ми давали блок зменшення податкового навантаження на будівельну галузь, яка сьогодні буде ключовою для підйому економіки країни.

На жаль, в президентському законі одна частина залишилася, це те, що стосується збереження пільгового режиму оподаткування села, а друга, те, що стосується радикального зменшення навантаження на галузь будівництва, прибрано з цього закону. Але уряд, розуміючи, що потрібна консолідація зусиль, абсолютно підтримує президентський законопроект для того, щоб мати можливість навколо єдиного документу консолідувати наші зусилля.         

Наступне. В законі уряду передбачено безумовне створення стабілізаційного фонду і наповнення його за рахунок запозичень, про які я сказала, і за рахунок приватизації чесної, відкритої, прозорої, тобто на аукціонній основі.

Збереглися в президентському законопроекті пропозиції уряду щодо стабілізаційного фонду, але, на жаль, зникли всі прозорі процедури, які стосуються проведення  відкритих аукціонів по приватизації і відкритих аукціонів на видачу ліцензій по використанню корисних копалин, які у України  є і в які потрібно залучати інвестиції. Але в той же час ми також сприймаємо такий компроміс, тому що нам потрібно рухатися вперед і стабілізувати ситуацію, отримавши серйозну фінансову допомогу.

Крім того, в законопроекті уряду було передбачено скорочення на 20 відсотків всіх видатків на адміністративний апарат країни. Це і уряд, і президентські адміністрації, і Верховної Ради. На жаль, вже в президентському немає цієї позиції, але в той же час ми урядові всі видатки  скоротили спеціальною постановою уряду на 20 відсотків, і вже тиждень ми практично живемо в системі  економії.  Я вважала, що потрібно, щоб це було в законі для всіх, але, якщо  президентський вважав за потрібне це  виключити, ми також з цим погоджуємося.

Крім того, ми також наполягали на тому, щоб в законі було  продубльовано  гарантія держави на рівні  100 тисяч гривень для тих депозитів, які поклали фізичні особи в банки. І в урядовому законопроекті була ця позиція  про гарантування 100 тисяч на одну людину  такого вкладу  з боку держави.  В президентському цього немає, але я переконана, що навіть, якщо ми зараз підтримаємо всі колективно президентський, то  все одно окремим законом  нам потрібно дати гарантії фізичним особам по поверненню депозитів.

І ще про що я хотіла би сказати в чому є відмінність. Відмінність є в тому, що ми пропонували достатньо суттєвий блок податків  відкоригувати. Це стосується акцизів на алкогольні напої, акцизів на нафтопродукти, рентні плати  по тим корисним копалинам, які сьогодні значно нижчі, ніж в світі, в Україні підняти для того, щоб ці податки  спрямувати абсолютно цілеспрямовано на  будівництво автомобільних доріг і мостів, які б дали можливість підняти будівництво і забрати металопродукцію з наших металургійних заводів на внутрішній ринок. Але, на жаль, це теж випало, цей блок, і ми, ще раз говорю, не наполягаємо, розуміючи всю складність ситуації і необхідність все ж таки прийняти цей законопроект.

Все інше, що пропонував уряд, враховано в президентському  законопроекті, він практично і зроблений на базі урядового. І тому ми цілком і повністю розділяємо цей законопроект Президента, підтримуємо його. Наша фракція повністю віддасть 156 голосів за цей законопроект, і ми готові далі його виконувати.

Але в той же час, завершуючи свій виступ, я хотіла би звернутися в тому числі і до опозиції. І попросити всі опозиційні фракції все ж таки консолідуватися навколо всієї нашої роботи спільної по запобіганню світовій фінансовій кризі на території України. І, знаєте, я розумію, що для кожної фракції, для кожної політичної команди важливі слова свого власного лідера, а не слова лідерів інших політичних сил. І тому для Партії регіонів я все ж таки підібрала ті цитати, які рівно рік назад, в 2007 році, проголошував Віктор Федорович Янукович. І я візьму сміливість процитувати вашого класика і цілком підтримати його слова.

„Я неодноразово говорив, що політику в принципі не можна будувати на підкресленому несприйнятті своїх політичних опонентів, на провокуванні настроїв, які схиляють народ до думки, що причина усіх існуючих проблем – у безпорадності діючої влади. Це помилка, що, мовляв, змінимо владу – і всі проблеми зникнуть самі. Погляньмо на країни Європейського Союзу, на Росію: попри те, що там також має місце політична боротьба, вона ніколи не переходить межу, за якою політичне суперництво може негативно вплинути на економічну безпеку держави. І останнє: політики повинні розуміти, що, хто б не прийшов до влади завтра, він не зможе самотужки впоратися з викликами, породженими складною ситуацією в світовій економіці. Слід пам’ятати, що відповідальність у політиці означає, в першу чергу відповідальність перед народом за те, що ти зробив для об’єднання зусиль перед обличчям серйозної загрози, а не для здобуття влади за будь-яку ціну. (О п л е с к и)

Тому, шановні друзі, я теж аплодую цим словам Віктора Федоровича, який в 2007 році, будучи Прем’єр-міністром, сказав те, що я хочу сьогодні сказати вам, будучи Прем’єр-міністром. І я вірю в те, що Україна має надійну команду, яка може захистити Україну. І можу сказати, що все, що сьогодні лунає відносно заморожування соціальних видатків, це не про нашу команду. Ми не тільки не заморожували соціальні видатки, а ми завжди їх робили так, як це потребують люди.

І сьогодні, я підкреслюю, що не буде ніякого замороження, а всі видатки соціальні будуть корегуватися на індекс інфляції, який буде в країні і ніякого заморожування не буде. А далі, як спрацюємо, так і підвищимо соціальний рівень життя країни. Тому за єднання! (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, не тікайте, будь ласка, є запитання. Чи знімаєте ви свій законопроект на користь президентського?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  З великим задоволенням знімаю урядовий проект на користь президентського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово. Я вам хочу сказати, що це велика ознака єднання, коли чинний Прем’єр-міністр цитує опозиційного прем’єра. Вони зняли законопроект. Тому питань немає, якби вони доповідали законопроект, законопроект знятий.

Наступний доповідає Микола Янович Азаров, будь ласка.

 

12:05:59

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты, если б вы, Юлия Владимировна, прислушались бы всегда к своим оппонентам, к тому мы здесь неоднократно в этом зале вам предлагали 11 июля, 23 сентября, в октябре месяце и так далее, ситуация была бы сейчас намного лучше.

Сегодня вы паникуете, подогреваете страсти, к сожалению,  не всегда с продуманными заявлениями выступает руководство Национального банка. Но прежде чем принять какие-либо меры, надо четко, хладнокровно проанализировать причины того, что произошло. И тогда станет понятно, что надо делать. Прежде всего, Юлия Владимировна, вспомним 2005 год, когда без всякого финансового кризиса мирового мы обвалили, вы то есть обвалили производство в стране. И в августе мы имели абсолютное падение валового внутреннего продукта.

Примерно аналогичная ситуация происходила и в этом году. Буквально две недели тому назад вы говорили, что никаких проблем в стране нет. Уберите заставку: „Докатились до кризы”, на „5 канале” рассказывали. На нашу критику и предложения не отвечали. И вдруг осознали, что в страну пришел кризис. Кризис  в страну пришел не вдруг, все начиналось в 2008 году точно также, как происходило в 2005-м: с популистских выплат, с ограничения кредитования экономики, с административной борьбы с ценами, с ревальвации гривны, с протекционизмов импорта, с повышения тарифов на транспортные услуги. Мы на это обращали внимание не раз. И надо заметить, что уже к сентябрю уровень недоверия правительственной политикой, то есть спред в глазах мировых инвесторов поднялся в восемь раз. А когда правительство в сентябре представило бюджет  на 2009 год, то, конечно, Юлия Владимировна, все мировые инвесторы ахнули: бюджет, его внимательный анализ основного государственного документа финансового показал, что правительство не понимает, в какой обстановке оно работает.

Более того, вспомните те законопроекты, которые голосовались и подавались правительством в сентябре этого года. Они, что, свидетельствовали о понимании, что происходит в мире и какое влияние на страну имеет мировой экономический кризис?

Что ж сейчас предлагается и, удивительно, с какой легкостью правительство отказывается от своих предложений? Мы готовы отказаться от того, мы готовы отказаться от этого, мы готовы налоги не повышать. А где же позиция правительства? Твердая, выверенная, хладнокровная, стоять на своем до конца, если ты в этом уверен, а не сдавать позиции и менять их каждый день.

Что сейчас предлагается по сути? Фактически замораживание заработной платы, фактически сокращение рабочих мест в бюджетной сфере. Внедряется потенциально-коррупционный механизм распределения средств Международного валютного фонда и механизм изменения владельцев банков. Разрушается существующая на сегодня система учета и взыскания иностранных кредитов. Позволяется дочерним компаниям «Нафтогаза Украины» платить дивиденды не в бюджет, а непосредственно компаниям, предоставляется право банкам на внесудебное взыскание залогового имущества.

Мы не можем поддержать такую позицию и правительство и в том числе и Президента. Почему? Да потому что эти меры не решают проблемы борьбы с последствиями кризиса.

Что нужно сейчас сделать и что предлагается в нашем законопроекте? Прежде всего необходимо прекратить панику абсолютно на всех уровнях. В Украине достаточно ресурсов, чтобы решить все проблемы, которые стоят перед Украиной сегодня. Какие проблемы необходимо решить и о чем не говорится ни слова ни в правительственном законопроекте, ни в законопроекте президента. Проблема платежного баланса – прежде всего выравнивание между объемом экспорта и импорта. Проблема экспортно-ориентированных отраслей – необходимо поддержать переориентацию экспортно-ориентированных отраслей на внутренний рынок. Проблема в банковской сфере – необходимо, прежде всего, восстановить доверие, обеспечить повышение ликвидности, найти ресурсы для выполнения внешних обязательств и восстановить в полном объеме кредитование экономики. Суть решения этих проблем в концентрации всех ресурсов государства на приоритетных направлениях. Девять десятых этой работы концентрируется в министерствах, ведомствах, Национальном банке. Что мы предлагаем?

Первое. Создать стабилизационный фонд. И в чем, ну, взято наше предложение в президентском законопроекте. Но как взято? Ресурсом предлагается стабилизационного фонда доход от приватизации. Когда мы первую гривну оттуда возьмем? Вы ж все реалисты. Минимум через полгода. У нас в нашем законопроекте четко и ясно выписаны сегодняшние ресурсы, которые можно направить в стабилизационный фонд. Какой механизм работы стабилизационного фонда? Мы говорим о том, что механизм работы осуществляется через государственные банки. На что эти банки имеют право использовать эти ресурсы? На предоставление кредитов для погашения обслуживания кредитов, полученных отечественными банковскими учреждениями  субъектами хозяйствования у иностранных кредиторов на конкретную дату – до 15 сентября, например. Финансирование инфраструктурных инвестиционных проектов общегосударственного значения на поворотной основе. Удешевление кредитования проектов малого и среднего бизнеса, в частности тех, которые влияют на повышение уровня занятости населения. Предоставление кредитов на завершение строительства жилья, которое осуществляется с привлечением ипотечного кредитования.

Среди направлений такой поддержки мы видим также помощь в приобретении сельхоз производителями минеральных удобрений и средств защиты растений отечественного производства.

Это позволило поддержать не только химическую  промышленность, но и аграриев и обеспечить создание и защиту рабочих мест. Кредиты могут быть предоставлены полностью или частично путем приобретения государственными банками облигаций, которые выпускаются такими получателями. Четко прописывается каким образом формируется стоимость таких кредитных средств.

Сразу хочу обратить внимание, что мы предлагаем не ручное управление, которое содержится как в правительством законопроекте, так и в президентском, ни военный коммунизм, а предлагаем нормальные рыночные подходы. И вместо так называемых троек: один – представитель Минфина, два – неизвестно кто, мы предлагаем абсолютно прозрачный механизм распределение этих средств. Почему был выбран именно такой механизм? Потому что консервативность системных взаимоотношений между банками позволит минимизировать кредитные риски.

Второй шаг. В нашем законопроекте гарантируется, и я особо подчеркиваю это, сейчас  очень важно – восстановить доверие вкладчиков к банковской системе. Поэтому  гарантируются  все вклады граждан, то есть восстанавливается доверие граждан к финансовой системе государства. Предусматривается гарантирование каждого вкладчику возмещение средств по его вкладам, включая проценты в размере вкладов на день наступления недоступности вкладов в размере 150 тысяч гривен. Для того, чтобы предложенный механизм работал необходим стабильный источник пополнения фонда гарантированных вкладов, и эта норма в законе прописана.

И еще несколько проблем, которые урегулируются в нашем законопроекте. Это механизм налогообложения села, мы практически сохраняем этот механизм, который действовал до сих пор. И механизм изменения таможенных пошлин.

Правительство предлагает взять эту процедуру на себя, может быть  вы и доверяете такому механизму, может быть вы и доверяете, но я проработав в правительстве не мало лет, знаю, что так делать нельзя. Этот механизм правительство должно представить нам программу  соответствующую по каким товарным позициям мы будем изменять меры тарифной защиты, а вот здесь в этом зале мы должны проголосовать за эти меры.

Задача состоит, вдумайтесь в этот объем, если у нас объем импорта на будущий год прогнозируется 80 миллиардов долларов, а экспорта, кстати, 60, то мы должны минимум сократить на 10 миллиардов наш импорт, минимум. И вот это мы должны с вами вместе в этом зале принять, это крайне ответственное решение. И в нашем законопроекте предлагается, как это сделать.

На конец мы предлагаем принять немедленно бюджет 2009 года. Почему? Да потому что это главный ориентир всей финансовой политики правительства на следующий год, это главный инструмент, который покажет, можно нашей стране доверять или нет. Затяжка с принятием бюджета создает неопределенность.

И буквально несколько слов о… Можно многое говорить, потому что сказала здесь Премьер-министр, в том числе и о кредите Международного валютного фонда. Самая сложная проблема, дорогие мои коллеги, будет заключатся вот в чем…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Яновичу, я прошу завершувати.

 

АЗАРОВ М.Я. 3 миллиарда (буквально одна минута), 3 миллиарда  которые мы получим первого транша, безусловно, деньги хорошие и большие, срок возврата этого кредита 5 лет. В 2013 году государственный долг Украины, который сейчас составляет 14 миллиардов, будет составлять 36 миллиардов. Ну-ка посчитайте, во сколько это правительство его увеличивает? Теперь, 2013 год – это год пиковый выплат. Поэтому мы вчера на встрече, Партия регионов, на встрече с делегацией Международного валютного фонда поставили четкий вопрос: кредит не может предоставлен быть на пять лет, минимум 10-15 лет, и я думаю, что это вполне реально.

Уважаемые народные депутаты, я прошу вас поддержать законопроект, который внесла Партия регионов в первом чтении. И я думаю, что в процессе работы над  этим законопроектом  мы выйдем на грамотный системный документ, который позволит реально изменить ситуацию в нашей стране.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Яновичу.

Микола Янович, треба 5 хвилин запитання-відповіді. Будь ласка, запишіться 5 хвилин – запитання до Миколи Яновича.

Юрій Мірошниченко.

 

12:18:56

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. 

Шановний Миколо Яновичу! Я, звичайно, порівнюючи ці два документи, які ми зараз маємо, - урядовий і опозиційний – не можу не відмітити, що фактично ті всі позитивні зміни, які пропонуються, і урядом, і Президентом, ґрунтуються на тих ідеях, які ви щойно озвучили. А саме головне – створити  стабілізаційний фонд, за рахунок якого можна  перерозподіляти фінансові ресурси держави; і друге – звичайно, вгамувати паніку через гарантування внесків до банків.

Микола Янович, скажіть, будь ласка, чому саме наш законопроект має бути взятий за основу? І чому не можна проводити приватизацію в умовах, коли рухнули всі фондові ринки, коли це може перетворитися в простий деребан тих людей, які відчувають, що команда їхня йде і зараз з собою можна щось захопити, а не вирішувати проблеми країни.

Дякую щиро.

 

АЗАРОВ М.Я. Вы сами ответили на свой вопрос фактически. И поэтому мы, они взяли - и те, и другие – взяли за основу наши  главные идеи, с  которыми мы выступили 23 сентября – это стабилизационный фонд, фонд гарантирования вкладов и целый ряд других мер. Но! Как всегда это бывает выхолостели их содержание. Я уже сказал, как можно основным источником ставить доходы от приватизации, когда совершенно очевидно, что в ближайшие полгода ни копейки не поступит в эти  фонды. Значит мы рисуем воздушные замки, а нам же нужны реальные деньги. 40 миллиардов по году  означает 4 миллиарда минимум мы должны иметь в первый же месяц для того, чтобы поддержать свою систему. Вот поэтому мы говорим, нельзя голосовать за эти законопроекты.

И еще одно немаловажное обстоятельство. И правительство, ну,  Президента – просто, там просто заморозить и все дела, социальные выплаты. У правительства такой гибкий ход, но, тем не менее, то же самое.

Мы говорим, что в…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Пожалуйста, Николай Янович!

 

АЗАРОВ М.Я.  В условиях, когда у нас внешний рынок закрывается нам надо переключиться на внутренний рынок. А на внутренний рынок приходят наши предприятия и наши граждане, а нашим гражданам ни в коем случае нельзя ограничивать покупательную способность. Поэтому политика тут должна быть выверенная и очень точная, вот почему мы против этого пункта. Это не популизм, это реальные экономические расчеты.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідельник.

 

12:21:49

СІДЕЛЬНИК І.І.  Сидельник «Блок Юлии Тимошенко». Прошу передать слово Терехину.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Терьохін.

 

12:21:59

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую. Микола Янович, от ви зараз сказали (в мене два питання і одне зауваження). Ви зараз сказали, що  у вас є такі добрі джерела стаб.фонду. Читаю: „Частини коштів єдиного казначейського рахунку”. Це, я вам просто нагадую, як міністру фінансів, це майбутні зарплати вчителів, лікарів, дотації Пенсійного фонду. Це перше.

Друге питання. Ви написали, що кошти Ощадбанку  і „Укрексимбанку”     ідуть для виплати кредитів перед іноземними банками, тобто пропонуєте кошти платників податків „прогнати” через Ощадбанк і „Ексімбанк”, і віддати закордонним банкам, які  „нагрівалися” на нашій економіці. В інших країнах там взагалі вето на такі попередні погашення є.

І останнє.  Микола Янович! Немає у вас в законі жодного слова про село і жодного слова про митні тарифи! Так що не вводьте, будь ласка, в оману зал.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Сергей Анатолиевич! Вы, как всегда, передергиваете.  Как всегда! Поэтому позвольте  мне, как бывшему министру  финансов ответить бывшему министру экономики.

Средства, остатки средств Министерства финансов на счетах Казначейства – показатель динамический. Все доходы загального фонда державного бюджета поступают на эти остатки. Предположим, восемь миллиардов октября поступило, восемь миллиардов израсходовано, за исключением программ капитального характера. Поэтому ваше доблестное правительство не финансирует целый ряд серьезных программ, накопило такие остатки по спецфонду и так далее, включая местные бюджеты, порядка двадцати восьми миллиардов. Зная наш порядок финансирования, совершенно очевидно, что до конца года эти средства по своему целевому назначению израсходованы не будут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

АЗАРОВ М.Я. Поэтому совершенно очевидно, часть средств можно направить на Стабилизационный фонд уже сейчас.

Теперь самое главное село, которым вы  меня, так сказать, упрекаете. Да, нормы, касающиеся продления режима налогообложения по селу в нашем законопроекте не содержится. Почему? И вы тоже это прекрасно знаете, никакого отношения они к теме этого закона не имеют. Но поскольку вы так доблестно блокируете трибуну и мы боимся, что вдруг вы снова ее заблокируете, мы предлагаем вам включить эту норму и за нее проголосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все хорошо, Николай Янович, одно плохо: у нас тут к сожалению, одни бывшие, нам бы кого-то из будущего.

Юлія Володимирівна нам хоче задати запитання, Миколі Яновичу, будь ласка. Всьо. Завершено. Николай Янович, вопрос.

Юлія Володимирівна, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна питання задати, да? Ви знаєте, чесно кажучи, вислухавши таку велику доповідь Миколи Яновича, я зайвий раз дивуюся як можна от на рівному місці створювати таку велику ілюзію. Я тримаю у руках зараз законопроект Партії регіонів, який тільки що доповідався по боротьбі із кризою. Півтори сторінки три пункти і це нашвидкуруч зроблено, щоб мати можливість тут таку промову серйозну проголосити. Тому я хотіла би, Микола Янович, щоб ви все ж таки, коли критикуєте уряд читали свої власні законопроекти, там двох третин того, що ви сказали і близько немає. Можливо, це ваші добрі побажання, наступний раз треба викласти їх і ми готові врахувати, що саме головне.

Друге що? Коли ви будете критикувати уряд, ви завжди пам’ятайте, що коли ви виправдовувалися перед країною за величезну інфляцію, яка є, ви тоді сказали, що тільки капуста не подорожчала і попросили людей їсти капусту. Так ми виправили цю ситуацію і через півроку після вашого правління довели показник інфляції до мінусового, тобто практично виправили так як потрібно.

І останнє, що я хочу вам сказати. Ви як колишній Перший віце-прем’єр-міністр і в тому числі міністр фінансів просто мусили би знати, що ваш Прем’єр-міністр Янукович підписав звернення на АМФ, на МВФ тоді, коли в країні не було кризи і підписали такий самий же меморандум, який ви тільки що так критикуєте. Ви просто ознайомтеся зі своїми власними документами, щоб ви знали, що це є. І якщо ви володієте цифрами, і володієте матеріалом, вот ви зараз так популізм критикуєте, але ви так потужно популістські проголосили, що ви в своєму законі написали, що держава гарантує всі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, завершуйте, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Всі депозитні вклади громадян. Так ви скажіть, будь ласка, скільки сьогодні депозитів в банках і скільки доходів держбюджету, якщо ви так голосно щось проголошуєте.

І останнє до вас запитання. Чому, коли розглядається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, це не засідання уряду, вибачте.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Для країни ключове питання, яке пов’язане з кризою, чому вашого лідера немає в парламенті, Віктора Федоровича?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Янович.

 

АЗАРОВ М.Я. Юлия Владимировна, вы в перерыве рассказывали, что у вас очень хорошо работает агентура, рассказывали о содержании разговоров там. Так, наверное, знаете, что наш лидер температурит, болеет, вот, наверняка ж знаете? Так для чего ж вы вопрос задаете?

Теперь по сути. Опять же в перерыве, но свидетелей же много было, человек 40 минимум, вы сказали, что вы готовы проголосовать за наш законопроект, но если он такой легковесный, то что легковесное: ваша заява, что вы готовы проголосовать, или сегодняшнее ваше заявление?

Для вашего сведения. Знаменитый, знаменитый план Полсона содержит три странички всего-на-всего. И дело ж не в страничках, не в числе страниц, а дело в смысле и самое главное, - в том, кто будет это выполнять. Боюсь, что вам это не понятно. Вы один раз мне уже сказали, что вы ничего не поняли из моего выступления. Боюсь, что и сейчас вы мало что поняли из того, что я здесь говорил.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Микола Янович. Прошу сідати. Шановні колеги, тільки що закликали до об’єднання влади і опозиції. Не пройшло і півгодини, як почали критикувать один одного. Такий цікавий знак консолідації. Я звертаюся в першу чергу до ложі уряду. Давайте припинимо будь-які підколки один другого. Тому що закон не проголосуєм. Потім вийдете на прес-поінти і будете розказувать хто який.

Я запрошую на трибуну наступного доповідача. Аржевітін.

 

12:29:38

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, я хотів вас знову повернути до теми стабілізації фінансово-банківської системи. Перше. Просто недопустимо, щоб залишити статтю номер 2 і статтю номер 3 чи то в законопроекті президентському, чи то в урядовому, що стосується наявності цінних паперів в статутних капіталах комерційних банків. Це раз. І друге. Залишити ті механізми, які тут передбачені. Тому що я глибоко переконаний, це майбутня платформа для рейдерських атак будь-якого чиновника на будь-який комерційний банк. І я поясню чому. Ну, по-перше, цю мою позицію підтримує Національний банк і підтримує Асоціація комерційних банків. Ми проговорювали мій варіант законопроекту. Тому я пропоную статтю 1, що стосується Кабінету Міністрів щодо участі у капіталах банківської системи, записати наступним чином. Це для стенограми, якщо Арсеній Петрович попросить чи знімаю я свої пропозиції на користь президентського законопроекту.

Перше. Дозволити Кабінету Міністрів України формувати та збільшувати статутні капітали системних банків шляхом придбання акцій в додатковій емісії паїв банків, в тому числі таких, які є закритими акціонерними товариствами за рахунок державних запозичень та коштів бюджету. Це що стосується цінних паперів. Далі по тексту потрібно просто вилучити.

Наступна відповідь у цій статті номер 2 повинна бути: чому банк, коли банк, і як банк повинен вийти із фінансової кризи. Для цього я пропоную наступні чітко виражені норми.

 Перше. У разі зменшення розміру регулятивного капіталу системного банку на 30 і більше відсотків та (або) наявності протягом 15 робочих днів поспіль прострочених зобов’язань банку,  у тому числі за платежами клієнтів Національний банк, - і далі по тексту.

Наступна норма. Я пропоную вилучити у президентському законопроекті те, що стосується тимчасових дирекцій. Ця норма є визначена окремим Законом „Про банки і банківську діяльність” і її не потрібно  повторювати.

Натомість потрібно долучити таку норму. У разі призначення Національним банком України тимчасовій адміністрації банку реорганізація банку та емісія акцій банку здійснюється за рішенням тимчасового адміністратора у спрощеному порядку без урахування  переважного права акціонерів і наявності кількості голосів на зборах. І це рішення приймається державною цінною комісією з цінних паперів та фондового ринку у  спрощеному режимі.

Рішення про затвердження і план фінансового оздоровлення банку збільшення статутного капіталу та залучення інвесторів приймає Спостережна рада банку за погодженням з Національним  банком. Це не функція Кабінету Міністрів.

Далі. Тимчасовий адміністратор має право призначити своїм рішенням Спостережну раду та правління банку після здійснення ним  реорганізації та емісію банку.

Далі потрібно залишити право акціонерів на  поповнення статутного капіталу. Пріоритетне право на придбання додаткової емісії в статутному капіталу надається учасникам банку або старим акціонерам. Далі по черзі ідуть інвестори, які бажають  приймати участь, далі приймає участь Міністерство фінансів.

Обов’язкова норма щодо порядку участі держави у формуванні та збільшення статутних капіталів банків затверджених Кабінетом Міністрів не за поданням Національного банку, а за погодженням  з Національним банком, я думаю, що це принципово.

Далі, мені здається,  ми повинні наділити  Національний банк на цей період особливими повноваженнями. Наприклад, що стосується змінювати терміни та умови повернення виручки резидентів у залежності від платіжного балансу України. 

Далі. Національний банк у цих умовах повинен мати право змінювати і порядок використання, тобто рівень обов’язкової продажі валюти до золотовалютних резервів Національного банку.  Національний банк повинен вводити вимоги щодо  здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти об’єктами ринку виключно через Національний банк, щоб ми не мали тих проблем, які ми маємо в обмінних пунктах.

Далі. Національний банк повинен мати запроваджувати мораторій на окремі види банківської діяльності, а також видавати нормативні акти у вигляді розпорядчих документів без обов’язкової реєстрації у Міністерстві юстиції на цей період.

Далі.  Я думаю, що важливою нормою для Національного банку  повинно бути також те, що рішення, яке приймає Рада Національного банку,  на цей період повинно носити рекомендаційний характер і не обмежувати  професійні дії Національного банку.

Далі, що стосується  Фонду гарантування вкладів населення. Про це говорили всі, але скажіть, будь ласка, коли сьогодні у нас  1,7 мільярда у Фонді гарантування, ми додамо ще 1,3 мільярда на 200 мільярдів – це дуже мало. Тому моя пропозиція: до Фонду гарантування  у цьому році спрямувати  1,3 мільярди, про який говорили, у наступному році спрямувати 4 мільярди, які передбачені бюджетом 2009 року. Ми повинні надати фонду повні гарантії для того, щоб він звернувся у  Національний банк за отримання  кредитом для  вирішення своїх питань. А також держава повинна у цих умовах гарантувати   не менше  100 тисяч по вкладам населення за цим законом.

Що стосується  окремих норм, наприклад,  норма щодо пошуку істотної участі у банківській установі з 10 відсотків до 5 відсотків, мені здається, що це не антикризовий захід, це прокризовий захід. Я не знаю, хто її з авторів цю норму записав, але якщо він знає, як здійснюється процедура, це   тонни бумаг – раз, це тисячі різних аудиторських  перевірок, кому потрібно це у  такій складній ситуації. Тому цю норму просто потрібно вилучити.

Власне кажучи, я не хотів перераховувати детальні механізми, але  ще раз наголошую, якщо не буде так чітко прописано, який і коли банк попадає під цю процедуру (це  визначили самі банкіри) - це  рейдерські норми, які  залишені і записані цьому законопроекті.  Якщо хочете, відповідь вже є, що стосується  „Промінвестбанку”. Ми розглядаємо  сьогодні  законопроект, де виділено 1 мільярд.  Почитайте, що далі  написано. За  1 мільярд не відомо хто, не відомо  за якою цінною і не відомо яку суму акцій   держава придбає. Скажіть, будь ласка,   хіба це  чітка норма.

Тому моя пропозиція – кардинально змінити статтю номер 2 фі статтю номер 3 у тій редакції, яку я виклав. Ще раз наголошую,   мої редакції погоджені з Національним банком  і з комерційними банками на  тій  нараді, яку проводив Голова Верховної Ради за участю Міжнародного валютного фонду і багатьох банкірів України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав Михайлович, маю до вас одне запитання.  Чи не розглядаєте ви зняття цього законопроекту на користь президентського?

 

АРЖЕВІТІН С.М. Я, Арсеній Петрович, перед тим, як почав виступати, сказав,  я навмисне зачитував все для того, щоб фонограмою було зафіксовано. І якщо у такій послідовності, як я виклав,  стаття номер 2 і стаття 3 проекту президентського  врахує  з такою точністю, як я зачитав,  а також що стосується Національного банку, я готовий  зняти на користь президентського.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Михайлович, у мене така пропозиція. Коли   ми будемо ставити на голосування, то я  поставлю на голосування: пункт перший – прийняти  за основу  такий-то законопроект; пункт другий – при доопрацюванні до другого читання врахувати пропозиції всіх законопроектів.

Якщо так вас влаштовує і ви приймаєте   рішення  щодо зняття цього законопроекту на користь  президентського, то я прошу це  оголосити.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Ні, ні, почекайте, ні, Арсенію Петровичу, не тисніть на мене.   Для мене це принципово є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поки що не тиснув, поки що.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Не тисніть, на, ні, йдемо по всій процедурі, я не бачу гарантій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання-відповіді. Ніхто ж нікого не просить, тут же не інститут благородних дєвиц.   

Записуємся, запитання, 5 хвилин.

Олена Лукаш. Вибачте, Лукашук.

 

12:38:23

ЛУКАШУК О.Г.

Алло!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алло!  

 

ЛУКАШУК О.Г. Включіть мікрофон.

Я прошу передати слово Терьохіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін.

 

12:38:42

ТЕРЬОХІН С.А.

Ну, пане Лукашук, дійсно, алло!

В принципі, ми розглядали на нашому комітеті пропозиції шановного депутата Аржевітіна, і не погодилися з жодною з них, тому що головна квінтесенція цих пропозицій, це як взяти гроші в банківську систему, але не відповідати за те, що ти взяв. Тому ми проведемо, шановний Арсеній Петрович, при доопрацюванні до другого читання дискусію в комітеті, я запрошую шановного автора в комітет, давайте там ще раз попрацюємо з Національним банком, Міністерством фінансів над вашими пропозиціями. Але знову-таки на першій терації вони не були підтримані, жодна.          

 

АРЖЕВІТІН С.М. Я хочу відповісти.

Для мене взагалі стало дивним, що цей законопроект чомусь розписаний не на наш комітет, хоча предмет розгляду є наш - Комітету з питань фінансів та банківської діяльності. Сьогодні чомусь Комітет з економічної політики розглядає правомірність дій Національного банку і далі по тексту. Податковий комітет, який розглядав, я вчора на нього прийшов, хоча мене не запрошували. Пан Сергій так і сказав депутатам цього комітету: це взагалі-то законопроект не зовсім наш, там декілька позицій наших податкових, але нам направили – ми розглядаємо.

Тому я наполягаю, щоб узагальнюючим комітетом цих пропозицій став Комітет з питань фінансів та банківської діяльності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вечерко.

 

12:40:17

ВЕЧЕРКО В.М.

Станислав Михайлович (Вечерко, «Партия регионов»), скажите, пожалуйста, у нас существует сегодня много проблемных банков коммерческих в Украине. Если государство все эти проблемные банки выкупит, вы за это будете голосовать или нет, чтобы передать все проблемные банки государству, и государство уже будет распоряжаться, кому продавать дальше, как приватизировать? И от этого государство и народ только будут иметь пользу. Как вы на это смотрите?

 

АРЖЕВІТІН С.М. Ну по-перше,  повірте мені як голові Ради асоціації комерційних банків, що у нас такої великої кількості  проблемних банків, як ви сказали, у нас немає. Це перше. І, між іншим, сьогодні банківська установа… банківські установи за ці 20 днів отримали 320 мільйонів доларів від своїх головних контор сюди в філіали на Україну. Це перше.

По-друге.   Мені відомо про те, що Національний банк зараз буде активізувати свою роботу щодо того, щоб визначити, наприклад, 20-30 банків перших, а це 60 відсотків ринку, і визначити ті проблеми, які можуть мати місце під час поглиблення фінансової кризи. Тому я думаю, що звичайно ваше питання було чи буде купляти держава всі комерційні банки, я думаю, що ні. Ми повинні  розпочати з „Промінвестбанку”, а далі, я думаю, ситуація стабілізується.  Тому що Національний банк  сьогодні рефінансує комерційні банки і кожний комерційний банк має можливість сьогодні отримати додатковий капітал для того, щоб  покращити свої платіжні програми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гасюк Петро.

 

12:41:56

ГАСЮК П.П.

Прошу передати слово  Володимиру Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

 

12:42:03

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний  доповідачу, скільки висипалося на голову українського обивателя рецептів порятунку від кризи і скільки ще  буде сьогодні висипано? Ваш попередник, наприклад, запропонував дуже  скромний варіант – поверніть нас до влади і все: і кризи завтра вже в Україні не буде. Да, світову.

Моє запитання до вас парадоксальне. Коли людина хворіє, а потім одужує, після цього накидається з особливим азартом на життя. Економіка так само. Після криз, після цього наступає велике оздоровлення.

Як ви вважаєте – ще раз кажу, питання  парадоксальне – яка все-таки може бути користь у нашій Україні, коли людина приходить, починає робити реформи, але в цей момент або відставка уряду, або ще що-небудь і реформи так і не почалися. Це з приводу і податку на нерухомість, і інші. Буде якась користь від цього? Може хоча б під час кризи ми приймемо якісь радикальні рішення з цього  приводу?

 

АРЖЕВІТІН С.М. Ну ви задали цілий букет запитань, які зовсім не до мене відносяться, але я знаю одне, що поки у нас ось така політична нестабільність, це є проблема для всього фінансового сектору.

Звісно, криза світова, яка вдаряє, в тому числі по нашим українським банкам, ми повинні її мінімізувати. І для того я пропонував оці конкретні заходи. Сьогодні прекрасна норма Національного банку про те, щоб збити панічні настрої, це Постанова про тимчасове обмеження по депозитах. Якщо ми отримаємо від Світового банку чи від Міжнародного валютного фонду допомогу, це буде другий хороший сигнал, в тому числі для банків, що в разі вони будуть мати можливість отримати в свій капітал додаткові кошти. Це прекрасна норма для інвесторів, які розуміють, що вони йдуть слідом за Міжнародним валютним фондом. Наскільки мені відомо, Європейський банк реконструкції теж готовий до 5 мільярдів надати. Японські інвестиції, інвестори теж готові бути присутні.

Мені здається, ми повинні демонструвати от з вами політичну стабільність, а це є платформа для економічних реформ, економічного зростання і того, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко. Вибачте, уже завершили. Ну добре, останнє запитання.

 

12:44:15

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний доповідачу, я хочу задати вам запитання таке. Чи усвідомлюєте ви як автор одного законопроектів і як представник недавньої коаліції про те, що ті кабальні умов, під які МВФ обіцяє надати позику в 16 з половиною мільярдів, вони не прийнятні для України, насамперед для держави Україна, це по-перше. Бо кабала ця ще гірша, ніж будь-яка банківська позика під найграбіжницький відсоток.

І друге запитання. Чи усвідомлюєте ви, що замороження заробітної плати, а також соціальних виплат, насамперед пенсій, це абсолютно неприйнятний підхід. Знаєте, це, як у тому прислів’ї: „Поки банкір схудне, знедолений помре”. Дякую.

 

АРЖЕВІТІН С.М. Дякую. Ну, що стосується Міжнародного валютного фонду, мені здається, в цій ситуації, коли наша держава Україна є одним із засновників цієї світової фінансової установи, не отримати звідти на підтримку своїх програм кошти, це, мені здається, ну, просто нерозумно. Це перше.

По-друге, я як голова правління банку, Акціонерного банку „Ажіо”, я очолюю його 15 років, і я працював із Європейським банком реконструкції (ми залучали кошти), по програмах USАID, Німецьких консультативних груп. І це прекрасно, я б не стверджував, що це були кабальні умови, які затягнули банк у якусь прірву. Мені здається, що в цій ситуації ми просто зобов’язані отримати  оці стабілізаційні речі.

Щодо кабальності, ну, я не знаю, якщо говорити, що 16,5 мільярдів ми беремо під 4 відсотки річних, я не думаю. Сьогодні бізнес готовий на Україну заводити ресурс, враховуючи наші ризики і рейтинг нашої країни не менше  під 25 і 30 відсотків  річних. Ось ви можете порівняти, яка різниця у процентних ставках. Тому моя позиція, все прекрасно, якщо ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, значить, ми приймали рішення щодо розгляду всіх альтернативних законопроектів. Я не бачу необхідності голосування про включення до порядку денного 3318, так як він йшов як альтернативний, я стенограмну перевірив.

Але, Петро Миколайович, чи міг би я попросити перед вашим виступом, щоб ми не забули, проголосувати за роботу парламенту до завершення розгляду всіх питань порядку денного  в першому читанні?

Колеги, увага, голосуємо за продовження роботи парламенту до завершення розгляду всіх питань, які оголошені мною, в першому читанні. Прошу проголосувати.

 

12:47:20

За-398

Дякую, колеги. Петро Миколайович, прошу.

 

12:47:36

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці, саме до вас  я звертаюсь сьогодні, бо коли пани скубуться, у  холопів чуби тріщать. І від того рішення, яке сьогодні прийме Верховна Рада, залежить майбутнє України, чи ми вийдемо з кризи з меншими втратами, чи остаточно Україна втратить і економічний, і політичний суверенітет. Тому, аналізуючи пропозиції, які вносяться на розгляд Верховної Ради, ми – комуністи пропонуємо, по-перше, зрозуміти, що  сьогодні ми з вами є свідками того, як руйнується світовий порядок, який був побудований на фінансовому лібералізмі та військовій силі США. Саме цей порядок, починаючи з 91-го року насаджували в Україні  „чиказькі хлопчики” і інші лобісти Міжнародного валютного фонду. Саме вони створювали трастові фінансові піраміди, у яких синім полум’ям згоріли ваші трудові заощадження, а вас з „кравчучками” викинули у світ злиднів, саме вони  у складі  сьогодні помаранчевої команди знову знаходяться при владі.

По-друге, стало очевидним, що світова фінансова економічна криза спланована США і здійснюється з метою того, аби поставити на коліна увесь світ, вона спланована заздалегідь для того, щоб перевиробництво доларових купюр через Міжнародний валютний фонд спрямувати на посилення доларізації економік розвинутих країн та збільшення їх кредитної залежності. Сьогодні криза набула нової фази – руйнування національних економік і знецінення активів конкурентноспроможних підприємств та цілих країн. В результаті в Україні послідовно та затято „чиказькі хлопчики” реалізують курс на демонтаж економічного і політичного суверенітету України.

По-третє, дискусія, що точиться останніми днями у парламенті, свідчить тільки про те, що досі ні Президент разом з РНБО, ні інші так і не спромоглися запропонувати реальних, ще раз наголошую, саме реальних кроків для подолання кризи в Україні. Ющенко, націоналісти та олігархи підштовхують Україну до соціального вибуху, який неминуче станеться, якщо негайно не вжити радикальних заходів.

По-четверте, аналіз пропозицій Президента і його помаранчевої команди засвідчує, що їх законопроекти щодо мінімізації впливу кризи спрямовані у першу чергу на захист багатства великого олігархічного та спекулятивного капіталу, тобто на захист не стільки вітчизняного, а передусім, закордонного капіталу. Вони, фактично, рятують економіки країн „золотого мільярду”.

Висновок: влада націоналістів та олігархів не спроможна захистити країну від кризи, усі їх заходи спрямовані на спасіння власних капіталів за рахунок трудящих України. Я ще раз хочу повідомити і окремо наголосити, що на вимоги МВФ Президент Ющенко пропонує за рахунок кредитів МВФ фінансувати не українське виробництво, а обслуговувати зовнішні борги. Далі, він пропонує страховий фонд наповнювати за рахунок прискореної приватизації та продажу землі, скоротити фінансування соціальних програм. У першу чергу, йдеться про замороження на два роки мінімальної зарплати та мінімальної пенсії. Через капіталізацію комерційних банків, тобто їх націоналізацію, борги олігархів перед закордонними банками перекласти на державу, таким чином на гаманці громадян України.

В результаті ухвалення таких пропозицій Президента Україна втратить цілі галузі виробництва і потужні вітчизняні підприємства. Такі, як судно-, машино- та літакобудування, металургійного комплексу, ВПК та інші. Одним слово, в якості єдиного рецепту нам пропонують розпродати все: залишки державного майна, землю, людей, суверенітет.

Ви, шановні громадяни України, повинні знати, що прийняття умов ВМФ – це новий етап шокової терапії, у першу чергу, саме для вас, бо це – закриття підприємств, безробіття, зростання цін і тарифів, це те ж саме зубожіння.

Виходячи з цього, Компартія України внесла свій проект постанови щодо першочергових заходів подолання кризи в Україні. Заходи, які ми пропонуємо, є радикальними, але саме вони можуть врятувати Україну, не допустити її перетворення на сировинний придаток транснаціональних корпорацій.

У першу чергу ми сьогодні пропонуємо, спираючись на власні сили і відтворюючи виробництво в Україні, якраз і шукати шлях до виходу з кризи. Наші заходи спрямовані на захист не банків, а реальної економіки. В основу пропозицій покладені інтереси народу і держави. Вихід з кризи не за рахунок гаманця народу, а за рахунок перерозподілу прибутку від багатих в інтересах всього народу України. Захист власних промислового та сільськогосподарського виробництва та економічного простору від імпортного мотлоху. Це і необхідність жорсткого державного контролю за цінами і тарифами.

З цією метою Фракція Компартії пропонує Верховній Раді України терміново розглянути і у першочерговому порядку прийняти наступні закони. „Про повернення майна базових галузей народного господарства, що знаходиться у власності громадян і юридичних осіб у власність держави”, тобто прийняти закон про націоналізацію. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики України. Про проголошення Україною постійного нейтрального позаблокового статусу. Проголошення мораторію на підвищення цін, на продукти харчування, ліки, газ, електроенергію, тарифи на житлово-комунальні послуги. Тобто виключити можливість збагачення на біді нашого народу.

Ми пропонуємо, щоб Верховна Рада  прийняла рішення про проголошення мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, проголошення мораторію на звільнення робітників масових професій. У випадку порушення цих норм націоналізувати підприємства та передати у власність трудового колективу.

Ми, комуністи, звертаємося до робітників та службовців – негайно створюйте робітничі комітети з захисту власних підприємств і якщо сьогодні масове звільнення – це знищення наших підприємств, то й брати в управління ці підприємства. Призупинити дію закону України, яким ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у Женеві 5 лютого цього року, та терміново розглянути питання щодо приєднання України до Єдиного економічного простору.

Кабінету Міністрів України ми пропонуємо протягом листопада цього року розробити і внести на розгляд Верховної Ради проекти законодавчих актів, у яких передбачити встановлення ставки кредиту для нашого власного виробника від трьох до п’яти процентів річних, запровадження прямого кредитування стратегічних підприємств. Це  дасть можливість підтримати базові галузі промисловості, містоутворюючі та бюджетонаповнюючі підприємства. Запровадження державного замовлення на 50% валової продукції сільськогосподарських виробників і таким чином підтримати сільгоспвиробника та забезпечити вітчизняною сировиною переробні галузі. Встановлення єдиного тарифу на електроенергію і створити умови для забезпечення продукції на внутрішньому ринку. Введення державної монополії на які види? Це вивіз зерна закордон, і це запобіжний захід боротьби проти голоду, і джерело стабілізаційного фонду. Скупити все зерно у зернотрейдерів за ціною такою, як вони скупили у селян, і держава буде мати практично стабільний цей вже фонд.

Видобуток і реалізація корисних копалин, насамперед нафти і газу, а також прибрати усіх посередників на шляху від шахти до електростанції, від шахти до коксохімзаводу, від шахти до конкретного споживача. Ми пропонуємо обов’язково сьогодні ввести монополію на виробництво спирту, лікеро-горілчаних і тютюнових виробів не за рахунок скорочення соціальних програм, як сьогодні пропонується, а за рахунок якраз того, що ми цією монополією будемо наповнювати цей страховий фонд.

Запровадження державного контролю за вивозом валюти за кордон та вжиття заходів щодо повернення коштів, які знаходяться за межами України. І багато сьогодні грошей, які вивезені з України, працюють на економіку інших держав і звідти саме якраз Міжнародний валютний фонд буде давати ці так званні кредити, і знову удавкою, накидаючи вже на наші шиї, будуть забирати у нас останні ресурси. Тому ми пропонуємо всім власникам, будь ласка, 80 процентів поверніть в економіку України цього капіталу, нехай він працює.

Ми не пропонуємо вам експропріацію цього капіталу, ми пропонуємо вам справді заявити, що ви патріоти українського народу і тоді, так скажемо, ми будемо мати менше проблем. Це і припинення  вільного оберту іноземної валюти, треба сьогодні відокремити українську гривну від долару, бо ця залежність вона вже є загрозою для нас з вами. Це і запровадження  прогресивного податку на прибутки, податки на багатство і розкіш.

Третє, що пропонуємо для  Кабінету Міністрів, це терміново провести переговори з Російською Федерацією щодо визначення ціни та обсягів поставок газу, виключивши із сфер посередників, як української так і російської сторони.

Передбачення створення у державному бюджеті стабілізаційного фонду за рахунок, ще раз наголошую: повернення грошей із-за кордону, реалізації зерна державою і припинення фінансування інституту Президента, державних адміністрацій, а також продажу його офіційних резиденцій і все це піде у цей стабілізаційний фонд.

Ми також пропонуємо відмовитися від угоди з Міжнародним валютним фондом, яка передбачає фінансову кабалу та суттєве скорочення всіх соціальних програм.

І останнє. В умовах фінансової кризи не проводити  приватизацію державного майна, бо це державний злочин за  безцінь продадуть залишки, це і Одеський припортовий і Укртелеком.

І зовсім останнє. Тільки жорстка …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. Тільки жорстка державна система управління може врятувати Україну. Держава, на жаль, але сьогодні  самоусунулася від регулювання і контролю за всім тим, що відбувається в  Україні. На жаль, але банківська система сьогодні розорює економіку України, в умовах безробіття, з вини тих же самих представників потужного капіталу ми пропонуємо створювати робітничі комітету захисту промислових підприємств від продажу за безцінь власниками.

Висновок один – влада не здатна забезпечувати управління державою. Сьогодні слово за вами, наш народ України і виборці. І ми, комуністи, закликаємо вас бути не байдужими, якщо далі такі процеси будуть розгортатися, як сьогодні, що практично віддають Україну на розграбування Міжнародному валютному фонду, ми з вами маємо право вийти і захистити, і державу, і себе особисто. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин запитання, відповіді. Олег Зарубінський.

 

12:58:56

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Петро Миколайович, ви значну частину свого виступу приділили Міжнародному валютному фонду, очевидно, ви вивчали взаємини різних країн з Міжнародним валютним фондом. Я хотів би вас попросити, можливо, у вас є інформація, які були наслідки взаємодії тих чи інших країн, в яких була криза з МВФ і чи подолана ця криза. Я вам можу підказати, Аргентина у 1988 році і після цього, і багато інших країн, в тому числі, африканських, це перше запитання.

І друге запитання, ну ми ж не діти, тут досвідчені люди сидять і всі прекрасно розуміють, що МВФ був створений не тільки як фінансова організація, а як політика фінансова організація, яка в тому числі впливає на політичні процеси в тих країнах, де це відбувається. Недарма сьогодні до МВФ звернулися тільки чотири країни, Сербія, Ісландія маленька, Угорщина і Україна, більше ніхто не звертається до МВФ. То у зв’язку з цим скажіть, чи невідомо вам, яка може бути політична складова взаємин зараз керівництва України з Міжнародним валютним фондом? Дякую.

 

СИМОНЕНКО П.М. По-перше, я присвятив в цьому питанні значну частину свого виступу виходячи з того, що МВФ є загрозою для суверенітету, як економічного, так і політичного нашої держави. Ми з вами є свідками, починаючи з 90-х років, це було і реалізовано в нас в Україні, коли на першому етапі за рекомендаціями Міжнародного валютного фонду у нас зруйновано економічний базис нашої незалежності. І Україна сьогодні перетворена для Європи, і для світу у сировинний придаток. Якщо уважно подивитися, якраз торговельний баланс з точки зору не конкретно долара чи євро, а подивитися з точки зору того, що ми реалізуємо на експорт і що ми імпортуємо сюди, то ми сюди вже почали імпортувати і продовольчу групу, та багато чого іншого. А вивозимо тільки сировину, ми не вивозимо верстати, ми не вивозимо власний автомобіль, ми не вивозимо системи електронно-обчислювальної і багато іншого. Ми вивозимо дешеву робочу силу, ми вивозимо інтелект, ми вивозимо живий товар, як скажімо, той товар який позорить нашу Україну. Оце і є результатом того, що запроваджені були, якраз рекомендації Міжнародного валютного фонду.

Жодна країна за рекомендаціями Міжнародного валютного фонду з кризи не вийшла...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити…

Стоян, будь ласка.

 

13:01:21

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу! Ви чули про те, що Прем’єр-міністр сказала, що цілком і повністю підтримує законопроект Президента. Таким чином вона підтримує пункт 9, де записано: „що заморожується встановлення мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму до 2012 року”. Таким чином, враховуючи те, що прожитковий мінімум розрахований на старій основі 2000 року, погіршиться 14 мільйонів пенсіонерів стан. Уже сьогодні 300-350 гривень не допрацьовують працівники бюджетної сфери і, взагалі, не буде доопрацьовувати заробітної плати і  працівники виробничої сфери. Тому що мінімальна заробітна плата вона у першому розряді тарифної сітки і таке інше.

Петро Миколайович,  чи не означає  це те, що ті люди, які йшли на вибори обіцяли соціальні блага - "Блок Юлії Тимошенко” і Ющенко – сьогодні об’єдналися, щоб, взагалі, зробити нижчими громадян України.  Яке ваше ставлення до такої пропозиції і чи будете ви підтримувати їх таку антинародну пропозицію?

 

СИМОНЕНКО П.М. Анализируя все проекты, которые представлены хочу сказать, что в данном случае и Партии регионов следовало бы подумать над тем, что Международный валютный фонд своими кредитами не создает рабочие места, и не финансирует наше производство. А те вопросы, о которых вы говорите как в прошлом профсоюзный работник, вы прекрасно понимаете, что они зависят от того, есть ли рабочие места, защищен ли внутренний рынок у нас.

Мы сегодня, так скажем, по настоящему организовываем поддержку налоговой политикой, рынком реализации, тарифной политикой нашего производителя, либо уповаем на, так скажем, на тот же кредит Международного валютного фонда. Это преступная политика. Поэтому я и предложил сегодня вам, своим коллегам по Верховной Раде, понять, что мы с вами – народные депутаты народа Украины, а не Международного валютного фонда с его интересами.    

Еще раз хочу подчеркнуть, уважаемые коллеги! Мы с вами  забываем, что этот кризис, не кризис перепроизводства. Этот кризис лишних долларов, которые выпускались преднамеренно и  сегодня выпущено два триллиона долларов и эмиссия сделана для того, чтобы через Международный валютный фонд всем остальным государствам, естественно, «петлю на шею набросить».  Вот это мы должны понимать! Почему я и настаиваю!  Мы  должны рассматривать…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. …исходя из национальных интересов, как будем обеспечивать рабочие места, как защитим рынок от того, что  завозится и как сегодня создадим предпосылки, чтобы внешние наши сношения работали на перспективу развития Украины, а не на уничтожение нашего производства.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Смітюх, будь ласка.

 

 13:03:55

СМІТЮХ Г.Є.

Смитюх, Партия регионов.

Петр Николаевич! У меня к вам следующий вопрос. Скажите, пожалуйста, в последнее  время дестабилизация финансового рынка и банковской системы на Украине привела к тому, что  заморожен целый ряд движений, в том числе, платежей до бюджету целого ряда банков, это, прежде всего, «Проминвестбанка» и так дальше.

Кроме того, Национальный банк, за последнее время, почти каждый день меняет курсовую политику, что подрывает авторитет Национального банка и банковской системы в целом.

Скажите, пожалуйста,  как вы относитесь  к тому, чтобы парламент немедленно создал  следственную комиссию  специальную, где взял под контроль эти все деяния. Спасибо.

 

СИМОНЕНКО П.М. Я могу поддержать ваше предложение о создании специальной следственной комиссии. Но я хотел бы, уважаемые коллеги из Партии регионов, вас так же попросить. Вы внимательно проанализируйте, почему в Донецкой области  за очень короткий отрезок времени 2 миллиарда гривен было изъято  юридическими лицами со счетов «Проминвестбанка». Если внимательно подумать, то есть владея предприятием и обваливать свой же банк, где ты обслуживаешься, наверное другие цели там преследовались. А таким  образом наносится  колоссальный удал в целом по банковской системе всей Украины.

Но теперь по сути. Уважаемые коллеги! Ну мы должны сегодня задуматься, что произошло и почему произошло с банковской системой Украины. 14,5  у нас внешний долг государственный долларов, а более 80 миллиардов долларов у нас, так называемый, так скажем, коммерческих банков этот долг. И это брались кредиты  за последние три года. Брались под что? Под то, чтобы рабочие места в Европе обеспечить, автомобили покупались и это было преднамеренно. Ведь политика ваша  для обогащения через банк, но при этом уничтожали независимость экономическую Украины.

Вот поэтому надо сегодня разобраться, пресечь подобные действия и не уповать на то, что   национализация банка, как вы предлагаете, сегодня должна решить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. Вы предлагаете сегодня через национализацию банков переложить свои долги, свои долги, на государство, то есть, на карман нашего простого человека, при этом все то, что надо, все пенки вы уже поснимали, все прибыли вы себе уже в карман положили от этой деятельности. Я поэтому и предупреждаю, подобная преступная политика она закончится тем, что вы приведете к неуправляемому социальному взрыву и здесь как раз националисты уже готовы воспользоваться этим социальным взрывом и …, их боевые штурмовые отряды уже 18 октября по городу Киеву бегали и показывали как они будут здесь устанавливать свои порядки. Поэтому я предлагаю, поддерживая вас, что надо с банковской системой разобраться, но разбираться надо исходя из национальных, государственных интересов, а не интересов своего кармана. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Терьохін Сергій Анатолійович, співдоповідь.

 

13:06:56

ТЕРЬОХІН С.А.

Добрий день, шановні колеги, перед тим як оголосити співдоповідь від профільного комітету, я хотів би, Арсеній Петрович, нагадати вам, що ще є один законопроект з цього приводу – 3306 за моїм авторством. На жаль, він не був поставлений у порядок дня, але може і на щастя, тому що відповідно до домовленостей із Кабінетом Міністрів я його знімаю із розгляду і реєстрації.

І ще одне зауваження по „плану Полсона”. Микола Янович Азаров, я звертаю вашу увагу, що Конгрес Сполучених Штатів Америки прийняв антикризовий закон по „плану Полсона”, який налічує триста двадцять шість сторінок, я можу вам його передати, він правда, англійською мовою, але купите перекладачку.

Комітет з питань податкової і митної політики вчора провів засідання на якому у межах своєї компетенції розглянув проекти законів про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи. І  враховуючи те, що було вже відомо про готовність уряду зняти свій законопроект, підтримав внесений Президентом проект за реєстраційним номером 3309-4.

При цьому народними депутатами України було, членами комітету, висловлено деякі пропозиції та доповнення, які пропонуємо враховувати при доопрацюванні до другого читання. Так,  пунктом 5 розділу 2 зазначеного проекту передбачається внесення змін до Закону України „Про ПДВ” в частині запровадження спеціального режиму оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників. Але запропонований механізм потребує внесення зміни до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” з метою реалізації спец режиму і збереження збалансування в чатсині відображення джерел покриття податку на додану вартість. Ми запропонували цей текст, він міститься, ви з ним знайомі, він міститься в законопроекті 3024, підготовлений на друге читання, він узгоджений з урядом, з МінАПК і ринком. Тому на другому читанні ми рекомендуємо вставити це доповнення.

Слід зауважити, що поданий законопроект не передбачає внесення змін до податку, про оподаткування підприємств, те, що я сказав, але при цьому, якщо змінювати, необхідно в пункті першому розділу третього  прикінцевих положень слова і цифру, крім пункту 5, замінити слова, цифрами, крім пункту 5 і 6.

В ході обговорення законопроекту було звернуто увагу на відсутність у проекті положення щодо збільшення максимальної суми виплат фізичним особам з фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогодні в цьому законі про фонд гарантування є цифра 1200 гривень і право фонду - своїм рішення збільшити цю цифру.

Тому для того, щоб люди зрозуміли навіщо взагалі їм. От простій людині, цей законопроект, ми пропонуємо в статті третій закону про фонд гарантування цифри 1200 замінити цифрами 100 тисяч.

Деякі положення проекту, які є вірними за поставленими для врегулювання питаннями дещо не зовсім чітко і точно викладені, це стосується, насамперед, статті 5 розділу 1 проекту щодо заборони банком розподілу прибутку і виплати дивідендів. Та конструкція, яка запропонована зараз Президентом, взагалі не дозволяє направляти дивіденди на рекапіталізацію і збільшення статутних фондів. Ми дамо свою версію цієї статті і будемо пробувати погодитись з розробниками.

Стосовно... Виникають великі проблеми і питання стосовно запропонованої бланкетної норми для Національного банку з правом примусово викуповувати валюту. На сьогодні ми маємо заспокоїти валютний ринок, ми не маємо зараз застосовувати примусові заходи такого роду. Тому ми будемо наполягати на тому, щоби або ця норма була вилучена, або були чітко написані підстави, коли Національний банк запроваджує обов’язковий викуп валюти і по якому курсу. Я вам нагадую, що сьогодні існує як мінімум три курси: це офіційний курс, це курс інтервенції Нацбанку на валютний ринок і це курс закриття валютного ринку. Вони відрізняються від 70 до 80 копійки на доларі. Така ситуація не може залишатися постійною і треба регулювання.

В законопроекті потребують доробки теж...

 

Далі засідання веде заступник Голови Верховної Ради України М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість закінчити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Позиція щодо уповноваження „Укрексімбанку" купувати за рахунок доданого мільярду в його статутний фонд акції „Промінвеста”. Така, така можливість санації може бути. І тут нічого страшного немає. Але при тому необхідно чітко виписати, що придбання таких акцій не впливає на платоспроможність „Укрексімбанку”, оскільки, ви знаєте, акції „ПІБа”, це зараз неліквід. І якщо „Укрексімбанк” внесе їх в свій баланс за стандартними правилами, а він сам може опинитися в дуже скрутному положенні і багато його кредиторів зможуть теоретично наполягати на достроковому погашенні кредитів.

Загалом ми відзначаємо, що законопроект підготовлено фахово.

На жаль, в нього не ввійшли багато позицій урядового законопроекту, але це є той мінімум, який необхідний для того, щоб отримати упереджувальний  стенбай.

Тому комітет пропонує прийняти цей законопроект в першому читанні з тими зауваженнями, що я сказав. А по зауваженню по мінімальній заробітній платі і прожиткового мінімуму, необхідно було б уряду або розробнику написати, що це не стосується індексації мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, оскільки це передбачено базовими законами.

Якщо ж ми цю статтю по популістичних, мені здається, причинах викинемо з цього законопроекту, то тільки по бюджетній сфері нам треба буде знайти біля 50 мільярдів гривень, а в не бюджетній сфері це призведе до збільшення числа безробітних. По попередніх оцінках тільки по цій позиції може до двох відсотків базових пунктів безробіття збільшити.

Всі ці питання мають бути дискутуванні. Я просив би від імені комітету   проголосувати цей законопроект, взяти його за основу. Дякую.

 

Далі засідання веде Голова Верховної Ради України А.П.ЯЦЕНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запитань немає до Терьохіна? Є. Записуйтесь, 5 хвилин.

Смітюх.

 

13:14:38

СМІТЮХ Г.Є.

Смитюх, Партия регионов.

Шановний пане Терьохін, скажіть, будь ласка, у своїй доповіді  ви сказали, що в Америці там і в інших країнах, і на англійській мові, і інші законодавчі акти, у мене з цього приводу до вас питання. Як вам відомо, що рішенням Національного банку України заморожені вклади юридичних, фізичних осіб. У зв’язку з цим у мене питання: а скажіть, будь ласка, а в Америці, коли така депресія розпочалася, в них першим чином чи вони заморозили вклади фізичних, юридичних осіб? Це перше питання.

І друге питання. Чи не порушено це право, яке гарантується  Конституцією України – право громадян на  вільне володіння і розпорядження своїм майном, в тому числі і коштами, і хто буде нести відповідальність, на вашу  точку зору? Прошу дати конкретну відповідь.

 

ТЕРЬОХІН С.А.  Знаєте я так вам відповім. Такі заходи, я невеликий спеціаліст фінансової системи Сполучених Штатів, але краще знаю Європу. Так такі заходи є стандартними заходами   особливо для тих країн, у яких кількість депозитів  майже зрівнюється там з ВВП або з кількістю базових грошей. Тому, відверто кажучи, ні в кого   це захоплення не викликало таке рішення Національного банку. Воно по суті своїй є правильним для того, щоб не допустити паніки, але трохи незграбним. Для  Національного банку важливо не тільки не допустити відтік депозитів  з банківської системи, але і забезпечити залучення депозитів у банківську систему.  Тому виникає питання: а чому такий режим і по новим депозитам? От людина сьогодні знає, що якщо вона гроші принесе  на депозит у банк, вона 6  місяців  їх не буде бачити. Тому ми пропонували, щоб були зняті обмеження по новим депозитам вкладників: коли хоче, тоді забирає. Пропонували, що якщо депозит знаходиться у здоровому банку і вкладник хоче перевести його в інший…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. ...теж на депозитний рахунок, щоб не було теж жодних  проблем з таким рухом.

І ще одне. Навіщо було морозити депозити юридичних осіб, не  зрозуміло? У юридичних осіб немає  тієї, ну знаєте, психологічної паніки, як у фізичних осіб. Тому треба було, ви знаєте, що  багато… от коли заборонив Національний банк овердрафти для... це вдарило шалено, вдарило по роздрібних мережах, які завжди нічні овердрафти брали або брали  овердрафт на  п’ятницю, коли збирається виручка, а у понеділок мають платити все це до банку.

Тому  ви праві, скажемо так, що це  зроблено доволі незграбно і потребує подальшої консультації. Наскільки я знаю, економічний комітет буде проводити або сьогодні, або завтра зустріч з представниками Національного банку, і я сподіваюся, що ці питання будуть… Сьогодні, да? Сьогодні  будуть вирішені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

 

13:17:39

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я думаю, що ви розумієте, що руйнація  „Промінвестбанку” – це руйнація цілого сектору економіки, це не боротьба проти дирекції чи проти когось. І рейдерська атака на цей банк  розпочалася ще півроку тому, коли  ми на тинах побачили надпис: „Матвієнко, віддай акції!”.  

Як ви оцінюєте роботу Національного банку, як ви  оцінюєте роботе спецслужб наших, зокрема, і МВС у тому, щоб не допустити було руйнації цього банку. І що треба  зробити реально, щоб зберегти цю структуру? Це перше питання.

І друге питання.  У час, коли падають фондові ринки,  чи важливо сьогодні робити ставку на приватизацію майна, чи можливо сьогодні запускати механізм продажу сільськогосподарських угідь, чи не буде це просто розкрадання   майна і обезземелювання українців, оскільки  у світі є шалені кошти, вільні  кошти, і сьогодні ці кошти прийдуть в Україну, чи все-таки робити  ставку на наповнення стабілізаційного фонду за рахунок  інших джерел? Прошу…

 

  ТЕРОЬОХІН С.А. Давайте з останнього питання. А які інші джерела?   Інші джерела – це скорочення соціальних виплат або підняття податків, які?  Ви ж знаєте прекрасно, що у кризу, як правило, зменшується фіскальне навантаження,  і всі починають  економити, всі гуртом.  Тому, на жаль, інших джерел немає для стабфонду.  Ви може в чомусь праві, що  його  наповнення не буде відбуватися завтра. Це зрозуміло. Нам  треба було про це думати 5 років тому, а не  сьогодні, коли оцей півень прийшов до нас.

Стосовно ПІБа. Дуже важко сказати, що там гірше було: ота рейдерська атака, про яку ви   згадували або абсолютно незграбне внутрішнє управління. От зараз є тимчасова адміністрація Національного банку, наскільки  я знаю по таких неофіційних джерелах, бо це закрита інформація, вони просто в жасі, коли подивилися на внутрішні потоки грошові, управління внутрішнє і так далі. Тому давайте не перекладати на там СБУ якісь проблеми. Зрозуміло, це показує про те, що Національний банк має  слабку систему …

 

Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна, будь ласка.

 

13:20:08

ВАЩУК К.Т.

Шановний Сергію Анатолійовичу, у мене такого роду запитання. У свій час без фінансової кризи в Україні  мовчки, тихо окремі люди украли банк „Україна” – аграрний банк. І це дуже боляче ударило по тисячах і  тисячах господарств і тих селян, які тримали гроші в цьому банку. Ніхто за це не відповів. І те, що сьогодні повторюється така, тільки вже в іншому вигляді, з різними новаціями, система по відношенню до „Промінвестбанку” тому, що не вірять, що ті, хто багато вкрав, можуть в нашій Україні за це відповідати. Якщо вкрав у селі мішок зерна, тебе посадять, чи порося, а якщо ти вкрав мільйони, не посадять. Як зробити, щоб Національний банк, що треба змінити в законі, відповідав за банківську систему…

 

 ТЕРЬОХІН С.А. Ну, знаєте, це таке, глобальне питання. Я можу на нього розповідати вам годину, що треба зробити. Ну по-перше, якщо хочете, це відділити функції банківського контролю від емісійних функцій Національного банку – ну, по-перше, тому що в Національному банку всередині є конфлікт інтересів, коли він виконує функції комерційного банку і коли він робить нагляд над системою комерційних банків. Ну як приклад, розумієте? Або, припустимо, дійсно, чому „Промінвестбанк” фактично не відкривав інформацію, фінансову інформацію по міжнародних стандартах бухгалтерського обліку? Питання до кого? До системи пруденційного нагляду Національно банку України.

Тому можна про це довго говорити, але ви бачите цей проект закону. Він спрямований на те, щоб не розграбували „Промінвестбанк” як системний банк, для того щоб почистити його активи, для того щоб він залишився на плаву. І саме для цього пропонується мільярд оцих гривнів, які мають іти на оздоровлення, тимчасове оздоровлення балансу. Ми будемо дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. 

…дуже пристально дивитися, що відбувається з цим системним банком, тому що ваш приклад… Це не тільки банк „Україна”, ви подивіться, я перепрошую, на інші колишні державні банки, ну, крім „Укрексімбанку” і Ощадбанку. Що з ними сталося? Правда, практично те саме?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович. Час на запитання завершений, прошу сідати.

Репліка Миколи Яновича Азарова, якого згадали.    

 

13:23:03

АЗАРОВ М.Я.

Сергей Анатолиевич! Сергей Анатолиевич, посмотри в мою сторону, пожалуйста. Я думаю, что ты английским владеешь, поэтому План  Полсона  посмотрел. Да? Там три страницы текста – основной закон, а все 300 страниц – приложения.  Вот было бы очень хорошо, если б наше мудрое правительство вот к этим страничкам текста сделало приложение, аналогичное Плану Полсона. А там перечисляется громадное количество конкретных проектов, которые необходимо реализовать под эту великую сумму.

У нас же действительно папирец – план Президента, вернее закон Президента, и к нему больше ничего.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є бажаючі взяти участь участь у обговоренні?  Записуємось.

Волинець  Євген Валерійович, будь ласка.

Мартинюк Адам Іванович.

 

13:24:39

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, а ще більше шановні наші виборці! Ви зараз прослухали аргументацію авторів  законопроектів. Якщо поставити пряме питання кого ми зараз рятуємо. Україну? Ні. Законопроекти, абсолютна більшість законопроектів рятує присутніх у цій залі народних депутатів, які є власниками найкрупніших банків. Але раху… але рятує  народних депутатів -власників банків не за рахунок їхніх коштів і прорахунків, а хоче  полікувати і врятувати їх  за рахунок народу. Тут сьогодні майже  ніхто, майже ніхто не… не майже, а ніхто  представляючи законопроект, як президентський, як урядові, не говорив про головну вимогу Міжнародного валютного фонду, а головна вимога Міжнародного валютного фонду полягає в тому, що виходити з кризи треба за рахунок людини простої. Запам’ятайте, будь ласка, цифри: 60 гривень, 225 гривень, 352 гривні. Що це таке? Це те, що вимагає Міжнародний валютний фонд, щоб на 60 гривень у вас вкрали вже з 1 грудня, щоб на 225 гривень у кожного вкрали з 1 січня і на 352 гривні украли з 1 жовтня наступного року. Міжнародний валютний фонд вимагає заморозити видатки.

Ми з вами в 2007 році прийняли законопроект, відповідно до якого, починаючи з 1 січня 2009 року, мінімальна заробітна плата повинна бути встановлена на рівні прожиткового мінімуму для працюючих. Отже, із 1 січня ця мінімальна заробітна плата мала б становити відповідно до того проекту бюджету, який подав Кабмін, 770 гривень. Сьогодні мінімальна заробітна плата, з 1 жовтня, становить 545 гривень.

Більше того, в урядовому законопроекті було запропоновано, щоб із 1 грудня не підвищувати мінімальну заробітну плату. А нам розповідають, що ніхто нічого в народу не забирає. І це забирається мінімум на 2 роки, а мінімальна заробітна плата – взагалі на невизначений термін.

І ще одне. Нам нещодавно очільники держави розповідали, що міжнародна криза до нас не має абсолютно ніякого відношення. Так ось, кажу вам неприємну річ: сьогодні 4 держави – Афганістан, Аргентина, Україна і Ісландія – на порозі дефолту. Ось, яка правда, і ось, яка реальність. Тому потрібно підтримувати проект, який внесений Комуністичною партією. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Валеріанович Скубашевський, будь ласка.

 

13:27:55

СКУБАШЕВСЬКИЙ С.В.

Прошу слово Акімовій передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Акімова Ірина Михайлівна, будь ласка.

 

13:28:10

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, вопрос серьезный, но давайте относиться к нему тоже серьезно, отбросим политические лозунги и политическую шелуху. Что на сегодняшний день должна принять Украина? Это нужно Украине и это будет соответствовать в значительной степени требованиям Международного валютного фонда, нужна прозрачная программа рекапитализации проблемных банков с очень прозрачным  механизмом, это раз.

Нужно создать стабилизационный фонд, который будет решать проблему устойчивости нашей финансовой системы, нужно гарантировать вклады физическим лицам и нужно заняться проблемами сокращения бюджетного дефицита. Эта программа, повторяю, удовлетворила бы и Международный валютный фонд, и эта программа, которая сейчас нужна Украине.

Вот теперь давайте посмотрим на президентский проект, отвечает ли он на эти вопросы, дает ли он возможность решить проблему финансовой, поддержки финансовой устойчивости банковской системы.

У меня есть большие опасения, что он ответ на эти вопросы не дает. Почему? Во-первых, предлагается очень непрозрачная схема рекапитализации проблемных банков. Я согласна с господином Аржевитиным, ее можно назвать рейдерской атакой государства на коммерческие банки.

Возникает вопрос: почему порядок участия государства в рекапитализации будет определяться Кабинетом Министров, а не законом, который голосуется в Верховной Раде? Почему управление, полученными государством акциями, в результате доп. эмиссии коммерческих банков, тоже будет заниматься Кабинет Министров в лице Министерства финансов?

Почему, когда дело дойдет до реализации государственных корпоративных прав, их продажи, этим тоже будет заниматься Кабинет Министров, а не Верховная Рада? Возникает вопрос: это схема теневой национализации проблемных банков с последующей сменой собственников так, как хочется Кабинету Министров?

Я считаю, что это не та схема, которая может помочь финансовому сектору и удовлетворить одновременно требованиям Международного валютного фонда.

У меня возникает второй вопрос: для того, чтобы заниматься рекапитализацией, нужны четкие, прозрачные критерии, в  правительственном законопроекте и в президентском законопроекте эти критерии не выписаны. Нет критериев – можно делать все, что угодно по порядку, который будет утверждаться Кабинетом Министров.

В президентском законопроекте ничего не сказано по увеличению гарантий вкладов физическим лицам, а это – принципиальный вопрос. В связи с этим у меня есть предложение: все четыре пункта, которые я назвала, содержаться хуже или лучше в проекте закона Партии регионов, в проекте закона Азарова и Януковича. Давайте примем этот закон в первом чтении, он не содержит в себе коррупционных схем. И затем в законодательном порядке мы подготовим согласованные решения по схеме рекапитализации, которую мы тоже примем здесь, в Верховной раде. Это тоже будет выходом из…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

АКІМОВА І.М. Спасибо, я уже завершила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Кириленко В’ячеслав Анатолійович.

 

13:31:36

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна".

Шановні колеги, шановні виборці! Ми сьогодні маємо спокійне обговорення антикризових законопроектів. І я хочу сказати, що це обговорення ми могли мати ще 18 днів тому. 18 днів тому трибуна була заблокована, і ми не мали протягом цього часу можливості до такої розмови.

Чому ми не мали такої можливості? Відповіді на це питання ніхто не дасть. Втратили час – і все. Дорогоцінний час, який необхідний для ухвалення рішень.

У зв'язку з  цим повідомляємо: "Наша Україна" внесла законопроекти однією з перших, нас цікавить вирішення декількох конкретних питань. Перше – стабілізаційний фонд. Ми не будемо дискутувати про джерела наповнення, тут багато говорилося фахівцями уже дотепер. Але ми зацікавлені у тому, щоби базові галузі отримали істотну підтримку, а не тільки йшла  розмова в цьому залі про банківський сектор. Це також важливо, але без розуміння, як буде підніматися металургія, хімія, що буде із зайнятістю і щодо інших проблем, ми не можемо спокійно вийти з цього залу. Ми повинні ухвалити такі рішення, які збільшать внутрішній попит на українську продукцію і підтримають експортні галузі. Якщо на цю тему немає розмови, значить, ми підходимо вкрай поверхнево до питання.

Друге – фонд гарантування вкладів.

Чітко Президент України тиждень тому озвучив цифру: 150 тисяч гривень – мінімальна виплата вкладнику у випадку колізії у банку. Ми не бачимо цієї цифри, в тому числі в президентському законопроекті. Не додивилися. Треба внести цифру при голосуванні у другому читанні і в цілому. Тому що банківський сектор взагалі – це макроекономічна розмова. А конкретний вкладник – це розмова, яка повинна бути першою для депутата. Звертаємо увагу всіх нас на цю проблема, вона не розв’язана.

Третє. Ми не вважаємо, що кризу треба розв’язувати за рахунок простих людей. От про це всі замовчують, а урядовий законопроект містить зменшення мінімальної заробітної плати з 1 грудня. До речі, такий фінт, п’ять років тому робив тодішній уряд Януковича. Тепер це зробив Прем’єр Тимошенко. Зробила, точніше. Це неправильний підхід до базових соціальних стандартів. Так само, як і неправильно на два роки гальмувати наближення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму.

Скажіть, будь ласка, ми, що, не маємо інших джерел для економії. У нас все нормально із адміністративними видатками? У нас чинні бюджетні програми всі цільовим чином використовуються? У нас є десятки напрямків для скорочення. Абсолютно необов’язкових напрямків, які з бюджету фінансуються і які використовуються групами людей, які користуються тим, що суспільство на них не звертає уваги. Так оце треба шукати гроші за рахунок цих економій, а не забирати у простих людей, які під час кризи найбільше страждають, останні копійки.

Оці три пункти „Наша Україна” бажає, щоб були враховані, тоді ми будемо голосувати за антикризовий пакет.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Філенко Володимир Пилипович.

 

13:34:44

ФІЛЕНКО В.П.

Прошу передати слово колезі Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович.

 

13:34:57

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні друзі, я спеціально, щоб візуально ви побачили, взяв три ключових плани виходу ситуації із кризи, із світової кризи, яка прийшла дійсно на наші кордони.

Ось план, який запропонований урядом і фактично підтриманий Президентом. Це план, який запропонований опозицією, паном Азаровим і Януковичем. І останній – це спільний план, який подали, я так розумію, Асоціація банків, який був представлений паном Аржевітіним. Крім того, це проект постанови, який  запропонований комуністичною фракцією. Але давайте по суті. Невже ми ділимо шкуру невбитого ведмедя? Невже будь-які плани виходу з кризи нам треба приймати, для того щоб отримати або не отримати гроші Міжнародного валютного фонду? Я думаю, не це ключове. Ключове, які заходи негайно будуть прийняті парламентом України і затверджені в цій залі сьогодні, бажано, для того щоб світова фінансова криза якнайменше вразила подальші ключові галузі економіки і банківський сектор України. Саме тому варіант уряду, який фактично в ключових речення підтриманий президентом, я хотів би доповнити двома ключовими речами. Недарма сьогодні Європейський Союз поставив ключове питання – це знищення офшорних зон в світі, без яких на сьогодні неможливо буде вийти з фінансової кризи.

Друге питання. Я вважаю, що те, що випало з урядового проекту і не знайшло підтримки в президентському проекті – збільшення акцизів перш за все на алкоголь і тютюн, це є продовження тієї політики, коли ми на майданчиках для дітей бачимо маму, яка тримає дитинку, а тримає в одній руці пляшку пива, а в іншій – цигарку. Я вважаю, що в цій ситуації ми повинні терміново повернутися до цього рішення.

По-третє. Для нас вже стало принциповим питання – так ми піднімаємо заробітну плату, чи ні? Бо коли уряд Тимошенко піднімав заробітну плату, опозиція кричала, що це популізм. Коли спільними зусиллями ми прийшли до того, що зрівняли заробітну плату і потім вийшли на більший рівень, ніж рівень інфляції в державі, нам заявляють, що ми знову популісти. Тому я вважаю, що ключові пункти, які зафіксовані в проекті уряду і підтримані проектом президента, дають можливість сьогодні вийти з цієї фінансової кризи.

І насамкінець, останнє. Нам запропонували фактично три варіанти виходу з кризи – дайте півмільярда на вибори і фінансова криза вийде. Дайте нам збільшити гарантовані вклади населення в банках до 150 тисяч і 40 мільярдів, які поступлять від надходження  від бюджету і приватизації і кризи не буде. Тому ми за варіант, який підтриманий  президентом в урядовому варіанті, і я вважаю, що це буде вихід із ситуації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

 

13:38:06

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги! Шановні громадяни! Я думаю, незважаючи на попередній переді мною  такий емоційний виступ, уряд абсолютно правильно зробив, що зняв той законопроект – 3309. Бо, я думаю, що зважаючи на величезну кількість там явно лобіських і рейдерських проявів по відношенню до чужої власності, чужих банків і таке інше, він міг би стати просто об’єктом розгляду і експертизи правоохоронних органів. Ті речі,  які абсолютно не стосуються  фінансової кризи там закладені, ви це прекрасно знаєте, і не треба це оскаржувати, проаналізуйте його.

А тепер щодо безпосередньо теми, з якою я хотів би виступити. Ви знаєте, тут пролунало про те, коли  "Блок Литвина" ставить питання, що в умовах зростання цін, шаленого зростання цін, перш за все на продукти  харчування наші наполягання на тому, що не можна скасувати норму, відповідно до  якої мінімальна заробітна плата, а це вже визначено законом, це і є чинним законодавство, це не новація якась, має відповідати прожитковому мінімуму, хтось тут назвав популізмом. Знаєте, і це можуть називати популізмом ті люди, які вночі в казино просаджують те, що люди мають за цілий рік, тоді для них, це очевидно популізм. А я наведу ті речі, які є абсолютно реальними, просто очевидно і  наші виборці і деякі колеги не знають, який реальний прожитковий мінімум не в гривнах, а в тих продуктах, які людина може купити. Я про це почав говорити.

Так ось, якщо виходити з нині діючого мінімального споживчого  кошика, який визначаться на базі прожиткового мінімуму, а нам навіть пропонували навіть до  нього не доходити, мінімальну зарплату, навіть до нього. То відповідно до нього на людину, йде  одне кіло яловичини на місяць, 330 грамів оселедця на місяць, 330 грамів лапши на місяць, 170 грамів гречки на місяць, за те 170 грамів хліба на день, що менше ніж пайка в блокадному Ленінграді. Тому є кощунство і є безсовісним називати ці речі популістськими, коли навіть до такого мізерного, зменшеного реально в три рази прожиткового мінімуму має дійти мінімальна зарплата.

І ще один важливий  момент. Чомусь у наші великі економісти, великі фінансисти  завжди вважають, що... і посилаючись на світовий досвід кажуть, що треба надати значну підтримку якраз банкам і великим власникам.

Але, шановні колеги, є інший шлях, підтримка простих людей дозволяє теж стимулювати попит. Говорячи простою мовою, якщо люди зможуть дозволити собі більше купувати продуктів, це підтримає обіг грошей в економіці. Сьогодні таким шляхом, наприклад, пройшла Австралія, із 7,9 мільярдів, які вони дають економіці, послухайте кому вони дають, більше половини 4,8 мільярдів пенсіонерам, 3,9 мільярдів людям, сім’ям з низьким середнім доходом, півтора мільярда витрачено на реалізацію програми допомоги австралійцям, які вперше придбали житло...

 

Далі засідання веде Голова Верховної Ради України А.П.ЯЦЕНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. ...що залишилося 180 мільйонів доларів американських, не австралійських доларів, на перепідготовку, на перекваліфікацію тих людей, які внаслідок кризи стануть безробітними.

Тому не треба нікого обманювати, треба змінити філософію ставлення до людей, треба підтримувати не тих, хто і так, скажемо так, живе дуже добре, а тих, хто може більше купуючи продуктів, дати можливість економіці розвиватися. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, в нас ще виступи від народних депутатів України. 10 хвилин Бондаренко, будь ласка, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

13:42:03

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Прогнози світових економічних інститутів свідчать про те, що ми не до кінця навіть усвідомлюємо всі масштаби тієї кризи, яка на нас насувається. Разом з тим, давайте поглянемо в якому стані знаходиться наша держава на передодні страшних потрясінь.

Конституція України статті 5 і 6 визначають, що влада в Україні будується на принципах розподілу: на законодавчу, виконавчу та судову. В якому стані законодавча влада, на передодні кризи вона розпущена. Чи зможемо ми реагувати на кризу? Ні. В якому стані виконавча влада? Вона обмежена різними діями, в тому числі, неможливість скористатися такими інструментами як Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, безумовно, за законом банк не підпорядкований національній владі. Тому, коли скасовується 60 з лишнім постанов уряду за півроку, виникає питання: хто керує державою в царині виконавчої влади?

Якщо говорити про суди, ми бачимо також повний розвал. Суди знищуються, реорганізуються, суддів від роботи відсувають, якщо вони приймають не ті рішення. Тобто всі три гілки  влади знаходяться у напіврозваленому стані. А кому ж пропонується керувати в державі? РНБО. А почитайте ви в Конституції. Єдиним джерелом суверенітету і влади в Україні є український народ. А що він формував РНБО? Чи РНБО формувало одна людина, яка може таким чином сьогодні замінити всі гілки влади одним органом. Це неправильно.

Я думаю, що слід звернути увагу і на значну політизацію, яка тут в залі відбувається. Невже колишній віце-прем’єр-міністр перший і міністр не потів, що у світі є криза і  валить усі біди на уряд України.

Очевидно, він би помітив, якби не було виборів, йому треба  пропіаритись. Можливо, хтось би згадав хто керує до цього часу Антимонопольним комітетом? Яка політична сила там   сьогодні володарює? І не дає можливості скористатися уряду своїми антимонопольними можливостями, які через цей комітет могли бути реалізовані – забули. Не говорите про це.

А хто утримував Фонд державного майна в тому кадровому складі який сьогодні є? Не даючи можливість  провести ефективну приватизацію в Україні і діждавшись, що сьогодні  обезцінились підприємства?

Які політичні сили в цьому залі не давали "Блоку Юлії Тимошенко"       і уряду України сьогодні зробити це?

Так от давайте ми сьогодні будемо більше об’єктивними по відношенню до себе. Тому що коли от тут йде чистий піар – тоді говорити про реалізацію антикризових заходів, очевидно, не доводиться.

Я думаю, що і прокуратура, і адміноргани могли би працювати сьогодні на загальну нашу, на загальне завдання, а не прикриваючи окремих олігархів і їх бізнес, в тому числі й тими  законопроектами, які сьогодні тут пропонуються.

Тому, шановні друзі, давайте передивимося і свої погляди на життя і тоді справа піде краще.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ткач.

 

13:45:08

ТКАЧ Р.В.

Шановний пане Голово! Шановні присутні! Шановні громадяни!

Мені прикро, що в цій залі звучали фрази про те, що мовляв яке відношення має світова криза до стану в сільському  господарстві.

Напевно ми забуваємо, що в українському селі  живе 50 відсотків всього  населення.  І все те, що відбувається зараз у банківській системі, все те, що відбувається у металургії, машинобудуванні, уже завтра, уже сьогодні така сама криза може настати в українському селі.

Вся річ в тому, що, на сьогоднішній день, окрім  загальносвітової кризи, ще зійшлися декілька внутрішніх проблем. Україна вступила в СОТ, у нас незмінно сучасне законодавство, що стосується перебування України в СОТ і що стосується сільськогосподарського виробництва.

Друга проблема. Багато  законів, чинне законодавство припиняє свою дію з 1 січня 2009 року.  І тому мені прикро, що і в урядовому законопроекті, і в законопроекті, який  подав Президент, багато проблем не висвітлено.

Тому я попробую  так по порядку.

Перш за    все, дійсно,  законопроект Президента частково вирішує найголовнішу  проблему, що з 1 січня відновлюється спрощена система оподаткування тобто пільги по ПДВ.

Але, на превеликий жаль,   не врахована ще одна проблема. На сьогоднішній день, за чинним законодавством,  постачальники молока і м’яса  на молоко і м’ясо переробні  заводи подають свою продукцію по нульовій ставці, вона діє тільки до  1 січня.

Переробними сьогодні, через систему дотування, повертають селянину ці кошти із того ПДВ, яке вони одержують. Але з 1 січня ця норма не буде діяти.

І тому я думаю, що треба  доручити Кабінету Міністрів, а це, приблизно, ціна  питання 3,2 мільярда, щоб ця цифра була закладена у бюджеті у загальному фонді.

Наступне питання. Дуже часто в цій залі і загалом в Україні говорили про те, що тваринницька галузь в занепаді. Я вам скажу тільки  декілька цифр.

Станом на 1 січня 1991 року в Україні поголів’я було більше 25 мільйонів штук.

Станом на 1 січня 2008 року п’ять з чимось.

За останніх два-три роки проходить різке скорочення поголів’я, приблизно по  10 відсотків. І цього  року, не зважаючи, вірніше  зважаючи на те, що відбувається і політична криза,  в державі, уже за дев’ять  місяців скорочення поголів’я  на  20 відсотків.

Якщо ми цього  не врахуємо і не приймемо ті заходи, які  разом з вами ми  тут прийняли в першому читанні, коли розглядали урядовий законопроект, буквально через рік у країні просто не буде свого  м’яса. Я хочу сказати, що цього року уже завезли близько 350 тисяч м’яса.

І останнє. У законопроекті урядовому і президентському та система оподаткування по ПДВ, яка пропонується, вона буде носити несистемний характер і просто приведе до багатьох нерозумних речей. На сьогоднішній день для того, аби ти став платником податку по спеціальному режиму, тобі достатньо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ТКАЧ Р.В. Тобі достатньо раз у рік показати декларацію і тебе вже визначають платником. У цих законопроектах виписана дуже складна процедура і зважаючи на українську дійсність, з першого січня просто почнеться жахіття у сільськогосподарському виробництві. Тому я пропоную на завершення ті норми, які є у моєму законопроекті і Аржевітіна врахувати у другому читанні у законопроекті, який подав Президент України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярощук.  

 

13:48:50

ЯРОЩУК В.І.

Я передал слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пеклушенко.

 

13:49:01

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги, ситуация настолько серьезна, что пришло время говорить спокойно, не только говорить, но слушать и слышать друг друга. Мы прекрасно понимаем, что в этой тяжелой экономической ситуации главный игрок есть Кабинет Министров. Что же мы наблюдаем сегодня. Во-первых, мы наблюдаем пустую ложу Кабинета Министров. Господин Турчинов, верните министров в ложу правительства с курилок и буфетов.

Во-вторых,  мы совершенно не почувствовали, что правительство готово к серьезному разговору. Главное в анализе – это работа над ошибками. Вы слышали хоть одно слово об ошибках? Мы понимаем, что вы правительство без права на ошибки, но ошибки не делают только те, кто не работают, может быть, поэтому вы правительство без права на ошибки. Так вот говоря спокойно, нужно начинать с главной причины, причина главная в бюджетном процессе. Мы прекрасно понимали, что бюджет 2008 года ущербный, и мы все здесь приняли с вами решение после первого квартала изменить бюджет. Это правительство без права работы над ошибками не приняло и не принимает меры по изменению в бюджет. Почему? Потому что   они не могли внести в бюджет то, что наобещали перед выборами. И манипулируя, шантажируя страну бюджетом вы сделали ее заложником. Мы вас предупреждали, четвертого июня здесь был отчет правительства, ваш министр экономики, которого сейчас нет, здесь рассказывал как хорошо. Николай Янович предупреждал в своем докладе, вы же из всего этого ничего кроме слов «капуста» и «навоз» не услышали, при этом превращая, рубя как капусту, отечественного товаропроизводителя и превращая в навоз всю нашу экономику.

Что мы конкретно предлагаем. Мы предлагаем принять наш проект Азарова и Януковича, там все ясно, первоочередные меры, стабилизационный фонд, фонд гарантирования вкладов, там все ясно по источникам 8 миллиардов есть.

Дальше. Отчет правительства о финансовой, о бюджетной ситуации, о банковской ситуации. На основе этого отчета мы делаем второй шаг, создаем рабочую группу и выносим солидарный проект, где четко и ясно выписаны источники.

И последнее, что я хочу сказать. Это очень хорошо, что Юлия Владимировна цитирует нашего лидера, плохо только, что она все хорошее и лучшее в его словах, до нее, как до Премьера, доходит с опозданием через год.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов. Добачте, будь ласка, 5 хвилин на виступи депутатів, щоб було 15, виступили депутати з проханням.

 

13:52:05

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые коллеги! Партия регионов не поддерживает совместный законопроект правительства и Президента, причин для этого несколько.

Во-первых. Этот проект серьезно. Во-первых. Этот проект, будучи имплементированным в действующие законодательство может принести больше вреда чем пользы.

Во-вторых. Источником средств для стабилизации финансовой системы страны правительство называет Международный валютный фонд. Однако, никто не видел на каких условиях правительство Юлии Тимошенко отдает в кабалу МВФ Украину, собираясь покрыть этими средствами  по сути внешний долг, который и создан ее правительством. Главное сколько лет и какие проценты будет выплачивать потом Украина по самым скромным предложениям эта сумма может равняться 5 миллиардам в год только одних процентов. Партия регионов подала на рассмотрение в Верховную Раду свой законопроект об антикризисных мерах. Одним из первых действий правительства должно стать создание стабилизационного фонда в размере 40 миллиардов гривен. Чем, что же мы видим в законопроекте Президента? Деньги на создание стабилизационного фонда должны придти от приватизации. Партия регионов считает, что автор этой идеи перед тем, как ее предлагать, должны были сами ответить на следующие вопросы. Много ли объектов приватизировано за последний год? Сколько денег это принесло в казну? На чем, кроме собственных фантазий, строится расчет от крупных продажных украинских предприятий в условиях мирового финансового кризиса? Самое главное, о чем совершенно забыли составители президентского проекта, это то, что особенно в условиях кризиса страна должна жить по очень строгому графику. Таким графиком для страны является закон о бюджете. Мы не видим ни изменения в бюджет 2008 года, ни проекта бюджета 2009-го, откорректированного с учетом сложившейся ситуации. В законопроекте Партии регионов четко выписаны все процедуры, весь тот инструментарий и те средства, которыми на данный момент располагает Украина и с помощью которых страна обязана в кратчайшие сроки стабилизировать финансовую и экономическую ситуацию.

Партия регионов заявляет, у нас нет и не было доверия к правительству Юлии Тимошенко. Мы не можем допустить, чтобы из кризиса страну выводили те люди, которые продолжают ее туда загонять. Мы обязаны думать не только о финансах и промышленности, но и в первую очередь о том, чтобы дал возможность нормально функционировать экономике страны. Мы спасаем наших граждан от бедности и безработицы. Нам крайне необходимо стабилизировать гривну, укрепить и четко контролировать банковскую систему, обеспечить людей гарантиями сохранения рабочих мест и трудоустройства, сохранить социальные гарантии. Партия регионов настаивает на рассмотрении в парламенте нашего законопроекта и его принятия в первом чтении или создания на его основе проекта по выведению страны из кризиса. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Корж.

 

13:55:05

КОРЖ П.П.

Слово прошу передать депутату Смітюх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

13:55:25

СМІТЮХ Г.Є.

Уважаемые коллеги,  уважаемые граждане Украины! Хочу вам перед своим выступлением скажу, что сейчас курс уже приближается примерно к 7, а через неделю он поднимется вообще к 12. Это к тому, пока мы говорим курс своим путем идет. В связи с этим некоторые соображения и некоторые взгляды на то, что происходит у нас в Украине. Хочу высказать свою точку зрения.

Вы знаете, что сейчас планируется  правительством Украины, и в том числе лоббистскими интересами тех людей, которые занимают те или иные посты получить от Международного валютного фонда объем кредитования в пределах 16 миллиардов для того, чтобы  залатать некоторые дыры. Под этим прежде всего направляется на банковскую систему и некоторые деньги планируется  на поддержание основных отраслей в Украине. Что на самом деле может произойти?

Первое. Падение фондового рынка вызвало настоящий вулкан публикации в средствах массовой информации. Больше похоже на некрологи: «Что будет завтра?», «Как выжить после падения индекса Доу-Джонса?»  и  другие. Вывод очевиден: для финансиста, хорошо разбирающего в мировой экономике, ничего страшного не случилось. Кризис фондовой биржи – это гигантская ложь,  такой кризис 1929 году – великая депрессия, так называемая,  - привел к тому, что 3 миллиарда долларов  по тем временам поменяли хозяин и не больше того. Только цифры  иные. Причем в Украине просто смехотворные. Люди пришли играть и в карты сознательно. Следовательно должны достойно встретить поражение. Причем все деньги без потерь остались  на столе,  но затем ушли в иные карманы.  Страна никак не пострадает.

 Второе. Финансирование металлургическое, машиностроение ни в коем случае нельзя ибо это государство только стимулирует кражи с бюджетных средств. Олигархи оставшиеся владельцами фабрик, заводов и шахт должны решить финансирование проблемы собственными средствами. В течение 17 лет они получали огромные прибыли и  стали миллиардерами, но обязательства забыли. Постоянная реконструкция производства в условиях мировой конкуренции в условиях кризиса государство может и должно частично национализировать заводы, разместить их, в них заказы, госзаказы на сумму при которых сохраняется рабочие места и ИТР, причем с жестким условием: владелец получает расчет за госзаказ, не может обойти бухгалтерию, зарплаты, налоги, приобретение исходных материалов и так далее.

Третье. Строительство оказалось в очень сложном положении. Большинство подрядных… подрядов выполнялись на кредитные средства.

Прямое кредитование через госбюджет приведет к колоссальной коррупции, как следствие и к краже. Необходимо изменить систему кредитования, а для этого частично национализировать эти предприятия.

Четвертое. Где взять деньги на реализацию перечисленных программ? Можно ли делать  через  МВФ? Если проанализировать условия предоставления кредита Международного валютного фонда Украине, то легко увидеть… но  ни о каком  благосостоянии страны речь не идет. Более того, Международный валютный фонд никогда не занимался благотворительностью, ибо это частная организация. Деньги Международного валютного фонда прейдут транзитом через Украину и окажутся в западных банках, которые давали кредиты украинским коммерческим банкам, то есть долги частных банков должна принять на себя Украина, оставить детей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СМІТЮХ Г.Є. …оставить детей и внуков сегодняшнего поколения в катастрофической задолженности. Так случилось в Мексике всего 10 лет назад, правительство взяло кредит  у Международного валютного фонда и он полностью ушел на оплату процентов по  предыдущим задолженностям. И общая сумма долга увеличилась, теперь Мексика - государство-банкрот.

Еще с … создания Центрального банка  федеральной резервной системы на территории Украины, ибо федеральная резервная система дает  крупные деньги только при условии… Сегодня в Украине  около 200  банков, на сумму активов около 40 миллиардов долларов. Для Центрального банка федеральной резервной системы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу завершувати.

 

СМІТЮХ Г.Є. Завершую.

Для Центрального банка это смехотворная цена. К сожалению, я не могу изложить свою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, доповідачі, співдоповідачі, є бажання висловитися? Аржевітін як автор-співдоповідач  прошу  на трибуну.

 

13:59:47

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний Арсеній Петрович,  я подумав  над вашою пропозицією і з великим задоволенням і радістю я б відмовився  від свого  законопроекту. Але чи можна вас просити, коли ви поставите на голосування президентський, щоб принаймні те, що я озвучив під стенограму, було  разом   проголосовано до цього законопроекту, на всьому іншому я не наполягаю.

І, Арсеній Петрович, ви були на минулій кризі керівником Національного банку і рятували цю ситуацію і знаєте, як важливо мати  Національному банку  ті інструменти, про які  я говорив. Тому я вас прошу, поставте на голосування те, що я озвучив під стенограму, і я знімаю своє авторство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я так і пропонував вам, що ми у постанові напишемо: прийняти за основу, далі комітету при підготовці до другого читання врахувати пропозиції всіх авторів законопроекту, у тому числі, шановний Станіслав Михайлович,  і вашу ініціативу.

Будь ласка,  Олександр Валентинович Турчинов. 

 

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, зараз час іде вже на години. І ми  звертаємось до всіх, Кабінет Міністрів просить народних депутатів відкинути   політичні, корпоративні інтереси і амбіції і зараз проголосувати за закон, який, можливо, розблокує ситуацію, і ми почнемо з вами  працювати, ми почнемо з вами долати кризу. Це необхідно не уряду,  це необхідно державі. Саме тому Кабінет Міністрів зняв свій проект, щоб найти компромісний варіант. І таким компромісом може бути варіант, внесений Президентом. Я прошу і звертаюсь до всіх депутатів всіх фракцій, зараз  проголосувати цей законопроект у першому читанні, до ранку ми зможемо його опрацювати, всі пропозиції, які мають конструктивний зміст, які дозволять посилити антикризові заходи, а не послабити їх, будуть враховані  і завтра зранку ми зможемо в цілому прийняти  закон. І сьогодні буде ліквідований тоді дефіцит валют, який є сьогодні у країні не популістськими заходами, не якимись заклинаннями чи Інтернаціоналом, а він буде ліквідований конкретним ресурсом, який отримає держава. Прошу проголосувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прем`єр-міністр  не буде виступати? Я там  не зовсім себе коректно повів, коли  перервав Прем`єр-міністра, тому,  я думаю, з огляду на те, що вона жінка, я прошу вибачення, але для мене важливо, щоб у залі був порядок.  Це територія парламенту, тому свої правила.

З мотивів. Колеги, я прошу, може голосувать будем, а?  Ну просить Ганна Миколаївна. Давайте 3  хвилини. Тільки Ганна Миколаївна хоче  з мотивів, більше ніхто? Ганна Миколаївна тільки. Я прошу мікрофон Ганні Миколаївні, будь ласка.

 

14:02:29

ГЕРМАН Г.М.

Шановний пане голово, шановні колеги, ми хочемо лише знати чітко одне, чи бере Юлія Тимошенко і Кабінет Міністрів, і „Блок Юлії Тимошенко” відповідальність  за наслідки того, що зараз вони будуть голосувати за президентську програму виходу з кризи. Якщо ця президентська програма виходу з кризи, яку ми вважаємо неправильною і неперспективною для України, провалиться, чи візьме Юлія Володимирівна і уряд за це на себе відповідальність?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Так, обов'язково візьмемо відповідальність за все, що відбувається в країні. Ми і несемо відповідальність, дорогі друзі. Тому я прошу проголосувати за президентський законопроект, тому що сьогодні він з урядовим практично майже повністю співпадає, і він потрібний для того, щоб країні дати можливість отримати фінансові ресурси і сильну політику. Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення завершений. Я пропоную переходити до процедури голосування.

Значить, перше, що необхідно зазначити, що цей законопроект дає відповідь на: а) питання частково банківської кризи і б) питання платіжного балансу і валютно-обмінного курсу. Абсолютно зрозуміло, що наступним питанням порядку денного, яке повинен розглядати парламент, це законопроекти щодо загальної економічної стабілізації. І уряд зараз над цими питаннями працює, народні депутати також працюють. Тобто ми робимо поки що перший суттєвий крок, який дає можливість Україні доступу до міжнародних фінансових організацій, а саме до ресурсу у розмірі 16,5 млрд. доларів.

Я пропоную – увага! – як поставити на голосування. По-перше, зрозуміло, що президентський законопроект є так званий консолідуючий. Те, що ми писали до п'ятої ранку, воно тут відображено. Тому ставиться на голосування питання про прийняття за основу законопроекту номер 3309-4 (це пункт перший), пункт другий: профільному комітету при поданні на друге читання врахувати пропозиції всіх авторів альтернативних законопроектів. Приймається? Прошу голосувати про прийняття за основу у відповідній редакції постанови. Увага! Прошу голосувати.

 

14:05:12

За-248                  

 (О п л е с к и)

Колеги! Я прошу показати по фракціям: Партія регіонів – 2, "Блок Юлії Тимошенко" – 156, „Наша  Україна” – 72,  комуністи – 0, „Блок Литвина” – 18.

Шановні народні депутати, я хотів би поставити до вашого відому наступне питання, що нам необхідно завтра розглянути цей законопроект у другому читанні. Тому я попросив би, щоби ми проголосували за розгляд даного законопроекту, щоби ми проголосували за розгляд законопроектів, які прийняті в першому читанні, на завтрашньому пленарному засіданні в другому читанні.  Я прошу проголосувати, щоби комітети сьогодні засіли.

Прошу голосувати. Законопроектів, які прийняті в першому читанні.

 

14:06:15

За-245

Дякую, колеги.

Переходим до  наступного питання порядку денного. Законопроект  39… 3294.

Перерви немає! Ми проголосували за роботу без перерви. Продовження! Ніяких перерв!

 Прошу, Олена Леонідівна, доповідайте законопроект. Прошу.

 

14:06:56

ЛУКАШ О.Л.

Дякую.  Шановні колеги і шановні присутні, вашій увазі  пропонується  проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, номер 3294, що передбачає положення, які направлені на вдосконалення механізму проведення позачергових виборів та організації діяльності Центральної виборчої комісії.

З цією метою  пропонується  внести зміни до низки законів України, зокрема „Про  вибори народних депутатів України”, „Про Центральну виборчу комісію”, „Про Державний реєстр виборців”, а також до Кодексу адміністративного судочинства України.

Законопроектом зокрема пропонується передбачити положення щодо:

1) подання відповідних кандидатур для утворення  виборчих комісій на позачергових виборах народних депутатів України депутатськими фракціями, які були утворені в поточному скликанні Верховної Ради. Також передбачається виключити положення, яке встановлює 50-відсотковий бар’єр як умову визнання виборів такими, що відбулись. Це дозволить виключити можливість зриву виборів у зв’язку з низькою явкою виборців.

Законопроектом передбачається також виключити положення щодо обов’язку подання інформації органами Державної податкової служби та органами Прикордонної служби для формування списків виборців. Практика позачергових виборів 2007 року показала, що ні податкова служба, ні Державна прикордонна служба не в змозі надати достовірні відомості щодо українських виборців.

Також з метою змін до законодавства пропонується зменшити кількість примірників протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, прийняття Центральною виборчою комісією рішення про внесення змін до виборчих бюлетенів замість їх передруку у випадку скасування реєстрації усіх кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, блоку. Також у зв’язку із скасуванням Верховною Радою Закону України „Про державні закупівлі” та ліквідацією міжвідомчої комісії з питань державних закупівель пропонується надати відповідні повноваження для забезпечення тендерних процедур спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України „Про Центральну виборчу комісію” - та надати право Центральній виборчій комісії змінювати строки проведення виборчих процедур під час проведення позачергових виборів депутатів. Такі зміни, на нашу думку, дозволять забезпечити можливість та право Центральній виборчій комісії у випадку існування об’єктивних перепон у виборчому процесі шляхом прийняття відповідного рішення комісії змінювати строки окремих етапів виборчого процесу під час проведення позачергових виборів. Це дозволить забезпечити проведення позачергових виборів протягом 60 днів, як це і передбачено українською Конституцією.

Звертаю вашу увагу, що, наприклад, у Закон України „Про Державний реєстр виборців” передбачається внести зміни, якими передбачити, що до закінчення первинного уточнення персональних даних реєстру списки виборців для проведення виборів і референдумів складаються органами ведення реєстру з використанням бази даних та програмних засобів, які використовувались під час підготовки списків виборців для останніх у часі виборів народних депутатів України. Якщо ви звертали увагу, то на сьогодні закон вимагає, щоб ми користувалися списками аж 2006 року, що є безглуздям. Також пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України і пропонується доповнити положенням, яким заборонити судам під час розгляду адміністративних справ зупиняти дію актів президента України, Кабміну та Верховної Ради України.

Це положення дозволить забезпечити належне фінансування органів державної влади, унеможливить протиправне втручання у діяльність цих органів та забезпечить виконання ними своїх конституційних повноважень.

Пропоную підтримати  зазначений законопроект та прийняти його за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання-відповіді є до автора законопроекту? Є? прошу записатися, 5 хвилин. Матвієнко.

 

14:11:17

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я хотів би запитати, які мотиви, скажіть, будь ласка, не видавати протоколи всім суб’єктам виборів, а обмежити їх кількість? І чи не вважаєте ви, що це може вести до певної корупції, до непрозорості підрахунку голосів, а потім вже відповідним чином можливості їх оскарження?  Дякую.

 

ЛУКАШ О.Л. Дякую за запитання.

Ми пропонуємо залишити 5 оригінальних примірників на кожній дільниці, 5 оригінальних, а решту видавати засвідченим належним чином копії, для того, щоб кожен міг отримати свій варіант примірника і користуватися ним.

Під час застування практики видання всім оригіналів ми стикнулися з тим, що особи самі заповнюють їх, самі вставляють туди цифри, а потім, користуючись печаткою, подають до штабів і з’ясовується, що в нас 2-3 різних примірника на кожну виборчу дільницю, а їх під 35 тисяч і що це навіть неумисно, а інколи це випадково особи помиляються.

Тому це питання є дискусійним, для воно не є обов’язково принциповим. Воно в принципі може бути змінено до другого читання, але наша позиція залишається такою, 5 оригінальних примірників завірених печаткою буде достатньо, щоб визначитися з цифрами. Решта отримає копії, засвідчені належним чином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген.

 

14:12:47

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово народному депутату Олі Боднар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Оля Боднар.

 

14:12:59

БОДНАР О.Б.

Дякую. Я не можу зрозуміти логіки в тому, що ви відкликали свій перший законопроект, який був узгоджений, принаймні, всіма фракціями, і був розглянутий у нас на комітеті, хоча був відхилений як такий, що не відповідав актуаліям сьогодення. Але в даному випадку я не можу просто зрозуміти, як ви можете допустити такі юридичні казуси, як порушення Конституції  тими нормами, які ви пропонуєте?

По-перше, тільки законами можуть змінюватися терміни, які визначаються під час проведення виборів народних депутатів. Ви зараз пропонуєте чомусь Центральній виборчій комісії на свій розсуд придумувати і видумувати як їй захочеться, саме ті норми, які вона буде вказувати нам і будемо їх виконувати.

Друте, яким чином ви можете пояснити, що ви забороняєте оскаржувати розпорядження…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

14:14:01

БОДНАР О.Б.

Яким чином ви можете пояснити, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії актів Президента, тим самим ви звужуєте права громадян України, стаття 22  Конституції України – „Будь-який громадянин України має право на відстоювання своїх прав”. І немає у нас тут святих, є люди, які вправі помилятися, у тому числі, і Президент щодо тих виборів.

І як ви можете пояснити, що ви звужуєте права і контрольні функції Верховної Ради України? У нас зараз, я нагадую вам, парламентсько-президентська… парламентська форма правління в республіці, а не президентська форма. І ви звужуєте права по призначенню Центральної виборчої комісії і зняттю Центральної виборчої комісії і залишаєте ці функції тільки за Президентом. Це категорично не можна робити, і я хочу просто наголосити на цьому всім громадянам України, що майте на увазі, під цим законопроектом робиться просто масове тотальне відбирання прав громадян і в особі Верховної  Ради України у тому числі, і приділення прав і обов’язків під окрему особу, яка сьогодні представляє Президента України. Дякую.

 

ЛУКАШ О.Л.  Дякую за запитання,   воно насправді чудове, як і мій законопроект, який ви просто переписали своєю фракцією. Трішечки підрізали, щоб унеможливити вибори зараз, але повністю зробили з нього жалку китайську підробку. Але насправді кожна літера в ньому моя, і ви подали його як альтернативний. За це я вам дуже вдячна, як і за порозуміння.

Тепер щодо суті запитань. Для того, щоб певні фракції, не зруйновуючи судову систему, не знищуючи суддів і не творячи килеберду в судах, не зупиняли акти власні, які, якщо вони незаконні, нехай будуть визнані судом такими, які є незаконними, чи Конституційним Судом такими, що не є конституційними. Але руйнувати виборчі процедури на сьогодні шляхом зловживанням правом, а не використанням права, ми вам не дозволимо.

Саме тому ми вносимо такі правки щодо виконання виборчих процедур у межах 60-денного строки. Ви не хвилюйтеся, це конституційний строк, його не можна зменшити чи збільшити у будь-якій спосіб. Але, якщо, наприклад, ваша фракція систематично перешкоджає здійсненню виборчих процедур і таким чином відсуває певні строки, то Центральна виборча комісія у межах реалізації...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ЛУКАШ О.Л. Дякую. І захисту прав громадян зможе відтерміновувати деякі строки для того, щоб забезпечити саме виборчі права саме громадян, а не вас, народних депутатів, які сьогодні тримаються за крісла. От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Ключковський.

 

14:16:39

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, „Наша Україна”.

У мене цілий ряд запитань, і значну частину, Олена Леонідівна їх знає, і я можу тільки, на жаль, висловити нерозуміння, чому законопроект, внесений на заміну, замість того, щоб робити узгоджені кроки, робить такі дивні кроки.

Але я задам кілька запитань все-таки і надіюся на відповідь. Насамперед, безвідносно, чи це принципово для вас чи ні, поясніть, будь ласка, чому протягом п’яти останніх днів перед днем виборів не можна робити зміни у складі комісії, якщо, наприклад, член комісії захворів, бойкотує засідання або, не доведи Господи, помер?

Наступне. Скажіть, будь ласка, як пояснити дотримання пункту 20 статті 92 Конституції України не строків проведення виборів, а норми Конституції, яка каже, що організація виборів здійснюється законом, регулюється законом. Наступне. Скажіть, будь ласка, а яким чином з розділу одного пункту 2 у 17 статті Закону „Про Центр…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, будь ласка.

 

14:17:52

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Так от, яким чином з закону про ЦВК зникла обов’язковість у застосуванні роз’яснень Центральної виборчої комісії? В мене є ще цілий ряд інших запитань, але, мені здається, що й цих достатньо, для того щоби не підтримувати ваш законопроект.

 

ЛУКАШ О.Л. Юрію Богдановичу, всі ваші запитання нам відомі. Ми їх розглядали і готові деякі ваші поправки врахувати до другого читання, якщо буде на те ваша воля подати їх, а зал підтримати.

Що стосується екстрених змін у складі виборчих комісій. Всім відомі випадки, коли до дня голосування, для того щоб позбавити виборчі комісії кворуму, відкликаються власні представники. Мій законопроект передбачає, що політична сила не вправі цього робити, а якщо вона це робить до встановленого в законі строку, вона обов’язково подає пропозицію на заміну тієї кандидатури, яку відкликала. Це  що стосується повноважень виборчих комісій і їх складу. Що стосується виконання норми статті 82 Конституції. Дійсно, вона передбачає певний строк проведення виборів і те що вибори визначаються законами. Але насправді на сьогодні ми бачимо, що в закон треба вносити зміни, бо визначається вона доцільністю чи недоцільністю однієї політичної сили. І скільки ця політична сила захоче тримати крісло прем’єр-міністра чи решта, не повинно впливати ні на нас, ні на діючу Конституцію. І в решті питань, які ви ставите, є багато технічних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ЛУКАШ О.Л. І доречностей, і таких пропозицій, з якими ми ніколи не погодимося. Тому я вважаю, що в другому читанні це питання можна вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олено Леонідівно. Прошу сідати. Альтернативний законопроект, Сергій Володимирович Сас. Будь ласка.

 

14:19:53

САС С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, 18 вересня 2008 року народним депутатом України Лукаш Оленою Леонідівною було внесено проект закону за номером 3186 про внесення змін до Закону України „Про вибори  народних депутатів України” щодо удосконалення виборчих процедур.

 9 жовтня 2008 року внесений законопроект на заміну внесеного раніше 3186, який був узгоджений представниками депутатських фракцій і зазначений законопроект того ж дня було включено до порядку денного Верховної Ради України. Оскільки попередньо внесений проект закону за номером 3186 було включено до порядку денного, то він не міг бути відкликаний автором, а лише за рішенням Верховної Ради України відповідно до частини другої статті 104 Регламенту Верховної Ради  України.

15 жовтня 2008 року народним депутатом Лукаш Оленою Леонідівною внесено проект закону за номером 3294 про внесення деяких змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення  виборчих прав громадян, який містив зміни до двох законів України „Про вибори народних депутатів України” та  „Про Центральну виборчу комісію”, що стосувалося надання права Центральній виборчій комісії змінювати визначені в законі строки проведення виборів.

На заміну внесеного законопроекту 3294 20 жовтня 2008 року народним депутатом Лукаш було внесено два нових проекти законів за номером 3294 з назвою про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму позачергових виборів та організації діяльності Центральної  виборчої комісії.

В першому з них зазначено, що даний проект  вноситься на заміну раніше поданих 3186 і 3294. Цим законопроектом запропоновані зміни до законів України „Про вибори народних депутатів України”, „Про Центральну виборчу комісію”, „Про Державний реєстр виборців” в тому числі зазначений законопроект поглинає запропоновані у попередньому проекті закону 3186 зміни, але в іншій редакції, яка була узгоджена представниками депутатських  фракцій.

В іншому запропонованому на заміні законопроекті 3294 внесеному того ж 20 жовтня 2008 року запропоновані аналогічні зміни до проекту Закону „Про вибори народних депутатів України”, „Про Центральну виборчу комісію”, про державний реєстр, а також Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеної хронології, сьогодні мав би бути включений до порядку денного, мав би бути виключений з порядку денного за рішенням Верховної Ради проект Закону 3186. Тому що суб’єкт права законодавчої ініціативи, як я вже говорив, не мав права самостійно відкликати законопроект після його включення до порядку денного, знімати його з розгляду і вносити проект на його заміну. А у зв’язку з тим, що проект 3294 є новим, то має прийнятися спочатку рішення про його включення до порядку денного та подальший розгляд або ж повинен розглядатися попередньо включений до порядку денного законопроект 3186.

Внесення проекту закону 3294 із значком один, як альтернативного, зумовлено тим, що на нашу думку цілий ряд проекту закону 3294, входить в протиріччя з Конституцією та законами України, відкриває шлях до узурпації влади, знищення парламентаризму та не мають жодного відношення до удосконалення процедури проведення позачергових виборів. Зокрема пропонується надати право Центральній виборчій комісії під час проведення позачергових виборів, змінювати строки проведення виборів, що визначені в законі про вибори народних депутатів України. На наше переконання, зазначена норма входить в протиріччя з частиною другою, статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та в спосіб визначених Конституцією та законами України. Тому в даному випадку є недопустимим, що Центральна виборча комісія сама змінювала строки, а вона повинна забезпечувати проведення виборів у строки, визначені законом.

Змінами до статті 31 із значком один Закону України про центральну виборчу комісію, пропонується вилучити частину другу чинної редакції, згідно з якою рішення про дострокове припинення повноважень всього складу Центральної виборчої комісії приймається Верховною Радою не менше, як двома третинами від конституційного складу. А також частину третю, яка передбачає право депутатських фракцій вносити пропозиції щодо персонального складу ЦВК. Таким чином у разі прийняття такої зміни, повноваження складу Центральної виборчої комісії можуть бути достроково припинені за поданням Президента, за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради, що обмежує права, в першу чергу малих фракцій у захисті своїх представників у ЦВК від дострокового припинення повноважень та позбавляється право пропонувати від своїх фракцій нових представників.

Що стосується запропонованих змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо недопущення забезпечення позову шляхом зупинення дії актів Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, а також, (вслухайтесь!),  рішень Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасово адміністратору, ліквідатору банку або Національного банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку. То вони не мають ніякого відношення до виборів, в тому числі вдосконаленню механізму проведення позачергових виборів та організації діяльності центральної виборчої комісії.

Хочу нагадати колегам, що після проведення виборів народних депутатів у 2006 році Вищий адміністративний суд  вносив пропозиції щодо необхідності врегулювання заборони судам зупиняти дії актів ЦВК, але лише в частині оголошення результатів виборів. Проте, ця пропозиція залишилася поза увагою автора законопроекту.

"Блок Юлії Тимошенко" послідовно виступає проти проведення позачергових виборів, котрі для багатьох у нашій країні стали вже бізнесом, призводять до хаосу у владних структурах та свідомості людей. Тому ми пропонуємо накласти мораторій на проведення будь-яких виборів у цей складний час. Лише безперервна робота Верховної Ради України може забезпечити відповідне реагування на всі виклики, які приготували нашій України світова економічна криза. Захисти державу і кожного громадянина від її негативного впливу.

Тому пропонується припинити чергове шоу щодо необхідності зміни процедури проведення позачергових виборів. І  в зв’язку з цим за рішенням нашої фракції відкликаю внесений мною і народним депутатом Кравчуком проект 3294-1 та пропоную зняти його з розгляду. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ваш законопроект знятий.

Тому запитань-відповідей немає.

Шановні колеги! Є  бажання обговорювати законопроект?

Є, будь ласка, від фракції записуємося і 10 хвилин від народних депутатів.

Матвієнко. Ви не хочете виступати? Давайте почнемо від фракцій. Шкіль. Почнемо з виступів від фракцій, а потім  від народних  депутатів.

 

14:28:22

ШКІЛЬ А.В.

Шановний Арсен Петрович, шановні народні депутати, шановні телеглядачі, радіослухачі! 

Я хочу ще раз категорично заявити, що наша політична сила послідовно, цілеспрямовано і однозначно виступає за те, що не можна шляхом руйнування держави поборювати  політичну кризу. Не можна, шляхом  руйнування добробуту громадян  вести політичні, чи партійні міжусобиці. Не можна  коштом життя української економіки, коштом життя  української банкової системи проводити змагання, яка політична партія сильніша.

Тому ми закликаємо всі політичні сили, які  принаймні говорять про те, що вони дбають про добробут держави, зараз, на даний момент, „скласти політичну зброю”, перестати  виясняти стосунки і врешті-решт,  зайнятися державою. Тому що проблеми, які є в Україні – це проблеми світової економічної кризи. І не потрібно тільки  на плечі уряду вішати  всі ті проблеми, які існують зараз. Зараз    не має уряду, зараз  немає народних депутатів у владі, в опозиції, зараз ми  є всі представниками української влади і мусимо довести і собі, і тим, хто нам ці повноваження делегував,  що ми представляємо їхні  інтереси, а не свої власні.

Ми мусимо і повинні  зараз відкинути в бік усе те, що нас роз’єднує і врешті-решт,  хоча б раз, хоча б зараз, спільно, лікоть до ліктя стати  на захист держави проти світової кризи, яка насувається в Україну, яка  вже „стукає”  у наші двері. Не треба бути тими, хто під виглядом Троянського коня вияснення політичних стосунків заходить у державний дім і відкриває двері кризі, пояснюючи, що це слабкий уряд, що ми прийдемо і потім усе поправимо, це не знаю, в якій державі вам доведеться все пояснювати і кому. Зараз є одинокий шанс відкинути все і прийти врешті-решт до розуміння, що проблема держави у наших руках, у всіх в руках.

Ми не зможемо відбутися у своїх політичних квартирах і своїх політичних фракціях. Зараз ми не можемо йти, балансуючи, тримаючи в одній руці вибухівку, йти на краю прірви, виясняючи, хто дійде цим шляхом, а хто ні. Зараз у нас є дуже відповідальний період і, повірте, від нас цього чекають всі наші співвітчизники, щоб ми врешті зайнялися їхніми проблемами, а не своїми, щоб ми врешті-решт зараз твердо і чітко сказали, що немає зараз влади і опозиції, зараз є всі ми українськими державотворцями і якщо ми хочемо розбудувати або навіть врятувати державу, тому саме діяти спільно, бо потім через 5-10 років буде тяжко пояснити, чому ми не врятували країну, мотивуючи, що мовляв, це була не наша справа. Зараз це справа всіх. Жодних виборів зараз проводити ми не повинні і ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

14:31:41

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановні виборці, виходячи на цю трибуну я йшов із думкою, хто б дав відповідь на запитання, що ж ми за народ такий? Рівно рік назад, трошки пізніше, ті, хто сьогодні доповідав законопроект, готували цей законопроект із абсолютно протилежними змінами у тому числі, я був у числі тієї робочої групи, яка все рік назад робила для того, аби під час позачергових виборів не допустити фальсифікації виборів. І я вважаю, що внісши відповідні зміни до закону про Центральну виборчу комісію, до закону про вибори народних депутатів, ми  деякою мірою унеможливили фальсифікацію виборів. 

Сьогодні ті ж, хто вчора активно працював над подібною ситуацією вносить зміни, аби відмінити ті зміни для того, щоб... Напрошується відповідь, дозволити фальсифікацію виборів, іншого у мене пояснення немає.

Уявіть собі, вам на виборчій дільниці буде давати тільки п’ять примірників протоколів, п’ять, а у вас суб’єктів буде двадцять. П’ять матимуть можливість піти в суд, бо в них є протоколи, а п'ятнадцять не підуть, бо в них будуть копії протоколів.

Скільки ми з вами боролися за те, щоб був державний реєстр виборців?  Зараз знімається цей державний реєстр виборців. Ми говорили скільки 5-7 мільйонів не відомо є поза межами нашої держави, для того, щоб вони не головували треба, щоб державна Прикордонна служба давала інформації скільки людей за кордоном. Зараз це знімається з законопроекту. Ну взагалі найбільше ноу-хау – це віддати Центральній виборчій комісії повноваження Верховної Ради.

Ви пригадайте, будь ласка, останнє рішення Конституційного Суду, який розглядав Указ президента про державні закупівлі. І, я вважаю, що як ніколи Конституційний Суд нарешті дав правильне рішення, що Верховна Рада не має права передавати своїх повноважень іншому органу, а ми там записали, повноваження передати або доручення Кабінету Міністрів, який ми формуємо, а тут, будь ласка, Центральній виборчій комісії передаються повноваження, які встановлює Верховна Рада законом. Тобто вона може змінювати терміни, який визначає, який визначає закон.

Що одне ноу-хау. Зараз в цьому законі передбачається, по суті, сьогодні відкритим текстом йде мова про те, щоб поміняти весь склад Центральної виборчої комісії. Бо якщо раніше ЦВК мінялося тільки тоді, коли є 300 голосів, то сьогодні пропонується 226 голосів. Ще раз наголошую, закон, на превеликий жаль, на фальсифікацію виборів і той, хто його підтримає, той підтримує злочинні дії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський.

 

14:34:55

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, я буду говорити не з точки зору призначення чи непризначення позачергових виборів, а з точки зору професійної, підходу до суті змін до закону. Бо попри всю емоційність попередніх виступів з загальною оцінкою я погоджуюся. Ці зміни спрямовані на те, щоби зняти цілий ряд запобіжників, які сьогодні існують в законі про вибори, і які створені для того, щоби не допустити фальсифікації виборів.

Я наведу лише кілька позицій. Вже найперша зміна до 34 статті, яка передбачає право необмеженої кількості народних депутатів України бути присутніми на засідання ЦВК, я проти того, щоби депутати тиснули на суд. Мені дуже не подобається, коли всупереч Конституції вони вриваються в нарадчу кімнату. Але те саме може бути і з Центральною виборчою комісією. То для чого ми відкриваємо цей шлюз?

Заборона протягом 5 останніх днів змінювати склад комісій виборчих. Шановні колеги, сьогодні один з основних засобів забезпечення кворуму в день голосування, коли дехто хоче зривати вибори, якраз і є виключення зі складу комісій тих, хто не хоче працювати. І тут, на жаль, пояснення доповідача з приводу першого законопроекту було точно протилежним.

Статті 89 і 92. Обмеження кількості протоколів. Вже кілька людей про це звертали увагу. Я тільки хочу підкреслити одну річ. Саме наявність у кожного суб’єкта виборчого процесу оригіналу, а не копії протоколу і зняло сьогодні проблему фальсифікації протоколів дільничних комісій на шляху від дільниці до округу. Знімім це і з’явиться нова спокуса переписувати протоколи по дорозі.

Стаття 102 і закон про ЦВК щодо зміни строків. Ну, колєгі, ми ж прекрасно розуміємо, якщо ЦВК буде визначати строки, вона може їх визначити так, щоб деякі суб’єкти щось встигли зробити, а інші суб’єкти не встигли зробити. І вони ж не можуть перед тим бачити які будуть строки, бо ЦВК може це зробити в останній момент. Це знову хаос і виборчому процесі.

Мене дуже турбує зміна до 17 статті закону про Центральну виборчу комісію. На жаль, я не отримав відповіді на це запитання, чому з закону про ЦВК вилучається обов’язковість виконання роз’яснень Центральної виборчої комісії. Адже саме на неї покладено обов’язок забезпечувати однакове застосування Закону про вибори на всій території України.

Ну, і я вже не питаюся навіть в автора  законопроекту, а яке відношення має заборона забезпечення позиву щодо рішень Національного банку України до виборчого процесу? Мені здається, що тут  десь трошки з іншої опери проскочила норма. В цілому я би мусив погодитися  з висновком Адама Івановича.  На жаль…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. 30 секунд.

На жаль, попри  наявність ряду   позитивних пропозицій щодо змін до Закону „Про вибори”, основна маса їх спрямована на те, щоби відкривати шлюзи  для фальсифікації виборів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи від народних депутатів. Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

14:38:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни, демократична частина блоку „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати,  цей проект закону, який  внесений, насправді п’ятий проект закону внесений – це є свідчення того, що ми вже, Арсенію Петровичу, докерувалися у Верховній Раді до ручки, Арсеній Петрович. Тому що ще ніколи не подавалися нам проекти законів без висновків Експертного управління, без засідання комітету, без фінансового результату. Оце так! Оце ми скоро до мишей тут доведемося, докеруємось.   

Щодо студентів, я не знаю. Але знімаються всі запобіжники законності, всі запобіжники порядності, всі запобіжники совісті. Чого достатньо тільки сказати, цитую. Цитую вам зміни до статті 102. Під час проведення позачергових виборів депутатів строки, які вказані в цьому законі можуть змінюватися за рішенням Центральної виборчої комісії. Чего изволите? Того і буде.  А інша стаття, стаття 6 „Склад комісії, порядок її формування” в тому варіанті, який ви зараз пропонуєте Центральній виборчій комісії. Було написано раніше: у поданні  Президента про призначення враховуються пропозиції  депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні.  Тепер написано: виключено. Нормально!? Я не знаю, чи що на Банковій там щось знову склеїли коаліцію.

Другий пункт, третій, до складу комісії входить 15 членів. Кандидатури попередньо обговорюються. Їх призначення проводиться за наявності висновків відповідного профільного комітету. Зараз виключити, не треба  ніяких вимог, не треба нічого, готується шлях вперед і все любою ціною.

Тепер дивимося далі. Ви ж полізли далі, ви ж пішли навіть  у повноваження і пішли  в  Кодекс про адміністративне судочинство. І ми зараз і туди хочемо нашкодити всьому. Да і так уже відповідають, що таких судів немає чи таких судів немає. Да немає ніяких, бо є один бог сьогодні і один цар. А я буду проти цього виступати.

Подивіться, що ви пишете  сьогодні: не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії актів Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради. А де це написано, у якій Конституції? А там написано,  що дія судів  розповсюджується на всіх. А рішення Конституційного Суду 2002 року каже, що любий суд може перевірити на законність,  любий акт  органу влади, при чому любого, що Президента, що Верховної Ради, що уряду. Повторюю, не на  конституційність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте… Будете ще говорити, ні?  Ну, завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А.   Шановні друзі, не може бути  більше такого підходу до таких законів. П’ять проектів нам подано, немає зараз сьогодні заключень, і ми  поставили  у порядок денний. Я хотів, звертаюся  до тої політичної сили, яка стоїть за цим, не ганьбіться, відкличте до голосування, бо у любому випадку на неправді правди не побудуєш. Я проти цього закону,  проти узурпації влади чи  Ющенком,  чи „Регіонами” разом з ним, проти  любої узурпації, бо я   представляю Україну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ура, ура, товариші.

Бондар, Ольга Бондар, будь ласка.

 

14:42:41

БОДНАР О.Б.

Шановні колеги!  Ольга Бондар, „Блок Юлії Тимошенко”.

Чи не дивно, що під кожні вибори у нас намагаються зробити новий закон, чи не в цьому якраз криється та проблема, що у нас таке недолуга або, можливо, таке слабеньке виборче законодавство? Чи вирішиться політична криза за допомогою цього закону або цих виборів можливих, гіпотетичних? Абсолютно ні, тому що ця криза криється не в цьому процесі, а вона криється у тому, що твориться у цьому залі, в якій треба вирішувати, у кожного в душі.

Чи є у нас гроші на проведення цих виборів? Якщо у Японії  їх немає, шановні, якщо Японія відмінила свої дострокові вибори, то, я думаю, що ми  поки що дуже слабенькі для того, щоб переплюнути Японію у своїй фінансовій спроможності.

Можливо громадяни бажають цих дострокових виборів? Да, вони бажають дострокових виборів, але не до Верховної Ради України, а у 138  населених пунктах, у тому числі: Мукачеве, Феодосії, Первомайську, Рівному, бажають тих виборів на місцевому рівні, а ми їм не виділяємо коштів при цьому. І в такому чині залишається місцеве самоврядування  без керівництва, а ми розказуємо про те. що ми  виступаємо за те, щоби делегувати максимум повноважень на місцях.

Чи   боїться „Блок Юлії Тимошенко” цих виборів? Не  боїться. Він єдиний, який  не боїться у цьому залі. Але, не боячись,   ми прекрасно розуміємо, які  негативні наслідки можуть привести до економічної нестабільності у нашій державі ці вибори, хто хоче  цих виборів. Як ми з’ясували, недемократична частина  „Нашої України”, а також Партія регіонів, яка пропонує цей законопроект.

Комітет з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування на своєму засіданні цей законопроект  не обговорював, ми обговорювали попередній законопроект, який не знайшов підтримки   від тих колеги, яких ви делегували  у цей комітету. Це не тільки „Блок Юлії Тимошенко” або "Наша Україна", це всі представники всіх політичних сил. Ми його не підтримали, не підтримали тому, що сьогодні готується виборчий кодекс, і про це треба говорити. Про ті негативи, які ідуться в цьому законопроекті, мені вже навіть сумно казати, бо вже всі мої колеги про них сказали.

Перше, у одної особи, саме у Президента, отримується право мати  кишеньковий орган – Центральну виборчу комісію. Саме чому? Тільки Президент завдяки пропозиції пані Лукаш отримує можливість припиняти діяльність Центральної виборчої комісії. Контроль над таким самим, контрольна функція Верховної Ради України припиняється з сьогоднішнього моменту. І не вважайте тепер, що у нас є якась там парламентська форма правління. У нас насправді готується цей законопроект під президентську форму правління…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БОДНАР О.Б. Центральна виборча комісія, таким чином стаючи кишеньковою, отримує право змінювати терміни по проведенню виборів. Що це означає? Та дуже просто: можна просто в кишеньковому або телефонному режимі зробити так, щоб виключити із участі в виборчому процесі якийсь суб'єкт, неугодний суб'єкт виборчого права, просто взяти і виключити. А що таке „заборона зупиняти дію актів Президента судом, якщо вони стосуються неконституційності, а саме виборчого процесу”? Вибачте мене, це грубе порушення Конституції України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу завершувати.              

 

БОДНАР О.Б. „Блок Юлії Тимошенко” категорично проти цього законопроекту, як і цих виборів недолугих в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Гордієнко Сергій.

 

14:46:42

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний народе України, шановні колеги! Ми щойно були свідками, як обговорювався попередній законопроект (іде за рахунок народу) - представники великих фінансових, саме олігархічних кланів планували, як вийти із цієї кризи.

Я звертаюся до народу і кажу наступне: коли щось потрібно від народу, то посилаються на народ як єдине джерело влади. Я сьогодні заявляю, і про це говорив мій колега по фракції Компартії України, що сьогодні цим законопроектом є намір видурити у народу владу. Я попереджаю народ України, що цей законопроект готує наймасштабніші фальсифікації, які будуть під час проведення наступних виборів. Я попереджаю всіх, хто тут  у залі і народ України про те, що є три „дійні корови  виборів”, це списки виборців, це  бюлетені і це  підсумкові протоколи для голосування. Я звертаю усіх вас, що якраз у всіх цих розділах і планується внести ті зміни, які дадуть можливість фальсифікувати  вибори.

Списки виборців. Скільки було  списів поламано навколо того, щоб у нас був створений Державний реєстр  саме виборців. На превеликий жаль, і президентська саме сила, яка тут в парламенті, і яка знаходиться на Банковій, доклала всіх зусиль, щоб це не було зроблено. Сьогодні забирається із закону навіть така можливість, щоб  ми мали можливість говорити і посилатися на реєстр саме виборців.

Ми тут уже говорили проблему підсумкових протоколів для голосування, коли навіть порахувати на пальцях кому необхідно видати  під час проведення виборів, вивісити для ознайомлення, передати в архів і то навіть не вистачить оригіналів для голосування. Я повинен би сказати, що  всі заявляють про владу народу, і народ має прийти і сказати своє слово, але коли доходить до порогу, порогу явки на вибори, то тут забирають у народу саме право і кажуть, досить одне речення написати „вибори відбулись, якщо на вибори  прийшов Президент України”. Я заявляю, що фракція Компартія  України у цій афері проти народу України ніякої участі брати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина. З місця, будь ласка. Чи з трибуни? Зараз я дам. Від комітету Олександр Олександрович. З трибуни, будь ласка.

 

14:50:01

ОМЕЛЬЧЕНКО О.О.

Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, Арсенію Петровичу! Я хотів би, щоб ви знали таку ситуацію. Комітет державного будівництва і органів місцевого самоврядування як головний комітет розглянув в першому читанні, зробив великі зауваження депутату Лукаш, враховуючи те, що були проголосовані 8 голосів проти.

На друге засідання пані Лукаш не прийшла. Я до вас з повагою відношуся, бачу, що ви будете чудовою мамою, але комітет не підтримав і не підтримує цей проект.

Тому хочу звернутися до народних депутатів: поважайте наш комітет, а наш буде поважати кожен ваш комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олена Леонідівна, будь ласка.

 

14:51:01

ЛУКАШ О.Л.

Уважаемые коллеги, с нескрываемым удовольствием выслушала всю вашу критику. И могу только сказать одно: у страха глаза велики. И то количество вашего страха, ужаса, которое я сегодня увидела, заставляет меня сделать один вывод: очень правильный и очень своевременный законопроект.

Теперь несколько слов о сути. Меня обвинили здесь от попытки фальсифицировать выборы до лоббирования интересов банков и Национального банка Украины.

Первое. Что касается невозможности приостанавливать решение банков, то это действующая норма. И все, кто подверг меня критике, просто поленились прочитать действующую норму Кодекса административного судопроизводства. Готова подарить им по экземпляру для повышения своего правового сознания. Это первое. Поэтому никакого отношения к этому законопроекту, и уже к ставшему давно законом, я не имею.

Второе. Что касается всех остальных обвинений, они вызваны только одним: страхом. Я хочу вам задать вопросы. Вы хотите, чтобы норма о 50-процентной явке уничтожила 49,9 процентов голосов на том участке, где люди не пришли проголосовать? Тогда не поддерживайте мой закон. Вы хотите, чтобы списки избирателей, о которых вы так пеклись только что, полностью фокусировались и создавались на уровне списков 2006 года, как требует закон о реестре избирателей. Вы этот закон читали? Вы хотит, чтобы в 2008, 10-м, 12-м году благодаря вам мы все уточняли списки на основании списка 2006 года? Прекрасно, не поддерживайте мой законопроект.

Вы хотите, чтобы пограничники предоставили нам данные об отсутствующих и в эти данные вошли именно те люди, которые сегодня мигрируют по Украине, а не те, которые уехали для улучшения своего жизненного состояния много лет назад? Вы хотите, чтобы это случилось, чтобы пограничники снова дали  фальшивую информацию? Не голосуйте за мой закон.

Вы хотите, чтобы налоговая предоставила данные об избирателях, которых в принципе нет в этом регионе, как она это уже сделала один раз? Давайте не поддерживать мой законопроект.

Вы хотите, чтобы народные депутаты поубивались за право формировать окружные избирательные комиссии и лишить фракции этого права? Например, «Блок Литвина» вы хотите лишить права формировать комиссии? Нет вопросов, не голосуйте за мой законопроект. Вы просто на сегодня боитесь, я же не ставила в своем законопроекте о том, что выборы должны  состоятся уже завтра.

Вы боитесь правды, вы боитесь уточнения законопроектов, вам нравится эта мутная водица, вам нравятся наши ошибки, которые мы совершили раньше. Ну, ладно, на сегодня у страха глаза велики, но поверьте, что к этому законопроекту мы еще вернемся. Вернемся тогда, когда придет время перестать бояться и начать работу над ошибками.

Один раз мы допустили неточности в законе, сегодня мы их, я понимаю, не исправим. Но надеюсь, что кто-то из вас все-таки прочтет этот законопроект, подумает над списком избирателей, подумает над тем, что бояться, наверно, это самое страшное. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, ставлю… Хто хоче? З мотивів хоче Ключковський. Давайте, будь ласка, Юрій Богданович. Вже голосувати пора.

(Ш у м   у   з а л і)

Що кажете? Цигель, цигель? Ні, ні, ні, працювати будемо.

 

14:54:13

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, "Наша Україна".

Я би дуже не хотів, щоби той, хто звинувачує інших у боязні, принаймні, перекручував правду. Ну, Олена Леонідівна, немає норми про 50 процентів явки  на дільниці. Це ви вигадали, це норма тільки в вашій уяві існує. Не лякайте „Блок Литвина”, він має  повне право  давати подання до складу комісії. Тому не треба фальсифікувати неправдою.

Але ще раз хочу підкреслити, норма про 50 процентів явки, норми про  прикордонників, норма про податкову – це все норми, які запропоновані вашою тодішньою коаліцією. І хочу нагадати, що 1 червня 2007 року був проголосований неузгоджений законопроект, який ви тоді відпрацьовували і ви голосували. Не нарікайте сьогодні на ті норми, ми з ними справилися на тих виборах і на будь-яких інших справимося, і будемо ще мати час ці норми виправити.

Однак, ще раз хочу підкреслити: створювати  умови для фальсифікації виборів через обмеження протоколів і всякі інші речі неприпустимо і не …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, значить, наступна пропозиція… Увага, колеги! Те, що в цьому законопроекті є маса запитань – це об’єктивно. Саме тому цей законопроект ставиться на голосування у першому читанні за основу задля того, щоб народні депутати розглянули його і внесли свої пропозиції до другого читання.

Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту номер 3294 „Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України”. Увага, колеги! За основу. Прошу голосувати. Комітет доопрацьовує, і завтра розглядаємо. Голосуємо.

 

14:56:14

За-222

Рішення не прийнято, колеги. Прошу показати по фракціям. Не кричіть!

Колеги, переходимо до наступних питань порядку денного. Значить, я пропоную… Увага! Щоб ми розглянули наступні питання порядку денного за скороченою процедурою. Ви чуєте мене? Для того, щоб ми швидко розглянули. Заспокойтеся всі!

Значить, я пропоную наступний підхід: скорочену процедуру зараз голосуємо по всім законопроектом. У нас ще чотири ратифікації, які не попали в антикризовий пакет. Ратифікації голосуємо в цілому, всі інші законопроекти, так, як домовлялися, голосуємо тільки у першому читанні.

Ставлю на голосування  питання про розгляд законопроектів за скороченою процедурою, це законопроект 3283, 3308 і ратифікація 0092, 0100, 0068, 0090. Прошу проголосувати за скорочену процедуру. Голосуємо.

 

14:57:41

За-222

Рішення прийнято. 150 голосів – скорочена процедура.

Товариші, а чого ви радієте? Я не розумію. Працювати треба, ми ж домовилися. Сідайте. Все добре.

Оголошую наступний законопроект – 3283. Ксеніє Михайлівно, будь ласка.

 

14:58:09

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, „Наша Україна”.

Я розумію, що цей законопроект є, можливо, чи не найрезонансніший сьогодні. Розумію, що він викликав багато емоцій тут в залі, оскільки він реально відкриває шлях до подолання як економічної, так і політичної кризи.

Хочу сконцентрувати увагу на кількох окремих тезах цього законопроекту.

Перша. Яка власне особливість фінансової кризи в Україні? Це криза довіри. Як можна подолати цю кризу довіри громадян до банків, одного банку до іншого банку, в якій спосіб можна подолати цю кризу? У першу чергу, коли держава, і в даному випадку це функція держави, візьме на себе гарантії, що забезпечить чесну роботу банківської системи. Власне головний пункт цього законопроекту саме на це спрямований – на підвищення фонду гарантування фізичних осіб. Тому що саме фізичні особи найбільше потерпають від будь-якої кризи і найбільше схильні до того, щоб поводитися скоріше емоційно, ніж раціонально, економічно. І це природно, бо це просто люди, які хочуть зберегти свої кошти. Власне це і є перша і найголовніша функція держави. Це є в моєму законопроекті.

Друге. Те, чим мали би всі уряди займатися щонайменше останні п’ять років -  створювати стабілізаційний фонд. Ми розуміли, що держава Україна знаходиться не на якомусь окремому острові, що наша економіка є достатньо інтегрованою в світову економічну систему, що світова система економічна може піддаватися різним підйомам і спадам, і що під час підйому варто подумати, що буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ЛЯПІНА К.М. Прошу дати закінчити. Ми про це не подумали, не створили стабілізаційний фонд. Тепер цей фонд потрібен для виходу з кризи. І нарешті останнє. Фінансування виборів – це необхідний крок, для того щоб подолати, власне, економічну кризу через подолання політичної кризи. Нема сьогодні такої сили, яка би взяла на себе відповідальність, тому що БЮТ зруйнував коаліцію демократичну. Для того щоб була така сила, необхідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ксеніє Михайлівно, я прошу завершити.

 

ЛЯПІНА К.М. Провести вибори. Це демократична процедура. Тому вважаю, що цей законопроект сьогодні покаже як лакмусовий папірець, хто дійсно за демократію, не для галочки, а для реальних кроків.

І ще останнє. Хочу звернути увагу, що аморально, сидячи в високих посадових кріслах і боячись їх відпустити, виступати проти виборів. Дякую.

Готова відповідати на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу сідати, Ксеніє Михайлівно. Все.

Микола Іванович Деркач. Будь ласка.

 

15:02:02

ДЕРКАЧ М.І.

Добре, я все скажу. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, зазначений законопроект підготовлений з метою вирішення найактуальніших соціально-економічних питань, що потребують виділення бюджетних коштів в поточному році, а саме для вжиття заходів з  мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи на економіку та фінансовий  сектор України, фінансове забезпечення пенсійних виплат проведення позачергових місцевих виборів.

У  законопроекті пропонується збільшити видатки загального фонду Державного бюджету у сумі 6,8 мільярди гривень із спрямуванням на збільшення дотацій Пенсійному фонду на 5,8 мільярдів гривень, на покриття його касових розривів, пов’язаних із виплатою пенсій, а також для збільшення  мінімального розміру пенсій шахтарям відповідно до закону „Про  підвищення престижності шахтарської праці”.

Збільшення статутного капіталу ВАТ „Державний експортно-імпортний банк” на один мільярд гривень, для надання йому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, шановний, це зовсім інший законопроект. Зараз доповідається 3283, а потім буде 3319, Микола Іванович, 3283, сідайте будь ласка, я вас запрошу.

Два – „за”, два – „проти”.  В’язнівській, будь ласка.

 

15:03:46

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язнівський, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я би хотів звернутися до всіх депутатів і ті  хто стоять, і  ті хто має бажання працювати, з одною пропозицією. Шулерство політичне ми вже бачили, я би хотів, щоб ви побачили, тактовність з боку "Нашої України - Народної Самооборони".  Коли  "Блок Юлії Тимошенко", Партія регіонів і комуністи в унісон в 350 голосів деребанили цю державу, ми не дозволили собі навіть в цьому випадку витягувати будь-чию карточку. Сьогодні ж ми побачили, як вчорашні наші колеги по коаліції, витягують карточки народних депутатів від „Нашої  України” і тільки тому потрібно було зробити іншу карточку вже сьогодні.

Карточку Білозір теж було вилучено нашими колегами з  "Блоку Юлії Тимошенко" і тільки на моє наполягання її повернули для голосування. Я б хотів, щоб в цьому залі дотримувалися  тактовності і в тому числі політичні, бо саме такі позиції і сама така політична брехня перед виборцями дозволяє говорити, що такий склад Верховної Ради мусить бути переобраний. І саме тому дуже актуальним є пропозиція Ксенії Ляпіною, голосувати за її законопроект, який в один хід вирішує питання і економічної, і політичної кризи в саме такому складі Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк, будь ласка. Колеги, я хотів би вас попросити одну справу. Вибачте, Адам Івановичу, бо треба заспокоїти пристрасті. Я звертаюсь, Іван Григорович Кириленко, до вас, я прошу, щоб БЮТ дещо заспокоївся, тому що перегріємо зал. Дорогі друзі, з „Блоку Юлії Тимошенко”, я прошу трішки знизити температуру кипіння.

Андрій Анатолійович, вас особисто. Дякую.

 

15:05:47

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, я почну з останнього, з того, що хтось вириває картки і так далі. Цього робити не можна, але Конституція забороняє будь-кому голосувати чужою карткою, цього також робити не можна. І тому якщо ми хочемо чесно поступати один перед одним, давайте будемо виконувати Конституцію.

А я не випадково згадав Конституцію, тому що, на превеликий жаль, в останні дні роботи ми перекреслили Конституцію – основний закон України. Ми зараз собі дозволяємо робити все, що хоче Верховна Рада, Верховна Рада проголосувала 226 голосів відмінити Конституцію. Про що я веду мову? Я веду мову про те, що на превеликий жаль ось такі фундаментальні законопроекти, які ми сьогодні розглядаємо, розглядаються без комітетів. А 89 стаття Конституції гласить, попередньо в комітетах повинно бути розглянуто усі законопроекти, не говорячи вже про ті, які ми сьогодні розглядаємо. Це дійсно законопроекти життя чи не життя держави, а ми його просто ось так відносимось. Ми, на превеликий жаль, роботою парламенту, своїми діями, своїми вчинками, які ми зараз робимо, вириваючи, в тому числі, карточки, демонструємо народу, як треба відноситись до Конституції.

Те, що стосується законопроекту, перші дві статті ми вже сьогодні прийняли, точніше, ви прийняли, проголосували в президентському. Те, що стосується виборів, шановні колеги, ми уже тиждень б’ємося над тим, де знайти кошти для того, щоб врятувати ситуацію. А ми 500 мільйонів зараз викидаємо на вітер, бо треба комусь провести рейтингове голосування. Той, хто хоче вибори, нехай заплати свої кошти і проводить їх, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

 

15:07:54

ЛЯШКО О.В.

Щодо звинувачень на адресу від наших колег, що хтось там забирає картки. Ось у мене в руках картка Рибакова, яка голосувала „за” законопроект. Виготовлено дублікат карточки, він перебуває невідомо в кого і голосує.

Де депутат Білозір, картка якої проголосувала?

Де депутат Вакарчук, який місяць тому заявив, що склав з себе повноваження? Чому голосують його картки? Це до тих панів які там кричать, що хтось  видьоргує картки. Верніть картки Рибакова. Скільки у вас дублікатів картки Рибакова? Здайте всі які є, а потім розказуйте, що хтось, щось вириває.

Тепер з приводу законопроекту, який ми обговорюємо. Шановний Миколо Іванович! Комітет з питань бюджету не розглядав законопроекту 3283 за авторством шановної пані Ляпіної і чому не розглядав? Бо не було кворуму. А чому не було кворуму? Бо не приходили представники з інших фракцій. БЮТівці приходили, а інші не приходили. А ми хотіли його розглянути, дати йому оцінку.

Що пропонується? Перше – стабілізаційний фонд за рахунок надходжень від приватизацій понад обсяги, визначені статтею 22. У нинішній редакції стаття 22 передбачає 8 мільярдів обсягів, із них станом на сьогоднішній день надійшло 400 мільйонів. Де взяти інші? Не виконано план по приватизації. А чому? Бо Президент заблокував  приватизацію.

Автор пропонує зменшити ці обсяги до 401 мільйону. І все  що зверху – у стабілізаційний фонд. А на вибори – 417 мільйонів. Скільки до кінця року в стабілізаційний фонд найде, зважаючи  на процедури і так далі? Дай Бог, щоб хоча б  100 мільйонів прийшло. Тобто на стабілізаційний фонд – 100 мільйонів, на вибори – 417 мільйонів. І ми говоримо, що цей законопроект спрямований на розв’язання... на подолання економічної кризи. Брехня!  Цей законопроект переслідує одну мету – вибити гроші на вибори! Як тільки ми сьогодні проголосуємо цей законопроект, завтра на Верховній Раді буде замок, знову з’явиться новий президентський указ  і парламент …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершіть, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Хто буде долати кризу? Відповідальність за подолання наслідків кризи лежатиме на тих, хто провокує, щоб парламент був розпущений.

 Тому я закликаю не голосувати  за цей законопроект!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон. Значить так. Колеги з БЮТу, з  „Блоку Юлії Тимошенко”, я прошу зайняти свій сектор! Я прошу зайняти свій сектор! Перестаньте  провокувати іншу частину парламенту!

Тепер, що стосується картки Рибакова.

Іван Григорович Кириленко! Я прошу, наведіть порядок! Іван Григорович! Я прошу вашу фракцію у свій сектор! Брейк, товариші! Розходимося!

Я тепер вам коментую по ситуації по картці Рибакова. Рибаков написав заяву, що у нього викрадена картка і отримав дублікат картки. Так я хочу зрозуміти, у кого викрадена картка Рибакова і чи хтось її  викрадав?

Колеги! Я прошу сідати. Сідайте, будь ласка. Завершення законопроекту обговорено. Не провокуйте умисно протистояння в парламенті! Я прошу сідати! Сідайте, будь ласка! Колеги! Увага!  Заспокоїлися всі! БЮТ, вийдіть, будь ласка,  з сектора! Вийдіть, будь ласка,  з сектора „Нашої України”!

Я розумію, що ви зараз хочете всі  попасти у новинні блоки, тому що це буде цікаво. Всі попадем, але не в блоки!  

 

ІЗ ЗАЛУ. А де Рибаков?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я де знаю? Ви ж взяли у Рибакова картку! Я де знаю, де ви її взяли? Чому картка Рибакова у вас? Я ж не знаю!  Він сказав, що у нього її украли і заяву написав.

Колеги! Увага!  Заспокоїлися!

Завершено обговорення питання. Ставиться на голосування тільки в першому читанні законопроект про  прийняття законопроекту № 3283 - проект закону „Про Державний бюджет”, внесений Ляпіною, за основу. Прошу голосувати, голосуємо.

 

15:12:35

За-222

Рішення не прийнято.

Товариші з БЮТу, переходьте у свій сектор, займаємо інший сектор.

Наступне питання порядку денного. Я не бачу міністра фінансів Пинзеника, тому я пропонував би так: як немає Пинзеника, щоб ми розглянули законопроект... Ну, покажіть по фракціям.

Колеги, я пропоную наступний підхід – увага! – у нас законопроект бюджетний є 3308 і 3319, який не включили у порядок денний. Зараз я поставлю питання про включення до порядку денного законопроекту 3319, про який говорив Деркач і просив Литвин. Ставлю на голосування про включення до порядку денного законопроекту 3319.

 

15:13:47

За-64

Не пройшов.

Пинзеника немає, тому я пропоную... Іван Григорович, оці жести, це в іншому місці! Поки що ще тут керує голова парламенту. Будете головою парламенту, будете показувати жести, а то так на залізниці.

У нас наступні питання порядку денного є. Увага! Щоб ми сьогодні вирішили частину фінансових питань, нам треба проголосувати чотири ратифікації, ми їх за скороченою процедурою проголосували. Я прошу швиденько пройти чотири ратифікації. Одні... голосу не буде. Роздайте картки, для чого ви їх зібрали?

Давайте швиденько 0092, Продан Юрій Васильович. Юрій Васильович, на трибуну, швидко пройдемо ратифікації.

 

ПРОДАН Ю.В.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вносить Проект Закону України „Про ратифікацію кредитної угоди в проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кіловольт, Рівненська атомна електростанція, підстанція Київська між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку.

Проект реконструкції, який фінансуватися в рамках зазначеної кредитної угоди є виключно важливим для подальшого розвитку нашої держави. Його реалізація, окрім іншого, передбачена рішеннями Ради національної безпеки і оборони України.

Проект є не тільки виключно не обхідним, але і виключно вигідним. Його реалізація дозволить не тільки зняти проблеми, що існують з видачею потужності атомних електростанцій розташованих у західному регіоні, але і створить фундамент для розвитку генеруючих потужностей атомних електростанцій на перспективу.

Реалізація проекту дозволить виробляти додаткові обсяги електроенергії на атомних електростанціях, що позитивно вплине на оптову ціну електричної енергії. Відповідно у виграші і будуть шановні народні депутати і всі споживачі.

Проект є також важливим у контексті задоволення потреб в енергозабезпеченні споживачів центрального регіону, особливо з урахуванням необхідності забезпечення зростаючих потреб у зв’язку з проведенням в Україні  в 2012 році чемпіонату України з футболу.

Існують екологічні вигоди від проекту. Його реалізація дозволить поступово вивести з експлуатації мережі та підстанцію 750 кіловольт у забрудненні в Чорнобильській зоні.

Що стосується мовного надання кредиту. Вони є також виключно вигідними та передбачають низку відсоткову ставку за кредитом. Дешевих кредитів, як ви знаєте, сьогодні практично залучити неможливо.

Шановні народні депутати, представлений проект є першим проектом будівництва нової магістральної лінії з напругою 750 кіловольт за часи незалежності України. Враховуючи його значення для розвитку України, її енергетичної безпеки, прошу, просив би підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Васильович, прошу сідайте. Я запрошую, Олег Григорович, будь ласка. Білоруса, немає? Я тоді пропоную два – за, два – проти. Я пропоную опустити цей момент. Законопроект зрозумілий. Нема заперечень, щоб перейти до процедури голосування? Немає. Я ставлю на голосування питання про ратифікацію закону 0092, надання згоди Верховної Ради на обов’язковість даного міжнародного договору. Колєги, голосуємо за основу і в цілому, ратифікація. Прошу. Юрій Васильович, вертайтесь назад, на трибуну.

 

15:17:44

За-369

Рішення прийнято.

Додатково отримаємо серйозні гроші для реконструкції.

Прошу, законопроект 0100, Продан Юрій Васильович.

 

ПРОДАН Ю.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Я дякую за попередній законопроект. Цей законопроект є проект Закону про ратифікацію Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Проект з передачі електроенергії є самоокупним інвестиційним проектом. Реалізація проекту передбачить реабілітацію трансформаторних підстанцій, будівництво ліній електропередачі для видачі потужності важливого стратегічного об’єкту, який будується, Дністровська гідроакумулююча станція. Він також передбачає стабілізацію кримської регіональної енергетичної системи шляхом проведення першочергових заходів щодо розбудови електроенергетичної інфраструктури. Реалізація проекту в першу чергу дозволить усунути критичні вузькі місця в передавальних мережах наших магістральних ліній електропередач, підвищити стабільність функціональної нашої енергетичної системи та її надійність, наблизитися до технічних вимог європейської енергетичної системи ЮЦТІ.

Загальна вартість проекту складає 238 мільйонів доларів США, в тому числі за рахунок кредиту Міжнародного банку реконструкції і розвитку – 200 мільйонів доларів. Кредит є досить вигідним проектом. Він передбачає надходження валютних коштів в Україну. Відповідно це є інвестиційний проект. Просив би його підтримати, шановні народні депутати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, Юрій Васильович. Олега Григоровича немає, немає бажань виступів? А, Олег Григорович, я прошу вас на трибуну.

 

15:19:55

БІЛОРУС О.Г.

Комітет в закордонних справах розглянув і цей проект закону, і знайшов, що це дуже вигідні для України контракти  про позику і ці позики повинні бути підтримані.

Комітет рекомендує Верховній Раді підтримати Науково-експортне управління вважає ратифікацію можливою і доцільною.

Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олегу Григоровичу.

Переходимо до процедури голосування? Колеги, ставлю на голосування про надання згоди на обов’язкове міжнародного договору України через прийняття Закону про ратифікацію угоди  про позику 0100 проект передачі електроенергії Україна та Міжнародний банк реконструкції розвитку. 

Прошу голосувати.

 

15:21:09

За-373

Рішення прийнято.

0068.Анатолій Аркадійович Максюта, прошу на трибуну.

 

МАКСЮТА А.А.

Шановний пане Голово,  шановні народні депутати! Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина асигнування 2005 року є рамковою.  Одразу хочу зазначити, що вона вже у Верховній Раді розглядалася і вже цей закон був зареєстрований, але був уже раз повернутий уряду на  перепогодження і ми вже повторно подаємо його.  

Ратифікація цієї угоди є вкрай важливою, оскільки вона надасть можливість Україні отримувати додаткові джерела фінансування для важливих соціальних і інвестиційних проектів на вигідних пільгових умовах та продовжити співпрацю двох сторін в економічній і фінансовій сфері. Особливо це важливо в сьогоднішній  ситуації. Напрямки фінансування  визначаються  спільно урядом України  та урядом Федеративної Республіки Німеччини. За угодою можливо отримати від німецької сторони позички  у розмірі 80 мільйонів євро та гранти у розмірі  10 мільйонів  євро. Зазначені кошти будуть спрямовані на реалізацію таких проектів, як  підтримка малих і середніх  підприємств, а також  енергоефективність та відновлювальні види енергії. Оскільки  ця угода є  рамковою, то механізм  процедури фінансової умови, використання кредитів, умови і  напрямки використання грантів,  можливих позичальників кредитних коштів, фінансових установ, виконавців проектів, орієнтовних строків укладання договорів між отримувачами позиків і грантів, мають визначатися у відповідних кредитних договорах, які підлягатимуть узгодженню з Кабінетом Міністрів і будуть  невідкладною частиною угоди.

Прохання підтримати і ратифікувати цю угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Володимир Миколайович.

 

15:23:19

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний  голово, шановні  народні депутати! Німеччина є  одним з найважливіших  політичних  та економічних партнерів України і посідає перше місце серед країн Європи  за обсягами зовнішньоторговельних операцій з нашою державою та утримує перше  місце серед країн світу за обсягом прямих інвестицій, що укладаються в її економіку. Ратифікація Верховної Ради  України і  угоди між  Кабінетом Міністрів України  та урядом  Федеративної Республіки Німеччини про фінансове співробітництво  відкриває можливості для  започаткування нових програм  у сфері  фінансового та  технічного співробітництва між Україною та Федеративною Республікою Німеччини.

Україна зацікавлена у подальшому отриманні  фінансової та технічної допомоги у сферах, які є пріоритетними для фінансування німецькою стороною. Насамперед  це підвищення енергоефективності та  енергозбереження,  модернізація енергетичних об’єктів, зокрема реконструкція  гідро та теплоелектростанцій, використання  альтернативних джерел енергії, підтримка малого та  середнього підприємства   та розвиток соціальної інфраструктури.

Комітет  з питань європейської інтеграції 8 жовтня 2008 року розглянув даний проект і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Также рішення комітету узгоджується з висновкам Головного науково-експертного  управління апарату Верховної Ради України, Комітетів   Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності та у закордонних справах. Комітет  Верховної Ради України з питань бюджету також  підтвердив, що ратифікація зазначеної Угоди  не матиме прямого впливу на  доходи, видатки бюджету та обсяг державного боргу.

Прошу підтримати . Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную перейти до процедури голосування. Ставлю на голосування питання про надання згоди на обов’язковість  міжнародного договору (законопроект 0068) – ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів  та Урядом Федеративної Республіки Німеччини. Прошу голосувати за основу і в цілому.

 

15:25:57

За-367

За – 367, рішення прийнято.

Наступний законопроект, Анатолій Аркадійович, 0090. Ви вже  коротко доповіли, тому ще раз.

 

МАКСЮТА А.А. Шановні народні депутати, фактично це ще один із цієї серії нашого співробітництва  з Федеративною Республікою Німеччини проект, який вже асигнування 2006 року. Основний напрямок – це енергоефективність. Це є пільгові  умови. Загальний обсяг 100 мільйонів позики, 184,5 мільйонів євро позики і 1 мільйон євро грантів. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович.

Володимир Миколайович, будь ласка.

 

15:26:52

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати,   Угодою передбачається отримання від Федеративної Республіки    Німеччина коштів необхідних для реалізації ряду проектів, спрямованих   на вдосконалення діяльності у сфері підвищення енергоефективності та застосування інших заходів і стимулювання соціально-економічного розвитку.

Як видно із зазначеного документу, умови надання кредитних коштів є прийнятними для України. Враховуючи, що загальна сума позики за угодою становить 184,5 млн. євро, можна зробити висновок, що ефективність запозичень достатньо висока. Ризик вступу в дію гарантій Кабінету Міністрів України за угодою достатньо низький, і запозичення не буде мати впливу на можливе збільшення зовнішнього боргу України.

Комітет з питань європейської інтеграції восьмого жовтня 2008 року розглянув даний проект Закону про фінансове співробітництво і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України у своєму висновку також підтримує ратифікацію зазначеної угоди. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Колеги, пропоную перейти до процедури голосування. Ставиться на голосування про прийняття за основу і в цілому Закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та урядом Федеративної Республіки Німеччини про фінансове співробітництво. Законопроект 0090.

 

15:28:49

За-375

Рішення прийнято.

Товариші, тепер я прошу вас повернутися до питання про включення до порядку денного законопроекту номер 3319, який внесений нашим колегою Деркачом Миколою Івановичем. Домовленості треба виконувати. Ми приймали рішення на погоджувальній раді. Я прошу повернутись до голосування про включення до порядку денного законопроекту номер 3319. Ми його завтра будемо розглядати, колеги. Завтра розглядаємо, не сьогодні, але включаємо до порядку денного. Прошу голосувати про включення до порядку денного. Повернення, вибачте, до голосування, а потім про включення. Повернення до голосування щодо включення. Голосуємо. Да, Деркача законопроект.        

      

15:29:42

За-247

Тепер про включення до порядку денного  законопроекту номер 3319. Ми його зараз не розглядаємо, ми завтра будемо розглядать.

 

15:30:02

Так, є така справа, 246. Рішення прийнято. Значить на завтрашній день, колеги, у нас буде 3308, 3319. Це вже два законопроекти, які готові до розгляду.

Я прошу, хто з мотивів голосування, будь ласка,  можете записатися в кого є… Прошу від фракцій записатися з мотивів  голосування.

В’ячеслав Кириленко.

 

15:30:44

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна”.

Шановні колеги, в будь-якому випадку питання розв`язання економічної і  політичної кризи  потребують вирішення. І тому, якщо хтось думає, що якщо хтось думає, що висмикуванням чужих карток і хуліганством в рядах чужої фракції  досягне успіху, той помиляється.

Блок Тимошенко вкотре вдався до  хуліганських дій, видираючи картки прямо з пультів голосування депутатів фракції "Наша Україна". Це є пряме порушення всіх  домовленостей, які були на Погоджувальній раді. Тому я ще раз хочу всіх застерегти, що голосування в одні ворота не буде,  і ми повинні повертатися до комплексного розв`язання всіх питань.

Крім того, я офіційно  заявляю, що внаслідок хуліганських дій, мінімум дві картки  наших депутатів були вилучені із пультів  для голосування і мінімум в одного депутата картка не спрацювала. Тому ми   наполягаємо на поверненні цього питання в голосуванні до порядку денного.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Семерак.

 

15:31:50

СЕМЕРАК О.М.

Прошу передати слово Кириленку Івану  Григоровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

 

15:31:55

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Були емоції, були переживання, було багато виступів, було багато думок. Але сьогодні ми дякуємо всім керівникам фракцій, які пішли назустріч уряду, пішли назустріч Президенту, пішли назустріч українському народу, нашій державі – і поставити нарешті першим те, що вимагає сьогодні життя: ми поставили першим на голосування подолання, унеможливлення, мінімізації того, що може бути з країною, з людьми, з державою. Ми дякуємо за те, що ми отримали в залі підтримку. Це держава отримала, це не БЮТ, це держава отримала, це народ отримав. Ми дякуємо за розуміння того, що не вибори сьогодні на часі – це братовбивча війна, яка роз’єднає країну. І зал уже визначився. І повернення, що щось не спрацювало, хтось до когось підбіг – це все од лукавого. До цього повернення не буде, давайте працювати.

Дякую.  (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський.

 

15:33:01

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Арсенію Петровичу, хотілося б підняти питання, оскільки сьогодні розглядався на ранковому засіданні проект Закону про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України, ми чули з вуст Президента, Прем'єр-міністра, що вони будуть вболівати за проблеми народу України і проведуть скорочення у своїх структурах, в структурі Адміністрації Президента на 20 відсотків, хоча там треба скорочувати на 50 відсотків. І сьогодні, коли доповідав від Адміністрації Президента пан Шлапак, він практично цей пункт викинув, про який піднімав питання Президент. Ось так сьогодні вболівають – на словах, а на ділі просто обманюють народ України.

Тому у мене є пропозиція: обов’язково щоб завтра Адміністрація Президента включила цей пункт: скорочення своїх штатів на 50 відсотків. Отоді буде не лукавство, а буде дійсно правда, що Президент говорив. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Час на виступи завершився. Ви хочете, щоб ми повернулися до голосування, Андрій Анатолійович, просите? Я зараз поставлю, як ви просите. У мене це скоро.

Шановні колеги, попрацювали плідно. До завтрашнього дня. Закриваю засідання.