ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 вересня  2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий ранок,  колеги. Реєструємся.

10:01:19

В залі зареєстровано 318 народних депутатів України. Колеги, пропонується керівникам фракцій  зайти  до мене у кабінет, спробувати швиденько погодити  розклад сьогоднішнього засідання. Немає заперечень? А потім   перейдем до виступів, до всього.  Добре, дякую. Годину берем, ми завжди кажемо 30 хвилин, але  виходе мінімум година. Запрошую до себе у кабінет.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  доповідаю. Завершилось засідання керівників  фракцій. Пропонується наступний  порядок денний: 30 хвилин – виступи від депутатських фракцій; далі – законопроект номер  3195, внесений  Головою Верховної Ради Яценюком щодо  утворення Тимчасової спеціальної комісії  з питань забезпечення  контролю за ліквідацією наслідків стихійного лиха.

Я, до речі,  думаю,  що нам при розгляді  цього законопроекту  необхідно буде підняти  питання, що зараз твориться у підтоплених регіонах, тому що там знову є  загроза підтоплення і знову загроза катастрофи. Було би цікаво почути позицію Міністерства з надзвичайних ситуацій.

Далі. Законопроект 1452 – це президентський законопроект про внесення змін  до деяких законів України – це  державна підтримка сімей, які усиновили дитину.

Далі. 0928 – це законопроект, який вже дуже тривалий  час знаходиться в стінах Верховної Ради, але так і не розглянувся протягом, здається, п'яти чи шести років, це – перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Фактично це зупинка приватизації об'єктів національної культурної спадщини.

Далі – 0920 – про сільськогосподарський перепис. Далі законопроекти: 1449 – це зміна меж в Андрущівському і Коростишівському районі, 1450 – це зміна меж міста Баранівка, 2629 – це зміна меж Новояворівськ, 2646, 2646-1 – це віднесення селища типа Батурин до категорії міст і про присвоєння найменування новоутвореному населеному пункту Сімферопольського району Ваєрка. Далі – 2646-2 – це постанова про уточнення найменування окремих населених пунктів Дубенського та Здолбунівського районів Рівненської області.

Наступний – 2567. Це нова редакція Закону України про інститути спільного інвестування. Цікавий законопроект, важливий, щось на кшталт того, що ми приймали по акціонерним товариствам.

1418 – про внесення змін до деяких законів України. Це вдосконалення фінансових механізмів, здійснення інвестицій в будівництво житла.

2562 – це перше читання Закону України про фізичну культуру і спорт.

І ратифікації: 0059, 0055, 0067, 0094. Все, що пропонується на сьогоднішній день.

Є бажання висловитися з розкладу чи немає? Нема бажань?

 

ГОЛОС З ЗАЛУ. Від фракцій, від фракцій. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте три хвилини тоді, запишіться. Костенко, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

11:04:02

КОСТЕНКО П.І.

Дякую, шановний Арсеній Петрович.

Включено лі в порядок денний закон 1452 по усиновленню?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, включений, я його сказав.

 

КОСТЕНКО П.І. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми будемо пропонувати вам прийнятим його в цілому. Колесніченко.

 

11:04:20

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую. Колесніченко.

Пропоную запропонований порядок денний затвердити та перейти до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська.

 

11:04:30

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровська, фракция коммунистов, город Харьков.

Арсений Петрович, позиция нам понятна. Есть, к сожалению, законопроекты, которые уже прямо сейчас, до обсуждения, вызывают вопросы. В частности это касается приватизации памятников. Понимаете, это настолько сложный вопрос, что нужно с ним не торопится. Вот мы выносим сегодня на второе чтение, а уже есть очень много информации с мест. Мы не успели эту информацию получить, обработать и внести в комитет, а комитет вносит на второе чтение.

Мне кажется, здесь торопится не нужно. Я бы просила либо снять сегодня с повестки дня либо, по крайней мере, оставить еще на третье чтение, потому что есть очень много  замечаний. Ну, и есть ряд замечаний по другим законам. Я думаю, что мы будем обсуждать в процессе их обсуж…, рассмотрения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, до речі, так і планували на третє читання, щоб уточнити перелік. Юрій Кармазін.

 

11:05:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, зрозуміло, що так далі працювати, як зараз працює Верховна Рада, неможливо.

В 10 годин збираються для того, щоб на годину зробити перерву, а що, в 9 годин не можна зібратися керівникам фракцій? А що вчора не можна визначити? Що міняє, для чого підміняти роботу суєтою? Я закликаю вас, давайте повернемося до регламенту. Це неприпустимо, Арсеній Петрович, така робота.

Другий параметр, у нас є серйозні зміни до держбюджету, який треба приймати, треба слухати. У нас робота над бюджетом має бути дуже серйозна, планомірна, держава не буде тримати підготовку до … .

І ще одне питання, від імені фракції "Наша Україна - Народна Самооборона" були зроблені пропозиції з приводу нової коаліції. Я хочу уточнити, що ці пропозиції були зроблені від імені одної партії "Нашої Україна" і сподіваюсь на дуже швидке утворення нової коаліції в складі БЮТа, "Нашої України - Народної Самооборони і „Блок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз.

 

11:06:34

БЕВЗ В.А.

Я дякую. В принципі, Александровська сказала те, що, які були пропозиції у мене, так що питання знімаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В’ячеслав Кириленко.

 

11:06:46

КИРИЛЕНКО В.А.

Зварич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич, мікрофон, будь ласка.

 

11:06:49

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсеній Петровичу, шановні колеги, на нараді керівників фракцій ми в черговий раз і принципово знову ж вносили питання про те, щоб Верховна Рада розглянула законопроект про внесення змін до Конституції в частині статті 80 Конституції України з метою скасування депутатської недоторканості.

Арсеній Петрович, фракція наполягає на тому, щоб це питання було включено в порядок денний. І з цього приводу я вношу це як формальну пропозицію і прошу  вас поставити на голосування про включення в порядок денний питання щодо скасування депутатської недоторканості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, обговорення завершено.

Немає заперечень, щоб я списком поставив затвердження розкладу? Немає? Немає. Дякую.

Прошу проголосувати за затвердження розкладу, запропонованого Головою Верховної  Ради.

 

11:08:06

За-345

Тепер, що стосується пропозиції Романа Михайловича Зварича. Роман Михайлович, я вас прошу оформити в установленому законом порядку даний законопроект, внести письмово всім керівникам фракцій. 1375, якщо мені не зраджує пам’ять, його номер? І будемо завтра ставити 226 для попереднього схвалення. А то тягнемо, тягнемо, і ніяк прийняти рішення не можемо.

Колеги, перша постанова – 3195…

А, вибачте, прошу записатися на виступи від фракцій. Я думав, що зразу без того, щоб говорити, зразу будемо приступати до роботи. Але, якщо є бажання…

Євген Волинець. Петро Симоненко.

 

11:09:12

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги!

События в Грузии и незаконные поставки, преступные поставки туда оружия с территории Украины показывают, что именно в Украине буйно расцвел новый вид бизнеса, это бизнес – торговля смертью. Незаконная торговля оружием и то, что происходит у нас в Украине, оно осуществляется прежде всего, безусловно, под контролем высших должностных лиц. А это обворовывание армии, это обогащение отдельных дельцов, это обострение отношений в мире, это обострение взаимоотношений с нашими соседями и многое другое.

Мы являемся с вами свидетелями, что в результате сокрытия преступлений по незаконной торговле и поставками оружия страдает народ Украины. Я хочу напомнить о том, как взрывались в городе Артемовске боекомплекты, страдал город, как в Новобогдановке три раза взрывали для того, чтобы скрыть свои преступления те, кто поставлял незаконно оружие. Как в Лозовой последнее время на 61 арсенале все это происходило. Я эти слова произношу с той тревогой обеспокоенности, потому что у нас находится более 2 миллионов тонн боеприпасов в 34 арсеналах.

И причина главная того, что происходит у нас, – это, безусловно, сокрытие преступлений. Но для нас, народных депутатов, главное сегодня уберечь от последствий негативных, которые могут происходить, когда эти преступники распоряжаются вот именно таким смертоносным грузом и разобраться, что реально происходит.

Я хотел бы на двух примерах вам привести, что у нас реально происходит. Сорок восьмой арсенал. Утилизация ракет и боеприпасов расположена на расстоянии 3 километров от города Калиновка Винницкой области, в 22 километрах от города областного значения Винница. Данный арсенал размещен на участке общей площадью более 1000 гектаров. В местах хранения боеприпасов находятся артиллерийские, минометные выстрелы и элементы, реактивные снаряды и гранатометные выстрелы, а также значительное количество боеприпасов к стрелковому оружию.

Вопреки штатной емкости хранения, которое составляет 111 тысяч тонн, 113 находится на хранении, то есть на 2 тысячи более. Это около 9 тысяч, условно, вагонов. В том числе 30 тысяч артиллерийских боеприпасов, более 800 тонн ракет, 15 тысяч тонн минометных выстрелов, 33 тысячи тонн реактивных снарядов, более 500 тонн гранатометных выстрелов, а также 32 тысячи тонн ручных гранат и так далее.

Следует отметить, что на арсенале из-за недостаточного количества хранилищ большая часть реактивных снарядов находится на площадках открытого хранения без предусмотренных накрытий под прямым влиянием солнечных лучей и атмосферных осадков.

Места хранения боеприпасов не обсыпаны валами грунта, в отдельных местах отсутствуют подъезды к  пожарным водоемам, охрана территории осуществляется, послушайте, подразделениями ВОХР, состоящих из женщин, среди которых возраст сегодня  60-70 лет, то есть пенсионерами.

В случае возникновения, особенно таких внештатных ситуаций, когда взрывают специально для сокрытия преступлений, на арсенале вот таким объемом у нас попадает под зону практически сплошного поражения 15 населенных пунктов, то есть 60 тысяч человек.

Я хотел бы также привести и  пример в той части, что в том же населенном пункте городе Кали…… через дорогу от 48 арсенала утилизации ракет и боеприпасов  находится воинская часть, в которой хранятся компоненты  ракетного топлива гептил и меланж. Основная часть резервуаров, в  которых хранятся данные компоненты изготовлены в 59, 63, 66 годах. В результате долговременной эксплуатации, а также влияние агрессивной среды данные резервуары не обеспечивают герметического хранения компонентов ядерного ракетного топлива, что в свою очередь  может привести к попаданию этих опасных веществ в грунт и как следствие к техногенной катастрофе серьезного уровня.

Для нейтрализации гептила необходимо 50 кубических метров растворителя, компоненты для его изготовления  в воинской части отсутствует. Подъезные пути к резервуарам осуществляются по железнодорожной ветви, которая также  в значительной мере уже не пригодна к эксплуатации.

Такое преступное, безответственное хранение компонентов ракетного топлива в сочетании с опасным соседством такого же по существу хранения боеприпасов может привести к  чрезвычайной катастрофической ситуации и к чрезвычайной катастрофе очень высокого уровня, которой  еще не  было у нас в стране и не дай Бог, чтобы она произошла.

Я говорю об этих примерах и еще раз хочу подчеркнуть, у нас сегодня тяжелейшая ситуация на Павлоградском химическом комбинате. И то что не финансируется проект, который обязательно должен был профинансирован в отношении установки по разрезу того же ядерного ракетного топлива, - это лишнее подтверждение, что у нас не занимаются стратегией развития или решение тех или  иных вопросов.

Ситуация очень тяжелая. И в данной  ситуации хотелось бы подчеркнуть, что сомнительные коммерческие структуры занимаются утилизацией боеприпасов. Государство сегодня отдало это на откуп отдельным коммерческим …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити

 

СИМОНЕНКО П.М. …отдали  отдельным коммерческим дельцам, которые цветной лом только естественно используют, а все остальное – это является новыми угрозами для нашего народа.

Таким образом, мы, фракция коммунистов, сегодня и предлагаем: надо немедленно принять решение и законом утвердить о создании специальных следственных комиссий, чтобы  специальная следственная комиссия, созданная Верховным Советом по  расследованию злодеяний  нынешнего режима при поставках оружия в Грузию, сегодня серьезно занялась и вот такими вопросами о которых я уже сказал.

Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лілія Григорович. В’ячеслав Кириленко. Будь ласка.

 

11:15:08

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги!  Шановні виборці! Третій тиждень порядок денний формується фактично створеною діючою новою більшістю у складі: Партія регіонів, "Блок Юлії Тимошенко" . Наша фракція вносить свої пропозиції, безумовно,  лише одиниці з цих пропозицій потрапляють до порядку денного. Це означає, що парламент працює в режимі неврахування пропозицій тих фракцій, які не ввійшли до нової прокремлівської більшості. Це погано, це означає, що парламент не схильний до конструктивної роботи, а схильний до врахування позицій лише двох фракцій. Безумовно, довго так продовжуватися не може. Ми прихильники того, щоб нова коаліція в парламенті утворилася якомога швидше. Про це нижче.

Але зараз я хочу сказати, що  ми другий тиждень наполягаємо на внесенні до порядку денного питання про скасування  депутатської недоторканності. Воно готове. Конституційний Суд довго думав і нарешті дав позитивний висновок. Конституційний Суд сказав: депутати в будь-яку мить своєї роботи можуть натиснути кнопки і зняти з себе депутатську недоторканність. Але депутати із фракції Партії регіонів, "Блок  Тимошенко", комуністи і інші шукають приводи, аби не натиснути ці кнопки за зняття із себе депутатської недоторканності. Це погано, бо це порушення зобов’язань, які взяті більшістю фракцій перед виборцями.

Ми свої зобов’язання перед виборцями шануємо і тому і сьогодні наполягали, і завтра будемо  наполягати, аж поки це питання  не буде винесене на порядок денний  залу. Треба проголосувати Закон про скасування депутатської недоторканності - це обов’язок  депутатського корпусу.

Тепер далі. Нова більшість штампує ті закони, які в багатьох випадках шкодять нормальному розвиткові країни і ускладнюють майбутнє вже  найближчим часом. Коли це робить Партія регіонів - це  їхній вибір. Коли в цьому бере участь „Блок Тимошенко”, ми не перестаємо дивуватися.

Колеги із „Блоку Тимошенко” проголосували за Закон про референдум. Чому вони відкрили дорогу? Вони  відкрили дорогу референдуму про статус російської, як другої державної, вони відкрили дорогу іншим, абсолютно   політизованим і резонансним  референдумам, які будуть сварити між собою український народ.

Крім того,  прагнення зловживати референдумами притаманне  авторитарним режимам. Ті режими, які в 30-х роках минулого століття прийшли до влади в Європі, прийшли до цієї влади шляхом  народного волевиявлення і тому  спекулювання і зловживання механізмами  референдуму, веде до встановлення диктатури, нічим не кращої, ніж найгірші  її взірці. Ми попереджаємо про це, не так Партію регіонів, як „Блок Тимошенко”, бо  вона поки що називає себе демократичною, політичною силою.

Наступне. Наші колеги із „Блоку Тимошенко” проголосували за законопроект Януковича про держслужбу і підтримали у цьому тексті запровадження російської, по суті, як другої державної.

Ми розуміємо, коли ці пропозиції вносить Партія регіонів, ми завжди бачили їх своїми опонентами, у них така думка. Але ми протестуємо, коли кнопки  за цю норму натискають депутати від „Блоку Тимошенко” і при цьому розповідають виборцям, що вони демократи і  патріоти. 25 голосувань  за три тижні уже засвідчили, що, на жаль,  з боку наших колишніх партнерів із БЮТ, це не так.

З приводу коаліції. Вчора я офіційно, як голова „Нашої України”, передав  „Блоку Литвина” і „Блоку Тимошенко”   програмові принципи діяльності нової парламентської коаліції.

Хтось уже охрестив їх  ультиматумом, але це лише пошук  приводу, щоб відкинути наші пропозиції. Тому що ці пропозиції містять три розділи:  перше – захист державного суверенітету, друге – захист демократії, третє – захист європейського вибору України. Будь-який український політик, який працює в національних інтересах, а не на чужу країну, підпишеться під усіма принципами і ми вважаємо, що вони ближчим часом повинні бути нашими колегами в обговоренні і запропоновано їхнє бачення щодо їх врахування чи відкидання.

Додатково хочу зазначити, що жодних переговорів із Партією регіонів і, тим більше, із комуністами, „Наша Україна” не веде. Той, хто стверджує із табору опонентів протилежне, нехай наводить факти, свідчення, прізвища, а якщо цих прізвищ навести не може, нехай не вводить в оману наших виборців, бо виборці „Нашої України” знають, ми не відійдемо від українських поглядів, від захисту національних цінностей. І ми по суті, єдині, хто на таких позиціях зараз лишився. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Азаров.

 

11:20:33

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Партия регионов глубоко убеждена, что при сегодняшней экономической ситуации в мире, в стране, ни одна ветвь власти не имеет права увлекаться безоглядно вот такими политическими маневрами. Прежде всего, потому что мировая экономика погружается в крупнейший со времен великой депрессии экономический кризис. Надо понимать, что наша экономика абсолютно зависима от мировой, рынков энергоносителей с одной стороны, рынков сбыта продукции украинского экспорта с другой. Что происходит? Рушатся еще вчера незыблемые колоссы мировой финансовой системы, обеспечивающие мировой оборот денег. Ведущие экономики мира в первую очередь, американской, отовсюду стягивают денежные ресурсы, чтобы залатать образовавшиеся бреши. Глубина финансового провала измеряется триллионами долларов, что равно десяткам годовых бюджетов Украины. Обвалы на фондовых рынках, резкие колебания цен  на нефть. Правительство развитых стран направляет громадные бюджетные ресурсы на стабилизацию внутренних финансовых рынков. Это означает, что достаточно долгое время остальной мир и, прежде всего развивающиеся страны, к которым и относится Украина, не будут получать требуемых ресурсов. По большому счету, речь идет о том, что каждый будет спасаться, как может, на сколько хватит собственных сил у национальных экономик и умения у национальных правительств. Ответ правительства Германии, обратите внимание, вчерашний на американский план спасения мировой экономики четко об этом говорит.

В отличие от всего мира наше правительство рапортует об уникальных успехах, ничего не делая для предупреждения и смягчения нарастающих проблем. Это напоминает мне незабвенного Паниковского в эпизоде с чугунными гирями, призывавшего: «Пилите, Шура, Пилите! Они золотые!» У нас есть все основания утверждать, что Украина перед нарастающей волной кризиса оказалась такой же незащищенной и уязвимой, как и наши прикарпатские, придунайские села. Правительство не подготовило страну к безденежью на внешних рынках и к стремительному, более чем в полтора раза, по сравнению с аналогичным периодом прошлого года, роста издержек внутреннего производства. Более того, правительство собирается занимать в будущем году более двух миллиардов долларов. И это в то время, когда за 8 месяцев стоимость кредитов для нашей страны выросла более чем на 7 процентов! То есть, мы сейчас будем занимать дороже, чем мы занимали после дефолта 2000 года. Наша страна за 7 месяцев завезла на 12 миллиардов долларов больше, чем экспортировала. До сих пор положительный платежный баланс, не взирая на столь отрицательное значительное сальдо, поддерживал за счет притока иностранных кредитов и инвестиций. Но в ближайшее время об этом способе поддержания платежного баланса придется забыть.

В то же время, украинская экономика не в состоянии сейчас заместить импорт и наростить экспорт. Темпы роста промышленного производства упали в два раза. Строительство продемонстрировало абсолютный спад на 5 процентов. Происходит торможение в базовых отраслях экономики. И хуже всего, что застой в базовых отраслях на фоне стремительного роста цен производителей формирует негативный тренд экономического развития на будущее.

Наших людей волнует угроза нестабильности курса гривны,  угроза галоппирующего роста цен, угроза банкротств и возможной безработицы, сворачивание деловой активности,  замораживание строек, что мы сейчас уже видим. И все это потому, что отечественная экономика с начала нынешнего года практически была лишена кредитной поддержки, в тоже время осуществлялись залповые бюджетные выплаты.

Два месяца назад  мы в этом зале не только предупреждали  правительство о последствиях отсутствия продуманной экономической политики, мы предлагали комплекс мер по предотвращению сегодняшней ситуации.  Вы помните незабвенный ответ Премьер-министра на наш доклад?

Фракция Партии регионов настаивает на безоговорочной деполитизации     рассмотрения  экономических вопросов. Нам немедленно нужно совместными усилиями утвердить антикризисные меры. Инструментом таких антикризисных мер мог бы быть Государственный бюджет, а также срочные меры, которые предусматривали бы создание стабилизационного национального резервного фонда для оперативного реагирования на кризисные проявления финансового фондового рынка, рачительное экономное расходование бюджетных средств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

АЗАРОВ М.Я.  …бюджетную поддержку  и стимулирование отечественного товаропроизводства; активизация государственной  инвестиционной политики, согласованную между правительством, парламентом и Национальным банком кредитно-денежную политику стабилизации и стимулирования экономической активности; проведение гибкой валютно-курсовой политики, обеспечивающей приемлемый платежный баланс  и  ликвидность банковской системы.

 Я еще раз хочу подчеркнуть, что те, кто сегодня озабочен единство тем, что могут потерять власть,  должны осознать, что потерять они могут не только власть, но и всю страну. Никакое  и ничье  кресло не стоит экономической безопасности страны,  никакие политические проигрыши и победы тех или иных политических сил не стоят благополучия экономики и благосостояние людей. Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський. Володимир Литвин.

 

11:26:56

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги,  дивлячись на те, що відбувається на вулиці, що відбувається у сесійній залі, знову, знову згадуємо  відомі слова класиків, яких ми вчили: „Пливе нудьга,  пливе безнадія і  стиха схлипує сум”.

Ми робимо вигляд, що нічого у нас не відбувається, імітуєм бурхливу діяльність  Верховної Ради. Спочатку  підправили дещо Конституцію, а тепер вносимо прохідні документи, які нічого не дають. Зроблено багато помилок, у тому числі Верховною Радою України. Я не буду говорити за тих,  хто за межами Верховної Ради і припускається цих помилок.

Що потрібно нам зробити надалі, очевидно? Не допускати помилок, і ситуація зміниться на краще.

Друге. Якщо   ми не можемо протистояти процесам, які відбуваються в Україні, а вони дають про себе знати Верховній Раді  України також, і не  з вини завжди Верховної Ради України, що нам потрібно робити? Очевидно, зробити все, щоб ці процеси  направити у конструктивне річище.

Відбувається це, я думаю, що ми  можемо ствердно  сказати, що    абсолютно цього  не відбувається. Скажіть, будь ласка, шановні колеги, чому ми  не розглядаємо проект Державного бюджету на 2009 рік? Ми ж повинні були  розглянути його і прийняти  до виробництва, тобто  прийняти до роботи Верховною Радою України. Чому ми відтерміновуємо цей документ?  Очевидно, розрахунок полягає у тому, що  зміниться ситуація, зміниться  конфігурація, і тоді буде новий бюджет? Але бюджет потрібен для країни? Цілком очевидно, що бюджет  не потрібен для тої чи іншої політичної сили.

Скажіть, будь ласка, шановні колеги,   ми з вами  багато говорили про ситуацію  на селі. Чому ж ми не розглядаємо зміни  до Державного бюджету на 2008 рік загалом і зокрема у тій частині,  які стосують села?

У нас уде зараз змагання  хто більше  внесе законопроектів. Давайте  внесемо один законопроект, хай  підпишуться представники  всіх фракцій,  ми проголосуємо цей документ. Давайте зробимо цю роботу.

Чому не розглядаєм проблему, скажімо,  пов’язану із Харковим, авіаційним підприємством. Всі погодились, що треба врятувати це підприємство, погодились, що треба, щоб внесли всі представники фракцій. Цього законопроекту до цього часу не вносять, а ті, які є, немає бажання розглядати.

На минулому тижні було доручення комітетам відповідним внести проект постанови про підтримку лікувальних закладів медичного забезпечення інвалідів. Той проект, який пропонувався, дружно заблокували, нового немає, і зробили вигляд, що тему закрили.

І ще одне я хотів би сказати. Шановні колеги, кричущий приклад, кричущий приклад. В Чернігівській області 32 села не мають жодної людини, в 72 селах живе до п'яти людей. Очевидно, ця проблема, проблема вимирання нації, повинна стати темою для розгляду Верховної Ради України. Ми ж говоримо про міжнародні процеси, говоримо про події на Кавказі, забезпечуємо випускання пари, жодного питання з цього приводу ми не розглянули.

Скажіть, будь ласка, ми ж повинні відреагувати на ціновий чинник на продукти харчування. Країна стогне. Давайте заслухаємо це питання і приймемо відповідні рішення щодо заробітних плат. Всі прекрасно знають, що заробітні плати в країні занижені втричі. Відповідні законопроекти провалені, внесені нові, ніхто не хоче їх розглядати. Кого ми ставимо на місце? Ми ставимо на місце українських людей! Абсолютно. І про що ми зараз говоримо? Змінювати межі міст? Це вкрай потрібно! Приймати інші документи?  Вкрай потрібно.

Ми з вами говорили, що ми врешті-решт приймемо рішення по дорожньому руху. Ми мали його прийняти в п'ятницю. У п'ятницю не прийняли. Зараз, очевидно, знову ми його приймати не будемо. А те, що відбувається на дорогах, всі ми з вами бачимо.

Тому наша пропозиція залишається чіткою, однозначною: не заплющувати очі, які діти це роблять, думають, що проблема минеться, треба і Президенту України, уряду, Верховній Раді врешті-решт провести серйозну розмову, що відбувається в країні. Друге - відійти від  ультиматумів з приводу того, як далі організовувати наше життя. Я звертаюсь до наших колег: нам треба проговорити про принципи, як організувати роботу сьогодні і завтра, а ви хочете нас повернути назад і заставити виконувати ультиматуми. Це не шлях конструктиву, це не шлях до порозуміння. Давайте будемо говорити про те, чим переймаються…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЛИТВИН В.М. І останнє. Шановні колеги, в нас ще є один шанс виправити ставлення до Верховної Ради України. Сьогодні ми маємо дику ситуацію: начебто український народ начебто посилає своїх представників у Верховну Раду України, тобто нас з вами, і своїх представників ненавидить лютою ненавистю. При такому підході, при такому взаємопорозумінні Україна не має перспективи. Тому давайте будемо говорити, а над усе – діяти саме в практичній площині. Наша позиція була і залишається конструктивною. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „Блок Юлії Тимошенко”, Іван Григорович Кириленко.

 

11:33:05

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, виборці! Погоджуємось з політологами та експертами. Дійсно, в нашому з вами розпорядженні саме цей визначальний тиждень. У всіх парламентських сил є кілька днів на переговори, оцінку базових принципів потенційних партнерів і, власне, прийняття остаточного рішення. Наша позиція проста і зрозуміла: ми за стабільну економіку і політику, за стабільну і сильну державу, тому категорично проти перевиборів як способу врегулювання політичної кризи. Ми за те, щоб парламент домовився у будь-якому форматі, що забезпечить суверенітет, цілісність наших кордонів, національну самоідентифікацію, державну українську мову, добрі стосунки із сусідами, європейську перспективу. Це ті цінності, якими ми не торгуємо.

Наступне. Буде нова коаліція чи нові вибори, але хто б що не говорив, які б рецепти чи діагнози не проголошував, а в трьох речах треба визначатися  і невідкладно. Інакше, як кажуть, все буде просто даремно. Перше, вже всім очевидно, в державі небезпечно деформована вертикаль виконавчої влади. Ті, хто її формує і реалізовує, а саме по Конституції Кабінет Міністрів від неї, фактично, відсторонені. На його главу покладена вся відповідальність, а прав – нуль. Того не чіпай, того не викликай, значна частина рішень заблокована.

О це і всі владні повноваження. І це вважається правильним, бо треба якомога більше насолити діючому прем’єру. А чи солодко від цього країні і людям – питання другорядне. Останніми днями проти нинішнього глави уряду обвинувачення, огульна критика, образи, нападки ллються звідусіль суцільним потоком. Так і хочеться вигукнути: „Панове, не перестарайтесь, бо на святій Русі завжди було так: кого більше всього б’ють, того  народ більше всіх жаліє”. Люди все бачать, з усіх кутків нині підбурюють відставку уряду. Комусь-таки дуже хочеться, щоб країна остаточно впала в кому. Не потрібен ні бюджет наступного року, ні «Євро-2012», ні реформи. Взагалі нічого не потрібно крім нової бойні у вигляді дострокових виборів. Вважається, що  хтось в цій ситуації щось виграє, особливо якщо пощастить нейтралізувати БЮТ і його лідера.

Всім, хто про це мріє, у нас одна відповідь: не переймайтесь, панове, нічого в вас не вийде. Шкода, що в цих інтригах десь далеко і країна, і люди. Питаєте, де вихід? Відповімо: там, де вхід. Треба чітко виконувати  закон, де ясно прописані і розмежовані функції між головними носіями влади. І треба голоси в залі. щоб забезпечити політичну волю виконувати ці правила гри. Хіба для цього потрібні дострокові вибори?

Друге, не заслужено в нас переоцінена роль коаліції. Хтось вже додумався записати в основний закон таку жорстку вимогу: є коаліція – все добре, нема – вся держава паралізована. Такого немає в жодній країні світу. Коаліція є, але їх роль - створити уряд і забезпечити  йому лояльну підтримку, і все, ніяких криз.

Що відбулося в нас? На цих двох аркушах коротке рішення двох фракцій, що утворили демократичну коаліцію. Через два пункти, що не співпали в оцінках подій, що відбулися далеко за межами рідної неньки України, коаліцію розвалили. В результаті в країні повний колапс, тікають зневірені інвестори, лихоманить гривню. Хто буде домовлятися за газ? Це мало кого хвилює.

В пориві емоцій грюкнули дверима і пішли. Чи не занадто легковажне рішення, якщо поглянути на долю величезної країни, а особливо, на пам’ять тих  поколінь, які життя поклали, виборюючи незалежність сьогодення?

Але і це не все. Одночасно із трагічними подіями на  Кавказі величезну трагедію пережив і переживає власний народ. Не тисячі – мільйони наших співвітчизників на правобережжі з-за природних катаклізмів залишилися без даху над головою. Чи будуть у людей до зими житло, тепло і світло? Здається, геополітиків це мало цікавить. В ті дні, коли уряд буквально щоденно рятував людей на Прикарпатті, наші колеги залюбки поливали нас на засіданні грузинського парламенту. Коли несвоя біда ближче, ніж горе власного народу, - це вже навіть не парадокс. Але, як кажуть, потяг уже пішов, прецедент створено, завтра комусь щось знову не сподобається, чи не на ту ногу встане і знову – розвал коаліції, нові вибори?

Сьогодні на ці граблі наступили ми, завтра в таких умовах – хтось інший. Хіба для вирішення цього очевидного питання потрібні нові вибори? Та ні. Треба відповідний закон і голоси в цьому залі. І не жахати народ і не дивувати світ черговими коаліціадами.

Третє, долати чи лікувати доведеться ще одну, типово вітчизняну хронічну хворобу, кризу глибокої недовіри і постійних підозр всіх і вся. Здається, це роз’єднання в нас сьогодні всерйоз і надовго. А виборці, буквально, вимагають одного: не виборів, а домовлятися і об’єднувати зусилля заради держави та інтересів людей.

Почитати програми більшості присутніх тут політичних сил – різниці в перших пунктах немає: сильна держава…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.  …сильна держава, більше прав на місцевий рівень, соціальні проблеми, пенсії, пріоритети освіти, охорони здоров’я. Так хай це буде у спільному знаменнику, а за дужки винести дискусійне і не особливо сьогодні актуальне.

Цей тиждень розпочався з обнародування платформ та вимог. Ми не ставимо жодних ультиматумів, у нас надзвичайно прості і зрозумілі умови. Про це я сказав на самому початку. На їх основі пропонуємо об’єднуватися, або, ще краще, повертатися. І негайно до роботи!

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершилися виступи представників фракцій.

Єдиний коментар, з вашого дозволу: існування коаліції є обов’язковою умовою, визначеною українською Конституцією. Крапка.  У тому випадку, якщо в стінах українського парламенту після розпаду коаліції не формується нова коаліція, Президент України має право прийняти рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. І саме важливе. Коаліція – це інструмент несення відповідальності за уряд, який сформований цією коаліцією. Немає коаліції – немає уряду.

Шановні колеги,  переходимо до розгляду питань порядку денного.

3195-1. Дозволите без повної процедури? Немає заперечень, щоб я коротко вас поінформував по цьому законопроекту, і ми проголосували? Немає заперечень?

Шановні народні депутати України, цей законопроект спрямований на виконання прикінцевих положень нашого Закону про внесення змін до Закону України "Про  Державний бюджет”, коли ми фінансували з вами подолання наслідків стихійного лиха в підтоплених регіонах. У прикінцевих положеннях була пряма імперативна норма щодо створення відповідної комісії по контролю за використанням коштів.

Я пропоную на ваш розгляд законопроект номер 3195. Він у вас розданий на руках. Якщо Володимир Володимирович Макеєнко не заперечує проти такого підходу, то я пропоную наступний порядок розгляду питання.

Зараз проголосуємо за основу. А в цілому змінимо голову комісії, таке прийняли рішення на засіданні керівників фракцій. Підтримаєте, Володимире Володимировичу? Дякую.

Прошу голосувати за основу. І зараз до другого читання обговоримо. Прошу голосувати за основу 3195-1.

 

11:41:04

За-414

Колеги, до другого читання, перше, що пропонується. Пропонується, щоб головою комісії був наш колега Олександр Пеклушенко. Немає таких заперечень до другого читання внести?

І наступне, що пропонується. У сьомому пункті звіт не пізніше, там 25 грудня – у місячний термін звіт. Колеги, до 25 грудня, Бог його знає, що там буде. А у місячний термін щоб комісія попрацювала, тим більше всі матеріали є, починаючи з Рахункової палати і закінчуючи матеріалами КРУ, вони легко можуть справитися з цими завданнями. Підтримуєте такі пропозиції до другого читання, товариші? Хто хоче, дві хвилини, запишіться, будь ласка, по поправкам.

Адам Мартинюк.

 

11:42:04

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, поза всяким сумнівом ми повинні виконати норму закону, але я,  Арсеній Петрович, підтримую вашу пропозицію, що перш, ніж  голосувати, точніше давайте проголосуємо, але і послухаємо, що робиться на місцях, бо кожен, хто  буває на місцях, бачить, що напривеликий жаль майже нічого не робиться.

Я в суботу зустрічався з виборцями Львівської області і ось мені розповіли досить таки цікавий факт. Є загальноосвітня школа номер чотири в місті Бориславі. Трошки протікав дах, обіцяли їм допомогти, в тому  числі і фракція комуністів. Коли узнала місцева рада, каже: «Та як, комуняки будуть ремонтувати школу. Ні за що!».  Включили цей об’єкт у перелік тих, хто підлягає ремонту за повінню і почали ремонтувати. Ремонт закінчився тим, що розкрили повністю приміщення школи. І приміщення чотирьохповерхової школи сьогодні у цей дощовий період постійно  протікає. Ось як виконується паводкові рекомендації і ті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Волинець.

 

11:43:16

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Адаму Ивановичу, пожалуйста.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

11:43:21

МАРТИНЮК А.І. Ось, будь ласка, один із тисяч напевно прикладів, як виконується і куди йдуть величезні багатомільярдні надходження. Тому створення цієї комісії вкрай необхідно і я думаю потрібно підтримати вашу пропозицію про те, щоб не  розтягувати звіт цієї комісії. Бо і так із 31 липня по суті це відбувається безконтрольно. Якщо ми будемо тільки в грудні контролювати, то в грудні все позамерзає і нічого видно не буде. Тому давайте підтримаємо цю пропозицію і хотів би звернутися до комісії, яка буде працювати, дійсно, працювати таким чином, щоб ми мали повну  інформацію і вживали необхідних заходів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Самойлик.

 

11:44:05

САМОЙЛИК К.С.

Я також хочу підтримати ту  пропозицію, яка зараз прозвучала. Хочу сказати, що якраз зараз, дійсно, вирує негода і в тому числі на  Західній Україні, вона ускладнює зараз ту ситуацію, яка виникла у нас влітку цього року.  І тому думаю, що немає жодної політичної сили, яка б не підтримала цієї постанови. Тим більше ми занепокоєні тим, що навіть на звіт штабу, де треба було відзвітувати, що ж таке зроблено після того, як були прийняті урядові рішення, указ Президента був виданий, що зроблено?

Мене просто вразило, що голови обласних державних адміністрацій вважають  за просто честю не з’явитися і не відзвітувати. Це ще нас повинно насторожити про те, що державні кошти, які направлені на підтримку людей, вони йдуть не за призначенням.

Ми будемо підтримувати цю пропозицію. І пропозиція є  поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Закінчилась.

Юрій Прокопчук просив унести правку до другого читання. Включіть, будь ласка, мікрофон Юрію Прокопчуку.

 

11:45:19

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги! Народний депутат Прокопчук, Рівненщина, "Блок Юлії Тимошенко" .

Я просив би включити до даної постанови, хочу нагадати всім своїм колегам, що крім того, що в Закарпатській і інших областях відбулися в Прикарпатті, точніше, в Чернівцях відбулися ці стихійні події, також вони мали місце і в Рівненській, Волинській, Хмельницькій області. І є відповідна Постанова  уряду (номер 1010-Р) про часткову компенсацію витрат, де були передбачені кошти і на ці області.

Я заявляю, що ці кошти використовуються (так, наприклад, в Рівненщині 20 мільйонів)  непропорціонально, з порушеннями, не об’єктивно і вони вимагають також контролю. Тому я прошу внести до цієї постанови, в тому числі і Рівненську область.  І хочу нагадати колегам, в тому числі по парламенту, була пропозиція, щоб контроль за цими коштами саме ніс той, хто їх видавав, тобто Кабінет Міністрів. Сьогодні на місцях…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги,  доповідаю. Ваша пропозиція зрозуміла, але, на превеликий жаль, вона може бути  предметом регулювання іншої постанови, тому що ця постанова  на пряму випливає з тексту Закону, який ми прийняли, щодо фінансування  наслідків подолання катастрофи.

Тому, якщо ви внесене іншу постанову, яка стосується інших видатків, які фінансувалися не відповідно до цього закону,  а які фінансувалися до окремих постанов Кабінету Міністрів, ми тоді будемо розглядати у загально встановленому порядку, зовсім інший предмет правового регулювання.

Колеги! Ставлю на голосування в другому читанні, з урахуванням, голова комісії, колега   Олександр Пеклушенко і в пункті сьомому не „не пізніше 25 грудня”, а „протягом місяця з моменту прийняття”. Прошу голосувати.

Колеги! Голосуємо за друге читання і в цілому.

 

11:47:32

За-376

Рішення прийнято.

Доки ми з вами  голосували, мені принесли оперативну інформацію, покажіть по фракціям, принесли оперативну інформацію щодо підтоплення в регіонах, які постраждали тоді і що відбувається зараз. В принципі, є проблема у Львівській і Одеській областях: на Одещині три населених пункти і на Львівщині п’ять районів і два населених пункти – незначні підтоплення знову відбуваються.

Тому, якщо  буде цікаво, я роздам цю інформацію народним депутатам України, або попрошу, щоб на сайті повісили.

Колеги! Переходимо до наступного законопроекту.  Це законопроект  № 1452, проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування), внесений Президентом України.

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Євгенівна Лук’янова. Це друге читання, колеги.

 

11:48:41

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Доброго дня, шановні колеги! Законопроект 1452 про внесення змін до деяких законів  України (щодо державної  підтримки сімей, які усиновили дитину із числа дітей-сиріт, або дітей, позбавлених батьківського піклування).

До законопроекту надійшло  дев’ятнадцять  поправок, з яких шістнадцять враховано повністю, або частково.

Також хочу звернути увагу,  що в зв’язку з вимогами кодифікації, було змінене структуру законопроекту.

Спочатку вносяться зміни до Кодексу законів про працю, потім до законів про відпустки та державну допомогу сім’ям з дітьми.

Щодо поправок, які були відхилені. Поправку 4 народного депутата Терещука Сергія Миколайовича відхилено, тому що у разі її прийняття втрачається сенс прийняття закону права на допомогу при усиновленні дитини.

Поправка 9 народного депутата Семиноги Анатолія Івановича і поправка 10 народного депутата Терещука Сергія Миколайовича не враховані, тому що була врахована поправка 8 народного депутата Толстоухова Анатолія Володимировича і розділ 4А, допомога на усиновлену дитину, виключено.

Рішення комітету одноголосне, рекомендувати Верховній Раді України підтримати законопроект у цілому. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я прошу всіх уважно подивитися порівняльну таблицю, яка у вас знаходиться на руках. Є поправки, на яких ви можете наполягати, частина яких враховані. частина яких не враховані. Чи є народні депутати України, які наполягають на розгляді поправок, внесених ними до комітету, але не врахованих чи врахованих відповідним профільним комітетом. Тут є поправка, яка відхилена, депутат Терещук, депутат Олійник, немає у вас, колеги, заперечень щодо рішення комітету? Немає.

Таким чином, шановні народні депутати України, я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні та в цілому Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину із числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування), внесених Президентом України як невідкладний.

Колеги, прошу голосувати. 

   

11:50:59

За-392

Дякую, шановні народні депутати. Я пропоную, щоб після такого голосування пройшов короткий виступ з мотивів для того, щоб ми дали чіткий сигнал за що щойно проголосував парламент.

Будь ласка, колега Томенко і запишіться три хвилини.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів звернути увагу на саму ідеологію законопроекту. Ми на комітеті активно дебатували і головне, принципове застереження, яке звучало це те, що ми повинні   над тим, щоб ми стимулювали усиновлення не лише шляхом фінансування і соціальної допомоги. Оцей законопроект, який ми в комітеті опрацювали ми його по державних стандартах довели до рівня допомоги так як ми допомагаємо дітям на народження дитину, хоч нам від Президента прийшов законопроект з вищими стандартами.

Наприклад, Президент пропонував нам відпустку давати 90 днів в той час, коли 56 днів у нас відпустка мамам, які народжують дитину. Значить, тому ми в комітеті просимо і фахівців Секретаріату Президенту, і міністерство подумати над тим, що очевидно, друзі, нам треба більшу увагу приділяти сім’ям, де діти народжуються і виховуються, а не, залишивши соціальні стандарти на виховання дитини у сім’ї, зробити вищими стандартами по усиновленню. До чого це може призвести.

От зараз ми проголосували, тепер на усиновлення ми так само будемо платити одноразову допомогу як на першу дитину і будемо до 18 років платити щомісячну допомогу. Ідеологія усиновлення яка, коли сім’я безпечно живе і має нормальні доходи хоче взяти ще дитину. У нас ніколи не було ідеології усиновлення, що це заробітчанство, щоб ми не допустили, що соціальними стандартами ми перетворимо як засіб заробітку грошей. Тому, друзі, наша пропозиція така, щоб міністерство проаналізувало і подивилося як ці соціальні виплати впливають на саму процедуру усиновлення, хто усиновлює дітей, як ви виховуються в цих сім’ях, може вони корови пасуть чи баранів пасуть за ці гроші, а не виховуються. Нам краще, перше зробити, спростити процедуру усиновлення, провести просвітницьку роботу про вагомість усиновлення, а не лише стимулювати і стимулювати грошима. Тому ми на комітеті вирішили, ми це підтримуємо, ці стандарти підносимо до рівня виховання в сім’ї, але зараз треба зупинити такі закони, проаналізувати стан усиновлення і тільки після того приймати відповідні рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

 

11:53:45

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, фракція комуністів одноголосно підтримала цей проект закону, бо ми вважаємо за необхідне усунути парадоксальну ситуацію. А парадоксальність ситуації полягає в тому, чим більше і гучніше ми проголошуємо демократичні лозунги, тим більше, виявляється, у нас дітей залишається в пологових будинках, без батьківського піклування, тим гостріше стає проблема усиновлення дітей. Тобто мова іде про те, що цим законом нам треба зрівняти тих батьків, які усиновлюють дітей, разом зрівняти з батьками, які дітей народили. Тому що, ну, справді, це абсолютно нормальний механізм, нам справді треба, щоб дитина росла у родині, щоб вона не була позбавлена родинного піклування. І відповідно, щоб батьки, які прийняли таке відповідальне рішення про усиновлення дитини, щоб вони не були ні в якій мірі ущемлені. Тому рішення правильне, ми за нього голосували. І я вважаю, що цей крок

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Папієв.

 

11:54:56

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні колеги, фракція Партії регіонів підтримує цей законопроект. І ми передбачаємо, що цей законопроект підвищить соціальну захищеність дітей українських, зменшить кількість дітей, які сьогодні всиновлюють негромадяни України, і далі їх доля невідома. І при цьому ми хотіли би, щоб привернули ми увагу ще до деяких законопроектів, які стосуються теж дітей. Є законопроект 1416. Це законопроект про державну соціальну допомогу малозабезпечених сімей. Для того, щоб у нас всі, у нас діти були в рівних умовах. І щоб ми відмінили статтю 45 проекту закону про державний бюджет, там, де встановлюється такий показник архаїчний як рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Щоб у нас не вийшло так, що допомога на одну дитину від держави складає близько півтори тисячі гривень, а допомога на дитину з малозабезпеченої сім’ї складає в доплатному механізмі 187 гривень. Нам необхідно оці всі питання

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Катеринчук.

 

11:56:09

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", Європейська партія України.

Фракція, безумовно, буде підтримувати цей законопроект, тому що гуманне ставлення саме до проблематики соціальної захищеності дітей, які усиновлені, або дітей сиріт, або дітей, які позбавлені батьківського піклування, – це є певним і головним обов’язком на сьогоднішній день держави. Саме тому Президент і вніс такий законопроект, ініціюючи підняття проблематику відносини дітей і держави, дітей, у яких немає батьків.

Я думаю, що це може бути першим кроком, який далі може обов’язковим стати головним напрямком в боротьбі з абортами.

Я впевнений, що  питання абортів так само є питання державної значимості. Я думаю, що  саме цивілізоване відношення до дітей, яке ми сьогодні демонструємо своїм голосуванням має своє продовження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, час на виступи  завершився.  Нема заперечень, щоб надати слово міністру  молоді і спорту Юрію Олексійовичу Павленко, колеги? Немає. Дякую

Юрію Олексійовичу, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні народні депутати України.

Дозвольте вам подякувати за  голосування всім фракціям за те, що ви підтримали ініціативу Президента про підтримку національного усиновлення.

Без сумніву ті питання і ті проблеми, які піднімалися зараз під час обговорення народними депутатами України, зокрема Миколою Володимировичем Томенком, вони є на постійному контролі в міністерстві, постійно робиться аналіз і ми готові будемо на парламентських слуханнях, які, я знаю, передбаченні в  плані роботи Верховної Ради дати повний звіт щодо того, яким чином сьогодні відбувається усиновлення.

Але найголовніше, я вам скажу,  що нам сьогодні вже вдалося зламати ситуацію, яка була ще чотири роки тому назад. Якщо чотири роки тому назад в день 70 приблизно дітей втрачали рідних батьків, а лише 30 дітей знаходили нову сім’ю, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, з яких третина, це 10 дітей,   всиновлювались іноземними громадянами, то сьогодні картина є зовсім іншою.

 Сьогодні 50 приблизно дітей в день втрачає  рідних тата і маму. Разом з тим 46 дітей сьогодні щоденно знаходять нову сім’ю. З них 27 дітей переходять під опіку і  піклування. 7 дітей щоденно   всиновлюються українськими громадянами, сім дітей влаштовуються у прийомні сім’ї і дитячі  будинки сімейного типу, і лише п’ять дітей всиновлюються  іноземними громадянами.

Я переконаний, що, якщо ми збережемо цю динаміку,   а після ухвалення закону  ми зможемо посилити, збільшити кількість всиновлених дітей, то це, без сумніву, призведе до того, що  ми не будемо мати такого ганебного явища,  як дитина-сирота, яка не має батька і мами. І ми у повній мірі  виконаємо Конвенцію ООН про права дитини і забезпечимо кожну дитину родиною.

Тому я ще хотів би звернутися до  Верховної Ради і розглянути у найближчі дні системний закон – це Національний план дій на  виконання Конвенції ООН про права  дитини до 2016 року, який чітко регламенту  всю  систему захисту  прав дітей, а також проект Закону, внесений Президентом   України про підтримку і соціальний захист багатодітної родини, що теж є сьогодні надзвичайно актуальним для нашої країни.

Ще раз всім дякую і переконаний, що і надалі такий  рівень співпраці міністерства і Верховної Ради буде  продовжуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олексійович, ми вам дали  всі можливості для  неймовірно-ефективної  і активної  роботи очолюваного вами міністерства і сподіваємось, що чим більше ви будете працювати, тим  кращі у нас будуть, як спортивні досягнення, так і вищий індекс народжуваності.

Колеги, перерва.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, продовжуємо роботу Верховної Ради України. Оголошується розгляду проекту Закону про перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації. Доповідає Володимир Олександрович Яворівський. Це друге читання.

 

12:32:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні українські парламентарії і ще більше шановні наші виборці! Закон у другому читанні, який я вам доповідаю, ішов до цього моменту, до моменту другого читання, дуже довго.

Ви прекрасно всі знаєте, що Україні поталанило з тим, що вона має величезну кількість історичних, культурних, природних пам'яток. Це наше колосальне багатство, яке на сьогоднішній день ще не запущено, це багатство, яке не дає нам на сьогоднішній день прибутків, не буду пояснювати чому і як, оскільки туристичний бізнес у нас дуже запущений, і бракує нормальної інфраструктури.

Ми заборонили свого часу приватизацію будь-яких пам'яток, але так тривати до безкінечності не може, тому що утримувати держава всі ці пам'ятки – це велетенські кошти, яких сьогодні у бюджеті немає. Щоб уникнути їхньої руйнації, а то і зникнення, вже давно було заплановано підготувати перелік тих пам'яток, які не підлягають приватизації.

Це дає що? Перше, що ми повністю облікуємо наші історичні та культурні пам'ятки, які не підлягають приватизації, а з іншого боку, ми дуже точно визначаємо для нашого уряду, які саме пам'ятки потрібно утримувати саме державою, бо вони є безцінними і ні в якому випадку під приватизацію не підлягають.

До другого читання внесено дуже мало змін   і поправок, їх всього-на-всього дві. Це одну із них вніс народний депутат Аржевітін. Він вніс до цього переліку, які не підлягають приватизації, дві церкви: Церква Святого Михайла і Церква Різдва Богородиці. Всі вони: одна – 1780 року, друга – 1818-го. І Міністерство культури, і наш комітет прийняли цю поправку.

Так само прийнята поправка: у місті Львові є палац по вулиці Січовий стрільців. Річ у тому, що там перебуває бібліотека і шість сімей. Через те сьогодні, скажімо, до тих пір, поки не буде вирішено питання житла цих людей, приватизувати цей пам’ятник негоже.

Уже навздогін, тоді, коли вже друге читання було готове, було передано ще кілька поправок одеських народних депутатів, але зі зрозумілих причин ми вже їх сюди включити не змогли.

Я думаю, - і це пропозиція від „Блоку Юлії Тимошенко”, - ми би запропонували прийняти сьогодні законопроект у другому читанні і, можливо, ще перенести його на третє читання, оскільки питання дуже делікатне і ми повинні подумати. І, народні депутати, захищайте, що у вас є на ваших виборчих округах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я переконаний, що в третьому читанні це можна буде вирішити.

Найпринциповіше питання, яке є в другому читанні, в цьому законопроекті: що ми зобов’язуємо кожного, хто бере в оренду культурну пам’ятку, перед цим скласти угоду, в якій зобов’язати: має бути дуже чітко викладено режим збереження, що він, як він може відремонтувати, і що він має право змінювати, а чого не має права змінювати.

Через те прошу проголосувати. Всі поправки враховані, які були. І прошу проголосувати в другому читанні.

 

ТОМЕНКО М.В. Володимир Олександрович, якщо можна, уточнення. Ми сьогодні на раді голів фракцій довго дебатували з цього приводу. Дивіться: у нас є дві альтернативи. В цьому законопроекті є 2 464 пам’ятки. От ціна питання: або сьогодні ми ці дві з половиною тисячі пам’яток застерігаємо з точку зору державного захисту, і, скажімо, якщо навздогін є 5 – 6, то краще ми тоді окремим законом ще приймемо рішення, внесемо зміни в п’ять  пам’яток чи ми підвісимо 2,5 тисячі. Тобто  от у нас дискусія була така, що краще ми сьогодні підтримуємо рішення комітету, яке було і поставимо крапку над „і”: дві з половиною тисячі пам’яток захистимо, а потім внесемо зміни, 5-10 пам’яток.

Бо, не дай бог, ми на третє читання, щось в країні в нашій відбудеться і знову буде в підвішеному стані. Тому я думаю, Володимир Олександрович, як ви вважаєте? Може, все-таки сьогодні нам в цілому прийняти. А ви швиденько підготували б нам зміни і  ми доголосували б і внесли зміни, ці  декілька пам’яток.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Пане Микола, ви маєте абсолютну рацію. І ми так у комітеті і думали, щоби приймати його сьогодні у другому читанні, а потім… закон не є герметичним. І ми не зачиняємо його.

Цілком природно, що десь буквально через якийсь певний час може виникнути ситуація і якась одна пам’ятка, скажімо, якщо місцева влада, пропустивши через уряд, внесе якісь пропозиції, ми можемо змінювати. Цей список не мертвий, не залізобетонний. І ми планували, звичайно, щоб його прийняти в другому читанні. Але ми живі люди і прекрасно знаємо, що в залі є різні тлумачення, різні міркування. Через те, для того, щоб, скажімо, не ризикувати цим я і сказав  про таку версію.

Але якщо зала зараз погодиться проголосувати в другому читанні і прийняти цей закон з тим, щоб пізніше, буквально, через якийсь короткий термін можна було б вносити певні поправки, врахувати, значить, скажімо, одне і друге, то можна було б сьогодні проголосувати і я за це. Але яка буде воля  в народних депутатів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Адам Мартинюк.

Адам Мартинюк, Олег Зарубінський.

 

12:38:09

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, не правий ви, Микола Володимирович, абсолютно неправий.

Вам же ж доповідач каже: сьогодні існує закон, який забороняє приватизовувати будь-яку пам’ятку культури, будь-яку. Усі пам’ятки культури знаходяться під охороною держави. Ми не маємо права їх приватизовувати. Тому і розробляється закон, щоб виділити все-таки, що частину можна дати на приватизацію і тут застереження робиться, на яких умовах, а частину заборонити приватизацію.

До прийняття  цього закону, будь-яка пам’ятка не має права приватизовуватися. І тому  я підтримую ідею доповідача про те, що, дійсно, це надто велика вага  питання, оскільки нічого заразз не можна приватизовувати, то й не треба поспішати. Давайте ми, дійсно, складемо точний реєстр того, що варто взяти державі на утримання, а що можна пустити на утримання приватних осіб.  Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Адам Іванович, звичайно, ви маєте рацію, але до того, що ви сказали, я би додав ще один важливий аргумент.

Річ у тому, що так, ми заборонили приватизацію всіх сьогодні пам’яток, але, чесно кажучи, це триває вже десь шість років, готувалися ці списки, готувалися неймовірно складно, якісь органи місцевої влади робили це довго, неоковирно, були різні там… різні інтереси, занадто різні інтереси. Через це ці пам’ятки, які сьогодні не підлягають всі приватизації, на превеликий жаль, вони руйнуються, тому що на них бракує коштів. І просто зволікати далі з цим не можна. Через те вирішуйте, ще раз кажу, це ваша воля, народних депутатів, як ви вирішите, так і буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут ще треба додати те, що,  на превеликий жаль, навіть при наявності норми про заборону приватизації нишком-тишком, по-тихому все розтягують. Роблять фіктивні документи, знімають ці об’єкти з реєстру  об’єктів національної культурної спадщини, підтасовують папери. І коли ми закон приймемо, то з’ясуємо, що немає вже що захищати.

Олег Зарубінський.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Адам Іванович, я би просто дуже вас просив, справді, давайте  проголосуємо в другому читанні. Всі поправки, які будуть потрібні, ми внесемо потім.

 

12:40:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Олександрович, ви маєте рацію, має рацію Микола Томенко. Його рація полягає у тому, що, дійсно, між другим і третім читанням при нашій роботі може бути достатньо серйозна відстань. І  я думаю, що  багато хто, хто хотів приватизувати, вже знає перелік, який є в пропонованому … законопроекті. І це може бути надзвичайно прискорений процес – якомога швидше приватизувати, можливо, навіть заднім числом.

Але в даному випадку, шановний пане Володимир, я хочу підтримати вашу пропозицію: дійсно, на сьогоднішній день ми не можемо сказати, що на 100 чи бодай на 90 відсотків ми врахували всі позиції. Це неможливо. Не можливо створювати тотальний перелік.

При умові… давайте погодимося з вами при умові, що між другим і третім читанням буде скорочений термін, щоб ваш комітет міг ще раз провести експертизу і якомога швидше ми прийняли, як ви пропонуєте, у  третьому читанні.  Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Арсенію Петровичу,  вирішуйте, або поставити на рейтингове голосування, або як вийти з цього, бо різні думки є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Валерій Писаренко. Потім... Вибачте, Олександр Бондар. Потім – Валерій Писаренко, потім – Іван Попеску.

 

12:41:43

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”, Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я хочу, знаючи дуже добре практику приватизації, абсолютно підтримати Миколу Володимировича, що зараз, коли знають, що ці об’єкти попадають в переліки, будуть терміново приватизовувати саме органи місцевої влади. Дійсно, є п’ята стаття Закону про приватизацію, яка забороняє загалом приватизовувати об’єкти культурної спадщини. Але що саме входить у ці об’єкти, дуже добре маніпулюється на місцевому рівні.

Тому я повністю підтримую пропозицію заступника Голови Верховної Ради, треба приймати сьогодні у другому читанні і в цілому, а потім вносити зміни. Зміни у перелік вносяться весь час, і остаточний перелік ми ніколи за один раз не зробимо.

Я закликаю всіх підтримати в другому читанні і в цілому цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Писаренко, будь ласка.

 

12:42:41

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Арсенію Петровичу,  ви майже багато сказали, що я хотів сказати. Надзвичайно сьогодні важливо, що будь-який перелік, який сьогодні встановлює Верховна Рада і забороняє щось приватизовувати, він уже ніколи, ніхто на нього не дивиться, а у Фонді держмайна взагалі забули про те, що є заборона про приватизацію деяких об’єктів.

Ми зараз займаємося в Спеціальній контрольній комісії рядом таких об’єктів, які, незважаючи на те, що вони є сьогодні під забороною, частково розпродаються окремими об’єктами. Тому надзвичайно важливо сьогодні і щодо цього законопроекту ухвалити його в цілому і після цього (я думаю, що нам потрібно підтримати автора), і після цього давайте в екстреному варіанті робити до нього зміну.

Але у будь-якому разі ми не наведемо порядок, поки керівництво Фонду державного майна буде займатися там своїми приватними інтересами, а не буде займатися дійсно управлінням об’єктами державної власності.

Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я хочу, Арсенію Петровичу,  додати. І, шановні депутати, на користь цієї пропозиції. Поступило, надійшло тільки-но  одна поправка. Це по місту Одесі кілька об’єктів. До речі, Комітет з питань культури і духовності, їх відхилив, їх треба перевірити. Тому що зі слуху навіть з пропозиції такого високого  авторитетного чоловіка як народний  депутат ми це приймати не можемо. Це мають вирішити органи місцевої влади, а так само Кабінет Міністрів.

Через те цих поправок на сьогодні дуже мало, там буквально тільки по місту Одесі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська.

 

12:44:20

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Я потом попрошу дать слово Даниленко, моему коллеге по фракции. Но я бы хотела откликнуться на те предложения вот Томенко и докладчика, которые прозвучали, что нужно быстрее утвердить этот перечень для того, чтобы прекратить незаконную приватизацию.

Вы понимаете в чем дело, это совершенно неправильная позиция. Если сегодня известно о том, что сказал Адам Иванович Мартынюк, что закон запрещает приватизировать памятники. И если нам известно, что этот процесс идет, так надо бить по рукам, надо возбуждать уголовные дела и надо  всячески наказывать за это.

Но давайте и поймем и другое. В свое время точно также говорили, что давайте быстрее примем закон «О приватизации», создадим перечень объектов, которые подлежат или не  подлежат, заводы и так далее. Якобы хозяйственник, собственник будет лучше за ними ухаживать.

И сегодня это здесь звучит, я напомню, приватизировали  заводы, они что заработали? Их порезали на металлолом, получили миллионы гривен и прекратили существование, в частности сахарные заводы наши.

Поэтому сегодня утверждать в целом нельзя этот законопроект…

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Бити по руках можна тільки законом і найкраще законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

 

12:45:36

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, я пропоную і наша фракція підтримує проголосувати за цей законопроект. Це  перше.

Друге. Запропонувати комітету, щоб до кінця  року розглянути зміни до цього закону, щоб працювали. І звернути увагу ще на одну проблему, справа в тім, що багато культурних пам’яток у  свій час були націоналізовані і передані армії, Збройним силам. І на сьогоднішній день виникає така проблема, що Збройні  сили починають продавати для того, щоб купувати квартири для офіцерів.

Я приведу тільки один факт тільки. У Чернівцях бувший палац, Національний культурний палац румунів належав армії, це будинок культури офіцерів. Зараз він поставлений на приватизацію, щоб купити там квартири.

Я думаю, що треба такі моменти і по лінії  військової також перевірити.

Дякую.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Комітет приймає таку пропозицію і, справді, до кінця року…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, партія комуністів, Даниленко.

 

12:46:37

ДАНИЛЕНКО В.А.

Шановні депутати, я хочу звернутися до вас і ще раз з  одним проханням і в зв’язку з тим, що, так, це питання зовсім не вивчене. І коли я вникнув, я недавно прийшов у Верховну Раду, звернувся до обласної ради, ми начали вивчати це питання, я сьогодні отримав кучу і ще пропозицій, які погоджені з місцевими органами влади.

Тому я прошу вас і ще раз все-таки давайте приймемо рішення в такому плані. Приймаємо в другому читанні. Друге, дамо невеликий період, щоб ми все-таки встигли подати ще свої зауваження і доповнення до цього законопроекту. І приймемо його тоді в третьому читанні.

Я просто звертаюся, він не погоджений з місцевими органами влади і досить багато говорять про це звернення,  які я сьогодні отримав. Дивіться, ціла куча по кожному району доповнень до цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, колеги, …

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Арсеній Петрович, дозвольте мені коротку репліку і я йду з трибуни. Я просто хочу сказати. Товариство, подумаймо про те, що й кінця і краю цьому ніколи не буде.  Я вважаю про те, щоб все-таки ми зверталися кільканадцять разів, і я дуже прошу вас, шановний мій колего, народний депутат, говорити про те, що цей список, який Міністерство культури, Кабінет Міністрів працювало кілька років над ним, сказати про те, що це не погоджено з органами місцевої влади. Знайте, ви  принижуєте все-таки ту працю, яка була пророблена.

Я йду з трибуни і  прошу все-таки, товариство, ну подумаймо про те, що може статися так, не дай Господи, „тіпун мені на язик”, що  парламент буде розпущено і це  питання знову зависне.  Давайте поставимо в ньому крапку, а потім буде таке логічне продовження, яке запропонував Попеску. І ще раз депутатів прошу проголосувати в другому читанні і повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, перед голосуванням, я попрошу Владислава Вікторовича Корнієнка відповісти на одне чітке запитання: яким чином оновлений цей список і наскільки він зараз відповідає дійсності?

Включіть мікрофон Корнієнку.

 

КОРНІЄНКО В.В. Дякую.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Я хотів поінформувати вас, що зазначений законопроект  розпочався зі збору  інформації за поданням  місцевих органів влади, під кожний  об’єкт  було прийнято рішення, рішення місцевих органів влади. І він розпочався, цей процес, в 2000 році.

Я не буду перелічувати, який перелік був розглядів, скільки  разів він, саме от з таких питань, на доопрацювання повертався,  останнє  доопрацювання,   в першому читанні він був прийнятий, розробник уряд, Кабінет Міністрів.

І  сьогодні, коли ми в другому читанні його  вносимо, проміжок часу між першим і другим читанням додав всього два об’єкти. Ці пропозиції, які сьогодні надходять від місцевих органів влади, сьогодні надійшла інформація від народних депутатів.

Міністерство культури, як розробник, готове розглядати і вносити  в установленому порядку для внесення змін. А зараз би ми  просили підтримати позицію профільного комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, товариші, тепер я вам доповідаю   реальну картину ще щодо цього списку.  Була проведена консультативно-дорадча рада  при Голові Верховної Ради України. Цей список сформований і підтверджений рішенням кожної обласної ради. Тобто коли формувався цей список, ми отримали погодження всіх органів місцевого самоврядування.    Те, що цей список досконалий,  я далекий від такого підходу, але досконалого нічого не має.

Якщо ми сьогодні цей закон не приймаємо,  то не дивлячись на норму Закону України „Про приватизацію”, де заборонена приватизація об’єктів        спадщини, вона де-юре заборонена, де-факто вона вже скоро завершуватися буде. Тому  логічно було б іти по регламенту.

Перше. Я ставлю на голосування, увага колеги! Про прийняття  за основу і в цілому, вибачте, в другому читанні і в цілому  законопроекту № 0928  „Про   перелік пам’яток культурної спадщини, які  не підлягають приватизації”. Колеги, голосуємо!

 

12:51:08

За-359

Ура! Товариші! „За” – 395, законопроект вперше за  шість років прийнятий.

Я думаю, що протокольне доручення комітету в тому випадку, якщо будуть певні неузгодженості, по-перше техніко-юридичне опрацювання даного  законопроекту перед підписом Голові Верховної Ради.

Друге, що стосується внесення змін, якщо будуть неузгодженості, ми у робочому порядку три чи п’ять об’єктів швидко проголосуємо. Дякую, товариші. Переходимо до наступного законопроекту.

0920, Сергій Миколайович Рижук, друге читання. Проект Закону про сільськогосподарський перепис, будь ласка, Сергій Миколайович.

 

12:51:51

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд винесено проект Закону про сільськогосподарський перепис, друге читання. Дозвольте нагадати про мету цього законопроекту. Мета даного законодавчого акту є узгодження та гармонізація національного законодавства у структурі сільського господарства, а саме, використання переписів для статистичного вивчення сільськогосподарської діяльності господарств населення. Я хочу звернути увагу і підкреслити, саме господарств населення, тобто домашніх сільськогосподарських дворів, які на відміну від сільськогосподарських підприємств не подають статистичної звітності.

Проект закону про сільськогосподарський перепис спрямований на визначення правових та організаційних засад сільськогосподарського перепису в Україні, який дозволить отримувати об’єктивну інформацію і необхідну для вироблення ефективної державної політики в аграрній сфері. У цьому зокрема визначається види, підстави, періодичність проведення перепису, матеріально-технічні, організаційне забезпечення, тощо. У відповідності до статті 93 Конституції України та Регламенту Верховної Ради до проекту закону про сільгоспперепис загалом надійшло двадцять чотири пропозиції та зауваження від народних депутатів. Ми хочемо сказати, що абсолютна більшість, дев’ятнадцять із них враховані, п’ять відхилено. Хочемо подякувати народним депутатам Лук’янчуку, Петренку, Сідельнику, Смітюху за конструктивні пропозиції, які враховані. Ті, які за п’ять зауважень не враховані, вони не то що не співпадають із загальною концепцією цього закону, а вони відносяться до іншої сфери, до сільськогосподарських підприємств, які подають звітність і таким чином, іншим способом, іншим законом і їх визначається рівень сільськогосподарської діяльності, наприклад, коли пропонується, щоб до сільськогосподарського перепису долучати такі форми як дистанційний, там космічний обстеження, то цього не можна робити, оскільки з космосу не можна там, скажімо, узнати чи є корова у дядька в хліві, чи свиня, чи таке інше. Тобто, якщо будуть депутати наполягати на своїх зауваженнях, ми пояснимо і проголосуємо. Якщо ні, ми просимо як і комітет головний рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект в другому читанні і в цілому як закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую.

Товариші, давайте подивимося по порівняльній таблиці. Тут є маса поправок, які враховані, не враховані. Хто з народних депутатів наполягає на розгляді його поправок? Не наполягає? Одно запитання у мене до Бориса Карабайовича Супіханова. Борис Карабайович, скажіть мені, що у нас в результаті зміниться після прийняття його законопроекту в частині реальної звітності по домогосподарствам? Це перший пункт.

І другий пункт. Чи опрацьовували ви спільно з Держкомстатом цей законопроект? Хто безпосередньо буде займатися питанням?

 

СУПІХАНОВ Б.К.

Ну, по-перше, я хотів би зауважити, що дійсно мета закону, про який казав сьогодні Сергій Миколайович знати реальний стан ситуації з домогосподарствами в Україні. Якщо рахувати, що 39 відсотків сільськогосподарської продукції виробляється тільки в організованих сільськогосподарських підприємствах, а все інше у населення, то це безумовно важливо для того, щоб мати реальну структуру виробництва сільськогосподарської продукції в державі.

І, по-друге, питання. Безумовно ми опрацьовували цей законопроект в Міністерстві аграрної політики, воно однозначно його підтримує, а цим буде займатись безумовно органи державної статистики. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тому, тому я і запитую. Прикро, що в розгляді законопроекту не приймає участь ніхто з держкомстату. Два питання.

Перше. Звідки брати гроші на цей перепис? Тобто ми ж можемо прийняти це рішення, але для будь-якої акції Держкомстату мають бути відповідні фінансування. Хто знає відповідь на питання? Будь ласка.

 

СУПІХАНОВ Б.К.  Перше. Даний законопроект вніс саме Держкомстат. І він доповідав, і це перше. Друге. Стосовно якраз зауважень народних депутатів щодо фінансування, буде після цього закону прийматись окреме кожного разу рішення Кабінету Міністрів і визначатися джерела фінансування, які виділяються Держкомстатом у встановленому законом порядку, про бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поняв. Товариші, є пропозиція накінець-то навести порядок в державній статистичній звітності щодо домогосподарств. Тому що до сьогоднішнього дня у нас цього немає. А у вас поправки є? Ну, добре. Алла Александровська, і голосуєм.

 

12:57:05

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Арсений Петрович, Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Вы совершенно правильный и справедливый задали вопрос. Дело в том, что мы с вами в этом зале утверждаем законопроекты, когда нам известна финансовая составляющая. То есть, требует ли внедрение данного законопроекта, влияет ли оно на государственный бюджет. Мы с вами сейчас запускаем механизм учета домохозяйств, механизм запускаем. И Арсений Петрович правильно задал вопрос, а финансирование откуда? Финансирования нет. Значит, возникает вопрос, что закон работать не будет. То есть мы создаем правовую коллизию, когда есть юридическая норма, которая не может быть реализована, потому что под нее нет финансовых средств. Я вообще удивляюсь, потому что я работаю в бюджетном комитете, и мы пропускаем через свой комитет все законопроекты и даем им оценку с точки зрения влияет или не влияет законопроект на бюджет. Этот влияет. Потому что он является обязательным для исполнения. Там нет нормы, в этом законе, что хочу – провожу учет, или не хочу – не провожу учет. Этот закон является обязательной нормой. Тогда возникает вопрос

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Товариші, значить.

 

СУПІХАНОВ Б.К.  Я ще раз, дозвольте, поясню. Що іншими зусиллями, чим силами штатними Держкомстату ця робота виконуватись не буде. Тільки офіційними державними службовцями системи Держкомстату. Це перше.

І друге. Ми його зараз не вводимо, з дня прийняття, а з першого січня дев’ятого року. Таким чином буде розглядатися бюджет. Кабінет Міністрів, Держкомстат буде вносити пропозиції і визначати, загальне… фінансування, скільки буде на це  виділено коштів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція перейти до процедури голосування. Я думаю,  що протокольно буде правильно, коли ми доручимо Миколі Івановичу Деркачу при прийнятті, точніше,  при розгляді Закону України про Державний бюджет окремо розглянути бюджетний запит Держкомстату на предмет забезпечення фінансування саме цих статистичних спостережень. 

Колеги, є пропозиція проголосувати в другому читанні і в цілому законопроект номер 0920 про сільськогосподарський перепис. Голосуємо.

 

12:59:32

Є така справа, за – 279.

Шановні народні депутати, зараз є декілька законопроектів про встановлення і зміну меж і про  зміну назв. Як ви дивитесь на те, щоб розглянути ці законопроекти без обговорення? Ви чули, не за скороченою  процедурою, а без обговорення. Почули? Ні, ні, це стосується межі і назви міст. Я буду читати і тільки будемо голосувати. Значить, колеги, проголосуємо 1449, 1450,  2629, 2646,  2646-1,  2646-2.

Прошу проголосувати  за особливу процедуру розгляду законопроектів, а саме: процедура без обговорення. Прошу голосувати.

 

13:00:34

За-308

Колеги, у тому випадку, якщо у фракції комуністів буде якесь заперечення, я дам можливість висловитись. Колеги, не переживайте.

(Ш у м   у   з а л і) 300 голосів. Чого ви так, ну не потрібно. Все буде чудово, як завжди.

1449. Колеги, проект Постанови про встановлення і зміну меж Андрушівського і Коростишівського районів Житомирської області, внесений, узгоджений, ніяких питань немає, комітет пройшов. Пропонується проголосувати за основу і в цілому.

Владислав Володимировичу, у вас є щось додати до цього?

Немає? Заперечень немає?   Ну, давайте Владислав Володимирович, слово  одно.

 

13:01:27

КАСЬКІВ В.В.

Шановні колеги, одне зауваження. Тут   особливих дискусій немає, тому що ці землі належать  і так місту, просто мова йде про те, щоби встановити межі. Тобто тут переділ земель не відбувається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, тепер у мене є питання. Чому написано у рішенні комітету приймати її за основу? Владислав Володимирович, чому написано у рішенні комітету   прийняти за основу.

 

КАСЬКІВ В.В. В принципі, комітет  не заперечу прийняти її за основу і в цілому, просто заради  того, щоб була можливість для дискусії, я думаю, не більше.

Комітет не  може приймати рішення інакше за процедурою. А я пропоную підтримати проект постанови  за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаю увагу комітету  на правильність юридичного оформлення актів, які подаються на розгляд українського парламенту.

Колеги, перший ставлю голосування за основу. Якщо  не буде заперечень, тоді проголосуєм в цілому. Ставлю на голосування  про  прийняття законопроекту 1449 за основу.

 

13:02:47

За-356

Заперечення є, щоб  прийняти у другому читанні і в цілому? Немає? Ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому.

 

13:03:12

За-374

Рішення прийнято.

Колеги, я ще раз звертаю увагу  всіх. Проблема в тому4, що я читаю папери, які ви даєте. Хіба ви такі зайняті? Можна підготувати  нормальне рішення комітету? Така сама історія  тепер по другому законопроекту. За основу написано, от що там не так. У тому випадку, якщо написано „за основу”, я маю право ставити тільки за основу. От щол там не так.

Голосуєм 1450 у першому читанні.

 

13:03:56

За-376

Прийнято.

Тепер, чи є заперечення прийняття в цілому? Немає? Голосуємо про прийняття даного законопроекту в цілому.

 

13:04:18

За-382

Наступний законопроект  номер 2629 – про встановлення та зміну меж міста Новояворівськ Яворівського району Львівської області. Тут комітет пропонує за основу і в цілому. Колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому. Голосуєм.

 

13:04:50

За-377

Рішення прийнято.

Тепер наступний законопроект 2646. Хвилинку, я тільки погляну рішення комітету.

 

КАСЬКІВ В.В. За основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому. Чекайте, колеги. Покажіть, де рішення комітету. Ставлю на голосування законопроект 2646 про прийняття за основу. Не кричіть! За основу. Сядьте! За основу голосуєм.

 

13:05:39

За-315

У кого є заперечення? Будь ласка, Алла Александровська і Катерина Самойлик.

 

13:05:46

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Разве можно такие решения принимать без обсуждения и вот так вот, извините, не вникнув в суть проблемы? Ведь принятие позитивного решения по этому вопросу, то есть, переквалификация населенного пункта в другую категорию лишит льгот очень многих граждан, проживающих там. Вы же знаете, учителя, медики, которые живут в сельской местности,    имеют определенные льготы. Если окажется, что они теперь живут в городе, они лишаются этих льгот. Этот вопрос нужно изучить, нужно посмотреть, сколько таких людей, как к этому относятся местные советы. Разве можно в целом принимать такой вопрос? Это касается судеб людей. Я категорически возражаю против принятия в целом этого законопроекта.

 

КАСЬКІВ В.В. Шановні колеги,  я коротко прокоментую.

Можна дискутувати на цю тему, але повністю процедура вся для прийняття цього рішення була проведена, включно із рішенням територіальної громади міста. Тобто, іншими словами, заперечень ні з чийого боку, в тому числі і з боку територіальної громади не було. Рішення на всіх рівнях позитивне, включно з рішенням комітету. Тому, я думаю, дискусія просто непотрібна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто ще? Катерина Самойлик.

 

13:07:05

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Владиславе, я прошу подивитися на мене. Громада – це іще не все населення Батурина. Ну, звичайно, це, мабуть, буде статус міста мати самий маленький населений пункт. Але я хочу звернутися до вчителів і до лікарів.

Ви залишаєтесь абсолютно… наполовину виконання буде 57 статті Закону України „Про освіту”. Ви не будете мати права позачергового одержання житла, ви не будете мати права на доплати. Більше того, в сільській місцевості плата за електроенергію, яка є…, тарифи, вірніше, вдвічі менше, аніж в місті. І тому я не знаю, чи вивчали і це питання, і чи дали люди на це згоду.

І тому я просила б у зв’язку з тим, що є заперечення, цей закон розглянути у другому читанні, після того як ми пройдем регламентні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислав Володимирович, поясніть ситуацію.

 

КАСЬКІВ В.В. Дякую. Дякую, пані Алла.

Ну, по-перше, жодних змін до цих нарахувань не відбувається у зв’язку з прийняттям цих рішень. А, по-друге, з прийняттям цього рішення, навпаки, місто Батурин зможе розширити свої можливості по бюджетному фінансуванню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Владислав Володимирович, у мене до вас одне запитання: чи є представники Комуністичної  партії України в складі вашого комітету?

 

КАСЬКІВ В.В.  Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Друге запитання: як голосували представники комуністичної партії України  при прийнятті рішення комітетом?

 

КАСЬКІВ В.В.  На скільки я пам’ятаю, утрималися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третє запитання: чи прийнято рішення комітетом проголосувати за основу і в цілому?

 

КАСЬКІВ В.В.  Так, рішення прийнято за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверте: чи зміне щось, якщо ми зараз отправимо на друге читання? Що тут відправляти на друге читання, скажіть мені?

 

КАСЬКІВ В.В.  Нічого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От  що тут відправляти?

 

КАСЬКІВ В.В. Мені  здається, що…  Шановні колеги, мені здається, що ця дискусія не потребує таких гарячих емоцій. Воно абсолютно об’єктивне рішення, яке не має ніякого політичного забарвлення і абсолютно вмотивоване. Я прошу приступити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, значить, поступаємо, як поступали завжди. Два голосування, зараз я ставлю питання про перехід  до другого читання, якщо підтримується. Тоді голосуємо в другому читанні. Якщо не підтримується, значить, в другому читанні не голосуємо.

Ставлю про перехід до другого читання.

 

13:09:54

За - 323 народних депутати. Ставлю на голосування в другому читанні і в цілому.

 

13:10:14

За-333

Триста тридцять три народних депутата України, більше, ніж конституційна більшість підтримали законопроект в другому читанні.

 

КАСЬКІВ В.В.  Дякую. Вітаємо батуринців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний законопроект, представляйте, який там в нас? 2646-1

 

КАСЬКІВ В.В.  Тире один, про…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, рішення комітету яке, Владислав Володимирович?

 

КАСЬКІВ В.В.  Рішення комітету: прийняти за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу та в цілому. Колеги, ставиться  на голосування пропозиція комітету. Нема заперечень прийняти 2646-1 за основу і в цілому? Нема. Голосуємо.

 

13:11:02

За-380

В нас останній законопроект 2646-2 про уточнення найменування окремих населених пунктів.

Рішення комітету …

 

КАСЬКІВ В.В.  Рішення комітету – за основу і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу  і в цілому. Немає заперечень проти підтримки рішення комітету? Немає. Голосуємо за основу і в цілому.

 

13:11:33

За-381

Колеги, конституційною більшістю всі акти прийняті. Дякую вам, прошу сідати.

 

КАСЬКІВ В.В.  Можна коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть.

 

КАСЬКІВ В.В.   На превеликий жаль, там в технічній процедурі було випущено питання ще одне, яке до цього пакету належало повністю, 3133, я пропоную також його розглянути, тому що воно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, так не буває. Це…

 

КАСЬКІВ В.В.  Внести до порядку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Випущене… Як випущене, то вже все, то не зловлене. На наступний день буде.

 

КАСЬКІВ В.В.   Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується дуже важливий законопроект – 2567, Прасолов Ігор Миколайович, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування”.

 

13:12:22

ПРАСОЛОВ І.М.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! На ваше рассмотрение выносится проект закона о внесение изменений в Закон Украины «Об институтах совместного инвестирования» (паевые, корпоративные инвестиционные фонды).

Закон Украины «Об институтах совместного инвестирования» действует с 2001 года. За прошедшие семь лет финансовый рынок Украины существенно изменился. В действующем законе достаточное количество норм, которые устарели или не соответствуют нормам Гражданского кодекса и другим законам. А есть вопросы, которые законодательно вообще не урегулированы.

Если говорить очень коротко, то основные изменения касаются: первое, усовершенствования регистрационных процедур ИСИ, в том числе, корпоративных  инвестиционных фондов; второе, усовершенствование норм диверсификации активов ИСИ, в том числе, расширение перечня ликвидных фондовых инструментов. И наконец, третье, усиление защиты прав и интересов инвесторов, в частности, возможность инвесторов ИСИ закрытого типа предъявлять ценные бумаги  такого  ИСИ к выкупу досрочно.

Особо хотелось бы подчеркнуть, что принятие данного законопроекта позитивно повлияет на фондовый рынок Украины, который сейчас испытывает не самые лучшие моменты в своем развитии.

Главное научно-экспертное управление аппарата Верховной Рады Украины своим заключением от 3 июня 2008 года утверждает, что законопроект может быть принят за основу с последующим учетом высказанных управлением предложений.

Учитывая изложенное выше, Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрел проект Закона о внесении изменений в Закон Украины «Об институтах совместного инвестирования (паевые и корпоративные инвестиционные фонды)» на своем заседании 4 июня 2008 года и единогласно решил рекомендовать Верховной Раде Украины принять за основу данный законопроект.

Уважаемые коллеги, прошу поддержать решение Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання-відповіді, прошу, 5 хвилин – записуємося.

Юрій Кармазін. Тільки одно запитання.

 

13:15:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, наскільки цей законопроект зможе вирішити питання зупинення будівництва зараз в Україні і практично знищення цієї галузі, тому що ми не підійшли до розгляду питання системно про те, щоб сьогодні побачити, чому склався такий стан у будівництві, що треба зробити, якими законодавчими актами. Я погоджуюся із тими документами, які прийняв з цього плану уряду, але ж ви розумієте, що вони не достатні, вони не є законами, і вони не обов’язкові для всіх міст, селищ, які пред’являють і територію зокрема. Тому, скажіть, будь ласка, наскільки воно покращує? Це перше питання.

І друге питання. наскільки і коли ми вийдемо на інші законопроекти, які комплексно підійдуть до розв’язання проблем з будівництвом і здешевленням житла?  Дякую вам.

 

ПРАСОЛОВ І.М. Спасибо за вопрос.  Данный законопроект не имеет прямого отношения к тем вопросам, о которых вы  сейчас говорили. И насколько я знаю, сегодня стоит в повестке дня вопрос, в котором достаточно комплексно предполагается решить все проблемы, которые связаны со строительством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коллеги, записуємося на  виступи народних депутатів від фракцій. Прошу сідати.

Колеги, у нас один виступаючий, Юрій  Прокопчук. Будь ласка, Юрій Володимирович, з місця будете чи з трибуни? Не хочете виступать? Я дякую. Колеги, чи є у когось бажання висловитись, може хтось забув записатись?

Колега Сулковський просить, включіть мікрофон.

 

13:17:24

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Думаю не даремно у народних депутатів не виявилось бажання обговорювати даний законопроект. Тому що той, хто ознайомлювався з даним законопроектом, цей законопроект практично тільки допоможе інвесторам більш надійно і спрощено йти працювати і не боятись цих рекетирів,  які  на сьогоднішній день мають присутність в Україні.

І тому цей законопроект тільки принесе користь в Україні і тому виявилось таке бажання у народних депутатів. Вношу пропозицію його приймати, оскільки немає проти, в цілому. І це все, буде нормально. Фракція Партії регіонів закликає всіх народних депутатів підтримати цей законопроект. А  автору дякую за працю, що вони попрацювали і  внесли на розгляд у  Верховну Раду такий документ важливий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, мова йде про прийняття фактично нової редакції закону і мова йде про формування фондового ринку, який в Україні на папері присутній, а фактично його немає. Тут, правда, є такі специфічні речі,  як немає фондового ринку, то і не може бути кризи фондового ринку. Так що не так страшно. Але формування джерел інвестування і прийняття цього закону в першому читанні необхідне. Тому я пропонує наступне на ваш розгляд. Давайте 2567 проголосуємо за основу, відправимо в комітет, комітет нехай попрацює з ринком, з експертами, з усіма і тоді розглянемо в другому читанні комплексно і ґрунтовно.

Прошу проголосувати про прийняття законопроекту  2567 за основу.

 

13:19:25

За-344

Є така справа. За-344. Акт прийнятий в першому читанні.

1418. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, мова йде про вдосконалення фінансових механізмів здійснення інвестицій у будівництві житла.

Юрій Васильович Каракай доповідай, співдоповідає Олександр Іванович Клименко.

 

13:20:02

КАРАКАЙ Ю.В.

Шановні народні депутати! Шановний Головуючий! На ваш розгляд подається законопроект 1418 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення фінансових механізмів здійснення інвестицій у будівництві житла).

Необхідно зазначити, що він слугує наглядним прикладом, коли три найкрупніші фракції парламенту змогли відмовитися від політиканства і спільно на ділі довести  громадянам, що Верховна Рада може працювати і може працювати в ім’я інтересів  громадян України.

Представлений законопроект є результатом спільного об’єднання в один документ трьох окремих законів, які були внесені представниками "Блоку Юлії Тимошенко", Партії регіонів, і "Нашої України - Народної Самооброни".

Метою законопроекту є посилення захисту інтересів інвесторів, які фінансують будівництво житла; встановлення більш суворої відповідальності всіх учасників спорудження житла, фінансових компаній, які збирають кошти, та забудовників перед інвесторами; посилення нагляду та контролю з боку держави за операціями,  пов’язаними з залученням коштів населення на будівництво житла для недопущення у подальшому махінацій,  вчинених „Елітою-Центр” та її послідовниками.

Основними  завданнями законопроекту є:  чіткий розподіл обов’язків між забудовниками та фінансовою компанією, управителем, а в процедурі передачі квартир у власність інвесторам, уточнення складу дій забудовника,  управителя та інвестора після введення  буднику в експлуатацію, більше детальне визначення відповідальності забудовника  та управителя, упорядкування взаємодій управителя з інвестором.

Можна довго передоповідати,  що нині коїться на ринку залучення коштів населення для будівництва житла. Якщо двома словами: повний безлад.

Закон, у нинішньому виді, надає громадянам лише одне право - віддати  кошти фінансовій компанії. А згодом, якщо  все буде гаразд, можливість отримати житло: в обіцяний термін, або з запізненням, обіцяної якості, або, як вийде, з обіцяним обладнанням, або тим, що опиниться у будівельників  під рукою і практично без можливості захистити свої права, бо фінансові аргументи та юридичні можливості забудовника та  управителя завжди будуть вагомішими. А головне, інвестори практично були позбавлені інформації про всі  операції, пов’язані з використанням їх коштів, куди вони йдуть, як   витрачаються і хто, і що за них будує,  і що зроблено на той,  чи інший момент.

У результаті, навіть побачивши неладне,  „зійти з цього  потягу” без суттєвих втрат було б практично неможливо, норми  недосконалого закону творчо розвивалися управителем у правилах фондів фінансування будівництва та договорах при залученні   коштів, розширюючи і без того майже безмежні права забудовників та фінансових компаній за рахунок  звуження прав громадян.

Запропонований вам законопроект  передбачає внесення відповідних змін  до Цивільного кодексу України, ними розширено перелік істотних умов договору  управління майном. Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наявного досвіду до кодексу внесені усі, нині виявлені види порушень в процесі  залучення коштів населення і встановлено відповідальність за їх скоєння.

Найбільші зміни внесено до базового закону про фінансово-кредитні механізми  і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю, зокрема, уточнено зміст усіх видів договорів, що укладаються з громадянами, впорядковано систему  обліку прав громадян, на придбане ними майбутнє житло, запроваджено мінімальний розмір статутного фонду структур, що залучають кошти у громадян, розширено перелік обмежень для управителя коштів і встановлено  додаткову відповідальність для нього, встановлено  максимальний розмір комісійних, які громадяни сплачують управителю за різні послуги, визначено основні напрями державного нагляду і контролю за управителями і довірителями. Змінами до цього закону та закону про цінні папери та Фондовий ринок уточнено процедуру випуску обігу випуску сертифікатів у Фонді операцій із нерухомістю.

Зміни до закону про страхування передбачають запровадження обов’язкового страхування майнових ризиків громадян, які вкладають свої кошти у будівництво житла. Це дуже важливо, бо після прийняття закону, у разі несвоєчасного введення будинку в експлуатацію, невідповідності обіцяних громадянам технічних характеристик об’єкта, відсутності у квартирі обіцяного обладнання, невиконання неналежного або несвоєчасного виконання робіт на об’єкті, передбаченим договором з інвестором, відсутності технічної документації на обладнання, яке  встановлюється на об’єкті, ненадання громадянам інформації про хід будівництва та всі обставини, які можуть викликати додаткові витрати інвестора, громадяни не втрачатимуть свої кошти як зараз, обов’язково отримають страхове відшкодування.

Запроваджується новий публічний документ, проектна декларація, яка друкуватиметься у пресі. Будь-який громадянин, перед тим як вкласти свої кошти, матиме можливість дізнатися все необхідне про структури, які оперують з його коштами, а також об’єкт, в який він хоче вкласти їх.

Реалізація законопроекту дозволить мінімізувати можливості для шахрайства на ринку інвестування будівництва нерухомості, знизити ризики всіх учасників інвестиційно-будівельного механізму, підвищити довіру з боку населення до банків та інших фінансових установ, а також будівельних організацій, які залучають кошти населення на інвестування будівництва.

Одночасно, прийняття законопроекту є нагальним питанням з огляду на необхідність посиленого захисту інтересів громадян  в умовах непростої ситуації на українському будівельному ринку.

Що торкається зауважень та уточнень до законопроекту, то  вони можуть бути враховані під час його підготовки до другого читання. Дякую за увагу і прошу всі фракції парламенту підтримати цей законопроект, який дійсно захистить інтереси громадян України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин запитання-відповіді, записуємося.  

Унгурян.

 

13:25:40

УНГУРЯН П.Я.

Дякую. Унгурян Павло, народний депутат, „Блок Юлії Тимошенко”.

Юрій Васильович, безумовно, цей законопроект відноситься до числа найбільш актуальних і важливих, бо останнім часом збільшилася кількість випадків, коли люди залишаються обманутими, а і безумовно норма щодо страхування ризиків, вона є однією з найбільш таких, які вдосконалюють цю систему сьогодні і захищають наших людей. Але в мене питання наступного характеру.

На сьогоднішній день непоодинокі випадки, особливо в місті Одесі, який я представляю, коли ще немає в забудовника навіть дозвільної документації на будівництво, але вже повним ходом йде рекламна кампанія, вивішуються біг-борди, рекламні щити. Яким чином цей законопроект буде вирішувати питання реклами?

 

КАРАКАЙ Ю.В. Ну законопроект не може заборонити видавати якусь рекламу, але я вже говорив в своїй доповіді, що буде, забудовник повинен бути, обов’язково публікувати, в пресі будуть відповідні вимоги, декларацію про цей об’єкт, то відповідно громадянин, якщо він навіть, подивившись на рекламу, прийде оформлювати документи, він повинен буде потребувати ті документи, про які ми сказали, якщо немає декларації, якщо немає інших дозвільних документів, то, ну, скажемо так, було б крайнє нерозумно вкладати гроші в це будівництво. Це вже вибір людини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляченко Володимир Аврумович.

 

13:27:25

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Спасибі. У мене питання немає. Я би хотів би сказати про те, що це вперше закон відповідається одним доповідачем, а було три закони. Мабуть, це вперше, коли комітет три закони поєднав в одно. В одному законі і ви бачите скільки там співавторів, це всі були окремі закони. Тому я просив би сьогодні і повірить моєму досвіду, що цей закон виважений, що цей закон буде працювати на зменшення, я не можу сказати, що стовідсотково ліквідує, бо ніякий закон цього не зробить, але те, що він зробить перепону недоброякісним забудовникам, це я можу вам сказати на слово як людина, яка 46 років працює в будівництві.

Тому я просив би, якщо принципових питань немає прийняти цей закон в першому і як закон в цілому. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску.

 

13:28:23

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Юрію Васильовичу, те, що ваш законопроект пропонує страхувати ризики при інвестуванні в будівництві житла і те, що врахували абсолютно всі пропозиції трьох законопроектів, дають підстави для того, щоб ми припинили обговорення і перейшли до голосування, прийняли в цілому. Для того, щоб у нас не повторювались еліта-центри і так далі, такі афери, і до нас не звертались. Треба мати законодавчу базу для того, щоб вирішити ці проблеми. Я пропоную перейти до голосування і підтримати за основу і в цілому, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Матвєєв.

 

13:28:57

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Катерині Семенівні Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Самойлик.

 

13:29:02

САМОЙЛИК К.С.

Звичайно, кожен закон, який хоч якось обмежує людей від обману, ми підтримуєм, фракція Комуністичної партії України підтримує. Хоча, звичайно, ми вважаєм за необхідне розробку державної програми забезпечення житлом населення України. Бо я хочу вам сказати, Юрію Васильовичу, ви прекрасно знаєте все, що сьогодні будується і у місті Києві, і у великих обласних центрах. Це практично будівництво для людей заможних. А для тих людей, хто потребує житло в першу чергу, але, на превеликий жаль не користується підтримкою нашої держави, це питання залишиться невирішеним.

Я хочу запитати вам так. Скажіть будь ласка, Юрію Васильовичу, як закон ваш захищає головного інвестора? Це тих людей, які прагнуть одержати квартири. Бо вони, передусім, інвестують це житло, разом зі своїми сім’ями, бабусями, дідусями, батьками. То як закон захищає саме

 

КАРАКАЙ Ю.В. Закон створює умови, вірніше, він ліквідує всі прогалини законодавства, які є на теперішній час і якими користувалися еліти-центри і подібні їм такі, або менші шахраї. Тому він захищає інтереси, він створює прозорий ринок житла, він на сьогоднішній день він не дасть можливості повторити якісь подібні схеми. В майбутньому, я думаю, що шахраї знайдуть ще якісь варіанти. Але це вже історична боротьба зла з добром.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чорноволенко.

 

13:30:43

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановний доповідачу! Мені здається, що ви, ну не повинні казати, що шахраї все одно знайдуть якусь шпаринку. З моєї точки зору, якби цей закон був прийнятий років 5 назад, то не було би „Еліта-Цетру”.  Чи підтверджуєте ви це? Перше питання.

І друге. Чи згодні в з тими пропозиціями, які лунали, до яких я приєднуюся про те, щоби прийняти цей закон в цілому?

 

КАРАКАЙ Ю.В. Я буду тільки радий, якщо ніяка шпаринка не буде знайдена. Тим більше, що ви, шановний колега,  є одним із авторів цього законопроекту.  Я підтримую пропозицію вашу і мого колеги про те, що  його можна приймати і зразу в другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершено обговорення.  Прошу сідати.

Клименко Олександр Іванович, прошу, голова підкомітету.

Секретаріат, знайдіть, будь ласка,  Балюка, там десь  Балюк мав приймати участь.

 

13:31:48

КЛИМЕНКО О.І.

Шановний головуючий,  шановні народні депутати, хочу у своїй доповіді сказати наступне. Що, дійсно, цей законопроект з’явився натомість трьох законопроектів 1045,  1045-1 поданий народними депутатами Чорноволом, народним депутатом від БЮТ там і  Ляшком, і Писаренком, також народного депутата Каракая. І наш комітет 2 квітня на своєму засіданні розглянув даний законопроект  і була створена робоча група. І саме Робоча група якраз залучала практично усіх фахівців, включаючи і тих, хто міг би сьогодні з боку регулятора спостерігати за даною діяльністю – це Комітет з питань державно-фінансових послуг. Також ми залучили і представників банківських установ, які б могли  інвестувати.  І страхові компанії були залучені для того, щоб ми врахували і в  10 частині  цього законопроекту саме те, щоби унеможливити сьогодні всі можливі і майнові ризики, і ризики, пов’язані із веденням неналежним або за якісними ознаками, або у термінах, щоб можна було сьогодні такі компенсації для інвесторів знайти в цьому законі.

На нашу думку, цей законопроект він суттєво пожвавить в першу чергу будівництво, як соціального житла, так і житла за тими коштами, які люди можуть брати або через іпотечні кредити, або через цінні папери і так далі.      

Тому ми пропонуємо, оскільки наш комітет  одноголосно проголосував за підтримку цього законопроекту. Пропонуємо вам підтримати його у першому  читанні. Якщо стане зараз така і буде така нагода  прийняти його в цілому, то я теж міг би доповісти, що  даний законопроект відповідає всім вимогам.

Є відповідні  погодження  і не тільки Кабінету Міністрів, а і  Головного науково-експертного управління і суттєвих зауважень немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилини – запитання, відповіді.

Кармазин Юрій.

 

13:34:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний колега, я поділяю вашу думку, що законопроект потрібен, але я не поділяю вашу думку щодо того, що у шість законопроектів ми можем одним махом вносити  зміни. Більше того,  небезпечно  у Цивільний кодекс вносити зміни, які ви пропонуєте.

Науково-експертне  управління  пропонує не вносити. І ви подивіться, будь ласка. Я   погоджуюсь з висновками науково-експертного управління. Ми три роки  чи чотири роки приймали цивільний кодекс.  А ви зараз одним махом, бах, без всіх комітетів, без нічого, п’ять  сторінок зауважень, все прийняти у першому читанні і в цілому. Давайте ми забудем про такий підхід. Давайте краще приймемо у першому. Хочете, давайте скоротимо термін  для потім обробки його у комітетах. Ми маємо   право це зробити по Регламенту. Але не маємо право робити профанації. Бо ту ще є зміни і до адміністративного кодексу, і в Закон  „Про фінансово-кредитні механізми” і там дуже серйозні речі, у тому числі  і право штрафувати, у тому числі   інші речі, у тому числі перехід права власності. У такі закони не можна з молотком  лізти.

Я прошу виважено  це робити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сулковський.

 

13:35:33

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Я думаю, що  на  противагу попередньому виступаючому, який   тільки що виступав, я думаю, що  треба, по-перше, подякувати   виступаючому на трибуні, який дійсно, висловив вірне рішення від комітету.

І, по-друге. Я хотів би сказати, що цей законопроект  давним-давним, попередні виступаючі депутати говорили про це, його чекає Україна. І набагато легше переживали б оці всі ситуації і інвестори, і будівельники, і ті люди, які чекають давним-давно житло і вклали багато коштів, яких назнущались. Це приклад був по столиці – Києву. І тому Юрію Каракаю сьогодні треба дійсно подякувати, який немало попрацював над цим і переконав комітет, що цей проект вкрай потрібен.

І друге. Я сьогодні хотів би звернутись до народних депутатів в цьому залі, що нам потрібно найбільше прислухатись…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Джига.

 

13:36:47

ДЖИГА М.В.

Передаю слово народному депутату Сулковському.

 

13:36:57

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую.  І тому треба сьогодні нам прислухатись до такої людини, як Володимир Аврумович Поляченко. Я думаю, не треба сьогодні переконувати, що ця людина для України в будівництві принесла в своєму житті. І він сьогодні закликає також, щоб цей закон прийняти, не відкладати просто далі там, аби кому, популістам поговорити іще декілька днів в парламенті. Я приєднуюсь до цих рекомендацій Володимира Аврумовича Поляченка і закликаю… Наша фракція, я переконаний, що буде підтримувати в повному складі цей законопроект, щоб його проголосувати сьогодні в цілому, в цілому! І це тільки на користь Україні. Чим раніше – тим краще. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Так, колеги, завершились запитання. Прошу, сідайте. Виступи від фракцій, від народних депутатів. Записуємося. Олександр Чорноволенко.

 

13:38:20

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Дякую.   Шановні друзі, я би хотів все ж таки закликати: не дивлячись на певні застереження з боку пана Кармазіна, який завжди уважно слідкує за будь-якими деталями чинного законодавства, все ж таки я хотів би сказати, що закон дуже ретельно відпрацьований в комітеті. Я хочу сказати, що не тільки результат творчості трьох груп авторів і трьох різних фракцій, а і роботи всього комітету. Він майже рік відпрацьовувався в комітеті, з лютого-місяця, дуже детально розроблений, пророблений. Очевидно, там є зміни до інших законів – це нормальна практика будь-якого процесу, коли одним законом не можна охопити всі проблеми. Дійсно, цей закон вносить. І ті зміни, які вносяться до інших законів, тільки покращують ці закони і, відповідно, жодної загрози не несуть.

Тому мені здається, що прийняття його в цілому дозволить швидко вирішити усі проблеми, пов’язані з гарантією інвесторам, а це, перш за все, рядові громадяни, в тому, що їх інвестиції можна сміливо нести до інвестиційних фондів, які вкладають свої гроші в будівництво. Це з одного боку. З другого боку, це покращить забезпечення житлом громадян. І, по-третє, пожвавить таку галузь, як будівництво, яка зараз дуже в складних умовах, а вона є локомотивом інших галузей економіки.

Тому, відкладаючи цей закон на друге читання, ми ризикуємо тим, що він не буде прийнятий навіть в цьому скликанні. Ми ризикуємо тим, що ми знову залишимо наших громадян один на один з різного роду шахраями, які будуть на їхній довірливості і недосконалості законів заробляти собі кримінальні гроші.

Тому цей закон треба було прийняти ще багато років назад. І це буде великий успіх парламенту нашого скликання, якщо ми приймемо зараз цей закон. Тому ще раз закликаю його, щоб не було „еліт-центрів” більше в Україні, прийняти в першому читанні, в другому і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

 

13:40:43

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, безумовно, треба здешевлювати будівництво житлове, треба у цій сфері діяльності справді наводити порядок, але я абсолютно переконаний в тому, що все це треба робити після того, як будуть усунуті різного роду злочинні схеми, які, на превеликий жаль існують сьогодні у цій сфері діяльності.

Фракція компартії України, безумовно, буде підтримувати цей документ в першому читанні. Але я наполягаю на тому, що приймати його треба, справді, у першому читанні. Чому? По-перше, шановні колеги, вдумайтесь, сьогодні комітет робив з трьох законопроектів один і це несе в собі певні загрози щодо цілісності цього документу, це по-перше.

По-друге, є низка застережень науково-експертного управління щодо тих, до тексту самого закону.

І третій аргумент, який би я хотів висловити. Шановні колеги, пригадаємо, ми з вами два тижні тому вносили зміни до чинного законодавства в частині підняття престижу шахтарської праці. Давай швидше, давай бігом, бігом - проголосували. Через день повернулися до цього документу. У нас є  в руках всі інструменти для того, щоб відпрацювати документ нормально.

Ми можемо скоротити термін підготовки документу до другого читання і тому фракція компартії України наполягає на тому, що цей документ, справді, треба приймати, його чекають люди. Але треба його приймати в першому читанні, відпрацьовувати ретельно, щоб не сталося так, як дуже часто в нас, на превеликий жаль, трапляється. Хотіли як краще, а вийшло, як завжди. Отже, голосуємо за переш читання цього документу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сергійович Сербін.

 

13:42:41

СЕРБІН Ю.С.

Безумовно, шановні колеги, безумовно, цей закон потрібен. І потрібен не тільки для захисту нашого народу і тих людей, хто хоче будувати  квартири, а потрібен для того, щоб підняти вищий престиж професії будівельника.

Ви знаєте, що деякі з нас йшли на вибори порядок денний гаслом: „А я зупинив там об’єкт, а я зупинив там об’єкт, зупинив там об’єкт, зупинив там об’єкт”.

Тобто це вже стало як підвищення публічності, або рейтингу того, чи іншого політика. Тому ми повинні зробити все для того, щоб престиж будівельників і забудовників був піднятий. А для цього ми повинні забезпечити безпеку наших людей, наших громадян, які вкладають.

Я погоджуюсь із колегою Чорноволенко з тим, що це потрібно зробити, вважаючи ті умови, які зараз склалися у світі з нерухомістю і те, що є зараз в Україні. Це покращить довіру наших громадян до забудовників, підвищить їх безпеку. І тому це  закон потрібен.

Я впевнений, і наша фракція прийняла рішення, що буде його підтримувати. І прошу всіх проголосувати за цей закон.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

13:43:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую.

Шановні народні депутати! Я в запитанні сформував свою позицію, що я проти того підходу, коли ми комплексно не розглядаємо в тих комітетах, які є профільними для цього виду прийняття законів.

Хіба є  профільним Комітет з питань будівництва для прийняття Цивільного кодексу чи внесення змін до нього? Чи є профільним цей комітет для Закону „Про адміністративні правопорушення”? Ну, погодьтеся ж зі мною, що це абсолютно не профільні комітети.

Очевидно, а я тому і кажу, що, очевидно, треба зробити так, як передбачено Регламентом Верховної  Ради, бо всілякі спрощення призводять до того, що у нас  сьогодні є в державі. Ми можемо спростити тільки порядок обговорення.

Я погоджуюся цілком з величезним висновком науково-експертного відділу управління, яке говорить, що абсолютно недоцільно вносити змін до статті 1035-ї Цивільного кодексу, абсолютно ніякої потреби немає. А коли подивитеся Цивільний кодекс, відкриєте 1036-ту, то побачите, що передбачено те, що ви хочете змінювати у 1035-й. Тобто просто, ну, будуть сміятися студенти над цим. Коли подивитеся, що ми вносимо цілі окремі статті, це таблиці зараз я вивчав, сидів, дивився, перед тим, щоб сказати, я серйозно вивчаю документи, це я кажу одному колезі, який з усього питання висловитися, щоб не так було. І говорю вам, що ми вносимо відповідальність, вносимо поняття спеціального повноважного центрального органу виконавчої влади, це стаття 244 зі значком 16, і там уже масове притягнення буде людей до адміністративної відповідальності. А там будуть права людей. Вони також будуть порушуватися. Вони також будуть порушуватися. 

Саме через це, я вважаю, що не буду доводити ще безліч доводів, які тут є, у цьому законопроекті, тому що він, дійсно, зроблений як солянка. У нього хороша мета, дуже хороша мета. Але давайте приймемо його буквально через кілька днів, прийнявши рішення, я попрошу головуючого поставити на голосування, про скорочення регламентного терміну підготовки цього законопроекту до другого читання. Всього-на-всього. І потім візьмемо і врахуємо і ту ж пропозицію Науково-експертного управління до статті 1030 Цивільного кодексу, де вони пропонують доповнити новою частиною четвертою. Нормальна пропозиція. Майно, набуте в результаті управління майном, включається до складу майна, переданого в управління. Вона письмово викладена ця поправочка. Її можна включати, абсолютно чисто і бездоганно буде зроблено в законі, але це буде відповідати якимось юридичним нормам і правилам.

А в цілому такий закон потрібен. Тільки нам не треба гнати ситуацію. Ми можемо через кілька днів прийняти його у другому читанні і в цілому.

Спасибі вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поляченко Володимир Аврумович.

 

13:47:19

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Спасибі.

Мабуть, мої колеги бачать, що я не так часто виступаю і лобіюю якийсь закон. Я дуже шаную думку моїх колег комуністів у тому питанні, що не треба поспішати. Але цей закон уже рік стояв десятки разів у нашій повєсткє дня. Це не закон, який про шахтарів приймався сьогодні на сьогодні. Рік він стояв і відносився.

За цей рік, у кого було побажання внести якісь зміни, час був величезний – рік. Тому це на ваш розсуд. Якщо б не ситуація, яка зараз, рік цей закон стояв десятки разів, я підкреслюю. То часу не було, то політична ситуація, то блокування трибун і таке інше.

Тому я би просив би все ж таки, виходячи з того, що закон потрібний, я хочу сказати про те, що зараз криза в будівництві шалена. І просив би  все-таки підтримати його в цілому  як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер дивіться, що я вам буду пропонувать, а ви приймайте рішення. Ми на засіданні керівників фракцій прийняли рішення приймати його виключно в першому читанні. Якщо ви подивитесь, які є пропозиції до даного законопроекту, окрім тих, які внесені народними депутатами, але і Науково-експертним управлінням, то їх дуже багато.

В чому моя ідея? Якщо ми зараз приймемо закон, а він, на жаль, є сирий, то щоб не сталося так, що після  прийняття цього закону нам його чудово  повернуть з вето Президента України.

Чи можу я вам запропонувати наступний хід подій. Увага! Зараз приймаємо його у першому читанні, так як тоді домовилися на засіданні керівників фракцій, і приймаємо рішення не просто про скорочення термінів розгляду, а про розгляд даного  законопроекту в другому читанні у п’ятницю.  Якщо у вас все так чисто, все відпрацьовано, то ви до п’ятниці його подасте на  друге читання. Подасте ж? Подасте. І ми дурниць не понаписуємо. Чому? Тому що от зараз я дивлюся, Державної комісії з врегулювання ринків і фінансових послуг, а цей закон є клієнтом саме цієї комісії, тут немає. Ну, напартачимо, товариші! Я одне тільки вам пропоную, приймайте рішення, але давайте не  приймати сирих законів, щоб потім не переголосовувати чи не долати вето. Поняв.

Ставиться на голосування про прийняття в першому читанні 1418. Голосуємо.

 

13:49:59

За-378

Тепер ставиться на голосування про скорочення термінів  даного законопроекту вдвічі для подачі на друге  читання і розгляд даного законопроекту в п’ятницю, якщо буде готовий комітетом. Голосуємо.

 

13:50:22

За-390

Дякую, дорогі  друзі!

2562. Віктор Петрович, прошу. Проект закону про фізкультуру і спорт. На 15 хвилин продовжую засідання, я прошу, я думаю, що ми встигнемо.

Питання… Стоп, перед розглядом 2562. Так як це  перше читання, скорочену процедуру підтримуєте? Ставлю на скорочено процедуру 2562.

Голосуємо.

13:51:01

За-354

Дякую. Прошу.

 

13:51:11

КОРЖ В.П.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги!  Сьогодні не є секретом, що діюча редакція Закону України про фізичну культуру і спорт, прийнята ще в 1993 році, не відповідає сучасним, соціальним, економічним основам діяльності сфери фізичної культури і спорту, не сприяє створенню належних умов для подальшого її розвитку.

Існуючі протиріччя і недоліки діючого законів та суміжних законодавчих актів потребують правового врегулювання і негайного вирішення задля збереження сталих тенденцій,  підвищення рівня рухової активності серед населення України  та подальшого розвитку сфери фізичної культури і спорту.

На підставі проведеного аналізу законодавства провідних країн світу  та враховуючи передовий міжнародний досвід, в основу опрацьованих положень нової редакції законопроекту покладено створення правових, організаційних,   соціально-економічних засад подальшої ефективної діяльності сфери фізичної культури і спорту. Дозвольте, шановні колеги, зосередити вашу увагу лише на головних.

У законопроекті сформовано терміни, визначено основи законодавства України про фізичну культуру і спорт та права громадян незалежно від походження, соціально і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти,  віросповідання, роду і характеру занять, місце проживання та інших обставин займатися фізичною культурою і спортом.

Окремим розділом у проекті представлені суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, визначено правовий статус та основні засади їх подальшої діяльності. Великої уваги приділяється фізкультурно-оздоровчій діяльності серед сільського населення, за місцем проживання і роботи, у Збройних силах України  та інших військових формуваннях, рятувальних службах, установах попереднього ув’язнення, а також серед інвалідів.

У законопроекті визначено організаційно-правові засади для ефективного розвитку дитячо-юнацького резервного спорту і спорту вищих досягнень. Урегульовано питання формування Національної збірної команди та правовий статус спортсменів професіоналів.

Окремої уваги заслуговують питання правового статусу суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, подальше врегулювання діяльності національних, спортивних федерацій, профільних й навчальних закладів фізичної культури і спорту та інше.  

У проекті також окреслено  норми забезпеченості основними  фізкультурно-оздоровчими та …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

КОРЖ В.П. …та спортивними спорудами, забороняється перепрофілювання, ліквідація та відчуження діючих фізкультурно-оздоровчих  та спортивних споруд без створення і введення в експлуатацію більш якісних  та ефективних, за своєю функціональністю.

З метою забезпечення належного контролю за діяльністю   у сфері фізичної культури і спорту  та приведення його до існуючих міжнародних норм, вперше запроваджується ліцензування діяльності, пов’язаної з організацією підготовки та проведення спортивних занять і змагань спортсменів-професіоналів.

Для належного соціального захисту фахівців сфери фізичної культури і спорту, передбачається призначення пенсій за вислугою років за наявністю відповідного стажу роботи на посаді тренера, що дасть  можливість урівняти цю категорію фахівців з правами викладачів загальноосвітніх шкіл.

Шановні колеги! Прийняття цього закону забезпечить створення необхідних умов для подальшої ефективної діяльності та розвитку сфери фізичної культури і спорту, сприятиме забезпеченню належної підготовки та участі національних  збірних команд України та впровадженню сучасних механізмів для гармонійного розвитку наших співгромадян.

Дякую за увагу і прошу підтримати, ми відпрацювали з комітетом профільним, прошу підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, Павло Іванович. 

 

13:54:56

КОСТЕНКО П.І.

Шановний Арсеній Петрович,  шановні колеги! Автор, один з авторів  законопроекту Віктор Петрович Корж  достатньо докладно доповів і щодо мети розробки, і прийняття законопроекту зупинився на основних етапах, пов’язаних з роботою над проектом, основних  його положеннях і нормах.

Дійсно, в сьогоднішньому розгляді відбувалася досить серйозна і напружена робота, в якій брали участь і народні депутати, і науковці і провідні спеціалісти в галузі фізичної культури і спорту, видатні спортсмени і фахівці в галузі масового спортивного руху.

Варто  звернути увагу, що чинний    закон був прийнятий ще в 1993 році, після чого в державі вступили в дію  величезна кількість різноманітних економічних законів, створилася нова ситуація суспільних взаємовідносин, що унеможливлює  нормальну дію норм чинного закону про фізичну культуру і спорт. Зрозуміло, що він відпрацювавши свій час, реально застарів і потребує нагальних змін, які втілилися у вигляді нової редакції закону, що ми сьогодні внесли на ваш розгляд.

Тому комітет на засіданні прийняв одностайне рішення, рекомендувати вам розглянути законопроект і прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Колеги, є прохання, нема, два – за, два – проти, нема?  Є. Записуйтесь, два – за, два – проти.

Катерина Самойлик.

 

13:56:41

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України буде підтримувати цей необхідний законопроект і ми керуємося тим, щоб не витрачати гроші на ліки, треба нам дійсно розвивати спорт. Я хочу нагадати всім, що ми неодноразово на різних форумах розглядали питання необхідності прийняття нової редакції закону. З цією метою також був всеукраїнський спортивний конгрес проведений, де уже навіть розглядали стратегію розвитку фізичної культури та спорту, але політичні події віддалили на декілька років прийняття цього законопроекту. Тому я хотіла би сказати, що нова редакція закону дійсно необхідна. Нам необхідно зазначити про те, яка державна підтримка буде передусім, це перше.

Треба нам обов’язково подивитися і зафіксувати заборону зміни профілю спортивних споруд, бо ми знаємо, що сьогодні багато стадіонів, які будувалися між іншим, методом народного будівництва, вони сьогодні працюють не за призначенням, це оптові ринки і таке інше. Навіть ті спортивні споруди, які належали федераціям нашим, спортивним клубам різним, вони сьогодні змінили профіль і не працюють за призначенням, а багато з них практично приватизовано.

Мені здається, що нам необхідно особливо розглянути питання, яке пов’язане з укріпленням  матеріальної бази спорту та фізичної культури. Нам необхідно передбачити обов’язково в житлових масивах, за місцем проживання обов’язково створення спортивних різних майданчиків для дітей різного типу для того, щоб вони не наркотичній голці сиділи, не курінням займалися, не алкоголем займалися, а займалися все-таки здоров’ям. І безумовно це кадрові питання.

Ми сьогодні, я думаю, що керівники міністерства прекрасно знають, що сьогодні кадрове питання особливо в сільській місцевості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

 

13:59:03

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Я вважаю, що ми повинні підтримати в першому читанні цей законопроект і взяти його за основу.

Ми виходили із того, що  Україні є ким пишатися у спортивній галузі, ми маємо велику кількість олімпійських чемпіонів і не тільки ну звичайних олімпійських, а і параолімпійських ігор.

З іншого боку, ми чудово усвідомлюємо, що фізкультура у нас не стала сьогодні поширеним явищем у нашій державі. І останнім часом намітилися дуже тривожні тенденції, зокрема, по знищенню спортивних споруд в Україні, особливо у великих містах. Тому, мені видається, що в цьому законопроекті в другому читанні треба більш повно, більш чітко прописати саме права громадян на заняття фізкультурою, права громадян на використання тих спортивних споруд, стадіонів, якими володіють державні якісь інституції, наприклад, університети чи, наприклад, якісь інші речі. Бо ми сьогодні спостерігаємо таку велику боротьбу за збереження стадіону по вулиці Немировича Данченка, 2 – це стадіон Київського національного університету технологій і дизайну. Просто його здали для, під забудову житлом, а громадяни не мають де займатися спортом. І вже справа дійшла до бійок між громадянами і тими, хто хоче чинити цей злочин.

Я, шановні народні депутати, підготував законопроект, за яким пропоную вам накласти мораторій на 5 років на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення. От я думаю, що якщо ми приймемо цей законопроект, то ми не дамо можливості до кінця доруйнувати ті спортивні споруди, ту спортивну інфраструктуру, яка у нас ще залишилася. Тому я просив би вас прийняти в першому читанні цей законопроект. І поставити мій законопроект на другий день і розглянути його, якщо ми справді хочемо розвивати спорт, якщо ми справді хочемо розвивати сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, у нас є Міністерство фінансів, яке хоче сказати про те, що грошей немає. Але є пропозиція, хай Міністерство фінансів висловиться.

Володимир Макарович, будь ласка. По одній хвилині.

 

МАТВІЙЧУК В.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Безумовно, вам приймати рішення. Моє завдання є – довести лише ризики, які закладені до цього законопроекту. По-перше, згідно з чинними законодавчими актами, будь-який системний законопроект, та й маленький, повинен мати розрахунки додаткових витрат і визначати джерела їх фінансування. На жаль, до цього системного законопроекту таких розрахунків не подано. Зазначений законопроект, в рушення співвідношень міжду різними бюджетними галузями передбачає додаткові соціальні гарантії працівникам сфери фізичної культури і спорту. Це пенсія за вислугу років тренерам, виплата надбавок за вислугу років, за роботу в сільській місцевості, щорічні винагороди, тощо. Згідно з законом про оплату праці, всі ці питання відносяться до компетенції Кабінету Міністрів.

Дальше тут передбачено встановлення пільг по сплаті податків і комунальних послуг. Мені кажеться, що не один раз уже в цьому залі приймалися рішення про те, що не можуть різними законами змінюватися податкові закони. На жаль, цим законом знову передбачається таке звільнення від сплати податків. Це плата за землю або встановлення пільгового режиму оподаткування. Враховуючи зазначене, шановні народні депутати, я прошу відкласти розгляд цього законопроекту до визначення обсягу видатків і джерел фінансування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Павленко. Одна хвилина.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні народні депутати України! Я хочу наголосити, що  саме Міністерство України в справах сім’ї, молоді  та спорту уповноважене представляти від уряду даний законопроект, а не Міністерство фінансів. Тому  Міністерство спорту підтримує даний законопроект і вважає його прийняття необхідним.  Більше того, я хочу наголосити, що над даним законопроектом працювало три склади Міністерства спорту. Міністерство спорту на чолі з Миколою Костенко,  Віктором Коржем   і моїм керівництвом.

Дані положення законопроекту підтримані  Національною радою з питань фізкультури і спорту під головуванням Президента України Віктора Ющенка.  І цей законопроект внесений народними депутатами України, членами комітету, яке  представляє всі фракції Верховної Ради України.

 Саме тому і враховуючи, що країна з 1993 року потребує нової редакції Закону про фізичну культуру і  спорт, що багато     чого змінилося за цей час за 17 років в  цій сфері, що... Я думаю, що це буде найкращим подарунком і  для нашої олімпійської збірної, яка об’єднала    Україну. І я переконаний, що Закон про фізичну культуру і  спорт повинен об’єднати зал Верховної Ради України.

Тому ми підтримуємо пропозицію комітету про прийняття за основу даний законопроект і вважаємо, що ті позиції, про які говорить Міністерство фінансів в  особі заступника міністра, можна буде врегулювати в  повній мірі до другого читання.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко.

 

ТОМЕНКО М.В.  Шановні колеги, я як співавтор даного законопроекту, ми шануємо міністерство,  звичайно, ну представляють цей законопроект депутати, які його підписали, це не урядовий, не міністерський законопроект, а група народних депутатів. Я прихильник того, щоб ви системну роботу робили, а не подарунки один одному. Я хочу, щоб ми після того, як прийняли цей законопроект, всі його, в тому числі і    Міністерство фінансів, виконували.

Я не хочу, щоби ми зараз тут продекламували, що ми всіх дуже любимо, а потім виясниться, що цей законопроект   буде, по-перше, ветований, по-друге, ми повернемося на наступне коло і ще будемо 7 років ходити тут кругами.

Значить, тому позиція моя, як людини, яка знає, що це законопроект, яка працювала,  є ціла низка тут проблем про, які, дійсно,  Міністерство фінансів правильно говорить.  Нам треба погодити  і чітко продумати, як  ми ті пільги, серйозні пільги, які  ми  у законопроекті закладаємо, будем вирішувати, як ми профінансуємо допомогу тренерам, як ми підтримаєм пенсійно тренерів, і як ми  вирішим питання стимулювання фінансування спорту.

Тому моя пропозиція є наступна.  Ми  голосуєм у першому читанні, доручаєм комітету і  Кабінет Міністрів, передусім  міністерству фінансів, бо вже питання іде, як профінансувати, у найкоротший термін      відпрацювати ті дискусійні статті або не дискусійні,  щоб  ви просто розуміли про що йдеться, попередній підрахунок, ціна закону – 1,5 мільярди гривень, попередній підрахунок.

Тому  ми ж серйозні люди і мусим серйозно  підходити  до цього питання. Максимально, на що, я думаю,   ми можем піти, це на те, щоб скоротити розгляд питання  між першим і другим читанням  і  спільною позицією уряду і комітету в цей сесійний зал винести законопроект на друге читання.

Тому перше читання обов’язково підтримуємо і максимально зменшуємо час на  розгляд до другого читання, але без уряду і  міністерства фінансів  це буде декларація, яка  завершиться вето. Тому я хочу, щоб ми не декларацію, а закони приймали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогі друзі, як завжди пропонується варіант, який   прохідний. Мінфін проти, Мін молоді, спорту   і сім’ї за, а ми не знаєм, що робить.  Але це неправда. Ми знаємо, що робить, дорогі друзі. Тому пропонується перше читання  даного законопроекту 2562. Голосуєм за перше читання, а потім скоротим терміни і  розглянем у другому читанні. Прошу проголосувати 2562 у першому читанні.

 

14:07:32

За-395

Я підтримую, товариші. Якщо скоротим терміни, то взагалі потім не будемо знати, що приймати. Треба  дати можливість Міністерству фінансів  і профільному комітету нормально попрацювати. Тільки комітет буде готовий, разом з Мінфіном  і з бюджетним зразу вкидуйте, і ми   будемо пробувати розглядати.

Колеги питання ратифікації. Скорочена процедура  по питанням ратифікації  пропонується. Як ви на це дивитесь?  Дякую, позитивно.

0059, 0055, 0067, 0094. Прошу проголосувати за скорочену процедуру.

 

14:08:17

За-340

Дорогі друзі, оголошується епохальний законопроект, я ще раз підкреслюю, епохальний. Це проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про реадмісію. Ну давайте дамо Василю Євгеновичу одну хвилину. Василь Євгенович, розкажіть нам…

 

МАРМАЗОВ В.Є. Дякую.  

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про подання на ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про реадмісію. Ця угода була підписана в грудні 2006 року в місті Києві. Спрямована ця угода на створення правових умов, необхідних для координації співробітництва нашої держави з Російською Федерацією в питаннях попередження та протидії незаконній міграції, досягнення практичної мети -  боротьби з нелегальною міграцією і створення єдиного реадмісійного простору, особливо після набуття чинності Угоди між Україною та Європейським Союзом про реадмісію. Ну і, що важливо, заощадження бюджетних коштів, що виділяються на заходи, які направлені на примусове видворення іноземців з України.

Проект закону погоджено без зауважень з усіма причетними відомствами. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Прошу, Тарас В'ячеславович.         

 

14:09:59

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Комітет в закордонних справах розглянув як головний комітет даний проект ратифікаційного закону, підтримав його одноголосно. Так само є висновки всіх відповідних інших комітетів з цього приводу на підтримку. І тому я від себе тільки хочу добавити: ратифікувавши з Європейським Союзом відповідні договори про реадмісію, ми повинні були закрити і східний напрямок. У нас поки що єдиний пункт, по якому рішення було прийнято і ратифікація відбулася, це є В'єтнам. Зараз основний пункт і найважливіший для нас – це ратифікаційний договір з Росією.      

Він виписаний в загальних нормах міжнародного права, застережень серйозних нема.

Звичайно, хотілося би, щоб в цей договір ми могли закласти трошки більше можливостей безапеляційності, але це, на превеликий жаль, є мистецтвом можливого. У даному випадку мені здається, що треба віддати належне уряду, який це тоді готував, в 2006 році, в кінці. Це є максимальне, що можна було закласти в договірній основі.

На превеликий жаль, цей договір поки що не ратифікований російською стороною, але, судячи з тих процесів, які є, є надія, що ратифікація там відбудеться, але якщо ми самі ратифікуємо, то відповідно подальших кроків не буде.

Звичайно, що цей договір, мабуть, не містить, цей договір не містить таких моментів, яких від нас добився Європейський Союз, але, з іншого боку, ми тут застереглися. І, скажімо, Росія не поставила тих вимог, які вони в своєму договорі про реадмісію з Європейським Союзом виставляли. Там, де була дуже жорстка вимога, що тільки тоді приймають від Європейського Союзу по реадмісії людей, коли будуть абсолютно прямі, стопроцентні докази. Це є реєстрація тощо. У нас цих моментів вдалося уникнути.

Тому договір, в принципі, відповідає нормальним взаємовідносинам і по ньому можна працювати. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я пропоную перейти до процедури голосування. Я перед процедурою голосування, абсолютно не жартуючи, вам кажу, що це епохальний документ. Я мріяв, щоб цей документ був ратифікований під час моїх переговорів з Лавровим, але якщо ми його ратифікуємо, то це чіткий сигнал для Держдуми Росії, що вони також підуть по шляху ратифікації.

У нас основна, левова частка незаконної міграції саме з території Російської Федерації. Тому для нас критично необхідно ратифікувати цей акт і, таким чином, отримати відповідний акцепт від наших партнерів з Росії.

Товариші, голосуємо за основу і в цілому: про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору через прийняття проекту Закону про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Російської Федерації про реадмісію. Голосуємо.

 

14:12:52

За-396

Дякую, колеги.

Я зразу протокольно прошу, щоб ми підготували відповідне доручення Кабінету Міністрів України, щоб МЗС негайно повідомив через ноту Міністерство закордонних справ Російської Федерації, щоб ми прискорили процес ратифікації з нашими партнерами з Росії.

0055. Колеги, є… 1413, є два варіанти розвитку подій. Перший варіант: можемо проголосувати про завершення розгляду трьох питань, цей ad-hoс регламентом передбачено. Варіант другий: можемо перенести, можемо перенести на завтра. Яке пропонуєте? На завтра  переносимо? Ну, давайте. (Ш у м   у   з а л і)  Добре, тоді першими ми завтра розглянемо, колеги. Приймається.

Пленарне засідання оголошую закритим.