ЗАСІДАННЯ  ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 вересня  2008 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу реєструватися.

16:02:22

Зареєструвалося – 430.

Вечірнє засідання  оголошую відкритим. І зразу хочу звернутись до керівників фракцій: якщо буде така явка народних депутатів України у парламентській залі, то скоро у президії буде більше людей сидіти, ніж у залі.

Шановні колеги, законопроект номер 1399 оголошується, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання  рішень третейських судів). Доповідає перший заступник Голови Верховної  Ради Лавринович Олександр Володимирович.

 

16:03:09

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги! Вашій увазі зараз представляється проект закону, який має невеликий об’єм, стосується шести Законів України, але має достатньо суттєве значення для громадян України у частині збереження свого майна і своїх корпоративних прав. Мова йде про функціонування системи третейських судів в Україні і використання цих судів для здійснення кроків в обхід українському законодавству і української судової системи з тим, щоб вирішувати питання, які знаходяться далеко за межею українського права.

Цей законопроект спрямований на вирішення існуючих на сьогодні проблем та прогалин законодавства регулювання діяльності третейських судів у частині розгляду ними справ, виконання рішень, по яким потребують вчинення відповідних дій суб’єктами владних повноважень. Мова йде про наказові речі, які потрібно ухвалювати, і примусове виконання рішень, які ухвалюються третейськими судами.

Сьогодні ми маємо ситуацію, коли Закон „Про третейські суди” говорить про те, що до третейського суду за угодою сторін може бути будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім окремих випадків, визначених законом.

Слід зазначити, що в основу формування та діяльності третейського суду  покладено принцип добровільності та довіри сторін до органу, який вирішує цей спір.  Принцип, який функціонує багато століть у різних формах, у різних країнах. Тобто скрізь є суди. Але якщо два суб’єкти не хочуть іти по повній процедурі і розглядати свій спір в суді, вони знаходять людину або установу, якій вони обидва довіряють і домовляються: от ідемо до нього, як він вирішить, так і буде правильно, ми зобов’язуємося прийняти це рішення. Це принцип, який працює достатньо давно в різних суспільствах і працює дуже добре. Такі різновиди судів працювали і в нашій країні раніше і працюють сьогодні.

Сьогодні, коли ми дивимося на цю ситуацію, то ясно, що при рішенні такого спору, якщо він ухвалюється, і хтось не задоволений його рішенням, то зрозуміло, що коли звертаються до третейського суду, беруть на себе зобов’язання виконати те, що він постановить. Використання примусу у виконанні цього рішення через звернення до компетентного суду і отримання виконавчого листа, має таку особливість, що компетентний суд, тобто загальні суди, не мають права вивчати по суті ту справу, яка розглядалася в третейському суді, а виключно тільки по процесуальним моментам, які зазначені в Законі про третейський суд.

Якщо ми подивимося, як це регулюється там у 55 статті, то там у випадку, якщо виконання рішення третейського суду потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, на компетентний суд покладено повноваження щодо видачі виконавчого документа для виконання такого третейського суду. Порядок видачі цього документа також чітко врегульований і визначені всі підстави, відповідно до яких суд може відмовити у видачі цього листа. Перелік вичерпний, і за його межі виходити  не можна.

На жаль, сьогодні можна визнати, що на сьогодні у діяльності третейських судів, на жаль, розгляд спорів мають зловживання, які завдають значної шкоди правам та інтересам багатьох людей.

Я наведу тільки окремі положення, які використовуються сьогодні для таких неправедних дій. Цей аналіз робився протягом багатьох років роботи в системі юстиції з  системою третейських судів. Зокрема, ситуація пов’язана з прийняттям третейськими судами рішень у справах, пов’язаних з визнанням договорів дійсними, або визнанням права власності на нерухоме майно. Цей напрям свідчить про те, що при розгляді цих спорів, які насправді такими спорами не є, оскільки мова йде й даному випадку про встановлення юридичного факту, це питання, які мають розглядатися в компетентних судах відповідно до процедури, яка визначена Цивільно-процесуальним кодексом, відповідно до процедури окремого провадження. Підміна компетентних судів третейськими судами тут веде до того, що ми не використовуємо весь механізм державний захисту інтересів громадян. Зокрема, в даному випадку немає обов’язкового звернення до системи заборон, чи є це майно в податковій заставі, чи є воно в заставі іпотеки, чи є зобов’язання людей, які проживають, скажемо, спільно, подружжя, дітей. Це не є предметом вивчення третейського суду. Тому для того, щоб усе це не робити і уникнути нотаріального оформлення, звертаються до третейського суду, щоб встановити юридичний факт і таким чином вирішити питання з власністю. Таких фактів по Україні зафіксовано дуже багато. Є також факти, коли самі судді навіть зверталися до Міністерства юстиції, з тим щоб довести, яким чином іде зловживання правом в системі третейських судів України, яким чином, мова йде про легалізацію також і договорів купівлі-продажу, і в інших випадках, зокрема, так звані фіктивні спори, коли державне майно  може бути передано  іншій особі чи компанії, коли, з одного боку, сторін до органу, який вирішує цей спір.  Принцип, який функціонує багато століть у різних формах, у різних країнах. Тобто скрізь є суди. Але якщо два суб’єкти не хочуть іти по повній процедурі і розглядати свій спір в суді, вони знаходять людину або установу, якій вони обидва довіряють і домовляються: от ідемо до нього, як він вирішить, так і буде правильно, ми зобов’язуємося прийняти це рішення. Це принцип, який працює достатньо давно в різних суспільствах і працює дуже добре. Такі різновиди судів працювали і в нашій країні раніше і працюють сьогодні.

Сьогодні, коли ми дивимося на цю ситуацію, то ясно, що при рішенні такого спору, якщо він ухвалюється, і хтось не задоволений його рішенням, то зрозуміло, що коли звертаються до третейського суду, беруть на себе зобов’язання виконати те, що він постановить. Використання примусу у виконанні цього рішення через звернення до компетентного суду і отримання виконавчого листа, має таку особливість, що компетентний суд, тобто загальні суди, не мають права вивчати по суті ту справу, яка розглядалася в третейському суді, а виключно тільки по процесуальним моментам, які зазначені в Законі про третейський суд.

Якщо ми подивимося, як це регулюється там у 55 статті, то там у випадку, якщо виконання рішення третейського суду потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, на компетентний суд покладено повноваження щодо видачі виконавчого документа для виконання такого третейського суду. Порядок видачі цього документа також чітко врегульований і визначені всі підстави, відповідно до яких суд може відмовити у видачі цього листа. Перелік вичерпний, і за його межі виходити  не можна.

На жаль, сьогодні можна визнати, що на сьогодні у діяльності третейських судів, на жаль, розгляд спорів мають зловживання, які завдають значної шкоди правам та інтересам багатьох людей.

Я наведу тільки окремі положення, які використовуються сьогодні для таких неправедних дій. Цей аналіз робився протягом багатьох років роботи в системі юстиції з  системою третейських судів. Зокрема, ситуація пов’язана з прийняттям третейськими судами рішень у справах, пов’язаних з визнанням договорів дійсними, або визнанням права власності на нерухоме майно. Цей напрям свідчить про те, що при розгляді цих спорів, які насправді такими спорами не є, оскільки мова йде й даному випадку про встановлення юридичного факту, це питання, які мають розглядатися в компетентних судах відповідно до процедури, яка визначена Цивільно-процесуальним кодексом, відповідно до процедури окремого провадження. Підміна компетентних судів третейськими судами тут веде до того, що ми не використовуємо весь механізм державний захисту інтересів громадян. Зокрема, в даному випадку немає обов’язкового звернення до системи заборон, чи є це майно в податковій заставі, чи є воно в заставі іпотеки, чи є зобов’язання людей, які проживають, скажемо, спільно, подружжя, дітей. Це не є предметом вивчення третейського суду. Тому для того, щоб усе це не робити і уникнути нотаріального оформлення, звертаються до третейського суду, щоб встановити юридичний факт і таким чином вирішити питання з власністю. Таких фактів по Україні зафіксовано дуже багато. Є також факти, коли самі судді навіть зверталися до Міністерства юстиції, з тим щоб довести, яким чином іде зловживання правом в системі третейських судів України, яким чином, мова йде про легалізацію також і договорів купівлі-продажу, і в інших випадках, зокрема, так звані фіктивні спори, коли державне майно  може бути передано  іншій особі чи компанії, коли, з одного боку, є  державний менеджмент державного чи комунального підприємства, з іншого боку, інша юридична особа, іншої форми власності, які мають ніби між собою спір, а з рештою інтереси з обох сторін одні і ті ж. І таким чином немає  можливості відстоювання насправді порушеного інтересу держави чи територіальної громади.

Цей законопроект спрямований на те, щоб ми подолали існуючі на сьогодні  проблеми, пов’язані з переглядом  рішень третейських судів компетентними судами і видачею по них виконавчих документів та примусовим виконанням рішень третейських судів.

У зв’язку з цим у положення проекту пропонується внести зміни до Цивільно-процесуального кодексу України, Законів України про заставу, про державну-виконавчу службу, про виконавче  впровадження, про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та про третейські суди, зміст яких полягає  в позбавленні третейських судів повноважень щодо розгляду  справ, виконання рішень по яким потребуватиме  вчинення відповідних дій суб’єктами владних повноважень, а також пропонується відмовитись від положень стосовно видачі компетентними судами на підставі рішень третейських судів виконавчих документів та скасувати інститут примусового виконання рішень третейських судів.

Я розумію, що є посилання на те, що існують в світі третейські суди, виконання рішень яких обов’язкове. Є окремі категорії, у нас також є суд при Торгово-промисловій палаті, який керується окремим законом. Це  є зовсім інша  категорія спорів, які виникають виключно між суб’єктами господарювання різних країн, де є чітко записано при укладанні контрактів, яким законодавством вони керуються і в якому  суді буде розглядатися ця  справа.

Тому цей проект закону скерований перш за все на захист інтересів держави, територіальної громади і громадян України в збереженні ними свого майна. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович.

Колеги, я прошу записуватись на запитання-відповіді. Олег Зарубінський.

 

16:12:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олександр Володимирович, вам прекрасно відомо і я думаю, всім колегам відомо, що сьогодні третейські суди виступають  одним із ключових інструментів для легітимації або просто організації і здійснення рейдерських схем – захоплення власності. Робиться це по  відпрацьованих схемах, робиться це достатньо нахабно і навіть не приховуються ці схеми. Ще раз хочу сказати: за допомогою третейських судів.  

У вас такий комплексний законопроект, ви вносите зміни аж до шести законів. Скажіть, будь ласка, де, в якій зміні, яку ви пропонуєте, є запобіжник проти того, крім того, що ви сказали, коли в них вилучається право здійснювати судочинство з приводу тих чи інших речей, чи  пропонується у  жорсточення системи контролю за цими судами? Дякую.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую за запитання.

Звичайно, що мені це відомо і це стало зрештою причиною появи цього законопроекту, коли той масив матеріалу, який я  побачив на власні очі, як це безсоромно, я б  сказав навіть нахабно вирішуються питання по тому, яким чином забирати власність. Звичайно, що подивилися, що можна зробити, щоб запобігти цим діям. 

Цей проект якраз пропонує, його неможливо однією нормою це вирішити.  Тому є шість законів, в які треба внести норму. Це стосується можливого  предмету розгляду в судді, тобто вилучення права встановлення юридичних фактів щодо договорів – це найбільш використовувана схема, по якій власність перебирається в той спосіб, який жодним чином не відповідає українському праву. Де просто грабують людей. Це саме стосується примусу. Навіть там, де є з двох сторін один інтерес, після цього рішення, яке оформляється, самостійно це не роблять. Тому що, звичайно, пам’ятають про існування Кримінального кодексу ще.

Тому звернення до суду – суд зобов’язаний видати виконавчий лист, єЄ державний примус…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. …покарання  за це, що робиться, сьогодні  відсутнє, тому що це є на підставі чинних  сьогодні норм законів про третейські суди, про виконавче впровадження, про які  власне іде мова сьогодні в цьому проекті закону. Те, що потрібно виправити, щоб не було легального права  на протиправні дії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий.

 

16:15:13

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Олександре Володимировичу!  Праобраз роботи чи приклади діяльності третейських судів  ми можемо бачити на телеекрані у вигляді телешоу на українських, чи російських телеканалах, коли за добровільною згодою обох сторін ідуть до третейського судді, він щось там  розв’язує, чи вирішує, одним словом таке собі шоу.

У мене два питання. Скажіть, будь ласка, яким чином прокурорський нагляд тут присутній, чи відсутній взагалі в діяльності, чи в прийнятті рішень  третейського суду, наприклад, якщо зачіпаються майнові інтереси територіальної громади, чи державної установи, чи взагалі присутні, можливо вносити ще зауваження до Закону про прокуратуру.

І друге питання. Впродовж питання, яке задавав колега Зарубінський, можливо краще було б прийняти нову редакцію базового закону про третейський суд, виходячи  з нашого гіркого нагромадженого досвіду практики роботи цих суддів і враховуючи ті факти, про які ви  сьогодні самі доповідали і які ми знаємо.

І скажіть, будь ласка, людям, куди ж скаржитися, якщо сталося отаке несподіване для нього горе, коли позбавився майна, хто може прийняти скаргу.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Що стосується прокурорського нагляду, то  ви розумієте, що його не існує за судочинством взагалі, в тому числі і  за роботою третейських судів.

Куди скаржитися? В тому є сьогодні ця проблема, чи біда, я б навіть сказав, коли є норми законів, які використовуються для того, щоб  несправедливість отримувала легальний статус.

Я маю, ну масу прикладів, я навіть    от подивився,  які там були одні з останніх публічних звернень, коли отам, скажемо в Житомирській області, керуючий(?) санацією укладає договори про відторгнення майна і йому рада кредиторів висловлює недовіру, а він все оформляє і йде до третейського суду і  посвідчуються ці договори, як юридичний факт і далі все вже, і виплата зарплат уже відсутня  зарплат уже відсутня, бо уже немає, що розрахуватися з іншими боржниками не можна, тому що майна вже немає. Все зроблено по закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Володимирович.

Слово надається співдоповідачу, голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Шпенову Дмитру Юрійовичу.

 

16:17:50

ШПЕНОВ Д.Ю.

Уважаемые коллеги, прошу отметить, что институт третейского рассмотрения споров в Украине действительно требует особого внимания и реформирования. Учитывая возросшее количество использования третейских судов в рейдерских схемах, при захвате (собственной собственности???) незаконным путем использование третейских судов как карманных судов для разрешения личных споров, решение третейских судов не редко направлено и противоречит действующему законодательству обязывает третьих лиц в частности, органы власти, осуществить действия не только выходящие за рамки здравого смысла, но и нарушающее права других лиц.

Внесенный законопроект имеет цель преодоления некоторых существующих на сегодняшний день проблем деятельности третейских судов, связанные с рассмотрением ими спорного?????, пересмотром решений третейских судов выдачи исполнительных документов и принудительных исполнений решений. Хочу повторить, положением законопроект предполагается внести изменения в Гражданский и процессуальный кодекс Украины, в Законы Украины о залоге, о государственной исполнительной службе, об исполнительном производстве, об обеспечении требований кредиторов и регистрация отягощений, и о третейских судах. Суть изменений заключается в исключении из подведомственности третейских судов некоторых категорий дел, в которых является орган власти либо местного самоуправления, расширение возможности обжалования и решения лицами, которые не принимали участия в деле, если суд принял решение об их правах и обязанностях, отмена механизма выдачи компетентными судами на основании решений третейских судов исполнительных документов и отмена института принудительного исполнения решений.

Ко второму чтению законопроект будет доработан с учетом всех существующих законодательных инициатив по данному вопросу внесенных предложений таким образом, чтобы решить первоочередные проблемы противозаконного использования третейских судов и максимально обеспечить эффективность третейского судопроизводства.

С учетом всего вышеизложенного, комитет принял решение рекомендовать проект Закона Украины о внесении изменений в некоторые нормативные акты   обов'язки исполнение решений третейских судов внесенных народным депутатом Лавриновичем принять в первом чтении за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, запитання-відповіді, будь ласка.

Святослав Олійник, будь ласка.

 

16:20:13

ОЛІЙНИК С.В.

Шановний Дмитро Юрійович, як ви думаєте, це по суті самого юридичну тексту і змісту цього законопроекту, все ж таки є три питання, які виникають. Ну, перше, дійсно доцільно і можна поставити питання про встановлення покарання, в тому числі шляхом змін до Кримінального кодексу, тому що є очевидні випадки, коли порушується закон і навіть на рівні здорового глузду це зрозуміло просто.

Друге питання. Чи не вважаєте ви, що цей законопроект потребує перехідних положень, тому що треба визначитися як бути з тими рішеннями, які постановлені в цей період, коли виписувалися виконавчі листи і фактично є правовідносини, і на якому, як врегулювати те як буде завтра, коли не буде виконавчих листів?

І, власне кажучи, третє питання. Як зробити так, щоб не знищити взагалі систему третейського судочинства, а залишити її в тих цивілізованих формах, власне кажучи, для яких вона і була задумана. Це питання ну таке як, наприклад, авторитетні європейські суди там при різних асоціаціях.

 

ШПЕНОВ Д.Ю. Я считаю, что обязательно третейское судопроизводство в Украине должно существовать, этот принцип заложен во всех цивилизованных странах, однозначно он будет существовать, то что наша судебная система не совсем была готова до такого закона, который он есть, мы сейчас усовершенствуем с помощью ваших голосов и, я думаю, с помощью этого система третейского судебного производства будет существовать и будет находится.

Что касается уголовной ответственности, я считаю, что уголовная ответственность естественно  за незаконные  действия должна быть введена, но введена она должна быть в рамках полномочий, которые предусмотрены нашим, этим законом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідайте, запитань до вас більше немає. Колеги, депутати і керівники фракцій, прошу записуватись на виступи. Але перед виступом, перед записом, перед наданням вам слова є пропозиція надати слово Міністру юстиції України. Немає заперечень? Немає. Я прошу увімкнути мікрофон пану Оніщуку.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую.  Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Міністерство юстиції вважає, що запропонований проект, який ми зараз обговорюємо, насправді, якщо він буде прийнятий у тій редакції, як це викладено в проекті, насправді зруйнує систему господарського судочинства. Більше того, методологічно він є шкідливим. Для того, щоб пояснити про що йдеться, я маю на увазі, що засоби подолання проблем, які виникли зараз в третейському судочинстві, а вони дійсно є і я підтверджую про ті факти, які йшлося, передбачають застосування пропорційних способів реагування на проблему. І очевидним тут є те, що ми маємо обмежити юрисдикцію третейських судів, зокрема шляхом обмеження справ, які вони можуть розглядати, такими справами, виконання рішень по яких не мало б тягнути за собою обов’язку інститутів, владних інститутів, вчиняти ті чи інші дії. Зокрема, щодо реєстрації власності, правоучинів і таке інше.

Більше того, у нас є одна суттєва процедурна проблема. Я не знаю, чи ви звернули увагу, але коли доповідав представник комітету, він зауважив, що у парламенті знаходиться ще два законопроекти за номером 1433 і 1433-1, різниця в …. законопроектів з тим, що зараз Олександр Лавринович, які були розглянуті комітетом також. Чомусь ми сьогодні натомість розглядаємо лише один законопроект. Вони стосуються одного предмету правового регулювання. І виникне питання, а що, власне, яка доля тих законопроектів?

І останнє Науково-експертне управління Верховної Ради України зауважило, що із тих трьох законопроектів, які сьогодні аналізуються, перевага повинна бути віддана урядовому законопроекту, який не містить положень щодо вилучення із Закону „Про третейські суди”, чинного закону положень, які стосуються можливості забезпечення примусового виконання рішень  третейських судів. Країна рухається в напрямку розвитку третейського судочинства, медіації, інших способів врегулювання суперечок в суспільстві, які не пов’язані з державними інструментами. А а ухвалюючи сьогодні рішення, ми  рухаємося у зворотному напрямку.   Ще раз наголошую, це проблема непропорційних засобів реагувань на проблему, яка сьогодні виникла.

І, пане Голово,  я звертаюся у зв’язку з цим   від імені уряду України, що законопроект уряду 1433-1 по суті  не може бути розглянутий в парламенті, тому що рішення сьогодні, якщо воно буде ухвалено  по законопроекту, який ми слухаємо, унеможливлює, наголошую, прийняття урядового законопроекту в першому читанні, оскільки він  стосується того ж предмету.

Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб  сьогодні розгляд законопроекту на цьому зупинити. Продовжити його розгляд за участю уряду, народного депутата   Фельдмана, який вніс точно такий  законопроект по цьому предмету, і завершити його комплексно через розгляд  усіх трьох законопроектів, які стосуються одного предмету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, колеги,  повторити запис від депутатів і від керівників фракцій. Два тільки бажаючих виступати Святослав Олійник і Іван Кириленко.  З місця , будь ласка.

 

16:27:09

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги,  тут треба просто, безумовно,  фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримає цей законопроект. Він є необхідним, він   припиняє ту вакханалію, яка сьогодні існує з рішеннями третейських судів.

Є чисто теоретичні питання, які  просто треба сьогодні вирішити, чи його голосувати  у першому читанні, а потім виходити на процедуру другого читання,  чи вирішити їх, наприклад… Я прихильник того, щоб треба все ж таки іти на друге читання  тому що є три питання. Наприклад, я все ж таки  повторюсь, є  необхідність прийняти перехідні положення. Не зрозуміло, як бути із тими рішеннями, які   сьогодні  знаходяться в стадії або оскарження, або   виконання на підставі виконавчих листів.

Головне, в принципі, не це, головне те, що  третейське судочинство замислювалося, як нормальний цивілізований спосіб розв’язання тих питань, якими не обов’язково перевантажувати судову систему.

От я приведу приклад.  Наприклад, людина бере у супермаркеті телевізор  у кредит. Це, в принципі, у кожному супермаркеті відбувається. І там є типовий договір, який абсолютно нормально може бути  підвідомственним третейському розгляду. Якщо взяти тільки один  банк, це сьогодні 40 тисяч   позовів знаходиться у судах загальної юрисдикції. Тільки по одному середньому банку, який   займається споживчими кредитами.  Третейське судочинство – це   саме той механізм, який би от такі подібні  безспірні питання вирішував би в нормальному правовому руслі. Але, якщо ми повністю забираємо  механізм виписання виконавчих листів і виконання примусового, тоді це зводиться на нуль, і знову  ці десятки тисяч позовів повернуться  до  судів загальної юрисдикції.  Саме  тому, я думаю,  якраз під час другого читання  було б доцільно зробити цю конкретну межу. Це точно  немає  спору про те, що  ні органи місцевого самоврядування, ні   органи державної влади не можуть бути суб’єктами  розгляду у третейських судах.  Але ті однорідні правовідносини, які  випливають або з кредитних договорів або   з договорів підрядника і субпідрядника, там де є  типові взаємовідносини, - це  десятки тисяч справ, які сьогодні  знаходяться у судах або загальної юрисдикції, або  в господарських.  І  доходить до того, що у кредитні договори   ставлять договірну підсудність  районний суд за місцем знаходження  банку чи супермаркету.

Якщо  хтось цю тему, знає, що суди  просто завалені  справами по 8, 50 державного мита, який просто не оправдує взагалі роботу  цієї державної машини.

Я би, якщо чесно, пропонував би прийняти його за основу, а у другому читанні доопрацювати так, щоб цей взагалі інститут працював на користь судочинству, а не був фактично просто знівельований нанівець. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко. Відмовляється від слова.

Шановні колеги, процес обговорення завершений. Доповідач і співдоповідач. Будь ласка, мікрофон Лавриновичу включіть.

 

16:30:41

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, ви зараз почули діаметрально протилежні точки зору, які були висловлені: з одного боку, що нам необхідно зробити, щоб зупинити навалу зловживань, які є, з іншого боку, твердження про те, що ми можемо зруйнувати взагалі систему і що ми маємо обов'язково зберегти примусове виконання рішень третейських судів.

Я розумію, що якщо ми хочемо надалі зберігати і укріплювати бізнес в системі судочинства на людському майні і на людському горі, то це треба залишати. Якщо ми цього не хочемо, ми повинні обов'язково зробити ці кроки і в частині, те, що я згоден з Святославом Олійником, ми повинні подивитись на ситуації, які виникають по окремим напрямкам, в тому числі і що стосується перехідного періоду.

Тому очевидно, що законопроект потребує ще погляду при підготовці до другого читання з тим, щоб він мав характер, який буде найбільш активно сприяти захисту інтересів громадян України. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Співдоповідач не має бажання? Не має. Шановні колеги, є наступна пропозиція. Микола Васильович, я в першу чергу в тому числі і до вас звертаюся. Зараз законопроекти 1433 і 1433-1 навряд чи попадуть в розклад засідань українського парламенту. Тому, скоріш з все, було би доцільно піти на наступний компроміс: зараз прийняти даний законопроект за основу, а при доопрацюванні  і поданні даного законопроекту до другого читання в активній позиції роботи уряду і парламенту внести більш-менш узгоджений варіант і тоді, власне кажучи, спробувати зняти неузгодженості, хоча у мене виникає таке враження, що неузгодженості настільки кардинально різні,  що я просив би вас висловитися з цього приводу. Включіть мікрофон Оніщуку.

 

ОНІЩУК М. В. Дякую, пане Голово.

Шановні колеги, всі три автори: народний депутат Фельдман, уряд і народний депутат Лавринович – є єдині в тому, що необхідно вжити заходів, які б, дійсно, зупинили негативні явища в розвитку третейського судочинства. Це перше.

Друге. Всі вони єдині в тому, що необхідно обмежити їх юрисдикцію, тобто вилучити із права третейських судів розглядати ті справи, які тягнуть за собою вжиття органами державної влади тих чи інших рішень на їх виконання. І це та база, на якій ми можемо домовитися.

В тому, що стосується ще одного заходу - це взагалі заборонити  є забезпечення рішень судів силою державного примусу, – я повторюю, є шкідливим. Чому, тому що громадяни, якщо вони, – пан Олійник правильно говорив, - вони пішли до суду, вони отримали рішення. А якщо воно не забезпечене примусом, куди їм йти, якщо…………., знову до державного суду? Це втрачає сенс третейського судочинства.

Тому пропозиція: якщо підтримується ідея про те, що сама ідея пов’язана з тим, щоб рішення третейських судів були позбавлені сили третейського примусу, вона потребує переопрацювання, і треба його уважно подивитися ще раз, стосовно яких категорій справ. Тоді ми готові підтримати це голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, як ще раз пропонується. Даний законопроект розглянутий. Таке відчуття, що, в принципі, ви концептуально сходитесь в багатьох пунктах. Святослав Олійник, колега, висловив аналогічні позиції, які і висловив міністр юстиції. Ми можемо звести цю процедуру до класичної нормотворчої процедури другого читання. І в нас є стенограма. Все, що вказано було у вас, буде враховано комітетом при розгляді і при поданні на друге читання.

З огляду на це, колеги, я ставлю на голосування: про прийняття законопроекту номер 1399: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання рішень третейських судів)

 

16:34:39

За-345

Рішення прийнято. 

Колеги, відправляємо даний законопроект на друге читання.

Шановні народні депутати, оголошується наступний законопроект 0883, це друге читання, проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву. Юрій Сергійович Сербін.

 

16:35:18

СЕРБІН Ю.С.

А я коротко.

Шановні колеги, нарешті оцей многостраждальний закон добрався до сесійної зали.  Ми отримали 192 пропозиції по цьому закону, 145 цих пропозицій враховано. Я хочу подякувати депутатам Бевзенко, Поляченко, Одарчено, Радовцю та всі іншим, які прийняли серйозну участь у створенні цього закону.

На що направлений цей закон? Перше і головне, він направлений на те, щоб інвестиції у нас в країні, особливо, в будівництві, особливо при цій кризі, яка зараз є, були захищені. Це перше питання.

Друге питання, вперше виконуючи рішення Верховної  Ради четвертого скликання, ми прийняли, а там було рішення про те, що потрібен Закон „Про громадське обговорення”, щоб, з одного боку, цей закон не став заробітком, як зараз, для деяких певних кіл, а з іншого боку, щоб ми могли законно захищати інтереси наших громадян, якщо порушуються їх права, порушуються їх умови життя, то отут є і громадське обговорення.

Третій напрямок цього закону, це ми змінюємо процедуру прийняття об’єктів в експлуатацію. Ви знаєте, що державні комісії так звані, це буває до 20-ти чоловік, а буває і більше, і з кожним потрібно працювати і кожен щось просить. Пожежник, я їх дуже поважаю, просить, щоб відремонтували йому пожежну частину додатково і все… санврач просить ще щось, и в итоге це додаткові витрати, і затягується прийом об’єктів експлуатації.

Ми в цьому законі і ті, хто працював над ним, підійшли до того, що у нас є державна архітектурно-будівельна інспекція. Хай вона приймає цей об’єкт, хай вона консультується з фахівцями, але відповідає конкретна людина, яка поставила підпис і видала сертифікат відповідності.

Крім того, цим законом, вважаючи те, що цей закон дуже складний, його не можна вводити відразу. То ви знаєте, як обмінюються гроші. Я прошу вибачення, закінчую. Обмінюються гроші. Вони спочатку ходять і старі гроші, і нові. То ми в прикінцевих положеннях так і записали, що цей закон згідно з напрямків вводиться в термін так, щоб люди, які вже отримали дозвіл або які отримали дозвіл на проектування, щоб вони працювали по старих законах. Тобто оцей перехід, він у дусі, скажемо так, ми наближаємося до європейського законодавства. Безумовно, цей закон компромісів. Я не можу сказати, що він абсолютно вдалий, але все ж таки ми є такі, які є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

Прошу записуватися запитання-відповіді.

 

СЕРБІН Ю.С. Це друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та я знаю, що друге читання.

Адаме Івановичу, не кричить, я вас прошу.

 

СЕРБІН Ю.С. Я вдячний за те, що, на решті, ми підійшли до трибуну. Вступну частину я закінчив…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, значить...

 

СЕРБІН Ю.С. …будемо працювати уже конкретно по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте пройдемося тоді по поправках.

Тут значна низка правок врахована, частина відхилена. Значить, формально-юридично я просив би наступне. Тут законопроект більше 150 сторінок.

Два варіанти  розвитку подій. Варіант перший. Ідемо по шляху того, що кожен народний депутат України, який тут присутній і чия правка відхилена, наполягає голосуванні на його правку. Варіант другий. Я називаю всі, більше там енної кількості, і таким чином будемо враховувати чи не враховувати позицію кожного народного депутата.

Який варіант приймаєте – прискорений чи класично регламентний?

Прискорений. Зрозумів. Отже, в мене запитання: чи є народні депутати України, які наполягають на врахуванні або відхилених, або частково врахованих правок, внесених до законопроекту №0883? Немає. Чудово.

 

СЕРБІН Ю.С.  Є в мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрію Сергійовичу, будь ласка.

 

СЕРБІН Ю.С.  Я прошу вибачення. Шановні колеги, в нас тут, комітет, була поправка народного депутата Щербаня про відрахування, якщо у вас є таблиця, повірте мені, у вас таблиці все-одно нема, вона вже. Є? Тоді 75-та правка. Прошу відкрити. Подивіться. Була правка народного депутата Щербаня, де він пропонував відрахування зняти з 20 відсотків на 10, і з 10-ти на п’ять. Спочатку комітет відхилив цю правку, але потім своїм рішенням, рішення ось тут у мене, підтримав поправку депутата Щербаня, хоча у вас в таблиці записано, що вона відхилена. Але ще одна зміна, про яку нам потрібно зараз з вами порадитися. Кабінет Міністрів, враховуючи спад в будівельній галузі, а він уже великий, прийняв постанову, де оці правки зменшив ще: з 10-ти до п’яти відсотків, і з п’яти – до двох. Особисто я підтримав би те, що прийняв зараз Кабінет Міністрів, але за Регламентом я повинен поставити на голосування пропозицію комітету. То в мене пропозиція. Шановний Арсенію Петровичу, давайте проголосуємо і одну правку, і другу. Що ми приймаємо, чи 10 і п’ять відсотків відрахування, чи п’ять і два?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрію Сергійовичу, мова йде про 75-ту поправку, яка була відхилена комітетом. Так?

 

СЕРБІН Ю.С.  А потім вона прийнята ось протоколом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім вона була врахована. Ну, я зараз хотів взагалі, щоб ми окремо поговорили про рішення комітету, тому що те рішення, яке в мене в матеріалах, чітко вказує на те, щоби даний законопроект відправити на повторне друге читання. Тому я прошу, звірте, що там за рішення комітету, і що ми будемо приймати.

Володимир Аврамович Поляченко як автор поправки. І зараз…

 

СЕРБІН Ю.С. Я прошу вибачення. Пояснюю по цій постанові. Я не знаю, хто витягнув цю постанову.

Цей проект вносився шановним депутатом Бевзенко ще давно і зараз у нього  немає ніяких претензій, а рішення комітету у мене  одноголосно, що він підтримує цей закон. Депутат Бевзенко напроти нас, ми з ним працювали півтора місяці і він цю постанову відкликає. Тим більше, що це не рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би тоді мені офіційне рішення комітету матеріали справи дати.

Тепер Володимир Аврумович, з місця будь ласка, як автор поправки.

Включіть мікрофон Володимиру Аврумовичу.

 

16:42:54

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Спасибі. Шановні колеги! Я хочу, по-перше, подякувати авторам проекту, в  першу чергу Юрію Сергійовичу Сербіну за велику витриманість, бо ці дві  сесії цей закон проходив ретельне обговорення. Я  хочу сказати, що він обговорювався майже в усіх провідних організаціях будівельної палати, закон вкрай необхідний.

Я хочу ще підтримати цю поправку про яку  тільки що Юрій Сергійович казав. І я хотів би ще раз там є ще дві  поправки є, Юрій Сергійович мабуть зараз скаже про ці поправки.

Я би просив колег депутатів враховуючи те, що я гадаю, що мій   досвід будівельний надає мені права просити, щоб цей закон прийняти в другому читанні і як закон в цілому. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сергійович і так ви наполягаєте на голосуванні 75 поправки.

 

СЕРБІН Ю.С.  Я наполягаю що, я повинен виконувати рішення комітету. Комітет пропонує 10,5 відсотків рішення я вам  передав. Є рішення Кабміну,  який підтримує Володимир Аврумович Поляченко і я підтримую, що знизити до п’яти і двох відсотків. Але я вважаю, що потрібно підтримати, це моя особиста думка, Кабінет  Міністрів, 5,2 відсотки. Забудовники це знають, будівельники це знають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Юрій Сергійович, шановні колеги! Тепер я переводжу в технічну площину…

 

СЕРБІН Ю.С.  Я маю право з голосу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перше. Внесена таблиця, в таблиці є 75 поправка, 75 поправка народного депутата Щербаня. Формально юридично взагалі то треба включити мікрофон народному депутату Щербаню для того, щоб  розглядалася його поправка, яка відхилена.  Є народний депутат Щербань? Є.

Я прошу включити мікрофон під стенограму, включіть народному депутату Щербаню мікрофон.

 

16:44:48

ЩЕРБАНЬ А.В.

Спасибі. Я прошу, я настаиваю на том, что б поправку голосовали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отлично.

Я просто перед цим задавав запитання,  а всі  промовчали.

Значить, я категоричний противник того, щоб ми зараз щось з голосу приймали. Є таблиця, в таблиці написано: стаття  27-1 «Про планування і забудову територій»: пайова участь забудовників у створенні інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів – показники 20 та 10 відсотків  замінити на  показники 10 та 5 відсотків. Простою мовою поясню – це коли мова йде про забудовників, скільки  відсотків фактично отримує міська рада при будівництві того чи іншого об’єкту. Мова йде про суттєве зниження з 20 до 10 і з 10 до 5.

Я ставлю на голосування поправку народного депутата Щербаня щодо зниження навантаження на забудовників, яка визначає зменшення з 20 до 10 відсотків по інженерній і транспортній інфраструктурі  з 10 до 5.

Прошу голосувати за дану поправку.

 

16:46:21

За-198

Колеги, ця поправка не найшла необхідної кількості  голосів – це означає, що залишається стара норма, а саме:  20 і 10 відсотків.

 З голосу нічого ніхто вносити не може. Є рішення комітету. Покажіть тоді рішення комітету.

 

СЕРБІН Ю.С.   Арсеній Петрович! Я прошу пробачення.  Все ж таки я не перший, ви дуже досвідчена людина, я не перший раз у парламенті, третій. І я думаю, що мене підтримає Сергій Володимирович Сас, який дуже знає Регламент. На другому читанні можна вносити з голосу. І ми вносимо 5 і 2 відсотків. І я впевнений, що зал це підтримає, це потрібно, зал підтримає це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Сергійович, якщо  хоч один народний депутат України знайде мені не те, що статтю, а хоча би натяк на те, що в другому читанні  може бути щось з голосу, то я поставлю з голосу.

Ну, колеги! Ну ми вже перетворюємо парламент у довільний клуб. Я  ж вас попросив, проголосуйте поправку, зниження з двадцяти на десять відсотків, з десяти на п’ять відсотків – це нормальний варіант. А зараз ви хочете з голосу  „пропихнути те, що не пропихається”.

Я пропоную повернутися  до розгляду питання про врахування поправки народного депутата Щербаня. Голосуємо.

 

16:47:56

За-360

Колеги! Ви ще ж подумайте про міські ради і районні ради, ви про них подумайте, ми їм лишаємо 5,2 відсотка. Вони там і так „на бобах” живуть, а зараз,  після цього голосування взагалі буде жах.

Роман Зварич з мотивів голосування. Зараз будемо голосувати за поправку, не сваріться.

 

16:48:11

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Я не буду на сто відсотків говорити, бо я вже не пам’ятаю, що в Тимчасовому регламенті. Але, наскільки я пам’ятаю, в  Регламенті була можливість,  в режимі розгляду  законопроекту в другому читанні, вносити з голосу поправку до поправки. Фактично це була  пропозиція, яка прозвучала з боку доповідача, внести з голосу поправку до поправки, яка не набрала 226 голосів і це абсолютно можна було б зробити, відповідно до процедури, яка передбачена Тимчасовим регламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Це було, але років десять тому, Роман Михайлович, в новому Регламенті цієї норми немає.

Олег Ляшко, колеги, і голосуємо, завершуємо.

 

16:49:05

ЛЯШКО О.В.

Арсеній Петрович, давайте подумаємо не тільки  про ради, про які ви говорите, а ще і про тих, хто купує це житло. Чим більші відрахування, тим  дорожче житло.

Тобто якщо ми хочемо, щоб  це житло було доступне для людей, то потрібно  підтримувати   пропозицію, яку дає пан Сербін, до 5,2 відсотків.   І ми,  таким чином, і радам помагаємо і, в той же час, здешевлюємо це житло,  а інакше який зміст оце тут городити город, щоб знову захмарно ціни росли від того, що непомірні відрахування.

Крім того, Верховна Рада завжди права. Ви поставте, коли зал підтримає, значить так і буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ще раз нагадую, щоб і вівці, і вовки були ситі. Значить, мова йде про наступне. Ми у двічі зменшуємо, у двічі, я підкреслюю, навантаження на забудовників. Таким чином, ми вирішуємо питання і для людей щодо зменшення навантаження і для підрядників. Не можна йти абсолютно повністю по такому шляху, який ви пропонуєте, бо я вам скажу чим це закінчиться. Ми поставимо 2,5 відсотків, все інше будуть добирати хабарами. Все інше буде таким чином. Тому не потрібно цей соціальний популізм.

Я ставлю на голосування поправку народного депутата Щербаня № 75.

 

16:50:44

За-375

Дякую, дорогі друзі. За – 375.

Чи є ще якісь пропозиції до даного... Будь ласка, Юрій Сергійович.

 

СЕРБІН Ю.С.   Я визнаю свою особисту помилкою, все ж таки прошу проголосувати з голосу. У нас є, я прошу вибачення, сторінка 50. Тут для відповідності, видачі сертифіката відповідності чи ввода об’єкта в експлуатацію просто опечатка, повірте мені, я гаву поймав. Записано так: „для об’єктів експериментального будівництва та об’єктів третьої, четвертої, п’ятої категорій також додається звіт про науково-технічний супровід цих об’єктів”. Чому помилка? Бо третя і четверта категорія – це потрібно науково-технічний супровід платити, а це 400-500 тисяч гривень для об’єктів, які вищі, типові будинки, вищі дев’яти поверхів, це додаткова ціна. Я прошу вас, давайте виключимо цей абзац.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сергійович, ще раз, 50-та сторінка. Можна я погляну. Да, я думаю, що це дуже логічна підтримка. Заперечень немає щодо такої пропозиції до виключення? Немає?

Тому що це також зменшить взяткоемкость як то кажуть.

Шановні колеги, я ставлю на голосування на предмет підтримки поправки щойно внесеної Юрієм Сергійовичем Сербіним на предмет вилучення. Так, він тільки що ж висловився. Голосуємо.

 

16:52:29

За-392

Юрій Сергійович, чи є ще якісь застереження до даного законопроекту, колеги? Немає? Не заперечуєте, щоб ми в другому читанні і в цілому? Шановні колеги, ставлю на голосування про прийняття законопроекту номер 0883 в другому читанні і в цілому з урахування як включеної, так і виключеної правки щойно проголосованої парламентом. Прошу голосувати друге читання і в цілому.

 

16:53:10

За-402

 

СЕРБІН Ю.С.   Я вам дуже вдячний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні будівельники, ви винні парламенту як земля колгоспу.

Шановні колеги, рішення прийнято, за 402, законопроект відправляється на підпис Президенту України. Це суттєво до речі вплине позитивно на сьогоднішню ситуацію на ринку будівництва нерухомості, яка не катастрофічна, але надзвичайно складна.

Колеги, тепер в нас дві ратифікації. Я ставлю на голосування питання про розгляд питань щодо ратифікації за скороченою процедурою, немає заперечень? 0043, 0044, прошу проголосувати за скорочену процедуру.

 

16:54:06

За-379

Прошу 0043, Савенко Леонід Олексійович.

 

САВЕНКО Л.О.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про обмін стажистами. Цей правовий акт розроблено на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 30.01.2004 року. Органами реалізації зазначеної угоди є від України Міністерство праці та соціальної політики, від Федеральної Ради Швейцарської Конфедерації Федеральний департамент юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації. В угоді чітко визначається категорія осіб, які підпадають під визначення стажист. Встановлюється кількість стажистів, яка може бути прийнята кожною державою на календарний рік. Встановлюється механізм отримання дозволу на працевлаштування. Набуття чинності цієї угоди сприятиме легальному працевлаштуванню та посиленню соціального захисту громадян України, які працюватимуть на території Швейцарської Конфедерації за отриманою професією, з метою удосконалення професійних і мовних знань та розширенню співробітництва між компетентними органами України і Швейцарською Конфедерацією в галузі трудової міграції. Проект Закону України було погоджено з Міністерством закордонних справ України, Міністерством економіки України і Міністерством фінансів України, та Міністерством юстиції України без зауважень. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року було вирішено подати на ратифікацію у Верховну Раду України Угоду між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про обмін стажистами. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, прошу сідати.

Тарас Вячеславович, будь ласка.

 

16:56:28

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, комітет у закордонних справах на своєму засіданні і розглянув проект ратифікації, закону про ратифікацію, підтримано абсолютно одноголосно. Такі ж самі рішення винесе Комітети Верховної Ради з соціальної політики і праці і з питань європейської інтеграції. Законопроект загалом корисний. Особливого прориву він, звичайно, на жаль, не зробить. Мова йде про дуже обмежену кількість. 50 чоловік на рік, з можливим, стажування на 12 місяців, з можливістю продовження до 18 місяців. Це не прорив, це не багато. Але будь-який добрий крок, будь-яка добра справа корисна і це треба робити.  Я не буду переповідати  суть законопроекту, єдине трошки застережуся.

Заступник міністра сказав, що визначено чітко категорії. Ну, категорії, власне, якраз не визначено. Це питання того по яких категоріях працюючих громадян вдасться, дійсно, знайти місця для стажування, тому що  вони самі, або уряди двох країн чи відповідні урядові структури можуть допомогти безкоштовно консультативними послугами щодо пошуку відповідного місця роботи, але це не є настільки вже суттєва похибка тому що, ще раз кажу,  в самому договорі про це немає.       

Немає в договорі ніяких негативних моментів, що в яких можуть бути застереження, зокрема,  щодо можливості того, що нам будуть нав’язуватися, скажімо, стажисти в яку-небудь галузь, яка носить регламентований закритий характер.  Цей момент виписаний.  Засторога щодо цього є. В таких моментах приймається рішення за зовсім іншими механізмами.

Прохання від нашого комітету підтримати ратифікаційний закон, схвалити і відкрити можливість для легальної роботи у продовж   12 або 18 місяців наших спеціалістів. Іде мова не про керівників, а саме спеціалістів, враховуючи і тих, які можуть мати  і професійно, середньо-професійну освіту в Швейцарській Конфедерації де вони можуть доповнити свої знання легально пропрацювати цей недовгий період і вернутися сюди зі знанням мови і з реальними новими  трудовими навиками. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два за -  два проти. Андрій Парубій.

 

16:58:44

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні депутати,  даний законопроект розглядався на Комітеті закордонних справ. Він детально обговорювався  депутатами від різних фракцій і хоча ми усвідомлюємо, що та кількість осіб, яка в даному законопроекті  передбачена для  обміну стажистами є незначною. Разом з тим воно вказує позитивну тенденцію, яка має бути між Україною і європейськими цивілізованими державами  щодо обміну стажистами.

Тому після детального обговорення ми дали пропозицію Міністерству закордонних справ подібні угоди підготувати з іншими державами, але, власне, цю угоду ми пропонуємо підтримати. 

і це питання було консенсусом підтримане  всіма  членами нашого комітету, не зважаючи   від того, до якої фракції вони належать.

Отже закликаю підтримати цю ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

16:59:39

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги, цей  законопроект обговорювався Комітетом  з питань  соціальної політики та праці. Застереження він не мав, а як правильно сказав Тарас В’ячеславович Чорновіл, це, можливо, ще і не прорив у Європу, це, можливо, ще не прорив у євро інтеграційні процеси,  але разом з тим ми не повинні з вами забувати про   ті мільйони наших громадян, які нелегально живуть, нелегально працюють за кордоном.

Тому можливість легалізувати хоча б  невелику кількість  наших людей, які матимуть змогу і працювати,  і навчатися за кордоном, безумовно, робить цей законопроект надзвичайно важливим і  надзвичайно актуальним.

Комітет з питань соціальної політики та праці враховував ще таку немаловажну роль цього законопроекту, як можливість вивчити передовий досвід роботи, як вивчити  передовий досвід європейської країни соціального захисту, а саме головне – от  тих соціальних орієнтирів, до яких ми намагаємось досягнути протягом  часу.

Тому  Комітет з питань соціальної політики та праці  просить підтримати цей законопроект. Я переконаний, що Партія регіонів, фракція Партії регіонів у сесійні у залі цей законопроект  підтримає одноголосно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський.

 

17:00:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

На жаль, немає формату запитань і відповідей, а у мене, оскільки я прочитав, дійсно, текст   угоди цієї, а виникло  запитання.

По-перше. Хотілось би поцікавитися, а те, що у нас є 50 чоловік, які  хотіли б стажуватись у Швейцарії, я розумію. А от чи є у вас    якісь заявки на ту кількість швейцарців, які хочуть постажуватися у нас? Бо стажування – це вивчення досвіду, це є навчання. Хотілось би з’ясувати, що саме вони хочуть навчатися і чому навчитися у нас. Це перша позиція.

І друге. От тут у тексті угоди є таке: „Дозволи видаються  стажистам у межах квоти без врахування ситуації на ринку праці держави-сторони, що приймає”. Я просто не розумію, що мається на увазі. Тобто, якщо є 70  вакансій, то ми не можемо більше 50, так? Чи якщо там є 30 вакансій, то все рівно вони беруть додатково 20 чоловік, незважаючи на те, що немає вакансій. Або тут нечітко прописано, або тут нечітко пояснено. І, можливо, я хотів би попросити, щоб шановний доповідач пояснив цю ситуацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу дуже коротко. Включіть мікрофон доповідачу.

 

САВЕНКО Л.О.  По першому питанню.

Швейцарська Конфедерація узгодила, а значить, предполагаем, что желаючи будуть у нас, раз вони цю норму вписали.

По кількості: не більше 50 чоловік. Не більше 50 при всіх умовах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Колеги, значить, є наступна пропозиція. Обговорення завершилось. Ставлю на голосування питання про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору через прийняття за основу і в цілому проекту Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною радою Швейцарської Конфедерації про обмін стажистами. Голосуємо. Колеги, голосуємо.

 

17:03:29

За-385

Рішення прийнято.

0044: проект Закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння стосовно скоординованого розвитку Чорноморської окружної автомагістралі. Вадим Миколайович Гуржос, голова Державної служби автомобільних доріг. Будь ласка, Вадим Миколайович. Також скорочена процедура.

 

ГУРЖОС В.М.

Шановні народні депутати, проект Закону України про ратифікацію Верховною Радою України Меморандуму про взаємопорозуміння стосовно скоординованого розвитку Чорноморської окружної автомагістралі розроблено на виконання доручення Кабінету Міністрів від 28 квітня 2007 року щодо виконання відповідної внутрішньодержавної процедури, необхідної для набуття чинності зазначеним меморандумом. Меморандум був підписаний під час засідання Ради міністрів закордонних справ країн, членів організації Чорноморського економічного співробітництва 19 квітня 2007 року в Стамбулі. Відповідно до Закону України "Про  міжнародні договори” та згідно з висновками Міністерства юстиції зазначений меморандум підлягає ратифікації у Верховній Раді України.

Проект акту розроблено з метою забезпечення внутрішньої державної процедури. Проект підтверджує згоду України на обов’язковість виконання положень підписаного меморандуму, погоджений всіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Постанова Кабінету Міністрів України „Про подання на ратифікацію меморандуму” була прийнята 9 квітня 2008 року.

Характеристика цієї дороги, яка планується, що буде будуватися і відповідно до якої координація дій, протяжність приблизно 7 тисяч кілометрів, пройде територією 12 країн. Враховуючи, що реалізація положень меморандуму зміцнить співробітництво між країнами членами Чорноморського економічного співробітництва, просимо підтримати даний законопроект і проголосувати за його ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу сідати.

Тарас В’ячеславович, будь ласка.

 

17:05:50

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги,  наш комітет розглянув на засіданні цей проект Закону про ратифікацію. Так само розглянули проект закону Комітет у питаннях транспорту і зв’язку і Комітет з питань бюджету. Усі комітети дали позитивні висновки і підтримку.

Проект є рамковим. Проект формує основні принципи, на яких має початися робота. Тому в ньому не закладені ті моменти, які можуть впливати на доходну чи видаткову частину бюджету. Навіть моменти щодо функціонування тої структури, яка має бути утворена і координувати потім всі проектні роботи тощо, будуть сприйматися вже окремою, іншою зовсім конкретизованою угодою.

Тому, приймаючи цей рамковий закон, ми фактично приймаємо рішення про те, що ми включаємося в дуже потужний, дуже важливий проект, який лягає повністю в русло, з одного боку, нашої позиції як України – транзитної держави, з другого боку, він так само корисно може вплинути для оновлення нашої інфраструктури, оскільки дорога, яка іде з Таганрогу через нашу територію до Кишинева через Одесу, через Миколаїв, через Херсон, всі знають, наскільки вона є дико перевантажена. А йде мова, власне кажучи, про максимальну реконструкцію цієї дороги.

І створення цієї потужної структури, яка на основі чорноморського економічного співробітництва... Парламентської асамблеї чорноморського економічного співробітництва буде функціонувати, дасть можливість залучити до нас і нові технології, і інвестиційні ресурси для побудови цієї дороги, якщо в нас не вистачатиме на це власного  державного бюджетного ресурсу.

Як на мене і як на думку нашого комітету, нам потрібно приймати цю угоду, включатися в  роботу. Повністю нормально адекватно виписані всі норми угоди і щодо міжнародної практики прийняття міжнародних договорів, і щодо положень і прав сторін в ній. Це є черговість, постійна щорічна ротація керівного складу  тощо.

Комітет не має застережень, просимо підтримати і проголосувати „за”.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Два „за”, два „проти”.  Сулковський.

 

17:08:12

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую.   Вважаю, що немає приводу для дискусії з міркувань голосування. Я закликаю проголосувати за це питання, це тільки на користь Україні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Парубій.

 

17:08:27

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, "Наша Україна" .

"Наша Україна-Народна Самооборона" підтримує даний законопроект. І хочу наголосити, що близько двох місяців тому Комітет закордонних справ проводив спільне засідання з Комітетом закордонних справ у Молдові у Кишиневі, і ми мали змогу побачити стан тієї дороги, яка сьогодні з’єднує Україну з Кишиневом.

І хотів би закцентувати особливе питання в даному проекті ратифікації на тому, що має покращитися інфраструктура і має бути побудована нова дорога, яка для України надзвичайно є важлива для з’єднання з сусідніми державами. Даний законопроект виключно позитиви принесе для України і залучення коштів для будівництва дороги допоможе вирішити одну з ключових проблем, яка сьогодні є в Україні – це проблему доріг.

Тому і Комітет закордонних справ, і фракція „Наша Україна” підтримує даний законопроект, підтримує дану ратифікацію і закликаємо весь зал одноголосно підтримати, як і попередню, дану ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський.

 

17:09:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Прошу передати слово Сергію Гриневецькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Гриневецький.

 

17:09:39

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановні колеги, "Блок Литвина" підтримує проект закону, але я хотів би зауважити на те, що тут мова йти саме про скоординований розвиток Чорноморської окружної автомагістралі, тому в мене є пропозиція, щоб доповідачі враховували, наскільки важливо нам працювати з структурами організації Чорноморського економічного співробітництва, бо це проект об’єднуючий в Чорноморському регіоні і з політичної, економічної і  гуманітарної точки зору. Я думаю, що окрім тих економічних вигод, які може отримати Україна, це може бути досить серйозним таким викликом для поєднання думок навколо кризи, яка відбувається в Чорноморському регіоні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Ляшко.

 

17:10:39

ЛЯШКО О.В.

"Блок Юлії Тимошенко" так само підтримує цей проект закону і голосуватиме за, а крім того, сподіваємося. Що зал так само одностайно, як і цей проект закону, підтримає ще один, запропонований урядом щодо надання державних гарантій в сумі 25 мільярдів гривень якраз для отримання кредитів на будівництво, реконструкцію і ремонт наших доріг. Надзвичайно важливе питання, зважаючи на ситуацію на наших дорогах. Ми вважаємо, що потрібно не тільки посилювати відповідальність за порушення правил дорожнього руху, хоча це теж потрібно для тих, хто їх не дотримується, але за всіма показниками на другому місці серед причин аварійності це якраз незадовільний стан українських доріг. І ми дуже сподіваємося. Що парламент підтримає зусилля уряду, спрямовані на покращання ситуації з дорогами в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, обговорення завершилося. Ну, ви розумієте, що найважливіший аргумент в голосуванні за цей законопроект,  це те, що він підписувався  Яценюком, вашим любимим Головою парламенту. А я дурниць всяких не підписую.

Тому, шановні колеги, я прошу вас  підтримати цей законопроект  і проголосувати за надання згоди Верховною Радою на  обов’язковість даного міжнародного договору через прийняття Закону 0044 за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

17:12:26

За- 400, рівна цифра. Це на добре, це означає добре.

Шановні колеги, порядок денний сьогодні вичерпано. Завтра ми розпочнемо з засідання   керівників фракцій щодо погодження розкладу. Тому в 10 відкриємо і зробимо перерву, я думаю, до 11-0ї години для остаточного погодження порядку денного на завтрашній день.

Дякую. Вечірнє пленарне засідання оголошую закритим.