ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

відкрите  парламентське засідання  у формі громадських слухань  з питань обговорення  внесення змін   до Конституції України

Сесійний зал Верховної Ради України

29 квітня 2014 року, 10.10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги! Ми  з вами зараз розпочинаємо проведення відкритого засідання Верховної Ради України у формі громадських слухань з питань обговорення внесення змін до Конституції України. Я прошу шановних народних депутатів сісти на свої робочі місця.

Я нагадую, що крім народних депутатів у нашому відкритому засіданні приймають участь також запрошені лідери провідних політичних партій, керівники органів місцевого самоврядування, вчені, експерти, аналітики, громадські діячі.

Шановні колеги, Україна зараз переживає достатньо драматичні, я би навіть сказав, трагічні дні своєї історії. Продовжується неприхована жорстка і цинічна агресія Російської Федерації проти нашої країни, мета якої – знищити Україну, повністю дестабілізувати ситуацію в нашій державі. Не дати можливість Україні просуватись європейським шляхом. Не дати нам з вами розбудувати нашу країну як могутню демократичну європейську державу. Але не зважаючи на всі ці спроби, ми з вами продовжуємо рух змін, змін на краще. Ми з вами продовжуємо демократизувати Україну. Ми з вами продовжуємо йти шляхом до спільного європейського дому.

Одним з ключових питань, яке повинна розглянути Верховна Рада, одне з ключових питань, навколо якого іде багато розмов і дискусій в нашому суспільстві, це продовження конституційної реформи.

Саме зміни до Конституції  повинні забезпечити той фундамент демократичних змін, той фундамент побудови європейської демократичної країни, на якому ми зможемо з вами розвивати і будувати всі інші напрямки позитивних прогресивних змін.

Шановні народні депутати, ми з вами створили тимчасову спеціальну комісію, до відання якої  якраз і належить розгляд змін до Конституції. Ми з вами, приймаючи рішення, чітко задали вектор цих змін. Це саме парламентсько-президентська формула управління нашої країни.

Ми з вами уже достатньо довго ведемо дискусії про принципові напрямки реформування нашої Конституції. Одна із головних парадигм цього – це, безумовно, розширення місцевого самоврядування. Без цього ми не зможемо подолати наслідки авторитаризму та тоталітаризму, без цього ми не зможемо побудувати сильні регіони і взагалі сильну країну. Окрім того, дуже важливим питанням, яке хвилює всіх наших громадян, є чітка конституційна формула побудови незалежної судової гілки влади. Безумовно, важливим залишається баланс між всіма гілками влади. І прибрати можливість протистояння, взаємопоборювання різних гілок влади. вони повинні працювати, як в будь-якій цивілізованій країні, доповнюючи один одного. При цьому українське суспільство, український народ повинен мати можливість чіткого контролю всіх гілок влади.

Шановні колеги, у нас присутній в залі Прем'єр-міністр України, члени уряду, які також напрацьовували концепцію змін до Конституції. Ця концепція обговорювалася на засіданні тимчасової спеціальної комісії. У нас достатньо активно проходило її обговорення. І зараз, я переконаний, якраз  з врахуванням тих змін,  доповнень і пропозицій, які висловлювали  народні депутати, ми зможемо з вами обговорити і підійти до концепції конституційних змін, які будуть покладені   в прийняття нами закону.

Я нагадаю, що рішення ми повинні приймати на двох сесіях – це достатньо складний процес. Але запорука цьому – це публічність ефективності. Запорука цього процесу – це публічність його обговорення не тільки в межах Верховної Ради, це обговорення  конституційних змін в регіонах, це обговорення  серед фахівців знавців конституційного права. Дуже важливо, щоб це питання обговорювалося  і в тих сферах, які повинні змінюватись і оновлюватись. І не даремно сьогодні приймають в нашому засіданні і представники як Конституційного Суду, так і взагалі судової гілки влади,  тому що питання чесного, неупередженого суду для України є  одним із пріоритетів. 

Тому, шановні колеги, шановні народні депутати,  шановні  запрошені на наше відкрите засідання урядовці, судді, експерти, політичні лідери. Я прошу, щоб наше обговорення було чесним, відкритим, щоб ми обмінялися позиціями. Але  мета сьогоднішнього засідання, я ще раз це підкреслюю – це вийти на  зрозумілу суспільством концепцію наших  конституційних змін, яка буде покладена в основу прийняття відповідного закону нашим парламентом.

Шановні колеги, я зараз запрошую до виступу Прем'єр-міністра  України Арсенія Петровича Яценюка.  Будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. Пане Голово, шановні   члени парламенту, шановні учасники відкритого засідання Верховної Ради України щодо внесення змін до Конституції України! Хотів би розпочати з того, чому саме сьогодні і чому саме зараз вкрай необхідно, щоб Україна не просто обговорила Конституцію, а щоб всі політичні сили України підписали новий текст нової української Конституції? Це важливо для того, щоб народ України знав, з якими повноваженнями буде обраний новий український Президент так як вибори Президента України призначені на 25 травня і ці вибори повинні відбутися, вони відбудуться і в Україні буде легітимно обраний глава держави.

Чому необхідно, щоб саме всі політичні сили підписали текст Конституції? Тому що ми повинні продемонструвати всьому світу і в першу чергу Україні і українському народу, що є єдність всіх політичних сил, незалежно від їхньої ідеології, незалежно від тих територій, які підтримують ту чи іншу політичну силу. Але є єдність з приводу того, що Україна є єдина унітарна держава, яка поважає права територіальних громад, яка поважає право кожного українця вибирати центральну владу, контролювати центральну владу, вибирати місцеву владу і так само впливати на місцеву владу.

Саме тому, шановні учасники відкритого засідання, уряд України звертається до всіх політичних сил з тим, щоб до 25 травня був підписаний та погоджений текст нової редакції Конституції України. Така нова редакція повинна бути направлена для висновків до Венеціанської комісії та до Конституційного Суду України на предмет відповідності цієї редакції в чинній  Конституції України.

В ці складні і буремні часи для України нам нагально і вкрай потрібне єднання. Основна мета внесення змін до Конституції – це не боротьба за владу, а розподіл влади. Саме тому повстала Україна, тому що влада була сконцентрована в руках однієї людини. І конституційна концентрація влади в руках однієї людини призвела до злочинів, які вчинила ця людина по відношенню до  народу України, і тоді він носив титул Президента України. Саме для цього ми наполягаємо на необхідності внесення змін до Конституції і формування реального балансу влад, балансу влад між Президентом, балансу влад між урядом, Верховною Радою і третьою гілкою влади, яка є наші суди.

Ми з вами повинні визначити, яка ціль стоїть сьогодні перед Україною. При внесенні змін до Конституції ми ставимо ціль подолання і знищення політичної і економічної корупції. А корупція виникає тільки тоді, коли є монополія: монополія на владу, монополія на економіку, монополія на ресурси. Саме тому, рішенням всіх політичних сил така монополія влади повинна бути розрушена і повинна з'явитись  нова монополія, монополія народу України на вплив на владу і на керування своєю державою.

Хотів би пройтись по окремим розділам, статям Конституції і загальній ідеології, яку уряд вкладає в конституційну реформу.

Зараз в багатьох регіонах України йде широка дискусія про те, що необхідно децентралізувати владу, і саме з цим виступає український уряд. Надмірні повноваження  центральної влади повинні бути скасовані і значна частина політичного, економічного, фінансового, соціального і  гуманітарного владного ресурси повинна бути передана на місця.

Що це означає в практичній площині?  В практичній площині на позиції уряду ми вважаємо, що радянський рудимент системи державного управління, ким є керівники обласних державних адміністрацій і відповідні обласні державні адміністрації, керівники районних державних адміністрацій і відповідні районні державні адміністрації, повинні бути ліквідовані. І результатом цієї ліквідації повинно стати те, що  саме місцеві територіальні  громади повинні обирати відповідного керівника виконавчого комітету в області і районі.

Тому перше. Ліквідація обласних і районних державних адміністрацій.

Друге. Створення виконавчих комітетів у кожній відповідній області і в кожному районі.

Третє. Передача до  виконавчих комітетів державно-владних повноважень по бюджету, фінансам, економіці, соціальній і гуманітарній сферах.

Що стосується компетенції центральної влади. То у зв'язку з ліквідацією державних адміністрацій ми вважаємо недоцільним збереження представництва державної влади в районах. Ми вважає, що відповідно до нової Конституції повинні бути засновані виключно державні представництва на обласному рівні.   

Державне представництво повинно займатися тільки одним – контроль за додержання законодавства на території кожної відповідної громади і кожної адміністративно-територіальної одиниці. Таке державне представництво не повинно мати жодного фінансового впливу і економічного впливу на розвиток регіонів. Левова частка повноважень переходить до відповідного виконавчого комітету відповідної ради.

В рамках цієї реформи у зв'язку з формуванням державних представництв в областях ми вважаємо, що другий рудимент, який існує сьогодні в українській Конституції і який є ніщо іншим, як ще однією частиною корупційних діянь, а це так звана система загального нагляду органами прокуратури, повинна бути так само скасована. Органи прокуратури повинні відповідати виключно європейським стандартам і функція загального нагляду, яка не притаманна органам прокуратури європейського стандарту повинна бути відповідним чином скасована в новій українській Конституції.

Третє, щодо формування політичної системи країни. Відповідно до чинної Конституції України є такий елемент, як імперативний мандат народного депутата України. Вважаємо, що наявність імперативного мандату звужує права і повноваження кожного  окремо взятого  народного депутата України. Тому при внесенні змін до Конституції елемент імперативного мандату, або точніше партійного впливу на народного депутата України повинен бути також скасованим. Третє, що стосується повноважень інституту  Президента, я підкреслюю, Президент не представляє жодної гілки влади. Глава української держави є окремим інститутом, який повинен разом з трьома гілками влади балансувати державну владу і не давати можливості нікому її монополізувати, при цьому сам не повинен мати жодного шансу на монополію на владу в країні.

Президент України буде позбавлений повноважень щодо призначення керівників обласних державних адміністрацій у зв'язку з ліквідацією обласних і районних державних адміністрацій. При цьому низка функцій Президента, яка є в нього за чинною Конституцією, також повинна бути змінена, як наприклад: відповідно до чинної Конституції глава держави має право зупиняти акти виконавчої влади з наступною подачею до Конституційного Суду. Ми вважаємо, що ця функція повинна залишитися в Президента, але Президент має право тільки подавати до Конституційного Суду на предмет неконституційності того чи іншого акту без зупинки відповідного акту, так як це порушує принцип балансу влад, і на це нам наголосили Венеційська комісія при прийнятті Конституції в редакції 2004 року.

Окремо хотів би зазначити щодо тих повноважень, які уряд хоче щоб отримала судова гілка влади. Ми вважаємо, що Верховний Суд України відповідно до Конституції України повинен набути реального статусу вищої судової інстанції. При цьому порядок призначення суддів та звільнення їх з займаних посад повинен бути кардинально змінений. Мова йде про те, що перше призначення судді, яке здійснюється Президентом на підставі указу, яке здійснюється в непрозорий і корупційний спосіб, повинно також бути скасовано. Президент повинен бути позбавлений впливу на судову гілку влади. Судова гілка влади повинна бути підзвітна виключно Вищій раді юстиції як незалежному органу, який формується на конституційних принципах і на конституційних засадах. Так само Вища рада юстиції повинна вносити подання на призначення судді. Ми вважаємо, що Президент може мати право на підписання указу щодо призначення судді, але виключно на підставі подання Вищої ради юстиції із присічним терміном. Якщо Президент протягом 10 днів не підписав відповідний указ про призначення судді, то рішення Вищої ради юстиції про призначення такого судді набуває чинності без підпису Президента. Це вагома і значна частина конституційних змін, які повинні бути проведені цим складом парламенту.

Окремо потребує правового регулювання повноваження Президента щодо призначення, а точніше внесення кандидатур на призначення двох міністрів. Це міністра оборони і міністра закордонних справ. Ми вважаємо, що це порушує принцип єдності влади. Мова йде про те, що склад Кабінету Міністрів України формується парламентською коаліцією на підставі подання Прем'єр-міністра. При цьому це означає, що по тим двом функціям базовим, які є в Президента України і повинні залишитися, це функція національної оборони і функція зовнішньої політики, Президент може разом з урядом вносити кандидатуру по міністру оборони і міністру закордонних справ, а саме: через механізм, коли Прем'єр-міністр на підставі відповідних консультацій з коаліцією вносить це подання до парламенту за погодженням з Президентом України.

Окремо хотів би зупинитись на економічних і соціальних аспектах конституційної реформи. Одна справа передати повноваження, а інша справа передати ресурси на виконання цих державно-владних повноважень. Саме тому паралельно з процесом внесення змін і доповнень до Конституції ми повинні вносити зміни і приймати нову редакцію двох актів. Базовий акт – це Бюджетний кодекс.  Порядок розприділення міжбюджетних трансфертів, порядок нарахування і зарахування загальнодержавних і місцевих податків до відповідної територіальної громади повинен бути невідкладно напрацьований новою редакцією Бюджетного кодексу України.

Таким чином це дасть можливість, окрім політичної складової, яка буде відображена в українській Конституції, наповнити органи місцевого самоврядування і територіальні громади відповідним економічним і фінансовим ресурсом на справедливій і прозорій основі.

Що стосується Податкового кодексу. Це є також нашим спільним завданням прийняти нову редакцію Податкового кодексу, яка повинна бути зреалізована принаймні в 2015 році для того, щоб з 2016 року в Україні була введена спрощена система оподаткування, а саме: скорочення кількості базових податків до восьми з розширенням базового оподаткування. Це дасть можливість, з одного боку, спростити адміністрування збору податків, з іншого боку, подолати корупцію в податковій сфері і дати можливість підприємцям працювати в прозорих і зрозумілих механізмах.  І чим простіша податкова система, тим ефективніше збираються податки, і тим менше можливостей і шансів обійти це податкове законодавство.

В рамках конституційної реформи ми пропонуємо врегулювати ще низку доволі системних речей, які стосуються співвідношення центральної і місцевої влади, які стосуються балансів влад між законодавчою, виконавчою і судовою владою, які стосуються діяльності Президента.   Але зараз, шановні народні депутати України, є момент істини і момент відповідальності перед українським народом. Конституція – це базовий документ, як буде жити країна. Конституція – це є паспорт держави, в якому повинен бути записаний кожен громадянин України, який знає і відчуває, що він впливає на владу. Конституція, яка повинна бути прийнята парламентом, повинна відповідати базовій статті чинної Конституції, це стаття 5, де влада належить народу України.

Саме тому уряд звертається до всіх політичних сил. Часу практично немає. Президентські вибори призначені на 25 травня. До 25 травня країна повинна побачити нову редакцію Конституції. До 25 травня кожен кандидат в Президенти повинен сказати, це правильна конституція і саме так я буду я буду її виконувати, і саме так я буду нести високе звання глави держави. До 25 травня всі політичні сили повинні конституційною більшістю найти консенсус, продемонструвати єдність і в українському парламенті проголосувати за цю конституцію.

І ми повинні отримати висновок Венеціанської комісії на предмет відповідності цієї Конституції європейським стандартам. Хтось може сказати, що Конституція, це дуже далекий документ. І наше життя регулюється наказами, актами, підзаконними нормативними документами. Це неправда. Правда полягає в тому, що все в країні повинно відходити виключно від базового і основного, і ключового документу.

Українська Конституція повинна стати документом національної єдності. Тієї єдності, яка вкрай потрібна зараз для країни. Тієї єдності, яка є єдиною запорукою для збереження української держави. Тієї єдності, яка повинна створити Україну як європейську державу і зберегти її як територіально цілісну незалежну європейську і державу, в якій кожен українець має своє законне місце.

Закликаю всі парламентські сили прийняти рішення, погодитись консенсусом, і від імені уряду України можу зазначити, що наше завдання, а саме, завдання децентралізації влади, передачі повноважень на місця, буде зреалізовано, тому що це вимога українського народу, це вимога часу, і це є та політична реформа, яка зробить Україну європейською державою.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні колеги, у нас записалися на виступи аж 53 і народних депутати, і запрошених на сьогоднішнє засідання. Я прошу сідати, шановні колеги. Шановні колеги, до секретаріату надходили пропозиції щодо виступу від фракцій, від народних депутатів тощо. Буде можливість, я дам виступити і тим, хто наприкінці підніме руку або може подати записку до президії.

Зараз… Шановні колеги, спокійно. Зараз я прошу на парламентську трибуну керівника Спеціальної тимчасової комісії, до відання якої якраз і належить підготовку законопроекту  про внесення змін до Конституції України, Руслана Петровича Князевича.

Прошу, Руслане Петровичу.

 

10:39:27

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, шановний пане Голово. Шановний пане Прем'єр-міністр, шановні колеги, шановні присутні! Насамперед дозвольте мені подякувати вам, пане Голово, особисто і Погоджувальній раді зокрема, лідерам всіх фракцій за те, що ми сьогодні проводимо надзвичайно важливий захід саме в парламентській залі. Я думаю, що унікальність ситуації полягає хоча би в тому, що сьогодні справді в сесійному залі разом з народними депутатами сидять представники громадськості, експерти, представники місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, судді різного роду  відповідно судів, судді  Конституційного  Суду, представники інших державних органів.   Я думаю, що саме такого роду  захід і це от спроба поруч посидіти і послухати один одного,  дасть можливість знайти той консенсус, про який щойно вище говорив  Прем'єр-міністр  України.

Звичайно,  мушу вам сказати, що процес внесення змін до Конституції  України – це завжди складний процес. Я б навіть сказав, що він надзвичайно складний процес, особливо в  цих умовах, в яких ми зараз перебуваємо.  І те, що Верховна Рада 4    березня, вдумайтесь, всього-на-всього буквально через кілька днів після  того як було прийнято, як на мене, доленосне  рішення       в вигляді Закону про відновлення  дії Конституції зі змінами 2004 року, 2011 року і 2013 року, вирішила продовжити процес внесення змін до Конституції.  Те, що ми зараз повертаємося до цього роду процесу – це велика біда для  України, бо ці зміни  і цей процес мав бути завершений ще  10 років тому.

Якщо  ви пригадуєте, тоді  так звана політична реформа, вона  мала два основні блоки. Один з них стосувався  справді переходу до парламентсько-президентської   моделі форми правління на центральному рівні влади і збалансування цієї влади. А другий етап якраз був присвячений тому, що ми зараз називаємо децентралізацією чи наділенням реальних повноважень жителів територіальних громад, наділення   відповідно їхніми правами  реально брати участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Більше того, якщо ви пригадуєте, саме в "Перехідних  положеннях" змін 2004 року передбачалось, що вони мають набути чинності  після того як стануть частиною Конституції ті  другі зміни. На жаль, не сталось так, як гадалось, і до цього часу ми змушені говорити про ці зміни як  про проект. Різні обставини на це вплинули. Хоча  всі гучно декларували, в тому числі і політичні сили, кандидати в президенти, вже  чинні  президенти про те, що вони мають намір рухатись  саме по цьому шляху внесення змін до Конституції. Тоді як на практиці, ми пригадуємо,    навпаки було горезвісне рішення 2010 року Конституційного Суду, яке фактично повернуло все назад. І замість того, щоб йти шляхом подальшої демократизації політичної системи, ми повернулися до її концентрації фактично в одних руках.

Разом з тим, те, що сьогодні парламент прийняв рішення надалі рухатися в напрямку продовження конституційних змін, це великий позитив і треба вміти цінувати цей позитив. На превеликий жаль, не всі поки що до кінця розуміють специфіку цього процесу. Ми бачимо і розуміємо ту критику, яка лунає на нашу адресу, ми усвідомлюємо, що напевно вона об'єктивна і напевно вона має своє підґрунтя. Але хотіли б зазначити, що в будь-якому випадку, слід взяти до уваги певні обставини роботи Верховної Ради і створеної нею Тимчасової спеціальної комісії по внесенню змін до Конституції. Насамперед, хочу вам сказати, що це не конституційна комісія, яка колись приймала Конституцію. Тоді це був зовсім інший формат роботи конституційної комісії із зовсім іншим представництвом, із зовсім іншим, відповідно, складом цієї комісії, до неї були залучені представники різних гілок влади, вона очолювалася відповідно Президентом, Головою Верховної Ради і, відповідно, мала надто ширші повноваження ніж ті, які має Тимчасова спеціальна комісія. Це всього-на-всього тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради, нічого більшого і нічого іншого вона не може придумати у своїй роботі ніж керуватися Регламентом, де передбачені відповідні умови для роботи чи такої ТСК. Більше того, зважаючи на те, що це парламентська, виключно ТСК, у складі її беруть участь виключно представники політичних сил, які представлені в парламенті. І тому, по суті, це маленьке відображення настрою в парламенті довкола того в який спосіб вони б бачили необхідність внесення змін до Конституції. Саме це зумовило необхідність парламенту переглянути свої підходи до того, в який спосіб комісія повинна напрацювати відповідні зміни. Якщо в постанові від 4 березня було поставлено завдання перед такою комісією, вже до 15 квітня напрацювати певний законопроект, який був би внесений в сесійну залу і надалі обговорений всіма політичними силами,  то вже 8 квітня за рішенням комісії ми звернулись до сесійної зали і сесійна зала нас в цьому підтримала, продовжити строки роботи комісії і підготувати такого роду законопроект до 15 травня 2014 року. Це було зроблено абсолютно з об’єктивних реалій, оскільки в той час, коли ми мали готувати вже відповідний законопроект до нас продовжували надходити пропозиції від різних суб’єктів законодавчої ініціативи, в першу чергу від тих народних депутатів, які є представниками від політичних сил у складі тимчасової спеціальної комісії. Ми встановили інший дедлайн для того, щоб такі пропозиції надійшли до комісії, таким дедлайном було визначено 15 квітня. Але життя підказало, що і ця дата не є  остаточною і зміни продовжували надходити, фактично останні з них надійшли тільки минулого тижня і в п’ятницю ми змогли розіслати всім членам комісії для роботи.

Вчора буквально ми зібрали комісію і відповідно змогли хоча би узагальнити ці зміни. Разом з тим комісія не очікувала виключно ті пропозиції, які повинні надійти, а певні речі змогла зробити за той період часу, який був відведений. Насамперед, я вважаю, що великим досягненням є концептуальне бачення всіх членів комісії з приводу того, який може бути масштаб внесення змін до Конституції на цьому політичному етапі. (Шум у залі)

 Можна я закінчу, оскільки у мене інформація з приводу роботи комісії… з приводу роботи комісії. Я доповідаю інформацію про роботу комісії як це визначено регламентом роботи.

З приводу того, про що домовилась комісія. Комісія домовилась, що зміни, які будуть напрацьовані комісією, не можуть стосуватися І, ІІІ і ХІІІ розділу Конституції. Це важливе рішення, оскільки ви знаєте, що в разі, якщо б такі зміни були б підготовлені, відповідно до Конституції вони мають бути внесені за підписом не менше ніж 300 депутатів, і в разі їх прийняття, вони мають бути підтверджені всеукраїнським референдумом. Більше того, зважаючи на норму частини 5 статті 143 Регламенту Верховної Ради, такого роду законопроект не може одночасно  вносити зміни до  інших розділів Конституції України. Тому ми прийняли рішення, я вважаю, що  це визначальне фундаментальне рішення, що цих розділів у своїй роботі комісія стосуватися не буде.

Друге рішення, яке теж прийнято і довкола якого є принципова згода всіх членів тимчасової спеціальної комісії. В якій частині  ми маємо вносити відповідні зміни і можемо їх вносити? Мова йде про перший блок –   так званий блок балансу влади на центральному  рівні з приводу  вдосконалення парламентсько-президентської форми правління. Другий блок – це блок так званої децентралізації чи наділення реальними повноваженнями органів місцевого самоврядування. І третій блок – це реформа судової системи.

Що стосується пропозицій, про які ви кажете, які надійшли. В роботі комісії до комісії надійшло 986 пропозицій з  приводу того, як міняти Конституцію. Якщо ви хочете, щоб я давав оцінку кожній пропозиції, то для цього треба хоча б кілька місяців. І комісія зараз якраз шукає той  формат роботи, який допоможе нам реально попрацювати ефективно над цими пропозиціями. Але є великий позитив в тих пропозиціях, які надійшли. Перш за все мушу вам сказати, що переважна більшість з них  стосується саме цих трьох основних блоків  з приводу внесення змін до Конституції.  Це означає, що в найближчий час,  сподіваюся, у нас буде можливість і нагода напрацювати основу законопроекту, де будуть враховані всі ті пропозиції, які  не викликають різного роду тлумачення, і що головне негативного сприйняття в середовищі членів тимчасової спеціальної комісії. 

Всі ті питання, які вже зараз є контраверсійними, і з приводу яких ми не можемо однозначно  одразу дійти згоди в складі тимчасової спеціальної комісії, будуть винесені за дужки цього проекту і ми конкретно по кожній із цих пропозицій починаючи після того як ми …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. … і  спробуємо найти відповідне рішення в межах тимчасової спеціальної комісії. Хоча, якщо ми не знайдемо таких відповідей на всі питання, а я думаю, що очевидно, є певні речі, які комісія за  визначення не може зробити в межах свого формату, ми будемо виносити їх на розгляд сесійної зали і будемо просити і лідерів політичних сил і відповідно сесійну залу визначитися по кожній пропозиції окремо. І та пропозиція, яка набере відповідну кількість голосів і сану частиною тіла Конституції. В іншому форматі ми не можемо працювати апріорі, оскільки є велика кількість пропозицій, які, на яких наполягають певні політичні сили і які не сприймаються іншими політичними силами.

Наша мета, надважлива мета – спробувати нащупати той хиткий, крихкий компроміс, який може об'єднати всі політичні сили в парламенті і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість....

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  І знайти позитивний результат у вигляді прийняття відповідного позитивного рішення у вигляді не менше, ніж 300 голосів депутатів сесійної зали підчас прийняття остаточних змін до Конституції. Цей процес складний, цей процес непростий, але сьогоднішнє зібрання ми сподіваємося, нам повинно допомогти в цій роботі. Ми думаємо, що після сьогоднішнього зібрання ми отримаємо хоча б консенсусне концептуальне бачення Конституції, яке буде відповідним дороговказом для роботи комісії. Ми спробуємо надалі його на основі тих пропозицій, які надійшли наповнити конкретним змістом, щоб в невідкладній перспективі, вклавшись в ті терміни, які визначені Верховною Радою, ми напрацювали той законопроект, який зможе відобразити всі політичні бачення і необхідність внесення змін до Конституції на цьому етапі розвитку країни. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Петрович.

Невеличка ремарка. Наше завдання більш складне і відповідальне: не просто об'єднати політичні сили  в парламенті, а об'єднати українське суспільство – це наша головна мета і над цим, безумовно, ми повинні працювати.

Шановні  учасники відкритого засідання Верховної Ради! У нас дуже багато записалися на виступи. Щодо регламенту, пропозиція: 3 хвилини на виступ. І величезна проблема, шановні колеги, для  всіх виступаючих не перебільшувати регламент в зв'язку з тим, я ще раз підкреслюю, нам треба послухати не тільки народних депутатів, але нам треба почути і наших гостей, особливо представників регіональної влади, місцевого самоврядування, нам треба почути фахівців, експертів, які знаються на конституційних питаннях і пропозицій, яких є дуже важливими. Ми запросили представників різних регіонів, і саме головне, ми хотіли би почути позицію різних регіонів тут, в парламентській залі.

Саме тому я хочу проінформувати тих, то не виступав з парламентської трибуни. За півхвилини до завершення вашого виступу буде поданий звуковий сигнал. Це орієнтир для вас, що залишається зовсім небагато часу для завершення вашого виступу.

Шановні колеги, по порядку виступаючих, я прошу… Одну хвилину! Пропозиція наступна: щоб ми зараз послухали все ж таки представників політичних фракцій і груп парламенту. Саме від них буде залежати, безумовно, голосування щодо Конституції. І потім ми би так зробили: виступали би і гості, запрошені, і депутати Верховної Ради. Немає заперечень? Немає заперечень.

Шановні колеги… (Шум у залі) Шановні колеги, надто багато пропозицій на виступи. Тому 5 хвилин, в нас виступить тільки половина виступаючих.

Шановні колеги, слово надається народному депутату України, виконуючому обов'язки голови депутатської фракції "Батьківщина" Соболєву Сергію Владиславовичу. Будь ласка.

 

10:53:53

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, шановні присутні! Це вже на моїй пам'яті третя Тимчасова конституційна комісія. Я чудово пам'ятаю, як проходила робота ще над першим текстом Конституції незалежної України, який ухвалювався в ті буремні часи. І я думаю, що, на жаль, ключові питання, які ми сьогодні обговорюємо, залишаються тими питаннями, без вирішення яких ми ніколи не зможемо далі рухатися вперед.

Які це питання? Я думаю, що ключова річ, про яку я хотів би зараз говорити, - це питання місцевого самоврядування. Бо у нас якось відбувається постійна підміна понять: ми пробуємо розширювати чиїсь повноваження, займатися децентралізацією, чи принаймні проголошувати це, не розібравшись в ключових поняттях. А я думаю, що без ключової тези: "так а власне для кого і для чого ми розширюємо повноваження місцевих громад?" –   можна дати відповідь тільки виключно починаючи з ключового питання: "а що власне собою представляє місцева громада?". Це є територія області? Навряд чи. Це є територія району? Навряд чи. 100 відсотків наших громадян проживають в населених пунктах. Це місто, село, селище. І, на мій погляд, до тих пір, поки ми за основу не візьмемо саме цю тезу, про будь-яке розширення повноважень, збільшення цих повноважень, бюджетну самостійність, можливість наповнення бюджету ми будемо вести мову виключно тільки виходячи з якогось містечкового патріотизму, забуваючи про те, що ключове формування податків і зборів, ключові видатки, ключове забезпечення життєдіяльності відбувається на рівні міста, села, селища.

Я думаю, що це і повинно бути покладено в основу тих змін, які передбачаються в рамках широких змін щодо децентралізації управління в державі. Бо якщо децентралізацію розуміти під широкими повноваженнями регіонів, то виникає питання: "а власне яким чином формуються бюджети, обласний і районний?". Якщо ми далі передбачаємо, що це формування буде відбуватися  не за рахунок міста, села і селища, не за рахунок виконання ключових програм, я думаю нічого не зміниться і ми далі і в новому тексті Конституції будемо залишатися в примарах, які не дадуть можливості нам розвиватися. Саме в цьому і полягає ключовий пункт змін до Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за дотримання регламенту.

Від фракції Партії регіонів виступає Писаренко Валерій Володимирович. Прошу підготуватись народного депутата Карпунцова від "УДАРу".

 

10:57:01

ПИСАРЕНКО В.В.

Дорогие друзья, я хотел бы начать немножечко с другого. Вчера трагическое, жестокое, бессмысленное покушение на харьковского градоначальника наверно поставило перед нами с вами совершенно другие задачи. И нам сегодня важно дать ответы на эти все вопросы для того, чтобы мы понимали в какой стране мы живем. То что произошло вчера –  это демонстрация силы людей, которые хотят, чтобы все пребывали в состоянии страха. Это демонстрация безнаказанности, которая, к сожалению, сегодня опутала всю страну.

Мы говорим спасибо харьковским врачам, которые вчера спасли жизнь меру,  который отвечал за жизнедеятельность и отвечает за жизнедеятельность полуторамиллионного города. Харьковчане как никто знают цену этому человеку, который за несколько лет сделал из Харькова цветущий город  с большой перспективой.  Его девиз "любить Харьков и работать для людей" неоднократно им подтверждается. И сегодня очень важно, чтобы политики прекратили дискуссию о том, кому нравиться позиция политическая, кому не нравиться, кому нравиться человек, кому не нравиться. Давайте отвечать за результаты своей работы. А Геннадию Кернесу мы желаем скорейшего выздоровления для того, чтобы он продолжал работать над Харьковом, любить этот город и работать для людей.

Стосовно Конституції і пропозиції Партії регіонів. Ми вважаємо, що вкрай необхідно довести це питання до кінця і саме зараз. Ми вважаємо, що питання децентралізації сьогодні, можливо, стоїть одне на найпершому місці.  Хочу зазначити, що я дуже уважно вислухав виступ Прем'єр-міністра України і хочу сказати, що ми в багатьох питаннях маємо спільну позицію. Але, як говорять, диявол, він в невеликих питаннях, і ми всі про це знаємо.

Партія регіонів наполягає на тому, щоб саме в Конституції було вирішене питання російської мови як другої державної.  Ми вважаємо, що питання децентралізації влади є в багатьох моментах. Ми пропонуємо запровадити прямі вибори керівника області шляхом відкритого голосування.  Ми пропонуємо передати виконавчу владу на місцях виконкомам, які будуть сформовані на рівні районів та областей. Ми пропонуємо створити префектури, які будуть здійснювати контроль від імені Кабінету Міністрів стосовно політики Кабінету Міністрів. Ми наполягаємо на бюджетній автономії регіонів. Ми говоримо про те, що саме на рівні Конституції ми можемо побороти корупцію спростивши процедуру імпічменту Президента та встановивши, що імпічмент також буде за корупцію і для Президента в тому числі. І тут, в сесійній залі, без жодних проволочок ми будемо ухвалювати таке рішення. Якщо можна, ще 20 секунд.

Необхідно остаточно зробити баланс між всіма гілками влади. Нам потрібно раз і назавжди покласти край, коли у нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини дайте на виступ.

 

ПИСАРЕНКО В.В.  … у нас роками, на жаль, сперечаються, хто є власником цієї країни. Цього не повинно бути. Люди не повинні виділяти Президента, Прем'єр-міністра, Голову Верховної Ради, як людей, які мають якісь права на цю країну. Всі ми повинні працювати на цю країну.

Не менш важливим є питання щодо врегулювання термінів проведення виборів на всіх рівнях. І ми тут хочемо провести широкий діалог з цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерію Володимировичу, дякую. Тому що у нас не виступлять просто інші гості сьогоднішнього засідання.

Шановні колеги, я запрошу на трибуну Карпунцова Віталія, Валерія Віталійовича від політичної фракції "УДАР". Будь ласка. А наступний – Симоненко, підготуватись будь ласка.

 

 11:01:03

КАРПУНЦОВ В.В.

Шановні присутні! Говорячи про запропоновану Партією "УДАР" концепцію змін до Основного закону держави, необхідно відзначити, що в її основу було покладено тезу про необхідність перерозподілу влади для уникнення її зосередження в одному центрі впливу. І це стосується як трикутника "парламент – президент – уряд", так і децентралізації влади з метою розширення повноважень місцевих представницьких органів влади.

На останньому необхідно сконцентрувати особливу увагу. В інформпросторі деструктивні сили всередині України та за її межами свідомо намагаються підмінити концепцію децентралізації зосереджених в центрі влади та ресурсів, саме розширення прав адмінтеродиниць, їх представницьких органів, збільшення частки податків, що залишаються в місцевих бюджетах тощо саме федералізацією, яка є абсолютно чужою для традицій державотворення в Україні.

При підготовці змін ми свідомо не втручалися до розділу ІІ Конституції, який регулює права і свободи і обов'язки людини і громадянина. Закріплений в ньому об'єм прав є більш ніж достатнім для гарантування природних позитивних прав людини, будь-які інші права і свободи є, по суті, похідними.

У той же час, як свідчать сьогоднішні реалії, основна проблема полягає не в достатньому обсязі закріплених в Основному законі прав і свобод, а в можливості їх реалізації, що  в останню чергу залежить від належного функціонування загальнодержавних та місцевих виборних органів, а також від наявності в країні незалежних судів.

Саме тому пропонована "УДАРом" концепція змін  торкається, як вже було зазначено раніше, в першу чергу, обрання Верховної Ради, Президента  України, формування складу Кабінету Міністрів, кола повноважень цих органів та їх змісту, а також питань судоустрою з метою гарантування на конституційному рівні незалежності судової гілки влади від законодавчої та виконавчої і глави держави.

Окремо хочеться підкреслити і комплексність цих всіх змін. Перш за все, змінами до Конституції ми пропонуємо деполітизувати процедуру призначення як загальнодержавних, так і місцевих виборів, передавши ці функції повністю на Центральну виборчу комісію.

З метою завершення переходу до парламентсько-президентської моделі республіки пропоновані наші зміни передбачають розширення змісту та обсягу повноважень Верховної Ради  України. Ми пропонуємо закріпити на конституційному рівні порядок роботи Верховної Ради, а саме, присутності  226 народних депутатів. Ми пропонуємо введення поняття "конституційного закону". Це ті закони, які є основними в державі і повинні прийматися трьома п'ятими від їх складу. Ми пропонуємо новий формат призначення уряду разом із повною командою і програму діяльності уряду саме в момент призначення.

Звичайно, ми пропонуємо і системні зміни в судовій владі. Ми пропонуємо зміну функцій прокуратури. Ми пропонуємо, звичайно, і зміни в адміністративно-територіальній реформі нашої держави, ми пропонуємо на конституційному рівні обмежити повноваження місцевих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини дайте, будь ласка.

 

КАРПУНЦОВ В.В.  Зосередивши їх переважно на координації діяльності територіальних органів, центральних органів влади та нагляді і контролю за законністю рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Натомість передбачається, що виконавчому органу місцевих рад надаються законом окремі повноваження органів виконавчої влади, які реалізовуються ними в межах наданих їм для цього коштів державного бюджету. Для виконання таких повноважень держава передає органам місцевого самоврядування  не тільки права і обов'язки, а кошти і державну власність.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Слово надається  голові фракції Комуністичної партії Симоненку Петру Миколайовичу.

 

11:04:56

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, до Конституції  в першу  чергу, на наше глибоке переконання,  мають бути внесені зміни з тих питань,  які сьогодні викликають  гостре протистояння  в суспільстві та загрожують небезпечними наслідками. Пропозиції Компартії викладені в газеті "Голос  України" від 1 лютого цього року.І ви маєте можливість більш   детально ознайомитись  з комплексом пропозицій від Компартії. Я викладу тільки конкретні  у той проміжок часу, який відведений для виступів. 

Передусім, ми підтримуємо численні пропозиції про перехід до федеративного устрою  України. За нашим глибоким переконанням – це зніме багато гострих питань, які   розколюють наше суспільство та дозволить наповнити реальним змістом  регіональне і місцеве самоврядування. Федералізація не тільки  послабить диктат центру, а головне, сприятиме піднесенню відповідальності  місцевих і регіональних органів за розвиток регіонів та відповідних територій. 

Ліквідація посади Президента та державних адміністрацій в областях і районах, передача їх функцій виконавчим комітетам відповідних рад усуне двовладдя, стане важливим кроком у демократизації  вітчизняної політичної системи, реалізації конституційних  положень про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є український народ.

Надзвичайно важливим є і те, що перетворення  регіонів на повноправних суб'єктів федерації може  послугувати основою для розв'язання дуже  непростої проблеми Автономної Республіки Крим.  Зрозуміло,  що федералізація  країни обумовить необхідність перетворення парламенту на двопалатний. Народних депутатів Палати представників       потрібно обирати, на нашу думку,  за пропорційною системою, а членів  ради регіонів –  за мажоритарною системою. 

Має бути і реалізована вимога мільйонів наших громадян стосовно закріплення в Конституції статусу російської мови як державної. Україна є постійно нейтральною державою, яка не входить до будь-яких військово-політичних блоків і дотримується відомих неядерних принципів. І ця норма повинна знайти відображення у новому тексті Конституції.

У Конституції слід сказати і про те, що  громадяни в Україні… не про те, що нгромадяни України  мають такі-то права і свободи, бо сьогодні записано людина має право. Ну і майте право, коли в тебе ні грошей, нічого немає. А треба записати, що держава гарантує ці права і чітко викласти зміст гарантій. Безумовно важливе значення має і те, що сьогодні є дискусійним. Ми вважаємо за доцільне залишити за органами прокуратури функцій нагляду за дотриманням законів щодо прав і свободи громадян. Щорічно понад мільйон громадян України звертається саме до цих органів, шукаючи відповідь, як захистити свої права.

Ми також вважаємо, що Конституція повинна закріпити і те, що судді обираються низової ланки на 5 років безпосередньо населенням відповідних міст чи районів, передбачивши можливість відкликання тих суддів, які не виправдали довіри.

І останнє. Ми вважаємо, що в обстановці гострого протистояння в країні, коли ведеться війна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. .. коли ведеться війна проти власного народу, в якій задіяні війська, танки, літаки і вертольоти, гинуть люди, коли деякі кандидати на посаду Президента піддаються моральному і фізичному терору, немає підстав розраховувати на те, що президентські вибори відбудуться в умовах вільного волевиявлення виборців. Тому вибори потрібно відкласти і провести їх після врегулювання ситуації і внесення змін до Конституції. Глава держави має обиратися під чітко визначені конституційні повноваження. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається голові фракції "Свобода" Тягнибоку Олегу Ярославовичу. Прошу підготуватися Олесю Донію.

 

11:08:48

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Обговорюємо, товариство, надзвичайно важливу річ, Основний закон нашої держави і Конституція нова Україні потрібна. Але сьогодні український народ від українського парламенту, від української влади потребує почути іншого, коли вже буде завершена нарешті, оголошена антитерористична операція? На превеликий жаль, ця антитерористична операція фактично викликала лише додатковий сплеск тероризму в деяких регіонах України. І тому нам треба негайно скликати додаткове засідання сесії парламенту, знову викликати сюди силовиків і слухати, що там робиться. Чому далі відбувається викрадення людей? Чому здають працівників "Альфи" і вони попадають в полон? Чому їх не визволяють? Чому на сьогоднішній день там, на цій території Донецької, Луганської областей розпочалися фактично етнічні чистки, люди пропадають? Може нам в першу чергу треба навчитися виконувати бодай би діючу Конституцію, а потім думати про якісь оновлення.

 І  тому, товариство, це є ті злободенні питання, які є сьогодні вкрай необхідні, парламент має працювати, має ухвалити Закон про люстрацію, бо без люстрації не буде ніякої Конституції, не буде ніякого нового порядку в українській державі. Але в будь-якому випадку, якщо ми говоримо про Конституцію, то не треба дуже поспішати. Невже ви думаєте, що ухвалення чи навіть обговорення цієї Конституції зупинить сепаратистів і терористів, ні в якому випадку це не станеться. І тому "Свобода" чітко має своє бачення і запропонувала свій проект Конституції, який пропонує загально-народно обговорити і ухвалити. І ми вважаємо, що наш проект Конституції, наше бачення як змінити систему влади в Україні, воно є набагато ефективнішим. В першу чергу, за державним устроєм Україна має бути унітарною державою, ніяких федерацій і навіть ніяких автономій. (Оплески)

 Друге. Що стосується форми правління, тут ми маємо повністю відкинути будь-які намагання нам тут нав’язувати парламентську республіку в державі, виключно парламентську. Так, децентралізація влади має відбутися, тому що саме влада і режим Януковича централізували владу, і, до речі, ті хто прислужували тому режиму зараз найбільше верещать про децентралізацію. Але повноваженнями треба ділитися і в першу чергу ділитися в питаннях бюджетно-фінансового розподілу, тобто бюджет має формуватися знизу до гори і це має бути зафіксовано. Але президентська влада так само має бути міцною і сильною, має бути новий обраний парламент, законодавчий орган влади, треба скорочувати з 450 до 300. Треба ухвалювати Закон про депутатську недоторканість, суддівську і президентську. І найважніше, народ має право не тільки обирати владу, а прозора і проста процедура, що має бути зафіксовано в Конституції, відкликати цю владу, народ має стати справді єдиним джерелом влади в Україні як це зафіксовано в нашій теперішній Конституції і має бути зафіксовано в іншій Конституції.  Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! На парламентську трибуну запрошується Доній Олександр Сергійович від фракції "Суверенна європейська Україна" .

 

11:12:09

ДОНІЙ О.С.

Шановні пані та панове! Напередодні, коли почали обговорювати Конституцію, я зателефонував одному із  відомих знавців Конституції  Віктору Мусіяці і запитав, чи не готовий він перед нами виступити, обговорити зміни до  Конституції? Він сказав, що ні, ні  в якому випадку. Я кажу: як же так? Він сказав, що він готовий прийти лише  з однією метою, щоб довести, що ніяких змін в Конституцію проводити не потрібно, іноді потрібно керуватися лікарським принципом – не зашкодь.

У нас, коли не хочуть виконувати  закони і Конституцію, намагаються внести зміни. Депутати не хочуть голосувати самостійно, а це, вибачте, стаття 84, кнопкодави. Вони вирішують внести зміни до Конституції. Депутати не хочуть позбавлятися сумісництва, 9 чоловік у нас зараз є і на державній посаді і в депутатах, а це  стаття 78 і 79. Значить, що потрібно?  81-а. Значить потрібно змінити Конституцію, так?

Натомість, що нам запропонували? Я стверджую, що промова Арсенія Яценюка спонукає до ліквідації державності і це без ніякого пом'якшення і ніяких м'яких слів. Ліквідувати в умовах агресії з боку Росії обласні  державні адміністрації означає здати  півкраїни.  Ви вже так здали Крим, скільки ви ще хочете здати? От в Криму була така ситуація, там не було обласної державної  адміністрації, там був Кабмін, фактично виконком. Зараз ви пропонуєте в Донецькій області ліквідувати обласну державну адміністрацію. Вчора російські фашисти там бітами били за українські прапори, тепер там не буде обласної державної адміністрації, не буде обласної державної адміністрації в Харкові, не буде в Херсоні. Скільки областей ви хочете здати?

Я звертаюсь зараз до міністрів, міністрів-майданівців. Ви що не наважуєтесь сказати своєму прем'єру, що це ахінея ліквідувати обласні державні адміністрації з ситуацією конфлікту з  Росією, де ваша сміливість?  Ви майданівці чи хто ви такі? Де ваші язики і куди ви їх сховали?

Ліквідувати обласні державні адміністрації в умовах конфлікту – означає здати півкраїни. Нам потрібно передавати повноваження на місця.  Місця – це село, містечко, місто, саме туди нам потрібно передавати бюджети і повноваження територіальні утворення, якими є області, нам потрібно навпаки – єднати в усій Україні, це потрібно розуміти. І не дивно, що Партія регіонів і Компартія солідаризувалися з такою ганебною позицією Арсенія Яценюка. Якщо він не змінить свою позицію, повинен подавати у відставку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до слова запрошується Пилипенко Володимир Пилипович від депутатської групи "Економічний розвиток".

 

11:15:09

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую, пане Голово. Шановні колеги, шановні присутні! Група "Економічний розвиток", Володимир Пилипенко, Полтавщина.

Шановні колеги, Україна, приєднавшись до Ради Європи, зобов'язалася виконати ряд спеціальних зобов'язань, які містяться у спеціальному висновку Парламентської асамблеї №190. І протягом майже 19 років Україною виконано значна частина зобов'язань, які випливають з її членства у Раді Європи. Проте залишаються не виконаними ряд зобов'язань, у зв'язку із чим Парламентська Асамблея у своїх багатьох резолюціях неодноразово закликала українську владу співпрацювати в цьому аспекті із органами Ради Європи, зокрема враховувати висновки Венеціанської комісії в процесі внесення змін до Конституції.

Так протягом майже 19 років українська сторона зверталась до Венеціанської комісії з проханням надати оцінку з конституційних питань 18 разів. Зокрема 10 висновків Венеціанської комісії безпосередньо стосувалися  аналізу законопроектів про внесення змін до Конституції України. Частина положень цих законопроектів отримали схвальну оцінку комісії, проте значна частина  не....  визнана такими, що не відповідає європейським стандартам та вимагає подальшого доопрацювання. Що маємо на сьогодні? Фактично, Верховна Рада України багато чого зробила для того, щоб повернутися до Конституції в редакції, яка була з 2006 року і внесені зміни, які були законом (2222). Цей законопроект також вивчався і експертами Венеціанської комісії, і він, як визначили експерти, теж неідеальний і містить  багато прогалин, які, в принципі, на собі українці відчули, починаючи з 2006 року. Більш того, окремі зміни в 2004 році вони  піддавалися і критиці з боку європейських експертів. В чому  саме стосувалася критика? Лише декілька прикладів наведу. Перш за все, це положення щодо того, що народні депутати не повинні прив'язувати окремих депутатів до його членства в парламентській фракції або блоці, оскільки це порушує вільний та незалежний мандат народного депутата, який йому дали виборці, про що сьогодні сказав Прем'єр-міністр. Це принципи, які регулюють взаємовідносини між Президентом, Верховною Радою та урядом, це також роль та компетенція Генерального прокурора, яка повинна бути переглянута; роль Уповноваженого з прав людини – вона повинна бути зміцнена.

Ми також від імені групи, хочу сказати, що повністю підтримуємо всі напрацювання, які Венеційська комісія рекомендувала Україні. А також ми вважаємо, що безпосередньо необхідно працювати у трьох напрямках – це децентралізація влади, це баланс влади між Президентом, парламентом та Кабінетом Міністрів, а також посилення гарантій незалежності судової влади. Але ми не повинні забувати і про інші питання, зокрема ті питання, які хвилюють виборців, але чомусь, на жаль, не обговорюються у Верховній Раді. Це той же кількісний склад Верховної Ради України, це ті ж самі питання статусу народного депутата і пільг. Все це ми повинні обговорити на тимчасовій спеціальній комісії, і ми повинні дати в парламент консолідований проект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ПИЛИПЕНКО В.П.  … який би був схвалений не 300 голосами, а 400 чи 450 голосами. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу на парламентську трибуну Голенка Валерія Миколайовича, голову Луганської обласної ради. Будь ласка.

 

ГОЛЕНКО В.М. 

Уважаемые коллеги, ключевой принцип и одновременно стратегическая задача, которая должна быть решена благодаря изменениям в Конституцию Украины, - это максимальная децентрализация власти, полномочий и бюджетных ресурсов. Это же и метод, что очень важно сегодня, метод преодоления сегодняшнего острейшего конфликта. Важно, что идея расширений полномочий местного самоуправления объединяет всю Украину, и в этом я неоднократно убеждался во время встреч с коллегами. Руководители местных советов и востока, и запада настаивают на расширении спектра полномочий до объема, который позволит им стать действенной властью, а не просто декорацией, которая сегодня имеет место. Так давайте реализуем эту идею, тем более что именно децентрализации власти и финансовых ресурсов добиваются сегодня сотни тысяч граждан востока Украины, которые участвуют в массовых акциях протеста. Давайте перестанем бояться сделать решительный шаг. Ведь мы можем решить сразу две задачи: успокоить протестующих людей и продвинуться на пути к демократии.

Я полностью согласен с проектом Закона о внесении изменений в Конституцию Украины в части, закрепляющей право областных и районных советов формировать собственные исполнительные органы. За областными администрациями или представительствами, как бы мы их ни называли, остаются при этом функции исключительно надзора и контроля за соблюдением прав граждан. Но я уверен, на уровне районов администрации не нужны. Оставляя райгосадминистации, мы оставляем основу для конфликта полномочий между ними  и районными советами, заложником которого всегда является громада. Органа государственной исполнительной власти на областном уровне достаточно для осуществления контрольных функций в городах и районах области.

Наконец еще один принципиальный момент. Очень важно, чтобы суть реформы местного самоуправления и административно-территориального устройства была понятной людям и принятой ими. Помните, что было с проектами Романа Бессмертного? Общество категорически отвергло их как раз из-за того, что в предложенной схеме административно-территориального устройства не были учтены реалии и потребности людей.

Сейчас опять обсуждается идея объединить два-три района в один. Я уверен, это большая ошибка. Люди четко знают: есть райцентр, есть районная больница, есть районный ДК и вся социальная инфраструктура. А если начнем районы объединять, укрупнять, то, это условно, из трех больниц останется одна и все остальное придёт в упадок. И так будет во всем. Важно сохранить районы в сегодняшних границах как базовую структурную единицу. А во входящих в состав населенных пунктах в качестве первичного органа местного самоуправления могут быть созданы органы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити півхвилини.

 

ГОЛЕНКО В.М. Говоря об изменениях, которые сделают наш Основной закон более совершенным, демократичным и современным, не могу не сказать еще об одном, о необходимости на самом высоком законодательном уровне закрепить государственный статус русского языка родного для десятков миллионов граждан Украины. Этот шаг будет реальной убедительной демонстрацией того, что Киев уважает и ценит миллионы своих русскоязычных сограждан. Именно взаимное уважение…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за виступ.

Шановні колеги, я запрошую на парламентську трибуну  голову Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Жванія Давида Важаєвича, будь ласка.

 

11:22:46

ЖВАНІЯ Д.В.

Уважаемые коллеги, приглашенные, я подготовил длинное выступление, но после выступления Премьер-министра, после выступления других членов я, наверное, его зачитывать не буду.  Я хочу очень коротко высказать свое мнение, мнение комитета и тех структур, с которыми мы плотно работаем.

Сегодня, когда что-то начинается неправильно, оно и поплывет неправильно. Само создание комиссии в рамках Верховного Совета оно уже с нарушениями, потому что в зале Верховного Совета нет ни одного подготовленного проекта, который бы комиссия могла бы рассматривать. А возможность рассматривания комиссии всего лишь две: или Президент вносит проект Конституции, или 150 народных депутатов после того, как Конституционный Суд рассмотрит этот вариант. Ни одного, ни другого сегодня в зале Верховного Совета нет. Мы создали комиссию и рассматриваем по сути ничто. И проводим по этому поводу дискуссию.

Арсению Петровичу хочу сделать небольшую поправку, что у нас Конституция 2004 года это не урядово-президентская форма правления, а парламентско-перзидентская. Поэтому уряд не может быть инициатором внесения Конституции в зал парламента. Когда мы нарушаем принципы, мы не сможем никуда и дальше поплыт,ь соответствующие качества этой дискуссии, качества принятых решений будет совершенно не тем, который ожидает украинский народ. То, что реформа назрела нам подчеркивают и наши международные партнеры, что конституционный процесс должен быть продлен и продолжен. Это очень сложный, серьезный проект, от чего зависит благополучие страны на многие-многие годы. И мы находимся в очень критической ситуации. Поэтому принимать Конституцию страха, я считаю, что это нецелесообразно.

Мы должны принимать Конституцию злагоды, и будущего, и развития. Поэтому для этого нужно ее принимать, во-первых, в соответствии с нормами принятия Конституции.

Во-вторых, в то время, когда мы успокоим то, что у нас сегодня происходит в стране, когда уже будет налажена система власти, когда заработают все институции. После этого, я думаю, ни один субъект, - ни Президент, ни парламент не откажется принимать активное участие в наведении до нормальной формы Конституции четвертого года. Имеется в виду, когда должны быть балансы между президентской вертикалью власти и парламентской.

Еще раз хочу подчеркнуть. Когда мы начинаем дискуссию за 4 недели до президентских выборов о полномочиях, это введение, введение в заблуждение избирателя. Я хочу четко заявить, что Президент, который будет избран 25 числа, он будет избран с полномочиями, которые выписаны в Конституции четвертого года, в которой сегодня существует государство. И никаких других возможностей не существует.

После этого начнется конституционный процесс и дискуссия вокруг Конституции. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, Кабінету Міністрів треба йти працювати. Я би просив, щоб Арсеній Петрович, у зв'язку з тим, що тут згадувалась позиція його виступу, зробив деякі коментарі перед тим, як уряд піде до свого приміщення для роботи, відповідно до вимог Конституції. Будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А. П.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! В першу чергу ми хотіли би висловити вам подяку за те, що ви вислухали позицію уряду України щодо децентралізації влади.

Друге, що я хотів би зазначити, що дуже прикро, коли зараз в парламентській залі фактично лунають виступи про те, як Конституцію намалювати під нового Президента. Так так Янукович малював! Того Януковича немає. Саме тому завдання, яке стоїть сьогодні перед Україною,  мати Конституцію не під нового Президента, а під український народ. Саме тому країна повинна пройти по шляху децентралізації влади і зменшення повноважень центральної влади і передачі її на місця. Саме тому не з Києва повинні призначати керівника обласної і районної державної адміністрації, якого, по-перше, за хабарі призначали, а по-друге, який опікується питанням, як при владі зберегтися, а не як працювати на відповідну територіальну громаду.

Саме тому ми повинні людям віддати в руки додаткові важелі впливу на свою територіальну громаду, на своє місто, на свій район, на свою область. Саме тому нам потрібно накінець-то усвідомити, що в конструкції, де Президент є єдиною особою, яка впливає на все, є одна найбільш хибна річ – потім з нього стає не президент, а злочинець.

І тому не треба так рвати голоси і глотки за кандидатів в Президенти. Давайте так рвати глотки за народ України і думати про те, яка буде народна Конституція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую на парламентську трибуну голову Запорізької обласної державної адміністрації Баранова Валерія Олексійовича. Будь ласка.

Підготуватися Ставнійчук Марині Іванівні.

 

БАРАНОВ В.О. 

Добрый день, уважаемые друзья! Сегодня, как никогда, Украине нужна эффективная власть. Очень жаль, что мы 20 лет занимались популизмом и беспредельно развалили страну.

Сегодня у нас есть последний шанс, это моя глубокая убежденность. Однако, я уверен, что нельзя процесс конституционный отдавать на партийные торги. Когда Конституцию хотят писать партийные лидеры вместо того, чтобы ее писали профессиональные юристы, практики на основании лучшего опыта, который есть в мире, и основополагающих научных принципов, которые нацелены на демократическое развитие общества и экономики.

Мы обязаны ликвидировать  областные и районные администрации. И против этого сегодня выступают те, кто никогда не работал в местном самоуправлении  и не понимает, что там происходит.

Об управлении.  Идеальная  двухзвенная   система управления: берешь в руку один конец палки и знаешь точно, куда попадет  второй. Хуже управлять цепком, намного сложнее. Поэтому наша сегодняшняя система  управления имеет шесть звеньев: президент, правительство, министерства, обладминистрации,  райадминистрации, сельский голова, громада –  то есть система полностью неуправляема.

Нам сегодня нужно решать эту проблему в первую очередь.  Не надо сегодня только пугать    людей объединением сел, здесь об этом говорили,  нужно говорить об разукрупнении  районов. У нас сегодня есть районы, в которых 8 тысяч живет населения, есть, в которых 3 тысячи живет, есть, где 20 тысяч живет населения. У нас, в Запорожской области  68 процентов сел, в которых живет менее  500 человек. Как можно управлять этими людьми? 

Выборы местных советов должны проходить только по мажоритарной системе. Партийная демагогия  и корпоративные интересы разрушили нашу страну.  Запрет  подкупа  избирателей через снятие   с регистрации должен очистить советы от балласта и  от лоббиста.

Конституция должна определить четкий перечень полномочий  советов и гарантий  на 30-50 собираемых процентов от доходов.  Не нужно учитывать сюда средства для делегированных полномочий  и должно быть право наше на распоряжение землей не только в пределах жилищного   строительства. Сегодня нужна система информированности общества о планах по децентрализации власти, именно система по сетевому графику, без подготовки сознания общества к восприятию реформ, ни одна из них  не может быть реализована. Нужны методички в сельсоветы,  муниципальные слушания, конференции, круглые столы, выступления на телевидении и в газетах специалистов, даже  листовки. Людям нужно показать, что то, за что они борются,  уже реализуется. В этому успех наших реформаторских  деяний. Спасибо вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за виступ.

Слово надається керівнику Головного  управління з питань  конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента Ставнійчук Марині Іванівні. Будь ласка.

 

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати, колеги! В ідеалі, в тому числі і українському, наслідком конституційної реформи має стати оновлений Основний закон, який сприймався повною мірою усім українським суспільством. Це має бути той конституційний договір, суспільний договір, який об'єднає країну, досягне тієї правової якості, який дасть можливість вважати основний закон держави основою правової системи і основою діяльності держави.

В Україні історично склалося так, що прийняття та внесення змін до Конституції України пов'язані з кризами. Сьогодні ми також, в умовах кризи, проводимо конституційний процес. Хочу сказати, що держава українська вичерпала усі ресурси пострадянського перехідного стану, в тому числі і самої держави, і її основного закону. На сьогоднішній день, будемо говорити правду, держава втратила довіру своїх громадян. Зовнішні викликати, також військової агресії, є абсолютно реальними. Однак і за цих умов дуже важливо, щоб рішення, які приймаються з питань конституційної реформи, виходили із довгострокової перспективи, а не вкотре ґрунтувалися на рефлексії поточного конституційного моменту. Конституція, як писав …, має бути піднята вище звичайної політики. Наріжним каменем конституційного права є Конституція, як акт, який повинен мати і стабільність, і легітимність. У зв'язку з цим, хочу сказати, що зміни до Конституції мають бути адекватними, системними і комплексними. Є п'ять пріоритетів, про які забувають, на жаль, політики у конституційному процесі.

Перший пріоритет, який є ключовим і визначає суть усіх інших питань, пов'язаних як із суттю Конституції, з її формуванням так і з реалізацією Конституції. Це питання реального закріплення на основі європейських стандартів, системи прав і свободи людини. В тому числі, є необхідність сьогодні розглядати права третього покоління, які давно дебатуються у світі. Сьогодні, на жаль, реально, коли говориться про зміни Конституції і політики, і експерти, на жаль, говорять про владу, забуваючи і вирішуючи в основному питання влади на центральному, регіональному, місцевому рівні, забуваючи, що суть влади визначають якраз зміст прав і свобод людини. І саме збій у системі прав людини, не забезпечення гідності привели до тих процесів, які ми маємо.

Друге. Розширення і вдосконалення врегулювання інститутів безпосередньої демократії. Люди мають право брати участь у прийнятті рішень і нести відповідальність разом з владою, на регіональному, на місцевому, державному рівні.

Третє. Дійсно, існує очевидна проблема ефективності організації державної влади на центральному рівні. Територіальний устрій нашої унітарної держави, баланс централізації і децентралізації влади на місцях, реформа місцевого самоврядування є четвертим серйозним питанням. І, з рештою, п’яте …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте півхвилини завершити. Будь ласка.

 

СТАВНІЙЧУК М.І. Я завершую.

П’ятий пріоритет, який необхідно завершити в ході конституційного процесу – це визначення міжнародного статусу України із забезпеченням можливостей українській державі інтегруватися у світові і європейські процеси.

Шановні колеги, питання конституційного процесу – це питання легітимності Конституції, на жаль, про це забули в 2004, 2010 і сьогодні забувають. Шановні колеги, є процедура змін до Конституції України, яку необхідно достеменно дотриматися і у зв’язку з цим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

СТАВНІЙЧУК М.І. … консолідувати суспільство, є необхідність провести вибори Президента в один тур і на це сьогодні повинні бути направлені зусилля всіх політиків і експертів для того, щоб після того, коли ми вимагатимемо повноцінних суб’єктів конституційного процесу, парламент, Президент, дійсно, серйозно підійти до питання вирішення суті змін до Конституції України. Надзвичайно серйозна проблема, яку дуже сьогодні недооцінюють політики.

Завершуючи, шановні колеги, хотіла би сказати, що зовні нам нав’язується штучний вибір. Ті, хто говорять про федералізацію, ви хтось подивились як на рівні Конституції Російської Федерації вирішується питання федералізації? Є ось такий величезний обсяг повноважень, виключно федеративного рівня, є ось такий величезний рівень і обсяг повноважень спільної компетенції центральної і суб’єктів федерації, які вирішуються виключно на рівні  федеративних законів і ось такий малесенький суб'єкт федерації, який має ось такий  мінімальний об'єкт федерації.

Шановні колеги, ми маємо величезну цінність – унітарну державу. Ми сьогодні повинні попрацювати насамперед…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Марино Іванівно, я прошу у нас же багато дуже виступаючих, я і так вам дав додатковий час. Дякую, прошу сідати. Я кажу, прошу сідати. Дякую.

Будь ласка, слово  надається Олегу Ляшку, народному депутату. Будь ласка.

 

11:37:39

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України! Я думаю, що для всіх очевидно, що Конституція не приймається під дулами автоматів. Конституція не приймається під нажимом бандитів, терористів і  диверсантів  з автоматами, в балаклавах і так далі.

Коли  я бачу на цій трибуні одного із спонсорів сепаратистів на Луганщині Голенка, який виходить сюди і на голубому глазу розказує -  дайте їм повноважень. Красти менше треба! Заправки свої газові в Луганську…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, Олег Валерійович, коректно виступати, тут представники місцевого самоврядування. Будь ласка, я  виключу вам мікрофон. Будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Олександре Валентиновичу, тут представники не лише місцевого самоврядування, тут представники сепаратистів у нашій залі, і їм ви даєте можливість виступати, а нам ні. Ви не тим мікрофон  відключаєте.

Тому місцеві еліти, що хочуть? Банда Януковича  чотири роки грабувала країну. Революція усунула банду Януковича від влади. Що сьогодні банда Януковича хоче? Вони хочуть залишитися при владі, вони хочуть далі красти, далі ґвалтувати, далі знущатися над українським народом і вони кажуть: не трогайте нас, ми буде самі господарі на своїй території. Ми візьмемо в кабалу місцевих українських громадян, ми що захочемо те й робитимемо. А якщо ви нам цього не дасте, ми  профінансуємо терористів, ми їм відкриємо кордони, ми їм занесемо налічкою бабла для того, щоб вони створювали проблеми, потім ходитимемо до Турчинова, казатимемо: "Ми порішаємо місцеві проблеми, не трогайте наш бізнес". Ось що вони роблять, тому сьогодні головне завдання – це не зміна Конституції, сьогодні головне завдання, пан Турчинов, який відключає мені мікрофон, сьогодні  головне завдання – це  захист країни, територіальної цілісності і суверенітету. І ви замість того, щоб мені мікрофон відключати, ви не давайте мікрофонів терористам і сепаратистам. Ви проведіть антитерористичну операцію і ліквідуйте диверсантів, які сьогодні вбивають в Україні на Донбасі людей за те, що вони говорять українською мовою, за те, що вони носять українського прапора. Ви сьогодні ялові боягузи, ви перетворили наш Донбас на кримінальний анклав, де людина нормальна боїться вийти на вулицю, бо її чи викрадуть, чи уб'ють, чи зґвалтують. От чим ви маєте займатися. Наведіть порядок в країні!

Україні сьогодні треба стабільність, спокій, відсутність хаосу, відсутність терористів. Україні сьогодні треба сильна влада, Україні сьогодні треба сильна рука, яка не заграє з терористами, не веде з ними ніяких перемовин. Розмова з ворогом одна: якщо ворог не здається, його знищують. Українські громадяни – це наша цінність, яких ми цінуємо і поважаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово надається президенту Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних рад Ради Європи Романовій Наталії Андріївні. Будь ласка.

Підготуватися Кириленко В'ячеслав Анатолійович.

 

РОМАНОВА Н.А.  Шановний Олександр Валентинович, шановні народні депутати, шановні присутні!

Я думаю, що ми з вами так гаряче обговорюючи питання  змін до Конституції, розуміємо, що на сьогодні Україна має певне вікно можливостей. І я як президент Палати регіонів Конгресу місцевих регіональних влад Ради Європи можу засвідчити, що протягом останніх рік, два ми в нашій Палаті регіонів, в нашому Конгресі постійно приділяємо увагу Україні.

І, звичайно, блок, який пов'язаний з реформуванням місцевого самоврядування, є одним з найважливіших блоків внесення змін до Конституції. І мені здається, що коли ми сьогодні говоримо про те, що треба мати баланс гілок влади, то в першу чергу ми говоримо про те, щоб передати фінанси на місця, щоб мати добру послугу населенню. Коли ми говоримо про децентралізацію, ми фактично говоримо про те, що Україна повинна вже давно була виконати, бо ще 1997 року ми затвердили Хартію європейську місцевого самоврядування, де принцип субсидіарності є основоположним. І на сьогодні ми знаємо, що та концепція, яка розроблялася за допомогою трьох асоціацій, яка напрацьована вже дуже давно, вона затверджена Кабінетом Міністрів, і в основі цієї концепції якраз лежить передача повноважень, в тому числі і фінансових, на місця.

Що ми маємо на сьогодні? В моїй уяві, та держава, яку ми сьогодні маємо, дуже нагадує таку собі екзотичну пальму, де десь наверху виростають золоті батони і є багато листя, але внизу жодного листочка немає. І ви всі присутні представники місцевого самоврядування знаєте, як важко вирішувати проблеми на місцях.

Тому, звичайно, Рада Європи готова надати будь-які можливості: і фінансові, і експертні, - для того щоб змоделювати і, врешті, зрозуміти, як буде рухатися процес реформування місцевого самоврядування, скільки це буде коштувати.

І я можу сказати, що, обговорюючи по суті цей блоку, я не думаю, що хтось тут проти питання децентралізації. Я абсолютно погоджуюся з Мариною Іванівною стосовно того, що люди на місцях не розуміють різниці між федералізацією і децентралізацією, але вони чітко знають, що їм треба мати гроші на те, щоб працював дитячий садок, працювала лікарня і таке інше.

Тому я думаю, що, не скажу вам новину, буде не одна ще моніторингова місія, постмоніторингова діяльність, яку будуть здійснювати і Конгрес, і Рада Європи. І я закликаю разом з урядом, разом з Верховною радою знайти можливість і правильно розташувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте півхвилини завершити.

 

РОМАНОВА Н.А.  … і правильно розташувати в часовому просторі ті необхідні зміни, які створять той необхідний баланс, в результаті якого наша Україна буде дуже сильною державою.

І останнє. На останній сесії ми проголосували резолюцію по Україні, де тільки 22 людини були проти. Це тільки Російська Федерація. А всі інші – "за". Нас дійсно підтримують, на нас сподіваються і в тому числі не тільки Європа,  країни "Східного партнерства"...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, слово надається голові Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Кириленку В'ячеславу Анатолійовичу. Прошу підготуватися  Козирєву  Павлу Генріховичу.

 

11:45:02

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, партія "За Україну!", "Батьківщина".

Шановні виборці, шановні колеги! Перш за все ми тут різний зміст вкладаємо подекуди у термін "децентралізація". Одні бачать децентралізацію як збільшення повноважень місцевих громад, а інші бачать децентралізацію як дезінтеграцію України. І, сподіваюсь, таких меншість. Децентралізацію як перший етап на шляху взагалі ліквідації суверенітету і територіальної цілісності України. От з таким баченням треба покінчити і чітко розмежувати тих, хто хочуть унітарної децентралізованої України із збільшеними повноваженнями місцевих громад, із передачею грошей на базовий рівень, при чому це рівень "понад усе село, селище місто" і тих, які просто зараз використовують ситуацію в країні, в тому числі навіть і ці слухання, для того, щоб продовжувати ескалацію напруги у східних регіонах. Сподіваюсь, налаштованих конструктивно значно більше.

Разом з тим, перед будь-якими змінами до Конституції ми повинні чітко, усіма фракціями, усіма політичними силами засудити сепаратизм і тероризм. Тому що зміни до Конституції не можуть відбуватися і творитися на тлі того, як спецпризначенців українських катують в прямому ефірі російських телеканалів по суті, як знаходять убитих людей у річках на Сході, як б'ють арматурою людей, які мають просто інші погляди і вийшли на мирну демонстрацію. Всі ті, хто обговорюють зараз зміни до Конституції, повинні засудити ці явища і цим самим підкреслити, що вони за мирний і еволюційний розвиток суспільного процесу в Україні, який завершиться консенсусними змінами до Конституції.

Разом з тим, якщо говорити дуже коротко по змісту, то огульне скасування зараз по всій країні місцевих державних адміністрацій призведе, на мою думку, до хаосу і сепаратизму. Оскільки значною мірою буде використано деструктивними політичними силами для дестабілізації ситуації в країні. Треба дуже зважено і обережно підходити до цього питання. Укрупнювати райони, їх має бути не шістсот з чимось, а сотня і трохи більше. Там лишати державні адміністрації, зменшувати їх повноваження, але ці повноваженні повинні бути вагомими і такими, які дозволяють  утримувати порядок на місцевостях. Ну, і інші питання, пов'язані із прямими виборами місцевих керівників, вони повинні також бути відрегульовані. Бо просто обрати князька місцевого, який тут же оголосить якусь чергову самопроголошену республіку, можна. А от, що потім з цим робити, це велике питання. У зв'язку з цим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте півхвилини завершити.

 

КИРИЛЕНКО В.А. У зв'язку з цим пропоную винести на найближче засідання парламенту прекрасний законопроект, внесений громадськістю і експертами, 4289, який чітко врегульовує ці питання і з адміністраціями, і з виконкомами, і з повноваженнями місцевих громад. Це буде конструктивний шлях, який прислужиться нашій спільній справі.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається голові Асоціації малих міст України, міському голові Українки Козирєву Павлу Генріховичу.

Прошу підготуватись Гєллєру Євгенію Борисовичу до виступу.

 

КОЗИРЄВ П.Г. Шановна громада, я глибоко шокований. Це і є парламент держави? Тут приймають рішення, домовляються. Для того ж потрібно хоча би слухати. Я думав тут зберуть людей, які годують дітей, які ремонтують будинки, ну, які прибирають, громади, в нашій країні. Скажуть, от ми щось тут придумали. Скажіть, вам це подобається чи вам це допоможе, чи вам це потрібно,  чи що вам потрібно? Послухають, приймуть якісь рішення.

Я вибачаюсь. Покричали на камеру, розбіглись. І для кого ми зараз будемо це казати, якщо б черга дійшла до міських голів? Я сподіваюсь, що у нас вистачить клепки, у нас, у вас, найти 300 голосів і врятувати країну. Я твердо впевнений, що ця реформа змінить і ми не впізнаємо Україну. У всякому випадку я точно знаю, що якщо це відбудеться, що Гройсман буде почесним громадянином нашої громади. І я сподіваюсь, це підтримають всі громади країни. Але до цього свята життя потрібно ще дожити.

Я сподіваюсь, Володимир Борисович, хоча б наш профільний віце-прем'єр почує сьогодні, є він тут. Казначейство. Слухайте, друзі, у вас поруч з Верховною Радою розбивають клумбу. Я зайшов, в туалеті туалетний папір є. Це ж незахищені статті бюджету. Яким чином громадам це незахищені статті, а для Верховної Ради чи державних органів виконавчої влади це статті захищені? Потрібно вирішувати питання це зараз і робити хоча б те, що було добре, було якось.

Давайте сьогодні – державні податки витрачає держава, місцеві податки витрачає громада. Мало, багато, - скільки прийшло, стільки й витрачаємо. Але громада витрачає свої гроші, держава – свої. Бо сьогодні громада грошей не має! Вони є тільки на папері. Платежі блокуються.

Друге питання. Це тендери. Я приведу приклад. По наших законах, тендерну ціну можна збільшувати на 10 відсотків. Паливо. Ви всі знаєте, мабуть, ну, всі заправляються, що набагато більше бензин подорожчав, ніж 10 відсотків. Ми повинні розривати угоду і заключати, проводити новий тендер. Але сьогодні жодної немає строчки в законодавстві, що робити в цей проміжок часу. Але "швидкі допомоги" потрібно заправляти щодня.

Шановні друзі, є дуже багато речей, які потрібно робити сьогодні, поки ми дійдемо до цього втілення реформи, яка змінить країну. Давайте проведемо комітетські слухання, більш професійні. Давайте зберемо керівництво уряду, керівництво асоціацій місцевого самоврядування і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

 

КОЗИРЄВ П.Г.  Предметно переговоримо, що робити сьогодні, завтра і післязавтра, аж допоки ми не знайдемо голоси на цю стратегічну для нашої країни реформу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за виступ.

Шановні колеги, слово надається голові бюджетного комітету Гєллєру. Єдине, що я не бачу його в залі.

Шановні колеги, поки голова комітету шукається, знаходять, будь ласка, Віталій Володимирович Кличко. Фракція попросила дати вам виступ.

 

11:52:43

КЛИЧКО В.В.

Шановні депутати, шановні виборці, шановні українці! Я розумію, що на сьогоднішній день обговорення змін до Конституції дуже важливо. Дуже важливі кроки, які ми на сьогоднішній день приймаємо і робимо. Але найважливішим сьогодні зробити все, щоб наша держава залишилася цілісною, для того, щоб кожен українець, незалежно від регіону, де він живе, де мешкає, відчував себе впевнено. І сьогоднішній день, всі події, які відбуваються на Сході – Луганськ, Донецьк, Харків – вони вносять дуже великий неспокій до кожної родини, до кожної сім'ї, до кожного українця, незалежно від регіону.

Я впевнений в тому, що нам потрібно призначити, Олександре Валентиновичу, я звертаюся до вас як до Голови Верховної Ради, багато питань є до силовиків, багато питань до ситуації, яка на сьогоднішній день розвивається і в багатьох місцях неконтрольована. Ми, фракція "УДАР", ініціюємо проведення позачергової сесії, закритої сесії, де ми можемо  задати  питання, за участю  силовиків,  Міністерства внутрішніх справ, МВД, армії, де ми зможемо почути  звіт про те, як відбувається антитерористична акція – це перше. І по-друге, у нас, у всіх є багато питань, які ми хочемо задати.  Тому у  мене прохання. Призначте, будь-ласка, чи сьогодні після обіду, чи завтра  сесію за участю силовиків, де ми зможемо почути звіт і також отримати відповіді на багато питань, які на сьогоднішній день у нас є.

Ще раз хочу підкреслити: на сьогоднішній день завдання для кожного з нас, для кожного українця для того, щоб був спокій, для того, щоб  кожен українець себе відчував впевнено, не боявся, не хвилювався за свою родину і міг впевнено дивитись   в завтрашній день. Тому що такої впевненості на жаль, на сьогоднішній день  в Україні немає. Це позачергове завдання для  кожного з українців.

І чекаємо від вас відповіді про ініціативу скликання  засідання Верховної Ради за участю силовиків, закритого засідання,  де ми зможемо  почути відповіді на питання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, я думаю, що  обов'язково ми це зробимо і я з керівниками фракцій обговорю питання,  на коли це краще зробити. Тому що дійсно це негайне питання, яке потребує обговорення.

Я запрошую до слова  голову міста Алчевськ. Косюга Володимир Іванович,  будь ласка.

 

КОСЮГА В.І. 

Уважаемые участники общественных слушаний, полностью согласен  с необходимостью внесения кардинальных изменений в Конституцию Украины, этого требует сама жизнь. Промедление принятия  решения законодательного урегулирования вопроса местных  референдумов, проведения Всеукраинского референдума, конституционного определения статуса русского языка становится реальной угрозой существования страны. Непременное решение  и этих  вопросов необходимо для  снятия социального напряжения, восстановления  общественного согласия.

Важным вопросом конституционного урегулирования является местное самоуправление. Гарантии его  существования, самостоятельности, реальных возможностей   и обеспечения жизнедеятельности громад.

Я убежден, что внесение изменения в действующую Конституцию Украины, это шанс привести организацию местного самоуправления в соответствии с нормами европейской хартии. Самым болезненным вопросом деятельности местного самоуправления остается финансовое обеспечение. То есть, есть соответствующие полномочия, но, как их выполнять никто не знает. На сегодня территориальные громады не имеют не экономических, не финансовых стимулов к развитию самосовершенствования. Во избежание дальнейших таких проблем, вношу предложение о включении в текст Конституции Украины в раздел "Местное самоуправление" статьи 9 Европейской хартии местного самоуправления в полном объеме. Отдельно обращаю внимание на необходимость закрепления в конституционном порядке норм и ответственности государственных органов власти, в частности, материально перед местным самоуправлением. То есть в чем смысл предложения? Любое принятое решение, которое приводит к убыткам городских, сельских, поселковых и других громад, должно компенсироваться в полном объеме. При этом законодательная реализация должна быть достаточно простой по форме и по времени. Приведу пример, жилищно-коммунальное хозяйство, городская громада города Алчевска, который прославился техногенной катастрофой, участвует в правительственной программе. Своими деньгами проектирует реконструкцию 213 лифтов, правительство принимает соответствующее решение, но сегодня оно не выполняется. Есть, так называемые, инвестиции, эти деньги находятся на территории Украины, на сколько мне известно, решение правительства не выполняется.

Я бы хотел обратиться к Премьер-министру Арсению Петровичу, обращаюсь к министрам, присутствующим здесь, принять соответствующие меры или отменить это распоряжение, чтобы не позорить не городского ни голову, ни тех, кто принимал это решение. Самая идеальная Конституция не будет действовать, когда ее положения не обеспечены законами. Вы знаете, проанализировали действующую Конституцию юристы, с которыми я работаю. На сегодняшний день, на нашему мнению, не принято шесть законов, которые регулируют конституционные нормы. Это, прежде всего, Закон о коммунальной собственности, про мирне зібрання и так дальше. Я, как городской голова, уверен в том, что мы все должны сделать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте півхвилини завершити.

 

КОСЮГА В.І.   … в стране ситуации, по разным причинам мы не смогли реализовать многое ожидаемое от наших гражданами Украины, но у нас есть шанс все исправить. Для этого мы должны услышать и выполнить  требования народа Украины в независимости от национальности, вероисповедания и места проживания.

В то же время есть глубокое убеждение в том, что сам факт проведения такого форума приглашение на него не только ученых, но и специалистов-практиков является свидетельством того, что государство этого желает. Искренне ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за виступ.

Шановні колеги, слово надається народному депутату України Дерев'янко Юрію Богдановичу. Будь ласка, підготуватись Юрію Ганущаку.

 

11:59:52

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б.

Шановний Олександр Валентинович! Шановні колеги, запрошені, виборці! Громадянське суспільство сьогодні вимагає від парламенту прийняття змін до Конституції, які б докорінно змінили побудову влади в Україні. Знаєте, попередня влада зробила все можливо для того, щоб централізувати владу, а тепер теперішня влада повинна зробити все можливо для того, щоб її децентралізувати. Більшість населення України вимагаючи більших економічних та соціально-культурних прав і повноважень для регіонів в якому воно проживає не розрізняє нав’язану ззовні децентралізацію в якості  федералізації, яка фактично ослаблює державу, з тією децентралізацією, яка фактично має державу зміцнювати.

Саме децентралізація має полягати в тому, щоб внести зміни до Конституції, які? Перше, закріплять розширені повноваження органів місцевого самоврядування, з можливим представництвом в області, уряду або Президента для загального нагляду з тим як здійснюються і виконуються закони.

Друге. Утворення виконавчих комітетів, районних рад, обласних рад замість держадміністрацій, тобто здійснення виконкомами саме виконавчої влади, а також прийняття рішень щодо коштів. Також у новій Конституції мають бути передбачені відповідні запобіжники контролю  та відповідальності перед владою. Таким запобіжником у більшості країн Європейського Союзу є більш пропорційний розподіл між Президентом, урядом і парламентом і абсолютна незалежність судової гілки влади, надання парламенту функцій контролю за виконавчою владою.

Щодо політичної відповідальності урядовців. Ви знаєте, в разі, якщо урядовцям чинний парламент висловлює недовіру, то це означає, що будь-який урядовець не має права займати, будь-які урядові посади, які були визволені, звільнені через недовіру у чинній каденції парламенту.

Наступне. Зміни до  Конституції мають створювати також ті дієві механізми громадського контролю за діяльністю нової влади, як вибори, можливість відкликання народних депутатів, а також депутатів усіх рівнів, контролю за  коштами державного бюджету та  місцевих бюджетів. 

Нова Конституція має містити механізми та правила проведення усіх рівнів. Потрібно відмовитись від тієї ганебної практики, коли під час кожних виборів діюча влада для себе підбирає ту систему, яка є найбільш вигідною для  неї.  Обрання депутатів Верховної Ради, обласних рад має відбуватися виключно за партійними відкритими регіональними списками, всі інші депутати місцевих рад повинні обиратися на мажоритарній системі.

Зміни також мають передбачати  скасування загального нагляду прокуратури. Оновлена Конституція має стати тим реальним суспільним договором, а не просто  угодою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

 

ДЕРЕВ’ЯНКО Ю.Б. Реформування Конституції має бути спрямоване на посилення  парламентаризму. І  ми, народні депутати України,  цілковито та беззаперечно маємо підтримати сьогодні територіальну цілісність, суверенітет та недоторканність кордонів України, збереження громадянського миру, підтримки єдності України та європейської  інтеграції як основи для  подальших перетворень у нашій  державі.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається експерту Ради Європи з  питань місцевого самоврядування Ганущаку Юрію Івановичу. Будь ласка.

 

ГАНУЩАК Ю.І. 

Пані та панове! Декілька пасток: перша – прямі вибори керівників виконавчих органів на рівні областей та районів. Це перша і невід'ємна ознака федералізму.

Друге. Ліквідація органу державної влади загальної юрисдикції, місцеві і державні адміністрації, мовляв, функціями контролю може займатися прокурор, хоча реально функція прокуратури – це представлення державного звинувачення, а не загального нагляду. Також екзотичною є пропозиція об'єднати посади обраного керівника виконавчого органу та голови МДА. Підступною можна вважати вимогу передачі більшості загальнодержавних податків до бюджетів регіонів. Зверніть увагу: до обласних, а не до бюджетів базового рівня, при цьому не враховуються як величезні диспропорції, так і рухливість цих податків на території. На жаль, є і більш вишукані пропозиції, насамперед, пропозиція: призначати та звільняти голів держадміністрацій виключно урядом. Це свідчить про політичну кон'юнктурність, намагання понизити статус Президента. В той час він повинен бути, забезпечувати стабільність політичної системи, оскільки уряд є політично заангажований, то  забезпечити  політичну нейтральність голови держадміністрацій неможливо. Інша помилка – ліквідація представництва держави в районах. Дійсно, сьогодні їх багато і вони слабкі, але концепція формування спільних округів передбачає, що їх буде не більше сто і це майбутні райони. І передача на цей рівень більшості функцій державного управління через МДА дозволяє уникнути сепаратизму. До речі, створення 96-ти департаментів у Франції дозволило Наполеону зберегти від розпаду обезсилену революцією країну. По суті, голова держадміністрації – государеве око на місцях, єдина посадова особа на території, якій повністю можна довіряти з боку центру як уряду, так і Президенту, тому і вимоги до нього особливі. Насамперед, політична заангажованість, він повинен забезпечити єдине правозастосовування в  Україні, тому має бути ротація кожні три роки. Статус голови МДА дозволяє вирішити болючу проблему компетентності керівників виконавчих органів рад. Адже, парадокс демократії полягає в тому, що люди голосують в основному серцем, а не розумом і обирають часто професійно не здатних управляти складним комунальним господарством. Так от контроль за законністю актів органів місцевого самоврядування здійснює голова державного представництва і при чому це дозволяє виховати в новообраної місцевої ради  принаймні законослухняність, він має тільки один місяць для того, щоби зупинити акт, який вважає незаконним – подати в суд.

Не варто зводити функції голови МДА тільки до контролю за актами місцевого самоврядування. Інша ділянка його відповідальності – координація діяльності територіальних органів, міністерств та відомств. В цьому випадку голова МДА забезпечує зворотній зв'язок, сигналізуючи про недоліки правозастосування безпосередньо до Кабміну. Цей порядок є серйозним антикорупційним запобіжником. Безперечно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити півхвилини.

 

ГАНУЩАК Ю.І.   … для українського політикуму правил взаємовідносин між місцевим самоврядуванням та виконавчою владою вимагає осмислення і апробацію. Прекрасною можливістю для цього є застосування такої моделі в місті Києві. Йдеться про прийняття закону номер 4289, який передбачає розділення повноважень міського голови, що обирається киянами і очолює виконавчий орган влади, та голови КМДА, який призначається урядом і виконує контрольні функції по відношенню до актів самоврядування. Це буде наочним підтвердженням щирості намірів влади здійснити реформу територіальної організації влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я пропозиція, щоб ми працювали без перерви у зв'язку з тим, що дуже багато бажаючих виступити, і щоб ми мали можливість заслухати всіх наших колег.

Зараз слово надається Катеринчуку Миколі Дмитровичу, народному депутату України. Будь ласка. Прошу підготуватися Бабенку Миколі Вікторовичу.

 

12:07:54

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні виборці, шановні учасники слухань! Я думаю, що всіх дивує зараз, хто чує цю дискусію, дуже низький рівень розуміння того, що треба робити в конституційному процесі. І я тут бачу, що в нас є судді Конституційного Суду, Олександр Мороз є, які, ну, напевно, радіють від того, що почалася нарешті розмова про децентралізацію влади, зміцнення органів місцевого самоврядування. Але, на жаль, в цей політичний процес, в якому сьогодні знаходиться Україна, він впливає на можливість навіть слухати, що пропонує уряд.

Що пропонує уряд? Ну, перш за все, він говорить про те, що треба передати владу на місця, громадянам України. Це подобається сьогодні існуючій еліті: партійній, державній? Ні, не подобається. Тому що з людьми треба буде рахуватися.

Владу громадам – це основне гасло, яке сьогодні має лунати в цих змінах до Конституції, тому що там живуть люди, там приймаються рішення. І послухайте мерів міст, які говорять, що вони відсунуті взагалі від можливості впливати на життя людей, які живуть в їх місті, в їх селищі. Тому що в них нічого нема. Над ними є якісь міністри, які їм призначають директорів шкіл, над ними є міністри, які призначають їм голів лікарень, над ними є якісь люди, які призначають їм міліціонерів. Тобто все, що мало б впливати на життя людини, забрано десь кудись. І відповідальності за ці призначення і за такі рішення не несе ніхто. Тому те, що пропонує уряд, це, в принципі, польська модель децентралізації влади. Зміцнення можливості повноважень органів місцевого самоврядування це єдиний правильний шлях, по якому має рухатися Україна. В умовах вибору України в напрямку євроінтеграції.

Нам треба подумати про імплементацію Лісабонської угоди, частини Лісабонської угоди , яка має стати невід'ємною частиною нашої Конституції.

І крім того треба говорити про те, що сьогодні в нас президентські вибори. Яким ми хочемо бачити Президента? Ну, я думаю, що відповідальним. Як він може бути відповідальним, коли стаття 111 Закону "Про  Конституцію" називається Імпічмент? Вона непрохідна. Тому що Президент вносить Генерального прокурора свого, його призначають. А цей Генеральний прокурор ніколи не відкриє кримінальну справу на Президента.

Хочемо мати цивілізований рух до демократичного суспільства – ні депутатській недоторканості і ні недоторканості Президента. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається голові Київської обласної ради Бабенко Миколі Вікторовичу. Будь ласка. Прошу підготуватися Ємця Леоніда Олександровича.

 

БАБЕНКО М.В.

Шановні депутати! Кабінетом Міністрів України була прийняти концепція реформування місцевого самоврядування, яка, як ми розуміємо, має стати дорожньою картою по проведенню реформ місцевого самоврядування та децентралізації влади.

Що хвилює нас найбільше, це   те, що позитивні зміни запропоновані концепцією не вилюються тим фактом, що в черговий раз місцеві бюджети не матимуть фінансової самостійності і знову будуть  залежати від міжбюджетних трансфертів.

Якщо взяти за основу модель фінансових умов здійснення місцевого самоврядування запропонованих концепцією та перекласти її на реальні показники Київщини у 2013 році, то в ідеальному варіанті із 7 мільярдів 500 мільйонів гривень видатків Київська область за новою фінансовою моделі потребувала б 2 мільярди 200 мільйонів гривень трансфертів із державного бюджету. Тобто дотації із державного бюджету складали б 30 відсотків.

Я хочу наголосити, що 30 відсотків трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам це найбільш оптимістичний сценарій, який передбачає 100 відсотків надходжень від податку на прибуток  підприємств до місцевих бюджетів та не враховує видатки, пов'язані із додатковими повноваженнями, що їх мають отримати новоутворені виконкоми. В реальності розмір трансфертів буде знову складати від 40 до 60 відсотків. Ми змушені наголошувати, що справжня реформа місцевого самоврядування та децентралізація влади почнеться не з реформи територіальної організації влади і не з передачі повноважень від голови адміністрацій до голови виконкому, а з моменту, коли буде забезпечена реальна фінансова самостійність місцевих бюджетів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за виступ.

Слово надається народному депутату України Ємцю Леоніду Олександровичу.

Прошу підготуватися Морозу Олександру Олександровичу.

 

12:13:04

ЄМЕЦЬ Л.О.

Дякую. Ємець Леонід Олександрович фракція "Батьківщина", місто Київ.   Я хочу говорити про ті зміни, які плануються внести у восьмий розділ Конституції, а саме сьогодні він називається правосуддя. І почав би я з того, що за всі двадцять з гаком існування незалежності України, ми ніколи не мали досконалу судову владу. І те, що відбувалося останніх два роки, коли іменем України приймалися рішення, де на біле говорилося чорне, і особливо яскраво це було видно і проявилося у тих рішеннях, як приймали по подіям авто- і євромайдану, абсолютно постановочні судові процеси, де протоколи написані під копірку з однаковими граматичними та орфографічними помилками, використовувалися в абсолютно не пов'язаних подіях одним і тим же суддею, який чітко усвідомлював, що він приймає рішення неправосудне, і робив це свідомо. Прикриваючись і наголошуючи потім на те, що до нього надійшла вказівка або від керівника суду, або від Адміністрації Президента. Чітко засвідчило, що судова влада останнім часом використовувалася виключно в основному як каральний інструмент тоталітарного режиму Януковича.

І правильно сьогодні говорив Арсеній Петрович Яценюк. Наше завдання і ті завдання, які ми ставимо перед Конституційною комісією сьогодні і перед Верховною Радою, забезпечити, щоб ніколи вже в майбутньому будь-хто, хто б не був на посаді Президента, не мав можливості використовувати суддю і його рішення, які він приймає іменем України, для задоволення своїх позицій, ідеологічних чи будь-яких інших.

Суддя як єдиний арбітр сьогодні між сторонами, які отримали спір, має користуватися довірою. Інакше тоді судова влада взагалі не має ніякого сенсу.

І саме тому був прийнятий Верховною Радою перший крок у вигляді Закону про відновлення довіри до судової влади. І це дуже серйозний крок, який забезпечив вперше, мабуть, за весь час існування парламенту передачу повноважень владних від однієї гілки влади до іншої, я маю на увазі судового самоврядування, парламент відмовився і передав повноваження по призначенню на адмінпосади до судового самоврядування.

А ті позиції, які ми плануємо запровадити у змінах до Конституції, є логічним і потужним продовженням цієї нашої системи децентралізації влади в судовому самоврядуванні. І саме тому планується, щоб ані Президент, ані Верховна Рада не приймали тієї участі, як сьогодні, у формуванні суддівського складу. Передати ці повноваження Вищій раді юстиції...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити півхвилини.

 

ЄМЕЦЬ Л.О. Сформувати новий склад Вищої ради юстиції на інших принципах і забезпечити з усіма тими пропозиціями, які сьогодні є в змінах до Конституції, те, що сьогодні відсутнє у судовій владі і в суспільстві України, а саме, довіра до судової влади, до тих людей, які приймають рішення, і саме, власне, до тих рішень, які приймають. Наш обов'язок – забезпечити відновлення довіри до судової влади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Морозу Олександру Олександровичу, який був Головою Верховної Ради  1994-1998 роках, 2006-2007 роках. Будь ласка, Олександре Олександровичу.

 

МОРОЗ О.О.

Шановні учасники слухань! Ми переживаємо сьогодні серйозну кризу державності. Якщо нічого не зробимо, втратимо державу.

Чи прийняття Конституції  вирішує цю проблему? Ні, звичайно. Але вона дає сигнал для суспільства, що політики, органи влади налаштовані на зміну системи влади. Бо без того ми будемо продовжувати рухатися в нікуди і розвалимося остаточно.

Зміни до Конституції необхідні. Сьогодні це всі розуміють. І сьогоднішня дискусія теж говорить про те, що в цілому всі розуміють суть тих перемін, які треба внести в Основний закон. Це парламентсько-президентська модель управління; це унітарна держава з сильними виборними структурами, виборною місцевою владою; ліквідація державних адміністрацій (не треба боятися цього слова, бо це – середовище корупції); зняття…  спекуляції щодо мови, це подобається комусь чи не подобається, кожен може користуватися вільно своєю мовою при збереженні статусу державної – укрїанської мови; це судова система прозора; і конституційний порядок забезпечується самим народом; влада під контролем народу у всіх ланках.

Що важливо, адже йдеться про системні необхідні зміни, а не про нову Конституцію. Я це спеціально підкреслюю, не про нову  Конституцію. Із цього приводу я хотів би сказати кілька речей, які мабуть не всім сподобаються.

Ми повинні подати сигнал суспільству, що треба сьогодні зробити і з Конституцією, і з усією системою влади таким чином, щоб Конституцію прийняти до осені. Чи може це забезпечити нинішній парламент наш, навіть якщо він був би абсолютно одностайний? Я думаю, що ні. Почитайте 13 розділ Конституції і ви скажете, що це за процедурою неможливо.

Крім того, парламент, як і вся влада, в Україні має негативну оцінку. Чи можемо ми переносити негативну оцінку влади на Конституцію? Ні в якому разі, Конституція повинна бути вища цього. Тому згадані зміни стосуються того, що більше вся процедура передбачає, Конституцію треба приймати на всеукраїнському референдумі, всеукраїнському конституційному референдумі, який оголосити мати Президент новообраний, щоб він розумів, чим він повинен займатися. Бо його справа не виконувати фантастичні зобов'язання, який він зараз проголошує, той чи інший, а забезпечив дотримання Конституції всіма і закон один для всіх. Тоді тільки можуть бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, півхвилини.

 

МОРОЗ О.О. Я закінчу зараз. Президент може оголосити референдум, підготовлений відповідно, за Конституцією ж нашою на початку червня, у вересні, на початку вересня провести референдум, до кінця року провести перевибори, дострокові вибори Верховної Ради, місцевих органів влади і тоді тільки можна говорити про реалізацію того, що ми тут зараз обговорюємо під час слухань.

Я хотів би, щоб ми були свідомі у необхідності цих кроків, бо інакше ми у розмовах втратимо нашу державу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, слово надається народному депутату Кайді Олексію Петровичу. Будь ласка.

 

12:21:00

КАЙДА О.П.

Дякую. Шановний головуючий, шановні народні депутати, представники громадськості, засобів масової інформації! Сьогодні Україна перебуває в процесі конституційних змін і конституційна реформа в країні перш за все це є вимога українського народу. Безумовно, Конституція насамперед повинна відповідати політичним і соціально-економічним реаліям, з врахуванням перспектив розвитку держави, в іншому випадку вона залишиться декларацією про наміри. Реформуванню підлягають багато галузей господарства, в тому числі і банківський сектор, враховуючи це необхідно внести до Конституції зміни, що стосуються діяльності Національного банку України і загалом банківської системи.

Тому пропонуємо: перше – Нацбанк має координувати наглядову політику щодо комерційних банків, водночас треба забезпечити контроль за діяльністю Національного банку з боку парламенту та громадськості.

Друге. Необхідно розглянути питання введення кримінальної відповідальності з антисоціальну, монетарну та іншу політику Національного банку України.

Третє. Необхідно забезпечити контроль держави над банківською сферою, державні банки мають становити щонайменше 30 відсотків банківського капіталу країни. Це дозволить державі контролювати банківський сектор через ринкові механізми, зокрема, легко впроваджувати актуальні програми та обмежити лихварські, грабіжницькі відсотки комерційних  банків.

Четверте. Також треба стимулювати створення муніципальних банків, якщо ми говоримо про розвиток місцевого самоврядування, про підсилення ролі місцевого самоврядування необхідно забезпечити певними і фінансовими ресурсами. І цими муніципальними банками буде володіти місцева громада і, зокрема, контрольним пакетом.  Ми за формування банківських структур змішаної форми власності за умови контрольного пакету у власності держави.

П’яте. Крім цього, контрольні пакети всіх  банків в Україні мають бути в руках українців. Результати контролю, балансові звіти банків повинні бути доступними та публічними.

Шосте. Для кредитування проектів різного рівня необхідно створити державні банки розвитку, розділені за  секторальним принципом. Вони мають бути не надто спеціалізовані, щоб  не створювати надмірні управлінські витрати.

Сьоме. Також потрібно налагодити ефективний, прозорий механізм рефінансування банків, в якому Нацбанк має передусім керуватися економічною, а не політичною діяльністю.

Наша Революція гідності народила нову державу, яка більше не збирається миритися з корупцією, брехнею, хабарництвом чи не чесними судами. Нова Конституція України …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте півхвилини завершити виступ.

 

КАЙДА О.П. Нова Конституція України повинна стати серцевиною для єдності та побудови могутньої, справедливої, неподільної, унітарної і правової української держави на засадах соціальної та національної справедливості. Держава, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української нації. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається голові Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї і молодіжної політики Палатному Артуру Леонідовичу. Будь ласка.

 

12:24:51

ПАЛАТНИЙ А.Л.

Дякую. Шановний  головуючий! Шановні колеги!  Останнім часом ми дуже багато часу і уваги приділяємо політичним питанням,  нехтуючи питання соціальної політики. З одного боку, це логічно в умовах російської збройної агресії, з іншого боку, це  більшість людей, як на Сході, так і на Заході України насамперед цікавлять соціальні питання, зокрема, питання  підтримки сімей з дітьми, багатодітних сімей, молодих громадян.

Безумовно, на перший план для всіх громадян України вийшло питання збереження миру, власною безпекою. Проте для заспокоєння ситуації, зниження температури  в суспільстві необхідно вирішувати соціальні питання. Тому при визначенні оптимальної системи побудови державної влади ми повинні не намагатися задовільнити регіональні політичні та  економічні еліти, а передусім визначити таку систему управління, яка буде комфортна для  мільйонів громадян нашої держави. Водночас, необхідно зазначити, що немає універсального підходу до вирішення  проблем сімей з дітьми, в тому числі багатодітних та  малозабезпечених сімей, про це свідчить регіональна статистика щодо   дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, якщо на Західній Україні частка дітей сиріт вдвічі менша загальноукраїнського показника, то в Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях така частка, на жаль, найбільша.

Так само відрізняється частка дітей-сиріт охоплених сімейними формами виховання від 70 відсотків – у Запорізькій і Миколаївській областях, до 90 відсотків – у Рівненській області. Водночас найбільша частка усиновлених дітей – це 17 відсотків у Києві в місті та Київській та Донецькій областях, найменша – у Тернопільській, Львівській та Миколаївській областях, це до 6 відсотків. Таким чином потрібно дати кожній області можливість обрати власні форми державної підтримки сімей з дітьми та дітей-сиріт, та інших категорій громадян, які потребують державної підтримки. Водночас необхідно зберегти державний контроль за дотриманням прав дитини, своєчасною виплатою держаної допомоги сім'ям з дітьми, одиноким матерям, матерям-героям, щоб захистити зазначені категорії громадян.

Зараз проходить багато дискусій навколо двох питань: федералізація та децентралізація. При чому не всі  розуміють, в чому їх різниця. При федералізації ми отримаємо посилення бюрократичного апарату в усіх областях України, обрання місцевих князьків, які будуть не підтримані... не підконтрольні ні народу, ні Президенту, ні центральній владі. Тому необхідно іти шляхом створення виконавчих комітетів обласних та районних рад, які отримають додатків повноваження щодо розвитку місцевих громад, у тому числі і додаткові фінансові ресурси. Водночас замість державних адміністрацій необхідно створити невеликі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, півхвилини.

 

ПАЛАТНИЙ А.Л.   ... для збереження державного контролю за дотриманням законодавства, цілісного використання бюджетних коштів та захисту наших громадян. Впевнений, ми сьогодні маємо шанс отримати європейську систему побудови органів державної влади та місцевого самоврядування, де інтереси людей будуть в центрі нашої уваги. Необхідно відмовитися від політичних амбіцій та приватних інтересів, розробити збалансований проект змін до Конституції та провести всенародне обговорення цих змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається Мартинюку Адаму Івановичу. Будь ласка.

 

12:28:57

МАРТИНЮК А.І.

Шановні учасники наших слухань, шановні виборці! Давайте кинемо оком на 20-літній шлях нашої історії. І ми, на жаль, дійдемо до сумного висновку: жодні вибори, чи то парламентські, чи то вибори Президента, чи то вибори місцевих органів влади, у нас не відбувалися за одним і тим же законом. Під кожні вибори ми писали новий закон. Ще більше, жоден Президент не жив за встановленою Конституцією, під кожного Президента обов'язково писалася нова Конституція. На превеликий жаль, і сьогодні, на 23-му році незалежності, ми цих правил не змінюємо. І якщо бути відвертим, а, я думаю, підтвердять мої слова представники академічної та іншої юридичної науки: жодна Конституція, яка приймалася, практично не приймалася, одні взагалі приймалися антиконституційно, а другі були на грані величезного конституційного фолу.

З чого починалося? В 1995 році так званий Конституційний договір 8 червня, який був прийнятий 240 голосами в цьому залі, а Конституцію змінює 300 народних депутатів; Конституція 1996 року приймалася 24 години поспіль під загрозою указу Президента про те: якщо ви не приймете, то прийме цю Конституцію всенародний референдум, і в такому вигляді, як я, Президент, її напишу. Як приймалися зміни, або точніше, нова редакція Конституції 2010 році, теж кожному відомо. Плюс так званий неконституційний третій тур Президента, і Конституція голосувалася одним пакетом. Рішення Конституційного Суду 2010 року через 6 років, які юридично правильні були: про те, що ми порушили в 2004 році статтю 159 Конституції при її прийнятті, але ніхто не змінював Конституції самовпливом. Ми повернулися після рішення Конституційного Суду до Конституції 1996 року. Те, що ми зробили 27 лютого цього року, взагалі порушили повністю 13 розділ Конституції – одноразово змінили її, не маючи на це абсолютно ніяких повноважень.

Що буде з тим про що ми зараз говоримо я думаю зрозуміло. Нічого не буде. Тому що, на превеликий жаль, вперше, а я за свою історію крім Конституції 1996 року мав відношення до всіх інших Конституцій, ми вперше говоримо про серйозні зміни до конституції, не маючи абсолютно ніяких змін. Тобто кожен бачить їх по-своєму. Ми вперше не бачимо тексту, який треба було б обговорювати. Бо ні Президент не подав його, ні 150 народних депутатів, а кожна політична сила, кожна організація. І тому, на превеликий жаль, немає що обговорювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість півхвилини завершити.

 

МАРТИНЮК А.І.  … що обговорювати. І, мабуть, буде так, як у народному прислів'ї: говоримо-балакаємо, а якщо треба буде голосувати, якщо прийдеться голосувати, то заплачемо. На превеликий жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Юлії Володимирівні Тимошенко, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня всім, хто приймає участь зараз у спеціальному засіданні Верховної ради! В мене в руках зараз Конституція України і зміни до неї, які пропонується внести. Всі ми добре знаємо, що Конституція – це значно більше, ніж просто законодавчий акт, що Конституція – це дух нації, це стратегія нації, це мета, до якої ми врешті-решт хочемо прийти. Це значно більше, ніж правовий документ.

Я можу сказати, що після революції країна очікує докорінних змін  і всі це розуміють. Якщо не буде справжніх змін, скільки б ми не реформували Конституцію, просто суспільство не буде відчувати, що ми справді робимо якусь важливу справу.

Я цілком підтримую ті всі реформи, пропозиції, які зараз ми плануємо внести до Конституції. Ми багато років, скільки я пам'ятаю свою роботу у Верховній Раді, говорили про те, щоб надати більше прав і можливостей місцевому самоврядуванню. Ми говорили про те, що треба передати виконавчі можливості в місцеві органи влади, щоб дати їм самостійність, щоб прийняти Бюджетний    кодекс, який відповідає таким конституційним змінам.

Я цілком все це підтримую. Але при цьому хочу лише зазначити, що, якщо ми віддаємо владу місцевим органам, ми зобов'язані ні в якому випадку не втратити керованість країною. Якщо керованість країною буде порушена, то ми відкриті з вами і для регресії, і для агресії, і для всього, що є поганого сьогодні в нашій державі.

Тому я просила би, щоб ті депутати, групи, які створені, зробили все для того, щоб, безумовно, відкриваючі можливості місцевому самоврядуванню, ми ні в якому випадку не втратили можливості країни бути цілісною, єдиною, керованою, і країною, яка рухається по спільній створеній всіма елітами і народом стратегії.

Але, в той же час я хотіла би звернути вашу увагу, що сьогодні, на жаль, і до Верховної Ради, і до Конституції, і до всіх гілок влади у народу дуже мало довіри. І це є наслідком не того, що ми жили без Конституції або з поганою Конституцією, ми просто жили так, що Конституція майже не мала ніякого значення в житті пересічних людей. Права, які були визначені в Конституції, залишаються визначеними. Вони не тільки не забезпечені механізмами, вони, взагалі, для народу не гарантовані. І тому наше завдання, якщо ми вносимо зміни до Конституції, повернути до цієї Конституції віру в суспільстві, віру в серці кожної людини. І тому тих змін, які зараз пропонують,  недостатньо. Це тільки передача частини повноважень  з одного …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. В той же час, ми зобов'язані з вами подумати про те, що громадянське суспільство, кожен громадянин сьогодні від цих змін  не отримає тих важелів впливу на  всі процеси, які    відбуваються в країні.

А крім того, якщо ми з вами  і далі залишимо політику, кожен практично  елемент життя  нашої країни залежним від  політичної корупції,  від зв'язку політиків з олігархією,  від прогнилої системи, коли гроші  підміняють будь-яке патріотичне,  законне і  потрібне країні рішення, ми нічого з вами ніколи не змінимо.  Або ми з вами домовляємося, що парламент більше не працює за тіньові гроші, а працює на країну. Якщо ми  не домовляємося з вами, що ми приймаємо такі  правила нашого життя закріплені Конституцією і законами,     які дадуть людям відчуття, що не гроші вирішують все в нашій країні, не політичні кулуарні домовленості, а реальні конституційні зміни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, півхвилини дайте ще Юлії Володимирівні.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Півхвилини,  будь ласка.

І я переконана,  що після революції  ми просто зобов'язані  саме так змінити країну. І тоді, і зміни   до Конституції будуть мати  зміст, і лідерство буде мати зміст, і парламент  буде мати не 1 відсоток довіри, а 70-80 відсотків. Я всім бажаю саме цього і вірю,  що ви готові  до справжніх змін, і завжди вас в цьому підтримаю.

Дай Бог вам  дійсно щирої роботи на Україну!  Я в це вірю.  Нехай щастить!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, слово надається народному депутату Шевченку Олександру Оксентійовичу. Будь ласка. Прошу  підготуватись Орловському  Олексію Сергійовичу.

 

12:38:15

ШЕВЧЕНКО О.О. 

Дякую за надане мені слово,  шановний Голово. Олександр Шевченко,  фракція  Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Я хотів би звернути увагу шановних депутатів і присутніх гостей тут, учасників слухань на те, що дійсно нам необхідно дослухатися до вимог народу. Суть справи в тому, що революція гідності поставила на порядок денний реальне розширення прав і свобод не тільки людини, але і наших громад. І це в процесі цієї боротьби у нас виникли віче і так звані народні ради.

Дивіться, сьогодні навіть, хоча це не узаконено, але сьогодні громади продовжують обирати народні ради, хоча це і здійснюється не юридичними методами, а я б сказав, підкилимними методами. Саме тому я і вітаю прагнення уряду і Голови Верховної Ради узаконити по суті справи права і свободи громад. І не обов'язково, я думаю, треба було б це виносити на широкий такий загал і міняти Конституцію. Можна в окремому законі чи в Законі про місцеве самоврядування внести зміни певні і узаконити його.

Окрім того, я хотів би звернути вашу увагу на те, що досить важливим є зміна нашої системи права. Згідно нашої Конституції, в Україні визнається і діє верховенство права. Але що ми спостерігаємо реально? Ми реально спостерігаємо верховенство закону. Ось що страшно! Верховенство закону, а не права! І ми постійно видаємо і видаємо закони. Я тільки скажу, що за минулий рік Головне науково-експертне управління Верховної Ради дало висновки на тисячу вісімсот законів чи законопроектів, вірніше, тисячу вісімсот за 2013 рік ми подали!

А всього у нас є чинними за одними даними – 50 тисяч, а за іншими даними – 90 тисяч. Шановні, пора міняти джерела права. Припиняти оце море законодавчих актів. Їх ніхто не знає, вони протирічать один одному.

Джерело права має бути Конституція як дух народу. Але, крім закону, мають бути чинними і здоровий глузд, насамперед, і право справедливого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Орловському Олексію Сергійовичу, представнику Міжнародного фонду "Відродження". Будь ласка.

 

ОРЛОВСЬКИЙ О.С. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, шановні присутні! Сьогодні з цієї трибуни вже багато чого було сказано в контексті реформування місцевого самоврядування, в контексті децентралізації. Але ми не повинні забувати, що місцеве самоврядування не обмежується тільки безпосередньо реалізацією певних повноважень органами місцевого самоврядування, відповідними радами та їх виконавчими органами.

Важливу увагу тут необхідно також приділити так званим формам безпосередньо демократії. Адже сьогодні Конституція закріплює, що право на місцеве самоврядування здійснюється, перш за все, якраз безпосередньо членами територіальних громад, а також через органи місцевого самоврядування. Більше того, Європейська хартія та додаткові протоколи до неї визнають невід'ємне право членів територіальних громад у здійсненні місцевого самоврядування.

На жаль, відповідні положення ще сьогодні не озвучувалися з цієї трибуни і жодним чином, наскільки я знаю, поки не знаходять відображення на рівні відповідних проектів.

Я хотів би звернути вашу увагу на те, що ці позиції сьогодні, як на мене, в контексті тих змін, які сьогодні відбуваються, надзвичайно підкреслюють важливість розвитку саме форм безпосередньої місцевої, локальної демократії, як її інакше називають. Йдеться про те, щоб на рівні конституційних норм закріпити приблизний хоча б невичерпний (підкреслюю це слово "невичерпний") перелік форм місцевої демократії. Йдеться, зокрема, про такі форми, як загальні збори членів територіальної громади за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо. Йдеться про можливість здійснення громадського контролю за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб. В той же самий час, сьогодні виникає надзвичайно велика потреба у розвитку системи органів самоорганізації населення. Адже сьогоднішній правовий статус органів самоорганізації на рівні 140 статті Конституції України є недостатнім. Сьогодні треба ставити питання про необхідність і можливість в контексті адміністративно-територіальної реформи започаткування одноособової форми самоорганізації населення, гарантування прав взагалі технічної можливості, фінансово-організаційної та іншої можливості членам територіальних громад на утворення органів самоорганізації населення. Фактично органи самоорганізації в багатьох позиціях із сьогоднішніх, підкреслюю, це представницькі органи мають перерости в реальну систему управління прав на місцевому рівні.

І на останок. Я б дуже хотів би, щоб на майбутнє наші подібні обговорення здійснювалися і, взагалі, реалізація конституційної реформи здійснювалася із максимальним залученням представників інститутів громадянського суспільства, а не лише тільки в контексті цієї робочої групи, цієї спеціальної комісії, яка була створена на рівні парламенту. І дуже важливо, щоб ми не загубили те, що було зроблено за попередні роки. Наприклад, півтора роки відповідно комісія конституційна асамблеї…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини, дайте можливість завершити.

 

ОРЛОВСЬКИЙ О.С. Відповідно комісія конституційної асамблеї працювала над удосконаленням розділу 9, 10 та 11 Конституції. Так, є велика кількість питань до інших розділів, до змін, до інших розділів Конституції України, однак ці, повірте мені, саме в контексті і  науковому середовищі, і політичному середовищі, значною мірою, знайшли консенсусу. Тому я хотів би, щоб ці напрацювання ми не загубили і враховували їх в подальшому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається голові Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем'якіну Андрію Анатолійовичу. Будь ласка. Прошу підготуватися Іллєнко Андрію Юрійовичу.

 

12:45:36

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Голово, шановні присутні, питання проведення конституційної реформи, вочевидь, є надзвичайно актуальним, водночас це відповідальна справа, не повинна вирішувати лише сьогоднішні проблеми. Зауважу,  незважаючи на те, що сьогодні, так би мовити, на слуху проблеми федералізації, місцевого самоврядування та розподілу бюджетних ресурсів між центром та регіонами, питання правоохоронної діяльності становлять одне з основних джерел тієї кризи, в якій сьогодні опинилася Україна.

Нагадаю, що ескалація протестних рухів восени відбулося саме після зухвалих, цинічних, протиправних дій працівників спецпідрозділів міліції на Євромайдані. Саме жорстокість правоохоронців стала тим спусковим гачком, який звільнив спіраль насильства з обох боків. Тільки з одного боку це було кримінальне каране свавілля людей в міліцейських погонах, а з іншого, фактично, необхідна оборона цивільного населення проти збройного угрупованого нападу так званих правоохоронців. Разом з тим все це було б неможливим без потурання працівників міліції з боку прокуратури і суддів.

Під час конституційної реформи, комітет вважає, не можуть бути залишені поза увагою виключені питання наступні: конституційний статус громадянина у відносинах з правоохоронними органами, тобто стаття 29 Конституції України має бути розширена і поділена на декілька статей, які б чітко регламентували різні аспекти взаємодії людини та правоохоронців, від перевірки документів до затримання за рішенням суду.

Друге. Для децентралізації системи організацій та управління правоохоронними органами, яка б забезпечувала їх керованість, але і давала б можливість місцевій владі вирішувати нагальні проблеми з забезпеченням правопорядку на конкретній території.

Як показує життя, колишня практика вирішення цих питання одноособовими рішеннями керівників призвела до надмірної жорстокості правоохоронців. Я маю на увазі і ті події, які сьогодні відбуваються по захопленню будівель органів влади в Криму та на Сході України, а також захоплення заложників сепаратистами в Донецькій та Луганській областях.

Позиція людей і експертів щодо подальших дій дуже різняться, від закликів щодо організації муніципальної міліції до радикальних пропозицій про скасування права міліції на оперативно-розшукову діяльність, озброєння цивільного населення коротко-ствольною зброєю та законною організацією приватно-детективної діяльності. Насправді це все тісно пов’язане з загальними проблемами децентралізації і розширення бюджетних прав  регіонів.

В Конституції відносно детально прописана лише судова гілка влади, менше регламентована організація та функції прокуратури і майже нічого немає про правоохоронні органи. При цьому має бути вирішення питання  зосередження прокуратури та правоохоронних  органів  на вирішенні їх специфічних завдань. Сумнозвісний загальний  нагляд – це питання, обговорення якого вже, яке вже всім набридло. В комітеті є прийнятий в першому читанні  за основу проект нової редакції Закону про прокуратуру,  але його ухвалення напряму пов'язане з її конституційними функціями: чи ми зосередимо прокуратуру на протидію злочинності і підтримці  державного обвинувачення, чи знову розмажемо її компетенцію,  ресурси та зусилля по…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте півхвилини завершити.

 

 КОЖЕМ'ЯКІН А.А.  … по кількох напрямах невластивих прокуратурі  європейського типу.

Треба раз і назавжди вирішити питання  відокремлення від прокуратури слідчих підрозділів. Фактично  останньою  перешкодою на цьому шляху є  відсутність Закону про Державне бюро розслідувань, яке відповідно до нового КПК  має перебрати слідчі функції  сьогоднішніх слідчих підрозділів прокуратури. До речі, в   Конституції чітко не визначені ані поняття, ані перелік правоохоронних органів, що стало причиною звернень до Конституційного Суду  щодо поширення поняття "правоохоронний орган" на виконавчу службу, інші подібні органи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте можливість ще…

 

 КОЖЕМ'ЯКІН А.А.  І третє, останнє – це щодо парламентського  та громадського контролю. У зв'язку з наведеним вище, потребує переглянути  статтю 85 Конституції України щодо повноважень  Верховної Ради та можливого запровадження  у Конституції окремої групи статей про засади  формування  системи правоохоронних органів та прокуратури.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Слово надається Іллєнко Андрію Юрійовичу. Будь ласка.   Прошу підготуватись  Томенко Миколу Володимировича.

 

12:49:55

ІЛЛЄНКО А.Ю.

Андрій Іллєнко,  фракція  Всеукраїнського об'єднання "Свобода", місто Київ. Шановні  учасники спеціального засідання парламенту. Дійсно,  сьогодні багато актуальних питань обговорювалося  тут в цих стінах, але на жаль, щось ми не бачимо особливої  уваги з боку депутатського корпусу до  обговорюваних питань і це не дуже  добре.  Тому що дійсно, сьогодні  важливо приймати  дуже конкретні і чіткі рішення, щоб, з одного боку, ми усвідомлювали, що дійсно  держава потребує децентралізації і потребує розвитку місцевого самоврядування. Але аж ніяк не так званої   федералізації, про яку сьогодні розповідає  п'ята колона Кремля, і аж ніяк не того, щоб просто владу корупціонерів на центральному рівні поміняти на владу корупціонерів на  локальному рівні. Щоб ті ж самі люди, ті ж самі  політики, які завжди займалися одним і тим самим – грабунком власного народу, вони тепер мали можливість не  перемагати і  захоплювати владу в Києві, а мати свої вотчини феодальні на місцях і тим самим займатися. Це не є розвиток місцевого самоврядування.

Розвиток місцевого самоврядування –  це, наприклад, розвиток прямої демократії, це розвиток локальних громад, це розвиток референдумів, плебісцитів,  це коли громадяни мають прямий вплив на прийняття рішень. Коли, наприклад, не  можна розпочати будівництво в певному районі, якщо немає згоди громади. Не можна поставити якийсь кіоск, якщо немає згоди громади. Не можна вирубати парк, тому що для цього треба запитати громаду. Ось це місцеве самоврядування, а не чиновник-корупціонер, який сидить в обласному чи  районному центрі і деребанить бюджет. Це не місцеве самоврядування.

Так само       варто чітко розуміти, що, так, децентралізація – це  добре. І бюджетні, господарські питання треба передавати на місця. Але не можна передавати на місця питання, які, на наш погляд, мають лежати в виключній  компетенції державної влади. Це питання, наприклад, мовне, воно може вирішуватися тільки на загальнодержавному рівні. Це питання того, яка має бути  освіта і що має бути в підручниках, яка історична парадигма. Це мають бути питання, які власне, стосуються силових структур. Цих питань ні в якому разі не можна передавати на місця. І тоді, коли ми грамотно проведемо децентралізацію влади, коли ми дійсно зробимо реальне в Україні місцеве самоврядування і  елементи прямого народовладдя і реального впливу громади на ситуацію в своїх районах    і містах, тоді ми зможемо, дійсно, говорити, що ми виконали своє завдання і, дійсно, створили таку систему, яка відповідає європейським стандартам і того, до чого ми прагнемо. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається голові Комітету з питань свободи слова Томенко Миколі Володимировичу.

Я прошу підготуватися Удоду Євгену Григоровичу.

 

12:53:02

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що в справі, такому делікатному складному, як Конституція, ми мусили визначитися двома позиціями. Перше, хто пише Конституцію, хто її оформляє і хто її ухвалює. І я думаю, що ми робимо традиційну помилку, оскільки уряд і Верховна Рада взяли на себе відповідальність зробите першу, другу і третю функції. Я переконаний, що пише Конституцію українську суспільство. Якщо би ми запросили зараз експертів і соціологів, вони б вам дали відповідь на всі запитання, про які ви говорите, які теми найбільше хвилюють українське суспільство і яка розв'язка у вигляді українського суспільства є.

Я можу вам сказати, що українське суспільство не хвилює, яке повноваження буде у прем'єр-міністра і у Президента, і в Верховної Ради. Українське суспільство хвилює, коли буде незалежний і не корупційний суд. Українське суспільство хвилює: коли буде місцеве самоврядування, за яким в місцевих рад і в міських голів будуть можливості фінансувати освіту, охорону здоров'я, ЖКХ і дороги і щоб не батьки ремонтували дитячі садочки і школи і платили за лікарні, а щоб це робили коштами місцевих громад. А на рівні областей і району мусить здійснюватися координація, щоб вирішувати міжрегіональні проблеми. Оце, власне, все, що стосується..., що цікавить українське суспільство. Якщо ви хочете почути відповідь, як суспільство басить вихід з мовного питання, я вам скажу, як воно бачить. В нас майже половина суспільства тримається тези, що повинна бути одна державна українська і майже вже сьогодні до половини суспільства вважає, що повинні бути дві державні мови. Якщо ми візьмемо одну або іншу логіку, тільки буде конфлікт в українському суспільстві. Тому я вважаю, що норма конституційна про державну українську і вільний розвиток російської, вона є добра, тільки треба написати, що ми розуміємо під вільний розвиток російської, як ми застережемо російську мову в тих регіонах, яка це актуальна. І тому і один тренд, і другий є конфліктний. І так можна іти по кожному питанню і шукати відповіді. Тому не уряд повинен презентувати Конституцію, якої текст ми не бачимо, і навіть не Верховна Рада. Писати  повинні юристи, експерти-фахівці, яким ми поставили завдання через українське суспільство, а ми на політичному рівні погоджувати. Тому що тоді ми пройдемо три ступеня легітимності: суспільну легітимність, політичну легітимність і правову легітимність. А ми хочемо нову Конституцію написати старими методами. Не вдасться це зробити старими методами. Тільки так, як це книжка пише, і як нормальні, цивілізовані країни роблять. Бо якщо ми будемо писати Конституцію, як зараз це хочуть зробити, то успішність цієї Конституції буде приблизно така, якою є успішність антитерористичної операції, яку здійснює наша влада. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається голові Дніпропетровської обласної ради Удоду Євгену Григоровичу. Будь ласка.

 

УДОД Є.Г. Удод Євген Григорович, голова Дніпропетровської обласної ради, голова Комісії регіонального розвитку Асоціації районних та обласних рад. Наша ціль – це зусилля усіх  громад повинні бути спрямовані на збереження єдності України . Вже 17 років Асоціація голів районних та обласних рад виступає за реформування закріпленої Конституцією України 1996 року системи територіальної організації влади, яка в силу надмірної централізації управління та ресурсів показала свою неефективність. Наша асоціація тому підтримує курс на проведення негайної системної реформи.

Ми спілкувалися з областями, районами, селами. І у нас є ще питання як загального, так і принципового характеру. Стаття 118 та 119 розділу шостого: "Виконавчу владу здійснюють голови державних представництв" та "Виконавчу владу здійснюють виконавчі органи відповідних місцевих рад". У нас питання: так де представницька, а де виконавча?

Також підлягають уточненню функції та виконання рішень представницької влади. До принципових питань відносяться – це стаття 142 розділу одинадцять,- це матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування. По управлінню і використання майном та ресурсів, а також закріплення  мінімального відсотку обсягу податків, зборів та обов'язкових платежів.

По 141 статті, що стосується району та області, ми вважаємо, що до самоврядування нам треба ввести районних та обласних голів як в громадах. Ввести їх обрання таємним голосуванням усіма жителями відповідних територій.

Що стосується розділу XV. В нас, безумовно, є ряд пропозицій, що потребують нашого обговорення. Це і самостійна гуманітарна політика, це і закріплення обрання суддів перших інстанцій, це і погодження з органами місцевого самоврядування керівників державних органів. Після цього засідання ми зберемося і правлінням асоціації районних, обласних рад і міст і що присутні у цій залі і обговоримо усі питання з інших асоціацій і конкретні пропозиції від місцевого самоврядування України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово надається Пилипишину Віктору Петровичу. Підготуватись Скрипничуку Василю.

 

12:59:11

ПИЛИПИШИН В.П.

Шановні колеги, громадяни, експерти! Мені ситуація, яка зараз відбувається в Україні, нагадує 1991 рік, коли розпався Радянський Союз. Тоді максимальна централізація влади була у Москві. Скрізь була рука Москви. Відповідно території не погодились з тою політикою, яка проводилась в Радянському Союзі.

Напевно, ми не усвідомили досвід Радянського Союзу і та централізація, яка була особливо в останні роки в Україні, вона теж привела до того, що в певній мірі є бунт територій. При тому, цей бунт територій є  як на Заході, так і на Сході. Дуже добре, що Прем'єр-міністр підняв питання про баланс влади і особливо про баланс влади, про розподіл влади між законодавчою, виконавчою і судовою. Але, мені здається, що основна і головна проблема країни є в тому, що відсутній баланс влади між центром і територіями.

З моєї точки зору, що потрібно було би зазначити в новій Конституції і на що звернути увагу. У Конституції повинні бути чітко прописані лише повноваження органів місцевого самоврядування, а їх функції вже більш детально мають бути виписані у законодавчих актах. Сільським, селищним, міським радам повинні бути надані найширші повноваженні. Вони повинні здійснювати управління суттєвою часткою публічних прав під власну відповідальність. Усі муніципалітети повинні мати однакові права та обов'язки. Необхідне чітке розмежування власних повноважень органів місцевого самоврядування та делегованих їм повноважені від органів виконавчої влади.

Обласні та районі ради визначені в Конституції України як органи місцевого самоврядування, проте, вони не є такими в розумінні Європейської хартії місцевого самоврядування, оскільки не мають власних виконавчих органів, які мають бути створені виключно ними та бути їм підконтрольними. Вважаю, що голови обласних, районних, районних містах рад мають обиратися громадянами на виборах, а не депутатами відповідних рад.

Ми повинні чітко закріпити чітке розмежування повноважень за принципом субсидіарності. Рішення мають прийматися на найнижчому можливому рівні, і верхні ланки управління повинні вдаватися до будь-яких дій тільки у тому разі, якщо ці дії будуть ефективніші за відповідні дії нижніх ланок.

Розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо планування та покращення стратегії розвитку та використання земельних ресурсів. Кожен орган місцевого самоврядування повинен мати власний бюджет. При тому Конституція має визнати встановлене законом право органів місцевого самоврядування на власні податкові ресурси.

І, враховуючи, що часу нема, останнє. Як людина, яка була депутатом і районної і міської ради, і пов'язана з політикою в місті Києві я вважаю, що, напевно, ми повинні розглянути питання про закріплення повноважень особливого статусу міста Києва, і повернення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, півхвилини.

 

ПИЛИПИШИН В.П. Можливо, навіть повернення через Конституцію районних рад в місті Києві. Чому?  Я привожу один приклад. В Київській області, де проживає більше двох мільйонів населення, є 11  тисяч депутатів місцевих рівнів, різного рівня місцевих депутатів. В Києві 120 депутатів практично на трьохмільйонне населення. Депутати не мають можливості спілкуватись, виконувати доручення і впливати на хід подій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, слово надається Василю Скрипнічуку, голові Івано-Франківської обласної ради. Я не бачу. Нема голови, хоча написав заяву на виступ.

Я тоді, шановні колеги, запрошую на трибуну народного депутата Сиротюка Юрія Миколайовича. Будь ласка. Прошу підготуватись Яворівському Володимиру Олександровичу.

 

13:03:25

СИРОТЮК Ю.М.

Юрій Сиротюк, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Черкащина. Шановні присутні на слуханнях, ті, хто залишився! Право нашої нації на суверенітет, незалежність написано кров'ю наших попередників, поколінь українців, які цю незалежність виборювали. І це не потребує якогось додаткового узаконення.

Так само, як ми ніколи не погодимося писати Конституцію під дулами путінських автоматів, враховуючи ультиматуми Путіна.

Конституція має покладатися на потреби і завдання нашої нації. І найголовніше, про що ми повинні говорити в конституційному процесі, це про зміну не тексту Основного Закону, а його духу. Ми досі, на жаль, живемо у постсовєтській постокупаційній державі. В державі, яка виявила свою неефективність саме тому, що пронизана совєтською спадщиною. І коли над Україною нависла зовнішня агресія, ця неспроможність відверто проявилася.

Виявилось, що наші чиновники вміють брати хабарі і не знають ефективних антикризових рішень. Міліціонери воліють кришувати злочинців, а не захищати мирних мешканців. Тому потрібна докорінна зміна всієї системи, а не лише переписування конституційних текстів.

Необхідно говорити про створення нової системи державного управління, нової системи місцевого самоуправління, нової системи правоохоронних органів, нової армії. В перефарбуванні існуючих структур ми не можемо змінити державу. Прикладом цього є спроба перефарбувати внутрішні війська у Національну гвардію. Чи вдалося створити якісно нове військове формування? Відповідь, на жаль, швидше ні.

Щодо конституційних змін. Одним з найважливіших обов'язків держави і кожного громадянина є захист Батьківщини. Останні події показують, що надійно захистити себе може лише озброєний і підготовлений народ. Тому цей принцип повинен бути закладений  в Конституції. Наша армія повинна бути всенародною.

Наразі українська Конституція у статті 65 лише відзначає про існування такого обов'язку громадянина, як захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, вшанування її державних символів, відносячи принцип по його виконанню до сфери відповідного закону.

Ми повинні кардинально змінити підходи до формування і забезпечення армії, розпочати створення нової армії. Ключовим принципом якої мала би бути участь кожного придатного громадянина в обороні нашої спільної батьківщини. Адже озброєний народ непереможний.

Для порівняння. У Конституції Швейцарії, яка 200 років ні з ким не воює, прямо написано: кожен чоловік, що має громадянство, зобов'язаний нести військову службу. Закон передбачає альтернативну службу, яка замінює військову службу. Швейцарки можуть служити в армії на добровільній основі.

Також друге, що показують сьогоднішні події, що українські громадяни далеко не завжди можуть розраховувати на захист з боку правоохоронних структур. Нерідко правоохоронці готові виконувати злочинні накази чи ігнорувати справедливість. Тому просто необхідно надати право громадянина на самозахист. Озброєний народ – це запорука не лише від зовнішньої агресії, але і від внутрішньої  несправедливості узурпації влади. Тому Конституції необхідно надати право громадянам на володіння зброєю для самозахисту.  Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Володимиру Олександровичу Яворівському. Прошу підготуватися Геращенко Ірині Володимирівні.

 

13:06:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці по всій Україні! Я пригадую ту ніч, а особливо той ранок, коли ми вийшли на ті сходи, коли була прийнята перша українська Конституція, і з нами було два президенти: Кравчук – екс і діючий – Кучма. І тоді нам думалося, що, маючи Конституцію, українську Конституцію, все, починається абсолютно новий етап нашого життя. Все складеться в нас зовсім інакше, дуже швидко Україна  вилізе з цього болота, маючи, ще раз кажу, Конституцію. Якій потім присвоїли звання і найкращої в Європі, і досконалої, і тому подібне.

Але потім сталася перша критична ситуація із третім туром виборів, і Олександр Олександрович, якого вже немає, це була, здається, його  ініціатива, якщо не помиляюся. Ми почали міняти Конституцію  під ситуацію, яка склалася.  Вискочили з цієї ситуації, обрали Януковича, Янукович бере, через себе бере скидає цю Конституцію і натомість приймає ту, яка йому вигідна. Отже, ми завжди приймали наші Конституції під ситуацію, під компроміс. І ось я думаю: півроку   тому у цій залі, в українському суспільстві, були балачки про те, що потрібно збільшити повноваження органів місцевої влади?  Були, але не на загальнодержавному    рівні, а так, між собою. Справді, ми розуміли про те. Що особливо важливо змінити бюджетну систему, щоби бюджет рухався знизу догори, щоб залишалося  отам, в кореневій системі ті, хто заробляють ці гроші. Щоб основний масив  їхній залишався саме там.

Через те, справді на   чию сьогодні вимогу, давайте чесно  скажемо, ми йдемо на ці компроміси? На тих же самих регіоналів, як сьогодні кажуть, що "нас Киев не слышит".  Так, вибачте, був  же ваш Президент, якого, до речі, ви нам його сюди підсунули і ви його  обирали, і тепер мусили би навіть відповідати за нього, що він утік як останній жулик, даруйте мені, з вокзалу, і таке інше.   Їх погано "слышат". Так  чого ж не чули, коли Янукович казав, що "я почую кожного".  А він виявився глухонімий, він не чув ні Меркель, нікого, ні Обами, нікого. 

Через те нам треба буде дуже обережно  до цього підходити. Так, справді, ми повинні збільшити  повноваження місцевих рад, залишати їм  більше коштів, щоб  не їхали в Київ у чиновників вибивати. А щоб на загальнодержавний, федеральний рівень, щоб ішли тільки ті кошти,  за які будемо утримувати армію,  дипломатію, загальнонаціональні проблеми там і тому подібне. Але ще раз кажу: нам неможна буде помилитися.

Побачите,   які будуть тут пристрасті у цій залі, коли ми почнемо приймати Конституцію. Як вони будуть  вимагати ще і політичної самостійності, от  чого ми повинні боятися. Я думаю, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте півхвилини завершити.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Завершую, завершую.

Я переконаний,  що Конституцію буде приймати новий український парламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Слово надається Ірині Геращенко. Прошу підготуватись   Сергію Гриневецькому.

 

13:10:06

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні виборці, позиція партії "УДАР" є наступною, ні в якому випадку не можна писати Конституцію України в ейфорії президентських виборів, коли позиція політичних партій і фракцій визначається виключно рейтингами їх висуванців на президентські вибори. І ми маємо чесно говорити, що до 25 травня написати проект Конституції не реально. Але, натомість, виникає питання, чому сьогодні парламент України не підкріплює діючу Конституцію необхідними конституційними законами? Зокрема, чому ми не виносимо в сесійну залу на друге читання, наприклад, Закон "Про прокуратуру", який конче необхідно прийняти? Чому, коли ми говоримо про децентралізацію, ми не враховуємо те, що потрібно прийняти Бюджетний кодекс, Податковий кодекс, Закон "Про місцеве самоврядування" і Закон "Про державні адміністрації"? І це буде значна децентралізація влади. Так само, важливо враховувати те, що сьогодні, в період виборчої кампанії, коли значно посилюється спекуляція навколо таких делікатних і важливих питань, як мовне питання, як питання залежності центра і регіонів. Ми не маємо права писати Конституцію під дулами автоматів сепаратистів і під диктовку Кремля. Очевидно, що це має бути виключно українська Конституція, написана експертами і політиками українськими. І, якщо говорити чесно, звичайно, необхідна децентралізація. Але, ніде в світі, тільки від цього не залежить ефективність управління державою. Насправді посилити державу це, в першу чергу, можливо за рахунок відповідальності влади і відповідальності еліт, бо в нас і в парламенті, і в уряді, і на місцях, були представлені надзвичайно потужні політики, будуть асоціювати свою роботу, в першу чергу, зі служінням Україні, а не працювати п'ятою колоною, що сьогодні і роздирає Україну. І, для початку, так само потрібно виконувати діючу Конституцію. Хіба це не дивина, що сьогодні, в цей виборчий період, посилюються спекуляції навколо теми референдуму. Хоча діюча Конституція абсолютно чітко визначає, хто може призначати референдум і з яких питань. Це може робити тільки Президент України або парламент з питань збереження територіальної цілісності держави. І насправді, коли сьогодні навіть виникають такі питання, то це говорить тільки про одне, що нинішні еліти не збираються виконувати і діючу Конституцію і шанувати її.

Тому партія "УДАР" налаштована працювати над новим проектом Конституції, вносити свої пропозиції, підтримувати децентралізацію, в першу чергу в питаннях про європейськості нашої майбутньої нової Конституції,  але ми також категорично проти того, щоб роздирати центр і регіони і послабляти центр. Тому що сильна держава – це сильний центр, сильні регіони і очевидно, що ми категорично проти того, щоб забирати у майбутнього Президента ті повноваження, які йому дає Конституція і через всенародні вибори, і український народ. Зокрема, послабляти його в питаннях обороноздатності держави і визначення зовнішньої політики держава. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. … які сьогодні прозвучали від уряду, очевидно, що ми не підтримаємо. Насправді ми вважаємо, що робота над Конституцією над новим проектом має бути закінчена цього року, але це має бути проект Конституції не передвиборчий як це було в 2004 року і те, що потім привело потім до сумнівних оцих перетягувань шпагату між гілками влади, а вона має бути такою, щоб працюватиме на посилення України як єдиної унітарної держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Прошу до виступу Гриневецького Сергія Рафаїловича, а підготуватися прошу народного депутата Опанащенко..

 

13:13:56

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Олександр Валентинович! Шановні колеги! Прийняття змін до Конституції має сенс лише за умов її безумовного дотримання, бо негативна практика, коли закон один для всіх, а беззаконня для обраних може викликати нову хвилю невдоволення та масових протестів.

Українська конституційна традиція своїм першоджерелом вважає Конституцію Пилипа Орлика. Але мало хто пам'ятає, що в ній написано, тож хочу нагадати одну з її тез. Цитую.  "Найбільше ж для людей бідних чинять утиски і здирства та пригнічують їх тягарями владолюбні хабарники, які не за  заслуги свої, а через ненаситну пожадливість прагнуть потрапити в уряд і військові, і посполиті для свого збагачення. Вони спокушають серце гетьманське і завдяки корупції без повного обрання та всупереч справедливості і закону, чи в уряди і полковничі проникають, чи обіймають інші посади, тому остаточно постановляється, щоб ясновельможний  гетьман жодними хоча би найбільшими подарунками та респектами  не спокушався, нікому на хабарі  в урядах ні полковничих, ні інших військових чи посполитих посад не давав  і насильно в уряд не призначав". Кінець цитати. Таке враження, що ці слова  були написані не 303 роки тому, а сьогодні, бо система квотного розподілу посад та  політична корупція продовжує  залишатися основними джерелами управління згори до низу.

Очевидно, що нова редакція Конституції має стати результатом політичного компромісу. Головне, щоб це не був черговий компроміс еліт, читай олігархів, стосовно того, як краще поділити посади і  забезпечити доступ до державних ресурсів. Основний Закон має сприяти появі національної ідеї, бо на сьогоднішній день народ об'єднує лише помста  за розкрадання та нахабне приниження країни і людей. Нам потрібний, з одного боку – новий  баланс між виконавчою та законодавчою, з іншого – розумне поєднання децентралізації та збереження єдиного політичного і економічного простору України.

У розширенні повноважень  місцевого самоврядування є консенсус щодо необхідності створення виконавчих комітетів обласних та районних рад.  Але виникає суперечка стосовно того, яким чином має обиратися голова виконавчого комітету. Думки розділилися, одні вважають, що він має обиратися  всенародним  голосуванням, інші – радами з числа депутатів. Кожний з цих варіантів несе  в собі певні ризики та  потенційні конфлікти.  Проте, найбільш прийнятним серед населення є варіант обрання голів обласних та районних  всенародним голосуванням.  Інша справа, що маю бути створений надійний механізм  взаємодії між урядом та виконкомами місцевих рад, впроваджені нові методи контролю за дотриманням чинного законодавства та виконанням делегованих повноважень і гарантії їх фінансування, застосовані нові принципи  фінансового аудиту.

Розширення повноважень місцевого самоврядування потребує вирішення  низки питань. Але головне – варто прислухатись до  рекомендацій центру експертиз реформ місцевого самоврядування Ради Європи щодо перспектив адміністративно-територіального устрою і розвитку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Опанащенку Михайлу Володимировичу. Прошу підготуватись  Канівцю Олегу Леонідовичу.

 

13:17:15

ОПАНАЩЕНКО М.В.

Добрий день, шановні громадяни!  Я вважаю, що   сьогодні питання реформи – це питання спокою в Україні і сьогодні ті повноваження, які ми зможемо надати місцевим громадам, місцевим радам – це є шлях для вирішення цього конфліктного питання.

Зараз в Україні на сході йде захоплення органів державної вади, гинуть громадяни, паралізовані... економічно паралізовані підприємства. Багато людей не працює. Тому саме сьогодні ми повинні були вже розглядати план  вирішення цієї ситуації. Ми, на жаль, не можемо чіткого плану, який би розданий був усім присутнім в цій залі. Я вважаю, що перше питання, яке повинно ставитися, це питання повноважень і влади народу, реалізація цього питання, а саме, це проведення місцевих референдумів, надати місцевим радам і громадянам проводити на рівні областей референдуми щодо відміни чи прийняття законопроектів. Я вважаю, це одне із важливіших питань і  ті питання, які зараз стоять на сході щодо врегулювання конфлікту, я вважаю, щоб зупинити те, що там  зараз відбувається, повинно було їх сьогодні в залі  і розглядати, і роздивлятися, і навіть приймати. Тому одне з основних  питань, ще зроблю наголос – надати повноваження громадянам на місцевому рівні методом референдуму відміняти закони і приймати закони. Оце буде повноваження влади народу. Якщо закон суперечить і не сприймається більш, ніж, скажімо, п'ятою частиною областей, то навіщо такий закон потрібен? Громадяни повинні мати повноваження щодо його відміни.

Інше, була велика помилка минулого Президента і влади – це збирання влади в одні руки. Це не тільки влада в одних руках, а й відповідальність в одних руках. Тому я вважаю, потрібно не децентралізувати бюджети, що ми чули, а децентралізувати саме владу. І щоб керівника області назвати його керівником виконкому чи губернатором, обирав саме народ, а не ради, це буде важливо. Якщо цей керівник  буде влаштовувати більш ніж 50 відсотків населення, не буде обурення його діями, і щоб не призначався він, вказівки не получав зверху. Так само цей очільник міліції. Якщо когось не задовольняє міністр, то люди повинні мати можливість обрати його на місці при певному технічному рівні. І це питання спокою, це питання не повинно обговорюватися. Якщо люди його оберуть і він буде в них тим авторитетом і тією людиною, за яку проголосував кожен, це заспокоїть ситуацію в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Канівцю Олегу Леонідовичу. Прошу підготуватися Сухому Ярославу Михайловичу.

 

13:20:36

КАНІВЕЦЬ О.Л.

Дякую, шановний пане Голово. Олег Канівець, партія "Громадянська позиція".

Дуже шкода, що в сесійній залі так мало колег-депутатів, гостей і запрошених. Бачу причину тут тільки в тому, що уряд покинув ці слухання. І хочу тільки подякувати Володимиру Гройсману, віце-прем'єру, який чекає завершення цих слухань.

Чого ми сьогодні зібралися? Ключові слова: "Конституція", "децентралізація", "референдум". Мене дуже вразив виступ Прем'єр-міністра Арсенія Петровича Яценюка, який сказав, що ми зобов'язані до 25 травня підписати усіма політичними силами проект Конституції. А також мене вразив його виступ в тому плані, що в Конституцію треба внести зміну, щоб міністра оборони і міністра закордонних справ подавав Прем'єр-міністр за погодженням із Президентом. Тобто коли є парламентсько-президентська республіка і коаліція формує уряд, виходить так, що гарантом територіальної цілісності нашої території буде хто? Коаліція, яка може в будь-який момент змінитися. Тому я категоричний противник цієї новели і вважаю, що територіальну цілісність повинен гарантувати виключно Президент держави. І міністр оборони, міністр зовнішніх зносин повинні подаватися виключно Президентом.

Стосовно децентралізації. Шановні, я підтримую виступ Ірини Геращенко: уряд уже два місяці може подати в цю сесійну залу пакет законів, який суттєво децентралізує сьогоднішні відносини між регіонами і центром. Я, користуючись нагодою, хочу звернутися до Володимира Борисовича Гройсмана, щоб передали уряду, де проект Бюджетного кодексу, який ще подавала Юлія Тимошенко, будучі Прем'єр-міністром? Він був чудовий! Його тоді заветував хто? Віктор Ющенко. Його можна вносити сьогодні до сесійної зали, можливо щось виправити. Де проект змін до податкового кодексу? Де зміни до Закону "Про місцеве самоврядування", "Про державні адміністрації"? Для того, щоб посилити якраз процес децентралізації. Але, Володимире Борисовичу, вам як профільному віце-прем'єру хочу сказати: зверніть увагу на такий важливий аспект як Державний фонд регіонального розвитку. От саме робота цього фонду це є децентралізація. І, на жаль, я боровся півтора року як голова підкомітету з попереднім урядом Азарова, щоб цей фонд працював і цей уряд, і в першу чергу міністр фінансів, не дослухався до моїх пропозицій і скоротили на 2 мільярди цей фонд. Оце є реальна децентралізація.

І стосовно референдуму. Якщо ми хочемо опитати людей, ми повинні зараз говорити не про референдум, а про плебісцит. І я ще два тижні тому вийшов з ініціативою. Нам потрібно спитати людей. А що ми маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, півхвилини дайте завершити.

 

КАНІВЕЦЬ О.Л. Що ми маємо внести в порядок денний референдуму не спитавши людей, а сформувавши самі порядок денний референдуму. Давайте внесемо на плебісцит 10-15 питань, які турбують суспільство, і на всеукраїнському плебісциті, отримавши 50 плюс 1, будемо розуміти, на які запитання хоче суспільство дати відповідь на референдумі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Сухому Ярославу Михайловичу.

 

13:24:23

СУХИЙ Я.М. 

Шановні учасники засідання! Зосередженість в процесі реформування Конституції на проблематиці розподілу балансу владних повноважень гілок влади, якось залишили поза увагою, про це вже колеги казали, питання необхідності вдосконалення, що стосується соціально-трудових відносин у суспільстві, завершення у повному обсязі соціального страхування, зокрема  медичного. Тобто проблематика конституційного захисту прав і свобод громадян, в тому числі жити в суверенній, незалежній, вільній і багатій Україні.

Після прийняття у 1996 році Конституції незалежної Україні і після внесення змін в 2004 році багато колишніх норм трудового законодавства мали би бути заново осмислені стосовно умов правової держави. Відповідним чином Конституцією мала бути спонукована практика, нова практика їх застосування. На превеликий жаль, цього не сталося і зараз.  Тому основним законодавчим актом, що регулюють трудові та пов'язані з ним відносини і по нині залишається Кодекс законів про працю Української Радянської Соціалістичної Республіки від грудня 1971 року. Він складався з преамбули і 265 статей.

За роки незалежності зміни і не один раз були внесені до 220 статей, 35 скасовані, 20 внесені. З 18 глав Кодексу законів про працю тільки 8 самостійно регулюють певні відносини соціально-трудові. От що з собою переставляє нині колись головний Закон "Про працю" колишньої країни. Закон, який ніяк не захищає конституційне право людини на працю. І ми маємо сьогодні протиріччя – 2 статтю Кодексу законів про працю в Україні і 43 статтю Конституції України.

В умовах суттєвих перетворень соціально-економічних засад  діяльності суспільства неминуче виникала і не раз необхідність розробки прийняття нових трудових законів. Про оплату праці ми приймали, про відпустки, про колективні договори-угоди, про соціальний діалог, про зайнятість населення, інші. Вони відіграли позитивну роль в регулюванні соціально-трудових відносин, але ніяк не гармонують з Кодексом законів про працю. Бо не може цей документ працювати сьогодні, коли стаття 41 Конституції проголошує непорушним право приватної власності на засоби виробництва, коли виник і активно відстояв свої права новий суб'єкт трудового права особа, організації роботодавців, коли змінився статус профспілок, коли ринкові трансформації принесли у наше життя явища, які не передбачав Кодекс законів про працю: банкрутство, заборгованість зарплати, моральну відповідальність, шкоду за відкриття комерційної таємниці. Окрім того, ми ратифікували міжнародно-правові документи з питань праці. Їх також необхідно передбачити у трудовому законодавстві.

І останній парадокс полягає в тому, що нинішні, майбутні юристи юриспруденцію, розділ "трудового права" вивчають на основі КЗОТу 1971 року! Я …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.

 

СУХИЙ Я.М.   Я закликаю уряд, якому постійно не подобається той Трудовий кодекс, який вносили народні депутати України, внести свій Трудовий кодекс з тим, аби ми соціально-трудові відносини поставили на рівень вимог Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, Микола Миколайович Рудьковський наполягає на виступі. Давайте ми його послухаємо. Будь ласка, прошу до трибуни.

 

13:27:57

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні колеги! Мені здається, що для того, щоб ми могли прийняти збалансований текст Конституції, нам потрібно, щоб не уряд, все-таки розробляв Конституцію, а Конституційна комісія, яка б збалансувала і позицію, і роль уряду і Президента, парламенту та інших гілок влади.

Ті пропозиції, які були озвучені, я вважаю, вони потребують корекції. На сьогоднішній день ми бачимо, у зв'язку з тим, що склалася ситуація і вакуум влади Президента, ми повинні все-таки передбачити в Конституції достатні повноваження Президента як глави держави, який би міг забезпечити стабільність, в першу чергу захист України як цілісної держави.

Це можливо зробити лише при одній умові. Коли Президент пропонує міністра оборони. Якщо ми говоримо, що Президент як глава держави визначає курс внутрішньої і зовнішньої політики, він повинен мати можливість запропонувати міністра закордонних справ.

Я не хочу, щоб ми, користуючись складною ситуацією, пробували зробити крен в одну чи іншу сторону, в залежності від того, хто і коли займе посаду Президента. Також я вважаю неприпустимим, щоб ми знову ж таки, розуміючи, що основне, що вимагають громадяни України, це проведення конституційної реформи в частині збільшення повноважень регіонів, щоб ради могли формувати виконавчі комітети, щоб ми кошти з центрального рівня передали на місця. Цю частину в реформуванні щодо центральних органів влади в цей складний момент нам потрібно вийняти із реформи і зайнятися тим, що вимагають люди.

Так от, поряд з цим ми можемо проголосувати в нових змінах недоторканність, зняття недоторканності народних депутатів, механізм відкликання народного депутата, а також, звичайно, скорочення кількості Верховної Ради. Я вважаю, що це обґрунтована постановка питання, бо навіть на сьогоднішній день ми бачимо, що в нас і фактично скоротиться кількість людей, які голосують на виборах до Верховної Ради , до 300 чи 350 чоловік – склад Верховної Ради. Це  буде оптимально. Ми повинні виходити з тих питань, які ставлять перед нами люди, в тому числі у питаннях мовних, соціальних і інших. Конституція повинна все-таки дати відповідь на запит людей, наших виборців. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дав можливість практично всім виступити, хто мав таке бажання. Ніхто не наполягає на слові? Ні.

Я прошу Володимира Гройсмана. Можна з місця. Вікторе Михайловичу, ви наполягаєте на виступі? Одну хвилину, будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник. І потім Володимир Гройсман зможе зробити деякі підсумки по зауваженнях, які стосувалися концепції Конституції.

 

13:31:35

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні колеги, я не хочу говорити взагалі по темі Конституції. Я хотів би наголосити на процедурних речах.

Я не хочу оцінювати те, як відбулася сьогоднішня дискусія, я, єдине, хочу привітати факт її проведення. Але я хотів би наголосити на тому, що це тільки початок розмови і, можливо, не зовсім вдалої, яку треба продовжити. Бо навіть сьогоднішня дискусія показала дуже спірні твердження і дуже часто протилежні. І по них треба провести ще окрему дискусію.

Основна тема, яка мала б бути предметом обговорення, – це співвідношення центру і регіонів. Ми не знайшли ще відповіді на ці питання.

І тут треба дуже серйозно можливо окрему  розмову з цього  приводу провести. Коли я чув, що нам дуже важливо забезпечити  незалежність судової влади, на мій погляд, її ніколи не забезпечиш в тому випадку, поки люди самі не будуть обирати собі суддів. Люди самі, громадяни   мають обирати суддів і суддя має бути підзвітний громаді. І я не розумію як наприклад  можна формувати команду, частина якої призначається іншою особою. Чи ми уряд не сприймаємо як єдину команду? Не може команда    формуватись з окремих частин…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте можливість завершити виступ.

 

ПИНЗЕНИК В.М. … питання відповідальності за якусь проблему  усунути уряд,  то ніяка стороння особа цього не зробить.

Я вам ці приклади навів ось для чого. Я б вважав,  що нам треба  продовжити дискусії по фундаментальних питаннях, які ми хочемо змінити змінами до проекту Конституції. Залучати сюди ширше коло, можливо ставити  якусь одну тему для дискусій,  бо ми не вийдемо тоді на 25 число на якісь рішення, якщо ми фундаментально не обговоримо деякі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.     Дякую.

Будь ласка, Володимир Гройсман, віце-прем'єр-міністр.

 

ГРОЙСМАН В.Б. Дякую, вельмишановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги, шановні присутні.

По-перше, я хочу від імені  Уряду  України подякувати      за сьогоднішню дискусію, оскільки почути зворотній зв'язок на ті пропозиції, які ми вносимо – це дуже важливо.

Але  хотів би зазначити, я уважно слухав виступаючих і приблизно 80  відсотків людей, які виступали, підтримують ту концепцію і той підхід, який сьогодні формулює уряд в частині   реформи місцевого самоврядування децентралізації влади. Я за це вам щиро вдячний і  хочу вам тільки запевнити у тому, що  ми віддані цій справі і хочемо зробити все,   щоби територіальні громади, щоби кожен громадянин мав  свою співпричетність до тих справ, які відбуваються  на їхній території. 

Що стосується паралельних кроків, які ми робимо по децентралізації влади. Хочу вас запевнити у тому, що уряд сьогодні працює над  децентралізацією і  демонтажем   тих обмежень, які були накладені на місцеве самоврядування, особливо  за останній період часу і в сфері бюджетного законодавства,  і в сфері питань, пов'язаних  з адміністративними послугами, ми сьогодні достатньо досконало працюємо. В розвиток  цих законопроектів і цих ініціатив, які ми сьогодні внесли, буде ряд законопроектів, які пов'язані з  успішністю територіальних громад, формуванням фінансових основ  існування цих громад і їхнього розвитку, об'єднання територіальних громад, співробітництва, багато питань, які пов'язані з місцевою демократією. Тобто ряд законопроектів, пакет, який дозволить нам провести якомога краще ці зміни.

Хотів би зазначити ще одну річ. Коли мова йде про ліквідацію державних адміністрацій, як виконавчих органів, то є створення виконавчих комітетів на обласному і районному рівні. І коли сьогодні виступаючі говорять про те, що це призведе до розбалансування країни, я з цим не погоджуюсь, оскільки ми пропонуємо, щоб ця система запрацювала з осені 2015 року. У нас є час для того, щоб навести лад в нашій країні і зробити все для того, щоб мир і спокій панував в кожній територіальній громаді. Тому в напрямках бюджетної політики на 2015 рік і ви будете це бачити, і розглядати, ми вже закладаємо те, щоб загальнодержавні податки, їхня частина вже залишалася на 2015 рік в місцевих бюджетах на власних та повноважних, що дозволить громадам стати більш самостійними фінансово і більш ефективно вирішувати ті питання, які у них є, дороги, садочки, школи, лікарні або формування суспільного простору.

Ще раз хочу подякувати, хочу закликати до подальшої дискусії, ми відкриті і відверті у своїх прагненнях. Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми з вами достатньо серйозно обговорили зміни до Конституції, ту концепцію, яку презентував нам Кабінет Міністрів, ті пропозиції, про які говорив голова Тимчасової спеціальної комісії, яка готує конституційні зміни. І мушу сказати, що дійсно були радикальні, протилежні, взаємовиключні пропозиції. Але більшість виступів, все ж таки, підтримують питання щодо посилення місцевого самоврядування, щодо тих реформ місцевого самоврядування. Багато виступів стосувалося незалежності і гідності, головне, нашої судової системи, тих балансів, які повинні відбуватися і бути присутні у влади. Є безумовно і та проблема, що багато хто хоче, щоб його почули. Але, на превеликий жаль, ми не хочемо чути інших. І тут я дякую тих народних депутатів, представників місцевого самоврядування, які почули всіх. Тому що багато наших колег виступили, побачили, що їх почули, і пішли, не маючи бажання почути іншу позицію,   іншу думку, і це є, безумовно, серйозна проблема, не тільки для парламенту, тому що парламент – це є дзеркало нашого суспільства.

Тому, шановні учасники нашого відкритого засідання, всі пропозиції, які тут пролунали, вони внесені до стенограми нашого засідання і будуть ретельно опрацьовані тимчасовою спеціальною комісією. І вже після опрацювання цих проектів, цих пропозицій ми зможемо з вами, я сподіваюсь, в усякому разі вийти на проект, який уже і буде мати конкретне обговорення в парламенті, і який уже може обговорюватися, я сподіваюсь, може в перспективі голосуватись, як саме проект конституційних змін.

В той же час, дуже важливо, щоб це проходило відкрито, публічно і я звертаюсь до представників місцевого самоврядування, величезне прохання ті проблеми, та дискусія, яка тут була, щоб її перенести в регіони, щоб саме на рівні міських, обласних, районних рад, все ж таки відбувалось обговорення цих проблем, які сьогодні є центром конституційних змін навколо яких працювали сьогодні ми. Я сподіваюсь, навколо яких буде працювати доопрацьовуючи вже остаточний варіант Тимчасова спеціальна комісія.

Я звертаюсь до експертів, які тут виступали, науковців, фахівців, величезне прохання у вашому експертному середовищі все ж таки опрацювати ті пропозиції, відточити їх і внести до тимчасової спеціальної комісії, до нашого парламенту пропозиції, враховуючи вже наукову оцінку, вже наукове вивірення і відкорегування.

Я дуже сподіваюсь, шановні колеги, що у нас буде результат, безумовно це дуже важкий результат і я би не був так оптимістично налаштований сказати, що парламент вже готовий вносити збалансовані зміни до Конституції – це важка праця. І в той же час ми маємо запоруку ефективного результату тільки тоді, коли це буде публічно відбуватись, це не буде кулуарно. Коли ми, дійсно, будемо шукати консолідацію не тільки тут у Верховній Раді, а саме консолідацію в усьому суспільстві. Це дуже важливо.

Я дякую всім за участь в роботі, в той же час я зараз звертаюсь до депутатів Верховної Ради, бачу їх не багато залишилось, в той же час, шановні колеги у нас будуть свята, ми напередодні травневих свят, дуже хочеться,  щоб ці травневі свята пройшли гідно в нашій країні, щоб провокаторів, терористів ми в цих святах максимально локалізували, не допустили,  їм  не дали можливості дестабілізувати ситуацію.

За календарним графіком у нас два тижні парламент не повинен працювати. Але ж  ми не маємо такої прерогативи і не маємо такої можливості так довго не працювати у Верховній Раді. Тому шановні колеги, для того, щоб реалізувати  пропозицію, яка тут лунала, в тому числі щодо заслуховування наших міністрів-силовиків, прокуратури, Служби безпеки, нам   необхідно, безумовно, таке  засідання проводити. І я пропоную, щоб воно було проведено 6 числа о 10 годині, коли наш парламент продовжить свою роботу.

Більше того, я думаю, що буде до цього часу можливість і зробити висновки, і деякі зробити корективи, в тому числі і попрацювати над важливими законопроектами, які повинна прийняти Верховна Рада, а не тільки говорити і обговорювати.

Дякую.  До побачення.   

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку