ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ
Сесійний зал Верховної Ради України
24 квітня 2014 року, 10.00 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу сідати на свої робочі місця.
І я звертаюсь до Секретаріату, прошу включити систему "Рада" і провести реєстрацію народних депутатів.
10:03:45
В залі зареєструвалося 274 народних депутатів. Верховна Рада розпочинає свою роботу.
За традицією, шановні колеги, я хочу привітати з днем народження народних депутатів Герман Ганну Миколаївну і Кутового Вячеслава Григоровича. (Оплески)
Шановні колеги! Я хочу вас проінформувати. що сьогодні вночі був напад на військову частину, яка зберігає арсенал зброї в Артемівську. Нападники відбиті з серйозними втратами серед них. Серед військовослужбовців є тільки один легкопоранений.
Окрім того, сьогодні звільнено приміщення Маріупольської міської ради, яка відновила свою роботу.
Шановні колеги, я хочу, відповідно до вимог чинного законодавства, зараз запросити до складання присяги народного депутата. 18 квітня 2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України Фірсова Єгора Павловича, обраного 28 жовтня 2012 року у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включеного до виборчого списку політичної партії "УДАР".
Відповідно до статті 79 Конституції України, перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.
Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Фірсов Єгор Павлович. Будь ласка.
ФІРСОВ Є.П.
Присягаю на вірність України. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до мене надійшла заява від двох фракцій – Партії регіонів та Комуністичної партії – які просять оголосити перерву. Але я розумію, що перерва їм потрібна для проголошення заяви.
Дві хвилини бере Олександр Сергійович Єфремов і дві хвилин – Петро Миколайович Симоненко. Одну хвилину – Петро Миколайович Симоненко.
Будь ласка.
10:06:49
ЄФРЕМОВ О.С.
Уважаемые коллеги! Люди на Востоке Украины являются гражданами нашего с вами государства. С момента распада СССР они постоянно поднимали вопросы, которые их волнуют. Одним из таких вопросов является статус русского языка.
Второй вопрос, волнующий сегодня большинство из них, это безопасность проживания. Третий вопрос связан с приближением власти к людям путем избрания руководителей регионов и их подотчетности, а также понятной всем схемы уплаты налогов. Когда бы громады, причем все без исключения, не были бы просителями у власть имущих киевских чиновников. А вопросы, которые касаются большинства, принимались бы путем поддержки того же большинства через референдум.
Людям просто надоело, что данные в общем-то простые вопросы так и не решаются. И даже в условиях катастрофического для государства противостояния в лучшем случае только декларируются. Поэтому при таких подходах фракция Партии регионов принимать участие в голосовании не считает возможным.
Люди также не могут принять и двойных стандартов власти, когда происходящее на Западе и в Центре – это хорошо, а происходящее в России – это плохо. Мне могут возразить то, что ставятся разные цели. Да, это так. Но радикалы есть как с одной, так и с другой стороны. И осуждение должно быть тогда обоюдным, а не только одной стороны.
Что касается нашей работы в парламенте. Мне видеться, что парламент живет и работает в параллельном мире от того, чем живет сегодня страна. И в большинстве случаев от нашей работы бывает, к сожалению, больше вреда, чем от неработы. А выступления и действия отдельных депутатов порой являются настолько провокационными, что создается впечатления, что они либо выполняют хорошо оплаченный заказ, либо в погоне за рейтингами способствуют развалу страны. Что мы предлагаем.
Первое. Научиться сдерживать свои эмоции и не вносить деструктив, занимаясь оскорблениями друг друга.
Второе. Незамедлительно приступить к…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте завершити за рахунок Петра Миколайовича.
ЄФРЕМОВ О.С. Незамедлительно приступить к конституционной реформе, в которой обязательно должны быть даны ответы на запросы людей, о которых я говорил выше.
Третье. Власти нужно перестать угрожать людям и войти с ними в диалог.
Четвертое. Правительству срочно разработать и предложить парламенту пакет законов по предотвращению надвигающейся катастрофы в экономике, финансовой системе. Делать это необходимо сегодня, так как завтра обстоятельства могут диктовать совершенно другую повестку дня.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте так, щоб не було у нас звинувачень, що я надаю перевагу тим чи іншим фракціям, комуністи виступили, Партія регіонів виступили, я дам від кожної фракції тоді по одній хвилині на виступ. Будь ласка, одна хвилина. Одна хвилин. Будь ласка, Петро Миколайович.
10:09:54
СИМОНЕНКО П.М.
Симоненко, фракция Компартии. Я хочу официально от нашей фракции партии заявить о том, что мы поддерживаем требования горняков в Краснодоне и требования горняков по всему Донбассу, которые сегодня четко заявили о своей позиции о том, что необходимо увеличить заработную плату горнякам. Я хотел бы, чтобы шахтеры знали почему это происходит – невыплата заработной платы и снижение заработной платы. Это происходит в результате того, что нынешний режим принял решение секвестирования бюджета и сократил дотации для угольной промышленности.
Нынешний режим принял решение о повышении цен и тарифов на газ и электроэнергию, и другие составляющие сегодня производственного процесса.
Далее. Это произошло в связи с тем, что снижается жизненный уровень и по повышению цен для нашего населения, прежде всего, на продукты питания, товары первой необходимости, лекарственные препараты.
Это все и результат того, что разорванные экономические отношения с Российской Федерацией, и на Востоке Украины сегодня останавливаются десятки предприятий, и вперед безработица массовая на Востоке Украины.
Я предлагаю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини дайте завершити.
СИМОНЕНКО П.М. От имени фракции я еще раз предлагаю повестку дня сегодня: надо немедленно принять законы о том, чтобы наложить мораторий на повышения цен и тарифов; принять Закон о защите заработной платы для тех же самых рабочих, горняков и других категорий, и принять законы, которые сегодня имеют отношения к удовлетворению справедливых требований граждан Украины проживающих сегодня на Востоке по языку, по референдуму, по федерализации. Благодарю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, від фракції "УДАР", хто може виступити? Будь ласка, включіть мікрофон Ірини Геращенко. З місця.
10:11:50
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Шановні колеги, ми хочемо нагадати всім вам, що розкол в Україні розпочався не з якогось регіону України, а саме з цієї сесійної зали, де з завиднобю якоюсь, впертістю, а деякі політичні сили і деякі політики перед кожними виборами намагаються розколоти країну по релігійному питанню, по мовному питанню, по ще якомусь питанню. Ми категорично засуджуємо такі спроби і, вважаємо, що сьогодні політики мають сказати чесно, що сильна країна, якою має стати України – це країна, яка має сильний Центр, сильну європейську столицю і сильні регіони. І це має бути збудовано баланс. Як його збудувати.
Абсолютно очевидно, що не будуючи монополію, почути якийсь регіон, а в першу чергу, будуючи рівну конкуренцію, країна готова почути Донбас, але і Донбас має почути Україну, що сьогодні ми маємо побороти разом корупцію, побороти разом оце засилля, блюзнірство, яке сидить в цьому залі, побороти намагання шантажувати України і рядом відстоювати суверену Україну. І ми ніколи не будемо йти на поводу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
10:13:01
ГЕРАЩЕНКО І.В.
Ніколи в житті не будемо ототожнювати шантажистів і терористів з інших країн з жителями Донецька, які сьогодні бояться вийти на вулиці. І нам здається, що тим політикам, які представляють сьогодні цей регіон, має бути соромно за те, що ви сьогодні замість того, щоб зшивати цей регіон і ставати поряд з владою, щоб захищати інтереси простих громадян в регіоні, намагаєтесь захистити терористів, які зі зброєю шантажують жителів маленьких містечок, і які навіть не можуть, жителі цих містечок, сказати, що це є за люди.
Тому ми засуджуємо сьогодні будь-які прояви розколу країни, які знову ми почули в кількох голосах депутатів, які представляють сьогодні опозицію.
Досить колоти країну, ми вимагаємо всім разом працювати на єдність і на відродження України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від "Суверенної європейської України" Олесь Доній. Будь ласка.
10:13:59
ДОНІЙ О.С.
Нам закидають, що потрібно навчитися слухати всіх. І це правда. Потрібно навчитися слухати всіх, але чому ми не дослухалися до Володимира Рибака, якого російські фашисти вбили, вспороли йому живіт, накинули мішок, і ще живого вкинули у воду? Це – горлівський депутат, який захищав український прапор. Російські фашисти його не хочуть слухати.
Чому ми не дослухалися до Рішата Аметова? Це – кримський татарин, який протестував проти анексії Криму. Російські фашисти його викрали і закатували. Це перша жертва, нагадаю, ще 3 березня.
Чому ми не дослухалися до Станіслава Карачевського? Російські вбивці вбили цього українського офіцера з Бердянська.
Ми не дослухуємося до патріотів України, а нас намагаються шантажувати не голосуванням фракції Партії регіонів і Компартії, які де-факто захищають зараз …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
10:15:11
ДОНІЙ О.С. … де-факто захищають зараз вбивць і терористів.
Шановні Партія регіонів і комуністи, ви повинні визначитися: ви на боці вбивств і катів чи ви на боці українського народу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Соболєв, фракція "Батьківщина".
10:15:30
СОБОЛЄВ С.В.
Шановні колеги, шановні громадяни України! Я думаю, що те, що сталося цими днями, коли накінець-то вперше люди на Майдані в Донецьку і інших містах почали ставити ті самі вимоги, які фактично за останні 4 місяці ставили люди і в Києві, і в інших містах України, а саме: боротьба з корупцією, боротьба з розкраданням, - я думаю, що це яскравий приклад того, що не політикани тепер управляють Донецьком, які вимагають якоїсь федералізації, а Донецьком накінець-то будуть управляти люди праці, які чудово розуміють, до чого довела Партія регіонів і партія комуністів своєю більшістю країну. Я думаю, що те, що сьогодні вимагають на майданах, - це є і вимога боротьби з тероризмом.
І я просив би, щоб ви, головуючий, оголосили хвилину мовчання по тих людях, які були безневинно закатовані і замордовані російськими терористами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Владиславович. Я також хотів внести цю пропозицію. Давайте завершимо виступи – і я обов'язково оголошу хвилину пам'яті.
Будь ласка, від фракції "Свобода" народний депутат Іллєнко.
10:16:54
ІЛЛЄНКО А.Ю.
Андрій Іллєнко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Ми вкотре побачили на цьому тижні, що Російська Федерація не збирається виконувати жодних міжнародних зобов'язань, жодних угод, продовжує пряму агресію проти Української держави, продовжують гинути люди. І сьогодні, я думаю, ми повинні першим питанням розглядати ті законопроекти, які наведуть порядок в Україні. Тому що війна не все спише, і не можна війною виправдовувати відсутність люстрації, відсутність очищення, відсутність прийняття антикорупційних реальних законопроектів, які дуже нагальні. Тому що, саме тому що сьогодні в українському парламенті, в українських силових структурах досі знаходяться представники "п'ятої колони" Кремля, досі знаходиться агентура іноземної держави, ворожої нам, ми маємо всі ці проблеми, ми маємо цю ситуацію, коли в нашому парламенті знаходяться люди, які відкрито захищають агресорів. Тому треба розглядати і приймати закон про люстрацію, про заборону комуністичної ідеології і впроваджувати це рішення у…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити можливість.
10:18:06
ІЛЛЄНКО А.Ю. Завершив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Анатолій Кінах, "Економічний розвиток". Будь ласка.
10:18:15
КІНАХ А.К.
Шановні народні депутати! Всім зрозуміло, що проти України задіяний потужний системний зовнішній сценарій. В першу чергу з боку Російської Федерації, який спрямований на створення в Україні умов громадянських конфліктів, дестабілізації соціально-економічної ситуації в державі.
Я дуже просив би всіх, хто представляє сьогодні український народ у парламенті, зрозуміти, що не участь у голосуваннях, відсутність чіткої позиції по захисту територіальної цілісності держави – це робота, яка спрямована на підтримку зовнішнього сценарію, на основі якого є спроба руйнації державності і територіальної цілісності України.
І друге. Просив би сконцентрувати нашу увагу на соціально-економічних питаннях. Проблеми поглиблюються і також потребують наших сконсолідованих дій. По суті, кожен проходить тест на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
10:19:24
КІНАХ А.К.
По суті, кожен сьогодні проходить тест, незалежно від його статусу, посади, політичного кольору на право називатися громадянином, патріотом своєї держави України.
Верховна Рада повинна сконсолідуватися навколо питань, які визначають нашу національну безпеку, національні інтереси, державність і територіальну цілісність. І група "Економічний розвиток" закликає всіх до консолідованих дій. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я бачу ще три руки позафракційних. Я обіцяв постійно давати слово позафракційним. Я це зроблю обов'язково, але давайте зараз вшануємо хвилиною мовчання пам'ять закатованих патріотів України, яких знайшли у Донецькому регіоні.
(Хвилина мовчання)
Дякую, прошу сідати.
Я переконаний, що кати і вбивці понесуть відповідну кару відповідно до і нашого суду українського, і суду Божого.
Шановні колеги, давайте дамо можливість і позафракційним сказати. Народний депутат Рудьковський, можна з місця, щоб швидше.
10:20:44
РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.
Уважаемые коллеги, уважаемые граждане Украины. Первого мая блок левых сил проводит по всей Украине марш миллионов с экономическими требованиями. Требование - 30 процентов повышения заработной платы, отмена пенсионной реформы, отмена повышения коммунальных тарифов, сохранение экономических отношений с Таможенным союзом как инструмент сохранения рабочих мест.
Я хочу также сказать с этой трибуны, обратиться к коммунистам. Нечего обвинять власть в том, что она не платит заработную плату. Именно вы вместе с Януковичем разворовали бюджет. И так же несете ответственность за ту ситуацию, которая есть. Не надо на кого то пенять. Несите свою ответственность. Вы не левые, вы – воры.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Опанащенко, будь ласка.
10:21:54
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Шановні колеги, по-перше, хотів би привітати всіх зі святом. Христос Воскрес! І це велике свято для нашої України, і я думаю, що в цей період ми не будемо сваритися, будемо вносити конструктивні пропозиції.
Я хотів би нагадати, що у нас загинули на Донеччині і шахтарі. І я впевнений, що ми також повинні їх віднести до героїв і вшанувати їхню пам'ять. Вони своїм трудом, дійсно, довели, що вони герої і добували це вугілля, і працювали на свою країну.
І що хотів би сказати, у нас є позитивний досвід проведення засідань, коли мітингувальники стоять під стінами Верховної Ради і висувають свої вимоги. Тоді дуже бистро парламент в лютому напрацював за три дні пакет законопроектів, які заспокоїли людей. І це свідчить, що коли є повних діалог між людьми і Верховною Радою, ми можемо вирішувати питання. Що ми робимо зараз у Києві? Імітуємо занепокоєння ситуацією?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте 30 секунд закінчити.
10:23:06
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Я вважаю, що для заспокоєння ситуації у Луганську і в Донецьку потрібно провести виїзне засідання. Це забезпечить більш повних діалог між Верховною Радою і народом. І на 30 квітня я зареєстрував постанову і прошу її внести до порядку денного, і обговорити сьогодні.
Я впевнений, якщо ми виїдемо туди, ми зможемо знайти повний діалог і шляхи вирішення питання. Там гинуть люди, там руйнуються підприємства. Там в занепаді економіка. Там виходять тисячі людей на вулиці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Ляшко і продовжуємо працювати.
10:23:47
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Новий Ріббентроп, - міністр закордонних справ Росії Лавров, - учора зробив заяву з погрозою використання збройних сил Росії проти України у випадку, якщо не будуть захищені права Росіян. Так само вони вимагають від української влади вивести зі Сходу України Збройні Сили України.
У нас чергова вимога і зустрічна вимога до Російської Федерації. Ми вимагаємо негайно вивести з території Криму, з української території російські окупаційні війська. Відвести російські війська від кордонів України, якими вони погрожують агресією проти нашої країни. Відкликати російських диверсантів, які діють на Сході країні, на Півдні України, убивають українських громадян, провокують громадянську війну в Україні за сирійським сценарієм.
І Путін, і Лавров достойні наслідники і учні Гітлера, Сталіна і Ріббентропа в брехні, у перекручуваннях. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Коли прізвища називають, я завжди даю можливість для репліки. Я ще раз кажу, у нас, давайте, шановні колеги, не обмін репліками, а системна робота. Я би просив і Компартію системно працювати, в тому числі шляхом голосування. Це відповідає вимогам до кожного народного депутата.
Шановні колеги, я хочу зробити оголошення. Згідно з поданою завою та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження народного депутата України Волкова Олександра Анатолійовича до складу депутатської групи ""Економічний розвиток".
І, шановні колеги, я повністю підтримую вимоги народних депутатів щодо складання мандатів тих, хто обраний на посади. І постійно вимагаю від призначених колег, які працюють на державних посадах, скласти з себе депутатські мандати. Ми маємо зараз уже декілька таких заяв, і я би просив підтримати ці заяви нашим голосуванням.
Шановні колеги, відповідно до пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України народний депутат Ярема написав заяву про складання ним депутатських повноважень.
Шановні колеги, я прошу підтримати голосуванням це рішення нашого колеги. Прошу голосувати. Ставлю на голосування дострокове припинення повноважень народного депутата Яреми. Прошу голосувати. Включіть систему "Рада".
10:27:01
За-178
Рішення не прийнято. По фракціях.
Шановні колеги, з одного боку, вимагаємо, щоб складали мандати, з іншого боку, не голосуємо. Давайте визначатися.
Партія регіонів – 1, 52 – "Батьківщина", 31 – "УДАР", 18 – "Економічний розвиток", 25 – "Суверенна Україна", 22 – "Свобода", Компартія – 0, позафракційні – 29.
Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію про дострокове припинення повноважень народного депутата Лунченка Валерія Валерійовича, призначено головою Закарпатської ОДА. Прошу підтримати пропозицію про дострокове припинення повноважень народного депутата відповідно поданої заяви. Прошу голосувати.
10:27:55
За-182
Рішення не прийнято.
По фракціям, будь ласка. Партія регіонів – 1, 50 – "Батьківщина", "УДАР" – 32, "Економічний розвиток" – 21, 25 – "Суверенна європейська Україна", 25 – "Свобода", 0 – Компартія, позафракційні – 28.
Також заяву про позбавлення депутатських повноважень написав Володимир Бондаренко, обраний головою Київської міської державної адміністрації. Шановні колеги, відповідно до чинного законодавства я ставлю на голосування пропозицію про дострокове припинення повноважень народного депутата Бондаренка.
Прошу голосувати.
10:28:53
За-184
Рішення не прийнято.
Шановні колеги! По фракціям, будь ласка. 1 – Регіони, "Батьківщина" – 51, 33 – "УДАР", 18 – "Економічний розвиток", 25 – "Суверенна європейська Україна", "Свобода" – 26, 0 – Компартія, 30 – позафракційні.
Шановні колеги, я не бачу необхідності далі ставити на голосування інші заяви, тому що парламент не голосує за ці рішення. У мене багато ще заяв. Але я ще раз хочу сказати, колеги, давайте визначатися, або складати мандати і тоді треба голосувати, або не ставити це питання тоді взагалі у порядок денний. Я ставлю, будь ласка, голосуйте.
Шановні колеги, ми переходимо до розгляду питань порядку денного. Перший блок питань пов'язаний з включенням до порядку денного нашої сесії. Я звертаюсь до шановних колег, народних депутатів, ми можемо розглядати кожен закон окремо або проголосувати пакетом, щоб прискорити час. Тобто ні-ні-ні, це означає, що кожний окремо, так я розумію? Кожен окремо. Добре, шановні колеги, тоді будемо ставити на підтримку кожний окремий проект щодо включення його до порядку денного сесії, підкреслюю, сесії. Це не означає, що ми сьогодні повинні приймати рішення. Я прошу Секретаріат звернутись до народних депутатів, які по важливим питанням вийшли за межі сесійної зали, негайно повернутись до зали для прийняття рішень. Прошу, шановні колеги, сісти на свої робочі місця будемо зараз визначатись. Без обговорення, традиційно, як ми з вами і працюємо. Я називаю законопроект і прошу визначитись парламент щодо включення його до порядку денного.
Проект (реєстраційний номер 4752), це проект Закону "Про введення санкцій щодо осіб причетних до окупації, анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя". Будь ласка, шановні колеги, прошу парламент підтримати пропозицію щодо включення цього проекту до порядку денного. Прошу голосувати.
10:31:27
За-158
Рішення не прийнято.
По фракціям, будь ласка, Партія регіонів – 0, 59 – "Батьківщина", 24 – "УДАР", 2 – "Економічний розвиток", "Суверена економічна Україна", "Європейська Україна" – 23, 27 – "Свобода", Компартія – 0, 23 – позафракційні.
Будь ласка, одну хвилину з мотивів голосування автору законопроекту Олегу Ляшко. Будь ласка, включіть мікрофон.
10:31:51
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко. Я хочу звернутися до громадян України. Зараз вирішувалося питання про включення до порядку денного законопроекту про введення санкцій щодо осіб причетних до окупації та анексії Криму та міста Севастополя.
Частина депутатів, які входять до так званої провладної коаліції не проголосувало за цей законопроект. Я так розумію, це ті люди, які підтримують військову агресію в Криму, анексію Криму, окупацію Криму і Севастополя. Ми вимагаємо від усього світу санкцій проти агресора, проти Росії, натомість самі не здатні запровадити ці санкції. В Україні продовжують діяти російські підприємства, люди, які приймали рішення проведення військ до України можуть вільно приїжджати в нашу країну і робити що хотіти. Я вимагаю ще раз поставити на розгляд це питання, оголосити список депутатів, які не голосують за введення санкцій проти агресора, і особливо ті, хто входять до коаліції. Нехай вся країна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Я при рішенні залу можу повернутися наприкінці ще до законів, які не наберуть необхідну кількість.
Будь ласка, шановні колеги, наступне питання проект Закону про внесення змін до статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Я прошу, шановні колеги, підтримати цю пропозицію, тому що це закон складається з одного речення, важливого речення, яке було пропущено під час голосування за основний закон. Йдеться про застосування спрощеної процедури закупівлі в умовах особливого періоду. Це важливе питання, ви розумієте, тому що в умовах особливого періоду проводити по повній програмі тендерні процедури, практично, нема такої можливості. Особливо це стосується Міністерства оборони, інших силових структур.
Шановні колеги, прошу підтримати включення до порядку денного сесій цього закону. Прошу підтримати, шановні колеги, прошу голосувати.
10:34:14
За-166
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 60, "УДАР" – 4, 25 – "Економічний розвиток", 24 – "Суверенна європейська Україна", 27 – "Свобода", 0 – Компартія, позафракційні - 26.
Шановні колеги, я прошу… Віктор Михайлович Пинзеник, включіть мікрофон. Мені не зрозуміла позиція фракції.
10:34:37
ПИНЗЕНИК В.М.
Шановний Олександр Валентинович, шановні народні депутати! Ми будемо послідовно дотримуватися такої ж позиції завжди. Законопроект, який ставиться для включення порядку денного, навіть немає на сайті Верховної Ради України. Ми не будемо голосувати за "шило в мішку". Дайте депутатам можливість ознайомитися з тим, за що вони голосують. Без такого ознайомлення ми не будемо голосувати за включення у порядок денний цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюсь до голови профільного комітету Андрія Володимировича Іванчука: будь ласка, треба забезпечувати роздачу матеріалів депутатам для того, щоб вони могли приймати рішення по цих важливих питаннях. Це технічні питання, прошу їх організовувати.
Будь ласка, наступне питання. Реєстраційний номер проекту 4754. Ми голосували, шановні колеги. Наступне питання – 4595: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення голосування за кордоном. Проект народного депутата Панькевича.
Будь ласка, прошу підтримати включення цього проекту до порядку денного. Прошу голосувати.
10:36:01
За-198
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. 62 - "Батьківщина" – 74, 29 -"УДАР", "Економічний розвиток" – 25, 27 - "Суверенна європейська Україна", 28 - "Свобода", 0 - Компартія, позафракційні – 26.
Наступне питання, шановні колеги. 4673 реєстраційний номер: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення умов для легального працевлаштування громадян та легалізації доходів громадян). Проект народного депутата Опанащенка.
Будь ласка, прошу підтримати щодо включення до порядку денного.
10:36:49
За-172
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, 60 - "Батьківщина", 17 -"УДАР", 17 – "Економічний розвиток", 26 - "Суверенна європейська Україна", 28 - "Свобода", Компартія – 0, позафракційні – 24.
Будь ласка, одна хвилина народному депутату Опанащенку, автору закону.
10:37:10
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Шановні колеги, у нас в Україні ситуація, коли з 25 мільйонів населення офіційно працює лише 11. Я маю на увазі – працездатного населення. З 11-ти 4 з половиною мільйони чи 5 – це працівники державних установ. Тобто лише не більше 7 мільйонів працює у приватних підприємствах. А де останні 14 мільйонів?
Цей законопроект спрямований на зниження єдиного соціального внеску до того рівня, коли підприємства не будуть приховувати, а почнуть платити цей податок. Це зниження податкового навантаження на зарплатню. Це дасть можливість за зарплатню, яка перевищує 5 тисяч оцей надлишок обкладати лише 7 відсотками податку ЄСВ. Це створить умови для залучення фахівців. Саме фахівці створюють і розвивають різні галузі нашої країни.
Я прошу включити його наприкінці і депутатам більш… Прошу ще раз підтримати цей важливий законопроект для наших підприємств і України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, наступне питання. 4722. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо діяльності служб у справах дітей). Прошу підтримати включення до порядку денного.
10:38:44
За-168
Рішення не прийнято.
Наступне питання. Проект Закону (реєстраційний номер 4607) про внесення змін до чинного законодавства України (щодо прав громадян в боротьбі з корупцією та зловживанням владою).
Дуже важливий закон, який стосується боротьби з корупцією. Прошу, шановні колеги, підтримати включення його до порядку денного. Прошу голосувати.
10:39:19
За-154
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. Хто не хоче боротися з корупцією? Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 60, "УДАР" – 15, "Економічний розвиток" – 4, "Суверенна європейська Україна" – 21, "Свобода" – 29, компартія – 0, позафракційні – 25.
Наступне питання, шановні колеги. Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав). Це стосується проведення чесних, прозорих виборів в нашій країні. Прошу підтримати. (4741) щодо включення до порядку денного.
10:40:05
За-176
Рішення не прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 57, "УДАР" – 27, "Економічний розвиток" – 15, "Суверенна європейська Україна" – 24, 30 – "Свобода", Компартія – 0, позафракційні – 23.
Шановні колеги, проект Закону реєстраційний номер 4331 проект Закону про внесення доповнень до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо врегулювання питань, періодичності, строків виплати допомоги по безробіттю).
Будь ласка, прошу підтримати включення до порядку денного.
10:40:49
За-169
Рішення не прийнято.
Останнє питання щодо включення до порядку денного 4748 проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку притягнення до кримінальної відповідальності.
Прошу підтримати цей законопроект.
10:41:24
За-169
По фракціям, будь ласка.
0 – Партія регіонів, 58 – "Батьківщина", "УДАР" – 25, 14 - "Економічний розвиток", 24 - "Суверенна європейська Україна", 29 – "Свобода", Компартія – 0, позафракційні – 19.
Автору закону, прошу народного депутат Мірошниченка. Включіть мікрофон.
10:41:46
МІРОШНИЧЕНКО І.М.
Ігор Мірошниченко фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".
Шановні народні депутати, цей законопроект, який ви щойно відмовилися включити в порядок денний, передбачає процедуру позбавлення депутатського мандата з подання не генерального, не тільки генерального прокурора, а і виконувача його обов'язки. Це єдине положення, яке змінюється до чинного законодавства. Воно надзвичайно важливе тому, що у нашій сесійній залі сьогодні є корупціонери, сепаратисти, люди, які підбурюють до повалення конституційного ладу і територіальної цілісності України.
І, на превеликий жаль, склалась ситуація така в Україні, що у нас неможна призначити генерального прокурора, можна призначити тільки виконувача обов'язків генерального прокурора.
Ми просимо, аби таким законопроектом було дано право виконувачу обов'язків генерального прокурора робити подання у Верховну Раду щодо позбавлення депутатської недоторканості народних депутатів, які на це заслуговують. Дуже прошу ще раз поставити цей законопроект на включення його до порядку денного. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені не складно ще раз поставити цей законопроект і я повністю його підтримую. Тому що українські громадяни вимагають від Верховної Ради приймати рішення щодо тих народних депутатів, які фактично компрометують статус народного депутата, які принижують парламент, які принижують Україну. І, безумовно, цей закон розв'язав би цю проблему, чому ми не можемо притягувати за злочини народних депутатів сьогодні до відповідальності.
Я ще раз ставлю це питання на голосування. Прошу всіх народних депутатів його підтримати. Прошу голосувати 4748.
10:43:37
За-177
Рішення не прийнято.
По фракціям, будь ласка. 0 – Партія регіонів, 62 – "Батьківщина", 25 – "УДАР", 13 – "Економічний розвиток", 23 – "Суверенна європейська Україна", 30 – "Свобода", 0 – Компартія, 24 – позафракційні.
Шановні колеги, я дивлюся, що сьогодні парламент у нас не готовий приймати відповідальні рішення. Я не розумію, це, мабуть, свята так діють на наших депутатів, які не можуть сконцентруватися, не можуть зібратися і прийти виконувати свої конституційні обов'язки щодо роботи у Верховній Раді.
Тому, шановні колеги, у мене пропозиція наступна, щоб зекономити наш час і кошти платників податків на забезпечення діяльності парламенту. Я пропоную сьогодні розглянути питання без прийняття рішень. А наступного разу, коли парламент збереться вже в повному своєму складі приймати рішення з обговорених питань. Нема заперечень? Нема заперечень. Підтримуються пропозиції.
Тому розглядаємо питання в першому читанні, я прошу, шановні колеги, щоб ми всі питання, які зараз будемо розглядати, розглянули за скороченою процедурою. Прошу підтримати цю пропозицію і проголосувати. Прошу голосувати.
10:45:04
За-174
Рішення прийнято.
Шановні колеги, розглядається проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення. 4527. Прошу голову комітету Віталія Хомутинніка до парламентської трибуни.
10:45:33
ХОМУТИННІК В.Ю.
Шановний Олександр Валентинович, шановні колеги! в цьому році вперше платники податків мають здавати звіти по так званому Закону, який ми приймали у минулому році про трансфертне ціноутворення.
Цей законопроект був розроблений і прийнятий нами задля того, щоб контролювати ціни насамперед крутних підприємств-експортерів для того, щоб продукція, яка експортується, практично, не мала ризиків заниження і держава отримувала в своїй повноті сплату податків.
Цей закон запрацював, але деякі положення цього законопроекту на сьогодні не спрацьовують, а саме: до 1 травня платники податків мають здати відповідні звіти за минулий рік. Я хочу нагадати, що з 1 вересня цей закон вже працював і з 1 вересня по 1 січня платники податків мають звітувати відповідно, і цей звіт зробити до 1 травня цього року.
Але з урахуванням того, що навіть на даний час не затверджено певних методик, а саме методик визначення ціни банківських послуг. Деяких положень Податкового кодексу також щодо трансфертного ціноутворення потребують уточнення, і податкова на сьогоднішній день також не до кінця готова, щоб приймати ці звіти.
Все було б гаразд, якщо б не штрафи, які прописані в цих нормах, про трансфертне ціноутворення. Штраф, який буде накладатися на платника податків складає 5 відсотків від обігу за минулий рік. Тому якщо не …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ХОМУТИННІК В.Ю. Тому, якщо несвоєчасно подаються звіти про контрольовані операції по трансфертному ціноутворенню, то відповідно стають дуже такі великі, непід'ємні штрафи. Тому в цьому законопроекті пропонується відтермінувати звіти по контрольованим операціям до жовтня цього року і зменшити штрафні санкції по неподанню штрафів, по неподанню звітів.
Тому є потреба взагалі-то приймати в цілому даний законопроект зараз. Тому що наступного разу ми зберемося вже в травні і вже будуть проблеми у платників податків з податковою службою. Але, в врахуванням того, що нема сьогодні консенсусу, на жаль, в парламенті, прийдеться приймати цей закон вже після того, як будуть певні наслідки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запишіться два "за", два "проти". Народний депутат Чечетов, Партія регіонів.
10:48:59
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Уважаемый Александр Валентинович! Уважаемые коллеги! Действительно, законопроект, который докладывался, он ожидаемый обществом, ожидаемый бизнесом, ожидаемый нашей экономикой. Но, к глубокому сожалению, и актуальность его принятия очень высока. Но, к глубокому сожалению, на сегодняшний день сессионный зал не в состоянии его проголосовать.
Есть претензии к оппозиции. Но есть большие претензии к большинству, поскольку даже лишение мандатов своих коллег они не проголосовали, хотя вполне могли проголосовать. Не голосуются законопроекты за включение в повестку дня их же коллег и так далее.
Позиция Партии регионов и позиция как оппозиционной фракции, она понятна. Мы свои предложения прошлый раз высказали открыто и публично в части того, что мы ретранслируем в хорошем понимании слова то, что говорит юго-восток. Мы хотим через зал еще раз довести те требования, те пожелания жителей юго-востока, решение вопросов, которых дало б возможность нам стабилизировать ситуацию в Украине. Это и два государственных языка, это и очень быстрое рассмотрение вопросов, связанных с реформированием Конституции, это и то, что нам нужно было принять, подписать меморандум всем залом сессионным. Но к сожалению, однобокость позиции сессионного зала не дала возможность оппозиции подписать этот меморандум, поскольку опять таки голос жителей Юго-Востока, а там же такие же граждане, как и в Центре и на Западе, не был услышан. Он был просто выхолощен тот меморандум.
Поэтому пока эти решения, пока не будут услышаны требования, прежде всего юго-восточных областей, о которых говорят представители оппозиции, нам сложно участвовать в голосовании за законопроекты, тем более законопроекты многие абсолютно не актуальны. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Каплін, фракція "УДАР".
10:51:10
КАПЛІН С.М.
Прошу передати слово Продан Оксані Петрівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Оксани Продан.
10:51:16
ПРОДАН О.П.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Насправді цей законопроект він вносить зміни до того неподобства, яке було прийнято минулою владою, яким було створено для величезних компаній, для олігархів можливості уникати від трансфертного ціноутворення, а разом з тим інші компанії, які не підпадали під окремі критерії, виписані в законі, мусили платити навіть тоді, коли невиконані.
Фракція "УДАР Віталія Кличка" підтримує вирівнення відносин, які є в регулюванні трансфертного ціноутворення, ми вважаємо, що потрібно вирівняти вимоги і вирівняти можливості для кожного бізнесу.
Разом з тим, ми вважаємо, що ті штрафи, які були виписані і які сьогодні діють, вони вбивають будь-який бізнес не залежно від того, чи він великий, чи він не дуже великий. Це одна частина. І інша частина. Дійсно, здати звітність до 1 травня. Почати з 1 травня здавати звітність жоден бізнес не зможе.
Тому ми пропонуємо підтримати цей законопроект і будемо голосувати "за". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Терьохін, "Батьківщина".
10:52:28
ТЕРЬОХІН С.А.
Доброго дня, шановні колеги! Я вас дуже прошу уважно послухати. По-перше, цей так званий трансфертний закон був прийнятий тодішньою більшістю, пам'ятаєте, голосуванням руками. Опозиція тодішня не голосувала за цей закон, оскільки він порушує базові принципи рекомендацій ОЕСР по внутрішньому ціноутворенню. Так от, дійсно, до 1 травня, поки ми не забрали оці всі поширення на внутрішнє ціноутворення, не залишили так як пропонується міжнародними угодами, треба переносити строк, скажемо, на 2-3 місяці. Але решта там, що написано, припустимо, про зменшення штрафів з 5 відсотків від обсягу контрольованих операцій до 100 МЗП є, ну знаєте, бомбою. Оскільки при мільярдних оборотах, які роблять ці компанії з офшорами, заплатити 100 МЗП і звільнитися від будь-якої іншої податкової відповідальності – це дуже жирно.
Тому наша фракція буде підтримувати лише перенесення строку подання звітності, як домовлено було з Мінфіном, на 1 липня, а до 1 липня привести треба це законодавство про трансфертне ціноутворення відповідно до чітких рекомендацій Організації економічного співробітництва і розвитку, нічого не вигадуючи, як у свій час це зробили геній Клименко і геній Арбузов по цьому закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Опанащенко.
10:54:16
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Шановні колеги, по-перше, ми знову порушуємо Регламент. Цей законопроект не проходив через комітет і це дуже важливий законопроект і він повинен бути доопрацьований. Є багато, дійсно, таких моментів, які потрібно змінити. Це дійсно, я погоджуюсь з колегою Терьохіним, про зменшення штрафів для великих компаній. І напевно потрібно ці великі компанії поставити на одну ланку з іншими підприємствами, і тоді це дійсно буде добрий законопроект без всяких виключень.
Але найголовніше, я звертаюся до Голови Верховної Ради і прошу вас забезпечити, щоб все ж таки законопроекти проходили певну процедуру в комітетах, тоді це дійсно будуть відпрацьовані законопроекти, як сказав Віталій Юрійович, які можна буде голосувати в цілому.
А доки вони не пройшли комітет, ну, о якому в цілому може йти мова. Давайте дотримуватись Регламенту і тоді все буде у нас гаразд. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я роблю зауваження комітету, який виніс закон без розгляду, хоча голова комітету доповідав, що комітет його підтримує.
Шановні колеги, будь ласка, Михайло Блавацький, "Свобода" і завершуємо обговорення.
10:55:31
БЛАВАЦЬКИЙ М.В.
Михайло Блавацький, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановні депутати, шановний Голово. Справа в тому, що, насправді, цей законопроект дає сьогодні можливість отим мільярдерам, олігархам, які свої кошти акумулюють на офшорах сьогодні, уйти від сплати податків в величезних розмірах. І це все, що говорить сьогодні голова комітету, це все не пройшло через наш комітет, воно не було погоджено. Ми можемо єдине, що тільки погодити, це термін відтермінування до 1 липня 2014 року, тому що ця процедура, в нас є домовленість і погодженість з Мінфіном, що вони встигнуть зробити відповідні документи. А все інше, ми не будемо ніколи підтримувати, Всеукраїнське об'єднання "Свобода" категорично проти таких змін і від ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах. Ми підтримувати цей законопроект не будемо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили це питання і приймемо рішення під час наступного сесійного засідання.
Наступне питання (реєстраційний номер 4580) проект Закону про внесення змін до статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Будь ласка, це урядовий проект і доповідає голова Державної міграційної служби. Будь ласка, Радутний Сергій Іванович.
РАДУТНИЙ С.І.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати України, на ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового та тимчасового захисту".
Проект Закону України розроблено Міграційною службою України з метою виконання керівної і першої фази плану дій щодо лібералізації Європейського Союзу візового режиму для України визначених у третій доповіді Європейської комісії та імплементації плану і 15 листопада 2013 року. Прийняття проекту закону сприятиме удосконаленню законодавства щодо біженців та осіб, які потребують додаткового та тимчасового захисту, шляхом урахування документів у сфері міграції прийнятих Радою Європи та Європейським Союзом. А також у неухильному виконанні міжнародних зобов'язань України у сфері прав людини, зокрема положень Конвенції про біженців 1957 року та Протоколу щодо статусу біженців 1967 року, що є складовою інтеграції України до Європейського Союзу у сфері міграції.
Шановні народні депутати, прошу підтримати запропонований проект закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, від профільного комітету. Сідайте, будь ласка, Сергій Іванович.
Від профільного комітету – голова комітету Пацкан Валерій Васильович. Де у нас голова комітету? Шановні представники фракції "УДАР", я прошу, щоб ваші депутати були на місці. Я знімаю доповідь голови комітету.
І прошу, шановні колеги, записатися для обговорення цього питання, два – "за", два - "проти".
Будь ласка, включіть мікрофон народного депутат Гайдоша, група "Суверенна європейська Україна".
10:59:03
ГАЙДОШ І.Ф.
Іштван Гайдош, "Суверенна європейська Україна".
Шановний пане Голово, Шановні колеги! Хочу сказати, що цей проект закону теж відноситься до виконання першої фази плану дій щодо лібералізації ЄС стосовно візового режиму для України.
Як ви знаєте, важливим для нашої держави є питання нелегальної міграції та біженців, які через державний кордон нелегально намагаються потрапити до ЄС.
Тому прийняття цього законопроекту удосконалить правову базу та законодавство щодо біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, врахує документи у сфері міграції прийнятих Радою Європи та Європейським Союзом.
Прийняття цього закону значно покращить імідж України в очах міжнародної спільноти та наблизить наше законодавство до європейських стандартів. Наша група підтримує цей проект закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Мирний, фракція "Свобода".
11:00:13
МИРНИЙ О.Б.
Прошу передати слово Едуарду Леонову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Едуард Леонов з трибуни виступає.
11:00:32
ЛЕОНОВ Е.В.
Шановні співгромадяни! Це законопроект, звичайно, дуже важливий для того, щоб Україна покращила свій імідж перед країнами Європейського Союзу, світової спільноти, звичайно, що його треба обговорювати, вдосконалювати, треба його голосувати. Але не треба забувати зараз всередині України відбуваються процеси, які повинні турбувати нас набагато більше, тому що зараз є уже десятки тисяч, а будуть, можливо, і сотні тисяч людей, які за міжнародними нормами, хоча не мають статус біженця, але де-факто є біженцями. Це наші громадяни України, які змушені покинути свої домівки, полишити свої домівки у Криму, на Донбасі, де вирує зараз окупаційна агресія. І ми повинні сконцентрувати свою увагу над вирішенням питань в першу чергу громадян України.
Звичайно, треба вирішувати питання і осіб без громадянства, біженців, але нарешті треба надати офіційний статус тим людям, які зараз в своїй рідній державі, у незалежній Україні, не можуть перебувати за місцем своєї реєстрації, за місцем свого народження, за місцем свого постійного перебування і змушені покинути домівки.
Тому фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" вимагає Верховній Раді сконцентрувати свої зусилля над вирішенням питань тимчасово переміщених осіб, як зараз за міжнародною класифікацією ідентифікують наших громадян, які змушені полишити домівки. Ми повинні напрацювати комплекс законів, комплекс постанов, для того щоб кожна людина, яка зараз змушена покинути домівку, була впевнена в тому, що в своїй рідній державі вона зможе реалізувати всі свої права, що вона не залишиться просто неба, що вона отримає медичне забезпечення, юридичний супровід, що діти зможуть навчатися, студенти продовжити навчання у вищих учбових закладах, що маленькі діти зможуть в дитячі садочки ходити. Тому що вже десятки тисяч кримчан, та зараз уже й представників донецького регіону, луганського регіону, змушені полишити свої домівки. Дбаймо в першу чергу за українців, плекаймо українську силу! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.
Будь ласка, шановні колеги, народний депутат Чечетов, Партія регіонів. Тільки прошу по змісту закону виступайте, будь ласка.
11:02:41
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Олександр Валентинович, шановні народні депутати! Законопроектом пропонується уточнити поняття додаткового та тимчасового захисту. У разі прийняття змін, особою, що потребує додаткового захисту, буде визнаватись іноземець або особа без громадянства, у країні якої систематично порушуються права людини. Вважаємо, що такою особою може бути визнано кожну людину, яка не отримала, наприклад, житло. Тому наша пропозиція цей урядовий законопроект направити на доопрацювання і очень жаль, что не только голосов у більшості нет, но даже руководитель профильного комитета отказывается презентовать законопроект уряду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Зарубінський.
11:03:32
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Олександре Валентиновичу. Шановні колеги! У минулому скликанні був прийнятий базовий системний Закон "Про біженців і осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Те, що зараз вносяться зміни, це є правильно. Чому? Тому що коли ми говоримо про безвізовий режим, коли ми говоримо про лібералізацію візового режиму для українських громадян, мається на увазі в країни Європейського Союзу, то там є абсолютно чіткий перелік речей, які ми маємо зробити. Не для Європейського Союзу, а для свої країни. Не для іміджу України, як було сказано,а тому, що на сьогоднішній день є біженці в Україні. І тому розширення цього кола біженців, зрозуміло, ми маємо враховувати, у тому числі й у законодавстві.
Єдине, Олександр Валентинович, коли уряд подає законопроект, це ж не депутатські. Має бути фінансово-економічне обґрунтування. Я думаю, до другого читання хай вони подадуть його все-таки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
Шановні колеги, всі бажаючи виступити… Я бачу ще Володимир Яворівський хоче з цього питання декілька слів сказати. Будь ласка, включіть йому мікрофон. Одну хвилину.
11:04:45
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Зрозуміло, що ми… Володимир Яворівський, Троєщина. Зрозуміло, що сьогодні ми не проголосуємо цей законопроект, проголосуємо його іншого разу. Але, справді, ця поправка до базового закону є, мабуть, справді унікальною, бо навряд чи ще в якійсь країні може стояти питання, що біженцями є громадяни цієї самої країни. Через те поправка ця дуже і дуже суттєва. Вона викликана абсолютно несподівано самим життям, трагізмом ситуації в яку потрапили деякі наші громадяни. Через те, Олександре Валентиновичу, я думаю, що перед голосуванням треба буде хоч дати, скажімо, по хвилині, щоби все-таки нагадати народним депутатам важливість цього законопроекту, і щоби він набрав відповідну кількість голосів. Приймати його потрібно. Він в ряду найважливіших законопроектів. За ним стоять долі тих людей, тих біженців і з Криму, які переїхали на, перебралися на материкову Україну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.
Шановні колеги, ми розглянемо це питання, приймемо рішення щодо цього закону під час наступного засідання парламенту.
А зараз ми переходимо до розгляду питання (реєстраційний номер 4629, 4629-1) це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань регулювання містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю.
Будь ласка, заступник міністра регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства Ісаєнко Дмитро Валерійович. Будь ласка, на трибуну.
ІСАЄНКО Д.В.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати, проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання містобудівної діяльності передбачається передача повноважень державного архітектурно-будівельного контролю органам місцевого самоврядування.
Передача на місцевий рівень видачі дозвільних документів, здійснення та прийняття, здійснення контролю та прийняття в експлуатацію об'єктів.
В законі також передбачено спрощення деяких дозвільних погоджувальних процедур. Цей закон дуже важливий для показників України в рейтингу ведення бізнесу.
Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це цікава пропозиція, важлива для дерегуляції економіки. Сідайте, будь ласка.
Я прошу включити мікрофон автору альтернативного закону з цього ж самого питання Валерію Михайловичу Сушкевичу. Будь ласка.
11:07:37
СУШКЕВИЧ В.М.
Дякую, Олександре Валентиновичу. Шановні колеги! Звертаю увагу, що я цілком підтримую законопроект, який подав уряд з приводу всього того, що торкається регулювання містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю.
Але мова йде, мого законопроекту альтернативність в тому, що реально, на жаль, державна постійно забуває і органи влади постійно забувають, що Україна підписала і ратифікувала Конвенцію прав інвалідів. Тому взявши за основу, я особисто, взявши за основу законопроект, який підготував уряд, я добавив в цей законопроект позиції, які не допускають планування, забудову населених пунктів, формування мікрорайонів. Проектування будівництва і реконструкцію об'єктів фізичного оточення без пристосування для використання громадян України з інвалідністю.
Колеги! Треба вже робити українську державу доступною для всіх громадян України. Саме тому цей законопроект, він якраз повинен бути взятий за основу. Тому що він враховує як урядову позицію, так і конвенцію про права інвалідів, а власне права громадян з інвалідністю.
Тому прошу підтримати саме цей законопроект, який враховує всі чинники, які сьогодні є і які пропонуються і урядом, і тими позиціями правовими, які стосуються громадян з інвалідністю. Прошу підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я прошу записатись на виступи з цього питання. Будь ласка, включіть систему "Рада" для проведення запису народних депутатів. Прошу включити мікрофон народного депутата Яворівського.
11:09:35
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Троєщина, "Батьківщина". Шановні колеги, обидва ці законопроекти справді дуже важливі, дуже суттєві. Якщо перший, якщо перший пришвидшує, так би мовити будівельний процес, скорочує терміни, - це той законопроект, який подав уряд. І його, звичайно, треба підтримати. Бо ми знаємо, що в будівельній індустрії сьогодні так багато порушень і незаконні забудови і тому подібне. Через те скорочення термінів і посилення контролю забудови є дуже суттєвим.
Мені видається, що також дуже гуманним і справедливим є законопроект нашого колеги Валерія Сушкевича, який сьогодні, буквально, ставить вимогу і зобов'язує будівельників дотримуватися нормативів, особливо в тому плані, коли ідеться про інвалідів. Ми знаємо, скільки сьогодні проблем у наших українських інвалідів для того, щоби під'їхати, скажімо, до органів державної влади на візку, для того, щоб заїхати до кінотеатру чи до театру, заїхати до магазину. Це рідко де ми сьогодні ще можемо побачити справді ці пандуси, ці рейки, по яких можна під'їхати.
Через те регуляція цим законопроектом і законопроект, який зобов'язує будівельників уже ввести в свої нормативи здачі того чи іншого об'єкту, вводити і ці об'єкти для інвалідів. Я переконаний, що ми повинні проголосувати і перший законопроект, і другий. Я навіть не бачу, чи вони альтернативні, вони фактично доповнюють один одного. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Народний депутат Марцінків, фракція "Свобода".
11:11:31
МАРЦІНКІВ Р.Р.
Руслан Марцінків, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".
"Свобода" підтримає в першому читанні прийняття даних законів. Адже "Свобода" послідовно і постійно виступала за збільшення повноважень місцевого самоврядування. Тисячі будівельних конфліктів є наслідком усунення місцевої громади від питань погодження дозволу на будівництва та введення в експлуатацію, контролю дотримання генеральних планів міст, а також впливу на боротьбу з корупцією в діючих структурах ДБК, де за гроші можна вирішити все.
Сьогодні цими законами повноваження повертаються виконавчим комітетам міських, селищних, сільських рад. І це вірно. Голосування за цей закон є лакмусовим папірцем, чи готова нинішня Верховна Рада приймати закони щодо посилення місцевого самоврядування чи ні.
Разом з тим хотів би наголосити про недоліки. А, зокрема, в статті 40 Закону про регулювання містобудівельної діяльності (пункт 11) пропонується інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. На думку "Свободи" цієї норми є недостатньо. Слід передбачити щонайменше при введенні в експлуатацію вимагати довідку про сплату пайової участі. А це сьогодні по найменших розрахунках близько 800 мільйонів гривень для місцевого самоврядування: на ремонт доріг, дитячих садочків, шкіл. І нечіткість у даному напрямку збереже значні зловживання та корупцію.
"Свобода" ще раніше розробила і запропонувала на розгляд Верховної Ради декілька законопроектів, але, на жаль, Партія регіонів і комуністів блокувала ці законопроекти, які могли вирішити дані проблеми. Але не зважаючи на це, "Свобода" підтримує сьогодні в першому читання прийнятті цих законів. Звісно, що законопроект Сушкевича, нашого колеги, народного депутата, є кращим, і він вирішує комплексно проблеми з інвалідами. Тому фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" буде підтримувати дані законопроекти. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, народний депутат Чечетов, Партія регіонів.
11:13:40
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати! Ми розглядаємо зараз два законопроекти – урядовий і депутатський. На наш погляд, більш соціально зорієнтований законопроект не урядовий, а народного депутата України.
Новела проекту полягає в тому, що у разі коли виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю не утворюються, у селах, селищах та містах районного значення повноваження таких органів виконують структурні підрозділи районних державних адміністрацій, а в обласних центрах та містах обласного значення – центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю через головних інспекторів будівельного нагляду.
Загалом підтримуючи ідею проекту, спрямованого на передачу повноважень у даній сфері на місцях, у той же час вимушені констатувати, що саме остання пропозиція нівелює її. На наш погляд, можливість відповідно до закону неутворення органів архітектурно-будівельного контролю у селах та селищах негативно позначиться на доступності даного виду державних послуг громадян.
Я хочу підкреслити ту тезу, яка позитивно відрізняє депутатський законопроект, бо у депутата, конкретного депутата-автора передбачається закріплення положень національних і міжнародних правових актів, що встановлюють вимоги доступності життєвого середовища з урахуванням особливих потреб інвалідів та передбачають захист їх прав на соціальну орієнтацію. Дуже жаль, що урядовий законопроект цю тезу не, ця теза не врахована.
Я думаю, що на наступний раз, коли у більшості буде кворум для голосування, то законопроект народного депутата потрібно підтримати за основу, а наші зауваження врахувати в процесі підготовки до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Ар'єв. Будь ласка, включіть йому мікрофон.
11:15:42
АР’ЄВ В.І.
Шановні колеги, це дуже важливий законопроект, оскільки ліквідовується мафія ДАСКу – Державної архітектурної інспекції, яка за часів правління Партії регіонів належала до однієї із головних сімей клану регіонального і була добрячою годівницею корупційною по всіх напрямках, де інспектори фактично шантажували і знімали хабарі із будівельників, із, не тільки, а навіть із тих власників будівель, які вже були давно видані, на які дозволи відповідні і оформлені документи. Це дуже важливий момент і ми ліквідовуємо мафіозну фактичну структуру, передаючи всі повноваження до органів влади. Але я так само звертаюся, дорогі колеги, давайте ми продовжимо ці речі і, зокрема, унеможливимо такі жахливі події, які сталися під час попередньої влади, як забудова зелених зон, зокрема, законопроект 2626, який підготували всі без винятку мажоритарники Києва. Я окремо при цьому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.
АР'ЄВ В.І. Я окремо при цьому хочу подякувати Олександру Валентиновичу, який прискорює зараз добровільно підписання Указу Президента про надання Біличанському лісу статус заповідника, тому що це перший крок з боку виконувача обов'язки Президента, який робить це дійсно в правильному напрямку. Але для того, щоб заборонити будівництво на зелених зонах, нам треба приймати 26, законопроект 2626. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, народному депутату Капліну прошу одну хвилину дати з цьому питання.
11:18:39
КАПЛІН С.М.
Народний депутат, Каплін, фракція "УДАР Віталія Кличка", 144 виборчий округ, Полтавщина.
Наша фракція буде підтримувати дані законопроекти. Тому що вони розроблені на засадах: перше – боротьби з корупцією, друге – дерегуляції, третє – врахування інтересів інвалідів, четверте – децентралізації. Ці чотири кити, антикорупційні кити реформ мають лягти в основу, лягли в основу цих законопроектів.
Разом з тим, я звертаю увагу мешканців Сходу і Півдня. Партія регіонів з комуністами не будуть голосувати ні за те, щоб захистити права інвалідів, ні за те, щоб боротися із корупцією і головне – не будуть голосувати за децентралізацію. Їм децентралізація потрібна як лозунг, їм потрібна децентралізація корупції, щоб далі грабувати, зокрема шахтарів.
Зверніть увагу на них і на наступних виборах приберіть їх з політичної карти країни….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
КАПЛІН С.В…. нехай наступні вибори і результати голосування стануть для них несподіваним, але закономірним некрологом щодо існування Комуністичної партії України і Партії регіонів. Такою є позиція більшості громадян. і я знаю точно, що 99 відсотків шахтарів, які зараз страйкують, згодом будуть вимагати, зокрема після підвищення зарплатні, скасування реєстрації цих двох політичних партій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, від профільного комітету, Геннадій Зубко. І завершуємо обговорення.
11:19:25
ЗУБКО Г.Г.
Шановний головуючий, шановні колеги! Дуже добре, що висловилися всі депутати з цього приводу. Я хотів повернутися від політики взагалі до самої суті законопроекту, яку ми розглянули 16 квітня на комітеті. І основна мета цього законопроекту полягає в дуже простій речі – передати сьогодні повноваження по державному архітектурному контролю на місцеве самоврядування. Це один з тих моментів, який йде сьогодні країна по децентралізації влади, і сьогодні, я думаю, що і Партія регіонів і всі інші партії, які присутні в залі повинні розуміти, що це перший крок до тих взагалі можливостей, які сьогодні є в країні по наданню повноважень додаткових місцевому самоврядуванню.
У нас сьогодні розглядаються два законопроекти. І законопроект уряду, і законопроект, який альтернативний поданий народним депутатом Сушкевичем. Але питання в тому, що альтернативний законопроект був поданий пізніше і на комітеті не розглядався.
А суттєвої відмінності в них практично немає. І ті пропозиції, які подані народним депутатом Сушкевичем, вони, достатньо того, щоб їх розглянути. І можливо, потрібно їх долучити до законопроекту урядового в другому читанні. Тому що є моменти, які вже враховані в державно-будівельних нормах, які пропонуються сьогодні народним депутатом Сушкевичем.
І є моменти, які сьогодні опрацьовуються міністерством соціальної політики, до взагалі більше уваги в ставленні до наших інвалідів і людей з інвалідністю, людей з обмеженими можливостями. І можливо, цей комплекс потрібно врахувати в законопроекті, який готує сьогодні міністерство соціальної політики.
Тому пропозиція комітету дуже проста. Підтримати урядовий законопроект. В другому читанні врахувати ті всі поправки, які стосуються обов'язкового створення архітектурно-будівельної ради, обов'язкового контролю людей з обмеженими можливостями з дотриманням законодавства. Обов'язкове взагалі повідомлення про те, що починається…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ЗУБКО Г.Г. …всіх громадських організацій, які сьогодні контролюють безперешкодне, безперешкодне пересування людей з інвалідністю.
Тому, думка комітету, що сьогодні потрібно підтримати урядовий закон. А в другому читанні прийняті ті пропозиції, які …… структуру до другого читання. А ті моменти, які впливають сьогодні на більш розширені повноваження і можливості людей з інвалідністю, потрібно врахувати в новому законопроекті разом з міністерством соціальної політики. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Шановні колеги, я думаю, що саме з врахуванням цієї пропозиції парламент буде визначатись, коли прийде час голосувати за ці два важливих закони.
Зараз ми переходимо до наступного питання, реєстраційний номер 4584, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо вдосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру, оформленого центральними органами виконавчої влади).
Я розумію, що йдеться про важливе питання, пов'язане з дерегуляцією державних функцій і спрощенням системи реєстрації.
Будь ласка, на трибуну запрошується міністр економічного розвитку і торгівлі Шеремета Павло Михайлович.
ШЕРЕМЕТА П.М.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Хочу подякувати вам за можливість подати пакет або частину пакету, спрямований на дерегулювання, який складається сьогодні з чотирьох перших законів. І перших з них, це є, власне кажучи, про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо вдосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру, оформленого центральними органами виконавчої влади).
Проблема полягає у тому, що громадяни України змушені звертатися до центрального органу виконавчої влади, який знаходиться у Києві для отримання необхідного дозволу, щоб безпосередньо працювати у своєму рідному місті чи селі. Відповідно, проектом передбачається процедура, згідно з якою підприємці отримують можливість одержувати такі дозволи за своїм місцезнаходженням або за місцезнаходженням цього бізнесу через єдині вікна, дозвільні центри або центри надання адміністративних послуг, які створені на місцевому рівні. Видача документів буде здійснюватися, у тому числі, за допомогою мережі Інтернет.
Шановні депутати, прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за змістовну доповідь.
Будь ласка, голова комітету Кужель Олександра Володимирівна. Комітет, нагадаю, з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики. Будь ласка, Олександра Володимирівна.
11:24:24
КУЖЕЛЬ О.В.
Дякую, Олександр Валентинович.
Шановні колеги, це є продовження тієї дерегуляції, яку ми з вами домовилися в залі, що в такий тяжкий скрутний час ми будемо допомагати бізнесу, розуміючи, що економічний розвиток держави – це коли є зайнятість, коли є робочі місця, коли є заробітна плата.
Наш комітет на передодні винесення цього законопроекту проводив виїзне засідання в Київський єдиний дозвільний центр, і ми побачили всі ті проблеми, які, дякуючи Уряду, були зразу оброблені після нашого засідання ми написали їх листом до уряду, які проблеми нам сказали: дозвільні центри Вінниці, Львова, Миколаєва, Києва, - які проблеми сьогодні заважають активно відпрацьовувати єдині дозвільні центри і державні адміністрації.
Найбільша проблема була, яка тут є в законі, і вона є найважливішою: що всі міністерства, які повинні давати погодження або дозволи і не є присутніми в дозвільному центрі, не мають права приймати підприємців на своїй особистій території. Тепер тільки документи через державного адміністратора, і державний адміністратор з'ясує через електронні засоби, через реєстри погодження і отримання дозвільних документів для підприємців. це є суттєвий крок на зменшення корупції. Єдине прохання, що в першому читанні в стенограмі у нас було зафіксовано, що ми проти на пункті 5-у в частині, що "за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України" вилучити, тому що діє сьогодні норма в Україні, що, якщо немає дозволу в Законі про перелік дозвільних документів, суб'єкт господарювання здійснює свої дії і господарську діяльність: якщо потрібно - подача декларації, якщо ні – працює без будь-яких дозвільних документів. Ніякі постанови…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте звершити можливість.
КУЖЕЛЬ О.В. Ніякі постанови Кабміну не можуть бути вказані в законі, що вони можуть бути вище закону. Тільки виконання закону, і цю частину ми просимо вилучити.
А також передбачити в кінці, там, де є вимоги державного адміністратора, відповідальність за порушення терміну видачі дозволів і дозвільних документів і включання мовчазної згоди. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, я прошу записатися на виступи з цього питання.
Народний депутат Яворівський. Можна з місця, Володимир Олександрович. Прошу збільшити час Володимиру Олександровичу, поки він іде до трибуни.
11:27:34
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Троєщина, "Батьківщина", місто Київ.
Шановні колеги! Я хочу відзначити в першу чергу те, що уряд врешті-решт взявся за дуже конкретну роботу. Це все-таки розгерметизація тих багатьох законопроектів, які були прийняті перед цим. Я вже казав колись з цієї трибуни і публічно говорив про те, що нам доведеться потратити тривалий час для того, щоб повернути те законодавство, яке було прийнято недавньою більшістю, щоб повернути його, хоча б наблизити його, скажімо там, до європейських стандартів, до європейського русла. І ми бачимо, що уряд почав цю роботу. Вона, звичайно, складна. Вона теж займе дуже багато часу для того, щоб розгерметизувати ті законопроекти, які були зроблені під корупцію, під закриті, так би мовити, схеми, не публічні схеми. Це робиться і в цьому самому випадку.
Як народний депутат, я думаю, що всі мажоритарники з цим стикалися не раз, не два, це і відсутність цих самих дозволів або наявність цих дозволів куплених. Зрозуміло, що вони були куплені, особливо для забудови, у будівельній індустрії. На моєму окрузі це буквально кілька будинків, на які майже немає жодних документів, куплена тільки ліцензія, скажімо там, і нічого не було.
Добре, що в цьому законопроекті є норма, що питання дозвільне вирішується протягом п'яти днів і безоплатно. Я б звичайно дуже хотів би побачити як це буде безоплатно. Мабуть, ще кілька років потрібно буде, бо щось там все одно буде ходити у цій системі. Буде обов'язково. Але те, що робить зараз уряд, ми повинні з вами підтримати обов'язково. Це дуже добра тенденція. Це хай і повільне, але наближення все-таки до європейських стандартів.
Я переконаний, що за наявності людей у Верховній Раді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ми обов'язково за цей законопроект проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Чечетов. Сьогодні виступає по всім законам.
11:29:52
ЧЕЧЕТОВ М.В.
Шановний Олександр Валентиновичу, шановні народні депутати, положенням законопроекту передбачається запровадити, зокрема, видачу державним адміністраторам у дозвільних центрах суб'єктам господарювання документів дозвільного характеру оформлених центральними органами виконавчої влади.
Передбачені законопроектом зміні до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" його подальше удосконалення мають важливе значення для реалізації завдання щодо регуляції економіки та спрощенні умов ведення бізнесу.
Проектом, серед іншого, пропонується заборонити дозвільним органам здійснювати прийом заяв суб'єктів господарювання про видачу, переоформлення, видачу дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру та декларацій, а також видавати такі документи, якщо їх видача, прийняття здійснюється через дозвільний центр.
Действительно этот законопроект правительства он направлен на дерегуляцию экономики. Партия регионов всегда поддержит, будет поддерживать это направление законодательной деятельности. Создаются нормальные условия для развития бизнеса, предпринимательства, инвестиционного климата. В целом производится дебюрократизация условий работы малого бизнеса и предпринимательства.
И, очень жаль, что хороший законопроект правительства, который действительно нужен и для бизнеса и для предпринимательства сегодня из-за низкой дисциплины большинства, я еще раз повторяю, большинства, в связи с низким уровнем посещаемости сессии сегодня не может быть принят. И очень жаль, что большинство сегодня не поддержует важную инициативу правительства. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово надається народному депутату Розенко. Будь ласка.
11:31:43
РОЗЕНКО П.В.
Прошу передати слово Оксані Продан.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Оксани Продан.
11:31:48
ПРОДАН О.П.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги, я звертаюсь до всіх, хто присутній в залі до тих, хто нас дивиться по телевізору. Насправді цей проект, це продовження тих пеших кроків, які зробила нова влада по реальній дерегуляції умов ведення бізнесу.
Більше того, цей проект стосується не тільки підприємців тому, що він стосується всіх адміністративних послуг, які сьгодні люди змушені з усієї області отримувати в одному місці, тільки в обласному центрі.
Те, що зараз уряд пропонує розділити надання послуг, дати можливість людям в своєму району, в своєму обласному центрі окремо отримувати ці послуги і не їздити в єдину точку, це значно зменшить той рівень корупції, які сьогодні є при відносинах влади та бізнесу.
Ми, фракція "УДАР Віталія Кличка" однозначно підтримуємо цей законопроект і просимо всіх депутатів, всі фракції і групи проголосувати "за". Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, слово надається народному депутата Зарубінському.
11:32:56
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, пане Голово. Я бачу з слів, з виступів своїх колег, що фактично всі підтримують територіальне вирішення або територіальний аспект вирішення питання дозвільних центрів. До речі, досвід Вінниці я добре знаю, там, де існувало вже давно "єдине вікно", дуже позитивний, і я вважаю, що він може бути поширений.
Єдине, що хотів би, пане міністре, щоб дійсно вистачило всього чотири законопроекти, про які ви кажете, щоб дерегулювати зарегульовану українську економіку. Я думаю, що це тільки початок.
А взяв я слово не для того, щоб робити компліменти, бо, дійсно, наша група "Суверенна європейська Україна" буде підтримувати цей законопроект. Я думаю, що на часі перейти до, а може паралельно розглядати інше питання – про ціну, про платню за адміністративні послуги. Бо держава має виконувати функції свої. І держава користується тими грошима, які потрапляють в державний бюджет. І тому деякі ціни просто абсолютно не адекватні. Я взагалі думаю про те, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дуже дякую. Я взагалі думаю, що цей механізм має бути змінений. Ви розумієте, в чому філософія адміністративних послуг. Беручи гроші в людей, треба цим людям допомагати, а не ще раз, другий раз брати з них гроші. Думаю, ви над цим працюєте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозиції.
Шановні колеги, ми обговорили це важливе питання. Сподіваюся, що наступного разу весь парламент підтримає його прийняття.
Зараз ми переходимо до наступного проекту (реєстраційний номер 4583) – це проект Закону про метрологію та метрологічну діяльність. Також його доповідає міністр економічного розвитку і торгівлі Шеремета Павло Михайлович. Будь ласка.
ШЕРЕМЕТА П.М.
Шановні депутати, я дякую вам за підтримку ту, яка прозвучала з трибуни першого закону, законопроекту. Це тільки сьогодні, сьогодні тільки чотири, очевидно, що далі буде значно більша хвиля, спрямована на дерегулювання.
Другий проект закону, власне кажучи, спрямований також на цю ціль, навіть трошки більше, на просування українського експорту також, тому що нам потрібно синхронізувати українські стандарти і міжнародні стандарти. І саме на це спрямований проект Закону України про метрологію та метрологічну діяльність (нова редакція), яким передбачається: перше – гармонізація законодавчих актів у повному обсязі з документами Міжнародної організації законодавчої метрології із актами законодавства Європейського Союзу з цих питань.
Друге. Розмежування регуляторних, наглядових і господарських функцій у сфері метрології. І тут, власне кажучи, пропонується передача функцій, здійснення державного метрологічного нагляду, який раніше виконувався Міністерством економічного розвитку і зараз виконується, та державних підприємств, які належать до сфери його управління, до центрального органу виконавчої влади, який буде реалізовувати державну політику саме у цій сфері.
Третє. Розмежування адміністративних і господарських послуг.
Четверте. Звуження сфери нормативного регулювання метрологічної діяльності.
І п'яте. Спрощення доступу засобів вимірювальної техніки на світовий та українські ринки.
Прийняття проекту забезпечить створення сучасної метрологічної системи України, її інтеграції у світовий та європейський економічний простір, створення умов для розвитку вітчизняного виробництва шляхом підвищення його конкурентоспроможності, що особливо важливо тоді, коли зараз відкриваються європейські ринки для українських товарів. Прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, від комітету народний депутат Воропаєв. Будь ласка.
11:36:58
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Уважаемые коллеги, уважаемый председательствующий! Комитет по вопросам промышленной и инвестиционной политики рассмотрел данный законопроект на заседании 8 апреля и единогласно поддержал его принятие за основу. Комитет обращает внимание всех нас на то, что к законопроекту есть отдельные небольшие замечания.
Самый такой большой, внушительный документ, очень такой системный, очень продуманный документ. Но к нему есть небольшие замечания, которые могли бы быть устранены до второго чтения.
В целом, комитет поддерживает принятие данного законопроекта за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення цього проекту. Будь ласка, включіть систему "Рада". Народний депутат Кулініч.
11:37:57
КУЛІНІЧ О.І.
Прошу передати слово Володимиру Пилипенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Володимира Пилипенка, народного депутата.
11:38:02
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую, пане Голово.
Група "Економічний розвиток", Пилипенко, Полтавщина.
Ми підтримуємо все те, що сказав міністр при представленні законопроекту. Разом з тим, ми вважаємо, що є досить велика проблема, яка повинна бути усунута між першим і другим читанням. Я веду мову про ту проблему, яку, напевно знають всі депутати-мажоритарники – це проблема повірки лічильників, зокрема, повірки лічильників газу, повірки лічильників води.
У тому законі, який діє на сьогодні, передбачено чітко, що повірка лічильників здійснюється за рахунок підприємства, яке надає ці послуги, послуги по водопостачанню. І знаєте, склалося так, що якщо керівник підприємства толковий і розумний, то він виконує вимоги закону, проблем немає у людей. А якщо стається так, як от у мене, наприклад, в окрузі було декілька років тому у Лубнах, де директор водоканалу, не виконуючи вимоги Закону про оплату повірки лічильників води, обклався відписками від міністерств, від відомств, і, фактично, шантажував людей. Люди повинні були їхати, повіряти за свій рахунок лічильники, які ж самі і знімали. Вдумайтеся: бабця знімає лічильників, везе чи в Полтаву, чи в Черкаси, приїжджає додому, платить за це гроші, приходить перевіряючий і накладає ще на неї штраф, що вона самовільно знімала цей лічильник. Поки люди не вийшли на вулицю і не заблокували міськраду декілька років тому, що ця проблема не вирішилася. Це – важлива проблема.
Зараз це ж саме відбувається у Миргородводоканалі, який обслуговує інший районний центр, що належить до мого округу, – Великобагачанську. І я теж з цим борюся і намагаюся довести, що по закону, який зараз діє, люди не повинні платити за повірку лічильників, це повинно здійснювати підприємство.
Що пропонується у законопроекті, який винесено на наш розгляд? Там передбачається, що оплата, у тому числі, демонтаж, монтаж здійснюється в порядку передбаченому Кабміном. Я вас дуже прошу, давайте ми не будемо це питання вирішувати за рахунок малозабезпечених верст населення і покладати на них додаткове навантаження. Це потрібно доробити і ми будемо настоювати на цьому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію. Будь ласка, народний депутат Ляпіна.
11:40:07
ЛЯПІНА К.М.
Ксенія Ляпіна, партія "За Україну!", фракція "Батьківщина". Шановні колеги, я звертаю увагу на те, цей законопроект один з двох ключових, які якнайскоріше треба ухвалити українському парламенту для того, щоб українські підприємці змогли скористатися з відкритого вікна можливостей, які зараз надав Євросоюз Україні. Я звертаю увагу на те, що сьогодні Євросоюз в односторонньому порядку майже зняв митні бар'єри. Що залишилось? А залишились якраз технічні бар'єри, шановні. І ніяке зняття митних бар'єрів не допоможе українському експортеру, якщо ми терміново не зробимо нормальну нормативну базу щодо стандартизації української продукції. І метрологія є частина цієї система.
Тому я розумію, що ми можемо знайти ще десятки пунктів, по яких треба там доробити, уточнити і так далі. Але я звертаю увагу і на наступне, вікно можливостей відкрито до осені. Якщо ми зараз терміново не ухвалимо цей закон, наші підприємці не вийдуть на європейські ринки до підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. А вони б могли вже вийти, а ми затягуємо процес.
Я підтримую не тільки за основу, я пропоную взагалі прийняти цей закон в цілому, потім по окремим позиціям, які стосуються внутрішнього ринку, а наведені приклади щодо повірки приборів водопостачання, теплопостачання, газопостачання і так далі. Це є фактично наші внутрішні питання, нашої безгосподарності. Ми намагаємось законом закрити проблеми, ну, м'яко кажучи, некомпетентних керівників. Всі проблеми ми цим законом не закриємо. Однак, чим скоріше ми його ухвалимо, тим скоріше ми відкриємо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорили це питання. Я прошу, Заболотний народний депутат хоче одну хвилину додати позицію при обговоренні цього закону.
11:42:29
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.
Дякую. Заболотний, 17 виборчий округ, Вінниччина.
Я абсолютно підтримую Ксенію Ляпіну в тому, що давно настав час цей законопроект уже прийняти і зробити його законом. Адже Європа давно відпрацювала, на мій погляд, жорсткі, але дуже прості правильні стандарти, регламенти. Все дуже просто. Там, де просто – там геніально. Приклад: в усьому світі зерно приймають за двома показниками – це продовольче і кормове. У нас же в Україні шість класів, в яких навіть спеціалісти не завжди орієнтуються.
Тому ми просимо дійсно всіх депутатів підтримати і проголосувати цей законопроект якнайшвидше. І дякуємо уряду за те, що вніс цей законопроект. Я теж підтримую пропозицію, що його потрібно прийняти в цілому, а потім поправляти, часу дуже мало. Тому дякуємо тим, хто вніс цей законопроект. І я теж прошу підтримати його, проголосувати в перспективі в цілому, коли будуть депутати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Іван Григорович Кириленко, будь ласка, одна хвилина.
11:43:40
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Олександр Валентиновичу, шановні колеги! Я хочу теж підтримати попередні своїх колег і колегу Заболотного, і колегу Ляпіну.
Сьогодні дійсно відривається ринок 500 мільйонного населення Європейського Союзу для України. Преференції неймовірні навіть для країн, які вступали до Європейського Союзу. Але не тарифні бар'єри, про які йде мова можуть стати непереборною перепоною для наших товарів, особливо для аграрних товарів.
Я хочу звернути увагу всіх колег, що ми маємо негативне сальдо зовнішньої торгівлі – близько 15 мільярдів, але сільське господарство і агропромисловий комплекс дає плюс 11. Тому не тарифні бар'єри стосуються в нас, в першу чергу продукції аграрної. Тому закон треба приймати негайно. І пропозиція так, Олександр Валентиновичу, коли будемо голосувати, поставте його в числі перших в той день, коли буде голосування і закличте весь зал підтримати. Це порятунок України. Ще раз підкреслюю, цей закон вимагає негайного прийняття в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я розумію пропозицію, коли ми будемо обговорювати це питання, щоб голосувати його за основу і в цілому. Він готовий повністю для прийняття, це дуже важливе питання.
Прошу, шановні колеги, ми переходимо до наступного проекту Закону про стандартизацію. Це пов'язані речі. Реєстраційний номер цього проекту закону 4585.
Будь ласка, Павло Михайлович Шеремета, прошу на трибуну.
ШЕРЕМЕТА П.М.
Дякую. Шановний пане Голово, шановні депутати! Це продовження фактично того самого напряму, бо разом з метрологією йде і стандартизація також. Відповідно вноситься законопроект про стандартизацію (нова редакція), яким передбачається утворити єдиний національний орган стандартизації, що не є органом державної влади. Це критично важливо, тому що таким чином ми не тільки дерегулюємо цю галузь, а й роздержавлюємо цю галузь також.
Друге: удосконалити правові і організаційні засади національної стандартизації шляхом запровадження лише двох, а не трьох, двох рівнів стандартизації: національного, де є національні стандарти, прийняті національним органом стандартизації, і стандарти – технічні умови, які прийняті підприємствами, установами і організаціями.
Таким чином, відміняється галузева стандартизація, яка винесена на державний рівень, звичайно. Якщо галузі хочуть робити свої стандарти, немає проблем, але це не виноситься на державний рівень. І протягом 15 років центральні органи виконавчої влади мають право переглядати свої галузеві стандарти з метою переведення їх на національний рівень, тобто там є нормальний часовий лаг, для того щоб зробити певну адаптацію, яка потрібна.
Прийняття цього закону забезпечить приведення національної системи стандартизації у відповідність з європейською моделлю. Знову ж таки, дуже важливо те, що ви наголошуєте також. Нам треба синхронізувати ці стандарти, для того щоб наші виробники мали можливість вийти зі своєю продукцією, зі своїми товарами на європейський ринок. Це сприятиме полегшенню ведення бізнесу, підвищенню конкурентоспроможності української продукції і відповідності міжнародним та європейським стандартам.
Прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, від комітету секретар Комітету з питань промислової та інвестиційної політики Немілостівий Віталій Олександрович. Будь ласка.
11:47:19
НЕМІЛОСТІВИЙ В.О.
Шановний голово, шановні присутні, громадяни України! Цей законопроект, як вже було сказано, в пакеті з попереднім розглядається.
Хочу відмітити послідовність уряду діючого, тому що в попередньому скликанні, за номером 3337, 30 вересня 2013 року був попереднім урядом внесений аналогічний законопроект. То це каже про те, що дуже важливий напрямок. Його треба вирішувати.
Уряд нинішній з урахуванням попередніх зауважень науково-експертного управління вніс певні правки і подав на розгляд до парламенту в новій редакції законопроект про стандартизацію.
Комітет з питань промислової та інвестиційної політики на засіданні 8 квітня 2014 року розглянув проект Закону України про стандартизацію. Метою прийняття зазначеного законопроекту є удосконалення правових та організаційних засад національної стандартизації, спрямованих на приведення її у відповідальність до європейської моделі а також утворення та функціонування єдиного національного органу стандартизації.
Головне науково-експерте управління Апарату Верховної Ради України у висновку від 4 квітня вважає, що за результатами розгляду у першому читанні проект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Народні депутати-члени комітету під час обговорення зазначеного законопроекту підтримали пропозицію уряду щодо необхідності прийняття нової редакції Закону України "Про стандартизацію", оскільки положення чинного закону в значній мірі не відповідають сучасним вимогам. Разом з тим, члени комітету відзначили, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень, висловлених під час розгляду його на засіданні комітету а також зауважень Головного науково-експертного управління. Враховуючи визначене, члени комітету прийняли рішення підтримати проект закону, внести його на розгляд Верховної Ради і рекомендувати за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція, шановні колеги. Є необхідність, я бачу, обговорити це питання. Прошу записатися народних депутатів.
Будь ласка, народний депутат Кужель Олександра Володимирівна.
11:49:47
КУЖЕЛЬ О.В.
Прошу слово передати пану Кириленко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон народного депутата Кириленка Івана Григоровича.
11:49:56
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановні колеги, шановний пане міністре, я до цього законопроекту маю деякі пропозиції, які полягають у наступному.
Восени з великими труднощами був прийнятий, я вважаю, похальний закон для України, для українського агропромислового комплексу. Закон "Про виробництво та обіг органічної продукції і сировини".
Я хочу звернути увагу всіх колег, і всіх слухачів, що під час кризи обвалилися ринки будь-яких потреб, обвалилися. І тільки ринок органічної продукції, або як прийнято в народі говорити "екологічно-чистої продукції" не помітив кризи. Зростає в геометричній прогресії. Це свідчення того, що людство усвідомило, що харчуватися треба здоровими харчами, екологічно чистими. Так от за стандартизацію екологічно-чистої продукції, коли починають говорити, стандартизація починається з стандартизації земель. Чи вони придатні до виробництва екологічно-чистої продукції.
Хочу нагадати всім, землі Європейського Союзу найбільшого ринку споживання екологічно-чистої продукції захімізовані так, що там залишились тільки альпійські луки.
Тому Європейський Союз колосальний імпортер органічно чистої сировини аграрної. Україна потенціально найкрупніший виробник, бо ми по бідності незахімізували свої землі. Закон передбачає стандартизацію спершу земель, а потім уже продукції, яка на ній вирощується.
Я б хотів, щоб у цьому законі, там нема ні слова за це не сказано, я розумію, він відносно рамковий. Але, щоб у другому читанні було передбачено обов'язково в першу чергу реалізація Закону "Про виробництво та обіг органічної продукції і сировини". Це економічний порятунок України – виробництво органічної продукції і експорт її. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ващук Катерина Тимофіївна, будь ласка.
11:51:57
ВАЩУК К.Т.
Шановний головуючий, шановні колеги, з тих чотирьох законопроектів, які подані, один з найголовніших, напевно, оцей.
Що таке сьогодні стандарти?
Коли ми втратили ринок російський, білоруський і інші ринки втрачаємо країн СНД з-за такої імперської політики в тих державах, ми можемо і маємо таку можливість сьогодні, виходити на європейські ринки. Але без дотримання європейських стандартів це зробити неможливо.
І я хочу підтримати Івана Григоровича, що Україна має унікальну можливість витримати сильну європейську конкуренцію екологічно чистою продукцією. І тому до другого читання екологія має йти одним з красних моментів.
І ще одне. Включаючи поняття екологія, (там і хімія, там і інші моменти), не можна забути, що Європа відмовилась від геномодифікованої продукції. І у нас не можна дозволяти стандарти тих продуктів, які містять недозволену кількість геномодифікованих продуктів. Бо це впливає на гени, на майбутнє покоління, на народжуваність. І проти цього виступають всі ведучі вчені світу.
До другого читання, я думаю, ми доопрацюємо цей закон. Він потрібен. І дякуємо уряду, що вніс і проявив таку гарну ініціативу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Продан Оксана Петрівна. Включіть будь ласка мікрофон.
11:54:03
ПРОДАН О.П.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Фракція "УДАР Віталія Кличка" підтримує і Закон про стандартизацію, і Закон про метрологію в нових редакціях.
Разом з тим я хочу звернути увагу на що. Що дійсно, без Закону про стандартизацію, який ми зараз розглядаємо, не може бути жодного експорту, росту експорту в Європу українськими виробниками. Тому саме цей Закон № 4585 необхідно приймати, якщо можливо, в цілому. Тому що він потрібен був вчора. Це перша частина.
Я хочу сказати також про той проект, який ми щойно розглядали. Це 4583 щодо метрології. Тому що в залі були пропозиції щодо прийняття його в цілому зразу.
Я дуже прошу, Олександре Валентиновичу, дати хоча б 7 днів на доопрацювання до другого читання, і я поясню чому. В Законі про стандартизацію передбачена норма, з якою ми боролися декілька років, я хочу підтримати колегу, стосовно повірки лічильників.
Створюється ситуація, яка була багато років раніше, про те, що, придбаваючи воду у постачальника, у монополіста, кожен громадянин повинен був сам платити за вагу, за лічильник. Це все одно, що ми, йдучи на базар купувати помідори, будемо іти зі своїми вагами. Ми ж цього не робимо. Цим законом (4583) передбачається те, що кожен повинен сам купувати, сам перевіряти і за це платити.
Тому я дуже прошу підтримати в першому читанні 4583 щодо метрології. І підтримати в цілому проект (4585) щодо стандартизації. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція.
Я прошу включити мікрофон Ксенії Ляпіної.
11:55:45
ЛЯПІНА К.М.
Шановні колеги, я хочу звернути увагу на кілька аспектів.
Перше. Закон про стандартизацію не торкається питань аграрних. Поясню чому. Буде окремий Закон про якість та безпеку харчової продукції, де абсолютно чітко від поля до столу впроваджується європейська система. Тому це просто різні речі. Ви абсолютно праві у всьому, просто це в іншому законі. Тому тут нічого немає.
Цей закон фактично процедурний. Це закон про те, як стандарти ухвалюються, ким контролюються і ким гармонізуються. Його треба ухвалити в цілому якнайшвидше. Інакше ми просто ніколи не гармонізуємо наші стандарти з європейськими, і наші виробники не вийдуть на європейський ринок. Я ще раз повторюю, вікно від можливостей дуже коротке. Його треба робити зараз.
І ще я хочу звернути увагу. Цей закон змінює парадигму стандартизації. Якщо раніше стандартизація це був якийсь домолов меч над виробником, то зараз парадигма…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
11:56:56
ЛЯПІНА К.М.
Зараз парадигма пропонується така, що стандарти – це допомога у реалізації конкурентоздатності. Тобто це позитив для виробника. Шановні колеги, давайте ухвалюємо його в цілому, коли будемо голосувати. А потім візьмемось за питання якості, безпечності харчової продукції, що є так само вкрай необхідним для реалізації аграрним сектором можливостей на європейському ринку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Будь ласка, від комітету заключне слово, одна хвилина, народний депутат Немілостівий.
11:57:35
НЕМІЛОСТІВИЙ В.О.
Дякую. Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Давайте все ж таки дослухаємося до пропозиції комітету і приймемо ці обидва законопроекти і перший, і другий в першому читанні. Але враховуючи їх вагу і значимість, за скороченою процедурою розглянемо, внесемо певні зміни і винесемо на друге читання там через два тижні. Чому? Тому що є певні неузгодженості навіть між собою у цих законопроектах, є зауваження Головного науково-експертного управління, ну певні суттєві зауваження. Є декілька речей, які треба визначити, скажемо так, принципово.
Пан міністр сказав, що приймається рішення, щоб займався не орган державної влади, наприклад, стандартизацією. Це дуже добре, це європейська світова практика. Але не визначено, хто цим буде займатися. Планується, що це буде державне підприємство. А, наприклад, що буде в разі, якщо це підприємство збанкрутує. Тому пропоную у першому читанні за скороченою…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Шановні колеги, ми обговорили детально цей проект. І ми будемо приймати рішення під час наступного сесійного засідання.
У той же час, шановні народні депутати, до мене багато з вас звертається з тим, щоб ми зараз працювали без перерви, щоб було соромно тим, хто не прийшов сьогодні і не виконав свій конституційний обов'язок і свою скомпрометував позицію перед нашими виборцями, шановними громадянами України, які делегували нас сюди до Верховної Ради чесно і натхненно працювати. Тому, колеги, немає заперечень, щоб ми без перерви зараз працювали. І я сподіваюсь, що ми обговоримо питання всі до завершення ранкового засідання.
Я прошу знову на трибуну міністра економічного розвитку і торгівлі Шеремету Павла Михайловича. Він має бажання доповісти реєстраційний проект за номером 4586 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів. Будь ласка.
ШЕРЕМЕТА П.В.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, останній на сьогодні від нас закон на дерегулювання. Він більш такий технічний і стосується вже внутрішніх більше запитань в середині підприємства. Мова йде про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів.
Проблема полягає в тому, що інвесторам, інвестори не мають можливості змінити менеджмент настільки швидко, наскільки це часом потрібно згідно з ситуацією, яка є і результатів, які показує це підприємство.
Отже, даний проект закону пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України і Закону України "Про акціонерні товариства" і пропонується, зокрема, включити до додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого з ним органу і припинення повноважень посадових осіб і встановити мінімальний розмір вихідної допомоги, встановити, що матеріальна відповідальність за неодержаний підприємством прибуток покладається лише на посадових осіб, зменшити перелік випадків із 8 дог 4 застосування до посадових осіб матеріальної відповідальності, яка обмежується середнім місячним заробітком, визначити, що посадові особи відповідають за шкоду заподіяну ними господарському товариству в межах і порядку передбаченим лише законом.
Прийняття цього проекту дозволить більш чітко врегулювати питання процедури припинення повноважень звільнення посадових осіб господарського товариства, а також посилення їх матеріальної відповідальності.
Я дякую вам за підтримку всього сьогоднішнього пакету, в тому числі і цьому проекту також. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за доповідь. Шановні колеги, від профільного комітету голова Комітету з питань промисловості та інвестиційної політики Юрій Миколайович Воропаєв.
12:02:05
ВОРОПАЄВ Ю.М.
Шановний головуючий, шановні депутати України, Комитет з промышленной и инвестиционной политики на заседании 8 апреля рассмотрел законопроект и рекомендует Верховной Раде Украины принять его за основу и в целом.
Более того, я от себя лично хотел бы поблагодарить Кабинет Министров Украины за данный законопроект. То, что я пытаюсь уже на протяжении восьми лет, подав два законопроекта, решить, вы этим законопроектом решаете наконец-то. То противоречие, которое существует сейчас между Гражданским кодексом Украины, Законом об акционерных обществах и Законом об КЗоТе (Кодекс Законов о труде) вы, таким образом, устраняете, решаете правильно, цивилизовано и в соответствии с рыночными принципами экономики. Большое вам спасибо за это. Я очень надеюсь, что Верховная Рада примет данный законопроект как за основу, так и в целом.
Но я бы хотел вас предостеречь от предыдущих двух законов и не торопиться в эйфории принимать их в целом. Почитайте их внимательно, вникните в их содержание. По этим законам отменяются национальные стандарты, тут я согласен с нашей коллегой Ляпиной. Да, они отменяются совсем. Но продукция, которую вы хотите продавать в Европу, должна будет соответствовать европейским и американским стандартам. Просто так вы туда ее не отправите.
Поэтому, пожалуйста, будьте внимательны, почитайте, разберитесь, а потом будем принимать уже в целом. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозиції.
Шановні колеги, прошу записати на обговорення цього питання. Будь ласка, народний депутат Каплін.
12:03:56
КАПЛІН С.М.
Народний депутат Каплін, Полтавщина, фракція "УДАР Віталія Кличка".
Ми підтримуємо попередній і цей законопроекти. Так само розділяємо стурбованість з попереднього доповідача щодо окремих застережень щодо законопроектів. І, Олександре Валентиновичу, я думаю, що напрацьовано низка дуже важливих документів, які потрібно своєчасно прийняти. Можливо, розглянути пропозицію про проведення засідання на наступному тижні, не зважаючи на свята. І озброїти уряд відповідними законами, аби почати продовжувати реформи в країні.
Є несправедливим, ми призвали, кілька десятків тисяч громадян на службу мобілізували для того. Щоб протистояти військовій агресії. Вони там, в цих умовах військових, зустрічали, фактично, і Великдень, і зараз травневі свята будуть, в лапках, "зустрічати". А депутати просто ігнорують, як ви бачите, засідання Верховної Ради, а деякі, цілі фракції взагалі саботують участь у роботі Верховної Ради України.
Тому я думаю, треба врахувати складний стан, необхідність прийняття цих важливих законопроектів і зробити все, аби курс України до Європейського Союзу і головне, до європейських ринків, був максимально динамічним, а Верховна Рада зіграла свою історичну роль у своєчасності прийняття відповідних законопроектів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Ляпіна.
12:05:45
ЛЯПІНА К.М.
Ксенія Ляпіна, партія "За Україну", фракція "Батьківщина".
Шановні колеги, цей законопроект важливий чому? Він нарешті розставляє точки над "і". Хто ж така посадова особа? Це такий самий найманий працівник, який користується тією самою… тим самим захистом, як і будь-який технічний працівник, чи це все ж таки представник роботодавця, тобто той, хто відповідає за організацію процесів на виробництві чи у бізнесі?
Те, що раніше директор або будь-яка інша посадова особа захищався на тому ж рівні, як будь-який найманий працівник, було нормально для Радянського Союзу, і не є абсолютно відповідна ситуації в країні з ринковою економікою. Цей законопроект нарешті робить нормальну ринкову економіку і нормальне ринкове управління підприємствами, коли посадову особу змінюють не тому, що треба знайти в неї прогул, а тому, що вона не відповідає рівням, очікуванню роботодавця від результатів здійснення підприємницької діяльності. Тобто недостатньо компетентна, неадекватна ситуації, і так далі, і так далі. І нічого не треба нікому доводити. Просто роботодавець вирішує поміняти свого представника, і цього достатньо. І ми цим законом надаємо таку можливість, але в той же час робимо компенсаторні заходи, як це робиться в усіх країнах європейських.
Тому я так само вважаю, що цей закон можна підтримати за основу і в цілому. Він є достатньо технічним, він міняє тільки кілька позицій, хоча є принципово важливим для того, щоб сюди прийшли інвестори. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Зарубінський, будь ласка. З парламентської трибуни виступає.
12:07:36
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую. Шановний Голово, шановні колеги! Тут виникла така імпровізована дискусія з приводу двох попередніх законопроектів, за які ми, в принципі, позитивно висловилися.
Шановному Юрію Миколайовичу скажу, що, коли є змагання інтересів виробничника або виробника і споживача, я думаю, що тест цивілізованого суспільства, цивілізованої економіки – це пріоритет споживача. Тобто не споживач заради стандартів, на які спроможний виробник, а виробник має підлаштовуватися під стандарти споживача. Тут не курка-яце, тут чітко споживач – найперше. Тому перші два законопроекти правильні.
А що стосується цього. Шановний пане міністре, є юридична техніка. І навіть самі хороші побажання мають вкладатися в юридичну техніку. Є правила законотворення. Не можна називати законопроект "про захист прав інвесторів", коли в тексті законопроекту немає жодного разу згадки про інвесторів, є згадка про господарські товариства, а це не одне і те ж. Я уважно про це подивився. Тому назва має відповідати тексту або текст відповідати назві.
І ще один момент, я хотів би на ньому наголосити. Чому я кажу про те, що існують певні правила, які все-таки треба дотримуватися, бо потім буде дуже багато бажаючих змінити цей закон внаслідок того, що він не точно виписаний. Дивіться, що відбувається. Відбувається, що є спроба, з одного боку, врегулювати суспільні відносити, що складають предмет цивільного права, нормами трудового права, а, з іншого боку, суспільні відносини, що складають предмет трудового права – нормами цивільного права. Тут є перший заступник міністра юстиції, вона, я думаю, підтвердить, що це парадоксальне таке явище. І тому так законопроекти не пишуться. Тому мені здається, що в першому читанні як ідею за основу ми можемо це підтримувати, але до другого читання має в тому числі і суб'єкт законодавчої ініціативи внести свої пропозиції. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Пономарьов, Партія регіонів.
12:09:54
ПОНОМАРЬОВ О.С.
Уважаемый пан головуючий! Любые инвестиционные проекты… Лично я считаю, что ни я, ни фракция партии регионов, мы сейчас не будем голосовать не потому, что законы плохие, они нужные, они важные. Но пока не будет наведен порядок на местах, пока не будут выстроены правила работы на местах, ни один инвестор сюда не привлечется.
Приведу один факт. У нас на прошлой неделе, у меня на округе, был арестован по формальному обвинению депутат горсовета. В течение целого дня к нему не допускали ни адвоката… за закрытыми дверями. Когда я приехал, как народный депутат по жалобе родственников выяснить ситуацию, меня несколько часов держали за закрытыми дверями, не допуская в помещение. Более того, пока я находился там, у меня в приемной народного депутата, в официальной приемной, проводился обыск. Областной прокурор заявил, что "а нечего народным депутатам ходить по государственным учреждениям и касаться их работы".
Я прошу Генерального прокурора поставить оценку сотрудникам, которых он сейчас назначает на местах. И просьба министру внутренних дел сделать такую же оценку.
Прошу такое заявление считать официальным. Пока мы не наведем порядок, никаких серьезных законопроектов – они будут просто бессмысленны. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обговорили це питання. Будь ласка, народний депутат Головко хоче одну хвилину – додати до обговорення декілька слів.
12:11:41
ГОЛОВКО М.Й.
Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Тернопільщина.
Ну, в першу чергу вражає цинізм і зухвалість представників Партії регіонів, які зранку приходять тут попіаритися, біля трибуни. Зачитають заяву вчергове про утиски російської мови, а потім повтікають з зали. І, дійсно, коли зараз стоїть дуже важливий законопроект в нас, в сесійній залі, і потрібно їх ухвалювати для України, то їх немає. Вони приходять тут і щось ще будуть після того розповідати.
А тепер стосовно цих законопроектів, які ми з вами розглядаємо. Попередній про стандартизацію дуже важливий, дійсно, цей законопроект. І саме основне, що ми його підкоригуємо до вимог Європейського Союзу і до європейських стандартів. І, дійсно, він є актуально важливий, і ми його будемо підтримувати.
А щодо другого закону про захист інвесторів є ряд зауважень. І відповідно стосуються ті зауваження з приводу того, що немає чіткого визначення хто такі посадові і кого це стосується. Тому, що, дійсно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.
ГОЛОВКО М.Й. Немає визначення, що таке, дійсно, посадові особи і кого це стосується. Дійсно, ми повинні розривати таку радянську практику де підприємство наймає працівника, директора на підприємство, щоб він ним управляв, і неналежно виконує ці функції. І після того його не може звільнити, бо є ряд обмежень. Але, все ж таки нам потрібно визначити хто такі посадові особи.
Тому в принципі я розумію, що законопроект потрібний. Ми будемо його підтримувати. Але все ж таки розуміємо, що до другого читання потрібно внести всі чіткі пропозиції і ці зауваження які були висловлені на комітеті, щоб їх врахували. Щоб ми до другого читання все врахували і потім прийняли закон в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пилипенко. Одна хвилину, будь ласка.
12:13:37
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую, пане Голово. Пилипенко - "Економічний розвиток", Полтавщина.
Група "Економічний розвиток" поділяє позицію Головного науково-експертного управління і вважає, що цей законопроект заслуговує на направлення його на доопрацювання. Тут правильно вже казали колеги виступаючі, що законопроект про захист прав інвесторів захищає інвесторів тільки своєю назвою. В тексті законопроекту, на жаль, жодним чином не згадано про інвесторів взагалі.
Вісімдесят відсотків законопроекту стосується предмету регулювання Кодексу законів про працю, який регулює трудові відносини. І взагалі це мав інший тоді виходить комітет давати свій висновок на цей законопроект. Бо тут іде мова про зміни до статті 41 Кодексу законів про працю, хоча в принципі існує стаття 36 Кодексу законів, яка визначає загальні підстави розірвання трудового договору. Іде питання про матеріальну відповідальність працівників, які працюють на підприємстві, але не іде мова зовсім про інвесторів. Тому ми вважаємо, що цей законопроект потребує доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу нагадати. Що керівник профільного комітету палко підтримав цей проект і вважає його дуже важливим і своєчасним. Я думаю, що багато висловили на підтримку слів сьогодні уряду. І дуже бажано, щоб саме така підтримка була і під час голосування за ці важливі законопроекти.
Шановні колеги! Ми обговорили питання, пов'язані з пропозиціями міністерства економіки щодо дерегуляції, щодо захисту прав інвесторів і бізнесменів, підприємців щодо спрощення дозвільної системи тощо.
Колеги, зараз ми переходимо до наступного питання – 4582, це також урядовий проект, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах.
На трибуну запрошується перший заступник міністра юстиції Ємельянова Інна Іванівна.
ЄМЕЛЬЯНОВА І. І.
Шановний Олександре Валентиновичу, шановні народні депутати України! Вашій увазі представлено проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та справжності підпису на документах. На що він спрямований.
На сьогоднішній день в ряді законів у нас передбачено, що громадяни, якщо матимуть бажання отримати ту чи іншу адміністративну послугу, обов'язково ряд документів мають засвідчувати нотаріально при поданні їх до органів державної влади.
Тому проектом пропонується встановити альтернативний спосіб засвідчення копій документів, а саме: наділити посадову особу державного органу, яка здійснює прийом документів, перевіряти автентичність поданої заявником копії документа з його оригіналом і одночасно засвідчувати його. Разом з тим, нотаріальне засвідчення залишається як альтернативний засіб. І звичайно, громадянами може використовуватись, якщо документи щодо отримання адміністративної послуги або документів дозвільного характеру, вони будуть направляти поштою.
Якщо подивитись на аналіз, за який зараз плата здійснюється, за засвідчення копій документів, то це в середньому десь 5-10 гривень за сторінку. В зв'язку з цим законопроект дозволить, по-перше, зменшити і витрати громадян, а по-друге, надасть можливість їм зекономити час, якщо вони звертаються до органів державної влади з метою отримання адміністративної послуги.
Прохання підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, від профільного комітету Микола Дмитрович Катеринчук.
12:17:30
КАТЕРИНЧУК М.Д.
Шановні народні депутати! Шановні радіослухачі! Шановні виборці! Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 17 квітня 2014 року законопроект № 4582.
Згідно змісту цього законопроекту Кабінет Міністрів пропонує змінити спрямовані на вдосконалення вимог чинного законодавства норми. Перш за все, норми, які стосуються нотаріату, щодо скорочення переліку нотаріальних дій, мінімізації витрат споживачів нотаріальних послуг та доступу до таких послуг усіх верств населення.
Для досягнення мети авторами законопроекту внесення змін пропонується до Кодексу законів про працю; до Закону про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; про приватизацію невеликих державних підприємств, тобто малу приватизацію; про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей; про ліцензування певних видів господарської діяльності; про кредитні спілки; про зерно та ринок зерна в Україні; про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; про іпотеку; про автомобільний транспорт; про акціонерні товариства; про оптові ринки і сільськогосподарську продукцію; про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; про особливості оренди чи концесії об'єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебуває у державній власності. Пов'язані з розширенням переліку випадків засвідчення вірності копій, фотокопій документів і виписок з них, справжність підпису на документи не лише нотаріально, але і посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій тощо.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України за наслідками розгляду зазначеного законопроекту вважають, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект реєстраційний номер…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Я попросив дати можливість завершити.
КАТЕРИНЧУК М.Д. Законопроект 4582 може бути прийнятий за основу. Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією ухвалив рішення, що в законопроекті відсутні корупціогенні фактори. І комітет пропонує прийняти його у першому читанні. Дякую. За основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Шановні колеги, є бажаючі обговорити це питання? Є бажаючі. Будь ласка, запишіться.
Слово надається народному депутату Глазунову, Партія регіонів.
12:20:30
ГЛАЗУНОВ С.М.
Прошу передати слово Момоту, народному депутату.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Момота.
12:20:36
МОМОТ О.І.
Олександр Момот, 27 виборчий округ, Дніпропетровськ.
Шановний Олександре Валентиновичу, цей законопроект полегшить життя пересічним громадянам, зменшить потребу у послугах нотаріусів. І тільки із-за цього його треба підтримати. Закликаю всіх підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, за конструктивну пропозицію.
Будь ласка, народний депутат Каплін.
12:21:02
КАПЛІН С.М.
Народний депутат Каплін, "УДАР Віталія Кличка", Полтавщина.
Цей законопроект направлений на скорочення переліку нотаріальних дій, збільшення доступу простих звичайних людей до цих послуг.
І я б хотів, користуючись нагодою, звернути увагу і керівництва Верховної Ради, і тих присутніх тут працездатних і прогресивних політиків народних депутатів України на те, яка спокійна атмосфера у Верховній Раді за відсутності депутатів від Партія регіонів і Комуністичної партії України. Зараз у залі Верховної Ради приблизно 70-100 народних депутатів. Так чи інакше приходить на думку ідея про скорочення кількості народних депутатів, яких обирає український народ. Відтак, буде втричі зменшено бюджет на їх утримання, відтак в 30 разів зменшиться політична корупція в державі, відтак кожного в обличчя український громадянин буде знати і кожен народний депутат буде нести відповідальність.
Сподіваюсь, що над Україною змилостивиться Господь Бог і така ідея знайде свою реалізацію у стінах парламенту. І тоді ми матимемо дійсно відповідальне лідерство, персональну відповідальність кожного представника українського народу і матимемо таку саму конструктивну, змістовну, предметну розмову, яку маємо зараз в стінах вищого законодавчого органу країни.
І я хотів би, звертаючись до вас, пане Голово, також попросити, в наступному просто не давати слово представникам тих депутатських фракцій, які саботують у цей складний для історії країни, для кожного громадянина, час роботу Верховної Ради України, виражають тут свої "хотелки" і забаганки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. дайте можливість завершити.
12:23:15
КАПЛІН С.М.
Які не мають нічого спільного з справжніми устремліннями і бажаннями робочого класу Донбасу, Півдня України, да, власне, і всієї України. Адже, і Майдан, і "Антимайдан" вимагав від Януковича, від влади, від політичних, так званих політичних еліт країни єдиного – боротьби з корупцією, врахування соціальних, нових соціальних стандартів, модернізації до рівня європейських соціальних стандартів, в тому числі на виробництвах, в шахтах, в металургії і таке інше. Тому наша головна мета зараз – дійсно перезавантажити, в тому числі Верховну Раду, прибрати звідси те, що заважає їй, так само як сьогодні, спокійно, без демагогії, політиканства, популізму працювати над важливими законопроектам, ми за півдня пройшли той список законопроектів, які, власне, є важливими для європейського курсу держави, а якби ще тут були голоси, ми би їх проголосували і далі взялися б до роботи. Нам слід подумати над такою реформою і гарно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Дякую. Шановні колеги, Ілик Роман Романович, "Батьківщина".
12:24:29
ІЛИК Р.Р.
Роман Ілик, фракція "Батьківщина", 121 виборчий округ, Дрогобичина.
Шановні колеги, законопроект 4582 фракція "Батьківщина" буде підтримувати як і будь-які інші законопроекти, які стосуються дерегуляції і спрощення системи, особливо в тих випадках, коли за ці речі треба платити. Коли треба платити за копії всілякі і таке інше.
Але, я думаю, що окрім того, уряд як декларував напевно мав би уже подавати законопроекти, які стосуються і зменшення кількості міністерств, держслужб. Отже, якщо би ми кількість чиновників зменшили в окремих міністерствах і держслужбах на 50 відсотків, я думаю, що тільки від того би якість того апарату такого мобільного невеликого була би набагато більшою.
Водночас, я думаю, що час вносити законопроекти, які стосуються бізнесу. Щоб це зелене світло для бізнесу було ввімкнуте, щоб була зменшена кількість ліцензувань. І тут якраз є, на мій погляд, наглядний приклад Грузії, коли вона зменшила кількість ліцензувань в десять разів.
Те саме стосується податків. Я думаю, що на часі внесення відповідних законопроектів з боку уряду щодо податків, коли податки мають платити всі, але ці податки повинні бути чіткі і зрозумілі для всіх.
Тут знову ж таки є цікава пропозиція, щоб кількість цих податків можна було зменшити в п'ять і більше разів. І те саме стосується можливості працювати в таких умовах мікробізнесу, взяти на озброєння досвід інших країн, коли в середовищі мікробізнесу податки не платяться загалом і в такий спосіб привертається увага держави до тих людей, які заледве зводять кінці з кінцями.
Тому позиція фракції "Батьківщина" щодо згаданого законопроекту проста і зрозуміла – ми підтримуємо цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Яворівський, одна хвилина і завершуємо обговорення.
12:26:32
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Троєщина.
Шановні колеги, "Батьківщина" справді підтримує цей закон. Він потрібен, але, Олександр Валентинович, я просто, можливо, хай це буде в стенограмі нашій, і можливо, до голосування можна буде просто, хай ще комітет подумає. Я би, скажімо, вилучив і з цих законів, в яких спрощується затвердження копій. Я би зняв це про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей. Надто серйозна річ, надто багато вивезено з України, справді, наших цінностей, всі ці роки. І все-таки варто було би, я так вважаю, варто було би, щоб це все-таки йшло через нотаря, який несе більшу все-таки відповідальність, …….. державний чиновник так само. Але я би вилучив.
Так само, і про кредитні спілки. Ми знаємо, скільки порушень. Скажімо, кредитна спілка "Турбота", буквально, обікрала українську інтелігенцію, їхні заощадження, які були, просто знищила. Може, варто було би просто вилучити оцих два законопроекти, і хай би вони залишилися …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, шановні колеги. Тобто, є пропозиція все ж таки з урахуванням зауважень, про які сказав Володимир Олександрович, прийнятий цей проект, але захистити і людей від шахраїв, і культурні цінності від вивезення, тому що буде можливість достатньо просто підробляти ці засвідчення.
Шановні колеги, ми обговорили це питання, і давайте переходимо до наступного проекту. А з цих питань ми також будемо приймати рішення на окремому засіданні.
Шановні колеги, я прошу розглянути зараз проект постанови про програму допомоги особам, що зазнали політичних репресій в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Я на трибуну запрошую автора цього проекту народного депутата Леонова Едуарда Володимировича. Будь ласка.
12:28:46
ЛЕОНОВ Е.В.
Дякую, шановний головуючий. Едуард Леонов, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Крим, Севастополь.
Шановні депутати, шановний український народе! Дуже прошу підтримати проект постанови і ухвалити її за основу і в цілому, тому що на сьогоднішній день кримчани, які потерпають від окупації, просто залишилися без будь-якої допомоги, організованої допомоги з боку держави.
Фактично, що зараз відбувається? Людина, яка змушена залишити свою домівку, прибуваючи невідомо куди… тобто люди виїжджають, навіть не знаючи, куди вони їдуть. Вони приїжджають чи до Києва, чи до Полтави, чи на Закарпаття, чи на Львівщину, і змушені шукати, куди звернутися, змушені проситися, змушені просто самі шукати допомоги отієї, якої вони потребують.
Цей проект постанови доручає Кабінету Міністрів України розробити державну програму з допомоги людям, які потерпіли від окупації Російською Федерацією своєї рідної землі – Кримського півострова. На жаль, зараз виникає ситуація, що вже з'явилися біженці і з Донбасу, і зі сходу України. Офіційного статусу біженців у цих людей немає, тому що за міжнародним законодавством наші люди мають статус тимчасово переміщених осіб, але це тимчасове переміщення мусить відбуватися організовано і повинно повністю забезпечуватися державою.
Тому ми розробили проект постанови, який просимо Верховну Раду ухвалити, для того щоб Кабінет Міністрів невідкладно зайнявся підготовкою і внесенням до Верховної Ради комплексної програми соціального забезпечення, всебічного забезпечення людей, які зараз потерпають від російської окупації. Дуже прошу підтримати. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.
Я прошу на парламентську трибуну голову Комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Пацкана Валерія Васильовича.
12:31:01
ПАЦКАН В.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати! Буквально декілька тижнів назад ми прийняли надважливий закон: щодо тимчасово окупованих територій. На сьогоднішній момент для того, щоб врегулювати всі питання щодо тих осіб, які від'їжджають, повинні були, змушені покинути територію Автономної Республіки Крим, ми повинні прийняти цю постанову.
На сьогоднішній момент немає юридичного статусу врегульованого: хто буде відповідати за цих людей, в який спосіб вони будуть працевлаштовані, як їм буде надаватися житло. Комітет з питань прав людини просить вас підтримати цю постанову і просить надати доручення, пане Голово, Головному юридичному управлінню Верховної Ради внести техніко-юридичні правки до цього законопроекту.
Прошу вас підтримати, для того щоб ми не залишили сам-на-сам тих людей, які дійсно потребують нашої допомоги. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Васильович.
Шановні колеги, прошу для стенограми зафіксувати щодо пропозицій профільного комітету по техніко-юридичному оформленні цього проекту після того як Верховна Рада за нього проголосує.
Шановні колеги, зрозуміла я думаю всім пропозиція, яку оголосив народний депутат … .
Є необхідність обговорювати? Нема. Да, що всім зрозуміло, і я переконаний, що весь зал цю пропозицію підтримає.
Наступне питання, шановні колеги, 2409-1 проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом.
Прошу на парламентську трибуну народного депутата Ляпіну Ксенію Михайлівну.
12:32:52
ЛЯПІНА К.М.
Ксенія Ляпіна партія "За Україну!", фракція "Батьківщина".
Шановні колеги, цей законопроект вирішує одну з найболючіших таких точок сьогодні в Україні, а саме припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Якщо зареєструвати свою підприємницьку діяльність сьогодні можна менше ніж за день, ну, я не кажу отримати дозвіл, я не кажу отримати приміщення, а я кажу саме про формальну реєстрацію можна за кілька годин отримати реєстрацію, то скасувати таку реєстрацію не можна роками і місяцями. Люди не можуть влаштуватися на іншу роботу. А ми ж казали, що підприємницька діяльність фізичної особи - це дуже часто тимчасова зайнятість. Людина просто не має зараз роботи, виходить на півроку, може, на три місяці поторгувати. Поторгувала, знайшла іншу роботу, має припинити швидко.
У нас роками лежить це припинення. Чому? А тому, що багато з наших контролюючих організацій дуже хочуть отримати якісь дрібні кошти в процесі цієї ліквідації.
І іде перевірка всіма можливими і не можливими органами. В той момент як фізична особа-підприємець нагадує, несе відповідальність за свою діяльність всім своїм майном. А отже, навіть якщо ми припинили її діяльність швидко і ефективно протягом години, це не значить, що за попередню діяльність він не відповідає. Якщо виникла якась заборгованість чи зобов'язання, то можна йому пред'явити ці зобов'язання, навіть, якщо він зараз не підприємець. Тому що він несе цю відповідальність згідно закону.
Тому моя пропозиція проста і зрозуміла. Не треба ніяких зайвих перевірок. Заявницький спосіб. Написав, - за власним бажанням припиняють діяльність. Направив на реєстратора, - реєстратор, якщо документ оформлений правильно, відразу реєструє припинення. І направляє …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.
ЛЯПІНА К. М. І направляє електронним способом інформацію по всім зацікавленим органам. Все. Таким чином ми зробимо відповідну динаміку, яка забезпечить нам спокійне існування підприємців і швидкий вхід і вихід на ринок. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, від профільного Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики виступає Олександра Володимирівна Кужель.
12:35:34
КУЖЕЛЬ О.В.
Дякую, Олександре Валентиновичу, особисто вас і секретаріат за то, що внесли цей законопроект і наступний Ксенії Ляпіної щодо закриття бізнесу фізичними і юридичними особами. Я хочу наголосити, щоб всі депутати знали, що світова норма - від 100 відсотків відкритого бізнесу на рік 50 відсотків закривається. Це є норма нормальна. Бо підприємництво, це є такий же талант, як все інше. І не всі можуть витримати конкуренцію, або неправильно обрали той чи інший бізнес.
На сьогоднішній день в Україні існує найтяжча система закриття бізнесу. Законопроект Ксенії Ляпіної дає дуже важливу можливість сьогодні фізичним особам, у яких, згідно економічного стану або сімейного не може далі бути підприємницька діяльність, вони об'являють о закритті, мають можливість стати у Фонд зайнятості. Вони можуть прийти як найнята особа до іншого бізнесу.
Але підкреслюю, всі його боргові зобов'язання перед робітниками або перед державою, або перед іншим підприємцем залишаються за ним. Тобто, якщо буде до нього стягнення, він зобов'язаний це погасити. І це є дуже важливий крок сьогодні на допомогу людям на зайнятість. Прошу обов'язково його підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за виступ.
Шановні колеги, є бажання обговорити це питання? Є. Прошу записатися, будь ласка.
Слово надається народному депутату Зарубінському.
12:37:25
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую, Олександре Валентиновичу. Якщо дуже стисло і лаконічно, то дуже вчасний законопроект, дуже правильний законопроект.
Але от коли виступала автор законодавчої ініціативи, то така маленька імпровізована дискусія виникла з приводу того, а чи це не позначиться на тих людей, які були найняті цим підприємцем, оскільки можуть певні зобов'язання по зарплаті і так далі. Я знайшов, що мова йде в законопроекті, що стосується він лише фізичних осіб - підприємців, що не мають найманих працівників. Тобто фактично оце єдиний момент, який міг би бути, скажемо, дискусійний, він відпадає.
З іншого боку, я не можу не сказати про те, що, коли ми кажемо про ділову активність, то часто це абстрактне питання в нашому розумінні, в розумінні в Україні. Ділова активність і залежить від того, наскільки мобільним є, наскільки динамічним може бути підприємець, перш за все людина, яка шукає роботу, яка шукає себе в тій чи іншій галузі підприємницької діяльності. Тому законопроект, ще раз хочу сказати, правильний.
І далі, наступне. Чим менше буде дозвільних процедур і чим більше буде для суб'єкта підприємництва заявницьких принципів, заявницького статусу, тим і більше буде ділова активність наших громадян, відповідно економіка буде розвиватися.
Тут є деякі технічні зауваження науково-експертного управління, але вони абсолютно технічні, і мені здається, були би бути враховані, точніше, не враховані, а виправлені вже, коли буде техніко-юридичне уточнення здійснюватися після прийняття в цілому. Я, наприклад, не бачу заперечень, коли ми будемо голосувати для того, щоб проголосувати за цей законопроект і за основу, і в цілому. Він, дійсно, розв'язує руки і робить мобільними наших підприємців. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, продовжить тему народний депутат Момот, Партія регіонів.
12:39:35
МОМОТ О.І.
Народний депутат Момот, Дніпропетровськ, 27 округ. Той, хто закривав хоч одного разу підприємство, той буде голосувати за цей законопроект двома руками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Бажано одною рукою, щоб не порушувати Регламент. Будь ласка.
МОМОТ О.І. Не буду порушувати. Але всі ті застереження, які вказують колеги депутати, можуть бути враховані при другому читанні. Тому пропоную прийняти законопроект у першому читанні і внести правки до другого читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за конструктивний виступ.
Шановні колеги, слово надається народному депутату Мартинюку, фракція "Свобода".
12:40:19
МАРТИНЮК Л.С.
Прошу передати слово Павлу Кириленку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Павла Кириленка.
12:40:28
КИРИЛЕНКО П.В.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Одещина, Павло Кириленко.
Ми знаємо, що багато років українські підприємці чекають полегшення законодавства щодо закриття своєї підприємницької діяльності. Це дуже потрібно українському суспільству, це дуже потрібно для того, щоб стимулювати власне розвиток українців у напрямку підприємницької діяльності. Адже всім зрозуміло, що ті люди, які будуть боятися того, що вони фактично прогорять на справі і потім будуть роками закривати свою діяльність, вони і не будуть ризикувати і йти вперед, рухатися. На жаль, сьогодні ми не можемо саме проголосувати цей законопроект, але у будь-якому випадку ми будемо підтримувати його. І ми будемо вимагати аби багато інших законопроект сьогодні приймалося у Верховній Раді для того, щоб розвивалася українська економіка сьогодні і середній клас сьогодні складав більше ніж 50 відсотків суспільства. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, народний депутат Каплін.
12:41:33
КАПЛІН С.М.
Прошу передати слово Павлу Розенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон Павла Розенка.
12:41:39
РОЗЕНКО П.В.
Павло Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка".
Я назву напевно декілька таких цікавих цифр. На думку і за прогнозами, і за оцінками аналітиків тільки в Україні понад 40 відсотків української економіки, українського бізнесу працює в тіньовому секторі. Щороку в цій сфері сплачується заробітних плат на суму приблизно від 140 до 160 мільярдів гривень. От основний ресурс, з якого не сплачуються податки, ми втрачаємо кошти в Пенсійний фонд України, ми не можемо платити адекватні заробітні плати працівникам бюджетної сфери, пенсій пенсіонерам тощо.
Все це є наслідком того, що за останні роки бізнес фактично загнаний в цю тіньову економіку, корупція, хабарництво, занадто високий регуляторний тиск, тиск на всі сфери діяльності цього бізнесу, починаючи від відкриття підприємства, закінчуючи його ліквідацією, надзвичайно високі, ділова активність в Україні, з одного боку, начебто висока, бо робота і робочі місця є, але легальний сектор економіки доволі такий вузький. І тому зараз після зміни влади у суспільства, в тому числі і бізнесу є великі очікування, є велике бажання працювати і використати свій потенціал саме в легальному секторі економіки. Тому ми не повинні згаяти цей час. У нас є буквально місяць-два для того, щоб не було розчарувань суспільства ухвалити всі необхідні щодо дерегуляції бізнесу, щодо боротьби з корупцією. І от цей законопроект, який був внесений народними депутатами України якраз із цієї самої точки зору дуже корисний. Тому і фракція "УДАР" безумовно підтримуватиме його і сподівається на його ухвалення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, за виступи. Ще наполягає на своєму виступі Володимир Яворівський. Будь ласка, 1 хвилина.
12:43:50
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
"Батьківщина" просто має право на виступ, через те я цю хвилину заберу.
Я ніколи не відкривав підприємства, через те ніколи їх і не закривав. Але, як депутат, просто прекрасно знаю, які це, яка це важка ноша. Скажімо, кілька українців американських, яких ми колись з Плющем на початку 90-х років загітували, їдьте в Україну, відкривайте підприємства, починайте бізнес, потім може ви і самі переїдете. І дехто, справді, повірив нам на слово і приїхав сюди, і, справді, заводили бізнес, але дехто з них потім кілька років літав і з Америки, і з Канади для того, щоби цей свій бізнес закрити. І до тих пір, поки вони не заплатили хабара, суми вони, правда, не назвали, до тих пір вони і не могли закритися.
Через те, цей закон, виходячи навіть із цього прикладу, я особисто, і думаю, що і "Батьківщина" буде за це голосувати. Тому що це спрощення, це полегшення бізнесової атмосфери в Україні, яка вже давним-давно назріла. Закон цей потрібно справді приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сподіваюся, що Верховна Рада підтримає цей важливий закон. І, шановні колеги, зверніть увагу, скільки важливих законів сьогодні ми обговорили – це питання дерегуляції, це питання спрощення процедур для бізнесу, це питання захисту інвестицій і інвесторів.
І дуже ганебно, що наші колеги надто затято святкують ці свята, що не мають можливості прийти і працювати у Верховній Раді. Всі ці питання ми могли сьогодні не тільки обговорити, але і прийняти.
Тому я прошу секретаріат зафіксувати, хто у нас буде на завершенні засіданні присутній в залі з тим, щоби інші могли побачити свої прізвища в газеті "Голосу України", коли вони не працюють відповідно до своїх обов'язків перед українським народом.
Шановні колеги, зарплата – це само собою. Шановні колеги, ми продовжуємо також питання, яке зараз обговорювали – розглядом Закону про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб" (щодо реєстрації державних установ та спрощення, реорганізації, вибачте, державних установ та спрощення припинення юридичних осіб). Будь ласка, Ксенія Ляпіна доповідає це питання. Реєстраційний номер, нагадаю, 2121-1.
12:46:25
ЛЯПІНА К.М.
Ксенія Ляпіна, партія "За Україну!", фракція "Батьківщина".
Шановні колеги, цей законопроект якраз стосується вже юридичних осіб. звертаю увагу, що за останній час десятки органів державної влади створювалися, ліквідовувалися, реорганізовувалися. Навіть зараз відбувається реорганізація Міністерства промислової політики. Я вже хочу нагадати вам історію з податковою адміністрацію, яку ліквідовували-ліквідовували, створили міністерство, зараз міністерство в процесі ліквідації. Відновлюється попередня податкова служба. І так далі. В нас є десятки прикладів такої бурхливої творчості.
Однак, хочу нагадати, що переважна більшість цих органів державної влади є засновниками різних форм суб'єктів господарювання: установ, організацій, підприємств. І є серйозна проблема сьогодні при державній реєстрації: ліквідація таких підприємств, установ, організацій, тому що якщо орган, який є серед засновників такої установи чи підприємства, знаходиться в процесі реорганізації чи ліквідації, внести відповідні зміни в установчі документи такої юридичної особи, практично, не можливо, це заборонено законом. І ми маємо купу таких непорозумінь, коли це щось вже і нема, але формально воно є, і висить в реєстрі, і відповідним чином, створює навантаження, зокрема, на обслуговування всіх цих реєстраційних записів, зокрема.
Але звертаю увагу, така сама проблема виникає і у юридичних осіб, суб'єктів приватного права, тому що якщо один із засновників знаходиться у процесі реорганізації чи ліквідації, так само, виникають проблеми з внесенням у правовстановчі документи такої особи. І …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ЛЯПІНА К.М. Власне, весь проект спрямований на те, щоб ми зробили процедуру внесення змін у правовстановчі документи таких осіб прозорою, зрозумілою і однозначною. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги слово надається голові Комітету Кужель Олександрі Володимирівні.
12:49:02
КУЖЕЛЬ О.В.
Дякую дуже. Хочу звернути увагу шановних колег, що коли ми розглядали даний законопроект, то був альтернативний законопроект наступного уряду, який звужував його і давав можливість тільки прийняти спрощені процедури для державних підприємств.
Я хочу подякувати сьогоднішньому уряду, що вони не подали цей законопроект, знову зняли його з розгляду, тому що законопроект моєї колеги Ксенії Ляпіної є більш ширшим і більш актуальнішим для сьогоднішнього середовища підприємницького. Але хочу наголосити на дуже важливому напрямку цього закону. Дійсно, сьогодні є велика спекуляція в частині ліквідації державних підприємств. Я зустрічала деякі підприємства, які ліквідуються – ви послухайте! – 12 років. Людина, яка призначається ліквідатором, вона створює на основі його вже приватні бізнеси - і процес ліквідації не закінчується десятиліттями.
І тому, я вважаю, це дуже важливо - прийняття норми: чіткі строки, чіткий контроль і чітка державна позиція в частині закриття бізнесу і контролю, яким чином розподіляються активи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати питання? Немає. Воно зрозуміле, я так розумію, що зал його повністю підтримує. Так чи ні? Це важливе питання, його треба розв'язувати, і нам будуть вдячні багато тисяч підприємців і громадян України.
Шановні колеги, наступне питання – це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого використання земель сільськогосподарського призначення (реєстраційний номер 3316). Доповідає автор проекту – Кулініч Олег Іванович.
12:50:55
КУЛІНІЧ О.І.
Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Голово! Законопроект щодо сталого використання земель сільськогосподарського призначення за номером 3316 покликаний вирішити два стратегічні завдання: досягти стабільних орендних відносин, сприяти стабільному використанню земель. Пропонується запровадити обов'язковий контроль за якістю земель ґрунтовтоми, який необхідно проводити один раз на шість років за кошти землекористувачів в лабораторіях, акредитованих відповідно до законодавства. Контроль буде здійснюватися за трьома показниками: вмістом гумусу, калію, фосфору, - що дасть можливість посилити контроль за раціональним використанням земель сільськогосподарського призначення.
Пропонується скоротити кількість істотних умов договору оренди землі з 11-ти до трьох основних, а саме: об'єкт оренди, строк дії договору оренди і орендна плата. Така пропозиція захищає власників земельних паїв та орендарів від зайвої паперової роботи, яку нав'язує діюче законодавство.
Пропонується встановити мінімальний строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення не менше 12 років. Цей мінімальний строк встановлено з урахуванням науково обґрунтованої тривалості ротації окремих видів культур, що дасть можливість досягти стабільних орендних відносин.
Також пропонується запровадити виключно грошову форму розрахунків за оренду землі. Це необхідно передусім для захисту прав орендодавців. Досить часто орендарі зловживають товарною формою розрахунків, розраховуючись з власниками земельних ділянок сільськогосподарською продукцією не належної якості та за завищеними цінами.
Прийняття цієї норми не перешкоджатиме селянам за необхідності купувати зерно в орендарів на гроші, отримані від оренди. Таким чином ми захищаємо обидві сторони, адже фіксація користування землі у грошах запобігає виникненню конфліктів та непорозумінь.
Наступне нововведення у проекті стосується можливості оренди земель в особистих селянських господарствах. Чинне законодавство не забороняє оренду землі в особистих селянських господарствах, проте і не містить чітких дозвільних норм. Для врегулювання цього питання пропонується більш чітко регламентувати право членів таких господарств передавати земельні ділянки в оренду.
Також пропонується публікувати інформацію про власників так користувачів земельних ділянок на публічній кадастровій карті Державного агентства земельних ресурсів. Дана карта вже працює на сайті агентства, проте на ній доступні лише…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Лише дані про параметри земельних ділянок.
Публікація інформації про власників є поширеною міжнародною практикою, яка дозволяє попереджати зловживання на ринку земель.
Враховуючи важливість та нагальність прийняття даного законопроекту, я прошу вас, шановні колеги, його підтримати. Від профільного комітету, як член комітету хочу зауважити, що Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 20 листопада 2013 року розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сталого використання земель сільськогосподарського призначення) (за номером 3316), поданий мною та моїми колегами по комітету. Члени комітету зауважили, що запропоновані проектом зміни сприятимуть раціональному використанню земель та не викликали під час обговорення принципових заперечень.
За наслідками розгляду цього законопроекту Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, Олег Іванович від автора доповів і від профільного комітету. Є бажання обговорити це питання? Є. Бачу це бажання у багатьох депутатів. Прошу записатися.
Народний депутат Марцінків фракція "Свобода".
12:54:23
МАРЦІНКІВ Р.Р.
Прошу передати Олександру Мирному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата.
12:54:30
МИРНИЙ О.Б.
Олександр Мирний Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановний Олександр Валентинович, шановний доповідач, шановні колеги, дійсно, питання, яке піднімається в цьому законопроекті воно надзвичайно важливе і актуальне. І ми бачимо спробу автора законопроекту поєднати багато питань і спробувати дати відповіді на ті запитання, які на сьогоднішній день хвилюють аграрну спільноту. І ті новели, які закладені в цьому законопроекті, вони в ос6новному схвально сприймаються як Всеукраїнським об'єднанням "Свобода" так і прихильниками партії. Але, хочу зауважити, що, якщо ми в цьому законопроекті пропонуємо ввести поняття ґрунтовтоми, ввести поняття контролю, ввести поняття відповідальності, то тоді ми маємо обов'язково в законопроекті вказувати, що таким чином ми зупиняємо або відміняємо дію Закону про сівозміну так звану.
Крім того, ми повинні більш чітко розписати всі ті положення, які пропонуються. Мало того, ми повинні дати відповідь людям більш розгорнуто чому на 12 років мінімум. Тому, що в багатьох власників паїв це викликає, ця норма викликає занепокоєння. Тому ми готові підтримати законопроект в першому читанні. І будемо наполягати на тому, щоби до другого читання всі ті пропозиції, які і ми озвучуємо, і я впевнений, будуть озвучувати наші колеги, були внесені і враховані. Тому, що цей законопроект він нагальний, актуальний і дуже принциповий. Ми не повинні в ньому помилитися. Тому, що помилки в галузі АПК потім вся країна викашлює дуже, дуже довго. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, наступний виступ народного депутата Бриченка фракція "Батьківщина".
12:56:29
БРИЧЕНКО І.В.
Передайте, будь ласка, слово Івану Григоровичу Кириленку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон Івана Григоровича Кириленка.
12:56:36
КИРИЛЕНКО І.Г.
Шановний Олександр Валентинович, шановні колеги, підтримую свого колегу Мирного, що надзвичайно важливий закон сьогодні ми розглядаємо. І він заслуговує на дискусію і на підтримку. В перекладі на просту і зрозумілу мову, за що в ньому йде мова? Це закон про дерегуляцію, дебюрократизацію і декриміналізацію, по великому рахунку. Бо в ньому саме головне – прибирається величезна корупційна складова. А саме: скасовується норма про використання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до проектів землеустрою.
Дуже блага була, як кажуть, норма, благе побажання, яке просто перетворилася на звичайну профанацію та банальне викачування грошей з аграріїв. Ціна питання – близько 4 мільярдів корупційних гривень.
Наступне. В цьому законі вилучається положення про перелік суб'єктів, яким землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та користування. Надається юридичним особам можливість мати на праві користування земельні ділянки, передані фізичним особам для ведення особистого селянського господарства.
Скорочується кількість істотних умов договору оренди земельної ділянки. Дискусійна норма стосовно 12 років оренди, це дійсно дискусія, треба на засіданні комітету при підготовці до другого читання подивитися все-таки, чому саме 12.
Дискусійна також норма стосовно справляння орендної плати за землю виключно у грошовій формі. Не завжди селяни з цим погоджуються, не завжди, особливо в неурожайні роки вони просять все-таки видати продукцією.
В цілому закон цікавий, важливий. Аналогічний ми подавали в тому числі і з колегою Мирним, і з колегою Калетніком, з колегою Апостолом, Бриченком подавали вже відповідний законопроект, який передбачає саме і дерегуляцію, і спрощення, і особливо прибирання корупційної складової. Давайте до другого читання його підготуємо і теж в числі першочергових приймемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, слово надається народному депутату Гузенко, Партія регіонів.
12:58:44
ГУЗЕНКО К.О.
Дякую. Шановні депутати! Я хочу доповнити свого колеги. Дійсно, викликає зауваження пропозиція цього законопроекту, за якою земельні ділянки, які передані фізичним особам у власність або оренди для ведення особистого селянського господарства, можуть потім надаватись у користування юридичним особам. Ця пропозиція не узгоджується з призначенням особистого селянського господарства, його правовим статусом, визначеним у Законі про особисте селянське господарство. Тому прохання врахувати ці поправки до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція.
Будь ласка, народний депутат Пилипенко.
12:59:28
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую, пане Голово. Пилипенко, група "Економічний розвиток", Полтавщина.
Шановні колеги, це, дійсно, важливий законопроект для аграріїв. І група "Економічний розвиток", безумовно, буде підтримувати цей законопроект, оскільки він регулює ті проблеми, які зараз склалися на селі, яких доволі багато. Він, з однієї сторони, захищає орендодавців. Це в переважній більшості найменш забезпечені верстви… Навпаки, пробачте. Захищає тих осіб, які здають землю в оренду – це селяни, найменш фактично забезпечені верстви населення. З іншої сторони, він також і захищає тих, хто вкладає в цю землю, хто обробляє землю.
Які новели пропонуються даним законопроектом? Перш за все, позитивним моментом є те, що він скасовує обов'язковість, як вже говорили, розробки проектів землеустрою, які забезпечують економіко-екологічне обґрунтування сівозміни, та ряд документів, які необхідні для укладення договору оренди.
Колега Кириленко вже говорив про ті суми, які витрачаються для того, щоб назбирати документи, для того, щоб укласти договір оренди, і ті фактично, які поглинає корупція. Так от за даними експертів я хочу іншу цифру навести. Фактично експерти зараз єдині в думці, що для того, щоб по Україні аграріям зібрати всім всі документи для укладення свої договори оренди, їм для цього потрібно витратити не багато, ні мало, але понад 100 мільйонів доларів. Вдумайтеся в ці цифри. Це понад 100 мільйонів доларів, які повинні всі витратити, тих, хто хоче укласти договори оренди і для того зібрати відповдіні документи, заплативши за них.
Далі. Цим проектом дуже регулюється і правильно регулюється мінімальний строк укладення договору оренди, який він буде. Чи буде це 12 років, так, як це пропонує автор, чи буде це менше, 6, 7, 10, ми це все вирішимо в комітеті. Інші позитивні зміни, вони теж можуть бути вирішені на рівні комітету.
Тому я закликаю всі фракції, всі групи підтримати даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, народний депутат Катерина Ващук просить одну хвилину для важливого виступу.
13:01:39
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, дійсно, в цьому законі є багато хороших норм. Але є норми, які спірні. І до другого читання… Його можна прийняти, хіба в першому читанні. До другого читання треба врегулювати всі норми, які захищають права тих людей, які здають землю в оренду. На 12 років людина здала в оренду, щось її не влаштовує, якісь серйозні порушення допускає той, хто взяв, і вона не може розірвати. Можливо, на часі зміни або говорити право захисту прав селянина. І отут є хімічний аналіз, обов'язковий кожні 6 років, який робиться на гумус, фосфор і калій. А де нітрати, де азот? Це те, що найбільше шкодить людям, особливо дітям. Тобто закон і ряд інших моментів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити виступ.
13:02:49
ВАЩУК К.Т. … які треба доопрацювати і тоді він буде годитись.
Дякую. Перше читання лише.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пропозицію.
Опанащенко, одну хвилину, народний депутат.
13:03:02
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Уважаемые коллеги, законопроект регулирует, знаете, частные взаимоотношения между людьми, которые имеют свой пай, и предприятиями, которые его лоббируют. Какие проблемы заключить договор аренды на 12 лет? Зачем это регламентировать законодательно? Ограничить права тысячи пайщиков в пользу сельхозпредприятий? Сельхозпредприятия могут договориться і укласти договір, ну заключить договор на 12 лет. Поэтому я считаю, эта норма лишняя, ее брать не нужно во внимание. Есть много вариантов, когда люди сдают в аренду свои паи, человек не может справиться, не может вести сельское хозяйство, возникает задолженность за год, за два, за три, а забрать люди его не могут. Потом такие факторы как торговля заключенными договорами аренды. То есть я имеют аренду на 12 лет, я тебе ее продаю. Это такой новый вид торговли землей. Поэтому эта норма очень опасна, ее применять нельзя, закон должен пройти громадські слухання, он касается миллионов пайщиков. Поэтому обязательно громадські слухання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
13:04:16
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Очень удивительно звучат слова "мы в комитете все решим". Ну, давайте мы услышим мнение людей, миллионов людей и которые по всей земле, по всей Украине у нас находятся, и живут в сельской местности. Спасибо большое. Обязательно провести громадські слухання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я бачу, що дуже активне обговорення йде закону. Будь ласка, народний депутат Заболотний. Одна хвилина.
13:04:39
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.
Дякую. Я хочу підтримати свого колегу, який тільки щойно сказав, що така норма як термін по роках не потрібно, тому що якщо взяти 5 років, то ми знаємо, що є кон'юнктурна сівозміна, яка підтасована сьогодні під вимоги ринку і є науково обгрунтована сівозміна. А якщо ще брати Північ, там, ну, Полісся, Центр і степ, то це взагалі різні сівозміни і там різний набір культур, і в одному, в одній, зовні ми будемо окупність мати вже на другий рік, в одній сівозміні ми можемо аж на п'ятий-шостий рік отримувати. Тому, я думаю, що це питання не наше, це питання якраз тих, хто бере в оренду і тих, хто здає в оренду. І я глибоко переконаний, що цю термінологію 10. 5, 12 і так дальше, треба викинути взагалі з законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зрозуміло пропозицію. Я думаю, що будемо при голосуванні тоді визначатись, приймаючи його в першому читанні, щодо опрацювання цього проекту.
Шановні колеги, ми переходимо до наступних двох законів, які є альтернативними – 3216, 3216-1. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю). Будь ласка, на трибуну парламентську я запрошую Фурсіна Івана Геннадійовича, одного із авторів проекту.
13:06:17
ФУРСІН І.Г.
Шановний головуючий, шановні колеги, проект Закону (номер 3216) про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) має на меті створення механізму персональної матеріальної відповідальності посадових осіб за збитки, що були завдані господарюючим суб'єктам внаслідок протиправних дій таких посадових осіб.
Ця проблема є одночасно і гострою, і актуальною. Отже, хоча чинним законодавством і визначено, що збитки завдані неправомірними діями посадових осіб, органи державного нагляду мають відшкодовуватися, але не визначений механізм щодо відшкодування.
Також викликає занепокоєння ситуація, з якої збитки завдані неправомірними діями посадовою особою мають відшкодовуватися за рахунок бюджетних коштів. Введення персональної матеріальної відповідальності за неправомірні дії створить додатковий механізм захисту господарюючих суб'єктів від неправомірних перевірок та противоправних дій контролюючих органів. Адже наразі збитки від таких перевірок та противоправних дій за різними рахунками складають мільярди гривень, які ніколи не будуть компенсовані державою.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету зазначив у своєму висновку, що у разі прийняття цього законопроекту, він не матиме впливу на показники бюджету.
Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю зазначив, що законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Комітет з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики рекомендує прийняти даний проект закону за основу. Прошу підтримати проект закону. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Геннадійович.
Шановні колеги, народний депутат Агафонова доповідати? Замість неї доповідає народний депутат Продан. Будь ласка.
13:08:40
ПРОДАН О.П.
Шановні колеги, я прошу вас підтримати альтернативний законопроект, який зараз представляю. І дякую пану Фурсіну за те, що він ініціював цю тему.
Насправді тема дуже важлива. Мова йде про відповідальність чиновників за їхні дії або бездіяльність. Кожен з нас як громадянин України відповідає перед державою, кожен підприємець відповідає перед державою, в першу чергу, фінансово.
Разом з тим, держава, якщо відповідає по чинному законодавству, то з бюджету державного той чиновник, який призвів до майбутніх бюджетних втрат жодним чином не відповідає за свої дії або бездіяльність.
Нашим законопроектом ми виписуємо більш детально ті норми, які запропонував пан Фурсін. Ми говоримо про те, що відшкодування збитків, завданих державою фізичній особі чи підприємцю здійснюється з коштів Державного бюджету в рамках тих, які виділені на фінансування відповідному органу державної влади.
Одночасно ми надаємо право фізичній особі отримувати відшкодування від держави і зобов'язуємо державу регресно відшкодовувати ці кошти від посадовця, який призвів до втрат. Саме тому я прошу підтримати всі фракції і групи альтернативний законопроект і підтримати, я сподіваюсь, рішення комітету, і взяти за основу наш проект.
Можливо, Олександре Валентиновичу, можна, щоб спільно було авторство і пана Фурсіна для того, щоб ідея не пропала з автором.
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у вас є можливість до голосування парламенту визначитися, і, дійсно, створити один проект, який набере необхідну кількість голосів, коли там нема протиріч між позицією авторів.
Будь ласка, Олександра Кужель, голова комітету.
13:10:31
КУЖЕЛЬ О.В.
Шановний Олександр Валентинович, хотіла б зазначити, що, на жаль, розглядом цих законопроектів у деякому плані поламали план нашого комітету, яким, я знов звертаюсь до всіх депутатів, у нас сьогодні 9 законопроектів у комітеті, які вносять зміни у Закон "Про нагляд і контроль". Ми їх всі внесли як до другого читання законопроект, який ми готові вам його доповісти на найближчому пленарному тижні, 0937.
І тому я прошу всіх лідерів будь-яких фракцій не просовувати окремо закони, які вже підготовлені одним законом, щоб він був цільним. Але як вже так стало, що ми їх розглядаємо, то я би хотіла нагадати всім виборцям, що останні дослідження ради роботодавців, Федерації роботодавців по контролюючим органам показали, що витрачених 180 гривень в час на одну перевірку, 180 гривень у вартості грошовій на одну перевірку, держава отримує назад 4 гривні.
Ми повинні зрозуміти, що більшість грошей, коли ми зробили аналіз по штрафам Антимонопольного комітету, до бюджету приходить менш як 20 відсотків від виставлених штрафів. Тобто йде просто ганебна практика: виставляють штрафи, потім за якісь гроші знімають ці зауваження – і ніякої ефективності немає.
І тому із двох законопроектів більш професійно і процедурно виписаний законопроект, який доповідала Оксана Продан, а ідея, дійсно, була перша подана колегою Фурсіним, я йому за це дякую. І просила би всіх депутатів підтримати на перше читання законопроект в авторстві, будемо казати, фракції "УДАР", представляла його Оксана Продан, але з врахуванням і законопроекту колеги Фурсіна. Прийняти його в першому читанні і по короткій процедурі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція комітету.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати? Є. Я бачу дві руки. Давайте дамо… три руки, трьом нашим колегам можливість виступити. Володимир Яворівський, будь ласка.
13:12:53
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, "Батьківщина", Троєщина, місто Київ. Товариство, маємо два законопроекти. Обидва спрямовані на одне і те ж саме: на збільшення відповідальності наших чиновників-перевіряльників, скажемо так. Якщо законопроект Фурсіна рубає з плеча, тобто повністю перекладає сплату провини, збитків, завданих контролюючими органами, тільки на самого цього контролера, то законопроект Агафонової ніби м'якший, ніби трішки, так би мовити, ліберальніший, так би я сказав, бо гроші беруться, штраф береться із бюджету цієї самої організації, але потім вираховується із заробітної плати того, хто винуватий у цьому. І там, і там йдеться про те, що, звичайно, розраховується той, хто допустився помилки, той перевіряльник, і це дуже справедливо. Я собі уявляю, якби, скажімо, от у цьому, в грузинському законодавстві така норма є: суддя першої інстанції, який прийняв неправосудне, неправомірне рішення, і потім суд вищої інстанції його, скажімо, скасував, то не виконавча служба з державного бюджету витягує, скажімо, збитки, а і за рахунок цього судді, який прийняв не правочинне рішення.
Я думаю, що було б набагато більше порядку і багато більше відповідальності. Через те я думаю, що дуже розумно, і про це говорила пані Кужель, що фактично вони майже не відрізняються. Я думаю, що їх дуже легко фактично до голосування об'єднати, ці два законопроекти. І залишилося тільки подякувати двом таким відчайдухам, народному депутату Агафоновій і Фурсіну, за те, що вони взяли на себе відповідальність і підготували ці законопроекти, за які ми просто зобов'язані проголосувати під час голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, включіть мікрофон Олегу Зарубінському.
13:15:00
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Шановні колеги! Я думаю, що не підлягає дискусії питання про те, що чиновник має нести відповідальність. І щоб ця відповідальність за неправомірні, некваліфіковані, некомпетентні, тим більше незаконні дії має наставати. Тобто, скажімо так, авторитет має бути чиновника в розвинутій країні, але й велика відповідальність. Але я взяв слово для іншого.
Дивіться, що відбувається. Фактично, два законопроекти є правильні, ідеї є правильні, але от виступає голова профільного комітету, шановна Олександра Володимирівна, і сказала системну річ. Тобто в комітеті є системний законопроект і ідеї, які сьогодні пропонуються є лише сегментарними в контексті цього великого законопроекту.
Ну, ми не можемо нехтувати те, що народні депутати подають ініціативи, при чому правильні ініціативи.
Я хочу звернутися до всіх колег і до вас, Олександр Валентинович, як до голови. Свого часу я вже пропонував, що в Верховній Раді має бути план законодавчих робіт. Розумієте, якщо в нас би був план законодавчих робіт… Та ж сама колега Кужель визначила, що от вона хоче як голова комітету, її профільний комітет, врегулювати таку суспільно важливу проблему комплексно, системно врегулювати, а не окремими змінами до законів, яких є тисяча. І якщо б це зробили інші голови комітетів, ми мали б реальну можливість по-справжньому займатися законодавством. Я б тоді як народний депутат міг би планувати свою депутатську законодавчу роботу. Я міг би встигати переглянути більше законопроектів. Продумати їх, проаналізувати. Внаслідок була б краща якість.
Я розумію, що зараз часи, коли все перебудовується, коли все, ну, скажімо так встановлюється. Як кажуть айтішники, інсталюється у Верховній Раді. Але пропоную перейти до такої роботи – план законодавчих робіт. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будь ласка, ми обговорили це питання і я думаю, що Верховна Рада буде визначатися під час голосування щодо долі цих двох проектів, які регулюють дуже важливу тему. Я переконаний, що як мінімум в першому читанні об'єднаний закон верховна Рада могла би підтримати.
Шановні колеги, у нас з вами випав закон, який ми пропустили, на превеликий жаль, 4608. Я прошу, це стосується проекту Закону про внесення змін до статті 110 Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за незаконне розміщення на території України державних символів інших держав).
Будь ласка, автор Олег Валерійович, доповідь.
13:17:53
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко Радикальна партія.
Шановні колеги і шановні громадяни України, я думаю, немає великої потреби переконувати когось у необхідності прийняття законопроекту, який передбачає посилення кримінальної відповідальності за антиукраїнські дії. У даному випадку за знищення українських прапорів, за підняття прапорів іноземних держав на державних установах на території нашої країни.
Подивіться, який безпрєдєл сьогодні відбувається на сході нашої країни. Коли російські диверсанти, використовуючи місцеве населення, зривають, топчуть, палять, убивають, катують українських громадян за те, що вони ходять з українськими прапорами. Натомість піднімають прапори якихось не існуючих Донецьких республік шизофренічних, російські прапори і тому подібну дурню піднімають над українськими державними установами.
Може хто-небудь з нас уявити, щоб над Кремлем підняли український прапор. Щоб зробив би Путін із цією людиною, яка б підняла над Кремлем український прапор. Його як мінімум замочили в сортирі, або відправили б у псіхушку. А у нас виявляється це нормально, коли знищують українські прапори і за це ніхто не несе відповідальності. Це злочин! Українська держава має герб, має гімн, має національний прапор. І завдання кожного громадянина України із повагою, із патріотичними почуттями ставитися до рідного прапору. Так, як це роблять всі цивілізовані нації. У кожного дома прапор. У кожного на балконі прапор.
А у нас що роблять манкурти, запроданці?! Вони топчуться по українському прапору. І тому я пропоную тим, хто топчеться по українському прапору, хай у нього ноги відсохнуть. А до цього ще й 5 років тюрми. І тоді він другий раз знатиме, як топтатися по українському прапору. Слава Україні! Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність обговорювати питання? Є необхідність, да. Я бачу дві руки. Народний депутат, без окулярів, Соболєв. Томенко, я вибачаюсь, без окулярів не бачу. Будь ласка, Микола Володимирович Томенко.
13:20:20
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги! Законопроект актуальний і важливий. Але хочу звернути увагу, що тут є дві проблеми. Перший, який доповідач підняв. Фактично він розширює диспозицію кримінальної відповідальності за наругу, зневагу і зловживання, так би мовити, до нашої символіки.
Натомість маємо, Олександре Валентиновичу, сьогодні і ще проблему. Я з колегою Володимиром Мойсиком у Верховній Раді попереднього скликання запропонував Верховній Раді, і мене підтримали, і в 2009 році у нас в Кримінальному кодексі діє норма, яка передбачає кримінальну відповідальність за наругу над державними символами України – Прапором України, Гімном України, Гербом України. Кримінальну відповідальність до 3 років! До 3 років.
З огляду на це, складається враження, що, можливо, у нас в прокуратурі, в СБУ, в правоохоронних органах не читали цю норму Кримінального кодексу України, яка діє вже майже 5 років. Оскільки реагування на ситуацію, яка складається на Сході і Півдні, і до речі, не тільки на Сході і на Півдні, я не вважаю адекватною.
Тобто на сьогоднішній день, якщо ми бачимо, по телебаченню показують, що чотири чоловіки залізли на обласну адміністрацію чи міську. Скинули тризуб, а всі дивляться на них і кажуть, ну скинули, так скинули, і пішли далі.
Друзі, в мене питання, а що ж тоді робить наша доблесна міліція, правоохоронні органи, коли на очах усіх це відбувається. Ще раз хочу сказати, три роки кримінальної відповідальності, там з одного речення складається. Не треба ніякі закони приймати. Коли в нас за використання державної символіки, за захист українського прапора вбивають. Ви знаєте, що вбивають вже на Сході за використання прапора? І у нас ще правоохоронні органи думають, що робити – арештовувати за те, що вбивають за використання прапора чи не арештовувати. Скоро будуть вбивати за те, що українською мовою ми говоримо.
Тому, Олександре Валентиновичу, я думаю, що як наступне зібрання ми зберемося, треба було б, щоб правоохоронці проінформували на частині якраз виконання Кримінального кодексу по захисту…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, будь ласка, народний депутат Пилипенко.
13:22:38
ПИЛИПЕНКО В.П.
Дякую, колеги. Група "Економічний розвиток", Пилипенко, Полтавщина.
Дуже важливий законопроект, і наша група теж буде його підтримувати, абсолютно поділяємо мотивацію колег. І я повністю погоджуюся з народним депутатом Томенком. Правильно він говорить. Ми повинні не просто криміналізувати все підряд, ми повинні ще перевіряти, скільки осіб притягується до кримінальної відповідальності за те, що ми криміналізуємо певні діяння.
Ми можемо зробити з Кримінального кодексу ще один том. Але злочинність, особливо ця злочинність, про яку ми зараз говоримо, про наругу над прапором, вона не пропаде. Тому що мало записати там те, що 3 чи 5 років, треба довести це до кінця, знайти злочинців, щоб працювали правоохоронні органи, і щоб вони були реально засуджені судом за цей злочин. І тоді будуть боятися. Якщо ми просто запишемо в Кримінальному кодексі, але не будемо, правильно кажуть, ловити їх і садити у місця позбавлення волі, то боятися ніхто не буде. Будуть боятися ту державу, яка не просто криміналізує діяння, але забезпечує розкриття злочинів і притягнення винних до відповідальності.
Тому питання криміналізації злочинів повинно розглядатися в тісній співпраці із прокуратурою і правоохоронними органами, які повинні звітувати, скільки осіб притягнуто до відповідальності за криміналізовані діяння. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Каплін.
13:23:58
КАПЛІН С.М.
Народний депутат Каплін, фракція "УДАР", Полтавщина.
Шановні колеги, разом з криміналізацією окремих норм я би хотів, щоб ми звернули увагу, що ми маємо інші характерні проблеми на Донбасі. Я там був тривалий час, працював там тривалий час. І спілкуючись з мешканцями Харківської, Донецької, Луганської областей, зробив наступі висновки.
Наш головний ворог – не Путін і російська агресія, наш головний ворог – недовіра мешканців тих регіонів до нової влади. Тому я ще раз, вдесяте, всоте зауважую, є Закон про антитерористичну діяльність. В статті 4 цього закону записано, що "антитерористичну діяльність в країні здійснює уряд України і відповідальність за ці дії несе персонально Прем'єр-міністр України". Арсеній Петрович Яценюк має перестати бути виключно послом України в Міжнародному валютному фонді і почати, спланувати, погодити і здійснювати комплексні заходи, пов'язані з донесенням до мешканців Сходу основних засад і конкретних кроків, програми реформування у тому числі цього регіону.
Друге. Мають бути зроблені практичні речі: проведені виїзні засідання відповідних профільних міністерств, мають бути проведені виїзні засідання відповідних профільних комітетів Верховної Ради. Ми повинні відкрити карти, плани людям, які там проживають. І щоб ті люди побачили, що вони є у цих планах і що новий уряд і нова влада прийшла не окуповувати корупційні схеми і корупцію в Україні, а прийшла боротися і з корупцією у тому числі на Сході. Тоді ми не матимемо прецедентів мітингів, страйків з боку шахтарів, металургів і тому подібне. Ці кроки неминуче треба робити. Інакше лише криміналізацією окремих норм ми не змінимо в цілому ситуацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Галина Чорна, народний депутат. Будь ласка, включіть мікрофон.
13:26:13
ЧОРНА Г.М.
Галина Чорна, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".
Шановне товариство, звичайно, що фракція "Свободи" буде підтримувати цей законопроект, тим паче, що останні події показують, що він є власне на часі. Буквально кілька годин тому інформаційні агентства поширили інформацію про те, що вже на міській раді Маріуполя знову щойно, буквально нещодавно вивісили російський стяг.
Звичайно після женевських перемовин, після Женевської конвенції минуло 6 днів, а ми бачимо, що ситуація на Сході не заспокоюється. Ми бачимо, що на Сході України сьогодні діє чимало нелюстрованих чиновників, зокрема комуністів, представників Партії регіонів, які всіляко сприяють поширенню російської символіки. Так само ми бачимо, що не виконує Росія всіх своїх домовленостей, які були задекларовані на Женевській конвенції. Сьогодні і далі до нас скеровуються сепаратисти, скеровуються агенти ФСБ, які чинять заворушення на Сході України. Тому єдина мова, яку розуміє Росія і яку розуміють сепаратисти – це має бути мова сили. Тобто дуже добре, що цей закон є рішучий і, що він запроваджує кримінальну відповідальність. Ми маємо десь повчитися і в Північного сусіда цієї рішучості, з якої він часто діє. Пригадаємо, що коли на Кримський півострів щойно ступила нога окупанта, перше, що вони зробили – це відключили всі абсолютно українські телеканали, нам же знадобилося кілька тижнів для того, аби вчинити аналогічно. Тому рішучість – це має бути те, чим ми маємо керуватися в нинішній обстановці. І звісно фракція Всеукраїнського "Свобода" буде підтримувати цей дуже актуальний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, шановні колеги, ми оговорили це питання, важливе питання. Я сподіваюсь, що Верховна Рада визначитися шляхом голосування на підтримку цього законопроекту.
Наступне питання, шановні колеги. Давайте, ми працюємо за скороченою процедурою, за скороченою процедурою, 4 виступили. Ще раз. Прізвище депутата скажіть мені. Долженков. Включіть на 1 хвилину мікрофон народного депутата Долженкова.
13:28:38
ДОЛЖЕНКОВ О.В.
Дякую, шановний головуючий. Я сподіваюся, все ж таки ви в майбутньому будете на підставах рівності відноситися, на принципах рівності до всіх представників не тільки більшості, але і опозиції.
З приводу цього законопроекту, я хотів би зауважити, шановних колег, депутатів народних, все ж таки проаналізувати, більш глибше зробити юридичний аналіз сказаного законопроекту, оскільки вельмишановний доповідач, автор суб'єкт права законодавчої ініціативи, автор цього законопроекту зазначав, що кримінальна відповідальність запроваджується за незаконне розміщення адміністративних будівлях. Так от гіпотеза з відповідної статті розповсюджується не тільки на адміністративні будівлі, а й на всю територію України. Буквально, виходячи з буквального аналізу, автор законопроекту пропонує притягнути до кримінальної відповідальності за незаконне розміщення на території України державних символів інших країн.
Що під цим розуміти? Незаконне розміщення. Це, можливо, вболівальники на якісь матчі приходять, це, можливо, на Майдані, тут на Михайлівській …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буквально півхвилини дайте, щоб народний депутат…
13:29:51
ДОЛЖЕНКОВ О.В..... це, можливо, на Михайлівській площі там стяг Сполучених Штатів, Грузії тощо знаходиться. На Євромайдані також дуже багато людей було з прапорами іноземних країн. Якщо говорити про недоречність і не підтримувати те, що про недопустимість розміщення на адміністративних будівлях, то, будь ласка, нехай автор цього законопроекту і конкретизує, що в державних установах сказати одне, а в законопроекті передбачити інше. Я зараз говорю про те, що в законопроекті є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Будь ласка, одна хвилина просить автор законопроекту для коментарів.
13:30:31
ЛЯШКО О.В.
Я спеціально колегам із Партії регіонів, які не розуміють, що таке незаконне розміщення, я вам поясню на конкретному прикладі. У Горлівці депутат Горлівської міської ради Володимир Рибак захищав український прапор. Банда Януковича вбила за це чоловіка. І натомість, замість українського прапора підняли російський прапор над адміністративною будівлею Горлівської міської ради. так само незаконно піднімають прапори над будівлями Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки і так далі.
Тому до другого читання у шановних представників опозиції, якщо вони справді дбають за Україну, а не є п'ятою колоною тут в Україні, буде можливість доопрацювати цей законопроект, дати свої пропозиції, які, звичайно, будуть враховані, коли вони слушні.
Водночас я хотів би звернутися до громадян України, не бути знаряддям в руках сепаратистів, диверсантів і тих, хто хоче розколоти Україну і позбавити її незалежності. Кожен з нас має бути патріотом рідної …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми переходимо до наступного питання, 2450 – реєстраційний номер, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення зайнятості сільського населення та утримання соціальної сфери села). Будь ласка, автор проекту народний депутат Опанащенко Михайло Володимирович.
13:31:59
ОПАНАЩЕНКО М.В.
Шановні колеги, я – депутат-мажоритарник з Херсонщини, співавтор – це є Рибаков, він з Чернігівщини. Але у нас, як і у вас, з вами одна велика проблема є, у кожного в окрузі – це працевлаштування сільського населення. З тисячі працездатного населення у кожному сільському пункті офіційно працює лише 150 або 100 осіб. З них 90 відсотків – це робітники школи, садочка або сільської ради. Можна констатувати, що безробіття досягло свого піку, ми кинули людей напризволяще. Колись заселяли сільську місцевість відповідно до… кожна сільська рада володіла землями. Ця земля виконувала соціальну функцію.
Зараз що сталось? Врожаї в нас збільшилися по відношенню з Радянським Союзом, технології покращилися, собівартість продукції зменшилася, а соціальну функцію земля перестала виконувати зовсім. Є такі садочки, в яких … знайшли чистеньку хату і зробили садочок, а в деяких зовсім нема можливості водити дітей до садка, то водять до когось до хати та там людина виховує цих дітей. Тобто в нас земля перестала бути тим джерелом податків, які вона повинна надавати селищній та сільській раді.
Основним надходженням являється, є податок з фізичних осіб, тобто зарплатні. І що відбувається? Земля розподілена між трьома чи чотирма людьми, які взяли в оренду паї, вони платять людям орендну плату, платять фіксований податок, це дуже невеликий податок земельний, і зовсім не піклуються про те, щоби працевлаштувати сільське населення.
Беруть їх, якщо люди починають розмову про те, що влаштуйте нас офіційно, вони беруть автобус та везуть людей з іншого села. Не хочете працювати – не надо.
Молодь не має впевненої роботи і навіть не має мотивації навчатися…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
ОПАНАЩЕНКО М.В. Немає впевненості в майбутньому. Що пропонується? На використання 25 гектарів створювати в обов'язковому порядку робочі місця, тобто використовуєш землю на тисячу гектарів, розділив на 25 – і маєш 40 робочих місць створити по мінімальній зарплатні. Якщо не хочеш – сплати до бюджету сільської ради. Це надасть на таке невеличке село, як тисячу мешканців, 50–70 тисяч щомісячно. Це тоді в нас сільський голова перетвориться не на жебрака, який працює, волонтера, який вирощує у сільгоспвиробників трактора, який випрошує подарунки дітям, він буде розпорядником коштів і буде виконувати напряму свою функцію, як і депутати сільської ради.
Це дуже важливий законопроект. Лобісти сільгосппідприємств зразу мені скажуть: "Ми обмежуємо права сільгосппідприємств". Я хочу сказати наступне…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте півхвилини, тому що перебрали регламент.
ОПАНАЩЕНКО М.В. Скажіть мені, будь ласка, раніше було комплексне сільське господарство, тобто мехколона, якась мельниця, були ферми. Зараз обробили землю – поїхали в місто. А хто створить оці всі підприємства, де повинні працювати люди? Так, дійсно, один трактор зараз замінює декілька тих старих, які були. Так ведіть сільське господарство комплексне. У нас земля – це багатство українського, і іншого на селі немає. І, на жаль, немає робітничих місць переїжджати до міст. Прошу підтримати цей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є бажання обговорити? Будь ласка, запишіться. Народний депутат Мирний.
13:36:14
МИРНИЙ О.Б.
Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Зрозуміло, що питання, які піднімаються в цьому законопроекті, вони знову-таки актуальні, важливі. І слава Богу, що нарешті Верховна Рада дійшла до цих питань. Зрозуміло, що питання створення робочих місць на селі – це не сьогоднішнє і не вчорашнє, і навіть не позавчорашнє питання. Це питання постійно стоїть.
Зрозуміло, що держава самоусунулася. Зрозуміло, що на сьогоднішній день ті "монстри", які є на землі, які обробляють в основному землю не зацікавлені в тому, щоб зменшувати свої прибутки, не зацікавлені в тому, щоб створювати нові робочі місця, якщо це не приносить моментального, підкреслюю, моментального економічного ефекту. Але є питання: чому ми маємо прив'язуватися до 25 гектарів? Чому не до двадцяти або не до тридцяти? Можливо, варто іти все-таки іншим шляхом? Прив'язувати, нприклад, кількість поголів'я до розміру землі. Тобто, ми маємо чітко пов'язати те, що автор законопроекту каже – це абсолютно правильно. Ми маємо переробку поглиблювати. Ми маємо розвивати, відновлювати тваринництво. Тому що курятина або свинарство це ще не все тваринництво. Весь світ в першу чергу робить наголос на великій рогатій худобі, а це якраз є чітка прив'язка до гектару, це якраз є чітка прив'язка до робочого місця. І ми маємо дуже чітко підходити і дуже акуратно підходити до цих питань. Тому що ми не повинні, повторюся, як і в попередньому законопроекті, не повинні помилятися. Бо далі ми вже не виправимо. І ми маємо чітко пояснити людям що ми хочемо сказати цим законопроектом. Тому обговорюємо. Якщо є потреба, приймаємо у першому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Кужель, будь ласка.
13:38:27
КУЖЕЛЬ О.В.
Шановний Олександр Валентинович, прошу передати слово людині, яка все життя присвятила збереженню села, представнику "Батьківщини", пану Кириленко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Івана Кириленка.
13:38:37
КИРИЛЕНКО І.Г.
Дякую, Олександр Валентинович. Ви вже другий раз мені сьогодні передаєте слово. Я постараюсь відомстити вам наступного разу. Шановний Олександр Валентиновичу, шановні колеги! Дуже тяжка ситуація, яка спонукала не тільки мого колегу Опанащенка, а й багатьох інших і сьогодні пропонувати наступні аграрні закони цілком зрозуміла.
Мене й не тільки мене дивує статистика, яка сьогодні свідчить, що Україна по безробіттю, по рівню безробіття, одна з кращих сьогодні навіть в Європейському Союзі, якби вона була членом Європейського Союзу. Але, шість с половиною мільйонів селян отримали земельний пай. П'ять мільйонів передало в оренду і не вважається безробітними. Але, ці п'ять мільйонів не мають постійної роботи. І це страшно. Село спивається. Тому до тих новел, які в цьому законопроекті, за який автор говорив, я б хотів додати ще одну річ. У нас п'ятнадцять відсотків земель, якими опікуються чотири мільйонів сільських домогосподарств, сьогодні по суті годують країну. На них припадає 90 відсотків картоплі і овочів, 82 відсотки молока, половина м'яса і яєць. Тобто підсобне господарство продовжує годувати країну.
То, шановні друзі, давайте разом напрацюємо закон, який би дав можливість роботу в особистому селянському господарстві зараховувати до трудового стажу за умови невеличкої платежі до Пенсійного фонду, невеличких платежів претендувати не на мінімальну пенсію, а на збільшену.
Давайте вирішимо оцю глобальну проблему оцими нормативами, які передбачаються у цьому закону, мабуть, ситуацію не врегулюєш. Давайте ширше подивимося. Похвальне бажання автора, але іще треба ширше дивитися на цю проблему. Дійсно, село спивається, його рятувати треба. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, народний депутат Зарубінський.
13:40:40
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Прошу передати слово для більш ширшого погляду на цю проблему Катерині Ващук.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Ващук.
13:40:47
ВАЩУК К.Т.
Дякую, Олег Олександрович. Дійсно, тема піднята в цьому законі вкрай важлива. Але, піднята вона не вирішується тим законопроектом сповна.
Є ідеї гарні в попередніх виступаючих. Дійсно, дотриманості змін де будуть і пропашні культури, а не тільки зернові, кукурудза і соняшник, займуть частину робочої сили. Дуже важливо розвиток тваринництва. Бо це не лише робоче місце, а гній, а це гумус.
І третє, те, що казав Іван Григорович. Мені шкода, що не підтриманий був з цього приводу мій законопроект, де я просила зараховувати це роботу в селянських господарствах до стажу. Але є ще один нюанс. 9 гектарів створювати робоче місце, а встановити норму, так як село звільнене від податків і тільки невеличкі плати, норму за гектар землі соціальний внесок не менше 100 гривень на рахунок сільської ради для створення інфраструктури обслуговування в селі і створення робочих місць.
Це буде набагато ефективніше. І я думаю, що якщо цей законопроект, як рекомендує комітет на доопрацювання, ми наші ідеї в нього привнесемо. І він дійсно зрушить щось з трудовлаштування на селі. Бо там біда. Молодь село лишила. Хто лишився з мужчин, - спиваються. Люди виживають…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одну хвилину Олегу Валерійовичу Ляшко.
13:43:06
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні колеги депутати, я вам розкажу, як врятувати село. Перше. Треба почати з Верховної Ради. Скоротити до 200 чоловік чисельність дармоїдів, усіх інших відправити на буряки в село, на картоплю в село. Ви візьміть тяпку, ви візьміть граблі, ви хоч знаєте, з якого боку до тієї корови нещасної підходити?! А в селі одна корова на все село. А раніше в кожному дворі, і в моєму теж було 3 корови.
От до чого ви, дармоїди, довели село! І ви 23 роки його рятуєте, рятуєте і рятуєте! Самі пухнете від того, що рятуєте, а село загинається. Тому порятунок села один. Це радикальна зміна системи влади в Україні. Це відповідальність влади. Це зниження податків для селян. Сільгоспвиробники, які працюють, правильно Михайло колега каже, приїхав, один трактор загнав, 2 тисячі гектарів обробив і селянам дулю дав. І все! І 800 гривень на паї. А треба, щоб частину заробленого залишали в сільському бюджеті на соціальну сферу, на дитсадок, на воду, на газ. От тоді село не загине навіть з вами, дармоїдами. Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що пан Ляшко мав на увазі відсутніх народних депутатів, які системно не приходять на засідання парламенту. Зрозуміло.
Шановні колеги, ми обговорили питання, зараз же ми не будемо голосувати. Одну хвилину, будь ласка. Це коли будемо голосувати, я дам можливість вам одну хвилину виступити.
Шановні колеги, я прошу, щоб ми встигли обговорити ще один проект закону – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо формування земельних ділянок та їх державної реєстрації на підставі документації із землеустрою, розробленої до 2013 року). Будь ласка, народний депутат Апостол. Реєстраційний номер, нагадаю, 2193а.
13:45:08
АПОСТОЛ М.В.
Михайло Апостол, 166 округ, Тернопільщина, фракція "Батьківщина".
Шановний Голово, шановні колеги! По різних даних і по різних оцінках на сьогоднішній день від 15 до 20 процентів українських чорноземів, українських… земельних ділянок не мають технічної документації, не мають того паспорта, по якому можна сьогодні працювати.
Що я маю на увазі. Сьогодні, як висновок, коли не зроблена технічна документація, коли земельній ділянці, паю не присвоєний кадастровий номер, вона не може взяти витяг, вона не може передати його в оренду, а держава із цього не має можливості, орендар заплатити прибутковий податок. Сьогодні це біля мільйона гектарів. Сьогодні це мільярди недоплачених платежів у місцеві бюджети. Законопроект 2193а в якийсь мірі вирішує це питання.
Законопроект розроблено з метою захисту інтересів осіб, які до 2013 року розпочали процедуру отримання земельних ділянок у власність чи користування і земель державної та комунальної власності. Але, враховуючи законодавчі зміни, які відбулися, ви знаєте, у 2012 році, вони не встигли довести цю процедуру до кінця. По різних причинах. По-перше, ця процедура надзвичайно була дорога. По-друге, це важка і складна. І, по-третє, немає до цього часу взаєморозуміння між Державним кадастром, а також Держземагенством. Так, 1 січня 2013 року набрала чинності нова стаття 79-1 Земельного кодексу України. Цією статтею було визначено виключний перелік документації землеустрою, на підставі якої здійснюється формування земельних ділянок. Такою документацією визначаються: проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічна документація із землеустрою щодо поділу і об'єднання земельних ділянок, проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.
АПОСТОЛ М.В. Я ще від комітету.
Необхідно відмітити, що до 2013 року переважна більшість земельних ділянок у процесі здійснення їх безоплатної приватизації громадянами України формувалася на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Значна частина вказаної документації із землеустрою була розроблена до 1 січня 2013 року на замовлення і за кошти громадян. Але рішення про передачу їм земельної ділянки у власність органи влади не встигли прийняти по якихось причинах до вказаного терміну. Сьогодні ці громадяни, а це в основному соціально незахищені громадяни, вимушені для реалізації свого права на отримання земельної ділянки (паю) у власність чи на переоформлення замовляти проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які, по-перше, є значно дорожчою документацією, а по-друге, мають значно складний порядок погодження. За попередніми підрахунками загальна кількість таких громадян становить…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Я прошу, завершуйте виступ.
АПОСТОЛ М.В. Для забезпечення прав цих громадян доцільно дозволити передавати їм земельні ділянки на підставі вже розробленої технічної документації.
Профільний комітет рекомендує Верховній Раді зазначений законопроект прийняти за основу. Прошу законопроект підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є необхідність обговорювати питання? Немає. Є необхідність. Будь ласка, прошу тоді, я бачу Катерини Тимофіївни руку. Давайте, включіть народного депутата Ващук мікрофон. І бачу…
13:48:54
ВАЩУК К.Т.
Дякую. Дійсно, законопроект на часі, дуже важливий, і щоб не займати колег увагу, я підтримую прийняти його в першому читанні, деякі юридичні нюанси треба буде відпрацювати, підсилити, але законопроект дуже необхідний. Тому я за в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь аска, включіть мікрофон народного депутата Яворівського.
13:49:32
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, Троєщина, Київ, партія "Батьківщина". Шановні колеги, у цій залі за моїми підрахунками найчастіше лунала фраза: "Село гине!". У 90-х роках, на початку 90-х голови колгоспу весь час казали: "Село гине!", бо треба було вибити гроші, там, скажімо, там на свій колгосп чи на свій район, а село як гинуло, так і гинуло. Бо гроші до, безпосередньо до людини, яка працює на землі ніколи не доходили, в крайньому випадку доходили десь до райцентру останні крихти. А сьогодні оце за останні ці роки, буквально за 3-4 ці гроші взагалі з Києва навіть не виходили, навіть до області не доходили, їх деребанили тут прямо на місці.
Ще одно. Тут колега Апостол сказав про те, що тоді якось уряд трохи не допрацював там із тим, щоб завершити цей процес оформлення цих земельних документів. Тоді, справді, згадайте про те, що Юлія Тимошенко намагалася безкоштовно, щоб селянам видати ці документи, але блокувалося це на місцях, на рівні районів, на рівні областей, ніхто не хотів цього робити, тому що оформлені документи на землю, до цієї землі вже нічиї руки, скажімо, там якогось чиновника обласного чи районного уже не дотягнуться. Через те і робилося все для того, щоб земля не була оформленою. Я це кажу до того, що прийняття цього закону воно все-таки просуває земельну реформу, яка так болісно затягнулася в Україні, яка фактично сьогодні не дала жодних наслідків, ми щойно обговорювали про працевлаштування питання в селі, про те, що в селі сьогодні абсолютно відсутні комунальні послуги будь-які, вже немає ні майстерні фактично, немає нічого.
Через те, я думаю, що цей законопроект дуже потрібний, от. І він, справді, буде просувати земельну реформу, а вона для України дуже важлива, якщо ми її грамотно, нова влада, новий уряд, якщо ми її грамотно доведемо до логічно, якщо не завершення, то, принаймні, спрямуємо у потрібне русло. Воно дасть колосальну Україні підмогу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.
Будь ласка, народний депутат Марцінків.
13:51:48
МАРЦІНКІВ Р.Р.
Руслан Марцінків, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". "Свобода", звісно, підтримує цей законопроект, адже він, дійсно, спрощує процедуру реєстрації земельних ділянок для наших селян, бо проблема сьогодні в селі є те, що, дійсно, ті, що живуть на землі, не можуть оформити, не можуть вчасно зробити собі акт на землю. Натомість, ті представники латифундистів, олігархів, які мають можливість сьогодні тисячами гектарів, вони дуже легко це оформляють через корупцію, через те, що сьогодні дуже сильно забюрократизована ця система.
Взагалі, зважаючи на те, що сьогодні, дійсно, дуже багато цінних законопроектів, ми обов'язково повинні голосувати за будь-який законопроект, який дозволяє сьогодні спростити процедуру жителям села і оформленням спадщини, оформленням реєстрації на земельні ділянки, оформленням присадибної ділянки. Тому що, власне, це те, що говорять люди на зустрічах, зокрема, з фракцією Всеукраїнського об'єднання "Свобода", з народними депутатами, з головою фракції нашої Олегом Тягнибоком. І на кожній цій зустрічі піднімаються це питання.
І ми повинні все зробити, щоб такі питання включалися в порядок денний, і вони голосувалися, не зважаючи на те, що ці, можливо, зміни не є системні, і є часткові. Але сьогодні дана Верховна Рада, вона повинна голосувати за такі законопроекти, і прикро, що сьогодні багато наших колег не взяли участь в обговоренні, не взяли участь в голосуванні, бо насправді, сьогодні треба голосувати за ці законопроекти, треба все робити, щоби люди відчули, що нова коаліція, нова влада, новий уряд може, дійсно, працювати і працювати для людей.
Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми обговорили з вами дуже багато питань. Я дуже сподіваюсь, що у нас буде можливість і всі ці питання результативно проголосувати.
Що стосується нашої подальшої роботи, ми обговорювали з керівниками депутатських груп і фракцій питання подальшої роботи нашого парламенту і внесена, я вважаю, дуже слушна і важлива пропозиція, яку, я сподіваюсь, підтримає не тільки парламент, але ж і багато мільйонів наших громадян.
Сьогодні наших громадян дуже турбують ті конституційні зміни, конституційна реформа, яку розпочав парламент. І саме тому є пропозиція у вівторок 29 квітня – ми не можемо з вами робити надто довгі перерви в нашій роботі, тому що надто складна і небезпечна ситуація у нас і в Україні, і навколо України, - і саме тому, для того щоб ми не розривали на великий час перерву між засіданнями парламенту, пропозиція: 29 квітня у вівторок провести відкрите парламентське засідання у формі громадських слухань з питань обговорення внесення змін до Конституції. Це питання ми публічно би висвітили, запросили би до парламенту і знаних фахівців конституційного права, і представників громадських організацій і об'єднань, представників регіонів в тому числі, тому що питання в Конституції одне із головних – це розширення повноважень регіонів, створення для них всіх умов для розвитку і самореалізації. Крім того, питання в конституційних змінах будуть торкатись і судової реформи, ну і багато інших важливих питань, які сьогодні повинні об'єднати всю країну.
І саме тому, шановні колеги, я зараз закриваю засідання і оголошую, що Верховна Рада продовжить свою роботу 29 квітня у вівторок у 10 годині ранку. До побачення. (Шум у залі)
Після 29-го, як прийме парламент, домовимось, подивимося по ситуації. До побачення.