ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

13 березня 2014 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України О.В.ТУРЧИНОВ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу сідати на свої робочі місця і підготуватися до реєстрації.

Прошу, увімкніть систему "Рада". Прошу народних депутатів зареєструватись.

10:02:45

В залі 227 народних депутатів. Ми розпочинаємо ранкове засідання.

Шановні колеги! Я прошу всіх сідати на свої місця. У нас дуже напружений і відповідальний порядок денний. Я би просив, шановні колеги, враховуючи найважливіші питання, які сьогодні ми повинні розглянути, це питання і звернення до Організації Об'єднаних Націй, це питання, пов'язані з національною безпекою. Йдеться про створення Національної гвардії.

Я би просив записатися від фракцій і по 3 хвилини дати можливість висловитись народним депутатам. Будь ласка, від фракції "Батьківщина" народний депутат Томенко.

 

10:04:30

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, ми звертаємося до народних депутатів, представників всіх фракцій, сьогоднішній день організувати роботу у такий спосіб, щоб ми пройшлися по тих больових точках, до яких у нас звертаються люди, яких вимагає сьогодні захист національних інтересів і територіальної цілісності України.

Надзвичайно важливо сьогодні проголосувати законопроект про створення Національної гвардії, оскільки ми прекрасно розуміємо, що агресія путінської Росії у бік Криму, очевидно, за стратегічним планом не завершується Кримом. І ми повинні розуміти, що до Збройних Сил України долучаються ті люди, які здатні захищати Батьківщину, здатні захищати її територіальну цілісність і єдність.

Для нас сьогодні принципово важливо проголосувати законопроект про відновлення довіри до судової системи. Оскільки, Олександре Володимировичу, маємо інформацію, що на сьогоднішній день у нас група товаришів, яка вже консультує Путіна і столичну адміністрацію Президента, група відомих юристів, працює разом зі своїми суддями для того, щоб готувати і невизнання чинної влади і невизнання, власне, України як держави сьогодні. Тому важливо, щоб в суддівській системі були ті люди, які здатні захищати не Януковича з Ростова, а українців і українську державу в Києві.

Надзвичайно важливо сьогодні підняти цілу низку проблем, які тут відсутні. Олександре Валентиновичу, я прошу вас провести просвітницьку роботу з Апарату Верховної Ради. В мене враження таке, що Україна  змінилася, а з ними нічого не змінилося. Вони цей тулять порядок денний, ніби ми живемо в спокійній європейській державі, де нічого не відбувається. Друзі, через два дні псевдореферендум в країні, а в нас порядок денний складений невідомо ким і невідомо для чого.

Я пропоную, візьміть перерву, якщо треба, порадьтеся, радикально змінити порядок денний. Порядок денний повинен бути направлений на забезпечення територіальної цілісності, забезпечення національної безпеки, для прийняття тих рішень, яких вимагають від нас люди і,  Олександре Валентиновичу, для прийняття кадрових рішень. Ми по лінії Комітету з питань свободи слова подали законопроект, нам треба сьогодні звільнити голову Держтелерадіо, нам треба почати оновлювати систему державних і комунальних ЗМІ, які останні роки брехали українському народу, а повинні говорити сьогодні правду. Нам треба прийняти Постанову про мораторій на перевірки ЗМІ, оскільки в нас уже влада міняється, але податкова і пожежна, яка хабарі звикла брати перед виборами знову ходить і бере хабарі.

Тому позиція наша така: принципові законопроекти, які я назвав, звернення Верховної Ради до Організації Об'єднаних Націй –  питань немає, голосуємо; обрання Конституційного Суду – голосуємо; 2 законопроекти – голосуємо. Все решта, коли буде, наприклад, відбуватись голосування за членів Конституційного Суду, зміни порядок денний і попрацювати в такій спосіб, щоб ми знали, що недаремно тут проводимо час, а працюємо на захист України і її територіальної цілісності.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від фракції Партії регіонів народний депутат Вечерко.

 

10:08:08

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемый Александр Валентинович, уважаемые народные депутаты, граждане Украины! Сегодня по порядку денному у нас есть первый пункт – это звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй.

Я хочу напомнить, что у нас уже было 2 звернення, мы обращались в Верховную Раду, к организациям, к всемирным организациям. Я думаю, что это достаточно. И сегодня, когда есть возможность мирным путем и дипломатическим путем привести правовое русло у нас состояние в Крыму, то, я думаю, и наша фракция, мы не советуем делать такое обращение, чтобы не обострять, а нужно подождать и нужно решать дипломатическим путем все вопросы, касающиеся Крыма.

Второй вопрос. Про создание Национальной гвардии. Нужно четко определиться, что это за Национальная гвардия и на каких условиях она будет создаваться. Это при Министерстве обороны будет, это будет при МВД, это будет контрактная служба. Нужно четко определиться сначала, для чего  она создается и под кого она создается.  Поэтому нужно сначала повременить, четко определиться с этими вопросами, а потом выносить эти вопросы в зал для голосования.

И еще хочу раз обратиться ко всем народным депутатам и ко всем гражданам Украины. Сегодня нужно стабилизировать обстановку в Украине, навести общественный порядок в регионах, чтобы наши дети спокойно ходили в школу, чтоб пенсионеры не боялись ходить по улицам и в магазин, чтоб студенты спокойно занимались. На это нужно сегодня обратить всем внимание.

И прошу также народных депутатов сегодня активно работать в регионах. Почему? Потому что от нас сегодня от всех фракций, от всех политических партий зависит наше будущее создания нового демократического государства, новой Украины в новой Европе.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я єдине хочу короткий коментар зробити. Шановні колеги, небезпека для України сьогодні реальна. І говорити про те, що ми почекаємо – нам нема чого чекати. Нам треба захищати свою Батьківщину. І я прошу шановних колег, незалежно від якої політичної вони сили відповідально ставитися до позиції і тих питань, які виносяться до Верховної Ради. Достатньо гратися.

Будь ласка, від "Економічного розвитку" Анатолій Кінах.

 

10:11:05

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати,  враховуючи загострення загроз, які напряму впливають на державність, територіальну цілісність України, національну безпеку Верховна Рада України як ніколи повинна спрацювати сконсолідовано, цілеспрямовано  і зробити все, щоб мирними правовими методами, спираючись на дуже потужну підтримку світового європейського співтовариства, захистити свої національні інтереси, територіальну цілісність.

Однозначно нам необхідно врахувати, що ескалація набирає безпрецедентно загрозливих масштабів з боку агресивних дій Російської Федерації. Тому об'єднання депутатів "Економічний розвиток" однозначно підтримує необхідність Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, включаючи такі структури Організації Об'єднаних Націй як Рада безпеки ООН, Асамблея Організації Об'єднаних Націй, де повинні бути чітко сформульовані вимоги  і підтримка територіальної цілісності України. Включаючи, як державу, яка перша і остання в світі добровільно відмовилася від третього по потенціалу ядерної зброї, і це повинно бути враховано в усіх рішеннях  міжнародного співтовариства.

По-друге, об'єднання "Економічні розвиток" підтримує необхідність динамічного розгляду і прийняття Закону України "Про Національну гвардію" в контексті підсилення захисту як конституційного ладу в Україні, так і територіальної цілісності. Ми маємо надію на консолідовану позицію парламенту в цих питаннях і діяти необхідно чітко, не знижуючи якості рішень, маючи на увазі масштаби ризиків і загроз для нашої держави.

І останнє. Депутатське об'єднання "Економічний розвиток" вважає конче необхідним підсилити взаємодію парламенту, уряду, Ради національної безпеки і оборони України в питаннях протидії інформаційній війні, яка вже останні місяці грубо втручається в інформаційну сферу України. Мова йде про те, що і громадяни України, і світове співтовариство повинні мати чітке уявлення подій, які відбуваються в нашій державі. І тут необхідно діяти чітко системно, включаючи конкретні засоби доведення об’єктивної інформації до громадян, як фактору консолідації всього українського народу і держави по захисту наших національних інтересів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слова надається від фракції "Свобода" народному депутату Леонову.

 

10:14:17

ЛЕОНОВ Е.В.

Прошу передати слово Тягнибоку Олегу Ярославовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Включіть мікрофон Олега Тягнибока.

 

10:14:22

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок,  фракція  Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Шановне товариство, український народ сьогодні вимагає від українського парламенту  рішучих, конкретних і  швидких дій. Ми як найвищий законодавчий орган нашої держави повинні пройнятися тою відповідальністю, яка сьогодні на нас лежить. Це дуже позитивно, що протягом останніх тижнів парламент працював у вірному і правильному режимі. Ми голосували ті рішення, які були необхідні,  голосували конституційною більшістю, що підтверджувало правильність наших кроків.

Але сьогодні мене  і фракцію  Всеукраїнського об'єднання "Свобода", і я думаю все українське патріотичне  суспільство, турбують ті  вкрай негативні тенденції, які зараз почали  повзти в середовищі  українського парламенту.

Я апелюю сьогодні  і звертаюся  до тих народних депутатів, до тих фракцій, які мають  намір саботувати роботу парламенту, які мають  намір не приходити зараз в такий важливий час для України   до Верховної Ради, не голосувати, не брати участь в парламенті, придумувати різноманітні причини, чому вони цього не роблять.

Товариство, відповідальність, відповідальність і ще раз відповідальність перед українським  народом, перед завтрашнім днем, перед нашими дітьми сьогодні на кожному з нас  лежить. Ніякого саботажу, маємо голосувати, маємо ухвалювати ті надважливі рішення, які сьогодні запропоновані в порядку денному.

Ми пропонуємо: доки ми не розглянемо всіх питань, з залу не виходимо! Ми пропонуємо: весь порядок денний має бути сьогодні проголосований! Навіть якщо є деякі суперечності чи є деякі думки щодо законів, скажімо,  про Національну гвардію, про  очищення влади, повернення довіри до суддів громади, то ми можемо знайти консенсус в цьому залі, ми можемо сісти, уступити те, що вважаємо за необхідне, і дійти до спільного знаменника.  А ті, хто саботують, їх потрібно  карати!

Пане Голово, в мене пропозиція наступна: знімати зарплати з усіх депутатів, яких зараз немає в залі, які без причин прогулюють засідання Ради. У мене пропозиція, щоб весь народ знав прізвища тих депутатів, які не голосують і саботують роботу українського парламенту.

Нині маємо проголосувати: звернення до ООН  - однозначно, нині маємо проголосувати звернення до європейських структур про готовність України щодо підписання політичної частини Асоціації з Європою. Ми однозначно маємо дійти до спільної редакції, незважаючи на деякі різні погляди Закону про Національну гвардію, про відновлення довіри до суддів. Сьогодні відповідальність на кожному з нас…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги! Ми починаємо розгляд порядку денного. Я прошу, шановні колег, ми починаємо розгляд порядку денного. Всі, хто записались, я всім надав слово. Сьогодні не середа і не вівторок, шановні колеги.

Ітак, про Звернення Верховної Ради до Організації Об’єднаних Націй. Я прошу, шановні колеги, ми зараз розглядаємо проект зареєстрований під номером 4418: про Звернення Верховної Ради України до Організації  Об'єднаних Націй.

Шановні колеги! Всі народні депутати отримали цей проект, є необхідність його зачитувати? Немає. Є питання до цього проекту? Обговорити? Добре, я прошу записатись від фракцій для обговорення цього проекту. Запис від фракцій, будь ласка.

Будь ласка, фракція "УДАР", народний депутат Розенко.

 

10:18:42

РОЗЕНКО П.В.

Прошу передати слово Ірині Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, включити мікрофон Ірини Геращенко.

 

10:18:47

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги! Абсолютно очевидно, що ми повністю підтримуємо необхідність прийняття цієї заяви. І трошки дивно сьогодні було чути виступи деяких представників Партії регіонів, відносно того, що потрібно ще зачекати. Колеги, особливо хочеться апелювати до тих, хто представляє в цій залі Автономну Республіку Крим, українську Автономну Республіку Крим.  Ви усвідомлюєте, що з понеділка ви самі, якщо сьогодні ми це не зупинимо, поставите під сумнів власну легітимність присутності в цій сесійній залі? І абсолютно очевидно, що ця заява є ще навіть зам'якою, як, на наш погляд, відносно  звернення до ООН, тому що ми маємо апелювати до Організації Об'єднаних Націй з вимогою виключити Російську Федерацію як агресора і окупанта зі складу Ради безпеки ООН постійної, тому що вони не мають право займати це місце як та держава, яка сьогодні несе не мир, а агресію і окупацію на Україну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, народний депутат Доній.

 

10:20:00

ДОНІЙ О.С.

Добрий день, пані і панове! Ну, нашій групі не було надано можливості зараз з трибуни виступити, тому доведеться повторити тези загалом по ситуації в Криму.

Друзі, окрім заяв, необхідно відновлення виконавчої вертикалі влади. Без створення структури штабів чи при РНБО чи при Уряді говорити про подолання кризи в Криму не доводиться.

Кажуть, що є такий штаб. Хто очолює цей штаб по подоланню кримської кризи, хто до нього входить? Я це питав у вівторок, я питаю зараз. Друзі, є цей штаб чи він підпільний? Чому не створена у Верховній Раді  група по подоланню кримської кризи та для створення, для проведення переговорів? Я задавав це питання у вівторок і задаю це зараз. Ми це хочемо створювати після псевдо-референдуму чи ми все-таки наважимося підійти до подолання кримської кризи до того моменту?

Вважаю неприпустимим зволікання самої Верховної Ради, тижневу відпустку, яку влаштували минулий раз, і те, що ми вчора не проводили засідання. Ще раз кажу, це виглядає, з нашого боку, як саботаж. Це неприпустимо.

Щодо звернення до ООН, ще раз повторю свою тезу, вважаю, що Верховна Рада України повинна звертатися про введення миротворчого контингенту, тому що, як показала практика, саме міжнародна спільнота, вводячи миротворчі війська, допомагає вирішенню конфліктів. Ми повинні розуміти, що самостійно військовими силами змагатися з Російською Федерацією ми не можемо, ми не спроможні. Це реальна ситуація.

Саме тому ми потребуємо не лише якихось звернень до міжнародної спільноти, а реальної допомоги.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я єдине, шановні колеги, просив би все ж таки прочитати це звернення, щоб потім ви не вносили  пропозиції, які в цьому зверненні уже відображені.

Будь ласка, народний депутат Соболєв, "Батьківщина".

 

10:22:03

СОБОЛЄВ С.В.

Прошу передати слово Борису Івановичу Тарасюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включити мікрофон Бориса Івановича Тарасюка.

 

10:22:09

ТАРАСЮК Б.І.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні народні депутати!  Україна виявляла і продовжує виявляти неабияку стриманість в ситуації, яка пов'язана з неприхованою агресією Росії проти частини нашої території. Все спроби закликати Російську Федерацію згідно з статутом Організації Об'єднаних Націй, засідання Ради безпеки ООН не дають результату. Тому я вважаю абсолютно виправданим звернення до Організації Об'єднаних Націй,  фактично яким Верховна Рада України звернеться до ООН з тим, щоб провести спеціальну сесію Генеральної асамблеї ООН. Це звернення відкриє дорогу до спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН, яка може прийняти рішення на користь України. На жаль, через право вето, яке Росія може і буде використовувати в Раді безпеки ООН, ми не можемо очікувати прийняття рішення з огляду на те, що Росія є сама агресором.

Тому я вважаю і наша фракція підтримує дане звернення як таке, що відкриє шлях до скликання спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Тігіпко.

 

10:23:37

ТІГІПКО С.Л.

Пане Голово, шановні пані і панове! Позиція Партії регіонів заключається в наступному: ми послідовно виступаємо за єдність України, виступали, виступаємо і будемо виступати за єдність України. Це перше.

Друге. Ми підтримуємо всі дії, які сьогодні робить влада по недопущенню провокацій до того часу, поки не відбудеться референдум в Криму,  який ми не підтримуємо.

Але сьогодні ми вважаємо, що якщо ми проголосуємо за відповідну заяву до Організації Об'єднаних Націй, є деякі висловлення там, які носять провокативний характер. Ми вважаємо, що такі звернення ми повинні голосувати після того, коли ми побачимо, що відбудеться в Криму.

Тому сьогодні за таке звернення голосувати Партія регіонів не буде. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, фракція "Свободи", народний депутат Мартинюк.

 

10:24:47

МАРТИНЮК Л.С.

Прошу передати слово Юрію Михальчишину.

 

10:24:57

МИХАЛЬЧИШИН Ю.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Щойно ми стали свідками того, як в стінах українського парламенту озвучується відверто колабораціоністська позиція. В ситуації, коли зараз порушуються фундаментальні норми міжнародного права, коли ми є свідками того, як світ шляхом нагнітання агресії в Криму стоїть на порозі третьої світової війни, треба згадати ситуацію, в якій створювалася Організація Об'єднаних Націй, а створювалася вона на руїнах іншої системи колективної безпеки: Ліги Націй. Ліга Націй тоді так само потурала агресорам, як світ потурає сьогодні путінській Росії. І ми сьогодні зобов'язані звернутися до організації, членом-засновником якої є Україна, з метою припинити ескалацію конфлікту, який загрожує перерости у повномасштабну третю світову війну. Відтак, справді, доцільно не лише вимагати зараз від Організації Об'єднаних Націй, щоб вона втручалася в ситуацію і застосовувала санкції, а доцільно говорити про те, що країни-агресори повинні виключатися із складу не тільки керівних органів ООН, а й зі складу самої організації. Згадаємо, як колись з Ліги Націй виключили СРСР за агресію проти Фінляндії, як виключалася Італія за агресію проти Ефіопії. Так само сьогодні доцільно говорити про те, що світ постав перед необхідністю творити нову коаліцію. Колись була коаліція антигітлерівська, сьогодні має творитися коаліція антипутінська. І відтак сьогодні український парламент не має права залишатися осторонь в цьому питанні, і треба ставити проблему якнайрадикальнішим чином. Організація Об'єднаних Націй повинна згадати, що вона є одним з фундаторів системи колективної безпеки в світі і ігнорувати порушення українського суверенітету на сьогодні – це закривати очі на розв'язування третьої світової війни. Не має права сьогодні світ боятися ядерної держави так само як колись до Мюнхенської  конференції боялися  гітлерівської Німеччини, як  у  1939 році боялись сталінського СРСР. А потім стало пізно боятися, тому що задиміли труби концтаборів, за колючим дротом ГУЛАГу опинилися мільйони людей, і сьогодні нас хочуть поставити в ту саму ситуацію. Якщо ми не хочемо допустити  повторення того, що мало місце в 1941…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МИХАЛЬЧИШИН Ю.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Мартинюку, Комуністична партія.

 

10:27:27

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція Комуністичної партії України. Шановні виборці! Декілька тез.

Перша. Найголовніша.  Від імені нашої фракції, від імені Комуністичної партії я вчергове заявляю про те, що і партія, і її фракція у Верховній Раді виступають за територіальну цілісність Української держави і недоторканість її кордонів.

Теза друга. Ми підтримуємо наміри і заклики наших колег у парламенті, які закликають до  налагодження життя в суспільстві, до стабілізації і спокою. Але, на превеликий жаль, шановні колеги, це лише ваші  гарні слова. На жаль, за цими  словами немає практичних дій.

Жодна політична сила чи  політичні сили до цього часу не беруть на себе відповідальність за те, що твориться на вулиці, за те, що твориться в суспільстві. До цього часу ніхто не може відповісти, які ж політичні сили продовжують знаходитися у приміщенні  центрального комітету партії, яке розгромили, в приміщеннях партійних комітетів на місцях. Ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Виникає питання:  це терористи чи інопланетяни? чи хто? Усі обіцяють, що буде це звільнено, але до сьогоднішнього дня це, на превеликий жаль, залишається лише обіцянками і лише словами. Тому у нас, на превеликий жаль, у фракції немає іншого виходу, як своєю поведінкою у Верховній Раді, а саме:  неголосуванням за законопроекти, хоча абсолютну більшість з них ми готові підтримати і віддали б свої голоси, до того часу, доки не буде виконана резолюція парламентського… Європарламенту щодо переміщення*** і переслідування інакомислячих в Україні, наша фракція, на жаль, участі в голосуванні брати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Кінаху Анатолію Кириловичу.

 

10:29:44

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати! Об'єднання "Економічний розвиток" підтримує необхідність прийняття Верховною Радою України звернення до Організації Об'єднаних Націй. Ми вважаємо, що сьогодні як ніколи важливо об'єднати навколо наших цілеспрямованих зусиль по захисту територіальної цілісності державності України. Зусилля всього світового співтовариства, включаючи такі потужні організації, як Організація Об'єднаних Націй.

Має принципове ще значення, щоб наша заява була прийнята до того, як на засіданні Ради безпеки ООН, Асамблеї Організації Об'єднаних Націй будуть розглянуті відповідні резолюції, де чітко планується сформулювати підтримку і Організації Об'єднаних Націй, Ради безпеки ООН територіальної цілісності і суверенітету України. І засудження світовим співтовариством агресивних дій Російської Федерації по відношенню до України.

Друге. Має не менш принципове значення, щоб об'єднуючі наші політичні і дипломатичні зусилля по захисту національних інтересів України ми вирішували і свої, українські домашні завдання. І питання відновлення ефективної діяльності структур державної влади, особливо секторів безпеки, відновлення ефективної діяльності правоохоронних органів, виходячи з верховенства права, рівності всіх перед законом, мають найпринциповіше значення, і це також є дуже важливий чинник консолідації українського народу по захисту наших національних інтересів. Пропонуємо в Верховній Раді максимально можливою кількістю голосів підтримати звернення до ООН. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по одній хвилині давайте дамо позафракційним.

Народний депутат Ляшко і Рудьковський.

 

10:32:03

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни України! Ті, хто в українському парламенті закликає почекати з прийняттям рішень, спрямованих на захист України, її територіальної цілісності, суверенітету, незалежності, я вам скажу так, що це або агенти ворожих держав, або люди, які абсолютно не розуміють, що відбувається в Україні. Частина української території вже загарбана! Якщо ми з вами будемо чекати, вся Україна  буде загарбана. Тому в нас немає можливості чекати. Ми повинні негайно приймати всі необхідні рішення для того, щоб врятувати країну, для того, щоб Крим залишився українським, для того, щоб стабілізувати ситуацію на Сході України.

Я закликаю народних депутатів, усіх, голосувати за рішення. Ті, хто не голосує, Олександре Валентиновичу, оприлюднити списки, хай вся країна знає, хто думає про що: про власну кишеню чи про долю країни. Якщо парламент не здатен захищати країну, такий парламент не потрібний Україні. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Рудьковський, одна хвилина.

 

10:33:19

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановні народні депутати, я звертаюся до всі підтримати цю постанову, звернення до Організації Об'єднаних Націй. Але я вважаю, Олександре Валентиновичу, шановні колеги, нам потрібно від заяв переходити до дій.

Я вважаю, що Верховна Рада повинна призначити віце-прем'єра, який би забезпечив організацію всього комплексу оборони державної цілісності України. Розглянути на цю посаду кандидатуру Гриценка чи Кузьмука, людей, до яких є довіра, які є професіоналами і які очолювали міністерство і знають, що можуть Збройні Сили. Я не поділяю думку, що Міністерство оборони повинно виходити з кількості грошей, які виділені. Міністерство оборони повинно виходити із забезпечення територіальної цілісності. Потрібна мобілізація – провести мобілізацію. Якщо росіяни ввели 20 тисяч, ввести 40 тисяч в Крим. Війни не буде! І це буде база для політиків, вести переговори з Росією. Ніяка держава не буде вести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть, хвилину.

 

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Ніяка держава не буде з вами вести перемовини, ніяка сила, якщо ви не здатні захищати самі себе! Ніхто не допоможе, ні Організація Об'єднаних Націй,  ніхто! І тому, я вважаю, що ми повинні зробити все для того, щоб забезпечити базу для політичних перемовин.

І останнє. Будь ласка, зробіть це, дайте доручення, Олександр Валентинович, звільніть офіс Комуністичної партії для того, щоб ця фракція приймала участь у голосуванні. Їх голоси необхідні для прийняття консолідованих рішень. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прокоментую виступ. У нас є віце-прем'єр, Перший навіть віце-прем'єр міністр, генерал Ярема, який координує діяльність силового блоку в Кабінеті Міністрів України. Це перше.

Друге. Шановні колеги, я прошу сідати на свої робочі місця і зараз підготуватись до голосування.

Просить голова Комітету з питань національної безпеки Володимир Михайлович Литвин, невеличку редакційну правку до звернення. Будь ласка. Включіть мікрофон Литвина.

 

10:35:43

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет пропонує внести правки і викласти текст заяви в такій редакції.

"Незважаючи на стриманість та поміркованість дій органів державної влади України та її Збройних Сил (з великої літери "Збройних" і "Сил" треба записати), усі намагання мирного розв'язання конфлікту, ситуація на території Автономної Республіки Крим різко погіршується внаслідок активізації дій з боку Збройних Сил та Чорноморського флоту Російської Федерації. Фактично йдеться про неспровокований акт агресії проти України з боку Російської Федерації та її спроби анексувати частину території суверенної держави. Україна як держава-фундатор  Організації Об'єднаних Націй, спираючись на положення пункту 1 статті 1, пунктів 3, 4 статті 2 Статуту ООН, закликає Організацію Об'єднаних Націй відповідно до пункту 2 статті 11 негайно розглянути ситуацію, що склалася в Автономній Республіці Крим у зв'язку з …….. відносно України порушеннями Російською Федерацією основоположних принципів міжнародного права, що закріплені Статутом ООН.

Верховна Рада України заявляє, що згідно з визнаним статусом ООН  стаття 51 правом на самооборону Україна залишає за собою право звернутися до держав та регіональних систем колективної безпеки за допомогою  щодо відновлення її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності."

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що коректні правки вони стосуються саме, щоб ми все зробили для мирного врегулювання цього конфлікту.

Тому, шановні колеги, я  прошу сісти на свої місця і підготуватися до голосування.

Прошу шановних народних депутатів визначитися шляхом голосування щодо проекту №4418 Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй. Прошу підтримати звернення голосуванням. Прошу голосувати.

 

10:38:05

За-250

Рішення прийнято. Дякую.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 2, "Батьківщина" – 73, Партія "УДАР Віталія Кличка" – 35, "Суверенна європейська Україна" – 33, "Економічний розвиток" – 31, ВО "Свобода" – 35, Компартія – 0, позафракційні – 41.

Шановні колеги, у нас дуже напружений графік. В той же час і дуже відповідальні рішення ми повинні приймати для того, щоб уряд міг забезпечити їх виконання.

В той же час до мене зараз звернулося дві фракції – Партія регіонів і Комуністичні партія, вони просять перерву. Я звертаюся до Олександра Сергійовича, тільки заяву, без перерви? Будь ласка, надаємо можливість зробити заяву від цих двох фракцій.

Олександр Сергійович, ви будете робити заяву? Народний депутат Герман, будь ласка.

 

10:39:04

ГЕРМАН Г.М.

Шановні народні депутати України! Сьогодні усім зрозуміло і це є абсолютно ясно, що в цьому залі нема людей, які хочуть, щоб Україна розкололася, щоб від України відпали регіони східні і південні. Для того, щоб не продовжувався цей процес, ми повинні самі не давати підстави Сходу і Півдню лякатися України і шукати захисту не в Україні,  а назовні. Для цього нам треба щонайменше повернутися до його величності закону. Я наведу лише маленький приклад.

Один з депутатів нашої фракції Мураєв зареєстрував  законопроект. Цей законопроект комусь там не сподобався і пішли погрози буквально до фізичного знищення, щоб він забрав назад свій законопроект.

Якщо ми будемо діяти так, якщо біля Верховної Ради депутатів невідомі люди у одностроях будуть пропускати крізь стрій, це буде давати підстави не лише рішення, які може прийняти опозиція, але  всі рішення, які може прийняти цей зал, вважати незаконними. Ми самі даємо підстави говорити, що ми діємо не по закону, а ми діємо під тиском якихось політичних репресій. І нема чого тоді ображатися, якщо починають говорити про політичні репресії.

Третє. Ми повинні розуміти, що якщо ми будуємо правову державу, не можна її починати будувати з порушення закону. Ті депутати, які пішли в уряд, повинні були здати мандати і працювати або в уряді, або в парламенті. І тоді ми можемо говорити про те, що ми справді не крутимо-вертимо, а починаємо будувати державу правову,  в якій будуть люди довіряти цій владі.

Також ми повинні дати нарешті відповідь суспільству на запитання: хто стріляв в людей під час   Майдану?

Ми повинні дати відповіді на запитання: хто отруїв Ющенка, де кучмівські "кольчуги", хто  убив Гію Гонгадзе? 

Якщо на ці запитання і ви не дасте як нова влада відповіді,  значить  це був сценарій, значить  усьому цьому довіряти неможна. І брак відповідей на ці запитання "розірве" Україну.

Фракція Партії регіонів …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте завершити.

 

ГЕРМАН Г.М. Фракція Партії регіонів, на жаль, не може  підтримувати  навіть і ті хороші законопроекти, які тут розглядаються, доти, доки  ми не повернемося, країна не повернеться у правове поле і доки не будуть  створені нормальні умови для життя людей і для роботи депутатів.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, у нас є з вами необхідність прийняти ще одну постанову, яку треба включити до порядку денного.  З цим проханням звернувся  уряд. Це Постанова Верховної Ради про підтвердження  курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямку. Ви знаєте, що Європейський Союз повністю зараз підтримує  інтеграційний  процес до Європи нашої країни. Двері відчинені, вони готуються допомогти нашій країні в цьому питанні. І уряд просить Верховну Раду прийняти постанову, яка б чітко визначала наш шлях  до Європи і  першочергові дії  на цьому шляху.

Шановні народні депутати, проект постанови вам   розданий. Ми можемо включити його до порядку денного?

Прошу включити систему "Рада" і проголосувати включення до порядку денного проекту Постанови 4419, назву якої я оголосив.  Прошу голосувати. 

 

10:43:54

За-243

Рішення прийнято. Дуже дякую.

Шановні колеги, є необхідність оголошувати, текст всім розданий? Немає. Я прошу, шановні колеги, підтримати дуже важливе рішення Верховної Ради щодо підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи в цьому напрямку. Прошу, шановні колеги, голосувати за проект Постанови 4419.

Прошу голосувати, включіть систему "Рада". 

 

10:44:33

За-252

Рішення прийнято.

Вітаю вас, шановні друзі! Ви пам’ятаєте, з якою вимогою вийшли люди на Майдан? Ви пам’ятаєте, з чого почались ці масові протистояння? І ми дали відповідь, Верховна Рада дала відповідь на це питання – курс на євроінтеграцію України повністю відновлений, з чим я вітаю не тільки народних депутатів, а в першу чергу весь український народ.

Шановні колеги! Наступне, не менш важливе питання, воно стосується обрання суддів Конституційного Суду України. Шановні колеги, якраз я поки буду робити об'яву, засідання комітету продовжується.

Шановні колеги, відповідно до статті 85 та 148 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення третини складу Конституційного Суду України. Відповідно до частини 2 статті 208 Регламенту Верховної Ради України,  частини 2 статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України", мною була внесена пропозиція щодо призначення на посаду суддів Конституційного Суду: Мельника Миколу Івановича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Стретовича Володимира Миколайовича, Шевчука Станіслава Володимировича і Саса Сергія Володимировича. Це дуже фахові юристи, які мають величезний досвід роботи саме в цьому напрямку, найважливішому напрямку для захисту Конституції нашої країни. 

І, шановні колеги, Регламентом Верховної Ради  передбачено обговорення кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України. Давайте порадимося, по дві хвилини від фракції достатньо буде для виступів? Достатньо. Я прошу тоді, щоб ми записалися.  Зараз… Я після обговорення дам, безумовно, і голові Лічильної комісії можливість виступити щодо організації голосування. А зараз я би хотів, шановні колеги, щоб ми дали можливість представникам фракцій і депутатських груп обговорити це питання. Прошу записатися від фракцій на обговорення цього  питання. Прошу включити систему "Рада". 

Поки йде запис на виступи, я, шановні колеги, обов'язково дам і від комітету слово. І я хочу ще раз подякувати Верховну Раду за прийняття заяви щодо Організації Об'єднаних Націй. Це дуже важливо, тому що сьогодні в Нью-Йорку на засіданні Організації Об'єднаний Націй буде виступати прем'єр-міністр України Арсеній Петрович  Яценюк, і рішення Верховної Ради  для  нього дуже важливе. Він саме буде спиратися на наше з вами сьогоднішнє рішення у своєму виступі.

Шановні колеги,  записалися представники від фракцій. Перед тим, як почати обговорення, я хочу надати слово від Комітету з питань верховенства права та правосуддя Романюку Роману Сергійовичу.

 

10:48:19

РОМАНЮК Р.С.

Шановний головуючий, шановні колеги! На засіданні Комітету Верховної Ради  України  з питань верховенства права та правосуддя 12 та 13 березня було розглянуто подання Голови Верховної Ради  України про призначення суддів Конституційного Суду України.

За результатами розгляду комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді  України призначити суддями Конституційного Суду України: Стретовича Володимира Миколайовича, Сліденко Ігоря Дмитровича, Шевчука Станіслава Володимировича, Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича. Всі кандидати відповідають вимогам статті 148 Конституції України та статті 16 Закону України про Конституційний Суд України та можуть бути призначені суддями Конституційного Суду України. Прошу підтримати.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте заслухаємо представників фракцій, депутатських груп з цього питання.

Будь ласка, від Партії регіонів хто буде виступати? Долженков в мене записаний. Народний депутат Шпенов, будь ласка.

 

10:49:23

ШПЕНОВ Д.Ю.

Шановні колеги, поспішати з призначенням суддів через не повний склад Конституційного Суду – це не є належним аргументом. Адже парламент умовно правовим шляхом за поданням провладного депутата сам звільнив п'ятьох суддів, створивши проблему і складності в роботі Конституційного Суду. Громадськість, представники Майдану, Правого сектору вчора на засіданні Комітету з питань верховенства права та правосуддя були дуже обурені тим, що Верховна Рада позбавила Конституційний Суд можливості належно працювати в такий складний час, коли потрібно приймати рішення по кримському питанню.

Судді Конституційного Суду вчора звернулися до Верховної Ради та вказали, що на останні дії парламенту спричиняють відправлення конституційного правосуддя в умовах впливу майже на весь склад Суду та робить неможливим прийняття ним об'єктивних неупереджених рішень. Це спричинить за собою несприяння суспільних рішень Конституційного Суду як  легітимних.

Як варіант вирішення проблеми та зняття напруги Верховна Рада України має скасувати постанову, якою звільнила суддів, дозволити складу Конституційного Суду України невідкладно розглянути питання щодо кримського референдуму, враховуючи правову сторону питання. Всі ми розуміємо, яким буде рішення. Після цього судді підуть в відставку чи звільніться за власним бажанням на підставі норм чинного законодавства у правовий спосіб.

Громадська організація "Ми разом" також звернулася до комітету з пропозиціями певних кандидатур, які я вважаю, також необхідно обговорити. Ми можемо розглянути тільки подані...  Ми не можемо розглянути тільки подання Голови Верховної Ради, потрібно враховувати всі думки.

Фракція Партії регіонів та Комуністична партія є достатньо  великими. І ми маємо право на пропозиції щодо кандидатів і вони мають бути обговорені в цьому залі. За квотою парламенту обираються судді Конституційного Суду України і щоб в майбутньому у нас не виникало питання з довірою до них, вони мають бути погоджені і підтримані всіма фракціями у парламенті.

Є також деякі порушення Регламенту, статтею 208 передбачено, що комітет відомості про кандидата мають бути надані народним депутатам за три дні.

Фракція Партії регіонів не буде приймати участь в голосуванні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається представнику фракції "Батьківщина". Хто буде виступати? Будь ласка, народний депутат Князевич.

 

10:51:44

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Пане Голово, шановні колеги! Протягом усієї діяльності Конституційного Суду як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, на превеликий жаль, його імідж, його сприйняття в суспільстві нищилось методично, свідомо і, я би сказав, абсолютно цілеспрямовано.

Зараз рівень сприйняття і рівень довіри до Конституційного Суду на такому рівні, що нам треба не один рік, щоб спробувати тепер якимось чином в зворотному порядку цю довіру відновити. І ми мусимо починати з правильних маленьких кроків. Цими кроками мають бути – призначити від імені Верховної Ради на ці посади не політиків, а людей, які в першу чергу мають великий рівень довіри в середовищі правників, в середовищі людей, які фаховою своєю діяльністю переконливо готові до такої посади, і що основне: вони точно не мають жодних політичних переконань, як, на превеликий жаль, траплялося неодноразово у Конституційному Суді в складі інших суддів Конституційного Суду.

Ми, знаєте, шановні колеги, дійшли до того, що за останні роки з 18 членів Конституційного Суду в цій сесійній залі ледь два-три прізвища кожен депутат міг згадати з тих суддів, які призначені на посади. Переважна більшість суддів призначалася абсолютно не зрозумілими для нас критеріями, а основним чинником в їх призначенні була або політична лояльність, або навіть доводилося вбачати такі речі, як, скажімо, місце народження чи певний час роботи в одному з регіонів України.

Тому ми до сих пір не можемо якимось чином вийти з того конституційного колапсу, до якого призводили такого роду рішення таких суддів Конституційного Суду. Ми мусимо сьогодні здійснити це, абсолютно, як на мене, історичне рішення, бо воно буде запорукою спроби відновити Конституційний Суд як орган єдиної конституційної юрисдикції, а надалі через його рішення поновлювати конституційний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Легітимність конституційного ладу. Без рішень Конституційного Суду і без присутності тих суддів, яким довіряє Україна Конституція не може в належний спосіб бути до кінця виконана. Тому ця місія є історичною. І наша фракція, зважаючи на ці  обставини, обов'язково  бере участь у голосуванні і буде голосувати за кожного з кандидатів, які підтримали підтримку комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Журавський, будь ласка, від "Економічного  розвитку".

 

10:54:27

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Шановні колеги, рівень Конституційного Суду треба піднімати. Справа в тому, що попередні судді Конституційного Суду були: а) незнані, і в професійному середовищі їх мало хто підтримував.

Що стосується кандидатів, які представлені сьогодні? Я, наприклад, особисто і наша група добре знає Мельника. Це людина, яка 10 років працювала в Апараті Верховної Ради, працювала у Верховному Суді, працювала заступником голови  Центральної виборчої комісії; людина, яка має понад 250  наукових праць; доктор юридичних наук, професор; людина виважена, не належить до жодної політичної партії і контактна. Такі люди повинні працювати в Конституційному Суді.

Не треба представляти цій шановній залі також пана Саса. Кандидат юридичних наук, виважена людина, працьовита. Працює не один рік у Верховній Раді України.

Україна таких людей знає, тому за такими людьми… до таких людей у нас мусить бути довіра. І думаємо, що таких людей треба підтримувати і голосувати за цих членів Конституційного Суду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка,  народний депутат Мартиняк.

 

10:55:51

МАРТИНЯК С.В.

Шановний пане Голово, прошу передати слово Бондарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:56:12

БОНДАР В.В.

Шановні колеги! Шановні народні депутати! Ми сьогодні не просто обираємо і будемо обирати суддів Конституційного Суду, а ми будемо обирати той орган, який найближчих кілька років буде  визначальним для розвитку України.

Сьогодні стоїть  питання про те, що ми маємо обирати фахівців, які не будуть сьогодні обслуговувати якусь фракцію, які не будуть обслуговувати партії, які не будуть повторювати помилок, які були останні  10 років.

Ми вже бачили, як працював Конституційний Суд, коли він просто обслуговував політичні партії. І в підсумку ми мали неконституційну зміну Конституції. В підсумку ми мали зміну державного устрою України і так далі.

Я звертаюсь до кожного присутнього в цьому залі. Давайте дуже виважено підійдемо до того, хто буде далі робити історію України. Хто буде робити юридичну історію України, хто буде в складі Конституційного Суду. Ми маємо з вами прийняти надзвичайно виважені рішення. І забезпечити приведення в Конституційний Суд фахівців, які будуть мати свою власну думку, абсолютно законну в рамках Конституції України.

Які будуть відстоювати суверенітет України, які будуть відстоювати право громадян на вільний вибір життя, право громадян на розвиток бізнесу, на розвиток держави, на європейський курс держави. Які не поміняють свою позицію в залежності від того, як поміняється позиція фракції або партії.

Тому прошу, звертаюсь до всіх керівників фракцій дати кандидатури на склад Конституційного Суду такий, щоб він був великий по вибору. Щоб можна було відібрати і забезпечення приведення в Конституційний Суд людей, які будуть справжні фахівці, яких буде поважати юридичне суспільство, до яких буде повага в державі. І які зможуть не міняти точку зору в залежності від того, що помінялося в країні, хто став Президентом, хто став в парламенті керівниками фракцій і так далі.

Дякую і сподіваюсь на вашу підтримку і на ваш свідомий вибір адекватних, сучасних, перспективних юристів, які дадуть можливість Україні розвиватися в європейському напрямку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, народний депутат Панькевич, "Свобода".

 

10:58:16

ПАНЬКЕВИЧ О.І.

Прошу дати слово Олегу Тягнибоку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Олегу Тягнибоку.

 

10:58:20

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Шановне товариство! Взагалі такий орган як Конституційний Суд, він не повинен існувати в судовій системі України. Такий орган потрібно скасовувати. Повноваження  тлумачення законодавства, тлумачення Конституції мали би належати Верховному Суду.

Взагалі Всеукраїнське об'єднання "Свобода" вважає, що судова реформа, яка дуже потрібна українському суспільству, повинна починатися з того, що суддів місцевих судів треба обирати. Вони поміж собою мали би обирати суддів апеляційного суду. А з'їзд суддів України мав би обирати голову і членів Верховного Суду. Так ось цей Верховний Суд в ідеалі мав би мати ті повноваження, які сьогодні має Конституційний Суд України.

Взагалі Конституційний Суд України не тільки дисонує в правовому полі української держави, але й він себе скомпрометував під час правління режиму Януковича. Ви пригадуєте, скільки було скандалів і скільки було непорозумінь стосовно повернення до Конституції 2004 року. Це саме цей Конституційний Суд на себе наклав величезну пляму, коли він легітимізував дії режиму Януковича по зміні Конституції України.

Але нині ми повинні діяти і діяти оперативно, чітко й швидко в тому правовому полі, в якому ми зараз живемо. Раз зараз існує Конституційний Суд, значить він повинен працювати. Весь саботаж, який сьогодні може бути від членів Конституційного Суду, має бути покараний. І люди мають знати, хто саботує сьогодні вирішення вкрай злободенних важливих питань для українського суспільства і української держави. Нам потрібен зараз, в той час, Конституційний Суд доукомплектований. Тому ми маємо проголосувати за усіх 5 кандидатів, які пропонує квота парламенту, і Конституційний Суд вже нині має запрацювати і дати ті рішення, які дадуть можливість ухвалювати парламенту питання злободенні.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "УДАР", народний депутат Іщенко. Народний депутат Карпунцов, будь ласка, виступає від фракції "УДАР".

Можна, можна виступати.

 

11:00:53

КАРПУНЦОВ В.В.

Шановні громадяни України, шановні колеги! На жаль, за останні роки Конституційний Суд втратив авторитет, і це можемо констатувати.

От наведу один тільки приклад. За всі ці часи не було проведено жодного відкритого публічного засідання Конституційного Суду. І це логічно  було, тому що склад, який, з якого сформувався Конституційний Суд, на жаль, він не був фаховим. І звичайно в складі Конституційного Суду 8повинні бути професори, повинні бути юридичні визнані авторитети саме професійною спільнотою. На жаль, дискредитація не тільки Конституційного Суду, на жаль, дискредитація всієї судової системи здійснювалося милою владою. І звичайно заводилися агенти впливу, агенти впливу не українські, на жаль, які не були професійними, але натомість виконували сліпу волю тирана. І сьогодні величезний тиск також чиниться цими агентами впливу на те, щоб деяких кандидатів на посаду членів Конституційного Суду не було обрано.

Ще раз хочу наголосити, що до цього відповідального кроку, я, як студент, пам'ятаю рішення Конституційного Суду 1998 року, коли кожний абзац можна було брати і розшивати в майбутнє наукове дослідження. На жаль, останнє рішення Конституційного Суду були виключно сліпою волею тирана, які приводили тільки до розколу в суспільстві. Я прошу прийняти на себе зобов'язання, усвідомити обов'язок, який стоїть перед державою і все ж таки призначити, обрати вірніше, принципових, професійних кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, відповідно до статті 208 Регламенту Верховної Ради України та статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України" Верховна Рада призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.

Напередодні відбулось засідання Лічильної комісії, я інформую, що головою Лічильної комісії обрано народного депутата Зубка Геннадія Григоровича І зараз я прошу надати йому слово.

 

11:03:19

ЗУБКО Г.Г.

Шановні колеги, шановний головуючий, для організації проведення таємного голосування по призначенню на посади членів Конституційного Суду України необхідно провести перше засідання Лічильної комісії Верховної Ради України. Прошу членів Лічильної комісії Верховної Ради України зібратися через 5 хвилин на третьому поверсі в кабінеті №5 для обговорення і підготовки організації таємного голосування.

Нагадую склад Лічильної комісії: Зубко, Канівець, Гордієнко, Гелевей, Гінка, Демидко, Зарубінський, Зубчевський, Калюжний, Кужель, Купрейчик, Накононечний, Олійник, Павловський, Пінчук, Скубашевський, Стоян, Сухий, Чечетов і Чугунніков. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу з вами порадитися. У нас дуже навантажений і відповідальний порядок денний. Можемо, поки Лічильна комісія буде проводити нараду, почати розгляд наступного питання. А як тільки Лічильна комісія буде готова, ми зразу надамо слово голові Лічильної комісії.

Нема заперечень, шановні колеги? Нема. Я дуже дякую вам за це.

Шановні колеги, зараз ми переходимо до розгляду найважливішого питання, з яким пов'язана обороноздатність нашої країни. А також питання якомога швидше повернути всю країну в правове поле. Це питання захисту кожного конкретного громадянина нашої України. І я хочу, щоб ми з вами розпочали розгляд питання спочатку давайте до Національної гвардії, все ж таки у нас є декілька законів, які треба включити до порядку денного.

Шановні колеги, я прошу, народні депутати, давайте сядемо нас свої робочі місця. Дуже прошу всіх сісти. І у нас є декілька законів перед розглядом питання про Національну гвардію, які треба включити до порядку денного нашої сесії. Які сьогодні розглядатися не будуть, але комітети зможуть підготувати на найближчі засідання.

Ідеться про дуже важливий закон, пов'язаний, до речі, з темою, яку ми зараз почали обговорювати з Конституційним Судом, – це питання про відновлення довіри до судової системи України. У нас декілька днів ще був один закон, зараз ще народні депутати підготували декілька законів з цього приводу.

В зв'язку з цим у нас є закон: 4378 (урядовий), 4378-1 і 4378-2 (народних депутатів Олега Тягнибока і Анжели Лабунської).

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це питання включається, вони всі йдуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі йдуть? Який номер закону ще? І 3, і 4. Я розумію, раз 4, значить і 3 є. Так чи ні? Тоді, шановні колеги, всі питання і всі закони, які з цього приводу подані народними депутатами, є пропозиція включити до порядку денного нашої сесії. Зрозуміла пропозиція? І 3, і 4. Я ще раз повторюю: 4378, 4378-1, 4378-2, 4378-3 і 4378-4. Нема заперечень? Нема.

Я прошу, шановні колеги, проголосувати включення до порядку денного сесії ці проекти законодавчих актів. Прошу голосувати.

 

11:07:03

За-232

Рішення прийнято.

Я прошу шановних народних депутатів все ж таки не бігати по залу, а сідати на свої місця і дуже уважно, і натхненно працювати.

Шановні колеги, ми переходимо до найважливішого питання сьогоднішнього порядку денного – це проекту Закону про Національну гвардію України. У нас два законопроекти. І як автор першого законопроекту я прошу заслухати дуже коротку доповідь і потім, коли секретаріат справиться, подивитись деякі відеоматеріали.

 Шановні народні депутати! Проектом Закону України про Національну гвардію України (№ 4393) пропонується створити на базі внутрішніх військ МВС України окреме військове формування з правоохоронними функціями і законодавчо визначити  його правовий статус, організацію, структуру, функції і повноваження.

Крім правоохоронних функцій, які переходять новому військовому формуванню у спадщину від внутрішніх військ МВС України, на Національну гвардію пропонується покласти виконання низки інших функцій. Зокрема: у взаємодії з правоохоронними органами вони будуть брати участь у забезпеченні державної безпеки і захисті державного кордону, брати участь у припиненні терористичної діяльності,  а також у діяльності знешкодження незаконних воєнізованих та збройних формувань, терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Крім того, перед Національною гвардією ставляться завдання, що притаманні суто військовим формуванням. У взаємодії зі Збройними Силами  України вони будуть брати участь  у відсічі збройної агресії проти  України та ліквідації збройного конфлікту, шляхом  ведення воєнних бойових дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Виходячи з досвіду формування подібних  формувань в  інших країнах світу, створення Національної гвардії є можливим як     з точки зору організаційної діяльності, так і з точки зору відповідності такого рішення  конституційно-правовим приписам і сучасній ситуації в Україні.

Крім того, Закон  України "Про внутрішні війська  Міністерство внутрішніх справ  України" був прийнятий ще  в 1992 році минулого століття. На цей час застарів і не відповідає Конституції  України та досвіду  практичного застосування внутрішніх військ  МВС  України.

За організаційно-правовим статусом  Національна гвардія  України діятиме  в системі Міністерства внутрішніх справ. І тому це  формування нерозривно пов'язано із системою  державних правоохоронних органів. Унікальність в той же час Національної гвардії  України буде полягати в тому, що вона виконуватиме службово-бойові завдання  в інтересах громадян, суспільства і  держави в умовах     мирного часу, за надзвичайних ситуацій, а   також  братиме участь у забезпеченні оборони  України, захисті її суверенітету і територіальної цілісності, безпеки прикордонного простору,  державної незалежності і  національних інтересів у разі збройної агресії, збройного конфлікту, чи загрози нападу шляхом безпосередньо ведення  бойових дій.

В умовах мирного часу та за надзвичайних ситуацій зазначений   орган призначений виконувати в основному правоохоронні функції в середині держави, про що свідчать завдання, які на нього покладені, обов'язки  та  права особового  складу.

В рамках договору "Про звичайні збройні сили   в Європі" та пов'язаних з ним угод Національну гвардію  України необхідно розглядати як формування, що  утворене і структурно організоване  для здійснення в мирний час функцій забезпечення саме внутрішньої безпеки.

Враховуючи   специфіку та важливість  завдань і функцій, що виконуватиме Національна гвардія  України, законопроектом пропонується встановити деякі  обмеження  щодо прийняття на службу до Національної гвардії  України. Так, не може бути прийнята   на службу   до Національної гвардії  України  особа, яка має непогашену або не зняту судимість за  вчинення злочину, крім реабілітованої особи, або особа, на яку протягом останнього часу накладалось адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Питання правового статусу, соціально-правового захисту, особового складу Національної гвардії України і членів їх сімей визначені з врахуванням проходження військової служби, а також специфіки виконання особовим складом Національної гвардії службово-бойових завдань.

З набранням чинності цим законом, Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" втрачає чинність, а також визначається правонаступність відповідних структурних складових Національної гвардії стосовно відповідних органів військового управління, військових частин і підрозділів, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин, органів і підрозділів забезпечення установ внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Надається завдання Кабінету Міністрів України підготувати відповідні зміни до чинного законодавства та вжити необхідні заходи, пов’язані з реформуванням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та створення Національної гвардії України.

Шановні колеги! Прошу прийняти проект Закону № 4393 за основу і в цілому у зв’язку з тим, що ситуація в Україні вимагає рішучих дій.

Я, шановні колеги, звертаюсь до кожного з вас, зараз обговорити це питання і прийняти відповідальне рішення. Дякую. І я просив би, у мене є час ще для доповіді, я дам можливість виступити обов’язково і другому автору закону, обов’язково.

А зараз я питаю у секретаріату, є у нас можливість показати відеоматеріали? Будь ласка, включіть.

 

(Перегляд відеоматеріалу)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, враховуючи, що часу нема, я розумію, що всі депутати розуміють, чим буде займатися Національна гвардія, давайте перейдемо до нашої подальшої роботи, тому що я дивлюсь у нас ліміт часу дуже обмежений.

Шановні колеги, крім законопроекту (4393) наданий ще, зареєстрований також законопроект (4393-1) і я надаю слово автору цього проекту – народному депутату Сиротюку Юрію Миколайовичу. Будь ласка.

 

11:17:23

СИРОТЮК Ю.М.

Слава Україні! Юрій Сиротюк, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Я просив би не розглядати мій законопроект як альтернативний. Просто нам було невідомо, що напрацьовується інший законопроект і в рамках комітету за участю колишніх співробітників Національної гвардії ми напрацювали паралельний законопроект про Національну гвардію, який фактично органічно може поєднуватися з законопроектом, внесеним Олександром Турчиновим.

Але є речі, на які я хотів би зауважити. Всі пам'ятають, що Національна гвардія України – це було першим військовим формуванням, яке стало на захист нашої Батьківщини в 1991 році. Це були війська, які користувалися підтримкою всього населення, це війська, які мали високий бойовий дух, патріотичні почуття. В 2000 році, на жаль, Національну гвардію в Україні було ліквідовано і її функції передані внутрішнім військам. Сьогодні у зв'язку з тим, що внутрішні війська мають не найкраще суспільне реноме, не найвищій дух патріотичних почуттів, є потреба відновити Національну гвардію. На відміну від внутрішніх військ, які використовуються для того, щоб  захистити режим від власного народу досить часто, головне завдання Національної гвардії, і це чітко має бути прописано в обох законопроектах, має бути захист конституційного ладу, цілісності територій від спроб змінити їх насильницьким шляхом.

Очевидно, що є певна проблема, що сьогодні, коли на базі Внутрішніх військ буде формуватися Національна гвардія, то є проблема, щоб з часом ми відділили конвойні функції від Національної гвардії, бо Національна гвардія не може конвоювати ув'язнених, охороняти в'язниці, це не функція Національної гвардії.

Очевидно, що так само ми повинні звернути увагу на те, що Національна гвардія повинна, командувач Національної гвардії повинен призначатися за поданням Президента України, але призначатися Верховною Радою України. Одноосібне керівництво Внутрішніми військами за попереднього режиму Януковича, ми побачили, що Внутрішні війська, на жаль, виконувати не Конституцію України, не закони України, не захищали конституційній лад і територіальну цілісність, а захищали режим Януковича. Тому дуже важливо, щоб сьогодні, повернувшись до парламентсько-президентської форми правління, парламент мав за собою право призначати за поданням, ще раз зазначу, за поданням Президента України командуючого Національної гвардії.

Є ще одна різниця в наших законах, яку я вважаю, що варто було б врахувати. У моєму проекті закону Національна гвардія виводиться з-під порядкування Внутрішніх військ і безпосередньо підпорядковується Президенту України. В законопроекті Олександра Турчинова поки що Національна гвардія зберігається в підпорядкуванні Внутрішніх військ.

Я вважаю, що з урахуванням моїх пропозицій і обов'язково зняттям з попереднього законопроекту чисельного складу Національної гвардії, бо ми будемо формувати його з потреби, з якої буде виходити наше військо, врахувавши ці моменти, врахувавши філософію, що Національна гвардія, її головне завдання є захист від зовнішніх посягань, а не захист режиму від власного народу, ми можемо прийняти цей законопроект. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, слово надається голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Кожем'якіну Андрію Анатолійовичу.

 

11:21:01

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Олександр Валентинович! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект Закону України про Національну гвардію (№ 4393), внесений народним депутатом України Турчиновим Олександром Валентиновичем, та альтернативний законопроект про Національну гвардію, який тільки що наш колега Сиротюк представив.

Відразу хочу зазначити, що обидва законопроекти заслуговують на належну увагу, оскільки їх спільною рисою є те, що  положеннями пропонується створити новий державний орган – Національну гвардію України. Основна відмінність між цими проектами у тому, що законопроектом 4393 пропонується створити в системі Міністерства внутрішніх справ України, а законопроектом 4393 пропонується створити про Національну гвардію як окремий державний орган спеціального призначення.

Але вчора на комітеті, коли ми розглядали ці два законопроекти, ми вирішили наступне. Дійсно, сьогодні в умовах… коли  в умовах небезпеки для територіальної цілісності України, загрози її державного суверенітету, провокування силового  сценарію та дестабілізації ситуації в країні виникла необхідність на основі внутрішніх військ МВС створити за європейською моделлю  військове формування з правоохоронними функціями, то комітет підтримує ініціативу, яку вніс Олександр Валентинович Турчинов, і законопроект 4393, і пропонує розглянути його в першому читанні з урахуванням тих пропозицій, які тільки що висловив автор другого законопроекту альтернативного (№4393-1) народний депутат Сиротюк, а також… Олександр Валентинович, там дуже важливо, це в першому… тільки що секретар Ради безпеки і оборони пан Парубій попросив мене в ході доповіді  внести пропозицію щодо статті 2.

Стаття 2 пункт перший (і перший підпункт) "Основні функції Національної гвардії у мирному часі". Замість "участі в охороні" замінити на словами "охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони життя й здоров'я, прав і свобод і законних інтересів громадян".

Шановні колеги, я ще раз хочу підтвердити, що за результатами голосування комітет ухвалив  рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект 4393 за основу. І я думаю, я підтримую пропозицію народного депутата Сиротюка прийняти законопроект, врахувати ті зауваження, які були тільки що висловлені під час його виступу. І прийняти законопроект 4393 за основу і в цілому.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Співдоповідь має голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Кузьмук Олександр Іванович. Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

11:24:06

КУЗЬМУК О.І.

Шановний Голово! Шановні колеги! Комітет з питань оборони і безпеки вчора розглянув два законопроекти. Вони різняться між собою, як різняться і в плані представлення. Шановний Олександре Валентиновичу! Як автор законопроекту ми чекали вас, що ви представити, щоб зрозуміти ідею, цілі і задачі. Як це зробив Юрій Миколайович Сиротюк.

І сьогодні ви доповідаєте свій законопроект з крісла Голови Верховної Ради, а не з трибуни. Я прошу не відриватися від парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Врахую обов'язково вашу пропозицію.

 

КУЗЬМУК О.І. Що стосується законопроекту. Ми підтверджуємо, що це негайна потреба в прийнятті такого законопроекту. І одноголосно комітет підтримав прийняти за основу і в цілому, але з зауваженнями, які зробило і Юридичне управління, і члени комітету.

Окремо хочу подякувати Юрію Миколайовичу Сиротюку. Його законопроект відпрацьований. І він перспективний. Але сьогодні ми не можемо відривати гвардію, ми стислі в часі. Тому що є у нас велика загроза. І це треба робити негайно, відривати від Міністерства внутрішніх справ.

Доповнення є суттєве. Увага! Командувач Національної гвардії затверджується Верховною Радою України.

Чисельність Національної гвардії не визначається Міністерством внутрішніх справ, а визначається окремим законом Верховної Ради України.

Тому наш комітет пропонує прийняти закон народного депутата Турчинова в цілому з тими редакційними зауваженнями, які ми висловили.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу, особливо за конструктивну критику. Повністю приймаю.

Шановні колеги, є необхідність обговорювати це питання? Є необхідність. Давайте запишемося від фракцій для обговорення цього питання. Будь ласка, прошу провести запис.

Будь ласка, від "Економічного розвитку" хто буде виступати? Включіть мікрофон народного депутата Журавського.

 

11:27:02

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Шановні колеги, з моменту прийняття Конституції України 1996 року стояло нагально питання реформування всієї системи правоохоронних органів, зокрема, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Цього, на жаль, не відбулося. Тому законопроект 4393 (автор – пан Турчинов) відповідає даному завданню.

У законопроекті визначається правовий статус Національної гвардії, належне матеріальне забезпечення і соціальний захист військовослужбовців. Законопроект встановлює основні функції Національної гвардії і в мирний час, і в разі введення надзвичайного стану в цілому в Україні  чи в окремих її регіонах.

Основна мета, яка покладається на Національну гвардію – це захист конституційних прав і свобод українських громадян від посягань злочинних угрупувань. Ми просимо підтримати.

Але принагідно хотів би нагадати. Що якщо взяти професійну складову, то законопроект Сиротюка Юрія Миколайовича він більш кращий і перспективніший,  але вже після прийняття Конституції, нової редакції Конституції України. А на цей час, поки діє Конституція України в редакції 2004 року, варто було підтримати законопроект Олександра Валентиновича Турчинова.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Єремеєву. Будь ласка.

 

11:28:42

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановний Голово, прошу передати слово Анатолію Гриценко народному депутату.

 

11:28:50

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги! Перше. Я прошу підтримати цей проект.

Друге. Олександр Валентинович, звертаюсь до вас, як зараз Верховного Головнокомандувача Збройних Сил. Якщо ми приймемо цей проект в такому вигляді, як він записаний, і не внесемо одну суттєву правку, яку я пропоную, то Національна гвардія якби вона зараз була, жодним чином не змогла би виконувати свої завдання і допомагати обороні країни і відсіччю агресії. В чому суть.

У тому проекті, який зараз пропонується прийняти в цілому, я пропоную внести одну правку: зняти по тексту там, де є обмеження на використання Національної гвардії, обумовлене лише введенням воєнного стану. Тому що в мирний час, як зараз, без введення воєнного стану, коли ми повинні захищати свою країну силами створеної Національної гвардії, вона не матиме жодних правових підстав зараз і посилювати кордон, і давати відсіч. Тому пропоную прийняти редакційну правку вкрай важливу: зняти обмеження на застосування сил і засобів Національної гвардії лише в умовах введення воєнного стану, зняти це обмеження, бо тоді будуть військові сили, засоби, все готове, а команди віддати не можна буде, бо це буде суперечити цьому закону.

Прошу віднестися до цього дуже серйозно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за важливе зауваження.

Шановні колеги, слово надається Миколі Володимировичу Томенко, "Батьківщина".

 

11:30:19

ТОМЕНКО М.В.

Олександр Валентинович, прошу передати слово Андрію Парубію, який чітко, аргументовано доведе нашу спільну позицію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Парубій.

 

11:30:26

ПАРУБІЙ А.В.

Доброго дня. Парубій Андрій. Я хотів би звернутися до всіх депутатів з приводу цього закону, тому що закономірно виникає багато застережень і багато очевидно є ідей, які в ньому  нереалізовані. І справді для того, щоб ми змогли опрацювати закон і внести глибоке реформування, необхідний час, необхідні робочі групи. Але, на жаль, ті виклики, які стоять сьогодні перед Україною, потребують швидких і адекватних рішень.

І на сьогодні прийняття такого закону і створення Національної гвардії вкрай важливе, щоб ми могли повноцінно забезпечити безпеку і оборону нашої держави в дні дуже важких викликів.  На сьогодні, на жаль, ці повноваження і функції, які мають внутрішні війська, є недостатніми для повноцінного виконання завдань, які стоять перед Україною в питанні захисту її кордонів, критичних об'єктів інфраструктури і виконання ряду інших  завдань.  Тому вкрай важливо сьогодні швидко прийняття цього закону, щоб ми змогли Національній гвардії розширити повноваження, враховуючи ті виклики, які сьогодні стоять перед українською державою.

Пройдуть критичні періоди, в нас буде змога більш глибоко реформувати цю сферу. В нас буде змога змінювати і вносити правки до закону. В нас буде змога створювати робочі групи для доопрацювання цього закону. Але зараз нам справді необхідно дуже швидко його прийняти.

І, власне, це моє прохання не просто як депутата, а також як Секретаря Ради національної безпеки і оборони. І сьогодні багато хто з наших громадян очікує і сподівається на те, що Верховна Рада України проявить відповідальність, буде відповідати тим викликам, які стоять перед Україною і зможе проголосувати за законопроект, який поданий в зал.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається народному депутату Леонову, фракція "Свобода".

 

11:32:40

ЛЕОНОВ Е.В.

Прошу передати слово народному депутат Юрію Сиротюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон Юрія Сиротюка.

 

11:32:46

СИРОТЮК Ю.М.

Шановне товариство, з урахуванням пропозицій, які є у моєму законопроекті, ще раз зазначу, що Національна гвардія має призначатися з подання Президента України, Верховної Ради України.

З урахуванням цих пропозицій, я вважаю, що ми можемо приймати цей закон в цілому. Ми так само повинні першим обов'язком Національної гвардії виписати те, що ї основним завдання є захист від зовнішнього агресора, захист конституційного ладу і територіальної цілісності цієї країни.

Сьогодні тисячі, десятки тисяч українців на вулицях очікують, що вони підуть і можуть, і готові захищати українську державу. Можливо, вони б ніколи не пішли у внутрішні війська, є проблеми із Збройними силами, але я переконаний, що вже сьогодні десятки тисяч українців, які були на революції гідності, які показали, що наша нація може буз зброї боротися проти найстрашніших режимів, готові сьогодні йти в Національну гвардію і бути першим ешелоном захисту української держави. Ми повинні відродити славу тієї Національної гвардії, яка на початку 90-х років не дала відірвати від нас Крим, залишила Крим суверенною частиною української держави. Ми повинні відродити високопатріотичне військо. З тими правками, які ми внесли, зняттям будь-яких обмежень щодо кількості українців. Бо ми, українська держава повинна поставити в стрій кожного представника  сотень Самооборони, сотень Свободи, інших формувань, які сьогодні вже від нас вимагають, що вони хочуть і готові йти захищати українську державу.

Тому з урахуванням цих правок ми повинні ухвалювати цей закон за основу і в цілому. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Куренной, фракція "УДАР".

 

11:34:27

КУРЕННОЙ В.К.

Прошу передати слово народному депутату Чумаку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:34:42

ЧУМАК В.В.

Шановні народні депутати, шановні колеги! Я хочу сказати, що я повністю підгримую позицію Андрія Парубія, який каже, що в мирний час ми могли б прийняти більш досконалий закон, але сьогодні є потреба робити дуже швидко, дуже швидкі кроки для забезпечення обороноздатності і цілісності держави, тому треба підтримати Закон 4393. Але давайте не повторювати помилок, які були закладені у нас в старих законах, якщо ми переписуємо зразу зі старих законів. Тому я пропоную прийняти за основу і в цілому Олександра Турчинова 4393, але з урахуванням наступних поправок.

У статті 2 вилучити абзац тертій пункту першого частини першої. Це: "Участь у забезпечення громадської безпеки та охороні громадського порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів".  

Ми вже бачили, чим закінчується така участь у внутрішніх військах, коли вони просто перевищують свої повноваження і виступають не як виконавці закону, а як виконавці наказу, злочинних наказів командирів і начальників.

Інше питання. Четверта частина цього ж самого пункту: "Національна гвардія виконує покладені на неї завдання взаємодії з центральними органами та місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури, органами внутрішніх справ, управлінням державної охорони" і таке  інше. Воно нічого не регулює – це знову ж таки пустий  пункт, який ми просто записуємо для того, щоб збільшити текст документу.  Я пропоную теж його вилучити як такий,  що абсолютно непотрібен в самому законі.   

В статті 4 "Правові засади діяльності Національної гвардії" записана фраза: "іншими нормативно-правовими актами". Хоча  перед цим дається виключний перелік нормативно-правових актів, які регулюють діяльність Національної гвардії. Теж пропоную вилучити, щоб не  створювати конфлікту інтересів  і  діяльності і в регулюванні діяльності.

І останні дві правки.  Я прошу виключити  по цьому тексту із статті 5 "Загальна  структура та чисельність" назву "вищі навчальні заклади Національної гвардії".  Навіщо нам створювати  ще додаткові вищі навчальні заклади? У нас що, так багато  грошей?

Давайте будемо говорити про те, що нехай ці службовці, або  військовослужбовці навчаються …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ЧУМАК В.В.  … в цивільних вузах, у вузах МВС Збройних Сил. І це ще один крок буде до державних коштів.

І ще одна є поправка в цій же самій статті. Це виключити  слова "підрозділів загонів  спеціального призначення". Ми  наплодили стільки загонів спеціального призначення,  що зараз не можемо  впоратися з тим, хто і що, і як робить в цих загонах спеціального призначення. Я думаю, що не треба нам зберігати "Омегу" внутрішніх  військ, яка буде переформатована якимось чином  в Національній гвардії, якщо ми робимо  акцент на виконання саме завдань по захисту від зовнішньої агресії.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги, всі, хто виступав, підтримують необхідність створення Національної гвардії негайно в  Україні, для цього  ми повинні прийняти закон.

Я хочу  звернути вашу увагу на принципові позиції, які  були озвучені автором альтернативного  закону Юрієм Миколайовичем Сиротюком.  І я би хотів, щоб ми прийняли рішення щодо їх врахування. Зокрема йдеться, враховуючи важливість Національної  гвардії і ті завдання,  які на неї покладені, що голову…  командира чи керівника Національної гвардії призначає Верховна Рада за поданням Президента. Приймається ця позиція, шановні колеги? Приймається. Я так розумію, що з цією пропозицією більшість готова повністю підтримати законопроект.

Що стосується редакційних правок, я вважаю, що дуже важлива правка Анатолія Степановича Гриценка відносно того, щоб не обмежувати в умовах, які склалися в Україні, можливість застосування Національної гвардії, тому що іноді під виглядом, скажемо так, мирних заходів протесту відбувається просто захоплення територій нашої країни. І треба діяти швидко, ефективно і в межах правового поля, що дуже важливо.

Що стосується правок, про які говорив пан Чумак. Шановні колеги, по  масовим заходам – це важливе питання, в той же час є масові заходи, які створюють небезпеку для громадян, ви розумієте, про що я говорю, вони також називаються масовими заходами. І саме давайте додамо, при умові, що вони створюють небезпеку для життя, здоров'я громадян, тоді використовується Національна гвардія. Саме тому…

По чисельності, дуже важливе питання. Шановні колеги! Є пропозиція там, де йдеться про чисельність, записати "до 60 тисяч", тому що "до" – це не значить, що обов’язково повинно бути 60 тисяч. Але при необхідності збільшення чисельності, рішення приймає Верховна Рада. Немає заперечень в такому формулюванні?

Що стосується інших, я вибачаюсь, спокійно… Що  стосується інших правок. Є пропозиція, щоб ми проголосували за основу і в цілому, і доручили профільному комітету разом з юридичним управлінням провести техніко-юридичне редагування закону. Тому що тут з мікрофону виступали колеги, щоб можна було все ж таки чітко вписатись і в конституційні форми, і в вимоги закону. Це нормальна практика, яка існує в нашій Верховній Раді.

Шановні колеги! Я ще раз звертаюсь до вас, нам треба приймати рішення, коли ми з вами можемо, я не виключаю, що можуть бути помилки в законі. Ми краще зробимо зміни до закону, але зараз нам треба запускати мобілізацію до Національної гвардії.

І я прошу прийняти закон. Я можу ставити на голосування?

Народний депутат Пинзеник.

 

11:40:55

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Я дуже прошу вилучити з Закону статтю 24, називається вона "Про господарську діяльність Національної гвардії  України", обов'язковою умовою про бізнес-діяльність Національної гвардії України. Одна з причин наших бід в армії, що наша армія займається бізнес-діяльністю, господарською діяльністю, бо, на жаль, наші політики йдуть туди, щоб займатися саме бізнес-діяльністю. На жаль, такі люди і тут, в нашому залі.

Армія і військові формування не мають права займатися господарською чи бізнес-діяльністю.  Тому прошу підтримати закон з вилученням цієї статті. Вона не міняє  проблему, яку хочуть вирішити даним законом, вона вирішується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я думаю, що підтримаємо цю пропозицію Віктора Михайловича.

В той же час була пропозиція по науковим закладам. Я інформував, що нові наукові заклади, у тому числі, вищі, не створюються. Просто є у Міністерства внутрішніх справ, у внутрішніх військ наукові заклади. Саме вони просто  будуть уже переформатовані під потребу Національної гвардії. Це зрозуміло. Нових ніхто наукових закладів не створює.

Будь ласка, народний депутат Оробець, і будемо голосувати.

 

11:42:13

ОРОБЕЦЬ Л.Ю.

Доброго здоров'я! Я всіляко підтримую ідею створення Національної гвардії і вважаю її важливою і терміновою. Втім приймати законопроект просто "з коліс" –  неадекватна політика. Я вважаю, що якщо в нас є час у вівторок потратити півдня на перейменування сіл (Шум у залі),  то треба знайти час вичитати. Хоча б якщо ми розуміємо, що ми зараз маємо прийняти термінове рішення, я прошу звернути увагу на дві правки.

Перше, Національна гвардія – це не орган, який має займатися охороною мирних заходів,  цим має займатися адекватна муніципальна поліція.

Поправка номер два, я прошу прийняти в цій редакції, стаття 18 пункт 6 станом на зараз звучить так, якби вона була дійсною під час Майдану, ми всі були б вже давно "грузом 200". Тому я прошу наступну редакцію: для відновлення … тобто йде мова про можливість застосування Нацгвардією вогнепальної зброї. В наступному… Я прошу прийняти в наступній редакції: для  відновлення правопорядку щодо учасників масових заворушень, які застосовують зброю проти громадян або особового складу Національної гвардії України та правоохоронних органів, якщо такі дії...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ОРОБЕЦЬ Л.Ю. ...якщо такі дії обґрунтовано становлять загрозу їхньому життю. Прошу прийнято закон в цій редакції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я думаю, що можна врахувати цю поправку. Я звертаю увагу ще раз, що ми будемо, безумовно, проводити техніко-юридичне редагування, в той же час я звертаю увагу на поправку, підходив Анатолій Гриценко, її треба врахувати і ті пропозиції, які висловлював голова профільного комітету, плюс поправка Віктора Михайловича Пинзеника – також обов'язково, щоб ми її  врахували.

Шановні колеги, є пропозиція. Я прошу сісти на свої робочі місця, зараз дуже відповідальний момент. Прошу депутатів підтримати прийняття Закону про Національну гвардію України (номер 4393) з тими поправками, про які ми з вами говорили і з подальшим техніко-юридичним редагування  профільним комітетом і юридичною службою прийняти закон за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:44:42

За-262

Рішення прийнято. (Оплески)

Я вітаю народ України із створенням Національної гвардії України!

Будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 1, "Батьківщина" – 76, "УДАР Віталія Кличка" – 37, "Суверенна європейська Україна" – 35, "Економічний розвиток" – 34, "Свобода" – 35, Компартія – 0, позафракційні – 44. Я дякую всіх патріотів, які підтримали цей закон і готові захищати Україну.

Шановні колеги, я прошу надати слово зараз голові Лічильної комісії народному депутату Зубко. Будь ласка.

 

11:45:32

ЗУБКО Г.Г.

Шановні колеги, відбулося засідання номер 1 Лічильної комісії, складений протокол. Я б хотів би, щоб ви дуже уважно послухали інформацію, яку я зараз зачитаю по протоколу. Значить, відбулося засідання  номер 1, засідання Лічильної комісії Верховної Ради України. Із 20 членів Лічильної комісії на засіданні були присутні 15. Засідання комісії є повноважним.

Лічильна комісія Верховної Ради на своєму засіданні затвердила таку форму бюлетеня для таємного голосування. Бюлетень виготовлений на білому папері у формі прямокутника з написом чорного кольору. Бюлетень для таємного голосування буде видаватися Лічильною комісією біля столів реєстрації тільки при пред'явленні посвідчення народного депутата. Тому прошу зараз всіх народних депутатів, які не мають при собі посвідчення, відправити своїх помічників за посвідченнями, щоб ви могли їх пред'явити для отримання бюлетеня.

Шановні народні депутати, дозвольте мені нагадати, що відповідно до третьої частини статті 39 Регламенту Верховної Ради України голосування проводиться в кабіні для таємного голосування шляхом проставляння в бюлетені позначок, які засвідчують волевиявлення народного депутата України.

Прошу уваги! У нас є 5 кандидатів до Конституційного Суду України. Тут є 5 окремих прямокутників, де ви можете проголосувати за конкретно того кандидата, якого ви підтримуєте. Ви можете проголосувати за всіх п'ятьох, ви можете проголосувати за того, кого ви підтримуєте. Тільки в разі, якщо ви нікого не підтримуєте, є окремий прямокутник, де ви можете проставити позначку в тому, що ви не підтримуєте жодного з кандидатів. Але якщо є люди, яких ви підтримуєте, ставите; якщо люди ті, яких ви не підтримуєте, просто залишаєте пусту клітинку. Після цього бюлетень опускається в скриньки, які будуть встановлені в кулуарах другого поверху біля столів реєстрації народних депутатів України.

В бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів Конституційного Суду України внесено 5 кандидатур: Мельник Микола Іванович, Сас Сергій Володимирович, Сліденко Ігор Дмитрович, Стретович Володимир Миколайович та Шевчук Станіслав Володимирович. Якщо ви підтримуєте внесену кандидатуру, робіть позначку в квадратику, розташованому навпроти його прізвища.

Отримання бюлетенів буде відбуватися біля столів реєстрації з 12-ї до 13-ї години. У мене дуже велике прохання. Сьогодні у нас  просто організаційні моменти дуже швидко відбуваються, тому, будь ласка,  практично з 12-ї години вже будуть працювати столи реєстрацій. Підходьте, отримуйте бюлетені і голосуйте.

По рішенню комісії. В зону голосування там, де ми відзначаємо позначки і там, де ми отримуємо… проходимо до скриньок, ми засоби масової інформації не пускаємо. Де скриньки стоять – будь ласка,  засоби масової інформації можете там вже після того, як  депутат проголосує, спілкуватися і отримувати інформацію.

Дякую, шановні депутати. Прошу до роботи. Без десяти дванадцять всім членам Лічильної комісії, будь ласка,  приступити до своїх обов'язків біля тих розташованих місць, де ми зазначили Лічильній комісії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу внести одну корективу. Давайте ми зараз приймемо ще один закон і тоді зробимо перерву, і члени Лічильної комісії, які також повинні зараз голосувати, повинні будуть…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Обов'язково.

Треба щоб ми все ж таки працювали разом і організовано. Тому давайте проголосуємо закон, зробимо перерву і після цього приступимо до голосування.

Шановні колеги, ми можемо затвердити форму бюлетеня? (Шум у залі) Можемо. Я прошу Верховну Раду затвердити голосуванням форму бюлетеня, яку оголосив голова Лічильної комісії. Прошу сісти на свої місця і проголосувати. Шановні колеги, прошу сідати.

Прошу включити систему "Рада". І затвердження протоколу, так.

  

11:49:43

За-232

Ми затвердили бюлетень та протокол.

Шановні колеги! Є пропозиція зараз розглянути  закон, пов'язаний з рішенням, яке ми тільки зараз приймали щодо Національної гвардії України. Це  проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, також того ж автора, під номером 4394. Йдеться про те, щоб закон запрацював про Національну гвардію, нам необхідно прийняти рішення щодо змін в інші закони,  які випливають з  прийнятого Закону "Про Національну гвардію".

Ми можемо без обговорення? (Шум у залі) Можемо без  обговорення.

Прошу, шановні колеги, проголосувати, щоб ми прийняли рішення з цього питання   без обговорення, тому що ми детально обговорили Закон "Про Національну гвардію", а це фактично пов'язані закони.  Прошу проголосувати  за рішення, без обговорення приймаємо це питання.

 

11:50:46

За-238

Рішення прийнято.

Я дуже дякую, шановні колеги! Зараз давайте приймемо Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Це пов'язано з прийняттям закону про Національну гвардію України. Номер проекту 4394.

Прошу народних депутатів визначитись шляхом голосування. Прошу підтримати. За основу і в цілому.

 

11:51:22

За-238

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! У нас 10 хвилин залишається. І у нас є з вами питання, пов'язане з проектом Закону про реабілітацію осіб, які були незаконно засуджені. Ми обговорювали це питання. Комітет прийняв позитивне рішення. Я звертаюсь до вас, ми можемо розглянути це дуже важливе питання, у нас 10 хвилин залишається, за скороченою процедурою?

Давайте, шановні колеги. Я звертаюсь до автора закону. Ми в першому читанні, в першому читанні приймемо. Шановні колеги! Йдеться про прийняття в першому читанні, в першому читанні цей закон. Це дуже важливий закон. З тим, щоб його доопрацювати. Сергію Володимировичу, 4389 проект Закону про реабілітацію осіб, які були незаконно засуджені, будь ласка, дуже коротко проінформуйте народних депутатів.

 

11:52:50

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановні друзі! На жаль, за останні 4 роки в країні були масові факти репресій. Причому, що правоохоронна система, що судова, використовували всю ширину інструментарію. На жаль, це все прикривалося іменем закону людьми в мантіях. І по багатьох статтям економічним, кримінальним за грати було кинути десятки, десятки людей.

Суть законопроекту, який я вніс, заключається в тому, щоб створити фахову комісію. Ми повинні розуміти, що ми не повинні масово відпускати усіх ув'язнених, але створити фахову комісію з бувших суддів, з громадських діячів, і терміново приступити до реабілітації осіб, які були незаконно засуджені.

Ще раз хочу підкреслити, що закон не передбачає, що ми там звільняємо десятки тисяч людей, закон передбачає по суті систему аналізу і демократичну систему голосування і реабілітацію осіб, які були незаконні засуджені. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо проголосувати цей закон? Я бачу дві руки. Давайте, народний депутат Зарубінський з цього питання.

 

11:54:07

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександре Валентиновичу, шановні колеги! Немає жодних сумнівів, що люди, які незаконно засуджені, мають бути реабілітовані. Це аксіома, тут немає чого дискутувати.

В мене виникає лише одне питання. Людина, яка є жертвою незаконного правосуддя, неправедного правосуддя, є жертвою незалежно від того, чи вона стала цією жертвою в 2003 році, 2005 році, 2007 році, 2009 році чи як тут написано, з березня 2010 року. Ви розумієте? Ми ж прекрасно знаємо, що судова наша система стала хибною і стала проблемною не з якоїсь конкретної дати. Це є біда нашої судової системи. Але чому мають від цього страждати люди, які, як тут сказано в Пояснювальній записці, що чому мають бути реабілітовані – тому що вони позбавлені волі не у зв'язку з вчиненням певного злочину, а за фальсифікацією доказів. Не фальсифікувалися докази в 2003, 2005, 2007, 2009 роках?

Тому я вважаю, що ми маємо мати однаковий підхід до всіх тих, хто постраждав від несправедливої судової системи. Тому в мене є пропозиція як один з варіантів, одна з версій забрати оці регламенті або часові межи. Тоді це буде справедливо, інакше це буде зовсім неправовий акт. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція. Будь ласка, Олег Ляшко.

 

11:55:47

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні громадяни, зараз український парламент прийме надзвичайно важливе рішення, яке стосується мільйонів українських громадян. За 23 роки, на превеликий жаль, в Україні вибудована судова система, в якій ти не знайдеш правди, якщо не заплатиш хабара, якщо в тебе немає родичів, якщо в тебе немає "волохатої" руки.  І правильно сказав колега Зарубінський, справи фальсифікували не останні 5 років, а всі 23 роки незалежності фальсифікували справи. І тому наше завдання сьогодні переглянути фальсифіковані судові справи і реабілітувати тих людей, які сидять по тюрмах на підставі сфальшованих рішень чи нещасний якийсь сирота сидить там, бо хабара не дав, чи сидить дитина, якась, в якої батьків немає і тому на неї повісили 20 злочинів і посадили за пачку цигарок узяв на себе злочини, які не робив.

Тому це надзвичайно важливе питання. І я хочу звернутися до колег депутатів, йдеться не про реабілітацію жертв політичних репресій, йдеться про реабілітацію громадян України постраждалих від судового свавілля. Адже, коли ми з вами говоримо про люстрацію суддів, про звільнення суддів, які фальсифікували судові справи, то ми так само повинні говорити і про жертв цього несправедливого судочинства, і про жертв, так званої, правоохоронної системи, яка на вулиці зловить нещасного роботягу, 3 гривні вкрав, на 20 років в тюрму посадять, а олігархи при владі сидять. І тому наше завдання, шановні колеги, зараз прийняти рішення, звертаюсь до вас з проханням, про те, щоб ми дали можливість як після сталінських репресій реабілітовували мільйони громадян Радянського Союзу, отак само ми маємо реабілітувати незаконно ув'язнених громадян України. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з урахуванням пропозицій народного депутата Зарубінського щодо зняти термін обмеження, ми можемо голосувати? Можемо. Я прошу, шановні колеги, сісти на свої робочі місця і прийняти цей законопроект в першому читанні за основу. Будь ласка. законопроект 4389.

 

11:58:18

За-240

Рішення прийнято.

Шановні колеги, в цілому нема бажання проголосувати? Є бажання? Можемо, да?

Шановні колеги, є пропозиція проголосувати в цілому. колеги, давайте спробуємо це зробити. Я прошу підтримати цей проект і проголосувати. Будь ласка.

 

11:58:51

За-216

На жаль, в цілому законопроект не підтриманий.

Шановні колеги, тоді давайте за скорочену процедуру проголосуємо, щоби доопрацювати цей проект за скорченою процедурою. Прошу підтримати цю пропозицію, шановні колеги, в тому числі і від опозиції.

Будь ласка, прошу проголосувати щодо скороченої процедури підготовки цього законопроекту. Прошу голосувати.

 

11:59:23

За-231

Рішення прийнято.

Будь ласка, шановні колеги, оголошується перерва до першої години для того, щоб ми могли з вами провести голосування за суддів Конституційного Суду. Звертаюся до всіх народних депутатів обов'язково це зробити. Це дуже важливо для нашої країни.

І оголошую інформацію народного депутата Хмеля, який просить зарахувати його голос за проект Закону про Національну гвардію (4393) у зв'язку з тим, що не спрацювала його картка суто з технічних причин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу сідати на свої робочі місця, будемо продовжувати роботу парламенту. У нас зараз питання пов’язане з підготовкою до виборів Президента України. І я хотів би, шановні колеги, щоб перед тим, як розглянути в другому читанні проект Закону щодо внесення змін до Закону "Про вибори Президента України", це дуже важливе, відповідальне питання, я у нас є ще звернення багатьох засобів масової інформації, щоб не було на них тиску, прийняти рішення щодо забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборчий період, тобто щоб не було перевірок, не було на них політичного тиску  тощо. Я переконаний, що всі політичні сили підтримають цю пропозицію. І коли ви не заперечуєте, цей проект включений до порядку денного сесії, щоб ми його зараз розглянули перед Законом про вибори Президента України.

Я прошу голову комітету, Томенка Миколу Володимировича на трибуну. Реєстраційний номер проекту 4283 – проект Постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборчий період. Будь ласка.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Насправді це традиційний документ, який Верховна Рада ухвалює, який ми на початку кожної виборчої кампанії вносимо до Верховної Ради України для того, щоби засоби масової інформації не були заручниками тиску з одного чи іншого боку. А не стільки тиску, а радше зловживань наших структур влади, що займаються перевірками і різного роду інспекціями. Це Постанова про нашу рекомендацію на час передвиборчої кампанії не перевіряти засоби масової  інформації відповідними  інституціями: Національною радою з питань телебачення  і радіомовлення, Податковою адміністрацією, там  пожежними, санітарними і іншими службами, які  мають слабкість то на свята, то на дні народження заробляти собі перевірками.

Я вже маю звернення від кількох  загальнонаціональних каналів, що не дивлячись на те,  що   верхній, так би мовити, ешелон влади податкової і пожежної чи іншої змінюється, а низовий рівень пішов збирати гроші по засобах масової інформації.

Отож ми рекомендуємо, ми – це весь склад практично  Комітету з  питань свободи слова та інформації, традиційно підтримати нашу  постанову, яка не дає можливості під час виборчого періоду перевіряти засоби масової інформації.

По тексту єдине, Олександре Валентиновичу, є правка, оскільки ми реорганізували, або зліквідували Міністерство доходів та зборів, в тексті очевидно нам  треба там замість "Міністерство доходів та зборів"  написати "Податкова адміністрація".  І  таким чином  всі структури влади будуть там згадані. Тому це  не є законопроект, який  радикально змінює принципи діяльності в сфері ЗМІ,  і я думаю, що наші колеги його підтримають.

Друга теза. Принагідно, говорячи  про даний законопроект, хотів би вас поінформувати і що вчора Комітет з питань свободи слова звернувся до журналістів Автономної Республіки Крим з великою подякою за те, що в непростий період вони  продовжують працювати,  інформують про ситуацію, яка там склалась. Йдеться про  спецкорів або кореспондентів наших  медіа, які там працюють.

Для мене, звичайно,  є великою несподіванкою те, що наші найкращі журналісти,  які об'їхали  всі гарячі  точки  України, які висвітлювали перебіг революцій і контрреволюцій, захоплення африканських і інших держав, значить скрізь вижили, а побили їх у Криму.

Тому я звертаюся до Генеральної прокуратури, до Міністерства внутрішніх справ: життя ж не закінчується  сьогодні. З тим, щоби невідкладно  розслідувати всі справи побиття, затримування        на добу чи більше українських журналістів, які виконують свій професійний обов'язок.   

Я хочу сказати чи це росіяни чи ряжені росіяни, вони повинні знати, що згідно чинним законодавством статтею 171 Кримінального кодексу України перешкоджання діяльності журналістів карається кримінальною відповідальністю в різних випадках і  до трьох років відповідно. Тому я дуже просив, щоб жоден випадок, починаючи від групи "Інтера", де Андрій Цаплієнко був, закінчуючи нашим "Українськими тижнем", нашими блогерами, нашими журналістами друкованих засобів масової інформації, які сьогодні в Криму як на війні, тому що вони хочуть показати, що відбувається насправді, і вони потрапляють в таку ситуацію, щоб жоден випадок не пройшов мимо.

Вчора на комітеті я звернувся до міністра внутрішніх справ, щоб вони з Генеральним прокурором не забували, що у нас є ще 150 журналістів, які потерпіли під час акцій протесту, під час Євромайдану. Так само ці справи на сьогоднішній день до кінця не розслідувані і це наш борг перед журналістами, які висвітлювали те, що відбувалось в Україні. І на сьогоднішній день не має винних в тому, що…  в журналістів же не випадково стріляли, у них спеціально стріляли, так само як сьогодні їх нищать в Автономній Республіці Крим.

І остання позиція,  Олександр Володимирович, вона дуже делікатна, але я мушу її сказати. Я проаналізував зараз кримську пресу і подивився, що група наших товаришів, народних депутатів України в Криму ведуть агітацію за військову агресію Росії, за прихід на референдум. І у мене питання: ці люди мають моральне право називатися депутатами Верховної Ради України чи не мають права? Я звертаюсь до керівництва Партії регіонів, яка зайняла, на мою думку, правильну позицію, бо я читав звернення Сергія Тігіпка і інших, які не підтримують військову окупацію і не підтримують референдум. Якщо ви не підтримуєте, то що роблять там депутати Верховної Ради України, підтримуючи військову агресію Росії? Або вони пишуть заяву і йдуть геть з цієї Верховної Ради, хай в Державну Думу балотуються в Росії. Або нам відкривати кримінальні справи, позбавляти депутатського мандата, і такої ганьби не повинно бути, щоб депутат із значком Верховної Ради України агітує за війну проти України.

І я, Олександр Валентинович, прошу вас відповідно звернутися і відреагувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Миколо Володимирович, я вважаю, що дуже важливе ваше зауваження, і ми звернемося до Генеральної прокуратури, щоб вони перевірили факти, про які сказав Микола Томенко, і у випадку наявності складу злочину, а коли цей факт підтверджений, склад злочину є, внесемо подання до Верховної Ради  щодо позбавлення депутатської недоторканості і відкриття кримінальної справи.

Шановні колеги, є необхідність виступити з цього питання? Нема. Ми можемо голосувати? Можемо. Я прошу сісти на свої робочі місця і проголосувати проект Постанови (4283) про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової  інформації і передвиборчий період 2014 року.

Прошу включити систему "Рада", прошу народних депутатів проголосувати за основу і в цілому.

 

13:24:23

За-200

Рішення не прийнято.

Я розумію, що у представників тих, хто себе називає опозицією, нема бажання, щоб безперешкодно працювали незалежні засоби масової інформації під час виборчої кампанії 2014 року. Це ваше право, і я думаю, що представники ЗМІ повинні проаналізувати, хто не хоче, щоб вони безперешкодно працювали. Дякую.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія Регіонів – тільки 2 - "за",  "Батьківщина" – 56,  "УДАР Кличка" – 30,  "Суверенна європейська Україна" – 26, "Економічний розвиток" – 24,  "Свобода" – 30, Компартія – 0, позафракційні – 32. 

Я розумію, шановні колеги, що дехто у нас сьогодні в Лічильній комісії рахують голоси, дехто ще не підійшов. Буде пропозиція, я можу проголосувати ad hoc і повернутися до цього питання. (Шум у залі) Зараз повернутися? (Шум у залі) Після доповіді Лічильної комісії.

Шановні колеги, я ще раз звертаюся до Секретаріату, тому що багато у нас бажаючих ще проголосувати. Я нагадую, що в нас голосування завершилося, і прошу всіх депутатів народних до залу Верховної Ради, а керівників фракцій прошу забезпечити роботу Верховної Ради, шановні колеги.

Шановні колеги, я прошу ми можемо переходити до Закону про внесення змін до Закону України про вибори Президента? Це друге читання, це достатньо складний процес. Пане Князевич, готові ми? Будь ласка, прошу на трибуну. Проект закону про внесення змін до Закону України про вибори Президента.

 

13:26:22

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, вашій увазі пропонується розглянути в другому читанні проект Закону (№ 3224-д) "Про вибори Президента України" (щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу).

Шановні народні депутати України, за дорученням Верховної Ради України Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування вчора, 12 березня на своєму засіданні  розглянув відповідні пропозиції, які надійшли до цього законопроекту від авторів законодавчої ініціативи.

Мушу вам сказати, що відповідно авторами законодавчої ініціативи виявилися виключно народні депутати України, представники різних фракцій, які впродовж того періоду часу, який був відведений, а саме, на половину скорочений строк для підготовки цього питання до другого читання внесли 191 пропозицію щодо вдосконалення виборчого процесу по виборах Президента України.

 В результаті вчорашньої дискусії на комітеті і кількаденної роботи підкомітету з питань виборів і референдумів, які фактично в цілодобовому режимі розглядав всі ці пропозиції, оскільки було доручення Верховної Ради, щоб на сьогодні це питання було внесено до порядку денного і ми могли розглянути це... цей законопроект в другому читанні.

Нам вдалося дійти до наступних результатів роботи, своїм рішенням комітет зі 191 поправки  повністю врахував 122, 19 було враховано частково, 1 врахована з редакційним уточненням, а решту 49 було відхилено.

Звертаю вашу увагу, що комітетом було прийнято рішення врахувати частково поправку народного депутата Шпенова про те, що ми повинні до другого читання змінити саму назву законопроекту, оскільки під час доопрацювання його до другого читання, крім самого тексту Закону про вибори Президента, запропоновано внести зміни до цілої низки законодавчих актів, в тому в числі і Податкового кодексу, Кримінального кодексу, а також низки законів України.

Тому в результаті дискусії на комітеті було запропоновано надалі цей законопроект називати "Закон України "Про вибори Президента України" та деяких інших законодавчих актів щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу".

Також інформую вас, що робота і в підкомітеті, і в Комітеті з питань державного будівництва тривала з досить серйозним представництвом всіх зацікавлених осіб. Кожен автор законодавчої ініціативи мав можливість взяти участь в роботі підкомітету і комітету, багато з них зголосилися і весь час були з нами під час роботи підкомітету і комітету. А також до участі в цій роботі були залучені як визнані експерти з питань виборчого права, так і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати можливість завершити виступ.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. … так і представники Центральної виборчої комісії, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ і всіх інших зацікавлених міністерств і відомств.

За результатами обговорення комітет одноголосно вчора прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в другому читанні і в цілому. Але, зважаючи на те, що паралельно над цим законопроектом йде робота Головного юридичного управління і інших підрозділів Верховної Ради, просив би вас, пане Голово, за результатами розгляду, якщо законопроект буде прийнято в цілому, доручити комітету разом з Головним юридичним управлінням зробити техніко-юридичне доопрацювання цього законопроекту до того часу, як він направлений Голові на підпис і подальшого відповідно направлення Президенту України.

Дякую. Я доповідь закінчив. Готовий приступати до дискусії по поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте порадимося. У нас, ви бачите, який обсяг поправок. І, безумовно, коли ми підемо по кожній з них, то можемо навіть протягом сьогоднішнього дня не завершити  розгляд цього важливого питання, тому що нам треба організувати… Я бачу руки. Я дам обов'язково вам слово.

Це питання пов'язано з нормальними умовами проведення прозорих, чесних,  демократичних виборів, щоб зняти всі перешкоди, які стоять на шляху обрання нового Президента нашої країни. 

У зв'язку з цим давайте порадимося. Може – є пропозиція – ті депутати, які  наполягають на своїх поправках, ми дамо їм можливість виступити і потім… (Шум у залі)Я прошу заспокоїтися, шановні колеги. Заспокоїтися прошу.

Я пропоную. Депутати, які наполягають на своїх поправках, вони піднімають руку, я даю їм слово, і вони виступають. Нема заперечень, шановні колеги? Дякую за підтримку. Будь ласка,  я бачу "УДАР" піднімав руку. Народний депутат Карпунцов, будь ласка.

 

13:31:40

КАРПУНЦОВ В.В.

Шановний Олександр Валентинович! Шановні колеги! Шановний доповідач! Я хочу звернути вашу увагу… привернути увагу до статті 9. Я так розумію, що сталася якась редакційна помилка там де… Я так розумію, ви вилучаєте взагалі  конституційний термін "проживання в Україні".

Конституція (стаття 103) чітко встановляє, що президентом може бути обрана особа, яка проживає в Україні. Ви якимсь чином пункт 2 статті  убираєте і  заміняєте його: "особа  вважається такою, що проживає на території в межах кордону". Я так розумію, що це описка, і дана поправка звучить  наступним чином: "особа вважається, що проживає в Україні, якщо її місце проживання зареєстровано в Україні відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання". Отак ця редакція чітко відповідає статті 103 Конституції. В іншому випадку… я не розумію, навіщо це було зроблено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  прокоментуйте.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Справа в тім, що це чітка норма самого Закону "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання". Але ми вчора на комітеті, справді, домовилися про те, що надалі ця редакція звучатиме наступним чином: "Особа вважається такою,  що проживає в Україні, якщо її місце проживання зареєстровано відповідно до Закону "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання".  Тому я і попросив для того, щоб ми здійснили техніко-юридичне вдосконалення, оскільки це друкувалось вночі. І зважаючи на те, що ми змушені були віддати в друк примірники. Ми домовилися і пані Новак, яка на комітеті представляла цю поправку, може підтвердити, що це питання було позитивно вчора вирішене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховується ця позиція автором?

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Так, звичайно, вона буде врахована обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую. Шановні колеги! Хто ще наполягає на своїх поправках? Будь ласка, підніміть руку. Будь ласка, народний депутат Новак. Тільки прошу, називайте номер поправки.

 

13:33:37

НОВАК Н.В.

Шановні депутати, шановний Руслане Петровичу! Поправка номер 185, де ми хотіли, якою ми хотіли внести зміни в Закон України про Центральну виборчу комісію. Наша поправка звучала так. Що Центральна виборча комісія змінюється не двома третинами голосів, а більшістю голосів.

Тому що в Конституції не передбачено дві третини голосів саме по ЦВК. Там є чітко визначене коло питань, які голосування передбачається двома третинами. Тому прошу поправку 185 поставити на голосування, дякую, в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Шановний, будь ласка, коментар і будемо ставити на голосування поправку.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Шановні колеги! Комітет не підтримав цю поправку з наступних міркувань. Справа в тому, що в Конституції взагалі не передбачено звільняти достроково склад Центральної виборчої комісії. Іде мова про можливість звільнення виключно членів Центральної виборчої комісії.

В нормі закону, яку пропонується вилучити, яка була тут політично прийнята як консенсус. Її в тому числі вносила колишня опозиція, а теперішня влада. Передбачалось, що Центральна виборча комісія не може бути простою більшістю змінена чи будь-які її, скажімо, зважаючи на ту чи іншу більшість в парламенті з наступних причин.

Шановні колеги! Я, відверто кажучи, не маю позиції з цього приводу. Але вважаю, що Центральна виборча комісія є особливим органом по відношенню до парламенту. Якщо хочете, це певний роботодавець, парламент.

І зважаючи на ці обставини, щоб не виникало в когось бажання відразу після того, як закінчиться виборчий процес, зводити певні рахунки, була тоді ця норма внесена. І вона ефективно працювала. У нас двічі за мотивованою пропозицією Президента двома третинами голосів парламенту було достроково…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  … звільнено членів Центральної виборчої комісії. І якщо зараз буде вмотивоване подання Президента  України, я не бачу перешкод для того, щоб така кількість зараз в залі знайшлася. Оскільки на перспективу невідомо яким чином тут буде більшість в парламенті безвідносно ні до теперішнього складу, ні до майбутніх, але Центральна виборча комісія повинна бути все ж таки незалежним органом, і це єдина норма, яка теоретично дає якусь її незалежність.

Якщо в нас є претензії до якогось члена комісії, то нам можна це зробити 226 голосами, для того не треба міняти весь склад. А чому не треба міняти весь склад? Тому що в Конституції не передбачено, що міняються склади, це постійно діючий орган, а міняються тільки члени комісії, орган міняти неможливо.

Тому такою була позиція комітету. Але це питання до сесійної зали. Якщо вона зараз вирішить це по-іншому, відповідно це її право. З цього приводу комітету не заперечує, щоб сесійна зараз визначилася так, як вона вважає за доцільне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Новак наполягає на поправці? Наполягає.

Шановні колеги, номер поправки 185. Шановні колеги, ставиться поправка номер 185, і зал прошу визначитися з цього питання. Будь ласка, включіть систему "Рада", На підтвердження ставиться поправка.

 

13:37:00

За-135

Поправка не підтримана.

Будь ласка, шановні колеги, хто ще наполягає на своїх поправках?

Шановні колеги, народний депутат Карпунцов, будь ласка.

 

13:37:18

КАРПУНЦОВ В.В.

Шановний Олександре Валентиновичу, колеги, доповідач! Ряд поправок моїх, наприклад, 39-а, 109-а, що стосується проведення одночасних виборів Президента  з виборами місцевих рад. Були поправки, які гармонізували і давали можливість провести одночасно вибори і Президента, і вибори до органів місцевого самоврядування. У даних документах, я дивлюся, ці поправки всі відхилено. То що ми не збираємося одночасно проводити вибори Президента  і вибори до органів місцевого самоврядування чи інша якась є редакція? Дайте, будь ласка, пояснення.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  Я не знаю, що тут відхилено. Але всі ваші поправки було враховано.

Справа в тім, що ми намагалися дзеркально відобразити і в законі президентському, і в законі місцевому можливість одночасного проведення виборів. Спочатку була ідея взагалі в законі президентському нічого не виписувати і тоді було зрозуміло, що це мало бути предметом розгляду, предметом реагування місцевого закону. Але вчора за наполяганням фракції "УДАР", я вважаю, що це правильна пропозиція в особі пана Олега Діденка, було враховано ці пропозиції чому, тому що у нас виникає проблема щодо того, в якій спосіб, в якому порядку підраховувати голоси на цих дільницях, які в першочерговому порядку транспортувати бюлетені і так далі. Все це тут враховано. Певні нюанси не враховані ті, які ми звідси вилучили і домовились вмонтувати в місцевий закон. Тому, щоб тут, оскільки не зовсім органічні, мова йде, що цим законом ми хотіли внести зміни до місцевого закону. Так як ми прийняли в першому читанні місцевий закон, немає сенсу ще до нього вносити зміни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Але в другому читанні по місцевому закону, ми вчора домовились, всі ваші поправки будуть відображені в тому законі, в місцевому, тобто всі без винятку. Просто ті, що стосуються цього, зараз тут відображені, а всі решта будуть відображені в тому. Тому що вносити цим законом зміни до місцевого закону… Коли в нас… (Шум у залі)  Ви можете конкретно назвати номер? Давайте подивимося, 39 поправка. Поправка 39…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Зараз я найду, що це за поправка. 

От почитайте цю поправку. У разі проведення виборів Президента України одночасно з виборами народних депутатів Автономної Республіки Крим і так далі, виборчі комісії здійснюють також повноваження, визначені законами такими-то, такими-то, такими-то. Я і ж кажу в зв'язку з тим, що ми в тих законах конкретно виписуємо, які повноваження здійснюються, то ми просто не маємо сенсу дублювати в цих законах ці речі. Якщо ви наполягаєте на цій поправці, я готовий теоретично. Да. Але я категорично проти того, щоби ми передбачали можливість проведення виборів Президента з виборами народних депутатів. Тому що це прямо заборонено всіма міжнародно-правовими зобов'язаннями України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, що автор погодився з пропозиціями.

109 поправка, я так чую від автора, він просить її ще оголосити і він наполягає саме на голосуванні 109 поправки. Будь ласка.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Вибачте, тут просто величезний обсяг, я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я паралельно звертаюся до Секретаріату, прохання: звернутися до депутатів, щоб всі підійшли до сесійної зали. Дуже важливе питання зараз ми будемо ставити на голосування.

109-а, Руслан.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. 109-у треба врахувати, тут помилка. Я погоджуюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є пропозиція врахувати. Ми, коли будемо голосувати, щоб зараз не зірвати поправку, ми будемо з урахуванням 109 поправки. Я прошу

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Вчора рішення було прийняте. Я не знаю, чому, ну, знову ж таки це в таблиці відображено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Карпунцова.

 

13:42:08

КАРПУНЦОВ В.В.

Також, шановні колеги, я хочу звернути увагу на досить важливу позицію – це стосовно друкування бюлетенів. От ми відхиляємо як би тут поправку, яка стосується поліграфкомбінату "Україна", але я хочу звернути вашу увагу, що і поліграфкомбінат "Україна", і монетний двір Нацбанку є режимними об'єктами, на які народні депутати України не мають доступу навіть. І це досить суттєва ситуація. Нам потрібно робити зміни до законодавства. Зрозуміло, що це не може бути підприємство Національного банку, друкувати бюлетені, це потрібно, щоб робили поліграфічні підприємств, на які можна організувати контроль за друком бюлетенів.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я можна поясню. Справа в тому, шановні колеги,  що ми передбачаємо норму, відповідно до якої бюлетені друкуються зі ступенями захисту. В Україні є тільки два підприємства, які можуть, відповідно до… Я вас не перебивав. Відповідно до законодавства встановлювати офіційно встановлювати ступені захисту для документів.

Що стосується конкретного підприємства, яке пропонується. По факту  99,9 відсотка того, що всі бюлетені будуть друкуватися на тому підприємстві, яке ви пропонуєте внести в тіло закону. Але ми не можемо конкретно назву підприємства в тіло закону вмонтовувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Я зараз закінчу.

Що стосується доступу до підприємства, то відповідно до закону, ви знаєте, формується контрольна група з представників фракцій, яка має повний доступ до всіх процесів друкування бюлетенів, як і на кожних виборах. Інша справа, що в разі, якщо так трапиться, а це траплялося, я вам відповідально кажу, практично на всіх виборчих процесах виборів народних депутатів під час так званого повторного голосування чи те, що називається  в народі другого туру. Оскільки там дуже маленький час для друкування бюлетенів, залучалися також потужності банкнотно-монетного двору, це правда.  Чи цей раз достатньо буде часу для того, щоб надрукувати? Я думаю, достатньо. Тому що якщо раніше для цього передбачалось всього-на-всього 7 днів, то зараз ми передбачаємо 12 днів. Як вчора Центральна виборча комісія повідомила в комітет, це дає їй можливість стовідсотково всі бюлетені надрукувати на Поліграфкомбінаті "Україна". Принаймні за час друкування бюлетенів на  Поліграфкомбінаті "Україна" контрольні групи, які там працювали зі складу всіх фракцій парламенту, жодного разу не виявляли якихось порушень в друкуванні бюлетенів. Особисто принаймні я про це не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Карпунцов.

 

13:44:47

КАРПУНЦОВ В.В.

Я прошу відзначити, що окрім "України" ще "Київська офсетна" повністю має всі дозволи і ліцензії на проведення цих дій, не тільки одне підприємство. Але я хочу звернути увагу, Поліграфкомбінат "Україна" та влада не законно віднесла до сфери управління Національного банку України і це треба виправити. Чому ми не вносимо зміни до закону і не виводимо Поліграфкомбінат "Україна" назад у той стан, в якому вона була весь час?

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  Тому що вони не законом його вводили, а рішенням Кабінету Міністрів. Якщо зараз рішенням Кабінету Міністрів  повернуть назад у власність Міністерства фінансів, то ми не будемо заперечувати. Але законом зараз вносити зміни  до акту Кабінету Міністрів, ну  це буде дуже великою новелою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є пропозиція ставити на голосування ці поправки? Я можу. (Шум у залі)

 Давайте,  щоб ми дискусію… це друге читання.   Шановні колеги, ми можемо при     наполяганні автора ставити на голосування поправку. Коли немає такого  наполягання, давайте приймати рішення в редакції, запропонованій комітетом з урахуванням  тої позиції, про яку сказав народний депутат Карпунцов і підтвердив народний депутат Князевич, там де була чисто технічна помилка  неврахування цієї поправки.

Нагадайте номер цієї поправки.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  39 і 109 поправки враховані в цілому,  і  пропоную внести зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні колеги!

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Ну те ми вже врахували, а також те, що ми з самого початку, що стосується 9 статті про проживання в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Врахували.

Шановні колеги, з врахуванням цих поправок  пропозиція: прийняти рішення і проголосувати цей закон в другому читанні і в цілому з врахуванням  позиції профільного комітету…

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П.  І  техніко-юридична …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … ну і техніко-юридично доведуть вони в зв'язку з тим, що закон зараз достатньо має велику кількість, вірніше велику має поправок, які треба між собою ув'язати.

Шановні колеги, можемо голосувати? Можемо. Я прошу всіх народних депутатів сісти на свої місця. Сідайте, шановні друзі, дуже важливе питання, ми  всі зацікавлені, щоби вибори     Президента пройшли чесно і прозоро.  Будь ласка, прошу сідати.

Ставиться на голосування  проект Закону номер 3224-д. Прошу підтримати закон в другому читанні і в цілому. Прошу голосувати.

 

13:47:41

За-226

Рішення прийнято. 

Шановні колеги, я єдине прошу всіх  народних депутатів: давайте більш серйозно ставитись і відповідально ставитись до  своїх обов'язків.

По фракціям, будь ласка. Партія регіонів – 1, "Батьківщина" – 66, "УДАР" – 35, "Суверенна європейська Україна" – 28, "Економічний розвиток" – 27, "Свобода" – 33, комуністи – 0, позафракційні – 36.

Я так розумію, що пропозиція від профільного Комітету з питань свободи слова знову повернутися до проекту Постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборчий період. Немає заперечень, шановні колеги? 

Давайте повернемося до цього питання, прошу проголосувати ad hoc, щоб повернутися до цього питання і розглянути його. Прошу, колеги, сідайте на свої місця. Колеги, сідайте на свої місця і давайте попрацюємо на Україну.

Будь ласка, прошу проголосувати і підтримати пропозицію, включіть систему "Рада".

 

13:48:55

За-230

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Є пропозиція підтримати проект Постанови про забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації в передвиборчий період 2014 року (номер, нагадаю, 4283), прийнявши його за основу і в цілому. Прошу включити систему "Рада" і визначитись народних депутатів з цього питання за основу і в цілому. Прошу підтримати.

 

13:49:30

За-231

Рішення прийнято.

Шановні колеги! У нас є багато питань, які треба прийняти у другому читанні, я зараз хочу надати слово голові Комітету з питань економічної політики Іванчуку Андрію Володимировичу, йдеться про проект Закону номер 2037: про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств.

І я хотів би отримати інформацію від Лічильної комісії, є вже інформація у Лічильної комісії чи ні? Зв’яжіться, будь ласка, з головою Лічильної комісії і запросіть його до зали.

Ксенія Ляпіна від комітету, будь ласка.

 

13:50:19

ЛЯПІНА К.М.

Дякую шановні колеги. Законопроект був підготовлений ще попереднім Кабінетом Міністрів.  Довго йшли дискусії навколо нього. Було до другого читання подано 191 поправка. Частина з них врахована, частина з них відхилена. Багато дискусій продовжує йти  навколо цих питань, піднятих в законопроекті. А питання ці є вкрай важливі, тому що Україні треба відновлювати свою інвестиційну привабливість. І доки у нас управління в акціонерних товариствах є, скоріше, управлінням заради того, щоб когось обманути, а не управлінням заради загальної користі, до тих пір, на жаль, інвестиційна привабливість України залишається низькою.

У цьому законопроекті вдосконалюється механізм визначення ринкової вартості цінних паперів, забороняється акціонерним товариствам придбавати власні акції під час їх розміщення, зобов'язання акціонерного товариства, що пройшло процедуру включення акцій до біржового списку залишатися у такому списку хоча б на одній фондовій біржі. Іншими словами, підтримувати статус публічного акціонерного товариства. І так далі. Там так само поставлено питання про прийняття рішень, коли є зацікавленість, так звані заінтересованістю рішення, які мають ухвалюватися в разі, коли є заінтересованість посадових осіб у прийнятті таких рішень і є сумніви щодо їх користі для всіх інших акціонерів.

Є питання право на викуп акціонерів, які не погоджуються з тим чи іншим рішенням, яке ухвалене керівництвом акціонерного товариства і мають право на те, щоб акціонерне товариство викупило їх акції по ринковій ціні. І от, власне, встановлення цієї ринкової ціни так само регулюється цим законом.

Однак, треба зазначити, що вже після ухвалення рішення у другому читанні, а комітет підтримав цей законопроект у другому читанні, надійшли зауваження Головного юридичного управління на трьох сторінках. Тобто сказати, що повністю досконала редакція і що там нема протиріч, на жаль, на даний момент не можна. Тому ми можемо йти або шляхом голосування за конкретні поправки, що може ще сильніше розбалансувати проект, або прийняти рішення – на повторне друге читання. Хай зал визначається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви заслухали доповідь профільного комітету. Я бачу просить слово Віктор Михайлович Пинзеник, фракція "УДАР". Будь ласка, включить мікрофон.

 

13:53:13

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати, шановний Олександре Валентиновичу! Оскільки проект закону містить багато норм, які ще дискусійними і по них треба працювати, я думаю, що ми зекономимо час і заощадимо час для інших речей, якщо ми приймемо рішення - направити на повторне друге читання, щоб комітет разом з авторами поправок могли попрацювати і внести законопроект, який буде підтриманий більшістю в цьому залі. А зараз проголосувати спрямування на повторне друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми можемо ставити на голосування, щоб відправити на повторне друге читання? Будь ласка, народний депутат Головко. Включить мікрофон.

 

13:54:03

ГОЛОВКО М.Й.

Шановні депутати!  Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 164-й округ, Тернопільщина.

Дійсно ми цей законопроект розглядали в нас в комітеті, який викликав багато дискусій в зв'язку з тим, що дійсно було надано дуже багато поправок до нього – 191 пропозиція, з яких 91 була врахована. Але є ряд поправок, в яких виникають зауваження до яких. І особливо це поправка 139, яка  внесена була депутатом Воропаєвим, яка була ***не підтримана, на  жаль, комітетом, яка стосується ..... скасування надання запровадження посади корпоративного секретаря, яка є дуже важлива. І ми маємо до цієї поправки, до речі, прохання, щоб вона була підтримана. Але в зв'язку з тим, що багато поправок не враховано, тоді дійсно була слушна пропозиція Ксенії Михайлівни – відправити цей законопроект на повторне друге читання, де ми комітетом зможемо виробити вже узгоджену позицію і він консолідовано приймемо рішення по ньому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція,  я так розумію, більші сть залу її підтримує, повернути закон на повторне друге читання. Так? Так.

Щоб ми зекономили час і зараз не продовжували обговорення цього питання. Більше того, я бачу, вже готова доповідати Лічильна комісія.

Шановні колеги, я прошу підтримати пропозицію і комітету, і народних депутатів – і повернути цей законопроект на повторне друге читання. Прошу голосувати. Номер проекту 2037. Прошу підтримати, на повторне друге читання.

 

13:55:48

За-219

Рішення не прийнято.

Я так розумію, що цей закон може взагалі бути відхилений?

(Шум у залі)

 Не можна. Тоді ставити з пропозиціями комітету – він також, я бачу, не набере голосів.

Включіть мікрофон народного депутата Кужель.

 

13:56:12

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую дуже. Олександр Валентинович, цей закон є дуже важливий і фундаментальний не тільки для підприємців, а для тих мажоритарних і міноритарних акціонерів, які звертаються до народних депутатів щодо незахищеності їх прав.

Якщо б його проголосувати в першому читанні без всіх поправок, то його можна було б зараз проголосувати в цілому. Може, нам це спробувати, без всіх поправок в першому читанні він є найкращий. Якщо ні – просимо дуже депутатів дати можливість ще доопрацювати в комітеті. Але без нього ми не маємо права, можливості звернутися до своїх виборців, що ми не зробили жодного кроку на покращання цього ринку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я можу поставити проголосувати закон в цілому в редакції, яка була винесена на перше читання? Не можу, я бачу, що не підтримують депутати.

Шановні колеги, в той же час над законом довго працював комітет, і, може, повторно повернутися і проголосувати на повернення закону на повторне друге читання. Колеги, я прошу сісти на свої місця і підтримати цю пропозицію, щоб не втратити те напрацювання, яке дуже важливе, і найближчим часом, вже доопрацювавши цей закон, прийняти його в парламенті.

Шановні колеги, я прошу, Віталій Володимирович, також прошу сідати, щоб проголосувати це питання. Шановні колеги, прошу сідати. Давайте ще раз спробуємо проголосувати повернення цього  проекту (реєстраційний номер 2037) – я нагадаю, це внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності акціонерних товариств – повернувши його на повторне друге читання.

Прошу, колеги,  підтримати і проголосувати. Прошу голосувати.

 

13:58:14

За-227

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я бачу голову Лічильної комісії. Прошу надати йому  слово.

 

13:58:37

ЗУБКО Г.Г.

Шановні колеги! Шановний пане головуючий! Прошу до вашої уваги Протокол №2 Лічильної комісії Верховної Ради України.

Члени лічильної комісії в присутності (я не буду перераховувати)… слухали про підсумки таємного голосування про призначення на посади членів Конституційного Суду України.

У бюлетені для таємного голосування про призначення на посади членів Конституційного Суду України були включені наступні кандидатури: Мельник Микола Іванович,  Сас Сергій Володимирович, Сліденко Ігор Дмитрович, Стретович Володимир Миколайович, Шевчук Станіслав Володимирович.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: кількість народних депутатів України, які були визнані… повноваження яких були визнані – 447; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування – 261;  кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні – 261; кількість бюлетенів, визнаних недійсними – 27.

Щоб було зрозуміло, це люди, які просто ставили шість позначок підряд.

Кількість бюлетенів, які не підтримали жодного кандидата – 6.

Таким чином, Мельник Микола Іванович набрав 207 голосів, Сас Сергій Володимирович – 216 голосів, Сліденко Ігор Дмитрович – 186 голосів, Стретович Володимир Миколайович – 173 голоси, Шевчук Станіслав Володимирович – 198 голосів.

Відповідно до статей 85 та 148 Конституції України, статті 7 Закону  України "Про Конституційний Суд України", глави 7 та статті 208 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" Лічильна комісія вирішила:

Вважати непризначеними на посади членів Конституційного Суду України жодного з кандидатів.

Ситуація дуже складна чому. Тому що були заяви від народних депутатів, які помилилися, не поставили жодної позначки. Були заяви від народних депутатів, які помилилися і поставили шість підряд. Є заяви від народних депутатів, які сьогодні просто не встигли з малим часом, відведеним на час голосування.

Тому просимо вважати, що такі голосування не відбулися з технічних причин. Прошу. Зараз цим протоколом Лічильної комісії не визнано жодного кандидата на підставі голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу сідати, давайте визначимось з цього питання. Я нагадаю, що це принципової ваги питання. Тому що в Конституційному Суді лежать документи, які негайно треба розглядати, питання стосуються державної безпеки.

Я прошу тоді записатись від фракції. І я дам виступити і представникам фракцій, і позафракційним. Будь ласка запишіться на виступи від фракцій щодо подальших дій наших, в зв'язку з тим, що за технічних питань не відбулось голосування.

Будь ласка, Партія регіонів, Долженков. Я вибачаюсь, старий запис був. Фракція "УДАР", Чернега. Геращенко він просить передати, включіть її мікрофон.

 

14:01:52

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Від імені нашої фракції ми просимо підтримати ту пропозицію, яку пропонує Лічильна комісія: визнати вибори такими, що не відбулися за технічних причин. Ми пропонуємо терміново переробити бюлетень і зробити більш зрозумілий, там, де навпроти кожного прізвища буде написано "Так" чи "Ні". І в кінці тільки "Не підтримую нікого" – не треба цього писати. І буде більш зрозуміло.

Тому що дійсно сьогодні Конституційний Суд має бути сформований, це відповідальність насправді нашого парламенту.

І я хочу підтримати від імені нашої фракції так само попередніх виступаючих, Миколу Томенка. Ви знаєте, це є неприпустимим, що в такий час ми маємо кількох депутатів, які 2 місяці взагалі не з'являються в сесійній залі. Це є їх відповідальність сьогодні перед народом України.

Не хочуть працювати, давайте апелювати до них, нехай покладуть мандати і зайдуть ті народні обранці, які будуть працювати і приймати необхідні закони, якої би партії, фракції і регіону це не стосувалося. І більше часу відведемо на голосування, не годину, а півтори години, бо це є дуже важливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла пропозиція.

Будь ласка, "Суверенна європейська Україна", Єремеєв, народний депутат.

 

14:03:08

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Ми знаємо, на якому відповідальному моментів сьогодні знаходиться наша держава. І дуже прикро бачити, що деякі народні депутати навіть в цей момент займаються політиканством.

Від групи "Суверенна європейська Україна" ми пропонуємо. Перше – ті кандидати, які набрали менше 200 голосів, це вже зрозуміло, що технічної помилки тут немає. Це є очевидне відношення довіри. Але ті, які набрали більше 200 голосів, треба дійсно підготовити більш досконалий бюлетень, щоб було зрозуміло, як провести голосування, і провести повторне голосування.

Я звертаюся до колег з тих політичних сил, які прийняли рішення не голосувати. Ви можете багато розказувати українському народові про свою любов до країни, але сьогодні такою поведінкою ви говорите про те, чи ви любите Україну суверенною і в тій території, яка вона сьогодні є. І я вас дуже прошу, не заполітизовуйте питання, зробіть чесний крок по відношенню до країни і народу – проголосуйте і дайте можливість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити виступ.

 

14:04:21

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Ще раз прошу всіх народних депутатів проголосувати і дати можливість працювати Конституційному Суду, щоб ми прийняли відповідне рішення по відношенню до Криму. Ви дуже добре розумієте, для чого це необхідно зробити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, від фракції "Батьківщина" народний депутат Кужель передає слово Сергію Соболєву. Будь ласка.

 

14:04:46

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, шановні слухачі! Ситуація, дійсно, є вкрай важлива. Наша пропозиція є наступна. Найпростіше піти по шляху, коли на 16 годину ми одразу проголосуємо питання форми бюлетеня, і після цього буде година голосування.

В формі бюлетеня фактично підтвердили як мінімум 240 народних депутатів, що вони підтримують членів Конституційного Суду, які були запропоновані. На жаль, 20 наших колег фактично поруч із всіма прізвищами, 27, уточнюють, з всіма прізвищами ще поставили одну галочку проти всіх. На мій погляд, в формі бюлетеня дуже важливо відокремити цей пункт і у кожного буде можливість визначитись. Таким чином з технічної причини голосування не відбулося і ми маємо можливість підвести підсумки сьогодні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Сухий, "Економічний розвиток".

 

14:05:52

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, округ 74, член Лічильної комісії, колишній голова Лічильної комісії.

Перш за все, хочу повідомити, що група, депутатська група "Економічний вибір" в повному складі взяла участь в голосуванні. Але, шановні керівники фракцій, котрі підписалися в коаліцію, працюйте з вашими народними депутатами України. Я не хочу сказати про те, що багато з них алфавіту не знають, путає, де А, Б, В, Г, Д і тому подібно. Що сталося? 261, 27 плюс 6, ви порахуйте, вибори то мали би відбутися, то попрацюйте з вашими депутатами, я хочу підтримати колегу Соболєва.

Олександр Валентинович, будь ласка, потрібна нова постанова про те. що ми назначаємо вибори на 16.00. Чому? Ситуація дійсно загрозлива, ну, такого в Україні ще не було, коли в нас ситуація була така, що ми зверталися до Організації Об'єднаних Націй. Я пропонував би від групи "Економічний вибір"…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

14:07:04

СУХИЙ Я.М.

Я пропонував би від групи "Економічний вибір"…  "Економічний розвиток" назначити вибори на 16.00.

І ще одне. Хочу підтвердити, що в нас, в Лічильній комісії, представники різних фракцій, але такої одностайності ще не було в дотриманні демократичних процедур. І це здорово, що не відбулося нічого іншого, а відбулося саме те, про що доповів голова Лічильної комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народної комісії Шпенов, будь ласка.

 

14:07:34

ШПЕНОВ Д.Ю.

Шановні колеги, я ще раз наполягаю, як варіант вирішення проблеми та зняття напруги, Верховна Рада України має скасувати постанову, якою звільнила суддів. Дозволити складу Конституційного Суду України невідкладно розглянути питання щодо кримського референдуму. Враховуючи правову сторону питання, ми всі розуміємо, яке буде рішення по цьому питанню. Після цього судді підуть у відставку чи звільняться за власним бажанням. Ці заяви вже є ними написані на підставі норм чинного законодавства і в правовий спосіб.

І наша фракція підтримає це рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Кайда.

 

14:08:18

КАЙДА О.П.

Прошу передати Олегу Тягнибоку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Олега Тягнибока.

 

14:08:23

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Звісно, що можна би було погодитися на пропозицію представників Партії регіонів, щоб залишити той суд в такому складі як є, щоб він ухвалив рішення. Але щось не хоче цей суд в такому складі ухвалювати це рішення. Щось таке враження, що вони навмисне затягують цей процес. Очевидно, що отримали вже якісь відповідні вказівки.

Через те ситуація є загрозливою. Ситуація, яка зараз сталася з блокуванням голосування за суддів Конституційного Суду, це є фактично саботаж і це є кроки до розвалу територіальної цілісності і національного суверенітету української держави.

Я вже тепер, до речі, з іншої сторони зрозумів, чому тут кнопки у нас зеленого і червоного кольору. Що депутати плутаються і не можуть проголосувати і знайтися в трьох соснах. На 16 годину –   нові вибори і не виходимо звідси до цього часу, поки не появляться п'ять нових членів суддів Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, позиція залу зрозуміла. О 16-й годині ми повертаємося до цього питання. Прошу всіх народних депутатів зібратися в сесійній залі.

А керівників фракцій і голову профільного комітету прошу зайти до Голови Верховної Ради. Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу сідати на свої робочі місця, ми продовжуємо роботу Верховної Ради України.

Шановні колеги, у нас відбулось засідання керівників депутатських фракцій і груп. Ми зараз провели засідання комітету і відповідно до Регламенту Верховної Ради України ми з вами будемо зараз проводити повторне голосування. Відповідно до Регламенту знову під час повторного голосування вносяться кандидатури. Регламент не забороняє вносити ті ж самі кандидатури.

Саме тому, що на Верховній Раді лежить вся відповідальність за події, які відбуваються в Україні, в тому числі щодо агресії і провокацій, які відбуваються на півострові Крим, на території нашої з вами держави, Конституційний Суд, зранку зібравшись, очікує на наше з вами рішення для того, щоби розглянути ті доручення і питання, які проголосувала і прийняла Верховна Рада щодо незаконності і референдуму, і інших провокацій, які лунають від сепаратистів, що привласнили собі повноваження, на які вони не мають ні конституційного, ні законодавчого права.

Шановні колеги, у нас нема іншого варіанту, і ми не розійдемось з Верховної Ради поки не буде розглянуте це питання щодо голосування по суддям Конституційного Суду.  І я дуже прошу,  шановні колеги, щоб ми відповідально поставились до цього питання, на нас дивиться вся Україна, і не тільки. Будь ласка, ми повертаємось до обрання суддів Конституційного Суду.

І  я прошу  представника профільного комітету надати інформацію про рішення комітету, будь ласка.  Будь ласка.

 

16:13:49

РОМАНЮК Р.С.

Шановний Голово, шановні колеги! На засіданні Комітету  Верховної Ради України    з питань верховенства права та правосуддя, який щойно відбувся, було розглянуто подання  Голови Верховної Ради  України про призначення  суддів Конституційного Суду  України.

За результатами розгляду комітет прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді  України і призначити суддями Конституційного  Суду  України: Сліденка Ігоря Дмитровича, Шевчука Станіслава   Володимировича,  Мельника Миколу Івановича,  Саса Серія Володимировича, Стретовича Володимира Миколайовича.

Всі    кандидати відповідають вимогам статті 148 Конституції  України та статті 16 Закону  України "Про Конституційний Суд  України", та можуть бути призначені суддями Конституційного Суду України.  Всі матеріали вам   роздані. Прошу підтримати.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Слово надається голові Лічильної Комісії Зубку Геннадію  Григоровичу.

Я,  шановні колеги, щоб не  було  спекуляцій навколо цієї теми, зачитую вам  статтю 41 "Таємне голосування" (це Регламент Верховної Ради). Четверта позиція цієї статті: "Якщо внаслідок  голосування за списком  не обрано, не призначено на посади необхідної кількості осіб, продовжується  розгляд того ж питання порядку денного з новим висуванням кандидатів на вакантні посади".

Нове висування кандидатів відбулось,  будь ласка, зараз ми повинні довести це    питання до результату. Будь ласка, голова Лічильної комісії.

 

16:15:23

ЗУБКО Г.Г.

Для організації таємного голосування Верховної Ради для обрання суддів Конституційного Суду прошу членів Лічильної комісії зібратися в п’ятому кабінеті на 3 поверсі для затвердження зразку бюлетеню. Прошу всіх піднятися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я дуже прошу Лічильну комісію оперативно опрацювати це питання і затвердити бюлетень, п’ять хвилин на роботу.

Поки  ми можемо обговорити це питання. Будь ласка, включіть мікрофон народного депутата Рудьковського.

 

16:15:49

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М.

Шановний Олександр Валентинович! Я звертаюсь також до членів Лічильної комісії, будь ласка, зробіть бюлетень, де можна голосувати "за" чи "проти". І тоді буде зрозуміло для кожного народного депутата. Це перше.

Олександре Валентиновичу, я звертаюсь до вас, хай піднімуться кандидати, чи можливо вийдуть на трибуну, можливо хтось задасть запитання, можливо хтось не знає, про кого саме йде про голосування. І ми знімемо це питання.

І останнє. Я звертаюсь до всіх керівників фракцій, в першу чергу до тих, які входять до більшості. Позафракційні, ми розуміємо відповідальність, яка стоїть зараз перед Верховною Радою. Ми голосуємо, а ви не можете організувати свої фракції для того, щоб ми мали результативне голосування. Або ви погодьте кандидатури, або вносьте ті кандидатур, які не будуть викликати заперечень. Прошу, щоб кандидати вийшли на трибуну і можливо у когось є запитання. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні колеги, коли немає заперечень, будь ласка, народний депутат Журавський.

 

16:17:08

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Шановні колеги! Шановні колеги! Збій відбувся із технічних причин, дуже багато нових депутатів і вони розгубилися, не знали як голосувати. Тому керівники фракцій повинні, на мою думку, провести інструктаж, показати бюлетень і тоді все буде нормально. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги! Мені здається, що всі депутати освідчені. Що стосується бюлетеню, то зараз Лічильна комісії врахує ті недоліки, які були під час минулого голосування, щоб депутати не плутали  позицію і не  ставили "пташки" в позиції, яка стосується "не підтримую нікого". Навіть під час  виборів до Верховної Ради, до Президента на підставі звернень Венеціанської комісії ця позиція відсутня. І мені здається, коли Лічильна комісія зараз також прийме це рішення, воно надто спростить голосування і вже навіть депутати, які не пройшли курси, як треба голосувати… (Шум у залі) Правильно, я маю на увазі технічно, а не за змістом, зможуть не зробити помилку.

Будь ласка, народний депутат Чечетов.

 

16:18:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Валентинович, уважаемые коллеги! Мы общими усилиями восстановили нормальное правило в парламенте  и формализовали его в изменении в Регламент, когда наконец-то каждый депутат голосует своей карточкой.

Просьба поддержать ту инициативу, которая была раньше, когда в начале сессии председательствующий, Голова Верховной Рады, объявлял, сколько людей присутствует  на основании письменных росписей на столах, кто отсутствует и по каким причинам.

И, наверное, те люди, которые работают в Кабинете Министров, в исполнительной власти для того, чтобы можно было голосовать, и кворум был в зале, наверное, должны определиться, а кто-то должен зайти и заниматься только депутатской работой, а кто-то заниматься работой в Кабинете Министров.

И мы просим зарегистрировать два ТСК: одно ТСК – по политическим преследованиям, я второе ТСК, которое уже вызвало международный резонанс, это по стрельбе снайперов, которые стреляли в одну и другую сторону и спровоцировали кровопролитие на Майдане. Спасибо!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат Ляшко.

 

16:19:39

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.  Шановні колеги народні депутати! Да 80-літня сліпа баба в селі, приходячи на виборчу дільницю, отримуючи метровий бюлетень, і та розбереться, куди ставити галочку. А ви мені тут розказуєте, що 27 чоловік помилилось і не туди поставили галочку! Да весь народ сміється з нас! Мені он у перерві десятки дзвінків, хто там у вас зібрався? Ми у селі і то знаємо, куди цю "галочку" ставити. Люди приходять на вибори, по п'ять метрових бюлетенів, і найдуть свого кандидата і свою партію,  а ви  найти не можете. Знаєте, що я вам  хочу сказати. Шановні колеги, досить гратися, через два дні у Криму  сепаратисти на штиках російських військових хочуть провести так званий референдум. Наше з вами завдання – зробити все, щоб не було цього референдуму і важлива доля в цьому питанні Конституційного Суду. Тому давайте не гратися  з вогнем і з долею України. Голосуйте! А хто не знає, куди галочку поставити, я вас в село відвезу, хай вас селяни научать.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включить мікрофон народного депутата Швеця. Будь ласка, Віктор Дмитрович.

 

16:21:08

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Олександр Валентинович! Я думаю, що дійсно там була технічна помилка і багато з депутатів просто не розібралося в суті, як був оформлений цей протокол. Мені видається було б абсолютно доцільно якби кожний кандидат на посаду судді Конституційного Суду голосувався за окремим бюлетнем. І в цьому бюлетні були б  тільки дві так би мовити графи: за або проти. І на цьому закінчили ці  всі дебати. Кожний суддя, кожна особа обирається на посаду судді індивідуально. Тому, видається, абсолютно було б правильно і доцільно, щоб на кожного було оформлено окремий бюлетень, як було, до речі, раніше. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадаю, що відповідно до Регламенту, Лічильна комісія визначає форму бюлетня. І я сподіваюсь, що зараз голова Лічильної комісії проінформує нас, яку форму бюлетня вони затвердили. А я прошу народних депутатів розібратися детально, щоб не робити помилок щоб ми третій раз тут з вами вночі не голосували.

Будь ласка, включить мікрофон народного депутата Князевича.

 

16:22:31

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги, насамперед, хочу вам сказати, що ми не можемо в бюлетні вставляти графу: голосувати проти. Це прямо заборонено  міжнародно-правовими зобов'язаннями України. Ми можемо голосувати тільки "за". Людина голосує проти, коли вона не йде на вибори або коли вона не заповнює бюлетень.

Що стосується графи "не підтримую жодного кандидата", сьогодні, шановні колеги, ми проголосували в цілому за внесення змін до Закону "Про вибори Президента", де усунули цю недоречність з останнього з законів, які існують по виборах, і належним чином привели їх у відповідність до вимог Венеціанської комісії.

Але, Олександр Валентинович, нам треба про що подумати. Неодноразово в своїх рішеннях Конституційний Суд засуджував практику, визнавав її неконституційною, Верховної Ради голосування, таємне голосування бюлетенями, в тому числі і по справі щодо обрання Голови Верховної Ради. То, може, ми б на перспективу все ж таки внесли зміни до Регламенту – і суддів Конституційного Суду, так, як вони просять, голосували не в таємному режимі, а відкритим голосуванням. І тоді б нам набагато простіше вдавалося б отримувати позитивне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, мені здається, це питання ми не можемо зараз поставити на голосування, тому що це треба підготувати зміни до закону. Я прошу тоді регламентний комітет підготувати відповідні зміни, коли вони дійсно випливають з рішень Конституційного Суду і вимог Венеціанської комісії.

Будь ласка, шановні колеги, я бачу вже голову Лічильної комісії. Будь ласка, шановний голова Лічильної комісії, Геннадій Григорович Зубко, прошу проінформувати народних депутатів і особисто вас прошу детально зупинитися на оформленні бюлетеня і правилах його заповнення. Будь ласка.

 

16:24:18

ЗУБКО Г.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги! Відбулося засідання Лічильної комісії Верховної Ради. Із 20 членів Лічильної комісії на засіданні були присутні 15. Засідання комісії є повноважним. Лічильна комісія Верховної Ради України на своєму засіданні затвердила таку форму бюлетеня для таємного голосування.

Бюлетень виготовлений на білому папері в формі прямокутника з написом чорного кольору. Бюлетень для таємного голосування буде видаватися Лічильною комісією біля столів реєстрації тільки після пред'явлення посвідчення народного депутата.

Шановні народні депутати, звертаю вашу увагу. В бюлетені зазначено 5 кандидатів до Конституційного Суду. Якщо ви підтримуєте одну кандидатуру, то ви ставите позначку в одній клітинці, якщо двох – то в двох. Якщо ви не підтримуєте жодної кандидатури, будь ласка, не ставте позначок або перекресліть взагалі всі прізвища і киньте його в урну. (Шум у залі) Якщо всі п'ять, всі п'ять позначок ставимо. Повірте, будь ласка,  дуже багато помилок. Дуже багато депутатів потім звертаються, що хочуть написати заяви, тому що кинули пустий бюлетень або взагалі поставили інші зайві позначки.

Ми спеціально забрали з цього списку "Не підтримую жодного кандидата". Якщо хтось не підтримує жодного кандидата, хай кидає пустий бюлетень в урну, і це буде його позиція.

Згідно 39 статті Регламенту Верховної Ради України голосування проводиться в кабіні для таємного голосування шляхом проставляння в бюлетені позначок, що засвідчують волевиявлення народного депутата. Після цього бюлетень опускається в скриньки, які будуть встановлені в кулуарах другого поверху біля столів реєстрації народних депутатів  України.

В бюлетень для таємного голосування внесені п'ять прізвищ кандидатів на суддів Конституційного Суду. Це Мельник Микола Іванович, Сас Сергій Володимирович, Сліденко Ігор Дмитрович, Стретович Володимир Миколайович, Шевчук Станіслав Володимирович.

Отримання бюлетенів народними депутатами України,  таємне голосування буде відбуватися – увага! дуже прошу! –  в 16.45-17.45 в кулуарах другого поверху біля столів реєстрації народних депутатів України.

Звертаюсь до головуючого. Будь ласка,  давайте проголосуємо про продовження сьогоднішнього засідання до закінчення підведення підсумків голосування з приводу висування кандидатів Конституційного Суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, спочатку давайте ми затвердимо протокол Лічильної комісії і бюлетень, який запропонований Лічильною комісією. Я прошу, шановні колеги, підготуватися до голосування і підтримати пропозицію Лічильної комісії щодо затвердження протоколу і бюлетеню. Будь ласка.

 

16:27:36

За-233

Рішення прийнято.

Ми затвердили з вами бюлетень. І я прошу, шановні колеги, до всіх звертаюсь, підтримати пропозицію голови Лічильної комісії, що ми продовжуємо сьогоднішню роботу до завершення цього питання, до обрання суддів Конституційного Суду. Прошу підтримати цю пропозицію і проголосувати.

Прошу голосувати. Включіть систему "Рада". Прошу голосувати.

 

16:28:13

За-239

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Ви заслухали доповідь голови Лічильної комісії. Я ще раз акцентую вашу увагу, що голосування проводиться традиційно в кулуарах Верховної Ради. В бюлетені є 5 прізвищ кандидатів на посаду судді Конституційного Суду. Коли ви підтримуєте всіх 5 кандидатів, проти кожного ставите відмітку – плюс, пташка,  –  немає значення.

Коли ви не підтримуєте кандидатів, ви ніяких позначок не ставите. Зрозуміла позиція? Тут уже помилку зробити дуже важко. Шановні колеги, підтримуємо – ставимо позначки плюс, не підтримуємо – нічого не ставимо. Зрозуміло?

По голосуванню. В 16.45, тобто за 15 хвилин ми розпочинаємо процес голосування. І зараз уже можна піти, може, Лічильна комісія і раніше підготується до початку голосування. І в 17.45 ми завершуємо голосування, так, голово Лічильної комісії? І Лічильна комісія підводить підсумки.

Я прошу, шановні колеги, зразу почати цей процес. Щоб потім не було заяв, що знову не встигли проголосувати. Давайте організуємось, надто відповідальна у нас сьогодні робота. Вся країна дивиться на Верховну Раду. Давайте будемо гідними українського народу, який довірив нам бути тут, в парламенті.

Оголошується перерва на голосування.

І ми збираємося з вами тут, в залі Верховної Ради, о 18 годині для підведення підсумків голосування. Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу сідати на свої робочі місця. Зараз ми дізнаємося, хто судді, кого підтримали народні депутати. Я прошу на трибуну голову Лічильної комісії Зубко Геннадія Григоровича для доповіді щодо результатів голосування.

 

18:17:19

ЗУБКО Г.Г.

Шановні колеги, шановний головуючий! До вашої угоди хочу зачитати протокол № 2А засідання Лічильної комісії Верховної Ради України від 13 березня 2014 року.

Присутні: голова Зубко, заступник голови Лічильної комісії Канівець, секретар Лічильної комісії Гордієнко, члени Лічильної комісії – Гелевей, Гінка, Демидко, Зарубінський, Зубчевський, Калюжний, Кужель, Купрейчик, Наконечний, Олійник, Павловський, Пінчук, Скубашевський, Стоян, Сухий, Чечетов, Чугунніков.

Слухали: про підсумки таємного голосування про призначення на посади членів Конституційного Суду України.

У бюлетень для таємного голосування про призначення на посади членів Конституційного Суду України були включені наступні кандидатури: Мельник Микола Іванович, Сас Сергій Володимирович, Сліденко Ігор Дмитрович, Стретович Володимир Миколайович, Шевчук Станіслав Володимирович.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: кількість народних депутатів України, повноваження яких визнані, - 447; кількість народних депутатів України, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 268; кількість народних депутатів України, які взяли участь у голосуванні, - 268; кількість бюлетенів, визнаних недійсними, - 0. Не підтримали жодного кандидата – 3.

Таким чином, наступні кандидати набрали наступну кількість голосів:

Мельник Микола Іванович – 245 - "за" (Оплески), 3 - проти;

Сас Сергій Володимирович – 257 -  "за" (Оплески), 3 - проти;

Сліденко Ігор Дмитрович – 239 - "за" (Оплески),  3 – проти;

Стретович Володимир Миколайович –  203 - "за", 3 – проти;

Шевчук Станіслав Володимирович – 244 - "за"  (Оплески ), 3 - проти. 

Відповідно до статей 85 та 148 Конституції України, статті 7 Закону України "Про Конституційний  Суд  України", глава VП та статті 208  Закону України "Про  Регламент Верховної Ради України" Лічильна комісія вирішила:

Вважати  призначеними на посади членів Конституційного Суду України Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря  Дмитровича, Шевчука Станіслава Володимировича.

Підписи: голова Лічильної комісії – Зубко, заступник – Канівець, секретар – Гордієнко;

Гелевей, Гінка, Зарубінський, Зубчевський, Кужель,  Купрейчик, Наконечний, Павловський,  Стоян, Сухий, Чугунніков.

Дякую заувагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні народні депутати! Відповідно  до статті 42 Регламенту Верховної Ради України на підставі доповіді Лічильної комісії оголошую про призначення на посади суддів Конституційного Суду України:  Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря  Дмитровича та Шевчука Станіслава Володимировича.  (Оплески)

 Шановні колеги! У нас присутній в залі виконуючий обов'язки Прем’єр-міністра, перший віце-прем’єр-міністр Ярема. У нас присутній в залі виконуючий обов'язки і Президента України і Голова Верховного Суду України.

Сьогодні 13 березня 2014 року відповідно до статті 85, 148 Конституції України Верховна Рада України призначила таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів суддів Конституційного Суду:

Мельника Миколу Івановича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря  Дмитровича, Шевчука Станіслава Володимировича.

Шановні народні депутати! Згідно з частиною першою статті 217 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та статтею 17 Закону України "Про Конституційний Суд України" суддя Конституційного Суду при вступі на посаду складає присягу на засіданні Верховної Ради України.

Перед тим, як запросити наших шановних суддів Конституційного Суду для складання присяги, я прошу сісти на свої місця, нам треба визначитись ще з одного питання.

Відповідно до вимог законодавства, Сас Сергій Володимирович написав заяву: "Прошу достроково припинити мої повноваження як народного депутата України на підставі пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України, у зв'язку з призначенням мене на посаду судді Конституційного Суду".

Шановні колеги, нема заперечень, щоб проголосувати це рішення? Нема.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково, обов'язково, шановні колеги.

Я прошу, шановні колеги, підтримати це рішення щодо дострокового позбавлення, припинення повноважень Сергія Володимировича Саса як народного депутата.

Прошу включити систему "Рада" і проголосувати.

 

18:23:19

За-227

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати! Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Мельник Микола Іванович.

 

МЕЛЬНИК М.І.

Я, Мельник Микола Іванович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

Я усвідомлюю велику відповідальність. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складення присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду Сас Сергій Володимирович. (Оплески)

 

САС С.В.

Дякую. Я, Сас Сергій Володимирович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складення присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Сліденко Ігор Дмитрович.

 

СЛІДЕНКО І.Д.

Я, Сліденко Ігор Дмитрович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, Забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

Дякую за довіру. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для складення присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Шевчук Станіслав Володимирович.

 

ШЕВЧУК С.В. Я, Шевчук Станіслав Володимирович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

Дякую за підтримку. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дуже сподіваюсь, що саме після сьогоднішнього обрання нових суддів Конституційного Суду відбудеться відновлення довіри і авторитету цього дуже важливого державного органу.

Шановні народні депутати, давайте привітаємо новообраних суддів і побажаємо їм гідно виконувати свій обов'язок. (Оплески)

Шановні колеги, ми сьогодні виконали важливі завдання і ми продовжимо працювати, шановні народні депутати, завтра о 10-й годині. Більше того, я буду пропонувати Верховній Раді, щоб ми з вами зібрались і в понеділок, зважаючи на ситуацію, яка є в Україні. Тому ми завершуємо сьогоднішнє вечірнє засідання.

Верховна Рада продовжить свою роботу завтра о 10-й годині.

До побачення.