ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 листопада 2013 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені, гості Верховної Ради України! Прошу депутатів підготуватися для реєстрації.

Прошу увімкніть систему "Рада".

10:01:37

У залі зареєструвалися картками 367 народних депутатів. Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Калюжного Віталія Анатолійовича і Кацуби Сергія Володимировича. Давайте поздоровимо наших іменинників і побажаємо успіхів! (Оплески)

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту в середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів. У депутатів є можливість виступити з внесенням пропозицій, оголошеннями заяв, повідомлень і таке інше. Тому прошу народних депутатів    записатися на виступи.  Записалися.

Слово для  виступу надається об'єднання  "Свобода", народний депутат Ігор Мірошниченко, розкаже, як він вчора болів на футболі. Прошу вас.

 

10:03:49

МІРОШНИЧЕНКО І.М.

Ви хочете, щоб ми про це поговорили? Я не буду казати, які забобони у футболістів, і хто заходить у роздягальні перед важливим матчем. На жаль, це сталося і ми програли. Але життя продовжується і у нас є багато інших проблем, товариство. І одна з них – це  назрівання екологічної катастрофи, чергової екологічної катастрофи, яка через жадібність мужновладців може повторити другий Чорнобиль. І я попрошу звернути на це увагу   не лише народних депутатів, а всіх громадян України.

Мова йде про селище міського типу  Київської області  Іванків, у якому голова Київської обласної держадміністрації Анатолій Присяжнюк, намагаючись освоїти кошти Європейського банку реконструкції та розвитку,  збирається побудувати теплоелектростанцію,  ТЕС на біологічному паливі, а простіше кажучи, на деревині із чорнобильського лісу. Громада Іванкова уже не один місяць воює із селищною радою, воює із обласною адміністрацією аби не допустити такого будівництва, але поки що громаду Іванкова не чують. І сьогодні Україна опинилася перед загрозою екологічної катастрофи.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про правовий режим території, що  зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" будівництво нових, розширення діючих підприємств, безпосередньо не пов’язаних із забезпеченням радіоекологічного соціального захисту населення,  а також умов із… його життя та праці в зоні гарантованого добровільного відселення, забороняється.

Проте, Іванківська селищна рада, на дивлячись на це ухвалила рішення ще у 2011 році і надала дозвіл на розробку детального плану  території будівництва електростанції, а також рішенням 24 листопада 2011 року затверджує містобудівну документацію. І саме це суперечить Закону України "Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки теплова електростанція не є підприємством, що забезпечує радіоекологічний захист населення.

Я хочу сказати, що попри всі звіти і попри великі підозри про те, що це буде справді екологічна катастрофа і радіоактивні речовини будуть рознесені по всій території Київської області, Іванківська селищна рада продовжує посилено наполягати на будівництві ТЕС.

Я розумію, що в такий спосіб, можливо, голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк намагається викурити не лише українців з території Київської області, а, можливо, і Президента Януковича, який знаходиться у Межигір'ї, у безпосередній близькості до Іванківської ТЕС. Але ми його хочемо заспокоїти: не треба у такий спосіб викурювати Януковича з Міжгір'я, бо ми його в інший спосіб "викуримо" максимум до 2015 року, а українську територію чистою маємо зберегти для майбутніх поколінь. Слава….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Партія регіонів, народний депутат  Ничипоренко. Прошу, народний депутат Олег Царьов.

 

10:07:14

ЦАРЬОВ О.А.

Уважаемые коллеги, уважаемый Владимир Васильевич! Ко мне как к народному депутату Украины обратились активисты общественной организации "Воля", которые предоставили убедительные свидетельства того, что на территории нашего государства при поддержке и при непосредственном участии Посольства Соединенных Штатов Америки осуществляется проект "Техкомп", в рамках которого ведется подготовка к разжиганию гражданской войны на Украине. Проект "Техкомп" направлен на подготовку специалистов по информационным и дискредитации государственных институтов современных медиа, потенциальных революционеров для организации протестных действий, свержения государственного режима. Проект находится под патронатом и кураторством Посла  Соединенных Штатов в Украине Джеффри Пайетта. Пообщавшись с активистами организации "Воля", я выяснил, что некоторым из них под видом специалистов по ІТ-технологиям удалось попасть на мероприятия, которые проходили в "Техкомпе". К их удивлению под видом обучения особенностям использования современных медиа американские инструкторы рассказывали об использовании социальных сетей и Интернет-технологий для целенаправленного влияния на общественное мнение, активизацию протестного потенциала с целью организации силовых акций на территории  Украины, радикализации борьбы за власть. В качестве примеров американские инструкторы проводили примеры использования социальных сетей для организации и управления уличными акциями в Египте, Тунисе, Ливии. Выпускники "Техкомпа" сейчас активно проводят свои семинары по территории Украины. Всего было проведено пять мероприятий, обучено около 300 человек, которые сегодня работают по всей Украине. Последняя  конференция "Техкомп" состоялась 14-15 ноября в Киеве прямо на территории посольства Соединенных Штатов Америки.

Вы мне скажите, где еще в какой стране мира неправительственная организация будет работать и проводить свои мероприятия прямо на территории посольства Соединенных Штатов? Это неуважение к государству Украины, к народу Украины.

Я обращаюсь в правоохранительные органы Украины с таким вопросом: не нарушают ли представители посольства США, которые организуют конференции "Техкомп" и предоставляют для их  проведения дипломатические пред….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.  Говорите.

 

ЦАРЬОВ О.А.  … Декларация ООН от 21 декабря 1965 года о недопустимости вмешательства во внутренние дела государства, о защите их независимости и суверенитета, в частности статьи 1, 2 и 5.

Я прошу считать мое обращение официальным запросом и провести расследование по вышеуказанным данным. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мартиняк, прошу.

 

10:11:04

МАРТИНЯК С.В.

Сергій Мартиняк, 20 виборчий округ. Прошу передати слово Литвину Володимиру Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Володимир Михайлович Литвин.

 

10:11:23

ЛИТВИН В.М.

Шановний Володимир Васильович, шановні колеги, я аналізую проект розкладу засідань Верховної Ради України, дивлюся на ці "метелики", і у мене складається враження, рівно як і у депутатів позафракційних, мажоритарників, що у нас виборці інші, ніж ті проблеми, які відображені в розкладі засідань. Людей, скажімо, на окрузі, який я представляю, непокоїть насамперед безгрошів'я, безробіття і страх, страх і безнадія. Страх захворіти, оскільки, коли людина захворіла, отримуємо відповіді на депутатські звернення: "Все буде зроблено добре, в межах бюджетних призначень". Ми всі знаємо, які бюджетні призначення. Скажімо, у мене округ чорнобильський. Найбільше людей звертається сьогодні з проблемами онкохвороб, катаракта – це, мабуть, дає знати Чорнобильська катастрофа, - і необхідність заміни суглобів. І коли я отримав відповідь на звернення депутатське щодо заміни суглоба – про те, що людину поставили на чергу в області 797-ю, - я почав вивчати це питання. Виявляється, в рік у нас робиться 9 тисяч оперативних втручань, тоді коли потрібно їх зробити не менше 70 тисяч.

Що для цього потрібно? Міністерство охорони здоров'я каже: для цього потрібно на наступний рік 161 мільйон, на 15-й рік – 176  мільйонів і на 16-й рік – 186 мільйонів.

Я прошу, звертаюся до вас, давайте дамо завдання уряду передбачити ці кошти в Державному бюджеті цільовим призначенням. Оскільки всі ми торохтимо з вами, а це торохтіння переходить у базікання про європейський вибір і виходить так, що ми в Європу з вами, шановні колеги, будемо рухатися  на "мерседесах", в кращому випадку на "тойотах", а люди – на інвалідських візках, бо бідні повинні платити двічі. Операцію не роблять на колінному або на курчиному суглобі. Спочатку милиці, після того інвалідський візок, і платимо двічі.

Я прошу вважати цей виступ депутатським запитом. Але, Володимир Васильович, не так як у нас робиться з депутатськими запитами. Депутатські запити йдуть, на них  відповідь абсолютно формальна. І Верховна Рада повинна була б один раз послухати одного з міністрів і поставити його на місце з приводу того, як треба ставитися до депутатських звернень. На превеликий жаль, ми деградуємо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина", народний депутат Микола Томенко. Прошу. 

 

10:14:31

ТОМЕНКО М.В.

Шановні друзі! Невеселі часи настали для України. Я маю на увазі не футбол і не євроінтеграцію. Я маю на увазі свободу слова.

За останні кілька місяців ми до тривожних симптомів, які мали місце  протягом останніх місяців, додали нові  неприємні речі, про які я мушу сказати.  Крім традиційний фінансових і медіа-холдингів, які практично поділили весь телевізійний  простір України, додалася подальша монополізація друкованих засобів масової інформації, радіо і Інтернет-ресурсів. Так звана група Курченка, якого ще називають представником сім'ї Януковича, сьогодні кожний день… ні день не проходить, щоб не скупити якийсь Інтернет-ресурс. І це, друзі, небезпека, коли всі медіа і тим більше Інтернет-ресурс буде  знаходитися в руках або однієї людини, або одніє політичної групи.

І як наслідок такої монополізації – масовість звільнення журналістів. Оскільки стандарти редакційної політики не відповідають тим, в яких вони працювали. Це звільнення журналістів в "Форбсі", це звільнення журналістів "Кореспонденті". Зайдіть сьогодні на сайт, "Кореспондент" – один з самих популярних в Україні, там блоки вже зняли. Тому що багато блогерів пишуть те, що відбувається в країні і не треба, щоб там це читали.

Я абсолютно переконаний і ми на комітеті з цього будемо вести дискусію, що подальша монополізація є небезпечною. Вона не характеризує принципи демократії і може призвести до ситуації, що у нас все телебачення, радіо, газети, Інтернет будуть говорити одним голосом.

Ви подивіться, скільки у нас збільшилось політичної джинси. У нас проплачені матеріали на телебачення, на радіо, в газетах. Відкрийте сьогодні газети. Там же не пишуть: "На правах реклами". А ми розуміємо, що ці шпальти проплачені. Конкретні політичні діячі, які розповідають, як покращується життя.

Я, до речі, здивувався, що вчора на павах реклами я в одній газеті прочитав, що комуністи вимагають негайної відставки Азарова. Ну, це приємна новина. І я думаю, що ми підтримаємо як опозиція, давайте сьогодні поставимо питання. І щоб привести у відповідності матеріал в газеті, який розміщений за гроші, ми голосуванням бахнем, – і відправимо у відставку. Щоб це відповідало, те, що за гроші розміщається, відповідало тому, що ми робимо.

І останній неприємний симптом пов'язаний з тим, що, ви знаєте, наші колеги з Партії регіонів бояться, що постійно тупі, важкі предмети падають їм на голову. Мої колеги тут хотіли каски купити. Я думаю, що це, ну, не дуже чемно. Тому ми, фракція "Батьківщина", виступаємо з ініціативою помінятися місцями з Партією регіонів. Ми не боїмося важких, тупих предметів. Ми будемо сидіти під журналістами і дамо можливість їм нормально працювати.

Бо якщо ще від депутатів закритися стіною чи склом, то тоді треба завершувати з демократією в Україні. Тому я сподіваюсь, що свобода слова не закінчиться в Україні. Ми її підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Компартії України, народний депутат Алексєєв. Прошу.

 

10:17:53

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановні співгромадяни, шановні колеги! Компартія України завжди наполягала на тому, що саме народ, а не окремі можновладці і олігархи, повинен вирішувати найгостріші проблеми життя країни. І конституційний інструментом для цього є Всеукраїнський референдум. Це прямо випливає з 5 статті Конституції, де чітко вказано, що єдиним джерелом влади є народ. А стаття 69 визначає, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та (увага!) інші форми безпосередньої демократії.

Вибір вектора зовнішньоекономічної інтеграції, на наше переконання, і є тим питанням, яке має вирішуватися тільки через пряме волевиявлення народу. Саме тому Компартія ініціювала проведення Всеукраїнського референдуму, аби спитати у людей, з ким, коли, на яких засадах і в які союзи Україна  має об'єднуватися.

Нагадаю, що за активної підтримки наших громадян у вересні-жовтні 2013 року в різних областях України відбулися 19 зборів громадян, на яких і з дотриманням усіх процесуальних норм були прийняті рішення щодо утворення ініціативної групи по збору підписів з оголошення референдуму. На жаль, окружний адміністративний суд Києва, виконуючи вказівки згори, прийняв завідомо неправомірне рішення. А ЦВК, виконуючи незаконне рішення суду, відмовилося реєструвати ініціативну групу по збору підписів з оголошення Всеукраїнського референдуму.

Відверта заангажованість, з правової точки зору, нікчемне рішення суду і ЦВК не змогли стати на заваді справедливим вимогам і прагненню людей провести референдум, припинити міжкланові олігархічні розборки і політичні спекуляції навколо так званої євроінтеграції, припинити нарешті нагнітання русофобської істерії і євролакейства.

Тому і тут я особливо наголошую. Враховуючи брутальне порушення владою Конституції, законі України і норм міжнародного права, Компартія, керуючись 69 статтею Конституції, а конституційні норми – це норми прямої дії, прийняла рішення задіяти інші форми безпосередньої демократії. І було вирішено, що створена громадянами України ініціативна група, маючи всі законні підстави, розпочинає збір підписів.

Станом на сьогодні при необхідних 3 мільйонах підписів зібрано вже понад 3,5 мільйона на підтримку референдуму. Так, зокрема, у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській областях зібрано відповідно 370 тисяч 646, 390 тисяч 013, 276 тисяч 641 і 321 тисяча 820 підписів. Навіть в західних областях на підтримку ініціативи комуністів люди віддали понад 150 тисяч підписів. Це научно доводить, що народ сьогодні розуміє свою долю і долю майбутніх поколінь треба визначити особисто, а не залишати на відкуп олігархічної влади.

Сьогодні в прес-центрі Компартії України відбудеться прес-конференція лідера партії Петра Симоненка з цього питання. І після додаткового юридичного обґрунтування і у відповідності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

АЛЕКСЄЄВ І.В. … з 69 статтею Конституції підписи, підписні листи будуть направлені до ЦВК і на адресу Президента України.

Народ своє слово сказав Всеукраїнському референдуму бути, а от, що скаже Президент, чи почує він думку народу невдовзі побачимо. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Компартії України, народний депутат Михайленко.

 

10:21:37

МИХАЙЛЕНКО О.Д.

Шановні колеги, виборці, 15 листопада цього року на будівлі Херсонського обкому Компартії України в декількох райцентрах Херсонщини з'явилися написи і плакати, що ображають КПУ, загрозливі розправою змісту. Вважаю своїм обов'язком заявити наступне: "Більше 20 років наша партія перебуває в опозиції. Наші лідери мають чітку і ясну для народу позицію. Компартія України має багату історію, сталі традиції, величезний досвід роботи. Сенс нашої боротьби з антинародним режимом полягає у відкритості та активності наших дій з за рогу, таємно, із закритим обличчям комуністи Херсонщини та України діяти не збираються. Спланова акція проти КПУ не змусить нас звернути з обраного шляху. Відверті погрози розправи на адресу лідера Херсонщини, безкомпромісної, незламної Катерини Самойлик нас ще більше згуртують. Якщо діяльність Компартії викликає ненависть і тривогу окремих громадян і тих, хто знаходиться при владі, і тих, хто марширує зі свастикою – значить ми на правильному шляху і свою боротьбу за права людей тільки активізуємо.

Попри все ми завершили збір підписів за проведення референдуму, що викликає обурення тих, хто тягне нас в Євросоюз. Впевнені, тільки народ має визначати зовнішньоекономічний курс розвитку нашої країни. У Херсоні склалася непроста ситуація. Ми активно виступили проти корупції, яка розквітла у міськраді, очолюваній представником Партії регіонів Бережною. Шляхом підміни рішення міськради рідному брату Бережної Бебку передана в оренду земля в межах міста замість 5 років на 10 років, виділено фешенебельне приміщення для бізнесу дочці Інні на вулиці Перекопській 21. А хіба не блюзнірство, що В.О.  будує свій особняк через підставну особу на стадіоні в селі Зеленівка.

Партія регіонів, Президент оголосив війну корупції. Що ж ви пригріли корупціонерку? Володимир Васильович, херсонці кажуть, що й ви служите парасолькою пані Бережній. Замість того, щоб відмовитися від корупційних схем, мадам В.О. надсилає листи Службі безпеки, міліції, прокуратурі про те, що Михайленко, Самойлик, Тарановський, Ткаченко, Куценко загрожують її життю і просить захистити її.

Ганьба таким представникам Партії регіонів! Вимагаю на дані факти відреагувати правоохоронним органам держави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Ігор Швайка. Прошу.

 

10:24:55

ШВАЙКА І.О.

Ігор Швайка, депутатська фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Колеги, дорогі громадяни України, Конституція передбачає, що кожен має право на працю. Партія регіонів це право на працю активно заперечує. Чугуївський авіаремонтний завод за 2 минулих роки виконав замовлень для Міністерства оборони і уже напрацював в борг  на 15 мільйонів гривень. Декілька місяців мої депутатські запити і звернення до Міністерства оборони одержать адекватну відповідь. Ми поклали платіжку в казначейство, але вона заборгованість обліковується на рівні 15 мільйонів гривень. Висновок дуже простий: Партія регіонів заперечує право на працю і на одержання адекватної винагороди.

На цей час розрахунок з Чугуївським авіаремонтним заводом і понад 300 працівників, які вже рік, вдумайтеся в цю цифру, майже рік мають одногодинний робочий тиждень, не одержують жодної заробітної плати за уже виконані роботи.

Друге.  Конституція передбачає, що кожен  має право на житло, яке включає в себе, в тому числі питання придбати житло. В Луганську через Фонд молодіжного житлового кредитування люди проплатили своє житло. Але Партія регіонів активно заперечує перерахування цих коштів із 15,5 мільйонів гривень, на цей час  перераховано тільки 3,5. Люди восьмий рік залишаються без свого житла. Мінрегіонбуд рапортує, що він змінив направлення використання бюджетних коштів, але казначейство чомусь випадково знову не перерахувало.

Товариство, я навів лише два приклади, які можна продовжувати і кожен із нас знає десятки і сотні таких прикладів. Згадайте, скільки в цій сесійній залі ми мали звернень і запитів щодо казначейського виконання бюджету, щодо діяльності Державного казначейства України, щодо діяльності Міністерства фінансів України.

Давайте поставимо питання, якщо парламент не може від цього уряду одержати відповіді на запитання: коли буде належним чином забезпечено перерахування бюджетних коштів? Що можуть зробити громадяни, яких просто ні в що ставить Партія регіонів, їхній Прем'єр-міністр Партії регіонів і Президент Партії регіонів.

Ці приклади можна наводити безкінечно. Це і перерахування місцевим бюджетам, це і перерахування грошової допомоги сім'ям з дітьми, це і перерахування уже сумнозвісній категорії діти війни.

Тому на сьогоднішній день, Володимир Васильович, я би дуже просив, щоби ми могли сформулювати чітке питання міністру фінансів  і Прем'єр-міністру, в ході "години запитань до Уряду", який у нас реальний борг Державного казначейства, яка у нас реальна ситуація з дефіцитом і коли будуть виконуватися соціальні програми, і коли будуть нормально працювати всі ланки бюджетної системи? Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція Компартії України, народний депутат Шугало.

 

10:28:13

ШУГАЛО Р.В.

Роман Шугало, фракція Комуністичної партії України.

Шановний головуючий, громадяни України! З 1998 року в Україні діє Програма підтримки індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім". За цей час було надано кредитів під 3 відсотки річних 87 тисяч сільських сімей на суму 992 мільйони гривень. Завдяки цьому введено в дію більше одного мільйона найдешевшого житла і газифіковано 69 тисяч сільських садиб. Підтримка програми фінансування з державного бюджету має великий стимулюючий ефект для залучення інвестицій у розвиток сільських територій. Так, на гривню кредитних коштів держав бюджету спрямовується ще приблизно 1,5-2 гривні за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансування та коштів населення. При цьому обсяги введення в дію основних фондів перевищують в 2, в 3 рази суму наданих кредитів. Повернення забудовниками кредитних коштів становить 98 відсотків із затверджених графіків. Однак, забезпечення кредитними коштами сільських забудовників становить лише 17 відсотків. Та незважаючи на велику популярність серед сільського населення Програми "Власний дім" не розвивається належним чином. Бо з загального фонду державного бюджету впродовж 2010-2012 років кошти на пільгове кредитування взагалі не виділялись, хоча Державної цільової програмою розвитку українського села період до 2015 року, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 року, передбачено фінансування програми із загального фонду державного бюджету щорічно в обсязі 117 мільйонів гривень. З них – 70 мільйонів загального і 47 мільйонів спеціального фондів. В поточному році держбюджетом передбачено лише 47 мільйонів гривень спеціального фонду, тобто тільки від повернення кредитів забудовниками, що призводить до поступового згортання цієї програми.

 З метою вирішення цього питання моїми колегами по фракції Компартії України Гордієнком, Калетником та Гончаровим      зареєстровано проект Постанови Верховної Ради України по  врахуванню  при підготовці пропозицій щодо змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" видатків на пільгове кредитування сільських забудовників, які пропонуються  доручити Кабінету Міністрів України передбачити додаткові видатки для  надання кредитів за бюджетною програмою "Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво та придбання житла" в обсязі 68,8 мільйонів гривень за рахунок загального фонду Державного бюджету України.

Ми наполягаємо на одному:  виконанні  урядом своєї ж раніше прийнятої цільової програми "Розвитку українського села до  2015 року".  

Ми вимагаємо допомогти сільським забудовникам в будівництві житла, спорудженні інженерних мереж, в розвитку підсобного господарства, якраз на це і потрібні ці кредитні кошти. Селяни живуть надією, що  їхня проблема Верховною Радою України та урядом буде  вирішена в цьому році. Прошу мій виступ вважати депутатським запитом до Голови Верховної Ради та  Прем’єр-міністра України щодо прискорення розгляду цієї постанови у Верховній Раді та вирішення урядом цього питання по суті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Компартії України, народний депутат Бабич.

 

10:31:27

БАБИЧ В.В.

Прошу слово…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гончаров виступає. Прошу.

 

10:31:46

ГОНЧАРОВ С.В.

Шановні виборці! Фракція Компартії України в черговий  раз заявляє, що Україна опинилась на межі критичного  падіння промислового виробництва, яка складає майже 5,6 відсотків, а в хімічній – 19,7, машинобудуванні – 16,2, металургійній – 5,2, харчовій – 12,8.

Гра в євроінтеграцію приводить до того, що зупиняють свою  роботу сотні підприємств, які на своїх територіях були бюджетно-утворюючими. Це насамперед: Северо-Донецький і Черкаський "Азоти", Горловський концерн "Стирол", нафтопереробні заводи, пішли на  скорочення штатів Стахановський та Крюковський вагонобудівні заводи.  На Луганщині продовжують канадські інвестори закривати шахти. Казна в  державі порожніє, бюджетну сферу свідомо заганяють в борги, зростає приховане безробіття. Все це призводить до того, що місяцями затримується заробітна плата, соціальні виплати. Мільйони людей на межі жебрацтва, кожний десятий за межею бідності. Падає обсяг капітальних інвестицій.

Проте, ні влада, ні так звана опозиція не мають наміру займатися роз’ясненням цих проблем, приймати необхідні закони. А все тому, що    всіх їх хвилює тільки одна проблема – євроінтеграція за любу ціну. Місія Кокса-Кваснєвського та звільнення ще одного олігарха для них набагато важливіша, ніж турбота за громадян України, вирішення проблем житлово-комунального господарства, медичних, пенсійних та соціальних питань.

Але погляньте на лідерів опозиції: вони на все здатні, аби Юля їм не заважала йти самостійно на вибори. Один так рвонув до трибуни, щоб раніше за других заявити про свій вибір іти у Президенти, другий кожен тиждень як дід Щукарь змінює футболки, на всяк випадок, підстрахуватися, ну, а третій спить і бачить, що влада допоможе йому у другий тур вийти. Для них це – головне. Та ще захмарні дослідження куплених технологів.

Але народ все це бачить. Громадяни України підтримали ідею Компартії про проведення референдуму. На сьогодні більше, як три мільйони підписів про проведення зібрано за проведення референдуму, щоб ділки… Народ України визначив, з ким бути.

І на останнє, я хотів би сказати, привернути увагу на той факт, що у  обсяг тіньового сектору нашої економіки становить майже  350 мільярдів гривень. З них, за оцінками фіскальних органів, 170 мільярдів – виплата зарплат у конвертах. Ціна  таких виплат – Дербюджет щорічно втрачає мільйони і мільярди несплачених податків, недоотримує пенсійний фонд та місцеві бюджети. Шляхи легалізації зарплат у конвертах є, але ні при одні владі не вдалося вирішити цю проблему.

Фракція Компартії розробила табло, внесено 145 законопроектів, направлених на преодоління кризових явищ. Ми відстоювали і будемо відстоювати інтереси наших громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо голосувати, конечно.

Час вичерпано для виступів. Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питань першого читання. Ми не виконали повністю домовленості, які були вчора у нас серед фракцій про прийняття постанов по ювілейним датам. То я прошу, надам слово – дві хвилини керівнику комітету, народному депутату Яворівському. Я прошу пройти сюда. І після цього ми розглянемо останні постанови, які осталися нерозглянутими.

Прошу, Володимир Олександрович Яворівський.

 

10:35:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні народні депутати, шановні наші виборці!  Звичайно, ми повинні сьогодні знайти якийсь вихід із того клінчу, який вчора стався довкола міста Севастополя. Це місто особливе, воно має особливий, звичайно статус. Довкола нього дуже багато політичних різних завихрень. Через те я хочу доповісти, що на комітеті ми автору цієї постанови чітко тоді сказали: не можна писати "з моменту заснування", я наголошую. Оскільки склалася певна традиція у Севастополі і нам сьогодні не проголосувати за це, це знову ж таки, ще раз кажу, зайти в клінч. Яка є пропозиція? Якщо ми залишимо, що Севастополю 230 років, виникає відразу питання: а де хрестили Володимира, який потім хрестив нас з вами і майбутню державу і тодішню Київську Русь? На голому місті, нічого там не було, да? Тобто абсолютний нонсенс.

Через те я пропоную вийти з ситуації в такий спосіб: зняти з постанови слово "заснування", а просто зробити 230-річчя Севастополя, раз. І, Володимир Васильович, я прошу, ми мамо право зробити протокольне доручення для Комітету з питань культури і духовності – звернутися до Інституту історії і, врешті-решт, ми, маючи свою державу, ми маємо право знати вік цього міста, хай нам історики дадуть вичерпну, повну, глибоку відповідь, що це був Херсонес і тому подібне, але це їхня справа. І після цього ми цю істину поставимо на місце.

Через те, я пропоную, знявши слово "заснування", проголосувати, бо інакше ми заблокуємо всю решта. Але давайте, якщо ми домовляємося, давайте чесно домовлятися на цьому березі. Ми голосуємо всі за всі постанови, так як ми вчора домовилися і тоді ми вийдемо із цієї складної  ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви почули думку керівника комітету, що нам треба проголосувати за всі постанови, які зареєстровані, так, як воно є.

Я прошу по одній хвилині від фракцій виступити. Прошу, Розенко, хвилину. І всім по хвилині я надам.

 

10:38:03

РОЗЕНКО П.В.

Павло Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка". Володимир Васильович, ми повністю підтримуємо такий порядок розгляду питань. У нас дуже багато сьогодні важливих питань на порядку денному. Тому, так як ми вчора йшли по постановах без обговорення, ми в середі фракції вже все обговорили, по всіх постановах маємо свою точку зору. І тому без обговорення давайте проголосуємо. І будемо переходити до тих питань, на які, власне, до нас розраховує наше суспільство і чекає від нас український народ. Давайте рухатися далі в швидкому темпі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку. Фракція "УДАР" підтримала виступ Яворівського.

Прошу, від фракції Свобода", хвилина у вас. Ігор Швайка.

 

10:39:04

ШВАЙКА І.О.

Ігор Швайка, депутатська фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Товариство, давайте перестанемо перетворювати діяльність українського парламенту в категорію "домовилися – не домовилися". Є Регламент Верховної Ради, є закон. За проект Постанови про відзначення 230-річчя з дня заснування Севастополя Верховна Рада учора двічі проголосувала.

107 стаття каже: "Відхилений Радою законопроект не може бути внесений на будь-якій черговій або позачерговій сесії". Закрили тему. Севастополю, по-перше, не 230 років. Це раз. А, по-друге, Володимир Васильович, як Голова Верховної Ради, я звертаюся до вас як до Голови: забезпечуйте, будь ласка, сьогодні дотримання законів. Бо законність, і дотримання законів, і повага до них починається з цієї будівлі, з Верховної Ради, не з кулуарних домовленостей, не з фрази підтримки "УДАРу" на адресу "Батьківщини", не з внесення з голосу. Вона починається з дотримання законів, поваги до них.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

"Свобода" не підтримує домовленості, які були вчора.

Прошу, "Батьківщина". Народний депутат Джемілєв, хвилина. Прошу вас. Прошу.

 

10:40:57

ДЖЕМІЛЄВ М.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні народні депутати! Місто на території Кримського півострову, 230-річчя якого  пропонується визначити постановою, насправді засновано значно раніше – в 520 році до нашої ери. (Шум у залі) І було воно засновано греками-дорійцями під назвою "Херсонес таврікіус", що означає "півострів"  таврійський.

З часом греки-дорійці прийняли іслам і влилися до складу кримськотатарського народу. До захоплення в 1773 році Російською імперією це місто носило ім'я Якяр. Після завоювання Криму Росія перетворила це містечко на потужну військову базу під назвою "Севастополь". Але це не означає, що нам слід ігнорувати майже  2000-літню історію  цього міста.

З історією цього міста нерозривно пов'язана також історія  українського народу. Саме в….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ДЖЕМІЛЄВ М.  Саме в Херсонесі, а не в Севастополі пройшов обряд хрещення київський князь Володимир Великий. Російська, а згодом і радянська влада нищила історичні топоніми, перейменовуючи назви тисячі міст, містечок, селищ та сіл. Але, на жаль, повернення до автентичне назв населених пунктів в Криму так і не  почалась і дотепер. Проект цієї постанови цілком вкладається в російсько-радянську концепцію історії Криму, але суперечить історичній справедливості та елементарній логіці, демонструє зневагу до культурної спадщини інших етносів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. "Батьківщина" визначається.

Прошу, фракція комуністів, Адам Іванович Мартинюк. Прошу.

 

10:43:12

МАРТИНЮК А.І.

Шановні громадяни України! Я хотів би, щоб ви сьогодні зробили історичний висновок. "Свобода" виступає за розбазарювання українських земель. Бо "Свобода" виступає проти відзначення славної дати міста Севастополя. Я не гірше від вас знаю історію.

Ми повторюємо, що Севастополь був заснований на базі Херсонесу. Але Севастополь став Севастополем 230 років тому! Тому виходьте з цього. Я розумію політичні наслідки ваших рішень. Звичайно, ви по-своєму трактуєте історію.

Я нагадаю виборцям, нагадаю тим, хто цікавиться історією, вони все копають вглиб, вглиб і вглиб. Дійшли навіть до того, що була досить серйозно розглядалася версія, що Ісус Христос народився на Івано-Франківщині. Ось така ваша історія.

Я пропоную голосувати за Севастополь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте ще надамо слово народному депутату Колесніченко, фракція Партії регіонів. І будемо приймати рішення. Я буду ставити на голосування.

 

10:44:38

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые жители Украины! Уважаемые коллеги! Мы сегодня видим шабаш национализма и демонстрацию ненависти к славному городу-герою Севастополю. Это позволяет нам сделать вывод, что эта ненависть к истории нашего украинского государства. Если следовать логике этих хуторян, обозначает, что Крым не является составной частью Украины. Так мы до многого договоримся.

Город-герой Севастополь был основан указом императрицы Екатерины 230 лет назад. Милости от фашистов жителям Севастополя не нужны. Город-герой Севастополь жил, живет и будет жить.

Однако, если парламент не проголосует за эту славную дату, это обозначает, что парламент отказывается от украинского статуса города-героя Севастополя. И мы скажем спасибо сепаратистам, которые разбазаривают наши земли и уничтожают независимость нашего государства. 

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, розглянемо питання, і я дам "Свободі" хвилину для репліки. Розглянемо питання, і я дам вам хвилину для репліки.

Ставлю на голосування (прошу заспокоїтися), я дам хвилину для репліки фракції об'єднання "Свобода" після голосування.

Ставлю на голосування проект Постанови… Я прошу народних депутатів підготуватися усіх до голосування. Ставлю на голосування проект Постанови (№ 2230а) про відзначення 230-річчя заснування міста Севастополя для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

10:47:09

За-201

Проти – 37, утрималися – 3, не голосували – 119.

Рішення не прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 153,  "Батьківщина" – 14, "УДАР Віталія Кличка" – 1, "Свобода" – 0, Компартія – 27, позафракційні – 6.

Я хочу відмітити, що фракція "УДАР Віталія Кличка" всі до одного вчора піднімали питання, сьогодні піднімали питання, що проголосуєте в повному складі. Але ви не проголосували, домовленості порушені, більше постанов сьогодні розглядати ми не будемо.

Йдемо далі. Прошу, хвилину кому? Народному депутату Кайді для репліки і йдемо працювати далі.

 

10:48:20

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Знаєте, шановні депутати, шановні виборці, не сталіністам нам вказувати, хто розбазарює українські землі. Адже за часи правління сталіністів-комуністів Україна зменшилася в 1,6 рази. Десять мільйонів українців загинули від комуністичного терору під час Голодомору - 1932-1933 року! Вам стояти на колінах перед всім українським народом і за розбазарення земель, і за знищення тисяч церков, за знищення і вбивство тисяч священників, вам, стояти на колінах перед тими людьми, яких ви гнали в Другу Світову війну, перед тими людьми, які загинули в Афганістані, перед тими ненародженими українцями, які могли би плекати і розбудовувати Україну! На коліна, комуністи….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу, я прошу керівників фракцій висловитись по розгляду слідуючих постанов. Я прошу! Сейчас вирішимо, я ж іще раз кажу, я дам по хвилині кожній фракцій і сейчас все зробимо.

Прошу, фракція Компартії України, Адам Іванович Мартинюк.

 

10:50:01

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція Компартії України. Дякую, Володимир Васильович. 

Ось вам зразок того, як вони знають українську історію. Це вам треба стати перед Сталіном на коліна, бо він в 1939 році Західну Україну зробив українською (Шум у залі), бо в 1940 році Буковина стала українською, бо в 1944 і 1945 роках Закарпаття стали українськими.

Вивчайте матеріальну частину. Читайте підручники історії, а не Донцова, Шухевича, Бандеру і так далі, і тому подібне. Не біографії вбивць і катів вивчайте, а вивчайте справжню історію. І ставайте на коліна перед тими, хто залишив таку землю, включаючи 1954 рік Автономну Республіку Крим. Ось хто об'єднав Україну і ось хто зробив Україну в сучасних межах. А не те, про що ви балакаєте і тявкаєте. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу фракції висловитися по постановам слідуючим, тому що порушена домовленість. Як ви вирішите, так я і буду діяти. Прошу… Не кричіть, я ж чую. Ну, ми ж домовилися, що по хвилині виступлять всі фракції. Ну, чого ви кричите? Хто буде виступати? Прошу, народний депутат Ковальчук, хвилина. Прошу вас.

 

10:51:36

КОВАЛЬЧУК В.А.

Віталій Ковальчук, фракція партії "УДАР Віталія Кличка". Шановний Володимире Васильовичу, я звертаюся до вас особисто і хочу вас застерегти від того, що ви щойно ввели в оману і наших колег, і громадян України з приводу нашої позиції щодо проектів постанов.

Вчора ми чітко сказали про те, що ми пропонуємо поставити на розгляд ці питання без обговорення. Але ми ні слова не казали з приводу того, які постанови, проекти постанов ми будемо підтримувати, а які ні. Тому наша позиція незмінна. Ми пропонуємо всі постанови поставити на голосування. З приводу питання Севастополя прозвучала пропозиція фракції "Батьківщини", вона не була підтримана ні вами, ні вашими колегами з Партії регіонів, тому ми і не приймали участь  в голосуванні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся до Віталія Ковальчука, я хочу звернутися до вас. Щойно виступав депутат від вашої фракції і він попросив мене поставити без обговорення всі постанови, і ми підтримаємо. І вчора… Я буду тепер всі прізвища записувати, скільки людей після закінчення ваших підходили до мене і кажуть: давайте за Севастополь проголосуємо. Тому я прожив життя і в оману нікого не заводив. І не надо мене звинувачувати вашими репліками. Не надо. Я нічого не придумую і ніколи не придумую.

Я прошу, виступили дві фракції. Тепер "Батьківщина", хто виступає? Я прошу, Арсеній Петрович Яценюк, хвилина у вас.

 

10:53:36

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Володимир Васильович, я думаю, що зал би об'єднала постанова, якби ми зараз прийняли Постанову про відзначення ліквідації Комуністичної партії України і її очільників. (Оплески)

 А що стосується порядку денного, пане Голово, то є до вас прохання. Я дивлюся, що ми так крепко б'ємося за ювілейні дати, ми би так билися Закон про бюджет, ми так билися за європейську інтеграцію, ми би так билися за мінімальні заробітні платні.

Тому, пане Голово, давайте пройдемося по цих постановам. В принципі це церемоніальні постанови, більшість з яких буде підтримана. Але я хотів би, щоб увесь українських парламент виглядав доволі смішно при прийнятті постанов, які нічого не несуть для народу України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я за це вас і закликаю. Да. Я підтримую таку пропозицію.  Хвилина, "Свобода".

 

10:54:51

ШВАЙКА І.О.

Ігор Швайка, депутатська фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Колеги, шановний Голово, я і ще раз хотів зосередитися на виконанні  юридичних норм,  а саме: Закону України "Про Регламент". Постанови про відзначення пам’ятних дат в пленарний день середи перейшли з пленарного дня вівторка. Це є норма нашого Регламенту. Ми ухвалили і через порушення з боку вас, Володимир Васильович, втретє дали оцінку Постанові про відзначення начебто 230-ї річниці Севастополя. Що необхідно робити далі? відкривати закон і працювати по ньому. Є у нас порядок денний? Наступним стоїть 2053, 2063 і так далі по тексту. Ми будемо працювати по закону і будемо робити все, що парламент так працював. А тим, хто пропагує зараз тут сталінізм,я би хотів нагадати, що я к ваші попередники Сталіна викинули з Мавзолею, так і вас, кляті сталіністи, український народ викине і з українського політикуму, і з української історії. Слава Україні! (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, фракція Партії регіонів, Ганна Миколаївна Герман. Прошу.

 

10:56:07

ГЕРМАН Г.М.

Кожен в цьому залі і поза цим залом розуміє, що кинути зараз таке розкольницьке гасло в Севастополь, в Крим про те, що Верховна Рада не пошанувала це місто – це  зіграти на роль сепаратистам, які не раз підкидали Україні ідею від'єднання Криму. Такі речі можуть зробити або короткозорі політки, або платні провокатори.

Тому я хочу платним провокаторам нагадати слова львівського історика Ярослава Грицака, якого ви всі читаєте і знаєте. Так от, Ярослав Грицак  сказав: "Ленін створив, Сталін її об'єднав, а Янукович приведе її до Європи". (Шум у залі)  Хочете ви того чи не хочете, але воно є так. Тому…

А вам, Володимире Васильовичу, шановний наш, це добрий урок, як іти на угоди з фашистами.  (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, хвилина позафракційний, Ляшко.

    

10:57:25

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.  Шановні колеги українські депутати! Я собі зараз тільки уявляю, яка хвиля шабашу підніметься в Севастополі після того, коли провалила Верховна Рада відзначення 230-річчя міста українського Севастополя. Якщо ви розказуєте, що Крим  український, місто Севастополь  українське, то чому ми не відзначаємо роковини його заснування?  Це роблять тільки ті люди, які хочуть розколу України. Це роблять люди, які хочуть, щоб сьогодні на всіх московських каналах показували, що  Севастополь – город руськой слави. Це роблять ті люди, яким видно Колесніченко могорич виставив. От хто не голосує за відзначення роковин заснування Севастополя.

Я звертаюся до фракції "УДАР", де сидять українські патріоти, я звертаюся до фракції "Батьківщина", де, я так само сподіваюсь, сидять українські патріоти, я звертаюсь до позафракційних, я звертаюся до Партії регіонів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЛЯШКО О.В. … давайте повернемося, проголосуємо, відзначимо на державному  рівні річницю заснування українського міста Севастополь. Не розколюйте країну на рівному місці. В голові немає нічого повисихало...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так яка пропозиція є? Ставить на голосування? (Шум у залі) Не ставить на голосування?  (Шум у залі) Так, у нас тільки давай  репліки і більше нічого. Продовжуємо роботу. Продовжуємо роботу. Хватить  вже репліки, вона нікому не потрібна.

Розглядається проект Постанови (№2053) про відзначення 450-річчя міста Радивилів Рівненської області.

Ставлю на голосування для прийняття цієї постанови за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:00:12

За-143

Арсеній Петрович, не хватило вашого голосу.

"За" – 143, проти – 2, утрималися – 10, не голосувало – 233.

Рішення не прийнято.

По фракціях. Партія Регіонів – 4, "Батьківщина" – 61,  "УДАР Віталія Кличка" – 29, "Свобода" – 33, Компартія – 0, позафракційні – 16.

Ставлю на голосування проект Постанови (2963) про відзначення 150-річчя з дня народження отця-митрополита Василя Липківського – для прийняття за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:01:12

За-152

Проти – 1, утрималися – 9, не голосувало – 224.

Рішення не прийнято.

По фракціях. (Шум у залі) Оце я – Ігорю Швайко: я все ставлю.

Ідемо далі. Ставлю  на голосування проект Постанови (№ 2325а)  про відзначення 675-річчя князівського роду Острозьких –  для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:02:05

За-153

Проти – 0, утрималися – 9, не голосувало – 225.

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Ставиться на голосування проект Постанови (3384) про відзначення 70-річчя визволення міста Кривого Рогу від німецько-фашистських загарбників – для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:02:53

За-218

Проти – 1, утримались – 2, не голосували – 147. 

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Ставлю на голосування проект Постанови (3111) про відзначення 100-річчя з дня народження Євгена Березняка – для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:03:37

За-240

Проти – 39, утримались – 0, не голосували – 103.

Рішення прийнято.

По фракціях. Огласить?  Партія регіонів – 139, "Батьківщина" – 36, "УДАР Віталія Кличка" – 20, "Свобода" – 0, Компартія – 29, позафракційні – 16.

Ставлю на голосування проект Постанови (3430) про відзначення 70-річчя героїчної перемоги Червоної Армії у Корсунь-Шевченківській операції – для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:04:33

За-202

Проти – 0, утримались – 4, не голосували – 158. 

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Ставлю на голосування проект Постанови (№ 3435) про відзначення 70-річчя звільнення Червоною Армією міста Черкаси від німецько-фашистських загарбників –  для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:05:25

За-205

Проти – 0, утримались – 3, не голосували – 154.

Рішення не прийнято.                      

По фракціях. Партія регіонів – 141, "Батьківщина" – 23, "УДАР Віталія Кличка" – 0, "Свобода" – 0, Компартія – 28, позафракційні – 13.

Ставлю на голосування проект Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження Остапа Вишні для прийняття за основу і в цілому. Прошу голосувати. Номер 3370.

 

11:06:14

За-312

Остап Вишня об'єднав Верховну Раду України.

"За" – 312. Проти – 0. Утримались – 0. Не голосували – 76.

Рішення прийнято.

По фракціях. Всі голосували.

Що кричить Ірина Геращенко? Що ви кричали? Ввімкніть мікрофон.

 

11:06:38

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Я думаю, що… Кілька реплік хочеться сказати. По-перше, звернутися до позафракційного депутата, який палко закликав з трибуни підтримати голосування по Севастополю. Потрібно, шановний радикальний депутате, з себе починати, тому що ви за цю постанову не голосували.

А що стосується голосування комуністів за Остапа Вишню, то ми сподіваємося, що, можливо, це перший шлях на шляху вашого взагалі на колінах прощення перед українським народом за те, що ваш Сталін нашого героя українського  в концтабір, так само як і інших літераторів українських заслав.

Ганьба Комуністичній партії – послідовникам Сталіна, ката України!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та хватить вже репліки! Надоїли наші репліки!

Розглядається… Шановні народні депутати! Все! Заспокоїлись.  От формує Ігор Григорович порядок денний. Більше ці постанови ми вносити на розгляд Верховної Ради не будемо. Домовляємося? (Шум у залі) Домовляємося. 

Розглядається проект Закону про внесення змін… 2538 проект Закону про внесення  змін… (Шум у залі)

 Чого кричать? Зараз я подивлюсь.

Я вибачаюсь, продовжуємо. Ще є декілька постанов. Я прошу уваги народних депутатів!

Ставлю на голосування проект Постанови (3372) про відзначення 175-річчя з дня народження Павла Чубинського – для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:09:03

За-279

Проти – 0, утрималось – 0, не голосували – 111.

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 131, "Батьківщина" – 68, "УДАР Віталія Кличка" – 29, "Свобода" – 33, Компартія – 0, позафракційні – 18.

 Далі  йдемо. Ставлю на голосування проект Постанови (№3383) про відзначення 750-річчя князювання Данила І Романовича – для прийняття за основу і в цілому. Зняти голосування.

Я прошу, я прошу, послухаємо давайте. Це постанова народного депутата Порошенка. Прошу.

 

11:10:21

ПОРОШЕНКО П.О.

Дуже дякую, шановний Володимире Васильовичу. Шановні колеги! Я хотів би так само, як ми зараз демонстрували об'єднання залу навколо історичних постатей України, щоб зараз ми проголосували Постанову про відзначення 750-річчя Данила Галицького, першого українського короля, який об'єднав Україну і створив найбільшу на той час державу Європи.

Я наголошую, що авторами постанови є представники всіх фракцій. І на сьогоднішній день є, в 2014 році у нас буде можливість відсвяткувати річницю першого українського короля. Прохання всьому залу підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект Постанови (№3383) про відзначення 750-річчя князювання Данила І Романовича. Прошу народних депутатів голосувати, прошу голосувати.

 

11:11:35

За-149

Проти – 0, утрималось – 12, не голосувало – 224.

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Ставлю на голосування проект Закону №2538…

Я вибачаюсь. Ставлю на голосування проект Постанови (2366а)  про відзначення 100-річчя з дня народження академіка Академії наук  України Володимира Григоровича Сергєєва –  для прийняття за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

11:12:45

За-300

Проти – 0, утримались – 0, не голосували – 89.

Рішення прийнято.

По фракціях. Є. Всі голосують.

Ставлю на голосування проект Постанови… Ви вже збиваєте прямо з ніг мене вашими криками. Не те, що там… Я за всі роки незалежності не чув, щоб у парламенті так себе вели всі. Не було такого ніколи. Спокійно, давайте не кричить. Підніміть руку, я дам і для репліки, і для виступів. Так не повинно бути у вищому законодавчому органі.

Ставлю на голосування проект Постанови  (2517а ) про відзначення 170-річчя від дня народження Іллі Рєпіна  для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:14:17

За-302

Проти – 0, утримались – 0, не голосували – 83.

Рішення прийнято.

По фракціях. Всі фракції голосували.

Всі постанови ми розглянули? Всі. Йдемо далі.

Розглядається проект Закону (№2538) про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії). Як пропонуєте розглядати це питання? По повній?

 Я надаю слово доповідачу заступнику голови Комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та безпеки Олександру Борисовичу Мирному.

Які пропозиції? (Шум у залі)   А? А! По скороченій?

Ставлю на голосування, хто бажає розглянути питання по скороченій процедурі. Прошу народних…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Автор законопроекту пропонує по скороченій!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. І автор законопроекту пропонує розглянути по скороченій процедурі. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:16:01

За-131

Проти – 2, утрималось – 11, не голосували – 245.

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Що ж це ви, 160 депутатів опозиції, не можете набрати 150 голосів? Що ж це таке діється? Прошу, Олександр Борисович, доповідайте. У вас є до 10 хвилин.

 

11:16:29

МИРНИЙ О.Б.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги, я дуже вдячний Партії регіонів і комуністам за можливість 10 хвилин спілкуватися з вами і висловлювати свою позицію відносно законопроекту, відносно всіх інших подій, які відбулися сьогодні в нашій Раді.

По-перше, я все-таки пропоную не покидати залу, а прийняти і послухати, прийняти рішення по цьому законопроекту, тому що цей законопроект, це, в першу чергу, стосується підприємств, які в основному  розташовані на території, які постійно, на жаль,  підтримували комуністів і Партію регіонів. Сподіваюся, що ваше правильне голосування або зміцнить, або розчарує тих виборців, які продовжують вас підтримувати. Тому я, спочатку офіційна частина, а потім, враховуючи той час, який у мене є, буде неофіційна частина.

До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії) (реєстраційний номер 2538) (від 14.03.2013 року), внесений мною та народним депутатом України Мірошниченком Ігорем Михайловичем.

Законопроект розроблено з метою вдосконалення правовідносин між споживачами та постачальниками електричної енергії з позицій економічної ефективності та з метою запровадження ефективних механізмів його державного регулювання.

Проектом закону пропонується внести зміни до статті 24 Закону України "Про електроенергетику", згідно яких енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії лише в разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника в розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії, якщо обсяг невідпущеної електричної енергії перевищує 10 відсотків від договірної величини.

Також пропонується внести зміни до статті 26 закону, згідно яких споживач у випадку споживання електричної енергії, яка не перевищує договірну величину більше ніж на 10 відсотків, звільняється від сплати енергопостачальникам дворазової вартості різниці фактично спожитої і договірної величини. Аналогічним способом пропонується врегулювати положення частини сьомої статті 26 закону щодо перевищення договірної величини потужності менше ніж на 10 відсотків.

Крім того, проектом пропонується доповнити вказану норму закону новою частиною, яка надасть можливість споживачам електричної енергії в разі переплати за її споживання зараховувати сплачену суму в якості передоплати за наступний розрахунковий період.

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на своєму засіданні 17 квітня 2013 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу.

Тепер, якщо коротко своїми словами. Що ми пропонуємо? Враховуючи те, що у нас на сьогодні нещадно штрафують підприємства, які споживають хоча би на один кіловат більше, ніж заявлена кількість електричної енергії, ми пропонуємо дати можливість підприємствам до 10 відсотків перебрати ті ліміти, які вони заявляють і за це платити звичайну ціну. Тому що ви самі розумієте, коли іде питання про десятки тисяч кіловат, вгадати з точністю до кіловата – це практично неможливо.

 Наступне питання. Дуже часто виникають суперечки відносно тих грошей, які були зроблені як попередня оплата. Дуже часто обленерго вимагає, щоби гроші, які мають платитися за наступний період, були сплачені в повному обсязі згідно заявки. А не враховують ті гроші, які залишилися на рахунках. Тому ми намагаємося відрегулювати всі ці ситуації, які є.

І на наш погляд, тут абсолютно немає жодної політики і ми повинні все-таки робити крок на зустріч підприємцям і підприємствам, які працюють, які споживають електричну енергію, які дають робочі місця, які сплачують податки і які підтримують ті регіони, в яких вони знаходяться.

Тому я не буду забирати ваш дорогоцінний час, я сподіваюся, що ви з розумінням поставитеся до цих законопроектів. І звичайно, гра в постанови, ну,  – це як гра  в футбол: інколи розчарування, інколи виграш. Але давайте зупинятися, давайте спокійно послухаємо один одного. Якщо є зауваження, давайте ці зауваження висловлювати і отримувати на них відповіді. І все-таки робити реальні кроки для того, щоб підприємці хоч трошки могли краще дихати. Тому що на сьогоднішній день  ті тарифи, які є, вони вже реально більші, ніж в Європі. Ми хоч десь маємо піти на зустріч тим заводам, які ще у нас дихають.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є питання до доповідача? Є. Прошу, запишіться.

Я прошу, Ігор Мірошниченко, питання.

 

11:22:12

МІРОШНИЧЕНКО І.М.

Шановний побратиме, Олександре Борисовичу! Запитання конкретно посту, ми з вами є авторами цього законопроекту, надзвичайно прикро, що зараз у залі депутатів дуже мало. Як ви вважаєте, наскільки цей законопроект сьогодні є актуальним, особливо для представників малого і середнього бізнесу, які сьогодні платять непомірні податки, данину, власникам обленерго, власникам Київенерго і так далі і тому подібне? Чи є сенс сьогодні розглядати в парламенті цей законопроект чи можливо він не цікавий, бо депутати від Партії регіонів відчувають покращення на собі? Я розумію, що вони представники крупного капіталу і  великого бізнесу, малий, середній їх не цікавить. Але все ж таки, хотілося би почути вашу думку. Дякую.

 

МИРНИЙ О.Б. Дякую, Ігор Михайлович. Ну, я думаю, що в своєму запитанні ви дали практично і відповідь. Справа в тому, що у нас настільки важко працювати малому і середньому бізнесу, що в тій кількості платежів, які він сплачує, грубо кажучи, це податок на перевищення електричної енергії він складає дуже вагому частину. І зрозуміло, що підприємці подякують всім тим, хто проголосує за цей закон, тому що цей закон конче потрібний, бо підприємства, малі підприємства, перукарні, аптеки, будь-яке мале підприємство, воно сплачує тарифи, які зашкалюють уже за гривню. І зрозуміло, що цей податок – це фактично найбільший податок. Навіть зарплата може брати на себе менше, ніж плата за електричну енергію.

А чи потрібно було сьогодні – ну, сьогодні у нас опозиційний день. На жаль, сьогодні політика вона  все-таки більш превалює, ніж логіка, здоровий глузд і турбота про економічний стан чи інших підприємств. Тому я сподіваюся, що зал підтримає. Як буде – ми побачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина", народний депутат Володимир Бондаренко, прошу.

 

11:24:18

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція "Батьківщина".

Шановний пане Олександре, ви тут добре говорите про ті біди, які переживає малий    і середній бізнес – це правда. Але ви, мабуть, також знаєте, які біди переживають громадяни, населення України, яке проживає особливо в сільській місцевості. Сьогоднішнє село значною мірою електрифіковане, там використовуються такі прилади як  інкубатори. І  в разі відключення на декілька  годин, робота місячна йде нанівець, теплиці дехто підігріває у весняний період, дехто використовує електропомпи для підкачування води і так далі. І сьогодні абсолютно без будь-яких попереджень, без будь-яких на те інформаційних повідомлень відключають на 6-8 годин, на день. І  електропостачальні компанії не несуть будь-якої відповідальності.

Тому мені здається, що дію подібного закону треба поширювати і на громадян безпосередньо, які страждають від такого  хамського ставлення до їх потреб. Будь ласка, скажіть…

 

МИРНИЙ О.Б.  Дякую, пане Володимире, за запитання.

Справа в тому, що  "слона їдять чайною ложкою",  і ми бачимо ті проблеми, які є, і ви правильно на них загострюєте увагу. Але ми повинні крок за кроком поступово вирішувати ці питання.

Ми пропонуємо на сьогоднішній день в першому читанні підтримати, до другого можемо внести відповідні поправки і розглядати їх.  Але мені здається, що ці питання з фізичними особами мають бути описані іншим законом і це буде більш правильно. Тому що якщо НКРЕ в цьому питанні нас підтримало, то в питанні з  фізичними особами, ви знаєте,  йде  перехресне субсидування, ми маємо не помилитися, ми маємо написати правильно.  Тому що, щоб потім будь-яка, навіть та ж обленерго або електрична компанія, тому що 0916 все-таки буде працювати, не могла оскаржити рішення тих чи інших, якщо це буде позов у судовій інстанції. Тому треба правильно виписати, це набагато складніше ніж той законопроект, що ми пропонуємо зараз.

Дякую. Я підтримую вашу точку зору, але маємо другим законом це описувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Борисовичу, дякуємо вам, сідайте.  Співдоповіді  немає.

То я прошу народних депутатів записатися на виступи від фракцій. 

Прошу записатися.

Я прошу, Компартія України, народний депутат Кудря.

 

11:27:12

КУДРЯ В.І.

Прошу передати  слово Кілінкарову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Кілінкаров.

 

11:27:24

КІЛІНКАРОВ С.П.

Шановні народні депутати! Фракція комуністів буде підтримувати цей законопроект, виходячи  з того, що у цьому законопроекті пропонується встановити відповідальність  енергопостачальників перед споживачами електроенергії за відсутність електроенергії. Відповідальність настає в разі, якщо за цей період споживачу не надали понад 10 відсотків електроенергії від розміру, визначеного договором. У такому разі постачальник зобов'язаний компенсувати подвійну вартість електроенергії, яка не буде надана.

Але при цьому у нас є певні застереження до цього законопроекту. Це прийняття в тій редакції, яка є зараз, цього законопроекту, це може призвести до непередбачуваних наслідків. Якщо постачальник за період відсутності електроенергії не надав 25 кіловат у рік електроенергії, він не несе жодної відповідальності перед громадянами України. При цьому ця норма, треба врахувати, 25 кіловат людина використовує впродовж навіть трьох днів. Тобто на протязі трьох днів відсутність електроенергії ніяким чином не буде каратися … Не буде покара тим постачальникам, які порушують права цих громадян.

Тому фракція вирішила підтримати цей законопроект у першому читанні. І ми внесено свої поправки до другого читання. Але сьогодні я закликаю депутатів підтримати цей законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Фракція Партії регіонів, народний депутат Олександр Момот.

 

11:28:57

МОМОТ О.І.

Олександр Момот, 27 виборчий округ, Дніпропетровськ, Партія регіонів.

Шановний Володимир Васильович, шановні колеги! Багато сказано про законопроект. Потрібно захищати споживачів, але є питання.

Питання перше. Для лікарні, для реанімаційного відділення достатньо відключення на 10 секунд  електроенергії визове трагічні наслідки. Тому не зрозуміло, з яких розрахунків автори – удвічі підняти оплату і на 10 відсотків непостачання або перепостачання. Тому я вважаю, що законопроект потребує доопрацювання  і розгляду повторно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина", народний депутата Юрій Одарченко.

 

11:30:04

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Дякую, Володимир Васильович. Шановні колеги, піднімається дуже важливе питання, тому що монополія енергопостачальних компаній, вона, мабуть, найпотужніша у нас в Україні і вони тиснуть, ця монополія тисне буквально на всі сфери виробництва.

Якщо казати про сферу ЖКХ, то я впевнений, що тиск цієї монополії, він н не дає можливість утворенню товариств співвласників житла. Які могли б бути серйозним елементом в реформуванні житлово-комунального господарства. Ми знаємо, що їх монополія при обліку електроенергії, при розрахунках за електроенергію абсолютно працює на бік інтересів цієї компанії, але не на  бік, якщо казати про товариство співвласників житла.

Але, шановні колеги, мені здається, що цей закон потребує суттєвого доопрацювання, тому що встановлення оцих от додаткових штрафів в двократному розмірі за перевищення лімітів більше, ніж на 10 відсотків, мені здається, такою статтею – достатньо полемічною і проблематичною. Я впевнений в тому, що сьогодні в Україні, коли є перевиробництво електричної енергії, коли в нас нема дефіциту електричної енергії,неможливо встановлювати ніяких штрафів за те, щоб був перерасход цієї електроенергії. Я думаю, що це певним чином буде працювати на ці енергопостачальні компанії і тому мені здається, процент перевищення лімітів на 10 відсотків, він занадто низький, а штрафи за перевищення цих потребления электроэнергии, вони занадто високі.

Я хотів би, щоб ви, шановні колеги, звернули увагу на те, що зараз міняються системи опалення підприємств. І коли зникають централізовані теплопостачаючі структури, більшість підприємств опалюється за рахунок електроенергії в зимовий період, можливі перевищення лімітів.

Тому мені видається, що ці норми в цьому законодавстві, які свідчать про серйозні санкції за 10-відсоткове перевищення від договірної величини потрєблєнія електроенергії є достатньо проблематичними. І в другому читанні треба скасовувати.

Фракція "Батьківщина" в першому читанні буде голосувати за цей законопроект. Але я вважаю, що його потрібно доопрацьовувати і зменшувати тиск монополій енергопостачаючих компаній на населення і на підприємства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, об'єднання "Свобода", народний депутат Ігор Мірошниченко.

 

11:33:01

МІРОШНИЧЕНКО І.М.

Ігор Мірошниченко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Ну, по-перше, для глядачів і для депутатів в залі хочу сказати, що Партія регіонів продовжує грубо і брутально порушувати Регламент. І кнопкодави у нас уже з'явилися не лише в задніх лавах, але і в передніх.

Бо поруч з Яном Табачником, який тисне по кілька кнопок, у нас уже рукоблуд Чечетов встигає і руками махати, і натискати одночасно кілька кнопок. Це ганьба.

І, Володимире Васильовичу, я прошу, аби ви звернули увагу на таке брутальне порушення закону депутатів Партії регіонів.

Тепер по суті законопроекту. Шановне товариство, ну, коментарі деяких депутатів деяких фракцій, вони мені нагадуюсь, знаєте, приказку: чув дзвін, не знає, де він. Я хочу простими словами пояснити, в чому є проблема.

Сьогодні підприємці-юридичні особи, які споживають електричну енергію, особливо в зимовий період часу відчувають себе ошуканими і обідраними обленерго і, якщо говорити про Київ, – Київенерго. Чому. Тому що вони зобов'язані заздалегідь, наперед, перед початком місяця замовляти певну кількість електроенергії, яку вони мають спожити. Це при тому, що в зимовий період, ви знаєте, температурні режими різні. І прогнозувати рівень споживання електроенергії практично неможливо. При цьому, замовляючи певну кількість електроенергії, вони зобов'язані повністю сплатити за цю електроенергію. За умову, якщо вони недовикористовують цю електроенергію, гроші їм не повертаються. І таким чином Київенерго чи обленерго, енергопостачальними, збагачуються 2 рази.

Якщо ж раптом підприємець перевикористав електроенергію, яку замовляв, і не встиг вчасно попередити енергопостачальника, то він змушений платити подвійний тариф, що ще є одним прикладом грабунку наших підприємців. Це питання сьогодні середнього і малого бізнесу. Це питання людей, які намагаються виживати у сьогоднішніх непростих ринкових умовах і які рахують кожну копійку. І, справді, складова витрат на електроенергію для них вона є дуже суттєвою.

І наш законопроект з Олександром Мирним стосується покращення становища саме споживачів електроенергії у цьому аспекті. Безперечно, можна вносити поправки. І давайте, колеги, будемо їх вносити в другому читанні. Але я дуже прошу вас підтримати цей законопроект. І я впевнений, що вдячними кожному депутату, який його підтримає, будуть сотні тисяч підприємців, представників малого і середнього бізнесу, які сьогодні ви, шановна влада, намагаєтеся знищити під корінь.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу народних депутатів записатися на виступи.

Прошу, фракція "Батьківщина", народний депутат Юрій Одарченко.

 

11:36:26

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Володимире Васильовичу, я передаю слово Павлу Петренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Павло Петренко.

 

11:36:42

ПЕТРЕНКО П.Д.

Павло Петренко, фракція "Батьківщина". Шановні колеги, насправді, дуже важливий законопроект, який ми зараз обговорюємо. Це і питання захисту наших підприємців від, дійсно, монополій, які фактично в Україні є однією з найпотужніших монополій, найбільш таких, які контролюють дуже велику сферу як і бізнесу, так і приватного сектору. Але я б хотів підняти питання, яке стосується наших громадян все ж таки, тому що у Верховній Раді зареєстрована ще ціла низка законопроектів, зокрема, депутатами від фракції "Батьківщина", які стосуються саме питань по взаємовідносинам громадян і відповідних генеруючих компаній обленерго.

Зараз у нас є просто жахлива ситуація, яка полягає в тому, що громадянин, який спожив відповідну електроенергію і маю заборгованість перед обленерго, з нього ця заборгованість стягується в спрощеному наказному порядку. Я поясню, що це означає.

Це означає, що вас фактично без вашого відома в судовому порядку засуджують до стягнення заборгованості, в так званому наказному порядку, стягують з вас пеню і потім по факту констатують, що ви фактично зобов'язані через виконавчу службу сплатити величезну суму коштів. І в цій ситуації така ганебна, скажемо так, співвідношення сил між громадянином і монополією, вона не припустимо. Крім того, що зараз ще і діє відповідна пеня щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Ми неодноразово зверталися з відповідними законопроектами до парламенту. Але, на жаль, у зв'язку з тим, що ми розуміємо, що енергетичне лобі, особливо у представників Партії регіонів, величезне, ці законопроекти не проходять.

Тому, я вважаю, що треба цей законопроект, який зараз ми розглядаємо доопрацювати і все ж таки розповсюдити певні гарантії із захисту прав громадян, в тому числі щодо незаконного стягнення заборгованості, незаконного стягнення у спрощеному порядку пені з них в цьому законі, якщо він все ж таки потрапив до сесійної зали.

Я вдячний нашим колегам зі "Свободи", які підняли це питання. Це питання вкрай важливе стосовно малого бізнесу, стосовно необґрунтованих переплат за спожиту електроенергію. Але ми повинні піти ширше і ми повинні дійсно питання підняти стосовно простих громадян і забезпечити, щоб громадянин не сплачував, незаконно не сплачував заборгованість і пеню у спрощеному порядку, так званому наказному порядку.

Тому, колеги, я пропоную і закликаю всіх, до другого читання подати відповідні поправки, які би призвели до того, що ми прибрали би ганебну норму  закону і Цивільного процесуального кодексу, яка б встановлювала так званий спрощений порядок стягнення заборгованості громадян по електроенергії на користь енергетичних підприємств. Це робиться дуже просто. Тому що, якщо енергетичне підприємство, наприклад, відключило громадянина від світла, то громадянин судиться в загальному порядку роками в судах і не може отримати правду. Якщо громадянин заборгував хоча б на місяць свою плату по сплаті електричної енергії, то з нього цю суму стягують без його відома і потім забирають у нього особисте майно, забирають його особисте нерухоме майно і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція… Позафракційні. Народний депутат Сергій Міщенко. Прошу вас.

 

11:40:03

МІЩЕНКО С.Г.

Сергій Міщенко, 98 округ, Київщина. Шановні колеги, шановні громадяни України, безумовно, цей законопроект треба підтримувати. Треба подякувати авторам цього законопроекту, що вони підняли це питання. Я впевнений в тому, чому вони його підняли. Тому що до них звертаються їх виборці, які говорять про ті свавілля, які енергетичні компанії утворюють на місцях. І з цих звернень, я впевнений, і народився цей законопроект.

Але ми розуміємо, що сьогодні він прийнятий не буде в зв'язку з тим, що енергетичні компанії – це і які виробляють електроенергію і продають підприємцям, громадянам, це і газові компанії, вони всі породнилися з владою. Чому? А тому що це корупційна складова. Ви ж всі розумієте, що любим чином сьогодні на ринку електроенергії чи постачання газу треба обібрати підприємців, треба обібрати громадян України, щоб вони платили більше.

А для чого це робиться, і як це робиться? От одна складова корупційна, яка влада дозволяє енергетичним компаніям збирати з підприємців, це те, що підвищуються відповідні ліміти, тарифи і таким чином платяться аванси наперед. Те ж саме стосується громадян. Коли  в мене на окрузі от кожен із мешканців сіл говорить про наступне: що в платіжці я вказую одну цифру до сплати, а мені вписують на оплату на 50 кубометрів, якщо це за газ, більше на 70, на 80 і таке інше для того, іще плюс авансом ще збирати по 70, по 80 лишніх чи кіловат часів, чи кубометрів газу. Це знову ж за тією домовленістю, що влада на це закриває очі.

А ви знаєте, що зараз по всій Київській області, я впевнений, по всій Україні, з людей збирають за довідку про те, що у них в димоході немає попелу 50 гривень. Що це таке 50 гривень? 50 гривень – це значить, з мільйона помешкань Київської області зібрати 50 мільйонів, тільки на одній довідці. А він навіть не лізе в той димохід і не дивиться на цей попіл. Але дай мені довідку і тоді дай мені 50 гривень. Я тобі дам довідку. Але це знову корупційна складова. Нам треба боротися з того, щоб не було таких явищ, коли ті компанії можуть здирати з людей ці ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Фракція "Батьківщина", Олександра Кужель. Прошу.

 

11:43:21

КУЖЕЛЬ О.В.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги! Та тема, яку сьогодні підняли в залі автори законопроекту, кожен з вас відчуває при зустрічі з виборцями.

Я просто хочу розставити деякі акценти, які ми з вами кожен день розуміємо, обговорюємо, але в більшості – на кухнях. 

Чи є сьогодні монополіст в енергетиці? Чи бачить це Антимонопольний  комітет? Є. Але він підписує знову продажу в одні руки всі обленерго. Чи є сьогодні розуміння державного регулювання того монополіста, який сьогодні тримає будь-якого бізнесмена? Запитайте, чому зупинилися в Запоріжжі алюмінієвий комбінат? Чому зупинилися в Україні всі феросплавні заводи? А тому що за кордон електроенергію ми продаємо дешевше, ніж поставляємо власним виробникам.

Ви знаєте, ми розглядали в комітеті декілька варіантів законопроектів, яким чином можливо на суміжних ринках впливати на того монополіста. а не маємо можливості. Вишукуємо зараз, звертаємося до всіх країн, як вони це роблять. Як, наприклад, можна Обленерго позбавити ліцензії, як їх наказати за порушення тих норм, які вони повинні виконувати? А немає можливості такої. І це дає можливість безкарності.

Питання, яке підняте авторами в законопроекті, торкається дуже вузького, але важливого, сьогодні моменту: він торкається підключення до бізнесу. Всі ви знаєте, і до вас зверталися бізнесмени: сьогодні, щоб підключити маленький кіоск до електроенергії, ти сплачуєш страшенні гроші, тобі вимотують всі кишки на руку, щоб погодити той ліміт. І знаєте, що роблять? Ліміт дають заздалегідь такий, що менше, ніж ви будете його використовувати, розуміючи, що ви будете йти на штрафні санкції.

Збільшити лімітування, отримати нормальні ринкові відносити практично в Україні неможливо. Я вже не торкаюся питання відношення громадянина будь-якого, не дай Боже, Київ, наприклад, або Херсон, або Миколаївенерго. Вони в будь-який час вас відключать, але ніколи ніхто, я не бачила, щоб відключали великі комерційні підприємства олігархів, коли вони не сплачують заборгованість за отриманий, як пан Курченко "Нафтогаз", півтора року заборгованість.

І тому в мене пропозиція. Розуміючи, що я бачу, що в залі немає голосів, розуміючи, що це питання більше не комітету профільного енергетики, а все ж таки відношень з монополістом, я пропоную на повторне перше читання перенести цей законопроект на доробку в наш комітет, щоб ми могли відпрацювати оці суміжні ринки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина". Народний депутат Котеляк.

 

11:46:37

КОТЕЛЯК Л.Л.

Лідія Котеляк. Передаю слово депутату з Троєщини пану Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пан Яворівський. 

 

11:46:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я дуже дякую моїй колежанці й за те, що згадала звідки я.

Я… Шановне товариство, я хотів би передусім подякувати колезі, народному депутату Мирному, який насмілився, і час уже для цього вже нібито і… і перетримали ми  цей час, але він нарешті осмілився зайти в ту сферу, яка так, знаєте, так  трепетно, так набожно охороняється олігархами, же обертаються колосальні дармові гроші. І судячи по порожніх регіональних рядах, вже відразу можна судити, що цей законопроект стосується  дуже багатьох із них, і вони причетні до цієї сфери.

Ми живемо в країні, я б сказав, в країні абсурду. Ну взагалі нормальна людська логіка. Ми купуємо електроенергію так само як газ і тому подібне, як хліб, як воду. Ми, якщо у нас є гроші, у нас є потреба, ми йдемо й купуємо стільки,  скільки нам потрібно.

Я пригадую одну вбивчу картину, яка… яку я бачив кілька років тому. Я приїхав на Вінниччину в своє рідне село, це був кінець травня-місяця, цвіли сади, неймовірно цвіли сади і майже  в кожній хаті сільській були навстіж відчиненні вікна і відти валило тепло, тому що селянам треба було випалити весь той газ, на який вони підписалися. Він їм не потрібен уже був цей газ, але якби вони цього не зробили, їм би там потім не зарахували якісь їхні пільги. Ну, абсурд повний! Ми говоримо про те, що у нас бракує енергоносіїв і таке інше, а ми продаємо за кордон можливо найдешевшу в світі електроенергію, а самі дома платимо за неї більше. Якщо ми шукаємо сьогодні виходу і якось позбавитися цієї енергетичної залежності від Росії, в першу чергу, то безперечно, що повинні наводити лад тут.

Тут мої колеги вже говорили про те, що абсолютно спить, хропе, чути на всю планету, наш Антимонопольний комітет, який передає в одні і ті ж самі руки. Яка небезпека, сьогодні Фірташ і Ахметов сьогодні можуть зробити з країною  все, що вони хочуть. Взяти на кілька днів просто вимкнути цю електроенергію і щось вигадати і все, і  країна почне сипатися. Через те, можна звичайно сперечатися з приводу цих 10 відсотків і таке інше, але з чогось ми повинні розпочати. І я думаю, що якщо сьогодні це не буде проголосовано, Володимир Васильович, потрібно обов’язково, можливо навіть, ви ж самі бачите, нема кому голосувати, вони всі розбіглися. Але цей законопроект ми мусимо обов’язково прийняти, це вихід із ситуації. Хай він не абсолютно повний і тому подібне, але за це треба голосувати. І "Батьківщина", яка зараз повернеться до залу, за це проголосує обов’язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Мартинюк, прошу.

 

11:49:54

МАРТИНЮК Л.С.

Прошу передати слово Олегу Гелевею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово. Олег Гелевей, прошу.

 

11:50:02

ГЕЛЕВЕЙ О.І.

Олег Гелевей, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Ви знаєте, у нас на ринку електроенергетики дивна ситуація. При тому, що наша електрика одна з найдешевших в світі, при тому, що ми її дешево продаємо за кордон, чомусь ми стараємося сім шкур зняти з наших підприємців. Особливо це стосується малого і середнього бізнесу, з якого хронічно хочуть вимивати обігові кошти.

Дивіться, що відбувається. Кажуть заплатіть за  електроенергетику наперед – немає питань. Але не просто заплатіть наперед,  енерго-постачаючі компанії кажуть, ще зіграйте з нами в рулетку. Вгадай, скільки електроенергії ти витратиш в наступному місяці? І от якщо ти  не вгадав, от тут починається саме цікаве: якщо ти недоплатив, то все що вище ти взяв – заплати  в подвійному тарифі, якщо ти переплатив – це твої проблеми, що ти не вгадав ми всі гроші забираємо собі.

Скільки можна знущатися над нашими підприємцями? Скільки можна їх давити?

І подивіться на наглядний приклад, наші шановні олігархи з провладних партій, як тільки почали розгляд цього законопроекту, дружньо встали і пішли пити каву з красивою закускою, з пиріжками, з бутербродами.

Тому пане Голово, я дуже вас попрошу перед тим, як ви  почнете голосування за цей закон, покличте, наших всіх шановних олігархів, знизу з буфету, щоб вони піднялися сюди і прониклися проблемами малого і середнього бізнесу. Ми почекаємо, тому що не можна так знущатися над людьми.

Ми, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", виступали і будемо виступати за малий і середній бізнес. І дуже просимо вас, хоча б сьогодні повернутися до них лицем і показати свою принципову позицію. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу оголосити, щоб депутати зайшли в сесійну залу тому що буде    голосування.

Я прошу для заключного слова у доповідача вже час  вичерпано на виступи. Будемо переходити до голосування, запрошуйте депутатів. Прошу.

 

11:52:50

МИРНИЙ О.Б.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні колеги!

Я хочу нагадати декілька моментів і вдячний за те, що я почув.

По-перше, комітет підтримав цей законопроект і рекомендував його за основу.

По-друге, НКРЕ підтримало цей законопроект, тому що воно теж завалено скаргами споживачів на енергопостачальників. І цей законопроект дозволяє хоч трошки розширити питання.

Далі по тим зауваженням і пропозиціям, які я почув. На сьогоднішній день у нас штраф за перевищення ліміту починається з першого кіловату, який іде понад ліміт. Ми пропонуємо дати людям можливість помилитися на 10 відсотків, тому що, як правильно казати колеги, ну, вдарили 30-градусні морози, люди почали споживати більше. За що їх наказувати? За те, що вони споживають більше? Ну, вдумайтеся! Це – абсолютно театр абсурду!

Далі постачання електричної енергії і переривання постачання електричної енергії лікарні, об'єкти підвищеної небезпеки. По-перше, ви знаєте, вони завжди ідуть по першій категорії, там мінімум два незалежних джерела постачання.

По-друге, цей законопроект жодним чином не дозволяє переривати постачання електричної енергії, і відповідальність за переривання постачання  описується іншими законами. Все це є і все це передбачено. Тому за здоров'я пацієнтів ми переживаємо разом з вами, але цей закон жодним чином не загрожує здоров'ю пацієнтів.

Наступне питання. Те, що на сьогоднішній день гроші, які заплачені за електричну енергію  і електрична енергія не вибрана на ці гроші, це місяці судових розбирань, тому що обленерго каже, що в мене їх немає, я заплатив далі генерації, людина каже, так я ж заплатив і не отримав і так далі, і так далі. Ми чітко описуємо, що в цій ситуації ці гроші є попередня оплата за наступний період. Ми розв'язуємо і цей маленький вузлик.

Тому я дуже прошу, шановні колеги, повторююся, це стосується більше навіть промислових районів, промислових регіонів і великих міст, де всі хочуть бути і виглядати достойниками. Будь ласка, давайте зробимо крок назустріч малому, середньому і великому бізнесу і покажемо, чи ми є державники, чи ми є просто політики, які в гонитві за славою і популярністю просто забувають про тих людей, які на сьогоднішній день працюють, платять податки створюють робочі місця і утримують і нас в тому числі. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу. Я вже запрошував, запросіть депутатів ще раз. Прошу підготуватися депутатів до голосування. Підготувались?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Ще ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування проект Закону (номер 2538) про внесення змін до Закону України про електроенергетику щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії – для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:57:06

За-149

Проти – 0, утримались – 18, не голосували – 212.

Рішення не прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 7, "Батьківщина" – 59, "УДАР Віталія Кличка" – 15, "Свобода" – 33, Компартія – 24, позафракційні – 11.

Закон відхилено. (Шум у залі)

Прошу, які пропозиції є інші? Прошу, прошу ввімкніть мікрофон Олександри Кужель. Яка пропозиція у вас? Прошу.

 

11:57:47

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую, Володимир Васильович. У мене була пропозиція: повернути законопроект на повторне перше читанні і направити його  опрацювати в Комітет з антимонопольної політики. Чому? Щоб ми розглянули його з точки зору захисту прав споживачів і антимонопольної політики, і в цій частині відпрацювали, бо на повторне перше читання більше вже приватні… приймальні… позиції для залу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я ставлю на голосування. Я прошу уваги!

Направити проект Закону № 2538 на доопрацювання до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:58:58

За-165

Проти – 0, утримались – 11, не голосували – 200.

Рішення не прийнято і в другий раз.      

По фракціях. Партія регіонів – 15, "Батьківщина" – 56, "УДАР Віталія Кличка" – 24, "Свобода" – 33, Компартія – 24, позафракційні – 13. Закон відхилено.

Я оголошую перерву до 12 години 30 хвилин.

 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошуйте депутатів до зали працювати.

Починаємо працювати. Розглядається проект Закону (№2679) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впорядкування проведення перевірок.

Як будемо розглядати? (Шум у залі) По полной? По повній програмі? Я не чую. По скороченій.

Ну, хто бажає попрацювати і розглянути це питання по скороченій процедурі, прошу проголосувати. Голосуємо кожен за себе, персонально.

 

12:33:52

За-65

Зовсім погано. За – 65, проти – 2, утрималось – 7, не голосувало – 280.

Рішення не прийнято.

По фракціях. Є.

Прошу, Григорій Євдокимович Смітюх. У вас є  до 10 хвилин, до 10-и. Прошу.

 

12:34:15

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні народні депутати! Безперечно, що подивилися, як проголосували. Якби ще так голосували за ті закони, які необхідні для економіки України, то я думаю, що в нашій країні ситуація суттєво поліпшилась би.

На моє глибоке переконання, що ми повинні всі з вами підтримати неодноразове звернення Президента України відносно того, щоб зменшити якомога більше, менше тиск на наші підприємства. І в своїх і на нарадах, і у виступах Президент це чітко і ясно підкреслив. Ті з вас, а й більшість з вас або мають відношення, або спілкуються з підприємствами, знають, що у нас на сьогоднішній день надважкі умови працюючим підприємствам.

По великому рахунку, їх там не так і багато. Але, по великому рахунку, у нас дуже багато органів, які провіряють. Ну, вдумайтесь самі. В Україні 70 органів мають право проводити перевірки підприємств. 44 із них мають право призупиняти, тобто виписувати певний перепис і зупиняти ці підприємства. 44 організації.

Друге питання. А що відбувалося? Чи скористалися цим правом у минулому році? За 2012 рік припинялися підприємства по тим чи іншим причинам провіряючих органів –  154 раз.

Наведу приклад. Є великий аграрний виробник – компанія "Нібулон". Всі ви знаєте. Вона працює по всій країні. Вона експортує дуже багато зернових продуктів. Вдумайтесь, будь ласка, в 2012 році тільки цю організацію перевіряли різні органи 533 рази. В цьому році – 414 разів.

Я думаю, а як же ж відбувається відповідно діалог між підприємствами і державними органами, які контролюють або які зобов'язані контролювати підприємства. Зверну увагу на більш… самими високими темпами розвитку у економіці і промисловості – Німеччина, як там відбуваються ці події. І знайшов, дуже здивувався, тої норми, що в Німеччині, якщо підприємство регулярно здає звіт, якщо підприємство регулярно і вчасно сплачує податки, то це підприємство не перевіряється на протязі 10 років. І тільки раз в 10 років по аудиторській перевірці на це підприємство може зайти контролюючий орган і поінтересуватися, як його справи.

Тому я впевнений, якщо в нашій державі ми не змінимо підхід, що підприємство – первинне, а перевіряючий орган – вторинний, ми нічого не змінимо. Ми повинні внести спокій і впевненість тих людей, які спроможні організовувати підприємствами. Адже вони заботяться про створення робочих місць, про виробництво продукції, про забезпечення виробничого процесу і про збут продукції, яку так тяжко сьогодні знайти ринки на світовому ринку. Ці люди заслуговують на те, щоб їх охороняли наші державні органи, а не перевіряли.

Що відбувається на самом ділі? На самом ділі, безперечно, важливу роль державні органи і виконують в плані наповнення державного бюджету. Без цього ми тоже не підемо. Але я впевнений в тому, що якщо ми не змінимо підхід, що підприємство, громадянин в першу чергу, а держава створює і допомагає їм в другу чергу, не буде цього, знаєте, суспільного діалогу, не буде розвитку в економіці.

Що я пропоную, один з елементів, один з елементів я пропоную. Зменшити кількість перевірок і взагалі відмовитись від перевірок в підприємствах двох категорій – це промислового сектору і аграрного сектору. Якщо ці підприємства, будь-яке підприємство сплачує вчасно податки, не зменшує відрахування до соціальних і інших фондів, то це підприємство не може бути ким-либо перевірено на протязі 5 років. Чому їх перевіряти? Вони все вчасно роблять. Вони турбуються за людей, вони турбуються за ринки, вони турбуються за збільшення конкурентоспроможності своєї продукції, вони сплачують податки, вони збільшують добробут наш і в тому числі відрахування, які нас з вами утримують.

І я пропоную начати з цих підприємств, тому що вони в реальному секторі, а хто сьогодні в реальному секторі, а хто сьогодні в реальному секторі промисловості, аграрному комплексі працює - це надтяжка робота. І цим людям треба допомагати. Безперечно, якщо я знаю, що цю точку зору не поділяють більшість депутатів. І вони, напевне, мають на це право. Але і, не поділяючи точку зору, треба пропонувати альтернативні варіанти як нам створити умови, щоб ми гордилися, що в Україні є самі найкращі умови, щоб гроші не втикали на Кіпр або інші країни, а щоб гроші находились поки тут. І поки ми не створимо з вами спокою цього, гроші будуть втикати, підприємства будуть переноситись в інші країни, наші кращі фахівці будуть шукати свою долю за межами України. І в кінці-кінців це впливає на те, що ми продовжуємо руйнувати ті залишки, які є у нас в промисловості, в агропромисловому комплексі.

Шановні колеги, я ще раз повторюю, ви можете не погоджуватися з моєю точкою зору. Але якщо ми не змінимо негайно підхід діалогу між підприємствами, між громадянином і державою в лиці її контролюючих органів, ми не змінимо і не відбудуємо країну. Тоді треба сказати, що ми нічого не міняємо і люди хай собі самі находять пораду. До речі, вони це таке роблять.

І тому в нас така тенденція. В нас тенденція в тому полягає, що в нас більшість громадян молодого покоління не хочуть створювати підприємства, а мріють поїхати за межі України і шукають свою долю там. Чому наші підприємства, наприклад, в Норвегії мають успішні підприємства? Чому наші підприємства находять в Англії, де, вроде бы, все зайнято, всі ніші? Капітал, бізнес, забудовано все, розвинуто все. Разом з тим наші підприємства находять там місце. Тому що наші підприємства вміють працювати, вміють організувати і вони спроможні це робити.

Призиваю вас всіх долучитися до цього важливого питання, тому що в нас на амбіції політичного заходу є час, а в тому, що в нас країна знаходиться в дуже тяжкому стані і потребує реальних, конкретних, конкретних і негайних змін у відношенні цих проблем, то ми повинні з вами розуміти. Якщо ми цього не розуміємо, нас чекає крах.

Тому я вас, шановні колеги, закликаю залучитися до обговорення цієї проблеми, не тільки стосується цього закону і цих двох норм, які я пропоную внести, але більш ширше обговорити це питання, дякуючи тому, що в нас є не спрощена процедура розгляду питання, скорочена процедура, а повна процедура. Дякую за увагу. Якщо є питання, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є питання до доповідача? Прошу записатися.

Прошу, фракція "Батьківщина", Олександра Кужель. Прошу, питання ваше.

 

12:42:43

КУЖЕЛЬ О.В.

По-перше, я хочу вам подякувати. У вас завжди чітка позиція щодо захисту виробників від контролюючих органів. В нашому комітеті є ваш законопроект і вони дуже близькі по ідеології, і ваше прагнення створення нормальних умов, воно, на жаль, для демократичних країн, якщо б вони почули зараз, про що ми з вами тут обговорюємо, вони  просто не зрозуміли би, бо у них давно вже працюють непрямі методи оподаткування. Вони можуть працювати все життя і не бачити податківця.

Я особисто і наша фракція підтримуємо ваш законопроект. Але, на жаль, ми розуміємо, виробників вже нема, а сільське господарство сьогодні руйнують остаточно, що може вивести країну з біди. Хочу сказати, що, на жаль, виконання цих законів, ми маємо з вами Закон про виконання перевірок, як вони повинні бути організовані. Ніхто не виконує. І тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба задавати питання. Прошу.

 

СМІТЮХ Г.Є.  Дякую за підтримку. І я радий, що ви поділяєте, що це питання і що це платня потребує розгляду. І потребує, на мій погляд, в першу чергу розглянути ці питання. Тому що ніяка Європа, ніякі наші союзи, якщо ми не піднімемо національного виробника, якщо ми не створимо для нього комфортні умови, ніхто не утримає кращих наших фахівців в себе на Батьківщині, хоча вона є дійсно патріотами нашої країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Партія регіонів, Ярослав Сухий. Прошу.

 

12:44:28

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Григорій Євдокимович, в Комітеті  з питань соціальної політики та праці недавно від Федерації роботодавців України ми отримали такі сумні цифри. Минулого року 155 тисяч промислових підприємств різного роду провіряючі та контролюючі зупиняли роботу. Втрати, за даними Федерації роботодавців України, економіка наша зазнала 30 мільярдів гривень. І не випадково напевно, що Україна "за сприяння бізнесу" на 137 місці, а Грузія, яка спокійно ліквідувала всі ці контролюючі інспекції, нічого страшного не сталося – на 9 місці.

Скажіть, будь ласка, чи у вашому законопроекті передбачені зараз чи, можливо, його до другого читання передбачити такий механізм, який не дозволяв би всім і вся зупиняти роботу підприємства? Дякую.

 

СМІТЮХ Г.Є. Дякую вам. Дуже слушне зауваження і дуже слушне питання.  На мій погляд, дійсно, цифра, яка вона по різним складовим складається від 27 до 30 мільярдів гривень втрат підприємств із-за того, що були зупинені на протязі 2012 року, і це страшна цифра. Страшна цифра. А цифру не можна, знаєте, говорити, вона сама за себе говорить.

Безперечно, що в моєму цьому законопроекті не передбачено всі заходи, які держава повинна зараз прийняти для того, щоб цей ганебний, на мій погляд, шлях, який між підприємствами і між Податковою службою або іншими органами є в нашій державі. Але в моєму законі конкретно говориться, я взяв хоча би компроміс найти, знаєте не всі підприємства комерційного характеру, посередники, які є, я взяв реальний сектор. У нас все-таки стабільно показує приріст валового внутрішнього продукту аграрний сектор, не дивлячись на кризу, яка є в  нашій країні і поза межами нашої країни. Тільки в цьому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Прошу, від комітету –  народний депутат Катерина Ващук.

 

12:47:02

ВАЩУК К.Т.

Шановний Голово, шановні колеги! Ми детально і професійно обговорили запропоновані норми на засіданні Комітету з питань податкової і митної політики 18 вересня цього року і прийшли до слідуючого висновку.

По-перше, в арсеналі контролюючих органів крім планових перевірок наявні інші інструменти перевірки бізнесу. Такі як: документальні виїзні, невиїзні, позапланові перевірки, фактичні електронні перевірки, зустрічні звірки і таке інше.

По-друге, при прийнятті  Податкового кодексу ми з вами передбачили, що до планових перевірок повинні включатись  тільки ризикові платники і не повинні включатись сумлінні платники податків (це  пункт 77.2 статті 77  кодексу).

У Міндоходів з цього приводу розроблена система ризиків і методичні рекомендації щодо  складання планів, графіків перевірок. Там  аналізуються наявні ризики і тільки ризикові підприємства повинні перевірятись планово.  

І останнє. Норма про анонімні  звернення і на сьогодні  не створює проблем, і не може бути підставою для перевірки, бо анонімні звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян" взагалі не підлягають розгляду.

Висновок. Бачимо, що проблематика надмірного тиску автором законопроекту піднімається  правильно. Але, на жаль, законопроект не вирішує у повній піднятих проблем.  Цей законопроект не підтримується Кабінетом Міністрів, а за висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради законопроект потребує доопрацювання.

На засіданні Комітету з питань  податків і митної політики депутати вирішили, прийняли рішення: повернути даний законопроект на доопрацювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання? Прошу записатися.

Прошу, Партія регіонів, народний депутат Гузенко.

 

12:50:10

ГУЗЕНКО К.О.

Костянтин Гузенко, Дніпропетровська область. Прошу  слово передати  народному депутату Момоту Олександру Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Олександр Момот.

 

12:50:19

МОМОТ О.І.

Олександр Момот, Партія регіонів, Дніпропетровськ 27 округ.

Шановний Володимир Васильович, шановні колеги! У  мене є таке питання до представника комітету: а ви не пропонували автору диференційовану систему перевірок? Наприклад, після чергової перевірки сумлінний платний перевіряється через п'ять років; у якого є технічні помилки і невеличку порушення, той через три роки, у кого трошки більше… Ну, щоб була шкала, була градація. І ті, хто добре працює, сумлінно платить податки, той вне підозри, того рідко перевіряють. Дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Спасибі. Дійсно, в своїх виступає народні депутати пропонували, що, фактично, лише ці кілька норм не вирішують цілком питання. Тому ми його не просто відхилили, а пропонуємо доопрацювати, врахувавши, можливо, і таку пропозицію, як ваша, і таку пропозиція, як попередньо ставила Олександра Кужель доповідачу даного закону і, очевидно, поставлять ще й інші народні депутати. Тобто аби питання вирішувалося комплексно, передбачало зміни до різних норм, а не  просто планові перевірки. Бо крім планових, є інші можливості тиску на бізнес.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Об'єднання "Свобода", Олександр Мирний, прошу.

 

12:52:08

МИРНИЙ О.Б.

Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Пані Катерино, ну, мені досить дивно чути те, що комітет, в якому є більшість представників Партії регіонів, відхиляє або направляє на доопрацювання законопроект члена фракції Партії регіонів. Де аналітична служба, якою так пишаються, де ті великі мізки? Чому взагалі відбувається цей процес?

Ми вважаємо, що це питання кричуще. І тут ми підтримуємо пана Григорія, що його треба виносити. І якщо є зауваження, пропозиції, для цього існує інструмент другого читання. А відхилити, відправити на доопрацювання – це на віка поховати ті чи інші ідеї.

Тому, будь ласка, якщо можна,  пані Катерина, чим мотивував комітет відхилення і направлення на доопрацювання? Тому що з нашої точки зору це не правильно. Дякую.

 

ВАЩУК К.Т.   Саме тому, що є можливість детально проаналізувати і включити ті мізки, про які ви говорите, ми і попросили автора даного законопроекту разом з робочою групою нашого комітету опрацювати цей законопроект всесторонньо. Бо якщо ми його приймемо у таких звужених рамкових норах, то згідно нашого Регламенту, а ви його знаєте, до другого читання базові норми ми внести уже не зможемо. Ми зможемо танцювати лише у тих правилах, які записані, тому не відхилено, а на доопрацювання, з тим, щоб цей законопроект, дійсно, в комплексі міг вирішувати підняту проблему. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Прошу народних депутатів записатися на виступи від фракцій. Прошу фракція "УДАР", народний депутат Паламарчук.

 

12:54:28

ПАЛАМАРЧУК М.П.

Прошу передати слово депутату Продан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

 

12:54:33

ПРОДАН О.П.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги!  Фракція "УДАР Віталія Кличка" крок за кроком надає свої проекти, які стосуються ведення бізнесу в Україні, як дозволять спростити процедури ведення бізнесу і в частині оподаткування, і в частині інших видів регулювання бізнесу. Розглядаючи цей проект, взагалі побачивши цей проект від представника Партії регіонів, ми були раді тому, що така ініціатива є.

Дійсно, ми маємо проблеми сьогодні з перевірками, з перевірками в тому числі  і Податкової служби, і Митної служби, які сьогодні регулюються перевірки  податковим  кодексом. Чи виріше цей проект ті проблеми, які існують? Ми думаємо, що він може щось вирішити, тільки якщо ми доопрацюємо разом з вами між першим і другим читанням. Чому? Проект  передбачає, що не буде здійснюватись перевірок жодних, якщо заяви є додаткові анонімні. На жаль, сьогодні не тільки податкові перевірки, але і перевірки правоохоронними органами, здійснюються на підставі заяви, яка стосується якогось третього підприємства, з яким іноді підприємство, стосовно якого проводяться перевірки, навіть не мало жодних відносин. І ми сьогодні крок за кроком маємо величезні проблеми в бізнесі, коли приходять оперативники, податкова міліція, перевіряють підприємство, яке насправді жодного відношення не має до тих проблем, на підставі яких брався дозвіл навіть через суд.

До тих пір, поки у нас не буде розділено судову владу, законодавчу владу і виконавчу, жодні зміни до Податкового кодексу в частині перевірок, на жаль, допомагати не будуть.

Йду далі стосовно цього законопроекту, в якому мова йде про перевірки. Спрощується, зменшується кількість планових перевірок. Багато з нас тут, в залі, і багато наших виборців мають відношення до підприємництва. І ми з вами знаємо, що найбільше проблем у нас виникає при позапланових перевірках, при фактичних перевірках. А в самому проекті стосовно позапланових перевірок є тільки одне, несуттєве, зауваження, яке, я сподіваюся, до другого читання буде доопрацьоване в нашому профільному комітеті, і ми зможемо зробити так, щоб позапланові перевірки не ставали причиною для додаткового тиску на бізнес.

Насправді ситуація з підприємництвом є складною. І якщо ми зможемо цим проектом хоч трішки спростити ситуацію для людей, ми будемо голосувати за цей проект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина", народний депутат Ксенія Ляпіна. Прошу.

 

12:57:13

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, фракція "Батьківщина", партія "За Україну!"

Зразу скажу: ми, безумовно, будемо підтримувати цей законопроект. Ми свідомі того, що він є далеко не досконалий. Ми розуміємо, наскільки можна глибше, ширше, системніше підходити до цього. Ми розуміємо, що він, напевно, вирішить далеко не всі питання і далеко не всі господарські ситуації. Але навіть малесенький крок, навіть півкроку може бути корисним для України і її економіки.

Ми  розуміємо, що при сьогоднішній судовій системі, при сьогоднішній правоохоронній системі, коли за одним свистком якогось вищестоящого начальника можна знищити навіть успішно працююче підприємство з багатьма найманими працівниками, які залишаються після цього без заробітних плат. Нанести шкоду економіці України тільки тому, що комусь хочеться перерозподілити власність і добратися чиновницькими руками до  чиєїсь власності, до чийогось успішного бізнесу. Сьогодні все це є в Україні в бурхливому вигляді, і ми все це розуміємо, але хочемо робити реальні кроки, а не тільки декларувати  проблему.

І я хочу нагадати особливо присутнім тут Партії регіонів і комуністам, коли ж виникла ця проблема в повній мірі. Хочу нагадати деяким промовцям, що в 2012 році зупинили підприємства не просто так, а на підставі закону. А хто ж ухвалив в цій залі цей закон? Так  ви, колеги, і ухвалили. Ви ж своїми руками створили інструменти, за допомогою якого сьогодні чиновницька братія може зробити з вашими підприємствами все, що завгодно. Ми попереджали вас, коли ухвалювався Податковий кодекс. Ми перелічували всі ті інструменти, які ризикові і які створять всі можливості знищувати підприємства і, зокрема, в аграрному секторі, який є на сьогодні найбільш ризиковим, що б ми не говорили. Ці всі інструменти ви заклали в Податковий кодекс. Ви пішли на поводу у  вашого ж Міністерства доходів  і зборів, яке не хотіло підпорядковуватися загальному Закону про державний нагляд, контроль, який, до речі, і зараз обмежує чиновницьке свавілля по тих параметрах, по яких він виконується. Але податкова захотіла вийти із-під цього закону, і ви їм допомогли своїми руками.

І мене дивує цинізм ситуації. Ви сьогодні виносите законопроект, який робить  пів-маленьких кроки. Ми його  підтримаємо, але я звертаю   увагу. Проблема значно ширша. Ми мусимо повернути Податковий контроль під загальний Закон про державний нагляд, контроль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, народний депутат Ярослав Сухий. Прошу.

 

13:00:37

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановні колеги! Я думаю, що в цьому сесійному залі немає сумніву, проблема високої актуальності питання, котре порушено в законопроекті шановного Григорія Євдокимовича Смітюха.

Два моменти. Отже, перша передумова. Успішна робота суб'єктів господарювання реального сектору економіки гальмує, дає можливість загальмувати різного роду перевірки.

І друге. Різного роду необґрунтована інформація, анонімні заяви і тому подібне. Я би хотів трошечки пригасити патетику виступаючої переді мною, яка там до Податкового кодексу наговорила багато претензій. Так само в Податковому кодексі, подивіться будь ласка, в статтях 78, 80-й, 82-й чітко записано і аргументовано, коли, в яких випадках може бути проведена перевірка. Це має бути. Це закон.

Але він не виконується. Це справа зовсім інша. Це претензії не до Податкового кодексу, а до того, як він не виконується на місцях. Ну, дивіться. Якщо наймана праця осіб без належного оформлення трудових відносин, без трудової книжки. Безумовно, що потрібно з'ясовувати, в чому справа. Це тінізація.

Коли виплати роботодавцями у вигляді зарплати виплачуються без перерахування до бюджету. Обов'язково потрібно перевірити. Це єдиний соціальний внесок. Коли здійснюється фізична особа підприємницької діяльності без державної реєстрації, а особливо, коли маємо ми зараз випадки масового порушення в торгівлі, реалізації спиртних напоїв.

Тому в цілому, безумовно, питання не в Податковому кодексі, а в тому, як він реалізується на місцях. Ось ще одні цифри Федерації роботодавців України, котрі повідомили Комітет з питань соціальної політики. В Україні в середньому компанія – суб'єкт підприємницької діяльності тратить біля 500 людино-годин в рік для складання податкової звітності.

Для порівняння. В Білорусії це 300, в Росії це 180. Ну, в європейських країнах набагато менше. Сьогодні, за даними Федерації роботодавців, в Україні більше 700 різного роду контролюючих, інспектуючих організацій, які наділені шаленими правами. Безумовно, що ці речі потрібно регулювати.

Так ось вам цифра. В минулому році різного роду відомства перевіряли бізнесменів 2 мільйони разів. Яка ефективність. 991 мільйон гривень за рік нарахували штрафних санкцій в бюджет. Це багато? Та це мізер, тому що нарахували 3,5 мільярди. Отже, нерви смикали, перевірки були неефективними, понараховували величезні суми, які успішно потім підприємці у судах опротестували.

Цей законопроект, безумовно, має величезну актуальність, має величезну значимість для розвитку реального сектору економіки. Я думаю, було би непогано, якби автор прислухався до рекомендацій профільних комітетів і його доопрацював саме в тому напрямку, в якому виступали переді мною виступаючі і які будуть виступати ще потім. Ми тоді отримаємо комплексний системний законопроект, який буде сприяти розвитку підприємницької діяльності в Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Мохник.

 

13:03:46

МОХНИК А.В.

Прошу передати слово Михайлу Блавацькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово Михайлу Блавацькому.

 

13:03:52

БЛАВАЦЬКИЙ М.В.

Шановний Голово, шановні депутати! Насправді законопроект такий, який сьогодні необхідно приймати. Але необхідно приймати його, Володимире Васильовичу, в залі, де повинно бути мінімум 226 депутатів.

Для чого ставимо такі законопроекти, щоб їх знищити???, щоб сьогодні українські підприємці, щоб сьогодні українські державні підприємства не отримали цього, від чого вони сьогодні страждають.

Мені здається, що це показує Партія регіонів сьогодні своє лице і відношення до всіх українських підприємців, які сьогодні з нетерпінням очікують якоїсь допомоги, і оберегти їх від цього тиску, від цього свавілля, яке сьогодні чинить податкова адміністрація і інші силові структури, контролюючі органи, які не дають вже дихати спокійно сьогодні  нашим малому і середньому, і я думаю, що і великому бізнесу теж, крім видатних наших  олігархів, які податки не сплачують і перевірок ніяких не проходять, ні позапланових, ні планових.

Ми вважаємо, що сьогодні законопроекти, такі, як оцей номер законопроекту  2679, потрібно розглядати завтра, коли буде присутня вся Партія регіонів. І хай вони покажуть своє лице.

От як тільки що виступаючий мій попередній з Партії регіонів пан Сухий сказав, що він нас завжди повчає, нам приємно вчитися від старожилів, від депутатів, які вже пройшли. Але це, що вони наприймали, пане Сухий, треба вам відповідати, що ви кажете, згодні, стільки перевірок. А, де ви були 10 років, коли ви всі ті законопроекти прийняли тут, щоб перевірки і це свавілля чинилося постійно, кожний день або декілька раз на день –  ви мовчали. А сьогодні ви кажете, що потрібно приймати, потрібно розглядати в контексті, в цілому законопроект.

От розкажіть, будь ласка, тепер нам як це треба робити як  вас залишилося декілька депутатів і не будете голосувати за цей законопроект? Вам повинно бути соромно за це, що сьогодні робиться в податкових органах і в контролюючих органах, які поставили сьогодні вже не тільки бізнес, а державу на коліна. Ми вже дожилися до того, що податки підприємці сплатили на рік наперед, вже немає чим здачу давати, а ми ще до них сьогодні йдемо, бо кінець року, вимагаємо знову податків на півроку наперед заплатити. Оце ми дожилися. Оце ми дожилися і бачимо сьогодні результат.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" буде в першому читанні підтримувати цей законопроект. Закликаємо всіх депутатів віднестися до цього дуже серйозно і дати голоси. А я вам пропоную перенести цей законопроект на голосування на завтра, тому що сьогодні ми не наберемо 226 голосів і свідомо збираємося похоронити все, що необхідно для українського бізнесу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Компартії України, Матвєєв - народний депутат. Прошу.

 

13:06:54

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Прошу передати слово колезі Гордієнку Сергію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаємо. Гордієнко.

 

13:07:10

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, надзвичайно цікава пропозиція народного депутата Смітюха Григорія Євдокимовича, яка має на меті, в першу чергу, захистити сумлінних платників податку і сумлінних господарів, які інколи потерпають від якихось додаткових саме перевірок.

Звичайно, що сьогодні контролюючі органи різні чи потрібно, чи не потрібно, інколи планово, інколи позапланово проводять саме ці перевірки. Чим вони викликані? Вони викликані, у першу саме чергу, те, що стосується  податкової служби – це наповненням місцевих і державного бюджету, бо, чого гріха таїти, в нас сьогодні катастрофічний стан із наповненням саме бюджету. І ви це всі прекрасно розумієте. Інша сторона – давайте покладемо руку на серце і чесно, і відверто скажемо, що є значна частина все-таки несумлінного саме бізнесу, який всілякими способами ухиляється від сплати податку. І про це саме свідчать ті перевірки, коли в ході перевірок донараховуються ці суми.

Законопроект, який подав Смітюх, він стосується в першу чергу видів перевірок, порядку проведення перевірок і порядку проведення документальних перевірок.

Ми на фракції Компартії України надзвичайно уважно розглядали даний законопроект і саме вважаємо, що його саме вадою є те, що чітко не виписані саме критерії, саме яку інформацію слід вважати обґрунтованою і які саме джерела отримання такої обґрунтованої інформації. Там тільки просто побажання, що обґрунтована чи не обґрунтована, але ніяких саме критеріїв немає.

Я думаю, що виникає питання, і чому перевірку здійснювати раз у 5 років, коли ви саме прекрасно всі розумієте, що позовна саме давність у нас 3 роки. А як бути з тим, коли за межами позовної давності вже саме виходить, а потрібно буде щось зробити?

Тому на підставі цього ми вважаємо, і прийняли рішення, що необхідно погодитися з думкою комітету і повернути його автору на доопрацювання. Звичайно, щоб він саме врахував у першу чергу думку комітету, думку саме, думки, які тут саме пролунали, а також погодився по багатьох позиціях із тим, що зробило науково-експертне управління, із тими зауваженнями, які воно рекомендувало врахувати.

 Тому наша саме думка – повернути на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу народних депутатів записатися на виступи в обговорення питання.

Прошу, фракція "Батьківщина", народний депутат Кучерук. Прошу.

 

13:10:22

КУЧЕРУК М.Г.

Шановні колеги, сьогодні піднялося питання, яке дуже вкрай важливе для України. Чому? Тому що сьогодні фактично весь бізнес вирішив іти паралельно з державою Україна. Що значить паралельно? Це значить, не потрапляти у лоно тих контролюючих органів, які сьогодні працюють.

Ми прийняли ті закони, той ганебний Податковий кодекс, який дозволив нищити наші робочі місця. І що ми бачимо сьогодні? Сьогодні просто ліва половина залу повністю відсутня. А хто говорить про перевірки, про тиск? Якраз підприємці. Де саме більше бізнесу? Звичайно, це бізнес східних регіонів.

Скажіть, будь ласка, як ви захищаєте ваших підприємців від того, що будь-який чиновник має право прийти на підприємство і фактично повісити пломбу і сказати, що на сьогодні це підприємство працювати не буде?

Для чого це робиться? А для того, щоби розвивалася в Україні корупція. Для того, щоб чиновницька братія взяла верх. І як правильно говорив доповідач, поки ми як парламент України не повернемося до наших промисловців, до того реального сектору, який дійсно робить національний продукт України, доти ми будемо так жити.

А чому так живемо? А я вам скажу чому. Тому що зараз весь бізнес, будь-який бізнес, це вважається, що це бандити, які не хочуть віддавати державі свої власні кошти. От поки буде татка система, в нас нічого працювати не буде. Це я вам говорю свідомо, знаючи реальний стан в будь-якій галузі. Тому ми повинні створити ті умови, щоб бізнес розвивався. А для того, щоб бізнес розвивався, то ми повинні зробити хоч цей маленький крок, дати надію для наших підприємств, що справді щось ми будемо робити, щоб вони розвивалися. Тому фракція "Батьківщина" підтримує цей законопроект. Ми розуміємо, що цього недостатньо. Ми розуміємо, що взагалі потрібно скасувати пенсійну реформу, Податковий кодекс, медичну реформу, сісти, обговорити, зробити нормальні правила…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Об'єднання "Свобода", народний депутат Олександр Мирний.

 

13:13:57

МИРНИЙ О.Б.

Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Шановний Володимир Васильович, подивіться, у нас в процесі нашої роботи з'явилося 2 визначальних дні – це середа і четвер. В  середу виносяться на розгляд закони, які потрібні для України. У четвер виносяться закони, які потрібні для влади. І якимось дивним чином ці закони і законопроекти не перетинаються. Тому що, те, що ми бачимо зараз з вами, законопроект депутата від Партії регіонів – ми готові його підтримати. Але сама Партія регіонів не готова підтримувати цей законопроект. Чому? Тому що цей законопроект дійсно починає застосовувати, якщо він почне діяти на ті державні, підкреслюю державні важелі і механізми, якими сьогодні можна ставити на місце строптивих, неслухняних і неугодних підприємців. Чому так відбувається? Для мене особисто це     загадка.

Ми прекрасно розуміємо, що таке  перевірки? Перевірки – це на сьогоднішній день...  і ті люди, що перевірять, –  це каральні загони партій, які в першу чергу дбають про те, щоб на місцях, підкреслюю, на місцях всі ходили правильно, дихали правильно і дивилися в правильну сторону. І ми нічого, на жаль, поки що  не можемо це зробити.

Врешті-решт у представників Партії регіонів не витримують нерви, і вони кажуть: досить. На що ця маса, якої зараз немає в залі,  каже: ні, нас влаштовує та ситуація, яка є. Нас вона не влаштовує. Україну вона не влаштовує. Не влаштовує десятки тисяч підприємців. Не влаштовує тих людей, які можуть завтра бути без робити, без зарплати. Не влаштовує державні фонди, які недоотримують. Не влаштовує державний бюджет, який не наповнюється. Але чиновницька рать стоїть на місці і буде стояти до кінця.

Володимире Васильовичу, в мене до  вас пропозиція: давайте все ж таки такі законопроекти, які виносяться сьогодні,  їх виносити в інші дні. Тому що зараз завалити. Я не кажу про наш законопроект, зрозуміло, що Партія регіонів ніколи не буде голосувати за державницький законопроект тільки тому, що це запропонувало Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Але Всеукраїнське об'єднання "Свобода" показує приклад любові до Батьківщини, поваги до Батьківщини, вона готова голосувати за законопроекти Партії регіонів. То давайте показувати приклад, як ми маємо працювати. Якщо ми не можемо переламати, давайте тоді їх   виносити в ті дні, коли Партія регіонів буде на місці і не ховатися за відсутністю, а просто буде не підтримувати ці законопроекти. Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Батьківщина", народний депутат Володимир Бондаренко.

 

13:17:07

БОНДАРЕНКО В.Д.

Прошу передати слово Іванові Кириленко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу Іван Григорович Кириленко.

 

13:17:15

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Шановні виборці! Кириленко, "Батьківщина".

Друзі, є закони, які цілком логічно є продуктом зусиль і народного депутата, і громадських  об'єднань, і профспілкових об'єднань. І тоді в зал  виходить дуже підготовлений, ґрунтовний  документ.

Є закони, які пише депутат, який на собі відчув серцем, душею, долею своєю відчув, що це – подих життя, що це треба негайно врегульовувати. І такі закони якраз лягають на душу і нам, і суспільству. Такий закон – закон Григорія Смітюха, який він пропонує.

Я хотів би вже це називати законом. Григорій Євдокимович, на жаль, поки що це – проект, і, мабуть, проектом і залишиться. Бо, на превеликий жаль, на превеликий жаль, те, що ви написали, ви ж забираєте кормушку, ви ж корито забираєте! А як же жити цій багатосоттисячній армії без цього корита? Як жити?

Ви на собі, напевно, відчули, будучи у витоків одного з найкращих, одного з найбільших садівничих господарств України, на собі, напевно, вже відчули. Але ж ви, розумієте, ви сьогодні в тій команді, де, мабуть, ви по мінімуму відчули. Якщо завтра ситуація поміняється, буде те, що під Києвом, під Дніпропетровськом, під Запоріжжям: по груди в бур'яні зарослі сади. Бо це  результат отих нищівних перевірок – згорнутий бізнес, згорнуте виробництво.

Тому ті вражаючі цифри, які ви назвали, під ними можна тільки підписатися. Монополізована економіка, де 90 відсотків, все в руках чотирьох-п'яти олігархів, які спростили собі оподаткування, які його оптимізували. Через офшори прокачують, безперервно цей насос працює: без податків туди, без податків сюди як інвестиція… і насос… А з кого ж брати? З кого? Та з отаких небораків, за яких ви сьогодні підняли голос, і ми вас у цьому відношенні підтримуємо.

На превеликий жаль, "українського семиренка", яким я вас називаю, оця частина залу, від якої залежить прийняття цього закону, не підтримає.

Друзі, а може все-таки схаменімось та підтримаємо? Великий закон сьогодні в зал внесений. Великий, значний, суттєвий! Без нього не бачити нам майбутнього! Яка Європа з таким шаленим тиском на тих, хто ще щось шевелиться, щось робить! Яка відкрита економіка, яка лібералізація!

Про що ми говоримо друзі? Я прошу схаменутися. Ніякого повторного, ніяке на доопрацювання, в цілому – першому і другому читанні. Хай трошки люди зітхнуть, які в цій країні залишились. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Бублик.

 

13:20:21

БУБЛИК Ю.В.

Прошу слово передати Михайлу Головко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Головко Михайло. Прошу.

 

13:20:38

ГОЛОВКО М.Й.

Доброго дня! Михайло Головко, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 164 виборчий округ, Тернопільщина.

Шановні депутати, дійсно, сьогодні ми розглядаємо в сесійній залі вкрай важливі законопроекти, які потрібні для українського суспільства. Але, на жаль, ми бачимо порожню залу Верховної Ради, де депутати від Партії регіонів не мають наміру підтримувати ці  важливі законопроекти, навіть які є внесені їхніми однопартійцями.

Ми сьогодні розглядали ряд законопроектів, які потрібні, а саме, цей законопроект, який, дійсно, може зупинити оцю вакханалію, яка є зі сторони репресивної податкової машини, яка знищує малий і середній бізнес в Україні і по рейтингових агентствах Doing business ми – Україна займаємо 137 місце в світі і, практично, іззаду тих держав біля і Філіппін, і Лаосу.

Тому потрібні сьогодні, дійсно, вкрай важливі методи, які б захистити могли наш малий середній бізнес. Ми бачимо, як  податкова сьогодні ліквідовує і не дає можливості розвиватися. В Європі середній бізнес займає, практично, 60 відсотків валового внутрішнього продукту в державі і який її формує і формує економіку, і створює середній клас. В нас натомість він ліквідовується під егідою Мінздоху, який сьогодні знищує малий і середній бізнес, а натомість надає перспективи розвиток монополістам і олігархам, які не сплачують податки, а вивозять свої капітали за кордон, в офшори.

 Ми зареєстрували також наші законопроекти Всеукраїнського об'єднання "Свобода" – 1249 і 1250 – це один про спрощену процедуру і реєстрацію підприємства і також про ліквідацію приватних монополій, який сьогодні вже обговорювався. Дійсно, ті монополії, які знищують .... економіку і малий середній бізнес, які би мали формувати українську державу. Натомість ці законопроекти вже більше року не потрапляють сюди, в сесійну залу, то ми вже чекаємо, ніяк до них черга не може дійти, щоб ми їх розглянули і щоб наші виборці почули, яку позицію займають представники опозиції, Всеукраїнського об'єднання "Свобода", і представники Партії регіонів, які лобіюють своїх олігархів, які не мають наміру дати можливість розвиватися нашим підприємствам і малому, середньому бізнесу. Але сьогодні українське суспільство бачить, хто підтримує виробників, які сплачують податків, які наповнюють Пенсійний фонд, в якому є велика дірка, з яких якраз сплачуються пенсії; хто стоїть на стороні люди, а хто прислуговує олігархам.

Тому ми закликаємо підтримати цей законопроект, розуміючи, що він не буде проголосований представниками Партії регіонів, хоча їхній представник зареєстрував, але все ж таки закликаємо всіх депутатів, які відстоюють державницьку і патріотичну позицію, підтримати даний законопроект, а також підтримати ті наші законопроекти, які ніяк не можуть потрапити сюди на розгляд: і про ліквідацію приватних монополій, і за спрощену реєстрацію підприємців. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, народний депутат Нечаєв. Прошу.

 

13:23:43

НЕЧАЄВ О.І.

Доброго дня. Олександр Нечаєв, Крим, дев'ятий округ.  Я не розумію, що зараз відбувається в нашому залі. Представник Партії регіонів реєструє законопроект. Ви кажете, він потрібен – і звинувачуєте Партію регіонів в тому, що Партія регіонів стала ініціатором цього. (Шум у залі)

 Я розумію… Давайте так, я мовчав, рік мовчав, жодного з вас не перебив, тому давайте так: я маю 3 хвилини – я хочу їх сказати.

Далі. Дорогі мої, давайте так, я теж розумію, що навіть якщо весь зал, вся частина залу проголосує, не буде голосів. Не треба його сьогодні голосувати. Я звертаюся до свого колеги: законопроект вкрай потрібний, і, я впевнений, якщо його взяти на доопрацювання і зробити з нього законопроект не такий, як каже пані Ляпіна, на півкроку, а зробити його разом з промисловцями і підприємцями, таким, що на три-чотири кроки, і винести його на слухання трішки пізніше, нехай там через місяць це буде, то тоді він пройде. Я впевнений, вас підтримають всі промисловці.

Дякую, що не перебивали. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У нас є ще хвилина. Я прошу, Олександра Кужель просить слово.

 

13:25:16

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую, Володимир Володимирович. Я прошу вас особисто звернути увагу, який резонанс визвав розгляд цього  питання. В нашому комітеті вже подано і розглянуто по цьому питанню 5 законопроектів: один з прошлої Верховної Ради до другого читання, в якому забороняється зупинка підприємств, крім рішення суду; декілька урядових і декілька депутатських.

Пропоную. Володимир Володимирович, пропоную разом об'єднати ці законопроекти на розгляд і винести на наступний сесійний тиждень, щоб ми розглянули всі законопроекти, які вже подані сьогодні в Верховній Раді, що торкаються  перевірок, розуміючи який резонанс сьогодні має це питання в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хочу Олександрі Кужель представитися. Я – Володимир Васильович, а не  Володимир Володимирович. Ви все время називаєте мене… вже декілька раз. Я так, для всіх, на всякий случай.

Так, репліка. Сухий репліку просить.

 

13:26:32

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я щиро вдячний народному депутату України із "Свободи" за добрі і в'їдливі слова. Вчитися ніколи нікому не пізно. Був час, коли в третьому скликанні я вчився  у Михайла Павловського і Володимира Полохало, яких, на превеликий жаль, немає зараз з нами. Вчився у Валентини Гошовської і Василя Хари. Вчиться і ви. Але тому:

Перше. Обговорюйте тексти законопроектів, обговорюйте виступи, обговорюйте аргументацію. Не провокуйте прізвища на необхідність реплік. Не давайте нікому оцінок, бо  отримаєте відповідь.

Колеги! От зараз від вашої поведінки аж смердить політичним безкультур'ям. Опам'ятайтеся, ви такі самі депутати, як і ми. Ви несете політичну відповідальність за все, що відбувається в цьому сесійному залі обов'язково.

Минув рік. Вам пора би вже відзвітуватися на  ваших округах. От тоді ви отримаєте моральне право робити комусь зауваження, аналізувати якісь законопроекти, які ви, більшість молодих депутатів, в очі не бачили! Мій вам наказ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Ви прослухали всі виступи.

Я слово надаю доповідачу для заключного слова – Григорію Євдокимовичу Смітюху.  Прошу. Давайте послухаємо.

 

13:27:58

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Васильовичу. Дякую народним депутатам, які залучилися до обговорення цього питання, на мій погляд, важливого. Сприймаю критику, яка прозвучала, що закон дійсно недосконалий в тій частині, що цим законом не можна врегулювати всі питання.

Адже підприємства, нагадаю, 70 органів мають право перевіряти підприємства. 44 – мають право зупиняти підприємства, якщо є, по їхній думці, якісь порушення. І відповідно ці органи регулюються різними законодавчими актами, різними законами.

І безперечно, що одним законом ми не можемо змінити ситуацію в цілому. Але моя ідея була звернути увагу на реальний сектор, підкреслюю. Не загалом по всім. Розпочати з одного кроку. І безперечно, те, що я почув на комітеті, і те, що я почув тут, в залі, я дуже радий, що є над чим думати і над чим буде працювати.

Безперечно, я би просив зал і вас, Володимире Васильовичу, поставити першим на голосування повернути цей законопроект на доопрацювання. А разом з тим, колеги, вас і ваші організації, з якими ви спілкуєтесь і маються асоціації, громадські колективи, тощо. Надіслати свої пропозиції і дійсно, можливо, підготувати фундаментальний проект.

І нічого страшного я в цьому не бачу, що ми сьогодні це питання обговорили. Це питання стосується України, це питання стосується наших громадян і наших підприємств.

Я буду дуже вдячний, якщо моє прохання і ваша активна участь щодо опрацювання або нової редакції, або більш широкого смислу нової редакції цього закону по всім проблемам, які ви бачите, з яких ви спілкуєтесь, які ви розумієте, які ви можете висловити через свою позицію законотворчу. Я думаю, що  в результаті получився б гарний законопроект, який би був корисним першим ділом для наших громадян.

Прошу підтримати і дуже дякую за бачення цієї проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, пропозиція давайте прислухаємося. Першим я повинен поставити згідно Регламенту прийняти за основу. Не буде прийнято за основу, я поставлю на перше повторне читання. Так, да?

Ставлю на голосування проект Закону (№ 2679) про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування проведення перевірок –  для прийняття за основу. Прошу народних депутатів проголосувати.

 

13:31:03

За-135

Проти – 0, утримались – 11, не голосували – 219.

Рішення не прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 8, "Батьківщина" – 55, "УДАР Віталія Кличка" – 32, "Свобода" – 33, Компартія – 0, позафракційні – 7.

Я прошу уваги! Ставлю на голосування проект Закону 2679 направити на доопрацювання до комітету для підготовки на повторне перше читання. Прошу народних депутатів голосувати. Прошу всіх голосувати депутатів.

Голосуйте персонально.

 

13:32:07

За-230

Проти – 0, утримались – 1, не голосували – 136.

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 73,  "Батьківщина"  – 57, "УДАР Віталія Кличка" – 33, "Свобода" – 31, Компартія – 27, позафракційних – 9.

Тому цей важливий закон комітет попрацює з доповідачем і ми будемо його розглядати.

Шановні колеги, розглядається проект Закону (№2692) про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння соняшника.

Як бажаєте розглядати? По скороченій? Прошу, хто підтримує скорочену процедуру, голосуйте.

 

13:33:32

За-93

Проти – 3, утримались – 10, не голосували – 249.

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Я запрошую Олександра Борисовича Мирного, народного депутата України для доповіді. До 10 хвилин у вас є час. Прошу.

 

13:33:52

МИРНИЙ О.Б.

Шановний Володимир Васильович! Шановні нечисленні колеги з Партії регіонів! Шановний зал! Шановні нечисленні колеги в залі! До вашої уваги, пане Ярославе, до вашої уваги пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України про ставки вивізного, тобто експортного мита на насіння деяких видів олійних культур щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику (реєстраційний номер 2692 від 02.04.2013 року), внесений мною та народним депутатом України Мірошниченком Ігорем Михайловичем.

Законопроектом пропонується скасувати  експортне мито на насіння соняшника. На сьогодні згідно із Законом про ставки  вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур ставки вивізного мита на насіння соняшника становить 10 відсотків від його митної вартості. Вивізне мито є тим чинником, який гальмує експорт соняшника, що призводить до підриву інвестиційного клімату та економічного потенціалу України.

Крім того, скасування Україною вивізних мит було однією з ключових вимог Європейського Союзу в рамках переговорів щодо створення зони вільної торгівлі. Відповідно до положень розділу Угоди про асоціацію "Національний режим та доступ до ринку товарів" сторони не продовжують накладати та не будуть встановлювати жодного, підкреслюю, жодного мита або інших заходів, що мають еквівалентну дію, у зв'язку із експортом з України до Європейського Союзу та навпаки.

Як показує досвід Росії, регулювання вивозу насіння олійних культур за допомогою експортного мита не є оптимальним, оскільки воно призводить до скорочення посівних площ під цими культурами. І навпаки, його відсутність в інших державах дає змогу останнім часом нарощувати виробництво тих чи інших культур, які мають привабливе експортне забарвлення.

Тому необхідність скасування експортного мита на насіння соняшника обґрунтовується насамперед потребою забезпечення чіткого виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань та уникнення несприятливого впливу застосування вивізного мита на національну економіку. Це  протокольна частина  мого виступу.

А зараз я спробую нормальною мовою пояснити, про що йде мова. На сьогоднішній день, ви знаєте, соняшник – це є біржовий товар і ціну на соняшник формують міжнародні трейдери. І враховуючи ту ситуацію, що склалася після введення мита, справедливу ціну сільгоспвиробник отримати не може, тому що експортер дає справедлива ціна мінус 10 відсотків, тому що він змушений заплатити на кордоні експортне мито.

Крім того, витрати експортера на логістику набагато більші, ніж витрати внутрішнього переробника. Наш переробник об'єктивно користуючись ситуацією, і ми йому не можемо в цьому дорікати, тому що є така ситуація, є сприятливі умови, платить на 10 відсотків нижче від справедливої ціни. Тому що він платить абсолютно ті самі гроші, що платить експортер. Але, враховуючи логістику, що заводи переробника набагато ближче, ніж заводи експортера, вони дають на цих дві копійки більше за рахунок логістики і забирають весь  соняшник.

Що відбувається? Кожного року залежно від ціни на соняшник від чотирьох, підкреслюю, від 4 до 6 мільярдів гривень. Таким чином перерозподіляється від сільгоспвиробника на користь переробників.

І ми з вами можемо констатувати, що, враховуючи цей податок, непрямий податок на селян за останні 10 років наша олієжирова галузь стала практично найсучасніша в світі. Вводяться нові потужності. Іде повним ходом реконструкція. У нас  уже є надлишок переробних потужностей, тому що ми можемо на сьогоднішній день переробляти до 15 мільйонів тонн соняшнику, а реальна Україна вирощує 9-10 мільйонів. Тобто інвестиційний клімат в цьому сегменті стає привабливий. Але за рахунок кого? Див не буває. За рахунок селян.

І на сьогоднішній день ціна на соняшник, яка складає нижче 3 тисяч гривень, не покриває навіть тих витрат, які є на виробництво цього соняшнику. Але при цьому всьому переробник, продаючи напівфабрикат, тому що згідно нашої статистики, більше 80 відсотків експорту соняшникової олії – це олія-сирець, яка експортується або цистернами, або танкерами не сплачує експортного мита. Тобто, отримавши сировину по ціні 90 відсотків, отримає гроші за напівфабрикат по ціні 100 відсотків. Тому що це знову-таки є біржовий товар.

І ми маємо чесно сказати – так, у держави не було жодної копійки для того , щоб підтримати цю галузь,  у держави не було жодної копійки для того, щоб 50 тисяч працівників цієї галузі могли вижити. Ми поклали, як і завжди, коли державі погано, весь тягар на сільгоспвиробників. І сільгоспвиробники з честю цей тягар витримали. Вони інвестували, ба фактично це гроші сільгоспвиробників, вони інвестували більше 40 мільярдів  в оліє-жирову галузь. Настав час, я не кажу навіть про те, щоб повертати борги, настав час просто давати справедливу ціну. Тому що якщо дасть 5 тисяч гривень експортер і 5 тисяч гривень внутрішній переробник, то звичайно, сировина поїде внутрішньому переробнику, тому що в нього логістика складає 50 гривень, а у експортера складає 200 гривень, і за рахунок цього наш виробник добавить 50 гривень, дасть 5 тисяч 50 гривень і забере всю сировину. І ми маємо чітко це розуміти, що якщо ми з вами не будемо приймати рішення, які повинні, повинні, вносити елемент справедливості в процеси економіки, то рано чи пізно ми потім почнемо все це, вибачте за слово, вигрібати. Тому що ми спочатку робимо от ті рухи, що робимо, а потім ми починаємо штрафувати селян, потім вводимо закони, так званий Закон "Про сівозміни", який абсолютно не захищає нашу землю, але дає можливість державному апарату штрафувати виробників. Тому що у виробника немає цього папірця, на якому написано "сівозміна". Та хіба це захист землі? Ми провалюємо будь-які законопроекти, які дозволяють селянам трохи покращити своє життя.

Зараз у нас уже ходить по Верховній Раді проект законопроекту про те, щоб підвищити ставки і оренди, що вже було зроблено, і підвищити ставки податку, і потім ми ці податки немов би будемо направляти на розвиток сільських територій. Але вибачте, якщо за такою логікою іти, то тоді треба спеціальний вводити податок на металургійні підприємства, бо вони живуть в цьому місті і працюють в цьому місті, щоби цей податок йшов на розвиток,  наприклад, того ж самого Єнакієво.

Ми тоді маємо вводити податок на газогони, які йдуть по території  всієї України, і в кожному районі і області там, де  проходить газогін, щоб сплачували туди податки.   Ми повинні тоді вводити податки на корабело-будівельні підприємства і компанії, бо вони працюють в Миколаєві, хай сплачують додатковий податок.  Це абсолютна відсутність логіки, тут немає логіки. Але чомусь ми вважаємо, що з селянина скільки  не візьми – нічого страшного, він викашляє, він зігнеться – нічого  не буде, але викашляє.  І подивіться, хто у нас на сьогоднішній день має найбільше обробітку в землі? Компанія "Кернел". Молодці, слава Богу. Але за рахунок чого? А за рахунок того, що вони якраз мали доступ до сировини, яка має меншу  вартість ніж справедлива.  Тобто ми тоді даємо можливість людям не тільки покращити своє виробництво, а ще й за рахунок цього додаткового надприбутку, бо це надприбуток, забрати всі ті землі, які можна забрати. І далі, маючи гроші, лобіювати свої власні інтереси.

Тому шановне товариство, є з однієї сторони – 50 працюючих і сучасне виробництво, є з іншої сторони – мільйони селян, які особливо в цьому році рахують кожну копійку.  Тому, враховуючи сучасний стан виробництва, ми жодної шкоди не нанесемо оліє-жировим комбінатам.  Я вас дуже прошу, давайте чути голос розуму і підтримати цей законопроект. Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Г.КАЛЄТНІК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку, Олександр Борисович. Олександре Борисовичу, хвилиночку.

Шановні народні депутати, запитання є? Прошу записатися.

Народний депутат Гайдош.

 

13:44:23

ГАЙДОШ І.Ф.

Іштван Гайдош, фракція Партії регіонів.  Слово прошу передати депутату Попеску.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон народного депутата Попеску, фракція Партії регіонів.

 

13:44:30

ПОПЕСКУ І.В.

Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний доповідачу! Ваші аргументи звучать переконливо, але існують ще і економічні ризики. Що я маю на увазі?

В разі прийняття вашого законопроекту, він може призвести до зменшення обсягів виробництва соняшникової олії в Україні та до її експорту з України, що, в свою чергу, може призвести до втрати Україною лідерських позицій на зовнішньому ринку продукції високого ступеню переробки олії. А також далі ми йдемо і дивимося на наших найближчих конкурентів: на Росію і Білорусь, які в цей час на зовнішньому ринку починають нарощувати власний експортний потенціал у даному сегменті.

З одного боку, ми хочемо вирішити питання щодо виробників, а з іншого боку, ми можемо потіряти ті позиції, які маємо на сьогоднішній день. Як вам вбачається, яким чином запобігти цьому? Дякую.

 

МИРНИЙ О.Б.  Дякую за запитання. Слушне запитання, але, повірте мені, ті люди, які вам готували це запитання, вони дещо однобоко підійшли до трактовки.

Справа у тому, що я вже наголошував, що при абсолютно рівній ціні, якщо може дати тисячу гривень і експортер, і переробник, у експортера логістична складова, яку йому треба довезти, цих тисячу кілометрів, набагато більша, ніж у внутрішнього виробника, тому що, як правило, заводи-переробники, вони в радіусі 50 кілометрів знаходяться біля зони переробки. Тому завжди наш внутрішній виробник дасть на 50, на 100 гривень дорожче, ніж експортер, тому що є чинник логістики. І ми жодним чином не втратимо зовнішніх ринків. По-перше, у нас – найсучасніше виробництво, яке зменшує втрати і підвищує продуктивність праці. По-друге, ми маємо меншу логістику, по-третє, є таке поняття, як бренд. Тобто є українська соняшникова олія, до якої люди звикають. Мало того, вони звикають до тих виробників, які їм постачають, звикають до їхньої порядності або непорядності, тоді з ними не працюють, звикають до їхньої системи алгоритму…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Гузенко, фракція Партії регіонів.

 

13:46:44

ГУЗЕНКО К.О.

Прошу слово передати народному депутату Матвієнкову. Дякую.

 

13:46:53

МАТВІЄНКОВ С.А.

Дякую. Матвієнков, 57 округ, Маріуполь.  Я вам задам чотири запитання, і прошу мені відповісти на всі чотири запитання коротко і ясно…

 

МИРНИЙ О.Б. Якщо мені дадуть час.

 

МАТВІЄНКОВ С.А. … коротко і ясно: скільки втратить бюджет і скільки отримає трейдер від цього закону – раз.

Друге. Це  виснажує землю на сьогоднішній день і у нас, ми маємо двохпольну систему обробки. Чи ухудшиться ситуація по обробці землі, вводячи цей закон? Це друге питання.

Третє питання. Нам потрібно, ми на сьогоднішній день... Чи прийде в гірший стан наш виробник – переробник сумісно з імпортером, той, який сьогодні має пріоритети перед нашим виробником?

І четверте питання. Оці 10 відсотків, про які ви кажете, вони куди підуть? Вони підуть на сільхозвиробника чи на трейдера. Про якого ви сьогодні так печетесь? Куди вони ляжуть? Дякую.

 

МИРНИЙ О.Б. Дякую за запитання. Я, мабуть, почну з останнього, тому що я якраз опікуюся сільгоспвиробниками, а трейдери за себе опікуються самі. І повірте мені, ви прекрасно знаєте, яке тут лобі. І якраз ці гроші через підвищення ціни на продукцію підуть сільгоспвиробнику. Що стосується першого питання, це є сільгоспвиробнику. Тобто якщо сьогодні виробник продає по три тисячі соняшник, то якщо ми відмінимо мито, він зможе продати мінімум по три тисячі 200. Тому що буде, буде конкуренція між трейдером... буде  конкуренція між трейдером і місцевим переробником. Тому що з цього витікає відповідь на перше питання, бюджет нічого не втратить, бо у нас сьогодні експорту немає, бо немає конкуренції. Розумієте? Тому що є ціна, яка нижче, ніж справедлива і тому недовиробляють.

Що стосується захисту землі я, мабуть, ви, вибачте, неуважно слухали, тут не залежить від того, чи є експортне мито, чи немає. Я відповідаю на ваше третє запитання. А залежить від того, яким чином ми як законодавці захищаємо цю землю. Якщо  би ми прийняли  закон...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідач – Ващук Катерина Тимофіївна.

 

13:49:16

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, я постараюсь чітко і коротко. Комітет рекомендує відхилити даний законопроект, я обґрунтую: чому. Цей законопроект, який ввів в Україні мито, приймали ми, нашим аграрним комітетом і я була його автором. І сьогодні горда з того, що це дало можливість вирішити в Україні питання відродження і розвитку олійної галузі. Бо з олійними заводами сталося б те саме, що сьогодні з цукровими та з іншими заводами.

Ми не стали нацією, яка, як аборигени, вивозить сировину, а поступово йдемо шляхом тим, який дозволяє вивозити кінцевий продукт, який дає додаткову вартість, додаткові робочі місця, який дає можливість Україні показати, що вона цивілізована держава. Бо раніше ми, вивозячи соняшник, давали робочі місця німцям, туркам і іншим переробним підприємствам за кордоном. І що саме найголовніше, якщо лобіює колега селян, то жоден селянин, щирий селянин, господар на землі, не буде дбати про те, щоб до безкінечності розширювати посіви соняшника. Люди милі, 7 років науково обґрунтована сівозміна, 7 років не має соняшник приходити! А у нас йде монокультура, нам не треба збільшувати виробництво і посіви соняшника в Україні, бо ми виснажимо землю до того, що я не знаю, що ми лишимо дітям і онукам.

І останнє. Це неправда, що гроші підуть до селян. Ми глибоко вивчали те питання. Однаково ті, хто вивозять, вони й переробляють, і їм сьогодні не настільки важливо оцей нюанс. Лобіюють чисто трейдери, трейдери  закордонні в основному, а не ті, хто вирощують і живуть в Україні.

І тому я, звертаючись до вас, хочу сказати, що за мною ті трейдери ходять уже кілька років, просячи відмінити цей закон. На користь Україні його не можна відміняти.

Я щиро вірю, що  колега переслідував благородну мету, але зворотній результат буде дуже неблагородний. Він на шкоду українській землі,  українській економіці, а в кінцевому результаті – селянину. Бо на чому він буде господарювати?

Прошу не підтримувати даний закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Тимофіївна.  Хвилиночку. Є запитання?

Продовжую пленарне засідання на 15 хвилин.

Прошу народних депутатів записатися. Народний депутат Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

 

13:53:19

ГОРДІЄНКО С.В.

Я хотів би вам задати таке запитання. Скажіть, будь ласка,  ну от саме те, що ви говорили. Дійсно, запровадження цього експортного вивізного саме мита, воно дійсно тоді врятувало? Підтвердіть це. Воно врятувало саме галузь, воно зберегло  саме робочі місця, воно дало можливість саме наповнити бюджет.

Які ризики сьогодні є, що відміна його  саме приведе до зворотнього наслідку?

 

ВАЩУК К.Т. Я хочу сказати, що більше, ніж у 6 разів  збільшилось виробництво олії.

Ми сьогодні маємо більше 60 тисяч людей зайнятих на робочих місцях в олійній промисловості. Якщо ми відміняємо мита… а неправда, що не погоджено це угодами з СОТом. Нам дали адаптаційний період -  15 років. А 100 тисяч тонн соняшнику, за цими умовами, уже сьогодні вивозиться без мита. Якщо ж ми поставимо  в рівні умови, то тим, хто вивозить соняшник, йому ж вертають ПДВ. І він має більший прибуток. А тим, хто в Україні його переробляє, йому ПДВ не вертають. І через те апріорі експортери мали більший прибуток. Звідси народилось оце вивізне мито, яке дорівнює податку на додану вартість, який вертається при експорті.

Тому це наперед я кажу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Заболотний, позафракційний.

 

13:55:20

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

Дякую. Я хочу сказати, що те, що сказала Катерина Тимофіївна, можна вже було б і не говорити. Я все життя пропрацював в сільському господарстві і абсолютно стверджую, що це закон, який принесе величезну, проект закону приніс би величезну шкоду державі. Ми мали б сьогодні дійсно взагалі з  оліє-жировою промисловістю, що маємо в цукровій галузі, де на Вінниччині з 40 заводів залишилось 9. В спиртовій, де залишилось з 15-и 9 теж.

І, Катерино Тимофіївно, все треба можливе зробити, щоб не допустити до цього. Тому що сьогодні Вінницький завод оліє-жировий, який відродився після такого закону, який був вже про відміну, приймає по 3,200, а трейдери платять 2,940. Це точні цифри, які на сьогоднішній день є.

Це лобістський проект закону, він не потрібний державі і не потрібний нашим людям. Більше того, люди паї здали, здали бізнесменам, які сьогодні вирощують, продають трейдерам. А трейдери заробляють на цьому. Дякую.

 

ВАЩУК К.Т. Правильно. Я вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпано, сідайте будь ласка, Катерино Тимофіївно.

Шановні народні депутати! Прошу записатися на виступи від фракцій, по 1 хвилини 5 фракцій. Відповідно до Регламенту, ми можемо з вами давати по 1 хвилині. Стаття 33 частина друга. Будь ласка, там написано, до 15 хвилин.

Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

13:57:02

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії  України. Ми уважно розглянули цей законопроект. Також вважаємо, що він чисто лобістський, абсолютно він нічого не дає для економіки України, тільки створює додаткові ризики. В свій час експортне мито запроваджувалося для того, щоб зберегти олійну галузь, зберегти робочі місця, наповнити бюджет.

Автор законопроекту, виступаючи, говорив, що нам необхідно розширювати площі посіву соняшнику. Ми дійшли вже до того часу, що нам необхідно рятувати Україну від соняшника, бо ми роками сіємо соняшник по соняшнику, і вже після цього навіть бур'ян  на тих площах не росте.

Тут усі пеклися про селян, що селянин втрачає. Скажіть мені, будь ласка, що наростили в таких пропорціях виробництво соняшника, збільшилася виплата на пай, збільшилася частка заробітної плати в структурі собівартості чи виграло село?  Ні. Фракція не буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Володимир Бондаренко, фракція "Батьківщина".

 

13:58:19

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Батьківщина". Шановні друзі, я пам'ятаю ті час, коли була нульова ставка вивізного мита. І тоді знищувалося сім галузей економіки України. Це не тільки олійниці, це і комбікорм із макухи, це і олія, яка йде на технічні цілі для лаків і фарб, це і миловарні українські, це в принципі цілий сектор економіки. Ні в якому випадку не можна йти на ухвалення цього закону. Тому що, уявіть собі, що вивезуть соняшник, і оці сім галузей загнуться в Україні.

Тому, шановні друзі, при  всій повазі до автора цього закону, я вважаю, що він є або непродуманий, або в принципі шкідливий для економіки України. І я думаю, що його підтримати ні в якому випадку не можна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Шаповалов, фракція Партії регіонів.

 

13:59:09

ШАПОВАЛОВ Ю.А.

Прошу передати слово моєму колезі Благодиру Юрію Анатолійовичу.

 

13:59:15

БЛАГОДИР Ю.А.

Шановні колеги, дуже важливий момент, на чому хочу загострити увагу. Згідно Угоди про зону поглибленої і всеохоплюючої зону вільної торгівлі між Україною  і Європейським Союзом, яка є невід'ємною частиною Угоди про асоціацію.

Стосовно експортних мит, сторони домовилися, що від набуття угодою чинності не запроваджуватимуть у двосторонній торгівлі нових, а діючі на сьогодні в Україні експортні мита буде поступово впродовж 10 років скасовано. Водночас, по окремих товарах, зокрема насіння соняшнику, запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стан стягнення додаткового збору. Загальний термін дії цього механізму – 15 років. Тобто Україна відстояла захист внутрішнього виробника. Закон абсолютно протилежний цій домовленості. Тому ми категорично проти голосування за цей законопроект. Чому не думка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кайда, фракція "Свобода".

 

14:00:20

КАЙДА О.П.

Прошу передати слово Ігорю Мірошниченко.

 

14:00:26

МІРОШНИЧЕНКО І.М.

Ігор Мірошниченко, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Ну, шановні колеги, судячи з того, що ми почули в цій сесійній залі, совкове мислення і ставлення до землі, яке було при комуністичному режимі, власне, змінилося. Що таке сівозміна? Про сівозміну в усьому цивілізованому світі навіть не чули. І сьогодні сільськогосподарські виробники змушені платити штрафи, тому що держава формально підходить до застосування сівозміни сільськогосподарськими виробниками. Ми вже давно пропонуємо застосовувати коефіцієнт родючості ґрунтів. І, якщо виробник  сільськогосподарської продукції бере в оренду землю з певним коефіцієнтом, він має підтримувати її на тому рівні незалежно від того, що він сіє чи вирощує. Оце є справжня ринкова економіка і підтримка родючості ґрунту, а не обдирання громадян. І все ж таки цей законопроект більше на підтримку виробника, а не трейдера чи переробника. Тому треба все ж таки звернути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція "УДАР Віталія Кличка", народний депутат Каплін.

 

14:01:38

КАПЛІН С.М.

Наша політична сила стоїть на позиціях державного протекціонізму і, звичайно, ми повинні, приймаючи це важливе рішення, мати на увазі, що перед усім головним пріоритетом має бути розвиток вітчизняного виробництва, створення нових робочих місць і розвиток тих галузей-локомотивів, які складають основу нашої конкурентоспроможності, в тому числі на внутрішньому і міжнародних ринках.

Тому наша політична сила утримається від голосування щодо цього законопроекту і, крім того, ми хочемо зауважити, що для того, щоб навести порядок у сільському господарстві і селяни дійсно отримали всі необхідні преференції, можливості і, в кінці-кінців, справедливість в цих питаннях, потрібна нова влада, новий Президент, новий уряд, новий аграрно-промисловий блок в уряді, який буде дбати за селянина. І тут одним законопроектом, яким би він гарним не був, і яким би не був він радикальним і прогресивним, ситуацію не вирішити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу народних депутатів записатися на виступи. По одній хвилині на народного депутата. 5 хвилин.

Народний депутат Козуб, фракція Партії регіонів.

 

14:03:06

КОЗУБ О.А.

Слово Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передається слово народному депутату Стояну***. 2 хвилини.

 

14:03:10

СУХИЙ Я.М.

Світовий банк, трошки історії, Європейський банк розвитку і реконструкції в кінці 90-х років на Півдні Європи набудував мережу маслопереробних заводів. Не бажає сіяти соняшник Португалія, Іспанія, Італія, Греція і Чехія. І кожну сесію, кожне скликання тут знаходяться лобісти того, аби нашу землю українську ще більше занапащати.

А тепер конкретно і коротко цифрами. Отже, за минулий рік, не збільшуючи посівні площі соняшника, Україна експортувала олії за кордон на суму 4 мільярди доларів. Українська рентабельність соняшника з 2007 року виросла з 12 центнерів на гектар до 35 центнерів з гектару.

Українські переробники заробили 6 мільярдів гривень чистого прибутку. Плюсуйте ПДВ, скільки вони заплатили, єдиний соціальний внесок, скільки заплатили, і саме страшне, напевно, для тих, хто вносить ці законопроекти - ми позаминулого року по виробництву і експорту олії обігнали не тільки Аргентину, ми обігнали Росію. І ви  мене даремно перебиваєте, бо я вам скажу більше, подібний законопроект в сесійний зал  ніколи не вніс би Степан Хмара чи Слава Стецько, Іван Заєць чи Юрій Костенко. Ніколи український націоналіст подібне паскудство до зали би не вніс. Так себе поводять заслані газпромівські козачки, але не націоналісти. Цей законопроект не має права на існування в ніякій мірі.

І ще одне. В 2013 році очікується збільшення потужності по переробці соняшника до 13 мільйонів тонн олії на рік. За минулий 2013 різко збільшилася кількість інвестицій в маслопереробну галузь. Ну, скільки можна на цю тему вести мову тут. Український націоналіст буде дбати про захист вітчизняного товаровиробника, а не кричати тут, не вигукувати, не закрикувати. Ну, ви ж мене можете перекричати. Ну, ви мене не переконаєте, бо я тут в четвертому скликанні з мегафоном виступав перед депутатами, коли ми зберігали вивізне мито. Ми його зберегли, ми його…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

СУХИЙ Я.М. Шановні, ну, не кричіть, я ж вас не боюся. Я вам назвав аргументацію. Називайте свої, якщо ви маєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Швайка, фракція "Свобода".

 

14:05:48

ШВАЙКА І.О.

Прошу передати слово Олексію Кайді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон Олексія Кайди.

 

14:05:54

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода", Тернопіль. Колишній голова Тернопільської обласної ради якраз тої обласної ради, яка висловлює недовіру попередньому виступаючому і який потім ганебно втік з Тернополя  і розповідає, що він нікого не боїться. Двічі втік. Це той якраз оцей депутат, який голосував за Харківські угоди, а потім розповідав, що його карточка голосувала, сама ходила по Верховній Раді карточка і голосувала.

А по суті закону скажу так. хто зараз повикуповував цукрові заводи? Хто їх зараз порізав? Це є ваші олігархи, це ваші кримінальні структури, які займаються нищенням всього українського бізнесу. І не вам розповідати, хто чи Хмара би, чи Ярослава Стецько вносили би цей законопроект.

Наша фракція буде підтримувати і однозначно голосувати. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Володимир Бондаренко, фракція "Батьківщина".

 

14:07:00

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, фракція "Батьківщина".

Я наведу ще декілька аргументів з приводу того, що ми сьогодні обговорюємо. Я пам’ятаю і ви пам’ятаєте той час, коли в Україну масово завозився маргарин "Rama", там і інші. Чому він завозився? Тому що українське насіння, тобто пряма сировина, навіть без попередньої переробки, опинялося за кордоном, а звідти в Україну надходила олія – основна сировина для виробництва маргарину. Але вона обкладалась 33 відсотками ввізного мита і тому маргарин той був, український, такою ціною, що він був непосильний, тому доводилось ввозити чужий. Тобто зберігши вивізне мито на соняшникове насіння, ми збережемо ще одну галузь – маргаринову. А це сьогодні в структурі харчування бідних українців досить серйозна стаття. Тому, шановні друзі, давайте розберемося не просто з якимись там інтересами трейдерів чи не трейдерів, а в цілому, комплексно дивлячись на цю проблему приймати цей закон неможна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зелик, фракція "Свобода".

 

14:08:05

ЗЕЛИК Р.Б.

Прошу передати слово Руслану Марцінківу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон.

 

14:08:13

МАРЦІНКІВ Р.Р.

Марцінків, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", Чернігівщина.

Хотів би сказати, що хай Партія регіонів скаже правду, тому що ми на Чернігівщині бачимо, як сьогодні "Кернел", підприємство, яке очолює, є власником екс-народний депутат від Партії регіонів знищує цілу галузь і цілі виробництва. Ми бачмо, як сьогодні людей викидають просто з роботи, який мав сільськогосподарське виробник, зокрема підприємство "Дружба-Нова". І ми бачимо, що це сьогодні насправді лобізм Партії регіонів і підприємства "Кернел", яка по факту є монополістом сьогодні на ринку виробництва олії. Тому давайте не брехати сьогодні виборцям, а казати правду, що ви працюєте на олігархів, працюєте на сім'ю Януковича і хочете все зробити для того, щоб знищити сьогодні виробників і викупити за безцінь виробників сьогодні зокрема тих культур, які йдуть на олію. А тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для заключного слова запрошується доповідач, народний депутат України  Мирний Олександр Борисович. Дві хвилини, будь ласка.  

 

14:09:32

МИРНИЙ О.Б.

Дякую.  Шановний головуючи! Шановні присутні! Шкода, що пан Ярослав Сухий втретє втік, я готовий був відповісти на всі ті закиди, які лунали на нашу адресу.

І я хочу нагадати тим, хто залишився. А хто порізав цукрові заводи, які викупив "Кернел"? "Кернел" же  і порізав. Ви подивіться, що ви  зараз зробили? Ви грошима тих людей, які недоотримали за соняшник, знищили цукрову галузь України. Тому що якраз завдяки цій недолугій політиці,  недолугій, підкреслюю, український  цукор немає жодного зовнішнього ринку збуту. Буряк не продається за кордон, цукор не  продається. Пані Герман, 41 завод залишився із 198 – це ваша політика ви підтримуєте одних і знищуєте  всіх. Тому, шановні, давайте будемо відповідати за те, що скоєно.

І коли ви пане Бондаренко кажете про маргарин, я ж підтверджую ваші слова, у нас не було оліє-жирової галузі. Але ми 10 років, 10 років селяни працювали на те, щоб оліє-жирова галузь піднялася і вона зараз найсучасніша  в світі.   То може  вже пора зупинитися  селян обдирати чи як!? Як ви вважаєте, представник "Батьківщини", ми їх захищаємо? Чи ми будемо розказувати про тих 50 тисяч? А мільйони працівників? Ви про  трейдерів кажете? Та трейдарам все одно, є світова ціна, і вони будуть давати рівно скільки, скільки дає світ. А наші виробники-переробники користуються тим, що  є загороджувальне мито і  не доплачують нашим селянам. Ви за це? Я проти і  наша фракція проти! І ми будемо селянам в очі дивитися. Я не знаю, що будете робити ви? Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово співдоповідача, фракція Партії регіонів Катерина Ващук, одна хвилина. Будь ласка.

 

14:11:32

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Там, де йде питання про економіку, треба рахувати, а виключити абсолютно емоції. Подивіться,  об'єднався весь зал в єдиному, що сьогодні   треба працювати на те, щоб мали роботу свої люди, щоб олія була дешевша в магазині і її всі могли купити, як і маргарин, як і все інше, а не лобіювати інтереси трейдерів. Ніколи вони не поділяться ціною з селянином. (Шум у залі) Я не маю підприємств, і ці закиди не до мене.

Але я хочу відповісти молодому колезі, який казав, що застаріло питання сівозмін. Це питання не застаріє ніколи. Я не розумію, можливо, в інших питаннях, а от у питаннях, що таке…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївна.

Включіть мікрофон для репліки Ганни Герман.

 

14:12:47

ГЕРМАН Г.М.

І опозиція, і влада, опозиція конструктивно об'єдналася проти проходження тут лобістських законів. І тут не треба кричати, бо дзвонять виборці, що пан автор цього лобістського закону має 8 гектарів землі… 8 тисяч гектарів землі, на яких виробляє соняшник, і пробиває тут для себе кращі умови для свого бізнесу. Це видно, це зрозуміло, і парламент повинен об'єднатися проти використання державного законодавчого органу для власних бізнес-інтересів цих "засланих газпромівських козачків".

 (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розгляд завершений.  Шановні народні депутати, обговорення завершене.

Ставлю на голосування проект Закону (2692) про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур" щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику –  для прийняття за основу. Прошу голосувати. 

 

14:14:09

За-38

Рішення не прийнято.

По фракціях. Партія Регіонів – 0, "Батьківщина" – 5,  "УДАР Віталія Кличка" – 0, "Свобода" – 32, Компартія України – 0, позафракційні – 1.

Якісь інші пропозиції є щодо цього законопроекту? Немає.

Законопроект відхилений.

Шановні народні депутати, сьогодні в 15 годині у сесійній залі Верховної Ради України відбудуться парламентські слухання на тему: "Участь молоді в суспільному житті: економічна активність".

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині.

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку