Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 28 (ранкове)

Опубліковано 19. 11. 2013

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 листопада 2013 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, добрий ранок! Я прошу у вас хвилину уваги, прошу уваги.

17 листопада 2013 року в аеропорту міста Казань сталася катастрофа літака "Боінг-737", яка забрала десятки людських життів. Серед загиблих була і наша співвітчизниця. Висловлюємо найглибші співчуття і слова підтримки всім рідним і близьким загиблих. Прошу вшанувати пам'ять загиблих в авіакатастрофі хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Прошу сідати.

Шановні народні депутати! Я думаю, що для уникнення подібних трагедій в майбутньому пропоную, аби Верховна Рада дала протокольне доручення центральним органам виконавчої влади проаналізувати стан дотримання вимог щодо безпеки польотів пасажирських літаків та вжити відповідних заходів щодо унеможливлення аварійних ситуацій під час перевезення пасажирів. Таке протокольне доручення ми надамо Верховній Раді України.

Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Я прошу, увімкніть систему "Рада".

10:04:41

В залі зареєструвалося 391 народний депутат. Ранкове засіданні Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народних депутатів України Миколи Дмитровича Катеринчука і Євгена Вадимовича Морозенка. Давайте поздоровимо наших іменинників. (Оплески)

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників депутатських фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв і повідомлень. Прошу представників фракцій записатися на виступи.

Слово для виступу надається народному депутату Олегу Тягнибоку. Прошу.

10:06:28

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати України! Брати і сестри українці! Наближається 80 роковини однієї з найтрагічніших сторінок української історії – великого Голодомору 1932-1933 року. І ті рани, які були завдані українській нації під час цієї жахливої трагедії ще довго будуть боліти на тілі українського народу. Саме тому, шановне товариство, ми, українські політики, сьогодні повинні зробити максимум для того, щоб подібна трагедія не повторилася, ми повинні максимум зробити для того, щоби світ і Україна пам'ятали про ці трагічні дні, про ті трагічні місяці і роки, коли загинули мільйони, десятки мільйонів українців через штучний голод.

Вбивство голодом – це є найбільший злочин, який може бути тільки в світі. Це є демонстрація геноциду української нації. І цей геноцид чинився Москвою, чинився комуністичним режимом, чинився людиноненависницькою ідеологією, яку однозначно потрібно забороняти і яка засуджена, як і нацизм вже в цілому світі.

Не зважаючи на те, що в нашій державі вже ухвалено Закон щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору, але теперішня влада, як з'ясувалося, практично нічого не робить для того, щоби пам'ять українців була відповідним чином вшанована.

На превеликий жаль, те, що робить сьогоднішня влада, те, що робить нині Президент, це є лишень тільки косметичні кроки. Не зважаючи на те, що в цілому світі подібні заходи зараз відбуваються, заходи, де вшановують українців. Зокрема, в нас є інформація про те, що відбувається, наприклад, у Франції, в Іспанії, в Сполучених Штатах Америки. Ці країни з ініціативи громадськості проводять відповідні заходи, організовують відповідні театралізовані дійства, проводять молебні, вшановують українців. А в нас в Україні лишень так, щоб тільки відчепилися, лишень тільки так, щоби галочку поставити. В Україні вже фактично три роки поспіль не збирався офіційний комітет, оргкомітет, який би мав вирішувати оці питання. На превеликий жаль, не запущена друга черга будівництва меморіалу Голодомору.

Ну, і останніми днями ми отримали просто, ну, неймовірну звістку. Виявляється, що тепер вхід в музей Голодомору, вхід в меморіал є платним. Ніде в світі таке собі країни не дозволяють. Коли вшановується пам'ять жертв нації, то робити платними вхід в ці музеї, це є просто свідченням демонстрації того, що влада, очевидно, хоче обмежити кількість людей, які би могли прийти і побачити правду, яка була тоді вчинена проти українців.

На превеликий жаль, паралельно в міністерствах деяких, зокрема в Міністерстві внутрішніх справ і в інших відомствах нашої держави і далі на дошках пошани красуються портрети тих вбивць, тих україноненависників, тих, які спричинялися до організації і безпосереднього виконання цих злочинів під час Голодомору 1932-1933 року. На превеликий жаль, чинна влада зараз абсолютно нічого не робить для того, щоби на міжнародному урівні збільшилася кількість країн, яка визнала б факт геноциду українців в 1932-1933 році діями, тобто зокрема штучним голодом. Не зважаючи на те, що на сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 року офіційно визнали геноцидом української нації і засудили такі країни як Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі, то наша держава мала би схилити голову і подякувати тим країнам, зрештою ухвалити необхідні рішення тут в нас в парламенті, але цього нема.

Ми пам’ятаємо, як парламентська більшість відхилила анаш законопроект щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 80-х роковин. Тому цього тижня ми обов’язково повинні повернутися до цього питання. Ми вже обговорили на Погоджувальній раді цю тему, що ми би мали з вами тут на цьому тижні чи в четвер, чи в п'ятницю ухвалити відповідний спільну заяву, де ми акцентували на цій проблемі і звернулися до представників різних країн.

Крім того, пане Голово, я вже до вас звертався і, наскільки я зрозумів, що є схвальна позиція, що ми би мали наприкінці тижня вшанувати пам'ять жертв Голоду 1932-1933 року хвилиною мовчання тут у залі Верховної Ради України.

Чого вимагає Всеукраїнське об'єднання "Свобода"?

Ми вважаємо, що ми повинні ухвалити необхідні ініціативи, згідно яких добилися би, щоб наш український парламент, а також парламенти світу, які ще не визнали цей факт, мали би визнати злочином проти людства факт Голоду 1932-1933 року геноцидом проти української нації. Треба поновити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932-1933 року, тобто це має бути злочин, щодо якого не застосовуються терміни давності.

Ми маємо запровадити сувору кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору як геноциду української нації. І ми маємо сьогодні офіційно вимагати від Москви вибачення, визнання і компенсації за геноцид українців, за Голодомор 1932-1933 років.

Пам'ять повинна залишатися в наших серцях. Тільки пам'ятаючи про минуле…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ТЯГНИБОК О.Я. … тільки пам'ятаючи про минуле, ми можемо розраховувати на майбутнє. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Батьківщина". Керівник фракції Арсеній Яценюк. Прошу.

10:13:10

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні члени українського парламенту! Україна – це держава з тисячолітньою історією, і в нашій історії були великі державні діячі. Це був князь Володимир, який похрестив Україну, Русь і зробив нашу державу частиною європейської цивілізації, і тому він став Володимиром Великим. Це був його осин Ярослав, який підписав за тими мірками міждержавні угоди і зробив також Україну частиною Європи. І тому він став Ярославом Мудрим. Були і інші державні діячі в Україні. Про одного з таких писав Тарас Шевченко у своєму вірші "Розрита могила". Він писав: "Ой, Богдане, Богдане, якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала".

Що напише українська історія про ще одного чинного державного діяча Віктора? Мені видається, що жоден з українських істориків, окрім хіба що Табачника, не наважиться взагалі писати про Віктора Януковича, якщо Віктор Янукович провалить історичний шанс для української держави і українського народу стати членом Європейського Союзу і приєднати Україну до наших європейських партнерів.

Ми стоїмо перед історичним викликом і історичним шансом того, де буде Україна і з ким буде Україна. Але наші політичні опоненти, на жаль, тільки говорять, а роблять зовсім інше. Якщо раніше Партія регіонів в основному "гнала порожняк" тільки всередині країни, зараз з'явився новий вид політичної торгівлі, порожняк продають на експорт нашим європейським партнерам, обіцяючи і брешучи, кажучи про те, що ми йдемо до Європейського Союзу і не роблячи жодного кроку, який дає можливість Україні і українцям відчути себе частиною великої європейської спільноти. Навіть Сенат Сполучених Штатів Америки вчора прийняв резолюцію, яка закликає Україну і Європейський Союз зробити вибір. Всі – "за", окрім Партії регіонів та цього Президента Віктора Януковича.

Ми хочемо дуже чітко заявити, як українська опозиція, це наші програмні засади, щоб Україна підписала Угоду з Європейським Союзом. Це волевиявлення народу України, більшість з яких хочуть, щоб Україна стала справді європейською державою. І Віктор Янукович це волевиявлення ніколи не змінить. Те, що прагне народ України, буде виконано, буде виконано зараз, буде імплементовано, буде ратифіковано, і Україна дійсно буде гідним членом Європейського Союзу.

Але для цього ми вкотре закликаємо цього Президента і цей уряд, і цю так звану більшість. Залишилося декілька пленарних днів, віри вам немає. Але ми як опозиція проголосуємо за всі законопроекти, я підкреслюю, за всі, які необхідні для того, щоб зняти будь-які перешкоди на шляху України до Європейського Союзу. Страх, а саме: персональний страх Віктора Януковича перед однією людиною, це перед Юлією Тимошенко може затьмарити наші європейські перспективи. Саме тому ми наполягаємо.

Перше. Щоб Президент України прибув до парламенту і підписав всі законопроекти, які необхідні для європейської інтеграції.

Друге. Не тут вирішується питання європейської інтеграції, не членами Партії регіонів і не депутатами від ПР, а персонально Віктором Януковичем. Тому ми звертаємося до Януковича, взяти на себе всю повноту політичної відповідальності і дати вказівку Партії регіонів не тягнути і не затягувати процес європейської інтеграції, а проголосувати негайно всі європейські закони.

Третє. Ми як українська опозиція звертаємося до народу України. 24 листопада громадські організації, політичні партії і опозиційні політичні фракції будуть проводити велике національне віче "За Європейський Союз!". Щоб Україні і українці відчули, що ми здатні боротися за свої права, і ми звертаємося до всіх і кожного, хто хоче бачити своє майбутнє як європейське і цивілізоване, прийдіть 24 листопада на Майдан, який дасть можливість кожному з нас захистити своє право вибору і показати, хто в нашій українській державі керує, а це український народ, який є європейським народом. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, народний депутат Ганна Герман, прошу.

10:18:51

ГЕРМАН Г.М.

Після Арсенія Петровича хочеться згадати ще одні рядки про Богдана Хмельницького: "Ой ти Богдане, Богданочку – ти нерозумний Гетьмане!".

Дорогі друзі! Народні депутати! Журналісти! Щоб заощадити час, я не буду говорити ані про Князя Володимира Великого і його синів, ані про ту відповідальність, яка лежить на нас на період часу, що залишився до Вільнюського саміту. Ціна питання відома так само, як відома ціна відповіді на це питання. Ми знаємо скільки буде коштувати Україні позитивне вирішення цього питання і ми знаємо, яку ціну заплатимо за негативну відповідь. Ми всі це знаємо і усвідомлюємо. (Шум у залі)

Переконана, ніхто в цій залі не бажає Україні зла. Попри політичну строкатість нинішнього складу Верховної Ради у своїй переважній більшості парламент налаштований патріотично. Що правда цей патріотизм кожен розуміє по-своєму. Але думаю, так чи інакше усі мислять категоріями достатньо державницькими – всі, без винятку, і ті хто вважає, що зближення з Європейським Союзом зашкодить економіці України, і ті хто переконані, що євростандарти – єдиний шанс для того, щоб економіка України ставала все більш конкурентною. На щастя, "П’ята колона" з числа так званого українського вибору марширує поза цим парламентом.

Тому виникає питання: чому ж за лічені дні, які відділяють нас від Вільнюського саміту, ми таки не можемо об'єднати свої зусилля, щоб досягти прогресу на євроінтеграційному напрямі?

Відповідь відома. Опозиції вигідно, щоб влада провалила підписання Угоди про асоціацію, бо тоді опозиція, як їй здається, перехопить у влади ініціативу і таким чином забезпечить собі перемогу у 2015 році. Саме таке помилкове переконання опозиції і було причиною тих 500 поправок, які опозиція внесла в один з євроінтеграційних законів. Саме це є причиною, що опозиційні емісари їздять по всіх європейських столицях і нашіптують лідерам Європи, що мовляв не підписуйте угоду, бо Україна до цього не готова. Саме це і є причиною, що лідер опозиції звертається до Міжнародного валютного фонду і просять не давати Україні кредитів. Саме це є причина і того, що представник "УДАРу" вчора, коли група робоча з питання опрацювання законопроекту про лікування ув'язнених, коли вже була досягнута угода і згода, раптом вискочив, як "Пилип з конопель" з якимись своїми поправки і повністю зруйнував цю злагоду, яка була напрацьована у робочій групі протягом чотирьох годин. Я хочу спитати, дорогий колего по комітету, чому ви це зробили?

Отже, мені дуже шкода, що опозиція не розуміє, що якщо Україна втратить сьогодні час, то у ній не буде переможців, бо нема перемоги там, де нема держави. Опозиція повинна забути про вибори, про власні політичні амбіції, про те, хто більше використає підписання чи не підписання цієї багатостраждальної угоди.

Дорогі друзі, у Президента є політична воля забезпечити позитивній результат у Вільнюсі на вигідних для України умовах. Повторюю: на вигідних для України умовах. Така політична воля є у нас, у парламентської більшості. Я вірю, вона є і у частини наших опонентів. І найголовніше, така воля є у більшості нашого народу. Ви знаєте, останні соціологічні дослідження: понад 60 громадян України за євроінтеграційний вибір, у тому числі, 50 відсотків мешканців Сходу і Півдня України за євроінтеграційний вибір. Це – багато, друзі.

То що ж перешкоджає нам дійти згоди і прийняти всього два законопроекти, які залишилися неухваленими з так званого євроінтеграційного пакету? Чи, може, нам перешкоджає законопроект про лікування хворих ув'язнених за кордоном? Думаю, що ні. Ця проблема можу бути розв'язана, але не шляхом диктату і ультиматумів, але шляхом консенсусу і доброї волі, не шляхом викиду ненависті і звинувачень, а шляхом поваги до влади.

Ми нічого не досягнемо ненавистю і багато чого здобудемо злагодою і любов'ю. І перший, хто це повинен зрозуміти, то сама Юлія Тимошенко. Поки вона не закриє своє серце для ненависті, ненависть завжди буде нищити її життя, де б вона не була, чи на волі, чи в ув'язненні.

Дорогі друзі, тиждень, який розпочався є винятково важливим для України не лише з огляду на дед-лайн у справі євроінтеграційного вибору, цей тиждень наближає нас до жалобної дати – 80-х роковин Голодомору в Україні. Чи пов'язані ці дві, задавалося б такі різні, події між собою? Так, безперечно. Тому що якби в 1932-1933 році Україна мала право розпоряджатися власною долею...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ГЕРМАН Г.М. ... то трагедії Голодомору не було. Хочеться вірити, що у цей відповідальний для України час ми досягнемо порозуміння і угода буде підписана, не всупереч комусь, а за для майбутнього нашого народу, не ціною довіри з боку... втрати довіри з боку Російської Федерації, а в ім'я того, що право України розпоряджатися власною долею було закріплено раз і назавжди. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція Компартії України, керівник фракції Петро Симоненко.

10:25:43

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні громадяни України! Не зважаючи на всі перешкоди, які чинила влада та так звана опозиція, не зважаючи на всі неправомірні, підлі рішення судів і ЦВК та погрози заборонити діяльність Компартії України, не зважаючи на залякування народних активістів особливо з боку різних неонацистських і кримінальних угрупувань та поліцейський тиск силових структур, необхідні три мільйона підписів за проведення Всеукраїнського референдуму по визначенню курсу зовнішньоекономічної інтеграції ми зібрали.

Користуючись нагодою, хочу всім вам, шановні громадяни, незалежно до ставлення до вектору інтеграції, висловити щиру подяку за підтримку позиції комуністів про те, що всі доленосні питання України повинен вирішувати народ України шляхом референдуму. Компартія України неодноразово застерігала, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС на тих умовах, які запропоновані Брюсселем та Міжнародним валютним фондом – це зрада народу України, зрада національних інтересів, ця афери – це шлях до втрати економічного і політичного суверенітету нашої держави. Виступаючи з цієї трибуни, я вже наводив беззаперечні приклади і розрахунки трагічних наслідків євроінтеграційного божевілля, в результаті якого з економічної карти України можуть зникнути цілі галузі промисловості, збанкрутують тисячі малих, середніх і великих вітчизняних підприємств. На вулиці опиняться сотні тисяч нових безробітних.

Внаслідок виконання вимог Євросоюзу щодо подальшого впровадження в Україні згубної пенсійної реформи, реалізації вбивчої медичної реформи, вимог законодавчо позбавити пільг ветеранів, інвалідів, пенсіонерів, чорнобильців, афганців, дітей війни тощо будуть ліквідовані останні конституційні права громадян на соціальний захист з боку держави. Європа цинічно вимагає підвищити і так не підйомні для більшості населення тарифи на газ, воду, електрику, на послуги житлово-комунального господарства, а це тягне за собою різке підвищення цін на якісні продукти і товари першої необхідності, тягне за собою різке погіршення життя українських громадян.

Натомість Євросоюз вимагає від України відкрити свої кордони для своєї продукції і, в першу чергу, для дешевого непотребу і генномодифікованої отрути. При цьому так звані євро добродії не висувають до українсько-олігархічної влади жодних вимог щодо впровадження європейських зарплат, європейських цінностей вже сьогодні і пенсій. Європа не збирається скасовувати візи для українців. Все це, на їх переконання, питання другорядні і мають вирішуватися Україною самотужки.

Ті, хто сьогодні так скаженіло агітують за Асоціацію з ЄС, обдурюючи людей, вішаючи їм локшину на вуха, чомусь не кажуть, що запропоновані Україні умови – це ті, на яких Євросоюз співпрацює не з європейськими країнами, а з країнами Азії, Африки і Латинської Америки. Тобто з країнами третього світу. Зокрема аналогічні угоди ЄС нав'язав Алжиру, Марокко, Йорданії, Лівану, Тунісу, Палестині, Чилі, Мексиці, Південній Африці тощо. Чомусь євроінтегратори навмисне замовчують, що саме така… що сама так звана стратегія Східного партнерства не передбачає ніякого вступу до Євросоюзу, не передбачає рівних прав для громадян України і країн Євросоюзу, а спрямована виключно на самозбереження ЄС, який стикнувся із реальною загрозою соціальної революції. Проте уряд України, його міністри, багаточисельні придворні експерти, радники, не зважаючи на очевидні речі, продовжують по-холуйськи на всі лади розхвалювати Угоду про асоціацію, співати оди, розшаркуватися перед єврокомісарами, малювати райдужні перспективи для вітчизняних підприємців.

У якого Сірка ви, панове, очі позичаєте, обдурюючи народ України? Але смажений півник вже клюнув, куди зазвичай клює. На останньому засіданні Кабміну Азаров, нарешті, публічно визнав, що курс на євроасоціацію вже призвів до величезних економічних втрат. Що зниження на чверть експорту до Росії, а це вже втрата десятків мільярдів доларів. І подальша перспектива втрати ринку країн Митного союзу загрожує закриттям сотень підприємств, масовим звільненням, різким зниженням доходів бюджету і подальшим падінням соціальних стандартів. Що це перетворює Україну у сировинний придаток Європи.

Влада визнала, що у країні немає грошей навіть на виплату пенсій і зарплат, немає звідки брати сотні мільярдів доларів для переоснащення промисловості. А Євросоюз не збирається пропонувати жодних компенсацій за втрату ринків Митного союзу і для переходу на стандарти ЄС.

Дивним виглядає те, що Азаров вимушений через кілька років, коли він очолює той же уряд, визнати і те, що запровадження технічних стандартів, які нав'язує Євросоюз, потребує 10-15 років для реалізації і 100 чи більше мільярдів доларів на це. Але чи є час в України, щоб запроваджуючи ось такі саме вимоги Євросоюзу, врятувати рідну Україну? Ні, немає.

Фактично своїми заявами пан Азаров розписався у безпорадності і неспроможності уряду аналізувати, планувати, передбачати і враховувати всі переваги і підводні камені інтеграційних процесів. Тому що це уряд олігархічної влади.

Після таких заяв, панове інтегратори, у Європі подають у відставку. Азаров, ще одна визначна складова цієї заяви, Азаров визнав, що все те, про що ми, комуністи попереджали, це правда і це реальні загрози для держави і для кожного громадянина України. Тому я ще раз привертаю всіх увагу, що сьогодні конче потрібно реалізувати нашу антикризову програму, щоб витягувати Україну з…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Фракція "УДАР". Керівник фракції Віталій Кличко, прошу.

10:32:06

КЛИЧКО В.В.

Шановні колеги! Цього тижня українська влада повинна сказати чітко, без інтриганства і маніпуляцій і справою показати, що вона спрямована на європейську інтеграцію України.

Рада Міністрів європейських стран дала нам черговий шанс переступити через страх Януковича і його оточення і прийняти всі рішення, необхідні для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Влада останнім часом знаходить багато причин для того, щоб угода не була підписана. То законопроекти не такі. А які потрібно – незрозуміло. То комітети не збираються, потім збираються, а рішення не виносять. То представники Партії регіонів розповідають про євроінтеграцію України, а потім розповідають про ризики такого інтегрування.

Час припинити ці ігри. Віктор Янукович повинен чітко заявити: він за підписання угоди чи проти. Тоді припиняться хиляння в одну чи в іншу сторону в парламенті та поза ним. Інакше складається враження, що влада у будь-який спосіб намагається сплавити європейську інтеграцію, ще й списати на європейську інтеграцію всі проблеми, які породжені сьогодні непрофесіоналізмом керівництва держави, а також уряду.

Вже договорилися до того, що не можна скласти бюджет без вирішення питання євроінтеграції. Тобто можуть бути варіанти? Так проявіть волю, покажіть, що ви серйозно налаштовані на європейський курс. І це буде тільки один варіант. Продемонструйте країні бюджет, який відповідає вашим словам про європейську інтеграцію.

Поки ми бачимо результати вашого покращення. На 5 відсотків впало виробництво. Вже за підсумками цього року 6 мільярдів доларів вивезено за кордон, 88 відсотків з яких на Кіпр. Тому влада і не хоче європейської інтеграції. Бо безкарно розтягувати країну стане неможливо.

Шановні радіослухачі, телеглядачі, шановні колеги, співгромадяни, ви теж повинні сказати своє слово. Я закликаю кожного не бути байдужим. 24 листопада о 12-й годині прийдіть, будь ласка, до парку Шевченка в місті Києві, покажіть, що європейський шлях – це не бажання Януковича, це вимога українського суспільства. Тому що Україна – це Європа. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, час для виступів вичерпано.

Прізвище? Я прошу по процедурі, ввімкніть мікрофон Мартовицького. Мікрофон Мартовицького.

10:36:20

МАРТОВИЦЬКИЙ А.В.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги, зараз ви всі бачили, що сесійну залу використовують для політичного піару загалом і заважають роботі і працювати депутатам.

Я звертаюся до вас, Володимире Васильовичу, розглянути питання щодо технічного забезпечення нашої безпечної праці. Так неможливо працювати. Я підготовлю відповідний запит і заяву для того, щоб ви її розглянули. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, на розгляд вноситься проект Постанови (3633) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Михайла Івановича Герасимчука.

Слово для доповіді я надаю керівнику Комітету з питань Регламенту Макеєнку Володимиру Володимировичу. Є необхідність обговорювати це питання? Немає. Доповідайте і будемо голосувати.

10:37:32

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати! У зв’язку зі смертю 7 листопада 2013 року народного депутата України Герасимчука Михайла Івановича відповідно до пункту 5 частини другої статті 81 Конституції України на розгляд Верховної Ради України внесено проект Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Герасимчука Михайла Івановича (за номером 3633). Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 3633) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Михайла Івановича Герасимчука для прийняття за основу та в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

10:38:37

За-329

Проти – 0, утрималось – 0, не голосувало – 79.

Рішення прийнято.

По фракціях.

Шановні колеги, вношу пропозицію про затвердження тижневого розкладу пленарних засідань на 19-22 листопада. Тижневий розклад вам надано. Прошу народних депутатів підтримати цю пропозицію. (Шум у залі)

Що за заклики не голосувати? Що, не будемо розглядати питання?

На сесію розклад ви не хочете приймати! Тижневий не хочете! Що, погодинний будемо приймати?

Ставлю на голосування питання про розклад засідань Верховної Ради України на 19-22 листопада 2013 року. Прошу народних депутатів голосувати.

10:40:14

За-195

Проти – 1, утримались – 53, не голосували – 155.

Рішення не прийнято.

Опозиція не хоче розглядати питання по лікуванню Тимошенко. Виборці повинні знати! Виборці повинні знати! (Шум у залі) Тому я зараз буду вносити на розгляд питання в другому читанні, на які не треба згоди. А питання лікування засуджених розглядати не будемо. (Шум у залі)

Покричіть! Гучніше покричіть тепер!

На розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 0040) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Реабілітація гідроелектростанцій") між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Як будемо розглядати це питання? Прошу голосувати скорочену процедуру.

10:41:54

За-174

Проти – 73, утрималося – 7, не голосувало -159.

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається першому заступнику міністра енергетики та вугільної промисловості Ігорю Миколайовичу Поповичу. Прошу. Іде розгляд питання.

ПОПОВИЧ І.М.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд внесено проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Це проект "Реабілітація гідроелектростанцій".

Прийняття цього закону надасть можливість залучити кредит у розмірі 200 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку для фінансування реконструкції 22-х гідроагрегатів, заміни гідромеханічного та електромеханічного обладнання на шести гідроелектростанціях Дніпровського каскаду. Загальна вартість проекту становить 470 мільйонів євро. Реалізація проекту передбачається за рахунок: коштів Європейського банку реконструкцій та розвитку – це 200 мільйонів євро, коштів Європейського інвестиційного банку – це 200 мільйонів євро і власні кошти "Укргідроенерго" – 70 мільйонів євро. Згідно з Фінансовою угодою з Європейським інвестиційним банком позика надається на пільгових умовах на 20 років з пільговим періодом погашення 5 років. Завершення реалізації проекту планується у 2017 році.

Реалізація проекту дозволить забезпечити надійну експлуатацію гідротехнічних споруд, підвищити потужні гідроелектростанції щонайменше на 10 відсотків та подовжити термін експлуатації гідроелектростанцій щонайменше на 40 років і з одночасним поліпшенням їх екологічної та технічної безпеки, поліпшити оперативну стабільність та надійність електропостачання, ефективніше використовувати водні ресурси держави. Реалізація проекту також сприятиме підвищенню енергетичної безпеки України, технічної гармонізації із енергетичним ринком європейського сполучення.

Прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Я запрошую для співдоповіді заступника голови комітету Юрія Романовича Мірошниченка.

10:44:37

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Володимире Васильовичу! Шановні виборці, шановні колеги! Комітет у закордонних справах розглянув внесений Президентом України проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Реабілітації гідроелектростанцій") між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстраційний номер 0040 від 5 вересня 2013 року) і ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект та ратифікувати фінансову угоди.

Фінансова угода спрямована на забезпечення ефективної реалізації Проекту "Реабілітації гідроелектростанцій", який передбачає виконання робіт з реконструкції, що будуть виконані на шести гідроелектростанціях: Київська ГЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Дніпродзержинська ГЕС, Дніпровська ГЕС-1, Дніпровська ГЕС-2 на річні Дніпро в Україні. В рамках цього проекту планується провести реконструкцію турбін, генераторів, заміну електромеханічного та гідромеханічного обладнання, термін завершення проекту 2017 рік. Ратифікація фінансової угоди сприятиме підвищенню ефективності управління енергосистемою України та розвитку національної гідроенергетики.

Прийняття та реалізація акта не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України. Головне науково-експертне управління Апарата Верховної Ради України і Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки вважає, що згадана угода може бути ратифікована.

Отже, шановні колеги, прошу підтримати рішення Комітету у закордонних справах та ратифікувати фінансову угоду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте.

Є бажаючі обговорювати? Прошу, записатися від фракцій.

Прошу, фракція "Батьківщина", народний депутат Шульга передає слово Миколі Томенко.

10:46:57

ШУЛЬГА В.П.

Прошу передати слово…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Микола Томенко, народний депутат.

10:47:13

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Немає сумніву, що ми мусимо забезпечити належну безпеку на наших гідроелектростанціях, які згадувалися, шість гідроелектростанцій, доповідачем. Одначе, Володимире Васильовичу, хотів би привернути увагу до того, щоб ми чітко гарантовано розуміли, як кошти будуть використовуватися, і чи дійсно їх будуть використовувати саме в цьому напрямку?

Що я маю на увазі? Не так давно в Каневі Міністерство енергетики провело нараду, де презентувало новий проект не лише реконструкції Канівської гідроелектростанції, а побудови Канівської гідроакумулюючої електростанції. Нагадаю, цей проект уже 20 років обговорюється. Громадськість Черкащини доволі критично ставиться до цього, оскільки з екологічної точки зору немає переконливих аргументів, що це не погіршить нормальне функціонування і екологічного балансу в тому регіоні. Але найважливіше, що міністр, коли представляв цей проект, він посилався якраз на те, що він буде фінансуватися Європейським інвестиційним банком, про який йде мова. І найцікавіше, що ціна цього проекту Канівської гідроакумулюючої електростанції складатиме 12 мільярдів гривень. Нагадаю вам, що подібні розрахунки були вперше зроблені в 2007 році і складали порядку 5 мільярдів. Тобто новий уряд і Міністерство енергетики за кілька років вирішило збільшити ціну проекту всього-на-всього на 7 мільярдів гривень.

І виникає питання, якщо такий проект без обговорення громадськості, без фахівців, без Міністерства фінансів, бо я розумію, він теж не підтримує, буде запущений, зрозуміло, що держава ж гарантує ці гроші, які будуть отримані.

Тому, Володимире Васильовичу, я підтримуючи в цілому проект по допомозі і реабілітації діючої гідроелектростанції, просив би вас дати доручення уряду, відповідним міністерствам, щоб вони нам обґрунтували причину подорожчання проекту Канівської гідроакумулюючої електростанції і, очевидно, нам цей проект треба …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Партія регіонів, народний депутат Гузенко. Прошу.

10:49:34

ГУЗЕНКО К.О.

Костянтин Гузенко, Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ.

Шановний Володимир Васильович, шановні депутати! Даний законопроект передбачає виконання робіт з реконструкції на шести гідроелектростанціях, у тому числі, на Дніпродзержинській ГЕС, до речі, якій у цьому році виконується 50 років. За час роботи всі гідроагрегати фізично зношені і морально застарілі. Власне, коштів на ремонт не вистачає. Зазначу, що ремонт одного гідроагрегату коштує 150 мільйонів гривень. Тому прошу підтримати даний законопроект, так як це важливо для країни в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "УДАР Віталія Кличка", народний депутат Розенко.

10:50:18

РОЗЕНКО П.В.

Прошу передати слово Валентину Наливайченку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Валентин Наливайченко. Увімкніть мікрофон.

10:50:24

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Фракція "УДАР Віталія Кличка", Валентин Наливайченко. Ми вважаємо, що співробітництво з Європейським інвестиційним банком, з Європейським банком реконструкції та розвитку та іншими фінансовими інститутами Європейського Союзу є важливим і корисним для громадян України.

Вважаємо, що уряд має припинити бути центром євросупротиву і почати працювати по-європейські, власне, так, як давно закликає і "УДАР", і інші опозиційні фракцій у парламенті, а саме: прозоро і відповідально використовувати кошти, спрямовувати їх на першочергові потреби, зокрема, які стосуються реабілітації гідростанцій та інших електростанцій в нашій державі. Відтак, гроші, які можуть бути отримані і використані в нашій економіці, мають бути підзвітні, і, в тому числі, ми вимагаємо звіту від Уряду про використання в цьому році грошей, які були отримані в якості чи фінансової допомоги, чи кредитних угод.

Відтак, закликаємо цю угоду підтримати, а надалі уряду чітко керуватися принципом підзвітності використання грошей і їхнє подання до парламенту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Об'єднання "Свобода", народний депутат Кайда.

10:51:43

КАЙДА О.П.

Прошу передати слово Олександру Оксеньтійовичу Шевченко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, народний депутат Шевченко, об'єднання "Свобода".

10:51:50

ШЕВЧЕНКО О.О.

Олександр Шевченко, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Державний борг України в зв'язку із такими величезними позиками наблизився уже до 40 мільярдів доларів, це все, по суті справи, кладеться на майбутні покоління. Справа в тому, що в Україні достатньо виробляється електроенергії і реконструкція гідроагрегатів всього-на-всього збільшить на 10 відсотків виробництво електроенергії, а я повинен сказати, що електромотори, які відкачують із заболоченої місцевості воду, більше витрачають, ніж виробляють ці гідроелектростанції електроенергії в Україні. Тому-то "Свобода" сумнівається, що варто було б ратифікувати даний договір. Але, беручи до уваги, що в розділі "А" – технічний опис мова іде про те, що за мету також ставиться зменшення негативних впливів гідроагрегатів на навколишнє середовище, тому-то проект має бути завершений за п'ять і ми сподіваємося, що буде звернено увагу, насамперед, на екологічний стан річки Дніпра, річок його басейна, а також на поліпшення якості питної води. Адже, ситуація в басейні річки Дніпро надзвичайно складна, треба забезпечити екологію, безпечне функціонування дніпрових водосховищ, відродити та підтримати належний гідрологічний стан річок упорядкувати споруди водовідведення на об'єктах житло-комунального господарства, окрім того, запобігти забрудненню підземних вод, тощо.

Тому "Свобода" підтримує ратифікацію даної угоди. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Всі виступили. На голосування поставлю це питання після перерви.

Дві фракції попросили перерву на 30 хвилин.

Це фракція "Батьківщина" і фракція "УДАР".

Оголошується перерва на 30 хвилин.

Керівники фракцій, прошу зайти в кабінет Голови Верховної Ради.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрсіть народних депутатів до зали.

Шановні народні депутати! Я прошу уваги. Я прошу уваги. На засіданні Погоджувальної ради з керівниками фракцій ми домовилися, що в четвер, на цьому тижні першими питаннями порядку денного почнемо з розгляду євроінтеграційних законів. В тому числі тих 4 законів, які з сьогоднішнього дня переносяться на четвер. Прошу керівників комітетів забезпечити до підготовки всіх цих законопроектів для розгляду в сесійній залі. А ми продовжимо сьогодні роботу.

Я прошу, я прошу хвилину, а? Після перерви просить Арсеній Яценюк 3 хвилини. Прошу. Він має право, вони брали перерву, зробити заяву. 3 хвилини, прошу.

12:13:07

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України! Ми не просто говоримо, а ми діємо. Саме тому ми вважаємо, що перші законопроекти, які повинні бути проголосовані в четвер, це 3 базових законів – прокуратура, вибори і лікування за кордоном, який дає можливість зробити перший етап звільнення Юлії Тимошенко, – повинні бути успішно розглянуті українським парламентом.

Окремо хочу наголосити на позиції української опозиції щодо Законів "Про прокуратуру" і щодо Закону про вибори. Загалом до Закону "Про прокуратуру" подано 804 поправки, з яких Партія регіонів, не підтримавши свого Президента, подала 348 поправок до президентського законопроекту. Ми як опозиція заявляємо, ми відкликаємо всі поправки за виключенням десяти, які визначені Венеціанською комісією. А це більше ніж 250 поправок відкликаються українською опозицією.

Друге. Те саме стосується Закону про вибори. Партія регіонів також не підтримує Віктора Януковича і вносить поправки до закону, який внесений Президентом України. Ми погоджуємося з рішенням комітету і готові голосувати за те рішення комітету, яке було вчора прийнято, і проголосувати за Закон про прокуратуру і за Закон про вибори народних депутатів України в другому читанні і в цілому.

Третє. Ми звертаємося до робочої групи і, в першу чергу, до членів Робочої групи по підготовці законопроекту щодо Юлії Тимошенко з боку Партії регіонів. На всі компроміси, які можливо, ми пішли. Редакція закону, яка підготовлена членами робочої групи від опозиції цілком і повністю відповідає тій концепції, яку Партія регіонів висловила. Ми готові голосувати за законопроект, який відповідає концепції Партії регіонів. В четвер подолайте свій страх, прийдіть в парламент і в першому, і другому читанні проголосуємо третій законопроект. І тоді Вільнюс буде успішний, а Україна буде європейською державою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми розглянули Закон (реєстраційний номер 0040).

Тому я ставлю на голосування проект Закону (реєстраційний номер 0040) про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Реабілітація гідроелектростанцій") між Україною та Європейським інвестиційним банком для прийняття за основу і в цілому.

Прошу народних депутатів голосувати.

12:16:29

За-321

Проти – 0, утрималось – 0, не голосувало – 93.

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 140, "Батьківщина" – 66, "УДАР Віталія Кличка" – 32, "Свобода" – 3, Компартія – 24, позафракційні – 28.

Ставлю на голосування про розклад засідань Верховної ради України на 19-22 листопада 2013 року.

Прошу народних депутатів… З урахуванням на четвер ми перенесли там чотири закони, з урахуванням того, що інтеграційні закони ми перенесли на четвер для розгляду першими.

Прошу народних депутатів проголосувати. Прошу голосувати.

12:17:44

За-311

Проти – 0, утрималось – 0, не голосувало – 105.

Рішення прийнято.

По фракціях.

Розглядається, ми переходимо до розгляду законопроектів у другому читанні. Розглядається проект Закону (№2013а) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів. Доповідає голова Комітету з питань промислової та інвестиційної політики Юрій Миколайович Воропаєв. Прошу.

12:18:29

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів (реєстраційний номер 2013а), поданий Кабінет Міністрів України та прийнятий за основу 17 вересня цього року.

Метою прийняття зазначеного законопроекту є подальше забезпечення підвищення ефективності захисту прав інвесторів та акціонерів товариств. До зазначеного законопроекту суб’єктами права законодавчої ініціативи внесено 119 зауважень та поправок, з яких 55 враховані повністю або редакційно.

Комітет розглянув пропозиції народних депутатів 22 жовтня та пропонує Верховній Раді України прийняти законопроект в цілому як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ідемо по поправкам?

ВОРОПАЄВ Ю.М. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

Поправка номер 1, народний депутат Слюз. Наполягаєте? Наполягаєте?

12:19:41

СЛЮЗ Т.Я.

Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Поправка номер 2, народний депутат Канівець. Наполягаєте? Увімкніть мікрофон.

12:19:51

КАНІВЕЦЬ О.Л.

Олег Канівець, 126 виборчий округ, Стрийщина, Жидачівщина, партія "Громадянська позиція".

Поправка стосується назви законопроекту, оскільки в самому законопроекті інвестор не згадується жодного разу, в законопроекті йдеться виключно про учасника акціонерного господарського товариства, про його право на захист від дій виконавчої структури у товаристві. І тому вважаю, що ця поправка є актуальною. На це вказало і Головне науково-експертне управління. І прошу зал підтримати цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 2 народного депутата Канівець – на підтримку. Прошу народних депутатів голосувати.

12:20:53

За-265

Проти – 0, утримались – 1, не голосували – 147.

Рішення прийнято.

По фракціях.

Так, поправка 3, народний депутат Медяник. Не бачу. Не наполягає.

Поправка номер 4 Омельченка. Не наполягає.

Поправка номер 7. Народний депутат Петренко.

Увімкніть мікрофон.

12:21:26

ПЕТРЕНКО П.Д.

Шановні колеги, насправді цей законопроект є дуже важливим і ми його голосували в першому читанні конституційною більшістю.

Цей законопроект спрямований на те, щоб забезпечити захист інтересів мілких акціонерів, а це сотні тисяч наших українців, яких в 90-х роках здурили на так звані приватизації сертифікатні. І після того постійно дурили, не виплачуючи їм дивіденди, банкрутуючи підприємства, де вони були акціонерами. І фактично цей законопроект був умовою Світового банку для того, щоб ми отримали відповідну фінансову допомогу.

Але, на жаль, до другого читання цей законопроект став обструкцією. Тому що ті зміни, які були внесені і які враховані комітетом, фактично втрачають суть і зміст по захисту акціонерів. Тому що зараз дрібні акціонери не можуть бути самостійними фактично представниками товариства, якому спричинені збитки з боку відповідних посадових осіб цього товариства.

Тому я закликаю все ж таки депутатів кожну поправку, яка відхилена в цій частині, дуже уважно розглянути і підтримати. В тому числі і цю мою поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Поправка Петренка 7 врахована редакційно. Прошу уважно це подивитися.

Про що йде мова? Законопроектом пропонується, що будуть захищені права акціонерів, які володіють 10 та більш процентами акцій. Пан Петренко пропонує, що це повинно бути знижено до 5 процентів акцій. Однак, ми повинні також враховувати ще й те, що чим менше ми поставимо цей поріг, то тим більше буде спроб спекулювати цими нормами і створювати проблеми самому акціонерному товариству.

Тому комітет врахував редакційно її, але знизив поріг до 10 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

Ставлю на голосування поправку номер 7 народного депутата Петренка на підтримку. Прошу голосувати.

12:23:46

За-147

Рішення не прийнято.

Проти – 2, утрималося – 19, не голосувало – 240.

Поправка залишається в пропозиції комітету.

Поправка номер 8 народного депутата Ляпіної. Прошу, увімкніть мікрофон.

12:24:07

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, фракція "Батьківщина", партія "За Україну!", місто Київ.

Шановні колеги, я хочу продовжити думку мого колеги Петренка. Насправді законопроект до другого читання був погіршений, з нього було вихолощено головну ідею похідного позову власника. В цілому зараз законопроект виглядає так, щоб робити вигляд реформ, не роблячи реформи. Тому моя поправка більш радикальна, моя поправка номер 8, вона пов'язана з поправкою номер 12. Я чітко і прямо вказую цими двома поправками, що міноритарний акціонер має право бути представником товариства, а не просто брати участь, як сторону процесу. В чому різниця? Пояснюю. Сторона процесу і сьогодні, будь-який акціонер, може вступити в процес, як сторона процесу, брати участь і висловлювати думку. Іншими словами…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ця поправка, а також багато інших поправок цього народного депутата, вони є принциповими, вони дуже важливі і прошу до них віднестися дуже поважно.

В чому річ? Народний депутат настоює на тому, що акціонер, подаючи такий іск проти особи акціонерного товариства, не являється стороною по справі. Він являється представником акціонерного товариства, яке і возглявляє саме відповідач. Однако, якщо взяти громадянське законодавство, Закон "Про акціонерне товариство", Закон про хозяйственные общества і тому інше, мы знаем, що по закону і по уставу відповідач обладає всіма правами змінити такого представника – раз. Подати доповнення до іску – два. Отозвать повністю іск, …….. документи і так далі. То есть, він має повну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Він має повну можливість в такому разі лишити права этого акціонера, будучи представником, защищати свій іск. Тому ми наполягаємо на тому, щоб акціонер мав, в даному случае, права сторони по справі. І таку правку ни в коем случає нельзя приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставить на голосування? Ставлю на голосування поправку номер 8 народного депутата Ляпіної на підтримку. Прошу голосувати.

12:27:15

За-143

Проти – 1, утрималося – 20, не голосувало – 245.

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Поправка номер 10 народний депутат Омельченко. Не наполягає.

Поправка 12, народний депутат Ляпіна. Ввімкніть мікрофон.

12:27:33

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ця поправка пов’язана з попередньою, тому хочу продовжити нашу дискусію. Після засідання комітету я проконсультувалась у Вищому господарському суді, чи насправді ця проблема присутня, що, дійсно, в такому випадку представник буде заблокований. Ні, насправді – ні. Процесуальні норми прописані і в цьому законі, і існуючих дозволяють абсолютно нормально інформувати всіх представників своєчасно брати участь в процесі і жодним чином заблокувати менеджер права цього акціонера, який виступає як представник, насправді не зможе. І все питання в тому чи ми йдемо на такий крок-новацію в нашому правовому полі, чи не йдемо? Якщо ми йдемо на таку новацію – це реформа. Якщо не йдемо, то ніякої реформи немає. От в цьому ключова проблема на сьогоднішній день. Тому я прошу підтримати поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Сторона по справі, так, вона володіє набагато більш правами чим представник якоїсь сторони. Тому акціонер, будучи стороною по цій справі буде володіти більш правами і буде більш захищеним. Якщо ми його цими правами не наділимо, то його будуть права ущемлены і всегда можуть бути звужені руководством, должностным лицом акціонерного товариства. Це не можна приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 12, народний депутат Ляпіна. На підтримку, прошу голосувати.

12:29:37

За-144

Проти – 1, утрималось – 20, не голосувало – 244.

Рішення не прийнято.

Поправка 18, Воропаєв. Не наполягаєте.

Поправка 19, народний депутат Петренко.

Увімкніть мікрофон.

12:29:57

ПЕТРЕНКО П.Д.

Шановні колеги! Петренко, фракція "Батьківщина". Хочу продовжити ту дискусію, яку розпочала пані Ляпіна. Дійсно, цей закон спрямований на захист мілких акціонерів. І саме ця поправка передбачала, що всі рішення, процесуальні документи, які приймаються у справах щодо відшкодування збитків з боку посадових осіб за позовом цих акціонерів, підлягають оприлюдненню.

Хочу пояснити, що насправді, у наших фізичних осіб, у наших громадян, які є мілкими акціонерами, в них немає ані юридичних служб, ані адвокатів, ані кошти, які б могли надати можливість залучати такі адвокатські об'єднання до участі в цих справах. Тому в них повинна бути можливість відслідковувати рух справи через відповідний веб-сайт і відповідний реєстр судових рішень. Проте чомусь комітет відхилив цю поправку. Хоча і суди, і Вищий господарський суд виступали за те, що це дуже конструктивна поправка.

І в цілому, якщо ми хочемо цей закон прийняти з філософією захисту наших громадян, мілких акціонерів, то треба враховувати такого роду поправки. В іншому разі цей закон дійсно є обструкція, він не буде працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментарі, прошу.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Згідно з діючим законодавством зараз даже без цього законопроекту всі рішення судів, які розглядаються, они уже сейчас есть на веб-сайтах Вищого господарського суда – це раз. Всі іскові провадження, які подані в суди, вони сейчас уже є. І здесь ничего не меняется.

Тому розширювати це додатковими документами, а також робити це другим способом, це значить, збільшувати бюджетні расходы на всю цю роботу. Це не является можливым и рациональным.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 19 народного депутата, підтримка на підтримку. Прошу.

12:32:19

За-152

Проти – 0, утрималися – 23, не голосувало – 233.

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, підходив депутат, просить повернутися до поправки 13. Я прошу, до поправки 13 народний депутат Агафонова. Враховано частково. Увімкніть мікрофон Агафонової.

12:32:46

АГАФОНОВА Н.В.

Агафонова Наталія, фракція "УДАР Віталія Кличка".

Я б хотіла означити, що я хочу висловитися щодо поправки 20, яка є наступною.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я прошу по 13-й вашу думку.

АГАФОНОВА Н.В. По 13-й не підтрим… Тобто немає позиції. По 20 поправці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підніміть руку. Увімкніть мікрофон народного депутата. Гриншвельд. Да, Гіршфельд.

12:33:31

ГІРШФЕЛЬД А.М.

Владимир Васильевич, по тексту не понятно, як враховано частково эта поправка 13?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ваша пропозиція?

ГІРШФЕЛЬД А.М. 13 поправка, як враховано частково? Можно дать точные комментарии, як враховано вона частково?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу ваші коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. В цій статті написано, що такими права обладают особи, які відповідно до закону надано право захищати та…. права… охоронені законом інтереси інших осіб. В другій статті цього ж закону ці…. дається розшифровка цих осіб, это акціонери і прокурор, вот и все. Акціонери, які володіють 10 та більше відсотками акцій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Розібралися?

Я прошу, поправка номер 20 народний депутат Агафонова. Прошу.

12:34:31

АГАФОНОВА Н.В.

Наталія Агафонова, фракція "УДАР Віталія Кличка".

Шановні колеги, я хочу звернутися до вас з наступним. Цей закон, він створений для громадян, для юридичних осіб, а не тільки для представників судової влади. Отже, зважаючи на це, я б хотіла підтримати свого колегу з фракції "Батьківщини", який теж висловлював цю позицію, що у справах про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою, всі ці дані про судовий процес, всі процесуальні документи, вони мають бути оприлюднені Господарським судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ми повинні уніфікувати всі процеси і відповідно до таких правил уніфікації всі подібні справи, ми не повинні розкидувати по веб-порталах різних судів. Тобто є створений Єдиний державний реєстр саме для цього він і створений, саме тому всі громадяни, юридичні особи, посадові особи, які задіяні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставити на голосування чи ви – коментарі? Прошу.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Тільки що ми таку ж поправку Петренка голосували і там іще єсть такі ж поправки інших народних депутатів.

Я давав коментарі по цьому поводу. Я предлагаю это все ставить на голосование и все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 20 Агафонова – на підтримку. Прошу голосувати.

12:36:24

За-156

Проти – 0, утрималось – 21, не голосували – 233.

Рішення не прийнято.

Поправка 21. Народний депутат Сольвар. Не наполягає. Не наполягає?

Поправка номер 22. Народний депутат Корж. Не наполягає.

Поправка номер 23, Ляпіна. Увімкніть мікрофон.

12:36:52

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги! Я звертаю увагу, що я не просто хочу сказати за цю поправку, а хочу звернути увагу, що фактично повністю з тексту викидається стаття 48, яка, до речі, була запропонована, власне, вашим урядом. І запропонована була саме тому, що це ключове питання – чи зможуть акціонери чи учасники товариств міноритарні дізнатися про те, що є факт нанесення шкоди товариству. А в результаті, викидаючи цю статтю повністю, ми приводимо до того, що вони просто ніколи не дізнаються, що встановлено факт нанесення шкоди товариства і що в результаті вони мають право на похідний позов. Тобто це ще один крок, щоб позбавити їх можливості реально реалізувати право на похідний позов. І це фактично наші поправки захищають в даному випадку позицію вашого уряду, а ви самі її відкидаєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 23, народний депутат Ляпіна, – на підтримку. Прошу голосувати.

12:38:21

За-145

Проти – 0, утрималось – 24, не голосувало – 241.

Рішення не прийнято.

Поправка номер 24 Агафонова. Не наполягає.

25 поправка, народний депутат Продан. Увімкніть мікрофон.

12:38:38

ПРОДАН О.П.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні колеги! Я в першу чергу прошу поставити ряд поправок на підтвердження. Тому що на початку і по ходу розгляду поправок ви не дали такої можливості зробити. Тому я прошу після розгляду цієї поправки ще поставити ряд поправок на підтвердження.

Тепер стосовно поправки 25.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте поправки розглянемо, а потім на підтвердження поставимо.

ПРОДАН О.П. Щоб ми не забули, щоб ми не забули.

Стосовно 25 поправки, я пропоную що. Цим законопроектом, дійсно, потрібно було і планувалося захистити маленького міноритарного акціонера. В кінцевій редакції проекту цього, на жаль, не буде.

Так само і в цій редакції цієї статті передбачається, що на сайті буде розміщуватися інформація тільки про юридичних осіб, без зазначення назви того суб'єкта, того акціонерного товариства, стосовно якого відкритий позов. І таким чином, жодна проста, звичайна людина не зможе зрозуміти і отримати інформацію про те, що така справа розглядається. І таким чином захистити власні права.

Тому я прошу підтримати цю поправку і голову комітету, і колег. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Ви неуважно мене слухали. Я ще і ще раз говорю, згідно діючого законодавства, в яке не внесено ніяких змін, всі іскові провадження, вони уже є на веб-сайті в Єдиному державному реєстрі. Всі рішення судів, як промежуточних, так і окончатєльних, вони також туди вносяться.

Этой информации достаточно для того, чтобы понять, что происходит по делу и принять необходимое решение. Всі пропозиції, які були озвучені до цього, в тому числі і ваша пропозиція, це розширення тієї інформації, яка там должна быть размещена. В ней нет необходимости.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 25 народного депутата Продан на підтримку. Прошу голосувати.

12:40:55

За-146

Проти – 0, утрималися – 26, не голосували – 235.

Рішення не прийнято.

Поправка номер 26, народний депутат Продан.

12:41:08

ПРОДАН О.П.

Я прошу поставити на голосування цю поправку. Чому? Тому що, по-перше, попередні поправки показують, що, незважаючи на те, що сьогодні начебто є така інформація, ми все одно вносимо в проекті, виписуємо процедури, як буде здійснюватися оприлюднення на сайті судової влади. Якби це працювало, тоді б не треба було цього законопроекту. Але він потрібен. Інша частина, що в іншій редакції.

Моя поправка дає можливість міноритарним акціонерам включитися і прийняти участь в захисті своїх прав не тільки на протязі 20 днів після відкриття справи, але на будь-якому етапі, коли вони будуть знати про те, що їхні права порушені, і будуть мати можливість захистити себе в суді.

Тому я прошу всіх підтримати поправку і дати можливість маленькому власнику підприємства захистити себе не тільки на протязі 20 днів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 26 (народний депутат Продан) на підтримку. Прошу голосувати.

12:42:24

За-144

Проти – 0, утрималися – 22, не голосували – 241.

Рішення не прийнято.

Поправка 27, народний депутат Ляпіна. Прошу увімкнуть мікрофон.

12:42:36

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, фракція "Батьківщина", партія "За Україну!", місто Київ.

Шановні колеги, звертаю увагу, що насправді наші поправки невипадково з'явилися. Того обсягу інформації, який сьогодні навіть має, я вже не кажу, що він і так не оприлюднюється достатньо, але має оприлюднюватися в реєстрах, недостатньо для того, щоб насправді міноритарні акціонери скористалися своїм правом, якщо ми взагалі його їм надамо.

Тому ми даємо пропозиції розширити перелік цієї інформації, зробити його фіксованим, щоб це не могло бути предметом маніпуляцій. Тому, власне, і виник весь цей закон, що й сьогодні недостатньо засобів, які наявні. Тому я прошу підтримати мою поправку і звернути увагу, що без цієї інформаційної складової закон так само вихолощується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 27 народного депутата Ляпіної.

Прошу голосувати, на підтримку.

12:43:55

За-146

Проти – 0, утрималося – 19, не голосувало – 245.

Рішення не прийнято.

Народний депутат Омельченко наполягаєте? Ні.

Народний депутат Ляпіна, 31 поправка. Ввімкніть мікрофон.

12:44:15

ЛЯПІНА К.М.

Власне кажучи, це продовжується наша теоретична дискусія з приводу того так що ж, власне, представник чи сторона?

Насправді, це дійсно теоретична дискусія. Але, мені здається, що вона вже була проведена. Тому уряд вийшов з пропозицією зробити похідний позов. Насправді, на мій погляд, сьогодні, особливо в сьогоднішніх умовах України сторона процесу має один великий недолік – їй можуть відмовити. Їй можуть відмовити від участі. А представник має в наших українських умовах одну велику перевагу – йому не можуть відмовити. Він в будь-який момент вступає в процес представник.

Тому, власне кажучи, я і наполягаю на моїх поправках, які якби фіксують в даному випадку міноритарного акціонера як представника. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Представник представляє якусь особу. Яка особа по цьому процесу буде, якщо він не истец. То истец по делу. Не може бути він представником якийсь міфічній особі.

Я повністю згоден з тим, що акціонер, коли одає позов до посадової особи акціонерного товариства, і якщо виграє цю справу, він не повинен отримувати нічого від цього. Должно получити товариства. І це в законі комітет прописав. Но, він має бути сторона у справі, иначе получается полностью весь процесс рушится. Нету истца, есть ответчик и какой-то мифический представитель, чьи права могут в любую минуту исчезнуть. Это нельзя принимать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 31, народного депутата Ляпіної, на підтримку. Прошу голосувати.

12:46:32

За-140

Рішення не прийнято.

Проти – 0, утримались – 15, не голосували – 256.

Розглядається поправка номер 34, народний депутат Омельченко. Не наполягає.

Поправка 37, Омельченка. Не наполягає.

Поправка 41, Омельченка. Не наполягає.

Далі. Поправка 44, народний депутат Ляпіна. Не наполягає.

Поправка номер 48, Воропаєв. Не наполягає.

51 поправка, народний депутат Шпенов. Не наполягає.

Ідемо далі. Поправка номер 54, народний депутат Оксана Продан. Не наполягає.

55-а, народний депутат Ляпіна. Наполягаєте? Увімкніть мікрофон.

12:47:08

ЛЯПІНА К.М.

Ляпіна, фракція "Батьківщина", Партія "За Україну!", місто Київ.

Власне продовжуємо нашу дискусію з приводу представник кого і чого. Зрозуміло, що представник, в даному випадку, представник юридичної особи, вона абсолютно не міфічна, їй завдані збитки і мова йде лише про один вид позовів, а власне про відшкодування збитків. Тобто на початку було вже встановлено, до того, як виникає цей позов про відшкодування збитків, на початку було вже встановлено факт, що нанесено збитки, причому умисно нанесено збитки. Тільки тоді виникає право і можливість давати позов похідний від учасника такого товариства як представника товариства, на відшкодування шкоди товариству.

Я вдячна комітету, що вони хоч одне не зіпсували тобто залишили, що все ж таки шкода відшкодовується товариству, а не конкретній особі. Але фактично повністю порушений …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 55 народного депутат Ляпіної на підтримку. Прошу голосувати.

12:49:14

За-146

Проти - 1, утримались - 17, не голосували - 248.

Рішення не прийнято.

Поправка 62, народний депутат Продан. Не наполягає.

63-я, народний депутат Ляпіна.

Ввімкніть мікрофон.

12:49:34

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Я тільки хотіла договорити, що власне кажучи, під час засідання комітету виникло враження, що ніхто не зафіксував той факт, що мова йде лише про один вигляд позовів – про відшкодування шкоди. І звідси і пішло все нерозуміння того, що в даному випадку, в даному вигляді позовів можлива така форма, коли учасник товариства є його представником.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 63 народного депутата Ляпіної на підтримку. Прошу голосувати.

12:50:21

За-144

Поправка 64.

Я прошу уваги!

Народний депутат Фаєрмарк. Не наполягає.

65-а, народний депутат Медяник. Не наполягає.

66, Омельченка. Не наполягає.

67, народний депутат Петренко. Прошу.

12:50:50

ПЕТРЕНКО П.Д.

Павло Петренко, фракція "Батьківщина".

Шановна громадо, хочу чітко зазначити, що той закон, який був у першій редакції, він дійсно робив перший поступ до того, щоб захистити сотні тисяч наших громадян від сваволі, яка мала місце на підприємствах, де вони фактично володіли маленькими частками. Зараз, на жаль, у зв'язку з поправками, які були внесені нашими представниками більшості, цей поступ фактично зведений нанівець.

Тому у зв'язку з цим, можу заявити, що фракція "Батьківщина", бачачи, що всі поправки, які були внесені опозицією, не враховуються, не буде підтримувати цей законопроект в цілому. Ми пропонуємо його направити на повторне друге читання для того, щоб все ж таки комітет ще раз відпрацював його і, все ж таки, ми залишили в цьому законі ті положення, які потребують наші українці, саме мілкі акціонери, які хочуть, щоб у них був хоча б якийсь мінімальний механізм захисту своїх майнових прав. І тих копійок, які вони отримують, фактично, в рахунок оплати дивідендів від крупних підприємств. Тому є все-таки пропозиція відправити його на доопрацювання даний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставити поправку на голосування на підтримку?

Ставиться на голосування поправка 67 народного депутата Петренка на підтримку. Прошу голосувати.

12:52:17

За-140

Проти – 0, утрималося – 17, не голосувало – 255.

Рішення не прийнято.

Поправка 68. Народний депутат Ляпіна. Прошу.

12:52:28

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, фракція "Батьківщина", партія "За Україну!", місто Київ.

Шановні колеги, я надалі не буду наполягати на своїх поправках, але не тому, що ми їх не підтримуємо, а тому, що я розумію, що якби у більшості склалося якесь своє бачення цього процесу.

Але я хочу підкреслити, шановні колеги, ми розцінюємо це як фактичне знищення самої ідеї похідного позову. Ми вважаємо, що недостатньо відображені інформаційні права, в даному випадку. Тому ми не будемо підтримувати цей законопроект в цілому. Пропонуємо його на доопрацювання на повторне друге читання і тільки в такому разі він матиме шанс назватися реформою. В інакшому випадку, шановні колеги, це реформою не є, і не думайте, що експерти Світового банку не побачать цієї підміни понять. Вже побачили і звернули увагу.

Тому просимо вас, все ж таки, підійти виважено до цього питання, заради України, а не заради…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Поправка 73. Народний депутат Гержов, не наполягає?

Поправка 76 Омельченка, не наполягає?

78-а, народний депутат Сольвар, не наполягає.

83-я, Омельченка, не наполягає.

87-а, народний депутат Ляпіна, не наполягає.

Далі: 90-а, народний депутат Гержов, не наполягає.

91-а, народний депутат Ляпіна, не наполягає.

92-а, Омельченка, не наполягає.

93-я, народний депутат Агафонова, ввімкніть мікрофон.

12:54:50

АГАФОНОВА Н.В.

Наталія Агафонова, фракція "УДАР Віталія Кличка".

Шановні колеги! Я хочу до вас звернутися, знову ж таки, оскільки ми як особи, які створюємо закони повинні не створювати колізій, то відповідно в нормах своїх ми маємо найбільш чітко визначати поняття "понятійний апарат". І, наприклад, моя поправка стосується наступного: у нас є визначення посадових осіб в законодавстві і воно міститься не тільки в Господарському кодексі, а в інших актах. Знову ж таки, цим законопроектом вносяться зміни до Закону "Про господарське товариство", яким визначається хто є посадовими особами товариства. Знову ж таки, давайте дивитися, цим законом в основному регулюються господарські відносини. Ці відносини врегульовані Господарським кодексом у своїх основних положеннях. Отже, давайте будемо посилатися на… зробимо бланкетну оцю норму і відсилатися до Господарського кодексу при визначенні посадових…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу коментарі.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Звертаю вашу увагу на те, що поняття должностної особи товариства воно було ще з 1991 року, если я не ошибаюсь, в спеціальному Законі про господарські товариства. Воно там було, там є і повинно бути, бо він спеціальний закон, таке регулює іменно діяльність господарських товариств.

Господарський кодекс України – це закон произвольный, який не регулює… регулює не тільки діяльність, внутрішню діяльність господарських товариств. Всього одна глава це регулює. Тому комітет вважає, что такое определение должно быть так же в специальном законе и оно не новое, оно остается без изменения, которое и было раньше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 93, народний депутат Агафонова на підтримку. Прошу голосувати.

12:57:27

За-135

Проти – 0, утрималось – 23, не голосувало – 251.

Рішення не прийнято.

Поправка 98, народний депутат Агафонова. Не наполягає.

99-а, Воропаєв. Не наполягає.

103-я, народний депутат Ляпіна. Не наполягає.

109-а, Омельченко. Не наполягає.

110-а, народний депутат Слюз.

Прошу ввімкніть мікрофон.

12:58:06

СЛЮЗ Т.Я.

Шановні народні депутати! Суть моєї поправки заключається у тому, що на посадових осіб акціонерних товариств покладається повна матеріальна відповідальність за завдані ними збитки діями або бездіяльністю у тому випадку, коли їхня вина буде доведена повністю. Прошу проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 110, народний депутат Слюз. Прошу проголосувати.

12:58:48

За-136

Проти – 1, утрималися – 23, не голосувало – 250.

Рішення не прийнято.

Розглядається поправка 113, народний депутат Фаєрмарк. Не наполягає.

Народний депутат Медяник, 117 поправка. Не наполягає.

Народний депутат Омельченко, 118 поправка. Не наполягає.

119-а, народний депутат Гержов. Не наполягає.

Поправки ми з вами розглянули. У когось це… Оксана Продан, увімкніть мікрофон, прошу.

12:59:31

ПРОДАН О.П.

Шановний Володимир Васильович, я прошу поставити на підтвердження поправку номер 6. Це поправка, яка передбачає, що до Господарського суду можуть звертатися не тільки акціонери, не тільки власники, представники акціонерного товариства, але будь-яка особа, якій відповідно до закону надано право захищати права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Це призведе до того, я звертаю увагу депутатів фракції партії регіонів, прийняття такої норми призведе до того, що від будь-чийого імені адвокати, представники зможуть звертатися до суду і не давати можливості акціонерним товариствам взагалі працювати, тому що будуть займатися тільки судовим розглядом справи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Юрій Миколайович.

ВОРОПАЄВ Ю.М. В цьому разі хочу вас спитати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги, шановні депутати!

ВОРОПАЄВ Ю.М. … а ким буде прокурор по цій справі, якщо він буде представляти інтереси, нарушені інтереси акціонерів або товариства? Он же не акционер, а вы его, получается, своей правкой выбрасываете оттуда, це раз.

Друге. А ким будуть ті товариства, ті фізичні особи, які получили права по акціям как дарительное управление, управление самими активами и так далее, вы их теж выбрасываете, получается? Ви звужуєте число лиц, які мають такі права, це неправильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу підготуватися до прийняття рішення. Прошу зайняти свої місця. Прошу зайняти свої місця. (Шум у залі) Шановні народні депутати, ще раз кажу. Пан Новинський, прошу зайняти своє місце, бо буду ставити закон на голосування.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету. (Шум у залі) У вас ще на підтвердження є?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, поняв, я вибачаюсь.

Підготувались? Підготувались. Шановні народні депутати, я ставлю 6 поправку народного депутата Воропаєва на підтримку цієї поправки. Прошу народних депутатів голосувати.

13:02:57

За-218

Проти – 108, утримались – 3, не голосували – 83.

Рішення не прийнято.

Прошу, народний депутат Продан.

13:03:13

ПРОДАН О.П.

Я дякую дуже народним депутатам і звертаю вашу увагу, шановні колеги. Така сама норма, яка дозволяє звертатися до суду будь-якому представнику, акціонера і не тільки акціонера, існує і в поправці номер 11 стосовно того, що говорив голова комітету.

По-перше, прокуратура згідно з проектом Президента позбавляється права нагляду, і вона не буде виступати від імені акціонерів. Це по-перше.

По-друге, ми повинні з вами пам'ятати про право власності, яке зараз ви підмінюєте, розширюючи взагалі повноваження будь-якій особі звернутися до суду на те чи інше акціонерне товариство. Тому я прошу зараз поставити цю поправку на підтвердження і не голосувати за неї. 11-а поправка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Хочу всем вам напомнить, что… (Шум у залі)

Подождите, я по поправке говорю. (Шум у залі)

А… Прошу пробачення. (Оплески) Всі ви, прийдя сюди, відказалися від своїх прав на акції і передати їх в довірче управління якійсь особі. Так от, ви всіх своїх осіб, відмовляючись від цієї правки, лишаєте права подавати такі іски. От і все.

Всі ті особи, які чи то довіреністю, чи договором про довірче управління получили права по акціям, вони зараз будуть… лишены, потому что предыдущую правку вы отклонили и эту отклоняете. Вот вся проблема.

Нужно это или не нужно? Думаю, что не надо. И вам не надо, и никому не надо это. Это глупость.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли, шановні депутати? Зрозуміли. Оксана Продан просить 11 поправку поставити… народного депутата Воропаєва поставити на підтримку цієї поправки. Да? І голосувати, ви кажете?

ВОРОПАЄВ Ю.М. Голосуйте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підтримку ставлю 11 поправку. Прошу народних депутатів голосувати.

13:05:57

За-214

Проти – 106, утрималось – 5, не голосували – 86.

Рішення не прийнято.

Прошу, народний депутат Продан.

13:06:11

ПРОДАН О.П.

Дякую, Володимире Васильовичу. Дякую шановним колегам. Я прошу поставити на підтвердження поправку номер 77 депутата Шпенова. Вона дає можливість, вона зобов'язує відповідати директорів і керівників підприємств тільки за те, що вони зобов'язані були щось зробити навіть без їх вини. Я не говорю вже про рішення суду.

Я розумію і вважаю, що повинні керівники відповідати за свої дії. Але не тільки тоді, коли вони просто існують, а не могли нічого виконати. Тому я прошу 77 поправку поставити на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментарі комету.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Звертаю вашу увагу, наскільки принципова ця поправка. Вони перелічує ті підстави, ті случаи, коли акціонер, а тепер тільки акціонер, ніхто більше, має право подати іск в суд. Если эту правку не врахуваты, то по любому, підставі, по любому основанию можно будет подать иск.

Наприклад, заключили договір кредитний. Получили кредит. Пошли в суд, обжаловали кредитный договор, поломали все это. Наприклад, заключили договор на поставку продукции там любой компании, в том числе за рубеж. Пошли в СОТ – договор признали недійсним.

Це настільки большое коло, когда можно будет целиком заблокувати все підприємство и его работу. І на цьому заробляти гроші, на таких ісках, на їх откатах по цим іскам. Що это дуже, очень опасно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги народних депутатів.

Ставлю на голосування поправку номер 77 народного депутата Шпенова на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.

13:08:29

За-215

Проти – 98, утрималися – 5, не голосували – 93.

Рішення не прийнято.

Прошу, народний депутат Продан.

13:08:41

ПРОДАН О.П.

Шановний Володимире Васильовичу! Я ще раз дякую всім народним депутатам, які не підтримали попередні поправки. І хочу поставити на підтвердження дві поправки одночасно. Останні поправки, які прошу поставити на підтвердження. Це 104 і 108 поправки депутатів Фаєрмарка і Медяника. Це ті самі поправки, якими зобов'язують директорів підприємств акціонерних товариств відповідати за збитки, які не залежать від їх діяльності, щодо яких вони не мають жодної вини і по яким немає жодних рішень суду.

Всі інші випадки, вони є в законі, вони правильно виписані. Але, коли людина не мала жодної можливості робити те, що комусь здається потрібним, вона не може за це відповідати без власної вини.

Прошу 104 і 108 поправки на підтвердження. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, коментарі. 104 поправка, прошу.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Після предыдущего голосования цей закон становиться вже опасным для любого підприємства. Він создает додаткові умови для рейдерських захватів таких підприємств, для спільного собственника, а також для блокування роботи самого підприємства. Його вже нельзя голосувати. 104 і друга поправки вони також именно об этом.

Тому я призываю всіх своїх товаришів не голосувати за цей законопроект в такому вигляді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 144. Шановні народні депутати… 104 поправка ставлю на підтвердження. Прошу народних депутатів голосувати.