ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 жовтня 2013 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені, гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Я прошу, увімкніть систему "Рада".

10:01:33

В залі зареєструвалося 388 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Сьогодні день народження народного депутата України Антона Івановича Кіссе. Давайте поздоровимо народного депутата з днем народження (Оплески).

Шановні народні депутати! Я прошу уваги. Я прошу уваги, шановні народні депутати! Дві фракції: фракція "Батьківщина" і фракція "Свобода" - відповідно до пункту 15 частини першої статті 27 Регламенту Верховної Ради України вимагають оголосити перерву для проведення консультацій з питань порядку денного та виголошення заяви. То я прошу зараз керівників фракцій зайти в кабінет Голови Верховної Ради. А я оголошую перерву на 15 хвилин.

Через 15 хвилин ми продовжимо роботу сесії.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, продовжуємо роботу сесії. Я прошу сідати. Прошу уваги. Прошу сідати по своїм місцям.

Я надаю слово керівнику фракції "Батьківщина" Арсенію Петровичу Яценюку для заяви. Прошу.

 

10:29:29

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, сьогодні український парламент повинен розглядати доленосне рішення для української держави, а саме питання внесення змін до Конституції, що повинні посилити незалежність судової гілки влади. Я підкреслюю, посилити незалежність судової гілки влади, а не розпочати процес приватизації судової гілки влади.

Ми як українська опозиція, а саме три фракції: "Батьківщина", "УДАР" і "Свобода", чітко виклали юридичну та політичну аргументацію необхідності внесення нового спільного узгодженого законопроекту, який повинен передбачати, перше – введення інституту відповідальності судді і вплив на того суддю, який корумпований, який порушує закон, Конституцію, право і справедливість.

Друге – відновлення всецілої компетенції Верховного Суду України як найвищої судової інстанції у країні, яка не тільки узагальнює практику, але яка може переглянути будь-яку справу в Україні.

Третє – неприпустимим є скасування терміну повноважень Генерального прокурора України. За таких обставин можна сказати, що, виходячи з висновку Конституційного Суду України, який каже, що скасування терміну додатково запроваджує незалежність Генерального прокурора, тоді давайте скасуємо термін повноважень Президента, Прем'єра, народних депутатів України, Голови Національного банку, членів Центральної виборчої комісії. Це ще один крок до приватизації посади Генерального прокурора України. Фактично створюється орган – Вища рада юстиції, на що наголошує Венеціанська комісія України, який отримує такі повноваження, яких немає ні у Президента, ні у Верховної Ради України разом взятих.

Окрім того, за цим проектом змін до Конституції існують дві паралельні структури, а саме – Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів, де повноваження одних і інших мають спільні риси. І Венеціанська комісія наголошує на тому, що доцільність існування двох органів не потрібно.

Ми уважно вивчили висновки Венеціанської комісії. Пане Голово, ми звертаємося до вас: ми вважаємо, що зараз необхідно відкласти голосування по даному законопроекту.

Друге. Ми пропонуємо зустрітися з Президентом України Віктором Януковичем як суб'єктом законодавчої ініціативи по питанню внесення змін до Конституції. Напрацювати терміново спільний законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте звершити. Не кричіть, я чую. Прошу.

 

ЯЦЕНЮК А.П. ...ми пропонуємо провести публічну зустріч з Президентом України Віктором Януковичем як суб'єктом законодавчої ініціативи по питанню внесення змін до Конституції України. Взяти за основу законопроект внесений ним і внести ті суттєві правки, на яких наполягає опозиція.

Ще раз нагадаю, питання відповідальності і відставки судді, яке може ініціюватися як місцевою громадою, так і 150 народними депутатами  України, - компетенція Верховного Суду України як найвищої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, завершуйте.

 

ЯЦЕНЮК А.П. … як суду найвищої інстанції.

Третє -  повернення терміну повноважень Генерального прокурора. Четверте – порядок формування Вищої ради юстиції.

Шановні колеги, ми не маємо права допустити  приватизації  судової системи у країні, відповідальність судді, робота його на громадян України і робота виключно по закону, Конституції, праву і справедливості – це нашій вимоги. Вважаємо за необхідне провести зустріч з Президентом і внести спільний, узгоджений законопроект. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, починаємо розглядати питання щодо внесення змін до Конституції України.

На розгляд вноситься проект Закону (реєстраційний номер 2522а) про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів. Згідно з вимогами частини сьомої статті 149 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. Тому слово для доповіді надається Раднику Президента України – Андрію Володимировичу Портнову. Прошу, у вас є 10 хвилин.

 

ПОРТНОВ А.В.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати України! Шановні громадяни! Сьогодні розглядається питання про попереднє схвалення проекту Закону про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів.

Цей законопроект був розглянутий Конституційним Судом України та визнаний таким, що відповідає Конституції. З моменту включення цього проекту Закону  до порядку денного третьої сесії Верховної Ради сьомого скликання ми з вами отримали більш ніж чіткий заклик до якнайшвидшого прийняття цього законопроекту з боку європейських інституцій.

Хочу звернути увагу шановних народні депутати України лише на наступні позиції, які прозвучали з цього приводу.

Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо зауважив, що, цитую: "Запропоновані зміни до Конституції є  дуже позитивним кроком". Рекомендації Венеціанської комісії, які  містилися у висновку до  цього законопроекту, були враховані в остаточному тексті. Також він висловив  сподівання,  що такі зміни до Конституції будуть прийняті.  

У письмовій Декларації  Парламентської  асамблеї Ради Європи від 1 жовтня 2013 року зазначається, цитую: "Швидке прийняття  проекту Закону  України про внесення змін до Конституції  у нинішній редакції спільно зі всіма  політичними партіями, представленими в українському парламенті, стане ключовим здобутком  всеохоплюючої конституційної реформи,  проведення якої неодноразово  було рекомендовано Парламентською  асамблеєю Ради Європи".  Співдоповідачі Моніторингового комітету Ради Європи по  Україні  також закликали всі політичні сили Верховної Ради  прийняти до уваги рекомендації Венеціанської комісії та прийняти запропоновані зміни до Конституції  України.

Необхідно  також нагадати, що прийняття цього законопроекту є важливою умовою для підписання Україною Угоди про асоціацію із Європейським Союзом. Повертаючись до змісту  самого законопроекту, хочу в черговий раз акцентувати вашу увагу на тому,  що законопроект було розроблено з врахуванням висновків та рекомендації європейських експертів, в яких неодноразово  зверталася увага на необхідність внесення змін до Конституції  та приведення    її окремих положень  у відповідність до міжнародних стандартів судочинства. Аналіз їх висновків та рекомендацій засвідчує, що найбільш проблемними є положення Основного Закону  України,  в яких містяться норми щодо  складу та повноважень Вищої Ради юстиції, існуючого порядку  призначення та обрання суддів і взаємопов'язаного з цим питання 5-річного строку призначення на посаду суддів вперше, процедури зняття    депутатської недоторканості, порядку утворення та ліквідації судів.

Законопроект, який сьогодні розглядається,  містить  позиції щодо врегулювання цих проблемних питань. І запропоновані в ньому зміни отримали  схвалення Венеціанської комісії, яка 15  червня цього року надала свій висновок щодо  змісту положень законопроекту.

Варто нагадати  основні положення цього проекту закону, щоб зрозуміти їх важливість для подальшого розвитку судової системи та  підвищення рівня гарантії незалежності суддів. Проектом передбачається змінити склад та порядок формування Вищої ради юстиції. Передбачається, що 12 із 20 членів Вищої ради юстиції становитимуть судді, призначені з'їздом суддів України. Крім того, за посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть голова Конституційного Суду, голова Верховного Суду України, голова Ради суддів України, які також обираються вищими органами суддівського самоврядування або органами, створеними ними.

Наявність більшості суддів у Вищій раді юстиції дасть змогу уникнути необґрунтованого тиску на суддів, в питаннях звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, дозволить зменшити ризик політичного впливу на прийняття рішень цих питань, оскільки члени цього органу більше не призначатимуться іншими органами влади, в тому числі не призначатимуться Президентом України.

Крім того, пропонується змінити існуючий порядок призначення і звільнення суддів. Передбачається, що укази про призначення суддів загальної юрисдикції на посадо безстроково, а також про звільнення судді з посади, можуть бути ухвалені виключно в межах та на підставі відповідних подань Вищої ради юстиції. Таким чином, участь глави держави у вказаних питаннях буде полягати лише у легітимізації рішень Вищої ради юстиції та надання їм високого юридичного статусу. Саме такий порядок пропонує і парламентська опозиція в своєму законопроекті. Аналогічні за змістом положення стосуються і права Президента на переведення суддів, яке буде залежати виключно від подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Ще однією новелою законопроекту, яка прямо пов'язана з питаннями призначення суддів, є пропозиція щодо скасування п'ятирічного строку призначення на посаду вперше. Існування в Конституції України своєрідних випробувальних строків для суддів неодноразово було предметом критики Парламентської асамблеї Ради Європи і Венеціанської комісії, оскільки розцінювалось як таке, що створювали загрозу незалежності судді, який для обрання на посаду міг йти на компроміси з представниками політичних органів. Законопроектом пропонується відмовитися від п'ятирічного строку призначення та закріпити, що суддя призначається на посаду безстроково.

Стосовно питання про зняття суддівської недоторканості, варто зазначити, що відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, Конституція має передбачати зняття суддівського імунітету незалежним судовим органом. З врахуванням цього в проекті закону пропонується, щоб надання згоди на затримання чи арешт судді здійснювалася Вищою радою юстиції. При цьому, враховуючи вимоги 19 статті Конституції, пропонується передбачити, що підстави та порядок надання чи відмови у наданні Вищої ради юстиції згоди визначається законом України.

Не менш важливим є й положення законопроекту, якими пропонується, щоб утворення, реорганізація та ліквідація суддів, а також визначення їх мережі здійснювалося законами України. Такий підхід дозволить Верховній Раді не тільки визначати законодавчі засади діяльності суддів, а і формувати організаційну структуру судової системи. Крім того, це гарантуватиме стабільність судової системи, оскільки будь-які рішення, пов’язані з її змінами, мають бути прийняті більшістю від конституційного складу парламенту.

Законопроектом також пропонується змінити повноваження Верховного Суду України, наділивши його правом забезпечувати однакове застосування норм законодавства всіма судами загальної юрисдикції.

Відповідні зміни дозволять зміцнити роль Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції, а також створити правовий механізм формування єдиної судової практики.

Важливою частиною законопроекту є положення, які безпосередньо стосуються особи судді. В цьому контексті особливу роль відіграють викладені у законопроекті пропозиції, які стосуються підвищення вимог до осіб, які можуть претендувати на заняття посади судді. Це збільшення віку з 25 до 30 років, стажу роботи в галузі права з 3 до 5  років. А також пропозиції щодо збільшення граничного віку перебування на посаді судді та закріплення на конституційному рівні конкурсного добору кандидатів на посаду судді.

Прийняття таких змін покликане сприяти тому, щоб суддями ставали особи, які мають достатній професійний і життєвий досвід, а також щоб надати суддям, які хоч і досягли 65-річного віку, але мають бажання працювати, можливість продовжити свою діяльність на посаді судді.

Шановні народні депутати України! Всі ці та інші положення законопроекту спрямовані на якісну трансформацію судової системи, а їх зміст базується на положеннях міжнародних стандартів судочинства, які викладені у пояснювальній записці до законопроекту. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги! Є питання? 

Я прошу записатися. Я прошу, народний депутат Зарубінський.

 

10:43:52

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Андрій Володимирович, мені здається, що ці законодавчі ініціативи є певним продовженням системної роботи щодо реформування. Якого реформування, я вам скажу. От я пам’ятаю, коли ви доповідали про Кримінально-процесуальний кодекс, тільки лінивий не намагався його  дискредитувати. Хоча потім всі зрозуміли, що це позитивні зміни, позитивні реформи.

Я думаю, що це теж саме питання, або питання в тому ж стилі. І оця риторика, спрямована проти даної законодавчої ініціативи, якщо відкинути всі нашарування, полягає в тому, що дуже дехто хоче впливати на рішення  суддів постійно. І ви були свідком того, як тут наші депутати, які не  знали  того судді, все робили для того, щоб він не був затверджений, щоб за нього не проголосувати. А чому?  Тому що він вирішив не так  їхнє питання, або питання їхніх  родичів, або питання їхнього неперсоніфікованого бізнесу і так далі.

Я хочу  відповісти: чи це дійсно незалежність суддів, що пропонується? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую вам, шановний Олег Олександрович, дякуємо вам за підтримку наших законодавчих ініціатив.

Перше. Хочу сказати, що цим законопроектом пропонується деполітизація судової системи. Ми самі відмовляємося від своєї фактично квоти у Вищій раді юстиції. Глава держави не буде більше  призначати своїх представників  у Вищу раду юстиції. Парламент не буде призначати. Парламент, в якому фактично є парламентська більшість, що підтримує президентські ініціативи. Міністр юстиції за посадою уходить з Вищої ради юстиції, всі прокурори уходять з Вищої ради юстиції, а  Генеральний прокурор за посадою не буде навіть можливості голосувати в питаннях щодо суддів, а тільки щодо прокурорів, і ініціювати дисциплінарне провадження.

Ми вважаємо, що це основний елемент  деполітизації судової системи. Дякуємо вам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, народний депутат Попеску.

 

10:45:59

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Андрій Володимирович! У мене три запитання дуже короткі. Перше запитання… І всі вони пов'язані з тим, що сьогодні опозиція зробила відповідну заяву, що треба ще раз доопрацювати, треба ще раз збиратися.

Перше запитання: які пропозиції щодо внесення змін до Конституції  для забезпечення незалежної судової гілки влади  зробила опозиція за останній рік? Це – перше питання.

Друге питання, посилаються на Венеціанську комісію. Скажіть, будь ласка, який є висновок Венеціанської комісії щодо основних положень цих пропозицій?

І третє. Скажіть, будь ласка, ви постійно зустрічаєтесь із представниками Парламентської асамблеї Ради Європи, у тому числі з доповідачами по Україні. Яка є позиція доповідачів Ради Європи пані Репс і пані Пурбе-Лундін, які членами Моніторингового  комітету з цього приводу? Мається на увазі щодо внесення цих змін до Конституції. Дякую.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую вам, шановний Іване Васильовичу. Почну з останнього  питання. В своїй доповіді я про це сказав. Це публічна заява співдоповідачів Моніторингового комітету, які закликали всі політичні сили Верховної Ради  прийняти до уваги рекомендації Венеціанської комісії та прийняти запропоновані зміни до Конституції України. Можливо, буде теоретичне запитання: а чи запропоновані інші зміни якісь Венеціанською комісією?

Зацитую довідку, як надіслана нам постійним представництвом України при Раді Європи: "В даній довідці визначається, що жоден інший законопроект до Венеціанської комісії не надходив".

Разом з тим, хочу вам, шановний Іване Васильовичу і народні депутати України, також процитувати… доповісти, що Венеціанська комісія розглянула питання щодо судоустрою змін до Конституції 14 червня. З невідомих причин тільки 15 червня, на наступний день, парламентська опозиція звернулася офіційно, і це на офіційному сайті однієї з опозиційних фракцій, звернулася з проханням не розглядати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ПОРТНОВ А.В. … не розглядати цей законопроект. Тобто на наступний день після того, як він, фактично, був вже розглянутий і по ньому був висновок Венеціанської комісії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Володимирович, дякуємо вам. Сідайте. Час вичерпано.

Слово для співдоповіді надається голові Комітету Верховної Ради  України з питань правової політики Валерію Володимировичу Писаренку. Прошу, у вас є до п'яти хвилин.

 

10:48:48

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, шановний Володимире Васильовичу. Дякую, шановні народні депутати.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики 9 жовтня цього року  розглянув на своєму засіданні, поданий Президентом України та визначений як невідкладний, законопроект про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів (реєстраційний номер 2522а) та висновок Конституційного суду щодо нього. Метою законопроекту є вдосконалення положень Конституції України та посилення існуючих гарантій незалежності суддів, що дасть змогу змінити існуючу процедуру призначення та звільнення суддів, зменшити роль політичних органів у цьому процесі та дозволить передати повноваження щодо вирішення питань, пов'язаних з діяльністю суддів до відання органів більшу, частину з яких становитимуть саме судді.

Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року законопроект включено до порядку денного третьої сесії Верховної Ради  України сьомого скликання та направлено до Конституційного суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статтям 157, 158 основного закону України. Знаковим є те, шановні колеги, хочу нагадати, що за це рішення... що це рішення прийнято конституційною більшістю. Минулого разу ми підтримали це 377 голосів "за". Конституційний суд України 19 вересня 2013 року ухвалив висновок у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо гарантій незалежності суддів вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Згідно  зазначеним висновкам Конституційного суду запропоновані законопроектом зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Україна не перебуває в умовах воєнного чи надзвичайного стану, а тому законопроект не суперечить частині другій статті 1578 основного закону України. Верховна Рада  сьомого скликання протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статей 55, 85, 106, 122, 125, 126, 127, 128, 129 та  131 Конституції України. Пропоновані у законопроектів новели узгоджуються із міжнародними правовими актами, зокрема з основними принципами незалежності судових органів, схваленими резолюціями Генеральної Асамблеї від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, рекомендацією  Кабінету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів – незалежність, об'єктивність та обов'язки від 17 листопада 2010 року.

Оскільки цей законопроект є одним із тих, від яких залежить успіх євроінтеграційного руху нашої держави, особливо хочу підкреслити схвальні відгуки та заклики  представників європейських інституцій. Так, співдоповідачі Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи по Україні Майліс Репс  та Марієтта де Пурбе-Лундін закликали щодо якнайшвидшого  прийняття змін до Конституції України щодо посилення незалежності суддів як таких, що були позитивно оцінені Венеціанською комісією Ради Європи.

Цитую слова співдоповідачів: "Ми закликаємо  всі  політичні сили в українському парламенті до реалізації Рекомендацій  Венеціанської комісії та прийнятті поправок до Конституції України без зволікань. Прийняття та ефективність здійснення цих реформ також має велике значення в контексті майбутнього підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, які ми рішуче підтримуємо". Позитивно оцінює реформу судової системи в Україні і вважає кроки, зроблені Україною в цьому напрямку передумовою для  підписання  Угоди про асоціацію з ЄС Рада Європи… спікер генсекретаря Ради Європи Денієл Холтген, який зазначив, що Рада Європи дуже задоволена прогресом України в реформи судової системи.

Посол Королівства Нідерланди також заявив, що  реформа юстиції та прокуратури, а також внесення  змін до Конституції – це є необхідним критерієм для підписання угоди.

У письмовій Декларації Парламентської асамблеї Ради Європи, оприлюдненій на офіційному сайті ПАРЄ, зазначено: "Ми вітаємо продовження докладання українськими державними інституціями зусиль, спрямованих на реалізацію реформ, необхідних  для виконання обов'язків та зобов'язань в рамках члена Ради Європи та критеріїв для підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом".

Зважаючи на вищевикладене, Комітет Верховної Ради України з питань правової  політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України поданий Президентом України  законопроект про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів (реєстраційний номер 2522а) попередньо схвалити.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є питання до керівника комітету? Прошу записатися. Я прошу, об'єднання "Свобода", народний депутат  Бублик.

 

10:54:04

БУБЛИК Ю.В.

Прошу слово передати Олегу Махніцькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

 

10:54:10

МАХНІЦЬКИЙ О.І.

Олег Махніцький, Всеукраїнське об'єднання "Свобода".

Скажіть, будь ласка,  конкретно назвіть, які саме гарантії незалежності судової влади передбачені в вашому законопроекті? Так само назвіть, які саме механізми стримувань і противаг пропонуються взамін тих норм, які діють на сьогодні?

І ще одне питання. Що буде в цьому випадку, так, на практиці говорю, коли указ про призначення судді не підпише Президент? Цей суддя зможе працювати як суддя чи ні?

І ще одне питання, четверте. Яке відношення до гарантії незалежності судової влади має норма про призначення Генерального прокурора України безстроково? Дякую.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Дякую, шановний колего! Хотів зазначити перше. Я думаю, що у вас була змога побачити всі ці речі під час засідання вашого профільного, вашого комітету, який розглядав також цей законопроект.

Але в будь-якому разі хочу сказати, що навіть за, навіть за заявою керівника Венеціанської комісії в цьому законопроекті враховано майже 100 відсотків тих пропозицій, які дала нам Венеціанська комісія.

Я думаю, що, напевно, боляче для певних осіб буде те, що парламент більше не буде впливати на українські суди. Так, ви говорите про те, що останнім кроком в підписанні указу про призначення суддів буде Президент. Але хочу нагадати, що саме така ж норма, по-перше, є і в пропозиціях опозиції.

По-друге, хочу зазначити, що саме цей акт є церемоніальною функцією. І в Конституції передбачена майже обов'язковість такого акту. За останні 3 роки жодний суддя не був заблокований підписом указу Президента.

Тому ці зміни будуть суттєвим кроком забезпечення незалежності суддів. Хочу зазначити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ПИСАРЕНКО В.В. Хочу зазначити, що вчора під час засідання комітету у нас були керівники всіх гілок судової, всіх, всіх судів України, вищих спеціалізованих та голова Верховного Суду. Всі вони позитивно оцінили цей законопроект як гарантію незалежності суддів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, фракція "УДАР Віталія Кличка", народний депутат Кутовий.

 

10:56:45

КУТОВИЙ Т.В.

Прошу передати слово Наталії Агафоновій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

 

10:56:49

АГАФОНОВА Н.В.

Наталія Агафонова, фракція "УДАР Віталія Кличка". Я хотіла запитати наступне. Посилаєтеся ви на те, що цей законопроект врахував всі зауваження Венеціанської комісії. Я хочу вас спитати наступне. Щодо зауваження Венеціанської комісії стосовно розподілу повноважень між Вищою радою юстиції і Вищою кваліфікаційною комісією при призначенні суддів. А саме, наприклад, що буде, чому, по-перше, повинен підтверджувати і Президент, і Вища рада юстиції цю рекомендацію і на підставі яких критеріїв він це повинен робити? Що робити в тих випадках, коли ця рекомендація не підтверджена, адже, знову ж таки, які критерії для того, щоб в наступному вона, Вища кваліфікаційна комісія, могла повторно подати цю кандидатуру? Адже це надає досить широких дискреційних повноважень і Президенту, і Вищій раді юстиції, тобто тих органів, які, ми кажемо, що в них в питанні призначенні суддів…

 

ПИСАРЕНКО В.В. Дякую, шановна Наталія Володимирівна.

Хочу вам зазначити, що насправді зміни до Конституції не вирішують сто відсотків питань, але це і не потрібно робити Основним законом. Для цього є сесійна зала і є депутати які працюють над законами "Про судоустрій", "Про статус суддів". Тому  у нас з вами буде змога вирішити ті питання, про які, можливо, сьогодні говорять, в цьому залі і в робочих групах.

Але хочу зазначити, що дуже корисно було би, якби в участі, хоча б слуханнях щодо Венеціанської комісії, брали також участь і представники опозиції, адже хочу зазначити, що Венеціанська комісія достатньо нормально відноситься, коли в національних правових системах є особливості, які встановлені щодо певних країн, в тому числі і до України. Тому на певні моменти Венеціанська комісія дійсно йшла Україні назустріч і ми вирішували це в робочому режимі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Я прошу народних депутатів бажаючих прийняти участь в обговоренні записатися від фракцій.

Фракція "УДАР Віталія Кличка", народний депутат Куренной.

 

10:59:25

КУРЕННОЙ В.К.

Прошу передати Наталії Агафоновій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Наталія Агафонова.

 

10:59:33

АГАФОНОВА Н.В.

Наталія Агафонова, фракція "УДАР Віталія Кличка".

Я хочу зазначити, що цей законопроект він, дійсно, усуває Верховну Раду від процесу призначення суддів. Цей крок є, дійсно, деполітизацією. Але ця деполітизація - вона однобока, тому що ми переносимо центр з Верховної Ради на Президента. Це, знаєте, як початок такої класичної шахової партії "Є2 - Є4", але потім комбінація розвивається зовсім іншим шляхом. І це перенесення цих повноважень на Президента зовсім не сприяє незалежності суддів.

Зараз за моделлю, яка пропонується, є три особи, є три фігури, да, які будуть брати участь у призначенні суддів. Це Вища кваліфікаційна комісія, Вища рада юстиції і Президент. Знову ж таки, ми не почули відповідь ні від Представника Президента, ні від голови комітету, що робити в тому випадку, коли Президент не підписує Указ про призначення судді?

Я хочу звернути вашу увагу на те, що той аргумент, що цього не було протягом трьох років, він не є правовим аргументом. І насправді ми повинні передбачити все, щоб в нас не було правових прогалин і щоб не було процесу блокування, адже тільки тоді ми можемо казати про так звану церемоніальність функції Президента. Інакше ми можемо казати, якщо в нього дійсно суддя призначається лише указом і немає ніяких передбачених дій у випадку цих прогалин, то ми можемо казати лише про те, що він є головною фігурою, яка і призначає суддів.

Знову ж таки, щодо наступного органу – Вища рада юстиції. Вже багато говорили про те, що її повноваження надмірні, дуже широкі. І насправді, якщо ми повернемося до призначення голів суддів на адміністративні посади, це повноваження було неконституційним протягом 2010-2013 року. І Рада Європи - вона звертала увагу неодноразово, В тому числі в Рішенні Європейського суду "Олександр Волков проти України", про те, що неприпустимим є таке повноваження. Як так само, як включення Генерального прокурора до складу Вищої ради юстиції, незважаючи на те, що він буде приймати участь лише в справах щодо прокурорів, все одно, це особа, яка буде впливати на стан судової системи.

Отже, я хочу закликати вас до того, що є зауваження, не враховані Венеціанською комісією. В нас є механізм, як ми можемо це доопрацювати. І нам дійсно треба піти на діалог, на компроміс – зараз не прийняти цей закон. Відповідно, направити його на доопрацювання в профільний комітет. Врахувати позиції, які не враховані Венеціанською комісією. Отже цей законопроект не буде євроінтеграційний дійсно, за своєю суттю, доопрацювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. (Оплески)

Фракція Партії регіонів, народний депутат Олійник.

 

11:03:06

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги! європейські політики визнають той факт, що Президент України є лідером євроінтеграційного процесу в Україні і це якраз не задовольняє опозицію. Бо коли питання виникає у наших колег, чому альтернативний законопроект не зареєстрували, як цього вимагає закон. коли ми розглядали президентський – відповіді немає. Коли ви голосували за президентський законопроект, то ви підтримали разом з нами і він набрав більше 300 голосів. І тим самим ми подали серйозний сигнал європейцям і українському суспільству, що він має конституційну перспективу. Ви, коли запропонували свій законопроект, ви не читали Конституції, ви не читали ХІІІ Розділу Конституції, бо потрібно 300 голосів на реєстрацію вашого законопроекту. Ви і не читали своїх партійних програм, шановні опозиціонери. Я вам нагадую, ви брали на себе зобов’язання скасувати недоторканість суддів. Де у вашому законопроекті ця позиція? Ви брали на себе зобов’язання – суд присяжних. Де ваша тут пропозиція?  

Ви брали на себе   зобов'язання щодо формування Вищої ради юстиції  виключно тільки судом суддів, а ви сьогодні пропонуєте 5 чоловік із 15 від Верховної Ради. Де ваша пропозиція?

І тому я прихожу до висновку, що ви є політичними невдахами, тому що  "чим гірше, тим краще", і те, що ви не спроможні зробити самі, ви не даєте іншим зробити. Ваші аргументи  щодо неконституційності законопроекту Президента розбиті  вщент   Конституційним Судом. Вони такі ж слабенькі, як і слабенькою колись була тернопільська махорка, шановні  опозиціонери.  І я  приходжу до висновку, що ви не хочете сьогодні євроінтеграції, ви проти неї. І приведу приклад.

Серед низки   європейських законів, які ми  приймали, є важливі, системні і  знакові. Ви голосували проти Закону "Про судоустрій і статус суддів", ви голосували проти Кримінально-процесуального кодексу, ви не приймали участі в голосуванні  про Закон "Про адвокатуру", ви сьогодні не хочете  голосувати за цей президентський закон, який  підтриманий Венеціанською комісією і Конституційним Судом, ви погрожуєте і не голосувати за Закон про прокуратуру. Маски зняті, ваші обличчя вже всім зрозуміли: ви проти євроінтеграції.  І вся відповідальність за  непідписання угоди  в листопаді місяці лягає на ваші плечі.

Отут часто звучить такий викрик: "Слава Україні!". Їй - слава, а вам - ганьба! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Об'єднання "Свобода", народний депутат Олег Тягнибок. Прошу.

 

11:06:21

ТЯГНИБОК О.Я.

Олег Тягнибок,  фракція  Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Шановне товариство, 2 дні тому устами голови парламенту ми вітали юристів: були сказані дуже гарні і правильні слова про цю, надзвичайно    важливу, професію. Був День юриста, і я принагідно собі  пригадав той період, коли  навчався у Львові на юридичному факультеті, і пригадав тих наших викладачів. І, напевно,  багато з вас які мають тут юридичну освіту, також можете згадати, звісно, якщо ви на пари ходили, про те, що побудова держави повинна базуватися на розподілу трьох незалежних гілок влади: законодавчої, виконавчої і судової. І, власне, саме цим законопроектом теперішня влада абсолютно знищить ті базові принципи побудови держави. Тому що те, що буде відбуватися після ухвалення цього законопроекту, це буде узурпація влади одним кланом, кримінальним кланом, який сьогодні знаходиться, сподіваюсь, тимчасово при владі. Те, що робиться ухваленням цього закону, це не є шлях до євроінтеграції, а навпаки шляхетними намірами мостять дорогу до пекла, по-іншому назвати не можна.

Тактику, яку вибрали сьогодні представники Партії регіонів, абсолютно очевидним є і зрозумілим. Вони розказують про нібито те, що вони хочуть інтегруватися в Європу, вони ухвалюють закони з правильними назвами, але суть тих законів є абсолютно протилежною, і в тому числі що стосується цього законопроекту: що стосується призначенням Президента суддів, що стосується наданням неймовірних повноважень Вищої ради юстиції.

Скажіть мені, будь ласка, для чого у склад Вищої ради юстиції обирати Генерального прокурора? Для чого обирати інших чиновників? Для того, щоб зробити між собою такий собі "междусобойчик"? Для того, щоб дерибанити в юридичній царині? Товариство, абсолютно є очевидним той факт, що цей законопроект ухвалювати не можна. І якщо ви говорите про незалежність суддів, що нам вкрай потрібно, а, до речі, сьогодні судовій владі не вірить практично ніхто і тільки ворогові можна побажати йти до суду, вирішувати будь-які спори. То абсолютно очевидним є те, що суддів потрібно обирати, особливо суддів місцевих судів. Громада повинна мати право відкликання суддів, мусить бути ухвалене відповідне рішення про те, що за незаконно ухвалені рішення суддею, він має компенсувати своєю власною кишенею, якщо це рішення буде опротестоване. А не те, що ви хочете сьогодні запропонувати, з метою повної узурпації влади. І не треба тут прикриватися  Європою, тому що це є лицемірство.

Фракція всеукраїнське об'єднання "Свобода" не підтримує цей законопроект, і ми знаємо, що прийде той час, коли в Україні все-таки будуть незалежні суди! Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція Компартія України, народний депутат Симоненко.

 

11:09:39

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці! У своєму ставленні до проекту змін щодо цього, який ми розглядаємо, до Конституції, фракція виходить з принципової позиції. Тільки зміна політичного режиму і політичної системи може радикально змінити ситуацію в державі в тому числі і в судовій гілці влади.

Компартія неодноразово заявляла про те, що для ефективного здійснення правосуддя в Україні суддя має, справді, бути незалежним. Сьогодні це в першу чергу незалежність від олігархів, які давно забули, що це таке закон, бо вони купують суддів, купують їхні рішення, і таким чином вершать долі мільйонної держави. В тому числі  це і незалежність від Верховної Ради, від Президента. Незалежність судді від чиновників, депутатів може гарантувати тільки його вибірність. І ми неодноразово з самого початку організації роботи у Верховній Раді про це наголошували, і це може бути вже зроблено під час виборів до місцевих органів самоврядування восени 2015 року.

Суддів повинні обирати громадяни, і Компартія  неодноразово акцентувала на цьому увагу. Це дозволить поставити судову гілку влади під реальний контроль народу за Конституцією, який є єдиним джерелом влади у нас в Україні, здійснити правосуддя в рамках чинного законодавства, підвищить неупередженість і незалежність судді в прийняття рішення. Це основа того, що треба сьогодні зробити.

Крім того, в разі обрання  суддів громадянами суддя буде незалежний і від Вищої ради юстиції. Таким чином, буде зруйнована корупційна вертикаль в судовій гілці влади, яка створена за роки незалежності. Такого ще ніяка держава не мала, але за роки незалежності страшна корупція у нас в Україні!

Компартія наполягає на тому, що тільки Верховна Рада повинна приймати рішення про створення та ліквідацію суддів. Це унеможливить ситуацію, коли, як ви всі пам’ятаєте, Ющенка та його "помаранчевим безумцям" не сподобалося не сподобалось рішення  окружного адміністративного суду Києва -  і він видав указ про його ліквідацію.

Суди не повинні створюватися  чи ліквідовуватися  під конкретні забаганки олігархічної влади. Інші норми, передбачені даним законом, зокрема про призначення суддів Президентом, прямо суперечить програмним засадам комуністичної партії. Ми  проти таких рішень.

Шановні виборці, процедура передбачає певний розгляд і, на жаль,  передбачає, що  внесення відповідних поправок до цього можливе лише після попереднього схвалення. Це дає змогу  розпочати процедуру внесення радикальних пропозицій з метою докорінної зміни як змісту змін до  Конституції, безумовно, і реальної зміни ситуації в інтересах народу. Ця процедура потрібна для того, щоб сформувати пропозиції  від Верховної Ради відповідно до тих  обіцянок, які давалися  під час виборів.

І останнє. Фракція Компартії ні в якому разі не буде підтримувати  зазначений проект, як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СИМОНЕНКО П.М. Фракція компартії ні в якому разі  не буде підтримувати зазначений проект  рішення, якщо не будуть внесені ті зміни, які запропонувала фракція. І не буде  за нього голосувати в останній редакції.

І зовсім останнє: щодо пропозиції про внесення спільних змін від партії влади і опозиції. Це означає тільки одне, шановні виборці, що реально буде кулуарна змова різних олігархічних кланів про використання судової влади в інтересах олігархів.

На переконання Компартії, питання виборів суддів повинно бути …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина", Сергій Соболєв. Прошу.

 

11:13:41

СОБОЛЄВ С.В. Шановні колеги, я стосовно останніх палких промов  якраз хотів би сказати. Тільки якщо  в разі зараз буде проголосовано в 226 голосів цей проект, ніяких поправок до нього  внести вже  буде неможливо.

Саме тому, єдина можливість виправити цей ганебний проект – це є сьогодні не набрати 226 голосів. Тоді він повертається в профільний комітет, де є працівники всіх фракцій, або створюється спеціальна  комісія, і тільки тоді можемо ми його виправити.

Стосовно альтернативних проектів. Та невже хтось не знає, що 165 народних депутатів, які представляють опозицію, своєчасно попробували зареєструвати проект? Але у нас дивна ситуація. До речі, Голова Верховної Ради я  хотів би, щоб її пояснив. Апарат Верховної Ради  не реєструє проект 165 народних депутатів.

Чому ми внесли цей проект? Та тому що фактично проект, який внесений Президентом, створений органом, який є нелегітимним. Що таке "Конституційна асамблея", чи є там хоча б один  представник опозиційних фракцій? Жодного! Це  орган, який, існує при Президенті, і навіть цей орган вносив зовсім інший тест, не той, який пішов далі у Венеціанську комісію, бо там були враховані цілий  ряд пропозицій саме Венеціанської комісії.

По-друге, тут всі посилаються на нормативні акти Парламентської асамблеї Ради Європи. Я хотів би вам нагадати, дійсно, буквально тиждень тому Парламентська асамблея Ради Європи вимагає як ключового питання – припинити політичні репресії в Україні, звільнити політичних в'язнів і зробити все можливе для того, щоб парламент, Президент і інші органи влади внесли  негайні пропозиції щодо звільнення Тимошенко. Тільки чомусь це Президент не вносить і не розглядає.

По-третє, що саме пропонується цим законопроектом? Тотальне рабство суддів! Судді тепер будуть залежати не лише від органу, Вищої ради юстиції, який підбирається тільки Адміністрацією Президента. Хтось вірить у те, що З'їзд суддів України буде ухвалювати самостійні рішення? Ми бачили, як ці рішення ухвалюються. Цей проект взагалі не враховує ключового питання: а навіщо у нас Верховний Суд України, що це за конституційний орган, який не має право переглянути будь-яке рішення у державі без рішення суду вищого, який вносить або не вносить пропозиції?

Ключове питання – це  повноваження Генерального прокурора. Ну, коли парламент сам собі збільшив повноваження до п'яти років, ясно, що тепер співпадає термін повноважень парламенту і Генерального прокурора. Але цього не може бути. Саме тому ми в Конституції повинні це встановити.

І останнє. Такі самі палкі оратори, які ніяк не накуряться "тернопільської махорки", бо вони є "канівськими шестьорками" і ніяк не зрозуміють, що ключове в цьому питанні – це зараз....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу записатися на виступи для обговорення цього питання. Іде запис.

Прошу, фракція Компартії України, народний депутат Парубок. Прошу, народний депутат Парубок, кому передає?

 

11:17:17

БІДЬОВКА В.А.

Я хотел бы еще раз остановиться на тех пропозиціях, которые высказал Петр Николаевич Симоненко. Поскольку именно истинную независимость судей и судебной системе может обеспечить лишь их выборность народом, так, как этого требует Компартия Украины. Именно в этом случае судьи будут чувствовать свою ответственность не перед чиновниками или той или иной государственной структурой, а перед народом  Украины. Именно тогда судьи будут думать, а стоит ли им выкручивать закон как дышло, чтобы стать на сторону структур ЖКХ, а не потребителей – народа. Чтобы делали судьи все, дозволенное законом, чтобы вернуть людям задолженность по заработной плате, а не изначально затягивать процесс и становиться на позицию работодателя, нарушающего Кодекс законов о труде. Именно сегодня внесение системы изменений о том, чтобы судьи были … народом, заставит их еще раз и еще раз подумать, а стоит ли запрещать референдум, инициируемый народом и запрещать людям право на референдум, тем самым отбирая у людей конституционное право, заложенное в Конституцию – быть главным источником власти в Украине.

Именно поэтому я еще раз и еще раз требую поддержать инициативу Петра Николаевича Симоненко о том, чтобы главное изменение по демократизации судебной системы, чтобы судебная система была у нас независимая, рассматривалось именно на референдуме. И для этого вопроса необходимо именно инициировать референдум, на котором бы люди дали ответ: как и для чего должны быть судьи независимыми. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, народний депутат Шпенов.

 

11:19:18

ШПЕНОВ Д.Ю.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги!

Проект Закону України про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів, що розглядався на Комітеті Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя, цей законопроект надзвичайно актуальний, цей законопроект, думаю, що і судова система, і європейська спільнота, і українські громадяни чекають на його прийняття. Проект отримав позитивну оцінку з боку експертів Венеціанської комісії. Більше того, нещодавно співдоповідачі моніторингового комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи по Україні виступили із заявою про необхідність прийняття цього законопроекту в існуючій редакції.

Верховний Суд України, Вищий господарський суд України, Міністерство юстиції України, Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів України також підтримують прийняття цього законопроекту.

За результатами розгляду, Комітет з питань верховенства права та правосуддя вчора прийняв рішення рекомендувати Верховній Ради України попередньо схвалити цей законопроект.

Також хочу вас проінформувати, що в цю п'ятницю на черговій пленарній сесії Венеціанської комісії буде розглядатися питання про те, що було зроблено нашою країною за наслідками висновку Венеціанської комісії на законопроект про внесення змін до Конституції України. Тому я прошу всіх народних депутатів України забути про свої політичні амбіції та проголосувати за попереднє схвалення цього законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Сиротюк.

 

11:20:55

СИРОТЮК Ю.М.

Юрій Сиротюк, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Прошу передати слово Олегу Махніцькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передаємо слово Махніцькому народному депутату.

 

11:21:11

МАХНІЦЬКИЙ О.І.

Олег Махніцький, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Перш ніж розпочати свій виступ, я хотів би звернутися до журналістів з проханням слідкувати, коли буде процес голосування. Оскільки ми бачимо, що сьогодні більшість налаштована прийняти цей законопроект, і бачимо, що половини фракції немає в залі.

Крім цього, що стосується позафракційних, ми бачимо, що сьогодні немає народного депутата Єремеєва, а його карточка вставлена. Його вчора не було і його карточка вчора голосувала. Тому ми сьогодні передбачаємо, що сьогодні знову буде повернуто до кнопкодавства.

Що стосується законопроекту. Тут неодноразово доповідачі наголошували на вимогах Євросоюзу, на вимогах Венеціанської комісії. І про це вже говориться тривалий час. І дуже шкода, що сьогодні влада, прикриваючись благими намірами євроінтеграції, під ці процеси підтасовує свої брудні схеми.

Тому що якщо звернутися до, дійсно, до вимог Євросоюзу, вимог Венеціанської комісії, вони полягають зовсім в іншому, а не в тому, щоб був процес узурпації судової влади з боку президентської влади.

Що вимагає у нас Євросоюз. Євросоюз чітко вимагає усунення наслідків і можливостей в Україні  вибіркового правосуддя. Почитайте запропонований законопроект. Які механізми в ньому передбачені для забезпечення цієї вимоги, власне, щодо усунення вибіркового правосуддя? Я, перечитавши його, я не побачив абсолютно ні одного механізму. Сьогодні всі визнають, що причиною вибіркового правосуддя в Україні є, власне, вплив на суди з боку виконавчої, власне, президентської влади. І нам сьогодні пропонується ще більше підсилити цей вплив. То чи буде в нас подолано вибіркове правосуддя? Звичайно, що воно буде ще більшим в Україні.

Що пропонує Венеціанська комісія? Що вимагає Венеціанська комісія? Єдиною основною вимогою Венеціанської комісії – це було прийняти зміни до законодавства, які б забезпечували зовсім інші принципи формування Вищої ради юстиції. А саме в тому полягають вони, щоб більшість складу від Вищої ради юстиції були, складали представники від судової влади.

На сьогодні ми всі знаємо, що чинним законодавством України передбачений механізм, через який, власне, і в Вищій раді юстиції і є присутність більшості її складу – це є представники від судової влади. Отже ті всі спекуляції, які стосуються і вимог Венеціанської комісії, і вимог Європейського Союзу, є абсолютно спекуляціями і під ці наміри намагаються закласти механізми, які взагалі зруйнують… ще…. хоть якісь наслідки незалежної судової влади в Україні.

Що стосується знову ж таки запропонованого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви берете ще один регламент? Прошу, 3 хвилини. Включіть.

 

11:24:34

МАХНІЦЬКИЙ О.І.

Я хочу нагадати шановним колегам, що чинна Конституція України передбачила модель держави. І в першому розділі Конституції України, який так і називається "Конституційний устрій", передбачено принцип, дуже важливий демократичний принцип – це принцип розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову.

Пропонованим законопроектом пропонується змінити статус і повноваження законодавчої, виконавчої і судової влади.

Натомість запропонований законопроект не передбачає будь-яких компенсацій, що стосуються механізму стримувань і противаг.

Отже, з одного боку, передаються функції, міняється статус органів в державі, але немає механізму стримувань і противаг, що прямо суперечить принципу розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову, а отже, власне, цей законопроект є антиконституційним і він посягає на засади конституційного ладу, власне, на той принцип, який передбачений в Розділі І Конституції.

Тут згадувалося про законопроект, який був підготовлений опозицією і закидалося те, що як і президентський законопроект так само і законопроект, який запропонувала опозиція передбачає, що кінцевий підпис в процесі призначення судді ставить Президент.

Так, дійсно воно є так. Але я ставив питання доповідачам: що буде у випадку того, коли Президент не підпише указ? Звичайно, що в такому випадку особа, кандидат на посаду судді не буде мати жодних перспектив стати суддею.

В законопроекті опозиції передбачається, що дійсно церемоніальні функції Президента і передається основна функція призначення судді і повноваження це на Вищу раду юстиції. Тобто не Указом Президента суддів пропонується призначати, а рішенням Вищої ради юстиції, які підписує Президент. А у випадку його не підписання, це рішення вступає в дію за підписом Голови Вищої ради юстиції.

Я хочу звернути увагу ще на одне – нам говорять про те, що деполітизацію процесу обрання суддів, що Верховна Рада надає якийсь політичний момент в цьому процесі. А скажіть, будь ласка, коли судді будуть призначатися Указом Президента, це не буде політичні моменти впливу на цей процес?

Сьогодні ми маємо практику, коли Верховна Рада мінімальне має відношення до процесу обрання судді. Перед розглядом питання про обрання суддів це питання не проходить навіть профільного комітету. Депутати голосують за суддів фактично всліпу. Тобто будь-якого впливу на сьогодні немає Верховна Рада. А що буде, коли будуть прийняті  і запропоновані зміни? Звичайно, що після рішення Вищої ради юстиції це питання буде попередньо розглядати чиновниками Адміністрації  Президента, і власне, там буде прийматися кінцеве рішення,  не церемоніально Президентом, а, власне, чиновниками Адміністрації Президента буде вирішуватися питання про долю судді.

І в результаті я хочу резюмувати. У випадку прийняття оцієї…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МАХНІЦЬКИЙ О.І. У випадку прийняття оцієї моделі, яку пропонується від Адміністрації Президента, ми будемо мати, з одного боку, суди, які будуть відірвані повністю від суспільства, від громадянина, а з іншого боку, будемо мати суди, які повністю залежні і підконтрольні президентській владі. Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ігор Мірошниченко передає слово народному депутату Петренко.

 

11:28:19

ПЕТРЕНКО П.Д.

Павло Петренко. Фракція "Батьківщина".

Шановні друзі, в знаєте, ще Піфагор сказав, що закон – це голос розуму, а суддя – це голос закону. На жаль, цей законопроект, який пропонується адміністрацією Президента перетворює фактично суддів в голоси Президента Януковича і його поплічників, які будуть просто по-рабські виконувати ті вказівки, які будуть їм спускати з Банкової. На жаль, ми втратили вже на сьогоднішній день незалежну судову систему. Ми знаємо, що є тихий зговір судів всіх рівнів з чинною владою, коли чинна влада закриває очі на ті корупційні рішення, які приймаються суддями проти наших українських громадян. А це рішення, які стосуються як політичних переслідувань, це рішення, які стосуються по невиплаті пенсій, соціальних виплат, це рішення, які стосуються по відбору землі і власності у наших громадян. Цим законом, який пропонують нам зараз прийняти в сесійній залі, фактично ми поставимо останню крапку і заб’ємо останній цвях у гроб нашої незалежної судової системи і так званої незалежної Феміди. Тому і однозначно, ми не будемо підтримувати цей законопроект. опозиція дійсно внесла демократичний європейський закон. Той закон, який враховує більшість вимог Венеціанської комісії. Той закон, який створює реальні важелі незалежності суддів, коли суддів обирала б незалежна Вища рада юстиції, яка формувалась би зі складу судового корпусу. Коли б суддів звільняла ця ж незалежна Вища рада юстиції. Коли б суддів міг звільнити український народ через систему місцевого референдуму. Коли суддю, який  виніс незаконне, злочинне рішення, могла б притягнути до відповідальності громада. Але чомусь функціонерам  з Адміністрації Президента це невигідно. Їм вигідно, щоб   вони з своїх кабінетів могли керувати судовою системою, їм вигідно, щоб суддя-корупціонер, який   має так звану повну недоторканість,   підпорядковувався тільки одній особі – Президенту Януковичу. 

Ми розуміємо, навіщо це робиться, ми розуміємо,  що це робиться під вибори  2015 року.   Але ми хочемо закликати український народ: зрозумійте, під прикриттям  так званих євроінтеграційних законів хочуть перетворити кінцево тих суддів на місцях в "безмовних"   рабів влади і дати їм преференцію, щоб вони  виносили ті рішення, які є зараз абсолютно  незаконними, неконституційними і ненародними.

Ми виступаємо чітко за дуже конструктивну пропозицію: давайте повернемося  до того, щоб спільна робоча група, чи  Конституційна комісія, відпрацювали  законопроект і щоб всі фракції  його внесли до парламенту. Тільки таким чином  ми зможемо все ж таки хоча б якось наблизити нашу судову систему до вимог Європейського союзу.

А  те, що стосується вимог Венеціанської комісії, я хочу сказати,  що дуже багато цих вимог не були враховані, в тому числі і стосовно так  званої відміни повної недоторканості суддів.    Венеціанська комісія  говорить, що в суді повинна бути тільки функціональна  недоторканість, суддю не можна захищати від закону, якщо  він є корупціонер, або хабарник. Зараз те, що пропонується  адміністрацією ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Обговорення питання звершено.  Завершено. Не 1 хвилина, а 30 секунд, порахуйте, залишилося.

Я прошу, є заключне слово у доповідача? Немає.  Є … Я дам 30 хвилин, добре. Кому слово? Добре. У співдоповідача є заключне слово? Є.

Прошу, ввімкніть мікрофон Писаренка.

 

11:32:21

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Володимире Васильовичу, я би не хотів давати оцінку всьому, що тут  казалось. Я єдине хотів, можливо, поки буде виступаючий, зробити оголошення, щоб депутати зібралися для голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запросіть депутатів до зали сесійної всіх, запрошуйте. Я прошу 30 секунд Віктор Чумак. Прошу.

 

11:32:54

ЧУМАК В.В.

Дякую, Володимир Васильович. Віктор Чумак 214 округ місто Київ.

Шановні колеги, шановні народні депутати, я хочу зауважити, що сьогодні ми вносимо зміни до Конституції України. Хочу нагадати вам всім, що інша назва Конституції називається "Суспільний договір". Це суспільний договір між суспільством та політиками, які, в принципі, здійснюють владу від імені народу.

Скажіть, будь ласка, хто-небудь з народу давав нам право вносити такі зміни до судової системи? Давайте, гляньте дуже добре, який зробив аналіз цього закону Центр Разумкова, він розбив його в пух і прав, в пух і прах розбитий. Але я хочу сказати, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЧУМАК В.В. Навіть під цим "соусом" нам хочуть подати закон, який цементує ту негативну систему юстиції і судову систему, яка сьогодні викликає довіру тільки у семи відсотків громадян України. Вдумайтесь, нам не довіряють і судам не довіряють. Хто буде реалізувати право на справедливість українського народу як не суди, а ми її сьогодні цим законом просто ламаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я прошу уваги, я повинен дати вам інформацію по виступу Сергія Соболєва, який звинуватив Апарат Верховної Ради по реєстрації альтернативного проекту. Я прошу Сергія Соболєва послухати.

Відповідно до частини дев'ятої статті 143 Регламенту Верховної Ради України, альтернативні законопроекти подаються у Верховну Раду лише протягом 14 днів після надання народним депутатам законопроекту про внесення змін до Конституції України. Оскільки проект Закону, реєстраційний номер, який ми сьогодні розглядаємо,  2522а: про внесення змін до Конституції України, - було вручено народним депутатам на пленарному засіданні 4 липня 2013 року, а ви законопроект від опозиції внесли тільки осінню, на дві місяці пізніше. Тому я прошу з трибуни треба казати депутатам правду.

Я відповів вам реплікою, а репліки на репліки немає. Я ж репліку, що ж ми будемо робити? Я прошу уваги, шановні друзі!

Згідно з частиною п’ятою статті 149 Регламенту Верховної Ради України та враховуючи висновок головного комітету, ставлю на голосування проект Постанови, підкреслюю, не закон, а проект Постанови (реєстраційний номер 2522а/П1): про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів. Для прийняття за основу і в цілому.  Прошу народних депутатів голосувати персонально. Прошу голосувати.

 

11:37:12

За-244

Проти – 7, утрималося – 116, не голосувало – 43.

Рішення прийнято.

Я прошу по фракціях. Партія регіонів – 197, "Батьківщина" – 0,  "УДАР Віталія Кличка" – 0, "Свобода" – 0, компартія – 31, позафракційні – 16. Рішення прийнято.

Я прошу, ввімкніть мікрофон, Михайло Хміль. Прошу. Хвилина у вас.

 

11:38:38

ХМІЛЬ М.М.

Шановний Володимире  Васильовичу! В залі був зафіксований факт неперсонального голосування: Рудьковський з колегою голосували за сусіднього депутата, якого не було в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Сідайте. Сідайте.

Рудьковський, що ви там наробили? Я ж просив всіх персонально голосувати!

Рудьковський, от мікрофон, прошу. Та зараз розберемося! Поставимо на переголосування. Сідайте. Сідайте. І ви сідайте. Як порушення були, я поставлю на переголосування зараз. Будемо, зараз…Шановні народні депутати!

Оголосіть, щоб депутати всі були в залі зараз. Єфремова сюди!

 (Шум у залі)

Так, сідайте! Я на переголосування ставлю питання. Сідайте всі!

 (Шум у залі) Шановні народні депутати, я прошу уваги. Як тут підказують, що треба голосувати треба однією рукою, а не двома… Так, да? Голосувати треба персонально.

Ставлю на переголосування проект Постанови   (реєстраційний номер 2522а-П1) про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо посилення  гарантій незалежності суддів для прийняття за основу і в цілому. Прошу народних депутатів голосувати. Прошу голосувати.

 

11:43:03

За-244 (Оплески)

Проти – 9, утримались – 115, не голосували – 42.

Рішення прийнято.

По фракціях: Партія регіонів – 196...

Буде сейчас серйозне голосування по порядку денному. Я прошу всім в залі оставатися. Шкіря!

"Батьківщина" – 0, "УДАР Віталія Кличка" – 0, "Свобода" – 0, Компартія – 31, позафракційні – 17.  Питання розглянуто.

Шановні народні депутати, дуже багато питань і ми не... давайте не будемо гаяти час. Я прошу прийняти рішення: попрацювати сьогодні до повного розгляду всіх питань порядку денного сесії. (Шум у залі) Я ставлю на голосування. Прошу голосувати. Та не кричить, голосуйте!

 

11:44:18

За-218

(Шум у залі)

Переходимо...  По фракціях, по фракціях. "Батьківщина", "УДАР Віталія Кличка" і "Свобода" працювати повний день не хочуть. (Шум у залі) Ви ж просили? (Шум у залі) Давайте будемо йти далі. От послухайте правильно.

Розглядається проект Закону... Заспокоїлись? Два голосування - і всі довольні і по першому, і по другому.

Розглядається проект Закону (1197 і 1197-1) про службу пробації. Це питання ми розглянули, тому підготуйтеся і я  буду ставити це питання на голосування.

Шановні народні депутати! Увага!  Ставлю на голосування  проект Закону (номер 1197) про службу пробації для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати. Опозиція, голосуйте всі! (Шум у залі)

 

11:46:27

За-141,

Проти – 0, утрималось – 32, не голосували – 230.

Рішення не прийнято.

По фракціях.  (Шум у залі) Прошу уваги! Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 58, "УДАР" Віталія Кличка"– 35, "Свобода"– 34, Компартія – 0, позафракційні – 14.

Ставлю на голосування проект Закону (номер 1197-1) про службу пробації для прийняття за основу. Прошу голосувати. Опозиція, голосуйте!

 

11:47:26

За-282,

Проти – 61, утрималось – 15, не голосували – 48.

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 191, "Батьківщина" – 41, "УДАР" Віталія Кличка"– 0, "Свобода"– 0, Компартія України – 31, позафракційні – 19.

Розглядається проект Закону (номер 1198) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінального законодавства та організаційно-правових передумов впровадження  служби пробації). Я хочу надати слово Віктору Швецю. Є Віктор Швець? Увімкніть мікрофон. І будемо голосувати. Давайте послухаємо депутата.

 

11:48:37

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати! Законопроект номер 1198 був частиною законопроекту 1197, який ви сьогодні не проголосували. Тобто це законопроект, який передбачав внесення змін до чинного законодавства України в зв'язку з запровадженням служби пробації.

Оскільки, як уже я сказав, Верховна Рада не підтримала мій законопроект, а підтриманий законопроект урядовий, то не має абсолютно ніякої необхідності зараз голосувати за зміни до закону, який не запровадив службу пробації. Тому я прошу за нього не голосувати і зняти з розгляду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло? Я ставлю на голосування для прийняття за основу, так, як і просить, і автор просить не голосувати за нього. Я ставлю на голосування проект Закону 1198 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінального законодавства та організаційно-правових передумов впровадження служби пробації). Для прийняття за основу. Прошу голосувати.

 

11:50:10

За-37

Проти-4, утрималось-48, не голосувало-315.

Рішення не прийнято.

Є пропозиція, ми вже сьогодні відпочивали 30 хвилин, щоб попрацювати до 14 годин без перерви. Згодні. Дякую.

Розглядається проект Закону (реєстраційний номер 2476а) про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо НАК "Нафтогаз України"). Друге читання. Прошу, доповідає голова комітету Гєллєр Євгеній Борисович.

 

11:51:00

ГЄЛЛЄР Є.Б.

Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати та запрошені, Комітет з питань бюджету відповідно до доручення Верховної Ради підготував законопроект за номером 2476а до другого читання. До законопроекту надійшло 18 пропозицій, з яких комітет підтримав 5 та відхилив 13. Підтримані комітетом пропозиції мають техніко-юридичний характер, а саме уточнення нумерації нового пункту відповідного до чинного Закону "Про Державний бюджет", конкретизація умов надання державної гарантії виключно у поточному році.

Деякі пропозиції не підтримані комітетом, зважаючи, зокрема, на таке. Пропозиція за номером 6 - не відповідає напрямок кредитування проектів інвестиційного характеру, визначеного пунктом 1 статті 6 закону. Пропозиція за номером 7 – не узгоджується з статтею 1 Закону "Про Державний бюджет на 2013 рік", згідно з якою бюджет затверджено з дефіцитом. Не підтримується пропозиція щодо виключення норм про звільнення "Нафтогазу" від надання забезпечення виконання зобов'язань за державними гарантіями та внесення відповідної оплати.

За наслідками розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 2476а прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній комітетом у порівняльній таблиці до цього законопроекту. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо по поправкам? Так?

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Голосуємо. Голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …голосуємо, поправки відхилені. Як це голосуємо? Материальную часть надо вивчати. Поправки є. вони відхилені. За них треба голосувати.

Поправка номер 1, народного депутата Яворівського.

Наполягаєте? Ввімкніть мікрофон

 

11:53:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Наполягаю на цій поправці. Вона дуже важлива, поставте її на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Ставлю на голосування поправку номер 1, народного депутата Яворівського, на підтримку. Прошу народних депутатів голосувати. Да, будь ласка.

 

11:53:33

За-97

Рішення не прийнято.

Поправка номер 6, народного депутат Віктора Чумака. Наполягаєте? Наполягаєте. Ввімкніть мікрофон.

 

11:53:47

ЧУМАК В.В.

Наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Віктор Чумак. На голосування ставити?

 

ЧУМАК В.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 6, народного депутат Чумака. Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:54:21

За-103

Рішення не прийнято.

Поправка 7, народного депутата Мирного. Наполягаєте? Ні.

Поправка 8, народного депутат Слюз. Ввімкніть мікрофон.

 

11:54:38

СЛЮЗ Т.Я.

Шановні громадяни України, шановні народні депутати,  діючою нормою Бюджетного кодексу передбачено, що у випадку надання державних гарантій суб'єкти господарювання зобов'язані надати майнове або інше забезпечення всіх зобов'язань наданих гарантією.

Суть моєї поправки полягає: приведення у відповідність до Бюджетного кодексу. Цим законопроектом діюча влада намагається надати пільгу акціонерному товариству НАК "Нафтогаз" надати гарантії без майнових та інших забезпечень.

Я хочу нагадати, що будь-який кредит чи будь-яка позика, з якою звертаються у фінансово-кредитку установу громадянин, фізична чи юридична особа, зобов'язані надавати такі юридичні, майнові забезпечення. Це означає, що НАК не заплатить цю державну гарантію - і ці обов'язки покладуться на Державний бюджет України за рахунок  сплати податків платників податків. Прошу проголосувати і підтримати мою поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 8 на підтримання. Прошу голосувати народних депутатів.

 

11:56:02

За-109

Рішення не прийнято.

Поправка номер 9, народного депутата Мирного. Увімкніть мікрофон.

 

11:56:11

МИРНИЙ О.Б.

Володимир Васильович! Дякую за надану можливість. Володимир Васильович, у мене прохання. Це дуже важливий законопроект. Ми розкладаємо заборгованість публічної акціонерної компанії на державу, тобто на громадян. Я дуже прошу, я з повагою відношуся до думки комітету і я з повагою відношуся до того, що поправки враховані, але ми маємо почути думку зали, думку всіх народних депутатів. Тому прохання, і враховані поправки все-таки підтвердити, будь ласка, це дуже-дуже важливо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, давайте ми розглянемо зараз всі поправки. Як будуть пропозиції якісь пункти і статтю поставити на підтримку, повернемося.

Давайте по 9 поправці, наполягаєте? Ні.

Поправка номер 11, народний депутат Головко. Увімкніть мікрофон народного депутата Головко.

 

11:57:15

ГОЛОВКО В.А.

Дякую. Головко, фракція "Батьківщина".

Я заперечую проти того, щоб сьогодні заборгованість і речі, які пов’язані з діяльністю "Нафтогаз України" перекладали на плечі звичайних українців. В минулому році ця компанія надала товарний кредит на суму 500 мільйонів доларів двом невідомим компаніям. До сьогоднішнього часу ці гроші не повернуті. Тому я заперечую проти дій комітету стосовно надання пільг цій компанії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 11, народного депутата Головко, на підтримку. Прошу голосувати.

 

11:58:10

За-112

Не підтримана поправка.

12, народний     депутат Сольвар. Не наполягає.

Поправка  номер 13. Народний  депутат Яворівський. Прошу, ввімкніть мікрофон.

 

11:58:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський,  Троєщина.   Шановні колеги,  багато хто з вас прекрасно знає, про що  йдеться. Йдеться про те, щоб "Нафтогаз України" потихеньку прибрати до рук – це хороший ласий шматок. Довести його до банкрутства,  потім потихеньку, за безцінь його,  як це робилося в нас уже не раз. Це один із останніх  об'єктів, на який лишень "кладуть око".

Через те виписані всі оці, значить, гарантії держави, тобто  для того,  щоб "Нафтогаз" брав якісь кредити, там, а під державні гарантії він може їх набрати купу і стати  банкрутом.

Через те я наполягаю на тому, щоби було   вилучено саме оцей  момент, де "Нафтогаз" може брати під державні гарантії там великі кредити і тому подібне. Я знаю, що ви його не підтримаєте, і знаю чому, але наполягаю: поставте на  голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу,  поправка 13 ставиться на голосування.  Прошу народних депутатів голосувати.

 

11:59:36

За-108

Поправка 14. Народний депутат Пишний. Не наполягає.

15. Народний  депутат Слюз. Наполягаєте, ні? Ні.

Поправка 16. Народний депутат Мирний. Ввімкніть мікрофон.

 

12:00:00

МИРНИЙ О.Б.

Шановні колеги, я все-таки  запропонований автором абзац 3 частини  четвертої статті 6 "Про Державний  бюджет  України" пропоную виключити, тому що, оскільки надання Кабміном  України права самостійно  встановлювати умови надання державних  гарантій суперечить Положенню   Бюджетного кодексу   України та створює корупційні схеми.

Наголошую:  ми зараз дітей, пенсіонерів заганяємо в борги публічної акціонерної компанії. Вони цих боргів не робили і не збиралися робити. Ми в жодному разі не повинні робити те, що ми зараз робимо. Я думаю, що як акціонерна компанія має шукати шляхи погашення кредиту, тому що беручи кредит, вона має чітко знати джерела погашення кредиту. Так і ті керівники уряду, які пропонують взяти, покласти державні гарантії на наших людей. Будь ласка, прошу проголосувати за поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 16 народного депутата Мирного. Прошу голосувати.

 

12:01:24

За-111

Рішення не прийнято.

Поправка номер 15. Народний депутат Слюз. Увімкніть мікрофон.

 

12:01:42

СЛЮЗ Т.Я.

Шановні народні депутати України, шановні громадяни України, ще раз звертаю увагу, що цей законопроект суперечить вимогам Конституції України, вимогам Бюджетного кодексу, в яких передбачено, що державні гарантії обов'язково надаються при наявності забезпечення майнового та іншого забезпечення. Суть моєї поправки полягає в наступному, що у нас Бюджетним кодексом передбачено надання цих гарантій і тому доцільно вилучити речення, що умови та порядок надання державних гарантій надаються за порядком, передбаченим Кабінетом Міністрів України.

Я хочу нагадати, що згідно Конституції України бюджетна система України формується на засадах справедливого та неупередженого розподілу між громадянами та територіальними громадами. В даному випадку надається суттєва пільга чомусь одному суб'єкту господарювання, інші повинні надавати забезпечення, сплачувати відсотки, а тут дуже великі пільги. Тому дуже прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Євгеній Борисович.

 

ГЄЛЛЄР Є.Б. Шановна Тетяна Ярославівна, шановні народні депутати, відповідно до положення законопроекту, відповідає вимогам частини шостої статті 17 Бюджетного кодексу, згідно з якою уряд уповноважений визначати необхідність видання майнового забезпечення суб’єктам господарювання державної власності. Тому, Тетяна Ярославівна, це відповідь на ваше питання, чому відхилена ваша поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування поправку 15, народного депутата Слюз. Прошу голосувати.

 

12:03:38

За-108

Рішення не прийнято.

Поправка 17, народного депутата Гриценка, наполягаєте? Немає.

18-а, народного депутата Яворівського. Ввімкніть мікрофон.

 

12:03:54

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, Троєщина. Шановні колеги! Я продовжую ту логіку, яка була в моєму попередньому виступі. Я собі уявляю, як після прийняття цього закону будуть потирати руки в Кабінеті Міністрів, як будуть потирати руки і Азаров, а можливо, і члени "сім'ї" і тому подібне, тому що їм відкривається повна дорога до банкрутства, а потім - і до приватизації колись багатої, розкішної компанії - "Нафтогаз України".

Я пропоную, там є така фраза: "Умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів  України". Я вже уявляю зараз ті норми, які будуть закладені, коли це буде робити тільки Кабінет Міністрів. Через те я пропоную вилучити, щоб хоч трішки якось цей закон облагородити і убезпечити від приватизації "Нафтогаз України", вилучити ці рядки.

Я знаю, що ви не проголосуєте, але, щоб совість моя була чиста, я наполягаю, щоб поставили на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування поправку 18, народного депутата Яворівського. Прошу голосувати.

 

12:05:19

За-109

Не підтримана поправка.

Всі поправки, які були, розглянуті. Я хочу спитати в  народних депутатів, нащо в нас є комітети, як  ми їм не довіряємо? Давайте ліквідуємо 30 комітетів і всі закони будемо розглядати тільки в парламенті. Що це таке? Затягувати час треба, щоб  не розглядалися питання?  Я   запитую в керівників фракцій:  90 законів сьогодні! Не заважайте!  Ви що, не чуєте, що я кажу?!  Це затягування часу чи що це таке?! В Регламенті немає такого, щоб усі поправки переголосувати, як вносив пропозицію Мирний. Немає такого. У нас є комітети для цього.

Ставлю на голосування проект Закону (номер 2476а) про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Державний  бюджет України на 2013 рік" (щодо НАК "Нафтогаз Україна"). Для прийняття у другому читанні та в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

12:07:10

За-231

Проти – 79, утрималось – 5, не голосувало – 78. Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 187. "Батьківщина" – 1, "Віталія Кличка" – 0, "Свобода" -  0, компартія – 27, позафракційні – 16.

Ми домовились, що працюємо без перерви.

Оголошую перерву до 12 години 30 хвилин. Відпочивайте.  О 12.30 продовжимо.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Де у нас пан Рудьковський? Є в залі чи немає? Пана Рудьковського немає.

Шановні народні депутати, я хочу оголошення зробити. З огляду на те, що вчора деякі ЗМІ поінформували про те, що українська сторона нібито не взяла участь у засіданні Комітету парламентського співробітництва між Україною та Європейський Союзом, хочу внести роз'яснення для депутатського корпусу та засобів масової інформації.

9 жовтня у Страсбурзі проходила робоча внутрішня нарада європейської частини парламентського співробітництва, в якій участь  української… цього комітету участь української сторони не передбачалася. Разом з тим, для забезпечення нормальної роботи української делегації мною підписано Розпорядження про призначення співголів української частини Комітету парламентського співробітництва між Україною та  Європейським Союзом, і співголовами призначені Сергій Тигіпко і Петро Порошенко. Про це я повідомив, поінформував президента Європейського парламенту Мартіна Шульца.

Дуже довго цей комітет збирався, але вони не змогли вибрати собі керівника чи керівників. І я повинен піти на це. Я вас проінформував.

Розглядається Проект Закону номер 0877: про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території. Це друге читання.

Я запрошую першого заступника голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики Сергія Олександровича Фаєрмарк, прошу.

Присутній голова Ради Міністрів Криму Могильов Анатолій Володимирович, давайте привітаємо його в сесійній залі (Оплески). Прошу доповідайте.

 

12:37:46

ФАЄРМАРК С.О.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, запрошені! На ваш розгляд вноситься підготовлений до другого читання проект Закону України про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості впровадження інвестиційної діяльності на її території (реєстраційний номер 0877), поданий Кабінетом Міністрів України та прийнятий за основу 21 лютого 2012 року.

Метою прийняття зазначеного законопроекту є створення сприятливих умов для комплексного та збалансованого розвитку Автономної Республіки Крим, ефективного використання ресурсного потенціалу та залучення інвестицій. Для опрацювання законопроекту у комітеті було створено робочу групу, до складу якої були включені народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

До зазначеного законопроекту внесено 71 поправка, з яких 38 враховано повністю або редакційно. Автори поправок, які не враховані, були запрошені на засідання комітету та отримали вичерпну інформацію щодо відхилення наданих ними поправок. Вношу на ваш розгляд узгоджений варіант законопроекту, підготовлений до другого читання і прошу прийняти його в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас все?

 

ФАЄРМАРК С.О. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ідемо по поправкам.

Поправка 7 народного депутата Дейча і 8 – Нетецька. Наполягаєте? Не наполягаєте.

Поправка номер 9 і 10 – Дейч, Нетецька. Наполягаєте? Ні.

11-а, 12-а – Дейч, Нетецька. Не наполягають.

13, 14 – Дейч, Нетецька. Згодні.

15, 16 – ті ж депутати. Не наполягають.

Далі йдемо. Так, враховані.

Поправка 19, 20– Дейч, Нетецька. Не наполягаєте? Ні. Враховані.

Так, яка у нас далі?

Поправка номер 31. Народний депутат Дейч, Нетецька. Наполягаєте? Не наполягає.

38, 39. Не наполягають.

40, 41. Не наполягають.

42, 43.  Не наполягає Ярослав Сухий.

Поправка 52, 53. Наполягаєте? Ні.

56, 57. Не наполягають.

59, 60. Не наполягають.

Враховані. Всі поправки  враховані.

Анатолій Володимирович, у вас є хвилина що сказати депутатам? Немає? Одно ви можете сказати, щоб підтримали цей закон. Так, да?

Чуєте? Голова Ради Міністрів Криму просить Верховну Раду, щоб ми підтримали цей закон, і я ставлю на голосування. Я прошу уваги! Запросіть  депутатів… (Шум у залі)  А опозиція голосує? Тоді поставлю на голосування. (Шум у залі) От Олег Тягнибок не встиг би – не проголосував би, а тепер  він прийшов.  Підготувалися до голосування? Все, я бачу, що опозиція дружно хоче  проголосувати.

То я ставлю на голосування проект Закону номер 0877: про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території для прийняття в другому читанні та в цілому. Прошу підтримати наш Крим і проголосувати. Прошу голосувати.

 

12:43:42

За-244

Проти-28, утрималось-27, не голосували-84.

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 163, "Батьківщина" – 39, "УДАР Віталія Кличка" – 0. А ви сказали, що проголосуєте. Об'єднання "Свобода" – 0, Компартія – 26, позафракційні – 16.

Анатолію Володимировичу, ми бажаємо вам успіхів. Верховна Рада підтримала вас.

 

МОГИЛЬОВ А.В. Благодарю Верховную Раду (Оплески). Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Закону номер 0856: про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель. Запрошую для доповіді голову Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Спиридона Павловича Кілінкарова. Прошу.

 

12:44:55

КІЛІНКАРОВ С.П.

Шановний головуючий, шановні колеги! Проект Закону України про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель був внесений Кабінетом Міністрів України та прийнятий за основу 15 травня 2012 року.

У зв'язку з припиненням повноважень Верховної Ради України шостого скликання розгляд проекту Закону не завершено прийняттям остаточного рішення Верховною Радою України щодо зазначеного законопроекту.

На своєму засіданні 10 січня 2013 року, розглянувши цей перехідний законопроект у другому читанні у новій, узгодженій з Мінрегіоном та групою міжнародних експертів редакції, оскільки він є одним з пріоритетних, визначених Національним планом дій. За час повторної підготовки його до розгляду у другому читанні опрацьовано 55 поправок, всі вони враховані.

Головним юридичним управлінням законопроект завізований з зауваженнями, на що хочу зауважити, що цей проект по своїй суті є рамковим, який закладає підґрунтя для вже апробованої сталої європейської практики у цій сфері. Якщо в подальшому будуть виявлені якісь колізії чи неузгодженості при його застосуванні, то в нас з вами є всі можливості його виправити.

Внесено наступні зміни до законопроекту при підготовці його до другого читання. Перше. Надається визначення термінів: "оптимальні мікрокліматичні умови", "паспорт енергетичної ефективності", "енергетичні характеристики будівлі", "будівля з приблизно нульовим споживанням енергії", які відповідають європейським директивам з енергоефективності будівель.

Друге. До переліку об'єктів, які не підлягають під регулювання цього закону, включено будівлі, які використовують як місця виправлення культу релігійних організацій, пам'ятки архітектурної та культурної спадщини, приватні допоміжні будівлі. Мається на увазі гаражі, сараї тощо. А також приватні будинки та садиби, на які видається будівельний паспорт.

Третє. Розділ четвертий "Паспортизація енергетичної ефективності будівель" за рекомендацією Головного науково-експертного управління переформатовано, тобто видалено дублюючі частини та сформовано логічні статті.

Четверте. Вилучено норму про строк дії паспорту енергетичної ефективності будівлі на 10 років.

П'яте. В новій редакції викладено статтю про діяльність фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності будівлі, оскільки кваліфікаційний сертифікат є документом дозвільного характеру. Вилучено статтю про права та обов'язки власників, співвласників будівель у сфері енергетичної ефективності будівель як таку, що суперечить  конституційному праву громадян, з урахуванням пропозицій Головного науково-експертного управління.

Передбачено, що фінансування енергетичних заходів здійснюється за рахунок власників, співвласників будівель, коштів державного, місцевих бюджетів на засадах державно-приватного партнерства.

Володимир Васильович, я хочу особисто привернути вашу увагу до того, що на останньому етапі узгодження було допущено помилку в частині визначення відповідного органу за проведення сертифікації фахівців з енергозбереження та енергетичної ефективності  будівель та  введення їх до державного реєстру. Тобто це має бути Мінрегіон, а не Державна архітектурно-будівельна інспекція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Тому я прошу вас, Володимир Васильович, при остаточному прийнятті рішення по цьому закону, врахувати, а саме: в абзаці першому частини другої статті 12 та в частині першій статті 13 необхідні слова "..що забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурного будівельного контролю" замінити словами "..з формування та реалізації державної житлової політики і політики у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства".

Комітет на своєму засідання 10 січня цього року прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняття проекту у другому читанні та в цілому як закону з урахуванням вищенаведених поправок. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Я хочу запитати у вас, підходив народний депутат Марцінків і каже, що у нього є питання по 19 поправці  і 33-й. Проінформуйте по 19-й, як голосував  комітет і що за питання там виникає.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. По 19 поправці зараз ми глянемо.

19 поправка. Комітет врахував цю поправку. Вона викладена в остаточній редакції: "власники …. загальною площею понад 250 квадратних метрів розміщують витяг з паспорту енергетичної ефективності доступному для ознайомлення в громадському місці". Зазначений витяг повинен містити дані паспорту енергетичної ефективності, крім рекомендацій щодо підвищення енергетичних характеристик будівель.

Ця поправка була пропонована депутатом Сальдо. Вона розглянута на комітеті і підтримана та поправка, яку вніс народний депутат Сальдо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як комітет голосував?

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Ми голосували за те, щоб врахувати цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він просить поставити на підтримку цю поправку.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Давайте поставимо на підтримку, якщо він просить, давайте ми її поставимо  на підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  я прошу уваги!

Народний депутат Рудьковський, не встигнете проголосувати. Я хотів надати вам слово, а вас не було в залі. Сідайте. Я прошу уваги!

Ставить 19 поправка, яка прийнята комітетом на підтримку. Прошу народних депутатів голосувати. На підтвердження 19 поправка ставиться, прошу голосувати.

 

12:51:08

За-173

Поправка 19 не підтримана, не підтверджена.

Поправка номер 33.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Поправка номер 33 – це слушна пропозиція. Поставити його на підтвердження, цю поправку, бо там є деякі питання, які можуть трактуватися неоднозначно. Тому  я прошу теж поставити її на підтримку і не голосувати за цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку номер 33 народного депутата Сальдо на підтвердження.  Прошу голосувати народних депутатів.

 

12:52:07

За-27

Проти-36. Не підтверджена ця поправка.

Других зауважень немає. Ставлю на голосування…  Я прошу уваги, шановні народні депутати! Ставлю на голосування проект Закону (№0856) про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель для прийняття в другому читанні та в цілому. Прошу народних депутатів  голосувати.

 

12:53:07

За-188

Які пропозиції в депутатів є?

Вношу пропозицію направити проект Закону (номер 0856) про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель на повторне друге читання,  направити в комітет. Прошу народних депутатів проголосувати.

 

12:54:06

За-197

Закон відхилено.

 По фракціях. Партія регіонів-182, "Батьківщина"-1, "УДАР Віталія Кличка"-0, "Свобода"-0, Компартії-0, позафракційні-14. 

Розглядається проект Закону (номер 0857) про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

Доповідає голова Комітету з питань будівництва Спірідон Павлович Кілінкаров.

 

12:54:56

КІЛІНКАРОВ С.П.

Шановний головуючий, шановні   народні депутати!   Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, внесений Кабінетом Міністрів  України, прийнято за основу 22 травня 2012 року.

У зв'язку з припиненням повноважень   Верховної Ради шостого скликання розгляд проекту закону не завершено прийняттям   остаточного рішення.

Слід нагадати, що Закон України про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, над яким працював наш комітет, набув чинності 20 листопада 2010 року. За час його дії Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, як уповноваженим органом, проводилася робота з його реалізації та моніторингу, за результатами чого було виявлено низку проблемних питань, на усунення яких і спрямований проект.

За відведений час підготовки його до розгляду у другому читанні надійшла 21 пропозиція від суб'єктів законодавчої ініціативи, 20 з яких враховані повністю та редакційно і одна поправка відхилена - це поправка народного депутата Андрієвського. Оскільки умови встановлених тарифів визначається "Нацкомпослуг", тому залишення норми є недоцільним та зайвим правовим навантаженням. Підготовлена до другого читання редакція урядового законопроекту узгоджена з Мінрегіоном та Координаційним центром економічних реформ при Президентові України, оскільки він є в Національному плані дій, а також опрацьовано у Головному юридичному управлінні, яке завізувало його з певними зауваженнями. Проте здебільшого з ними не можна погодитися.

Так, перше зауваження: щодо вже укладених договорів оренди чи концесії. На сьогодні їх за три роки всього укладено п'ять. І прийняття цього закону не матиме за собою перегляд вже укладених договорів. Черга бажаючих за ці п'ять років, на жаль, не з'явилася.

Друге зауваження стосується норми, що не суперечить законодавству, оскільки міський, сільський, селищний голова представляє відповідну раду та підписує документи відповідно до її рішень (це пункт 14 частини четвертої статті 42).

Третє та четверте зауваження: щодо змін до статті 16 чинного закону. Слід зазначити, що вони є основною новелою проекту, оскільки розмежовують кошти, амортизаційні відрахування чи власні кошти концесіонера, які він вкладає відповідно до умов договору, на різних облікових записах та захищає фінансові інтереси і територіальної громади, і концесіонера.

 Та п'яте. Зауваження важко зрозуміти, п'яте зауваження, бо зміни стосуються правонаступника за невиплаченими грошовими зобов'язаннями чи податковими боргами, тобто спрямовані на захист, в першу чергу, ліквідованих підприємств.

За результатами розгляду 19 червня цього року комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути законопроект прийняти в другому читанні та в цілому як закон. Прошу підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є поправка 11, народного депутата Андрієвського. Наполягаєте? Ні.

Є пропозиція народного депутата Марцінківа, на підтвердження поставити поправку номер 2, прокоментуйте.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Поправку номер 2?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, на підтвердження.

 

КІЛІНКАРОВ С.П. Зараз.

Поправка номер 2. Це стосується порядку проведення… та оформлення заявок…Це стосується порядку проведення конкурсу, я так розумію. Ми цю поправку розглянули на комітеті, є, врахована. Це поправка народного депутата Барвіненка, і вона врахована в цьому законопроекті. Я не бачу підстав для того, щоб цю поправку переглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат просить поставити на голосування на підтвердження цієї поправки.

Я прошу уваги, народні депутати! Балачки закінчуйте, йде голосування за закони.  Все, бо не встигаєте голосувати.

Ставлю на голосування поправку номер 2, народного депутата Барвіненка, на підтримку. Прошу голосувати.

 

12:59:50

За-226

Проти – 39, утрималося – 29, не голосувало – 98. Рішення прийнято. По фракціях.

Я прошу уваги! Ставлю на голосування проект Закону номер 0857.

Запросіть депутатів. Запросіть. Зараз будемо голосувати і продовження  роботи сесії. Зараз я все поставлю.

Ставлю на голосування проект  Закону номер 0857: про внесення змін до деяких Законів України  щодо особливості передачі в оренду чи  концесію об’єктів у сферах теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що перебувають у комунальній власності. Для прийняття у другому читанні та в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:01:26

За-240

Зараз оголошую. За – 240, проти – 46, утрималось – 40, не голосувало – 67. Рішення прийнято.

По фракціях.

Прошу, народний депутат Чечетов по процедурі.

 

13:01:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні народні депутати! Дуже багато важливих питань у порядку денному для розгляду, прохання поставити на голосування  питання щодо продовження роботи сесії до повного розгляду всіх питань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушна пропозиція, я думаю, що ми  її підтримаємо всі разом.

Ставлю на голосування про продовження роботи сесії до повного розгляду сьогоднішнього порядку денного. Прошу народних депутатів голосувати. Нам треба попрацювати, багато питань. Прошу голосувати. Та яке це порушення?

 

13:02:51

За-224

Он, бачите, нема!  Все! (Шум у залі) Само собой все знято.

За – 224, проти – 6, утрималися – 11, не голосувало – 144.

Рішення не прийнято.

Народний депутат Мирний по процедурі. Все, давайте працювати.

 

13:03:16

МИРНИЙ О.Б.

Дякую, шановний Володимир Васильович! Шановний Володимир Васильович, подивіться, все-таки наполягаю на тому, що ми маємо робити. І я вам дуже вдячний, що ви почали ставити поправки на підтвердження, і тим самим ми бачимо, що зала не завжди підтримує рішення комітету.

Тому прохання все-таки …..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …… по фракціях, як голосували… Посмотрите!

 

МИРНИЙ О.Б. Тому прохання, Володимир Васильович, по законам працювати по поправкам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу, включіть по фракціям, як голосували за продовження роботи. (Шум у залі) Менше кричіть, бо не чути вас!  Не кричіть! (Шум у залі) Голосували за продовження роботи. От вам…

Розглядається Проект Закону номер 0881 про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо отримання інформації співвласниками багатоквартирного будинку. Друге читання, я запрошую для доповіді голову Комітету з питань економічної  політики Іванчука Андрія Володимировича. Прошу.

 

13:04:52

ІВАНЧУК А.В.

Доброго дня, Володимир Васильович, шановні народні депутати! На розгляд вноситься у другому читанні законопроект  0881. Комітетом було розглянуто поправки. Була надана тільки одна поправка до другого читання Ксенії Ляпіної. Комітет її врахував. Табличку ми направили на другому читанні, і просимо прийняти даний законопроект в другому читанні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, дякую.

Ставлю на голосування. Прошу уваги народних депутатів. (Шум у залі) Ну, що робити вже я не знаю, з вами: одні кричать, а другі не голосують. Як це оце будемо працювати? (Шум у залі) Я тільки по Регламенту працюю.

Ставлю на голосування проект Закону (0881) про внесення зміни до статті 28 Закону України про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (щодо отримання  інформації співвласниками багатоквартирного будинку) для прийняття в другому читанні та в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:06:32

За-343

Проти – 0, утримались – 0, не голосували – 50.

Рішення прийнято.

По фракціях. Є по фракціях.

Далі. Розглядається проект Закону (номер 0887) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Дуже важливе питання. Доповідає заступник голови Комітет з питань законодавчого забезпечення Володимир Миколайович Олійник. Прошу уваги.

 

13:07:16

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підготовлений для розгляду в другому читанні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Зазначений законопроект є перехідний з шостої сесії і ще в 2010 році визначений Президентом України як невідкладний. З 2011 року законопроект був прийнятий Верховною Радою у першому читанні.

Хочу нагадати, що проект спрямований на врегулювання основних важливих аспектів протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, а також недопущення використання схем і методів протиправного поглинання та захоплення підприємств, які створюють реальну загрозу національним економічним інтересам нашої держави. У проекті пропонується внести зміни до Цивільного, Господарського, Кримінального кодексу України, закону України про господарські товариства, про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, про відновлення платіжоспроможності боржника або визнання його банкрутом, про акціонерні товариства та деяких інших законодавчих актів з метою недопущення протиправного поглинання та захоплення підприємств.

Під час підготовки законопроекту до розгляду в другому читанні до нього надійшло 114 пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи. 95 з них враховані повністю або частково, 19 – відхилено. Обґрунтування наведено в порівняльній таблиці.

Для стенограми. Хочу звернути увагу на поправки номер 17 та 23 (сторінка 7 та 8 таблиці), внесені народним депутатом  України Ляпіною. В тексті таблиці допущена технічна помилка. Фактично ці поправки  відхилено, оскільки враховано  попередні поправки номер 15 і 16, якими стаття  67 ГПК викладена в новій редакції. Тобто поправки номер  17 та 23 необхідно вважати відхиленими.

З урахуванням викладеного комітет  пропонує Верховній Раді  України прийняти законопроект  в другому читанні та в цілому як закон України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте пройдемо по поправках.

Поправка 24. Народний депутат Шпенов. 24-а поправка, народний депутат Шпенов. Відхилена. Наполягаєте? Ні. (Шум у залі)

3-я?  Врахована редакційно. Прошу, ввімкніть мікрофон Воропаєва.

 

13:10:15

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Шановні колеги, звертаю вашу увагу на те, що в цьому законопроекті  передбачено введення в Кримінальний кодекс України дві нові  статті: 206 за значком прим і 206 зі значком 2.

О чем йде речь? Согласно цих статей любое лицо, яке незаконно захоплює  підприємство, є рейдером і може бути   привлечено до кримінальної відповідальності.  Однак ми всі знаємо,  що рейдер ніколи не діє без якогось судового рішення у відношенні його справи. Якщо рейдер получить якесь районне рішення суду в отношенії його прав на то чи інше підприємство, ми по цим статтям будемо привлекать именно законного собственника.

Тому я настоюю і прошу вас підтримати правку третю та …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування, ставлю на голосування про підтримку поправки номер 3, народного депутата Воропаєва. Прошу голосувати.

 

13:11:51

За-234

Поправка підтримана. Тепер яка у нас?

28-а, народного депутата Воропаєва. Увімкніть мікрофон.

 

13:12:10

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Именно 28 правка, моя правка, она, рекомендую Верховной Раде відхилити ці дві нові статті в Кримінальний кодекс України. Я повторюю ще раз. Якщо ми ці статті введемо в Кримінальний кодекс України, любий рейдер получив в якомусь районному суді по місту житєльства фізичної особи рішення о том, що він законний представник того чи іншого підприємства, зможе стати не тільки власником цієї собствєнності, а також і посадити реального собствєнніка в тюрму.

Тому я і прошу вас підтримати мою поправку 28.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на підтвердження поправку номер 28 народного депутата Воропаєва. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:13:36

За-268

Проти – 0, утрималося – 9, не голосувало – 115.

Рішення прийнято.

Поправка номер 32 народного депутата Воропаєва. Ввімкніть мікрофон. Поправка 32. Немає? Не наполягає.

Поправка номер 36. Народний депутат Воропаєв. Не наполягає.

37-а, народний депутат Шпенов. Не наполягає.

38-а, народний депутат Шпенов. Не наполягає.

39-а, народний депутат Воропаєв. Не наполягає.

Яка? Поправка 51, народний депутат Воропаєв. Не наполягає.

Ідемо далі. Поправка номер 67 народного депутата Воропаєва. Не наполягає.

Яка? Поправка 71, народний депутат Шпенов. Є. Зараз.

Поправка номер 81, народний депутат Шпенов. Ні.

83-я, народний депутат Воропаєв. Не наполягає.

86 поправка, народний депутат Ляпіна. Не наполягає.

95-а, народний депутат Воропаєв. Не наполягає.

96-а, народний депутат Ляпіна. Не наполягає.

105 – народний депутат Ляпіна. Не наполягає.

Поправка номер 113, народний депутат Шпенов, не наполягає.

Поправки ми розглянули. Я прошу мікрофон, Оксана Продан. Слухаю.

 

13:16:30

ПРОДАН О.П.

Дякую дуже. Дякую, Володимире Васильовичу, за можливість. Я прошу поставити на підтвердження в зв'язку з тим, що так вийшло, що за рахунок однієї з поправок в разі арешту будь-якого майна воно буде реалізовуватися незалежно від того, чи ти оскаржив в суді це рішення – арешт чи ні.

Я прошу поставити на підтвердження поправку 15  і не  голосувати за неї. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, да?

Ставлю на голосування, ви коментуєте поправку 15?

 

ОЛІЙНИК В.М. Ні. Комітет підтримав пропозицію депутата Воропаєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю поправку 15, народного депутата Воропаєва, на підтримку. Прошу голосувати.

 

13:17:39

За-224

Поправка не підтримана. Рішення не прийнято.

Всі? Я прошу, народний депутат Шуфрич. Прошу.

 

13:18:01

ШУФРИЧ Н.І.

Дякую. Шановний Володимир Васильович, я прошу поставити на переголосування, тому що у нас дві картки не проголосували, а ми тиснули "за". Навіть три, навіть у трьох депутатів був збій в системі. Просимо поставити на переголосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олійник.

 

13:18:28

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги, я прошу поставити питання на переголосування, бо я не проголосував

Якраз йшов до… (Шум у залі) Як раз йшов до свого робочого місця від трибуни. Тому я ставлю питання, прошу поставити на переголосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому, кому слово? (Шум у залі) Розенку слово. І будемо визначатися.

 

13:18:51

РОЗЕНКО П.В.

Шановні колеги, якщо ми зараз доходимо до такого абсурду. То ми почнемо ставити на переголосування кожні 2 хвилини, що хтось там не добіг, хтось там перебіг. А коли взагалі такі загальні підстави, що хтось там, у нас троє не проголосувало – це взагалі абсурд. Тому ми категорично наполягаємо на тому, щоб збережений Регламент Верховної Ради України. Не встигли – це ваші проблеми.

Щодо продовження сьогоднішнього дня теж була ситуація, щоб наші слухачі знали. Сьогодні в розкладі засідань Верховної Ради немає жодного соціального законопроекту, сьогодні всі законопроекти направлені на дерибан, в тому числі і землі, які сьогодні хочуть протягнути регіонали. Тому, поки вони сьогодні займаються дерибаном, опозиція у ваших цих штучках участі брати не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анна Герман, прошу.

 

13:19:55

ГЕРМАН Г.М.

Для того щоб Україна підписала асоціацію з Європейським Союзом, одних червоних майок недостатньо, треба працювати. І коли є технічне не спрацювання чисто технічне, а депутати сидять на своїх місцях і тиснуть на кнопки і ми просимо проголосувати, то спротив ваш проти цього рівнозначно означає спротиву процесу злагоди і конструктивній роботі у парламенті (Шум у залі).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви почули, шановні народні депутати, різні думки. На переголосування я поставити не можу, а от до повернення до голосування по цьому питанню – я поставлю, а Верховна Рада визначиться.

Ставлю на голосування про повернення  до голосування по Закону (0887), по поправці. Прошу проголосувати.

 

13:21:11

За-236

Рішення прийнято.  Верховна Рада прийняла рішення повернутися до цього голосування. Які порушення? Порушення  ніякого немає.

Тому я ставлю на голосування   поправку 15, народного депутата Воропаєва, на підтримку.  Прошу голосувати. Без крику, все нормально. Прошу голосувати.

 

13:21:53

За-234

Поправка підтримана.

Всі поправки ми  розглянули. Не "ні-ні", а "да". Ми проголосували  всі поправки.

Я ставлю на голосування проект закону. Закон розглянемо - і я надам слово.

Ставлю на голосування проект Закону (номер  0887) про внесення змін до деяких законодавчих актів  України щодо протидії  противоправному поглинанню та захопленню  підприємств (для прийняття в другому читанні  і в цілому). Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:22:59

За-241,  проти-33, утримались-42, не голосували-77. 

Рішення прийнято. 

По фракціях.

Розглядається проект Закону (номер 0972) про внесення змін до статі 4…

Знаєте, давайте не гаяти час! Ну, чому ми гаємо час? Ну, ми ж зібралися попрацювати  і  приймати закони, шановні друзі! 

…про внесення до  статті   4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо видів фінансових послуг). Єдін Олександр Йосипович, голова підкомітету Комітету з питань  фінансів і банківської діяльності. Прошу вас.

 

13:23:51

ЄДІН О.Й.

Шановний Володимир Васильовичу, шановні колеги, даний законопроект розширює та уточнює перелік послуг, що належить до фінансових. Також запроваджується заборона надання тих послуг, що не включені до цього переліку. Натомість державним фінансовим регуляторам пропонується надати можливість приймати рішення щодо належності певних фінансових операцій до тих чи інших видів фінансових послуг. Для чого це необхідно? Насамперед, в цьому є потреба, коли регулятор нічого не може вчинити з псевдо-компаніями, що надають псевдо-фінансові послуги, наприклад, "МММ" чи "Канцкапітал". Оскільки закон, а й відтак і повноваження "Нацкомфінпослуг" не поширюється на цих ділків, то регулятор нічого не може з ними вдіяти - і вони продовжують ошукувати громадян.

В порівняльній таблиці до другого читання є три поправки, що враховані повністю. З огляду на викладене, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності 19 березня ухвалено рішення, рекомендувати прийняти цей проект закону в другому читанні та в цілому. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень до закону немає. Тому я прошу підготуватися народних депутатів до голосування. Прошу вас.

Ставлю на голосування проект Закону номер 0972 про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо видів фінансових послуг) для прийняття в другому читанні та в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:26:00

За-240

Проти – 1, утрималося – 78, не голосувало – 74.

Рішення прийнято.

Я звертаюсь до Сергія Кацуби: я буду слідкувати за вами, щоб ви голосували однією карткою і однією рукою, домовились? Як тільки я побачу, я зразу буду на весь загал казати. Домовились?

Переходимо до розгляду Закону України номер 2313: "Про внесення доповнень до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини" з пропозиціями Президента України.

Я запрошую для доповіді Представника Президента Юрія Романовича Мірошниченка. Прошу вас.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Володимир Васильович! Шановні виборці, шановні колеги! Прийнятий Верховною Радою 16 квітня 2013 року Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини" (реєстраційний номер 2313), на жаль, не може бути підписаний Президентом України, хоча Президент, як ви знаєте багато уваги приділяє підтримці дітям і спрощенню тих механізмів, які дозволяють державі допомогти дітям.

Разом з тим, в деяких своїх моментах він порушує Конституцію України. Президент звертає нашу з вами увагу на ті моменти, де Конституція як Основний Закон нашої країни порушений, і пропонує нам виправити ці помилки, з тим щоб цей закон набув чинності якомога швидше. Серед таких порушень Конституції Президент наводить кілька, я вам також їх зацитую.

По-перше, даним законом закріплюється власна назва центрального органу виконавчої влади, а саме: Державна міграційна служба - і вирішується питання існування її територіальних органів та визначаються їх завдання: реєстрація і місце проживання дитини.

Але ж згідно статті 106 Конституції України вирішення питання про утворення або ліквідацію центрального органу виконавчої влади, необхідність утворення  територіальних органів належить до виключної компетенції Президента України, а не Верховної Ради України. Тим більше, як ви знаєте, з  проходженням адміністративної реформи ми відійшли з вами від вживання власних назв центральних органів виконавчої  влади, з тим щоб Президент міг би  своїми вже указами такі назви давати, коли будуть утворюватися або самі центральні органи виконавчої влади, або їхні територіальні підрозділи.

По-друге, главою держави не  підтримується механізм щодо направлення органам праці та соціального захисту населення  територіальному органу державної міграційної служби даних для реєстрації і місця проживання дитини,  які вказала особа, що звертається до допомогою.

Чинним порядком реєстрації місця проживання орган реєстрації вправі зареєструвати  місце проживання фізичної особи в разі подання саме фізичною особою чи її законним представником документів, визначених названим законом.

По-третє, не підтримується Президентом норма, за якою відповідальний орган праці та соціального захисту населення приймає рішення  щодо призначення допомоги не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту подання заяви.

Але згідно Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" необхідні документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату  державної допомоги. Сумнівною є можливість збору  всіх необхідних відомостей у 10-денний строк, оскільки відсутня єдина система обміну даними між центральними органами виконавчої влади, а також зазначені норми не узгоджуються з нормами Бюджетного  кодексу, що може призвести до додаткових матеріальних, трудових і фінансових витрат.

В зв'язку з цим Президент вніс до Верховної Ради ряд пропозицій, які оформлені відповідним чином. Я думаю, ми зараз  з вами за них проголосуємо - і дамо можливість сім'ям з дітьми  із скороченням кількості необхідних документів отримати заслужену підтримку від держави.

Президент  України звертається до вас з тим, щоби ми якомога злагодженіше працювали, намагаючись  допомогти нашим дітям.

Дякую за увагу і готовий відповісти на запитання, якщо такі є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає запитань, не бачу. Сідайте. Може, проголосуємо за підтримку дітей і підтримку Президента? (Шум у залі) Я запрошую для співдоповіді заступника голови Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики і спорту Олександра Андрійовича Присяжнюка.

 

13:31:57

ПРИСЯЖНЮК О.А.

Шановний Головуючий, шановні колеги, Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму на своєму засіданні 18 червня 2013 року розглянув пропозиції Президента України  до Закону України про внесення доповнень до Закону України  "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а саме щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини, який був прийнятий Верховною Радою України 16 квітня 2013 року. Всі пропозиції Президента України на засіданні комітету були враховані, і ви мали змогу ознайомитися з ними у порівняльній таблиці.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  України у своєму висновку зауважило, що врахування пропозицій Президента України сприятиме поліпшенню якості і дієвості Закону України, який ми сьогодні розглядаємо. І тому пропозиція комітету була  одноголосно підтримати вказані пропозиції і прийняти відповідний законопроект, суть якого зводиться до того, щоб дати змогу молодим сім'ям займатися тими турботами, які в них зразу виникають після народження дитини, а збирати необхідні документи перекласти на плечі чиновників, які отримують за це заробітну плату. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до кого? От Розенко каже, що поправок, то єсть питань, немає, а поправки розглядати. (Шум у залі) Я прошу, мікрофон ввімкніть народного депутата Розенка.

 

13:34:13

РОЗЕНКО П.В.

Павло Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка". По Регламенту ми повинні пройтись по кожній поправці. І я хочу народних депутатів, щоб ви уважно мене послухали. Тому що, справді, технічні поправки Президента можна підтримати.

Що ми зробили цим законом, який абсолютно правильно прийняла Верховна Рада України? Ми примусили не людей, не сім'ї збирати довідки, які вимагають у них чиновники, а чиновників збирати довідки. І третя поправка... Але поки збираються довідки, щоб ви розуміли, державна соціальна допомога не надається. І тому ми правильно зробили, що встановили 10 днів терміну для того, щоб чиновники зібрали ці довідки. І якщо зараз ми цих 10 днів, на вимогу Президента, знімаємо, то у нас виходить колапс, що чиновники будуть збирати ці документи рік, два, три, п'ять. Тому не... Тому я вас дуже...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

13:35:26

РОЗЕНКО П.В. Я вас дуже прошу. Президента хтось дуже серйозно підставив з цією поправкою. Комітет, на жаль, також не до кінця розібрався. Ми не можемо знімати термін, інакше наші сім'ї з дітьми ніколи не отримають цієї допомоги. Тому я пропоную поставити на підтвердження пропозицію Президента, тільки 3 поправку, і не підтримувати її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є чотири поправки Президента, ми повинні за них проголосувати. Тому я зараз поставлю чотири поправки на голосування і буде приймати закон.

Ставиться на голосування... Шановні народні депутати, я прошу розійтися там у кутку на свої місця, бо буде голосування. Прошу сідати всіх.

Ставлю на голосування поправку 1 Президента України на підтримку. Прошу голосувати.  Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:36:57

За-305,

Проти – 0, утрималось – 3, не голосували – 83.

Рішення прийнято.

По фракціях. Поправка підтримана.

Ставиться на підтримку  поправка 2 Президента України. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:37:26

За-300

Поправка підтримана. По фракціях.

Ставиться на голосування поправка 3 Президента України на підтримку. Прошу голосувати.

 

13:37:58

За-234

Рішення прийнято. По фракціях.

Ставиться на підтримку  поправка номер 4 Президента України. Прошу голосувати.

 

13:38:28

За-258

Рішення прийнято. По фракціях.

Ставлю на голосування Закон України – я прошу уваги народних депутатів! –  номер 2313: "Про внесення доповнень до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо скорочення кількості документів для отримання державної допомоги при народженні дитини" з пропозиціями Президента України для прийняття в цілому ще раз з урахуванням пропозицій Президента України. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:39:26

За-243

Проти-0, утрималось-45, не голосували-90.

Рішення прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 192, "Батьківщина" – 1, "УДАР Віталія Кличка" – 0, "Свобода" – 0, Компартія – 31, позафракційні – 19.

Розглядається проект Закону номер 2916 про внесення змін до статті 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо удосконалення діяльності Аграрного фонду).

Пропозиції – за скороченою процедурою. Прошу народних депутатів визначатися. Іде голосування.

 

13:40:26

За-201

Рішення прийнято.

Запрошую для доповіді голову підкомітету Комітету з питань аграрної політики, Царьов, довго готовитесь, треба вже йти. Олег Анатолійович Царьов, я вас запрошую. Я прошу.

Перерва буде пізніше, в 13.15 буде, я продовжую, в 14.15. На 15 хвилин я продовжую роботу.

 

13:41:05

ЦАРЬОВ О.А.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України.

Уважаемые депутаты, уважаемые члены парламента! На ваше рассмотрение выносится законопроект, касающийся изменения статуса Аграрного фонда Украины.

Аграрный фонд Украины у нас на сегодняшний момент является государственной структурой. И в соответствии с действующим законодательством тот бюджет, который Аграрный фонд получает, выручает за проданные товары, эти все деньги Аграрный фонд вынужден вносить в бюджет и с начала года стоять с протянутой рукой, просить у бюджета средств для закупок селян.

Вы знаете, что в этом году сложилась хорошая ситуация на рынке зерна и собран уникальный урожай. Сегодня пшеница продается по 1400 гривен для селян. И если селяне раньше говорили, что катастрофа, когда нет урожая, то сегодня они говорят, что катастрофа, когда урожай сильно хороший. И Аграрный фонд, к сожалению, не имеет достаточно средств, потому что существуют определенные проблемы с финансированием для того, чтобы выкупать у крестьян зерно. И мы не знаем, какой будет урожай в следующем году.

Поэтому сегодня существует вся нормативная база, существует Постановление Кабинета Министров о создании Аграрного фонда как акционерного общества. И мы должны принять закон для того, чтобы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЦАРЬОВ О.А. И мы должны принять закон для того, чтобы привести де-факто к де-юре, создать акционерное общество, которое сможет выпустить ценные бумаги, создать свой бюджет и работать на рынке, как работают компании на рынке Австралии, Канады и многих других зарубежных стран.

Комитет поддержал в первом чтении. Просим поддержать всех в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Сідайте. Вопросов нет - скорочена процедура.

Я  прошу, керівник Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Григорій Миколайович Калетнік. Виступайте на державній мові, щоб почули депутати, за що голосувати будемо.

 

13:44:30

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні колеги народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності Аграрного фонду), внесений народним депутатом Царьовим.

У проекті пропонується змінити статус Аграрного фонду з бюджетної установи на публічне акціонерне товариство, а також встановити, що функції з управління корпоративними правами, що належатимуть державі у статутному капіталі Аграрного фонду, здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів  України орган виконавчої влади, тобто Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у висновку на даний законопроект зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України про внесення змін до деяких законів, законодавчих актів України (щодо діяльності Аграрного фонду) може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Членами комітету після гарячих дискусій більшістю голосів було ухвалено рішення підтримати законопроект і рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте.

Є бажаючі обговорювати? Я прошу записатися від фракцій, як є. Тут написано… Народний депутат Янків, об'єднання "Свобода".

 

13:46:26

ЯНКІВ І.Т.

Прошу передати Ігорю Сабію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати. Ви заважаєте мені працювати.

 

13:46:32

САБІЙ І.М.

Ігор Сабій, Всеукраїнське об'єднання "Свобода", 189 виборчий округ, Хмельницька область.

Ну, по-перше, пане Голово, якщо ви пропонуєте скорочену процедуру, то чому ви дозволяєте доповідачеві виступати 3 хвилини, тим паче, що не на державній мові?

По-друге, що стосується самого законопроекту. Члени Всеукраїнського об'єднання "Свобода" не підтримували під час розгляду цього законопроекту його на комітеті. Чому? Тому що фактично йде спроба приватизувати Аграрний фонд так само, як це було зроблено з компанією "Хлібінвестбуд". Спочатку робиться проект на акціонерне товариство, потім ці акції, перепрошую, публічне акціонерне товариство, потім ці акції можна продавати. Руйнується сама філософія Аграрного фонду, який має бути гарантом стабільності на рикну сільськогосподарської продукції і харчів. В мене виникає запитання до авторів законопроекту.

Яким способом можна отримувати прибуток, як можна робити інтервенції на ринку сільськогосподарської продукції для того, щоби збити ціну, якщо в такому випадку Аграрний фонд змушений продавати продукцію за нижчими, ніж ринкові, цінами?

Ми вважаємо, що такі стратегічні державні підприємства ні в якому разі не мають бути приватизованими, тому Всеукраїнське об'єднання "Свобода" буде голосувати проти цього законопроекту. Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, фракція "УДАР Віталія Кличка", Віктор Пинзеник, прошу.

 

13:48:17

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати! Закон, здавалось би, дуже простий. Він передбачає скасування статусу бюджетної установи з Аграрним фондом і перетворення його у публічне акціонерне товариство, тобто перетворення його в комерційний інститут, метою якого є отримання прибутку. У зв’язку з цим я хочу відзначити два принципових моменти.

Перше. Законом передбачено покладення на Аграрний фонд функції вироблення і реалізації цінової політики на аграрному ринку. Задайте собі дуже просте питання. Чи має право комерційний інститут, метою якого є заробляння грошей,  встановлювати ціни чи регулювати ціни? Це нонсенс, це перша проблема. Можна було б перетворити в Аграрний фонд звичайний інститут, який купує й продає зерно. Але проблема є в інструменті, який все одно країні потрібен.

Аграрний фонд має функцію впливати на ціни, його метою є не купувати і продавати зерно – це інструмент, який  дозволяє впливати на ціни. А це означає,  що цей інститут може мати збитки,  і це абсолютно нормально: коли ціни піднімаються – він зерно продає, коли ціни… навпаки: коли ціни  падають – він купує зерно, коли ціни треба збити – він продає зерно. Його функції дуже аналогічні до  валютного резерву Національного банку України, який не має     права заробляти грошей, його  завдання - впливати на ціни через інструмент закупівель.

В зв'язку  з цим, я сподіваюсь, що ні один  думаючий депутат не підтримає комерціалізацію  цього державного інституту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Фракція Компартії України, Симоненко Петро Миколайович. Прошу.

 

13:50:10

СИМОНЕНКО П.М.

 Шановні колеги, я ще раз  звертаю  увагу на те, що є змістом питання, яке ми обговорюємо: ми обговорюємо подальшу долю нашого села. А це результат того, що відбулося за 20  років, коли розвалили село.  Кричали скільки, що колгоспи  і радгоспи – це зло для села. Зруйнували колгоспи і радгоспи!  А де ж ваше добро тоді? Ви ж зруйнували те, що є основою великотоварного виробництва у нас в країні, це є основою підняття і нових здобутків для держави. Організацію  роботи знищили. Далі: переробку, тобто міжколгоспну кооперацію, знищили вщент, а там же було все те, що якраз на ринки постачали.

Далі: цінова політика. Техніка копійки була для  селян, і тут голови колгоспів нині підтвердять, що за копійки купували. Паливно-мастильні матеріали за копійки постачалися, мінеральні добрива за копійки постачалися на село.

Далі: 99 процентів колгоспів і радгоспів були у нас рентабельні, а сьогодні все село вщент начебто збиткове. І такі альтруїсти поприходили, кажуть, що ось село збиткове. А чому ж ви сидите тоді на ньому?

Далі: система елеваторів і  зерносховищ в приватних руках сьогодні. І ви ж  просто задавили селянина! Це ж у ваших руках все, пани, чи підпанки!

Далі. Якщо говорити   про ціну, тут назвали 1400 гривень,  а продаєте за кордон по практично 2 тисячі гривень. 500  гривень з тонни кожного зерна! Ви в поле жодного разу не виходили, повітрям, так скажемо, тільки дихаєте у посадках, коли вздихаєте, чи позитивно реагуєте на це, а 500 гривень собі в кишеню поклали.

Тому, шановні, щоб тут не казали, цей закон прийнятий буде чи не прийнятий, головне сьогодні треба терміново змінити політику в державі відносно аграрного сектору і підтримки реального селянина, який володіє паєм. Буде ця структура чи не буде, селянин все рівно буде страждати, тому що неправильно вибрана система реформ відносно аграрного сектору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, фракція Партії регіонів, народний депутат Чечетов Михайло Васильович.

 

13:52:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимир Васильовичу, шановні народні депутати, зараз пролунала лучна думка щодо того, що минула помаранчева влада повністю знищила село. Так воно і є, дійсно, вона знищила, але наша влада прийшла для того, щоб село піднімати. Для цього і пропонується даний закон, яким пропонується змінити статус аграрного фонду з бюджетної установи на публічне акціонерне товариство, а також встановити, що функції з управління корпоративними правами, що належатимуть державі у статутному капіталі аграрного фонду, здійснює уповноважений Кабінету Міністрів України орган виконавчої влади. Я думаю, якщо ми зараз підтримаємо уряд при прийнятті цього законопроекту, це дасть змогу нам усім зробити свій внесок агропромислового комплексу України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі бажаючі виступили.

Від "Батьківщини", прошу, Сергій Соболєв.

 

13:53:46

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, у нас є два варіанти: чи перетворити адміністрацію Президента і Кабінету Міністрів у публічне акціонерне товариство і пройти той шлях, яким пройшли "Хліббудінвест", "Держрезерв", або ми накінець зупинимо ту пошесть, яка зараз є. Коли мій попередник каже про те, як Янукович як Прем'єр-міністр в помаранчевому уряді  руйнував село, я думаю, це пам’ятають всі: коли вводилось додаткове ПДВ, коли фактично вводили додаткові податки для тих, хто здавав м'ясо і молоко, і чим це завершилось.

Тому у нас є тільки один варіант. Якщо зараз буде проголосовано фактично приватизацію Аграрного фонду, це буде означати, що після цього держава взагалі не має ніяких важелів управління ціновою політикою. Тому наша фракція ухвалила рішення голосувати проти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Всі бажаючі по цьому питанню виступили, репліку я надам після прийняття рішення. Я прошу уваги, шановні народні депутати! Ви заважаєте працювати. Йди грабуй далі, йди грабуй!

Шановні народні депутати!  Прошу підготуватися до голосування. Ви заважаєте працювати народним депутатам! Ставлю на голосування проект Закону номер 2916: про внесення змін до статті 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо вдосконалення діяльності Аграрного фонду для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:56:02

За-222

Проти – 92, утрималося – 1, не голосувало – 69.

Рішення  не прийнято.

Тому є пропозиція… По фракціях.

Є пропозиція повернути в комітет на повторне перше читання. Зрозуміло? Ставлю на голосування, повернути проект Закону 2916 у комітет на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

13:56:58

За-231

Проти – 88, утрималось – 3, не голосувало – 61.

Рішення прийнято.

По фракціях.

Я бачу, що ви вже всі  заморилися, тому ранкове засідання  оголошую закритим. О 16 годині продовжимо роботу нашої сесії. Дякую за роботу.

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку