Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 10 (вечірнє)

Опубліковано 19. 09. 2013

ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 вересня 2013 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

16:02:55

У залі зареєструвалося 359 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, відбулася нарада в кабінеті Голови Верховної Ради за участю керівників фракцій, за участю комітету, і було прийнято рішення зараз розглянути це питання, і проголосувати, визначитись з законом 2399. Ми домовились, що зараз я надам по хвилині представникам усіх фракцій. Потім виступить доповідач, представник комітету. І я поставлю закон 2399 на голосування.

Тому я прошу записатися для виступу від фракцій. Хто буде виступати від фракції "Свобода"? Прошу, народний депутат Кайда.

16:04:33

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановний Володимире Васильовичу! Шановні депутати! Знаєте, на превеликий жаль, але чомусь ми в стінах парламенту спостерігаємо певні шулєрства. Чому? Тому що вже проводилися консультації по законопроекту 2399. І в присутності пана міністра, які завірювали те, що буде з останніх тих прикінцевих положень вилучені не потрібні нікому зауваження. Для того, щоб могли виконуватися рішення європейських судів.

І зараз, ми знову ж таки, вноситься нам в порядок денний цей законопроект, де не вилучені ці статті. Ми будемо, наша фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" буде підтримувати цей законопроект. Але, якщо будуть, власне, досягнуті ті домовленості і будуть гарантовано виплачуватися кошти по рішенням європейських судів.

Іще я наголошував, що, власне, добре було би внести поправку, якщо би ці виплати проводились за….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

16:05:46

КАЙДА О.П.

Щоб ці виплати проводились за рахунок суддів, які ухвалювали незаконні рішення. І я звертаюся, і користуючись нагодою, що є пан міністр тут є присутній в залі, звернутися до них, щоб міністерство підготувало такий законопроект і ми радо проголосуємо за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка". Прошу.

16:06:14

РОЗЕНКО П.В.

Павло Розенко, фракція "УДАР Віталія Кличка". Я ще раз хочу наголосити на позиції нашої фракції, вона, власне, є послідовною, що, на жаль, закон, який був ухвалений попереднім складом Верховної Ради України фактично заблокував виконання рішень судів наших громадян за соціальними виплатами, за виплатами, які призначені чорнобильцям, дітям-війни, працюючим пенсіонерам тощо.

Тому наше головне завдання зараз все-таки – знайти можливість і знайти механізм, щоб ці рішення почали виконуватися. І тому зараз ми, справді, чекаємо коли будуть оприлюднені всі ці домовленості, які досягнуті на засіданні у вас, Володимир Васильович, іх треба публічно зараз зафіксувати і лише після цього очевидно ми проголосуємо і це дасть можливість виконувати рішення судів по соціальних питання. І тоді звичайно фракція "УДАР" в такому випадку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "Батьківщина", Арсеній Яценюк. Прошу.

16:07:30

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні члени парламенту! Ще раз нагадую, наша позиція полягала в наступному. За цей закон, який був внесений урядом не можна було голосувати, так як закон обмежував права громадян України на виконання судових рішень.

У вас на нараді ми домовились про наступне. Перше. Позбавити Кабінет Міністрів України права визначати порядок виконання судових рішень та визначати порядок виплати по цим судовим рішенням. І прибрати з частини другої статті 3 Кабінет Міністрів України як орган, який буде визначати, кому платити, кому не платити.

Друге. Ми також з вами домовились про те, що в окремій статті даного законопроекту, а саме, у "Прикінцевих положеннях", ми прибираємо слово "розмір" бюджетних асигнувань на погашення заборгованості визначається Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік"…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЯЦЕНЮК А.П. Саме прибираємо слово "розмір". А залишаємо фразу: "Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються Законом України "Про Ддержавний бюджет". Мається на увазі, що необхідний обсяг бюджетних асигнувань, які потрібно для того, щоб людям виплатити кошти.

Третє. В даному законопроекті в обов'язковому порядку ми залишаємо одну з ключових норм, а саме, не дивлячись на те, чи людина подала до органу виконавчої служби чи не подала судове рішення, таке судове рішення підлягає виконанню за будь-яких обставин. Чи включила його виконавча служба до реєстру чи не включила? Це три базові умови.

За таких умов ми даємо можливість: перше – визначити черговість задоволення вимог і люди почнуть отримувати кошти, друге – ми будемо вимагати окремо при прийнятті Закону України "Про державний бюджет" визначення необхідних асигнувань для виконання цих судових рішень.

І ми наостанок просимо вас, пане Голово, при голосуванні за цей законопроект, протокольне доручення профільному комітету та звернення до уряду наступного змісту. "При формуванні Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" визначити необхідний обсяг бюджетних асигнувань для виконання судових рішень".

За таких умов цей Закон може мати позитивне голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція Партії регіонів, хто буде виступати? Партія регіонів, хто буде виступати? Народний депутат Юрій Мірошниченко.

16:10:44

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Дякую, Володимире Васильовичу. Шановні колеги, ну, насправді наш парламент здатен домовлятися і це напевно здобуток уже нашої каденції. Власне на засіданні у Голови Верховної Ради було досягнуто домовленостей, щоби удосконалити той текст, там буквально два місця, де були поправки внесені, абсолютно обґрунтовані. Вони сприйняті Кабінетом Міністрів, як автором цієї законодавчої ініціативи, підтримані нашою фракцією, нашими колегами. І тому цей законопроект цілком готовий до того, щоби бути ухваленим в цілому. Не забувайте, що він є частиною пакету наших європейських законів і власне просуває Україну до тих європейських стандартів, які ми декларуємо. Тому, шановні колеги, прошу всіх підтримати цей законопроект з урахуванням тих поправок, які будуть, я сподіваюсь, представником комітету озвучені. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Цибенко, фракція Компартії України.

16:11:50

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова ради "Організації ветеранів України". Шановні колеги, шановні громадяни України! Давайте на хвилиночку вдумаємось, про що ми голосуємо. Ми голосуємо про прийняття закону щодо виконання законодавства. А без прийняття цього закону закони не мають виконуватись? Це по-перше.

По-друге. В 2012 році було прийнято Закон про державні гарантії виконання рішень суду. Ну і де те виконання рішень суду, до якого етапу воно прийшло?

Отже, я абсолютно, фракція абсолютно переконана в тому, що нам не вистачає ні законів, нам не вистачає ні коштів, як сьогодні дуже часто говорять, нам не вистачає бажання вирішити ці проблеми і не вистачає політичної відповідальності перед громадянами України. А це – ветерани війни, а це – чорнобильці, а це – діти війни і мільйони інших громадян знедолених.

Отже, фракція Компартії України голосувати за нього не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу на доповідь заступника Комітету з питань верховенства права та правосуддя Шпенова Дмитра Юрійовича.

Прошу. Скільки вам хвилин треба? 5 хвилин. Прошу.

16:13:15

ШПЕНОВ Д.Ю.

Шановний головуючий, шановні колеги, пропонується прийняти закон у редакції першого читання, який був погоджений усіма фракціями 5 вересня 2013 року з двома змістовними правками та однією редакційною. За результатами наради мені було доручено зачитати текст закону для його остаточного прийняття в другому читанні або виключити розбіжності у тлумаченні.

Закон України, проект, внесення змін до таких законів України. У Законі України "Про виконавче провадження" частину другу статті 3 викласти в наступній редакції. "Рішення про стягнення коштів з державних органів державного та місцевих бюджетів або бюджетів установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів". Частину другу статті 28 доповнити словами: "а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Частину першу статті 37 доповнити пунктом 18 такого змісту: "Надіслати виконавчі документи до центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". У статті 39 друге речення частини першої викласти в такій редакції: "Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1.17 частини першої статті 37 цього закону, державний виконавець вносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а за підставами, передбаченими пунктом 18 частини першої, статті 37 цього закону, - у день надіслання виконавчого документу до центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері казначейства обслуговування бюджетних коштів."

Частину другу доповнити абзацом сьомим такого змісту. Пункт 18 частини першої статті 37 цього закону: "До надходження повідомлень від Центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів про перерахування коштів на відповідний рахунок органів державної виконавчої служби або стягувача." У частині четвертій і сьомій статті 45 слова "Державним казначейством України" замінити слова "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної і фінансової політики".

У Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у статті 4 частини третьої після слів і цифр пункту 2.4 доповнити цифрою 9. У частині 4 і 5 слова "державної виконавчої служби України" замінити словами "органу державної виконавчої служби".

У частині третій і четвертій статті 5 слова "державної виконавчої служби України" замінити словами "органу державної виконавчої служби".

У розділі другому "Прикінцеві положення" назви викласти у такій редакції. Розділ другий. Після пункту 2 доповнити новим пунктом такого змісту.

Виконавчі документи за рішенням суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками, за якими є визначені частиною першою статті 2 цього закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим законом, подається до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за ними рішення боржниками, за якими є визначений частиною першою статті 2 цього закону суб'єкти не були подані в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається у такій черговості. В першу чергу, погашається заборгованість за рішенням суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків щодо шкоди, завданої внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв’язку з втратою годувальника.

У другу чергу погашається заборгованість за рішенням суду, пов’язані з трудовими правовідносинами. У третю чергу погашаються заборгованості за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У зв’язку з цим пункт 3 вважати пунктом 4.

У тексті Закону України "Державна казначейська служба України" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів" у відповідному відмінку.

"Прикінцеві положення". Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Кабінету Міністрів України забезпечити проведення протягом одного року з дня набрання чинності цим законом інвентаризації заборгованості і виплат за рішенням суду, виконання яких гарантуються державою, ухвалених на підставі правовідносин, що мали місце до набрання чинності цим законом. Привести протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим законом свої нормативно-правові акти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили? Сідайте.

Ставлю… Мікрофон Арсенія Яценюка.

16:18:55

ЯЦЕНЮК А.П.

Пане Дмитро! Я ще раз прошу, щоб ви під протокол підтвердили так чи ні, чи вилучили ви Кабінет Міністрів України з органів, які визначають порядок виконання судових рішень? Це перше.

І друге. Чи зняли ми обмеження на суми, які повинні визначатись Законом України про державний бюджет і залишили тільки бюджетні асигнування. Для того, щоб це було під протокол.

Володимир Васильович, вас прошу, протокольне доручення уряду, при формуванні державного бюджету передбачити необхідні кошти для виконання судових рішень.

ШПЕНОВ Д.Ю. Шановний Арсенію Петровичу! Я п’ять хвилин читав текст закону, який, ще раз наголошую, у встановленому порядку Кабінет Міністрів України, як ми і домовлялись на зустрічі, виключено. Також ми добавили бюджетні асигнування, як ми й домовлялися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми приймаємо протокольне рішення. Доручити профільному комітету при формуванні бюджету на наступний рік забезпечити фінансування виконання судових рішень. Так?

Ставлю на голосування, прошу уваги. Прошу уваги! Ми домовилися, була пропозиція – профільному комітету. А? Профільному комітету і уряду.

Ставлю на голосування проект Закону (2399) про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень для прийняття в цілому. Прошу народних депутатів голосувати.

16:21:20

За-325

Проти – 32, утрималось – 0, не голосували – 30.

Рішення прийнято.

Прошу по фракціях. Партія регіонів – 186, "Батьківщина" – 59, "УДАР Віталія Кличка" – 28, "Свобода" – 28, Компартія України – 0, позафракційних – 24.

Шановні народні депутати, розглядається проект Закону (номер 1076) про Суспільне телебачення і радіомовлення України. Я запрошую для доповіді голову Комітету з питань свободи слова та інформації Томенка Миколу Володимировича. Прошу.

16:22:25

ТОМЕНКО М.В.

Доброго дня! Шановні колеги, зразу хочу сказати по підходах, і щоби ми шукали вихід із ситуації, яка склалася.

На сьогоднішній день в нас немає дискусії у сесійній залі щодо того, що Україні потрібно суспільне телебачення і радіомовлення, бо цю дискусію ми закрили, голосуючи законопроект у першому читанні. Натомість триває дискусія, яким повинно бути суспільне телебачення. І ми на комітеті два тижні присвятили таким дискусіям, в результаті чого народилося 108 поправок і редакція до другого читання.

Наскільки я поінформований, наші колеги з Партії регіонів притримуються урядової версії створення суспільного телебачення. Тобто ми зараз стоїмо перед фатом наступним. Володимир Васильович, ми… Зараз я,. щоб Володимир Васильович почув. Якщо ми підемо шляхом, який пропонує Партії регіонів, це буде виглядати наступним чином: із тих 108-и правок десь порядку 80-и будуть поставлені на підтвердження і провалені, і я по-людські, ну, не хотів би, щоб ми вибавилися в такі речі, тому що, ну, треба визнати, що в нас є розходження по трьох питаннях.

Перше розходження стосується того, чи повинна бути комерційна реклама на суспільному телебаченні. Я займаю ту позицію, що якщо ми творимо суспільне телебачення, воно принципово повинно бути різнитися від комерційного телебачення. Отже, комерційної реклами там не повинно бути за виключенням наших зобов'язань перед Європейською мовною спілкою чи там ми транслюємо Олімпіаду чи ще якісь речі.

Друге наше розходження поки що з урядом залишається, але такі конструктивні розходження, про те, як забезпечити незалежність у фінансуванні. Ми вважаємо, що у Державному бюджеті окремим рядком повинна бути зафіксована цифра, ідеально визначена. Ну, експерти говорять, що не менше цього року, це 0,02 відсотки. Уряд пропонує, що, ну, коли бюджет буде розглядатися, ви там будете обґрунтовувати. Ми вважаємо, що тут незалежності ми не досягнемо.

Наступна позиція пов'язана із реорганізаційним моментом. В урядовій версії, яку сьогодні, якщо наші поправки не пройдуть, пропонується прийняти, взагалі не сказано, що створює основу суспільного телебачення.

Ну, наприклад, зміниться концепція, і Кабінет Міністрів може без парламенту на базі Першого Національного створити суспільний канал, а обласні телерадіо організації залишаться в державній комунальній власності. Ми вважаємо, що це неправильно. Якщо ми створюємо, вся система повинна бути створена.

Тому в нас є два шляхи, Володимир Васильович. Перший шлях. Констатувати факт ще певних розбіжностей, про які щиро сказав, і зараз не мучити сесійну залу і не йти 108 поправок і їх підтверджувати, бо вони не будуть підтверджені, а передати на повторне друге читання і ще нам сісти з урядом попрацювати, дати нам час. Або йти по шляху...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТОМЕНКО М.В. Або йти по шляху цих 108 поправок. Але оскільки, ну, ми ж тут щирі один перед одним, я поспілкувався з колегами з Партії регіонів, вони не будуть підтверджувати наші поправки, які різняться по концепції і таким чином через годину голосувань. Ми вийдемо все рівно за редакцію першого читання. І опозиційні фракції за редакцією першого читання голосувати не будуть, бо це не суспільне телебачення, тому я пропоную, як компроміс, зараз проголосувати за повторне друге і нам продовжити дискусії по пошуку компромісного варіанту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Ганна Герман, ваша пропозиція.

16:26:16

ГЕРМАН Г.М.

Шановні друзі, коли Президент подавав ідею створення в Україні громадського телебачення, Президент мав на увазі справжнє громадське телебачення. Тому деякі трансформації законопроекту, які були розроблені гуманітарною радою при Президенті України, пройшовши через Кабмін, дещо спотворили цей законопроект.

Тому треба шукати компроміс, треба ще раз збиратися, дивитися на ті поправки, які пропонує опозиція, деякі з них не мають підстав під собою, а до деяких варто прислухатися, і виносити на розгляд у Верховну Раду вже такий законопроект, за яким Президенту України в наступному його президентському терміні не буде соромно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримуєте пропозицію, що прийняти рішення… прийняти сьогодні повторне друге читання. Підтримуєте?

Ірина Геращенко, прошу.

16:27:23

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги! Дійсно, наша фракція так само в цій ситуації, що склалася, просить проголосувати за повторне друге читання, щоби так само як в Законі про виконання судових рішень і про митний тариф ми вийшли на спільне рішення зали і проголосували важливий для кожної фракції закон.

Але ми хочемо принагідно звернутися і до фракції більшості, і до вас, дорогий наш спікер, з таким проханням. Ми два тижні тому домовлялися, що опозиція голосує за законопроект уряду, і ми разом його допрацьовуємо. Ми подали більше 100 поправок і от жодна з них зараз не буде врахована. Це неправильно, тому що ми закладали туди дуже важливі, насправді, функції – не тільки те, про що встиг сказати Микола, фінансової незалежності суспільного мовлення, а, в першу чергу, ідеологічної, світоглядної незалежності суспільного мовлення. І у нас є велика розбіжність про формування наглядової ради.

От ми дуже хочемо, щоб ми зараз не просто відклали цей законопроект, а знайшли тут порозуміння, щоб це був незалежний мовник…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція? Яким шляхом ви пропонуєте йти?

16:28:37

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Повторне друге читання. Зараз вийти на повторне друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Я прошу, Княжицький, хвилина.

16:28:45

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.

Дякую. Справді, надзвичайно важливими є дві речі в цьому законопроекті: це незалежність політична суспільного мовлення і незалежність фінансова. Ми прийшли до спільної точки зору з точки зору політичної незалежності, але фінансова незалежність поки що в цьому законопроекті не є до кінця врегульована.

Хочу сказати, що цей законопроект є під дуже серйозним наглядом фахівців з ради Європи, які були присутні на засіданні комітету, там де і наш шановний спікер теж був присутній. І тому було б правильно, оскільки це євроінтеграційний законопроект, справді зробити його бездоганним для того, щоб ми не наразилися на критику наших міжнародних партнерів.

І ми так само підтримуємо повторне друге читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кайда, об'єднання "Свобода".

16:29:33

КАЙДА О.П.

Дякую. Олексій Кайда, фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Шановний Володимир Васильович! Шановні депутати! Дійсно, цей законопроект є зі "списку Фюле", тобто є євроінтеграційним законом.

Але ми повинні врахувати, що ми не повинні тільки через те, що є євроінтеграційні закони, голосувати бездумно. Дійсно, тут, в цьому законі не передбачено момент фінансування.

Були пропозиції від 0,1 до 0,5 відсотка від дохідної частини бюджету. Але це треба обговорити і ухвалити.

Крім того, не визначено питання формування громадської ради. Чи це буде формування від депутатських фракцій, як це пропонують депутати, чи як пропонує Кабінет Міністрів саме одноосібно визначати, хто буде входити.

Однозначно ми виступаємо за ухвалення цього закону і підтримуємо зараз пропозицію відправити його на повторне друге читання для того, щоб він не був зараз провалений. Наша фракція буде голосувати за повторне друге читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я прошу уваги. Представники фракції внесли пропозицію прийняти сьогодні цей закон в повторному другому читанні і скоротити час розгляду цього закону в комітеті.

На повторне друге читання. І скоротити час розгляду в комітеті. Зрозуміло? Ставлю цю пропозицію по Закону 1076. Прошу голосувати.

16:31:50

За-342

Проти-0, утрималось-0, не голосувало-46. Рішення прийнято. Прошу по фракціях. Є.

Шановні народні депутати, переходимо до розгляду питання щодо внесення змін до Конституції України.

На розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати) (реєстраційний номер 2049). Згідно з вимогами частини сьомої статті 149 Регламенту питання розглядається за процедурою повного обговорення. І слово надається представнику Президента України Юрію Мірошниченко. Прошу.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Володимире Васильовичу. Шановні виборці, шановні колеги! Під час розгляду в парламенті внесеного проекту Закону України про внесення змін до статті 98 Конституції України було дуже детально обговорено його основні положення, актуальність та необхідність запропонованих главою держави змін до основного закону.

Конституційний Суд України надав свій висновок щодо відповідності зазначеного законопроекту вимогам статей 158 та 159 Конституції України.

Законопроект пройшов усі передбачені Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України процедури розгляду. Тому, вбачається, що на сьогодні є всі правові підстави та політичні передумови для того, щоб парламент підтримав законотворчу ініціативу в Президента України.

Ще раз підкреслюю, що внесення змін до Конституції України в частині розширення повноважень Рахункової палати повністю відповідає: міжнародним стандартам в цій сфері, дозволить забезпечити реальний фінансовий контроль за виконанням державного бюджету, забезпечить принцип публічності та прозорості бюджетного процесу.

Прийняття зазначеного законопроекту є також одним з зобов'язань нашої держави в рамках порядку денного Асоціації України з ЄС.

Президент України звертається до народних депутатів з пропозицією підтримати внесення змін до статті 98 Конституції України.

Шановні колеги, внесення цих змін до Конституції України дозволить парламенту, в першу чергу, а разом з парламентом всьому українському суспільству мати більше інформації і отримати більший контроль над публічними фінансами в Україні.

Я закликаю всіх нас підтримати ці зміни до конституції, які ініційовані Президентом України і спрямовані на задоволення і реалізацію інтересів громадян України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання до керівника? Нема. Сідайте. Я прошу, запрошую до слова голову Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерія Володимировича Писаренка.

16:35:14

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Володимир Васильович, шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув на своєму засіданні 4 вересня 2013 року, поданий Президентом України та визначений невідкладним проект Закону про внесення змін до статті 98 Конституції України (реєстраційний номер 2049) (від 18 січня 2013 року).

Проектом пропонується внести зміни до статті 98 Конституції України, виклавши її в такій редакції: стаття 98 "Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата".

Друге. Організація повноважень і порядок діяльності Рахункової палати визначається законом.

Звертаю увагу, що згідно з діючою статтею 98 Конституції України, контроль за використанням коштів державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата України.

Отже, Основний закон держави передбачає здійснення Рахунковою палатою контролю лише за використанням коштів державного бюджету України, залишаючи поза контролем дохідну частину бюджету, виконання якої невід'ємною складовою бюджетного процесу.

Разом з тим, здійснення контролю за виконання державного бюджету щодо дохідної, так і щодо видаткової частини є вимогою основоположних міжнародних документів у сфері контролю державних фінансів, зокрема Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів 1977 року, мексиканської декларації незалежності вищих органів фінансового контролю (2007 року).

Постанова Верховної Ради України від 16 квітня 2013 року цей законопроект направлено до Конституційного Суду України для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статтям 157 і 158 Основного Закону України.

Згідно з висновком Конституційного Суду України (від 21 травня 2013 року) законопроект про внесення змін до статті 98 Конституції України відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Постановою Верховної Ради України (від 20 червня 2013 року) законопроект попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Згідно з вимогами статті 155 Конституції проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не мнеш як дві третини від конституційного кладу Верховної Ради України.

Зважаючи на викладене, Комітет з питань правової політики вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти остаточно як Закон поданий Президентом України та визначений невідкладним законопроект про внесення змін до статті 98 основного Закону України. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання є до керівника комітету? Немає, сідайте. Я прошу записатися від фракцій.

Прошу, об'єднання "Свобода", народний депутат Зелик.

16:38:46

ЗЕЛИК Р.Б.

Прошу передати слово Андрію Мохнику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Андрій Мохник виступає.

16:39:03

МОХНИК А.В.

Андрій Мохник, фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Наша політична сила буде підтримувати цей законопроект, оскільки він відповідає Лімській декларації основних принципів аудиту державних фінансів, яким визначено, що вищий орган контролю державних фінансів повинен мати повноваження щодо контролю за надходженням податків, в тому числі мати доступ до податкових декларацій та податкових документів.

Ми ще перед першим читанням наголошували на тому, що, на жаль, зміни до Конституції України не в повній мірі враховують зазначені положення Лімської декларації, тому що має бути також ретельний контроль за державним замовленням та закупівлею послуг за державні кошти, економічна діяльність комерційних та промислових підприємств за державною участю, діяльність організацій, що отримують субсидії. Цього не враховано в змінах, але тим не менше збільшення повноважень Рахункової палати в даному випадку є позитивним.

Проте, я хотів би наголосити, Володимире Васильовичу, перед розглядом цього питання, так як була домовленість між керівниками фракцій у вас там на нараді, ви мали оголосити, що насправді не тільки збільшувати повноваження Рахункової палати треба, треба ще й робити так, щоб цей орган працював в рамках Конституції. На сьогодні є значна частина посад, які обіймають виконувачі обов'язків, які не обрані відповідно до чинного законодавства, і в цьому плані Рахункова палата перестає бути органом, який працює в рамках чинної Конституції.

Тому, враховуючи це, потрібно заповнити власне вакансії в Рахунковій, щоби вона працювала відповідно до чинного законодавства. Тому прошу вас, Володимире Васильовичу, оголосити про те, що, власне, на наступному пленарному тижні, тобто вже в жовтні місяці, буде розглянуто питання щодо укомплектування Рахункової палати. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Фракція "Батьківщина", народний депутат Пазиняк.

16:41:15

ПАЗИНЯК В.С.

Прошу передати слово Арсенію Петровичу Яценюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу. Арсеній Яценюк, будь ласка.

16:41:22

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний пане Голово, члени парламенту, рідко в цій парламентській залі розглядається внесення змін до Основного Закону української держави, а саме, до української Конституції.

Ці зміни, які сьогодні парламент повинен ухвалити, спрямовані на те, щоби контроль як за доходами, так і за витратами Державного бюджету України, здійснював орган, який призначається і підконтрольний, і підзвітний Верховній Раді України, а саме – Рахункова палата України. Це є також нашими зобов'язаннями перед нашими європейськими партнерами для того, щоб підписати угоду між Україною і Європейським Союзом у листопаді місяці поточного року. Тому прийняття цього законопроекту правильне і це дасть можливість, щоб Верховна Рада України, яка представляє інтереси народу України, отримала дійсно повноважний орган, незалежний від Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента і інших органів державної, і виконавчої влади, який має контрольні функції як по доходам так і по витратам Державного бюджету України, і який може, і зобов'язаний сказати парламенту, і народу України правду про те, як використовуються кошти бюджету.

Не дивлячись на те, що на Рахункову палату здійснюється політичний тиск, але все-таки інколи вони говорять правду. Згадайте про останні висновки Рахункової палати. Перше, висновок про зловживання, на фінансування Євро-2012 у розмірі 18 мільярдів гривень. Друге, висновок про розкрадання двох мільярдів гривень у Міністерстві охорони здоров'я, де у хворих і у дітей крадуть гроші. Третє, висновок про те, що 1 мільярд гривень, який був спрямований на придбання так званих відеокамер для спостереження під час виборів був вкрадений і використаний не ефективно. Але Рахункова палата повинна функціонувати це конституційно призначеним складом такої Рахункової палати.

Шановний Володимир Васильович, я звертаюсь до керівника фракції Партії регіонів Олександр Сергійовича Єфремова. Ми з вами чітко визначили, є 14 посад, з яких 13 зараз незаконно виконують свої повноваження в Рахунковій палаті, термін повноважень їх сплив. І на нараді з представниками всіх фракцій було прийнято рішення про те, що кожна фракція в парламенті буде мати представництво свого члена в Рахунковій палаті України. Ми просимо, шановний Володимир Васильович, перше, підтвердити ці домовленості. Друге, виконати ці домовленості. Третє, отримати від голови Рахункової палати пропозиції, які ми йому надамо завтра, щодо персонального складу. І четверте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЯЦЕНЮК А.П. В редакції Конституції, яку ми приймемо, з'явиться ще одна фраза про те, що організація діяльності Рахункової палати визначається законом. Ми переконані, що треба приймати новий Закон про Рахункову палату. І саме в цьому законі, в тому числі закріпити принцип представництва в Рахунковій палаті всіх політичних сил, які представлені в парламенті. Це дасть можливість опозиції виконувати контрольну функцію, і це дасть можливість Рахунковій палаті бути більш незалежним органом, ніж вона є сьогодні.

Тому, пане Голово і пане політичний опонент Олександре Сергійовичу, просимо підтвердити ці політичні домовленості. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, народний депутат Чечетов. Кому передаєте – Полякову? Народний депутат Поляков, прошу.

16:46:00

ПОЛЯКОВ В.Л.

Доброго дня, шановний Володимире Васильовичу! Шановні народні депутати! Державний аудит існує практично в усіх країнах світу і останнім часом розвивається особливо активно. Наприклад, в міжнародну організацію найвищих органів аудиту INTOSAI, створену ще у 1953 році, на сьогодні входить майже 190 рахункових палат світу.

Рахункова палата України – повноправний член INTOSAI, і з березня 2012 року виконує повноваження зовнішнього аудитора ……… Проте, Україна стала однією з небагатьох країн, в якій незалежний орган фінансового контролю позбавлений функцій контролю за надходженнями до державного бюджету.

Положення Конституції про здійснення контролю Рахункової палати за надходженнями і витратами державного бюджету містилась в редакції Конституції 2004 року, а після відміни конституційної реформи редакція статті 98 "Основи контролю",змінилася, і Рахункова палата була позбавлена повноважень контролю доходів держбюджету.

Здійснення контролю за виконанням держбюджету як прибуткової, так і витратної частин, є вимогою засадничих і міжнародних документів у сфері контролю державних фінансів. Зокрема, Лімської декларація, керівних принципів аудиту державних фінансів, Мексиканської декларації, незалежних вищих органів рганів фінансового контролю.

Закріплення за Рахунковою палатою функцій контролю наповнення держбюджету є однією з вимог для підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Це світова практика контролю за виконанням держбюджету як в частині витрат, так і в частині надходжень.

Прийняття змін до статті 98 Конституції України забезпечить можливість зробити незалежний контроль, в тому числі у парламентській… повноцінно охопити весь бюджетний процес, посилити роль Рахункової палати України як єдиного органу зовнішнього фінансового контролю. А також, в повному обсязі зможе забезпечити права усіх громадян України на отримання прозорої і об’єктивної інформації про бюджетний процес в Україні.

Прошу вас, шановні колеги, підтримати рішення Комітету з правової політики і прийняти остаточно як закон поданий Президентом України законопроект про внесення змін до статті 98 Конституції України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "УДАР Віталія Кличка", народний депутат... Прошу.

16:48:57

АГАФОНОВА Н.В.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні народні депутати! Найбільше, що турбує фракцію "УДАР", – це те, щоб не сталося в розрізі повноважень Рахункової палати, як в тій приказці: "Даси палець – відкусить і руку".

Фактично, ми кажемо про що? Що найбільше може статися і найгірше може статися для підприємств, для приватного бізнесу? Це те, що Рахункова палата, отримавши повноваження за контролем доходної частини державного бюджету, перекинеться на перевірку того, хто формує цю доходну частину.

А тепер давайте подумаємо: хто в нашій країні формує доходну частину бюджету? Невже її формують державні підприємства? Ні. Фактично, більшу частину державного бюджету формує приватний сектор.

Тому саме головне, що, закріплюючи ці повноваження в Конституції, ми не повинні допустити того, щоб в законі були розширені повноваження в плані перевірок, ревізій, щоб контролери Рахункової палати не ставили собі такими вовками в овечій шкурі, які прийдуть до вас, до вашого бізнесу, і здійснивши перевірки, будуть здійснювати перевірки за, наприклад, податковою. Тобто будуть наступними податківцями.

Навіть фракція регіонів, яка, напевно, буде голосувати і підтримувати цей законопроект, більшість з вас прямо чи опосередковано дотичні до бізнесу. І я думаю, що навіть мандат Партії регіонів не надає вам імунітету від цих перевірок, від перевірок податкової. Таким же чином, це не надасть вам мандат і від перевірок Рахункової палати.

Але хочу зазначити наступне: опозиція, увійшовши до складу Рахункової палати згідно домовленостей, тобто всі опозиційні фракції, вони не допустять того, щоб Рахункова палата перетворилася на наступний караючий орган. Тобто всіма своїми діями ми здійснимо те, що Рахункова палата, вона залишиться в межах тих повноважень, які будуть стосуватися тільки державних коштів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це виступала народний депутат Наталія Агафонова, бо я не представив.

Я прошу, хвилина… А тому, що записалися від фракцій, вам повинні… Ви не записалися. Так, хвилина по Регламенту, читайте Регламент.

Петро Миколайович.

16:50:57

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні громадяни, в першу чергу, я хотів би, щоб почули нашу позицію і виходячи з того, що я зараз викладу, то треба дати відповідь спочатку. Що ми розглядаємо, "дохОдную" часть бюджета или "доходнУю"? Виходячи з того, який в нас бюджет, то мы рассматриваем "доходнУю" часть бюджета.

І ось тут, виходячи з цього, я хотів би запропонувати вам, що ми-то проголосуємо, комуністи, за зміни, бо це ми вносили, а президент підтримав, ми давно вже про це говорили, що треба ці зміни. Але хіба ці зміни самі спрацюють сьогодні? Ні. Сьогодні треба прийняти Закон про ліквідацію і зміни до Конституції про ліквідацію адміністрацій і передачі повністю під контроль громад та обраних ними рад та виконавчих структур.

По-друге, це введення поняття до Конституції, що в нас є державна власність, і для цього треба прийняти відповідні закони.

По-третє, переглянути основу співпраці Світової організації торгівлі і Міжнародним валютним фондом, бо саме, якщо ми це не переглянемо, які б тут повноваження не давали, там нічого буде просто рахувати, щоб було...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включить ще дві хвилини Петру Миколайовичу.

16:52:18

СИМОНЕНКО П.М.

Бо як би ми сьогодні не пропонували внести зміни щодо повноважень тієї ж самої Рахункової палати, коли в нас ганебна умова підписана із Світовою організацією торгівлю знищує українського виробника і всі ви про це добре знаєте. Тобто за змістом приймати рішення, щоб можна потім було спитати з цієї ж самої Рахункової палати: а що ми рахуємо і чи все порахували ми з вами?

Та ж сама співпраця з міжнародним валютним фондом, якщо зараз повиконуємо всі їхні умови, то завтра просто в нас не буде живого сегменту економіки, не буде живого виробництва.

Далі, ми хотіли б, щоб ми сьогодні з вами зрозуміли, що відповідальна пора прийшла і до нас, до Верховної Ради, треба визначати вектор зовнішньоекономічної інтеграції. Якщо тільки ми не визначимо об'єктивно, за вимогами українського народу, за підтримки українського народу, ви ж добре знаєте, що в нас завтра буде зупинено десять тисяч підприємств. Я це офіційно заявляю, бо фахівці як раз, хто це знає і сказали: вступ до європейської спільноти – підписання асоціації, десять тисяч підприємств закриє, в тому числі і ваші тут, хто є власниками цих підприємств. Ви цього хочете? А що ж тоді рахувати будуть? Я чего и сказал, будет доходнАя часть бюджета, а не дохОдная часть бюджета.

Я ще і ще раз хочу наголосити на тому, що сьогодні допомагати українському виробнику і треба сьогодні зняти цей ганебний податок. Тут ініціатори українського економічного дива на початку 90-х років запропонували податок на додану вартість, це ж бандитський податок. Скільки будемо ми тримати цей податок, давайте ж дамо реальне життя економіці. Якщо не віднесемо його і замінимо на податок з обороту. Це дасть можливість, щоб у нас була доходна часть бюджету, а не доходная часть бюджету.

Тому я від імені фракції ще раз наголошую треба радикально і в корінь дивитися того, що ми пропонуємо сьогодні зробити. Не просто записати треба фразу, що ми даємо повноваження контролювати доходну часть бюджету. Треба за змістом дати відповідь, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати! Є необхідність ще виступати від депутатів? Ми визначалися, що виступить від фракцій, тому що ми схвалювали попередньо більше, ніж 300 голосів. Можна? (Шум у залі)

От правильно Ляшко каже, не можна порушувати процедуру. Прошу народних депутатів записатися. Бо потім під сумнів буде поставлено. Записалися.

Я прошу, об'єднання "Свобода", народний депутат Зелик.

16:55:23

ЗЕЛИК Р.Б. Прошу передати слово Олександру Мирному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

16:55:29

МИРНИЙ О.Б.

Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". От слухаючи попереднього виступаючого, мені не зрозуміла істерика, яка тільки що була в залі. Я намагався проаналізувати весь цей виступ, щоб зачепитися за думку. Не знайшов. Тому що виходячи з тих голосувань, які відбувалися 22 роки поспіль в країні, думка тут відсутня, логіка відсутня. А наочно просто хапальний рефлекс: хапаємо, хапаємо, хапаємо, грабуємо. Нахапалися, награбувалися, уже найбільш тверезі голови кажуть: "Стоп!Давайте хоч порахуємо, що залишилося". В цей момент виходять люди і кажуть: "Та ні, давайте хапати далі. Не заважайте нам".

І що ми тоді будемо казати нашим виборцям? Що ще не все розграбували? Доповідаю: все розграбували.

Давайте зберігати хоча би ті крихти, які залишились, і на їхній основі вибудовувати країну. Тому що, на жаль, для багатьох, які сидять далеко від нас, які представляють далекий схід нашої країни, ми підемо в Європу! І ми маємо жити за цими правилами! І ми змусимо тих людей, які не розуміють, що ми маємо рахувати, змусимо рахувати! Ми маємо підтримати те, що зараз відбувається!

Маємо пам'ятати про те, що, на жаль або на щастя, період дикого капіталізму закінчується з закінченням ресурсів і грошей. От тепер ми будемо заробляти і рахувати. Тому ми будемо підтримувати!

А вас, Володимире Васильовичу, я дуже попрошу. Якщо виходить людина і просить хвилину, то давайте їй хвилину. Бо 3 хвилини розказувати про те, що доходнОй чи дохОдний, - людина навіть не знає, як правильно наголос поставити в цих словах, путається в поняттях! А ви даєте 3 хвилини для того, щоб людина зрозуміла, сама собі розказала, про що він, нарешті, розмовляє! Дякую. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ємереєв, прошу.

16:57:54

ЄРЕМЕЄВ І.М.

Шановний Голово! Прошу передати слово Ляшку Олегу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олег Ляшко народний депутат.

16:58:08

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Васильовичу! Шановні колеги! По-перше, дякую, що ви дослухались моєї думки. Бо згадайте, на якій підставі Конституційний Суд скасував політреформу 2004 року. З мотивів недотримання процедури під час розгляду питання внесення змін до Конституції.

Якби ви сьогодні позбавили можливості депутатів обговорювати це питання, це було б підставою, знову ж таки, через певний час визнати неконституційними ті зміни, за які ми сьогодні будемо голосувати.

А тепер по суті згаданого законопроекту, який ми розглядаємо. До уваги громадян України. Пропонується внести зміни до Конституції, надати повноваження додаткові Рахунковій палаті, щоб вони контролювали не лише видатки державного бюджету, а і доходи державного бюджету.

Вважаю, пропозиція є абсолютно правильною. І Рахункова палата має контролювати і доходи, і видатки державного бюджету.

Але питання. А хто дослуховується до висновків Рахункової палати? Ми з вами регулярно отримуємо ці висновки. І Рахункова палата більш-менш професійно працює, і вказує на ті недоліки, на ті шалені мільярдні розкрадання, які відбуваються у державному бюджеті, на тендерах, коли безтендерні процедури, на тому, що лише наближені до влади мають можливості розкрадати, обминаючи всякі тендерні процедури. І, хто на це реагує – чи прокуратура, чи міліція, чи СБУ? Ні. Вони кладуть ці всі доповіді Рахункової палати під сукно у шухляду і на цьому все закінчується.

Тобто проблема, що в Україні не працює правоохоронна судова система, що прокуратура замість того, щоб порушувати кримінальні справи, замість того, щоб притягати до відповідальності тих, хто розкрадає державний бюджет, вони покривають цих злочинців. Чому? Бо ці злочинці сидять при владі, ці злочинці сидять в уряді, ці злочинці сидять в органах державної влади, і вони вчиняють, розкрадають державний бюджет.

І найголовніше, про що говорили тут деякі колеги, які можуть бачити в корінь, - питання доходів, де брати ті доходи, що контролювати. Лише радикальна зміна економічної політики в державі дасть можливість отримувати доходи державного бюджету, відповідно Рахункова палата матиме їх можливість контролювати. А коли ми проведемо радикальні зміни в органах прокуратури, міліції, судів, то тоді ті, хто розкрадає бюджет, будуть за це відповідати.

Тобто країні треба радикальна зміна влади! Геть Партію регіонів з влади! Геть уряд Азарова, який махровий, найбільший розкрадач з усіх урядів в історії не лише української держави, а в історії сучасного світу, сучасної цивілізації! Ми лише так можемо навести порядок в країні. Геть Партію регіонів!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Об'єднання "Свобода", народний депутат Ханенко.

17:01:24

ХАНЕНКО С.М.

Прошу передати слово депутат Марцінківу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу депутат Марцінків.

17:01:32

МАРЦІНКІВ Р.Р.

Руслан Марцінків, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Ну, насправді, сьогодні Верховна Рада і місцеве самоврядування, де є представлені опозиційні фракції – це єдині органи, які непідконтрольні діючій Партії регіонів і їхнім сателітам, ленінській партії.

Тому сьогодні фракція "Свободи" буде підтримувати і збільшить повноваження Рахунковій палаті. Бо вважаємо, що сьогодні Рахункова палата дає максимальну кількість тих пропозиції щодо розкрадання коштів в нашій державі. Але, на жаль, сьогодні навіть ті висновки, які оприлюднює Рахункова палата не враховуються прокуратурою, правоохоронними органами, немає жодних справ, які сьогодні заведені, власне, як підсумок висновків Рахункової палати.

Окремо хотів би сказати, що сьогодні Ленінська партія України, яка сьогодні тут виступає і ніби захищає права трудящих, права робітників, а насправді голосує спільно разом з Партією регіонів за те, щоби сьогодні такі державні органи як прокуратура, як податкова вводить векселя і багато іншої тої справи, які сьогодні нищать українців і українську ідею.

Тому фракція Всеукраїнського об'єднання "Свобода" вважає, що ми сьогодні повинні підтримати цей законопроект і активно працювати над тим, щоби Партія регіонів разом з своїми сателітами Ленінською партією не розкрадала мільйони грошей, в тому числі і на митниці України. Тому давайте підтримаємо цей закон разом і спільно проголосуємо. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Розенко, "УДАР Віталія Кличка".

17:03:23

РОЗЕНКО П.В.

Прошу передати слово Сергію Капліну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Сергій Каплін з трибуни.

17:03:29

КАПЛІН С.М.

Мені тут мої виборці зателефонували, доки виступав один мій колега і попросили сказати, що ця Рахункова палата вже 20 років працює за принципом: "Рахуй не рахуй – все рівно продовжують красти Партія регіонів, Президент і ті всі партії, які складають цю більшість".

Рахункова палата отримує, ми підтримаємо, і отримує нові повноваження. Але дуже важливо, щоб це просто не були чергові нові папірці і нові чергові законопроекти, які не змінять життя простого українця. Ми повинні сьогодні працювати над тим, щоб опозиція отримала дійсно повноваження контролювати роботу Рахункової палати. Адже тільки вдумайтеся, кожного року Рахункова палата знаходить додатково 2-3 мільярди зловживань. В 2008 році – 14 мільярдів, у 2010 році – вже 20 мільярдів, у 2011-му – більше, більше і більше. І правильно говорили виступаючі, результати цих досліджень вони просто кладуться під сукно. І ми просто спостерігаємо і констатуємо факт, що нічого не робиться у напрямку покарання винних у цій проблемі.

Тут один мій колега говорив про те, що є так звані злочинні податки – податок на додану вартість. А давайте згадаємо, хто є батьком і автором цього, усіх поганих податків, і хто народив у цьому залі цього автора – Миколу Яновича Азарова. З чиєї легкої руки ми запустили в українську політику, в український уряд людину, яка влаштовує геноцид над простими людьми, заборгувавши їм мільярди грошей, які вони через суди намагаються повернути собі. І навіть коли опозиція підтримує законопроект, який дає можливість людям, простим, бідним людям відсудити у влади, у злочинної влади, ті копійки, а я кажу зараз про дітей війни, про чорнобильців, про афганців, про інвалідів, то одна з політичних сил просто не голосує за цей законопроект. І ви бачили, хто дав нуль голосів за підтримку законопроекту, який ми щойно приймали.

Тобто ще раз наголошую, дуже важливий законопроект, дуже радикальний, нормальний крок, але треба, щоб все закінчилося результатами, а не як завжди. Скільки б не рахували, як кажуть мої виборці: "Рахуй, не рахуй, а отримаєш…" – самі продовжуйте, пане Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ну коли ми вже навчимося і будемо знати, що це вищий законодавчий орган? Що ж це воно діється? Богословська, репліка. Прошу.

17:07:05

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, перш за все я пропоную всім нам вибачитись перед тими людьми, які слухають зараз трансляцію. Бо те, що дозволяє собі пан Каплін, вже переходить будь-які межі. І я би дуже просила шановних колег з партії "УДАР", будь ласка, проведіть роботу з вашим товаришем.

Ще б я хотіла сказати, що нам треба подумати про те, щоб вводити ценз на освіту, тому що, якщо люди з незакінченою вищою освітою дозволяють собі такі виступи з трибуни, це теж погано.

І ще хочу сказати, що якщо ви вже вважаєте себе депутатом, то, будь ласка, вивчіть новітню українську історію. Автором податку на додану вартість в Україні є пан Терьохін і пан Пинзеник, і пана Азарова тоді зовсім не було. (Шум у залі)

І ще. Зараз дуже гарна ситуація, коли ми: і опозиція, і влада – знаходимо загальний підхід до важливіших питань…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Останній виступаючий від Партія регіонів. Хто виступає? Народний депутат Парасків, кому слово?

17:08:26

ПАРАСКІВ О.Д.

Прошу передати слово Попеску.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому передати? Іван Попеску.

17:08:32

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую, Володимире Васильовичу. Шановні колеги, вельмишановний Володимире Васильовичу, ви абсолютно слушно поступили, що пішли по повній процедурі, щоб потім ніхто не міг поставити питання легітимізації сьогоднішнього рішення. Це, по-перше.

По-друге. Шановні колеги, ми ж всі знаємо, про що йдеться сьогодні, і в чому полягають ці зміни. Це надання Рахунковій палаті додаткових повноважень щодо контролю за виконанням державного бюджету. Але після внесення змін до Конституції, треба буде ще розвивати ці норми і в органічному законі про Рахункову палату. І ось сьогодні ми голосуємо за зміни до Конституції, потім буде ще друге читання, коли нам треба буде мати вже дві третини від конституційного складу. А те, що стосується конкретних змін до Закону про Рахункову палату, це буде вже потім.

І ще одне, я прошу сьогодні не займатись популізмом і не виголошувати з трибуни Верховної Ради всякі там нісенітниці, тому що дурниці можна говорити, але не урочистим тоном і не з трибуни Верховної Ради. Тому я пропоную перейти до голосування, а ті моменти, які стосуються Рахункової палати, самого закону, будемо приймати коли будемо обговорювати цей закон. Дякую за увагу. Партія регіонів буде виступати "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Останній виступаючий – народний депутат Симоненко. Прошу.

17:10:16

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, на підтвердження того, що я сказав у своєму виступі раніше, я хотів би навести деякі приклади. А перед тим, як їх вам представити, хочу ще і ще раз нагадати для тих, хто виступав з цієї трибуни. Автор податку на додану вартість – представник "чикагських хлопчиків" Пинзеник, член фракції "УДАР". Він також – автор разом з Кучмою трастових компаній, якими обікрали на мільярди людей якраз ось ці діячі. Він – автор економічного дива українського і треба радіти фракції "УДАР", що мають такого достойного в законодавчому органі України.

А тепер відносно, шановні товариші, що нам треба зробити. Це я звертаюсь і до вас, як до своїх колег, і сподіваюсь, що ми все ж таки з вами будемо керуватися розумом і інтересами України і українського народу. Подивіться що зараз відбувається. Дніпропетровський трубний завод. Хіба він практично не стоїть вже? 10 тисяч працювало, залишилося 3 тисячі, останній місяць півтори тисячі громадян, які працювали, отримали повідомлення про скорочення. Це тільки тому, що змінилася політика з євроінтеграцією.

"АвтоЗАЗ" Запорізький на 50 процентів скоротив виробництво за останні два місяці, людей викидають на вулиці.

Далі. Харцизький трубний завод в цьому році на 22 відсотки скоротив обсяги виробництва. За останні два місяці зупинено сєверодонецький "Азот". Якщо я буду говорити неправду, скажете тоді. Сєверодонецький "Азот" зупинений. Два роки стоїть Лісічанський нафтопереробний завод, як і інші п’ять заводів. "61 комунара " завод у Миколаєві три роки стоїть вже, завдяки тому, що ця політика подалі, так скажемо, від співпраці з Російською Федерацією і привела до того, що у нас закривають виробництво, знищують наукову базу, промисловість і таке інше.

Ось чому, шановні колеги, я ще і ще раз звертаюсь до всіх, хто тут прийшов з найкращими намірами працювати на інтереси України і на майбутнє. Треба сьогодні визнати, цю політику економічних реформ далі не можна проводити, її треба негайно зупинити, радикально переглянути всі підходи, які сьогодні, на жаль, маються в Україні для того, щоб все це було і працювало на майбутнє.

Я можу масу інших прикладів наводити сьогодні, щоб ми з вами все ж таки прийшли до висновку необхідності перегляду саме цієї позиції, але ще і ще раз хочу заявити, коли лунають тут на адресу нас звинувачення про те, що ми за закон не проголосували, виконання судових рішень. Ключова фраза в цьому законі, що держава в особі того ж самого уряду, а ви дали їм якраз згоду, буде фінансувати виконання рішень тільки в обсягах, які включені до державного бюджету. А всі останні роки там грошей не включається і ніхто не буде отримувати, і ви хочете цією брехнею людей знову сьогодні збити з пантелику.

Тому, шановні, я ще раз звертаюсь від імені фракції, радикально треба переглянути…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Репліка, завтра будемо вільнішими і завтра будемо говорити один одному.

Доповідачі, є заключні слова чи ні? Доповідачі, заключні слова є? Немає. Я хочу оголосити, почекайте, я хочу оголосити, що, дійсно, на нараді у мене в кабінеті ми погодили, що при призначені членів Рахункової палати…

Ідіть, я дам слово, приймемо рішення, я дам хвилину вам. Чого ми будемо торгуватися тут. При призначення членів Рахункової палати будуть, при формуванні кадрами, будуть представлені всі фракції, які є у нас в парламенті. Домовились? Домовились.

А тепер я ставлю на голосування. (Шум у залі) Проголосуємо, і я дам репліку. Прошу підготуватися до голосування. Я дам, я ж сказав вам відповідно. (Шум у залі) Я дам хвилину, вона має відношення до цього? Прошу хвилину, кому? Пинзенику.

Прошу хвилина, Пинзеник.

17:15:09

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановні народні депутати! Шановний Володимире Васильовичу! Я знав, що в деяких наших колег є проблеми з економіки, і я ніколи не вів з ними дискусії з питань економіки. Але, виявляється, в них є проблеми з історії, бо вони не знають, де був винайдений податок на додану вартість. А він був винайдений у 1954 році у Франції. Але у них проблеми і з пам’яттю, бо вони не пам’ятають, хто підписував ті закони. Я не хочу вступати в дискусію з людьми в яких немає, ні першого, ні другого, ні третього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати?

Відповідно до частини восьмої статті 149 ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому проект Закону (реєстраційний номер 2049) про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати). Зрозуміло? Прошу народних депутатів голосувати.

17:16:36

За-380

Проти – 0, утрималися – 0, не голосувало – 18. Всього 398.

Рішення прийнято.

Прошу по фракціях: Партія Регіонів – 192, "Батьківщина" – 71, "УДАР" Віталія Кличка" – 32, "Свобода" – 28, Компартія – 30, позафракційні – 27.

Шановні народні депутати, ми домовлялися на Узгоджувальній раді, в нас ще є один євроінтеграційний закон. Дуже важливий. Тому я вношу на ваш розгляд проект Закону номер 2600 про реформування друкованих засобів масової інформації. Повторне перше читання. Ми розглядали… Як будемо розглядати? Скорочену процедуру прошу проголосувати. (Шум у залі) Не кричіть, бо не почуєте, за що голосуємо. Прошу голосувати!

17:17:51

За-202

Проти – 67, утрималися – 9, не голосували 118.

Рішення прийнято.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Володимирович Томенко. Прошу.

17:18:09

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, доповідаю, що ваше доручення ми виконали, забрали найрозумніші, наймудріші пропозиції народних депутатів: Юрія Мірошниченка, Олександра Абдулліна, Миколи Баграєва, Олени Бондаренко, Миколи Княжицького, Степана Курпіля, Рустама Раупова, Томенка не називаю, Ірини Геращенко, і підготували законопроект до першого читання.

Практично, всі позиції, які викликали дискусії у процесі процедури роздержавлення, ми обговорили. На сьогоднішній день ми схильні вважати, що ми близькі до того, щоб вийти на остаточну редакцію законопроекту. На сьогоднішній день є нюанси в цій дискусії.

Уряд пропонує почати процедуру роздержавлення за добровільною згодою друкованих засобів масової інформації, які готові вийти з засновництва обласних адміністрацій, обласних рад, і щоб даний період тривав три роки.

Наша позиція полягає в наступному, що ми вже так довго говоримо про те роздержавлення, що достатньо річного терміну переходу оцього добровільного роздержавлення. Якщо умовно 1 січня 2014 року закон набуде чинності, то до 1 січня 2014 – добровільна процедура роздержавлення, а з 2015 року до 2017 року – обов'язкова.

Є нюанси про те, як здійснювати цю процедуру: чи традиційно, як приватизацію через Фонд державного майна, чи реформування при контролі Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення. За будь-яких обставин, друзі, наявність певних невеликих розбіжностей дає підставу комітету просити вас зараз проголосувати за основу даний законопроект і, скоротивши процедуру, дати нам можливість підготувати його до другого читання. І ми його підготуємо, і в цілому проголосуємо, і почнемо процедуру роздержавлення. Доповідь закінчено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є? Без обговорення, ми його розглядали. (Шум у залі) Я прошу, я прошу уваги, народні депутати!

Ставлю на голосування проект Закону (2600) про реформування друкованих засобів масової інформації, для прийняття за основу. Прошу народних депутатів голосувати.

17:20:50

За-333

Проти – 0, утримались – 29, не голосували – 33.

Рішення прийнято. По фракціях.

Розглядається проект Закону (номер 0878) про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо первинних документів). Це друге читання. Я запрошую для доповіді першого заступника голови Комітету з питань економічної політики Кальцева Сергія Федоровича. Прошу. Доповідайте. Голосувати треба?

Шановні народні депутати, у вас не буде заперечень при прийнятті закону, який ми розглядали, про реформування друкованих засобів масової інформації, щоб ми доручили комітету по скороченій програмі підготувати до другого читання? Нема? Домовились. Прошу.

17:22:21

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Шановні колеги! Шановні присутні! Шановний Володимире Васильовичу! Проект закону України про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" був поданий Кабінетом Міністрів України та прийнятий за основу 5 липня 2012 року Верховною Радою України попереднього скликання.

Основною метою прийняття законопроекту є удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні.

До другого читання надійшла одна пропозиція – щодо терміну набрання чинності закону, яка врахована.

Комітет з питань економічної політики на засіданні 5 червня 2013 року розглянув підготовлений до другого читання проект закону України про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у другому читанні і в цілому.

Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України завізувало законопроект без зауважень. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень немає. Ставлю на голосування. (Шум у залі) Прошу, народний депутат Ксенія Ляпіна.

17:23:44

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Фракція "Батьківщина", партія "За Україну!", місто Київ. Шановні колеги! Я хочу звернути увагу, що ми в комітеті дуже довго, а саме два роки, не знали, що робити з цим маленьким і нікому не потрібним законопроектиком.

Я лише хочу звернути увагу. Він складається з трьох строчок. Всі три погіршують Закон про бухгалтерський облік і фінансову звітність.

Перша строчка. Замість енергійної норми, що національні стандарти не можуть протирічити міжнародним, влада чомусь пропонує якусь мляву норму, що вони готуються з урахуванням міжнародних. Іншими словами, можуть протирічити.

Друга норма. Пропонується надати додаткові повноваження Мінфіну і Нацбанку для встановлення, вдумайтесь, форми і порядку первинних документів бухгалтерського обліку. Це в той час, як закон вже визначив необхідні реквізити первинних документів бухгалтерського обліку! Саме для того закон писався, щоб не треба було надавати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, завершуйте.

17:24:58

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ухвалення приведе тільки до одного. Що ми будемо витрачати черговий мільярд в рік на нікому не потрібну купівлю бланків для бухгалтерського обліку.

Тому, шановні колеги, ми не підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставлю на голосування пропозицію комітету, ставлю на голосування проект Закону номер 0878. Шановні народні депутати! Я прошу уваги, 0878 про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо первинних документів).

Для прийняття в другому читанні та в цілому. Прошу визначатись. Голосуйте.