Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 16

Опубліковано 19. 04. 2013

ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

19 квітня 2013 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.В.РИБАК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради. Прошу заспокоїтись, сідайте і підготуйтеся до реєстрації. Я прошу, увімкніть систему "Рада".

10:03:59

В залі зареєстровано 368 народних депутатів.

Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні депутати, на пленарному засіданні Верховної Ради України присутній уряд України. Давайте його привітаємо. (Оплески)(Шум у залі)

Прем'єр-міністр буде, закінчується нарада, буде доповідати в сесійній залі, коли будемо розглядати питання.

Оголошення. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України сьомого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "Кіровоградщина". Головою міжфракційного депутатського об'єднання "Кіровоградщина" обрано народного депутата України Березкіна Станіслава Семеновича.

Далі оголошення. Відповідно до статті 60 прим. Регламенту Верховної Ради України повідомляю про створення у Верховній Раді України сьомого скликання міжфракційного депутатського об'єднання "За тверезе майбутнє!". Головою міжфракційного депутатського об'єднання "За тверезе майбутнє!" обрано народного депутата України Бахтеєву Тетяну Дмитрівну.

Шановні народні депутати! Моя персональна об'ява: вчора у мене сталося непорозуміння з народним депутатом від фракції "УДАР" Іоновою Марією Миколаївною. Тому я хочу Марія Миколаївна, хочу вибачитися перед вами. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати! Я хочу доповісти про участь членів Кабінету Міністрів в проведенні "годині запитань до Уряду".

Присутні: Перший віце-прем'єр-міністр Сергій Геннадійович Арбузов; віце-прем'єр-міністр України Бойко Юрій Анатолійович; віце-прем'єр-міністр України Вілкул Олександр Юрійович; віце-прем'єр-міністр України Грищенко Костянтин Іванович; міністр аграрної політики Микола Володимирович Присяжнюк, доповідати буде; міністр внутрішніх справ Захарченко; перший заступник Дубовик; міністр доходів і зборів Клименко Олександр Вікторович; міністр екології та природніх ресурсів Олег Альбертович Проскуряков; міністр економічного розвитку і торгівлі Ігор Миколайович Прасолов; міністра енергетики та вугільної промисловості немає, заступник є присутній; міністр закордонних справ Кожара Леонід Олександрович; міністр інфраструктури Володимир Васильович Козак; міністр культури України Новохатько Леонід Михайлович; міністр молоді та спорту Сафіуллін Равіль Сафович; міністр оборони Павло Валентинович Лебедєв є; міністр освіти й науки у відрядженні знаходиться, присутній заступник міністра освіти й науки Дніпров; міністр охорони здоров'я Раїса Василівна Богатирьова; міністр промислової політики Короленко Михайло Костянтинович; міністр регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства Темник Геннадій Павлович; міністр соціальної політики Королевська Наталя Юріївна; міністр фінансів Колобов Юрій Володимирович; міністр юстиції у відрядженні, присутня перший заступник міністра юстиції Ємельянова.

Шановні народні депутати! Відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України сьогодні з 10 години проводиться "година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій внесли пропозицію під час "години запитано до Уряду" заслухати інформацію Кабінету Міністрів України щодо стану справ в агропромисловому комплексі України.

Депутатські фракції, фракція Партії регіонів, фракція політичної партії "УДАР Віталія Кличка", фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода" та фракція Комуністичної партії України, керуючись частиною шостою статті 229 Регламенту Верховної Ради України, заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів України про запитання, які будуть поставлені під час "години запитань до Уряду". Відповідати на запитання від депутатської фрації на визначену тему буде міністр аграрної політики та продовольства України Микола Володимирович Присяжнюк.

Пропонується наступний порядок проведення "години запитань до Уряду". Для виступу і відповідей уряду на запитання від депутатських фракцій відвести до 30 хвилин. Решту часу відвести для відповіді на запитання народних депутатів членам Кабінету Міністрів України. Пропонується надавати по одній хвилині на кожне усне запитання та по дві хвилини для відповіді на нього.

Зазначаю, що фракція Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" не подала письмових запитань, але згідно із частиною 3 статті 230 Регламенту має гарантоване право на одне усне або одне письмове запитання до уряду.

Тому при такому розгляді регламенту переходимо до розгляду запитань до уряду. На трибуну запрошується міністр аграрної політики та продовольства України Микола Володимирович Присяжнюк. Прошу.

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Володимире Васильовичу, шановні народні депутати і члени уряду! Від парламентських фракцій надійшло багато запитань щодо розвитку аграрного сектору. Звичайно, це є логічно. Намагатимусь максимально відповісти на них у своїй доповіді, щоб часу більше залишилось для усних питань.

Останніми роками галузь демонструє стабільні темпи АПК. АПК є, дійсно, бюджетно формуючим сектором економіки держави. Надходження податків та зборів до зведеного бюджету від підприємств галузі в минулому році склали 42,1 мільярди гривень, це майже на 5 відсотків більше від попереднього року. За 2010-2012 роки приріст виробництва валової продукції сільського господарства становив 12,7 відсотка, у харчовій промисловості – 4 відсотки. І вже в першому кварталі 2013 року ми маємо приріст індексу обсягів сільськогосподарського виробництва на 5,8 відсотка, що більше, ніж за аналогічний період минулого року. А в сільськогосподарських підприємствах ми маємо приріст 10,5 відсотків.

Нарощується експортний потенціал галузі, в 2012 році експорт продукції агропромислового комплексу склав 18,2 мільярда доларів, що на 40 відсотків більше від попереднього року. Зовнішньоторгівельне сальдо є в агарному секторі позитивним і досягло 10,5 мільярдів доларів. Ця позитивна тенденція продовжується і в цьому році. За перший квартал зовнішньо-торгівельний обіг збільшився на 15 відсотків і експорт зріс на 11 відсотків, значно розширено і географію експорту, відкриті нові ринки Японії, Тайваню, Об'єднаних Арабських Еміратів, Південно-Африканської Республіки, Бангладеш та інших.

Середньорічне виробництво зерна склало за ці роки 47 мільйонів тонн. Нагадаю, що в 2011 році було отримано найвищій за всю історію агарного виробництва урожай зернових та зернобобових культур. Він склав 56,7 мільйонів тонн. У 2012 році. Не зважаючи на вплив негативних природно-кліматичних умов, господарствами усіх категорій було отримано 46,2 мільйонів тонн зерна, що стало третім показником за часи Незалежності. Також протягом останніх років забезпечена стабільне виробництво олійних, технічних, овочево-баштанових, плодово-ягідних культур та картоплі. І саме головне, що це відбувається не за рахунок збільшення площ, а за рахунок інтенсифікації виробництва, за рахунок покращання технологій і технологічних процесів.

Сьогодні йде розбудова інфраструктури аграрного ринку. По всій країні поступово створюється мережа оптових ринків сільськогосподарської продукції з сучасною інфраструктурою і логістичною платформою, де селяни особисто можуть продавати свою продукцію або за дорученням заготівельним кооперативам.

Також активно розбудовуються овочево-, картопле- і фруктосховища. Розбудова інфраструктура аграрного ринку вже забезпечила сталий розвиток внутрішнього ринку, відносно стабільну цінову ситуацію. І саме головне, що нам вдалося мінімізувати коливання, сезонні коливання, в першу чергу на овочі і фрукти. Крім того, для забезпечення населення якісною, доступною за ціною вітчизняною продукцією запроваджено практику проведення у всіх регіонах України продовольчих ярмарків. Це такий метод, який був давно забутий, але вже третій рік поспіль ми відновили цю практику. І з початку цього року ми вже провели 17 тисяч продовольчих ярмарок. Участь в них традиційно беруть сільськогосподарські товаровиробники, обслуговуючі кооперативи, особисті селянські і фермерські господарства. Цього року на них було реалізовано 152 тисячі тонн сільськогосподарської продукції на суму півтора мільярда гривень. Найбільший обсяг продовольчої продукції і виїзних ярмарків було організовано в місті Києві.

Багато питань, які надійшли від фракцій, стосуються формування врожаю поточного року та впливу аномальних погодних умов для проведення весняно-польових робіт. З вашого дозволу, я ці питання згрупував, тому що вони повторювались від фракцій.

Справді, складні погодні умови викликали певну стурбованість і вимагали від уряду додаткових організаційно-технічних і технологічних заходів, які були здійснені.

Основні проблеми, що виникли у зв'язку з такою пізньою весною: затримка майже на три тижні початку вегітації озимих культур; посилення ураження озимини грибковими хворобами; запізнення з календарними строками сівби ранніх культур в центральних, північних і західних регіонах.

На сьогодні за оперативними даними регіонів в доброму і задовільному стані перебуває 95,5 відсотки площ озимих. Якщо нам і прийдеться пересівати озимину, так тільки на площі 500 тисяч гектар. Для порівняння, в минулому році ми пересівали біля 2 мільйонів гектар озимих.

Сьогодні ослаблені через несприятливі погодні умови посів. В першу чергу, підживляється. Для цього у сільгосппідприємців є всі необхідні ресурси. І я звертаю увагу, що мабуть один з перших показників… років, коли сільгоспвиробникам вдалося на початок весняно-польових робіт по підживленню накопичити більше, ніж півтора мільйона тон поживних речовин, мінеральних добрив. Це на 20 відсотків більше, ніж в попередні роки. Підживлення закінчено в 9 регіонах і в Криму.

Звичайно, дуже важливе питання це фіто санітарний контроль щодо шкідників і бур'янів. Сільгоспвиробники практично повністю забезпечені засобами захисту. Забезпеченість насінням ярих зернових, зернобобових культур складає сьогодні 105 відсотків до потреби. І насіннєвий фонд, державний насіннєвий фонд в повному обсязі, в обсязі 25 тисяч тон має резерв насіння.

В областях розроблені виробничі графіки, організована двозмінна робота техніки, матеріально-технічними ресурсами аграрії сьогодні забезпечені. Технологічна потреба в пальному забезпечена на 100 відсотків.

Я хотів би порівняти, що ціни на пальне в цьому році в порівнянні з минулим роком зменшилися на дизпаливо 1,5 відсотки, на бензин – на 6 відсотків.

Загалом на сьогодні посів проводиться майже у всіх регіонах України. 8 областей посів завершено. Посів ранніх зернових та зернобобових культур проведено на площі понад 2 мільйони гектарів або 75 відсотків від прогнозу посіву ранніх зернових культур.

Держава активно залучилася до фінансової допомоги аграріям через механізм форвардних закупівель аграрного фонду та проводольчо-зернової корпорації. На сьогоднішній день аграрний фонд направив сільгоспвиробникам шляхом укладання угоди на форвардне постачання продовольчої пшениці більше мільярда гривень.

Продовжує фінансування аграріїв через механізм форвардних закупівель і Державна продовольча зернова корпорація. На сьогоднішній день укладено угод на 310 тонн зерна і направлено понад 150 мільйонів гривень для сільгоспвиробників. Ця робота триває. І продовольча зернова корпорація до кінця весни профінансує аграріїв в обсязі 4 мільярда гривень.

Крім того, в такий спосіб продовольча зернова корпорація виконує свої зобов'язання в рамках меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці і в реалізації пріоритетних напрямків у галузі сільського господарства. До речі, цей, цієї теми стосувалось питання від фракції "УДАР".

Також надійшли питання щодо галузі тваринництва. Звичайно, ми чітко розуміємо, на скільки тваринництво важливе є для аграрного сектору нашої держави, а в першу чергу, для збереження соціальної і культурної спадщини нашої держави, тобто українського селянина. Минулого року вперше за роки незалежності спад поголів'я великої рогатої худоби був призупинений і відбулося певне, невелике, на превеликий жаль, нарощення.

На початок року поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств становило 5 мільйонів голів. В господарствах населення – 3 мільйони 387 тисяч голів; корів – 2 мільйони 560 тисяч, в тому числі у населення майже 2 мільйони голів. Це на 4 відсотки більше ніж на аналогічний період попереднього року. Звичайно, цей відсоток нас не влаштовує. Звичайно, ми в пошуках форми, моделі економічного стимулювання розвитку тваринництва. І я переконаний, що ми його обов'язково знайдемо.

З червня минулого року було започатковано виплату спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. Розмір дотації по року становить тисячу гривень. В 2012 році таку допомогу отримали близько 340 тисяч селян за збереження ними 509 тисяч голів молодняку великої рогатої худоби.

Для чого це ми робимо? Для нас важливо на сьогоднішній день, щоб в особистих селянських господарствах ми могли створити культуру розвитку сімейних ферм. Іншого шляху до збереження українського села ми сьогодні не бачимо.

У цьому році уряд продовжив виплату такої підтримки та запровадив ще один напрямок, а саме дотація фізичним особам та фермерським господарствам за вирощені та продані ними на забій великоваговий молодняк великої рогатої худоби та свиней. Тобто ми продовжуємо. Застимулювали утримання молодняку, і наступний крок, якщо господар здав великовагову худобу вище 330 кілограм, він отримує 2 з половиною гривні, якщо здав стандартних свиней – 1 гривна 50 – до 120 кілограм, і до 150 кілограм – гривна. Ми переконані і надіємося, що цей стимул дасть можливість все-таки розвивати, я повторюю, сімейні ферми.

Крім цього уряд працює над запровадженням державної підтримки таких напрямків як утримання овець, м'ясної худоби, екологічно чисте молоко, селекцію в тваринництві, закупівля теличок у населення та інше. Для нас важливо, особливо для південних регіонів і західних регіонів – це розвиток і утримання овець, утримання кіз. І ми розуміємо це. І в цьому році вперше запровадили програму підтримки, державної підтримки цих напрямків.

Вторік вперше за багато років вдалося досягти збільшення виробництва молока на 2,7 відсотка. Звичайно, ми сьогодні виробляємо 11,5 мільйонів тонн молока. Але питання, постійно в нас виникає питання ціни. А питання ціни чому виникає? Тому що в населення не та товарність молока, яка сьогодні відповідає вимогам переробних підприємств – і це важливо. Нам сьогодні важливо через заготівельні кооперативи зробити таким чином, щоб підняти товарність молока і збільшити реалізацію молока від населення на переробку.

Разом з тим, впродовж найближчих двох років ми плануємо впровадити масштабні загальнонаціональні інвестиційні проекти в тваринництві в рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013 -2014 роки.

Вони передбачають будівництво та реконструкцію 153 тваринницьких комплексів за два роки. Це дасть змогу збільшити на 3,5 відсотки виробництво молока, на 4,5 відсотки реалізацію на забій худоби і птиці, і створити більше 5 тисяч робочих місць.

Питання від фракції "Свобода" щодо можливого реформування фіксованого сільськогосподарського податку та перегляду пільг та сплати ПДВ, податку на прибуток підприємств.

Я запевняю, що позиція Мінагрополітики в цьому питанні абсолютно чітка. Я хочу наголосити, що здійснення непрямої державної підтримки сільського господарства за рахунок дії спец режимів у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку та акумуляції коштів податку на додану вартість відповідає вимогам Світової організації торгівлі та положенням директиви Ради ЄС про спільну систему податку на додану вартість, це чітко в нас прописано в протоколі Світової організації торгівлі. І будь-які кроки і спроби відмінити цей податок знівелює нашу можливість в майбутньому мати підтримку по "зеленій корзині". І ми повинні виважено підходити до цього.

Ці режими існують як доповнення до прямої бюджетної підтримки. Така політика забезпечує інвестиційну привабливість галузі як для вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Зростання валового внутрішнього продукту у галузях АПК підвищує конкурентоспроможність продукції на світових ринках. Ми вважаємо, що запровадження будь-яких змін в оподаткуванні потребує проведення детальних, економічно обґрунтованих розрахунків з метою виявлення усіх можливих наслідків як позитивних, так і негативних.

Зі свого боку Мінагрополітики підтримує неодноразово озвучені пропозиції профільних асоціацій та пропонує внести мораторій на внесення змін до Податкового кодексу України щодо спеціального режиму оподаткування, податку на додану вартість. За час дії спецрежиму провести системну роботу щодо підготовки аграрного бізнесу до переходу на загальну систему оподаткування податком на додану вартість з 1 січня 2018 року згідно відповідного закону, тобто Податкового кодексу. Ми знаємо, що там ця пільга передбачена до 2018 року. Відповідні листи вже направлено до всіх зацікавлених органів виконавчої влади.

Наступне питання про політику держави щодо розвитку малого та середнього агробізнесу на селі та про розвиток сільгоспкооперації. В Україні малотоварні та великотоварні господарства взаємно доповнює одне одного. Сьогодні у нас сформувався такий баланс виробництва сільськогосподарської продукції, де задіяні великотоварні підприємства, середньотоварні і дрібнотоварні, і одноосібники. І ви знаєте, кожний має свою нішу, кожний виконує свої функції. Виликотоварні підприємства сьогодні нам дають можливість бути присутніми не тільки кількісно, а й якісно і конкурентно спроможні на зовнішніх ринках. Сьогодні дрібнотоварний виробник, фермер нам забезпечує стовідсоткову продовольчу безпеку в середині країни. І якраз забезпечують ті наші традиції нашого українського споживача, до яких ми звикли. Тому що ми розуміємо, що і в споживанні їжі в кожного народу є свої традиції.

При цьому понад 50 відсотків валової продукції сільського господарства виробляється саме дрібнотоварними виробниками, невеликими фермерськими господарствами та господарствами населення. Тому підтримка дрібнотоварника сьогодні для уряду один з головних пріоритетів. Адже це збереження сільського способу життя, нашої поселенської мережі, підтримання рівня занятості на селі. Два роки тому, за дорученням Президента України, Мінагрополітики почало здійснювати реформування аграрної політики, важливою складовою чого став Проект розвитку сільських територій "Рідне село". Його впровадженням ми створюємо умови для стимулювання економічних, соціально орієнтованих процесів на селі. Головна мета цієї ініціативи зростання доходів та добробуту сільських жителів через розвиток сільськогосподарської кооперації.

На сьогодні створено майже 41 тисяча фермерських господарств, понад тисячу виробничих кооперативів і понад 800 заготівельних кооперативів. Ми провели соціальне опитування серед сільських і селищних голів. Результати опитування підтвердили, 85 відсотків сільських, селищних голів підтвердили перспективу створити сільськогосподарські обслуговуючі кооперативі і 25 відсотків виробничих кооперативів. Ми розуміємо традицію українського села.

Українське село має свої традиції: гуртом гуляти на весіллі, гуртом проводжати в армію, гуртом працювати і, вибачаюсь, гуртом йти на кладовище, якщо когось треба поховати. І це, ми зобов’язані цим не нехтувати, а це використовувати в наших цілях.

Якщо сьогодні багато хто радників говорить, що така кількість сільського населення в нашій державі не дасть рентабельний аграрний бізнес, я з ними не готовий погодитися. Наша традиція дасть можливість мінімізувати будь-які наслідки, будь-які виклики економіки як в середині країни, так і ззовні, а ми чітко розуміємо, що сьогодні економіка світу знаходиться в економічній турбулентності і аграрний сектор при цьому зростає.

На сьогодні Мінагрополітики вже розроблені типові моделі кооперативних об'єднань сільгоспвиробників, що сприятимуть спрощенню надання послуг у сфері виробництва і мінімізують негативний вплив посередників на формування кінцевої ціни для споживача, суттєво знижуючи її.

Звичайно, ми з вами знаємо, що ми зробили певний крок по ліквідації колгоспів, але на протязі 20 років ми в замін на селі не запропонували ні однієї форми колективного ведення господарства. І чому ми сьогодні впроваджуємо систему кооперативну, тому що вона є перспективною в розвинутих країнах і в країнах, які розвиваються, і вона відповідає вимогам нашого українського укладу життя.

Ми сьогодні створили 19 регіональних центрів сільського розвитку на базі вищих навчальних закладів підпорядкованих міністерству, де вже пройшли семінари 5,5 тисяч сільських і селищних голів. В цьому році ще 8 тисяч сільських і селищних голів візьмуть участь в таких семінарах.

На цих семінарах ми сільським, селищним головам даємо інформацію по створенню кооперативів, по можливості, по формам, по напрямками. Тому що в кожному селі є свої традиції, хтось вирощує м'ясо свинини, хтось вирощує ягоди, хтось тримає садки і так далі.

Я переконаний, що це дасть свої позитиви. Так же ми навчаємо, як практично втілити проекти кооперативів і обслуговуючих, і виробничих.

Крім того наші університети аграрного напрямку закріпили за кожною сільською, селищною радою по чотири студенти, починаючи від першого до останнього курсу, для того, щоб вони могли співпрацювати, давати поради, разом писати при цьому дипломні і курсові роботи. І таким чином ми зможемо і допомогти сільським, селищним головам, і наскільки це нам вдасться, залучити молодь до українського села.

Наступне питання. Питання щодо державної підтримки, яка передбачена сільгоспвиробниками в бюджеті 2013 року.

В бюджеті поточного року на підтримку розвитку підприємств АПК передбачено 8,1 мільярда гривень. Звичайно, це менше ніж в попередньому році і, звичайно, з них 8 мільярдів і це спеціальний фонд Держбюджету. ….. два мільярда з них передбачено Аграрному фонду на виконання тих функцій, які я оголосив попередньо. Це форвардних закупівель і формування резерву продовольчого зерна, щоб держава могла не превентивними методами, а економічною інтервенцією стабілізувати і фізичну потребу зерна на внутрішньому ринку і цінову. 100 мільйонів гривень на підтримку розвитку хмелярства, садівництва та виноградарства і 650 мільйонів гривень на підтримку галузі тваринництва, в першу чергу те, що я озвучив, на підтримку створення сімейної ферми.

Звичайно, ми чітко розуміємо, ми аграрії розуміємо, що державний бюджет може направити на ту чи іншу галузь стільки фінансів, скільки дозволяють доходи. І ми намагаємося знайти ту ефективну модель, щоб кожна гривна, яка виділяється з державного бюджету, була ефективною для інвестування і мотивування в розвитку аграрного сектору.

Починаючи з минулого року, ми переглянули механізм державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників і спрямували їх на малих і середніх товаровиробників. Ця політика буде продовжена у поточному році. Максимальна увага держава буде направлена до одноосібника та селянських дворів. Наше завдання – щоб державну допомогу отримали конкретні селяни, змотивувавши, таким чином, економічні процеси на селі.

Але враховуючи недостатність коштів загального фонду і користуючись нагодою, прошу підтримки народних депутатів при внесенні змін до Закону "Про Державний бюджет на 2013 рік". Звичайно, якщо це буде можливо.

Наступне питання – щодо розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування. Питання складне, питання важливе, питання необхідне. І для нас, аграріїв, ви знаєте, воно двохполюсне, це питання: з однієї сторони нам хочеться мати нашу національну сільськогосподарську техніку, з другої сторони, ми хочемо мати техніку якісну, ефективну і довговічну, яка б працювала якомога більше терміну. Одне питання різнополюсне, але воно важливе. І сьогодні я приведу таку цифру: тільки з-за відсутності необхідної кількості зернозбиральної техніки наші аграрії щороку недоотримують біля 6 мільйонів тонн зернових, втрачаючи з-за того, що техніка морально устаріла і з-за того, що її кількість, тобто навантаження на один комбайн, в рази вище, чим в наших сусідніх країнах.

І для того, щоб ми могли мінімізувати цей негатив, звичайно, нам необхідно технічне переоснащення. Сьогодні в Україні обробляється 28 мільйонів гектарів сільськогосподарською технікою, яка більш, як на дві третини складається з морально і фізично застарілих машин. Щорічне придбання техніки становить всього 10 відсотків від технологічної потреби. У 2012 році ми придбали сільськогосподарської техніки на 15 тисяч одиниць на загальну суму більше шести мільярдів.

Однак, майже 82 відсотки з неї – це техніка і обладнання іноземного виробництва. Перспективний парк зернозбиральної техніки має становити не менше 75 тисяч одиниць комбайнів і більше 400 тисяч тракторів. У держбюджеті щорічно передбачаються кошти для технічного переоснащення в АПК через механізм фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки.

Держаною програмою на 2013-2014 роки передбачено мільярд 200 мільйонів гривень для фінансового агролізингу як раз для залучення і можливості мотивації збільшення обсягів постачання техніки для сільгоспвиробників. Стоїть завдання перед агролізингом, щоб на кожну державну гривну залучити чотири гривні або виробників техніки, або кредитних фінансувань, щоб можна було цю суму помножити на п'ять і дати можливість масштабно дати сільськогосподарську техніку.

Програмою також передбачено пільгове кредитування заходів із модернізації виробничих потужностей машинобудівних підприємств та залучення інвестицій для створення виробництва сучасної високопродуктивної техніки.

Я коротко зупинюсь з вашого дозволу на законодавчому... Так, Податковим і Митним кодексами України підприємства галузі звільнені від оподаткування прибутку до 2020 року, сплати мита на матеріали і комплектуючі вироби, які не виробляються в Україні та ввозяться машинобудівними підприємствами для виробництва сільськогосподарської техніки і в листопаді минулого року набули чинності зміни Закону про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу. Ці зміни значно спрощують питання щодо налого...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. І завершуйте…

ПРИСЯЖНЮК М.В. Один листок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Сьогодні ми вже маємо конкретні приклади: Херсонський машинобудівний завод є, має спільне підприємство з компанією "Клас", Інститут імені Патона з фірмою "Нью Холанд", "Укравтозапчастина" – з італійською компанією "Ландіна", товариство "Техно" – з Мінським тракторним заводом. І 5 проектів інвестиційних в цьому напрямку ще доопрацьовуються.

Звичайно, ви знаєте, що головне завдання – це технічне переоснащення. Яка задача стоїть по реалізації програми активізації розвитку економіки 2014 року? Ми повинні за 2 роки досягти: по-перше, 100-відсоткового забезпечення продовольчої безпеки держави; по-друге, збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції до 22 мільярдів доларів на рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Микола Володимирович.

ПРИСЯЖНЮК М.В. І, звичайно, зовнішньоторговельне сальдо мати 13 мільярдів. Також збільшити валове виробництво на 260 мільярдів на рік в цінах 2010 року і збільшення надходження до бюджету до 48 мільярдів в рік.

І я переконаний, що з цими завданнями сільгоспвиробники і аграрії справляться з урахуванням розвитку українського села. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте.

Прошу народних депутатів записатися від фракцій для запитів до уряду. Йде запис. Від фракцій, Регламент прочитайте! Йде запис.

Я прошу, об'єднання "Свобода", народний депутат Мохник.

10:45:22

МОХНИК А.В.

Я прошу передати слово народному депутату Мирному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

10:45:30

МИРНИЙ О.Б.

Олександр Мирний, Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Шановний пане міністр, свого часу було введено експортне мито на соняшник, що дозволило олієекстракційній галузі провести реконструкцію, зберегти робочі місця і наростити експорт соняшникової олії. На сьогоднішній день галузь зміцніла і має всі підстави відмовитися від щорічного непрямого дотування в розмірі від 2 до 4 мільярдів гривень. І ви про це прекрасно знаєте.

Ваше ставлення до відміни експортного мита на соняшник і повернення грошей, які щороку перерозподіляються від сільгоспвиробників до виробників олії назад до селян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу включити мікрофон Миколи Володимировича Присяжнюка. У вас там є мікрофон? В першому ряду?

ПРИСЯЖНЮК М.В. Я вибачаюсь, не зовсім почув питання, але… але скажу. Якщо це стосується олії жирової галузі і виробництва соняшнику, тобто технічної культури, я в своєму виступі сказав, що, в першу чергу, для нас це культура важлива.

Що таке олія? 58 відсотків світового експорту олії це належить Україні. Ми одноосібний лідер на світовому ринку. І, звичайно, ми повинні виважено до цього питання підходити. Ми розуміємо, збільшення площ технічною культурою соняшнику ми не маємо права допустити. Але врожайність нашого сьогодні соняшнику в 2 рази менше, ніж середньоєвропейська. Про що це говорить? Треба піднімати технологію, треба вносити потрібну кількість поживних речовин, а що стосується питань… і нарощувати обсяги виробництва олії. Що стосується питання експортного мита, я вам скажу так. Я працюю… будучи депутатом і працюючи в комітеті аграрному я сам ініціював, з одної сторони, один раз відміну мита, але ми з вами завдяки цьому миту отримали потужнішу галузь олійо-жирову галузь, яка на сьогоднішній день є конкурентоспроможною. І ви знаєте, що згідно наших угод з Світовою організацією торгівлі щороку ми зменшуємо на 1 відсоток це мито. І ми зможемо… всередині країни така конкуренція, що сьогодні соняшник за два роки в ціні виріс в 2 рази, з 2,200-2,500 до 4,505. Так що це питання дискусійне. І я готовий на комітеті вести дискусію. Саме головне, щоб за бажанням зробити, "хотіли, як краще, а вийшло, як завжди" – щоб ми цього не зробили. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, фракція "Батьківщина", Лукашук.

10:48:52

ЛУКАШУК О.Г.

Прошу передати слово Кравчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати Кравчуку.

10:48:58

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція Юрії Тимошенко "Батьківщина". Запитання до міністра агрополітики. За 3 роки Президент не підписав жодного закону, спрямованого на підтримку розвитку аграрного сектору економіки. На минулому тижні заветовано два ключові закони, що визначали б потужний розвиток цієї галузі!

Вето отримав Закон про розвиток виробництва біопалива, реалізація якого на 100 відсотків забезпечило б енергетичну незалежність країни. Заветовані також закони про розвиток органічного землеробства. Як відомо, пропозиції на вето готує уряд, його міністерства і відомства. Питання. Це до вас в уряді таке відношення чи до села в цілому?!

На черзі ліквідація на селі по ПДВ та фіксованому податку! І міністерство знову буде мовчати?! Чим конкретно ви можете допомогти селянам?! Чи це остаточна гибель для села? Дякую. Дайте, будь ласка, відповідь.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Питання актуальні. Це дуже чудово. От, саме головне, що питання правильні, актуальні. Я хотів би по питанню біопалива. Ви бачите, скільки експертів, скільки думок по біопаливу. Але ми, маючи баланс і структуру виробництва сільськогосподарської продукції, і імпортна залежність від нафтопродуктів, і світовий досвід, - ми розуміємо, що для нас виробництво біопалива необхідне. Для нас це стратегія.

По-перше, ви бачите, як коливаються ціни і як обсяги вирощування цукрового буряка з року в рік коливаються. Чому. Тому що на зовнішній ринок з цукром нас не завжди чекають. А деякі країни навіть вводять такі фінансові обмеження чи бар'єри, які ми не можемо подолати, і внутрішнє споживання цукру, воно стабільно рівне на рівні 1 мільйон 800 – 1 мільйон 820 тисяч тонн, а обсяги виробництва, даже засіваючи мільйон гектарів землі під цукровий буряк, ми повинні тримати 60 мільйонів тонн цукрового буряку. На цукор нам необхідно 20 максимум. Що виходить? 40 необхідно направити на технічну переробку для виробництва біопалива. І закон, ви знаєте, що у нас в країні діє закон, який в цьому році передбачає добровільне використання 5 відсотків біоетанолу в світлих нафтопродуктах, а з наступного року 5 відсотків - обов'язкове використання.

Я переконаний, що цей закон вже мотивує виробництво біопалива. І я є яскравим прихильником якраз розвитку цього напрямку. І сьогодні практично всі цукрові заводи подали заявки і свої проекти в наукові інститути для установки на цукрових заводах обладнання для виробництва біопалива, біоетанолу. Це дасть можливість диференційовано підходити і формувати ціну, і щоб цукрова галузь не мала збитків.

Стосовно органічного виробництва. Ви бачите, наскільки в світі це стає привабливе споживання органічно чистих продуктів харчування. І на сьогоднішній день у нас в державі теж, особливо в обласних центрах, в столиці сьогодні відкриваються магазини з органічно чистими продуктам харчування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Фракція "УДАР Віталія Кличка", Ткачук.

10:53:00

ТКАЧУК Г.В.

Прошу передати слово Кутовому Тарасу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кутовому прошу передати слово.

10:53:08

КУТОВИЙ Т.В.

Тарас Кутовий, фракція "УДАР", 151 округ, Полтавщина. Микола Володимирович, я уважно слухав вашу доповідь і в ній ви сказали, що, доречно так помітили, що гуртом у нас село збирається дуже часто, але, на жаль, гуртом у нас село зараз більше проводжає людей на цвинтар, ніж гуляє на весіллі.

В зв'язку з цим ви сказали в своїй доповіді, що основною з задач міністерства є підтримка особистого сімейного господарства. Ви знаєте, що поголів'я тваринництва в Україні за часи незалежності зменшилося в два рази. При цьому всьому подекуди мінімальна ціна на молоко сягає іноді гривні 40, гривні 50 і при цьому всьому люди іноді декілька місяців не отримують кошти.

В зв'язку з цим в 2006, в 2010, в 2012 році 807 постановою регулювалася мінімальна ціна на молоко. Хотілося би почути позицію міністерства з приводу можливості регулювання мінімальної ціни на молоко…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити дайте.

10:54:17

КУТОВИЙ Т.В. Коротко. Позицію з приводу можливості регулювання мінімальної ціни на молоко в цьому році і взагалі в цілому позиції міністерства в цьому питанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую за запитання. Так, на превеликий жаль, так складається, що сьогодні більше ми проводжаємо, чим гуляємо весілля на селі – це однозначно.

На превеликий жаль, в нас щороку з мапи нашої держави зникає по 15 сіл, яким по 200, 300, 400 років. І сьогодні наше завдання, ми з вами, пам'ятаєте, користувалися лозунгом, що ринок все відрегулює. А сьогодні наше завдання – вже мінімізувати ті негативні наслідки ринкової економіки, які сказались на соціальному стані села.

І я приведу такий приклад, що багато правителів, даже за останні 100 років, хто намагався забути за одноосібника, приводив до кризи в продовольстві або до голодомору ще гірше.

Тобто ми сьогодні чітко розуміємо, що сімейна ферма для України – це запорука продовольчої безпеки. Вона не заважає великому товарному виробнику, а є запорукою для продовольчої безпеки і соціального уклад українського села.

Що стосується мінімальної ціни. На превеликий жаль, адміністративне регулювання, і сьогодні в нас є постанова – 2,20 мінімальна ціна, але адміністративне регулювання, це тимчасова міра і тимчасовий захід, який може тільки на короткий час і то може навіть обманно вплинути на нашу свідомість, що ми допомагаємо.

Сьогодні ми проаналізували: від населення беруть по 2 гривні, по 2,20, на молокозавод заходить по 3,50. Не обґрунтований посередник, не контрольований посередник, зловживання призводять до таких втрат сільгоспвиробників. І створення заготівельних кооперативів, створення сімейних ферм, підвищення товарності молока, дасть можливість нам мати економічно обґрунтовану ціну.

Я вам скажу так. Сьогодні є сільгосппідприємства, де закупівельна ціна 4 гривні і це достойна ціна, це достойна ціна. І нам треба прагнути шляхом сімейної ферми, шляхом охолоджувача доїльного апарату, дати можливість економічно обґрунтовано вимагати ціну від заготівельників. І велику роль тут відіграє сільський, селищний голова. Якщо він не пустить "возика" по всім дворам, а об'єднає це, ціна буде справедливо достойна. Як говорять, "гуртом батька легше бити". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція комуністів України, народний депутат Губар.

10:57:30

ГУБАР В.І.

Віктор Губар, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. В мене запитання до міністра аграрної політики.

Микола Володимирович, ви в своєму виступі сказали, що Україна кожного року втрачає близько 6 мільйонів тон зерна із-за того, що техніка застаріла. Тому, техніка, яка була придбана за минулий рік, це на 80 відсотків закордонного виробництва. Як ви вважаєте, все ж таки хотілося б почути конкретно і сільгоспвиробники хотіли б почути конкретну відповідь уряду, як планує уряд забезпечити сільськогосподарською технікою фермерські господарства? І чи буде перевага віддана вітчизняному виробнику, чи все ж таки буде техніка закупатися закордонного виробництва? Дякую.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую за запитання. Я вже, як говорив, що питання має два різних полюса. Звичайно, сільгоспвиробник сьогодні хоче мати якісну техніку. Звичайно, питання для держави, яка є потужним виробником сільськогосподарської продукції…

До речі, я приведу такий приклад. Ми країна номер один по вирощуванню зерна на душу населення в світі, номер один, нам конкурентних нема. Це перше питання. По-друге, звичайно така країна не може миритися з тим, що немає свого сільськогосподарського машинобудування. Але, давайте так, ми з вами розуміємо, що якщо за ці 20 років і навіть 20 років раніше, на превеликий жаль, такого достойного комбайна у нас не було. То що треба зараз зробити? І уряд займає позицію чітку, і, дякуючи вам, ви підтримали ряд законодавчих проектів, які дають можливість сьогодні взяти досвід світовий, стати на один рівень, створити спільне підприємство і шляхом локалізації починати виробляти національний комбайн.

Що стосується нашого? Ви знаєте, що Херсонський комбайний завод розробив, конструкторське бюро, новий комбайн "СКІФ". Зараз наші наукові установи їх випробують. До речі, є позитивні такі предпосилки, що цей комбайн буде ефективний, і ми обов'язково у формі аграрного лізингу, мінімум, 20 відсотків коштів будемо направляти на цей комбайн і нашу вітчизняну сільськогосподарську техніку, щоб її експлуатувати і доопрацювати в режимі експлуатації. Це ж зрозуміло, що люба техніка доопрацьовується в режимі експлуатації, в режимі виявлення недоліків і їх усунення. Ми з Херсонським комбайновим заводом, з конструкторським бюро домовилися, що перші три роки за кожним комбайном буде закріплений фахівець заводу, щоб, працюючи на цьому комбайні, виявляв недоліки, які будуть виявлені в процесі експлуатації. І переконаний, що таким шляхом, ставши на один рівень з іноземними виробниками, ми зможемо шляхом локалізації і шляхом тих законів, які ви прийняли, замотивувати виробництво сільськогосподарської техніки на території нашої держави.

Стосовно фермерів. Я, наприклад, є ярим прихильником створення МТСів, які колись працювали 25-30 років назад. Ми не можемо сьогодні заставляти фермера, маючи 100 гектарів землі, купувати комбайн за 2 мільйони гривень і щоб він стояв, не використовувався на повну потужність. Правильно чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Партія регіонів, народний депутат Звягільський Юхим Леонідович, прошу.

Включіть мікрофон народного депутата Звягільського.

11:01:51

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемый Сергей Геннадиевич! Уважаемые народные депутаты! В Донецкой области успешно работает научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии в котором выполняются 2 тысячи уникальных сложных операций, тут лечат больных со всей Украины, ежегодно спасают здоровье десятками тысяч людей. Вопреки здравому смыслу, руководство Министерства здравоохранение, а именно заместитель министра Толстанов Александр Константинович решил, что в Украине такого медицинского учреждения не нужно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Раїса Василівна, я прошу. Ви не закінчили ще? Прошу.

11:03:09

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. … уничтожают институт. Мы требуем, жители восточно-промышленного региона знают, что Институт травматологии – это место, где в любое время ночью и днем пострадавших на авариях шахтеры, металлурги, строители принимаются безотказно. Это единственный институт в Украине, где вопросы острой травмы и его последствий решаются. Этот институт, который в течение своей деятельности летальных пациентов при острых травмах сократил на 40 процентов.

Товарищ заместитель министра Толстанов считает, что в таком заведении Украина не нуждается и предлагает сократить его финансирование, койки, штатное расписание, территории и так далее, и так далее.

Мы считаем, что Украина не нуждается в таком безответственном чиновнике.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

11:04:22

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Депутаты Украины требуют от руководства Министерства здравоохранения немедленно прекратить процесс развала и уничтожения донецкого Института травматологии и ортопедии. Мы требуем от товарища Толстанова отозвать свое некомпетентное письмо.

И самое главное, я обращаюсь к министру здравоохранения Богатыревой Раисе Васильевне. Уважаемая Раиса Васильевна, путевку в жизнь вам дал Донецкий регион, поэтому не плюйте в колодец, кто вас родил.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Раиса Васильевна, прошу.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Звертаюсь до Героя України, пана Звягільського Юхима Леонідовича, думаю, всім варто пам’ятати і про корені, і намагатися творити українську державу, так як ви робите, і ми з свого боку, тут я думаю ми з вами спільники.

Я б не радила вам так переживати, а треба прочитати документ, який підписав пан Толстанов, жодної строчки, які начебто ви наводили як приклад, в цьому листі немає. Мова не йде про закриття інституту, про відбір ліжок, про скорочення його фінансування. У мене цей документ зараз в руках і я попрошу розповсюдити його серед депутатів.

Думаю, що останнім часом інсинуації, які завжди створюються навколо того чи іншого питання в охороні здоров'я, вони мають трохи інших зміст. А депутатами я б радила звертатися безпосередньо і приходити в міністерство, якщо є питання. Ви будете отримувати завжди об'єктивні і чіткі відповіді і допомогу.

Тому, пане Юхиме Леонідовичу Звягільський, я вас прошу, заспокоїтися, і той, хто вам написав цей виступ, мабуть, вас підвів, не бажаючи цього. Вибачте його, будь ласка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. У нас є… (Шум у залі) У нас… (Шум у залі) Я чую! Заспокойтесь! Заспокойтесь, я чую! Я прошу включити мікрофон Звягільського для репліки. Я прошу заспокоїтись.

11:07:03

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л.

Уважаемая Раиса Васильевна, я вас хочу предупредить, что вы когда еще пешком ходили, я был кандидатом, доктором технических наук в Московском горном институте. Поэтому учить вас, я учил, и буду учить, как надо дальше жить и работать. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, у нас є для закінчення цього питання ще 7 хвилин. Я прошу депутатів записатися для запитань. Сім хвилин, прошу.

Позафракційний Івахів, включіть мікрофон. Прошу, хвилину. До кого питання і яке? Прошу.

11:08:03

ІВАХІВ С.П.

Депутат Івахів, 21 виборчий округ, Волинь.

В мене запитання до міністра агарної політики. Микола Володимирович, я постарався уважно послухати ваш виступ. Я без емоцій – конкретні запитання. Так сталося, що являюся ініціатором проекту Закону підтримки родинних ферм. Я звірив ваш виступ з тими відповідями, які дало міністерство мені як депутату.

Тому питання номер один, ви мені дали відповідь, що ви взагалі не ведете статистики, скільки родинних ферм є в Україні, а з трибуни заявили, що в вас існує програма підтримки родинних ферм.

Питання номер два. Два тижні назад точно не було програм підтримки одноосібників. З трибуни ви....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

11:09:16

ІВАХІВ С.П.

... що в вас існують програми підтримки одноосібників.

І питання номер три. В Україні існує чотири мільйони одноосібників. Ви в 2012 році допомогли 340 тисяч. Не буду казати як, це програм підтримки ВРХ і доїльні апарати китайські, 340 тисяч із чотири мільйони. Чи можна вважати, що це підтримка? Відповідає за створення програм підтримки Міністерство агарної політики. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Питання всі цікаві, особливо для Волинської області. Тому що Волинська область в нас є лідером по отриманню дотацій для одноосібників за утримання молодняка. А от знаєте, от китайський доїльний апарат ще треба спочатку подивитися, скільки, чи є в Китаї корови, щоб були доїльна апарати там. Значить, всі доїльні апарати, які компенсує програма державна, це національного виробництва, ви це знаєте всі у спішно і правильно знаєте.

Друге питання, сімейні ферми, родинні, я з трибуни сказав чітко, ми мотивуємо створення сімейних ферм, а ставити їх на облік – я не бачу в цьому доцільності. Це перше. Ми ж вами не в такому обліковому бюро. По-друге, це завдання сільського, селищного голови – створювати громаду свою і гуртувати. По-третє, по підтримці. Ще раз повторюю: другий рік поспіль діє програма компенсації по тисячу гривень на утримання молодняка на рік, і з цього року ми прийняли порядок використання коштів, ще раз повторюю, на компенсацію великовагової худоби, зданої на переробні підприємства: 2 гривні 50 копійок тільки для одноосібників і для фермерів; півтори гривні для стандартного поголів'я свиней, тобто до 120 кілограм; і гривня – для свиней на забій на живу вагу 150 кілограм.

Які результати цієї програми, я чітко озвучив. У червні ми її тільки розпочали минулого року. Звичайно, звичайно, я вам ще раз кажу, я б сам хотів, щоб за один рік всі - 4 з половиною мільйони у нас одноосібників, - щоб у нас за один рік всі отримали допомогу, всі створили сімейні ферми, тоді в нас не буде самозайнятого населення на селі, тоді в нас не буде вимирання українських сіл і тоді в нас не буде так званої української сільської резервації.

Я з вами тут згідний, але давайте так. З 4 з половиною 450 тисяч – це вже перший крок. Якщо ми кожний рік будемо нарощувати по 10 відсотків, повірте мені, це буде ефективно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Фракція "УДАР Віталія Кличка". Палатний, прошу.

11:12:45

ПАЛАТНИЙ А.Л.

Дякую. Прошу слово передати Негою Федору Федоровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати.

11:12:54

НЕГОЙ Ф.Ф.

Федір Негой, 186 округ, Херсонщина, фракція "УДАР Віталія Кличка".

У мене запитання до міністра аграрної політики.

Пане міністре, у мене є три запитання. Чи підтримуватиме держава і надалі будівництво та облаштування оптових сільськогосподарських ринків?

Друге запитання. Скільки їх наразі діє на території України? І яка їх потужність?

І третє запитання. Як влада забезпечує доступ сільгоспвиробника на ці ринки, якщо орендна плата за квадратний метр на цих ринках, в часності по Столичному, 200 гривень за квадратний метр.

Дякую.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Питання звичайно важливе. Чому держава пішла на такий крок підтримки і мотивації будівництва оптових ринків?

Я в своєму виступі говорив, що ми з вами успішно спостерігали, спокійно спостерігали як в державі була знищена Споживспілка. І це питання не тільки центральної гілки влади, це питання місцевого самоврядування, це питання і сільських, і селищних голів, і, на превеликий жаль, Споживспілка, ви знаєте, мала 9 мільйонів пайщиків, сьогодні вона їх має 400 тисяч. Ви знаєте, Споживспілка мала біля 1700 базарів і ринків, де повинні були торгувати сьогодні хто? Фермери і одноосібники. На превеликий жаль, їх туди не пускають. І сьогодні держава, вивчивши досвід світовий, а до речі, Споживспілка – це була самий ефективний досвід для нас. Ми сьогодні мотивуємо створення заготовачів на селі, а навіщо? Якщо ми можемо… могли би використати той досвід, який був.

Питання, чи буде держава підтримувати далі шляхом компенсації з бюджетів, я надіюсь, що при внесенні змін до бюджету на 2013 рік буде стаття на підтримку… фінансову підтримку будівництва оптових ринків шляхом компенсації витрат на комунікації, на дороги, як у всьому світі, я маю на увазі на оптовому ринку. Питання: скільки оптових ринків? У нас сьогодні отримана ліцензій на створення оптових ринків 12. Скільки працює? Працює 3. Працює 3. На скільки працює ефективних, скільки працює ефективних? Працює ефективно один поки, львівський "Шувар".

А що таке ефективно? Оптовий ринок, це не ринок і це не база в нашому розумінні. Оптовий ринок, це та точка, куди приїжджає роздрібна торгівля і купує у сільгоспвиробника продукцію. Сьогодні нам ще не вдалось досягти цієї культури. Але ми переконані, крок за кроком, час за часом, рік за роком ця культура буде. Тут ще необхідно частково, звичайно, змінити законодавство особливо видачі податкових накладних через оптові ринки, щоб торгівельні роздрібні мережі могли купувати на цих оптових ринках продукцію спокійно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останнє питання, фракція "Батьківщина" не задавала письмових питань, має право на одне питання. Народний депутат Кужель, прошу, останнє питання.

11:17:04

КУЖЕЛЬ О.В.

Дякую. Олександра Кужель, фракція "Батьківщина". Миколо Володимировичу! Якщо не можете написати нормальної програми, подивіться, будь ласка, Програму розвитку села 2009 року Прем'єра Юлії Тимошенко. Там була запланована і вже почалась реалізація сільськогосподарських кооперативів. І те, що ви зараз робите, це є великі ринки для сільгоспвиробника.

А у мене питання до вас дуже важливе для країни. Бо я представляю комітет з підприємництва. І отримую велику кількість листів на страшенну корупцію у вашому відомстві. То дайте мені в собі відповідь. Скажіть мені будь ласка, коли ви створили 4 фірми, через які оператори повинні були, зернотрейдери всієї країни працювати іноземці пішли?

Друге. Скажіть, яким чином "Хліббудінвест", стовідсотково державна компанія, стала тепер стовідсотково кіпрською компанією? Скажіть мені, будь ласка, яким чином сьогодні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Микола Володимирович. Уже відповідати нема часу.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Я хотів би сказати відповідь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте Кужель завершити.

11:18:29

КУЖЕЛЬ О.В.

Останнє. Я звернулася до Президента України, яким чином людина, яка є вашим родичем, була призначена першим заступником Державної ветеринарної служби, не маючи на це профільної освіти. Дайте, будь ласка, на це відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Хвилина у вас.

ПРИСЯЖНЮК М.В. Дякую. Що стосується програм, що стосується програм. Звичайно, програми, я вам скажу, наш принцип такий – любі програми, любі програми попередні, і саме головне, попередній досвід ми враховуємо і… це наш принцип. Ми враховуємо і досвід ефективної роботи колгоспів, і ми враховуємо досвід, ефективність роботи споживспілки, і ми враховуємо, будемо враховувати досвід попередніх урядів. На превеликий жаль, тільки там видавалися молоковози, і сьогодні ми їх знайти не можемо. Якщо ви зможете допомогти нам, ми їх найдемо і включимо в програму.

Що стосується ринку зерна. На щастя, отут, на щастя, ні один іноземець не пішов, а навпаки прийшли. І сьогодні, коли ми в 2010 році вимушені були ввести, я не постесняюсь цього слова певну регуляцію зерна, коли в аграрному фонді миші повісилися замість зерна, ми, нам необхідно було цей крок зробити. Ми розуміли, що це не ринковий крок і в уряді були дискусії жорсткі на цю тему. Але ми зробили це. Да, це не ринковий, може, неефективний, але сьогодні ми працюємо з зернотрейдерами в стовідсотковому порозумінні. В нас існують меморандуми, ми щомісячно регулюємо квоти, не квоти, а можливості, прогнози експорту і внутрішні баланси в порозумінні в протоколі і все правильно.

Друге питання. Я думаю, на той лист, який ви написали, буде певна відповідь, яка дасть вам роз'яснення. Якщо вам необхідно після засідання ми з вами зустрінемося, я з задоволенням вам теж роз'ясню, і в тому числі на це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Дякую. "Година запитань до Уряду" закінчена. Тому давайте ми таке рішення приймемо: уряд – 30 хвилин відпочине від нас, а ми розглянемо відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України депутатські оголошення запитів. І через 30 хвилин продовжимо розгляд питань стосовно уряду.

Надійшли запити народних депутатів України:

від Сергія Капліна до Президента України щодо необхідності вжиття невідкладних заходів, спрямованих на впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

Тому я ставлю на голосування для підтримки цього запиту. Прошу народних депутатів голосувати.

11:22:11

За-159

Проти - 4, утрималось – 10, не голосували – 212. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування для направлення запиту Президенту, потрібно 226 голосів. Ставлю на голосування. Прошу голосувати народних депутатів.

11:22:48

За-145

Проти – 2, утрималось – 15, не голосували – 225. Рішення не прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 0, "Батьківщина" – 68, "УДАР Віталія Кличка" – 31, "Свобода" – 32, Компартія – 3, позафракційні – 11.

Запит В'ячеслава Кириленка і Лілії Гриневич до Президента України про недопущення підвищення плати за навчання дітей у навчальних закладах системи позашкільної освіти, скорочення мережі таких закладів та переведення їх на самофінансування.

Ставлю на голосування про підтримку цього запиту, прошу народних депутатів визначатись.

11:23:46

За-155

Проти – 1, утрималось – 12, не голосували – 222. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про направлення цього запиту до Президента. Прошу народних депутатів визначатись.