Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 45

Опубліковано 18. 12. 1992

ЗАСІДАННЯ СОРОК П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 18 грудня 1992 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Рада України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Сьогодні день народження новообраного депутата України Полікарпа Ілліча Ткача. Поздоровимо його з днем народження, побажаємо міцного здоров'я і успіхів.

Прошу реєструватися.

У залі зареєстровано 380 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим. На засіданні присутній уряд, майже в повному складі.

Учора закінчили засідання з домовленістю за ніч усе обміркувати, щоб сьогодні прийняти відповідне рішення. Дали ніч подумати й Вадиму Петровичу Гетьману. Тепер я пропоную те саме, що пропонував учора: вирішити питання щодо заяви Гетьмана, створити комісію чи, правильніше, доручити постійній комісії з участю тих, хто бажає, продовжити

перевірку банківських справ. Постійна комісія інформує, що в них багато матеріалів напрацьовано. А обговорення, давайте ще раз домовимося, не буде. Слово надамо тільки Вадиму Петровичу: або він просить задовольнити заяву, або забирає її. Оце і все. Ніякого обговорення, бо це нічого не дає. А потім перейдемо до обговорення інформації Кабінету Міністрів. Сьогодні - день уряду. Буде ряд доповідей, виступ Голови уряду Леоніда Даниловича Кучми. /Ш у м у залі/. Усе голосували. Дайте можливість виступити такому ж депутату, як і ви...

Прошу, Вадиме Петровичу.

ГЕТЬМАН В.П., голова правління Національного банку України /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! У мене була можливість усе зважити, подумати. Я відчуваю ваше бажання бачити мене разом з вами, щоб я працював, скільки є сил, там, це й сьогодні. Учора в мене відбулися консультації, так би мовити, звичайно толерантного порядку, з Іваном Степановичем. Сьогодні ранком я мав таку ж розмову з Прем'єром. І повинен сказати, що не почув якихось особистих чи інших претензій на свою адресу.

Але залишилося все те, що було й до цього. Хотів би сказати, що Прем'єр надзвичайно гостро зреагував на рішення, яке було прийняте без нього. Не знаю, які будуть наслідки цього рішення. І все ж прошу вас, щоб ви мене по-людськи зрозуміли.

Повертаюся до того, що я вчора сказав. Кредитна система завдячує слову "сгеdо", що означає "вірю", "довіряю". Довіра повинна бути до Центрального банку, інакше це не Центральний банк, а банкір - це не банкір. Такої довіри з боку вищих осіб

я сьогодні не відчуваю. Повинен прямо сказати про це. Тому, зважаючи на все це, я все-таки думаю, що ви не зовсім вірно зрозуміли мене, не зрозуміли того, що у мене, як то кажуть, робиться у душі. Але відставку мою прошу прийняти.

ГОЛОВА. Отже, зачитую заяву Гетьмана В.П. і ставлю це питання на голосування.

"Голові Верховної Ради України від голови правління Національного банку.

Прошу прийняти мою відставку за станом здоров'я".

Хто за те, щоб прийняти відставку Вадима Петровича Гетьмана, прошу проголосувати.

"За" - 225. Рішення приймається.

Ще раз звертаюся до Вадима Петровича і до всіх депутатів. Ми вчора домовилися, що він буде плідно працювати в комісії для справи розбудови нашої фінансово-кредитної системи. А потім - життя покаже. Усі ми міняємося з часом...

Переходимо до розгляду наступного питання. Кабінет Міністрів пропонує заслухати такі доповіді: З актуальних проблем соціально-економічного розвитку - першого віце-прем'єр-міністра Юхновського Ігоря Рафаїловича; Про заходи щодо поліпшення зовнішньоекономічної діяльності - міністра зовнішніх економічних зв'язків Герца Івана Івановича; Про нову податкову систему і розробку бюджету на 1993 рік - міністра фінансів П'ятаченка Григорія Олександровича; Про забезпечення народного господарства і населення електричною, тепловою енергією і нафтопродуктами і попередні наслідки перевірки матеріалів з цього приводу Міненерго і компанії "Укрнафтохім" - віце-прем'єрміністра Іоффе Юлія Яковича; Про основні проблеми в агропромисловому

комплексі і шляхи їх вирішення - міністра сільського господарства Карасика Юрія Михайловича; Про декрети Кабінету Міністрів з соціально-економічних питань та розробку програми наступної діяльності - віце-прем'єр-міністра Пинзеника Віктора Михайловича. Якщо встигнемо, голова Служби безпеки України поінформує нас з того питання, яке ми йому доручали. Такі питання будемо розглядати сьогодні.

Хочу з вами порадитися. 139 народних депутатів звернулися з вимогою поставити на обговорення питання, що стосується декрету про оренду.

Леоніде Даниловичу, урядовці, бажано було б, щоб або ті, кому ви доручите цю справу, дали своє бачення чи обгрунтування цієї проблеми, а потім порадимося; чи вносити окремо цей декрет на обговорення, чи прийняти після цих інформацій якесь зважене рішення.

Тобто група депутатів, які звернулися, пропонують з урахуванням сьогоднішнього обговорення остаточно вирішити це питання завтра.

Таким чином, завдання 139 депутатів я виконав. Є інші пропозиції? Немає. Хто за такий порядок, прошу проголосувати.

Слово надається першому віце-прем'єр-міністру Юхновському Ігорю Рафаїловичу. Скільки часу вам потрібно Ігоре Рафаїлович?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. перший віце-прем'єр-міністр /Личаківський виборчий округ, Львівська область/. 20 хвилин.

ГОЛОВА. Добре, 20 хвилин. Включіть регламент, будь ласка.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Минув перший рік незалежності України - рік інтенсивного державотворення, рік неймовірних зусиль для виходу з глибокої економічної кризи.

Перед урядом України стоять завдання - модернізація виробництва, зміни форм господарювання, досягнення позитивного торговельного балансу, соціальний захист населення, забезпечення внутрішнього порядку, утвердження демократії, визначення оборонної політики, проведення інтенсивної і ефективної зовнішньої політики.

Кожне з цих завдань вимагає широкого обговорення, тому я намагатимусь торкнутися лише найбільш значущих функцій.

Щодо модернізації виробництва і зміни форм господарювання.

В енергетиці Україна має незначні запаси нафти і газу, має великі запаси вугілля й урану. Те, що нині добувається в Україні, може задовольнити при сучасному стані енергетичної технології власні потреби республіки на одну третину. Дві третини енергоресурсів ввозяться. Ми повинні зрозуміти, що власної нафти ми не будемо мати і що в найближчі роки потрібно буде ввозити щорічно не менш як 40 мільйонів тонн нафти. Нафта іде не тільки на виробництво мазуту, який споживається в печах підприємств і електростанцій, вона є сировиною для виробництва бензину, дизельного пального. Останніх у сумі потрібно більш як 20 мільйонів тонн. Наші перспективи щодо нафти і газу будуть докладно висвітлені у доповіді віце-прем'єра Іоффе.

Я хочу лише наголосити, що необхідно терміново змінювати пропорції енергоносіїв у господарстві республіки. Основним джерелом електричної енергії мають стати вугілля, уран і відновлювані джерела енергії. У результаті ми в основному досягнемо

енергетичного самозабезпечення. Завдання уряду в найближчий час полягає в остаточному оформленні /по роках/ програми енергетичного самозабезпечення республіки. Держкомітет по вугільній промисловості уже визначив розміщення нових вугільних шахт. До вирішення цієї проблеми необхідно залучити Міненергетики.

Україна буде просити допомоги і кредити у Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку з метою модернізації існуючих і будівництва нових електростанцій. Об'єднання вугільної шахти і електростанції створює рентабельну виробничу систему.

Республіка має збільшувати видобуток вугілля. Катастрофічне зниження продуктивності праці у вугледобуванні, нічим не виправдані диспропорції в оплаті праці дуже сильно збурюють усю економіку республіки. Поставки на електростанції некондиційного палива, зольність якого перевищує іноді 50 процентів, призведе до зниження можливостей енергетичної системи республіки. Тут має бути наведений порядок. Пропонована урядом нова енергетична програма відкриває перед Україною можливість енергетичного самозабезпечення і вирішення соціальних проблем Донбасу, Придніпров'я і Львівсько-Волинського басейну.

Наступним питанням є добувна промисловість. Металургійна база України вимагає переходу на нові збагачувальні методи і пов'язане з цим вирішення екологічних завдань.

У своїй фрагментарного характеру доповіді зауважу, що, крім стандартних питань, існують ще нетрадиційні, на які ми мало звертали уваги і які є дуже важливими.

Перш за все, це український камінь. Унікальна геологічна структура України робить її багатою на різного типу мінеральну сировину. Українські граніти займають тут найбільше місце. Україна

володіє унікальними покладами облицювально-декоративного каміння /граніт, габро, лабрадорит/, але до останнього часу продає не готову продукцію, а лише великі блоки цих порід, та й то по дуже демпінгових цінах. Експлуатація гранітних покладів іде варварськими методами за допомогою вибухівки.

Налагодження випуску полірованих плит і блоків дасть Україні сотні мільйонів доларів. І згідно з програмою, яка готується урядом, уже в 1996 році Україна отримуватиме більше 1 мільйона кубічних метрів полірованих плит вартістю в сотні мільйонів доларів. Необхідні капіталовкладення на 1993-1996 роки становлять близько 6 мільярдів карбованців і 53 мільйонів доларів США.

Іншим важливим джерелом валюти може стати і каолін, унікальні родовища якого є в Україні і який ми зможемо продавати після обробки до 400 доларів за тонну.

Величезне значення, як це видно з вищенаведеного матеріалу, має для нас комплексне використання рудної сировини - адже у нас цей показник у п'ять разів гірший, ніж у західних країнах. Є випадки, коли гірничо-збагачувальні комбінати викидають відходи, корисні компоненти в яких у декілька, а то і в десятки разів цінніші, ніж той компонент, що вилучається. І при тих величезних масштабах гірничих робіт в Україні - це значні втрати.

Так, лише в 15 тисячах тонн відвалів плавів Запорізького титаномагнієвого комбінату міститься 3 тонни скандію, а ціна одного кілограма останнього на лондонській товарній біржі становить 100 тисяч доларів США. І нам обов'язково все це сьогодні треба використовувати. Розроблено відповідну державну програму по знешкодженню та утилізації накопичених відходів промисловості.

Особливого значення в індустріальному житті республіки має металургія. Основні завдання, які ставить тут перед собою уряд, полягають ось у чому: у чорній металургії провести реконструкцію підприємств з метою розширення номенклатури прокату, налагодження випуску тонкого листа, впровадження технологій безперервної розливки сталі, випуск легованих марок сталі.

Хоч ми і виплавляємо 40 мільйонів тонн сталі, але питома вага використання металу в машинобудуванні дуже низька - 40 процентів, у той час як у світі вона досягає 80 процентів. Це означає, що проблема розширення номенклатури заготовок дозволить майже вдвоє зменшити обсяг металу, що споживається в країні. Уряд вирішуватиме це завдання.

Стоїть проблема сертифікації продукції, що випускається в Україні. На жаль, кількість виробів, які мають міжнародну сертифікацію, є занадто малою. В результаті ми вимушені експортувати їх по занижених цінах. Держкомітету по стандартах і цінах визначено термінове завдання щодо впровадження міжнародних стандартів і організації сертифікаційних лабораторій.

Окремо стоїть проблема кольорових металів - алюмінію, титану, марганцю. Потрібно докласти порівняно невеликих зусиль для одержання надзвичайного цінного прокату титану. Це дало б нам надзвичайно великі дивіденди. Особливою стає проблема алюмінієвого прокату і заготовок. Докладено зусиль для налагодження тісних контактів з Гвінеєю з метою забезпечення стійкого постачання бокситів.

При наявності великого Миколаївського глиноземного заводу потужністю один мільйон тонн алюмінієвого концентрату на рік

Україна матиме значні прибутки в результаті модернізації Запорізького алюмінієвого комбінату і його розширення. Такі зусилля також здійснюються урядом.

Україна володів виробництвом цирконію, гафнію та інших рідкісних металів. У цілому матеріалознавчий потенціал республіки є надзвичайно високим. Уряд планує використати його для суттєвого збільшення експортного потенціалу республіки.

Продукція металургійної промисловості становить для нас нині основний експортний потенціал.

У галузі машинобудування ми продовжуватимемо зусилля попереднього уряду щодо створення майже замкнутих на республіку машинобудівних комплексів по виробництву літаків, автомобілів, морських суден різного призначення.

На особливо високому рівні в республіці - технології виробництва силових установок, зокрема газових турбін, авіаційних двигунів. Високі технології і в галузі озброєнь. Усе це має бути або конвертоване, або продовжувати розвиватися для виробництва нових, досконалих видів озброєнь. Уряд має скласти доктрину воєнного озброєння республіки, визначити можливий експорт з одного боку і рішучу конверсію - з другого.

Ще досі залишається невпорядкованим потенціал електронної промисловості, Уряд має намір укласти інвестиції, надати кредити для розвитку сучасної електроніки.

Перед країною гостро постала проблема транспорту і доріг. Виникає парадоксальна ситуація: країна не мав своєї нафти, але весь транспорт потребує пального. Можливо, шановним депутатам ця проблема видасться немасштабною, але нарощування випуску велосипедів, як і будівництво добротних доріг для чого ми маємо зараз усі умови, стає першочерговим завданням.

Про сільське господарство буде окрема доповідь. Я хочу лише вказати на такі основні проблеми.

Перше. Виробництво у достатній кількості кормів, перш за все збалансованих за білковими компонентами комбікормів. Уряд заохочуватиме вирощування сої, виробництво соєвих шротів у південних областях республіки.

Друге. Приведення тваринництва республіки до розумних пропорцій по видах тварин.

Третє. Створення ефективних сільськогосподарських машин.

Четверте. Утилізація відходів сільського господарства, створення системи переробки сільськогосподарської продукції і упаковки, системи захисту рослин.

П'яте. Поступовий перехід до найбільш раціонального укладу в сільському господарстві, який би стимулював розвиток сильних і надійних господарських систем на селі. У зв'язку з цим виникає проблема оцінки землі, введення податку на землю. Уряд має на меті провести по всій республіці бонітування земель і їх картування, залучивши до цієї роботи всі сили аграрної науки і відповідних інститутів. Я особисто схиляюся до думки, що має бути встановлено натуральний податок на землю, який би стимулював інтенсивне господарювання і забезпечував державі мінімум продукції, необхідної для утримання несільськогосподарського населення України. Решта продукції реалізовувалася б сільськогосподарськими організаціями за вільними цінами.

Уряд через міністерство охорони навколишнього природного середовища" почне інтенсивно створювати природоохоронну службу республіки.

Уряд недостатньо займався проблемами розвитку науки і вищої

школи. Проведено інвентаризацію наукових і проектних інститутів республіки. Це все зібрано у величезний том, 250 сторінок, і зараз потрібно вирішувати, що робити з цією кількістю проектних установ.

Модернізація виробництва, охорона здоров'я, потреби сільського виробництва, зв'язки із зовнішнім світом вимагають іноземних капіталовкладень. Республіка має ряд кредитних ліній від Німеччини, США, Канади та Європейського співтовариства на загальну суму понад один мільярд 845 мільйонів доларів США. Ведуться переговори про підписання кредитних ліній з банками Австрії на суму близько 180 мільйонів доларів США, Італії-на суму 120 мільйонів доларів, Франції-на суму 92 мільйони доларів, Іспанії-на суму 250 мільйонів доларів і Китаю-на суму 5 мільйонів доларів США. Ці кредитні лінії мають різну цінність.

За станом на 7 грудня 1992 року українським підприємствам надані кредити на суму 858 мільйонів доларів США, з них лише 140 мільйонів доларів на умовах кредитної самоокупності.

Що показав аналіз кредитних ліній? Основна частина асигнувань витрачається на закупівлю зерна, засобів захисту рослин, сільськогосподарської техніки та на інші потреби сільського господарства. Друга за величиною частина витрачається на закупівлю ліків та медобладнання. Порівняно невелика частина витрачається на модернізацію виробництва.

Потрібно чітко знати, що всі ці кредити в майбутньому треба буде віддавати, і вже зараз у певних кредитних лініях виникав ряд досить серйозних проблем. У подальшому уряд скрупульозно підходитиме до платіжної спроможності одержувачів кредитів, будуть вживатися рішучі і суворі заходи для забезпечення повернення кредитів, щоб перед зовнішнім світом Україна мала валютний вигляд.

Перед нами стоїть завдання нагромадження валютного фонду держави, у зв'язку з чим виникає питання сплати податків підприємствами, а також повернення валютних нагромаджень громадян і організацій у банки республіки. Ці життєво важливі для будь-якої держави проблеми вимагають від уряду проведення суворої, але справедливої, що відповідає інтересам усього народу, податкової політики. На жаль, потрібно констатувати, що об'єктивних умов для проведення такої політики не було, такі умови уряд зобов'язаний створити.

Хоч проблема фінансів, кредитів і банків буде темою доповіді трьох міністрів, я ще зверну увагу на проблему експорту, імпорту, цін і заробітної плати.

По всьому спектру товарів, що виробляються в Україні, ціни в Україні і СНД є нижчими, ніж за кордоном. Так, костюм, що в Україні коштує 15 тисяч карбованців, продається за кордоном за 90 тисяч карбованців, одна тонна соди, що коштує 14 тисяч карбованців, продається за 450 тисяч карбованців і так далі.

Уряд робитиме енергійні кроки до встановлення митної політики. Вона має сприяти падінню курсу долара на біржі, наповненню внутрішнього ринку товарами, насамперед внутрішнього виробництва.

Окремо стоїть питання заробітної плати. Уряд запізнюється порівняно з Білорусією та іншими державами у введені тарифної сітки заробітних плат для всіх працівників державної служби, включаючи і державні підприємства.

Торкаючись проблеми наведення внутрішнього порядку в країні, я скажу, що уряд сповнений рішучості зміцнювати міліцію і Міністерство внутрішніх справ.

Значну роботу доведеться виконати комунальній службі республіки. Наведення порядку на відкритих складах, робочих майданчиках, на різних територіях має бути центральним завданням Держжитлокомунгоспу, Мінтранспорту і різних молодіжних культурних організацій.

Серед проблем відносин із зовнішнім світом визначальними є: наскільки зумів Україна справитися з дефіцитом торговельного балансу; чи зможемо ми подолати інфляцію; чи зуміємо розумно і грамотно використати кредити; як поставимося до сплати своєї частки зовнішнього боргу СРСР; наша політика щодо Росії; наше ставлення до атомної зброї.

Проблема взяти на себе сплату зовнішнього боргу пов'язана і з одержанням нашої частки активів колишнього Радянського Союзу. Ми внесли суттєвий вклад у ті нагромадження, які мав СРСР. І з точки зору престижу і справедливості ми мали б брати участь у сплаті боргу і в прибутках з активів. Для цього як вихідне ми повинні мати і список активів, і розподіл пасивів. Такого розподілу до цього часу не проведено. Ці питання будуть основними в майбутніх переговорах з Москвою.

Наші стосунки з Росією повинні базуватися на принципах взаємного поважання, взаємної допомоги і повного взаєморозуміння. У нас немає іншої альтернативи у вирішенні проблеми виходу із кризового стану.

Питання атомної зброї в Україні є предметом для різноманітних інсинуацій відносно намірів України володіти атомною зброєю. Уряд рішуче заявляє, що Україна твердо прямуватиме до статусу держави, що не володіє атомною зброєю. Уряд внесе на розгляд парламенту ратифікацію відповідних угод. Але все, що знаходиться на нашій території, після розпаду СРСР є власністю народу України,

включаючи і ядерні ракети. І ми не хочемо збутися усього цього задарма.

Ми знайдемо способи використання і устаткування, і матеріалів, що є в місцях розміщення ядерної зброї. Ми будемо просити компетентні організації Росії, США, Англії і Франції встановити над цим нагляд і подати нам відповідну допомогу.

Україна має на своїй території велику кількість застарілої зброї, що залишилася від колишнього СРСР. Утилізація її має для нас серйозну проблему.

Короткий огляд найважливіших проблем, які стоять перед новою частиною і до певної міри розгубленою старою частиною нового уряду, дає змогу побачити, що ноша, яка лежить на уряді, в дуже важкою. І від ступеня консолідації дій міністрів і Кабінету залежить ступінь його ефективних дій. Нам потрібна повна підтримка з боку парламенту України. Уряд тепер підходить до своїх основних декретів, але найважливішим завданням його є визначення основних стратегічних ліній на кожній ділянці виробництва і створення такого бюджету, який забезпечив би їх виконання.

За урядом має піти народ України. Це можливо тільки за умови, коли програма і політика уряду будуть зрозумілі, правильні і справедливі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Тепер - запитання й відповіді, так? Чи відмовимося від такої форми? /Шум у залі/. Є різні думки.

Хто за те, щоб не задавати запитання? Прошу проголосувати.

"За" - 151. Взагалі-то, це процедурне питання.../Шум у залі/. Я ставлю на голосування не просто так. У нас є

проблема. Записується на виступи багато депутатів. От і тепер записано вже більше 35 депутатів, і записки ще надходять. А можливості виступити депутати не мають, тому що багато часу втрачаємо на запитання і відповіді.

Якщо вже потрібні запитання й відповіді, то запитання не повинні бути виступами, а відповіді ще більш тривалими лекціями... Отже, не будемо відмовлятися від такої форми зовсім, але намагатимемось обмежувати в часі. Згода?

ГРИНЬОВ В.Б., заступник голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Ми тільки починаємо проводити дні уряду, а в усьому світі дні уряду - це головним чином запитання й відповіді, щоб з'ясувати інформацію, яку подав уряд. Тому наші виступи, на мій погляд, менш важливі, ніж відповіді Уряду.

ГОЛОВА. То що, будемо переголосовувати чи вважатимемо, що пропозиція не пройшла?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ, Не пройшла.

ГОЛОВА. Погодимося, але тільки один раз, бо це процедурне питання.

Думаю, Ігоре Рафаїловичу, що велосипеди не тільки на енергетичну проблему, але й на здоров'я вплинуть. /Сміх у залі/. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Горлівський -Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Кабинет Министров! Уважаемый Иван Степанович! Я хочу подтвердить то, что сказал Владимир Борисович Гринев: в день правительства должны быть вопросы и ответы.

А вопрос у меня такой, Игорь Рафаилович. Вы серьезно затронули энергетическую проблему и, в частности, сказали, что угольная промышленность - это то, на что мы можем сегодня рассчитывать. Вот у меня папка документов по горловскому, так сказать, недоразумению. Суть вопроса в том, что производственное объединение "Артемуголь", в которое входит порядка І3 крупных шахт, в одночасье потеряло УМТС - свое структурное подразделение /а это ни много ни мало три четверти миллиарда рублей/ и осталось без материальной базы.

А это - холодильные установки, компрессоры, складские помещения - не буду всего перечислять.

Есть у нас Закон об аренде, есть Закон о государственном предприятии. Все они нарушаются. До сих пор производственное объединение "Артемуголь" не может получить обратно то, что с благословенной руки Фонда государственного имущества от имени Прядь ко было отдано просто так, и шахтеры потеряли кроме всего прочего еще и санаторий, базы отдыха.

Можно ли теперь вернуть то, что у них отобрали?

ГОЛОВА. Я звертаюся до народного депутата Черненка з таким проханням /це вже не перше зауваження вам робить зал/: формулюйте, будь ласка, запитання і не використовуйте кожного разу мікрофон для виступів під виглядом запитань. Будь ласка, Ігоре Рафаїловичу.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Уряд буде нормалізувати свої відносини з Фондом державного майна. Як ви знаєте, уряд прийняв ряд декретів, де, зокрема, говориться про те, що розпорядження певним майном переходить до відповідних галузевих міністерств. Я сподіваюся, що питання такого тилу, які торкаються не тільки окремих вугільних шахт, але й інших підприємств, будуть поступово розв'язуватися урядом.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Маю до вас конкретне запитання. Учора йшла мова про те, що в результаті розпоряджень уряду, пов'язаних з Національним банком, сталася надзвичайна емісія грошей, що може призвести найближчим часом буквально до катастрофи. Ви розумієте, про що йде мова. Скажіть, будь ласка, конкретно і коротко, як це сталося. Це перше.

І друге. Ви знаєте, що вчора чи позавчора Єльцин домовився з Колем про те, що один мільярд німецьких марок буде відшкодовано тим, кого свого часу було загнано з Росії до Німеччини. Я думаю, що там не менше було громадян України, які зазнали страшних злиднів. Що уряд планує зробити з цього приводу? Будь ласка.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Відносно першого питання. Проблема зменшення інфляції в республіці є проблема номер один. Незважаючи на це, уряд був змушений підвищувати рівень заробітної плати, але зараз

він вніс декрет про припинення індексації.

З другого боку, уряд має на меті ввести відповідну митну службу, яка дала б нам можливості, по-перше, зменшити курс долара в середині країни. І по-друге, збільшити кількість товарної маси в країні.

Безумовно, будуть вжиті й інші заходи, пов'язані із зв'язуванням грошей у населення.

ГОЛОВА. Мова йде про те, що уряд якоюсь мірою допустив кредитну емісію. Ось про що йде мова.

Леонід Данилович хоче відповісти на це. Прошу.

КУЧМА Л.Д., Прем'єр-міністр України /Красногвардійський виборчий округ, Дніпро-петровська область/. Я просто удивляюсь вчерашнему заявлению Печерова. Почему промолчало село? И Василий Васильевич и пан Чепурный. Речь шла / и на этот счет есть постановления Кабинета Министров/о выделении дополнительных ресурсов в соответствии с Законом о приоритетности социального развития села. На социальное развитие села выделен 231 миллиард рублей, но источник финансирования еще не определен. Кабинет Министров в своем постановлении поручил Министерству финансов вместе с Национальным банком решить эту проблему. Вот суть этого вопроса. По второму вопросу министр Зленко ответит. Там уже говорят не об 1 миллиарде, а о двух.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. І все-таки я хочу зауважити, що коли ви розглядаєте наші проблеми і способи їх вирішення, не змішуйте, будь ласка, їх з тими способами, які використовуються в Росії.

Росія має набагато більше можливостей, до того ж вони були створені відповідними організаціями колишнього Радянського Союзу, які залишилися в Росії разом з повним набором усієї інформації. Через те, що в нас немає цієї інформації, ми дуже слабкі в різноманітних зовнішніх посуненнях нашого уряду. Але, звичайно, уряд України повинен втрутитися в це питання.

ГОЛОВА. Володимире Борисовичу, прошу.

ГРИНЬОВ В.Б. Я хочу з 'ясувати ситуацію, тому що це дуже важливо для нас.

Усе ж таки, відбулася кредитна емісія чи ні? З відповіді Прем'єра зрозуміло, що кредитна емісія ще не відбулася.

Друге. Чи згоден уряд з тим, що кредитна емісія не може проводитися без згоди Верховної Ради? Це принципове питання.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я повторю те, що сказав Прем'єр.

Уряд не збирався і не збирається вводити кредитну емісію.

КУЧМА Л.Д. Правительство не собиралось к не собирается делать кредитную эмиссию, это - вопрос Верховного Совета.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Мене цікавить, чи думає уряд вирішити питання поглиблення свердловин на Прикарпатті, де чимало нафти в землі. У принципі не більше 20 відсотків нафти бралося раніше.

І щодо відновлення залізниці через Тернопіль. Я порушував це питання, є схвальна відповідь начальника Львівської залізниці. Чи можемо ми розраховувати, що уряд нам допоможе відновити залізницю Тлумач - Івано-Франківськ, яка діяла до 1944 року?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Відносно глибоких свердловин для одержання нафти. Я повинен сказати, що дуже часто ходять поголоски про те, що на території України на дуже великих глибинах є великі поклади нафти. Ці поголоски повністю спростовуються нашими дослідженнями. В Україні її майже немає, і більше 5 мільйонів тонн нафти на рік ми в майбутньому ніколи не будемо мати. Це ви повинні знати чітко.

Щодо проблем надглибокого буріння, тобто до 7 кілометрів в Передкарпатті і на порозі шельфу Чорного моря. Справді, такі розвідки ведуться, такі наміри є і відповідні переговори з іноземними фірмами відбуваються.

Тепер відносно залізничної лінії, Я сам недавно підписав розпорядження відносно проведення невеликої вітки залізничної лінії у Тернопільській області, це дасть життя цілому районному центру.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. У меня два вопроса. Первый вопрос. Что именно имелось в виду в информации о диспропорциях в оплате труда в угольной промышленности.

И второй вопрос. О том, что нефти нет, нефтепродуктов не хватает, нам известно. Но какие меры уже приняты правительством, чтобы могли работать предприятия сегодня, и в частности предприятия, которые практически закрыты в Донецкой области?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Стосовно диспропорції заробітної плати. У країні існує диспропорція заробітної плати і не виконується елементарний закон вартості щодо заробітної плати. Уряд має намір ввести сітку заробітної плати для державних установ республіки. Це перше.

Друге. Дійсно, існує диспропорція заробітної плати у вугільній та інших галузях промисловості. У зв'язку з тим, що собівартість і ціна на вугілля дуже високі, це накладає відповідний відбиток на металургійну промисловість, а потім на всі інші галузі промисловості республіки. У результаті оце перше бездумне підняття заробітної плати у вугільній промисловості призвело до отих сильних економічних зрушень, які відбулися в республіці. Ми це визнати. І в майбутньому ми повинні з цим справитися.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м.Київ/. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Ми знаходимося сьогодні в глибокій економічній кризі. І мені здається, що вихід із цієї

кризи треба шукати у створенні соціальної інфраструктури і, зокрема, інфраструктури ринкової економіки. Я думаю, що ми повинні припинити будівництво багатоповерхових будинків і переходити до спорудження індивідуального житла з тим, щоб створити нове середовище, щоб дійсно розкріпачити людину.

Скажіть мені, будь ласка, чи ведуться переговори з іноземними фірмами, чи щось робиться у цьому напрямку?

Дякую.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Знаєте, хоч мене всі вважають дуже таким заядлим демократом, але я вам скажу, що перехід від централізованої радянської системи до так званого вільного ринку не може відбутися хаотично, без відповідної регулюючої місії держави і регулюючої місії уряду. Я вважаю, що сьогодні уряд повинен регулювати ціни, повинен регулювати певний еквівалент долара в різних галузях виробництва, повинен регулювати митну політику республіки. Тобто ми повинні спочатку забезпечити наповнення республіки товарами, а пізніше переходити до так званих спонтанних, тобто незалежних від нас ринкових форм регулювання внутрішнього життя. Отже, я вважаю, що спочатку за допомогою уряду треба підготувати розумне нульове наближення до цього вільного ринку, а тоді вже скористатися регулюванням, яке дає вільний ринок.

Що стосується індивідуального будівництва, звичайно, я це підтримую всіляко.

ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, радянська система - це система Рад, і вона ніякого відношення до адміністративно-командної економіки не мала. Ви розумієте, є два поняття. Форма Рад - це

демократична система. А адміністративно-командна система - це щось інше.

Третій мікрофон.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я хочу відповісти Івану Степановичу. Справа в тому, що чи то буде форма Рад, чи то буде інша форма управління, має бути якась форма для управління республікою, і вона має бути оптимальною для життя в цій республіці. І тому мені байдуже, чи будуть Ради відповідними виконавцями, чи будуть представники Президента відповідними виконавцями. Існує уряд, існує те, що йому підкоряється, і ми маємо наводити порядок у країні.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Ви знаєте, певно, що у країні діє міжнародний корпус експертів-добровольців, і вони розробляють цікаві програми в галузі агропромислового комплексу. Зокрема, розроблено програму, по створенню відповідної агропромислової структури у Тлумацькому районі.

Скажіть, будь ласка, чи взагалі можливо в умовах чи в межах одного району створити якусь структуру, економічно відмінну від

тієї, що існує в навколишніх районах? Це перше запитання.

І друге. Відбувся недавно об'єднаний пленум творчих спілок, на ньому виступав Президент України і говорив про соціальний захист творчих спілок, нашої творчої інтелігенції. Такий документ, наскільки мені відомо, готується в Кабінеті Міністрів. Якщо це так, то коли його буде прийнято?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Відносно створення на території республіки окремих островів господарювання, як роблять різні іноземні держави. Справді, різні іноземні держави, зокрема Голландія, пропонують створити на нашій території певні острівки їхньої форми господарювання для того, щоб ми могли брати приклад і вчитися на цьому.

Я взагалі позитивно ставлюся до цього досвіду. Але вважаю, що якщо різниця у порядках, які будуть всередині такого острівка і в зовнішньому оточенні, буде велика, то той острівок довго не проживе.

Я вважаю, що незалежно від того, що зовнішні експерти приїздять до нас і радять нам багато, ми повинні у всьому покладатися на власні сили. Ми повинні самі знайти шляхи виходу з економічної кризи. Ми повинні наповнити свої ринки в першу чергу власними товарами, думати, що прийде закордон і нам допоможе у всьому, даремно, усе ми повинні зробити самі. Ми повинні знати, якої допомоги потребуємо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТРИЗНА В.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності і засобів масової інформації /Куйбишевський виборчий округ, Донецька область/. Скажите, пожалуйста, намерено ли правительство с первого января 1993 года отпустить цены на продовольственные продукты и как это отразится на благосостоянии населения Украины?

Второй вопрос. Вице-премьер Украины Пинзеник на съезде Рука сказал, что политика Руха будет проводиться через программу правительства. Выходит, программа правительства - это программа Руха?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Щодо відпускання цін і всього, що пов'язано з ціновою політикою, то краще ці питання поставити віце-прем'єру Пинзенику. Я тільки хочу сказати, що уряд справді буде прямувати до системи саморегулювання, але при тому ми будемо чітко стежити за соціальним забезпеченням.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ні, ні. А тепер щодо впливу Руху чи інших партій на діяльність Уряду.

Я мав консультації в різними партіями, з їх представниками у парламенті і вважаю, що уряд повинен співпрацювати буквально з усіма напрямками, які є в парламенті. Уряд намагатиметься тримати найтісніший зв'язок і з усіма комісіями парламенту. Іншого

виходу у нас немає. Ми не будемо піддаватися впливу якоїсь однієї сторони, ми намагатимемося обирати оптимальну лінію, практику для держави, незалежно від того, подобається вона чи не подобається одній або другій стороні.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТРИЗНА В.С. Игорь Рафаилович! Я задал конкретный вопрос. Вы ответили общими фразами, что будет регулироваться социальное обеспечение. Меня это не устраивает. Думаю, что не устраивает и депутатов Верховного Совета. Мы несем ответственность перед народом Украины вместе с вами. Я хочу знать, какие же последствия будут для населения, для народа Украины, когда такой декрет войдет в силу. Будет он или не будет с 1 января?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Ми спочатку введемо відповідну митну політику, подивимося, що з цього вийде, як ітиме справа з падінням курсу долара з наповненням ринку, а пізніше робитимемо все інше.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Я не можу не погодитися з вашим прогнозом щодо розвитку економічного потенціалу напої держави. Але дуже неприємно вражає те,

що ви у своїй доповіді нічого не сказали про людину з усіма її сьогоднішніми турботами. Ви, напевно, знаєте ситуацію, яка складається на місцях: ні палива, ні одягу, ні взуття. Люди не знають цін на товари. Якщо ви не висвітлили у своїй доповіді, то хто з уряду дасть конкретну відповідь, що чекає народ України завтра?

Друге питання з цього ж приводу. Чи ознайомився Кабінет Міністрів з вашим сьогоднішнім виступом? Ви обговорювали, хто про яку сферу діяльності уряду говоритиме, чи кожен виступає від себе? Для мене це питання принципове.

Дякую.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Не можна так ставити питання, що ми, шукаючи шляхи виходу держави з кризи, не бачимо перед собою окремого громадянина. Навіщо ви мене так караєте? Це зовсім несправедливо. Для того ми там і сидимо а ранку до пізньої ночі, щоб знайти якісь вихопи. Те саме робив би на нашому місці будьякий уряд. Ми саме й думаємо про те, як будуть забезпечені усі верстви республіки. Бо захист населення - це основне завдання уряду.

Але захист населення безпосередньо не пов'язаний з тим, скільки тій чи іншій людині ми дамо заробітної плати. Він залежить від того, як ми піднімемо загальне господарство республіки. Тому я завжди говорю про загальне господарство, маючи на меті, що таким чином ми зможемо поліпшити долю багатьох.

Щодо другого питання. Кожному з нас було сказано, про що ми повинні говорити, мою доповідь не було заслухано на засіданні Президії Кабінету чи на засіданні Кабінету. У нас взагалі не було для цього часу, але те, що я говорю, відповідає тому, над чим працює уряд.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії молочного комбінату "Придніпровський" /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Игорь Рафаилович! Сегодня народное хозяйство Украины в условиях монополизации пришло к такому экономическому нонсенсу, когда предприятия-монополисты сокращают производство и в это же время неограниченно повышают цены. Ото повышение, как снежный ком, катится от предприятий тяжелой индустрии на перерабатывающие предприятия. И этому конца не видно.

Есть ли у правительства какая-нибудь программа, как остановить этот снежный ком, который развалит всю экономику Украины?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Саме це і є основним завданням, яким зараз займається уряд. Він виробляє відповідну програму.

У мене є ще одне запитання. "Аналіз показує, що пакет чорнобильських законів не виконується. Повністю провалено переселення людей з потерпілих районів Житомирщини. Не вирішуються проблеми

газифікації, водопостачання, забезпечення чистими продуктами харчування, оздоровлення людей і тис далі.

Ви ні слова не сказали у своїй доповіді, як Кабінет Міністрів вирішуватиме проблему Чорнобиля.

Прошу дати відповідь. Депутат Рудик.

Кабінет дуже докладно вивчить проблему Чорнобиля і чорнобильської зони. Ми постараємося найближчим часом навести там порядок.

ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Рафаїловичу.

Що стосується Чорнобиля, то давайте вже однозначно визначимося. Леоніде Даниловичу! Ми домовлялися, що всі роботи по ліквідації наслідків аварії повинні бути профінансовані по фактичному виконанню, чого б це нам не коштувало. Тут Григорій Олександрович виступатиме, і я прошу його дати чітку відповідь, бо люди виконали роботу, а їм не заплачено.

Слово надається міністру зовнішніх економічних зв'язків Герцу Івану Івановичу. Скільки вам треба хвилин? 15-17. Будь ласка.

ГЕРЦ І.І., міністр зовнішніх економічних зв'язків України /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати і ті, хто присутній у залі! Неповних два місяці моєї роботи міністром зовнішніх економічних зв'язків України не дають можливості зробити глибокий аналіз ситуації, що склалася в зовнішньоекономічному комплексі нашої країни,

здійснити перебудову діяльності. Але про деякі моменти, стан і напрямки розпочатої роботи хотів би доповісти вам і отримати потім ваше схвалення.

По-перше, хочу зупинитися на предметі особливої уваги парламенту й нашого суспільства. Як так сталося, що, експортуючи сировину й матеріали на мільярди карбованців, держава залишилася без валюти? Тут потрібно зробити невеличкий екскурс у минуле.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків працює, керуючись Законом про зовнішньоекономічну діяльність, який прийнято 16 квітня 1991 року. 1992 рік практично став першим роком діяльності нашої незалежної держави на цій стежці - у зовнішньоекономічній сфері. За цей період Верховною Радою, Президентом та Урядом було прийнято ряд радикальних рішень щодо лібералізації зовнішньої торгівлі, які внесли суттєві зміни в регулювання зовнішньої діяльності.

Так, указом Президента від 19 березня 1992 року всім суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності надано право здійснення зовнішньоекономічних операцій по експорту товарів як власного, так і не власного виробництва та імпорту товарів як для власних, так і не власних потреб.

Було знято табу на експорт продукції невласного виробництва та імпорт не для власних потреб, знято обмеження на імпорт товарів широкого вжитку, яке було введене програмою надзвичайних заходів.

12 травня Верховна Рада затвердила на 1992 рік перелік товарів, на експорт яких встановлюється режим ліцензування й квотування. Цей перелік включає 192 позиції замість 2200, як було раніше. Причому при доопрацюванні проекту цієї постанови з переліку було вилучено рад важливих стратегічних товарів /маю на увазі стратегічних для економіки України/ - продукти тваринництва, рослинництва, цемент, вугілля, кокс, арматурна сталь, усі вироби з рідкоземельних металів /і тих, що добувалися на Україні, і тих, що не добувалися/.

Тоді ж, 12 травня, було прийнято порядок проведення бартерних операцій без будь-яких обмежень та встановлено пільгове оподаткування бартеру. І цією ж постановою від 12 травня ми внесли зміни до постанови Верховної Ради від 5 лютого про формування валютних фондів і повністю звільнили суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати податку, якщо конвертована валюта використовується для придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, технологій для власного виробництва.

Таким чином, усі ці рішення були спрямовані на лібералізацію, і ми вважали, що казна почне поповнюватися валютою. І ці рішення, дійсно, дали можливість істотно збільшити кількість учасників зовнішньоекономічної діяльності, яких ми згідно з Законом про зовнішньоекономічну діяльність реєстрували. Але тепер я просив би Верховну Раду прийняти рішення про скасування реєстрації учасників у нашому міністерстві, бо через це наші працівники відривалися від основної роботи по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності.

Хочу тільки доповісти, що в нас зареєстровано близько 32 тисяч учасників, укладено контрактів, видано близько 2,5 тисячі експортних ліцензій більш як на 7 мільярдів доларів.

Отже, було квотування, була міжвідомча комісія, комісія в Мінекономіки і було ліцензування в нашому міністерстві, а все і попливло. Чому так сталося і що потрібно зробити, щоб виправити ситуацію? Це є результатом масових зловживань як з боку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і з боку органів державного управління. Причому все робилося на підставі законів. Можливо, що вони й не порушувалися. І це набрало таких масштабів, що прямо загрожує існуванню України як держави.

Рішення щодо лібералізації зовнішньої торгівлі, які були прийняті, зняли всі стеження на проведення посередницьких операцій з будь-якими видами продукції як власного, так і не власного виробництва. Було надано всі пільги. І ми створили умови, що масовим явищем став перепродаж спільними підприємствами, товариствами з обмеженою відповідальністю, комерційними структурами, створеними всіма відомствами і підприємствами, стратегічної сировини і всіх матеріалів. Особливо це стосується тих видів продукції, ціни на які на внутрішньому ринку в Україні /і про це говорив Ігор Рафаїлович/ були значно нижчі від світових.

Різниця осідала не в державі, а в державних і комерційних структурах. Я маю на увазі багато видів продукції, про які тут говоритиме і віце-прем'єр Іоффе Юлій Якович. Це в основному міндобрива, електроенергія, продукція металургійних, нафтохімічних підприємств.

Бартер. Трагедія цього року - оцей бартер, який займає понад три чверті всього вивозу і який, образно кажучи, із річки

перетворився в море. Я вам назву деякі цифри: мінеральні добрива -100 процентів бартеру, вугілля - 92 проценти, метал - 74, а окремі види - 100 процентів, деревина - 75 процентів, продукції сільського господарства пішло на бартер 100 процентів. А що повернулося - ніхто не знає.

Ми брали участь у перевірці щодо нафтопродуктів, здійснюється операція "метал", на черзі - хімія, сільське господарство. Усе це сталося через те, що держава випустила з рук регулювання як економіки, так і зовнішньоекономічної діяльності.

Ми вносимо пропозицію і в парламент, і в уряд: держава повинна повернутися до регулювання експорту, як це робиться у всіх країнах.

Учора відбулася зустріч з урядовою делегацією Бєларусі. Нас поінформували, що 8 позицій у Беларусі регулюються державою, підкреслюю, тільки державними органами. Така сама ситуація з 1 липня в Росії, де є перелік стратегічних товарів.

В Угорщині державою регулюються 240 позицій щодо експорту і 250 - щодо імпорту. Держава визначає, що треба купувати. А що у нас? Скільки валютних коштів, які повинні були йти на інші цілі, витрачено на придбання комп'ютерної техніки! Цей комп'ютерний "навал" завдав великої шкоди нашій економіці. Нехай наш власний комп'ютер буде більший за розміром, нехай не буде там мільйону операцій за секунду, але ж працюватимуть наші заводи! Адже виробництво зупиняється внаслідок того, що завозиться все в Україну, причому не завжди найновіше і кращої якості.

Тому ми передбачаємо декретом уряду встановити перелік стратегічних товарів, торгівля якими повинна регулюватися зовнішньо

торговельними об'єднаннями при Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків. Що стосується інших суб'єктів зовнішньоекономічних зв'язків - в інших відомствах, комерційні структури - то держава повинна видавати квоти і ліцензії лише тим, кому довіряє. Необхідно зробити новий перелік таких суб'єктів. Причому всі розрахунки за продукцію повинні йти через державний експортно-імпортний банк, щоб можна було регулювати приток валюти. Ми також вносимо пропозицію навести порядок щодо реекспорту товарів. Сталося так, що багато чого вивозилося від нас і через російські структури, і через українські. Ми внесли таку пропозицію: якщо йде реекспорт, відраховувати 20 процентів або в доларах, або в натурі. Якщо це нафта - 20 процентів потрібно залишити в Україні.

Зараз це цілком очевидно, що рішення про запровадження валютного оподаткування було помилковим.

Закінчується рік. За 10 днів, що залишилися, ми маємо підготувати відповідні декрети на ваш розгляд, про це я мав розмову з Прем'єр-міністром. Хоча розумію, що Верховна Рада не встигне розглянути їх цього року.

Коротке хочу зупинитися на деяких інших проблемах. Потім відповім на ваші запитання.

Рішення про запровадження оподаткування валютної виручки було помилковим. Ми планували одержати 1,5 мільярда доларів, а отримали за цей рік /ви чули цю інформацію у доповіді нашого Прем'єр-міністра/ всього близько 100 мільйонів доларів. Валютне регулювання і витрачання валютних коштів повинно здійснюватися на основі закону чи декрету.

Якщо ми приймемо рішення відносно переліку стратегічних матеріалів і щодо квотування та ліцензування, то обов'язково треба ввести реєстрацію усіх бартерних угод комісією. Адже за укладеними нині контрактами по суті безконтрольно вивозиться метал, вугілля, навіть стратегічні матеріали.

Безперечно, необхідно купувати і цитрусові, і тютюнові вироби. Шахтарі навіть вугілля продали, щоб купити цигарок, хоч не знаю, палять вони їх чи ні. Бо були випадки, коли під виглядом шахт діяли якісь комерційні структури. Називають вони себе шахта

- мале підприємство. А підпорядковане воно... Міністерству сільського господарства.

Є багато інших прикладів, немає змоги назвати всі.

Я вважаю, що і валютно-кредитна рада, і валютний фонд мають бути відкритими, входити в загальний бюджет. Готувати його треба на конкурсній основі - хто краще зробить. Це стосується ліцензування і квотування.

Не таємно, не келійне видавати квоти й ліцензії, а гласно. Наше міністерство пропонує видавати не разові квоти, а хоча б на півроку. Запровадити генеральну квоту. Скажімо, Україна має продати 5 мільйонів тонн прокату. Комісія визначав заводи, яким можна видати ліцензії. Один продасть прокат чи арматуру за 217 доларів, інший - за 170. У контрактах обумовлено, що сторони мають право знижувати ціну на місці, якщо поставлено некондиційний товар і він буде забракований. Це відкриває простір для маневру. Дійсно, у когось арматура трохи заржавіла, то не біда - одержить комісійних не 150 чи 200, а 50.

Я недавно став міністром, не в усьому встиг розібратися. Але певен, що єдиним органом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності має бути Міністерство зовнішніх економічних, зв'язків, яке повинно нести усю повноту відповідальності за стан справ у цій сфері, а не так, як зараз, коли ніхто ні за що не відповідає. Я поставив це питання перед Прем'єрміністром, одержав підтримку. І вас прошу навести в цьому порядок. Не наведемо порядок у зовнішньоекономічній діяльності, повірте, нічого не буде. Я вважаю, що експортна програма повинна бути на першому місці, тобто придбання валюти. Це дасть нам можливість створити валютний ринок. Без цього держава не може існувати.

Щодо структури кілька слів ще мак сказати. Хотів би вам доповісти, що міністерство зовсім змінило свою структуру і напрямок роботи. Ми, повторюю, відмовляємося від реєстрації. Реєструють у Мінстаті, підприємство одержує код і вже має право за законом брати участь у цій діяльності. Тепер маємо можливість не задіювати на це стільки людей. Уявіть собі, коли 30 чи 40 тисяч стоять, спішать... Які можуть бути наслідки? Дехто з тих, хто займався цим у нашому міністерстві, не витримували.

У міністерстві створено нові управління, і ми вважаємо, що вони повинні бути укомплектовані кваліфікованими людьми за рахунок Міністерства оборони, Міністерства промисловості та інших міністерств, які мають працювати під єдиною егідою.

Ми говоримо, що головним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності є підприємство, так воно і має бути. Але для забезпечення цього вкрай необхідно створити в Україні науководослідний інститут кон'юнктури цін. Він є у Москві, але звідти ми не можемо одержати ніякої інформації. І ми не знаємо цін, часто змушені продавати товари за демпінговими цінами, а потім звертатися до суду. Ми не можемо навіть наблизитися до європейського співробітництва, бо не дотримуємо жодної міжнародної угоди.

Дуже важливо, і ми домовилися про це з міністром закордонних справ, у складі посольств мати торгові місії. Щодо цього мені підтримав наш торговий представник у Москві Володимир Григорович Федоров. У Москві має бути центр, тому що з Росією зв'язки ще великі, а в інших країнах хай буде по 2-3 чоловіки, щоб координували комерційні структури, які там відкрилися і

відкрили рахунки. Вважаю, що така спільна діяльність послів і цих місій, наших міністерств дасть можливість усе-таки з'ясувати, куда ділися гроші. Я прошу в цьому відношенні і вашої підтримки.

Є багато інших напрацювань для становлення нашого міністерства. Думаю, що разом з комісіями, з вами ми зуміємо зробити цей орган дійовим, який нестиме повну відповідальність за розвиток експорту і насичення держави валютою.

ГОЛОВА. Іване Івановичу! Я перший хочу задати вам запитання. Ви сказали, що, мабуть, Верховна Рада не встигне. Хочу вам сказати, що ми встигнемо, якщо ви подасте, ми нікуди не дінемось. І хочу, щоб усі зрозуміли; якщо потрібно розглянути той чи інший проект, який буде внесений до Верховної Ради, то ми готові зібратись у будь-який день. Це перше.

Друге. Вам було це легко говорити, бо ви новий міністр у новому Кабінеті. Ми ж у цьому залі з вашою участю разів п'ять давали доручення, щоб нам доказали валютний баланс, куди що йде і що звідки надходить. Нам обіцяли п'ять разів, але ще жодного разу не представили. Це має пряме відношення до валютного регулювання, якщо воно взагалі кимось регулювалося. Ми бачимо, що воно не регулювалося, тільки мало назву -валютне регулювання.

Коли ж ви з новою командою зможете представити проекти балансу і щодо валютного регулювання? Ви сказали, то тільки зареєстровані структури уклали контракти на сім мільярдів. То якби хоч 20 процентів податку було сплачено, ми мали б півтора

мільярда. Де ж воно все дівається?

А бартер? Якщо все проаналізувати, то виходить, що ми вже не такі й бідні. Цього б нам вистачило для того, щоб нормально жити, якби ми тільки знали, де воно дівається. Розумієте?

Коли ж це буде? Ми готові на Новий рік, на Різдво зібратися, і розглянути.

ГЕРЦ І.І. Іване Степановичу! Я готовий вам відповісти. Треба прийняти Закон про валютне регулювання, проект готовий півроку тому. Можливо, нехай розбереться комісія, де він. Валютний баланс буде в складі бюджету.

ГОЛОВА. Але я цього балансу ще не бачив. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович задал такой вопрос, что после него уже нечего спрашивать. Но я все же хочу спросить, где же те деньги, о которых мы постоянно говорим?

Что уже сделано вашим министерством за этот период, чтобы все-таки валютные счета предприятий, о которых мы говорим, что их много за границей, поступили к нам в Украину?

Следующий вопрос. Почти 100 процентов удобрений, много другой дефицитной продукции ушло за границу. Как прекратить этот бартер, этот разбой, чтобы все-таки государство контролировало? Какой у вас имеется механизм? Как вы будете контролировать?

ГЕРЦ І.І. Щодо пошуку валюти і рахунків, то це не зовсім стосується нашого міністерства. Цим займається Міністерство фінансів, але ми, безумовно, братимемо в цьому участь.

ГОЛОВА. А знайдемо чи ні?

ГЕРЦ І.І. Я відповідаю вам. Внесено проект декрету Кабінету Міністрів про затвердження переліку товарів, експорт яких має здійснюватися державними організаціями. Це - хімія, метал, рідкоземельні і дорогоцінні метали та деякі продовольчі товари. Можливо, до цього переліку будуть внесені якісь уточнення. Ви знаєте, що Росія прийняла рішення про повну заборону вивозу продовольства з Росії.

Цей декрет, я думаю, найближчим часом буде прийнято.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Іване Івановичу! Останнім часом за бартером вивезено за кордон багато ресурсів, які життєве необхідні Україні. Візьмемо конкретно карбамід і сечовину, їх міняли на машини, ганчір'я тощо. На поля ця продукція майже не потрапляла, В той же час із сільського господарства за гербіциди та інші засоби захисту рослин витягували останні соки.

Чи не можна виробити такий механізм, щоб на життєво необхідні ресурси було накладено вето, щоб спочатку виробники поставляли

їх державі, а вже решта йшла на бартер? Як ви на це дивитеся?

ГЕРЦ І.І. Позитивно, Я вже говорив, що держава має взяти на себе регулювання, що залишати у себе, що вивозити, щоб мати валюту.

ПОЛЯХ В.І. А який механізм?

ГЕРЦ І.І. Механізм дуже простий. Затверджується перелік товарів, експорт яких здійснюється виключно державними організаціями. Держава бере на себе регулювання 100 процентів експорту стратегічної сировини. Валюта надходитиме державі, а для стимулювання поставщиків буде розроблено вже інший механізм.

До цього переліку мають входити і добрива, щоб не було цього 100-процентного бартеру.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Іване Івановичу! У своєму звіті ви сказали, що порушення були і водночас закон не був порушений. Хочу, щоб ви конкретно відповіли. Вивозяться корисні копалини, цукор, нафта міняються на "Тойоти", відеокасети, жувальну гумку тощо. І причому тут закон? Де державна відповідальність тих, хто видає ліцензії? Адже вони повинні керуватися державними інтересами. Не можна сьогодні заборонити вивозити якусь продукцію, якщо це робиться, наприклад, для того, щоб підтримати технологію цього виробництва, інакше воно зупиниться.

Щодо рахунків у зарубіжних банках. Що конкретно робитиме ваше міністерство, щоб навести тут порядок?

ГЕРЦ І.І. Я не говорив, що не можна ввозити "Тойоти" і магнітофони. Але ті, хто видає ліцензії і квоти, мають керуватися насамперед державними інтересами, відчувати моральну відповідальність.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Я хочу, щоб ви дали конкретну відповідь. Ви знаєте, що Остап Бендер знав чотириста способів, як обійти кримінальний кодекс. Сучасні бендери знають чотири тисячі способів. Так яку відповідальність ці люди повинні нести? Дякую.

ГЕРЦ І.І, Але все-таки Остап Бендер кримінальний кодекс поважав, а в нас не поважають.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В.Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Иван Иванович! Те вопросы, которые вам задавали и на которые вы тут пытаетесь ответить, на мой взгляд, дискуссионные. Особенно вопрос о регулировании экспортных поставок и отчислений. Но я не об этом. Я вам задаю сейчас два конкретных вопроса. Первый. Как ви лично относитесь и тому, что лицензии должны получать производители? И второй. Как вы относитесь к тому /и ваши первые шаги буквально сейчас, с сегодняшнего дня/, что вывозится на экспорт металл, который необходим нашим предприятиям, а предприятия стоят? Я считаю, что это преступление.

ГЕРЦ І.І. Я вважаю, що має бути так, як законом передбачено, експортерами повинні бути тільки самі підприємства і ніякі інші структури, що створені при підприємствах. Як мені говорили, по "Криворіжсталі" 250 мільйонів карбованців платять комерційній структурі, яку створено при заводі. А коли порахували в цілому, то 5 мільярдів іде через цю комерційну структуру. Куди? Ніхто не знає. Я вважаю, що тільки виробничник мав одержувати ліцензії.

Друге. На жаль, це не поодинокі факти, коли масове вивозиться продукція, якої не вистачав в Україні, заради того, щоб купити собі престижні машини чи товари, без яких абсолютно можна обійтися.

Я ще раз підкреслюю, ми зобов'язані ввести, як кажуть, табу на імпорт дуже великої кількості товарів, скажімо, сигарет "Мальборо".

ГОЛОВА. Про сигарети вже було. Другий мікрофон.

ГЕРЦ І.І. Так, про сигарети було. Але ж не на стратегічні товари їх треба міняти!

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Іване Івановичу! Уже піврегламенту вичерпали, а ще тільки чотири чоловіки задали вам питання. Дуже коротко прошу відповідати.

Ви назвали кілька цифр: 36 тисяч - це щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, 7 мільярдів - це, я вибачаюсь, вивезли з України багатств і 100 мільйонів - це те, що потрапить до кишені держави, або нашого уряду. Запитання до вас. Як ви ставитеся до того, щоб у будь-якій модернізованій формі відновити монополію на зовнішню торгівлю і забрати всі ресурси в руки уряду, тобто держави і спрямувати їх на вихід з кризи?

ГЕРЦ І.І. Позитивно.

ДОРОГУНЦОВ О.І. Спасибі.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Иван Иванович! Вы в перечне стратегических материалов назвали цемент. Скажите, пожалуйста, какие технические возможности есть у государства Украина для того, чтобы экспортировать цемент? И что делается для того, чтобы мы могли хотя бы одну партию цемента продать за рубеж? Это первое.

Второе. В декрете о бартере по бартерным операциям предусматривается предоплата. Значит, я понимаю, можно взять и ссуду, и все что угодно. Но что будет делать украинский экспортер в том случае, если развалится бартер и клиент найдет более дешевого /а сегодня есть такие возможности/ поставщика нашей продукции? Предусматриваются ли компенсации или возврат предоплаты?

И третье. Мне кажется, пора бы подготовить перечень станций для прохождения через страны СНГ материалов. Мы этого не знаем. Это в порядке совета.

А на первые два вопроса прошу ответить.

ГЕРЦ І.І. Відносно цементу. У нашому міністерстві є декілька пропозицій щодо проблеми упаковки і будівництва цього комплексу. Я вважаю, що в будь-яку кредитну лінію ми повинні включити цю продукцію, тому що у нас є цемент і є споживач.

Відносно бартера і передоплати. Це питання вирішено. Прийнято протокольне рішення, і Мінфін буде видавати безпроцентний кредит на ту продукцію, яка потрібна державі.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Я имел в виду возврат при несостоявшемся бартере, вы понимаете? Развалился бартер, а я платил, как быть? Предусмотрите это в инструкциях, я очень прошу.

ГЕРЦ І.І. Треба передбачити, я згодний.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/, Я не буду анализировать все выступление, я просто хочу дополнить

его следующим. Прежде чем приступать к разработке перечня товаров, подлежащих лицензированию и квотированию, необходимо, чтобы в нашем государстве, в Минэкономики был сформирован баланс производства товарной продукции, ее потребления и остатка, - это изначальное, как система. А в последующем - все делать, отталкиваясь от этого перечня.

Но я хочу обратить ваше внимание и Леонида Даниловича Кучмы на следующее.

Первое. Вы сказали, что проект Закона о валютном регулировании пять месяцев лежит в Верховном Совете. Это неправда. Неправда, повторяю.

Я лично передал его Премьер-министру три недели тому назад. Более того, в начале декабря было заседание Кабинета Министров, на котором я поднимал этот вопрос, и мне ответили, что он будет готов в субботу. Но и это неважно. До сих пор еще нет проекта Закона об иностранных инвестициях, и на сегодняшний день в Кабинете Министров ревизией правовой базы, регулирующей внешнеэкономическую деятельность, занимается один человек. Я повторяю - один человек.

Такая ситуация может вызвать очень серьезные последствия, Поэтому я убедительно прошу, Леонид Данилович, чтобы немедленно, сегодня или завтра, была создана экспертная группа. Именно группа, а не один человек. Таким образом будут сняты очень многие внутренние противоречия как здесь, так и в целом в народном хозяйстве.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Івановичу! Мене цікавить, чи буде в нових правилах бартеру передбачений контроль і відповідальність за ті товари, які ввозяться? Адже ввозяться радіо-, видеотехника, автомашини, які потім купуються тими, у кого найбільше грошей.

І друге. Під виглядом товару низької якості вивозиться товар високої якості. Зокрема, у нас таке було з 60-ма тоннами олії. У Нас затримали, а республіканський митний комітет чомусь дав розпорядження повернути її. Олія вивозилась як технічна, а насправді це була харчова олія. Чи буде це враховано?

Друге. Ви, будь ласка, дайте відповідь: чи тиснуть зараз на вас певні структури і чи вірно те, що спалено вашу оселю?

ГЕРЦ І.І. Щодо першого питання, чи буде контроль. Так, буде. Леонід Данилович прийняв рішення про те, що митниця повинна давати повну інформацію, що вивозиться і що за декларованим бартером ввозиться. Зараз це не перевіряється. У контракті пишуть одне, а що завезено - Бог його знає.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НІКОЛЕНКО А.М., голова ради асоціації кооперативів "Росія" Бердянського району /Бердянський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Иван Иванович! У меня такой вопрос. Уверены ли вы, что жесткий таможенный контроль будет стимулировать производство? Наша сельскохозяйственная продукция сегодня в Украине обесценена. Даже в ближнее зарубежье вывезти не можем. Сельскохозяйственное производство катастрофически сокращается и переходит на рельсы натурального хозяйства. Чем это может кончиться, я думаю, все сегодня понимают. Так будет ли отработан механизм, по которому "зеленая дорога" в торговле с зарубежьем будет предоставлена производителям, а не коммерческим структурам.

ГЕРЦ І.І. Так, це буде зроблено.

ГОЛОВА. Іване Івановичу! Мова йде про те, що ви будете визначати, що можна вивезти, і щоб такий дозвіл давався насамперед виробнику, а не комерсанту. Ось про що йде мова.

ГЕРЦ І.І. Тільки виробнику, я вже відповідав.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СПАСЬКИЙ О.М., головний лікар Новомихайлівської дільничної лікарні Марійського району /Мар'їнський виборчий округ, Донецька область/. Одной из проблем внешнеэкономической политики является отсутствие достаточного количества высококвалифицированных кадров для разработки научно обоснованной стратегии внешнеэкономической политики.

Вы сказали, что на территории Украины нет института, который мог бы этим заниматься. Как вы относитесь к тому, чтобы создать такую базу на основе Киевского торговоэкономического института? И если это возможно, то что необходимо для этого сделать?

ГЕРЦ І.І. Щодо Київського торгово-економічного інституту, Була у нас така пропозиція. Зараз ми просто ще не готові. Ми вважаємо, що на його базі /а можливо, у Харкові/ потрібно створити Академію зовнішньоекономічних зв'язків, подібну до тих, що є в інших країнах. База там непогана. Я вважаю, що це потрібно зробити.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Галицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване

Івановичу! Ми, так би мовити, "вскочили" в ринок, але, вибачте, якщо ми маємо стопроцентний бартер, то де вже не ринок, а скоріше первіснообщинний лад, на якому наживаються власники підприємств і "чорний" бізнес.

Я хочу все-таки повторити запитання. Коли ж нарешті буде в нас Закон про валютне регулювання? Це запитання до вас і до Івана Степановича також. Те, що прозвучало від першого мікрофона, що, мовляв, закон з Верховної Ради пішов у Кабінет Міністрів, це, напевно, не той шлях, адже Кабінет Міністрів має тепер багато повноважень і повинен приймати декрети і нам вносити відповідні пропозиції. Це - перше.

Друге. Через Україну проходить багато магістралей. Це - газопроводи, це - залізниця і багато інших.

Коли, нарешті, де буде враховано і пред'явлено рахунок тим державам, які користуються нашою землею і всім тим, що проходить через неї?

Дякую.

ГЕРЦ І.І. Закон про валютне регулювання повинен бути прийнятий найближчим часом. Він практично готовий.

А щодо транзиту, то відверто можна сказати, що де грабіж серед білого дня. Є спеціально створене за вказівкою Прем'єрміністра управління транспорту та експедиційного обслуговування, яке вивчає це питання.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу. /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Іване Івановичу! У Франції після війни де Голь завів такий порядок: якщо підприємство протягом З місяців не повертало Франції валютну виручку, то до нього вживалися штрафні санкції, включаючи заборону виходу на зовнішній ринок.

Ваш думка щодо застосування такого механізму в Україні?

ГЕРЦ І.І. Внесено проект декрету і проект Закону про зміни до Кримінального кодексу. Я думаю, що цей закон також буде прийнято до кінця року.

ГОЛОВА. Іване Івановичу, відповідайте на письмове запитання.

ГЕРЦ І.І. "Перешкодою для нормальних зовнішньоекономічних зв'язків є становище, яке склалося на західних кордонах, КПП, коли машини стоять з вантажем по 5-6 днів. Що думає робити ваше міністерство, щоб зняти цю напругу? Я знаю, що це стосується і Митного комітету та інших міністерств. Народний депутат Дорчинець."

Це питання наше міністерство саме не вирішить. Але разом з Міністерством транспорту та Митним комітетом будемо вирішувати.

"Ігор Рафаїлович у своїй інформації говорив про великі поклади гранітів. Це дійсно так, принаймні, в нас у Коростишеві. Чи розробляється вашим міністерством програма поглиблення зв'язків із зарубіжними країнами щодо розробки гранітів і торгівлі ними?

Представників приїздить багато, але толку мало.

Принаймні, на регіональному рівні ці питання вирішити не можна.

З повагою Борейко".

Дуже добре питання. Це стосується не тільки гранітів. Уже стало масовим явищем, коли на десятки мільйонів доларів обманули всякі товариства "обмежених людей", як їх називають /у тому числі і за кордоном вони є/, наших поставщиків. Вони збанкрутували і не повертають гроші. Вони ходять до мене, плачуть: що робити? На суд в Гаазі в них грошей не вистачає.

Тому завдання нашого Міністерства гарантувати і шукати зв'язки із солідними фірмами, відмовитися від послуг цих невеликих фірм, які всіх надурили.

ПЕТРЕНКО В.О. Когда будет отменено двойное налогообложение валютных поступлений?

ГЕРЦ І.І. Пропозиції щодо цього готуються.

ГОЛОВА. Дякую.

Слово надається міністру фінансів П'ятаченку Григорію Олександровичу.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., міністр фінансів України. Шановні народні депутати, шановний Іване Степановичу, шановний Володимире Борисовичу! Я знаю, що довго слухати дуже важко, тому говоритиму коротко й конкретно.

Відповідно до вашого доручення Міністерство фінансів разом

із Міністерством економіки, Академією наук і її економічними інститутами, а також із комісіями Верховної Ради, деякими комерційними структурами, окремими депутатами і громадянами працювала над тим, як удосконалити нашу податкову систему. Усі положення відпрацьовані і погоджені. Завтра на засіданні Президії Кабінету Міністрів буде розглядатися проект декрету про систему оподаткування. У неділю на засіданні Кабінету Міністрів буде розглядатися варіант цього декрету.

Я хотів би доповісти вам, що зроблено в цьому напрямку.

Перше. Замість податку на доходи з 1993 року буде діяти податок на прибуток. Так висловилися майже всі, хто розглядав проект. Розмір податку на прибуток - 30 відсотків. Є відповідні пільги, Вони спрямовані в першу чергу на той прибуток, який іде на інвестиції, на впровадження нових технологій, щоб дати можливість запрацювати нашій промисловості, якнайшвидше провести структурні зміни в економіці і сприяти швидкому виходу з економічної кризи.

З урахуванням цих пільг в середньому податок становитиме десь 23 відсотки. Ми сподіваємося, що той прибуток, який залишається підприємствам, буде використаний в першу чергу на відтворення виробництва.

Але в цьому відношенні є деякі сумніви. Чи вистачить нам матеріально-технічних ресурсів для використання цих фінансових коштів? Думаю, що на це буде відповідь, коли буде складено індикативний план на 1993 рік.

Другий податок - податок на добавлену вартість, його розмір зменшений до 20 відсотків замість 28, який діє сьогодні.

Є також цілий ряд пільг, спрямованих на те, щоб не було відповідного зростання цін. Особливо враховані ті зауваження, в яких йшлося про капітальні вкладення. У проекті, який буде розглядатися, на капітальні вкладення, щоб не накручувати ціни, цей податок зменшується.

Щодо розробки бюджету на 1993 рік. Це складне питання, пов'язане з рядом інших, зокрема Чорнобилем. Думаю, було б доцільним спочатку коротко сказати про те, як ми закінчуємо 1992 рік, що нас чекає у 1993 році.

Можу доповісти, що за 11 місяців до бюджету надійшло 170 мільярдів карбованців. Але якщо взяти по окремих видах, то по акцизних зборах річний план виконано на 130 відсотків.

Можу сьогодні з чистою совістю доповісти депутатам. Коли ви мене запитали, як я ставлюся до податку на доходи, чи підтримую його, я сказав - так, Вважаю, що його необхідно ввести на І992 рік, тому що в час немає з одного боку - регулювання заробітної плати, а з другого - регулювання цін. І саме цей податок за таких умов мав себе виправдати. За 11 місяців цей податок наблизився до 97 відсотків, а окремі області, наприклад, Вінницька, ІваноФранківська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька, міста Київ та Севастополь, уже перевиконали річний план по цих зборах.

Надзвичайно важливе питання, яке сьогодні стоїть перед нами,

-мобілізувати ресурси для надходжень до бюджету. Яку ми вбачаємо мобілізацію? Звертаю увагу присутніх на таке. У проекті бюджету на 1992 рік передбачалося, що валовий національний продукт становитиме 2,6 трильйона. Але вже сьогодні за прогнозами Мінекономіки він дорівнює 3,7 трильйона, і ми знаємо, чим це обумовлено. Обумовлено це тим, що в нас надзвичайно збільшилася заробітна плата і відповідно зростали ціни.

Наведу тільки один приклад. Коли ми з вами затверджували бюджет, середня заробітна плата в нас була 2,8 тисячі, сьогодні в промисловості вона перевищує 10 тисяч. У зв'язку з цим нам треба вишукувати додаткові ресурси, щоб підняти платню в бюджетних організаціях до цього рівня. Ми розраховуємо, що до якоїсь міри перекриємо це збільшення тими надходженнями, які ще будуть.

Буквально сьогодні податкові інспекції на місцях приступили до перевірки. У нас цих інспекцій понад 27 тисяч. Підключили й представників фінансових служб, з тим щоб зробити перерахунки за 11 місяців і максимально виявити приховування, саме умисні, щоб забрати в бюджет те, що повинне було надійти до нього згідно з законом.

Видатки, Потреба в коштах тільки на заробітну плату бюджетним організаціям становить понад 200 мільярдів. Я не буду всього розкривати, скажу тільки одне: усе те, що є в бюджеті, ми враховуємо. Не подумайте, що в нас усе так добре. У нас є відповідні виплати в народне господарство, які йдуть поза бюджетом.

Ви прийняли рішення про те, щоб надати допомогу в індексації оборотних коштів, віднесених на внутрішній борг. Це -350 мільярдів. У свій час разом із вами ми прийняли рішення про підтримку сільського господарства. Це також понад 300 мільярдів.

Але й сьогодні сільське господарство вимагає чесного підходу до себе. Його не можна залишати без підтримки.

Що сталося? З одного боку, діє Закон про пріоритетність соціального розвитку села, але з другого, закупівельні ціни певною мірою стримувались, а матеріально-технічні ресурси, які потрібні для села, дорожчали. Якщо порівняти, що закупівельні ціни зросли приблизно на 15, й ресурси - на 28 процентів, вийшла різниця.

Уряд ніякої емісії не робив. Міністерство фінансів разом з Національним банком прийняли рішення, що Національний банк позичить кредити Міністерству фінансів з тим, щоб ми відповідно їх використали для підтримки села. Більше того, ми розробили механізм, щоб не просто роздати ці кредити, а погодили з Міністерством сільського господарства, з комісіями, щоб підтримку надати в розрахунку на тонну проданої продукції, враховуюча фактор подорожчання. Можливо, із тих 260 мільярдів буде використано значно менше. Але все це буде під контролем. Уряд, вважаю, не може в таких умовах залишити аграріїв одних. Ми ще не створили того механізму, який дав би співвідношення цін, відповідні еквіваленти, щоб село ніколи не залежало від промисловості. І тепер усе робиться для того, щоб у 1993 році такий баланс був.

Щодо бюджету на І993 рік. Він може бути складений тільки тоді, коли буде баланс продукції, баланс матеріальних ресурсів, баланс фінансових ресурсів. Ми роздали відповідні матеріали нашим шановним депутатам, Президії і показали, як це все складалося.

Індикативний план утретє складений, прогнозний - утретє. Неможливо на базі їх скласти бюджет. Бюджет- це не каса.

Бюджет - це один із розділів плану економічного і соціального розвитку. Нехай він буде прогнозний, хай він буде індикативний; але він будується на базі показників нашої економіки, і у відриві від цього ми не можемо його скласти. А тому ми з Міністерством економіки працюємо над тим, щоб у другій половині січня подати вам одночасно і показники індикативного плану розвитку економіки, її балансові показники, фінансові ресурси і їх використання і бюджет.

Тут було запитання щодо Чорнобиля. Наведу вам по пам'яті такі показники. 12 відсотків, які ви затвердили, становлять 107 мільярдів надходжень. На сьогодні надійшло майже 84 мільярди. Мінчорнобилем фінансування відкрито у цих межах, ала використовуються ці кошти тільки на 85 відсотків.

Тут Іван Степанович казав, щоб фінансування здійснювали по факту. Але я усі капітальні вкладення /це 42 мільярди/ забезпечені в цілому фінансовими ресурсами. Однак здача житла, здача інших об'єктів іде на дуже, як кажуть, низькому рівні.

Разом з Міністерством економіки ми розглянули скарги стосовно оплати виконаних обсягів робіт. Мінчорнобиль уже перерозподіляє кошти з тим, щоб передати їх для оплати виконаних робіт.

Ще раз підтверджую, що коштів для виконання програм по Чорнобилю не бракує. Треба тільки їх розумно використати.

Можливо, навіть треба буде ще раз повернутися до цих обсягів, які ми маємо. 107 мільярдів ми зберемо. За розрахунками ми бачимо, що буде навіть 110 мільярдів. Ми ці кошти повністю, мабуть, і не використаємо. Але наведу один приклад, Білорусія

бере податок 5 відсотків і збирає 16 мільярдів, які повністю й використовує. Треба нам подумати над структурою витрат. Оце, мабуть, і все.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Думаю, відповіді на запитання будуть уже після перерви.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, будь ласка, на трибуну. Регламент - 20 хвилин. Після того, як Григорій Олександрович відповість на запитання, він прокоментує той проект, який вам розданий.

Будь ласка, перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Ви, мабуть, обмовилися і сказали: підтримувати і грабувати. Це що, одне і те саме слово? Ви кажете, що для підтримки сільського господарства ми виділяємо такі-то кошти. Та село ж пограбовано сьогодні через діючі ціни. Мабуть, не виділяємо кошти, а віддаємо, якщо вони є. А їх немає сьогодні у нас ні в бюджеті, ні в банках.

У зв'язку з цим хотів би запитати ось про що. Сьогодні кажуть, що податок на добавлену вартість входитиме в сільськогосподарську продукцію - ті 28 чи тепер уже 20 відсотків, При продажу продукції це буде враховуватися чи ні? Якщо так, то як компенсуватиметься той податок при купівлі - за рахунок бюджету чи якимось іншим шляхом? Це перше.

І друге. Ви казали, що даєте слово аграріям - ті 59 мільярдів, які були виділені у червні згідно з індексацією основних засобів, будуть списані у вересні. На жаль, цього не відбулося. То коли вони будуть списані чи включені у борг держави?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую. Думаю, що я міг обмовитися та й

ви також могли щось не почути. Я ніколи не вживаю слова "грабувати", його в моєму лексиконі просто немає. Мабуть, почулося.

Тепер стосовно підтримки села, а також щодо цін. Сьогодні виходить так, що ми плануємо одні ціни, а фактично матеріальнотехнічні ресурси селу доводиться купувати за вищими цінами. Через те ми підписали договір з Національним банком, щоб сплатити цю різницю і видати з бюджету кошти. Адже сьогодні окремі підприємства просто стали збитковими.

І далі. Розумієте, поки що немає плану економічного і соціального розвитку на 1993 рік. Це надзвичайно складне питання. Щоб відповісти, мені треба хоча б дві хвилини. Я дуже коротко.

Нам треба збалансувати, з одного боку, фонд споживання, фонд оплати праці, з другого - цінові фактори, і в першу чергу підприємств-монополістів. Потім нам треба визначити пріоритети структурних змін в економіці, щоб вона запрацювала. І нам треба визначитися, щоб не було такого розриву між цінами на селі і в промисловості. Тоді й питання таке не виникатиме.

Але це надзвичайно складно. Якщо підняти закупівельні ціни, розбалансовується споживчий ринок, і тоді треба дати підтримку покупцям. А підтримку покупцям як можна зробити? Через заробітну плату, а коштів не вистачає.

Чому ми затримались із складанням бюджету? Я ж вам сказав, як формується бюджет. Ми вже третій раз розглядаємо і бачимо, що фінансових ресурсів може надійти до бюджету в межах двох трильйонів. А питання, пов'язані з індексацією, з

цінами, із збалансуванням фінансових ресурсів? Фінанси треба направити і у вугільну промисловість, і на село, і у житловокомунальні структури. Один трильйон 200 мільярдів карбованців у 1993 році піде тільки на утримання бюджетних організацій. Усе це разом перевищує у півтора - два рази ті кошти, які ми можемо мобілізувати.

Вибачте, але я хотів відповісти на запитання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І. Шановний Григорію Олександровичу! Змушений вдруге просити: не можна на одне запитання п'ять з половиною хвилин витрачати. Прошу дати мені відповідь коротко.

Мені подобається ваша позиція щодо контролю над цінами і доходами. Вважаю, що це єдино правильна політика була б у сучасних умовах. І, як мені здалося, віце-прем'єр Пинзеник також підтримує цю лінію. То коли ж ми практично приступимо до такого контролю?

Не можу ж я всерйоз сприймати як контроль нове підвищення цін на масло з 206 карбованців до 570 за останні дні. Це одне запитання.

І друге запитання. Скажіть мені щиро, Григорію Олександровичу, чи є в бюджеті якийсь зв'язок між доходною частиною і видатковою? У мене таке враження, що кожна з них живе своїм життям.

Спасибі.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Міністерство економіки розглянуло питання індикативного плану нещодавно на засіданні колегії, де й представники Мінфіну були присутні. За їх розрахунками Індикативний план буде готовий у січні 1993 року. І ми намагаємося паралельно з ним на підставі цих показників скласти і бюджетний план, також у січні, в другій половині.

Стосовно доходів і видатків. Так, є баланс, я вам це співвідношення роз'яснював, коли затверджували бюджет на 1992 рік, але тоді сказав, що це останнє, що ми змогли зробити в умовах тієї галопуючої інфляції. Якщо не візьмемо під контроль, не прив'яжемо до виробництва, одного боку, темпи зростання фонду споживання, а з другого - ціни, то прийдемо до того, що в кінці року вже щось збалансувати буде неможливо. От що ми зараз робимо? Саме так - шукаємо кредити, беремо їх. Скажіть, будь ласка, хіба я маю сьогодні право як міністр відняти те, що передбачено законом лікареві, вчителю, культурі, й видати, щоб була середня зарплата в промисловості? Не маю. Є закон, його треба виконувати. А це понад 200 мільярдів.

Дякую, Сергію Івановичу, я вам передам цей розрахунок.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ТЕРЕХОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Центральний виборчий округ, Республіка Крим/, Кто бы мог раньше подумать, что свою государственность мы будем строить за счет

пенсионеров, стариков, детей, за счет беззащитных людей, за счет людей доверчивых, вовремя не сориентировавшихся? Речь идет о наших денежных вкладах, которые превратились б пыль. Будет ли что-либо сделано с этими вкладами, какая-то индексация проведена или нет? Хочу добавить, что в пыль превратились не только вклады людей с малыми доходами, но и людей с доходами средними, скажем, категории творческих работников.

К примеру, человек получал не постоянные гонорары, а разные в разное время. Он помещал их на сберкнижку и брал оттуда, сколько нужно. Сейчас он так существовать не может, потому что все его накопление превратились в пыль.

Мало того - когда мы приходим в сберкассы, нам выдают купоны, а ведь делали мы вклады в рублях. Вот скажите , как это все воспринимать с точки зрения права и закона?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю - вклади будуть індексуватися. Такий декрет готується.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Мені як члену Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін відомо /ми з вами спілкувалися на засіданні комісії/, що витрати бюджетних коштів, за прогнозом, перевищують їх надходження до бюджету приблизно на 1,6 трильйона, а можливо, й на

2 трильйони карбованців. Сьогодні немає концепції дотацій при ціноутворенні на продукцію, послуги тощо з урахуванням формування вартості суспільної продукції. Дотації не ув'язуються з джерелами фінансування.

Разом а тим у поданому на наше обговорення проекті постанові ви пропонуєте забезпечити пріоритетне фінансування видатків на заробітну плану, на стипендії, харчування, придбання медикаментів. І це правильно. Леонід Данилович Кучма визнав /і ми йому за це дякуємо/, що село - найголовніша проблема сьогодні. Зрозуміло, не про це мова. Мова - про утримання армії. Так, ми будуємо власну армію, але, напевно, все ж необхідно було б записати про заробітну плату в першу чергу. Ми не будуємо якусь войовничу армію, а оборонну. Йде мова про конверсію військово-промислового комплексу. Чому ж ми це заносимо до пріоритетів?

Соціальний захист населення - ось що необхідно, безумовно, на всі ті програми. То ж гадаю, що, напевно, все-таки при складанні бюджету вам усім разом необхідно ще раз повернутися до цього питання і щось обмежити. Яка ваша думка?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. По-перше, щодо армії - це тільки її утримання. Жодної копійки не планується на придбання зброї. А конверсія - це ті об'єкти, які сьогодні розпочали перебудову на випуск товарів широкого вжитку, щоб збалансувати споживчий ринок. І ми вважаємо, що це вкрай необхідно робити, щоб швидше були товари для народу. Як потрібний і соціальний захист населення, це зрозуміло.

По-друге, стосовно збалансування. Ви назвали суму 1,6 трильйона перевищення видатків. Це ви врахували й розміри

тих боргів, які отримали ми від колишнього Радянського Союзу. До речі, при розгляді структури внутрішнього боргу ми ще не прийшли до спільної думки, що включати в структуру цього боргу. Якщо все це скласти з минулих років, то 1,6 трильйона - це потреба в фінансових ресурсах, а не в бюджеті.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Григорий Александрович! Мой вопрос - это практически вопрос избирателей. Сегодня очень тяжело жить населению, очень тяжело работать правительству. Как вы отнесетесь к предложению, которое кто-то может рассматривать как шаг назад, но, наверно, это желательно было бы сделать: до полной стабилизации работы сельскохозяйственного производства и промышленности зафиксировать цены и зафиксировать зарплату? С тем чтобы улучшить положение дел. Возможно такое или нет как временная мера?

Благодарю.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Саме програма, яка зараз розробляється урядом, і зводиться до того, щоб взяти в руки управління безпосередньо нашими внутрішніми факторами, які впливають на інфляцію. Нехай кожен заробляв стільки, скільки заробить, але

треба, щоб фонд споживання не перевищував темпи зростання виробництва. Мова йде не про скорочення заробітку якоїсь особи, а про те, щоб сам фонд споживання не перевищував темпи зростання виробництва.

Відносно цін. Також розроблено декрет про те, ще ціни на державних підприємствах регулюватимуться, адже у нас більшість - монополісти.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПШЕНИЧНИКОВ А.Є., голова агропромислової колективної асоціації "Північний Крим" /Джанкойський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемый Григорий Александрович! Мы знаем, что если нет сильного в экономическом отношении села, то нет и сильного государства. В этой связи у меня есть два маленьких вопроса. Что вы предполагаете делать с 1 января 1993 года в целях материального стимулирования с налогом на добавленную стоимость на продаваемую сельхозпродукцию и материально-технические ресурсы, средства, приобретаемые для нужд села? Это - первый вопрос.

И второй. Не будет ли отменен налог на прибыль с основных отраслей села - растениеводства и животноводства?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую. Щодо добавленої вартості. Ми тільки розглядатимемо ці показники в суботу на засіданні Президії, а в неділю - у Кабінеті Міністрів. Треба, з одного боку, збалансувати бюджети, щоб у них були кошти, а з другого

- зробити так, щоб їх вивільнити. А це дуже важко. Але там в різні варіанти, роботу над якими ще не закінчено, про остаточний варіант я просто не можу говорити.

Що стосується податку, то можу сказати, що село звільнено від сплати податку з прибутків.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГАЛЬЦЕВ П.С., голова колгоспу "Більшовик" БілгородДністровського району /Білгород-Дністровський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Григорий Александрович! Стало известно, что Кабинет Министров готовит проект постановления, в котором предполагается выделить 28 процентов налога на добавленную стоимость на материалы, покупаемые индивидуальными застройщиками. Как известно, индивидуальные застройщики - это, в основном, крестьяне. Ваше мнение по этому вопросу? Это первый вопрос.

И второй. Роздан проект постановления, который готовился, видимо, с вашим участием. Здесь записано: "Забезпечити пріоритетне фінансування видатків на заробітну плату" и так далее. Предлагаю записать так: "Для обеспечения приоритетного развития села".

А каково ваше мнение?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Моя думка така. Що стосується 28 процентів, то маю сказати, що ніяким чуткам не вірю. Коли буде прийнято документ у Кабінеті міністрів, тоді й говоритимемо

про це. Але мені не відомо, що це за 28 процентів. Звідки вам відомо - не знаю.

КУЧМА Л.Д. Объясните, пожалуйста, депутатам и народу Украины, откуда вы взяли эту информацию насчет 28 процентов. И несите ответственность за свои слова!

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАЛЬЦЕВ П.С. Объясню. Стало известно среди депутатов, что такое готовится. Даю вам информацию, какую имею, и думаю, что когда это будет принято, тогда будет поздно что-либо говорить.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! Давайте розв'яжемо цей конфлікт, вірніше, спір. Якщо ми думатимемо, що на індивідуальному забудовнику матимемо прибутки в державі, то помиляємося. Це ми вже робили все життя і бачимо, що маємо на цьому.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу! дозвольте мені одну хвилину на відповідь. Не розумію, звідки взялася ця інформація. Ось у мене лежить проект щодо добавленої вартості, і тут немає ніяких 28 процентів. Тим паче, в доповіді я сказав, що на капітальні вкладення, навіть державні, знімається податок на добавлену вартість. То чого ж тоді говорити?..

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О. Шановний Григорію Олександровичу! Група депутатів /і я вам про це казав під час перерви/ написала на ваше ім'я і на ім'я шановного Прем'єр-міністра запит з приводу того, що багато громадян України в свій час купили облігації на право придбання автомашин, телевізорів, холодильників тощо. Це було ще за часів колишнього СРСР. І ті гроші зараз є абсолютно знеціненими, бо мова йде про 8,5 тисячі карбованців, які в свій час платили люди. І до нас звертаються виборці з цим дуже болючим питанням.

Ви мені сказали, що уряд про це думає і що цю суму буде індексовано. Але хочу від вас зараз почути: коли і конкретно як буде це зроблено? Чи одержать люди ті три мільйони, які зараз коштує автомобіль? Або щось інше отримають? І коли?

Будь ласка.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповідаю. Зараз готується проект документа, щодо вирішення цього питання на початку наступного року.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. Шановний Григорію Олександровичу! Ви як міністр фінансів тримаєте руку на пульсі нашої фінансовокредитної системи. Скажіть, будь ласка, - це я вважаю дуже важливим, - коли утворилися оті "тромби" в розрахунках між підприємствами України і Росії: до чи після виходу України з рубльового простору?

Іще одне. Скажіть, будь ласка, наш уряд дасть селянам ті автомобілі, які обіцяв попередній уряд Фокіна за понадпланову здачу молока, м'яса, зерна та інших продуктів?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Якщо дозволите, розпочну з відповіді на друге запитання. Уряд прийняв рішення про те, що із бюджету компенсовано різниш, яка видається населенню за здачу зерна, м'яса та інших продуктів. Відносно тих машин, які має Україна. Йдеться про "Таврії". Отже, всю різницю виплачено заводу, а завод відпустив машини за тією ціною, за якою ви мали купити машини. Зараз ведемо переговори із заводом про те, щоб він до кінця, року продав всі автомобілі, яких залишилося, по-моєму, дві тисячі. І він вимагатиме ще 500 мільйонів різниці. Думаю, будемо вишукувати. Але населення має бути повністю забезпечене - такою є вказівка нашого Прем'єра Леоніда Даниловича Кучми.

ГОЛОВА. коли "тромби" з'явилися - до виходу з рубльового простору чи після?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., Вони з'явилися тоді, коли почали складати в Москві, у центральному банку, наші мішки. А вже ж на 1 липня, коли повернулися з Дагомиса, була домовленість щодо цих коштів. Але мака місце така бездіяльність, що ці мішки накопичувалися і далі. Питання зрушило з місця тільки після того, як за це взявся новий уряд.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГАЛЬЦЕВ П. С. Уважаемый Григорий Александрович! У меня вопрос по проекту постановления. Здесь записано: "Забезпечити пріоритетне фінансування видатків на заробітну плату, "і таке інше. Я предлагаю дополнить: "и приоритетное развитие села". Чтобы еще раз не выходить к микрофону, хочу сказать Леониду Даниловичу: не надо допрашивать депутатов, их статус позволяет не называть источники информации.

Спасибо.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Закон про пріоритетний розвиток села діє, зрозуміло, що він виконуватиметься і в цьому випадку. Якщо буде щодо села прийнято інше рішення: з урахуванням збалансування ресурсів залишити селу інші джерела для розвитку, - тоді треба зупиняти цей закон. У першому кварталі, якщо він діятиме, усе це виконуватиметься.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці / Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Дозвольте ще запитання. Григорію Олександровичу! У цьому залі вже неодноразово висловлювалися пропозиції про зняття податку на добавлену вартість у розмірі 28 процентів з церковних громад при будівництві нових церков і релігійних споруд. Була ідеологія диявола, яка валила церкви під приводом державної політики. На сьогодні, на щастя, ця політика змінилася, змінилася на

добро і мир.

Є надія, що цей податок буде знятий з церковних громад? Що ви можете сказати з цього приводу?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Така надія є, з будівництва податок знімається.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, там записки буди ще.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Тут до мене особисто звертаються...

ГОЛОВА. Тоді вирішите в індивідуальному порядку.

Отже, тепер щодо проекту постанови.

Шановні народні депутати! Проект постанови вам роздано, комісія його проаналізувала. Депутат Печеров готовий висловитися з цього приводу.

Давайте так: прокоментує міністр фінансів, а потім Андрій Васильович.

Григорію Олександровичу, прошу вас.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. У зв'язку з тим, що зараз розробляється проект бюджету на І993 рік і треба мати відповідні базові показники для його складання з індикативного плану, вноситься пропозиція у першому кварталі профінансувати ті видатки, які будуть, і визначити їх першочерговість. При цьому слід виходити з того обсягу фінансових ресурсів, який був у четвертому кварталі. Звичайно, при цьому будуть враховані ті фактори, які збільшуватимуть видатки. Це окремо розглядатиметься.

Головне ж, я хочу підкреслити, те, що ми з 1 січня переходимо на нові умови формування бюджету. Зараз ми якоюсь мірою фінансуємо за рахунок кредитних ресурсів, а потім ці кредитні ресурси погашаємо. Тепер, вийшовши з рубльової зони, розробляємо таку програму, щоб у новому році різко зупинити інфляційні процеси, щоб бюджет не кредитувався, а використовував свої власні ресурси, які надійдуть. Тому ми і записали - фінансувати в межах ресурсів, які надійдуть до бюджету. Єдине, що ми можемо, - це взяти короткостроковий кредит, скажімо, на місяць-два, з наступним його поверненням у межах даного кварталу.

ГОЛОВА. Дякую. Наскільки я зрозумів, є запитання. Домовляємося так: Андрій Васильович Печеров як голова комісії висловить думку комісії щодо проекту, а потім - відповіді на запитання.

Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Комісія уважно розглянула проект постанови Верховної Ради з обговорюваних питань і вносить пропозицію його підтримати.

Хочу сказати, що в нашій комісії були думки дати це право тільки на січень або тільки на січень і лютий. Однак, враховуючи надзвичайні складнощі, які мають місце при формуванні

проекту бюджету на 1993 рік, а також те, що уряд працює мало часу і не в змозі терміново підготувати проект бюджету, ми вирішили погодитися з запропонованим строком -перший квартал 1993 року.

Комісія вважав за необхідне у першому абзаці пункту і замість слів "утримання армії" записати "грошове утримання військовослужбовців". Тобто дещо обмежити витрати і гарантовано забезпечити військовослужбовців. Коли уряд висловить своє ставлення, то ми обміняємося думками.

"Конверсію воєнно-промислового комплексу" пропонується замінити на "придбання енергетичних ресурсів". Це питання викликало дискусію і в нашій комісії. Може, якісь є інші думки? Нехай вирішить сесія.

Передостаннім абзацом першого пункту слід записати: "Заборонити здійснювати фінансування видатків без впровадження механізму контролю за надходженням доходів до бюджету". Ми завжди пишемо останню фразу "в межах доходів", а механізму нема. Це вимагатиме негайного його введення.

Третім пунктом записати: "Рекомендувати Кабінету Міністрів декретом продовжити дії законів по оподаткуванню 1992 року на перший квартал 1993 року та припинити надання пільг в оподаткуванні".

У чому тут справа? Сьогодні запропонована, концепція нових проектів законів по оподаткуванню. Їх ще потрібно ув'язати з витратами бюджету, і невідомо, що врешті-решт буде прийнято. А для того, щоб не були ніяких подвійних тлумачень, що бгати за основу, то все ж потрібно було б у зв'язку з тим, що частина законів про податки введена в дію тільки

протягом 1992 року, декретом їх продовжити.

Наступна пропозиція, Третій пункт відтак стає четвертим, і прошу звернути увагу в ньому на таке поняття, як авансові платежі. Бо воно викликало багато суперечок і на засіданні комісії. Це значить, що будуть стягуватися податні згідно з декретом, який прийме уряд, про продовження дії законодавчих актів нинішнього року, проте це буде тільки аванс. Щоб потім не виникало заперечень, мовляв, закони не мають зворотної сили. Якщо будуть прийняті нові закони по оподаткуванню і введені в дію з 1 січня, рване або повертатиметься, якщо там надлишок, або додатково ще доведеться платити.

Тож комісія вважає за необхідне в цьому підпункті "а" вилучити частину речення, а саме слова:"...в сумах, фактично внесених до бюджету за ІV квартал 1992 року". Чому? Перший пункт враховує всю інфляцію та підвищення мінімального розміру заробітної плати, які ми мали в четвертому кварталі, і це будуть більші витрати, ніж у четвертому кварталі. А якщо залишити ті суми, вони обмежують надходження До бюджету, і ми можемо одразу одержати великий дефіцит бюджетних коштів, навіть не прийнявши бюджету.

Ще раз звертаюся до народних депутатів: як би хто не розмірковував, але комісія вважає за необхідне підтримати уряд і надати йому право працювати в першому кварталі, взявши за основу проект постанови, який запропонований сьогодні на розгляд Верховної Ради.

Дякую.

ГОЛОВА. Гадаю, що комісія попрацювала непогано. Ви бачите,

скільки внесли змін і доповнень, видно, що детально пророблений документ. Є це в депутатів зауваження до проекту? Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. В принципе, мы встали перед фактом, что нам никуда не деться и данный проект надо принимать. Но хочу коснуться вопроса местных Советов.

Перед этим пленарным заседанием мы в Лисичанске посчитали свою расходную часть - ту, которая была по 1992 году, и минимум на 1993 год. Написано в третьем пункте, что в первом квартале 1993 года "підприємства й організації сплачують до бюджету авансові платежі податку на доходи відповідно до чинного законодавства в сумах, фактично віднесених до бюджету за VІ квартал 1992 року". Мы посчитали, что ІV квартал должен быть проиндексирован в 3 раза, потому что мы всю индексацию сделали 2,55 - 2,85. Соответственно, и бюджет. И здесь нужно дополнить - "согласно индексации".

Пункт "в" можно и исключить, потому что у нас не там их и много - казино, видеосалонов и так далее.

Теперь о дополнениях. Я уже задавал вопрос, Иван Степанович, четыре раза, теперь задав пятый. Сегодня в этом документе не предусмотрено валютной части. Что будет по первому кварталу? И самое главное - что будет с валютными отчислениями местным Советам? Необходимо такое дополнение.

И третий пункт, который хочу сюда добавить. Все-таки нужно определить в постановлении, когда будет бюджет 1993 года, определить срок предоставления его сессии Верховного Совета.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Шановний Іване Степановичу! Пропоную а урахуванням внесеної пропозиції прийняти постанову. І в порядку доповнення прошу вас, Іване Степановичу й Леоніде Даниловичу, передбачиш чи в протокольному записі, чи усною домовленістю фінансування витрат на придбання насіння, мінеральних добрив для потреб АПК в першому кварталі. У нас ніде не переглядається питання авансування при укладанні договорів на перспективу. Нас це турбує, тому що сьогодні на місцях поки що не зрозуміло, звідки кошти надходитимуть.

ГОЛОВА. Леоніде Даниловичу, ви ж прийняли відповідну постанову?

КУЧМА Л.Д. Так, є рішення щодо мінеральних добрив.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Уважаемые депутаты! Постановление, проект которого нам сегодня предложен, конечно, необходимо принимать с предложенными комиссией дополнениями, учитывая обстановку, которая сегодня сложилась в Украине. Если мы будем вносить предложения и дополнения, исходя из потребностей каждый своего бюджета, что нам необходимо и сколько чего поступит, то это, конечно, не приведет ни к чему хорошему.

Правительство работает, и сегодня нарабатывается много предложений относительно оздоровления экономики, улучшения той ситуации, которая сложилась в Украине.

Предлагаю в пункт 1, где сказано: "Забезпечити пріоритетне фінансування видатків на заробітну плату, стипендії, харчування, придбання медикаментів, утримання армії, конверсію, воєннопромислового комплексу, соціальний захист населення..." добавить следующее:"...та села відповідно до Закону про пріоритетність соціального розвитку села..."

Словом, предлагаю добавить это и голосовать.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М.С. Безумовно, ми в комісії це відпрацювали, і проект можна приймати. Але в мене виникла думка, як кажуть, "мисля - опосля". Треба врахувати, що бюджет як такий нам не вдалося прийняти у цьому році. А ми ж мали його прийняти згідно із нашою Постановою Верховної Ради ще в жовтні. Але. склалася та ситуація з урядом, про яку ми знаємо.

Пропоную записати, щоб представити індикативний план і після того вже затвердити бюджет на 1993 рік. Чи готові Леонід Данилович та Віктор Михайлович сказати, коли вони можуть це представити?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. У мене зауваження щодо пункту І. Я не погоджуюся із рішенням комісії, щоб прийняти ті поправки, де йдеться про утримання армії і конверсію військово-промислового комплексу. Пропоную залишити це так, як передбачено Кабінетом Міністрів.

Шановні товариші! Дві секунда на обгрунтування. Гадаю, якщо будуть потрібні кошти для армії, то ми не будемо довго їх шукати, і це при всіх наших бідах.

Відносно військово-промислового комплексу. ви знаєте, що стоять виробничі потужності, які сьогодні можуть виробляти, те, що так необхідно, товари першої необхідності та інше, вважаю, що треба залишити це так, як дав Кабінет Міністрів.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Считаю, что нужно принять проект этого постановления с добавлениями, которые предложил депутат Печеров. Хочу обратить внимание депутатов на то, что здесь наше мнение особо и не нужно, хотя в соответствии со статьей 147 Конституции государственный бюджет Украины разрабатывается и утверждается Верховным Советом. Но если мы не решим судьбу этой статьи, действие которой приостановлено, то не имеем права утверждать бюджет. Прошу обратить на это внимание.

ГОЛОВА. Так, це треба врегульовувати...

Третій мікрофон. Прошу, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М., віце-прем'єр-міністр України, міністр економіки України /Радянський виборчий округ, Львівська область/. Пропоную не підтримувати пропозицію Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін щодо дії податкових законів на першій квартал. Справа в тому, що депутати завжди говорили про сильний податковий прес, що тисне на виробників, про надання пільг щодо інвестицій тощо. Ми підготували проекти відповідних декретів, вони є готовими до прийняття. І немає потреби зволікати з їх прийняттям, затягувати цей процес ще на один квартал .

Отже, плануємо у другій половині січня подати на розгляд Верховної Ради проект бюджету.

ГОЛОВА. Дякую.

Григорію Олександровичу! Прошу вас дати роз'яснення щодо валютних надходжень.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Зараз прокоментую це питання. Шановні народні депутати! Ви добре знаєте, як складався 1992 рік. Знаєте, які були прийняті рішення про бартер. Тому не буду на цьому зупинятися, займати ваш час. Скажу тільки одне: до валютного фонду Кабінету Міністрів з початку року надійшло 115 мільйонів карбованців, а витрачено 75 мільйонів. Ми хочемо разом із проектом бюджету на 1993 рік подати і валютний баланс. І це ми зробимо. До речі, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків уже дало нам

такий проект. Згідно з цим проектом передбачається в результаті торговельних операцій виручка в 4 мільярди 293 мільйони карбованців, і від послуг - 503 мільйони, А всього сума надходжень становитиме понад 5 мільярдів карбованців.

Але сьогодні стоїть питання, як регулювати ці надходження: чи податком, чи викуповувати, якщо викуповувати, то в якому розмірі.

Зараз з цього питання готується проект, який я не буду коментувати. Можливо, про це скаже Віктор Михайлович. Словом, над таким документом зараз уряд працює. Я можу тільки одне сказати, що разом із проектом бюджету буде подано і валютний баланс.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу проголосувати пропозицію прийняти проект постанови за основу.

"За" - 311. Приймається.

Відносно пункту 7 було висловлено пропозицію записати щодо пріоритетного розвитку села. Григорію Олександровичу! Вважаю, що це треба зробити.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Заперечень немає.

ГОЛОВА. Далі. Замість слів "утримання армії" комісія пропонувала записати "грошове забезпечення". Андрію Васильовичу, може, залишимо "утримання"? Це ж і є грошове забезпечення.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Можу тільки підтвердити, що з цієї суми у першому кварталі не буде фінансуватися придбання зброї.

ГОЛОВА. Тобто тільки на утримання кошти йтимуть?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Крім зарплати, утримання треба буде оплачувати мастила та інше.

ГОЛОВА. Наступна пропозиція: конверсія військовопромислового комплексу.

Конверсія йде, ми ж її запроваджували, щоб товари були. У нові об'єкти капіталовкладення не робити, поки не буде бюджету, а там, де вже ведуться роботи, то хай тривають, їх треба фінансувати.

Ну уявіть: десь іде технічне переоснащення, лінії якісь міняються, а ми завтра зупинимо. А людей куди?

І тепер щодо придбання енергоресурсів, Андрію Васильовичу, Треба додати про пріоритет на придбання енергоресурсів. Так?

Прошу проголосувати пункт 1 з цими змінами і доповненнями.

"За" -334. Приймається.

Щодо пункту 2 зауважень не було.

Прошу голосувати пункт 2 в редакції, викладеній у документі.

"За" - 321. Приймається.

Висловлювалася пропозиція щодо пункту 3. Андрію Васильовичу, давайте ми запишемо так: "Дозволити Кабінету Міністрів декретами визначати порядок формування бюджету по першому кварталу". Бо якщо ми залишимо запис про четвертий, буде неправильно. Комісія має рацію.

Підтримуємо думку комісії? Там, де записано про суми, фактично

внесені в бюджет, ми викреслимо. А там, де йдеться про те, щоб дозволити Кабінету Міністрів приймати декрети щодо джерел надходження коштів до бюджету, - залишимо.

Григорію Олександровичу, ви погоджуєтеся?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Можна погодитись.

ГОЛОВА. Тоді буде так, що ми даємо простір для ініціативи. Тепер щодо авансових платежів. Треба, мабуть, усе-таки зняти. Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я роз'ясню, оскільки не всі народні депутати мають пропозиції комісії.

Ми пропонували в пункті 3 рекомендувати Кабінету Міністрів дію законів про оподаткування у 1992 році продовжити на перший квартал 1993 року /про це говорив Віктор Михайлович/ і припинити надання пільгового оподаткування. Ось у такій редакції було запропоновано викласти пункт 3.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, потрібен компромісний варіант, враховуючи думку комісії і думку Віктора Михайловича та Григорія Олександровича. Росія вже прийняла такий документ.

Компромісна пропозиція полягає в тому, щоб не прив'язуватися до існуючого, а дозволити уряду декретами формувати шляхи надходження коштів до бюджету. Тобто змінювати можна буде і ставки /уряд не хоче ж собі гірше зробити/, але другу частину слід записати так, як пропонуєте: припинити пільги. Давайте так

Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Слово "авансові" треба залишити, тому що будуть прийняті остаточні нормативні акти і доведеться ще коригувати.

ГОЛОВА. Отже, пільги призупиняємо. І декретом уряду дозволяемо визначати джерела надходження до бюджету.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я тільки хочу уточнити, Іване Степановичу, Мова йде про пільги, що сьогодні діють? Якщо так, то питань немає. Можна приймати.

ГОЛОВА. Мова йде про те, що ми раніше до тих систем оподаткування і джерел установлювали пільги. А поки не встановлені нові джерела, зберігається колишня норма оподаткування і колишня норма пільг. А там, де та норма оподаткування не діє, відпадають і пільги.

Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Григорію Олександровичу, мова йде про такі декрети, які ви прийняли, - наприклад, звільнення від оподаткування тієї частини доходу, яка направляється на поповнення власних оборотних коштів. Ви ж розумієте, чим воно закінчується, - зменшенням надходжень до бюджету. Тому пропонується поки що пільги не надавати. Давайте розберемося, думаю, що ми всі пільги, які давали раніше, відмінимо.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу, можна погодитися. Віктор Михайлович оказав, що з 1 січня це буде визначатися декретами.

ГОЛОВА. Саме так. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Я тоже поддерживаю. Все льготы нужно сегодня убрать, и никому не давать, пока мы не разберемся с бюджетом. Это первое.

Второе. В пункте 3, я хочу поддержать Печерова, слово "авансовые" надо оставить. Не "в суммах". Я прошу.

ГОЛОВА. Викреслюємо це.

ЛОБАЧ В.І. Иван Степанович! Если останется слово "в суммах", то - " с учетом индексаций".. А если "в суммах" снимем, значит, надо записать: "в ранее существующих нормативах".

ГОЛОВА. Приймається ваша пропозиція. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. И еще по пункту 3, подпункт "в".

ГОЛОВА. Так ми до нього Іде не дійшли. Адже депутат Печеров запропонував сформулювати пункт 3 зовсім по-іншому. Тобто цей пункт зводиться до того, щоб дозволити /або рекомендувати/ уряду декретами визначати джерела надходження до бюджету, не приймати не тільки податки в сумах ІV кварталу, як було записано, а й припинити деякі пільги. Ось це пункт 3. А потім перейдемо до підпунктів "в", "б" і так далі. Є заперечення проти такого формулювання? Прошу проголосувати. Це спільне компромісне рішення комісії й уряду.

"За" - 311. Приймається.

Тепер третій пункт у нас стає четвертим. І перший підпункт ми знімаємо, оскільки перенесли його в третій пункт. Зрозуміли? А починаємо з підпункту "б" - "орендна плата..." і так далі. Є зауваження до нього?

Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. В основном арендные предприятия /к примеру в Лисичанске/, являются республиканской собственностью. Все арендные предприятия, которые относятся к коммунальной собственности, банкроты. Поэтому считаю, что все арендные предприятия сегодня должны так же облагаться налогами, как и обыкновенные. Не просто

чтобы налоги полностью уходили все в республиканский бюджет, а по такой же схеме, как и остальные предприятия.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, дайте пояснення.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Справа в тому, що ми не можемо зараз це поміняти. У нас склалася відповідна структура джерел місцевих бюджетів і державного бюджету, зараз її не можна міняти.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Иван Степанович, Григорий Александрович! Вопрос в том, что арендное предприятие организовалось на базе государственного предприятия республиканского подчинения. Сегодня те предприятия, которые перешли на аренду, просто выбивают у меня тот же самый процент, который вы дали местному Совету как обыкновенному государственному предприятию. Вы полностью все налоги изымаете и отдаете в республиканский бюджет. Что же остается местным Советам?! Те предприятия, которые находятся в коммунальной собственности, - банкроты, а у тех, которые из государственных превращаются в арендные, вы полностью забираете налоги в республиканский бюджет.

По арендным предприятиям предлагают оставить схему отчислений, как и для государственных.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу! Можна погодитися тільки для того, щоб заспокоїти депутата. Справа в тому, що в січні ми подаємо новий бюджет. Більше того, - зараз працюємо над вашими пропозиціями з цих питань. Були накази максимально передати на місця і видатки, й надходження, а до державного бюджету взяти мінімально. Гадаю, що залишиться так, як бажав депутат Лобач.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Тогда вношу предложение: "орендна плата орендними підприємствами, створеними на базі державних підприємств, об'єднань і організацій, вноситься до бюджету відповідно до Закону про державний бюджет на 1992 рік".

ГОЛОВА. Можна погодитись. Тим більше що це тимчасово. В другій половині січня буде обговорюватися проект бюджету, і ми до цього повернемось.

Отже, приймається. До підпункту "б" немає більше зауважень? Надає. До підпункту "в"? Немає. До підпункту "г"? До підпункту "д"? Немає.

Тоді прошу проголосувати ці підпункти із урахуванням правки депутата Лобача.

"За" - 306. Приймається.

І пункт 5, тепер уже разом, Григорію Олександровичу: "Кабінету Міністрів у другій половині січня 1993 року подати Верховній Раді проект бюджету разом з балансом валютних надходжень".

Третій мікрофон. Підключайтеся до формулювання.

ЛОБАЧ В.І. З розподілом валютної частики надходжень між державним бюджетом і місцевими органами.

ГОЛОВА. Погоджуємось. Так, Леоніде Даниловичу? А як же? Ну, коли ми його дочекаємось?

Ви розумієте, не можна ж так, як у нас було. Минув рік, кругом називаються мільярдні цифри, а надійшло 11 мільйонів.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ми "за".

ГОЛОВА. Підтримують. Прошу проголосувати такий пункт.

"За" - 300. Приймається.

Які ще у кого є доповнення? Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Перед тим як проголосувати в цілому, просив би вас, Григорію Олександровичу, отой компромісний варіант повністю викласти. Щоб зрозуміло було, що ми голосуємо.

ГОЛОВА. Краще я це зроблю. Ми проголосували за термін "рекомендувати". Я казав "дозволити", Андрій Васильович - "рекомендувати". Вибирайте, як краще. Гадаю, і так, і так можна. Я думаю, що "дозволити" буде краще. Отже: "Дозволити Кабінету Міністрів декретами регулювати джерела надходження до бюджету в першому кварталі наступного року". І крапка...

Відносно пільг підождіть! Значить, відмінити пільги, що передбачені раніше діючими законами по оподаткуванню. Розумієте? Якщо братимуть податок згідно із старим законом, то будуть діяти пільги, що передбачені саме цим законом. А якщо податок братиметься за новим нормативним актом - декретом, то тоді, звичайно, ті пільги вже не діятимуть. Так, Андрію Васильовичу? Так. Перший мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Дело в том, что поправка по льготам, очевидно, будет ошибочной. Иван Степанович! Этим мы можем насторожить партнеров других государств, которые работают на совместных предприятиях.

ГОЛОВА. Тоді давайте поставимо крашу.

РЯБЧЕНКО М.А. Согласен.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Комісія пропонувала уряду припинити надання нових пільг декретами.

ГОЛОВА. Ви розумієте, якщо буде новий декрет про оподаткування, то там можуть бути якісь інші категорії. Отже, давайте краще там поставимо крапку, і все.

Григорію Олександровичу! Погоджуєтесь? Так.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Иван Степанович! Ваше предложение было как раз самое оптимальное.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник глави Київської обласної державної адміністрації /Переяслав-Xмельницький виборчий округ, Київська область/. Перед тим як голосувати проект у цілому, хотів би зробити одне уточнення. До пункту І, останній абзац:"...обмеживши фінансування капітальних вкладень...", пропоную додати:"...крім фінансування об'єктів Чорнобиля".

ГОЛОВА. Та ми про Чорнобиль уже домовились. Там - окремі кошти.

Прошу проголосувати проект постанови.

"За " - 308. Приймається.

Дякую, Григорію Олександровичу.

Що у нас там з часом? Ще є час.

Наступне питання - про забезпечення народного господарства і населення електричною, тепловою енергією та нафтопродуктами і про попередні результати перевірки Міненерго та компанії "Укрнафтохім". Слово надається віце-прем'єр-міністру України Іоффе Юлію Яковичу.

ІОФФЕ Ю.Я., віце-прем'єр-міністр України /Брянківський виборчий округ, Луганська область. Иван Степанович! Я не успею до перерыва доложить вопрос полностью.

ГОЛОВА. Ну, в нас усі встигають доповісти за двадцять хвилин, а ви вимагаєте двадцяти трьох...

ІОФФЕ Ю.Я. Если вы считаете, что комиссия может доложить за двадцать минут, значит, за двадцать.

ГОЛОВА. Ви вже хвилину втратили.

ІОФФЕ Ю.Я. Хорошо, я начну.

Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги-депутаты! Хотел бы за точку отсчета взять тот момент, когда мы пришли работать в Кабинет Министров.

С чего мы начали? Вот здесь сегодня выступал очень уважаемый мной бывший директор Национального банка Гетьман. Я согласен с ним относительно того, что на момент прихода нового состава правительства на свои посты наши расчеты с Россией были полностью остановлены.

Почему это произошло? Потому что в связи с введением купонов в неличное обращение было образовано узкое "горло" расчета между украинским и российским банками. Процентная ставка в Украине составляла 30 процентов, а в России - 80. И в Россию из Украины волной хлынул спекулятивный капитал. И на момент

нашего прихода в правительство в российском банке лежало 535 миллиардов рублей-платежей, из которых большинство составлял спекулятивный капитал. Платежи и расчеты за нефть, газ и остальные крайне необходимые Украине продукты были приостановлены.

С решения таких вопросов и начало правительство свою работу. Мы выехали в Москву, договорились о предоставлении технического кредита 100 миллиардов рублей. Правда, в тот момент нас еще не утвердили, был утвержден только новый Премьер-министр Леонид Данилович Кучма. Пока нас утверждали, 25 миллиардов рублей все-таки ушло.

Мы вместе с Виктором Пинзеником расписали 75 миллиардов рублей: 47 миллиардов за газ, 27 миллиардов - за нефть, 2 мильярда - за рудстойку, вентиляционные трубы для шахтеров /потому что стояли шахты/ и 2 миллиарда - за топочный мазут. И заставили их оплатить. Причем записали, что только для государственных предприятий.

При анализе платежных поручений выяснилось, что если миллиард рублей перечислен коммерческой структурой, то речь идет о нефти всего на 50 миллионов рублей. Остальное - это, будем так говорить, абсолютно безтоварный чек. То есть было выгодно перегонять нефть и не нужно было иметь много ума для того, чтобы дело это делать. Кое-кто наживал на этом миллиардный капитал. И тут нужно четко об этом сказать. Не надо Вадиму Петровичу так это смазывать. Мы должны ясно знать, с чем имеем дело.

Люди наживали громадные капиталы. И никого не интересовало, что нет нефти, газа и рудстоек для шахтеров. Это никому не было нужно. Люди рвались к деньгам. Поэтому появлялись такие объявления,

что за перечисление денег из Украины в Россию причитается такой-то процент и так далее, и так далее.

Словом, мы начали работу с решения этих вопросов.

После заявления, сделанного здесь Премьер-министром о том, что было вывезено часть нефти, и эта часть составляет более 8 миллионов тонн. Это столько, сколько добывает нефтедобывающая страна Азербайджан. В общем, требуется расследование.

Пошли сейчас различные толки. По парламенту носят мои гарантии, которые я давал и буду давать отдельным фирмам. О чем шла речь? Что случилось? И что происходит теперь?

Дело в том, что Россия в начале года по межгосударственным договорам с Украиной договорилась поставить нам 40 миллионов тонн нефти, независимо, как они потом сказали, от видов собственности

- то ли это государственная поставка, то ли это поставка коммерческой структуры.

За первые три квартала было поставлено 30 миллионов тонн нефти. Из них эти 8 миллионов тонн нефтепродуктов были вывезены. Вся нефть была включена в квоту. Хотя надо сказать, что первые два месяца, январь и февраль, российское министерство энергетики /исполняющий обязанности министра Грушевенко/ давало справки нашим структурам о том, что эта нефть не входит в межгосударственную квоту. Потом, испугавшись, все это включили. И эти 31 миллионов тонн, включая 8 миллионов, вошли в квоту наших взаимных расчетов.

Нам для того, чтобы нормально жить, нужно минимум три - три с половиной миллиона тонн в месяц, чтобы нормально работали заводы, чтобы обеспечить нефтехимию. Вот тут сидит товарищ

Лищина, директор из Северодонецка, чей завод выпускает полиэтилен. Нам же надо обеспечить эту промышленность, которая крайне необходима.

Заводы наши в состоянии перерабатывать 02 миллиона тонн, нам для нормальной жизни надо хотя бы 40-45.

Для того чтобы разобраться во всем, решением Правительства 3 ноября была образована комиссия, куда вошли Иоффе, вицепремьер, председатель комиссии. Ягоферов, который в силу некоторых причин /я не хотел бы их сегодня касаться/ не приступил к работе в комиссии; Марчук /не буду называть имени и отчества и прошу не обижаться, это, чтобы сэкономить время/, председатель Службы безопасности; Пятаченко, министр финансов; Недригайло, замминистра внутренних дел; Ревенко, зампредседателя Комиссии Верховного Совета по вопросам агропромышленного комплекса; Коваленко, зампредседателя Комиссии Верховного Совета по вопросам возрождения и социального развития села; Данкевич, зампредседателя Киевской городской администрации; Юрков, завотделом по вопросам топливно-энергетического комплекса.

На первом заседании комиссия поставила задачу: что нам делать? Я прекрасно понимаю, что я не комиссар Катаньи, но и оппоненты, которые тут выступают, тоже не похожи на ту графиню.

Скажу прямо: мы поставили четкие задачи - вскрыть механизмы, которые породили возможности бесконтрольного разбазаривания и грабежа валютных и карбованцевых средств.

Это в особенно гипертрофированной форме проявилось в сфере производства, переработки и продажи, в том числе за рубежом нефти и нефтепродуктов, электроэнергии.

То есть мы решили посмотреть, что произошло, с чем мы имеем дело - с нарушением закона, который существует на Украине, нравится это кому-то иди не нравится, или с использованием слабостей нашего законодательства. А также с помощью правоохранительных органов, КРУ, государственной, налоговой инспекции, вскрыть конкретные факты нарушения законности в этой сфере, другие негативные явления, которые нанесли серьезный ущерб интересам Украины, поставили нашу экономику в тяжелейшее положение.

Хочу сразу отметить, что правительственная комиссия с самого начала не пыталась брать на себя роль чрезвычайной, в чем некоторые /прежде всего те, кто довел отрасль до развала/ хотят ее обвинить.

В самом начале работы было принято решение по мере получения материалов проверки представлять их в Прокуратуру Украины для соответствующего реагирования./Об отношении Прокуратуры к этому я скажу ниже/.

Надо прямо сказать, дорогие коллеги, вина за случившееся, на взгляд комиссии, ложится на нас с вами. Мы приняли ряд законов по управлению государственной собственностью, хотя она сегодня является доминирующей, и одновременно ликвидировали существующие государственные контролирующие органы, не создав новые.

Предприятия расходуют заработанные средства, используя государственное имущество и материалы кому как вздумается. Ведь контроля никакого нет. Мы развалили систему управления и развалили систему контроля и ревизии.

Давайте будем говорить прямо, что сделав это, мы с вами, уважаемые, не создали схему приватизации. Не создали ни механизма, ни законов по приватизации. Поэтому и произошло то, что произошло. Это один из главных выводов комиссии.

Посмотрите, что происходит сегодня. Мы считаем /и комиссия, и я лично/, что право на существование имеют все виды собственности: и государственная, и частная, и кооперативная. Это так, но мы должны цивилизованно передать в руки эту часть собственности. А что сделали мы с вами? Нами всеми руководила эйфория: главное, якобы, - освободить предприятия от пут министерств и ведомств. Да, это было важно. И, как говорил один политик, когда дело дошло до полного развала, - процесс пойдет. Он и пошел.

Каким образом? Какова сегодня классическая схема законного грабежа государства? То есть каков 301-й способ? Остап Бендер звал только 300 способов честного отбирания денег без нарушений закона.

Так вот, 301-й способ - это организация при предприятии палого предприятия из числа своих родственников или близких людей. Через него надо передавать товары на продажу, а назад через него закупать комплектующие части, накручивать 25 процентов и даже больше и делить эти деньги. Мы имеем такие документы по нефтехимической промышленности, но думаю, что их надо посмотреть в целом по нашему государству.

Второе - передача собственности малому предприятию. И это наблюдается сплошь и рядом, идет сплошной грабеж на законном оснований, на базе, уважаемые коллеги, тех законов, которые мы приняли. И если сегодня мы не поправим положения дел, то доведем державу до полного разграбления.

Я не говорю, что мы это сделали преднамеренно. Но надо честно признать, что наш Верховный Совет /и как депутат это и к себе отношу/подвел законодательную базу под возможность этого грабежа.

Комиссия задалась вопросом, почему такой большой интерес проявился именно к нефти. Одна из причин - на сегодняшний день еще существует большая разница в ценах на нефтепродукты у нас, в странах СНГ и на мировом рынке. Хотя тут не надо считать, что нам кто-то, как говорится, делал одолжение. если Россия нам продавала, к примеру, нефть ниже мировых цен, то мы продавали ей ниже мировых цен трубы. Но если они в два раза продавали ниже, то мы в четыре-пять. Поэтому здесь нет никакого одолжения. Имея на этом колоссальные, зачастую скрываемые прибыли, можно было решать вопросы получения лицензий на вывоз продукции, переработку нефти на государственных мощностях, перевозки ее на всех видах транспорта.

Хочу сказать, уважаемые коллеги, что в ходе работы комиссии мы создали прежде всего рабочую группу, которая обрабатывала материалы, создали ревизионные группы из остатков в общем-то разгромленной ревизионной службы /хотя специалисты там, будем прямо говорить, не очень сильные/, и обобщали материалы, которых у нас сегодня собралось объемом в 300 страниц. Мы неоднократно предлагали их Прокуратуре Украины, но она считает /при всем моем глубоком уважении к Генеральному прокурору и его заместителям/, что мы должны сами завести дело, назвать виновных, отдать это в прокуратуру, а они просто передадут в суд. Увы, у нас нет такой возможности, да комиссия этой задачи перед собой и не ставила.

Могу назвать вам из этих трехсот страниц отдельные наиболее вопиющие факты. А также наиболее характерные. И если мы хотим сегодня вернуть часть потерянных средств, то по многим случаям /из 300 листов надо взять 299/, необходимо создать оперативные группы правоохранительным органам и расследовать. Ревизоры

говорят, что по отдельным фактам для составления валютного баланса по утечке нефти за рубеж, по перечислению валютных средств /речь идет о миллионах долларов/ нужно расследование в течение полугода.

Вопрос серьезный, и мы не собираемся этого делать. У нас есть своя работа. Я шел работать вице-премьером по топливноэнергетическому комплексу, а не главой ЧК в Кабинете Министров.

Так пусть они делают, Иван Александрович. Но они не хотят делать, потому что страшно их пугают. Поэтому я вам и говорю.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А конкретнее?

ІОФФЕ Ю.Я. Конкретнее? Скажу конкретнее, если хотите.

Предыдущее правительство создало монопольную структуру по производству нефтепродуктов - государственную компанию "Укрнафтохім". Президент компании практически подчинялся только Премьер-министру. Был ликвидирован Государственный комитет по нефтепродуктам /Госнефтепродукт/, который контролировал работу нефтеперерабатывающих заводов по поставкам и, хотя и не в полной мере, но поправлял выявленные перекосы. После создания компании при значительном сокращении объемов поступления нефти в Украину поставки нефтепродуктов на экспорт не сократились. Если в 1991 году при переработке 53,8 миллиона тонн нефти на экспорт было поставлено 6,2 миллиона тонн, то только за месяцев текущего года количество экспорта возросло при сокращении объема на 37 процентов.

Воспользовавшись несовершенством действующих законов, предложенного порядка квотирования и лицензирования, а также

отсутствием надлежащего контроля, предприятия "Укрнефтехима" и коммерческие структуры все усилия направили на решение вопросов экспорта нефтепродуктов, что создало критическую ситуацию с обеспечением народного хозяйства горючим.

Вы помните, когда наш уважаемый коллега тут с трибуны говорил, мол, я буду голодать, пока аграриям не пойдет нефть. А в это время нефть и нефтепродукты шли за границу. Закрыли бы/, каналы - и человек мог не голодать.

Так, в текущем году МВЭС выдало 86 лицензий на вывоз 8 миллионов тонн нефтепродуктов, 43 из которых оформлены в рабочем порядке, то есть без рассмотрения в совете по квотированию. По разрешению товарища Корниенко лицензии выдавали бывшие руководители МВЭС:Кравченко, Маковей, Стишенко, Соболев, Тимофеев. Я имею в виду - с нарушением даже тех правил, которые существовали. И даже несмотря на запрет /распоряжением Кабинета Министров N 593 от 14 сентября 1992 года/ экспорта нефтепродукции, МВЭС выдал 14 лицензий на вывоз 1 миллиона тонн мазута и 30 тысяч тонн дизельного топлива.

Кроме того выявлены факты поставок топлива без лицензий или в количествах выше установленных.

Приведу самую малость наиболее характерных фактов.

Так, Херсонским НПЗ было вывезено без лицензии в Республіку Молдова: 171 тысячу тонн бензина, 517 тысяч тонн дизтоплива.

Надворнянский завод отправил в Россию - 57 тысяч тонн, в Беларусь - 49 тысяч.

Кременчугский НПЗ отправил сверх разрешенных количеств в Бельгию, фирме "Шиментелл",-17,2 тысячи тонн топлива, и это вообще без всяких разрешений.

100

Надворнянский нефтеперерабатывающий завод /НПЗ/ отправил шведской фирме "Петрарка" 66 тысяч тонн мазута М-40.

Выявлено много фактов сокрытия отчислений в валютный фонд Украины. При этом большинство экспортеров открывает счета в зарубежных банках.

Дрогобычский и Надворнянский НПЗ без разрешения Национального банка открыли счета в Австрии и Швеции, где хранят соответственно 54 миллиона и 11 миллионов долларов США. Припрятано от государства более 14 миллионов долларов США, которые в виде налога должны были поступить на валютный счет Украины.

Обращает на себя внимание тот факт, что непосредственно при нефтеперерабатывающих заводах и нефтепродуктовых организациях создано множество товариществ с ограниченной ответственностью, малых и совместных предприятий. Они занимаются, в основном, коммерческой и посреднической деятельностью. Руководят ими ответственные работники предприятий и организаций.

В частности, при Кременчугском НПЗ имеется более 20 малых предприятий. А его директор Матицин, ныне отстраненный от занимаемой должности, руководил деятельностью двух акционерных товариществ и был их совладельцем.

13 коммерческих структур существуют при Лисичанском НПЗ. В 1991 году с участием этого завода и западной фирмы "Энгри" создано совместное предприятие "Листмарк", руководил которым главный инженер завода Алдишев," С целью осуществления технического перевооружения и перепроизводства", - так было написано в их уставе.

Однако ничего такого там и близко не было. Эта фирма занималась коммерческой деятельностью - перепродавала нефть и

101

нефтепродукты. Как у нас, в Украине, так и за рубежом за январь-май малым предприятиям уже реализовано почти 56 тысяч тонн нефтепродуктов.

Как показала проверка, значительный "вклад" в осложнение ситуации внесли коммерческие структуры "Селен", "Нефтехимик", "Агробизнес" и другие.

Особым расположением при получении разрешений у совета по квотированию при Минэкономики Украины пользовалось малое предприятие "Селен", о котором говорил в своем докладе Премьер-министр Леонид Данилович Кучма. Почему? Потому , что членом этого совета был Носик, он же вице-президент компании "Укрнефтехим", ныне освобожденный от занимаемой должности.

А малое предприятие возглавлял его сын. Материалы о нарушениях были переданы в прокуратуру. Однако прокуратура вернула их мне и сказала: "Назови, кто виноват!" Я говорю: "Не знаю". Мне говорят: "Оформи, как положено". Говорю: "Сдаюсь, вот это - не знаю, как сделать".

Приведу еще один пример. Было создано малое предприятие "Транспостач", основателями которого являлись начальник управления Казак, его заместитель Аторин, главный бухгалтер Линник. Только за 6 месяцев 1992 года это малое предприятие получило 170 миллионов рублей от продажи топлива. И это - ничего не производя и ничего не делая.

Малые предприятия, созданные при Синельниковской, Просяниковской нефтебазах, а также при Криворожском объединении нефтепродуктов, возглавляли сыновья директоров этих нефтебаз и объединения.

Допущены многочисленные случаи неэффективного использования валюты без учета интересов государства.

102

Так, Лисичанский нефтеперерабатывающий завод закупил 100 легковых автомобилей "Лада" на 440 тысяч долларов США и 17 машин на 155 тысяч марок, 316 телевизоров и 602 видеомагнитофона на 608 тысяч марок.

Кременчугский нефтеперерабатывающий завод израсходовал 24 миллиона долларов США на приобретение 196 легковых автомашин марки "Форд".

В ходе нашей ревизии на Лисичанском заводе выявлено неоприходованного сырья на 1 миллиард 300 тысяч рублей, которые мы заставили в ходе ревизии оприходовать...

Дрогобычский НПЗ купил у Волжского автомобильного объединения 67 легковых автомашин на сумму 360 тысяч долларов США для работников завода, а также приобрел спортивной одежды на 1,8 тысячи долларов США.

Объединение "Укрвалютторг" тоже торговало нефтью. Какое отношение к этому оно имеет, никто не знает, но оно вплотную этим занималось. В обмен на нефтепродукты данное объединение получило по импорту конфеты, безалкогольные напитки, посуду, обувь, швейные, трикотажные изделия на общую сумму 6,5 миллиона долларов США.

Значительные валютные средства израсходованы на зарубежные командировки. Речь идет об особых командировках. Уважаемый коллега Дорогунцов, с очень различными целями. есть такие факты.

Попрошу, пусть депутат Дорогунцов меня не перебивает.

Приведу пример. Вот бывший президент компании Горюнов за девять месяцев находился в зарубежной командировке два месяца. Заместитель директора - два с половиной месяца был в командировке.

103

й так далее, здесь список большой, не буду читать. Есть также факты, когда расхода на командировки и на поездки семей вуалируются в контрактах.

Как делали некоторые руководители Луганской области? Бывший генеральный директор производственного объединения "Лисичансксинтез" в его первый заместитель в 1991 году отправили за счет валютных средств своих детей - студентов Рубежанского химико-технологического института - для учебы в университете Великобритании. Или, например, другие руководители - Проскурин, Куманин - заключили валютные контракты на обучение детей в Оригонском университете в США, оплаченные объединением за государственный счет.

Должен сказать, что органы внутренних дел и Службы безопасности очень большой вклад внесли в эти триста страниц, о чем говорил также в своем докладе Леонид Данилович Кучма. Только по мелочам было выявлено 550 корыстных преступлений, связанных с горюче-смазочными материалами. Из этих 560 лиц, совершавших преступления, каждый десятый - руководитель, каждый четвертый - материально ответственное лицо, каждый шестой - оператор автозаправочной станции.

Только за время работы нашей комиссии из проверенных КРУ и налоговой инспекцией 42 предприятий, хозяйственных организаций и коммерческих структур у 37 /или 81 процента/ выявлены серьезные нарушения порядка начисления налогов и выплаты обязательных платежей в бюджет, а также отчислений в государственные целевые фонды. Всего с учетом финансовых санкций дополнительно начислено 67 миллионов рублей налога на прибыль и на добавленную стоимость, которые перечисляются в бюджет, а также 12,2 миллиона долларов США.

104

При наличии таких результатов работы комиссии вследствие выявленных грубых нарушений освобождены от занимаемых должностей директоры заводов; Лисичанского - Горюнов, Одесского - Мельник, Кременчугского - Матицын. Хотя и пытались отменить наше распоряжение. Скажем, пытался это сделать представитель Президента в Одессе и другие. В связи с новыми фактами стоит вопрос об освобождении директоров еще на трех заводах.

Из чего мы исходили в этом вопросе? Мы говорили так, уважаемые коллеги: да, есть презумпция невиновности. Но если человека назначало государство, он обязан блюсти государственные интересы, то будь он хоть ангел божий - коль скоро под его руководством творятся такие цела, он не может занимать этот пост и представлять государство на этом предприятии. Поэтому мы и поставили вопрос об их освобождении. /Оплески/.

Это было решение комиссии и почти единодушное. Значит, относительно вывоза горюче-смазочных материалов и нефти. Комиссия считает, что мы не будем дальше заниматься данными вопросами. Этим должны заниматься соответствующие органы.

Что касается работы Минэнерго, то скажу, что мы проверяли его работу. Установлено, что за 10 месяцев энергопредприятия Минэнерго поставили на экспорт 2,9 миллиарда киловатт-часов электроэнергии...

Прошу внимания! Разве у тех, кто кричит, голос сильнее, чем мои четыре микрофона?

ГОЛОВА. Я дуже задоволений, що ви тільки зараз це відчули, як важко працювати, коли заважають. А пригадайте, як ви заважали депутату Дорофєєву.

105

ІОФФЕ Ю.Я. Ну, хорошо.

Установлено, что за десять месяцев энергопредприятия Минэнерго поставили на експорт 2,9 миллиарда киловатт-часов электроэнергии на сумму один миллиард 347 миллионов долларов США. Из этой суммы в порядке бартерных расчетов министерство получило оборудования и материалов на сумму 11 миллионов 600 тысяч долларов , в том числе товаров народного потребления 560 тысяч долларов. Все экспортно-импортные операции производились "Интерэнерго", а также через фирму "Экоэнерго", основателем которой были ассоциация "Интерэнерго" и фирма "Валентина" "Хаммельбруннер" /Австрия/. Представителем ассоциации "Интерэнерго" ./основана в 1990 году/ до апреля 1992 года был министр энергетики, а затем - генеральный директор производственного объединения "Одесэнерго" Рыжков.

В процессе изучения этого вопроса комиссией установлено, что со стороны руководства ассоциации не был налажен должный контроль за экспортно-импортными материально-финансовыми операциями. В результате часть ответственных лиц стала на путь решения отраслевых интересов с нарушением действующего законодательства. Только этим объясняется то, что учет валютной выручки и бухгалтерская работа "Интерэнерго" находились во время проверки, мягко говоря, в крайне запущенном состоянии. Просто-напросто были уничтожены или не велись валютные книги.

В І992 году не велись кассовые книги по прохождению иностранной валюты, не было целого ряда журналов-ордеров, не велся учет создания и распределения фондов потребления, страхового фонда, дивидендов, получения и использования прибыли. По этой причине комиссия не может сделать окончательные выводы.

Значительная сумма валюты использовалась на командировки

106

работников Интерэнерго, Минэнерго и других организаций за границу. Работники длительное время не отчитывались за полученную подотчетную валюту. Так, за бывшим бухгалтером ассоциации Поповой Н.Б. до сего времени числится задолженность по командировке -4 тысячи 738 долларов. Если учитывать эту сумму, то бухгалтер должна была находиться за границей /в какой-нибудь европейской стране/ два с лишним месяца. Что там делать бухгалтеру, я вообще не знаю. Она уже там не работает, а сумма числится за ней. В должниках ходят заместитель министра, бухгалтера и советники.

Как это ни парадоксально, но руководство Интерэнерго и Минэнерго полностью игнорировало выполнение установленного Министерству госзаказа, который выполнен на 18 процентов. Государственный валютный фонд в результате этого недополучил 120 миллионов долларов. В то же время Минэнерго поставляло электроэнергию по бартеру, что можно делать только при условии выполнения госзаказа.

С нарушением действующего законодательства проводились отчисления валюты в государственный валютный фонд. Я вам приведу такой пример. Интерэнерго сделало добрый шаг и заняло на печатание купонов и гривен нашему Национальному банку 8 миллионов долларов. Хороший жест? За это банк в лице его правления заложил свое красивое здание. Оно сейчас заложено, его можно забрать в любой момент. Интерэнерго может выгнать их оттуда метлой, когда захочет.

В то же время Интерэнерго на момент проверки не оплатило 28 миллионов долларов. Мы их заставили это сделать в ходе нашей проверки. А банк все равно заложен, красивое розовое здание. За поставку электроэнергии в счет госзаказа следовало

107

перечислить 28 миллионов долларов даже с учетом кредита, выданного Национальному банку, 9 миллионов.

Не оплачивался госсбор при проведении бартерных операций, при закупке товаров народного потребления, в результате чего государству не перечислено 1,2 миллиона долларов США.

Лицензия на экспорт электроэнергии в рамках бартерных операций выдана МВС с нарушением установленного порядка - без рассмотрения в совете по квотированию и лицензированию. А целесообразность затраты валюты. На ремонт здания Интерэнерго затрачено 93 тысячи долларов США.

Уважаемые коллеги, я вас не перекричу.

ГОЛОВА. Я хочу сказати ось що: до мене підходили депутати, записки писали. Просять перерву. Люди вже покидають зал, і я не можу їх звинувачувати. Вони ж не знали, що ми в обідню перерву доповіді будемо слухати.

А тепер я до вас звертаюся, Юлію Яковичу. Я оголосив тему вашої доповіді: про забезпечення народного господарства і населення електричною, тепловою енергією та нафтопродуктами. А потім ви повинні були доповісти про попередні наслідки перевірки Міненерго та "Укрнафтохіму".

Минуло 37 хвилин. Ми слухаємо матеріали, вони цікаві, але для цього потрібен час. Давайте зробимо перерву, а після неї ви ще одну доповідь виголосите.

ІОФФЕ Ю.Я. Я предлагаю закончить выступление о деятельности комиссий, а после перерыва расскажу об обеспечении народного хозяйства.

ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.

108

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 45

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ