Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 27

Опубліковано 23. 10. 1991

ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 23 жовтня 1991 року. 16 година.

Головує Перший Заступник голови Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги. Поки ми не зареєструвалися, хочу повідомити депутатів Верховної Вади і народ України про то, що ті розмови, які точаться навколо того, що а України намагаються вивезти все, що можна вивезти, і все, що комусь потрібно, небезпідставні. Вранці я вам оголошував текст вказівки щодо всіх валютних, чекових та інших надходжень, які через тиждень мають бути у підвалах Зовнішньоекономічного банку в Москві.

Зараз я коротко оголошу ще одну дуже секретну вказівку про формування і відправку в Москву збірного військово-будівельного загону, укомплектованого 420 кращими спеціалістами і 100 одиницями найновішої військово-будівельної техніки під приводом екстреної здачі об'єктів і так далі. Призначені отроки відправки, уповноважені люди для здійснення цих операцій.

Я хочу просити вашого дозволу доручити нашому Державному міністру Марчуку і Міністру оборони Морозову дати телеграму у всі округи і всі військові підрозділи, які знаходяться на Україні, з забороною відправки будь-кого і за будь-якими командами.

Хто за те, щоб дати таку згоду, прошу проголосувати. Зареєструємось. Вручну? давайте вручну. Прошу опустити. Хто "проти"? Нема. Хто утримався? Нема.

Костянтине Івановичу, ми вас просимо проконтролювати таку телеграму. Марчук і Морозов підписують, їх підписів достатньо. Товариші, нас примушують робити такі оголошення і такі кроки, тому що документи такі надходять, і все це під грифом...

Прошу підготувати табло, прошу реєструватися. В залі присутні 374 депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Ми з вами домовлялися, що на початку вечірнього засідання вирішимо питання про призначення П'ятаченка Григорія Олександровича на посаду Міністра фінансів України.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного - про зміни в складі Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України. Вам з цього приводу розданий проект постанови Верховної Ради. Чи є у депутатів зауваження, пропозиції щодо цього проекту?

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Я вважаю, що голосувати з голосу не треба. Нам треба, щоб хоч би розказали, за кого там голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ви що? Ви не зрозуміли, про що мова йде про зміни у складі Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України. Розданий проект, я й запитую: у кого з депутатів є до проекту зауваження, пропозиції? Візьміть, депутате Чернявський, прочитайте і внесіть пропозицію або зауваження.

Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я взагалі вважаю, шановний Іване Степановичу, що нам треба по-новому підійти до формування цієї комісії, про це вже не раз говорилося. Ця комісія формувалася тоді, коли була КПУ, і там більше половини були саме від КПУ, а сьогодні ми не знаємо, хто то є. Тобто, взагалі, концептуально має бути інший підхід до формування цієї комісії. Тому я пропоную знову повернутися до повного складу республіканської комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваше зауваження має значення, але ж ви розумієте, що комісія працює, виконує свої функції, а ми вносимо зміни і доповнення.

Генріху Ованесовичу, ви розумієте, якби комісія не працювала, то нікому було б реєструвати кандидатів у Президенти. Що ж ми робимо? Уже виконана переважна більшість роботи, а ми тепер будемо з'ясовувати - довіряти чи не довіряти комісії.

У вас з цього приводу? Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. У меня по порядку ведения сессии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Чи є у депутатів зауваження до проекту? Немає.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Вибачте, але, шановні депутати, кого ми з цих людей знаємо? Ми можемо за них голосувати, коли ми нікого не знаємо?

Скажіть, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу, у вас до кого запитання?

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., до кожної людини, яка тут є. Я ні однієї не знаю, як я можу голосувати за них?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не розумію запитання. Я ще раз говорю, то ці зміни в складі Центральної виборчої комісії були внесені на засіданні Президії Верховної Ради. Президія Верховної Ради розглянула і вносить їх на розгляд сесії. Якщо в когось є якесь зауваження по конкретній кандидатурі, то давайте поставимо питання, у нас є кому відповісти. А якщо загалом говорити, що ми цих людей не знаємо, то я цього не розумію. Давайте проголосуємо за них.

Прошу уваги. Ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради про зміни в складі Центральної виборчої комісії

по виборах народних депутатів України. Прошу проголосувати.

"За" - 234. Рішення приймається.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Інформація урядової комісії про хід розслідування обставин пожежі, яка відбулася 11 жовтня цього року на енергоблоці N 2 Чорнобильської атомної електростанції, та заходи, що вживаються щодо ліквідації її наслідків.

Я доводжу до відома, що вчора ми при формуванні порядку денного, Вікторе Дмитровичу, домовилися, що це питання буде розглянуто більш широко а пропозиціями про подальше закриття Чорнобильської атомної станції.

Будь ласка! Скільки вам треба часу - 15 хвилин?

ГЛАДУШ В.Д., Державний міністр з питань промисловості і транспорту України. Я думаю, что не больше 20 минут.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 20 хвилин, будь ласка.

ГЛАДУШ В.Д. Уважаемые депутаты! Поздним вечером 11 октября прозвучала тревожная весть, что на Чернобыльской АЭС - пожар. Сегодня, уже ясны обстоятельства того, что произошло.

В соответствии с оформленной в установленном порядке заявкой в 19 часов 46 минут 11 октября для выполнения ремонтных робот был отключен от сети турбогенератор 4 второго блока станции. Генератор 3 этого блока оставался в работе, В 20 часов 09 минут на генераторе номер 4, находящемся на выбеге с оборотами примерно 50-200 оборотов в минуту, в результате самопроизвольного включения выключателя 330 киловольт на открытом распределительном устройстве было подано напряжение, что привело за

30 секунд к разгону турбины и генератора до номинальных оборотов.

Из-за значительных термических воздействий и неуравновешенных ударных нагрузок произошли разрушение подшипников генератора, направленный выброс охлаждающего водорода и масла из генератора и их возгорание. При этом на выводах генератора возникло короткое замыкание. В результате пожара произошли деформация металла и обрушение трех ферм и части кровельного покрытия машинного зала.

Персонал станция незамедлительно остановил реактор второго блока и приступил к тушению пожара. В 20 часов 23 минуты включились в работу по тушению пожара и пожарные подразделения. Совместными усилиями персонала АЭС и пожарных частей в 22 часа 40 минут 11 октября пожар был локализован и в 2 часа 20 минут 12 октября полностью ликвидирован.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Дмитровичу, прошу хвилиночку...

Шановні депутати! С пропозиція: оскільки пікетуючи - і зелені, і жовті - стоять на вулицях, давайте ми винесемо трансляцію на вулицю, щоб потім у нас не було ніяких ексцесів. Не буде заперечень?

ГЛАДУШ В.Д. Выход из строя турбогенератора 4 и последовавший за этим пожар на нем не привели к изменению радиационной обстановки на станции.

Лад расследования причин пожара и принятия мер по ликвидации его последствий распоряжением Кабинета Министров Украины от 12 октября создана правительственная комиссия.

Экспертной группой Комиссии по расследованию нарушений

нормального режима работы электрооборудования турбогенератори 4 установлено, что включение выключателя 330 киловольт произошло из-за формирования вследствие повреждения контрольного кабеля, ложных включающих импульсов, исключающих проектные блокировки от несинхронных включений выключателя.

Отказ в работе кабеля явился следствием механического повреждения его оболочки и изоляции жил во время прокладки или при осуществлении монтажных работ в кабельном туннеле. Обнаружить это повреждение за годы эксплуатации не представлялось возможным, так как кабель проложен в подземном канале, доступ в который невозможен. Выяснено также, что кабель неоднократно испытывался в соответствии с действующими правилами, но повреждение не выявило себя вплоть до момента отказа.

Группой радиационной экспертизы комиссии отмечено отсутствие выхода активности за пределы реактора. Действия персонала во время ликвидации пожара по обеспечению радиационной безопасности признаны удовлетворительными. Переоблучения людей, принимавших участие в ликвидации пожара, не произошло. В соответствии с Международной шкалой ядерных событий происшедший случай отнесем к уровню 2 по семибальной шкале - "Инцидент".

Поскольку пожар произошел на Чернобыльськой АЭС, то комиссия считает необходимым акцентировать внимание на некоторых моментах.

Первое. Решающее значение в ликвидации пожара сыграло выполнение ряда мероприятий, направленных на повышение пожарной безопасности АЭС и, в первую очередь, замена утеплителя кровли на несгораемый материал. Существенно сказались на результатах борьбы с пожаром и другие проведенные мероприятия.

Второе. Быстрое развертывание пожарных служб после получения информации о пожаре на ЧАЭС. На тушение пожара привлекалось 54 единицы пожарной техники и 175 человек личного состава на Киевской, Черниговской и Житомирской областей. В готовность к немедленому началу работ были приведены дозиметрические и медицинские службы Всесоюзного научного центра радиационной медицины.

Третье. Оперативное и практически неограниченное представление сведений средствам массовой информации предоставление возможности корреспондентам, теле- и фоторепортерам, представителям общественных организаций и движений, специалистам как Украины, так и других стран посетить Чернобыльскую АЭС уже в перше часы после пожара. В первые же часы после пожара и даже до ого полной ликвидации была предоставлена возможность не зависимым от станции организациям провести контроль радиационной обстановки, в том числе всемирно известной организации "Гринпис".

Однако мы считаем необходимым обратить внимание и на отрицательные моменты. Несмотря на трагический опыт 1986 года, опыт пожаров на других объектах народного хозяйства страны, отношение к вопросам пожарной безопасности оставляет желать лучшего. По-прежнему в стране ограничен выпуск негорючих кабелей и отделочных материалов, защищающих от пожара металлоконструкции, ощущается острый дефицит современных эффективных средств пожаротушения и средств индивидуальной защиты персонала, занятого тушением пожара.

Правительственная комиссия определила объемы и сроки восстановительных работ и их исполнителей. Первоочередной задачей является изготовление и монтаж стен и кровли машинного зала, монтаж разделительных перегородок, чтобы создать возможность для эксплуатации действующего оборудования первого и третьего блоков станции. Полное восстановление строительных конструкций будет завершено в ноябре текущего года.

Далее хотел бы остановиться на вопросах, волнующих общественность Украины и мировое сообщество. Я имею в виду сроки вывода станции из эксплуатации. В соответствии с постановлением Верховного Совета Украинской ССР от 17 февраля 1990 года об экологической обстановки в республике и мерах по ее коренному улучшению принято решение по выводу из эксплуатации энергоблоков этой станции до 1995 года.

Распоряжением Совета Министров СССР от 17 мая 1990 года была создана комиссия по разработке такой программы, которая в декабре 1990 года подготовила программу работ по выводу из эксплуатации энергоблоков чернобыльской АЭС. При этом был одобрен пятый вариант концепции вывода блоков из работы, который включает в себя консервацию реактора и сильно загрязненного оборудования сроком на 25-30 лет и демонтаж остального оборудования энергоблока с сохранением строительной части и эксплуатацией необходимых систем жизнеобеспечения.

Предлагаемый вариант предусматривает в перспективе, после спада радиоактивности, демонтаж всего оборудования и строительных конструкций до так называемой "зеленой лужайки".

В соответствии с программой после остановки блока топливо должно храниться в реакторе в течение года, затем оно перегружается в бассейн выдержки и через полгода вывозится в хранилище отработанного ядерного топлива до перевозки в региональные хранилища. После этого производится дезактивация оборудования и его демонтаж.

Указанная программа в январе І991 года направлена в союзные органы. Распоряжением Совета Министров УССР N 43 от 14 февраля 1991 года были установлены сроки вывода блоков из эксплуатации - июнь 1993 года, июнь 1994 года и июнь 1995 года, то есть по одному в год.

Финансирование программы предполагалось осуществлять за счет средств союзного бюджета. Однако союзное правительство на себя эти расходы не взяло, что в свою очередь вызвало замедление подготовительных и проектных работ по выводу блоков АЭС из эксплуатации.

По настоянию правительства Украины Кабинет Министров СССР постановлением N 312 от 29 мая 1991 года поручил Минатомэнергопрому СССР совместно с Кабинетом Министров Украины определить до 1 сентября 1991 года порядок и сроки вывода из эксплуатации энергоблоков ЧАЭС.

В Правительство Украины, поступило и было рассмотрено совместное предложение Минатомэнергопрома СССР и Минэнерго СССР, датированное 9 июля текушего года о продлении срока эксплуатации станции: первый блок - до 1997 года, второй - до 1998 и третий - до 2000 года. Это предложение не получило поддержки, и в августе Кабинет Министров Украины подтвердил, что блоки будут остановлены в 1993-1995 годах. Тогда же, в августе,

Минатомэнергопром СССР издал приказ о мерах по реализации программы вывода из эксплуатации энергоблоков Чернобыльской АЭС и подготовил обоснование сроков этого с графиком, указанием стоимости проектно-конструкторких работ и генпроектировщика, не назван при этом источника финансирования.

Кроме того, уважаемые депутаты, комиссией и Правительством проведены консультации по вопросам остановки Чернобыльской АЭС и связанными с этим проблемами с руководителями компетентных органов США, ФРГ, Ядерного агентства Организации экономического развития и сотрудничества. Все они с пониманием отнеслись к сложившейся ситуации и готовы начать уже в ноябре этого года практическую деятельность с целью разработки совместной програм мы по оказание нам помощи по виводу из эксплуатации ЧАЭС и повышению безопасности трех блоков ВВЭР, которые могут быть введены в эксплуатацию.

Чернобыльская АЭС /мощностью 3 миллиона киловатт/ составляет 22 процента мощности всех атомных станций Украины /13,8 миллиона киловатт/ и 7 процентов мощности всех электростанций республики.

Вывод ее из работы баз ввода соответствующих замещающих мощностей равноценен потреблению электроэнергии в таких регионах, как Киев, Киевская и Кировоградская области, вместе взятые, с населением около 6 миллионов человек, или, к примеру, прекращению подачи электроэнергии для всех прилегающих к ЧАЭС областей - Киевской, Черниговской, Житомирской, Черкасской - с общим потреблением около 17 миллиардов киловатт/часов энергии в год.

Выработка электроэнергии Чернобыльской АЭС равноценна количеству ее потребления всей угледобывающей и перерабатывающей промышленностью, включая угольное машиностроение Украины, или, скажем, потреблению на все коммунально-бытовые нужды хозяйств республики. Такое же количество электроэнергии потребляет за год все сельской хозяйство Украины.

Замещение ядерного топлива натуральными видами из расчета средней выработки около 18 миллиардов киловатт/часов в год потребует дополнительно 18 миллиардов кубометров газа, или 4,3 миллиона тонн мазута, или 9,3 миллиона тонн угля.

Комиссия рассмотрела возможные последствия для народного хозяйства при сокращении потребления электроэнергии. Эти варианты выглядят так.

1. Если потребность населения, коммунально-бытовых служб, сельских истребителей, предприятий пищевой й перерабатывающей промышленности, добычи, транспортировки и переработки всех видов топлива, электротранспорта обеспечивается без ограничения, тогда ущемлению подвергается половина промышленных потребителей /с общей потребляемой мощностью 10 миллионов киловатт и электроэнергией 75 миллиардов киловатт/часов/.

Учитывая, что уже сегодня к этим потребителям применено ограничение по электроэнергии до 15 процентов, а по мощности - до 20 процентов в часы пик, вывод из работы ЧАЭС потребует утроения этих ограничений, что приведет к полной дезорганизации производства и вытекающими из этого социальными последствиями.

2. Если сохранить уже введенные уровни ограничения для промышленности /15 процентов по электроэнергии и 20 процентов

по мощности уже сейчас вызывает сокращение валового национального продукта, и ограничить потребление непроизводственной сферы/имеются в виду коммунальные нужды, потребности городского и сельского населения/, то величина ограничения для них составит 40 процентов. Эта мера применяется при глубоких кризисах. Она означает, что графики режима потребления электроэнергии, горячей и холодной воды будут очень жесткими со всеми вытекающими отсюда неудобствами для непроизводственной сферы.

3. Следующий вариант - вывод из работы энергоемких предприятий практически по всем отраслям народного хозяйства, что соответствует остановке усреднение каждого пятого предприятия /без угледобычи, нефте- и газодобывающих и перерабатывающих предприятий, а также электротранспорта/. Этот вариант невозможен, так как приведет к срыву сбалансированности по номенклатуре выпускай мой продукции для народного хозяйства республики, вызовет острые социальные проблемы и будет резко увеличивать безработицу.

4. Наименее ущербным вариантом является ввод замещающих мощностей вместо Чернобыльской АЭС. Это позволит хотя бы сохранить существующее положение с энергообеспечением.

Для этого необходимо отменить мораторий на строительствеАЭС и ввести в работу енергоблоки с высоким уровнем строительной готовности на Запорожской, Хмельницкой, Ровенской АЭС, Такую работу реально выполнить в течение 1992- 1993 годов. К концу 1993 года можно было бы вывести из работы последний блок Чернобыльской АЭС с введением, повторяю, блоков ВВР более высокой степени безопасности.

В доказательство настоятельной необходимости реализации именно такого варианта приведу фактическое положение дел с энергоснабжением сегодня, то есть 23 октября. На электростанциях Украины ничего аварийно не остановлено, кроме части Чернобыльской АЭС. За пределы республики ничего не выдается, включая и экспорт, действуют ограничения промышленности на 15 процентов, значительные дополнительные ограничения введены по Крыму. А ведь температура воздуха сегодня еще положительная. При дальнейшем снижении температуры, а похолодание предполагается на 3-4 градуса ниже средних многолетних температур, потребуется иметь дополнительно 7 миллионов киловатт мощностей.

Взять органическое топливо неоткуда. Как обеспечить быт, все народное хозяйство, если еще и вывести из работы ЧАЭС без ввода замещавшей мощности?

До обсуждения вопроса о судьбе Чернобыльской АЭС надо определиться с некоторой терминологией.

Термин "снять блок с эксплуатации" в соответствии с действующими в Союзе "Общими положениями безопасности атомных станций" определяется как "процесс осуществления комплекса мероприятий после удаления ядерного топлива, исключающий его использование в качестве источника энергии и обеспечивающий безопасность для персонала и окружающей среды". Поэтому всем нам должно быть понятно, что, в сущности, речь сейчас идет об остановке Чернобыльской АЭС для последующего ее вывода из эксплуатации.

Если опираться на принятую терминологию, связанную с тем, что основную опасность после остановки представляет отработанное ядерное топливо, то на Чернобыльской АЭС можно выделить 4 объекта, содержащих отработанное ядерное топливо:

- реактор и бассейны выдержки отработанного ядерного топлива энергоблока N 1;

- реактор и бассейны выдержки отработанного ядерного топлива энергоблока N 2;

- реактор и бассейны выдержки отработанного ядерного топлива энергоблока N 3;

- хранилище отработанного ядерного топлива /ХОЯТ/. Все объекты ЧАЭС были построены с отдельными отклонениями от требований но безопасности, которые действовали на момент их проектирования и строительства. Шло время, совершенствовались и ужесточались правила, увеличивалось количество отступлений от вновь вводимых правил.

Остановка энергоблоков и их расхолаживание значительную часть из этих недостатков как бы нейтрализует и делает ЧАЭС безусловно более безопасной, но и после остановки важными являются отступления от существующих положений по безопасности в части внешних воздействий /землетрясения, ударные волны, падение самолета/. По принятой технологии вывода энергоблоков из эксплуатации все отработанное ядерное топливо должно быть сосредоточено в хранилище отработанного ядерного топлива /ХОЯТ/. которое необходимо будет довести до требований правил за счет реконструкции существующего хранилища или строительства нового. На этом первый этап приведения станции в безопасное состояние будет закончен, Время, необходимое для приведения станции в это состояние, определяется возможностью транспортно-технологического оборудования, обеспечивающего вывоз отработавшего ядерного топлива в общестанционное хранилище отработанного ядерного топлива

ХОЯТ/, и составляет 1,5 года после остановки каждого из блоков. Последовательная, с интервалом 1,5 года, или одновременная остановка сразу всех трех блоков не оказывает влияния на общее время, необходимое для приведения станции в указанное состояние, и составляет примерно 4,5 года. Для каждого блока 1,5 года - это то время, когда эксплуатационный режим по составу оборудования и персонала практически не изменяется и остается на обычном эксплуатационном уровне.

Надо отметить еще одну существенную деталь. В СССР не разработана и не реализована концепция обращений с отработанным топливом РБМК, в отличие от топлива реакторов типа ВВЭР, которое перерабатывается на специальных предприятиях, так что нам еще придется в будущем решить проблему с топливом, оставшимся на площадке ЧАЭС.

Для варианта одновременной остановки всех трех блоков определяющим становится обеспечение нормального теплового режима практически всех зданий и сооружений собственно АЭС и обеспечение паром установок по переработке жидких радиоактивных отходов.

После сосредоточения отработанного ядерного топлива в центральном хранилище "ХОЯТ" по всем зданиям и сооружениям основной становится задача по обеспечению радиационной безопасности:

- переработка, кондиционирование радиоактивных отходов и хранение РАО;

- дезактивация и консервация, исключающие попадание радиоактивности в окружающую среду.

Для жизнеобеспечения станции будут необходимы электроэнергия и пар для выпарных установок, перерабатывающих жидкие

радиоактивные отходы; мазут для котельной, дающей пар и тепло для отопления.

Для обеспечения станции темпом и паром имеющихся мощностей котельной недостаточно. С учетом комплексного использования оборудования такая дополнительная мощность понадобится, по расчетам, на 50 тонн пара.

Необходимо отметить, что на Чернобыльской АЭС после аварии 198б года выполнен ряд организационно-технических мероприятий по повышению надежности работы блоков, особенно в плана радиационной и ядерной безопасности, усовершенствованы системы защиты, повышено их быстродействие, в значительной степени выросла подготовка персонала. Это можно увидеть на примерно последнего события: уже через минуту с момента нарушения в работе турбогенератора N 4 реактор блока N 2 был остановлен и поставлен на расхолаживание. Персонал действовал безошибочно.

Однако необходимо откровенно признать, что разработанные в соответствии с существовавшими в 60-е годы взглядами на безопасность блоки РБМК по конструктивным соображениям не могут быть доведены до тех уровней безопасности, которыми характеризуются, например, блоки типа ВВЭР.

Проработки, проведенные после принятия Верховным Советам Украины решения о выводе ЧАЭС из эксплуатации, еще раз показали, что никакие финансовые и материальные затраты полной гарантии безопасной работы ЧАЭС не дадут, поэтому разрешите остановиться на некоторых вопросах, связанных с проблемой ее остановки и дальнейшего вывода из эксплуатации.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж самі просили регламент, ви вже перебрали 8 хвилин.

ГЛАДУШ В.Д. Я заканчиваю. Для реализации этих мер необходимо:

- обеспечить остановку блока N 2 в 1991 году, блока N 1 в 1992 году, блока N 3 в 1993 году;

- решить вопросы об открытии, начиная с І ноября 1991 года, финансирования разработки проектной документации по выводу из эксплуатации остановленных блоков и подготовки хранилищ отработанного ядерного топлива для приемки топлива с реакторов;

- для устойчивого обеспечения народного хозяйства и населения Украины энергоресурсами предусмотреть ввод в эксплуатацию блоков Запорожской АЭС, Хмельницкой АЭС, Ровенской АЭС;

- до конца текущего года создать хозрасчетную организацию, на которую возложить решение всех вопросов, связанных с безопасной эксплуатацией объектов ядерной энергетики на Украине, до создания которой обеспечение безопасной эксплуатации АЭС возложить на дирекцию станций;

- подготовить до І ноября текущего года предложения по созданию Государственного комитета Украины по вопросам ядерного регулирования. Учитывая остановку блоков Чернобыльской АЭС, расширить соответствующую пускорезервную котельную Чернобыльской АЭС для дополнительной выработки пара.

Уважаемые депутаты! Я хотел бы еще сделать краткую информацию о состоянии четвертого блока, В связи с тем, что я не уложился в регламент, скажу кратко. Обстановка на четвертом блоке контролируется /на подробностях не буду останавливаться/. Состояние здания сооружения таково, что в течение семи лет мы должны принять решение о создании нового укрытия, которое обезопасит нас от ядерного топлива, которое хранится в четвертом

реакторе, надолго. Для этого предпринят целый ряд мер. В частности, объявляется конкурс на лучший вариант по сооружению укрытия номер 2, а их разработано на сегодня много.

Уважаемые депутаты! Проект постановления, который готовили комиссия и ее председатель, у вас на руках. Это, поверьте, трудный выбор варианта, но альтернативы этому варианту нет. Поэтому я прошу депутатов все взвесить и принять данный проект постановления.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 хвилин на відповіді. Перший мікрофон.

ЯВОР1ВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! У мене коротенькі запитання, і я чекаю коротеньких відповідей. Багато часу не заберу.

Перше. Чи можете ви назвати, скільки було зроблено зауважень по ядерній безпеці до блока РБМК-1000 і скільки із них виконано на блоках Чорнобильської атомної станції після аварії.

Друге моє запитання. В одному із протоколів засідання вашої комісії йшла мова про те, щоб реанімувати, відновити другий енергоблок. Чи прораховували ви, скільки це буде коштувати?

І трете запитання, майже інтимне. Чи збираєтеся ви поїхати на відкриття наступного блока на Хмельницьку атомну станцію, якщо ви будете її відкривати?

ГЛАДУШ И.Д. Значит, по порядку. Прежде всего, по противопожарному вопросу. Эксперты проверяли проведение противопожарных мероприятий, которые составлялись после реанимации станции. И это Владимир Александрович хорошо знает. В соответствии с указанными сроками не выполнены два мероприятия. Кстати, эти мероприятия очень существенной важности. В частности, на станциях должно было использоваться несгораемое масло. К сожалению, пока в Советском Союзе такое масло не изготовляется. По мнению экспертов, это существенная проблема.

В отношении тех мероприятий, которые обеспечивают ядерную безопасность. Так я вас понял?

Таких мероприятий по станции много записано, и в основном они, по заключению экспертов, выполнены. Я говорил в докладе о мероприятиях, которые обеспечивают быструю остановку и заглушение блока. Целый комплекс мероприятий, касающийся всех блоков, предусматривает даже изменение концентрации топлива по урану.

В отношении того, сколько стоит реанимация второго блока. Точные цифры нужно будет назвать чуть позже, пока я вам скажу примерные. Стоимость кровли, которую мы потеряли /три пролета, длина каждого - 32 метра, ширина - 51 метр/, составляла в то время, когда она изготавливалась, 88 тысяч рублей. Сейчас цены новые. Предположительно для ее восстановления понадобится с полмиллиона, хотя восстанавливаем все в прежнее состояние.

Мы потеряли генератор, думали, что полностью. Мы его еще не ремонтировали, не смотрели. Стоимость турбины и генератора N 4 чуть больше двух миллионов рублей. А если считать, что там будет 10 процентов годности, эта цифра окажется меньше. То есть общие материальные потери не столь значительны по сравнению со стоимостью станции.

Я считаю, что гораздо большие потери, и об этом я говорил, выступая на пресс-конференции, - это те моральнопсихологические потери, которые били нанесены и всей общественности, и, если хотите, ядерной энергетике и только Украины, а и всего мирового сообщества.

И последний вопрос в отношении того, поеду ли я открывать новый блок на Хмельницкую АЭС. Сейчас у нас не принята помпа при открытии объектов. Не знаю, к счастью пли к сожалению. Сейчас открывают объекты молча, а умирают объекты вообще тихо.

ГОЛОВУУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич, я конкретно по постановлению, но его второму пункту. То, что Кабинет Министров признал, что мы не можем довести ЧАЭС до современного уровня безопасности, это факт отрадный. Но вместе с тем в третьем пункте вы ставите нам своего рода ультиматум: станцию мы закрываем, и это объективная необходимость, но одновременно мы должны что-то построить.

Не считаете ли вы, что такой подход неправильный? Очевидно, необходимо провести опрос населения и соответствующую экспертизу, принять Закон о развитии атомной энергетики, проект которого уже есть, а после этого решать вопрос: вводить или не вводить. Я думаю, что такой подход будет правильным.

ГЛАДУШ В.Д. Уважаемые депутати! Я прошу понять, что никаких ультиматумов комиссия, которая разрабатывала все эти идеи, ни в коем случае не ставит. Целью комиссии было просто разъяснить, какая на сегодня ситуация и как она будет выглядеть после вывода из эксплуатации ЧАЭС. Принимать решение вам. Поверьте, моя задача сводится к тому, чтобы убедить вас, что альтернативы этому постановлению, по крайней мере у комиссии, нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

БАТАЛОВ Б.Г., редактор острозької районної газети "Життя і слово" /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! З ЧАЭС ділено треба щось робити, треба закривати. Але ж тут є четвертий абзац, де йдеться про те, що треба пускати блоки на Хмельницькій, Рівненській, Запорізькій АЕС.

Ми вже кілька разів вас просили /я півтора року тому виступав тут із цього приводу/ про проведения негайної позавідомчої експертизи роботи першого блоку Хмельницької АЕС. Ви 6 червня дали телеграму Хмельницьку облвиконкому, у якій зазначили, що заперечуєте проти такої комісії, і поставили питання про виділення коштів.

На жаль, позавідомчої експертизи не було, але я знаю, яка ситуація на першому блоці. Це не популізм, й живу за три кілометри від цього реактора і знаю про часті пожежі, локальні зупинки, він працює вкрай нестабільно. Це можуть підтвердити люди, які приїхали сьогодні, зокрема представники "Зелених" нашого регіону.

Я не знаю, як запускати другий реактор, коли перший працює надто не задовільно. Крім того, у нас не вистачає води. Ніхто не аналізував цю ситуацію. Я просив би дати конкретну відповідь.

І ще. Не можна за рахунок рівненщини, Хмельниччини і Запоріжжя закривати АЕС. Треба якесь компромісне рішення шукати.

ГЛАДУШ В.Д. Объясню, на чем зиждется предложение нашей комиссии. По мнению экспертов, причем не талько наших, безопасность того типа реактора, который действует в Хмельницком, на два порядка выше, чем реакторов типа РБМК. Вот на этом основаны заключение и предложения комиссии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

БАТАЛОВ Н.Г. Воды нет ни в Остроге, ни в Гоще, ни в Костополе. Нет ее и в Здолбунове.

ГЛАДУШ В.Д. Я ответил, что ми исходили из концепции безопасности, заключений экспертов. Последний раз у нас был эксперт из США - Иван Силини. Он посещал и Хмельницкую, вы об этом хорошо информированы. Эксперты считают, реакторы РБМК довести до уровня безопасности ВВЭР нельзя. Главная конструктивная

особенность РБМК заключается в том, что они не герметизированы, это открытые реакторы. ВВЭР на два порядка выше, то есть их степень безопасности в 100 раз выше. Этим ми и руководствовались.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Дмитровичу, про воду запитують, а ви про експертів розповідаєте.

ГЛАДУШ В.Д. Все реакторы вполне обеспечиваются водой с большим запасом и резервом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Безумовно, що пропозиції, які вносить комісія, знайдуть широку підтримку громадськості і всіх жителів Житомирщини. Я маю на увазі закриття ЧАЭС.

Я згоден, що треба закрити енергоблок у нинішньому році, це вірно. Але я не вірю, що будуть введені потужності для сталого забезпечення потреб народного господарства. Чим ми будемо покривати нестачу енергії і забезпечувати народне господарство України і населення? Бо я впевнений, що ви /маю на увазі інтимне запитання Яворівського/ на відкриття поїдете і тим більше - на закриття.

ГЛАДУШ В.Д. Вопрос очень серьезен. Я не хочу ничего нагнетать или убеждать вас в чем-то. Однако скажу: без возмещения выбывающих мощностей обеспечить уровень потребления электроэнергии /сегодня он не велик/ невозможно. Органического топлива нет, его нет не только на территории Украины, а на всей территории бывшего Союза. Его нет не потому, что нам не хотят продать нефть или газ, а в связи с тем, что добыча топлива резко сократилась.

Я вам докладывал, что отрабатываются меры по закупке органического топлива на третьих рынках, то ость за рубежом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БУДЬКО В.С., голова Народицької районної Ради народних /депутатів / Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Вікторе Дмитровичу! Я з вашої доповіді зрозумів, що хоча проект рішення подасться на затвердження Верховною Радою, він не пройшов досконалої експертизи, і тому приймати його в тому вигляді, в якому він поданий, не можна. Ви сказали, що немає альтернативи, а я вважаю, що альтернатива є. Треба розглянути, скільки електроенергії йде на експорт /тут виступав міністр Скляров/ і вирішити питання, не відкриваючи нових енергоблоків, тому що це зачіпає долі багатьох людей.

ГЛАДУШ В.Д. Я очень внимательно слушал министра энергетики. Как вы помните из выступления, мы сейчас ничего не передаем на экспорт/с чем оно связано, министр вам докладывал/.

Двадцать тепловых блоков не работают из-за того, что мы не имеем топлива - угля, газа, мазута. Я должен доложить сессии Верховного Совета, что в целом в бывшем Союзе без дальнейшей наработки топлива мы имеем его запасы на 20 лет, если закрыть все наши урановые рудники /я к землякам обращаюсь/ и обогатительные фабрики. А если еще учесть переработку ядерных головок /в смысле их ликвидации и переработки на топливо/, то на 50 лет хватит неорганического топлива.

А вот на возмещение одной Чернобыльской АЭС надо - я вам назвал - 9,5 миллиона тонн угля или 4,3 миллиона тонн мазута или 5 миллиардов кубометров газа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Запитання моє, Вікторе Дмитровичу, ось про що. Ми знаємо, що часто і в Чорнобилі, й у нас на Хмельницькій атомній, і на Рівненській атомній електростанціях трапляються і великі, й малі аварії. Хто конкретно займається ліквідацією цих аварій? Наскільки я зрозумів з вашої інформації, здається, що с така пожежна команда, начальником якої є Державний міністр Гладуш Віктор Дмитрович.

І ще одне. Від депутатів Рівненської й Запорізької областей ми звертаємось до всіх депутатів з проханням цю постанову за основу не приймати, поки не буде вилучений пункт, де запинало, що для сталого забезпечення народного господарства

і населення України енергоресурсами передбачити введення в дію блока N 6 Запорізької АЕС у 1992 році, блоки N 2 Хмельницької АЕС та блока N 4 Рівненської АЕС у 1993 році. Це питання надзвичайно серйозне, і під маркою закриття Чорнобиля відкривати нові блоки - вибачте, це просто нелогічно. Його потрібно винести в окреме питання і оговорити.

ГЛАДУШ В.Д. Отвечаю. На каждой атомной станции существует прямо при станции пожарная команда. В частности, если говорить о пожаре, который произошел в Чернобыле, то я вам говорил, что привлекались все команды. Но участвовала в тушении пожара именно команда, которая была на станции, и к ней приближенные. К счастью великому /все эти команды прибыли вместе со мною, я их обогнал по дороге на станцию/, они не участвовали в ликвидации. К счастью. Но все они были и проявили высочайшую готовность, спасибо большое нашим пожарникам. А начальник пожарной команды не я, у нас есть генерал Десятник.

В отношении обращения, уважаемые депутаты, - я ведь вам доложил все искренне, как на духу. Конечно, можно затеять такую тяжбу. Но, говоря о степени безопасности, РБМК нужно вывести, а ВВР нужно в замещение их ввести. При зтом общий уровень безопасности, ядерной безопасности на Украине, будет резко повышен. Я сказал вам, что ВВР на два порядка выше.

И если вспоминать о Тримайл-Айленде, где тоже произошло расплавление реакторной зоны, те уровень этот гипотетически гораздо ниже. Мы Тримайлом не очень обеспокоены. А конструкции

существующих РБМК /их в Союзе 15, три из них у нас на Чернобыле/ - это когда верх закрыт крышкой "Елена". И у нас произошло так, что значительная часть топлива во время взрыва водорода в реакторе была выброшена и развеяна по всему свету, принеся ужасные последствия.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші, давайте будемо організованими. Ви бачите, скільки стоїть біля мікрофонів? Ми домовились - 15 хвилин відводимо.

Ще раз по колу. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый

Виктор Дмитриевич! Я думаю, сегодня уже нет человека, который ставил бы под сомнение саму необходимость закрытия Чернобыльской АЭС. Вот более года назад сессия Верховного Совета в этом зале поручила Правительству подготовить правительственную программу по выводу Чернобыльской АЭС из эксплуатации. Я понимал, что это дело не одного года, но просил бы ответить: есть ли такая программа, кем она утверждена и кто отвечает за ее реализацию. То, что она разрабатывалась, и сроки /до декабря прошлого года/ были сорваны, я знаю. Почему я задаю этот вопрос? Если взять проект постановления, который вы сегодня предлагаете, и прочитать третий пункт - "Доручити Кабінетові Міністрів України... вирішити питання про відкриття, починаючи з 1 листопада 1991 року, фінансування розробки проектів виведення

з експлуатації", то надр понимать так, что до сегодняшнего дня к реализации проекта согласно той программа никто не приступал. Хотя прошло полтора года.

ГЛАДУШ В.Д. Я, уважаемый Валерий Иванович, вас понял. Очень сожалею, что вы не слушали, я всю хронологию изложил. Повторю специально для вас.

Вся программа была подготовлена и подана на утверждение Правительства. В соответствии с постановлением нашего Кабинета Министров от 14 февраля 1991 года в пункте 3 было записано, что финансирование предполагалось за счет союзного бюджета. Союзный бюджет этих денег не выделил. Ну, если хотите, вот как было на заседании Кабинета Министров Союза ССР. Вел его Павлов, он сказал так: кто их выводит, тот пусть и финансирует.

Поэтому финансирование до сих пор не было открыто. Хотя эта программа составлена как программа, я изложил, на какие этапы она разделяется, она должна быть переложена на техническую документацию. Вот по технической документации /график, о котором я сказал, есть/ предположительная стоимость работ со сметой /я на них сослался/, проектных работ /но это на полный вывод, со всеми этапами/ составит 100 миллионов рублей. Для первого этапа, не для проектирования, нужно миллионов 15.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Дмитровичу! Ви розумієте, у нас часу не вистачить, якщо на кожне питання давати розгорнуті відповіді.

Другий мікрофон. Слухати інформацію потрібно, це все повторюється.

КАСЬЯНЕНКО А.І., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич! У меня вопрос тоже связан о третьим пунктом, касающимся увеличения мощностей атомных станций. Известно ли вам, что до недавнего времени Запорожская и Южноукраинская АЭС находились на первом месте в Советском Союзе по числу аварийных остановок? Тем не менее, сегодня в проекте постановления содержатся предложения по наращиванию мощностей.

Скажите, пожалуйста, какие есть гарантии, кто выступает гарантом и готовы ли вы как Государственный министр выступить гарантом безопасности перед нашими областями?

ГЛАДУШ В.Д. В отношении того, что и как происходит, мы вам можем дать материал. Здесь присутствует товарищ, который может сказать, сколько происшествий, остановок произошло за все годы существования станции. К счастью, повторяю, мы, вернее, наши атомные станции, не на первом месте.

В отношении гаранта. Я вам здесь сказал, что, коль мы строим отдельное государство, обязательным атрибутом должен быть Государственный комитет по ядерному регулированию,

который возьмет на себя все функции ядерного регулирования, включая зарубежное атомное оружие, весь цикл.

Второе - что касается эксплуатирующей организации. Эксплуатирующей организацией выступал все время Атомэнергопром, который, на радость нам, отдал Богу душу.

Теперь нужно, вот здесь написано, обязательно и спешно создать атомный концерн, который бы взял на себя функции эксплуатирующей организации, которая отвечает за безопасность. Там записано 5 пунктов, за которые он отвечает. Со временем, пока станет на ноги этот концерн, постановлением возлагается эта функция гаранта ядерной безопасности на директора каждой станции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КОСТЕНКО Ю.І., заступник Голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Рік тому під час зустрічі з керівництвом Чорнобильської станції нас запевнили, що після реконструкції всіх блоків аварії на ЧАЕС виключені. Тим більш, серйозні аварії. Чи можете ви дати гарантію, що протягом 1992 і 1993 років на ЧАЕС не відбудеться такої аварії, після якої ніякої державної програш не буде потрібно для її виведення а експлуатації?

Дякую.

ГЛАДУШ В.Д. Уважаемые депутаты! Что значит дать гарантию? Чтобы не рисовать вам формулу вероятности аварии, скажу, что вывод каждого блока увеличит безопасность или уменьшит вероятность аварии на 30 процентов.

Теперь в отношении гарантии. К сожалению, гарантии, что у нас никакой объект не будет гореть, естественно, никто не даст, а если даст, то очень нескоро. Все горит, подвергается пожару.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Дмитровичу, сідайте.

Шановні депутати, перед тим, як перейти до обговорення цього питання, я хочу довести до вашого відома, що у нас кожна комісія вважає, що вона стоїть над Верховною Радою. Так сталося і під час перерви. Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством проводила своє засідання і тримала кандидата на посаду міністра. Верховна Рада зібралася, а вони проводять своє засідання і розбираються. До чого це доходить уже?

Я, думаю, що де вже можна назвати не тільки безвідповідальністю, якесь інше слово вжити треба. Кожний депутат вважає себе найстаршим, найрозумнішим, найпопулярнішим а тепер уже й комісії блокують нашу роботу.

Тому я прошу вашої згоди - давайте вирішимо це питання, а потім розпочнемо обговорення. Це буде порушення Тимчасового регламенту, порушення графіка, але ж потрібно працювати, комусь потрібно рахувати оце все. Мені виявили тут, у цьому залі, майже недовіру. Є згода ваша? Товариш П'ятаченко, будь ласка, на трибуну.

Які будуть запитання, пропозиції щодо внесеної Вітольдом Павловичем Фокіним кандидатури, підтриманої постійними комісіями? Голосувати? Вноситься на ваш розгляд проект постанови Верховної Ради про призначення П'ятаченка Григорія Олександровича на посаду Міністра фінансів України. Прошу голосувати.

"За" - 261. Ми вас поздоровляємо.

Слово для співдоповіді надається голові постійної комісії Яворівському Володимиру Олександровичу.

Будь ласка, Володимире Олександровичу.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Іван Степанович зробив таку розрядку, як зробив Єльцин, коли підписував у присутності Горбачова Указ про скасування Компартії Росії.

Шановна Верховна Радо, шановні люди, які обрали цю Верховну Раду! Я прошу до 10 хвилин для того, щоб заявити вам про іншу позицію, іншу точку зору із цього дуже важкого і складного питання.

Я сьогодні хочу говорити з цієї трибуни без емоцій і цим потішити моїх опонентів. Скажу на початку лише одне. Ніч на 11 жовтня. уявіть собі на одну мить, що думали хлопці-пожежники, коли полетіли туди, у бік Чорнобиля, на пожежних машинах з Києва, Житомира і Чернігова!

Я думаю, що сьогодні нам а вами належить, перебуваючи вже в інших реальностях розірвати дуже тривале в часі, якщо хочете, назву його - сатанинське коло, яке колись та доведеться розірвати. Я міг би зараз а цієї трибуни навести аргументи вам, включаючи Віктора Дмитровича Гладуша. І аргументи ще сильніші: і те необхідно робити, і ту станцію треба відкривати, тому що ми загинемо, бо завтра сядемо на свічки, і таке

інше. Всі аргументи, справді, є. І я за те, щоб до цієї проблеми підходити делікатно, продумати всі "за" і "проти".

Але перед цим хочу вам запропонувати коротку парламентську хронологію, до якої пряме відношення маємо і ми. Як же розвивалися події? Наші попередники, які тут сиділи на своему прощальному засіданні, що було дуже непростим, приймають рішення. Це, мабуть, одне з найкращих рішень сесії того скликання і тих депутатів, які на чотири роки про Чорнобиль взагалі забули, ніби його і не існує. Але вони прийняли рішення закрити станцію до 1995 року. Ми з вами на це посилаємось. Вважаємо, що все нормально, адже такий закон прийнято.

Далі справа вже за Урядом. Як же реагує Рада Міністрів? Вона приймає постанову N 63 від 26 березня 1990 року і доручав всім підрозділам - від Академії наук до Держплану і таке інше - подати цю програму на розгляд до 15 серпня 1990 року. Цієї програми досі ми з вами, принаймні наша Комісія з питань Чорнобильської катастрофи, не бачили.

Вже ми з вами, засівши в цьому залі, приймаємо нашу постанову від 1 серпня 1990 року про невідкладні заходи і доручаємо Урядові до 1 грудня /вже переносимо строки, йдемо йому на зустріч/ розробити цю програму. Цієї програми й досі немає. Що ж відбувається за спиною? Я просто процитую вам документи. Це унікальні документи, особливо з урахуванням того, що вони підписані людиною, яка зараз перебуває в інших місцях, ніж ми з вами.

Нам назустріч іде з Москви така депеша: "На основании вышеизложенного считаем необходимым продолжить эксплуатацию

Чернобыльской АЭС по крайней мере до 1997-2000 годов, а при принятии решения об их досрочном выводе из эксплуатации должны быть решены вопросы компенсации связанных с этим расходов и убытков".

Підписуються: Коновалов і Павлов.

Наступний документ, в якому нам пишуть: "Предварительные расчеты показывают, что затраты на реализацию программы по выводу Чернобыльской АЭС из эксплуатации составят более 60 миллионов рублей. Выделение таких средств из союзного бюджета в ближайшие

3-5 лет, особенно в условиях нынешней финансовой ситуации в стране, нереально. С учетом того, что существенно повышена безопасность атомных станций с реактором РБМК-1000, представляется возможным работать на них до исчерпания зазора графит-технологического канала без проведения капитальных ремонтов".

Тепер, будь ласка, ще один коротенький документ. Чого я запитав у Віктора Дмитровича: скільки із тих пропозицій; які були внесені щодо технічних невідповідностей на Чорнобильській АЕС після аварії, враховано? Десь із чотирьохсот приблизно не враховано 250! Ви собі не можете уявити? І станцію запустили, щоб вона працювала далі.

Ось що пишуть українські спеціалісти, некорумповані, чесні люди. Ось їхній аналіз того, в якому стані сьогодні перебуває Чорнобильська станція.

Ось вам тільки деякі фрази: "Чернобыльская АЭС не соответствует ныне действующим правилам и нормам безопасности. Однако из всех вышеперечисленных мероприятий ни одно не было выполнено в запланированных объемах и сроках. Необходимо отметить, что все мероприятия по повышению безопасности и надежности разработаны без соответствующего комплексного обоснования безопасности, без учета того факта, что некоторые из них в отдельности дают якобы положительный эффект, а вот в совокупности с рядом других могут иметь абсолютно отрицательный".

Ось ще одна фраза - у зв'язку з ліквідацією Міністерства атомної енергетики і переведенням АЕС під Мінатоменергопром: "Состояние с безопасностью еще более ухудшилось, усилился ведомственный подход".

Ще одне: "Оборудование морально устарело". Виявляється, що сьогодні немає заводів, які випускають запасні частини для РБМК. Я міг би перелічувати всі ці моменти, але скажу, нарешті, ось що.

Хто ж ми з вами такі, якщо сьогодні не закриємо цю станцію? Хочу зупинитися на таких моментах. Тут Віктор Дмитрович все назвав правильно, але щось обійшов. Не треба нас залякувати свічками! Я зараз наведу вам думку людини, яку глибоко шаную. Це

- Міністр енергетики і електрифікації Скляров, якому, мабуть, ви довіряєте так само, як і я. Ось його текст: "Я убежден, что выход есть, и, может быть, он звучит довольно революционно... Но в принципе он состоит в следующем. Я должен вам со всей ответственностью оказать, что электроэнергии у нас в республики производится очень много, ее производится море. И если посмотреть на структуру потребления, то она выглядит следующим образом. Примерно 75-80 процентов мы потребляем для промышленного производства и только 17 - для того, что нужно людям.

У всіх нормальних країнах, навпаки, 80-70 процентів іде споживачеві, а решта - на промисловість. Що він пропонує? "Я вам должен сказать, что Америка потребляет на свое производство ровно столько, сколько Советский Союз. Промышленное потребление Соединенных Штатов и Советского Союза одинаковое"

Що він пропонує? "Изменить структуру потребления". Ось де вихід!

Я закінчую, шановні мої, не кричіть на мене!.. Я зараз вам наведу ще один аргумент. Ось де ми можемо взяти ту енергію при зупинці роботи Чорнобильської станції. До речі, ми абсолютно забули, що перший блок уже не працює, його роботу припинили 19-го. знову невеличка аварія. Отже, перший блок не працює, другий не працює також, залишилося зупинити тільки третій блок.

Отже, щодо резервів. Де все за підрахунками фахівців. Пояснюю.

Енергопостачання в масштабах України тільки за рахунок організаційних технічних заходів може складати на рік 1,3 мільйона кіловат.

Наступний резерв. За рахунок модернізації існуючих, електростанція можемо мати від 2,6 до 3,1 мільйона кіловат. Якісне поліпшення всіх видів умовного палива дає нам ще 1,5 - 2,8 мільйона кіловат.

Наш дорогий Уряд, який мав подати ней проект постанови через Президію Верховної Ради, цього не зробив, його принесли за кілька хвилин до початку роботи і вам роздали.

Вважаю, що голосувати за нього сьогодні ми не маємо права, не можна підставляти ще одну міну на Рівненщині і на Хмельниччині.

Закінчую ось чим. Наша сьогоднішня постанова повинна складатися із одного речення:" З моменту прийняття цієї постанови Чорнобильську атомну станцію зупинено".

Треба доручити Урядові запросити на Україну міжнародну експертну комісію і заявити на весь світ, що ця станція працювати не буде. Хай скажуть вони, якщо ми собі не можемо сказати. Ми повинні сказати нашим сусідам: заради вашої безпеки, заради вас ми закривавмо станцію. Якщо ми цього не зробимо, то чи ж матимемо моральне право сьогодні вийти до тих людей, що стоять на площі , і повернутися до наших виборців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Шовкошитному. Потім виступатиме депутат Юхновський.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчій округ, м.Київ/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати, дорогий наш український народе! Мені, мабуть, важче ніж будь-кому в цьому залі говорити про те, що я зараз скажу вам. Адже я 10 років відпрацював на цій станції, і з них майже півтора року - після чорнобильської катастрофи, на третьому і четвертому блоках.

Але я скаку те, що вирішили ми на засіданні президії нашого, вже тепер міжнародного, союзу "Чорнобиль".

Заяву, яку зараз зачитаю, підписали президент Союзу

"Чорнобиль", представники Білорусії, України і Росії, тобто тих країн, які потерпіли внаслідок чорнобильської катастрофи. Отже: "В ніч на 12 жовтня 1991 року пролунав черговий вибух на відомій усьому світові Чорнобильській АЕС.

Цього разу вибухнув не реактор. Ми зітхнули з полегшенням, але, повторюю, цього разу. Цей вибух в машинному залі другого блоку станції обійшовся без нових людських жертв. Ще раз повторюю

-цього разу. Багато крові, сліз і життєвих трагедій приніс нам Чорнобиль - 86, але біль не стихав з часом. Чорнобиль нагадував про себе новими аваріями і збоями в роботі. Вибух через п'ять з половиною років після катастрофічної аварії знову сколихнув і нас, і увесь світ. Він знову нагадав про те, що Чорнобиль - це загальнолюдська біда.

Цей вибух став тією останньою краплиною, яка переповнила чашу нашого терпіння. Ми не маємо більше права чекати наступного вибуху. Чи впевнений хтось, що Чорнобильська атомна не готує нам нових сюрпризів? І чи вірить хтось, що новий сюрприз не буде для нас, для нашого майбутнього останнім?

Ми в це більше не віримо, ми - люди, які найбільше потерпіли від цієї катастрофи.

Від імені всіх, хто сам відчув чорнобильську трагедію, від імені тих поколінь, у яких трагедія може відняти майбутнє, ми вимагаємо негайно припинити діяльність Чорнобильської атомної електростанції. Ми вимагаємо вжити всіх заходів, аби запобігти новим аваріям під час виведення станції з експлуатації, соціальне захистити працівників АЕС, що звільняться під час припинення експлуатації Чорнобильської атомної станції, та їхні сім'ї.

Водночас союз "Чорнобиль" заявляє про готовність і рішучість реалізувати своє статутне право на проведення незалежних експортних перевірок інших атомних станцій та об'єктів. До цих перевірок будуть залучені найбільш кваліфіковані і чесні експерти з України, Росії, Білорусії та інших країн світу.

Ситуація, що існує сьогодні, не повинна залишатися такою. Атомна енергетика може служити людству лише на засадах найвищого рівня надійності та жорсткого контролю з боку громадськості.

І ще одне, про що я хотів би сказати. За моїм глибоким переконанням, сьогодні Чорнобильська атомна станція повинна бути зупинена. Програму виведення її з експлуатації до 1993 року, про яку нам доповів Віктор Дмитрович Гладуш, ми можемо реалізувати тільки після заключения міжнародної експертизи. Я сам інженер-атомник, працював на цій Чорнобильській атомній станції до і після аварії і говорю з повною відповідальністю: ми не маємо права сьогодні продовжувати її експлуатацію.

І ще одне. Буквально через півгодини після того, як почалася аварія, мені зателефонували мої виборці і сказали про те, що відбулося. Вони повідомили, що в Києві почалася паніка, люди напівроздягнені, з валізами металися по місту.

Київ житиме в стресовій ситуації доти, доки працює Чорнобильська атомна станція. Є таке поняття - плата за страх, плата за ризик. Я вимагаю від імені союзу "Чорнобиль", від імені громадськості Києва надання місту Києву статусу міста, яке потерпіло від чорнобильської катастрофи.

Я розумію, що це великі гроші і робити це треба поетапно. Для початку я пропоную прийняти рішення про те, щоб ввести під дію закону дітей, пенсіонерів, й також інвалідів. Прошу підтримати мене в цьому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Юхновському.

За ним виступатиме Кислий.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/ Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Колись на засіданні президії Академії наук віцепрезидент Трефілов сказав, що безпечність Чорнобильської електростанції дорівнює одній двадцятій. Якщо взяти до уваги, що там є 4 реактори, виходить, що безпечність кожного дорівнює 1/5. Тобто, приміром, через кожних 5 років ми можемо сподіватись на Чорнобильській атомній електростанції певну аварію.

Тоді це сприймалось як щось незрозуміле. Але ви бачите, що сталася аварія на другому блоці. Тому дозвольте мені дуже коротко схарактеризувати вам певні об'єктивні речі, які там є.

По-перше, крім того, що є електростанція, яка дає електрику, там ще є блок N 4, на якому сталася аварія. Який же стан того блоку N 4? Там залишилось близько 180 тонн ядерного пального. Зараз воно знаходиться у вигляді скловидної маси, піску, бетону, сталі й інших матеріалів, із включеннями урану. Лава

ця надзвичайно радіоактивна. Саме те місце, це був реактор, зовсім порожнє, лава знаходиться в порожнинах, у камерах під реактором. Ця лана має різну товщину в різних місцях, іноді до двох метрів глибини. Температура цієї лави на поверхні - 60 градусів, у глибині - 200 градусів. Ця лава у небезпечною з точки зору можливої розчинності цієї лави водою, але внаслідок високої температури ця лава взагалі може й не розчинятися. Реакції, які там проходять в, просто унікальні, таких реакцій не існує в звичайних умовах, на поверхні землі.

В чому небезпека четвертого реактора? В тому, що сумарна площа вікон у тому сховищі дорівнює тисячу квадратних метрів, і ще радіоактивна пилюка, яка лежить на стінках сховища, може й надалі вимиватися дощами і виходити на зовні.

Тому, безумовно, розглядаються різноманітні способи, як порятуватися. Хочуть побудувати нове укриття, яке буде зовсім щільне, або хочуть повністю залити ці внутрішні камери бетоном для того, щоб зберегти це для майбутніх поколінь, які потім будуть розбиратися. Так звана "зелена галявина", про яку багато говориться, зараз не є реальною.

Біля всього четвертого реактора працює ,дуже багато різноманітних організацій. Взагалі комісія добродія ,Яворівського повинна розглянути питання, що ж робить ця маса різноманітних організацій, які зараз перебувають у Чорнобилі.

Дозвольте мені ще кілька слів сказати відносно аварії на другому реакторі. Чому стався такий великий вибух, чому завалився дах? Дах упав від водневого вибуху, воднем охолоджувався генератор, який там був. Мушу сказати, що охолодження реактора відбулося штатним чином. Усе це дуже загадкове.

Таким чином, події, які розвивались на другому реакторі, взагалі закінчилися щасливо, може, тільки завдяки тому, що завалився дах.

Перший реактор зараз теж зупинений. Він має бути пущений У дію десь наприкінці цього місяця.

Які ж мої думки відносно того, що ми маємо вирішити з Чорнобильською електростанцією? Що б не говорив Віктор Дмитрович з приводу того, що республіка не має енергозабезпечення, все-таки Чорнобильську електростанцію ми повинні закрити. Ми повинні розуміти, що нам потрібен безперервний струм для того, щоб досліджувати четвертий реактор, який буде залишатися завжди нашою раною. Третій блок, можливо, певний час ще міг би працювати, але я гадаю, що найбезпечніше закрити електростанцію. Один реактор - це одна доменна піч за потужністю. Нам доведеться якось розглянути питання про збереження електроенергії, і, на мою думку, таке питання ми в змозі вирішити.

З усього проекту постанови, який ми маємо, я вважаю, можна зберегти лише останній абзац, а саме: ми можемо створити при Верховній Раді якусь комісію, яка б відала всіма атомними електростанціями, взагалі всіма атомними установками на території республіки. Сюди відносяться як електростанції, так і ті місця, де захована ядерна зброя. Що ж відноситься до Чорнобильської атомної електростанції, то я вважаю, що вона має бути закрита. Ми не можемо ризикувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Кислому, за ним виступатиме депутат Романов.

КИСЛИЙ И.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України а питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м.Київ/. Шановні народні депутати! Я хочу сказати, що станцію ЧАЕС треба закрити. По-перше, вона абсолютно не відповідав ніяким нормам. Я заявляю з цієї трибуни, що вона побудована не по проектах. Я займаюся станцією і мав нагоду займатися нею з ЗО квітня 1986 року.

Наш інститут готував спеціальну апаратуру разом з шахтарями Донбасу. Нам спочатку сказали, що товщина стінки реактора має бути 1200 міліметрів. Коли ми зробили інструменти і все, що необхідно, нам сказали, що, вибачте, мовляв,- 1800 міліметрів. Коли ми послали туди людей / на моє щастя, бо я б і зараз жалкував/, вони не брали участі, бо виявилося, що реактор зовсім не так побудований - тільки 1450 міліметрів і всередині ще нікелева сталь 10 міліметрів.

Другий факт, Ми займалися тим, що повинні були горизонтальним бурінням зробити охолодження під 4-й реактор, бо вважалося, що він провалиться. По усіх кресленнях, які там були, на тій глибині, де иди повинні були бурити, мав бути пісок. А коли стали бурити, то там був залізобетон. Отож навіть проект не відповідає тому, що там стоїть. Я займався потім проблемою "Вектор" / ви знаєте, це - захоронения відходів/. Я б то все ліквідував . Були геологи, була комісія. Дуже довго працювали. Станція не відповідає документації. Вона була побудована із розрахунком, що стоятиме на сухих пісках, як це й потрібно. Тепер вона стоїть на мокрих пісках, бо для того, щоб не попадали в річку відходи, зробили спеціальну захисну стіну. Значить, вона

стоїть уже на сирих пісках. Бона вже взагалі не відповідає ніяким вимогам.

Шановні народні депутати, у 1530 році у тому місці був землетрус, тому що то якраз кінець пласта чи гряди платформи. Землетрус був такої сили, що із церков попадали дзвіниці. Хто вам гарантує, що землетрус не повториться? Крім того, що взагалі станція не відповідає навіть кресленням, навіть проекту і не відповідає місцевим геологічним умовам. Отже, напрошується висновок: станцію треба закривати.

Тепер я хочу сказати відносно того, що тут говорив Гладуш.

Перше. Абсолютна нісенітниця, що станцію не можна закрити за рік. Стрижень, твел, у цій станції вигорає в залежності від Того, де він стоїть, за б місяців або за Б місяців. За час, поки працює оця станція, з неї вивезено цих твелів тисячі. Говорять, що немає куди їх діти. А куди ті тисячі діли?

Значить, то все абсолютно не відповідає істині. Через рік можна закрити станцію. Ви знаете, що на станції що працює спеціальний кран, який переставляє стрижень з периферії в центр, із центру в периферію і таке інше. Цим тільки й займається для того, щоб стрижень рівномірно вигорав. Коли він рівномірно вигорів - за 8 місяців все закінчується.

Якби хтось насправді хотів закрити цю станцію, тим паче, що рішення про це прийняла сесія Верховної Ради ще минулого скликання, то через рік станцію взагалі можна було зупинити.

Коли ми опрацьовували постанову комісій з питань народної освіти і науки і з питань Чорнобильської катастрофи, я дзвонив Вишневському, директору інституту, просив - пришліть сюди спеціалістів, щоб ми не підготували таку постанову, яка не відповідає фізичним умовам.

Прийшли сюди спеціалісти і сказали: звичайно, якщо не старатися, можна і через два роки закрити, а якщо постаратися, то зараз приймайте рішення - і через рік справу буде закінчено.

То чого тут довго роздумувати? Станція не відповідає документації. Тому ми повинні її обов'язково закрити.

Я хочу сказати: на треба агітувати за ВВЭР, що вони, мовляв, надійні. Коли, шановні товариші, НДР перейшла до ФРН, то що вийшло? ФРН зразу ж закрила ту станцію, заявивши, що така станція їй не потрібна. То значить в НДР, яка перейшла в ФРН, не може станція працювати, а у нас може? Всі станції повинні бути під залізобетонними ковпаками. Хіба вони так будуються, як у нас?

Ні одна станція в світі так не побудована. Ось ми будували станцію в Фінляндії - поїдьте, подивіться, яка там станція! Можуть же для когось робити, а тут роблять халтуру і думають, що так можна. Не можна такого робити. Закриваймо станцію! Я пропоную проголосувати поіменно, щоб всі знали, що ми робимо для свого власного народу. Адже не можна ніяк і нічим виправдати, якщо завтра станція зірветься.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Романову, а потім порадимося, що далі робити.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ,

Одеська область/. Уважаемые народные депутаты Украины! Я вынужден еще раз вернуться к 11 марта 1980 года. Именно тогда прозвучала жесткая критика в адрес Чернобыльской атомной станции. К сожалению, различные инстанции и ведомства к этому не прислушались.

Теперь относительно самого постановления. Данное постановление, конечно, в таком виде принимать нельзя. Очень странно, почему проект этого постановления не был представлен нашей Комиссией по вопросам Чернобыльской катастрофы?

Варианты возможны следующие.

Первое. "На основі інформації Державного міністра України з питань промисловості і транспорту, голови Урядової комісії по розслідуванню обставин пожежі, що сталася 11 жовтня 1991 року на енергоблоці N 2 Чорнобильської АЕС, та вжиттю заходів щодо ліквідації її наслідків Гладуша В.Д., прокуратурі України провести розслідування по факту аварії на блоці N 2 ЧАЕС".

Второе. "Кабінету Міністрів терміново здійснити дії по виконанню рішень Верховної Ради по припиненню експлуатації Чорнобильської АЕС та встановленню мораторію на будівництво нових станцій".

Относительно предпоследнего абзаца. Почему на сегодняшний день дирекция не несет ответственности, и мы должны создавать еще какую-то комиссию? Ведь дирекция должна нести ответственность за данный объект.

Теперь я хочу сказать следующее. Уважаемые депутаты, сегодняшняя ситуация на Чернобыльской станции еще раз свидетельствует о нашем неправильном отношении к исполнению нормативного законодательства. Вы посмотрите: мы приняли Закон по охране окружающей среды, а он не выполняется. До каких пор это может продолжаться? Я мог бы перечислить еще целый ряд других обстоятельств.

Теперь смотрите, повреждение кабеля вроде не представляет ничего страшного, но ведь аналогичная ситуация была несколько лет тому назад в Азербайджане. Почему эти уроки не были учтены? Почему не была учтена ситуация, которая сложилась в Донецке при разрушении емкостей по мазуту.

Теперь смотрите, что происходит. Я вынужден за последние два месяца в третий раз обращаться в Кабинет Министров с депутатским запросом, чтобы в конечном счете получить ответ на вопрос: кто виноват в том, чти на сегодняшний день продолжаются незаконные затраты /хотя Министр энергетики Скляров оказал, что здесь нет ничего страшного/ на строительство ТЭЦ-2?

Фактически ситуация такова. После распоряжения Фокина относительно проведения экологической экспертизы в конце декабря

- в начале января появляется сфабрикованный документ по якобы существующей экспертизе. 18 января эта экспертиза отзывается, как неправильная. В конце июня заканчивается

экологическая экспертиза, которая не дает положительного результата. Тем не менее на основании решения Верховного Совета от 27 декабря 1989 года и нашего Закона по охране окружающей среды строительство финансируется. Я считаю, что в конечном счете надо потребовать от нашего Кабинета Министров точный ответ на данный вопрос.

Следующий момент.

Я думаю, что этот вопрос касается но только Чернобыльской станции, строительства тепловых станций, их эксплуатации /такая ситуация может произойти в любом месте/, а любого опасного объекта, находящегося на территории Украины. Если мы не пересмотрим свой подход к данному вопросу, то можем столкнуться с самыми неприятными ситуациями. Я не буду останавливаться на примерах, они здесь достаточно чисто приводились.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! В списку ще шість депутатів, які бажають виступити. Але ми для цього не маємо часу.

Вам у перерві розданий проект заяви, який вноситься від імені міністерства закордонних справ і Комісії Верховної Ради у закордонних справах. Нам потрібно його розглянути. Тому я прошу вашої згоди на припинення обговорення і визначитись з прийняттям постанови.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 188. Приймається.

Я пояснюю депутату Яворівському, що у нас ще жодна комісія

не має верховенства над Верховною Радою. Депутатові Яворівському сьогодні було надано 12 хвилин часу на трибуні і біля мікрофона. І тому ми припиняємо обговорення, А зараз перейдемо до проекту постанови.

Шановні депутати! Зам розданий проект постанови, який внесений Кабінетом Міністрів. Але депутати у виступах вносили пропозицію про те, що цей проект сьогодні приймати не можна, бо він не відповідав тим вимогам і тому настрою, який панує серед депутатів і серед населення України, Тому є така пропозиція.

Я прошу дозволити мені оголосити ще один документ, який надійшов на ім'я Голови Верховної Ради Леоніда Макаровича Кравчука, підписаний Президентом Академії наук України Патоном, Міністром енергетики Скляровим і Міністром охорони навколишнього середовища Щер6аком. Можна мені оголосити?

Остання аварія на Чорнобильській АЕС ще раз підтвердила її низьку надійність і крайню соціально-політичну нетерпимість до будь-яких нештатних подій на ЧАЕС. Це викликає необхідність якнайшвидшого виходу ЧАЕС з роботи на принципово новій концепції вирішення енергетичної проблеми республіки.

У зв'язку з цим останнім часом було проведено інтенсивні консультації з представниками уряду Федеративної Республіки Німеччини та великих фірм, які показали, що на Заході визнають глобальний характер небезпеки подальшої експлуатації ЧАЕС, розуміють енергетичні труднощі, які склалися в Україні, і готові всебічно допомогти нам у вирішенні всього комплексу проблем.

Як на нашу думку, інтереси незалежної України потребують

швидкого та ефективного розв'язання питань щодо створення енергетичних потужностей, котрі максимально базуються на власних енергоресурсах, з використанням найсучасніших екологічно чистих технологій.

Проте необхідно зазначити, що Україна не має подібних технологій, хоча її науково-технічний потенціал при певній допомозі з боку передових країн цілком дозволяє створити їх у найближчі роки.

Попередня оцінка реалізації цієї програми показує, що для її цивілізованого вирішення у найближчі 10 років необхідно приблизно 15 мільярдів доларів. При цьому пайова участь нашої республіки могла здійснюватися поставками електроенергії в прилеглі до України та інші європейські країни.

Враховуючи, що Захід розуміє ситуацію, яка склалася на Україні, а також надто напружений паливно-енергетичний баланс в республіці, вважаємо за необхідне створення міжнародної науково-технічної програми щодо термінової енергетичної допомоги Україні. На першому етапі слід передбачити повне прискорене виведення з роботи Чорнобильської АЕС з будівництвом потужностей, які її замінять /наприклад, парогазові установки на Чигиринському майданчику/. У подальшому цілком можливе орієнтування енергетики республіки на екологічно чисті парогазові установки та технології чистого вугілля.

На нашу думку, доцільне весь проект здійснити під егідою Організації Об'єднаних Націй направленим фінансуванням і шляхом відкритого конкурсу між найбільшими світовими фірмами.

Робота над такою програмою могла б стати міцним фундаментом багатостороннього міжнародного співробітництва і дозволила б Україні органічно вступити до світового товариства.

Просимо вас доручити відповідним відомствам підготувати звернення в Організацію Об'єднаних Націй по суті порушеного питання.

Президент Академії наук України Патон, Міністр енергетики Скляров, Міністр навколишнього середовища Щербак".

Я гадаю, що пропозиція зважена, і ми повинні її врахувати.

Отже, думається, варто доручити Академії наук, Міністерству енергетики, Міністерству навколишнього середовища разом а Урядом і комісіями Верховної Ради /я маю на увазі комісію Володимира Олександровича Яворівського і Василя Івановича Євтухова/ доопрацювати проект цього рішення та постанови і внести на наш розгляд, може, на цьому тижні, або, якщо вони вимагатимуть більше часу, - наступного тижня.

Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний Іване Степановичу, давайте трішки заспокоїмося, я і вас, і себе до цього закликаю, бо сьогодні, по-моєму, не найкращий день у вашому головуванні.

Нам дали проект постанови, яку ніхто в очі не бачив, який не розглядався, до речі, ні Президією, ні комісією.

Якщо так, то я тоді теж прошу поставити на голосування мою пропозицію, це моє депутатське право.

Отже я до проекту постанови вношу два речення. Я можу його чотири рази шановним моїм колегам прочитати,

ГОЛОВУЮЧИЙ. З голосу нічого не приймаймо.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Іване Степановичу, ми ж сьогодні нічого не приймемо. Я так розумію, що через два тижні будемо вирішувати це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви закінчили?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Іване Степановичу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все! Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! Мені здається, що нам сьогодні потрібно було слухачи не міністра, у відомстві якого трапилася неприємність, а голову Держатомнагляду України як відомства не залежного від Кабінету Міністрів. Нам час створити Держатомнагляд України, підпорядкований безпосередньо Президентові і Верховній Раді України. І тут, на Верховній Раді, обговорювати кандидатури на керівні посади у цьому незалежному Держатомнагляді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів робити зауваження або вносити пропозиції щодо запропонованого проекту рішення, а не починати дискусії з приводу того, правильно чи ні, та хто повинен був доповідати.

У нас з'явилося дуже багато фахівців-депутатів. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/, Шановний Іване Степановичу! Я хотів би повідомити депутатам, що Комісія з питань Чорнобильської катастрофи своєчасно вносила відповідні пропозиції, зокрема, проект постанови Верховної Ради з цього питання, який складається з трьох пунктів. Президія Верховної Ради розглядала цей проект, але він не надійшов до депутатів. А сьогодні раптово з'явився інший проект постанови, з яким не можна погодитися. Я хотів би, щоб депутати знали - проект постанови від комісії надходив до Президії своєчасно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми з повагою ставимося до комісії, але з такою ж повагою ставимося і до Кабінету Міністрів, і до Академії наук, і до міністерств.

Я вам зачитав думку цих трьох організацій.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Я сейчас обращаюсь к вам и председательствующему Ивану Степановичу.

Мне кажется, что сегодня на протяжении всего дня мы

превратились просто-напросто в марионеток. Я считаю, что мы должны после моего маленького выступления переголосовать решение по кандидатуре Министра финансов. Потому что много возникает вопросов: почему Коваленко ушел, почему Фокин не розъяснил его уход, почему проводилась соответствующая финансовая политика и много других.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я запитую: є ще у депутатів зауваження до проекту постанови?

Перший мікрофон. Тільки не Воробйов. Вимкніть мікрофон. Ви вже демонстрували, як довго можете стояти біля мікрофона, продовжуйте демонстрацію.

Другий мікрофон.

МОВЧАН П.М., письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Шановний головуючий! Ми сьогодні приймаємо постанову, забуваючи про попередні прийняті постанови, Я всім вам нагадую, що 17 жовтня 1990 року внаслідок проведення голодування студентів була прийнята постанова. Пункт 1 - про негайне припинення роботи ЧАЕС. Тож я наголошую, що ми приймаємо і забуваємо, і повертаємося знову до таких проблем. Отже, ми повертаймося до тієї постанови, яка була рік тому прийнята і яку треба виконувати.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Шановні народні депутати, шановний Іване Степановичу! Я вас дуже поважаю як демократичну людину, але так, як ви сьогодні закривавте нам усім роти, - це недемократично. Ми не страуси з вами, щоб ховати голови в пісок. І від цього рішення ми з вами нікуди не подінемося. Якщо ми не закриємо, закрив сам народ ту станцію. І нашу з вами Верховну Раду теж.

Я пропоную доручити комісіям Яворівського і Євтухова до п'ятниці - і не пізніше - підготувати проект постанови про закриття Чорнобильської атомної станції. І прийняти її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу, щоб люди все-таки знали - я ж так само сформулював пропозицію, але тільки поставив на перший план Академію наук, міністерства, Кабінет Міністрів разом з комісіями. І я згоден з тим, що сказали Залудяк і Дорогунцов. Додати й Комісію у питаннях екології, тому що є Міністерство навколишнього середовища.

Але чомусь у нас вважають: якщо це демократи Яворівський або Шовкошитний, то їм можна говорити що завгодно, а як демократ Плющ, ти його треба осадити. Ви не думайте, що цього не бачать, люди все бачать,

Гадаю, треба вже припинити наше обговорення. Давайте проголосуємо за таку пропозицію: доручити комісіям з питань Чорнобильської катастрофи, з питань розвитку базових галузей, у питаннях екології та раціонального природокористування разом а Академією

наук /давайте так поставимо/, Міністерством навколишнього середовища, Кабінетом Міністрів підготувати до п'ятниці проект постанови і внести на наш розгляд. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 317. Рішення прийнято.

Шановні депутати! Вам роздано проект заяви, про який я говорив. Слово з цього приводу надається Міністру закордонних справ України Анатолію Зленку. Але перед цим я хотів би повідомити, що у нас на сесії присутній відомий політичний діяч СІМ, науковець, публіцист, колишній помічник президента з питань національної безпеки 36ігнєв Бжезінський.

ЗЛЕНКО А.М., Міністр закордонних справ України. Шановній головуючий, шановні депутати! Я також хотів би приєднатися до привітання на адресу пана Бжезінського, оскільки я декілька днів тому мав з ним зустріч і вів розмову якраз з проблеми, про яку хочу вам доповісти.

Шановні народні депутати! Гострота постановки цього питання обумовляться тим, що останнім часом у засобах масової інформації, серед світової громадськості в середовищі політичних діячів зарубіжних країн активно обговорюється питання про майбутню долю ядерної зброї в Україні. Це питання виникло у зв'язку з Актом проголошення незалежності України, рішенням створити власні Збройні Сили.

Хочу звернути вашу увагу на те, що під час візитів Голови Верховної Ради України до Канади, Сполучених Штатів Америки, Франції це питання було предметом особливої уваги наших співрозмовників. Наголос на цілях а приводу ядерних озброєнь на Україні Кравчук зробив у ході дискусії на 46-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, Позицію України стосовно цього питання я викладав у розмовах майже з двадцятьма міністрами закордонних справ, що брали участь у роботі 46-ї сесії.

Ми виходимо з того, що 16 липня минулого року Декларацією про державний суверенітет України було визначено майбутній без'ядерний статус України. Міністерство закордонних справ твердо стоїть на цій позиції, ми послідовно проводимо її у нашій діяльності. На нашу думку, відмова від цієї позиції завдала о у нинішній ситуації серйозної шкоди престижу України в світі.

Хочу наголосити, що для всього світу наше ставлення до ядерної зброї - це лакмусовий папірець нашої цивілізованості, здатності мислити категоріями постконфронтаційної епохи. Нам відверто дають зрозуміти - з ядерною зброєю Україну не чекають ні в європейському, ні в світовому домі.

Підкреслюю ще один аспект питання - соціально-економічний. Ядерна зброя для нас є шансом, щоб повернути військовопромисловий комплекс обличчям до народу, вирішити пекучі проблеми підвищення добробуту людей, а також відмовитися від значних військово-матеріальних витрат, які важким тягарем лягатимуть на плечі народу України.

Запропонована вашій увазі заява має єдину мету - відкрито і ясно сказати всьому світу: Україна буде без'ядерною державою. Треба покласти край дезинформації, перекрученням, що шкодять міжнародному авторитету нашої України, Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи в запитання до Анатолія Максимовича? Перший мікрофон.

КОСТЕНКО Ю.І. Скажіть, будь ласка, чому в пункті 4 зазначено, що Україна повинна вести переговори з Білорусією, з Казахстаном і РСФСР, і чому там немає Сполучених Штатів Америки? Адже цей договір був між Сполученими Штатами Америки і Союзом РСР. То має бути присутній представник від Сполучених Штатів Америки.

ЗЛЕНКО А.М. Я хочу відповісти коротко і однозначно. Ми зараз вирішуємо наші внутрішні проблеми з колишнім Союзом. Ядерна зброя є в чотирьох республіках - на територіях України, Казахстану, Білорусії і, звичайно, Росії. Приблизно 70 відсотків її знаходиться на території Росії. Тому, звичайно, на цьому етапі бажано було б вести переговори саме між цими республіками.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЗЛЕНКО А.М. А щодо Сполучених Штатів - я хотів би сказати, що це - окреме питання. С договір між колишнім СРСР і Сполученими Штатами. Ми підтримуємо цей договір і будемо підтримувати. Звичайно, ми робитимемо свій конкретний внесок у те, щоб якомога швидше цей договір був ратифікований.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний міністре! Прошу звернути увагу на другий пункт, де йдеться про єдиний контроль відповідних структур колишнього Союзу РСР. Чи не здається вам, що це входить в протиріччя з Декларацією про державний суверенітет, з Актом проголошення незалежності, і чи не можна його сформулювати таким чином, щоб надалі такий контроль мав здійснюватися міждержавною структурою, якщо нею контролюватиметься вся ядерна зброя на території колишнього СРСР?

ЗЛЕНКО А.М. Я ваше питанім зрозумів. Гадаю, що це положеная, де йдеться про єдиний контроль, обумовлюється тим, що дійсно має бути зданий контроль, Цей контроль, як мені здається, має забезпечуватися на перехідний період.

Отже, зараз структури колишнього Союзу забезпечать цей контроль. Разом з тим, оскільки ми ще не вирішили питання, на яке я щойно відповідав, то, мабуть, маємо цю формулу зберегти навіть тоді, коли ми укладемо відповідний договір і проведемо переговори з республіками, на території яких розташована ядерна зброя. Все одно, мені здається, нам треба мати єдиний контроль. Оскільки це величезної ваги відповідальність - ядерна зброя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань? Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний пане міністре! Я цілком згоден з вами, що єдиний контроль над використанням ядерної зброї мав бути в одних руках. Але ми в незалежною державою, і контроль над знищенням ядерної зброї на нашій території мав би бути із участю України. Але недоречно розділяти це питання - контроль над використанням і контроль над знищенням, а весь світ бачить, що ми беремо активну участь у цій справі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Андрійовичу, це - у наступних пунктах, там, де йдеться про знищення.

Я бачу, що не дають сказати слово Василю Петровичу Рябоконю. Він вносить пропозицію доповнити Заяву про без'ядерний статус України. Так, Василю Петровичу?

Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Вади України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. В заголовку, Анатолію Максимовичу, я думаю, треба записати "Заява Верховної Ради" - і далі за текстом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі зауваження? Другий мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні пани міністри, я категорично протестую проти такого формулювання другого пункту.

У мене є конкретна пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваше право. Все.

СЕМЕНЕЦЬ С.В. Я вправі, Іване Степановичу, висловити ту думку, яка у мене є. Я вас дуже прошу як головуючого забезпечити мені не право.

Ми вже мали єдиний контроль над атомними електростанціями. На сьогоднішній день ми не можемо очухатися. Не вистачає нам єдиного контролю колишніх структур за ядерною зброєю. Я вважаю, що тут повинен бути спільний контроль колишніх структур Союзу РСР і України над тією ядерною зброєю, яка є на території України. Принцип подвійного контролю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Максимовичу, відповідайте.

ЗЛЕНКО А.М. Мене дуже лякає це слово "спільний", тому що "спільний" - це значить і ми, і ті, які, скажімо, проведуть переговори і будуть відповідати за цю ядерну зброю. Можливо, сказати "централізований" тому що "спільний" - це означає, що ніхто не відповідає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Максимовичу, дозвольте вам допомогти. Якщо ми відкриємо дискусію навколо цього пункту, то нам потрібно буде ще одне засідання.

Тому є пропозиція свалити текст Заяви Верховної Ради про без'ядерний статус України. Руками проголосуємо.

Хто за схвалення тексту заяви Верховної Ради про без'ядерний статус України, прошу голосувати. Хто проти? Дванадцять.

ЗЛЕНКО А.М. Шановні народні депутати! Я хотів би сказати, що депутат, який щойно виступав, має рацію. Якщо це формулювання, яке міститься в другому параграфі, дійсно потребує якихось змін, ми готові їх внести, готові до того, щоб дати краще формулювання. Але запропонуйте його. Я готовий з вами співпрацювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ГОРИНЬ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Залізничний виборчий округ, Львівська область/. Шановний пане міністре, той другий пункт можна залишити так, як є, додавши слова "міждержавний контроль" Все.

ШЕВЧЕНКО О.Є. Слід додати: "єдиним міждержавним контролем". ЗЛЕНКО А.М. Якщо немає інших пропозицій, то з цим можна

погодитися. Але, якщо ми вводимо поняття "міждержавний", то нам треба ще ввести і додаткові якісь поняття майбутніх структур, тому що ми назвали -"у колишніх структурах". А "міждержавні" і "колишні" - якось не в'яжеться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші, заява прийнята. Проти голосувало 12. Якщо хочете, то давайте проголосуємо через табло.

Зауважу тільки, що обговорювати хочуть 2-3 чоловік, а проголосувала більшість. Треба визначитися - будемо обговорювати чи будемо переголосовувати.

Я прошу всіх зайняти місця.

Кожний з нас мац право на свою думку. Депутат Влох хоче доповнити, інший вважає, що не можна без обговорення, а ще хтось каже, що взагалі треба припиняти.

Я порушив Регламент і дозволив голосувати руками, це я визнаю. Вихід такий: доручимо Павличку з його комісією, Зленку з його апаратом,при широкій участі всіх, хто голосував проти, доопрацювати і завтра вранці роздати нам новий варіант Заяви, А потім визначимося щодо механізму.

Хвилинку, не розходьтеся, я не закрив вечірнє засідання.

Тепер про зауваження депутата Воробйова щодо Коваленка Олександра Миколайовича, дійсно, це зауваження справедливе. Видно, депутатам не була роздана заява Коваленка на ім'я Прем'єр-міністра Фокіна.

Тому я її не оголошував. Прем'єр-міністр, прочитавши заяву Коваленка, погодився з нею, вирішив це питання і вніс нам пропозицію.

Отже, на ваш розгляд вноситься проект постанови про увільнення товариша Коваленка Олександра Миколайовича від обов'язків Міністра фінансів України за станом здоров'я.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги, я действительно, поднимал этот вопрос, потому что мы не знаем, по каким мотивам ушел прежний министр. Но назначали мы с вами. Какая-то моральная оценка этого министра должна быть. Мы знаем, какая соответствующая финансовая политика проводилась.

Для того, чтобы удовлетворить его просьбу, он должен все-таки здесь отчитаться за год деятельности. Это надо, потому что нам объяснять: почему не хватает денег и всего остального. Не Фокин объясняет, а мы с вами отдуваемся. И не к Фокину вчера привели профсоюзы своих активистов, а к нам с вами. Таким образом, министра мы назначали, мы должны этот вопрос обсудить и принять решение, удовлетворить ли его просьбу или не удовлетворить, И только после этого можно назначать нового министра.

И еще. Иван Степанович, извините, пожалуйста, но я считаю, что все-таки некорректно с вашей стороны как председательствующего делать замечание и комментировать то, чего даже не было не только в мой адрес, но в адрес Яворивского и других депутатов...

Я считаю, что это недопустимо и прошу Мандатную комиссию...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз хочу сказати, що я такий же депутат, як і ви, товаришу Воробйов. Якщо вам всім можно робити зауваження, то мені також можна зробити його вам.

Оголошується перерва до завтра, до 10 години.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 27

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ